Вікіджерела
ukwikisource
https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.39.0-wmf.21
first-letter
Медіа
Спеціальна
Обговорення
Користувач
Обговорення користувача
Вікіджерела
Обговорення Вікіджерел
Файл
Обговорення файлу
MediaWiki
Обговорення MediaWiki
Шаблон
Обговорення шаблону
Довідка
Обговорення довідки
Категорія
Обговорення категорії
Автор
Обговорення автора
Архів
Обговорення архіву
Сторінка
Обговорення сторінки
Індекс
Обговорення індексу
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Gadget
Gadget talk
Gadget definition
Gadget definition talk
Вікіджерела:Стрічка новин
4
20862
454676
453933
2022-07-22T10:04:51Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
<br>
<!-- Пишіть у стрічку нижче цього рядка -->
* {{Export|Напад на млин (1901)}} {{smaller|22.07.2022, ''[[Автор:Еміль Золя|Еміль Золя]]'', [[Напад на млин (1901)|Напад на млин]], 1901}}
* {{Export|Хроніка Гречок}} {{smaller|20.07.2022, ''[[Автор:Володимир Леонтович|Володимир Леонтович]]'', [[Хроніка Гречок]], 1931}}
* {{Export|Австро-руські спомини (1867–1877)}} {{smaller|09.07.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Австро-руські спомини (1867–1877)]], 1889–1892}}
* {{Export|Украінські пісні}} {{smaller|09.07.2022, [[Украінські пісні]], 1863}}
----
* {{Export|Рай і поступ (1899)}} {{smaller|22.06.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Рай і поступ (1899)|Рай і поступ]], 1899}}
* {{Export|Декалог українського націоналіста (1948)}} {{smaller|21.06.2022, [[Декалог українського націоналіста (1948)|Декалог українського націоналіста]], 1948}}
* {{Export|Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії}} {{smaller|21.06.2022, ''[[Автор:Степан Рудницький|Степан Рудницький]]'', [[Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії]], 1923}}
* {{Export|Наша пісня (1917)}} {{smaller|20.06.2022, [[Наша пісня (1917)|Наша пісня]], 1917}}
* {{Export|Українська літературна мова й правопис}} {{smaller|10.06.2022, [[Українська літературна мова й правопис]], 1922}}
* {{Export|Життя й відносини на Радянській Україні}} {{smaller|05.06.2022, ''[[Автор:Іван Герасимович|Іван Герасимович]]'', [[Життя й відносини на Радянській Україні]], 1922}}
* {{Export|Програми для збирання етнографічних матеріялів}} {{smaller|03.06.2022, ''[[Автор:Олена Курило|Олена Курило]]'', [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]], 1923}}
----
* {{Export|Хома Дубило}} {{smaller|31.05.2022, ''[[Автор:Володимир Островський|Володимир Островський]]'', [[Хома Дубило]], 1921}}
* {{Export|Історія Слободської України}} {{smaller|30.05.2022, ''[[Автор:Дмитро Багалій|Д. І. Багалій]]'', [[Історія Слободської України]], 1918}}
* {{Export|Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887}} {{smaller|26.05.2022, ''[[Автор:Наталія Кобринська|Н. Кобриньска]]'', [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]], 1888}}
* {{Export|Григорій Савич Сковорода (український фільософ)}} {{smaller|17.05.2022, ''[[Автор:Гнат Хоткевич|Гнат Хоткевич]]'', [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]], 1920}}
* {{Export|Народні оповідання (1858)}} {{smaller|13.05.2022, ''[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]'', [[Народні оповідання (1858)|Народні оповідання]], 1858}}
* {{Export|Хуторна поэзія}} {{smaller|08.05.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. А. Куліш]]'', [[Хуторна поэзія]], 1882}}
----
* {{Export|Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940))}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|Іван Левицький-Нечуй]]'', [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)|Запорожці]], 1940}}
* {{Export|Бог його батьків)}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Джек Лондон|Джек Лондон]]'', [[Бог його батьків]], 1927}}
* {{Export|Байки (Свєнціцький, 1874)}} {{smaller|19.04.2022, ''[[Автор:Павлин Свєнціцький|Павло Свій]]'', [[Байки (Свєнціцький, 1874)|Байки]], 1874}}
* {{Export|Перекотиполе (1874)}} {{smaller|13.04.2022, ''[[Автор:Григорій Квітка-Основ'яненко|Григорій Квѣтка]]'', [[Перекотиполе (1874)|Перекотиполе]], 1874}}
* {{Export|Фармазоны (1874)}} {{smaller|11.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|Ю. Федьковичь]]'', [[Фармазоны (1874)|Фармазоны]], 1874}}
* {{Export|Як совітська Москва звоювала Україну?}} {{smaller|06.04.2022, ''[[Автор:Аркадій Животко|Аркадій Животко]]'', [[Як совітська Москва звоювала Україну?]], 1934}}
* {{Export|Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича}} {{smaller|06.04.2022, [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]], 1916}}
* {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1922)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1922)|Вибір поезій]], 1922}}
* {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1920)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1920)|Вибір поезій]], 1920}}
----
* {{Export|Як Москва нищила Україну}} {{smaller|13.03.2022, ''[[Автор:В'ячеслав Будзиновський|Вячеслав Будзиновський]]'', [[Як Москва нищила Україну]], 1917}}
* {{Export|Квітка на багні}} {{smaller|09.03.2022, ''[[Автор:Іван Зубенко|Іван Зубенко]]'', [[Квітка на багні]], 1937}}
----
* {{Export|Люкреція Борджія}} {{smaller|25.02.2022, ''[[Автор:Віктор Гюґо|Віктор Гюґо]]'', [[Люкреція Борджія]], 1920}}
* {{Export|Душа на сторожі}} {{smaller|20.02.2022, ''[[Автор:Олена Теліга|Олена Теліга]]'', [[Душа на сторожі]], 1946}}
* {{Export|Літопис політики, письменства і мистецтва/7}} {{smaller|20.02.2022, [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7|Літопис політики, письменства і мистецтва, Ч.7]], 1924}}
* {{Export|Моя популярність та иньші оповіданя}} {{smaller|15.02.2022, ''[[Автор:Орест Авдикович|Орест Авдикович]]'', [[Моя популярність та иньші оповіданя]], 1905}}
* {{Export|Орися (1947)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Куліш]]'', [[Орися (1947)|Орися]], 1947}}
* {{Export|Оповіданя (Куліш, 1917)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Кулїш]]'', [[Оповіданя (Куліш, 1917)|Оповіданя]], 1917}}
* {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)|Кармелюк]], 1940}}
* {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)|Кармелюк]], 1917}}
* {{Export|Оліверъ Твістъ}} {{smaller|06.02.2022, ''[[Автор:Чарлз Дікенс|Кароль Дікенсъ]]'', [[Оліверъ Твістъ]], 1891}}
* {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]], 1935}}
* {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Українські твори]], 1906}}
{{----}}
* {{Export|Баба Параска та баба Палажка}} {{smaller|28.01.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|І. Нечуй-Левицький]]'', [[Баба Параска та баба Палажка]], 1940}}
* {{Export|Орися (1901)}} {{smaller|26.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Кулїш]]'', [[Орися (1901)|Орися]], 1901}}
* {{Export|Иванъ Золотаренко}} {{smaller|24.01.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Е. Гребинка]]'', [[Иванъ Золотаренко]], 1899}}
* {{Export|Шалений день або одружіння Фіґаро}} {{smaller|23.01.2022, ''[[Автор:П'єр Бомарше|Бомарше]]'', [[Шалений день або одружіння Фіґаро]], 1930}}
* {{Export|Все не в лад}} {{smaller|15.01.2022, ''[[Автор:Мольєр|Ж. Мольєр]]'', [[Все не в лад]], 1924}}
* {{Export|Орися (1940)}} {{smaller|09.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]]'', [[Орися (1940)|Орися]], 1940}}
{{----}}
{{right|''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2015|2015]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2016|2016]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2017|2017]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2018|2018]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2019|2019]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2020|2020]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2021|2021]]'' }}
<noinclude>
[[Категорія:Вікіджерела]]
</noinclude>
sa5roxo2h2wr9pp7to0v91bq7udmt13
Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/243
250
24529
454666
381344
2022-07-22T09:27:32Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude><section begin="Козаччина по лубенськім погромі"/>{{c|[[File:Ілюстрована історія України 192.jpg]]}}
{{c|{{smaller|'''192. Заставка з „Учительного євангелїя“ друкованого 1619 р. в Рохманові на Волини.'''}}}}
{{c|{{larger|{{uc|Частина четверта.}}}}}}
{{c|{{larger|Доба козацька.}}}}
'''65. Козаччина по лубенськім погромі.''' Сумно стало на Українї по лубенськім погромі. Як стара пісня співає:
{{block center|{{fine block|<poem>Промовить тихий Дунай до Днїпра-Славути:
„Днїпре-батьку, Славуто! Сам собі я думаю, гадаю.
Чом я твоїх козаків у себе не видаю?
Уже чверть года три місяцї вибиває.
Як твоїх козаків у мене не має…
Всї мої квіти луговиї; низовиї понидїли.
Що твоїх козаків у себе не видїли.</poem>}}}}
Хоч Жолкєвскому не удало ся знищити козаччину до останку, як він задумував, проте лубенський погром усеж таки дуже придавив козаччину. Зігнано її з „волости“, загорожено заставами довіз припасів на Запороже і законом соймовим скасовано всї права війська козацького і його орґанїзацію. А що найгірше — і серед самої козаччини під впливом того упадку починаєть ся небезпечне роздвоєннє, внутрішня війна: частина більш смілива й безоглядна розпочинає боротьбу з частиною більш розважною, що хотїла піддобрити ся до правительства, аби вернути собі давнї відносини. Се було продовженнє попереднього роздвоєння між Запорожцями та Наливайківцями, але тепер воно виливало ся в форми різші нїж перед тим, так що доходило до крівавих битв між ними, і одна сторона против другої шукала помочи навіть у польського правительства, просячи, щоб дало їм з своєї руки старшого. Поляки тїшили ся з того — нехай мовляв козаки одні дру-<section end="Козаччина по лубенськім погромі"/><noinclude></noinclude>
3558w385fvx0cgrf4p8phm2kgc09twy
Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/244
250
24530
454654
452367
2022-07-22T09:06:01Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude><section begin="Козаччина по лубенськім погромі"/>гих погризуть, будуть покірнїйші. Але усобиця довго не трівала. Славний гетьман Самійло Кішка обєднав козаччину; рядом походів в 1599 р. — на море і на Молдаву підняв дух в козаччинї, а слїдом прийшли такі обставини, що й правительство мусїло звернути ся до козаків та попросити їх помочи.
{{c|[[File:Ілюстрована історія України 193.jpg]]}}
{{c|{{smaller|'''193. Церква Миколи Доброго в Київі, перебудована з старої, поставленої Самійлом Кішкою.'''}}}}
Перед тим гетьмани козацькі, які настали по лубенськім погромі — Василевич, Нечковський, Байбуза, пильнували придобрити правительство до козаччини, добуваючи вісти про Татар; Польща не воювала нї з ким і козацької помочи не потрібувала. Але весною 1600 р{{errata||.}} господар Волохів мултянських (Валахії) Михайло зачіпив польського підручника, молдавського господаря Могилу — хотїв забрати від нього Молдаву. Правительство польське заходило ся боронити Могилу і покликало на поміч свому війську козаків. Самійло Кішка, котрого память народня знає тільки як героя козацького бунту на каторзї турецькій та визволення невільників козаків з турецької неволї, варт далеко більшої памяти як зручний український полїтик, що добре оцїнив хвилю і вмів її використати для того, щоб вернути козаччинї забране від неї по лубенськім погромі. Коли польський гетьман Замойский післав до козаків кликати їх в похід на Молдаву, Кішка пустив се поза ухо; підождав, щоб попросив сам король по тім, як їх на повне знищеннє засудив та за зрадників проголосив. Мусїв король сам писати до тих зрадників. Кішка відповів, що рад служити — одначе йти не спішив ся. В польських кругах пішла горячка, шукали кого б до козаків післати, як їх до походу прихилити. Кінець кінцем Кішка дав знати королеви, що козаки підуть на війну тільки з тим, щоб з них знято засуд, невинно на них вложений, — вернено їм давнїйші вільности й права, та щоб захищено від усяких кривд, які дїють ся їм від старостів та урядників українських. Заявив одначе, що козаки йдуть в похід не чекаючи сповнення сих жадань, бо покладають<section end="Козаччина по лубенськім погромі"/><noinclude></noinclude>
5vmlc1uld8hixfegr6f1wnvrzzfubfr
Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/249
250
24536
454590
110739
2022-07-22T03:19:01Z
Kammerer55
11758
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude><section begin="Устрій козацький"/>вертаєть ся до давнього і далї зростає. Більшість козаків жила і господарила на волости; на Низу весною і лїтом пробувало по кілька тисяч козаків, готуючи ся до походів або займаючи ся ріжним промислом: рибальством, ловами, соляним промислом, або торгували з Татарами й Турками в певних пограничних містах. На зиму вони расходили ся на волость і мало хто лишав ся в зимовниках. Кілька сот козаків лишало ся на Сїчи, щоб стерігти армату і всякий військовий припас. Зимувати приходило ся не легко, в курінях, лихо зроблених з лози або дерева і ті що кілька зим прозимували тут, вважали ся особливо випробованими і досвідченими товаришами.
{{c|[[File:Ілюстрована історія України 197.jpg]]}}
{{c|{{smaller|'''197. Запороже (Низ). В скобках теперішні назви сїл.'''}}}}
Військо подїляло ся на полки. Офіціально рахувало ся на початку XVII в. чотири полки і в кождім по 500 душ{{—}}стільки правительство польське нїби тримало козаків в своїй службі. В дїйсности і полків тих бувало більше, і козаків в них бувало різно, навіть і по кілька тисяч (наприклад в Хотинській війнї військо козацьке мало 11 полків, і в декотрих полках по 4 тис. козаків). Полком править полковник. Кождий полк має свою корогву, свого сурмача і довбиша. Він подїляєть ся на сотнї, сотнї на десятки або инакше{{—}}курінї. Курінями правлять атамани, сотнями сотники. Ріжні поручення гетьманські сповняють осавули. Арматою править обозний, її осїдком вважаєть ся місто Терехтемирів з старим монастирем. Се місто дав козакам Баторий на шпиталь для калїк і для всяких військових потреб; але що <section end="Устрій козацький"/><noinclude></noinclude>
2fswhscx9z3uma7zgnb351z9xpaimlp
454669
454590
2022-07-22T09:36:50Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude><section begin="Устрій козацький"/>вертаєть ся до давнього і далї зростає. Більшість козаків жила і господарила на волости; на Низу весною і лїтом пробувало по кілька тисяч козаків, готуючи ся до походів або займаючи ся ріжним промислом: рибальством, ловами, соляним промислом, або торгували з Татарами й Турками в певних пограничних містах. На зиму вони расходили ся на волость і мало хто лишав ся в зимовниках. Кілька сот козаків лишало ся на Сїчи, щоб стерігти армату і всякий військовий припас. Зимувати приходило ся не легко, в курінях, лихо зроблених з лози або дерева і ті що кілька зим прозимували тут, вважали ся особливо випробованими і досвідченими товаришами.
{{c|[[File:Ілюстрована історія України 197.jpg]]}}
{{c|{{smaller|'''197. Запороже (Низ). В скобках теперішні назви сїл.'''}}}}
Військо подїляло ся на полки. Офіціально рахувало ся на початку XVII в. чотири полки і в кождім по 500 душ — стільки правительство польське нїби тримало козаків в своїй службі. В дїйсности і полків тих бувало більше, і козаків в них бувало різно, навіть і по кілька тисяч (наприклад в Хотинській війнї військо козацьке мало 11 полків, і в декотрих полках по 4 тис. козаків). Полком править полковник. Кождий полк має свою корогву, свого сурмача і довбиша. Він подїляєть ся на сотнї, сотнї на десятки або инакше — курінї. Курінями правлять атамани, сотнями сотники. Ріжні поручення гетьманські сповняють осавули. Арматою править обозний, її осїдком вважаєть ся місто Терехтемирів з старим монастирем. Се місто дав козакам Баторий на шпиталь для калїк і для всяких військових потреб; але що <section end="Устрій козацький"/><noinclude></noinclude>
6jfc3sn065a8m0izam76het0cyjhq2v
Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/262
250
26122
454670
110753
2022-07-22T09:37:27Z
CommonsDelinker
31
Removing [[:c:File:Ілюстрована_історія_України_206.jpg|Ілюстрована_історія_України_206.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Wdwd|Wdwd]] because: Unused and implausible [[:c:COM:REDIRECT|redirect]] ([[:c:COM:CSD#G2|G2]]).
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Польські переговори з козаками і гетьман Сагайдачний"/>{{hwe|правили|відправили}} з війська свого всяких людей новоприбулих і до козацтва не належних і звели цїле військо козацьке на одну тисячу, а всї иньші щоб вернули ся в звичайне підданство! Сагайдачний з старшиною, щоб не доводити до війни, обіцяв і приймав сї умови, з тим щоб у короля просити потім зміни декотрих пунктів. Але все тяжше ставало отак викручувати ся, і дуже добре трапило ся для них, що саме під ту пору як комісари змушували козаків підписувати таку „ординацію“{{—}}король польський заходив ся коло війни з Московщиною. Сойм польський не хотїв давати грошей на війська на сю війну, вся надія була на козаків. Королевич Володислав, щоб добити ся корони московської (під час смути бояре московські вибрали були його царем, але потім відрекли ся), пустив ся в Московщину з малими силами і треба було його ратувати. Сагайдачний сподівав ся, що тепер за московською війною підуть в непамять всї ординації комісарські й почав збирати військо. Під покровом сих зборів козаччина своєволила на Україні“ цілу зиму і весну 1618 р., тільки лїтом Сагайдачний вибрав ся, ведучи більше 20 тисяч самого вибраного війська і пішов під Москву, де стояв королевич Володислав. По дорозї нищив Московщину, здобував кріпости й городи і нагнав великого страху, так що за чудо вважали, як котрому місту удало ся від його відсидітись. Зійшов ся з королевичом, що страшенно утішив ся з цілим військом сею козацькою помічю, і зараз же вчинив разом з польським військом нічний напад на Москву. Але в Москві знали наперед, що буде напад і встигли приготовити ся, так що здобути Москви не вдало ся. Одначе правительство московське по сім стало далеко податливійше на польські жадання в переговорах і польські соймові комісари, що були при Володиславі, сповняючи бажаннє сойму, щоб сю війну закінчено як найскорше, скористали з сеї податливости московської сторони і прийшли до згоди з Москвою. Се було дуже неприємне Володиславу, і Сагайдачний теж стояв за дальшу війну з Москвою, але нічого було робить: війну скінчено.
{{c| }}
{{c|{{smaller|'''206. Герб війська Запорозького (звідти ж).'''}}}}
Тепер маючи спокій з московської сторони, правительство польське на літо 1619 р. знову вислало Жолкєвского з колисарами й {{hws|вій|військом}}<section end="Польські переговори з козаками і гетьман Сагайдачний"/><noinclude></noinclude>
klauc7dt6dz422tmwq9x4k8zvawy50w
Індекс:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu
252
27921
454435
394902
2022-07-21T18:21:57Z
Leh Palych
5381
proofread-index
text/x-wiki
{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[За українську справу]]
|Subtitle=Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Антін Кравс|Антін Кравс]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Видавнича кооператива «Червона калина»
|Address=Львів
|Year=1937
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=djvu
|Image=1
|Progress=V
|Pages=<pagelist 1=Cvr 2=- 3=Img 4=- 5=Title 6=- 7=Title 8=Pub 9=5 10=- 104=Err />
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}
a51q6d6buxdmvcx53hdh4fuvnhyo3ns
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/3
250
27922
454430
121535
2022-07-21T18:06:51Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>
[[Файл:Kraws.jpg|350px|безрамки|центр]]
{{c|АНТІН КРАВС,}}
{{c|ґенерал У. Г. А.}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
e77kosoc3anuk0ew1txp4tgofq54u1w
454431
454430
2022-07-21T18:08:10Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|2em}}
[[Файл:Kraws.jpg|350px|безрамки|центр]]
{{dhr}}
{{c|АНТІН КРАВС,<br/>ґенерал У. Г. А.}}
{{dhr}}<noinclude></noinclude>
ry18i1o1f2rk0rn82zo66w4kar5p86e
454432
454431
2022-07-21T18:09:09Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|2em}}
[[Файл:Kraws.jpg|320px|безрамки|центр]]
{{dhr}}
{{c|{{fine|АНТІН КРАВС,<br/>ґенерал У. Г. А.}}}}
{{dhr}}<noinclude></noinclude>
i6pjicxhh25kvzg5p5lceods403izgm
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/4
250
27923
454429
74178
2022-07-21T18:06:08Z
Leh Palych
5381
/* Без тексту */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="0" user="Leh Palych" /></noinclude><noinclude></noinclude>
mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/5
250
27924
454427
396956
2022-07-21T18:04:32Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|2em}}
{{right|ЗА УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ|5em}}
{{dhr|2em}}<noinclude></noinclude>
4e1eqg7fo141q3pd6xthfu04ktt14hi
454428
454427
2022-07-21T18:05:20Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|2em}}
{{right|'''{{larger|ЗА УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ}}'''|5em}}
{{dhr|2em}}<noinclude></noinclude>
dj2i0vr0n345iakglpdi9pkuzm5x7u6
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/6
250
27925
454426
396957
2022-07-21T18:02:35Z
Leh Palych
5381
/* Без тексту */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="0" user="Leh Palych" /></noinclude><noinclude></noinclude>
mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/7
250
27926
454424
74184
2022-07-21T18:01:15Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{c|{{larger|Ґен. АНТІН КРАВС}}}}
{{c|кмдт III. Корпусу У. Г. А.}}
{{c|'''{{xxx-larger|ЗА УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ}}'''}}
{{c|{{larger|СПОМИНИ ПРО III. КОРПУС У. Г. А.}}}}
{{c|{{larger|ПІСЛЯ ПЕРЕХОДУ ЗА ЗБРУЧ}}}}
{{c|{{smaller|ЛЬВІВ}}}}
{{c|{{smaller|ВИДАВНИЧА КООПЕРАТИВА „ЧЕРВОНА КАЛИНА“}}}}
{{c|{{smaller|1937}}}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
13m0nucablmxvtjxsb7bg0f6wwb0tdg
454555
454424
2022-07-21T20:21:10Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{c|{{larger|Ґен. АНТІН КРАВС}}}}
{{c|{{smaller|кмдт III. Корпусу У. Г. А.}}}}
{{dhr|5em}}
{{c|'''{{narrow|{{xxxx-larger|ЗА УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ}}}}'''}}
{{dhr|0.5em}}
{{c|СПОМИНИ ПРО III. КОРПУС У. Г. А.<br/>{{sp|ПІСЛЯ ПЕРЕХОДУ ЗА ЗБРУ|0.12em}}Ч}}
{{dhr|12em}}
{{c|ЛЬВІВ}}
{{c|{{fine|ВИДАВНИЧА КООПЕРАТИВА „ЧЕРВОНА КАЛИНА“}}}}
{{c|1937}}<noinclude></noinclude>
82x0ncdf5q2ewho58i71nif96rqefw6
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/8
250
27927
454423
74186
2022-07-21T18:00:39Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{c|Друкарня Наук. Тва ім. Шевченка, Львів.}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
hkckq3m1fod8zzzz87ybsy05jmb1zts
454556
454423
2022-07-21T20:22:39Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|3em}}
{{c|{{smaller|Друкарня Наук. Т-ва ім. Шевченка, Львів}}}}
{{dhr}}<noinclude></noinclude>
fphxh75pgd5nkn8xcyyvi9wvp2cw8b6
454557
454556
2022-07-21T20:23:11Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|3em}}
{{c|'''{{smaller|Друкарня Наук. Т-ва ім. Шевченка, Львів}}'''}}
{{dhr}}<noinclude></noinclude>
nus18znynvi2c8mzeo8law8cbk4zke5
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/9
250
27928
454422
74187
2022-07-21T18:00:38Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude><section begin="1"/>{{c|''ВСТУП.''}}
''Незабаром після переведення решток Української Галицької Армії на{{errata|,|}} територію Чехословаччини, утривалив я мої вражіння і переживання на Україні, які були ще свіжі у моій памяті, на письмі. Це було тимбільше потрібне, що наші оперативні накази, щоденники та інші записки в часі змінливих подій, переворотів та переходів, що їх пережила Українська Галицька Армія на Великій Україні, були в частині понищені, а в частині сховані на Україні. Дуже сумнівне, чи ті, сховані там документи, побачать ще колинебудь денне світло.''
''Ці спомини не були спершу призначені для друку. Вони обмежуються в більшій частині тільки до дій та одиссеї мого корпусу і моєї власної особи. Воєнні операції в них начеркнені лиш згрубшого, наскільки це потрібне для загального зрозуміння. Тому, мабуть не вношу ними нічого нового, лиш річі учасникам добре відомі, але сподіюся, що спонукаю і заохочу неодного зі співучасників, що будуть читати ці спомини, списати і оголосити друком поодинокі невідомі ще епізоди.''
{{right|''А. КРАВС''|offset=4em}}<section end="1"/><noinclude></noinclude>
5uor2y98oh0k5i0qmpt0q6x2n3nc26s
454558
454422
2022-07-21T20:27:28Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|2em}}
{{c|''ВСТУП.''}}
''Незабаром після переведення решток Української Галицької Армії на територію Чехословаччини, утривалив я мої вражіння і переживання на Україні, які були ще свіжі у моїй памяті, на письмі. Це було тимбільше потрібне, що наші оперативні накази, щоденники та інші записки в часі змінливих подій, переворотів та переходів, що їх пережила Українська Галицька Армія на Великій Україні, були в частині понищені, а в частині сховані на Україні. Дуже сумнівне, чи ті, сховані там документи, побачать ще колинебудь денне світло.''
''Ці спомини не були спершу призначені для друку. Вони обмежуються в більшій частині тільки до дій та одиссеї мого корпусу і моєї власної особи. Воєнні операції в них начеркнені лиш згрубшого, наскільки це потрібне для загального зрозуміння. Тому, мабуть не вношу ними нічого нового, лиш річі учасникам добре відомі, але сподіюся, що спонукаю і заохочу неодного зі співучасників, що будуть читати ці спомини, списати і оголосити друком поодинокі невідомі ще епізоди.''
{{right|''А. КРАВС''|1em}}<noinclude></noinclude>
qyy2gn2i4rd7vnnhnjesoyxrjsemtm2
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/10
250
27929
454420
396958
2022-07-21T17:59:27Z
Leh Palych
5381
/* Без тексту */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="0" user="Leh Palych" /></noinclude><noinclude></noinclude>
mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/11
250
27930
454419
396959
2022-07-21T17:52:58Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude><section begin="1"/>{{c|{{uc|Перші дні {{errata|з а|за}} Збручем.}}}}
Після переходу Збруча розмістився III. Корпус Української Галицької Армії на полудневий схід від Камянця Подільського.
Околиця, яку ми перейшли, була сумна й непривітна. Оба береги Збруча на великих просторах пориті воєнними закопами. Нігде сліду ліса, а що збіжжа починало саме доспівати, краєвид робив сумовите вражіння. Усі ріки й потоки пливуть з півночі на південь. Їх річища дуже глибоко поврізувалися в терен, творять стрімкі та розлогі береги й стають важкими перешкодами підчас війни. У звязку з тим цілий терен виглядає хвилясто. Усі села лежать у долинах рік, тому їх не видно й це робить вражіння, немов би край взагалі не був заселений, дарма що західня частина Поділля заселена досить густо. Аж на схід від Камянця Подільського околиця в деякій мірі оживлюється, появляються більші лісові комплекси{{errata|,,|,}} а береги рік порослі деревами.
Населення не було до нас особливо прихильно настроєне. Приглядалося нам з цікавістю, що межувала з недовірям. Це недовіря було спершу таке велике, що корпусна команда тільки з трудом піднайшла собі відповідну кватиру.
Я призабув уже назву села, де закватирувався я зі своїм штабом. Я й мій вужчий штаб знайшли приміщення в місцевого священника. Священник, не надто інтелігентна людина, проявив деяке зацікавлення, але<noinclude>{{rh||7|}}</noinclude>
3vvbu0fphrk07dxqadm2dg9yqkmmjuf
454559
454419
2022-07-21T20:32:18Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{dhr|2em}}
{{c|{{sp|ПЕРШІ ДНІ ЗА ЗБРУЧЕ|0.5em}}М.}}
Після переходу Збруча розмістився III. Корпус Української Галицької Армії на полудневий схід від Камянця Подільського.
Околиця, яку ми перейшли, була сумна й непривітна. Оба береги Збруча на великих просторах пориті воєнними закопами. Нігде сліду ліса, а що збіжжа починало саме доспівати, краєвид робив сумовите вражіння. Усі ріки й потоки пливуть з півночі на південь. Їх річища дуже глибоко поврізувалися в терен, творять стрімкі та розлогі береги й стають важкими перешкодами підчас війни. У звязку з тим цілий терен виглядає хвилясто. Усі села лежать у долинах рік, тому їх не видно й це робить вражіння, немов би край взагалі не був заселений, дарма що західня частина Поділля заселена досить густо. Аж на схід від Камянця Подільського околиця в деякій мірі оживлюється, появляються більші лісові комплєкси, а береги рік порослі деревами.
Населення не було до нас особливо прихильно настроєне. Приглядалося нам з цікавістю, що межувала з недовірям. Це недовіря було спершу таке велике, що корпусна команда тільки з трудом піднайшла собі відповідну кватиру.
Я призабув уже назву села, де закватирувався я зі своїм штабом. Я й мій вужчий штаб знайшли приміщення в місцевого священника. Священник, не надто інтеліґентна людина, проявив деяке зацікавлення, але<noinclude></noinclude>
dkdbepwa1f3naway1q2xnocixko9yu1
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/12
250
27931
454418
74191
2022-07-21T17:52:57Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>не знав, чого властиво ми сюди перейшли, в якім відношенні ми стоїмо до {{nw|У. Н. Р.}}, одним словом імовірно зовсім не орієнтувався щодо наших замірів.
Ми стояли яких 4{{—}}5 днів у цьому селі й я мав нагоду стикатися частіше з його мешканцями та говорити з ними. Підчас цих розмов завважив я, що тамошні люди були багато певніші себе як у Галичині. Я розмовляв також з деякими, що були як полонені в Німеччині та Австрії. Ці критикували дуже остро тодішні відносини на Україні. Один з них, що виглядав трохи ліпше й був у російській армії артилерійським підстаршиною, нарікав на непевні часи й на злих людей:
{{--}}Не можна нічого лишити на полі, ані борони, ані плуга, ні воза ні нічого іншого, все вкрадуть!
{{errata|Оловідав|Оповідав}} мені, що на Угорщині (був там в австрійськім полоні) в селі, де він працював у селянина, загубив на полі свою блюзу. Цю блюзу хтось знайшов і передав до громадського уряду. Вже на другий день цю знахідку прилюдно вибубнили.
{{--}}Це називається порядок і чесність!{{--}}говорив{{--}}і доки в нас так не буде, шкода всякої роботи.
З прохарчуванням було спершу скрутно. Села були докладно „обїджені“, окрім того град наробив попереднього року великі шкоди, а новий збір стояв ще на полі. Ми були здані майже виключно на засоби, що їх взяли зі собою з Галичини. Ціни на харчеві продукти були високі. Ми звикли були в Галичині жити досить дешево й счудувалися дуже, що в Камянці Подільськім і в околиці як хліб так і інші споживчі товари були майже пять до шість разів дорожчі. Українські гроші{{--}}гривни, брало населення дуже нерадо, а інших грошей, зокрема російських, ми не мали.
Поодинокі бригади корпусу прохарчовувалися у власнім заряді й мали власні харчеві обози; однак 8ій бриґаді трапилося, що вона 2 дні не мала що їсти.<noinclude>{{rh||8|}}</noinclude>
ji6uukvjzwafedndiczrddzbvsldhc0
454560
454418
2022-07-21T20:38:35Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>не знав, чого властиво ми сюди перейшли, в якім відношенні ми стоїмо до {{nw|У. Н. Р.}}, одним словом імовірно зовсім не орієнтувався щодо наших замірів.
Ми стояли яких 4—5 днів у цьому селі й я мав нагоду стикатися частіше з його мешканцями та говорити з ними. Підчас цих розмов завважив я, що тамошні люди були багато певніші себе як у Галичині. Я розмовляв також з деякими, що були як полонені в Німеччині та Австрії. Ці критикували дуже остро тодішні відносини на Україні. Один з них, що виглядав трохи ліпше й був у російській армії артилєрійським підстаршиною, нарікав на непевні часи й на злих людей:
— Не можна нічого лишити на полі, ані борони, ані плуга, ні воза ні нічого іншого, все вкрадуть!
Оповідав мені, що на Угорщині (був там в австрійськім полоні) в селі, де він працював у селянина, загубив на полі свою блюзу. Цю блюзу хтось знайшов і передав до громадського уряду. Вже на другий день цю знахідку прилюдно вибубнили.
— Це називається порядок і чесність! — говорив — і доки в нас так не буде, шкода всякої роботи.
З прохарчуванням було спершу скрутно. Села були докладно „обїджені“, окрім того град наробив попереднього року великі шкоди, а новий збір стояв ще на полі. Ми були здані майже виключно на засоби, що їх взяли зі собою з Галичини. Ціни на харчеві продукти були високі. Ми звикли були в Галичині жити досить дешево й счудувалися дуже, що в Камянці Подільськім і в околиці як хліб так і інші споживчі товари були майже пять до шість разів дорожчі. Українські гроші — гривни, брало населення дуже нерадо, а інших грошей, зокрема російських, ми не мали.
Поодинокі бриґади корпусу прохарчовувалися у власнім заряді й мали власні харчеві обози; однак 8-ій бриґаді трапилося, що вона 2 дні не мала що їсти.<noinclude></noinclude>
5w390o410rw9xht8uezm305evko84qm
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/13
250
27932
454417
396960
2022-07-21T17:52:56Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>Я прослідив справу й сконстатував, що ця бригада не мала жадного звязку зі своїм харчевим обозом, бо висунула його{{--}}тому що ми були в відвороті{{--}}задалеко на схід.
Підчас цього нашого постою поїхав я до Камянця Подільського, щоби зорієнтуватися в наших відносинах з Армією {{nowrap|У. Н. Р.}} й у загальнім положенні. Мушу відразу зазначити, що ніхто з нас, себто ані вищі ані нижчі команданти не були зорієнтовані ані щодо ворожих (большевицьких) ліній, ні щодо сил ворога, ані щодо сил і складу Армії {{nowrap|У. Н. Р.}}
Камянець Подільський це незвичайно мальовниче місто. Лежить воно по обох берегах Овруча в місці, де ця ріка вється в закрутах як гадюка, й грало свого часу в історії України, Польщі й Туреччини постійно велику ролю. Його руїни, церкви й монастирі мають кожне свою історію.
Отже я поїхав до будинку, в якім містився Генеральний штаб Армії Головного Отамана Петлюри. Був це будинок колишнього ґуберніяльного уряду, велика, двоповерхова палата.
При вході стояв якийсь бравий вояк у шоломі, який поздоровив мене. Це звернуло мою увагу й я запитав його, чи він Галичанин чи Наддніпрянець. Він відповів мені, що він Галичанин й знає мене ще з років 1914/15, бо служив у 58 полку австрійської армії в моїм курені. Я спитав його, як це сталося, що він служить в Армії Отамана Петлюри й довідався, що охоронний відділ складається із самих Галичан, які попали свого часу в російський полон, а тепер служать в Армії {{nowrap|У. Н. Р.}}
Я увійшов до будинку. На другому поверсі стрінув я десятника, теж у шоломі, в якому я негайно пізнав колишнього підстаршину австрійського 58. полку піхоти. На мій запит, що він тут робить, він відповів{{errata|,.|, }}що служить тепер при жандармерії в Армії {{nowrap|У. Н. Р.}}<noinclude>{{rh||9|}}</noinclude>
r9gq1fbb2ire842i8kg9mw4n7oykr2u
454561
454417
2022-07-21T20:59:15Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>Я прослідив справу й сконстатував, що ця бриґада не мала жадного звязку зі своїм харчевим обозом, бо висунула його — тому що ми були в відвороті — задалеко на схід.
Підчас цього нашого постою поїхав я до Камянця Подільського, щоби зорієнтуватися в наших відносинах з Армією У. Н. Р. й у загальнім положенні. Мушу відразу зазначити, що ніхто з нас, себто ані вищі ані нижчі команданти не були зорієнтовані ані щодо ворожих (большевицьких) ліній, ні щодо сил ворога, ані щодо сил і складу Армії У. Н. Р.
Камянець Подільський це незвичайно мальовниче місто. Лежить воно по обох берегах Овруча в місці, де ця ріка вється в закрутах як гадюка, й грало свого часу в історії України, Польщі й Туреччини постійно велику ролю. Його руїни, церкви й монастирі мають кожне свою історію.
Отже я поїхав до будинку, в якім містився Генеральний штаб Армії Головного Отамана Петлюри. Був це будинок колишнього ґуберніяльного уряду, велика, двоповерхова палата.
При вході стояв якийсь бравий вояк у шоломі, який поздоровив мене. Це звернуло мою увагу й я запитав його, чи він Галичанин чи Наддніпрянець. Він відповів мені, що він Галичанин й знає мене ще з років 1914/15, бо служив у 58 полку австрійської армії в моїм курені. Я спитав його, як це сталося, що він служить в Армії Отамана Петлюри й довідався, що охоронний відділ складається із самих Галичан, які попали свого часу в російський полон, а тепер служать в Армії У. Н. Р.
Я увійшов до будинку. На другому поверсі стрінув я десятника, теж у шоломі, в якому я негайно пізнав колишнього підстаршину австрійського 58. полку піхоти. На мій запит, що він тут робить, він відповів, що служить тепер при жандармерії в Армії У. <noinclude></noinclude>
hjp5dhsagxy50frnpbs5isk3v69xlmk
454563
454561
2022-07-21T21:05:32Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>Я прослідив справу й сконстатував, що ця бриґада не мала жадного звязку зі своїм харчевим обозом, бо висунула його — тому що ми були в відвороті — задалеко на схід.
Підчас цього нашого постою поїхав я до Камянця Подільського, щоби зорієнтуватися в наших відносинах з Армією У. Н. Р. й у загальнім положенні. Мушу відразу зазначити, що ніхто з нас, себто ані вищі ані нижчі команданти не були зорієнтовані ані щодо ворожих (большевицьких) ліній, ні щодо сил ворога, ані щодо сил і складу Армії У. Н. Р.
Камянець Подільський це незвичайно мальовниче місто. Лежить воно по обох берегах Овруча в місці, де ця ріка вється в закрутах як гадюка, й грало свого часу в історії України, Польщі й Туреччини постійно велику ролю. Його руїни, церкви й монастирі мають кожне свою історію.
Отже я поїхав до будинку, в якім містився ґенеральний штаб Армії Головного Отамана Петлюри. Був це будинок колишнього ґуберніяльного уряду, велика, двоповерхова палата.
При вході стояв якийсь бравий вояк у шоломі, який поздоровив мене. Це звернуло мою увагу й я запитав його, чи він Галичанин чи Наддніпрянець. Він відповів мені, що він Галичанин й знає мене ще з років 1914/15, бо служив у 58 полку австрійської армії в моїм курені. Я спитав його, як це сталося, що він служить в Армії Отамана Петлюри й довідався, що охоронний відділ складається із самих Галичан, які попали свого часу в російський полон, а тепер служать в Армії У. Н. Р.
Я увійшов до будинку. На другому поверсі стрінув я десятника, теж у шоломі, в якому я негайно пізнав колишнього підстаршину австрійського 58. полку піхоти. На мій запит, що він тут робить, він відповів, що служить тепер при жандармерії в Армії У. <noinclude></noinclude>
1k73ka4s8a86z6rrc5kxb05qubmf7g5
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/14
250
27933
454416
394673
2022-07-21T17:52:55Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>й що вся жандармерія, складається майже із самих Галичан.
Десятник показав мені, де міститься генеральний штаб і я ввійшов до кімнати. Коли я сказав своє назвисько, зголошено мене негайно у шефа штабу, яким був мабуть [[:w:Тютюнник Василь Никифорович|Тютюник]]. Пригадую собі що це був молодий, високий мужчина; на його столі лежали цілі стирти паперів. За хвилину зібралося кількох старшин і я запитав їх про загальне положення. На це принесено мапу й якийсь підполковник Генерального штабу почав пояснювати мені ситуацію. На цій мапі не було нічого зазначено, а пояснення, що їх я дістав, могли мені видаватися імовірними або ні. Підполковник покликувався на відомости, які він одержав, що там і там стоять „свої“, а там і там повстанці, одним словом я виніс вражіння, що така робота є властиво військовим дилєтантизмом. Підполковник їздив пальцем по карті, брав між пальці по сто кільометрів, говорив багато, але я з його виводів ніяк не міг бути мудрий.
Врешті я запитав його про дальші пляни. Притім я згадав, що ми перейшли Збруч з цілою добре зорганізованою й здисциплінованою армією, яка має величезну боєву вартість. Я хотів вивідати, чи вони мають вже який плян, головно хотів довідатися, чи вони плянують похід на Київ чи на Одесу. Підполковник запитав мене, що на мою думку було б найліпше зробити. Я заявився за наступом в напрямі Одеси й вияснив, що ми конечно мусимо здобути Одесу, а саме тому, що ми тільки через Одесу можемо осягнути звязок зі світом. У напрямі на Київ могли би оперувати слабші сили, напр. один галицький корпус з частинами Наддніпрянців, при чому я клав би за тимчасову ціль не Київ, а Козятин як один з важних залізничих вузлів. Дальше заступав я думку, що Галицької Армії не слід<noinclude>{{rh||10|}}</noinclude>
1gpicnozb9uq5dquwa1j3vydf0qkext
454562
454416
2022-07-21T21:04:14Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>Н. Р. й що вся жандармерія складається майже із самих Галичан.
Десятник показав мені, де міститься ґенеральний штаб і я ввійшов до кімнати. Коли я сказав своє назвисько, зголошено мене негайно у шефа штабу, яким був мабуть [[:w:Тютюнник Василь Никифорович|Тютюник]]. Пригадую собі що це був молодий, високий мужчина; на його столі лежали цілі стирти паперів. За хвилину зібралося кількох старшин і я запитав їх про загальне положення. На це принесено мапу й якийсь підполковник ґенерального штабу почав пояснювати мені ситуацію. На цій мапі не було нічого зазначено, а пояснення, що їх я дістав, могли мені видаватися імовірними або ні. Підполковник покликувався на відомости, які він одержав, що там і там стоять „свої“, а там і там повстанці, одним словом я виніс вражіння, що така робота є властиво військовим дилєтантизмом. Підполковник їздив пальцем по карті, брав між пальці по сто кільометрів, говорив багато, але я з його виводів ніяк не міг бути мудрий.
Врешті я запитав його про дальші пляни. Притім я згадав, що ми перейшли Збруч з цілою добре зорґанізованою й здисциплінованою армією, яка має величезну боєву вартість. Я хотів вивідати, чи вони мають вже який плян, головно хотів довідатися, чи вони плянують похід на Київ чи на Одесу. Підполковник запитав мене, що на мою думку було б найліпше зробити. Я заявився за наступом в напрямі Одеси й вияснив, що ми конечно мусимо здобути Одесу, а саме тому, що ми тільки через Одесу можемо осягнути звязок зі світом. У напрямі на Київ могли би оперувати слабші сили, напр. один галицький корпус з частинами Наддніпрянців, при чому я клав би за тимчасову ціль не Київ, а Козятин як один з важних залізничих вузлів. Дальше заступав я думку, що Галицької Армії не слід<noinclude></noinclude>
ezocyvnkdh872wp9w5s3h1g6jeufyom
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/15
250
27934
454415
394674
2022-07-21T17:52:55Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>ділити, а ужити її суцільно, а саме нас в напрямку Одеси, а Армію {{nowrap|У. Н. Р.}} на Київ.
З дальших розмов побачив я, що вони високо цінили нашу Армію і вважали, що її треба розділити й поприділювати до поодиноких частин Армії {{nowrap|У. Н. Р.}} як пробоєві відділи. З того було видно, що власним військам вони не приписували надзвичайної пробоєвости. У розмові виявилося, що з політичних оглядів вони більше схильні до походу й заняття Києва як головної ціли.
Наприкінці представлено мені чоловіка, який прийшов з околиці Катеринослава й був головним представником тамошніх повстанців. Він оповідав, що там існують кольосальні організації й що всі вони лише чекають на те, щоби ми туди прийшли.
{{--}}Ви лише натисніть, а ми вдаримо ззаду!{{--}}говорив він. Отже навіть у цього простого чоловіка інстинктовно була слушна думка, що треба йти в напрямку моря, в напрямку Одеси. Мимоволі поставив я йому питання, чи вони зуміли би піддатися також дисципліні, чи вони зорганізовані по військовому і чи мають досить крісів, гармат та амуніції. Тоді я ще нічого не знав про повстанців і їх організацію. Висланець відповів мені:
{{--}}Крісів та амуніції маємо доволі і гармати знайдуться, але по військовому ми ще не зорганізовані. Дайте нам своїх старшин, які б нас військово зорганізували, а ми радо підчинимося їм і будемо їх слухати.
Я мав вражіння, що ця високопатріотична людина говорила зі щирого переконання.
Я залишив будинок Генерального штабу, не довідавшись нічого докладніше про ворога, але виніс переконання, що є тенденція повести наступ не на Одесу, а на Київ.<section end="1"/><noinclude>{{rh||11|}}</noinclude>
qq74t6qyt8abmkqmrgnrsswatyz5ack
454564
454415
2022-07-21T21:10:05Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>ділити, а ужити її суцільно, а саме нас в напрямку Одеси, а Армію У. Н. Р. на Київ.
З дальших розмов побачив я, що вони високо цінили нашу Армію і вважали, що її треба розділити й поприділювати до поодиноких частин Армії У. Н. Р. як пробоєві відділи. З того було видно, що власним військам вони не приписували надзвичайної пробоєвости. У розмові виявилося, що з політичних оглядів вони більше схильні до походу й заняття Києва як головної ціли.
Наприкінці представлено мені чоловіка, який прийшов з околиці Катеринослава й був головним представником тамошніх повстанців. Він оповідав, що там існують кольосальні орґанізації й що всі вони лише чекають на те, щоби ми туди прийшли.
— Ви лише натисніть, а ми вдаримо ззаду! — говорив він. Отже навіть у цього простого чоловіка інстинктовно була слушна думка, що треба йти в напрямку моря, в напрямку Одеси. Мимоволі поставив я йому питання, чи вони зуміли би піддатися також дисципліні, чи вони зорґанізовані по військовому і чи мають досить крісів, гармат та амуніції. Тоді я ще нічого не знав про повстанців і їх орґанізацію. Висланець відповів мені:
— Крісів та амуніції маємо доволі і гармати знайдуться, але по військовому ми ще не зорґанізовані. Дайте нам своїх старшин, які б нас військово зорґанізували, а ми радо підчинимося їм і будемо їх слухати.
Я мав вражіння, що ця високопатріотична людина говорила зі щирого переконання.
Я залишив будинок ґенерального штабу, не довідавшись нічого докладніше про ворога, але виніс переконання, що є тенденція повести наступ не на Одесу, а на Київ.{{nop}}<noinclude></noinclude>
gv2h9r62kzm3jgt6infwp0nsgg0w019
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/16
250
27935
454414
396961
2022-07-21T17:52:54Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude><section begin="1"/>{{c|{{uc|Постій у [[:w:Нова Ушиця|Новій Ушиці]].}}}}
Ми відпочивали ще два дні, а потім вирушили в дальший похід. Корпус задержався в околицях Ушиці, а команда у самій Новій Ушиці.
Нова Ушиця, столиця повіту, це гарне і симпатичне містечко, з кількома гарними будівлями, великим парком і численними городами та садами.
Жиди замешкували окрему частину міста. Вся торговля, за виїмкою 2{{—}}3
крамниць, що їх вели христіяни, була у жидівських руках. Було теж у Новій Ушиці богато поляків.
Нашим першим і найважнішим завданням було постаратися про запаси поживи для нашого війська, тому що запаси, що їх ми привезли зі собою з Галичини, почали вичерпуватися. Тимто я післав мого інтенданта до голови „Господарської Комісії“ в Ушиці, щоби порозумітися з ним щодо запровіянтовання мого корпусу. Жнива саме зачалися. Довкола Ушиці було богато фільварків. Жнива були добрі і видатні, треба було лиш звиватися, щоби призбирати собі запаси. Мій інтендант перевів те, що ми дістали дуже добрий район. Наскільки пригадую собі, нам призначили 7{{—}}8 фільварків, з яких ми мали взяти для себе третину. Кожна бригада дістала 1{{—}}2 фільварки і почалося жниво, збирання і молочення збіжжа.
Одного дня зявився в моїй канцелярії незнаний мені Наддніпрянець, виказався паперами від якогось міністерства, заявив, що він приділений до мого корпусу і що просить мене, щоби я повідомив його про все, що я роблю, навіть про мої пляни операцій і т. п. Я звітрив, що це контроля з боку НаддніпрянцІв і сказав йому, щоби поїхав наперед до нашої Начальної Команди, показав там свої папери і дістав потвердження, що він приділений до мого корпусу. Щойно тоді можу я його залишити при собі, а позатим ніякі {{hws|наддніпрян|наддніпрянські}}<noinclude>{{rh||12|}}</noinclude>
19byu46r2xejl85d3o27ikcdrmbaw4c
454565
454414
2022-07-21T21:16:21Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{c|{{sp|ПОСТІЙ У НОВІЙ УШИЦ|0.5em}}І.}}
Ми відпочивали ще два дні, а потім вирушили в дальший похід. Корпус задержався в околицях Ушиці, а команда у самій Новій Ушиці.
Нова Ушиця, столиця повіту, це гарне і симпатичне містечко, з кількома гарними будівлями, великим парком і численними городами та садами. Жиди замешкували окрему частину міста. Вся торговля, за виїмкою 2—3 крамниць, що їх вели христіяни, була у жидівських руках. Було теж у Новій Ушиці богато поляків.
Нашим першим і найважнішим завданням було постаратися про запаси поживи для нашого війська, тому що запаси, що їх ми привезли зі собою з Галичини, почали вичерпуватися. Тимто я післав мого інтенданта до голови „Господарської Комісії“ в Ушиці, щоби порозумітися з ним щодо запровіянтовання мого корпусу. Жнива саме зачалися. Довкола Ушиці було богато фільварків. Жнива були добрі і видатні, треба було лиш звиватися, щоби призбирати собі запаси. Мій інтендант перевів те, що ми дістали дуже добрий район. Наскільки пригадую собі, нам призначили 7—8 фільварків, з яких ми мали взяти для себе третину. Кожна бриґада дістала 1—2 фільварки і почалося жниво, збирання і молочення збіжжа.
Одного дня зявився в моїй канцелярії незнаний мені Наддніпрянець, виказався паперами від якогось міністерства, заявив, що він приділений до мого корпусу і що просить мене, щоби я повідомив його про все, що я роблю, навіть про мої пляни операцій і т. п. Я звітрив, що це контроля з боку Наддніпрянців і сказав йому, щоби поїхав наперед до нашої Начальної Команди, показав там свої папери і дістав потвердження, що він приділений до мого корпусу. Щойно тоді можу я його залишити при собі, а позатим ніякі наддніпрян-<noinclude></noinclude>
tp5u20g56rb1jorp9o5cb4nh0ifin3r
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/17
250
27936
454413
394925
2022-07-21T17:52:53Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{hwe|ські|наддніпрянські}} міністерства мене нічого не обходять. Я признаю як мою вищу владу тільки Начальну Команду {{nw|У. Г. А.}}{{errata|.| }}Так він відїхав з нічим. Але по двох днях вернувся назад. На мій запит, чи був у Начальній Команді і чи привіз собі звідти посвідчення, відповів мені, що не міг знайти Начальної Команди. Мені видалась ціла ця справа підозрілою і я зателефонував до нашого Начального Вожда [[:w:Тарнавський Мирон Омелянович|ген. Тарнавського]], зясував йому цілу справу та просив вказівок, що я маю робити з тим чоловіком. Ген. Тарнавський відповів мені:
{{--}}Викинь його!
Так я й зробив.
За дватри дні зголосилося до мене кількох інших Наддніпрянців. Вони мали призначення помагати нам при зборі провіянтів і йти нам на руку. Я порозділював їх по бригадах, а одного затримав при корпусі. Ці люди були дуже корисні для нас і облегчували нам нашу роботу.
Я мав незвичайно доброго корпусного інтенданта і оборотних бригадних інтендантів, так що за час усього мого побуту на Великій Україні не мав я завдяки здібностям та ініціативі тих людей ніяких труднощів з прохарчуванням корпусу.
Постій в Ушиці використав я на те, щоб переглянути підчинені мені бригади щодо стану, виряду, узброєння, тощо. При цім перегляді скаржилися мені деякі інтенданти на те, що випік хліба справляє їм деякі труднощі. А саме, ми не мали своїх полевих печей і інтенданти мусіли братися на спосіб. Вони видавали цивільним мешканцям означену скількість муки, а ці мали доставити з неї означену скількість спеченого хліба. Через цю процедуру тратили ми досить багато муки; окрім того такий спосіб випіку хліба був можливий тільки підчас постоїв, а при рухомій війні чи підчас<noinclude>{{rh||13|}}</noinclude>
qazsaanibm3x4p0ecez30rdydy8nzjy
454566
454413
2022-07-21T21:22:51Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>ські міністерства мене нічого не обходять. Я признаю як мою вищу владу тільки Начальну Команду У. Г. А. Так він відїхав з нічим. Але по двох днях вернувся назад. На мій запит, чи був у Начальній Команді і чи привіз собі звідти посвідчення, відповів мені, що не міг знайти Начальної Команди. Мені видалась ціла ця справа підозрілою і я зателєфонував до нашого Начального Вожда [[:w:Тарнавський Мирон Омелянович|ґен. Тарнавського]], зясував йому цілу справу та просив вказівок, що я маю робити з тим чоловіком. Ґен. Тарнавський відповів мені:
— Викинь його!
Так я й зробив.
За два-три дні зголосилося до мене кількох інших Наддніпрянців. Вони мали призначення помагати нам при зборі провіянтів і йти нам на руку. Я порозділював їх по бриґадах, а одного затримав при корпусі. Ці люди були дуже корисні для нас і облегчували нам нашу роботу.
Я мав незвичайно доброго корпусного інтенданта і оборотних бриґадних інтендантів, так що за час усього мого побуту на Великій Україні не мав я завдяки здібностям та ініціятиві тих людей ніяких труднощів з прохарчуванням корпусу.
Постій в Ушиці використав я на те, щоб переглянути підчинені мені бриґади щодо стану, виряду, узброєння, тощо. При цім перегляді скаржилися мені деякі інтенданти на те, що випік хліба справляє їм деякі труднощі. А саме, ми не мали своїх полевих печей і інтенданти мусіли братися на спосіб. Вони видавали цивільним мешканцям означену скількість муки, а ці мали доставити з неї означену скількість спеченого хліба. Через цю процедуру тратили ми досить багато муки; окрім того такий спосіб випіку хліба був можливий тільки підчас постоїв, а при рухомій війні чи підчас<noinclude></noinclude>
mj23x4gduvbcptwnalk9y9upt4v8li4
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/18
250
27937
454412
394931
2022-07-21T17:52:52Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>воєнних операцій така система була нідочого. Треба було конечно постарати для корпусу полеві пекарні. Хтось сказав мені, що бачив на якійсь стації коло Могилева заваґоновані полеві печі. Я постановив роздобути для нас ці печі, поїхав до Могилева до тамошнього команданта міста і висловив йому своє бажання. Він радо пішов мені на руку, потвердив, що справді на найближчій стації під Могилевом є завагонованих таких десять полевих печей і що я можу собі їх узяти.
Рівночасно хотів він навязати зі мною інтерес. Він поінформував мене, що я можу купити в Могилеві, якщо мені буде потрібно, також білля, полотно і інші речі, але тільки за миколаївські гроші; він може мені в тім посередничити. Я запитав про ціни і сказав йому потім, що сам не роблю ніяких замовлень ані закупів та дав йому до зрозуміння, що у нас команданти такими річами не займаються. У нас на те інтендантура і я пришлю йому мого інтенданта, який з ним порозуміється.
У Могилеві одержав я від мого шефа генерального штабу телєґраму, що з Начальної Команди прийшов наказ наступати на Жмеринку. Я негайно виїхав з Могилева.<section end="1"/>
{{dhr}}
<section begin="2"/>{{c|НАСТУП НА ЖМЕРИНКУ}}
Большевики заняли становища яких 8{{—}}10 кільометрів на захід від Жмеринки. Напроти них стояла, у невідомій мені силі. Армія У. Н. Р. Однак наступ наддніпрянських військ не давав ніяких вислідів, тому прийшов наказ ІІІому Галицькому Корпусові наступати і здобути Жмеринку. III. Корпус складався тоді з 2., 8., 11. і 14 бриґади. Перші 3 бригади були першорядним військом, а їх команданти досвідними, хороб-<noinclude>{{rh||14|}}</noinclude>
livpxygf5qd3r1ie4orhkj837qo1zyt
454567
454412
2022-07-21T21:28:27Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude><section begin="1" />воєнних операцій така система була нідочого. Треба було конечно постарати для корпусу полеві пекарні. Хтось сказав мені, що бачив на якійсь стації коло Могилева заваґоновані полеві печі. Я постановив роздобути для нас ці печі, поїхав до Могилева до тамошнього команданта міста і висловив йому своє бажання. Він радо пішов мені на руку, потвердив, що справді на найближчій стації під Могилевом є заваґонованих таких десять полевих печей і що я можу собі їх узяти.
Рівночасно хотів він навязати зі мною інтерес. Він поінформував мене, що я можу купити в Могилеві, якщо мені буде потрібно, також білля, полотно і інші речі, але тільки за миколаївські гроші; він може мені в тім посередничити. Я запитав про ціни і сказав йому потім, що сам не роблю ніяких замовлень ані закупів та дав йому до зрозуміння, що у нас команданти такими річами не займаються. У нас на те інтендантура і я пришлю йому мого інтенданта, який з ним порозуміється.
У Могилеві одержав я від мого шефа ґенерального штабу телєґраму, що з Начальної Команди прийшов наказ наступати на Жмеринку. Я негайно виїхав з Могилева.<section end="1"/>
<section begin="2"/>{{c|{{sp|НАСТУП НА ЖМЕРИНК|0.5em}}У.}}
Большевики заняли становища яких 8—10 кільометрів на захід від Жмеринки. Напроти них стояла, у невідомій мені силі, Армія У. Н. Р. Однак наступ наддніпрянських військ не давав ніяких вислідів, тому прийшов наказ III-ому Галицькому Корпусові наступати і здобути Жмеринку. III. Корпус складався тоді з 2., 8., 11. і 14 бриґади. Перші 3 бригади були першорядним військом, а їх команданти досвідними, хороб-<section end="2" /><noinclude></noinclude>
pptmdz0bdnqb48d7a23tk2a2cf1f8wc
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/19
250
27938
454411
396259
2022-07-21T17:52:51Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>рими вояками. 14.-та бригада саме переформовувалася і тому не мала ще боєвої вартости.
До наступу на Жмеринку вислано лише дві бригади, а саме 8. і 11-ту. 11-а бриґада дістала напрям здовж залізничого шляху, а 8-а іти вперед на Станиславчик і наступати потім на Жмеринку з полудня. 2-га бриґада мала бути в поготівлі за 11-ою як резерва. Наступ ішов скоро вперед. Без якихнебудь страт і без якогось поважнішого спротиву большевиків взяли ми Жмеринку. Мене дивувало, що Армія Отамана Петлюри так довго не могла здобути Жмеринки. Думаю, що вона ніколи поважно до цього не бралася.
Після заняття Жмеринки рішився провід Армії вести головний наступ на Київ. Призначили на це Галицький I-ий і III-ий Корпус і Запоріжський Корпус наддніпрянської Армії. II-ий Галицький Корпус мав крити ліве крило цього наступу. 11-ту бригаду III-го Корпусу залишено спершу як резерву армії у Жмеринці, а пізніше приділено до військ У. Н. Р., які мали наступати в напрямі на Одесу.
Зараз після заняття Жмеринки уладили там війська Армії У. Н. Р. військову параду. Говорено, що до Жмеринки прибули якісь вищі старшини Антанти. З галицьких військ ніхто не взяв участи у цій параді. Я приглядався цій параді інкогніто. Вимашерувала одна сотня, досить добре виеквіпована, але неоднаково виряджена, що трохи вражало. Друга сотня виглядала дуже обдерто, а більшість вояків була боса. На мій запит, чому вимашерували ці босі, дістав я відповідь, що це так нарочно, щоби антантська місія бачила, що і босі вояки можуть воювати; сподіванося також дістати від них у той спосіб черевиків, одежі, виряду.
Що торкається самої Жмеринки, то це досить ве-<noinclude>{{rh||15|}}</noinclude>
71wpsjw66sb3rmhzu96g6u16d7gisf4
454568
454411
2022-07-21T21:34:14Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>рими вояками. 14.-та бриґада саме переформовувалася і тому не мала ще боєвої вартости.
До наступу на Жмеринку вислано лише дві бриґади, а саме 8. і 11-ту. 11-а бриґада дістала напрям здовж залізничого шляху, а 8-а іти вперед на Станиславчик і наступати потім на Жмеринку з полудня. 2-га бриґада мала бути в поготівлі за 11-ою як резерва. Наступ ішов скоро вперед. Без якихнебудь страт і без якогось поважнішого спротиву большевиків взяли ми Жмеринку. Мене дивувало, що Армія Отамана Петлюри так довго не могла здобути Жмеринки. Думаю, що вона ніколи поважно до цього не бралася.
Після заняття Жмеринки рішився провід Армії вести головний наступ на Київ. Призначили на це Галицький I-ий і III-ий Корпус і Запоріжський Корпус наддніпрянської Армії. II-ий Галицький Корпус мав крити ліве крило цього наступу. 11-ту бриґаду III-го Корпусу залишено спершу як резерву армії у Жмеринці, а пізніше приділено до військ У. Н. Р., які мали наступати в напрямі на Одесу.
Зараз після заняття Жмеринки уладили там війська Армії У. Н. Р. військову параду. Говорено, що до Жмеринки прибули якісь вищі старшини Антанти. З галицьких військ ніхто не взяв участи у цій параді. Я приглядався цій параді інкоґніто. Вимашерувала одна сотня, досить добре виеквіпована, але неоднаково виряджена, що трохи вражало. Друга сотня виглядала дуже обдерто, а більшість вояків була боса. На мій запит, чому вимашерували ці босі, дістав я відповідь, що це так нарочно, щоби антантська місія бачила, що і босі вояки можуть воювати; сподіванося також дістати від них у той спосіб черевиків, одежі, виряду.
Що торкається самої Жмеринки, то це досить ве-<noinclude></noinclude>
offuh05kzsce7k3lxoqtmwmzf343zgd
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/20
250
27939
454410
396962
2022-07-21T17:52:50Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>лике, розлоге місто і залізничий вузол незвичайної стратегічної ваги. Залізниця розгалужується звідти у чотирьох напрямках, а саме: на північ в напрямку Києва, на захід в напрямку Підволочиськ, на полудневий захід на Могилів і на полудневий схід до Одеси. У Жмеринці є дуже гарні модерні касарні; нормальна військова залога в часі миру була там в силі одної дивізії. Жмеринка була призначена як вихідна точка для російської армії, що мала вдарити зі сходу на Галичину. З тієї причини залізничі будівлі та уладження були одні з найбільших і наймодерніших, які я колинебудь бачив. Є там окремий пасажирський, вантажний і військовий залізничий двірець. До кожного з цих двірців можна дістатися з пасажирського двірця підземними тунелями. Колись мусіли ті будівлі, збудовані за французькі гроші, бути величаві. У тім часі були занедбані і брудні. Не дивниця зрештою, бо за цю Жмеринку велися безустанні бої. На стації були також великі залізничі варстати, і відповідно до того був там великий персонал.
Я відніс вражіння, що залізничий персонал колишньої Росії творив окрему для себе суспільну цілість. Вони були дуже добре зорганізовані, а свої запотребування покривали на власну руку через „Залізнодорожні кооперативи“. Вони творили величезну силу і кожний уряд мусів з ними числитися. У Жмеринці були залізнодорожники, головно ті нижчі, настроєні трохи по большевицьки. Позатим держали з тими, що саме були при владі. Хто цим людям виплачував платні, я не знаю, щоби вони діставали якісь правильні побори, я також ніколи не бачив, але всетаки служба функціонувала, хоч трохи й пиняво. Думаю, що кожний, хто хотів їхати, мусів наперед підкупити залізничників, як давна приповідка каже: хто мастить — той їде! Так<noinclude>{{rh||16|}}</noinclude>
ajn7n7b7o22w0hyhe3rws4290xd20fq
454569
454410
2022-07-21T21:38:45Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>лике, розлоге місто і залізничий вузол незвичайної стратеґічної ваги. Залізниця розгалужується звідти у чотирьох напрямках, а саме: на північ в напрямку Києва, на захід в напрямку Підволочиськ, на полудневий захід на Могилів і на полудневий схід до Одеси. У Жмеринці є дуже гарні модерні касарні; нормальна військова залога в часі миру була там в силі одної дивізії. Жмеринка була призначена як вихідна точка для російської армії, що мала вдарити зі сходу на Галичину. З тієї причини залізничі будівлі та уладження були одні з найбільших і наймодерніших, які я колинебудь бачив. Є там окремий пасажирський, вантажний і військовий залізничий двірець. До кожного з цих двірців можна дістатися з пасажирського двірця підземними тунелями. Колись мусіли ті будівлі, збудовані за французькі гроші, бути величаві. У тім часі були занедбані і брудні. Не дивниця зрештою, бо за цю Жмеринку велися безустанні бої. На стації були також великі залізничі варстати, і відповідно до того був там великий персонал.
Я відніс вражіння, що залізничий персонал колишньої Росії творив окрему для себе суспільну цілість. Вони були дуже добре зорґанізовані, а свої запотребування покривали на власну руку через „Залізнодорожні кооперативи“. Вони творили величезну силу і кожний уряд мусів з ними числитися. У Жмеринці були залізнодорожники, головно ті нижчі, настроєні трохи по большевицьки. Позатим держали з тими, що саме були при владі. Хто цим людям виплачував платні, я не знаю, щоби вони діставали якісь правильні побори, я також ніколи не бачив, але всетаки служба функціонувала, хоч трохи й пиняво. Думаю, що кожний, хто хотів їхати, мусів наперед підкупити залізничників, як давна приповідка каже: хто мастить — той їде! Так<noinclude></noinclude>
oj30dn3elovq4xuwh6iqheg50clmvkh
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/22
250
27940
454408
110434
2022-07-21T17:52:49Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>лінія електричного трамваю. Мешкало тоді у Винниці чимало поляків і вона була якби їх столицею на Поділлі. В часі, як ми туди прийшли, находилося там богато поляків дідичів, що повтікали зі своїх сіл і польську мову чулося часто на вулицях міста. Позатим інтелігенція розмовляла переважно по російськи і аж з приходом наших військ українська мова стала лунати на вулицях. Службу безпеки в місті переняла наша жандармерія. Панував лад і порядок.
Населення було нам дуже раде і відносилося до нас як до освободителів від большевицького терору. Большевики страшно шаліли у Винниці. Розказували мені, що за їх панування згинуло тоді з рук чрезвичайки понад 5 тисяч осіб.
Мій штаб примістився у будинку польського професора і властителя дому, в якому передтим мала свій осідок чрезвичайка. Над усіми входами були вимальовані червоні звізди, з серпом та молотом. Написи, як: „Смерть Петлюрі“, „Смерть Денікінцям“, „Смерть буржуям“ і т. ін. прикрашували кожний вхід і кожну стіну. Всюди чути було подих смерти. Також оглянув я місце страчення чрезвичайки. Це колишній готель, в якого подвірю було мешкання в сутеринах, правдоподібно для службового перзоналу. Було там 4 кімнати. Вікна були закратовані. Стіни обрискані кровю та червоною фарбою. Тут саме замикали людей, яких мали стратити. Саме місце страчення — це була мала пивниця з маленьким віконцем, яке тільки дуже скупо пропускало світло, так що панував там завжди півсумерк. До цієї пивниці втручували матрози, чи китайці, свої нещасні жертви, і здебільшого вночі, стріляли їх. Потім цих постріляних зовсім просто викидували поза огорожу в {{errata|сусід ній|сусідній}} город і там припорпували злегка землею. Вже за<noinclude>{{rh||18|}}</noinclude>
gr9j668k7af1xqh9odimt6i3j0racrq
454571
454408
2022-07-21T21:50:07Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>лінія елєктричного трамваю. Мешкало тоді у Винниці чимало поляків і вона була якби їх столицею на Поділлі. В часі, як ми туди прийшли, находилося там богато поляків-дідичів, що повтікали зі своїх сіл і польську мову чулося часто на вулицях міста. Позатим інтеліґенція розмовляла переважно по російськи і аж з приходом наших військ українська мова стала лунати на вулицях. Службу безпеки в місті переняла наша жандармерія. Панував лад і порядок.
Населення було нам дуже раде і відносилося до нас як до освободителів від большевицького терору. Большевики страшно шаліли у Винниці. Розказували мені, що за їх панування згинуло тоді з рук чрезвичайки понад 5 тисяч осіб.
Мій штаб примістився у будинку польського професора і властителя дому, в якому передтим мала свій осідок чрезвичайка. Над усіми входами були вимальовані червоні звізди, з серпом та молотом. Написи, як: „Смерть Петлюрі“, „Смерть Денікінцям“, „Смерть буржуям“ і т. ін. прикрашували кожний вхід і кожну стіну. Всюди чути було подих смерти. Також оглянув я місце страчення чрезвичайки. Це колишній готель, в якого подвірю було мешкання в сутеринах, правдоподібно для службового перзоналу. Було там 4 кімнати. Вікна були закратовані. Стіни обрискані кровю та червоною фарбою. Тут саме замикали людей, яких мали стратити. Саме місце страчення — це була мала пивниця з маленьким віконцем, яке тільки дуже скупо пропускало світло, так що панував там завжди півсумерк. До цієї пивниці втручували матрози, чи китайці, свої нещасні жертви, і здебільшого вночі, стріляли їх. Потім цих постріляних зовсім просто викидували поза огорожу в {{errata|сусід ній|сусідній}} город і там припорпували злегка землею. Вже за<noinclude></noinclude>
t5dssi0fd7xy4rnqricuamqbbmjgy9m
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/21
250
27941
454409
110433
2022-07-21T17:52:49Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>і тут. Щоби перевезти якийсь транспорт, треба було порядно „помастити“{{errata||.}} Найрадше брали вони споживчі продукти, а головно горілку.
Після короткого спочинку почали ми дальші операції.<section end="2"/>
<section begin="1"/>{{c|{{sp|ЖМЕРИНКА—ВИННИЦЯ—КО3ЯТИН.}}}}
Головний наступ, як я сказав, спрямовано на Київ. Тому що 11-а бригада залишилася у Жмеринці як запас армії і пізніше була приділена до Тютюника, а 14-а бригада була щойно в стадії формування, лишилися III-му Корпусові лише 2. і 8. бригади. До наступу на Винницю кинено I. Галицький Корпус, а Корпус Запорожців спрямовано на північ від Винниці. III. Корпус ішов за I-им здовж залізничої лінії. Він не брав участи в наступі на Винницю і залишився в Браїлові.
Браїлів, це брудне, жидівське місточко. Був там тоді також римокатолицький костел і жіночий монастир. У стіп гори стояв замок, що належав мабуть до якогось грека, цілком зруйнований большевиками.
Після здобуття Винниці продовжували мої три бригади похід у напрямі Винниці і змінили там {{errata|Iий|I-ий}} Корпус, який до того часу там стояв. Після мого приходу {{errata|Iий|I-ий}} Корпус залишив Винницю і почав операції у північносхіднім напрямі, щоби здобути Бердичів. Запоріжський Корпус, який находився на схід від Винниці, підчинено мені.
Винниця, це дуже гарне, модерне місто. Воно лежить у більшій частині на горбі, а численно розкинені сади творять там гарну декорацію. Тоді було воно, здається, торговельним центром і життя там кипіло. Мало дуже гарні публичні будинки, школи, церкви і готелі; було там також кілька фабрик. Місто перетинала<noinclude>{{rh||17|}}</noinclude>
1iysditkdg01jwzb9xvrb5ncylyua1e
454570
454409
2022-07-21T21:44:33Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude><section begin="2" />і тут. Щоби перевезти якийсь транспорт, треба було порядно „помастити“. Найрадше брали вони споживчі продукти, а головно горілку.
Після короткого спочинку почали ми дальші операції.<section end="2"/>
<section begin="1"/>{{c|{{sp|{{sp|ЖМЕРИНКА — ВИННИЦЯ — КОЗЯТИ}}Н.}}}}
Головний наступ, як я сказав, спрямовано на Київ. Тому що 11-а бриґада залишилася у Жмеринці як запас армії і пізніше була приділена до Тютюника, а 14-а бриґада була щойно в стадії формування, лишилися III-му Корпусові лише 2. і 8. бриґади. До наступу на Винницю кинено I. Галицький Корпус, а Корпус Запорожців спрямовано на північ від Винниці. III. Корпус ішов за I-им здовж залізничої лінії. Він не брав участи в наступі на Винницю і залишився в Браїлові.
Браїлів, це брудне, жидівське місточко. Був там тоді також римо-католицький костел і жіночий монастир. У стіп гори стояв замок, що належав мабуть до якогось грека, цілком зруйнований большевиками.
Після здобуття Винниці продовжували мої три бриґади похід у напрямі Винниці і змінили там I-ий Корпус, який до того часу там стояв. Після мого приходу I-ий Корпус залишив Винницю і почав операції у північно-східнім напрямі, щоби здобути Бердичів. Запоріжський Корпус, який находився на схід від Винниці, підчинено мені.
Винниця, це дуже гарне, модерне місто. Воно лежить у більшій частині на горбі, а численно розкинені сади творять там гарну декорацію. Тоді було воно, здається, торговельним центром і життя там кипіло. Мало дуже гарні публичні будинки, школи, церкви і готелі; було там також кілька фабрик. Місто перетинала<section end="1" /><noinclude></noinclude>
sqrb99qpy6xw4m2wmepprgt0209owi8
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/23
250
27942
454407
110435
2022-07-21T17:52:48Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>мого побуту у Винниці відкопано в городі дому, де я мешкав, 4 трупи і похоронено на кладовищі. В домі, де стояв мій штаб, залишили большевики при своїй наглій утечі силу зрабованих річей, меблів, образів, килимів, порцеляни тощо. Ці річи ми віддали пограбованим, які пізнали свою власність.
Розпочалися дальші операції. За найближчу ціль намічено добути лінію Бердичів, Козятин і Сквира.
Як залогу залишено в Винниці 14. бригаду. З корпусом остали 2. та 8. бригади. Ці бригади спрямовано здовж залізничого шляху на північ, — у напрямі на Калинівку — а там дальше на Козятин. Запоріжський Корпус кинено спершу на Прилуки, а потім на Сквиру.
Після кількох менших боїв під Голєндрами і Калинівкою дві бригади III-го Корпусу, заняли Козятин. У свою чергу I. Галицький Корпус заняв Бердичів, а Запоріжський Корпус Сквиру. Так осягнено лінію, яку наказала заняти команда Української Галицької Армії.
В Козятині захопили ми дуже великий парк льокомотив і возів. Але найважнішою і найвартіснішою добичею був склад з приблизно 30 ваґонами соли. В тодішню пору ані Галицька Армія, ані Армія У. Н. Р., ані населення не мали соли. За тяжкі гроші треба було спроваджувати цей преважний артикул з Румунії. Тепер мали ми за одним замахом власну сіль. Цею сіллю наділено в першу чергу Галицьку Армію. Також у дорозі виміни за сіль дістали війська III. Корпусу черевики та білля.
Козятин — це велика ярмаркова площа, також під тодішню пору заселена переважно жидами. Він був замітний тим, що тодішній жидівський міністер У{{errata||.}} Н. Р. — був козятинський жид. Козятин це також великий залізничий вузол. Залізничі лінії розходяться звідти також на чотири сторони світа, — а саме: на північ<noinclude>{{rh||19|}}</noinclude>
4066p52vgwh53w3c9wslyfphwx8t1cr
454572
454407
2022-07-21T21:55:30Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>мого побуту у Винниці відкопано в городі дому, де я мешкав, 4 трупи і похоронено на кладовищі. В домі, де стояв мій штаб, залишили большевики при своїй наглій утечі силу зрабованих річей, меблів, образів, килимів, порцеляни тощо. Ці річи ми віддали пограбованим, які пізнали свою власність.
Розпочалися дальші операції. За найближчу ціль намічено добути лінію Бердичів, Козятин і Сквира.
Як залогу залишено в Винниці 14. бриґаду. З корпусом остали 2. та 8. бриґади. Ці бриґади спрямовано здовж залізничого шляху на північ, — у напрямі на Калинівку — а там дальше на Козятин. Запоріжський Корпус кинено спершу на Прилуки, а потім на Сквиру.
Після кількох менших боїв під Голєндрами і Калинівкою дві бриґади III-го Корпусу, заняли Козятин. У свою чергу I. Галицький Корпус заняв Бердичів, а Запоріжський Корпус Сквиру. Так осягнено лінію, яку наказала заняти команда Української Галицької Армії.
В Козятині захопили ми дуже великий парк льокомотив і возів. Але найважнішою і найвартіснішою добичею був склад з приблизно 30 ваґонами соли. В тодішню пору ані Галицька Армія, ані Армія У. Н. Р., ані населення не мали соли. За тяжкі гроші треба було спроваджувати цей преважний артикул з Румунії. Тепер мали ми за одним замахом власну сіль. Цею сіллю наділено в першу чергу Галицьку Армію. Також у дорозі виміни за сіль дістали війська III. Корпусу черевики та білля.
Козятин — це велика ярмаркова площа, також під тодішню пору заселена переважно жидами. Він був замітний тим, що тодішній жидівський міністер У{{errata||.}} Н. Р. — був козятинський жид. Козятин це також великий залізничий вузол. Залізничі лінії розходяться звідти також на чотири сторони світа, — а саме: на північ<noinclude></noinclude>
hhewuatow72wn2nrtuph1nstj5sgukg
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/24
250
27943
454406
110436
2022-07-21T17:52:47Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>в напрямку Києва, на захід в напрямку Бердичева, на південь в сторону Винниці і на схід, на Липовець. Козятин — це був не так стратегічний, як радше торговельний вузол. Там у світову війну лежали у залізничих магазинах величезні харчеві запаси для прохарчування російської армії. Ці склади були, розуміється, тепер порожні за виїмком одного складу, що саме містив в собі вище згадану сіль. Які великі запаси соли мусіли там бути, видно хочби з того, що за час світової війни російська армія, а пізніше Армія У. Н. Р., большевики, залізничники і інші брали звідтам сіль — а всетаки ми ще захопили її там коло 30 вагонів.
При нашім поході вперед на північ від {{errata|Ви.нниці|Винниці}} дав нам уряд У. Н. Р. право виставляти по нашій думці військові обсади і застави для забезпечення запілля. На тій основі установив я в Козятині нову стаційну команду. Командантом міста іменував я отамана Дудинського, який справував свій уряд дуже справедливо але строго і в дуже короткім часі довів місто до ладу. Розписано також вибори до міської ради і бурмистром вибрано гімназійного директора. Після виборів представив мені нововибраний посадник нововибрану раду, серед представників якої була також одна жінка. Ця делегація принесла мені також як гостинець блакитний та жовтий шовк. Цей шовк подарував я обом бригадам, другій та осьмій, які здобули Козятин, а вони поробили собі з нього бригадні прапори.
Два дні після того, як ми взяли Козятин, заїхав на стацію в переїзді до Бердичева — сам Головний Отаман Петлюра. На його повитання звелів я виставити на двірці почетну {{errata|согню|сотню}} — і то ту сотню 2. бриґади, яка перша вдерлася до Козятина. Командантом цієї сотні був поручник, якого імя я нажаль забув. Він був тим, що заняв двірець в Козятині. Головний Отаман подя-<noinclude>{{rh||20|}}</noinclude>
1u20fynhj2d20ghvc06aqredg7dqlq2
454573
454406
2022-07-21T22:01:34Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>в напрямку Києва, на захід в напрямку Бердичева, на південь в сторону Винниці і на схід, на Липовець. Козятин — це був не так стратеґічний, як радше торговельний вузол. Там у світову війну лежали у залізничих маґазинах величезні харчеві запаси для прохарчування російської армії. Ці склади були, розуміється, тепер порожні за виїмком одного складу, що саме містив в собі вище згадану сіль. Які великі запаси соли мусіли там бути, видно хочби з того, що за час світової війни російська армія, а пізніше Армія У. Н. Р., большевики, залізничники і інші брали звідтам сіль — а всетаки ми ще захопили її там коло 30 ваґонів.
При нашім поході вперед на північ від Винниці дав нам уряд У. Н. Р. право виставляти по нашій думці військові обсади і застави для забезпечення запілля. На тій основі установив я в Козятині нову стаційну команду. Командантом міста іменував я отамана Дудинського, який справував свій уряд дуже справедливо але строго і в дуже короткім часі довів місто до ладу. Розписано також вибори до міської ради і бурмистром вибрано ґімназійного директора. Після виборів представив мені нововибраний посадник нововибрану раду, серед представників якої була також одна жінка. Ця делєґація принесла мені також як гостинець блакитний та жовтий шовк. Цей шовк подарував я обом бриґадам, другій та осьмій, які здобули Козятин, а вони поробили собі з нього бриґадні прапори.
Два дні після того, як ми взяли Козятин, заїхав на стацію в переїзді до Бердичева — сам Головний Отаман Петлюра. На його повитання звелів я виставити на двірці почетну сотню — і то ту сотню 2. бриґади, яка перша вдерлася до Козятина. Командантом цієї сотні був поручник, якого імя я нажаль забув. Він був тим, що заняв двірець в Козятині. Головний Отаман подя-<noinclude></noinclude>
jj1xo3jktqziaf0vv0wjza6o7s2m0rd
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/26
250
27944
454403
110438
2022-07-21T17:50:32Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>насіла на нас тяжка жура, коли ми почали розважати покладене на нас завдання. Яка користь могла нам бути з заняття Києва, коли ми не могли його довго вдержати. Політично з цього також не булоб користи, навпаки скорше шкода! Також треба було рахуватися з тим, що скорше чи пізніше зявиться новий противник. А всетаки взялися ми з великим завзяттям за діло..
Мій шеф штабу і я, кермуючись досвідом зі світової війни, представляли собі наступ{{—}}використовуючи пануючу паніку і розлад серед ворога{{—}}як наглий, скорий як блискавка удар, щоби заволодіти Києвом, доки ще наспіє туди Денікін, який за нашими відомостями находився тоді між Полтавою і Ромоданом і який дійсно в той час був занятий важкими боями за Ромодан. При тім думали ми в першу чергу про те, щоби наша армія могла скористати у Києві з важних джерел помочі і сподівалися затримати місто у своїх руках бодай так довго, доки не будуть вивезені найвартісніші запаси. Що це значить воювати і мусіти при тім рахувати кожний набій, випробувала вже Українська Галицька Армія на власнім тілі. Київ манив під цим оглядом. Він був місцем постою 12. большевицької армії та мав як на наші відносини величезні запаси зброї, муніції, одежі і обуви, чимало технічного матеріялу і допоміжні джерела розвиненого промислу. Наш наступ мав бути як вже не завойовним походом то бодай походом за здобичею. Під цим оглядом я погоджувався з моїм шефом штабу.
Отже першою умовиною успіху був поспіх. Ця думка самочинно захопила усіх командантів і військо. Бо і найпримітивніша людина знає
{{—}}а навіть примітивна знає це найліпше{{—}}що часом можна побідити тільки власними ногами. Тимбільше при противнику, схильнім до паніки, якого відворотові загрожують {{hws|пов|повстання}}<noinclude>{{rh||22|}}</noinclude>
di2eyaepvluvge6kof0xlysp5jouwut
454575
454403
2022-07-21T22:13:30Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>насіла на нас тяжка жура, коли ми почали розважати покладене на нас завдання. Яка користь могла нам бути з заняття Києва, коли ми не могли його довго вдержати. Політично з цього також не булоб користи, навпаки скорше шкода! Також треба було рахуватися з тим, що скорше чи пізніше зявиться новий противник. А всетаки взялися ми з великим завзяттям за діло.
Мій шеф штабу і я, кермуючись досвідом зі світової війни, представляли собі наступ — використовуючи пануючу паніку і розлад серед ворога — як наглий, скорий як блискавка удар, щоби заволодіти Києвом, доки ще наспіє туди Денікін, який за нашими відомостями находився тоді між Полтавою і Ромоданом і який дійсно в той час був занятий важкими боями за Ромодан. При тім думали ми в першу чергу про те, щоби наша армія могла скористати у Києві з важних джерел помочі і сподівалися затримати місто у своїх руках бодай так довго, доки не будуть вивезені найвартісніші запаси. Що це значить воювати і мусіти при тім рахувати кожний набій, випробувала вже Українська Галицька Армія на власнім тілі. Київ манив під цим оглядом. Він був місцем постою 12. большевицької армії та мав як на наші відносини величезні запаси зброї, муніції, одежі і обуви, чимало технічного матеріялу і допоміжні джерела розвиненого промислу. Наш наступ мав бути як вже не завойовним походом то бодай походом за здобичею. Під цим оглядом я погоджувався з моїм шефом штабу.
Отже першою умовиною успіху був поспіх. Ця думка самочинно захопила усіх командантів і військо. Бо і найпримітивніша людина знає — а навіть примітивна знає це найліпше — що часом можна побідити тільки власними ногами. Тимбільше при противнику, схильнім до паніки, якого відворотові загрожують пов-<noinclude></noinclude>
ipg5nx6y3ra1m1tr37gunp1c54n5k57
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/25
250
27945
454405
110437
2022-07-21T17:52:46Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>кував у запальній промові мені і моїм військам за здобуття Козятина, цього важного вузла і подарував почетній сотні, що його витала, 5 тисяч гривень. При цій нагоді предложив я йому свою просьбу, щоб його інтендантура видала моїм воякам білля. Головний Отаман казав це занотувати свому адютантові та обіцяв мені виконати цю просьбу. Нажаль білля я не дістав ніколи.<section end="2"/>
{{dhr}}
<section begin="1"/>{{c|НА КИЇВ!}}
Після упадку Бердичева злучено перший, третій і Запоріжський корпуси в одну групу, яку віддано під мою команду. Ця група дістала завдання здобути Київ. Шефом штабу групи іменовано дотеперішнього шефа штабу III. Корпусу отамана генерального штабу Людвика Любковіца.
Разом з обняттям цієї команди впали на мене і на мого шефа штабу більші вимоги і ще більша відповідальність. Наша армія не була особливо ослаблена попередніми боями, її втрати до цього часу були дуже малі, не більше як яких сто люда. Але треба було думати про будучність і рахуватися з тим, що відпорність ворога могла нараз збільшитися — а що тоді?
Вправді кожний корпус мав свою збірницю новобранців, в яких муштрувалося кілька тисяч місцевих {{errata|змобілізовапих|змобілізованих}} рекрутів, але вони не мали зброї. Аж коли на фронті звільнилося трохи крісів, можна було озброїти ними резерву. Також запаси муніції були малі, вистарчали в загальному тільки на короткі офензивні операції. До довше триваючої оборони з її збільшеним запотребуванням на муніцію була армія нездібна. Що торкається зброї і муніції, то армія жила занадто на рахунок воєнної добичі. З цих усіх причин<noinclude>{{rh||21|}}</noinclude>
2b7bgc0m1tvm13ti2khxxdz8gzs7p7n
454574
454405
2022-07-21T22:06:54Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude><section begin="2" />кував у запальній промові мені і моїм військам за здобуття Козятина, цього важного вузла і подарував почетній сотні, що його витала, 5 тисяч гривень. При цій нагоді предложив я йому свою просьбу, щоб його інтендантура видала моїм воякам білля. Головний Отаман казав це занотувати свому адютантові та обіцяв мені виконати цю просьбу. Нажаль білля я не дістав ніколи.<section end="2"/>
<section begin="1"/>{{c|{{sp|НА КИЇ|2em}}В!}}
Після упадку Бердичева злучено перший, третій і Запоріжський корпуси в одну ґрупу, яку віддано під мою команду. Ця ґрупа дістала завдання здобути Київ. Шефом штабу ґрупи іменовано дотеперішнього шефа штабу III. Корпусу отамана ґенерального штабу Людвика Любковіца.
Разом з обняттям цієї команди впали на мене і на мого шефа штабу більші вимоги і ще більша відповідальність. Наша армія не була особливо ослаблена попередніми боями, її втрати до цього часу були дуже малі, не більше як яких сто люда. Але треба було думати про будучність і рахуватися з тим, що відпорність ворога могла нараз збільшитися — а що тоді?
Вправді кожний корпус мав свою збірницю новобранців, в яких муштрувалося кілька тисяч місцевих змобілізованих рекрутів, але вони не мали зброї. Аж коли на фронті звільнилося трохи крісів, можна було озброїти ними резерву. Також запаси муніції були малі, вистарчали в загальному тільки на короткі офензивні операції. До довше триваючої оборони з її збільшеним запотребуванням на муніцію була армія нездібна. Що торкається зброї і муніції, то армія жила занадто на рахунок воєнної добичі. З цих усіх причин<section end="1" /><noinclude></noinclude>
ezhvefknfsp3foxv82veyi84v9eo1vo
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/28
250
27946
454401
110440
2022-07-21T17:48:05Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>дивізіями Корпусу Запоріжців, що давали разом около 20 тисяч людей.
Вже 20. VIII. заняли 2. і 8. бригади Попельню, 21. УШ. розбили в крівавім бою під Романівкою ворога, що ще раз хотів ставити опір, а 22. VIII. заняли Хвастів. Так отже в неповному тижні зроблено нових сто кільометрів.
Запоріжський Корпус, що посувався на рівній височині з III. Корпусом, прогнав ворога зі Сквири, а 22. VIII. після лютого рукопашного бою на передмістях Білої Церкви заняв це місто.
Перший Корпус зайшов у тім часі мало що поза Бердичів, отже лишився майже на 100 кільометрів позаду.
Йдучи за пляном ударного наступу, кинули ми 2. і 8. бригаду вже 23. VIII. на Васильків і вони заняли це місто. Запоріжський Корпус станув день пізніше 6. і 7. дивізією над річкою Стугною, 8. дивізія залишилася в Білій Церкві як запас групи. Так отже група стояла вже 24. VIII вечором готова до останнього удару, 40 км. на полуднє і на полудневий схід від Києва.
Тимчасом команда Групи прибула до Хвастова і наказала летунську розвідку в напрямі Києва. Розвідка виказала великі затвори потягів, довжиною яких 20 км. на лінії Київ{{—}}Васильків, а також великий рух і переповнення на київських залізничих стаціях. Збирання ані пересування військ не сконстатовано. Імовірно залізничий штрайк на національнім підкладі. Евакуація Києва, що була в повнім ході, застрягла на місці. Скріплення не могли надійти, момент для рішального удару прийшов.
Диспозиції, які усталювали наступ на 25. VIII., були саме намічені, як коло 4ої години пополудні прийшло від Запоріжського Корпусу зголошення, що перед {{hws|за|заставами}}<noinclude>{{rh||24|}}</noinclude>
ox1naruq08h8q1618oscf7lv1eitazi
454577
454401
2022-07-21T22:23:08Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>дивізіями Корпусу Запоріжців, що давали разом около 20 тисяч людей.
Вже 20. VIII. заняли 2. і 8. бриґади Попельню, 21. VIII. розбили в крівавім бою під Романівкою ворога, що ще раз хотів ставити опір, а 22. VIII. заняли Хвастів. Так отже в неповному тижні зроблено нових сто кільометрів.
Запоріжський Корпус, що посувався на рівній височині з III. Корпусом, прогнав ворога зі Сквири, а 22. VIII. після лютого рукопашного бою на передмістях Білої Церкви заняв це місто.
Перший Корпус зайшов у тім часі мало що поза Бердичів, отже лишився майже на 100 кільометрів позаду.
Йдучи за пляном ударного наступу, кинули ми 2. і 8. бриґаду вже 23. VIII. на Васильків і вони заняли це місто. Запоріжський Корпус станув день пізніше 6. і 7. дивізією над річкою Стугною, 8. дивізія залишилася в Білій Церкві як запас ґрупи. Так отже ґрупа стояла вже 24. VIII вечором готова до останнього удару, 40 км. на полудне і на полудневий схід від Києва.
Тимчасом команда ґрупи прибула до Хвастова і наказала летунську розвідку в напрямі Києва. Розвідка виказала великі затвори потягів, довжиною яких 20 км. на лінії Київ — Васильків, а також великий рух і переповнення на київських залізничих стаціях. Збирання ані пересування військ не сконстатовано. Імовірно залізничий штрайк на національнім підкладі. Евакуація Києва, що була в повнім ході, застрягла на місці. Скріплення не могли надійти, момент для рішального удару прийшов.
Диспозиції, які усталювали наступ на 25. VIII., були саме намічені, як коло 4-ої години пополудні прийшло від Запоріжського Корпусу зголошення, що перед за-<noinclude></noinclude>
4x2s5y6qat7sn1ia14v0s7qvfqpfg04
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/27
250
27947
454402
110439
2022-07-21T17:50:31Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|стання|повстання}}. А обставини не були некорисні для нашого задуму.
Поодиноко порозбивані частини 12-ої большевицької армії втікали зі своїми рештками до Києва та напевно не були в спромозі в короткім часі стягнути підкріплення і впорядкуватися до нового бою.
Головна сила червоної армії зводила бій на життя і смерть з військами Денікіна між Волгою і Дніпром, з Колчаком на Сибірі, з поляками на заході, а з литовцями і генералом Юденічом на півночі. Направду, положення червоної Москви було тоді найтяжче від початку її крівавого панування! Чи ж антанта була тоді сліпа, що нас не бачила, чи може не хотіла нас бачити? Коли б вона була тоді бодай у дечому нам допомогла і стала посередником між нами та Денікіном, то була б тоді вибила для панування червоної Москви остання година.
Зібрані в тім часі під Києвом большевицькі сили ми обчислювали на яких 10 тисяч людей. Тому що корпуси не мали своїх літаків, вислала Начальна Команда Гал. Армії дня 22. VIII. свої літаки до Козятина та приділила їх до моєї Групи. Але ці літаки були до далеких летів непридатні і тому не могли ми нічого в тім часі..довідатися про події на Лівобережжі.
З огляду на те, що зустріч з денікінською армією в найближчому часі була зовсім можлива, спитала наша Начальна Команда уряду У. Н. Р., як треба поступати в такому випадку. Головний Отаман дав вказівку, щоби за всяку ціну оминати ворожих виступів і цей наказ передано підчиненим корпусам.
Першою думкою команди групи було, не чекаючи на прихід першого Корпусу, одним ударом заняти Київ тими силами, які під ту хвилину стояли до розпорядимости, отже обома бригадами III. Корпусу і трьома<noinclude>{{rh||23|}}</noinclude>
tpm4stu8mlxgn688w3ve75mfphrzoik
454576
454402
2022-07-21T22:18:07Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>стання. А обставини не були некорисні для нашого задуму.
Поодиноко порозбивані частини 12-ої большевицької армії втікали зі своїми рештками до Києва та напевно не були в спромозі в короткім часі стягнути підкріплення і впорядкуватися до нового бою.
Головна сила червоної армії зводила бій на життя і смерть з військами Денікіна між Волгою і Дніпром, з Колчаком на Сибірі, з поляками на заході, а з литовцями і ґенералом Юденічом на півночі. Направду, положення червоної Москви було тоді найтяжче від початку її крівавого панування! Чи ж антанта була тоді сліпа, що нас не бачила, чи може не хотіла нас бачити? Коли б вона була тоді бодай у дечому нам допомогла і стала посередником між нами та Денікіном, то була б тоді вибила для панування червоної Москви остання година.
Зібрані в тім часі під Києвом большевицькі сили ми обчислювали на яких 10 тисяч людей. Тому що корпуси не мали своїх літаків, вислала Начальна Команда Гал. Армії дня 22. VIII. свої літаки до Козятина та приділила їх до моєї ґрупи. Але ці літаки були до далеких летів непридатні і тому не могли ми нічого в тім часі довідатися про події на Лівобережжі.
З огляду на те, що зустріч з денікінською армією в найближчому часі була зовсім можлива, спитала наша Начальна Команда уряду У. Н. Р., як треба поступати в такому випадку. Головний Отаман дав вказівку, щоби за всяку ціну оминати ворожих виступів і цей наказ передано підчиненим корпусам.
Першою думкою команди ґрупи було, не чекаючи на прихід першого Корпусу, одним ударом заняти Київ тими силами, які під ту хвилину стояли до розпорядимости, отже обома бриґадами III. Корпусу і трьома<noinclude></noinclude>
e9zcll34837cj2my3flt2z0eem3rbxu
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/29
250
27948
454400
110441
2022-07-21T17:48:04Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|ставами|заставами}} 8.дивізії під Білою Церквою появився денікінський панцирник зі штабом бригади на ньому 8. дивізія запитувала, що має робити, бо полк. Бєлогорцев, командант 2. терської бригади добровольчої армії з нею, як з частиною Армії У. Н. Р. взагалі не хоче переговорювати.
На це донесенню вислано негайно телеграфічний наказ здержатися по думці наказу Головного Отамана від усяких ворожих кроків і повідомити полк. Бєлогорцева, що уповноважені українські галицькі старшини прибудуть спеціяльним потягом до Білої Церкви, щоби вести переговори.
Про цей випадок, який скоївся скорше, як ми сподівалися, зголосив я негайно Начальній Команді у Винниці. З Начальної Команди прийшов наказ вислати негайно 2 старшин до місця постою 2. терської бригади щоби вели переговори про демаркаційну лінію. Після того, як шеф штабу У. Г. А. полк. Шаманек порозумівся зі штабом Армії У. Н. Р. в Камянці Подільськім, вислала команда Групи 24. УІІІ. коло 9 год. вечором окремим поїздом сотника ген. штабу Купчанка і пор. Головінського, обох з III. Корпусу з уповноваженнями як парляментарів до Білої Церкви. Сот. Купчанко дістав інструкції довести до тимчасового порозуміння з командою денікінської бригади або з найвищою командою денікінської армії. Це порозуміння мало полягати на визначенню демаркаційної лінії, яка не перешкоджувала б нашому походові на Київ і залишала нам вільний так залізничий як і возовий шлях ХвастівКиїв. Сот. Купчанко виконав своє завдання дуже добре. Визначено демаркаційну лінію, так як ми бажали; причім Білу Церкву залишено денікінцям, а демаркаційну лінію потягнено через стацію Устимівку і {{hws|мі|місцевости}}<noinclude>{{rh||25|}}</noinclude>
0k6j212fp88xxen48jf6zrff7m81zmb
454578
454400
2022-07-21T22:30:30Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ставами 8.дивізії під Білою Церквою появився денікінський панцирник зі штабом бриґади на ньому{{errata||.}} 8. дивізія запитувала, що має робити, бо полк. Бєлогорцев, командант 2. терської бриґади добровольчої армії з нею, як з частиною Армії У. Н. Р. взагалі не хоче переговорювати.
На це донесення вислано негайно телєґрафічний наказ здержатися по думці наказу Головного Отамана від усяких ворожих кроків і повідомити полк. Бєлогорцева, що уповноважені українські галицькі старшини прибудуть спеціяльним потягом до Білої Церкви, щоби вести переговори.
Про цей випадок, який скоївся скорше, як ми сподівалися, зголосив я негайно Начальній Команді у Винниці. З Начальної Команди прийшов наказ вислати негайно 2 старшин до місця постою 2. терської бриґади щоби вели переговори про демаркаційну лінію. Після того, як шеф штабу У. Г. А. полк. Шаманек порозумівся зі штабом Армії У. Н. Р. в Камянці Подільськім, вислала команда ґрупи 24. VIII. коло 9 год. вечором окремим поїздом сотника ґен. штабу Купчанка і пор. Головінського, обох з III. Корпусу з уповноваженнями як парляментарів до Білої Церкви. Сот. Купчанко дістав інструкції довести до тимчасового порозуміння з командою денікінської бриґади або з найвищою командою денікінської армії. Це порозуміння мало полягати на визначенню демаркаційної лінії, яка не перешкоджувала б нашому походові на Київ і залишала нам вільний так залізничий як і возовий шлях Хвастів-Київ. Сот. Купчанко виконав своє завдання дуже добре. Визначено демаркаційну лінію, так як ми бажали, причім Білу Церкву залишено денікінцям, а демаркаційну лінію потягнено через стацію Устимівку і мі-<noinclude></noinclude>
rlqi84loxpypdthulmnrm6oselt4lbh
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/30
250
27949
454399
110442
2022-07-21T17:48:03Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|сцевости|місцевости}} Барахати - Обухів (усі три місцевости мали належати до денікінців).
Ці переговори ведено з полк. Бєлогорцевом, що мав доручення команди ІІІ-го денікінського корпусу, яка стояла у Бобрінській.
Протоколи переговорів ратифікували з одного боку команда 2. денікінського корпусу, з другого Начальна Команда Галицької Армії і умова мала ввійти в силу дня 27. серпня. До цього часу мали відділи 2. терської бригади здержатися від усякого походу вперед.
Висліди цих переговорів закомуніковано 25. VIII. телеграфічно Начальній Команді і рівночасно висловлено здогад, що орієнтуючись після положення 2. корпусу добровольчої армії, Денікін імовірно осягнув на лівому березі Дніпра околиці Пирятина. Наступ на Київ мусить тому відбутися якнайскорше, якщо хочемо випередити Денікіна. Врешті запитано, чи взагалі, при такій зміненій ситуації, наступ має ще відбутися.
Генерал Тарнавський дав як відповідь наказ продовжувати наступ.
26. VIII. прибув до Хвастова Головний Отаман Петлюра, сів на панцирний потяг і поїхав аж на найбільше висунені позиції. Коло полудня вернувся назад і пообідав у моїм штабі, причім, розуміється, не занедбав я докладно повідомити його про зустріч з терською бригадою.
Притім поінформував я його також совісно, як думає добрармія про нього і про Армію У. Н. Р. і що тільки завдяки Українській Г алицькій Армії, в якій добрармія бачить регулярну армію, як теж завдяки обачности галицьких парляментарів удалось осягнути таку корисну для наших операцій демаркаційну лінію. Головний Отаман сказав на те:
{{—}}Я пущу на них Ангела і Зеленого.<noinclude>{{rh||26|}}</noinclude>
piuvd8nb77hjmqxf2bdqvcuocg6wqsl
454579
454399
2022-07-21T22:36:07Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>сцевости Барахати-Обухів (усі три місцевости мали належати до денікінців).
Ці переговори ведено з полк. Бєлогорцевом, що мав доручення команди III-го денікінського корпусу, яка стояла у Бобрінській.
Протоколи переговорів ратифікували з одного боку команда 2. денікінського корпусу, з другого Начальна Команда Галицької Армії і умова мала ввійти в силу дня 27. серпня. До цього часу мали відділи 2. терської бриґади здержатися від усякого походу вперед.
Висліди цих переговорів закомуніковано 25. VIII. телєґрафічно Начальній Команді і рівночасно висловлено здогад, що орієнтуючись після положення 2. корпусу добровольчої армії, Денікін імовірно осягнув на лівому березі Дніпра околиці Пирятина. Наступ на Київ мусить тому відбутися якнайскорше, якщо хочемо випередити Денікіна. Врешті запитано, чи взагалі, при такій зміненій ситуації, наступ має ще відбутися.
Ґенерал Тарнавський дав як відповідь наказ продовжувати наступ.
26. VIII. прибув до Хвастова Головний Отаман Петлюра, сів на панцирний потяг і поїхав аж на найбільше висунені позиції. Коло полудня вернувся назад і пообідав у моїм штабі, причім, розуміється, не занедбав я докладно повідомити його про зустріч з терською бриґадою. Притім поінформував я його також совісно, як думає добрармія про нього і про Армію У. Н. Р. і що тільки завдяки Українській Галицькій Армії, в якій добрармія бачить реґулярну армію, як теж завдяки обачности галицьких парляментарів удалось осягнути таку корисну для наших операцій демаркаційну лінію. Головний Отаман сказав на те:
— Я пущу на них Ангела і Зеленого.{{nop}}<noinclude></noinclude>
b0fpmfixrsa0u0hwjka2mlo51lw0c3s
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/32
250
27950
454436
110444
2022-07-21T18:25:43Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|кувати|очікувати}}. Але й розвідчики від довгого часу не появлялися.
Врешті 28. VIII. прибув І. Корпус і так була вже зібрана ціла Армія до наступу. Наше угруповання було вечором 28. VIII. таке. Запоріжський Корпус (полк. Сальський)
6. дивізія в Копачеві, один деташований відділ у Безрадичах.
7. дивізія (запас армейської ґрупи) в Барахті.
Повстанчий загін Зеленого, сконцентрований у Трипіллі.
Група от. Виметаля (пів III. Корпусу).
2. бригада на північ від Василькова (міста).
8. бригада коло залізничої стації Васильків.
І. Корпус (полк. Микитка).
5. бригада в Плісецькім.
6. бригада в Пасківці.
10. бригада в Брусилові.
9. бригада в Бердичеві як резерва армії.
1. кінний полк при 10. бригаді.
Повстанці отамана Ангела під Білою Церквою для пильнування тєрської бригади.
3. кінний полк і тяжкі батерії вїздили саме до Хвастова.
Загальна сила: коло 40.000 рушниць. 2.000 шабель
35 легких і 6 тяжких батерій.
Наступ усталено на 29. VIII.
Провідна думка і плян наступу були такі: Запоріжський і III. Корпус
(полуднева група) мали звязати ворога, а І. Корпус, перекравшися через ліси на захід від Києва мав вирішити бій. Ґрупа повстанців Зеленого, яка була під командою Корпусу Запорожців, мала в тім<noinclude>{{rh||28|}}</noinclude>
f66t0lwvhrz9a4g34cv6egvnoo3997p
454581
454436
2022-07-21T22:51:17Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>кувати. Але й розвідчики від довгого часу не появлялися.
Врешті 28. VIII. прибув I. Корпус і так була вже зібрана ціла Армія до наступу.
Наше уґруповання було вечором 28. VIII. таке:
'''Запоріжський Корпус''' (полк. Сальський){{errata||.}}
6. дивізія в Копачеві, один деташований відділ у Безрадичах.
7. дивізія (запас армейської ґрупи) в Барахті.
Повстанчий загін Зеленого, сконцентрований у Трипіллі.
'''Ґрупа от. Виметаля''' (пів III. Корпусу).
2. бриґада на північ від Василькова (міста).
8. бриґада коло залізничої стації Васильків.
'''I. Корпус''' (полк. Микитка).
5. бриґада в Плісецькім.
6. бриґада в Пасківці.
10. бриґада в Брусилові.
9. бриґада в Бердичеві як резерва армії.
1. кінний полк при 10. бриґаді.
Повстанці отамана Ангела під Білою Церквою для пильнування терської бриґади.
3. кінний полк і тяжкі батерії вїздили саме до Хвастова.
{{hi|10em|Загальна сила: коло 40.000 рушниць.<br/>2.000 шабель.<br/>35 легких і<br/>6 тяжких батерій.}}
Наступ усталено на 29. VIII.
Провідна думка і плян наступу були такі: Запоріжський і III. Корпус
(полуднева ґрупа) мали звязати ворога, а І. Корпус, перекравшися через ліси на захід від Києва мав вирішити бій. Ґрупа повстанців Зеленого, яка була під командою Корпусу Запорожців, мала в тім<noinclude></noinclude>
f23jghvrfpm1b9hng0np2w3e46xhbc8
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/31
250
27951
454580
110443
2022-07-21T22:41:58Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Після того сів до свого сальонового ваґону і відїхав.
Тієї самої ночі прийшла з Камянця Подільського телєґрама зі Штабу Армії У. Н. Р. під ніякою умовиною не йти вперед, доки не прибуде І-ий Корпус У.Г.А. Рівночасно прийшла з Начальної Команди У. Г. А. телєґрама, яка заповідала приїзд окремої місії під проводом ґен. Павленка для переговорів з Денікінцями.
Так отже з плянованого нами наглого удару не вийшло нічого, а подуманий на пізніше Головним Отаманом ґенеральний наступ кинув нас просто в руки Денікіна.
Чекали на нас ще й інші несподіванки.
Дня 25. VIII. большевицький панцирний потяг появився перед Глевахою і почав бомбардувати стацію Васильків тяжкими гарматами. Того самого дня стежі Запоріжського Корпусу наткнулися коло Великої Бугаївки на сильні відділи ворога і мусіли завернути. Ворог, здавалося, робив якісь рухи, мабуть хотів навіть сам перейти до наступу. Всі дані потверджували цей здогад. В цих умовинах не залишалося нічого іншого, як підтягнути якнайскорше I. Корпус Української Галицької Армії, кілька тяжких батерій і сформований в міжчасі III. Корпусом третій полк кінноти в силі 5 сотень. Запоріжський Корпус одержав наказ увійти у звязок з повстанчим загоном отамана Зеленого, який в силі 3.000 людей і 12 гармат стояв коло Трипілля. Це саме зробила безпосередно наша ґрупа у відношенні до повстанчої ґрупи отамана Ангела, що стояла недалеко Білої Церкви.
Летунську розвідку продовжувано, однак ніодному літакові не вдалося перелетіти на другий бік Дніпра. Кілька літаків, які стояли до розпорядження, були ушкоджені, бензина нездала, перзонал якслід не вишколений. Від цієї зброї не можна було богато очі-<noinclude></noinclude>
rywzk5neipjp8lne42xphw5xfa1zebj
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/33
250
27952
454437
110445
2022-07-21T18:25:44Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>часі перебратися коло Трипілля на власних човнах через Дніпро і якнайшвидше занити Баришпіль на лінії Київ - Пирятин. 3. кінний полк, що саме прибув до Хвастова, і повстанчий загін Ангела мали дальше забезпечувати нас проти терської бригади під Білою Церквою.
Не зважаючи на ріжне віддалення від мети наступу, був для усіх наступаючих частин визначений рівночасний початок наступу. Кожний з трьох корпусів дістав призначену для себе полосу наступу, в обсязі якої мав дозвіл на свобідне маневрування.
Окрім визначених полос наступу для поодиноких корпусів постановлено ще таке: уся артилерія і головна сила піхоти усіх трьох корпусів не мали посуватися поза лінію головного шляху від залізничого мосту на Дніпрі аж до літніх касарень, а звідти до Куренівки, щоби з одного боку оминути сутолоки і змішання поодиноких частин у великому місті в обличчі обох близьких ворогів, а з другої, щоби цілу групу в масі мати коло себе. Дальше, Запоріжський Корпус дістав наказ заняти цілою 7. дивізією оба мости на Дніпрі, перейти на лівий бік і обсадити та укріпити на спосіб мостового причілка висунені там військові бараки на Дарниці разом зі стадією. Інші слабші відділи І-го і ІІІ-го Корпусу мали заняти і забезпечити найважніші будівлі міста, передусім залізничі двірці з їх складами і магазинами, опанувати саме місто. Одна частина батерій мала стояти в поготівлі звернена на місто, Дніпро і мостовий причілок Дарницю, а решта мала разом з головною силою піхоти залишитися в поготівлі поза округом міста, бути готова до маршу і чекати на нові накази. І-ому Корпусові доручено забезпечити одною бригадою і 1. кінним полком північну і північнозахідну полосу над Ірпеню поміж шляхом Київ{{—}}Коростень і Дніпром. Щоби недопустити ворожих {{hws|підкріп|підкріплень}}<noinclude>{{rh||29|}}</noinclude>
3zl3dgowtqkf2o03lmy7ejdgob3nfof
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/34
250
27953
454438
110446
2022-07-21T18:25:45Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|лень|підкріплень}} з Коростеня на Київ і забезпечити ліве крило ґрупи, видала команда ґрупи дня 28. VIII. наказ II-ому Галицькому Корпусові ударити на Коростень.
Дальше постановлено в справі святочного вмашерування військ, якого бажала собі Команда Армії, що після виконання усіх вгорі зазначених забезпечень, святочне вмашеруьання визначених до цього відділів з усіх корпусів відбудеться аж в день після заняття Києва. Ці відділи мали зібратися на захід від особового двірця під командою найстаршого приявного команданта корпусу і там чекати прибуття Команди Армії і команди групи. З кожної дивізії згл. бриґади мав брати участь у параді один курінь і одна батерія.
Розуміється, всі частини, що були у службі забезпечення, були виключені від цього вмашерування. Наказ Головного Отамана на випадок зустрічі з військами Денікіна пригадано щераз.
Це були найважніші точки пляну наступу на день 29. VIII.
Чотироденну проволоку використав ворог основно. В цім часі кинув він майже 20.000 свіжого війська до Києва, через те силою здушив залізничий штрайк, усунув усі перешкоди в комунікації і всіми засобами переводив евакуацію всього рухомого майна. До укріплень зігнано силою
10.000 цивільного населення. Довкола міста поведено подвійний перстень сильних, задротованих закопів. Зовнішній перстень повстав ще за царських часів. Він ішов від Козина над Дніпром на захід, горбами на північ від Бугаївки, тягнувся дальше на північ через Глеваху; берегом потока Бобриця аж до його устя в Ірпень, дальше правим берегом Ірпеня аж до Дніпра. Цей перстень був надто широкий (мав коло 90 км.) і був для малої большевицької залоги до оборони непридатний. Тимто з великим поспіхом {{hws|встанов|встановлено}}<noinclude>{{rh||30|}}</noinclude>
tf4laeegigwgo9n5p0ofhfvlsnaj6ry
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/36
250
27954
454440
110448
2022-07-21T18:29:49Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>далеко висунене прикриття, що крило підхід І-го Корпусу, який до цього часу був перед ворогом схований. 29 VIII. ще перед світом пішов ворог перший до наступу. Солодуб, оборонець Києва зібрав під своєю особистою командою коло 20 тисяч вояків 12-тої большевицької армії, щоби прорвати ними наш перстень коло Великої Бугаївки і переїхати через Васильків на захід. Цей удар був для нас дуже небезпечний, але ми потрохи його очікували, а навіть його собі бажали.
Для нас було добре знати, що головна ворожа сила є зібрана в цьому місці, бо тим лекша була тоді рішальна праця І-го Корпусу. Потрібно було тільки, щоб війська, а передусім Запоріжський Корпус{{—}}видержали.
Полк. Сальський вицофав зручно і своєчасно Запоріжців з Вел. Бугаївки і Городища за багнисту долину Стугни, щоби тут, зібраними силами зустрінути нагальний наступ ворога.
Через цей відступ Запоріжського Корпусу відкрилося праве крило 2-ої бригади, яка на північ від Василькова готовилася до наступу на Крушенку. Рівночасно большевики напали і на ліве крило 2-ої бригади, а саме на ІІ/2 курінь біля Каплиці і відкинули його на Васильків. Однак свіжий І/2 курінь заляг міцно на північній границі Василькова і разом з вицофаним в міжчасі з правого крила ІІІ/2 курінем удержав її. Повний 2-
ий полк артилерії займає на горбах на полудневий схід від Василькова становища і здержує наступаючого ворога. Тимчасом от. Виметаль, який держить зі слабим „куренем смерти“ стацію Васильків, наказує зібраній біля Путреного Поля резерві Групи (курінь FV/2 і І/2) протинаступ на Каплицю, однак не може здобути позицій, навпаки сам, притиснений, поволі відступає назад через хутір Черкас на Солтанівку.
В цім критичнім моменті 8. бригада, якої не захопив<noinclude>{{rh||32|}}</noinclude>
s2onj067apevhheeumyn5xr3wkig1bn
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/35
250
27955
454439
110447
2022-07-21T18:29:48Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|лено|встановлено}} другий оборонний пояс, довжини яких 40 км. Він був тільки в початках роботи і йшов від Дніпра, на схід від Лісник до Лісник, а звідти дальше північним берегом потоку Вета, перетинав долину Вети коло Юзівки, біг горбом 180 і кінчився засіком на шляху Житомир{{—}}Київ біля почтової стації Борщагівка. Ці становища мали ту велику догідність, що завдяки особливому розкладові трамваїв у Києві, большевики могли дуже швидко перекидати свої резерви туди, де грозила найбільша небезпека і що ці становища можна було успішно підтримувати панцирними потягами. Що більше, большевики могли навіть творити, на тих позиціях, окрім укріпленого з природи полудневого відтинку, правдивий рухомий панцирний фронт зі своїх сильних панцирників, в чому були вони незвичайними мистцями. Усі познаки з боку ворога вказували на те, що він не мав наміру так легко віддати незвичайно важного для обох сторін міста, навпаки, хотів щераз спробувати тут воєнного щастя.<section end="1"/>
<section begin="2"/>{{c|29-ТИЙ СЕРПЕНЬ 1919.}}
29-го серпня, рано досвіта, почався після прослідження ситуації в попередніх днях, рішаючий наступ рівночасно на цілому фронті. Вже день передтим, отже 28. VIII. виказував противник живу діяльність на цілім полудневім фронті між Дніпром та Ірпеню. Вечором того дня прийшло до гострої сутички на наших висунених забезпечаючих становищах під Загірям і Скитком. Протинаступом ворога відперто. Залізнича стація Васильків лежала під безустанним ворожим вогнем. Зате ніч на 29. перейшла досить спокійно. Все вказувало на те, що ворог стягнув значні сили в загальну лінію зовнішнього перстеня і найперш старався перервати наше<noinclude>{{rh||31|}}</noinclude>
6ikxc4p2hmjpejvwahm2iuscu5ctr9a
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/38
250
27956
454442
110450
2022-07-21T18:29:51Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>і мала за собою 40 км., закріпилася одним куренем ще в ночі з 29. на
30., після крівавих вуличних боїв, у місточку Ігнатівка, що лежить на східнім березі Ірпеня.
10-та бригада, яка як північне крило і задна охорона армейської Групи посувалася шляхом Київ{{—}}Житомир через Мотижин на Березівку, звела кілька боїв коло згаданих місцевостей з малими, розсипаними відділами большевиків, відкинула їх і станула вечором 29. одним куренем і одною батерією в Березівці, а головними силами в Мостищі над річкою Буча.
Зараз на північ від них стояв 1. кінний полк, який перервав шлях Київ{{—}}Коростень, і станув на сторожі в місці перервання.
Так отже перший день наступу перейшов на цілім фронті армейської ґрупи з успіхом. Очайдушний протиудар червоних розбився на незвичайно хоробрій поставі Запоріжського Корпусу і групи От. Виметаля, які видержали головний удар, не віддали ворогові ні одної пяди з поля бою, а вечором бравурними протинаступами виперли ворога з його становищ.
У висліді в становищах ворога створилася поважна прірва між Ігнатівкою і Глевахою.
Цього вечора ми вже знали, що Київ буде наш.<section end="2"/>
<section begin="1"/>{{c|КИЇВ ЗДОБУТИЙ.}}
В ранніх годинах 30. серпня 6-та бриґада І-го Корпусу очистила до решти, не зважаючи на розпучливу оборону большевиків, місточко Ігнатівку і здобула сильні, пануючі над околицею закопи на горбах на схід від місточка. Розбитий ворог відступає в дикій паніці. 6-та бриґада наступає утікачам на пяти і рівночасно з ворогом впадає у другі становища біля Софійської і Петропавлівської Борщагівки.<noinclude>{{rh||34|}}</noinclude>
gg4ivwcv6j8gu7pxyuc0o49siw2fh1m
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/37
250
27957
454441
430522
2022-07-21T18:29:50Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>головний удар большевиків і яка без труду відпирала слабі наступи червоних на Кожухівку і Данилівку, бачучи тяжке положення 2-ої бригади, звертає свої 2 курені проти Путриного Поля, який знову займає. В цей спосіб була відтяжена 2. бриґада у тяжкім бою і звязок з нею був знову наладнаний.
У вечірніх годинах кидає сот. Ревюк, який обняв команду 2-ої бриґади, з власної.ініціативи ослаблені тяжкими боями курені 2. бриґади ще раз до протинаступу і займає назад Каплицю та горби на полуднє від Крушенки.
В тім самім часі займає ІІ-ий курінь 8ої бригади під командою сот. Станимира бравурним наступом на багнети Глеваху. Головний Отаман, який підїхав у своїй сальонці аж у перші лінії, приглядався наступові цього куреня, а пізніше відїхав так само нагло, як приїхав.
В міжчасі Запоріжський Корпус відпер кріваво усі очайдушні наступи ворога, який намагався перейти річку Стугну.
Так скінчився нагальний і з великою енергією переведений наступ большевиків 29. VIII. вечором тим, що вправді здержав на цілий день власний наступ Запоріжського Корпусу і групи от. Виметаля, але позатим не мав ніякого більшого успіху.
Зате за той час назріло вирішення на північнім крилі, де йшов вперед І-ий Корпус. Його бригади, посуваючися алярмовими маршами, випали негайно з лісів між залізницею Київ{{—}}Козятин і шляхом Київ{{—}}Житомир і останками сил у легенях кинулися в пізних пополудневих годинах на вповні заскоченого ворога.
5- та бригада здобула Забіря і виборола собі перехід через багнисту річку Бобрицю.
6- та бригада, яка пригналася через Ясногородку<noinclude>{{rh||33|}}</noinclude>
e01kue73jesgqyza52g3b6vpcnwvpbt
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/39
250
27958
454443
396963
2022-07-21T18:29:52Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>5-та бригада займає Боярку, 8-ма Віту; 2-га бригада посувається як резерва за 8-ою.
Перед Запоріжським Корпусом утікає ворог в повнім безладі на Київ.
Вже у ночі на 30. залишив ворог свої становища коло Хотева і відступив перед загрозою окруження від півночі на 2. лінію над річкою Віта. Але не утік від своєї долі. В надбережних лугах і зарослях Дніпра біля Лісник взяли запорожці в полон 7.000 большевиків.
Наступ іде нестримно вперед, кожний спротив у млі ока розбитий. З приходом ранку осягнули всі частини армейської ґрупи в приписаних собі до наступу полосах залізничу лінію на полуднє і захід під самим містом. Ще в ночі на 31. вдерлися частини корпусів, призначені до створення мостового причілка і обсади будинків та маґазинів, серед боїв, у яких взято ще багато соток полонених, у саме місто.
Київ був наш.
Гордо повівав у раннім леготі вітру український жовтоблакитний прапор на городській думі Києва.<section end="1"/>
<section begin="2"/>{{c|ДЕНЬ 31. СЕРПНЯ.}}
Згідно з наказом обсаджували:
2-га бригада: арсенал, Печерську Лавру і ланцюховий міст по одній сотні і по два скоростріли. 8-ма бригада: думу одним куренем, склади поживи на цитаделі одною сотнею і двома скорострілами.
І-ий Корпус: харчеві магазини, елєктрівню, пошту і телеграф, по одній сотні і 2 скорострілами.
На отамана Зеленого напала 2-га терська бригада і він не міг виконати свого завдання: переходу через Дніпро.
Не зовсім згідно з наказом діяла 7. Запоріжська {{hws|ди|дивізія}}<noinclude>{{rh||35|}}</noinclude>
rkq2frgjxkc2nch60uhcsj46p0yh2hy
454547
454443
2022-07-21T19:56:13Z
Leh Palych
5381
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1" />5-та бриґада займає Боярку, 8-ма Віту; 2-га бриґада посувається як резерва за 8-ою.
Перед Запоріжським Корпусом утікає ворог в повнім безладі на Київ. Вже у ночі на 30. залишив ворог свої становища коло Хотева і відступив перед загрозою окруження від півночі на 2. лінію над річкою Віта. Але не утік від своєї долі. В надбережних лугах і зарослях Дніпра біля Лісник взяли запорожці в полон 7.000 большевиків.
Наступ іде нестримно вперед, кожний спротив у млі ока розбитий. З приходом ранку осягнули всі частини армейської ґрупи в приписаних собі до наступу полосах залізничу лінію на полудне і захід під самим містом.
Ще в ночі на 31. вдерлися частини корпусів, призначені до створення мостового причілка і обсади будинків та маґазинів, серед боїв, у яких взято ще багато соток полонених, у саме місто.
Київ був наш.
Гордо повівав у раннім леготі вітру український жовто-блакитний прапор на городській думі Києва.<section end="1"/>
<section begin="2"/>{{c|{{sp|ДЕНЬ|1em}} 31{{sp|. СЕРПН|1em}}Я.}}
Згідно з наказом обсаджували:
2-га бриґада: арсенал, Печерську Лавру і ланцюховий міст по одній сотні і по два скоростріли.
8-ма бриґада: думу одним куренем, склади поживи на цитаделі одною сотнею і двома скорострілами.
I-ий Корпус: харчеві маґазини, елєктрівню, пошту і телєґраф по одній сотні і 2 скорострілами.
На отамана Зеленого напала 2-га терська бриґада і він не міг виконати свого завдання: переходу через Дніпро.
Не зовсім згідно з наказом діяла 7. Запоріжська ди-<section end="2" /><noinclude></noinclude>
c9xok4p4hh0xsk0oktmzpx9xq9vgiv7
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/40
250
27959
454444
110452
2022-07-21T18:29:53Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|візія|дивізія}}, якої головним дорученим завданням було: створити і обсадити мостовий причілок на лівому березі Дніпра. Замісць якнайшвидше перейти на лівий беріг і осягнути лінію військових бараків в Дарниці і залізничу стацію Дарницю, проґавила вона непотрібно багато часу, а коли врешті почала переходити, було вже запізно. І її, так як і всі інші частини армейської групи, що вдиралися до міста, задержали вуличні бої.
Так само не зовсім згідно з наказом діяла 2-га бриґада, яка виставила безпосереднє забезпечення мосту на цім боці, а не, як було наказано, по другому боці.
Ці опізнення являються неважливими супроти факту, що взагалі цілий наступ був розпочатий далеко запізно, як нате, щоби оминути таких природних наслідків. Адже лиш рідко коли військо має змогу виконати дослівно даний наказ, коли йде про те, щоби зломити опір ворога, який всетаки має у тім також своє слово. Тоді ніколи не можна сказати на мінуту чи годину, коли опір буде зломаний. А тут ішло про мінути, щонайбільше про години, як покаже дальший опис подій.
Оба опізнення ще й передусім через те являються неважливими для дальшого ходу подій, що наказ Головного Отамана під ніякими умовинами не робити вжитку із зброї проти Денікінців, вязав нам руки.
В тім положенні ані мостовий причілок ані мости не могли бути боронені..
Найвища команда<ref>Штаб Гол. Отамана, якому підлягала Наддніп. і Галицька Армія.</ref>, що в останній годині заризикувала наступ на Київ, мусіла бути заздалегідь приготована також на природні наслідки свого почину і ніколи не повинна була покладатися на щасливий випадок, якщо хотіла йти певно. Ця найвища команда знала вже від ряду днів, що ми зіткнулись з {{hws|денікін|денікінськими}}<noinclude>{{rh||36|}}</noinclude>
7zar6qy6ramlf90q1em6j28ykes43tr
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/41
250
27960
454445
110453
2022-07-21T18:29:54Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|ськими|денікінськими}}ськими військами і мусіла рахувати на те, що ми з години на годину можемо зударитися з ними коло Києва або в Києві, але про цей випадок вона зовсім наперед не подбала. Окрема місія під проводом ґен. Павленка, хоч заповіджена ще 26. VIII., не була ще на місці і це будить підозріння, що найвища команда сама не здавала собі ясно справи, що саме нам робити і залишила випадкові увесь дальший розвиток подій.
В ранніх годинах 31. серпня вирушила команда армейської Групи з Хвастова в напрямку Києва. Телефонічне і телеграфічне получення встановлено після якнайскоршої направи державних проводів здовж головної залізничої лінії зі стадією Пост Подільський (на перехрестю козятинської і коростенської лінії, 5.км. на захід від Києва). Виїзд з Хвастова був неможливий скорше, доки не прийшло повідомлення про остаточне заняття міста і про згідне з наказом обсадження мостів.
Згідно з диспозицією команди ґрупи святочне вмашерування виделєґованих частин від особового двірця мало відбутися в год. 9-тій передполуднем. Одначе потяг команди Групи спізнився значно через ріжні непереможні перешкоди в русі. Замісць, як передбачено, в 9 год. передполуднем, потяг прибув до Києва аж в 3-тій год. пополудні.
Підчас їзди, на стації Васильків одержано получення з фронтом. Мій шеф штабу говорив з Запоріжцями і III. Корпусом і дістав повідомлення, що все в порядку, що делегації зібрані на двірці чекають вже від години. Це була 9 год. передполуднем.
Про події, що склалися в Києві до мого приїзду, цитую майже дослівно звідомдення старшини Генерального штабу 2. бригади сот. Фридриха Верніша:<noinclude>{{rh||37|}}</noinclude>
6i1g5ukraa0wpwqujvlpr9gxtwilprf
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/42
250
27961
454446
110454
2022-07-21T18:29:55Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Полк. Микитка, командант І. Корпусу, його шеф Генерального штабу от. Куніш, от. Виметаль і сот. Верніш прибули в 9. год. передполуднем на особовий двірець і чекали на приїзд команди Групи. Нагло в год. 9.30
зявляється на двірці, на коні командант І-ої сотні 2. бригади четар Драґан в товаристві денікінського старшини і зголошує от. Виметалеві, що денікінські війська стоять перед мостом на Дніпрі і хотять вмашерувати; він просить про вказівки. От. Виметаль негайно відіслав його назад з дорученням перепустити тільки парляментарів.
От. Виметаль їде в товаристві сот. Верніша, пор. Онишкевича і денікінського старшини до мосту, щоби порозумітися там з головним командантом денікінських військ, їзда була надзвичайно повільна, бо маси святочно одягненого населення Києва, яке вийшло повитати побідників, просто затамували рух на вулицях. Особливо головна вулиця, величавий Хрещатик, що ним авто з трудом пробивалося, було видовищем безустанних, одушевлених, ентузіястичних овацій. Авто мало не роздавили. Дощ квітів сипався на нього.
Вже біля думи стрічає от. Виметаль денікінських старшин, висідає з авта і після короткої розмови в думі вертається з кількома з них до команданта І-го Корпусу полк. Микитки на двірець.
Сот. Верніш дістає наказ вжити всіх заходів, щоби здержати денікінські війська, які, за вістками, саме переходять міст. Він їде негайно з пор. Онишкевичем і денікінським старшиною через цитаделю до мосту. По дорозі стрічає денікінську кінну сотню, яка саме машерує в напрямі міста і здержує її. Їхати до мосту видалося йому недоцільним, тому, що саме один полк денікінського війська вмашерував до цитаделі.
На запит за командантом спрямували сот. Верніша<noinclude>{{rh||38|}}</noinclude>
44kkaska2qajzbtvsjyjup53thmydlf
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/43
250
27962
454447
110455
2022-07-21T18:29:56Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>до будинку дівочого ліцею на цитаделі, перед яким стояв командант передньої бригади, полк. Штессель. Після взаємного представлення вивязалася на вулиці така розмова:
Сот. Верніш до полк. Штесселя: „Згідно з телефонічною депешею, яка саме наспіла, демаркаційною лінією між денікінською і Українською Галицькою Армією є Дніпро“.
На ці слова полк. Штессель запросив рухом руки сот. Верніша і пор. Онишкевича до будинку дівочого ліцею. Там на карті сот. Верніша визначено Дніпро як демаркаційну лінію; однак полк. Штессель рішуче відмовився вицофати свої відділи з цитаделі на другий бік Дніпра.
Згідно з наказом сот. Верніш жадає здержати всякий дальший похід вперед, вислати з ним уповноваженого старшину і, тому, що саме довідався, що роззброєно сотню чет. Драгана, жадає негайно віддати їй зброю.
Полк. Штессель поданням руки дав згоду на таку умову, важну аж до прибуття команданта ген. Бредова:
1. Похід військ Денікіна поза обсяг цитаделі буде здержаний. Денікінські старшини і вояки, що поодиноко находяться в Києві, мають бути свобідно відіслані назад.
2. Галицькі війська не будуть посилати своїх відділів до цитаделі, зате негайно вишлють одного старшину, який після приїзду ген. Бредова відпровадить його до Начального Вожда Української Галицької Армії.
3. Про саме роззброєні обома сторонами відділи вирішать оба Начальні Вожди.
Після вступних переговорів відпровадив полковник<noinclude>{{rh||39|}}</noinclude>
3k1018ii9n2qt1i67scb9mewdptg2ij
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/44
250
27963
454448
110456
2022-07-21T18:29:57Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Штессель обох українських старшин і вони чули виданий негайно наказ здержати вмашерування до міста.
Сот. Верніш і пор. Онишкевич подалися негайно з двома денікінськими старшинами автом на залізничий двірець і зголосили полк.
Микитці вислід переговорів. Сот. Верніш пропонує полк. Микитці негайно особисто їхати до думи. Полк. Микитка мабуть не привязує надто великої ваги до звідомлення сот. Верніша і відхилює цей плян з заввагою, що в найближчих хвилинах приїде командант ґрупи, який поведе особисто переговори. Це було в 2 год. пополудні.
Передтим полк. Микитка одержавши відомість про роззброєння денікінцями І. сотні 2. бригади, яка була забезпекою мосту і про вмашерування денікінців до міста, наказав українським військам, що стояли готові довкола двірця, негайно вмашерувати до міста.
В год. 3.30 пополудні прибув мій потяг на особовий двірець. Полк.
Микитка і сот. Верніш зголошують мені ситуацію і дотеперішні доручення згл. переговори. Я визначую негайно учасників до переговорів, а саме:
Я і мій.шеф штабу від команди групи.
Полк.Микитка.
Сот. Возняк від І. Корпусу.
От. Виметаль.
От. Гофман.
Сот. Ґаніхер.
Сот. Верніш.
Пор. Онишкевич від III. Корпусу.
Заки подали нам авта, переглянув я делеговані відділи Корпусу Запорожців, що стояли в поготівлі коло двірця, і наказав через прохання полк. Сальському, щоби і він зі своїми відділами увійшов в місто через Хрещатик. Делеговані відділи обох інших корпусів саме вмашерували вже були згідно з наказом полк. Микитки.<noinclude>{{rh||40|}}</noinclude>
21aik7jdx2rw3rvah0ohcudo0po29ej
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/45
250
27964
454449
396964
2022-07-21T18:29:58Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>В год. 3.50 рушили наші авта, а за ними рушили відділи Запоріжського Корпусу.
Хрещатик залитий масами ликуючого народу. Наші авта, окружені непроглядною юрбою веселих людей, закидані квітами, серед радісних окликів, поволі промощують собі дорогу. Не забуду ніколи тих овацій, які нам зготовив тоді щасливий Київ. Незабутньою залишиться в моїй памяті також та стара, сива, убога жінка, що без слів і сліз упала на коліна і все наново підносила свої худі руки до неба. Скільки мусіла витерпіти старенька, щоби так дякувати своєму Богові за те, що дозволив їй дожити години визволення. А з нею несчислені тисячі інших.
Подяка Києва була з серця, вона підносила і зворушувала. Столиця краю була варта жертви наших найкращих!
В год. 4.10 ми прибули перед думу. Коли я висів з авта, підбіг до мене якийсь скромно одягнений чоловік, поцілував мене в руку і кликнув, вказуючи на будинок думи:
{{—}}Не вірте цим єзуїтам!
На святочно прибранім будинку повівав могутній жовтоблакитний прапор. II. курінь 8. бригади під командою сот. Станимира обсадив його
300 вояками та 12 скорострілами і держав вільними входи а також величаві входові сходи. Скоростріли були уставлені на бальконі.
Величезний майдан перед думою і прилеглі частини Хрещатика були вщерть виповнені непроглядною масою людей. Звернуло мою увагу те, що ця маса людей немовби ділилася на два табори: російський
(денікінський) та український.
Входимо до думи. Там конституується саме українське представництво міста, якого члени {{hws|представля|представляються}}<noinclude>{{rh||41|}}</noinclude>
klos47pbhjfb2jfu1ylb9zl3acsq2nv
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/46
250
27965
454450
110458
2022-07-21T18:29:59Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|ються|представляються}}мені і дякують за освободження міста з російського ярма. Всі панове є незвичайно услужні і запобігливі.
Приступаємо до вікна і дивимося з першого поверху на майдан з непроглядною масою людей. Доокружні будинки прикрашені вінцями і килимами. Кінна сотня І. Корпусу держить почетну сторожу посеред цієї юрби, що колишеться як морський прибій.
Нараз чути споміж цих мас народу крики невдоволення помішані радісними вигуками. Виходжу на балькон і бачу, що від Дніпра зближається, з трудом промощуючи собі дорогу, 20{{—}}30 денікінських кіннотчиків, серед яких їде богато удекорований ордерами генерал. Рівночасно завважую, що українська партія перед думою не хоче дати їм дороги. Тому сходжу на долину, кажу пропустити генерала, поздоровляю його і іду з ним до салі нарад у думі. Він представляється мені як барон Штакельберг, командант дивізії гвардії.
В цій хвилині одержує от. Виметаль зголошення, що цілий 2. курінь його бригади, що його він вислав, на вістку про появу денікінців, на зміцнення обсади ланцюхового мосту, роззброєний. От. Виметаль, що зголошує мені про це, дістає від мене наказ особисто переконатися про правдивість цієї вістки і їде туди в товаристві сот. Ревюка і пор. Онишкевича.
В міжчасі збираються в салі нарад заступники обох сторін.
З боку українців: полк. Микитка
от. Льобковіц
сот. Тавчер
сот. Верніш
сот. Возняк
і я.<noinclude>{{rh||42|}}</noinclude>
tam8bfc2iy0hy12l7d8fhnjit5q5j9n
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/48
250
27966
454452
110460
2022-07-21T18:30:00Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|лилася|поділилася}} ще помітніше на два табори, майже рівні собі щодо сили. Вони пильно стежать за всіми подіями, що відбуваються в думі і перед думою і переліцитовують себе у повторюваних без кінця френетичних оваціях. Все більше рознуздано тремтіла над цим стовковиськом придушувана з трудом лють національних пристрастей. Піднеслася вона до найвищої точки у хвилині, як на бальконі появилися малі трибарвні прапорці. Вони виглядали при могутнім українськім прапорі як діточі забавки і через те розсмішували та розярували.
Хвиля обурення проноситься понад обома партіями. Українці думають, що їх зрадили, москалі вважають, що з них глузують і їх ображують. Юрба народу перекочується як лявіна і вдаряє до порталю думи. Уміщені там готові до стрілу скоростріли стримують юрбу, а кінна сотня І-го Корпусу прочищує площу перед думою.
Юрба успокоюється, а ген. Штакельберґ особисто вивішує великий трибарвний прапор. Мабуть під вражінням того, що бачив передтим він сказав до мене по німецьки:.
В ночі можете цей прапор здіймити, але прошу вас, залишіть його тепер на місці.
Потім відїхав зі своєю дружиною в напрямку цитаделі.
Кілька хвилин пізніше вїздять через Хрещатик відділи Запоріжського Корпусу. Ледви побачили російський прапор на думі, зажадали також під погрозами обстрілу негайно його скинути. Бачучи це, зійшов я на долину і попросив полк. Сальського вияснити своїм козакам стан справи та успокоїти їх, а рівночасно іменував його як місцевого краяна командантом Києва. Всетаки в міжчасі вдалося комусь мабуть якомусь<noinclude>{{rh||44|}}</noinclude>
6qjlqjqwtfk6hjo9lwn0tm0qtlx9sks
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/47
250
27967
454451
396965
2022-07-21T18:29:59Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>З боку денікінської армії: ґен. Штакельберґ
{{c|його шеф штабу}}
{{c|його прибічник}}
{{c|один старшина з його дружини.}}
Зараз в перших словах виразив я ґен. Штакельберґові моє здивування, що денікінські війська роззброїли один з моїх куренів біля мосту. Ґен.
Штакельберґ запевнив мене, що це, оскільки дійсно сталося, то напевно тільки через непорозуміння і що дасться скоро направити.
Дальше повідомив я його, що саме між сот. Вернішем і полк. Штесселем запала тимчасова умова, на якої льояльне і коректне дотримання я мушу настоювати, причім ми ставимо такі точки:
1. Побіч українського прапору буде вивішений на думі на знак заключеної умови також російський трибарвний прапор, з тим що цьому актові чемности не можна приписувати ніякого політичного значіння.
2. Всі денікінські відділи вицофаються негайно поза тимчасову демаркаційну лінію, усталену полк. Штесселем з одної і сот. Вернішем з другої сторони.
3. Дальші переговори, що торкається перебрання команди міста та інших справ, мають бути ведені з ґен. Бредовом, найстаршим ранґою старшиною денікінської армії, в Києві в будинку V. гімназії.
Після усталення 1 -ої точки дав я сот. Станимирові доручення вивісити побіч українського прапору російський трибарвний.
Сот. Станимир просить дружину ґен. Штакельберґа дати йому прапор. Ця не хоче видати його, не довіряючи його замірам. Врешті з товпи глядачів падають малі російські прапорці і сот. Станимир прикріплює їх побіч українського прапору на бальконі думи.
Тимчасом юрба глядачів, що заливала майдан, {{hws|поді|поділилася}}<noinclude>{{rh||43|}}</noinclude>
gyynly3wz3h9m3rbpyltanb1vztya58
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/50
250
27968
454454
110462
2022-07-21T18:30:02Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>авто в бік, робить собі вільну дорогу і жене в напрямку цитаделі. Я врятувався як би чудом.
Звертаючи за ріг вулиці, наткнувся я на денікінський відділ, який задержує мене. Після короткої розмови з якимсь вищим старшиною, якого я повідомляю про ціль моєї їзди, додають мені одного старшину як супровідника і я їду дальше. По дорозі стрічаю більші кольони піхоти, артилерії, машинових відділів і кухонь. Мене ще раз затримують і врешті дістаюся до V. гімназії, місце постою ґен. Бредова. Там висів я. Мене спрямували до якоїсь салі, де я чекав яких 10 хвилин на ґен. Бредова. За цей час прийшли ще такі українські старшини: от. Вимєталь, сот. Тавчер, сот. Верніш, пор. Онишкевич і пор, Чехович. У їх приявности вів я переговори.
Могла бути яка 6-та година пополудні, як на салю увійшов ґен. Бредов, окружений своїм штабом і старшинами. Після взаємного представлення забрав я слово і сказав меншбільш таке: Пане ґенерале! Наші війська заняли після тяжких боїв Київ; ми і ви воюємо проти спільного ворога: большевиків. Ми оба вояки і нас політика не обходить. Я прийшов сюди, щоби усталити з вами демаркаційну лінію, а потім разом дальше воювати з большевиками. Політичні пертрактації залишім політикам.
Ґен. Бредов відповів мені на те дослівно: „Кієв, мать русскіх ґарадов, нікаґда нє бил украінскій і нє будет!“ Я ще раз звернувся до нього, щоб він залишив політику на боці і вказав, що ми повинні обговорювати тільки військове становище та що наші переговори мають тільки провізоричне значіння, бо я не маю ніяких повновластей робити тривалі умови. Роблю це тільки як начальний командант тієї ґрупи українських військ, яка тут діє, щоби оминути конфліктів. Саме<noinclude>{{rh||46|}}</noinclude>
cna0n8pl3uey8i3ek428v02y9b22zov
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/49
250
27969
454453
110461
2022-07-21T18:30:01Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>запоріжському старшині{{—}}зірвати російський прапор і кинути між товпу, яка в одну мить розірвала його на шматки.
Я рішаюся, негайно поїхати до ген. Бредова, щоби з одної сторони запобігти всяким непорозумінням, а з другої самому розпочати переговори.
Заки доставлено авта, даю наказ полк. Сальському негайно відправити відділи Корпусу Запоріжців для охорони двірців.
Зараз після того рушили авта в напрямку цитаделі. На розі Хрещатика і Александрівської вулиці, недалеко памятника Олександра
II. розривається нагло бомба або ручна ґраната, кинена з поверху одного дому на вулицю. Ця експльозія була якби умовленим знаком для дикої стрілянини, яку заінсценізували імовірно большевицькі агітатори, що крилися в місті. В одну мить місце, де перед хвилиною лунали одушевлені національні овації, перемінилося в терен жорстокого і крівавого вуличного бою.
Дика паніка огорнула величезні маси народу, більша скількість авт загородила вулицю, моє авто, в якім сидів окрім мене ще мій шеф штабу і сот. Верніш, застрягло в натовпі. Понад моїм автом і понад нами свистять кулі, вікна і крамничні вистави сипляться на вулицю, пронизливі крики страху мішаються із зойками ранених. Трупи застелюють вулицю і майдан. Мій шеф штабу вихилюється далеко з авта наперед, щоби спонукати велике вантажне авто, що стануло перед нами, зїхати з дороги і щоби в той спосіб дістати вільну дорогу для нашого авта. В тій хвилині надлітає чвалом ззаду відділ кінноти{{—}}його тупоту ми серед загального галасу не чули{{—}}стручуе мого шефа штабу і сот.
Верніша на землю, оба лежать на бруку і нагло я залишаюся сам. Мій шофер шарпає<noinclude>{{rh||45|}}</noinclude>
bg2qx8k8umxr876yssutyp23rkiqflh
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/51
250
27970
454455
110463
2022-07-21T18:32:40Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>в дорозі є вже делегація під проводом ґен. Павленка, який має більші повновласти і кожної хвилини може наспіти. Ген. Бредов запитав мене, чи цей Павленко це Омелянович-Павленко, на що я йому нарочно дав відповідь, що я не знаю, котрий це Павленко. Бредов сказав, що оскільки це Омелянович-Павленко, то буде розстріляний; дальше сказав, що з Гол. От. Петлюрою взагалі не буде переговорювати, що він бандит, і безпосередньо потім поставив мені питання, в якім відношенні ми стоїмо до Отамана Петлюри. Я виминув це питання і сказав, що Українська Галицька Армія після боїв з поляками була витиснена за Збруч і воює тепер з большевиками та що Українська Галицька Армія має власну Начальну Команду. Однак у якім відношенні стоїть наша Начальна Команда до Гол. От. Петлюри, не знаю. Рівночасно я запротестував проти того, що денікінські війська роззброїли наші відділи. На це він відповів мені, що наші війська роззброїли йому тяжку батерію і зажадав віддати йому цю батерію. Дальше висловив він своє обурення на те, що наші війська зневажили російський прапор, скинувши його з будинку думи і пошматувавши. Він ствердив, що стрілянина не вийшла від його військ, але була большевицькою провокацією. Врешті зажадав від мене, щоб ми негайно залишили місто. Я відкинув це жадання, вказуючи на те, що ми і самі булиб здобули місто і що я також маю намір боронити міста перед кожним ворогом.
В місті чути тимчасом поодинокі постріли і татакання скорострілів. Я пропоную Бредову стримати негайно всякі ворожі кроки, тому що йдуть переговори і вислати одного з наших старшин, щоби повідомити про це наші війська. Ґен. Бредов не годиться на це.<noinclude>{{rh||47|}}</noinclude>
hrk7mco961v9y7n8f35rnbycmk9qx0x
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/52
250
27971
454456
110464
2022-07-21T18:32:41Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Обурений до найвищих меж цею поведінкою ґен. Бредова, що глузувала з усяких міжнародніх звичаїв, вихоплюю мій револьвер, подаю його ґен. Бредову і заявляю, що в цих обставинах всякі переговори є ілюзоричні, що я без якогонебудь звязку зі своїм військом, лише одностороннє зорієнтований, вже наперед маю звязані руки, тимто й не маю свобідної змоги рішень і уважаю себе його полоненим.
Ґен. Бредов заперечує полон, одначе обстоює дальше своє становище, що аж до закінчення переговорів ніхто не може віддалитися. Після того відходить зі своїм штабом і залишає мене самого з моїми старшинами.
Година приблизно 9-та вечором. Я був зовсім незорієнтований про положення моїх військ в цю хвилину. Через нервовий наказ полк. Микитки були тепер усі, у свому часі свідомо поза містом сконцентровані відділи, в руху, на ріжних місцях, у величезному місті. Я сам зробив найбільшу похибку, що казав вмашерувати делегованим відділам Запоріжського Корпусу, через що скоїлася та ціла подія з прапором, яка дуже богато причинилася до заострення ситуації. Коли б її не було, може була б таки затримана первісне умовлена демаркаційна лінія.
На одну годину залишив мене Бредов самого, ця година була найтяжча в моїм житті. По моїй голові шибали страшні думки. Чому саме я мусів бути тим, на якого плечі зложено такий великий тягар і відповідальність? Де була давно заповіджена делегація з ґен. Павленком, де був Головний Отаман Петлюра?
Після цієї одної години, що видалася мені вічністю, передумав я загальне положення Армії, яке не було рожеве.<noinclude>{{rh||48|}}</noinclude>
3iaw3neohkjtuvwi48gbshqg53mrfnz
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/53
250
27972
454457
110465
2022-07-21T18:33:51Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Моя група зударилася несподівано з денікінськими головними силами.
2-га терська бригада напала на повстанчий загін отамана Ангела і, хоч була звязана нашим договором, ішла вперед на Хвастів. За нею ішов цілий 2-ий корпус Добровольчої Армії, через що була загрожена головна артерія нашої армейської групи далеко на її задах.
Також II. Корпус У. Г. А. і Група С. С-ів не рушили ще зпід Коростеня. Навпаки, за відомостями, що їх ми одержали ще у Хвастові, самі вони мусіли боронитися перед переважаючими силами ворога, що на них наступав.
В околиці Уманя надходили саме сильні відділи Добровольчої Армії.
Коло Попелюх стояли 3 большевицькі дивізії, які безупинно поновлювали свої спроби прорватися на Жмеринку.
В Одесі збиралася тимчасом нова група Добровольчої Армії під командою ґен. Шілінґа. Передні відділи цієї групи вели саме від 20. VIII. бої з большевиками біля Роздільної.
Коло 10. години приходить ґен. Бредов і заявляє, що він готовий зачати переговори і заключити умову. Я випрошую собі ще час до надуми, під притокою, що я ще не рішився. Тимчасом сподіюся, що всежтаки може зявиться нагло ген. Павленко; також сподіюся довідатися дещо про положення з розмов денікінських старшин.
Про долю моїх військ у цю хвилину не знав я зовсім нічого. Я не знав, чи вони відступили, чи може їх роззброїли або взяли в полон. З розмов і донесень, що їх приносять, долітає до мене, що Денікінці обсадили думу і що полк. Штессель дійшов, не стрічаючи<noinclude>{{rh||49|}}</noinclude>
krg8g79m41ru117ly4060krrz16krd9
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/54
250
27973
454458
110466
2022-07-21T18:33:52Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>ніякого опору, аж до двірця. В місті не чути вже ніякої стрілянини, панує повна тиша.
Тепер стає мені ясно, що денікінська армія справді має місто у своїх руках. Ґен. Бредов використав час, коли я перебував у нього і чекав на нього, щоби підступно обсадити місто. Хоча на війні кожний засіб, що веде до мети, добрий, одначе його поведінка не була чесна, бо ми з ним не були на воєнній стопі.
Мої думки від тепер звернені на те, щоби рятувати Армію. Міста я вже не можу врятувати, але Армію мушу за всяку ціну.
На основі усіх цих розважань я рішаюся діяти самостійно, заявляю свою готовість виступити з міста і почати переговори.
Але ґен. Бредову немов би ствердла шия за той час, він жадає від мене неможливого: наперед жадає здати зброю, а коли я це відкинув, жадає увійти з ним у військову злуку, що я теж відкинув.
Після чимало труднощів і торгів підписав я за протипідписом ґен. Бредова договір, який у свому докладному змісті виглядав так:
1. Нижче наведена умова між російською Добровольчою Армією з одного боку і Українською Галицькою Армією з другого є чисто військового характеру і не має на евентуальний пізніший політичний договір ніякого впливу. Ця умова є лише провізорична, тому що засоблений у всі потрібні до цього повновласти ґен. Павленко, як заступник загальної Української Армії, є саме в дорозі.
2. Українську Галицьку Армію признається як екстериторіальну армію, яка воює з большевиками і яка зі свого боку визнає Добровольчу Армію як регулярну, територіяльну армію.
3. Українська Галицька Армія виступає з Києва і {{hws|від|відступає}}<noinclude>{{rh||50|}}</noinclude>
3b4bev7226ru8amks8ms75tndwav7yl
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/55
250
27974
454459
110467
2022-07-21T18:33:52Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|ступає|відступає}} на лінію річки Стугни{{—}}Василькова{{—}}Кожухівки{{—}}Дамілівки{{—}}Заборя{{—}}Ігнатівки і річки Ірпеня.
4) На цій лінії будуть вестися дальші переговори про евентуальні спільні операції.
5) Після підписання цієї умови будуть усі особи, що попали в полон другої сторони, звільнені в дорозі виміни.
6) Військове майно, що належало досі до У. Г.А., стоїть без перешкод знову до її розпорядження. Також уся зброя і воєнні засоби разом з амуніцією.
7) Від У. Г. А. залишається як довірений при команді Добровольчої Армії от. Виметаль і сот. Тавчер від Добровольчої Армії при Команді У. Г. А. полк. Ікс і штабскапітан Іпсильон із метою слідити за. переведенням повищих точок.
Після підписання цієї умови залишаю гімназію і приїзджаю з моїми старшинами за виїмком от. Виметаля і сот. Тавчера в товаристві денікінських старшин коло год. 2.30 рано на двірець.
Моє авто, в якім я приїхав.на переговори і яке чекало перед Гімназією, зникло, а на його місці стояло інше, старе. Денікінці моє авто виміняли.
Вертаюся тепер до опису подій, що склалися після мого відїзду на переговори перед думою. Мій шеф штабу от. Льобковіц оповідає про це так:
„Коли надлетів з заду відділ кінноти, почув я наглий удар, сильне шарпнення і упав через голову на брук, вулиці. Понад мною і біля мене падуть чвалуючі коні, спадають їздці. Прожогом перекочуюся, звитий у клубок, як їжак, до близького хідника. Руками і раменами охоронюю голову і обличча. Дістаю тяжкий удар копита в клуб. Інше копито наступає мені на ліве рамя. Ще кілька таких ударів і наступлень і я врятований.<noinclude>{{rh||51|}}</noinclude>
e051y5f0vihz79vujlqabohq0ud880c
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/56
250
27975
454460
110468
2022-07-21T18:33:53Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Напів оглушений та покалічений, окровавлений і подертий волічуся до брами поблизького дому та переглядаю звідси місце подій. Авто генерала зникло, вулиця майже пуста. Зносять убитих. На місці мого упадку лежить 6{{—}}8 убитих і поранених коней. На уздечці одного, що піднявся з землі, волічеться у поросі вулиці труп Запорожця. Тут і там падуть ще поодинокі постріли.
Підношуся з трудом і шкутильгаю назад до будинку думи. Там застаю потішне видовище. З обох сторін входу були поукладані на коротких деревляних підкладах величезні бетонові плити, призначені до бруковання вулиць. У вузькі проходи поміж тими плитами повтискалося богато осіб, щоби окритися перед наглою, смертоносною стріляниною, що несподівано вибухла на майдані. Елєґантно одягнені панове і пані сторчали там дослівно одні на других, не маючи спромоги висунутися назад, ані розлучитися. ІІ-ий курінь 8-ої бриґади вдався до рятовання, витягаючи наперед пань і панночок за пояски на денне світло.
Знівечений і розбитий, не всилі зробити й одного кроку дальше, чекаю перед думою на поворот генерала. Телефонічне получення перерване, нігде ні сліду якогось авта.
Вже сема година вечором. Чекаю в товаристві сот. Станимира на поворот генерала, як приблизно коло год. 9.30 нечайно вмашеровують з майже усіх вулиць і вуличок, що виходять на майдан, сильні відділи Денікінців усіх родів зброї. Я був заскочений. Адже всякі ворожі кроки мали бути застановлені, а також всякі рухи військ вперед мали бути здержані.
Ізольований ІІ/8 курінь обставлюють з усіх боків і взивають піддатися. Кажу себе завести негайно до головного команданта. Обурений закидаю полк. {{hws|Штес|Штесселеві}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
eh1l5my1gbb48ijl2yno19pca0aoyvs
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/57
250
27976
454461
110469
2022-07-21T18:33:54Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|селеві|Штесселеві}} поведінку незгідну з договором і вказую на те, що ген. Кравс ще переговорює з ґен. Бредовом та що перед закінченням і приняттям до відома висліду тих переговорів вяже нас одиноко попередня умова. Нате показує мені полк. Штессель письменний наказ ґен. Бредова, яким доручено йому іти вперед аж до двірця. Мені не залишається нічого іншого, як догадуватися, що це одна з точок нового договору, заключеного в міжчасі між ґен. Кравсом і ґен. Бредовом, або сумніватися у віродостойності і любові правди російських старшин. Як обережний вояк роблю те друге і наказую врешті сот. Станимирові спорожнити будинок думи і старатися получитися з рештою своєї бриґади. Однак запізно! Нас підчас нашої розмови окружили непомітно численні денікінські старшини і вояки і нагло заявили нам, що ми „полонені“. З зухвалою чемністю жадають від нас видачі зброї. Щераз надаремно стараюся посередничити. Скреготючи зубами складає бравий курінь зброю. Всякий спротив бувби божевіллям.
На мою просьбу одержую врешті від полк. Штесселя дозвіл вернутися в товаристві одного денікінського капітана і 2-ох українських старшин до ґен. Кравса. Потішаю тих, що залишаються і обіцюю їм скору поміч. В браку якої небудь підводи штигулькаю з трудом безконечними вулицями в напрямку двірця. По дорозі знову задержують нас нові кольони денікінської армії. Коло 12. години в ночі приходжу, майже рівночасно з полк. Штесселем, на особовий двірець. Прошу полк. Микитку зачекати, аж вернеться ґен. Кравс і звертаю йому увагу, що двірець саме обсадив тепер полк. Штессель і що є небезпека обстрілу, а з другої сторони втеча самої команди корпусу нікому не поможе, доки ціла справа не буде виведена<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
3udj9ktbhmksf7n4t622v0l5zaigaks
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/58
250
27977
454462
110470
2022-07-21T18:33:55Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>на чисту воду. Але.полк. Микитка не вірить вже у перемиря і відїжджає під сальвами російських стійок.
У потязі команди армейської групи здаю звіт Начальній Команді і очікую ґен. Кравса, який вертається аж 1. IX. коло год. 2.30“.
Стільки от. Любковіц.
Але, як сказано, у Києві зявилася також Начальна Команда, яка була запрошена на історичне свято офіціяльного вмаршу. Чет. Паліїв писав про те спомини в „Новому Часі“. Хочу навести тут головні дані з цих споминів:
„Ґен. Тарнааський, його шеф штабу полк. Шаманек і вужчий штаб виїхали раннім ранком, з Винниці в напрямі Києва. В переїзді на стації Козятин повитав ґен. Тарнавського сам Головний Отаман Петлюра, який вертався з фронту під Бояркою. Головний Отаман був у дуже пригнобленому настрою. Не дивниця, бо зі сходу наддвигали на лівий беріг Дніпра нові ворожі сили{{—}}Армія Денікіна. Ніхто не знав, як вона поставиться до нас. Ані політичний провід, ані Команда Армії не вияснили ще досі цього питання і ця непевність мучила всіх страшенно. Ґен. Тарнавський звернув розмову на цю незвичайно актуальну справу. Гол. Отаман не вмів нічого на це відповісти. На кінець сказав, що негайно поїде до Камянця і скличе раду міністрів, на якій западе рішення в цій справі. Радив покищо не запускатися з Денікінцями в ніякі бої ані ніякі переговори.
Після того Гол. Отаман відїхав в напрямі Камянця, а ґен. Тарнавський на Київ.
Потяг Начальної Команди приїхав коло 3 год. пополудні до Києва.
На двірці стояв потяг І. Корпусу з його штабом. Штаб ґен. Кравса, він сам і командант<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
6xfa6147gomd0c5x7oxgrvq8c1s6cjy
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/60
250
27978
454464
110472
2022-07-21T18:33:57Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>до команди групи відступати на Хвастів. Мій шеф штабу видав негайно потрібні доручення, при чому показалося, що за винятком куренів ІІ/2 і ІІ/8, що їх Денікінці роззброїли і вивезли до Дарниці, усі відділи вийшли з Києва.
На самім двірці приняв мене полк, Штессель незвичайно чемно. На цьому місці не можу поминути, щоб не висказати своєї повної пошани до цього повного такту, шляхетного і під кожним оглядом увічливого старшини. Це був зразковий старшина, який без хитрощів і з повною коректністю додержував заключеного перемиря.
Видано нам назад не тільки все, привезене нами до Києва майно, але й те, що ми здобули на двірці від большевиків, зглядно те, що вони на ньому залишили, між тим кілька вагонів черевиків і одностроїв, як також прегарний зовсім модерний панцирний потяг. Коло полудня, після евакуовання цілого нашого майна, залишила команда групи Київ, ескортована нашим величавим панцирником, який на памятку української столиці, за яку йшло стільки боїв, дістав назву „Київ“.
В хвилині, коли наш потяг вїздив на стацію Пост Подільський, надїхав повною парою з противної сторони потяг, зложений з паровозу і 2
вагонів. На паровозі повівали два величезні білі прапори. Оба потяги затрималися. З противного потягу висів ґен. Павленко, який їхав з делегацією на переговори з Бредовом. Приїздив якраз на 24 години запізно. Після привитання поінформував я його про те, що зайшло, повідомив його також про те, що сказав мені Бредов про його особу.
Після того ґен. Павленко стратив охоту їхати дальше і завернув. На мій запит, чому його місія так спізнилася, коли була заповіджена вже перед кількома днями, він<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
m2o22fwco6yvy0v85i8ukvr9ktd73rt
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/59
250
27979
454463
110471
2022-07-21T18:33:56Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>І. Корпусу полк. Микитка були, як нас поінформував от. Куніш, у думі.
Вивантажено 2 авта і ми поїхали в місто. На двірці панував повний спокій. Ніщо не вказувало на бурю, що лютувала саме в цей час у місті.
Наші авта доїхали аж до памятника Бобрінського, як проти нас надлетів чвалом з Шевченківського бульвару відділ галицької кінноти. Ми вискочили з авт і хотіли затримати відділ, але старшина закричав, що йдуть Денікінці і погнав дальше. Це була паніка, найгірше, що може бути на війні. За нами машерував у напрямі міста один курінь, здається 6-ої бригади. Коли побачив чвалуючу кавалерію, огорнула його також паніка і він завернув. Лише з трудом вдається нам здержати цей курінь, і обсадити Бібіківський бульвар.
Після того ґен. Тарнавський видав наказ автам завернути на двірець“.
Аж до появи цього спомину я взагалі не знав, що Начальна Команда У. Г. А. була 31. VIII. у Києві. Що вона при перших проявах замішання якнайшвидше відїхала, було зовсім слушно і в порядку, бо вищі провідники, у цім випадку найвищий провід У. Г. А., не повинні ніколи дати пірвати себе у паніку, щоби не стратити спокою і холодної розваги.<section end="2"/>
<section begin="1"/>{{c|ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕРЕСНЯ}}
Як уже було згадано, я зайшов коло год. 2.30 рано на особовий двірець. Він був уже занятий Денікінцями. Найвищим денікінським командантом був там полк. Штессель.
Я поінформував у загальних зарисах мого шефа штабу про події, які зайшли і про закінчене перемиря. Міжтим прийшов уже також наказ Начальної Команди<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
eazwj0eoru2w0b5qjz9xbkurhwauk2j
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/61
250
27980
454465
110473
2022-07-21T18:33:58Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>виправдувався тим, що не мав до розпорядження паровозу..
Аж після появи статті чет. Палієва стало мені ясно, чому ця заповіджена свого часу Урядом У. Н. Р. окрема місія з ґен. Павленком не зявилася аж до 31. VIII. Вонаж ніколи не була іменована. Її зложили аж після наради міністрів і тому вона спізнилася. Також маю таке скрите підозріння, що Головний Отаман вже 30.VIII., коли він був на фронті під Бояркою, довідався від своїх розвідників, що Денікінці є вже на лівім боці Дніпра в найближчій віддалі від Києва. Тому при зустрічі з ґен. Тарнавським у Козятині був такий пригноблений і звідти його упімнення, щоби не входити в ніякі переговори.
Після того ми поїхали разом з ґен. Павленком до Хвастова. Там передав я команду ґрупи полк. Микитці, а сам поїхав з ґен. Павленком до Винниці, щоби особисто здати звіт Начальній Команді.
Після того, як я здав докладний звіт у Начальній Команді, зробив ґен. Павленко засідання делєґації, на яке запросив і мене. Все те, про що я устно поінформував ґен. Павленка, списано протоколярно і цей протокол; забрав зі собою ґен. Павленко до Камянця.<section end="1"/>
<section begin="2"/>{{c|ВІДВОРОТ}}
У звязку з повище описаним положенням Армії, рішилася Начальна Команда У. Г. А. зробити відворот на лінію Житомир{{—}}Бердичів{{—}}Козятин, отже на ту саму лінію, на якій моя ґрупа стояла 20. VIII.
Начальна Команда постановила дати тут своїм утомленим військам довший відпочинок і держатися передусім дефензивно. Притім Начальна Команда думала, що за цей час всетаки вдасться їй переконати Гол. {{hws|Ота|Отамана}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
ar4hl80jfp2ciyie8sv143k7069wn51
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/62
250
27981
454466
110474
2022-07-21T18:33:59Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|мана|Отамана}}, що треба з огляду на примусове воєнне положення створити для дальших військових операцій наперед політичну основу. Була надія, що Гол. Отаман з браку якогонебудь іншого шляху, погодиться бодай із одним з двох противників, щоби врятувати Армію. Але ця надія не сповнилася.
Наш відступ відбувся насамперед тільки за лінію, визначену мною і ґен. Бредовом як демаркаційну, щоби чекати там на висліди переговорів між ґен. Павленком як заступником Уряду У. Н. Р. і ґен. Бредовом. Але вже за кілька годин вертається ґен. Павленко, не сповнивши свого завдання і повідомляє, що ґен. Бредов взагалі не визнає Уряду У. Н. Р. і переговорює тільки з Українською Галицькою Армією.
Притім, як пізніше виказалося, ґен. Бредов переступив повновласти, які виставив йому головний його командант ґен. Денікін.
Від цього часу маємо одного нового, сильнішого від нас, ворога більше. Кожної хвилини можуть початися збройні сутички між ним і нами. А що не було у пляні проводу Армії зачинати бої, старається моя ґрупа можливо якнайскорше відвязатися від ворога, заки ще візьметься з нею за чуби.
До дня 6. IX. збираються усі війська моєї ґрупи в околицях Хвастова. Одначе ґен. Бредов майже не посувається за нашими задніми сторожами і лиш часом просліджує ситуацію панцирними потягами. Завдяки цьому дальший відворот ґрупи на Козятин{{—}}Бердичів відбувається без перешкод. Група відходить у повнім порядку частинно залізницею, частинно приспішеними маршами здовж залізниці Київ{{—}}Козятин на нові становища.
Дня 10. IX. була ґрупа розташована так:<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
cpd16njiou73tjilyi0b5qz5r0do63p
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/64
250
27982
454468
110476
2022-07-21T18:34:00Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>ІІ Корпус відступив після свого невдачного наступу на Коростень з горбів на полуднє від цього залізничого вузла, тримаючи звязок з моєю Групою, аж на лінію Вільськ{{—}}Студениця на північ від Житомира. Група С. С. відступила на Баранівку.
Через це угруповання було становище У. Г. А. багато більше замкнене і більше відповідало плянові оборони Начальної Команди як це було перед Києвом або Хвастовом.
Дня 20. IX. Українська Галицька Армія станула, після свого даремного наступу на Київ, на цім самім місці, на якім стояла в тій самій годині перед місяцем. Підчас того, як на нашім фронті панував зглядний спокій, на Київ ішли безустанні, скажені наступи зміцненої і доповненої 12. большевицької армії. Кілька разів протискалися червоні у передмістя, а раз, хоч лиш на 48 годин, аж у саме місто. Ці наступи підтримувала дуже успішно червона дніпрова фльотиля, яка підпливала аж під мости, переривала шлях для поповнень оборонців і засипала саме місто гранатами.
Величаве місто стало видовищем дикого знищення. Київ, позбавлений нагло своїх найкращих сподівань, зовсім не був вдячний Бредову за його
„освободження“.
Наш відпочинок не мав довго тривати. До цього часу Денікінці вдоволялися розвідками і принагідними висилками панцирних потягів перед наш фронт, не запускаючись притім у поважні бої. Міжтим ґен. Павленко виїхав щераз до Києва, щоби переговорювати з Бредовом. Що було предметом переговорів, я не знаю і ніколи не довідався про те нічого автентичного. Хоч я розмовляв пізніше з ґен. Павленком особисто у Козятині вже після його повороту з Києва, однак він у тім напрямку не виявив мені нічого. В загальному<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
meey678sstkvjv0fygb5xdf9098xy3a
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/63
250
27983
454467
110475
2022-07-21T18:33:59Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>І. Корпус: 10. бригада у Червоній (фронт);
1. полк кінноти в Котельній (фронт);
9. бриґада І. Корпусу біля стації Бровки (фронт);
5. і 6. бриґади в Бердичеві (резерва).
ІІІ. Корпус:
2. бриґада в околиці Ружина (фронт);
8. бриґада в околиці Білилівки (фр.);
3. полк кінноти в Погребищі (фронт).
Запор. Корпус: 6. і 7. дивізії як резерва ґрупи в Козятині;
7. дивізія стояла в цім часі відокремлено поза фронтом до розпорядження Штабу Дієвої Армії.
3 4 бриґадами на фронті, з 4 бриґадами згл. дивізіями поза ним, і обома полками кінноти на крилах, у постійнім поготівлю і міцній поставі, дивилася ґрупа спокійно в очі всяким можливим ворожим наступам.
Від Начальної Команди прийшли нові вказівки, як вести себе супроти Денікіна. Ці вказівки були досить дивні. Ми мали, на випадок наближення Денікінців, запитати їх, чи вони мають намір відноситися до нас ворожо, чи ні. На випадок, коли б вони заявили, що хотять іти на нас як вороги, тоді мали ми створити на них вогонь. Цього наказу не можна було, розуміється, перевести у практиці і з часом витворився між нами стан, що був наполовину ворожий, наполовину невтральний. На всякий випадок цей стан не міг довго тривати.
Невтомно доповнювано усі частини новозмобілізованими вояками, наскільки лише стало на це зброї. Рівночасно розпочато будову укріпленої лінії, що йшла від Білополя через Ружин до Погребища. Окрім тих висунених становищ, уложено вущий, майже замкнений оборонний пояс довкруги Козятина.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
ko13j54n2jrq6wd04qdivphjwyvohrp
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/65
250
27984
454469
110477
2022-07-21T18:34:01Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>називалося, що його завдання було таке, що він невідхильно мусів вернутися з негативним вислідом; мовляв треба було якоїсь притоки, щоби розпочати ворожі кроки.
І дійсно з початком жовтня почалися поважні бої з Денікіном. Денікін був тоді на вершку своїх успіхів проти большевиків і посунувся через Курськ та Вороніж аж до Орла. З уваги на те, що на Бредова безустанно сильно натискали большевики, мусів Денікін відірвати від своєї головної армії більші сили і кинути їх проти Української Армії. З тою метою злучено усі сили, що оперували на правім березі Дніпра, в одну армію під командою ґен. Шілінґа, яка дальше посувалася, тепер вже під одноцілим проводом, проти підкошеної тяжким тифом Української Армії.
Поволі зробився кінець вересня і надходила зима. Ті суворі предвісники струшували останнє сухе листя з дерев і сіяли дрібним дощем понад безкраїми рівнинами. Дороги і села змінилися в багнища. Мов би густий клей приліплював чорнозем до втомлених підошов і підків. Колеса підвод перемінювалися у вальці. Зявився новий ворог{{—}}без політичних і партійних поглядів, але притім найнебезпечніший{{—}}і прилучився до наших трьох попередніх: тиф. Вже підчас літнього походу покликав він тихо одного або другого з утомлених бойовиків до вічного спочинку. Але серед радісних успіхів прощальні зідхання пролунали і забулися.
Свідомість безвиглядного політичного і військового положення разом з матеріяльною безпомічністю Армії, фізичне вичерпання і з трудом поконувані злидні витворили пригноблений настрій. Всі ці обставини у злуці з лихою погодою приготовили добре {{hws|під|підложжа}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
ifc559ukcrzzmyslq0kqzstbfpkf0sq
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/66
250
27985
454470
110478
2022-07-21T18:34:02Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|ложжа|підложжа}} для пошести. Зі страшною завзятістю проріджувала вона наші ряди. В поодиноких бригадах клала нараз сотні людей. Нечисленні лікарі, які вистачали, щоби обслужити здоровля Армії в нормальних часах, впали переважно жертвами свого обовязку. Шпиталів і санітарних уладжень у краю вже не було. Полеві і резервові шпиталі Армії далеко не вистачали{{—}}і таки не могли помістити майже повного стану Армії.
Серед таких несприятливих обставин почалася війна Української Армії з Денікінрм. Він відтягнув повних 3 корпуси{{—}}яких 60.000 людей і кілька дивізій кінноти від своєї головної сили, кинув їх проти Української Армії і врешті таки не осягнув ціли.
Навпаки! Це помітне ослаблення його головних сил,. що стояли у боях з большевиками, дало червоній армії час і нагоду для реорганізації на велику міру, після чого вона почала в перших днях листопада свій протинаступ. Цей протинаступ змусив Денікіна в початках грудня до втечі і врешті відкинув його на Кавказ та Крим.
У жовтні заняла головна сила ґен. Шілінґа{{—}}2 корпуси і 3{{—}}4 дивізії кінноти{{—}}зі. сходу і полудневого сходу Умань і вдарила після завзятих боїв з групою полк. Удовиченка через Христинівку на Брацлав і Жмеринку. Полк. Удовиченко держався до останнього. Хоробрість його малих сил, що складалися з 1. бригади У. С. С. і 11 бриґади У. Г. А. та
2.000 людей Тютюника не могла мірятися з перевагою сил противника і могла заломитися. Середня група ген. Шілінга{{—}}слабий корпус, найбільше 10.000 людей побила в половині вересня недалеко Бірзули першу і другу волинську дивізію Армії У. Н. Р., яка після відходу от.
Шльоссера на Бершадь заняла його місце і посунулася здовж одеської залізниці аж поза Бірзулу. Ця ґрупа ішла на Жмеринку.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
cl64q5mqcangsqa9m0y0s948uwjd4mb
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/67
250
27986
454471
110479
2022-07-21T18:34:03Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Тоді Найвище Командування Армії У.Н.Р. зважилося на остаточне рішення і попробувало ще раз{{—}}це вже останній раз{{—}}відвернути присуд долі та вирішити війну тільки боєм.
Головну масу Дієвої Армії{{—}}3 дивізії Групи С. С., що їх відтягнули від Полонного і Запоріжський Корпус{{—}}зібрано в околиці Вапнярки для вирішного удару на Одесу, тоді коли III. Корпус У. Г. А. дістав завдання іти зі свого постою в околицях Козятина через Погребище і Фронтівку на Умань. Ця військова сила Головного Отамана Петлюри мала найвище
20.000 зле виряджених і виснажених хоробою людей. Вони мали привернути на наш бік воєнне щастя супроти добре вирядженого, три рази сильнішого ворога.
Головний удар звернено по обох боках головного шляху на Одесу так, що головні сили ґен. Шілінґа припадали на східне, а Дністер і Румунія на західне крило власного наступу. Цей наступ був відважним почином, навіть очайдушністю в тих обставинах і при переважаючій ворожій кінноті. Легко могло статися, що на цілу Дієву Армію, звязану на фронті, могли ударити головні сили ґен. Шілінґа на східнім крилі, побити, відтяти від. відвороту і або втиснути в Дністер, або взяти до неволі.
Цю хибу у пляні наступу мав вирівняти III. Корпус У. Г. А. Він дістав завдання стягнути на себе в околиці Уманя і звязати можливо якнайбільшу частину ворожої головної сили.
З того вивязалися незвичайно завзяті і кріваві бої, які тривали тижнями і які дощенту вичерпали решту сили Української Армії, але також цілком підтяли сили ворога.
III. Корпусові приділювано бриґадами І. Корпус. Пізною осеню звела армейська ґрупа бої під Монастирищем, під історичним Дашевом, під Ілинцями, над {{hws|річ|річкою}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
jplrvgpt2lcc00pl49iyg921uierhhc
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/68
250
27987
454472
110480
2022-07-21T18:34:04Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|кою|річкою}} Соб та біля Липівня, Фронтівки і Острова з такою самою жертвенністю та енергією, як кілька місяців перед тим за Київ. Ворог ще досить дошкульно почув на собі гостре лезо нашого меча.
Тимчасом стягнено і ІІ. Корпус У. Г. А. і він, підтриманий бригадами І. і III. Корпусу, зводив в околиці Брацлава незвичайно завзяті і вперті бої з ворогом, якого перевага з кожним днем зростала.
Ґен. Шілінґ розбив при кінці листопада Дієву Армію, яка спершу досить легко дійшла аж до Бершаді і Балти, і гнав її рештки в обійми поляків.
В половині листопада була У. Г. А. така ослаблена безнастанними боями і хоробами, особливо плямистим і поворотним тифом, що при кінці цього місяця 1919 року вже, власне кажучи, не було ніякої Української Галицької Армії. Був лиш один величезний український галицький шпиталь. Українська Галицька Армія доборолася до краю.
Супроти розгрому Дієвої Армії і власної безпомічности та безсилля заключила У. Г. А. з ґен. Шілінґом перемиря.
І мене звалила недуга, я поклався у Гнівані на поворотний.
В тім часі приходили до мене знатні і впливові українські особи з найближчого окруження Головного Отамана і радили мені натиснути на Головного Отамана Петлюру, евентуальне навіть силою змусити його, щоби він кинув провадити діло, до якого зовсім не надається. На моє питання, як, власне, вони собі це уявляють і що сказав би на це український нарід, заявили вони, що Галичани є одинокі, що були б здібні довести розпочате діло до щасливого кінця. Ми, мовляв, одинокі, що маємо ще владу та повагу в краю і нарід був би нам зате лише вдячний. Розуміється само собою, що я {{hws|від|відкинув}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
lwyns2upqfziig42vlxsg4ui8rdo9qu
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/69
250
27988
454473
110481
2022-07-21T18:34:05Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|кинув|відкинув}} ці намови і мовчав про них до сьогодні, але мушу тепер навести цей факт для добра історичної правди, щоби доказати, якою великою повагою ми тоді тішилися.
І дійсно ми зовсім не були чужинцями на українській землі. Український селянин, завзятий, скритий, вихований ворожою самоволею у природнім недовірї до всього, що приходить іззовні, який притім нетерпить нікого чужого на своїй землі, знав і інстинктом відчував, що він у нас мав і що з нами тратив. Охотно відчиняв він двері своєї скромної хати та вірно ділив нужду і смерть зі старшиною і стрільцем Української Галицької Армії. Але також москалі і поляки (ці останні на Україні ріжнилися від своїх галицьких краянів більшою культурою серця і людяністю) співпрацювали з українцями у самаритянськім ділі.
2 курені У.Г.А., роззброєні Денікінцями у Києві, так як і 2 залишені там для звязку старшини, попали там у полон, відколи зникли всякі вигляди на порозуміння між обома ворогами.
Притім ще раз у найяснішім світлі показалася прихильність і гаряча симпатія, яку в такім короткім часі здобула собі наша Армія по тім боці Збруча. Отаман Зелений, якого сильна індивідуальність мала так багато спільного з найкращими прикметами старого козацтва, хоч самого його облягав і сильно притискав у Трипіллі Денікін, освободив наших інтернованих у Дарниці старшин та стрільців і відправив їх під охороною своїх селян через Дніпро та дикі степи своєї батьківщини до нас.
Після розгрому Дієвої Армії стояла У. Г. А. перед альтернативою: або, залишивши усіх хорих, яких число доходило до 80% загального стану, і стративши майже увесь військовий матеріял, почати відступ у напрямку<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
kc90yz87ou7bjqtn4sqowl19co7hpnh
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/70
250
27989
454474
110482
2022-07-21T18:34:06Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Збруча і так, як це зробила Дієва Армія, перейти до поляків, або залишитися на місці, заключити з Денікінцями перемиря і в той спосіб вирятувати не тільки себе але й недужих.
Начальна Команда У. Г. А., яка зі звітів корпусних командантів і командантів відділів а також зі звітів санітарного референта докладно знала правдиве положення Армії, стояла перед одним з найтяжчих рішень. На плечах Начального Вожда лежала величезна відповідальність і в свідомости цієї відповідальносте він міг рішитися тільки на цей одиноко правильний крок: рятувати Армію.<section end="2"/>
<section begin="1"/>{{c|ВІДВОРОТ НА ПОЛУДНЕ}}
Після підписання перемиря й умови з Денікіном мала У. Г. А. вибратися з заповітреної околиці і перейти на Крим, щоби там вповні прийти до сил. З тією метою сконцентрував я свій корпус в околиці Гніваня, щоби звідти виправити його на полуднє, а саме до Ольвіополя. Однак відїзд військ опізнився, тому що був страшний брак вагонів і палива. Це опізнення було нам зрештою дуже на руку, бо ми використали цей час на те, щоби привести знову до порядку наші частини. Була це також добра нагода позбирати наших розкинених по всіх усюдах хорих, уладити нові шпиталі, підтягнути етапні і харчові установи та спокійно приготовити все до відїзду.
У цім часі{{—}}я вже був виздоровів{{—}}довідався я, що Головний Отаман казав арештувати ґен. Тарнавського і його шефа штабу полк. Шаманека за перемиря і заключення угоди з Денікіном. Ґен. Тарнавського а також полк. Шаманека військо дуже любило і тому так старшини як стрільці мого корпусу були цим дуже занепокоєні та озлоблені. Новим Начальним Вождом {{hws|імено|іменовано}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
dr9xkn6jpt0fjd5lblatw9xqs6phdb8
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/71
250
27990
454475
110483
2022-07-21T18:34:07Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|вано|іменовано}} ґен. Микитку, а його шефом штабу ґен. Ціріца. Я звернувся до Начальної Команди з запитом, як вона може дозволити, щоби Головний Отаман мішався у внутрішні справи У. Г. А., коли судити про це компетентні тільки українські галицькі старшини. На це дістав я від нової Начальної Команди резерват, в якім вона випрошує собі всяке вмішування у цій справі. Однак рівночасно поінформовано мене, що наказ арештування підписав також пан диктатор Петрушевич. Всетаки я тим ще не задоволився, а поїхав до Винниці, щоби особисто поінформуватися про цілу подію. Я говорив з ґен. Микиткою а також з ґен. Ціріцом. Оба заявили мені, що арештування наступило під натиском Головного Отамана Петлюри, одначе ціле це арештування є тільки рго Азіша, що суддями є виключно українські галицькі старшини і що обом не спаде волос з голови. Успокоєний вернувся я назад до Гніваня.
У другій половині листопада відвідав нас у Гнівані новий шеф генерального штабу Армії ґен. Ціріц і розвинув перед нами при тій нагоді свої погляди щодо реорґанізації Армії. Досі складалася вона з 3 корпусів, а тепер з огляду на великі втрати у старшинах, мужві і матеріялі мала бути перемінена на 3 дивізії. Він повідомив нас також, що саме зачалися переговори Антанти з Італією, щоби перевести з Італії морем до Одеси наших вояків, які є там у італійськім полоні. Вони, виеквіпувані і виряджені у збрую та амуніцію французами й анґлійцями, мають доповнити наші війська. Після повного розгромлення большевиків буде признана нам в нагороду за нашу збройну поміч Східня Галичина.
Ми були захоплені цією вісткою. Наші дотеперішні труди і пролита кров мали нам всетаки принести сподівану і так гарячо бажану волю. Але залишався притім гіркий посмак. Що станеться з нашими братами у {{hws|Ве|Великій}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
8woulhg65utqfm5ql8zf662yh13ppkz
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/72
250
27991
454476
110484
2022-07-21T18:34:08Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|ликій|Великій}} Україні? Всетаки ми сподівалися, що знайдеться якийсь вихід і що Велика Україна буде щонайменше як самостійна держава у федерації з Росією.
При кінці листопада прийшов від Начальної Команди наказ, що команда III. Корпусу і 2. бригада мають перейти до Винниці. Мене іменовано командантом міста Винниці, а мої 2. і 11. бригади мали творити її обсаду.
Обовязки команданта корпусу, а окрім того команданта міста забирали мені весь мій час. Я мусів дбати не тільки про лад і безпеку у місті. До цього стягнено усю галицьку жандармерію, яку її командант от. Волощук взірцево зорганізував і перевів службу безпеки. Я мусів дбати також про забезпечення Винниці перед повстанським отаманом Шепелем, який оперував у околиці Літина. Хоч ми згідно з умовою не мали воювати проти українців, однак Денікінці дивилися на Шепеля як на большевика і мені не лишалося нічого, як виставити забезпеку від Літина, хоч ми потайки стояли з ним у звязку і знали напевно, що з того боку не маємо чого боятися.
На північ від нас стояв І. Корпус. В цім часі перебилися деякі рештки Армії Петлюри під проводом ген. Павленка, які не хотіли ставати під опікунчі крила поляків, через район І. Корпусу до повстанців і принесли деякий непорядок у його ряди.
Ціла атмосфера зачинала бути напружена як перед бурею. Червоні зреорґанізувалися і почали сильну офензиву проти Денікіна. Рівночасно в цілім краю почався фермент. Денікінці, попри яких революція перейшла так якби безслідно, нічого з неї не скористали, ані нічого не навчилися. Вони не зірвали зі старим режімом, хоч нашій Армії залишили всі українські признаки і пильно оминали всього, що моглоби якнебудь образити наші національні почування.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
lpqzhatdgmrlp5ir2z1mwvo3okexuui
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/73
250
27992
454477
110485
2022-07-21T18:34:09Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Населення починало бути невдоволене. Зерно, що його засіяли галицькі українці, пустило вже глибоке коріння. З нами прийшов у населення упорядкований але свободолюбний дух. Запроваджено знову російську адміністрацію, знову урядовано по російська і повернулася російська мова як офіціяльна. З військами Денікіна вернулися також і дідичі і наново почався терор. В цілім краю ферментувало. Дотого большевики заляли цілий край тьмою агітаторів, які наново підбунтовували нарід проти старорежімців. Приходили вісти про щораз нові напади, стара, ледви приборкана гидра, знову підносила голову. При таких обставинах можна було передбачувати, що панування Денікінців не буде довге.
І так кінець Денікінців наближався. Наша Армія лежала покотом у недузі і не могла йому помогти. 19. листопада большевики, які побідно ішли вперед, заняли Київ. Наш відїзд загаювався щораз більше і більше. Замість заваґонувати і відтранспортувати нас, уживали Денікінці свого скупого залізничого парку до вивожування свого воєнного матеріялу, тяжкої артилерії і летунського корпусу до Одеси. Все інше стояло ще на місці. Коли вже большевики відібрали Денікінцям Бердичів і потім Козятин, потягнулися денікінські війська ще перед У.Г.А. в напрямі Одеси, так що тепер У.Г. Армія мусіла крити Денікінцям відворот. І. Корпус переняв криття Винниці в околиці Калинівки, а II. Корпус в околиці Липівця.
З огляду на те, що III. Корпус не мав до розпорядження ніяких транспортових вагонів, вирішено розпочати марш на полудневий схід пішим походом.
В перших днях грудня розпочався відступ ПІ. Корпусу здовж залізничої лінії Винниця{{—}}Одеса. Вже передтим поробив мій бувший шеф генерального штабу всі можливо якнайдокладніші і найбільше запобігливі<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
7urvqlgdwitkcea9vqzmivix46sjpbg
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/74
250
31473
454478
74105
2022-07-21T18:34:09Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>приготування. Для тих хорих, що їх не можна було транспортувати, уладжено 3 великі лічниці, вивінувані, наскільки це було в наших силах, якнайдбайливіше. Місця постою цих лічниць були такі: Гнівань, Тиврів і Красне. При уладжуванню цих лічниць підпомагало нас дуже видатно цивільне населення. Воно жертвувало на цю ціль сінники, ліжка і білизну. В кожній лічниці залишено лікарів, ліки і санітарну обслугу, а корпусна інтендантура засобила їх у харчі на 3 місяці. З тяжким серцем розставалося наше військо зі своїми хорими товаришами зброї, залишаючи їх під опікою Червоного Хреста, в надії, що і большевики лишать у спокою тих, що стоять під цим міжнароднім знаком.
У справі прохарчування військ підчас походу пороблено основні зарядження і заходи. Корпусна команда і кожна бригада зложили собі кожна окремий харчевий потяг, навантажений харчами на 4{{—}}5 місяців. Бригади і харчові потяги так посувано вперед, що кожна бриґада кожного четвертого дня доходила до якоїсь залізничої стації, де заставала вже свою харчеву валку, забирала собі харчів на 4 дні, перевантажувала на свій обоз, а за 4 дні знову на якійсь стації діставала свої харчі на нових 4 дні і т. д.
При кожному харчовому потязі причіплено також кілька опалюваних вагонів з тою метою, щоби забирати до них тих, що занедужають підчас походу і не лишати їх подорозі. Санітарний шеф корпусу зложив зі свого боку санітарний потяг, який мав збирати хорих з бригад і відвозити до Тирасполя, де уладжено більшу лічницю.
Завдяки цим заходам, коло яких поклав великі заслуги приділений до генерального штабу ІІІ. Корпусу сот. Ревюк, III. Корпус мав змогу посуватися досить скоро вперед. Марші відбувалися в грудні і січні 1920 р.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
kd5b1kizdrjhrwvorroy53yp3k0myo0
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/75
250
31474
454479
74106
2022-07-21T18:34:10Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Погода була зимна але суха, дороги замерзлі і це облегчувало похід. Деякі труднощі в поході мали лише обози й артилерія через те, що коні через брак острих штолів не могли бути остро ковані. Також з пашею для коней не було добре. Поза сіном і соломою не діставали коні за ввесь час походу ніякого твердого корму. Ця обставина а також брак стаєн і злий догляд коней підчас маршів причинилися до того, що дуже багато коней упало, а майже 90% дістало пархи.
Коли ми дійшли до стадії Веселий Кут, передали мені там телєґраму від Генерала Ціріда, в якій він взивав мене, щоб я чекав на нього на дій стадії. Він саме був в Одесі, щоб пертрактувати з ґен. Шілінґом про нашу дальшу долю. Большевики дійшли були в тому часі вже до Буга і навіть перейшли його. Коли ґен. Цірід, вертаючися з Одеси, зупинився на стадії Веселий Кут, всів я до його потягу і товаришив йому до Крижополя, тодішнього місця постою Начальної Команди. Подорозі інформував він мене про висліди своїх переговорів з ґен. Шілінґом. Його звіт розторощив мене. Що з Денікіном було чимраз гірше, де я знав, але що він стоїть перед упадком, де мене заскочило. Підчас мого походу, на полуднє одержав я лише скупі відомости про події на денікінськім фронті, тому я був заскочений такою фатальною вісткою.
З ґен. Цірідом, який був моїм товаришем з військової школи і якого я стрінув пізніше в 1914 р. як шефа генерального штабу дивізії т. зв. Edelweisdivision{{—}}лучили мене крім службових також приятельські звязки, тому він сказав мені все щиро і чесно, нічого не промовчуючи і не затаюючи. Він заявив мені, що на його думку і згідно з його особистими поміченнями розвал Денікіндів неминучий і припечатаний та що їх повна ліквідадія де тільки питання тижнів. Зайшло вже так {{hws|да|далеко}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
0si8woqdolyy3aguhlymxzjpola2iac
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/76
250
31475
454480
74107
2022-07-21T18:34:11Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|леко|далеко}}, що ґен. Шілінґ поставив йому пропозицію, щоби Українська Галицька Армія переняла оборону Одеси і Тирасполя, і що ґен. Шілінґ хоче навіть піддатися під її команду. Дальше сказав мені ґен. Ціріц, що він обговорював з французькими та англійськими заступниками в Одесі думку, щоби перевести Українську Галицьку Армію на невтральну румунську територію і що саме вислав з тією метою до Тирасполя отамана ґен. штабу Цімермана, щоби увійти з румунами в переговори в тій справі. На це я завважив, що Румунія як держава заприязнена з Польщею, не дозволить нам на перехід на свою територію, а коли й дозволить, то поступить з нами так само як свого часу з Корпусом Запоріжців. Однак ґен. Ціріц уважав, що Румунія, залежна від держав Антанти, не зважиться заборонити нам переходу. А хоч би після нашого переходу румуни й роззброїли нас, то це всетаки не булоб ще таким великим нещастям, найважнішою річчю є зберегти за всяку ціну живий матеріял. В найгіршім разі мусіли б ми вибороти собі перехід навіть зброєю. Накінець просив мене, щоб я не виявляв нікому своїх сумнівів, щоби через те не викликувати в Армії неспокійних настроїв.
В тім самім потязі їхав також денікінський звязковий старшина при нашій Начальній Команді ґен. Стойкін, з яким я мав також коротку розмову. Підчас тієї розмови сказав ґен. Стойкін, що Денікін зробив найбільшу похибку, зачинаючи боротьбу з нами; він заявив також, що свого часу ґен. Бредов переступив свої повновласти, коли не хотів порозумітися з нами щодо демаркаційної лінії, але що виною в тому всьому нещастю є особа Головного Отамана Петлюри. Денікін напевно увійшов би в переговори з кожним іншим українцем, тільки не з Петлюрою. Тепер вже, розуміється, запізно, розвал вже майже неминучий, одинока і остання надія це ще<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
522anod4op9aortus7bzqzqvetmn7zd
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/77
250
31476
454481
74108
2022-07-21T18:34:12Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Українська Галицька Армія, яка може ще в той спосіб врятувати ситуацію, що, сконцентрована під Одесою, старила би при помочі німецьких кольоністів оборонний відтинок, за яким зібралися б та зорганізувалися б рештки денікінської армії, щоби потім почати нову офензиву проти большевиків.
На другий день вернувся я до Веселого Кута, а звідти поїхав до Гофнунґсталю, куди перейшов у міжчасі штаб Корпусу. Два дні пізніше прийшли з Начальної Команди диспозиції щодо нашого переходу до Румунії. Мій корпус мав перейти через Дністер під Григоріополем і на захід від нього, а на випадок, якби румуни забороняли переходу, мав здобути його зброєю.
Тут, для історичної правди, мушу подати одну подію. Прибувши до Гофнунґсталю, завважив я, що мій шеф штабу от. Льобковіц, до якого я досі мав повне довіря і який досі взірцево провадив як операції так цілий відступ, почав як не просто саботувати накази Начальної Команди, то щонайменше повільно їх виконувати. Ціла його поведінка робила на мене вражіння, що він, так як це робив Іий і ІІий Корпус, не хотів машерувати дальше. Він, здавалося, увійшов у потайні звязки з тими двома корпусами, а головно з першим, які змагали до того, щоби передати Українську Галицьку Армію большевикам. Знати напевно я нічого не знав, але мій військовий інстинкт вичував щось такого. Хоч мій шеф Генерального штабу був дуже талановитий, дбайливий, надійний, енергійний, майже невгнутої волі і невсипущої активности старшина, хоч я дуже високо його цінив і ніколи досі не обмежував кругу його ділання, я всетаки у свідомости моєї великої відповідальности супроти Армії і народу, якому я хотів вірно служити, постановив розлучитися з ним.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
pi20bpfg3ezpl7ngg3ep1sh5quqiq7x
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/78
250
31477
454482
74109
2022-07-21T18:34:13Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Після дуже драматичної сцени, що відбулася на його кватирі і після попередньої згоди Начальної Команди на звільнення мого дотеперішнього шефа Генерального штабу, ми розійшлися як добрі приятелі. В нутрі було мені дуже прикро відпускати від себе такого вірного співробітника, але я був занадто вояком, і ніяк не міг стерпіти, щоби раз видані накази не були якнайдокладніше виконані. Наслідником от. Льобковіца призначив я приділеного до оперативного штабу сотника ґен. штабу Купчанка.
В Гофнунґсталі стрінула мене ще одна болюча вістка. Підчас походу захворів на тиф командант 2-ої бриґади от. Виметаль і його забрав до свого опалюваного ваґону харчовий потяг бриґади. Цей потяг саме прибув до Веселого Кута і я дістав у Гофнунґсталі вістку, що з от. Виметалем дуже зле. Хоч я на цю вістку негайно вислав до Веселого Кута свого нового санітарного шефа Корпусу, денікінського лікаряполковника, однак ратунок був уже спізнений і от. Виметаль помер того самого дня. Армія стратила в от. Виметалі незвичайно відважного і визначного старшину, що вірно служив українському народові, що саме як один із перших вступив у ряди борців за його волю і незалежність. Це був старшина з крови і кости, людина правого характеру, люблений і цінений підвладними, шанований і поважаний вищими командантами. 3. лютого 1920 р. зложено його тіло на вічний спочинок на залізничім кладовищі у Веселім Куті.
6. лютого стало положення ґен. Бредова катастрофальне, цілі відділи дезертирували і втікали в напрямі Гофнунґсталю. Багато приходило до мене і просило виставити їм посвідки, щоби могли вертатися до дому.
В міжчасі були видані накази і зроблено усі приготовання до переходу Корпусу на територію Румунії.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
5nrm2s98p95ky4avbbs8ks2rlwxctak
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/79
250
31478
454483
396966
2022-07-21T18:34:14Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Корпус почав марш в напрямі Дністра. Згідно з диспозиціями Начальної Команди мав Корпус перейти Дністер під Григоріополем і Кучею, щоби станути пізніше на полудневий схід від Кишинова. Виконуючи ці диспозиції Корпусна Команда, 8. бригада і 11. бригада мали перейти Дністер під Григоріополем, а 2. і 14. бриґади а також кавалерія і артилерія біля Кучі. Передтим вислано ще парляментарів, щоби порозумітися в цій справі з румунською владою. У звязку з тим, що коло обох місцевостей не було ніяких мостів через Дністер, просліджено передтим докладно місце переходу. Дністер замерз, лід був досить грубий і проби виказали, що може переїхати ним безпечно як артилерія так і тяжкі вози.
Парляментарі, що були вислані наперед, зголосили Команді Корпусу, яка находилася тоді в Кассель, що від румунів нема ще ніякої відповіді. Вони мусять наперед скликати раду міністрів, яка вирішить, чи перепустити Українську Галицьку Армію, чи ні. Тимчасом бриґади продовжували свій марш і прийшли над Дністер, а від румунів все ще не було ніякої відповіді. Аж сталося щось, чого ми не сподівалися. Румуни на свому боці почали нагло розбивати на Дністрі лід, оподалік заїхала артилерія, а сильні відділи піхоти обсадили румунський беріг. Нам стало ясно, чому вони зволікали так довго з відповідю. Вони взагалі не хотіли нас перепустити, а щоби зискати на часі, заки прийде їх військо, видумали байку про раду міністрів.
В таких обставинах було би божевіллям форсувати перехід, тимбільше, що того самого дня прийшла до нас телєґрама від Начальної Команди в Балті, яка сповіщала таке: Українська Галицька Армія заключила договір з большевиками і називається тепер Червона Галицька Армія. Генерали Микитка і Ціріц скинені<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
pei68aiqzf5xrb25pfi7rqea6mlczhy
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/80
250
31479
454484
74111
2022-07-21T18:34:14Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>й арештовані. Шефом генерального штабу іменований. полк. Шаманек. Всі рухи військ застановити. Я маю дальше вести Команду Корпусу. Треба негайно розпочати ворожі кроки проти денікінських військ і відібрати їм якнайбільше матеріялу. Мої відділи маю розмістити за. власною думкою і чекати на дальші накази. Телеграму вислав Галицький Ревком. Це було 10. лютого 1920. р.
Ця телеграма неймовірно мене заскочила. Спершу я зовсім не повірив їй і думав, що це містифікація з боку большевиків, бо до цього часу я зовсім нічого не знав про події, які зайшли у Начальній Команді, а також у першім і другім Корпусі. Тому я казав негайно запитатися в Начальній Команді, чи ця телеграма дійсно вийшла від неї і чи підписав її полк. Шаманек. Коли прийшло з Начальної Команди потвердження, приняв її до відома. Того самого дня приїхав також до мене інтендант сот. Навроцький, поінформував мене устно про все та запевнив мене при цій нагоді, що моїй особі не грозить ніяка небезпека і що я спокійно можу вести дальше Команду Корпусу. За час чотирьох місяців ми мали вже другого союзника: ми стали червоні.<section end="1"/>
<section begin="2"/>{{c|Ч. У. Г. А.}}
Про події в І. і ІІ. Корпусі не можу нічого сказати. Оба Корпуси залишилися дуже далеко поза мною і я був з ними лише в дуже слабих звязках. В останніх часах оба Корпуси розташувалися в цукроварнях і не йшли вже дальше.
Після того, як Денікінці зліквідували Дієву Армію і Головний Отаман перейшов до поляків, опустив і Диктатор Др. Петрушевич Камянець Подільський і поїхав через Румунію до Відня. Так Армія {{hws|залиши|залишилася}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
jaq4f2uuom6rdm46uuhc41ppt7t144q
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/81
250
31480
454485
396967
2022-07-21T18:34:15Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|лася|залишилася}} без політичного проводу. І так почали старшини І-го і ІІ-го Корпусу політикувати. Я у моїм Корпусі не допустив до політикування старшинського збору. Я виховав моє військо і старшин на здисциплінованих вояків, що мусіли виконувати видані накази без проволоки і якнайточніше. Нема нічого більше шкідливого як політикуючі старшини і вояки, така армія як воєнний матеріал неужиточна.
Як одиноку стійну облекшуюючу і оправдуючу обставину на це політиканство старшин можна признати, що після відїзду Диктатора Др. Петрушевича Армія була без політичного проводу, отже здана на себе саму. Одначе цей політичний провід можна було установити також інакше, не так, як це сталося. Не творити тайні комітети, що дуже пахли большевицькими комісарами і чрезвичайкою, а вибрати з Армії кількох старшин, що мали довіря цілої Армії і яких політичному проводові напевно радо була б піддалася ціла Армія..А так створено тайний комітет, що хотів навіть забити одного Генерала.
Про існування цього політичного комітету довідався я випадково аж у січні 1920 р. і уважав це за самозрозуміле, що такий комітет мусів скластися. З осіб, з яких складався комітет, знав я особисто лише сот. Мокрого. Що цей комітет має рішальний вплив на диспозиції і накази Начальної Команди, цього я взагалі не знав.
Але часами це дуже небезпечно змішувати політичні справи з військовими. Яка користь була політичному комітетові робити найкращі політичні комбінації, коли військово не можна їх було виконати. Ми пережили вже повчальний приклад на Головнім Отамані, якого політичні пляни та аспірації були такі великі, що Армія ніяк не могла їх виконати і через брак усякої<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
rqw2jalgmhoxtfwj6edstqjrm0t00rv
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/82
250
31481
454486
74113
2022-07-21T18:34:16Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>дипльоматичної передбачливости їх зовсім розбила.
Адже наша Армія була смертельно хора, ми мали замість Армії лише один мандрівний шпиталь, отже найважнішою журбою всіх повинно було бути передусім рятувати Армію, яка залишилася як одинокий символ державносте, перед певною загибіллю. Так бодай я це розумів і всіми засобами змагав до того, щоби перевести мій корпус в околицю, яка моглаб своєю допомогою запевнити йому прожиток і спокій і де можнаб поволі привести хорих до здоровля. Найвигіднішими до цього видавалися мені німецькі кольонії на полудневий захід від Одеси. Тамошнє населення було богате, стояло на високім ступені культури і дійсно, як ми там прийшли, приняло нас дуже гостинно.
Для всіх тих, що не знають цієї околиці, попробую її описати. Ціла ця околиця на полудневий захід від Одеси та Акерману в Бесарабії, це був за часів цариці Катерини відвічний неужиток. Були там в давнину величезні ліси і болота. Катерина забажала зробити цю околицю управною. З тією метою закликала німецьких кольоністів, віддала їм дуже великі посілости по дуже низьких цінах і надала їм дуже великі привілеї. Кожна родина мала право на щонайменше 80 десятин землі. Ті колишні пустарі, ліси і багнища творять сьогодні завдяки невтомній пильності німців, одну з найурожайніших околиць совітської держави, правдивий збіжевий шпихлір. Селяни були тоді дуже маючі, села дуже великі, доми гарні і солідно будовані, вулиці широкі. Кожний дім мав щонайменше 2{{—}}3
кімнати з квітником і гарним подвірям, на якім стояли господарські будинки. Рілля там дуже урожайна, так званий чорнозем, який ніколи не потребує гноєння.
Ці німецькі села задержали у своїй внутрішній самоуправі старі німецькі, царицею Катериною, їм {{hws|зали|залишені}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
43o8gjug9oj0yozrmablxbf1l6a9xhh
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/83
250
31482
454487
74114
2022-07-21T18:34:17Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|шені|залишені}} та упривілейовані права. Щодо релігії, то були вони переважно протестанти і мали по своїх селах дуже гарні церкви. Кожне друге або третє село мало також свого пастора. Католиків було мало. Майже всі управляли рілю, годівлю коней і овець. Рогатої худоби ховали мало.
Щодо коней, то витворили вони окрему расу, т. зв. німецьку, схрещення з орловською расою. Ці коні дуже високі і гарні, переважно вороні. Були вони дуже легкі, добрі бігуни, але замало тверді. Оповідали мені, що місцеві німці були особливо горді на своїх коней і що деякі господарі тримали їх і по двацять штук. Довга війна та безустанні реквізиції зменшили а навіть зовсім винищили і в цій благословенній закутині запас коней. Большевики практикували т. зв. виміну коней. Вона полягала на тому, шо большевик, прийшовши в село, вимінював свого збілованого коня на доброго. Я завважив, що селяни,. щоби цього оминути, зовсім занедбували своїх коней, а навіть заражували пархами.
В кожнім селі було безліч курей і багато гусей. Зате садовини не було ніякої. Кожне овочеве дерево гинуло по 2{{—}}3 літах. Також і лісів не було, росли лише акації. Палили тут тільки соломою.
Люди{{—}}чоловіки і жінки{{—}}дуже пильні, роботящі. Вени міцно трималися ще своїх старих і традиційних звичаїв та обичаїв і мали незвичайний громадський змисл. Всі жили у добробуті. Таких, що нічого не мали, або мали обмаль, було дуже мало; вони своє господарство або пропили, або програли. Гостинність дуже велика і ніколи не траплялося, щоби чужинець, що зайшов до хати, відійшов ненагодований і ненапоєний.
Свою расу удержали вони доволі чисто. Майже ніколи не траплялося, щоби німецький селянин оженився з православною і навпаки. Всі говорили по російськи<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
epoawxlzhjcowg9zwcc3hex1u4k4960
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/84
250
31483
454488
74115
2022-07-21T18:34:18Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>і по німецьки. Звязок зі старими краянами в Німеччині удержували дуже живий. Тому що всі були землевласниками, були завзятими ворогами комунізму.
Що сталося б з нами, колиб Денікінові справді було вдалося розбити большевиків, про те, правду кажучи, не боліла мене голова. Армія була б врятована, а все інше показалося б у будуччині. Але що заподіяли нам большевики після нашого переходу до них, це ще напевно памятають усі учасники. Вони зрабували нам те, що найдорожче, наш патріотизм, наше українство і хотіли зробити з нас інтернаціоналістівмоскалів.
Так отже дня 20. лютого 1920 р. ми зовсім нагло і несподівано стали червоні. Яка доля нас чекала, не знав ніхто. Ми приняли цей крок Начальної Команди з деяким острахом в серці, але спокійно і довірливо.
На всякий випадок я постановив тримати мій Корпус можливо якнайбільше при купі і тому наказав таке розташування:
Штаб Корпусу і безпосередно підчинені йому формації{{—}}Бергдорф.
2. і 14. бригади{{—}}Ґліксталь.
8. бригада{{—}}Нойдорф.
11. бригада{{—}}Затише.
Кіннота в Кассель.
Залізничі стації Затише і Веселий Кут залишилися також у моїх руках, а розташувалися там корпусна і бригадні інтендантури. В такім угрупованні вижидав Корпус дальших подій.
Я призадумався зараз на початку, що маю зробити зі своєю особою. Я під ніякою умовою не хотів служити.під большевиками, також боявся за безпеку мого життя, бо два Генерали саме були вже заарештовані. Хоч мене з усіх сторін запевняли, що мені не грозить ніяка небезпека, я всетаки не вірив цьому {{hws|ми|мирові}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
7xer1bw0h3pz252qui0boo19zikvwcd
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/85
250
31484
454489
74116
2022-07-21T18:34:19Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|рові|мирові}}. Я роздумував довго, заки рішився. Вправді большевиків ще тут не було, однак могли незабаром прийти і тоді було б запізно. Я перевів дві безсонні ночі, боровся сам зі собою, щоби дійти до якогось остаточного рішення. Врешті я рішив утікати.
Хоч жаль мені було дуже мого корпусу, хоч як я до нього привязався і турбувався його дальшою долею, однак що міг я їм помогти. Генералів большевики ненавиділи, а я був генералом. Вони могли арештувати мене, вивезти і ніякий когут за мною не запіяв би. Я міг також спокійно довіритися опіці мого війська, бо можу підхлібити собі свідомістю, що я вповні зєднав собі любов, повагу і довіря моїх старшин і стрільців. Вони не видали б мене так на перший зазив, але що могли й вони учинити проти насильства. Я не втаємничував нікого у мій плян утечі і виїхав тільки з моїм чурою, під притокою відвідати 2. бригаду, до Ґліксталю,.щоб звідти через Григоріопіль утікти до Румунії. Я переночував у Ґліксталі і на другий день вранці поїхав до Григоріополя, але там побачив я жахливу картину.
Генерал Бредов, якого большевики розгромили дощенту, даремно просив румунів, щоби перепустили його з рештками війська біля Тирасполя через Дністер. Його відділи, які хотіли перейти через міст, приняли румуни вогнем і прогнали назад. Йому не лишалося нічого, як іти на захід здовж Дністра в обійми поляків. У Григоріополі я побачив саме похід цих сумних решток. Загнані, винужденілі постаті, що на їх обличчах малювався жах, посувалися в непорядку як тіні. Тріюмфатор зпід Києва, що колись згори дивився на Українську Галицьку Армію, шукав тепер охорони за її плечима. Які тяжкі почування мусіли огортати цього чоловіка, коли він врешті перебився здовж Дністра зі<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
37rn1uva69gybx4hkdgvu037qvy4e8w
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/86
250
31485
454490
74117
2022-07-21T18:34:20Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>своїми несповна 3 тисячами вірних вояків до поляків, щоби скінчити в таборі полонених.
У Григоріополі, посередині замерзлого Дністра, стояла збудована буда з дощок. У ній сидів румунський старшина, наскільки не милюся{{—}}сотник. Він був получений телефонічне з румунським берегом і мабуть обсервував, що діється у Григоріополі. Я представився йому і просив дозволу тільки для моєї особи перейти на румунську територію, щоби звідти могти переїхати до Відня. Він був дуже ввічливий, але сказав мені, що не має права перепустити когонебудь на другий бік, однак запитається, а я маю зголоситися знову за годину. За годину пішов я знову туди і запитав про відповідь. Старшина заявив мені, що мою просьбу передано дальше до Букарешту і щойно рада міністрів вирішить, чи мене можуть перепустити. Отже знову рада міністрів! Я знав уже все до кінця.
Я вернувся ще того самого дня до Ґліксталю, стидався у душі мого невдалого заміру і постановив вірно ділити мою дальшу долю з моїм військом. На другий день стрінув я у Нойдорфі, місці постою 8. бригади, денікінську кінну бригаду в досить добрім стані. Вона творила мабуть охорону на правім крилі уступаючої здовж Дністра головної сили армії Бредова. Осьма бригада залишила Нойдорф і перенеслася до Бергдорфу, щоби не мусіти бути в одній місцевості з Денікінцями. Згідно з наказом ревкому мав би я напасти на денікінську бригаду, однак я цього не зробив і залишив її спокійно ночувати: миж були ще вчора союзниками. Я вважав це за неморальне, окрім того такий взаїмний пролив крови не мав ніякого глузду, ми дуже потребували спокою. Коли денікінська кінна бригада, яка загалом залишалася в селі всього один день і одну ніч, відійшла, вернулася 8. бригада знову до Нойдорфу.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
346nq9g3co41r7om1vd5so8tceb3ez5
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/87
250
31486
454491
74118
2022-07-21T18:34:21Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>День пізніше, докладної дати я нажаль не затямив, зіткнулися ми з першими большевицькими відділами. Про їх наближення ми були завчасу повідомлені. Я зорганізував собі дуже добру розвідчу службу і знав про всі події у промірі 40 кільометрів. Щоби заграти малу комедію, яка проте мала перейти безкровне, дістала 2. бригада наказ обстріляти большевиків під покришкою, що ми взяли їх за Денікінців. Артилерія заняла становища, а піхота обсадила терен перед Ґліксталем. Як тільки большевики показалися, обстріляла їх наша артилерія, їхня артилерія відповіла на обстріл, без ніякої шкоди для нас. Після такої виміни стрілів виставили ми нараз білі прапори і стримали вогонь, а большевики зробили те саме. Наша бригадна кіннота виїхала напроти них, дала себе пізнати як галичан і просила вибачення за обстріл, при чім командант заявив, що ми думали, мовляв, це наближаються Денікінці. В цей спосіб ми добре в них записалися..
Я був дуже цікавий пізнати наших нових союзників„товаришів“. Зібравшися яких 4 км. перед Ґліксталем, вони вмашерували в село в такім порядку: на самім переді їхав малий відділ кінноти з кількох їздців. Яких
400 кроків за ними відділ кінноти 50{{—}}60 кіннотчиків, за ними коло 40 возів по 5{{—}}6 люда на кожнім. Після того ішла артилерія{{—}}6 гармат{{—}}а накінці як задна сторожа 10 їздців. Ця горстка репрезентувала одну бриґаду. Мушу признати, що вони вмашерували в добрім порядку. Мабуть до цього порядку причинилася ця обставина, що большевики знали, що в селі е закватировані галицькі відділи і хотіли зробити на нас добре вражіння. Полевих кухонь чи якого трену при них не було ні сліду. Я був цікавий, що вони тепер зроблять і чим прохарчуються. Але ледво кіннота вїхала в село, я побачив, як вона творить групки по 4 їздці,<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
0xa6fq1e1lc1pae67ye70e2dz3da11u
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/88
250
31487
454492
74119
2022-07-21T18:34:22Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>чвалує розгоном вулицею, кожна група заїздить на одно подвіря, їздці зсідають з коней, не питаючися заводять їх до стайні, беруть пашу і кидають коням під ноги. Їздці ішли потім до хати господаря, де діставали їсти. Те саме зробила і піхота. Кожний віз заїздив перед один дім, вояки входили до середини і діставали їсти. Лише артилерія заїхала головною вулицею у тісній похідній кольоні, гарматчики принесли для коней пашу, що другий гарматчик лишався при конях, а інші ішли до домів і казали дати собі їсти. За яку годину почув я свист команданта. На цей свист виходило з домів по двох вояків, реквірували в селі свіжі підводи, а старі відпускали назад.
Підчас цього попасу червоних мав я нагоду говорити з одним гарматчиком, що залишився при конях. Це був українець і я міг з ним зовсім добре порозумітися. Від нього я довідався, що це є бригада, що вони мають наказ іти на Григоріопіль і переслідувати білоґвардейців та контрреволюціонерів.
За яку годину знову роздалися свистки, бригада зібралася і вирушила в тім самім порядку в напрямі Григоріополя. Коли, після двогодинного спочинку в Ґліксталі, бригада опустила село, населення відітхнуло, при чім впевняло, що тільки завдяки нашій присутності в селі не рабували ані не плюндрували. Вони або соромилися нас або боялися. Звичайно при таких нагодах вони або рабували або плюндрували село, тому що на кольоністів, які спершу пробували боронитися, вони мали зле око. Цим разом перемарш бригади скінчився на цім інтермеццо.
Пізніше бачив я ще два рази большевицькі відділи, цими разами богато слабші, які без задержування тільки переходили через Бергдорф. При цій нагоді стягнув якийсь большевик одній жінці шлюбну {{hws|об|обручку}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
mi6nrpnoe9ana8jc8yxmm1r50lktcyj
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/89
250
31488
454493
74120
2022-07-21T18:34:22Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|ручку|обручку}} з пальця. Вона з плачем прийшла до мене на скаргу. Я негайно вислав за ними кількох кіннотчиків, які вишукали грабіжника і відібрали йому перстень та вернули жінці. Позатим большевики оминали район мого корпусу. Я не дозволив, щоби большевицькі відділи ставали на постій в тих місцевостях, де були розташовані мої війська. Одного разу хотів якийсь большевицький відділ переночувати у Нойдорфі, однак я настояв на тому, що він мусів забратися дальше.
Після моєї невдалої проби втечі, з нагоди якої я затримався три дні у Ґліксталі, вернувся я до Бергдорфу, не згадуючи нікому про мій невдалий замір. Там застав я вже нового, саме іменованого Начальною Командою шефа генерального штабу Корпусу от. ґен. шт. Цімермана. В найближчих днях прийшли вже до нас комісари. Це були самі галичани, гідні і браві люди, які в дійсности не були ніякими комуністами. Назвища я нажаль призабув. Пригадую собі лиш одного, коли не милюся, був він комісаром
8. бриґади і називався Кай. Та це була падлюка, яка всюди нюшкувала і робила доноси на старшин і стрільців. Він був найбільше зненавидженим чоловіком у бригаді і так дошкулив усім, що заплатив за це своїм життям, бо наші люди залишилися тим, чим були, добрими українцями, добрими патріотами, для яких комунізм був чужий. Хоч ми назверх стали червоні, вивісили на будинку, де була приміщена команда, червоний прапор, носили червоні відзнаки, одначе у нутрі були ми такі, як були до того часу. Стрільців бавило це{{—}}робити з себе большевиків, але коли ми їм казали, що відтепер мають називати нас „товаришами“, то вони добродушно уважали, що не можуть своїм старшинам говорити
„товаришу“, бож преці ми „разом свиней не пасли“ і дальше титулували нас так, як передтим. Наш перехід до {{hws|больше|большевиків}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
jjns5mf1zb1grjbhcfnpvd9eac0n4z3
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/90
250
31489
454494
396968
2022-07-21T18:34:23Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|виків|большевиків}} викликав особливе явище: стрільці ще більше привязалися до своїх старшин; це аж зворушувало, з якою вірністю і відданістю вони тепер до старшин відносилися. Мене самого вони берегли як ока в голові, щоби часом мені що не сталося. Мій чура, ця вірна душа, спав перед моїми дверима; перед моїм домом стояв день і ніч стійковий, що дбав про мою безпеку. Я міг спокійно спати, мої діти дбали про те, щоби батькові нічого не приключилося. І це була найвища нагорода, якої я міг дожити, коли я знав і бачив, як вони мною піклуються. Це й є найбільшою чеснотою цього добросердного народу, що він є вірНИЙ і привязаний, і це він найкраще доказав у тих тяжких часах.
Також і штаб Корпусу дістав комісара, від якого залежали бригадні комісари. Мій комісар{{—}}це був поважний галичанин патріот, який прекрасно зумів погодити комунізм з душею і психікою галицького стрільця. Нажаль він прийшов до нас уже з зародками страшної недуги{{—}}плямистого тифу і помер по кількох днях. Ми щиро за ним жалували. Його назвище я нажаль призабув.
Після цієї втрати корпусного комісара ми турбувалися, хто прийде на його місце. Незабаром прийшов як його наслідник професор Замора. Високоосвічена, ідейна людина, в першу чергу українець, щойно потім комуніст. Коли б комуністи були мали самих таких комісарів, їх влада була б побудована на граніті. Він зумів без насильства, без якихнебудь переслідувань чи шикан створити таке гармонійне співжиття і співпрацю, що вони ішли спокійно і без непорозумінь. Його виклади і промови ніколи не ображували ані не підбурювали, були пристосовані до галицької душі.<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
2n3pth7tcago1e3o4n23f5o4g4t1vz6
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/91
250
31490
454495
74122
2022-07-21T18:34:24Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Він пильно дбав також про те, щоби авторитет „товариша команданта“
ніколи не був понижений, і щоби дисципліна не була нарушена. Його спосіб пристосування большевизму до галицьких відносин був повний такту, був одинокий у своїм роді.
Нажаль ми не довго тішилися цим ідеальним станом. Ми дістали в особі „товариша пропагандиста“ професора Чайківського, шкідника першої кляси. Він мав завдання, поробити з наших стрільців комуністів. Але стрільці висмівали його, робили йому ріжні псоти, а ми старшини зненавиділи його так, що навіть харчів йому у нашій менажі не давали. Мусів собі випрошувати свою їжу, де міг. Він теж був тим, що ввів у Корпус „партійних людей“.
Міжтим прийшов від Начальної Команди наказ переорганізувати Червону Галицьку Армію. З корпусу створили бригаду. З другої, осьмої і одинацятої бригади сформували другий, осьмий і одинацятий полк, чотирнацяту бриґаду розвязали і розділили поміж згадані три полки. З цілої артилерії сформували один полк легкої і одну дивізію тяжкої артилерії. Кінноту доповнили до одного полку з 6 сотнями. Німецькі кольоністи мали знаменитий кінський матеріял, а що боялися, щоби їм большевики їх добрих коней не забрали, то заміняли їх за паршивих галицьких коней. В той спосіб прийшов мій кінний полк і артилерія до дуже доброго кінського матеріялу.
Особливу увагу і богато старань присвячено хорим. В кожній занятій нами місцевості уряджено і якнайкраще вивінувано шпиталь. До догляду над хорими зголосилося добровільно богато жінок з цивільного населення, які з великою посвятою заопікувалися хорими. Кольоністи доставили також даром у великих скількостях білля і постіль. Для хорих постачали {{hws|що|щодня}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
bx2vau7qfv4v1u4b7h207bnc8zn7h4s
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/92
250
31491
454496
74123
2022-07-21T18:34:25Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|дня|щодня}} безплатно молоко. Для виздоровців улаштовано власні захисти з ліпшим прохарчуванням. Для паршивих коней уладжено ізольовані стайні, а пізніше віддавано їх на один хутір, щоби прийшли до сил.
В таких обставинах здоровний стан війська і кінського матеріялу почав дуже швидко підноситися. При кінці березня були знову майже всі здорові. Стан бригади був приблизно 3.500 людей.
В початках квітня прибув новоіменований командант Червоної Української Галицької Армії, товариш Порайко у супроводі Затонського і інших „товаришів“ на перегляд бригади. Після побуту у Бергдорфі, де виголосили до стрільців кілька промов, відїхали вони пополудні до Нойдорфу. Звідти прийшла телеграфічна депеша, якою обсаджено нові командні становища. Мені відібрали дотеперішню команду, а замість мене призначили на команданта бриґади сотника Станимира. От. Цімермана також усунули зі становища шефа ґенерального штабу, а на його місце призначили сотника Купчанка. Дотеперішніх командантів бриґад іменували командантами полків. Інших особових змін не було.
Я і от. Цімерман дістали наказ зголоситися у збірній станиці в Балті, звідки мали ми відїхати потім до Києва до старшинського запасу.
Тому, що сотник Станимир перебував ще у Нойдорфі як виздоровець після тяжкого плямистого тифу, просив мене бригадний комісар Замора вести дальше команду бригади. За кілька днів прибув Станимир, перебрав від мене команду, а я зголосився хорим. Я жив у Бергдорфі як приватний чоловік, харчувався у старшинській харчівні, але нічим не журився. В той час жив я дуже близько з тамошнім євангелицьким пастором. Це була високоосвічена, очитана людина, мав<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
6xznjwes8dunwsgxyzadj4x6zt3e24h
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/93
250
31492
454497
74124
2022-07-21T18:34:26Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>дуже гарну бібліотеку, і я часто переводив час, граючи з ним у шахи. Одного гарного дня{{—}}це було десь в половині квітня{{—}}запитав він мене підчас гри в шахи, чи я не хотів би бачитися і говорити з одним цікавим для мене і знайомим мені паном. Коли я заявив свою охоту, він повів мене в сусідну кімнату і я на своє велике счудування побачив там перед собою генерала барона Штакельберґа. Ми привиталися дуже сердечно, він оповідав мені богато і був тої думки, що в цілім нещасті завинив ґен. Бредов, який грубо переступив свої уповажнення. Він просив мене уможливити йому дістатися до Одеси, а звідти він постарається дістатися до своєї батьківщини (він був естонцем). Я казав виставити йому документ на чуже назвище як ветеринареві, що має їхати до Одеси по ліки, побажав йому щастя на дорогу і ніколи вже його не побачив. Чи заїхав він щасливо до своєї батьківщини?
За цей час роздумував я, як би мені найліпше утекти. Бо утікати рішив я за всяку ціну. Мене відірвали від мого війська і переді мною стояло невідоме майбутнє. Комісар Замора впевняв мене всетаки, що я не маю чого боятися большевиків, навпаки вони цінять мене дуже високо, казав він, і я повинен з повним довірям поїхати до Києва, бо там хотять довірити мені команду 12. большевицької армії. Наприкінці запитав він мене, що мені бракує, бо в Києві приготовлять мені місце у шпиталі; незадовго прийде окремий потяг, який завезе мене туди.
Ця вістка приспішила мою втечу. Я ніяк не міг погодитися з думкою, що я маю бути правдивим большевиком, це було проти моїх принципіяльних поглядів. Їх ідеольоґія була мені до найвищої міри несимпатична, а тим більше їх терористичні засоби, при помочі яких вони старалися в жорстокий і бестіяльський {{hws|спо|спосіб}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
qzuoimj57m41au482mwx9iepr93etkd
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/94
250
31493
454498
74126
2022-07-21T18:34:27Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|сіб|спосіб}} здійснювати свої ідеали. Ціла їх влада спиралася на терорі і полягала у головній мірі на немилосерднім винищуванні інтелігенції. Владу захопив найнижчий пролєтаріят, а його провідниками були авантурники, що їх переворот викинув з багна на поверхню. Я не був у силі зійти між цю голоту. У мій плян втечі втаємничив я Станимира, Ревюка, Купчанка і тодішнього бригадного інтенданта Хробака, які під кожним оглядом були мені помічні, за що я їм дуже вдячний. Зокрема інтендант Хробак засобив мене серед тих тяжких обставин у гроші, які тоді курсували, а саме передав мені зі сльозами в очах 3.000 романівських рублів і 20 штук золота та побажав мені у моїм намірі якнайбільше щастя.
Рівночасно зі мною рішили втікати також от. Цімерман, пор. Городинський, Левицький і хор. Бехер. Хор. Бехера і Городинського вислали ми вже два дні наперед до Тирасполя, щоби приготовили там наш перехід через Дністер на румунський бік. Щоби наша втеча не впала нікому в око, перевели ми неділю у пастора. Цієї цвітної неділі, тиждень перед Великоднем, коло 10 год. вечором сіли ми на віз, поїхали до Кассель, змінили там коней і віз, прибули в понеділок до світа до Тирасполя і цілий той день перевели в укритті на приготованих для нас кватирах. Ми зробили цієї ночі понад 80 кільометрів. Це було можливе лише тому, що в Кассель чекали вже на нас свіжі коні і ми потребували лише пересісти з воза на віз.
Моїй втечі сприяло також те, що в суботу прийшов саме наказ, щоби я невідклично.на другий день виїхав до Києва, бо того дня буде чекати на мене на стації Затише окремий потяг. Отже моя неприявність у Берґдорфі не повинна була нікому бути дивна.
Але наш перевіз через Дністер не мав відбутися так<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
jy7lzkm3wfizdf80h15688mwaeuu1mh
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/95
250
31494
454499
74127
2022-07-21T18:34:28Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>гладко, як це ми собі уявляли. Хор. Бехер умовився, що ми мали стрінутися в понеділок в 10 год. вечором в означенім місці, яких 2 км. на схід від Тирасполя над берегом Дністра, де мав на нас чекати човен і заплачений перевізник. В 7 год. по полудні приходить нагло до мене хор. Бехер і голосить, що заплачений чоловік не може нас перевезти, бо большевицька надбережна сторожа сконфіскувала йому човен. Рівночасно Бехер пропонує перевозитися через Дністер аж завтра, бо він мусить вишукати нового перевізника..3 цим я не погодився, був дуже лютий і вислав його негайно шукати за новим перевізником. За яких дві години Бехер вернувся з вісткою, що знайшов пачкаря, який перевезе нас ще сьогодні в 11. год. в ночі.
В 10 год. в ночі вирушили ми, поділені на дві групи..Ми мусіли перейти майже через ціле місто, на щастя не зачіпив нас ніодин вартовий, хоч ми їх кількох стрінули, а по 10. год. в ночі не вільно було ходити по місті. Потім передерлися ми через якісь городи над Дністер, і вже здовж Дністра пішли на умовлене місце. Це місце було значне тим, що при лівім березі лежали на дні і стреміли з води три розбиті румунами пароплави. В нутрі одного з цих пароплавів загніздилися пачкарі і так зручно скрили там свої човни, що викрити їх було неможливо. Коли ми вже всі там зібралися, пачкарі перевезли нас у двох партіях на другий бік.
Дністер у цьому місці досить вузький, рвучкий і дуже глибокий. Береги тут дуже стрімкі, високі на З{{—}}4 метри і мягкі. На румунськім березі патролювала у приблизно одногодинних відступах часу румунська гранична сторожа. Ці граничні стежі стріляли час до часу на пострах і в той спосіб можна було докладно знати, де вони знаходяться. Думаю, що ця гранична сторожа була у порозумінні з пачкарями, бо наш {{hws|пере|перевізник}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
r3hsitogpeop3fiyx57liz8vxu2aei1
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/96
250
31495
454500
74128
2022-07-21T18:34:29Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|візник|перевізник}} знав докладно, коли стежа буде переходити попри місце нашого перевозу. За перевіз заплатили ми 15.000 рублів у гривнях.
Опинившися на другім березі, зайшли ми в корчі, а потім у ліс, засвітили свічку, зорієнтувалися при помочі карти і бусолі, де лежить найближча місцевість і пішли в тім.напрямку. Незабаром наткнулися ми на кабель полевого телефону і пішли здовж нього в надії, що він заведе нас до якоїсь румунської команди. Врешті, зачинало вже дніти, як ми дійшли до перших. хат села, викликали якогось цивільного мешканця,. і спитали, де є найближча румунська команда. Він показав нам на місцевий монастир. Ми пішли дальше. Подорозі стрінув нас якийсь румунський вояк, що йшов з двома жінками. Побачивши нас, він дуже перестрашився і запитав нас по румунська, що ми за одні і куди йдемо. Ми сказали, що ми англійські старшини і йдемо до команданта. Він запитав нас про наші папери, ми помацалися по кишенях і він тим задоволився, сказав „айда“ і пішов собі з жінками дальше.
Сірів вже ранок, як ми прийшли під монастир. Монахи саме виходили з церкви зі свого раннього Богослуження. Ми спитали в них про команду і вони спрямували нас до недалекого будинку. Ми пішли туди і нагло знайшлися якби в середині якоїсь артилерійської касарні. Все спочивало ще у глибокім сні. Не видно було ніяких стійок ні ніякого іншого живого сотворіння. Стайні, в яких стояли артилерійські коні, були без варт. Ми бачили вкопані гармати, спрямовані на Дністер. Такого недбальства я ще ніколи не бачив; кількома ручними гранатами можна було заскочити і розгромити цілу залогу. І це була найближча станиця до большевицької границі.
Після деяких пошукувань і розпитувань знайшли ми<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
g9ys1n5jd6e6tjcvbr272b2iizvy8l9
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/97
250
31496
454501
74129
2022-07-21T18:34:30Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>врешті мешкання команданта граничної сторожі поручника т. зв. ґранічерів. Збуджений нами зі сну, він одягнувся, завів нас до своєї канцелярії і списав з нами протокол. Пополудні відіслано нас, під ескортою, підводою, яку ми мусіли самі заплатити, до команди дивізії до Бендер. В Бендерах примістили нас в добрім і чистім готелі у 2 кімнатах.
На другий день знову списали з нами протокол. Румуни впевняли нас, що ми не є ані арештантами, ані полоненими, що мусимо тільки відсидіти тут контумацію. Але всетаки заборонили нам порозуміватися з цивільним населенням і не вільно нам було писати листів. До міста також не вільно нам було виходити, могли ми тільки проходжуватися по городі, що прилягав до нашого готелю. Поставили також коло нас варту, але вона більше була для нашої обслуги як для сторожі.
От. Цімерман і я просили дозволу на переїзд через Румунію, щоби дістатися до Відня і це нам навіть обіцяли. Час від часу відвідував нас один поручник зі стаційної команди і ми урґували в нього приспішення нашого прохання. Але минав тиждень за тижнем, а ми все ще сиділи на місці. На наше нещастя починали нам виходити гроші, бо ми мусіли самі платити собі помешкання і харчі. Коли ми повідомили поручника, що не маємо вже грошей, почали ми діставати їжу з румунської старшинської харчівні, їжа була добра, але я не звик був до румунської кухні. Щоденне меню складалося з борщу, баранячого або козячого мяса в ріжних видах і цибулі так в полуднє як і ввечір. По якімсь часі я так захорував на пронос, що це вже граничило з дезинтерією. Заопікувався мною тамошній ґарнізоновий лікар, дуже милий і бравий чоловік і я при його помочі поволі прийшов знову до себе.
Населення Бендер не знало, що ми за одні. Одні<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
l0bje3x0na8wqolp4w7e05yuwvypld2
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/98
250
31497
454502
74130
2022-07-21T18:34:31Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>мали нас за москалів, другі за поляків, ще інші за большевиків. Одначе більшість уважала нас за українську місію. Навіть приходили до нас ріжні українці і ставили нам богато питань, на які ми, розуміється, не відповідали, бо ми були переконані, що це все були румунські конфіденти.
Одного дня побачили ми якогось французького підстаршину, закликали його до себе і спитали, чи він належить до французької місії. Він потвердив це і сказав нам, що шефом французької місії є поручник Клєз, який перебуває у Кишеневі. Ми попросили його, щоби післав до нас поручника і справді на другий день пор. Клєз прийшов до нас. Він говорив дуже добре по німецьки і ми оповіли йому про наші наміри та попросили інтервенювати у румунів, щоби дозволили нам на переїзд через їх край. Він обіцяв нам помогти, і рівночасно просив нас поінформувати його про відносини серед большевиків, про наші відносини до них і взагалі про Українську Галицьку Армію. Я казав от. Цімерманові написати про це все докладний звіт і дав його пор. Клєзові. Я мав намір поінформувати через те французів і взагалі заграницю, що галичани не є ніякими большевиками і що вони лише з конечности перейшли були до большевиків, та що при першій нагоді залишать знову їх ряди. Я думав, що поможу цим українській справі.
В Бендерах бачив я також перший набір рекрутів з Бесарабії. Цей набір перемінився у правдиве народне свято. Попереднього вечора ходили по вулицях міста військові музики з лямпіонами. В сам той день відбулася велика військова парада, впала мені особливо в око велика скількість артилерії усіх калібрів. Пополудні уладжено на вигоні народній фестин з націолальними танками. У цім фестині взяв також участь<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
fy6wcd2bfomx52znx8bz76kzdmdz7zi
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/99
250
31498
454503
74131
2022-07-21T18:34:31Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>румунський генерал, що приїхав з Кишенева. Вечором відбувся перемарш рекрутів з міста на стацію, при чому населення обкидало їх квітами.
Після нашого більше як шістьтижневого побуту в Бендерах повідомили нас одного дня, щоби ми готовилися до відїзду. В товаристві старшини і чотирьох вояків ми відїхали залізницею до Кишенева. В Кишеневі на стадії дістав згаданий старшина замкнений наказ і прочитавши його повідомив нас, що нас коло Могилева Подільського відставлять на українську територію. Замість, так як ми сподівалися, дістатися до Відня, ми в половині травня знайшлися знову на українській землі.
{{***}}
В часі мого побуту в Бендерах склалися деякі важні події. Головний Отаман Петлюра злучився з поляками для боротьби з большевиками. Третій кінний полк моєї бригади, що стояв у Кассель, зробив під проводом свого команданта от. Шепаровича зараз після моєї втечі до Румунії протибольшевицький переворот і перебився до повстанців та решток Дієвої Армії, що стояла під командою ген. Павленка в околицях Уманя. Третя бригада не прилучилася тоді до перевороту, бо він заскочив її неприготовану. Вона відложила переворот до пригіднішої хвилини, яка скоро наспіла. Описувати докладно перебігу перевороту не буду, бо це не входить у рямді моїх споминів; я не брав у ньому участи. Переворот зорганізував молодий командант 2-ої бригади сот. Головінський. Хочу тут тільки коротко зазначити, що протибольшевицький переворот Української Галицької Армії не вийшов з волі якоїсь одиниці, це був голос цілої Армії, яка бачила, що большевики розвалюють її національні ідеали. Метою цього перевороту, що його переведено в часі від 23{{—}}27<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
ktg9mker1ki3okjxqrz8zfzfgqdxmo1
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/100
250
31499
454504
396969
2022-07-21T18:34:32Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>квітня 1920. року, було нагло завернути і промостити собі дорогу до ґен. Павленка, який командував в околицях Уманя повстанцями і рештками Дієвої Армії, щоби разом з ним партизанкою вести дальше визвольну боротьбу. Цей план вийшов з ідейних спонук і мав також ідейну ціль, ціль, до якої Українська Галицька Армія змагала з безприкладною завзятістю від початку до самого кінця. Цей переворот коштував У. Г. А. життя. Поляки її роззброїли і післали до табору інтернованих у Тухолі.
Українська Галицька Армія закінчила на тім своє існування.
{{***}}
Румуни привезли нас до Атак напроти Могилева Подільського. Я довідався, що в Могилеві є й українська і польська команда. Тому я попросив румунського команданта, щоби передав нас не польській, а українській команді, а також, щоби, як це можливе, перебрав нас якийсь український старшина вже в Атаках і перевіз до Могилева. Наше прохання виконали; нас переняв український старшина і перевіз човном через Дністер до Могилева. В Могилеві були вже для нас приготовані мешкання.
На другий день відвідав я українського команданта полк. Удовиченка. Він приняв мене дуже приязно і поінформував мене про долю У. Г. А., а саме, що її роззброїли та інтернували і що вона вже не існує. Він сказав мені, що всетаки багато старшин і стрільців утікло від поляків, що вони збираються в Могилеві і прилучаться до Армії У. Н. Р. Рівночасно він зазначив, що галицькі старшини не будуть могти заняти вищих становищ. Він познайомив мене також з загальною ситуацією і сказав, що підуть тепер на Одесу, а коли дійдуть до німецьких кольоній, змобілізують німецьких кольоністів і передадуть мені<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
49tr88jhf0jj876n8nflwfzrw3w3jc8
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/101
250
31500
454505
74133
2022-07-21T18:34:33Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>команду над ними. На мій запит, чи я тут у Могилеві особисто безпечний також від поляків, запевнив він мене, що як довго він є тут командантом, гарантує мені безпеку моєї особи.
В Могилеві прожив я кілька днів, ніде не показуючись, а коли я довідався, що кіннота от. Шепаровича, що зросла тепер до бригади, находиться в Ямполі, порішив я податися туди, тому що я чувся певнішим серед своїх людей. От. Шепарович вислав по мене підводу і я та от. Цімерман поїхали до Буші, де стояв обоз кінної бригади от. Шепаровича. Пор. Левицький поїхав до Винниці, пор. Городинський дістав місце старшини ґен. штабу в одній бригаді Армії У. Н. Р., а хор. Бехер, вступив до кінноти Шепаровича.
В Буші перебув я аж до відступу польської армії зпід Києва. Я мешкав у тамошнього пароха. Це була старша людина, високо освічена, очитана, давніше учитель семінарії в Камянці Подільськім. Парохія в Буші була для нього свого роду емеритурою. Він був вдоволений, що я у нього закватирувався, бо мав змогу порозмовляти зі мною і з українським священиком о. Збудовським, що також замешкав у нього. Він був вдоволений, як сам казав, що по дуже довгім часі знову має духову поживу, бо в Буші не мав ніякого товариства.
Ми вели в парохіяльнім домі власну кухню. Окрім о. Збудовського, от. Цімермана і мене харчувався у нас сот. Сосенко. Ми діставали від кінної бригади всі споживчі артикули, а родичка пароха, яка вела йому господарство{{—}}він був удовець{{—}}варила нам. Парох і вона були нашими гостями. Парох був великий русофіл, старорежімець, зрештою не дивниця, бо старі люди не можуть так легко погодитися і зжитися з новою дійсністю. Але з роду був українцем і бажав {{hws|укра|українцям}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
bes3r8uaxqu8smy86x2g062lff7zwnl
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/102
250
31501
454506
74134
2022-07-21T18:34:34Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|їнцям|українцям}} всього доброго. Зате про большевиків не мав доброго слова і хоч вони за першого свого побуту тут залишили його в спокою і нічого йому не зробили, ненавидів їх. В селі зазнавав він великої пошани, що при тодішніх обставинах значило дуже багато. Був теж для своєї парохії дуже добрим пастирем, політикою займався дуже мало або таки нічого і віддавався лише своїм церковним обовязкам та функціям.
Щодо самого села, то була це велика і простора місцевість, через яку перепливала річка Мурава. Церква стояла на горбі, що стрімко спадав до річки. Приходство і дзвінниця стояли також на горбі, але трохи оподалік церкви. Дзвінниця була дуже цікава, мала це бути колишня турецька башта. Перед Бушею підноситься лагідними склонами гора, яка також має назву татарської гори.
В Буші провів я дуже гарний час, ходив з о. Збудовським на проходи і часто купався з ним у Мураві. Наше безжурне життя перервала одного дня вістка, що поляки відступають спішно зпід Києва на Винницю і Жмеринку. Це мене незвичайно заскочило і здивувало, тимбільше, що перед кількома днями сказав мені полк. Долуд, командант Херсонської Дивізії, яка складалася у більшій частині з галичан, що дивізія найдальше до 10 днів вмашерує до Одеси. Тепер находилося все в повнім відступі.
Заняття Києва вдалося тоді полякам тому так легко, що У. Г. А., покинувши большевиків, отворила їм большевицький фронт. Тепер Будьонний, очайдушний большевицький командант кінноти, прорвав польський фронт і ціла польська армія відступала. Херсонська Дивізія, яка воювала разом з поляками, творила полудневе крило Дієвої Армії. Все відступало відповідно до того, як большевики натискали і одного гарного дня ми {{hws|знай|знайшлися}}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
4nrs7b22axb73u6wzyvy5ofwyyntyx0
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/103
250
31502
454507
74135
2022-07-21T18:34:35Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{hwe|шлися|знайшлися}} в Галичині. Поляки кинули всі війська і резерви, що їх мали ще до розпорядження, на північ під Варшаву, бо кіннота Будьонного гарцювала вже перед їх столицею, і залишили оборону Галичини військам У. Н. Р. Так відступала поволі Херсонська Дивізія аж до Торського. Тут вдалося мені переконати полк. Долуда, щоби перевів дивізію на полудневий беріг Дністра. Війська Херсонської Дивізії боронили Дністра, а команда розташувалася в Городенці. Я задержався в Поточиськах і замешкав у тамошнього пароха. В цім гостиннім домі перебув я майже два тижні. Большевики находилися в зеніті своїх побід, як нагло скоїлося „чудо над Вислою“. Поляки взяли большевиків з боку і почалася могутня протиофензива, яка швидко посувалася вперед. Галичани станули перед питанням, що тепер робити. Я переселився з Поточиськ до Ясенева Долішнього, звідки я розпочав акцію, що завела нас на територію Чехословаччини.
{{***}}
Українська Галицька Армія вже не існує. її життя було коротке але славне. Вона залишила після себе традицію і виховала нове покоління. Зерно, що його вона посіяла на українській землі, зійшло і дало тисячократне жниво ген по чорній українській землі.<section end="2"/><noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
c7foz4fhn5hixc6auvf7akc51hb7wi7
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/104
250
31503
454508
74136
2022-07-21T18:34:36Z
LehBot
11101
move
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Ivakode" /></noinclude>{{c|СПРАВЛЕННЯ ПОХИБОК}}
{| class="wikitable"
|-
! На ст.: !! рядок: !! замість: !! має бути:
|-
| 9|| 13 згори || Овруча || Смотрича
|-
| 35 || 11„ || ранку || вечора
|-
| 48 || 3„ || револьвер || багнет
|-
| 48 || 3 з низу || після || підчас
|}<noinclude>{{rh|||}}</noinclude>
mgiuocp6xheophc5pb931xns1lhjtff
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/1
250
31524
454434
209751
2022-07-21T18:16:40Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em; text-align:center; font-weight:bold}}
{{dhr}}
Ґен. АНТІН КРАВС
{{dhr|5em}}
{{xxxx-larger|{{narrow|ЗА УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ}}}}
{{x-larger|{{sp|СПОМИН}}И}}
{{dhr|12em}}
ЛЬВІВ<br/>{{fine|ВИДАВНИЧА КООПЕРАТИВА »ЧЕРВОНА КАЛИНА«.}}<br/>1937.
{{block center/s}}<noinclude></noinclude>
fv5snnd3lselkmmb8p2xh1yat071673
454517
454434
2022-07-21T18:55:31Z
Leh Palych
5381
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Artem.komisarenko" /></noinclude>{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em; text-align:center; font-weight:bold}}
{{dhr}}
Ґен. АНТІН КРАВС
{{dhr|5em}}
{{xxxx-larger|{{narrow|ЗА УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ}}}}
{{x-larger|{{sp|СПОМИН}}И}}
{{dhr|12em}}
ЛЬВІВ<br/>{{fine|ВИДАВНИЧА КООПЕРАТИВА »ЧЕРВОНА КАЛИНА«.}}<br/>1937.
{{block center/e}}<noinclude></noinclude>
kqzf5kx6yjzmw60x5rc20isrcp16tjv
Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/2
250
31525
454433
74176
2022-07-21T18:10:33Z
Leh Palych
5381
/* Без тексту */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="0" user="Leh Palych" /></noinclude><noinclude></noinclude>
mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2
За українську справу
0
31526
454531
401254
2022-07-21T19:03:27Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч]] на [[За українську справу]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогади про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| рік = 1937
| місто= Львів
| видавець = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=1 />
{{page break}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=2 />
{{page break|label=}}
<div class="headertemplate" style="margin:0 auto; max-width:35em; padding:0.5em 1em; background:white">
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Вступ|Вступ]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Перші дні за Збручем|Перші дні за Збручем]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Постій у Новій Ушиці|Постій у Новій Ушиці]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Наступ на Жмеринку|Наступ на Жмеринку]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Жмеринка—Винниця—Козятин|Жмеринка—Винниця—Козятин]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/На Київ!|На Київ!]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/29-тий серпень 1919|29-тий серпень 1919]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Київ здобутий|Київ здобутий]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/День 31. серпня|День 31. серпня]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Перший день вересня|Перший день вересня]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Відворот|Відворот]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Відворот на полудне|Відворот на полудне]]
* [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Ч.У.Г.А.|Ч. У. Г. А.]]
</div>
{{PD-auto
| країна = UA
| рік-публікації = 1937
| рік-смерті = 1945
}}
hkv8h16optpdjca64aneprt485jlb8u
454533
454531
2022-07-21T19:11:21Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
| обкладинка = Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu
| сторінка_обкладинки = 1
| правопис = ХП
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=1 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=3 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=5 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=7 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=8 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=9 />
{{page break|label=}}
<div class="headertemplate" style="margin:0 auto; width:20em; padding:0.5em 1em;">
* [[/Перші дні за Збручем/]]
* [[/Постій у Новій Ушиці/]]
* [[/Наступ на Жмеринку/]]
* [[/Жмеринка—Винниця—Козятин/]]
* [[/На Київ!/]]
* [[/29-тий серпень 1919/]]
* [[/Київ здобутий/]]
* [[/День 31. серпня/]]
* [[/Перший день вересня/]]
* [[/Відворот/]]
* [[/Відворот на полудне/]]
* [[/Ч.У.Г.А./]]
</div>
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=104 />
{{PD-auto
| країна = UA
| рік-публікації = 1937
| рік-смерті = 1945
}}
d64thhnpa2in1andql70ugyf7jwjq47
454552
454533
2022-07-21T20:08:24Z
Leh Palych
5381
додана [[Категорія:Українська Галицька Армія]] з допомогою [[ВП:HC|HotCat]]
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
| обкладинка = Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu
| сторінка_обкладинки = 1
| правопис = ХП
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=1 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=3 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=5 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=7 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=8 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=9 />
{{page break|label=}}
<div class="headertemplate" style="margin:0 auto; width:20em; padding:0.5em 1em;">
* [[/Перші дні за Збручем/]]
* [[/Постій у Новій Ушиці/]]
* [[/Наступ на Жмеринку/]]
* [[/Жмеринка—Винниця—Козятин/]]
* [[/На Київ!/]]
* [[/29-тий серпень 1919/]]
* [[/Київ здобутий/]]
* [[/День 31. серпня/]]
* [[/Перший день вересня/]]
* [[/Відворот/]]
* [[/Відворот на полудне/]]
* [[/Ч.У.Г.А./]]
</div>
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=104 />
{{PD-auto
| країна = UA
| рік-публікації = 1937
| рік-смерті = 1945
}}
[[Категорія:Українська Галицька Армія]]
gaj0kqqw2gs68brm9nssleaxz64cf0y
454554
454552
2022-07-21T20:14:59Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
| обкладинка = Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu
| сторінка_обкладинки = 1
| правопис = ХП
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=1 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=3 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=5 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=7 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=8 />
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=9 />
{{page break|label=}}
<div class="headertemplate" style="margin:0 auto; width:20em; padding:0.5em 1em;">
* [[/Перші дні за Збручем/]]
* [[/Постій у Новій Ушиці/]]
* [[/Наступ на Жмеринку/]]
* [[/Жмеринка – Винниця – Козятин/]]
* [[/На Київ!/]]
* [[/29-тий серпень 1919/]]
* [[/Київ здобутий/]]
* [[/День 31. серпня/]]
* [[/Перший день вересня/]]
* [[/Відворот/]]
* [[/Відворот на полудне/]]
* [[/Ч.У.Г.А./]]
</div>
{{page break|label=}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=104 />
{{PD-auto
| країна = UA
| рік-публікації = 1937
| рік-смерті = 1945
}}
[[Категорія:Українська Галицька Армія]]
6i9nbmdeog0cja66bnupsa0l20n0snk
Автор:Антін Кравс
102
31527
454511
208896
2022-07-21T18:45:51Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{автор
|прізвище=Кравс
}}
== Твори ==
* [[За українську справу]]: Спомини. {{fine|Львів, 1937}}
{{PD-auto}}
{{Authority control}}
[[Категорія:Українські автори]]
qwli4qqnl1bcutb8b3up7sakhpz9d0q
Довідка:Читання
12
34245
454510
95398
2022-07-21T18:40:35Z
Leh Palych
5381
/* Що тут є */
wikitext
text/x-wiki
{{службовий заголовок
| заголовок = Читання
| секція =
| попередня =
| наступна =
| ярлик =
| примітки = Сторінка з серії оглядової довідки: [[Довідка:Читання|Читання]] — [[Довідка:Редагування|Редагування]] — [[Довідка:Додавання текстів|Додавання текстів]] — [[Довідка:Додавання зображень|Додавання зображень]] — [[Довідка:Довідка|Інша довідка]]
}}
== Що тут є ==
:''Див. також: [[Вікіджерела:Що містять Вікіджерела]]''
Вікіджерела{{--}}це вільна електронна бібліотека, яка містить різноманітні роботи, розміщення яких у вільному доступі не порушує авторських прав. Зокрема це:
* Художня література, термін дії авторських прав на яку сплив тут є:
** класика української літератури: перше видання [[Енеїда (1798)|Енеїди]] 1798 року, з якого почалася література сучасною українською мовою, [[Кобзар]] тощо
** різноманітні мемуари й записки очевидців як-то [[Братерська сповідь (У перші роковини Ради Присяжних Українського Союзу Гетьманців Державників)|Братерська сповідь]] ([[Автор:В'ячеслав Липинський|В'ячеслава Липинського]]), [[Махно і Махнівці. Вражіння очевидця]], [[За українську справу]] та ін.
* Закони та міжнародні угоди (наприклад, [[Конституція України]]) в т. ч. історичні.
* Документи та їх переклади (наприклад, [[Переселення чеських селян в Західну Україну]]{{--}}переклад звіту ЦРУ)
* Сучасні наукові статті під вільною ліцензією (як-то нарис «[[Нестор Нижанківський. Життя і творчість]]»)
* Музичні твори (наприклад, [[Мазур (Шопен)]])
* Релігійні творі, зокрема кілька перекладів [[Біблія|Біблії]] українською
* та інше.
== Як знайти те, що вам треба ==
:''Див. також: [[Довідка:Пошук]]''
Ми припускаємо, що ви знайомі з Вікіпедією. Вікіджерела мають той же рушій, але й свої особливості; за бажання, можна почитати [[:w:uk:Вікіпедія:Довідка|довідку у Вікіпедії]].
На кожній сторінці (і на цій теж) вгорі справа є '''поле пошуку'''. Коли ви починаєте вводити свій пошуковий запит, система видає список можливих збігів робіт з такою ''назвою'' — ви можете одразу натиснути на котрийсь із них, щоб перейти на потрібну сторінку, або натиснути на останній рядок зі словами «{{smaller|що містить…}}», щоб продовжити пошук по назвах і тексту сторінок.
У Вікіджерелах є також інші сторінки, що не є ''роботами'' (тобто документами, творами, тощо). Зокрема є сторінки, що починаються з префікса '''Автор'''. Якщо просто ввести в пошук ім'я автора, випадної підказки не буде — треба спочатку написати префікс «Автор:», наприклад, ''[[Автор:Іван Котляревський]]''. Ви перейдете на сторінку, де буде список усіх робіт цього автора. Сині посилання — це те, що вже можна читати у Вікіджерела, червоні позначають те, чого ще немає, і буде пізніше.
Часом буває, — якщо йдеться про біографії, — що ім'я є також назвою твору. Наприклад, сторінка [[Петро Конашевич Сагайдачний]] — це сторінка не автора (як бачите, немає префікса), а вирішення неоднозначності: є два твори з такою назвою різних авторів.
Префікси до назв позначають '''простори назв''', і крім «Автор:» є інші, що також корисні у Вікісховищі, наприклад, «Категорія:».
'''Категорії''' робіт є ще одним способом пошуку. Це дещо схоже на бібліотечний каталог. Категорії вищого рангу можна знайти на [[Головна сторінка|головній сторінці]] Вікіджерел:
{{Вміст Вікіджерел}}
Категорії ієрархічні, у категоріях вищого рангу будуть підкатегорії. Нижчий рівень показується так:
<blockquote>
► [[:Категорія:Поеми|Поеми]] (6 К, 5 С)
</blockquote>
Це означає, що в категорії Поеми є ще 6 підкатегорій і 5 сторінок. Спочатку абетково перераховуються підкатегорії, далі елементи. Категорію, до якої належить певна сторінка (наприклад, ця) або інша категорія, можна побачити в самому низу сторінок. Коренева категорія, з якої починається все ієрархічне дерево — [[:Категорія:Категорії]].
Ще один можливий спосіб досліджувати бібліотеку Вікіджерел — скористатися кнопками [[Спеціальна:Randomrootpage/Main|Випадкова робота]], [[Спеціальна:Випадкова сторінка/Автор|Випадковий автор]], [[Спеціальна:Випадкова сторінка/Індекс|Випадкове оцифровування]] на бічній панелі зліва, під логотипом. Як випливає з назви, кожне натискання на кнопку видасть іншу випадкову сторінку.
== Читання тексту ==
Роботи у Вікіджерелах або розміщені повністю на одній сторінці (приклад: [[Intermezzo]]), або поділені на томи і/або розділи (приклад: [[Біблія (Огієнко)|Біблія]] в перекладі [[Автор:Іван Огієнко|Івана Огієнка]]). У другому випадку перша сторінка міститиме зміст з посиланням на кожен розділ. Під час читання певного розділу в шапці і внизу сторінки ви бачитимете стрілочки до попереднього і наступного розділу/частини:
[[file:Uk wikisource eneida screen.png|center]]
Ви завжди можете повернутися до першої сторінки, натиснувши на назву книжки, або перейти на сторінку автора натиснувши на його ім'я.
Певні роботи містять ілюстрації, очікується, що сторінки з нотами міститимуть аудіозаписи.
Якщо ви хочете роздрукувати роботу або просто читати без всіх меню на бічній панелі і вгорі, ви можете натиснути на «Версія для друку» на бічній панелі зліва в групі кнопок «Друк/експорт». Зверніть увагу, що це спрацює лише для цієї сторінки, а не всієї книжки, якщо вона поділена на розділи.
Зберегти книжку для читання у форматі для електронної книги або інших, скористайтеся кнопками під заголовком (див. також [[Довідка:Читання офлайн]]).
== Як робити свій внесок у процесі читання ==
Чимало робіт у Вікіджерелах оцифровані з відсканованих зображеннях сторінок друкованих книг. Доволі просто сказати, чи підкріплена сканом обрана вами робота: якщо так, угорі сторінки поруч зі словом «Стаття» буде вкладка «Джерело», а/або на сторінці зліва від рядків у квадратних дужках будуть номери сторінок.
Якщо текст підкріплений сканом, вам пощастило! Ви можете читати його сторінка за сторінкою, точно як друковану книжку чи журнал, і якщо текст ще не було вичитано — ви допоможете Вікіджерелам. Натисніть на «Джерело» і ви потрапите на сторінку, де перелічені сторінки сканованого оригіналу, після кліку по номеру сторінки ви побачите текст Вікіджерел і скановане зображення бік-о-бік. Рухатися вперед і назад сторінками сканованої книжки можна з допомогою стрілочок вправо-вліво, розміщених угорі.
Якщо сторінка позначена червоною чи жовтою смужкою угорі, це значить, що вона ще не була вичитана або перевірена (відповідно). У цьому разі, ви можете перевірити, чи текст повністю відповідає оригіналу й не містить помило. Див. [[Довідка:Посібник новачка з вичитки|Посібник новачка з вичитки]], щоб почати.
== Опції відображення ==
На більшості сторінок ви також можете побачити блок посилань «Опції» ліворуч сторінки. Кліком по розташованих під написом «Опції» посиланням ви можете циклічно змінити зовнішній вигляд тексту, налаштувати чи приховати відображення номерів сторінок.
[[Категорія:Довідка]]
tfcumvdwt2zgctt8ecusuhd6lkom5tx
Вікіджерела:Стрічка новин/2017
4
41463
454512
424998
2022-07-21T18:48:14Z
Leh Palych
5381
/* Січень */
wikitext
text/x-wiki
{{службовий заголовок
| назва = Стрічка новин головної сторінки за 2017 рік
| секція =
| попередня = [[../2016/]]
| наступна = [[../2018/]]
| ярлик =
| примітки =
}}
__NOTOC__
== Січень ==
* {{Export|Самостійник чи федераліст? Правда про Гетьмана Павла Скоропадського}} {{smaller|30.01.2017, ''Самовидець'', [[Самостійник чи федераліст? Правда про Гетьмана Павла Скоропадського]], 1935}}
* {{Export|Записка КПК та Відділу адміністративних органів ЦК КПРС про колишнього керівника 2 управління НКВС Федотова}} {{smaller|30.01.2017, [[Записка КПК та Відділу адміністративних органів ЦК КПРС про колишнього керівника 2 управління НКВС Федотова|Документи щодо операції «млин» або «фальшивий закордон»]], 1956}}
* {{Export|Довідка МВС УРСР від 1953.07 «Про антирадянську діяльність української монархічної організації «Союз гетьманців державників» (СГД)»}} {{smaller|29.01.2017, [[Довідка МВС УРСР від 1953.07 «Про антирадянську діяльність української монархічної організації «Союз гетьманців державників» (СГД)»]], 1953}}
* {{Export|Різноманітна інформація про Київ}} {{smaller|28.01.2017, «[[Різноманітна інформація про Київ]]», інформаційний звіт ЦРУ, 1954}}
* {{Export|Український Йов}} {{smaller|25.01.2017, ''[[Автор:Леопольд фон Захер-Мазох|Л. фон Захер-Мазох]]'' [[Український Йов]], (переклад [[Автор:Іван Бідний|І. Бідний]]), 1925}}
* {{Export|Спеціальні операції «Бумеранг» та «Хвиля»}} {{smaller|23.01.2017, вперше опубліковані ''[[Автор:Геннадій Москаль|Г. Москалем]]'' плани [[Спеціальні операції «Бумеранг» та «Хвиля»|Спецоперацій «Бумеранг» та «Хвиля»]], 2014}}
* {{Export|Інавгураційна промова Дональда Трампа}} {{smaller|21.01.2017, ''[[Автор:Дональд Трамп|Д. Трамп]]'', [[Інавгураційна промова Дональда Трампа]], 2017}}
* {{Export|Українська Міжпартійна Асамблея — Виклик Системі}} {{smaller|21.01.2017, ''[[Автор:Григорій Приходько|Г. Приходько]]'', [[Українська Міжпартійна Асамблея — Виклик Системі]], 2007}}
* {{Export|Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини»}} {{smaller|19.01.2017, ''Міністерство культури України'', [[Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини»]], 2014}}
* {{Export|Старий Горобець}} {{smaller|19.01.2017, ''[[Автор:Дмитро Мамін-Сибіряк|Д. Мамин-Сібіряк]]'', [[Старий Горобець]], (переклад Г. Черняхівський), 1919}}
* {{Export|Як жило славне Запорожське Низове військо}} {{smaller|19.01.2017, ''[[Автор:Дмитро Яворницький|Д. Яворницький]]'', [[Як жило славне Запорожське Низове військо]], 1918}}
* {{Export|На грані доби. Записки партизана}} {{smaller|08.01.2017, ''[[Автор:Володимир Стрийський|В. Стрийський]]'', [[На грані доби. Записки партизана]], 1942}}
* {{Export|За українську справу}} {{smaller|02.01.2017, ''[[Автор:Антін Кравс|А. Кравс]]'', [[За українську справу]]. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч, 1937}}
== Лютий ==
* {{Export|Веселымъ людямъ на втиху!}} {{smaller|24.02.2017, ''[[Автор:Олександр Півень|А. Пивень]]'', [[Веселымъ людямъ на втиху!]], 1906}}
* {{Export|Записки НТШ/87/Ґенерал артилєрії в. кн. Руського (З архива Немиричів)}} {{smaller|12.02.2017, ''[[Автор:Вячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Записки НТШ/87/Ґенерал артилєрії в. кн. Руського (З архива Немиричів)|Ґенерал артилерії в. кн. Руського (З архива Немиричів)]], 1909}}
* {{Export|Міжнародне визнання України}} {{smaller|12.02.2017, Документ з ''[[Вікіджерела:Електронна читальня ЦРУ|Електронної читальні ЦРУ]]'' про «[[Міжнародне визнання України]]» в перших числах грудня 1991 року}}
* {{Export|Переселення чеських селян в Західну Україну}} {{smaller|11.02.2017, Інформаційний звіт ''[[Вікіджерела:Електронна читальня ЦРУ|ЦРУ]]'' про «[[Переселення чеських селян в Західну Україну]]», 1953}}
* {{Export|Рада/1911/170/Слідами Потоцького}} {{smaller|10.02.2017, ''[[Автор:Вячеслав Липинський|В. Правобережець]]'', [[Рада/1911/170/Слідами Потоцького|Слідами Потоцького]], 1911}}
* {{smaller|10.02.2017, '''''Українські Вікіджерела досягнули позначки 7500 статей'''''}}
* {{smaller|05.02.2017, Три коротких документи ''[[Вікіджерела:Електронна читальня ЦРУ|ЦРУ]]'' пов'язані з Україною: [[Повідомлення про збурення в Україні]], 1946; [[Підрив електростанцій Українською Повстанською Армією]], 1947; [[Атомні експерименти в Карпатах, Українська РСР]], 1954}}
* {{Export|Постанови II Великого збору Організації Українських націоналістів. Квітень 1941 року}} {{smaller|05.02.2017, ''ОУН'', [[Постанови II Великого збору ОУН. Квітень 1941 року|Постанови II Великого збору ОУН]], 1941}}
* {{Export|Статут Організації Об'єднаних Націй}} {{smaller|05.02.2017, ''ООН'', [[Статут Організації Об'єднаних Націй]], 2008}}
* {{Export|Настінне малювання українських. Зошит 1. Дніпропетровщина}} {{smaller|04.02.2017, ''[[Автор:Євгенія Берченко|Є. Берченко]]'', [[Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина|Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина]], 1930}}
* {{Export|Історія української літератури/Книжка перша}} {{smaller|02.02.2017, ''[[Автор:Микола Гнатишак|М. Гнатишак]]'', [[Історія української літератури/Книжка перша|Історія української літератури. Кн. I]], 1941}}
* {{smaller|01.02.2017, '''''Українські Вікіджерела досягнули позначки 7000 статей'''''}}
* {{Export|Хам і Яфет}} {{smaller|01.02.2017, ''[[Автор:Вячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Хам і Яфет]], 1928}}
== Березень ==
* {{Export|Записка Міністра охорони здоров'я в ЦК з приводу телеграми Сахарова від 16.03.71 та від 25.03.71}} {{smaller|30.03.2017, [[Записка Міністра охорони здоров'я в ЦК з приводу телеграми Сахарова від 16.03.71 та від 25.03.71]] — ''документи радянського керівництва щодо психіатричних репресій'', 1971}}
* {{Export|Kobzar’}} {{smaller|20.03.2017, ''[[Автор:Тарас Шевченко|Taras Szewczenko]]'', [[Kobzar’|Kobzar’. Wybir dejakych najkraszczych poezyj Tarasa Szewczenka, najbilszoho ukrajinśkoho poeta, dla tych, szczo znajut’ łysze po polśky czytaty, w soti rokowyny urodyn poeta zładyw i wydaw Wołdymyr Ochrymowycz]]{{--}}збірка поезій [[Автор:Тарас Шевченко|Шевченка]] надрукована польською латинкою, 1914}}
* {{Export|Трагедія українського Санчо Панча (Із записної книжки емігранта)}} {{smaller|16.03.2017, ''[[Автор:В'ячеслав Липинський|В. Правобережець]]'', [[Трагедія українського Санчо Панча (Із записної книжки емігранта)]], 1920}}
* {{Export|Братерська сповідь (У перші роковини Ради Присяжних Українського Союзу Гетьманців Державників)}} {{smaller|12.03.2017, ''[[Автор:В'ячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Братерська сповідь (У перші роковини Ради Присяжних Українського Союзу Гетьманців Державників)]], 1921}}
* {{Export|Урядове Розпорядження № 13769 від 27 січня 2017 року}} {{smaller|07.03.2017, ''[[Автор:Дональд Трамп|Д. Трамп]]'', [[Урядове Розпорядження № 13769 від 27 січня 2017 року|Урядове Розпорядження № 13769]], 2017}}
* {{Export|Товариство „Міщанське брацтво“ в Тернополі}} {{smaller|02.03.2017, ''П. Дяків'', [[Товариство „Міщанське брацтво“ в Тернополі]], 1931}}
== Квітень ==
* {{Export|Синьожупанники}} {{smaller|30.04.2017, ''[[Автор:Віктор Зелінський|В. Зелінський]]'', [[Синьожупанники]], 1938}}
* {{Export|8 віршів. Ріґ-Веда. 4 гімни}} {{smaller|30.04.2017, ''[[Автор:Рабіндранат Тагор|Р. Тагор]]'' та фрагменти [[Ріґведа|Ріґ-Ведів]], [[8 віршів. Ріґ-Веда. 4 гімни]], (переклад [[Автор:Павло Ріттер|П. Ріттер]]), 1927}}
* {{Export|Голосъ зъ поводу извѣстной рецензіи „Зори Галицкой, Альбума на годъ 1860.“}} {{smaller|22.04.2017, [[Голосъ зъ поводу извѣстной рецензіи „Зори Галицкой, Альбума на годъ 1860.“]], віршована відозва на рецензію, язичієм, 1860}}
* {{Export|Тарасові на вічную память!}} {{smaller|20.04.2017, ''[[Автор:Ксенофонт Климкович|К. Климкович]]'', [[Тарасові на вічную память!]], 1866}}
* {{Export|Кобзарь (1840)}} {{smaller|20.04.2017, ''[[Автор:Тарас Шевченко|Т. Шевченко]]'', [[Кобзарь (1840)|Кобзарь]] (перше видання), 1840}}
* {{Export|Реліґія і церква в історії України}} {{smaller|16.04.2017, ''[[Автор:В'ячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Реліґія і церква в історії України]], 1925}}
* {{Export|Протокол засідання Політбюро ЦК КПРС від 11 березня 1985 року}} {{smaller|07.04.2017, ''Політбюро ЦК КПРС'', [[Протокол засідання Політбюро ЦК КПРС від 11 березня 1985 року]], 1985}}
* {{Export|Вячеслав Липинський – відновитель державної ідеольоґії України}} {{smaller|06.04.2017, ''[[Автор:Осип Назарук|О. Назарук]]'', [[Вячеслав Липинський – відновитель державної ідеольоґії України]], 1926}}
* {{Export|Збірник Хліборобської України/Том I}} {{smaller|02.04.2017, [[Збірник Хліборобської України/Том I|Збірник Хліборобської України. Том I]], 1931}}
== Травень ==
* {{Export|Рішення Політбюро ЦК ВКП (б) від 31.1.1938 року № 57/48 «Щодо антирадянських елементів»}} {{smaller|28.05.2017, [[Рішення Політбюро ЦК ВКП (б) від 31.1.1938 року № 57/48 «Щодо антирадянських елементів»]] — ''рішення Політбюро ЦК ВКП (б) щодо пропозиції НКВС про додаткову кількість репресованих у кількості 48 500 чол. до розстрілу з розбивкою по республіках і областях'', 1938}}
* {{Export|Рішення Політбюро ЦК ВКП (б) від 24.9.1937 року № П61/128 «Щодо антирадянських елементів»}} {{smaller|28.05.2017, [[Рішення Політбюро ЦК ВКП (б) від 24.9.1937 року № П61/128 «Щодо антирадянських елементів»]] — ''рішення Політбюро ЦК ВКП (б) щодо дозволу ЦК Вірменії збільшити ліміт репресій за 1-ою категорією на 1500 чол.'', 1937}}
* {{Export|Про організацію 12 (спеціального) відділу при 2-му Головному (розвідувальному) управлінні МВС СРСР}} {{smaller|28.05.2017, [[Про організацію 12 (спеціального) відділу при 2-му Головному (розвідувальному) управлінні МВС СРСР]] — ''постанова ЦК КПРС та затверджені проекти спеціального відділу терору часів М. Хрущова'', 1953}}
* {{Export|Записка Відділу національної політики ЦК від 11 січня 1991 року «Щодо подій у Литві»}} {{smaller|27.05.2017, [[Записка Відділу національної політики ЦК від 11 січня 1991 року «Щодо подій у Литві»]] — ''про захоплення десантниками 11.1.1991 року у Вільнюсі Будинку друку і ДОСААФ, у Каунасі — будівлі офіцерських курсів; повідомлення про створення Комітету національного порятунку Литви'', 1991}}
* {{Export|Студії з Криму/До історії теперішніх 25% татарської людности в Криму}} {{smaller|21.05.2017, ''[[Автор:Агатангел Кримський|А. Кримський]]'', [[Студії з Криму/До історії теперішніх 25% татарської людности в Криму|До історії теперішніх 25% татарської людности в Криму]], 1930}}
* {{Export|Хмара-вістун (Megha-dûta)}} {{smaller|21.05.2017, ''[[Автор:Павло Ріттер|П. Ріттер]]'', ''[[Автор:Калідаса|Калідаса]]'' та стаття ''[[Автор:Рабіндранат Тагор|Р. Тагора]]'', [[Хмара-вістун (Megha-dûta)]], (переклад [[Автор:Павло Ріттер|П. Ріттер]]), 1928}}
* {{Export|Тарасова нічъ}} {{smaller|17.05.2017, ''[[Автор:Тарас Шевченко|Т. Шевченко]]'', [[Тарасова нічъ]], 1860}}
* {{Export|Малороссійскія пословицы и поговорки}} {{smaller|17.05.2017, ''[[Автор:Василь Смирницький|В. Смирницький]]'', [[Малороссійскія пословицы и поговорки]], 1834}}
* {{Export|Славні побратими}} {{smaller|10.05.2017, ''[[Автор:Адріан Кащенко|А. Кащенко]]'', [[Славні побратими]], 1919}}
* {{Export|Грамматика малороссійскаго нарѣчія}} {{smaller|07.05.2017, ''[[Автор:Олексій Павловський|О. Павловський]]'', [[Грамматика малороссійскаго нарѣчія]]{{--}}перша Граматика сучасної української мови, 1818}}
* {{Export|Москалева крыныця}} {{smaller|05.05.2017, ''[[Автор:Тарас Шевченко|Т. Шевченко]]'', [[Москалева крыныця]], 1889}}
* {{Export|Совитъ ворогамъ}} {{smaller|03.05.2017, ''[[Автор:Марія Дмитренко|М. Дмитренко]]'', [[Михайлик]], 1949}}
* {{Export|Совитъ ворогамъ}} {{smaller|02.05.2017, ''[[Автор:Микола Венгер|М. Венгер]]'', [[Совитъ ворогамъ]], 1854}}
* {{Export|Перво́цвітъ}} {{smaller|01.05.2017, ''[[Автор:Герман Клейф|Г. Кохнівченко (Клейф)]]'', [[Перво́цвітъ]], 1871}}
== Червень ==
* {{Export|Рада/1910/130/Заява Вацлава Ліпінського}} {{smaller|30.06.2017, ''[[Автор:В'ячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Заява Вацлава Ліпінського]], 1910}}
* {{Export|Житє і слово/I/Тирольські елегіі}} {{smaller|29.06.2017, ''[[Автор:Карел Гавлічек-Боровський|К. Гавлічек-Боровський]]'', [[Тирольські елегіі]] (переклад [[Автор:Іван Франко|І. Франко]]), 1894}}
* {{Export|Ромео та Джульєта}} {{smaller|28.06.2017, ''[[Автор:Вільям Шекспір|В. Шекспір]]'', [[Ромео та Джульєта]] (переклад [[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Куліш]], редактор [[Автор:Іван Франко|І. Франко]]), 1901}}
* {{Export|Лист без коверти яко Одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника}} {{smaller|28.06.2017, ''[[Автор:Іван Пулюй|І. Пулюй]]'', [[Лист без коверти яко Одповідь Впр. Крилошанину Малиновському на реферат молитовника]], 1871}}
* {{Export|Вышʼші початкы}} {{smaller|24.06.2017, ''[[Автор:Каленик Шейковський|К. Шейковський]]'', [[Вышʼші початкы]], 1861}}
* {{Export|Під колесами історії}} {{smaller|21.06.2017, ''[[Автор:Степан Томашівський|С. Томашівський]]'', [[Під колесами історії]], 1922}}
* {{Export|Угода між Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України та Генеалогічним товариством Юта, Сполучені Штати Америки}} {{smaller|20.06.2017, [[Угода між Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України та Генеалогічним товариством Юта, Сполучені Штати Америки]], 1996}}
* {{Export|Листи до братів-хліборобів}} {{smaller|20.06.2017, ''[[Автор:В'ячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Листи до братів-хліборобів]]{{--}}magnum opus В'ячеслава Липинського, 1926}}
* {{Export|Письмо народовцівъ руськихъ до редактора политичнёі часописі «Русь» яко протестъ и мемориялъ}} {{smaller|02.06.2017, ''[[Автор:Данило Танячкевич|Ф. Чорногора]]'', [[Письмо народовцівъ руськихъ до редактора политичнёі часописі «Русь» яко протестъ и мемориялъ]]{{--}}перший маніфест народовецького руху, 1867}}
== Липень ==
* {{Export|Рада/1908/62/На увагу нашим видавництвам (Матеріял до нашої популярно-наукової літератури)}} {{smaller|06.07.2017, ''[[Автор:В'ячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Рада/1908/62/На увагу нашим видавництвам (Матеріял до нашої популярно-наукової літератури)|На увагу нашим видавництвам (Матеріял до нашої популярно-наукової літератури)]], 1908}}
== Листопад ==
* {{smaller|28.11.2017, '''''Українські Вікіджерела сягнули позначки 10000 статей'''''}}
* {{Export|Записки НТШ/53/До руської біблїоґрафії XVIII в.}} {{smaller|27.11.2017, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Записки НТШ/53/До руської біблїоґрафії XVIII в.|До руської біблїоґрафії XVIII в.]], 1903}}
* {{Export|Записки НТШ/53/Незаплачене київське подимне}} {{smaller|27.11.2017, ''[[Автор:Михайло Грушевський|М. Грушевський]]'', [[Записки НТШ/53/Незаплачене київське подимне|Незаплачене київське подимне]], 1903}}
* {{Export|Записки НТШ/53/Керестурська хроніка}} {{smaller|26.11.2017, ''[[Автор:Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]'', [[Записки НТШ/53/Керестурська хроніка|Керестурська хроніка]], 1903}}
* {{Export|Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)}} {{smaller|24.11.2017, [[Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)|Граматика малоросійського наріччя]], рецензія ''[[Автор:Микола Цертелєв|Миколи Цертелєва]]'' на книгу ''[[Автор:Олексій Павловський|Олексія Павловського]]'' [[Грамматика малороссійскаго нарѣчія]], 1818}}
* {{Export|Східний світ/2015/3/Кам’янецька хроніка (уривки) / переклад і коментарі}} {{smaller|22.11.2017, [[Східний світ/2015/3/Кам’янецька хроніка (уривки) / переклад і коментарі|Кам’янецька хроніка (уривки) / переклад і коментарі]] (переклад [[Автор:Олександр Божко|О. Божко]])}}
* {{Export|Кіевская старина/1887/17/Инструкція гетмана Данила Апостола малороссійскимъ судамъ}} {{smaller|19.11.2017, ''[[Автор:Олександр Федотов-Чеховський|О. Федотов-Чеховський]]'', [[Кіевская старина/1887/17/Инструкція гетмана Данила Апостола малороссійскимъ судамъ|Инструкція гетмана Данила Апостола малороссійскимъ судамъ]], 1887}}
* {{Export|Паки й паки (Про нашу літературну мову)}} {{smaller|19.11.2017, ''[[Автор:Модест Левицький|М. Левицький]]'', [[Паки й паки (Про нашу літературну мову)]], 1920}}
* {{Export|Правда (журнал)/V/II/Циганська голка}} {{smaller|11.11.2017, ''[[Автор:Ганс Крістіан Андерсен|Г. К. Андерсен]]'', [[Правда (журнал)/V/II/Циганська голка|Циганська голка]] (переклад [[Автор:Михайло Старицький|М. Старицький]]), 1872}}
* {{Export|Новознайдений твір Кранаха в Музеї мистецтва ВУАН}} {{smaller|06.11.2017, ''[[Автор:Сергій Гіляров|С. Гіляров]]'', [[Новознайдений твір Кранаха в Музеї мистецтва ВУАН]], 1929}}
* {{Export|Правда (журнал)/V/I/Дещо о способі житя муравлів}} {{smaller|01.11.2017, ''[[Автор:Іван Верхратський|І. Верхратський]]'', [[Правда (журнал)/V/I/Дещо о способі житя муравлів|Дещо о способі житя муравлів]], 1872}}
== Грудень ==
* {{Export|Додаток до Граматики малоросійського наріччя}} {{smaller|24.12.2017, [[Додаток до Граматики малоросійського наріччя|Додаток до Граматики малоросійського наріччя]], 1822, відповідь ''[[Автор:Олексій Павловський|Олексія Павловського]]'' на [[Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)|Рецензію]] ''[[Автор:Микола Цертелєв|Миколи Цертелєва]]'' на книгу [[Грамматика малороссійскаго нарѣчія]] (обидві — 1818)}}
* {{Export|Кримська світлиця/2012/42/Кримчани очима старого кримчака}} {{smaller|21.12.2017, ''[[Автор:Зінуре Ісмайлова|З. Ісмайлова]]'', [[Кримська світлиця/2012/42/Кримчани очима старого кримчака|Кримчани очима старого кримчака]], 2012}}
* {{Export|Думи та пісні, які виконує кобзар Іван Кучеренко/Дума про Морозенка}} {{smaller|17.12.2017, [[Думи та пісні, які виконує кобзар Іван Кучеренко/Дума про Морозенка|Дума про Морозенка]], записана ''[[Автор:Сергій Дрімченко|Сергієм Дрімченком]]'' від кобзаря ''[[Автор:Іван Кучеренко|Івана Кучеренка]]''}}
* {{Export|Кіевская старина/1887/17/Универсалъ гетмана Скоропадскаго о переводѣ „книгъ правнихъ“ на малорусскій языкъ}} {{smaller|17.12.2017, ''[[Автор:Олександр Лазаревський|О. Лазаревський]]'', [[Кіевская старина/1887/17/Универсалъ гетмана Скоропадскаго о переводѣ „книгъ правнихъ“ на малорусскій языкъ|Універсал гетьмана Скоропадського про переклад „книгъ правнихъ“ малоруською мовою]], 1887}}
* {{Export|Покликання »варягів«, чи орґанізація хліборобів?}} {{smaller|12.12.2017, ''[[Автор:В'ячеслав Липинський|В. Липинський]]'', [[Покликання »варягів«, чи орґанізація хліборобів?|Покликання »варягів«, чи орґанізація хліборобів? Кілька уваг з приводу статті Є. Х. Чикаленка „Де вихід?“]], 1926}}
* {{Export|ЛЕУАК/5/Памяти Г. А. Залюбовскаго}} {{smaller|11.12.2017, ''[[Автор:Володимир Данилов|В. Данилов]]'', [[ЛЕУАК/5/Памяти Г. А. Залюбовскаго|Пам'яті Г. А. Залюбовського]], 1909}}
* {{Export|ЛЕУАК/5/Письмо князя Г. А. Потемкина къ Архіепископу Никифору Феотоки}} {{smaller|11.12.2017, [[ЛЕУАК/5/Письмо князя Г. А. Потемкина къ Архіепископу Никифору Феотоки|Письмо князя Г. А. Потемкина къ Архіепископу Никифору Феотоки]], 1909}}
* {{Export|ЛЕУАК/5/Письмо правителя Екатеринославскаго намѣстничества И. М. Синельникова къ тому-же архіепископу}} {{smaller|11.12.2017, [[ЛЕУАК/5/Письмо правителя Екатеринославскаго намѣстничества И. М. Синельникова къ тому-же архіепископу|Письмо правителя Екатеринославскаго намѣстничества И. М. Синельникова къ тому-же архіепископу]], 1909}}
* {{Export|ЛЕУАК/5/Два письма архіепископа Никифора Феотоки къ Елисаветградскому протоіерею Димитрію Смолодовичу}} {{smaller|11.12.2017, [[ЛЕУАК/5/Два письма архіепископа Никифора Феотоки къ Елисаветградскому протоіерею Димитрію Смолодовичу|Два листи Архієпископа Никифора Феотоки до Єлисаветградського протоієрея Дмитра Смолодовича]], 1909}}
* {{Export|Сборникъ лѣтописей/Двѣнадцать писемъ, отправленныхъ Богданомъ Хмельницкимъ къ магистрату города Львова}} {{smaller|04.12.2017, [[Сборникъ лѣтописей/Двѣнадцать писемъ, отправленныхъ Богданомъ Хмельницкимъ къ магистрату города Львова|Двѣнадцать писемъ, отправленныхъ Богданомъ Хмельницкимъ къ магистрату города Львова во время осады этого города русскими и козацкими войсками въ 1655 году]], 1888}}
* {{Export|Сборникъ лѣтописей/Межигорская лѣтопись}} {{smaller|04.12.2017, [[Сборникъ лѣтописей/Межигорская лѣтопись|Межигорская лѣтопись. 1608—1700]], 1888}}
* {{Export|Сборник летописей/Дневникъ похода противъ козаковъ запорожскихъ}} {{smaller|04.12.2017, [[Сборник летописей/Дневникъ похода противъ козаковъ запорожскихъ|Дневникъ похода противъ козаковъ запорожскихъ. 1625]], 1888}}
* {{Export|Сборник летописей/Лѣтопись Львовскаго кармелитскаго монастыря}} {{smaller|04.12.2017, [[Сборник летописей/Лѣтопись Львовскаго кармелитскаго монастыря|Лѣтопись Львовскаго кармелитскаго монастыря. 1648 — 1676]], 1888}}
* {{Export|Сборникъ лѣтописей/Добромильская лѣтопись}} {{smaller|04.12.2017, ''[[Автор:Симеон Коростенський|C. Коростенський]]'', [[Добромильская лѣтопись|Добромильская лѣтопись. 1648 — 1700]], 1888}}
* {{Export|Коротка исторія малоруского народа}} {{smaller|01.12.2017, ''[[Автор:Микола Ковалевський|М. Ковальський]]'', [[Коротка исторія малоруского народа]], 1875}}
<noinclude>
[[Категорія:Вікіджерела]]
</noinclude>
ad8itenlsvlgf9vv8rx3xh1heew6418
Вікіджерела:Нові обкладинки
4
64458
454681
453936
2022-07-22T10:31:12Z
Mahnka
11765
wikitext
text/x-wiki
* [[Напад на млин (1901)]]
* [[Хроніка Гречок]]
* [[Украінські пісні]]
* [[Наша пісня (1916)]]
* [[Рай і поступ (1899)]]
* [[Декалог українського націоналіста (1948)]]
* [[Українська літературна мова й правопис]]
* [[Наша пісня (1917)]]
* [[Українська літературна мова й правопис]]
* [[Життя й відносини на Радянській Україні]]
* [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]]
* [[Хома Дубило]]
* [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]]
* [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]]
* [[Народні оповідання (1858)]]
* [[Хуторна поэзія]]
* [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)]]
* [[Бог його батьків]]
* [[Байки (Свєнціцький, 1874)]]
* [[Перекотиполе (1874)]]
* [[Фармазоны (1874)]]
* [[Як совітська Москва звоювала Україну?]]
* [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]]
* [[Вибір поезій (Федькович, 1920)]]
* [[Як Москва нищила Україну]]
* [[Квітка на багні]]
* [[Люкреція Борджія]]
* [[Душа на сторожі]]
* [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7]]
* [[Орися (1947)]]
* [[Оповіданя (Куліш, 1917)]]
* [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)]]
* [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)]]
* [[Оліверъ Твістъ]]
* [[Вибрані твори (Гребінка)]]
* [[Українські твори]]
* [[Баба Параска та баба Палажка]]
* [[Иванъ Золотаренко]]
* [[Шалений день або одружіння Фіґаро]]
* [[Все не в лад]]
* [[Орися (1940)]]
* [[Ріккі-Тіккі-Таві]]
* [[Одно слово (1930)]]
* [[Мої спогади про центральну раду]]
* [[Спогади (1861–1907)/3]]
* [[Коляди і щедрівки (1919)]]
* [[Три портрети]]
* [[Вінок]]
* [[Казки й байки (Грімм, 1940)]]
* [[Доробок]]
* [[Кубань у кривому дзеркалі]]
* [[Шурган]]
* [[Кубань (Лісовий)]]
* [[Т. Шевченко й А. Міцкевич]]
* [[Нариси з історії революції на Кубані]]
* [[За кавказькими хребтами]]
* [[Смок Беллю]]
* [[Левень (1918)]]
* [[Осетинські казки]]
* [[Княженко (1917)]]
* [[Чарівна Коза. Мені моє]]
* [[Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка]]
* [[Вина і кара]]
* [[Крилатий рейд]]
* [[Польот над Кавказом]]
* [[Твори (Дніпрова Чайка, 1919–1920)/1]]
* [[Вибрані вірші (Йогансен)]]
* [[Кроковеє коло (збірка)]]
* [[Ясен]]
* [[Статут Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка]]
* [[Плавання]]
* [[Як будується оповідання]]
* [[Величина і будова звіздяного сьвіта]]
* [[Олеся (1948)]]
* [[Елементарні закони версифікаціі (віршування)]]
* [[Баляди про війну і відбудову]]
* [[Оповідання про Майкла Паркера]]
* [[Ведмеді]]
* [[Три подорожі]]
* [[Солоні зайці]]
* [[Помилування Проступника]]
* [[Життя Гая Сергійовича Шайби (збірка)]]
* [[Пролог до Комуни (збірка)]]
* [[17 хвилин]]
* [[Виріб вин]]
* [[Луб'яне решето]]
* [[Під парусом на дубі]]
* [[Орися (1928)|Орися]]
* [[Сестра-жалібниця]]
* [[Первісні люде]]
* [[Енцикліка про христіянське виховання молоді]]
* [[Ксьондзівські найми]]
* [[Девять братів і десята сестриця Галя]]
* [[Подорож довкола землї в 80 днях]]
* [[На перші гулі]]
* [[Княжна Галиця]]
* [[Дикі лебеді]]
* [[На Спокійнім Океані]]
* [[Вифлеємські діти]]
* [[Подонь (Українська Вороніжчина) в культурному житті України]]
* [[Вертеп (Луцик, 1928)]]
* [[Іван Франко з близька]]
* [[Іменини]]
* [[До світла (1913)]]
* [[Коні не винні (19??)]]
* [[Зіля королевич]]
* [[Юнацькі серця]]
* [[Пожалували — за пізно!..]]
* [[Маруся Орлівна. Бизюківна. Леся]]
* [[Пан писар]]
* [[Заяць і Медвідь (1940)]]
* [[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)]]
* [[Чоловік з близною]]
* [[Захований клєйнод]]
* [[Пестра стяжка]]
* [[Душогубство в Абей Ґрендж]]
* [[Відтятий палець]]
* [[Шість Наполєонів]]
* [[Робінзон Крузо (1930)]]
* [[Танцюючі фіґурки]]
* [[Галина]]
* [[Одинокий вломник на селі]]
* [[Селянська духова сушарня]]
* [[Українське мистецтво (Вступ до історії)]]
* [[Злодій (Мірбо)]]
* [[За Україну]]
* [[Малороссійскія приказки]]
* [[Конрад Валлєнрод]]
* [[Байки (1864)]]
* [[Кавказскій плінник]]
* [[Пе-коптьор. Посол від чорного царя. Відьма]]
* [[Звідки взяли ся і що значать назви «Русь» і «Україна»?]]
* [[Украдений син]]
* [[Козацька помста]]
* [[За сестрою]]
* [[Байки (Глібов, 1918)]]
* [[Камена]]
* [[Історичні піснї українського народа]]
* [[Український співаник]]
* [[Молодыча боротьба]]
* [[Boa Constrictor (1943)]]
* [[Козацькі діти]]
* [[Boa Constrictor (1907)]]
* [[Лїтература галицко-руска і М. Шашкевич]]
* [[Чому жінки жадають полїтичних прав]]
* [[Твори (Шашкевич, 1960)]]
* [[Казка про салдатську душу]]
* [[Поезії (Свідзінський, 1940)]]
* [[Борці за правду (1947)]]
* [[Теорія нації]]
* [[Сині етюди (1923)]]
* [[Вибрані твори (Едгар По)]]
* [[Доля (1897)]]
* [[Кайдашева сімя̀|Кайдашева сім'я]]
* [[Інститутка (1929)|Інститутка]]
* [[Україна і Москва в історичних взаєминах]]
* [[Пропащий час. Українцї під Московським царством (1654–1876)]]
* [[Весняні бурі]]
* [[Дитинство (1929)|Дитинство]]
* [[Пес Баскервілів]]
* [[Заспів (Чумак)]]
* [[Отаман Хмара (1934)|Отаман Хмара]]
* [[Дурень і Смерть]]
* [[Багряний листопад]]
* [[Смерть Тіціяна]]
* [[Перша читанка (1921)]]
* [[Пригоди статечної миші]]
* [[Українські народні казки (1920)|Українські народні казки]]
* [[Словянські народні казки]]
* [[Убогий та багатий і дівка-чорнявка. Безщасний Данило й розумна жінка]]
* [[На стрічу сонцю золотому]]
* [[Як Михась, син мельника, ходив до неба по діямант]]
* [[Галицькі анекдоти]]
* [[Хрунь і чорт]]
* [[Не-читальник. Оповідання]]
* [[Червона корчма (збірка)]]
* [[Назва України. З картами]]
* [[Пригоди запорожців]]
* [[Сталінізм]]
* [[Універсалізм у хліборобскій ідеольоґії (лист до проф. Яворського)]]
* [[Перехресні стежки]]
* [[Дика панї і иньші оповіданя]]
* [[Дорош і інші оповідання]]
* [[Страждання молодого Вертера]]
* [[Золотий лев (Опільський)]]
* [[Верховина і інші оповідання]]
* [[Панські жарти (1919)]]
* [[Манїпулянтка й иньші оповідання]]
* [[Про українських козаків, татар та турків]]
* [[Дівоче серце]]
* [[Українське мистецтво]]
* [[Словник польських скорочень]]
* [[Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв]]
* [[Козацька помста]]
* [[ЗДДП Галревкому]]
* [[Давні килими Украіни]]
k1n6baizif1kp7v4c1ohvigisvod5py
Архів:ДАЧкО/Д
116
127751
454384
454320
2022-07-21T14:25:19Z
JB-JG
9435
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор =
| секція = Державний архів Черкаської області. Фонди дорадянського періоду
| попередня =
| наступна = [[../Р/]]
| примітки =
}}
== Фонди дорадянського періоду ==
{| class="wikitable"
!Номер||Назва фонду||Крайні дати||Cправ
|-
|[[../8/]]||Черкаська міська дума|| ||
|-
|[[../735/]]||||||
|-
|[[../765/]]||Пристав 1-го стану Черкаського повіту||1872-1888||2
|-
|[[../798/]]||Чигиринська міщанська управа||1909-1916||12
|-
|[[../845/]]||||||
|-
|[[../846/]]||||||
|-
|[[../852/]]||Рижанівська міщанська управа Звенигородського повіту||1909-1915||14
|-
|[[../877/]]||Дубівська міщанська управа Уманського повіту||1911||3
|}
jga6kkdfh5zso76o72o8ldgek01v4z8
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/7
250
129958
454629
249475
2022-07-22T08:45:35Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>
{{c|'''I.'''}}
Одного прегарного лїтнього вечера виглядав млин дядька Мерлїє дуже празнично. На подвірю були накриті три столи зсунені до купи. Ждали гостей. Вся округа знала, що сьогодня мали бути заручини доньки Мерлїє, Франсуази, з Домінїком, високим парубком. Він славив ся неробою, але на нього задивлювались усї дївчата, бо був дуже вродливий парубок.
Млин дядька Мерлїє виглядав дуже весело. Він стояв якраз по серединї села Рокрези, на тім місцї, де дорога закручує ся. В селї тілько одна вулиця, а по її обох боках ідуть два ряди хат. Ген за скрутом потяглись луги, ростуть високі дерева подовж річки Морелї; тїнь їх так і манить до спочинку. В цїлій Льотаринґії не знайдеш роскішнїйшого закутка. На право і на лїво густі гаї; столїтнї дерева ростуть по лагідних збочах горбів і заливають краєвид цїлим морем зеленї. А на південь потягла ся рівнина, на про-<noinclude></noinclude>
pcd8bnjjtf73a2sc67n2z41zadlf2xy
Модуль:ProofreadStats/Data
828
130411
454582
453908
2022-07-21T22:54:44Z
LehBot
11101
Scribunto
text/plain
-- [ '' ] = { [0]=0,0,0,0,0,t=1 },
return {
date=1606838712,
[ 'Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf' ] = { [0]=4,0,0,15,13,t=226 },
[ 'Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf' ] = { [0]=1,0,0,169,4,t=213 },
[ 'Українсько-польський словник. 1920.pdf' ] = { [0]=8,0,0,28,6,t=198 },
[ 'Українське мовознавство. №1. 1973.pdf' ] = { [0]=0,1,5,18,28,t=129 },
[ 'Українське мовознавство. №2. 1974.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,0,t=97 },
[ 'Українське мовознавство. №3. 1975.pdf' ] = { [0]=0,0,0,10,0,t=136 },
[ 'Українське мовознавство. №11. 1983.pdf' ] = { [0]=0,0,0,11,4,t=161 },
[ 'Українське мовознавство. №12. 1984.pdf' ] = { [0]=0,0,0,12,3,t=130 },
[ 'Українське мовознавство. №13. 1985.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=130 },
[ 'Українське мовознавство. №27-28. 2003.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=233 },
[ 'Українське мовознавство. №31. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,4,0,t=90 },
[ 'Українське мовознавство. №32-33. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,1,t=191 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu' ] = { [0]=21,553,0,1,11,t=586 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu' ] = { [0]=46,312,1,119,45,t=523 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu' ] = { [0]=9,323,0,0,93,t=425 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=7,22,0,406,19,t=454 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=15,500,0,0,17,t=532 },
[ 'Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf' ] = { [0]=0,0,0,169,3,t=172 },
[ 'Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи (2014).pdf' ] = { [0]=8,0,0,168,6,t=251 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 (2009).pdf' ] = { [0]=0,0,0,175,9,t=184 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf' ] = { [0]=0,0,0,198,54,t=252 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf' ] = { [0]=0,0,0,256,59,t=315 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf' ] = { [0]=0,0,0,315,42,t=357 },
[ '20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu' ] = { [0]=5,0,1,0,228,t=234 },
[ 'Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu' ] = { [0]=10,0,0,208,32,t=250 },
[ 'Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu' ] = { [0]=11,0,0,141,12,t=164 },
[ 'Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu' ] = { [0]=13,0,0,124,11,t=148 },
[ 'Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu' ] = { [0]=12,0,0,207,15,t=234 },
[ 'Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu' ] = { [0]=2,0,0,63,92,t=157 },
[ 'Іван Франко. Перехрестні стежки (б.р.).djvu' ] = { [0]=3,0,1,461,18,t=483 },
[ 'Мартович Лесь. Не-читальник. Оповідання (Едмонтон).djvu' ] = { [0]=2,0,0,74,2,t=78 },
[ 'Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf' ] = { [0]=1,0,1,71,5,t=78 },
[ 'Колцуняк Марія. На стрічу сонцю золотому (Скрентон, 1918).djvu' ] = { [0]=0,0,0,132,4,t=136 },
[ 'PL Układ o repatriacji zawarty między Polską z jednej strony a Rosją i Ukrainą z drugiej strony.djvu' ] = { [0]=5,0,0,8,7,t=52 },
[ 'Подорож довкола землї в 80 днях.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,238,t=239 },
[ 'Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf' ] = { [0]=17,0,0,3,16,t=354 },
[ 'Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf' ] = { [0]=1,0,0,362,41,t=406 },
[ 'Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf' ] = { [0]=12,0,0,10,0,t=152 },
[ 'Енцикліка про христіянське виховання молоді.pdf' ] = { [0]=0,0,0,27,3,t=30 },
[ 'Глитай абож Павук.pdf' ] = { [0]=2,0,0,25,0,t=75 },
[ 'Виріб вин. 1927.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,5,t=14 },
[ 'Едвард Жарський. Плавання.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,13,t=22 },
[ 'Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком коляд чисто народних (Торонто, 1919).pdf' ] = { [0]=0,0,0,59,3,t=62 },
[ 'Пачовський М. Ілюстроване українське письменство в житєписях (Вінніпеґ, 1917).pdf' ] = { [0]=0,0,0,5,5,t=144 },
[ 'Нова книга. №9-10. Майк Йогансен. Огляд підручників української мови. 1925.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,0,t=1 },
[ 'Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf' ] = { [0]=5,0,1,39,95,t=140 },
[ 'Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu' ] = { [0]=1,0,4,199,0,t=204 },
[ 'Бич Л. Кубань у кривому дзеркалі. 1927.djvu' ] = { [0]=1,0,0,84,5,t=90 },
[ 'Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu' ] = { [0]=8,0,0,91,3,t=102 },
[ 'Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu' ] = { [0]=7,0,0,132,1,t=140 },
[ 'Бомарше П\'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu' ] = { [0]=3,0,0,177,5,t=185 },
[ 'Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu' ] = { [0]=9,0,0,112,1,t=122 },
[ 'Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu' ] = { [0]=9,0,0,101,0,t=110 },
[ 'Гребинка Е. Иванъ Золотаренко (Черкаси, 1899).djvu' ] = { [0]=1,0,0,31,0,t=32 },
[ 'Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf' ] = { [0]=0,0,0,394,3,t=397 },
[ 'Орест Авдикович. Моя популярність та иньші оповіданя. 1905.pdf' ] = { [0]=8,0,0,162,14,t=184 },
[ 'Валер\'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf' ] = { [0]=5,0,0,53,18,t=260 },
}
--
o098b5pslznv5y0rpnykg2j584obpw3
Модуль:Publisher/Data
828
130436
454534
444688
2022-07-21T19:16:51Z
Leh Palych
5381
Scribunto
text/plain
-- Правило додавання записів:
-- [ 'А' ] = { 'Б', 'К' }, де
-- А — значення параметру {{{видавець}}} шаблону {{Заголовок}};
-- Б — відповідний текст у бібліографічній інформації в заголовку твору. Якщо не вказане значення Б (тобто ''), застосовується значення А;
-- К — категорія, до якої буде належити твір.
return {
[ 'АН УРСР' ] = { '', 'Видання АН УРСР' },
[ 'Арт Економі' ] = { '«Арт Економі»', 'Роботи видавництва «Арт Економі»' },
[ '«Арт Економі»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Арт Економі»' },
[ 'Архівне управління Української РСР' ] = { '', 'Видання Архівного управління УРСР' },
[ 'Архівне управління УРСР' ] = { 'Архівне управління Української РСР', 'Видання Архівного управління УРСР' },
[ 'Бистриця' ] = { '«Бистриця»', 'Роботи видавництва «Бистриця»' },
[ 'Бібліотека для всіх' ] = { '«Бібліотека для всіх»', 'Роботи видавництва «Бібліотека для всіх»' },
[ '«Бібліотека для всіх»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Бібліотека для всіх»' },
[ '«Боротьба»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Боротьба»' },
[ 'Боротьба' ] = { '«Боротьба»', 'Роботи видавництва «Боротьба»' },
[ 'Волинський союз сільської молоді' ] = { '', 'Видання Волинської спілки сільської молоді' },
[ 'Видавництво «Вік»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Вік»' },
[ '«Вік»' ] = { 'Видавництво «Вік»', 'Роботи видавництва «Вік»' },
[ 'Вік' ] = { 'Видавництво «Вік»', 'Роботи видавництва «Вік»' },
[ 'Всегалицьке радянське видавництво' ] = { '', 'Роботи Всегалицького радянського видавництва' },
[ 'Видавнича спілка «Всесвіт»' ] = { '', 'Роботи Видавничої спілки «Всесвіт»' },
[ 'Всеукраїнська Академія Наук' ] = { '', 'Видання ВУАН' },
[ 'ВУАН' ] = { '', 'Видання ВУАН' },
[ 'Всеукраїнський літературний комітет' ] = { '', 'Видання Всеукраїнського літературного комітету' },
[ 'Вінницька філія Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' ] = { 'Вінницька філія Всенародньої бібліотеки України при ВУАН', 'Видання Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' },
[ 'Всенародня бібліотека України при ВУАН' ] = { '', 'Видання Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' },
[ 'Всеукраїнський кооперативний видавничий союз' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу' },
[ 'Всеукраїнський Кооперативний Видавничий Союз' ] = { 'Всеукраїнський кооперативний видавничий союз', 'Роботи Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу' },
[ 'Історично-філологічний відділ' ] = { '', 'Роботи історично-філологічного відділу' },
[ 'Кабінет антропології ім. Ф. Вовка' ] = { '', 'Роботи Кабінету антропології ім. Ф. Вовка' },
[ 'Природничо-технічний відділ' ] = { '', 'Роботи природничо-технічного відділу' },
[ 'Фізично-математичний відділ' ] = { '', 'Роботи фізично-математичного відділу' },
[ 'газета «Боротьба»' ] = { 'газета «Боротьба»', 'Видання газети «Боротьба»' },
[ 'Газета «Боротьба»' ] = { 'газета «Боротьба»', 'Видання газети «Боротьба»' },
[ '«Гайдамаки»' ] = { 'Українське видавництво «Гайдамаки»', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Гайдамаки' ] = { 'Українське видавництво «Гайдамаки»', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Українське видавництво «Гайдамаки»' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Галицька Накладня Якова Оренштайна' ] = { '', 'Роботи видавництва Галицька Накладня Якова Оренштайна' },
[ 'Галицька накладня Якова Оренштайна' ] = { 'Галицька Накладня Якова Оренштайна', 'Роботи видавництва Галицька Накладня Якова Оренштайна' },
[ '«Гарт»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Гарт»' },
[ 'Гарт' ] = { '«Гарт»', 'Роботи видавництва «Гарт»' },
[ '«Голос правди»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Голос правди»' },
[ 'Голос правди' ] = { '«Голос правди»', 'Роботи видавництва «Голос правди»' },
[ 'Державна аудиторська служба України' ] = { '', 'Роботи Державної аудиторської служби України' },
[ 'Державне видавництво України' ] = { '', 'Видання Державного видавництва України' },
[ 'Державне літературне видавництво' ] = { '', 'Видання Державного літературного видавництва' },
[ 'Видавниче товариство «Дзвін»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Дзвін»' },
[ 'Видавнича спілка «Діло»' ] = { '', 'Роботи Видавничої спілки «Діло»' },
[ '«Дніпро»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Дніпро»' },
[ 'Дніпро' ] = { '«Дніпро»', 'Роботи видавництва «Дніпро»' },
[ 'накладом Богдана Дороцького' ] = { '', 'Роботи накладом Богдана Дороцького' },
[ 'Богдан Дороцький' ] = { 'накладом Богдана Дороцького', 'Роботи накладом Богдана Дороцького' },
[ 'Товариство «Друкарь»' ] = { '', 'Роботи видавництва Товариство «Друкарь»' },
[ '«Євшан Зілля»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Євшан Зілля»' },
[ 'Євшан Зілля' ] = { '«Євшан Зілля»', 'Роботи видавництва «Євшан Зілля»' },
[ 'Загальна Книгарня' ] = { '', 'Роботи видавництва Загальна Книгарня' },
[ 'Загальна книгарня' ] = { 'Загальна Книгарня', 'Роботи видавництва Загальна Книгарня' },
[ 'Заграва' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },
[ '«Заграва»' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },
[ 'Видавництво «Заграва»' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },
[ 'редакція «Зорі»' ] = { 'накладом редакції «Зорі»', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },
[ 'накладом редакції «Зорі»' ] = { '', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },
[ 'Накладом редакції «Зорі»' ] = { '', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },
[ 'Ізмарагд' ] = { '«Ізмарагд»', 'Роботи видавництва Ізмарагд' },
[ '«Ізмарагд»' ] = { '', 'Роботи видавництва Ізмарагд' },
[ 'Інститут історії України НАН України' ] = { '', 'Роботи Інституту історії України НАН України' },
[ "Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України" ] = { '', "Роботи Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України" },
[ 'М. Кічура' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },
[ 'Накладом М. Кічури' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },
[ 'накладом М. Кічури' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },
[ 'Книгоспілка' ] = { '', 'Видання «Книгоспілки»' },
[ 'Видавниче товариство «Книгоспілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Книгоспілка»' },
[ 'накладом Краєвого союза кредитового у Львові' ] = { '', 'Видання накладом Краєвого союза кредитового у Львові' },
[ 'Накладом Краєвого союза кредитового у Львові' ] = { '', 'Видання накладом Краєвого союза кредитового у Львові' },
[ 'Криниця' ] = { '«Криниця»', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },
[ '«Криниця»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },
[ 'Видавниче товариство «Криниця»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },
[ 'накладом П. Куліша' ] = { '', 'Видання накладом Пантелеймона Куліша' },
[ 'Накладом П. Куліша' ] = { '', 'Видання накладом Пантелеймона Куліша' },
[ '«Листки мистецтва»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Листки мистецтва»' },
[ 'Листки мистецтва' ] = { '«Листки мистецтва»', 'Роботи видавництва «Листки мистецтва»' },
[ 'Література і мистецтво' ] = { '', 'Роботи видавництва «Література і мистецтво»' },
[ 'Літературний відділ ЦК УПСР' ] = { '', 'Видання Літературного відділу ЦК УПСР' },
[ '«Маса»' ] = { 'Маса', 'Роботи видавництва «Маса»' },
[ 'Маса' ] = { '«Маса»', 'Роботи видавництва «Маса»' },
[ 'Міністерство освіти і науки України' ] = { '', 'Документи Міністерства освіти і науки України' },
[ 'Міністерство екології та природних ресурсів України' ] = { '', 'Документи Міністерства екології та природних ресурсів України' },
[ '«Молода Муза»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },
[ 'Молода Муза' ] = { '«Молода Муза»', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },
[ 'Молода муза' ] = { '«Молода Муза»', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },
[ 'НАН України' ] = { '', 'Видання НАН України' },
[ '«Наукова думка»' ] = { 'Наукова думка', 'Роботи видавництва Наукова думка' },
[ 'Наукова думка' ] = { '', 'Роботи видавництва Наукова думка' },
[ '«Наша Воля»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ 'Наша Воля' ] = { '«Наша Воля»', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ 'Наша воля' ] = { '«Наша Воля»', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ '«Нова доба»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Нова доба»' },
[ 'Нова доба' ] = { '«Нова доба»', 'Роботи видавництва «Нова доба»' },
[ '«Нова зоря»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Нова зоря»' },
[ 'Нова зоря' ] = { '«Нова зоря»', 'Роботи видавництва «Нова зоря»' },
[ '«Новий Світ»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ 'Новий Світ' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ 'Новий світ' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ '«Новий світ»' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ '«Новий час»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Новий час»' },
[ 'Новий час' ] = { '«Новий час»', 'Роботи видавництва «Новий час»' },
[ 'Видавнича спілка «Нові шляхи»' ] = { '', 'Роботи видавничої спілки «Нові шляхи»' },
[ 'НТШ' ] = { 'Наукове товариство ім. Шевченка', 'Видання НТШ' },
[ 'Наукове Товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },
[ 'Товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },
[ 'Наукове товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },
[ 'Ока' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ '«Ока»' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ 'Видавництво «Ока»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ 'видавництво «Ока»' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ 'накладом Михайла Павлика' ] = { '', 'Роботи накладом Михайла Павлика' },
[ 'Михайло Павлик' ] = { 'накладом Михайла Павлика', 'Роботи накладом Михайла Павлика' },
[ 'накладом Костянтина Паньківського' ] = { '', 'Роботи накладом Костянтина Паньківського' },
[ 'Костянтин Паньківський' ] = { 'накладом Костянтина Паньківського', 'Роботи накладом Костянтина Паньківського' },
[ 'накладом друкарні Партії Українських Соціалістів-Революціонерів' ] = { '', 'Роботи накладом друкарні Партії Українських Соціалістів-Революціонерів' },
[ 'Плужанин' ] = { '', 'Роботи видавництва «Плужанин»' },
[ 'Пробоєм' ] = { '', 'Роботи видавництва Пробоєм' },
[ '«Пробоєм»' ] = { 'Пробоєм', 'Роботи видавництва Пробоєм' },
[ 'Бібліотека газети «Пролетарська правда»' ] = { '', 'Видання Бібліотеки газети «Пролетарська правда»' },
[ '«Просвіта»' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ '«Просвѣта»' ] = { 'Товариство «Просвѣта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'Просвіта' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'товариство «Просвіта»' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'Товариство «Просвіта»' ] = { '', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'ПУЛЬСАРИ' ] = { 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },
[ 'Пульсари' ] = { 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },
[ 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ' ] = { '', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },
[ 'Радянська школа' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянська школа' },
[ '«Радянська школа»' ] = { 'Радянська школа', 'Роботи видавництва Радянська школа' },
[ 'Робітнича Книгарська і Видавнича Спілка' ] = { '', 'Видання Робітничої Книгарської і Видавничої Спілки' },
[ 'Робітнича книгарська і видавнича спілка' ] = { '', 'Видання Робітничої Книгарської і Видавничої Спілки' },
[ 'Радянський письменник' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянський письменник' },
[ '«Радянський письменник»' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянський письменник' },
[ 'Русалка' ] = { '«Русалка»', 'Роботи видавництва «Русалка»' },
[ '«Русалка»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Русалка»' },
[ 'Руська книгарня ім. Т. Шевченка' ] = { 'Руська книгарня ім. Т. Шевченка', 'Роботи накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка в Нью-Йорку' },
[ '«Рух»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Рух»' },
[ 'Рух' ] = { '«Рух»', 'Роботи видавництва «Рух»' },
[ '«Самоосвіта»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Самоосвіта»' },
[ 'Самоосвіта' ] = { '«Самоосвіта»', 'Роботи видавництва «Самоосвіта»' },
[ 'Світ дитини' ] = { '«Світ дитини»', 'Роботи видавництва «Світ дитини»' },
[ '«Світ дитини»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Світ дитини»' },
[ 'Світанок' ] = { '«Світанок»', 'Роботи видавництва «Світанок»' },
[ '«Світанок»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Світанок»' },
[ '«Світло»' ] = { '', 'Роботи популярно-наукового видавництва «Світло»' },
[ 'Світло' ] = { '«Світло»', 'Роботи популярно-наукового видавництва «Світло»' },
[ 'накладом Мирослава Січинського' ] = { '', 'Роботи накладом Мирослава Січинського' },
[ 'Мирослав Січинський' ] = { 'накладом Мирослава Січинського', 'Роботи накладом Мирослава Січинського' },
[ 'накладом Січового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'накладом Сїчового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Накладом Січового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Накладом Сїчового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Союз' ] = { '«Союз»', 'Роботи видавництва «Союз»' },
[ '«Союз»' ] = { '«Союз»', 'Роботи видавництва «Союз»' },
[ 'Союз визволення України' ] = { '', 'Видання Союзу визволення України' },
[ 'Союз Гетьманців Державників Америки' ] = { '', 'Видання Союзу Гетьманців Державників Америки' },
[ 'Союз гетьманців державників Америки' ] = { '', 'Видання Союзу Гетьманців Державників Америки' },
[ 'Ставропиґійський Інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропиґійський інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропіґійський Інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропіґійський інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ '«Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },
[ 'видавництво «Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },
[ 'Видавництво «Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },
[ 'Бібліотека «Студентського Шляху»' ] = { '', 'Видання бібліотеки «Студентського Шляху»' },
[ 'бібліотека «Студентського Шляху»' ] = { 'Бібліотека «Студентського Шляху»', 'Видання бібліотеки «Студентського Шляху»' },
[ 'Студентський вісник «Поступ»' ] = { '', 'Роботи видавництва Студентський вісник «Поступ»' },
[ 'Товариство Українських Письменників' ] = { '', 'Видання Товариства Українських Письменників' },
[ 'Товариство українських письменників' ] = { '', 'Видання Товариства Українських Письменників' },
[ 'УАН' ] = { '', 'Видання УАН' },
[ 'Українська Академія Наук' ] = { '', 'Видання УАН' },
[ 'Український науковий інститут книгознавства' ] = { '', 'Видання Українського наукового інституту книгознавства' },
[ 'Українська книгарня в Едмонтоні' ] = { '', 'Роботи накладом Української книгарні в Едмонтоні' },
[ 'Українська книгарня в Нью-Йорку' ] = { 'накладом Української Книгарні', 'Роботи накладом Української книгарні в Нью-Йорку' },
[ 'Накладом Української Книгарні в Нью-Йорку' ] = { 'накладом Української Книгарні', 'Роботи накладом Української книгарні в Нью-Йорку' },
[ 'Українська книгарня в Скрентоні' ] = { '', 'Роботи накладом Української книгарні в Скрентоні' },
[ 'Українська книгарня Т. Шевченка' ] = { 'Українська книгарня ім. Т. Шевченка', 'Роботи накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка в Нью-Йорку' },
[ 'Українська Накладня' ] = { '', 'Роботи видавництва Українська Накладня' },
[ 'Українська накладня' ] = { 'Українська Накладня', 'Роботи видавництва Українська Накладня' },
[ '«Українська народня бібліотека»' ] = { '', 'Видання «Української народньої бібліотеки»' },
[ 'Українська федерація Американської соціялістичної партії' ] = { '', 'Видання Української федерації Американської соціалістичної партії' },
[ 'Українська народня бібліотека' ] = { '', 'Видання «Української народньої бібліотеки»' },
[ '«Українське видавництво»' ] = { '', 'Роботи «Українського видавництва»' },
[ 'Українське видавництво' ] = { '', 'Роботи «Українського видавництва»' },
[ 'Українське видавництво в Кракові' ] = { '«Українське видавництво»', 'Роботи «Українського видавництва»' },
[ 'Українське Видавництво в Катеринославі' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва в Катеринославі' },
[ 'Українське видавництво в Катеринославі' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва в Катеринославі' },
[ 'Українське державне видавництво' ] = { '', 'Роботи Українського державного видавництва' },
[ "«Українське Національне Об'єднання» в Німеччині" ] = { '', "Видання «Українського Національного Об'єднання» в Німеччині" },
[ 'Українське педаґоґічне товариство і спілка' ] = { '', 'Видання Українського педаґоґічного товариства і спілки' },
[ '«Українське Слово»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ '«Українське слово»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ 'Українське Слово' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ 'Українське слово' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ 'Український голос' ] = { '«Український голос»', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },
[ '«Український Голос»' ] = { '«Український голос»', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },
[ '«Український голос»' ] = { '', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },
[ 'Всеукраїнське видавництво ВУРПС «Український робітник»' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },
[ '«Український робітник»' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },
[ 'Український робітник' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },
[ 'Український соціольоґичний інститут' ] = { '', 'Видання Українського соціольоґичного інституту' },
[ 'Український Соціольоґичний Інститут' ] = { '', 'Видання Українського соціольоґичного інституту' },
[ '«Українські робітничі вісти»' ] = { '', 'Видання «Українських робітничих вістий»' },
[ 'Українські робітничі вісти' ] = { '', 'Видання «Українських робітничих вістий»' },
[ 'Українсько-руська видавнича спілка' ] = { '', 'Роботи Українсько-руської видавничої спілки' },
[ 'Видавництво української молоді' ] = { '', 'Роботи Видавництва української молоді' },
[ 'Книжкове Товариство «Універсальна Бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове товариство «Універсальна Бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове Товариство «Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове товариство «Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ '«Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Універсальна бібліотека' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Іван Франко' ] = { 'накладом Івана Франка', 'Роботи накладом Івана Франка' },
[ 'накладом Івана Франка' ] = { '', 'Роботи накладом Івана Франка' },
[ 'Видавниче Товариство «Франко Син і Спілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого Товариства «Франко Син і Спілка»' },
[ 'Видавниче товариство «Франко Син і Спілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого Товариства «Франко Син і Спілка»' },
[ 'накладом Ольги Франко' ] = { '', 'Видання накладом Ольги Франко' },
[ 'накладом Антона Хойнацького' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'Антон Хойнацький' ] = { 'накладом Антона Хойнацького', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'накладом Антона Хойнацького' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'Накладом Антона Хойнацького' ] = { 'накладом Антона Хойнацького', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'ЦК КСМУ' ] = { '', 'Видання ЦК КСМУ' },
[ 'Товариство «ЧАС»' ] = { '', 'Видання Товариства «ЧАС»' },
[ '«ЧАС»' ] = { '', 'Роботи видавництва «ЧАС»' },
[ 'ЧАС' ] = { '«ЧАС»', 'Роботи видавництва «ЧАС»' },
[ 'Червона калина' ] = { '«Червона калина»', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },
[ '«Червона калина»' ] = { '', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },
[ 'Видавнича кооператива «Червона калина»' ] = { '', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },
[ 'Червоний Шлях' ] = { '', 'Роботи видавництва «Червоний шлях»' },
[ 'Червоний шлях' ] = { '', 'Роботи видавництва «Червоний шлях»' },
[ 'Видавництво Юрія Тищенка' ] = { '', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },
[ 'видавництво Юрія Тищенка' ] = { 'Видавництво Юрія Тищенка', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },
[ 'ЮТ' ] = { 'Видавництво Юрія Тищенка', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },
[ '-' ] = { '-', '' }
}
39mrq1y3l5xzyrxuxqadz7poau0jttx
Вікіджерела:Статистика завантажень e-книг/2021-03
4
189190
454513
389107
2022-07-21T18:49:50Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
|назва = [[../|Статистика завантажень e-книг]]
|автор =
|секція = Березень 2021 року
|попередня = [[../2021-02|Лютий, 2021]]
|наступна = [[../2021-04|Квітень, 2021]]
}}
{| class="wikitable sortable" style="text-align:right; width:100%"
|-
!№ з/п!!Е-книга!!Завантажень
|-
|1||style="text-align:left"|[[Отче наш]]||281
|-
|2||style="text-align:left"|[[Символ віри]]||62
|-
|3||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)]]||49
|-
|4||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга Псалмів]]||36
|-
|5||style="text-align:left"|[[Мудра дівчина (українська народна казка)]]||35
|-
|6||style="text-align:left"|[[Псалом 50]]||32
|-
|7||style="text-align:left"|[[Гіркий то сміх]]||24
|-
|8||style="text-align:left"|[[Молитва святого Єфрема]]||20
|-
|9||style="text-align:left"|[[Про Правила дорожнього руху (Україна)]]||19
|-
|10||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт]]||18
|-
|11||style="text-align:left"|[[Біблія (Куліш, Нечуй-Левицький та Пулюй)]]||18
|-
|12||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту]]||14
|-
|13||style="text-align:left"|[[Конституція Японії]]||13
|-
|14||style="text-align:left"|[[Історія України-Русі (Аркас, 1912)]]||13
|-
|15||style="text-align:left"|[[Постанови ІІ Великого збору Організації Українських націоналістів. Квітень 1941 року]]||12
|-
|16||style="text-align:left"|[[Поезії (Свідзінський, 1940)]]||12
|-
|17||style="text-align:left"|[[Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок)]]||12
|-
|18||style="text-align:left"|[[Дві вивірки]]||12
|-
|19||style="text-align:left"|[[Вовк під вікном]]||12
|-
|20||style="text-align:left"|[[Канаґавський договір]]||11
|-
|21||style="text-align:left"|[[Молитва до Розп'ятого Спаса Ісуса Христа в чудотворній Іконі в Зарваниці]]||10
|-
|22||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Мойсеєва: Буття]]||10
|-
|23||style="text-align:left"|[[Інститутка (1929)]]||10
|-
|24||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Євангелія від св. Матвія]]||9
|-
|25||style="text-align:left"|[[Сині етюди (1923)]]||8
|-
|26||style="text-align:left"|[[Молитва учня (учениці)]]||8
|-
|27||style="text-align:left"|[[Митарева молитва]]||8
|-
|28||style="text-align:left"|[[Коротке звідомлення про діяльність Української Академії Наук у Київі за 1919–1924 рр.]]||8
|-
|29||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1926/1/61/Про утворення Семенівського району й про розформування Костобобрського і Мамекинського району … поділу Глухівської округи]]||8
|-
|30||style="text-align:left"|[[Галицькі анекдоти]]||8
|-
|31||style="text-align:left"|[[Вірую]]||8
|-
|32||style="text-align:left"|[[Історичні джерела та їх використання/1/Історична картографія в Західній Україні (до 1939 р.)]]||8
|-
|33||style="text-align:left"|[[Словник польських скорочень]]||7
|-
|34||style="text-align:left"|[[Про новітній націоналїзм]]||7
|-
|35||style="text-align:left"|[[Молитви до Пресвятої Богоматері]]||7
|-
|36||style="text-align:left"|[[Книга пісень (1892)/З подорожі до Гарца]]||7
|-
|37||style="text-align:left"|[[Закон СРСР від 03.04.1990 № 1409-I]]||7
|-
|38||style="text-align:left"|[[Дитинство (1929)]]||7
|-
|39||style="text-align:left"|[[Блакить мою душу обвiяла...]]||7
|-
|40||style="text-align:left"|[[Чому жінки жадають полїтичних прав]]||6
|-
|41||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Житомирської області»]]||6
|-
|42||style="text-align:left"|[[Твори (Шашкевич, 1960)]]||6
|-
|43||style="text-align:left"|[[Реєстри всього Війська Запорозького після Зборівського договору]]||6
|-
|44||style="text-align:left"|[[Постанова апеляційного суду м. Києва у кримінальній справі за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках]]||6
|-
|45||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 2/І виріс я на чужині]]||6
|-
|46||style="text-align:left"|[[Казка про салдатську душу]]||6
|-
|47||style="text-align:left"|[[Казка про Кощія Безсмертного, як його убили Іван-царевич і Булат-молодець]]||6
|-
|48||style="text-align:left"|[[ВВР/1947/1-2]]||6
|-
|49||style="text-align:left"|[[Біблія (Куліш, Нечуй-Левицький та Пулій)]]||6
|-
|50||style="text-align:left"|[[Борислав сміється (1922)]]||6
|-
|51||style="text-align:left"|[[Альпійська пастушка]]||6
|-
|52||style="text-align:left"|[[Східний світ/2016/4/Нáрада-бгакті-сутри переклад з санскриту та коментарі]]||5
|-
|53||style="text-align:left"|[[Рішення Дніпровської міської ради №38/17 від 21.12.2016 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів на території міста Дніпро»]]||5
|-
|54||style="text-align:left"|[[Німці в Україні, 20–30-ті рр. XX ст./Документи]]||5
|-
|55||style="text-align:left"|[[Новолабунь]]||5
|-
|56||style="text-align:left"|[[Манїпулянтка й иньші оповідання]]||5
|-
|57||style="text-align:left"|[[Доля (1897)]]||5
|-
|58||style="text-align:left"|[[Віють вітри, віють буйні (версія)]]||5
|-
|59||style="text-align:left"|[[Віра і громадські справи]]||5
|-
|60||style="text-align:left"|[[В тісних рямцях]]||5
|-
|61||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до колосян]]||5
|-
|62||style="text-align:left"|[[Ялинівка (Олександрійський район)]]||4
|-
|63||style="text-align:left"|[[Як виникли Карпати]]||4
|-
|64||style="text-align:left"|[[Четвертий Універсал Української Центральної Ради]]||4
|-
|65||style="text-align:left"|[[Ходорків]]||4
|-
|66||style="text-align:left"|[[Фільософія історії, історіософія і соціольоґія]]||4
|-
|67||style="text-align:left"|[[Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців]]||4
|-
|68||style="text-align:left"|[[Україна і Москва в історичних взаєминах]]||4
|-
|69||style="text-align:left"|[[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи/«Соборницька» ідея в дискурсі еміграційної історіографії...]]||4
|-
|70||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ровенської області»]]||4
|-
|71||style="text-align:left"|[[Третій Універсал Української Центральної Ради]]||4
|-
|72||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина Ѵ]]||4
|-
|73||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина І]]||4
|-
|74||style="text-align:left"|[[Статут Організації Об'єднаних Націй]]||4
|-
|75||style="text-align:left"|[[Старопечатные славяно-русскія изданія, вышедшіе изъ западно-русскихъ типографій XVI-XVIII вв.]]||4
|-
|76||style="text-align:left"|[[Спомини про Марка Вовчка]]||4
|-
|77||style="text-align:left"|[[Півник і двоє мишенят]]||4
|-
|78||style="text-align:left"|[[Псалми Давидови (1860)]]||4
|-
|79||style="text-align:left"|[[Пропащий час. Українцї під Московським царством (1654–1876)]]||4
|-
|80||style="text-align:left"|[[Подище]]||4
|-
|81||style="text-align:left"|[[Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини/Частина 2]]||4
|-
|82||style="text-align:left"|[[Молитва на благословення дому]]||4
|-
|83||style="text-align:left"|[[Манїпулянтка й иньші оповідання/Між добрими людьми]]||4
|-
|84||style="text-align:left"|[[Манїпулянтка й иньші оповідання/Манїпулянтка]]||4
|-
|85||style="text-align:left"|[[Маніфест від 10 травня Головної Руської Ради]]||4
|-
|86||style="text-align:left"|[[Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978.04.20)]]||4
|-
|87||style="text-align:left"|[[Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод]]||4
|-
|88||style="text-align:left"|[[Книга пісень (1892)]]||4
|-
|89||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина третя)]]||4
|-
|90||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1927/1/1/Про перейменування Черкаської округи на Шевченківську]]||4
|-
|91||style="text-align:left"|[[З вершин і низин (1893)]]||4
|-
|92||style="text-align:left"|[[Другий Універсал Української Центральної Ради]]||4
|-
|93||style="text-align:left"|[[Друга промова Президента Кучми під час церемонії інавгурації]]||4
|-
|94||style="text-align:left"|[[Декларація президентів РФ, України, Франції та канцлера Німеччини на підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських угод]]||4
|-
|95||style="text-align:left"|[[Виноградне (Дніпровський район)]]||4
|-
|96||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Євангелія від св. Марка]]||4
|-
|97||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга приказок Соломонових]]||4
|-
|98||style="text-align:left"|[[А-а-а! Киця Мура, де ти була]]||4
|-
|99||style="text-align:left"|[[Ісусе мій прелюбезний]]||4
|-
|100||style="text-align:left"|[[Історичні джерела та їх використання/1/Висла печатка з Воїнського городища]]||4
|-
|101||style="text-align:left"|[[Щука (Глібов)]]||3
|-
|102||style="text-align:left"|[[Чорна рада]]||3
|-
|103||style="text-align:left"|[[Червоний шлях/1926/10]]||3
|-
|104||style="text-align:left"|[[Червоний заспів (1922)]]||3
|-
|105||style="text-align:left"|[[Херсонська область]]||3
|-
|106||style="text-align:left"|[[Феодосія]]||3
|-
|107||style="text-align:left"|[[Фауст]]||3
|-
|108||style="text-align:left"|[[Умань]]||3
|-
|109||style="text-align:left"|[[Український Йов]]||3
|-
|110||style="text-align:left"|[[Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України]]||3
|-
|111||style="text-align:left"|[[Судак (місто)]]||3
|-
|112||style="text-align:left"|[[Струни/Том 1/Великий Льох]]||3
|-
|113||style="text-align:left"|[[Старі Бейзими]]||3
|-
|114||style="text-align:left"|[[Список депутатів Харківської міської ради V скликання]]||3
|-
|115||style="text-align:left"|[[Спеціальні операції «Бумеранг» та «Хвиля»]]||3
|-
|116||style="text-align:left"|[[Слово о полку Ігоревім]]||3
|-
|117||style="text-align:left"|[[Сквирський повіт]]||3
|-
|118||style="text-align:left"|[[Русини а Москалї/Русини а Москалї]]||3
|-
|119||style="text-align:left"|[[Проблеми історії України/20/Володимир Ілліч Ульянов-Ленін: погляд з XXI століття]]||3
|-
|120||style="text-align:left"|[[Проблеми історичної географії України/Волинська земля князівських часів (X–XII ст.)]]||3
|-
|121||style="text-align:left"|[[Про українських козаків, татар та турків]]||3
|-
|122||style="text-align:left"|[[Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі]]||3
|-
|123||style="text-align:left"|[[Причта про Садівника/Мінеральні води]]||3
|-
|124||style="text-align:left"|[[Причта про Садівника]]||3
|-
|125||style="text-align:left"|[[Причинки до оцінення поезій Тараса Шевченка]]||3
|-
|126||style="text-align:left"|[[Природно-заповідний фонд Київської області/Проектовані території та об’єкти ПЗФ Київщини]]||3
|-
|127||style="text-align:left"|[[Погребищенський район]]||3
|-
|128||style="text-align:left"|[[Перша читанка (1921)]]||3
|-
|129||style="text-align:left"|[[П'єси і переклади співаної поезії/У дорогу]]||3
|-
|130||style="text-align:left"|[[Нова Царичанка]]||3
|-
|131||style="text-align:left"|[[Непохитному]]||3
|-
|132||style="text-align:left"|[[Неморож]]||3
|-
|133||style="text-align:left"|[[Народні музичні інструменти на Україні]]||3
|-
|134||style="text-align:left"|[[На стрічу сонцю золотому]]||3
|-
|135||style="text-align:left"|[[Мурзинці]]||3
|-
|136||style="text-align:left"|[[Монографіи до исторіи Галицкои Руси]]||3
|-
|137||style="text-align:left"|[[Мойсей (1905)]]||3
|-
|138||style="text-align:left"|[[Маруся Богуславка (оповідання)]]||3
|-
|139||style="text-align:left"|[[Манїпулянтка й иньші оповідання/Чи вдуріла?]]||3
|-
|140||style="text-align:left"|[[Манїпулянтка й иньші оповідання/Лесишина челядь]]||3
|-
|141||style="text-align:left"|[[Мамо, іде вже зима (Леся Українка)]]||3
|-
|142||style="text-align:left"|[[Малоросійський гербовник]]||3
|-
|143||style="text-align:left"|[[Літературний ярмарок/1929/6/Мина Мазайло]]||3
|-
|144||style="text-align:left"|[[Львівська область]]||3
|-
|145||style="text-align:left"|[[Леськове]]||3
|-
|146||style="text-align:left"|[[Коктебель]]||3
|-
|147||style="text-align:left"|[[Козачка]]||3
|-
|148||style="text-align:left"|[[Козацька помста]]||3
|-
|149||style="text-align:left"|[[Київська область]]||3
|-
|150||style="text-align:left"|[[Канівський район]]||3
|-
|151||style="text-align:left"|[[Зівяле листя]]||3
|-
|152||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина шоста)]]||3
|-
|153||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина четверта)]]||3
|-
|154||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина сьома)]]||3
|-
|155||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина перша)]]||3
|-
|156||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина п'ята)]]||3
|-
|157||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина друга)]]||3
|-
|158||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина дев'ята)]]||3
|-
|159||style="text-align:left"|[[Захар Беркут (частина восьма)]]||3
|-
|160||style="text-align:left"|[[Запорізька область]]||3
|-
|161||style="text-align:left"|[[Записки НТШ/87/Лист Ксенофонта Климковича до Марка Вовчка]]||3
|-
|162||style="text-align:left"|[[Закарпатська область]]||3
|-
|163||style="text-align:left"|[[З Дніпра на Дунай (1919)]]||3
|-
|164||style="text-align:left"|[[Дідона і Еней]]||3
|-
|165||style="text-align:left"|[[Дівоче серце]]||3
|-
|166||style="text-align:left"|[[Довжанськ]]||3
|-
|167||style="text-align:left"|[[Добраніч (Шуберт)]]||3
|-
|168||style="text-align:left"|[[Дніпропетровська область]]||3
|-
|169||style="text-align:left"|[[Демократія]]||3
|-
|170||style="text-align:left"|[[Дезертир (Не цареві мостивому)]]||3
|-
|171||style="text-align:left"|[[Гурзуф]]||3
|-
|172||style="text-align:left"|[[Гошів (Долинський район)]]||3
|-
|173||style="text-align:left"|[[Вінниця]]||3
|-
|174||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1921/2/11-12/Чергова траґедія]]||3
|-
|175||style="text-align:left"|[[Волинська область]]||3
|-
|176||style="text-align:left"|[[Вечірня пісня]]||3
|-
|177||style="text-align:left"|[[Верховина і інші оповідання]]||3
|-
|178||style="text-align:left"|[[Ватутіне]]||3
|-
|179||style="text-align:left"|[[Біблїя (Верн)]]||3
|-
|180||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Третє соборне послання св. апостола Івана]]||3
|-
|181||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Євангелія від св. Луки]]||3
|-
|182||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Євангелія від св. Івана]]||3
|-
|183||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Друга книга Мойсеєва: Вихід]]||3
|-
|184||style="text-align:left"|[[Борці за правду (1947)]]||3
|-
|185||style="text-align:left"|[[Богдан Хмельницький у Белзчині й Холмщині]]||3
|-
|186||style="text-align:left"|[[Богдан Хмельницький (легенда)]]||3
|-
|187||style="text-align:left"|[[Алушта]]||3
|-
|188||style="text-align:left"|[[Іродїяда]]||3
|-
|189||style="text-align:left"|[[Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих/Як би ви знали, паничі]]||2
|-
|190||style="text-align:left"|[[Ухвала Львівської міської ради від 10.07.1990 Про створення історико-культурного заповідника “Личаківський цвинтар”]]||2
|-
|191||style="text-align:left"|[[Універсалізм у хліборобскій ідеольоґії (лист до проф. Яворського)]]||2
|-
|192||style="text-align:left"|[[Українці Кубані в 1792–1921 роках. Еволюція соціальних ідентичностей]]||2
|-
|193||style="text-align:left"|[[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи/Український вимір школи Францішка Буяка]]||2
|-
|194||style="text-align:left"|[[Україна на карті Європи/Розділ 1]]||2
|-
|195||style="text-align:left"|[[Україна в міжнародних відносинах/2]]||2
|-
|196||style="text-align:left"|[[Україна в міжнародних відносинах/1]]||2
|-
|197||style="text-align:left"|[[Україна в міжнародних відносинах]]||2
|-
|198||style="text-align:left"|[[Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика/2009/15/Замітки про сучасну українську історіографію]]||2
|-
|199||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 15.8.1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»]]||2
|-
|200||style="text-align:left"|[[Товариство „Міщанське брацтво“ в Тернополі]]||2
|-
|201||style="text-align:left"|[[Теогонія]]||2
|-
|202||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина ѴІ]]||2
|-
|203||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина ІѴ]]||2
|-
|204||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина ІІІ]]||2
|-
|205||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина ІІ]]||2
|-
|206||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда]]||2
|-
|207||style="text-align:left"|[[Таємниця щастя]]||2
|-
|208||style="text-align:left"|[[Струцівка]]||2
|-
|209||style="text-align:left"|[[Сталінізм]]||2
|-
|210||style="text-align:left"|[[Скраглівка]]||2
|-
|211||style="text-align:left"|[[Рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.10.1998 № 70-3/XXIII «Про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду області»]]||2
|-
|212||style="text-align:left"|[[Розпорядження селищного голови (смт Покровське) від 15 лютого 2016 року № 9-аг]]||2
|-
|213||style="text-align:left"|[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Сотня Сосницька]]||2
|-
|214||style="text-align:left"|[[Промова Президента Кучми з нагоди 3-их роковин Незалежності України]]||2
|-
|215||style="text-align:left"|[[Постанова Верховної Ради УРСР від 24.8.1991 №1427-XII «Про проголошення незалежності України»]]||2
|-
|216||style="text-align:left"|[[Перехресні стежки]]||2
|-
|217||style="text-align:left"|[[Перекотиполе (1940)]]||2
|-
|218||style="text-align:left"|[[Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини»]]||2
|-
|219||style="text-align:left"|[[Нова ґенерація/1928/12/Нове мистецтво та мистецтво образотворче]]||2
|-
|220||style="text-align:left"|[[Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини]]||2
|-
|221||style="text-align:left"|[[Не бував ти у наших краях!]]||2
|-
|222||style="text-align:left"|[[Начерк Коліївщини]]||2
|-
|223||style="text-align:left"|[[Наськы украинськы казкы]]||2
|-
|224||style="text-align:left"|[[Між днів страшних]]||2
|-
|225||style="text-align:left"|[[Молитва при вмираючих]]||2
|-
|226||style="text-align:left"|[[Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка]]||2
|-
|227||style="text-align:left"|[[Лісова пісня]]||2
|-
|228||style="text-align:left"|[[Листи съ хутора (1861)]]||2
|-
|229||style="text-align:left"|[[Лист Президента РФ Генсеку ООН від 24 грудня 1991 року відносно членства Росії в ООН]]||2
|-
|230||style="text-align:left"|[[Куровичі]]||2
|-
|231||style="text-align:left"|[[Криве дзеркало украiнськоi мови]]||2
|-
|232||style="text-align:left"|[[Коли Україна за право життя...]]||2
|-
|233||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)]]||2
|-
|234||style="text-align:left"|[[Книга пісень (1892)/Поворіт до дому]]||2
|-
|235||style="text-align:left"|[[Золотий лев (Опільський)]]||2
|-
|236||style="text-align:left"|[[Записки НТШ/84/Проба австрийського посередництва між Хмельницьким і Польщею]]||2
|-
|237||style="text-align:left"|[[Записки НТШ/1/Про заснованнє і дотеперішнїй розвиток товариства ім. Шевченка у Львові]]||2
|-
|238||style="text-align:left"|[[Залишаюсь українцем]]||2
|-
|239||style="text-align:left"|[[Закон України «Про Національну поліцію»]]||2
|-
|240||style="text-align:left"|[[Загальна декларація прав людини]]||2
|-
|241||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1927/1]]||2
|-
|242||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1923/1/18-19]]||2
|-
|243||style="text-align:left"|[[Енеїда (1798)/I]]||2
|-
|244||style="text-align:left"|[[Економічне розуміннє історії]]||2
|-
|245||style="text-align:left"|[[Дїло (газета)/1910]]||2
|-
|246||style="text-align:left"|[[Душе Христова (молитва)]]||2
|-
|247||style="text-align:left"|[[Дурень і Смерть]]||2
|-
|248||style="text-align:left"|[[Дорош і інші оповідання]]||2
|-
|249||style="text-align:left"|[[Дон Жуан (опера)/№11 Арія Дон Жуана]]||2
|-
|250||style="text-align:left"|[[Довідка Служби безпеки України № 113 «Про діяльність ОУН-УПА» від 30.07.1993]]||2
|-
|251||style="text-align:left"|[[До ефективних суспільств/Від автора]]||2
|-
|252||style="text-align:left"|[[Генічеський район]]||2
|-
|253||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./Генеральне Слідство про маєтності Лубенського полку]]||2
|-
|254||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./1]]||2
|-
|255||style="text-align:left"|[[Галицкіи приповѣдки и загадки]]||2
|-
|256||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1920/2/6/Антана і східня Европа]]||2
|-
|257||style="text-align:left"|[[Вибрані твори (Едгар По)]]||2
|-
|258||style="text-align:left"|[[Великий шум]]||2
|-
|259||style="text-align:left"|[[ВВР/1949/2]]||2
|-
|260||style="text-align:left"|[[В'язовець (Білогірський район)]]||2
|-
|261||style="text-align:left"|[[Біблія (переклад Куліша, Нечуя-Левицького та Пулюя)]]||2
|-
|262||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше соборне послання св. апостола Івана]]||2
|-
|263||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше послання св. апостола Павла до коринтян]]||2
|-
|264||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Дії святих апостолів]]||2
|-
|265||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга царів]]||2
|-
|266||style="text-align:left"|[[Бахмут]]||2
|-
|267||style="text-align:left"|[[Багряний листопад]]||2
|-
|268||style="text-align:left"|[[Архіви]]||2
|-
|269||style="text-align:left"|[[Історія дослідження та питання антропогенного використання печер Бучацького району]]||2
|-
|270||style="text-align:left"|[[Історичні джерела та їх використання/1/Про українську історичну метрологію]]||2
|-
|271||style="text-align:left"|[[Історичні джерела та їх використання/1/Деякі питання комплектування архівів документальними матеріалами]]||2
|-
|272||style="text-align:left"|[[Із хат]]||2
|-
|273||style="text-align:left"|[[«Тішся, дитино, поки ще маленька…»]]||2
|-
|274||style="text-align:left"|[[N. N.]]||2
|-
|275||style="text-align:left"|[[Ясна Поляна (Пулинський район)]]||1
|-
|276||style="text-align:left"|[[Ялтушків]]||1
|-
|277||style="text-align:left"|[[Як жив український народ/Наші предки і перші князї]]||1
|-
|278||style="text-align:left"|[[Як Михась, син мельника, ходив до неба по діямант]]||1
|-
|279||style="text-align:left"|[[Чом, чом, земле моя (Малицька)]]||1
|-
|280||style="text-align:left"|[[Човен]]||1
|-
|281||style="text-align:left"|[[Червоне марево (збірка)]]||1
|-
|282||style="text-align:left"|[[Червона корчма. Оповідання]]||1
|-
|283||style="text-align:left"|[[Чепці]]||1
|-
|284||style="text-align:left"|[[Цвіте терен, цвіте терен]]||1
|-
|285||style="text-align:left"|[[Цап]]||1
|-
|286||style="text-align:left"|[[Хмара-вістун (Megha-dûta)]]||1
|-
|287||style="text-align:left"|[[Хитрий мужик]]||1
|-
|288||style="text-align:left"|[[Учіться!]]||1
|-
|289||style="text-align:left"|[[Український медієвістичний журнал/2/З історії однієї суперечки]]||1
|-
|290||style="text-align:left"|[[Українська Міжпартійна Асамблея — Виклик Системі]]||1
|-
|291||style="text-align:left"|[[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи/Грушевський проти Липинського: Останні думки історика...]]||1
|-
|292||style="text-align:left"|[[Україна на переломі. 1657—1659]]||1
|-
|293||style="text-align:left"|[[Україна на переломі. 1657–1659/Розділ VIII]]||1
|-
|294||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 8.12.1966 «Про утворення нових районів Української РСР»]]||1
|-
|295||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Волинської області»]]||1
|-
|296||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.2.1944 «Про звільнення тов. Овсіенка І. І. від обов'язків Народного Комісара Охорони Здоров'я УРСР»]]||1
|-
|297||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 4.6.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Кам'янець-Подільської області»]]||1
|-
|298||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 27.6.1946 «Про перенесення районного центру Ново-Керменчицького району, Запорізької області»]]||1
|-
|299||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області»]]||1
|-
|300||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 22.12.1948 «Про включення села Рояківки до складу Кегичівської сільради, Кегичівського району, Харківської області»]]||1
|-
|301||style="text-align:left"|[[Угода про створення Співдружності Незалежних Держав]]||1
|-
|302||style="text-align:left"|[[Три перстені]]||1
|-
|303||style="text-align:left"|[[Тополя (1860)]]||1
|-
|304||style="text-align:left"|[[Типовий статут релігійних громад луганських німців]]||1
|-
|305||style="text-align:left"|[[Твори (Шевченко, 1959–1963)/4/Юродивий]]||1
|-
|306||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Пояснення до „Енеїди“]]||1
|-
|307||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1]]||1
|-
|308||style="text-align:left"|[[Танцювали миші]]||1
|-
|309||style="text-align:left"|[[Сіриків]]||1
|-
|310||style="text-align:left"|[[Суспільна будова]]||1
|-
|311||style="text-align:left"|[[Суржик для інтеліґенції/ДЕЯКІ МЕХАНІЗМИ]]||1
|-
|312||style="text-align:left"|[[Струни/Том 1/Осип Юрій Гординський-Федькович]]||1
|-
|313||style="text-align:left"|[[Страждання молодого Вертера]]||1
|-
|314||style="text-align:left"|[[Статут Організації Об'єднаних Націй/Примітка]]||1
|-
|315||style="text-align:left"|[[Старі хати Харькова]]||1
|-
|316||style="text-align:left"|[[Смерть Тіціяна]]||1
|-
|317||style="text-align:left"|[[Скільки в небі зірок]]||1
|-
|318||style="text-align:left"|[[Ротації]]||1
|-
|319||style="text-align:left"|[[Реєстр Війська Запорозького 1649/Чернігівський полк]]||1
|-
|320||style="text-align:left"|[[Реєстр Війська Запорозького 1581]]||1
|-
|321||style="text-align:left"|[[Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2202 (2015)]]||1
|-
|322||style="text-align:left"|[[Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2166 (2014)]]||1
|-
|323||style="text-align:left"|[[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 (2014)]]||1
|-
|324||style="text-align:left"|[[Ревізор]]||1
|-
|325||style="text-align:left"|[[Рамкове рішення Тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів]]||1
|-
|326||style="text-align:left"|[[Пісня козака Плахти]]||1
|-
|327||style="text-align:left"|[[Проти червоних окупантів (2 частина)]]||1
|-
|328||style="text-align:left"|[[Проти червоних окупантів]]||1
|-
|329||style="text-align:left"|[[Промова Президента Януковича під час церемонії інавгурації]]||1
|-
|330||style="text-align:left"|[[Промова Президента Порошенка під час церемонії інавгурації]]||1
|-
|331||style="text-align:left"|[[Промова Президента Порошенка під час Параду Незалежностії (2015)]]||1
|-
|332||style="text-align:left"|[[Промова Президента Кучми з нагоди 9-их роковин відновлення незалежності України]]||1
|-
|333||style="text-align:left"|[[Промова Президента Кучми з нагоди 4-их роковин Незалежності України]]||1
|-
|334||style="text-align:left"|[[Промова Президента Кравчука з нагоди 2-их роковин Незалежності України]]||1
|-
|335||style="text-align:left"|[[Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи. Українська література]]||1
|-
|336||style="text-align:left"|[[Проблеми історії України/20/Володимир Ілліч Ульянов-Ленін: погляд з XXI століття]]||1
|-
|337||style="text-align:left"|[[Про хліборобство]]||1
|-
|338||style="text-align:left"|[[Про походженє людини]]||1
|-
|339||style="text-align:left"|[[Про неробу Юрка, маминого синка]]||1
|-
|340||style="text-align:left"|[[Про бідность]]||1
|-
|341||style="text-align:left"|[[Про Державний герб України]]||1
|-
|342||style="text-align:left"|[[Природно-заповідний фонд Київської області/Існуючі території та об’єкти ПЗФ Київщини]]||1
|-
|343||style="text-align:left"|[[Пригоди Тома Сойєра/Розділ двадцять четвертий ВЕЛИЧНІ ДНІ — ЖАХЛИВІ НОЧІ]]||1
|-
|344||style="text-align:left"|[[Привітання життя (збірка)/Пісня про вічну молодість]]||1
|-
|345||style="text-align:left"|[[Привітання життя (збірка)/І]]||1
|-
|346||style="text-align:left"|[[Привітання життя (збірка)]]||1
|-
|347||style="text-align:left"|[[Постанова КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»]]||1
|-
|348||style="text-align:left"|[[Помстився]]||1
|-
|349||style="text-align:left"|[[Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв]]||1
|-
|350||style="text-align:left"|[[Польова Слобідка (Чуднівський район)]]||1
|-
|351||style="text-align:left"|[[Погребище]]||1
|-
|352||style="text-align:left"|[[Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Петра Порошенка]]||1
|-
|353||style="text-align:left"|[[Пальмове гилля]]||1
|-
|354||style="text-align:left"|[[Отаман Хмара (1934)]]||1
|-
|355||style="text-align:left"|[[Остання лєкція]]||1
|-
|356||style="text-align:left"|[[Органи російських партій]]||1
|-
|357||style="text-align:left"|[[Оповіданє про Сорок Розбійників]]||1
|-
|358||style="text-align:left"|[[Обстеження оборонного табору поблизу селища Заводське біля Чорткова (Збараж)]]||1
|-
|359||style="text-align:left"|[[ОВУ/2018]]||1
|-
|360||style="text-align:left"|[[Нота міністерства закордонних справ Німеччини Радянському Уряду від 21 червня 1941]]||1
|-
|361||style="text-align:left"|[[Новорічна промова Президента України Володимира Зеленського 2019 року]]||1
|-
|362||style="text-align:left"|[[Нестор Нижанківський. Життя і творчість]]||1
|-
|363||style="text-align:left"|[[Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини/Частина 1]]||1
|-
|364||style="text-align:left"|[[Наш край перед 300 роками]]||1
|-
|365||style="text-align:left"|[[Начерк Коліївщини/I/Іван Бондаренко]]||1
|-
|366||style="text-align:left"|[[Наказ Народного Комісара освіти УРСР тов. Тичини від 20 жовтня 1944 року №4139]]||1
|-
|367||style="text-align:left"|[[Наймичка (1860)]]||1
|-
|368||style="text-align:left"|[[Навчальна програма з української літератури 5 клас]]||1
|-
|369||style="text-align:left"|[[На чужинї]]||1
|-
|370||style="text-align:left"|[[Мінський меморандум]]||1
|-
|371||style="text-align:left"|[[Молитва за того, хто хоче іти в путь]]||1
|-
|372||style="text-align:left"|[[Минуле й сучасне]]||1
|-
|373||style="text-align:left"|[[Мартинівка (Карлівський район)]]||1
|-
|374||style="text-align:left"|[[Малі Бережці]]||1
|-
|375||style="text-align:left"|[[Малоросійський гербовник/Антіох-Вербицькі]]||1
|-
|376||style="text-align:left"|[[Мавпа і її діти]]||1
|-
|377||style="text-align:left"|[[Ліствиця]]||1
|-
|378||style="text-align:left"|[[Лірникові думи (Руданський)/Цар Давид/VI]]||1
|-
|379||style="text-align:left"|[[Лист Порошенка Путіну]]||1
|-
|380||style="text-align:left"|[[Летючий корабель]]||1
|-
|381||style="text-align:left"|[[Лексис]]||1
|-
|382||style="text-align:left"|[[Легенда про Малу Білозерку]]||1
|-
|383||style="text-align:left"|[[Лебідь, щука і рак]]||1
|-
|384||style="text-align:left"|[[Ладушки, ладосі]]||1
|-
|385||style="text-align:left"|[[Кінська сила]]||1
|-
|386||style="text-align:left"|[[Кропивницький]]||1
|-
|387||style="text-align:left"|[[Крисине]]||1
|-
|388||style="text-align:left"|[[Краєзнавцю про вимірювання/Усе міняється, а пуд лишається]]||1
|-
|389||style="text-align:left"|[[Краєзнавцю про вимірювання/Об’єм: одиниця в кубі]]||1
|-
|390||style="text-align:left"|[[Краєзнавство/1927/01/Дніпробуд і острів Хортиця]]||1
|-
|391||style="text-align:left"|[[Красне (Криворізький район)]]||1
|-
|392||style="text-align:left"|[[Коротка исторія малоруского народа]]||1
|-
|393||style="text-align:left"|[[Коростишів]]||1
|-
|394||style="text-align:left"|[[Копія мінського меморандуму з додатком]]||1
|-
|395||style="text-align:left"|[[Конституція Пилипа Орлика]]||1
|-
|396||style="text-align:left"|[[Колискова (Леся Українка)]]||1
|-
|397||style="text-align:left"|[[Козелецький повіт]]||1
|-
|398||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 2/Розрита могила]]||1
|-
|399||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 2/Москалева криниця]]||1
|-
|400||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 2]]||1
|-
|401||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 1/Чи ми ще зійдемось знову]]||1
|-
|402||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 1/Сестрі]]||1
|-
|403||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 1/На батька бісового трачу]]||1
|-
|404||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 1/За сонцем хмаронька пливе]]||1
|-
|405||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 1/Гайдамаки/Галайда]]||1
|-
|406||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1876)/Том 1]]||1
|-
|407||style="text-align:left"|[[Кобзарь (1840)]]||1
|-
|408||style="text-align:left"|[[Княжий город Галич]]||1
|-
|409||style="text-align:left"|[[Книжная старина Южноруская]]||1
|-
|410||style="text-align:left"|[[Київська губернія]]||1
|-
|411||style="text-align:left"|[[Київ]]||1
|-
|412||style="text-align:left"|[[Камо грядеши/Про сатану в бочці]]||1
|-
|413||style="text-align:left"|[[Кайдашева сімя̀]]||1
|-
|414||style="text-align:left"|[[Зівяле листя/Вона умерла]]||1
|-
|415||style="text-align:left"|[[Зречення Петра Дорошенка]]||1
|-
|416||style="text-align:left"|[[Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України]]||1
|-
|417||style="text-align:left"|[[Заєць і жаба]]||1
|-
|418||style="text-align:left"|[[Заява Тристоронньої контактної групи від 17 липня 2014]]||1
|-
|419||style="text-align:left"|[[Захар Беркут]]||1
|-
|420||style="text-align:left"|[[Заспів (Чумак)]]||1
|-
|421||style="text-align:left"|[[Записки історично-філологічного відділу]]||1
|-
|422||style="text-align:left"|[[Записки або Журнал Тараса Григоровича Грушівського-Шевченка]]||1
|-
|423||style="text-align:left"|[[Записки НТШ/123-124/Дневник Орлика]]||1
|-
|424||style="text-align:left"|[[Записки НТШ/122/До характеристики Іляша Караімовича]]||1
|-
|425||style="text-align:left"|[[Закон України «Про авторське право і суміжні права»]]||1
|-
|426||style="text-align:left"|[[Закон УРСР від 15.11.1939 «Про прийняття Західної України до складу Української РСР»]]||1
|-
|427||style="text-align:left"|[[За українську справу]]||1
|-
|428||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини]]||1
|-
|429||style="text-align:left"|[[ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР]]||1
|-
|430||style="text-align:left"|[[ЗЗРРСУУ/1930/1]]||1
|-
|431||style="text-align:left"|[[ЗЗРРСУУ/1929]]||1
|-
|432||style="text-align:left"|[[ЗЗНРСУСРСР/1935/1/45/Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР]]||1
|-
|433||style="text-align:left"|[[ЗДДП Галревкому]]||1
|-
|434||style="text-align:left"|[[З екзамену]]||1
|-
|435||style="text-align:left"|[[Житє і слово/I]]||1
|-
|436||style="text-align:left"|[[Житє і слово]]||1
|-
|437||style="text-align:left"|[[Житомирський повіт]]||1
|-
|438||style="text-align:left"|[[Житомир]]||1
|-
|439||style="text-align:left"|[[Етноґрафічний збірник/35/Як відбувають ся коляди у Гуцулів]]||1
|-
|440||style="text-align:left"|[[Енциклопедія історії України]]||1
|-
|441||style="text-align:left"|[[Енеїда (1798)/Словник]]||1
|-
|442||style="text-align:left"|[[Діячі украінського фольклору]]||1
|-
|443||style="text-align:left"|[[Думи і мрії/Стояла я і слухала весну]]||1
|-
|444||style="text-align:left"|[[Дика панї і иньші оповіданя]]||1
|-
|445||style="text-align:left"|[[Дезертир/Капрал]]||1
|-
|446||style="text-align:left"|[[Дезертир]]||1
|-
|447||style="text-align:left"|[[Дворянство Лівобережної України кінця XVIII – початку XX ст.]]||1
|-
|448||style="text-align:left"|[[Давнє й нове]]||1
|-
|449||style="text-align:left"|[[ДСТУ 4163-2003/Сфера застосування]]||1
|-
|450||style="text-align:left"|[[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня десята]]||1
|-
|451||style="text-align:left"|[[Гранітне (Апостолівський район)]]||1
|-
|452||style="text-align:left"|[[Гомін, гомін по діброві]]||1
|-
|453||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./4]]||1
|-
|454||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./3]]||1
|-
|455||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./20]]||1
|-
|456||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./2]]||1
|-
|457||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./130]]||1
|-
|458||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./126]]||1
|-
|459||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./107]]||1
|-
|460||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./106]]||1
|-
|461||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./105]]||1
|-
|462||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр.]]||1
|-
|463||style="text-align:left"|[[Віють вітри, віють буйні (Сынъ отечества)]]||1
|-
|464||style="text-align:left"|[[Відьма (Коцюбинський)]]||1
|-
|465||style="text-align:left"|[[Відомості Верховної Ради]]||1
|-
|466||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1921/2/2/Каміння заговорило]]||1
|-
|467||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1920/2/5/Україна в політичній рівновазі Сходу]]||1
|-
|468||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1920/2/5/Між двома силами]]||1
|-
|469||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1920/1/5/Большевики й Україна]]||1
|-
|470||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1920/1/11/Наш песимізм]]||1
|-
|471||style="text-align:left"|[[Виступ Президента України під час 53-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки]]||1
|-
|472||style="text-align:left"|[[Вийди, вийди, сонечко]]||1
|-
|473||style="text-align:left"|[[Вибрані твори (Едгар По)/Золотий жук]]||1
|-
|474||style="text-align:left"|[[Вибрані твори (Едгар По)/Викажчик-серце]]||1
|-
|475||style="text-align:left"|[[Весняні бурі]]||1
|-
|476||style="text-align:left"|[[Верховина і інші оповідання/На Купала — на Івана]]||1
|-
|477||style="text-align:left"|[[ВВР/1946/9-10]]||1
|-
|478||style="text-align:left"|[[Біля райських воріт]]||1
|-
|479||style="text-align:left"|[[Бідний чоловік і смерть]]||1
|-
|480||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Соборне послання св. апостола Якова]]||1
|-
|481||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Соборне послання св. апостола Юди]]||1
|-
|482||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до филип'ян]]||1
|-
|483||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до римлян]]||1
|-
|484||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до ефесян]]||1
|-
|485||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до галатів]]||1
|-
|486||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до Филимона]]||1
|-
|487||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до Тита]]||1
|-
|488||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання до євреїв]]||1
|-
|489||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше соборне послання св. апостола Петра]]||1
|-
|490||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше послання св. апостола Павла до солунян]]||1
|-
|491||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше послання св. апостола Павла до Тимофія]]||1
|-
|492||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Об'явлення св. Івана Богослова]]||1
|-
|493||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге соборне послання св. апостола Петра]]||1
|-
|494||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге соборне послання св. апостола Івана]]||1
|-
|495||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге послання св. апостола до Тимофія]]||1
|-
|496||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге послання св. апостола Павла до солунян]]||1
|-
|497||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге послання св. апостола Павла до коринтян]]||1
|-
|498||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга пророка Ісаї]]||1
|-
|499||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів)]]||1
|-
|500||style="text-align:left"|[[Буковина]]||1
|-
|501||style="text-align:left"|[[Бог предвічний]]||1
|-
|502||style="text-align:left"|[[Без праці (1941)]]||1
|-
|503||style="text-align:left"|[[Аріозо Германа]]||1
|-
|504||style="text-align:left"|[[Архіви/Гео/Області]]||1
|-
|505||style="text-align:left"|[[Антропологія (щорічник)/4]]||1
|-
|506||style="text-align:left"|[[Історичні джерела та їх використання/1/Печатка Одеського комітету РСДРП (серпень 1904 — липень 1905 рр.)]]||1
|-
|507||style="text-align:left"|[[Історично-географічний збірник]]||1
|-
|508||style="text-align:left"|[[Інавгураційна промова Дональда Трампа]]||1
|-
|509||style="text-align:left"|[[Ілюстрована історія України/Українські пляни і війна 1625 р.]]||1
|-
|510||style="text-align:left"|[[Єдина неділима совітська Росія?]]||1
|-
|511||style="text-align:left"|[[«‘Улісс’, порядок і міт»]]||1
|-
|512||style="text-align:left"|[[Boa constrictor]]||1
|-
|513||style="text-align:left"|[[Boa Constrictor (1907)]]||1
|}
[[Категорія:Статистика|Завантаження]]
t8ltembwm8e89nui81tzdrfxujs03zc
За українську справу/Перші дні за Збручем
0
191988
454519
396975
2022-07-21T19:01:12Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Перші дні за Збручем]] на [[За українську справу/Перші дні за Збручем]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Перші дні за Збручем
| попередня = [[../Вступ/]]
| наступна = [[../Постій у Новій Ушиці/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=6 to=10 fromsection="1" tosection="1" />
2d0guehfpvhthfsmwh151y4o8lcv900
454537
454519
2022-07-21T19:26:22Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Перші дні за Збручем
| попередня =
| наступна = [[../Постій у Новій Ушиці/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=11 to=15 />
8s0633xq2m60v1j92rq0ej0ub2llt6s
За українську справу/Постій у Новій Ушиці
0
191989
454520
396977
2022-07-21T19:01:12Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Постій у Новій Ушиці]] на [[За українську справу/Постій у Новій Ушиці]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Постій у Новій Ушиці
| попередня = [[../Перші дні за Збручем/]]
| наступна = [[../Наступ на Жмеринку/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=11 to=13 fromsection="1" tosection="1" />
ssir1vmf0ha5k1lyy9wxaom3d3n5oum
454538
454520
2022-07-21T19:28:55Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Постій у Новій Ушиці
| попередня = [[../Перші дні за Збручем/]]
| наступна = [[../Наступ на Жмеринку/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=16 to=18 tosection="1" />
9tm1tes8dn9ezakikau3z8zpc8oqd7a
454539
454538
2022-07-21T19:29:33Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Постій у Новій Ушиці
| попередня = [[../Перші дні за Збручем/]]
| наступна = [[../Наступ на Жмеринку/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=16 to=18 tosection="1" />
divawg2xsqmi6rekjab03g122r4v36o
За українську справу/Наступ на Жмеринку
0
191991
454521
396979
2022-07-21T19:01:13Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Наступ на Жмеринку]] на [[За українську справу/Наступ на Жмеринку]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Наступ на Жмеринку
| попередня = [[../Постій у Новій Ушиці/]]
| наступна = [[../Жмеринка—Винниця—Козятин/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=13 to=16 fromsection="2" tosection="2" />
kd3y5nk5eoykcn5102zxgybvbydlhkn
454540
454521
2022-07-21T19:32:05Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Наступ на Жмеринку
| попередня = [[../Постій у Новій Ушиці/]]
| наступна = [[../Жмеринка – Винниця – Козятин/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=18 to=21 fromsection="2" tosection="2" />
9ke2bjx6neok8ubw610bnunefepxbg6
За українську справу/Жмеринка – Винниця – Козятин
0
191993
454522
396981
2022-07-21T19:01:14Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Жмеринка—Винниця—Козятин]] на [[За українську справу/Жмеринка—Винниця—Козятин]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Жмеринка—Винниця—Козятин
| попередня = [[../Наступ на Жмеринку/]]
| наступна = [[../На Київ!/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=16 to=20 fromsection="1" tosection="2" />
ninrj2r3bvdtu62n7gtvqn9n1921sar
454541
454522
2022-07-21T19:34:06Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу/Жмеринка—Винниця—Козятин]] на [[За українську справу/Жмеринка – Винниця – Козятин]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Жмеринка—Винниця—Козятин
| попередня = [[../Наступ на Жмеринку/]]
| наступна = [[../На Київ!/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=16 to=20 fromsection="1" tosection="2" />
ninrj2r3bvdtu62n7gtvqn9n1921sar
454542
454541
2022-07-21T19:36:56Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Жмеринка – Винниця – Козятин
| попередня = [[../Наступ на Жмеринку/]]
| наступна = [[../На Київ!/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=21 to=25 fromsection="1" tosection="2" />
0wc2eax9pqql3celxqs405tp9lh3fdy
За українську справу/На Київ!
0
191994
454523
396982
2022-07-21T19:01:14Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/На Київ!]] на [[За українську справу/На Київ!]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = На Київ!
| попередня = [[../Жмеринка—Винниця—Козятин/]]
| наступна = [[../29-тий серпень 1919/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=20 to=39 fromsection="1" tosection="1" />
pbmahn5gtzw8vh9l7i6pnxtf2az3hnt
454543
454523
2022-07-21T19:39:15Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = На Київ!
| попередня = [[../Жмеринка – Винниця – Козятин/]]
| наступна = [[../29-тий серпень 1919/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=25 to=35 fromsection="1" tosection="1" >
1nz1tces5kc5882n3m18f6k923ftks3
454544
454543
2022-07-21T19:39:42Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = На Київ!
| попередня = [[../Жмеринка – Винниця – Козятин/]]
| наступна = [[../29-тий серпень 1919/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=25 to=35 fromsection="1" tosection="1" />
ejqs7knj33sakm1l80j9jl7zftrzku5
За українську справу/29-тий серпень 1919
0
191995
454524
396983
2022-07-21T19:01:15Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/29-тий серпень 1919]] на [[За українську справу/29-тий серпень 1919]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = 29-тий серпень 1919
| попередня = [[../На Київ!/]]
| наступна = [[../Київ здобутий/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=39 to=45 fromsection="2" tosection="2" />
msullcx1p9wc37w3o1hcc5m73f5j9gg
454545
454524
2022-07-21T19:44:58Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = 29-тий серпень 1919
| попередня = [[../На Київ!/]]
| наступна = [[../Київ здобутий/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=35 to=38 fromsection="2" tosection="2" />
fobxxpi1thy9zgfdrnwrildbqgzoiql
За українську справу/Київ здобутий
0
191996
454525
396985
2022-07-21T19:01:16Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Київ здобутий]] на [[За українську справу/Київ здобутий]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Київ здобутий
| попередня = [[../29-тий серпень 1919/]]
| наступна = [[../День 31. серпня/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=45 to=47 fromsection="1" tosection="1" />
rra6hi5qvy6x78pgb8g64ejomycq529
454546
454525
2022-07-21T19:46:50Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Київ здобутий
| попередня = [[../29-тий серпень 1919/]]
| наступна = [[../День 31. серпня/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=38 to=39 onlysection="1" />
kxk2zso85d27z6pt4v8tjkqgldovhcm
За українську справу/День 31. серпня
0
191997
454526
396986
2022-07-21T19:01:16Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/День 31. серпня]] на [[За українську справу/День 31. серпня]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = День 31. серпня
| попередня = [[../Київ здобутий/]]
| наступна = [[../Перший день вересня/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=47 to=79 fromsection="2" tosection="2" />
{{bar}}
{{reflist}}
msmxjl5blvdll41mzz7nwfdf90jyx2e
454548
454526
2022-07-21T19:58:53Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = День 31. серпня
| попередня = [[../Київ здобутий/]]
| наступна = [[../Перший день вересня/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=39 to=59 fromsection="2" tosection="2" />
{{bar}}
{{reflist}}
00erqv9kscnpm10lzinffqnd9mcumxl
За українську справу/Перший день вересня
0
191998
454527
396987
2022-07-21T19:01:17Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Перший день вересня]] на [[За українську справу/Перший день вересня]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Перший день вересня
| попередня = [[../День 31. серпня/]]
| наступна = [[../Відворот/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=79 to=81 fromsection="1" tosection="1" />
8st7xygtmwzclgdkn1gc86k6gqaog58
454549
454527
2022-07-21T20:00:32Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Перший день вересня
| попередня = [[../День 31. серпня/]]
| наступна = [[../Відворот/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=59 to=61 fromsection="1" tosection="1" />
d0vr0jpa797sap7yazcsccagj1g2lel
За українську справу/Відворот
0
191999
454528
396988
2022-07-21T19:01:18Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Відворот]] на [[За українську справу/Відворот]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Відворот
| попередня = [[../Перший день вересня/]]
| наступна = [[../Відворот на полудне/]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=81 to=90 fromsection="2" tosection="2" />
5dvs25s4q92vxpmu1pdlfyrmzisd2fs
454550
454528
2022-07-21T20:02:45Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Відворот
| попередня = [[../Перший день вересня/]]
| наступна = [[../Відворот на полудне/]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=61 to=70 fromsection="2" tosection="2" />
8xt65wcdarcoz55j8kh28mox50q87lm
За українську справу/Відворот на полудне
0
192001
454529
396990
2022-07-21T19:01:19Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Відворот на полудне]] на [[За українську справу/Відворот на полудне]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Відворот на полудне
| попередня = [[../Відворот/]]
| наступна = [[../Ч.У.Г.А./]]
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=90 to=100 fromsection="1" tosection="1" />
616ocp6tm3hwnes7xke5mpv421gkm5m
454551
454529
2022-07-21T20:04:43Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Відворот на полудне
| попередня = [[../Відворот/]]
| наступна = [[../Ч.У.Г.А./]]
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=70 to=80 fromsection="1" tosection="1" />
2i2agk1jl2ekv6alg1vm9rwp0um051x
За українську справу/Ч.У.Г.А.
0
192002
454530
396991
2022-07-21T19:02:13Z
Leh Palych
5381
Leh Palych перейменував сторінку з [[За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч/Ч.У.Г.А.]] на [[За українську справу/Ч.У.Г.А.]] без створення перенаправлення
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| назва_альт = За українську справу. Спогаи про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|ґен. Антін Кравс]]
| редактор = Петро Пасіка
| перевизначити_редактора = [[Автор:Петро Пасіка|Петра Пасіки]]
| перекладач =
| секція = Ч. У. Г. А.
| попередня = [[../Відворот на полудне/]]
| наступна =
| рік = 1937
| категорії = Роботи Антона Кравса/Українська Галицька Армія
| місто = Львів
| видавництво = Видавнича кооператива „Червона калина“
| правопис = ХП
| мова = українська
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=100 to=123 fromsection="2" tosection="2" />
1xqi5ijcaw0gl8bhhjoz9zj5cnem16p
454553
454530
2022-07-21T20:10:34Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Антін Кравс
| перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]]
| секція = Ч. У. Г. А.
| попередня = [[../Відворот на полудне/]]
| наступна =
| рік = 1937
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
}}
<pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" from=80 to=103 fromsection="2" />
fh1y6qq0dgod3igp1u7q8dxzg1yyo2e
Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/9
250
192792
454396
399040
2022-07-21T15:55:36Z
Erik tavr
7610
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>— Знову ґасконада! — пробурчав дворянин. — Слово чести, ці ґасконці непоправні. Ну, танцюйте далі! Коли він втомиться, він сам скаже.
Але незнайомий не знав ще, з якою упертою людиною він має справу: Д'Артаньян був не такий, щоб просити. Бій точився ще кілька хвилин. Нарешті, знесилений Д'Артаньян упустив шпаду, переполовинену вдаром дручка; тої ж хвилини другий удар, розсікши йому шкіру на лобі, звалив його з ніг, всього скривавленого й майже непритомного.
На це видовисько звідусюди позбігалися люди. Коршмар боячися бешкету, за допомогою слуг, відніс пораненого до кухні, де йому дано першу поміч.
Дворянин повернув на своє місце коло вікна і якось, незадоволено дивився на юрбу, що своєю присутністю, здавалось, дратувала його.
— Ну, як ся має цей божевільний? — спитав він коршмаря, що прийшов довідатись про його здоров'я.
— Перш, ніж знепритомнити, він змігся викликати вас на дуель.
— У цьому хлопцеві сидить сам чорт! — скрикнув незнайомий.
— О, ні, ваша ясновельможність! Це не чорт, — зневажливо промовив коршмар. — Коли він зомлів, ми його обшукали; у пакунку в нього нічого нема, крім сорочки, а в гаманці тільки 12 екю. Проте, це не завадило йому сказати, зомліваючи: „Якби така історія трапилася в Парижі, ви покаялись би зараз же, а тепер каятиметесь пізніше“.
— То, мабуть, це перебраний принц крови? — зимно сказав незнайомий.
— Я кажу вам це, пане, щоб ви були обережніші.
— А він не назвав нікого?
— А як же! Він ляскав себе по кешені й приказував: „Побачимо, як поставиться пан Де-Тревій до образи, вчиненої його протеже“.
— Пан Де-Тревій? — протяг незнайомий, одразу ставши уважливіший. — Він ляскав себе по кешені, вимовляючи ім'я пана Де-Тревія? Слухайте, люб'язний, коли юнак зомлів, ви, сподіваюся, не поминули зазиркнути йому в кешеню? Що там було?
— Лист на адресу пана Де-Тревія, капітана мушкетерів.
Коршмар не дуже проникливий, не помітив, як одбились його слова на виду незнайомого.
— Чорт побирай! — буркнув той крізь зуби. — Чи не Тревій підіслав до мене цього ґасконця? Він ще зовсім юнак. Але вдар шпади, то — вдар шпади, хто б його не наніс, молодий чи старий, а дитина викликає менше підозріння;<noinclude></noinclude>
1w8tcfkuo3xolfbqr88nfop8eb5y15h
Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/10
250
192793
454397
399041
2022-07-21T15:58:54Z
Erik tavr
7610
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>іноді досить маленької перешкоди, щоб попсувати великий плян.
Незнайомий на декілька хвилин заглибився в метикування.
— Послухайте, хазяїне, — сказав він — чи не позбавите ви мене цього навіженого? Я, по совісті, не можу його вбити, а в той же час, — додав він із загрозливим виразом, — він мені перешкоджає. Де він?
— У кімнаті моєї дружини, на другому поверсі, де його перев'язують.
— Ідіть! Приготуйте мені рахунок і попередіть мого льокая.
— Як? Ясновельможний пан кидає вже нас?
— Це ви й самі добре знаєте. Я ж загадав вам сідлати мого коня. Хіба це не виконано?
— Виконано! Як ваша вельможність могла бачити, кінь стоїть коло воріт уже готовий.
— Добре! Тоді зробіть, як я вам сказав.
„Еге! — подумав коршмар, — чи не злякався він цього хлопчиська?!“
Владний погляд незнайомого перебив йому думки. Він низько вклонився й відійшов.
— Треба зробити так, щоб цей дивак не бачив міледі, — сказав незнайомий сам до себе: — вона незабаром має проїхати. Було б краще сісти на коня та податись їй назустріч. Коли б тільки можна було дізнатись, про що мовиться мова в листі, заадресованому до Тревія? — І незнайомий пішов на кухню.
Тимчасом коршмар, який не мав сумніву, що присутність хлопця саме й примушує незнайомого кидати коршму, повернувся до своєї жінки.
Д'Артаньян уже опритомнів. Коршмар, давши юнакові на розум, що поліція може завдати йому неприємностей за сварку з такою знатною особою (на думку хазяїна, незнайомий міг бути тільки знатна особа) умовив його, не зважаючи на слабовінь, підвестися й рушати далі. Д'Артаньян, ще напівприголомшений, без камзола, з обмотаною головою, устав із ліжка й, підштовхуваний коршмарем, почав спускатися.
Перше, що він уздрів, увійшовши в кухню, був заводця сварки, що спокійно розмовляв собі, стоячи коло підніжки важкої карети, запряженої двома ситими норманськими кіньми.
Його бесідниця, що голову її обрамляло віконце карети, була жінка років двадцяти — двадцяти двох.
Ми говорили вже, з якою швидкістю вивчав Д'Артаньян обличчя людські. З першого ж погляду він побачив, що<noinclude></noinclude>
juecuydumt3eyhgj9bp6uqlc9f0xa9e
Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/11
250
192794
454398
399042
2022-07-21T16:47:21Z
Erik tavr
7610
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>жінка молода й вродлива. Краса її вразила його тим більше, що вона була чужа південним країнам, де досі жив Д'Артаньян. То була бліда, білява особа, з довгим волоссям, що кучерявилося по її плечах, з великими блакитними втомними очима, з рожевими губками й сніговобілими ручками. Вона провадила з незнайомим дуже жваву розмову.
— Значить, його еміненція<ref>Його еміненція — титул кардиналів, найвищих сановників католицької церкви.</ref> наказує мені… — казала дама.
— Повернутися до Англії й безпосередньо повідомити його, скоро герцоґ покине Лондон.
— Які інші інструкції? — спитала чарівна мандрівниця.
— Вони в цьому пакунку, який ви розгорнете лише на тім боці Ляманша.
— Так. А ви що робитимете?
— Повертаюсь до Парижу.
— І залишите непокараного цього зухвалого хлопчиська? — спитала дама.
Незнайомий хотів був одповісти, але не встиг він одкрити рота, як Д'Артаньян, що чув усю розмову, з'явився на порозі.
— Цей зухвалий хлопець сам карає інших! — скрикнув Д'Артаньян. — І я певний, що на цей раз той, кого він повинен покарати, не втече, як перше.
— Не втече? — перепитав незнайомий, насупивши брови.
— Ні! Сподіваюся, в присутності дами ви не насмілитеся втекти.
— Майте ж на увазі! — скрикнула міледі, бачивши, що дворянин береться за держало шпади, — найменша затримка може занапастити все.
— Правда! — відказав той — Їдьте ви своєю дорогою, а я своєю.
Уклонившися дамі, він вскочив на коня, а фурман хвисьнув коні. Бесідники помчали в різні боки.
{{errata||— }}Гей! А ваш борг? — репетував коршмар, що його пошана до мандрівця обернулася на глибоку зневагу, коли він побачив, що той уїздить, не заплативши грошей.
— Заплати, лайдаче! — крикнув мандрівець свойєму льокаєві.
Той кинув коршмареві дві чи три срібних монети й поскакав слідом за своїм паном.
— Боягуз! Паскуда! Облудник! — гукав Д'Артаньян, і собі кидаючись за слугою.
— Боягуз! Боягуз! Боягуз!{{nop}}<noinclude></noinclude>
aptagtc0yv9ghxaq8usvnbki747vr13
Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/12
250
192795
454592
399043
2022-07-22T04:41:03Z
Erik tavr
7610
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>— І справді, він великий боягуз, — погодився коршмар, підходячи до Д'Артаньяна. Він гадав через підлещування замирити з бідним хлопцем.
— Він великий боягуз, але вона прекрасна, — шепотів Д'Артаньян.
— Хто вона? — звідався коршмар.
— Міледі, — помимрив Д'Артаньян і знову зомлів.
— Щодо мене, — сказав коршмар, — я втратив двох пожильців, залишається оцей.
Проте, він робив такі розрахунки, не спитавши свого пожильця. Назавтра о п'ятій рано Д'Артаньян прокинувся, пішов до кухні, попросив вина, оливи, розмайрину і з рецептом матері в руках зробив бальзам, яким помастив свої численні рани й сам поклав нові перев'язки, відхиляючи лікарську допомогу. Того ж таки вечора він був вже на ногах, а ще за день майже зовсім одужав. Та коли зайшов час платити за розмайрин, оливу й вино, — це була єдина витрата коршмаря на нього, бо Д'Артаньян перебував на суворій діеті, — він знайшов у кешені обшмульганий бархатний гаманець, а в ньому 11 екю; лист же на адресу пана Де-Тревія зник.
З великим терпінням молодий чоловік почав шукати цього листа, двадцять разів вивернувши всі свої кешені та кешеньки, переворушивши свою торбу, відчинивши та зачинивши свій гаманець. Коли ж він упевнився, що листа не знайти, його втретє поняв напад божевілля, який ледве не викликав нової витрати на вино та ароматичну оливу, бо, бачивши, що шалений хлопець загрожує потрощити все в коршмі, якщо листа не буде знайдено, коршмар взявся за рогатину, жінка вхопила мітлу, а слуги дрючки — ті самі, якими вони орудували позавчора вже.
— Оддайте мені рекомендаційного листа! — кричав Д'Артаньян. — Рекомендаційного листа!.. Або я вас усіх, як тетеревів, наштиркну на рожен!
На жаль, одне тільки завадило йому здійснити свою загрозу: як ми вже сказали, шпаду його перебито в першому бої і про це він зовсім забув. Отже, коли Д'Артаньян хотів витягти свою зброю із піхов, то в руках його опинився тільки уламок шпади у 8 чи 10 пальців завдовжки, який коршмар учора старанно засунув у піхви.
Обміркувавши справу, коршмар погодився, що вимога мандрівця справедлива.
— А справді, — сказав він, спустивши рогатину, — де ж лист?
— Так, так! Де лист? — кричав Д'Артаньян. — Перш за все, я вас попереджаю, лист цей до пана Де-Тревія, і він<noinclude></noinclude>
338k511126yy49go6u43ta0izkb53to
Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/13
250
192796
454593
399044
2022-07-22T04:44:52Z
Erik tavr
7610
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>мусить бути знайдений, а коли його не знайдуть, то пан Де-Тревій розшукає його сам.
Ця загроза остаточно залякала коршмаря. Після короля й пана кардинала, ім'я пана Де-Тревія вимовляли, мабуть, найчастіше і військові, і навіть городяни.
Відкинувши геть рогатину і наказавши зробити так само жінці з мітлою, а слугам з дрючками, коршмар показав приклад і заходився сам шукати загубленого листа.
— А в цьому листі було щось важливе? — спитав коршмар по довгому та марному шуканню.
— Отак пак! — скрикнув ґасконець, який сподівався, що цей лист проторує йому шлях до двору. — У ньому всі мої скарби! Та що скарби! Гроші — дурниця, а той лист — уся моя доля. Я волів би загубити краще тисячу пистолей<ref>Пистоль — старовинна еспанська золота монета; дорівнювала приблизно 11 ліврам.</ref>, ніж його.
Промінь світла враз осяяв мозок коршмаря.
— Адже цей лист не загублений! — скрикнув він.
— Як?.. — здивувався Д'Артаньян.
— {{errata|Иого|Його}} у вас узяли.
— Узяли? Хто?
— Той шляхтич, учора. Він ходив на кухню, де лежав ваш камзол, і залишався там сам. Закладаюся, що листа цього украв він!
— Ви думаєте? — мовив Д'Артаньян, ще не дуже переконаний, бо він краще за інших знав, що лист мав виключно особистий характер і в ньому не було нічого привабливого. І справді, ніхто із слуг, ніхто із подорожніх не могли б використати його.
— Ви кажете, — перепитав Д'Артаньян, — що маєте підозру на цього нахабного шляхтича?
— Кажу ж бо вам, що я певний цього, — відповів коршмар: — коли я сказав йому, що вами опікується пан Де-Тревій й що у вас єсть лист до цієї славетної особи, він дуже схвилювався.
— Так ось хто злодій! Я скаржитимуся панові Де-Тревію, а пан Де-Тревій — самому королю.
Він велично витяг з кешені два екю, дав їх коршмареві, що провів його до воріт, з капелюхом у руках, і скочив на жовтого коня, який без дальших пригод приставив його до воріт Сент-Антуана в Парижі. Тут власник продав його за три екю.
Отже, Д'Артаньян ступив до Парижу тільки з пакунком під пахвою і йшов, доки не підшукав собі кімнати, відпо-<noinclude></noinclude>
f7vh500rgbqf9ohct1y9gg99e71ysnu
Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/14
250
192797
454594
399048
2022-07-22T04:59:13Z
Erik tavr
7610
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude><section begin="1" />відної до своїх мізерних коштів. То була кімната на горищі, в будинку по вулиці Гробокопів біля Люксембурґу.
Улаштувавшися, він упорядкував своє вбрання; далі пішов до залізного ряду замовити клинця до шпади; потім — до Лювра довідатись у першого стрічного мушкетера, де будинок пана Де-Тревія. Будинок цей містився на вулиці Старого голубника, тобто сусідив з квартирою Д'Артаньяна, — а це, здавалося, віщувало успіх його подорожі.
Вдоволений своєю поведінкою в Менґі, не докоряючи собі за минуле, з вірою у сучасне, повний надій на майбутнє, він ліг і заснув багатирським сном.
{{dhr}}
{{rule|4em}}<section end="1" />
{{dhr}}
<section begin="2" />{{c|РОЗДІЛ II}}
{{dhr}}
{{c|{{larger|ПЕРЕДПОКІЙ ПАНА ДЕ-ТРЕВІЯ}}}}
{{dhr}}
Пан Де-Тревій розпочав свою кар'єру, як і Д'Артаньян — не маючи ні шеляга в кешені, а зате із запасом відваги, розуму та спритности. Через ці прикмети, найбідніший ґасконський панок в мріях дістає спадщини більше, як найбагатший перигурденський чи берійський успадковує в дійсності. Його зухвала відвага, його ще зухваліше щастя за тих часів, коли вдари шпади падали, як град, піднесли його на найвищий щабель стрімких сходів, що їх звуть двірський успіх. Він був друг короля, що вельми шанував пам'ять свого батька Генриха IV. А батько пана Де-Тревія служив останньому з непохитною вірністю.
З свого боку Людовик XIII відчував до Де-Тревія глибоку приязнь; приязнь, щоправда, королівську — еґоїстичну, а проте приязнь. За тих часів королі охоче оточували себе особами на взірець Де-Тревія. Він належав до не зовсім звичайного типу двірських: мав розум слухняний, як у собаки, сліпу відвагу, швидкий погляд, моторну руку. Очі таким людям дано лише наглядати, чи не незадоволений чим король, а руки — уражати невгодних. Людовик XIII настановив його на капітана мушкетерів, і ті були віддані йому до фанатизму.
Кардинал і собі не попускав свого. Побачивши, якою грізною вартою оточив себе король, він — цей другий, або вірніше — перший, король Франції, захотів мати свою ґвардію. І в нього були свої мушкетери, як у Людовика XIII свої. Кожен знав, як ці дві влади-суперниці по всіх провінціях Франції й навіть закордоном вербували на службу<section end="2" /><noinclude></noinclude>
qlzwj3ryqmxsney87czip4zxltqyxzd
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/6
250
194964
454583
404277
2022-07-22T02:57:57Z
Kammerer55
11758
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>
{{c|'''І. ПОЧАТКИ КОЗАЧЧИНИ.'''}}
{{c|'''Запорожжя.'''}}
Південні українські землі на Чорним морем та долішнім Дніпром мають назву Запорожжя. Річка стрічала колись на своїй дорозі великі ґранітні скелі-пороги. З шумом та гуком переливалася тут вода, творилися водопади та вири, річка вкривалася хвилями й піною. Дніпрових порогів було девять найбільших: Кайдак, Сурський, Лоханський, Дзвонець, Дід або Ненаситець, Внук або Вовніг, Будило, Вільний або Гадючий. Є ще й менші пороги або забори. Тепер там вибудували велику гать, вода залила всі пороги — так, що вони наче позникали.
Нижче порогів Дніпро розливається широко й ділиться на кілька великих ложищ та безліч менших річок або рукавів. Між цими річками порозкидались острови та плавні. Острови — вищі, деколи скелисті, покриті ліском. Плавні це місця, які вода заливає весною підчас повені, на них росте трава, очерет, лоза, верба й усякі корчі. В давні часи бували тут і благородні дерева з добрими овочами, а в затишних місцях по скелях стелилася виноградна лоза.
Далі від річки дерев мало, бо підсоння тут сухе, дощі падають зрідка. Але земля родюча, і тепер удається тут добре пшениця. В давні часи<noinclude></noinclude>
ojilftqjm7hzsgw2hi4wyw6aqdi21rh
Напад на млин
0
202576
454675
423845
2022-07-22T10:03:41Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{версії
| автор = Еміль Золя
| назва = Напад на млин
| nointro = так
| примітки =
}}
* {{L2s|Зъ чужихъ зѣльнико̂въ/Нападъ на млынъ|З чужих зільників. I. Збірник повісток і оповідань. 1885.pdf|Нападъ на млынъ}}, 1885
* [[Напад на млин (1901)|Напад на млин]]. Львів: 1901
305dry0drk4pl8ck1wccu7cmt62wbnr
Вікіджерела:Статистика завантажень e-книг/2021-11
4
205410
454514
430080
2022-07-21T18:51:48Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
|назва = [[../|Статистика завантажень e-книг]]
|автор =
|секція = Листопад 2021 року
|попередня = [[../2021-10|Жовтень, 2021]]
|наступна = [[../2021-12|Грудень, 2021]]
}}
{| class="wikitable sortable" style="text-align:right; width:100%"
|-
!№ з/п!!Е-книга!!Завантажень
|-
|1||style="text-align:left"|[[Русини а Москалї/Чорний день московских наймитів]]||31
|-
|2||style="text-align:left"|[[Гіркий то сміх]]||28
|-
|3||style="text-align:left"|[[Два морози (Борис Грінченко)]]||27
|-
|4||style="text-align:left"|[[Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі]]||21
|-
|5||style="text-align:left"|[[Перший Універсал Української Центральної Ради]]||12
|-
|6||style="text-align:left"|[[Мудра дівчина (українська народна казка)]]||12
|-
|7||style="text-align:left"|[[Біблія (Куліш, Левицький, Пулюй)]]||12
|-
|8||style="text-align:left"|[[Статут Організації Об'єднаних Націй]]||11
|-
|9||style="text-align:left"|[[Богдан Хмельницький (легенда)]]||11
|-
|10||style="text-align:left"|[[Третій Універсал Української Центральної Ради]]||9
|-
|11||style="text-align:left"|[[Рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2011 №179-9/VI «Про створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення»]]||9
|-
|12||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1926/1/61/Про утворення Семенівського району й про розформування Костобобрського і Мамекинського району … поділу Глухівської округи]]||9
|-
|13||style="text-align:left"|[[Вина і кара]]||9
|-
|14||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/9]]||8
|-
|15||style="text-align:left"|[[Українці Кубані в 1792–1921 роках. Еволюція соціальних ідентичностей]]||7
|-
|16||style="text-align:left"|[[Ніч яка місячна]]||7
|-
|17||style="text-align:left"|[[Ліствиця]]||7
|-
|18||style="text-align:left"|[[Дніпро і Десна]]||7
|-
|19||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/14]]||6
|-
|20||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/11]]||6
|-
|21||style="text-align:left"|[[Закон України «Про Національну поліцію»]]||6
|-
|22||style="text-align:left"|[[Указ Президента України від 20.08.2007 №715/2007]]||5
|-
|23||style="text-align:left"|[[Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи. Українська література]]||5
|-
|24||style="text-align:left"|[[Постанова Верховної Ради УРСР від 24.8.1991 №1427-XII «Про проголошення незалежності України»]]||5
|-
|25||style="text-align:left"|[[Ой чий то кінь стоїть]]||5
|-
|26||style="text-align:left"|[[Молитва до Пресвятої Богородиці (на кожен день)]]||5
|-
|27||style="text-align:left"|[[Кроковеє коло]]||5
|-
|28||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до римлян]]||5
|-
|29||style="text-align:left"|[[Ясен]]||4
|-
|30||style="text-align:left"|[[Як будується оповідання]]||4
|-
|31||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/20]]||4
|-
|32||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/10]]||4
|-
|33||style="text-align:left"|[[Твори (Дніпрова Чайка, 1919–1920)/1]]||4
|-
|34||style="text-align:left"|[[Символ віри]]||4
|-
|35||style="text-align:left"|[[Реєстр Війська Запорозького 1581]]||4
|-
|36||style="text-align:left"|[[Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/497 (1981)]]||4
|-
|37||style="text-align:left"|[[Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2202 (2015)]]||4
|-
|38||style="text-align:left"|[[Про новітній націоналїзм]]||4
|-
|39||style="text-align:left"|[[Положення про вибори до обласних, окружних, районних, міських, сільських і селищних Рад депутатів трудящих Української РСР (1950.10.03)]]||4
|-
|40||style="text-align:left"|[[Поезії (Свідзінський, 1940)]]||4
|-
|41||style="text-align:left"|[[Перемога (Зубенко)]]||4
|-
|42||style="text-align:left"|[[Отче наш]]||4
|-
|43||style="text-align:left"|[[Маркіза О… (1903)]]||4
|-
|44||style="text-align:left"|[[Листи съ хутора (1861)]]||4
|-
|45||style="text-align:left"|[[Закон України «Про авторське право і суміжні права»]]||4
|-
|46||style="text-align:left"|[[Думка (Нісся місяць ясним небом…)]]||4
|-
|47||style="text-align:left"|[[Галина]]||4
|-
|48||style="text-align:left"|[[Вигрій, вигрій, сонечко]]||4
|-
|49||style="text-align:left"|[[Величина і будова звіздяного сьвіта]]||4
|-
|50||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Мойсеєва: Буття]]||4
|-
|51||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)]]||4
|-
|52||style="text-align:left"|[[Будапештський меморандум]]||4
|-
|53||style="text-align:left"|[[Історичні джерела та їх використання/1/Літописи XVI — XVIII ст. в Галичині]]||4
|-
|54||style="text-align:left"|[[Червоне марево (збірка)]]||3
|-
|55||style="text-align:left"|[[Хуха-Моховинка (Королів-Старий)]]||3
|-
|56||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»]]||3
|-
|57||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/8]]||3
|-
|58||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/6]]||3
|-
|59||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/5]]||3
|-
|60||style="text-align:left"|[[Статут Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка]]||3
|-
|61||style="text-align:left"|[[Сотворення світу (Іван Франко)]]||3
|-
|62||style="text-align:left"|[[Рішення Дніпровської міської ради №38/17 від 21.12.2016 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів на території міста Дніпро»]]||3
|-
|63||style="text-align:left"|[[Роксоляна]]||3
|-
|64||style="text-align:left"|[[Про герб міста Києва]]||3
|-
|65||style="text-align:left"|[[Про Правила дорожнього руху (Україна)]]||3
|-
|66||style="text-align:left"|[[Плавання]]||3
|-
|67||style="text-align:left"|[[Петро Конашевич Сагайдачний (Чайковський)]]||3
|-
|68||style="text-align:left"|[[Первісні люде]]||3
|-
|69||style="text-align:left"|[[Ой ковалю, ковальочку]]||3
|-
|70||style="text-align:left"|[[Одинокий вломник на селі]]||3
|-
|71||style="text-align:left"|[[Нападівка (Лановецький район)]]||3
|-
|72||style="text-align:left"|[[Михайлівське (Карлівський район)]]||3
|-
|73||style="text-align:left"|[[Малороссійскія приказки]]||3
|-
|74||style="text-align:left"|[[Крилатий рейд]]||3
|-
|75||style="text-align:left"|[[Коротке звідомлення про діяльність Української Академії Наук у Київі за 1919–1924 рр.]]||3
|-
|76||style="text-align:left"|[[Комунїстичний манїфест]]||3
|-
|77||style="text-align:left"|[[Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод]]||3
|-
|78||style="text-align:left"|[[Київ]]||3
|-
|79||style="text-align:left"|[[Казка про салдатську душу]]||3
|-
|80||style="text-align:left"|[[Залишаюсь українцем]]||3
|-
|81||style="text-align:left"|[[За українську справу]]||3
|-
|82||style="text-align:left"|[[За Україну]]||3
|-
|83||style="text-align:left"|[[Другий Універсал Української Центральної Ради]]||3
|-
|84||style="text-align:left"|[[Добрий вечір тобі, пане Господарю]]||3
|-
|85||style="text-align:left"|[[Державний Гімн України]]||3
|-
|86||style="text-align:left"|[[Декларація Ради Республік Верховної Ради СРСР № 142-Н]]||3
|-
|87||style="text-align:left"|[[Декалог українського націоналіста]]||3
|-
|88||style="text-align:left"|[[Голубівка (Калинівський район)]]||3
|-
|89||style="text-align:left"|[[Віра і громадські справи]]||3
|-
|90||style="text-align:left"|[[Вячеслав Липинський – відновитель державної ідеольоґії України]]||3
|-
|91||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1921/2/2]]||3
|-
|92||style="text-align:left"|[[Вибрані вірші (Йогансен)]]||3
|-
|93||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Євангелія від св. Луки]]||3
|-
|94||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга пророка Захарія]]||3
|-
|95||style="text-align:left"|[[Історія України-Русі (Аркас, 1912)]]||3
|-
|96||style="text-align:left"|[[Що таке поступ?]]||2
|-
|97||style="text-align:left"|[[Чому пес живе коло людини? (легенда)]]||2
|-
|98||style="text-align:left"|[[Ушицький повіт]]||2
|-
|99||style="text-align:left"|[[Українське мистецтво (Вступ до історії)]]||2
|-
|100||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 9.11.1961 «Про перейменування Сталінської області і міста Сталіно»]]||2
|-
|101||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Чернівецької області»]]||2
|-
|102||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Волинської області»]]||2
|-
|103||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ворошиловградської області»]]||2
|-
|104||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.9.1945 «Про зміну і доповнення Кодексу законів про родину, опіку, шлюб та акти громад. стану і ЦПК УРСР»]]||2
|-
|105||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»]]||2
|-
|106||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Тернопільської області»]]||2
|-
|107||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Кам'янець-Подільської області»]]||2
|-
|108||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»]]||2
|-
|109||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 19.4.1948 «Про зміни в адмін.-тер. поділі Краковецького, Немирівського і Рава-Руського районів, Львівської області»]]||2
|-
|110||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 15.8.1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»]]||2
|-
|111||style="text-align:left"|[[Требник (1963)]]||2
|-
|112||style="text-align:left"|[[Твори (Шашкевич, 1960)]]||2
|-
|113||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/7]]||2
|-
|114||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/4]]||2
|-
|115||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/3]]||2
|-
|116||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/19]]||2
|-
|117||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/17]]||2
|-
|118||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/13]]||2
|-
|119||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/12]]||2
|-
|120||style="text-align:left"|[[Танцюючі фіґурки]]||2
|-
|121||style="text-align:left"|[[Сестра-жалібниця]]||2
|-
|122||style="text-align:left"|[[Селянська духова сушарня]]||2
|-
|123||style="text-align:left"|[[Розпорядження селищного голови (смт Покровське) від 15 лютого 2016 року № 9-аг]]||2
|-
|124||style="text-align:left"|[[Реєстри всього Війська Запорозького після Зборівського договору]]||2
|-
|125||style="text-align:left"|[[Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи. Українська література/6 клас]]||2
|-
|126||style="text-align:left"|[[Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи. Українська література/5 клас]]||2
|-
|127||style="text-align:left"|[[Про українських козаків, татар та турків/Дума про Самійла Кішку]]||2
|-
|128||style="text-align:left"|[[Про створення Землі]]||2
|-
|129||style="text-align:left"|[[Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Петра Порошенка]]||2
|-
|130||style="text-align:left"|[[Оповідання про Майкла Паркера]]||2
|-
|131||style="text-align:left"|[[Народні оповідання]]||2
|-
|132||style="text-align:left"|[[Навчальна програма з української літератури 9 клас]]||2
|-
|133||style="text-align:left"|[[Малиновий клин]]||2
|-
|134||style="text-align:left"|[[Летів жук та у воду — гуп!]]||2
|-
|135||style="text-align:left"|[[Котюжинці]]||2
|-
|136||style="text-align:left"|[[Конституція Японії]]||2
|-
|137||style="text-align:left"|[[Конституція США]]||2
|-
|138||style="text-align:left"|[[Козин (смт)]]||2
|-
|139||style="text-align:left"|[[Кам'янець-Подільський]]||2
|-
|140||style="text-align:left"|[[Казка про Іллю Муромця і Солов'я-розбійника]]||2
|-
|141||style="text-align:left"|[[Зінов'ївська округа]]||2
|-
|142||style="text-align:left"|[[Звідки пішло прізвище й ім'я Богдана Хмельницького]]||2
|-
|143||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1926/1/2/Про встановлення точного списку міст і селищ міського типу Катеринославської округи]]||2
|-
|144||style="text-align:left"|[[ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР]]||2
|-
|145||style="text-align:left"|[[Житомир]]||2
|-
|146||style="text-align:left"|[[Елементарні закони версифікаціі (віршування)]]||2
|-
|147||style="text-align:left"|[[Діло (газета)/1930/38/В обороні свого провідника]]||2
|-
|148||style="text-align:left"|[[Довгалівка (Погребищенський район)]]||2
|-
|149||style="text-align:left"|[[Дикі лебеді]]||2
|-
|150||style="text-align:left"|[[Декларація президентів РФ, України, Франції та канцлера Німеччини на підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських угод]]||2
|-
|151||style="text-align:left"|[[Декларація прав людини і громадянина]]||2
|-
|152||style="text-align:left"|[[Грицю, Грицю, до роботи]]||2
|-
|153||style="text-align:left"|[[Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)]]||2
|-
|154||style="text-align:left"|[[Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр.]]||2
|-
|155||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1921/2/3-4]]||2
|-
|156||style="text-align:left"|[[Ведмеді]]||2
|-
|157||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше соборне послання св. апостола Івана]]||2
|-
|158||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Об'явлення св. Івана Богослова]]||2
|-
|159||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге послання св. апостола до Тимофія]]||2
|-
|160||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт]]||2
|-
|161||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга царів]]||2
|-
|162||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга пророка Даниїла]]||2
|-
|163||style="text-align:left"|[[Берегиня (легенда)]]||2
|-
|164||style="text-align:left"|[[Бердичів]]||2
|-
|165||style="text-align:left"|[[Алушта]]||2
|-
|166||style="text-align:left"|[[Акт проголошення незалежності України]]||2
|-
|167||style="text-align:left"|[[21-го грудня, на введеніє]]||2
|-
|168||style="text-align:left"|[[Ясинець]]||1
|-
|169||style="text-align:left"|[[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)]]||1
|-
|170||style="text-align:left"|[[Чоловік з близною]]||1
|-
|171||style="text-align:left"|[[Червоний шлях/1923/3]]||1
|-
|172||style="text-align:left"|[[Чарівна Коза. Мені моє]]||1
|-
|173||style="text-align:left"|[[Федько-халамидник (Винниченко)]]||1
|-
|174||style="text-align:left"|[[Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців]]||1
|-
|175||style="text-align:left"|[[Український співаник]]||1
|-
|176||style="text-align:left"|[[Україна — НАТО]]||1
|-
|177||style="text-align:left"|[[Україна на переломі. 1657—1659]]||1
|-
|178||style="text-align:left"|[[Україна на переломі. 1657–1659/Розділ I]]||1
|-
|179||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»]]||1
|-
|180||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Полтавської області»]]||1
|-
|181||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Миколаївської області»]]||1
|-
|182||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Житомирської області»]]||1
|-
|183||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області»]]||1
|-
|184||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області»]]||1
|-
|185||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області»]]||1
|-
|186||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Кіровоградської області»]]||1
|-
|187||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Київської області»]]||1
|-
|188||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської області»]]||1
|-
|189||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 14.4.1948 «Про ліквідацію Гутищенської …, Гуто-Верхобужівської …, і Гутищенсько-Брідської сільської Ради, …»]]||1
|-
|190||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 22.12.1948 «Про віднесення … села Стебник, села Дашава та села Моршин до категорії смт і смт Трускавець до категорії міст …»]]||1
|-
|191||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 10.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Запорізької, Харківської та Чернігівської областей»]]||1
|-
|192||style="text-align:left"|[[Убогий та багатий і дівка-чорнявка. Безщасний Данило й розумна жінка]]||1
|-
|193||style="text-align:left"|[[Тячів]]||1
|-
|194||style="text-align:left"|[[Трипільська волость]]||1
|-
|195||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/2]]||1
|-
|196||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/1]]||1
|-
|197||style="text-align:left"|[[Таємниця щастя]]||1
|-
|198||style="text-align:left"|[[Субіч]]||1
|-
|199||style="text-align:left"|[[Струни/Том 2/Андрій Бобенко/Отаман]]||1
|-
|200||style="text-align:left"|[[Створення світу (скандинавська міфологія)]]||1
|-
|201||style="text-align:left"|[[Статут Великого князівства Литовського 1588 року]]||1
|-
|202||style="text-align:left"|[[Стара Україна/1925/3-4/До історії критичного видання „Кобзаря“ Т. Шевченка]]||1
|-
|203||style="text-align:left"|[[Солоні зайці]]||1
|-
|204||style="text-align:left"|[[Сокиряни]]||1
|-
|205||style="text-align:left"|[[Собака Баскервілів]]||1
|-
|206||style="text-align:left"|[[Смок Беллю]]||1
|-
|207||style="text-align:left"|[[Слово до чтителів руського язика]]||1
|-
|208||style="text-align:left"|[[Словник польських скорочень]]||1
|-
|209||style="text-align:left"|[[Скажу вам, діти, казку]]||1
|-
|210||style="text-align:left"|[[Самостійна Україна (брошура)]]||1
|-
|211||style="text-align:left"|[[Русалка Днѣстровая/Передговор к народним пѣсням]]||1
|-
|212||style="text-align:left"|[[Ромео та Джульєта/Акт первий]]||1
|-
|213||style="text-align:left"|[[Рожище]]||1
|-
|214||style="text-align:left"|[[Рогізна (Кам'янець-Подільський район)]]||1
|-
|215||style="text-align:left"|[[Робінзон Крузо (1930)]]||1
|-
|216||style="text-align:left"|[[Рихальське]]||1
|-
|217||style="text-align:left"|[[Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2166 (2014)]]||1
|-
|218||style="text-align:left"|[[Під колесами історії/Петлюра (політичний некролоґ)]]||1
|-
|219||style="text-align:left"|[[Півник і двоє мишенят]]||1
|-
|220||style="text-align:left"|[[Пролетарська революція і ренегат Каутський]]||1
|-
|221||style="text-align:left"|[[Проблеми історичної географії України/Волинська земля князівських часів (X–XII ст.)]]||1
|-
|222||style="text-align:left"|[[Про зоряний Віз (легенда)]]||1
|-
|223||style="text-align:left"|[[Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]||1
|-
|224||style="text-align:left"|[[Пригоди Тома Сойєра/Розділ тридцять третій ДОЛЯ ІНДІЙЦЯ ДЖО]]||1
|-
|225||style="text-align:left"|[[Пригоди Тома Сойєра/Розділ дев'ятий ТРАГЕДІЯ НА ЦВИНТАРІ]]||1
|-
|226||style="text-align:left"|[[Правда (журнал)/V/I/Дівчатко з сірниками]]||1
|-
|227||style="text-align:left"|[[Постанова Ради Міністрів РРФСР про передачу Криму до УРСР від 5 лютого 1954 року]]||1
|-
|228||style="text-align:left"|[[Подорож довкола землї в 80 днях]]||1
|-
|229||style="text-align:left"|[[Пестра стяжка]]||1
|-
|230||style="text-align:left"|[[Пан писар]]||1
|-
|231||style="text-align:left"|[[Орися (1928)]]||1
|-
|232||style="text-align:left"|[[Олеся (1948)]]||1
|-
|233||style="text-align:left"|[[Обуховичі]]||1
|-
|234||style="text-align:left"|[[Норми української літературної мови/Передмова]]||1
|-
|235||style="text-align:left"|[[Нові матеріали дослідження Чортківського замку XVII ст.]]||1
|-
|236||style="text-align:left"|[[Народні музичні інструменти на Україні]]||1
|-
|237||style="text-align:left"|[[Нагуєвичі]]||1
|-
|238||style="text-align:left"|[[Навчальна програма з української літератури 5 клас]]||1
|-
|239||style="text-align:left"|[[Молитви до Пресвятої Богоматері]]||1
|-
|240||style="text-align:left"|[[Мирний план Президента України щодо врегулювання ситуації в східних регіонах України]]||1
|-
|241||style="text-align:left"|[[Мати-коза]]||1
|-
|242||style="text-align:left"|[[Маруся Орлівна. Бизюківна. Леся]]||1
|-
|243||style="text-align:left"|[[Мамо, іде вже зима (Леся Українка)]]||1
|-
|244||style="text-align:left"|[[Малороссійскія пословицы и поговорки]]||1
|-
|245||style="text-align:left"|[[Лїтература галицко-руска і М. Шашкевич]]||1
|-
|246||style="text-align:left"|[[Лист Мінкульту України від 31.01.2017 № 99 9-3/55-1 «Про перелік об'єктів нематеріальної культурної спадщини створених у 2014—2017 роках»]]||1
|-
|247||style="text-align:left"|[[Лист Кучми керівнику ОБСЄ Мартіну Сайдіку]]||1
|-
|248||style="text-align:left"|[[Лист Вальтера Штайнмаєра та Лорана Фабіуса]]||1
|-
|249||style="text-align:left"|[[Лисичка-суддя]]||1
|-
|250||style="text-align:left"|[[Легенда про Ведмідь-гору]]||1
|-
|251||style="text-align:left"|[[ЛЕУАК/5/Два письма архіепископа Никифора Феотоки къ Елисаветградскому протоіерею Димитрію Смолодовичу]]||1
|-
|252||style="text-align:left"|[[Кубань (Лісовий)]]||1
|-
|253||style="text-align:left"|[[Ксьондзівські найми]]||1
|-
|254||style="text-align:left"|[[Краснопавлівка]]||1
|-
|255||style="text-align:left"|[[Конституція України]]||1
|-
|256||style="text-align:left"|[[Конрад Валлєнрод]]||1
|-
|257||style="text-align:left"|[[Козацькі діти]]||1
|-
|258||style="text-align:left"|[[Каменярі]]||1
|-
|259||style="text-align:left"|[[Кам'янський район (Дніпропетровська округа)]]||1
|-
|260||style="text-align:left"|[[Кагарлик (Біляївський район)]]||1
|-
|261||style="text-align:left"|[[Кавказскій плінник]]||1
|-
|262||style="text-align:left"|[[Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка]]||1
|-
|263||style="text-align:left"|[[Зівяле листя/Вона умерла]]||1
|-
|264||style="text-align:left"|[[Злодій (Мірбо)]]||1
|-
|265||style="text-align:left"|[[Зборівський договір]]||1
|-
|266||style="text-align:left"|[[Зборів]]||1
|-
|267||style="text-align:left"|[[Заяць і Медвідь (1940)]]||1
|-
|268||style="text-align:left"|[[Заява Тристоронньої контактної групи від 17 липня 2014]]||1
|-
|269||style="text-align:left"|[[Закон УРСР від 15.11.1939 «Про прийняття Західної України до складу Української РСР»]]||1
|-
|270||style="text-align:left"|[[Закон СРСР від 03.04.1990 № 1409-I]]||1
|-
|271||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1922/1/44/Про адміністративно-теріторіяльний поділ УСРР]]||1
|-
|272||style="text-align:left"|[[ЗЗНРСУСРСР/1926/1/52/Про переназвання міс. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. Катеринослав на ст. «Дніпропетровськ» і Катерининської …]]||1
|-
|273||style="text-align:left"|[[З чужого поля/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне]]||1
|-
|274||style="text-align:left"|[[З поезій повстанської боротьби]]||1
|-
|275||style="text-align:left"|[[Економічне розуміннє історії]]||1
|-
|276||style="text-align:left"|[[Душогубство в Абей Ґрендж]]||1
|-
|277||style="text-align:left"|[[Драгово]]||1
|-
|278||style="text-align:left"|[[До праці (Борис Грінченко)]]||1
|-
|279||style="text-align:left"|[[До музики]]||1
|-
|280||style="text-align:left"|[[До ефективних суспільств]]||1
|-
|281||style="text-align:left"|[[Дніпро (місто)]]||1
|-
|282||style="text-align:left"|[[Декларація про державний суверенітет України]]||1
|-
|283||style="text-align:left"|[[Девять братів і десята сестриця Галя]]||1
|-
|284||style="text-align:left"|[[Дві руські народности]]||1
|-
|285||style="text-align:left"|[[Дажбог і Жива (легенда)]]||1
|-
|286||style="text-align:left"|[[Гімн Узбекистану]]||1
|-
|287||style="text-align:left"|[[Гомін, гомін по діброві]]||1
|-
|288||style="text-align:left"|[[Глухів]]||1
|-
|289||style="text-align:left"|[[Відьма та інші оповідання]]||1
|-
|290||style="text-align:left"|[[Ви щасливі, пречистії зорі (Леся Українка)]]||1
|-
|291||style="text-align:left"|[[Вечори на хуторі біля Диканьки]]||1
|-
|292||style="text-align:left"|[[Веселе (смт)]]||1
|-
|293||style="text-align:left"|[[Біла Церква]]||1
|-
|294||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання до євреїв]]||1
|-
|295||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге послання св. апостола Павла до коринтян]]||1
|-
|296||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Третя книга Мойсеєва: Левит]]||1
|-
|297||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону]]||1
|-
|298||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів)]]||1
|-
|299||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту]]||1
|-
|300||style="text-align:left"|[[Бондарівна (драма)]]||1
|-
|301||style="text-align:left"|[[Батько зачумлених]]||1
|-
|302||style="text-align:left"|[[Баляди про війну і відбудову]]||1
|-
|303||style="text-align:left"|[[Балин (Дунаєвецький район)]]||1
|-
|304||style="text-align:left"|[[Архіви]]||1
|-
|305||style="text-align:left"|[[Антонівка (Таращанський район)]]||1
|-
|306||style="text-align:left"|[[Іменини]]||1
|-
|307||style="text-align:left"|[[Євангеліє від Матвія]]||1
|-
|308||style="text-align:left"|[[Євангеліє від Івана]]||1
|-
|309||style="text-align:left"|[[Boa Constrictor (1907)]]||1
|-
|310||style="text-align:left"|[[17 хвилин]]||1
|}
[[Категорія:Статистика|Завантаження]]
mlend4xvfdi56j51wd6qdx7qkxntljg
Вікіджерела:Статистика завантажень e-книг/2021-12
4
205411
454515
430082
2022-07-21T18:52:56Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
|назва = [[../|Статистика завантажень e-книг]]
|автор =
|секція = Грудень 2021 року
|попередня = [[../2021-11|Листопад, 2021]]
|наступна = [[../2022-01|Січень, 2022]]
}}
{| class="wikitable sortable" style="text-align:right; width:100%"
|-
!№ з/п!!Е-книга!!Завантажень
|-
|1||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1926/1/61/Про утворення Семенівського району й про розформування Костобобрського і Мамекинського району … поділу Глухівської округи]]||47
|-
|2||style="text-align:left"|[[Русалка Днѣстровая]]||39
|-
|3||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)]]||31
|-
|4||style="text-align:left"|[[Лебідь, щука і рак]]||16
|-
|5||style="text-align:left"|[[Словник польських скорочень]]||15
|-
|6||style="text-align:left"|[[В Вифлеємі новина]]||14
|-
|7||style="text-align:left"|[[Мудра дівчина (українська народна казка)]]||13
|-
|8||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Мойсеєва: Буття]]||13
|-
|9||style="text-align:left"|[[Маруся (Квітка-Основ'яненко)]]||12
|-
|10||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської області»]]||11
|-
|11||style="text-align:left"|[[Молитва за померлих]]||11
|-
|12||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/1]]||10
|-
|13||style="text-align:left"|[[Україна в старовину (Олександр Олесь)]]||9
|-
|14||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Чернівецької області»]]||9
|-
|15||style="text-align:left"|[[Подорож довкола землї в 80 днях]]||9
|-
|16||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/3]]||8
|-
|17||style="text-align:left"|[[Нариси з історії революції на Кубані]]||8
|-
|18||style="text-align:left"|[[Енеїда (1798)]]||8
|-
|19||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/5]]||7
|-
|20||style="text-align:left"|[[Про новітній націоналїзм]]||7
|-
|21||style="text-align:left"|[[Отче наш]]||7
|-
|22||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Друга книга Мойсеєва: Вихід]]||7
|-
|23||style="text-align:left"|[[Чоловік з близною]]||6
|-
|24||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 21.5.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Запорізької області»]]||6
|-
|25||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/20]]||6
|-
|26||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/12]]||6
|-
|27||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/11]]||6
|-
|28||style="text-align:left"|[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Пояснення до „Енеїди“]]||6
|-
|29||style="text-align:left"|[[Символ віри]]||6
|-
|30||style="text-align:left"|[[Закон СРСР від 03.04.1990 № 1409-I]]||6
|-
|31||style="text-align:left"|[[Як будується оповідання]]||5
|-
|32||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/8]]||5
|-
|33||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/2]]||5
|-
|34||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/14]]||5
|-
|35||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/10]]||5
|-
|36||style="text-align:left"|[[Спомини з часів української революції (1917–1921) (Петрів)]]||5
|-
|37||style="text-align:left"|[[Спогади (1861–1907)/3]]||5
|-
|38||style="text-align:left"|[[Смок Беллю]]||5
|-
|39||style="text-align:left"|[[Протокол № 49 засідання Президії ЦК КПРС від 25 січня 1954 року]]||5
|-
|40||style="text-align:left"|[[Помилування Проступника]]||5
|-
|41||style="text-align:left"|[[Первісні люде]]||5
|-
|42||style="text-align:left"|[[Нота міністерства закордонних справ Німеччини Радянському Уряду від 21 червня 1941]]||5
|-
|43||style="text-align:left"|[[На перші гулі]]||5
|-
|44||style="text-align:left"|[[Літературний ярмарок/1929/6/Мина Мазайло]]||5
|-
|45||style="text-align:left"|[[Казка про салдатську душу]]||5
|-
|46||style="text-align:left"|[[Кавказскій плінник]]||5
|-
|47||style="text-align:left"|[[З поезій повстанської боротьби]]||5
|-
|48||style="text-align:left"|[[Віра і громадські справи]]||5
|-
|49||style="text-align:left"|[[Відьма та інші оповідання]]||5
|-
|50||style="text-align:left"|[[Вибрані вірші (Йогансен)]]||5
|-
|51||style="text-align:left"|[[Іван Франко з близька]]||5
|-
|52||style="text-align:left"|[[17 хвилин]]||5
|-
|53||style="text-align:left"|[[Юнацькі серця]]||4
|-
|54||style="text-align:left"|[[Шурган]]||4
|-
|55||style="text-align:left"|[[Украдений син]]||4
|-
|56||style="text-align:left"|[[Требник (1963)]]||4
|-
|57||style="text-align:left"|[[Темненькая нічка]]||4
|-
|58||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/6]]||4
|-
|59||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/4]]||4
|-
|60||style="text-align:left"|[[Твори (Дніпрова Чайка, 1919–1920)/1]]||4
|-
|61||style="text-align:left"|[[Тарас Бульба (Садовський, 1910)/I]]||4
|-
|62||style="text-align:left"|[[Солоні зайці]]||4
|-
|63||style="text-align:left"|[[Рукописні і палєотипні книги Південного Підкарпаття]]||4
|-
|64||style="text-align:left"|[[Робінзон Крузо (1930)]]||4
|-
|65||style="text-align:left"|[[Пожалували — за пізно!..]]||4
|-
|66||style="text-align:left"|[[Поезії (Свідзінський, 1940)]]||4
|-
|67||style="text-align:left"|[[Перемога (Зубенко)]]||4
|-
|68||style="text-align:left"|[[Олеся (1948)]]||4
|-
|69||style="text-align:left"|[[Молодыча боротьба]]||4
|-
|70||style="text-align:left"|[[Молитва до Хреста Господнього]]||4
|-
|71||style="text-align:left"|[[Маруся Орлівна. Бизюківна. Леся]]||4
|-
|72||style="text-align:left"|[[Малороссійскія приказки]]||4
|-
|73||style="text-align:left"|[[Луб'яне решето]]||4
|-
|74||style="text-align:left"|[[Липовець]]||4
|-
|75||style="text-align:left"|[[Кубань (Лісовий)]]||4
|-
|76||style="text-align:left"|[[Ксьондзівські найми]]||4
|-
|77||style="text-align:left"|[[Крилатий рейд]]||4
|-
|78||style="text-align:left"|[[Конституція (Основний Закон) СРСР 1977 р./1988]]||4
|-
|79||style="text-align:left"|[[Княжна Галиця]]||4
|-
|80||style="text-align:left"|[[Зіля королевич]]||4
|-
|81||style="text-align:left"|[[За кавказькими хребтами]]||4
|-
|82||style="text-align:left"|[[Життя Шевченка]]||4
|-
|83||style="text-align:left"|[[Житомирський повіт]]||4
|-
|84||style="text-align:left"|[[Елементарні закони версифікаціі (віршування)]]||4
|-
|85||style="text-align:left"|[[Душогубство в Абей Ґрендж]]||4
|-
|86||style="text-align:left"|[[Довідка Служби безпеки України № 113 «Про діяльність ОУН-УПА» від 30.07.1993]]||4
|-
|87||style="text-align:left"|[[Девять братів і десята сестриця Галя]]||4
|-
|88||style="text-align:left"|[[Дві руські народности]]||4
|-
|89||style="text-align:left"|[[Відтятий палець]]||4
|-
|90||style="text-align:left"|[[Вина і кара]]||4
|-
|91||style="text-align:left"|[[Брусилівська волость]]||4
|-
|92||style="text-align:left"|[[Богопільська волость]]||4
|-
|93||style="text-align:left"|[[Boa Constrictor (1943)]]||4
|-
|94||style="text-align:left"|[[Ясен]]||3
|-
|95||style="text-align:left"|[[Шість Наполєонів]]||3
|-
|96||style="text-align:left"|[[Шкільництво на Кубані]]||3
|-
|97||style="text-align:left"|[[Четвертий Універсал Української Центральної Ради]]||3
|-
|98||style="text-align:left"|[[Цвіте терен, цвіте терен]]||3
|-
|99||style="text-align:left"|[[Хуха-Моховинка (Королів-Старий)]]||3
|-
|100||style="text-align:left"|[[Харків]]||3
|-
|101||style="text-align:left"|[[Український співаник]]||3
|-
|102||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 9.11.1961 «Про перейменування Сталінської області і міста Сталіно»]]||3
|-
|103||style="text-align:left"|[[Указ ПВР СРСР від 04.12.1939 «Про утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей …»]]||3
|-
|104||style="text-align:left"|[[Танцюючі фіґурки]]||3
|-
|105||style="text-align:left"|[[Т. Шевченко й А. Міцкевич]]||3
|-
|106||style="text-align:left"|[[Сторінки минулого (1966)/4]]||3
|-
|107||style="text-align:left"|[[Статут Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка]]||3
|-
|108||style="text-align:left"|[[Стара Україна/1925/3-4/До історії критичного видання „Кобзаря“ Т. Шевченка]]||3
|-
|109||style="text-align:left"|[[Рішення виконкому Вінницької обласної ради від 29.08.1984 №371 «Про класифікацію і мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду …»]]||3
|-
|110||style="text-align:left"|[[Русини а Москалї]]||3
|-
|111||style="text-align:left"|[[Реєстри всього Війська Запорозького після Зборівського договору]]||3
|-
|112||style="text-align:left"|[[Пролог до Комуни (збірка)]]||3
|-
|113||style="text-align:left"|[[Про Правила дорожнього руху (Україна)]]||3
|-
|114||style="text-align:left"|[[Польот над Кавказом]]||3
|-
|115||style="text-align:left"|[[Плавання]]||3
|-
|116||style="text-align:left"|[[Пестра стяжка]]||3
|-
|117||style="text-align:left"|[[Перемивки]]||3
|-
|118||style="text-align:left"|[[Пе-коптьор. Посол від чорного царя. Відьма]]||3
|-
|119||style="text-align:left"|[[Пан писар]]||3
|-
|120||style="text-align:left"|[[Оповідання про Майкла Паркера]]||3
|-
|121||style="text-align:left"|[[Ой весна, весна — днем красна]]||3
|-
|122||style="text-align:left"|[[Озерянка (Баранівський район)]]||3
|-
|123||style="text-align:left"|[[Одинокий вломник на селі]]||3
|-
|124||style="text-align:left"|[[Мотиви українського орнаменту]]||3
|-
|125||style="text-align:left"|[[Мати-коза]]||3
|-
|126||style="text-align:left"|[[Маркіза О… (1903)]]||3
|-
|127||style="text-align:left"|[[Мар'янка]]||3
|-
|128||style="text-align:left"|[[Мамо, іде вже зима (Леся Українка)]]||3
|-
|129||style="text-align:left"|[[Лїтература галицко-руска і М. Шашкевич]]||3
|-
|130||style="text-align:left"|[[Літературний ярмарок/1928/1/Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альцести у Слобожанську Швайцарію]]||3
|-
|131||style="text-align:left"|[[Луб'янка (Синельниківський район)]]||3
|-
|132||style="text-align:left"|[[Лозуватка (Царичанський район)]]||3
|-
|133||style="text-align:left"|[[Левень (1918)]]||3
|-
|134||style="text-align:left"|[[Кроковеє коло]]||3
|-
|135||style="text-align:left"|[[Краснянський район]]||3
|-
|136||style="text-align:left"|[[Костільники]]||3
|-
|137||style="text-align:left"|[[Коротке звідомлення про діяльність Української Академії Наук у Київі за 1919–1924 рр.]]||3
|-
|138||style="text-align:left"|[[Коні не винні (19??)]]||3
|-
|139||style="text-align:left"|[[Конституція України]]||3
|-
|140||style="text-align:left"|[[Конрад Валлєнрод]]||3
|-
|141||style="text-align:left"|[[Коляди і щедрівки (1919)]]||3
|-
|142||style="text-align:left"|[[Козацькі діти]]||3
|-
|143||style="text-align:left"|[[Київський повіт]]||3
|-
|144||style="text-align:left"|[[Звідки взяли ся і що значать назви «Русь» і «Україна»?]]||3
|-
|145||style="text-align:left"|[[Захований клєйнод]]||3
|-
|146||style="text-align:left"|[[За сестрою]]||3
|-
|147||style="text-align:left"|[[За золотоверхий Київ]]||3
|-
|148||style="text-align:left"|[[За Україну]]||3
|-
|149||style="text-align:left"|[[Життя Гая Сергійовича Шайби (збірка)]]||3
|-
|150||style="text-align:left"|[[Енцикліка про христіянське виховання молоді]]||3
|-
|151||style="text-align:left"|[[Добрий вечір тобі, пане Господарю]]||3
|-
|152||style="text-align:left"|[[До сьвіта]]||3
|-
|153||style="text-align:left"|[[До світла (1913)]]||3
|-
|154||style="text-align:left"|[[Дикі лебеді]]||3
|-
|155||style="text-align:left"|[[Дертка (Романівський район)]]||3
|-
|156||style="text-align:left"|[[Галина]]||3
|-
|157||style="text-align:left"|[[Виріб вин]]||3
|-
|158||style="text-align:left"|[[Вертеп (Луцик, 1928)]]||3
|-
|159||style="text-align:left"|[[Величина і будова звіздяного сьвіта]]||3
|-
|160||style="text-align:left"|[[Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту]]||3
|-
|161||style="text-align:left"|[[Байки (1864)]]||3
|-
|162||style="text-align:left"|[[Історичні піснї українського народа]]||3
|-
|163||style="text-align:left"|[[Іменини]]||3
|-
|164||style="text-align:left"|[[Boa Constrictor (1907)]]||3
|-
|165||style="text-align:left"|[[Чому жінки жадають полїтичних прав]]||2
|-
|166||style="text-align:left"|[[Червоне марево (збірка)]]||2
|-
|167||style="text-align:left"|[[Українці Кубані в 1792–1921 роках. Еволюція соціальних ідентичностей]]||2
|-
|168||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»]]||2
|-
|169||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»]]||2
|-
|170||style="text-align:left"|[[Убогий та багатий]]||2
|-
|171||style="text-align:left"|[[Три портрети/Іван Франко/„З вершин і низин“ у Бережанах]]||2
|-
|172||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/9]]||2
|-
|173||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/7]]||2
|-
|174||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/13]]||2
|-
|175||style="text-align:left"|[[Таращанський повіт]]||2
|-
|176||style="text-align:left"|[[Старі хати Харькова]]||2
|-
|177||style="text-align:left"|[[Ставище (смт)]]||2
|-
|178||style="text-align:left"|[[Сонячне (Біляївський район)]]||2
|-
|179||style="text-align:left"|[[Санаторійна зона/I]]||2
|-
|180||style="text-align:left"|[[Самостійна Україна (брошура)]]||2
|-
|181||style="text-align:left"|[[Саливонки]]||2
|-
|182||style="text-align:left"|[[Рішення Борщівської міської ради від 19 серпня 2010 р. №2302]]||2
|-
|183||style="text-align:left"|[[Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі]]||2
|-
|184||style="text-align:left"|[[Пригоди запорожців/В руках ушкалів]]||2
|-
|185||style="text-align:left"|[[Пригоди Тома Сойєра/Розділ дев'ятий ТРАГЕДІЯ НА ЦВИНТАРІ]]||2
|-
|186||style="text-align:left"|[[Паришів]]||2
|-
|187||style="text-align:left"|[[Панасівка (Зборівський район)]]||2
|-
|188||style="text-align:left"|[[Орися (1928)]]||2
|-
|189||style="text-align:left"|[[Ой у степу криниченька]]||2
|-
|190||style="text-align:left"|[[Ніч яка місячна]]||2
|-
|191||style="text-align:left"|[[Новодар]]||2
|-
|192||style="text-align:left"|[[Молитва до Розп'ятого Спаса Ісуса Христа в чудотворній Іконі в Зарваниці]]||2
|-
|193||style="text-align:left"|[[ЛЕУАК/5/Памяти Г. А. Залюбовскаго]]||2
|-
|194||style="text-align:left"|[[Кос Чагил на Ембі]]||2
|-
|195||style="text-align:left"|[[Конституція США]]||2
|-
|196||style="text-align:left"|[[Конституція (Основний Закон) СРСР 1977 р.]]||2
|-
|197||style="text-align:left"|[[Конвенція ООН про права дитини]]||2
|-
|198||style="text-align:left"|[[Кольчуга]]||2
|-
|199||style="text-align:left"|[[Киселівка (Кам'янець-Подільський район)]]||2
|-
|200||style="text-align:left"|[[Здвижка]]||2
|-
|201||style="text-align:left"|[[Залишаюсь українцем]]||2
|-
|202||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1927/1]]||2
|-
|203||style="text-align:left"|[[Етноґрафічний збірник/35/Як відбувають ся коляди у Гуцулів]]||2
|-
|204||style="text-align:left"|[[Етноґрафічний збірник/35]]||2
|-
|205||style="text-align:left"|[[Добропасове]]||2
|-
|206||style="text-align:left"|[[ДСТУ 4163-2003/Терміни та визначення понять]]||2
|-
|207||style="text-align:left"|[[Гупали]]||2
|-
|208||style="text-align:left"|[[Голосъ зъ поводу извѣстной рецензіи „Зори Галицкой, Альбума на годъ 1860.“]]||2
|-
|209||style="text-align:left"|[[Го-го-го коза]]||2
|-
|210||style="text-align:left"|[[Вифлеємські діти]]||2
|-
|211||style="text-align:left"|[[Архіви]]||2
|-
|212||style="text-align:left"|[[Артемівська округа]]||2
|-
|213||style="text-align:left"|[[Історія України-Русі (Аркас, 1912)/II]]||2
|-
|214||style="text-align:left"|[[„Нова Зоря“ і ідеольоґія гетьманців]]||1
|-
|215||style="text-align:left"|[[Що за радість]]||1
|-
|216||style="text-align:left"|[[Черняхів (Кагарлицький район)]]||1
|-
|217||style="text-align:left"|[[Червоний шлях/1929]]||1
|-
|218||style="text-align:left"|[[Червоне марево (збірка)/«Хай Бог розсудить їх»]]||1
|-
|219||style="text-align:left"|[[Чаньків]]||1
|-
|220||style="text-align:left"|[[Цибулеве]]||1
|-
|221||style="text-align:left"|[[Цап та баран]]||1
|-
|222||style="text-align:left"|[[Хитрий заєць]]||1
|-
|223||style="text-align:left"|[[Хиба ревуть воли, јак јасла повні?]]||1
|-
|224||style="text-align:left"|[[Феневичі]]||1
|-
|225||style="text-align:left"|[[Українське мистецтво (Вступ до історії)]]||1
|-
|226||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 9.10.1945 «Про утворення Дніпровського, Сталінського та … міських районів у місті Дніпродзержинськ …»]]||1
|-
|227||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради УРСР від 11.8.1948 «Про скасування районного поділу в місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області»]]||1
|-
|228||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19.02.1954 «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР»]]||1
|-
|229||style="text-align:left"|[[Указ Президії Верховної Ради СРСР від 04.12.1939 «Про розмежування областей між Українською РСР і Білоруською РСР»]]||1
|-
|230||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 9.3.1945 «Про ліквідацію Смідович-Дорфської сільської Ради, Покровського району, Дніпропетровської області»]]||1
|-
|231||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 25.3.1946 «Про утворення в складі Дніпропетровської області Лихівського й Ново-Покровського районів і про …»]]||1
|-
|232||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 25.3.1946 «Про перенесення районного центру Чкаловського району, … з села Чкалове в місто Нікополь і …»]]||1
|-
|233||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 23.11.1945 «Про затвердження складу Окружних по виборах до Ради Національностей виборчих комісій від УРСР»]]||1
|-
|234||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 14.9.1950 «Про включення хутора Червоного в міську смугу міста Синельникове Синельниківського району …»]]||1
|-
|235||style="text-align:left"|[[Указ Президії ВР УРСР від 12.5.1941 «Про утворення Кам'янської сільської Ради в складі Солонянського району, Дніпропетровської області»]]||1
|-
|236||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 7.9.1946 «Про збереження … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей»]]||1
|-
|237||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 19.7.1949 «Про ліквідацію Ново-Вітебської сільради і перенесення центру Ново-Ковенської сільради, Софіївського району, …»]]||1
|-
|238||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 17.4.1948 «Про ліквідацію Веселівської …, Синельниківського району, і Ново-Семенівської …, Апостолівського району, …»]]||1
|-
|239||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 16.3.1945 «Про зміни адмін.-тер. поділу Апостолівського, Криворізького, Софіївського, Сталінського та Чкаловського районів…»]]||1
|-
|240||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 15.8.1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»]]||1
|-
|241||style="text-align:left"|[[Указ ПВР УРСР від 15.11.1948 «Про включення села Шишківки до складу Іванівської сільської Ради, Сталінського району, Дніпропетровської …»]]||1
|-
|242||style="text-align:left"|[[Троє братів і песиголовець]]||1
|-
|243||style="text-align:left"|[[Теогонія]]||1
|-
|244||style="text-align:left"|[[Телесик]]||1
|-
|245||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/6/Терен у нозі]]||1
|-
|246||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/5/Сойчине крило]]||1
|-
|247||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/19]]||1
|-
|248||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)/17]]||1
|-
|249||style="text-align:left"|[[Твори (Франко, 1956–1962)]]||1
|-
|250||style="text-align:left"|[[Стрільники (Шаргородський район)]]||1
|-
|251||style="text-align:left"|[[Стара Басань]]||1
|-
|252||style="text-align:left"|[[Сестра-жалібниця/Сестра-жалібниця]]||1
|-
|253||style="text-align:left"|[[Селянський одяг на Поділлю]]||1
|-
|254||style="text-align:left"|[[Селянська духова сушарня]]||1
|-
|255||style="text-align:left"|[[Сборник летописей/Дневникъ похода противъ козаковъ запорожскихъ]]||1
|-
|256||style="text-align:left"|[[Рішення Чортківської міської ради від 31.01.2014 №47 «Про присвоєння центральній площі міста Чорткова назви «Площа Героїв Євромайдану»]]||1
|-
|257||style="text-align:left"|[[Розум та щастя]]||1
|-
|258||style="text-align:left"|[[Райки (Старокостянтинівський район)]]||1
|-
|259||style="text-align:left"|[[Радомисльський повіт]]||1
|-
|260||style="text-align:left"|[[Псалми Давидови (1860)]]||1
|-
|261||style="text-align:left"|[[Про сімох братів гайворонів і їхню сестру]]||1
|-
|262||style="text-align:left"|[[Про майстра Іванка]]||1
|-
|263||style="text-align:left"|[[Про злидні]]||1
|-
|264||style="text-align:left"|[[Про вірного товариша]]||1
|-
|265||style="text-align:left"|[[Пригоди Тома Сойєра/Розділ двадцять третій ПОРЯТУНОК МЕФА ПОТТЕРА]]||1
|-
|266||style="text-align:left"|[[Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту]]||1
|-
|267||style="text-align:left"|[[Погребищенський район]]||1
|-
|268||style="text-align:left"|[[Плисківський район (Вінницька область)]]||1
|-
|269||style="text-align:left"|[[Пливе кача по Тисині]]||1
|-
|270||style="text-align:left"|[[Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Петра Порошенка]]||1
|-
|271||style="text-align:left"|[[Ох!]]||1
|-
|272||style="text-align:left"|[[Осетинські казки]]||1
|-
|273||style="text-align:left"|[[Орнамент і Злочин]]||1
|-
|274||style="text-align:left"|[[Орися]]||1
|-
|275||style="text-align:left"|[[Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина]]||1
|-
|276||style="text-align:left"|[[Навколо світу за вісімдесят днів]]||1
|-
|277||style="text-align:left"|[[Молитви до Пресвятої Богоматері]]||1
|-
|278||style="text-align:left"|[[Могилівський повіт]]||1
|-
|279||style="text-align:left"|[[Листи съ хутора (1861)]]||1
|-
|280||style="text-align:left"|[[Кіевская старина/1887/17/Универсалъ гетмана Скоропадскаго о переводѣ „книгъ правнихъ“ на малорусскій языкъ]]||1
|-
|281||style="text-align:left"|[[Ківшовата]]||1
|-
|282||style="text-align:left"|[[Кубань у кривому дзеркалі]]||1
|-
|283||style="text-align:left"|[[Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод]]||1
|-
|284||style="text-align:left"|[[Коза-дереза]]||1
|-
|285||style="text-align:left"|[[Кобиляча голова]]||1
|-
|286||style="text-align:left"|[[Княженко (1917)]]||1
|-
|287||style="text-align:left"|[[Карачківці]]||1
|-
|288||style="text-align:left"|[[Камена]]||1
|-
|289||style="text-align:left"|[[Збірник праць Біологічного Інституту/1/Біологічний Інститут Української Академії Наук]]||1
|-
|290||style="text-align:left"|[[Зборівський договір]]||1
|-
|291||style="text-align:left"|[[Зарізяка (1924)]]||1
|-
|292||style="text-align:left"|[[Записки НТШ/123-124/Дневник Орлика]]||1
|-
|293||style="text-align:left"|[[За українську справу]]||1
|-
|294||style="text-align:left"|[[ЗУРРСУУ/1924/1/52/Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі]]||1
|-
|295||style="text-align:left"|[[ЗМОМПК/4/Малоросійські пісні в ст. Новомінській, Єйського повіту, Кубанської області/Засвистали казаченьки в поход з полуночі]]||1
|-
|296||style="text-align:left"|[[ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]||1
|-
|297||style="text-align:left"|[[Енеїда (1798)/I]]||1
|-
|298||style="text-align:left"|[[Діячі украінського фольклору]]||1
|-
|299||style="text-align:left"|[[Дума про Самійла Кішку]]||1
|-
|300||style="text-align:left"|[[Дезертир (Не цареві мостивому)]]||1
|-
|301||style="text-align:left"|[[ДСТУ 4512:2006]]||1
|-
|302||style="text-align:left"|[[Гуринівка (Золочівський район)]]||1
|-
|303||style="text-align:left"|[[Грицю, Грицю, до роботи]]||1
|-
|304||style="text-align:left"|[[Воля (часопис)/1920/4/9/В справі українсько-жидівських відносин]]||1
|-
|305||style="text-align:left"|[[Великі Низгірці]]||1
|-
|306||style="text-align:left"|[[Ведмеді]]||1
|-
|307||style="text-align:left"|[[Борці за правду (1947)/XV]]||1
|-
|308||style="text-align:left"|[[Бородянка]]||1
|-
|309||style="text-align:left"|[[Батько зачумлених]]||1
|-
|310||style="text-align:left"|[[Бакумівка (Семенівський район)]]||1
|-
|311||style="text-align:left"|[[Автобіографія (Драгоманов)]]||1
|-
|312||style="text-align:left"|[[Інститутка (1929)]]||1
|-
|313||style="text-align:left"|[[Іван-побиван]]||1
|-
|314||style="text-align:left"|[[Єдина неділима совітська Росія?]]||1
|}
[[Категорія:Статистика|Завантаження]]
gig6luvqoff95ryp5eued1ztoa7h51u
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/7
250
211047
454584
444061
2022-07-22T03:01:10Z
Kammerer55
11758
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>широкі простори були вкриті тільки самою травою. Це були славні українські {{sp|степи}}. На весну степи зеленіли і вкривались різнобарвними квітками. Під подувом вітру трави хвилювали, як те широке море. Пізніше серед літньої спеки вони жовкли й висихали. Ніколи плуг не переходив цих степових земель; ніхто трави не косив, ані не збирав. Природа жила тільки сама для себе.
Серед степів та по лісах над річками було багато всякого звіря. Жили тут колись тури з породи диких волів, зубри — буйволи, вкриті вовною, ведмеді, коні, олені, степові кози, дикі кабани; на річках гніздилися бобри. Ловці, що заходили в ці сторони, за короткий час збирали велику силу шкури й футер. З мяса брали тільки кращі частини, решту кидали псам або залишали вовкам. Птахів було така сила, що на весну хлопці набирали повні човни яєць качок, гусей, журавлів, лебедів, а й пізніше ловили цілі комори молодих птиць. Орлят брали до кліток задля їх пер, що були потрібні до стріл. У старих деревах, дупластих від старости, роїлися бджоли; їх мед був дуже смачний і запашний. В річках і озерах було повно риби; часом у одну сітку ловили по дві тисячі риб, найменші з них були завдовжки на стопу.
{{c|'''Татари.'''}}
Та хоч Запорожжя було таке багате на всяке добро, мало хто відважувався заходити туди, бо життя було небезпечне від татар, що кочували в степах. Татари це був напівдикий нарід, що прийшов до нас із Азії. Вони були низького росту, мали широкі плечі, велику голову. Їх лице було<noinclude></noinclude>
b842tg0ohr3ksbkl4bbswq0fxbp1wco
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/8
250
213026
454585
452413
2022-07-22T03:04:44Z
Kammerer55
11758
оформлення
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>широке з виставними кістьми (вилицями), з рідким заростом, ніс плескатий, очі малі та скісні. Їх оселі були на півострові Криму. Вони не любили хліборобства, не сіяли збіжжя; все їх майно це були великі стада коней та овець. Живилися найбільше мясом і молоком. Улюблений їх напиток був кумис — квасне кобиляче молоко. Татари були добрі вершники й гарно стріляли з луків. Татарський хлопець змалку вчився їздити на коні та стріляти з лука. Нераз не діставав їсти ввесь день і мусів сам добувати собі поживу на ловах. Татари не любили спокійного життя, радо йшли на війну шукати добичі на Україні.
Татарське військо виходило в похід найрадше весною, як українські степи повкривалися травою. Перед військом татари висилали на всі боки шпигунів, щоб дізнатися, де можна знайти найбільшу добич. Татарське військо переправлялося на долішньому Дніпрі, кожний татарин роздягався, до хвоста свойого коня привязував вязку тростини і клав на ній сідло, зброю й одяг, щоб не змок, а сам плив — одною рукою веслував, другою держався кінської гриви. Головні дороги, що ними татари ходили в похід були: Чорний Шлях між Дніпром і Богом, Кучманський — між Богом і Дністром, Покутський або Золотий — між Дністром і Прутом, Муравський — по лівому боці Дніпра.
Татарські відділи або загони йшли балками й ярами, щоб українці їх було не доглянули; вночі не розпалювали вогнів, на всі боки розсилали стежіїв. Як уже були всередині краю, ділилися на три частини. Головний відділ або кіш був у воєнній готовости й ішов на ворога. Битву татари вели {{hws|та|таким}}<noinclude></noinclude>
iwkh63a67aqrr5lsyu22i9u6t2iwj1r
454600
454585
2022-07-22T06:13:15Z
Madvin
217
Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Kammerer55|Kammerer55]] ([[User talk:Kammerer55|обговорення]]) до зробленого [[User:Madvin|Madvin]]
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>широке з виставними кістьми (вилицями), з рідким заростом, ніс плескатий, очі малі та скісні. Їх оселі були на півострові Криму. Вони не любили хліборобства, не сіяли збіжжя; все їх майно це були великі стада коней та овець. Живилися найбільше мясом і молоком. Улюблений їх напиток був кумис — квасне кобиляче молоко. Татари були добрі вершники й гарно стріляли з луків. Татарський хлопець змалку вчився їздити на коні та стріляти з лука. Нераз не діставав їсти ввесь день і мусів сам добувати собі поживу на ловах. Татари не любили спокійного життя, радо йшли на війну шукати добичі на Україні.
Татарське військо виходило в похід найрадше весною, як українські степи повкривалися травою. Перед військом татари висилали на всі боки шпигунів, щоб дізнатися, де можна знайти найбільшу добич. Татарське військо переправлялося на долішньому Дніпрі, кожний татарин роздягався, до хвоста свойого коня привязував вязку тростини і клав на ній сідло, зброю й одяг, щоб не змок, а сам плив — одною рукою веслував, другою держався кінської гриви. Головні дороги, що ними татари ходили в похід були: Чорний Шлях між Дніпром і Богом, Кучманський — між Богом і Дністром, Покутський або Золотий — між Дністром і Прутом, Муравський — по лівому боці Дніпра.
Татарські відділи або загони йшли балками й ярами, щоб українці їх було не доглянули; вночі не розпалювали вогнів, на всі боки розсилали стежіїв. Як уже були всередині краю, ділилися на три частини. Головний відділ або кіш був у воєнній готовости й ішов на ворога. Битву татари вели та-<noinclude></noinclude>
5i919al8hjbrz286idha6k5ynktxyko
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/9
250
213084
454586
452415
2022-07-22T03:06:44Z
Kammerer55
11758
оформлення
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{hwe|ким|таким}} чином, що ставали в дуже широку лінію і старалися обійти противника з боків та ззаду. Але боролися тільки з меншими відділами, бо не мали иншої зброї, тільки шаблі й луки. Два менші загони пускалися на боки за добиччю.
Горе тому селу, на яке напали татари! Вони окружали його з чотирьох сторін і підпалювали крайні хати, щоб викликати переполох між мешканцями. Потім кидалися на вулиці й починали грабіж та розбій. Забирали коні, корови, вівці й виганяли за село. З хат виносили харчі, муку, убрання, постіль, усе, що попадало в руки, і клали на коні. Хто боронився, того вбивали; хто був безпомічний, того брали в полон або ясир. Куди перейшли татари, там залишались тільки згарища, порожні хати, кров і тіла повбиваних.
{{c|'''Татарська неволя.'''}}
Полонених людей татари вели до свого коша. Кожний татарин мав при сідлі кілька шнурів, арканів, ними вязав нещасних невольників. Потім обвантажений добиччю татарський табор поволі вертався до дому. Бранці мусіли всю дорогу йти пішки. Гаряче степове сонце палило їм голови, спрага стягала уста, голод і труд томив усе тіло{{errata||.}} Ішли босі, ледви повдягані, спотикаючися, роздираючи собі ноги об колюче терня. Йшли старі діди й здорові чоловіки, жінки й діти; йшли сумні, пригноблені, втираючи сльози, важко ридаючи. Кожний мав якусь утрату: одному вбили батька, другому дитину забрали, иншому вся родина пропала. Татари вели всіх бранців до Криму. В татарських містах Бахчисараю, Кафі й инших були великі {{hws|тор|торговиці}}<noinclude></noinclude>
2428b6tbxwx3z05587k6hnkm1uoyhxm
454599
454586
2022-07-22T06:13:10Z
Madvin
217
Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Kammerer55|Kammerer55]] ([[User talk:Kammerer55|обговорення]]) до зробленого [[User:Madvin|Madvin]]
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>ким чином, що ставали в дуже широку лінію і старалися обійти противника з боків та ззаду. Але боролися тільки з меншими відділами, бо не мали иншої зброї, тільки шаблі й луки. Два менші загони пускалися на боки за добиччю.
Горе тому селу, на яке напали татари! Вони окружали його з чотирьох сторін і підпалювали крайні хати, щоб викликати переполох між мешканцями. Потім кидалися на вулиці й починали грабіж та розбій. Забирали коні, корови, вівці й виганяли за село. З хат виносили харчі, муку, убрання, постіль, усе, що попадало в руки, і клали на коні. Хто боронився, того вбивали; хто був безпомічний, того брали в полон або ясир. Куди перейшли татари, там залишались тільки згарища, порожні хати, кров і тіла повбиваних.
{{c|'''Татарська неволя.'''}}
Полонених людей татари вели до свого коша. Кожний татарин мав при сідлі кілька шнурів, арканів, ними вязав нещасних невольників. Потім обвантажений добиччю татарський табор поволі вертався до дому. Бранці мусіли всю дорогу йти пішки. Гаряче степове сонце палило їм голови, спрага стягала уста, голод і труд томив усе тіло{{errata||.}} Ішли босі, ледви повдягані, спотикаючися, роздираючи собі ноги об колюче терня. Йшли старі діди й здорові чоловіки, жінки й діти; йшли сумні, пригноблені, втираючи сльози, важко ридаючи. Кожний мав якусь утрату: одному вбили батька, другому дитину забрали, иншому вся родина пропала. Татари вели всіх бранців до Криму. В татарських містах Бахчисараю, Кафі й инших були великі тор-<noinclude></noinclude>
5oz1579zb3l7a39dfqk7utp0hcu4xc8
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/10
250
213085
454587
452414
2022-07-22T03:07:24Z
Kammerer55
11758
оформлення
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{hwe|говиці|торговиці}}, де продавали невольників. Нещасливі люди стояли там рядами й чекали своєї долі. Купці з різних далеких сторін, найбільш турки й араби, приходили й оглядали їх, як тепер на торзі оглядають худобу. Одні купували сильних, здорових чоловіків, инші брали жінки, ще инші вибирали собі діти. Купець платив татаринові плату, яку він хотів, і забирав зі собою невольників. Ні на що не зважали турки: видирали дитину з рук матері, ділили брата від сестри, чоловіка від жінки. Серед плачу й ридання пращалися бездольні люди, — звичайно на віки.
{{c|'''Козаки.'''}}
Оттак життя по степах було дуже небезпечне. В кожну хвилину можна було попасти в руки татарам. Але хоч тяжко було тут жити, то проте знаходилися сміливі люди по містах та селах, збиралися разом, вибирали собі старшого й на конях зі зброєю в руках подавалися на Запорожжя. Там стріляли звіря, ловили дикі коні, рибалкували по річках і потім з мясом, рибою, шкірою і зловленими звірятами верталися додому. Декотрі шукали собі захисного місця, у степах ставили хати та розводили господарство: годували худобу, закладали пасіки, потрохи орали степи й сіяли збіжжя. Такі люди були все в небезпеці. Татарам такі українські поселенці були сіллю в оці, й вони і старалися їх знищити. Але наші люди хоробро боронилися від ворогів, а то нераз і самі ходили на татарські села, билися з татарами, забирали їм худобу й коні та нищили їх оселі. Тих сміливих людей, що йшли промишляти в степи й воювали з татарами, називали {{sp|козаками}}.{{nop}}<noinclude></noinclude>
9mge2aiaf9ra4kt0py0oij3kufoj1t4
454598
454587
2022-07-22T06:13:03Z
Madvin
217
Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Kammerer55|Kammerer55]] ([[User talk:Kammerer55|обговорення]]) до зробленого [[User:Madvin|Madvin]]
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>говиці, де продавали невольників. Нещасливі люди стояли там рядами й чекали своєї долі. Купці з різних далеких сторін, найбільш турки й араби, приходили й оглядали їх, як тепер на торзі оглядають худобу. Одні купували сильних, здорових чоловіків, инші брали жінки, ще инші вибирали собі діти. Купець платив татаринові плату, яку він хотів, і забирав зі собою невольників. Ні на що не зважали турки: видирали дитину з рук матері, ділили брата від сестри, чоловіка від жінки. Серед плачу й ридання пращалися бездольні люди, — звичайно на віки.
{{c|'''Козаки.'''}}
Оттак життя по степах було дуже небезпечне. В кожну хвилину можна було попасти в руки татарам. Але хоч тяжко було тут жити, то проте знаходилися сміливі люди по містах та селах, збиралися разом, вибирали собі старшого й на конях зі зброєю в руках подавалися на Запорожжя. Там стріляли звіря, ловили дикі коні, рибалкували по річках і потім з мясом, рибою, шкірою і зловленими звірятами верталися додому. Декотрі шукали собі захисного місця, у степах ставили хати та розводили господарство: годували худобу, закладали пасіки, потрохи орали степи й сіяли збіжжя. Такі люди були все в небезпеці. Татарам такі українські поселенці були сіллю в оці, й вони і старалися їх знищити. Але наші люди хоробро боронилися від ворогів, а то нераз і самі ходили на татарські села, билися з татарами, забирали їм худобу й коні та нищили їх оселі. Тих сміливих людей, що йшли промишляти в степи й воювали з татарами, називали {{sp|козаками}}.{{nop}}<noinclude></noinclude>
37l9w8ejb7psu4e2pndrr8xhf96560o
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/11
250
213107
454588
452416
2022-07-22T03:08:11Z
Kammerer55
11758
оформлення
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>Козак — слово татарське, значить: юнак, молодець. Від того, що козаки жили на Запорожжі або Низу, їх називали запорожцями або низовими козаками. Перші згадки про козаків маємо коло 1500. р.
{{c|'''Запорозька Січ.'''}}
Зпочатку козаки се були самі міщани й селяни. Але згодом до них почали прилучатися бідніші шляхтичі, а далі йшли на Запорожжя й могутні пани, що шукали небезпек і хотіли навчитися хоробрости й витривалости.
Серед козаків був на Запорожжі і князь [[w:Дмитро Вишневецький|Дмитро Вишневецький]]. Це був чоловік багатий, мав на Волині біля Вишнівця декілька сіл, але покинув своє майно й пішов козакувати. Козаки не мали тоді постійної оселі й переходили з місця на місце, і раз тут, раз де инде нападали на татар. Вишневецький був досвідний воївник, бачив, що така боротьба не дуже шкодить татарам, і що, щоб справді перемогти орду, до того треба мати добре військо й хочби одну твердиню до оборони в часі татарського нападу. Вишневецький зібрав найсміливіших козаків, дав їм добру зброю й подався з ними на остров Малу Хортицю.
Це був невеличкий острівець, але високий, скелистий, добрий до оборони. В найвищій частині острова, над самим берегом, князь Дмитро визначив місце на твердиню. Козаки повикопували кругом глибокі рови й землю з них повикидали на вали, на кілька метрів заввишки. На валах били частокіл, клали деревяні зруби й уставляли помости під гармати. Вихід зробили лише один, {{hws|широ|широкий}}<noinclude></noinclude>
60pqd30afhar4159d94a23mz04pkwdv
454596
454588
2022-07-22T06:12:11Z
Madvin
217
Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Kammerer55|Kammerer55]] ([[User talk:Kammerer55|обговорення]]) до зробленого [[User:Madvin|Madvin]]
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>Козак — слово татарське, значить: юнак, молодець. Від того, що козаки жили на Запорожжі або Низу, їх називали запорожцями або низовими козаками. Перші згадки про козаків маємо коло 1500. р.
{{c|'''Запорозька Січ.'''}}
Зпочатку козаки се були самі міщани й селяни. Але згодом до них почали прилучатися бідніші шляхтичі, а далі йшли на Запорожжя й могутні пани, що шукали небезпек і хотіли навчитися хоробрости й витривалости.
Серед козаків був на Запорожжі і князь [[w:Дмитро Вишневецький|Дмитро Вишневецький]]. Це був чоловік багатий, мав на Волині біля Вишнівця декілька сіл, але покинув своє майно й пішов козакувати. Козаки не мали тоді постійної оселі й переходили з місця на місце, і раз тут, раз де инде нападали на татар. Вишневецький був досвідний воївник, бачив, що така боротьба не дуже шкодить татарам, і що, щоб справді перемогти орду, до того треба мати добре військо й хочби одну твердиню до оборони в часі татарського нападу. Вишневецький зібрав найсміливіших козаків, дав їм добру зброю й подався з ними на остров Малу Хортицю.
Це був невеличкий острівець, але високий, скелистий, добрий до оборони. В найвищій частині острова, над самим берегом, князь Дмитро визначив місце на твердиню. Козаки повикопували кругом глибокі рови й землю з них повикидали на вали, на кілька метрів заввишки. На валах били частокіл, клали деревяні зруби й уставляли помости під гармати. Вихід зробили лише один, широ-<noinclude></noinclude>
dgi5cinanp5vwhbwagjcutcuz7zhs3b
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/12
250
213108
454589
452335
2022-07-22T03:08:58Z
Kammerer55
11758
/* Схвалена */ оформлення
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>{{hwe|кий|широкий}}, для переїзду. Замикали його кріпкими оборонними воротами з дерева, через рів перекидали зводний міст, що підносився ланцюгами вгору. Між валами краєм стояли курені. Курінь, це була козацька хата; ставили її з дерева, а зверхи накривали очеретом або й звірячими шкірами, яких
[[File:Dmytro Vyshnevetsky (Baida).png|thumb|left|upright=2|{{c|Кн. Дмитро Вишневецький.}}]]<noinclude></noinclude>
e2yz78n3u1bbh70e4jordmp49lvuffj
454597
454589
2022-07-22T06:12:49Z
Madvin
217
Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Kammerer55|Kammerer55]] ([[User talk:Kammerer55|обговорення]]) до зробленого [[User:Madvin|Madvin]]
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>кий, для переїзду. Замикали його кріпкими оборонними воротами з дерева, через рів перекидали зводний міст, що підносився ланцюгами вгору. Між валами краєм стояли курені. Курінь, це була козацька хата; ставили її з дерева, а зверхи накривали очеретом або й звірячими шкірами, яких
[[File:Dmytro Vyshnevetsky (Baida).png|thumb|left|upright=2|{{c|Кн. Дмитро Вишневецький.}}]]<noinclude></noinclude>
lpkv14fpewtx49o0dua9o4a4f5s6zzn
Хроніка Гречок
0
214965
454536
453439
2022-07-21T19:22:21Z
Leh Palych
5381
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = Хроніка Гречок
| автор = Володимир Леонтович
| рік = 1931
| обкладинка = Володимир Леонтович. Хроніка Гречок. 1931.pdf
| сторінка_обкладинки = 9
| місто = Львів
| видавець = Червона калина
| примітки =
}}
<pages index="Володимир Леонтович. Хроніка Гречок. 1931.pdf" include=7 />
{{page break|border-style=solid|label=}}
<pages index="Володимир Леонтович. Хроніка Гречок. 1931.pdf" include=9 />
{{page break|border-style=solid|label=}}
<section begin="зміст" />
{{Додатковий зміст|заголовок=|коментар=|
:[[/I|I. Заповіт і смерть пана Івана Гречки]]
:[[/II/|II. Хазяйнування пана Андрія]]
:[[/III/|III. Гості та діти пана Андрія]]
:[[/IV/|IV. Як пані Шпачиха позичала в пана Андрія гроші]]
:[[/V/|V. Максим Гречка, лихо та смерть пана Андрія]]
:[[/VI/|VI. Конець роду Гречок]]
}}
<section end="зміст" />
{{PD-auto
|країна=PL
|рік-публікації=1931
|рік-смерті=1933
}}
9t4ntvq6jmopccj7lt8htxn4m6eji5r
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/70
250
215413
454354
454289
2022-07-21T12:06:05Z
Erik tavr
7610
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>лею, — Ничай хопив сам прапор у свої руки і в першім ряді боровся з поляками. На його очах погиб його рідний брат. Поляки зайшли козаків із другого боку, конечно хотіли взяти полковника живим у неволю. Та Ничай, хоч ранений, не давався, рубав шаблею кругом себе, так, що гори ворожих трупів покрили вулицю. Нарешті його поцілили з рушниці, і славний лицар упав мертвий із коня.
{{c|'''Битва під Берестечком і Батогом.'''}}
Богдан Хмельницький вирушив тоді з запорозьким військом і з татарами на поляків. На західній гряниці Волині під Берестечком козаки стали табором і окопалися валами. Почалася битва 20. червня 1651. р. спершу на гармати, потім козаки пішли на герць. Битва йшла добре, і запорозьке військо було веселе і вдоволене.
Але нараз прийшла несподівана зміна. Татарський хан, що стояв милю далі, запросив гетьмана до себе. Хмельницький поїхав із ґенеральним писарем Виговським і з малим відділом козаків. У козацькім таборі чекали нетерпляче його повороту. Але прийшов вечір, і гетьман не вернувся до табору. Прийшов і ранок другого дня, гетьмана не було, прийшов знову вечір, — таксамо. В козацькім таборі занепокоїлися, й полковник Богун, що за той час був наказним гетьманом, себто заступником Хмельницького, вислав козаків шукати гетьмана. І тоді дізналися страшної річі: хана перекупили поляки, він зрадив козаків, захопив гетьмана й повіз із собою десь у степи, а татарам казав уступати з поля битви за собою!{{nop}}<noinclude></noinclude>
7msjcah50jgu66hudyuhepg4pz9vp9c
454609
454354
2022-07-22T06:31:04Z
Madvin
217
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>лею, — Ничай хопив сам прапор у свої руки і в першім ряді боровся з поляками. На його очах погиб його рідний брат. Поляки зайшли козаків із другого боку, конечно хотіли взяти полковника живим у неволю. Та Ничай, хоч ранений, не давався, рубав шаблею кругом себе, так, що гори ворожих трупів покрили вулицю. Нарешті його поцілили з рушниці, і славний лицар упав мертвий із коня.
{{c|'''Битва під Берестечком і Батогом.'''}}
Богдан Хмельницький вирушив тоді з запорозьким військом і з татарами на поляків. На західній гряниці Волині під Берестечком козаки стали табором і окопалися валами. Почалася битва 20. червня 1651. р. спершу на гармати, потім козаки пішли на герць. Битва йшла добре, і запорозьке військо було веселе і вдоволене.
Але нараз прийшла несподівана зміна. Татарський хан, що стояв милю далі, запросив гетьмана до себе. Хмельницький поїхав із ґенеральним писарем Виговським і з малим відділом козаків. У козацькім таборі чекали нетерпляче його повороту. Але прийшов вечір, і гетьман не вернувся до табору. Прийшов і ранок другого дня, гетьмана не було, прийшов знову вечір, — таксамо. В козацькім таборі занепокоїлися, й полковник Богун, що за той час був наказним гетьманом, себто заступником Хмельницького, вислав козаків шукати гетьмана. І тоді дізналися страшної річі: хана перекупили поляки, він зрадив козаків, захопив гетьмана й повіз із собою десь у степи, а татарам казав уступати з поля битви за собою!{{nop}}<noinclude></noinclude>
8di3q8pp3iodqojef0vxvsl1h5thmho
Архів:ДАЧкО/845/1/1
116
215415
454376
454291
2022-07-21T14:23:20Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга для запису пересильних сум Лисянської міщанської управи
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 1. 1909 год. Книга на записку пересылочных сумм Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 1. 1909 год. Книга на записку пересылочных сумм Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
ib3uxmrrp2b2wbfgdgvbgsrk5hv8m7k
Архів:ДАЧкО/845/1/2
116
215416
454379
454292
2022-07-21T14:24:48Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Окладна книга про податок з нерухомого майна містечка Лисянка
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 2. 1909 год. Окладная книга о налоге с недвижимых имуществ местечка Лысянка.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 2. 1909 год. Окладная книга о налоге с недвижимых имуществ местечка Лысянка.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
anbjd06ot8ptvl8ib1iguciava2ma0r
Архів:ДАЧкО/845/1/3
116
215417
454380
454293
2022-07-21T14:24:59Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість про податок з нерухомого майна містечка Лисянка
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 3. 1909. Раскладочная ведомость о налоге с недвижимых имуществ местечка Лысянка.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 3. 1909. Раскладочная ведомость о налоге с недвижимых имуществ местечка Лысянка.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
7bqqi3u4gjqnegam7u4apr3vs7gcmb6
Архів:ДАЧкО/845/1/4
116
215418
454382
454294
2022-07-21T14:25:10Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга запису приходу та видатків суспільних сум
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 4. 1909 год. Книга записи прихода и расхода общественніх сумм.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 4. 1909 год. Книга записи прихода и расхода общественніх сумм.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
tll5khryp1rzdszrqkx2oo43x4d7fbk
Архів:ДАЧкО/845/1/5
116
215419
454385
454295
2022-07-21T14:25:20Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Податний зошит суспільних зборів Лисянської міщанської управи
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 5. 1909 год. Податная тетрадь по общественному сбору Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 5. 1909 год. Податная тетрадь по общественному сбору Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
ai3hmb2fxwdrlq3mlcqln3vw0k85p0e
Архів:ДАЧкО/845/1/6
116
215421
454386
454297
2022-07-21T14:25:28Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість грошових зборів на суспільні потреби Лисянської міщанської управи
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 6. 1909 год. Раскладка денежных сборов на общественные надобности Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 6. 1909 год. Раскладка денежных сборов на общественные надобности Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
64y9lwob1a7u6g068dmty1vtsdcwo4c
Архів:ДАЧкО/845/1/7
116
215422
454387
454298
2022-07-21T14:25:36Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість суспільного податку Лисянської міщанської управи
| рік = 1910
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 7. 1910 год. Раскладка общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 7. 1910 год. Раскладка общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
mp0lpho8329uensmrd225dgylkfcltg
Архів:ДАЧкО/845/1/8
116
215423
454388
454299
2022-07-21T14:25:47Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга приходу та видатків пересильних сум Лисянської міщанської управи
| рік = 1914
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 8. 1914 год. Прихода-расходная книга пересылочных сумм Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 8. 1914 год. Прихода-расходная книга пересылочных сумм Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
t4hu1f9lav5mxota2eecvyrcaktq8gj
Архів:ДАЧкО/845/1/10
116
215424
454389
454300
2022-07-21T14:25:57Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга запису приходу та видатків суспільних сум Лисянської міщанської управи
| рік = 1914
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 10. 1914 год. Приходо-расходная книга общественных сумм Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 10. 1914 год. Приходо-расходная книга общественных сумм Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
su98001pqn2pa3axpitevfdcj6f1d69
Архів:ДАЧкО/845/1/11
116
215425
454390
454301
2022-07-21T14:26:08Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Податний зошит суспільного збору Лисянської міщанської управи
| рік = 1914
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 11. 1914 год. Податная тетрадь общественого сбора Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 11. 1914 год. Податная тетрадь общественого сбора Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
gxjcq35mm0hhd7kcxxfrft4xe7z3j2n
Архів:ДАЧкО/845/1/12
116
215426
454391
454302
2022-07-21T14:26:19Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість суспільного збору Лисянської міщанської управи
| рік = 1914
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 12. 1914 год. Раскладка общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 12. 1914 год. Раскладка общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
dqoh309kta5vts4t0gyvapdxbpa3yjc
Архів:ДАЧкО/845/1/13
116
215427
454392
454303
2022-07-21T14:26:28Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Податний зошит суспільного збору Лисянської міщанської управи
| рік = 1915
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 13. 1915 год. Податная тетрадь общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 13. 1915 год. Податная тетрадь общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
m9mj91ut57fhnc4s96o8v51mni5e1xd
Архів:ДАЧкО/845/1/14
116
215428
454393
454304
2022-07-21T14:26:41Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість суспільного збору Лисянської міщанської управи
| рік = 1915
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 14. 1915 год. Раскладка общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 14. 1915 год. Раскладка общественного сбора Лысянской мещанской управы.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
6yawhu1uynw921z43qmx7qquk0okpzz
Архів:ДАЧкО/845/1/17
116
215429
454394
454305
2022-07-21T14:26:52Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість податку з нерухомого майна по містечку Лисянка
| рік = 1910
| примітки = [[c:File:Фонд 845 опись 1 дело 17. 1910 год. Раскладочная ведомость налога с недвижимых имуществ по местечку Лысянка.pdf]]
}}
[[File:Фонд 845 опись 1 дело 17. 1910 год. Раскладочная ведомость налога с недвижимых имуществ по местечку Лысянка.pdf|thumb]]
[[Лисянка (смт)|Лисянка]]
[[Категорія:Лисянка (смт)]]
o6wq2f7ut003l0bntcb016e0ev8wze5
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/19
250
215445
454612
454324
2022-07-22T06:34:26Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>дом Морелї, її музикальним і ненастанним журчанєм. Ніколи ще роскішнїйший супокій не панував у тім щасливім закутку природи.
{{c|'''II.'''}}
Минув місяць. День по за день зблизив ся і передодень сьвятого Людовіка. Рокреза повна була трівоги. Прусаки побили Наполєона і поспішним маршом ішли до села. Уже з тиждень подорожні люде віщували про прихід Прусаків. Вони в Льормієрі, вони — в Новелї, і що дня чуючи про їх наближуванє Рокреза від самого сьвіту ждала, що ось вони покажуть ся з лїсів. А вони не показувались, і се ще дужше трівожило людий. Певно вони нападуть на село в ночи і виріжуть усїх.
Минулої ночи досьвіта була трівога. Селяне пробудили ся почувши великий гомін людських кроків на вулицї. Жінки вже клякали і хрестились, поки, відхиляючи бережно вікна, побачили ноги в червоних штанах. То був французький віддїл. Капітан зараз закликав мера і лишив ся в млинї, розмовившись з дядьком Мерлїє.{{nop}}<noinclude></noinclude>
lq9nqi90ple5m1x8ps0k991hsub2vk1
Архів:ДАЧкО/846/1/1
116
215458
454363
454344
2022-07-21T14:10:22Z
Madvin
217
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Окладна книга про податок з нерухомого майна містечка Жашків Таращанського повіту за 1909
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 1. Окладная книга о налоге с недвижимых имуществ местечка Жашкова Таращанского уезда.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_1._Окладная_книга_о_налоге_с_недвижимых_имуществ_местечка_Жашкова_Таращанского_уезда.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
qs4w5z8atdeuwds7dx33fvdq1cm3kmw
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/33
250
215460
454613
454347
2022-07-22T06:34:47Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>
{{c|'''III.'''}}
Таке було правило постановлене нїмецьким ґенеральним штабом, що кождий Француз не належний до реґулярної армії а спійманий з оружєм у руках мас бути розстріляний. Навіть відряди вільних стрільцїв не були признані боєвою армією. Нїмцї хапались таких жорстоких способів против селян, що обороняли свої домашнї огнища, щоб запобігти загальному повстаню, котрого дуже бояли ся.
Офіцир, високий і сухорлявий чоловік пятидесяти лїт, узяв Домінїка на короткий протокол. Хоч по французьки говорив чисто, але все таки не міг позбути ся пруської деревляности.
— Ви тутешнїй родом?
— Нї, я Бельґієць.
— Пощож ви стріляли? Адже все те вас не обходить?
Домінїк не відповів на те. В тій хвилї офіцир побачив Франсуазу, що стояла обіч, страшно блїда, і слухала напружено; на її білому чолї маленька рана визначувалась червоною стрічкою. Він довгенько поглядав на молодят, немов порозумів, у чому дїло, і тілько додав:
— Ви не відпираєтесь, що стріляли?{{nop}}<noinclude></noinclude>
c7pxsdlnlccq3730a2ztlynbta8bu2v
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/40
250
215467
454355
2022-07-21T12:41:57Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>притаїлась; ледовита дрож проняла її; але швидко поміркувала, що шум лотоків заглушив весь лускіт, якого вона могла наробити. І по тім почала сьмілійше спускати ся, ногою осмотрюючи щеблї. Коли долїзла до вікна кімнати, де засадили Домінїка, мусїла зупинитись. Зовсїм не ожидана перешкода мало-що не відібрала їй усю відвагу: вікно долїшньої кімнати не було прорізане як-раз під вікном горішньої, але подальше від драбинки, так що простягненою рукою не могла досягнути його. Не вже таки доведесь їй вертати на гору, не допровадивши свого наміру до кінця? Руки її втомили ся, від шуму Морелї під її ногами у неї зачала крутитись голова. Тодї вона відломила зо стїни кусничок вапна і кинула в Домінїкове вікно. Він не чув; хто знає, може спав. Вона подрапала собі руки відламуючи вапно. І вже сили почали опускати її; чула, що впаде, коли Домінїк нарештї тихесенько відчинив вікно.
— Се я, — прошептала вона. — Підтримай мене, бо впаду.
Перший раз вона говорила йому {{sp|ти}}. Він вихилив ся з вікна, схопив її і втягнув до кімнати. Там вона розплакалась,<noinclude></noinclude>
bnn0im17pnejhgyhghrdi4oelfh8orx
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/71
250
215468
454356
2022-07-21T12:44:16Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>Поляки знали про це й почали стріляти що-раз більше на козацький табор. Між військом прийшло до метушні; козацькі слуги й селяни, що не звикли були до бою, почали тайкома втікати, за ними заметушилися й деякі козаки. Полковник, {{sp|Богу}}н із булавою їздив табором і заспокоював військо, як міг, — але це багато не помагало: в таборі прийшов такий безлад, що треба було уступати 30. червня 1651.
І тут знову прийшла страшна пригода. Коло Берестечка кругом були великі багна й западини. Щоб мати перехід до табору, скрізь побудовано мости. Але тепер підчас відвороту найбільший міст не витримав тягару людей, коней і гармат, завалився, й тисячі людей потопилися в воді та болотах…
Поляки йшли за козаками й безнастанно стріляли. Але запорожці боронилися вперто. Один козак скочив на човен, та не міг відплисти, бо його окружили поляки; не мав иншої зброї, лише косу, та боронився нею завзято кілька годин, убиваючи ворогів, — аж котромусь польському воякові пощастило його перемогти.
Козацьке військо уступило до Білої Церкви. Приїхав туди й гетьман, — за великим окупом хан відпустив його з неволі. Але не можна було далі боротися, бо військо було перетомлене. Хмельницький заключив тут мир із поляками 28. вересня 1652. р., дуже не корисний для України: козакам залишилося лише київське воєвідство, поляки забрали Брацлавщину й Чернигівщину.
Берестецьку поразку пімстили козаки 1. червня 1652. р. в [[w:Битва під Батогом|битві під {{sp|Батого}}м]] (над річкою Богом). Богдан Хмельницький із трьох сторін уда-<noinclude></noinclude>
6rblw2d3ucfh4b0pbuyo08c5ck2mji1
454357
454356
2022-07-21T12:46:20Z
Erik tavr
7610
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>Поляки знали про це й почали стріляти що-раз більше на козацький табор. Між військом прийшло до метушні; козацькі слуги й селяни, що не звикли були до бою, почали тайкома втікати, за ними заметушилися й деякі козаки. Полковник, {{sp|Богу}}н із булавою їздив табором і заспокоював військо, як міг, — але це багато не помагало: в таборі прийшов такий безлад, що треба було уступати 30. червня 1651.
І тут знову прийшла страшна пригода. Коло Берестечка кругом були великі багна й западини. Щоб мати перехід до табору, скрізь побудовано мости. Але тепер підчас відвороту найбільший міст не витримав тягару людей, коней і гармат, завалився, й тисячі людей потопилися в воді та болотах…
Поляки йшли за козаками й безнастанно стріляли. Але запорожці боронилися вперто. Один козак скочив на човен, та не міг відплисти, бо його окружили поляки; не мав иншої зброї, лише косу, та боронився нею завзято кілька годин, убиваючи ворогів, — аж котромусь польському воякові пощастило його перемогти.
Козацьке військо уступило до Білої Церкви. Приїхав туди й гетьман, — за великим окупом хан відпустив його з неволі. Але не можна було далі боротися, бо військо було перетомлене. Хмельницький заключив тут [[w:Білоцерківський мирний договір|мир із поляками]] 28. вересня 1652. р., дуже не корисний для України: козакам залишилося лише київське воєвідство, поляки забрали Брацлавщину й Чернигівщину.
Берестецьку поразку пімстили козаки 1. червня 1652. р. в [[w:Битва під Батогом|битві під {{sp|Батого}}м]] (над річкою Богом). Богдан Хмельницький із трьох сторін уда-<noinclude></noinclude>
act0rlcqymdk15qbbpcw48wfx9qiyky
454607
454357
2022-07-22T06:23:45Z
Madvin
217
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>Поляки знали про це й почали стріляти що-раз більше на козацький табор. Між військом прийшло до метушні; козацькі слуги й селяни, що не звикли були до бою, почали тайкома втікати, за ними заметушилися й деякі козаки. Полковник, {{sp|Богун}} із булавою їздив табором і заспокоював військо, як міг, — але це багато не помагало: в таборі прийшов такий безлад, що треба було уступати 30. червня 1651.
І тут знову прийшла страшна пригода. Коло Берестечка кругом були великі багна й западини. Щоб мати перехід до табору, скрізь побудовано мости. Але тепер підчас відвороту найбільший міст не витримав тягару людей, коней і гармат, завалився, й тисячі людей потопилися в воді та болотах…
Поляки йшли за козаками й безнастанно стріляли. Але запорожці боронилися вперто. Один козак скочив на човен, та не міг відплисти, бо його окружили поляки; не мав иншої зброї, лише косу, та боронився нею завзято кілька годин, убиваючи ворогів, — аж котромусь польському воякові пощастило його перемогти.
Козацьке військо уступило до Білої Церкви. Приїхав туди й гетьман, — за великим окупом хан відпустив його з неволі. Але не можна було далі боротися, бо військо було перетомлене. Хмельницький заключив тут [[w:Білоцерківський мирний договір|мир із поляками]] 28. вересня 1652. р., дуже не корисний для України: козакам залишилося лише київське воєвідство, поляки забрали Брацлавщину й Чернигівщину.
Берестецьку поразку пімстили козаки 1. червня 1652. р. в [[w:Битва під Батогом|битві під {{sp|Батогом}}]] (над річкою Богом). Богдан Хмельницький із трьох сторін уда-<noinclude></noinclude>
8hqjsh1ibs4e273imqrdqlb2slnn7os
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/41
250
215469
454358
2022-07-21T12:47:25Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>заглушуючи риданє, щоб не почули. Потім пересилувала сама себе і втихла.
— Вас пильнують? — спитала шепотом. Домінїк, усе ще не можучи прийти до себе з диву, що вона тут з ним, мовчки показав на двері. За дверима чути було хропінє вартового; сон зломив його і він ляг на поміст поперек дверей, міркуючи, що таким чином вязень не втече.
— Треба втїкати, поквапно сказала вона. — Я прийшла благати вас, щоб ви втїкали, — і попрощати ся з вами.
Але він немов і не чув її. Він усе повторяв:
— Як? се ви, се ви?… Ох, як ви налякали мене! Ви могли забити ся.
Він узяв її руки і поцїлував.
— Як я вас люблю, Франсуазо!… Ви така сьміла, і така добра. Я тілько одного й бояв ся, що вмру не бачивши вас… Але ви прийшли, — і тепер нехай мене розстрілюють. Коли проведу з вами чверть годиночки, то готов буду на смерть.
Він притие її до себе, а вона похилила голову на його плече. Небезпека зближувала їх.
— Ах, Франсуазо, — зачав Домінїк нїжним голосом, — нинї день сьв. Людовіка, день давно бажаного нашого весїля.<noinclude></noinclude>
6lo6r5m08ys5330z5pa7w8lrtss2cjx
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/42
250
215470
454359
2022-07-21T12:51:39Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Нїщо не могло розлучити нас — ось ми самі з собою, ми вірні назначеній стрічі. Аджеж нинї весїлє?
— Так, так — повторила вона, — нинї весїлє. Вони тремтячи поцїлувались. Але нараз вона вирвала ся з його обіймів; страшна дїйсність воскресла перед нею.
— Треба втїкати, треба втїкати! — пробубонїла. — Не тратьмо анї хвилини!
Він знов обняв її, і вона знов заговорила до него на {{sp|ти}}.
— Благаю тебе, послухай мене! Коли ти умреш, то й я вмру. За годину розсвитає. Я хочу, щоб ти зараз вибрав ся!
І сквапно вияснила йому свій плян. Зелїзна драбинка доходить до колеса; там при помочи лопаточок буде міг сїсти в човник схований у причілку, переплисти на другий беріг ріки і втекти.
— Алеж там певне вартові порозставлювані!
— Тілько один коло першої иви.
— А коли він мене побачить і закричить?
Франсуаза затремтїла. Вона віткнула йому в руку ніж, що мала схований при собі. Настала мовчанка.{{nop}}<noinclude></noinclude>
dpqoj3uiqa6ehb9b8d01blksigoyrfi
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/43
250
215471
454360
2022-07-21T12:55:43Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— А ваш батько? а ви самі? — зачав Домінік. Нї, нї, я не можу втїкати… Коли покаже ся, що я втїк, вояки готові вирізати вас. Ви їх не знаете. Вони обіцювали менї помилуванє, коли пристану на те, щоб проводити їх у Совальський лїс. А коли втечу, то вони здібні зробити Бог зна' що.
Молода дївчина не перечила. На всї його докази товкла все тілько одно.
— Коли мене любите, втїкайте! Коли мене любите, Домінїку, не лишайтесь тут анї хвилинку довше!
Вона обіцяла йому вернутись до своєї кімнати. Нїхто й не знатиме, що вона помогла йому. Вона пристрасно обняла його і почала цїлувати, щоб наклонити. Він не міг оперти ся, тілько сказав:
— Ну, добре. Тілько присягніть менї, що ваш батько знає про ваш намір і що він радить менї втїкати.
— Але-ж батько сам прислав мене до вас, — відповіла Франсуаза без запинки. Вона сказала неправду. Але радшеб ій самій загинути, щоб тілько виратувати його. В тій хвилї у неї було тілько одно бажанє — знати, що він безпечний, позбути ся страшенної думки, що схід сонця буде знаком його смерти. Ко-<noinclude></noinclude>
1nb7s7uovbrlw7ect0guvcs269g0zwo
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/44
250
215472
454361
2022-07-21T12:58:36Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>ли він буде далеко, нехай усї нещастя впадуть на неї, вона все знесе, щоб тілько він жив. Еґоїзм її любови вимагав поперед усього, щоб він був живий.
— Добре, сказав Домінїк, — я зроблю, як ваша воля.
По тім вони не промовили анї слова. Домінїк отворив вікно. Але наглий шум оледенив їх. Двері заскрипіли, немов хтось відчиняв їх. Очевидно вартовий почув їх голоси, хоч вони розмовляли тілько пошепки. І обоє стоячи рядом дожидали в смертельній трівозї. Двері знов заскрипіли, але не відчинились. Обоє аж лекше відітхнули, порозумівши, що се вояк, лежачи під дверима, обернув ся на другий бік. І справдї настала тиша, виразно почули його хропінє. Домінїк зажадав, щоб Франсуаза вернулась поперед усього до своєї кімнати. Він обняв її і мовчки попрощав ся з нею. По тім поміг їй вхопитись за зелїзний щебель, і сам також ухопив ся за нього. Але рішучо не хотів спускати ся в низ доти, доки вона не долїзе до своєї кімнати. Коли Франсуаза переступила через своє вікно, вихилила ся крізь нього і сказала ледви чутно:
— До побаченя, любий мій!{{nop}}<noinclude></noinclude>
8e8ot0upesk3by143udy8968aw8xsa3
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/45
250
215473
454362
2022-07-21T14:07:49Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>По тім опершись о варцаб почала слїдити за Домінїком. Ніч була все ще гарна. Вона поглянула туди, де стояв вартовий, але не побачила його. Кілька разів дочувала шелест повою, о який спускаючись зачіпляв ся Домінїк. По тім затріщало колесо і легкий плюск води ознаймив їй, що молодий парубок найшов човник. За хвилю справдї вона розпізнала чорну тїнь човника на сїрому плесї Морелї. Тодї страшна тривога здавила їй горло. Кождої хвилї ждала окрику вартового; кождий шелест у далечинї видававсь їй серед нічної тишини поспішними кроками вояків, брязкотом шабель та набиванєм карабінів. Але хвиля минала за хвилею, околиця оставалась спокійна. Домінїк мусїв уже причалити до тамтого берега. Франсуаза нїчого більше не бачила. Урочиста, нїма тиша ночи. Аж ось нараз почув ся тупіт, приглушений крик, і щось немов важко повалилось на землю. Но тім тиша залягла ще глубша. Тут вона почула, що смертельний холод ледом стинає кров у її жилах — і завмерла серед непроглядної пітьми.{{nop}}<noinclude></noinclude>
iud9wfm1cg6hrgd3lbbf062fcpytidt
Категорія:Жашків
14
215474
454364
2022-07-21T14:11:55Z
Madvin
217
Створена сторінка: [[Категорія:Жашківський район]] [[Категорія:Таращанський повіт]]
wikitext
text/x-wiki
[[Категорія:Жашківський район]]
[[Категорія:Таращанський повіт]]
7zqo8plaw743d3ntiwcty4y1fbd7qh3
Архів:ДАЧкО/846/1/2
116
215475
454365
2022-07-21T14:16:27Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Відомість податку з нерухомого майна містечка Жашків Таращанського повіту за 1909 | рік = 1909 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 2. Раскладная ведомость налога с недвижимых имуществ местечка Жашкова Таращанского уезда.pdf]] }} File:Ф...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість податку з нерухомого майна містечка Жашків Таращанського повіту за 1909
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 2. Раскладная ведомость налога с недвижимых имуществ местечка Жашкова Таращанского уезда.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_2._Раскладная_ведомость_налога_с_недвижимых_имуществ_местечка_Жашкова_Таращанского_уезда.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
ec7znitxcyhqdbjx5wgcqiflanuvfg6
Архів:ДАЧкО/846/1/3
116
215476
454366
2022-07-21T14:17:06Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Податний зошит Жашківського міщанського товариства за 1909 | рік = 1909 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 3. Податная тетрадь Жашковского мещанского общества на 1909 год.pdf]] }} File:Фонд_846_опись_1_дело_3._Податная_тетрадь_Жашковского_ме...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Податний зошит Жашківського міщанського товариства за 1909
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 3. Податная тетрадь Жашковского мещанского общества на 1909 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_3._Податная_тетрадь_Жашковского_мещанского_общества_на_1909_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
8nhkqldzpu2ov3y2elihf1pttr2m2jg
Архів:ДАЧкО/846/1/4
116
215477
454367
2022-07-21T14:17:48Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга для запису приходу та видатків суспільного збору отриманного від міщан за 1909 | рік = 1909 | примітки = c:File:Фонд 846 опись 1 дело 4. Книга на записку прихода и расхода общественного сбора взісканного с мещан по роскладке на 1909 го...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга для запису приходу та видатків суспільного збору отриманного від міщан за 1909
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 4. Книга на записку прихода и расхода общественного сбора взісканного с мещан по роскладке на 1909 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_4._Книга_на_записку_прихода_и_расхода_общественного_сбора_взісканного_с_мещан_по_роскладке_на_1909_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
8m7v1xwl2rjt1f29dvuu6kljk7ehi7t
Архів:ДАЧкО/846/1/5
116
215478
454368
2022-07-21T14:18:26Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга для запису пересильних сум Жашківської міщанської управи за 1909 | рік = 1909 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 5. Книга для записи пересылочных сумм Жашковской мещанской управы.pdf]] }} File:Фонд_846_опись_1_дело_5._Книга_для_записи...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга для запису пересильних сум Жашківської міщанської управи за 1909
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 5. Книга для записи пересылочных сумм Жашковской мещанской управы.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_5._Книга_для_записи_пересылочных_сумм_Жашковской_мещанской_управы.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
jg3a03zgrlij0xx1cz2c7ph0hmd12pv
Архів:ДАЧкО/846/1/6
116
215479
454369
2022-07-21T14:19:13Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Окладна книга про податок з нерухомого майна Жашківської міщанської управи на 1911 | рік = 1911 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 6. Окладная книга о налоге с недвижиміх имуществ Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]] }} File:Фонд_...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Окладна книга про податок з нерухомого майна Жашківської міщанської управи на 1911
| рік = 1911
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 6. Окладная книга о налоге с недвижиміх имуществ Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_6._Окладная_книга_о_налоге_с_недвижиміх_имуществ_Жашковской_мещанской_управы_на_1911_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
e7sa8ilcoqjwhrwn3azy3t8laz48a4f
Архів:ДАЧкО/846/1/7
116
215480
454370
2022-07-21T14:19:49Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Податний зошит Жашківської міщанської управи за 1911 | рік = 1909 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 7. Податная тетрадь Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]] }} File:Фонд_846_опись_1_дело_7._Податная_тетрадь_Жашковской_мещанской_упр...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Податний зошит Жашківської міщанської управи за 1911
| рік = 1909
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 7. Податная тетрадь Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_7._Податная_тетрадь_Жашковской_мещанской_управы_на_1911_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
t49qa5aob3cvkvu4rzeu8sbr42b8y8d
Архів:ДАЧкО/846/1/8
116
215481
454371
2022-07-21T14:20:26Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Відомість податку з нерухомого майна Жашківської міщанської управи за 1911 | рік = 1911 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 8. Раскладная ведомость о налоге с недвижиміх имуществ Жашковской мещанской управі на 1911 год.pdf]] }} File:Фонд_84...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Відомість податку з нерухомого майна Жашківської міщанської управи за 1911
| рік = 1911
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 8. Раскладная ведомость о налоге с недвижиміх имуществ Жашковской мещанской управі на 1911 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_8._Раскладная_ведомость_о_налоге_с_недвижиміх_имуществ_Жашковской_мещанской_управі_на_1911_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
d5uwvefhdexreqaua6y6vyminjxknqg
Архів:ДАЧкО/846/1/9
116
215482
454372
2022-07-21T14:21:05Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Раскладка грошових зборів на суспільні потреби Жашківскої міщанської управи за 1911 | рік = 1911 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 9. Раскладка денежных сборов на общественные надобности Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]] }...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Раскладка грошових зборів на суспільні потреби Жашківскої міщанської управи за 1911
| рік = 1911
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 9. Раскладка денежных сборов на общественные надобности Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_9._Раскладка_денежных_сборов_на_общественные_надобности_Жашковской_мещанской_управы_на_1911_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
4e6ey0qzsl9xxlrwi9ajf58dz1kut0j
Архів:ДАЧкО/846/1/10
116
215483
454373
2022-07-21T14:21:41Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга для запису приходу та видатків грошових зборів Жашківської міщанської управи за 1911 | рік = 1911 | примітки = c:File:Фонд 846 опись 1 дело 10. Книга на записку прихода и расхода денежных сборов Жашковской мещанской управы на 1911 год....
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга для запису приходу та видатків грошових зборів Жашківської міщанської управи за 1911
| рік = 1911
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 10. Книга на записку прихода и расхода денежных сборов Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_10._Книга_на_записку_прихода_и_расхода_денежных_сборов_Жашковской_мещанской_управы_на_1911_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
k9wy3m2vkfmjarn5o6hfltiv1aota1i
Архів:ДАЧкО/846/1/11
116
215484
454374
2022-07-21T14:22:21Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга для запису приходу та видатків пересильних сум Жашківської міщанської управи за 1911 | рік = 1911 | примітки = c:File:Фонд 846 опись 1 дело 11. Книга на записку прихода и расхода пересылочных сумм Жашковской мещанской управы на 1911 г...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга для запису приходу та видатків пересильних сум Жашківської міщанської управи за 1911
| рік = 1911
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 11. Книга на записку прихода и расхода пересылочных сумм Жашковской мещанской управы на 1911 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_11._Книга_на_записку_прихода_и_расхода_пересылочных_сумм_Жашковской_мещанской_управы_на_1911_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
q8exgqddtvlv83fesl9dy14omu5aa70
Архів:ДАЧкО/846/1/12
116
215485
454375
2022-07-21T14:23:03Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Раскладка грошових зборів на суспільні потреби Жашківської міщанської управи за 1915 | рік = 1915 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 12. Раскладка денежных сборов на общественные нужды Жашковской мещанской управы на 1915 год.pdf]] }} Fil...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Раскладка грошових зборів на суспільні потреби Жашківської міщанської управи за 1915
| рік = 1915
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 12. Раскладка денежных сборов на общественные нужды Жашковской мещанской управы на 1915 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_12._Раскладка_денежных_сборов_на_общественные_нужды_Жашковской_мещанской_управы_на_1915_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
0wzn1imykc0n1aubnudjypk4rruq8lw
Архів:ДАЧкО/846/1/13
116
215486
454377
2022-07-21T14:23:50Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Податний зошит Жашківської міщанської управи за 1915 | рік = 1915 | примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 13. Податная тетрадь Жашковской мещанской управы на 1915 год.pdf]] }} File:Фонд_846_опись_1_дело_13._Податная_тетрадь_Жашковской_мещанской_уп...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Податний зошит Жашківської міщанської управи за 1915
| рік = 1915
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 13. Податная тетрадь Жашковской мещанской управы на 1915 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_13._Податная_тетрадь_Жашковской_мещанской_управы_на_1915_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
lcokcmgdsrbitmb46v7jtm6gu6e8b9k
Архів:ДАЧкО/846/1/14
116
215487
454378
2022-07-21T14:24:43Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга запису надходжень та видатків грошових зборів на суспільні потреби Жашківської міщанської управи за 1915 | рік = 1915 | примітки = c:File:Фонд 846 опись 1 дело 14. Приходо-расходная книга денежных сборов на общественные надобности...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Книга запису надходжень та видатків грошових зборів на суспільні потреби Жашківської міщанської управи за 1915
| рік = 1915
| примітки = [[c:File:Фонд 846 опись 1 дело 14. Приходо-расходная книга денежных сборов на общественные надобности Жашковской мещанской управы на 1915 год.pdf]]
}}
[[File:Фонд_846_опись_1_дело_14._Приходо-расходная_книга_денежных_сборов_на_общественные_надобности_Жашковской_мещанской_управы_на_1915_год.pdf|thumb]]
[[Жашків]]
[[Категорія:Жашків]]
5kggblf1vyc4lx2f48ewcsmumlssg0w
Архів:ДАЧкО/846/1
116
215488
454381
2022-07-21T14:25:00Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/опис | назва = | примітки = }} {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Сторінки |- |[[/1/]]||Окладна книга про податок з нерухомого майна містечка Жашків Таращанського повіту за 1909||1909|| |- |[[/2/]]||Відомість податку з нерухомого майна містечка Жашків Таращансько...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/опис
| назва =
| примітки =
}}
{| class="wikitable sortable"
!№||Назва||Роки||Сторінки
|-
|[[/1/]]||Окладна книга про податок з нерухомого майна містечка Жашків Таращанського повіту за 1909||1909||
|-
|[[/2/]]||Відомість податку з нерухомого майна містечка Жашків Таращанського повіту за 1909||1909||
|-
|[[/3/]]||Податний зошит Жашківського міщанського товариства за 1909||1909||
|-
|[[/4/]]||Книга для запису приходу та видатків суспільного збору отриманного від міщан за 1909||1909||
|-
|[[/5/]]||Книга для запису пересильних сум Жашківської міщанської управи за 1909||1909||
|-
|[[/6/]]||Окладна книга про податок з нерухомого майна Жашківської міщанської управи на 1911||1911||
|-
|[[/7/]]||Податний зошит Жашківської міщанської управи за 1911 ||1911||
|-
|[[/8/]]||Відомість податку з нерухомого майна Жашківської міщанської управи за 1911||1911||
|-
|[[/9/]]||Раскладка грошових зборів на суспільні потреби Жашківскої міщанської управи за 1911||1911||
|-
|[[/10/]]||Книга для запису приходу та видатків грошових зборів Жашківської міщанської управи за 1911||1911||
|-
|[[/11/]]||Книга для запису приходу та видатків пересильних сум Жашківської міщанської управи за 1911||1911||
|-
|[[/12/]]||Раскладка грошових зборів на суспільні потреби Жашківської міщанської управи за 1915 ||1915||
|-
|[[/13/]]||Податний зошит Жашківської міщанської управи за 1915||1915||
|-
|[[/14/]]||Книга запису надходжень та видатків грошових зборів на суспільні потреби Жашківської міщанської управи за 1915||1915||
|-
|}
q4rz9uv0vo4zg5ij3w7hi7rpxo1l79j
Архів:ДАЧкО/846
116
215489
454383
2022-07-21T14:25:11Z
JB-JG
9435
Створена сторінка: {{Архіви/фонд | назва = | примітки = }} == Описи == {| class="wikitable" !Опис||Назва||Роки||Справ |- |[[/1/]]||Опис 1|||| |}
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/фонд
| назва =
| примітки =
}}
== Описи ==
{| class="wikitable"
!Опис||Назва||Роки||Справ
|-
|[[/1/]]||Опис 1||||
|}
akbho6c1tvdsflgka03tsk3g4q3i2c1
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/72
250
215490
454395
2022-07-21T14:42:59Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>рив на польський таб ор і страшно погромив ворогів. На полі битви полягло більше ніж 20.000 поляків, погиб також і сам гетьман Каліновський, що перший почав цю війну. Козацькі війська заняли Брацлавщину й Чернигівщину, — Україна знов діставала свої давні гряниці.
{{c|'''Тиміш Хмельницький.'''}}
Богдан Хмельницький мав двох синів, старшого Тимоша й молодшого Юрася. Богдан дуже любив своїх синів. Юрась був іще молодий хлопець, що-йно кінчав школи, батько тримав йому для науки вченого ченця. Тиміш був уже дорослий юнак і разом із батьком ходив у походи на Польщу.
Гетьман хотів зробити Тимоша своїм наслідником на гетьманстві й пильно дбав за те, щоб його старший син пізнав добре військові справи й усю управу української держави. На жінку Тимошеві висватав Богдан доньку молдавського воєводи, Розанду. Але молдавські бояри підняли тоді повстання проти свойого воєводи. Тиміш із козацьким військом ходив на поміч свому тестеві, але підчас облоги міста Сочави на його намет упала гарматня куля, й Тиміш від рани вмер.
Гетьман, як почув про смерть улюбленого сина, заплакав тяжко. Тіло лицарського Тимоша перевезли до Суботова й тут похоронили з військовими почестями.
{{c|'''Союз із Московщиною.'''}}
Польща ніяк не хотіла помиритися з Україною. Що-року польські війська йшли над Случ<noinclude></noinclude>
n67cfql5hnp986gmg57nwq51oqwthdc
454606
454395
2022-07-22T06:21:21Z
Madvin
217
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>рив на польський табор і страшно погромив ворогів. На полі битви полягло більше ніж 20.000 поляків, погиб також і сам гетьман Каліновський, що перший почав цю війну. Козацькі війська заняли Брацлавщину й Чернигівщину, — Україна знов діставала свої давні гряниці.
{{c|'''Тиміш Хмельницький.'''}}
Богдан Хмельницький мав двох синів, старшого Тимоша й молодшого Юрася. Богдан дуже любив своїх синів. Юрась був іще молодий хлопець, що-йно кінчав школи, батько тримав йому для науки вченого ченця. Тиміш був уже дорослий юнак і разом із батьком ходив у походи на Польщу.
Гетьман хотів зробити Тимоша своїм наслідником на гетьманстві й пильно дбав за те, щоб його старший син пізнав добре військові справи й усю управу української держави. На жінку Тимошеві висватав Богдан доньку молдавського воєводи, Розанду. Але молдавські бояри підняли тоді повстання проти свойого воєводи. Тиміш із козацьким військом ходив на поміч свому тестеві, але підчас облоги міста Сочави на його намет упала гарматня куля, й Тиміш від рани вмер.
Гетьман, як почув про смерть улюбленого сина, заплакав тяжко. Тіло лицарського Тимоша перевезли до Суботова й тут похоронили з військовими почестями.
{{c|'''Союз із Московщиною.'''}}
Польща ніяк не хотіла помиритися з Україною. Що-року польські війська йшли над Случ<noinclude></noinclude>
jdhv2pe1h8hvlpjf4it7d8d66t2easq
454611
454606
2022-07-22T06:31:35Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>рив на польський табор і страшно погромив ворогів. На полі битви полягло більше ніж 20.000 поляків, погиб також і сам гетьман Каліновський, що перший почав цю війну. Козацькі війська заняли Брацлавщину й Чернигівщину, — Україна знов діставала свої давні гряниці.
{{c|'''Тиміш Хмельницький.'''}}
Богдан Хмельницький мав двох синів, старшого Тимоша й молодшого Юрася. Богдан дуже любив своїх синів. Юрась був іще молодий хлопець, що-йно кінчав школи, батько тримав йому для науки вченого ченця. Тиміш був уже дорослий юнак і разом із батьком ходив у походи на Польщу.
Гетьман хотів зробити Тимоша своїм наслідником на гетьманстві й пильно дбав за те, щоб його старший син пізнав добре військові справи й усю управу української держави. На жінку Тимошеві висватав Богдан доньку молдавського воєводи, Розанду. Але молдавські бояри підняли тоді повстання проти свойого воєводи. Тиміш із козацьким військом ходив на поміч свому тестеві, але підчас облоги міста Сочави на його намет упала гарматня куля, й Тиміш від рани вмер.
Гетьман, як почув про смерть улюбленого сина, заплакав тяжко. Тіло лицарського Тимоша перевезли до Суботова й тут похоронили з військовими почестями.
{{c|'''Союз із Московщиною.'''}}
Польща ніяк не хотіла помиритися з Україною. Що-року польські війська йшли над Случ<noinclude></noinclude>
0od51881h673qpbbyqhxseq453tehdd
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/73
250
215491
454404
2022-07-21T17:51:39Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>і нападали на погряничні городи. Ця безнастанна війна дуже стомила українське населення. Україна не мала доброго союзника. Татарський хан дбав тільки за добич і готов був за гроші продати Україну полякам. Тимто гетьман задумав найти собі поміч деинде і звернув свою увагу на Московщину. Москалі також ворогували з поляками, вони були тої самої віри, що українці, цар мав добре військо, — Хмельницький думав, що Москва може стати добрим союзником для України.
До Переяслава приїхали в січні 1654. р. посли, щоб умовитися з гетьманом про союз. Вони обіцяли, що цар полишить Україні її давні права, що москалі не будуть мішатися до української управи, не братимуть ніяких податків, шануватимуть українські звичаї. Як буде війна з Польщею або з татарами, то московські війська прийдуть українцям на поміч.
— Чого ж ви жадаєте за все це? — питав Хмельницький московських бояр-послів.
Бояри відповіли:
— Ви маєте присягнути на вірність цареві.
— Добре, — сказав гетьман, — ми присягнемо, що будемо вірні союзники Москви, але ви присягніть, що цар дотримає нам слова й не зрадить України.
— Ні, — відказали бояри, — цар ніколи не присягає своїм підданим.
— Чому воно так? — казали козаки; — инші володарі складають присягу свойому народові.
— Але наш цар самодержець і свойому народові не присягає.
Побачив тоді гетьман і старшина, що Москва приготовляє зраду. Але не було вже як заверта-<noinclude></noinclude>
ta6s12ittfmvkaqmfwd1pktd28xzf0x
454605
454404
2022-07-22T06:19:49Z
Madvin
217
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>і нападали на погряничні городи. Ця безнастанна війна дуже стомила українське населення. Україна не мала доброго союзника. Татарський хан дбав тільки за добич і готов був за гроші продати Україну полякам. Тимто гетьман задумав найти собі поміч деинде і звернув свою увагу на Московщину. Москалі також ворогували з поляками, вони були тої самої віри, що українці, цар мав добре військо, — Хмельницький думав, що Москва може стати добрим союзником для України.
До Переяслава приїхали в січні 1654. р. посли, щоб умовитися з гетьманом про союз. Вони обіцяли, що цар полишить Україні її давні права, що москалі не будуть мішатися до української управи, не братимуть ніяких податків, шануватимуть українські звичаї. Як буде війна з Польщею або з татарами, то московські війська прийдуть українцям на поміч.
— Чого ж ви жадаєте за все це? — питав Хмельницький московських бояр-послів.
Бояри відповіли:
— Ви маєте присягнути на вірність цареві.
— Добре, — сказав гетьман, — ми присягнемо, що будемо вірні союзники Москви, але ви присягніть, що цар дотримає нам слова й не зрадить України.
— Ні, — відказали бояри, — цар ніколи не присягає своїм підданим.
— Чому воно так? — казали козаки; — инші володарі складають присягу свойому народові.
— Але наш цар самодержець і свойому народові не присягає.
Побачив тоді гетьман і старшина, що Москва приготовляє зраду. Але не було вже як заверта-<noinclude></noinclude>
02r3q5l7347z797n3qeges7iwxlxqaz
Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/146
250
215492
454421
2022-07-21T17:59:39Z
Ong all
13793
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Ляхи заснулы, а Іуды
Ще личать гроши, у ночи
Безъ свитла личать барыши,
Щобъ не побачилы зли люды.
И ти на золото ляглы,
И сномъ нечистымъ задремалы,
Дримають, на вики бо-дай задремалы,
А тымъ часомъ мисяць плыве оглядать.
И небо и зори и землю и море,
Та глянуть на люды що воны моторять
Щобъ Богови, вранци про те росказать.
Свитыть билолыцый на всю Украину
Свитыть а-чибачить мою сыротыну?
Оксану зъ Вилшаны, мою сыроту?
Де iй мурдують? де вона воркуе?
Чи знае Ярема, чи знае, чи чуе?
Побачимо потимъ, а теперь нету,
Не ту заспиваю, иншои заграю
Лыхо, не дивчата, буде танцювать.
Недолю спиваю козацького краю!
Слухайте щобъ дитямъ потимъ росказать
Шобъ и диты зналы, внукамъ росказалы,
Якъ козаки Шляхту тяжко покаралы,
Шобъ незабувалы ляха проклынать.</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
fpbs8ki59hld4tceznn6ie71vjp5y8o
Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/180
250
215493
454425
2022-07-21T18:01:27Z
Fert 87
12080
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>до найгіршого свого ворога, до того ж таки Дубельта. Лист отой маємо в двох редакціях, у першій, черновій, Шевченко приймає на себе незаподіяні провини <ref>Цей лист у друкованих виданнях (див. „Твори Т. Шевченка“, т. II, СПБ. 1911, стор. 362) позначено: „къ?“ Що його призначено для Дубельта, бачимо з того, що не тільки зміст, а й деякі фрази буквально переписано в надрукованому на 363 стор. листі до Дубельта.</ref>, але до чести Шевченка треба додати, що першого листа він напевне не послав, а обмежився дуже коректним листом, в якому криком наболілого серця прохає тільки „одной великой милости — позволенія рисовать“ <ref>Твори Т. Шевченка, т. II, стор. 363.</ref>. Звичайно, всесильний генерал не злякавсь „кари од неба“ й не зглянувся на зворушливе благання поета і людини, покараної над усяку міру, і навіть не відповів ані словечком. Не зглянувся навіть тоді, коли за Шевченка прохало його начальство. Оренбургському губернаторові, гр. Перовському, як той обстав за поета, Дубельт одповів, що рано ще прохати у царя пільги для Шевченка<ref>„Кіевская Старина“, 1893, III, 424—423.</ref>. Це „рано“ пролунало вже тоді, як Шевченко три роки покутував свої незаподіяні провини!
От скільки заважив Дубельт у житті геніяльного поета. Погляньмо ж тепер, як „отецъ-командиръ“ думає про людину, якій стільки лиха накоїв. Беремо в перекладі од слова до слова відповідне місце з „Замѣтокъ“.
{{block right|Січень 1862 року.}}
{{block right|Ось як теперішні освічені люде, а надто літератори, обманюють публіку й навіть самого}}<noinclude></noinclude>
h8kggo5hzrdmcm7anxi0kkxvubhbbvo
Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/147
250
215494
454509
2022-07-21T18:38:19Z
Ong all
13793
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Гомонила Украина,
Довго гомонила,
Довго, довго, кровь степами,
Текла, червонила.
Текла, текла, та й высохла
Степы зеленіють,
Диды лежать, а надъными
Могилы сыніють.
Та що зъ того що высоки,
Ни хто ихъ незнае,
Ни кто щиро низаплаче,
Ни хто не згадае.
Тилько витеръ тыхесенько
Повіе надъ ными,
Тилько росы ранесенько
Слезами дрибными
Ихъ умыють. Зійде сонце
Осушить, пригрie
А онуки! имъ байдуже,
Жито соби сіють.
Багато ихъ, а хто скаже
Де Гонты могила?
Мученыка праведного
Де похоронилы?
Де Зализнякъ щира душа,</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
9pc3ns5qol6m3xqwmo5kluhcn8x3b1v
Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/148
250
215495
454516
2022-07-21T18:53:08Z
Ong all
13793
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" />{{block center/s}}</noinclude><poem>{{block left|offset=2.5em|Де одпочивае?
Тяжко! важко! Катъ пануе
А ихъ незгадають.
{{block left|offset=1em|Довго гомонила,
}}Довго, довго, кровъ степами
Текла червонила.
И день и ничъ гвалтъ, Гарматы,
Земля стогне, гнеця,
Сумно, страшно, а згадаешъ
Серце усмихнеця,
}}Мисяцю мiй ясный, зъ высокого неба
Сховайся за гору бо свиту не треба,
Страшно тоби буде, хочъ ты й бачивъ Рось
{{anchor|h10}}И Альту, и Сену, [[Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки/Гайдамаки/Припыси#ph10|(10)]] и тамъ розлылось
Незнать за що, крови широкее море
А теперъ що буде? Сховайся за гору.
Сховайся мій друже; щобъ недовелось
На старисть заплакать.
{{block left|offset=2.5em|Сумно, сумно середь неба
Сяе билолыцый,
По надъ Днипромъ козакъ иде,
Може зъ вечерныци.
Иде смутный не веселый
Ледви несуть ноги
Може дивчина нелюбить,}}</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
o57otdfo42n81s8ye2oabb30zk4u5z0
Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/149
250
215496
454518
2022-07-21T18:58:51Z
Ong all
13793
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" />{{block center/s}}</noinclude><poem>За те що убогій.
И дивчина ёго любыть
Хочъ лата на лати,
Чернобривый… а незгине,
То буде й багатый,
Чогожъ смутный чорнобривый
Иде чуть не плаче.
Якусь тяжку недоленьку.
Вищуе козаче
Чуе серце та нескаже
Яке лыхо буде,
Мине лыхо… кругомъ ёго
Мовъ вымирлы люды
А ни пивня, ни собаки,
Тилько изъ загаю
Десь далеко, сумно, сумно,
Вовки завывають,
Байдуже иде Ярема,
Та не до Оксаны
Ны въ Вилшану надосвитки,
До ляхивъ поганыхъ
У Черкасы: а тамъ третій
Пивень заспивае…
А тамъ… а тамъ… йде Ярема
На Днипръ поглядае.
</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
15t2296bk6zt9xvr9avohef0iedpglx
Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/150
250
215497
454532
2022-07-21T19:09:36Z
Ong all
13793
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" />{{block center/s}}</noinclude><poem>«Ой Днипре мiй Днипре широкій, та дужій
Богато ты батьку у море посывъ
Козацькои крови, ще понесешъ друже,
Червонывъ ты сынѣ, та не напоивъ
А сю ничъ упьеця, пекелнее свято
По всій Украини сю ничъ зареве,
Потече багато, багато, багато
Шляхетскои крови; козакъ оживе,
Оживуть Гетманы, въ золотимъ жупани;
Прокинеця доля, козакъ заспива, —
Ни жида, ни Ляха, а въ степахъ Украйны,
Дай то Боже милый, блесне булава,»
Такъ идучи думавъ въ латанiй свытини
Сердега Ярема съ свяченымъ въ рукахъ.
А Днипръ мовъ подслухавъ широкій та сынiй
Пиднявъ горы-хвыли… а въ очеретахъ —
{{block left|offset=5em|Реве, стогне, завивае,
Лозы нагинае;
Гримъ гогоче… а блыскавка
Хмару роздерае
Иде соби нашъ Ярема
Ничого ныбачить,
Одна думка усмихнеця,
А друга заплаче.
Тамъ Оксана, тамъ весело}}</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
dhckggi8hspsu8o24ijcahqn81c3epb
Категорія:Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»
14
215498
454535
2022-07-21T19:19:09Z
Leh Palych
5381
.
wikitext
text/x-wiki
[[Категорія:Роботи за видавництвом|Червона калина]]
ly0lv1ccjrxc92r3ob3ski8cmxh2i55
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/74
250
215499
454591
2022-07-22T04:29:41Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>тися. Прийшли вістки, що з заходу йдуть поляки на Україну, з півдня наступає татарський хан. Тоді Хмельницький згодився присягнути на союз із Москвою. Потім вислав послів до Москви, і там уклали договір між Україною й Московщиною. Україна мала залишитися окремою державою у злуці з Московщиною. Закони для українських земель ухвалювала козацька рада. Головою держави був гетьман, і він виконував владу через ґенеральну старшину, полковників і инших урядовців. У судах судили на основі українських законів. Податки й инші доходи з України йшли до українського скарбу. Число війська мало бути 60.000. Українська держава мала право входити в союзи з усіма иншими державами. Московський цар мав на Україні такі права: тримати в Києві воєводу з московським військом; приймати до відома переговори України з иншими державами; приймати до відома вибір нового гетьмана.
Незабаром прийшли на Україну московські війська. Ніби вони йшли на поляків, але до бою не спішилися, а спершу почали шукати кватир на Україні.
Важкі були московські кватири. Ніяке обістя, ніяка хата, ніяке поле, ні город не могли встоятися перед московськими салдатами. Скрізь був розбій, грабунок, крадіж. Не помагало й те, що міщани або селяни давали москалям самі, що було треба, московським салдатам усього було за мало, вони нищили й руйнували все.
Найбільше терпіла давня столиця України — Київ. Москалі ввійшли туди непрошені й почали будувати своі твердині. Київський митрополит гостро противився тому, гетьман теж не дозволив<noinclude></noinclude>
19obj3bvjsiqmricqoh87b00wclhu98
454604
454591
2022-07-22T06:19:11Z
Madvin
217
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>тися. Прийшли вістки, що з заходу йдуть поляки на Україну, з півдня наступає татарський хан. Тоді Хмельницький згодився присягнути на союз із Москвою. Потім вислав послів до Москви, і там уклали договір між Україною й Московщиною. Україна мала залишитися окремою державою у злуці з Московщиною. Закони для українських земель ухвалювала козацька рада. Головою держави був гетьман, і він виконував владу через ґенеральну старшину, полковників і инших урядовців. У судах судили на основі українських законів. Податки й инші доходи з України йшли до українського скарбу. Число війська мало бути 60.000. Українська держава мала право входити в союзи з усіма иншими державами. Московський цар мав на Україні такі права: тримати в Києві воєводу з московським військом; приймати до відома переговори України з иншими державами; приймати до відома вибір нового гетьмана.
Незабаром прийшли на Україну московські війська. Ніби вони йшли на поляків, але до бою не спішилися, а спершу почали шукати кватир на Україні.
Важкі були московські кватири. Ніяке обістя, ніяка хата, ніяке поле, ні горо́д не могли встоятися перед московськими салдатами. Скрізь був розбій, грабунок, крадіж. Не помагало й те, що міщани або селяни давали москалям самі, що було треба, московським салдатам усього було за мало, вони нищили й руйнували все.
Найбільше терпіла давня столиця України — Київ. Москалі ввійшли туди непрошені й почали будувати своі твердині. Київський митрополит гостро противився тому, гетьман теж не дозволив<noinclude></noinclude>
c32ngl5eaotducww8d9kq3n89iuszhs
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/75
250
215500
454595
2022-07-22T06:09:42Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>на будову, але московський воєвода не слухав — посередині Київа станула московська фортеця. Москалі всіма способами старалися утвердити своє панування на Україні й найбільше дбали за головне місто: вони знали, що за ким буде столиця, за тим піде й цілий край…
{{c|'''Байка Богдана Хмельницького.'''}}
Разом із московським військом гетьман вибрався знов на поляків і прийшов удруге підо Львів. Тут йому зайшли дорогу польські посли. Королева прислала гетьмановій жінці дороге намисто й лист, де просила її заступитися за Польщу. Хмельницький просив послів сідати, приняв їх гарно й почав оповідати таку байку:
— В давні часи жив один чоловік, що був дуже багатий, так що всі сусіди завидували йому. У того чоловіка був у хаті вуж, що нікого не кусав, господарі ставили йому м олоко, він їв і спокійно повзав собі по хаті. Але раз дали дитині їсти. Вуж прийшов також і почав пити молоко з миски. Нерозумна дитина замахнулася ложкою і вдарила вужа по голові. Розгніваний вуж кинувся й дитину вкусив. На крик прибіг батько зі сокирою, вдарив вужа, але врубав йому тільки кусень хвоста. Хлопець умер від укусу, вуж сховався до ями й уже не виходив до людей. Від того часу господареві велося все гірше й гірше, йому гинула худоба, коні, бджоли, не родило збіжжя, пустів сад. Він терпів довго й накінець пішов за радою до ворожбита. Ворожбит сказав йому:
«Давніше ти жив у згоді з вужем, і він приймав на себе все твоє лихо; тепер він гнівається<noinclude></noinclude>
qq3js24fc41g0zqtt6isydlb2ld9lje
454602
454595
2022-07-22T06:17:46Z
Madvin
217
/* Схвалена */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>на будову, але московський воєвода не слухав — посередині Київа станула московська фортеця. Москалі всіма способами старалися утвердити своє панування на Україні й найбільше дбали за головне місто: вони знали, що за ким буде столиця, за тим піде й цілий край…
{{c|'''Байка Богдана Хмельницького.'''}}
Разом із московським військом гетьман вибрався знов на поляків і прийшов удруге підо Львів. Тут йому зайшли дорогу польські посли. Королева прислала гетьмановій жінці дороге намисто й лист, де просила її заступитися за Польщу. Хмельницький просив послів сідати, приняв їх гарно й почав оповідати таку байку:
— В давні часи жив один чоловік, що був дуже багатий, так що всі сусіди завидували йому. У того чоловіка був у хаті вуж, що нікого не кусав, господарі ставили йому молоко, він їв і спокійно повзав собі по хаті. Але раз дали дитині їсти. Вуж прийшов також і почав пити молоко з миски. Нерозумна дитина замахнулася ложкою і вдарила вужа по голові. Розгніваний вуж кинувся й дитину вкусив. На крик прибіг батько зі сокирою, вдарив вужа, але врубав йому тільки кусень хвоста. Хлопець умер від укусу, вуж сховався до ями й уже не виходив до людей. Від того часу господареві велося все гірше й гірше, йому гинула худоба, коні, бджоли, не родило збіжжя, пустів сад. Він терпів довго й накінець пішов за радою до ворожбита. Ворожбит сказав йому:
»Давніше ти жив у згоді з вужем, і він приймав на себе все твоє лихо; тепер він гнівається<noinclude></noinclude>
522zl2cx32kdhlkt0hd2d6pvfym5f3k
454610
454602
2022-07-22T06:31:23Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>на будову, але московський воєвода не слухав — посередині Київа станула московська фортеця. Москалі всіма способами старалися утвердити своє панування на Україні й найбільше дбали за головне місто: вони знали, що за ким буде столиця, за тим піде й цілий край…
{{c|'''Байка Богдана Хмельницького.'''}}
Разом із московським військом гетьман вибрався знов на поляків і прийшов удруге підо Львів. Тут йому зайшли дорогу польські посли. Королева прислала гетьмановій жінці дороге намисто й лист, де просила її заступитися за Польщу. Хмельницький просив послів сідати, приняв їх гарно й почав оповідати таку байку:
— В давні часи жив один чоловік, що був дуже багатий, так що всі сусіди завидували йому. У того чоловіка був у хаті вуж, що нікого не кусав, господарі ставили йому молоко, він їв і спокійно повзав собі по хаті. Але раз дали дитині їсти. Вуж прийшов також і почав пити молоко з миски. Нерозумна дитина замахнулася ложкою і вдарила вужа по голові. Розгніваний вуж кинувся й дитину вкусив. На крик прибіг батько зі сокирою, вдарив вужа, але врубав йому тільки кусень хвоста. Хлопець умер від укусу, вуж сховався до ями й уже не виходив до людей. Від того часу господареві велося все гірше й гірше, йому гинула худоба, коні, бджоли, не родило збіжжя, пустів сад. Він терпів довго й накінець пішов за радою до ворожбита. Ворожбит сказав йому:
»Давніше ти жив у згоді з вужем, і він приймав на себе все твоє лихо; тепер він гнівається<noinclude></noinclude>
srpgi5c2fwmyamwp6agnoiq9xkitku7
Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/402
250
215501
454601
2022-07-22T06:15:10Z
Mahnka
11765
/* Skorygowana */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude><section begin="31" />— Леле, дорогий мій, — відказав Араміс, — все, що сталося за останніх часів, навіяло мені огиду до шпади й до життя. Цього разу мій рішенець безповоротний. По закінченні облоги я вступаю до манастиря лазаристів. Збережіть цю грамоту для себе, Д'Артаньяне. Військова служба дуже пасує до вас. З вас буде відважний й заповзятливий капітан.
Д'Артаньян із сльозами вдячности, палаючи з радощів, повернувся до Атоса.
Той все ще сидів коло столу й дивився на світло лямпи, крізь останню склянку малаги.
— Ну, ось! — сказав Д'Артаньян, — всі мені відмовили.
— Через те, мій дорогий, що ніхто більше за вас не заслуговує на таку честь.
І він взяв перо, вписав у наказ прізвище Д'Артаньяна й повернув йому.
— Отже, в мене не буде більше друзів, — сказав юнак — і, на великий жаль, залишаються самі гіркі спогади.
Він спустив голову на руки, і дві великі сльози скотилися по його щоках.
— Ви молоді — втішав його Атос, — і згодом радісні спогади заступлять вам теперішні гіркі.
{{dhr}}
<section end="31" />
{{dhr|2em}}
<section begin="32" />{{c|{{sp|ЕПІЛО|0.7em}}Г}}
{{dhr}}
Ля-Рошель, не діставши допомоги від англійської фльоти та десанта, обіцяного від герцоґа Б'юкенгемського, здалася по облозі, що тривала цілий рік. 28 жовтня 1628 року підписано капітуляцію.
23-го грудня того ж таки року король в'їхав у Париж. Йому влаштували тріиюмф, так ніби він повертався, перемігши справжнього ворога, а не французів. Він в'їхав у місто через околицю Сен-Жак і проїхав під аркою, вбраною зеленню.
Д'Артаньянові дали чин ляйтенанта. Портос кинув службу й наступного року одружився з пані Кокнар. У жаданій скрині було 800.000 ліврів.
Мускетон мав чудову ліберею і радів надзвичайно: стояти ззаду о роззолоченої карети — була завжлішня мрія всього його життя.
Араміс, відбувши подорож до Лотарінгії, раптом зник і перестав писати друзям. Згодом від пані Де-Шеврез, яка повідомила про це двох чи трьох своїх коханців, дізналися, що він пішов у манастир в Нансі.
Базен став послушником.{{nop}}<section end="32" /><noinclude></noinclude>
brpmkveqv00hcxh5t4q2v20kcb5jcl1
Три мушкетери (1929)/2/31
0
215502
454603
2022-07-22T06:18:49Z
Mahnka
11765
Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../../|Три мушкетери]] | автор = Александр Дюма (батько) | перевизначити_автора = [[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]] | перевизначити_перекладача = С. Столбцов | секція = '''[[../../2|Частина друга]]'''<br>XXXI. Розділ останній | попередн...
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../../|Три мушкетери]]
| автор = Александр Дюма (батько)
| перевизначити_автора = [[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]]
| перевизначити_перекладача = С. Столбцов
| секція = '''[[../../2|Частина друга]]'''<br>XXXI. Розділ останній
| попередня = [[../30|XXX. Страта]]
| наступна = [[../Епілог|Епілог]]
| рік = 1929
| місто = Дніпропетровське
| видавець = Державне видавництво України
| примітки =
}}
<pages index="Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf" from=395 to=402 fromsection="31" tosection="31" />
tqibg09a2yrm9quaz5orbe317qo8j1x
Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/19
250
215503
454608
2022-07-22T06:29:14Z
Mahnka
11765
/* Skorygowana */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Про що я маю іще памятати? Добре, що маю всьо, що мінї потрібне, і відставлю свою скриню на час до желїзницї. Я не журю ся бабськими фартушками.
{{c|ҐРУНЕРТ.}}
Знають про се всї.
{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Сього бракувало би іще!
{{c|ГЕНШЕЛЬ}}
{{c|{{fine|в деревяних ходаках встав; до Ганни.}}}}
Ну, звивай ся, звивай ся! Давай що їсти! ми мусимо ще нинї піти до кузнї.
{{c|ҐРУНЕРТ}}
{{c|{{fine|встав, положив рецепту, сховав записник та олівець, хоче пращати ся.}}}}
Треба із сим до аптики! Я загляну сюди завтра досьвіта.
{{c|ГЕНШЕЛЬ}}
{{c|{{fine|сїдає біля стола.}}}}
{{c|ГАУФЕ}}
{{c|{{fine|входить поволи; в деревяних ходаках, в шкуряних штанах, із засьвіченою лїхтарнею.}}}}
{{c|ГАУФЕ}}
Алеж то погана заметїльниця.
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Як там в стайни, що?
{{c|ГАУФЕ.}}
Біда!
{{fine|Гасить лїхтарню та вішає її біля Геншлевої.}}{{nop}}<noinclude></noinclude>
5h80yoid5l041g9be18ocnp95u84bgf
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/46
250
215504
454614
2022-07-22T06:36:05Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>
{{c|'''IV.'''}}
Від самого розсьвіту млин наповнив ся гомоном сквапних кроків та різких голосів. Батько Мерлїє прийшов відімкнути двері Франсуази і вона зійшла в низ, дуже блїда, але спокійна. Та тут не могла здержатись від дрожі, побачивши трупа пруського вояка, положеного коло криницї на розпростертім плащи. Довкола трупа вояки вимахували руками та вивикрикували щось голосно, люто. Деякі грозили селу кулаками. Тимчасом офіцир прикликав дядька Мерлїє, яко старшину громади.
— Ось, — сказав він голосом перериваним від лютости, одного з наших знайшли вбитого за річкою. Ми хочемо належно покарати винуватого і надїємось, що ви поможете нам вишукати вбійцю.
— З охотою — відповів мельник зі звичайною своєю флєґмою. — Та тілько се буде не легка робота.
Офіцир нахилив ся і відвернув полу плаща, що закривала лице забитого. Тоді показала ся страшна рана. Вартового заколено в горло, і навіть ніж лишив ся в ранї. То був кухонний ніж з чорною деревляною колодкою.{{nop}}<noinclude></noinclude>
6z4di1qj5iga6t0mo7usoixb2vb9iar
Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/20
250
215505
454615
2022-07-22T06:37:15Z
Mahnka
11765
/* Skorygowana */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ҐРУНЕРТ.}}
Добраніч вам! А тепер треба ждати терпеливо. Ми доктори, також лише люди!
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Розумієть ся! Знаємо і ми про се, знаємо. Добраніч, не вивернїть ся там де!
{{c|Ґрунерт виходить.}}
А тепер, скажи-ж мінї мамо, як там з тобою?
{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Я мусїла знова злостити ся.
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Що-ж злостить тебе?
{{c|ГАУФЕ}}
{{c|{{fine|сїдає за столом.}}}}
{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Те, що не можу давати ладу в хатї!
{{c|ГАННА}}
{{c|{{fine|кладе на стіл миску з галушками, миску з капустою, виймає із шуфляди вилки та кладе їх на столї.}}}}
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
На се є тут дївка!
{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Ет! Дївка і гадки не має!
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Маємо що їсти, всьо йде як слід. Як би ти не вставала була за скоро, то сьогоднї могла би ти вже гуляти.{{nop}}<noinclude></noinclude>
o65l3fefpq8j8176v1xadxds7mjzph3
454616
454615
2022-07-22T06:37:42Z
Mahnka
11765
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ҐРУНЕРТ.}}
Добраніч вам! А тепер треба ждати терпеливо. Ми доктори, також лише люди!
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Розумієть ся! Знаємо і ми про се, знаємо. Добраніч, не вивернїть ся там де!
{{c|{{fine|Ґрунерт виходить.}}}}
А тепер, скажи-ж мінї мамо, як там з тобою?
{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Я мусїла знова злостити ся.
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Що-ж злостить тебе?
{{c|ГАУФЕ}}
{{c|{{fine|сїдає за столом.}}}}
{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Те, що не можу давати ладу в хатї!
{{c|ГАННА}}
{{c|{{fine|кладе на стіл миску з галушками, миску з капустою, виймає із шуфляди вилки та кладе їх на столї.}}}}
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
На се є тут дївка!
{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Ет! Дївка і гадки не має!
{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Маємо що їсти, всьо йде як слід. Як би ти не вставала була за скоро, то сьогоднї могла би ти вже гуляти.{{nop}}<noinclude></noinclude>
pgrletelldzg4y41p226wm0qiiebjfk
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/47
250
215506
454617
2022-07-22T06:40:10Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Погляньте на сей ніж, — знов обернув ся офіцир до дядька Мерлїє, — може він допоможе нам у наших розслїдах.
Старий здрігнув ся, але зараз-же запанував над собою і з непорушним лицем відповів:
— У всіх такі ножі по наших селах… А хто знає, може вашому воякови надоїло стояти на вартї та сам зробив собі конець?
— Мовчіть! — скажено закричав офіцир. — Ви знаєте, що я можу хоч і зараз казати запалити ваше село з усїх чотирьох кінцїв!
На щастє, гнїв не позволив йому завважити, як страшно змінило ся лице Франсуази. Вона сїла на камяній лавцї, бо ноги у неї підкошувались. Та про те глядїла на мерця, що лежав коло самих її ніг. То був високий і вродливий парубок, подібний до Домінїка, з жовтим волосєм і синїми очима, як у нього. Та подібність різала її ножем по серцї. Думалось їй, що хто знає, може отой небіжчик також полишив там у Нїмеччинї наречену, котра тепер виплаче за ним свої очи. І бачила свій ніж у него в горлї. Се Домінїк забив його…{{nop}}<noinclude></noinclude>
sici4w9a1kagsla5v37oxmb9dn4h6wi
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/48
250
215507
454618
2022-07-22T06:43:49Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>В ту пору, коли офіцир грозив, що запалить цїлу Рокрезу, надбігли змішані вояки. Іно що побачили, що Домінїк утїк. Се викликало страшний розрух. Офіцир пішов на саме місце вчинку, оглянув вікно, що лишилось відчиненим, порозумів, як усе стало ся, і вернув ся лютий-прелютий.
Дядько Мерлїє, бачилось, був дуже розгнїваний утекою Домінїка.
— Дурень, — проворкотїв він, — усе попсував.
У Франсуази здавило серце, коли почула ті слова. Батько зрештою не підозрівав її спільництва. Він похитав головою і сказав півголосом:
— Ну, нема що й казати, наробив він нам клопоту.
— Все то справка того негідника, того опришка! — кричав офіцир. — Він утїк у ліс… Коли нам не доставлять його, то все село відпокутує за нього! Ви певно знаєте, де він заховав ся?
Дядько Мерлїє усьміхнув ся собі, показуючи на склони горбів, порослих лїсом:
— Як хочете знайти там чоловіка? — сказав він.{{nop}}<noinclude></noinclude>
dbf3nzdc300z9gyhfy6itfnhwe7v0bv
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/49
250
215508
454619
2022-07-22T06:47:24Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— О, ви певно знаєте там кождий корчик! Я виряжу з вами десять мужа. Ви поведете їх.
— Дуже радо. Тілько-ж нам треба буде тиждень часу, щоб перешукати всї дооколичні лїси.
Спокій старого ще дужше лютив офіцира. Він зрозумів, що таке шуканє справдї було-би безглузде. І ось тут він побачив Франсуазу, що сидїла на лавцї, блїда і трівожна. Він замовк на хвилинку і позирав то на мельника то на Франсуазу.
— Той чоловік — спитав він нараз старого, — був любовником вашої дочки?
Дядько Мерлїє помертвів. Можна було подумати, що він як стій кинеть ся на офіцира і задавить його. Він переміг себе і не відповів нїчого. Франсуаза закрила лице руками.
— Еге, так воно мусить бути, — говорив дальше офіцир. — Ви або ваша дочка допомогли йому втекти. Ви його спільники… Останнїй раз питаю вас: видасьте нам його, чи нї?
Мельник не відповідав нїчого. Він навіть відвернув ся, водячи десь-кудись байдужними очима, коли офіцир говорив до нього. Се ще дужше розпалило гнїв офіцира.{{nop}}<noinclude></noinclude>
qbz3ycn0w5nfue05jfy6q92t2oovwl4
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/50
250
215509
454620
2022-07-22T06:52:22Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Коли так, — закричав він, то я розстріляю вас замісь нього! — І велїв воякам стати в ряд. Дядько Мерлїє стояв незляканий. Він з легка здвигнув раменами, немов хотїв сказати, що цїла та комедия йому не до смаку. Очевидно він не вірив, щоб можна було так нї за се нї за те розстріляти чоловіка. Але коли вояки наготовились, він промовив спокійно{{errata|;|:}}
— А, так ви таки не жартуєте? Ну, як хочете. Коли вам доконче треба когось розстріляти, то розстрілюйте собі мене.
Але Франсуаза встала, сама себе не тямлячи з переляку. Вона підійшла до офіцира і сказала:
— Змилуйтесь! Не робіть нїчого батькови! Вбийте мене замісь нього… Я всему винна. Я помогла Домінїкови втекти.
— Мовчи, дївко! — скрикнув дядько Мерлїє. — Пощо брешеш! Я, пане, замкнув її на ключ. Бреше вона!
— Ні, я не брешу, — горячо відповіла молода дївчина. Я злїзла вікном, я намовила Домінїка втїкати… Се правда, чиста правда!
Старий одебелїв. Він вичитував із її очей, що вона говорить правду. Ах, ті дїти зі своїми чутями! все попсують! — Тодї він розсердив ся.{{nop}}<noinclude></noinclude>
91qodcz2mi7klv53rpkuqo17bzi98mb
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/51
250
215510
454621
2022-07-22T06:55:45Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Вона божевільна, не слухайте її! Вона дурить вас. Кіньчіть живо…
Вона давай знов упевняти їх про його невинність. Припала на колїна, благаючи і хлипаючи. Офіцир спокійно дивив ся на ту сцену душевної муки.
— Боже мій, — сказав він нарештї, — я хапаюсь за вашого батька, бо не маю в руках другого! Постарайтесь вишукати тамтого, а ваш батько останеть ся живий.
Вона добру хвилю дивилась на нього витріщивши очи від такого нелюдського предложеня.
— Се страшна річ! — промовила вона. — Де я вам найду Домінїка? Він утїк. Я не знаю, де він тепер.
— Вибирайте, що хочете. Або він — або ваш батько!
— Боже мій, хиба-ж я можу вибирати? Коли-б я навіть знала, де Домінїк, то чи-ж можу вибирати?… Ви ріжете моє серце… Лїпше-б менї самій умерти. Забийте мене, благаю вас, забийте мене!
Але вид слїз і розпуки мабуть надоїв уже офіцирови. Він крикнув:
— Ну, досить того! Я буду добрий і дам вам дві година часу. Коли за дві години ваш улюблений не буде тут, то ваш батько відповість за нього.{{nop}}<noinclude></noinclude>
ovz1tfoiz0ipl7ubkbp5wcd93aowax9
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/52
250
215511
454622
2022-07-22T06:58:35Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>І велїв відвести дядька Мерлїє до тої самої кімнати, де був замкнений Домінїк. Старий попросив тютюну і почав курити. На його неповорушнім лицї не можна було добачити нїякого слїду зворушеня. Але коли лишив ся сам, дві грубі сльози викотили ся з його очий. Бідна, дорога його донечка, як вона мучить ся!
Франсуаза лишилась серед подвіря. Пруські вояки переходили коло неї сьміючись. Декотрі жартували з нею, говорили їй щось незрозумілою для неї мовою. Вона глядїла на двері, крізь які пройшов її батько, і звільна піднесла руку до чола, немов лякаючись, щоб воно не трісло.
Офіцир обернув ся на закаблуках і повторив:
— Даю вам дві години часу. — Ті слова бренїли їй в ухах. І ось машинально вона вийшла з подвіря і пішла, куди очи бачуть. Що робити? Куди йти? Вона навіть силкувалась не думати про те, бо знала, що се на нїщо не придасть ся. А все таки їй бажалось побачити Домінїка. Вони обоє порадились-би, прадумали-б щобудь. І з головою затуманеною вихром думок вона пустилась долї берегом Морелї і перейшла її повисше шлюзи,<noinclude></noinclude>
jmes19v39quibazy648oi8a0z2etd40
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/53
250
215512
454623
2022-07-22T07:41:37Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>туди, де лежало велике камінє. Самі ноги донесли її до великої иви, на закутку луки. Там нахилившись вона побачила калюжу крови. Так, се було те саме місце! І пішла за слїдом Домінїка по протолоченій траві. Туди тїкав він; видно було, як чиїсь величезні кроки протоптали траву півперек сїножати. Дальше слїд загубив ся. Але на сусїднїй сїножати знов віднайшла його. За там слїдом дійшла до краю лїса, де вже нїчого не можна було розпізнати.
Франсуаза пішла в глуб лїса. Лекше їй було на самотї. Присїла на хвильку. Потому пригадавши, що час минає, схопилась. Як давно вона вийшла зо млина? Пять мінут? пів години? Вона вже й о сьвітї не тямила. Може Домінїк сховав ся в одній знайомій гущавині, де раз рано лущили горіхи? Побігла в ту гущавину, пошниряла. Тілько дрозд вилетїв із неї і засвистав свою коротку, невеселу пісеньку. Тут їй прийшло на думку, що може він сховав ся в одній печері, в якій часто чатував на дичину. Але печера була пуста. Дарма шукати його! Де його тут найти? І мало помалу в нїй виростало бажанє таки найти його. Вона прискорювала кроку, обхоплена страшною нетер-<noinclude></noinclude>
c79hx4n7sngew90n0dak31t4da7bpr8
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/76
250
215513
454624
2022-07-22T08:17:46Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>з тобою, і ти терпиш сам. Як хочеш давнього гаразду, йди до вужа, погодися з ним«.
Чоловік зробив так, поставив біля ями молоко й почав припрошувати вужа. Але вуж відказав йому:
«Дарма ти, чоловіче, бажаєш, щоб між нами вернулася така любов, як була перше. Як я погляну на мій відрубаний хвіст, що я втратив через твойого сина, зараз відновляється в мені гнів. Ти знов, як згадаєш, що нема твойого сина, також попадеш у лють і схочеш мене вбити. Досить буде між нами приязни, як зробимо так: ти живи у своїй хаті, як тобі хочеться, я житиму в моїй ямі, будемо собі приятелі здалека«.
— Таксамо — говорив далі гетьман, — було між поляками й українцями. Колись козаки боронили своїми грудьми Польщу перед татарами й турками. За те вони не хотіли більше, як тільки, щоб могти пити те молоко, що поляки залишили їм десь на боці в куті. Тоді Польща була могутня й щаслива. Але потім полякам стало завидно, що й українці живуть побіч них, вони почали нарушувати козацькі права, — били українців по голові. Почалися довгі і страшні війни. Тепер ви хочете згоди з нами. Я скажу вам так, як той вуж сказав тому господареві: лишіть нам нашу Україну, самі вертайтеся до своєї Польщі, кожний матиме своє, будемо собі приятелями здалека.
{{c|'''Смерть Б. Хмельницького.'''}}
Підчас походу на поляків, Богдан Хмельницький переконався, що москалі прийшли на Україну не того, щоб помагати козакам, а щоб са-<noinclude></noinclude>
qpdq8863i7lpj40ik7d7x2762ghxbjp
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/54
250
215514
454625
2022-07-22T08:30:25Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>плячкою. Нараз прийшла їй в голову думка, що він міг вилїзти на дерево. Вона пішла піднявши в гору очи і що крок кликала його. Зазуля відповідала їй; між гильками пробігав шелест і змушував її що хвиля думати, що ось-ось він зараз і злїзе. Раз їй навіть повидїлось, що бачить його, і вона пустилась утїкати. Що вона могла сказати йому? Не вже таки вона на те шукає за ним, щоб його розстріляли? О, нї! Вона не скаже йому сього. Та тут думка про батька острим ножем різнула її по серцї. Вона впала на траву і голосно заридала{{errata|;|:}}
— Боже мій, Боже мій! По що я тут?
Вона божевільна, що прийшла сюди. Пронята страхом кинулась утїкати з лїса. Три рази збивала ся з дороги і думала вже, що не втрафить до млина, коли нараз опинилась на лузї як-раз насупроти Рокрези. Боже мій! Не вже-ж таки вона верне сама? Вона зупиняла ся, коли нараз почула голос, що кликав її:
— Франсуазо! Франсуазо!
Вона побачила Домінїка, як обережно підводив голову з ярка. Великий Боже! вона найшла його. Небо хотїло, зна-<noinclude></noinclude>
gr5jwl2au4xsdenhiflaqeikbsc6b7p
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/55
250
215515
454626
2022-07-22T08:34:48Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>чить, його смерти! І гнучи в собі окрик, вона полетїла в ярок.
— Ти мене шукала? — спитав він.
— Так, — відповіла вона, сама не знаючи, що каже.
— Що-ж стало ся?
Вона похилила очи, бубонячи:
— Нїчого, нїчого! Я була неспокійна за тебе, бажала побачити тебе.
Успокоївшись він пояснив їй, що не хотїв утїкати далеко, боячись за них. Ті розбійники Прусаки готові мстити ся на старцях і дївчатах. Ну, та слава Богу, все пішло добре — і сьміючись додав:
— Наше вінчанє відложене на тиждень, тай тілько всього.
Але бачучи, що вона сама не своя, знов насупив ся:
— Що з тобою? Ти щось скриваєш передо мною?
— Нї, їй Богу, нї! Я швидко бігла і задихалась.
Він поцїлував її і сказав, що небезпечно їм довше розмовляти; треба йому забирати ся з сього ярка і йти дальше в ліс. Але вона зупинила його. Вона вся дрожала.
— Послухай; краще лиши ся… Нїхто тебе не шукає, ти не боїш ся?{{nop}}<noinclude></noinclude>
cddmqh8hhv4urtcsupf12u1gmesam9y
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/56
250
215516
454627
2022-07-22T08:38:33Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Франсуазо, ти з чимось таїш ся передомною? — повторив він.
Вона знов забожилась, що нї з чим перед ним не таїть ся, а тілько їй приємнійше знати, що він близько неї. Пролепотїла ще якісь причини. Він бачив у нїй якусь таку дивну зміну, що вже й сам не захотїв-би віддалятись. А до того він чекав приходу Французів. Їх бачили коло Совальського лїса.
— Ох, коли-б вони поквапились, коли-б вони прийшли як найшвидше! — горячо промовила Франсуаза.
В тій хвилї на дзвінницї Рокрези вибила одинацята година. Удари долїтали чутко і виразно. Вона зірвалась як безумна. Дві години минули від її відходу зо млина!
— Послухай, — сказала поспішно, — коли нам тебе буде потрібно, то я махну тобі хусткою із свого вікна.
І побігла бігцем, а Домінїк дуже переляканий засїв у ярку, не зводячи очий із млина. Наближаючись до Рокрези, Франсуаза зустрінула старого жебрака, дядька Бонтана, що знав усю околицю. Він поклонивсь їй. Він бачив мера серед Прусаків; потім перехрестивши ся і бу-<noinclude></noinclude>
8yggn9bec3gqhu5kpyl92l02r8vwyd3
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/57
250
215517
454628
2022-07-22T08:42:30Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>бонячи якісь невиразні слова поплїв ся дальше повільною ходою.
— Дві години минули — сказав пруський офіцир, коли Франсуаза показалась на подвірю.
Дядько Мерлїє був уже на місцї. Він сидїв на лавцї коло криницї і курив люльку. Молода дївчина знов кинулась просити, благати, плакати. Їй хотїлось виграти на часї. В нїй прокинулась надїя, що Французи надійдуть; плачучи вона надслухувала; їй бачилось, що чув з далека рівномірний марш війська. Ох, коли-б вони прийшли! Ох коли-б вони виратували їх!
— Послухайте, паночку, ще годину! Дайте менї ще годину часу!
Але офіцир був невмолимий. Він приказав навіть двом воякам узяти її по-під руки і відвести на бік, щоб можна було без клопоту розстріляти старого. Тодї страшна боротьба закипіла в нїй. Вона не могла допустити, щоб убито її батька. Нї, нї, радше згине сама разом з Домінїком! І вже збиралась бігти до своєї кімнати і махнути хусткою, коли Домінїк сам появив ся на подвірю. Офіцир і вояки скрикнули радісно. Але він немов-би не бачив тут нїкого крім Франсуази, на-<noinclude></noinclude>
6wim3xgefvkrihcyztvieodknj1bxzm
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/58
250
215518
454630
2022-07-22T08:48:44Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>близив ся до неї спокійно і сказав трохи навіть строго:
— Се не гарно! Чому-ж ви не завернули мене? Дядько Бонтан розповів менї все, що тут діє ся. Ось я тут.
{{c|'''V.'''}}
Була третя година. Густі, чорні хмари звільна затягли все небо; се були остатнї обриви великої тучі, що впала десь у сусїдстві. Те жовте небо, ті шмати облаків мідяної краски переміняли долину Рокрези, таку веселу на сонцї, в якийсь розбійницький вертеп. Пруський офіцир велїв заперти Домінїка, не поясняючи, що чекає його. Від самого полудня Франсуаза завмирала кождої хвилї. Вона не хотїла йти з подвіря, не зважаючи на всї батькові просьби. Вона дожидала Французів. Але година за годиною минала, а муки її тілько збільшувались при самій думцї, що весь той вистражданий час нї до чого не доведе, як тілько до страшної розвязки.
Тим часом коло третьої години Прусаки почали готувати ся в дальшу дорогу. Офіцир так само як учора запер ся {{hws|сам|сам-на-сам}}<noinclude></noinclude>
5demk27dw4r071ff698s0nikj05cva8
Архів:ДАЖО/67/3/17
116
215519
454631
2022-07-22T08:51:35Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Народження | рік = 1862 | попередня = 16а | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-17. 1862. Метрична книга євреїв м. Житомир. Народження.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-17. 1862. Метрична книга євреїв м. Житомир. Народження.pdf|thumb]] Житоми...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Народження
| рік = 1862
| попередня = 16а
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-17. 1862. Метрична книга євреїв м. Житомир. Народження.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-17. 1862. Метрична книга євреїв м. Житомир. Народження.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
4l9adao2ni2drlna7y2hxpuyqcx356j
Архів:ДАЖО/67/3/70
116
215520
454632
2022-07-22T08:52:28Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1844-1845 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-70. 1844-1845. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-70. 1844-1845. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Житоми...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1844-1845
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-70. 1844-1845. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-70. 1844-1845. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
8dojmm9yqv50l8tqat1aghfvau9xqke
Архів:ДАЖО/67/3/71
116
215521
454633
2022-07-22T08:52:59Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1846 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-71. 1846. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-71. 1846. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1846
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-71. 1846. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-71. 1846. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
qng9c7c35n6cz6rlh0yv753m43zu4h5
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/59
250
215522
454634
2022-07-22T08:53:13Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{hwe|на-сам|сам-на-сам}} з Домінїком. Франсуаза зрозуміла, що се важить ся доля молодого чоловіка. Тодї вона зложила руки і почала молити ся. Дядько Мерлїє сидів обік неї з тим нїмим і непорушним видом старого селянина, котрий і не пробує бороти ся з непереможною судьбою.
— О Боже мій! Боже мій! — стогнала Франсуаза, — вони вбють його…
Мельник притулив її до себе і посадив на колїна, як малу дитину.
В тій хвилї офіцир вийшов, а позад нього два вояки вели Домінїка.
— Нї за що! нї за що! — кричав Домінїк. — Я готов умерти!
— Подумайте лише! — замітив офіцир. Те, чого я прошу у вас, зробить нам хто будь иньший. Я дарую вам житє, я великодушний… Проведіть нас у Монтредон через лїс — тай тілько всього. Ви певно знаєте туди стежки.
Домінїк не відповідав.
— Так ви уперлись конче на своїм?
— Забийте мене і покиньте говорити про се — відповів Домінїк.
Франсуаза зложивши руки, очима благала його, щоб згодив ся. Але дядько Мерлїє вхопив їй за руки, щоб Прусаки не побачили її розпуки.{{nop}}<noinclude></noinclude>
c3vhjelf6imc62g9kln9jxft0xpokmx
Архів:ДАЖО/67/3/72
116
215523
454635
2022-07-22T08:53:21Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1848 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-72. 1848. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-72. 1848. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1848
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-72. 1848. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-72. 1848. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
04kxv75cn9tm6h3a51mq3e9prjbbpyu
Архів:ДАЖО/67/3/73
116
215524
454636
2022-07-22T08:53:48Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1849 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-73. 1849. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-73. 1849. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1849
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-73. 1849. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-73. 1849. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
n3tso7mn81182mx9e7eic86awohdiaf
Архів:ДАЖО/67/3/74
116
215525
454637
2022-07-22T08:54:09Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1850 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-74. 1850. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-74. 1850. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1850
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-74. 1850. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-74. 1850. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
82wtsj96o7du4l0q4cuu77gmaxv58ky
Архів:ДАЖО/67/3/75
116
215526
454638
2022-07-22T08:54:32Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1851 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-75. 1851. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-75. 1851. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1851
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-75. 1851. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-75. 1851. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
6pv2g31fgpz6rpte06f4pb8yzgyti74
Архів:ДАЖО/67/3/76
116
215527
454639
2022-07-22T08:54:52Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1852 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-76. 1852. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-76. 1852. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1852
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-76. 1852. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-76. 1852. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
13t2i6ykthayd2fdf3fsycym64f5057
Архів:ДАЖО/67/3/77
116
215528
454640
2022-07-22T08:55:14Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1853 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-77. 1853. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-77. 1853. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1853
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-77. 1853. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-77. 1853. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
2kpugonpq9dwhg7pmqz8eqv5hjtpiks
Архів:ДАЖО/67/3/78
116
215529
454641
2022-07-22T08:55:36Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1854 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-78. 1854. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-78. 1854. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] [[Категорія:Житомир]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1854
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-78. 1854. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-78. 1854. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
co5r8wgjd6kw7dxdxfb64p89qiqohww
Архів:ДАЖО/67/3/79
116
215530
454642
2022-07-22T08:56:08Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 1 | рік = 1855 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-79. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 1.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-79. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 1.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Жито...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 1
| рік = 1855
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-79. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 1.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-79. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 1.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
sgogjhvn740nmgm9m8e9dwo5oaodh2l
Архів:ДАЖО/67/3/80
116
215531
454643
2022-07-22T08:56:32Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 2 | рік = 1855 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-80. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 2.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-80. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 2.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Жито...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 2
| рік = 1855
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-80. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 2.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-80. 1855. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть Ч. 2.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
b9ctt980lrsw3ch4ehwq6f7mg7skgig
Архів:ДАЖО/67/3/390
116
215532
454644
2022-07-22T08:57:11Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1854 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-390. 1854. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-390. 1854. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1854
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-390. 1854. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-390. 1854. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
d0mjh0xlvxtbpyqtq40yfl2qb1rpl06
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/60
250
215533
454645
2022-07-22T08:57:11Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>— Його правда, — проворкотїв він, — красше вмерти!
Вояки стояли вже рядами. Офіцир чекав, щоб Домінїк піддав ся. Він усе ще надїяв ся склонити його. Десь далеко чути було глухий гуркіт грому. Душна спека стояла над селом. І нараз серед тиші залунав крик:
— Французи! Французи!
Справдї се були вони. На Совальській дорозї, на краю лїса показали ся червоні мундури. В млинї підняв ся страшенний заколот. Пруські вояки прибігали кричачи на цїле горло. Зрештою ще не чути було анї одного вистрілу.
— Французи! Французи! — кричала Франсуаза, плещучи в долонї. Вона зовсїм немов збожеволїла. Вирвала ся з рук батька і реготала ся, піднявши в гору руки. Таки вони прийшли, прийшли в саму пору, бо Домінїк іще живий.
Карабінова сальва заглушила її мов удар грому. Вона оглянулась. Офіцир проворкотїв:
— Поперед усего — скінчімо наш рахунок!
І сам пхнув Домінїка до шопи і велів стріляти до него.{{nop}}<noinclude></noinclude>
584nxngnwlvgl26mpcdhyyrk9hzr63c
Архів:ДАЖО/67/3/392
116
215534
454646
2022-07-22T08:57:38Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1856 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-392. 1856. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-392. 1856. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1856
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-392. 1856. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-392. 1856. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
ku9xhiiqrea29p5t4ukekel3j10a7po
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/61
250
215535
454647
2022-07-22T08:59:45Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Коли Франсуаза оглянулась, Домінїк упав коло стїни; його груди пробило дванацять куль. Вона не заплакала. Була мов громом прибита. Очи її обернули ся в стовп і вона сїла на землї під шопою, кілька ступнїв від трупа. Вона поводила блудним поглядом, а час від часу якимсь непевним, дитинячим розмахом руки немов-би говорила, що тепер усе пропало.
Почалась завзята битва. Офіцир швидко розставив своїх вояків на становищах, бачучи добре, що тїкати нїкуди. Красше вже хоч дорого продати своє житє. Тепер Прусаки боронили млина, а Французи нападали на нього. У Французів була гармата. Батерия виставлена як-раз над ярочком, де ховав ся Домінїк, розчищувала головну вулицю Рокрези. Боротьба не могла трівати довго.
Ах, бідний млин! Кулї проверчували його на скрізь! Часть покрівлї зірвало. Завалили ся дві стїни. Але особливо погано приходилось йому від сторони Морелї. Повій відірваний від стїн висїв як лахмітє, ріка покрилась обломками, а крізь прірву виднїлась кімната Франсуази з її ліжком, що було старанно застелене білим простиралом. Старе колесо влучене було двома кулями і затріщало<noinclude></noinclude>
fglx7grcqowxayyjulpymq8va1we9zi
Архів:ДАЖО/67/3/393
116
215536
454648
2022-07-22T09:00:19Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1857 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-393. 1857. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-393. 1857. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1857
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-393. 1857. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-393. 1857. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
9u7pvm4h0ss8d5r0a6d7mw870fn7hrd
Архів:ДАЖО/67/3/394
116
215537
454649
2022-07-22T09:00:45Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1858 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-394. 1858. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-394. 1858. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1858
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-394. 1858. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-394. 1858. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
p79xysb7812biyonqbk9cq48ex2bpl9
Архів:ДАЖО/67/3/395
116
215538
454650
2022-07-22T09:01:19Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1860 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-395. 1860. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-395. 1860. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1860
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-395. 1860. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-395. 1860. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
pciveswklufd8rwgg7loq9c07d1szp3
Архів:ДАЖО/67/3/396
116
215539
454651
2022-07-22T09:01:45Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1862 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-396. 1862. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-396. 1862. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]]
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1862
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-396. 1862. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-396. 1862. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
9llf3up5ms5idqw18h6qjey9pcar0m3
Архів:ДАЖО/67/3/481
116
215540
454652
2022-07-22T09:02:20Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1863-1883 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-481. 1863-1883. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-481. 1863-1883. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] Категорія:Черняхі...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1863-1883
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-481. 1863-1883. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-481. 1863-1883. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
stw8pno5493riv20a1550mikonllt7y
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/62
250
215541
454653
2022-07-22T09:03:09Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>передсмертним хрускотом. Лопаточки поплили по водї, всї сустави колеса розвалили ся. З ним відлетїла весела душа млинова.
Тодї Французи пішли на штурм. Почалась люта різанина холодним оружєм. Небо все ще було облите кровавою ржею; розбійницький вертеп долини наповнював ся мертвими тїлами. Широкі луги виглядали якось сердито зі своїми високими деревами, що стирчали поокремішки, і зі стїною тополь, що кидали довгі тїни. Лїси на склонах горбів на право й на лїво були немов-би стїнами цирку, що замикали в собі борцїв і попихали їх одних на одних, а жерела і криницї немов ридали обхоплені переполохом, що удїляв ся навіть самій природї. Гармати поорали сїножать, кулї оббили листє з дерев, мерцї скровавили ясні води Морелї. Війна сїяла погань і руїну в тім сумирнім куточку.
Франсуаза не рушала ся з під шопи, сидячи над трупом Домінїка. Дядька Мерлїє забила якась блудна куля. Прусаків вирізано всїх до одного, млин заняв ся полумям, а французький капітан перший увійшов на подвірє. Від самого початку війни була се перша його побіда. Для того то в розпалї він ще простїйше дер-<noinclude></noinclude>
5cuv0e84b269rn4rsne6zs6aq61u36j
Архів:ДАЖО/67/3/526
116
215542
454655
2022-07-22T09:06:26Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1893-1896 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-526. 1893-1896. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-526. 1893-1896. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Житом...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1893-1896
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-526. 1893-1896. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-526. 1893-1896. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
4ci7z5my7wsz4gcmxs5o23eo1lvusw3
Архів:ДАЖО/67/3/635
116
215543
454656
2022-07-22T09:07:07Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1901-1904 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-635. 1901-1904. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-635. 1901-1904. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Житом...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1901-1904
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-635. 1901-1904. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-635. 1901-1904. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
bfq5sdybgz6kd7dmead279q52gmc54s
Архів:ДАЖО/67/3/636
116
215544
454657
2022-07-22T09:07:36Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1905-1907 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-636. 1905-1907. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-636. 1905-1907. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Житом...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1905-1907
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-636. 1905-1907. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-636. 1905-1907. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
qbt95y5t0a9gdf8l79wi987z95h7l5g
Архів:ДАЖО/67/3/641
116
215545
454658
2022-07-22T09:08:04Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1918-1920 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-641. 1918-1920. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-641. 1918-1920. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Житом...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1918-1920
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-641. 1918-1920. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-641. 1918-1920. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
kqkqlta41ys5wtstke0548427ks8gme
Архів:ДАЖО/67/3/667
116
215546
454659
2022-07-22T09:08:44Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1881-1901 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-667. 1881-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-667. 1881-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] Категорія:Черняхі...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1881-1901
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-667. 1881-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-667. 1881-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
1me0jzbtd3tt7wppna39evl3t7imx6q
Архів:ДАЖО/67/3/668
116
215547
454660
2022-07-22T09:09:20Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1902-1918 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-668. 1902-1918. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-668. 1902-1918. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] Категорія:Черняхі...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб
| рік = 1902-1918
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-668. 1902-1918. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-668. 1902-1918. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]]
[[Черняхів]]
[[Категорія:Черняхів]]
o41b2a0rqj17k9u46av4v97ntxcl5yu
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/3
250
215548
454661
2022-07-22T09:09:45Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{bc|
{{c|'''{{uc|[[Лїтературно-наукова біблїотека]]}}. Ч. 10.'''}}
{{c|Відповідає за редакцию: Володимир Гнатюк.}}
{{rule}}{{rule}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{larger|'''Єміль Золя.'''}}}}
{{rule|10em}}
{{dhr}}
{{c|{{xxxx-larger|{{narrow|'''НАПАД НА МЛИН.'''}}}}}}
{{c|(Оповіданє з війни 1870 року).}}
{{c|{{smaller|ПЕРЕКЛАД}}}}
{{c|{{larger|'''ІВАНА ФРАНКА.'''}}}}
{{dhr|2em}}
[[Файл:Українсько-руська_видавнича_спілка._Логотип.png|75px|безрамки|центр]]
{{dhr|2em}}
{{c|'''У ЛЬВОВІ, 1901.'''}}
{{-=-|1em}}
{{c|З друкарнї Наукового Товариства ім. Шевченка}}
{{c|{{smaller|під зарядом К. Беднарського.}}}}
}}<noinclude></noinclude>
8i6shl4tw9yooz9g70cmj6pk9orccmy
454663
454661
2022-07-22T09:11:04Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{bc|
{{c|'''{{uc|[[Лїтературно-наукова біблїотека]]}}. Ч. 10.'''}}
{{c|Відповідає за редакцию: Володимир Гнатюк.}}
{{rule}}{{rule}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{larger|'''Єміль Золя.'''}}}}
{{rule|10em}}
{{dhr}}
{{c|{{xxxx-larger|{{narrow|'''НАПАД НА МЛИН.'''}}}}}}
{{c|(Оповіданє з війни 1870 року).}}
{{c|{{smaller|ПЕРЕКЛАД}}}}
{{c|{{larger|ІВАНА ФРАНКА.}}}}
{{dhr|2em}}
[[Файл:Українсько-руська_видавнича_спілка._Логотип.png|75px|безрамки|центр]]
{{dhr|2em}}
{{c|'''У ЛЬВОВІ, 1901.'''}}
{{-=-|1em}}
{{c|З друкарнї Наукового Товариства ім. Шевченка}}
{{c|{{smaller|під зарядом К. Беднарського.}}}}
}}<noinclude></noinclude>
23kqbssy24miinj5s241b33a009fq9h
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/5
250
215549
454662
2022-07-22T09:10:39Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/3}}<noinclude></noinclude>
r1h55mzudgmj6k48403bredpqcqp4lm
Архів:ДАЖО/67/3/634
116
215550
454664
2022-07-22T09:18:10Z
Alexkrakovsky
4488
Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть | рік = 1897-1900 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-634. 1897-1900. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-634. 1897-1900. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]] [[Житомир]] Категорія:Житом...
wikitext
text/x-wiki
{{Архіви/справа
| назва = Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть
| рік = 1897-1900
| примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-634. 1897-1900. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 67-3-634. 1897-1900. Метрична книга євреїв м. Житомир. Смерть.pdf|thumb]]
[[Житомир]]
[[Категорія:Житомир]]
nfqrwvp5g3hcodx96908pm7loi88ygc
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/64
250
215551
454665
2022-07-22T09:20:57Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>
{{block center/s|style=width:35em}}
{{c|{{x-larger|'''{{sp|Оповістка}}.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{dhr}}
„Українсько-руська Видавнича Спілка“ видала доси отсї книжки:
В першій сериї „[[Белєтристична біблїотека|Белєтристичній Біблїотецї]]“:
{{TOC page listing||{{fine|Цїна в короновій вал.}}}}
{{Dotted TOC page listing|1.|'''Стефан Ковалїв'''. Дезертир і иньші оповіданя|1·60|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Іван Франко.''' Поеми|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''Ольга Кобилянська.''' Покора і иньші оповід.|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|4.|'''Ґю де Мопасан.''' [[Дика панї і иньші оповіданя]]|1·30|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|5.|'''Іван Франко.''' Полуйка і иньші бориславські оповіданя|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|6.|'''Наталїя Кобринська.''' Дух часу і иньші оповід.|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|7.|'''Кнут Гамсун.''' Голод, роман|2·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|8.|'''Леся Українка.''' [[Думи і мрії]]. Поезиї|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|9.|'''Стефан Ковалїв.''' Громадські промисловцї|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|10.|'''Уіллїям Шекспір.''' Гамлєт, принц данський|1·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|11.|'''Генрик Понтоппідан.''' [[Із хат]]. Оповіданя|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|12.|'''Богдан Лепкий.''' З житя. Оповіданя|1·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|13.|'''Ґергарт Гауптман.''' Візник Геншель|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|14.|'''Михайло Коцюбинський.''' В путах шайтана. Оповіданя|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|15.|'''Уіллїям Шекспір.''' Приборкана гоструха|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|16.|'''Панас Мирний.''' Лихі люди|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|17.|'''Короленко.''' Судний день|1·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}<noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
lc35kks6l8n0jarsj5nsoydjr8jhnaj
454667
454665
2022-07-22T09:28:31Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>
{{block center/s|style=width:35em}}
{{c|{{x-larger|'''{{sp|Оповістка}}.'''}}}}
{{rule|3em}}
{{dhr}}
{{larger|„Українсько-руська Видавнича Спілка“ видала доси отсї книжки:}}
{{larger|В першій сериї „[[Белєтристична біблїотека|Белєтристичній Біблїотецї]]“:}}
{{TOC page listing||{{fine|Цїна в короновій вал.}}}}
{{Dotted TOC page listing|1.|'''Стефан Ковалїв'''. Дезертир і иньші оповіданя|1·60|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Іван Франко.''' Поеми|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''Ольга Кобилянська.''' Покора і иньші оповід.|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|4.|'''Ґю де Мопасан.''' [[Дика панї і иньші оповіданя]]|1·30|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|5.|'''Іван Франко.''' Полуйка і иньші бориславські оповіданя|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|6.|'''Наталїя Кобринська.''' Дух часу і иньші оповід.|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|7.|'''Кнут Гамсун.''' Голод, роман|2·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|8.|'''Леся Українка.''' [[Думи і мрії]]. Поезиї|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|9.|'''Стефан Ковалїв.''' Громадські промисловцї|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|10.|'''Уіллїям Шекспір.''' Гамлєт, принц данський|1·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|11.|'''Генрик Понтоппідан.''' [[Із хат]]. Оповіданя|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|12.|'''Богдан Лепкий.''' З житя. Оповіданя|1·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|13.|'''Ґергарт Гауптман.''' Візник Геншель|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|14.|'''Михайло Коцюбинський.''' В путах шайтана. Оповіданя|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|15.|'''Уіллїям Шекспір.''' Приборкана гоструха|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|16.|'''Панас Мирний.''' Лихі люди|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|17.|'''Короленко.''' Судний день|1·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}<noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
djjmpekvcmm447mugdxhgfg0gf2mhvl
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/65
250
215552
454668
2022-07-22T09:31:40Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{block center/s|style=width:35em}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|18.|'''У. Шекспір.''' Макбет|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|19.|'''К. Ґуцков.''' Урієль Акоста|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|20.|'''У. Шекспір.''' Коріолян|1·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|21.|'''Михайло Яцків.''' В царстві Сатани|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|22.|'''Панас Мирний.''' Морозенко|0·90|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|23.|'''Лесь Мартович.''' Нечитальник|1·60|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|24.|'''Михайло Коцюбинський.''' По людському|2·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|25.|'''В. Оркан.''' Скапаний сьвіт|1·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|26.|'''Василь Стефаник.''' Дорога|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|27.|'''У. Шекспір.''' Юлїй Цезар|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|28.|'''Л. Толстой.''' Відродженє, (3 томи)|3·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|29.|'''К. Гавлїчек Боровский.''' Вибір поезий|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{larger|Цїни подані за оправні примірники. Брошурованих не продаєть ся.}}
У другій{{errata|,|}} сериї, „Науковій Біблїотецї“, вийшли:
{{Dotted TOC page listing|1.|'''Кароль Кавцкі,''' Народність і її початки|0·60|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Фр. Енґельс,''' Людвік Фаєрбах. Переклад Будового|0·50|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''Фр. Енґельс,''' Початки родини, приватної власности і держави|1·50|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|4.|'''Ш. Сеньобо,''' Австрия в XIX столїтю|0·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|5.|'''В. Будзиновський,''' Хлопська посїлість|2·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|6.|'''І. Флямаріон,''' Про небо (кінчить ся друкувати)|2·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|7.|'''М. П. Драгоманов,''' Переписка Т. I.|1·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|8.|'''С. Степняк,''' Підземна Росия (друкуєть ся)|3·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
Брошур другої сериї не оправляєть ся.
У третїй сериї „[[Лїтературно-наукова біблїотека|Лїтературно-Науковій Біблїотецї]]“ вийшли:
{{Dotted TOC page listing|1.|'''М. Грушевський,''' Хмельницький і Хмельниччина|0·20|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Курцій Руф,''' Фільотас|0·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''В. Наумович,''' [[Величина і будова звіздяного сьвіта]]|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}<noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
doalz0ilj9fdfpt6fzgyjqkgf3odwev
454671
454668
2022-07-22T09:38:39Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{block center/s|style=width:35em}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|18.|'''У. Шекспір.''' Макбет|1·60|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|19.|'''К. Ґуцков.''' Урієль Акоста|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|20.|'''У. Шекспір.''' Коріолян|1·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|21.|'''Михайло Яцків.''' В царстві Сатани|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|22.|'''Панас Мирний.''' Морозенко|0·90|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|23.|'''Лесь Мартович.''' Нечитальник|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|24.|'''Михайло Коцюбинський.''' По людському|2·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|25.|'''В. Оркан.''' Скапаний сьвіт|1·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|26.|'''Василь Стефаник.''' Дорога|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|27.|'''У. Шекспір.''' Юлїй Цезар|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|28.|'''Л. Толстой.''' Відродженє, (3 томи)|3·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|29.|'''К. Гавлїчек Боровский.''' Вибір поезий|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{larger|Цїни подані за оправні примірники. Брошурованих не продаєть ся.}}
У другій{{errata|,|}} сериї, „Науковій Біблїотецї“, вийшли:
{{Dotted TOC page listing|1.|'''Кароль Кавцкі,''' Народність і її початки|0·60|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Фр. Енґельс,''' Людвік Фаєрбах. Переклад Будового|0·50|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''Фр. Енґельс,''' Початки родини, приватної власности і держави|1·50|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|4.|'''Ш. Сеньобо,''' Австрия в XIX столїтю|0·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|5.|'''В. Будзиновський,''' Хлопська посїлість|2·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|6.|'''І. Флямаріон,''' Про небо (кінчить ся друкувати).| |symbol= }}
{{Dotted TOC page listing|7.|'''М. П. Драгоманов,''' Переписка Т. I.|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|8.|'''С. Степняк,''' Підземна Росия (друкуєть ся).| |symbol= }}
Брошур другої сериї не оправляєть ся.
У третїй сериї „[[Лїтературно-наукова біблїотека|Лїтературно-Науковій Біблїотецї]]“ вийшли:
{{Dotted TOC page listing|1.|'''М. Грушевський,''' Хмельницький і Хмельниччина|0·20|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Курцій Руф,''' Фільотас|0·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''В. Наумович,''' [[Величина і будова звіздяного сьвіта]]|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}<noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
9dat3o9pvdkauk5m6c51wein25zijhs
454677
454671
2022-07-22T10:06:50Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{block center/s|style=width:35em}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|18.|'''У. Шекспір.''' Макбет|1·60|3|col4text={{тнс|К.|„}}|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|19.|'''К. Ґуцков.''' Урієль Акоста|1·40|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|20.|'''У. Шекспір.''' Коріолян|1·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|21.|'''Михайло Яцків.''' В царстві Сатани|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|22.|'''Панас Мирний.''' Морозенко|0·90|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|23.|'''Лесь Мартович.''' Нечитальник|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|24.|'''Михайло Коцюбинський.''' По людському|2·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|25.|'''В. Оркан.''' Скапаний сьвіт|1·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|26.|'''Василь Стефаник.''' Дорога|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|27.|'''У. Шекспір.''' Юлїй Цезар|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|28.|'''Л. Толстой.''' Відродженє, (3 томи)|3·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|29.|'''К. Гавлїчек Боровский.''' Вибір поезий|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{larger|Цїни подані за оправні примірники. Брошурованих не продаєть ся.}}
У другій{{errata|,|}} сериї, „Науковій Біблїотецї“, вийшли:
{{Dotted TOC page listing|1.|'''Кароль Кавцкі,''' Народність і її початки|0·60|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Фр. Енґельс,''' Людвік Фаєрбах. Переклад Будового|0·50|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''Фр. Енґельс,''' Початки родини, приватної власности і держави|1·50|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|4.|'''Ш. Сеньобо,''' Австрия в XIX столїтю|0·80|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|5.|'''В. Будзиновський,''' Хлопська посїлість|2·00|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|6.|'''І. Флямаріон,''' Про небо (кінчить ся друкувати).| |symbol= }}
{{Dotted TOC page listing|7.|'''М. П. Драгоманов,''' Переписка Т. I.|1·60|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|8.|'''С. Степняк,''' Підземна Росия (друкуєть ся).| |symbol= }}
Брошур другої сериї не оправляєть ся.
У третїй сериї „[[Лїтературно-наукова біблїотека|Лїтературно-Науковій Біблїотецї]]“ вийшли:
{{Dotted TOC page listing|1.|'''М. Грушевський,''' Хмельницький і Хмельниччина|0·20|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|2.|'''Курцій Руф,''' Фільотас|0·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|3.|'''В. Наумович,''' [[Величина і будова звіздяного сьвіта]]|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}<noinclude>{{block center/e}}</noinclude>
cn08cyg44qw171olfn7odxwq9kd65a1
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/66
250
215553
454672
2022-07-22T09:53:33Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{block center/s|style=width:35em}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|4.|'''Панас Мирний,''' Лови|0·06|3|col4text=К.|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|5.|'''І. Пулюй,''' Непропаща сила|0·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|6.|'''М. Грушевський,''' Бех-Аль-Джуґур|0·10|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|7.|'''І. Раковський,''' Вік нашої землї|0·10|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|8.|'''А. Чехов,''' Каштанка|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|9.|'''М. Драгоманов,''' Мик. Ів. Костомарів|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|10.|'''Е. Золя,''' Напад на млин|0·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|11.|'''І. Пулюй,''' Нові і перемінні звізди|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|12.|'''Г. Квітка,''' Маруся (друкуєть ся).| |symbol= }}
{{Dotted TOC page listing|13.|'''М. Левицький,''' Спілкова умова для селянських спілок (друкуєть ся).| |symbol= }}
{{c|{{larger|'''Адреса: Львів, ул. Чарнецького ч. 26.'''}}}}
{|
|style="vertical-align:baseline"|'''Увага.'''||Укр. руська Видавнича Спілка дає всї свої видання на рати (місячні або квартальні) з тим, що термін сплати буде точно задержаний. — Хто хоче взяти на рати книжки, мусить зголосити ся до дирекциї по реверс, який має виповнити і звернути дирекциї. Хто зложить від разу 20 кор. дістає 10% рабату, На „Лїт. Наук. Біблїотеку“ приймаєть ся окремо передплату по 5 кор. за серию зложену зі 48 (подвійних) аркушів друку.
|}
{{rule|8em}}{{block center/e}}<noinclude></noinclude>
5dbylg03q4xi9f5oq2angcqmgbwmgn9
454678
454672
2022-07-22T10:07:28Z
Madvin
217
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{block center/s|style=width:35em}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|4.|'''Панас Мирний,''' Лови|0·06|3|col4text={{тнс|К.|„}}|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|5.|'''І. Пулюй,''' Непропаща сила|0·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|6.|'''М. Грушевський,''' Бех-Аль-Джуґур|0·10|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|7.|'''І. Раковський,''' Вік нашої землї|0·10|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|8.|'''А. Чехов,''' Каштанка|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|9.|'''М. Драгоманов,''' Мик. Ів. Костомарів|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|10.|'''Е. Золя,''' Напад на млин|0·20|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|11.|'''І. Пулюй,''' Нові і перемінні звізди|0·15|3|col4text=„|col3-width=3em}}
{{Dotted TOC page listing|12.|'''Г. Квітка,''' Маруся (друкуєть ся).| |symbol= }}
{{Dotted TOC page listing|13.|'''М. Левицький,''' Спілкова умова для селянських спілок (друкуєть ся).| |symbol= }}
{{c|{{larger|'''Адреса: Львів, ул. Чарнецького ч. 26.'''}}}}
{|
|style="vertical-align:baseline"|'''Увага.'''||Укр. руська Видавнича Спілка дає всї свої видання на рати (місячні або квартальні) з тим, що термін сплати буде точно задержаний. — Хто хоче взяти на рати книжки, мусить зголосити ся до дирекциї по реверс, який має виповнити і звернути дирекциї. Хто зложить від разу 20 кор. дістає 10% рабату, На „Лїт. Наук. Біблїотеку“ приймаєть ся окремо передплату по 5 кор. за серию зложену зі 48 (подвійних) аркушів друку.
|}
{{rule|8em}}{{block center/e}}<noinclude></noinclude>
4p8cyskkga905o44uqq3973j16qsaxt
Сторінка:Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf/68
250
215554
454673
2022-07-22T10:01:11Z
Madvin
217
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>
{{rule|10em}}
{{c|{{larger|'''Цїна 20 сотиків.'''}}}}
{{rule|10em}}<noinclude></noinclude>
jkrvhovr6fdz1co4ff2pauswwxai0s3
Напад на млин (1901)
0
215555
454674
2022-07-22T10:02:18Z
Madvin
217
Створена сторінка: {{заголовок | назва = Напад на млин | версії = Напад на млин | автор = Еміль Золя | перекладач = Іван Франко | рік = 1901 | місто = Львів | видавець = Українсько-руська видавнича спілка | правопис = Ж | обкладинка = Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf | сторінка_обклад...
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = Напад на млин
| версії = Напад на млин
| автор = Еміль Золя
| перекладач = Іван Франко
| рік = 1901
| місто = Львів
| видавець = Українсько-руська видавнича спілка
| правопис = Ж
| обкладинка = Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf
| сторінка_обкладинки = 3
| примітки =
}}
<pages index="Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf" include="5"/>
{{Page break|label=}}
<pages index="Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf" from="7" to="63" />
{{bar}}
{{примітки}}
{{Page break|label=}}
<pages index="Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf" from="64" to="66" />
{{Page break|label=}}
<pages index="Золя Єміль. Напад на млин. 1901.pdf" include="68"/>
{{PD-auto
| рік-публікації = 1901
| рік-смерті = 1916
}}
pu5tpelslkfa2tpxgq9ho04choxv1t7
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/77
250
215556
454679
2022-07-22T10:20:39Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>мим тут панувати. Всі міста, які облягали козаки, навіть Львів, вони хотіли взяти на царське імя й залишити тут свої залоги. Цар не думав дотримати своїх обітниць Україні. Москалі почали вести переговори з поляками й готовилися віддати Польщі половину українських земель. Козацьких послів царські бояри не допустили до тих переговорів. Козаки вернулися зажурені і впали з плачем гетьманові до ніг.
— Пропали ми, батьку, москалі запродали
нас ляхам.
Гетьман скипів гнівом:
— Діти, не журіться, не будемо більше під московською рукою, кинемо царя, знайдемо собі инш их союзників.
Гетьман зараз вислав своїх послів до Швеції, до Туреччини, до Угорщини, Молдави й почав приготовляти військо до війни з Московщиною.
Але тут прийшла на Богдана Хмельницького смертна слабість. Зажурився старий гетьман, що буде з Україною, і скликав старшину на раду. Зійшлися судді, осавули, полковники, сотники, всі вірні товариші й дорадники гетьмана.
— Я старий і недужий, не довго вже зможу вам гетьманувати, виберіть собі нового гетьмана на моє місце.
Заплакали з жалю козаки і сказали:
— Не знаємо ми, кого нам за гетьмана вибирати, хочемо твоєї ради послухати.
Відповів їм гетьман:
— Є між вами писар [[w:Іван Виговський|Іван Виговський]], він десять років при мені пробував, усі звичаї козацькі пізнав; виберіть його, буде вам гетьманувати, козацькі порядки подавати.{{nop}}<noinclude></noinclude>
amaidwo3sgdqvdjupk9cwz61ncuod1s
Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/204
250
215557
454680
2022-07-22T10:27:06Z
Anarkk
11003
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Anarkk" /></noinclude>{{block center/s}}<poem>{{pline|''Моск.''|l}} Добро ты казакъ! вазми убіерёмъ ихъ тихо.
{{pline|''Полякъ''|l}} Ну же братья, беритесь за свое оружіе,
Чтобы не потерять ни одного жолнера.
{{pline|''Моск.''|l}} Козакъ, пріймайся, не бойся, бери съ плечей двоихъ,
А я тотъ часъ уберу долгополыхъ отъ тихъ.
А што здѣсь о рубежахъ они споминали,
Будто ляшонки Украину въ областяхъ держали,
Добро вотъ,—покажемъ рубежи кнутами на спипѣ!
{{pline|''Козакъ.''|l}} I добре, земльачку, щобъ другій памятовавъ,
Да и дѣдчей своей дитииѣ заказав.»<ref>Труды Кіевск. Духовной Академіи. 1865. Февраль, 354—328. (Мистеріи и комедіи учителя піитики въ Кіевской Академіи, іеромонаха Митрофана Довгалевскаго. 1736—1737). Петровъ, Очерки, 70—72,</ref></poem>{{block center/s}}
Всьа оцьа інтерльудіја дуже підходить не тільки духом својім, а з словами до повишчих пісень, а најбільш до № 9—10. Порівн. вірш 9 думки козака в інтерльудіјі з віршем 9-м в пісні № 8-го, далі увесь початок і кінець думки з початком і кінцем №-ра 9—10. Підходить також до пісень і те, шчо польак збирајетьсьа бити козаків ''канчуками'', а козак польаків ''кіјами''. (Див. напр. на стор. 94: Ось льашок до канчука, а козак до друка).
Видно, шчо тоді козацькі пісні були звісні профессорові шчо писав інтерльудіју, ј інтерльудіја була звісна козакам. Такі намови письменних льудеј з Кијева мусили піддержувати в Січі тој дух, јакиј видно в пісньах №-ра 9—10-го. Проте інтересно, шчо ј Довгалевськиј, показујучи вже в 1736 р. запорожцьа, шчо повернувсь тільки недавно з під Турка, вклада јому слова, в котрих козак не дуже то
радиј тому, шчо знајшов на матері старенькіј, Украјіні, — навіть слова, шчо „вже тепер нема добра всьуди!“ Так і пісньа №-ра 9—10 не змінила старих слов: „зажурилась Украјіна, шчо ''нігде прожити!''„
Тількі ж јак в пісні козацькіј, так і в профессорськіј інтерльудіјі журба за долеју матері Україні не доводила до думки про те, јак би поправити ту дольу, — а поверталась тільки на те, шчоб зірвати злість на Туркові, а шче більше на Льахові, — котрому ј у пісні, ј в інтерльудіјі запорожець радиј „кіјєм козацьким по ребесам дати!" Це послідок того, шчо на Україні тоді не було мајже другові науки, окрім науки церкви Восточнојі, Православнојі!<noinclude></noinclude>
1ug8fiofexjj7abfu3i6uy9eqkiyqng
Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/194
250
215558
454682
2022-07-22T10:41:40Z
Anarkk
11003
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Anarkk" /></noinclude>{{block center|{{xx-larger|'''ПРИЛОГИ.'''}}}}
{{block center|{{x-larger|І.}}}}
{{block center|{{x-larger|ПИСЬМЕНСЬКІ ВІРШІ ПРО ЗАПОРОЗЦІВ ТОГО ЧАСУ.}}}}
Вишче (стор. 42) була згадка про спільність січовиків з пісьменними льудьми на городовіј Украјіні, осередком котрих була кијевська академіја. Цьа спільність не переривалась і в часи Олешковськор Січі. Звісно, тоді украјінскі письменні льуде, вивчені в духовних школах в повази до царів, а надто старші духовні, котрих московську урьад за царьа Петра І і зараз післьа того дуже шанував, јак більш пісьменних, ніж москвини, — дуже не похвальали того, шчо запорожці одступили од „царьа Восточного“ до Бусурмана.<ref>Про те ј духовні не були довольні московськими порьадками на Украјіні. По крайнії мірі Орлик писав до Січі, шчо об тім «часто чернци зъ манастырей кіевскихъ и иныхъ украинскихъ, чрезъ Солоникъ купами до горы святой Афонской переходячи и розніи купцы, упевняли и плачь людской объявляли». (К. Стар., 1882, IV, 117). Порівн. в «Трудахъ Кіевск. Дух. Академіи{{errata|»|}}, 1877 г., Дек., 806, звістку про «собственноручное письмо бѣлгородскаго епископа Іоасафа Горленка къ какому то полтавцу, отъ 16 Іюня, 1763 года, между прочимъ съ жалобами на тогдашнее презрѣніе къ малороссіянамъ и пребѣдное отечества состояніе».</ref> Тільки ж вони більш жалкували за те на запорожців, ніж проклинали јіх, і раді були повернути знов до царьа Восточного ј у спілку з городовоју Украјіноју, славне рицарство низове. А коли це ј сталось, то пісьменні льуде в Кијіві показали тому велику радість, котра і вилилась у віршах. Ті вірші, певно, не були не звісні ј у Січі ј мусили показати примір де в чому ј дльа пісень запорожських, де јакі слова в котрих подібні словам в віршах письменських.
Старішчі з таких віршів — [[Автор: Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]], архијепископа новгородскаго, котриј був колись профессором<noinclude></noinclude>
o27tzu9w52tvafjcvjx1efmyay3k7m3
Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/78
250
215559
454683
2022-07-22T11:37:28Z
Erik tavr
7610
/* Вичитана */
proofread-page
text/x-wiki
<noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>Козаки не хотіли Виговського, бо він був родом шляхтич, не хотіли й Мартина Пушкаря, й Павла Тетері, й нікого зі старшини.
— Так скажіть, кого ж на гетьмана бажаєте?
— Ми бажаємо сина твойого Юрася Хмельниченка, козака молодого.
Гетьман почав їм відраджувати:
— Панове-молодці, мойому Юрасеві щойно сімнацять років, він зростом малий, розумом не дійшлий, козацьких звичаїв не знає.
— Ми будемо старих людей біля нього держати, будуть його добрими ділами навчати. Буде він між нами гетьманувати, нам порядки давати. Будемо його добре поважати, тебе, батька нашого, споминати.
Заплакав тоді старий гетьман, сивою головою поклонився громаді й віддав булаву молодому Юрасеві.
Богдан Хмельницький умер 8. серпня 1657. року по десятьох роках гетьманування (1648 до 1657).
З плачем та риданням проводили його козаки з Чигирина й похоронили під церквою в Суботові. Але домовина гетьмана не лишилася в посвяченій землі. Польський полководець Чарнецький кілька років пізніше здобув Суботів і викинув кости гетьманові з могили…
Та хоч могила Богдана Хмельницького не залишилася, слава його перетривала століття, — він був найбільший гетьман України.{{nop}}<noinclude></noinclude>
94m8hl44hcoru749gkxv67qnqx9z30h
Історія козаччини/Нові війни й союз із Московщиною
0
215560
454684
2022-07-22T11:43:21Z
Erik tavr
7610
Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Іван Крип'якевич | секція = Нові війни й союз із Московщиною | попередня = [[../Війни за українську державу/]] | наступна = [[../Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Петро Дорошенко/]] | примітки = }} <pages index="Іван Крип'якевич. Істо...
wikitext
text/x-wiki
{{заголовок
| назва = [[../]]
| автор = Іван Крип'якевич
| секція = Нові війни й союз із Московщиною
| попередня = [[../Війни за українську державу/]]
| наступна = [[../Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Петро Дорошенко/]]
| примітки =
}}
<pages index="Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf" from=69 to=78 />
8ndi8a5mux83aplqdzygmvcqhdkeeay