Вікіджерела ukwikisource https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.21 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіджерела Обговорення Вікіджерел Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Автор Обговорення автора Архів Обговорення архіву Сторінка Обговорення сторінки Індекс Обговорення індексу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk Шаблон:Pline 10 11742 454686 398892 2022-07-22T13:11:42Z Leh Palych 5381 param style wikitext text/x-wiki <!-- Add a spacing gap to separate the number from the text, only if we are not left-aligning -->{{#switch:{{{2|}}}|л|l=|#default={{gap|1em}}}}<!-- --><span style="{{#switch:{{{2|}}}|п|r=float:right;|л|l=float:left; text-align:right; margin-left:-{{#expr:2.5+{{#if:{{{3|}}}|{{{3}}}|0.5}}}}em; width:{{#if:{{{4|}}}|{{{4}}}|2.5em}};|#default=}} {{#if:{{{style|}}}|{{{style}}}}}" id="{{{id|line{{{1}}}}}}">{{{1}}}</span><noinclude> {{Документація}} <!-- Додавайте категорії та інтервікі на підсторінку /документація, а не сюди. Дякуємо! --> </noinclude> t9k9suvlqrsi350q6w6p3yqs1x4p1ln Вікіджерела:Стрічка новин 4 20862 454840 454676 2022-07-23T06:16:02Z Mahnka 11765 wikitext text/x-wiki <br> <!-- Пишіть у стрічку нижче цього рядка --> * {{Export|Три мушкетери (1929)}} {{smaller|23.07.2022, ''[[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]]'', [[Три мушкетери (1929)|Три мушкетери]], 1929}} * {{Export|Напад на млин (1901)}} {{smaller|22.07.2022, ''[[Автор:Еміль Золя|Еміль Золя]]'', [[Напад на млин (1901)|Напад на млин]], 1901}} * {{Export|Хроніка Гречок}} {{smaller|20.07.2022, ''[[Автор:Володимир Леонтович|Володимир Леонтович]]'', [[Хроніка Гречок]], 1931}} * {{Export|Австро-руські спомини (1867–1877)}} {{smaller|09.07.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Австро-руські спомини (1867–1877)]], 1889–1892}} * {{Export|Украінські пісні}} {{smaller|09.07.2022, [[Украінські пісні]], 1863}} ---- * {{Export|Рай і поступ (1899)}} {{smaller|22.06.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Рай і поступ (1899)|Рай і поступ]], 1899}} * {{Export|Декалог українського націоналіста (1948)}} {{smaller|21.06.2022, [[Декалог українського націоналіста (1948)|Декалог українського націоналіста]], 1948}} * {{Export|Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії}} {{smaller|21.06.2022, ''[[Автор:Степан Рудницький|Степан Рудницький]]'', [[Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії]], 1923}} * {{Export|Наша пісня (1917)}} {{smaller|20.06.2022, [[Наша пісня (1917)|Наша пісня]], 1917}} * {{Export|Українська літературна мова й правопис}} {{smaller|10.06.2022, [[Українська літературна мова й правопис]], 1922}} * {{Export|Життя й відносини на Радянській Україні}} {{smaller|05.06.2022, ''[[Автор:Іван Герасимович|Іван Герасимович]]'', [[Життя й відносини на Радянській Україні]], 1922}} * {{Export|Програми для збирання етнографічних матеріялів}} {{smaller|03.06.2022, ''[[Автор:Олена Курило|Олена Курило]]'', [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]], 1923}} ---- * {{Export|Хома Дубило}} {{smaller|31.05.2022, ''[[Автор:Володимир Островський|Володимир Островський]]'', [[Хома Дубило]], 1921}} * {{Export|Історія Слободської України}} {{smaller|30.05.2022, ''[[Автор:Дмитро Багалій|Д. І. Багалій]]'', [[Історія Слободської України]], 1918}} * {{Export|Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887}} {{smaller|26.05.2022, ''[[Автор:Наталія Кобринська|Н. Кобриньска]]'', [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]], 1888}} * {{Export|Григорій Савич Сковорода (український фільософ)}} {{smaller|17.05.2022, ''[[Автор:Гнат Хоткевич|Гнат Хоткевич]]'', [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]], 1920}} * {{Export|Народні оповідання (1858)}} {{smaller|13.05.2022, ''[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]'', [[Народні оповідання (1858)|Народні оповідання]], 1858}} * {{Export|Хуторна поэзія}} {{smaller|08.05.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. А. Куліш]]'', [[Хуторна поэзія]], 1882}} ---- * {{Export|Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940))}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|Іван Левицький-Нечуй]]'', [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)|Запорожці]], 1940}} * {{Export|Бог його батьків)}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Джек Лондон|Джек Лондон]]'', [[Бог його батьків]], 1927}} * {{Export|Байки (Свєнціцький, 1874)}} {{smaller|19.04.2022, ''[[Автор:Павлин Свєнціцький|Павло Свій]]'', [[Байки (Свєнціцький, 1874)|Байки]], 1874}} * {{Export|Перекотиполе (1874)}} {{smaller|13.04.2022, ''[[Автор:Григорій Квітка-Основ'яненко|Григорій Квѣтка]]'', [[Перекотиполе (1874)|Перекотиполе]], 1874}} * {{Export|Фармазоны (1874)}} {{smaller|11.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|Ю. Федьковичь]]'', [[Фармазоны (1874)|Фармазоны]], 1874}} * {{Export|Як совітська Москва звоювала Україну?}} {{smaller|06.04.2022, ''[[Автор:Аркадій Животко|Аркадій Животко]]'', [[Як совітська Москва звоювала Україну?]], 1934}} * {{Export|Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича}} {{smaller|06.04.2022, [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]], 1916}} * {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1922)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1922)|Вибір поезій]], 1922}} * {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1920)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1920)|Вибір поезій]], 1920}} ---- * {{Export|Як Москва нищила Україну}} {{smaller|13.03.2022, ''[[Автор:В'ячеслав Будзиновський|Вячеслав Будзиновський]]'', [[Як Москва нищила Україну]], 1917}} * {{Export|Квітка на багні}} {{smaller|09.03.2022, ''[[Автор:Іван Зубенко|Іван Зубенко]]'', [[Квітка на багні]], 1937}} ---- * {{Export|Люкреція Борджія}} {{smaller|25.02.2022, ''[[Автор:Віктор Гюґо|Віктор Гюґо]]'', [[Люкреція Борджія]], 1920}} * {{Export|Душа на сторожі}} {{smaller|20.02.2022, ''[[Автор:Олена Теліга|Олена Теліга]]'', [[Душа на сторожі]], 1946}} * {{Export|Літопис політики, письменства і мистецтва/7}} {{smaller|20.02.2022, [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7|Літопис політики, письменства і мистецтва, Ч.7]], 1924}} * {{Export|Моя популярність та иньші оповіданя}} {{smaller|15.02.2022, ''[[Автор:Орест Авдикович|Орест Авдикович]]'', [[Моя популярність та иньші оповіданя]], 1905}} * {{Export|Орися (1947)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Куліш]]'', [[Орися (1947)|Орися]], 1947}} * {{Export|Оповіданя (Куліш, 1917)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Кулїш]]'', [[Оповіданя (Куліш, 1917)|Оповіданя]], 1917}} * {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)|Кармелюк]], 1940}} * {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)|Кармелюк]], 1917}} * {{Export|Оліверъ Твістъ}} {{smaller|06.02.2022, ''[[Автор:Чарлз Дікенс|Кароль Дікенсъ]]'', [[Оліверъ Твістъ]], 1891}} * {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]], 1935}} * {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Українські твори]], 1906}} {{----}} * {{Export|Баба Параска та баба Палажка}} {{smaller|28.01.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|І. Нечуй-Левицький]]'', [[Баба Параска та баба Палажка]], 1940}} * {{Export|Орися (1901)}} {{smaller|26.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Кулїш]]'', [[Орися (1901)|Орися]], 1901}} * {{Export|Иванъ Золотаренко}} {{smaller|24.01.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Е. Гребинка]]'', [[Иванъ Золотаренко]], 1899}} * {{Export|Шалений день або одружіння Фіґаро}} {{smaller|23.01.2022, ''[[Автор:П'єр Бомарше|Бомарше]]'', [[Шалений день або одружіння Фіґаро]], 1930}} * {{Export|Все не в лад}} {{smaller|15.01.2022, ''[[Автор:Мольєр|Ж. Мольєр]]'', [[Все не в лад]], 1924}} * {{Export|Орися (1940)}} {{smaller|09.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]]'', [[Орися (1940)|Орися]], 1940}} {{----}} {{right|''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2015|2015]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2016|2016]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2017|2017]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2018|2018]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2019|2019]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2020|2020]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2021|2021]]'' }} <noinclude> [[Категорія:Вікіджерела]] </noinclude> 5yxu12308gdab75thbqurm2efeog323 Обговорення користувача:Arxivist 3 20863 454857 426551 2022-07-23T08:26:43Z Anarkk 11003 /* Щодо російськомовних текстів з "Основи" */ нова тема wikitext text/x-wiki == Питання == Доброго дня, дуже дякую за сьогоднішній тренінг. На жаль, на вікісховищі можуть вилучити pdf файл з положенням, там щось не гаразд із ліцензією. Чи є він десь опублікований під вільною ліцензією на сайті? Не хотілось би втратити зроблену роботу.--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 19:57, 5 грудня 2020 (UTC) : {{Ping|Luda.slominska}} Дякую і Вам! Бо Ви її не вказали. <nowiki>{{PD-UA-exempt}}</nowiki> Зараз напишу на сторінці обговорення. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 20:53, 5 грудня 2020 (UTC) :: {{Ping|Luda.slominska}} наче врятував. Наступного разу вказуйте категорію та ліцензію на державні роботи. Вразі чого допоможу покроково завантажувати такі файли. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 20:59, 5 грудня 2020 (UTC) ::: {{Ping|Luda.slominska}} p.s. Державні документи не вимагають вільної ліцензії. Достатньо шаблону <nowiki>{{PD-UA-exempt}}</nowiki>--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:00, 5 грудня 2020 (UTC) :::: Дякую! Я справді поки не розбираюсь, де той шаблон треба ставити. Знову відчуваю себе новачком--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 21:16, 5 грудня 2020 (UTC) :::: {{Ping|Luda.slominska}} трохи практики й будете іншим допомагати :). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:43, 5 грудня 2020 (UTC) ::::: {{Ping|Arxivist}} допоможете завантажити рішення обласної ради?--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 07:24, 17 грудня 2020 (UTC) :::::: {{Ping|Luda.slominska}} Так, звичайно. Напишіть мені, будь ласка, на пошту (Надіслати лист користувачеві) що саме цікавить. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:53, 17 грудня 2020 (UTC) == Видання 1929-го року == Доброго дня! Я зробив pdf-файл за виданням повісти Кобилянської за цим джерелом (https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9709), але на разі не розумію, чи можна його завантажити до вікіджерел і на умовах якої ліцензії. Чи не могли б ви підказати, чи мої дії відповідають правилам? З повагою, [[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 13:47, 21 березня 2021 (UTC) :: Вітання, {{Ping|Anarkk}}! Так, можна. Скани — не фотографії, які захищені АП. Завантажувати можна шаблоном <nowiki>{{PD-Ukraine}}</nowiki>. Можете надіслати посилання файлу у Сховищі як зробите. Вразі чого дооформлю. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:13, 21 березня 2021 (UTC) Дякую! я завантажив файл і створив [[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf]]. якщо можна, перевірте його --[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 05:15, 22 березня 2021 (UTC) :: {{Ping|Anarkk}} вчора проставив відповідний шаблон у Сховищі. Так, все добре. Єдине запитання: Ви ж не вручну набираєте текст на сторінці? Ви пробували його розпізнати (додати OCR)? --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:16, 22 березня 2021 (UTC) :::{{Ping|Arxivist}} дякую! так, розпізнав його, хоч якість розпізнання не дуже задовільна. спробую найближчими днями більше над індексом попрацювати --[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 10:57, 22 березня 2021 (UTC) == Перенесення літератури з бібліотеки Diasporiana == Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Бачу, що багато книжок, представлених на сайті Diasporiana, можуть бути перенесені у Вікіджерела без порушення авторських прав. Поки ще є трохи часу до Книжкової шафи, хотів би трохи попрацювати над цим. Але вичитування займає багато часу. Чи буде сенс, якщо я просто позавантажую книжки і створю індекси? Наприклад, як я це зробив з [[Індекс:К. М. Козацькі діти.djvu]] (заразом гляньте, чи достатньо буде такого рівня заповненості індексу). Користуючись нагодою, також дублюю свою пропозицію щодо оцінювання Книжкової шафи 2021, оскільки не одержав відповіді на сторінці обговорення конкурсів Вікімедії: "Бачу, що розрахунок у конкурсі буде проводитися не в сторінках, а в байтах. Це правильна ідея, аби зрівняти прозу і поезію. Але тоді потрібен додатковий коефіцієнт, що враховує тип тексту. Адже сторінка з поезією зазвичай удвічі менша за байтами, ніж проза. А ще й потрібно використовувати додаткові шаблони. Пропоную +0,5. Або якось ще заохотити (адже там мінімум три томи чистої поезії)"--[[Користувач:Balakun|Balakun]] : {{ping|Balakun}}. Доброго дня. Відповім на ваші запитання, бо трошечки в курсі цих питань. : 1. Вважаю як адміністратор проєкту, що недоцільно лише завантажувати скани і створювати тільки індекси без подальшого вичитування сторінок твору. Як приклад — остання ваше завантаження Індекс:К. М. Козацькі діти.djvu, коли без жодної вичитаної сторінки була створена сторінка основного простору з неправильною назвою, з неправильним використанням тега pages і з не вказаною ліцензією. Це все довелось виправляти, щоб не просто вилучати сторінку як без змісту. В Джералах вже понад 1400 індексів, які лежать мертвим вантажем. Можна додавати нові, якщо ви будете їх відразу вичитувати. Це стосується і К. М. Козацькі діти.djvu. Яка цінність цього твору в Джерелах, якщо він не вичитаний? Щоб лише було? А хто буде вичитувати? Ті, хто залишаться в Джерелах після завершення конкурсу? : 2. Система оцінки конкурсу вже враховує використання шаблонів при оформленні текстів. Це коефіцієнт K3. Додатково, якщо твір буде важкий для вичитування, то буде додатково застосований коеф. К1. В звичайній прозі шаблони майже не використовуються, в поезії - обов'язкові, тому і застосовується коеф. К3.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 12:57, 7 квітня 2021 (UTC) ::{{ping|Leh Palych}}. Добрий день і вам. Щодо перенесення книжок зрозумів, дякую. Принагідно запитаю, чи немає сортування вже наявних книжок за розміром? Тоді можна було б почати з менших і швидше зменшити кількість невичитаних. Щодо коєфіцієнта К3 я бачив, але сторінки прози '''удвічі''' більші, а К3 лише 0,5 - тож виходить множення на 1,5. Але якщо так вирішили - нехай вже. PS. Шкода, що ви вийшли з Комітету конкурсу - так у мене було більше шансів на призові місця :-)--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:11, 7 квітня 2021 (UTC) ::: Доброго дня, {{ping|Balakun}}! Планував відповісти до кінця тижня (час ще є). Потенційно все можна. Завантажувати в індекс є зміст. Але в основний простір без вичитки — немає змісту. Від нещодавно в нас є ґаджет Google OCR, тож розпізнавати роботи трохи легше. Повірте, роботи стільки, що Ви можете робити внесок у будь-чому. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 13:24, 7 квітня 2021 (UTC) :::: {{ping|Balakun}} Не хвилюйтеся, я поки не беру участі як Учасник, і у вас всі шанси перемогти. Вірш менший за розміром, але на нього менше витрачається часу, лише на оформлення. Але якщо це поема, то там лише ставляться шаблони в колонтитулах. Якщо цим постійно займатися, то буде витрачатися лише кілька секунд, а головне зусилля йде на вичитування. До того ж шаблони збільшують розмір сторінки. Але надмірно їх не використовуйте — зайві будуть видалені. :::: Про сортування індексів за розміром не знаю, але можна до 15-го встигнути з Козацькими дітьми, наприклад.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 13:38, 7 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], [[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]]. Підкажіть, будь ласка, якщо у якійсь книжці (збірці поезій) відсутній зміст - ми можемо додати його самостійно? Чи вся ця книжка вважитиметься однією сторінкою? Наприклад, тут https://diasporiana.org.ua/poeziya/1009-stah-p-u-buri-biliy-rizdvyana-mozayika/ --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:40, 18 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} Вітання! Якщо видання змісту немає, а воно того потребує — слід створювати зміст самостійно. Приклад: [[Літературний ярмарок/1929/6/Мина Мазайло|тут]] або [[Борислав сміється (1922)|тут]]--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 19:16, 18 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], підкажіть, будь ласка, чи можемо ми розміщувати ці книжки: * https://diasporiana.org.ua/poeziya/8370-ovechko-i-ne-plach-ukrayino/ * https://diasporiana.org.ua/poeziya/11478-manilo-i-peani-i-kpini/ * https://diasporiana.org.ua/poeziya/1356-getmanets-p-moyi-povstanski-marshi/ --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:57, 21 квітня 2021 (UTC) {{Ping|Balakun}} Можна. Шаблон ліцензії для всіх: <nowiki>{{PD-US-no-notice}}</nowiki>--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 17:46, 21 квітня 2021 (UTC) == Заміна файлом кращої якості == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий ранок. Чи є можливість замінити вихідний файл [[Індекс:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf]] на скан кращої якості https://chtyvo.org.ua/authors/Kulyk_Ivan/Poezii/? Бо цей погано розпізнається. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:23, 17 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}}, доброго. 1. Це локальний файл (тут не все просто). 2. Завантажував його саме з Чтиво. 3. Спробую оновити, якщо Вам дійсно цей скан краще. 4. Спробував і це є таким самим сканом (тобто ідентичним з Чтиво). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:14, 17 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Arxivist}}, дивно. Коли переглядаю файл на Чтиві - текст значно чіткіший, тож і розпізнається краще. Хіба можливо, щоб він погіршувався під час завантаження сюди? :::: {{Ping|Balakun}} М-во сторінки трохи перетискаються при перегляді в Proofread. Спробуйте завантажити сторінку окремо (або цілий файл) і порівняйте. Різниці немає. Додатковий текстовий шар не довантажував. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:33, 17 квітня 2021 (UTC) == Доступні скани для наших текстів == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий день. Натрапив на кілька сканів для наших текстів, але не знайшов у довідці, як їх приєднати (можливо, дасте посилання на якусь інструкцію). Чи не могли б ви поглянути: *[[Конституційні основи Української Держави у світлі програмових засад Гетьманського руху]] https://diasporiana.org.ua/ideologiya/15264-konstitutsiyni-osnovi-ukrayinskoyi-derzhavi-u-svitli-programovih-zasad-getmanskogo-ruhu/ *[[Конвенція ООН про права дитини]] http://www.un.org.ua/images/documents/3719/convention_small_final.pdf *[[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]] https://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Yak_kovbasa_ta_charka_-_to_mynetsia_i_svarka/ Вибачте за клопіт. Будьте здорові! --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:15, 23 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} кожен з цих файлів має свою ліцензію шаблона. Кожен з цих файлів можна об’єднати як і звичайне створення статей простору (заміною тексту і вказуванням page index коду (все як і завжди)). Ви можете побачити як це робили на [https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&action=history цьому] прикладі. Але цей факт не скасовує, що слід вичитувати всі ці роботи та їх сторінки, а не просто брати цей текст і копіювати в сторінки індексу (в джерелах буває зовсім інакше, аніж ctrl + с/ctrl + v). Успіхів! --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:18, 26 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Arxivist}}, добрий день і дякую за пояснення. Спробую ще раз тут написати послідовність дій, щоб з'ясувати, чи правильно я все зрозумів: ::: # Завантажую файл на Вікісховище (з цією назвою); ::: # Створюю для нього сторінку індексу з переліком сторінок; ::: # Переношу інформацію зі сторінки основного простору у відповідні сторінки індексу; ::: # Перевіряю перенесену частину і ставлю позначку "Вичитано". ::: --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:26, 26 квітня 2021 (UTC) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий день. Більшість безіндексних казок з циклу "записано Осипом Роздольським" https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&limit=500&offset=0&ns0=1&ns102=1&ns116=1&ns252=1&search=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BE+%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC+%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC узято з [[Індекс:Етнографічний збірник Т.8.pdf]]. Але казки у сучасному правописі, а у збірнику — ні. Зараз прив'язувати їх до збірника, можливо, й немає сенсу, але буде пам'ятка на майбутнє. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:43, 3 травня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}} ліпше пошукати інші редакції та робити декілька версій. Звісно, це довго, як [[Засвистали козаченьки]]. Проте, безіндексні роботи складно зрушити. Чіпати «сучасні видання» 1986 року немає змісту. Довго «чистити» та видаляти від всього авторського. Вікіджерела не про зручність для всіх за правописом (така доля української). Це у першу чергу джерела такі, які вони є. До того ж підкріплені сканом. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:01, 3 травня 2021 (UTC) == Запитання і прохання == Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Підкажіть, будь ласка, чи обов'язково в таких випадках створювати таблиці [[Сторінка:Артемівськ (Луганська область). Перелік вулиць.pdf/2]]? Чи можна просто зробити рядки, розділивши їх ……… чи якимись іншими розділовими знаками? Принагідно зверну вашу увагу на [[Природознавство 4 клас]] — там якась проблема з індексом. PS. Не знаю, як звертатися: бо пишу на сторінку [[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] — відповідаєте ви; пишу вам - може й він відповісти. Треба якесь нейтральне звертання вигадати… --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:41, 26 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} Таблиці складно, але слід створювати саме таблиці. Відповів, бо — бачу, що цікавитесь. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:56, 26 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Дякую за постійну допомогу. Чи не могли б ви зробити ілюстрацію на обкладинку [[Індекс:Заповіт Симона Петлюри. Пам’яті полеглих за державність.djvu]]. Чи можу я розміщувати в основному просторі неперевірені роботи - наприклад, [[Індекс:8 годин праці! (Полуботок, 1906).pdf]]?--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:10, 27 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Balakun}} це не я маю вирішувати, що Вам робити у Вікіджерелах. Це все ж проєкт волонтерів. Тож, як вважаєте за потрібне. Зображення додам. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 17:23, 27 квітня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Видаліть, будь ласка, помилкову сторінку [[Вейделівка]] (створив помилково замість [[ЕУ/Вейделівка]]), бо я не можу знайти, як це зробити. Дякую.--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:22, 28 квітня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Підкажіть, будь ласка, чи можна цю книжку викласти однією сторінкою [[Індекс:8 годин праці! (Полуботок, 1906).pdf]]? Там лише 10 сторінок тексту. Якщо потрібно розбивати на розділи — чи не могли б допомогти для початку? --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:12, 29 квітня 2021 (UTC) :::: {{Ping|Balakun}} добридень! думаю, так можна. розбивати не потрібно. p.s. Ви вже не зовсім новачок :)--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:30, 29 квітня 2021 (UTC) {{Ping|Arxivist}}, дякую за допомогу і підтримку. Погляньте, будь ласка, на ці дві статті — там у назвах слід виправити латинські літери: [[УЗЕ/Aґітація]] і [[УЗЕ/Aґaccic]].--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:09, 29 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Видаліть, будь ласка, створену помилково сторінку [[УЗЕ/Астероїд]].--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:33, 30 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, при нагоді назви [[Індекс:Збiрник праць з палеонтологii та стратиграфii. 1947.pdf]] та [[Індекс:Боротьба з нацiоналiстичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ (1927).pdf]], бо там латинські літери домішалися. Будьте здорові! --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:37, 4 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} доброго вечора! Дякую. Індекси так просто не виправляються. Їх слід спочатку змінити в назвах (надіслати запит) у Вікісховищі.--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:40, 4 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, при нагоді назви [[Дідич і Тивондідич і Тивон]] та [[Вояк і царірна]]--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:20, 7 травня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Потрібна ваша порада щодо [[Індекс:Запорожець, калєндар для народа. 1912.pdf]]: починаючи з с. 10 до с. 68 кожна парна сторінка обрізана з текстом? Позначати як проблемні без розпізнавання?--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:33, 7 травня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}} доброго. простіше приховати з індексу, аніж псувати статистику «проблемних» сторінок. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:00, 7 травня 2021 (UTC) ::{{Ping|Arxivist}}, зрозумів, але не знайшов, як приховати. І ще одна "проблемна" книжка [[Індекс:Молодчикъ съ молодкою на гуляньѣ съ пѣсельниками. 1790.pdf]] — там на кожній сторінці значок копірайту, та й текст переважно російський.--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:06, 8 травня 2021 (UTC) :::{{Ping|Balakun}} це варто прописати в коді індексу. [[Індекс:Сын отечества. Часть 046. (1818, №20-26).pdf|Приклад]]. Для видання 1790 року (скану) немає копірайту. Російські джерела (саме такого формату) краще не чіпати (мало змісту). Це видання було важлим для українських джерел (самі пісні). Можна так само приховати інші сторінки. Не більше. У Вікіджерелах [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0:%D0%A9%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0#%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F існують] правила щодо розміщення та перекладу іншомовних видань. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:13, 8 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, назву книжки [[Індекс:О. Яната. Росилана та її життя. 1922.pdf]]--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:50, 8 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} дякую. Для початку виставав на зміну назви. Далі — зроблю. Дякую! --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:42, 8 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Бачу, ви активізували роботу щодо викладення книжок, представлених у американських бібліотеках і сканованих в рамках проєктів Гугла. Але більшість таких книжок мають по 5 сторінок на початку і в кінці порожніх. Можливо, їх було б доцільно обрізати перед викладанням, щоб зменшити статистику сторінок без тексту? --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:44, 15 травня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Balakun}} вітання! 1) Цей доступ отримано на запити, тому я майже одразу їх завантажую після позитивної відповіді. 2) Обрізання чи приведення до ладу цих книжок перед заливкою займе в разів 5 більше часу. Статистика «без тексту» не впливає на загальну статистику вичитки і це «ніщо» для Вікіджерел. Це можна приховати в коді індексу (приклади Ви бачили). Дякую. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 09:52, 15 травня 2021 (UTC) == Категорія:Іван Франко == Вітаю. Я поважаю Вас внесок, тому перенесення елементів з однієї категорії до іншої не є чимось особистим. Створена Вами [[:Категорія:Іван Франко]] дублює категорію [[:Категорія:Франко Іван Якович|Франко Іван Якович]], створену не мною за 10 років до Вашої. Тому я переніс всі елементи до старшої категорії. Питання про її назву - зовсім інша справа, Ви можете порушити його окремо. Але до того краще, щоб всі елементи були в одній категорії, бо коли вони у двох - це, погодьтеся, не зручно. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 16:30, 8 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mr.Rosewater}} Доброго вечора. За 6 років роботи категоріям ніхто не займався ретельно. Створений хаос до 2014 року (починаючи від безіндексних робіт, і завершуючи без карткових шаблонів творів або інших моментів) не оминув і категорій. Але судячи з усіх розділів (крім російського) у Вікіджерелах використовують в категорії авторів ''лише'' ім’я та прізвище. Все. Та й власне сторінки авторів не містять по батькові в українських Вікіджерелах. Не думаю, що слід порушувати питання у якому немає і не буде активності (надто мало учасників, одне голосування за адміністратора вирішується малою активністю. Якщо Ви хочете думки спільноти яка має бути назва в категоріях або ПІБ або ІП — можете створити обговорення. Але я думаю це немає змісту, адже створена категорія була створеними тими та й у той час, хто просто продукував хаос та копіпаст радянських редакцій (без індексу (!)). Моя думка наступна: вилучити категорію Франко Іван Якович, залишити Категорія:Іван Франко. Перепрошую, що одразу не звернув увагу на Ваш внесок по цій категорії. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:42, 8 травня 2021 (UTC) ::: Не має потреби порушувати окремі питання по кожній з категорій. Я розмірковую за аналогією з Вікіпедією. Можна запропонувати правило, затвердити його і в подальшому не буде жодних проблем. Чим менше учасників - тим легше це буде зробити. Елементами хаосу є також дубльовані категорії. Крім вищезгаданої - є також [[:Категорія:Шевченко Тарас Григорович]]. Першу, як і [[:Категорія:Франко Іван Якович]] створив [[Користувач:MaryankoD]]. Я добре знаю його за його внеском у Вікіпедії і, на мою думку, він жодним чином не підпадає під характеристику «тих, хто просто продукував хаос та копіпаст радянських редакцій». Особисто мені байдуже як будуть називатись категорії у вікіджерелах, тому створювати обговорення не хочу. Я погано ставлюся до держави, в якій, так сталося, що народився, але апеляції до «радяньськості» мені часто нагадують [[w:Reductio ad Hitlerum|апеляції до нацизму]]. Ви можете обговорити назви категорій з [[Користувач:MaryankoD|MaryankoD]], або не обговорювати і попереносити все з одних категорій до інших — це Ваш вибір. Я пристану тут на обидва варіанти, аби була уніфікація. Я попереносив з однієї до іншої, просто надавши пріоритет першій за часом створення. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 17:55, 8 травня 2021 (UTC) :::: {{Ping|Mr.Rosewater}} Усіх вітаю! Хочу висловити своє ставлення стосовно теми «Категорії». У цьому і справа, що Джерела — це не Вікіпедія, і розмірковувати за принципом аналогічності недоречно (складається враження, що Вікіпедія — це старший брат, а {{smaller|Джерела}} — це бідний родич). Треба перш за все розмірковувати з позиції '''зручності'''. В Джерелах інші принципи пов'язаності, ніж у вікіпедії. У педії стаття — це закінчена робота, яка пов'язується з аналогічними за темою статтями завдяки категоріям. В Джерелах — сторінка основного простору містить або все видання, або твір, або частину твору; і ця сторінка пов'язується насамперед зі сторінкою автора через посилання на сторінці твору. І для цього непотрібні взагалі категорії, щоб дізнатися про різножанрові твори цього автора, а достатньо перейти на сторінку автора, де наведений весь перелік творів. Причому оформлення на сторінці автора набагато якісніше, ніж якщо користуватися категоріями. Візьмімо Франка. Категорії ми можемо додавати лише до сторінок версій, а не до сторінок творів, інакше точно буде хаос. Ось сторінка «Гімн (Франко)». Додана категорія «Поезія Івана Франка». Будь-кому зручніше перейти відразу на сторінку автора і побачити всю поезію Франка, ніж йти в категорію, де навряд буде повний перелік. Використання категорії в цьому випадку, по-перше, дублювання, по-друге, не зручно. Додана категорія «Вірші» — це взагалі категорія верхньої щаблі, і якщо я перейду в цю категорію, то повинен побачити тисячі і тисячі назв без авторів (який в цьому сенс і корисність?). Категорія «Сторінки версій робіт Івана Франка» — це з тої ж опери, що і «Поезія Івана Франка». Висновок: не все, що зручно в педії, буде зручним і доцільним в джерелах. В Джерелах використання категорій доречно за тематикою творів, наприклад, філософія, історія, медицина тощо, але ніяк за жанрами в розрізі одного автора. Тому всі ці категорії «Оповідання Іванова», «Вірші Сидорова» — зайва робота, бо є зручні для користування сторінки: Автор:Іванов, Автор:Сидоров.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 20:15, 8 травня 2021 (UTC) ::::: {{Ping|Leh Palych}} мої міркування за аналогією з Вікіпедією вище, які, чомусь, здається, Вас зачепили, стосувались виключно затвердження правил. Дивно читати, що це недоречно. Як і щодо недоречності аналогій у братніх проєктах, які базуються на спільних принципах. Зокрема, щодо організації спільної роботи волонтерів, авторського права та іншого. Відсутність правил породжує хаос, який згадував Arxivist. Без правила, або хоча б есе [[Довідка:Категоризація|Категоризація]] від досвідчених редакторів Ваші міркування стосовно принципів категоризації є Вашою особистою думкою, на яку ще й натрапити можна чисто випадково. Я тут мало працював, тому сперечатись зараз щодо категоризації не буду. Я, до речі, не заперечую проти вилучення категорій зі сторінок, які я пододавав. Можливо, Ви маєте рацію. Я над цим подумаю, що краще робити в процесі редагування, якщо буду продовжувати тут редагувати. Хоча деякі моменти очевидні й без роздумів. Те ж дублювання категорій, виключно стосовно якого я й відкрив це обговорення. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 02:30, 9 травня 2021 (UTC) :::::: {{Ping|Mr.Rosewater}} створені раніше категорії чи порядок не є пріоритетнішим над тим як і куди йдуть Вікіджерела. Довгий час в нас були Твори замість Роботи. Змінили і почистили. Наразі [[:Категорія:Автори|Автори]] та [[:Категорія:Автори за алфавітом|сумісні]] підкатегорії оформленні притомно. Зважаючи, що це категорії вищого рівня Авторів вважаю варто наслідувати їх без того хто створив раніше, і як створив. Тому такі категорії як «Шевченко Тарас По батькові», «Франко Іван По батькові» недоречні. Врешті аналогія з Вікіпедією не є доречна. Вікіджерела зовсім інакші. Питання не в радянськості, питання в самостійності проєкту за аналогією найкращих проєктів Вікіджерел. Судячи з [[Вечором|внеску]] при всій повазі до діяльності MaryankoD на початках проєкту та загалом в інших — це створено всупереч змісту основ Вікіджерел (першоджерела підкріплених сканом видання). Наслідок можете побачити у [https://phetools.toolforge.org/statistics.php?diff=0 цій] статистиці. Тому не дивно, що на початках проєкт йшов зовсім у зворотну сторону. {{Ping|Leh Palych}} абсолютно правий. '''Зручність''' — пріоритетніша. Правила чи довідка? З довідкою погоджуюсь. А ось для правила має бути пропозиція. Ви підняли питання яке складно зрушити, бо на нього немає зацікавленості та пропозицій. У цьому немає Вашої провини. Просто активних вікіджерелістів можна перерахувати на пальцях однієї руки (до конкурсу — це точно). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:51, 9 травня 2021 (UTC) ::::::: {{Ping|Mr.Rosewater}} p.s. Чистка категорій обов’язково буде. Повірте, в них не буде аж такої деталізації, як у Вікіпедії. Просто подивіться категорій англійських, німецьких, польських Вікіджерел і Ви зрозумієте, що це не питання дуже деталізації, а навпаки спрощення. Спробуйте також йти від спрощення. Все ж Вікіджерела гнучкіше та не є енциклопедія. І звичайно, я визнаю, що багато чого зроблено було помилково. Для мене це була загадка чому одні проєкти йдуть так, інші ні. А потім коли порівняв, що українського Вікіджерела робили з ''вікіпедійного'' принципу зрозумів цю фатальну помилку. Врешті ''вікіджерельний рух'' наразі стабілізувався та вже йде правильно. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:08, 9 травня 2021 (UTC) == Криве дзеркало украінськоі мови == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Потрібно виправити назву файлу з латинськими літерами [[Криве дзеркало украiнськоi мови]]. Цей текст без скану? Бо його можна взяти звідси https://chtyvo.org.ua/authors/Nechui-Levytskyi/Kryve_dzerkalo_ukrainskoi_movy.djvu --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:11, 9 травня 2021 (UTC) == Кулінарія == Доброго дня, чи серед книг в архівах немає української кулінарної книги? А може, є кулінарна книга, яку вже імпортували? Я би охоче вичитав кулінарну книгу. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 14:45, 16 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mahnka}} доброго дня! Особисто шукав, але знайти такі речі складно. Хочеться щось дійсно смачне і без копіайту (одну таку книжку бачив) :). Дайте мені пів години і я точно щось знайду. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:54, 16 травня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Mahnka}} сподіваюсь [[Індекс:Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf|підійде]] --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:26, 16 травня 2021 (UTC) :::: Ідеально :) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 04:13, 17 травня 2021 (UTC) == An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language == Доброго дня! Чи ліцензія дозволяє? https://1lib.pl/book/1056038/9a1259 [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:32, 23 травня 2021 (UTC) :: Доброго {{ping|Mahnka}}! На жаль, ні. Видання Канади (50 років копірайт після смерті автора). Ви можете мені сказати тематику видань які Вас цікавлять. І я зроблю підбірку. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 11:37, 23 травня 2021 (UTC) ::: Словники української мови, загальні і тематичні, тлумачні і спеціалістичні, всі. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:55, 23 травня 2021 (UTC) :::: {{ping|Mahnka}} дякую, серйозне завдання. :) Я підготую і завантажу перелік. Одразу зауважу, що дуже багато наукових словників (як і видань) повністю знищено в 1930-ті. Деякі «проєкти словників» недоступні онлайн (наприклад, словник антропогеографічної термінології). Одним словом, я зроблю все що в моїх силах та підготую перелік. :::: p.s. Ви плануєте зайнятись Вікісловником чи додати слова до польського Вікісловника? :::: p.s.s. Вже пробую отримати дозвіл для Етимологічного словника НАН України. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 12:18, 23 травня 2021 (UTC) ::::: Я просто кохаю українську мову і вчуся її кожну вільну хвилину :) А і думаю, що якщо якийсь словник вичитани в Вікіджерелах то і хтось може використати його в Вікісловниках, може і я; поки що я планую роботу в Вікіджерелах. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 12:39, 23 травня 2021 (UTC) :::::: Доброго вечора, {{ping|Mahnka}}. Зараз знайшов і завантажив фаховий мовознавчий журнал «Українське мовознавство» під CC-BY-SA 4.0 доступний [[commons:Category:Ukrainian Linguistics|тут]]. Словники на готові. Буде як «історичний» Тимченка, так і Кримського-Грінченка-Єфремова. Продовжую перемовини з львівським Інститутом для надання під вільну ліцензію польсько-українського словника 1960-тих (він є у [http://resource.history.org.ua/item/0009309 доступі в трьох частинах двотомника], але на жаль, для ВДж під авторським правом). p.s. Українці «кохають» лише (або переважно) дівчат, або дівчата кохають хлопців (деколи можна сказати кохатися в чийсь справі, як от у Вікіджерела). Мову люблять, цінують, обожнюють, захоплюються, мають захват, чаруються, мова також може полонити й не відпускати та т.д. :) Щиро з повагою, --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:46, 26 травня 2021 (UTC) :::::::{{Ping|Mahnka}} Доброго дня! Залив трохи [[Вікіджерела:Словники|словників]]. Є польсько-слов’янські XVIII-XIX століть, є словник синонімів (1975), є історичний та інші. Потрохи буду рухатись далі. Можете брати що цікаво. p.s. Не сприймайте все що пишу як заклик до дії. Робіть що бажаєте за власним бажанням :) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:14, 30 травня 2021 (UTC) :::::::: Доброго дня! Щиро дякую! Тут [[Сторінка:Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf/7]] пишуть що НДТУТ також перевидав „Словник слів, у літературній мові не вживаних” проф. д-ра І. Огієнка з «русизмами, польонізмами, провінціялізмами». Це може бути цікавий словник :) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 16:18, 30 травня 2021 (UTC) :::::::::Дякую. Він, на жаль, за [https://copyright.cornell.edu/publicdomain копірайтом] (стоїть значок копірайту). :( Діаспорські ще пошукаю. p.s. Попросив знайомого засканувати українсько-польський словник 1936 року. Впродовж тижня-двох має бути завантажений. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:37, 30 травня 2021 (UTC) :::::::::Іван Огієнко помер 1972 року в Канаді. Через два року можна щось подумати над цим для канадських видань. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:44, 30 травня 2021 (UTC) == Пропозиція == Доброго дня! Це вас інтересує до імпорту? https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/results?action=AdvancedSearchAction&type=-3&p=0&val1=Language:ukr&qf1=Subject:Ko%C5%82omyja+(Ukraina) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:28, 31 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mahnka}} доброго вечора. Так, можна. Точно не заперечую. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 19:34, 31 травня 2021 (UTC) == [[Індекс:Українсько-польський словник. 1920.pdf]] == Доброго дня! Я знайшов що у ціому індексі немає сторінок 6 і 7. Є можливість знайти ці сторінки? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:38, 10 червня 2021 (UTC) : Доброго, {{ping|Mahnka}} Це наданий дозвіл від Google Books. Українські бібліотеки не поспішають зацифровувати львівські видання. Тож, в інтернеті скорше ні. Спробую бути в Стефаника (після лікування) і зацифрувати. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:32, 10 червня 2021 (UTC) == Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші (1919) == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи не могли б ви при нагоді додати сюди ілюстрації [[Індекс:Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші (1919).djvu]]? Або хоча б одну, щоб я мав приклад, як їх розміщувати і категорувати у Вікісховищі. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:41, 29 липня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}}, добрий! Зараз не можу, бо основна техніка в ремонті. Думаю впродовж тижнів-два як прийде з ремонту й зроблю. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:21, 4 вересня 2021 (UTC) == Свобода (україномовна газета в США) == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи можемо/чи потрібно розміщувати у Вікіджерелах цю газету, якщо вона вже є на Вікісховищі: [[w:Свобода (газета в США)|Свобода]]? З повагою --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:10, 15 вересня 2021 (UTC) :Вітання! Моя думка: в нас дуже багато індексів. Варто вичитати бодай 400-500 видань і тоді думати про нові. Бо інакше це буде набір індексів без результату. Але я не можу Вам заборонити робити те, що Ви б хотіли. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:07, 15 вересня 2021 (UTC) == Google Books == Доброго дня. Я пам'ятаю що ви одного разу писали о запитах у Google Books про не завантажені книги тільки я не пам'ятаю де ви це писали :( Мене цікавить ця книга: https://books.google.pl/books?id=zn-TSn-QzK4C&redir_esc=y Як попросити їх? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 13:50, 7 жовтня 2021 (UTC) :Доброго дня! Запит надіслав. Сторінка як робити запити [[Вікіджерела:Google Books|тут]]. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:35, 7 жовтня 2021 (UTC) == [[Вифлеємські діти]] і ліцензія == Доброго дня, яку ліцензію дати у [[Вифлеємські діти]] щоби було коректно? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 06:42, 8 жовтня 2021 (UTC) :Дякую! Поставив. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 09:40, 8 жовтня 2021 (UTC) == Три мушкетери == Доброго дня! Я майже закінчив [[Подорож довкола землї в 80 днях]] і я тепер шукаю щось наступне зі світової літератури. Я думаю що [https://chtyvo.org.ua/authors/Dumas_Alexandre/Try_mushketery_vyd_1929/ Три мушкетери] буде добре але я не знаю яку ліцензію дати у Commons тому що я нічого не знаю про перекладача (С. Столбцов). Ви могли б це завантажити? Або може ви маєте інше видання цієї книги? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 01:08, 10 жовтня 2021 (UTC) :Про перекладача нічого не відомо (псевдонім чи ім’я не розкрито у [https://books.google.com.ua/books?id=p_ZSDQAAQBAJ праці] художнього перекладу 1920-1930-х). Тож, будемо відштовхуватись від дати публікації + 10 років як, а це 1939 рік = вільне. Я завантажив. Ось [[Індекс:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf|Індекс]]. Дякую! :) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:21, 10 жовтня 2021 (UTC) :: Дякую, мене ще цікавить ця книга https://diasporiana.org.ua/dityacha-literatura/639-vovchok-m-devyat-brativ-i-desyata-sestritsyanya-galya/ Тут я не бачу року але олівцем написано 1920. Якщо це вільне ви могли би це коректно заванажити? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 10:31, 10 жовтня 2021 (UTC) :::Нью-Йорк - це точно PD-1923. Завантажив [[Індекс:Марко Вовчок. Девять братів і десята сестрицяня Галя. 1920.djvu|Індекс]]. Дякую! [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:46, 10 жовтня 2021 (UTC) == Йогансен. Солоні зайці == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи не могли б ви перенести в основний простір і в стрічку новин [[Індекс:Майк Йогансен. Солоні зайці (збірка, 1929).djvu]] — вона вже вся перевірена. З повагою--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:51, 24 жовтня 2021 (UTC) :Мені та нескладно. Проте, що Вам особисто заважає це зробити? Сторінка стрічки новин не захищена від редагувань, а створення то взагалі ніколи не були обмеженні. Це ж Ваш внесок.'' Warum nicht?'' Зробіть за [[17 хвилин|взірцями]]. Дякую [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 18:59, 24 жовтня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}}Перепрошую за втручання, але остання сторінка в індексі ще вимагає перевірки (символічної), і я вже в стрічці вказав цей твір. :: Ще додам, що крім стрічки новин ще існує службова сторінка [[Вікіджерела:Нові обкладинки]]--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 20:00, 24 жовтня 2021 (UTC) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], {{ping|‎Leh Palych}} — дякую обом за допомогу, підказки і терпіння. Трохи збила з толку відсутність змісту, тому й не викладав сам. Намагатимусь в подальшому робити самостійно. Будьте здорові --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:35, 25 жовтня 2021 (UTC) == How we will see unregistered users == <section begin=content/> Привіт! Ви отримали це повідомлення, бо є адміном у вікі Вікімедіа. На сьогодні, коли хтось редагує вікі Вікімедіа, не ввійшовши в систему, ми показуємо їхню IP-адресу. Як ви вже можете знати, у майбутньому ми не зможемо цього робити. Це рішення юридичного відділу Фонду Вікімедіа, яке випливає зі змін у нормах і правилах приватності онлайн. Замість IP ми показуватимемо маску. Ви як адмін '''і далі зможете отримувати доступ до IP'''. Також буде новий прапорець користувача для тих, кому треба бачити повні IP-адреси незареєстрованих користувачів, щоб боротися з вандалізмом, переслідуваннями та спамом, не будучи при цьому адмінами. Патрульні також бачитимуть частину IP навіть не маючи цього прапорця. А ще ми працюємо над [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/Improving tools/uk|кращими допоміжними інструментами]]. Якщо ви ще не бачили, то можете [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk|почитати більше про це на Мета-вікі]]. Щоб упевнитися, що ви не проґавите технічні зміни у вікі Вікімедіа, ви можете [[m:Global message delivery/Targets/Tech ambassadors|підписатися]] на [[m:Tech/News/uk|розсилку щотижневих Тех. новин]]. У нас є [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk#FAQ|два пропоновані варіанти]] того, як можуть працювати маски. '''Ми б хотіли почути ваш відгук''' про те, який варіант, на вашу думку, краще спрацює для вас і вашої вікі, зараз і в майбутньому. Ви можете [[m:Talk:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation|написати нам на сторінці обговорення]]; писати можна своєю мовою. Пропозиції були опубліковані у жовтні, а рішення ми будемо приймати після 17 січня. Дякуємо. /[[m:User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]<section end=content/> 18:20, 4 січня 2022 (UTC) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/Admins2022(8)&oldid=22532697 --> == Проект "Исторические материалы" == Знайшла сайт [https://web.archive.org/web/20190722082915/http://istmat.info/library/ Проект "Исторические материалы"] там досить багато різного матеріалу і якщо я правильно зрозуміла він вільний. Сам сайт не працює, є лише його архів. Документи також є не всі, лише ті які додали до архіву. Можете глянути чи будуть вони корисні для Вікіджерел, щоб їх завантажити? -- [[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 14:13, 25 січня 2022 (UTC) :{{ping|Kyslinka27}} краще написати на форум російської вікітеки. Схоже, що на цьому сайті немає українських текстів. Принаймні, я не зміг їх знайти. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:42, 31 січня 2022 (UTC) {{ping|Bicolino34}} дякую за пораду. Щодо мови то так, схоже що українських немає, проте ж і тут не всі роботи українською. --[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 18:01, 31 січня 2022 (UTC) == Ваша нагорода за активність у Вікіджерелах у 2021 році == Вітаю! «Вікімедіа Україна» — громадська організація, яка займається підтримкою та розвитком вікіпроєктів в Україні — відзначає найактивніших учасників сестринських вікіпроєктів за 2021 рік. За даними аналізу, ви увійшли до топу найактивніших у Вікіджерелах. Вітаємо і дякуємо за ваш внесок! У знак символічної подяки за ваш внесок ми хотіли б надіслати вам невеликий приз — електронний сертифікат інтернет-магазину — та сувенірний набір поштою. Якщо ви хочете отримати їх, заповніть анкету, яка я надіслав вам вікіпоштою. * [[wmua:Нагородження найактивніших користувачів вікіпроєктів|Сторінка проєкту]] --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк [ВМУА]]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 09:24, 7 лютого 2022 (UTC) == Щодо російськомовних текстів з "Основи" == Пане {{ping|Arxivist}}, вслід дискусії, що відбулася з місяць тому, я хотів би внести перший російськомовний текст з "Основ", а також -- перекласти його українською. Йдеться про статтю Куілша "Характеръ и задача Украинской критики", з [[Індекс:2. Основа (Лютий 1861).pdf|другого номеру "Основи"]] (с. індексу [[Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/163|163]]-[[Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/168|168]]. Якщо у вас є на це час, то я був би вдячний за допомогу у створенні окремого цільного тексту та поясненні, як найкраще зробити і додати переклад. З повагою, [[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 08:26, 23 липня 2022 (UTC) fjpb8ji92lig9sipx8gos7arqv2yw6t 454858 454857 2022-07-23T08:27:01Z Anarkk 11003 /* Щодо російськомовних текстів з "Основи" */ wikitext text/x-wiki == Питання == Доброго дня, дуже дякую за сьогоднішній тренінг. На жаль, на вікісховищі можуть вилучити pdf файл з положенням, там щось не гаразд із ліцензією. Чи є він десь опублікований під вільною ліцензією на сайті? Не хотілось би втратити зроблену роботу.--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 19:57, 5 грудня 2020 (UTC) : {{Ping|Luda.slominska}} Дякую і Вам! Бо Ви її не вказали. <nowiki>{{PD-UA-exempt}}</nowiki> Зараз напишу на сторінці обговорення. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 20:53, 5 грудня 2020 (UTC) :: {{Ping|Luda.slominska}} наче врятував. Наступного разу вказуйте категорію та ліцензію на державні роботи. Вразі чого допоможу покроково завантажувати такі файли. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 20:59, 5 грудня 2020 (UTC) ::: {{Ping|Luda.slominska}} p.s. Державні документи не вимагають вільної ліцензії. Достатньо шаблону <nowiki>{{PD-UA-exempt}}</nowiki>--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:00, 5 грудня 2020 (UTC) :::: Дякую! Я справді поки не розбираюсь, де той шаблон треба ставити. Знову відчуваю себе новачком--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 21:16, 5 грудня 2020 (UTC) :::: {{Ping|Luda.slominska}} трохи практики й будете іншим допомагати :). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:43, 5 грудня 2020 (UTC) ::::: {{Ping|Arxivist}} допоможете завантажити рішення обласної ради?--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 07:24, 17 грудня 2020 (UTC) :::::: {{Ping|Luda.slominska}} Так, звичайно. Напишіть мені, будь ласка, на пошту (Надіслати лист користувачеві) що саме цікавить. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:53, 17 грудня 2020 (UTC) == Видання 1929-го року == Доброго дня! Я зробив pdf-файл за виданням повісти Кобилянської за цим джерелом (https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9709), але на разі не розумію, чи можна його завантажити до вікіджерел і на умовах якої ліцензії. Чи не могли б ви підказати, чи мої дії відповідають правилам? З повагою, [[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 13:47, 21 березня 2021 (UTC) :: Вітання, {{Ping|Anarkk}}! Так, можна. Скани — не фотографії, які захищені АП. Завантажувати можна шаблоном <nowiki>{{PD-Ukraine}}</nowiki>. Можете надіслати посилання файлу у Сховищі як зробите. Вразі чого дооформлю. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:13, 21 березня 2021 (UTC) Дякую! я завантажив файл і створив [[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf]]. якщо можна, перевірте його --[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 05:15, 22 березня 2021 (UTC) :: {{Ping|Anarkk}} вчора проставив відповідний шаблон у Сховищі. Так, все добре. Єдине запитання: Ви ж не вручну набираєте текст на сторінці? Ви пробували його розпізнати (додати OCR)? --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:16, 22 березня 2021 (UTC) :::{{Ping|Arxivist}} дякую! так, розпізнав його, хоч якість розпізнання не дуже задовільна. спробую найближчими днями більше над індексом попрацювати --[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 10:57, 22 березня 2021 (UTC) == Перенесення літератури з бібліотеки Diasporiana == Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Бачу, що багато книжок, представлених на сайті Diasporiana, можуть бути перенесені у Вікіджерела без порушення авторських прав. Поки ще є трохи часу до Книжкової шафи, хотів би трохи попрацювати над цим. Але вичитування займає багато часу. Чи буде сенс, якщо я просто позавантажую книжки і створю індекси? Наприклад, як я це зробив з [[Індекс:К. М. Козацькі діти.djvu]] (заразом гляньте, чи достатньо буде такого рівня заповненості індексу). Користуючись нагодою, також дублюю свою пропозицію щодо оцінювання Книжкової шафи 2021, оскільки не одержав відповіді на сторінці обговорення конкурсів Вікімедії: "Бачу, що розрахунок у конкурсі буде проводитися не в сторінках, а в байтах. Це правильна ідея, аби зрівняти прозу і поезію. Але тоді потрібен додатковий коефіцієнт, що враховує тип тексту. Адже сторінка з поезією зазвичай удвічі менша за байтами, ніж проза. А ще й потрібно використовувати додаткові шаблони. Пропоную +0,5. Або якось ще заохотити (адже там мінімум три томи чистої поезії)"--[[Користувач:Balakun|Balakun]] : {{ping|Balakun}}. Доброго дня. Відповім на ваші запитання, бо трошечки в курсі цих питань. : 1. Вважаю як адміністратор проєкту, що недоцільно лише завантажувати скани і створювати тільки індекси без подальшого вичитування сторінок твору. Як приклад — остання ваше завантаження Індекс:К. М. Козацькі діти.djvu, коли без жодної вичитаної сторінки була створена сторінка основного простору з неправильною назвою, з неправильним використанням тега pages і з не вказаною ліцензією. Це все довелось виправляти, щоб не просто вилучати сторінку як без змісту. В Джералах вже понад 1400 індексів, які лежать мертвим вантажем. Можна додавати нові, якщо ви будете їх відразу вичитувати. Це стосується і К. М. Козацькі діти.djvu. Яка цінність цього твору в Джерелах, якщо він не вичитаний? Щоб лише було? А хто буде вичитувати? Ті, хто залишаться в Джерелах після завершення конкурсу? : 2. Система оцінки конкурсу вже враховує використання шаблонів при оформленні текстів. Це коефіцієнт K3. Додатково, якщо твір буде важкий для вичитування, то буде додатково застосований коеф. К1. В звичайній прозі шаблони майже не використовуються, в поезії - обов'язкові, тому і застосовується коеф. К3.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 12:57, 7 квітня 2021 (UTC) ::{{ping|Leh Palych}}. Добрий день і вам. Щодо перенесення книжок зрозумів, дякую. Принагідно запитаю, чи немає сортування вже наявних книжок за розміром? Тоді можна було б почати з менших і швидше зменшити кількість невичитаних. Щодо коєфіцієнта К3 я бачив, але сторінки прози '''удвічі''' більші, а К3 лише 0,5 - тож виходить множення на 1,5. Але якщо так вирішили - нехай вже. PS. Шкода, що ви вийшли з Комітету конкурсу - так у мене було більше шансів на призові місця :-)--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:11, 7 квітня 2021 (UTC) ::: Доброго дня, {{ping|Balakun}}! Планував відповісти до кінця тижня (час ще є). Потенційно все можна. Завантажувати в індекс є зміст. Але в основний простір без вичитки — немає змісту. Від нещодавно в нас є ґаджет Google OCR, тож розпізнавати роботи трохи легше. Повірте, роботи стільки, що Ви можете робити внесок у будь-чому. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 13:24, 7 квітня 2021 (UTC) :::: {{ping|Balakun}} Не хвилюйтеся, я поки не беру участі як Учасник, і у вас всі шанси перемогти. Вірш менший за розміром, але на нього менше витрачається часу, лише на оформлення. Але якщо це поема, то там лише ставляться шаблони в колонтитулах. Якщо цим постійно займатися, то буде витрачатися лише кілька секунд, а головне зусилля йде на вичитування. До того ж шаблони збільшують розмір сторінки. Але надмірно їх не використовуйте — зайві будуть видалені. :::: Про сортування індексів за розміром не знаю, але можна до 15-го встигнути з Козацькими дітьми, наприклад.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 13:38, 7 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], [[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]]. Підкажіть, будь ласка, якщо у якійсь книжці (збірці поезій) відсутній зміст - ми можемо додати його самостійно? Чи вся ця книжка вважитиметься однією сторінкою? Наприклад, тут https://diasporiana.org.ua/poeziya/1009-stah-p-u-buri-biliy-rizdvyana-mozayika/ --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:40, 18 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} Вітання! Якщо видання змісту немає, а воно того потребує — слід створювати зміст самостійно. Приклад: [[Літературний ярмарок/1929/6/Мина Мазайло|тут]] або [[Борислав сміється (1922)|тут]]--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 19:16, 18 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], підкажіть, будь ласка, чи можемо ми розміщувати ці книжки: * https://diasporiana.org.ua/poeziya/8370-ovechko-i-ne-plach-ukrayino/ * https://diasporiana.org.ua/poeziya/11478-manilo-i-peani-i-kpini/ * https://diasporiana.org.ua/poeziya/1356-getmanets-p-moyi-povstanski-marshi/ --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:57, 21 квітня 2021 (UTC) {{Ping|Balakun}} Можна. Шаблон ліцензії для всіх: <nowiki>{{PD-US-no-notice}}</nowiki>--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 17:46, 21 квітня 2021 (UTC) == Заміна файлом кращої якості == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий ранок. Чи є можливість замінити вихідний файл [[Індекс:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf]] на скан кращої якості https://chtyvo.org.ua/authors/Kulyk_Ivan/Poezii/? Бо цей погано розпізнається. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:23, 17 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}}, доброго. 1. Це локальний файл (тут не все просто). 2. Завантажував його саме з Чтиво. 3. Спробую оновити, якщо Вам дійсно цей скан краще. 4. Спробував і це є таким самим сканом (тобто ідентичним з Чтиво). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:14, 17 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Arxivist}}, дивно. Коли переглядаю файл на Чтиві - текст значно чіткіший, тож і розпізнається краще. Хіба можливо, щоб він погіршувався під час завантаження сюди? :::: {{Ping|Balakun}} М-во сторінки трохи перетискаються при перегляді в Proofread. Спробуйте завантажити сторінку окремо (або цілий файл) і порівняйте. Різниці немає. Додатковий текстовий шар не довантажував. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:33, 17 квітня 2021 (UTC) == Доступні скани для наших текстів == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий день. Натрапив на кілька сканів для наших текстів, але не знайшов у довідці, як їх приєднати (можливо, дасте посилання на якусь інструкцію). Чи не могли б ви поглянути: *[[Конституційні основи Української Держави у світлі програмових засад Гетьманського руху]] https://diasporiana.org.ua/ideologiya/15264-konstitutsiyni-osnovi-ukrayinskoyi-derzhavi-u-svitli-programovih-zasad-getmanskogo-ruhu/ *[[Конвенція ООН про права дитини]] http://www.un.org.ua/images/documents/3719/convention_small_final.pdf *[[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]] https://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Yak_kovbasa_ta_charka_-_to_mynetsia_i_svarka/ Вибачте за клопіт. Будьте здорові! --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:15, 23 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} кожен з цих файлів має свою ліцензію шаблона. Кожен з цих файлів можна об’єднати як і звичайне створення статей простору (заміною тексту і вказуванням page index коду (все як і завжди)). Ви можете побачити як це робили на [https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&action=history цьому] прикладі. Але цей факт не скасовує, що слід вичитувати всі ці роботи та їх сторінки, а не просто брати цей текст і копіювати в сторінки індексу (в джерелах буває зовсім інакше, аніж ctrl + с/ctrl + v). Успіхів! --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:18, 26 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Arxivist}}, добрий день і дякую за пояснення. Спробую ще раз тут написати послідовність дій, щоб з'ясувати, чи правильно я все зрозумів: ::: # Завантажую файл на Вікісховище (з цією назвою); ::: # Створюю для нього сторінку індексу з переліком сторінок; ::: # Переношу інформацію зі сторінки основного простору у відповідні сторінки індексу; ::: # Перевіряю перенесену частину і ставлю позначку "Вичитано". ::: --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:26, 26 квітня 2021 (UTC) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий день. Більшість безіндексних казок з циклу "записано Осипом Роздольським" https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&limit=500&offset=0&ns0=1&ns102=1&ns116=1&ns252=1&search=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BE+%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC+%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC узято з [[Індекс:Етнографічний збірник Т.8.pdf]]. Але казки у сучасному правописі, а у збірнику — ні. Зараз прив'язувати їх до збірника, можливо, й немає сенсу, але буде пам'ятка на майбутнє. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:43, 3 травня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}} ліпше пошукати інші редакції та робити декілька версій. Звісно, це довго, як [[Засвистали козаченьки]]. Проте, безіндексні роботи складно зрушити. Чіпати «сучасні видання» 1986 року немає змісту. Довго «чистити» та видаляти від всього авторського. Вікіджерела не про зручність для всіх за правописом (така доля української). Це у першу чергу джерела такі, які вони є. До того ж підкріплені сканом. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:01, 3 травня 2021 (UTC) == Запитання і прохання == Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Підкажіть, будь ласка, чи обов'язково в таких випадках створювати таблиці [[Сторінка:Артемівськ (Луганська область). Перелік вулиць.pdf/2]]? Чи можна просто зробити рядки, розділивши їх ……… чи якимись іншими розділовими знаками? Принагідно зверну вашу увагу на [[Природознавство 4 клас]] — там якась проблема з індексом. PS. Не знаю, як звертатися: бо пишу на сторінку [[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] — відповідаєте ви; пишу вам - може й він відповісти. Треба якесь нейтральне звертання вигадати… --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:41, 26 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} Таблиці складно, але слід створювати саме таблиці. Відповів, бо — бачу, що цікавитесь. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:56, 26 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Дякую за постійну допомогу. Чи не могли б ви зробити ілюстрацію на обкладинку [[Індекс:Заповіт Симона Петлюри. Пам’яті полеглих за державність.djvu]]. Чи можу я розміщувати в основному просторі неперевірені роботи - наприклад, [[Індекс:8 годин праці! (Полуботок, 1906).pdf]]?--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:10, 27 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Balakun}} це не я маю вирішувати, що Вам робити у Вікіджерелах. Це все ж проєкт волонтерів. Тож, як вважаєте за потрібне. Зображення додам. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 17:23, 27 квітня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Видаліть, будь ласка, помилкову сторінку [[Вейделівка]] (створив помилково замість [[ЕУ/Вейделівка]]), бо я не можу знайти, як це зробити. Дякую.--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:22, 28 квітня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Підкажіть, будь ласка, чи можна цю книжку викласти однією сторінкою [[Індекс:8 годин праці! (Полуботок, 1906).pdf]]? Там лише 10 сторінок тексту. Якщо потрібно розбивати на розділи — чи не могли б допомогти для початку? --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:12, 29 квітня 2021 (UTC) :::: {{Ping|Balakun}} добридень! думаю, так можна. розбивати не потрібно. p.s. Ви вже не зовсім новачок :)--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:30, 29 квітня 2021 (UTC) {{Ping|Arxivist}}, дякую за допомогу і підтримку. Погляньте, будь ласка, на ці дві статті — там у назвах слід виправити латинські літери: [[УЗЕ/Aґітація]] і [[УЗЕ/Aґaccic]].--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:09, 29 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Видаліть, будь ласка, створену помилково сторінку [[УЗЕ/Астероїд]].--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:33, 30 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, при нагоді назви [[Індекс:Збiрник праць з палеонтологii та стратиграфii. 1947.pdf]] та [[Індекс:Боротьба з нацiоналiстичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ (1927).pdf]], бо там латинські літери домішалися. Будьте здорові! --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:37, 4 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} доброго вечора! Дякую. Індекси так просто не виправляються. Їх слід спочатку змінити в назвах (надіслати запит) у Вікісховищі.--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:40, 4 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, при нагоді назви [[Дідич і Тивондідич і Тивон]] та [[Вояк і царірна]]--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:20, 7 травня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Потрібна ваша порада щодо [[Індекс:Запорожець, калєндар для народа. 1912.pdf]]: починаючи з с. 10 до с. 68 кожна парна сторінка обрізана з текстом? Позначати як проблемні без розпізнавання?--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:33, 7 травня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}} доброго. простіше приховати з індексу, аніж псувати статистику «проблемних» сторінок. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:00, 7 травня 2021 (UTC) ::{{Ping|Arxivist}}, зрозумів, але не знайшов, як приховати. І ще одна "проблемна" книжка [[Індекс:Молодчикъ съ молодкою на гуляньѣ съ пѣсельниками. 1790.pdf]] — там на кожній сторінці значок копірайту, та й текст переважно російський.--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:06, 8 травня 2021 (UTC) :::{{Ping|Balakun}} це варто прописати в коді індексу. [[Індекс:Сын отечества. Часть 046. (1818, №20-26).pdf|Приклад]]. Для видання 1790 року (скану) немає копірайту. Російські джерела (саме такого формату) краще не чіпати (мало змісту). Це видання було важлим для українських джерел (самі пісні). Можна так само приховати інші сторінки. Не більше. У Вікіджерелах [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0:%D0%A9%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0#%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F існують] правила щодо розміщення та перекладу іншомовних видань. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:13, 8 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, назву книжки [[Індекс:О. Яната. Росилана та її життя. 1922.pdf]]--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:50, 8 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} дякую. Для початку виставав на зміну назви. Далі — зроблю. Дякую! --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:42, 8 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Бачу, ви активізували роботу щодо викладення книжок, представлених у американських бібліотеках і сканованих в рамках проєктів Гугла. Але більшість таких книжок мають по 5 сторінок на початку і в кінці порожніх. Можливо, їх було б доцільно обрізати перед викладанням, щоб зменшити статистику сторінок без тексту? --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:44, 15 травня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Balakun}} вітання! 1) Цей доступ отримано на запити, тому я майже одразу їх завантажую після позитивної відповіді. 2) Обрізання чи приведення до ладу цих книжок перед заливкою займе в разів 5 більше часу. Статистика «без тексту» не впливає на загальну статистику вичитки і це «ніщо» для Вікіджерел. Це можна приховати в коді індексу (приклади Ви бачили). Дякую. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 09:52, 15 травня 2021 (UTC) == Категорія:Іван Франко == Вітаю. Я поважаю Вас внесок, тому перенесення елементів з однієї категорії до іншої не є чимось особистим. Створена Вами [[:Категорія:Іван Франко]] дублює категорію [[:Категорія:Франко Іван Якович|Франко Іван Якович]], створену не мною за 10 років до Вашої. Тому я переніс всі елементи до старшої категорії. Питання про її назву - зовсім інша справа, Ви можете порушити його окремо. Але до того краще, щоб всі елементи були в одній категорії, бо коли вони у двох - це, погодьтеся, не зручно. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 16:30, 8 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mr.Rosewater}} Доброго вечора. За 6 років роботи категоріям ніхто не займався ретельно. Створений хаос до 2014 року (починаючи від безіндексних робіт, і завершуючи без карткових шаблонів творів або інших моментів) не оминув і категорій. Але судячи з усіх розділів (крім російського) у Вікіджерелах використовують в категорії авторів ''лише'' ім’я та прізвище. Все. Та й власне сторінки авторів не містять по батькові в українських Вікіджерелах. Не думаю, що слід порушувати питання у якому немає і не буде активності (надто мало учасників, одне голосування за адміністратора вирішується малою активністю. Якщо Ви хочете думки спільноти яка має бути назва в категоріях або ПІБ або ІП — можете створити обговорення. Але я думаю це немає змісту, адже створена категорія була створеними тими та й у той час, хто просто продукував хаос та копіпаст радянських редакцій (без індексу (!)). Моя думка наступна: вилучити категорію Франко Іван Якович, залишити Категорія:Іван Франко. Перепрошую, що одразу не звернув увагу на Ваш внесок по цій категорії. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:42, 8 травня 2021 (UTC) ::: Не має потреби порушувати окремі питання по кожній з категорій. Я розмірковую за аналогією з Вікіпедією. Можна запропонувати правило, затвердити його і в подальшому не буде жодних проблем. Чим менше учасників - тим легше це буде зробити. Елементами хаосу є також дубльовані категорії. Крім вищезгаданої - є також [[:Категорія:Шевченко Тарас Григорович]]. Першу, як і [[:Категорія:Франко Іван Якович]] створив [[Користувач:MaryankoD]]. Я добре знаю його за його внеском у Вікіпедії і, на мою думку, він жодним чином не підпадає під характеристику «тих, хто просто продукував хаос та копіпаст радянських редакцій». Особисто мені байдуже як будуть називатись категорії у вікіджерелах, тому створювати обговорення не хочу. Я погано ставлюся до держави, в якій, так сталося, що народився, але апеляції до «радяньськості» мені часто нагадують [[w:Reductio ad Hitlerum|апеляції до нацизму]]. Ви можете обговорити назви категорій з [[Користувач:MaryankoD|MaryankoD]], або не обговорювати і попереносити все з одних категорій до інших — це Ваш вибір. Я пристану тут на обидва варіанти, аби була уніфікація. Я попереносив з однієї до іншої, просто надавши пріоритет першій за часом створення. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 17:55, 8 травня 2021 (UTC) :::: {{Ping|Mr.Rosewater}} Усіх вітаю! Хочу висловити своє ставлення стосовно теми «Категорії». У цьому і справа, що Джерела — це не Вікіпедія, і розмірковувати за принципом аналогічності недоречно (складається враження, що Вікіпедія — це старший брат, а {{smaller|Джерела}} — це бідний родич). Треба перш за все розмірковувати з позиції '''зручності'''. В Джерелах інші принципи пов'язаності, ніж у вікіпедії. У педії стаття — це закінчена робота, яка пов'язується з аналогічними за темою статтями завдяки категоріям. В Джерелах — сторінка основного простору містить або все видання, або твір, або частину твору; і ця сторінка пов'язується насамперед зі сторінкою автора через посилання на сторінці твору. І для цього непотрібні взагалі категорії, щоб дізнатися про різножанрові твори цього автора, а достатньо перейти на сторінку автора, де наведений весь перелік творів. Причому оформлення на сторінці автора набагато якісніше, ніж якщо користуватися категоріями. Візьмімо Франка. Категорії ми можемо додавати лише до сторінок версій, а не до сторінок творів, інакше точно буде хаос. Ось сторінка «Гімн (Франко)». Додана категорія «Поезія Івана Франка». Будь-кому зручніше перейти відразу на сторінку автора і побачити всю поезію Франка, ніж йти в категорію, де навряд буде повний перелік. Використання категорії в цьому випадку, по-перше, дублювання, по-друге, не зручно. Додана категорія «Вірші» — це взагалі категорія верхньої щаблі, і якщо я перейду в цю категорію, то повинен побачити тисячі і тисячі назв без авторів (який в цьому сенс і корисність?). Категорія «Сторінки версій робіт Івана Франка» — це з тої ж опери, що і «Поезія Івана Франка». Висновок: не все, що зручно в педії, буде зручним і доцільним в джерелах. В Джерелах використання категорій доречно за тематикою творів, наприклад, філософія, історія, медицина тощо, але ніяк за жанрами в розрізі одного автора. Тому всі ці категорії «Оповідання Іванова», «Вірші Сидорова» — зайва робота, бо є зручні для користування сторінки: Автор:Іванов, Автор:Сидоров.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 20:15, 8 травня 2021 (UTC) ::::: {{Ping|Leh Palych}} мої міркування за аналогією з Вікіпедією вище, які, чомусь, здається, Вас зачепили, стосувались виключно затвердження правил. Дивно читати, що це недоречно. Як і щодо недоречності аналогій у братніх проєктах, які базуються на спільних принципах. Зокрема, щодо організації спільної роботи волонтерів, авторського права та іншого. Відсутність правил породжує хаос, який згадував Arxivist. Без правила, або хоча б есе [[Довідка:Категоризація|Категоризація]] від досвідчених редакторів Ваші міркування стосовно принципів категоризації є Вашою особистою думкою, на яку ще й натрапити можна чисто випадково. Я тут мало працював, тому сперечатись зараз щодо категоризації не буду. Я, до речі, не заперечую проти вилучення категорій зі сторінок, які я пододавав. Можливо, Ви маєте рацію. Я над цим подумаю, що краще робити в процесі редагування, якщо буду продовжувати тут редагувати. Хоча деякі моменти очевидні й без роздумів. Те ж дублювання категорій, виключно стосовно якого я й відкрив це обговорення. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 02:30, 9 травня 2021 (UTC) :::::: {{Ping|Mr.Rosewater}} створені раніше категорії чи порядок не є пріоритетнішим над тим як і куди йдуть Вікіджерела. Довгий час в нас були Твори замість Роботи. Змінили і почистили. Наразі [[:Категорія:Автори|Автори]] та [[:Категорія:Автори за алфавітом|сумісні]] підкатегорії оформленні притомно. Зважаючи, що це категорії вищого рівня Авторів вважаю варто наслідувати їх без того хто створив раніше, і як створив. Тому такі категорії як «Шевченко Тарас По батькові», «Франко Іван По батькові» недоречні. Врешті аналогія з Вікіпедією не є доречна. Вікіджерела зовсім інакші. Питання не в радянськості, питання в самостійності проєкту за аналогією найкращих проєктів Вікіджерел. Судячи з [[Вечором|внеску]] при всій повазі до діяльності MaryankoD на початках проєкту та загалом в інших — це створено всупереч змісту основ Вікіджерел (першоджерела підкріплених сканом видання). Наслідок можете побачити у [https://phetools.toolforge.org/statistics.php?diff=0 цій] статистиці. Тому не дивно, що на початках проєкт йшов зовсім у зворотну сторону. {{Ping|Leh Palych}} абсолютно правий. '''Зручність''' — пріоритетніша. Правила чи довідка? З довідкою погоджуюсь. А ось для правила має бути пропозиція. Ви підняли питання яке складно зрушити, бо на нього немає зацікавленості та пропозицій. У цьому немає Вашої провини. Просто активних вікіджерелістів можна перерахувати на пальцях однієї руки (до конкурсу — це точно). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:51, 9 травня 2021 (UTC) ::::::: {{Ping|Mr.Rosewater}} p.s. Чистка категорій обов’язково буде. Повірте, в них не буде аж такої деталізації, як у Вікіпедії. Просто подивіться категорій англійських, німецьких, польських Вікіджерел і Ви зрозумієте, що це не питання дуже деталізації, а навпаки спрощення. Спробуйте також йти від спрощення. Все ж Вікіджерела гнучкіше та не є енциклопедія. І звичайно, я визнаю, що багато чого зроблено було помилково. Для мене це була загадка чому одні проєкти йдуть так, інші ні. А потім коли порівняв, що українського Вікіджерела робили з ''вікіпедійного'' принципу зрозумів цю фатальну помилку. Врешті ''вікіджерельний рух'' наразі стабілізувався та вже йде правильно. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:08, 9 травня 2021 (UTC) == Криве дзеркало украінськоі мови == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Потрібно виправити назву файлу з латинськими літерами [[Криве дзеркало украiнськоi мови]]. Цей текст без скану? Бо його можна взяти звідси https://chtyvo.org.ua/authors/Nechui-Levytskyi/Kryve_dzerkalo_ukrainskoi_movy.djvu --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:11, 9 травня 2021 (UTC) == Кулінарія == Доброго дня, чи серед книг в архівах немає української кулінарної книги? А може, є кулінарна книга, яку вже імпортували? Я би охоче вичитав кулінарну книгу. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 14:45, 16 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mahnka}} доброго дня! Особисто шукав, але знайти такі речі складно. Хочеться щось дійсно смачне і без копіайту (одну таку книжку бачив) :). Дайте мені пів години і я точно щось знайду. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:54, 16 травня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Mahnka}} сподіваюсь [[Індекс:Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf|підійде]] --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:26, 16 травня 2021 (UTC) :::: Ідеально :) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 04:13, 17 травня 2021 (UTC) == An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language == Доброго дня! Чи ліцензія дозволяє? https://1lib.pl/book/1056038/9a1259 [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:32, 23 травня 2021 (UTC) :: Доброго {{ping|Mahnka}}! На жаль, ні. Видання Канади (50 років копірайт після смерті автора). Ви можете мені сказати тематику видань які Вас цікавлять. І я зроблю підбірку. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 11:37, 23 травня 2021 (UTC) ::: Словники української мови, загальні і тематичні, тлумачні і спеціалістичні, всі. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:55, 23 травня 2021 (UTC) :::: {{ping|Mahnka}} дякую, серйозне завдання. :) Я підготую і завантажу перелік. Одразу зауважу, що дуже багато наукових словників (як і видань) повністю знищено в 1930-ті. Деякі «проєкти словників» недоступні онлайн (наприклад, словник антропогеографічної термінології). Одним словом, я зроблю все що в моїх силах та підготую перелік. :::: p.s. Ви плануєте зайнятись Вікісловником чи додати слова до польського Вікісловника? :::: p.s.s. Вже пробую отримати дозвіл для Етимологічного словника НАН України. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 12:18, 23 травня 2021 (UTC) ::::: Я просто кохаю українську мову і вчуся її кожну вільну хвилину :) А і думаю, що якщо якийсь словник вичитани в Вікіджерелах то і хтось може використати його в Вікісловниках, може і я; поки що я планую роботу в Вікіджерелах. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 12:39, 23 травня 2021 (UTC) :::::: Доброго вечора, {{ping|Mahnka}}. Зараз знайшов і завантажив фаховий мовознавчий журнал «Українське мовознавство» під CC-BY-SA 4.0 доступний [[commons:Category:Ukrainian Linguistics|тут]]. Словники на готові. Буде як «історичний» Тимченка, так і Кримського-Грінченка-Єфремова. Продовжую перемовини з львівським Інститутом для надання під вільну ліцензію польсько-українського словника 1960-тих (він є у [http://resource.history.org.ua/item/0009309 доступі в трьох частинах двотомника], але на жаль, для ВДж під авторським правом). p.s. Українці «кохають» лише (або переважно) дівчат, або дівчата кохають хлопців (деколи можна сказати кохатися в чийсь справі, як от у Вікіджерела). Мову люблять, цінують, обожнюють, захоплюються, мають захват, чаруються, мова також може полонити й не відпускати та т.д. :) Щиро з повагою, --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:46, 26 травня 2021 (UTC) :::::::{{Ping|Mahnka}} Доброго дня! Залив трохи [[Вікіджерела:Словники|словників]]. Є польсько-слов’янські XVIII-XIX століть, є словник синонімів (1975), є історичний та інші. Потрохи буду рухатись далі. Можете брати що цікаво. p.s. Не сприймайте все що пишу як заклик до дії. Робіть що бажаєте за власним бажанням :) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:14, 30 травня 2021 (UTC) :::::::: Доброго дня! Щиро дякую! Тут [[Сторінка:Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf/7]] пишуть що НДТУТ також перевидав „Словник слів, у літературній мові не вживаних” проф. д-ра І. Огієнка з «русизмами, польонізмами, провінціялізмами». Це може бути цікавий словник :) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 16:18, 30 травня 2021 (UTC) :::::::::Дякую. Він, на жаль, за [https://copyright.cornell.edu/publicdomain копірайтом] (стоїть значок копірайту). :( Діаспорські ще пошукаю. p.s. Попросив знайомого засканувати українсько-польський словник 1936 року. Впродовж тижня-двох має бути завантажений. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:37, 30 травня 2021 (UTC) :::::::::Іван Огієнко помер 1972 року в Канаді. Через два року можна щось подумати над цим для канадських видань. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:44, 30 травня 2021 (UTC) == Пропозиція == Доброго дня! Це вас інтересує до імпорту? https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/results?action=AdvancedSearchAction&type=-3&p=0&val1=Language:ukr&qf1=Subject:Ko%C5%82omyja+(Ukraina) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:28, 31 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mahnka}} доброго вечора. Так, можна. Точно не заперечую. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 19:34, 31 травня 2021 (UTC) == [[Індекс:Українсько-польський словник. 1920.pdf]] == Доброго дня! Я знайшов що у ціому індексі немає сторінок 6 і 7. Є можливість знайти ці сторінки? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:38, 10 червня 2021 (UTC) : Доброго, {{ping|Mahnka}} Це наданий дозвіл від Google Books. Українські бібліотеки не поспішають зацифровувати львівські видання. Тож, в інтернеті скорше ні. Спробую бути в Стефаника (після лікування) і зацифрувати. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:32, 10 червня 2021 (UTC) == Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші (1919) == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи не могли б ви при нагоді додати сюди ілюстрації [[Індекс:Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші (1919).djvu]]? Або хоча б одну, щоб я мав приклад, як їх розміщувати і категорувати у Вікісховищі. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:41, 29 липня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}}, добрий! Зараз не можу, бо основна техніка в ремонті. Думаю впродовж тижнів-два як прийде з ремонту й зроблю. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:21, 4 вересня 2021 (UTC) == Свобода (україномовна газета в США) == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи можемо/чи потрібно розміщувати у Вікіджерелах цю газету, якщо вона вже є на Вікісховищі: [[w:Свобода (газета в США)|Свобода]]? З повагою --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:10, 15 вересня 2021 (UTC) :Вітання! Моя думка: в нас дуже багато індексів. Варто вичитати бодай 400-500 видань і тоді думати про нові. Бо інакше це буде набір індексів без результату. Але я не можу Вам заборонити робити те, що Ви б хотіли. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:07, 15 вересня 2021 (UTC) == Google Books == Доброго дня. Я пам'ятаю що ви одного разу писали о запитах у Google Books про не завантажені книги тільки я не пам'ятаю де ви це писали :( Мене цікавить ця книга: https://books.google.pl/books?id=zn-TSn-QzK4C&redir_esc=y Як попросити їх? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 13:50, 7 жовтня 2021 (UTC) :Доброго дня! Запит надіслав. Сторінка як робити запити [[Вікіджерела:Google Books|тут]]. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:35, 7 жовтня 2021 (UTC) == [[Вифлеємські діти]] і ліцензія == Доброго дня, яку ліцензію дати у [[Вифлеємські діти]] щоби було коректно? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 06:42, 8 жовтня 2021 (UTC) :Дякую! Поставив. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 09:40, 8 жовтня 2021 (UTC) == Три мушкетери == Доброго дня! Я майже закінчив [[Подорож довкола землї в 80 днях]] і я тепер шукаю щось наступне зі світової літератури. Я думаю що [https://chtyvo.org.ua/authors/Dumas_Alexandre/Try_mushketery_vyd_1929/ Три мушкетери] буде добре але я не знаю яку ліцензію дати у Commons тому що я нічого не знаю про перекладача (С. Столбцов). Ви могли б це завантажити? Або може ви маєте інше видання цієї книги? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 01:08, 10 жовтня 2021 (UTC) :Про перекладача нічого не відомо (псевдонім чи ім’я не розкрито у [https://books.google.com.ua/books?id=p_ZSDQAAQBAJ праці] художнього перекладу 1920-1930-х). Тож, будемо відштовхуватись від дати публікації + 10 років як, а це 1939 рік = вільне. Я завантажив. Ось [[Індекс:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf|Індекс]]. Дякую! :) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:21, 10 жовтня 2021 (UTC) :: Дякую, мене ще цікавить ця книга https://diasporiana.org.ua/dityacha-literatura/639-vovchok-m-devyat-brativ-i-desyata-sestritsyanya-galya/ Тут я не бачу року але олівцем написано 1920. Якщо це вільне ви могли би це коректно заванажити? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 10:31, 10 жовтня 2021 (UTC) :::Нью-Йорк - це точно PD-1923. Завантажив [[Індекс:Марко Вовчок. Девять братів і десята сестрицяня Галя. 1920.djvu|Індекс]]. Дякую! [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:46, 10 жовтня 2021 (UTC) == Йогансен. Солоні зайці == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи не могли б ви перенести в основний простір і в стрічку новин [[Індекс:Майк Йогансен. Солоні зайці (збірка, 1929).djvu]] — вона вже вся перевірена. З повагою--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:51, 24 жовтня 2021 (UTC) :Мені та нескладно. Проте, що Вам особисто заважає це зробити? Сторінка стрічки новин не захищена від редагувань, а створення то взагалі ніколи не були обмеженні. Це ж Ваш внесок.'' Warum nicht?'' Зробіть за [[17 хвилин|взірцями]]. Дякую [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 18:59, 24 жовтня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}}Перепрошую за втручання, але остання сторінка в індексі ще вимагає перевірки (символічної), і я вже в стрічці вказав цей твір. :: Ще додам, що крім стрічки новин ще існує службова сторінка [[Вікіджерела:Нові обкладинки]]--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 20:00, 24 жовтня 2021 (UTC) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], {{ping|‎Leh Palych}} — дякую обом за допомогу, підказки і терпіння. Трохи збила з толку відсутність змісту, тому й не викладав сам. Намагатимусь в подальшому робити самостійно. Будьте здорові --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:35, 25 жовтня 2021 (UTC) == How we will see unregistered users == <section begin=content/> Привіт! Ви отримали це повідомлення, бо є адміном у вікі Вікімедіа. На сьогодні, коли хтось редагує вікі Вікімедіа, не ввійшовши в систему, ми показуємо їхню IP-адресу. Як ви вже можете знати, у майбутньому ми не зможемо цього робити. Це рішення юридичного відділу Фонду Вікімедіа, яке випливає зі змін у нормах і правилах приватності онлайн. Замість IP ми показуватимемо маску. Ви як адмін '''і далі зможете отримувати доступ до IP'''. Також буде новий прапорець користувача для тих, кому треба бачити повні IP-адреси незареєстрованих користувачів, щоб боротися з вандалізмом, переслідуваннями та спамом, не будучи при цьому адмінами. Патрульні також бачитимуть частину IP навіть не маючи цього прапорця. А ще ми працюємо над [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/Improving tools/uk|кращими допоміжними інструментами]]. Якщо ви ще не бачили, то можете [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk|почитати більше про це на Мета-вікі]]. Щоб упевнитися, що ви не проґавите технічні зміни у вікі Вікімедіа, ви можете [[m:Global message delivery/Targets/Tech ambassadors|підписатися]] на [[m:Tech/News/uk|розсилку щотижневих Тех. новин]]. У нас є [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk#FAQ|два пропоновані варіанти]] того, як можуть працювати маски. '''Ми б хотіли почути ваш відгук''' про те, який варіант, на вашу думку, краще спрацює для вас і вашої вікі, зараз і в майбутньому. Ви можете [[m:Talk:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation|написати нам на сторінці обговорення]]; писати можна своєю мовою. Пропозиції були опубліковані у жовтні, а рішення ми будемо приймати після 17 січня. Дякуємо. /[[m:User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]<section end=content/> 18:20, 4 січня 2022 (UTC) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/Admins2022(8)&oldid=22532697 --> == Проект "Исторические материалы" == Знайшла сайт [https://web.archive.org/web/20190722082915/http://istmat.info/library/ Проект "Исторические материалы"] там досить багато різного матеріалу і якщо я правильно зрозуміла він вільний. Сам сайт не працює, є лише його архів. Документи також є не всі, лише ті які додали до архіву. Можете глянути чи будуть вони корисні для Вікіджерел, щоб їх завантажити? -- [[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 14:13, 25 січня 2022 (UTC) :{{ping|Kyslinka27}} краще написати на форум російської вікітеки. Схоже, що на цьому сайті немає українських текстів. Принаймні, я не зміг їх знайти. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:42, 31 січня 2022 (UTC) {{ping|Bicolino34}} дякую за пораду. Щодо мови то так, схоже що українських немає, проте ж і тут не всі роботи українською. --[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 18:01, 31 січня 2022 (UTC) == Ваша нагорода за активність у Вікіджерелах у 2021 році == Вітаю! «Вікімедіа Україна» — громадська організація, яка займається підтримкою та розвитком вікіпроєктів в Україні — відзначає найактивніших учасників сестринських вікіпроєктів за 2021 рік. За даними аналізу, ви увійшли до топу найактивніших у Вікіджерелах. Вітаємо і дякуємо за ваш внесок! У знак символічної подяки за ваш внесок ми хотіли б надіслати вам невеликий приз — електронний сертифікат інтернет-магазину — та сувенірний набір поштою. Якщо ви хочете отримати їх, заповніть анкету, яка я надіслав вам вікіпоштою. * [[wmua:Нагородження найактивніших користувачів вікіпроєктів|Сторінка проєкту]] --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк [ВМУА]]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 09:24, 7 лютого 2022 (UTC) == Щодо російськомовних текстів з "Основи" == Пане {{ping|Arxivist}}, вслід дискусії, що відбулася з місяць тому, я хотів би внести перший російськомовний текст з "Основ", а також -- перекласти його українською. Йдеться про статтю Куліша "Характеръ и задача Украинской критики", з [[Індекс:2. Основа (Лютий 1861).pdf|другого номеру "Основи"]] (с. індексу [[Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/163|163]]-[[Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/168|168]]. Якщо у вас є на це час, то я був би вдячний за допомогу у створенні окремого цільного тексту та поясненні, як найкраще зробити і додати переклад. З повагою, [[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 08:26, 23 липня 2022 (UTC) 1nwsqx16u3wqq38kmot4p59dqkdjt3d 454859 454858 2022-07-23T08:27:22Z Anarkk 11003 /* Щодо російськомовних текстів з "Основи" */ wikitext text/x-wiki == Питання == Доброго дня, дуже дякую за сьогоднішній тренінг. На жаль, на вікісховищі можуть вилучити pdf файл з положенням, там щось не гаразд із ліцензією. Чи є він десь опублікований під вільною ліцензією на сайті? Не хотілось би втратити зроблену роботу.--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 19:57, 5 грудня 2020 (UTC) : {{Ping|Luda.slominska}} Дякую і Вам! Бо Ви її не вказали. <nowiki>{{PD-UA-exempt}}</nowiki> Зараз напишу на сторінці обговорення. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 20:53, 5 грудня 2020 (UTC) :: {{Ping|Luda.slominska}} наче врятував. Наступного разу вказуйте категорію та ліцензію на державні роботи. Вразі чого допоможу покроково завантажувати такі файли. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 20:59, 5 грудня 2020 (UTC) ::: {{Ping|Luda.slominska}} p.s. Державні документи не вимагають вільної ліцензії. Достатньо шаблону <nowiki>{{PD-UA-exempt}}</nowiki>--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:00, 5 грудня 2020 (UTC) :::: Дякую! Я справді поки не розбираюсь, де той шаблон треба ставити. Знову відчуваю себе новачком--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 21:16, 5 грудня 2020 (UTC) :::: {{Ping|Luda.slominska}} трохи практики й будете іншим допомагати :). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:43, 5 грудня 2020 (UTC) ::::: {{Ping|Arxivist}} допоможете завантажити рішення обласної ради?--[[Користувач:Luda.slominska|Luda.slominska]] ([[Обговорення користувача:Luda.slominska|обговорення]]) 07:24, 17 грудня 2020 (UTC) :::::: {{Ping|Luda.slominska}} Так, звичайно. Напишіть мені, будь ласка, на пошту (Надіслати лист користувачеві) що саме цікавить. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:53, 17 грудня 2020 (UTC) == Видання 1929-го року == Доброго дня! Я зробив pdf-файл за виданням повісти Кобилянської за цим джерелом (https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9709), але на разі не розумію, чи можна його завантажити до вікіджерел і на умовах якої ліцензії. Чи не могли б ви підказати, чи мої дії відповідають правилам? З повагою, [[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 13:47, 21 березня 2021 (UTC) :: Вітання, {{Ping|Anarkk}}! Так, можна. Скани — не фотографії, які захищені АП. Завантажувати можна шаблоном <nowiki>{{PD-Ukraine}}</nowiki>. Можете надіслати посилання файлу у Сховищі як зробите. Вразі чого дооформлю. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:13, 21 березня 2021 (UTC) Дякую! я завантажив файл і створив [[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf]]. якщо можна, перевірте його --[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 05:15, 22 березня 2021 (UTC) :: {{Ping|Anarkk}} вчора проставив відповідний шаблон у Сховищі. Так, все добре. Єдине запитання: Ви ж не вручну набираєте текст на сторінці? Ви пробували його розпізнати (додати OCR)? --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:16, 22 березня 2021 (UTC) :::{{Ping|Arxivist}} дякую! так, розпізнав його, хоч якість розпізнання не дуже задовільна. спробую найближчими днями більше над індексом попрацювати --[[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 10:57, 22 березня 2021 (UTC) == Перенесення літератури з бібліотеки Diasporiana == Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Бачу, що багато книжок, представлених на сайті Diasporiana, можуть бути перенесені у Вікіджерела без порушення авторських прав. Поки ще є трохи часу до Книжкової шафи, хотів би трохи попрацювати над цим. Але вичитування займає багато часу. Чи буде сенс, якщо я просто позавантажую книжки і створю індекси? Наприклад, як я це зробив з [[Індекс:К. М. Козацькі діти.djvu]] (заразом гляньте, чи достатньо буде такого рівня заповненості індексу). Користуючись нагодою, також дублюю свою пропозицію щодо оцінювання Книжкової шафи 2021, оскільки не одержав відповіді на сторінці обговорення конкурсів Вікімедії: "Бачу, що розрахунок у конкурсі буде проводитися не в сторінках, а в байтах. Це правильна ідея, аби зрівняти прозу і поезію. Але тоді потрібен додатковий коефіцієнт, що враховує тип тексту. Адже сторінка з поезією зазвичай удвічі менша за байтами, ніж проза. А ще й потрібно використовувати додаткові шаблони. Пропоную +0,5. Або якось ще заохотити (адже там мінімум три томи чистої поезії)"--[[Користувач:Balakun|Balakun]] : {{ping|Balakun}}. Доброго дня. Відповім на ваші запитання, бо трошечки в курсі цих питань. : 1. Вважаю як адміністратор проєкту, що недоцільно лише завантажувати скани і створювати тільки індекси без подальшого вичитування сторінок твору. Як приклад — остання ваше завантаження Індекс:К. М. Козацькі діти.djvu, коли без жодної вичитаної сторінки була створена сторінка основного простору з неправильною назвою, з неправильним використанням тега pages і з не вказаною ліцензією. Це все довелось виправляти, щоб не просто вилучати сторінку як без змісту. В Джералах вже понад 1400 індексів, які лежать мертвим вантажем. Можна додавати нові, якщо ви будете їх відразу вичитувати. Це стосується і К. М. Козацькі діти.djvu. Яка цінність цього твору в Джерелах, якщо він не вичитаний? Щоб лише було? А хто буде вичитувати? Ті, хто залишаться в Джерелах після завершення конкурсу? : 2. Система оцінки конкурсу вже враховує використання шаблонів при оформленні текстів. Це коефіцієнт K3. Додатково, якщо твір буде важкий для вичитування, то буде додатково застосований коеф. К1. В звичайній прозі шаблони майже не використовуються, в поезії - обов'язкові, тому і застосовується коеф. К3.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 12:57, 7 квітня 2021 (UTC) ::{{ping|Leh Palych}}. Добрий день і вам. Щодо перенесення книжок зрозумів, дякую. Принагідно запитаю, чи немає сортування вже наявних книжок за розміром? Тоді можна було б почати з менших і швидше зменшити кількість невичитаних. Щодо коєфіцієнта К3 я бачив, але сторінки прози '''удвічі''' більші, а К3 лише 0,5 - тож виходить множення на 1,5. Але якщо так вирішили - нехай вже. PS. Шкода, що ви вийшли з Комітету конкурсу - так у мене було більше шансів на призові місця :-)--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:11, 7 квітня 2021 (UTC) ::: Доброго дня, {{ping|Balakun}}! Планував відповісти до кінця тижня (час ще є). Потенційно все можна. Завантажувати в індекс є зміст. Але в основний простір без вичитки — немає змісту. Від нещодавно в нас є ґаджет Google OCR, тож розпізнавати роботи трохи легше. Повірте, роботи стільки, що Ви можете робити внесок у будь-чому. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 13:24, 7 квітня 2021 (UTC) :::: {{ping|Balakun}} Не хвилюйтеся, я поки не беру участі як Учасник, і у вас всі шанси перемогти. Вірш менший за розміром, але на нього менше витрачається часу, лише на оформлення. Але якщо це поема, то там лише ставляться шаблони в колонтитулах. Якщо цим постійно займатися, то буде витрачатися лише кілька секунд, а головне зусилля йде на вичитування. До того ж шаблони збільшують розмір сторінки. Але надмірно їх не використовуйте — зайві будуть видалені. :::: Про сортування індексів за розміром не знаю, але можна до 15-го встигнути з Козацькими дітьми, наприклад.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 13:38, 7 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], [[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]]. Підкажіть, будь ласка, якщо у якійсь книжці (збірці поезій) відсутній зміст - ми можемо додати його самостійно? Чи вся ця книжка вважитиметься однією сторінкою? Наприклад, тут https://diasporiana.org.ua/poeziya/1009-stah-p-u-buri-biliy-rizdvyana-mozayika/ --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:40, 18 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} Вітання! Якщо видання змісту немає, а воно того потребує — слід створювати зміст самостійно. Приклад: [[Літературний ярмарок/1929/6/Мина Мазайло|тут]] або [[Борислав сміється (1922)|тут]]--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 19:16, 18 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], підкажіть, будь ласка, чи можемо ми розміщувати ці книжки: * https://diasporiana.org.ua/poeziya/8370-ovechko-i-ne-plach-ukrayino/ * https://diasporiana.org.ua/poeziya/11478-manilo-i-peani-i-kpini/ * https://diasporiana.org.ua/poeziya/1356-getmanets-p-moyi-povstanski-marshi/ --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:57, 21 квітня 2021 (UTC) {{Ping|Balakun}} Можна. Шаблон ліцензії для всіх: <nowiki>{{PD-US-no-notice}}</nowiki>--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 17:46, 21 квітня 2021 (UTC) == Заміна файлом кращої якості == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий ранок. Чи є можливість замінити вихідний файл [[Індекс:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf]] на скан кращої якості https://chtyvo.org.ua/authors/Kulyk_Ivan/Poezii/? Бо цей погано розпізнається. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 06:23, 17 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}}, доброго. 1. Це локальний файл (тут не все просто). 2. Завантажував його саме з Чтиво. 3. Спробую оновити, якщо Вам дійсно цей скан краще. 4. Спробував і це є таким самим сканом (тобто ідентичним з Чтиво). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:14, 17 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Arxivist}}, дивно. Коли переглядаю файл на Чтиві - текст значно чіткіший, тож і розпізнається краще. Хіба можливо, щоб він погіршувався під час завантаження сюди? :::: {{Ping|Balakun}} М-во сторінки трохи перетискаються при перегляді в Proofread. Спробуйте завантажити сторінку окремо (або цілий файл) і порівняйте. Різниці немає. Додатковий текстовий шар не довантажував. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:33, 17 квітня 2021 (UTC) == Доступні скани для наших текстів == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий день. Натрапив на кілька сканів для наших текстів, але не знайшов у довідці, як їх приєднати (можливо, дасте посилання на якусь інструкцію). Чи не могли б ви поглянути: *[[Конституційні основи Української Держави у світлі програмових засад Гетьманського руху]] https://diasporiana.org.ua/ideologiya/15264-konstitutsiyni-osnovi-ukrayinskoyi-derzhavi-u-svitli-programovih-zasad-getmanskogo-ruhu/ *[[Конвенція ООН про права дитини]] http://www.un.org.ua/images/documents/3719/convention_small_final.pdf *[[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]] https://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Yak_kovbasa_ta_charka_-_to_mynetsia_i_svarka/ Вибачте за клопіт. Будьте здорові! --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:15, 23 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} кожен з цих файлів має свою ліцензію шаблона. Кожен з цих файлів можна об’єднати як і звичайне створення статей простору (заміною тексту і вказуванням page index коду (все як і завжди)). Ви можете побачити як це робили на [https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&action=history цьому] прикладі. Але цей факт не скасовує, що слід вичитувати всі ці роботи та їх сторінки, а не просто брати цей текст і копіювати в сторінки індексу (в джерелах буває зовсім інакше, аніж ctrl + с/ctrl + v). Успіхів! --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:18, 26 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Arxivist}}, добрий день і дякую за пояснення. Спробую ще раз тут написати послідовність дій, щоб з'ясувати, чи правильно я все зрозумів: ::: # Завантажую файл на Вікісховище (з цією назвою); ::: # Створюю для нього сторінку індексу з переліком сторінок; ::: # Переношу інформацію зі сторінки основного простору у відповідні сторінки індексу; ::: # Перевіряю перенесену частину і ставлю позначку "Вичитано". ::: --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:26, 26 квітня 2021 (UTC) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий день. Більшість безіндексних казок з циклу "записано Осипом Роздольським" https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&limit=500&offset=0&ns0=1&ns102=1&ns116=1&ns252=1&search=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BE+%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC+%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC узято з [[Індекс:Етнографічний збірник Т.8.pdf]]. Але казки у сучасному правописі, а у збірнику — ні. Зараз прив'язувати їх до збірника, можливо, й немає сенсу, але буде пам'ятка на майбутнє. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:43, 3 травня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}} ліпше пошукати інші редакції та робити декілька версій. Звісно, це довго, як [[Засвистали козаченьки]]. Проте, безіндексні роботи складно зрушити. Чіпати «сучасні видання» 1986 року немає змісту. Довго «чистити» та видаляти від всього авторського. Вікіджерела не про зручність для всіх за правописом (така доля української). Це у першу чергу джерела такі, які вони є. До того ж підкріплені сканом. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:01, 3 травня 2021 (UTC) == Запитання і прохання == Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Підкажіть, будь ласка, чи обов'язково в таких випадках створювати таблиці [[Сторінка:Артемівськ (Луганська область). Перелік вулиць.pdf/2]]? Чи можна просто зробити рядки, розділивши їх ……… чи якимись іншими розділовими знаками? Принагідно зверну вашу увагу на [[Природознавство 4 клас]] — там якась проблема з індексом. PS. Не знаю, як звертатися: бо пишу на сторінку [[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] — відповідаєте ви; пишу вам - може й він відповісти. Треба якесь нейтральне звертання вигадати… --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:41, 26 квітня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} Таблиці складно, але слід створювати саме таблиці. Відповів, бо — бачу, що цікавитесь. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:56, 26 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Дякую за постійну допомогу. Чи не могли б ви зробити ілюстрацію на обкладинку [[Індекс:Заповіт Симона Петлюри. Пам’яті полеглих за державність.djvu]]. Чи можу я розміщувати в основному просторі неперевірені роботи - наприклад, [[Індекс:8 годин праці! (Полуботок, 1906).pdf]]?--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:10, 27 квітня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Balakun}} це не я маю вирішувати, що Вам робити у Вікіджерелах. Це все ж проєкт волонтерів. Тож, як вважаєте за потрібне. Зображення додам. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 17:23, 27 квітня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Видаліть, будь ласка, помилкову сторінку [[Вейделівка]] (створив помилково замість [[ЕУ/Вейделівка]]), бо я не можу знайти, як це зробити. Дякую.--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:22, 28 квітня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Підкажіть, будь ласка, чи можна цю книжку викласти однією сторінкою [[Індекс:8 годин праці! (Полуботок, 1906).pdf]]? Там лише 10 сторінок тексту. Якщо потрібно розбивати на розділи — чи не могли б допомогти для початку? --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:12, 29 квітня 2021 (UTC) :::: {{Ping|Balakun}} добридень! думаю, так можна. розбивати не потрібно. p.s. Ви вже не зовсім новачок :)--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:30, 29 квітня 2021 (UTC) {{Ping|Arxivist}}, дякую за допомогу і підтримку. Погляньте, будь ласка, на ці дві статті — там у назвах слід виправити латинські літери: [[УЗЕ/Aґітація]] і [[УЗЕ/Aґaccic]].--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:09, 29 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Видаліть, будь ласка, створену помилково сторінку [[УЗЕ/Астероїд]].--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:33, 30 квітня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, при нагоді назви [[Індекс:Збiрник праць з палеонтологii та стратиграфii. 1947.pdf]] та [[Індекс:Боротьба з нацiоналiстичними ухилами в КП(б)У та КПЗУ (1927).pdf]], бо там латинські літери домішалися. Будьте здорові! --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:37, 4 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} доброго вечора! Дякую. Індекси так просто не виправляються. Їх слід спочатку змінити в назвах (надіслати запит) у Вікісховищі.--[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:40, 4 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, при нагоді назви [[Дідич і Тивондідич і Тивон]] та [[Вояк і царірна]]--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 07:20, 7 травня 2021 (UTC) Добрий вечір, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Потрібна ваша порада щодо [[Індекс:Запорожець, калєндар для народа. 1912.pdf]]: починаючи з с. 10 до с. 68 кожна парна сторінка обрізана з текстом? Позначати як проблемні без розпізнавання?--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:33, 7 травня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}} доброго. простіше приховати з індексу, аніж псувати статистику «проблемних» сторінок. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:00, 7 травня 2021 (UTC) ::{{Ping|Arxivist}}, зрозумів, але не знайшов, як приховати. І ще одна "проблемна" книжка [[Індекс:Молодчикъ съ молодкою на гуляньѣ съ пѣсельниками. 1790.pdf]] — там на кожній сторінці значок копірайту, та й текст переважно російський.--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:06, 8 травня 2021 (UTC) :::{{Ping|Balakun}} це варто прописати в коді індексу. [[Індекс:Сын отечества. Часть 046. (1818, №20-26).pdf|Приклад]]. Для видання 1790 року (скану) немає копірайту. Російські джерела (саме такого формату) краще не чіпати (мало змісту). Це видання було важлим для українських джерел (самі пісні). Можна так само приховати інші сторінки. Не більше. У Вікіджерелах [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0:%D0%A9%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0#%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F існують] правила щодо розміщення та перекладу іншомовних видань. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:13, 8 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Виправте, будь ласка, назву книжки [[Індекс:О. Яната. Росилана та її життя. 1922.pdf]]--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 12:50, 8 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}} дякую. Для початку виставав на зміну назви. Далі — зроблю. Дякую! --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:42, 8 травня 2021 (UTC) Добрий день, [[Користувач:Arxivist|Arxivist]]. Бачу, ви активізували роботу щодо викладення книжок, представлених у американських бібліотеках і сканованих в рамках проєктів Гугла. Але більшість таких книжок мають по 5 сторінок на початку і в кінці порожніх. Можливо, їх було б доцільно обрізати перед викладанням, щоб зменшити статистику сторінок без тексту? --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 09:44, 15 травня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Balakun}} вітання! 1) Цей доступ отримано на запити, тому я майже одразу їх завантажую після позитивної відповіді. 2) Обрізання чи приведення до ладу цих книжок перед заливкою займе в разів 5 більше часу. Статистика «без тексту» не впливає на загальну статистику вичитки і це «ніщо» для Вікіджерел. Це можна приховати в коді індексу (приклади Ви бачили). Дякую. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 09:52, 15 травня 2021 (UTC) == Категорія:Іван Франко == Вітаю. Я поважаю Вас внесок, тому перенесення елементів з однієї категорії до іншої не є чимось особистим. Створена Вами [[:Категорія:Іван Франко]] дублює категорію [[:Категорія:Франко Іван Якович|Франко Іван Якович]], створену не мною за 10 років до Вашої. Тому я переніс всі елементи до старшої категорії. Питання про її назву - зовсім інша справа, Ви можете порушити його окремо. Але до того краще, щоб всі елементи були в одній категорії, бо коли вони у двох - це, погодьтеся, не зручно. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 16:30, 8 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mr.Rosewater}} Доброго вечора. За 6 років роботи категоріям ніхто не займався ретельно. Створений хаос до 2014 року (починаючи від безіндексних робіт, і завершуючи без карткових шаблонів творів або інших моментів) не оминув і категорій. Але судячи з усіх розділів (крім російського) у Вікіджерелах використовують в категорії авторів ''лише'' ім’я та прізвище. Все. Та й власне сторінки авторів не містять по батькові в українських Вікіджерелах. Не думаю, що слід порушувати питання у якому немає і не буде активності (надто мало учасників, одне голосування за адміністратора вирішується малою активністю. Якщо Ви хочете думки спільноти яка має бути назва в категоріях або ПІБ або ІП — можете створити обговорення. Але я думаю це немає змісту, адже створена категорія була створеними тими та й у той час, хто просто продукував хаос та копіпаст радянських редакцій (без індексу (!)). Моя думка наступна: вилучити категорію Франко Іван Якович, залишити Категорія:Іван Франко. Перепрошую, що одразу не звернув увагу на Ваш внесок по цій категорії. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:42, 8 травня 2021 (UTC) ::: Не має потреби порушувати окремі питання по кожній з категорій. Я розмірковую за аналогією з Вікіпедією. Можна запропонувати правило, затвердити його і в подальшому не буде жодних проблем. Чим менше учасників - тим легше це буде зробити. Елементами хаосу є також дубльовані категорії. Крім вищезгаданої - є також [[:Категорія:Шевченко Тарас Григорович]]. Першу, як і [[:Категорія:Франко Іван Якович]] створив [[Користувач:MaryankoD]]. Я добре знаю його за його внеском у Вікіпедії і, на мою думку, він жодним чином не підпадає під характеристику «тих, хто просто продукував хаос та копіпаст радянських редакцій». Особисто мені байдуже як будуть називатись категорії у вікіджерелах, тому створювати обговорення не хочу. Я погано ставлюся до держави, в якій, так сталося, що народився, але апеляції до «радяньськості» мені часто нагадують [[w:Reductio ad Hitlerum|апеляції до нацизму]]. Ви можете обговорити назви категорій з [[Користувач:MaryankoD|MaryankoD]], або не обговорювати і попереносити все з одних категорій до інших — це Ваш вибір. Я пристану тут на обидва варіанти, аби була уніфікація. Я попереносив з однієї до іншої, просто надавши пріоритет першій за часом створення. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 17:55, 8 травня 2021 (UTC) :::: {{Ping|Mr.Rosewater}} Усіх вітаю! Хочу висловити своє ставлення стосовно теми «Категорії». У цьому і справа, що Джерела — це не Вікіпедія, і розмірковувати за принципом аналогічності недоречно (складається враження, що Вікіпедія — це старший брат, а {{smaller|Джерела}} — це бідний родич). Треба перш за все розмірковувати з позиції '''зручності'''. В Джерелах інші принципи пов'язаності, ніж у вікіпедії. У педії стаття — це закінчена робота, яка пов'язується з аналогічними за темою статтями завдяки категоріям. В Джерелах — сторінка основного простору містить або все видання, або твір, або частину твору; і ця сторінка пов'язується насамперед зі сторінкою автора через посилання на сторінці твору. І для цього непотрібні взагалі категорії, щоб дізнатися про різножанрові твори цього автора, а достатньо перейти на сторінку автора, де наведений весь перелік творів. Причому оформлення на сторінці автора набагато якісніше, ніж якщо користуватися категоріями. Візьмімо Франка. Категорії ми можемо додавати лише до сторінок версій, а не до сторінок творів, інакше точно буде хаос. Ось сторінка «Гімн (Франко)». Додана категорія «Поезія Івана Франка». Будь-кому зручніше перейти відразу на сторінку автора і побачити всю поезію Франка, ніж йти в категорію, де навряд буде повний перелік. Використання категорії в цьому випадку, по-перше, дублювання, по-друге, не зручно. Додана категорія «Вірші» — це взагалі категорія верхньої щаблі, і якщо я перейду в цю категорію, то повинен побачити тисячі і тисячі назв без авторів (який в цьому сенс і корисність?). Категорія «Сторінки версій робіт Івана Франка» — це з тої ж опери, що і «Поезія Івана Франка». Висновок: не все, що зручно в педії, буде зручним і доцільним в джерелах. В Джерелах використання категорій доречно за тематикою творів, наприклад, філософія, історія, медицина тощо, але ніяк за жанрами в розрізі одного автора. Тому всі ці категорії «Оповідання Іванова», «Вірші Сидорова» — зайва робота, бо є зручні для користування сторінки: Автор:Іванов, Автор:Сидоров.--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 20:15, 8 травня 2021 (UTC) ::::: {{Ping|Leh Palych}} мої міркування за аналогією з Вікіпедією вище, які, чомусь, здається, Вас зачепили, стосувались виключно затвердження правил. Дивно читати, що це недоречно. Як і щодо недоречності аналогій у братніх проєктах, які базуються на спільних принципах. Зокрема, щодо організації спільної роботи волонтерів, авторського права та іншого. Відсутність правил породжує хаос, який згадував Arxivist. Без правила, або хоча б есе [[Довідка:Категоризація|Категоризація]] від досвідчених редакторів Ваші міркування стосовно принципів категоризації є Вашою особистою думкою, на яку ще й натрапити можна чисто випадково. Я тут мало працював, тому сперечатись зараз щодо категоризації не буду. Я, до речі, не заперечую проти вилучення категорій зі сторінок, які я пододавав. Можливо, Ви маєте рацію. Я над цим подумаю, що краще робити в процесі редагування, якщо буду продовжувати тут редагувати. Хоча деякі моменти очевидні й без роздумів. Те ж дублювання категорій, виключно стосовно якого я й відкрив це обговорення. --[[Користувач:Mr.Rosewater|Mr.Rosewater]] ([[Обговорення користувача:Mr.Rosewater|обговорення]]) 02:30, 9 травня 2021 (UTC) :::::: {{Ping|Mr.Rosewater}} створені раніше категорії чи порядок не є пріоритетнішим над тим як і куди йдуть Вікіджерела. Довгий час в нас були Твори замість Роботи. Змінили і почистили. Наразі [[:Категорія:Автори|Автори]] та [[:Категорія:Автори за алфавітом|сумісні]] підкатегорії оформленні притомно. Зважаючи, що це категорії вищого рівня Авторів вважаю варто наслідувати їх без того хто створив раніше, і як створив. Тому такі категорії як «Шевченко Тарас По батькові», «Франко Іван По батькові» недоречні. Врешті аналогія з Вікіпедією не є доречна. Вікіджерела зовсім інакші. Питання не в радянськості, питання в самостійності проєкту за аналогією найкращих проєктів Вікіджерел. Судячи з [[Вечором|внеску]] при всій повазі до діяльності MaryankoD на початках проєкту та загалом в інших — це створено всупереч змісту основ Вікіджерел (першоджерела підкріплених сканом видання). Наслідок можете побачити у [https://phetools.toolforge.org/statistics.php?diff=0 цій] статистиці. Тому не дивно, що на початках проєкт йшов зовсім у зворотну сторону. {{Ping|Leh Palych}} абсолютно правий. '''Зручність''' — пріоритетніша. Правила чи довідка? З довідкою погоджуюсь. А ось для правила має бути пропозиція. Ви підняли питання яке складно зрушити, бо на нього немає зацікавленості та пропозицій. У цьому немає Вашої провини. Просто активних вікіджерелістів можна перерахувати на пальцях однієї руки (до конкурсу — це точно). --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 07:51, 9 травня 2021 (UTC) ::::::: {{Ping|Mr.Rosewater}} p.s. Чистка категорій обов’язково буде. Повірте, в них не буде аж такої деталізації, як у Вікіпедії. Просто подивіться категорій англійських, німецьких, польських Вікіджерел і Ви зрозумієте, що це не питання дуже деталізації, а навпаки спрощення. Спробуйте також йти від спрощення. Все ж Вікіджерела гнучкіше та не є енциклопедія. І звичайно, я визнаю, що багато чого зроблено було помилково. Для мене це була загадка чому одні проєкти йдуть так, інші ні. А потім коли порівняв, що українського Вікіджерела робили з ''вікіпедійного'' принципу зрозумів цю фатальну помилку. Врешті ''вікіджерельний рух'' наразі стабілізувався та вже йде правильно. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 08:08, 9 травня 2021 (UTC) == Криве дзеркало украінськоі мови == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Потрібно виправити назву файлу з латинськими літерами [[Криве дзеркало украiнськоi мови]]. Цей текст без скану? Бо його можна взяти звідси https://chtyvo.org.ua/authors/Nechui-Levytskyi/Kryve_dzerkalo_ukrainskoi_movy.djvu --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:11, 9 травня 2021 (UTC) == Кулінарія == Доброго дня, чи серед книг в архівах немає української кулінарної книги? А може, є кулінарна книга, яку вже імпортували? Я би охоче вичитав кулінарну книгу. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 14:45, 16 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mahnka}} доброго дня! Особисто шукав, але знайти такі речі складно. Хочеться щось дійсно смачне і без копіайту (одну таку книжку бачив) :). Дайте мені пів години і я точно щось знайду. Дякую --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:54, 16 травня 2021 (UTC) ::: {{Ping|Mahnka}} сподіваюсь [[Індекс:Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf|підійде]] --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:26, 16 травня 2021 (UTC) :::: Ідеально :) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 04:13, 17 травня 2021 (UTC) == An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language == Доброго дня! Чи ліцензія дозволяє? https://1lib.pl/book/1056038/9a1259 [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:32, 23 травня 2021 (UTC) :: Доброго {{ping|Mahnka}}! На жаль, ні. Видання Канади (50 років копірайт після смерті автора). Ви можете мені сказати тематику видань які Вас цікавлять. І я зроблю підбірку. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 11:37, 23 травня 2021 (UTC) ::: Словники української мови, загальні і тематичні, тлумачні і спеціалістичні, всі. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:55, 23 травня 2021 (UTC) :::: {{ping|Mahnka}} дякую, серйозне завдання. :) Я підготую і завантажу перелік. Одразу зауважу, що дуже багато наукових словників (як і видань) повністю знищено в 1930-ті. Деякі «проєкти словників» недоступні онлайн (наприклад, словник антропогеографічної термінології). Одним словом, я зроблю все що в моїх силах та підготую перелік. :::: p.s. Ви плануєте зайнятись Вікісловником чи додати слова до польського Вікісловника? :::: p.s.s. Вже пробую отримати дозвіл для Етимологічного словника НАН України. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 12:18, 23 травня 2021 (UTC) ::::: Я просто кохаю українську мову і вчуся її кожну вільну хвилину :) А і думаю, що якщо якийсь словник вичитани в Вікіджерелах то і хтось може використати його в Вікісловниках, може і я; поки що я планую роботу в Вікіджерелах. [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 12:39, 23 травня 2021 (UTC) :::::: Доброго вечора, {{ping|Mahnka}}. Зараз знайшов і завантажив фаховий мовознавчий журнал «Українське мовознавство» під CC-BY-SA 4.0 доступний [[commons:Category:Ukrainian Linguistics|тут]]. Словники на готові. Буде як «історичний» Тимченка, так і Кримського-Грінченка-Єфремова. Продовжую перемовини з львівським Інститутом для надання під вільну ліцензію польсько-українського словника 1960-тих (він є у [http://resource.history.org.ua/item/0009309 доступі в трьох частинах двотомника], але на жаль, для ВДж під авторським правом). p.s. Українці «кохають» лише (або переважно) дівчат, або дівчата кохають хлопців (деколи можна сказати кохатися в чийсь справі, як от у Вікіджерела). Мову люблять, цінують, обожнюють, захоплюються, мають захват, чаруються, мова також може полонити й не відпускати та т.д. :) Щиро з повагою, --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:46, 26 травня 2021 (UTC) :::::::{{Ping|Mahnka}} Доброго дня! Залив трохи [[Вікіджерела:Словники|словників]]. Є польсько-слов’янські XVIII-XIX століть, є словник синонімів (1975), є історичний та інші. Потрохи буду рухатись далі. Можете брати що цікаво. p.s. Не сприймайте все що пишу як заклик до дії. Робіть що бажаєте за власним бажанням :) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:14, 30 травня 2021 (UTC) :::::::: Доброго дня! Щиро дякую! Тут [[Сторінка:Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf/7]] пишуть що НДТУТ також перевидав „Словник слів, у літературній мові не вживаних” проф. д-ра І. Огієнка з «русизмами, польонізмами, провінціялізмами». Це може бути цікавий словник :) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 16:18, 30 травня 2021 (UTC) :::::::::Дякую. Він, на жаль, за [https://copyright.cornell.edu/publicdomain копірайтом] (стоїть значок копірайту). :( Діаспорські ще пошукаю. p.s. Попросив знайомого засканувати українсько-польський словник 1936 року. Впродовж тижня-двох має бути завантажений. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:37, 30 травня 2021 (UTC) :::::::::Іван Огієнко помер 1972 року в Канаді. Через два року можна щось подумати над цим для канадських видань. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 16:44, 30 травня 2021 (UTC) == Пропозиція == Доброго дня! Це вас інтересує до імпорту? https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/results?action=AdvancedSearchAction&type=-3&p=0&val1=Language:ukr&qf1=Subject:Ko%C5%82omyja+(Ukraina) [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:28, 31 травня 2021 (UTC) :: {{Ping|Mahnka}} доброго вечора. Так, можна. Точно не заперечую. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 19:34, 31 травня 2021 (UTC) == [[Індекс:Українсько-польський словник. 1920.pdf]] == Доброго дня! Я знайшов що у ціому індексі немає сторінок 6 і 7. Є можливість знайти ці сторінки? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 11:38, 10 червня 2021 (UTC) : Доброго, {{ping|Mahnka}} Це наданий дозвіл від Google Books. Українські бібліотеки не поспішають зацифровувати львівські видання. Тож, в інтернеті скорше ні. Спробую бути в Стефаника (після лікування) і зацифрувати. --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 14:32, 10 червня 2021 (UTC) == Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші (1919) == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи не могли б ви при нагоді додати сюди ілюстрації [[Індекс:Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші (1919).djvu]]? Або хоча б одну, щоб я мав приклад, як їх розміщувати і категорувати у Вікісховищі. --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:41, 29 липня 2021 (UTC) :{{Ping|Balakun}}, добрий! Зараз не можу, бо основна техніка в ремонті. Думаю впродовж тижнів-два як прийде з ремонту й зроблю. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:21, 4 вересня 2021 (UTC) == Свобода (україномовна газета в США) == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи можемо/чи потрібно розміщувати у Вікіджерелах цю газету, якщо вона вже є на Вікісховищі: [[w:Свобода (газета в США)|Свобода]]? З повагою --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 19:10, 15 вересня 2021 (UTC) :Вітання! Моя думка: в нас дуже багато індексів. Варто вичитати бодай 400-500 видань і тоді думати про нові. Бо інакше це буде набір індексів без результату. Але я не можу Вам заборонити робити те, що Ви б хотіли. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 21:07, 15 вересня 2021 (UTC) == Google Books == Доброго дня. Я пам'ятаю що ви одного разу писали о запитах у Google Books про не завантажені книги тільки я не пам'ятаю де ви це писали :( Мене цікавить ця книга: https://books.google.pl/books?id=zn-TSn-QzK4C&redir_esc=y Як попросити їх? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 13:50, 7 жовтня 2021 (UTC) :Доброго дня! Запит надіслав. Сторінка як робити запити [[Вікіджерела:Google Books|тут]]. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 15:35, 7 жовтня 2021 (UTC) == [[Вифлеємські діти]] і ліцензія == Доброго дня, яку ліцензію дати у [[Вифлеємські діти]] щоби було коректно? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 06:42, 8 жовтня 2021 (UTC) :Дякую! Поставив. [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 09:40, 8 жовтня 2021 (UTC) == Три мушкетери == Доброго дня! Я майже закінчив [[Подорож довкола землї в 80 днях]] і я тепер шукаю щось наступне зі світової літератури. Я думаю що [https://chtyvo.org.ua/authors/Dumas_Alexandre/Try_mushketery_vyd_1929/ Три мушкетери] буде добре але я не знаю яку ліцензію дати у Commons тому що я нічого не знаю про перекладача (С. Столбцов). Ви могли б це завантажити? Або може ви маєте інше видання цієї книги? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 01:08, 10 жовтня 2021 (UTC) :Про перекладача нічого не відомо (псевдонім чи ім’я не розкрито у [https://books.google.com.ua/books?id=p_ZSDQAAQBAJ праці] художнього перекладу 1920-1930-х). Тож, будемо відштовхуватись від дати публікації + 10 років як, а це 1939 рік = вільне. Я завантажив. Ось [[Індекс:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf|Індекс]]. Дякую! :) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:21, 10 жовтня 2021 (UTC) :: Дякую, мене ще цікавить ця книга https://diasporiana.org.ua/dityacha-literatura/639-vovchok-m-devyat-brativ-i-desyata-sestritsyanya-galya/ Тут я не бачу року але олівцем написано 1920. Якщо це вільне ви могли би це коректно заванажити? [[Користувач:Mahnka|Mahnka]] ([[Обговорення користувача:Mahnka|обговорення]]) 10:31, 10 жовтня 2021 (UTC) :::Нью-Йорк - це точно PD-1923. Завантажив [[Індекс:Марко Вовчок. Девять братів і десята сестрицяня Галя. 1920.djvu|Індекс]]. Дякую! [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 10:46, 10 жовтня 2021 (UTC) == Йогансен. Солоні зайці == [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], добрий вечір. Чи не могли б ви перенести в основний простір і в стрічку новин [[Індекс:Майк Йогансен. Солоні зайці (збірка, 1929).djvu]] — вона вже вся перевірена. З повагою--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 17:51, 24 жовтня 2021 (UTC) :Мені та нескладно. Проте, що Вам особисто заважає це зробити? Сторінка стрічки новин не захищена від редагувань, а створення то взагалі ніколи не були обмеженні. Це ж Ваш внесок.'' Warum nicht?'' Зробіть за [[17 хвилин|взірцями]]. Дякую [[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 18:59, 24 жовтня 2021 (UTC) :: {{Ping|Balakun}}Перепрошую за втручання, але остання сторінка в індексі ще вимагає перевірки (символічної), і я вже в стрічці вказав цей твір. :: Ще додам, що крім стрічки новин ще існує службова сторінка [[Вікіджерела:Нові обкладинки]]--[[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]] ([[Обговорення користувача:Leh Palych|обговорення]]) 20:00, 24 жовтня 2021 (UTC) [[Користувач:Arxivist|Arxivist]], {{ping|‎Leh Palych}} — дякую обом за допомогу, підказки і терпіння. Трохи збила з толку відсутність змісту, тому й не викладав сам. Намагатимусь в подальшому робити самостійно. Будьте здорові --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 05:35, 25 жовтня 2021 (UTC) == How we will see unregistered users == <section begin=content/> Привіт! Ви отримали це повідомлення, бо є адміном у вікі Вікімедіа. На сьогодні, коли хтось редагує вікі Вікімедіа, не ввійшовши в систему, ми показуємо їхню IP-адресу. Як ви вже можете знати, у майбутньому ми не зможемо цього робити. Це рішення юридичного відділу Фонду Вікімедіа, яке випливає зі змін у нормах і правилах приватності онлайн. Замість IP ми показуватимемо маску. Ви як адмін '''і далі зможете отримувати доступ до IP'''. Також буде новий прапорець користувача для тих, кому треба бачити повні IP-адреси незареєстрованих користувачів, щоб боротися з вандалізмом, переслідуваннями та спамом, не будучи при цьому адмінами. Патрульні також бачитимуть частину IP навіть не маючи цього прапорця. А ще ми працюємо над [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/Improving tools/uk|кращими допоміжними інструментами]]. Якщо ви ще не бачили, то можете [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk|почитати більше про це на Мета-вікі]]. Щоб упевнитися, що ви не проґавите технічні зміни у вікі Вікімедіа, ви можете [[m:Global message delivery/Targets/Tech ambassadors|підписатися]] на [[m:Tech/News/uk|розсилку щотижневих Тех. новин]]. У нас є [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk#FAQ|два пропоновані варіанти]] того, як можуть працювати маски. '''Ми б хотіли почути ваш відгук''' про те, який варіант, на вашу думку, краще спрацює для вас і вашої вікі, зараз і в майбутньому. Ви можете [[m:Talk:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation|написати нам на сторінці обговорення]]; писати можна своєю мовою. Пропозиції були опубліковані у жовтні, а рішення ми будемо приймати після 17 січня. Дякуємо. /[[m:User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]<section end=content/> 18:20, 4 січня 2022 (UTC) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/Admins2022(8)&oldid=22532697 --> == Проект "Исторические материалы" == Знайшла сайт [https://web.archive.org/web/20190722082915/http://istmat.info/library/ Проект "Исторические материалы"] там досить багато різного матеріалу і якщо я правильно зрозуміла він вільний. Сам сайт не працює, є лише його архів. Документи також є не всі, лише ті які додали до архіву. Можете глянути чи будуть вони корисні для Вікіджерел, щоб їх завантажити? -- [[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 14:13, 25 січня 2022 (UTC) :{{ping|Kyslinka27}} краще написати на форум російської вікітеки. Схоже, що на цьому сайті немає українських текстів. Принаймні, я не зміг їх знайти. [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 12:42, 31 січня 2022 (UTC) {{ping|Bicolino34}} дякую за пораду. Щодо мови то так, схоже що українських немає, проте ж і тут не всі роботи українською. --[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 18:01, 31 січня 2022 (UTC) == Ваша нагорода за активність у Вікіджерелах у 2021 році == Вітаю! «Вікімедіа Україна» — громадська організація, яка займається підтримкою та розвитком вікіпроєктів в Україні — відзначає найактивніших учасників сестринських вікіпроєктів за 2021 рік. За даними аналізу, ви увійшли до топу найактивніших у Вікіджерелах. Вітаємо і дякуємо за ваш внесок! У знак символічної подяки за ваш внесок ми хотіли б надіслати вам невеликий приз — електронний сертифікат інтернет-магазину — та сувенірний набір поштою. Якщо ви хочете отримати їх, заповніть анкету, яка я надіслав вам вікіпоштою. * [[wmua:Нагородження найактивніших користувачів вікіпроєктів|Сторінка проєкту]] --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк [ВМУА]]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 09:24, 7 лютого 2022 (UTC) == Щодо російськомовних текстів з "Основи" == Пане {{ping|Arxivist}}, вслід дискусії, що відбулася з місяць тому, я хотів би внести перший російськомовний текст з "Основ", а також -- перекласти його українською. Йдеться про статтю Куліша "Характеръ и задача Украинской критики", з [[Індекс:2. Основа (Лютий 1861).pdf|другого номеру "Основи"]] (с. індексу [[Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/163|163]]-[[Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/168|168]]). Якщо у вас є на це час, то я був би вдячний за допомогу у створенні окремого цільного тексту та поясненні, як найкраще зробити і додати переклад. З повагою, [[Користувач:Anarkk|Anarkk]] ([[Обговорення користувача:Anarkk|обговорення]]) 08:26, 23 липня 2022 (UTC) 0tjsmv3l718jw720rxjx0cgovwy673d Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/250 250 24538 454723 110741 2022-07-22T17:14:50Z Kammerer55 11758 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude><section begin="Устрій козацький"/>воно занадто далеко лежало, під носом у властей польських, то звичайно армата стояла десь близше під рукою козацькою, а не в сїй офіціальній козацькій столиці. Канцелярією військовою завідує писар. Листи писані від війська стверджують ся військовою печатею. Військо в своїх листах звичайно називає себе „військом Запорозьким“, але часто уживає також назви „рицарства запорозького“, або „рицарства війська Запорозького“; в повновласти, виданій послам козацьким для переговорів з цїсарем, зве себе військо „вільним військом Запорозьким“{{errata||.}} Самі себе козаки звуть „товаришами“, а цїле військо{{—}}„товариством“. З польської сторони по ґречному звуть козаків „молойцями“ або „панами молойцями“{{errata||.}} На чолі війська козацкого стоїть виборний старшина, котрого в звичайній мові звуть гетьманом{{—}}часто и самі вони себе так пишуть в листах, не тільки до своїх людей, а й до правительства, а навіть і до самого короля. Правительство ж вже їх звичайно „старшими“{{—}}„старший війська Запорозького“, такий нїби офіціальний титул. Хмельницький перший одержав офіціальний титул гетьмана, а перед тим належав сей титул тільки найвищим вождям польського й литовського війська. Правом вибирати собі старшого козаки дуже дорожили: се була основа козацької самоуправи. Правда починаючи від першої реформи 1570 р. правительство визначало від себе ріжних начальників над військом козацьким, але військо дивило ся на них як на комісарів, визначених правительством для зносин з ними, до управи в військових своїх цілком справах їх не допускало. Виїмковим явищем було, що козаки в своїй усобицї по лубенськім погромі просили, аби правительство дало їм старшого від себе. Коли пізнїйше (в 1617{{—}}9 рр.) правительство хотіло справдї від себе подавати старшого, козаки противили ся тому рішучо й завзято і не допускали нїчого більшого, як тільки затверджуваннє правительством старшого вибраного козацьким військом{{errata||,}} одначе вважали правосильним свого виборного гетьмана все однаково, чи він дістав затвердженнє від правительства чи нї, й вибирали та скидали своїх гетьманів, не питаючи ся правительства, хоч як правительство того добивалось. Всякі важнїйші справи йдуть під обміркованнє всеї старшини або ради цїлого війська. Се соправительство гетьмана, старшини й ради всього війська зазначуєть ся в звичайних виразах листів військових, де виступає не сам гетьман, а й військо і старшина. Приклад таких докладнїйших виразів дає напр. лист гетьмана Кішки до короля 1600 р., де на кінцї підписуєть ся він так: Самійло Кішка гетьман, <section end="Устрій козацький"/><noinclude></noinclude> fz3p9x12qvvlq2sqdrrym68otck5arq Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/33 250 27952 454691 454437 2022-07-22T14:43:26Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>часі перебратися коло Трипілля на власних човнах через Дніпро і якнайшвидше заняти Баришпіль на лінії Київ-Пирятин. 3. кінний полк, що саме прибув до Хвастова, і повстанчий загін Ангела мали дальше забезпечувати нас проти терської бриґади під Білою Церквою. Не зважаючи на ріжне віддалення від мети наступу, був для усіх наступаючих частин визначений рівночасний початок наступу. Кожний з трьох корпусів дістав призначену для себе полосу наступу, в обсязі якої мав дозвіл на свобідне маневрування. Окрім визначених полос наступу для поодиноких корпусів постановлено ще таке: уся артилєрія і головна сила піхоти усіх трьох корпусів не мали посуватися поза лінію головного шляху від залізничого мосту на Дніпрі аж до літніх касарень, а звідти до Куренівки, щоби з одного боку оминути сутолоки і змішання поодиноких частин у великому місті в обличчі обох близьких ворогів, а з другої, щоби цілу ґрупу в масі мати коло себе. Дальше, Запоріжський Корпус дістав наказ заняти цілою 7. дивізією оба мости на Дніпрі, перейти на лівий бік і обсадити та укріпити на спосіб мостового причілка висунені там військові бараки на Дарниці разом зі стацією. Інші слабші відділи I-го і III-го Корпусу мали заняти і забезпечити найважніші будівлі міста, передусім залізничі двірці з їх складами і маґазинами, опанувати саме місто. Одна частина батерій мала стояти в поготівлі звернена на місто, Дніпро і мостовий причілок Дарницю, а решта мала разом з головною силою піхоти залишитися в поготівлі поза округом міста, бути готова до маршу і чекати на нові накази. I-ому Корпусові доручено забезпечити одною бриґадою і 1. кінним полком північну і північно-західну полосу над Ірпеню поміж шляхом Київ — Коростень і Дніпром. Щоби недопустити ворожих підкріп-<noinclude></noinclude> gki92sudiwj81igtwdfo9iwgsu8vbia Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/34 250 27953 454692 454438 2022-07-22T14:48:31Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>лень з Коростеня на Київ і забезпечити ліве крило ґрупи, видала команда ґрупи дня 28. VIII. наказ II-ому Галицькому Корпусові ударити на Коростень. Дальше постановлено в справі святочного вмашерування військ, якого бажала собі Команда Армії, що після виконання усіх вгорі зазначених забезпечень, святочне вмашерування визначених до цього відділів з усіх корпусів відбудеться аж в день після заняття Києва. Ці відділи мали зібратися на захід від особового двірця під командою найстаршого приявного команданта корпусу і там чекати прибуття Команди Армії і команди ґрупи. З кожної дивізії згл. бриґади мав брати участь у параді один курінь і одна батерія. Розуміється, всі частини, що були у службі забезпечення, були виключені від цього вмашерування. Наказ Головного Отамана на випадок зустрічі з військами Денікіна пригадано щераз. Це були найважніші точки пляну наступу на день 29. VIII. Чотироденну проволоку використав ворог основно. В цім часі кинув він майже 20.000 свіжого війська до Києва, через те силою здушив залізничий штрайк, усунув усі перешкоди в комунікації і всіми засобами переводив евакуацію всього рухомого майна. До укріплень зігнано силою 10.000 цивільного населення. Довкола міста поведено подвійний перстень сильних, задротованих закопів. Зовнішній перстень повстав ще за царських часів. Він ішов від Козина над Дніпром на захід, горбами на північ від Бугаївки, тягнувся дальше на північ через Глеваху; берегом потока Бобриця аж до його устя в Ірпень, дальше правим берегом Ірпеня аж до Дніпра. Цей перстень був надто широкий (мав коло 90 км.) і був для малої большевицької залоги до оборони непридатний. Тимто з великим поспіхом встанов-<noinclude></noinclude> tnk1af16x8w1761zhjrosfhzd5l2onh Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/36 250 27954 454695 454440 2022-07-22T14:58:39Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>далеко висунене прикриття, що крило підхід I-го Корпусу, який до цього часу був перед ворогом схований. 29 VIII. ще перед світом пішов ворог перший до наступу. Солодуб, оборонець Києва зібрав під своєю особистою командою коло 20 тисяч вояків 12-тої большевицької армії, щоби прорвати ними наш перстень коло Великої Бугаївки і переїхати через Васильків на захід. Цей удар був для нас дуже небезпечний, але ми потрохи його очікували, а навіть його собі бажали. Для нас було добре знати, що головна ворожа сила є зібрана в цьому місці, бо тим лекша була тоді рішальна праця I-го Корпусу. Потрібно було тільки, щоб війська, а передусім Запоріжський Корпус — видержали. Полк. Сальський вицофав зручно і своєчасно Запоріжців з Вел. Бугаївки і Городища за багнисту долину Стугни, щоби тут, зібраними силами зустрінути нагальний наступ ворога. Через цей відступ Запоріжського Корпусу відкрилося праве крило 2-ої бриґади, яка на північ від Василькова готовилася до наступу на Крушенку. Рівночасно большевики напали і на ліве крило 2-ої бриґади, а саме на II/2 курінь біля Каплиці і відкинули його на Васильків. Однак свіжий I/2 курінь заляг міцно на північній границі Василькова і разом з вицофаним в міжчасі з правого крила III/2 курінем удержав її. Повний 2-ий полк артилєрії займає на горбах на полудневий схід від Василькова становища і здержує наступаючого ворога. Тимчасом от. Виметаль, який держить зі слабим „куренем смерти“ стацію Васильків, наказує зібраній біля Путреного Поля резерві ґрупи (курінь IV/2 і I/2) протинаступ на Каплицю, однак не може здобути позицій, навпаки сам, притиснений, поволі відступає назад через хутір Черкас на Солтанівку. В цім критичнім моменті 8. бриґада, якої не захопив<noinclude></noinclude> 4pzuf6j5e599hfa3q0t61jzkwd42wlz Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/35 250 27955 454693 454439 2022-07-22T14:53:17Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1" />лено другий оборонний пояс, довжини яких 40 км. Він був тільки в початках роботи і йшов від Дніпра, на схід від Лісник до Лісник, а звідти дальше північним берегом потоку Вета, перетинав долину Вети коло Юзівки, біг горбом 180 і кінчився засіком на шляху Житомир — Київ біля почтової стації Борщагівка. Ці становища мали ту велику догідність, що завдяки особливому розкладові трамваїв у Києві, большевики могли дуже швидко перекидати свої резерви туди, де грозила найбільша небезпека і що ці становища можна було успішно підтримувати панцирними потягами. Що більше, большевики могли навіть творити, на тих позиціях, окрім укріпленого з природи полудневого відтинку, правдивий рухомий панцирний фронт зі своїх сильних панцирників, в чому були вони незвичайними мистцями. Усі познаки з боку ворога вказували на те, що він не мав наміру так легко віддати незвичайно важного для обох сторін міста, навпаки, хотів щераз спробувати тут воєнного щастя.<section end="1"/> <section begin="2"/>{{c|{{sp|29-ТИЙ СЕРПЕНЬ 191|0.5em}}9.}} 29-го серпня, рано досвіта, почався після прослідження ситуації в попередніх днях, рішаючий наступ рівночасно на цілому фронті. Вже день передтим, отже 28. VIII. виказував противник живу діяльність на цілім полудневім фронті між Дніпром та Ірпеню. Вечором того дня прийшло до гострої сутички на наших висунених забезпечаючих становищах під Загірям і Скитком. Протинаступом ворога відперто. Залізнича стація Васильків лежала під безустанним ворожим вогнем. Зате ніч на 29. перейшла досить спокійно. Все вказувало на те, що ворог стягнув значні сили в загальну лінію зовнішнього перстеня і найперш старався перервати наше<section end="2" /><noinclude></noinclude> 0kgckyu7i4b2oc649u9b24tmdfje6q6 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/38 250 27956 454697 454442 2022-07-22T15:08:24Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="2" />і мала за собою 40 км., закріпилася одним куренем ще в ночі з 29. на 30., після крівавих вуличних боїв, у місточку Ігнатівка, що лежить на східнім березі Ірпеня. 10-та бриґада, яка як північне крило і задна охорона армейської ґрупи посувалася шляхом Київ — Житомир через Мотижин на Березівку, звела кілька боїв коло згаданих місцевостей з малими, розсипаними відділами большевиків, відкинула їх і станула вечором 29. одним куренем і одною батерією в Березівці, а головними силами в Мостищі над річкою Буча. Зараз на північ від них стояв 1. кінний полк, який перервав шлях Київ — Коростень, і станув на сторожі в місці перервання. Так отже перший день наступу перейшов на цілім фронті армейської ґрупи з успіхом. Очайдушний протиудар червоних розбився на незвичайно хоробрій поставі Запоріжського Корпусу і ґрупи От. Виметаля, які видержали головний удар, не віддали ворогові ні одної пяди з поля бою, а вечором бравурними протинаступами виперли ворога з його становищ. У висліді в становищах ворога створилася поважна прірва між Ігнатівкою і Глевахою. Цього вечора ми вже знали, що Київ буде наш.<section end="2"/> <section begin="1"/>{{c|{{sp|КИЇВ ЗДОБУТИ|1em}}Й.}} В ранніх годинах 30. серпня 6-та бриґада I-го Корпусу очистила до решти, не зважаючи на розпучливу оборону большевиків, місточко Ігнатівку і здобула сильні, пануючі над околицею закопи на горбах на схід від місточка. Розбитий ворог відступає в дикій паніці. 6-та бриґада наступає утікачам на пяти і рівночасно з ворогом впадає у другі становища біля Софійської і Петропавлівської Борщагівки.{{nop}}<section end="1" /><noinclude></noinclude> agpq8fep4dmljkyihlpn4zc4yv3zmds Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/37 250 27957 454696 454441 2022-07-22T15:03:53Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>головний удар большевиків і яка без труду відпирала слабі наступи червоних на Кожухівку і Данилівку, бачучи тяжке положення 2-ої бриґади, звертає свої 2 курені проти Путриного Поля, який знову займає. В цей спосіб була відтяжена 2. бриґада у тяжкім бою і звязок з нею був знову наладнаний. У вечірніх годинах кидає сот. Ревюк, який обняв команду 2-ої бриґади, з власної ініціятиви ослаблені тяжкими боями курені 2. бриґади ще раз до протинаступу і займає назад Каплицю та горби на полудне від Крушенки. В тім самім часі займає II-ий курінь 8-ої бриґади під командою сот. Станимира бравурним наступом на баґнети Глеваху. Головний Отаман, який підїхав у своїй сальонці аж у перші лінії, приглядався наступові цього куреня, а пізніше відїхав так само нагло, як приїхав. В міжчасі Запоріжський Корпус відпер кріваво усі очайдушні наступи ворога, який намагався перейти річку Стугну. Так скінчився нагальний і з великою енерґією переведений наступ большевиків 29. VIII. вечором тим, що вправді здержав на цілий день власний наступ Запоріжського Корпусу і ґрупи от. Виметаля, але позатим не мав ніякого більшого успіху. Зате за той час назріло вирішення на північнім крилі, де йшов вперед I-ий Корпус. Його бриґади, посуваючися алярмовими маршами, випали негайно з лісів між залізницею Київ — Козятин і шляхом Київ — Житомир і останками сил у легенях кинулися в пізних пополудневих годинах на вповні заскоченого ворога. 5-та бриґада здобула Забіря і виборола собі перехід через багнисту річку Бобрицю. 6-та бриґада, яка пригналася через Ясногородку<noinclude></noinclude> 3p2ign654bc2y1ow9ril3bc3aqn4pa0 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/40 250 27959 454698 454444 2022-07-22T15:13:05Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>візія, якої головним дорученим завданням було: створити і обсадити мостовий причілок на лівому березі Дніпра. Замісць якнайшвидше перейти на лівий беріг і осягнути лінію військових бараків в Дарниці і залізничу стацію Дарницю, прогавила вона непотрібно багато часу, а коли врешті почала переходити, було вже запізно. І її, так як і всі інші частини армейської ґрупи, що вдиралися до міста, задержали вуличні бої. Так само не зовсім згідно з наказом діяла 2-га бриґада, яка виставила безпосереднє забезпечення мосту на цім боці, а не, як було наказано, по другому боці. Ці опізнення являються неважливими супроти факту, що взагалі цілий наступ був розпочатий далеко запізно, як нате, щоби оминути таких природних наслідків. Адже лиш рідко коли військо має змогу виконати дослівно даний наказ, коли йде про те, щоби зломити опір ворога, який всетаки має у тім також своє слово. Тоді ніколи не можна сказати на мінуту чи годину, коли опір буде зломаний. А тут ішло про мінути, щонайбільше про години, як покаже дальший опис подій. Оба опізнення ще й передусім через те являються неважливими для дальшого ходу подій, що наказ Головного Отамана під ніякими умовинами не робити вжитку із зброї проти Денікінців, вязав нам руки. В тім положенні ані мостовий причілок ані мости не могли бути боронені. Найвища команда<ref>Штаб Гол. Отамана, якому підлягала Наддніп. і Галицька Армія.</ref>, що в останній годині заризикувала наступ на Київ, мусіла бути заздалегідь приготована також на природні наслідки свого почину і ніколи не повинна була покладатися на щасливий випадок, якщо хотіла йти певно. Ця найвища команда знала вже від ряду днів, що ми зіткнулись з денікін-<noinclude></noinclude> 1tkmq641o4pqqjkmfgpe08197v5pcx8 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/41 250 27960 454699 454445 2022-07-22T15:17:36Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ськими військами і мусіла рахувати на те, що ми з години на годину можемо зударитися з ними коло Києва або в Києві, але про цей випадок вона зовсім наперед не подбала. Окрема місія під проводом ґен. Павленка, хоч заповіджена ще 26. VIII., не була ще на місці і це будить підозріння, що найвища команда сама не здавала собі ясно справи, що саме нам робити і залишила випадкові увесь дальший розвиток подій. В ранніх годинах 31. серпня вирушила команда армейської ґрупи з Хвастова в напрямку Києва. Телєфонічне і телєґрафічне получення встановлено після якнайскоршої направи державних проводів здовж головної залізничої лінії зі стацією Пост Подільський (на перехрестю козятинської і коростенської лінії, 5 км. на захід від Києва). Виїзд з Хвастова був неможливий скорше, доки не прийшло повідомлення про остаточне заняття міста і про згідне з наказом обсадження мостів. Згідно з диспозицією команди ґрупи святочне вмашерування виделєґованих частин від особового двірця мало відбутися в год. 9-тій передполуднем. Одначе потяг команди ґрупи спізнився значно через ріжні непереможні перешкоди в русі. Замісць, як передбачено, в 9 год. передполуднем, потяг прибув до Києва аж в 3-тій год. пополудні. Підчас їзди, на стації Васильків одержано получення з фронтом. Мій шеф штабу говорив з Запоріжцями і III. Корпусом і дістав повідомлення, що все в порядку, що делєґації зібрані на двірці чекають вже від години. Це була 9 год. передполуднем. Про події, що склалися в Києві до мого приїзду, цитую майже дослівно звідомлення старшини ґенерального штабу 2. бриґади сот. Фридриха Верніша:{{nop}}<noinclude></noinclude> p7cwxk5tq7t5kpchnlsfv9bvhnk7tcs Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/42 250 27961 454700 454446 2022-07-22T15:23:17Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Полк. Микитка, командант I. Корпусу, його шеф ґенерального штабу от. Куніш, от. Виметаль і сот. Верніш прибули в 9. год. передполуднем на особовий двірець і чекали на приїзд команди ґрупи. Нагло в год. 9.30 зявляється на двірці, на коні командант I-ої сотні 2. бриґади четар Драґан в товаристві денікінського старшини і зголошує от. Виметалеві, що денікінські війська стоять перед мостом на Дніпрі і хотять вмашерувати; він просить про вказівки. От. Виметаль негайно відіслав його назад з дорученням перепустити тільки парляментарів. От. Виметаль їде в товаристві сот. Верніша, пор. Онишкевича і денікінського старшини до мосту, щоби порозумітися там з головним командантом денікінських військ. Їзда була надзвичайно повільна, бо маси святочно одягненого населення Києва, яке вийшло повитати побідників, просто затамували рух на вулицях. Особливо головна вулиця, величавий Хрещатик, що ним авто з трудом пробивалося, було видовищем безустанних, одушевлених, ентузіястичних овацій. Авто мало не роздавили. Дощ квітів сипався на нього. Вже біля думи стрічає от. Виметаль денікінських старшин, висідає з авта і після короткої розмови в думі вертається з кількома з них до команданта I-го Корпусу полк. Микитки на двірець. Сот. Верніш дістає наказ вжити всіх заходів, щоби здержати денікінські війська, які, за вістками, саме переходять міст. Він їде негайно з пор. Онишкевичем і денікінським старшиною через цитаделю до мосту. По дорозі стрічає денікінську кінну сотню, яка саме машерує в напрямі міста і здержує її. Їхати до мосту видалося йому недоцільним, тому, що саме один полк денікінського війська вмашерував до цитаделі. На запит за командантом спрямували сот. Верніша<noinclude></noinclude> 1qvgvwmveqt21ohc91mipyfpumovqd7 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/43 250 27962 454701 454447 2022-07-22T15:27:02Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>до будинку дівочого ліцею на цитаделі, перед яким стояв командант передньої бриґади, полк. Штессель. Після взаємного представлення вивязалася на вулиці така розмова: Сот. Верніш до полк. Штесселя: „Згідно з телєфонічною депешею, яка саме наспіла, демаркаційною лінією між денікінською і Українською Галицькою Армією є Дніпро“. На ці слова полк. Штессель запросив рухом руки сот. Верніша і пор. Онишкевича до будинку дівочого ліцею. Там на карті сот. Верніша визначено Дніпро як демаркаційну лінію; однак полк. Штессель рішуче відмовився вицофати свої відділи з цитаделі на другий бік Дніпра. Згідно з наказом сот. Верніш жадає здержати всякий дальший похід вперед, вислати з ним уповноваженого старшину і, тому, що саме довідався, що роззброєно сотню чет. Драґана, жадає негайно віддати їй зброю. Полк. Штессель поданням руки дав згоду на таку умову, важну аж до прибуття команданта ґен. Бредова: 1. Похід військ Денікіна поза обсяг цитаделі буде здержаний. Денікінські старшини і вояки, що поодиноко находяться в Києві, мають бути свобідно відіслані назад. 2. Галицькі війська не будуть посилати своїх відділів до цитаделі, зате негайно вишлють одного старшину, який після приїзду ґен. Бредова відпровадить його до Начального Вожда Української Галицької Армії. 3. Про саме роззброєні обома сторонами відділи вирішать оба Начальні Вожди. Після вступних переговорів відпровадив полковник<noinclude></noinclude> 7jicu9f4ceyrvsnvqzdnew4ugjzjq2x Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/44 250 27963 454702 454448 2022-07-22T15:32:06Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Штессель обох українських старшин і вони чули виданий негайно наказ здержати вмашерування до міста. Сот. Верніш і пор. Онишкевич подалися негайно з двома денікінськими старшинами автом на залізничий двірець і зголосили полк. Микитці вислід переговорів. Сот. Верніш пропонує полк. Микитці негайно особисто їхати до думи. Полк. Микитка мабуть не привязує надто великої ваги до звідомлення сот. Верніша і відхилює цей плян з заввагою, що в найближчих хвилинах приїде командант ґрупи, який поведе особисто переговори. Це було в 2 год. пополудні. Передтим полк. Микитка одержавши відомість про роззброєння денікінцями I. сотні 2. бриґади, яка була забезпекою мосту і про вмашерування денікінців до міста, наказав українським військам, що стояли готові довкола двірця, негайно вмашерувати до міста. В год. 3.30 пополудні прибув мій потяг на особовий двірець. Полк. Микитка і сот. Верніш зголошують мені ситуацію і дотеперішні доручення згл. переговори. Я визначую негайно учасників до переговорів, а саме: {{block left|<poem>Я і мій шеф штабу від команди ґрупи. Полк.Микитка. Сот. Возняк від I. Корпусу. От. Виметаль. От. Гофман. Сот. Ґаніхер. Сот. Верніш. Пор. Онишкевич від III. Корпусу.</poem>|offset=2em}} Заки подали нам авта, переглянув я делєґовані відділи Корпусу Запорожців, що стояли в поготівлі коло двірця, і наказав через прохання полк. Сальському, щоби і він зі своїми відділами увійшов в місто через Хрещатик. Делєґовані відділи обох інших корпусів саме вмашерували вже були згідно з наказом полк. Микитки.{{nop}}<noinclude></noinclude> t30cz8cwqc8gng7zmahzd36dqx62j34 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/45 250 27964 454706 454449 2022-07-22T15:46:00Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>В год. 3.50 рушили наші авта, а за ними рушили відділи Запоріжського Корпусу. Хрещатик залитий масами ликуючого народу. Наші авта, окружені непроглядною юрбою веселих людей, закидані квітами, серед радісних окликів, поволі промощують собі дорогу. Не забуду ніколи тих овацій, які нам зготовив тоді щасливий Київ. Незабутньою залишиться в моїй памяті також та стара, сива, убога жінка, що без слів і сліз упала на коліна і все наново підносила свої худі руки до неба. Скільки мусіла витерпіти старенька, щоби так дякувати своєму Богові за те, що дозволив їй дожити години визволення. А з нею несчислені тисячі інших. Подяка Києва була з серця, вона підносила і зворушувала. Столиця краю була варта жертви наших найкращих! В год. 4.10 ми прибули перед думу. Коли я висів з авта, підбіг до мене якийсь скромно одягнений чоловік, поцілував мене в руку і кликнув, вказуючи на будинок думи: — Не вірте цим єзуїтам! На святочно прибранім будинку повівав могутній жовто-блакитний прапор. II. курінь 8. бриґади під командою сот. Станимира обсадив його 300 вояками та 12 скорострілами і держав вільними входи а також величаві входові сходи. Скоростріли були уставлені на бальконі. Величезний майдан перед думою і прилеглі частини Хрещатика були вщерть виповнені непроглядною масою людей. Звернуло мою увагу те, що ця маса людей немовби ділилася на два табори: російський (денікінський) та український. Входимо до думи. Там конституується саме українське представництво міста, якого члени представля-<noinclude></noinclude> 3yac39h2ic9t6e7ehi150ubiqthfcpa Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/46 250 27965 454707 454450 2022-07-22T15:51:34Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ються мені і дякують за освободження міста з російського ярма. Всі панове є незвичайно услужні і запобігливі. Приступаємо до вікна і дивимося з першого поверху на майдан з непроглядною масою людей. Доокружні будинки прикрашені вінцями і килимами. Кінна сотня I. Корпусу держить почетну сторожу посеред цієї юрби, що колишеться як морський прибій. Нараз чути споміж цих мас народу крики невдоволення помішані радісними вигуками. Виходжу на балькон і бачу, що від Дніпра зближається, з трудом промощуючи собі дорогу, 20—30 денікінських кіннотчиків, серед яких їде богато удекорований ордерами ґенерал. Рівночасно завважую, що українська партія перед думою не хоче дати їм дороги. Тому сходжу на долину, кажу пропустити ґенерала, поздоровляю його і іду з ним до салі нарад у думі. Він представляється мені як барон Штакельберґ, командант дивізії ґвардії. В цій хвилині одержує от. Виметаль зголошення, що цілий 2. курінь його бриґади, що його він вислав, на вістку про появу денікінців, на зміцнення обсади ланцюхового мосту, роззброєний. От. Виметаль, що зголошує мені про це, дістає від мене наказ особисто переконатися про правдивість цієї вістки і їде туди в товаристві сот. Ревюка і пор. Онишкевича. В міжчасі збираються в салі нарад заступники обох сторін. {{hi|8.2em|З боку українців: полк. Микитка<br/>от. Льобковіц<br/>сот. Тавчер<br/>сот. Верніш<br/>сот. Возняк<br/>і я.}}<noinclude></noinclude> 2x5ir08b0qz5ng404mdhyd63na545vo Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/48 250 27966 454709 454452 2022-07-22T16:05:24Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>лилася ще помітніше на два табори, майже рівні собі щодо сили. Вони пильно стежать за всіми подіями, що відбуваються в думі і перед думою і переліцитовують себе у повторюваних без кінця френетичних оваціях. Все більше рознуздано тремтіла над цим стовковиськом придушувана з трудом лють національних пристрастей. Піднеслася вона до найвищої точки у хвилині, як на бальконі появилися малі трибарвні прапорці. Вони виглядали при могутнім українськім прапорі як діточі забавки і через те розсмішували та розярували. Хвиля обурення проноситься понад обома партіями. Українці думають, що їх зрадили, москалі вважають, що з них глузують і їх ображують. Юрба народу перекочується як лявіна і вдаряє до порталю думи. Уміщені там готові до стрілу скоростріли стримують юрбу, а кінна сотня I-го Корпусу прочищує площу перед думою. Юрба успокоюється, а ґен. Штакельберґ особисто вивішує великий трибарвний прапор. Мабуть під вражінням того, що бачив передтим він сказав до мене по німецьки:. — В ночі можете цей прапор здіймити, але прошу вас, залишіть його тепер на місці. Потім відїхав зі своєю дружиною в напрямку цитаделі. Кілька хвилин пізніше вїздять через Хрещатик відділи Запоріжського Корпусу. Ледви побачили російський прапор на думі, зажадали також під погрозами обстрілу негайно його скинути. Бачучи це, зійшов я на долину і попросив полк. Сальського вияснити своїм козакам стан справи та успокоїти їх, а рівночасно іменував його як місцевого краяна командантом Києва. Всетаки в міжчасі вдалося комусь — мабуть якомусь<noinclude></noinclude> bxito4i11xz82d6uxyqex69gryysyrc Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/47 250 27967 454708 454451 2022-07-22T15:56:53Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{hi|12.3em|З боку денікінської армії: ґен. Штакельберґ<br/>його шеф штабу<br/>його прибічник<br/>один старшина з його дружини.}} Зараз в перших словах виразив я ґен. Штакельберґові моє здивування, що денікінські війська роззброїли один з моїх куренів біля мосту. Ґен. Штакельберґ запевнив мене, що це, оскільки дійсно сталося, то напевно тільки через непорозуміння і що дасться скоро направити. Дальше повідомив я його, що саме між сот. Вернішем і полк. Штесселем запала тимчасова умова, на якої льояльне і коректне дотримання я мушу настоювати, причім ми ставимо такі точки: 1. Побіч українського прапору буде вивішений на думі на знак заключеної умови також російський трибарвний прапор, з тим що цьому актові чемности не можна приписувати ніякого політичного значіння. 2. Всі денікінські відділи вицофаються негайно поза тимчасову демаркаційну лінію, усталену полк. Штесселем з одної і сот. Вернішем з другої сторони. 3. Дальші переговори, що торкається перебрання команди міста та інших справ, мають бути ведені з ґен. Бредовом, найстаршим ранґою старшиною денікінської армії, в Києві в будинку V. ґімназії. Після усталення I-ої точки дав я сот. Станимирові доручення вивісити побіч українського прапору російський трибарвний. Сот. Станимир просить дружину ґен. Штакельберґа дати йому прапор. Ця не хоче видати його, не довіряючи його замірам. Врешті з товпи глядачів падають малі російські прапорці і сот. Станимир прикріплює їх побіч українського прапору на бальконі думи. Тимчасом юрба глядачів, що заливала майдан, поді-<noinclude></noinclude> o0zoa14lueuaud7yoxmpu56fonzs33t Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/50 250 27968 454736 454454 2022-07-22T18:35:42Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>авто в бік, робить собі вільну дорогу і жене в напрямку цитаделі. Я врятувався як би чудом. Звертаючи за ріг вулиці, наткнувся я на денікінський відділ, який задержує мене. Після короткої розмови з якимсь вищим старшиною, якого я повідомляю про ціль моєї їзди, додають мені одного старшину як супровідника і я їду дальше. По дорозі стрічаю більші кольони піхоти, артилєрії, машинових відділів і кухонь. Мене ще раз затримують і врешті дістаюся до V. ґімназії, місце постою ґен. Бредова. Там висів я. Мене спрямували до якоїсь салі, де я чекав яких 10 хвилин на ґен. Бредова. За цей час прийшли ще такі українські старшини: от. Вимєталь, сот. Тавчер, сот. Верніш, пор. Онишкевич і пор. Чехович. У їх приявности вів я переговори. Могла бути яка 6-та година пополудні, як на салю увійшов ґен. Бредов, окружений своїм штабом і старшинами. Після взаємного представлення забрав я слово і сказав менш-більш таке: Пане ґенерале! Наші війська заняли після тяжких боїв Київ; ми і ви воюємо проти спільного ворога: большевиків. Ми оба вояки і нас політика не обходить. Я прийшов сюди, щоби усталити з вами демаркаційну лінію, а потім разом дальше воювати з большевиками. Політичні пертрактації залишім політикам. Ґен. Бредов відповів мені на те дослівно: „Кієв, мать русскіх ґарадов, нікаґда нє бил украінскій і нє будєт!“ Я ще раз звернувся до нього, щоб він залишив політику на боці і вказав, що ми повинні обговорювати тільки військове становище та що наші переговори мають тільки провізоричне значіння, бо я не маю ніяких повновластей робити тривалі умови. Роблю це тільки як начальний командант тієї ґрупи українських військ, яка тут діє, щоби оминути конфліктів. Саме<noinclude></noinclude> rcyyr0rylctof9djf1fpv9koke8h9r6 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/49 250 27969 454734 454453 2022-07-22T18:30:54Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>запоріжському старшині — зірвати російський прапор і кинути між товпу, яка в одну мить розірвала його на шматки. Я рішаюся негайно поїхати до ґен. Бредова, щоби з одної сторони запобігти всяким непорозумінням, а з другої самому розпочати переговори. Заки доставлено авта, даю наказ полк. Сальському негайно відправити відділи Корпусу Запоріжців для охорони двірців. Зараз після того рушили авта в напрямку цитаделі. На розі Хрещатика і Александрівської вулиці, недалеко памятника Олександра II. розривається нагло бомба або ручна ґраната, кинена з поверху одного дому на вулицю. Ця експльозія була якби умовленим знаком для дикої стрілянини, яку заінсценізували імовірно большевицькі аґітатори, що крилися в місті. В одну мить місце, де перед хвилиною лунали одушевлені національні овації, перемінилося в терен жорстокого і крівавого вуличного бою. Дика паніка огорнула величезні маси народу, більша скількість авт загородила вулицю, моє авто, в якім сидів окрім мене ще мій шеф штабу і сот. Верніш, застрягло в натовпі. Понад моїм автом і понад нами свистять кулі, вікна і крамничні вистави сипляться на вулицю, пронизливі крики страху мішаються із зойками ранених. Трупи застелюють вулицю і майдан. Мій шеф штабу вихилюється далеко з авта наперед, щоби спонукати велике вантажне авто, що стануло перед нами, зїхати з дороги і щоби в той спосіб дістати вільну дорогу для нашого авта. В тій хвилині надлітає чвалом ззаду відділ кінноти — його тупоту ми серед загального галасу не чули — стручує мого шефа штабу і сот. Верніша на землю, оба лежать на бруку і нагло я залишаюся сам. Мій шофер шарпає<noinclude></noinclude> k7zn0hs3ql4cuitcvjuyk9o7bayw1z3 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/51 250 27970 454739 454455 2022-07-22T18:39:59Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>в дорозі є вже делєґація під проводом ґен. Павленка, який має більші повновласти і кожної хвилини може наспіти. Ґен. Бредов запитав мене, чи цей Павленко це Омелянович-Павленко, на що я йому нарочно дав відповідь, що я не знаю, котрий це Павленко. Бредов сказав, що оскільки це Омелянович-Павленко, то буде розстріляний; дальше сказав, що з Гол. От. Петлюрою взагалі не буде переговорювати, що він бандит, і безпосередньо потім поставив мені питання, в якім відношенні ми стоїмо до Отамана Петлюри. Я виминув це питання і сказав, що Українська Галицька Армія після боїв з поляками була витиснена за Збруч і воює тепер з большевиками та що Українська Галицька Армія має власну Начальну Команду. Однак у якім відношенні стоїть наша Начальна Команда до Гол. От. Петлюри, не знаю. Рівночасно я запротестував проти того, що денікінські війська роззброїли наші відділи. На це він відповів мені, що наші війська роззброїли йому тяжку батерію і зажадав віддати йому цю батерію. Дальше висловив він своє обурення на те, що наші війська зневажили російський прапор, скинувши його з будинку думи і пошматувавши. Він ствердив, що стрілянина не вийшла від його військ, але була большевицькою провокацією. Врешті зажадав від мене, щоб ми негайно залишили місто. Я відкинув це жадання, вказуючи на те, що ми і самі булиб здобули місто і що я також маю намір боронити міста перед кожним ворогом. В місті чути тимчасом поодинокі постріли і та-такання скорострілів. Я пропоную Бредову стримати негайно всякі ворожі кроки, тому що йдуть переговори і вислати одного з наших старшин, щоби повідомити про це наші війська. Ґен. Бредов не годиться на це.{{nop}}<noinclude></noinclude> 9fxm80oy554gen9ar2zvmap8xj6w0hm Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/52 250 27971 454740 454456 2022-07-22T18:44:23Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Обурений до найвищих меж цею поведінкою ґен. Бредова, що глузувала з усяких міжнародніх звичаїв, вихоплюю мій револьвер, подаю його ґен. Бредову і заявляю, що в цих обставинах всякі переговори є ілюзоричні, що я без якогонебудь звязку зі своїм військом, лише односторонно зорієнтований, вже наперед маю звязані руки, тимто й не маю свобідної змоги рішень і уважаю себе його полоненим. Ґен. Бредов заперечує полон, одначе обстоює дальше своє становище, що аж до закінчення переговорів ніхто не може віддалитися. Після того відходить зі своїм штабом і залишає мене самого з моїми старшинами. Година приблизно 9-та вечором. Я був зовсім незорієнтований про положення моїх військ в цю хвилину. Через нервовий наказ полк. Микитки були тепер усі, у свому часі свідомо поза містом сконцентровані відділи, в руху, на ріжних місцях, у величезному місті. Я сам зробив найбільшу похибку, що казав вмашерувати делєґованим відділам Запоріжського Корпусу, через що скоїлася та ціла подія з прапором, яка дуже богато причинилася до заострення ситуації. Коли б її не було, може була б таки затримана первісно умовлена демаркаційна лінія. На одну годину залишив мене Бредов самого, ця година була найтяжча в моїм житті. По моїй голові шибали страшні думки. Чому саме я мусів бути тим, на якого плечі зложено такий великий тягар і відповідальність? Де була давно заповіджена делєґація з ґен. Павленком, де був Головний Отаман Петлюра? Після цієї одної години, що видалася мені вічністю, передумав я загальне положення Армії, яке не було рожеве.{{nop}}<noinclude></noinclude> 4767qk6ptkt75stymt7d9bfk3cneu90 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/53 250 27972 454741 454457 2022-07-22T18:49:39Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Моя ґрупа зударилася несподівано з денікінськими головними силами. 2-га терська бриґада напала на повстанчий загін отамана Ангела і, хоч була звязана нашим договором, ішла вперед на Хвастів. За нею ішов цілий 2-ий корпус Добровольчої Армії, через що була загрожена головна артерія нашої армейської ґрупи далеко на її задах. Також II. Корпус У. Г. А. і Група С. С-ів не рушили ще зпід Коростеня. Навпаки, за відомостями, що їх ми одержали ще у Хвастові, самі вони мусіли боронитися перед переважаючими силами ворога, що на них наступав. В околиці Уманя надходили саме сильні відділи Добровольчої Армії. Коло Попелюх стояли 3 большевицькі дивізії, які безупинно поновлювали свої спроби прорватися на Жмеринку. В Одесі збиралася тимчасом нова ґрупа Добровольчої Армії під командою ґен. Шілінґа. Передні відділи цієї ґрупи вели саме від 20. VIII. бої з большевиками біля Роздільної. Коло 10. години приходить ґен. Бредов і заявляє, що він готовий зачати переговори і заключити умову. Я випрошую собі ще час до надуми, під притокою, що я ще не рішився. Тимчасом сподіюся, що всежтаки може зявиться нагло ґен. Павленко; також сподіюся довідатися дещо про положення з розмов денікінських старшин. Про долю моїх військ у цю хвилину не знав я зовсім нічого. Я не знав, чи вони відступили, чи може їх роззброїли або взяли в полон. З розмов і донесень, що їх приносять, долітає до мене, що Денікінці обсадили думу і що полк. Штессель дійшов, не стрічаючи<noinclude></noinclude> 7miajyemg43auzreh9puryge8m7k9uc Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/54 250 27973 454742 454458 2022-07-22T18:53:32Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ніякого опору, аж до двірця. В місті не чути вже ніякої стрілянини, панує повна тиша. Тепер стає мені ясно, що денікінська армія справді має місто у своїх руках. Ґен. Бредов використав час, коли я перебував у нього і чекав на нього, щоби підступно обсадити місто. Хоча на війні кожний засіб, що веде до мети, добрий, одначе його поведінка не була чесна, бо ми з ним не були на воєнній стопі. Мої думки від тепер звернені на те, щоби рятувати Армію. Міста я вже не можу врятувати, але Армію мушу за всяку ціну. На основі усіх цих розважань я рішаюся діяти самостійно, заявляю свою готовість виступити з міста і почати переговори. Але ґен. Бредову немов би ствердла шия за той час, він жадає від мене неможливого: наперед жадає здати зброю, а коли я це відкинув, жадає увійти з ним у військову злуку, що я теж відкинув. Після чимало труднощів і торгів підписав я за протипідписом ґен. Бредова договір, який у свому докладному змісті виглядав так: 1. Нижче наведена умова між російською Добровольчою Армією з одного боку і Українською Галицькою Армією з другого є чисто військового характеру і не має на евентуальний пізніший політичний договір ніякого впливу. Ця умова є лише провізорична, тому що засоблений у всі потрібні до цього повновласти ґен. Павленко, як заступник загальної Української Армії, є саме в дорозі. 2) Українську Галицьку Армію признається як екстериторіальну армію, яка воює з большевиками і яка зі свого боку визнає Добровольчу Армію як реґулярну, територіяльну армію. 3. Українська Галицька Армія виступає з Києва і від-<noinclude></noinclude> 2mb6y6xftj4lrkbhf5mekau560otj9l Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/55 250 27974 454743 454459 2022-07-22T19:00:01Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ступає на лінію річки Стугни — Василькова — Кожухівки — Дамілівки — Заборя — Ігнатівки і річки Ірпеня. 4) На цій лінії будуть вестися дальші переговори про евентуальні спільні операції. 5) Після підписання цієї умови будуть усі особи, що попали в полон другої сторони, звільнені в дорозі виміни. 6) Військове майно, що належало досі до У. Г. А., стоїть без перешкод знову до її розпорядження. Також уся зброя і воєнні засоби разом з амуніцією. 7) Від У. Г. А. залишається як довірений при команді Добровольчої Армії от. Виметаль і сот. Тавчер, від Добровольчої Армії при Команді У. Г. А. полк. Ікс і штабскапітан Іпсильон із метою слідити за переведенням повищих точок. Після підписання цієї умови залишаю ґімназію і приїзджаю з моїми старшинами за виїмком от. Виметаля і сот. Тавчера в товаристві денікінських старшин коло год. 2.30 рано на двірець. Моє авто, в якім я приїхав на переговори і яке чекало перед ґімназією, зникло, а на його місці стояло інше, старе. Денікінці моє авто виміняли. Вертаюся тепер до опису подій, що склалися після мого відїзду на переговори перед думою. Мій шеф штабу от. Льобковіц оповідає про це так: „Коли надлетів з заду відділ кінноти, почув я наглий удар, сильне шарпнення і упав через голову на брук вулиці. Понад мною і біля мене падуть чвалуючі коні, спадають їздці. Прожогом перекочуюся, звитий у клубок, як їжак, до близького хідника. Руками і раменами охоронюю голову і обличча. Дістаю тяжкий удар копита в клуб. Інше копито наступає мені на ліве рамя. Ще кілька таких ударів і наступлень і я врятований.{{nop}}<noinclude></noinclude> 3x5182ijrouy1f82vyh2kiwwz0y2nuy Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/56 250 27975 454744 454460 2022-07-22T19:04:41Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Напів оглушений та покалічений, окровавлений і подертий волічуся до брами поблизького дому та переглядаю звідси місце подій. Авто ґенерала зникло, вулиця майже пуста. Зносять убитих. На місці мого упадку лежить 6—8 убитих і поранених коней. На уздечці одного, що піднявся з землі, волічеться у поросі вулиці труп Запорожця. Тут і там падуть ще поодинокі постріли. Підношуся з трудом і шкутильгаю назад до будинку думи. Там застаю потішне видовище. З обох сторін входу були поукладані на коротких деревляних підкладах величезні бетонові плити, призначені до бруковання вулиць. У вузькі проходи поміж тими плитами повтискалося богато осіб, щоби окритися перед наглою, смертоносною стріляниною, що несподівано вибухла на майдані. Елєґантно одягнені панове і пані сторчали там дослівно одні на других, не маючи спромоги висунутися назад, ані розлучитися. II-ий курінь 8-ої бриґади вдався до рятовання, витягаючи наперед пань і панночок за пояски на денне світло. Знівечений і розбитий, не всилі зробити й одного кроку дальше, чекаю перед думою на поворот ґенерала. Телєфонічне получення перерване, нігде ні сліду якогось авта. Вже сема година вечором. Чекаю в товаристві сот. Станимира на поворот ґенерала, як приблизно коло год. 9.30 нечайно вмашеровують з майже усіх вулиць і вуличок, що виходять на майдан, сильні відділи Денікінців усіх родів зброї. Я був заскочений. Адже всякі ворожі кроки мали бути застановлені, а також всякі рухи військ вперед мали бути здержані. Ізольований II/8 курінь обставлюють з усіх боків і взивають піддатися. Кажу себе завести негайно до головного команданта. Обурений закидаю полк. Штес-<noinclude></noinclude> 5qsjs8vrm0t21f3qrmdona9mi5yyxv5 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/57 250 27976 454745 454461 2022-07-22T19:08:58Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>селеві поведінку незгідну з договором і вказую на те, що ґен. Кравс ще переговорює з ґен. Бредовом та що перед закінченням і приняттям до відома висліду тих переговорів вяже нас одиноко попередня умова. Нате показує мені полк. Штессель письменний наказ ґен. Бредова, яким доручено йому іти вперед аж до двірця. Мені не залишається нічого іншого, як догадуватися, що це одна з точок нового договору, заключеного в міжчасі між ґен. Кравсом і ґен. Бредовом, або сумніватися у віродостойності і любові правди російських старшин. Як обережний вояк роблю те друге і наказую врешті сот. Станимирові спорожнити будинок думи і старатися получитися з рештою своєї бриґади. Однак запізно! Нас підчас нашої розмови окружили непомітно численні денікінські старшини і вояки і нагло заявили нам, що ми „полонені“. З зухвалою чемністю жадають від нас видачі зброї. Щераз надаремно стараюся посередничити. Скреготючи зубами складає бравий курінь зброю. Всякий спротив бувби божевіллям. На мою просьбу одержую врешті від полк. Штесселя дозвіл вернутися в товаристві одного денікінського капітана і 2-ох українських старшин до ґен. Кравса. Потішаю тих, що залишаються і обіцюю їм скору поміч. В браку якої небудь підводи штигулькаю з трудом безконечними вулицями в напрямку двірця. По дорозі знову задержують нас нові кольони денікінської армії. Коло 12. години в ночі приходжу, майже рівночасно з полк. Штесселем, на особовий двірець. Прошу полк. Микитку зачекати, аж вернеться ґен. Кравс і звертаю йому увагу, що двірець саме обсадив тепер полк. Штессель і що є небезпека обстрілу, а з другої сторони втеча самої команди корпусу нікому не поможе, доки ціла справа не буде виведена<noinclude></noinclude> 5aa065xcbdv3qf3kpgk5rjbsrkndmj4 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/58 250 27977 454746 454462 2022-07-22T19:13:30Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>на чисту воду. Але полк. Микитка не вірить вже у перемиря і відїжджає під сальвами російських стійок. У потязі команди армейської ґрупи здаю звіт Начальній Команді і очікую ґен. Кравса, який вертається аж 1. IX. коло год. 2.30“. Стільки от. Любковіц. Але, як сказано, у Києві зявилася також Начальна Команда, яка була запрошена на історичне свято офіціяльного вмаршу. Чет. Паліїв писав про те спомини в „Новому Часі“. Хочу навести тут головні дані з цих споминів: „Ґен. Тарнавський, його шеф штабу полк. Шаманек і вужчий штаб виїхали раннім ранком з Винниці в напрямі Києва. В переїзді на стації Козятин повитав ґен. Тарнавського сам Головний Отаман Петлюра, який вертався з фронту під Бояркою. Головний Отаман був у дуже пригнобленому настрою. Не дивниця, бо зі сходу наддвигали на лівий беріг Дніпра нові ворожі сили — Армія Денікіна. Ніхто не знав, як вона поставиться до нас. Ані політичний провід, ані Команда Армії не вияснили ще досі цього питання і ця непевність мучила всіх страшенно. Ґен. Тарнавський звернув розмову на цю незвичайно актуальну справу. Гол. Отаман не вмів нічого на це відповісти. На кінець сказав, що негайно поїде до Камянця і скличе раду міністрів, на якій западе рішення в цій справі. Радив покищо не запускатися з Денікінцями в ніякі бої ані ніякі переговори. Після того Гол. Отаман відїхав в напрямі Камянця, а ґен. Тарнавський на Київ. Потяг Начальної Команди приїхав коло 3 год. пополудні до Києва. На двірці стояв потяг I. Корпусу з його штабом. Штаб ґен. Кравса, він сам і командант<noinclude></noinclude> p2j7nx7jh2tkvkigtk74xurecy97kj6 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/60 250 27978 454750 454464 2022-07-22T19:22:57Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>до команди ґрупи відступати на Хвастів. Мій шеф штабу видав негайно потрібні доручення, при чому показалося, що за винятком куренів II/2 і II/8, що їх Денікінці роззброїли і вивезли до Дарниці, усі відділи вийшли з Києва. На самім двірці приняв мене полк. Штессель незвичайно чемно. На цьому місці не можу поминути, щоб не висказати своєї повної пошани до цього повного такту, шляхетного і під кожним оглядом увічливого старшини. Це був зразковий старшина, який без хитрощів і з повною коректністю додержував заключеного перемиря. Видано нам назад не тільки все, привезене нами до Києва майно, але й те, що ми здобули на двірці від большевиків, зглядно те, що вони на ньому залишили, між тим кілька ваґонів черевиків і одностроїв, як також прегарний зовсім модерний панцирний потяг. Коло полудня, після евакуовання цілого нашого майна, залишила команда ґрупи Київ, ескортована нашим величавим панцирником, який на памятку української столиці, за яку йшло стільки боїв, дістав назву „Київ“. В хвилині, коли наш потяг вїздив на стацію Пост Подільський, надїхав повною парою з противної сторони потяг, зложений з паровозу і 2 ваґонів. На паровозі повівали два величезні білі прапори. Оба потяги затрималися. З противного потягу висів ґен. Павленко, який їхав з делєґацією на переговори з Бредовом. Приїздив якраз на 24 години запізно. Після привитання поінформував я його про те, що зайшло, повідомив його також про те, що сказав мені Бредов про його особу. Після того ґен. Павленко стратив охоту їхати дальше і завернув. На мій запит, чому його місія так спізнилася, коли була заповіджена вже перед кількома днями, він<noinclude></noinclude> dnn9bqbw0npzk19ukvzx9jvlh7htmmf Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/59 250 27979 454747 454463 2022-07-22T19:18:03Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="2" />I. Корпусу полк. Микитка були, як нас поінформував от. Куніш, у думі. Вивантажено 2 авта і ми поїхали в місто. На двірці панував повний спокій. Ніщо не вказувало на бурю, що лютувала саме в цей час у місті. Наші авта доїхали аж до памятника Бобрінського, як проти нас надлетів чвалом з Шевченківського бульвару відділ галицької кінноти. Ми вискочили з авт і хотіли затримати відділ, але старшина закричав, що йдуть Денікінці і погнав дальше. Це була паніка, найгірше, що може бути на війні. За нами машерував у напрямі міста один курінь, здається 6-ої бриґади. Коли побачив чвалуючу кавалєрію, огорнула його також паніка і він завернув. Лише з трудом вдається нам здержати цей курінь і обсадити Бібіківський бульвар. Після того ґен. Тарнавський видав наказ автам завернути на двірець“. Аж до появи цього спомину я взагалі не знав, що Начальна Команда У. Г. А. була 31. VIII. у Києві. Що вона при перших проявах замішання якнайшвидше відїхала, було зовсім слушно і в порядку, бо вищі провідники, у цім випадку найвищий провід У. Г. А., не повинні ніколи дати пірвати себе у паніку, щоби не стратити спокою і холодної розваги.<section end="2"/> <section begin="1"/>{{c|{{sp|ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕРЕСН|0.5em}}Я}} Як уже було згадано, я зайшов коло год. 2.30 рано на особовий двірець. Він був уже занятий Денікінцями. Найвищим денікінським командантом був там полк. Штессель. Я поінформував у загальних зарисах мого шефа штабу про події, які зайшли і про закінчене перемиря. Міжтим прийшов уже також наказ Начальної Команди<section end="1" /><noinclude></noinclude> 6fge24xg1xmb58darl0gumq943xzp1d Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/61 250 27980 454751 454465 2022-07-22T19:27:53Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1" />виправдувався тим, що не мав до розпорядження паровозу. Аж після появи статті чет. Палієва стало мені ясно, чому ця заповіджена свого часу Урядом У. Н. Р. окрема місія з ґен. Павленком не зявилася аж до 31. VIII. Вона-ж ніколи не була іменована. Її зложили аж після наради міністрів і тому вона спізнилася. Також маю таке скрите підозріння, що Головний Отаман вже 30.VIII., коли він був на фронті під Бояркою, довідався від своїх розвідчиків, що Денікінці є вже на лівім боці Дніпра в найближчій віддалі від Києва. Тому при зустрічі з ґен. Тарнавським у Козятині був такий пригноблений і звідти його упімнення, щоби не входити в ніякі переговори. Після того ми поїхали разом з ґен. Павленком до Хвастова. Там передав я команду ґрупи полк. Микитці, а сам поїхав з ґен. Павленком до Винниці, щоби особисто здати звіт Начальній Команді. Після того, як я здав докладний звіт у Начальній Команді, зробив ґен. Павленко засідання делєґації, на яке запросив і мене. Все те, про що я устно поінформував ґен. Павленка, списано протоколярно і цей протокол забрав зі собою ґен. Павленко до Камянця.<section end="1"/> <section begin="2"/>{{c|{{sp|ВІДВОРО|2em}}Т}} У звязку з повище описаним положенням Армії, рішилася Начальна Команда У. Г. А. робити відворот на лінію Житомир — Бердичів — Козятин, отже на ту саму лінію, на якій моя ґрупа стояла 20. VIII. Начальна Команда постановила дати тут своїм утомленим військам довший відпочинок і держатися передусім дефензивно. Притім Начальна Команда думала, що за цей час всетаки вдасться їй переконати Гол. Ота-<section end="2" /><noinclude></noinclude> gibzvrfsea4or3wq1fvrm9a3prlwhna Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/62 250 27981 454752 454466 2022-07-22T19:31:44Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>мана, що треба з огляду на примусове воєнне положення створити для дальших військових операцій наперед політичну основу. Була надія, що Гол. Отаман з браку якогонебудь іншого шляху, погодиться бодай із одним з двох противників, щоби врятувати Армію. Але ця надія не сповнилася. Наш відступ відбувся насамперед тільки за лінію, визначену мною і ґен. Бредовом як демаркаційну, щоби чекати там на висліди переговорів між ґен. Павленком як заступником Уряду У. Н. Р. і ґен. Бредовом. Але вже за кілька годин вертається ґен. Павленко, не сповнивши свого завдання і повідомляє, що ґен. Бредов взагалі не визнає Уряду У. Н. Р. і переговорює тільки з Українською Галицькою Армією. Притім, як пізніше виказалося, ґен. Бредов переступив повновласти, які виставив йому головний його командант ґен. Денікін. Від цього часу маємо одного нового, сильнішого від нас, ворога більше. Кожної хвилини можуть початися збройні сутички між ним і нами. А що не було у пляні проводу Армії зачинати бої, старається моя ґрупа можливо якнайскорше відвязатися від ворога, заки ще візьметься з нею за чуби. До дня 6. IX. збираються усі війська моєї ґрупи в околицях Хвастова. Одначе ґен. Бредов майже не посувається за нашими задніми сторожами і лиш часом просліджує ситуацію панцирними потягами. Завдяки цьому дальший відворот ґрупи на Козятин — Бердичів відбувається без перешкод. Ґрупа відходить у повнім порядку частинно залізницею, частинно приспішеними маршами здовж залізниці Київ — Козятин на нові становища. Дня 10. IX. була ґрупа розташована так:{{nop}}<noinclude></noinclude> 6m9nwgms7tgnsfm7emd6pu0e7u2ez4y Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/64 250 27982 454755 454468 2022-07-22T19:48:23Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>II. Корпус відступив після свого невдачного наступу на Коростень з горбів на полудне від цього залізничого вузла, тримаючи звязок з моєю ґрупою, аж на лінію Вільськ — Студениця на північ від Житомира. Ґрупа С. С. відступила на Баранівку. Через це уґруповання було становище У. Г. А. багато більше замкнене і більше відповідало плянові оборони Начальної Команди як це було перед Києвом або Хвастовом. Дня 20. IX. Українська Галицька Армія станула, після свого даремного наступу на Київ, на цім самім місці, на якім стояла в тій самій годині перед місяцем. Підчас того, як на нашім фронті панував зглядний спокій, на Київ ішли безустанні, скажені наступи зміцненої і доповненої 12. большевицької армії. Кілька разів протискалися червоні у передмістя, а раз, хоч лиш на 48 годин, аж у саме місто. Ці наступи підтримувала дуже успішно червона дніпрова фльотиля, яка підпливала аж під мости, переривала шлях для поповнень оборонців і засипала саме місто ґранатами. Величаве місто стало видовищем дикого знищення. Київ, позбавлений нагло своїх найкращих сподівань, зовсім не був вдячний Бредову за його „освободження“. Наш відпочинок не мав довго тривати. До цього часу Денікінці вдоволялися розвідками і принагідними висилками панцирних потягів перед наш фронт, не запускаючись притім у поважні бої. Міжтим ґен. Павленко виїхав щераз до Києва, щоби переговорювати з Бредовом. Що було предметом переговорів, я не знаю і ніколи не довідався про те нічого автентичного. Хоч я розмовляв пізніше з ґен. Павленком особисто у Козятині вже після його повороту з Києва, однак він у тім напрямку не виявив мені нічого. В загальному<noinclude></noinclude> 0iauxnoeio9v9og08rev2by5esk60u4 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/63 250 27983 454753 454467 2022-07-22T19:41:08Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{| cellspacing=0 cellpadding=0 |- style="vertical-align:top" |I. Корпус:||10. бриґада у Червоній (фронт);<br/>1. полк кінноти в Котельній (фронт);<br/>5. і 6. бриґади в Бердичеві (резерва). |- style="vertical-align:top" |III. Корпус:||9. бриґада I. Корпусу біля стації Бровки (фронт);<br/>2. бриґада в околиці Ружина (фронт);<br/>8. бриґада в околиці Білилівки (фр.);<br/>3. полк кінноти в Погребищі (фронт). |- style="vertical-align:top" |Запор. Корпус:&nbsp;||6. і 7. дивізії як резерва ґрупи в Козятині;<br/>7. дивізія стояла в цім часі відокремлено поза фронтом до розпорядження Штабу Дієвої Армії. |} З 4 бриґадами на фронті, з 4 бриґадами згл. дивізіями поза ним, і обома полками кінноти на крилах, у постійнім поготівлю і міцній поставі, дивилася ґрупа спокійно в очі всяким можливим ворожим наступам. Від Начальної Команди прийшли нові вказівки, як вести себе супроти Денікіна. Ці вказівки були досить дивні. Ми мали, на випадок наближення Денікінців, запитати їх, чи вони мають намір відноситися до нас ворожо, чи ні. На випадок, коли б вони заявили, що хотять іти на нас як вороги, тоді мали ми отворити на них вогонь. Цього наказу не можна було, розуміється, перевести у практиці і з часом витворився між нами стан, що був наполовину ворожий, наполовину невтральний. На всякий випадок цей стан не міг довго тривати. Невтомно доповнювано усі частини новозмобілізованими вояками, наскільки лише стало на це зброї. Рівночасно розпочато будову укріпленої лінії, що йшла від Білополя через Ружин до Погребища. Окрім тих висунених становищ, уложено вущий, майже замкнений оборонний пояс довкруги Козятина.{{nop}}<noinclude></noinclude> 71lk5eu9vdh7e1rda8ta9cpm6x30hf1 454754 454753 2022-07-22T19:41:42Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{| cellspacing=0 cellpadding=0 |- style="vertical-align:top" |I. Корпус:||10. бриґада у Червоній (фронт);<br/>1. полк кінноти в Котельній (фронт);<br/>5. і 6. бриґади в Бердичеві (резерва). |- style="vertical-align:top" |III. Корпус:||9. бриґада I. Корпусу біля стації Бровки (фронт);<br/>2. бриґада в околиці Ружина (фронт);<br/>8. бриґада в околиці Білилівки (фр.);<br/>3. полк кінноти в Погребищі (фронт). |- style="vertical-align:top" |Запор. Корпус:&nbsp;||6. і 7. дивізії як резерва ґрупи в Козятині;<br/>7. дивізія стояла в цім часі відокремлено поза фронтом до розпорядження Штабу Дієвої Армії. |} З 4 бриґадами на фронті, з 4 бриґадами згл. дивізіями поза ним, і обома полками кінноти на крилах, у постійнім поготівлю і міцній поставі, дивилася ґрупа спокійно в очі всяким можливим ворожим наступам. Від Начальної Команди прийшли нові вказівки, як вести себе супроти Денікіна. Ці вказівки були досить дивні. Ми мали, на випадок наближення Денікінців, запитати їх, чи вони мають намір відноситися до нас ворожо, чи ні. На випадок, коли б вони заявили, що хотять іти на нас як вороги, тоді мали ми отворити на них вогонь. Цього наказу не можна було, розуміється, перевести у практиці і з часом витворився між нами стан, що був наполовину ворожий, наполовину невтральний. На всякий випадок цей стан не міг довго тривати. Невтомно доповнювано усі частини новозмобілізованими вояками, наскільки лише стало на це зброї. Рівночасно розпочато будову укріпленої лінії, що йшла від Білополя через Ружин до Погребища. Окрім тих висунених становищ, уложено вущий, майже замкнений оборонний пояс довкруги Козятина.{{nop}}<noinclude></noinclude> hnpog191kqlgm694dxt0lu8z4smvm4t Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/65 250 27984 454757 454469 2022-07-22T19:53:03Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>називалося, що його завдання було таке, що він невідхильно мусів вернутися з неґативним вислідом; мовляв треба було якоїсь притоки, щоби розпочати ворожі кроки. І дійсно з початком жовтня почалися поважні бої з Денікіном. Денікін був тоді на вершку своїх успіхів проти большевиків і посунувся через Курськ та Вороніж аж до Орла. З уваги на те, що на Бредова безустанно сильно натискали большевики, мусів Денікін відірвати від своєї головної армії більші сили і кинути їх проти Української Армії. З тою метою злучено усі сили, що оперували на правім березі Дніпра, в одну армію під командою ґен. Шілінґа, яка дальше посувалася, тепер вже під одноцілим проводом, проти підкошеної тяжким тифом Української Армії. Поволі зробився кінець вересня і надходила зима. Її суворі предвісники струшували останнє сухе листя з дерев і сіяли дрібним дощем понад безкраїми рівнинами. Дороги і села змінилися в багнища. Мов би густий клей приліплював чорнозем до втомлених підошов і підків. Колеса підвод перемінювалися у вальці. Зявився новий ворог — без політичних і партійних поглядів, але притім найнебезпечніший — і прилучився до наших трьох попередніх: тиф. Вже підчас літнього походу покликав він тихо одного або другого з утомлених бойовиків до вічного спочинку. Але серед радісних успіхів прощальні зідхання пролунали і забулися. Свідомість безвиглядного політичного і військового положення разом з матеріяльною безпомічністю Армії, фізичне вичерпання і з трудом поконувані злидні витворили пригноблений настрій. Всі ці обставини у злуці з лихою погодою приготовили добре під-<noinclude></noinclude> bvo2gtjb183oxerxpipm0l7r7oyatnq Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/66 250 27985 454758 454470 2022-07-22T19:58:57Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ложжа для пошести. Зі страшною завзятістю проріджувала вона наші ряди. В поодиноких бриґадах клала нараз сотні людей. Нечисленні лікарі, які вистачали, щоби обслужити здоровля Армії в нормальних часах, впали переважно жертвами свого обовязку. Шпиталів і санітарних уладжень у краю вже не було. Полеві і резервові шпиталі Армії далеко не вистачали — і таки не могли помістити майже повного стану Армії. Серед таких несприятливих обставин почалася війна Української Армії з Денікіном. Він відтягнув повних 3 корпуси — яких 60.000 людей і кілька дивізій кінноти від своєї головної сили, кинув їх проти Української Армії і врешті — таки не осягнув ціли. Навпаки! Це помітне ослаблення його головних сил, що стояли у боях з большевиками, дало червоній армії час і нагоду для реорґанізації на велику міру, після чого вона почала в перших днях листопада свій протинаступ. Цей протинаступ змусив Денікіна в початках грудня до втечі і врешті відкинув його на Кавказ та Крим. У жовтні заняла головна сила ґен. Шілінґа — 2 корпуси і 3—4 дивізії кінноти — зі сходу і полудневого сходу Умань і вдарила після завзятих боїв з ґрупою полк. Удовиченка через Христинівку на Брацлав і Жмеринку. Полк. Удовиченко держався до останнього. Хоробрість його малих сил, що складалися з 1. бриґади У. С. С. і 11{{errata||.}} бриґади У. Г. А. та 2.000 людей Тютюника, не могла мірятися з перевагою сил противника і могла заломитися. Середня ґрупа ґен. Шілінґа — слабий корпус, найбільше 10.000 людей побила в половині вересня недалеко Бірзули першу і другу волинську дивізію Армії У. Н. Р., яка після відходу от. Шльоссера на Бершадь заняла його місце і посунулася здовж одеської залізниці аж поза Бірзулу. Ця ґрупа ішла на Жмеринку.{{nop}}<noinclude></noinclude> 189r4xw92o1ylxcfrel43431vteltnl Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/67 250 27986 454759 454471 2022-07-22T20:03:45Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Тоді Найвище Командування Армії У.Н.Р. зважилося на остаточне рішення і попробувало ще раз — це вже останній раз — відвернути присуд долі та вирішити війну тільки боєм. Головну масу Дієвої Армії — 3 дивізії ґрупи С. С., що їх відтягнули від Полонного і Запоріжський Корпус — зібрано в околиці Вапнярки для вирішного удару на Одесу, тоді коли III. Корпус У. Г. А. дістав завдання іти зі свого постою в околицях Козятина через Погребище і Фронтівку на Умань. Ця військова сила Головного Отамана Петлюри мала найвище 20.000 зле виряджених і виснажених хоробою людей. Вони мали привернути на наш бік воєнне щастя супроти добре вирядженого, три рази сильнішого ворога. Головний удар звернено по обох боках головного шляху на Одесу так, що головні сили ґен. Шілінґа припадали на східнє, а Дністер і Румунія на західнє крило власного наступу. Цей наступ був відважним почином, навіть очайдушністю в тих обставинах і при переважаючій ворожій кінноті. Легко могло статися, що на цілу Дієву Армію, звязану на фронті, могли ударити головні сили ґен. Шілінґа на східнім крилі, побити, відтяти від відвороту і або втиснути в Дністер, або взяти до неволі. Цю хибу у пляні наступу мав вирівняти III. Корпус У. Г. А. Він дістав завдання стягнути на себе в околиці Уманя і звязати можливо якнайбільшу частину ворожої головної сили. З того вивязалися незвичайно завзяті і кріваві бої, які тривали тижнями і які дощенту вичерпали решту сили Української Армії, але також цілком підтяли сили ворога. III. Корпусові приділювано бриґадами I. Корпус. Пізною осеню звела армейська ґрупа бої під Монастирищем, під історичним Дашевом, під Ілинцями, над річ-<noinclude></noinclude> djhzty32lyix0u8310w9h05fnogwxma Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/68 250 27987 454760 454472 2022-07-22T20:08:46Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>кою Соб та біля Липівця, Фронтівки і Острова з такою самою жертвенністю та енерґією, як кілька місяців перед тим за Київ. Ворог ще досить дошкульно почув на собі гостре лезо нашого меча. Тимчасом стягнено і II. Корпус У. Г. А. і він, підтриманий бриґадами I. і III. Корпусу, зводив в околиці Брацлава незвичайно завзяті і вперті бої з ворогом, якого перевага з кожним днем зростала. Ґен. Шілінґ розбив при кінці листопада Дієву Армію, яка спершу досить легко дійшла аж до Бершаді і Балти, і гнав її рештки в обійми поляків. В половині листопада була У. Г. А. така ослаблена безнастанними боями і хоробами, особливо плямистим і поворотним тифом, що при кінці цього місяця 1919 року вже, власне кажучи, не було ніякої Української Галицької Армії. Був лиш один величезний український галицький шпиталь. Українська Галицька Армія доборолася до краю. Супроти розгрому Дієвої Армії і власної безпомічности та безсилля заключила У. Г. А. з ґен. Шілінґом перемиря. І мене звалила недуга, я поклався у Гнівані на поворотний. В тім часі приходили до мене знатні і впливові українські особи з найближчого окруження Головного Отамана і радили мені натиснути на Головного Отамана Петлюру, евентуальне навіть силою змусити його, щоби він кинув провадити діло, до якого зовсім не надається. На моє питання, як, власне, вони собі це уявляють і що сказав би на це український нарід, заявили вони, що Галичани є одинокі, що були б здібні довести розпочате діло до щасливого кінця. Ми, мовляв, одинокі, що маємо ще владу та повагу в краю і нарід був би нам зате лише вдячний. Розуміється само собою, що я від-<noinclude></noinclude> 82d37n3anzthkxqs8rb0xpgmu4y528o Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/69 250 27988 454761 454473 2022-07-22T20:13:33Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>кинув ці намови і мовчав про них до сьогодні, але мушу тепер навести цей факт для добра історичної правди, щоби доказати, якою великою повагою ми тоді тішилися. І дійсно ми зовсім не були чужинцями на українській землі. Український селянин, завзятий, скритий, вихований ворожою самоволею у природнім недовірї до всього, що приходить іззовні, який притім нетерпить нікого чужого на своїй землі, знав і інстинктом відчував, що він у нас мав і що з нами тратив. Охотно відчиняв він двері своєї скромної хати та вірно ділив нужду і смерть зі старшиною і стрільцем Української Галицької Армії. Але також москалі і поляки (ці останні на Україні ріжнилися від своїх галицьких краянів більшою культурою серця і людяністю) співпрацювали з українцями у самаритянськім ділі. 2 курені У.Г.А., роззброєні Денікінцями у Києві, так як і 2 залишені там для звязку старшини, попали там у полон, відколи зникли всякі вигляди на порозуміння між обома ворогами. Притім ще раз у найяснішім світлі показалася прихильність і гаряча симпатія, яку в такім короткім часі здобула собі наша Армія по тім боці Збруча. Отаман Зелений, якого сильна індивідуальність мала так багато спільного з найкращими прикметами старого козацтва, хоч самого його облягав і сильно притискав у Трипіллі Денікін, освободив наших інтернованих у Дарниці старшин та стрільців і відправив їх під охороною своїх селян через Дніпро та дикі степи своєї батьківщини до нас. Після розгрому Дієвої Армії стояла У. Г. А. перед альтернативою: або, залишивши усіх хорих, яких число доходило до 80% загального стану, і стративши майже увесь військовий матеріял, почати відступ у напрямку<noinclude></noinclude> fd6uj0u3pgfff4k2pidmwupkguzoj9u Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/70 250 27989 454762 454474 2022-07-22T20:18:27Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="2" />Збруча і так, як це зробила Дієва Армія, перейти до поляків, або залишитися на місці, заключити з Денікінцями перемиря і в той спосіб вирятувати не тільки себе але й недужих. Начальна Команда У. Г. А., яка зі звітів корпусних командантів і командантів відділів а також зі звітів санітарного референта докладно знала правдиве положення Армії, стояла перед одним з найтяжчих рішень. На плечах Начального Вожда лежала величезна відповідальність і в свідомости цієї відповідальности він міг рішитися тільки на цей одиноко правильний крок: рятувати Армію.<section end="2"/> <section begin="1"/>{{c|{{sp|ВІДВОРОТ НА ПОЛУДН|0.5em}}Е}} Після підписання перемиря й умови з Денікіном мала У. Г. А. вибратися з заповітреної околиці і перейти на Крим, щоби там вповні прийти до сил. З тією метою сконцентрував я свій корпус в околиці Гніваня, щоби звідти виправити його на полудне, а саме до Ольвіополя. Однак відїзд військ опізнився, тому що був страшний брак ваґонів і палива. Це опізнення було нам зрештою дуже на руку, бо ми використали цей час на те, щоби привести знову до порядку наші частини. Була це також добра нагода позбирати наших розкинених по всіх усюдах хорих, уладити нові шпиталі, підтягнути етапні і харчові установи та спокійно приготовити все до відїзду. У цім часі — я вже був виздоровів — довідався я, що Головний Отаман казав арештувати ґен. Тарнавського і його шефа штабу полк. Шаманека за перемиря і заключення угоди з Денікіном. Ґен. Тарнавського а також полк. Шаманека військо дуже любило і тому так старшини як стрільці мого корпусу були цим дуже занепокоєні та озлоблені. Новим Начальним Вождом імено-<section end="1" /><noinclude></noinclude> i07c7qwyciy4pmw0rmq61n69nfaly2x Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/71 250 27990 454771 454475 2022-07-22T20:23:19Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>вано ґен. Микитку, а його шефом штабу ґен. Ціріца. Я звернувся до Начальної Команди з запитом, як вона може дозволити, щоби Головний Отаман мішався у внутрішні справи У. Г. А., коли судити про це компетентні тільки українські галицькі старшини. На це дістав я від нової Начальної Команди резерват, в якім вона випрошує собі всяке вмішування у цій справі. Однак рівночасно поінформовано мене, що наказ арештування підписав також пан диктатор Петрушевич. Всетаки я тим ще не задоволився, а поїхав до Винниці, щоби особисто поінформуватися про цілу подію. Я говорив з ґен. Микиткою а також з ґен. Ціріцом. Оба заявили мені, що арештування наступило під натиском Головного Отамана Петлюри, одначе ціле це арештування є тільки pro forma, що суддями є виключно українські галицькі старшини і що обом не спаде волос з голови. Успокоєний вернувся я назад до Гніваня. У другій половині листопада відвідав нас у Гнівані новий шеф ґенерального штабу Армії ґен. Ціріц і розвинув перед нами при тій нагоді свої погляди щодо реорґанізації Армії. Досі складалася вона з 3 корпусів, а тепер з огляду на великі втрати у старшинах, мужві і матеріялі мала бути перемінена на 3 дивізії. Він повідомив нас також, що саме зачалися переговори Антанти з Італією, щоби перевести з Італії морем до Одеси наших вояків, які є там у італійськім полоні. Вони, виеквіпувані і виряджені у збрую та амуніцію французами й анґлійцями, мають доповнити наші війська. Після повного розгромлення большевиків буде признана нам в нагороду за нашу збройну поміч Східня Галичина. Ми були захоплені цією вісткою. Наші дотеперішні труди і пролита кров мали нам всетаки принести сподівану і так гарячо бажану волю. Але залишався притім гіркий посмак. Що станеться з нашими братами у Ве-<noinclude></noinclude> qp998ajsj3oes8giat5l06nln4ubq3a Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/72 250 27991 454785 454476 2022-07-22T21:32:07Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ликій Україні? Всетаки ми сподівалися, що знайдеться якийсь вихід і що Велика Україна буде щонайменше як самостійна держава у федерації з Росією. При кінці листопада прийшов від Начальної Команди наказ, що команда III. Корпусу і 2. бриґада мають перейти до Винниці. Мене іменовано командантом міста Винниці, а мої 2. і 11. бриґади мали творити її обсаду. Обовязки команданта корпусу, а окрім того команданта міста забирали мені весь мій час. Я мусів дбати не тільки про лад і безпеку у місті. До цього стягнено усю галицьку жандармерію, яку її командант от. Волощук взірцево зорґанізував і перевів службу безпеки. Я мусів дбати також про забезпечення Винниці перед повстанським отаманом Шепелем, який оперував у околиці Літина. Хоч ми згідно з умовою не мали воювати проти українців, однак Денікінці дивилися на Шепеля як на большевика і мені не лишалося нічого, як виставити забезпеку від Літина, хоч ми потайки стояли з ним у звязку і знали напевно, що з того боку не маємо чого боятися. На північ від нас стояв I. Корпус. В цім часі перебилися деякі рештки Армії Петлюри під проводом ґен. Павленка, які не хотіли ставати під опікунчі крила поляків, через район I. Корпусу до повстанців і принесли деякий непорядок у його ряди. Ціла атмосфера зачинала бути напружена як перед бурею. Червоні зреорґанізувалися і почали сильну офензиву проти Денікіна. Рівночасно в цілім краю почався фермент. Денікінці, попри яких революція перейшла так якби безслідно, нічого з неї не скористали, ані нічого не навчилися. Вони не зірвали зі старим режімом, хоч нашій Армії залишили всі українські признаки і пильно оминали всього, що моглоби якнебудь образити наші національні почування.{{nop}}<noinclude></noinclude> q41zyn23370ph7d6xqbnhbjow9irzn6 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/73 250 27992 454792 454477 2022-07-22T21:36:41Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Населення починало бути невдоволене. Зерно, що його засіяли галицькі українці, пустило вже глибоке коріння. З нами прийшов у населення упорядкований але свободолюбний дух. Запроваджено знову російську адміністрацію, знову урядовано по російськи і повернулася російська мова як офіціяльна. З військами Денікіна вернулися також і дідичі і наново почався терор. В цілім краю ферментувало. Дотого большевики заляли цілий край тьмою аґітаторів, які наново підбунтовували нарід проти старорежімців. Приходили вісти про щораз нові напади, стара, ледви приборкана гидра знову підносила голову. При таких обставинах можна було передбачувати, що панування Денікінців не буде довге. І так кінець Денікінців наближався. Наша Армія лежала покотом у недузі і не могла йому помогти. 19. листопада большевики, які побідно ішли вперед, заняли Київ. Наш відїзд загаювався щораз більше і більше. Замість заваґонувати і відтранспортувати нас, уживали Денікінці свого скупого залізничого парку до вивожування свого воєнного матеріялу, тяжкої артилєрії і летунського корпусу до Одеси. Все інше стояло ще на місці. Коли вже большевики відібрали Денікінцям Бердичів і потім Козятин, потягнулися денікінські війська ще перед У.Г.А. в напрямі Одеси, так що тепер У.Г. Армія мусіла крити Денікінцям відворот. I. Корпус переняв криття Винниці в околиці Калинівки, а II. Корпус в околиці Липівця. З огляду на те, що III. Корпус не мав до розпорядження ніяких транспортових ваґонів, вирішено розпочати марш на полудневий схід пішим походом. В перших днях грудня розпочався відступ III. Корпусу здовж залізничої лінії Винниця — Одеса. Вже передтим поробив мій бувший шеф ґенерального штабу всі можливо якнайдокладніші і найбільше запобігливі<noinclude></noinclude> tqexad0m6k0dmjxwde48nbivqtts8ln Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/74 250 31473 454795 454478 2022-07-22T21:41:03Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>приготування. Для тих хорих, що їх не можна було транспортувати, уладжено 3 великі лічниці, вивінувані, наскільки це було в наших силах, якнайдбайливіше. Місця постою цих лічниць були такі: Гнівань, Тиврів і Красне. При уладжуванню цих лічниць підпомагало нас дуже видатно цивільне населення. Воно жертвувало на цю ціль сінники, ліжка і білизну. В кожній лічниці залишено лікарів, ліки і санітарну обслугу, а корпусна інтендантура засобила їх у харчі на 3 місяці. З тяжким серцем розставалося наше військо зі своїми хорими товаришами зброї, залишаючи їх під опікою Червоного Хреста, в надії, що і большевики лишать у спокою тих, що стоять під цим міжнароднім знаком. У справі прохарчування військ підчас походу пороблено основні зарядження і заходи. Корпусна команда і кожна бриґада зложили собі кожна окремий харчевий потяг, навантажений харчами на 4—5 місяців. Бриґади і харчові потяги так посувано вперед, що кожна бриґада кожного четвертого дня доходила до якоїсь залізничої стації, де заставала вже свою харчеву валку, забирала собі харчів на 4 дні, перевантажувала на свій обоз, а за 4 дні знову на якійсь стації діставала свої харчі на нових 4 дні і т. д. При кожному харчовому потязі причіплено також кілька опалюваних ваґонів з тою метою, щоби забирати до них тих, що занедужають підчас походу і не лишати їх подорозі. Санітарний шеф корпусу зложив зі свого боку санітарний потяг, який мав збирати хорих з бриґад і відвозити до Тирасполя, де уладжено більшу лічницю. Завдяки цим заходам, коло яких поклав великі заслуги приділений до ґенерального штабу III. Корпусу сот. Ревюк, III. Корпус мав змогу посуватися досить скоро вперед. Марші відбувалися в грудні і січні 1920 р.<noinclude></noinclude> nuf772qcik5emlim8a52at926ev5jnn Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/75 250 31474 454801 454479 2022-07-22T21:47:02Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Погода була зимна але суха, дороги замерзлі і це облегчувало похід. Деякі труднощі в поході мали лише обози й артилєрія через те, що коні через брак острих штолів не могли бути остро ковані. Також з пашею для коней не було добре. Поза сіном і соломою не діставали коні за ввесь час походу ніякого твердого корму. Ця обставина а також брак стаєн і злий догляд коней підчас маршів причинилися до того, що дуже багато коней упало, а майже 90% дістало пархи. Коли ми дійшли до стації Веселий Кут, передали мені там телєґраму від ґенерала Ціріца, в якій він взивав мене, щоб я чекав на нього на цій стації. Він саме був в Одесі, щоб пертрактувати з ґен. Шілінґом про нашу дальшу долю. Большевики дійшли були в тому часі вже до Буга і навіть перейшли його. Коли ґен. Ціріц, вертаючися з Одеси, зупинився на стації Веселий Кут, всів я до його потягу і товаришив йому до Крижополя, тодішнього місця постою Начальної Команди. Подорозі інформував він мене про висліди своїх переговорів з ґен. Шілінґом. Його звіт розторощив мене. Що з Денікіном було чимраз гірше, це я знав, але що він стоїть перед упадком, це мене заскочило. Підчас мого походу на полудне одержав я лише скупі відомости про події на денікінськім фронті, тому я був заскочений такою фатальною вісткою. З ґен. Ціріцом, який був моїм товаришем з військової школи і якого я стрінув пізніше в 1914 р. як шефа ґенерального штабу дивізії т. зв. Edelweisdivision — лучили мене крім службових також приятельські звязки, тому він сказав мені все щиро і чесно, нічого не промовчуючи і не затаюючи. Він заявив мені, що на його думку і згідно з його особистими поміченнями розвал Денікінців неминучий і припечатаний та що їх повна ліквідація це тільки питання тижнів. Зайшло вже так да-<noinclude></noinclude> a2kr9fhp1etfpy0aqiv8hwf1j70d1tb Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/76 250 31475 454806 454480 2022-07-22T21:52:05Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>леко, що ґен. Шілінґ поставив йому пропозицію, щоби Українська Галицька Армія переняла оборону Одеси і Тирасполя, і що ґен. Шілінґ хоче навіть піддатися під її команду. Дальше сказав мені ґен. Ціріц, що він обговорював з французькими та анґлійськими заступниками в Одесі думку, щоби перевести Українську Галицьку Армію на невтральну румунську територію і що саме вислав з тією метою до Тирасполя отамана ґен. штабу Цімермана, щоби увійти з румунами в переговори в тій справі. На це я завважив, що Румунія як держава заприязнена з Польщею, не дозволить нам на перехід на свою територію, а коли й дозволить, то поступить з нами так само як свого часу з Корпусом Запоріжців. Однак ґен. Ціріц уважав, що Румунія, залежна від держав Антанти, не зважиться заборонити нам переходу. А хоч би після нашого переходу румуни й роззброїли нас, то це всетаки не булоб ще таким великим нещастям, найважнішою річчю є зберегти за всяку ціну живий матеріял. В найгіршім разі мусіли б ми вибороти собі перехід навіть зброєю. Накінець просив мене, щоб я не виявляв нікому своїх сумнівів, щоби через те не викликувати в Армії неспокійних настроїв. В тім самім потязі їхав також денікінський звязковий старшина при нашій Начальній Команді ґен. Стойкін, з яким я мав також коротку розмову. Підчас тієї розмови сказав ґен. Стойкін, що Денікін зробив найбільшу похибку, зачинаючи боротьбу з нами; він заявив також, що свого часу ґен. Бредов переступив свої повновласти, коли не хотів порозумітися з нами щодо демаркаційної лінії, але що виною в тому всьому нещастю є особа Головного Отамана Петлюри. Денікін напевно увійшов би в переговори з кожним іншим українцем, тільки не з Петлюрою. Тепер вже, розуміється, запізно, розвал вже майже неминучий, одинока і остання надія це ще<noinclude></noinclude> 2ojys6g3mkkevs7jsohj1v7p9apntfj Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/77 250 31476 454812 454481 2022-07-22T21:58:55Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Українська Галицька Армія, яка може ще в той спосіб врятувати ситуацію, що, сконцентрована під Одесою, створила би при помочі німецьких кольоністів оборонний відтинок, за яким зібралися б та зорґанізувалися б рештки денікінської армії, щоби потім почати нову офензиву проти большевиків. На другий день вернувся я до Веселого Кута, а звідти поїхав до Гофнунґсталю, куди перейшов у міжчасі штаб Корпусу. Два дні пізніше прийшли з Начальної Команди диспозиції щодо нашого переходу до Румунії. Мій корпус мав перейти через Дністер під Григоріополем і на захід від нього, а на випадок, якби румуни забороняли переходу, мав здобути його зброєю. Тут, для історичної правди, мушу подати одну подію. Прибувши до Гофнунґсталю, завважив я, що мій шеф штабу от. Льобковіц, до якого я досі мав повне довіря і який досі взірцево провадив як операції так цілий відступ, почав як не просто саботувати накази Начальної Команди, то щонайменше повільно їх виконувати. Ціла його поведінка робила на мене вражіння, що він, так як це робив I-ий і II-ий Корпус, не хотів машерувати дальше. Він, здавалося, увійшов у потайні звязки з тими двома корпусами, а головно з першим, які змагали до того, щоби передати Українську Галицьку Армію большевикам. Знати напевно я нічого не знав, але мій військовий інстинкт вичував щось такого. Хоч мій шеф ґенерального штабу був дуже талановитий, дбайливий, надійний, енерґійний, майже невгнутої волі і невсипущої активности старшина, хоч я дуже високо його цінив і ніколи досі не обмежував кругу його ділання, я всетаки у свідомости моєї великої відповідальности супроти Армії і народу, якому я хотів вірно служити, постановив розлучитися з ним.{{nop}}<noinclude></noinclude> 7pathm5rjmexw3osvgmcdkezmrzk5js Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/78 250 31477 454813 454482 2022-07-22T22:03:33Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Після дуже драматичної сцени, що відбулася на його кватирі і після попередньої згоди Начальної Команди на звільнення мого дотеперішнього шефа ґенерального штабу, ми розійшлися як добрі приятелі. В нутрі було мені дуже прикро відпускати від себе такого вірного співробітника, але я був занадто вояком, і ніяк не міг стерпіти, щоби раз видані накази не були якнайдокладніше виконані. Наслідником от. Льобковіца призначив я приділеного до оперативного штабу сотника ґен. штабу Купчанка. В Гофнунґсталі стрінула мене ще одна болюча вістка. Підчас походу захворів на тиф командант 2-ої бриґади от. Виметаль і його забрав до свого опалюваного ваґону харчовий потяг бриґади. Цей потяг саме прибув до Веселого Кута і я дістав у Гофнунґсталі вістку, що з от. Виметалем дуже зле. Хоч я на цю вістку негайно вислав до Веселого Кута свого нового санітарного шефа Корпусу, денікінського лікаря-полковника, однак ратунок був уже спізнений і от. Виметаль помер того самого дня. Армія стратила в от. Виметалі незвичайно відважного і визначного старшину, що вірно служив українському народові, що саме як один із перших вступив у ряди борців за його волю і незалежність. Це був старшина з крови і кости, людина правого характеру, люблений і цінений підвладними, шанований і поважаний вищими командантами. 3. лютого 1920 р. зложено його тіло на вічний спочинок на залізничім кладовищі у Веселім Куті. 6. лютого стало положення ґен. Бредова катастрофальне, цілі відділи дезертирували і втікали в напрямі Гофнунґсталю. Багато приходило до мене і просило виставити їм посвідки, щоби могли вертатися до дому. В міжчасі були видані накази і зроблено усі приготовання до переходу Корпусу на територію Румунії.<noinclude></noinclude> 2x0zclsw4scr8ynn81ouko8hplxilgf Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/79 250 31478 454814 454483 2022-07-22T22:08:10Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>Корпус почав марш в напрямі Дністра. Згідно з диспозиціями Начальної Команди мав Корпус перейти Дністер під Григоріополем і Кучею, щоби станути пізніше на полудневий схід від Кишинева. Виконуючи ці диспозиції Корпусна Команда, 8. бриґада і 11. бриґада мали перейти Дністер під Григоріополем, а 2. і 14. бриґади а також кавалєрія і артилєрія біля Кучі. Передтим вислано ще парляментарів, щоби порозумітися в цій справі з румунською владою. У звязку з тим, що коло обох місцевостей не було ніяких мостів через Дністер, просліджено передтим докладно місце переходу. Дністер замерз, лід був досить грубий і проби виказали, що може переїхати ним безпечно як артилєрія так і тяжкі вози. Парляментарі, що були вислані наперед, зголосили Команді Корпусу, яка находилася тоді в Кассель, що від румунів нема ще ніякої відповіді. Вони мусять наперед скликати раду міністрів, яка вирішить, чи перепустити Українську Галицьку Армію, чи ні. Тимчасом бриґади продовжували свій марш і прийшли над Дністер, а від румунів все ще не було ніякої відповіді. Аж сталося щось, чого ми не сподівалися. Румуни на свому боці почали нагло розбивати на Дністрі лід, оподалік заїхала артилєрія, а сильні відділи піхоти обсадили румунський беріг. Нам стало ясно, чому вони зволікали так довго з відповідю. Вони взагалі не хотіли нас перепустити, а щоби зискати на часі, заки прийде їх військо, видумали байку про раду міністрів. В таких обставинах було би божевіллям форсувати перехід, тимбільше, що того самого дня прийшла до нас телєґрама від Начальної Команди в Балті, яка сповіщала таке: Українська Галицька Армія заключила договір з большевиками і називається тепер Червона Галицька Армія. Ґенерали Микитка і Ціріц скинені<noinclude></noinclude> mulxxfpp3t2m48na43zxbkmzke05iy8 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/80 250 31479 454815 454484 2022-07-22T22:14:30Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1" />й арештовані. Шефом ґенерального штабу іменований полк. Шаманек. Всі рухи військ застановити. Я маю дальше вести Команду Корпусу. Треба негайно розпочати ворожі кроки проти денікінських військ і відібрати їм якнайбільше матеріялу. Мої відділи маю розмістити за власною думкою і чекати на дальші накази. Телєґраму вислав Галицький Ревком. Це було 10. лютого 1920. р. Ця телєґрама неймовірно мене заскочила. Спершу я зовсім не повірив їй і думав, що це містифікація з боку большевиків, бо до цього часу я зовсім нічого не знав про події, які зайшли у Начальній Команді, а також у першім і другім Корпусі. Тому я казав негайно запитатися в Начальній Команді, чи ця телєґрама дійсно вийшла від неї і чи підписав її полк. Шаманек. Коли прийшло з Начальної Команди потвердження, приняв її до відома. Того самого дня приїхав також до мене інтендант сот. Навроцький, поінформував мене устно про все та запевнив мене при цій нагоді, що моїй особі не грозить ніяка небезпека і що я спокійно можу вести дальше Команду Корпусу. За час чотирьох місяців ми мали вже другого союзника: ми стали червоні.<section end="1"/> <section begin="2"/>{{c|'''Ч.{{gap|5em}}У.{{gap|5em}}Г.{{gap|5em}}А.'''}} Про події в I. і II. Корпусі не можу нічого сказати. Оба Корпуси залишилися дуже далеко поза мною і я був з ними лише в дуже слабих звязках. В останніх часах оба Корпуси розташувалися в цукроварнях і не йшли вже дальше. Після того, як Денікінці зліквідували Дієву Армію і Головний Отаман перейшов до поляків, опустив і Диктатор Др. Петрушевич Камянець Подільський і поїхав через Румунію до Відня. Так Армія залиши-<section end="2" /><noinclude></noinclude> crdnzxb9sjrifw1ivill2tj5zb31n1n Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/81 250 31480 454816 454485 2022-07-22T22:19:14Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>лася без політичного проводу. І так почали старшини I-го і II-го Корпусу політикувати. Я у моїм Корпусі не допустив до політикування старшинського збору. Я виховав моє військо і старшин на здисциплінованих вояків, що мусіли виконувати видані накази без проволоки і якнайточніше. Нема нічого більше шкідливого як політикуючі старшини і вояки, така армія як воєнний матеріял неужиточна. Як одиноку стійну облекшуюючу і оправдуючу обставину на це політиканство старшин можна признати, що після відїзду Диктатора Др. Петрушевича Армія була без політичного проводу, отже здана на себе саму. Одначе цей політичний провід можна було установити також інакше, не так, як це сталося. Не творити тайні комітети, що дуже пахли большевицькими комісарами і чрезвичайкою, а вибрати з Армії кількох старшин, що мали довіря цілої Армії і яких політичному проводові напевно радо була б піддалася ціла Армія. А так створено тайний комітет, що хотів навіть забити одного ґенерала. Про існування цього політичного комітету довідався я випадково аж у січні 1920 р. і уважав це за самозрозуміле, що такий комітет мусів скластися. З осіб, з яких складався комітет, знав я особисто лише сот. Мокрого. Що цей комітет має рішальний вплив на диспозиції і накази Начальної Команди, цього я взагалі не знав. Але часами це дуже небезпечно змішувати політичні справи з військовими. Яка користь була політичному комітетові робити найкращі політичні комбінації, коли військово не можна їх було виконати. Ми пережили вже повчальний приклад на Головнім Отамані, якого політичні пляни та аспірації були такі великі, що Армія ніяк не могла їх виконати і через брак усякої<noinclude></noinclude> 8unl265wcvfct8o6ngajidv1f3tnilj Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/82 250 31481 454817 454486 2022-07-22T22:23:50Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>дипльоматичної передбачливости їх зовсім розбила. Адже наша Армія була смертельно хора, ми мали замість Армії лише один мандрівний шпиталь, отже найважнішою журбою всіх повинно було бути передусім рятувати Армію, яка залишилася як одинокий символ державности, перед певною загибіллю. Так бодай я це розумів і всіми засобами змагав до того, щоби перевести мій корпус в околицю, яка моглаб своєю допомогою запевнити йому прожиток і спокій і де можнаб поволі привести хорих до здоровля. Найвигіднішими до цього видавалися мені німецькі кольонії на полудневий захід від Одеси. Тамошнє населення було богате, стояло на високім ступені культури і дійсно, як ми там прийшли, приняло нас дуже гостинно. Для всіх тих, що не знають цієї околиці, попробую її описати. Ціла ця околиця на полудневий захід від Одеси та Акерману в Бесарабії, це був за часів цариці Катерини відвічний неужиток. Були там в давнину величезні ліси і болота. Катерина забажала зробити цю околицю управною. З тією метою закликала німецьких кольоністів, віддала їм дуже великі посілости по дуже низьких цінах і надала їм дуже великі привілеї. Кожна родина мала право на щонайменше 80 десятин землі. Ті колишні пустарі, ліси і багнища творять сьогодні завдяки невтомній пильності німців, одну з найурожайніших околиць совітської держави, правдивий збіжевий шпихлір. Селяни були тоді дуже маючі, села дуже великі, доми гарні і солідно будовані, вулиці широкі. Кожний дім мав щонайменше 2—3 кімнати з квітником і гарним подвірям, на якім стояли господарські будинки. Рілля там дуже урожайна, так званий чорнозем, який ніколи не потребує гноєння. Ці німецькі села задержали у своїй внутрішній самоуправі старі німецькі, царицею Катериною, їм зали-<noinclude></noinclude> er9nq78d6fs6w88b70qoewa5q0ytlqz Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/83 250 31482 454818 454487 2022-07-22T22:28:50Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>шені та упривілейовані права. Щодо реліґії, то були вони переважно протестанти і мали по своїх селах дуже гарні церкви. Кожне друге або третє село мало також свого пастора. Католиків було мало. Майже всі управляли рілю, годівлю коней і овець. Рогатої худоби ховали мало. Щодо коней, то витворили вони окрему расу, т. зв. німецьку, схрещення з орловською расою. Ці коні дуже високі і гарні, переважно вороні. Були вони дуже легкі, добрі бігуни, але замало тверді. Оповідали мені, що місцеві німці були особливо горді на своїх коней і що деякі господарі тримали їх і по двацять штук. Довга війна та безустанні реквізиції зменшили а навіть зовсім винищили і в цій благословенній закутині запас коней. Большевики практикували т. зв. виміну коней. Вона полягала на тому, що большевик, прийшовши в село, вимінював свого збідованого коня на доброго. Я завважив, що селяни, щоби цього оминути, зовсім занедбували своїх коней, а навіть заражували пархами. В кожнім селі було безліч курей і багато гусей. Зате садовини не було ніякої. Кожне овочеве дерево гинуло по 2—3 літах. Також і лісів не було, росли лише акації. Палили тут тільки соломою. Люди — чоловіки і жінки — дуже пильні, роботящі. Вени міцно трималися ще своїх старих і традиційних звичаїв та обичаїв і мали незвичайний громадський змисл. Всі жили у добробуті. Таких, що нічого не мали, або мали обмаль, було дуже мало; вони своє господарство або пропили, або програли. Гостинність дуже велика і ніколи не траплялося, щоби чужинець, що зайшов до хати, відійшов ненагодований і ненапоєний. Свою расу удержали вони доволі чисто. Майже ніколи не траплялося, щоби німецький селянин оженився з православною і навпаки. Всі говорили по російськи<noinclude></noinclude> tu1ml9t6o3pz8zd4mpcke1mmb4zhbbn Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/84 250 31483 454819 454488 2022-07-22T22:33:16Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>і по німецьки. Звязок зі старими краянами в Німеччині удержували дуже живий. Тому що всі були землевласниками, були завзятими ворогами комунізму. Що сталося б з нами, колиб Денікінові справді було вдалося розбити большевиків, про те, правду кажучи, не боліла мене голова. Армія була б врятована, а все інше показалося б у будуччині. Але що заподіяли нам большевики після нашого переходу до них, це ще напевно памятають усі учасники. Вони зрабували нам те, що найдорожче, наш патріотизм, наше українство і хотіли зробити з нас інтернаціоналістів-москалів. Так отже дня 20. лютого 1920 р. ми зовсім нагло і несподівано стали червоні. Яка доля нас чекала, не знав ніхто. Ми приняли цей крок Начальної Команди з деяким острахом в серці, але спокійно і довірливо. На всякий випадок я постановив тримати мій Корпус можливо якнайбільше при купі і тому наказав таке розташування: Штаб Корпусу і безпосередно підчинені йому формації — Берґдорф. 2. і 14. бриґади — Ґліксталь. 8. бриґада — Нойдорф. 11. бриґада — Затише. Кіннота в Кассель. Залізничі стації Затише і Веселий Кут залишилися також у моїх руках, а розташувалися там корпусна і бриґадні інтендантури. В такім уґрупованні вижидав Корпус дальших подій. Я призадумався зараз на початку, що маю зробити зі своєю особою. Я під ніякою умовою не хотів служити під большевиками, також боявся за безпеку мого життя, бо два ґенерали саме були вже заарештовані. Хоч мене з усіх сторін запевняли, що мені не грозить ніяка небезпека, я всетаки не вірив цьому ми-<noinclude></noinclude> neibv8ka6ihcdiy2hu4h5mcwdr34lab Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/85 250 31484 454820 454489 2022-07-22T22:38:20Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>рові. Я роздумував довго, заки рішився. Вправді большевиків ще тут не було, однак могли незабаром прийти і тоді було б запізно. Я перевів дві безсонні ночі, боровся сам зі собою, щоби дійти до якогось остаточного рішення. Врешті я рішив утікати. Хоч жаль мені було дуже мого корпусу, хоч як я до нього привязався і турбувався його дальшою долею, однак що міг я їм помогти. Ґенералів большевики ненавиділи, а я був ґенералом. Вони могли арештувати мене, вивезти і ніякий когут за мною не запіяв би. Я міг також спокійно довіритися опіці мого війська, бо можу підхлібити собі свідомістю, що я вповні зєднав собі любов, повагу і довіря моїх старшин і стрільців. Вони не видали б мене так на перший зазив, але що могли й вони учинити проти насильства. Я не втаємничував нікого у мій плян утечі і виїхав тільки з моїм чурою, під притокою відвідати 2. бриґаду, до Ґліксталю, щоб звідти через Григоріопіль утікти до Румунії. Я переночував у Ґліксталі і на другий день вранці поїхав до Григоріополя, але там побачив я жахливу картину. Ґенерал Бредов, якого большевики розгромили дощенту, даремно просив румунів, щоби перепустили його з рештками війська біля Тирасполя через Дністер. Його відділи, які хотіли перейти через міст, приняли румуни вогнем і прогнали назад. Йому не лишалося нічого, як іти на захід здовж Дністра в обійми поляків. У Григоріополі я побачив саме похід цих сумних решток. Загнані, винужденілі постаті, що на їх обличчах малювався жах, посувалися в непорядку як тіні. Тріюмфатор зпід Києва, що колись згори дивився на Українську Галицьку Армію, шукав тепер охорони за її плечима. Які тяжкі почування мусіли огортати цього чоловіка, коли він врешті перебився здовж Дністра зі<noinclude></noinclude> 7fpgcpydn6kzp3b8mgdwfs0gsldl0au Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/86 250 31485 454821 454490 2022-07-22T22:43:31Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>своїми несповна 3 тисячами вірних вояків до поляків, щоби скінчити в таборі полонених. У Григоріополі, посередині замерзлого Дністра, стояла збудована буда з дощок. У ній сидів румунський старшина, наскільки не милюся — сотник. Він був получений телєфонічно з румунським берегом і мабуть обсервував, що діється у Григоріополі. Я представився йому і просив дозволу тільки для моєї особи перейти на румунську територію, щоби звідти могти переїхати до Відня. Він був дуже ввічливий, але сказав мені, що не має права перепустити когонебудь на другий бік, однак запитається, а я маю зголоситися знову за годину. За годину пішов я знову туди і запитав про відповідь. Старшина заявив мені, що мою просьбу передано дальше до Букарешту і щойно рада міністрів вирішить, чи мене можуть перепустити. Отже знову рада міністрів! Я знав уже все до кінця. Я вернувся ще того самого дня до Ґліксталю, стидався у душі мого невдалого заміру і постановив вірно ділити мою дальшу долю з моїм військом. На другий день стрінув я у Нойдорфі, місці постою 8. бриґади, денікінську кінну бриґаду в досить добрім стані. Вона творила мабуть охорону на правім крилі уступаючої здовж Дністра головної сили армії Бредова. Осьма бриґада залишила Нойдорф і перенеслася до Берґдорфу, щоби не мусіти бути в одній місцевості з Денікінцями. Згідно з наказом ревкому мав би я напасти на денікінську бриґаду, однак я цього не зробив і залишив її спокійно ночувати: миж були ще вчора союзниками. Я вважав це за неморальне, окрім того такий взаїмний пролив крови не мав ніякого глузду, ми дуже потребували спокою. Коли денікінська кінна бриґада, яка загалом залишалася в селі всього один день і одну ніч, відійшла, вернулася 8. бриґада знову до Нойдорфу.{{nop}}<noinclude></noinclude> 6e6sw8yk2tljzkbuh96sg7l4zt8219f Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/87 250 31486 454822 454491 2022-07-23T00:47:59Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>День пізніше, докладної дати я нажаль не затямив, зіткнулися ми з першими большевицькими відділами. Про їх наближення ми були завчасу повідомлені. Я зорґанізував собі дуже добру розвідчу службу і знав про всі події у промірі 40 кільометрів. Щоби заграти малу комедію, яка проте мала перейти безкровно, дістала 2. бриґада наказ обстріляти большевиків під покришкою, що ми взяли їх за Денікінців. Артилєрія заняла становища, а піхота обсадила терен перед Ґліксталем. Як тільки большевики показалися, обстріляла їх наша артилєрія, їхня артилєрія відповіла на обстріл, без ніякої шкоди для нас. Після такої виміни стрілів виставили ми нараз білі прапори і стримали вогонь, а большевики зробили те саме. Наша бриґадна кіннота виїхала напроти них, дала себе пізнати як галичан і просила вибачення за обстріл, при чім командант заявив, що ми думали, мовляв, це наближаються Денікінці. В цей спосіб ми добре в них записалися. Я був дуже цікавий пізнати наших нових союзників-„товаришів“. Зібравшися яких 4 км. перед Ґліксталем, вони вмашерували в село в такім порядку: на самім переді їхав малий відділ кінноти з кількох їздців. Яких 400 кроків за ними відділ кінноти 50—60 кіннотчиків, за ними коло 40 возів по 5—6 люда на кожнім. Після того ішла артилєрія — 6 гармат — а накінці як задна сторожа 10 їздців. Ця горстка репрезентувала одну бриґаду. Мушу признати, що вони вмашерували в добрім порядку. Мабуть до цього порядку причинилася ця обставина, що большевики знали, що в селі є закватировані галицькі відділи і хотіли зробити на нас добре вражіння. Полевих кухонь чи якого трену при них не було ні сліду. Я був цікавий, що вони тепер зроблять і чим прохарчуються. Але ледво кіннота вїхала в село, я побачив, як вона творить ґрупки по 4 їздці,<noinclude></noinclude> jol5e7ktd48ragauxt4ke7dtkvg5z58 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/88 250 31487 454823 454492 2022-07-23T00:52:42Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>чвалує розгоном вулицею, кожна ґрупа заїздить на одно подвіря, їздці зсідають з коней, не питаючися заводять їх до стайні, беруть пашу і кидають коням під ноги. Їздці ішли потім до хати господаря, де діставали їсти. Те саме зробила і піхота. Кожний віз заїздив перед один дім, вояки входили до середини і діставали їсти. Лише артилєрія заїхала головною вулицею у тісній похідній кольоні, гарматчики принесли для коней пашу, що другий гарматчик лишався при конях, а інші ішли до домів і казали дати собі їсти. За яку годину почув я свист команданта. На цей свист виходило з домів по двох вояків, реквірували в селі свіжі підводи, а старі відпускали назад. Підчас цього попасу червоних мав я нагоду говорити з одним гарматчиком, що залишився при конях. Це був українець і я міг з ним зовсім добре порозумітися. Від нього я довідався, що це є бриґада, що вони мають наказ іти на Григоріопіль і переслідувати білоґвардейців та контрреволюціонерів. За яку годину знову роздалися свистки, бриґада зібралася і вирушила в тім самім порядку в напрямі Григоріополя. Коли, після двогодинного спочинку в Ґліксталі, бриґада опустила село, населення відітхнуло, при чім впевняло, що тільки завдяки нашій присутності в селі не рабували ані не плюндрували. Вони або соромилися нас або боялися. Звичайно при таких нагодах вони або рабували або плюндрували село, тому що на кольоністів, які спершу пробували боронитися, вони мали зле око. Цим разом перемарш бриґади скінчився на цім інтермеццо. Пізніше бачив я ще два рази большевицькі відділи, цими разами богато слабші, які без задержування тільки переходили через Берґдорф. При цій нагоді стягнув якийсь большевик одній жінці шлюбну об-<noinclude></noinclude> 4aljbi24g5alsdokhnczkugobxfcnkh Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/89 250 31488 454824 454493 2022-07-23T00:57:21Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ручку з пальця. Вона з плачем прийшла до мене на скаргу. Я негайно вислав за ними кількох кіннотчиків, які вишукали грабіжника і відібрали йому перстень та вернули жінці. Позатим большевики оминали район мого корпусу. Я не дозволив, щоби большевицькі відділи ставали на постій в тих місцевостях, де були розташовані мої війська. Одного разу хотів якийсь большевицький відділ переночувати у Нойдорфі, однак я настояв на тому, що він мусів забратися дальше. Після моєї невдалої проби втечі, з нагоди якої я затримався три дні у Ґліксталі, вернувся я до Берґдорфу, не згадуючи нікому про мій невдалий замір. Там застав я вже нового, саме іменованого Начальною Командою шефа ґенерального штабу Корпусу от. ґен. шт. Цімермана. В найближчих днях прийшли вже до нас комісари. Це були самі галичани, гідні і браві люди, які в дійсности не були ніякими комуністами. Назвища я нажаль призабув. Пригадую собі лиш одного, коли не милюся, був він комісаром 8. бриґади і називався Кай. Та це була падлюка, яка всюди нюшкувала і робила доноси на старшин і стрільців. Він був найбільше зненавидженим чоловіком у бриґаді і так дошкулив усім, що заплатив за це своїм життям, бо наші люди залишилися тим, чим були, добрими українцями, добрими патріотами, для яких комунізм був чужий. Хоч ми назверх стали червоні, вивісили на будинку, де була приміщена команда, червоний прапор, носили червоні відзнаки, одначе у нутрі були ми такі, як були до того часу. Стрільців бавило це — робити з себе большевиків, але коли ми їм казали, що відтепер мають називати нас „товаришами“, то вони добродушно уважали, що не можуть своїм старшинам говорити „товаришу“, бож преці ми „разом свиней не пасли“ і дальше титулували нас так, як передтим. Наш перехід до больше-<noinclude></noinclude> hzhjf3pcm5pxpayh2z24p8b2hq58njr Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/99 250 31498 454827 454503 2022-07-23T01:07:19Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>румунський генерал, що приїхав з Кишенева. Вечором відбувся перемарш рекрутів з міста на стацію, при чому населення обкидало їх квітами. Після нашого більше як шістьтижневого побуту в Бендерах повідомили нас одного дня, щоби ми готовилися до відїзду. В товаристві старшини і чотирьох вояків ми відїхали залізницею до Кишенева. В Кишеневі на стадії дістав згаданий старшина замкнений наказ і прочитавши його повідомив нас, що нас коло Могилева Подільського відставлять на українську територію. Замість, так як ми сподівалися, дістатися до Відня, ми в половині травня знайшлися знову на українській землі. {{c|{{larger|⁂}}}} В часі мого побуту в Бендерах склалися деякі важні події. Головний Отаман Петлюра злучився з поляками для боротьби з большевиками. Третій кінний полк моєї бригади, що стояв у Кассель, зробив під проводом свого команданта от. Шепаровича зараз після моєї втечі до Румунії протибольшевицький переворот і перебився до повстанців та решток Дієвої Армії, що стояла під командою ген. Павленка в околицях Уманя. Третя бригада не прилучилася тоді до перевороту, бо він заскочив її неприготовану. Вона відложила переворот до пригіднішої хвилини, яка скоро наспіла. Описувати докладно перебігу перевороту не буду, бо це не входить у рямді моїх споминів; я не брав у ньому участи. Переворот зорганізував молодий командант 2-ої бригади сот. Головінський. Хочу тут тільки коротко зазначити, що протибольшевицький переворот Української Галицької Армії не вийшов з волі якоїсь одиниці, це був голос цілої Армії, яка бачила, що большевики розвалюють її національні ідеали. Метою цього перевороту, що його переведено в часі від 23—27<noinclude></noinclude> fgyxsc9ejf0r7oh0fxkgrad51fei127 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/100 250 31499 454826 454504 2022-07-23T01:06:38Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>квітня 1920. року, було нагло завернути і промостити собі дорогу до ґен. Павленка, який командував в околицях Уманя повстанцями і рештками Дієвої Армії, щоби разом з ним партизанкою вести дальше визвольну боротьбу. Цей план вийшов з ідейних спонук і мав також ідейну ціль, ціль, до якої Українська Галицька Армія змагала з безприкладною завзятістю від початку до самого кінця. Цей переворот коштував У. Г. А. життя. Поляки її роззброїли і післали до табору інтернованих у Тухолі. Українська Галицька Армія закінчила на тім своє існування. {{c|{{larger|⁂}}}} Румуни привезли нас до Атак напроти Могилева Подільського. Я довідався, що в Могилеві є й українська і польська команда. Тому я попросив румунського команданта, щоби передав нас не польській, а українській команді, а також, щоби, як це можливе, перебрав нас якийсь український старшина вже в Атаках і перевіз до Могилева. Наше прохання виконали; нас переняв український старшина і перевіз човном через Дністер до Могилева. В Могилеві були вже для нас приготовані мешкання. На другий день відвідав я українського команданта полк. Удовиченка. Він приняв мене дуже приязно і поінформував мене про долю У. Г. А., а саме, що її роззброїли та інтернували і що вона вже не існує. Він сказав мені, що всетаки багато старшин і стрільців утікло від поляків, що вони збираються в Могилеві і прилучаться до Армії У. Н. Р. Рівночасно він зазначив, що галицькі старшини не будуть могти заняти вищих становищ. Він познайомив мене також з загальною ситуацією і сказав, що підуть тепер на Одесу, а коли дійдуть до німецьких кольоній, змобілізують німецьких кольоністів і передадуть мені<noinclude></noinclude> jm0m1dhor8ltw9n0yn39djg9xse53w1 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/103 250 31502 454825 454507 2022-07-23T01:05:43Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>шлися в Галичині. Поляки кинули всі війська і резерви, що їх мали ще до розпорядження, на північ під Варшаву, бо кіннота Будьонного гарцювала вже перед їх столицею, і залишили оборону Галичини військам У. Н. Р. Так відступала поволі Херсонська Дивізія аж до Торського. Тут вдалося мені переконати полк. Долуда, щоби перевів дивізію на полудневий беріг Дністра. Війська Херсонської Дивізії боронили Дністра, а команда розташувалася в Городенці. Я задержався в Поточиськах і замешкав у тамошнього пароха. В цім гостиннім домі перебув я майже два тижні. Большевики находилися в зеніті своїх побід, як нагло скоїлося „чудо над Вислою“. Поляки взяли большевиків з боку і почалася могутня протиофензива, яка швидко посувалася вперед. Галичани станули перед питанням, що тепер робити. Я переселився з Поточиськ до Ясенева Долішнього, звідки я розпочав акцію, що завела нас на територію Чехословаччини. {{c|{{larger|⁂}}}} Українська Галицька Армія вже не існує. Її життя було коротке але славне. Вона залишила після себе традицію і виховала нове покоління. Зерно, що його вона посіяла на українській землі, зійшло і дало тисячократне жниво ген по чорній українській землі.{{nop}}<noinclude></noinclude> 4jzdeex3vo04mhyilb8pdxd9ypd2du8 Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/104 250 31503 454703 454508 2022-07-22T15:39:34Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Ivakode" /></noinclude>{{block center/s}} {{fine block/s}} {{c|СПРАВЛЕННЯ ПОХИБОК}} {{dhr|0.5em}} {| cellspacing=0 cellpadding=0 |- |style="width:5em; text-align:center"|На ст.:||style="width:6em"|рядок:||style="width:7em"|замість:||style="width:5em"|має бути: |- |style="text-align:center"|9||13 згори ||Овруча||Смотрича |- |style="text-align:center"|35||11 „ ||ранку||вечора |- |style="text-align:center"|48||3 „ ||револьвер||багнет |- |style="text-align:center"|48||3 з низу||після||підчас |} {{fine block/e}} {{block center/e}}<noinclude></noinclude> am38fmea6448315i5ijbco349k2puc1 454704 454703 2022-07-22T15:40:11Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Ivakode" /></noinclude>{{block center/s}} {{fine block/s}} {{c|СПРАВЛЕННЯ ПОХИБОК}} {{dhr|0.5em}} {| cellspacing=0 cellpadding=0 |- |style="width:5em; text-align:center"|На ст.:||style="width:6em"|рядок:||style="width:7em"|замість:||style="width:5em"|має бути: |- |style="text-align:center"|9||13 згори ||Овруча||Смотрича |- |style="text-align:center"|35||11 „ ||ранку||вечора |- |style="text-align:center"|48||3 „ ||револьвер||баґнет |- |style="text-align:center"|48||3 з низу||після||підчас |} {{fine block/e}} {{block center/e}}<noinclude></noinclude> o6rbs1hsaemiojqsz3qhtqxzsqmccnm 454719 454704 2022-07-22T16:46:18Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Ivakode" /></noinclude>{{dhr|2em}} {{block center/s}} {{fine block/s}} {{c|СПРАВЛЕННЯ ПОХИБОК}} {{dhr|0.5em}} {| cellspacing=0 cellpadding=0 |- |style="width:5em; text-align:center"|На ст.:||style="width:6em"|рядок:||style="width:7em"|замість:||style="width:5em"|має бути: |- |style="text-align:center"|9||13 згори ||Овруча||Смотрича |- |style="text-align:center"|35||11 „ ||ранку||вечора |- |style="text-align:center"|48||3 „ ||револьвер||баґнет |- |style="text-align:center"|48||3 з низу||після||підчас |} {{fine block/e}} {{block center/e}}<noinclude></noinclude> tb64xzlifah7qmhyoxtetwviwuyhfdf За українську справу 0 31526 454705 454554 2022-07-22T15:41:07Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = За українську справу | автор = Антін Кравс | перевизначити_автора = [[Автор:Антін Кравс|Ґен. Антін Кравс]] | рік = 1937 | місто = Львів | видавець = Червона калина | обкладинка = Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu | сторінка_обкладинки = 1 | правопис = ХП }} <pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=1 /> {{page break|label=}} <pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=3 /> {{page break|label=}} <pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=5 /> {{page break|label=}} <pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=7 /> {{page break|label=}} <pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=8 /> {{page break|label=}} <pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=9 /> {{page break|label=}} <div class="headertemplate" style="margin:0 auto; width:19em; padding:0.5em 1em;"> * [[/Перші дні за Збручем/]] * [[/Постій у Новій Ушиці/]] * [[/Наступ на Жмеринку/]] * [[/Жмеринка – Винниця – Козятин/]] * [[/На Київ!/]] * [[/29-тий серпень 1919/]] * [[/Київ здобутий/]] * [[/День 31. серпня/]] * [[/Перший день вересня/]] * [[/Відворот/]] * [[/Відворот на полудне/]] * [[/Ч.У.Г.А./]] </div> {{page break|label=}} <pages index="Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu" include=104 /> {{PD-auto | країна = UA | рік-публікації = 1937 | рік-смерті = 1945 }} [[Категорія:Українська Галицька Армія]] 8yozpftye0bpapve14cnfhsda9y3o3s Архів:ЦДІАК/1164/1 116 43810 454685 453654 2022-07-22T12:13:15Z JB-JG 9435 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | секція = Фонд 1164. Метричні книги Київського рабинату. Опис 1 | попередня = | наступна = | примітки = }} Протягом серпня 2019 — липня 2020 року архівом було проведено науково-технічне опрацювання документів та перенумерацію справ фонду, складено новий опис 1, який тепер складається лише зі справ, що стосуються міста Києва. Частину справ старого опису 1, що стосувалася Київського повіту, віднесено до нового опису 2. == Опис (нова нумерація справ — від серпня 2020 року) == {| class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed" !Номер справи || Назва справи || Крайні дати || Кількість аркушів |- | 1 || Метрична книга про народження || січень, листопад, грудень 1863 р. || 19 |- | 2 || Метрична книга про народження || 1864 р. || 70 |- | 3 || Метрична книга про шлюб || 1864 р. || 38 |- | 4 || Метрична книга про розлучення || 1864 р. || 15 |- | 5 || Метрична книга про народження || 1865 р. || 62 |- | 6 || Метрична книга про шлюб || 1865 р. || 36 |- | 7 || Метрична книга про народження || 1866 р. || 96 |- | 8 || Метрична книга про шлюб || 1866 р. || 45 |- | 9 || Метрична книга про розлучення || 1866 р. || 16 |- | 10 || Метрична книга про народження || 1867 р. || 60 |- | 11 || Метрична книга про розлучення || 1867 р. || 20 |- | 12 || Метрична книга про смерть || 1867 р. || 32 |- | 13 || Метрична книга про народження || 1868 р. || 116 |- | 14 || Метрична книга про шлюб || 1868 р. || 56 |- | 15 || Метрична книга про розлучення || 1868 р. || 24 |- | 16 || Метрична книга про народження || 1869 р. || 161 |- | 17 || Метрична книга про шлюб || 1869 р. || 118 |- | 18 || Метрична книга про розлучення || 1869 р. || 29 |- | 19 || Метрична книга про народження || 1870 р. || 196 |- | 20 || Метрична книга про шлюб || 1870 р. || 96 |- | 21 || Метрична книга про розлучення || 1870 р. || 27 |- | 22 || Метрична книга про народження || 1871 р. || 174 |- | 23 || Метрична книга про розлучення || січень — листопад 1871 р. || 30 |- | 24 || Метрична книга про народження || 1872 р. || 216 |- | 25 || Метрична книга про шлюб || 1872 р. || 111 |- | 26 || Метрична книга про розлучення || 1872 р. || 41 |- | 27 || Метрична книга про шлюб || 1873 р. || 68 |- | 28 || Метрична книга про розлучення || 1873 р. || 25 |- | 29 || Метрична книга про смерть || 1873 р. || 113 |- | 30 || Метрична книга про народження || 1874 р. || 258 |- | 31 || Метрична книга про шлюб || січень — 3 грудня 1874 р. || 67 |- | 32 || Метрична книга про розлучення || січень — 15 листопада 1874 р. || 36 |- | 33 || Метрична книга про смерть || 1874 р. || 121 |- | 34 || Метрична книга про народження || 1875 р. || 248 |- | 35 || Метрична книга про шлюб || 1875–1876 рр. || 162 |- | 36 || Метрична книга про розлучення || 16 лютого — грудень 1875 р., 10 листопада — 5 грудня 1877 р., 1878 р. || 111 |- | 37 || Метрична книга про смерть || 1875–1876 рр. || 311 |- | 38 || Метрична книга про народження || 1876 р. || 257 |- | 39 || Метрична книга про розлучення || 1876 р. || 45 |- | 40 || Метрична книга про народження || 1877 р. || 258 |- | 41 || Метрична книга про шлюб || 1877–1878 рр. || 219 |- | 42 || Метрична книга про смерть || 1877–1878 рр. || 357 |- | 43 || Метрична книга про народження || 1878 р. || 305 |- | 44 || Метрична книга про народження || 1879 р. || 316 |- | 45 || Метрична книга про шлюб || 1879–1880 рр. || 352 |- | 46 || Метрична книга про смерть || 1879–1880 рр. || 419 |- | 47 || Метрична книга про народження || 1880 р. || 305 |- | 48 || Метрична книга про розлучення || січень — 20 липня 1880 р. || 33 |- | 49 || Метрична книга про народження || 1881 р. || 238 |- | 50 || Метрична книга про шлюб || 1881–1883 рр. || 525 |- | 51 || Метрична книга про смерть || 1881 р. || 196 |- | 52 || Метрична книга про народження || 1882 р. || 257 |- | 53 || Метрична книга про розлучення || січень — 29 грудня 1882 р. || 43 |- | 54 || Метрична книга про смерть || 1882 р. || 185 |- | 55 || Метрична книга про народження || 1883 р. || 298 |- | 56 || Метрична книга про смерть || 1883 р. || 213 |- | 57 || Метрична книга про народження || 1884 р. || 211 |- | 58 || Метрична книга про шлюб || 1884–1885 рр. || 344 |- | 59 || Метрична книга про народження || 1885 р. || 307 |- | 60 || Метрична книга про розлучення || 1885 р. || 40 |- | 61 || Метрична книга про народження || 1886 р. || 284 |- | 62 || Метрична книга про розлучення || 1886 р. || 32 |- | 63 || Метрична книга про смерть || 1886 р. || 245 |- | 64 || Метрична книга про народження || 1887 р. || 280 |- | 65 || Метрична книга про шлюб || 1887–1888 рр. || 349 |- | 66 || Метрична книга про розлучення || 1887 р. || 42 |- | 67 || Метрична книга про смерть || 3 січня — 23 грудня 1887 р. || 218 |- | 68 || Метрична книга про народження || 1888 р. || 290 |- | 69 || Метрична книга про розлучення || 1888 р. || 45 |- | 70 || Метрична книга про смерть || 1888–1889 рр. || 483 |- | 71 || Метрична книга про народження || 1889–1890 рр. || 621 |- | 72 || Метрична книга про шлюб || 1889 р. || 212 |- | 73 || Метрична книга про шлюб || 1890–1892 рр. || 556 |- | 74 || Метрична книга про розлучення || 1890 р. || 65 |- | 75 || Метрична книга про смерть || 1890 р. || 251 |- | 76 || Метрична книга про народження || 1891 р. || 325 |- | 77 || Метрична книга про смерть || 1891 р. || 222 |- | 78 || Метрична книга про народження || 1892 р. || 318 |- | 79 || Метрична книга про смерть || січень — 24 грудня 1892 р. || 227 |- | 80 || Метрична книга про народження || 1893 р. || 335 |- | 81 || Метрична книга про шлюб || 1893–1894 рр. || 280 |- | 82 || Метрична книга про смерть || 7 січня — 29 грудня 1893 р. || 235 |- | 83 || Метрична книга про народження || 1894 р. || 334 |- | 84 || Метрична книга про смерть || 1894 р. || 228 |- | 85 || Метрична книга про народження || 1895 р. || 306 |- | 86 || Метрична книга про смерть || 1895 р. || 202 |- | 87 || Метрична книга про народження || 1896 р. || 293 |- | 88 || Метрична книга про розлучення || 1896 р. || 38 |- | 89 || Метрична книга про смерть || 1896 р. || 350 |- | 90 || Метрична книга про народження || 1897 р. || 300 |- | 91 || Метрична книга про смерть || січень — 18 грудня 1897 р. || 205 |- | 92 || Метрична книга про народження || 1898–1899 рр. || 712 |- | 93 || Метрична книга про шлюб || 1898–1899 рр. || 454 |- | 94 || Метрична книга про смерть || 1898 р. || 239 |- | 95 || Метрична книга про смерть || 1899 р. || 235 |- | 96 || Метрична книга про народження || 1900 р. || 582 |- | 97 || Метрична книга про шлюб || 1900 р. || 210 |- | 98 || Метрична книга про розлучення || 1900 р. || 59 |- | 99 || Метрична книга про смерть || 1900 р. || 255 |- | 100 || Метрична книга про народження || березень — квітень, липень — грудень 1901 р. || 138 |- | 101 || Метрична книга про шлюб || 1901 р. || 202 |- | 102 || Метрична книга про розлучення || 1901 р. || 46 |- | 103 || Метрична книга про смерть || 1901 р. || 283 |- | 104 || Метрична книга про народження. Ч. 1 || січень — 23 червня 1902 р. || 432 |- | 105 || Метрична книга про народження. Ч. 2 || 23 червня — грудень 1902 р. || 460 |- | 106 || Метрична книга про шлюб || 1902 р. || 380 |- | 107 || Метрична книга про розлучення || 1902 р. || 52 |- | 108 || Метрична книга про смерть || 1902 р. || 362 |- | 109 || Метрична книга про народження || 1903 р. || 923 |- | 110 || Метрична книга про шлюб || 1903 р. || 478 |- | 111 || Метрична книга про смерть || 1903 р. || 366 |- | 112 || Метрична книга про народження || 1904 р. || 872 |- | 113 || Метрична книга про шлюб || 1904 р. || 425 |- | 114 || Метрична книга про смерть || 1904 р. || 335 |- | 115 || Метрична книга про народження || 1905 р. || 805 |- | 116 || Метрична книга про шлюб || 1905 р. || 420 |- | 117 || Метрична книга про смерть || 1905 р. || 392 |- | 118 || Метрична книга про народження || 1906 р. || 521 |- | 119 || Метрична книга про смерть || 1906 р. || 347 |- | 120 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1907 р. || 558 |- | 121 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб || січень — 26 грудня 1907 р. || 155 |- | 122 || Метрична книга 2-ї дільниці про шлюб || 1907 р. || 168 |- | 123 || Метрична книга 1-ї дільниці про смерть || 1907 р. || 164 |- | 124 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1908 р. || 688 |- | 125 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про шлюб || 1908 р. || 380 |- | 126 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про розлучення || 1908 р. || 64 |- | 127 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1908 р. || 356 |- | 128 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1909 р. || 639 |- | 129 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про шлюб || 1909 р. || 380 |- | 130 || Метрична книга 2-ї дільниці про розлучення || 1909 р. || 63 |- | 131 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1909 р. || 393 |- | 132 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1910 р. || 550 |- | 133 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про шлюб || 1910 р. || 381 |- | 134 || Метрична книга 1-ї дільниці про розлучення || 1910 р. || 31 |- | 135 || Метрична книга 2-ї дільниці про розлучення || 1910 р. || 78 |- | 136 || Метрична книга 1-ї дільниці про смерть || 1910 р. || 325 |- | 137 || Метрична книга 2-ї дільниці про смерть || 1910 р. || 329 |- | 138 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1911 р. || 609 |- | 139 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про шлюб || 1911 р. || 471 |- | 140 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про розлучення || 1911 р. || 71 |- | 141 || Метрична книга 2-ї дільниці про смерть || 1911 р. || 174 |- | 142 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1912 р. || 667 |- | 143 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про шлюб || 1912 р. || 495 |- | 144 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1912 р. || 381 |- | 145 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1913 р. || 585 |- | 146 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про шлюб || 1913 р. || 532 |- | 147 || Метрична книга 2-ї дільниці про розлучення || 1913 р. || 73 |- | 148 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1913 р. || 424 |- | 149 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1914 р. || 592 |- | 150 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб. Ч. 1 || січень — листопад 1914 р. || 189 |- | 151 || Метрична книга 2-ї дільниці про шлюб || 22 січня — 8 жовтня 1914 р. || 153 |- | 152 || Метрична книга 2-ї дільниці про розлучення || 1914 р. || 50 |- | 153 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1914 р. || 442 |- | 154 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1915 р. || 519 |- | 155 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб || 1915 р. || 196 |- | 156 || Метрична книга 2-ї дільниці про шлюб || 1915 р. || 145 |- | 157 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1915 р. || 539 |- | 158 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1916 р. || 500 |- | 159 || Метрична книга 2-ї дільниці про шлюб || 1916 р. || 152 |- | 160 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1916 р. || 578 |- | 161 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1917 р. || 481 |- | 162 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб. Ч. 1 2-ї дільниці про шлюб || січень — 15 серпня 1917 р., 1917 р. || 470 |- | 163 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб. Ч. 2 || 17 серпня — грудень 1917 р. || 225 |- | 164 || Метрична книга 1-ї дільниці про смерть. Ч. 1 || січень — 28 червня 1917 р. || 170 |- | 165 || Метрична книга 1-ї дільниці про смерть. Ч. 3 || грудень 1917 р. || 32 |- | 166 || Метрична книга 1-ї та 2-ї дільниць про народження || 1918 р. || 556 |- | 167 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб. Ч. 1 || січень — 14 червня 1918 р. || 145 |- | 168 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб. Ч. 2 || 14 червня — 13 жовтня 1918 р. || 142 |- | 169 || Метрична книга 2-ї дільниці про шлюб || 1918 р. — червень 1920 р. || 516 |- | 170 || Метрична книга 1-ї дільниці про розлучення || 1918 р. || 38 |- | 171 || Метрична книга 1-ї дільниці про смерть || січень — 19 липня 1918 р. || 155 |- | 172 || Метрична книга 2-ї дільниці про смерть || 1918 р. — 13 січня 1920 р. || 471 |- | 173 || Метрична книга 1-ї дільниці про народження || 1919 р. — 15 червня 1920 р. || 319 |- | 174 || Метрична книга 2-ї дільниці про народження || 1919 р. — 13 червня 1920 р. || 174 |- | 175 || Метрична книга 1-ї дільниці про шлюб || 1919 р. || 373 |- | 176 || Метрична книга 1-ї дільниці про смерть || 1919 р. || 332 |- | 177 || Алфавітна книга 1-ї та 2-ї дільниць про шлюб та розлучення || 1863–1910 рр. || 166 |- | 178 || Алфавітна книга про смерть || 1863–1882 рр. || 98 |- | 179 || Алфавітна книга про народження || 1876–1882 рр. || 115 |- | 180 || Алфавітна книга про смерть || 1893–1904 рр. || 81 |- | 181 || Алфавітна книга 1-ї дільниці про шлюб 2-ї дільниць про шлюб || 1911–1918 рр., 1911–1917 рр. || 137 |- | 182 || Алфавітна книга 1-ї та 2-ї дільниць про смерть || 1911–1917 рр. || 97 |- | 183 || Недіючий опис, складений у 1954 р. || || 29 |} == Київ == '''Метричні книги та алфавітні показчики євреїв м. Києва''' ''(у дужках — нова нумерація архівних справ)'' {| class="wikitable" style="text-align: center;" |- ! rowspan=2 | Рік !! colspan=4 | Метричні книги !! colspan=4 | Алфавітні показчики |- ! Народження !! Шлюб !! Розлучення !! Смерть !! Народження !! Шлюб !! Розлучення !! Смерть |- | 1863 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 132. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1863 г.pdf|Спр. 132]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0001/ Спр. 1])'' || — || — || — || rowspan=13 | — || rowspan=48 colspan=2 | [[c:File:1863-1910гг. Алфавитная книга Киевской синагоги о браке и разводах.pdf|Спр. 534]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0177/ Спр. 177])'' || rowspan=20 | [[c:File:1863-1882 годы. Алфавитная книга синагоги Киева о смерти.pdf|Спр. 535]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0178/ Спр. 178])'' |- | 1864 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 148. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1864 г.pdf|Спр. 148]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0002/ Спр. 2])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 149 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1864 г.pdf|Спр. 149]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0003/ Спр. 3])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 150 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1864 г.pdf|Спр. 150]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0004/ Спр. 4])'' || — |- | 1865 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 170. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1865 г.pdf|Спр. 170]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0005/ Спр. 5])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 171 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1865 г.pdf|Спр. 171]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 172 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1865 г.pdf|Спр. 172]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0006/ Спр. 6])'' || — || — |- | 1866 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 177. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1866 г.pdf|Спр. 177]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0007/ Спр. 7])'' || —<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0008/ Спр. 8])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 189 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1866 г.pdf|Спр. 189]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0009/ Спр. 9])'' || — |- | 1867 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 201. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1867 г.pdf|Спр. 201]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0010/ Спр. 10])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 202 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1867г.pdf|Спр. 202]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0011/ Спр. 11])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 206 Метрическая книга синагоги г. Киева об умерших. 1867г.pdf|Спр. 206]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0012/ Спр. 12])'' |- | 1868 || <small>Спр. 218</small><br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 222. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1868 г.pdf|Спр. 222]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0013/ Спр. 13])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 216 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1868 г.pdf|Спр. 216]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0014/ Спр. 14])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 223 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1868 г.pdf|Спр. 223]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0015/ Спр. 15])'' || — |- | 1869 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 242. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1869 г.pdf|Спр. 242]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0016/ Спр. 16])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 243 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1869 г.pdf|Спр. 243]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0017/ Спр. 17])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 244 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1869 г.pdf|Спр. 244]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0018/ Спр. 18])'' || — |- | 1870 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 263. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1870 г.pdf|Спр. 263]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0019/ Спр. 19])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 264 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1870 г.pdf|Спр. 264]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0020/ Спр. 20])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 265 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1870 г.pdf|Спр. 265]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0021/ Спр. 21])'' || — |- | 1871 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 291 Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1871 г. 174 л.pdf|Спр. 291]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0022/ Спр. 22])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 292. Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1871 г. 30 л.pdf|Спр. 292]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0023/ Спр. 23])'' || — |- | 1872 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 320 Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1872 г. 216 л.pdf|Спр. 320]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0024/ Спр. 24])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 321. Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1872 г.pdf|Спр. 321]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0025/ Спр. 25])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 322 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1872 г. 4 л. часть дела; продолжение - дело 307.pdf|Спр. 322]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 307 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1872 г. 36 л. конец; начало см. дело 322.pdf|Спр. 307]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0026/ Спр. 26])'' || — |- | 1873 || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 346. Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1873 г.pdf|Спр. 346]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 347. Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1873 г. 14 л.pdf|Спр. 347]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0027/ Спр. 27])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 348 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1873 г. 2 л.pdf|Спр. 348]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0028/ Спр. 28])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 349 Метрическая книга синагоги г. Киева об умерших. 1873 г. 43 л.pdf|Спр. 349]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0029/ Спр. 29])'' |- | 1874 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 361 Метрическая книга синагоги г. Киева. Рождение. 1874 г.pdf|Спр. 361]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0030/ Спр. 30])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 370 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1874 г.pdf|Спр. 370]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0031/ Спр. 31])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 371 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1874 г.pdf|Спр. 371]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0032/ Спр. 32])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 372 Метрическая книга синагоги г. Киева об умерших. 1874 г.pdf|Спр. 372]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0033/ Спр. 33])'' |- | 1875 || <small>Спр. 388</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0034/ Спр. 34])'' || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 389 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетаниях за 1875г.pdf|Спр. 389]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0035/ Спр. 35])'' || <small>Спр. 390</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0036/ Спр. 36])'' || rowspan=2 | <small>Спр. 391</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0037/ Спр. 37])'' |- | 1876 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 392 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1876г.pdf|Спр. 392]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0038/ Спр. 38])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 393 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1876г.pdf|Спр. 393]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0039/ Спр. 39])'' || rowspan=7 | [[c:File:1876-1882 годы. Алфавитная книга синагоги Киева о рождении.pdf|Спр. 536]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0179/ Спр. 179])'' |- | 1877 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 394 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1877г.pdf|Спр. 394]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0040/ Спр. 40])'' || rowspan=2 | <small>Спр. 395</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0041/ Спр. 41])'' || rowspan=2 | <small>Спр. 390</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0036/ Спр. 36])'' || rowspan=2 | <small>Спр. 396</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0042/ Спр. 42])'' |- | 1878 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 397 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1878г.pdf|Спр. 397]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0043/ Спр. 43])'' <!-->|| —<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0035/ Спр. 35])''<--> |- | 1879 || <small>Спр. 398</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0044/ Спр. 44])'' || rowspan=2 | <!--><small>Спр. 395</small><br><-->[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 399 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1879-1880гг.pdf|Спр. 399]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0045/ Спр. 45])'' || — || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 400 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1879-1880гг.pdf|Спр. 400]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0046/ Спр. 46])'' |- | 1880 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 401. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1880г.pdf|Спр. 401]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0047/ Спр. 47])'' <!-->|| [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 399 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1879-1880гг.pdf|Спр. 399]]<--> || <small>Спр. 402</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0048/ Спр. 48])'' |- | 1881 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 403. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1881г.pdf|Спр. 403]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0049/ Спр. 49])'' || rowspan=3 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 404 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1881-1883гг.pdf|Спр. 404]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0050/ Спр. 50])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 405 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1881г.pdf|Спр. 405]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0051/ Спр. 51])'' |- | 1882 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 406 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1882г.pdf|Спр. 406]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0052/ Спр. 52])'' || <small>Спр. 451</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0053/ Спр. 53])'' || <small>Спр. 407</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0054/ Спр. 54])'' |- | 1883 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 408 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1883г.pdf|Спр. 408]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0055/ Спр. 55])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 409 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1883г.pdf|Спр. 409]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0056/ Спр. 56])'' || rowspan=38 | — || rowspan=10 | — |- | 1884 || <small>Спр. 410</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0057/ Спр. 57])'' || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 411 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1884-1885гг.pdf|Спр. 411]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0058/ Спр. 58])'' || — || — |- | 1885 || <small>Спр. 412</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0059/ Спр. 59])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 413 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1885-1886гг.pdf|Спр. 413]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0060/ Спр. 60])'' || — |- | 1886 || <small>Спр. 414</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0061/ Спр. 61])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 413 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1885-1886гг.pdf|Спр. 413]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 415 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1886-1909гг.pdf|Спр. 415]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0062/ Спр. 62])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 416 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1886г.pdf|Спр. 416]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0063/ Спр. 63])'' |- | 1887 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 417. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1887г.pdf|Спр. 417]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0064/ Спр. 64])'' || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 418а Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1887г.pdf|Спр. 418a]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 418. Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1887-1888гг.pdf|Спр. 418]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0065/ Спр. 65])'' || —<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0066/ Спр. 66])'' || <small>Спр. 419</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0067/ Спр. 67])'' |- | 1888 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 420. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1888г.pdf|Спр. 420]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0068/ Спр. 68])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 415 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1886-1909гг.pdf|Спр. 415]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 421 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1888г.pdf|Спр. 421]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0069/ Спр. 69])'' || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 422 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1888-1889гг.pdf|Спр. 422]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0070/ Спр. 70])'' |- | 1889 || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 423. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1889-1890гг.pdf|Спр. 423]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0071/ Спр. 71])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 424 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1889г.pdf|Спр. 424]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0072/ Спр. 72])'' || — |- | 1890 || rowspan=3 |[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 425 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1890-1892гг.pdf|Спр. 425]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0073/ Спр. 73])'' || <small>Спр. 426</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0074/ Спр. 74])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 427 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1890г.pdf|Спр. 427]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0075/ Спр. 75])'' |- | 1891 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 428. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1891г.pdf|Спр. 428]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0076/ Спр. 76])'' || — || <small>Спр. 428а</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0077/ Спр. 77])'' |- | 1892 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 429. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1892г.pdf|Спр. 429]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0078/ Спр. 78])'' || — || <small>Спр. 430</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0079/ Спр. 79])'' |- | 1893 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 431. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1893г.pdf|Спр. 431]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0080/ Спр. 80])'' || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 432 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1893-1894 гг.pdf|Спр. 432]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0081/ Спр. 81])'' || — || <small>Спр. 433</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0082/ Спр. 82])'' || rowspan=12 | [[c:File:1893-1904 годы. Алфавитная книга синагоги о смерти.pdf|Спр. 537]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0180/ Спр. 180])'' |- | 1894 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 434. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1894г.pdf|Спр. 434]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0083/ Спр. 83])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 435 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1894г.pdf|Спр. 435]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0084/ Спр. 84])'' |- | 1895 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 436. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1895г.pdf|Спр. 436]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0085/ Спр. 85])'' || — || — || <small>Спр. 437</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0086/ Спр. 86])'' |- | 1896 || —<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0087/ Спр. 87])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 438 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1896г.pdf|Спр. 438]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0088/ Спр. 88])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 439. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1896 и 1897г.pdf|Спр. 439]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0089/ Спр. 89])'' |- | 1897 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 440. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1897г.pdf|Спр. 440]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0090/ Спр. 90])'' || — || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 439. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1896 и 1897г.pdf|Спр. 439]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 441 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1897г.pdf|Спр. 441]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0091/ Спр. 91])'' |- | 1898 || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 442. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1898-1899гг.pdf|Спр. 442]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0092/ Спр. 92])'' || rowspan=2 | [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 443 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1898-1899гг.pdf|Спр. 443]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0093/ Спр. 93])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 444 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1898г.pdf|Спр. 444]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0094/ Спр. 94])'' |- | 1899 || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 445 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1899г.pdf|Спр. 445]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0090/ Спр. 95])'' |- | 1900 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 454. Метрическая книга синагоги рождении за 1900г.pdf|Спр. 454]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0096/ Спр. 96])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 455 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании. 1900г.pdf|Спр. 455]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0097/ Спр. 97])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 456 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводах. 1900г.pdf|Спр. 456]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0098/ Спр. 98])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 457 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1900г.pdf|Спр. 457]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0099/ Спр. 99])'' |- | 1901 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 459. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. март-апрель, июль-декабрь 1901г.pdf|Спр. 459]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0100/ Спр. 100])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 460 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1901г.pdf|Спр. 460]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0101/ Спр. 101])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 461 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводах. 1901г.pdf|Спр. 461]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0102/ Спр. 102])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 458 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1901г.pdf|Спр. 458]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0103/ Спр. 103])'' |- | 1902 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 462. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1902г.pdf|Спр. 462]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0104/ Спр. 104])''<br><small>Спр. 463</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0105/ Спр. 105])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 464 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1902г.pdf|Спр. 464]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0106/ Спр. 106])'' || <small>Спр. 466</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0107/ Спр. 107])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 465 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1902г.pdf|Спр. 465]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0108/ Спр. 108])'' |- | 1903 || <small>Спр. 467</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0109/ Спр. 109])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 468 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1903г.pdf|Спр. 468]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0110/ Спр. 110])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 469 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1903г.pdf|Спр. 469]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0111/ Спр. 111])'' |- | 1904 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 470. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1904г.pdf|Спр. 470]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0112/ Спр. 112])'' || <small>Спр. 471</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0113/ Спр. 113])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 472 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1904г.pdf|Спр. 472]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0114/ Спр. 114])'' |- | 1905 || <small>Спр. 473</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0115/ Спр. 115])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 474 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1905г.pdf|Спр. 474]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0116/ Спр. 116])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 475 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1905г.pdf|Спр. 475]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0117/ Спр. 117])'' || rowspan = 6 | — |- | 1906 || <small>Спр. 476</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0118/ Спр. 118])'' || — || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 477 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1906г.pdf|Спр. 477]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0119/ Спр. 119])'' |- | 1907 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 478. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1907г.pdf|Спр. 478]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0120/ Спр. 120])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 479 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1907г. ч. 1.pdf|Спр. 479]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0121/ Спр. 121])''<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 480 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1907г. ч. 2.pdf|Спр. 480]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0122/ Спр. 122])'' || — || <small>Спр. 481</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0123/ Спр. 123])'' |- | 1908 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 482 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1908г.pdf|Спр. 482]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0124/ Спр. 124])'' || <small>Спр. 483</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0125/ Спр. 125])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 415 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1886-1909гг.pdf|Спр. 415]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 484 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1908г.pdf|Спр. 484]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0126/ Спр. 126])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 485 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1908г.pdf|Спр. 485]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0127/ Спр. 127])'' |- | 1909 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 486 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1909г.pdf|Спр. 486]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0128/ Спр. 128])''<br><small>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0128/#lg=1&slide=643 Спр. 128 - Часть 1])''</small><br><small>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0128/#lg=1&slide=643 Спр. 128 - Часть 2])''</small> || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 487 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1909г.pdf|Спр. 487]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0129/ Спр. 129])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 415 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1886-1909гг.pdf|Спр. 415]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0130/ Спр. 130])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 488 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1909г.pdf|Спр. 488]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0131/ Спр. 131])'' |- | 1910 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 489. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1910г.pdf|Спр. 489]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0132/ Спр. 132])'' || <small>Спр. 490</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0133/ Спр. 133])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 446 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1910г.pdf|Спр. 446]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0134/ Спр. 134])''<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 491 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1910г.pdf|Спр. 491]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0135/ Спр. 135])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 492 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1910г.pdf|Спр. 492]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0136/ Спр. 136])''<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 493 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1910г.pdf|Спр. 493]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0137/ Спр. 137])'' |- | 1911 || <small>Спр. 494</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0138/ Спр. 138])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 495 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1911г.pdf|Спр. 495]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0139/ Спр. 139])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 415 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1886-1909гг.pdf|Спр. 415]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 496 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1911г.pdf|Спр. 496]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0140/ Спр. 140])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 497 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1911г.pdf|Спр. 497]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0141/ Спр. 141])'' || rowspan=8 | [[c:File:1911-1918 годы. Алфавитная книга синагоги Киева о браке.pdf|Спр. 539]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0181/ Спр. 181])'' || rowspan=8 | — || rowspan = 7 | [[c:File:1911-1917 годы. Алфавитная книга синагоги о смерти.pdf|Спр. 538]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0182/ Спр. 182])'' |- | 1912 || <small>Спр. 498</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0142/ Спр. 142])'' || <small>Спр. 499</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0143/ Спр. 143])'' || — || <small>Спр. 500</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0144/ Спр. 144])'' |- | 1913 || <small>Спр. 501</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0145/ Спр. 145])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 502 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1913г.pdf|Спр. 502]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0146/ Спр. 146])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 503 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1913г.pdf|Спр. 503]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0147/ Спр. 147])'' || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 504 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1913г.pdf|Спр. 504]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0148/ Спр. 148])'' |- | 1914 || <small>Спр. 505</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0149/ Спр. 149])'' || <small>Спр. 506</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0150/ Спр. 150])''<br><small>Спр. 507</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0151/ Спр. 151])'' || <small>Спр. 508</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0152/ Спр. 152])'' || <small>Спр. 509</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0153/ Спр. 153])'' |- | 1915 || <small>Спр. 510</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0154/ Спр. 154])'' || <small>Спр. 511</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0155/ Спр. 155])''<br><small>Спр. 512</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0156/ Спр. 156])'' || — || <small>Спр. 513</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0157/ Спр. 157])'' |- | 1916 || <small>Спр. 514</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0158/ Спр. 158])'' || <small>Спр. 515</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0159/ Спр. 159])'' || — || <small>Спр. 516</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0160/ Спр. 160])'' |- | 1917 || <small>Спр. 517</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0161/ Спр. 161])'' || <small>Спр. 518</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0162/ Спр. 162])''<br><small>Спр. 519</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0163/ Спр. 163])'' || — || <small>Спр. 520</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0164/ Спр. 164])''<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 521. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. декабрь 1917г.pdf|Спр. 521]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0165/ Спр. 165])'' |- | 1918 || <small>Спр. 522</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0166/ Спр. 166])'' || <small>Спр. 523</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0167/ Спр. 167])''<br><small>Спр. 524</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0168/ Спр. 168])''<br><small>Спр. 525</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0169/ Спр. 169])'' || <small>Спр. 526</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0170/ Спр. 170])'' || <small>Спр. 528</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0171/ Спр. 171])''<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 529. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1918г.-14.01.1920г.pdf|Спр. 529]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0172/ Спр. 172])'' || rowspan=3 | — |- | 1919 || rowspan=2 | <small>Спр. 530</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0173/ Спр. 173])''<br><small>Спр. 531</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0174/ Спр. 174])'' || <small>Спр. 525</small><br><small>Спр. 532</small><br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0175/ Спр. 175])'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 529. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1918г.-14.01.1920г.pdf|Спр. 529]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 533. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1919г.pdf|Спр. 533]]<br>''([https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/0176/ Спр. 176])'' || rowspan=2 colspan = 2 | — |- | 1920 || <small>Спр. 525</small><br>''(—)'' || — || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 529. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1918г.-14.01.1920г.pdf|Спр. 529]]<br>''(—)'' |} {| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size:100%; width:100%;" |- ! У текстовому вигляді |- | '''Київ. Метричні книги''' * Спр. 132. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 132. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1863 г.pdf|1863 рік. Народження.]] * Спр. 148. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 148. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1864 г.pdf|1864 рік. Народження.]] * Спр. 149. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 149 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1864 г.pdf|1864 рік. Шлюб.]] * Спр. 150. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 150 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1864 г.pdf|1864 рік. Розлучення.]] * Спр. 170. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 170. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1865 г.pdf|1865 рік. Народження.]] * Спр. 171. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 171 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1865 г.pdf|1865 рік. Шлюб. Ч. 1.]] * Спр. 172. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 172 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1865 г.pdf|1865 рік. Шлюб. Ч. 2.]] * Спр. 177. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 177. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1866 г.pdf|1866 рік. Народження.]] * Спр. 189. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 189 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1866 г.pdf|1866 рік. Розлучення.]] * Спр. 201. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 201. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1867 г.pdf|1867 рік. Народження.]] * Спр. 202. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 202 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1867г.pdf|1867 рік. Розлучення.]] * Спр. 206. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 206 Метрическая книга синагоги г. Киева об умерших. 1867г.pdf|1867 рік. Смерть.]] * Спр. 216. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 216 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1868 г.pdf|1868 рік. Шлюб.]] * Спр. 218. 1868 рік. Народження. * Спр. 222. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 222. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1868 г.pdf|1868 рік. Народження.]] * Спр. 223. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 223 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1868 г.pdf|1868 рік. Розлучення.]] * Спр. 242. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 242. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1869 г.pdf|1869 рік. Народження.]] * Спр. 243. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 243 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1869 г.pdf|1869 рік. Шлюб.]] * Спр. 244. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 244 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1869 г.pdf|1869 рік. Розлучення.]] * Спр. 263. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 263. Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1870 г.pdf|1870 рік. Народження.]] * Спр. 264. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 264 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1870 г.pdf|1870 рік. Шлюб.]] * Спр. 265. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 265 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1870 г.pdf|1870 рік. Розлучення.]] * Спр. 291. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 291 Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1871 г. 174 л.pdf|1871 рік. Народження.]] * Спр. 292. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 292. Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1871 г. 30 л.pdf|1871 рік. Розлучення.]] * Спр. 307. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 307 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1872 г. 36 л. конец; начало см. дело 322.pdf|1872 рік. Розлучення. Кінець; початок см. справу 322.]] * Спр. 320. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 320 Метрическая книга синагоги г. Киева о родившихся. 1872 г. 216 л.pdf|1872 рік. Народження.]] * Спр. 321. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 321. Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1872 г.pdf|1872 рік. Шлюб.]] * Спр. 322. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 322 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1872 г. 4 л. часть дела; продолжение - дело 307.pdf|1872 рік. Розлучення.]] * Спр. 346. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 346. Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1873 г.pdf|1873 рік. Шлюб. Ч. 1.]] * Спр. 347. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 347. Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1873 г. 14 л.pdf|1873 рік. Шлюб. Ч. 2.]] * Спр. 348. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 348 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака. 1873 г. 2 л.pdf|1873 рік. Розлучення.]] * Спр. 349. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 349 Метрическая книга синагоги г. Киева об умерших. 1873 г. 43 л.pdf|1873 рік. Смерть.]] * Спр. 361. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 361 Метрическая книга синагоги г. Киева. Рождение. 1874 г.pdf|1874 рік. Народження.]] * Спр. 370. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 370 Метрическая книга синагоги г. Киева о вступивших в брак. 1874 г.pdf|1874 рік. Шлюб.]] * Спр. 371. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 371 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1874 г.pdf|1874 рік. Розлучення.]] * Спр. 372. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 372 Метрическая книга синагоги г. Киева об умерших. 1874 г.pdf|1874 рік. Смерть.]] * Спр. 388. 1875 рік. Народження. * Спр. 389. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 389 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетаниях за 1875г.pdf|1875–1876 роки. Шлюб.]] * Спр. 390. 1875, 1877 рік. Розлучення. * Спр. 391. 1875–1876 роки. Смерть. * Спр. 392. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 392 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1876г.pdf|1876 рік. Народження.]] * Спр. 393. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 393 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1876г.pdf|1876 рік. Розлучення.]] * Спр. 394. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 394 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1877г.pdf|1877 рік. Народження.]] * Спр. 395. 1877–1879 роки. Шлюб. * Спр. 396. 1877–1878 роки. Смерть. * Спр. 397. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 397 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1878г.pdf|1878 рік. Народження.]] * Спр. 398. 1879 рік. Народження. * Спр. 399. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 399 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1879-1880гг.pdf|1879–1880 роки. Шлюб.]] * Спр. 400. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 400 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1879-1880гг.pdf|1879–1880 роки. Смерть.]] * Спр. 401. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 401. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1880г.pdf|1880 рік. Народження.]] * Спр. 402. 1880 роки. Розлучення. * Спр. 403. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 403. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1881г.pdf|1881 рік. Народження.]] * Спр. 404. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 404 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1881-1883гг.pdf|1881–1883 роки. Шлюб.]] * Спр. 405. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 405 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1881г.pdf|1881 рік. Смерть.]] * Спр. 406. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 406 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1882г.pdf|1882 рік. Народження.]] * Спр. 407. 1882 рік. Смерть. * Спр. 408. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 408 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1883г.pdf|1883 рік. Народження.]] * Спр. 409. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 409 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1883г.pdf|1883 рік. Смерть.]] * Спр. 410. 1884 рік. Народження. * Спр. 411. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 411 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1884-1885гг.pdf|1884–1885 роки. Шлюб.]] * Спр. 412. 1885 рік. Народження. * Спр. 413. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 413 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1885-1886гг.pdf|1885–1886 роки. Розлучення.]] * Спр. 414. 1886 рік. Народження. * Спр. 415. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 415 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1886-1909гг.pdf|1886, 1888, 1908, 1909 та 1911 роки. Розлучення.]] * Спр. 416. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 416 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1886г.pdf|1886 рік. Смерть.]] * Спр. 417. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 417. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1887г.pdf|1887 рік. Народження.]] * Спр. 418. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 418. Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1887-1888гг.pdf|1887–1888 роки. Шлюб.]] * Спр. 418а. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 418а Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1887г.pdf|1887 рік. Шлюб.]] * Спр. 419. 1887 рік. Смерть. * Спр. 420. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 420. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1888г.pdf|1888 рік. Народження.]] * Спр. 421. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 421 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1888г.pdf|1888 рік. Розлучення.]] * Спр. 422. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 422 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1888-1889гг.pdf|1888–1889 роки. Смерть.]] * Спр. 423. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 423. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1889-1890гг.pdf|1889–1890 роки. Народження.]] * Спр. 424. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 424 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1889г.pdf|1889 рік. Шлюб.]] * Спр. 425. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 425 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1890-1892гг.pdf|1890–1892 роки. Шлюб.]] * Спр. 426. 1890 рік. Розлучення. * Спр. 427. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 427 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1890г.pdf|1890 рік. Смерть.]] * Спр. 428. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 428. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1891г.pdf|1891 рік. Народження.]] * Спр. 428а. 1891 рік. Смерть. * Спр. 429. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 429. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1892г.pdf|1892 рік. Народження.]] * Спр. 430. 1892 рік. Смерть. * Спр. 431. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 431. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1893г.pdf|1893 рік. Народження.]] * Спр. 432. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 432 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1893г.pdf|1893 рік. Шлюб.]] * Спр. 433. 1893 рік. Смерть. * Спр. 434. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 434. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1894г.pdf|1894 рік. Народження.]] * Спр. 435. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 435 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1894г.pdf|1894 рік. Смерть.]] * Спр. 436. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 436. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1895г.pdf|1895 рік. Народження.]] * Спр. 437. 1895 рік. Смерть. * Спр. 438. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 438 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1896г.pdf|1896 рік. Розлучення.]] * Спр. 439. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 439. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1896 и 1897г.pdf|1896–1897 роки. Смерть.]] * Спр. 440. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 440. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1897г.pdf|1897 рік. Народження.]] * Спр. 441. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 441 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1897г.pdf|1897 рік. Смерть.]] * Спр. 442. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 442. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1898-1899гг.pdf|1898–1899 роки. Народження.]] * Спр. 443. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 443 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании за 1898-1899гг.pdf|1898–1899 роки. Шлюб.]] * Спр. 444. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 444 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1898г.pdf|1898 рік. Смерть.]] * Спр. 445. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 445 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти за 1899г.pdf|1899 рік. Смерть.]] * Спр. 446. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 446 Метрическая книга синагоги г. Киева о расторжении брака за 1910г.pdf|1910 рік. Розлучення.]] * Спр. 451. 1882 рік. Розлучення. * Спр. 454. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 454. Метрическая книга синагоги рождении за 1900г.pdf|1900 рік. Народження.]] * Спр. 455. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 455 Метрическая книга синагоги г. Киева о бракосочетании. 1900г.pdf|1900 рік. Шлюб.]] * Спр. 456. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 456 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводах. 1900г.pdf|1900 рік. Розлучення.]] * Спр. 457. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 457 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1900г.pdf|1900 рік. Смерть.]] * Спр. 458. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 458 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1901г.pdf|1901 рік. Смерть.]] * Спр. 459. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 459. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. март-апрель, июль-декабрь 1901г.pdf|1901 рік (березень, квітень, липень-грудень). Народження.]] * Спр. 460. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 460 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1901г.pdf|1901 рік. Шлюб.]] * Спр. 461. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 461 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводах. 1901г.pdf|1901 рік. Розлучення.]] * Спр. 462. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 462. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1902г.pdf|1902 рік (січень-червень). Народження.]] * Спр. 463. 1902 рік. Народження. * Спр. 464. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 464 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1902г.pdf|1902 рік. Шлюб.]] * Спр. 465. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 465 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1902г.pdf|1902 рік. Смерть.]] * Спр. 466. 1902 рік. Розлучення. * Спр. 467. 1903 рік. Народження * Спр. 468. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 468 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1903г.pdf|1903 рік. Шлюб.]] * Спр. 469. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 469 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1903г.pdf|1903 рік. Смерть.]] * Спр. 470. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 470. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1904г.pdf|1904 рік. Народження.]] * Спр. 471. 1904 рік. Шлюб. * Спр. 472. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 472 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1904г.pdf|1904 рік. Смерть.]] * Спр. 473. 1905 рік. Народження. * Спр. 474. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 474 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1905г.pdf|1905 рік. Шлюб.]] * Спр. 475. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 475 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1905г.pdf|1905 рік. Смерть.]] * Спр. 476. 1906 рік. Народження. * Спр. 477. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 477 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1906г.pdf|1906 рік. Смерть.]] * Спр. 478. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 478. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1907г.pdf|1907 рік. Народження.]] * Спр. 479. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 479 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1907г. ч. 1.pdf|1907 рік. Шлюб. Ч. 1.]] * Спр. 480. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 480 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1907г. ч. 2.pdf|1907 рік. Шлюб. Ч. 2.]] * Спр. 481. 1907 рік. Смерть. * Спр. 482. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 482 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1908г.pdf|1908 рік. Народження.]] * Спр. 483. 1908 рік. Шлюб. * Спр. 484. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 484 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1908г.pdf|1908 рік. Розлучення.]] * Спр. 485. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 485 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1908г.pdf|1908 рік. Смерть.]] * Спр. 486. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 486 Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1909г.pdf|1909 рік. Народження.]] * Спр. 487. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 487 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1909г.pdf|1909 рік. Шлюб.]] * Спр. 488. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 488 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1909г.pdf|1909 рік. Смерть.]] * Спр. 489. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 489. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении. 1910г.pdf|1910 рік. Народження.]] * Спр. 490. 1910 рік. Шлюб. * Спр. 491. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 491 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1910г.pdf|1910 рік. Розлучення.]] * Спр. 492. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 492 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1910г.pdf|1910 рік. Смерть.]] * Спр. 493. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 493 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1910г.pdf|1910 рік. Смерть.]] * Спр. 494. 1911 рік. Народження. * Спр. 495. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 495 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1911г.pdf|1911 рік. Шлюб.]] * Спр. 496. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 496 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1911г.pdf|1911 рік. Розлучення.]] * Спр. 497. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 497 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1911г.pdf|1911 рік. Смерть.]] * Спр. 498. 1912 рік. Народження. * Спр. 499. 1912 рік. Шлюб. * Спр. 500. 1912 рік. Смерть. * Спр. 501. 1913 рік. Народження. * Спр. 502. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 502 Метрическая книга синагоги г. Киева о браке. 1913г.pdf|1913 рік. Шлюб.]] * Спр. 503. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 503 Метрическая книга синагоги г. Киева о разводе. 1913г.pdf|1913 рік. Розлучення.]] * Спр. 504. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 504 Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1913г.pdf|1913 рік. Смерть.]] * Спр. 505. 1914 рік. Народження. * Спр. 506. 1914 рік. Шлюб. * Спр. 507. 1914 рік. Шлюб. * Спр. 508. 1914 рік. Розлучення. * Спр. 509. 1914 рік. Смерть. * Спр. 510. 1915 рік. Народження. * Спр. 511. 1915 рік. Шлюб. * Спр. 512. 1915 рік. Шлюб. * Спр. 513. 1915 рік. Смерть. * Спр. 514. 1916 рік. Народження. * Спр. 515. 1916 рік. Шлюб. * Спр. 516. 1916 рік. Смерть. * Спр. 517. 1917 рік. Народження. * Спр. 518. 1917 рік. Шлюб. * Спр. 519. 1917 рік. Шлюб. * Спр. 520. 1917 рік (січень — травень). Смерть. * Спр. 521. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 521. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. декабрь 1917г.pdf|1917 рік (грудень). Смерть.]] * Спр. 522. 1918 рік. Народження. * Спр. 523. 1918 рік (січень — червень). Шлюб. * Спр. 524. 1918 рік (червень — грудень). Шлюб. * Спр. 525. 1918 — травень 1920 року. Шлюб. * Спр. 526. 1918 рік (січень — червень). Розлучення. * Спр. 527. 1918 рік (червень — грудень). Розлучення. * Спр. 528. 1918 рік (січень — липень). Смерть * Спр. 529. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 529. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1918г.-14.01.1920г.pdf|1918 — січень 1920 року. Смерть.]] * Спр. 530. 1919 — червень 1920 року. Народження. * Спр. 531. 1919 — червень 1920 року. Народження. * Спр. 532. 1919 рік. Шлюб. * Спр. 533. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 533. Метрическая книга синагоги г. Киева о смерти. 1919г.pdf|1919 рік. Смерть.]] '''Київ. Алфавітні покажчики''' * Спр. 534. [[c:File:1863-1910гг. Алфавитная книга Киевской синагоги о браке и разводах.pdf|1863–1910 роки. Алфавіт. Шлюб та розлучення.]] * Спр. 535. [[c:File:1863-1882 годы. Алфавитная книга синагоги Киева о смерти.pdf|1863–1882 роки. Алфавіт. Смерть.]] * Спр. 536. [[c:File:1876-1882 годы. Алфавитная книга синагоги Киева о рождении.pdf|1876–1882 роки. Алфавіт. Народження.]] * Спр. 537. [[c:File:1893-1904 годы. Алфавитная книга синагоги о смерти.pdf|1893–1904 роки. Алфавіт. Смерть.]] * Спр. 538. [[c:File:1911-1917 годы. Алфавитная книга синагоги о смерти.pdf|1911–1917 роки. Алфавіт. Смерть.]] * Спр. 539. [[c:File:1911-1918 годы. Алфавитная книга синагоги Киева о браке.pdf|1911–1918 роки. Алфавіт. Шлюб.]] |} == Бишів == '''Метричні книги євреїв м. Бишів Київського повіту''' * Спр. 1. [[c:File:ДАКО 1164-1-1. 1856 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Народження.pdf|1856 рік. Народження.]] * Спр. 3. [[c:File:ДАКО 1164-1-3. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Народження.pdf|1854 рік. Народження.]] * Спр. 4. [[c:File:ДАКО 1164-1-4. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Шлюб.pdf|1854 рік. Шлюб.]] * Спр. 5. [[c:File:ДАКО 1164-1-5. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Розлучення.pdf|1854 рік. Розлучення.]] * Спр. 6. [[c:File:ДАКО 1164-1-6. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Смерть.pdf|1854 рік. Смерть.]] * Спр. 17. [[c:File:ДАКО 1164-1-17. 1855 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Народження.pdf|1855 рік. Народження.]] * Спр. 18. [[c:File:ДАКО 1164-1-18. 1855 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Шлюб.pdf|1855 рік. Шлюб.]] * Спр. 19. [[c:File:ДАКО 1164-1-19. 1855 рік. Метрична книга євреїв містечка Бишів Київського повіту. Смерть.pdf|1855 рік. Смерть.]] == [[:w:uk:Гнатівка (Києво-Святошинський район)|Гнатівка (Ігнатівка)]] == '''Метричні книги євреїв м. Гнатівка Київського повіту''' {| class="wikitable" style="text-align: center;" |- ! Рік !! Народження !! Шлюб !! Розлучення !! Смерть |- | 1854 || <small>[[c:File:ДАКО 1164-1-7. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Народження.pdf|Спр. 7]]</small> || — || <small>[[c:File:ДАКО 1164-1-8. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Шлюб.pdf|Спр. 8]]</small> || <small>[[c:File:ДАКО 1164-1-9. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Смерть.pdf|Спр. 9]]</small> |- | 1855 || <small>[[c:File:ДАКО 1164-1-21. 1855 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Народження.pdf|Спр. 21]]</small> || — || <small>Спр. 22</small> || <small>Спр. 23</small> |- | 1856 || <small>Спр. 34</small> || — || <small>Спр. 35</small> || <small>Спр. 36</small> |- | 1857 || <small>Спр. 50</small> || — || <small>Спр. 51</small> || <small>Спр. 52</small> |- | 1858 || <small>Спр. 62</small> || — || <small>Спр. 63</small> || — |- | 1859 || <small>Спр. 74</small> || — || <small>Спр. 75</small> || <small>Спр. 76</small> |- | 1860 || <small>Спр. 87</small><br><small>Спр. 88</small> || — || <small>Спр. 89</small><br><small>Спр. 90</small> || <small>Спр. 91</small><br><small>Спр. 92</small> |- | 1861 || <small>Спр. 102</small> || — || <small>Спр. 103</small><br><small>Спр. 104</small> || <small>Спр. 105</small><br><small>Спр. 106</small> |- | 1862 || — || — || — || — |- | 1863 || <small>Спр. 128</small> || — || <small>Спр. 129</small> || <small>Спр. 130</small><br><small>Спр. 131</small> |- | 1864 || <small>Спр. 145</small> || — || <small>Спр. 146</small> || <small>Спр. 147</small> |- | 1865 || <small>Спр. 165</small><br><small>Спр. 166</small> || — || <small>Спр. 167</small> || <small>Спр. 168</small><br><small>Спр. 169</small> |- | 1866 || — || — || <small>Спр. 184</small><br><small>Спр. 185</small> || <small>Спр. 186</small><br><small>Спр. 187</small> |- | 1867 || <small>Спр. 199</small><br><small>Спр. 200</small> || — || <small>Спр. 203</small> || <small>Спр. 204</small><br><small>Спр. 205</small> |- | 1868 || [[c:File:ЦДІАК 1164-1-218. 1868 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка. Народження.pdf|Спр. 218]] || — || <small>Спр. 219</small> || <small>Спр. 220</small><br><small>Спр. 221</small> |- | 1869 || <small>Спр. 237</small> || — || <small>Спр. 238</small> || <small>Спр. 239</small><br><small>Спр. 240</small> |- | 1870 || <small>Спр. 259</small> || — || <small>Спр. 260</small> || <small>Спр. 261</small> |- | 1871 || <small>Спр. 284</small><br><small>Спр. 285</small> || — || <small>Спр. 286</small> || <small>Спр. 287</small> |- | 1872 || <small>Спр. 312</small><br><small>Спр. 313</small> || — || <small>Спр. 314</small><br><small>Спр. 315</small> || <small>Спр. 316</small><br><small>Спр. 317</small><br><small>Спр. 318</small> |- | 1873 || <small>Спр. 341</small><br><small>Спр. 342</small> || <small>Спр. 354а</small> || <small>Спр. 343</small> || — |- | 1874 || <small>Спр. 365</small><br><small>Спр. 366</small> || — || <small>Спр. 367</small> || <small>Спр. 368</small> |- | 1875 || <small>Спр. 382</small> || — || <small>Спр. 385</small> || — |- | 1876 || — || — || — || — |- | 1877 || <small>Спр. 385</small> || — || <small>Спр. 386</small> || — |} {| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size:100%; width:100%;" |- ! У текстовому вигляді |- | '''Метричні книги євреїв с. Гнатівка (Ігнатівка) Київського повіту''' * Спр. 7. [[c:File:ДАКО 1164-1-7. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Народження.pdf|1854 рік. Народження.]] * Спр. 8. [[c:File:ДАКО 1164-1-8. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Шлюб.pdf|1854 рік. Розлучення.]] * Спр. 9. [[c:File:ДАКО 1164-1-9. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Смерть.pdf|1854 рік. Смерть.]] * Спр. 21. [[c:File:ДАКО 1164-1-21. 1855 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка Київського повіту. Народження.pdf|1855 рік. Народження.]] * Спр. 22. 1855 рік. Розлучення. * Спр. 23. 1855 рік. Смерть. * Спр. 34. 1856 рік. Народження. * Спр. 35. 1856 рік. Розлучення. * Спр. 36. 1856 рік. Смерть. * Спр. 50. 1857 рік. Народження. * Спр. 51. 1857 рік. Розлучення. * Спр. 52. 1857 рік. Смерть. * Спр. 62. 1858 рік. Народження. * Спр. 63. 1858 рік. Розлучення. Записів немає. * Спр. 74. 1859 рік. Народження. * Спр. 75. 1859 рік. Розлучення. * Спр. 76. 1859 рік. Смерть. * Спр. 87. 1860 рік. Народження. * Спр. 88. 1860 рік. Народження. * Спр. 89. 1860 рік. Розлучення. * Спр. 90. 1860 рік. Розлучення. Дубль. * Спр. 91. 1860 рік. Смерть. * Спр. 92. 1860 рік. Смерть. Дубль. * Спр. 102. 1861 рік. Народження. * Спр. 103. 1861 рік. Розлучення. * Спр. 104. 1861 рік. Розлучення. Дубль. * Спр. 105. 1861 рік. Смерть. * Спр. 106. 1861 рік. Смерть. * Спр. 128. 1863 рік. Народження. * Спр. 129. 1863 рік. Розлучення. Записів немає. * Спр. 130. 1863 рік. Смерть. * Спр. 131. 1863 рік. Смерть. Дубль. * Спр. 145. 1864 рік. Народження. * Спр. 146. 1864 рік. Розлучення. * Спр. 147. 1864 рік. Смерть. * Спр. 165. 1865 рік. Народження. * Спр. 166. 1865 рік. Народження. Дубль. * Спр. 167. 1865 рік. Розлучення. * Спр. 168. 1865 рік. Смерть. * Спр. 169. 1865 рік. Смерть. Дубль. * Спр. 184. 1866 рік. Розлучення. Записів немає. * Спр. 185. 1866 рік. Розлучення. Записів немає. * Спр. 186. 1866 рік. Смерть. * Спр. 187. 1866 рік. Смерть. * Спр. 199. 1867 рік. Народження. * Спр. 200. 1867 рік. Народження. * Спр. 203. 1867 рік. Розлучення. * Спр. 204. 1867 рік. Смерть. * Спр. 205. 1867 рік. Смерть. Неповний дубль. * Спр. 218. [[c:File:ЦДІАК 1164-1-218. 1868 рік. Метрична книга євреїв містечка Ігнатівка. Народження.pdf|1868 рік. Народження.]] * Спр. 219. 1868 рік. Розлучення. * Спр. 220. 1868 рік. Смерть. * Спр. 221. 1868 рік. Смерть. * Спр. 237. 1869 рік. Народження. * Спр. 238. 1869 рік. Розлучення. * Спр. 239. 1869 рік. Смерть. * Спр. 240. 1869 рік. Смерть. * Спр. 259. 1870 рік. Народження. * Спр. 260. 1870 рік. Розлучення. * Спр. 261. 1870 рік. Смерть. * Спр. 284. 1871 рік. Народження. * Спр. 284. 1871 рік. Народження. * Спр. 286. 1871 рік. Розлучення. * Спр. 287. 1871 рік. Смерть. * Спр. 312. 1872 рік. Народження. * Спр. 313. 1872 рік. Народження. * Спр. 314. 1872 рік. Розлучення. * Спр. 315. 1872 рік. Розлучення. * Спр. 316. 1872 рік. Смерть. * Спр. 317. 1872 рік. Смерть. * Спр. 318. 1872 рік. Смерть. * Спр. 341. 1873 рік. Народження. * Спр. 342. 1873 рік. Народження. * Спр. 343. 1873 рік. Розлучення. * Спр. 354а. 1873 рік. Шлюб. * Спр. 365. 1874 рік. Народження. * Спр. 366. 1874 рік. Народження. * Спр. 367. 1874 рік. Розлучення. * Спр. 368. 1874 рік. Смерть. * Спр. 382. 1875 рік. Народження. * Спр. 385. 1875 рік. Розлучення. 1877 рік. Народження. * Спр. 386. 1877 рік. Смерть. |} == Гостомель == '''Метричні книги євреїв м. Гостомель Київського повіту''' * Спр. 20. [[c:File:ДАКО 1164-1-20. 1855 рік. Метрична книга євреїв містечка Гостомель Київського повіту. Народження.pdf|1855 рік. Народження.]] == Макарів == '''Метричні книги євреїв м. Макарів Київського повіту''' * Спр. 10. [[c:File:ДАКО 1164-1-10. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Макарів Київського повіту. Народження.pdf|1854 рік. Народження.]] * Спр. 11. [[c:File:ДАКО 1164-1-11. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Макарів Київського повіту. Розлучення.pdf|1854 рік. Розлучення.]] * Спр. 12. [[c:File:ДАКО 1164-1-12. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Макарів Київського повіту. Смерть.pdf|1854 рік. Смерть.]] * Спр. 374. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 374. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1874 г.pdf|1874 рік. Смерть.]] == Малин == '''Метричні книги євреїв м. Малин Київського повіту''' * Спр. 1а. [[c:File:ДАКО 1164-1-1а. 1850 рік. Метрична книга євреїв Київського повіту. Народження.pdf|1850 рік. Народження.]] == Мотижин == '''Метричні книги євреїв м. Мотижин Київського повіту''' * Спр. 14. [[c:File:ДАКО 1164-1-14. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Мотижин Київського повіту. Розлучення.pdf|1854 рік. Розлучення.]] == Ржищів == '''Метричні книги євреїв м. Ржищів Київського повіту''' * Спр. 2. [[c:File:ДАКО 1164-1-2. 1852 рік. Метрична книга євреїв містечка Ржищів Київського повіту. Смерть.pdf|1852 рік. Смерть.]] * Спр. 15. [[c:File:ДАКО 1164-1-15. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ржищів Київського повіту. Розлучення.pdf|1854 рік. Розлучення.]] * Спр. 16. [[c:File:ДАКО 1164-1-16. 1854 рік. Метрична книга євреїв містечка Ржищів Київського повіту. Смерть.pdf|1854 рік. Смерть.]] == Трипілля == '''Метричні книги євреїв м. Трипілля Київського повіту''' {| class="wikitable" style="text-align: center;" |- ! Рік !! Народження !! Шлюб !! Розлучення !! Смерть |- | 1867 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 213. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1867 г.pdf|Спр. 213]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 214. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1867 г.pdf|Спр. 214]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 212. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводе. 1867г.pdf|Спр. 212]] || — |- | 1868 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 229. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1868 г. дубликат.pdf|Спр. 229]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 230. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1868 г.pdf|Спр. 230]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 231. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступивших в брак. 1868 г.pdf|Спр. 231]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 232. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1868 г.pdf|Спр. 232]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 233. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1868 г.pdf|Спр. 233]] |- | 1869 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 251. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1869 г.pdf|Спр. 251]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 252. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1869 г. дубликат.pdf|Спр. 252]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 253. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1869 г.pdf|Спр. 253]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 254. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1869 г.pdf|Спр. 254]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 256. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1869 г. дубликат.pdf|Спр. 256]] |- | 1870 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 275. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1870 г.pdf|Спр. 275]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 276. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1870 г.pdf|Спр. 276]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 277. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1870 г.pdf|Спр. 277]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 278. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1870 г.pdf|Спр. 278]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 279. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1870 г.pdf|Спр. 279]] |- | 1871 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 302. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1871 г. 50 л.pdf|Спр. 302]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 303. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1871 г. 30 л.pdf|Спр. 303]]<br>[[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 304. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1871 г. 30 л.pdf|Спр. 304]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 305. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1871 г. 20 л.pdf|Спр. 305]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 306. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1871 г.pdf|Спр. 306]] |- | 1872 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 332. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1872 г.pdf|Спр. 332]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 333. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1872 г.pdf|Спр. 333]] || <small>Спр. 334</small> || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 335. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1872 г.pdf|Спр. 335]] |- | 1873 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 357. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1873 г.pdf|Спр. 357]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 358. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1873 г.pdf|Спр. 358]] || <small>Спр. 359</small> || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 360. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1873 г.pdf|Спр. 360]] |- | 1874 || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 379. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1874 г.pdf|Спр. 379]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 380. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1874 г.pdf|Спр. 380]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 381. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1874 г.pdf|Спр. 381]] || [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 378. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1874 г.pdf|Спр. 378]] |- |} {| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size:100%; width:100%;" |- ! У текстовому вигляді |- | ''Метричні книги євреїв м. Трипілля Київського повіту'' * Спр. 212. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 212. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводе. 1867г.pdf|1867 рік. Розлучення.]] * Спр. 213. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 213. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1867 г.pdf|1867 рік. Народження.]] * Спр. 214. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 214. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1867 г.pdf|1867 рік. Шлюб.]] * Спр. 229. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 229. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1868 г. дубликат.pdf|1868 рік. Народження.]] * Спр. 230. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 230. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1868 г.pdf|1868 рік. Народження.]] * Спр. 231. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 231. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступивших в брак. 1868 г.pdf|1868 рік. Шлюб.]] * Спр. 232. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 232. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1868 г.pdf|1868 рік. Розлучення.]] * Спр. 233. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 233. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1868 г.pdf|1868 рік. Смерть.]] * Спр. 251. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 251. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1869 г.pdf|1869 рік. Народження.]] * Спр. 252. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 252. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1869 г. дубликат.pdf|1869 рік. Народження.]] * Спр. 253. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 253. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1869 г.pdf|1869 рік. Шлюб.]] * Спр. 254. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 254. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1869 г.pdf|1869 рік. Розлучення.]] * Спр. 256. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 256. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1869 г. дубликат.pdf|1869 рік. Смерть.]] * Спр. 275. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 275. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1870 г.pdf|1870 рік. Народження.]] * Спр. 276. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 276. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1870 г.pdf|1870 рік. Шлюб.]] * Спр. 277. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 277. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1870 г.pdf|1870 рік. Розлучення.]] * Спр. 278. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 278. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1870 г.pdf|1870 рік. Смерть.]] * Спр. 279. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 279. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1870 г.pdf|1870 рік. Смерть.]] * Спр. 302. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 302. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1871 г. 50 л.pdf|1871 рік. Народження.]] * Спр. 303. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 303. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1871 г. 30 л.pdf|1871 рік. Шлюб.]] * Спр. 304. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 304. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1871 г. 30 л.pdf|1871 рік. Шлюб.]] * Спр. 305. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 305. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1871 г. 20 л.pdf|1871 рік. Розлучення.]] * Спр. 306. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 306. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1871 г.pdf|1871 рік. Смерть.]] * Спр. 332. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 332. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1872 г.pdf|1872 рік. Народження.]] * Спр. 333. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 333. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1872 г.pdf|1872 рік. Шлюб.]] * Спр. 334. 1872 рік. Розлучення. * Спр. 335. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 335. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1872 г.pdf|1872 рік. Смерть.]] * Спр. 357. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 357. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1873 г.pdf|1873 рік. Народження.]] * Спр. 358. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 358. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1873 г.pdf|1873 рік. Шлюб.]] * Спр. 359. 1873 рік. Розлучення. * Спр. 360. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 360. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1873 г.pdf|1873 рік. Смерть.]] * Спр. 374. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 374. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1874 г.pdf|1874 рік. Смерть.]] * Спр. 378. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 378. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда об умерших. 1874 г.pdf|1874 рік. Смерть.]] * Спр. 379. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 379. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о родившихся. 1874 г.pdf|1874 рік. Народження.]] * Спр. 380. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 380. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о вступлении в брак. 1874 г.pdf|1874 рік. Шлюб.]] * Спр. 381. [[c:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 381. Метрическая книга синагоги м. Триполья Киевского уезда о разводах. 1874 г.pdf|1874 рік. Розлучення.]] |} == Посилання == * [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0001/ Метричні книги єврейських громад м. Києва та Київського повіту. 1863–1920] // Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 1164. Оп. 1 (Київ). 183 справи. * [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/1164/0002/ Метричні книги єврейських громад м. Києва та Київського повіту. 1845–1917] // Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 1164. Оп. 2 (Київський повіт). 457 справ. bfzam9ov9to6fw1fyd4csyqny69nnw2 Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/88 250 47236 454687 451930 2022-07-22T13:36:59Z Anarkk 11003 виправлення у "ерраті" proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 12 —}}</noinclude>Нам здајетьсьа, шчо ј кінець пісні, од 21 вірша підходить до погибелі тих 1500 запорозців в Бахмуті, — так шчо всьа цьа пісньа мусить бути пісньеју про пробуваньньа московських козаків за Булавиним в Запорожьжі ј про поход запорозців з булавинцьами. Вірші 14–20 трохи темні через слова про ''царьа нового''; та може колись в них говорилось про војеводу нового, з котрим думали помиритись запорозці; а може це наліт на пісньу з тих часів, коли запорозці, по смерти Петра I, думали миритись з новим царем, Петром II. (Див. далі, при [[Політичні пісні украјінського народу XVIII–XIX ст./I/Поворот запорозців до царьа Восточного. Мих. Голицин|№ IX]]). Имја ''Каленич кошовиј'' нагадује ''Калниша'', остатнього кошового в Січі 1775 р., та воно могло втертись в пісньу замісць другого. Можливо, шчо Каленич було имја незвісного нам отамана запорозців, котриј пропав у Бахмуті в 1708 р. В усьакім разі пісньа ні в чому не підходить до атакуваньньа Січі в 1775 р. за Калниша: Москва тоді својејі крови не проливала ј запорозці москалів не били ј до смерти не готовились. А шчо пісньа цьа могла скластись в часи Булавиншчини, це доволі віроньатно. Так от з початку цејі пісні про пробуваньньа московських льудеј в запорозців і про віјну проміж тими льудьми, і взьато було кілька віршів на пісньу про рујіну Січі, шчо настала через рік потім. Шче одна пісньа мусить мати в собі частини пісні про рујіну Січі в 1709 р. Ось вона: {{block center/s}}<poem>{{pline|1.|l}}Ој, із за гори, із за крутојі вітер повіваје; Та хитриј москаль запорозькиј крај кругом обнімаје. Ој, обньавши та запорозькиј крај, в куріні вступаје; Ој, уступивши та у куріні, запас одбираје. {{pline|5.|l}}Ој, по тім боці та у Підпільльі широкаја гребльа; Ој, не одному же запорозцьу оббив Москаль ребра. Ој, по тім боці та у Підвальні залізнеје кручьчьа; Ој, заплачуть славні запорозці, із Січі ідучи.</poem> {{smaller|(Зап. в [[Мурафа (Богодухівський район)|Мурахві]], Богод. пов., от діда Манджура в 1874 р.).}} {{block center/e}} Початок цејі пісні спільниј кільком пісньам про рујіну Старојі Січі 1709 р. — ј про атакуваньньа Новојі Січі в 1775 р., а кінець (од вірша 6-го) мусить належать до 1709 р., бо в 1775 р. ніјакого боју проміж {{errata|січовиками|січовикими}} ј москальами не було. {{rule|3em}}<noinclude></noinclude> ku6vah8wjedh2uzldwahfvusy8jxsjt 454690 454687 2022-07-22T14:32:14Z Leh Palych 5381 перший параметр - як надруковане, другий - як правильно proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 12 —}}</noinclude>Нам здајетьсьа, шчо ј кінець пісні, од 21 вірша підходить до погибелі тих 1500 запорозців в Бахмуті, — так шчо всьа цьа пісньа мусить бути пісньеју про пробуваньньа московських козаків за Булавиним в Запорожьжі ј про поход запорозців з булавинцьами. Вірші 14–20 трохи темні через слова про ''царьа нового''; та може колись в них говорилось про војеводу нового, з котрим думали помиритись запорозці; а може це наліт на пісньу з тих часів, коли запорозці, по смерти Петра I, думали миритись з новим царем, Петром II. (Див. далі, при [[Політичні пісні украјінського народу XVIII–XIX ст./I/Поворот запорозців до царьа Восточного. Мих. Голицин|№ IX]]). Имја ''Каленич кошовиј'' нагадује ''Калниша'', остатнього кошового в Січі 1775 р., та воно могло втертись в пісньу замісць другого. Можливо, шчо Каленич було имја незвісного нам отамана запорозців, котриј пропав у Бахмуті в 1708 р. В усьакім разі пісньа ні в чому не підходить до атакуваньньа Січі в 1775 р. за Калниша: Москва тоді својејі крови не проливала ј запорозці москалів не били ј до смерти не готовились. А шчо пісньа цьа могла скластись в часи Булавиншчини, це доволі віроньатно. Так от з початку цејі пісні про пробуваньньа московських льудеј в запорозців і про віјну проміж тими льудьми, і взьато було кілька віршів на пісньу про рујіну Січі, шчо настала через рік потім. Шче одна пісньа мусить мати в собі частини пісні про рујіну Січі в 1709 р. Ось вона: {{block center/s}}<poem>{{pline|1.|l}}Ој, із за гори, із за крутојі вітер повіваје; Та хитриј москаль запорозькиј крај кругом обнімаје. Ој, обньавши та запорозькиј крај, в куріні вступаје; Ој, уступивши та у куріні, запас одбираје. {{pline|5.|l}}Ој, по тім боці та у Підпільльі широкаја гребльа; Ој, не одному же запорозцьу оббив Москаль ребра. Ој, по тім боці та у Підвальні залізнеје кручьчьа; Ој, заплачуть славні запорозці, із Січі ідучи.</poem> {{smaller|(Зап. в [[Мурафа (Богодухівський район)|Мурахві]], Богод. пов., от діда Манджура в 1874 р.).}} {{block center/e}} Початок цејі пісні спільниј кільком пісньам про рујіну Старојі Січі 1709 р. — ј про атакуваньньа Новојі Січі в 1775 р., а кінець (од вірша 6-го) мусить належать до 1709 р., бо в 1775 р. ніјакого боју проміж {{errata|січовикими|січовиками}} ј москальами не було. {{rule|3em}}<noinclude></noinclude> b6sc94eziudhibh4oezrw160nohv872 Архів:ДАЖО/67/3 116 54513 454724 454171 2022-07-22T17:17:02Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Рабинатні метричні книги (народження, одруження, розлучення, смерть), по м. Житомир та Житомирському повіту | примітки = [[c:File:ДАЖО Фонд 67 опис 3.pdf|ДАЖО Фонд 67 опис 3]] | попередня = 2д }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Тип||Нас. пункт||Повіт||Роки||Аркуші |- |[[/1/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1844–1845 |- |[[/2/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1846 |- |[[/3/]]||Метрична книга||Народження, шлюб, смерть||Житомир||||1848 |- |[[/4/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1848 |- |[[/5/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1849 |- |[[/6/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1851 |- |[[/7/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1852 |- |[[/8/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1853-1854 |- |[[/9/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1853-1854 |- |[[/10/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1855 |- |[[/11/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1856 |- |[[/12/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1857 |- |[[/13/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1858 |- |[[/14/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1859 |- |[[/15/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1860 |- |[[/16/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1861 |- |[[/16а/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1861 |- |[[/17/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1862||118 |- |[[/18/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1862–1863 |- |[[/19/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1841–1843 |- |[[/20/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1844–1845 |- |[[/21/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1846 |- |[[/22/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1847 |- |[[/23/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1848 |- |[[/24/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1849 |- |[[/25/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1850 |- |[[/26/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1851 |- |[[/27/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1852 |- |[[/28/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1853 |- |[[/29/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1854 |- |[[/30/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1855 |- |[[/31/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1856 |- |[[/32/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1857 |- |[[/33/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1858 |- |[[/34/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1859 |- |[[/35/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1860 |- |[[/36/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1861 |- |[[/37/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1862 |- |[[/38/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1863 |- |[[/39/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1864 |- |[[/40/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1865 |- |[[/41/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1866 |- |[[/42/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1867 |- |[[/43/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1868 |- |[[/44/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1869 |- |[[/45/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1870 |- |[[/46/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1871 |- |[[/47/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1872 |- |[[/48/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1873 |- |[[/49/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1874 |- |[[/50/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1875 |- |[[/51/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1876 |- |[[/52/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1842–1843 |- |[[/53/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1844–1845 |- |[[/54/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1847 |- |[[/55/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1848 |- |[[/56/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1849 |- |[[/57/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1850 |- |[[/58/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1851 |- |[[/59/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1852 |- |[[/60/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1853 |- |[[/61/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1854 |- |[[/62/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1855 |- |[[/63/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1856 |- |[[/64/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1857 |- |[[/65/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1858 |- |[[/66/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1859 |- |[[/67/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1860 |- |[[/68/]]||Метрична книга||Розлучення||Житомир||||1861 |- |[[/69/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1841-1843 |- |[[/70/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1844-1845||57 |- |[[/71/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1846||60 |- |[[/72/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1848||102 |- |[[/73/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1849||40 |- |[[/74/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1850||52 |- |[[/75/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1851||46 |- |[[/76/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1852||46 |- |[[/77/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1853||84 |- |[[/78/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1854||72 |- |[[/79/]]||Метрична книга||Смерть Ч.1||Житомир||||1855||79 |- |[[/80/]]||Метрична книга||Смерть Ч.2||Житомир||||1855||84 |- |[[/81/]]|||||||||| |- |[[/82/]]|||||||||| |- |[[/83/]]|||||||||| |- |[[/84/]]|||||||||| |- |[[/85/]]|||||||||| |- |[[/86/]]|||||||||| |- |[[/87/]]|||||||||| |- |[[/88/]]|||||||||| |- |[[/89/]]|||||||||| |- |[[/90/]]|||||||||| |- |[[/91/]]|||||||||| |- |[[/92/]]|||||||||| |- |[[/93/]]||Метрична книга||Народження||Горошки||||1859 |- |[[/94/]]||Метрична книга||Народження||Горошки||||1860 |- |[[/95/]]||Метрична книга||Народження||Горошки||||1862 |- |[[/96/]]|||||||||| |- |[[/97/]]|||||||||| |- |[[/98/]]|||||||||| |- |[[/99/]]|||||||||| |- |[[/100/]]|||||||||| |- |[[/101/]]||Метрична книга||Народження||Івниця||||1854 |- |[[/102/]]||Метрична книга||Народження||Івниця||||1855 |- |[[/103/]]|||||||||| |- |[[/104/]]|||||||||| |- |[[/105/]]||Метрична книга||Народження||Івниця||Житомирський||1858 |- |[[/106/]]|||||||||| |- |[[/107/]]|||||||||| |- |[[/108/]]|||||||||| |- |[[/109/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||Житомирський||1854 |- |[[/110/]]|||||||||| |- |[[/111/]]|||||||||| |- |[[/112/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||Житомирський||1857 |- |[[/113/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||Житомирський||1858 |- |[[/114/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||Житомирський||1859 |- |[[/115/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||Житомирський||1860 |- |[[/116/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||Житомирський||1861 |- |[[/117/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||Житомирський||1862 |- |[[/118/]]|||||||||| |- |[[/119/]]|||||||||| |- |[[/120/]]|||||||||| |- |[[/121/]]|||||||||| |- |[[/122/]]|||||||||| |- |[[/123/]]|||||||||| |- |[[/124/]]|||||||||| |- |[[/125/]]|||||||||| |- |[[/126/]]|||||||||| |- |[[/127/]]|||||||||| |- |[[/128/]]|||||||||| |- |[[/129/]]|||||||||| |- |[[/130/]]|||||||||| |- |[[/131/]]|||||||||| |- |[[/132/]]|||||||||| |- |[[/133/]]|||||||||| |- |[[/134/]]|||||||||| |- |[[/135/]]|||||||||| |- |[[/136/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1854 |- |[[/137/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1855 |- |[[/138/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1856 |- |[[/139/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1857 |- |[[/140/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1858 |- |[[/141/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1859 |- |[[/142/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1860 |- |[[/143/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1861 |- |[[/144/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1862 |- |[[/145/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1854 |- |[[/146/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1855 |- |[[/147/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1856 |- |[[/148/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1857 |- |[[/149/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1858 |- |[[/150/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1859 |- |[[/151/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1860 |- |[[/152/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1861 |- |[[/153/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1862 |- |[[/154/]]|||||||||| |- |[[/155/]]|||||||||| |- |[[/156/]]|||||||||| |- |[[/157/]]|||||||||| |- |[[/158/]]|||||||||| |- |[[/159/]]|||||||||| |- |[[/160/]]|||||||||| |- |[[/161/]]|||||||||| |- |[[/162/]]|||||||||| |- |[[/163/]]|||||||||| |- |[[/164/]]|||||||||| |- |[[/165/]]|||||||||| |- |[[/166/]]|||||||||| |- |[[/167/]]|||||||||| |- |[[/168/]]|||||||||| |- |[[/169/]]|||||||||| |- |[[/170/]]|||||||||| |- |[[/171/]]|||||||||| |- |[[/172/]]|||||||||| |- |[[/173/]]|||||||||| |- |[[/174/]]|||||||||| |- |[[/175/]]|||||||||| |- |[[/176/]]|||||||||| |- |[[/177/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1855 |- |[[/178/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1856 |- |[[/179/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1857 |- |[[/180/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1858 |- |[[/181/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1859 |- |[[/182/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1860 |- |[[/183/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1861 |- |[[/184/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1862 |- |[[/185/]]|||||||||| |- |[[/186/]]|||||||||| |- |[[/187/]]|||||||||| |- |[[/188/]]|||||||||| |- |[[/189/]]|||||||||| |- |[[/190/]]|||||||||| |- |[[/191/]]|||||||||| |- |[[/192/]]|||||||||| |- |[[/193/]]|||||||||| |- |[[/194/]]|||||||||| |- |[[/195/]]|||||||||| |- |[[/196/]]|||||||||| |- |[[/197/]]|||||||||| |- |[[/198/]]|||||||||| |- |[[/199/]]|||||||||| |- |[[/200/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1855 |- |[[/201/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1856 |- |[[/202/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1857 |- |[[/203/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1858 |- |[[/204/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1859 |- |[[/205/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1860 |- |[[/206/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1861 |- |[[/207/]]||Метрична книга||Народження||Левків||Житомирський||1862 |- |[[/208/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1853-1854 |- |[[/209/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1855 |- |[[/210/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1856 |- |[[/211/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1857 |- |[[/212/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1858 |- |[[/213/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1859 |- |[[/214/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1860 |- |[[/215/]]||Метрична книга||Шлюб||Левків||Житомирський||1861 |- |[[/216/]]|||||||||| |- |[[/217/]]|||||||||| |- |[[/218/]]|||||||||| |- |[[/219/]]|||||||||| |- |[[/220/]]|||||||||| |- |[[/221/]]|||||||||| |- |[[/222/]]|||||||||| |- |[[/223/]]|||||||||| |- |[[/224/]]|||||||||| |- |[[/225/]]|||||||||| |- |[[/226/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1854 |- |[[/227/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1855 |- |[[/228/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1856 |- |[[/229/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1857 |- |[[/230/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1858 |- |[[/231/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1859 |- |[[/232/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1860 |- |[[/233/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1861 |- |[[/234/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||Житомирський||1862 |- |[[/235/]]|||||||||| |- |[[/236/]]|||||||||| |- |[[/237/]]|||||||||| |- |[[/238/]]|||||||||| |- |[[/239/]]|||||||||| |- |[[/240/]]|||||||||| |- |[[/241/]]|||||||||| |- |[[/242/]]|||||||||| |- |[[/243/]]|||||||||| |- |[[/244/]]|||||||||| |- |[[/245/]]|||||||||| |- |[[/246/]]|||||||||| |- |[[/247/]]|||||||||| |- |[[/248/]]|||||||||| |- |[[/249/]]|||||||||| |- |[[/250/]]|||||||||| |- |[[/251/]]|||||||||| |- |[[/252/]]|||||||||| |- |[[/253/]]|||||||||| |- |[[/254/]]|||||||||| |- |[[/255/]]|||||||||| |- |[[/256/]]|||||||||| |- |[[/257/]]|||||||||| |- |[[/258/]]|||||||||| |- |[[/259/]]|||||||||| |- |[[/260/]]|||||||||| |- |[[/261/]]|||||||||| |- |[[/262/]]|||||||||| |- |[[/263/]]|||||||||| |- |[[/264/]]|||||||||| |- |[[/265/]]|||||||||| |- |[[/266/]]|||||||||| |- |[[/267/]]|||||||||| |- |[[/268/]]|||||||||| |- |[[/269/]]|||||||||| |- |[[/270/]]|||||||||| |- |[[/271/]]|||||||||| |- |[[/272/]]|||||||||| |- |[[/273/]]|||||||||| |- |[[/274/]]|||||||||| |- |[[/275/]]|||||||||| |- |[[/276/]]|||||||||| |- |[[/277/]]|||||||||| |- |[[/278/]]|||||||||| |- |[[/279/]]|||||||||| |- |[[/280/]]|||||||||| |- |[[/281/]]|||||||||| |- |[[/282/]]|||||||||| |- |[[/283/]]|||||||||| |- |[[/284/]]|||||||||| |- |[[/285/]]|||||||||| |- |[[/286/]]|||||||||| |- |[[/287/]]|||||||||| |- |[[/288/]]|||||||||| |- |[[/289/]]|||||||||| |- |[[/290/]]|||||||||| |- |[[/291/]]|||||||||| |- |[[/292/]]|||||||||| |- |[[/293/]]|||||||||| |- |[[/294/]]|||||||||| |- |[[/295/]]|||||||||| |- |[[/296/]]|||||||||| |- |[[/297/]]|||||||||| |- |[[/298/]]|||||||||| |- |[[/299/]]|||||||||| |- |[[/300/]]|||||||||| |- |[[/301/]]|||||||||| |- |[[/302/]]|||||||||| |- |[[/303/]]|||||||||| |- |[[/304/]]|||||||||| |- |[[/305/]]|||||||||| |- |[[/306/]]|||||||||| |- |[[/307/]]|||||||||| |- |[[/308/]]|||||||||| |- |[[/309/]]|||||||||| |- |[[/310/]]|||||||||| |- |[[/311/]]|||||||||| |- |[[/312/]]|||||||||| |- |[[/313/]]|||||||||| |- |[[/314/]]|||||||||| |- |[[/315/]]|||||||||| |- |[[/316/]]|||||||||| |- |[[/317/]]|||||||||| |- |[[/318/]]|||||||||| |- |[[/319/]]|||||||||| |- |[[/320/]]|||||||||| |- |[[/321/]]|||||||||| |- |[[/322/]]|||||||||| |- |[[/323/]]|||||||||| |- |[[/324/]]|||||||||| |- |[[/325/]]|||||||||| |- |[[/326/]]|||||||||| |- |[[/327/]]|||||||||| |- |[[/328/]]|||||||||| |- |[[/329/]]|||||||||| |- |[[/330/]]|||||||||| |- |[[/331/]]|||||||||| |- |[[/332/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1854 |- |[[/333/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1855 |- |[[/334/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1857 |- |[[/335/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1858 |- |[[/336/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1859 |- |[[/337/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1860 |- |[[/338/]]||Метрична книга||Розлучення||Ушомир||Житомирський||1860 |- |[[/339/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1861 |- |[[/340/]]||Метрична книга||Розлучення||Ушомир||Житомирський||1861 |- |[[/341/]]||Метрична книга||Народження||Ушомир||Житомирський||1862 |- |[[/342/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1854 |- |[[/343/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1855 |- |[[/344/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1857 |- |[[/345/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1858 |- |[[/346/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1859 |- |[[/347/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1859 |- |[[/348/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1860 |- |[[/349/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1861 |- |[[/350/]]||Метрична книга||Шлюб||Ушомир||Житомирський||1862 |- |[[/351/]]|||||||||| |- |[[/352/]]|||||||||| |- |[[/353/]]|||||||||| |- |[[/354/]]|||||||||| |- |[[/355/]]|||||||||| |- |[[/356/]]|||||||||| |- |[[/357/]]|||||||||| |- |[[/358/]]|||||||||| |- |[[/359/]]|||||||||| |- |[[/360/]]|||||||||| |- |[[/361/]]|||||||||| |- |[[/362/]]|||||||||| |- |[[/363/]]|||||||||| |- |[[/364/]]|||||||||| |- |[[/365/]]||Метрична книга||Народження||Червоне||Житомирський||1853 |- |[[/366/]]||Метрична книга||Народження||Червоне||Житомирський||1854 |- |[[/367/]]||Метрична книга||Народження||Червоне||Житомирський||1855 |- |[[/368/]]||Метрична книга||Народження||Червоне||Житомирський||1856 |- |[[/369/]]||Метрична книга||Народження||Червоне||Житомирський||1857 |- |[[/370/]]|||||||||| |- |[[/371/]]|||||||||| |- |[[/372/]]|||||||||| |- |[[/373/]]|||||||||| |- |[[/374/]]||Метрична книга||Шлюб||Червоне||Житомирський||1853-1854 |- |[[/375/]]|||||||||| |- |[[/376/]]|||||||||| |- |[[/377/]]||Метрична книга||Шлюб||Червоне||Житомирський||1857 |- |[[/378/]]||Метрична книга||Шлюб||Червоне||Житомирський||1859 |- |[[/379/]]|||||||||| |- |[[/380/]]||Метрична книга||Шлюб||Червоне||Житомирський||1861 |- |[[/381/]]||Метрична книга||Шлюб||Червоне||Житомирський||1862 |- |[[/382/]]|||||||||| |- |[[/383/]]|||||||||| |- |[[/384/]]|||||||||| |- |[[/385/]]|||||||||| |- |[[/386/]]|||||||||| |- |[[/387/]]|||||||||| |- |[[/388/]]|||||||||| |- |[[/389/]]|||||||||| |- |[[/390/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Радомишльський||1854||29 |- |[[/391/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Радомишльський||1855 |- |[[/392/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Радомишльський||1856||30 |- |[[/393/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Радомишльський||1857||30 |- |[[/394/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Радомишльський||1858||30 |- |[[/395/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Радомишльський||1860||30 |- |[[/396/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Радомишльський||1862||32 |- |[[/397/]]||Метрична книга||Смерть||Черняхів||Радомишльський||1854 |- |[[/398/]]|||||||||| |- |[[/399/]]|||||||||| |- |[[/400/]]|||||||||| |- |[[/401/]]|||||||||| |- |[[/402/]]|||||||||| |- |[[/403/]]|||||||||| |- |[[/404/]]|||||||||| |- |[[/405/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||Житомирський||1854 |- |[[/406/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||Житомирський||1855 |- |[[/407/]]||Метрична книга||Розлучення||Чуднів||Житомирський||1855 |- |[[/408/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||Житомирський||1858 |- |[[/409/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||Житомирський||1859 |- |[[/410/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||Житомирський||1860 |- |[[/411/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||Житомирський||1861 |- |[[/412/]]||Метрична книга||Розлучення||Чуднів||Житомирський||1861 |- |[[/413/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||Житомирський||1862 |- |[[/414/]]||Метрична книга||Розлучення||Чуднів||Житомирський||1862 |- |[[/415/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||Житомирський||1854 |- |[[/416/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||Житомирський||1855 |- |[[/417/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||Житомирський||1858 |- |[[/418/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Житомирський||1859 |- |[[/419/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||Житомирський||1859 |- |[[/420/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||Житомирський||1860 |- |[[/421/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||Житомирський||1861 |- |[[/422/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||Житомирський||1862 |- |[[/423/]]|||||||||| |- |[[/424/]]|||||||||| |- |[[/425/]]|||||||||| |- |[[/426/]]|||||||||| |- |[[/427/]]|||||||||| |- |[[/428/]]|||||||||| |- |[[/429/]]|||||||||| |- |[[/430/]]|||||||||| |- |[[/431/]]|||||||||| |- |[[/432/]]|||||||||| |- |[[/433/]]|||||||||| |- |[[/434/]]||Метрична книга||Народження||Янушпіль||||1854 |- |[[/435/]]||Метрична книга||Народження||Янушпіль||||1855 |- |[[/436/]]||Метрична книга||Народження||Янушпіль||||1857 |- |[[/437/]]||Метрична книга||Народження||Янушпіль||||1858 |- |[[/438/]]||Метрична книга||Народження||Янушпіль||||1860 |- |[[/439/]]||Метрична книга||Народження||Янушпіль||||1861 |- |[[/440/]]||Метрична книга||Народження||Янушпіль||||1862 |- |[[/441/]]|||||||||| |- |[[/442/]]|||||||||| |- |[[/443/]]|||||||||| |- |[[/444/]]|||||||||| |- |[[/445/]]|||||||||| |- |[[/446/]]|||||||||| |- |[[/447/]]|||||||||| |- |[[/448/]]|||||||||| |- |[[/449/]]|||||||||| |- |[[/450/]]|||||||||| |- |[[/451/]]|||||||||| |- |[[/452/]]|||||||||| |- |[[/453/]]|||||||||| |- |[[/454/]]|||||||||| |- |[[/455/]]|||||||||| |- |[[/456/]]|||||||||| |- |[[/457/]]|||||||||| |- |[[/458/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1863–1867 |- |[[/459/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1868–1871 |- |[[/460/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1872–1874 |- |[[/461/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1875–1876 |- |[[/462/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1877–1879 |- |[[/463/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1880–1882 |- |[[/464/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1883–1884 |- |[[/465/]]||Метрична книга||Народження||Горошки||||1863–1882 |- |[[/466/]]||Метрична книга||Народження||Івниця||||1863–1880 |- |[[/467/]]||Метрична книга||Народження||Ліщин||||1863–1882 |- |[[/468/]]||Метрична книга||Народження||Котельня||||1863–1884 |- |[[/469/]]|||||||||| |- |[[/470/]]|||||||||| |- |[[/471/]]||Метрична книга||Народження||Черняхів||||1863-1883 |- |[[/472/]]||Метрична книга||Народження, шлюб, смерть||Янушпіль||||1865–1872 |- |[[/473/]]|||||||||| |- |[[/474/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1869–1875 |- |[[/475/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1876–1883 |- |[[/476/]]||Метрична книга||Шлюб||Горошки||||1863–1882 |- |[[/477/]]||Метрична книга||Шлюб||Івниця||||1863–1883 |- |[[/478/]]|||||||||| |- |[[/479/]]|||||||||| |- |[[/480/]]|||||||||| |- |[[/481/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Житомирський||1863–1883||240 |- |[[/482/]]|||||||||| |- |[[/483/]]|||||||||| |- |[[/484/]]|||||||||| |- |[[/485/]]|||||||||| |- |[[/486/]]|||||||||| |- |[[/487/]]|||||||||| |- |[[/488/]]|||||||||| |- |[[/489/]]|||||||||| |- |[[/490/]]||Метрична книга||Розлучення||Чуднів||||1863–1874 |- |[[/491/]]|||||||||| |- |[[/492/]]|||||||||| |- |[[/493/]]|||||||||| |- |[[/494/]]|||||||||| |- |[[/495/]]|||||||||| |- |[[/496/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1881–1884 |- |[[/497/]]|||||||||| |- |[[/498/]]|||||||||| |- |[[/499/]]|||||||||| |- |[[/500/]]|||||||||| |- |[[/501/]]|||||||||| |- |[[/502/]]|||||||||| |- |[[/503/]]|||||||||| |- |[[/504/]]|||||||||| |- |[[/505/]]|||||||||| |- |[[/506/]]|||||||||| |- |[[/507/]]||Метрична книга||Смерть||Черняхів||||1863-1886 |- |[[/508/]]|||||||||| |- |[[/509/]]|||||||||| |- |[[/510/]]|||||||||| |- |[[/511/]]|||||||||| |- |[[/512/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||||1863-1874 |- |[[/513/]]|||||||||| |- |[[/514/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1863–1881 |- |[[/515/]]||Метрична книга||Шлюб||Чуднів||||1863–1874 |- |[[/516/]]|||||||||| |- |[[/517/]]||Метрична книга||Смерть||Кодня||||1863–1883 |- |[[/518/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1885–1886 |- |[[/519/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1887–1888 |- |[[/520/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1889–1890 |- |[[/521/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1891–1892 |- |[[/522/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1893–1895 |- |[[/523/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1884–1888 |- |[[/524/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1889–1894 |- |[[/525/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1885–1888 |- |[[/526/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1893-1896||665 |- |[[/527/]]|||||||||| |- |[[/528/]]|||||||||| |- |[[/529/]]||Метрична книга||Народження||Червоне||||1863–1874 |- |[[/530/]]||Метрична книга||Народження||Левків||||1863–1885 |- |[[/531/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1863–1884 |- |[[/532/]]||Метрична книга||Народження||Горошки||||1883–1894 |- |[[/533/]]||Метрична книга||Народження||Івниця||||1881–1893 |- |[[/534/]]|||||||||| |- |[[/535/]]|||||||||| |- |[[/536/]]|||||||||| |- |[[/537/]]|||||||||| |- |[[/538/]]|||||||||| |- |[[/539/]]|||||||||| |- |[[/540/]]|||||||||| |- |[[/541/]]|||||||||| |- |[[/542/]]|||||||||| |- |[[/543/]]|||||||||| |- |[[/544/]]|||||||||| |- |[[/545/]]|||||||||| |- |[[/546/]]||Алфавіт метричних книг||Народження||Житомир||||1870–1872, 1887–1889 |- |[[/547/]]||Алфавіт метричних книг||Народження||Житомир||||1873–1878 |- |[[/548/]]||Алфавіт метричних книг||Народження||Житомир||||1875–1882 |- |[[/549/]]||Алфавіт метричних книг||Народження||Житомир||||1880–1884 |- |[[/550/]]||Алфавіт метричних книг||Народження||Житомир||||1883–1889 |- |[[/551/]]||Алфавіт метричних книг||Народження||Житомир||||1890–1894 |- |[[/552/]]||Алфавіт метричних книг||Шлюб||Житомир||||1851–1865 |- |[[/553/]]||Алфавіт метричних книг||Шлюб||Житомир||||1866–1892 |- |[[/554/]]||Алфавіт метричних книг||Шлюб||Житомир||||1880–1916 |- |[[/555/]]||Алфавіт метричних книг||Розлучення||Житомир||||1850–1895 |- |[[/556/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1847–1874 |- |[[/557/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1875–1883 |- |[[/558/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1880–1890 |- |[[/559/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1884–1894 |- |[[/560/]]||Метрична книга||Народження||Вчорайше||||1874–1916 |- |[[/561/]]|||||||||| |- |[[/562/]]||Метрична книга||Народження||Горошки||||1895–1899 |- |[[/563/]]|||||||||| |- |[[/564/]]||Метрична книга||Народження||Горошки||||1906-1918 |- |[[/565/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1896 |- |[[/566/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1897 |- |[[/567/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1898–1899 |- |[[/568/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1900 |- |[[/569/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1901 |- |[[/570/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1902 |- |[[/571/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1903 |- |[[/572/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1904 |- |[[/573/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1905 |- |[[/574/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1906 |- |[[/575/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1907 |- |[[/576/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1908 |- |[[/577/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1909 |- |[[/578/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1910 |- |[[/579/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1911 |- |[[/580/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1912 |- |[[/581/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1913-1914 |- |[[/582/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1914-1915 |- |[[/583/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1916-1917 |- |[[/584/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1918 |- |[[/585/]]||Метрична книга||Народження||Житомир||||1919-1920 |- |[[/586/]]|||||||||| |- |[[/587/]]||Метрична книга||Народження||Івниця||||1907–1918 |- |[[/588/]]|||||||||| |- |[[/589/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1885-1899 |- |[[/590/]]||Метрична книга||Народження||Кодня||||1900–1918 |- |[[/591/]]||Метрична книга||Народження||Котельня||||1885-1901 |- |[[/592/]]||Метрична книга||Народження||Котельня||||1902–1918 |- |[[/593/]]|||||||||| |- |[[/594/]]|||||||||| |- |[[/595/]]|||||||||| |- |[[/596/]]|||||||||| |- |[[/597/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1866, 1868–1873 |- |[[/598/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1874–1878 |- |[[/599/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1879–1883 |- |[[/600/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1884-1889 |- |[[/601/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1890-1891 |- |[[/602/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1892-1895 |- |[[/603/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1896-1898 |- |[[/604/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1900-1902 |- |[[/605/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1903, 1904 |- |[[/606/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1905, 1907, 1908 |- |[[/607/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1909–1911 |- |[[/608/]]||Метрична книга||Народження||Новоград-Волинський||||1914–1915 |- |[[/609/]]||Метрична книга||Народження, шлюб, смерть||Новоград-Волинський||||1916–1921 |- |[[/610/]]|||||||||| |- |[[/611/]]|||||||||| |- |[[/612/]]||Метрична книга||Народження||Олевськ||||1903–1909, 1912, 1913, 1915, 1917 |- |[[/613/]]|||||||||| |- |[[/614/]]||Метрична книга||Народження||Троянів||||1900-1917 |- |[[/615/]]||Метрична книга||Народження||Черняхів||||1884–1898 |- |[[/616/]]|||||||||| |- |[[/617/]]|||||||||| |- |[[/618/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||||1897–1900, 1902, 1904 |- |[[/619/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||||1903, 1906, 1907, 1909-1911 |- |[[/620/]]||Метрична книга||Народження||Чуднів||||1912-1917 |- |[[/621/]]|||||||||| |- |[[/622/]]||Метрична книга||Смерть||Бердичів||Бердичівський||1917-1918 |- |[[/623/]]|||||||||| |- |[[/624/]]|||||||||| |- |[[/625/]]|||||||||| |- |[[/626/]]|||||||||| |- |[[/627/]]||Метрична книга||Смерть||Кодня|| ||1884-1900 |- |[[/628/]]|||||||||| |- |[[/629/]]|||||||||| |- |[[/630/]]|||||||||| |- |[[/631/]]|||||||||| |- |[[/632/]]|||||||||| |- |[[/633/]]|||||||||| |- |[[/634/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||Житомирський||1897-1900||695 |- |[[/635/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||Житомирський||1901-1904||755 |- |[[/636/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||Житомирський||1905-1907||590 |- |[[/637/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1908–1910 |- |[[/638/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1911–1912 |- |[[/639/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1913-1914 |- |[[/640/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||||1915-1917 |- |[[/641/]]||Метрична книга||Смерть||Житомир||Житомирський||1918-1920||627 |- |[[/642/]]|||||||||| |- |[[/643/]]|||||||||| |- |[[/644/]]|||||||||| |- |[[/645/]]||Метрична книга||Шлюб||Горошки||||1883–1900 |- |[[/646/]]||Метрична книга||Шлюб||Горошки||||1901-1918 |- |[[/647/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1895–1896 |- |[[/648/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1897–1898 |- |[[/649/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1899–1900 |- |[[/650/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1901–1903 |- |[[/651/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1904–1906 |- |[[/652/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1907–1909 |- |[[/653/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1910–1912 |- |[[/654/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1913–1916 |- |[[/655/]]|||||||||| |- |[[/656/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1917–1918 |- |[[/657/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1919 |- |[[/658/]]||Метрична книга||Шлюб||Житомир||||1919-1920 |- |[[/659/]]|||||||||| |- |[[/660/]]|||||||||| |- |[[/661/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1882-1899 |- |[[/662/]]||Метрична книга||Шлюб||Кодня||||1900-1918 |- |[[/663/]]||Метрична книга||Шлюб||Котельня||||1891–1918 |- |[[/664/]]|||||||||| |- |[[/665/]]|||||||||| |- |[[/666/]]|||||||||| |- |[[/667/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Житомирський||1884–1901||334 |- |[[/668/]]||Метрична книга||Шлюб||Черняхів||Житомирський||1902-1918||270 |- |[[/669/]]|||||||||| |- |[[/670/]]|||||||||| |- |[[/671/]]|||||||||| |- |[[/672/]]|||||||||| |- |[[/673/]]|||||||||| |- |[[/674/]]|||||||||| |- |[[/675/]]|||||||||| |- |[[/676/]]|||||||||| |- |[[/677/]]|||||||||| |- |[[/678/]]|||||||||| |- |[[/679/]]|||||||||| |- |[[/680/]]|||||||||| |- |[[/681/]]||Алфавіт метричних книг. А–Н||Народження||Житомир||||1888–1906 |- |[[/682/]]||Алфавіт метричних книг. О–Я||Народження||Житомир||||1888–1906 |- |[[/683/]]||Алфавіт метричних книг||Народження||Житомир||||1907–1920 |- |[[/684/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1880–1909 |- |[[/685/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1891–1903 |- |[[/686/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1904–1920 |- |[[/687/]]||Алфавіт метричних книг||Смерть||Житомир||||1920 |- |[[/688/]]||Алфавіт метричних книг||Шлюб||Житомир||||1880–1917 |- |[[/689/]]||Алфавіт метричних книг||Шлюб||Житомир||||1918–1920 |- |[[/690/]]||Алфавіт метричних книг||Розлучення||Житомир||||1860–1914 |- |} 76jgbfp8qky6cbktlqw2kayagd3lg7r Вікіджерела:Нові обкладинки 4 64458 454838 454681 2022-07-23T06:14:07Z Mahnka 11765 wikitext text/x-wiki * [[Три мушкетери (1929)]] * [[Напад на млин (1901)]] * [[Хроніка Гречок]] * [[Украінські пісні]] * [[Наша пісня (1916)]] * [[Рай і поступ (1899)]] * [[Декалог українського націоналіста (1948)]] * [[Українська літературна мова й правопис]] * [[Наша пісня (1917)]] * [[Українська літературна мова й правопис]] * [[Життя й відносини на Радянській Україні]] * [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]] * [[Хома Дубило]] * [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]] * [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]] * [[Народні оповідання (1858)]] * [[Хуторна поэзія]] * [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)]] * [[Бог його батьків]] * [[Байки (Свєнціцький, 1874)]] * [[Перекотиполе (1874)]] * [[Фармазоны (1874)]] * [[Як совітська Москва звоювала Україну?]] * [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]] * [[Вибір поезій (Федькович, 1920)]] * [[Як Москва нищила Україну]] * [[Квітка на багні]] * [[Люкреція Борджія]] * [[Душа на сторожі]] * [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7]] * [[Орися (1947)]] * [[Оповіданя (Куліш, 1917)]] * [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)]] * [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)]] * [[Оліверъ Твістъ]] * [[Вибрані твори (Гребінка)]] * [[Українські твори]] * [[Баба Параска та баба Палажка]] * [[Иванъ Золотаренко]] * [[Шалений день або одружіння Фіґаро]] * [[Все не в лад]] * [[Орися (1940)]] * [[Ріккі-Тіккі-Таві]] * [[Одно слово (1930)]] * [[Мої спогади про центральну раду]] * [[Спогади (1861–1907)/3]] * [[Коляди і щедрівки (1919)]] * [[Три портрети]] * [[Вінок]] * [[Казки й байки (Грімм, 1940)]] * [[Доробок]] * [[Кубань у кривому дзеркалі]] * [[Шурган]] * [[Кубань (Лісовий)]] * [[Т. Шевченко й А. Міцкевич]] * [[Нариси з історії революції на Кубані]] * [[За кавказькими хребтами]] * [[Смок Беллю]] * [[Левень (1918)]] * [[Осетинські казки]] * [[Княженко (1917)]] * [[Чарівна Коза. Мені моє]] * [[Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка]] * [[Вина і кара]] * [[Крилатий рейд]] * [[Польот над Кавказом]] * [[Твори (Дніпрова Чайка, 1919–1920)/1]] * [[Вибрані вірші (Йогансен)]] * [[Кроковеє коло (збірка)]] * [[Ясен]] * [[Статут Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка]] * [[Плавання]] * [[Як будується оповідання]] * [[Величина і будова звіздяного сьвіта]] * [[Олеся (1948)]] * [[Елементарні закони версифікаціі (віршування)]] * [[Баляди про війну і відбудову]] * [[Оповідання про Майкла Паркера]] * [[Ведмеді]] * [[Три подорожі]] * [[Солоні зайці]] * [[Помилування Проступника]] * [[Життя Гая Сергійовича Шайби (збірка)]] * [[Пролог до Комуни (збірка)]] * [[17 хвилин]] * [[Виріб вин]] * [[Луб'яне решето]] * [[Під парусом на дубі]] * [[Орися (1928)|Орися]] * [[Сестра-жалібниця]] * [[Первісні люде]] * [[Енцикліка про христіянське виховання молоді]] * [[Ксьондзівські найми]] * [[Девять братів і десята сестриця Галя]] * [[Подорож довкола землї в 80 днях]] * [[На перші гулі]] * [[Княжна Галиця]] * [[Дикі лебеді]] * [[На Спокійнім Океані]] * [[Вифлеємські діти]] * [[Подонь (Українська Вороніжчина) в культурному житті України]] * [[Вертеп (Луцик, 1928)]] * [[Іван Франко з близька]] * [[Іменини]] * [[До світла (1913)]] * [[Коні не винні (19??)]] * [[Зіля королевич]] * [[Юнацькі серця]] * [[Пожалували — за пізно!..]] * [[Маруся Орлівна. Бизюківна. Леся]] * [[Пан писар]] * [[Заяць і Медвідь (1940)]] * [[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)]] * [[Чоловік з близною]] * [[Захований клєйнод]] * [[Пестра стяжка]] * [[Душогубство в Абей Ґрендж]] * [[Відтятий палець]] * [[Шість Наполєонів]] * [[Робінзон Крузо (1930)]] * [[Танцюючі фіґурки]] * [[Галина]] * [[Одинокий вломник на селі]] * [[Селянська духова сушарня]] * [[Українське мистецтво (Вступ до історії)]] * [[Злодій (Мірбо)]] * [[За Україну]] * [[Малороссійскія приказки]] * [[Конрад Валлєнрод]] * [[Байки (1864)]] * [[Кавказскій плінник]] * [[Пе-коптьор. Посол від чорного царя. Відьма]] * [[Звідки взяли ся і що значать назви «Русь» і «Україна»?]] * [[Украдений син]] * [[Козацька помста]] * [[За сестрою]] * [[Байки (Глібов, 1918)]] * [[Камена]] * [[Історичні піснї українського народа]] * [[Український співаник]] * [[Молодыча боротьба]] * [[Boa Constrictor (1943)]] * [[Козацькі діти]] * [[Boa Constrictor (1907)]] * [[Лїтература галицко-руска і М. Шашкевич]] * [[Чому жінки жадають полїтичних прав]] * [[Твори (Шашкевич, 1960)]] * [[Казка про салдатську душу]] * [[Поезії (Свідзінський, 1940)]] * [[Борці за правду (1947)]] * [[Теорія нації]] * [[Сині етюди (1923)]] * [[Вибрані твори (Едгар По)]] * [[Доля (1897)]] * [[Кайдашева сімя̀|Кайдашева сім'я]] * [[Інститутка (1929)|Інститутка]] * [[Україна і Москва в історичних взаєминах]] * [[Пропащий час. Українцї під Московським царством (1654–1876)]] * [[Весняні бурі]] * [[Дитинство (1929)|Дитинство]] * [[Пес Баскервілів]] * [[Заспів (Чумак)]] * [[Отаман Хмара (1934)|Отаман Хмара]] * [[Дурень і Смерть]] * [[Багряний листопад]] * [[Смерть Тіціяна]] * [[Перша читанка (1921)]] * [[Пригоди статечної миші]] * [[Українські народні казки (1920)|Українські народні казки]] * [[Словянські народні казки]] * [[Убогий та багатий і дівка-чорнявка. Безщасний Данило й розумна жінка]] * [[На стрічу сонцю золотому]] * [[Як Михась, син мельника, ходив до неба по діямант]] * [[Галицькі анекдоти]] * [[Хрунь і чорт]] * [[Не-читальник. Оповідання]] * [[Червона корчма (збірка)]] * [[Назва України. З картами]] * [[Пригоди запорожців]] * [[Сталінізм]] * [[Універсалізм у хліборобскій ідеольоґії (лист до проф. Яворського)]] * [[Перехресні стежки]] * [[Дика панї і иньші оповіданя]] * [[Дорош і інші оповідання]] * [[Страждання молодого Вертера]] * [[Золотий лев (Опільський)]] * [[Верховина і інші оповідання]] * [[Панські жарти (1919)]] * [[Манїпулянтка й иньші оповідання]] * [[Про українських козаків, татар та турків]] * [[Дівоче серце]] * [[Українське мистецтво]] * [[Словник польських скорочень]] * [[Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв]] * [[Козацька помста]] * [[ЗДДП Галревкому]] * [[Давні килими Украіни]] in0et38hddu3u14o3lwlj9wan0xwoq6 Сторінка:Аркадій Зекцер. 1905 рік на Поділлі. 1925.pdf/21 250 69658 454863 160515 2022-07-23T11:39:14Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Селяни домагаються одержати в поміщика згоду на таке пересічне забезпечення ''наймита'': наймит повинен мати 50 крб. на рік зарплати, 200 корців збіжжя, 12 фур палива, 1 десятину землі й т. и. або 15 карб. щомісячно. Инші приговори (приміром на Кам'янеччині) вимагають не менш як 120 крб. на рік зарплати, 120 пуд. житнього хліба, одну моргу городу, помешкання то що. За типовий зразок сумарних вимог селянства може бути, наприклад, приговор з вимогами селян Олексинецької економії, що належала товариству цукроварень „Городок“, в районі якого аграрний рух дійшов кульмінаційного пункту. Мінімум селянських вимог був отакий: плати за поденну роботу — 50 коп., бабі — 40 коп., підліткові — 25 коп., за копу — 1 крб., за в'язку — 30 коп., косареві — 1 крб. 50 коп., в'язання снопів од копи 20 коп., збирати кукурузу за половину, копати бараболю за третю мірку, сіно збирати за половину; за нажатий сніп пшениці й жита — півснопа, ярини — четвертий сніп. Опріч того, селяни вимагали не працювати по неділях та святах (окрім догляду за худобою). З-поміж инших вимог звертають на себе увагу пункти: не відбирати сіножатів, що ними здавна користуються селяни, припинити надалі заорювання тих земельних участків, що ними селяни користуються, як прогонами (вимога на Кам'янеччині). Часто вимагають усунення посередників між селянами й поміщиками при продажі лісу. Ліс через експлоататорську політику поміщика чи орендаря був взагалі ціною неприступний для селян, але особливо наганяли ціну на будівельний матеріал та паливо посередники, що користуючися з селянських злиднів, наживали величезні бариші. Низка вимог має на увазі вгамувати апетити орендарів млинів, що дерли з селянина останню шкуру за помол. {{c|'''Політичний відтінок заворушень.'''}} Першої половини 1905. року заворушення мали переважно чисто економічний характер і тільки з другої половини й особливо з кінця року вони ''набувають політичного відтінку'': так на Гайсинщині, Літинщині та ин. сільські приговори просто вимагають одібрати в поміщиків землі, вивести військо, усунути мирових посередників та поліцію, обрати свою адміністрацію, завести загальне навчання тощо ''(Див. приговор у справі селян. Харкова)''. {{fine block/s}} :'''Приговор селян [[Новокостянтинів|Н. Констянтинова]] про приєднання Селянської Спілки та про політичні й економічні вимоги селян. Приговора складено 27. листопада 1905. р.''' :Мы нижеподписавшиеся крестьяне м. Ново-Константинова Литинского y., Под. губ., собрались на сход в количестве — человек, обсудили наше крестьянское положение и пришли к такому мнению: :Крестьяне с незапамятных времен труженики земли до сих пор продолжают терпеть такую несправедливость, какой не могут дальше сносить ни божеские ни человеческие законы. В трудах своих мы поливаем потом и кровью всю землю, какая только есть в нашем отечестве, а за труды получаем только то, что дает еще не отнятая у нас третья часть всей земли; остальная большая часть нашей кормилицы находится во владении монастырей, церквей, уделов, помещиков и кулаков, которые сами на ней не работают, а нашими руками собирают с ней все доходы, пользуясь нашим малоземельем. :Никто из людей земли не создавал, никто из людей и не должен захватывать землю в свои руки; она должна принадлежать всему народу и отдаваться в уравнительное пользование общинам, трудовым артелям и тов-ам. :Мы, поэтому, постановляем требовать немедленного об'явления всей земли собственностью всего народа и передачи ее в уравнительное пользование общинам, трудовым артелям и тов-ам. Вторым злом и виновником<noinclude>{{fine block/e}}</noinclude> gjptunoknpwsufnduzaelh5yf86jc74 Сторінка:Аркадій Зекцер. 1905 рік на Поділлі. 1925.pdf/22 250 69659 454864 160516 2022-07-23T11:41:01Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{fine block/s}}</noinclude>нашего бедственного положения служат непосильные налоги прямые и косвенные (акцизы). Крестьянское население, как наиболее бедное, как самое многочисленное до сих пор пополняло казну и служило источником главного дохода ея, а вместе с тем продолжало оставаться непросвещенным болеющим и вымирающим повально без дорог, голодным и чуть ли не голым. Зато начальства над крестьянами всегда было видимо-невидимо: стражники, урядники, пристава, земские начальники, мировые посредники, исправники все от малого до великого, вся эта полиция не защиту творила, а беззаконие, вмешивалась в нашу семейную жизнь, в наши мирские дела, безсовестно грабила народ, кидала в темную, порола. :2. Мы требуем, поэтому немедленного введения справедливого по доходу каждого плательщика расчитанного налога (прогрессивного подох. налога). :3. Немедленного введения всеобщего светского образования и немедленного освобождения всех сел и деревень от всех чиновников грабителей путем уничтожения всех полицейских должностей; покой и порядок мы сами поддержим выбрав из своей среды наиболее разумных, наиболее уважаемых мирян. Конечно, мы хорошо сознали, что для теперешняго помещичьего правительства наши желания неинтересны, а главное и невыгодны, мы понимаем, что так будет далее до тех пор, пока нами командовать будут помещики да кучка чиновников, которые куплены на наши трудовые деньги. Такое правительство должно быть заменено выборным от всего русского народа. :4. Поэтому, мы требуем, чтобы всеми делами в государстве управляли выборные от всего русского народа, без различия пола, национальности и религии. К выборам считаем справедливым приступить на основе всеобщего равного прямого и тайного голосования. Принимая в соображение, что мы безсильны, если будем выступать отдельными селами или даже губерниями и наоборот мы страшная сила, если выступим все дружно вместе. :5. Мы поэтому постановляем: присоединиться к всероссийскому крестьнскому союзу, борющемуся за святое дело за правду, справедливость, за интересы всего трудового крестьянства, для чего постановляем защиту наших требований и интересы на всех с'ездах крестьянского союза поручить выбранным нами крестьянам — 1) Ефрему Слободянюку и 2) Ефрему Харькову. {{c|(Кінець не зберігся).}}{{fine block/e}} Наведений „приговор“ цікавий іще тим, що складання його мабуть належить одному з членів родини видатних с-р. Донських, що про них згадується в цій розвідці. Донські керували працею підняття селянського руху на Літинщині; мешкали вони в [[Хмільник]]у (верст із 18 од м. Ново-Констянтинова, для селян якого й складено даного приговора). Особливо енергійну діяльність Донські розвинули власне в середині й кінці 1905. р., коли проти них охранка й завела справу. Нарешті, зрозумілий для селян зміст приговору та вміле вкроплення в кожний пункт „вимог“ партійного програму теж схиляють до думки, що цього приговора склав один із досвідчених у цій справі членів родини Донських. Ясна річ, що об'єктивна дійсність давала занадто багато причин для незадоволення селян своїм економічним станом. Страшенне малоземелля примушувало подільських селян найматися на роботу в поміщика. Орендар, як і вся адміністрація економії, всіма способами зменшували й без того незначні можливості селянина заробити на буряках чи де-инде. Усіма правдами й неправдами орендар, економ, управитель намагалися „ошукати“ селян і не виплатити йому навіть того, що належало йому за їхньою ж власною умовою з ним; переводилися неправильні розрахунки; економ, як наймав, то не встановляв наперед, який сніп дасть селянинові за працю. Крім того, платячи селянам здебільшого 15-20 коп. у день, економія дуже дорого брала сама з тих же селян за солому, полову й т. ин., без чого вони не могли обійтися. Дратувало ще селян те, що економії часто засівали толоку спірних земель і цим порушували „законні права“ селян. Політичний характер в аграрному рухові 1905. р. на Поділлі почав виступати внаслідок впливу на село революційних подій міста. Це сталося через те, що між міським робочим та селянином був звязок в особі<noinclude></noinclude> eanl4nqxsp776m2or3qp8czyog674vd 454865 454864 2022-07-23T11:41:41Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{fine block/s}}</noinclude>нашего бедственного положения служат непосильные налоги прямые и косвенные (акцизы). Крестьянское население, как наиболее бедное, как самое многочисленное до сих пор пополняло казну и служило источником главного дохода ея, а вместе с тем продолжало оставаться непросвещенным болеющим и вымирающим повально без дорог, голодным и чуть ли не голым. Зато начальства над крестьянами всегда было видимо-невидимо: стражники, урядники, пристава, земские начальники, мировые посредники, исправники все от малого до великого, вся эта полиция не защиту творила, а беззаконие, вмешивалась в нашу семейную жизнь, в наши мирские дела, безсовестно грабила народ, кидала в темную, порола. :2. Мы требуем, поэтому немедленного введения справедливого по доходу каждого плательщика расчитанного налога (прогрессивного подох. налога). :3. Немедленного введения всеобщего светского образования и немедленного освобождения всех сел и деревень от всех чиновников грабителей путем уничтожения всех полицейских должностей; покой и порядок мы сами поддержим выбрав из своей среды наиболее разумных, наиболее уважаемых мирян. Конечно, мы хорошо сознали, что для теперешняго помещичьего правительства наши желания неинтересны, а главное и невыгодны, мы понимаем, что так будет далее до тех пор, пока нами командовать будут помещики да кучка чиновников, которые куплены на наши трудовые деньги. Такое правительство должно быть заменено выборным от всего русского народа. :4. Поэтому, мы требуем, чтобы всеми делами в государстве управляли выборные от всего русского народа, без различия пола, национальности и религии. К выборам считаем справедливым приступить на основе всеобщего равного прямого и тайного голосования. Принимая в соображение, что мы безсильны, если будем выступать отдельными селами или даже губерниями и наоборот мы страшная сила, если выступим все дружно вместе. :5. Мы поэтому постановляем: присоединиться к всероссийскому крестьнскому союзу, борющемуся за святое дело за правду, справедливость, за интересы всего трудового крестьянства, для чего постановляем защиту наших требований и интересы на всех с'ездах крестьянского союза поручить выбранным нами крестьянам — 1) Ефрему Слободянюку и 2) Ефрему Харькову. {{c|(Кінець не зберігся).}}{{fine block/e}} Наведений „приговор“ цікавий іще тим, що складання його мабуть належить одному з членів родини видатних с-р. Донських, що про них згадується в цій розвідці. Донські керували працею підняття селянського руху на Літинщині; мешкали вони в [[Хмільник]]у (верст із 18 од м. Ново-Констянтинова, для селян якого й складено даного приговора). Особливо енергійну діяльність Донські розвинули власне в середині й кінці 1905. р., коли проти них охранка й завела справу. Нарешті, зрозумілий для селян зміст приговору та вміле вкроплення в кожний пункт „вимог“ партійного програму теж схиляють до думки, що цього приговора склав один із досвідчених у цій справі членів родини Донських. Ясна річ, що об'єктивна дійсність давала занадто багато причин для незадоволення селян своїм економічним станом. Страшенне малоземелля примушувало подільських селян найматися на роботу в поміщика. Орендар, як і вся адміністрація економії, всіма способами зменшували й без того незначні можливості селянина заробити на буряках чи де-инде. Усіма правдами й неправдами орендар, економ, управитель намагалися „ошукати“ селян і не виплатити йому навіть того, що належало йому за їхньою ж власною умовою з ним; переводилися неправильні розрахунки; економ, як наймав, то не встановляв наперед, який сніп дасть селянинові за працю. Крім того, платячи селянам здебільшого 15–20 коп. у день, економія дуже дорого брала сама з тих же селян за солому, полову й т. ин., без чого вони не могли обійтися. Дратувало ще селян те, що економії часто засівали толоку спірних земель і цим порушували „законні права“ селян. Політичний характер в аграрному рухові 1905. р. на Поділлі почав виступати внаслідок впливу на село революційних подій міста. Це сталося через те, що між міським робочим та селянином був звязок в особі<noinclude></noinclude> 64y63mpw533j7aewwrq5iqgr0el1fuz Сторінка:Аркадій Зекцер. 1905 рік на Поділлі. 1925.pdf/23 250 69660 454866 160517 2022-07-23T11:42:45Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>поденного робочого, наймита на цукроварні чи в поміщицькій економії. Нарешті політичний напрям аграрному рухові на Поділлі надавала гостро виявлена тут класова, особливо національна диференціяція населення. Адже міську частину населення й більшу частину сільського складали пригнічені від царату національні меншості євреїв та українців; (що до поляків, то відсоток їх проти загально-селянської маси Поділля був незначний, по містах же переважали дрібно й середньо буржуазні маси поляків). Політичне пригнічення, що його терпіли національні меншості, викликало революційний настрій, а ненависть до царату здебільшого згладжувала до якогось часу класову ріжницю, що її свідомі були ще лише деякі. Отже ясно, що головними розсадниками революційних ідей на селі й передусім національно визвольних тенденцій були представники інтелігенції нацменшостів — учителі сільські, учні, студенти, а переважно громадсько-революційні організації: ''Всеросійська Селянська Спілка'', ''Всеросійська Учительська Спілка'', кооперативні організації, нарешті, чисто партійні організації — БУНД, РСДРП, осередки українських с. деків зі „Спілки“, есери та анархо-комуністичні гуртки — ось політичні партії, що найбільше розвивали періодами працю на Поділлі. Певна річ, що одним із головніших чинників усього руху була російсько-японська війна з її наслідками, рух бо на Поділлі був відгуком усіх подій 1905. року в Росії, лише зі своєрідним відтінком в прикордонному краї змішаним населенням. Політичний елемент аграрних заворушень на селі був насамперед відгуком подій у місті. Що це власне було так, за це свідчать у своїх доповідях про причини аграрного руху мирові посередники, оці специ царату забивати баки селянам. „Заворушення фабричних робочих дало привід бунтуватися селянам“, пише мировий посередник Сологуб, що об'їзджав „неспокійні“ місця. „Політичний характер заворушення набуло після того, як з'явився на села ріжний чужесторонній елемент — таємні агітатори — й закидав села та економії відозвами, як от на Ушиччині, що перша заворушилася (с. [[Муровані Курилівці]], [[Слобідка (Новоушицький район)|Слобідка]], та ин.“). Ці відозви й підпільні робітники зазначили програм мінімум: закликали до загального страйку, до повстання проти влади царя, попів і панів та вимагали передачі селянам землі поміщиків і панського майна. На ці гасла жваво обзивалися знеможені від малоземелля, тяжкої праці, злиднів і голоду селяни й робітники. Відозви-листівки жадібно розбирали з рук у руки й таємничо передавали далі. Як на типовий зразок політичної праці на селі можна вказати на діяльність відомих ес-ерів, родини Донських — на Літинщині, де вони проживали 1905. р. у Хмільнику. Літинський повітовий справник у Донесенні до центру від 6-X-1905. р. (Архів пом. нач. губ. Жанд. Управл., справа ч. 86) повідомляє: „Всі поміщики й управителі (у північно-східньому районі Літинщини) в один голос кричать, що всі розрухи підтримують своєю найенергійнішою діяльністю лікар Донський, його син кол. студент Берлінського ун-ту Дмитро та маса їхніх агентів євреїв. Син Донського періодично ''іздить по плантаціях, де бува багато робочих'', і непомітно від доглядачів щось говорить робочим (в Білорукавській економії с. Митник). Отже донесення справника ясно малює нам один із засобів революціонізування селянства на Поділлі 1905. р.{{nop}}<noinclude></noinclude> 85cvt1pyq2d4d4tgkykf5da2gpe1mll Сторінка:Аркадій Зекцер. 1905 рік на Поділлі. 1925.pdf/24 250 69661 454867 160518 2022-07-23T11:43:38Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Свідки (при допиті) конкретно відмічають роботу родини Донських на Літинщині. „У них бувало багато молодих євреїв…, читали газети й відозви, роздавали їх селянам. Син Донського вів із селянами такі розмови: „А що? Ваші люди збираються бунтувати? Пора! Як бунтуватимете, то матимете поміщицьку землю. Вона повинна бути ваша, бо ж ви на ній працюєте! У разі б з'явилася поліція або хто инший захищати поміщиків, не бійтеся, тільки міцно держіться, арештів не допускайте, бийте всіх…“. Теж-саме радить і мати Донського. Своє донесення справник кінчає висновком, що Донські є керовниками цього небезпечного руху й повідомленням, що в районі знайдено ес-ерівські відозви. Ротмістр Барбашов — помічник нач. губ. жанд. управління, порушив у Вінниці 16-VI-1905. р. справу за 129 ст. в порядку 1035 ст. Разом із Донськими було притягнуто до відповідальности цілу групу активних робітників — інтелігентів-студентів та инш. (агроном Лещинський Іван Вацлавович, інженір Ошмянський Борис, Балк, Поліщук, Лукашевич, студент Дорпатського ун-ту Соханевич). Усіх було заслано до Сибіру. Так само на Гайсинщині ес-ер (тепер член компартії Под. організації) Капустянський керував рухом селян, організовуючи підпали поміщицьких маєтків. Рядових агітаторів було значно більше. {{c|'''Форми руху.'''}} Які ж форми мав аграрний рух серед подільських селян? Це перш за все була вперта, иноді невміла, але завзята через скрутність стану, боротьба наймита з економією за кожну копійку. Потім цей рух перейшов у форму особистих страйків та кругової поруки, коли не допускали до праці один одного, в разі економія не погоджувалася задоволити їхні вимоги: наприклад, виплатити наймитам по такій-то ставці, або продати селянам сіна то що не дорожче за таку-то ціну. Наймити й селяни, коли страйкували й не виходили на польові чи инші роботи, то не допускали до цих робіт і селян инших районів. Вони ставили ультиматум всім, хто зривав страйк, шукаючи заробітку; таких людей гонили із економії, а в разі опору, то й побивали їх. У всіх „приговорах“ селяни, домагаючись певних кращих умов праці, не забувають у той же час вставляти пункт про прийом на роботу до економії тільки-но своїх, себ-то околишніх, підлеглих економії селян. Малоземелля, незначна врожайність через зовсім відсталі й убогі форми господарювання вперто вимагали шукати додаткового заробітку й селяни вважали, що мають моральне право не допускати сторонніх наймитів, особливо як їх запрошувала економія, щоб зламати страйк. Багато разів, особливо в центрі найбільшого руху ''в городокському'' районі, селяни вдавалися вже просто до революційних актів — ''захоплення землі економіі, маєтку чи заводу'', при чому знищували рови, огорожі, взагалі все, що відмежовувало поміщицьку землю від селянської. Звичайним було також заганяння худоби на поля поміщиків, грабунки буряків нічними наскоками на поля економії; широких розмірів доходив і поруб державних та поміщицьких лісів на паливо й будівельні потреби. Захоплення землі, урожаю та поруби лісу виразно підкреслювали, що селяни вважали землю, урожай та ліс за ''своє добро'', що тепер можна ним розпорядитися. Особливою формою протесту проти царсько-поміщицького режиму був в приговорах пункт про закриття горільчаних „монополій“, складів; коли конфлікт між селянами та поміщиком і владою розгорався й доходив<noinclude></noinclude> caubyijxtvp7d3faodppwrzbls7y13h Сторінка:Аркадій Зекцер. 1905 рік на Поділлі. 1925.pdf/34 250 69662 454869 160519 2022-07-23T11:47:11Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude>{{потрібне зображення}} {{block center|{{smaller|'''Мал. Ч. 4. Зворотня сторінка відозви Укр. Соц. демократів, а можливо, Всерос. Сел. Спілки.'''<br/>{{right|[Див. мал. ч. 3.]}}}}}} Характерну картину що до тодішнього стану села та його відношення до „монопольки“ малює справа селян с. [[Михайлівка (Гайсинський район)|Михайлівки]] на Гайсинщині. Тутешні селяни надумали на підставі маніфесту 17. Жовтня закрити в своїм селі „монопольку“, через яку вони пропивали своє останнє добро. Склали на це приговора та й згадали ще в ньому за державний ліс, який оточував їхнє село, що він має бути їхній. Приговора склав із доручення 300 селян учитель церковнопарафіяльної школи Крошко. „Усі біди й нещастя, що терпить наша люба батьківщина, походять не від бунтарів, як гадає уряд, а від селянського безземелля й злиднів та від купки адміністраторів, що покрівавили себе кров'ю людей-братів“, — так починався приговор, якого підписавши направили михайлівчани до голови Ради міністрів Вітте. Приговор ставить урядові низку вимог, як от: скоріше скликати Думу, швидче здійснити (не на папері тільки, а справді) переведення в життя всіх громадських „свобод“, що оголошено в маніфесті, зрівняти селян у правах із рештою населення, задовольнити земельні потреби селян через нарізку селянам участків із державних, манастирських та поміщицьких земель, скасувати низку податків і нарешті, передати михайлівчанам ліс Михайлівський, всюди закрити „монопольки“ та завести загальне безплатне навчання. Тільки задоволення цих вимог, зазначається в приговорі, може заспокоїти країну. Наслідки цього приговору, як і всіх подібних йому — добре відомі всім. Що до закриття „монопольок“ у місцевостях небезпечних через заворушення, то між губернатором та управителем акцизних зборів виникнув цікавий торг. Спочатку Акцизне Управління дуже було незадоволене з ініціативи губернатора в цій справі й почало торгуватися, наказавши закривати монопольки тільки в де-які дні та години, наприклад, підчас ярмарку, коли скупчується сила народу. Але стихійний зріст заворушень примусив<noinclude></noinclude> 2wi4yt1r6zl5hqi45u5ik4n1226161d Сторінка:Аркадій Зекцер. 1905 рік на Поділлі. 1925.pdf/29 250 69674 454868 160535 2022-07-23T11:46:09Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>гання, виставлені одній із економій Городокського т-ва — Чорнивідській. Ці домагання є типові для даної групи економій. Приговор вимагав для ''робочих годових'': плати на рік 120 крб., ординарії озимої — 70 пуд., — ярової — 30 пуд., городу — 1 моргу, худоби — 2 шт., дров — 12 фур. Окрім того по неділях та святах не працювати. Для ''робочих поденних'' приговор встановлює плату: в-осени, на весні й узімку — 75 коп. чоловікам, 50 коп. жінкам; улітку в жнива — чоловікові 1 крб., жінці — 75 коп., а ''хліб жнуть'' — озимину за 1/6, ярину — за 1/5 часть, з видачею належного хліба зараз же, як скінчаться жнива, й перед возовицею в пана. Копу нажати — 1 крб., (сніп з перевеслом в аршин) робочий з кіньми одержує 2 крб. на день; буряки копати — 2 коп. з пуда, при цьому людей сторонніх на роботу цю не наймати; сіно, конюшину збирати за третину. Для прикладу наводимо текстуальну копію одного з подібних приговорів: {{fine block| :1905 года М. марта 18 дня. {{c|'''Приговор села Старой Соколовке.'''}} :Общество собрало полный сход в том, что помещик платит черно-рабочим малую цену, а общество желает с месяца марта чернорабочим цена 50 к. по июнь месяц июль и август чернорабочим цена 1 рубль и одна коп. 1 р. работать за сноп за {{sp|пятой}} извозка за одну подводу цена три рубля и чтобы помещик непахал толоке и пустопорожных местов и чтобы посторонние люди за меншую цену не работали у помещика {{sp|но за етую цену, что мы установили}} в помещика батрак должен получать 50 рублей 20 корицев хлеба 12 фур отопления одна десятина земли и дви штуки кормить в год и кто хочет по месячному 15 р. в месяц и за тем достоверает общесто собрать полномоцных 16 человека. {{c|(слідують підписи).}}}} Виставляючи цей програм-мінімум, селяни ультимативно давали економіям днів 4 на відповідь, ''не дозволяючи цей час нічого робити''; як хто не слухав, погрожували сили вжити. Правління т-ва в особі директора Фішмана, покликаючись на те, що пропускається час засіву ярини та цукрових буряків, од чого будуть т-ву величезні збитки, вимагає придушити заворушення „в самому зародку“. Благання переляканих на смерть поміщиків та цукровиків мали свій вплив, і в охоплені рухом райони висилано козачі частини „''на постій''“. Цей постій так обтяжував селян, що подекуди за донесенням справників „селяни скорилися“ (Солобківці). Однак вже на початку квітня рух вибухає з подвоєною силою й поміщики разом з орендарями посилають з Ярмолинець телеграми, що „''становище загострюється''“, й вони рішучо просять губернатора вжити заходів, щоб утихомирити заворушення й захистити „мирних громадян од небезпеки“. Цікавий випадок трапився того часу в с. [[Рудка (Дунаєвецький район)|Рудці]] на Кам'янеччині: до управителя маєтку поміщика Доманського з'явилося 15 жінок запасних нижчих чинів (після 7. мобілізації) і поставили йому вимоги видати їм з економії хліба, тому що чоловіки їхні на війні. Як не задовольнить їх поміщик, то вони зроблять так, як роблять по инших місцях — візьмуть силою. Коли пристав намагався довести, що їхні вимоги незаконні, то вони заявили, що як повернуть їм їхніх чоловіків, то жадних домагань вони ставити не будуть. Цей випадок показує, що свідомість забитого, затурканого селянства Поділля стала прокидатися. Упевнившись, що рух не зменшується, де-які економії не стільки з власної ініціятиви, скільки під натиском обачнішого губернатора, почали потрохи поступатися. Губернатор зі свого боку вмовляв та всовіщав у випущених відозвах. Покликаючись на знамениту „промову“ Миколи II.<noinclude></noinclude> 85y0y2ul01gcrheno0iew47ps12n1qr Архів:ДАХмО/315/1 116 113349 454727 448902 2022-07-22T17:38:19Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = | рік = 1795–1920 | примітки = [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 1.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 1]] [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 2.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 2]] }} == Анотація == Розпорядчий стіл :Укази Сенату. :Журнали засідань консисторії. Відомості про виділення монастирям землі, про стан церков і забезпечення білого духовенства, про кількість православного населення губернії, про виділення коштів на будівництво церков і церковнопарафіяльних шкіл. Історичний опис поширення православ'я на Поділлі (1795-1888). Справи про внесення до ревізьких казок духовенства та членів їхніх сімей. Відомості про призначення нагороди та звільнення службовців та священнослужителів. Рапорти священнослужителів. Секретна частина (стіл 1) :Відомості про перехід у православ'я та відхід від нього, про боротьбу із забобонами, про хрещення дітей православних за католицьким обрядом. Справи про боротьбу з унією (1802-1833). Шлюборозлучна частина (стіл 2) :Справи про рукопокладення священиків і дияконів, про дозвіл на шлюб дітям священиків, про вибори церковних старост, про шлюб із підданими інших держав та іновірцями. Клопотання щодо дозволу на другий шлюб. Справи про перевірку книг прибутків та видатків монастирів. Господарська частина (стіл 3) :Відомості про стан церков. Справи про рукопокладення в священицький сан, особовий склад монастирів Подільської губернії. Справи про будівництво та ремонт церков і будинків священнослужителів. Справа про будівництво Приворотського духовного училища. Стіл 4 :Відомості про церкви, церковні землі й церковні землеволодіння по повітах Подільської губернії, про стан церковнопарафіяльних шкіл та особовий склад учителів по повітах губернії (1868). Списки учнів шкіл (1862). Справи про об'єднання церковнопарафіяльних шкіл з народними училищами (1862). Межові книги. Судова частина (стіл 5) :Протоколи засідань про розгляд правопорушень священнослужителів. Скарги на зловживання духовних осіб. Відомості про осіб, що відбувають єпитимію в монастирях Подільської єпархії. Розрахункова частина (стіл 5) :Відомості про виділення коштів на утримання духовних правлінь і церковнослужителів, про призначення пенсій та допомоги по повітах губернії. Справи про проведення фінансових ревізій. Книги прибутків та видатків консисторії. Реєстратурне відділення :Відомості про випускників духовної академії та Подільської духовної семінарії, про дворян - службовців єпархії. Справи про відкриття класу іконопису в Подільській духовній семінарії, зведення будинку для учнів семінарії. :Реєстри вхідних і вихідних документів. Архівне відділення :Клірові відомості по повітах губернії. Сповідальні відомості по церквах губернії. Метричні книги про народження, шлюб та смерть по церквах губернії. Копії ревізьких казок окремих населених пунктів. == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Арк. |- |[[/4397/]]||Дело по жалобе крестьян с. Жабокрича Ольгопольского уезда на дьячка Жуковского о потравле их посевов||1855-1857||33 |- |[[/4401/]]||Дело о порубке церковного леса в с. Стрижовцах Ушицкого уезда помещиком Хемжицким||1855-1856||9 |- |[[/4402/]]||Переписка с Подольским губернским правлением, одесским стряпчим и одесским уездным судом о выполнении духовными правлениями требований и запросов разных гражданских учреждений и лиц||1855-1856||38 |- |[[/4403/]]||Рапорты благочинных об утверждении графика чтения проповедей на 1856 год и графики представленные благочинными||1855-1858||28 |- |[[/4404/]]||Дело по ходатайству священника с. Завадовки Гайсинского уезда Шостаковского о начислении ему жалованья||1855-1856||24 |- |[[/4405/]]||Дело о положении взысканий по клировым ведомостям на церковнослужителей военного поселения за 1854 год||1855||4 |- |[[/4408/]]||Об отчуждении церковной земли с. Теремковцы Каменецкого уезда под дорогу||1856-1863||32 |- |[[/4409/]]||Об отчуждении церковной земли с. Чернокозинец Каменецкого уезда под шоссейную дорогу из м. Жванца в м. Гусятин||1856-1860||11 |- |[[/4410/]]||О посеве и сборе хлеба по монастырям за 1856 год||1856-1858||11 |- |[[/4411/]]||О разделе Брацлавских соборных церковных земель между членами причта||1856||8 |- |[[/4412/]]||По ходатайству церковного причта с. Смолянки Балтского уезда об увеличении земельных наделов||1856-1859||15 |- |[[/4413/]]||Журналы заседания консистории, сообщения Могилевского уездного предводителя дворянства о предоставлении планов и межевых книг на церковные земли||1856-1863||60 |- |[[/4414/]]||О составлении планов на церковные земли церкви с. Дернямы Могилевского уезда||1856-1860||26 |- |[[/4415/]]||Межевая книга на церковные земли с. Слободки Шишковецкой Могилевского уезда||1856||19 |- |[[/4416/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Тарасовки Ямпольского уезда||1856||17 |- |[[/4417/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Луки Молчанской Ямпольского уезда||1856||11 |- |[[/4418/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Копестьерина Ямпольского уезда||1856||10 |- |[[/4419/]]||О получении планов на церковные земли м. Деражня Летичевского уезда||1856-1857||8 |- |[[/4420/]]||О получении консисторией планов на церковные земли сел Чудиновец и Торчин Литинского уезда||1856||7 |- |[[/4421/]]||Рапорт Могилевского духовного правления о предоставлении Ямпольским уездным землемером планов и межевой книги на церковные земли г. Ямполя||1856||2 |- |[[/4422/]]||О получении плана и межевой книги на церковные земли м. Кривчика Ушицкого уезда||1856-1858||4 |- |[[/4423/]]||О получении от Брацлавского уездного предводителя дворянства планов на церковные земли||1856-1858||5 |- |[[/4424/]]||Об обмежевании церковных земель церкви сел Долинян и Кривонежинец Могилевского уезда||1856-1880||43 |- |[[/4425/]]||Об отмежевании церковных земель церкви сел Волчка и Бушинки Брацлавского уезда||1856-1857||10 |- |[[/4426/]]||Об обмежевании церковных земель церкви села Ройтмистровка Ольгопольского уезда||1856-1860||16 |- |[[/4427/]]||Об размежевании церковных земель церкви села Череновой Проскуровского уезда||1856-1857||14 |- |[[/4428/]]||Про заміну садиби церковної села Слобода-Яришівська||1856||5 |- |[[/4429/]]||О замене земельного участка с лесом на сенокосную землю с. Михайловки Ушицкого уезда||1856-1859||42 |- |[[/4430/]]||Рапорт Ольгопольского духовного правления консистории от 26 марта 1856 года об увеличении более выгодной церковной земли села Слободы Христищ за счет крестьянских наделов||1856||2 |- |[[/4431/]]||По жалобе прихожан церкви села Нараевки Гайсинского уезда на дьячка Квасницкого о жестоком обращении с ними||1856-1861||65 |- |[[/4432/]]||Ведомости об обеспечении сльского православного духовенства||1856-1857||27 |- |[[/4945/]]||По спору благочинного 4-го округа Гайсинского уезда Ефремовича с помещиком Опальским о церковном сенокосе||1865-1870||23 |- |[[/4946/]]||Об отводе земельного участка для постройки церкви в с. Голенищах Ямпольского уезда||1865||6 |- |[[/4947/]]||Ведомость о церквях и духовенстве Подольксой губернии||1864||15 |- |[[/4948/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам Подольской губернии||1865||92 |- |[[/4949/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за апрель-май 1865 года||1865||69 |- |[[/4950/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за январь 1865 года||1865||96 |- |[[/4951/]]||Рапорты благочинных и ведомости о количестве учащихся и состоянии школьных зданий по уездам Подольской епархии за 1865 год.||1865||179 |- |[[/4952/]]||Ведомости о состоянии церковно-приходских училищ Подольской епархии за 1865 год||1865||151 |- |[[/4953/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за август 1865 года||1865||7 |- |[[/4954/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за март-апрель 1865 года||1865||100 |- |[[/4955/]]||О состоянии народного образования по уездам епархии за 1865 год||1865||63 |- |[[/4956/]]||О распределении книг и учебников в сельских школах Подольской губернии||1867-1873||47 |- |[[/4957/]]||Об организации сельских попечительств при церквях епархии||1865-1873||158 |- |[[/5184/]]||О наложении эпистимии и церковного положения на разных лиц||1823-1836||147 |- |[[/5186/]]||Прикодно-расходовая книга церкви с. Охримовец Летичевского уезда||1824-1839||56 |- |[[/5193/]]||Ведомости о приходе и расходе денежных сумм по церквям Балтского уезда||1828||25 |- |[[/5196/]]||О злоупотреблении по службе настоятелей Шаргородского монастыря||1872||144 |- |[[/5204/]]||отчет о приходе и расходе денежных сумм попечительства по епархии за 1841 год||1842||15 |- |[[/5205/]]||Списки униатов Брацлавского уезда бывших и не бывших на исповеди||1842-1851||16 |- |[[/5210/]]||О выступлении крестьян с. Ражеп Литинского уезда против помещиков||1845-1858||12 |- |[[/5214/]]||По ходатайству помещика с. Воньковец Ушицкого уезда Черника о запрещении жить на церковной земле Янкелю и отводе еврейского кладбища в более отдаленном месте от церкви||1845-1847||16 |- |[[/5225/]]||Рапорты Гайсинского, Ушицкого и Винницкого духовных правлений о предоставлении ведомостей в консисторию и ведомства о нерешенных делах за 1846 год||1846||33 |- |[[/5247/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений об отсутствии колодников в уездах||1848-1850||25 |- |[[/5248/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||181 |- |[[/5249/]]||Рапорты духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||72 |- |[[/5301/]]||Журнал заседания консистории о рассмотрении прошения крестьянина м. Крутых Балтского уезда о взыскании средств на содержание ребенка с инспектора Крутянских училищ Афанасьева В.||1851||2 |- |[[/5302/]]||Ежемесячные ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Ушицкого духовного правления за 1851 год||1851-1852||51 |- |[[/5303/]]||Ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Балтского духовного правления за 1851 год||1851-1852||73 |- |[[/5304/]]||О выдаче пособия и содержания лицам духовного правления||1851-1853||5 |- |[[/6001а/]]||Про звинувачення священика м. Соболівки Гайсинського повіту Розова Василя у вимаганні грошей з селян за вчинення релігійних обрядів||1869–1871||150 |- |[[/6032/]]||Ведомости об отпуске денежных сумм на содержание штатов церквей Подольской епархии||1847||84 |- |[[/6033/]]||О выплате жалованья священникам и церковным служителям Подольской епархии||1847-1848||323 |- |[[/6035/]]||Приходно-расходная книга свечного сбора||1847||17 |- |[[/6036/]]||Приходно-расходная книга записи штатных сумм консистории||1847||29 |- |[[/6037/]]||Реестр входящих документов||1847-1848||13 |- |[[/6038/]]||О ревизии отчетности духовных правлений переходящих денежных сумм на содержание штатов||1848-1849||102 |- |[[/6044/]]||Ведомости об остатках денежных средств, ассигнуемых на выдачу жалованья священникам и церковным служителям Подольской губернии||1848||316 |- |[[/6046/]]||Об отпуске денежных сумм на содержание штатов духовных правлений Подольской губернии||1849||32 |- |[[/6047/]]||Отчеты епархии о приходе, расходе и остатке денежных сумм||1849-1850||112 |- |[[/6174/]]||О высылке свечных сумм в коммерческий банк и в отделение Подольской семнарии за 1859 год||1860||29 |- |[[/6175/]]||Указы консистории приходо-расходчику||1861-1864||80 |- |[[/6176/]]||Отчетные ведомости о приходе и расходе церковных денежных сумм по благочинным округам Подольской епархии за 1860||1861||166 |- |[[/6661/]]||Метричні книги с. Борсуківка Ушицького повіту||1795-1823||294 |- |[[/6662/]]||Метричні книги с. Лопатинець||1744-1822||182 |- |[[/6664/]]||Сповідальні розписи церков Вознесенського повіту||1796||866 |- |[[/6668/]]||Сповідальний розпис с. Чемеровець Кам'янецького повіту||1796||8 |- |[[/6671/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1796||924 |- |[[/6673а/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1796||501 |- |[[/6687в/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||142 |- |[[/6690/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||500 |- |[[/6675/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||545 |- |[[/6701/]]||Клірові відомості церков Ушицького повіту (Вербовецьке відомство)||1797||89 |- |[[/6707/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||554 |- |[[/6709/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1797||555 |- |[[/6712/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||382 |- |[[/6713/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту||1797||610 |- |[[/6714/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту||1797||489 |- |[[/6717/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6719/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6720/]]||Сповідальні відомості Миколаївської церкви м. Вінниця||1797-1822||348 |- |[[/6721/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||138 |- |[[/6731/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1798||778 |- |[[/6732/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1798||744 |- |[[/6736/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1798-1799||736 |- |[[/6737/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||513 |- |[[/6738/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||378 |- |[[/6740/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1798||988 |- |[[/6750/]]||Метричні книги церков Могилівського духовного правління||1799||591 |- |[[/6754/]]||Сповідальні відомості села Метлинець Гайсинського повіту||1799-1833||544 |- |[[/6775/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1800||516 |- |[[/6779/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1800||536 |- |[[/6788/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1801||578 |- |[[/6793/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Адамівка-Зятковець)||1801||409 |- |[[/6794/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Пущинець, Кузьминець)||1801||40 |- |[[/6795/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1801||483 |- |[[/6797/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту||1801||645 |- |[[/6809/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||562 |- |[[/6813/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1802||635 |- |[[/6815/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||1274 |- |[[/6816/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1802||1280 |- |[[/6826/]]||Метрична книга с. Гути Брацлавського повіту||1803-1821||82 |- |[[/6843/]]||Сповідальні відомості с. Мельниковець Гайсинського повіту||1804-1859||566 |- |[[/6862/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1806||1183 |- |[[/6863/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1806||889 |- |[[/6865/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1806||1272 |- |[[/6875/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1807||1392 |- |[[/6891/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1808-1833||85 |- |[[/6901/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1809||110 |- |[[/6935/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1811||110 |- |[[/6941/]]||Сповідний розпис с. Нетребівка Ямпільського повіту та ревізькі казки духовенства||1811-1836||51 |- |[[/6942/]]||Ревізькі казки духовенства Летичівського повіту||1811||110 |- |[[/6946/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1811||868 |- |[[/6949/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Гержев, Гедерим, Гараба, Гонараба ||1811||29 |- |[[/6993/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1814||956 |- |[[/7029/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1816||1244 |- |[[/7036/]]||Сповідальні відомості церков м. Вінниця||1817-1848||888 |- |[[/7037/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1817||1228 |- |[[/7049/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1818||1630 |- |[[/7059/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1819||1202 |- |[[/7070/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1820||1140 |- |[[/7071/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1820||1403 |- |[[/7086/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1821||1755 |- |[[/7166/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова та с. Михайловець (1826)||1822–1831||207 |- |[[/7195/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1823||1437 |- |[[/7240/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1825||92 |- |[[/7257/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1825||1616 |- |[[/7289/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1827–1855||295 |- |[[/7297/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||916 |- |[[/7298/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1827||1354 |- |[[/7299/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||863 |- |[[/7300/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту||1827||1601 |- |[[/7337/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1830||439 |- |[[/7338/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту. Р-Я.||1830-1831||796 |- |[[/7344/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. К-С.||1830||686 |- |[[/7345/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1830||1900 |- |[[/7358/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. С-Я||1831||505 |- |[[/7359/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1831||1792 |- |[[/7360/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Л-Ю||1831||513 |- |[[/7369/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1832–1843||269 |- |[[/7389/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1833||521 |- |[[/7391/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1833||1330 |- |[[/7398/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1834-1841||317 |- |[[/7401/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1834||1330 |- |[[/7428/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту. Села А-Н.||1837-1838||556 |- |[[/7446/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту||1838||1149 |- |[[/7514/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1840-1850||286 |- |[[/7515/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1840||1642 |- |[[/7516/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1840||1623 |- |[[/7652/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1843||1064 |- |[[/7695/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1844–1850||289 |- |[[/7709/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1844||1002 |- |[[/7772/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1845||1919 |- |[[/7864/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1846||1998 |- |[[/7946/]]||Клірові відомості церков Брацлавського повіту||1848||83 |- |[[/7964/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||1207 |- |[[/7965/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||70 |- |[[/7966/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1848||1888 |- |[[/7967/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||954 |- |[[/8053/]]||Метричні книги церков 3, 4, 5 округів військових поселень Подільської губернії||1849||1753 |- |[[/8059/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту||1848||1235 |- |[[/8063/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1849||1344 |- |[[/8084/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1850-1865||506 |- |[[/8087/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1852-1860||339 |- |[[/8152/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1851||464 |- |[[/8171/]]||Метрична книга м. Ялтушкова Могилівського повіту||1851-1956||377 |- |[[/8269/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту||1853||2122 |- |[[/8295/]]||Сповідальні відомості церковнослужителів Могилівського повіту||1853||59 |- |[[/8316/]]||Метрична книга с. Іванівка Ямпольського повіту||1855||36 |- |[[/8330/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1855||1782 |- |[[/8333/]]||Сповідальні розписи церков Летичівського повіту||1855||1494 |- |[[/8359/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1856||912 |- |[[/8464/]]||Метричні книги церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1859||1519 |- |[[/8468/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1859||1427 |- |[[/8469/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1859||999 |- |[[/8470/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1859||1934 |- |[[/8472/]]||Сповідальні відомості Покровської церкви казеного села Юзефівка Балтського повіту||1859||45 |- |[[/8534/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1860||1962 |- |[[/8559/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села М-Я.||1861||580 |- |[[/8560/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1861||1086 |- |[[/8561/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту. Села Б-Н.||1861||1008 |- |[[/8563/]]||Сповідальні розписи церков Ямпільського повіту. Села А–М||1861||1332 |- |[[/8564/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту.||1861||895 |- |[[/8565/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1861-1862||867 |- |[[/8585/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1862||1472 |- |[[/8587/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села А-Г.||1862||1398 |- |[[/8589/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1862||1003 |- |[[/8591/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1862||1003 |- |[[/8684/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1864-1865||1400 |- |[[/8724/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту||1865||616 |- |[[/8738/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1866||1234 |- |[[/8792/]]||Сповідальні відомості церков Летичівського повіту. Села М-Я.||1867||703 |- |[[/8815/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1868||755 |- |[[/8817/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К.||1868||1165 |- |[[/8827/]]||Метричні книги церков Ямпольського повіту. Села Т-Я||1868||623 |- |[[/11817/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1870||1275 |- |[[/11818/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1870||2054 |- |[[/11821/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Т-Я||1871||411 |- |[[/11827/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1872||160 |- |[[/11836/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту. Села А–М||1872||822 |- |[[/11837/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту. Села А–М||1872||1078 |- |[[/11839/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту||1873||1524 |- |[[/11846/]]||Сповідальні розписи церков Ушицького повіту. Села М-Я||1873||927 |- |[[/11862/]]||Метричні книги православних церков Ямпольського повіту. Села С-Я||1874||953 |- |[[/11874/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1875||740 |- |[[/11879/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села К-С||1875||1360 |- |[[/11908/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К||1875||1177 |- |[[/11910/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1875||964 |- |[[/11911/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту. Села П-Щ||1875||858 |- |[[/11912/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту. Села М-Я||1875||973 |- |[[/12011/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту. Села П-Ш.||1876||1028 |- |[[/12012/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту.||1876||738 |- |[[/12142/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-К||1877||251 |- |[[/12143/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту за 1886 рік + виписи про народження церков Кам'янецького повіту.||1877-1905||285 |- |[[/12158/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1878||746 |- |[[/12173/]]||Метричні книги розсипом. Ободовецький костел шлюб 1878. с. Вороб'ївка шлюб смерть 1878,с. Остапковець шлюб смерть 1876-1878||1876-1878||56 |- |[[/12194/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1879||6 |- |[[/12233/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту.||1879||1872 |- |[[/12283/]]||Метричні книги православних церков Кам'янецького повіту. Села А-З.||1880||1821 |- |[[/12345/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту. Могилів і села Б–Л||1883||970 |- |[[/12354/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Н-С||1884||1269 |- |[[/12373/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села Л-О||1885-1886||567 |- |[[/12388/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-І||1887-1888||1214 |- |[[/12396/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села А-Ж||1888||1082 |- |[[/12398/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Т-Я||1888||837 |- |[[/12416/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-Ж||1889||1048 |- |[[/12482/]]||Сповідальний розпис села Чечелівка Гайсинського повіту||1890||22 |- |[[/12486/]]||Сповідальний розпис села Севастянівка Гайсинського повіту||1890||77 |- |[[/12585/]]||Сповідальний розпис села Левків Ольгопільського повіту||1903||28 |- |[[/12664/]]||Сповідальні розписи православних церков Балтського повіту||1905||49 |- |[[/12667/]]||Сповідальний розпис села Карижин Ушицького повіту||1905||13 |- |[[/12822/]]||Метрична книга с. Дранки Ямпольського повіту||1913||66 |- |[[/12850/]]||Сповідальний розпис села Привороття Ушицького повіту||1915||24 |- |} shv9eeaq70cfbj83sz97m3zdmitjqnw 454729 454727 2022-07-22T17:44:42Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = | рік = 1795–1920 | примітки = [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 1.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 1]] [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 2.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 2]] }} == Анотація == Розпорядчий стіл :Укази Сенату. :Журнали засідань консисторії. Відомості про виділення монастирям землі, про стан церков і забезпечення білого духовенства, про кількість православного населення губернії, про виділення коштів на будівництво церков і церковнопарафіяльних шкіл. Історичний опис поширення православ'я на Поділлі (1795-1888). Справи про внесення до ревізьких казок духовенства та членів їхніх сімей. Відомості про призначення нагороди та звільнення службовців та священнослужителів. Рапорти священнослужителів. Секретна частина (стіл 1) :Відомості про перехід у православ'я та відхід від нього, про боротьбу із забобонами, про хрещення дітей православних за католицьким обрядом. Справи про боротьбу з унією (1802-1833). Шлюборозлучна частина (стіл 2) :Справи про рукопокладення священиків і дияконів, про дозвіл на шлюб дітям священиків, про вибори церковних старост, про шлюб із підданими інших держав та іновірцями. Клопотання щодо дозволу на другий шлюб. Справи про перевірку книг прибутків та видатків монастирів. Господарська частина (стіл 3) :Відомості про стан церков. Справи про рукопокладення в священицький сан, особовий склад монастирів Подільської губернії. Справи про будівництво та ремонт церков і будинків священнослужителів. Справа про будівництво Приворотського духовного училища. Стіл 4 :Відомості про церкви, церковні землі й церковні землеволодіння по повітах Подільської губернії, про стан церковнопарафіяльних шкіл та особовий склад учителів по повітах губернії (1868). Списки учнів шкіл (1862). Справи про об'єднання церковнопарафіяльних шкіл з народними училищами (1862). Межові книги. Судова частина (стіл 5) :Протоколи засідань про розгляд правопорушень священнослужителів. Скарги на зловживання духовних осіб. Відомості про осіб, що відбувають єпитимію в монастирях Подільської єпархії. Розрахункова частина (стіл 5) :Відомості про виділення коштів на утримання духовних правлінь і церковнослужителів, про призначення пенсій та допомоги по повітах губернії. Справи про проведення фінансових ревізій. Книги прибутків та видатків консисторії. Реєстратурне відділення :Відомості про випускників духовної академії та Подільської духовної семінарії, про дворян - службовців єпархії. Справи про відкриття класу іконопису в Подільській духовній семінарії, зведення будинку для учнів семінарії. :Реєстри вхідних і вихідних документів. Архівне відділення :Клірові відомості по повітах губернії. Сповідальні відомості по церквах губернії. Метричні книги про народження, шлюб та смерть по церквах губернії. Копії ревізьких казок окремих населених пунктів. == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Арк. |- |[[/4397/]]||Дело по жалобе крестьян с. Жабокрича Ольгопольского уезда на дьячка Жуковского о потравле их посевов||1855-1857||33 |- |[[/4401/]]||Дело о порубке церковного леса в с. Стрижовцах Ушицкого уезда помещиком Хемжицким||1855-1856||9 |- |[[/4402/]]||Переписка с Подольским губернским правлением, одесским стряпчим и одесским уездным судом о выполнении духовными правлениями требований и запросов разных гражданских учреждений и лиц||1855-1856||38 |- |[[/4403/]]||Рапорты благочинных об утверждении графика чтения проповедей на 1856 год и графики представленные благочинными||1855-1858||28 |- |[[/4404/]]||Дело по ходатайству священника с. Завадовки Гайсинского уезда Шостаковского о начислении ему жалованья||1855-1856||24 |- |[[/4405/]]||Дело о положении взысканий по клировым ведомостям на церковнослужителей военного поселения за 1854 год||1855||4 |- |[[/4408/]]||Об отчуждении церковной земли с. Теремковцы Каменецкого уезда под дорогу||1856-1863||32 |- |[[/4409/]]||Об отчуждении церковной земли с. Чернокозинец Каменецкого уезда под шоссейную дорогу из м. Жванца в м. Гусятин||1856-1860||11 |- |[[/4410/]]||О посеве и сборе хлеба по монастырям за 1856 год||1856-1858||11 |- |[[/4411/]]||О разделе Брацлавских соборных церковных земель между членами причта||1856||8 |- |[[/4412/]]||По ходатайству церковного причта с. Смолянки Балтского уезда об увеличении земельных наделов||1856-1859||15 |- |[[/4413/]]||Журналы заседания консистории, сообщения Могилевского уездного предводителя дворянства о предоставлении планов и межевых книг на церковные земли||1856-1863||60 |- |[[/4414/]]||О составлении планов на церковные земли церкви с. Дернямы Могилевского уезда||1856-1860||26 |- |[[/4415/]]||Межевая книга на церковные земли с. Слободки Шишковецкой Могилевского уезда||1856||19 |- |[[/4416/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Тарасовки Ямпольского уезда||1856||17 |- |[[/4417/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Луки Молчанской Ямпольского уезда||1856||11 |- |[[/4418/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Копестьерина Ямпольского уезда||1856||10 |- |[[/4419/]]||О получении планов на церковные земли м. Деражня Летичевского уезда||1856-1857||8 |- |[[/4420/]]||О получении консисторией планов на церковные земли сел Чудиновец и Торчин Литинского уезда||1856||7 |- |[[/4421/]]||Рапорт Могилевского духовного правления о предоставлении Ямпольским уездным землемером планов и межевой книги на церковные земли г. Ямполя||1856||2 |- |[[/4422/]]||О получении плана и межевой книги на церковные земли м. Кривчика Ушицкого уезда||1856-1858||4 |- |[[/4423/]]||О получении от Брацлавского уездного предводителя дворянства планов на церковные земли||1856-1858||5 |- |[[/4424/]]||Об обмежевании церковных земель церкви сел Долинян и Кривонежинец Могилевского уезда||1856-1880||43 |- |[[/4425/]]||Об отмежевании церковных земель церкви сел Волчка и Бушинки Брацлавского уезда||1856-1857||10 |- |[[/4426/]]||Об обмежевании церковных земель церкви села Ройтмистровка Ольгопольского уезда||1856-1860||16 |- |[[/4427/]]||Об размежевании церковных земель церкви села Череновой Проскуровского уезда||1856-1857||14 |- |[[/4428/]]||Про заміну садиби церковної села Слобода-Яришівська||1856||5 |- |[[/4429/]]||О замене земельного участка с лесом на сенокосную землю с. Михайловки Ушицкого уезда||1856-1859||42 |- |[[/4430/]]||Рапорт Ольгопольского духовного правления консистории от 26 марта 1856 года об увеличении более выгодной церковной земли села Слободы Христищ за счет крестьянских наделов||1856||2 |- |[[/4431/]]||По жалобе прихожан церкви села Нараевки Гайсинского уезда на дьячка Квасницкого о жестоком обращении с ними||1856-1861||65 |- |[[/4432/]]||Ведомости об обеспечении сльского православного духовенства||1856-1857||27 |- |[[/4945/]]||По спору благочинного 4-го округа Гайсинского уезда Ефремовича с помещиком Опальским о церковном сенокосе||1865-1870||23 |- |[[/4946/]]||Об отводе земельного участка для постройки церкви в с. Голенищах Ямпольского уезда||1865||6 |- |[[/4947/]]||Ведомость о церквях и духовенстве Подольксой губернии||1864||15 |- |[[/4948/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам Подольской губернии||1865||92 |- |[[/4949/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за апрель-май 1865 года||1865||69 |- |[[/4950/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за январь 1865 года||1865||96 |- |[[/4951/]]||Рапорты благочинных и ведомости о количестве учащихся и состоянии школьных зданий по уездам Подольской епархии за 1865 год.||1865||179 |- |[[/4952/]]||Ведомости о состоянии церковно-приходских училищ Подольской епархии за 1865 год||1865||151 |- |[[/4953/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за август 1865 года||1865||7 |- |[[/4954/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за март-апрель 1865 года||1865||100 |- |[[/4955/]]||О состоянии народного образования по уездам епархии за 1865 год||1865||63 |- |[[/4956/]]||О распределении книг и учебников в сельских школах Подольской губернии||1867-1873||47 |- |[[/4957/]]||Об организации сельских попечительств при церквях епархии||1865-1873||158 |- |[[/5184/]]||О наложении эпистимии и церковного положения на разных лиц||1823-1836||147 |- |[[/5186/]]||Прикодно-расходовая книга церкви с. Охримовец Летичевского уезда||1824-1839||56 |- |[[/5193/]]||Ведомости о приходе и расходе денежных сумм по церквям Балтского уезда||1828||25 |- |[[/5196/]]||О злоупотреблении по службе настоятелей Шаргородского монастыря||1872||144 |- |[[/5204/]]||отчет о приходе и расходе денежных сумм попечительства по епархии за 1841 год||1842||15 |- |[[/5205/]]||Списки униатов Брацлавского уезда бывших и не бывших на исповеди||1842-1851||16 |- |[[/5210/]]||О выступлении крестьян с. Ражеп Литинского уезда против помещиков||1845-1858||12 |- |[[/5214/]]||По ходатайству помещика с. Воньковец Ушицкого уезда Черника о запрещении жить на церковной земле Янкелю и отводе еврейского кладбища в более отдаленном месте от церкви||1845-1847||16 |- |[[/5225/]]||Рапорты Гайсинского, Ушицкого и Винницкого духовных правлений о предоставлении ведомостей в консисторию и ведомства о нерешенных делах за 1846 год||1846||33 |- |[[/5247/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений об отсутствии колодников в уездах||1848-1850||25 |- |[[/5248/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||181 |- |[[/5249/]]||Рапорты духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||72 |- |[[/5301/]]||Журнал заседания консистории о рассмотрении прошения крестьянина м. Крутых Балтского уезда о взыскании средств на содержание ребенка с инспектора Крутянских училищ Афанасьева В.||1851||2 |- |[[/5302/]]||Ежемесячные ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Ушицкого духовного правления за 1851 год||1851-1852||51 |- |[[/5303/]]||Ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Балтского духовного правления за 1851 год||1851-1852||73 |- |[[/5304/]]||О выдаче пособия и содержания лицам духовного правления||1851-1853||5 |- |[[/6001а/]]||Про звинувачення священика м. Соболівки Гайсинського повіту Розова Василя у вимаганні грошей з селян за вчинення релігійних обрядів||1869–1871||150 |- |[[/6032/]]||Ведомости об отпуске денежных сумм на содержание штатов церквей Подольской епархии||1847||84 |- |[[/6033/]]||О выплате жалованья священникам и церковным служителям Подольской епархии||1847-1848||323 |- |[[/6035/]]||Приходно-расходная книга свечного сбора||1847||17 |- |[[/6036/]]||Приходно-расходная книга записи штатных сумм консистории||1847||29 |- |[[/6037/]]||Реестр входящих документов||1847-1848||13 |- |[[/6038/]]||О ревизии отчетности духовных правлений переходящих денежных сумм на содержание штатов||1848-1849||102 |- |[[/6044/]]||Ведомости об остатках денежных средств, ассигнуемых на выдачу жалованья священникам и церковным служителям Подольской губернии||1848||316 |- |[[/6046/]]||Об отпуске денежных сумм на содержание штатов духовных правлений Подольской губернии||1849||32 |- |[[/6047/]]||Отчеты епархии о приходе, расходе и остатке денежных сумм||1849-1850||112 |- |[[/6174/]]||О высылке свечных сумм в коммерческий банк и в отделение Подольской семнарии за 1859 год||1860||29 |- |[[/6175/]]||Указы консистории приходо-расходчику||1861-1864||80 |- |[[/6176/]]||Отчетные ведомости о приходе и расходе церковных денежных сумм по благочинным округам Подольской епархии за 1860||1861||166 |- |[[/6661/]]||Метричні книги с. Борсуківка Ушицького повіту||1795-1823||294 |- |[[/6662/]]||Метричні книги с. Лопатинець||1744-1822||182 |- |[[/6664/]]||Сповідальні розписи церков Вознесенського повіту||1796||866 |- |[[/6668/]]||Сповідальний розпис с. Чемеровець Кам'янецького повіту||1796||8 |- |[[/6671/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1796||924 |- |[[/6673а/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1796||501 |- |[[/6687в/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||142 |- |[[/6690/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||500 |- |[[/6675/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||545 |- |[[/6701/]]||Клірові відомості церков Ушицького повіту (Вербовецьке відомство)||1797||89 |- |[[/6707/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||554 |- |[[/6709/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1797||555 |- |[[/6712/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||382 |- |[[/6713/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту||1797||610 |- |[[/6714/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту||1797||489 |- |[[/6717/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6719/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6720/]]||Сповідальні відомості Миколаївської церкви м. Вінниця||1797-1822||348 |- |[[/6721/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||138 |- |[[/6731/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1798||778 |- |[[/6732/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1798||744 |- |[[/6736/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1798-1799||736 |- |[[/6737/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||513 |- |[[/6738/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||378 |- |[[/6740/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1798||988 |- |[[/6750/]]||Метричні книги церков Могилівського духовного правління||1799||591 |- |[[/6754/]]||Сповідальні відомості села Метлинець Гайсинського повіту||1799-1833||544 |- |[[/6763/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1800||626 |- |[[/6775/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1800||516 |- |[[/6779/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1800||536 |- |[[/6788/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1801||578 |- |[[/6793/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Адамівка-Зятковець)||1801||409 |- |[[/6794/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Пущинець, Кузьминець)||1801||40 |- |[[/6795/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1801||483 |- |[[/6797/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту||1801||645 |- |[[/6809/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||562 |- |[[/6813/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1802||635 |- |[[/6815/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||1274 |- |[[/6816/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1802||1280 |- |[[/6826/]]||Метрична книга с. Гути Брацлавського повіту||1803-1821||82 |- |[[/6843/]]||Сповідальні відомості с. Мельниковець Гайсинського повіту||1804-1859||566 |- |[[/6862/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1806||1183 |- |[[/6863/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1806||889 |- |[[/6865/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1806||1272 |- |[[/6875/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1807||1392 |- |[[/6891/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1808-1833||85 |- |[[/6901/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1809||110 |- |[[/6935/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1811||110 |- |[[/6941/]]||Сповідний розпис с. Нетребівка Ямпільського повіту та ревізькі казки духовенства||1811-1836||51 |- |[[/6942/]]||Ревізькі казки духовенства Летичівського повіту||1811||110 |- |[[/6946/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1811||868 |- |[[/6949/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Гержев, Гедерим, Гараба, Гонараба ||1811||29 |- |[[/6993/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1814||956 |- |[[/7029/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1816||1244 |- |[[/7036/]]||Сповідальні відомості церков м. Вінниця||1817-1848||888 |- |[[/7037/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1817||1228 |- |[[/7049/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1818||1630 |- |[[/7059/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1819||1202 |- |[[/7070/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1820||1140 |- |[[/7071/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1820||1403 |- |[[/7086/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1821||1755 |- |[[/7166/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова та с. Михайловець (1826)||1822–1831||207 |- |[[/7195/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1823||1437 |- |[[/7240/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1825||92 |- |[[/7257/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1825||1616 |- |[[/7289/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1827–1855||295 |- |[[/7297/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||916 |- |[[/7298/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1827||1354 |- |[[/7299/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||863 |- |[[/7300/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту||1827||1601 |- |[[/7337/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1830||439 |- |[[/7338/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту. Р-Я.||1830-1831||796 |- |[[/7344/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. К-С.||1830||686 |- |[[/7345/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1830||1900 |- |[[/7358/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. С-Я||1831||505 |- |[[/7359/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1831||1792 |- |[[/7360/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Л-Ю||1831||513 |- |[[/7369/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1832–1843||269 |- |[[/7389/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1833||521 |- |[[/7391/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1833||1330 |- |[[/7398/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1834-1841||317 |- |[[/7401/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1834||1330 |- |[[/7428/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту. Села А-Н.||1837-1838||556 |- |[[/7446/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту||1838||1149 |- |[[/7514/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1840-1850||286 |- |[[/7515/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1840||1642 |- |[[/7516/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1840||1623 |- |[[/7652/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1843||1064 |- |[[/7695/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1844–1850||289 |- |[[/7709/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1844||1002 |- |[[/7772/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1845||1919 |- |[[/7864/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1846||1998 |- |[[/7946/]]||Клірові відомості церков Брацлавського повіту||1848||83 |- |[[/7964/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||1207 |- |[[/7965/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||70 |- |[[/7966/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1848||1888 |- |[[/7967/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||954 |- |[[/8053/]]||Метричні книги церков 3, 4, 5 округів військових поселень Подільської губернії||1849||1753 |- |[[/8059/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту||1848||1235 |- |[[/8063/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1849||1344 |- |[[/8084/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1850-1865||506 |- |[[/8087/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1852-1860||339 |- |[[/8152/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1851||464 |- |[[/8171/]]||Метрична книга м. Ялтушкова Могилівського повіту||1851-1956||377 |- |[[/8269/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту||1853||2122 |- |[[/8295/]]||Сповідальні відомості церковнослужителів Могилівського повіту||1853||59 |- |[[/8316/]]||Метрична книга с. Іванівка Ямпольського повіту||1855||36 |- |[[/8330/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1855||1782 |- |[[/8333/]]||Сповідальні розписи церков Летичівського повіту||1855||1494 |- |[[/8359/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1856||912 |- |[[/8464/]]||Метричні книги церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1859||1519 |- |[[/8468/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1859||1427 |- |[[/8469/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1859||999 |- |[[/8470/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1859||1934 |- |[[/8472/]]||Сповідальні відомості Покровської церкви казеного села Юзефівка Балтського повіту||1859||45 |- |[[/8534/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1860||1962 |- |[[/8559/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села М-Я.||1861||580 |- |[[/8560/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1861||1086 |- |[[/8561/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту. Села Б-Н.||1861||1008 |- |[[/8563/]]||Сповідальні розписи церков Ямпільського повіту. Села А–М||1861||1332 |- |[[/8564/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту.||1861||895 |- |[[/8565/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1861-1862||867 |- |[[/8585/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1862||1472 |- |[[/8587/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села А-Г.||1862||1398 |- |[[/8589/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1862||1003 |- |[[/8591/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1862||1003 |- |[[/8684/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1864-1865||1400 |- |[[/8724/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту||1865||616 |- |[[/8738/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1866||1234 |- |[[/8792/]]||Сповідальні відомості церков Летичівського повіту. Села М-Я.||1867||703 |- |[[/8815/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1868||755 |- |[[/8817/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К.||1868||1165 |- |[[/8827/]]||Метричні книги церков Ямпольського повіту. Села Т-Я||1868||623 |- |[[/11817/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1870||1275 |- |[[/11818/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1870||2054 |- |[[/11821/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Т-Я||1871||411 |- |[[/11827/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1872||160 |- |[[/11836/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту. Села А–М||1872||822 |- |[[/11837/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту. Села А–М||1872||1078 |- |[[/11839/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту||1873||1524 |- |[[/11846/]]||Сповідальні розписи церков Ушицького повіту. Села М-Я||1873||927 |- |[[/11862/]]||Метричні книги православних церков Ямпольського повіту. Села С-Я||1874||953 |- |[[/11874/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1875||740 |- |[[/11879/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села К-С||1875||1360 |- |[[/11908/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К||1875||1177 |- |[[/11910/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1875||964 |- |[[/11911/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту. Села П-Щ||1875||858 |- |[[/11912/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту. Села М-Я||1875||973 |- |[[/12011/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту. Села П-Ш.||1876||1028 |- |[[/12012/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту.||1876||738 |- |[[/12142/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-К||1877||251 |- |[[/12143/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту за 1886 рік + виписи про народження церков Кам'янецького повіту.||1877-1905||285 |- |[[/12158/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1878||746 |- |[[/12173/]]||Метричні книги розсипом. Ободовецький костел шлюб 1878. с. Вороб'ївка шлюб смерть 1878,с. Остапковець шлюб смерть 1876-1878||1876-1878||56 |- |[[/12194/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1879||6 |- |[[/12233/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту.||1879||1872 |- |[[/12283/]]||Метричні книги православних церков Кам'янецького повіту. Села А-З.||1880||1821 |- |[[/12345/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту. Могилів і села Б–Л||1883||970 |- |[[/12354/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Н-С||1884||1269 |- |[[/12373/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села Л-О||1885-1886||567 |- |[[/12388/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-І||1887-1888||1214 |- |[[/12396/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села А-Ж||1888||1082 |- |[[/12398/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Т-Я||1888||837 |- |[[/12416/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-Ж||1889||1048 |- |[[/12482/]]||Сповідальний розпис села Чечелівка Гайсинського повіту||1890||22 |- |[[/12486/]]||Сповідальний розпис села Севастянівка Гайсинського повіту||1890||77 |- |[[/12585/]]||Сповідальний розпис села Левків Ольгопільського повіту||1903||28 |- |[[/12664/]]||Сповідальні розписи православних церков Балтського повіту||1905||49 |- |[[/12667/]]||Сповідальний розпис села Карижин Ушицького повіту||1905||13 |- |[[/12822/]]||Метрична книга с. Дранки Ямпольського повіту||1913||66 |- |[[/12850/]]||Сповідальний розпис села Привороття Ушицького повіту||1915||24 |- |} 8hrv8r6w1feqsoy8v77cn0e5o0z4quc 454731 454729 2022-07-22T18:12:04Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = | рік = 1795–1920 | примітки = [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 1.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 1]] [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 2.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 2]] }} == Анотація == Розпорядчий стіл :Укази Сенату. :Журнали засідань консисторії. Відомості про виділення монастирям землі, про стан церков і забезпечення білого духовенства, про кількість православного населення губернії, про виділення коштів на будівництво церков і церковнопарафіяльних шкіл. Історичний опис поширення православ'я на Поділлі (1795-1888). Справи про внесення до ревізьких казок духовенства та членів їхніх сімей. Відомості про призначення нагороди та звільнення службовців та священнослужителів. Рапорти священнослужителів. Секретна частина (стіл 1) :Відомості про перехід у православ'я та відхід від нього, про боротьбу із забобонами, про хрещення дітей православних за католицьким обрядом. Справи про боротьбу з унією (1802-1833). Шлюборозлучна частина (стіл 2) :Справи про рукопокладення священиків і дияконів, про дозвіл на шлюб дітям священиків, про вибори церковних старост, про шлюб із підданими інших держав та іновірцями. Клопотання щодо дозволу на другий шлюб. Справи про перевірку книг прибутків та видатків монастирів. Господарська частина (стіл 3) :Відомості про стан церков. Справи про рукопокладення в священицький сан, особовий склад монастирів Подільської губернії. Справи про будівництво та ремонт церков і будинків священнослужителів. Справа про будівництво Приворотського духовного училища. Стіл 4 :Відомості про церкви, церковні землі й церковні землеволодіння по повітах Подільської губернії, про стан церковнопарафіяльних шкіл та особовий склад учителів по повітах губернії (1868). Списки учнів шкіл (1862). Справи про об'єднання церковнопарафіяльних шкіл з народними училищами (1862). Межові книги. Судова частина (стіл 5) :Протоколи засідань про розгляд правопорушень священнослужителів. Скарги на зловживання духовних осіб. Відомості про осіб, що відбувають єпитимію в монастирях Подільської єпархії. Розрахункова частина (стіл 5) :Відомості про виділення коштів на утримання духовних правлінь і церковнослужителів, про призначення пенсій та допомоги по повітах губернії. Справи про проведення фінансових ревізій. Книги прибутків та видатків консисторії. Реєстратурне відділення :Відомості про випускників духовної академії та Подільської духовної семінарії, про дворян - службовців єпархії. Справи про відкриття класу іконопису в Подільській духовній семінарії, зведення будинку для учнів семінарії. :Реєстри вхідних і вихідних документів. Архівне відділення :Клірові відомості по повітах губернії. Сповідальні відомості по церквах губернії. Метричні книги про народження, шлюб та смерть по церквах губернії. Копії ревізьких казок окремих населених пунктів. == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Арк. |- |[[/4397/]]||Дело по жалобе крестьян с. Жабокрича Ольгопольского уезда на дьячка Жуковского о потравле их посевов||1855-1857||33 |- |[[/4401/]]||Дело о порубке церковного леса в с. Стрижовцах Ушицкого уезда помещиком Хемжицким||1855-1856||9 |- |[[/4402/]]||Переписка с Подольским губернским правлением, одесским стряпчим и одесским уездным судом о выполнении духовными правлениями требований и запросов разных гражданских учреждений и лиц||1855-1856||38 |- |[[/4403/]]||Рапорты благочинных об утверждении графика чтения проповедей на 1856 год и графики представленные благочинными||1855-1858||28 |- |[[/4404/]]||Дело по ходатайству священника с. Завадовки Гайсинского уезда Шостаковского о начислении ему жалованья||1855-1856||24 |- |[[/4405/]]||Дело о положении взысканий по клировым ведомостям на церковнослужителей военного поселения за 1854 год||1855||4 |- |[[/4408/]]||Об отчуждении церковной земли с. Теремковцы Каменецкого уезда под дорогу||1856-1863||32 |- |[[/4409/]]||Об отчуждении церковной земли с. Чернокозинец Каменецкого уезда под шоссейную дорогу из м. Жванца в м. Гусятин||1856-1860||11 |- |[[/4410/]]||О посеве и сборе хлеба по монастырям за 1856 год||1856-1858||11 |- |[[/4411/]]||О разделе Брацлавских соборных церковных земель между членами причта||1856||8 |- |[[/4412/]]||По ходатайству церковного причта с. Смолянки Балтского уезда об увеличении земельных наделов||1856-1859||15 |- |[[/4413/]]||Журналы заседания консистории, сообщения Могилевского уездного предводителя дворянства о предоставлении планов и межевых книг на церковные земли||1856-1863||60 |- |[[/4414/]]||О составлении планов на церковные земли церкви с. Дернямы Могилевского уезда||1856-1860||26 |- |[[/4415/]]||Межевая книга на церковные земли с. Слободки Шишковецкой Могилевского уезда||1856||19 |- |[[/4416/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Тарасовки Ямпольского уезда||1856||17 |- |[[/4417/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Луки Молчанской Ямпольского уезда||1856||11 |- |[[/4418/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Копестьерина Ямпольского уезда||1856||10 |- |[[/4419/]]||О получении планов на церковные земли м. Деражня Летичевского уезда||1856-1857||8 |- |[[/4420/]]||О получении консисторией планов на церковные земли сел Чудиновец и Торчин Литинского уезда||1856||7 |- |[[/4421/]]||Рапорт Могилевского духовного правления о предоставлении Ямпольским уездным землемером планов и межевой книги на церковные земли г. Ямполя||1856||2 |- |[[/4422/]]||О получении плана и межевой книги на церковные земли м. Кривчика Ушицкого уезда||1856-1858||4 |- |[[/4423/]]||О получении от Брацлавского уездного предводителя дворянства планов на церковные земли||1856-1858||5 |- |[[/4424/]]||Об обмежевании церковных земель церкви сел Долинян и Кривонежинец Могилевского уезда||1856-1880||43 |- |[[/4425/]]||Об отмежевании церковных земель церкви сел Волчка и Бушинки Брацлавского уезда||1856-1857||10 |- |[[/4426/]]||Об обмежевании церковных земель церкви села Ройтмистровка Ольгопольского уезда||1856-1860||16 |- |[[/4427/]]||Об размежевании церковных земель церкви села Череновой Проскуровского уезда||1856-1857||14 |- |[[/4428/]]||Про заміну садиби церковної села Слобода-Яришівська||1856||5 |- |[[/4429/]]||О замене земельного участка с лесом на сенокосную землю с. Михайловки Ушицкого уезда||1856-1859||42 |- |[[/4430/]]||Рапорт Ольгопольского духовного правления консистории от 26 марта 1856 года об увеличении более выгодной церковной земли села Слободы Христищ за счет крестьянских наделов||1856||2 |- |[[/4431/]]||По жалобе прихожан церкви села Нараевки Гайсинского уезда на дьячка Квасницкого о жестоком обращении с ними||1856-1861||65 |- |[[/4432/]]||Ведомости об обеспечении сльского православного духовенства||1856-1857||27 |- |[[/4945/]]||По спору благочинного 4-го округа Гайсинского уезда Ефремовича с помещиком Опальским о церковном сенокосе||1865-1870||23 |- |[[/4946/]]||Об отводе земельного участка для постройки церкви в с. Голенищах Ямпольского уезда||1865||6 |- |[[/4947/]]||Ведомость о церквях и духовенстве Подольксой губернии||1864||15 |- |[[/4948/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам Подольской губернии||1865||92 |- |[[/4949/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за апрель-май 1865 года||1865||69 |- |[[/4950/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за январь 1865 года||1865||96 |- |[[/4951/]]||Рапорты благочинных и ведомости о количестве учащихся и состоянии школьных зданий по уездам Подольской епархии за 1865 год.||1865||179 |- |[[/4952/]]||Ведомости о состоянии церковно-приходских училищ Подольской епархии за 1865 год||1865||151 |- |[[/4953/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за август 1865 года||1865||7 |- |[[/4954/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за март-апрель 1865 года||1865||100 |- |[[/4955/]]||О состоянии народного образования по уездам епархии за 1865 год||1865||63 |- |[[/4956/]]||О распределении книг и учебников в сельских школах Подольской губернии||1867-1873||47 |- |[[/4957/]]||Об организации сельских попечительств при церквях епархии||1865-1873||158 |- |[[/5184/]]||О наложении эпистимии и церковного положения на разных лиц||1823-1836||147 |- |[[/5186/]]||Прикодно-расходовая книга церкви с. Охримовец Летичевского уезда||1824-1839||56 |- |[[/5193/]]||Ведомости о приходе и расходе денежных сумм по церквям Балтского уезда||1828||25 |- |[[/5196/]]||О злоупотреблении по службе настоятелей Шаргородского монастыря||1872||144 |- |[[/5204/]]||отчет о приходе и расходе денежных сумм попечительства по епархии за 1841 год||1842||15 |- |[[/5205/]]||Списки униатов Брацлавского уезда бывших и не бывших на исповеди||1842-1851||16 |- |[[/5210/]]||О выступлении крестьян с. Ражеп Литинского уезда против помещиков||1845-1858||12 |- |[[/5214/]]||По ходатайству помещика с. Воньковец Ушицкого уезда Черника о запрещении жить на церковной земле Янкелю и отводе еврейского кладбища в более отдаленном месте от церкви||1845-1847||16 |- |[[/5225/]]||Рапорты Гайсинского, Ушицкого и Винницкого духовных правлений о предоставлении ведомостей в консисторию и ведомства о нерешенных делах за 1846 год||1846||33 |- |[[/5247/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений об отсутствии колодников в уездах||1848-1850||25 |- |[[/5248/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||181 |- |[[/5249/]]||Рапорты духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||72 |- |[[/5301/]]||Журнал заседания консистории о рассмотрении прошения крестьянина м. Крутых Балтского уезда о взыскании средств на содержание ребенка с инспектора Крутянских училищ Афанасьева В.||1851||2 |- |[[/5302/]]||Ежемесячные ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Ушицкого духовного правления за 1851 год||1851-1852||51 |- |[[/5303/]]||Ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Балтского духовного правления за 1851 год||1851-1852||73 |- |[[/5304/]]||О выдаче пособия и содержания лицам духовного правления||1851-1853||5 |- |[[/6001а/]]||Про звинувачення священика м. Соболівки Гайсинського повіту Розова Василя у вимаганні грошей з селян за вчинення релігійних обрядів||1869–1871||150 |- |[[/6032/]]||Ведомости об отпуске денежных сумм на содержание штатов церквей Подольской епархии||1847||84 |- |[[/6033/]]||О выплате жалованья священникам и церковным служителям Подольской епархии||1847-1848||323 |- |[[/6035/]]||Приходно-расходная книга свечного сбора||1847||17 |- |[[/6036/]]||Приходно-расходная книга записи штатных сумм консистории||1847||29 |- |[[/6037/]]||Реестр входящих документов||1847-1848||13 |- |[[/6038/]]||О ревизии отчетности духовных правлений переходящих денежных сумм на содержание штатов||1848-1849||102 |- |[[/6044/]]||Ведомости об остатках денежных средств, ассигнуемых на выдачу жалованья священникам и церковным служителям Подольской губернии||1848||316 |- |[[/6046/]]||Об отпуске денежных сумм на содержание штатов духовных правлений Подольской губернии||1849||32 |- |[[/6047/]]||Отчеты епархии о приходе, расходе и остатке денежных сумм||1849-1850||112 |- |[[/6174/]]||О высылке свечных сумм в коммерческий банк и в отделение Подольской семнарии за 1859 год||1860||29 |- |[[/6175/]]||Указы консистории приходо-расходчику||1861-1864||80 |- |[[/6176/]]||Отчетные ведомости о приходе и расходе церковных денежных сумм по благочинным округам Подольской епархии за 1860||1861||166 |- |[[/6661/]]||Метричні книги с. Борсуківка Ушицького повіту||1795-1823||294 |- |[[/6662/]]||Метричні книги с. Лопатинець||1744-1822||182 |- |[[/6664/]]||Сповідальні розписи церков Вознесенського повіту||1796||866 |- |[[/6668/]]||Сповідальний розпис с. Чемеровець Кам'янецького повіту||1796||8 |- |[[/6671/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1796||924 |- |[[/6673а/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1796||501 |- |[[/6687в/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||142 |- |[[/6690/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||500 |- |[[/6675/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||545 |- |[[/6701/]]||Клірові відомості церков Ушицького повіту (Вербовецьке відомство)||1797||89 |- |[[/6707/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||554 |- |[[/6709/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1797||555 |- |[[/6712/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||382 |- |[[/6713/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту||1797||610 |- |[[/6714/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту||1797||489 |- |[[/6717/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6719/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6720/]]||Сповідальні відомості Миколаївської церкви м. Вінниця||1797-1822||348 |- |[[/6721/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||138 |- |[[/6731/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1798||778 |- |[[/6732/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1798||744 |- |[[/6736/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1798-1799||736 |- |[[/6737/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||513 |- |[[/6738/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||378 |- |[[/6740/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1798||988 |- |[[/6750/]]||Метричні книги церков Могилівського духовного правління||1799||591 |- |[[/6754/]]||Сповідальні відомості села Метлинець Гайсинського повіту||1799-1833||544 |- |[[/6763/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1800||626 |- |[[/6775/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1800||516 |- |[[/6779/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1800||536 |- |[[/6788/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1801||578 |- |[[/6791/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1801||701 |- |[[/6793/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Адамівка-Зятковець)||1801||409 |- |[[/6794/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Пущинець, Кузьминець)||1801||40 |- |[[/6795/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1801||483 |- |[[/6797/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту||1801||645 |- |[[/6809/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||562 |- |[[/6813/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1802||635 |- |[[/6815/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||1274 |- |[[/6816/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1802||1280 |- |[[/6826/]]||Метрична книга с. Гути Брацлавського повіту||1803-1821||82 |- |[[/6843/]]||Сповідальні відомості с. Мельниковець Гайсинського повіту||1804-1859||566 |- |[[/6862/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1806||1183 |- |[[/6863/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1806||889 |- |[[/6865/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1806||1272 |- |[[/6875/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1807||1392 |- |[[/6891/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1808-1833||85 |- |[[/6901/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1809||110 |- |[[/6935/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1811||110 |- |[[/6941/]]||Сповідний розпис с. Нетребівка Ямпільського повіту та ревізькі казки духовенства||1811-1836||51 |- |[[/6942/]]||Ревізькі казки духовенства Летичівського повіту||1811||110 |- |[[/6946/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1811||868 |- |[[/6949/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Гержев, Гедерим, Гараба, Гонараба ||1811||29 |- |[[/6993/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1814||956 |- |[[/7029/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1816||1244 |- |[[/7036/]]||Сповідальні відомості церков м. Вінниця||1817-1848||888 |- |[[/7037/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1817||1228 |- |[[/7049/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1818||1630 |- |[[/7059/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1819||1202 |- |[[/7070/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1820||1140 |- |[[/7071/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1820||1403 |- |[[/7086/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1821||1755 |- |[[/7166/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова та с. Михайловець (1826)||1822–1831||207 |- |[[/7195/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1823||1437 |- |[[/7240/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1825||92 |- |[[/7257/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1825||1616 |- |[[/7289/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1827–1855||295 |- |[[/7297/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||916 |- |[[/7298/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1827||1354 |- |[[/7299/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||863 |- |[[/7300/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту||1827||1601 |- |[[/7337/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1830||439 |- |[[/7338/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту. Р-Я.||1830-1831||796 |- |[[/7344/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. К-С.||1830||686 |- |[[/7345/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1830||1900 |- |[[/7358/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. С-Я||1831||505 |- |[[/7359/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1831||1792 |- |[[/7360/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Л-Ю||1831||513 |- |[[/7369/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1832–1843||269 |- |[[/7389/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1833||521 |- |[[/7391/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1833||1330 |- |[[/7398/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1834-1841||317 |- |[[/7401/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1834||1330 |- |[[/7428/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту. Села А-Н.||1837-1838||556 |- |[[/7446/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту||1838||1149 |- |[[/7514/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1840-1850||286 |- |[[/7515/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1840||1642 |- |[[/7516/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1840||1623 |- |[[/7652/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1843||1064 |- |[[/7695/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1844–1850||289 |- |[[/7709/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1844||1002 |- |[[/7772/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1845||1919 |- |[[/7864/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1846||1998 |- |[[/7946/]]||Клірові відомості церков Брацлавського повіту||1848||83 |- |[[/7964/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||1207 |- |[[/7965/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||70 |- |[[/7966/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1848||1888 |- |[[/7967/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||954 |- |[[/8053/]]||Метричні книги церков 3, 4, 5 округів військових поселень Подільської губернії||1849||1753 |- |[[/8059/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту||1848||1235 |- |[[/8063/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1849||1344 |- |[[/8084/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1850-1865||506 |- |[[/8087/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1852-1860||339 |- |[[/8152/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1851||464 |- |[[/8171/]]||Метрична книга м. Ялтушкова Могилівського повіту||1851-1956||377 |- |[[/8269/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту||1853||2122 |- |[[/8295/]]||Сповідальні відомості церковнослужителів Могилівського повіту||1853||59 |- |[[/8316/]]||Метрична книга с. Іванівка Ямпольського повіту||1855||36 |- |[[/8330/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1855||1782 |- |[[/8333/]]||Сповідальні розписи церков Летичівського повіту||1855||1494 |- |[[/8359/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1856||912 |- |[[/8464/]]||Метричні книги церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1859||1519 |- |[[/8468/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1859||1427 |- |[[/8469/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1859||999 |- |[[/8470/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1859||1934 |- |[[/8472/]]||Сповідальні відомості Покровської церкви казеного села Юзефівка Балтського повіту||1859||45 |- |[[/8534/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1860||1962 |- |[[/8559/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села М-Я.||1861||580 |- |[[/8560/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1861||1086 |- |[[/8561/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту. Села Б-Н.||1861||1008 |- |[[/8563/]]||Сповідальні розписи церков Ямпільського повіту. Села А–М||1861||1332 |- |[[/8564/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту.||1861||895 |- |[[/8565/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1861-1862||867 |- |[[/8585/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1862||1472 |- |[[/8587/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села А-Г.||1862||1398 |- |[[/8589/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1862||1003 |- |[[/8591/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1862||1003 |- |[[/8684/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1864-1865||1400 |- |[[/8724/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту||1865||616 |- |[[/8738/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1866||1234 |- |[[/8792/]]||Сповідальні відомості церков Летичівського повіту. Села М-Я.||1867||703 |- |[[/8815/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1868||755 |- |[[/8817/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К.||1868||1165 |- |[[/8827/]]||Метричні книги церков Ямпольського повіту. Села Т-Я||1868||623 |- |[[/11817/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1870||1275 |- |[[/11818/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1870||2054 |- |[[/11821/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Т-Я||1871||411 |- |[[/11827/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1872||160 |- |[[/11836/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту. Села А–М||1872||822 |- |[[/11837/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту. Села А–М||1872||1078 |- |[[/11839/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту||1873||1524 |- |[[/11846/]]||Сповідальні розписи церков Ушицького повіту. Села М-Я||1873||927 |- |[[/11862/]]||Метричні книги православних церков Ямпольського повіту. Села С-Я||1874||953 |- |[[/11874/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1875||740 |- |[[/11879/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села К-С||1875||1360 |- |[[/11908/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К||1875||1177 |- |[[/11910/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1875||964 |- |[[/11911/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту. Села П-Щ||1875||858 |- |[[/11912/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту. Села М-Я||1875||973 |- |[[/12011/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту. Села П-Ш.||1876||1028 |- |[[/12012/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту.||1876||738 |- |[[/12142/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-К||1877||251 |- |[[/12143/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту за 1886 рік + виписи про народження церков Кам'янецького повіту.||1877-1905||285 |- |[[/12158/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1878||746 |- |[[/12173/]]||Метричні книги розсипом. Ободовецький костел шлюб 1878. с. Вороб'ївка шлюб смерть 1878,с. Остапковець шлюб смерть 1876-1878||1876-1878||56 |- |[[/12194/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1879||6 |- |[[/12233/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту.||1879||1872 |- |[[/12283/]]||Метричні книги православних церков Кам'янецького повіту. Села А-З.||1880||1821 |- |[[/12345/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту. Могилів і села Б–Л||1883||970 |- |[[/12354/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Н-С||1884||1269 |- |[[/12373/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села Л-О||1885-1886||567 |- |[[/12388/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-І||1887-1888||1214 |- |[[/12396/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села А-Ж||1888||1082 |- |[[/12398/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Т-Я||1888||837 |- |[[/12416/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-Ж||1889||1048 |- |[[/12482/]]||Сповідальний розпис села Чечелівка Гайсинського повіту||1890||22 |- |[[/12486/]]||Сповідальний розпис села Севастянівка Гайсинського повіту||1890||77 |- |[[/12585/]]||Сповідальний розпис села Левків Ольгопільського повіту||1903||28 |- |[[/12664/]]||Сповідальні розписи православних церков Балтського повіту||1905||49 |- |[[/12667/]]||Сповідальний розпис села Карижин Ушицького повіту||1905||13 |- |[[/12822/]]||Метрична книга с. Дранки Ямпольського повіту||1913||66 |- |[[/12850/]]||Сповідальний розпис села Привороття Ушицького повіту||1915||24 |- |} t23871k9din11b2nl4a2wsnkhn7bj0n 454735 454731 2022-07-22T18:31:53Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = | рік = 1795–1920 | примітки = [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 1.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 1]] [[c:file:ДАХмО фонд 315 опис 1 том 2.pdf|Фонд 315 Опис 1 Том 2]] }} == Анотація == Розпорядчий стіл :Укази Сенату. :Журнали засідань консисторії. Відомості про виділення монастирям землі, про стан церков і забезпечення білого духовенства, про кількість православного населення губернії, про виділення коштів на будівництво церков і церковнопарафіяльних шкіл. Історичний опис поширення православ'я на Поділлі (1795-1888). Справи про внесення до ревізьких казок духовенства та членів їхніх сімей. Відомості про призначення нагороди та звільнення службовців та священнослужителів. Рапорти священнослужителів. Секретна частина (стіл 1) :Відомості про перехід у православ'я та відхід від нього, про боротьбу із забобонами, про хрещення дітей православних за католицьким обрядом. Справи про боротьбу з унією (1802-1833). Шлюборозлучна частина (стіл 2) :Справи про рукопокладення священиків і дияконів, про дозвіл на шлюб дітям священиків, про вибори церковних старост, про шлюб із підданими інших держав та іновірцями. Клопотання щодо дозволу на другий шлюб. Справи про перевірку книг прибутків та видатків монастирів. Господарська частина (стіл 3) :Відомості про стан церков. Справи про рукопокладення в священицький сан, особовий склад монастирів Подільської губернії. Справи про будівництво та ремонт церков і будинків священнослужителів. Справа про будівництво Приворотського духовного училища. Стіл 4 :Відомості про церкви, церковні землі й церковні землеволодіння по повітах Подільської губернії, про стан церковнопарафіяльних шкіл та особовий склад учителів по повітах губернії (1868). Списки учнів шкіл (1862). Справи про об'єднання церковнопарафіяльних шкіл з народними училищами (1862). Межові книги. Судова частина (стіл 5) :Протоколи засідань про розгляд правопорушень священнослужителів. Скарги на зловживання духовних осіб. Відомості про осіб, що відбувають єпитимію в монастирях Подільської єпархії. Розрахункова частина (стіл 5) :Відомості про виділення коштів на утримання духовних правлінь і церковнослужителів, про призначення пенсій та допомоги по повітах губернії. Справи про проведення фінансових ревізій. Книги прибутків та видатків консисторії. Реєстратурне відділення :Відомості про випускників духовної академії та Подільської духовної семінарії, про дворян - службовців єпархії. Справи про відкриття класу іконопису в Подільській духовній семінарії, зведення будинку для учнів семінарії. :Реєстри вхідних і вихідних документів. Архівне відділення :Клірові відомості по повітах губернії. Сповідальні відомості по церквах губернії. Метричні книги про народження, шлюб та смерть по церквах губернії. Копії ревізьких казок окремих населених пунктів. == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Арк. |- |[[/4397/]]||Дело по жалобе крестьян с. Жабокрича Ольгопольского уезда на дьячка Жуковского о потравле их посевов||1855-1857||33 |- |[[/4401/]]||Дело о порубке церковного леса в с. Стрижовцах Ушицкого уезда помещиком Хемжицким||1855-1856||9 |- |[[/4402/]]||Переписка с Подольским губернским правлением, одесским стряпчим и одесским уездным судом о выполнении духовными правлениями требований и запросов разных гражданских учреждений и лиц||1855-1856||38 |- |[[/4403/]]||Рапорты благочинных об утверждении графика чтения проповедей на 1856 год и графики представленные благочинными||1855-1858||28 |- |[[/4404/]]||Дело по ходатайству священника с. Завадовки Гайсинского уезда Шостаковского о начислении ему жалованья||1855-1856||24 |- |[[/4405/]]||Дело о положении взысканий по клировым ведомостям на церковнослужителей военного поселения за 1854 год||1855||4 |- |[[/4408/]]||Об отчуждении церковной земли с. Теремковцы Каменецкого уезда под дорогу||1856-1863||32 |- |[[/4409/]]||Об отчуждении церковной земли с. Чернокозинец Каменецкого уезда под шоссейную дорогу из м. Жванца в м. Гусятин||1856-1860||11 |- |[[/4410/]]||О посеве и сборе хлеба по монастырям за 1856 год||1856-1858||11 |- |[[/4411/]]||О разделе Брацлавских соборных церковных земель между членами причта||1856||8 |- |[[/4412/]]||По ходатайству церковного причта с. Смолянки Балтского уезда об увеличении земельных наделов||1856-1859||15 |- |[[/4413/]]||Журналы заседания консистории, сообщения Могилевского уездного предводителя дворянства о предоставлении планов и межевых книг на церковные земли||1856-1863||60 |- |[[/4414/]]||О составлении планов на церковные земли церкви с. Дернямы Могилевского уезда||1856-1860||26 |- |[[/4415/]]||Межевая книга на церковные земли с. Слободки Шишковецкой Могилевского уезда||1856||19 |- |[[/4416/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Тарасовки Ямпольского уезда||1856||17 |- |[[/4417/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Луки Молчанской Ямпольского уезда||1856||11 |- |[[/4418/]]||Межевая книга и геометрический план на церковные земли с. Копестьерина Ямпольского уезда||1856||10 |- |[[/4419/]]||О получении планов на церковные земли м. Деражня Летичевского уезда||1856-1857||8 |- |[[/4420/]]||О получении консисторией планов на церковные земли сел Чудиновец и Торчин Литинского уезда||1856||7 |- |[[/4421/]]||Рапорт Могилевского духовного правления о предоставлении Ямпольским уездным землемером планов и межевой книги на церковные земли г. Ямполя||1856||2 |- |[[/4422/]]||О получении плана и межевой книги на церковные земли м. Кривчика Ушицкого уезда||1856-1858||4 |- |[[/4423/]]||О получении от Брацлавского уездного предводителя дворянства планов на церковные земли||1856-1858||5 |- |[[/4424/]]||Об обмежевании церковных земель церкви сел Долинян и Кривонежинец Могилевского уезда||1856-1880||43 |- |[[/4425/]]||Об отмежевании церковных земель церкви сел Волчка и Бушинки Брацлавского уезда||1856-1857||10 |- |[[/4426/]]||Об обмежевании церковных земель церкви села Ройтмистровка Ольгопольского уезда||1856-1860||16 |- |[[/4427/]]||Об размежевании церковных земель церкви села Череновой Проскуровского уезда||1856-1857||14 |- |[[/4428/]]||Про заміну садиби церковної села Слобода-Яришівська||1856||5 |- |[[/4429/]]||О замене земельного участка с лесом на сенокосную землю с. Михайловки Ушицкого уезда||1856-1859||42 |- |[[/4430/]]||Рапорт Ольгопольского духовного правления консистории от 26 марта 1856 года об увеличении более выгодной церковной земли села Слободы Христищ за счет крестьянских наделов||1856||2 |- |[[/4431/]]||По жалобе прихожан церкви села Нараевки Гайсинского уезда на дьячка Квасницкого о жестоком обращении с ними||1856-1861||65 |- |[[/4432/]]||Ведомости об обеспечении сльского православного духовенства||1856-1857||27 |- |[[/4945/]]||По спору благочинного 4-го округа Гайсинского уезда Ефремовича с помещиком Опальским о церковном сенокосе||1865-1870||23 |- |[[/4946/]]||Об отводе земельного участка для постройки церкви в с. Голенищах Ямпольского уезда||1865||6 |- |[[/4947/]]||Ведомость о церквях и духовенстве Подольксой губернии||1864||15 |- |[[/4948/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам Подольской губернии||1865||92 |- |[[/4949/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за апрель-май 1865 года||1865||69 |- |[[/4950/]]||Ведомости о количестве школ и учащихся по уездам епархии за январь 1865 года||1865||96 |- |[[/4951/]]||Рапорты благочинных и ведомости о количестве учащихся и состоянии школьных зданий по уездам Подольской епархии за 1865 год.||1865||179 |- |[[/4952/]]||Ведомости о состоянии церковно-приходских училищ Подольской епархии за 1865 год||1865||151 |- |[[/4953/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за август 1865 года||1865||7 |- |[[/4954/]]||Статистические сведения о состоянии церковно-приходских школ за март-апрель 1865 года||1865||100 |- |[[/4955/]]||О состоянии народного образования по уездам епархии за 1865 год||1865||63 |- |[[/4956/]]||О распределении книг и учебников в сельских школах Подольской губернии||1867-1873||47 |- |[[/4957/]]||Об организации сельских попечительств при церквях епархии||1865-1873||158 |- |[[/5184/]]||О наложении эпистимии и церковного положения на разных лиц||1823-1836||147 |- |[[/5186/]]||Прикодно-расходовая книга церкви с. Охримовец Летичевского уезда||1824-1839||56 |- |[[/5193/]]||Ведомости о приходе и расходе денежных сумм по церквям Балтского уезда||1828||25 |- |[[/5196/]]||О злоупотреблении по службе настоятелей Шаргородского монастыря||1872||144 |- |[[/5204/]]||отчет о приходе и расходе денежных сумм попечительства по епархии за 1841 год||1842||15 |- |[[/5205/]]||Списки униатов Брацлавского уезда бывших и не бывших на исповеди||1842-1851||16 |- |[[/5210/]]||О выступлении крестьян с. Ражеп Литинского уезда против помещиков||1845-1858||12 |- |[[/5214/]]||По ходатайству помещика с. Воньковец Ушицкого уезда Черника о запрещении жить на церковной земле Янкелю и отводе еврейского кладбища в более отдаленном месте от церкви||1845-1847||16 |- |[[/5225/]]||Рапорты Гайсинского, Ушицкого и Винницкого духовных правлений о предоставлении ведомостей в консисторию и ведомства о нерешенных делах за 1846 год||1846||33 |- |[[/5247/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений об отсутствии колодников в уездах||1848-1850||25 |- |[[/5248/]]||Рапорты столоначальников духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||181 |- |[[/5249/]]||Рапорты духовных правлений о предоставлении ведомостей и ведомости о нерешенных делах за 1848||1848||72 |- |[[/5301/]]||Журнал заседания консистории о рассмотрении прошения крестьянина м. Крутых Балтского уезда о взыскании средств на содержание ребенка с инспектора Крутянских училищ Афанасьева В.||1851||2 |- |[[/5302/]]||Ежемесячные ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Ушицкого духовного правления за 1851 год||1851-1852||51 |- |[[/5303/]]||Ведомости о приходе, расходе и остатке денежных сумм Балтского духовного правления за 1851 год||1851-1852||73 |- |[[/5304/]]||О выдаче пособия и содержания лицам духовного правления||1851-1853||5 |- |[[/6001а/]]||Про звинувачення священика м. Соболівки Гайсинського повіту Розова Василя у вимаганні грошей з селян за вчинення релігійних обрядів||1869–1871||150 |- |[[/6032/]]||Ведомости об отпуске денежных сумм на содержание штатов церквей Подольской епархии||1847||84 |- |[[/6033/]]||О выплате жалованья священникам и церковным служителям Подольской епархии||1847-1848||323 |- |[[/6035/]]||Приходно-расходная книга свечного сбора||1847||17 |- |[[/6036/]]||Приходно-расходная книга записи штатных сумм консистории||1847||29 |- |[[/6037/]]||Реестр входящих документов||1847-1848||13 |- |[[/6038/]]||О ревизии отчетности духовных правлений переходящих денежных сумм на содержание штатов||1848-1849||102 |- |[[/6044/]]||Ведомости об остатках денежных средств, ассигнуемых на выдачу жалованья священникам и церковным служителям Подольской губернии||1848||316 |- |[[/6046/]]||Об отпуске денежных сумм на содержание штатов духовных правлений Подольской губернии||1849||32 |- |[[/6047/]]||Отчеты епархии о приходе, расходе и остатке денежных сумм||1849-1850||112 |- |[[/6174/]]||О высылке свечных сумм в коммерческий банк и в отделение Подольской семнарии за 1859 год||1860||29 |- |[[/6175/]]||Указы консистории приходо-расходчику||1861-1864||80 |- |[[/6176/]]||Отчетные ведомости о приходе и расходе церковных денежных сумм по благочинным округам Подольской епархии за 1860||1861||166 |- |[[/6661/]]||Метричні книги с. Борсуківка Ушицького повіту||1795-1823||294 |- |[[/6662/]]||Метричні книги с. Лопатинець||1744-1822||182 |- |[[/6664/]]||Сповідальні розписи церков Вознесенського повіту||1796||866 |- |[[/6668/]]||Сповідальний розпис с. Чемеровець Кам'янецького повіту||1796||8 |- |[[/6671/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1796||924 |- |[[/6673а/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1796||501 |- |[[/6687в/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||142 |- |[[/6690/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||500 |- |[[/6675/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1796||545 |- |[[/6701/]]||Клірові відомості церков Ушицького повіту (Вербовецьке відомство)||1797||89 |- |[[/6707/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||554 |- |[[/6709/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1797||555 |- |[[/6712/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1797||382 |- |[[/6713/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту||1797||610 |- |[[/6714/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту||1797||489 |- |[[/6717/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6719/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||147 |- |[[/6720/]]||Сповідальні відомості Миколаївської церкви м. Вінниця||1797-1822||348 |- |[[/6721/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1797||138 |- |[[/6731/]]||Метричні книги церков Ушицького повіту||1798||778 |- |[[/6732/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1798||744 |- |[[/6736/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1798-1799||736 |- |[[/6737/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||513 |- |[[/6738/]]||Метричні книги церков Брацлавського повіту||1798-1799||378 |- |[[/6740/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1798||988 |- |[[/6750/]]||Метричні книги церков Могилівського духовного правління||1799||591 |- |[[/6754/]]||Сповідальні відомості села Метлинець Гайсинського повіту||1799-1833||544 |- |[[/6763/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1800||626 |- |[[/6775/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1800||516 |- |[[/6779/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1800||536 |- |[[/6788/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1801||578 |- |[[/6791/]]||Метричні книги церков Вінницького повіту||1801||701 |- |[[/6793/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Адамівка-Зятковець)||1801||409 |- |[[/6794/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту (Пущинець, Кузьминець)||1801||40 |- |[[/6795/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1801||483 |- |[[/6797/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту||1801||645 |- |[[/6809/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||562 |- |[[/6813/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1802||635 |- |[[/6815/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1802||1274 |- |[[/6816/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1802||1280 |- |[[/6826/]]||Метрична книга с. Гути Брацлавського повіту||1803-1821||82 |- |[[/6843/]]||Сповідальні відомості с. Мельниковець Гайсинського повіту||1804-1859||566 |- |[[/6862/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1806||1183 |- |[[/6863/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1806||889 |- |[[/6865/]]||Сповідальні відомості церков Брацлавського повіту||1806||1272 |- |[[/6875/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1807||1392 |- |[[/6891/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1808-1833||85 |- |[[/6901/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1809||110 |- |[[/6935/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1811||110 |- |[[/6941/]]||Сповідний розпис с. Нетребівка Ямпільського повіту та ревізькі казки духовенства||1811-1836||51 |- |[[/6942/]]||Ревізькі казки духовенства Летичівського повіту||1811||110 |- |[[/6946/]]||Метричні книги церков Балтського повіту||1811||868 |- |[[/6949/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Гержев, Гедерим, Гараба, Гонараба ||1811||29 |- |[[/6993/]]||Метричні книги церков Ольгопольського повіту||1814||956 |- |[[/7029/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1816||1244 |- |[[/7036/]]||Сповідальні відомості церков м. Вінниця||1817-1848||888 |- |[[/7037/]]||Сповідальні відомості православних церков Вінницького повіту||1817||1228 |- |[[/7049/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1818||1630 |- |[[/7059/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1819||1202 |- |[[/7070/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1820||1140 |- |[[/7071/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1820||1403 |- |[[/7086/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1821||1755 |- |[[/7166/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова та с. Михайловець (1826)||1822–1831||207 |- |[[/7195/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1823||1437 |- |[[/7240/]]||Клірові відомості про духовенство Могилівського повіту||1825||92 |- |[[/7257/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1825||1616 |- |[[/7289/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1827–1855||295 |- |[[/7297/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||916 |- |[[/7298/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1827||1354 |- |[[/7299/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1827||863 |- |[[/7300/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту||1827||1601 |- |[[/7337/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1830||439 |- |[[/7338/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту. Р-Я.||1830-1831||796 |- |[[/7344/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. К-С.||1830||686 |- |[[/7345/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1830||1900 |- |[[/7358/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. С-Я||1831||505 |- |[[/7359/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1831||1792 |- |[[/7360/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Л-Ю||1831||513 |- |[[/7369/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1832–1843||269 |- |[[/7389/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1833||521 |- |[[/7391/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1833||1330 |- |[[/7398/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1834-1841||317 |- |[[/7401/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1834||1330 |- |[[/7428/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту. Села А-Н.||1837-1838||556 |- |[[/7446/]]||Метричні книги православних церков Проскурівського повіту||1838||1149 |- |[[/7514/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1840-1850||286 |- |[[/7515/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1840||1642 |- |[[/7516/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту||1840||1623 |- |[[/7652/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1843||1064 |- |[[/7695/]]||Метричні книги церкви м. Ялтушкова||1844–1850||289 |- |[[/7709/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1844||1002 |- |[[/7772/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1845||1919 |- |[[/7864/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1846||1998 |- |[[/7946/]]||Клірові відомості церков Брацлавського повіту||1848||83 |- |[[/7964/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||1207 |- |[[/7965/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||70 |- |[[/7966/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1848||1888 |- |[[/7967/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1848||954 |- |[[/8053/]]||Метричні книги церков 3, 4, 5 округів військових поселень Подільської губернії||1849||1753 |- |[[/8059/]]||Метричні книги православних церков Балтського повіту||1848||1235 |- |[[/8063/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1849||1344 |- |[[/8084/]]||Метричні книги православних церков м. Станіславчик Вінницького повіту||1850-1865||506 |- |[[/8087/]]||Метричні книги м. Станіславчика Вінницького повіту||1852-1860||339 |- |[[/8152/]]||Клірові відомості церков Могилівського повіту||1851||464 |- |[[/8171/]]||Метрична книга м. Ялтушкова Могилівського повіту||1851-1956||377 |- |[[/8269/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту||1853||2122 |- |[[/8295/]]||Сповідальні відомості церковнослужителів Могилівського повіту||1853||59 |- |[[/8316/]]||Метрична книга с. Іванівка Ямпольського повіту||1855||36 |- |[[/8330/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1855||1782 |- |[[/8333/]]||Сповідальні розписи церков Летичівського повіту||1855||1494 |- |[[/8359/]]||Сповідальні розписи церков Вінницького повіту||1856||912 |- |[[/8464/]]||Метричні книги церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1859||1519 |- |[[/8468/]]||Метричні книги церков Могилівського повіту||1859||1427 |- |[[/8469/]]||Сповідальні відомості церков Ямпільського повіту||1859||999 |- |[[/8470/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1859||1934 |- |[[/8472/]]||Сповідальні відомості Покровської церкви казеного села Юзефівка Балтського повіту||1859||45 |- |[[/8534/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту||1860||1962 |- |[[/8559/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села М-Я.||1861||580 |- |[[/8560/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1861||1086 |- |[[/8561/]]||Сповідальні відомості церков Гайсинського повіту. Села Б-Н.||1861||1008 |- |[[/8563/]]||Сповідальні розписи церков Ямпільського повіту. Села А–М||1861||1332 |- |[[/8564/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту.||1861||895 |- |[[/8565/]]||Сповідальні відомості церков Проскурівського повіту. Села А-М.||1861-1862||867 |- |[[/8585/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1862||1472 |- |[[/8587/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села А-Г.||1862||1398 |- |[[/8589/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1862||1003 |- |[[/8591/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту||1862||1003 |- |[[/8684/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту. Села Д-Л.||1864-1865||1400 |- |[[/8724/]]||Метричні книги церков Ямпільського повіту||1865||616 |- |[[/8738/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту||1866||1234 |- |[[/8792/]]||Сповідальні відомості церков Летичівського повіту. Села М-Я.||1867||703 |- |[[/8815/]]||Метричні книги церков Летичівського повіту||1868||755 |- |[[/8817/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К.||1868||1165 |- |[[/8827/]]||Метричні книги церков Ямпольського повіту. Села Т-Я||1868||623 |- |[[/11817/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту||1870||1275 |- |[[/11818/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту||1870||2054 |- |[[/11821/]]||Сповідальні відомості церков Балтського повіту. Села Т-Я||1871||411 |- |[[/11827/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1872||160 |- |[[/11836/]]||Сповідальні розписи церков Проскурівського повіту. Села А–М||1872||822 |- |[[/11837/]]||Сповідальні розписи церков Літинського повіту. Села А–М||1872||1078 |- |[[/11839/]]||Сповідальні розписи церков Брацлавського повіту||1873||1524 |- |[[/11846/]]||Сповідальні розписи церков Ушицького повіту. Села М-Я||1873||927 |- |[[/11862/]]||Метричні книги православних церков Ямпольського повіту. Села С-Я||1874||953 |- |[[/11874/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1875||740 |- |[[/11879/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села К-С||1875||1360 |- |[[/11908/]]||Сповідальні відомості церков Кам'янецького повіту. Села А-К||1875||1177 |- |[[/11910/]]||Сповідальні відомості церков Ушицького повіту||1875||964 |- |[[/11911/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту. Села П-Щ||1875||858 |- |[[/11912/]]||Сповідальні відомості церков Вінницького повіту. Села М-Я||1875||973 |- |[[/12011/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту. Села П-Ш.||1876||1028 |- |[[/12012/]]||Сповідальні відомості церков Літинського повіту.||1876||738 |- |[[/12142/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-К||1877||251 |- |[[/12143/]]||Сповідальні відомості церков Ольгопольського повіту за 1886 рік + виписи про народження церков Кам'янецького повіту.||1877-1905||285 |- |[[/12158/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1878||746 |- |[[/12173/]]||Метричні книги розсипом. Ободовецький костел шлюб 1878. с. Вороб'ївка шлюб смерть 1878,с. Остапковець шлюб смерть 1876-1878||1876-1878||56 |- |[[/12190/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села С-Я||1878||1394 |- |[[/12194/]]||Клірові відомості православних церков Ольгопільського повіту||1879||6 |- |[[/12233/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту.||1879||1872 |- |[[/12283/]]||Метричні книги православних церков Кам'янецького повіту. Села А-З.||1880||1821 |- |[[/12345/]]||Сповідальні відомості церков Могилівського повіту. Могилів і села Б–Л||1883||970 |- |[[/12354/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Н-С||1884||1269 |- |[[/12373/]]||Метричні книги православних церков Літинського повіту. Села Л-О||1885-1886||567 |- |[[/12388/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-І||1887-1888||1214 |- |[[/12396/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села А-Ж||1888||1082 |- |[[/12398/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Т-Я||1888||837 |- |[[/12416/]]||Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села Б-Ж||1889||1048 |- |[[/12482/]]||Сповідальний розпис села Чечелівка Гайсинського повіту||1890||22 |- |[[/12486/]]||Сповідальний розпис села Севастянівка Гайсинського повіту||1890||77 |- |[[/12585/]]||Сповідальний розпис села Левків Ольгопільського повіту||1903||28 |- |[[/12664/]]||Сповідальні розписи православних церков Балтського повіту||1905||49 |- |[[/12667/]]||Сповідальний розпис села Карижин Ушицького повіту||1905||13 |- |[[/12822/]]||Метрична книга с. Дранки Ямпольського повіту||1913||66 |- |[[/12850/]]||Сповідальний розпис села Привороття Ушицького повіту||1915||24 |- |} 713sddizv4iw0b8yhcwmjaixvjv9ifc Користувач:Erik tavr 2 128229 454847 427592 2022-07-23T06:34:24Z Erik tavr 7610 wikitext text/x-wiki {{c|{{xxx-larger|До роботи}} '''[[Відомості Верховної Ради]]'''<br/> '''[[Записки Наукового товариства імені Шевченка]]'''}} [https://phetools.toolforge.org/statistics.php Загальна глобальна статистика Proofreading] [[Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 10. Повісті (1957).djvu/493]] Перенесення посилання на наступну сторінку<br/> [[Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 9. Повісті (1956).djvu/364]] Зірочки трикутником qjz2neutrzijjf5qwobt4om8feoj473 454849 454847 2022-07-23T06:36:14Z Erik tavr 7610 wikitext text/x-wiki {{c|{{xxx-larger|До роботи}} '''[[Відомості Верховної Ради]]'''<br/> '''[[Записки Наукового товариства імені Шевченка]]'''}} {{c|[[Користувач:Erik tavr/Плани|'''Плани''']]}} [https://phetools.toolforge.org/statistics.php Загальна глобальна статистика Proofreading] [[Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 10. Повісті (1957).djvu/493]] Перенесення посилання на наступну сторінку<br/> [[Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 9. Повісті (1956).djvu/364]] Зірочки трикутником fo3hw5uhgzbp96lenpv88hjjeu73vhp Архів:ДАХмО/18/1 116 130356 454728 447691 2022-07-22T17:40:29Z Alexkrakovsky 4488 /* Справи */ wikitext text/x-wiki {{Архіви/опис | назва = Церкви Подільської та Волинської губерній (колекція) | примітки = [[c:file:ДАХмО фонд 18 опис 1.pdf|ДАХмО фонд 18 опис 1]] }} == Справи == {| class="wikitable sortable" !№||Назва||Роки||Аркушів |- |[[/112/]]||Метрична книга Миколаївської церкви с. Брага Кам'янецького повіту||1908-1912||151 |- |[[/425/]]||Сповідальні розписи Свято-Троїцької церкви м. Жванець Кам'янецького повіту||1867-1899||498 |- |[[/953/]]||Метрична книга Свято-Успенської церкви с. Крушанівка Ушицького повіту||1824-1829||65 |- |[[/954/]]||Метрична книга Свято-Успенської церкви с. Крушанівка Ушицького повіту||1830-1839||90 |- |[[/958/]]||Метрична книга Свято-Успенської церкви с. Крушанівка Ушицького повіту||1860-1869||318 |} [[Категорія:Метричні книги]] fqaktzum5n59uwa8babfefr2ky3e6hl Сторінка:Збірник пам'яті Академіка Теофіля Гавриловича Яновського. 1930.pdf/417 250 131203 454870 259777 2022-07-23T11:51:53Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Brunei" /></noinclude>(«Remanentes in claustro… a peritissimo Moschorum chyrurgo curati et in vita servati sunt»). Лікував отой хірурґ, мабуть, дійсно таки «хірурґічними засобами», деяке уявлення про які дає наведений уступ хроніки про лікування четвертого ченця: {{smaller|…«inficitur et a praedicto Moschorum chyrurgo curationis gratia in latere quinquies crudeliter scinditur, cuius curationis virtute praeservatus quidem a morte protinus imminente, sed vitam diutius duxit omni morte amariorem».}} Незначне 50–60 рр. число справжніх лікарів на території нашого дослідження та некультурність людности, що зверталася цього періоду по допомогу майже виключно до знахарів, а в деякій мірі, мабуть, і низький рівень розвитку тогочасної епідеміології, мусіли були спричинитися 2. половини XVIII ст. до великої смертности від морового повітря серед людности Вінниці та її передмість. За акт. джерелами ота пошесть лютувала тут цього періоду аж 4 рази: від серпня до 20/XII 1756, дещо в слабшій формі з'явилася восени 1757 р., а найбільше вона лютувала восени 1770 та 1771 рр. У Вінниці та її передмістях і в с. [[Вінницькі Хутори|Вінницьких Хуторах]] вимирали за акт. записами 1770–1771 рр. цілі родини. Напр., 1770 р. вимерла на Старому Місті вся родина Дмитра Мотренка-Савицького (батько й мати, 2 сини й 3 дочки), там же 1771 р. вимерла родина Степана Пилипенка (батько й діти), а того самого 1771 р., окрім одного хлопчика, вимерла на Вінницьких Хуторах родина Івана Діда<ref>Вінницького Окр. Архіва Lib. Metr. Eccl. Paroch. Vinnic. ab a. 1714 ad a. 1759 ff. 59 v., 62, 68 v. 100 v.–101; 5181 ff. 19, 23, 62; Шипович, І. с. р. 29.</ref>. За люстрацією 1765 р., у Вінниці з передмістями та селом Вінницькими Хуторами було 512 домів, а за люстрацією 1767 р. — 531 дім, з яких 100–120 домів було єврейських<ref>5070 ff. 2 v.–4 v., 54–59.</ref>. Наведені цифри та подана нижче табличка дають деяке уявлення про смертність цього періоду від повітря серед людности Вінниці та її передмість і с. Вінницьких Хуторів. Саму оцю таблицю складено: для 1756 р. — за відомостями, що їх подає вінницький літописець-капуцин<ref>Шипович, І. c. p. 22.</ref>, а для 1771 р. — за офіційними обчисленнями Вінницького міського уряду<ref>5181 f. 25.</ref>. {| class="wikitable" style="margin-left: auto; margin-right: auto;" |- |Умерло від повітря у Вінниці та на передмістях:||1756 р.||1771 р. |- |християн||300||38 |- |євреїв||60||146 |- |Разом||360||528 |- |} Протягом 70 рр. число медиків у Вінниці мусіло було збільшитися, бо, за люстрацією 1782 р., в реєстрі місцевої кагальної громади ми зустрічаємо двох «докторів» та трьох цилюрників<ref>Варшавського Скарбового Архіва відділу Старопольського під сиґн. LVI, літ. W, акт. кн. № 4, f. 40 v.</ref>. Що це були за медики, ми<noinclude></noinclude> 2rik27ne5eaz5sj65leand9u2o9p2hk Вікіджерела:Ad fontes/Заходи 4 166898 454841 430063 2022-07-23T06:19:39Z Mahnka 11765 /* 2022 рік */ wikitext text/x-wiki {{Ad fontes}} __NOTOC__ == 2022 рік == ==== 24 липня ==== * '''220-а річниця''' від дня народження французького письменника '''''[[Автор:Александр Дюма (батько)|Александра Дюма]]'''''. {{clear}} ---- ==== 26 лютого ==== * '''220-а річниця''' від дня народження французького письменника '''''[[Автор:Віктор Гюґо|Віктора Гюґо]]'''''. {{clear}} ---- ==== 21 лютого ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Теліга_О.jpg|80px|безрамки|центр|Олена Теліга|alt=Олена Теліга]] |<div style="border:1px solid gray">[[Файл:Олена Теліга. Душа на сторожі. 1946.djvu|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Душа на сторожі]]</div> |[[Душа на сторожі]]<br/>{{smaller|1946}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Олена Теліга. Душа на сторожі. 1946.djvu|align=left|width=100%}} |} </div> * '''80-а річниця''' від дня смерті української поетеси '''''[[Автор:Олена Теліга|Олени Теліги]]'''''. {{clear}} ---- ==== 16 лютого ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Орест_Авдикович.jpg|95px|безрамки|центр|Орест Авдикович|alt=Орест Авдикович]] |<div style="border:1px solid gray">[[Файл:Орест Авдикович. Моя популярність та иньші оповіданя. 1905.pdf|page=5|alt=Обкладинка|83px|link=Моя популярність та иньші оповіданя]]</div> |[[Моя популярність та иньші оповіданя|Моя популярність<br/>та иньші оповіданя]]<br/>{{smaller|Львів, 1905}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Орест Авдикович. Моя популярність та иньші оповіданя. 1905.pdf|align=left|width=100%}} |} </div> * '''145-а річниця''' від дня народження українського письменника '''''[[Автор:Орест Авдикович|Ореста Авдиковича]]'''''. {{clear}} ---- ==== 14 лютого ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em;"> {| cellpadding=3 cellspacing=3 border=0 |- style="vertical-align:top" |rowspan=2|[[Файл:Panteleimon Kulish engraving.jpg|90px|безрамки|центр|Пантелеймон Куліш|alt=Пантелеймон Куліш]] |[[Файл:Куліш П. Оповідання (Джерзі Ситі, 1917).pdf|page=1|alt=Обкладинка|95px|link=Оповіданя (Куліш, 1917)]] |[[Файл:Пантелеймон Куліш. Орися. 1947.pdf|page=1|alt=Обкладинка|95px|link=Орися (1947)]] |- style="vertical-align:top" |[[Оповіданя (Куліш, 1917)|Оповіданя]]<br/>{{smaller|Джерзі Ситі, 1917}} {{Статус індексу|Куліш П. Оповідання (Джерзі Ситі, 1917).pdf|align=left|width=100%}} |[[Орися (1947)|Орися]]<br/>{{smaller|Фельдкірх, 1947}} {{Статус індексу|Пантелеймон Куліш. Орися. 1947.pdf|align=left|width=100%}} |} </div> * '''125-а річниця''' від дня смерті українського письменника '''''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймона Куліша]]'''''. {{clear}} ---- ==== 8 лютого ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em;"> {| cellpadding=3 cellspacing=3 border=0 |- style="vertical-align:top" |width=25% rowspan=2|[[Файл:Markovich.jpg|98px|безрамки|центр|Опанас Маркович|alt=Опанас Маркович]] |width=25%|[[Файл:Пачовський М. Ілюстроване українське письменство в житєписях (Вінніпеґ, 1917).pdf|page=1|alt=Обкладинка|95px|link=Ілюстроване українське письменство в житєписях/Опанас Маркович]] |width=25%|[[Файл:Марко Вовчок. Кармелюк (Полтава, 1917).djvu|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)]] |width=25%|[[Файл:Марко Вовчок. Кармелюк (Краків, 1940).pdf|page=1|alt=Обкладинка|95px|link=Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)]] |- style="vertical-align:top" |[[Ілюстроване українське письменство в житєписях/Опанас Маркович|Опанас Маркович]]<br/>{{smaller|Вінніпеґ, 1917}} |[[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)|Кармелюк]]<br/>{{smaller|Полтава, 1917}} {{Статус індексу|Марко Вовчок. Кармелюк (Полтава, 1917).djvu|align=left|width=100%}} |[[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)|Кармелюк]]<br/>{{smaller|Краків, 1940}} {{Статус індексу|Марко Вовчок. Кармелюк (Краків, 1940).pdf|align=left|width=100%}} |} </div> * '''200-а річниця''' від дня народження українського фольклориста '''''[[Автор:Опанас Маркович|Опанаса Марковича]]'''''. {{clear}} ---- ==== 7 лютого ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Charles Dickens 1858.jpg|113px|безрамки|центр|Чарлз Дікенс|alt=Чарлз Дікенс]] |[[Файл:Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Оліверъ Твістъ]] |[[Оліверъ Твістъ]]<br/>{{smaller|Львів, 1891}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller|18.01.22 – 06.02.22}} |} </div> * '''210-а річниця''' від дня народження англійського письменника '''''[[Автор:Чарлз Дікенс|Чарлза Дікенса]]'''''. {{clear}} ---- ==== 2 лютого ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em;"> {| cellpadding=3 cellspacing=3 |- style="vertical-align:top" |rowspan=2|[[Файл:Євген Гребінка 2.jpg|98px|безрамки|центр|Євген Гребінка|alt=Євген Гребінка]] |[[Файл:Гребинка Е. Иванъ Золотаренко (Черкаси, 1899).djvu|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Иванъ Золотаренко]] |[[Файл:Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu|page=1|alt=Обкладинка|80px|link=Українські твори]] |rowspan=2|<div style="width:6em; border:1px solid #CCCCCC; padding:0.5em">''[[Автор:Сергій Єфремов|С. Єфремов]]''<br/>[[Рада/1912/16/Досвітний вогник|Досвітний вогник]]:<br/>{{fine|З приводу століття Гребінчиного нарождення}}<br/>{{smaller|Київ, 1912}}</div> |[[Файл:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu|page=4|alt=Обкладинка|95px|link=Вибрані твори (Гребінка)]] |- style="vertical-align:top" |[[Иванъ Золотаренко]]<br/>{{smaller|Черкассы, 1899}} {{Статус індексу|Гребинка Е. Иванъ Золотаренко (Черкаси, 1899).djvu|align=left|width={{#expr:32*100/122}}%}} |[[Українські твори]]<br/>{{smaller|Київ, 1906}} {{Статус індексу|Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu|align=left|width={{#expr:110*100/122}}%}} |[[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]]<br/>{{smaller|Київ, 1935}} {{Статус індексу|Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu|align=left|width=100%}} |- |&nbsp;||colspan=4 style="text-align:right"|{{smaller|19.01.22 – 01.02.22}} |} </div> * '''210-а річниця''' від дня народження українського письменника '''''[[Автор:Євген Гребінка|Євгена Гребінки]]'''''. {{clear}} ---- === Тиждень французької комедії === ==== 24 січня ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Jean-Marc Nattier, Portrait de Pierre-Augustin Caron de Beaumarchais (1755).jpg|98px|безрамки|центр|П'єр Бомарше|alt=П'єр Бомарше]] |[[Файл:Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Шалений день або одружіння Фіґаро]] |[[Шалений день або одружіння Фіґаро]]<br/>{{smaller|Харків, 1930}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller|13.01.22 – 23.01.22}} |} </div> * '''290-а річниця''' від дня народження французького драматурга '''''[[Автор:П'єр Бомарше|П'єра Бомарше]]'''''. {{clear}} ==== 15 січня ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Molière gravure.jpg|110px|безрамки|центр|Мольєр|alt=Портрет Мольєра]] |[[Файл:Все не в лад (1924) Мольєр.pdf|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Все не в лад]] |[[Все не в лад]]<br/>{{smaller|Харків, 1924}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Все не в лад (1924) Мольєр.pdf|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller block/s}} 30.12.21 – 15.01.22 {{hidden begin|header=&nbsp;Внесок&nbsp;|ta1=left|bg1=#FFFFFF;|titlestyle=border:1px dotted gray; font-weight:normal}} {| class="wikitable" style="text-align: right;" |- !{{smaller|Користувач}}!!{{smaller|Стор.}}!!{{smaller|Байт.}} |- |style="text-align: left;"|Leh Palych||28||67981 |- |style="text-align: left;"|Mahnka||28||66875 |} {{hidden end}} {{smaller block/e}} |} </div> * '''400-а річниця''' від дня народження французького драматурга '''''[[Автор:Мольєр|Мольєра]]'''''. {{clear}} == 2021 рік == ==== 21 грудня ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Євген Чикаленко.jpg|100px|безрамки|центр]] |[[Файл:Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Вінок]] |[[Спогади (1861–1907)/3|Спогади (1861–1907). {{fine|Ч.III}}]]<br/>{{smaller|Львів, 1926}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller block/s}} 16.12.21 – 21.12.21 {{smaller block/e}} |} </div> * '''160-а річниця''' від дня народження українського мецената української культури, видавця та публіциста '''''[[Автор:Євген Чикаленко|Євгена Чикаленка]]'''''. {{clear}} ---- ==== 9 грудня ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Bagdanovich M 2.jpg|100px|безрамки|центр]] |[[Файл:Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu|page=1|alt=Обкладинка|85px|link=Вінок]] |[[Вінок]]<br/>{{smaller|Київ, 1929}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller block/s}} 10.12.21 – 15.12.21 {{smaller block/e}} |} </div> * '''130-а річниця''' від дня народження білоруського письменника '''''[[Автор:Максим Богданович|Максима Богдановича]]'''''. {{clear}} ---- ==== 22 листопада ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:J London 1906.jpg|90px|безрамки|центр]] |[[Файл:Джек Лондон. Смок Беллю (1948).djvu|page=1|alt=Обкладинка|90px|link=Смок Беллю]] |[[Смок Беллю]]<br/>{{smaller|Німеччина, 1948}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Джек Лондон. Смок Беллю (1948).djvu|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller block/s}} 11.11.21 – 21.11.21 {{hidden begin|header=&nbsp;Внесок&nbsp;|ta1=left|bg1=#FFFFFF;|titlestyle=border:1px dotted gray; font-weight:normal}} {| class="wikitable" style="text-align: right;" |- !{{smaller|Користувач}}!!{{smaller|Стор.}}!!{{smaller|Байт.}} |- |style="text-align: left;"|Mahnka||115||399888 |} {{hidden end}} {{smaller block/e}} |} </div> * '''105-а річниця''' від дня смерти американського письменника '''''[[Автор:Джек Лондон|Джека Лондона]]''''' відзначена новим надходженням до бібліотеки Джерел книги автора. {{clear}} ---- ==== 11 листопада ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Fyodor Dostoyevsky (Doss, 1876).jpg|90px|безрамки|центр]] |[[Файл:Федір Достоєвський. Вина і кара. (1927-28).djvu|page=2|alt=Обкладинка|100px|link=Вина і кара]] |[[Вина і кара]]<br/>{{smaller|Вінніпеґ, 1927–28}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Федір Достоєвський. Вина і кара. (1927-28).djvu|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller block/s}} 06.11.21 – 11.11.21 {{hidden begin|header=&nbsp;Внесок&nbsp;|ta1=left|bg1=#FFFFFF;|titlestyle=border:1px dotted gray; font-weight:normal}} {| class="wikitable" style="text-align: right;" |- !{{smaller|Користувач}}!!{{smaller|Стор.}}!!{{smaller|Байт.}} |- |style="text-align: left;"|Madvin||268||997431 |- |style="text-align: left;"|Leh Palych||261||943477 |} {{hidden end}} {{smaller block/e}} |} </div> * '''200-а річниця''' від дня народження російського письменника '''''[[Автор:Федір Достоєвський|Ф. М. Достоєвського]]''''' відзначена новим надходженням до бібліотеки Джерел книги автора. {{clear}} ---- ==== 1 листопада ==== <div class="nomobile" style="float:right; margin-left:2em; width:27em"> {| cellpadding=5 |- style="vertical-align:top" |[[Файл:Dniprova Chayka.jpg|90px|безрамки|центр]] |[[Файл:Дніпрова Чайка. Твори. Кн. 1 (1919).pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=Твори (Дніпрова Чайка, 1919–1920)/1]] |[[Твори (Дніпрова Чайка, 1919–1920)/1|Твори. Книга I]]<br/>{{smaller|Київ: «Дзвін», 1919}}{{gap|3em}} {{Статус індексу|Дніпрова Чайка. Твори. Кн. 1 (1919).pdf|align=left|width=100%}} <br/>{{smaller block/s}} 30.10.21 – 01.11.21 {{hidden begin|header=&nbsp;Внесок&nbsp;|ta1=left|bg1=#FFFFFF;|titlestyle=border:1px dotted gray; font-weight:normal}} {| class="wikitable" style="text-align: right;" |- !{{smaller|Користувач}}!!{{smaller|Стор.}}!!{{smaller|Байт.}} |- |style="text-align: left;"|Balakun||68||173485 |- |style="text-align: left;"|Leh Palych||36||82852 |- |style="text-align: left;"|Mahnka||17||34875 |- |style="text-align: left;"|Arxivist||8||22409 |} {{hidden end}} {{smaller block/e}} |} </div> * Спільнотою Вікіджерел відзначена '''160-а річниця''' від дня народження української письменниці '''''[[Автор:Дніпрова Чайка|Дніпрової Чайки]]''''' новим надходженням до бібліотеки Джерел книги творів авторки. b1pmyt3tzcxa0uppjtxzv4bj9oicvia Користувач:Mahnka 2 178634 454850 453025 2022-07-23T06:38:46Z Mahnka 11765 wikitext text/x-wiki {{#babel:pl|en-3|uk-2|ru-1}} Доброго дня! Я поляк і працюю у польському Вікіджерелі над текстами про Україну. Іноді у мене теж є якийсь текст українською мовою. __TOC__ == Мої успіхи == * '''17.II-17.III 2022''' — участь у Місяці культурної дипломатії України 2022 з книгою [[Як Москва нищила Україну]] ([[w:uk:Як Москва нищила Україну|uk]], [[w:pl:Jak Moskwa niszczyła Ukrainę|pl]], [[w:ru:Как Москва уничтожала Украину|ru]]) * '''7 II 2022''' — третє місце за [[wmua:Нагородження найактивніших користувачів вікіпроєктів#2021_рік|активність у Вікіджерелах у 2021 році]] * '''15 I 2022''' — участь у заході „[[Вікіджерела:Ad fontes/Заходи#Тиждень французької комедії|400-а річниця від дня народження французького драматурга Мольєра]]“ * '''1.XI-30.XI 2021''' — третє місце у заході „[[Вікіджерела:Вікі любить Кавказ|Вікі любить Кавказ]]“ * '''30.X-1.XI 2021''' — третє місце у заході „160-а річниця від дня народження Дніпрової Чайки“ * '''18-31 X 2021''' — друге місце (ex aequo з [[Користувач:Leh Palych|Leh Palych]]) у [[Вікіджерела:Двотижневик/Йогансенівський/Підсумки|Йогансенівському двотижневику]] * '''жовтень 2021''' — особистий захід — кожного дня місяця закінчити і віддати одну книжку = 31 книжок в 31 днів (в тім 4 книжки в рамках [[Вікіджерела:Двотижневик/Йогансенівський|Йогансенівського двотижневика]]) * '''травень-серпень 2021''' — третє місце у конкурсі [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2021/Підсумки|Книжкова Шафа 2021]] == Мої актуальні роботи == {{Каталог|pdf=Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf|стор=5|публікація=1899|назва=Візник Геншель|автор=Ґергарт Гауптман|фон=#EEF|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Глитай абож Павук.pdf|стор=1|публікація=1923|назва=Глитай абож Павук|автор=Марко Кропивницький|фон=#EEF|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu|стор=2|публікація=1960|назва=Твори (Франко, 1956–1962)/18|автор=Іван Франко|назва2=Том XVIII|тип=''лірика''|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf|стор=5|публікація=1889|назва=Гомерова Одиссея|автор=Гомер|назва2=Гомерова Одиссея|тип=''поеми''|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf|стор=1|публікація=1975|назва=Короткий словник синонімів української мови (1975)|назва2=Короткий словник синонімів української мови|висота=0|автор=Пилип Деркач|автор2=П. М. Деркач}} {{Каталог|pdf=Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf|стор=4|публікація=1971|назва=Українські страви|автор=Зеновія Терлецька|автор2=З. Терлецька|назва2=Українські страви|тип=''кулінарна книга''|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українсько-польський словник. 1920.pdf|стор=5|публікація=1920|назва=Українсько-польський словник (1920)|назва2=Українсько-польський словник|висота=0|автор=Іларіон Свєнціцький|автор2=І. Свєнціцький}} == Мої завершені роботи ({{#invoke:Mahnka|finished}}) == {{Каталог|pdf=Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf|стор=1|публікація=1929|назва=Три мушкетери (1929)|назва2=Три мушкетери|автор=Александр Дюма (батько)|фон=#EEF|висота=0|тип=''роман''}} {{Каталог|pdf=Як Москва нищила Україну. На підставі старих українських пісень.djvu|стор=1|публікація=1917|назва=Як Москва нищила Україну|автор=В'ячеслав Будзиновський|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Квітка на багні.pdf|стор=1|публікація=1937|назва=Квітка на багні|висота=0|автор=Іван Зубенко|фон=#90ff90|тип=''роман''}} {{Каталог|pdf=Гюґо В. Люкреція Борджія (Відень, 1920).pdf|стор=1|публікація=1920|назва=Люкреція Борджія|автор=Віктор Гюґо|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Куліш П. Оповідання (Джерзі Ситі, 1917).pdf|стор=1|публікація=1917|назва=Оповіданя (Куліш, 1917)|назва2=Оповіданя|автор=Пантелеймон Куліш|фон=#90ff90|висота=0|тип=''оповідання''}} {{Каталог|pdf=Нечуй-Левицький І. Баба Параска та баба Палажка.djvu|стор=1|публікація=1940|назва=Баба Параска та баба Палажка|висота=0|автор=Іван Нечуй-Левицький|фон=#90ff90|тип=}} {{Каталог|pdf=Досвітний вогник. З приводу століття Гребінчиного нарождення.pdf|стор=1|публікація=1912|назва2=Досвітний вогник|назва=Рада/1912/16/Досвітний вогник|висота=0|автор=Сергій Єфремов|фон=#90ff90|тип=''стаття''}} {{Каталог|pdf=Все не в лад (1924) Мольєр.pdf|стор=1|публікація=1924|назва=Все не в лад|висота=0|автор=Мольєр|фон=#90ff90|тип=''комедія''}} {{Каталог|pdf=Кіплінґ Р. Ріккі-Тіккі-Таві.djvu|стор=1|публікація=1948|назва=Ріккі-Тіккі-Таві|висота=0|автор=Редьярд Кіплінг|фон=#90ff90|тип=''дитячі твори''}} {{Каталог|pdf=Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком коляд чисто народних (Торонто, 1919).pdf|стор=1|публікація=1919|назва=Коляди і щедрівки (1919)|назва2=Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє|висота=0|автор=|автор2=|фон=#EEF|тип=}} {{Каталог|pdf=Лепкий Богдан. Три портрети (1937).djvu|стор=1|публікація=1937|назва=Три портрети|автор=Богдан Лепкий|фон=#90ff90|висота=0|тип=''спомини''}} {{Каталог|pdf=Брати Грімм. Казки й байки (Краків, 1940).djvu|стор=1|публікація=1940|назва=Казки й байки (Грімм, 1940)|назва2=Казки й байки|висота=0|автор=Брати Грімм|фон=#90ff90|тип=''дитячі твори''}} {{Каталог|pdf=Антін Коршнівський. Т. Шевченко й А. Міцкевич яко сучасні провідники своїх народів (Варшава, 1920).pdf|стор=1|публікація=1920|назва=Т. Шевченко й А. Міцкевич|автор=Антін Коршнівський|фон=#90ff90|висота=0|тип=''нарис''}} {{Каталог|pdf=За кавказькими хребтами.djvu|стор=1|публікація=1932|назва=За кавказькими хребтами|автор=Іван Ткачук|фон=#90ff90|висота=0|тип=''спомини''}} {{Каталог|pdf=Джек Лондон. Смок Беллю (1948).djvu|стор=1|публікація=1948|назва=Смок Беллю|автор=Джек Лондон|фон=#90ff90|висота=0|тип=''роман''}} {{Каталог|pdf=Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf|стор=1|публікація=1902|назва=Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка|автор=Корнило Устиянович|фон=#EEF|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Статут Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка.pdf|стор=1|публікація=1928|назва=Статут Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка|автор=|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Едвард Жарський. Плавання.pdf|стор=1|публікація=1965|назва=Плавання|автор=Едвард Жарський|фон=#EEF|висота=0|тип=''путівники''}} {{Каталог|pdf=Величина і будова звіздяного сьвіта.pdf|стор=3|публікація=1901|назва=Величина і будова звіздяного сьвіта|автор=|фон=#90ff90|висота=0|тип=''[[Автор:Володимир Наумович|В. Наумович]], [[Автор:Іван Франко|І. Франко]]''}} {{Каталог|pdf=Грінченко Б. Олеся.pdf|стор=1|публікація=1948|назва=Олеся (1948)|назва2=Олеся|автор=Борис Грінченко|фон=#90ff90|висота=0|тип=''оповідання''}} {{Каталог|pdf=Майк Йогансен. Баляди про війну і відбудову (1933).djvu|стор=1|публікація=1933|назва=Баляди про війну і відбудову|автор=Майк Йогансен|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Мунте А., Франко І., Ведмеді.pdf|стор=1|публікація=1948|назва=Ведмеді|автор=|фон=#90ff90|висота=0|тип=''[[Автор:Аксель Мунте|А. Мунте]], [[Автор:Іван Франко|І. Франко]]<br/>збірка''}} {{Каталог|pdf=ЛЯ. I. М. Йогансен. Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альцести у Слобожанську Швейцарію. 1928.pdf|стор=1|публікація=1928|назва=Літературний ярмарок/1928/1/Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альцести у Слобожанську Швайцарію|назва2=Подорож ученого доктора Леонардо…|автор=Майк Йогансен|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Помилування Проступника.pdf|стор=1|публікація=1936|назва=Помилування Проступника|автор=Р. Робертс|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Майк Йогансен. Життя Гая Сергійовича Шайби. 1931.pdf|стор=1|публікація=1931|назва=Життя Гая Сергійовича Шайби (збірка)|назва2=Життя Гая Сергійовича Шайби|автор=Майк Йогансен|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Виріб вин. 1927.pdf|стор=1|публікація=1927|назва=Виріб вин|автор=Людвік Шпісс|фон=#EEF|висота=0|тип=''путівники''}} {{Каталог|pdf=Життя Шевченка. 1914.pdf|стор=1|публікація=1914|назва=Життя Шевченка|автор=|фон=#90ff90|висота=0|тип=''дитячі<br>твори''}} {{Каталог|pdf=Майк Йогансен. Під парусом на дубі (1933).djvu|стор=1|публікація=1933|назва=Під парусом на дубі|автор=Майк Йогансен|фон=#90ff90|висота=0|тип=''нарис''}} {{Каталог|pdf=Пантелеймон Куліш. Орися. 1928.pdf|стор=1|публікація=1928|назва=Орися (1928)|назва2=Орися|автор=Пантелеймон Куліш|фон=#90ff90|висота=0|тип=''оповідання''}} {{Каталог|pdf=Олександер Кониський. Сестра-жалібниця. Оповідання. Краків 1940.pdf|стор=1|публікація=1940|назва=Сестра-жалібниця|автор=Олександр Кониський|фон=#90ff90|висота=0|тип=''оповідання''}} {{Каталог|pdf=Леся Українка. Первісні люде. Світ, відомий давнім людям. Прага, 1923.pdf|стор=2|публікація=1923|назва=Первісні люде|автор=Леся Українка|фон=#90ff90|висота=0|тип=''публіцистика''}} {{Каталог|pdf=Енцикліка про христіянське виховання молоді.pdf|стор=1|публікація=1930|назва=Енцикліка про христіянське виховання молоді|автор=|фон=#EEF|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Мати-коза.pdf|стор=1|публікація=1919|назва=Мати-коза|автор=|фон=#90ff90|висота=0|тип=''дитячі<br>твори''}} {{Каталог|pdf=Ксьондзівські найми.pdf|стор=1|публікація=1931|назва=Ксьондзівські найми|автор=Теодор Ярчук|фон=#90ff90|висота=0|тип=''оповідання''}} {{Каталог|pdf=Марко Вовчок. Девять братів і десята сестриця Галя. 1920.djvu|стор=1|публікація=1920|назва=Девять братів і десята сестриця Галя|автор=Марко Вовчок|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Подорож довкола землї в 80 днях.pdf|стор=1|публікація=1895|назва=Подорож довкола землї в 80 днях|автор=Жуль Верн|назва2=Подорож довкола землї в 80 днях|тип=|фон=#90ff90|висота=0}} {{Каталог|pdf=Степан Васильченко. На перші гулі.pdf|стор=1|публікація=1925|назва=На перші гулі|автор=Степан Васильченко|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Княжна Галиця.pdf|стор=1|публікація=1936|назва=Княжна Галиця|автор=Антін Лотоцький|фон=#90ff90|висота=0|тип=''дитячі твори''}} {{Каталог|pdf=Дикі лебеді.pdf|стор=1|публікація=1940|назва=Дикі лебеді|автор=Ганс Крістіан Андерсен|фон=#90ff90|висота=0|тип=''дитячі твори''}} {{Каталог|pdf=На Спокійнім Океані. Вражіння і думки з дороги.pdf|стор=1|публікація=1934|назва=На Спокійнім Океані|автор=Осип Назарук|фон=#90ff90|висота=0|тип=''спомини''}} {{Каталог|pdf=Вифлеємські діти.pdf|стор=1|публікація=1936|назва=Вифлеємські діти|автор=Костянтина Малицька|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Вертеп.pdf|стор=1|публікація=1928|назва=Вертеп (Луцик, 1928)|назва2=Вертеп|автор=Ієронім Луцик|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Франко Петро. Іван Франко з близька (пять портретів) (Львів, 1937).djvu|стор=1|публікація=1937|назва=Іван Франко з близька|автор=Петро Франко|фон=#90ff90|висота=0|тип=''спомини''}} {{Каталог|pdf=Іменини (Гануляк, 1933).pdf|стор=1|публікація=1933|назва=Іменини|автор=Григорій Гануляк|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Іван Франко. До світла. 1913.djvu|стор=3|публікація=1913|назва=До світла (1913)|назва2=До світла|автор=Іван Франко|фон=#90ff90|висота=0|тип=''новела''}} {{Каталог|pdf=Степан Васильченко. Зіля Королевич.pdf|стор=1|публікація=1925|назва=Зіля королевич|автор=Степан Васильченко|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Коковський Франц. Юнацькі серця (Львів, 1938).djvu|стор=1|публікація=1938|назва=Юнацькі серця|автор=Франц Коковський|фон=#90ff90|висота=0|тип=''збірка''}} {{Каталог|pdf=PL Układ o repatriacji zawarty między Polską z jednej strony a Rosją i Ukrainą z drugiej strony.djvu|стор=37|публікація=1920|назва=Угода про репатріяцію уложена Україною й Росією з одної сторони й Польщею з другої від 12 жовтня 1920 року|назва2=Угода про репатріяцію … від 12 жовтня 1920 року|фон=#EEF|висота=0|тип=&nbsp;}} {{Каталог|pdf=Пожалували — за пізно!.pdf|стор=1|публікація=1929|назва=Пожалували — за пізно!..|автор=Микола Соловйов-Несмілов|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Зубенко Іван. Маруся Орлівна. Бизюківна. Леся (1933).djvu|стор=1|публікація=1933|назва=Маруся Орлівна. Бизюківна. Леся|автор=Іван Зубенко|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Пан писар.pdf|стор=1|публікація=1928|назва=Пан писар|автор=Григорій Гануляк|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Заяць і Медвідь (1940).pdf|стор=1|публікація=1940|назва=Заяць і Медвідь (1940)|автор=Іван Франко|назва2=Заяць і Медвідь|тип=''дитячі твори''|фон=#90ff90|висота=0}} {{Каталог|pdf=Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.djvu|стор=1|публікація=1925|назва=Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)|автор=Михайло Старицький|назва2=Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка|тип=|фон=#90ff90|висота=0}} {{Каталог|pdf=Конан Дойль. Душогубство в Абей Ґрендж (Львів, 1924).djvu|стор=1|публікація=1924|назва=Душогубство в Абей Ґрендж|автор=Артур Конан Дойл|фон=#90ff90|висота=0|тип=}} {{Каталог|pdf=Конан Дойль. Відтятий палець (Львів, 1924).djvu|стор=1|публікація=1924|назва=Відтятий палець|автор=Артур Конан Дойл|фон=#90ff90|висота=0|тип=''новела''}} {{Каталог|pdf=Шість Наполєонів.pdf|стор=1|публікація=1924|назва=Шість Наполєонів|автор=Артур Конан Дойл|фон=#90ff90|висота=0|тип=''новела''}} {{Каталог|pdf=Конан Дойль. Танцюючі Фіґурки (Львів, 1925).djvu|стор=1|публікація=1925|назва=Танцюючі фіґурки|автор=Артур Конан Дойл|фон=#90ff90|висота=0|тип=''новела''}} {{Каталог|pdf=Зубенко Іван. Галина (1934).djvu|стор=1|публікація=1934|назва=Галина|автор=Іван Зубенко|фон=#90ff90|висота=0|тип=''роман''}} {{Каталог|pdf=Одинокий вломник на селі.djvu|стор=1|публікація=1923|назва=Одинокий вломник на селі|автор=Трістан Бернар|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Злодій (Мірбо).pdf|стор=1|публікація=1923|назва=Злодій (Мірбо)|назва2=Злодій|автор=Октав Мірбо|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 14. Поеми (1959).djvu|стор=2|публікація=1959|назва=Твори (Франко, 1956–1962)/14|автор=Іван Франко|назва2=Том XIV|тип=''поеми''|фон=#90ff90|висота=0}} {{Каталог|pdf=Коковський Франц. За Україну (збірка) (Львів, 1934).djvu|стор=1|публікація=1934|назва=За Україну|автор=Франц Коковський|фон=#90ff90|висота=0|тип=''збірка''}} {{Каталог|pdf=Іван Зубенко - Перемога.pdf|стор=1|публікація=1922|назва=Перемога (Зубенко)|назва2=Перемога|автор=Іван Зубенко|фон=#90ff90|висота=0|тип=''драма''}} {{Каталог|pdf=Конрад Валлєнрод.pdf|стор=7|публікація=1923|назва=Конрад Валлєнрод|автор=Адам Міцкевич|фон=#90ff90|висота=0|тип=''поема''}} {{Каталог|pdf=Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu|стор=2|публікація=1958|назва=Твори (Франко, 1956–1962)/7|автор=Іван Франко|назва2=Том VII|тип=''дитячі твори''|фон=#90ff90|висота=0}} {{Каталог|pdf=Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu|стор=2|публікація=1958|назва=Твори (Франко, 1956–1962)/8|автор=Іван Франко|назва2=Том VIII|тип=''поеми''|фон=#90ff90|висота=0}} {{Каталог|pdf=Батько зачумлених.pdf|стор=3|публікація=1910|назва=Батько зачумлених|автор=Юліуш Словацький|фон=#90ff90|висота=0|тип=''поема''}} == [[Українське мовознавство]] == {{block center/s}}{{c|1=[https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D1%87%D0%B8%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8?prefix=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2F&namespace=0 Статті]{{gap|6em}}[https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D1%87%D0%B8%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8?prefix=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&namespace=250 Сторінки]{{gap|6em}}[https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D1%87%D0%B8%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8?prefix=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&namespace=252 Індекси]}} {{Двигун|сторінках «Українського мовознавства»|на|робота=Сторінка:Українське мовознавство}}{{block center/e}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №1. 1973.pdf|стор=1|публікація=1973|назва=Українське мовознавство/1|назва2=№1|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №2. 1974.pdf|стор=1|публікація=1974|назва=Українське мовознавство/2|назва2=№2|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №3. 1975.pdf|стор=1|публікація=1975|назва=Українське мовознавство/3|назва2=№3|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №11. 1983.pdf|стор=1|публікація=1983|назва=Українське мовознавство/11|назва2=№11|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №12. 1984.pdf|стор=1|публікація=1984|назва=Українське мовознавство/12|назва2=№12|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №13. 1985.pdf|стор=1|публікація=1985|назва=Українське мовознавство/13|назва2=№13|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №27-28. 2003.pdf|стор=1|публікація=2003|назва=Українське мовознавство/27-28|назва2=№27-28|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №31. 2004.pdf|стор=1|публікація=2004|назва=Українське мовознавство/31|назва2=№31|тип=|фон=#EEF|висота=0}} {{Каталог|pdf=Українське мовознавство. №32-33. 2004.pdf|стор=1|публікація=2004|назва=Українське мовознавство/32-33|назва2=№32-33|тип=|фон=#EEF|висота=0}} == ∞ == [[Користувач:Mahnka/∞|{{xxxx-larger|style=line-height:0.5|{{xxxx-larger|∞}}}}]] kg9pq7l60ersrnizdt0qypxive9xwdg Архів:Єврейське містечко/Чернігівська губернія 116 184793 454861 451853 2022-07-23T11:30:02Z Alexkrakovsky 4488 /* Чернігівська губернія */ wikitext text/x-wiki == Чернігівська губернія == * [[c:File:ДАЧгО 127-1-3999. 1839-1842 роки. Дозволи на проживання євреїв в Чернігівській губернії та посімейні списки по повітам.pdf|Дозволи на проживання євреїв в Чернігівській губернії та посімейні списки по повітам. 1839-1842]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 1. Спр. 3999. * [[c:File:ДАЧО 127-5-1567. 1903-1904. Посемейные списки необложенных налогом в пользу казны евреев по уездам Черниговской губернии.pdf|Посімейні списки необкладених податком євреїв по Чернігівській губернії. 1903-1904]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 5. Спр. 1567. [[File:Карта волостей Черниговской губернии.jpg|thumb|Карта повітів Чернігівської губернії в 1892]] === Борзнянський повіт === * [[c:File:ДАЧО 805-1-408. 1858 рік. Ревизские сказки мещан христиан и евреев г. Борзна.pdf|Ревізькі казки міщан християн та євреїв м. Борзна. 1858]] // ДАЧгО. Ф. 805. Оп. 1. Спр. 408. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4335. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в селах Нежинского, Борзенского и Суражского уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Ніжинського, Борзенського та Суражського повітів до 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4335. === Глухівський повіт === * [[c:File:ДАЧгО 128-1-3171. 1828. Именной список лиц, подлежащих рекрутской повинности из Глуховского и Алданского еврейских обществ.pdf|Посімейні рекрутські списки євреїв Глухівського та Алданського товариств. 1828]] // ДАЧгО. Ф. 128. Оп. 1. Спр. 3171. * [[c:File:ДАЧгО 127-21-655. 1877. Дело об утверждении членов правления еврейского молитвенного дома г. Глухова.pdf|Затвердження членів правління єврейського молитовного будинку м. Глухів. 1877]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 21. Спр. 655. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3306. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губернии. Глуховский, Конотопский, Стародубский уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Глухівського, Конотопського, Стародубського повітів. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3306. === Городницький повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-4267. 1882. Список евреев, незаконно поселившихся в сельских местностях Городнянского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що незаконно оселились в Городнянському повіті. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4267. * [[c:File:ДАЧО 127-12-1439. 1885. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губ. 1882 г. Городницкий, Мглинский и Сосницкий уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Городницького, Мглинського, Сосницького повітів. 1882-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 12. Спр. 1439. === Козелецький повіт === * [[c:File:ДАЧгО 128-1-4598. 1836-1837. Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин.pdf|Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин. 1836-1837]] // ДАЧгО. Ф. 128. Оп. 1. Спр. 4598. * [[c:File:ДАЧгО 679-12-583. 1859. Метрическая книга евреев Козелец. Смерть.pdf|Метрична книга євреїв Козелець. Смерть. 1859]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 12. Спр. 583. * [[c:File:ДАЧгО 679-12-587. 1862. Метрическая книга евреев Козелец. Смерть.pdf|Метрична книга євреїв Козелець. Смерть. 1862]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 12. Спр. 587. * [[c:File:ДАЧгО 679-10-3589. 1872, 1879, 1884. Метрические книги евреев Козелецкого уезда. Браки, разводы.pdf|Метричні книги євреїв Козелецького повіту. Шлюб, розлучення. 1872, 1879, 1884]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 3589. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4264. 1882. Список евреев, поселившихся в селах местностях Новозыбковского, Остерского и Козелецкого уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Новозибківського, остерського та Козелецького повітів до 1882 року. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4264. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3540. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Козелецкого уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Козелецького повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3540. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4064. 1906. О евреях незаконно поселившихся в сельских местностях Козелецкого уезда до 1 августа 1906 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в Козелецькому повіті до 1 серпня 1906 року. 1906]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4064. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4146. 1911. Раскладка сумм общественного мещанского и больничного сборов мещан евреев.pdf|Раскладка сум суспільного та лікарняного зборів міщан євреїв м. Козелець. 1911]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4146. === Конотопський повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-3306. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губернии. Глуховский, Конотопский, Стародубский уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Глухівського, Конотопського, Стародубського повітів. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3306. === Кролевецький повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-3531. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях Кролевецкого уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Кролевецького повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3531. * [[c:File:ДАКО P-3050-1-201. 1921. Краткие сведения о погромах в м. Кролевец. Списки пострадавших м. Бобровицы, Борзна.pdf|Відомості про погроми в м. Кролевець. Списки жертв по м. Бобровиці, Борзна. 1921]] // ДАКО. Ф. Р-3050. Оп. 1. Спр. 201. === Остерський повіт === * [[c:File:ДАЧгО 132-1-995. 1850. Ревизская сказка евреев г. Остер.pdf|Ревізька казка євреїв м. Остер. 1850]] // ДАЧгО. Ф. 132. Оп. 1. Спр. 995. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4264. 1882. Список евреев, поселившихся в селах местностях Новозыбковского, Остерского и Козелецкого уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Новозибківського, остерського та Козелецького повітів до 1882 року. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4264. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3535. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях Остерского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Остерського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3535. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4328. 1910. Список евреев, проживающих в сельских местностях Остерского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в Остерському повіті. 1910]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4328. ; Містечко Бровари * [[c:File:ЦДІАК 1089-1-1. 1865 рік. Метрична книга єврейської громади м-ка Бровари про народження.pdf|Метрична книга єврейської громади м-ка Бровари про народження. 1865]] // ЦДІАК. Ф. 1089. Оп. 1. Спр. 1. === Мглинський повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-12-1439. 1885. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губ. 1882 г. Городницкий, Мглинский и Сосницкий уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Городницького, Мглинського, Сосницького повітів. 1882-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 12. Спр. 1439. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3542. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Мглинского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Мглинського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3542. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4133. 1911. Список евреев, проживающих в сельских местностях Мглинского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Мглинського повіту. 1911]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4133. === Ніжинський повіт === * [[c:File:ДАЧгО 128-1-4598. 1836-1837. Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин.pdf|Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин. 1836-1837]] // ДАЧгО. Ф. 128. Оп. 1. Спр. 4598. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4335. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в селах Нежинского, Борзенского и Суражского уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Ніжинського, Борзенського та Суражського повітів до 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4335. * [[c:File:ДАЧгО 127-28a-641. 1884-1885. Об утверждении в должности членов правления еврейских молитвенных школ по г. Нежину.pdf|Затвердження членів правління єврейських молитовних шкіл м. Ніжин. 1884-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 28а. Спр. 641. === Новгород-Сіверський повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-4253. 1882. Список евреев, поселившихся в Новгород–Северском уезде до 23 мая 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились по селам Новгород-Сіверського повіту до 23 травня 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4253. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4260. 1882. Список евреев, поселившихся в Новгород-Северском уезде до 23 мая 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились по селам Новгород-Сіверського повіту до 23 травня 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4260. * [[c:File:ДАЧнО 127-1-7554. 1885-1886. О выборах членов 1й и 2й еврейских молитвенных школ Новгород-Северского.pdf|Вибори членів 1-ї та 2-ї єврейських молитовних шкіл Новгород-Сіверського. 1885-1886]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 1. Спр. 7554. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3533. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селах Новгород-Северского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Новгород-Сіверського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3533. * [[c:File:ДАЧнО 127-14-4119. 1906. Список евреев незаконно поселившихся в сеьских местностях Новгородсеверского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що незаконно оселились по селам повіту. 1906]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4119. === Новозибківський повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-4264. 1882. Список евреев, поселившихся в селах местностях Новозыбковского, Остерского и Козелецкого уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Новозибківського, остерського та Козелецького повітів до 1882 року. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4264. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3544. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Новозыбковского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Новозибківського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3544. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4160. 1912. Раскладка общественных повинностей христиан и евреев г. Нового Места.pdf|Раскладка суспільних податків християн та євреїв м. Нове Місто. 1912]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4160. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4181. 1914. Раскладка общественных повинностей христиан и евреев г. Нового Места.pdf|Раскладка сум суспільного та лікарняного зборів міщан євреїв м. Нове Місто. 1914]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4181. === Сосницький повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-12-1439. 1885. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губ. 1882 г. Городницкий, Мглинский и Сосницкий уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Городницького, Мглинського, Сосницького повітів. 1882-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 12. Спр. 1439. === Стародубський повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-3306. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губернии. Глуховский, Конотопский, Стародубский уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Глухівського, Конотопського, Стародубського повітів. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3306. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4134. 1911. Список евреев, проживающих в сельских местностях Стародубского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Стародубського повіту. 1911]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4134. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4329. 1913. Список евреев, проживающих в сельских местностях Стародубского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Стародубського повіту. 1913]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4329. === Суражський повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-4335. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в селах Нежинского, Борзенского и Суражского уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Ніжинського, Борзенського та Суражського повітів до 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4335. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3532. 1888. Посемейные списки евреев, поселившихся в селениях 1, 2 и 3 станов Суражского уезда до издания Закона 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 станів Суразького повіту. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3532. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4065. 1906. Список евреев, незаконно поселившихся в сельских местностях Суражского уезда до 1 августа 1906 г.pdf|Посімейні списки євреїв, незаконно поселених в селах Суражського повіту до 1906 року. 1906]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4065. === Чернігівський повіт === * [[c:File:ДАЧО 127-14-4254. 1882. Список евреев, поселившихся в Черниговском уезде по 23 мая 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в Чернігівському повіті до 23 травня 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4254. * [[c:File:ДАЧО 127-14-4327. 1882. Список евреев, проживающих в сельских местностях Черниговского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в Чернігівському повіті. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4327. * [[c:File:ДАЧО 127-14-3534. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Черниговского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Чернігівського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3534. * [[c:File:ДАЧгО 206-2-6. 1897. Посемейные списки мещан евреев г. Чернигова.pdf|Посімейні списки міщан євреїв Чернігова. 1897]] // ДАЧгО. Ф. 206. Оп. 2. Спр. 6. * [[c:File:ДАЧгО 679-10-1247. 1876-1917. Метрические книги евреев Нежин, Чернигов. Браки.pdf|Метричні книги євреїв Чернігів та Ніжин. Шлюб. 1876-1917]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 1247. * [[c:File:ДАЧгО 679-3-383. 1910. Метрическая книга евреев г. Чернигов. Рождение.pdf|Метрична книга євреїв м. Чернігів. Народження. 1910]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 3. Спр. 383. br78downzkw4geft3lcpi3u6yfozx22 Індекс:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf 252 192517 454852 399011 2022-07-23T06:41:03Z Erik tavr 7610 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Три мушкетери (1929)|Три мушкетери]] |Subtitle= |Language=uk |Volume= |Author=[[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма (батько)]] |Translator=С. Столбцов |Editor= |Illustrator= |Publisher=Державне видавництво України |Address=[[:Категорія:Роботи видані в Дніпрі|Дніпропетровське]] |Year=1929 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=V |Pages=<pagelist 1=Cvr 2to3=Title 4=3 404to405=TOC 406=-/> |Volumes= |Remarks={{Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/404}} {{#section:Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/405|second}} |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} fqv54muvlcc6ptgnp2xqdz7z9v0qpjt Автор:Александр Дюма (батько) 102 192603 454842 398826 2022-07-23T06:20:46Z Mahnka 11765 /* Твори */ wikitext text/x-wiki {{автор | прізвище = Дюма | ім'я = Александр }} == Твори == * [[Три мушкетери (1929)|Три мушкетери]]. {{fine|Дніпропетровське, 1929}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Французькі автори]] t7lzev0ksrkxwba96sxvte3n5mq13pz Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/15 250 192882 454833 399423 2022-07-23T06:08:42Z Erik tavr 7610 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>до себе осіб, уславлених умінням орудувати шпадою. Часто ввечорі Рішельє й Людовік XIII, граючи в шахи, сперечалися, обмірковуючи гарні прикмети своїх небоян. Кожен похвалявся виправкою та мужністю своєї варти. Висловлюючися про вухо людське проти дуелей та бійок, вони потай настренчували їх одних проти одних і відчували щирий жаль або надмірну радість з приводу їхніх переваг чи поразок. Де-Тревій розгадав пристрасть свого пана і через це користувався тривалою й незмінною ласкою короля, а той не залишив по собі пам'яті людини, дуже вірної своїй приязні. Салдати Де-Тревія — то був леґіон баламутів, що слухалися тільки його одного. Неохайні, п'яні, обшарпані, мушкетери короля, чи краще пана Де-Тревія, тинялися по шинках, гульбищах, картярських кублах, галасували на ціле горло, покручували вуси, брязчали шпадами, при всякій нагоді охоче штовхали ґвардійців пана кардинала й, з тисячею жартів, витягали серед вулиці шпаду. Подеколи їх убивали, але вони були певні, що за ними поплачуть і за них помстяться. Зчаста вони сами вбивали і тоді були певні, що не засидяться в тюрмі: пан Де-Тревій невдовзі визволяв їх. Люди, що по них плакала шибениця, вони тремтіли перед ним, як школярі перед учителем, слухаючись кожного його слова, готові вмерти, аби уникнути щонайменшого його докору. Використовуючи своє значіння, свою вроду й вплив, капітан мушкетерів викликав захоплення, острах і любов до себе й невідступно був при дворі. Двір жив у розкошах. Опріч ранкового прийому у короля й кардинала, в Парижі налічували тоді близько двохсот малих прийомів. З-поміж цих двохсот малих прийомів прийом у Де-Тревія був один із найвідвідуваніших. Дворище його будинку по вулиці Старого голубника скидалося на табір від шостої ранку — влітку і восьмої — взимку. П'ятдесят чи шістдесят мушкетерів, що раз-у-раз мінялися, аби ввесь час удавати з себе значну силу, безперестанку походжали там, озброєні по-військовому, готові на все. У передпокої на довгих круглих лавах відпочивали вибранці, тобто, кого запрошено. Зранку й до ночі тут стояло дзижчання, а пан Де-Тревій в своєму кабінеті, сумежному з передпокоєм, приймав відвідачів, вислухував скарги, давав накази і, як король з люврського балькону, міг з свого вікна зробити огляд своїм салдатам. У той день, коли з'явився Д'Артаньян, було велике зібрання, а надто як на провінціяла, що тільки но прибув із своєї глушини.{{nop}}<noinclude></noinclude> eq28wbsjfkauh0h3ud40dki5566dqvv Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/16 250 192883 454836 399424 2022-07-23T06:12:14Z Erik tavr 7610 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>Посеред цієї метушні і безладдя посувався наперед наш юнак. Серце йому калатало, він притискував довгу шпаду до своїх тонких ніг, ввесь час тримав руку коло крисів капелюха і, обминувши ту чи іншу групу, зідхав вільніше. Та він помічав, як оглядаютися, щоб подивитися на нього, і вперше за свого життя почував себе смішним. Коли він підійшов до сходів, справа ще погіршала. На перших щаблях стояли чотири мушкетери, що розважалися своєрідною грою, тоді як десять чи дванадцять їхніх товаришів застоювали черги на площадці, чекаючи й собі взяти участь у партії. Один із них, стоячи на вищому щаблі із шпадою в руці, заважав, або, принаймі, силкувався завадити піднятися трьом іншим. Той, що цієї хвилини стояв на верхньому щаблі, чудово відбивався від своїх супротивників. Натовп глядачів оточував їх. Умова була така, що той, хто діставав удара, кидав гру, поступаючись своєю чергою на авдієнцію на користь переможця. Протягом п'яти хвилин, захисник горішнього щаблю, не бувши зайнятий сам, зачепив троїх: одного — в китицю руки, другого — в підборіддя, а третього — у вухо. За умовою він вигравав три черги. Хоч як хотів наш молодий мандрівець не виявляти здивування, а така розвага вразила його. Навіть у себе на батьківщині, де голови так легко розпалюються, він звик бачити дуелі більш умотивовані, і забавка цих чотирьох грачів здавалася йому більш ґасконською, ніж то буває в самій Ґасконі. Він подумав, що його перенесено до славетної країни велетнів. Та це було ще не все — залишалися площадка й передпокій. На площадці вже не билися, а розповідали про жінок; у передпокої ж переказували двірські плітки. На площадці Д'Артаньян почервонів, в передпокої здригнувся, бо якщо на площадці ображено його мораль, то в передпокої — скандальозовано його повагу до кардинала. Там, на превелике своє здивування, Д'Артаньян почув голосну критику політики, що примушувала тремтіти цілу Европу, і приватного життя кардиналового, дарма, що за саму спробу заглибитися в нього покарано стільки знатних осіб. Цей великий чоловік, вельми поважаний від батька Д'Артаньянова, був посміховищем для мушкетерів пана Де-Тревія, що глузували з його кривих ніг і горбуватої спини. Проте, коли серед цих жартів над кардиналом зненацька вимовлялось ім'я короля, немов якась затичка зараз же затуляла їм глумливі роти. Усі боязко озиралися й страхалися нескромности навіть перегорожі кабінету пана Де-Тревія. Та годі було єдиного натяку, і розмова повертала на його<noinclude></noinclude> b4wp3mlqwtfke5blo33ooqtmsu3a4rr Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/17 250 192884 454839 399425 2022-07-23T06:15:27Z Erik tavr 7610 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>еміненцію. Регіт вибухав знову, і жодний вчинок кардиналів не лишався не розкритикований. — Ось люди, що їх, запевне, посадовлять у Бастилію<ref>Бастилія, кріпость-в'язниця, куди садили політичних в'язнів; її зруйнування було початком Великої Французької революції. Через 100 років після зруйнування Бастилії скликано 14-го травня 1889 р. перший конґрес II-го Інтернаціоналу.</ref> й повісять, — з острахом подумав Д'Артаньян: — і мене разом із ними. Що я чув і слухав їх, то я вже — їхній спільник. Що сказав би мій батько, який прищеплював мені таку пошану до кардинала, якби побачив мене в товаристві таких поган? — і все ж таки слухав їх із великим зацікавленням. Він був зовсім чужий в цій юрбі прибічників пана Де-Тревія, що бачили його тут уперше й підійшли звідатись, чого йому треба. На це запитання Д'Артаньян дуже скромно назвав своє ім'я, підкресливши, що він земляк капітана, і просив камердинера виправити йому хвилинну авдієнцію в пана Де-Тревія. Камердинер протекторальним тоном обіцяв у свій час доповісти про нього. Трохи стямившися після першого подиву, Д'Артаньян мав тепер змогу придивитися й до облич. Осередком найжвавішого кутка був мушкетер, високий на зріст, з пихатим обличчям, у дивоглядному убранні, що брало на себе всі очі. На ньому був не формений плащ, а камзол небесно-блакитного кольору, трохи приношений, злинялий, а поверх камзолу розкішний черезплічник, гаптований золотом, що вилискував, як жмурки на воді проти сонця. Довгий плащ з густочервоного оксамиту красиво спадав з пліч, викриваючи блискучий черезплічник, на якому висіла величезна шпада. Цей мушкетер допіру змінився з караулу, скаржився на нежить і з часу до часу удавав, що кашляє. Через те він і накинув плащ, — пояснював він. І в той час, як він, пишаючись, говорив, призирливо покручуючи вуси, всі милувалися його гаптованим черезплічником, а Д'Артаньян і поготів. — Що поробиш? — казав мушкетер. — Така мода. Звичайно, це дурниця, я добре це знаю, — а мода! А втім, треба ж витрачати кудись гроші, що дісталися в спадщину. — Гей, Портосе! — скрикнув один з присутніх, — не силкуйся упевнювати нас, ніби цей черезплічник дістався тобі з родительської великодушности; це подарунок дами під серпанком, що з нею я зустрів тебе минулої неділі коло воріт Сент-Оноре.{{nop}}<noinclude></noinclude> s8txfce4pl7pxv1qtcw5uo13sq2jm99 Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/4 250 194959 454713 452379 2022-07-22T16:20:31Z Kammerer55 11758 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude> {{c|З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові}}<noinclude></noinclude> hk0lpxll46mk30vxd90yw0gvw722t8z Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/129 250 194962 454715 404275 2022-07-22T16:30:17Z Kammerer55 11758 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>Дунаю. Дехто з нащадків запорозького війська живе там і досі в Добруджі. Инші зайшли ще далі Дунаєм, аж у Угорщину, й осіли в Банаті над долішньою Тисою. Згодом частина козаків вернулася на Україну й дістала дозвіл утворити Чорноморське військо. Кубанські козаки це останні нащадки давнього запорозького війська, вони залишилися до наших днів. »Пропало славне Запорожжя, та не пропала слава!«<noinclude></noinclude> 52l23do8w53muzknnarh38bp7680l2b Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/168 250 198663 454856 446685 2022-07-23T08:10:44Z Anarkk 11003 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Anarkk" /></noinclude>няго ніра в претворять ихъ въ собственную моральную сущность. Тотъ же народъ, который задумается глубоко надъ стихами: {{block center|<poem>Обідрана, сиротою По-надъ Дніпромъ плаче,—</poem>}} тотъ же самый народъ увлечется и противоположными, по душевному строю, стихами, какъ увлекается дѣтскими играми, или надеждами на счастье, соедяняющимися въ нашей душѣ съ любовью. Было бы странно воображать его сознающимъ, въ подобномъ увлеченьи, такую мысль: »это мнѣ полезно, это ведетъ меня къ тому-то и охраняетъ отъ того-то.« Не его дѣло, какъ развавающейся инстинктивно массы, работать въ мірѣ отвлеченныхъ идей: это дѣло его литературныхъ органовъ. Они-то, не переставая идти въ рядахъ своего народа, должны объяснять наиболѣе развитой его части внутренній процессъ естетическихъ впечатлѣній и вліянье ихъ на здоровье и возрастаніе духа народнаго, — для того, чтобы предохранить всѣхъ и каждаго отъ нарушенія своей народности въ литературѣ. Строгое соблюденіе ея во всѣхъ безъ различія беллетрическихъ произведеніяхъ полезно потому, что народъ, котораго достояніемъ должны дѣлаться эти произведенія, сознаётъ, посредствомъ нихъ, свое украинское я, и слѣдователыо крѣпнетъ въ своей народности, и слѣдовательно дѣлаетея въ своей массь солидарнѣе, и слѣдовательно могущественнѣе противустоитъ всякому разлагающему вліянію другой народности. Вотъ оно, благотворное, жизненное дѣйствіе легкихъ произведеній лирики и комизма, въ которыхъ можетъ не быть и намека на моральную идею, и въ этомъ отношеніи Шевченко, въ своей элегіи: ''На що мині чорні брови'', такой же великій дѣятель, какъ и въ своей поэмѣ: ''Катерина''. И тамъ, и здѣсь онъ заставляетъ сердце Украница созвавать себя украинскимъ, а не какимъ либо сердцемъ, а между тѣмъ заслуги его, какъ автора, различны въ обѣихъ пьесахъ. Вотъ несколько мыслей, возникшихъ у меня въ умѣ по прочтеніи кой-чего писаннаго по-украински и кой-чего, выдаваемаго за украинскую критику. Считаю не безполезнымъ заявить ихъ въ общихъ выраженіяхъ, для тѣхъ изъ нашихъ земляковъ, которые изображаютъ жизнь украинскую художественвымъ способомъ, и для тѣхъ, которые берутся созерцать ее въ литературѣ способомъ философскимъ. Отъ души буду радъ, если мои напоминанія предохранятъ на будущее время нашихъ литературныхъ дѣятелей отъ погрѣшностей, которыя уже ими сдѣланы, но которыя бросаются въ глаза не каждому. {{right|{{sp|[[Пантелеймон Куліш|П. Кулишъ.]]}}}} {{smaller|1 февраля 1861. С. Петербургъ.}}<noinclude></noinclude> gf3s5sxeli570h04455nhw2tnf96cnf Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/12 250 213108 454710 454597 2022-07-22T16:13:00Z Kammerer55 11758 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>кий, для переїзду. Замикали його кріпкими оборонними воротами з дерева, через рів перекидали зводний міст, що підносився ланцюгами вгору. Між валами краєм стояли курені. Курінь, це була козацька хата; ставили її з дерева, а зверхи накривали очеретом або й звірячими шкірами, яких [[File:Dmytro Vyshnevetsky (Baida).png|thumb|left|upright=2|{{c|Кн. Дмитро Вишневецький.}}]]<noinclude></noinclude> fpq0e2odpn6u379j1yjbq6szotz2uo6 Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/18 250 213297 454722 452337 2022-07-22T16:53:02Z Kammerer55 11758 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>[[File:Історія України-Русі. 1912. Запорожець.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|Запорожець.}}]]<noinclude></noinclude> 321854nx5xv0ehx2nulpe0p8rs2kqoz Архів:ДАЧгО/127/1/3999 116 214372 454862 451851 2022-07-23T11:30:34Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Дозволи на проживання євреїв в Чернігівській губернії та посімейні списки по повітам | рік = 1839-1842 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-1-3999. 1839-1842 роки. Дозволи на проживання євреїв в Чернігівській губернії та посімейні списки по повітам.pdf]] }} [[File:ДАЧгО 127-1-3999. 1839-1842 роки. Дозволи на проживання євреїв в Чернігівській губернії та посімейні списки по повітам.pdf|thumb]] [[Категорія:Чернігівська губернія]] p66xigrfyave38m5ixi3fxig5isg00g Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/203 250 214453 454688 452781 2022-07-22T14:11:54Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ без накладання та виходу за межі сторінки proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" />{{block center/s}}</noinclude><poem>{{block left|offset=3.5em|Когда хлопы въ глаза мнѣ смѣются: Возми-ка хлопче, проволочные веревки. {{pline|''Хлоп.''|l|1}}Ужъ готовы. {{pline|''Ляхъ.''|l|1}}Возьми-ка, хлопче, самаго войта, какъ старшаго. Бей, тузъ, валяй, паляй, бей хорошенько, также и другаго. Что за диво мнѣ и какая бѣда — хлопа забить, убить какъ негоднаго сына! {{pline|''Лит.''|l|1}}Нужъ моспане и меніе еще прохварасцѣ, А прохварасцѣвши тай до дому пусцѣ. {{pline|''Ляхъ.''|l|1}}Хорошо; идижъ хлопче, дай же и тому, Сто кіёвъ отмѣряй также и другому.}}</poem>{{block center/e}} «Расправившись съ подданными, — ляхъ дивится хлопской отвагѣ: «знать москаль либо козакъ ему помогаетъ». Имя козака вызываетъ у него воспоминаніе о прежней славѣ Польши, когда у него подданство въ Кіевѣ было, гдѣ онъ былъ губернаторомъ», и онъ строитъ завоевательные планы насчетъ Украины, что поляки могутъ отобрать не только Кіевъ, но и села, принадлежащія къ мѣстечку Глухову: «то все мечемъ, огнемъ можемъ завоевать, а Лещинскаго короля снова изберемъ; тотчасъ привлечемъ могущественнаго Гектора, и на помощь пришлетъ намъ отъ своего двора король французскій тысячу другую — третью; мы сами соединимся вмѣстѣ до ста тысячь слишкомъ; будемъ воевать до самой Полтавы, чтобы возвратить прежній гоноръ нашей славы». Затѣмъ призываетъ другихъ пановъ съ своими войсками и убѣждаетъ ихъ стоять противъ натисковъ козаковъ и не жалѣть своихъ головъ: «когда бы пришли козаки, — мы бы канчуками прогнали ихъ въ лѣсъ». Но вотъ является козакъ, призываетъ на помощь москаля, — и сцена перемѣняется. {{block center/s}}<poem>{{block left|offset=4.5em|{{pline|''Козакъ.''|l|2}}{{gap|1.5em}}А до кижъ вы бестелюгы будете звегаты? Чи то ми васъ не зможемъ кіямы прогнаты?! Земку, о Земку! швидко давай поратунку Ось тутъ добичи озмешь не одну вже сунку, Тутто вѣд-злота ляхи да вѣд-срібла сіяютъ. {{pline|''Моск.''|l|2}}Што они тебя господинъ панъ казакъ не ругаютъ ли? {{pline|''Козакъ.''|l|2}}Дежъ-пакъ не лаютъ, от-такъ лаютъ, що ажъ лихо.}}</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> nk56aky8i9piya1ftnpkr493ye219iw Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/65 250 215262 454721 454016 2022-07-22T16:50:31Z Kammerer55 11758 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>Замостям, але думав іти ще далі, аж на Варшаву. В пісні співали тоді запорожці: — Гей, ви хлопці, ви добрі молодці, не журіться, посідлайте коні воронії, садовіться та поїдемо в чистеє поле, на Варшаву, наберемо червоної китайки та на славу! У Варшаві поляки вибрали тоді нового короля Яна Казимира. Він написав до Хмельницького лист і просив його, щоб не воював більш Польщі, та обіцяв, що дасть українцям такі права, які вони самі схочуть. Гетьман повірив словам короля й рішив вертатися. З жалем прощали козаків холмщани й галичани, зі слізьми дивилися, як уступали запорозькі війська. Але козаки їх потішали: — Не журіться, ми ще вернемося до вас. І так гетьман із військом-переможцем вернувся в Наддніпрянщину і 27. грудня 1648. р. відбув вїзд до Києва. Вже здалека виходили проти нього міщани, селяни й духовенство. У воріт міста стрічав гетьмана київський митрополит разом із єрусалимським патріярхом, що тоді саме приїхав на Україну. Професори і студенти київської Академії витали його промовами і співами. Славили його як переможця-визвольника Богом даного Україні й тому названого Богданом, величали його другим Мойсеєм, що вивів український нарід із чужої неволі. {{c|'''Переговори з поляками.'''}} Незабаром потім приїхали до гетьмана до Переяслава польські посли. Найстарший між ними був воєвода Адам Кисіль. Це була дивна людина.<noinclude></noinclude> kz97fmzwxyckjixr326j514wgo6oyb6 Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/67 250 215361 454718 454155 2022-07-22T16:46:04Z Kammerer55 11758 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Kammerer55" /></noinclude>{{c|'''Битва й мир під Зборовом.'''}} Гетьман наказав знову готовитися козакам у похід і повів їх удруге до Галичини 1649. р. Польським полководцем був тепер Ярема Вишневецький. Він думав іти на Україну, але Хмельницький окружив його військо так, що князь заховався до замку в Збаражі в Галичині. Тут сиділи поляки кілька тижнів у облозі, і на них прийшла така біда, що з голоду мусіли їсти коні. Зпоміж козаків поляг під Збаражем полковник Морозовицький, що його звали {{sp|Морозенком}}. Нарід плакав за молодим лицарем, як то співають у пісні: — Ой, Морозе, Морозенку, ти преславний козаче, за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче!.. На підмогу Вишневецькому вибрався король Ян Казимир. Польські війська йшли безпечно вперед, бо не сподівалися зустріти скоро козаків. Але Богдан Хмельницький на той час відійшов із частиною козаків від Збаража й чекав короля під Зборовом. Коли поляки перейшли болотнисту річку, козаки напали на них, розбили польські обози й загнали королівське військо до міста. Король пробував боронитися, уставив свої війська в оборонному таборі, але українці й татари окружили його такою великою силою, що про перемогу не було що й думати. Король боявся, що дістанеться в полон і мусів миритися з Хмельницьким. Дня 18. серпня 1649. р. підписано славний [[w:Зборівський договір|зборівський мир]]. Король відступив козакам три наддніпрянські воєвідства: київське, чернигівське, брацлавське  — се була половина України. Не вільно було туди входити польським військам, усі<noinclude></noinclude> prh9s5z1kve212kro4ds9cnvi400ish Архів:ДАЖО/67/3/667 116 215546 454725 454659 2022-07-22T17:17:18Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1884-1901 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-667. 1881-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-667. 1881-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]] 1zlj9gfomls56q7l3mardhmj48wj03j 454726 454725 2022-07-22T17:17:41Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб | рік = 1884-1901 | примітки = [[c:File:ДАЖО 67-3-667. 1884-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАЖО 67-3-667. 1884-1901. Метрична книга євреїв м. Черняхів. Шлюб.pdf|thumb]] [[Черняхів]] [[Категорія:Черняхів]] 9hoxnhlza31vwhqiotes2wg9b06ax1o Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/204 250 215557 454689 454680 2022-07-22T14:25:44Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" />{{block center/s}}</noinclude><poem>{{block left|offset=4.5em|{{pline|''Моск.''|l|2}} Добро ты казакъ! вазми убіерёмъ ихъ тихо. {{pline|''Полякъ''|l|2}} Ну же братья, беритесь за свое оружіе, Чтобы не потерять ни одного жолнера. {{pline|''Моск.''|l|2}} Козакъ, пріймайся, не бойся, бери съ плечей двоихъ, А я тотъ часъ уберу долгополыхъ отъ тихъ. А што здѣсь о рубежахъ они споминали, Будто ляшонки Украину въ областяхъ держали, Добро вотъ, — покажемъ рубежи кнутами на спинѣ! {{pline|''Козакъ.''|l|2}} I добре, земльачку, щобъ другій памятовавъ, Да и дѣдчей своей дитинѣ заказав.»<ref>Труды Кіевск. Духовной Академіи. 1865. Февраль, 354—328. (Мистеріи и комедіи учителя піитики въ Кіевской Академіи, іеромонаха Митрофана Довгалевскаго. 1736—1737). Петровъ, Очерки, 70—72,</ref>}}</poem>{{block center/e}} Всьа оцьа інтерльудіја дуже підходить не тільки духом својім, а ј словами до повишчих пісень, а најбільш до ''№'' 9—10. Порівн. вірш 9 думки козака в інтерльудіјі з віршем 9-м в пісні ''№'' 8-го, далі увесь початок і кінець думки з початком і кінцем ''№''-ра 9—10. Підходить також до пісень і те, шчо польак збирајетьсьа бити козаків '''''канчуками''''', а козак польаків '''''кіјами'''''. (Див. напр. на стор. 94: Ось льашок до канчука, а козак до друка). Видно, шчо тоді ј козацькі пісні були звісні профессорові, шчо писав інтерльудіју, ј інтерльудіја була звісна козакам. Такі намови письменних льудеј з Кијева мусили піддержувати в Січі тој дух, јакиј видно в пісньах ''№''-ра 9—10-го. Проте інтересно, шчо ј Довгалевськиј, показујучи вже в 1736 р. запорожцьа, шчо повернувсь тільки недавно з під Турка, вклада јому слова, в котрих козак не дуже то радиј тому, шчо знајшов на матері старенькіј, Украјіні, — ј навіть слова, шчо „вже тепер нема добра всьуди!“ Так і пісньа ''№''-ра 9—10 не змінила старих слов: „зажурилась Украјіна, шчо '''''нігде прожити!'''''„ Тількі ж јак в пісні козацькіј, так і в профессорськіј інтерльудіјі журба за долеју матері Украјіні не доводила до думки про те, јак би поправити ту дольу, — а поверталась тільки на те, шчоб зірвати злість на Туркові, а шче більше на Льахові, — котрому ј у пісні, ј в інтерльудіјі запорожець радиј „кіјем козацьким по ребесам дати!“ Це послідок того, шчо на Украјіні тоді не було мај же другојі науки, окрім науки церкви Восточнојі, Православнојі!{{nop}}<noinclude></noinclude> 5gj2cvqhyjhfbaicuc43i66lsu8iv11 Сторінка:Валер'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf/74 250 215561 454694 2022-07-22T14:57:17Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>Але найбільше вразила Степана згадка за його сирітство, що несподівано йому так послужило. І справді, мати його померла, переказують, коли йому тільки два роки було, і жадних споминів про неї його пам'ять не зберегла. Тому мета його дитячої туги підчас кривд та болів була відходила в мрію, ширилась по степах і гаях, сягала в незбагненну далеч. Потім йому навіть здаватися перестало, що мати його колись існувала так, як існують інші жінки, що родять. І та дивна ніжність, що бреніла в синовському голосі Максима, збудила тепер хлопцеві гнітючу тугу за тією, що була б йому найближча і найдорогша. Ох, коли б він маму мав, не був би такий самотний! Він з жахом гадав про долю матерів на селі, що туляться в синів по закутках на становищі зайвого рота, зневажені від невісток та онуків, і тим яскравіше марив, як шанував і кохав би свою. Але він втратив її навіки без найменшого сліду, і раптова свідомість цієї втрати підкреслила йому тепер його відчуженість у світі, де він не мав найпершого зв'язку, найпримітивнішої наступности. Лігши спати, він якось змалився, здитинився під впливом своїх згадок; нестримні жалі за нею породжували йому відчуття колишніх пестощів її та співів над колискою, і він палко відтворював свою уявну матір, якої прекрасні риси за мить повертались у провалене обличчя смерти. Вранці Степан, здебільшого під впливом принесених учора книжок, що стали йому живим докором, вирішив, що дурня клеїти годі, і, взявши паперу та олівець, вирушив нарешті до Інституту. Але вигляд вулиці та людей, зокрема гучні дзвони по церквах, наявно переконали його, що сьогодні неділя. Він зовсім загубив лічбу дням і це насмішило його страшенно. «От тюхтій!» подумав він про себе. «Ну, завтра вже починаю вчитись». Але на одну добу він помилився, на собі самому дізнавши, що понеділок день надзвичайно важкий і починати з нього діло не годиться. Бо в неділю вночі йому трапилась несподівана пригода, одна з тих, що кладуть на формування людини незбиті сліди й під попелом інших нашарувань зберегають свою жаринку, мов огник ліхтаря, що позначає рішучі повороти кривої людського розвою. Ввечері Степан посадив себе уважно читати вступ до<noinclude></noinclude> 3tfeqhx4zh3z3txync2ycyafaiw5lqf Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/195 250 215562 454711 2022-07-22T16:13:28Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: в київську академіјі. Названа вона: «Кајушчијсьа Запорожець». 1. <poem>Что мнѣ дѣлаться не знаю, А без вѣстно погибаю. Забрілъ въ лѣси не проходни, Въ страны гладни и безводни.</poem> 5. <poem>Атамани и гетмани! Попалъ я въ ваши обмани: Пропадѣть ви за пороги, Лишь... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude>в київську академіјі. Названа вона: «Кајушчијсьа Запорожець». 1. <poem>Что мнѣ дѣлаться не знаю, А без вѣстно погибаю. Забрілъ въ лѣси не проходни, Въ страны гладни и безводни.</poem> 5. <poem>Атамани и гетмани! Попалъ я въ ваши обмани: Пропадѣть ви за пороги, Лишь би не сбиться съ дороги, Не впасть би мнѣ въ сильни руки,</poem> 10. <poem>Не принять би страшной муки. Иду же я на путь преждній Подъ кровъ мнѣ зѣло надеждній Прогнѣвалъ я самодержца 3 малоразсуднаго сердца.</poem> 15. <poem>Да мой же въ томъ разумъ твердій, Что Богъ и Царь милосердній: Государь гнѣвъ свой отставитъ И Богъ меня не оставитъ.</poem> {{fine|(Н. Петрова. Очерки изъ исторіи украинской литературы ХѴШ вѣка. Кіевъ. 1880, 18).}} В віршу 3-му нагад на ''ліс'' порівн. з словами: сами ми у ''лісі'' в № II. Ци вірши мусив написати Прокопович коло 1728 р., коли січовики почали часто писати об тім, шчо б вернутись до царьа Восточного і коли вони частішче перебігали в Гетьманшчину. Наврьад, шчоб вона написана була за Петра І, а тако ж, певно, ј не при цариці. — бо в ну говоритьсьа про ''государьа''. Скорше всього вона писана за Петра II. Вірші 5—10 показујуть кајушчогосьа запорозцьа в дорозі, покинувшого отаманів за порогами; він' бојітьсьа, јак би јого не замучено. (Порівн. № VІІІ). Час царьуваньньа Петра II, післьа того, јак зкинуто Меншчикова і поновлено було на Украјні гетьманшчину јак раз збудив було надуу в пісьменних українців, шчо Україна може жити під царем Восточним на волі, „по пунктам Богдана Хмельницького “. Цьа думка вилилась јасно в діјі, писаніј виршами, дльа театру, — „Милость<noinclude></noinclude> fnwvrodlmhwijadyv89tzf3foazconj Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/3 250 215563 454712 2022-07-22T16:19:53Z Kammerer55 11758 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Kammerer55" /></noinclude> {{c|'''ІВАН КРИПЯКЕВИЧ'''}} {{c|{{xx-larger|'''ІСТОРІЯ КОЗАЧЧИНИ'''}}}} {{c|{{smaller|ДРУГЕ НЕЗМІНЕНЕ ВИДАННЯ З 1922. Р.}}}} {{c|'''ЛЬВІВ, 1934,'''}} {{c|'''НАКЛАДОМ ФОНДУ »УЧІТЕСЯ БРАТИ МОЇ«'''}} {{c|'''Ч. 5. (3).'''}}<noinclude></noinclude> qocl71wytgntkv8jmmt7s2l1t53p9ed 454738 454712 2022-07-22T18:37:54Z Ivakode 10266 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Ivakode" /></noinclude> {{c|'''ІВАН КРИПЯКЕВИЧ'''}} {{c|{{xx-larger|'''ІСТОРІЯ КОЗАЧЧИНИ'''}}}} {{c|{{smaller|ДРУГЕ НЕЗМІНЕНЕ ВИДАННЯ З 1922. Р.}}}} {{c|'''ЛЬВІВ, 1934,'''}} {{c|'''НАКЛАДОМ ФОНДУ »УЧІТЕСЯ БРАТИ МОЇ«'''}} {{c|'''Ч. 5. (3).'''}}<noinclude></noinclude> qyltg8uqpf3vpbl704bfaa53h1tns4l Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/130 250 215564 454714 2022-07-22T16:28:44Z Kammerer55 11758 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Kammerer55" /></noinclude>{{c|'''ГОЛОВНІ РОКИ З ІСТОРІЇ КОЗАЧЧИНИ.'''}} 1500. Початки Козаччини. 1550. Дмитро Вишневецький заснував Січ. 1593. Криштоф Косинський. 1595—96. Лобода й Наливайко. 1602. Самійло Кішка. 1616—22. Петро Конашевич Сагайдачний. 1621. Бій під Хотінням. 1625. Бій на Ведмежих Лозах. 1630. Бій під Переяславом. 1635. Сулима знищив Кодак. 1637—38. Павлюк, Острянин і Гуня. 1648—57. Богдан Хмельницький. 1648. Жовті Води, Корсунь, Пилявці. 1649. Битва й мир під Зборовом. 1651. Бій під Берестечком. 1652. Бій під Батогом. 1654. Союз із Московщиною. 1657—59. Іван Виговський. 1658. Гадяцька умова. 1659. Бій під Конотопом. 1659—63. Юрій Хмельницький. 1663—65. Павло Тетеря. 1663—68. Іван Брюховецький. 1665—76. Петро Дорошенко. 1667. Андрусівський мир. 1668—72. Демян Многогрішний. 1672—87. Іван Самойлович. 1687—1709. Іван Мазепа. 1690. умер Іван Сірко. 1708—22. Іван Скоропадський. 1709. Бій під Полтавою. Перше зруйнування Січі. 1710. Перша конституція України. Пилип Орлик. 1722—24. Павло Полуботок. 1727—34. Данило Апостол. 1750—64. Кирило Розумовський. 1764. Кінець Гетьманщини. 1775. Друге зруйнування Січі. 1782. Скасування останків самоуправи України.<noinclude></noinclude> 0lh6m44kbecgau2vqk42a2hl7q2y6vc 454720 454714 2022-07-22T16:47:57Z Kammerer55 11758 оформлення proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Kammerer55" /></noinclude>{{c|{{larger|'''ГОЛОВНІ РОКИ З ІСТОРІЇ КОЗАЧЧИНИ.'''}}}} 1500. Початки Козаччини. 1550. Дмитро Вишневецький заснував Січ. 1593. Криштоф Косинський. 1595—96. Лобода й Наливайко. 1602. Самійло Кішка. 1616—22. Петро Конашевич Сагайдачний. 1621. Бій під Хотінням. 1625. Бій на Ведмежих Лозах. 1630. Бій під Переяславом. 1635. Сулима знищив Кодак. 1637—38. Павлюк, Острянин і Гуня. 1648—57. Богдан Хмельницький. 1648. Жовті Води, Корсунь, Пилявці. 1649. Битва й мир під Зборовом. 1651. Бій під Берестечком. 1652. Бій під Батогом. 1654. Союз із Московщиною. 1657—59. Іван Виговський. 1658. Гадяцька умова. 1659. Бій під Конотопом. 1659—63. Юрій Хмельницький. 1663—65. Павло Тетеря. 1663—68. Іван Брюховецький. 1665—76. Петро Дорошенко. 1667. Андрусівський мир. 1668—72. Демян Многогрішний. 1672—87. Іван Самойлович. 1687—1709. Іван Мазепа. 1690. умер Іван Сірко. 1708—22. Іван Скоропадський. 1709. Бій під Полтавою. Перше зруйнування Січі. 1710. Перша конституція України. Пилип Орлик. 1722—24. Павло Полуботок. 1727—34. Данило Апостол. 1750—64. Кирило Розумовський. 1764. Кінець Гетьманщини. 1775. Друге зруйнування Січі. 1782. Скасування останків самоуправи України.<noinclude></noinclude> durzvl3csvk9zz8r0tt0m9fveocclzx Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/128 250 215565 454716 2022-07-22T16:37:29Z Kammerer55 11758 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Kammerer55" /></noinclude>Але старі січові діди похитали головами. Вони бачили, що Січ не витримає московських гармат, що даремне проливати кров. Вислали запорожці послів до Текелія, просили пощади. Але Текелій не знав милосердя. Московські салдати ввійшли до Січі, заарештували старшину й почали руйнувати укріплення й усі будинки. Знищили все, навіть із церкви позабирали дорогі ікони та срібні царські врата. Кальнишевського вивезли до Росії на заслання в Соловецький манастир на Білому морі. Там замурували його в темниці без дверей і вікон і тільки малою щілиною давали йому їсти. Так мучився бездольний старець дванацять років. Потім полекшили йому кару й пускали деколи до церкви, але говорити не давали йому ні з ким. І вмер останній запорозький кошовий у московській неволі 1805. р. у 112. році свойого життя. {{block center|{{fine|<poem>»Катерино, ой, царице, Що ти учинила? Степ широкий, край веселий Та й занапастила!«</poem>}}}} — так співав народ про люту царицю Катерину II. З Запорожжя розбрелися козаки по різних краях. Частина козаків іще за Хмельниччини осіла була над припливами річки Донця, й там повстала {{sp|Слобідська Україна}} або {{sp|Слобожанщина}} з більшими містами: Харків, Охтирка, Озюм і инші. Частина січовиків перенеслася під турецьке панування й оснувала Нову Січ при гирлі<noinclude></noinclude> kzcf6z6c0eowoegzxoutkzcwjhj1p1k Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/127 250 215566 454717 2022-07-22T16:42:24Z Kammerer55 11758 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Kammerer55" /></noinclude>По скасуванні Гетьманщини цариця Катерина II. задумала також покласти кінець і Запорозькій Січі. Кальнишевський дізнався про наміри цариці й вислав до Петербургу послів, щоб урятувати Запорожжя. Але запорожців прийняли тут зі зневагою. Московське панство насмівалося з козацької зброї, з українського вбрання, з простих звичаїв козацтва. Два високі урядовці по-французьки лаяли запорожців, думаючи, що вони не розуміють мови. Але запорожці знали, про що йде річ, переморгнулися поміж себе й завели таку розмову: — Ой, брате ж мій, та й панів тут яка сила! — Та все які великі та розумні! — І де такі родяться? — Звісно де, в Петербурзі та в Москві. — А де вмирають? — Умирають у Сибіру та на Камчатці! Так відрубали запорожці москалям. Бо дійсно багато московських панів царі засилали на Сибір. Панки тоді вже до них не чіплялися. {{c|'''Друге зруйнування Січі.'''}} Цариця рішила знищити Запорожжя. Московський ґенерал Текелій 1775. р. окружив Січ великим військом. Кальнишевський скликав раду: — Що, панове-молодці, робитимемо, віддамо Січ москалеві, чи ні? Молодші запорожці крикнули: — Як же можна віддати славне Запорожжя москалеві? Поки світу й сонця, того не буде! Хай прийде москаль, ми його провчимо!{{nop}}<noinclude></noinclude> 8azjo187br1qiof9t3j20jto55uh8r9 Архів:ДАХмО/18/1/112 116 215567 454730 2022-07-22T17:47:03Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Миколаївської церкви с. Брага Кам'янецького повіту | рік = 1908-1912 | примітки = [[c:File:ДАХмО 18-1-112. 1908-1912. Метрична книга Миколаївської церкви с. Брага Кам'янецького повіту.pdf]] }} File:ДАХмО 18-1-112. 1908-1912. Метрична книга Микол... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Миколаївської церкви с. Брага Кам'янецького повіту | рік = 1908-1912 | примітки = [[c:File:ДАХмО 18-1-112. 1908-1912. Метрична книга Миколаївської церкви с. Брага Кам'янецького повіту.pdf]] }} [[File:ДАХмО 18-1-112. 1908-1912. Метрична книга Миколаївської церкви с. Брага Кам'янецького повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Брага]] clmws51frztbjtgf6t37o7rh6w6hm22 Архів:ДАХмО/315/1/6732 116 215568 454732 2022-07-22T18:18:56Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метричні книги церков Вінницького повіту | рік = 1798 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-6732. 1798. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf]] }} [[File:ДАХмО 315-1-6732. 1798. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf|thumb]] Категорія:Вінницький пов... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метричні книги церков Вінницького повіту | рік = 1798 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-6732. 1798. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf]] }} [[File:ДАХмО 315-1-6732. 1798. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Вінницький повіт]] flnbn8vfsinrtweskeacfw24nh3d8qc Архів:ДАХмО/315/1/6763 116 215569 454733 2022-07-22T18:19:37Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метричні книги церков Вінницького повіту | рік = 1800 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-6763. 1800. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf]] }} [[File:ДАХмО 315-1-6763. 1800. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf|thumb]] Категорія:Вінницький пов... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метричні книги церков Вінницького повіту | рік = 1800 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-6763. 1800. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf]] }} [[File:ДАХмО 315-1-6763. 1800. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Вінницький повіт]] 5vovegom6fz44otn9xakhomvuo9q1it Сторінка:Валер'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf/75 250 215570 454737 2022-07-22T18:36:23Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>статистики, науки на диво проникливої, що непомильно обчислює, скільки кожен має шансів потрапити під трамвай, захворіти на холеру або стати генієм. Але до цих повчальних розділів хлопець ще не дійшов, і коли дерев'яний годинник, окраса його кабінету, показав десяту, відчув право спати лягти й отак розв'язати всі питання минулого дня. Він заснув і прокинувся від тихого шелесту коло ліжка, розплющивши зненацька очі, побачив у темряві, що сіріла коло єдиного вікна, білу постать, величезну в мороку перед очима, повними сну. Він схопився й здушено спитав: — А хто це? Злодій? Примара? Сон? Але постать мовчки насувалася, і хлопець не пізнав, а якось зразу догадався — це хазяйка. Що сталося? Пожежа? Нагла смерть? Але не встигши ще нічого спитати, відчув дотик гарячої руки до обличчя, до шиї, до грудей. Потім двох рук. Уривчасте, немов стримуване дихання ближчало до нього, нахилялось, спинилось і лягло йому на уста сухою, жагучою печаткою. Руки жінки оповили його стан, і до грудей йому торкнувся теплий, тремтячий м'якуш. Охоплений нестямним жахом, Степан пручнувся й притулився до стіни, ладний злитися з нею і зникнути геть. — Що це ви? Що це ви? — бубонів він, захлинаючись. Все тіло здерев'яніло йому від напруження, страх скрутив йому руки в задубілі обрубки. Він дихав рвачко й голосно, але холодним, терпким повітрям. Вона тихо пішла геть, і Степан, мов крізь сон, почув, як легенько рипнули двері. Життя потрохи верталось до нього, серце втишалось, він поворухнувся й несміливо витягся на ліжку горілиць. Ноги йому ще тремтіли, і струмки крови дзвонили в ушах. Поволі він усвідомлював подію після тваринного жаху, що пройняв і струсонув його. «Та що ж це? Як же так?» — манячив хлопець, соваючи руками. Разом з усвідомленням, йому відроджувався на устах поцілунок, що він урвав, притиск грудей і сласне оповиття голих рук. Голих! Як пізно він це зрозумів! Все ж тіло її, роз'ятрене, здатливе тіло, було відділене від нього лише тканиною сорочки. І він відштовхнув його, як боягуз, замість зануритись у нього, замість спізнати в його глиби­-<noinclude></noinclude> 5l4u06i9s7itwdjt5t65nyfkwwaqkep Архів:ДАХмО/315/1/6791 116 215571 454748 2022-07-22T19:20:09Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метричні книги церков Вінницького повіту | рік = 1801 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-6791. 1801. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf]] }} [[File:ДАХмО 315-1-6791. 1801. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf|thumb]] Категорія:Вінницький пов... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метричні книги церков Вінницького повіту | рік = 1801 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-6791. 1801. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf]] }} [[File:ДАХмО 315-1-6791. 1801. Метричні книги церков Вінницького повіту.pdf|thumb]] [[Категорія:Вінницький повіт]] bq2v9zzgx9zestnuqpfb9q9gkn11j16 Архів:ДАХмО/315/1/12190 116 215572 454749 2022-07-22T19:20:39Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села С-Я | рік = 1878 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-12190. 1878. Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села С-Я.pdf]] }} File:ДАХмО 315-1-12190. 1878. Метричні книги православних ц... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села С-Я | рік = 1878 | примітки = [[c:File:ДАХмО 315-1-12190. 1878. Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села С-Я.pdf]] }} [[File:ДАХмО 315-1-12190. 1878. Метричні книги православних церков Вінницького повіту. Села С-Я.pdf|thumb]] [[Категорія:Вінницький повіт]] gdwjg3tiw9fjcrts7url2sww2hz2pdi Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/196 250 215573 454756 2022-07-22T19:51:18Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Божія Украину свободившаја", зложеніј мабудь Феофаном Трофимовичем в 1728 р.<ref>Петрова. Оч. изъ ист. укр, лит. ХѴІІІ в. 51. Другі вважајуть цьу діју за працьу Феофана Прокоповича. Перепечатку Діјі див. у Антоновича ј Драгоманова, Истор. П. Малор. Народа. II.</ref>... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude>Божія Украину свободившаја", зложеніј мабудь Феофаном Трофимовичем в 1728 р.<ref>Петрова. Оч. изъ ист. укр, лит. ХѴІІІ в. 51. Другі вважајуть цьу діју за працьу Феофана Прокоповича. Перепечатку Діјі див. у Антоновича ј Драгоманова, Истор. П. Малор. Народа. II.</ref> Так в кінці діјі „Смотрѣніе“ (Providentio) каже Украјіні, шчо {{block center|<poem>Непобѣдиміи на земли и на морѣ Монархи Россійскій, поборники суще Иже благочестія, зловѣрныхъ бодуще: Тебе въ твоей потщатся пособляти нуждѣ; Не лишатъ тя помощи своей, аки чужды…</poem>}} Далі „Смотрѣніе“ каже, шчо {{block center|<poem>Петръ тебѣ будетъ камень, отъ Бога поданный, И за величество дѣлъ, Великій названный і т. д.</poem>}} А коли Україна жахајетьсьа ј скрикује: {{block center|<poem>Увы мнѣ окаянной, у бо мя порушитъ!</poem>}} То „Смотрѣніе“ вспокојује јіјі, кажучи: {{block center|<poem>Стой не бойсь, за камень первий сокрушенный, Камень другій, не меньшій, будетъ положенный; Петръ, глаголю, имени Вторыя таковаго, Монарха Всероссійскій, Бога всеблагаго Милостію увѣнчанъ, не дастъ ти упасти, Не дастъ и славѣ твоей всячески пропасти і т.д.<ref>Ант. и Драгом. II, 161—162. Славоју — звалась на Украјіні; вольа; дальше «Смотрѣніе» говорить про гетьмана Данила Апостола ј про Академіју, з котројі пророкујЄ вітіј, тонких философов, богословов і т. д.</ref></poem>}} Кінчаіетьсьа діја хвалоју Богдану Хмельницькоиу, „вождьу віјськ запорожських трепету мерзьким унуатам, древнеј козацькиј слави собльудательу“, — шчо „прогнав льахов за Віслу“ і т. д. Коли знов појавивсь коло Украјіни Орлик, а в Польшчі Ст. Лешчинськиј, тоді письменні прихильники московськојі протекцій на Украјіні нальагли на спомини староу віјни з Польшчоју. Прокопович, котриј саме перед тим піддержав царицьу Анну проти московського панства (Голициних і инших) і котриј був дуже пријазниј з правительами німцьами, послав на Украјіну вірші проти Ст. Леш-{{nop}}<noinclude></noinclude> pv85s8f6612cjihe8w35ycfo8wxmjmi Архів:ЦДІАК/127/1012/1721 116 215574 454763 2022-07-22T20:18:31Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Сквирського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1721. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1721. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Сквирського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1721. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1721. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1721/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Сквирський повіт]] 1tnvoa0obsezya0cfzlnqn7qzrjev70 Архів:ЦДІАК/127/1012/1722 116 215575 454764 2022-07-22T20:18:56Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Сквирського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1722. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1722. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Сквирського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1722. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1722. 1833. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1722/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Сквирський повіт]] itryawagr7io14yx1qzfivu6ck9j4vj Архів:ЦДІАК/127/1012/1724 116 215576 454765 2022-07-22T20:20:09Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Таращанського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1724. 1833. Метрична книга церков Таращанського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1724. 1833. Метрична книга церков Таращанського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/s... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Таращанського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1724. 1833. Метрична книга церков Таращанського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1724. 1833. Метрична книга церков Таращанського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1724/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Таращанський повіт]] h5pdgez9a39pzporlshi98rvqawgwmz Архів:ЦДІАК/127/1012/1725 116 215577 454766 2022-07-22T20:20:49Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Уманського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1725. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1725. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Уманського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1725. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1725. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1725/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Уманський повіт]] sqw2xw332mgxh8bh6tgkfbiri1w0lcf Архів:ЦДІАК/127/1012/1726 116 215578 454767 2022-07-22T20:21:21Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Уманського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1726. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1726. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Уманського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1726. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1726. 1833. Метрична книга церков Уманського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1726/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Уманський повіт]] okh298rjj5r4xtmzr9f8gu1y5x28hdo Архів:ЦДІАК/127/1012/1727 116 215579 454768 2022-07-22T20:22:04Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Черкаського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1727. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1727. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Черкаського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1727. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1727. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1727/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Черкаський повіт]] kjr52nhrcre1xgj1t518zarmzwk1ae3 Архів:ЦДІАК/127/1012/1728 116 215580 454769 2022-07-22T20:22:30Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Черкаського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1728. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1728. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Черкаського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1728. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1728. 1833. Метрична книга церков Черкаського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1728/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Черкаський повіт]] osx7580wg144mv9yixket2pnz4kzzwm Архів:ЦДІАК/127/1012/1729 116 215581 454770 2022-07-22T20:23:17Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Чигиринського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1729. 1833. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1729. 1833. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/s... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Чигиринського повіту | рік = 1833 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1729. 1833. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1729. 1833. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1729/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Чигиринський повіт]] nyrown9g8pl4zn50qdmv95grms8s2d9 Архів:ЦДІАК/127/1012/1730 116 215582 454772 2022-07-22T20:27:39Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Богуславського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1730. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1730. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.go... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Богуславського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1730. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1730. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1730/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Богуславський повіт]] k49nsau4u4nn1566be5xv21mmpw9mcr 454773 454772 2022-07-22T20:28:29Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Богуславського повіту | рік = 1834 | наступна = 1730а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1730. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1730. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1730/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Богуславський повіт]] 2h47o036ylragqxwyn45ra28lp0zv0d Архів:ЦДІАК/127/1012/1730а 116 215583 454774 2022-07-22T20:29:29Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Богуславського повіту | рік = 1834 | попередня = 1730 | наступна = 1731 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1730а. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1730а. 1834. Метрична книга церков Богуславсь... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Богуславського повіту | рік = 1834 | попередня = 1730 | наступна = 1731 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1730а. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1730а. 1834. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1730a/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Богуславський повіт]] olkuufjix4knwz76begr0lbe07fiw9q Архів:ЦДІАК/127/1012/1731 116 215584 454775 2022-07-22T20:34:50Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Васильківського повіту | рік = 1834 | попередня = 1730а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1731. 1834. Метрична книга церков Васильківського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1731. 1834. Метрична книга церков Васильківського повіту.pd... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Васильківського повіту | рік = 1834 | попередня = 1730а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1731. 1834. Метрична книга церков Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1731. 1834. Метрична книга церков Васильківського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1731/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Васильківський повіт]] eevup9szctuavxzwbziugvn5w9s24wk Архів:ЦДІАК/127/1012/1732 116 215585 454776 2022-07-22T20:35:42Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1732. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1732. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1732. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1732. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1732/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Звенигородський повіт]] nzfnzapa082b1ywwihycrs5s9fhex1q Архів:ЦДІАК/127/1012/1733 116 215586 454777 2022-07-22T20:36:08Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1733. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1733. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1733. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1733. 1834. Метрична книга церков Звенигородського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1733/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Звенигородський повіт]] s2zyk4z3ntu66glwdlifdd7ekswee3i Архів:ЦДІАК/127/1012/1734 116 215587 454778 2022-07-22T20:36:53Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Михаїла мка Бородянка Київського повіту | рік = 1833-1846 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1734. 1833-1846. Метрична книга церкви св. Михаїла мка Бородянка Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1734. 1833-1846. Метрична книга... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Михаїла мка Бородянка Київського повіту | рік = 1833-1846 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1734. 1833-1846. Метрична книга церкви св. Михаїла мка Бородянка Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1734. 1833-1846. Метрична книга церкви св. Михаїла мка Бородянка Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1734/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] tkdrgl8xn5rvknubftyo0kebmyv0oqu Архів:ЦДІАК/127/1012/1735 116 215588 454779 2022-07-22T20:38:20Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту | рік = 1834-1849 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1735. 1834-1849. Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1735. 1834-1849. М... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту | рік = 1834-1849 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1735. 1834-1849. Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1735. 1834-1849. Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1735/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] hhc11rl6g19ci2h3j87higl24zw3lgr 454780 454779 2022-07-22T20:38:39Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту | рік = 1834-1849 | наступна = 1735а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1735. 1834-1849. Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1735. 1834-1849. Метрична книга церкви св. Онуфрія с. Лип'янський Скиток Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1735/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] df31bkzf2xm3vk8kleanhbglzck5pgh Архів:ЦДІАК/127/1012/1735а 116 215589 454781 2022-07-22T20:39:31Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1834 | попередня = 1735 | наступна = 1736 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1735а. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1735а. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1834 | попередня = 1735 | наступна = 1736 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1735а. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1735а. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1735a/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 9kahuzvxswz79pjnf6ddovry1h4tzd1 Архів:ЦДІАК/127/1012/1736 116 215590 454782 2022-07-22T20:40:15Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1834 | попередня = 1735а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1736. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1736. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.arch... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1834 | попередня = 1735а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1736. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1736. 1834. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1736/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 7g1f9b6egz9cpymqjmfm383pa8ty6p1 Архів:ЦДІАК/127/1012/1737 116 215591 454783 2022-07-22T21:11:13Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Зікрачі Київського повіту | рік = 1834-1840 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1737. 1834-1840. Метрична книга церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Зікрачі Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 1... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Зікрачі Київського повіту | рік = 1834-1840 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1737. 1834-1840. Метрична книга церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Зікрачі Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1737. 1834-1840. Метрична книга церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Зікрачі Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1737/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 569e32675pzqwoxyyimzh7jvusls0ty Архів:ЦДІАК/127/1012/1738 116 215592 454784 2022-07-22T21:19:55Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Хамбиків Київського повіту | рік = 1834-1856 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1738. 1834-1856. Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Хамбиків Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1738. 1834-1856. Метрична... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Хамбиків Київського повіту | рік = 1834-1856 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1738. 1834-1856. Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Хамбиків Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1738. 1834-1856. Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Хамбиків Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1738/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 495iiqxvo5ycm3gk2rmfl0sjzx4ej2y Архів:ЦДІАК/127/1012/1739 116 215593 454786 2022-07-22T21:32:25Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1739. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1739. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1739. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1739. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1739/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] r73oz8ta64bxx8ruwja8udxnr2cm8g0 454787 454786 2022-07-22T21:32:47Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту | рік = 1834 | наступна = 1739а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1739. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1739. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1739/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 3oy0s8hp0y5v8zsppbiqdw8vfeszk3j Архів:ЦДІАК/127/1012/1739а 116 215594 454788 2022-07-22T21:33:40Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього с. Новосілки Київського повіту | рік = 1834-1844 | попередня = 1739 | наступна = 1740 | примітки = c:File:ЦДІАК 127-1012-1739а. 1834-1844. Метрична книга церкви Воздвиження Чесного Хреста Го... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього с. Новосілки Київського повіту | рік = 1834-1844 | попередня = 1739 | наступна = 1740 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1739а. 1834-1844. Метрична книга церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього с. Новосілки Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1739а. 1834-1844. Метрична книга церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього с. Новосілки Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1740/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] pgkll50nveyydpf5mroczp0b5owj4k8 Архів:ЦДІАК/127/1012/1740 116 215595 454789 2022-07-22T21:34:38Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Дмитрія (Йорданської) на Подолі у м. Києві | рік = 1839 | попередня = 1739а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1740. 1839. Метрична книга церкви св. Дмитрія (Йорданської) на Подолі у м. Києві.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1740. 1839. Метри... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Дмитрія (Йорданської) на Подолі у м. Києві | рік = 1839 | попередня = 1739а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1740. 1839. Метрична книга церкви св. Дмитрія (Йорданської) на Подолі у м. Києві.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1740. 1839. Метрична книга церкви св. Дмитрія (Йорданської) на Подолі у м. Києві.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1740/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київ]] 1gdlem7rwr039rq6lp5abd7viqb7rpf Архів:ЦДІАК/127/1012/1741 116 215596 454790 2022-07-22T21:35:30Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1741. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1741. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1741. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1741. 1834. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1741/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] iam3gjfypfucjz86m7x2qj78wgjne7t Архів:ЦДІАК/127/1012/1742 116 215597 454791 2022-07-22T21:36:06Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Різдва св. Іоанна Предтечі на Печерську у м. Києві | рік = 1834-1845 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1742. 1834-1845. Метрична книга церкви Різдва св. Іоанна Предтечі на Печерську у м. Києві.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1742. 1834-1845. Метр... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Різдва св. Іоанна Предтечі на Печерську у м. Києві | рік = 1834-1845 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1742. 1834-1845. Метрична книга церкви Різдва св. Іоанна Предтечі на Печерську у м. Києві.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1742. 1834-1845. Метрична книга церкви Різдва св. Іоанна Предтечі на Печерську у м. Києві.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1742/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київ]] psjpm0k0g0mqgppii2m94oueq7k3dcl Архів:ЦДІАК/127/1012/1743 116 215598 454793 2022-07-22T21:40:23Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1743. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1743. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1743. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1743. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1743/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Махнівський повіт]] fkl7u6vmkvn5t0vbwzvx809cw2q1xqz Архів:ЦДІАК/127/1012/1744 116 215599 454794 2022-07-22T21:40:51Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1744. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1744. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1744. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1744. 1834. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1744/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Махнівський повіт]] suesfwtfs12up722bsoz4y4uh0hfsxx Архів:ЦДІАК/127/1012/1745 116 215600 454796 2022-07-22T21:42:05Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Макалевичі Радомишльського повіту | рік = 1822-1851 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1745. 1822-1851. Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Макалевичі Радомишльського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1745.... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Макалевичі Радомишльського повіту | рік = 1822-1851 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1745. 1822-1851. Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Макалевичі Радомишльського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1745. 1822-1851. Метрична книга церкви Пресвятої Трійці с. Макалевичі Радомишльського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1745/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Радомисльський повіт]] mc14mpb9vib6ll59vfbhjit2rz5n52e Архів:ЦДІАК/127/1012/1746 116 215601 454797 2022-07-22T21:42:42Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Радомишльського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1746. 1834. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1746. 1834. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archi... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Радомишльського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1746. 1834. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1746. 1834. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1746/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Радомисльський повіт]] 9gkvhv79qz0tgos050wit55yraj8383 Архів:ЦДІАК/127/1012/1825 116 215602 454798 2022-07-22T21:43:41Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Чигиринського повіту | рік = 1836 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1825. 1836. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1825. 1836. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/s... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Чигиринського повіту | рік = 1836 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1825. 1836. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1825. 1836. Метрична книга церков Чигиринського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1825/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Чигиринський повіт]] 5nlpqycyupm9xsfw87n0uxqyiddqx78 Архів:ЦДІАК/127/1012/1832 116 215603 454799 2022-07-22T21:44:31Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1832. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1832. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1832. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1832. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1832/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] pz0n74joqncx8fefcae5v5ar2gfne1f Архів:ЦДІАК/127/1012/1833 116 215604 454800 2022-07-22T21:46:51Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1833. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1833. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1833. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1833. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1833/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] ixnn0t7in52k4dk26ftd2sc2vz5ohs1 Архів:ЦДІАК/127/1012/1834 116 215605 454802 2022-07-22T21:49:53Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1834. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1834. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1834. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1834. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1834/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] ojpfi6xdse6jl4hsyyy9myrshzbvzcu Архів:ЦДІАК/127/1012/1835 116 215606 454803 2022-07-22T21:50:25Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1835. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1835. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1835. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1835. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1835/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] iby8zvhpy31ueiyebbf58tt1eov1ak2 Архів:ЦДІАК/127/1012/1836 116 215607 454804 2022-07-22T21:50:55Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1836. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1836. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1836. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1836. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1836/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] c74j2wy00loc9shw3p4i88c0uh47yxd Архів:ЦДІАК/127/1012/1837 116 215608 454805 2022-07-22T21:51:21Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1837. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1837. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1837. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1837. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1837/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] fljyinzzr4w46xnlkf167n09fpgi1zx Архів:ЦДІАК/127/1012/1838 116 215609 454807 2022-07-22T21:55:57Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | рік = 1838а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1838. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1838. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | рік = 1838а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1838. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1838. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1838/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 4h573il8921he643n2wqcku6m7wyqvw 454808 454807 2022-07-22T21:56:09Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | наступна = 1838а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1838. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1838. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1838/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] fnlzy1qrdsi3310e6tfo4ubeffvpqdf Архів:ЦДІАК/127/1012/1838а 116 215610 454809 2022-07-22T21:56:57Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | попередня = 1838 | наступна = 1839 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1838а. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1838а. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков Київського повіту | рік = 1837 | попередня = 1838 | наступна = 1839 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1838а. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1838а. 1837. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1838a/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 8mqjniys93aeqji1vvcuplv5yps4fwv Архів:ЦДІАК/127/1012/1839 116 215611 454810 2022-07-22T21:57:41Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Іллі на Подолі у м. Києві | рік = 1837-1861 | попередня = 1838а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1839. 1837-1861. Метрична книга церкви св. Іллі на Подолі у м. Києві.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1839. 1837-1861. Метрична книга церкви св. Іллі н... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церкви св. Іллі на Подолі у м. Києві | рік = 1837-1861 | попередня = 1838а | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1839. 1837-1861. Метрична книга церкви св. Іллі на Подолі у м. Києві.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1839. 1837-1861. Метрична книга церкви св. Іллі на Подолі у м. Києві.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1839/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київ]] hsoulawn3ne7m4jbzp7s8iioutgf9gh Архів:ЦДІАК/127/1012/1840 116 215612 454811 2022-07-22T21:58:28Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1840. 1837. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1840. 1837. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту | рік = 1837 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1840. 1837. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1840. 1837. Метрична книга церков м. Києва та Київського повіту.pdf|thumb]] [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1840/ Копія справи на сайті архіву] [[Категорія:Київський повіт]] 3eeye7i0a5g69etcxkzyv7cf7wp0jj2 Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/197 250 215613 454828 2022-07-23T04:50:54Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: чинського.<ref>Петровъ, 71—72, примітка.</ref> Коли саме тоді запорозці перејшли в московську протекцуіју, то в кијевськиі академії і дуже тому зраділи. Тоді архієпископом в Кијіві був підручник Феофана Рафајіл Зборовськиј, котриј добре захожувавсь і коло а... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude>чинського.<ref>Петровъ, 71—72, примітка.</ref> Коли саме тоді запорозці перејшли в московську протекцуіју, то в кијевськиі академії і дуже тому зраділи. Тоді архієпископом в Кијіві був підручник Феофана Рафајіл Зборовськиј, котриј добре захожувавсь і коло академіјі.<ref>Петровъ, 67—86.</ref> Він прислав запорожцьам через Вејсбаха лист, в котрому благословльав будувати церкву в Новіј Січі на Підпільніј і дуже хвалив „Воска Запорожського Православныя Святыя Восточныя церкви сыновъ къ церкви божіей горливость“ і т. д.<ref>Скальковскій, Ист. Н. С., II 64.</ref> Профессори київські писали вірші, в котрих славили згоду січовиків з царством россуським і виступали проти Ст. Лешчинського ј бунту, котрі всильувавсь внести на Україну Орлик. Вірші ті вставльались в театральні дуі, котрі преставльались студентами ј городьанами в Кііві прильудно ј котрі, певно, бачили і запорожці, шчо пробували там. Так саме в тој рік (1739), коли по весні Орлик написав шче один лист до Січі, котрі кошові не роспечатавши послав Мініхові, шчо тоді був коло Кирва, мажучи при собі 500 чоловіка запорозців<ref>Соловьевъ, XX, 154—156.</ref>, — преставльалась в Кијіві театральна діја «Образъ страстей міра сего», в котріј виведено Россіју, — јак ''Беллону'', Запорожьжьа, јак ''Марса'', а Орлика, јак ''Бунт''.<ref>«Образъ страстей» напечатаныј д. Голубевим в Трудах Кіевс. Дух. Академіи, 1877, № 9: д. Голубів дума, шчо діју цьу не грали в Кіјіві, а шчо вона писана була кијівським вчени{{errata|м|иом}} дльа Смоленськој і новој школи (тамо ж, 577). Д. Петров, здајетьсьа нам, вірнішче дума, шчо дуа була писана дльа нового будинку кијівськојі академіјі 1739 р. Очерки, 87—88).</ref> Ось 5 та сцена 2-го акту, в котріј виводьатьсьа всі оці лицедіјі: ''«Исходить Беллона хваляся крѣпостію своею и призываетъ къ себѣ воинствующихъ.'' <poem>Крѣпость моя и сила толь многа повсюду Коль отъ начатка міра не бяше отнюду. Сильна и славна въ свѣтѣ предзрюся едина, Всякаго взираю нища и лицарска сина, Коль многи грады и царства, коль преславни бяху, Иже крѣпости своей лѣтъ многихъ желаху. Азъ вся сія премѣнихъ въ единъ часъ, воскорѣ, Всякъ вождь: аще на земли, аще и на морѣ.</poem><noinclude></noinclude> 44srwyzna28rtf70suh0eq3l7mrcxtk Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/198 250 215614 454829 2022-07-23T04:57:04Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: <poem>Мною царіе свою розшириша славу, Ихъ же вѣнцемъ приодѣхъ и украсихъ главу. Моимъ щитомъ таковый славенъ будетъ всюду, Ему же азъ повсегда помощница буду. Кто храбрый во войнехъ или славенъ въ бою, Прійдетъ и поклонится, да живетъ со мною. Да прійдете... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude><poem>Мною царіе свою розшириша славу, Ихъ же вѣнцемъ приодѣхъ и украсихъ главу. Моимъ щитомъ таковый славенъ будетъ всюду, Ему же азъ повсегда помощница буду. Кто храбрый во войнехъ или славенъ въ бою, Прійдетъ и поклонится, да живетъ со мною. Да прійдете отъ востока, запада, юга, Аще мене кто хощетъ пріяти за друга: Сего вознесу, вѣнцы увѣнчаю главы И укрѣпляя буду во моей державѣ, вся дающе славы.</poem> {{block center|''Приходить кь ней Марсь сь воинами''}} <poem>Слышащъ твою державу и силу, госпоже, Яко никто противу тебе стать не може; Всяка тебе не можетъ быти соравненна Честь, власть, сила и крѣпость во всѣхъ мужественна. Силы твоей трепещутъ грады утвержденны, Сей бо и мы да будемъ во вѣки причтенны.</poem> {{block center|''Беллона отвѣщаеть кь нему.''}} <poem>Владычицу почтосте мя нынѣ єдину, Всяческими достоинствы владущую выну. Никто же бо крѣпчайшій мене изъявися И мужеству моему всякъ не соревныся: Никто во брани можетъ безъ мене творити, Кромѣ кто со мною можетъ побѣдити.</poem> {{block center|''Марсь.''}} <poem>Аще мя славна дѣлы воински мнятъ быти, Обаче нѣсмь имѣяй, чимъ я у красити, Того ради ко тебѣ притекаю явѣ, Да пріймеши мя мужа ко твоей державѣ.</poem> {{block center|''Беллона.''}} <poem>Подь мое владѣніе прійму та свободна, Егда моя заповѣдь будетъ ти угодна. И ничтоже отъ тебе храбра потребую Токмо вѣрности твоей ко себѣ взыскую.</poem> {{block center|''Марсь.''}} <poem>Всего себе, госпоже, тебѣ полицаю, Сердцемъ служити тебѣ всегда обѣщаю,</poem><noinclude></noinclude> 80bdc978fyxpf7vnp2xu2kdw0o9ugds Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/199 250 215615 454830 2022-07-23T05:04:14Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: <poem>И яко по всѣхъ вещехъ добрѣ услужити Желающе, пребуду незнаючи льстити.</poem> {{block center|''Беллона даетъ дары.''}} <poem>Аще тако благо, что хощете быти Вѣрни даже до смерти и со мною жити, — Пріймѣте знаменіе службы сеи толико, Обладайте носяще имя превелико... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude><poem>И яко по всѣхъ вещехъ добрѣ услужити Желающе, пребуду незнаючи льстити.</poem> {{block center|''Беллона даетъ дары.''}} <poem>Аще тако благо, что хощете быти Вѣрни даже до смерти и со мною жити, — Пріймѣте знаменіе службы сеи толико, Обладайте носяще имя превелико. Азъ памятствуяй всегда буду о васъ знати, Понеже соизволихъ ко себе принята, Вы же ко мне сердечну службу приносѣтѣ И что вамъ есть вручено добрѣ сохранѣте.</poem> {{block center|''Марсъ со воины своими благодаритъ за дари.''}} <poem>Когда твоей милости сподобихъ ся быти Участникомъ, и благій даръ себѣ имѣти, Коимъ и тебѣ приобращу славу, Свою же увѣнчанну во честь тебѣ главу, Поклоняяй пребуду приемъше побѣду, Во бранехъ се первѣй въ честь тебѣ изыиду.</poem> {{block center|''Воинъ первый.''}} <poem>Не вѣмъ како за сей даръ честь тебѣ воздати; Аще и недостоинъ бѣхъ сій воспріята, Но во твою честь въ брани бияйся явлюся, Побѣду воспріемше, тебѣ поклонюся.</poem> {{block center|''Воинъ вторый.''}} <poem>Се симъ себѣ прибуду защищаяй благо, Тебѣ во хвалу дѣло приносящъ предраго. Никто же насъ отъ твоей да превратитъ славы, Донелѣ же смерть наша непостигнетъ главы.</poem> {{block center|''Бунтъ желаетъ отвращенія Марсова.''}} <poem>Что се слышу тощно и весьма ужасно, Яко Марсъ поработи ся Беллопѣ напрасно? Но невѣмъ сего, аще не хитрѣ вловленный Или изволеніемъ власнымъ преклоненный. Кто ему сія на мысль наведе совѣта, Что Беллопѣ восхотѣ себе покорити. И кую славу имать сіе сотворивый, Въ чести ли премногой быти восхотѣвый? Азъ вся готовъ быхъ за тя умертвити сили, Каковы въ Беллонѣ отъ рода не были.</poem><noinclude></noinclude> rwctt4enz70nfviu4nitlv5m4smjwft Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/200 250 215616 454831 2022-07-23T05:51:33Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: <poem>Се скорблю и сѣтую сего неутолпѣ, Яко въ Россію внійде тщета самоволнѣ: Но нехощу, нехощу имъ причастникъ быти, Се сія вскорѣ потщуся разорити Дотоль имамъ тщательнѣ бунты составляти, Донеслѣже силу ихъ потщуся отъяти.</poem> {{block center|''Является сему об... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude><poem>Се скорблю и сѣтую сего неутолпѣ, Яко въ Россію внійде тщета самоволнѣ: Но нехощу, нехощу имъ причастникъ быти, Се сія вскорѣ потщуся разорити Дотоль имамъ тщательнѣ бунты составляти, Донеслѣже силу ихъ потщуся отъяти.</poem> {{block center|''Является сему обѣщаніе, претя смертію.''}} <poem>Аще тако сотворитъ, яко речешь нинѣ Се вскорѣ будеши въ смертной падъ долинѣ. Азъ тя вскорѣ злого сотвору страждати, Донелѣ не престанетъ сія помышляти. Хощеши ли всецѣлымъ отъ сей казни быти, Да не будетъ ти сіе дѣло сотворити. Аще же и сотворитъ, се мечъ твой на главу Обратится вскорѣ, испраздняяй славу.</poem> {{block center|''Бунтъ отвѣщаетъ на сіе:''}} <poem>Ниже мало твоея смерти убѣгаю, Ниже будущой казни горцѣ устрашаю. Хощеши мученіемъ ты мя престрашити, Ничимъ мя возможеши во семъ запретити.</poem> {{block center|''Къ нему приходитъ отмщеніе.''}} <poem>Что глаголеши дерзко въ себѣ, о трекляте, Душепагубный всѣма росскій супостате? Гдѣ еси таковую своей державы Воспріялъ крѣпость, яко претишь наша славы? Небоишилися сій противящъ ся власти? За сіе ти треби есть воскорѣ препасти. Всякъ противяйся власти, противится Богу; Вижду, яко отъ него казнь примеши многу.</poem> {{block center|''Обѣщаніе.''}} <poem>Истинна се речеся; ибо вознесенный, Силою Божіею будеши сотренный.</poem> {{block center|''Бунтъ.''}} <poem>Не невѣмъ, како дерзнешъ ко мнѣ приступити, Вскорѣ подъ мечъ главу нелѣть покорити.</poem> {{block center|''Отмщеніе.''}} <poem>Ты ли на насъ восхощешъ мечъ нынѣ подъяти? Се ти казнь такова изволь воспріяти;</poem><noinclude></noinclude> sxbj3b61ukrkq5ny67nlcudslrv7r58 Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/201 250 215617 454832 2022-07-23T06:00:26Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: <poem>Мечъ твой на твою главу обратится нинѣ, Тебе же въ темной земля затворитъ яскинѣ.</poem> {{block center|''Бунтъ.''}} <poem>Помилуйте мя: мало отъселѣ небуду Вашему грозному противиться суду.</poem> {{block center|''Отмщеніе.''}} <poem>Гряди, враже міра! пріймеши по дѣломъ: Насѣя... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude><poem>Мечъ твой на твою главу обратится нинѣ, Тебе же въ темной земля затворитъ яскинѣ.</poem> {{block center|''Бунтъ.''}} <poem>Помилуйте мя: мало отъселѣ небуду Вашему грозному противиться суду.</poem> {{block center|''Отмщеніе.''}} <poem>Гряди, враже міра! пріймеши по дѣломъ: Насѣялъ еси вражду по всѣмъ предѣломъ.</poem> {{block center|''Обѣщаніе.''}} <poem>Добрѣ связяти, да не избѣгнетъ отъ руку, Но да прійметъ казнь, и горькую муку.</poem> {{block center|''Бунтъ.''}} <poem>О горе мнѣ, горе лютѣ! ослабу дадѣте Или воскорѣ мене мечемъ посѣцѣте.»</poem> Далеко зрозумілішча льудьам друга діја того часу, — „Комическое дѣйствіе“ іјеромонаха Митрофана Довгалевського, профессора, написана в 1736 р. В тіј діјі проміж показами Рождества Христова, вставлені смішні покази, — інтерльудіјі, — і третьа інтерльудіја всьа написана навмисне про згоду Січі з Москвоју проти льаха Стан. Лешчинського. Ось та інтерльудуа так, јак вона напечатана в {{errata|«|}}Трудахъ Кіевской Духовной Академіи» (1865, Февр.) жаль, шчо не цілкомъ. «Виходить козакъ, до которого виходить ляхъ на влови, козакъ схоронится; потомъ виходять къ томужъ ляху подданіи съ поклономъ. Интерлюдія начинается думкою козака, которую приводимъ всю вполнѣ: 1. <poem>Мати моя старенькая, чи ты мпѣ раденкая.</poem> Моей молодости. 2. <poem>Бувъ у турка подъ руками, а въ татаровъ з кайданами</poem> У самой жалости. 2. 5. <poem>Да вже правда теперь нема добра всюди, Дармо працюемъ, выставляемъ груди. Богъ выручивъ мя оттуда, а теперь мѣсця не найду. Въ дому не сидѣть.</poem><noinclude></noinclude> ouo2tpgln6tcv10iu8iy99cp0mfg2ww Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/202 250 215618 454834 2022-07-23T06:10:19Z Anarkk 11003 /* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: <poem>Лѣси, поля спустошення, луга, сѣна покошенни, 10. Пороспускавъ дѣти 2.</poem> <poem>Только жъ правда що треба взираты на Бога, Той всѣмъ есть въ добичи простая дорога, Пойду знову на сѣчь, маты! Пойду долѣ внизъ шукати Козацкая доле! 2.</poem> 15. <poem>А че и буду пот... proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="1" user="Anarkk" /></noinclude><poem>Лѣси, поля спустошення, луга, сѣна покошенни, 10. Пороспускавъ дѣти 2.</poem> <poem>Только жъ правда що треба взираты на Бога, Той всѣмъ есть въ добичи простая дорога, Пойду знову на сѣчь, маты! Пойду долѣ внизъ шукати Козацкая доле! 2.</poem> 15. <poem>А че и буду потугою а въ москаля заслугою. Мати жъ моя Олее! 2. Спитаю, чи не буде хочь на низу добра, Чи не трапится де поймати лиса або бобра. Буду турковъ воевати, мечемъ славы добувати</poem> 20. Буду војевати. 2. <poem>Кармазини з луданамы, шаты драти з султанами, Совсѣмъ буду брати, з очей не спускати. 2. Егей колибъ впять якъ була козацькая слава, Щобъ роспустилась всюди якъ перьями пава</poem> 25. <poem>I щобъ зацвѣла знову якъ рожа у лѣтѣ Якъ Богъ позволитъ побрать турецкій дѣты Або льаховъ на той-часъ трапится поймати I сѣмъ кіемъ козацкимъ по ребе самъ дати.</poem> «Къ концу этого монолога выходитъ ляхъ на полеванье и разсуждаетъ самъ съ собою: «вотъ теперь время къ моему полеванью и есть много перепелокъ пестрыхъ для охоты. Хоть я имѣю пестраго ястреба, охочаго до перепелочекъ, не очень лѣниваго, однако желалъ бы отъ подданства своего, чтобы принесли ястреба другаго, который бы могъ поймать двѣ или три или больше хоть до двухсотъ паръ», Въ отвѣтъ на его желаніе являются литвины, его подданные, на поклонъ своему господину. Старшій изъ ніхъ предварительно учитъ младшихъ, какъ привѣтствовать пана: «ото такъ буду гавариць: на здоровье табе пане, нехай и паней стане і всѣмъ дзьеткамъ вашимъ, нехай станів се гето тутъ приходомъ нашимъ». Но пану не понравилось такое привѣтствіе: «что такое, хлопы, теперь вы мнѣ говорите? — а панскаго гнѣву не знаете?» {{pline|''Лит.''|l|1}} <poem>Нѣтъ, моспаие, мы къ тебѣ съ поклономъ пришлѣ И соколю маць да твоей милосцѣ приніеслѣ. {{pline|''Ляхъ.''|l|1}}Ляхъ. Какой же то поклонъ ужъ теперь бываетъ,</poem><noinclude></noinclude> czpv71avsmjh9rvzen5tbp6w4jtbrh4 Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/403 250 215619 454835 2022-07-23T06:11:33Z Mahnka 11765 /* Skorygowana */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>Атос служив у мушкетерах під начальством Д'Артаньяна до 1631 року, коли, по одній подорожі до Турені, теж кинув службу, пославшись на те, що дістав невелику спадщину у Русільйоні. Грімо поїхав за Атосом. Д'Артаньян тричі бився з Рошфором і тричі поранив його. — На четвертий раз я напевно уб'ю вас, — сказав він, простягаючи Рошфорові руку й допомагаючи підвестися. — У такому разі і для вас, і для мене буде краще, коли ми на цьому й скінчемо, — відповів поранений. — Чорт побирай! Я ставлюся до вас прихильніше, ніж ви гадаєте, бо ще по першій нашій зустрічі міг би зігнати вас з світу: треба було сказати кардиналові лише одне слово. І вони обнялися, на цей раз од щирого серця й без задньої думки. Плянше одержав через Рошфора чин сержанта ґвардії. Пан Бонасьє жив цілком спокійно, нічого не знавши про те, що сталося з його дружиною, і зовсім за неї не турбувався. Одного разу він зробив дурницю, необережно нагадавши про себе кардиналові. Його еміненція звелів відповісти йому, що поклопочеться сам, щоб той мав усе потрібне. І дійсно, пан Бонасьє, пішовши другого дня до Лювру, не з'являвся вже більше на вулиці Могильників. На думку тих, хто, здавалося, були в курсі справи, він мав стіл і квартиру в одному з королівських замків, дякуючи щедрости його еміненції. {{dhr}} {{rule|4em}}<noinclude></noinclude> 8diq3iprryq0isjo6lr1xxc2czkfklf Три мушкетери (1929)/2/Епілог 0 215620 454837 2022-07-23T06:12:58Z Mahnka 11765 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../../|Три мушкетери]] | автор = Александр Дюма (батько) | перевизначити_автора = [[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]] | перевизначити_перекладача = С. Столбцов | секція = '''[[../../2|Частина друга]]'''<br>Епілог | попередня = ../31|XXXI. Ро... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../../|Три мушкетери]] | автор = Александр Дюма (батько) | перевизначити_автора = [[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]] | перевизначити_перекладача = С. Столбцов | секція = '''[[../../2|Частина друга]]'''<br>Епілог | попередня = [[../31|XXXI. Розділ останній]] | наступна = | рік = 1929 | місто = Дніпропетровське | видавець = Державне видавництво України | примітки = }} <pages index="Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf" from=402 to=403 fromsection="32" /> giztr8htrovrfhaxkpn9y4sb4t4r83r Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/79 250 215621 454843 2022-07-23T06:23:00Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>{{c|{{larger|'''VIII. ІВАН ВИГОВСЬКИЙ, ЮРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ПЕТРО ДОРОШЕНКО.'''}}}} {{c|'''Іван Виговський і Московщина.'''}} Юрась Хмельниченко гетьманував недовго. По смерти батька він побачив, що не зуміє правити великою українською державою, що ліпше йому скласти булаву. Він зібрав козацьку раду, подякував козакам за честь і поклав булаву та бунчук перед радою. Тоді старшина й козаки вибрали гетьманом {{sp|Івана Виговського}} (1657— 1659). Він був із роду шляхтич і спершу служив у польськім уряді. В битві над Жовтими Водами він дістався до татарської неволі, але Хмельницький викупив його і зробив своїм писарем. Виговський був людина досвідна, освічена й дуже добре вів свій уряд. Богдан у всіх справах радився з ним, і писар був йому найвірнішим товаришем. Як козаки вручили йому булаву, Виговський сказав: — Ця булава буде добрим нагородою, лихим карою. У запорозькім війську має бути послух і порядок. Цих слів він тримався все. Виступав гостро проти свавільних, непослушних і всіх, що хотіли привести безладдя в державі. Розумних і заслу-<noinclude></noinclude> 9brpxh0pn2msq3cjbryvzb6eln7pkru Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/80 250 215622 454844 2022-07-23T06:23:40Z Erik tavr 7610 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Erik tavr" /></noinclude>{{потрібне зображення}}<noinclude></noinclude> o5gcsvof6kcyj9vbnj23nrud8fsyhsy Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/21 250 215623 454845 2022-07-23T06:28:14Z Mahnka 11765 /* Skorygowana */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ГЕНШЛЕВА.}} О, бодай тебе! гуляти! Також говориш! {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|поставила на столі три тарілки, на кождій кусник вепровини; присуває собі також столець та сїдає при столї}}}} {{c|ГАУФЕ.}} Небавом і вівса також нестане. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Я-ж купив у сих днях трийцять мішків. В суботу привезуть віз сїна. Паша дорожіє кождої днини. {{c|ГАУФЕ.}} Як товарина має робити, хоче також попоїсти. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Але ті думають, що жиє повітрем; Хоче мінї знов урвати із заплати за перевіз. {{c|ГАУФЕ.}} Він згадував і мінї щось такого. {{c|ГЕНШЛЕВА.}} Інспектор? {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Ну, а хто-ж би! Але тепер хиба не удасть ся йому. {{c|ГЕНШЛЕВА.}} Дивіть-но ся! А то вже сьвіт кінчить ся! Що-ж ми маємо робити у сих тяжких часах?{{nop}}<noinclude></noinclude> 90nwwihj4mi9nrmnflej1jny014bgbc Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/81 250 215624 454846 2022-07-23T06:32:16Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>жених шанував і все слухав їх поради чи в військових справах, чи в инших. Москалі були невдоволені з того , що гетьманом став Виговський. Вони боялися його розуму й досвіду й воліли б були, якби гетьманом був Юрась, бо тоді сподівалися скорше запанувати на Україні. Тепер усіма силами вони старалися шкодити Виговському. Московські воєводи підмовляли нарід проти гетьмана. Вони казали, що гетьман не українець, а поляк, що він цурається православної віри, що водиться з панами й хоче завести знову панщину. Казали, що народові стало б гарніше, якби скасувати козацькі порядки й віддати Україну під царську владу. Обіцювали великі достатки й уряди всім тим, що виступатимуть проти старшини й гетьмана та поможуть москалеві запанувати на Україні. Розумніші люди бачили московську хитрість та злобу і гнали геть від себе царських прислужників. Але серед темного народу знаходилося багато таких, що пішли на московські штучки й почали бунтувати проти гетьмана. {{c|'''Старшина й чернь.'''}} Найбільше невдоволені були запорожці. У давніші часи Запорожжя було серцем козаччини, на Січі проживали гетьмани, звідтіль ішли накази й доручення на всю Україну. Але від часу, як Богдан Хмельницький прогнав шляхту з Наддніпрянщини, більша частина козаків осіла по городах і селах у Київщині, Брацлавщині та лівобережній Україні, — їх називали {{sp|городовими}} козаками. Ці козаки поділили<noinclude></noinclude> 8bkhntsjziqgfjx05m3ll2aaefgcazz Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/22 250 215625 454848 2022-07-23T06:35:53Z Mahnka 11765 /* Skorygowana */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ГАННА.}} Надзиратель доріг був тут. Казав, аби ви післали завтра конї до великого вальця. Вони є тепер в Гінтергартау. {{c|ЗІБЕНГАР}} {{c|{{fine|вказується на сходах за шкляними дверми (пішло йому на сорокові роки); є дуже старанно одягнений. Чорний суконяний сурдут, біла камізелька, ясні англійські штани; мода з кінця шісьдесятих років. Сиве волосє уложене гарно у вінець на голові та вус буйний темно-бльонд. Зібенгар носить золоті окуляри, як хоче остро придивити ся, закладає крім них золотий кукер. Є се інтелїґентний тип.}}}} {{c|ЗІБЕНГАР}} {{c|{{fine|входить відчиненими дверми; в правій руці тримає бляшаний лїхтар з незасьвіченою сьвічкою та вязку ключів, лівою прислонює очі.}}}} Є вже Геншель дома? {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} А ось я, пане Зібенгар! {{c|ЗІБЕНГАР.}} Ага, ви їсте тепер як раз. Їжте, їжте. Я маю іще дїло до пивницї. А поговорити можемо іще і потім. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Але-ж прошу, ізза мене! Про мене! Я вже скінчив. {{c|ЗІБЕНГАР.}} Але може прийдіть радше за хвилю до мене на гору. {{fine|Підходить і сьвітить сьвічку до тої, що стоїть на столі.}}{{nop}}<noinclude></noinclude> q1ukdc3nopfya4yje3f7zy08k1xc50j Користувач:Erik tavr/Плани 2 215626 454851 2022-07-23T06:39:10Z Erik tavr 7610 Створена сторінка: Довести кількість перевірених сторінок до 35000<br/> Довести кількість перевірених індексів до 500<br/> Перегнати іспанські вікіджерела за кількість перевірених сторінок<br/> wikitext text/x-wiki Довести кількість перевірених сторінок до 35000<br/> Довести кількість перевірених індексів до 500<br/> Перегнати іспанські вікіджерела за кількість перевірених сторінок<br/> r8oebf9h2uhzfdmgfh8pcai7ncvqyrm Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/165 250 215627 454853 2022-07-23T06:42:45Z Anarkk 11003 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Anarkk" /></noinclude>массѣ сдѣланнаго другими ровно ничего, — этихъ критика должна преслѣдовать со всей неумолимостію истины. Но здѣсь предстоитъ попросъ: слѣдуетъ ли критикѣ употреблять всю свою разборчивость въ литературѣ юной, только что начинающейся, или же она должна ограничиваться указаніемъ на хорошее, предоставляя публикѣ самой замѣчать и порицать дурное? Мнѣ кажется, что намъ надобно обратить внимание на особенность положения нашей украинской литературы, вместо того, чтобы прилагать къ ней правило потворства со стороны критики. Литература наша началась недавно — правда, но у нея передъ глазами литература столѣтная, тѣсно съ нею связанная, и не далеко еще то время, когда въ этой столѣтней литературѣ, за пару удачныхъ стиховъ, производили въ поэты людей, глубоко прозаическихъ. Что же изъ того вышло? Прибавилось только русской критикѣ хлопотъ — развѣнчивать несправедливо увѣнчанныхъ, но русское слово, русская мысль ничего не выиграли; напротивъ, оны запутались въ такія сѣти, которыя и въ наше время прорывають немногіе. Независимо отъ этого примѣра, рожденіе нашей литературы (разумѣется, не въ лицѣ Котляревскаго и его послѣдователeй) совпадаетъ съ временемъ, когда общество отъ каждаго творенія ума человѣческаго начало настоятельно требовать несомнѣнно полезваго приложенія его къ общему дѣлу жизни и когда многіе задумались надъ вопросомъ: какую именно пользу должны привести обществу высоко развитое слово и высоко облагороженная мысль? Мы знаемъ, кто поощрялъ, кто покровительствовалъ и кто сдѣлалъ своимъ орудіемъ великорусскую литературу во времена ея неразумной юности. Литература украинская родилась посреди иныхъ нянекъ; ее хранили, во времена сомнительности ея бытія, иные люди; она послужила и должна служить инымъ цѣлямъ. Она создание не небольшого кружка, устроившаго себѣ изящную жизнь посреди толпы, для которой осталось только подчиняться его вкусу, его понятіямъ и самой его жизни: она — голосъ подобной толпы, но которая не признаëтъ своими образцами просвѣщенныхъ людей, вращающихся внѣ ея жизненныхъ потребностей, а напротивъ, увлекаетъ въ свою здоровую среду самыхъ развитыхъ дъятелей просвѣщенія, со всею ихъ ученостью, со всѣмъ блескомъ ихъ артистической образованности. Всѣ эти люди, при всѣхъ личныхъ преимуществахъ передъ единицами своего простонародья, чувствують и сознають урокъ, что сила народнаго духа не въ ихъ ученыхъ и эстетическихъ пружкахъ, а именно въ этой массѣ, изъ которой каждая отдѣльно взятая личность почти безразлично<noinclude></noinclude> 2kmmar71136asp9rozkzce7rjn07yxn Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/166 250 215628 454854 2022-07-23T07:09:40Z Anarkk 11003 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Anarkk" /></noinclude>незначительна, во въ общности со множествомъ другихъ, себѣ подобныхъ, хранитъ законы литературнаго вкуса и народнаго смысла для самыхъ развитыхъ и самостоятельныхъ представителей нашей народности. Такъ какъ наши украискіе поэты никогда не выходили изъ большого круга въ маленькій, никогда не творили для немногихъ и всегда, во время творчества, воображали вокругъ себя такъ сказать вѣче народное (оть чего происходятъ и временная ограниченность сферы ихъ творчества, и самобытная сила его); то произведения ихъ должно почитать не игрушками удаленнаго отъ житейскихъ треволненій кружка, а созданіями духа народнаго. Народъ же ничего не созидаетъ безъ практическаго, жизненнаго смысла. Народъ, въ произведеніяхь поэзіи, сознательно и инстинктивно ищетъ удовлетворения своихъ насущныхъ м{{errata|о|а}}ральныхъ потребностей. Народъ можетъ построить, съ большими издержками, храмъ, дорогу, мость и общественное гульбище, но никогда не затѣетъ курьезной бесѣдки, стоющей милліона. Такъ и въ жизни часто духовной никогда его великая и строгая мысль не займется игрушкою, ни къ чему не нужною массѣ и удовлетворяющею причудливому вкусу только немногихъ, а тѣмъ болѣе — игрушкою, передразнивающею дѣло серьёзное, или подражающею непримѣнимой у него чужеземщинѣ. Такимъ образомъ каждое созданіе литературы нашей, какъ литературы, по преимуществу и почти исключительно народной, должна служить прежде всего на пользу нашего моральнаго существованія, оть котораго находится въ совершенной зависимости существование матеріальное. Въ противномъ случаѣ, это будетъ сочиненіе самозванно-украинское и, какъ таковое, неизбѣжно подвергнется молчаливому осужденію громады, которая останется къ нему равнодушна, и громкому осужденію критики, стоящей на сторожѣ чистаго вкуса народнаго и здороваго народнаго смысла. Послѣ этого вопросъ: »слѣдуетъ ли критикѣ употреблять всю свою разборчивость въ литературѣ юной?« разрѣшается самъ собою. Если на беллетристику смотрѣть, какъ на услаждение праздныхъ досуговъ человѣка, гоняющагося только за пpіятными ощущеніями; то конечно взыскательная критика многихъ смутить и оставовитъ въ ихъ ревностномъ служеніи чужой забавѣ. По когда писатель выступаетъ передъ свѣжее, развивающееся общество людей настойчиво добивающихся отъ писателя духовной, удовлетворяющей народному вкусу, тутъ критику не кстати дремать въ покойныхъ креслахъ и съ просонковъ покрикивать: ''браво, браво!'' Онъ обязанъ воображать себя трибуномъ народнымъ: онъ должетъ постоянно содержать въ душе своей моральныя нужды своего народа и руководствоваться его поняті-{{nop}}<noinclude></noinclude> 4slulo7xe58m6htyjj1vi4h46bd1k8v Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/167 250 215629 454855 2022-07-23T08:04:37Z Anarkk 11003 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Anarkk" /></noinclude>ями о самомъ себѣ, выработавшнянся его жизнію и выражающамися въ его быту, въ его обычаяхъ, въ его изустной словесности. Какой же снисходительности можетъ ожидать отъ подобной критики псевдо-поэтъ, изврающающій въ своихъ произведеніяхь быть народный и противорѣчащій обычаямь народнымь, расторгающій связь, которая существуетъ и должна существовать между печатнымъ нашихъ словомъ и словонь народнымъ изустнымъ? Снисходительность въ этомъ случаѣ будетъ лукавствомъ передъ своей грамадою, у которой критикъ служить довладчикомъ. Какъ фальшивый историкъ, такъ и фальшивый жрець беллетристики должны быть изобличены во имя общей пользы, во имя успѣховъ самонознанія, во имя стремленья къ лучшей будущности народа. Иначе — всё будуть у насъ игрушки да игрушки, и никогда не выйдеть наше общество изъ того легкомысленаго дѣтскаго возраста, въ какомъ оно было во времена Котляревскаго. Задачею нашей украинской литературы должно быть строгое соответствіе ея созданій духу народному и его серьёзному, жизненному, а не какому-то псевдо-народному, прихотливому, взгляду на вещи. Задачею нашей украинской критики должна быть строгая поверка литературныхъ созданій эстетическимъ чувствомъ и воспитаннымъ въ изученіи своей народности умомъ. Лишь только мы уклолимся отъ этой задачи, лишь только пренебрежемъ въ своей критикѣ общія основанія эстетики, приложешной къ новѣйшему народонаученію, — мы сдѣлаемся обманщиками собственнаго народа и самозванными его дѣятелями; литература наша возсядетъ опять на подражательномъ парнасѣ, какъ во времена псевдо-украинскихъ виршъ кіевскихъ академистовъ (только ужъ въ новой, парижской или петербургской одеждѣ), и народъ нашъ по-прежнему начнетъ искать отъ насъ убѣжища въ своей безграмотности, которая спасла его отъ духовныхъ академій и семинарій. Прибавлю еще нѣсколько словъ къ общимъ моимъ замѣчаніямъ. Такъ какъ я упоминулъ о серьёзныхъ требованиях нашего народнаго духа, то читатель, невникнувшій хорошенько въ мои слова, можетъ сказать мнѣ, что я этимъ самымъ исключаю изъ украинской литературы легкую идилію, элегію, шутку, и что я представляю себѣ народъ нашъ суровымъ мудрецомъ, который ищетъ въ жизни одной положительно опредѣленной пользы. Отвѣчаю заблаговременно, что ''серьёзное'' въ созданіяхъ фантазіи не одно только то, что разумѣется подъ этимъ словомъ въ философсомъ трактатѣ, или въ обычномъ ходѣ житейскихъ дѣлъ. Лишь только мы признали за своимъ народомъ имя поэта, то должны предполагать въ немъ полное разнообразіе способности принимать впечатлѣнія отъ внѣш-{{nop}}<noinclude></noinclude> 9uppid2tu6u4at5xpf1i02fpuwbkie8 Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/154 250 215630 454860 2022-07-23T11:17:08Z Ong all 13793 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Ажъ у Волынь. по Полисси Гонта бенкетуе, А Зализнякъ въ Смилянщини Дамаску гартуе у Черкасахъ: де й Ярема Пробуе свяченый. «О такъ! о такъ! добре диты «Мордуйте скаженыхъ, «Добре хлопци!» набазари Зализнякъ гукае! Кругомъ пекло, Гайдамаки Попеклу гуляють. А Ярема, страшно глянуть. По три по чотыри — Такъ и кладе. «Добре хлопче «Матери ихъ хыря свой «Мордуй! мордуй! въ раю будешъ «Або Есауломъ. «Гуляй хлопче! нуте диты.» — Идиты майнулы, Погорищахъ, покоморахъ По лёхахъ у сюды, Всихъ уклалы, все забразы, «Теперь хлопци буде, «Утомилысь, одпочиньте.»</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> qczvsug5wy4my3arc1lashqekipw1pi