Ніч яка місячна

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіджерела</sitename>
    <dbname>ukwikisource</dbname>
    <base>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.39.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіджерела</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіджерел</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Автор</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення автора</namespace>
      <namespace key="116" case="first-letter">Архів</namespace>
      <namespace key="117" case="first-letter">Обговорення архіву</namespace>
      <namespace key="250" case="first-letter">Сторінка</namespace>
      <namespace key="251" case="first-letter">Обговорення сторінки</namespace>
      <namespace key="252" case="first-letter">Індекс</namespace>
      <namespace key="253" case="first-letter">Обговорення індексу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="2300" case="first-letter">Gadget</namespace>
      <namespace key="2301" case="first-letter">Gadget talk</namespace>
      <namespace key="2302" case="case-sensitive">Gadget definition</namespace>
      <namespace key="2303" case="case-sensitive">Gadget definition talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Ніч яка місячна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1645</id>
    <revision>
      <id>457881</id>
      <parentid>187866</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:35:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>Замінено вміст на «{{версії  | назва = Виклик'''&lt;br/&gt;(Ніч яка місячна…)'''&amp;nbsp;  | автор = Михайло Старицький  | nointro = так }}  * [[Струни/Том 1/Виклик|Виклик]] {{збірка|Струни-1}}»</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="255" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Виклик'''&lt;br/&gt;(Ніч яка місячна…)'''&amp;nbsp;
 | автор = Михайло Старицький
 | nointro = так
}}

* [[Струни/Том 1/Виклик|Виклик]] {{збірка|Струни-1}}</text>
      <sha1>27el0ied996iqy8svdwz2ufukuyuc49</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457886</id>
      <parentid>457881</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:49:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="288" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Виклик'''&lt;br/&gt;(Ніч яка місячна…)'''&amp;nbsp;
 | автор = Михайло Старицький
 | nointro = так
 | подібне = Виклик
}}

* [[Струни/Том 1/Виклик|Виклик]] {{збірка|Струни-1}}</text>
      <sha1>1aqtlv1h3us9f28zh1q889c0ieycj59</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Доля</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2954</id>
    <revision>
      <id>457814</id>
      <parentid>356861</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:40:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1294" xml:space="preserve">{{неоднозначність}}
* [[Доля (Грабовський)|Доля]] — вірш [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]]
* Доля — збірка поезій у перекладі [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]]
** [[Доля (1897)|Доля. Пересьпіви Павла Граба]]. Львів, 1897
** [[Доля (Грабовський, 1985)|Збірка «Доля»]] // Вибрані твори в 2-х томах. Том I. Київ, 1985
* [[Доля (Леренц)|Доля]] — вірш вірменського поета [[Автор:Леренц|Леренца]]
* [[Доля (Негрі)|Доля]] — вірш італійської поетеси [[Автор:Ада Негрі|Ади Негрі]]
* [[Доля (Степан Писаревський)|Доля]] — вірш [[Автор:Степан Писаревський|Степана Писаревського]]
* [[Доля (Федькович)|Доля]] — вірш [[Автор:Осип-Юрій Федькович|Осипа-Юрія Федьковича]]
* [[Доля (Шевченко)|Доля]] — вірш [[Автор:Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]]</text>
      <sha1>oolfrum1tmldmeo3hqksdx14dc9xike</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Михайло Старицький</title>
    <ns>102</ns>
    <id>6533</id>
    <revision>
      <id>457883</id>
      <parentid>455762</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:43:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Твори */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2141" xml:space="preserve">{{автор
| ім'я     = Михайло Петрович
| прізвище = Старицький
}}

== Псевдоніми ==
* '''Гетьманець'''

== Твори ==
* [[Облога Буші]]
* [[До молоді]]
* [[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]]. {{fine|Львів, 1925}}

=== Поезія ===
* [[Ніч яка місячна|Виклик]] («Ніч яка місячна…»)
* [[Правда (журнал)/V/I/Сокіл дівчину будить|Сокіл дівчину будить]] (1872)
* Думка // Правда, 1868. Ч. 20 с. [[Сторінка:Правда письмо наукове и литературне. Рочник другий -1868.pdf/244|236]]

== Видання ==
* З давнього зшитку. Пісні і думи. — Київ, 1883. [https://archive.org/details/stavritskii_pisni_dumi]
* Ой не ходи грицю, та на вечерниці. 1919. [https://archive.org/details/libgen_00701446]

== Переклади ==
=== Із [[Автор:Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]] (1805—1875) ===
* [[Правда (журнал)/V/I/Дівчатко з сірниками|Дівчатко з сірниками]] (1845) — ''з дат.'' (1872)
* [[Правда (журнал)/V/II/Циганська голка|Циганська голка]] (1845) — ''з дат.'' (1872)
* {{l2s|Казки Андерсена з короткою ёго життєписью|Казки Андерсена з короткою ёго життєписью (1873).pdf|'''Казки Андерсена з короткою ёго життєписью''' (1845)}} — ''з дат.'' (1873)

=== Із [[Автор:Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]] ===
* Гамлет (1882; 1928) [https://chtyvo.org.ua/authors/William_Shakespeare/Hamlet_vyd_1928]

{{PD-auto|рік-смерті=1904}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Українські автори]]</text>
      <sha1>gzpr9bldlyihcspyimy94x2tv66d2yw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457893</id>
      <parentid>457883</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T21:12:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2037" xml:space="preserve">{{автор
| прізвище = Старицький
}}
__NOTOC__
== Псевдоніми ==
Гетьманець • М. Стариченко

== Твори ==
=== Проза ===
==== Повісті ====
* {{бі|[[Облога Буші]]}}

==== П'єси ====
* [[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]]. {{fine|Львів, 1925}}

=== Поезія ===
* [[До молоді]]
* [[Ніч яка місячна|Виклик]] («Ніч яка місячна…»)
* [[Правда (журнал)/V/I/Сокіл дівчину будить|Сокіл дівчину будить]] // {{fine|Правда, р.V, ч.I, 1872}}
* Думка // {{fine|Правда, 1868. Ч. 20 с. [[Сторінка:Правда письмо наукове и литературне. Рочник другий -1868.pdf/244|236]]}}

=== Видання ===
* З давнього зшитку. Пісні і думи. {{fine|Київ, 1883. [https://archive.org/details/stavritskii_pisni_dumi]}}
* Ой не ходи грицю, та на вечерниці. {{fine|1919. [https://archive.org/details/libgen_00701446]}}

=== Переклади ===
* ''[[Автор:Ганс Крістіан Андерсен|Ганс Крістіан Андерсен]]''
** [[Правда (журнал)/V/I/Дівчатко з сірниками|Дівчатко з сірниками]] // {{fine|Правда, р.V, ч.I, 1872}}
** [[Правда (журнал)/V/II/Циганська голка|Циганська голка]] // {{fine|Правда, р.V, ч.II, 1872}}
** [[Казки Андерсена з короткою ёго життєписью]]. {{fine|Київ, 1873}}

* ''[[Автор:Вільям Шекспір|Вільям Шекспір]]''. Гамлет. {{fine|1928 [https://chtyvo.org.ua/authors/William_Shakespeare/Hamlet_vyd_1928]}}

{{PD-auto}}
{{Authority control}}
[[Категорія:Українські автори]]</text>
      <sha1>b6kcji3ilwpiqtb9jz5dz08bhtdsf85</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Виклик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6535</id>
    <revision>
      <id>457885</id>
      <parentid>41465</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:48:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="377" xml:space="preserve">{{неоднозначність}}
* [[Виклик (Грабовський)|Виклик]] — вірш [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]]
* [[Ніч яка місячна|Виклик]] («Ніч яка місячна…») — вірш [[Автор:Михайло Старицький|Михайла Старицького]]</text>
      <sha1>30iy7e1em8wz2fq1kji0q7dpf6gqm5i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пустка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14166</id>
    <revision>
      <id>457820</id>
      <parentid>35857</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:48:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="613" xml:space="preserve">{{неоднозначність}}
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]] — вірш [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]]
* [[Кобзарь (1876)/Том 1/Пустка. М. С. Щепкину|Пустка]] («Заворожи мені, волхве…») — вірш [[Автор:Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]]
* [[Кобзарь (1876)/Том 1/Пустка|Пустка]] («Рано в-ранці новобранці…») — вірш [[Автор:Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]]</text>
      <sha1>878jiqqlosidf6e8qey5zf684elwijo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Думка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>15497</id>
    <revision>
      <id>457848</id>
      <parentid>446439</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:14:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1872" xml:space="preserve">{{неоднозначність}}

== Вірші ==
* ''[[Автор:Павло Грабовський|Павло Грабовський]]''
** [[Думка (Грабовський)|Думка]]

* ''[[Автор:Володимир Самійленко|Володимир Самійленко]]''
** [[Думка (Самійленко)|Думка]] («О, бідний, бідний краю мій!»)

* ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|Осип-Юрій Федькович]]''
** [[Думка (Болит мене головонька…)|Думка]] («Болит мене головонька…»)
** [[Думка (Ой лишіть мня, най думаю…)|Думка]] («Ой лишіть мня, най думаю…»)

* ''[[Автор:Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]]''
** [[Думка (Нісся місяць ясним небом…)|Думка]] («Нісся місяць ясним небом…»)
** [[Думка (Ти, конику, воронику, що ти задумався…)|Думка]] («Ти, конику, воронику, що ти задумався…»)

* ''[[Автор:Тарас Шевченко|Тарас Шевченко]]''
** [[Тече вода в синє море|Думка]] («Тече вода в синє море…»)
** [[Думка (Вітре буйний, вітре буйний!)|Думка]] («Вітре буйний, вітре буйний!»)
** [[Тяжко-важко в світі жити|Думка]] («Тяжко-важко в світі жити…»)
** [[На що мені чорні брови…|Думка]] («Нащо мені чорні брови…»)
** [[Гоголю]] (Думка; «За думою дума роєм вилітає…»)
** [[Сонце заходить, гори чорніють…]] (Dumka; N. N.)</text>
      <sha1>8o6wwcwhmt8wchjwi5yfy0kxpqokaed</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457849</id>
      <parentid>457848</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:14:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1871" xml:space="preserve">{{неоднозначність}}
== Вірші ==
* ''[[Автор:Павло Грабовський|Павло Грабовський]]''
** [[Думка (Грабовський)|Думка]]

* ''[[Автор:Володимир Самійленко|Володимир Самійленко]]''
** [[Думка (Самійленко)|Думка]] («О, бідний, бідний краю мій!»)

* ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|Осип-Юрій Федькович]]''
** [[Думка (Болит мене головонька…)|Думка]] («Болит мене головонька…»)
** [[Думка (Ой лишіть мня, най думаю…)|Думка]] («Ой лишіть мня, най думаю…»)

* ''[[Автор:Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]]''
** [[Думка (Нісся місяць ясним небом…)|Думка]] («Нісся місяць ясним небом…»)
** [[Думка (Ти, конику, воронику, що ти задумався…)|Думка]] («Ти, конику, воронику, що ти задумався…»)

* ''[[Автор:Тарас Шевченко|Тарас Шевченко]]''
** [[Тече вода в синє море|Думка]] («Тече вода в синє море…»)
** [[Думка (Вітре буйний, вітре буйний!)|Думка]] («Вітре буйний, вітре буйний!»)
** [[Тяжко-важко в світі жити|Думка]] («Тяжко-важко в світі жити…»)
** [[На що мені чорні брови…|Думка]] («Нащо мені чорні брови…»)
** [[Гоголю]] (Думка; «За думою дума роєм вилітає…»)
** [[Сонце заходить, гори чорніють…]] (Dumka; N. N.)</text>
      <sha1>mavxy2cf0ixuhcpwjhfjx4chzf4nvdw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>17877</id>
    <revision>
      <id>457777</id>
      <parentid>110729</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T13:13:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3489" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;MegPerring&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;минувшина против давньої старовини: одні рахують людське житє на землї на 500 тисяч лїт, иньші на мілїон, бо таки, кажу, того на наш рахунок не можна добре перевести. І то все часи ''перед-історичні:'' з них не зістало ся нїяких писаних звісток, і про те як жило ся тодї людям, можна зміркувати по ріжних слїдах людського житя, що знаходять ся припадком під землею, або в печерах — ріжні вироби людські, струмент, посуда, угілє від огнищ, слїди житла людського, їжі (кістки й відпадки всякі). Про дещо можна зміркувати з тих давнїх звичаїв, які ще тепер між людьми держать ся, або описують ся в старих книгах; такі звичаї живуть часом несказанно довго: вже люде й не знають, для чого вони саме так роблять, кажуть тільки, що „так годить ся“, що так їх батьки робили, то й вони роблять. Потім можна неодно дорозуміти ся з самої мови — звідки те або се слово взяло ся. Наприклад слово ''руда'' значить тепер породу камінну з металїчною примішкою, але саме се слово значить властиво мідь, а се через те, що мідь люде знали з усїх металїв найперше; або напр. в давнїх часах у нас слово ''скот'' значило гроші, маєток, тому що за давнїх часів людське богацтво було в худобі, і за худобу все міняли або куповали.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 11.jpg|thumb|left|upright=2|{{c|3. Розріз того місця, де знайдені найстарші нахідки в Київі (Кирилівська улиця): ''a'' — чорна земля, ''b'' — льос, ''c'' — пісок з глиною, ''d, e, f'' — шари пісків, ''g'' — пісок з жорствою і камінцями, ''h'' — сїрий пісок з  останками угля, кісток і людських виробів, ''i'' — синя глина третична}}]]

От помічаючи та розбираючи те все, наука вийшла далеко за межі писаних звісток, по-за границю історичних часів в глубини передісторичні. Вже вона може досить докладно, хоч і з-дебільшого тільки, сказати, як розвивало ся людське житє тому десять, двадцять, тридцять тисяч лїт; як жили й господарили наші предки, як ще не знали нї зелїза, нї иньших металїв, як ще не вміли сїяти хлїба, як не мали до-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6gkd1tkycwis88nm3ee3n4yfls47wnv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>17879</id>
    <revision>
      <id>457779</id>
      <parentid>76899</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T13:42:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2642" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;MegPerring&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;машньої худоби; яку біду терпіли вони тодї і як поволї доходили кращого і лекшого житя.&lt;section end=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;'''2. Минувшина нашого краю.''' Найстарші звістки про минувшину дає нам сама земля. Буває часом де ріка глубоко вріжеть ся в високий беріг і відкриє стрімку кручу, — цїкаві річи можна побачити на такім урвищу, і хто вміє розуміти їх, як по книзї прочитає по них історію землї і того житя, що на нїй розвивало ся і минало ся.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 12.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|Голова дінювіального носорога, цїла, з шкірою, викопана в селї Старунї на галицькім Підкарпатю.}}]]

На самім верху побачить він чорну землю від перегною трави і всякої ростини, часом і якісь слїди людського житя, якісь загублені річи. Се найновійший шар, званий в ґеольоґїї алювієм&lt;ref&gt;Ґеольогія се наука, що розкриває історію землї по таким останкам.&lt;/ref&gt;. Під ним шар жовтої глини, глею, або льосу, як її звуть по ученому; буває часом і кілька шарів ріжної глини, роздїлені між собою верствами піску або каміння. Се так звані ділювіальні верстви. В таких верствах часом доведеть ся побачити великі кости, зуби й иньші останки давнїх звірів, або углє, кремінцї та кістки оброблені рукою чоловіка&lt;ref&gt;Див. наприклад розрізи нахідок на с. 11 і 15.&lt;/ref&gt;. Під тим шари вапнистого каміння, легкого, губковатого, з ріжними черепашками в&lt;section end=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{rule|6em|align=left}}
{{reflist}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9rqge2eli1829ddu051156qsh9qqpg9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457780</id>
      <parentid>457779</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T13:42:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2626" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;MegPerring&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;машньої худоби; яку біду терпіли вони тодї і як поволї доходили кращого і лекшого житя.&lt;section end=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;'''2. Минувшина нашого краю.''' Найстарші звістки про минувшину дає нам сама земля. Буває часом де ріка глубоко вріжеть ся в високий беріг і відкриє стрімку кручу, — цїкаві річи можна побачити на такім урвищу, і хто вміє розуміти їх, як по книзї прочитає по них історію землї і того житя, що на нїй розвивало ся і минало ся.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 12.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|Голова дінювіального носорога, цїла, з шкірою, викопана в селї Старунї на галицькім Підкарпатю.}}]]

На самім верху побачить він чорну землю від перегною трави і всякої ростини, часом і якісь слїди людського житя, якісь загублені річи. Се найновійший шар, званий в ґеольоґїї алювієм&lt;ref&gt;Ґеольогія се наука, що розкриває історію землї по таким останкам.&lt;/ref&gt;. Під ним шар жовтої глини, глею, або льосу, як її звуть по ученому; буває часом і кілька шарів ріжної глини, роздїлені між собою верствами піску або каміння. Се так звані ділювіальні верстви. В таких верствах часом доведеть ся побачити великі кости, зуби й иньші останки давнїх звірів, або углє, кремінцї та кістки оброблені рукою чоловіка&lt;ref&gt;Див. наприклад розрізи нахідок на с. 11 і 15.&lt;/ref&gt;. Під тим шари вапнистого каміння, легкого, губковатого, з ріжними черепашками в&lt;section end=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{bar}}
{{reflist}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3x4e9njbfgj9vhc27rdg7ew3n33iybv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457781</id>
      <parentid>457780</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T13:43:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2607" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;MegPerring&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;машньої худоби; яку біду терпіли вони тодї і як поволї доходили кращого і лекшого житя.&lt;section end=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;'''2. Минувшина нашого краю.''' Найстарші звістки про минувшину дає нам сама земля. Буває часом де ріка глубоко вріжеть ся в високий беріг і відкриє стрімку кручу, — цїкаві річи можна побачити на такім урвищу, і хто вміє розуміти їх, як по книзї прочитає по них історію землї і того житя, що на нїй розвивало ся і минало ся.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 12.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|Голова дінювіального носорога, цїла, з шкірою, викопана в селї Старунї на галицькім Підкарпатю.}}]]

На самім верху побачить він чорну землю від перегною трави і всякої ростини, часом і якісь слїди людського житя, якісь загублені річи. Се найновійший шар, званий в ґеольоґїї алювієм&lt;ref&gt;Ґеольогія се наука, що розкриває історію землї по таким останкам.&lt;/ref&gt;. Під ним шар жовтої глини, глею, або льосу, як її звуть по ученому; буває часом і кілька шарів ріжної глини, роздїлені між собою верствами піску або каміння. Се так звані ділювіальні верстви. В таких верствах часом доведеть ся побачити великі кости, зуби й иньші останки давнїх звірів, або углє, кремінцї та кістки оброблені рукою чоловіка&lt;ref&gt;Див. наприклад розрізи нахідок на с. 11 і 15.&lt;/ref&gt;. Під тим шари вапнистого каміння, легкого, губковатого, з ріжними черепашками в&lt;section end=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bk4aw8w5229jzfwehy39rq3m1oeq29h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457782</id>
      <parentid>457781</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:01:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2607" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;MegPerring&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;машньої худоби; яку біду терпіли вони тодї і як поволї доходили кращого і лекшого житя.&lt;section end=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;'''2. Минувшина нашого краю.''' Найстарші звістки про минувшину дає нам сама земля. Буває часом де ріка глубоко вріжеть ся в високий беріг і відкриє стрімку кручу, — цїкаві річи можна побачити на такім урвищу, і хто вміє розуміти їх, як по книзї прочитає по них історію землї і того житя, що на нїй розвивало ся і минало ся.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 12.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|Голова дінювіального носорога, цїла, з шкірою, викопана в селї Старунї на галицькім Підкарпатю.}}]]

На самім верху побачить він чорну землю від перегною трави і всякої ростини, часом і якісь слїди людського житя, якісь загублені річи. Се найновійший шар, званий в ґеольоґїї алювієм&lt;ref&gt;Ґеольоґія се наука, що розкриває історію землї по таким останкам.&lt;/ref&gt;. Під ним шар жовтої глини, глею, або льосу, як її звуть по ученому; буває часом і кілька шарів ріжної глини, роздїлені між собою верствами піску або каміння. Се так звані ділювіальні верстви. В таких верствах часом доведеть ся побачити великі кости, зуби й иньші останки давнїх звірів, або углє, кремінцї та кістки оброблені рукою чоловіка&lt;ref&gt;Див. наприклад розрізи нахідок на с. 11 і 15.&lt;/ref&gt;. Під тим шари вапнистого каміння, легкого, губковатого, з ріжними черепашками в&lt;section end=&quot;Минувшина нашого краю&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nieuifnnmpk38wihmmxqk2b2na5dzn6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ілюстрована історія України/Про історію і передісторичне житє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17947</id>
    <revision>
      <id>457767</id>
      <parentid>42099</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:45:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="576" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = Про історію і передісторичне житє
 | попередня = 
 | наступна = [[../Минувшина нашого краю/]]
 | примітки = 
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu&quot; from=13 to=16 fromsection=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot; tosection=&quot;Про історію і передісторичне житє&quot; /&gt;</text>
      <sha1>h7vr948ebos4dtwbdhn0msy8tks1dl4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Гоголю</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19820</id>
    <revision>
      <id>457845</id>
      <parentid>85803</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:04:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="795" xml:space="preserve">{{версії
 | автор = Тарас Шевченко
 | назва = Гоголю
 | назва_альт = Думка&amp;#010;За думою дума роєм вилітає…
 | подібне = Думка
 | nointro = так
}}

Вірш датується груднем 1844, Петербург. Вперше надрукований 1859 року в збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки». В різних виданнях мав різні назви.

* «[[Кобзарь (1876)/Том 1/За думою дума роєм вилітає|За думою дума роєм вилітає…]]» {{збірка|Кобзарь, 1876-1}}
* [[Кобзарь (1876)/Том 2/Думка|Думка]] {{збірка|Кобзарь, 1876-2}}</text>
      <sha1>s0gc55m9xyi11zijiwc64fvsqbhm5wg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457846</id>
      <parentid>457845</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:04:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="795" xml:space="preserve">{{версії
 | автор = Тарас Шевченко
 | назва = Гоголю
 | назва_альт = Думка&amp;#010;За думою дума роєм вилітає…
 | подібне = Думка
 | nointro = так
}}

Вірш датується груднем 1844, Петербург. Вперше надрукований 1859 року в збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки». У різних виданнях мав різні назви.

* «[[Кобзарь (1876)/Том 1/За думою дума роєм вилітає|За думою дума роєм вилітає…]]» {{збірка|Кобзарь, 1876-1}}
* [[Кобзарь (1876)/Том 2/Думка|Думка]] {{збірка|Кобзарь, 1876-2}}</text>
      <sha1>lpbns8ga2sbn0toe15kc49nisif0vnf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/164</title>
    <ns>250</ns>
    <id>20186</id>
    <revision>
      <id>457929</id>
      <parentid>455865</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T07:33:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3436" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{xx-smaller|}}&lt;section begin=&quot;Проби повстань за помічю московською&quot;/&gt;{{c|[[File:Ілюстрована історія України 139.jpg]]}}

{{c|{{smaller|'''139. Умова Ягайла з братом Скиргайлом 1387 р., памятка дїловодства великокняжої литовської канцелярії тих часів (верхня половина) &lt;ref&gt;„Владиславъ є. млти король польский, литовский, руский (и)ных земль гдрь, чинимъ славно и знаємо и даємъ ведомо оусем, хто коли сю грамоту видитъ а любо слышить“, і т. д. (мова білорусько-українська, більш білоруська).&lt;/ref&gt;.'''}}}}

не знаємо. Змову відкрито перед часом, в 1481 роцї. Одному з головних участників, князю Більському (Михайловому братови в перших) удало ся утїкти в Московщину: втїк верхи з самою душею, в одній сорочцї, навіть молоду жінку не міг узяти з собою, лишив зараз по шлюбі, і так її не випустили до нього з Литви. Олельковича і його свояка кн. Івана Гольшанського судили й стяли їм голови. Обвинувачували їх, що вони хотїли вхопити вел. кн. Казимира і вбити.

Чи богато в тій змові брало участь иньших людей, сього не знаємо. Але гадка шукати помочи у Москви против Литви, против того пониження, в яке вона поставила українських і білоруських князїв та панів, не вигасає в сих кругах. Коли Литвини опирали ся на католицькій Польщі й тіснили православних, православні хотїли оперти ся на православній Волощинї й особливо{{--}}на Москві, що здавна вела конкуренцію з Литвою в збиранню земель старої Київської держави. Великі князї литовські хотіли зібрати „всю Русь“ собі, вел. князї московські{{--}}собі. І поки князї литовські хилили ся до культури староруської, до місцевого житя білоруського і українського, приноровляли ся до нього,{{--}}доти землї білоруські й українські самі горнули ся до них, і справдї можна їм було думати про те, щоб зібрати „всю Русь“, як говорив Ольгерд. Доти в. князї литовські чули себе сильнїйшими від Москви. Коли ж Литва почала гнобити українсько-білоруські краї, і сі &lt;section end=&quot;Проби повстань за помічю московською&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pm2b17s2pq4gmc98tts57bvhphcpf0j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Т</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21694</id>
    <revision>
      <id>457769</id>
      <parentid>57179</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:53:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="660" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Т
 | попередня = [[../С/]]
 | наступна = [[../У/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=97 to=102 fromsection=&quot;Т&quot; tosection=&quot;Т&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>hd2c5ud4mfcgxc6f7kkcmqfltlr8xhd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/У</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21695</id>
    <revision>
      <id>457770</id>
      <parentid>57180</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:53:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="661" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;У
 | попередня = [[../Т/]]
 | наступна = [[../Х/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=102 to=105 fromsection=&quot;У&quot; tosection=&quot;У&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>e3r2t6obnaimpirgchcz2oopuhpsdt1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/94</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22670</id>
    <revision>
      <id>457930</id>
      <parentid>457762</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T11:37:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2406" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 87 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Сорока скрегоче, {{sp|гостѣ}} каже.
Сором стер собѣ с чола.
Сорочки не має, а женитися гадає.
Сорочку викупив, а [[w:Сукман|сукман]] заставив.
С палця собѣ того не выссав.
С панами рѣдко, а з дурнями нѣколи не приставай.
Спаньєм голоду не перебудешь.
Спаньє не дасть коньє.
Спасо̂вка ласо̂вка, а петро̂вка голодо̂вка.
Спасся як медвѣдь.
С перцем, чи не с перцем, коли с щирым серцем.
Спився як {{sp|Беля}} (Бейла)&lt;ref&gt;1188 [[w:Бела III|{{sp|Бела}}]] король угорскій, буцѣм в помо̂чь прогнаного Князя Галицкого [[w:Володимир Ярославич (князь галицький)|{{sp|Володимира}} Ярославича]], по̂дступив с сильным во̂йском по̂д Галичь. Галичане по удаленію свого Князя [[w:Роман Мстиславич|{{sp|Романа}} Мстиславича Володимирского]] во̂творили врата Уграм. {{sp|Бела}} уверг Кн. Володимира в темницю, а осадив на княжеским престолѣ сына свого [[w:Андрій II|{{sp|Андрея}}]], котрый загостившися беспечно, пановав насильно над Галичанами; доки Кн. Володимир не утѣк из неволѣ, и (1190) с помо̂чью [[w:Казимир II Справедливий|Казимира Справедливого]] не приступив по̂д Галичь. Тогдѣ Галичане выгнали Угро̂в и з радостію пріймили свого родимого князя. По ти̂м то {{sp|Белѣ}} осталась приповѣдка.
{{right|Прип. Изд.}}&lt;/ref&gt;.
Спи доню — най ти доля росте.
Спить {{sp|сова}}, тай куры бачить.
Спить, якбы шовком шив.
Сплющій пес не угонить заяця.
Спо̂лка двох годує.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{bar}}
&lt;references/&gt;
&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hzzkrilrfrp91ir4p8v2svzppp1d1ys</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/95</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22671</id>
    <revision>
      <id>457764</id>
      <parentid>457755</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:37:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2139" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 88 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;С повного лехко брати, хочь убыває, не так знати.
Споко̂йный, як кобеля за возом.
Спомо̂гся дѣд на обѣд, а баба на кисѣль.
Споможи {{sp|сиротѣ}}, выколе ти очи.
С прибудку голова не болить.
С пустои [[w:Стодола|студолы]] не вылетить хиба сова.
С {{sp|пѣсни}} слова не выкидають.
Срѣбло, золото тягне чоловѣка в болото.
С слѣпого, глухого, нѣмого найлутшій чоловѣк (мужь).
С старецького сына не буде добрый газда.
Ставився як лев, а згинув як муха.
Ставится, як окунь протѣ водѣ.
Став ми костев в горлѣ — со̂лью в оцѣ — хрѣном в носѣ.
Став не сво̂й. — як укопаный. — як опареный.
Стало на юшку, а нестало на петрушку.
Стара панѣ все то шіє, то поре.
Стара {{sp|правда}} и старе вино завсе добре, але не стара дѣвка.
Старого лиса тяжко зловити.
Старый, а не росте.
Старый, а храмає.
Старшій {{sp|Галичь}} во̂до {{sp|Львова}}.&lt;ref name=&quot;Львів&quot;&gt;{{sp|Льво̂в}}, нынѣшняя столиця королевств {{sp|Галиччины}} и Володимирщины над потоком {{sp|Полтвою}}, построєн [[w:Лев Данилович|{{sp|Львом Даниловичем}}]], князем руським около 1270 года; а {{sp|Галичь}}, давнѣйшая столиця княжества, уже стояв 1140 года, коли [[w:Володимирко Володарович|{{sp|Володимирко}} Володаровичь]] Князь Теребовельскій перенѣс&lt;/ref&gt;&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{bar}}
&lt;references/&gt;
&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dac3xhvuo125livucoslj7hro98perd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/96</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22672</id>
    <revision>
      <id>457766</id>
      <parentid>457756</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:45:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1874" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 89 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;ref follow=&quot;Львів&quot;&gt;свою столицю из {{sp|Теребовлѣ}} до Галича. — Чують ще нынька по̂дупаліи Галичане достойно̂сть свого го́рода.
{{right|Пр. Изд.}}&lt;/ref&gt;
&lt;poem&gt;Старшій Гриць як Парашка.
Статок робить достаток.
Стереже го, як ока в головѣ.
Стереженого Бо̂г стереже.
Стережися того, же не має нѣчого.
Стережися того, кого сам Бо̂г назначив.
С тлустого мяса тлуста и юшка.
С тобою говорити, гороху наѣвшись.
Сторонить во̂д нього, як вовк во̂д сѣти.
Страх бо̂льшій во̂д переполоху.
Стриже и голить.
Стрижи, не обберай.
Стругав, стругав, тай перестругав.
Ступай з дороги, бо ѣде безногій.
Судна дѣравого нѣхто не наповнить.
{{sp|Суд}} сквапливый рѣдко буває справедливый.
[[w:Сукман|Сукманка]] не мамка, коли ся ѣсти хоче.
Сук на сук.
Суха ложка губу дре (рот дере).
Сухій [[w:Березень|{{sp|марець}}]], мокрый {{sp|май}}, буде жито кобы гай.
Схилився по полѣно, та стовк собѣ колѣно.
Сховай, що не вадить.
С чим ся обходимо, тоє до нас лепне.
С чужим и на серед села росставайся.
С чужого злого учися свого.
С чужого коня и серед калябухи злѣзай.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{bar}}
&lt;references/&gt;
&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2aw0ptj0yn9m2zq05b1cs8d07nhhvez</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/97</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22673</id>
    <revision>
      <id>457768</id>
      <parentid>457757</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:49:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1665" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 90 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;С&quot;/&gt;&lt;poem&gt;С чужои торбы хлѣба не жалують.
Сыр тилько {{sp|во̂дкладаный}} добрый.
Сытый голодному не вѣрить.
Сытый голодному не товаришь.
Сѣв каменем.
Сѣв як на леду.
Сѣє вѣтер, вѣтром жити буде.
Сѣльска собака най ся може {{sp|дво̂рскім}} не мѣшає.
Сѣмь лѣт го не бачив єм, бодай єм го був нѣкды не бачив.
Сѣмь лѣт мак не родив, а голоду не вчинив.
Сѣмь лѣт хробак в {{sp|хрѣнѣ}} зимовав, а смаку не зазнав.
Сѣмь миль пѣшки для однои кишки.
Сякій такій, абы був, абы хлѣба роздобув.
Сяк так, абы выжити.
Сяк так, абы не по людськи.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;С&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;Т&quot;/&gt;{{c|{{x-larger|'''Т.'''}}}}

&lt;poem&gt;Така правда, як вошь кашле.
Так бы'сь чув звоны.
Так го люблять, як пси дѣда.
Так дбає, як пес о пяту ногу.
Так тепло, ажь пара кости ломить.
Такє ''цѣкаве'', ажь бульки з носа лѣзуть.
Такій добрый, ино го до серця прикладай.
Такій жвавый, якбы з ока выпав.
Такій красный, якбы то з воску ульяв.
Такій спосо̂бный, як во̂л до кариты.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Т&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h400mlb47zf5d0v9y1mpb1h7m7g0kb3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/98</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22674</id>
    <revision>
      <id>457771</id>
      <parentid>110319</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:55:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2198" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 91 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Т&quot;/&gt;Такій страх, що ажь сорочка полотном стала.&lt;br/&gt;
Таким ся рогом чеши, яким до̂станешь.&lt;br/&gt;
Так кравець крає, як му сукна стає.&lt;br/&gt;
Так {{sp|мама}} казали.&lt;br/&gt;
Так {{sp|моя}} добра хата, як твоя ко̂мната.&lt;br/&gt;
Такой бѣдному нѣколи нѣчог' не мати.&lt;br/&gt;
Такои ласки найду и в Парашки.&lt;br/&gt;
Так пише, як мак сѣє, прійде читати, як в розѣ не знає.&lt;br/&gt;
Так ся доробив, як со̂ль на окропѣ.&lt;br/&gt;
Так ся зателепав, як {{sp|Жид}}.&lt;br/&gt;
Так ся тебе бою, як второ̂чного снѣгу.&lt;br/&gt;
Так ся хлѣб удав, щоб' ся ко̂т за шкиру сховав&amp;nbsp;— {{tooltip|закалець|глевкий шар хліба над нижньою шкуринкою}} на палець.&lt;br/&gt;
Так тому рад, якбы му пси обѣд з-ѣли.&lt;br/&gt;
Так то поможе, як сухому попѣл.&lt;br/&gt;
Так то правда, як пси траву ѣдять.&lt;br/&gt;
Таку Бо̂г {{tooltip|{{sp|коляду}}|нагороду для колядників}} дав.&lt;br/&gt;
Там де велики̂ во̂кна, богато свѣтла, а мало правды.&lt;br/&gt;
Там де {{sp|сирота}} зо̂статися має, лутше абы камѣнь выро̂с.&lt;br/&gt;
Там {{tooltip|макого̂н|стрижень для розтирання зокрема мака}}{{tooltip|блудить|тут: помиляється, блукає}}, де макитра {{tooltip|рядить|керує}}.&lt;br/&gt;
Там ся лѣниво працює, де пожитку не чує.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Тане|дешеве}} мнясо пси ѣдять.&lt;br/&gt;
Танець не робота, хто не вмѣє, то ''сромота''.&lt;br/&gt;
Твердый {{sp|Русин}}.&amp;nbsp;— Тверда {{sp|Русь}}, все перебуде.&lt;br/&gt;
Тебе я святый Петро не загрѣє.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Т&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ad1iwzpb7zoi3wx9jra77hbu2cdhk5e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457775</id>
      <parentid>457771</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T13:02:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1737" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 91 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Такій страх, що ажь сорочка полотном стала.
Таким ся рогом чеши, яким до̂станешь.
Так кравець крає, як му сукна стає.
Так {{sp|мама}} казали.
Так {{sp|моя}} добра хата, як твоя ко̂мната.
Такой бѣдному нѣколи нѣчог' не мати.
Такои ласки найду и в Парашки.
Так пише, як мак сѣє, прійде читати, як в розѣ не знає.
Так ся доробив, як со̂ль на окропѣ.
Так ся зателепав, як {{sp|Жид}}.
Так ся тебе бою, як второ̂чного снѣгу.
Так ся хлѣб удав, щоб' ся ко̂т за шкиру сховав — закалець на палець.
Так тому рад, якбы му пси обѣд з-ѣли.
Так то поможе, як сухому попѣл.
Так то правда, як пси траву ѣдять.
Таку Бо̂г {{sp|коляду}} дав.
Там де велики̂ во̂кна, богато свѣтла, а мало правды.
Там де {{sp|сирота}} зо̂статися має, лутше абы камѣнь выро̂с.
Там макого̂н блудить, де макитра рядить.
Там ся лѣниво працює, де пожитку не чує.
Тане мнясо пси ѣдять.
Танець не робота, хто не вмѣє, то ''сромота''.
Твердый {{sp|Русин}}. — Тверда {{sp|Русь}}, все перебуде.
Тебе и святый Петро не загрѣє.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nz72jzwk0n98gg8pnhlkocrp5qxaajy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/99</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22675</id>
    <revision>
      <id>457772</id>
      <parentid>110320</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:55:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2139" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 92 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Т&quot;/&gt;Телиця {{tooltip|яловая|та, що не дає приплоду}}.&lt;br/&gt;
Теля не знаєся на пирогах.&lt;br/&gt;
Тень, тень, абы збути день.&lt;br/&gt;
Тепле ваше паноньку слово.&lt;br/&gt;
Тепло як в {{sp|бани}}.&lt;br/&gt;
Тепло́, як за лихим {{sp|паном}}.&lt;br/&gt;
Тернина грушок не родить.&lt;br/&gt;
Терпить го, як со̂ль в оцѣ.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Тилько|тут: стільки}} воску и ладану.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Тилько|тут: стільки}} гадок, що в решетѣ дѣрок.&lt;br/&gt;
{{tooltip|тилько|тут: тільки}} до {{tooltip|{{sp|Ильѣ}}|День Іллі}} добріи {{sp|рои}}, а по {{tooltip|{{sp|Ильѣ}}|День Іллі}} повѣсь {{sp|роя}} На гилѣ.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Тилько|тут: стільки}} свѣтла и кадила.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Тилько|тут: стільки}} ся журить, як кобыла звернувши в болотѣ.&lt;br/&gt;
Тимто прѣсно, що не кисло.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Тинды-рынды|базікання}} за три грошѣ.&lt;br/&gt;
Тиха вода береги ломить, а быстра {{tooltip|тамує|зупиняє(ться)}}.&lt;br/&gt;
Тихо, як мак сѣє.&lt;br/&gt;
Тобѣ смѣх, а менѣ плач.&lt;br/&gt;
Товаришь мовный в дорозѣ стоить за во̂з {{tooltip|смарованый|підмазаний}}.&lt;br/&gt;
Товчеся як Савка по пеклѣ.&lt;br/&gt;
Тогды бы'м тя видѣв, коли свою потылицю.&lt;br/&gt;
Тогды во̂н буде богатым, як пес рогатим.&lt;br/&gt;
Тогды дала хлѣба, як зубо̂в не стало.&lt;br/&gt;
Тогды дорога спѣшна, коли розмова потѣшна.&lt;br/&gt;
Тогды коваль зелѣзо кує, коли горяче.&lt;br/&gt;
Тогды лыка дри, коли ся деруть, тогды {{sp|дѣвку}} дай, коли беруть.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Т&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gpn2zy57ma1c1ubp1vwsgicdtoazntz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457776</id>
      <parentid>457772</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T13:10:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1628" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 92 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Телиця яловая.
Теля не знаєся на пирогах.
Тень, тень, абы збути день.
Тепле ваше паноньку слово.
Тепло як в {{sp|бани}}.
Тепло̀, як за лихим {{sp|паном}}.
Тернина грушок не родить.
Терпить го, як со̂ль в оцѣ.
Тилько воску и ладану.
Тилько гадок, що в решетѣ дѣрок.
Тилько до [[w:День Іллі|Ильѣ]] добріи {{sp|рои}}, а по Ильѣ повѣсь {{sp|роя}} на гилѣ.
Тилько свѣтла и кадила.
Тилько ся журить, як кобыла звернувши в болотѣ.
Тимто прѣсно, що не кисло.
Тинды-рынды за три грошѣ.
Тиха вода береги ломить, а быстра тамує.
Тихо, як мак сѣє.
Тобѣ смѣх, а менѣ плач.
Товаришь мовный в дорозѣ стоить за во̂з смарованый.
Товчеся як Савка по пеклѣ.
Тогды бы'м тя видѣв, коли свою потылицю.
Тогды во̂н буде богатым, як пес рогатым.
Тогды дала хлѣба, як зубо̂в не стало.
Тогды дорога спѣшна, коли розмова потѣшна.
Тогды коваль зелѣзо кує, коли горяче.
Тогды лыка дри, коли ся деруть, тогды {{sp|дѣвку}} дай, коли беруть.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lwhb4ozxbovzsvpjhfynvrhqm2nkn2o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/100</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22676</id>
    <revision>
      <id>457773</id>
      <parentid>110192</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:55:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1854" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 93 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Т&quot;/&gt;Тогды любить и сват, коли ся добре має брат, а колы {{sp|бѣдный}}, то забуде и брат ро̂дный.&lt;br/&gt;
Тогды мама бѣду знає, коли малую {{sp|детину}} має.&lt;br/&gt;
Тогды мама дурна, коли детина мала.&lt;br/&gt;
Тогды ми губы лыжи, коли чорніи.&lt;br/&gt;
Тогды скупи, коли на дни.&lt;br/&gt;
Тогды {{sp|сусѣд}} добрый, колы мѣшок повный.&lt;br/&gt;
Тогды то буде, як на долони волосьє выросте.&lt;br/&gt;
Тогды у {{sp|сироты}} великдень, коли сорочка бѣла.&lt;br/&gt;
Того и {{sp|чорт}} в ступѣ не {{tooltip|потрафить|тут: натрапить}}.&lt;br/&gt;
Того шукає, що не положив.&lt;br/&gt;
То єго права рука, (або)&amp;nbsp;— праве око.&lt;br/&gt;
Тоє мене нѣ свербить, нѣ болить.&lt;br/&gt;
Тоє му так потрѣбно, як лысому гребѣнь, слѣпому зеркало, а глухому музыка.&lt;br/&gt;
То не вчислѣ.&lt;br/&gt;
То не до шмыги.&lt;br/&gt;
То не з Грицьом справа.&lt;br/&gt;
То не певна, то хитра пташка.&lt;br/&gt;
То пустіи слова, але правды в них нема.&lt;br/&gt;
Торкни в сто̂л, то ся ножицѣ во̂дозвуть.&lt;br/&gt;
То ще тогдѣ дѣялося, як {{sp|шкиряни̂ грошѣ}} на свѣтѣ були.&lt;br/&gt;
То {{sp|язя}} с пекла родом.&lt;br/&gt;
Тра знати по чому локоть.&lt;br/&gt;
Тра йти в свѣт за очи.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Трафив|тут: влучив}} го в {{tooltip|седно|сад}}.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Т&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o9eusw79bssp980bp8j0x89411hl12p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457778</id>
      <parentid>457773</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T13:16:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1634" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 93 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Тогды любить и сват, коли ся добре має брат, а колы {{sp|бѣдный}}, то забуде и брат ро̂дный.
Тогды мама бѣду знає, коли малую {{sp|детину}} має.
Тогды мама дурна, коли детина мала.
Тогды ми губы лыжи, коли чорніи.
Тогды скупѝ, коли на дни.
Тогды {{sp|сусѣд}} добрый, колы мѣшок повный.
Тогды то буде, як на долони волосьє выросте.
Тогды у {{sp|сироты}} великдень, коли сорочка бѣла.
Того и {{sp|чорт}} в ступѣ не потрафить.
Того шукає, що не положив.
То єго права рука, (або) — праве око.
Тоє мене нѣ свербить, нѣ болить.
Тоє му так потрѣбно, як лысому гребѣнь, слѣпому зеркало, а глухому музыка.
То не вчислѣ.
То не до шмыги.
То не з Грицьом справа.
То не певна, то хитра пташка.
То пустіи слова, але правды в них нема.
Торкни в сто̂л, то ся ножицѣ во̂дозвуть.
То ще тогдѣ дѣялося, як {{sp|шкиряни̂ грошѣ}} на свѣтѣ були.
То {{sp|язя}} с пекла родом.
Тра знати по чому локоть.
Тра йти в свѣт за очи.
Трафив го в седно.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kd90ri47czb3aq8atnqehn8yuup7j7w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/101</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22677</id>
    <revision>
      <id>457774</id>
      <parentid>110193</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T12:55:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2108" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 94 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Т&quot;/&gt;{{tooltip|Трафив|тут: потрапив}} з дощу по̂д стрѣху.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Трафив|тут: натрапив}} на злый {{tooltip|раз|тут: випадок}}.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Трафив|тут: натрапив}} сво̂й на свого.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Трафивилося|тут: трапилося}} слѣпій курцѣ бобове зерно, и тым ся удавила.&lt;br/&gt;
Треба го, як пятого колеса в возѣ.&lt;br/&gt;
Треба довго {{tooltip|калатати|тут: прикладати зусилля}}, щобы бабу ошукати.&lt;br/&gt;
Треба му в {{sp|сѣмь пасом}} воду освятити.&lt;br/&gt;
Треба рано встати, абы єго ошукати.&lt;br/&gt;
Треба {{sp|розумом}} надточити, де сила не зможе.&lt;br/&gt;
Треба сесе в коминѣ записати.&lt;br/&gt;
Треба шести, абы звести (лѣнивого).&lt;br/&gt;
Три бабѣ, а два {{sp|Жиды}} зроблять ярмарок.&lt;br/&gt;
Три дни не живився, а красно дивився.&lt;br/&gt;
Три дня ходу, до обѣд {{sp|празнику}}.&lt;br/&gt;
Тримаєся, як репяк кожуха.&lt;br/&gt;
Тримаєся як слѣпый {{tooltip|плота|огорожі}}.&lt;br/&gt;
Тримає як мертвый рукою.&lt;br/&gt;
Тримайте мене з заду, бо впаду.&lt;br/&gt;
Тримай язык за зубами.&lt;br/&gt;
{{sp|Три паны}}, два {{sp|атаманы}}, а оден по̂дданый.&lt;br/&gt;
Труба на пса, на чоловіка {{sp|зво̂н}}.&lt;br/&gt;
Труби Грицю в рукавицю.&lt;br/&gt;
Трудна згода, де огонь и вода.&lt;br/&gt;
Трудно, абы на добре выйшло, що из злых рук прійшло.&lt;br/&gt;
Трудно рану гоити, а не уразити.&lt;br/&gt;
Трѣщи, не трѣщи (морозе), вже минули {{tooltip|водо'рщи|водохрещі}}.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Т&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>25d31xpcb9zwssn0upif08mfrutgftg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457788</id>
      <parentid>457774</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:54:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1699" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 94 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Трафив з дощу по̂д стрѣху.
Трафив на злый раз.
Трафив сво̂й на свого.
Трафивилося слѣпій курцѣ бобове зерно, и тым ся удавила.
Треба го, як пятого колеса в возѣ.
Треба довго калатати, щобы бабу ошукати.
Треба му в {{sp|сѣмь пасом}} воду освятити.
Треба рано встати, абы єго ошукати.
Треба {{sp|розумом}} надточити, де сила не зможе.
Треба сесе в коминѣ записати.
Треба шести, абы звести (лѣнивого).
Три бабѣ, а два {{sp|Жиды}} зроблять ярмарок.
Три дни не живився, а красно дивився.
Три дня ходу, до обѣд {{sp|празнику}}.
Тримаєся, як репяк кожуха.
Тримаєся як слѣпый плота.
Тримає як мертвый рукою.
Тримайте мене з заду, бо впаду.
Тримай язык за зубами.
{{sp|Три паны}}, два {{sp|атаманы}}, а оден по̂дданый.
Труба на пса, на чоловіка {{sp|зво̂н}}.
Труби Грицю в рукавицю.
Трудна згода, де огонь и вода.
Трудно, абы на добре выйшло, що из злых рук прійшло.
Трудно рану гоити, а не уразити.
Трѣщи, не трѣщи (морозе), вже минули [[w:Водохреще|водо'рщи]].&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dwnpi3vrj5t984wlneu4qq2cs65bkmp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Павло Грабовський/Поезія</title>
    <ns>102</ns>
    <id>26649</id>
    <revision>
      <id>457827</id>
      <parentid>457668</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:26:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18838" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>b5lvvjalqr276ha176b4lyi0xc3aeim</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457832</id>
      <parentid>457827</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:33:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Д */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19040" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренца]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ади Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>5no1qdm21eoyrtwnxq0j8d4hixa7ya1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457833</id>
      <parentid>457832</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:34:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Д */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19038" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>ac4oxalwuf9y21u03ctc2e7dkhdorz9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457855</id>
      <parentid>457833</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:30:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Д */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19983" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Пролїсок/До Українцїв (Є вас всюди, браття милі…)|До Українців]] («Є вас всюди, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українців]] («Українці, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (I)|До Українців]]. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (II)|До Українців]]. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (III)|До Українців]]. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (IV)|До Українців]]. IV. («Гей, брати!»)
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
* [[Думка (Грабовський)|Думка]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>t6svs1jehw3jxglkm6n1lrpukdximyz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457892</id>
      <parentid>457855</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:56:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20353" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/В далечінь|В далечінь]]
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[Виклик (Грабовський)|Виклик]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Пролїсок/До Українцїв (Є вас всюди, браття милі…)|До Українців]] («Є вас всюди, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українців]] («Українці, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (I)|До Українців]]. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (II)|До Українців]]. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (III)|До Українців]]. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (IV)|До Українців]]. IV. («Гей, брати!»)
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Допусти|Допусти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
* [[Думка (Грабовський)|Думка]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На лист|На лист]]
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[Пролїсок/Народові єврейському|Народові єврейському]]
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[Пролїсок/У снї|У сні]]
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>jk73uzmgp2gdz91ri6ygkfw6qrvcy7p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сонце заходить, гори чорніють…</title>
    <ns>0</ns>
    <id>35996</id>
    <revision>
      <id>457847</id>
      <parentid>263480</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:09:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1153" xml:space="preserve">{{версії
| автор = Тарас Шевченко
| назва = Сонце заходить, гори чорніють…
| назва_альт = N. N.
| nointro = так
| перевизначити_подібне = '''[[Думка]]''' та '''[[N. N.]]'''
}}

Вірш, написаний 1847 року в Орській фортеці, вперше надрукований в Петербурзькому «[[Кобзар]]і» в 1867 році. Згодом в автографі дописаний заголовок-присвята '''«N. N.»'''

* [[Кобзарь (1876)/Том 1/Сонце заходить|Сонце заходить; гори чорніють…]] {{збірка|Кобзарь, 1876-1}}
* [[Kobzar’/Dumka (Sonce zachodyt’)|Dumka (Sonce zachodyt’)]] — польською латинкою у Львівському виданні за редакцією [[Автор:Володимир Охримович|Володимира Охримовича]], 1914
* [[Струни/Том 1/Сонце заходить|Сонце заходить, гори чорніють…]] {{збірка|Струни-1}}</text>
      <sha1>bfyvnqr0el1ber0n22utpe9cac70nw5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/176</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56965</id>
    <revision>
      <id>457787</id>
      <parentid>409752</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:50:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3908" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка чиншової шляхти села Мазепинець Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-176. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти села Мазепинець Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-176. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти села Мазепинець Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Мазепинці'''

Ревизская ведомость
1811 года сентября 30 дня Киевской губернии Васильковского повета села Мазепинцы 
о состоящей мужеска пола чиншовой шляхте

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в селе Мазепинцы'''
1. Матвей Иванов '''Андреевский''', сыновья его Александр, Иосиф умер, Петр вновь рожден;
2. Иван Павлов '''Маковский'''?, его сыновья Павло, Терентий, Матфте? вновь рожден;
3. Игнат Антонов '''Денбецкий''', его сыновья
1й Иван, Иванов сын Иван вновь рожден;
2й Александр,
3й Михайло, сын Михайла Иосиф вновь рожден;
4й Павло,
5й Андрей;
4. Антон '''Духновский''' умер,
брат его Сава умер,
их племянники
Федор Семенов '''Стебловский''' умер,
Петр Иванов '''Красуцкий''' умер, его сыновья Евстахий умер, Евстахий;
5. Филип Антонов '''Денбецкий''', сын его Андрей умер;
6. Демян Бенедиктов '''Демковский''', сын его Демян умер,
брат Демянов Григорий умер, сыновья его
Иван, Андрей, Стефан вновь рождены,
Сродник их Федор,
Андрей? '''Стебельский''', сыновья его Стефан, Андрей, Яков вновь рождены,
7. Юсиф Бенедиктов '''Демковский''',
сыновья его 1й Михайло, сын Михайла Клим вновь рожден,
2й Василий, сын его Михайло вновь рожден,
жены его от первого мужа дети
сын Иван вновь рожден;
3й Федор,
4й Демян,
5й Григорий вновь рожден;
8. Тимофей Казимиров '''Стинский?''' умер;
9. Иосиф Иванов '''Зеленский''' умер;
по дополнительной росписи 1800 года записаны
10. Федор Шимонов сын '''Стецкоский''';
11. Юзеф Петров '''Красовский''', сын его Александр вновь рожден;
12. Стефан Иосифов '''Песляк''', сыны его
1й Миколай, Миколая дети Дионисий, Роман, Николай вновь рождены,
2й Станислав,
3й Флориан,
4й Михаил,
5й Самуил,
6й Шимон;
13. Яким Иванов '''Березовский''';
14. Теодор Лукиянов '''Духновский''' неизвестно где отлучились.

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>2poy1dvqcdqdxfv1a2egwaz0ipcle2e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457789</id>
      <parentid>457787</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:55:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3909" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка чиншової шляхти села Мазепинець Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-176. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти села Мазепинець Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-176. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти села Мазепинець Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Мазепинці'''

Ревизская ведомость
1811 года сентября 30 дня Киевской губернии Васильковского повета села Мазепинцы 
о состоящей мужеска пола чиншовой шляхте

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в селе Мазепинцы'''
1. Матвей Иванов '''Андреевский''', сыновья его Александр, Иосиф умер, Петр вновь рожден;
2. Иван Павлов '''Маковский'''?, его сыновья Павло, Терентий, Матфте? вновь рожден;
3. Игнат Антонов '''Денбецкий''', его сыновья
1й Иван, Иванов сын Иван вновь рожден;
2й Александр,
3й Михайло, сын Михайла Иосиф вновь рожден;
4й Павло,
5й Андрей;
4. Антон '''Духновский''' умер,
брат его Сава умер,
их племянники 
Федор Семенов '''Стебловский''' умер,
Петр Иванов '''Красуцкий''' умер, его сыновья Евстахий умер, Евстахий;
5. Филип Антонов '''Денбецкий''', сын его Андрей умер;
6. Демян Бенедиктов '''Демковский''', сын его Демян умер,
брат Демянов Григорий умер, сыновья его
Иван, Андрей, Стефан вновь рождены,
Сродник их Федор Андреев '''Стебельский''', сыновья его Стефан, Андрей, Яков вновь рождены,
7. Юсиф Бенедиктов '''Демковский''',
сыновья его 1й Михайло, сын Михайла Клим вновь рожден,
2й Василий, сын его Михайло вновь рожден,
жены его от первого мужа дети
сын Иван вновь рожден;
3й Федор,
4й Демян,
5й Григорий вновь рожден;
8. Тимофей Казимиров '''Стинский?''' умер;
9. Иосиф Иванов '''Зеленский''' умер;
по дополнительной росписи 1800 года записаны
10. Федор Шимонов сын '''Стецкоский''';
11. Юзеф Петров '''Красовский''', сын его Александр вновь рожден;
12. Стефан Иосифов '''Песляк''', сыны его
1й Миколай, Миколая дети Дионисий, Роман, Николай вновь рождены,
2й Станислав,
3й Флориан,
4й Михаил,
5й Самуил,
6й Шимон;
13. Яким Иванов '''Березовский''';
14. Теодор Лукиянов '''Духновский''' неизвестно где отлучились.

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>ol82i2cq7q25i6jmesn45zszxzhwk02</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Модуль:ProofreadStats/Data</title>
    <ns>828</ns>
    <id>130411</id>
    <revision>
      <id>457909</id>
      <parentid>457301</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:52:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>Scribunto</model>
      <format>text/plain</format>
      <text bytes="7260" xml:space="preserve">-- [ '' ] = { [0]=0,0,0,0,0,t=1 },

return {
date=1606838712,

[ 'Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf' ] = { [0]=4,0,0,15,13,t=226 },
[ 'Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf' ] = { [0]=1,0,0,169,4,t=213 },
[ 'Українсько-польський словник. 1920.pdf' ] = { [0]=8,0,0,28,6,t=198 },
[ 'Українське мовознавство. №1. 1973.pdf' ] = { [0]=0,1,5,18,28,t=129 },
[ 'Українське мовознавство. №2. 1974.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,0,t=97 },
[ 'Українське мовознавство. №3. 1975.pdf' ] = { [0]=0,0,0,10,0,t=136 },
[ 'Українське мовознавство. №11. 1983.pdf' ] = { [0]=0,0,0,11,4,t=161 },
[ 'Українське мовознавство. №12. 1984.pdf' ] = { [0]=0,0,0,12,3,t=130 },
[ 'Українське мовознавство. №13. 1985.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=130 },
[ 'Українське мовознавство. №27-28. 2003.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=233 },
[ 'Українське мовознавство. №31. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,4,0,t=90 },
[ 'Українське мовознавство. №32-33. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,1,t=191 },

[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu' ] = { [0]=21,553,0,1,11,t=586 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu' ] = { [0]=46,312,1,119,45,t=523 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu' ] = { [0]=9,323,0,0,93,t=425 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=7,21,0,407,19,t=454 },
[ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=15,498,0,1,18,t=532 },

[ 'Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf' ] = { [0]=0,0,0,169,3,t=172 },
[ 'Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи (2014).pdf' ] = { [0]=8,0,0,168,6,t=251 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 (2009).pdf' ] = { [0]=0,0,0,175,9,t=184 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf' ] = { [0]=0,0,0,198,54,t=252 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf' ] = { [0]=0,0,0,256,59,t=315 },
[ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf' ] = { [0]=0,0,0,315,42,t=357 },

[ '20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu' ] = { [0]=5,0,1,0,228,t=234 },
[ 'Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu' ] = { [0]=10,0,0,208,32,t=250 },
[ 'Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu' ] = { [0]=11,0,0,141,12,t=164 },
[ 'Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu' ] = { [0]=13,0,0,124,11,t=148 },
[ 'Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu' ] = { [0]=12,0,0,207,15,t=234 },
[ 'Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu' ] = { [0]=2,0,0,63,92,t=157 },
[ 'Іван Франко. Перехрестні стежки (б.р.).djvu' ] = { [0]=3,0,1,461,18,t=483 },
[ 'Мартович Лесь. Не-читальник. Оповідання (Едмонтон).djvu' ] = { [0]=2,0,0,74,2,t=78 },
[ 'Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf' ] = { [0]=1,0,1,71,5,t=78 },
[ 'Колцуняк Марія. На стрічу сонцю золотому (Скрентон, 1918).djvu' ] = { [0]=0,0,0,132,4,t=136 },

[ 'PL Układ o repatriacji zawarty między Polską z jednej strony a Rosją i Ukrainą z drugiej strony.djvu' ] = { [0]=5,0,0,8,7,t=52 },
[ 'Подорож довкола землї в 80 днях.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,238,t=239 },
[ 'Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf' ] = { [0]=17,0,2,13,19,t=354 },
[ 'Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf' ] = { [0]=1,0,0,329,76,t=406 },
[ 'Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf' ] = { [0]=12,0,0,0,37,t=152 },
[ 'Енцикліка про христіянське виховання молоді.pdf' ] = { [0]=0,0,0,27,3,t=30 },
[ 'Глитай абож Павук.pdf' ] = { [0]=2,0,0,25,0,t=75 },
[ 'Виріб вин. 1927.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,5,t=14 },
[ 'Едвард Жарський. Плавання.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,13,t=22 },
[ 'Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком коляд чисто народних (Торонто, 1919).pdf' ] = { [0]=0,0,0,59,3,t=62 },
[ 'Пачовський М. Ілюстроване українське письменство в житєписях (Вінніпеґ, 1917).pdf' ] = { [0]=0,0,0,5,5,t=144 },

[ 'Нова книга. №9-10. Майк Йогансен. Огляд підручників української мови. 1925.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,0,t=1 },
[ 'Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf' ] = { [0]=5,0,1,39,95,t=140 },
[ 'Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu' ] = { [0]=1,0,4,199,0,t=204 },
[ 'Бич Л. Кубань у кривому дзеркалі. 1927.djvu' ] = { [0]=1,0,0,84,5,t=90 },
[ 'Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu' ] = { [0]=8,0,0,91,3,t=102 },
[ 'Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu' ] = { [0]=7,0,0,131,2,t=140 },
[ 'Бомарше П\'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu' ] = { [0]=3,0,0,177,5,t=185 },
[ 'Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu' ] = { [0]=9,0,0,40,73,t=122 },
[ 'Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu' ] = { [0]=9,0,0,101,0,t=110 },
[ 'Гребинка Е. Иванъ Золотаренко (Черкаси, 1899).djvu' ] = { [0]=1,0,0,31,0,t=32 },
[ 'Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf' ] = { [0]=0,0,0,394,3,t=397 },
[ 'Валер\'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf' ] = { [0]=5,0,0,59,18,t=260 },


}
--</text>
      <sha1>3hjsil4ntw6gtjhdfd1rcbfhid6r563</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЧгО/127/14</title>
    <ns>116</ns>
    <id>134705</id>
    <revision>
      <id>457856</id>
      <parentid>380781</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:48:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11244" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Черниговское губернское правление
 | примітки = [[c:file:ДАЧгО фонд 127 опись 14.pdf|Фонд 127 Опис 14]]
}}

==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Роки||Сторінки
|-
|[[/10/]]||О зачислении в сословие мещан Стародубовского повета бежавших за границу русских подданных Чеботарева и Иванова и возвратившихся на родину||1802-1814||16
|-
|[[/180/]]||Формулярный список о службе чиновников казначейств||1809||180
|-
|[[/222/]]||Формулярный список о службе канцеляистов Новгородсеверского земского поветоваго суда||1810||3
|-
|[[/278/]]||Формулярные списки о службе чиновников поветовых маршалов, подкоморных судов||1814||528
|-
|[[/419/]]||Списки дворян Мглинского и Новгород-Северского уездов||1820-1821||40
|-
|[[/539/]]||Формулярный список о службе канцеляриста Конотопского земского поветового суда Степана Михайлика||1822||4
|-
|[[/553/]]||Формулярный список канцеляриста Мойсея Омелюты Сосницкого поветового земского суда||1822||2
|-
|[[/602/]]||Формулярный список канцеляриста Мглинского поветового земского суда Жиркевича Моисея Тимофеева||1822||2
|-
|[[/724/]]||О зачислении в оклад возвратившегося из побега крестьянина помещика Пищинского с. Голубичи Городницкого повета Авдея Мешка||1823-1824||12
|-
|[[/761/]]||О наведении справки о принадлежности к военному ведомству сына солдата Степана Шуляка||1823||18
|-
|[[/930/]]||Формулярные списки о службе чиновников и канцеляристов правления||1824||30
|-
|[[/984/]]||О пропущенных по ревизии крестьянах помещицы Домонтович Сосницкого повета Шевченко, Мурашко и др.||1825||4
|-
|[[/1513/]]||По рапорту Конотопского нижнего земского суда об определении на службу в суд сына священника подкацеляриста Пантелеймона Пучковского||1834||7
|-
|[[/1758/]]||Книга записи выговоров, вынесеных разным административным чиновникам||1837||51
|-
|[[/2060/]]||Формулярный список о службе Глуховского уездного врача лекаря Стравинского||1847||2
|-
|[[/2110/]]||Формулярные списки о службе гражданского губернатора, чиновников правления и полицмейстеров посадов Еленки и Воронки||1849||545
|-
|[[/3306/]]||Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губернии до 23 мая 1882 г. Глуховский, Конотопский, Стародубский уезды||1882-1885||425
|-
|[[/3307/]]||Посімейні списки євреїв, що поселились в Чернігівській губернії до 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту||1882-1892||18
|-
|[[/3308/]]||Посімейні списки євреїв, що поселились в Чернігівській губернії до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту||1882-1892||22
|-
|[[/3309/]]||Посімейні списки євреїв, що поселились в Чернігівській губернії до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту||1882-1892||7
|-
|[[/3310/]]||Посімейні списки євреїв, що поселились в Чернігівській губернії до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту||1882-1892||112
|-
|[[/3531/]]||Посемейные списки евреев, проживающих в селениях Кролевецкого уезда||1888||55
|-
|[[/3532/]]||Посемейные списки евреев, поселившихся в селениях 1 м, 2 м и 3 м станов Суражского уезда до издания Закона от 3 мая 1882 года||1888||143
|-
|[[/3533/]]||Посемейные списки евреев, проживающих в селах Новгород-Северского уезда||1888||236
|-
|[[/3534/]]||Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Черниговского уезда||1888||99
|-
|[[/3535/]]||Посемейные списки евреев, проживающих в селениях Остерского уезда||1888||106
|-
|[[/3540/]]||Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Козелецкого уезда||1888||65
|-
|[[/3542/]]||Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Мглинского уезда||1888||128
|-
|[[/3544/]]||Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Новозыбковского уезда||1888||48
|-
|[[/3624/]]||Послужные списки предводителей дворянства||1888-1899||202
|-
|[[/3717/]]||Послужные списки чиновников присутственных мест губернии||1890||1092
|-
|[[/3951/]]||Формулярные списки о службе председателей и членов земских управ||1898||324
|-
|[[/3955/]]||Послужные списки чиновников присутственных мест губернии||1899-1904||163
|-
|[[/3973/]]||Формулярные списки о службе чиновников Черниговского губернского правления||1899||264
|-
|[[/4018/]]||Формулярные списки предводителей дворянства||1903||120
|-
|[[/4059/]]||Формулярные списки о службе чиновников дворянских опек||1906||227
|-
|[[/4064/]]||О евреях незаконно поселившихся в сельских местностях Козелецкого уезда до 1 августа 1906 г||1906||32
|-
|[[/4065/]]||Список евреев, незаконно поселившихся в сельских местностях Суражского уезда до 1 августа 1906 г||1906||76
|-
|[[/4119/]]||Список евреев незаконно поселившихся в сельских местностях Новгородсеверского уезда||1910||31
|-
|[[/4133/]]||Список евреев, проживающих в сельских местностях Мглинского уезда||1911||43
|-
|[[/4134/]]||Список евреев, проживающих в сельских местностях Стародубского уезда||1911||144
|-
|[[/4146/]]||Раскладка сумм общественного мещанского и больничного сборов мещан евреев||1911||79
|-
|[[/4159/]]||Раскладка сумм общественных повинностей христиан и евреев г. Нового Места||1912||30
|-
|[[/4160/]]||Раскладка общественных повинностей христиан и евреев г. Нового Места||1912||26
|-
|[[/4181/]]||Раскладка общественных повинностей христиан и евреев г. Нового Места||1914||22
|-
|[[/4253/]]||Список евреев, поселившихся в Новгород–Северском уезде до 23 мая 1882 года||1882||46
|-
|[[/4254/]]||Список евреев, поселившихся в Черниговском уезде до 23 мая 1882 года||1882||106
|-
|[[/4260/]]||Список евреев, поселившихся в Новгород-Северском уезде до 23 мая 1882 года||1882||60
|-
|[[/4264/]]||Список евреев, поселившихся в сельских местностях Новозыбковского, Остерского и Козелецкого уездов до 23 мая 1882 года||1882||364
|-
|[[/4267/]]||Список евреев, незаконно поселившихся в сельских местностях Городнянского уезда||1882||140
|-
|[[/4290/]]||Формулярный список о службе подпоручика Ивана Виридарского||1896||5
|-
|[[/4300/]]||Формулярный список о службе Черниговского губернского предводителя дворянства князя Долгорукова||1896||9
|-
|[[/4303/]]||Формулярный список о службе предводителя дворянства Глуховского уезда Кочубея||1896||4
|-
|[[/4304/]]||Послужной список канцеляриста правления Загайного||1896||2
|-
|[[/4314/]]||Формулярный список о службе бывшего предводителя дворянства Городнянского уезда статского советника Лизогуба||1897||8
|-
|[[/4326/]]||Список евреев, проживающих в сельских местностях 2 стана Кролевецкого уезда||1910||30
|-
|[[/4327/]]||Список евреев, проживающих в сельских местностях Черниговского уезда||1910||66
|-
|[[/4328/]]||Список евреев, проживающих в сельских местностях Остерского уезда||1910||132
|-
|[[/4329/]]||Список евреев, проживающих в сельских местностях Стародубского уезда||1913||108
|-
|[[/4335/]]||Посемейные списки евреев, поселившихся в селах Нежинского, Борзенского и Суражского уездов до 23 мая 1882 года||1882||519
|}

[[Категорія:Чернігівська губернія]]</text>
      <sha1>m77abk6xunpnffas8xbmt4mf9f81tdx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Надія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>180109</id>
    <revision>
      <id>457817</id>
      <parentid>353780</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:44:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="631" xml:space="preserve">{{неоднозначність}}
* [[Надія (Василь Вишиваний)|Надія]] — вірш [[Автор:Вільгельм Габсбург|Василя Вишиваного]]
* [[Надія (Грабовський)|Надія]] — вірш [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]]
* [[Надія (Борис Грінченко)|Надія]] — вірш [[Автор:Борис Грінченко|Бориса Грінченка]]
* [[Надія (Леся Українка)|Надія]] — вірш [[Автор:Леся Українка|Лесі Українки]]</text>
      <sha1>rkljg2ic3zxov8hwmyhdsmqj3722zz0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:Єврейське містечко/Чернігівська губернія</title>
    <ns>116</ns>
    <id>184793</id>
    <revision>
      <id>457882</id>
      <parentid>454861</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:35:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Мглинський повіт */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23367" xml:space="preserve">== Чернігівська губернія ==
* [[c:File:ДАЧгО 127-1-3999. 1839-1842 роки. Дозволи на проживання євреїв в Чернігівській губернії та посімейні списки по повітам.pdf|Дозволи на проживання євреїв в Чернігівській губернії та посімейні списки по повітам. 1839-1842]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 1. Спр. 3999.
* [[c:File:ДАЧО 127-5-1567. 1903-1904. Посемейные списки необложенных налогом в пользу казны евреев по уездам Черниговской губернии.pdf|Посімейні списки необкладених податком євреїв по Чернігівській губернії. 1903-1904]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 5. Спр. 1567.

[[File:Карта волостей Черниговской губернии.jpg|thumb|Карта повітів Чернігівської губернії в 1892]]
=== Борзнянський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 805-1-408. 1858 рік. Ревизские сказки мещан христиан и евреев г. Борзна.pdf|Ревізькі казки міщан християн та євреїв м. Борзна. 1858]] // ДАЧгО. Ф. 805. Оп. 1. Спр. 408.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4335. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в селах Нежинского, Борзенского и Суражского уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Ніжинського, Борзенського та Суражського повітів до 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4335.

=== Глухівський повіт ===
* [[c:File:ДАЧгО 128-1-3171. 1828. Именной список лиц, подлежащих рекрутской повинности из Глуховского и Алданского еврейских обществ.pdf|Посімейні рекрутські списки євреїв Глухівського та Алданського товариств. 1828]] // ДАЧгО. Ф. 128. Оп. 1. Спр. 3171.
* [[c:File:ДАЧгО 127-21-655. 1877. Дело об утверждении членов правления еврейского молитвенного дома г. Глухова.pdf|Затвердження членів правління єврейського молитовного будинку м. Глухів. 1877]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 21. Спр. 655.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3306. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губернии. Глуховский, Конотопский, Стародубский уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Глухівського, Конотопського, Стародубського повітів. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3306.

=== Городницький повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4267. 1882. Список евреев, незаконно поселившихся в сельских местностях Городнянского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що незаконно оселились в Городнянському повіті. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4267.
* [[c:File:ДАЧО 127-12-1439. 1885. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губ. 1882 г. Городницкий, Мглинский и Сосницкий уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Городницького, Мглинського, Сосницького повітів. 1882-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 12. Спр. 1439.

=== Козелецький повіт ===
* [[c:File:ДАЧгО 128-1-4598. 1836-1837. Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин.pdf|Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин. 1836-1837]] // ДАЧгО. Ф. 128. Оп. 1. Спр. 4598.
* [[c:File:ДАЧгО 679-12-583. 1859. Метрическая книга евреев Козелец. Смерть.pdf|Метрична книга євреїв Козелець. Смерть. 1859]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 12. Спр. 583.
* [[c:File:ДАЧгО 679-12-587. 1862. Метрическая книга евреев Козелец. Смерть.pdf|Метрична книга євреїв Козелець. Смерть. 1862]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 12. Спр. 587.
* [[c:File:ДАЧгО 679-10-3589. 1872, 1879, 1884. Метрические книги евреев Козелецкого уезда. Браки, разводы.pdf|Метричні книги євреїв Козелецького повіту. Шлюб, розлучення. 1872, 1879, 1884]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 3589.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4264. 1882. Список евреев, поселившихся в селах местностях Новозыбковского, Остерского и Козелецкого уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Новозибківського, остерського та Козелецького повітів до 1882 року. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4264.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3540. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Козелецкого уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Козелецького повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3540.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4064. 1906. О евреях незаконно поселившихся в сельских местностях Козелецкого уезда до 1 августа 1906 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в Козелецькому повіті до 1 серпня 1906 року. 1906]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4064.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4146. 1911. Раскладка сумм общественного мещанского и больничного сборов мещан евреев.pdf|Раскладка сум суспільного та лікарняного зборів міщан євреїв м. Козелець. 1911]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4146.

=== Конотопський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3306. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губернии. Глуховский, Конотопский, Стародубский уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Глухівського, Конотопського, Стародубського повітів. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3306.

=== Кролевецький повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3531. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях Кролевецкого уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Кролевецького повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3531.
* [[c:File:ДАКО P-3050-1-201. 1921. Краткие сведения о погромах в м. Кролевец. Списки пострадавших м. Бобровицы, Борзна.pdf|Відомості про погроми в м. Кролевець. Списки жертв по м. Бобровиці, Борзна. 1921]] // ДАКО. Ф. Р-3050. Оп. 1. Спр. 201.

=== Остерський повіт ===
* [[c:File:ДАЧгО 132-1-995. 1850. Ревизская сказка евреев г. Остер.pdf|Ревізька казка євреїв м. Остер. 1850]] // ДАЧгО. Ф. 132. Оп. 1. Спр. 995.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4264. 1882. Список евреев, поселившихся в селах местностях Новозыбковского, Остерского и Козелецкого уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Новозибківського, остерського та Козелецького повітів до 1882 року. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4264.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3535. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях Остерского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Остерського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3535.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4328. 1910. Список евреев, проживающих в сельских местностях Остерского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в Остерському повіті. 1910]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4328.

; Містечко Бровари
* [[c:File:ЦДІАК 1089-1-1. 1865 рік. Метрична книга єврейської громади м-ка Бровари про народження.pdf|Метрична книга єврейської громади м-ка Бровари про народження. 1865]] // ЦДІАК. Ф. 1089. Оп. 1. Спр. 1.

=== Мглинський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-12-1439. 1885. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губ. 1882 г. Городницкий, Мглинский и Сосницкий уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Городницького, Мглинського, Сосницького повітів. 1882-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 12. Спр. 1439.
* [[c:File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Костенської волості 3 стану Мглинського повіту. 1882-1892]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3307.
* [[c:File:ДАЧгО 127-14-3308. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Старосільської волості 1 стану Мглинського повіту. 1882-1892]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3308.
* [[c:File:ДАЧгО 127-14-3309. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Красногірсьської волості 1 стану Мглинського повіту. 1882-1892]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3309.
* [[c:File:ДАЧгО 127-14-3310. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 2 стану Мглинського повіту. 1882-1892]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3310.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3542. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Мглинского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Мглинського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3542.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4133. 1911. Список евреев, проживающих в сельских местностях Мглинского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Мглинського повіту. 1911]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4133.

=== Ніжинський повіт ===
* [[c:File:ДАЧгО 128-1-4598. 1836-1837. Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин.pdf|Статистичні дані щодо євреїв Чернігівської губернії та метричні книги євреїв м. Козелець та м. Ніжин. 1836-1837]] // ДАЧгО. Ф. 128. Оп. 1. Спр. 4598.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4335. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в селах Нежинского, Борзенского и Суражского уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Ніжинського, Борзенського та Суражського повітів до 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4335.
* [[c:File:ДАЧгО 127-28a-641. 1884-1885. Об утверждении в должности членов правления еврейских молитвенных школ по г. Нежину.pdf|Затвердження членів правління єврейських молитовних шкіл м. Ніжин. 1884-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 28а. Спр. 641.

=== Новгород-Сіверський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4253. 1882. Список евреев, поселившихся в Новгород–Северском уезде до 23 мая 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились по селам Новгород-Сіверського повіту до 23 травня 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4253.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4260. 1882. Список евреев, поселившихся в Новгород-Северском уезде до 23 мая 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились по селам Новгород-Сіверського повіту до 23 травня 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4260.
* [[c:File:ДАЧнО 127-1-7554. 1885-1886. О выборах членов 1й и 2й еврейских молитвенных школ Новгород-Северского.pdf|Вибори членів 1-ї та 2-ї єврейських молитовних шкіл Новгород-Сіверського. 1885-1886]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 1. Спр. 7554.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3533. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селах Новгород-Северского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Новгород-Сіверського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3533.
* [[c:File:ДАЧнО 127-14-4119. 1906. Список евреев незаконно поселившихся в сеьских местностях Новгородсеверского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що незаконно оселились по селам повіту. 1906]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4119.

=== Новозибківський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4264. 1882. Список евреев, поселившихся в селах местностях Новозыбковского, Остерского и Козелецкого уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Новозибківського, остерського та Козелецького повітів до 1882 року. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4264.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3544. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Новозыбковского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Новозибківського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3544.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4160. 1912. Раскладка общественных повинностей христиан и евреев г. Нового Места.pdf|Раскладка суспільних податків християн та євреїв м. Нове Місто. 1912]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4160.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4181. 1914. Раскладка общественных повинностей христиан и евреев г. Нового Места.pdf|Раскладка сум суспільного та лікарняного зборів міщан євреїв м. Нове Місто. 1914]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4181.

=== Сосницький повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-12-1439. 1885. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губ. 1882 г. Городницкий, Мглинский и Сосницкий уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Городницького, Мглинського, Сосницького повітів. 1882-1885]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 12. Спр. 1439.

=== Стародубський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3306. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в Черниговской губернии. Глуховский, Конотопский, Стародубский уезды.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Глухівського, Конотопського, Стародубського повітів. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3306.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4134. 1911. Список евреев, проживающих в сельских местностях Стародубского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Стародубського повіту. 1911]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4134.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4329. 1913. Список евреев, проживающих в сельских местностях Стародубского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах Стародубського повіту. 1913]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4329.

=== Суражський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4335. 1882. Посемейные списки евреев, поселившихся в селах Нежинского, Борзенского и Суражского уездов до 1882 г.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в селах Ніжинського, Борзенського та Суражського повітів до 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4335.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3532. 1888. Посемейные списки евреев, поселившихся в селениях 1, 2 и 3 станов Суражского уезда до издания Закона 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 станів Суразького повіту. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3532.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4065. 1906. Список евреев, незаконно поселившихся в сельских местностях Суражского уезда до 1 августа 1906 г.pdf|Посімейні списки євреїв, незаконно поселених в селах Суражського повіту до 1906 року. 1906]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4065.

=== Чернігівський повіт ===
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4254. 1882. Список евреев, поселившихся в Черниговском уезде по 23 мая 1882 года.pdf|Посімейні списки євреїв, що оселились в Чернігівському повіті до 23 травня 1882 року. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4254.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-4327. 1882. Список евреев, проживающих в сельских местностях Черниговского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в Чернігівському повіті. 1882]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 4327.
* [[c:File:ДАЧО 127-14-3534. 1888. Посемейные списки евреев, проживающих в селениях 1, 2, 3 стана Черниговского уезда.pdf|Посімейні списки євреїв, що мешкають в селах 1, 2, 3 стану Чернігівського повіту. 1888]] // ДАЧгО. Ф. 127. Оп. 14. Спр. 3534.
* [[c:File:ДАЧгО 206-2-6. 1897. Посемейные списки мещан евреев г. Чернигова.pdf|Посімейні списки міщан євреїв Чернігова. 1897]] // ДАЧгО. Ф. 206. Оп. 2. Спр. 6.
* [[c:File:ДАЧгО 679-10-1247. 1876-1917. Метрические книги евреев Нежин, Чернигов. Браки.pdf|Метричні книги євреїв Чернігів та Ніжин. Шлюб. 1876-1917]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 1247.
* [[c:File:ДАЧгО 679-3-383. 1910. Метрическая книга евреев г. Чернигов. Рождение.pdf|Метрична книга євреїв м. Чернігів. Народження. 1910]] // ДАЧгО. Ф. 679. Оп. 3. Спр. 383.</text>
      <sha1>pela3oivnq6zpef1u584comfle3q2nb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/159</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197503</id>
    <revision>
      <id>457795</id>
      <parentid>409583</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:18:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2387" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти д. Котлубиць Ксензовської Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-159. 1811. Ревізька казка шляхти д. Котлубиць Ксензовської Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-159. 1811. Ревізька казка шляхти д. Котлубиць Ксензовської Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
Шляхетская ведомость
1811го года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета '''в деревне Котлубице ксензовской''' 
о состоящей мужеска пола чиншовой шляхте

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

1. Ян Янов '''Тхоревский''' умер 1810 года;
2. Марцин '''Плонский''', Марцина дети Захарий, Варфтоломей, Ян вновь рожден;
3. Петр Антонов '''Крушинский''' умер 1797 года,
Петровы дети 
Томаш, Томаша сын Стефан вновь рожден,
Станислав, Станислава сын Кашпер вновь рожден,
Мартин Петров;
4. Антоний '''Маевский''' умер 1803 года,Антония дети Томаш, Захарий вновь рожденные;
5. Стефан Сидоров '''Жуковский''' умер 1803 года;
6. Ян Григориев '''Чижевский''' умер 1799 года,
Петр Войцехов '''Сельвестрович''' вышел 1800 года неизвестно куда;
Игнатий Войцехов '''Чаплеч'''? вышел 1800 года неизвестно куда;
7. Якуб Янов '''Топольский''', Якуба сын Доменик вновь рожден.

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>3uso12rnhu6f2nxtn291giohopgd86z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/178</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197548</id>
    <revision>
      <id>457785</id>
      <parentid>452318</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:14:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1554" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти с. Яхни Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-178. 1811. Ревізька казка шляхти с. Яхни Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-178. 1811. Ревізька казка шляхти с. Яхни Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Яхни'''

Шляхетская ведомость 1811 года ноября 7 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Яхнов'''

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Яхны по ревизии 1795 года'''
1. Ян Антонов сын '''Закревский'''
Яновы дети
Федор, Федоровы дети Илияш, Захар,
Захаровы дети Матвей, Николай вновь рождены
Петр Федоров
Андрей Иванов, Андреев сын Онофрей
Григорий Иванов, Григорьевы дети Константин, Иван умер, Григорий

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>enhjn3sxrh40jvs6fef8gfr4rhf6qly</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457786</id>
      <parentid>457785</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:14:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1554" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти с. Яхни Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-178. 1811. Ревізька казка шляхти с. Яхни Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-178. 1811. Ревізька казка шляхти с. Яхни Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Яхни'''

Шляхетская ведомость 1811 года ноября 7 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Яхнов'''

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Яхны по ревизии 1795 года'''
1. Ян Антонов сын '''Закревский'''
Яновы дети
Федор, Федоровы дети Илияш, Захар,
Захаровы дети Матвей, Николай вновь рождены
Петр Федоров
Андрей Иванов, Андреев сын Онофрей
Григорий Иванов, Григорьевы дети Константин, Иван умер, Григорий

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>gn6mxw08iag9ouygn08ljyax5jjxauk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/179</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197549</id>
    <revision>
      <id>457783</id>
      <parentid>409756</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:09:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1686" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = 179. Ревізька казка шляхти с. Королівки Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-179. 1811. Ревізька казка шляхти с. Королівки Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-179. 1811. Ревізька казка шляхти с. Королівки Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Королівка'''

Шляхетская ведомость 1811 года ноября 7 дня 

1. Михаил Антонов сын '''Токаржевский''';
2. Антоний Павлов сын '''Квятковский''';
3. Иван Казимиров '''Квятковский''';
4. Иван Игнатьев '''Дабежа''';
5. Иван Павлов '''Лиохтанский'''?;
6. Яцентий Степанов сын '''Лагодовский''', 
у него сын Антон, Антоновы дети Демян, Еремей вновь рождены;
7. Петр Владимиров сын '''Рибецкий''', Петров сын Михайло вновь рожден;
8. Григорий Михайлов сын '''Гилевич''', Григорьев сын Лаврентий вновь рожден;
9. Францишек Григориев сын '''Добранский''' в неизвестной отлучке.

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>rpfobu2y7h4dovq802se8739qwxfbeo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457784</id>
      <parentid>457783</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T14:13:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2056" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = 179. Ревізька казка шляхти с. Королівки Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-179. 1811. Ревізька казка шляхти с. Королівки Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-179. 1811. Ревізька казка шляхти с. Королівки Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Королівка'''

Шляхетская ведомость 1811 года ноября 7 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Королиовка'''

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Королиовка по ревизии 1795 года'''
1. Михаил Антонов сын '''Токаржевский''';
2. Антоний Павлов сын '''Квятковский''';
3. Иван Казимиров '''Квятковский''';
4. Иван Игнатьев '''Дабежа''';
5. Иван Павлов '''Лиохтанский'''?;
6. Яцентий Степанов сын '''Лагодовский''', 
у него сын Антон, Антоновы дети Демян, Еремей вновь рождены;
7. Петр Владимиров сын '''Рибецкий''', Петров сын Михайло вновь рожден;
8. Григорий Михайлов сын '''Гилевич''', Григорьев сын Лаврентий вновь рожден;
9. Францишек Григориев сын '''Добранский''' в неизвестной отлучке.

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>8qwp253nvl7e3e9gh20oupveku51pd6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>200804</id>
    <revision>
      <id>457839</id>
      <parentid>418503</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T18:14:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="491" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|style=text-align:center;}}
{{dhr}}
'''{{x-larger|{{sp|ЄВГЕН ЧИКАЛЕНК|0.05em}}О}}'''
{{dhr|4em}}
{{xxx-larger|{{xxxx-larger|{{sp|СПОГАД}}И}}}}

{{xxx-larger|(1861—1907)}}
{{dhr|2em}}
'''{{x-larger|{{sp|ЧАСТИНА|0.05em}}{{skip|3}}{{sp|II}}I.}}'''
{{dhr|12em}}
{{rule|height=16px}}
{{dhr|0.5em}}
'''{{larger|ЛЬВІВ, 1926.}}'''

'''{{sp|НАКЛАДОМ ВИДАВНИЧОЇ СПІЛКИ|0.2em}} „{{sp|ДІЛ|0.2em}}О“'''
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kx0h0j6cz1eomy4pma9evke6tr1omzj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/86</title>
    <ns>250</ns>
    <id>203189</id>
    <revision>
      <id>457792</id>
      <parentid>425014</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:08:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="851" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{тнс|XXVI}}}}
{{dhr}}
{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{fine|{{sp|СОЛОВЕЙ|0.3em}}}}'''}}
«Хто не вгадає? я?
Оце городять небилицю!
Щоб не пізнав я Солов'я,
Щоб не пізнав цю гарну птицю;
Як тільки оком наведу,
То і вгадаю, де співака».
Так дядькові казав небіж, Грицько Підсака.
«Ходімо, я тебе до лісу поведу,
Усякої там птиці є багато.
Та буде сором, пане-брате,
Коли б ти Солов'я із разу не пізнав», —
Грицькові дядько одвічав.
{{gap|2.5em}}І ось вони дійшли до гаю;
{{gap|2.5em}}По гаєві усякий птах літає,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>92fyfxkguuqd3musn7x1l87paub8w5e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/87</title>
    <ns>250</ns>
    <id>203190</id>
    <revision>
      <id>457793</id>
      <parentid>425015</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:08:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1488" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}Щебече хто, хто свище, хто гуде,
{{gap|2.5em}}Аж округи луна іде.
{{c|{{sp|Небіж}}}}Ось, ось де Соловей! Який червоногрудий!
А дметься як, мабуть великий пан!
Уже то не спроста в нього такий жупан.
{{c|{{sp|Дядько}}}}Та годі, годі, Грицьку, буде
Ту погань, Снігиря хвалить!
Ця птиця не співа, а як усе, щебече,
Вона в гурті якнебудь засвистить;
А більше голову похнюпивши меж плечі,
Насупившись сидить.
{{c|{{sp|Небіж}}}}Так цитьте-лишень, ось я зараз угадаю:
Я сучий син, коли оце не він!
Увесь мов золотий, а крильця чорні має.
{{c|{{sp|Дядько}}}}Та будеш, Грицьку, сучий син:
Це просто іволга зоветься,
Вона із саду в сад літа,
То вишні гарно об'їда,
То оббива горох, а в співи не вдається.
{{c|{{sp|Небіж}}}}Так ось коли побачив співака!
Яка мальована та штучна птиця!
Вертиться, джеркотить, по дереву скака —
{{gap|4em}}Оце то Соловей.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e5d64y15zqod20um7pgxeqkiddriibs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/88</title>
    <ns>250</ns>
    <id>203191</id>
    <revision>
      <id>457794</id>
      <parentid>425016</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:08:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="328" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;{{c|{{sp|Дядько}}}}Це навісна Синиця.
І довго так небіж дурненький
Між птицями знаходив Солов'я,
А Соловей собі сіренький
Над ним співав, сховавшись між гілля.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mfammowhko94yyv25b4rmny7neuuxhy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/84</title>
    <ns>250</ns>
    <id>203553</id>
    <revision>
      <id>457790</id>
      <parentid>425610</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:08:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1217" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{тнс|XXV}}}}
{{dhr}}
{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{fine|{{sp|РИБАЛКА|0.3em}}}}'''}}
Хто знає Оржицю? а нуте, обзивайтесь!
Усі мовчать. Гай-гай, які шалопаї!
Вона в Сулу тече, у нашій стороні.
(Ви, братця, все таки домівки не цурайтесь!)
На річці тій жили батьки мої,
І панства чортів тиск: Василь, Іван, Микола,
Народ письменний страх,
Бував у всяких школах,
Один балакає на сотні язиках;
Арабську цифиру, мовляв, закон турецький,
Все тямлють, джеркотять, як гуси, по-німецьки,
Подумаєш, чого то чоловік не зна.
{{gap|2.5em}}Та не об тім, бач, річ. Усю торішню зиму
{{gap|2.5em}}Рибалка ятером ловив в тій річці рибу,
{{gap|2.5em}}Рибалка байдуже, аж ось прийшла весна,
{{gap|2.5em}}Пригріло сонечко і з поля сніг погнало,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>g5dvyaqff0038usiurab6q4tay12ux8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/85</title>
    <ns>250</ns>
    <id>203554</id>
    <revision>
      <id>457791</id>
      <parentid>425611</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:08:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1875" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}У річку сніг побіг, і Оржиця заграла,
{{gap|2.5em}}І ятер, граючи, водою занесла.
«Уже ж вона мені отут сидить в печінках,
Ця річка каторжна!» Рибалка став казать.
«Куць виграв, куць програв, ось слухай лишень, жінко:
Піду я до Сули скажену позивать!»
І розні деякі казав сердега речі,
Із злості, як москаль, усячину гукав;
А далі почепив собі саква на плечі,
У люльку пхнув вогню, ціпок у руки взяв,
І річку позивать до річки почвалав.
{{gap|2.5em}}Чи довго він ішов, чи ні — того не знаю,
{{gap|2.5em}}Про те ніколи сам Рибалка не казав,
{{gap|2.5em}}А тільки він дійшов, як слідує, до краю.
{{gap|2.5em}}Сула шумить, гуляє по степам.
{{gap|2.5em}}Рибалка дивиться і очі протирає:
{{gap|2.5em}}Не вірить сам своїм очам,
{{gap|2.5em}}Бо по Сулі — чорти б їх мучив матір,
{{gap|2.5em}}Пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам,
{{gap|2.5em}}І бідного його ниряє ятер!
{{gap|2.5em}}Здихнув Рибалонька, да і назад поплівсь,
{{gap|2.5em}}А що, земляче, пожививсь?

Ось слухайте, пани, бувайте ви здорові!
Еге, Охріменко дурний:
Пішов прохати в повітовий,
Що обідрав його наш писар волосний.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ev264e95u8l15rh03xkr2c1th3joj5a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/162</title>
    <ns>250</ns>
    <id>207409</id>
    <revision>
      <id>457868</id>
      <parentid>435951</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:14:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1638" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Здоймалися і падали.

А ніч клала їх в сон, як каменів, одного коло одного.

Страшними лицями обернені до неба, як морем голов проти моря звізд.

Земля стогнала під ударом їх серць, а вітер втік за гори.
{{StrRepChars|7|.}}
Він читав ті лиця і велику пісню бою на них.

З їх губів злизав слова, з чолів вичитав мислі, а з серць виссав чувства. А як сонце родилося в крови і цілувало поміж довгі вії їх очі, то в його серці породилася пісня.

Розспівалася в його душі, як буря, розколисалася, як мамино слово.

І став сильний і гордий. Вітер нагнув д' ньому всі квіти.

Ступав своєю дорогою дальше.
{{StrRepChars|7|.}}
Вона, як полотно, під ним угиналася.

Минав усі ворота, білі вікна помикали.

І знов людей побачив.

Стояли лавою. Перед ними колосисте море золота, поза ними діти в холоді снопів.

Вогонь їх пражив, залізо плакало в їх руках.

Полинялі пустарі небесні бездушно звисали над ними.

Всі в білих сорочках, як на Великдень.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a0f2ngg15ter7uz7zrs8pqaycuhujcz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До сїячів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216481</id>
    <revision>
      <id>457828</id>
      <parentid>457663</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:28:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="694" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До сїячів
 | версії = До сіячів
 | попередня = [[../Розпука крає…/]]
 | наступна = [[../До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=11 to=12 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>12km20frs986d002kfq15os9g1s5hjq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216482</id>
    <revision>
      <id>457825</id>
      <parentid>457664</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:25:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Leh Palych перейменував сторінку з [[Пролїсок/До Н. К. С.]] на [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До Н. К. С.
 | попередня = [[../До сїячів/]]
 | наступна = [[../На морі/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=12 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ke3l79z6hcp59ox59s4w3u5p1wwah5q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/На морі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216484</id>
    <revision>
      <id>457829</id>
      <parentid>457666</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:29:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="645" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = На морі
 | попередня = [[../До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]]
 | наступна = [[../До дитини/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=12 to=13 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8hn2tpiihc5ahbtdy6wqpk3ju373lhm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/32</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216487</id>
    <revision>
      <id>457910</id>
      <parentid>457673</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T02:59:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4087" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|31}}&lt;/noinclude&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{smaller|Зажурилась Україна, що нїде прожити, —
Витоптала Орда конем маленькії дїти!
Ой маленьких витоптала, великих забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала.}}&lt;/poem&gt;}}

Багато тодї зложено жалісних пісень, так званих дум та псальм невільницьких про біду від татарського грабовання, про тяжку долю невільників у неволї татарській або турецькій, що й досї ще в нашому народї памятають ся:

{{Multicol|50%|align=center}}{{smaller|&lt;poem&gt;За річкою огнї горять,
Там Татари полон дїлять:
Село наше запалили
І богацтво розграбили,
Стару неньку зарубали,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-break}}
{{smaller|&lt;poem&gt;А миленьку в полон взяли:
А в долинї бубни гудуть,
Що на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан вєть ся.
А по ногам ланцух бєть ся,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-end}}

А про невільників в турецкій неволї, що їх Турки, в кайдани закувавши, уживали до тяжкої роботи — до веслування на своїх кораблях, званих ґалєрами або каторґами, така є сумна і жалісна дума стародавня ([[Плач невольників|„Плач невільників“]]):

{{block center|{{smaller|&lt;poem&gt;У святу недїлю не сизі орли заклекотїли,
Як то бідні невольники у тяжкій неволї заплакали,
У гору руки підіймали, кайданами забрязкали,
Господа милосердного прохали та благали,
„Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,
„А знизу буйний вітер!
„Хочай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля,
„Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги!
„Да вже ся нам турецька-бісурманська которга надоїла:
„Кайдани-залїзо ноги повиривало
„Біле тїло козацьке, молодецьке коло жовтої кости пошмугляло!“
Баша турецький, бусурманський, недовірок християнський&lt;ref&gt;Се-б то такий, що був християнин, та турецьку віру прийняв, до Турків попавши ся: такі перевертнї найгірше невільників мучили.&lt;/ref&gt;,
По ринку він похожає, він сам добре те зачуває,
На слуги свої, на Турки-яничари&lt;ref&gt;Турецьке військо так звалось.&lt;/ref&gt; зо-зла гукає:
„Кажу я вам, Турки-яничари, добре ви дбайте,
„Із ряду до ряду захожайте,
„По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,
„Бідного невільника по тричі в однім місцї затинайте!“
То ті слуги Турки-яничари добре дбали,
Із ряду до ряду захожали,
По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали
По тричі в однім місцї бідного невольника затинали,
Тїло біле козацьке-молодецьке коло жовтої кости обривали,
Кров християнську неповинно проливали.&lt;/poem&gt;}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gl2xsyb5qpslvl4lv8zzq1896ate70y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Софія Русова. Дидактика. 1925.pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216510</id>
    <revision>
      <id>457823</id>
      <parentid>457718</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:07:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4231" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;чання. Анґлійська королева Катерина доручає йому написати плян навчання для її дочки та сина. Підчас тодішних політичних розрух ув Анґлії його зарештовано, але за деякий час він має змогу покинути Анґлію й пише цілу низку педаґоґічно-дидактичних праць, що принесли йому назву тогочасного Квинтиліяна. З цих творів — головні: “De Disciplinis” — 7 книг, в них є критика середньовічного навчання й поради, щодо реформи тогочасного навчання; “De anima” (1539), в якій він перший підносить питання про психольоґічний ґрунт для педаґоґіки. Він {{errata|торкнувсяся|торкнувся}} і жіночої освіти в “De Institutione Feminae Christianae” і морального виховання студентів.

Французькі педаґоґи й досі шанують його дидактичні поради.

Німецький педаґоґ Тойшер&lt;ref name=&quot;p4&quot;&gt;Бімайер дає Дидактиці иншу назву: “Lehrwissenschaft”, але в такому розумінні як і “Unterrichtlehre” — себто, науку про навчання, що має свої основні закони, які ма-&lt;/ref&gt;поділює усю педаґоґіку на практику виховання і на практику навчання; ця остання опрацьована в Дидактиці&lt;ref&gt;[https://books.google.com/books/?id=jDUXAAAAYAAJ Wendelin Toischer — Theoretische Pädagogik und allgemeine Didaktik. 1912].&lt;/ref&gt;. Багато сучасних педаґоґів не відділює навчання від виховання і, ставлячи ціле виховання на психольоґічний ґрунт, об'єднують розвиток інтелекта з вихованням усіх духовних і фізичних сил дитини. Так Месмер у своїй ґрунтовній праці “Grundzüge einer allgemeinen Pädagogik und moralische Erziehung” — “задля всунення всіляких можливих непорозумінь” (стр. 8) поділює Педаґоґіку на {{u|фізичне виховання}} — зміцнення мязів, вимоги здоровля, ґармонійний розвиток тіла; {{u|Психічне виховання}} — вироблення рухів та рухливости; {{u|Виховання розуму}} (geist), в рамки якого входить вироблення волі.

Французські педаґоґи, а з поміж них знаний Кляпаред, теж не виділюють ув окрему галузь науки про навчання. Дидактика, каже він, є підготовкою до акції. Дидактика й Педаґоґіка (як науки про виховання) просякають одна одну й повинні мати взаїмний уплив. [[w:Адольф Фер'єр|Феріер]], що стоїть на чолі нової школи, не визнає у школі окремого завдання — навчання й окремої науки для його переведення: “L'école être un milieu éducatif — physique, intellectuel, moral. On ne fait pas entrer des nations intellectuelles dans la tête d'un enfant, on le met en mesure de les acquérir&lt;ref&gt;Projet d'école nouvelle. 1909.&lt;/ref&gt;”. Всі ці думки видатних педаґоґів вказують нам на тісний звязок Дидактики з Педаґоґікою, як теорією, так і з історією, але саме визначення її нестале, так само, як і зміст її.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rfj1vmb8xaxb9go3ukxosvix12w8s8j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/532</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216517</id>
    <revision>
      <id>457763</id>
      <timestamp>2022-08-05T11:59:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4055" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;слива росийсько-японська війна і часи „довіря правительства до громадянства“ розбудили його ще більше і захопили українське громадянство в загальний вир росийського визволення. На чергу стали питання перебудови Росийської держави, спеціальні українські інтереси одійшли на другий плян. Ґрупованнє росийських партий захоплювало і дїлило на анальоґічні партиї також і українське громадянство. Селянство захоплене було земельним питаннєм, інтелїґенція — полїтичним. Серед сього загального заворушення невеликі тодїшнї ґрупи орґанїзованого українського громадянства силкували ся дорогою преси, петицій, резолюцій і т. ин. добити ся поставлення українського питання — національної рівноправности для Українцїв, а насамперед скасовання заборони {{errata|укранського|українського}} слова, і для сього старало ся обєднати свідомі українські елєменти, щоб спільними заходами притягати увагу сеї справи.

[[File:Ілюстрована історія України 406.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|406. Мик. Лисенко.}}]]

В груднї 1904 р. комітет мїнїстрів спеціально зайняв ся українським питаннєм і прийшов до переконання, що український рух „не містить в собі, як здаєть ся, скільки небудь серіозної небезпеки“, яка б оправдувала заборонні заходи правительства і ті шкоди, які заборона українських книжок чинить селянству. Запитані ним державні орґани висловили ся также в тім дусї, а петербурська академія виступила з просторою, авторитетною запискою в справі української мови. В нїй вияснила неправдивість ходячих фраз, що лїтературний великоруський язик — мова общеруська, котра для Українців може служити такою ж рідною мовою, як і для Великорусів, так що Українцям нема потреби розвивати українську мову. Не вважаючи одначе на всі отсї вияснення, справа затягла ся і правительство не видало спеціального закону про знесеннє заборон українського слова: вони були скасовані самі собою загальними законами: видані в осени 1905 р. нові правила про періодичні видання відкрили Українцям можність видавати газети і журнали на українській мові, а правила про неперіодичні видання (в квітні 1906) зняли всякі обмеження з книг „на иностранныхъ и инородческихъ языкахъ“, в тім і з української мови.

Правда, в дїйсности і після сього над українською книжкою і пре-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>asagsvvw6qkxcirvdpznh13y054a384</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/533</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216518</id>
    <revision>
      <id>457765</id>
      <timestamp>2022-08-05T12:43:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4189" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сою не перестав тяжіти більш гострий і підозріливий догляд. На українській мові раз-у-раз карало ся і забороняло ся те що свобідно проходило на росийській. Українське слово далї звучало для адмінїстрації як щось вороже і зловіще, і вона все шукала в нїм якоїсь погрози, заклику до бунту і повстання. Його здібність проходити в таємні глибини народу, будити в нім свідомість і викликати созвучні настрої незмірно лякали її. Зістаючи ся панею краю вона не жалувала своїх засобів против нього. На українські ґазети видавали ся ріжні спеціальні заборони, як нї против яких иньших: їх не тільки забороняли виписувати служащим людям, або карали за виписуваннє, а й просто наказували почтам або сільським управам не видавати адресатам по селах, а самі видання нищили карами грошевими, арештами редакторів, замиканнєм друкарень, де вони друковали ся, або просто закривали самі газети без усяких мотивів.

[[File:Ілюстрована історія України 407.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|407. Борис Грінченко.}}]]

Все ж таки було і то вже добре по всім попереднїм, що принціпіально українське друковане слово зрівняно з росийським і тим відкрито йому хоч і в узьких межах і з вічним риском кар, все таки якусь дорогу поширення і розвитку.

В справах полїтичних і суспільних царський манїфест 17 жовтня 1905 р. з своїми обіцянками полїтичної свободи і конституційного устрою відкрив великі перспективи, — і не вгадати було, як мало здїйснить ся з них справдї.

Великі надїї покладали ся на першу думу, скликану весною 1906 р. Між селянськими й інтелїґентськими депутатами її знайшло ся чимало людей для українства настроєних більше або меньше прихильно, і з них орґанїзувала ся чимала українська фракція, яка могла б мати немале значіннє в дальших нарадах думи. Та думу розпущено перше, нїж ся фракція підібрала ся відповідно — з людей переважно мало обзнайомлених з українськими справами, що аж тут в думі мали нагоду серіозно застановити ся над потребами українського житя. Свідомі Українцї, що становили осередок фракції, стояли на становищі кирило-мефодіївських традицій прийнятім сучасними українськими орґанїзаціями. В своїй деклярації, опублїкованій тодї ж, вони заявляли, що приймають федерацію за найбільш відповідну форму державного устрою, а в данім моменті домагають ся національно-територіальної автономії для України й для&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>py9ceis33iqk26t2a02jvnn0v96ivwr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216519</id>
    <revision>
      <id>457796</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:24:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1329" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;

І випливаєш ти над мене
У тій збагнїченій красї,
Що не зруйнують, серце-нене,
Твої пекельники усї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Дол|0.3em}}я.'''}}
Всї жита грозою збило;
{{gap|2.5em}}Полягла трава…
Стихла буря: ясно, мило;
{{gap|2.5em}}Поле ожива{{errata||.}}

Так і наша хмура доля…
{{gap|2.5em}}Прогудуть громи, —
І зітхнем ми, збувшись горя,
{{gap|2.5em}}Повними грудьми!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Надї|0.3em}}я.'''}}
Не зітхай так безнадїйно,
Скорбних уст не замикай,
Рук не складуй ще подвійно,
З лану битви не тїкай.
{{gap|2.5em}}Глянь на луг — не вся травиця
{{gap|2.5em}}Ще потоптана у-прах;
{{gap|2.5em}}Глянь на люди — чесні лиця
{{gap|2.5em}}Ще не всї обвіяв страх.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a1a5mdjb4tbr7lmfaami56nd8ocnbl1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457830</id>
      <parentid>457796</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:31:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1329" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;

І випливаєш ти над мене
У тій збагнїченій красї,
Що не зруйнують, серце-нене,
Твої пекельники усї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Дол|0.3em}}я.'''}}
Всї жита грозою збило;
{{gap|2.5em}}Полягла трава…
Стихла буря: ясно, мило;
{{gap|2.5em}}Поле ожива{{errata||.}}

Так і наша хмура доля…
{{gap|2.5em}}Прогудуть громи, —
І зітхнем ми, збувшись горя,
{{gap|2.5em}}Повними грудьми!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Надї|0.3em}}я.'''}}
Не зітхай так безнадїйно,
Скорбних уст не замикай,
Рук не складуй ще подвійно,
З лану битви не тїкай.
{{gap|2.5em}}Глянь на луг — не вся травиця
{{gap|2.5em}}Ще потоптана у-прах;
{{gap|2.5em}}Глянь на люди — чесні лиця
{{gap|2.5em}}Ще не всї обвіяв страх.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i78z1u88f2e95pv1awwmdk0jtxy732q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1915</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216520</id>
    <revision>
      <id>457797</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:25:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Київського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1915. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1915. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="578" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Київського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1915. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1915. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1915/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>arznl4i4jil8shjs979g3cz6oei8es1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1916</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216521</id>
    <revision>
      <id>457798</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:32:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Київського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1916. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1916. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="578" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Київського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1916. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1916. 1839. Метрична книга церков Київського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1916/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>ovq643qorjtwfr6zzn72d1wnctkqpll</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1917</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216522</id>
    <revision>
      <id>457799</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:33:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков м. Києва  | рік = 1839  | наступна = 1917а  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1917. 1839. Метрична книга церков м. Києва.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1917. 1839. Метрична книга церков м. Києва.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1917/ Копія спр...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="550" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков м. Києва
 | рік = 1839
 | наступна = 1917а
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1917. 1839. Метрична книга церков м. Києва.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1917. 1839. Метрична книга церков м. Києва.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1917/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>6kbdki8zk92l3s13bcu0ddj7vsg8mut</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216523</id>
    <revision>
      <id>457800</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:33:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1154" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Ще великі перепони
Злу поставлено кругом,
Не безкарно рвуть ся стони
Під ворожим батогом.
{{gap|2.5em}}Встануть мученики-браття,
{{gap|2.5em}}Встануть сестри як живі…
{{gap|2.5em}}За годиною прокляття,
{{gap|2.5em}}Мук, кайданів та крові,
Зрадно купленої слави, —
Панство волї йде у слїд,
І на чолї миросправи
Власно з'явить ся нарід!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Пустк|0.3em}}а.'''}}
Пусто та голо —
Скільки збагнеш;
Степу навколо
Не осягнеш.
{{gap|2.5em}}Рве хуртовина;
{{gap|2.5em}}Хата — сумна,
{{gap|2.5em}}Мов домовина
{{gap|2.5em}}Несподївна
Темрява ночі
Перемога,
Тяжить на очі,
Гнїтом ляга.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h45zg4cqppk499eyyruw069kc1wjpj0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457831</id>
      <parentid>457800</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:31:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1154" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Ще великі перепони
Злу поставлено кругом,
Не безкарно рвуть ся стони
Під ворожим батогом.
{{gap|2.5em}}Встануть мученики-браття,
{{gap|2.5em}}Встануть сестри як живі…
{{gap|2.5em}}За годиною прокляття,
{{gap|2.5em}}Мук, кайданів та крові,
Зрадно купленої слави, —
Панство волї йде у слїд,
І на чолї миросправи
Власно з'явить ся нарід!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Пустк|0.3em}}а.'''}}
Пусто та голо —
Скільки збагнеш;
Степу навколо
Не осягнеш.
{{gap|2.5em}}Рве хуртовина;
{{gap|2.5em}}Хата — сумна,
{{gap|2.5em}}Мов домовина
{{gap|2.5em}}Несподївна
Темрява ночі
Перемога,
Тяжить на очі,
Гнїтом ляга.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5nzrt6jdobqgsh3rroc3zgq2cxq3uoj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1917а</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216524</id>
    <revision>
      <id>457801</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:34:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києв  | рік = 1839  | попередня = 1917  | наступна = 1918  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1917а. 1839. Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києві.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1917а. 1839. Метрична...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="731" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києв
 | рік = 1839
 | попередня = 1917
 | наступна = 1918
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1917а. 1839. Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києві.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1917а. 1839. Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києві.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1917а/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>ryhbcjlraz4vdur6ask563bbum6fkph</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457803</id>
      <parentid>457801</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:35:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="733" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києві
 | рік = 1839
 | попередня = 1917
 | наступна = 1918
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1917а. 1839. Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києві.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1917а. 1839. Метрична книга церкви св. Феодосія на Печерську у м. Києві.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1917а/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>o1n5ol04owd5nzrxkabwsr1hbxgf6jf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1918</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216525</id>
    <revision>
      <id>457802</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:35:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви Покрови Пресвятої Богородиці при Київському військовому шпиталі на Печерську  | рік = 1839-1843  | попередня = 1917а  | примітки = c:File:ЦДІАК 127-1012-1918. 1839-1843. Метрична книга церкви Покрови Пресвятої Богородиці при Киї...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="957" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви Покрови Пресвятої Богородиці при Київському військовому шпиталі на Печерську
 | рік = 1839-1843
 | попередня = 1917а
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1918. 1839-1843. Метрична книга церкви Покрови Пресвятої Богородиці при Київському військовому шпиталі на Печерську.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1918. 1839-1843. Метрична книга церкви Покрови Пресвятої Богородиці при Київському військовому шпиталі на Печерську.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1918/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>t9pqbi0z5g9b2xqtd42m1d0fobfxjnc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До України</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216526</id>
    <revision>
      <id>457804</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:36:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="582" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До України
 | попередня = [[../До дитини/]]
 | наступна = [[../Доля/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=13 to=14 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3i163df0jmiewmb9t35clkxi6c01et2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1919</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216527</id>
    <revision>
      <id>457805</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:36:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Липовецького повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1919. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1919. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="594" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Липовецького повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1919. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1919. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1919/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Липовецький повіт]]</text>
      <sha1>9zimutc89flfiiap5wi5qr3yps2nt8c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1920</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216528</id>
    <revision>
      <id>457806</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:37:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Липовецького повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1920. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1920. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="594" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Липовецького повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1920. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1920. 1839. Метрична книга церков Липовецького повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1920/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Липовецький повіт]]</text>
      <sha1>rz7dcyze4l3ngh7fu0ioqpvqm9mbucf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1921</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216529</id>
    <revision>
      <id>457807</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:37:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1921. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1921. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="594" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1921. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1921. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1921/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Махнівський повіт]]</text>
      <sha1>q5ma39l84egkx3qa4hhxw4u3ux6r8cn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1922</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216530</id>
    <revision>
      <id>457808</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:38:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1922. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1922. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="594" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Махнівського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1922. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1922. 1839. Метрична книга церков Махнівського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1922/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Махнівський повіт]]</text>
      <sha1>6yu39bcw7wyoypvaf9q4q9osx4rlwpz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1923</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216531</id>
    <revision>
      <id>457809</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:38:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1923. 1839. Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту.pdf]] }} File:ЦДІАК 127-1012-1923. 1839. Метрична книга греко-катол...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="721" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1923. 1839. Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1923. 1839. Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту.pdff|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1923/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Радомисльський повіт]]</text>
      <sha1>qcz2ezbh7nqczr9g1bu8swpegto8ot7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457810</id>
      <parentid>457809</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T15:38:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="720" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1923. 1839. Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1923. 1839. Метрична книга греко-католицьких церков Радомишльського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1923/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Радомисльський повіт]]</text>
      <sha1>5hlovia9ufozvy0htjkgiirn6ge5234</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1924</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216532</id>
    <revision>
      <id>457811</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:39:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Радомишльського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1924. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1924. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archi...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="618" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Радомишльського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1924. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1924. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1924/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Радомисльський повіт]]</text>
      <sha1>trn9nrcesqfw1mfjg3ds83r7eur1dmg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1925</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216533</id>
    <revision>
      <id>457812</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:39:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Радомишльського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1925. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1925. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archi...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="618" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Радомишльського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1925. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1925. 1839. Метрична книга церков Радомишльського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1925/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Радомисльський повіт]]</text>
      <sha1>hotr8v1ldaep6cih8z6spg5346sh5wj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1926</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216534</id>
    <revision>
      <id>457813</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:39:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Сквирського повіту  | рік = 1839  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1926. 1839. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1926. 1839. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="586" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Сквирського повіту
 | рік = 1839
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1926. 1839. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1926. 1839. Метрична книга церков Сквирського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1926/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Сквирський повіт]]</text>
      <sha1>hwm0vhezi7ocjogdkza10p7811s1x7n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Доля (Грабовський)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216535</id>
    <revision>
      <id>457815</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:41:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="192" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Швачка
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
}}

* [[Пролїсок/Доля|Доля]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>8dy75nv9d9sh7c7nxbfncmmpir5x6aq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457854</id>
      <parentid>457815</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:21:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="217" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Доля
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
 | подібне = Доля
}}

* [[Пролїсок/Доля|Доля]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>sk0uw9f1iym9v24gfz1f5gz922zkuoz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Доля</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216536</id>
    <revision>
      <id>457816</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:41:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="670" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Доля
 | перевизначити_версії = '''[[Доля (Грабовський)|Доля]]'''
 | попередня = [[../До України/]]
 | наступна = [[../Надїя/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=14 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>h9p6v5yr9s2p03ekr2esk41c1hljhff</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Надія (Грабовський)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216537</id>
    <revision>
      <id>457818</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:44:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="196" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Швачка
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
}}

* [[Пролїсок/Надїя|Надїя]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>hevtrsc00n849m1lqb88f6myxqwptuu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457852</id>
      <parentid>457818</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:19:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="225" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Надія
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
 | подібне = Надія
}}

* [[Пролїсок/Надїя|Надїя]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>6ztbfa9zshb6zma9sbunu7tyaq4f3xb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Надїя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216538</id>
    <revision>
      <id>457819</id>
      <timestamp>2022-08-05T15:45:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="670" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Надїя
 | перевизначити_версії = '''[[Надія (Грабовський)|Надія]]'''
 | попередня = [[../Доля/]]
 | наступна = [[../Пустка/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=14 to=15 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>davceb5dkzc19hcclriwirxgtvdyprz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Пустка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216539</id>
    <revision>
      <id>457821</id>
      <timestamp>2022-08-05T16:03:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="730" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Пустка
 | перевизначити_версії = '''[[Пустка (Грабовський)|Пустка]]'''
 | попередня = [[../Надїя/]]
 | наступна = [[../До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=15 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1k3npte1yuxmre5895kqu0ufdrw8y0d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457822</id>
      <parentid>457821</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:04:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="746" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Пустка
 | перевизначити_версії = '''[[Пустка (Грабовський)|Пустка]]'''
 | попередня = [[../Надїя/]]
 | наступна = [[../До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=15 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hm12qqgv6mvuz29il1l2cth7ay4rnwa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пустка (Грабовський)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216540</id>
    <revision>
      <id>457824</id>
      <timestamp>2022-08-05T16:09:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{версії  | назва = Швачка  | автор = Павло Грабовський  | nointro = так }}  * [[Пролїсок/Пустка|Пустка]] {{збірка|Пролїсок}}</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="200" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Швачка
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
}}

* [[Пролїсок/Пустка|Пустка]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>738oe6qubzlmtmadv6e8imiq22zgrpm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457853</id>
      <parentid>457824</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:20:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="233" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Пустка
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
 | подібне = Пустка
}}

* [[Пролїсок/Пустка|Пустка]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>h4i7l9kmm47wpago7ee4jzntyyry0bo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Софія Русова. Дидактика. 1925.pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216541</id>
    <revision>
      <id>457826</id>
      <timestamp>2022-08-05T16:26:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3940" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Ми спинимося на загальному визначенню: Дидактика є наука, що вишукує при допомозі законів льоґіки та психольоґії найкращих способів переведення розумового розвитку.

Вільман, сучасний нам автор одної з найкращих дидактик, не називає Unterrichtlehre, а-ні Wessenschaftlehre, а Bildungslehre, первісне значіння цього слова є — формування, надавання форм будьякому матеріялові; згодом ця тямка поширилася й на духові процеси. Тепер воно має значіння внутрішнього, духовного формування і в цьому розумінню протистоїть голому вченню або навчанню; таке формування (освіта), рівно як і навчання, {{errata|вбірає|вбирає}} поданий йому зміст, але йде воно вслід за голим знанням та вмінням, матеріял яких і перетворює в плоді духа, плодотворчі елєменти. Навчальний зміст кожної дисципліни є лише внесок до розширення знання, її ж формувальний зміст — додаток, що дає вона плястичній силі розума.

Учені можуть чимало й перезабути, тоді як добре сформовані розумові здібности лишаються, хоч і забуті вже давно засоби їх вироблення; тут уже це формування просякло цілу особу.

Сформування (освіта) повстає в наслідок праці самого субєкта над собою, а рівно і співпраці з иншими особами.

Одною з прикмет мистецтва самосформування є здібність вільного схоплювання духового змісту.

В такому сенсі ми й говоримо про розвиток сформування (освіти), про джерела змагань до нього.

Праця над сформуванням є рівночасно і індивідуальною, і соціяльною, бо та освіта, що її досягає особа, є її власним здобутком, але вона поділює її з иншими, а може й укупі з иншими й одержує.

Носієм освіти є завше якесь певне коло, або ж і ціле громадянство. Але тут треба розріжняти рівень освіти масовий, менше чи більше піднесений.

Хоч як відмінні ріжні ступні освіти, все ж у них можна розріжнити 3 елєменти: вміння, знання і загальний розвиток; і в цьому відношенню можна освіту назвати загальною, себто, такою, що містить у собі докупи зібраний усім потрібний зміст, тим то вона і протистоїть до фахового чи виїмкового навчання з покликання або за виїмковими здібностями.

І тут треба бути дуже обережним і уникати т. зв.&lt;noinclude&gt;&lt;ref name=&quot;p4&quot;&gt;ють високу вартість й допомагають людині вийти з темноти незнання до світла знання.&lt;/ref&gt;
{{right|5}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fjx9c4bz4n7hwje35vio4ndyjd1p9ee</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457838</id>
      <parentid>457826</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T17:39:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3930" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;ref follow=&quot;p4&quot;&gt;ють високу вартість й допомагають людині вийти з темноти незнання до світла знання.&lt;/ref&gt;Ми спинимося на загальному визначенню: Дидактика є наука, що вишукує при допомозі законів льоґіки та психольоґії найкращих способів переведення розумового розвитку.

Вільман, сучасний нам автор одної з найкращих дидактик, не називає її а-ні Unterrichtlehre, а-ні Wessenschaftlehre, а Bildungslehre, первісне значіння цього слова є — формування, надавання форм будьякому матеріялові; згодом ця тямка поширилася й на духові процеси. Тепер воно має значіння внутрішнього, духовного формування і в цьому розумінню протистоїть голому вченню або навчанню; таке формування (освіта), рівно як і навчання, вбірає поданий йому зміст, але йде воно вслід за голим знанням та вмінням, матеріял яких і перетворює в плоді духа, плодотворчі елєменти. Навчальний зміст кожної дисципліни є лише внесок до розширення знання, її ж формувальний зміст — додаток, що дає вона плястичній силі розума.

Учені можуть чимало й перезабути, тоді як добре сформовані розумові здібности лишаються, хоч і забуті вже давно засоби їх вироблення; тут уже це формування просякло цілу особу.

Сформування (освіта) повстає в наслідок праці самого субєкта над собою, а рівно і співпраці з иншими особами.

Одною з прикмет мистецтва самосформування є здібність вільного схоплювання духового змісту.

В такому сенсі ми й говоримо про розвиток сформування (освіти), про джерела змагань до нього.

Праця над сформуванням є рівночасно і індивідуальною, і соціяльною, бо та освіта, що її досягає особа, є її власним здобутком, але вона поділює її з иншими, а може й укупі з иншими й одержує.

Носієм освіти є завше якесь певне коло, або ж і ціле громадянство. Але тут треба розріжняти рівень освіти масовий, менше чи більше піднесений.

Хоч як відмінні ріжні ступні освіти, все ж у них можна розріжнити 3 елєменти: вміння, знання і загальний розвиток; і в цьому відношенню можна освіту назвати загальною, себто, такою, що містить у собі докупи зібраний усім потрібний зміст, тим то вона і протистоїть до фахового чи виїмкового навчання з покликання або за виїмковими здібностями.

І тут треба бути дуже обережним і уникати т. зв.&lt;noinclude&gt;{{right|5}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j3tvfc5nxdp4owmvdrzfoas9rtoplcg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Софія Русова. Дидактика. 1925.pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216542</id>
    <revision>
      <id>457834</id>
      <timestamp>2022-08-05T16:51:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4011" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;півосвічености, що зачеплює людину лише поверхово, або приводить до малпування з модних зразків.

При визначуванні освіти виступає і спорідненість між навчанням 1 вихованням. Ті загально вартні {{errata|елементи|елєменти}}, що становлять матеріял освіти, і що їх виховання дає людям увласніти, стоять дуже близько до основного житєвого змісту.

Виховання має також подвійний напрямок: моральне сформовування і помножіння скарбів культури, яке покривається з поширенням освіти, що так само має бути тільки їх накопиченням. Одначе між вихованням та освітою є велика ріжниця: одна будується головно на волі та на нахилах, друга на діяльности розуму, перша на моральній, друга на духовній асиміляції.

Праця виховання находить своє розвязання з ростом розсудку, праця образования через усе життя. Суть виховання ясно визначується в формах родинного та громадського життя, в соціяльній диференціяції та у звичаях громадянства.

Суть освіти в першу чергу залежить од розумової діяльности, що виявляється в мові, в вірі, науках, мистецтві, і що постійно розвивається. Школа і зявляється комплєксом освітної праці — кристалізованим ядром освітних інституцій. Коли зібрати визначення до купи, то можна суть освіти пояснювати як комплєкс установ, інституцій і засобів, що допомагають особі засвоїти загальновартне знання, умілість поглядів, як плодоносні елемєнти духового життя й осягнути певних ступнів розвитку духово-моральних здібностей.

Чи заслуговують обидві ці дисципліни — і Дидактика й Педаґоґіка — наукового досліджування як і решта наук, що кермують иншими сферами людської діяльности?

Звичайно кажуть, що де нема правильного єднання між соціяльним та індивідуальним розумінням виховання та освіти, там загрожує обом наукам скорочення та соглашеня.

Як що збільшується інтерес до колєктивної освіти в цілях асиміляції знання, тоді повстає напрям ставити на перше місце освіту, в якій вже закладені певні творчі форми орґанізованої праці, вважати виховання додатком до освіти і, таким чином, Педаґоґіку признати залежною від Дидактики. А якщо головним завданням для індивідуума визнати виховання, як унутрішне формування відповідно до будьякого поставленого ідеалу, то тоді пов-&lt;noinclude&gt;{{left|6}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>erivk0587hf4qzkwbuj89ffhj1ezmiy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457835</id>
      <parentid>457834</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T16:51:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4012" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;півосвічености, що зачеплює людину лише поверхово, або приводить до малпування з модних зразків.

При визначуванні освіти виступає і спорідненість між навчанням і вихованням. Ті загально вартні {{errata|елементи|елєменти}}, що становлять матеріял освіти, і що їх виховання дає людям увласніти, стоять дуже близько до основного житєвого змісту.

Виховання має також подвійний напрямок: моральне сформовування і помножіння скарбів культури, яке покривається з поширенням освіти, що так само має бути тільки їх накопиченням. Одначе між вихованням та освітою є велика ріжниця: одна будується головно на волі та на нахилах, друга на діяльности розуму, перша на моральній, друга на духовній асиміляції.

Праця виховання находить своє розвязання з ростом розсудку, праця образования через усе життя. Суть виховання ясно визначується в формах родинного та громадського життя, в соціяльній диференціяції та у звичаях громадянства.

Суть освіти в першу чергу залежить од розумової діяльности, що виявляється в мові, в вірі, науках, мистецтві, і що постійно розвивається. Школа і зявляється комплєксом освітної праці — кристалізованим ядром освітних інституцій. Коли зібрати визначення до купи, то можна суть освіти пояснювати як комплєкс установ, інституцій і засобів, що допомагають особі засвоїти загальновартне знання, умілість поглядів, як плодоносні елемєнти духового життя й осягнути певних ступнів розвитку духово-моральних здібностей.

Чи заслуговують обидві ці дисципліни — і Дидактика й Педаґоґіка — наукового досліджування як і решта наук, що кермують иншими сферами людської діяльности?

Звичайно кажуть, що де нема правильного єднання між соціяльним та індивідуальним розумінням виховання та освіти, там загрожує обом наукам скорочення та соглашеня.

Як що збільшується інтерес до колєктивної освіти в цілях асиміляції знання, тоді повстає напрям ставити на перше місце освіту, в якій вже закладені певні творчі форми орґанізованої праці, вважати виховання додатком до освіти і, таким чином, Педаґоґіку признати залежною від Дидактики. А якщо головним завданням для індивідуума визнати виховання, як унутрішне формування відповідно до будьякого поставленого ідеалу, то тоді пов-&lt;noinclude&gt;{{left|6}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jn9mrs8ub2vz2nl9y5sn8ixpx340ep5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Софія Русова. Дидактика. 1925.pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216543</id>
    <revision>
      <id>457836</id>
      <timestamp>2022-08-05T17:29:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4433" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;стає небезпека, що широка 1 многобічка освіченість не буде осягнена й Дидактика, підпорядкувавшись Педаґоґиці, стане занадто вузьким одрізком. Однобічність першого типу особливо помітна в XVII в., коли хотіли словом “освіта” (або як тоді казали — {{lang|de|Lehrkunst}}) усе охопити й у цю тямку входило й виховання, як це ми бачимо у творах [[:en:Author:Juan Luis Vives|Вівеса]] й у Великій Дидактиці Коменського. Він тямку “вчення” розширює, включаючи в неї навчання доброчинности, і звичаям і реліґії; ця тямка навіть захоплює родинне виховання та фізичне. За Гербартом Педаґоґіка є окремою дисципліною, Дидактика ж є її частиною, що {{errata|коордінує|кординує}} навчання з кермуванням і з карністю. Вона має свої принципи навчання. Тепер Дидактику визначають як виховниче навчання ({{lang|de|Erziehende Unterricht}}). 3 огляду на асиміляцію юнацтвом етичного матеріялу не можна нехтувати освітою й її установами, па що Гербарт вже вказував і шукав для освіти місця в системах культур і вказав на видатне значіння Дидактики для цих культур з її {{нерозбірливо|texttip=}}. Тоді може була б розвязка справи соціяльної й індивідуальної освіти та й узагалі цілої проблеми Дидактики. Відношення Педаґоґіки до Дидактики визначається взаїмним відношенням предметів обох дисциплін; і в вихованні, і в освіті бачимо два великих вияви морального світу Пранда, обидва належать до одної сфери — до комплєксу всіх засобів, що спричиняються обновлення соціяльного орґанізму, в цій сфері кожна з цих наук займають окреме Й цілком визначне місце.

Виховання не є видділом чи додатком до Дидактики: завдання, що охоронюють мораль життя, мають свою мету, мотиви, відповідні до завдань установи, відомі інтелєктуальні скарби, що повинні стати громадським майном, громадською власністю ({{lang|de|Gemeinbesitz}}).

З другого боку і сама освіта є щось більше, ніж виховнича установа: придбання освіти це колєктивна праця, що утворює цілий організм молодого покоління.

Колиж ми придивимося — скільки ці обидві науки зробили в життю того або иншого народу, а те Й у цілому культурному життю, то нам і на думку не спаде визначати їм окремі місця. Виховання нацією своєї молоді йде у звязку з політичним та соціяльним уявліннями, її родинними та громадськими звичаями і світоглядом. Через те, коли йде мова про її мистецтво, поезїю, науку, літературу, треба мати на увазі, що народ уважає освітою ті духові скарби, які він віддає в загальний потік культури, й ті установи, що задовольняють його потреби.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{right|7}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qj3jidn6zbm765gqux5vjjo1h7p5s6m</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457837</id>
      <parentid>457836</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T17:30:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4434" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;стає небезпека, що широка і многобічка освіченість не буде осягнена й Дидактика, підпорядкувавшись Педаґоґиці, стане занадто вузьким одрізком. Однобічність першого типу особливо помітна в XVII в., коли хотіли словом “освіта” (або як тоді казали — {{lang|de|Lehrkunst}}) усе охопити й у цю тямку входило й виховання, як це ми бачимо у творах [[:en:Author:Juan Luis Vives|Вівеса]] й у Великій Дидактиці Коменського. Він тямку “вчення” розширює, включаючи в неї навчання доброчинности, і звичаям і реліґії; ця тямка навіть захоплює родинне виховання та фізичне. За Гербартом Педаґоґіка є окремою дисципліною, Дидактика ж є її частиною, що {{errata|коордінує|кординує}} навчання з кермуванням і з карністю. Вона має свої принципи навчання. Тепер Дидактику визначають як виховниче навчання ({{lang|de|Erziehende Unterricht}}). 3 огляду на асиміляцію юнацтвом етичного матеріялу не можна нехтувати освітою й її установами, па що Гербарт вже вказував і шукав для освіти місця в системах культур і вказав на видатне значіння Дидактики для цих культур з її {{нерозбірливо|texttip=}}. Тоді може була б розвязка справи соціяльної й індивідуальної освіти та й узагалі цілої проблеми Дидактики. Відношення Педаґоґіки до Дидактики визначається взаїмним відношенням предметів обох дисциплін; і в вихованні, і в освіті бачимо два великих вияви морального світу Пранда, обидва належать до одної сфери — до комплєксу всіх засобів, що спричиняються обновлення соціяльного орґанізму, в цій сфері кожна з цих наук займають окреме Й цілком визначне місце.

Виховання не є видділом чи додатком до Дидактики: завдання, що охоронюють мораль життя, мають свою мету, мотиви, відповідні до завдань установи, відомі інтелєктуальні скарби, що повинні стати громадським майном, громадською власністю ({{lang|de|Gemeinbesitz}}).

З другого боку і сама освіта є щось більше, ніж виховнича установа: придбання освіти це колєктивна праця, що утворює цілий організм молодого покоління.

Колиж ми придивимося — скільки ці обидві науки зробили в життю того або иншого народу, а те Й у цілому культурному життю, то нам і на думку не спаде визначати їм окремі місця. Виховання нацією своєї молоді йде у звязку з політичним та соціяльним уявліннями, її родинними та громадськими звичаями і світоглядом. Через те, коли йде мова про її мистецтво, поезїю, науку, літературу, треба мати на увазі, що народ уважає освітою ті духові скарби, які він віддає в загальний потік культури, й ті установи, що задовольняють його потреби.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{right|7}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p3iinrd50pgdxdturn6dzcq2ciexx9z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216544</id>
    <revision>
      <id>457840</id>
      <timestamp>2022-08-05T18:49:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1237" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Н. К. С.''']]}}
Заранку в холодну могилу
Ти жертвою часу лягла;
Без жалю загублено силу…
А в мене пак гадка жила:

Що повівом навіть не скине
На тебе пануюче зло,
Що смерть над тобою запине
Отрутою повне жало!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Думк}}а.'''}}
Дружили ми, а пройдуть лїта,
І може стрінемось не ті;
Душа, мов пустка неогріта,
Перехолоне у чуттї.

Загасне сьвітне чарування,
Насунуть сїрі, темні днї…
Та не забудьмо почування,
Що нас єднало до борнї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До Українцїв.'''}}
Українцї, браття милі,
Відгукнїть ся, де ви є;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>50acr1z4wwiy09cqv2zyhjl53j8bwr5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457841</id>
      <parentid>457840</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T18:49:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1234" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Н. К. С.''']]}}
Заранку в холодну могилу
Ти жертвою часу лягла;
Без жалю загублено силу…
А в мене пак гадка жила:

Що повівом навіть не скине
На тебе пануюче зло,
Що смерть над тобою запине
Отрутою повне жало!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Думк}}а.'''}}
Дружили ми, а пройдуть лїта,
І може стрінемось не ті;
Душа, мов пустка неогріта,
Перехолоне у чуттї.

Загасне сьвітне чарування,
Насунуть сїрі, темні днї…
Та не забудьмо почування,
Що нас єднало до борнї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До Українцїв.'''}}
Українцї, браття милі,
Відгукнїть ся, де ви є;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aaigig2f1mpt048tnq32yaxhz0uel6s</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457842</id>
      <parentid>457841</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T18:50:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1240" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Н. К. С.''']]}}
Заранку в холодну могилу
Ти жертвою часу лягла;
Без жалю загублено силу…
А в мене пак гадка жила:

Що повівом навіть не скине
На тебе пануюче зло,
Що смерть над тобою запине
Отрутою повне жало!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Думк|0.3em}}а.'''}}
Дружили ми, а пройдуть лїта,
І може стрінемось не ті;
Душа, мов пустка неогріта,
Перехолоне у чуттї.

Загасне сьвітне чарування,
Насунуть сїрі, темні днї…
Та не забудьмо почування,
Що нас єднало до борнї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До Українцїв.'''}}
Українцї, браття милі,
Відгукнїть ся, де ви є;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0jlbp2790tihqm2rojxjxa747fibl5y</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457902</id>
      <parentid>457842</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:47:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1240" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Н. К. С.''']]}}
Заранку в холодну могилу
Ти жертвою часу лягла;
Без жалю загублено силу…
А в мене пак гадка жила:

Що повівом навіть не скине
На тебе пануюче зло,
Що смерть над тобою запине
Отрутою повне жало!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Думк|0.3em}}а.'''}}
Дружили ми, а пройдуть лїта,
І може стрінемось не ті;
Душа, мов пустка неогріта,
Перехолоне у чуттї.

Загасне сьвітне чарування,
Насунуть сїрі, темні днї…
Та не забудьмо почування,
Що нас єднало до борнї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До Українцїв.'''}}
Українцї, браття милі,
Відгукнїть ся, де ви є;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>06bncnw80c6x5tivrrnv21krl2giwmn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216545</id>
    <revision>
      <id>457843</id>
      <timestamp>2022-08-05T18:51:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До Н. К. С.
 | попередня = [[../Пустка/]]
 | наступна = [[../Думка/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=16 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gridmkn16ueo4bviw08glvl669k5eu8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Думка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216546</id>
    <revision>
      <id>457844</id>
      <timestamp>2022-08-05T18:58:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="821" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Думка
 | перевизначити_версії = '''[[Думка (Грабовський)|Думка]]'''
 | попередня = [[../До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]]
 | наступна = [[../До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українцїв]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=16 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>a1vjj7xgzm0rceiqrib6dpdoj6bzd96</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Думка (Грабовський)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216547</id>
    <revision>
      <id>457850</id>
      <timestamp>2022-08-05T19:17:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="198" xml:space="preserve">{{версії
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
 | подібне = Думка
}}

* [[Пролїсок/Думка|Думка]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>sxcvzg5cys176in6wlyxtvqgm8i3ock</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457851</id>
      <parentid>457850</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:18:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="225" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Думка
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
 | подібне = Думка
}}

* [[Пролїсок/Думка|Думка]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>bb12il0gtdv4tyke7w2uuxdbvd714rr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216548</id>
    <revision>
      <id>457857</id>
      <timestamp>2022-08-05T19:51:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1184" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Чи живі ще, чи в могилї
Давня слава зогниє?
{{gap|2.5em}}Чи покраща доля наша,
{{gap|2.5em}}Мине сором, що вкрива;
{{gap|2.5em}}Чи до краю спита чаша, —
{{gap|2.5em}}Рабства чаша вікова?
Гей, до-купи, певні дїти!
Всїх веде мета одна:
Шлях любови та осьвіти
Нас на віки поєдна!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{c|'''{{c|'''{{sp|На лис}}т.'''}}
Не хились душею, друже,
Не ридай у самотї;
Хрестоносця приоруже
Розіпятий на хрестї.
{{gap|2.5em}}Серце, правдою кипуче,
{{gap|2.5em}}Повне чистої краси,
{{gap|2.5em}}У конаннї невсипуче,
{{gap|2.5em}}До могили донеси.
Сьвітлом істини сьвятої
Розірви обійми тьми:
Хмара темряви густої
Повисає над людьми.'''}}

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7smt0pil5jf8sg95g2mr9626v7iv690</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457858</id>
      <parentid>457857</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T19:52:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1193" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Чи живі ще, чи в могилї
Давня слава зогниє?
{{gap|2.5em}}Чи покраща доля наша,
{{gap|2.5em}}Мине сором, що вкрива;
{{gap|2.5em}}Чи до краю спита чаша, —
{{gap|2.5em}}Рабства чаша вікова?
Гей, до-купи, певні дїти!
Всїх веде мета одна:
Шлях любови та осьвіти
Нас на віки поєдна!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|На лис}}т.'''}}
Не хились душею, друже,
Не ридай у самотї;
Хрестоносця приоруже
Розіпятий на хрестї.
{{gap|2.5em}}Серце, правдою кипуче,
{{gap|2.5em}}Повне чистої краси,
{{gap|2.5em}}У конаннї невсипуче,
{{gap|2.5em}}До могили донеси.
Сьвітлом істини сьвятої
Розірви обійми тьми:
Хмара темряви густої
Повисає над людьми.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r8mrhf3srk64lnl4q95i3j3kx3lb9qm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457903</id>
      <parentid>457858</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:47:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1193" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Чи живі ще, чи в могилї
Давня слава зогниє?
{{gap|2.5em}}Чи покраща доля наша,
{{gap|2.5em}}Мине сором, що вкрива;
{{gap|2.5em}}Чи до краю спита чаша, —
{{gap|2.5em}}Рабства чаша вікова?
Гей, до-купи, певні дїти!
Всїх веде мета одна:
Шлях любови та осьвіти
Нас на віки поєдна!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|На лис}}т.'''}}
Не хились душею, друже,
Не ридай у самотї;
Хрестоносця приоруже
Розіпятий на хрестї.
{{gap|2.5em}}Серце, правдою кипуче,
{{gap|2.5em}}Повне чистої краси,
{{gap|2.5em}}У конаннї невсипуче,
{{gap|2.5em}}До могили донеси.
Сьвітлом істини сьвятої
Розірви обійми тьми:
Хмара темряви густої
Повисає над людьми.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>owfn8znacscv1275hrsr6fkfvchbnl9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216549</id>
    <revision>
      <id>457859</id>
      <timestamp>2022-08-05T19:54:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="584" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До Українцїв
 | попередня = [[../Думка/]]
 | наступна = [[../На лист/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=16 to=17 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>iekjyfyewu9isn6i4641gdpc5736xiw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/На лист</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216550</id>
    <revision>
      <id>457860</id>
      <timestamp>2022-08-05T19:56:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="653" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = На лист
 | попередня = [[../До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українцїв]]
 | наступна = [[../Допусти/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=17 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hklgaldlxxz19yk9egzn1ng5hv9g2z8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216551</id>
    <revision>
      <id>457861</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:03:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1330" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Допусти.'''}}
Що за допусти Господнї?
Позавчора — кріпаки;
Вчора — вільні, а сьогоднї —
Хоч під вікна по шматки!

Кмет господарем від пана
На слободу одійшов…
Що-ж блукає без жупана
Без онуч і підошов?

Чув ся клопіт за осьвіту,
Гасло щирих громадян…
А чи трапило під свиту
Пеклування передян?

Цур питать… Бажання славне
Поміж нами доки йшло, —
Над народом панство давне
Відрождатись почало!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Народові єврейському.'''}}
Народе, вік порізнений зі мною
Страмотою людської ворожди!
Заблуда стала межи нас стїною:
Хижацтва ще не зметені слїди.
{{gap|2.5em}}Нехай козак без жалю вішав „жида“,
{{gap|2.5em}}Хай „жид“ добра не зичив козаку....&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2lwxupmottov76ecb8efvr1fmsoqf65</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457904</id>
      <parentid>457861</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:47:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1330" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Допусти.'''}}
Що за допусти Господнї?
Позавчора — кріпаки;
Вчора — вільні, а сьогоднї —
Хоч під вікна по шматки!

Кмет господарем від пана
На слободу одійшов…
Що-ж блукає без жупана
Без онуч і підошов?

Чув ся клопіт за осьвіту,
Гасло щирих громадян…
А чи трапило під свиту
Пеклування передян?

Цур питать… Бажання славне
Поміж нами доки йшло, —
Над народом панство давне
Відрождатись почало!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Народові єврейському.'''}}
Народе, вік порізнений зі мною
Страмотою людської ворожди!
Заблуда стала межи нас стїною:
Хижацтва ще не зметені слїди.
{{gap|2.5em}}Нехай козак без жалю вішав „жида“,
{{gap|2.5em}}Хай „жид“ добра не зичив козаку....&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2n23aqvxyg8xm7ef68m7gipswu9ezgq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЧгО/127/14/3307</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216552</id>
    <revision>
      <id>457862</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:05:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту  | рік = 1882-1892  | примітки = c:File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан М...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="793" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Иглинський повіт]]</text>
      <sha1>fw1worp0l7z57km49my7qnekiss50y4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457863</id>
      <parentid>457862</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:05:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="793" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>nqs3mmtbay9cqk0bpna22fida7h4veb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457888</id>
      <parentid>457863</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:51:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="916" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[https://www.familysearch.org/search/film/007767620?cat=1348079 Копія справи на сховищі FamilySearch]

[[File:ДАЧгО 127-14-3307. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились 23 травня 1882 р. Костенська волость, 3 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>383yz6hdeqrag0nitkss2e39t7ce7bx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЧгО/127/14/3308</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216553</id>
    <revision>
      <id>457864</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:06:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту  | рік = 1882-1892  | примітки = c:File:ДАЧгО 127-14-3308. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська вол...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="826" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3308. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАЧгО 127-14-3308. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>9cdoo5k8l76awgls3b066havp0qvoa3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457889</id>
      <parentid>457864</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:51:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="949" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3308. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[https://www.familysearch.org/search/film/007767620?cat=1348079 Копія справи на сховищі FamilySearch]

[[File:ДАЧгО 127-14-3308. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Старосільська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>r6m1oo49iqud4wao91jpd0i48xklwlc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЧгО/127/14/3309</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216554</id>
    <revision>
      <id>457865</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:06:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту  | рік = 1882-1892  | примітки = c:File:ДАЧгО 127-14-3309. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська вол...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="826" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3309. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАЧгО 127-14-3309. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>mtmam4lg4zlx652ttbi4jeaclhzgro1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457890</id>
      <parentid>457865</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:51:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="949" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3309. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[https://www.familysearch.org/search/film/007767620?cat=1348079 Копія справи на сховищі FamilySearch]

[[File:ДАЧгО 127-14-3309. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. Краснорігська волость, 1 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>mxqnimme1xhf3dc3ogmjxwn3v799dfh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЧгО/127/14/3310</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216555</id>
    <revision>
      <id>457866</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:06:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту  | рік = 1882-1892  | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3310. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту.pdf]] }} File:ДАЧгО 127...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="697" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3310. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАЧгО 127-14-3310. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>d4uf3d7711300yhvhjdlyyak6ued1iz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457891</id>
      <parentid>457866</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:51:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="820" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту
 | рік = 1882-1892
 | примітки = [[c:File:ДАЧгО 127-14-3310. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту.pdf]]
}}
[https://www.familysearch.org/search/film/007767620?cat=1348079 Копія справи на сховищі FamilySearch]

[[File:ДАЧгО 127-14-3310. 1882-1892. Посімейні списки євреїв, що поселились до 23 травня 1882 р. 2 стан Мглинського повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Мглинський повіт]]</text>
      <sha1>llfy8qv6i5ugw7csg7g3uyh47mw59qm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216556</id>
    <revision>
      <id>457867</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:10:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1537" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}Той час встає на думку як огида;
{{gap|2.5em}}Забудьмо-ж ту минувшину гірку!
Тобі чужим останусь я по крові;
Нехибно-ж маю в серденьку носить
Сьвяте чуття великої любови,
Якої вже нїчому не згасить!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''В далечінь.'''}}
За морем холодним, в далекій чужинї,
Де сонця нїколи не видно з тайги,&lt;ref&gt;Тайга – дрімучий сибірський лїс.&lt;/ref&gt;
Де нетри, болота лихі та пустинї,
Та скали кремінні, та вічні снїги…

Де тьма та неволя одвіку й довіку,
Де стогону опріч нїчого не чуть,
Де гине надїя, де муки без лїку,
Де сльози невільницькі тільки течуть…

Де люде на себе кайдани гартують,
Де рідного брата запеклі брати
Що божу годину на пласї катують…
Там, сестронько люба, конаєш і ти.

Не падай до туги, красуй ся, мій квіте;
Велике та славне страдання твоє&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1dw1oo3k8dd84zkoew1rcofzdaww4et</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457905</id>
      <parentid>457867</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:47:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1537" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}Той час встає на думку як огида;
{{gap|2.5em}}Забудьмо-ж ту минувшину гірку!
Тобі чужим останусь я по крові;
Нехибно-ж маю в серденьку носить
Сьвяте чуття великої любови,
Якої вже нїчому не згасить!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''В далечінь.'''}}
За морем холодним, в далекій чужинї,
Де сонця нїколи не видно з тайги,&lt;ref&gt;Тайга – дрімучий сибірський лїс.&lt;/ref&gt;
Де нетри, болота лихі та пустинї,
Та скали кремінні, та вічні снїги…

Де тьма та неволя одвіку й довіку,
Де стогону опріч нїчого не чуть,
Де гине надїя, де муки без лїку,
Де сльози невільницькі тільки течуть…

Де люде на себе кайдани гартують,
Де рідного брата запеклі брати
Що божу годину на пласї катують…
Там, сестронько люба, конаєш і ти.

Не падай до туги, красуй ся, мій квіте;
Велике та славне страдання твоє&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qp4xkp0dncz704wnhvrqbyxfvcesk8t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216557</id>
    <revision>
      <id>457869</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:17:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1494" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Шлях терну та крови любовю осьвіте, —
Неволя живої душі не убє.

Помянуть твій образ бездольцї закуті,
Стомленим від долї про тебе звістять;
Міць викличуть муки твої незабуті,
Перлинами сльози колись заблестять!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Викли|0.3em}}к.'''}}
Кругом неволя… гаснуть очі, —
Чого не бачили вони?
Мов той густий серпанок ночі
Повис над миром в-осени.
{{gap|2.5em}}Не рушить нас кайдан, нї страта,
{{gap|2.5em}}На все ми соромно-нїмі;
{{gap|2.5em}}Осьвітнїй брат слїпого брата
{{gap|2.5em}}Гнїтить і досї ще в ярмі.
Сьвятий завіт, од віку Божий,
Занапастили, все в крові…
Коли-ж постане местник можий
На ті злочинства сьвітові?

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{sp|У сн|0.3em}}ї.
Сон мінї снив ся…
Вечір зрина;
Я опинив ся
Коло млина.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hhjdk9tj4oyrmbgmzf7423ltvkswitu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457870</id>
      <parentid>457869</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:18:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1506" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Шлях терну та крови любовю осьвіте, —
Неволя живої душі не убє.

Помянуть твій образ бездольцї закуті,
Стомленим від долї про тебе звістять;
Міць викличуть муки твої незабуті,
Перлинами сльози колись заблестять!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Викли|0.3em}}к.'''}}
Кругом неволя… гаснуть очі, —
Чого не бачили вони?
Мов той густий серпанок ночі
Повис над миром в-осени.
{{gap|2.5em}}Не рушить нас кайдан, нї страта,
{{gap|2.5em}}На все ми соромно-нїмі;
{{gap|2.5em}}Осьвітнїй брат слїпого брата
{{gap|2.5em}}Гнїтить і досї ще в ярмі.
Сьвятий завіт, од віку Божий,
Занапастили, все в крові…
Коли-ж постане местник можий
На ті злочинства сьвітові?

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|У сн|0.3em}}ї.'''}}
Сон мінї снив ся…
Вечір зрина;
Я опинив ся
Коло млина.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n1j3wnm2mbbx3efm174mlg7lmsb0ayb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457906</id>
      <parentid>457870</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:47:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1506" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Шлях терну та крови любовю осьвіте, —
Неволя живої душі не убє.

Помянуть твій образ бездольцї закуті,
Стомленим від долї про тебе звістять;
Міць викличуть муки твої незабуті,
Перлинами сльози колись заблестять!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Викли|0.3em}}к.'''}}
Кругом неволя… гаснуть очі, —
Чого не бачили вони?
Мов той густий серпанок ночі
Повис над миром в-осени.
{{gap|2.5em}}Не рушить нас кайдан, нї страта,
{{gap|2.5em}}На все ми соромно-нїмі;
{{gap|2.5em}}Осьвітнїй брат слїпого брата
{{gap|2.5em}}Гнїтить і досї ще в ярмі.
Сьвятий завіт, од віку Божий,
Занапастили, все в крові…
Коли-ж постане местник можий
На ті злочинства сьвітові?

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|У сн|0.3em}}ї.'''}}
Сон мінї снив ся…
Вечір зрина;
Я опинив ся
Коло млина.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0cywpu51gjfy86t3h30khja4km4h558</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Допусти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216558</id>
    <revision>
      <id>457871</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:19:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="601" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Допусти
 | попередня = [[../На лист/]]
 | наступна = [[../Народові єврейському/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=18 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gk0s4ylwrw359o2mcieuxwyg3mbrf98</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Народові єврейському</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216559</id>
    <revision>
      <id>457872</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:22:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="610" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Народові єврейському
 | попередня = [[../Допусти/]]
 | наступна = [[../В далечінь/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=18 to=19 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hin902u6rkrf4yf2niw5r68e8f2fz4s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/320</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216560</id>
    <revision>
      <id>457873</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:24:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1678" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ВОВЧИЦЯ|0.4em}}


Оце я вернув з похорону моєї приятельки з дитячих літ. Ледве витягав ноги з русівського, густого болота, а таки довів вовчицю до її ямки. В тонкі дошки її деревища груди землі дуже брутально гримали. Небагато нас було і всі дивувалися, що я між ними був. Та вони не знали, хто була вовчиця.

Як я почав ходити до школи, то вона у своїй наївності кликала мене до свобідної хати і просила перечитати їй звиток з бляшаної труби, щоби вона знала, що там є. Крім „Кнігініцьких“ латинкою я не міг нічого більше второпати. Аж геть пізніше, як я був в гімназії, той звиток показався шляхотським дипломом для родини Кнігініцьких.
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
До її убогої хати всі багачі, всі попи, всі жиди посилали на нічліг всіх бідних і заблуканих.

Зниділим і брудним шляхтичам вона казала:
— Не блукайте по світі, а приставайте до людий, бо люди не люблє шляхти. Панщина навчила їх, хто ми є, і тому і я лишиласи з голою шля-&lt;noinclude&gt;{{c|— 308 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5uot1wo68tfmuvn84jis6rc7eiblgkc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457894</id>
      <parentid>457873</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T21:24:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1679" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ВОВЧИЦЯ|0.4em}}


Оце я вернув з похорону моєї приятельки з дитячих літ. Ледве витягав ноги з русівського, густого болота, а таки довів вовчицю до її ямки. В тонкі дошки її деревища груди землі дуже брутально гримали. Небагато нас було і всі дивувалися, що я між ними був. Та вони не знали, хто була вовчиця.

Як я почав ходити до школи, то вона у своїй наївності кликала мене до свобідної хати і просила перечитати їй звиток з бляшаної труби, щоби вона знала, що там є. Крім „Кнігініцьких“ латинкою я не міг нічого більше второпати. Аж геть пізніше, як я був в гімназії, той звиток показався шляхотським дипломом для родини Кнігініцьких.
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
До її убогої хати всі багачі, всі попи, всі жиди посилали на нічліг всіх бідних і заблуканих.

Зниділим і брудним шляхтичам вона казала:

— Не блукайте по світі, а приставайте до людий, бо люди не люблє шляхти. Панщина навчила їх, хто ми є, і тому і я лишиласи з голою шля-&lt;noinclude&gt;{{c|— 308 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ndfs6j8d5hsjc6dw9mvqv6flwkjd1zp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/321</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216561</id>
    <revision>
      <id>457874</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:24:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2202" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;хоцкою трубою. Ночуйте, я вас погодую, а рано йдіт між люди і приставайте до них.

А злодієві говорила:
— Ти, небоже, не кради, краденим не погодуєшси, але йди просто і вбивай і ставай чоло до чола. Як твоє чоло розсиплеси, то нема утрати, а як богачеве впаде від твої ноги, то з гонором підеш покутувати. Я тебе переховаю, я тобі сорочку віперу й нагодую, але не наскакуй потайки на дурні маєтки.

А покритку з тяжких наймів у великих чоботах і з засохлими сльозами на молодім лиці потішувала:
— Ти, небого, не журиси, бо як уродиш файного байстрючка, то маєш силу; тебе бідну і так ніхто не озме, а він віросте дужий на твоїх грішних руках. Ти посивієш проклєта між людьми, а він віросте і обітре своїми кучерями гріх із тебе. Я вікупаю твою дитину, а ти подужієш, ти молода і заробиш на него. Не цокай чолом у мій поріг, а сідай на постели і проси Бога за свою дитинку.

Всіх блукаючих, всіх бідних, всіх нещасливих вона зодягала і кормила із своєї бідної долоні.
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
Перед війною вона розпустила своїх доньок по роботах у світ, а було їх багато. А сама дальше приймала всіх грішних людей, дезертирів, злодіїв, калік і дівчат з грубими черевами, шугала поміж сусіди, як вовчиця, щоби нагодувати своїх безта-&lt;noinclude&gt;{{c|— 309 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gi4n7cs8s7sex6cj59uh4b9098ly8w6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457895</id>
      <parentid>457874</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:07:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2206" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;хоцкою трубою. Ночуйте, я вас погодую, а рано йдіт між люди і приставайте до них.

А злодієві говорила:

— Ти, небоже, не кради, краденим не погодуєшси, але йди просто і вбивай і ставай чоло до чола. Як твоє чоло розсиплеси, то нема утрати, а як богачеве впаде від твої ноги, то з гонором підеш покутувати. Я тебе переховаю, я тобі сорочку віперу й нагодую, але не наскакуй потайки на дурні маєтки.

А покритку з тяжких наймів у великих чоботах і з засохлими сльозами на молодім лиці потішувала:

— Ти, небого, не журиси, бо як уродиш файного байстрючка, то маєш силу; тебе бідну і так ніхто не озме, а він віросте дужий на твоїх грішних руках. Ти посивієш проклєта між людьми, а він віросте і обітре своїми кучерями гріх із тебе. Я вікупаю твою дитину, а ти подужієш, ти молода і заробиш на него. Не цокай чолом у мій поріг, а сідай на постели і проси Бога за свою дитинку.

Всіх блукаючих, всіх бідних, всіх нещасливих вона зодягала і кормила із своєї бідної долоні.
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
Перед війною вона розпустила своїх доньок по робота́х у світ, а було їх багато. А сама дальше приймала всіх грішних людей, дезертирів, злодіїв, калік і дівчат з грубими черевами, шугала поміж сусіди, як вовчиця, щоби нагодувати своїх безта-&lt;noinclude&gt;{{c|— 309 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5vzo18dhyc3uovugds8g5oda53n5nfe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/322</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216562</id>
    <revision>
      <id>457875</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:24:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1652" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ланних гостей. А як війна кінчилася, то її доньки з дітьми почали сходитися до неї. Зяті були прусаки, москалі, поляки, італіяни з неволі й українці з німецьких таборів. Старій вовчиці дуже тяжко було їх годити в малій хаті. Під чорною Матір'ю Божою вони забирали місце для своєї нації. Вільгельм, Франц-Йосиф, Николай, Шевченко, Ленін і Ґарібальді допоминалися в тій хатині домінуючого місця. І серед шаленого крику і бійки нераз попадав на землю Вільгельм, або Микола, або Ленін. Тоді моя приятелька злізала з печі, ховала портрети в пазуху і вночі прибивала цвяшками назад до стіни, щоби жаден зять не бив доньки.

По війні всі порозходилися, лиш лишився внук від німця, бо батько його поїхав до свойого краю, а його мама лежить тут на могилі.

Німчика я нераз бачу, як завертає чужі вівці і тоді іду до його хати і бачу через вікно, як мирно під Матір'ю Божою примістилися царі, революціонери і поети.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 310 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6a6n9ckg0kw9am6jxhvx1gan14u49bs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457896</id>
      <parentid>457875</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:10:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1652" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ланних гостей. А як війна кінчилася, то її доньки з дітьми почали сходитися до неї. Зяті були прусаки, москалі, поляки, італіяни з неволі й українці з німецьких таборів. Старій вовчиці дуже тяжко було їх годити в малій хаті. Під чорною Матір'ю Божою вони забирали місце для своєї нації. Вільгельм, Франц-Йосиф, Николай, Шевченко, Ленін і Ґарібальді допоминалися в тій хатині домінуючого місця. І серед шаленого крику і бійки нераз попадав на землю Вільгельм, або Микола, або Ленін. Тоді моя приятелька злізала з печі, ховала портрети в пазуху і вночі прибивала цвяшками назад до стіни, щоби жаден зять не бив доньки.

По війні всі порозходилися, лиш лишився внук від німця, бо батько його поїхав до свойого краю, а його мама лежить тут на могилі.

Німчика я нераз бачу, як завертає чужі вівці і тоді іду до його хати і бачу через вікно, як мирно під Матір'ю Божою примістилися царі, революціонери і поети.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 310 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>40tl2alrph69zjadd50uu72ngifc5sk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/В далечінь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216563</id>
    <revision>
      <id>457876</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:25:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="608" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = В далечінь
 | попередня = [[../Народові єврейському/]]
 | наступна = [[../Виклик/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=19 to=20 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kwzzd3b00c0jh9gxi5ii2pn7l9jgg2l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457877</id>
      <parentid>457876</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T20:25:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="629" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = В далечінь
 | попередня = [[../Народові єврейському/]]
 | наступна = [[../Виклик/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=19 to=20 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;

{{bar}}
{{reflist}}</text>
      <sha1>8nco4cul2fi9zsb0288mgl9l2s4tkyy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Твори (Стефаник, 1942)/Вовчиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216564</id>
    <revision>
      <id>457878</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:26:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Твори]]  | автор = Василь Стефаник  | секція = Вовчиця  | попередня = [[../Межа/]]  | наступна = [[../Давня мелодія/]]   | рік = 1942  | місто = Львів  | видавець = Українське Видавництво  | примітки = }}  &lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=320 to=322 /&gt;</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="441" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Твори]]
 | автор = Василь Стефаник
 | секція = Вовчиця
 | попередня = [[../Межа/]]
 | наступна = [[../Давня мелодія/]] 
 | рік = 1942
 | місто = Львів
 | видавець = Українське Видавництво
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=320 to=322 /&gt;</text>
      <sha1>ifxc77kz4rcxg8cpna4khl7xbx1dtgm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Виклик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216565</id>
    <revision>
      <id>457879</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:28:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="681" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Виклик
 | перевизначити_версії = '''[[Виклик (Грабовський)|Виклик]]'''
 | попередня = [[../В далечінь/]]
 | наступна = [[../У снї/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=20 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>j1mzee4re10qgtngxiqv0oyw4o0mnqu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/У снї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216566</id>
    <revision>
      <id>457880</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:30:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="598" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = У снї
 | попередня = [[../Виклик/]]
 | наступна = [[../До товариства/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=20 to=22 fromsection=&quot;3&quot; tosection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pkcsp067j0wq4z925pptncln4vvi0ed</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Виклик (Старицький)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216567</id>
    <redirect title="Ніч яка місячна" />
    <revision>
      <id>457884</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:46:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="41" xml:space="preserve">#Redirect[[Ніч яка місячна]]</text>
      <sha1>3ji2yjp3xokhfuumxe4q79jmrz033lv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Виклик (Грабовський)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216568</id>
    <revision>
      <id>457887</id>
      <timestamp>2022-08-05T20:50:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="234" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Виклик 
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
 | подібне = Виклик
}}

* [[Пролїсок/Виклик|Виклик]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>p88vffix610xl4nol56namsxletee7u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/323</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216569</id>
    <revision>
      <id>457897</id>
      <timestamp>2022-08-05T22:26:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1477" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ДАВНЯ МЕЛОДІЯ}}


Я з сестрою у білих сорочках сиділи на печі. Мама, ще дуже молода, чекала на братів. Її біло-мережані рукави радуються, що покривають її міцне тіло.

— Діти, як прийдут братя, то не пустуйте, а тихонько сидіт, там на горні є медівники і цукор. Беріт собі кілько хочете, лиш будьте чемні.

Небавом перед вікнами ми почули скрегіт великих чобіт на морозі. Гураган давньої мелодії вирвався з дужих грудей. Іде коляда про лицаря, як йому дорікає його вірний кінь:

— Продаш ти мене, згадаш ти мене…

І оповідає той кінь свойому лицареві, з яких то побоїв він його виніс: і з половецького, і з турецького, і з московського.

Рефрен української історії мужньо звучав у того коня:

— За мнов гармати, як грім гриміли…

Тих гармат я збоявся та засунувся назад на піч. Але з жалю за конем я розплакався, а Марія ка-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i3lv5p70mgidrt70vbqvxevd7hd13ry</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457923</id>
      <parentid>457897</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T03:59:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1494" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ДАВНЯ МЕЛОДІЯ}}


Я з сестрою у білих сорочках сиділи на печі. Мама, ще дуже молода, чекала на братів. Її біло-мережані рукави радуються, що покривають її міцне тіло.

— Діти, як прийдут братя, то не пустуйте, а тихонько сидіт, там на горні є медівники і цукор. Беріт собі кілько хочете, лиш будьте чемні.

Небавом перед вікнами ми почули скрегіт великих чобіт на морозі. Гураган давньої мелодії вирвався з дужих грудей. Іде коляда про лицаря, як йому дорікає його вірний кінь:

— Продаш ти мене, згадаш ти мене…

І оповідає той кінь свойому лицареві, з яких то побоїв він його виніс: і з половецького, і з турецького, і з московського.

Рефрен української історії мужньо звучав у того коня:

— За мнов гармати, як грім гриміли…

Тих гармат я збоявся та засунувся назад на піч. Але з жалю за конем я розплакався, а Марія ка-&lt;noinclude&gt;{{c|— 311 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jjm0t0y9s2q8p92q3iuqe0iexrir9ua</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/324</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216570</id>
    <revision>
      <id>457898</id>
      <timestamp>2022-08-05T22:32:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1927" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зала: „Ти все дурний“. За це дістала від мене попід ребра і сама зачала ревіти.

Мама ледве нас успокоїла.

Увійшли братя до хати, на столі стояли колачі такі великі, як вони. Колядують мамі, колядують Марії, а за мною на печі все гармати, як грім, гримлять і я гину побачити того коня, бо то був кінь інший, як оці наші, що тягають плуг.

— Брате Семене, то ще ми заколідуємо твому хлопцеви.

— Прошу, панове братя.

{{block center|&lt;poem&gt;{{fine block|Ой рано-рано пан Василь устав,
При першій свічці личенько вмивав,
При другій свічці суконки вбирав,
При третій свічці коника сідлав.}}&lt;/poem&gt;}}

Я чув себе вже в сідлі і твердо постановив ніколи свого коня не продавати.

— Ходи дєкувати братям.

Взяв мене на свої руки і я цілував кождого з них у залізну руку. Як заплату, я діставав від кождого ґрейцар, а як моя долоня вже не могла змістити кілько ґрейцарів, то моя мама забирала їх у червону хустку.

Мені від цілування аж губи спухли, та я таки всіх доцілував, а тато заніс мене на піч.

Я щасливий заснув, з кулачка розгубив братні гроші, але гармати, як грім, гримлять до сьогодні за мною.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>er8b2b1n77n8gl445dg8101au7raux0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457922</id>
      <parentid>457898</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T03:59:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1944" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зала: „Ти все дурний“. За це дістала від мене попід ребра і сама зачала ревіти.

Мама ледве нас успокоїла.

Увійшли братя до хати, на столі стояли колачі такі великі, як вони. Колядують мамі, колядують Марії, а за мною на печі все гармати, як грім, гримлять і я гину побачити того коня, бо то був кінь інший, як оці наші, що тягають плуг.

— Брате Семене, то ще ми заколідуємо твому хлопцеви.

— Прошу, панове братя.

{{block center|&lt;poem&gt;{{fine block|Ой рано-рано пан Василь устав,
При першій свічці личенько вмивав,
При другій свічці суконки вбирав,
При третій свічці коника сідлав.}}&lt;/poem&gt;}}

Я чув себе вже в сідлі і твердо постановив ніколи свого коня не продавати.

— Ходи дєкувати братям.

Взяв мене на свої руки і я цілував кождого з них у залізну руку. Як заплату, я діставав від кождого ґрейцар, а як моя долоня вже не могла змістити кілько ґрейцарів, то моя мама забирала їх у червону хустку.

Мені від цілування аж губи спухли, та я таки всіх доцілував, а тато заніс мене на піч.

Я щасливий заснув, з кулачка розгубив братні гроші, але гармати, як грім, гримлять до сьогодні за мною.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 312 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jznw4mvin8n3tut0jx3hienpazroqlc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Твори (Стефаник, 1942)/Давня мелодія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216571</id>
    <revision>
      <id>457899</id>
      <timestamp>2022-08-05T22:34:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="450" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Твори]]
 | автор = Василь Стефаник
 | секція = Давня мелодія
 | попередня = [[../Вовчиця/]]
 | наступна = [[../Слава-Йсу/]] 
 | рік = 1942
 | місто = Львів
 | видавець = Українське Видавництво
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=323 to=324 /&gt;</text>
      <sha1>ksrrz143yferez8th717xmneilutbzo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216572</id>
    <revision>
      <id>457900</id>
      <timestamp>2022-08-05T22:39:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="733" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;

Любо, привільно
В тишу гулять…
Верби прихильно
Гнуться, шумлять;

Шепчуться лози,
Ріють човни…
Бризнули-б сльози, —
Майся вони.

Сивий рибалка
Сїть закида, —
Здійметься скалка,
Плисне вода.

Журно дзюріє
По під веслом…
Огнище мріє
Геть за селом:

Хлопцї на паші,
Чи косарі
Сїли до каші
Серед ріллї.

Божа дорога
Опочива…
Пісня розлога
Сум навіва;

Хвилею лється,
Стогне, зітха,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9rckyqfh5ydpc5mnv94wdzlxyx9nsww</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457907</id>
      <parentid>457900</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:47:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="733" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;

Любо, привільно
В тишу гулять…
Верби прихильно
Гнуться, шумлять;

Шепчуться лози,
Ріють човни…
Бризнули-б сльози, —
Майся вони.

Сивий рибалка
Сїть закида, —
Здійметься скалка,
Плисне вода.

Журно дзюріє
По під веслом…
Огнище мріє
Геть за селом:

Хлопцї на паші,
Чи косарі
Сїли до каші
Серед ріллї.

Божа дорога
Опочива…
Пісня розлога
Сум навіва;

Хвилею лється,
Стогне, зітха,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m7mbfcirbzc09dn7nwpfmhbdjc94fk3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/22</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216573</id>
    <revision>
      <id>457901</id>
      <timestamp>2022-08-05T22:45:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1124" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Плаче, сьміється
І затиха.

Сяють зірницї;
Спустилась ніч;
Поверх дзвіницї
Віщує сич…

І я прокинувсь
Тяжко зі сну,
Неначе ринувсь
Знов у труну:

Тьма надімною,
Стужа дійма,
А за стїною
Виє зіма.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До товариства.'''}}
Не горюйте, що тьмою окрите
Непривітане ваше життя,
Кровю серденько все перелите,
Перебрехано кращі чуття;
{{gap|2.5em}}Сьвіт обвіяний пахом могили
{{gap|2.5em}}І до краю панує тюрма,
{{gap|2.5em}}Задаремно погублено сили,
{{gap|2.5em}}В тїлї кістки живої нема…
Не сумуйте, що купа на купі
Всї поляжем за дїло сьвяте:&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5omvichok23zs2792k8lkar3zdyn11g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457908</id>
      <parentid>457901</parentid>
      <timestamp>2022-08-05T22:47:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1124" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Плаче, сьміється
І затиха.

Сяють зірницї;
Спустилась ніч;
Поверх дзвіницї
Віщує сич…

І я прокинувсь
Тяжко зі сну,
Неначе ринувсь
Знов у труну:

Тьма надімною,
Стужа дійма,
А за стїною
Виє зіма.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До товариства.'''}}
Не горюйте, що тьмою окрите
Непривітане ваше життя,
Кровю серденько все перелите,
Перебрехано кращі чуття;
{{gap|2.5em}}Сьвіт обвіяний пахом могили
{{gap|2.5em}}І до краю панує тюрма,
{{gap|2.5em}}Задаремно погублено сили,
{{gap|2.5em}}В тїлї кістки живої нема…
Не сумуйте, що купа на купі
Всї поляжем за дїло сьвяте:&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bhfs9efr086g532bjfjphbc6088q8l3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/329</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216574</id>
    <revision>
      <id>457911</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:19:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1204" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|СЕРЦЕ|0.4em}}
{{right|{{fine|Присвята моїм друзям}}}}

{{c|I}}

Моя матір Оксана казала мені:

— Хіба я покритка, а ти байстрюк, що тікаєш від мене.

І я вернувся до неї.

— Мій батько Семен колисав мене на руках вже великим хлопцем цілу ніч, а рано молотив, — сильний був.

— Сестра Марія у „Вечірній годині“.

— Сестра Параска — мій безмежний жаль.

— Брат Володимир — з очима ангела.

— Брат Юрко — добрий у своїх блудах.

— Кирило Гаморак, приятель, старший від мене на сорок років сказав: „Не пиши так, бо
вмреш“.

— Євгенія Калитовська — мій найвищий ідеал жінки.

— Іван Плешкан — поет, що заскоро вмер.

— Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм.
{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 317 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>43e6qa6toc79tj2h5q5uytax6bc5xdi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/330</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216575</id>
    <revision>
      <id>457912</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:20:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1712" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Євгенія Бачинська — моя перша любов.

— Михайло Павлик — побожність до людей і до ідеї.

— Леся Українка — найбільша поетка і моя проводаторка в Києві.

— Софія Морачевська — пані, що навчила мене любити Русів і правду в собі.

— Лесь Мартович — мій хлоп'ячий сміх і смак генія.

— Моя жінка Ольга — найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів.

Не ломи ребро, моє серце, я вже скінчив.

{{c|II}}

— Лев Бачинський до себе найбільше суворий, а від хлоп'ячих літ все моє погане забув.

— Анна Данилович — пані, яка своєю безмежною делікатністю і інтеліґенцією коло себе все ушляхотнює.

— Степан С.-Стоцький плакав над „Синьою книжечкою“.

— В'ячеслаїв Будзиновський друкував мої перші мініятури під шибеницею в „Праці“ — і нікого не
повісив.

— Вацлав Морачевський — моя дорога у світ.

— Станислав Пшибишевський, сам великий, і його великі товариші навчили мене шанувати мистецтво.

— Богдан Лепкий — найбільше перечулений&lt;noinclude&gt;{{c|— 318 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eb8oceh36s53s0elay0k1gp7wiql4tf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/331</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216576</id>
    <revision>
      <id>457913</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:20:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1362" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;поет минулого і я все хотів би за те його цілувати, та боюся банальности і тоді кусаю.

— Микола Заячківський все грозить мені судом за довги в „Народній Торговлі“, а про довголітні борги в нього ніколи не згадує.

— Микола Шухевич дуже мене дряпає, а кождий мій свисток записаний держить у своїм столі.

— Іван Семанюк каже: „Доки буду тебе боронити за довги перед судом і ще свої стемплі додавати?!!“

— Юрко Морачевський віддав би мені свою молодість, аби сховати мене в ній від бруду світа.

— Олена Плешканова — рідна сестра моєї покійної жінки, вірна моя приятелька в біді. — У війні і по війні дала буйний ріст моїм трьом хлопцям:

{{block center|&lt;poem&gt;Семенові,
Кирилові,
Юркові.&lt;/poem&gt;}}

Заспокійся, моє серце, бачиш, як багато маю помічників.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 319 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kgycnbggrq8cvkam048ju61arcp0bfd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Твори (Стефаник, 1942)/Серце</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216577</id>
    <revision>
      <id>457914</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:22:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Твори]]  | автор = Василь Стефаник  | секція = Серце  | попередня = [[../Слава-Йсу/]]  | наступна = [[../Гріх/]]   | рік = 1942  | місто = Львів  | видавець = Українське Видавництво  | примітки = }}  &lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=329 to=331 /&gt;</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="429" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Твори]]
 | автор = Василь Стефаник
 | секція = Серце
 | попередня = [[../Слава-Йсу/]]
 | наступна = [[../Гріх/]] 
 | рік = 1942
 | місто = Львів
 | видавець = Українське Видавництво
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=329 to=331 /&gt;</text>
      <sha1>4fplu7c6gucr5uw6ggc5l4yiyb5spik</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/334</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216578</id>
    <revision>
      <id>457915</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:36:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1955" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
Рано.

— Це чія дитина?

— Та знаєш, шо не твоя, лиш моя.

— Та й цу вігодуємо.

— Ні, я не хочу, аби ти мої діти годував, я собі сама погодую.

Вона притулила до себе хлопця залізними руками, думала, що бахне сокирою і воліла, щоби вперед сама загинула, щоби не дивитися на судороги маленьких ручок.

— Ага, то ти баба, чоловіче, то ти не жєртуєш, то тобі легко нести ганьбу свої жінки.

— Ти знаєш, шо відколи я стала курвою, то до мене дзвонє всі хабалі, я тобі білше не жінка, такої жінки тобі не траба.

— Лишаю тобі Катерину, вона величенька, вона твоя, я собі піду гет з моєв дитинов.

Із скрині вибирала своє віно. Для себе взяла дві сорочки і кожушинку.

— Це решта, — каже, — для Катерини, вона дуже розумна і чемна, тобі з нею буде дуже добре.

Вона йшла вулицею з дитинкою.

За нею мати і батько, і сестри, і сусіди всі кричали:

— Не йди, не йди!

Але вона майже бігла, і як вийшла на гору, і зобачила стовпи високих гір і ясні ріки, то глибоко відітхнула, дала грудь синові, і шептала:

— Гріху мій, гріху, я тебе відпокутую, і ти в мене віростеш великий, мій синку.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 322 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cdls9cxn9pwdcwv41kokwkiyctr5mfo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/333</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216579</id>
    <revision>
      <id>457916</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:36:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2211" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дай Боже, віросте, то буде блукати без мня наймитюгою, навіть не буде чути про свойого батька, який на широкім степі нічо про него не буде знати. Мій Боже, чого ти мене так тєжко скарав, шо-с відобрав мені розум, як він дививси в мої гарні очи і моїми косами напихав свої пазухи у шинелю. Ти, Боже, винен, бо Ти відобрав мені розум. Моргаєш на мене ясними зорями і смієшси. Будь такий проклєтий, як я!
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
— То моя мама стояла два дни коло одвірка смутна і скривджена на свої чести, а мої сестри слозами прали пелінки байстрюкови. А батько не входив тижнями до хати, лиш надворі їв свій сухий кавалок хліба. Піп у церкві проклєв мене, люди минали мене. Такого тєгару скала на собі не здержєла би. І я лиш тому не скочила в Дунай, бо мій байстрюк шовковими очима сміявси до мене.

Вона вхопила дитину, притиснула її до себе та приповідала:

— Хто би мені дав таку міць, аби я тепер війшла надвір, аби-м віострила ніж та встромила йому, в саме серце. Ой, Боже, ти даєш принуку до гріха, але не даєш сили змити гріх. Не вб'ю тебе, небоже, хоча чую в собі мус, моє серце трєсеси, як павутина на вітрі, ох, коби я могла віймити своє серце і запхати тобі його в горло, аби ти вмирав, з двома серцами, а я без одного.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{rh|{{smaller|21}}|— 321 —|}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3exqjt853mkp11p5anqdiqmy7wy3xoh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/332</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216580</id>
    <revision>
      <id>457917</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:36:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1632" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ГРІХ|0.4em}}

Думає собі Касіяниха, що то буде. Чоловік вчора вернувся з фронту, напився води, і спить. Чути від нього саджу із колійового вугля. На горні блимає каганчик. Коло неї з одного боку раз-пораз розкривається величенька дівчинка шлюбна, з-перед війни. А московський байстрюк раз-пораз шукає грудей. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрюка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі: „Цей хлопец, як опир, вітєгнув в себе всю мою жіночу честь і ще всю мою кров вітєгне“.
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
— Як же ж то буде, як чоловік встане, то-то буде ці довгі кіски обмотувати коло своїх рук, то-то буде волочити моє біле тіло попід лави та попід сішки. А потім притєгне до порога, і тіло лишитси в хаті, а голова брикне до хорім, аби кров з неї пси лизали. Так, суко, будеш покутувати гріх! А це моє щенєтко пропаде у бруді й нарузі, ніхто йому сорочини не даст, а як, не&lt;noinclude&gt;{{c|— 320 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kavl15mfdv4ntgmhev7dn2l8xwjzuqs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457921</id>
      <parentid>457917</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T03:56:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1633" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ГРІХ|0.4em}}


Думає собі Касіяниха, що то буде. Чоловік вчора вернувся з фронту, напився води, і спить. Чути від нього саджу із колійового вугля. На горні блимає каганчик. Коло неї з одного боку раз-пораз розкривається величенька дівчинка шлюбна, з-перед війни. А московський байстрюк раз-пораз шукає грудей. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрюка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі: „Цей хлопец, як опир, вітєгнув в себе всю мою жіночу честь і ще всю мою кров вітєгне“.
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
— Як же ж то буде, як чоловік встане, то-то буде ці довгі кіски обмотувати коло своїх рук, то-то буде волочити моє біле тіло попід лави та попід сішки. А потім притєгне до порога, і тіло лишитси в хаті, а голова брикне до хорім, аби кров з неї пси лизали. Так, суко, будеш покутувати гріх! А це моє щенєтко пропаде у бруді й нарузі, ніхто йому сорочини не даст, а як, не&lt;noinclude&gt;{{c|— 320 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s7bajndq0y4cae8iwfd2pvxt4l0ugej</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Твори (Стефаник, 1942)/Гріх («Думає собі Касіяниха…»)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216581</id>
    <revision>
      <id>457918</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:39:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Твори]]  | автор = Василь Стефаник  | секція = Грії  | попередня = [[../Серце/]]  | наступна = [[../Мати/]]   | рік = 1942  | місто = Львів  | видавець = Українське Видавництво  | примітки = }}  &lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=332 to=334 /&gt;</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="420" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Твори]]
 | автор = Василь Стефаник
 | секція = Грії
 | попередня = [[../Серце/]]
 | наступна = [[../Мати/]] 
 | рік = 1942
 | місто = Львів
 | видавець = Українське Видавництво
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=332 to=334 /&gt;</text>
      <sha1>dl7ntnqagwk1nwe3ozy7d28z0acwxh2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457919</id>
      <parentid>457918</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T03:39:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="420" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Твори]]
 | автор = Василь Стефаник
 | секція = Гріх
 | попередня = [[../Серце/]]
 | наступна = [[../Мати/]] 
 | рік = 1942
 | місто = Львів
 | видавець = Українське Видавництво
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=332 to=334 /&gt;</text>
      <sha1>po5211be9g2r7regmdss3i8ff27t0vg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/375</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216582</id>
    <revision>
      <id>457920</id>
      <timestamp>2022-08-06T03:53:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3358" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вали. Висилаю завтра, аби прийшло якраз на вівторок, коли Калитовська буде у Вас.“

Вислана Стефаником поезія в прозі збереглася і має присвяту: „Писано для П. Євгенії Калитовської на її уродини д. 28. II. 99“.

{{sp|Моє слово}} появилося вперше друком в ЛНВ, 1901, січень, т. XIII, кн. 1, стор. 15—17. Передруковується із збірки „Моє слово“, стор. 149—152, при чому взято під увагу також автограф цієї поезії в прозі п. н. „Мої слова“, що зберігається в архіві І. Франка в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 238, стор, 313—329, хоч цей автограф не є її останньою редакцією. Поезія в прозі написана на початку 1899 р. в Кракові.

33. ПІДПИС: Новеля розказує правдиву подію про те, як Євдокія Стефаник, небога письменника, вчила мешканців його рідного села Русова підписуватися, щоб не платили високих оплат за удостовірення підпису на векселі. Вперше появилася ця новеля в ЛНВ, 1899, березень, т. V., кн. 3. стор. 287—289. Передруковуємо із збірки „Моє слово“, стор. 35—38. Дата написання новелі: січень-лютий 1899.

34. НОВИНА: Новеля розповідає подію, що трапилася в селі Трійці на Покутті у грудні 1898 р. В листі з того місяця і року до Вацлава Морачевського Стефаник, описавши цю страшну подію в формі новелі, що майже не різниться від пізніше друкованого тексту, додає таку замітку:

„Шкода, що нема вже тепер русалок, Катрусі було би ліпше, як Гандзуні. Отаких якихось історій так багато діється по селах, що вони, як опирі, кров випивають. Все то є матеріял до заповнення „новинок“ газетярських. Ой, так гірко!“

Новеля вперше друкувалася в збірці „Сина книжечка“, 1899, стор. 119—124. Передруковуємо її із збірки „Моє слово“, стор. 127—129. Новеля написана взимку 1899 р.

35. ЛАН: Новеля була надрукована вперше в збірці „Камінний хрест“, Львів, 1900, стор. 69—70; передруковуємо її із збірки „Моє слово“, стор. 139—140. Приблизна дата написання новелі: 1899 р.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 363 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lvc3ss4y0fred4njviliu76mzpo3ww7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/539</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216583</id>
    <revision>
      <id>457924</id>
      <timestamp>2022-08-06T05:57:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3929" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Тримаючи ся отсих поручень місцева адмінїстрація підняла в останні роки перед війною справжній похід на українські органїзації і на українське слово. Забороняли ся без усякої підстави „Просвіти“, де вони ще істнували, українські клуби, лекції, концерти, афіши, оголошення, вивіски, арестовались бібліотеки, книги по складах — такі як Кобзарь, як українське євангеліє видане синодом і т. ин. Вертають ся куріози „недавнїх добрих часїв&quot; після указу 1876 р — в Полтаві напр велено забрати з вікон книгарнї книжку „Українська граматика&quot;, щоб не аґітувала перехожих; на вивісцї школи ім. Котляревського наказано поправити її назву на росийське, викинувши ''і'' і ''ь''; назви українських пєс на афішах сказано давати в росийських перекладах, так що замість „Пошились у дурнї“ одного дня зявилось „Записались въ дураки“, і т. ин.

[[File:Ілюстрована історія України 407.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|410. Володимир Винниченко.}}]]
Всі сї куріози, дрібниці і серіозні удари — в тім роді як заведеннє величезного мита на закордонні українські видання, що фактично закрило дорогу до Росії українським книгам виданим за кордоном, як заборона одної з найповажнїйших орґанїзацій — київської „Просвіти&quot;, закритє київського Товариства Грамотности і конфіскація його „Народнього Дому“ і ин. не робили на громадянство і тіни того гнїтючого впливу як репресії 1870 — 80-х рр. Революція і розкріпощеннє українського слова зробили глубоку зміну в настроях і свідомости громадянства і широких мас і поворот до старого видимо був не можливим. Се відчувало ся, очевидно, і самою адмінїстрацією, що до самої війни не важила ся обєднати і звести в одну систему всі сі нові репресійні натиски, і вони, при всій своїй безстидній нахабности зіставали ся розріжненими випадами. Українське житє не слабло і не опадало Навпаки, на загальнім тлї всеросийської реакції й опаду революційної хвилі, в порівнянню з пониженнєм громадянської енерґії, яке давало себе знати в сих роках в громадянстві росийськім, український рух з його неослабною волею до розвитку і боротьби ставав явищем все більше яскравим і помітним. Серед бурхливої хвилї росийської революції 1905 р. український рух здавав ся дрібним пре-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8o67mqbg7qq8anx7j68zgonk6mlz9h7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457925</id>
      <parentid>457924</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T05:58:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3929" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Тримаючи ся отсих поручень місцева адмінїстрація підняла в останні роки перед війною справжній похід на українські органїзації і на українське слово. Забороняли ся без усякої підстави „Просвіти“, де вони ще істнували, українські клуби, лекції, концерти, афіши, оголошення, вивіски, арестовались бібліотеки, книги по складах — такі як Кобзарь, як українське євангеліє видане синодом і т. ин. Вертають ся куріози „недавнїх добрих часїв&quot; після указу 1876 р — в Полтаві напр велено забрати з вікон книгарнї книжку „Українська граматика&quot;, щоб не аґітувала перехожих; на вивісцї школи ім. Котляревського наказано поправити її назву на росийське, викинувши ''і'' і ''ь''; назви українських пєс на афішах сказано давати в росийських перекладах, так що замість „Пошились у дурнї“ одного дня зявилось „Записались въ дураки“, і т. ин.

[[File:Ілюстрована історія України 407.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|410. Володимир Винниченко.}}]]
Всі сї куріози, дрібниці і серіозні удари — в тім роді як заведеннє величезного мита на закордонні українські видання, що фактично закрило дорогу до Росії українським книгам виданим за кордоном, як заборона одної з найповажнїйших орґанїзацій — київської „Просвіти&quot;, закритє київського Товариства Грамотности і конфіскація його „Народнього Дому“ і ин. не робили на громадянство і тіни того гнїтючого впливу як репресії 1870 — 80-х рр. Революція і розкріпощеннє українського слова зробили глубоку зміну в настроях і свідомости громадянства і широких мас і поворот до старого видимо був не можливим. Се відчувало ся, очевидно, і самою адмінїстрацією, що до самої війни не важила ся обєднати і звести в одну систему всі сі нові репресійні натиски, і вони, при всій своїй безстидній нахабности зіставали ся розріжненими випадами. Українське житє не слабло і не опадало Навпаки, на загальнім тлї всеросийської реакції й опаду революційної хвилі, в порівнянню з пониженнєм громадянської енерґії, яке давало себе знати в сих роках в громадянстві росийськім, український рух з його неослабною волею до розвитку і боротьби ставав явищем все більше яскравим і помітним. Серед бурхливої хвилї росийської революції 1905 р. український рух здавав ся дрібним про-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5he61fsk7sfnv1g5m1a390zcry0knbo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/538</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216584</id>
    <revision>
      <id>457926</id>
      <timestamp>2022-08-06T06:31:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5040" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;не інтересів до галицького житя на Українї. З появою преси журналів, культурних орґанїзацій на росийській Українї зовсїм природно до них повертали ся ті сили, шо ранійше шукали собі приложення в Галиччинї. Але разом з тим тратять для Українців інтерес і самі по собі галицькі видання, галицькі відносини, галицька полїтика, через те що біднїє їх прінціпіальний зміст, і галицькі сили де далї починають шукати собі приложення в росийській Українї. На українських виданнях 1907 — 1914 рр, се було помітно доволї виразно, особливо на перенесенім з Львова до Київа Л. Н. Вістнику. 

Незважаючи па всї перешкоди і трудности, які стрічав на своїм шляху український національний розвій в Росії в сих роках, українське житє било ся тут сильно, — може власне тим сильнїйше. що тільки що розкріпощена, випущена з підземеля національна енергія стрічала стільки перешкод на кождім кроцї. Правительственна реакція, яка почала ся буквально другого ж дня після опублїковання манїфесту 1905 р., давала себе відчувати на українстві особливо яскраво. Поминаючи ріжні адмінїстративні репресії більш розріжнені, варто одмітити прінціпіальнїйші, декляративні виступи правительственних орґанів в сїй сфері. Такий характер мало потвердженнє сенатом (1908) постанов полтавського присутствія, що відмовило реґістрації „Просвітам&quot;, на тій підставі, що поміч культурнопросвітному розвиткови місцевій український людности криє в собі сепаратистичні змаганна. Сю точку погляду розвинув потім прославлений циркуляр мінїстра внутр. справ з сїчня 1910 р., що в супереч всїм офіціяльним доводам про „одність русского народу“ зарахував українські органїзації до „инородчеських“, нарівні з жидівськими, і наказав місцевій адмінїстрації не дозволяти всяких таких органїзацій незалежно від їх завдань — „тому що обєднаннє на національних інтересах веде до збільшення національного відокремлення“. 

Нарешті рапорт тогож міністра (Столипіна) з приводу відмови реґістрації одного українського товариства в Москві в лютім 1911 р. дав докладне мотивованнє сьому правительственному курсови, звязавши його з старим „історичним завданнєм росийської державности — боротьбою з рухом, в теперішнім часї прозваним українським, що містить в собі ідею відродження старої України і устрою малоросійської України на автономних національно-територіальних основах“. Піравительство таким чином признавало повну історичність українського руху, в супереч всім балаканням про те, що він зявив ся пк видумка купки фантастів, але ставало супроти нього на становищі абсолютно ворожім, і не беручи ся розріжняти, де в кїм кінчать ся культурно-національні і починають ся {{errata|полїтичкі|полїтичні}} змагання, вважало своїм завданнєм нищити всякі окремішности, які роздїляють „східно-словянські народности“!&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mim0c20xvzqs1f8cak6svhscrvmwvks</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/537</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216585</id>
    <revision>
      <id>457927</id>
      <timestamp>2022-08-06T07:26:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4243" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;533 

їнцї відступили від свого прінціпіального домагання, щоб Галиччину подїлено на дві части, українську і польську, і з тим розділено сойм і вищі краєві установи (як видїл краєвий, шкільна рада і т. и.). Вони відложили сю справу, а зараз признали спільність сойму і всім соймі вдоволили ся ролею меньшости: згодили ся на такий поділ мандатів, щоб на Українцїв припадало 27%, а решта зісталась Полякам (разом з Жидами), і в вищих краєвих установах вони вимовили собі тільки збільшеннє представництва, відповідно до тої ж пропорції. 
[[File:Ілюстрована історія України 407.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|409. Леся Українка (Л. Косач-Квітка).}}]]

Се мало збільшити для даного моменту впливи Українцїв в краєвій управі — але з прінціпіального становища була се капітуляція українського елєменту перед польським, признаннє його паном краю, і прийнятє такого неприємного для народньої самосвідомости полїтичного курсу осягалось пониженнем політичного українського житя. Воно помічаеть в сїм часї дуже виразно. Провідна національно-демократична група, яка після прилучення до неї частини радикалів запанувала нераздїльно в тутешнїм полїтичнім житю, взявши в свої руки головнїйші органи преси, економічні й фінансові інституції, взагалї більше звертала увагу на те, щоб удержати в послуху і залежности громадянство, чим розвинути в нїм політичну свідомість і самодіяльність. З другого боку не добре впливала гостра національна боротьба, серед котрої кінець кінцем затрачувавались і провідні прінціпи і всяка моральна міра в засобах боротьби. Методи, або краще сказати — ухватки сеі боротьби, вироблені в польських шляхетсько-бюрократичних кругах, переймали ся українськими полїтиками, з дуже сумнївною користю для українського житя. Ідейні, культурні інтереси відступали перед всякими „реальними“ полїтичними і партийними рахунками, і те культурне піднесеннє, яке поставило Галиччину в центрі українського житя в попереднім десятилїтю, швидко спадало в сих роках. Падає літературна продукція, наукові інтереси, і їх не заступають і не вирівнюють успіхи економічних орґанїзацій, кооперативів, банків, — принаймнї для тої ролї, яку Галиччина грала досї для цїлої України, вони давали дуже мала або й зовсїм нїчого. 

Само по собі розкріпощеннє України зменьшало сю ролю, се ж ослабленнє культурного житя в Галиччинї ще більше прискоряло зменьшен&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aig6zwkoibigmbg53l0wge6bf2j6yzk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457928</id>
      <parentid>457927</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T07:27:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4237" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;їнцї відступили від свого прінціпіального домагання, щоб Галиччину подїлено на дві части, українську і польську, і з тим розділено сойм і вищі краєві установи (як видїл краєвий, шкільна рада і т. и.). Вони відложили сю справу, а зараз признали спільність сойму і всім соймі вдоволили ся ролею меньшости: згодили ся на такий поділ мандатів, щоб на Українцїв припадало 27%, а решта зісталась Полякам (разом з Жидами), і в вищих краєвих установах вони вимовили собі тільки збільшеннє представництва, відповідно до тої ж пропорції. 
[[File:Ілюстрована історія України 407.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|409. Леся Українка (Л. Косач-Квітка).}}]]

Се мало збільшити для даного моменту впливи Українцїв в краєвій управі — але з прінціпіального становища була се капітуляція українського елєменту перед польським, признаннє його паном краю, і прийнятє такого неприємного для народньої самосвідомости полїтичного курсу осягалось пониженнем політичного українського житя. Воно помічаеть в сїм часї дуже виразно. Провідна національно-демократична група, яка після прилучення до неї частини радикалів запанувала нераздїльно в тутешнїм полїтичнім житю, взявши в свої руки головнїйші органи преси, економічні й фінансові інституції, взагалї більше звертала увагу на те, щоб удержати в послуху і залежности громадянство, чим розвинути в нїм політичну свідомість і самодіяльність. З другого боку не добре впливала гостра національна боротьба, серед котрої кінець кінцем затрачувавались і провідні прінціпи і всяка моральна міра в засобах боротьби. Методи, або краще сказати — ухватки сеі боротьби, вироблені в польських шляхетсько-бюрократичних кругах, переймали ся українськими полїтиками, з дуже сумнївною користю для українського житя. Ідейні, культурні інтереси відступали перед всякими „реальними“ полїтичними і партийними рахунками, і те культурне піднесеннє, яке поставило Галиччину в центрі українського житя в попереднім десятилїтю, швидко спадало в сих роках. Падає літературна продукція, наукові інтереси, і їх не заступають і не вирівнюють успіхи економічних орґанїзацій, кооперативів, банків, — принаймнї для тої ролї, яку Галиччина грала досї для цїлої України, вони давали дуже мала або й зовсїм нїчого. 

Само по собі розкріпощеннє України зменьшало сю ролю, се ж ослабленнє культурного житя в Галиччинї ще більше прискоряло зменьшен&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6q6y8qfrjh1hvfe6qsgz2k1himlej0y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/534</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216586</id>
    <revision>
      <id>457931</id>
      <timestamp>2022-08-06T11:48:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5098" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;иньших національних територій Росії — краєвого українського сойму і звязаних з ним орґанів адміністрації і контролю, з широкими правами в законодавстві, порядкуванню фінансами й краєвим земельним фондом, орґанізації освіти і справ духовних, громадської безпечности і економічних засобів. Проґрама ся одначе не могла бути скільки небудь розвинена перед думою, бо й винесена була незадовго перед її розпуском. Те саме повторило ся і в другій думі, вік котрої так само був короткий: українська фракція ще не вийшла з орґанїзації, а вже дума була розпущена. Ну, а в третю думу, скликану на підставі нового виборчого закону, селянство вже не могло послати самостійно йибраних депутатів, і українське село — єдиний елємент, на котрий можна було покладати надії{{errata||,}} зістало ся властиво без представників. В результатї за всї десять лїт думське законодавство не дало українському житю нічого. Навіть для заведення української мови в народнїй школі в третій думі не знайшло ся більшости, як для декотрих иньших инородчеських шкіл.

В Сїм відбив ся неприхильний для українства настрій правительственних сфер, що стали рішучо на становище вороже українському національному рухови. Після виборчого закону 1907 р. (на те умисно і уложеного) вони завсїди мали в думі правительственну більшість і були спроможні давати напрям думському законодавству. В українській справі се було тим лекше, що і консервативні і ліберальні і навіть соціалїстичні круги росийські до українства настроєні були дуже неприязно, і елєменти скільки небудь прихильні до національної свободи гинули без сліду в сїй загально-неприхильній масі. Власне оте проваленнє української мови в народній школї, і в урядовім (судовім) ужитку, показало се очевидно: право народньоі мови в школї признано Полякам, Литовцям, Лотишам, Естам, Татарам, дрібним кавказьким гірським народам — але Українцїв і Білорусів від сього права виключено (1910).

Таким чином розвіяли ся надїї тих, які по маніфесті 17 жовтня думали, що з розвоєм конституційного житя в Росії українське житє зможе розвивати ся тут свобідно і правильно. Але воно, хоч і з страшенними перешкодами, все таки невпинно розвивало ся.

Десятилїтє 1905–1914 рр., невважаючи на всї розчаровання, заборони і гоненія на українство, зазначило себе великим поступом, принесло важні і цїнні здобутки, які глубоко врізали ся в житє і не могли бути вирвані з нього ніякими заборонами і нагінками, тому власне що здобуті були наперекір всяким перешкодам і заборонам. Українська преса, котрій відкрив дорогу маніфест 17 жовтня: ґазети Хлібороб, Громадська Думка (потім перемінена в „Раду“), Рідний Край, Село, Засїв, Ріля й богато иньших, журнали — Вільна Україна, Нова Громада, перенесений з Львова до Київа [[Літературно-науковий вістник|Лїтературно-Науковий Вістник]], Українська Хата — зро-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5l4evfltt2p0s5uk97vxxg0omu9b72t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/535</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216587</id>
    <revision>
      <id>457932</id>
      <timestamp>2022-08-06T11:57:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4389" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;129&quot;/&gt;били своє важне діло, не вважаючи на всі бичи і скорпіони адмінїстративних і судових кар, на всякі перепони для їх передплати і поширення. Ся преса обєднала і звязала в одно громадянство розсипані атоми украінськоі інтелїґенції, висунула перед ним основні полїтичні, суспільні і національні домагання українського житя, а поруч них вперше серіозно поставлені були й економічні завдання. Заснованнє „[[w:Українське наукове товариство|Українського наукового товариства]]“ (1907), що згуртувало українські наукові сили з ріжних наук в своїх виданнях зазначило домаганнє повноти української культури — не якогось „домашнього обихода“ старих часів, а в усїх областях культурного житя. Серіозно поставлено жаданнє української школи.

[[File:Ілюстрована історія України 408.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|408. Михайло Коцюбинський.}}]]

Набільші перешкоди стрінуло поширенє освіти і практичного знання в народнїх масах; „Просвіти“, що заснувались для сеї мети в ріжних містах, в одних місцях не дозволялись, в иньших закривались і скоро були вбиті майже вповнї. Але популярна лїтература, що значно роздвинула ся за сї роки, захопила широкі круги народнї, — і се показало себе незадовго.&lt;section end=&quot;129&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;130&quot;/&gt;'''130. Перед війною.''' Росийська революція 1905 р. була великим святом світової свободи. Вісти про неї як елєктрична течія пройшли скрізь, осмілюючи і підіймаючи прихильників полїтичного і соціального визволення. За революцією росийською пішла турецька, китайська, перська. Здавало ся, світ іде швидким кроком в краї свободи і справедливости. Але сї успіхи визвільного руху підняли на ноги також і всїх його ворогів, привели їх до обєднання і рішучих заходів. І сю реакцію з особливою силою прийшло ся дізнати на собі українському народови як в Росії так і в Австрії.

На австрійських відносинах росийська революція відбила ся дуже сильно. Вона підняла на ноги всі демократичні, соціалїстичні, національно-опозиційні елєменти в цїлій Австро-Угорщині. Припало се на час загострення між Австрією й Угорщиною, кличі демократичні і соціалістичні переплутали ся з полїтичними і національними. Загальне розворушеннє вилилося в великий рух за реформу виборчого права на основі загальности, рівности, безпосередности й тайности (чотирохчленна чи „чотирохвостна“ формула). Розвинула ся величезна, бурхлива аґітація по ріжних краях, в тім дуже сильно і в Галиччині, серед української людности. Україн-&lt;section end=&quot;130&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cpvf82d2tnt4e6znygjgv0ql95h3lnz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ілюстрована історія України/Перше розкріпощеннє росийської України</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216588</id>
    <revision>
      <id>457933</id>
      <timestamp>2022-08-06T11:58:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = Перше розкріпощеннє росийської України  | попередня = [[../Полїтичний рух в австрійській Українї і її національний зріст в 1890–1900-х рр./]]  | наступна = [[../Перед війною/]]  | примітки = }} &lt;pages index=&quot;Гр...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="600" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = Перше розкріпощеннє росийської України
 | попередня = [[../Полїтичний рух в австрійській Українї і її національний зріст в 1890–1900-х рр./]]
 | наступна = [[../Перед війною/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu&quot; from=530 to=535 fromsection=&quot;129&quot; tosection=&quot;129&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l6hc0zxqc5jgm4bngf6qygqgpv5o8od</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>