Плач невольників

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіджерела</sitename>
    <dbname>ukwikisource</dbname>
    <base>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.39.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіджерела</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіджерел</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Автор</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення автора</namespace>
      <namespace key="116" case="first-letter">Архів</namespace>
      <namespace key="117" case="first-letter">Обговорення архіву</namespace>
      <namespace key="250" case="first-letter">Сторінка</namespace>
      <namespace key="251" case="first-letter">Обговорення сторінки</namespace>
      <namespace key="252" case="first-letter">Індекс</namespace>
      <namespace key="253" case="first-letter">Обговорення індексу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="2300" case="first-letter">Gadget</namespace>
      <namespace key="2301" case="first-letter">Gadget talk</namespace>
      <namespace key="2302" case="case-sensitive">Gadget definition</namespace>
      <namespace key="2303" case="case-sensitive">Gadget definition talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Плач невольників</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1801</id>
    <revision>
      <id>457958</id>
      <parentid>13353</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:12:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="426" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Плач невільників
 | автор =
 | правопис = Ж
 | примітки = 
}}

&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=32 to=33 onlysection=&quot;Плач&quot; /&gt;

{{bar}}
{{reflist}}
{{PD-old}}
[[Категорія:Думи]]</text>
      <sha1>o3qg0w62lpbukn0tg1fqhac2y6z99i6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Невольницький плач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3177</id>
    <redirect title="Плач невольників" />
    <revision>
      <id>457959</id>
      <parentid>13350</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:13:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>Перенаправлено на [[Плач невольників]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44" xml:space="preserve">#Redirect[[Плач невольників]]</text>
      <sha1>f45d891p6hb6bnty909gxw24fh2k9ky</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Користувач:Artem.komisarenko</title>
    <ns>2</ns>
    <id>20442</id>
    <revision>
      <id>457944</id>
      <parentid>365188</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T15:51:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>Lint-помилки: Відкриті теги</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15819" xml:space="preserve">{{#babel:uk-4|ru-N|en-2|be-1|bg-1|cu-1}}
{{Адміністратор}}


= TODO NOW NOW NOW =
* Абзаци в налаштування перекладу.
* [[:Файл:Зоря. Ноти. 1894.05.112.2.svg]] бемоль!
* [[:Категорія:Автори без ініціалів]] у Вікідату їх
* Сынъ Отечества, 1820, №90 рецензія на Цертелєва

= Підсторінки =
* [[{{FULLPAGENAME}}/Шрифти|Шрифти]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/АП|АП]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/Плани по Вернадкє на далеке майбутнє|Плани по Вернадкє на далеке майбутнє]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/ТестЖай1|ТестЖай1]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/Категорії за роками рефакторинг|Категорії за роками рефакторинг]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/Чернетка|Чернетка]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/Мєльніца|Мєльніца]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/Сынъ Отечества|Сынъ Отечества]]
* [[{{FULLPAGENAME}}/Жанри типи|Жанри типи]]

== Моніторинг ==
* [[:Категорія:Сторінки до вилучення|Сторінки до вилучення]]&amp;nbsp;{{smaller|({{PAGESINCAT:Сторінки до вилучення}})}}
* [[:Категорія:Сторінки до швидкого вилучення|Сторінки до швидкого вилучення]]&amp;nbsp;{{smaller|({{PAGESINCAT:Сторінки до швидкого вилучення}})}}
* [[:Категорія:Дані до перенесення до Вікіданих|Дані до перенесення до Вікіданих]]&amp;nbsp;{{smaller|({{PAGESINCAT:Дані до перенесення до Вікіданих}})}}
* [[:Категорія:Сторінки авторів без прив'язки до Вікіданих|Сторінки авторів без прив'язки до Вікіданих]]&amp;nbsp;{{smaller|({{PAGESINCAT:Сторінки авторів без прив'язки до Вікіданих}})}}
* [[Спеціальна:Розірвані перенаправлення|Розірвані перенаправлення]]

== Що де редагувати ==
* [[MediaWiki:Gadgets-definition]]{{--}}Список гаджетів у цій Вікі; How-to: [[:w:en:Wikipedia:Gadget]]

== Бот ==
* [[Користувач:ReferencerBot|'''Бот''']]

== TODO NOW ==
* Всім законам PD-UA-exempt, також зробити індекси

== Робота ==
* Книжки (за роками)
** '''DONE''' Котляревський І., [[Індекс:Котляревський. Енеида на малороссійскій языкъ перелицїованная. 1798.pdf|Енеїда]], 1798
** '''DONE''' Павловський О. [[Індекс:Павловскій А. Грамматика малороссійскаго нарѣчія.pdf|Граматика малоросійського наріччя]], 1818
** '''DONE''' [[Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)|Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)]], 1818
** '''DONE''' Ількєвич. Г., [[Індекс:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf|Галицькі приповідки та загадки]], 1841
** &lt;span style=&quot;background-color:lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Шевченко Т., [[Індекс:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf]], 1844 ''ще не розпочав''&lt;/span&gt;
** '''DONE''' Де ля Фліз, [[Індекс:Домінік_П'єр_де_ля_Фліз._Костюми_селян_державних_маєтностей_Київської_губернії.pdf|Костюми селян державних маєтностей Київської губернії]], 1851
** '''DONE''' Венгер М., [[Індекс:Микола Венгер. Совіт ворогам. 1854.pdf|Совіт ворогам]], 1854
** '''DONE''' [[Індекс:Голосъ зъ поводу извѣстной рецензіи „Зори Галицкой, Альбума на годъ 1860.“.pdf|Голосъ зъ поводу извѣстной рецензіи „Зори Галицкой, Альбума на годъ 1860.“]], 1860
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Шевченко Т., [[Індекс:Тарас Шевченко. Кобзар. 1860.pdf|Кобзарь]], 1860 ''ще не розпочав''&lt;/span&gt;
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Шевченко Т., [[Індекс:Тарас Шевченко. Наймичка.pdf|Наймичка]], 1860 ''ще не розпочав''&lt;/span&gt;
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Шевченко Т., [[Індекс:Тарас Шевченко. Псалми Давидови.pdf|Псалми Давидови]], 1860 ''ще не розпочав''&lt;/span&gt;
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Шевченко Т., [[Індекс:Тарас Шевченко. Тарасова ніч. 1860.pdf|Тарасова ніч]], 1860 ''ще не розпочав''&lt;/span&gt;
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Шевченко Т., [[Індекс:Тарас Шевченко. Тополя. 1860.pdf|Тополя]], 1860 ''ще не розпочав''&lt;/span&gt;
** '''DONE''' Шевченко, Т., [[Індекс:Тарас Шевченко. Букварь Южнорусскій.pdf|Буквар південноруський]], 1861
** '''DONE''' Шейковський К., [[Індекс:Шэйковскый К. Домашня наука. II. Выш'ші початкы. Кыів. 1861.pdf|Домашня наука. II. Выш'ші початкы]], 1861
** '''DONE''' Климкович К., [[Індекс:Тарасові на вічную память! У пяті роковини ёго смерті. 1866.pdf|Тарасові на вічную память!]], 1866
** '''DONE''' Кохнівченко Г., [[Індекс:Первоцвітъ Грицька Кохнівченка.pdf|Первоцвіт]], 1871
** '''DONE''' Пулюй І., [[Індекс:Лист без коверти. Иван Пулюй. 1871.pdf|Лист без коверти]], 1871
** '''DONE''' Свєнціцкий П., [[Індекс:П. Свјенціцкий. Вік XIX у діјах літератури украјінськојі.pdf|Вік XIX у діях літератури української]], 1871
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Комаров М., [[Індекс:Комаровъ. Бібліографичний пока́жчикъ новоі украінськоі літератури. (1798—1883 р.).pdf|Бібліографичний покажчик нової української літератури (1798—1883 р.)]], 1883 ''час від часу''&lt;/span&gt;
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Альфред Єнсен, [[Індекс:Aldred Jensen. Les emigrants Ukraïniens en Suéde (Extrait des Mémoires de la Société scientifique ukraïnienne Ševčenko, XCII).pdf|Les emigrants Ukraïniens en Suéde]], 1905 ''час від часу''&lt;/span&gt;
** Шевченко, Т., [[Індекс:Kobzar’. Wybir dejakych najkraszczych poezyj Tarasa Szewczenka. Lwiw, 1914.pdf|Kobzar’. Wybir dejakych najkraszczych poezyj Tarasa Szewczenka]], 1914
** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW''''' Борець, І. [[Індекс:Сборникъ славы кубанцевъ. Том 1.pdf|Сборникъ славы кубанцевъ]], 1916 ''час від часу'' (потрібно б витягти декілька наївно-вірнопідданськіх віршиків українською)&lt;/span&gt;
** '''DONE''' Грушевський М., [[Індекс:Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf|Українська Центральна Рада і її Універсали]], 1917

** &lt;span style=&quot;background-color: lightgray;&quot;&gt;'''''NOW'''''Анатоль Франс, [[Індекс:Анатоль Франс. На білих хвилях. 1920.pdf|На білих хвилях]], 1920 ''ще не розпочав''&lt;/span&gt;

** '''DONE''' Левицький М., [[Індекс:Модест Левицький. Паки й паки. Про нашу літературну мову. 1920.pdf|Паки й паки (Про нашу літературну мову)]], 1920
** '''DONE''' [[Індекс:Угода між Головархівом та Генеалогічним товариством Юта від 25 квітня 1996 року.pdf|Угода між Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України та Генеалогічним товариством Юта, Сполучені Штати Америки]], 1996
* Закони УСРР
** [[Індекс:Абетково-предметовий покажчик до Збірника узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1926 рік.pdf]]
** [[Індекс:Абетково-предметовий покажчик до Збірника узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1927 рік. Доповнення.pdf]]
** [[Індекс:Абетково-предметовий покажчик до Збірника узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік.pdf]]
** [[Індекс:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. Відділ 2. Ч. 1-28.pdf]]
** [[Індекс:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1926 рік. Відділ 1. Ч. 1-26.pdf]]
** [[Індекс:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ 2. Ч. 1-6.pdf]]
** [[Індекс:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ 2. Ч. 7-12.pdf]]
** [[Індекс:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ 2. Ч. 13-18.pdf]]
** [[Індекс:Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ 2. Ч. 19-24.pdf]]
** [[Індекс:Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1929 рік. Відділ 1. Ч. 1-13.pdf]]
** ... '''TODO'''
* Зоря
** Статті
*** [[Народні музичні струменти на Вкраїнї]] '''DONE''' проте потрібно дещо переробити
** 1886
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1886. Зміст.pdf]]
** 1894
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. Зміст.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 01.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 02.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 03.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 04.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 05.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 06.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 07.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 08.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 09.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 10.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 11.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 12.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 13.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 14.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 15.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 16.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 17.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 18.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 19.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 20.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 21.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 22.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 23.pdf]]
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1894. 24.pdf]]
** 1896
*** [[Індекс:Часопис Зоря. 1896. Зміст.pdf]]

== Чернетка ==
 &lt;nowiki&gt;{{tooltip|test|{{Cleanup tooltip text|{{#lst:Сторінка:Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник (без фото).pdf/313|Белза}}}}}}&lt;/nowiki&gt;
{{tooltip|test|{{Cleanup tooltip text|{{#lst:Сторінка:Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник (без фото).pdf/313|Белза}}}}}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{#lst:Сторінка:Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник (без фото).pdf/313|Белза}}&lt;/nowiki&gt;
{{#lst:Сторінка:Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник (без фото).pdf/313|Белза}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{Cleanup tooltip text|[[:w:uk:Белза Ігор Федорович|Ігор Белза]]. Из истории Руссо-польських музыкальных связей, М., 1955.}}&lt;/nowiki&gt;
{{Cleanup tooltip text|[[:w:uk:Белза Ігор Федорович|Ігор Белза]]. Из истории Руссо-польських музыкальных связей, М., 1955.}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{УКБЛ/reference-source-raw|Белза|313}}&lt;/nowiki&gt;
{{УКБЛ/reference-source-raw|Белза|313}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{УКБЛ/reference-source-raw|Белза}}&lt;/nowiki&gt;
{{УКБЛ/reference-source-raw|Белза}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{УКБЛ/reference-source|Белза}}&lt;/nowiki&gt;
{{УКБЛ/reference-source|Белза}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{УКБЛ/reference-source|Белза, 1955}}&lt;/nowiki&gt;
{{УКБЛ/reference-source|Белза, 1955}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{УКБЛ/reference-source-page|Белза}}&lt;/nowiki&gt;
{{УКБЛ/reference-source-page|Белза}}
----
 &lt;nowiki&gt;{{УКБЛ/article-foot-begin}}{{УКБЛ/article-foot-item-begin}}Книга{{УКБЛ/article-foot-item-end}}{{УКБЛ/article-foot-item-begin}}Стаття{{УКБЛ/article-foot-item-end-last}}{{УКБЛ/article-foot-end}}&lt;/nowiki&gt;
{{УКБЛ/article-foot-begin}}{{УКБЛ/article-foot-item-begin}}Книга{{УКБЛ/article-foot-item-end}}{{УКБЛ/article-foot-item-begin}}Стаття{{УКБЛ/article-foot-item-end-last}}{{УКБЛ/article-foot-end}}</text>
      <sha1>9j13f7hhs2uuyinixp7p0dd4dpwoziy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Стрічка новин</title>
    <ns>4</ns>
    <id>20862</id>
    <revision>
      <id>457942</id>
      <parentid>456852</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T12:44:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11764" xml:space="preserve">&lt;br&gt;
&lt;!-- Пишіть у стрічку нижче цього рядка --&gt;
* {{Export|Ілюстрована історія України}} {{smaller|06.08.2022, ''[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]'', [[Ілюстрована історія України]], 1921}}
----
* {{Export|Книги битія українського народу (1921)}} {{smaller|31.07.2022, ''[[Автор:Микола Костомаров|Микола Костомаров]]'', [[Книги битія українського народу (1921)|Книги битія українського народу]], 1921}}
* {{Export|Матура (збірка)}} {{smaller|31.07.2022, ''[[Автор:Володимир Бірчак|Володимир Бирчак]]'', [[Матура (збірка)|Матура]], 1902}}
* {{Export|Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки}} {{smaller|25.07.2022, ''[[Автор:Тарас Шевченко|Тарас Шевченко]]'', [[Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки]], 1844}}
* {{Export|Три мушкетери (1929)}} {{smaller|23.07.2022, ''[[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]]'', [[Три мушкетери (1929)|Три мушкетери]], 1929}}
* {{Export|Напад на млин (1901)}} {{smaller|22.07.2022, ''[[Автор:Еміль Золя|Еміль Золя]]'', [[Напад на млин (1901)|Напад на млин]], 1901}}
* {{Export|Хроніка Гречок}} {{smaller|20.07.2022, ''[[Автор:Володимир Леонтович|Володимир Леонтович]]'', [[Хроніка Гречок]], 1931}}
* {{Export|Австро-руські спомини (1867–1877)}} {{smaller|09.07.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Австро-руські спомини (1867–1877)]], 1889–1892}}
* {{Export|Украінські пісні}} {{smaller|09.07.2022, [[Украінські пісні]], 1863}}
----
* {{Export|Рай і поступ (1899)}} {{smaller|22.06.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Рай і поступ (1899)|Рай і поступ]], 1899}}
* {{Export|Декалог українського націоналіста (1948)}} {{smaller|21.06.2022, [[Декалог українського націоналіста (1948)|Декалог українського націоналіста]], 1948}}
* {{Export|Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії}} {{smaller|21.06.2022, ''[[Автор:Степан Рудницький|Степан Рудницький]]'', [[Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії]], 1923}}
* {{Export|Наша пісня (1917)}} {{smaller|20.06.2022, [[Наша пісня (1917)|Наша пісня]], 1917}}
* {{Export|Українська літературна мова й правопис}} {{smaller|10.06.2022, [[Українська літературна мова й правопис]], 1922}}
* {{Export|Життя й відносини на Радянській Україні}} {{smaller|05.06.2022, ''[[Автор:Іван Герасимович|Іван Герасимович]]'', [[Життя й відносини на Радянській Україні]], 1922}}
* {{Export|Програми для збирання етнографічних матеріялів}} {{smaller|03.06.2022, ''[[Автор:Олена Курило|Олена Курило]]'', [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]], 1923}}
----
* {{Export|Хома Дубило}} {{smaller|31.05.2022, ''[[Автор:Володимир Островський|Володимир Островський]]'', [[Хома Дубило]], 1921}}
* {{Export|Історія Слободської України}} {{smaller|30.05.2022, ''[[Автор:Дмитро Багалій|Д. І. Багалій]]'', [[Історія Слободської України]], 1918}}
* {{Export|Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887}} {{smaller|26.05.2022, ''[[Автор:Наталія Кобринська|Н. Кобриньска]]'', [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]], 1888}}
* {{Export|Григорій Савич Сковорода (український фільософ)}} {{smaller|17.05.2022, ''[[Автор:Гнат Хоткевич|Гнат Хоткевич]]'', [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]], 1920}}
* {{Export|Народні оповідання (1858)}} {{smaller|13.05.2022, ''[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]'', [[Народні оповідання (1858)|Народні оповідання]], 1858}}
* {{Export|Хуторна поэзія}} {{smaller|08.05.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. А. Куліш]]'', [[Хуторна поэзія]], 1882}}
----
* {{Export|Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940))}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|Іван Левицький-Нечуй]]'', [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)|Запорожці]], 1940}}
* {{Export|Бог його батьків)}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Джек Лондон|Джек Лондон]]'', [[Бог його батьків]], 1927}}
* {{Export|Байки (Свєнціцький, 1874)}} {{smaller|19.04.2022, ''[[Автор:Павлин Свєнціцький|Павло Свій]]'', [[Байки (Свєнціцький, 1874)|Байки]], 1874}}
* {{Export|Перекотиполе (1874)}} {{smaller|13.04.2022, ''[[Автор:Григорій Квітка-Основ'яненко|Григорій Квѣтка]]'', [[Перекотиполе (1874)|Перекотиполе]], 1874}}
* {{Export|Фармазоны (1874)}} {{smaller|11.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|Ю. Федьковичь]]'', [[Фармазоны (1874)|Фармазоны]], 1874}}
* {{Export|Як совітська Москва звоювала Україну?}} {{smaller|06.04.2022, ''[[Автор:Аркадій Животко|Аркадій Животко]]'', [[Як совітська Москва звоювала Україну?]], 1934}}
* {{Export|Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича}} {{smaller|06.04.2022, [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]], 1916}}
* {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1922)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1922)|Вибір поезій]], 1922}}
* {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1920)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1920)|Вибір поезій]], 1920}}
----
* {{Export|Як Москва нищила Україну}} {{smaller|13.03.2022, ''[[Автор:В'ячеслав Будзиновський|Вячеслав Будзиновський]]'', [[Як Москва нищила Україну]], 1917}}
* {{Export|Квітка на багні}} {{smaller|09.03.2022, ''[[Автор:Іван Зубенко|Іван Зубенко]]'', [[Квітка на багні]], 1937}}
----
* {{Export|Люкреція Борджія}} {{smaller|25.02.2022, ''[[Автор:Віктор Гюґо|Віктор Гюґо]]'', [[Люкреція Борджія]], 1920}}
* {{Export|Душа на сторожі}} {{smaller|20.02.2022, ''[[Автор:Олена Теліга|Олена Теліга]]'', [[Душа на сторожі]], 1946}}
* {{Export|Літопис політики, письменства і мистецтва/7}} {{smaller|20.02.2022, [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7|Літопис політики, письменства і мистецтва, Ч.7]], 1924}}
* {{Export|Моя популярність та иньші оповіданя}} {{smaller|15.02.2022, ''[[Автор:Орест Авдикович|Орест Авдикович]]'', [[Моя популярність та иньші оповіданя]], 1905}}
* {{Export|Орися (1947)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Куліш]]'', [[Орися (1947)|Орися]], 1947}}
* {{Export|Оповіданя (Куліш, 1917)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Кулїш]]'', [[Оповіданя (Куліш, 1917)|Оповіданя]], 1917}}
* {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)|Кармелюк]], 1940}}
* {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)|Кармелюк]], 1917}}
* {{Export|Оліверъ Твістъ}} {{smaller|06.02.2022, ''[[Автор:Чарлз Дікенс|Кароль Дікенсъ]]'', [[Оліверъ Твістъ]], 1891}}
* {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]], 1935}}
* {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Українські твори]], 1906}}
{{----}}
* {{Export|Баба Параска та баба Палажка}} {{smaller|28.01.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|І. Нечуй-Левицький]]'', [[Баба Параска та баба Палажка]], 1940}}
* {{Export|Орися (1901)}} {{smaller|26.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Кулїш]]'', [[Орися (1901)|Орися]], 1901}}
* {{Export|Иванъ Золотаренко}} {{smaller|24.01.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Е. Гребинка]]'', [[Иванъ Золотаренко]], 1899}}
* {{Export|Шалений день або одружіння Фіґаро}} {{smaller|23.01.2022, ''[[Автор:П'єр Бомарше|Бомарше]]'', [[Шалений день або одружіння Фіґаро]], 1930}}
* {{Export|Все не в лад}} {{smaller|15.01.2022, ''[[Автор:Мольєр|Ж. Мольєр]]'', [[Все не в лад]], 1924}}
* {{Export|Орися (1940)}} {{smaller|09.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]]'', [[Орися (1940)|Орися]], 1940}}
{{----}}
{{right|''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2015|2015]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2016|2016]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2017|2017]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2018|2018]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2019|2019]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2020|2020]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2021|2021]]'' }}
&lt;noinclude&gt;
[[Категорія:Вікіджерела]]
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fgj1rqoeix8qljedtgycg11fedbnnpa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>21580</id>
    <revision>
      <id>457980</id>
      <parentid>110310</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:01:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="126" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{block center|Нема приповѣдки без правды.{{gap|3em}}
{{right|''Прип.''}}}}
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t7gr311l93ee90kk9czdz8t3rh6r94t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21628</id>
    <revision>
      <id>457979</id>
      <parentid>57579</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:58:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="771" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = Приповѣдки
 | попередня = [[../Предисловіє/]]
 | наступна = [[../Загадки/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=8 to=9/&gt;


{{larger block|{{CompactTOCalpha-subpage|АБВГДЄЖЗИКЛМНОПРСТУХЦЧШЩѢЯ|align=center|class=|title=&amp;nbsp;}}}}
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>g7bkisgdh5vtpavvfhrp2h578sh9czs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457985</id>
      <parentid>457979</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:16:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="777" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = Приповѣдки
 | попередня = [[../Предисловіє/]]
 | наступна = [[../Загадки/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=8 to=9/&gt;


{{larger block|{{CompactTOCalpha-subpage|АБВГДЄЖЗИКЛМНОПРСТУХЦЧШЩѢЯ|align=center|class=&amp;nbsp;|title=&amp;nbsp;}}}}
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>et4fh6z508utfnoqx1bzm238t807iw4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблон:CompactTOCalpha-subpage</title>
    <ns>10</ns>
    <id>21652</id>
    <revision>
      <id>457981</id>
      <parentid>53014</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:05:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="401" xml:space="preserve">{| class=&quot;{{#if:{{{class}}}|{{{class}}}|toccolours}} plainlinks&quot; {{#if:{{{align|}}} align=&quot;{{{align|}}}&quot;}}
|-
! {{#if:{{{title|}}}|{{{title}}}|{{int:Toc}}:&amp;nbsp;}}
| {{CompactTOCalpha-subpage/generator|{{{1|АБВГҐДЕЄЖЗИІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ}}}}}
|}&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;!-- Add categories and interwikis to the /doc subpage, not here! --&gt;
&lt;/noinclude&gt;
__NOTOC__</text>
      <sha1>12bbabzbr76uk06vurunue70y103d8k</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457982</id>
      <parentid>457981</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:06:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="400" xml:space="preserve">{| class=&quot;{{#if:{{{class}}}|{{{class}}}|toccolours}} plainlinks&quot; {{#if:{{{align|}}}|align=&quot;{{{align}}}&quot;}}
|-
! {{#if:{{{title|}}}|{{{title}}}|{{int:Toc}}:&amp;nbsp;}}
| {{CompactTOCalpha-subpage/generator|{{{1|АБВГҐДЕЄЖЗИІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ}}}}}
|}&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;!-- Add categories and interwikis to the /doc subpage, not here! --&gt;
&lt;/noinclude&gt;
__NOTOC__</text>
      <sha1>cpvd2ie1axkzn9ysmh4i2jkhex13nha</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457983</id>
      <parentid>457982</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:10:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="401" xml:space="preserve">{| class=&quot;{{#if:{{{class|}}}|{{{class}}}|toccolours}} plainlinks&quot; {{#if:{{{align|}}}|align=&quot;{{{align}}}&quot;}}
|-
! {{#if:{{{title|}}}|{{{title}}}|{{int:Toc}}:&amp;nbsp;}}
| {{CompactTOCalpha-subpage/generator|{{{1|АБВГҐДЕЄЖЗИІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ}}}}}
|}&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;!-- Add categories and interwikis to the /doc subpage, not here! --&gt;
&lt;/noinclude&gt;
__NOTOC__</text>
      <sha1>5jy2jc0k14fgtqz2g8odlonu6dlobiq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблон:CompactTOCalpha-subpage/документація</title>
    <ns>10</ns>
    <id>21666</id>
    <revision>
      <id>457984</id>
      <parentid>53015</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:15:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Приклади */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="785" xml:space="preserve">== Приклади ==
&lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;{{CompactTOCalpha-subpage}}&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;
{{CompactTOCalpha-subpage}}
----
&lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;{{CompactTOCalpha-subpage|АБВ}}&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;
{{CompactTOCalpha-subpage|АБВ}}
----
&lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;{{CompactTOCalpha-subpage|АБВГДЄЖЗИКЛМНОПРСТУХЦЧШЩѢЯ|align=center}}&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;
{{CompactTOCalpha-subpage|АБВГДЄЖЗИКЛМНОПРСТУХЦЧШЩѢЯ|align=center}}
----
&lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;{{CompactTOCalpha-subpage|АБВ|class=&amp;#38;nbsp;|title=&amp;#38;nbsp;}}&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;
{{CompactTOCalpha-subpage|АБВ|class=&amp;nbsp;|title=&amp;nbsp;}}
&lt;includeonly&gt;
&lt;!-- ДОДАВАЙТЕ КАТЕГОРІЇ ТА ІНТЕРВІКІ НИЖЧЕ ЦЬОГО РЯДКА --&gt;
[[Категорія:Шаблони змісту]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>1vslzserzgbaz1fu7r7bmwnnf9f2q6m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Х</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21696</id>
    <revision>
      <id>457972</id>
      <parentid>57181</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:34:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="661" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Х
 | попередня = [[../У/]]
 | наступна = [[../Ц/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=105 to=112 fromsection=&quot;Х&quot; tosection=&quot;Х&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>qqvgvc4lybtkagglj97p0mydnom78rk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Ц</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21699</id>
    <revision>
      <id>457971</id>
      <parentid>57182</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:33:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="645" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Ц
 | попередня = [[../Х/]]
 | наступна = [[../Ч/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=112 to=113 onlysection=&quot;Ц&quot;/&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>debuy88eenqtp67bquvssrarx6sq9db</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Ч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21701</id>
    <revision>
      <id>457973</id>
      <parentid>57183</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:35:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="661" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Ч
 | попередня = [[../Ц/]]
 | наступна = [[../Ш/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=113 to=116 fromsection=&quot;Ч&quot; tosection=&quot;Ч&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>kom2ln8fah3b890sjd7via4li0jazq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Ш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21702</id>
    <revision>
      <id>457976</id>
      <parentid>57184</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:50:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="645" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Ш
 | попередня = [[../Ч/]]
 | наступна = [[../Щ/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=116 to=117 onlysection=&quot;Ш&quot;/&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>7zvhcv6iinguwln7fnt78ay4wq9nn1z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Щ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21704</id>
    <revision>
      <id>457978</id>
      <parentid>57185</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:51:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="661" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Щ
 | попередня = [[../Ш/]]
 | наступна = [[../Ѣ/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=117 to=119 fromsection=&quot;Щ&quot; tosection=&quot;Щ&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>3qnf29698454hvrt7z7zrmqk6kxpa4n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Ѣ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21706</id>
    <revision>
      <id>457975</id>
      <parentid>57186</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:50:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="645" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Ѣ
 | попередня = [[../Щ/]]
 | наступна = [[../Я/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=119 to=120 onlysection=&quot;Ѣ&quot;/&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>30rct8uoxswckd21x55nn1trmhwgvzx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Я</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21707</id>
    <revision>
      <id>457977</id>
      <parentid>57187</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:50:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="648" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;&quot;&gt;
{{заголовок
 | назва = [[../../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]]
 | секція = [[../|Приповѣдки]]&lt;br/&gt;Я
 | попередня = [[../Ѣ/]]
 | рік = 1841
 | місто = Вѣдень
 | правопис = М
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf&quot; from=120 to=125 fromsection=&quot;Я&quot; tosection=&quot;Я&quot; /&gt;
{{bar}}
{{reflist}}
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>k7v9zwc5z6iiv0c7cinaalmcoun5auk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/102</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22678</id>
    <revision>
      <id>457960</id>
      <parentid>110194</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:39:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2020" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 95 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Т&quot;/&gt;Трясе як молоде теля.&lt;br/&gt;
Туда бій, а туда потече.&lt;br/&gt;
Туда то стежка в горох?&amp;nbsp;—&lt;br/&gt;
Тут треба побренькати.&lt;br/&gt;
Ты мене за чо̂п, а я тебе за воронку.&lt;br/&gt;
Ты на него {{sp|хлѣбом}}&amp;nbsp;— во̂н на тебе каменем.&lt;br/&gt;
Ты єму образы́, а во̂н тобѣ лубьє.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Тыць|вигук, що позначає несподівану, раптову дію}}, {{tooltip|тиць|вигук, що позначає несподівану, раптову дію}}, де був Гриць.&lt;br/&gt;
Тѣшится, якбы го бузько носом иськав.&lt;br/&gt;
Тѣшится, як {{sp|Жид}} пархами.&lt;br/&gt;
Тягли медведя до меду, та урвали уха&amp;nbsp;— тягли медведя во̂д меду, та урвали {{tooltip|фо̂ст|хвіст}}.&lt;br/&gt;
Тягне воду на своє колесо.&lt;br/&gt;
Тяжко вовка за {{tooltip|фо̂ст|хвіст}} уймити.&lt;br/&gt;
Тяжко {{sp|дѣти}} годовати, як камѣнь глодати.&lt;br/&gt;
Тяжко нести—жаль (шкода) покинути.&lt;br/&gt;
Тяжко плисти против воды.&lt;br/&gt;
Тяжко сѣяти, коли нѣщо орати.&lt;br/&gt;
Тяжко там украсти, де газда (господарь) сам злодѣй.&lt;br/&gt;

&lt;section end=&quot;Т&quot;/&gt;
&lt;section begin=&quot;У&quot;/&gt;{{c|{{uc|{{larger|'''У.'''}}}}}}

Убери пень, буде подобень (хорошень).&lt;br/&gt;
Уберися жѣнко в кожух, бо тя буду бити.&lt;br/&gt;
У {{sp|Бога}} всего много.&lt;br/&gt;
У Бога всемога.&lt;br/&gt;
Убогого и {{tooltip|галузьє|гілля}} тягне.&lt;br/&gt;
{{sp|Убогому}} мало що бракує, а {{tooltip|{{sp|захланному}}|жадібному}} всього.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;У&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fpbgxmbonmkchsp9p5maupkdx40jsad</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457966</id>
      <parentid>457960</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:48:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1688" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 95 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Т&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Трясе як молоде теля.
Туда бій, а туда потече.
Туда то стежка в горох? —
Тут треба побренькати.
Ты мене за чо̂п, а я тебе за воронку.
Ты на него {{sp|хлѣбом}} — во̂н на тебе каменем.
Ты єму образы̀, а во̂н тобѣ лубьє.
Тыць, тиць, де був Гриць.
Тѣшится, якбы го бузько носом иськав.
Тѣшится, як {{sp|Жид}} пархами.
Тягли медведя до меду, та урвали уха — тягли медведя во̂д меду, та урвали фо̂ст.
Тягне воду на своє колесо.
Тяжко вовка за фо̂ст уймити.
Тяжко {{sp|дѣти}} годовати, як камѣнь глодати.
Тяжко нести — жаль (шкода) покинути.
Тяжко плисти против воды.
Тяжко сѣяти, коли нѣщо орати.
Тяжко там украсти, де газда (господарь) сам злодѣй.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Т&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;У&quot;/&gt;{{c|{{x-larger|'''У.'''}}}}

&lt;poem&gt;Убери пень, буде подобень (хорошень).
Уберися жѣнко в кожух, бо тя буду бити.
У {{sp|Бога}} всего много.
У Бога всемога.
Убогого и галузьє тягне.
{{sp|Убогому}} мало що бракує, а [[wiktionary:uk:захланний|{{sp|захланному}}]] всього.&lt;/poem&gt;
&lt;section end=&quot;У&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9ungg5w0x1p781r13qf104kujugoeer</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/103</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22679</id>
    <revision>
      <id>457961</id>
      <parentid>110195</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:39:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1865" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 96 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;У&quot;/&gt;Убрався в жупан и мыслить же пан.&lt;br/&gt;
Убрався в правду, як {{sp|Татарин}} в зброю.&lt;br/&gt;
Убрався, як {{sp|чорт}} на утреню.&lt;br/&gt;
У вдовы хлѣб готовый, але не всякому здоровый.&lt;br/&gt;
У ворожки хлѣба трошки.&lt;br/&gt;
Увяз, як пес на ланцуху.&lt;br/&gt;
У голоты нема що молоти.&lt;br/&gt;
У {{sp|гостинѣ}} остатный починай ѣсти, а первый переставай.&lt;br/&gt;
У доброи {{sp|господинѣ}} нема нѣколи по обѣдѣ.&lt;br/&gt;
У дѣда в торбѣ не поживишся.&lt;br/&gt;
У {{sp|дѣтей}} высоки̂ пороги, а в родичо̂в бодай ще выжчи̂ були.&lt;br/&gt;
Уже горло засхло, куды що йшло.&lt;br/&gt;
Уже не надоложишь уповаючи.&lt;br/&gt;
Уже {{sp|сѣмь}} лѣт, як {{sp|правды}} нѣт.&lt;br/&gt;
Уживай Федьку, то хрѣн, то редьку.&lt;br/&gt;
Уживай свѣта, поки служать лѣта.&lt;br/&gt;
Уздришь {{tooltip|вовчу {{sp|звѣзду}}|Венеру, планету}}.&lt;br/&gt;
Укажи му палець, а во̂н руку просить.&lt;br/&gt;
У {{tooltip|кія|палиці}} два ко̂нцѣ.&lt;br/&gt;
У людій дѣвок сѣмь, а {{sp|доля}} всѣм, а в мене одна, и тая него̂дна.&lt;br/&gt;
У {{sp|лѣнивого}} усе свято.&lt;br/&gt;
У мене того не купити.&lt;br/&gt;
Умер богатый, ходѣмо ховати, умер {{sp|убогій}}, шкода дороги.&lt;br/&gt;
Умерла детина, тай кумство пропало.&lt;br/&gt;
Умерлого з гробу не вертають.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;У&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>om7uia9rsc5v7qngc5d94qsc6cwnxrb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457967</id>
      <parentid>457961</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:06:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1669" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 96 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Убрався в жупан и мыслить же пан.
Убрався в правду, як {{sp|Татарин}} в зброю.
Убрався, як {{sp|чорт}} на утреню.
У вдовы хлѣб готовый, але не всякому здоровый.
У ворожки хлѣба трошки.
Увяз, як пес на ланцуху.
У голоты нема що молоти.
У {{sp|гостинѣ}} остатный починай ѣсти, а первый переставай.
У доброи {{sp|господинѣ}} нема нѣколи по обѣдѣ.
У дѣда в торбѣ не поживишся.
У {{sp|дѣтей}} высоки̂ пороги, а в родичо̂в бодай ще выжчи̂ були.
Уже горло засхло, куды що йшло.
Уже не надоложишь уповаючи.
Уже {{sp|сѣмь}} лѣт, як {{sp|правды}} нѣт.
Уживай Федьку, то хрѣн, то редьку.
Уживай свѣта, поки служать лѣта.
Уздришь вовчу {{sp|звѣзду}}.
Укажи му палець, а во̂н руку просить.
У кія два ко̂нцѣ.
У людій дѣвок сѣмь, а {{sp|доля}} всѣм, а в мене одна, и тая него̂дна.
У {{sp|лѣнивого}} усе свято.
У мене того не купити.
Умер богатый, ходѣмо ховати, умер {{sp|убогій}}, шкода дороги.
Умерла детина, тай кумство пропало.
Умерлого з гробу не вертають.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2dz94hf6z5vq1jjpc3ne6uubxqtq1hb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/104</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22680</id>
    <revision>
      <id>457962</id>
      <parentid>110196</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:39:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1872" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 97 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;У&quot;/&gt;Умый кожух, а не помочи.&lt;br/&gt;
Умѣв там влѣзти, та не мо̂г перескочити.&lt;br/&gt;
Умѣє во̂н с чорного бѣле зробити.&lt;br/&gt;
Умѣла варити, та не вмѣла давати.&lt;br/&gt;
У нас сегодня {{sp|Луки}}&amp;nbsp;— анѣ хлѣба, анѣ муки́.&lt;br/&gt;
У нас така {{tooltip|{{sp|приповедѣнка}}|приповідка}}, де парубок там и дѣвка.&lt;br/&gt;
У нас {{sp|Украина}}&amp;nbsp;— треба собѣ самому хлѣба укроити.&lt;br/&gt;
У нашого свата всѣм одна хата.&lt;br/&gt;
У нашои Катерины весѣльє и родины.&lt;br/&gt;
У него натура як у {{sp|тура}}.&lt;br/&gt;
У него {{sp|душа}} рогата&amp;nbsp;— тяжко му сконати.&lt;br/&gt;
Упав в гаразд, як сливка в болото, (або)&amp;nbsp;— як муха в сметану.&lt;br/&gt;
Упав в тѣсну дѣру.&lt;br/&gt;
Упав єсь жучку панови в ручку. (Казка).&lt;br/&gt;
Упав як {{tooltip|мѣх|тут: мішок}} з воза.&lt;br/&gt;
Упертый як {{sp|Русин}}.&lt;br/&gt;
Урвалась му нитка.&lt;br/&gt;
Уродився, оженився&amp;nbsp;— тай вмер.&lt;br/&gt;
Уродила, та не облизала.&lt;br/&gt;
Уродися&amp;nbsp;— вдайся, а нѣ, то {{tooltip|скапарайся|зникни}}.&lt;br/&gt;
Уроки на сороки.&lt;br/&gt;
У {{sp|свѣдка}} очи як у дѣдька.&lt;br/&gt;
У {{sp|сироты}} два роты, одним ѣсть а другим бреше.&lt;br/&gt;
У {{sp|скупого}} завсѣды по обѣдѣ.&lt;br/&gt;
Усолодився як червак у хрѣнѣ.&lt;br/&gt;
У {{sp|страха}} великіи очи.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;У&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cuzonm1tyypidxjhivxdmwn5qr40yp5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457969</id>
      <parentid>457962</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:24:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1622" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 97 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Умый кожух, а не помочи.
Умѣв там влѣзти, та не мо̂г перескочити.
Умѣє во̂н с чорного бѣле зробити.
Умѣла варити, та не вмѣла давати.
У нас сегодня {{sp|Луки}} — анѣ хлѣба, анѣ мукѝ.
У нас така {{sp|приповедѣнка}}, де парубок там и дѣвка.
У нас {{sp|Украина}} — треба собѣ самому хлѣба укроити.
У нашого свата всѣм одна хата.
У нашои Катерины весѣльє и родины.
У него натура як у {{sp|тура}}.
У него {{sp|душа}} рогата — тяжко му сконати.
Упав в гаразд, як сливка в болото, (або) — як муха в сметану.
Упав в тѣсну дѣру.
Упав єсь жучку панови в ручку. (Казка).
Упав як мѣх з воза.
Упертый як {{sp|Русин}}.
Урвалась му нитка.
Уродився, оженився — тай вмер.
Уродила, та не облизала.
Уродися — вдайся, а нѣ, то скапарайся.
Уроки на сороки.
У {{sp|свѣдка}} очи як у дѣдька.
У {{sp|сироты}} два роты, одним ѣсть а другим бреше.
У {{sp|скупого}} завсѣды по обѣдѣ.
Усолодився як червак у хрѣнѣ.
У {{sp|страха}} великіи очи.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9xpksri7e3ipi3wdghfr421dh7u1cpm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/105</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22681</id>
    <revision>
      <id>457963</id>
      <parentid>110197</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:39:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2105" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 98 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;У&quot;/&gt;Утопив сво̂й {{tooltip|''маєток''|тут: майно}} в животѣ.&lt;br/&gt;
Утѣкав перед вовком, а впав на медведя.&lt;br/&gt;
Утѣк, не утѣк&amp;nbsp;— а побѣгти во̂льно.&lt;br/&gt;
Утѣха, як с порожного {{tooltip|мѣха|тут: мішка}}.&lt;br/&gt;
Утѣхи на годину, а бѣды до смерти.&lt;br/&gt;
У {{sp|цымбалисты}} нема на чим сѣсти, а у {{sp|басѣсти}} нема що ѣсти.&lt;br/&gt;
Ученый&amp;nbsp;— {{sp|не доученый}}, го̂рше, як простак.&lt;br/&gt;
Учепився репяком, тай держится.&lt;br/&gt;
Учепився як {{sp|грѣх}} села.&lt;br/&gt;
У {{tooltip|яловои|тої, що не дає приплоду}} коровы молока не впросишь.&lt;br/&gt;

&lt;section end=&quot;У&quot;/&gt;
&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;{{c|{{uc|{{larger|'''Х.'''}}}}}}

Хата чужая, як {{sp|свекроха}} лихая.&lt;br/&gt;
Хату {{tooltip|а|тут: та}} жѣнку все треба покрывати.&lt;br/&gt;
Хвали мене роте&amp;nbsp;— а нѣ, то тя роздеру.&lt;br/&gt;
Хвалится, як {{sp|Цыган}} своими дѣтьми.&lt;br/&gt;
Хвалить, якбы медом мастив.&lt;br/&gt;
Хвальба сорочки не дасть.&lt;br/&gt;
Хвальков ся нахвалить, а будков ся набуде.&lt;br/&gt;
Хватив шилом патоки.&lt;br/&gt;
Хитро, мудро, не великим коштом.&lt;br/&gt;
Хитро, мудро&amp;nbsp;— як не даси то тѣ выдру.&lt;br/&gt;
{{sp|Хлопа}} ко̂рцьом не мѣряють.&lt;br/&gt;
{{sp|Хлоп}} бодай пановав&amp;nbsp;— а силы не мав.&lt;br/&gt;
Хлопець волы гонить, а {{sp|дѣвчина}} ще ся не вродить а єго догонить.&lt;br/&gt;
Хлопець, як живоє срѣбло (ртуть).&lt;br/&gt;
Хлоп {{tooltip|тилько|тут: тільки}} в продажи має ще во̂льность.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0appxmzb7posqw5rhcwj2kcplch93pe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457970</id>
      <parentid>457963</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T18:29:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1829" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 98 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;У&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Утопив сво̂й ''маєток'' в животѣ.
Утѣкав перед вовком, а впав на медведя.
Утѣк, не утѣк — а побѣгти во̂льно.
Утѣха, як с порожного мѣха.
Утѣхи на годину, а бѣды до смерти.
У {{sp|цымбалисты}} нема на чим сѣсти, а у {{sp|басѣсти}} нема що ѣсти.
Ученый — {{sp|не доученый}}, го̂рше, як простак.
Учепився репяком, тай держится.
Учепився як {{sp|грѣх}} села.
У яловои коровы молока не впросишь.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;У&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;{{c|{{x-larger|'''Х.'''}}}}

&lt;poem&gt;Хата чужая, як {{sp|свекроха}} лихая.
Хату а жѣнку все треба покрывати.
Хвали мене роте — а нѣ, то тя роздеру.
Хвалится, як {{sp|Цыган}} своими дѣтьми.
Хвалить, якбы медом мастив.
Хвальба сорочки не дасть.
Хвальков ся нахвалить, а будков ся набуде.
Хватив шилом патоки.
Хитро, мудро, не великим коштом.
Хитро, мудро — як не даси то тѣ выдру.
{{sp|Хлопа}} ко̂рцьом не мѣряють.
{{sp|Хлоп}} бодай пановав — а силы не мав.
Хлопець волы гонить, а {{sp|дѣвчина}} ще ся не вродить а єго догонить.
Хлопець, як живоє срѣбло (ртуть).
Хлоп тилько в продажи має ще во̂льность.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bnplj2rl0pydcgnsurs43ve04tgw0t6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/106</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22682</id>
    <revision>
      <id>457986</id>
      <parentid>110198</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:30:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1976" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 99 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;Хлоп як дуб.&lt;br/&gt;
{{sp|Хлѣб}}, {{tooltip|а|тут: та}} вода бѣдного ѣда.&lt;br/&gt;
{{sp|Хлѣб}} {{tooltip|а|тут: та}} вода, нема голода.&lt;br/&gt;
Хлѣба не много, а я и до того.&lt;br/&gt;
Хлѣб в дорозѣ не затяжить.&lt;br/&gt;
Хлѣб має роги и ноги.&lt;br/&gt;
Хлѣб погорѣв&amp;nbsp;— не журися, не будешь го ѣв.&lt;br/&gt;
{{sp|Хлѣб святый}}, дар божій&amp;nbsp;— карай нас {{sp|Боже}} ним до вѣка.&lt;br/&gt;
Хлѣб ѣжь, а правду рѣжь.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Ходак|ходак — шкіряне взуття з підошви і загнутими стягнутими мотузкою абощо краями}} ся находить, нѣжь ся чобо̂т зробить.&lt;br/&gt;
Ходи дурню перцю, шафрану ти причиню.&lt;br/&gt;
Ходи Петре до во̂йта.&lt;br/&gt;
Ходить, як {{tooltip|блудная|та, що заблукала}} во̂вця.&lt;br/&gt;
Ходить, як овечка, а {{tooltip|буцкає|б'є рогами}}, як баран.&lt;br/&gt;
Ходить як по бритвах.&lt;br/&gt;
Ходить, як теля за коровою.&lt;br/&gt;
{{tooltip|Хоре|хворе}} коли не вмре, то роспестится.&lt;br/&gt;
Хоть без зубо̂в и о єдни̂м оку, лишь бы сего року.&lt;br/&gt;
Хоть бы'сь був чистый як лѣд, а бѣлый як снѣг, то тя {{sp|обмовлять}} во̂д голов до но̂г.&lt;br/&gt;
Хоть бы'сь глядѣв по всѣй {{sp|Украинѣ}}, добра не знайдешь.&lt;br/&gt;
Хоть бѣда, то гоц.&lt;br/&gt;
Хоть врѣжь, то не потече.&lt;br/&gt;
Хоть вывози цѣлый лѣс, то все буде оден {{sp|бѣс}}.&lt;br/&gt;
Хоть голо, абы весело.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sxbqfpqkobh2cr6kgeomcadn5gwum31</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457990</id>
      <parentid>457986</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:57:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1547" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 99 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Хлоп як дуб.
{{sр|Хлѣб}}, а вода бѣдного ѣда.
{{sр|Хлѣб}} а вода, нема голода.
Хлѣба не много, а я и до того.
Хлѣб в дорозѣ не затяжить.
Хлѣб має роги и ноги.
Хлѣб погорѣв — не журися, не будешь го ѣв.
{{sр|Хлѣб святый}}, дар божій — карай нас {{sр|Боже}} ним до вѣка.
Хлѣб ѣжь, а правду рѣжь.
Ходак ся находить, нѣжь ся чобо̂т зробить.
Ходи дурню перцю, шафрану ти причиню.
Ходи Петре до во̂йта.
Ходить, як блудная во̂вця.
Ходить, як овечка, а буцкає, як баран.
Ходить як по бритвах.
Ходить, як теля за коровою.
Хоре коли не вмре, то роспестится.
Хоть без зубо̂в и о єдни̂м оку, лишь бы сего року.
Хоть бы'сь був чистый як лѣд, а бѣлый як снѣг, то тя {{sр|обмовлять}} во̂д голов до но̂г.
Хоть бы'сь глядѣв по всѣй {{sр|Украинѣ}}, добра не знайдешь.
Хоть бѣда, то гоц.
Хоть врѣжь, то не потече.
Хоть вывози цѣлый лѣс, то все буде оден {{sр|бѣс}}.
Хоть голо, абы весело.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1en7ybs6sha7ldyf6ogbkukoufegooj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457991</id>
      <parentid>457990</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:58:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1540" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 99 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Хлоп як дуб.
{{sp|Хлѣб}}, а вода бѣдного ѣда.
{{sp|Хлѣб}} а вода, нема голода.
Хлѣба не много, а я и до того.
Хлѣб в дорозѣ не затяжить.
Хлѣб має роги и ноги.
Хлѣб погорѣв — не журися, не будешь го ѣв.
{{sp|Хлѣб святый}}, дар божій — карай нас {{sp|Боже}} ним до вѣка.
Хлѣб ѣжь, а правду рѣжь.
Ходак ся находить, нѣжь ся чобо̂т зробить.
Ходи дурню перцю, шафрану ти причиню.
Ходи Петре до во̂йта.
Ходить, як блудная во̂вця.
Ходить, як овечка, а буцкає, як баран.
Ходить як по бритвах.
Ходить, як теля за коровою.
Хоре коли не вмре, то роспестится.
Хоть без зубо̂в и о єдни̂м оку, лишь бы сего року.
Хоть бы'сь був чистый як лѣд, а бѣлый як снѣг, то тя {{sp|обмовлять}} во̂д голов до но̂г.
Хоть бы'сь глядѣв по всѣй {{sp|Украинѣ}}, добра не знайдешь.
Хоть бѣда, то гоц.
Хоть врѣжь, то не потече.
Хоть вывози цѣлый лѣс, то все буде оден {{sp|бѣс}}.
Хоть голо, абы весело.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t6d1q8j8map29g25ml6tz9zoz8m0wjc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/107</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22683</id>
    <revision>
      <id>457987</id>
      <parentid>110199</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:30:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2078" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 100 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;Хоть голый, та в по̂двязках.&lt;br/&gt;
Хоть иду в {{sp|гостину}}, то беру хлѣб в торбину.&lt;br/&gt;
Хоть мы собѣ браты, але наши̂ {{sp|кишенѣ}} не сестры.&lt;br/&gt;
Хоть не красне, але власне.&lt;br/&gt;
Хоть нема що ѣсти, абы коло кого сѣсти.&lt;br/&gt;
Хоть не почесный, але щєсный.&lt;br/&gt;
Хоть не тепер, то в четвер.&lt;br/&gt;
Хоть раз, а гаразд.&lt;br/&gt;
Хоть смердить, коли смак має.&lt;br/&gt;
Хоть ся переволоче, то не утече.&lt;br/&gt;
Хотѣвся перекрасти, та си очѣ выштуркав.&lt;br/&gt;
Хоче бути {{sp|газдов}}, а не вмѣє коневи {{tooltip|фоста|хвоста}} завязати.&lt;br/&gt;
Хрестять люде, хоть ся ще не уродило.&lt;br/&gt;
Хромого пса лехко здогонити.&lt;br/&gt;
Хто богато {{sp|говорить}}, той мало творить.&lt;br/&gt;
Хто богато обѣцяє, той рѣдко слова дотримає.&lt;br/&gt;
Хто богато {{sp|пьє}}, сам себе побьє.&lt;br/&gt;
Хто богато ѣсть и пьє, той в {{sp|розум}} не тыє.&lt;br/&gt;
Хто {{tooltip|борше|швидше; пор. тж. борзо, боржій}} насипле, той {{tooltip|борше|швидше; пор. тж. борзо, боржій}} змеле.&lt;br/&gt;
Хто {{sp|бѣду}} має, той богато знає, хто гаразд має, той мало знає.&lt;br/&gt;
Хто бѣды не знає, най ся мене спытає.&lt;br/&gt;
Хто в болото лѣзе, то́го ще й по̂пхнуть.&lt;br/&gt;
Хто в болото лѣзе, тот ся {{tooltip|покаляє|каляти — бруднити}}.&lt;br/&gt;
Хто в {{sp|бѣдѣ}}, бѣду стерпить&amp;nbsp;— а хто в гараздѣ, щоб' нѣколи бѣды не знав.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sjgobneuutys3idzpgpwyf1ct4sz4lz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457992</id>
      <parentid>457987</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:03:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1748" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 100 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Хоть голый, та в по̂двязках.
Хоть иду в {{sp|гостину}}, то беру хлѣб в торбину.
Хоть мы собѣ браты, але наши̂ {{sp|кишенѣ}} не сестры.
Хоть не красне, але власне.
Хоть нема що ѣсти, абы коло кого сѣсти.
Хоть не почесный, але щєсный.
Хоть не тепер, то в четвер.
Хоть раз, а гаразд.
Хоть смердить, коли смак має.
Хоть ся переволоче, то не утече.
Хотѣвся перекрасти, та си очѣ выштуркав.
Хоче бути {{sp|газдов}}, а не вмѣє коневи фоста завязати.
Хрестять люде, хоть ся ще не уродило.
Хромого пса лехко здогонити.
Хто богато {{sp|говорить}}, той мало творить.
Хто богато обѣцяє, той рѣдко слова дотримає.
Хто богато {{sp|пьє}}, сам себе побьє.
Хто богато ѣсть и пьє, той в {{sp|розум}} не тыє.
Хто борше насипле, той борше змеле.
Хто {{sp|бѣду}} має, той богато знає, хто гаразд має, той мало знає.
Хто бѣды не знає, най ся мене спытає.
Хто в болото лѣзе, то́го ще й по̂пхнуть.
Хто в болото лѣзе, тот ся покаляє.
Хто в {{sp|бѣдѣ}}, бѣду стерпить — а хто в гараздѣ, шоб' нѣколи бѣды не знав.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3ygj2fh1qdaxov5w42c599dzl6kl2k6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/108</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22684</id>
    <revision>
      <id>457988</id>
      <parentid>110200</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:30:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2011" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 101 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;Хто в {{sp|бѣдѣ}} дав&amp;nbsp;— два разы дав.&lt;br/&gt;
Хто в {{sp|коршмѣ}} служить, тому в бровари платять.&lt;br/&gt;
Хто в лѣтѣ гайнує, тот в зимѣ голодує.&lt;br/&gt;
Хто во̂д {{sp|страху}} умер, тому б*динами звонять.&lt;br/&gt;
Хто волохатый, буде богатый.&lt;br/&gt;
Хто в печи лягає, другого ожогом досягає.&lt;br/&gt;
Хто в пѣрьє порастає, най на бѣдного памятає.&lt;br/&gt;
Хто в ряду, мусить дати {{tooltip|{{sp|коляду}}|нагороду для колядників}}.&lt;br/&gt;
Хто в свѣтѣ не бував, той {{sp|чуда и дива}} не видав.&lt;br/&gt;
Хто высоко лѣтає, тот низко сѣдає.&lt;br/&gt;
Хто дав зубы, дасть и хлѣб до губы.&lt;br/&gt;
Хто дбає, той має.&lt;br/&gt;
Хто два заяцѣ гонить, жадного не здогонить.&lt;br/&gt;
Хто добре уйме, той добре несе.&lt;br/&gt;
Хто дужчій, той лѣпшій.&lt;br/&gt;
Хто дурневи выбачить, має сто днѣв во̂дпусту.&lt;br/&gt;
Хто дурним уродився, той и в {{sp|Кієвѣ}} розуму не купить.&lt;br/&gt;
Хто з {{sp|Богом}} с тим Бо̂г.&lt;br/&gt;
Хто здоров лѣко̂в не потребує.&lt;br/&gt;
Хто з разу выграє, той на ко̂нци не має що ставити.&lt;br/&gt;
Хто каши наварив, тот мусить и з-ѣсти.&lt;br/&gt;
Хто кого мине, най ногу {{tooltip|вывине|вивихне}}.&lt;br/&gt;
Хто кому {{tooltip|стрык|стрик, стрий — дядько по батькові, брат батька та чоловік батькової сестри}}, все му {{tooltip|дащо|щось, скількись}} тык.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q19akhr2mvpqruf3kls2n94846sy6h6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457993</id>
      <parentid>457988</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:11:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1613" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 101 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Хто в {{sp|бѣдѣ}} дав — два разы дав.
Хто в {{sp|коршмѣ}} служить, тому в бровари платять.
Хто в лѣтѣ гайнує, тот в зимѣ голодує.
Хто во̂д {{sp|страху}} умер, тому б*динами звонять.
Хто волохатый, буде богатый.
Хто в печи лягає, другого ожогом досягає.
Хто в пѣрьє порастає, най на бѣдного памятає.
Хто в ряду, мусить дати {{sp|коляду}}.
Хто в свѣтѣ не бував, той {{sp|чуда и дива}} не видав.
Хто высоко лѣтає, тот низко сѣдає.
Хто дав зубы, дасть и хлѣб до губы.
Хто дбає, той має.
Хто два заяцѣ гонить, жадного не здогонить.
Хто добре уйме, той добре несе.
Хто дужчій, той лѣпшій.
Хто дурневи выбачить, має сто днѣв во̂дпусту.
Хто дурним уродився, той и в {{sp|Кієвѣ}} розуму не купить.
Хто з {{sp|Богом}} с тим Бо̂г.
Хто здоров лѣко̂в не потребує.
Хто з разу выграє, той на ко̂нци не має що ставити.
Хто каши наварив, тот мусить и з-ѣсти.
Хто кого мине, най ногу вывине.
Хто кому стрык, все му дащо тык.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eiws85drnp19l1h2j7cqva9z4dtw1lk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/109</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22685</id>
    <revision>
      <id>457989</id>
      <parentid>110201</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T19:30:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1948" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 102 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;Хто коня купить, бере и уздечку.&lt;br/&gt;
Хто {{tooltip|колує|колом, в об'їзд}}, той дома ночує, а хто дуже простує, той в дорозѣ ночує.&lt;br/&gt;
Хто {{sp|любить}} ревне, жалѣє певне.&lt;br/&gt;
Хто любить свѣт, той любить {{sp|правду}}.&lt;br/&gt;
Хто має {{tooltip|богацьо|багато}}, той бурчить, а хто мало, той мовчить.&lt;br/&gt;
Хто має в торбѣ, той з-ѣсть и на горбѣ.&lt;br/&gt;
Хто має {{tooltip|выкруты|тут: хитрощі}}, не по̂де в {{tooltip|{{sp|некруты}}|рекрути}}.&lt;br/&gt;
Хто має {{sp|гроши}}, той все хорошій.&lt;br/&gt;
Хто має пасѣку, той має мѣд, хто має {{sp|дѣти}}, той має смро̂д.&lt;br/&gt;
Хто много має, той прагне бо̂льше.&lt;br/&gt;
Хто {{sp|мовчить}}, сто навчить.&lt;br/&gt;
Хто мовчить, то лиха ся збуде.&lt;br/&gt;
Хто на сопѣвку дав, той буде на нѣй грав, а хто не дав, не буде грав.&lt;br/&gt;
Хто на тебе каменем, ты на него хлѣбом.&lt;br/&gt;
Хто на окропѣ спарився, и на зимну воду дує.&lt;br/&gt;
Хто на чужій обѣд ся спускає, той з голоду вмерає.&lt;br/&gt;
Хто не бере, тому лекше.&lt;br/&gt;
Хто не важить, той не має.&lt;br/&gt;
Хто не {{sp|выпьє}} до дна, той не зычить добра.&lt;br/&gt;
Хто не був нѣколи {{sp|по̂дданым}}, той не буде добрым паном.&lt;br/&gt;
Хто не зазвав зла, не вмѣє шановати добра.&lt;br/&gt;
Хто не має зброи, най не йде в бои.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5v6hu3wtbq5a66sxjzrqi8aocaln2qo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457994</id>
      <parentid>457989</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:17:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1707" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 102 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Хто коня купить, бере и уздечку.
Хто колує, той дома ночує, а хто дуже простує, той в дорозѣ ночує.
Хто {{sp|любить}} ревне, жалѣє певне.
Хто любить свѣт, той любить {{sp|правду}}.
Хто має богацьо, той бурчить, а хто мало, той мовчить.
Хто має в торбѣ, той з-ѣсть и на горбѣ.
Хто має выкруты, не по̂де в {{sp|некруты}}.
Хто має {{sp|гроши}}, той все хорошій.
Хто має пасѣку, той має мѣд, хто має {{sp|дѣти}}, той має смро̂д.
Хто много має, той прагне бо̂льше.
Хто {{sp|мовчить}}, сто навчить.
Хто мовчить, то лиха ся збуде.
Хто на сопѣвку дав, той буде на нѣй грав, а хто не дав, не буде грав.
Хто на тебе каменем, ты на него хлѣбом.
Хто на окропѣ спарився, и на зимну воду дує.
Хто на чужій обѣд ся спускає, той з голоду вмерає.
Хто не бере, тому лекше.
Хто не важить, той не має.
Хто не {{sp|выпьє}} до дна, той не зычить добра.
Хто не був нѣколи {{sp|по̂дданым}}, той не буде добрым паном.
Хто не зазнав зла, не вмѣє шановати добра.
Хто не має зброи, най не йде в бои.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>06eoa0picw2ry7ssha1smfghmlbwlmr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/110</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22686</id>
    <revision>
      <id>457995</id>
      <parentid>110203</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:17:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1905" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 103 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;Хто не слухає во̂тця, матери, нехай слухає {{sp|песьои}} шкиры.&lt;br/&gt;
Хто не слухає {{sp|тата}}, той послухає ката.&lt;br/&gt;
Хто не стоить о гро̂шь, той и шелюга не варт.&lt;br/&gt;
Хто не умѣє молитися, най иде на море учитися.&lt;br/&gt;
Хто {{sp|оре}}, {{sp|сѣє}}&amp;nbsp;— той ся надѣє.&lt;br/&gt;
Хто переберає, той перебере.&lt;br/&gt;
Хто першій, той лѣпшій.&lt;br/&gt;
Хто пытаєся, той не {{tooltip|блудить|тут: блукає}}.&lt;br/&gt;
Хто по̂д ким яму копає, сам в ню падає.&lt;br/&gt;
Хто по̂зно ходить, сам собѣ шкодить.&lt;br/&gt;
Хто поволе ѣсть, той поволе робить.&lt;br/&gt;
Хто по кладцѣ мудро ступає, той ся в болотѣ не купає.&lt;br/&gt;
Хто посмарує, той поѣде.&lt;br/&gt;
Хто потапає, тот ся бритвы хапає.&lt;br/&gt;
Хто припоминає, той ся {{sp|допоминає}}.&lt;br/&gt;
Хто против {{sp|Бога}}, то и Бо̂г против ньому.&lt;br/&gt;
Хто пьє, тому наливайте, хто не пьє, тому не давайте.&lt;br/&gt;
Хто рад обѣцяє, той не має охоты дати. Хто рано встає, тому Бо̂г дає.&lt;br/&gt;
Хто робить, той ся доробить.&lt;br/&gt;
Хто сивый не {{sp|мудрый}}, лишь старый.&lt;br/&gt;
Хто скляный дух має, най на чужого каменем не кидає.&lt;br/&gt;
Хто служить з {{sp|ласки}}, того мѣшок пласкій.&lt;br/&gt;
Хто служить з ласки, тому милосердієм платять.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8vpr1r25ckw8hfehow8ta238qgzrocl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457999</id>
      <parentid>457995</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:22:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1741" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 103 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Хто не слухає во̂тця, матери, нехай слухає {{sp|песьои}} шкиры.
Хто не слухає {{sp|тата}}, той послухає ката.
Хто не стоить о гро̂шь, той и шелюга не варт.
Хто не умѣє молитися, най иде на море учитися.
Хто {{sp|оре, сѣє}} — той ся надѣє.
Хто переберає, той перебере.
Хто першій, той лѣпшій.
Хто пытаєся, той не блудить.
Хто по̂д ким яму копає, сам в ню падає.
Хто по̂зно ходить, сам собѣ шкодить.
Хто поволе ѣсть, той поволе робить.
Хто по кладцѣ мудро ступає, той ся в болотѣ не купає.
Хто посмарує, той поѣде.
Хто потапає, тот ся бритвы хапає.
Хто припоминає, той ся {{sp|допоминає}}.
Хто против {{sp|Бога}}, то и Бо̂г против ньому.
Хто пьє, тому наливайте, хто не пьє, тому не давайте.
Хто рад обѣцяє, той не має охоты дати.
Хто рано встає, тому Бо̂г дає.
Хто робить, той ся доробить.
Хто сивый не {{sp|мудрый}}, лишь старый.
Хто скляный дух має, най на чужого каменем не кидає.
Хто служить з {{sp|ласки}}, того мѣшок пласкій.
Хто служить з ласки, тому милосердієм платять.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ftya1orasid2306i2uo2djivx3jxp13</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/111</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22691</id>
    <revision>
      <id>457996</id>
      <parentid>110204</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:17:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1945" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 104 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;Хто служить з ласки, тому стає хрѣном хлѣб панскій.&lt;br/&gt;
Хто с псами лягає, той з блохами встає.&lt;br/&gt;
Хто с псами пристає, навчится брехати.&lt;br/&gt;
Хто спѣшить, той смѣтить.&lt;br/&gt;
Хто стаєся во̂вцею, того вовк з-ѣсть.&lt;br/&gt;
Хто стаєся медом, того мухи з-ѣдять.&lt;br/&gt;
Хтось ся квасу наѣв, а мене оскома напала.&lt;br/&gt;
Хто сѣє по {{sp|Покровѣ}}, не має що дати коровѣ.&lt;br/&gt;
Хто ся з отрубами змѣшає, того свинѣ з-ѣдять.&lt;br/&gt;
Хто ся {{sp|лѣчить}}, того бѣда цвѣчить.&lt;br/&gt;
Хто ся сам хвалить, той злых сусѣд має.&lt;br/&gt;
Хто терпен, той спасен.&lt;br/&gt;
Хто тримає в зимѣ пьєцуха, той має в лѣтѣ пастуха.&lt;br/&gt;
Хто три роки служив у {{sp|пано̂в}}, а три у {{sp|Жидо̂в}}; того бы лишь повѣсити.&lt;br/&gt;
Хто умѣє {{sp|брехати}}, той вмѣє и красти.&lt;br/&gt;
Хто умер, той в ямѣ, а хто жіє, той з нами.&lt;br/&gt;
Хто хлѣб носить, той ѣсти не просить
Хто ходить по ночи, шукає буковои помочи.&lt;br/&gt;
Хто хоче зберати, мусить добре засѣяти.&lt;br/&gt;
Хто хоче пытлювати, мусить зачекати, а хто на́раз буде зараз.&lt;br/&gt;
Хто хоче пса ударити, той {{tooltip|кія|палицю}} знайде.&lt;br/&gt;
Хто хоче {{sp|свѣдком}} бути, треба хрестик лызнути.&lt;br/&gt;
Хто хоче що справити, треба ся забавити.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jumcy3g1bplwzjlz5e036fzboxqk5f5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458000</id>
      <parentid>457996</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:28:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1818" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 104 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Хто служить з ласки, тому стає хрѣном хлѣб панскій.
Хто с псами лягає, той з блохами встає.
Хто с псами пристає, навчится брехати.
Хто спѣшить, той смѣтить.
Хто стаєся во̂вцею, того вовк з-ѣсть.
Хто стаєся медом, того мухи з-ѣдять.
Хтось ся квасу наѣв, а мене оскома напала.
Хто сѣє по {{sp|Покровѣ}}, не має що дати коровѣ.
Хто ся з отрубами змѣшає, того свинѣ з-ѣдять.
Хто ся {{sp|лѣчить}}, того бѣда цвѣчить.
Хто ся сам хвалить, той злых сусѣд має.
Хто терпен, той спасен.
Хто тримає в зимѣ пьєцуха, той має в лѣтѣ пастуха.
Хто три роки служив у {{sp|пано̂в}}, а три у {{sp|Жидо̂в}}; того бы лишь повѣсити.
Хто умѣє {{sp|брехати}}, той вмѣє и красти.
Хто умер, той в ямѣ, а хто жіє, той з нами.
Хто хлѣб носить, той ѣсти не просить{{errata||.}}
Хто ходить по ночи, шукає буковои помочи.
Хто хоче зберати, мусить добре засѣяти.
Хто хоче пытлювати, мусить зачекати, а хто на̀раз буде зараз.
Хто хоче пса ударити, той кія знайде.
Хто хоче {{sp|свѣдком}} бути, треба хрестик лызнути.
Хто хоче що справити, треба ся забавити.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h33c5afpstshzcfkbvutq6d013l11rj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/112</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22692</id>
    <revision>
      <id>457997</id>
      <parentid>110205</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:17:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1623" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 105 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;Хто часто в {{sp|дорозѣ}}, був по̂д возом и на возѣ.&lt;br/&gt;
Хто чисте {{sp|сумлѣньє}} має, той споко̂йне спати лѣгає.&lt;br/&gt;
Хто чого шукає, той знайде.&lt;br/&gt;
Хтѣвши гаразд мати, треба ухом землѣ пріймати.&lt;br/&gt;
Худа худоба свого хованя.&lt;br/&gt;
Худый пес не сказится, {{tooltip|ино|тільки}} сытый.&lt;br/&gt;
Церква горить, а люде руки грѣють.&lt;br/&gt;
Церкву обдирає, а зво̂нницю побиває.&lt;br/&gt;
Церкву покрив, а зво̂нницю обдер.

&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;
&lt;section begin=&quot;Ц&quot;/&gt;{{c|{{uc|{{larger|'''Ц.'''}}}}}}

''Цнота'' и покора не має мѣсця у панского двора.&lt;br/&gt;
Цы видишь, цы не видишь, то мовчи.&lt;br/&gt;
Цы в камѣнь головою, цы каменем в голову.&lt;br/&gt;
Цы все тотеє переймати, що на водѣ пливе?&lt;br/&gt;
{{sp|Цыган}} меже двома хлѣбами з голоду вмер&amp;nbsp;— старого не стало, а нового не до̂ждав.&lt;br/&gt;
„{{sp|Цыгане}}! якои ты вѣры?“&amp;nbsp;—„Якои хочешь.“&amp;nbsp;—&lt;br/&gt;
{{sp|Цыганска}} кобыла день бѣжить, а три дни лежить.&lt;br/&gt;
Цы опиханый паноньку ячмѣнь?.. (Казка).&lt;br/&gt;
Цы пьє, цы не пьє, то все пяный.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Ц&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r9qowy4v9t2prozsnuftdc1apkdizly</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458001</id>
      <parentid>457997</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:34:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1542" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 105 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Х&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Хто часто в {{sp|дорозѣ}}, був по̂д возом и на возѣ.
Хто чисте ''сумлѣньє'' має, той споко̂йне спати лѣгає.
Хто чого шукає, той знайде.
Хтѣвши гаразд мати, треба ухом землѣ пріймати.
Худа худоба свого хованя.
Худый пес не сказится, ино сытый.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Х&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;Ц&quot;/&gt;{{c|{{x-larger|'''Ц.'''}}}}

&lt;poem&gt;Церква горить, а люде руки грѣють.
Церкву обдирає, а зво̂нницю побиває.
Церкву покрив, а зво̂нницю обдер.
''Цнота'' и покора не має мѣсця у панского двора.
Цы видишь, цы не видишь, то мовчи.
Цы в камѣнь головою, цы каменем в голову.
Цы все тотеє переймати, що на водѣ пливе?
{{sp|Цыган}} меже двома хлѣбами з голоду вмер — старого не стало, а нового не до̂ждав.
„{{sp|Цыгане}}! якои ты вѣры?” — „Якои хочешь.” —
{{sp|Цыганска}} кобыла день бѣжить, а три дни лежить.
Цы опиханый паноньку ячмѣнь?.. (Казка).
Цы пьє, цы не пьє, то все пяный.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Ц&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5vkpkfswexyl1mbqvxozdp0wa65tp5m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/113</title>
    <ns>250</ns>
    <id>22693</id>
    <revision>
      <id>457998</id>
      <parentid>110206</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:17:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1920" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Artem.komisarenko&quot; /&gt;{{c|— 106 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Ц&quot;/&gt;Цы ся врачимо, цы не врачимо, нехай ся хоть {{sp|побачимо}}.&lt;br/&gt;
Цыть Ивасю! {{sp|пано̂в}} не переслухаєшь.&lt;br/&gt;
{{sp|Цураха}} поганим очем.&lt;br/&gt;
{{sp|Цур}} дурня, та масла грудка.&lt;br/&gt;
{{sp|Цур}} тобѣ, та {{tooltip|{{sp|пек}}|вигук}}.&amp;nbsp;—&lt;br/&gt;

&lt;section end=&quot;Ц&quot;/&gt;
&lt;section begin=&quot;Ч&quot;/&gt;{{c|{{uc|{{larger|'''Ч.'''}}}}}}

Часом и межи кропивою росте кѣйло (лилія).&lt;br/&gt;
Часта крапля дощу и камѣнь подѣравить.&lt;br/&gt;
Чекай ряду, до̂станешь {{sp|коляду}}.&lt;br/&gt;
Через бабиніи телята, не можь в горо́д подивитися. (Байка).&lt;br/&gt;
Через вороги тяжко до пекла до̂статися.&lt;br/&gt;
Через святых до {{sp|Бога}}, через людій до цѣсаря.&lt;br/&gt;
Через сидженьє не мо̂г запопасти в лежанє.&lt;br/&gt;
Чеши {{sp|дѣдька}} з рѣдка, нех йде до дѣдька.&lt;br/&gt;
Чеши дѣдька з рѣдка, бо теплый.&lt;br/&gt;
Чіє веремньє, того и погода.&lt;br/&gt;
Чій {{sp|хлѣб}} ѣси, того пѣсню спѣвай.&lt;br/&gt;
Чія душа часнику не ѣла, не буде смердѣла.&lt;br/&gt;
Чія згуба, того грѣху повна губа.&lt;br/&gt;
„Чія справа?”&amp;nbsp;— „{{tooltip|Во̂това|війтова}}.”&amp;nbsp;— „Хто ю судив?“&amp;nbsp;— „{{tooltip|Во̂т|війт}}.“&lt;br/&gt;
Чія хата, того правда.&lt;br/&gt;
Чія шкода, того й грѣх.&lt;br/&gt;
Чигає, як каня на дощ.&lt;br/&gt;
Чи купити, чи не купити, а могорычу треба ся напити.&lt;br/&gt;
&lt;section end=&quot;Ч&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mvgk019sish610u5tq5hau2gs7hsgql</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458003</id>
      <parentid>457998</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:39:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1761" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;div class=&quot;max&quot;&gt;{{c|— 106 —}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Ц&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Цы ся врачимо, цы не врачимо, нехай ся хоть {{sp|побачимо}}.
Цыть Ивасю! {{sp|пано̂в}} не переслухаєшь.
{{sp|Цураха}} поганим очем.
{{sp|Цур}} дурня, та масла грудка.
{{sp|Цур}} тобѣ, та {{sp|пек}}. —&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Ц&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;Ч&quot;/&gt;{{c|{{x-larger|'''Ч.'''}}}}

&lt;poem&gt;Часом и межи кропивою росте кѣйло (лилія).
Часта крапля дощу и камѣнь подѣравить.
Чекай ряду, до̂станешь {{sp|коляду}}.
Через бабиніи телята, не можь в горо́д подивитися. (Байка).
Через вороги тяжко до пекла до̂статися.
Через святых до {{sp|Бога}}, через людій до цѣсаря.
Через сидженьє не мо̂г запопасти в лежанє.
Чеши {{sp|дѣдька}} з рѣдка, нех йде до дѣдька.
Чеши дѣдька з рѣдка, бо теплый.
Чіє веремньє, того и погода.
Чій {{sp|хлѣб}} ѣси, того пѣсню спѣвай.
Чія душа часнику не ѣла, не буде смердѣла.
Чія згуба, того грѣху повна губа.
„Чія справа?” — „Во̂това.” — „Хто ю судив?” — „Во̂т.”
Чія хата, того правда.
Чія шкода, того й грѣх.
Чигає, як каня на дощ.
Чи купити, чи не купити, а могорычу треба ся напити.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Ч&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/div&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oc8oai8yeht6rw57v4h46kjw72ydyen</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/284</title>
    <ns>250</ns>
    <id>26390</id>
    <revision>
      <id>458047</id>
      <parentid>110777</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T00:28:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3565" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Війна 1630-го року.&quot;/&gt;унїверсали, закликаючи всіх до війська{{—}}хто був козаком, або хоче ним бути, аби всї прибувала, вільностей козацьких заживали, віру благочестиву від замислів лядських ратували. Трівожні поголоски про якісь замисли Ляхів на православну віру, вже перед тим ходили особливо від церковних соборів, шо відправляли ся лїтом 1629 р. за приводом правительства. Вони викликали велике невдоволеннє між козаччиною і народом на тих духовних, що брали в них участь, і на Ляхів, що до того їх приводили. Тепер сї трівожні чутки про польські замисли на віру православну почали чіпати ся до козацького повстання. Оповідали, що польське військо було розкватироване по Українї на те, аби винищити всїх православних, що Грицько Чорний був присяг на унїю й за те його вбито, а унїати ті гроші що нїби то збирали на школи, дали Конєцпольскому на військо, аби знищив православних, і таке иньше. Козацьке повстаннє переміняло ся на війну за віру. Купили ся виписчики, підіймало ся селянство, полохаючи шляхту та побиваючи жовнїрів де запопало. Сим разом вийшло отже зовсїм навпаки ніж 1625 р.: не Конєцпольский захопив несподівано козаків, а вони його, і перше нїж він постягав своїх вояків, котрих так необережно роскидав, повстаннє обхопило вже всю східню Україну і військо козацьке зросло не звичайно.

{{c|[[File:Ілюстрована історія України 222.jpg]]}}
{{c|{{smaller|'''222. Брама Дерманського монастиря.'''}}}}

Не можучи зібрати зараз військо, Конєцпольский післав на місця повстання свого повірника Самійла Лаща, славного забіяку, а той почав „гамувати люде“ по своєму. Він і між шляхтою був звісний, як останнїй розбійник, що нїкому не перепускав, нїкого не жалував з своєю бандою проклятою: оповідали, що на нїм було засудів за ріжні злочини більше 200, а позбавлений чести шляхетської був 37 раз, але поки жив Конєцпольский, він його заслонював своїми екземптами (посвідченнями, що той занятий на військовій службі, тому сповненнє всяких засудів &lt;section end=&quot;Війна 1630-го року.&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c2o7tx54djvbz80sym8z7863n3qlmdu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/87</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56939</id>
    <revision>
      <id>458002</id>
      <parentid>455907</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:36:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12066" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-87. 1811. Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-87. 1811. Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt;
Именная ведомость о безчиновном и безпоместном Дворянстве или шляхте  
сочтенном по Васильковскому повету по новопроизведенной в 1811м году ревизии.
имена и прозвания; число душ.

Сторінка: 2
Біла Церква, Соколівка, Оксентівка (Луб’янка), Блощинці, Мало-Половецьке,

Сторінка: 3
Темберщина (Узин), Насташка, Барахтянська Ольшанка, Саварка, Пологи, Мазепинці, Савинці, Чупири, Піщана, -
Вінцентовка, Лопатинщина (Янківка), Красний Ліс, Синява, Безпечна, Езерна,

Сторінка: 4 
Мар’янівка, Житні Гори, Ольшаниця, Митниця, Рейментарщина (Антонівка) -
Пруси, Салиха, Триліси, Кожанка, Фастівка, Рокитна, 

Сторінка: 5
Савинці, Яблунівка, Потіївка, Чупири, Макіївка -
Василів, Станіславка (Красне), Мотовилівка, Розаліївка, Шкарівка, Фастів

Сторінка: 6
Кощіївка, Веприк, -
Волиця, Дорогинка, Офірна, Ставки, Бертники, Червона, Снітинка Велика, Фастівець,

Сторінка: 7
Пришивальня, Фастівського ключа Нова Слобода-Яблонівка, Дмитрівка, Скригилівка -
Шарки, Ромашки, Щербаки


Именная ведомость о без чиновном и без местном дворянстве или шляхте сочтенном по Васильковскому повету 
по новопроизведенной в 1811м году ревизии

'''в местечке Белая Церковь'''
Томаш Антонов Пуликовский;
Бартоломей Тимофеев Доморовский;
Антон Иванов Борковский;
Францишек Лукьянов Белковский.

'''в селе Соколовка'''
Казимир Марцинов Моконовский;
Михайло Матвеев Жуковский;
Рафаил Юзефов Каминский.

'''в селе Оксентовка'''
Ян Матвеев Луговский.

'''в селе Блощинцы'''
Матвей Казимиров Черняховский.

'''в селе Мало Половецкое'''
Михаил Григорьев Пашкевич;


'''в селе Темберщина (Узин)'''
Андрей Васильев Ярковский холост;

'''в селе Насташка'''
Федор Иванов Станишевский;

'''в селе Ольшанка Барахтянская'''
Станислав Андреев Захаржевский;
Симон Залеский.

'''в селе Саварка'''
Ян Александров Кучеровский.

'''в селе Пологи'''
Тадеуш Осипов Ковальский;
Винценты Мартинов Корзун.

'''в селе Мазепинцы'''
Ян Григорьев Пашкевич;
Францишек Ковальский.

'''в селе Савинцы'''
Доминик Матвеев Горницкий;
Марцин Станиславов Володкевич.

'''в селе Чупиры'''
Юзеф Михайлов Булванович;

'''в селе Пищана'''
Криштоф Валентеев Зверховский.


'''в селе Винцентовка'''
Терентий Феликсов Белошицкий;
Антоний Александров Шидзинский.

'''в селе Лопатинщина (Янковка)'''
Ян Иосифов Милкевич;
Базилий Шимонов Сташкевич.

'''в селе Красний Лес'''
Роман Буямский.

'''в селе Синява'''
Вицентий Михайлов Собетский.

'''в деревне Безпечная'''
Илья Воломицкий;
Фили Яковлев Пашинский;

'''в селе Езерна'''
Самойло? Юзефов Гринецкий холост;
Ян Юзефов Пожарский;
Казимир Лаврентьев Ильницкий;
Казимир Иванов Канеговский?;
Михайло Антонов Бокун вдовь.

'''в селе Марьяновка'''
Иосиф Александров Тонкель;
Станислав Игнатов Войцишевский;
Станислав Андреев Козловский;
Ян Тимошев Юрковский;
Даниил Яковлев Ульяницкий.

'''в селе Житние Горы'''
Михаил Некрашевский.

'''в селе Ольшаница'''
Михаил Францишков Меньковский;
Ян Васильев Хоцькевич;
Ян Викентьев Росоловский.

'''в селе Мытница'''
Петр Якубов Рочинский;
Феликс Бенедиктов Липчинский?;
Базилий Шепицкий;
Василий Захарьев Тхоржевский.

'''в селе Рейментарщина (Антоновка)'''
Иван Гонжеровский;
Матвей Антонов Радзиевский;
Степан Яковлев Старнавский;
Яков Островский.

'''в селе Прусы'''
Степан Яблонский.

'''в селе Салиха'''
Матеуш Андреев Жимунский;
Федор Яковлев Винарский.

'''в селе Трилисы'''
Василий Михайлов Лагодовский;
Ян Францишков Домбровский;
Петр Николаев Дзунский.

'''в селе Кожанка'''
Матвей Григорьев Скибицкий.

'''в селе Фастовка'''
Ян Владиславов Комарович;

'''в местечке Рокитна'''
Иван Иоанов Кульчицкий;
Юзеф Казимиров Зашевский;
Михаил Антонов Маевский;
Элияш Семенов Плешкановский;
Антоний Александров Сужковский;
Юзеф Юрьев Белевский.

Иван Юзефов Белевский;
Мцей Михайлов Гутовский;
Стефан Иванов Чарнецкий;
Мартин Томашев Генацкий;
Флориан Юзефов Туркель;
Василий Меляновский вдовь.

'''в селе Савинцы'''
Михайло Зверховский.

'''в селе Яблуновка'''
Леонтий Михайлов Давгун.

'''в селе Потиевка'''
Гавриил Елиянов Савлович;
Марко Войцехов Рокосовский;
Тимофей Зенькевич;
Иван Николаев Вольский;
Кароль Григорьев Овсяницкий;
Юзеф Николаев Стенжицкий;
Иван Кириллов Ростовецкий.

'''в селе Чупыры'''
Иосиф Мартинов Медведовский

'''в селе Макеевка'''
Ян Томашев Гвоздецкий.

'''в местечке Василев'''
Лаврентий Юзефов Бятлинский.

'''в селении Яцки'''
Каспер непомнящий имении отца своего Беляновский.

'''в деревне Станиславка'''
Григорий Данилов Корчинский;
Филип Бартломеев Ястремский;

'''в селе Помещичья Мотовиловка'''
Андрей Сажинский.

'''в селе Розалиевка'''
Иеронием? Степанов Новицкий;
?рох Медушевский.

'''в селе Шкаровка'''
Константин Петров Шаповский.

'''в местечке Фастов'''
Александр Михайлов Каминский;
Игнат Петров Кульчицкий;
Шимон Новосельский;
Антон Юзефов Лясоцкий;
Войцех Васильев Блощанович.

Ян Яковов Рожанский;
Войцех Скрицкий;
Францишек Михайлов Шацило;
Яковь Юзефов Малишевский;
Яковь Федоров Цидревич;
Станислав Станиславов Ястришский;
Антон Флориянов Грабовский;
Стефан Бернадский;
Стефан Игнатьев Комуровский;
Антон Яновь Василевский.

'''в селе Кощиевка '''
Губернский регистратор Петр Михайлов Кальчинский;
Адам Александров Осецкий.

'''в селе Веприк'''
Павел Павлов Радомский;
Иосиф Осифов Тичинский;
Федор Раевский.

Назар Иванов Конофацкий;

'''в деревне Волица'''
Александр Михайлов Шиманский;
Войцех Осипов Степковский;
Ян Дмитриев Белецкий.

'''в селе Дорогинка'''
Бартоломей Павлов Словицкий.

'''в деревне Офирна'''
Гавриил Федоров Ляховецкий;

'''в деревне Ставки'''
Денис Людвиков Рушковский;
Матеуш Андреев Орфушинский;

'''в деревне Бертники'''
Федор Сельвестров Перегуда.

'''в деревне Червона'''
Ян Васильев Созонович.

'''В селе Великая Снетиинка'''
Петр Никифоров Ветерский.

'''в деревне Фастовец'''
Петр Михайлов Буханевич;

Марцин Федоров Высоцкий.

'''в селе Пришивальня'''
Петр Лукашов Булановский;
Григорий Константинов Лисовецкий;
Иван Станиславов Забранский;
Василий Васильев Гурский.

'''Фастовского ключа в Новая Слобода-Яблуновка'''
Францишек Никодимов Барановский холост.

'''в селе Димитровка'''
Станислав Иванов Сохацкий;
Игнатий Гаврилов Нестеревич;
Ян Семенов Кульчицкий.

'''в селе Скригалевка'''
Ян Быстрицкий;
Шимон Степанов Чайковский;
Михайло Юзефов Котовский.

'''в селе Шарки'''
Федор Васильев Розводский.

'''В селе Ромашки'''
Федор Осипов Соколовский.

'''в селе Щербаки'''
Федор Васильев Ляхоцкий.

ИТОГО по Васильковскому повету безпоместной и без чиновной шляхты 272
А всего по обеим ведомостям 1005


&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>j269jieabo4bljk9pppyyrpgsg2t3k5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/89</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56941</id>
    <revision>
      <id>458016</id>
      <parentid>455908</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:29:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1194" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту (Городище)
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-89. 1811. Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту (Городище).pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-89. 1811. Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту (Городище).pdf|thumb]]

==== Дворяни та шляхта Васильківського повіту сільце [[Городище (Білоцерківський район)|Городище]] ====
:1 Кобылинский
:2 Вышевский
:3 Олешевский
:4 Пруский
:5 Поланский
:6 Павловский, Кобылинский
:7 Бачинский
:8 Сингаевский
:9 Любаский
:10 Добржанский
:11 Голеневский

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>qjy623f6gzr4yooilumxxj206lqfstv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/92</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56944</id>
    <revision>
      <id>458069</id>
      <parentid>411490</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T11:21:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5641" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщина та Темберщина)
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-92. 1811. Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщин та Темберщин).pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-92. 1811. Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщин та Темберщин).pdf|thumb]]

Шляхетская ведомость 1811 года сентября дня Киевской Губернии Васильковского повета сел Рейментарщины и Темберщины.

=== в селе [[Мала Антонівка|Рейментарщине]] ===
&lt;poem&gt;
1. '''Крижановский''';
2. '''Завадский''';
3. Константин Николаев '''Шемот''';
4. Томаш Францишков '''Сосновски''';

Сторінка: 3
5. '''Добровольский''';
зять Александров '''Яков Лаврентиев''' перешел на жительство сего повета в село [[Іванівка (Білоцерківський район)|Лопатынщину]];
6. '''Кречевский''';
Петр Тимофеев '''Руденский''' написаной по ревизии 1795 года ошибочно сын Станислава '''Керчевского''';
зять '''Томашевский''';
7. Бенедикт Федоров '''Иваневич''';
Бенедиктовы пасынки написаны по ревизии 1795 года ошибочно родными его сыновьями Александр Осипов '''Перковский''';
Александра сын Адам вновь рожденный
Матеуш '''Перковский''';
8. Матвей Иванов '''Менчинский''';

Сторінка: 4
Пасынки Матвея
1й Каетан '''Янишевский''' написаной по ревизии 1795 года ошибочно родным Иоанном, перешел на жительство в село [[Насташка|Несташку]];
2й Станислав '''Стерновский''' вновь рожденный;
9. Францишек Иванов '''Мончинский''', 
Миколай поступил по желанию в Киевский гренадерский полк;
10. Иосиф Иванов '''Менчинский''';
11. Николай Яковлев '''Янковский''';
зять Николая Станислав Иванов '''Рачинский''';
зять его же Станислав Андреев '''Бурковский''';

Сторінка: 5
12. Винцентий Яковлев '''Бучинский''';
брат Винцентия Матвей Войцехов '''Цехович''';
Михаил Антонов '''Конопка''';
14. Станислав Афанасьев '''Лузаньский''';
15. Павел Иосифов сын '''Менжинский''';
16. Осип Александров '''Вершковский''';
17. Томаш Иванов '''Лозенски''':
18. Кароль Иванов '''Чернявский''';
19. Петр Михайлов '''Крупский''';
20. Андрей Яковлев '''Стернавский''';

Сторінка: 6
21. '''Павловский''';
22. '''Корбут''';
23. '''Бурский''';
по дополнительной 1800го года росписи:
24. '''Федор Каетанов''' сын;
25. '''Сосновский''';
26. '''Квятковский''' сослан на поселение;
27. Федор Иванов '''Собрика''';
28. '''Перро''';
29. '''Менжинский''';
30. '''Крековский''';
31. '''Мечковский''';
&lt;/poem&gt;
=== в селе [[Узин|Темберщине]]: ===
&lt;poem&gt;
32. '''Березовский''', Прокоп, Якуб поступили по желанию их в военную службу, Ян вновь рожденный;
33. 34. '''Ходаковский''';

Сторінка: 7
36. Симон Михайлов '''Дрош''' проживает в городе [[Київ|Киеве]]
Симон братья Петр, Петр в неизвестной отлучке;
37. Ян '''Подгурский''';
38. '''Пташинский''';
39. Юзеф Игнатьев '' Яникашевский''';
40. Томаш Станиславов '''Котковский''';
41. Блажей Блажеев '''Жиецкий''';
42. Игнат Антонов '''Евсеевский''', брат его Яким;
43. Юзеф Юзефов '''Лозинский''';
44. Фридрих Якубов '''Раум''' проживает в местечке [[Біла Церква|Белой Церкви]];
45. Игнат Матвеев '''Петровский''' в неизвестной отлучке;
по дополнительной 1800го года росписи:
46. Яким Лукьянов '''Крижановский''';

Сторінка: 8
47. Михайло Юрьев? '''Севрук''' в неизвестной отлучке;
48. Андрей Васильев '''Юрковский'''.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>8lldrtcjb549igwgrir19narb5kw6h6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458070</id>
      <parentid>458069</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T11:25:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5689" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщина та Темберщина)
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-92. 1811. Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщин та Темберщин).pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-92. 1811. Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщин та Темберщин).pdf|thumb]]

Шляхетская ведомость 1811 года сентября дня Киевской Губернии Васильковского повета сел Рейментарщины и Темберщины.

=== в селе [[Мала Антонівка|Рейментарщине]] ===
&lt;poem&gt;
1. '''Крижановский''';
2. '''Завадский''';
3. Константин Николаев '''Шемот''';
4. Томаш Францишков '''Сосновски''';

Сторінка: 3
5. '''Добровольский''';
зять Александров '''Яков Лаврентиев''' перешел на жительство сего повета в село [[Іванівка (Білоцерківський район)|Лопатынщину]];
6. '''Кречевский''';
Петр Тимофеев '''Руденский''' написаной по ревизии 1795 года ошибочно сыном Станислава '''Кречевского''';
зять Станиславов Иосиф Иванов '''Мошевский'''?;
7. Бенедикт Федоров '''Иваневич''';
Бенедиктовы пасынки написаны по ревизии 1795 года ошибочно родными его сыновьями Александр Осипов '''Перковский''';
Александра сын Адам вновь рожденный
Матеуш '''Перковский''';
8. Матвей Иванов '''Менчинский''';

Сторінка: 4
Пасынки Матвея
1й Каетан '''Янишевский''' написаной по ревизии 1795 года ошибочно родным Иоанном, перешел на жительство в село [[Насташка|Несташку]];
2й Станислав '''Стерновский''' вновь рожденный;
9. Францишек Иванов '''Мончинский''', 
Миколай поступил по желанию в Киевский гренадерский полк;
10. Иосиф Иванов '''Менчинский''';
11. Николай Яковлев '''Янковский''';
зять Николая Станислав Иванов '''Рачинский''';
зять его же Станислав Андреев '''Бурковский''';

Сторінка: 5
12. Винцентий Яковлев '''Бучинский''';
брат Винцентия Матвей Войцехов '''Цехович''';
Михаил Антонов '''Конопка''';
14. Станислав Афанасьев '''Лузаньский''';
15. Павел Иосифов сын '''Менжинский''';
16. Осип Александров '''Вершковский''';
17. Томаш Иванов '''Лозенски''':
18. Кароль Иванов '''Чернявский''';
19. Петр Михайлов '''Крупский''';
20. Андрей Яковлев '''Стернавский''';

Сторінка: 6
21. '''Павловский''';
22. '''Корбут''';
23. '''Бурский''';
по дополнительной 1800го года росписи:
24. '''Федор Каетанов''' сын;
25. '''Сосновский''';
26. '''Квятковский''' сослан на поселение;
27. Федор Иванов '''Собрика''';
28. '''Перро''';
29. '''Менжинский''';
30. '''Крековский''';
31. '''Мечковский''';
&lt;/poem&gt;
=== в селе [[Узин|Темберщине]]: ===
&lt;poem&gt;
32. '''Березовский''', Прокоп, Якуб поступили по желанию их в военную службу, Ян вновь рожденный;
33. 34. '''Ходаковский''';

Сторінка: 7
36. Симон Михайлов '''Дрош''' проживает в городе [[Київ|Киеве]]
Симон братья Петр, Петр в неизвестной отлучке;
37. Ян '''Подгурский''';
38. '''Пташинский''';
39. Юзеф Игнатьев '' Яникашевский''';
40. Томаш Станиславов '''Котковский''';
41. Блажей Блажеев '''Жиецкий''';
42. Игнат Антонов '''Евсеевский''', брат его Яким;
43. Юзеф Юзефов '''Лозинский''';
44. Фридрих Якубов '''Раум''' проживает в местечке [[Біла Церква|Белой Церкви]];
45. Игнат Матвеев '''Петровский''' в неизвестной отлучке;
по дополнительной 1800го года росписи:
46. Яким Лукьянов '''Крижановский''';

Сторінка: 8
47. Михайло Юрьев? '''Севрук''' в неизвестной отлучке;
48. Андрей Васильев '''Юрковский'''.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>60cbvidi0b4h66pwm6ubravav0di4oc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458071</id>
      <parentid>458070</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T11:26:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5692" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщина та Темберщина)
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-92. 1811. Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщин та Темберщин).pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-92. 1811. Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщин та Темберщин).pdf|thumb]]

Шляхетская ведомость 1811 года сентября дня Киевской Губернии Васильковского повета сел Рейментарщины и Темберщины.

=== в селе [[Мала Антонівка|Рейментарщине]] ===
&lt;poem&gt;
1. '''Крижановский''';
2. '''Завадский''';
3. Константин Николаев '''Шемот''';
4. Томаш Францишков '''Сосновски''';

Сторінка: 3
5. '''Добровольский''';
зять Александров '''Яков Лаврентиев''' перешел на жительство сего повета в село [[Іванівка (Білоцерківський район)|Лопатынщину]];
6. '''Кречевский''';
Петр Тимофеев '''Руденский''' написаной по ревизии 1795 года ошибочно сыном Станислава '''Кречевского''';
зять Станиславов Иосиф Иванов '''Томошевский''';
7. Бенедикт Федоров '''Иваневич''';
Бенедиктовы пасынки написаны по ревизии 1795 года ошибочно родными его сыновьями Александр Осипов '''Перковский''';
Александра сын Адам вновь рожденный
Матеуш '''Перковский''';
8. Матвей Иванов '''Менчинский''';

Сторінка: 4
Пасынки Матвея
1й Каетан '''Янишевский''' написаной по ревизии 1795 года ошибочно родным Иоанном, перешел на жительство в село [[Насташка|Несташку]];
2й Станислав '''Стерновский''' вновь рожденный;
9. Францишек Иванов '''Мончинский''', 
Миколай поступил по желанию в Киевский гренадерский полк;
10. Иосиф Иванов '''Менчинский''';
11. Николай Яковлев '''Янковский''';
зять Николая Станислав Иванов '''Рачинский''';
зять его же Станислав Андреев '''Бурковский''';

Сторінка: 5
12. Винцентий Яковлев '''Бучинский''';
брат Винцентия Матвей Войцехов '''Цехович''';
Михаил Антонов '''Конопка''';
14. Станислав Афанасьев '''Лузаньский''';
15. Павел Иосифов сын '''Менжинский''';
16. Осип Александров '''Вершковский''';
17. Томаш Иванов '''Лозенски''':
18. Кароль Иванов '''Чернявский''';
19. Петр Михайлов '''Крупский''';
20. Андрей Яковлев '''Стернавский''';

Сторінка: 6
21. '''Павловский''';
22. '''Корбут''';
23. '''Бурский''';
по дополнительной 1800го года росписи:
24. '''Федор Каетанов''' сын;
25. '''Сосновский''';
26. '''Квятковский''' сослан на поселение;
27. Федор Иванов '''Собрика''';
28. '''Перро''';
29. '''Менжинский''';
30. '''Крековский''';
31. '''Мечковский''';
&lt;/poem&gt;
=== в селе [[Узин|Темберщине]]: ===
&lt;poem&gt;
32. '''Березовский''', Прокоп, Якуб поступили по желанию их в военную службу, Ян вновь рожденный;
33. 34. '''Ходаковский''';

Сторінка: 7
36. Симон Михайлов '''Дрош''' проживает в городе [[Київ|Киеве]]
Симон братья Петр, Петр в неизвестной отлучке;
37. Ян '''Подгурский''';
38. '''Пташинский''';
39. Юзеф Игнатьев '' Яникашевский''';
40. Томаш Станиславов '''Котковский''';
41. Блажей Блажеев '''Жиецкий''';
42. Игнат Антонов '''Евсеевский''', брат его Яким;
43. Юзеф Юзефов '''Лозинский''';
44. Фридрих Якубов '''Раум''' проживает в местечке [[Біла Церква|Белой Церкви]];
45. Игнат Матвеев '''Петровский''' в неизвестной отлучке;
по дополнительной 1800го года росписи:
46. Яким Лукьянов '''Крижановский''';

Сторінка: 8
47. Михайло Юрьев? '''Севрук''' в неизвестной отлучке;
48. Андрей Васильев '''Юрковский'''.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>h3re1s32n9qm1t2p3iedottcxf6ldsk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/93</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56945</id>
    <revision>
      <id>458012</id>
      <parentid>408460</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:16:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1734" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = 93. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту 
 | попередня = [[../92/]]
 | наступна = [[../94/]]
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf|150px]]
&lt;poem&gt;
Страница: 3
Шляхецкая
ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета при местечке Фастова Кадлубице
по местечке Фастове по ревизии 1795года
лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными
1. Кульчиский;
2. Червенский;
3. Роздоховский;
4. Шиманский;
Страница: 4
племянник Стефан Иванов? Рожцен??? вышел в повет Липовецкий 1800 года;
5. Покорнецкий;
6. Мондзелевский;
7. Шуманский;
8. Монастырский;
9. Дрос;
Страница: 5
10. Криишовський;
11. Еровский;
12. Лукашевич;
13. Голевский;
14. Лукашевич;
Страница: 6
15. Чернецкий;
16. Монастырский;
17. Ястремский, Евтухевич.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>lqz54f4vpzcrupdc24gt4wvqpq9qi37</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/100</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56952</id>
    <revision>
      <id>458008</id>
      <parentid>456474</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:05:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3169" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-100. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-100. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt;
село '''Червоне'''

Шляхецкая ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета Деревни Червоной
по последней ревизии состояло 
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''1.''' Тадеуш Григоров '''Кончинский''' умер 1798 года
Тадеуша дети 
1й Ян умер 1801 года
2й Гилярий Тадеушов
Гиляров сын Войцех вновь рожденный
3й Ян Тадеушов Гиляров
'''2.''' Казимр Янов '''Песляк'''
Казимиров брат Александр '''Ковальский''' бежал 1798 года
'''3.''' Тадеуш Янов Дерковский бежал 1797 года
'''4.''' Доминик Янов '''Ремишевский''' живет Киевского повета в селе Гребенях
Доминика сын Ян
неоседлые
'''5.''' Якоб Юзефов '''Маньковский''' написанный по ревизии 1795 Марчевским
Якобовы дети
Стефан умер 1809 года
Войцех вновь рожденный

Роман, Францишек вновь рожденные
Якубов брат Григорий Юзефов '''Маньковский''' написанный по ревизии 1795 Марчевским умер 1806 года
'''6.''' Томаш Стефанов Чайковский бежал 1806 года
Томашовы дети
Данило нанят в рекруты 1807 года
Ян бежал 1808 года
Войцех написан по ревизии Григорием
Николай умер 1799 года
'''7.''' Матеушь Янов '''Дрибовский''' умер 1797 года
'''8.''' Томаш Янов '''Велькопольский''' бежал 1797 года
'''9.''' Марцин Казимиров '''Сущевич''' умер 1808 года
'''10.''' Миколай Петров '''Янецкий''' бежал 1796 года

общественный шляхецкий намесник Мацей Игнатов Шиманский
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>0ttrwhtyc7xf8mokd30i8kmzwzwcsxa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/102</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56954</id>
    <revision>
      <id>458063</id>
      <parentid>456467</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T10:16:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3547" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
''Сторінка: 1''
'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский;

''Сторінка: 3''
3. Ярмолинский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястржембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

''Сторінка: 4''
10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский? Клацковский?;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

''Сторінка: 5''
20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

''Сторінка: 6''
25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

''Сторінка: 7''
37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>9kiz99fbvdk8m40mb0q6ebh5riv0c16</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/1/295</title>
    <ns>116</ns>
    <id>57063</id>
    <revision>
      <id>457964</id>
      <parentid>427724</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:45:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="36369" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Загальнохронологічна частина. Протоколи засідань правління та реєстри на них. Рапорти Васильківського земського суду про встановлення відомостей щодо різних осіб. Рапорти київської поліції про видачу паспортів. Доповідні записки, щомісячні журнали загального присутствія. Справи Подільського губернського правління про встановлення відомостей щодо різних осіб та про їх бажання прописатися у м. Києві. Справи, відомості, доповідні записки з усіх відділень та частин Київського губернського правління
 | автор =
 | секція = Фонд 1. Опис 295.
 | попередня = [[../294/]]
 | наступна = [[../296/]]
 | примітки =
}}

==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Роки||Сторінки
|-
|[[/3099/]]||По рапорту Таращанского нижнего земского суда об австрийском урожденном еврее Данииле Вольковиче ||1811||7
|-
|[[/3609/]]||Об иностранных гражданах Бланк||1812||
|-
|[[/5615/]]||О приписке в Черкасское мещанство Фроима Бланка||1818||
|-
|[[/6787/]]||По рапорту советника сего правления Сакса об откомандировке и прикомандировке его Александровича в присутствие губернского правления||1821||13
|-
|[[/7194/]]||По указу правительствующего сената об увольнении Коллежского советника Сакса под определении на место его надворного советника Мешковского советником в губернское правление||1822||10
|-
|[[/7613/]]||По прошению содержателя в г. Звенигородке питейного откупа Барского об освидетельствовании откупа горячего вина||1823||4
|-
|[[/9502/]]||По жалобе еврея Лейбы Барского на Фроима Заславского за выселение его из дома и на нанесение обид||1826||7
|-
|[[/9616/]]||По прошению жительствующего Уманского повета в местечке Торговице еврея Бланка о причинении ему с семейством обид||1826||
|-
|[[/10415/]]||Прошение княгини Радзивилова о неплатежах Ходорковскими евреями чинша.||1827||
|-
|[[/10702/]]||По сообщению здешней казенной палаты о приписке к обществу мещан Храновского||1828||11
|-
|[[/11140/]]||По прошению Сквирского мещанина еврея Журавицкого о чинимых тамошнему обществу евреем Корецким притеснениях попрочем.||1828||5
|-
|[[/13376/]]||Дело по рапорту Киевской полиции о стоянке кардегардии при присутственных местах состоящих||1831||11
|-
|[[/13378/]]||Дело по рапорту Васильковского городничего о сносе водою плотины на реке Стугне||1831||2
|-
|[[/14981/]]||Об утверждении в Чигиринский городской кагал раввинов и кагальніх старшин||1834||
|-
|[[/15428/]]||О дозволении евреям г. Сквиры производить постройку между домами по Большой улице||1833||5
|-
|[[/16900/]]||По предложению Киевского военного губернатора о злоупотреблениях Сквирского еврейского общества по составлению ревизских сказок кагального Шевеля Корецкого||1834||173
|-
|[[/16906/]]||По прошению Сквирского еврея Шевеля Корецкого о выдаче Сквирской полицией еврею Юровскому свидетельства||1834||34
|-
|[[/16913/]]||По предложению Киевского военного губернатора о медленном исполнении Сквирской городской полицией по требованию магистрата за утаенные евреем Корецким общественных денег||1834||31
|-
|[[/17011/]]||Выборы раввинов и кагальных старшин Радомышль||1834||22
|-
|[[/17240/]]||По рапорту Чигиринской градской полиции о выборе в г. Чигирине раввинов||1835||4
|-
|[[/18107/]]||Прошение Рапопорта об отводе места в Радомышле для лавок||1835||6
|-
|[[/18621/]]||По рапорту Звенигородского городового магистрата об утверждении раввинов и кагальных старшин в г. Умани||1836||38
|-
|[[/19351/]]||Об утверждении смет по г. Тараще на 1834 год прочих потребностях до сего предмета относящихся||1834||137
|-
|[[/26299/]]||О проведении рекрутского набора среди евреев Чигиринского уезда.||1840-1846||
|-
|[[/28081/]]||О принятии в подданство России Криштофа Гофмана||1841||15
|-
|[[/29806/]]||По сообщению Черниговского губернского правления о еврее Барском, возвращенном из поселения Сибири для поселения здесь||1842||7
|-
|[[/35260/]]||По рапорту Чигиринской градской полиции о выборах еврейских равина, старосты и казначея на трехлетие||1845||33
|-
|[[/35347/]]||По рапорту Сквирской градской полиции о произведении еврейских выборов равина, казначея и прочих по г. Сквире||1845-1846||17
|-
|[[/35350/]]||По рапорту Радомысльского земского суда о еврейских выборах по Радомышльскому уезду||1845-1847||46
|-
|[[/44167/]]||О коробочном сборе по Ходоркову.||1850-1854||
|-
|[[/45087/]]||Прошение евреев Пятигоры о постройке синагоги и школы.||1852||
|-
|[[/45093/]]||Прошение причта Радомышльского Троицкого собора о постройке разными лицами на церковной земле домов||1852-1853||66
|-
|[[/45101/]]||О недоимке коробочного сбора содержателям местечек Камянки и Александровке евреем Мошком Ровинским||1852||213
|-
|[[/46117/]]||По рапорту Таращанского магистрата об определении на службу приказному жителю Ефима Горбуненко||1853||16
|-
|[[/47592/]]||По представлению Таращанской градской полиции о принявшем святое крещение из евреев Григорие Спиваковском||1854||20
|-
|[[/48353/]]||О прошениях по 9-й ревизии евреев земледельцев слобод Романовка и Новина Бердичевского уезда.||1855||
|-
|[[/48603/]]||По рапорту Таращанского земского суда об отводе в м. Тетиеве еврейского кладбища||1855||3
|-
|[[/49171/]]||О произведении выборов равина и других членов еврейских молитвенных домов по Радомышльскому уезду||1856-1859||64
|-
|[[/50090/]]||О пропущенных по ревизии евреях Чернобыльского общества||1856||11
|-
|[[/50115/]]||По отношению Киевской казенной палаты о евреях м. Чернобыля, пропущенных по 9 народной переписи||1856||4
|-
|[[/51377/]]||О причислении в земледельцы к слободе Низгурцам евреев Юдки Лейбы Шефера, он же Сокольницкий.||1857||
|-
|[[/52586/]]||Ходоровский коробочный сбор.||1854-1858||
|-
|[[/53289/]]||По рапорту Звенигородского земского суда о евреях проживающих вне общества||1859-1860||20
|-
|[[/53333/]]||О евреях Кошеватского общества не явившихся для записи в 10 народную перепись||1859-1860||30
|-
|[[/53412/]]||По рапорту Радомышльской городской думы об отводе мест жительства под постройки домов||1859||23
|-
|[[/53569/]]||О перечислении в земледельцы Херсонской губернии еврейских семейств Каневского и Черкасского уездов.||1852||
|-
|[[/53572/]]||Перечислення в хлібороби Канівських міщан Мошка Кагановського, Беня Владимирського, Данила Бродського та інших||1859||
|-
|[[/53574/]]||Перечислення в хлібороби Хер. губ. Сквирських міщан Мордка Мешберга, Аврума Білиловського, Боруха Гамарника||1859||
|-
|[[/53577/]]||Про євреїв-хліборобів на власницьких землях Київської губернії, що ухиляються від хліборобства||1859||
|-
|[[/53588/]]||Перечислення в хлібороби Радом. повіту Дувида Городецького, Янкеля і Мошка Моргуліса, Менделя Венгриневича||1853||
|-
|[[/53590/]]||Перечислення 21 євр. сімей Чигиринських і Канівських міщан в хлібороби||1859||
|-
|[[/53598/]]||Перечислення в хлібороби 13 єврейських сімей||1859||
|-
|[[/53622/]]||О перечислении в земледельцы Чигиринского уезда Каневских мещан.||1859||
|-
|[[/53623/]]||О перечислении в земледельцы Каневских мещан.||1859||
|-
|[[/53627/]]||О перечислении в земледельцы Радомышльских мещан.||1859||
|-
|[[/53630/]]||О перечислении мещан евреев в земледельцы Киевской губернии. Разные уезды.||1859||
|-
|[[/53631/]]||О перечислении в земледельцы Новороссийского края Чигиринских мещан.||1860||
|-
|[[/53637/]]||Об иностранных поселенцах евреях земледельцах, коих следует удовлетворить кормовыми деньгами.||1860||
|-
|[[/53645/]]||О евреях земледельцах Черкасского уезда.||1860||
|-
|[[/53647/]]||О евреях земледельцах Сквирского уезда.||1860||
|-
|[[/53652/]]||О перечислении еврея Гдаля Мордковича Брагинского в первобытное мещанское звание||1859||
|-
|[[/53655/]]||Разные документы о евреях земледельцах Радомышльского уезда о причислении в земледельцы на казенные земли||1858||
|-
|[[/53656/]]||Разные документы о евреях земледельцах Васильковского уезда.||1858||
|-
|[[/53783/]]||Ходоровский коробочный сбор.||1858-1862||
|-
|[[/53808/]]||Отдача в откупное содержание Пятигорского коробочного сбора 1858-1862.||1858||
|-
|[[/54592/]]||По отношению Киевской казенной палаты о медленности земских судов и городских дум в представлении семейных и призывных списков||1860||293
|-
|[[/54731/]]||О Ржищевских погорельцах||1860-1861||240
|-
|[[/54744/]]||О погорельцах г. Сквиры||1860-1861||155
|-
|[[/54780/]]||О перечислении в земледельцы на казенные земли Киевской губернии Васильковских, Витебских мещан евреев в числе 13 семейств и желающих перейти в первобытное состояние||1859-1862||139
|-
|[[/54787/]]||Про евреев земледельцев местечка Богуслава, Каневского уезда.||1862||
|-
|[[/54825/]]||Списки евреев земледельцев Киевской губернии, переселённых в Херсонскую.||1858||
|-
|[[/55786/]]||О разрешении постройки в г. Чигирине молитвенной школы||1862||19
|-
|[[/56421/]]||О продаже городской земли кацеляристу Горбуненко||1862||17
|-
|[[/56479/]]||Отдача в откупное содержание Пятигорского коробочного сбора 1862-1866.||1862||
|-
|[[/56483/]]||Об отдаче в откупное содержание Таращанского коробочного сбора||1862-1866||135
|-
|[[/56485/]]||Ходорковский коробочный сбор.||1862-1866||
|-
|[[/57083/]]||По рапорту начальника Каневского уездной полиции о починке школы в с. Степанцы.||1863||
|-
|[[/57084/]]||Об открытии в с. Степанцы нового молитвенного еврейского дома.||1863||
|-
|[[/57499/]]||По прошению канцелярского Таращанского уездного суда Горбуненка о перемещении его в губернское правление||1864||12
|-
|[[/57804/]]||О погорельцах м. Ходоркова.||1864-1875||
|-
|[[/58219/]]||По предложению Киевского губернатора о помещении в дом умалишённых страдающего сумасшествием еврейку Марью Гайсинскую ||1865||18
|-
|[[/58398/]]||По прошению чиновника Трушковского о воспрещении евреям постройки бани в м. Белой Церкви||1865||63
|-
|[[/58597/]]||По рапорту Таращанского уездного суда об определении в оный регистратора писца Горбуненка||1865||6
|-
|[[/58757/]]||О дозволении Стеблевским евреям перестроить молитвенный дом.||1864||
|-
|[[/59564a/]]||О Степанецком коробочном сборе||1866-1870||
|-
|[[/59577/]]||Ходоровский коробочный сбор||1866-1870||
|-
|[[/60281/]]||Перепись евреев села Россава Каневского уезда Киевской губернии за 1865 год.||1865||
|-
|[[/60285/]]||По отношению Высокопреосвященного Арсения Митрополита Киевского о снесении еврейских домов в м. Тетиеве отставших от Успенской церкви менее 20 саженей расстоянием||1865-1866||17
|-
|[[/60650a/]]||Ходорковский коробочный сбор.||1866-1870||
|-
|[[/61020/]]||По отношению хозяйственного отделения об утверждении плана и фасада на постройку в г. Умани винокуренного завода купеческим сыном Лейбою Корецким||1867||12
|-
|[[/61470/]]||По отношению Киевской духовной консистории о принятии Св. крещения Петром Цибульским и назначении ему денежного пособия||1867||11
|-
|[[/63002/]]||Списки евреев земледельцев разных уездов Киевской губернии.||1867||
|-
|[[/63442/]]||О разрешении владельцам частных построек в г. Сквире в настоящем году||1869-1871||119
|-
|[[/64102/]]||По сообщению управляющего акцизным сборам Киевской губернии о нарушении акцизных правил евреями селения Шукайводы||1869-1870||41
|-
|[[/64368/]]||О недоимке Пятигорского коробочного сбора допущенной Шехтманом||1866-1870||
|-
|[[/64384/]]||О Трипольском коробочном сборе||1869||
|-
|[[/64388/]]||Взыскание пени с Иося Захутинского и Янкеля Летичевского по Стеблевскому коробочному сбору.||1862-1866||
|-
|[[/64390/]]||О Ходорковском коробочном сборе.||1869||
|-
|[[/64676/]]||По прошению поверенного Каневских купцов живущих в м. Ржищеве Замского об освобождении доверителей его от взыскания квартирно-процентного сбора||1869||
|-
|[[/64739/]]||О болезни на людях в Киевской губернии||1869||381
|-
|[[/64984/]]||По рапорту бывшего Киевского городового архитектора Симонова о сломке самовольно устроенного навеса в усадьбе Киевского купца Барского||1870||7
|-
|[[/65237/]]||По рапорту Сквирского уездного полицейского управления о самовольной постройке евреями Корецкими крыльца при доме||1870||6
|-
|[[/66779/]]||По прошению Уманского 2-й гильдии купца еврея Лейбы Корецкого о разрешении ему постройки каменного магазина и каменного подвала в г. Умани в 1-й части по Низовой улице||1872||15
|-
|[[/66807/]]||По рапорту архитектора Сопоцинского о самовольных постройках произведенными жителями г. Радомышля Прокофием и Григорием Корженковыми, Мошком Заграничным, Мельниковым и другими||1872||3
|-
|[[/67012/]]||По докладу о недоимке на евреях Тульмацком и Ровинском за содержание Таращанских городских мельниц называемых Косодриговского и Зейликовского||1872||455
|-
|[[/67494/]]||О доставлении генерал-губернатору сведений о сгоревших в г. Сквире в 1861 г. Строениях||1873-1874||35
|-
|[[/67666/]]||По прошению поверенного купца Паволоцкого купца Лукомского о разрешении открыть в своем доме молитвенный дом||1873||
|-
|[[/67850/]]||О депутатах для налога в 1872 году по Таращанскому уезду||1872||86
|-
|[[/67869/]]||О Кошеватском коробочном сборе с 1874 по 1878||1873||28
|-
|[[/67878/]]||О Таращанском коробочном сборе с 1874 по 1878||1873||50
|-
|[[/67881/]]||О перечисляющимся из земледельцев Айзике Краковком в Таращанские купцы||1870||
|-
|[[/68570а/]]||О крещении из евреев Елены (в еврействе Гетта) Голшед||1874||
|-
|[[/68701/]]||Дело о депутатах для налогов по Таращанскому уезду.||1873||
|-
|[[/68732/]]||О Степанецком коробочном сборе||1874-1878||
|-
|[[/68733/]]||О Ходорковском коробочном сборе.||1874-1878||
|-
|[[/68742/]]||О Ходоровском коробочном сборе.||1870-1874||
|-
|[[/68747/]]||О еврее Борухе Любарском перечисляющимся из земледельцев Радомысльского уезда в Каневские мещане||1874||
|-
|[[/69206/]]||По прошению Звенигородского 2-й гильдии купеческого сына Шмуля Зусьева Барского о разрешении ему постройки каменного дома в его усадьбе в Звенигородке||1875||17
|-
|[[/69487/]]||О Белиловском коробочном сборе с 1870 по 1874 годы||1871-1875||204
|-
|[[/69978/]]||О постройках в г. Сквире разрешенных местным полицейским управлением городским обывателям||1876||47
|-
|[[/70019/]]||По прошению Васильковского мещанина Берка Довгалевского о разрешении постройки каменного склада на земле Киференка||1876||2
|-
|[[/70049/]]||По отношению 3-го отделения Киевского губернского управления о разрешении Трипольскому еврейскому обществу открыть молитвенный дом в м. Триполье в доме подаренном евреем Довгалевским||1876||
|-
|[[/70444а/]]||Дело о Богуславском коробочном сборе.||1870-1874||
|-
|[[/70829/]]||По рапорту Уманской думы об избрании членов в молитвенную школу м. Дубовой||1877||14
|-
|[[/70832/]]||По рапорту Сквирской думы об избрании членов в молитвенную школу м. Паволочь||1877||61
|-
|[[/70835/]]||О выборах уполномоченного Вахновского еврейского общества Бердического уезда.||1877||
|-
|[[/70972/]]||По рапорту приходского священника села Россава Каневского уезда об отводе земли для еврейского кладбища.||1877||
|-
|[[/71279/]]||О вознаграждении евреев Кельмана, Эльгарта, Дувида Бельского, Страхолевского и Ладыжинского за земельные участки отошедшие под торговую площадь в г. Радомышле, а также об усадебном участке еврея Штемберга||1875||299
|-
|[[/71280/]]||О вознаграждении евреев Барановского, Мельникова и Патлову за землю отошедшую в ведение города Радомышля||1876-1877||17
|-
|[[/71370/]]||О депутатах для налога и недвижимых имуществ по Таращанскому уезду.||1876-1879||
|-
|[[/71520/]]||О Трипольском коробочном сборе.||1874-1878||
|-
|[[/71558/]]||О Кошеватском коробочном сборе.||1877||27
|-
|[[/71561/]]||О Пятигорском коробочном сборе на 1878-1882 годы.||1877||
|-
|[[/71569/]]||О Степанецком коробочном сборе 1878-1882 годов.||1877||
|-
|[[/71583/]]||О Таращанском коробочном сборе 1878-1882 годов.||1877||47
|-
|[[/71672/]]||О разрешении еврею Довгашевскому постройки оптового склада вина в Белоцерковском предместии Ратках.||1877||
|-
|[[/73671/]]||О недоимке Пятигорского коробочного сбора на Файмане и Шехтмане||1854-1858||
|-
|[[/73678/]]||О еврее Эль Уманском переселяющимся из Степанецких земледельцев в Золотоношские купцы.||1871-1878||
|-
|[[/73779/]]||О крещенном из евреев Александру Вальтере||1876-1878||13
|-
|[[/75535/]]||По рапорту Кошеватской мещанской управы о выборе членов в Кошеватский молитвенный дом||1879||15
|-
|[[/75556/]]||О еврее земледельце Менделе Кушнире, перечисляющемся в Пятигорские мещане.||1877||
|-
|[[/75695/]]||О молитвенном доме в Степанцах, пожертвованном для евреев Зайцевым.||1879||
|-
|[[/76735/]]||О разрешении описи имущества мещанина Юдки Тверского за дом мещанина Меера Тверского.||1880||
|-
|[[/76848/]]||Прошение евреев земледельцев с. Степанцы об учреждении из их волости мещанского общества.||1879||
|-
|[[/76911а/]]||Выборы раввина по Ржищевскому мещанскому управлению.||1880||
|-
|[[/76931/]]||Приказы Стеблевского мещанского правления.||1880||
|-
|[[/76943/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Кошеватскому мещанскому управлению.||1880||47
|-
|[[/76948/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Пятигорам.||1880||
|-
|[[/76956/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Ходорковскому мещанскому управлению.||1880||
|-
|[[/76987/]]||По отношению Департамента полиции о дозволении вступить в русское подданство Бердичевскому 2-й гильдии купцу Молдавскому подданому Абраму Молдавскому||1880||
|-
|[[/77032/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Ходорковскому мещанскому управлению.||1880||
|-
|[[/77034/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Обуховскому мещанскому управлению.||1880||19
|-
|[[/77035/]]||Выборы должностных лиц по Ржищевскому ремесленному обществу.||1880||
|-
|[[/77104/]]||О недоимке вспомогательного сбора с 1862 по 1866 годы, числящиеся на Иосе Корецком||1880||12
|-
|[[/77174/]]||Перепись евреев села Россава Каневского уезда Киевской губернии за 1880 год.||1880||
|-
|[[/77157/]]||О Сквирском коробочном сборе с 1878 по 1882||1880||53
|-
|[[/77223/]]||О недоимке Ходорковского коробочного сбора за 1862 год.||1880||
|-
|[[/77319/]]||О разрешении проекта на перестройку в с. Россаве еврейской молитвенной школы.||1880||
|-
|[[/79222/]]||По отношению Киевской палаты уголовного гражданского суда об исполнении решения над Лейбой Салганником||1880-1881||5
|-
|[[/79625/]]||По прошению вдовы молдавской подданной Суры Радовской Даскаль о принятии ея с сыном в Русское подданство||1881||18
|-
|[[/79661/]]||Выборы раввина по Ржищеву.||1881||
|-
|[[/79678/]]||Выборы членов духовного правления м. Ходоркова||1881||
|-
|[[/79717/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Трипольскому мещанскому управлению||1880||
|-
|[[/79835/]]||О недоимке Ходорковского вспомогательного сбора на Зельмане Ривкине за 1870-1874 годы.||1881||
|-
|[[/79849/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Янкеле Израильском от питейной аренды, мельницы и рыбы||1870-1874||
|-
|[[/79853/]]||О недоимке Ходорковского вспомогательного сбора с 1870 по 1874 годы на Менделе Мордере от крупчатки.||1870-1874||
|-
|[[/79854/]]||О недоимке Ходорковского коробочного сбора за 1870-1874 годы от питейного заведения Элькуны Брайтбурд.||1880-1882||
|-
|[[/79953/]]||О объявлении Сенатского указа купцу Ланде о деньгах, следуемых за наем дома его для Бердичевского мирового суда||1881||8
|-
|[[/80018/]]||Ходоровский коробочный сбор.||1878-1882||
|-
|[[/80019/]]||О недоимке Ходорковского вспомогательного сбора на Ароне Вернике по содержанию питейной аренды и мельницы.||1874-1878||
|-
|[[/80030/]]||О недоимках коробочного сбора по Каневскому уезду 1878-1882 года.||1878-1882||
|-
|[[/80093/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Янкеле Кравце от содержания мельницы||1878-1887||
|-
|[[/82606/]]||Выборы старосты в Зубовской и Стремигородской колониях Радомышльского уезда||1882||
|-
|[[/82656/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров, а также о перечислении мещан из одного общества в другое и о побуждении к высылке паспортов по Трипольскому мещанскому управлению Киевского уезда||1881||18
|-
|[[/82689/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров, а также о перечислении мещан из одного общества в другое и о побуждении к высылке паспортов по Пятигорскому мещанскому управлению Таращанского уезда||1882||
|-
|[[/82690/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров, а также о перечислении мещан из одного общества в другое и о побуждении к высылке паспортов по Сквирскому мещанскому управлению||1881-1882||120
|-
|[[/82697/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Ходорковскому мещанскому управлению.||1882||
|-
|[[/82802/]]||Выборы членов духовного правления м. Пятигоры Таращанского уезда||1882||
|-
|[[/82803/]]||Выборы членов духовного правления м. Кошевата Таращанского уезда||1882||6
|-
|[[/82872/]]||О недоимках Трипольского коробочного сбора с 1878 по 1882||1881-1882||75
|-
|[[/82879/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Фроиме Черкасском от содержания земель в степку||1870-1874||
|-
|[[/82956/]]||О молитвенном доме в Пятигорах, подаренном Клейманом||1882||
|-
|[[/85219/]]||По телеграмме Рязанского губернатора об истребовании общественного приговора на арестанта Нухима Новака||1883||7
|-
|[[/85829/]]||О принятии австрийского подданого Франца Новатного в подданств России||1883||
|-
|[[/85953/]]||О недоимках Ходорковского коробочного сбора на Лейбе Тарнопольском.||1878-1882||
|-
|[[/86000/]]||О крещенной из евреев Людмиле Ровинской||1883||5
|-
|[[/86029/]]||О разрешении Юдке Шапиро открыть в с. Степанцы винный погреб.||1883||
|-
|[[/86052/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Янкеле Вотыловском за питейную аренду в Сухом Яру||1883||
|-
|[[/86363/]]||По прошению вдовы титулярного советника Клавдии Даниловой о выдаче сыну её Василию Ивановичу свидетельства о правах совладения||1883||
|-
|[[/86875/]]||По прошению Бердичевского мещанина Менделя Глазмана о разрешении ему открыть в Бердичеве заведение для приготовления искусственных минеральных вод||1883||
|-
|[[/87988/]]||По отношению Киевского губернского по крестьянским делам присутствия об исключении из среды общества Власса Юрченка||1883-1884||31
|-
|[[/89066/]]||О выборе членов духовного правления большой синагоги в м. Белой Церкви||1884||5
|-
|[[/89097/]]||О выборе членов духовного правления большой синагоги в м. Паволочь||1884||4
|-
|[[/89149/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного коробочного сбора на Гершке Ниренштейне||1883||
|-
|}

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>a0u3yvft81tflc8g1ij0g68tq7ezy1v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457965</id>
      <parentid>457964</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:47:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="36638" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Загальнохронологічна частина. Протоколи засідань правління та реєстри на них. Рапорти Васильківського земського суду про встановлення відомостей щодо різних осіб. Рапорти київської поліції про видачу паспортів. Доповідні записки, щомісячні журнали загального присутствія. Справи Подільського губернського правління про встановлення відомостей щодо різних осіб та про їх бажання прописатися у м. Києві. Справи, відомості, доповідні записки з усіх відділень та частин Київського губернського правління
 | автор =
 | секція = Фонд 1. Опис 295.
 | попередня = [[../294/]]
 | наступна = [[../296/]]
 | примітки =
}}

==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Роки||Сторінки
|-
|[[/3099/]]||По рапорту Таращанского нижнего земского суда об австрийском урожденном еврее Данииле Вольковиче ||1811||7
|-
|[[/3609/]]||Об иностранных гражданах Бланк||1812||
|-
|[[/5615/]]||О приписке в Черкасское мещанство Фроима Бланка||1818||
|-
|[[/6787/]]||По рапорту советника сего правления Сакса об откомандировке и прикомандировке его Александровича в присутствие губернского правления||1821||13
|-
|[[/7194/]]||По указу правительствующего сената об увольнении Коллежского советника Сакса под определении на место его надворного советника Мешковского советником в губернское правление||1822||10
|-
|[[/7613/]]||По прошению содержателя в г. Звенигородке питейного откупа Барского об освидетельствовании откупа горячего вина||1823||4
|-
|[[/9502/]]||По жалобе еврея Лейбы Барского на Фроима Заславского за выселение его из дома и на нанесение обид||1826||7
|-
|[[/9616/]]||По прошению жительствующего Уманского повета в местечке Торговице еврея Бланка о причинении ему с семейством обид||1826||
|-
|[[/10415/]]||Прошение княгини Радзивилова о неплатежах Ходорковскими евреями чинша.||1827||
|-
|[[/10702/]]||По сообщению здешней казенной палаты о приписке к обществу мещан Храновского||1828||11
|-
|[[/11140/]]||По прошению Сквирского мещанина еврея Журавицкого о чинимых тамошнему обществу евреем Корецким притеснениях попрочем.||1828||5
|-
|[[/13376/]]||Дело по рапорту Киевской полиции о стоянке кардегардии при присутственных местах состоящих||1831||11
|-
|[[/13378/]]||Дело по рапорту Васильковского городничего о сносе водою плотины на реке Стугне||1831||2
|-
|[[/14981/]]||Об утверждении в Чигиринский городской кагал раввинов и кагальніх старшин||1834||
|-
|[[/15428/]]||О дозволении евреям г. Сквиры производить постройку между домами по Большой улице||1833||5
|-
|[[/16900/]]||По предложению Киевского военного губернатора о злоупотреблениях Сквирского еврейского общества по составлению ревизских сказок кагального Шевеля Корецкого||1834||173
|-
|[[/16906/]]||По прошению Сквирского еврея Шевеля Корецкого о выдаче Сквирской полицией еврею Юровскому свидетельства||1834||34
|-
|[[/16913/]]||По предложению Киевского военного губернатора о медленном исполнении Сквирской городской полицией по требованию магистрата за утаенные евреем Корецким общественных денег||1834||31
|-
|[[/17011/]]||Выборы раввинов и кагальных старшин Радомышль||1834||22
|-
|[[/17240/]]||По рапорту Чигиринской градской полиции о выборе в г. Чигирине раввинов||1835||4
|-
|[[/18107/]]||Прошение Рапопорта об отводе места в Радомышле для лавок||1835||6
|-
|[[/18621/]]||По рапорту Звенигородского городового магистрата об утверждении раввинов и кагальных старшин в г. Умани||1836||38
|-
|[[/19351/]]||Об утверждении смет по г. Тараще на 1834 год прочих потребностях до сего предмета относящихся||1834||137
|-
|[[/26299/]]||О проведении рекрутского набора среди евреев Чигиринского уезда.||1840-1846||
|-
|[[/28081/]]||О принятии в подданство России Криштофа Гофмана||1841||15
|-
|[[/29806/]]||По сообщению Черниговского губернского правления о еврее Барском, возвращенном из поселения Сибири для поселения здесь||1842||7
|-
|[[/35260/]]||По рапорту Чигиринской градской полиции о выборах еврейских равина, старосты и казначея на трехлетие||1845||33
|-
|[[/35347/]]||По рапорту Сквирской градской полиции о произведении еврейских выборов равина, казначея и прочих по г. Сквире||1845-1846||17
|-
|[[/35350/]]||По рапорту Радомысльского земского суда о еврейских выборах по Радомышльскому уезду||1845-1847||46
|-
|[[/36940/]]||По рапорту Таращанського земського суду про затвердження равинів, вчених, старост та казначеїв в єврейські товариства по повіту||1846-1847||71
|-
|[[/44167/]]||О коробочном сборе по Ходоркову.||1850-1854||
|-
|[[/45087/]]||Прошение евреев Пятигоры о постройке синагоги и школы.||1852||
|-
|[[/45093/]]||Прошение причта Радомышльского Троицкого собора о постройке разными лицами на церковной земле домов||1852-1853||66
|-
|[[/45101/]]||О недоимке коробочного сбора содержателям местечек Камянки и Александровке евреем Мошком Ровинским||1852||213
|-
|[[/46117/]]||По рапорту Таращанского магистрата об определении на службу приказному жителю Ефима Горбуненко||1853||16
|-
|[[/47592/]]||По представлению Таращанской градской полиции о принявшем святое крещение из евреев Григорие Спиваковском||1854||20
|-
|[[/48353/]]||О прошениях по 9-й ревизии евреев земледельцев слобод Романовка и Новина Бердичевского уезда.||1855||
|-
|[[/48603/]]||По рапорту Таращанского земского суда об отводе в м. Тетиеве еврейского кладбища||1855||3
|-
|[[/49171/]]||О произведении выборов равина и других членов еврейских молитвенных домов по Радомышльскому уезду||1856-1859||64
|-
|[[/50090/]]||О пропущенных по ревизии евреях Чернобыльского общества||1856||11
|-
|[[/50115/]]||По отношению Киевской казенной палаты о евреях м. Чернобыля, пропущенных по 9 народной переписи||1856||4
|-
|[[/51377/]]||О причислении в земледельцы к слободе Низгурцам евреев Юдки Лейбы Шефера, он же Сокольницкий.||1857||
|-
|[[/52586/]]||Ходоровский коробочный сбор.||1854-1858||
|-
|[[/53289/]]||По рапорту Звенигородского земского суда о евреях проживающих вне общества||1859-1860||20
|-
|[[/53333/]]||О евреях Кошеватского общества не явившихся для записи в 10 народную перепись||1859-1860||30
|-
|[[/53412/]]||По рапорту Радомышльской городской думы об отводе мест жительства под постройки домов||1859||23
|-
|[[/53569/]]||О перечислении в земледельцы Херсонской губернии еврейских семейств Каневского и Черкасского уездов.||1852||
|-
|[[/53572/]]||Перечислення в хлібороби Канівських міщан Мошка Кагановського, Беня Владимирського, Данила Бродського та інших||1859||
|-
|[[/53574/]]||Перечислення в хлібороби Хер. губ. Сквирських міщан Мордка Мешберга, Аврума Білиловського, Боруха Гамарника||1859||
|-
|[[/53577/]]||Про євреїв-хліборобів на власницьких землях Київської губернії, що ухиляються від хліборобства||1859||
|-
|[[/53588/]]||Перечислення в хлібороби Радом. повіту Дувида Городецького, Янкеля і Мошка Моргуліса, Менделя Венгриневича||1853||
|-
|[[/53590/]]||Перечислення 21 євр. сімей Чигиринських і Канівських міщан в хлібороби||1859||
|-
|[[/53598/]]||Перечислення в хлібороби 13 єврейських сімей||1859||
|-
|[[/53622/]]||О перечислении в земледельцы Чигиринского уезда Каневских мещан.||1859||
|-
|[[/53623/]]||О перечислении в земледельцы Каневских мещан.||1859||
|-
|[[/53627/]]||О перечислении в земледельцы Радомышльских мещан.||1859||
|-
|[[/53630/]]||О перечислении мещан евреев в земледельцы Киевской губернии. Разные уезды.||1859||
|-
|[[/53631/]]||О перечислении в земледельцы Новороссийского края Чигиринских мещан.||1860||
|-
|[[/53637/]]||Об иностранных поселенцах евреях земледельцах, коих следует удовлетворить кормовыми деньгами.||1860||
|-
|[[/53645/]]||О евреях земледельцах Черкасского уезда.||1860||
|-
|[[/53647/]]||О евреях земледельцах Сквирского уезда.||1860||
|-
|[[/53652/]]||О перечислении еврея Гдаля Мордковича Брагинского в первобытное мещанское звание||1859||
|-
|[[/53655/]]||Разные документы о евреях земледельцах Радомышльского уезда о причислении в земледельцы на казенные земли||1858||
|-
|[[/53656/]]||Разные документы о евреях земледельцах Васильковского уезда.||1858||
|-
|[[/53783/]]||Ходоровский коробочный сбор.||1858-1862||
|-
|[[/53808/]]||Отдача в откупное содержание Пятигорского коробочного сбора 1858-1862.||1858||
|-
|[[/54592/]]||По отношению Киевской казенной палаты о медленности земских судов и городских дум в представлении семейных и призывных списков||1860||293
|-
|[[/54731/]]||О Ржищевских погорельцах||1860-1861||240
|-
|[[/54744/]]||О погорельцах г. Сквиры||1860-1861||155
|-
|[[/54780/]]||О перечислении в земледельцы на казенные земли Киевской губернии Васильковских, Витебских мещан евреев в числе 13 семейств и желающих перейти в первобытное состояние||1859-1862||139
|-
|[[/54787/]]||Про евреев земледельцев местечка Богуслава, Каневского уезда.||1862||
|-
|[[/54825/]]||Списки евреев земледельцев Киевской губернии, переселённых в Херсонскую.||1858||
|-
|[[/55786/]]||О разрешении постройки в г. Чигирине молитвенной школы||1862||19
|-
|[[/56421/]]||О продаже городской земли кацеляристу Горбуненко||1862||17
|-
|[[/56479/]]||Отдача в откупное содержание Пятигорского коробочного сбора 1862-1866.||1862||
|-
|[[/56483/]]||Об отдаче в откупное содержание Таращанского коробочного сбора||1862-1866||135
|-
|[[/56485/]]||Ходорковский коробочный сбор.||1862-1866||
|-
|[[/57083/]]||По рапорту начальника Каневского уездной полиции о починке школы в с. Степанцы.||1863||
|-
|[[/57084/]]||Об открытии в с. Степанцы нового молитвенного еврейского дома.||1863||
|-
|[[/57499/]]||По прошению канцелярского Таращанского уездного суда Горбуненка о перемещении его в губернское правление||1864||12
|-
|[[/57804/]]||О погорельцах м. Ходоркова.||1864-1875||
|-
|[[/58219/]]||По предложению Киевского губернатора о помещении в дом умалишённых страдающего сумасшествием еврейку Марью Гайсинскую ||1865||18
|-
|[[/58398/]]||По прошению чиновника Трушковского о воспрещении евреям постройки бани в м. Белой Церкви||1865||63
|-
|[[/58597/]]||По рапорту Таращанского уездного суда об определении в оный регистратора писца Горбуненка||1865||6
|-
|[[/58757/]]||О дозволении Стеблевским евреям перестроить молитвенный дом.||1864||
|-
|[[/59564a/]]||О Степанецком коробочном сборе||1866-1870||
|-
|[[/59577/]]||Ходоровский коробочный сбор||1866-1870||
|-
|[[/60281/]]||Перепись евреев села Россава Каневского уезда Киевской губернии за 1865 год.||1865||
|-
|[[/60285/]]||По отношению Высокопреосвященного Арсения Митрополита Киевского о снесении еврейских домов в м. Тетиеве отставших от Успенской церкви менее 20 саженей расстоянием||1865-1866||17
|-
|[[/60650a/]]||Ходорковский коробочный сбор.||1866-1870||
|-
|[[/61020/]]||По отношению хозяйственного отделения об утверждении плана и фасада на постройку в г. Умани винокуренного завода купеческим сыном Лейбою Корецким||1867||12
|-
|[[/61470/]]||По отношению Киевской духовной консистории о принятии Св. крещения Петром Цибульским и назначении ему денежного пособия||1867||11
|-
|[[/63002/]]||Списки евреев земледельцев разных уездов Киевской губернии.||1867||
|-
|[[/63442/]]||О разрешении владельцам частных построек в г. Сквире в настоящем году||1869-1871||119
|-
|[[/64102/]]||По сообщению управляющего акцизным сборам Киевской губернии о нарушении акцизных правил евреями селения Шукайводы||1869-1870||41
|-
|[[/64368/]]||О недоимке Пятигорского коробочного сбора допущенной Шехтманом||1866-1870||
|-
|[[/64384/]]||О Трипольском коробочном сборе||1869||
|-
|[[/64388/]]||Взыскание пени с Иося Захутинского и Янкеля Летичевского по Стеблевскому коробочному сбору.||1862-1866||
|-
|[[/64390/]]||О Ходорковском коробочном сборе.||1869||
|-
|[[/64676/]]||По прошению поверенного Каневских купцов живущих в м. Ржищеве Замского об освобождении доверителей его от взыскания квартирно-процентного сбора||1869||
|-
|[[/64739/]]||О болезни на людях в Киевской губернии||1869||381
|-
|[[/64984/]]||По рапорту бывшего Киевского городового архитектора Симонова о сломке самовольно устроенного навеса в усадьбе Киевского купца Барского||1870||7
|-
|[[/65237/]]||По рапорту Сквирского уездного полицейского управления о самовольной постройке евреями Корецкими крыльца при доме||1870||6
|-
|[[/66779/]]||По прошению Уманского 2-й гильдии купца еврея Лейбы Корецкого о разрешении ему постройки каменного магазина и каменного подвала в г. Умани в 1-й части по Низовой улице||1872||15
|-
|[[/66807/]]||По рапорту архитектора Сопоцинского о самовольных постройках произведенными жителями г. Радомышля Прокофием и Григорием Корженковыми, Мошком Заграничным, Мельниковым и другими||1872||3
|-
|[[/67012/]]||По докладу о недоимке на евреях Тульмацком и Ровинском за содержание Таращанских городских мельниц называемых Косодриговского и Зейликовского||1872||455
|-
|[[/67494/]]||О доставлении генерал-губернатору сведений о сгоревших в г. Сквире в 1861 г. Строениях||1873-1874||35
|-
|[[/67666/]]||По прошению поверенного купца Паволоцкого купца Лукомского о разрешении открыть в своем доме молитвенный дом||1873||
|-
|[[/67850/]]||О депутатах для налога в 1872 году по Таращанскому уезду||1872||86
|-
|[[/67869/]]||О Кошеватском коробочном сборе с 1874 по 1878||1873||28
|-
|[[/67878/]]||О Таращанском коробочном сборе с 1874 по 1878||1873||50
|-
|[[/67881/]]||О перечисляющимся из земледельцев Айзике Краковком в Таращанские купцы||1870||
|-
|[[/68570а/]]||О крещении из евреев Елены (в еврействе Гетта) Голшед||1874||
|-
|[[/68701/]]||Дело о депутатах для налогов по Таращанскому уезду.||1873||
|-
|[[/68732/]]||О Степанецком коробочном сборе||1874-1878||
|-
|[[/68733/]]||О Ходорковском коробочном сборе.||1874-1878||
|-
|[[/68742/]]||О Ходоровском коробочном сборе.||1870-1874||
|-
|[[/68747/]]||О еврее Борухе Любарском перечисляющимся из земледельцев Радомысльского уезда в Каневские мещане||1874||
|-
|[[/69206/]]||По прошению Звенигородского 2-й гильдии купеческого сына Шмуля Зусьева Барского о разрешении ему постройки каменного дома в его усадьбе в Звенигородке||1875||17
|-
|[[/69487/]]||О Белиловском коробочном сборе с 1870 по 1874 годы||1871-1875||204
|-
|[[/69978/]]||О постройках в г. Сквире разрешенных местным полицейским управлением городским обывателям||1876||47
|-
|[[/70019/]]||По прошению Васильковского мещанина Берка Довгалевского о разрешении постройки каменного склада на земле Киференка||1876||2
|-
|[[/70049/]]||По отношению 3-го отделения Киевского губернского управления о разрешении Трипольскому еврейскому обществу открыть молитвенный дом в м. Триполье в доме подаренном евреем Довгалевским||1876||
|-
|[[/70444а/]]||Дело о Богуславском коробочном сборе.||1870-1874||
|-
|[[/70829/]]||По рапорту Уманской думы об избрании членов в молитвенную школу м. Дубовой||1877||14
|-
|[[/70832/]]||По рапорту Сквирской думы об избрании членов в молитвенную школу м. Паволочь||1877||61
|-
|[[/70835/]]||О выборах уполномоченного Вахновского еврейского общества Бердического уезда.||1877||
|-
|[[/70972/]]||По рапорту приходского священника села Россава Каневского уезда об отводе земли для еврейского кладбища.||1877||
|-
|[[/71279/]]||О вознаграждении евреев Кельмана, Эльгарта, Дувида Бельского, Страхолевского и Ладыжинского за земельные участки отошедшие под торговую площадь в г. Радомышле, а также об усадебном участке еврея Штемберга||1875||299
|-
|[[/71280/]]||О вознаграждении евреев Барановского, Мельникова и Патлову за землю отошедшую в ведение города Радомышля||1876-1877||17
|-
|[[/71370/]]||О депутатах для налога и недвижимых имуществ по Таращанскому уезду.||1876-1879||
|-
|[[/71520/]]||О Трипольском коробочном сборе.||1874-1878||
|-
|[[/71558/]]||О Кошеватском коробочном сборе.||1877||27
|-
|[[/71561/]]||О Пятигорском коробочном сборе на 1878-1882 годы.||1877||
|-
|[[/71569/]]||О Степанецком коробочном сборе 1878-1882 годов.||1877||
|-
|[[/71583/]]||О Таращанском коробочном сборе 1878-1882 годов.||1877||47
|-
|[[/71672/]]||О разрешении еврею Довгашевскому постройки оптового склада вина в Белоцерковском предместии Ратках.||1877||
|-
|[[/73671/]]||О недоимке Пятигорского коробочного сбора на Файмане и Шехтмане||1854-1858||
|-
|[[/73678/]]||О еврее Эль Уманском переселяющимся из Степанецких земледельцев в Золотоношские купцы.||1871-1878||
|-
|[[/73779/]]||О крещенном из евреев Александру Вальтере||1876-1878||13
|-
|[[/75535/]]||По рапорту Кошеватской мещанской управы о выборе членов в Кошеватский молитвенный дом||1879||15
|-
|[[/75556/]]||О еврее земледельце Менделе Кушнире, перечисляющемся в Пятигорские мещане.||1877||
|-
|[[/75695/]]||О молитвенном доме в Степанцах, пожертвованном для евреев Зайцевым.||1879||
|-
|[[/76735/]]||О разрешении описи имущества мещанина Юдки Тверского за дом мещанина Меера Тверского.||1880||
|-
|[[/76848/]]||Прошение евреев земледельцев с. Степанцы об учреждении из их волости мещанского общества.||1879||
|-
|[[/76911а/]]||Выборы раввина по Ржищевскому мещанскому управлению.||1880||
|-
|[[/76931/]]||Приказы Стеблевского мещанского правления.||1880||
|-
|[[/76943/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Кошеватскому мещанскому управлению.||1880||47
|-
|[[/76948/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Пятигорам.||1880||
|-
|[[/76956/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Ходорковскому мещанскому управлению.||1880||
|-
|[[/76987/]]||По отношению Департамента полиции о дозволении вступить в русское подданство Бердичевскому 2-й гильдии купцу Молдавскому подданому Абраму Молдавскому||1880||
|-
|[[/77032/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Ходорковскому мещанскому управлению.||1880||
|-
|[[/77034/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Обуховскому мещанскому управлению.||1880||19
|-
|[[/77035/]]||Выборы должностных лиц по Ржищевскому ремесленному обществу.||1880||
|-
|[[/77104/]]||О недоимке вспомогательного сбора с 1862 по 1866 годы, числящиеся на Иосе Корецком||1880||12
|-
|[[/77174/]]||Перепись евреев села Россава Каневского уезда Киевской губернии за 1880 год.||1880||
|-
|[[/77157/]]||О Сквирском коробочном сборе с 1878 по 1882||1880||53
|-
|[[/77223/]]||О недоимке Ходорковского коробочного сбора за 1862 год.||1880||
|-
|[[/77319/]]||О разрешении проекта на перестройку в с. Россаве еврейской молитвенной школы.||1880||
|-
|[[/79222/]]||По отношению Киевской палаты уголовного гражданского суда об исполнении решения над Лейбой Салганником||1880-1881||5
|-
|[[/79625/]]||По прошению вдовы молдавской подданной Суры Радовской Даскаль о принятии ея с сыном в Русское подданство||1881||18
|-
|[[/79661/]]||Выборы раввина по Ржищеву.||1881||
|-
|[[/79678/]]||Выборы членов духовного правления м. Ходоркова||1881||
|-
|[[/79717/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Трипольскому мещанскому управлению||1880||
|-
|[[/79835/]]||О недоимке Ходорковского вспомогательного сбора на Зельмане Ривкине за 1870-1874 годы.||1881||
|-
|[[/79849/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Янкеле Израильском от питейной аренды, мельницы и рыбы||1870-1874||
|-
|[[/79853/]]||О недоимке Ходорковского вспомогательного сбора с 1870 по 1874 годы на Менделе Мордере от крупчатки.||1870-1874||
|-
|[[/79854/]]||О недоимке Ходорковского коробочного сбора за 1870-1874 годы от питейного заведения Элькуны Брайтбурд.||1880-1882||
|-
|[[/79953/]]||О объявлении Сенатского указа купцу Ланде о деньгах, следуемых за наем дома его для Бердичевского мирового суда||1881||8
|-
|[[/80018/]]||Ходоровский коробочный сбор.||1878-1882||
|-
|[[/80019/]]||О недоимке Ходорковского вспомогательного сбора на Ароне Вернике по содержанию питейной аренды и мельницы.||1874-1878||
|-
|[[/80030/]]||О недоимках коробочного сбора по Каневскому уезду 1878-1882 года.||1878-1882||
|-
|[[/80093/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Янкеле Кравце от содержания мельницы||1878-1887||
|-
|[[/82606/]]||Выборы старосты в Зубовской и Стремигородской колониях Радомышльского уезда||1882||
|-
|[[/82656/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров, а также о перечислении мещан из одного общества в другое и о побуждении к высылке паспортов по Трипольскому мещанскому управлению Киевского уезда||1881||18
|-
|[[/82689/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров, а также о перечислении мещан из одного общества в другое и о побуждении к высылке паспортов по Пятигорскому мещанскому управлению Таращанского уезда||1882||
|-
|[[/82690/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров, а также о перечислении мещан из одного общества в другое и о побуждении к высылке паспортов по Сквирскому мещанскому управлению||1881-1882||120
|-
|[[/82697/]]||Об утверждении выборов и разного рода приговоров по Ходорковскому мещанскому управлению.||1882||
|-
|[[/82802/]]||Выборы членов духовного правления м. Пятигоры Таращанского уезда||1882||
|-
|[[/82803/]]||Выборы членов духовного правления м. Кошевата Таращанского уезда||1882||6
|-
|[[/82872/]]||О недоимках Трипольского коробочного сбора с 1878 по 1882||1881-1882||75
|-
|[[/82879/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Фроиме Черкасском от содержания земель в степку||1870-1874||
|-
|[[/82956/]]||О молитвенном доме в Пятигорах, подаренном Клейманом||1882||
|-
|[[/85219/]]||По телеграмме Рязанского губернатора об истребовании общественного приговора на арестанта Нухима Новака||1883||7
|-
|[[/85829/]]||О принятии австрийского подданого Франца Новатного в подданств России||1883||
|-
|[[/85953/]]||О недоимках Ходорковского коробочного сбора на Лейбе Тарнопольском.||1878-1882||
|-
|[[/86000/]]||О крещенной из евреев Людмиле Ровинской||1883||5
|-
|[[/86029/]]||О разрешении Юдке Шапиро открыть в с. Степанцы винный погреб.||1883||
|-
|[[/86052/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного сбора на Янкеле Вотыловском за питейную аренду в Сухом Яру||1883||
|-
|[[/86363/]]||По прошению вдовы титулярного советника Клавдии Даниловой о выдаче сыну её Василию Ивановичу свидетельства о правах совладения||1883||
|-
|[[/86875/]]||По прошению Бердичевского мещанина Менделя Глазмана о разрешении ему открыть в Бердичеве заведение для приготовления искусственных минеральных вод||1883||
|-
|[[/87988/]]||По отношению Киевского губернского по крестьянским делам присутствия об исключении из среды общества Власса Юрченка||1883-1884||31
|-
|[[/89066/]]||О выборе членов духовного правления большой синагоги в м. Белой Церкви||1884||5
|-
|[[/89097/]]||О выборе членов духовного правления большой синагоги в м. Паволочь||1884||4
|-
|[[/89149/]]||О недоимке Пятигорского вспомогательного коробочного сбора на Гершке Ниренштейне||1883||
|-
|}

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>mdg36ywe6hq124kjqh04oytmktd6qog</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Лесь Мартович</title>
    <ns>102</ns>
    <id>103806</id>
    <revision>
      <id>458006</id>
      <parentid>206352</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:01:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="753" xml:space="preserve">{{автор
| ім'я = Лесь
| прізвище = Мартович
}}

== Твори ==
* [[Не-читальник. Оповідання|Не-читальник]]. {{fine|Едмонтон, ? рік}}
{{fine block|style=margin-left:2em|
* [[Булка (Мартович)|Булка]]
* [[За межу]]
* [[За топливо]]
* [[Не-читальник. Оповідання/Мужицька смерть|Мужицька смерть]] ({{fine|''відсутні 2 стор.''}})
* [[На торзї]]
* [[Не-читальник]]
* [[Нічний гість (Мартович)|Нічний гість]]
* [[Перша сварка]]
* [[Ян]]
}}
 
{{PD-auto}}
{{Authority control}}
[[Категорія:Українські автори]]</text>
      <sha1>myqa5km5ca6c9cljai9r30qg3a2wryd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/129/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>108617</id>
    <revision>
      <id>458060</id>
      <parentid>412273</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T08:07:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Описи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12088" xml:space="preserve">{{Архіви/фонд
| назва = Актові книги. Реєстри нотаріальних дій.
| примітки = [https://opisi.dako.gov.ua/opisi/list-files/index?folder=Fond_F-129&amp;subfolder=opys_1&amp;fond=129&amp;nametable=firstpage&amp;sectablename=secondpage&amp;cfk=0&amp;opis=1 ДАКО, Ф.129] 
}}

==Справи==
{|class=&quot;wikitable&quot;
!№||Анотація||Крайні дати||Аркуші
|-
|[[/1/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1890||40
|-
|[[/2/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1890||40
|-
|[[/3/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1890||96
|-
|[[/4/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1891||9
|-
|[[/5/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1891||16
|-
|[[/6/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1891||54
|-
|[[/7/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1892||40
|-
|[[/8/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1892||40
|-
|[[/9/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1892||96
|-
|[[/10/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1893||20
|-
|[[/11/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1893||20
|-
|[[/12/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1893||50
|-
|[[/13/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1894||20
|-
|[[/14/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1894||20
|-
|[[/15/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1894||100
|-
|[[/16/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1895||18
|-
|[[/17/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1895||18
|-
|[[/18/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1895||100
|-
|[[/19/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1896||20
|-
|[[/20/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1896||20
|-
|[[/21/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1896||98
|-
|[[/23/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1897||4
|-
|[[/24/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1897||25
|-
|[[/25/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1898||20
|-
|[[/26/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1898||20
|-
|[[/27/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1898||98
|-
|[[/28/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1899||20
|-
|[[/29/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1899||20
|-
|[[/30/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1899||102
|-
|[[/31/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1900||20
|-
|[[/32/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1900||102
|-
|[[/33/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1900||99
|-
|[[/34/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1901||2
|-
|[[/35/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1901||4
|-
|[[/36/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1901||27
|-
|[[/37/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1902||5
|-
|[[/38/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1902||3
|-
|[[/39/]]|||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1902||26
|-
|[[/40/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1903||2
|-
|[[/41/]]|||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1903||1
|-
|[[/42/]]||Реестр Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1903||201
|- 
|[[/44/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1904||1
|- 
|[[/45/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1904||2
|- 
|[[/46/]]||Реестр Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1904||300
|- 
|[[/47/]]||Реестр Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва. Часть 2||1904||25
|- 
|[[/48/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1905||5
|- 
|[[/49/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1905||3
|- 
|[[/50/]]||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1905||29
|- 
|[[/56/]]||Реестр Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1907||182
|- 
|[[/57/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1908||22
|- 
|[[/58/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1908||201
|- 
|[[/59/]]||Реестр Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1908||208
|- 
|[[/61/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1909||12
|- 
|[[/62/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1909||12
|- 
|[[/63/]]||Алфавит Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва.||1909||56
|- 
|[[/64/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество||1910||19
|- 
|[[/65/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество. Часть 2||1910||20
|- 
|[[/66/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов на недвижимое имущество. Часть 3||1910||28
|- 
|[[/67/]]||Актовая книга Богуславского нотариуса Алексея Ивановича Муравьёва для актов не относящихся до недвижимых имуществ||1910||20
|- 
|}

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>2ni2wtw1ykq0p9mncbhrdesl4qqbe3m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Українсько-польський словник. 1920.pdf/34</title>
    <ns>250</ns>
    <id>184348</id>
    <revision>
      <id>458036</id>
      <parentid>366825</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:50:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2097" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Mahnka&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Ж&quot; /&gt;жиденя́-я́ти, {{lang|pl|żydzię, żydek.}}

жидови́н-и́на, {{lang|pl|żyd.}}

жи́жки-жок, {{lang|pl|podkolanek.}}

жизнь-жи́зні, {{lang|pl|życie, istnienie.}}

жи́лавий, {{lang|pl|żylasty, twardy.}}

жир-у, {{lang|pl|tłuszcz, pokarm.}}

жи́рний, {{lang|pl|otyły, opasły.}}

жи́ти-живу́-е́ш, {{lang|pl|żyć.}}

житло́-а́, {{lang|pl|mieszkanie, pobyt.}}

життя́, {{lang|pl|życie.}}

жи́чити-чу, {{lang|pl|życzyć.}}

жі́нка, {{lang|pl|kobieta, żona.}}

жіно́цтво, {{lang|pl|kobiety, niewiasty.}}

жіно́чий, {{lang|pl|kobiecy.}}

жі́нчин, {{lang|pl|do żony należący.}}

жме́ня-і, {{lang|pl|garść, dłoń.}}

жму́рити-рю, {{lang|pl|mrużyć.}}

жму́т-а́, {{lang|pl|pęk, pęczek, wiązanka.}}

жнець-женця́, {{lang|pl|żniwiarz.}}

жни́ва́-жнив, {{lang|pl|żniwa.}}

жо́вна́-ни́, {{lang|pl|wilga (ptak).}}

жо́внір-а, {{lang|pl|żołnierz.}}

жо́втень-тня, {{lang|pl|październik}}

жо́втий, {{lang|pl|żółty.}}

жовто́к-тка́, {{lang|pl|żółtek.}}

жовч-і {{lang|pl|żółć.}}

жо́ліб-оба, {{lang|pl|żłób, koryto.}}

жо́лудь-я, {{lang|pl|żołądź.}}

жо́рна-рен, {{lang|pl|żarna.}}

жрець-ця́, {{lang|pl|{{errata|kaplan|kapłan}} (pogański).}}

жува́ти-жую́, {{lang|pl|żuć, przeżuwać.}}

жук-а́, {{lang|pl|żuk.}}

жупа́н-а, {{lang|pl|żupan, kaftan.}}

жура́-и́, {{lang|pl|smutek, żal, troska.}}

жураве́ль-вля́, {{lang|pl|żuraw.}}

журба́-и́, журбо́та, {{lang|pl|troska, smutek.}}

жури́ти-рю́-риш, {{lang|pl|smucić, troskać.}}

журли́вий, {{lang|pl|smutny, troskliwy, stroskany.}}&lt;section end=&quot;Ж&quot; /&gt;


&lt;section begin=&quot;З&quot; /&gt;'''З'''абавля́ти, {{lang|pl|zabawiać.}}

забага́ти, забагну́ти, забагти́, {{lang|pl|zachciewać, pożądać.}}{{nop}}&lt;section end=&quot;З&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>543897wwovpj3jc5zksf8t6xtvyiren</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/128/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>187346</id>
    <revision>
      <id>458061</id>
      <parentid>417142</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T08:07:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Описи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5474" xml:space="preserve">{{Архіви/фонд
| назва = Актові книги. Реєстри нотаріальних дій.
| примітки = 
}}

==Справи==
{|class=&quot;wikitable&quot;
!№||Анотація||Крайні дати||Аркуші
|-
|[[/1/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов на недвижимые имущества||1880||20
|-
|[[/2/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов неотносящихся до недвижимых имуществ||1880||16
|-
|[[/3/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов неотносящихся до недвижимых имуществ||1881||80
|-
|[[/4/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1881||86
|-
|[[/5/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1882||68
|-
|[[/6/]]|||Реестр Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1882||298
|-
|[[/7/]]|||Реестр Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1883||250
|-
|[[/8/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1883||66
|-
|[[/9/]]|||Реестр Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1884||226
|-
|[[/10/]]|||Реестр Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1885||223
|-
|[[/11/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1885||62
|-
|[[/12/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов на недвижимые имущества||1886||30
|-
|[[/13/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов неотносящихся до недвижимых имуществ||1886||10
|-
|[[/14/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1886||64
|-
|[[/15/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов на недвижимые имущества||1887||38
|-
|[[/16/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов неотносящихся до недвижимых имуществ||1887||28
|-
|[[/17/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1887||72
|-
|[[/18/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов на недвижимые имущества||1888||20
|-
|[[/19/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов неотносящихся до недвижимых имуществ||1888||20
|-
|[[/20/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1888||50
|-
|[[/21/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов на недвижимые имущества||1889||28
|-
|[[/22/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов неотносящихся до недвижимых имуществ||1889||40
|-
|[[/23/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1889||137
|-
|[[/24/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов на недвижимые имущества||1890||18
|-
|[[/25/]]|||Актовая книга нотариуса Киевского окружного суда Н. И. Дадыко в м. Богуслав для актов неотносящихся до недвижимых имуществ||1890||18
|-
|[[/26/]]|||Алфавитный указатель конторы Богуславского нотариуса Николая Исаковича Дадыко||1890||190
|}

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>lfqys196irra0tszvkn90sn7d5t3n6d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/107</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197055</id>
    <revision>
      <id>458014</id>
      <parentid>421414</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:23:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9280" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Езерна на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-107. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Езерна на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-107. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Езерна на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

'''село Озерна'''

Шляхетская ведомость 1811 года октября _ дня Киевской губернии Васильковского повета о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого чиншевой шляхте мужеска пола в селе [[Озерна (Білоцерківський район)|Езерной]].

&lt;poem&gt;
лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными
в селе Езерной по ревизии 1795 года

1. Цвеловский;
2. Слевиньский ошибочно написан Винарским;
3. Завацкий;
4. Белецкий;
5. Клецкий;
6. Терпицкий;
7. Грневецкий;
8. Орловский;
9. Пикульский, зять Чирский;
10. Жуковский;
11. Сосновский, племянник Соколовский;
12. Лозицкий, жены его Варвары по первому мужу Тарнавскому сыны;
13. Орловский;
14. Сплавский написанной ошибочно Поплавским;
15. Дромилецкий;
16. Добрановский;
17. Детковский;
18. Завацкий;
19. Виговский;
20. Миколаевский;
21. Сахновский;
22. Садовский, пасынок его Григорий Лукьянов Дузикевич по ревизии 795 года ошибочно написан родным;
23. Головацкий, у него пасынок ошибочно написанной сыном Гиполит Креховецкий;
24. Садовский;
25. Балицкий он же и Белецкий, брат жены его Лукьян Иванов сын Шарпа;
26. Сахновский;
27. Балицкий написанной ошибочно Баляцким;
28. Михайла Антонов сын Андрроник,брат Михайлов Василий ошибочно по ревизии написанной Михайлом,
сестра их Аполония Рипиньска вдова написанной ошибочно Липиньской;
29. Боконъ;
30. Могилка;
31. Ваневич по ревизии ошибочно написан Иваневичом,
шурин Мержиевский, шурин Милкевич;
32. Квятковский, шурин Чижевский;
33. Юрковский;
34. Порицкий;
35. Вислоух;
36. Меляновский;
37. Меляновский;
38. Милановский;
39. Бронковский;
40. Святецкий;
41. Ластовецкий;
42. Порицкий, отец жены Хотиньский;
43. Закревский;
44. Миляновский, сестры сын Босевич;
45. Рачиньский, племянник Янковский;
46. Рачиньский;
47. Избицкий, зять Миляновский;
48. Круковский;
49. Броговский ошибочно написан Круковским;
50. Стаховский написан по ревизии ошибочно Становским;
51. Лужецкий;
52. Креховецкий ошибочно написан по ревизии 1795г. Траковецким;
53. Жуковский;
54. Паустовский ошибочно написан Папловским;
55. Хмеловский;
56. Андроник;
57. Растовский;
58. Волотовский, сестры его Настазий сын Григорий Станиславов,
племянник Дмитриев Яков Гаврилов сын Свиридович,
тесть Старнавский;
59. Петровский;
60. Голенбиовский, шурин Паустовский ошибочно написан по ревизии 1795г. Павловским;
61. Кучерский;
62. Домарацкий;
63. Хоцинский;
64. Антон Петров сын Василевский, дядя его Буркат;
65. Капустиньский, зять Клецкий;
66. Волотовский;
67. Щуровский;
68. Адам Петров сын Каминьский;
69. Вольский, зять Черняховский;
70. Бернацкий;
71. Кулицкий, тесть его Григорий Дмитриев сын Викул вдов;
72. Андреевский;
73. Грохольский;
74. Норберт Войцехов сын Лозов;
75. Волотовский;
76. Скальский;
77.Соболевский;
78. Паскевич;
79. Циский;
80. Шмарчевский;
81. Ильницкий;
82. Пожарский;
83. Хировский;
84. Хоциньский;
85. Виногродский;
86. Скриньский;
87. Брожецкий;
88. Билецкий;
89. Грохольский;
90. Буржаньский;
91. Менчиньский;
92. Лозицкий;
93. Залевский;
94. Корбут;
95. Павловский;
96. Рипиньский;
97. Броговский;
98. Тарнавский;
99. Клецкий;
100. Мошковский;
101. Бернацкий;
102. Кулаковский;
103. Тростиньский, брат жены Кулеша;
104. Репецкий;
105. Пашковский ошибочно написанный Павловским;
106. Анели Францевой сын Лукьян Францевич в неизвестной отлучке;
107. Куликовский;
108. Михайловский;
109. Калиновский;
110. Вишневский;
111. Пехновский;
112. Дромирецкий;
113. Ковальский;
114. Росиньский;
115. Дембровский;
116. Петрушевский;
117. Пехновский;
118. Михаловский;
119. Репелевский;
120. Вербицкий;
121. Могилка;
122. Петр Тернавский ошибочно по ревизии 1795 г. Иваном;
123. Каньский;
124. Подольский;
125. Куликовский;
126. Федкевич;
127. Роговский;
128. Михневский;
129. Грушецкий;
130. Сосновский;
131. Цвиловский;
132. Бояковский;
133. Барвиньский;
134. Волковиньский;
135. Зазулевич;
136. Добрановский а по ревизии ошибочно написан Добропольским;
137. Поплавский;
138. Лужецкий;
139. Висекурский;
140. Кулаковский;
141. Циский;
142. Войцеховский;
143. Яков Гирский;
по дополнительной 1800 года росписи
144. Гриневецкий;
145. Николая Орловского брат Урбан;
146. Василия Пикульского родственник Шалуха;
147. Сплавский;
148. Сахновский;
149. Богуский;
150. Поржицкий;
151. Некраш Вислоуха родственник;
152. Волковиньский Томаша Сятецкого зять;
153. Старнавский Дмитрия Волотовского брат;
154. Домарацкий, родственник его Иосип Белецкий;
155. Буркат Антония Василевского брат;
156. Вольский;
157. Сосновский;
158. Кринский;
159. Кухарский, родственник Козирский;
160. Хоциньский;
161. Диловский родственник Менчиньского;
162. Рипиньский;
163. Броговский;
164. Перловский;
165. Иван Иванов Коскевич Николая Канского родственник, пасынок Лужецкий;
166. Романовский;
167. Гирский вышел в Таращанский повет с.Севериновка;
168. Круковский;
169. Пикульский;
170. Лужецкий;
171. Церпицкий;
172. Илницкий;
173. Сосновский вдвойне записан, а настояще под №130;
174. Карчевский в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt;


[[Категорія:Озерна (Білоцерківський район)]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>b60xqukvwk97b4683cb0qf8rc7m6phv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/109</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197056</id>
    <revision>
      <id>458062</id>
      <parentid>456487</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T08:56:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2178" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти села Мотовилівка на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-109. 1811. Ревізька казка шляхти села Мотовилівка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-109. 1811. Ревізька казка шляхти села Мотовилівка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt;

'''Село [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовиловка]] ''' 
Шляхетская ведомость 
1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета 
помещика господина титулярного советника тогожь повета дворянина маршала Иосифа Игнатьевича Руликовского 
о состоящих чиншевой шляхте мужеска пола душ.

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

села Мотовиловки чиншевая шляхта по ревизии 1795 года:
1. Янковский;
2. Скшимевский;
3. Томашевский;
4. Олшевский;

5. Булипка;
6. Борковский;
7. Заторский;
8. Тваровский;
9. Бжезинский;
10. Марчук;
11. Дубрович;
по дополнительной 1800 года росписи
12. Козловский;

'''в селе [[Велика Солтанівка|Большой Салтановке]]'''
1. Кострицкий.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>2o966wqgf7hgqa1azhkc2erkz2wiy8k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/110</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197057</id>
    <revision>
      <id>458065</id>
      <parentid>456466</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T10:38:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2171" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-110. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-110. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Шпендівка'''

Шляхетская ведомость 1811го года сентября дня 
Киевской губернии Васильковского повета села Криштофовки 
помещика того же повета господина хоронжаго Николая Адама Антоновича Сераковского  
о состоящей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными
'''в селе Криштофовка шляхта'''
онажъ и Шпендовка

''Сторінка: 1''
1. '''Вилчинский'''; зять '''Рациборский''';
2. '''Лазовский''';

''Сторінка: 2''
3. '''Топольский''';
4. '''Волошановский''' в 1801 году переселился с семейством на жительство Екатеринославской губернии в Слободу помещика Хаинского Комишевату;
брат '''Волошановский''' 1801 года переселился на жительство Киевский повета в село Жидовские Ставы;
'''Кудревич''' бежал 1798;
'''Шумлянский''' бежал 1799;
'''Маковский''' умер 1803.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>qoae7wbqx76wizl66wctrrat9bsv3kk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/114</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197061</id>
    <revision>
      <id>458072</id>
      <parentid>456490</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T11:34:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11293" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту в м. Рокитному
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-114. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту в м. Рокитному.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-114. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту в м. Рокитному.pdf|thumb]]

[[Рокитне (Київська область)|Рокитне]]
&lt;poem&gt; 
Сторінка: 1
Шляхетская ведомость
1811 года Октября дня Киевской губернии Васильковского повета '''местечка Рокитной и деревни Юзефовки''' 
о состоящих в оных шляхетских мужеска пола душах.

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в местечка Рокитной'''
1. Антоний Францишков Кожуховский, питомецего Пантелимон Яковлев Левенский;
2. Павел Янов сын Нежинский, Павловы дети Герасим, Иван, Францешик, брат Павла Антоний Нежинский,
зять Степан Казимиров Ивановский перешел на жительство в село Чепелиевку;
3. Францишек Валентиев Москалевский умре 1796, Францишковы дети Михайло,Федор, Матфей,
Зять Москалевского Степан Антонов Малинский?;
4. Виктории Доминиковой Рай дети Тимофей, Иван;
5. Тимофей Петров Барановский, Тимофея дети Михаил, Антоний, Яцентий;
6. Василий Васильев Суский;

Сторінка: 3
Васильевы дети Михаил, Ян,
пасынок Василия Семен Климов Щипановский вноврожден,
Иван Иванов Рудницкий, Ивана сын Даниил перешли на жительство в село Чепелиевку, Иван сродник Василий Рудницкий;
7. Адам Иосифов Балинский умре 1807, Адама дети Феодор, Петр вноврожден;
8. Ян Францишков Залеский умре 1796, Яна сын Григорий;
9. Данило Александров Середнецкий умре 1804, Данила дети Феликс, Игнатий, Андрей в неизвестной отлучке;
10. Иван Данилов Барановский, Ивановы дети Василий, Иван,
Павел Антонов Давидовский, Павловы дети Ян, Степан вновь рожденные;
11. Федор Иванов Корженовский умре 1808, Федоров сын Ян в неизвестной отлучке;
12. Яков Степанов Ягилковский? умре 1799;
13. Матвей Петров Сломчинский написан по ревизии Слабчинским;
14. Иосиф Войцехов Гутовский, Иосифа сын Войцех вноврожден;
15. Мелании Григорьевой вдовы дети Илия Григорьев Фалиньский, Ильин сын Иван вноврожден, Ян Григорьев Злочевский, 
Зять их Григорий Антонов Ягодинский? умре 1810
Мелании Григорьевой Мокрицкой сын Степан Александров умре 1802,
племянник Мелании Злочевский Шимон Иванов Яворский умре 1810;
16. Игнатий Адамов Балунский (прав. Балиньский), Игнатьевы дети Лукьян, Адам, Матвей вноврожден,
племянник Игнатьев Василь Татур, Васильевы дети Данило, Тымофей вноврожден;
17. Францишек Алексанров Балинский, Францишковы дети Ян, Данила жительствуют Таращанского повета в селе Рожках;
18. Иосиф Красногурский, Иосифовы дети Адам, Федор, Каетан, и вновь рожденные Антон, Василь, Клим;
Николай Вольбоцкий умер;
19. Симплициан Михайлов Давидович, Симплициана сын Севастьян Ковальский перешли на жительство в уездный город Богуслав;
20. Артем Иванов Кульчицкий, Артемовы дети Василий, Захарий, Василий вновь рожденные;
21. Павел Васильев Данькевич умре;
22. Федор Станиславов Гулковский умре, Федора дети Иван, Станислав, Петр перешли на жительство в село Чепелиевку;
23. Войцех Иванов Павловский умре 1811, Войцеха сын Матвей вноврожден;
24. Игнат Федоров Чулевич умре 1807, Игната сын Венцентий в неизвестной отлучке;
25. Иван Николаев Павстовский, Ивана сын Арсений вноврожден;
26. Михайло Михайлов Березовский умре 1800, Михайловы дети Ксаверий умре 1807, Яков в неизвестной отлучке,

Сторінка: 4
брат Михайлов Антоний Михаилов Березовский умре 1805;
27. Анны Францишковой Рембецкой дети Трофим, Трофима сын Прокоп вноврожден, Федор, Федора дети Артемон, Антоний вновь рожденные;
28. Николай Яковлев Долганский;
29. Павел Михайлов Закаблуковский перешел на жительство в село Чепелиевку;
30. Ян в неизвестной отлучке;
31. Тадеуш Иосифов Фишер, Тадеуша дети Венцентин, Иосиф вновь рожденные;
32. Станислав Тимофеев Рекелевич в неизвестной отлучке;
33. Павел Васильев Сарнавский, Павла дети Александр, Гонорат, Симон вновь рожденные;
34. Юзеф Станиславов Воттеляк отдан за преступление в масовски? полк где и семейство его находится, Юзефа сын Юзеф;
35. Юзеф Михайлов Яницкий, брат его Матеуш Михайлов Яницкий умре 1808;
36. Станислав Антонов Войтковский  (Витковский) умре 1809, Станислав дети Степан, Михаил;
37. Андрей Михайлов Прилуцкий, Андрея сын Адам вноврожден;
38. Иван Юзефов Дзивановский умре 1810, Ивановы дети Игнат, Станислав вновь рожденные;
39. Ян Войцехов Зелинский, Яновы дети Юзеф, Захарий вновь рожденные;
40. Иван Антонов сын Пулавски в неизвестной отлучке;
40. Кароль Иосифов Балунский умре 1802;
41. Михаил  Бузинский (Бужаньский) поступил в малицию? в 1807, Михаила сын Василий вноврожден;
42. Василь Константиев Заленский (Зелиньский);
43. Яков Григорьев Рублевский;
44. Юзеф Матвеев Спендовский умре 1796;
45. Петр Павлов Сеутовский? жительствует в Звенигородском повете, отец Петров Павел Кондратов умре 1796;
46. Игнат Матвеев Бартасевич умре 1797,
Игнатьевы дети Куприян, Куприяна сын Каетан вноврожден, Ян, Иосиф, Иосифа сын Степан вноврожден, Деонисий умре 1799, Петр, Марцин вноврожден;
47. Кароль Иосифов Неслуховский умре;
48. Казимир Антонов Дембецкий, Казимира сын Францишек в неизвестной отлучке;
49. Николай Иванов Качуровский в неизвестной отлучке;
50. Людвик Михайлов Богушевский, Людвика сын Филип, зять Людвиков Данило Яковлев Филипович в неизвестной отлучке;
По дополнительной 1800 года росписи
51. Михайло Михайловия Борковский, Михайла сын Василий вноврожден;
52. Антон Белявский;
53. Иван Петров Филипович, сын его Михайло в неизвестной отлучке;
54. Марцин Михайло Хоцяновский, Марцина сын Францишек в неизвестной отлучке;
55. Павел Григорьев Дневич?, Павела сын Григорий вноврожден, жительствует в селе Савинцах,
брат Павела Матвей жительствует Таращанского повета в селе Войнаровке;
56. Адам Андреев Есилповский жительствует в селе Савинцах;
57. Василь Мартынов Козакевич, Василия сын Федор жительствует в селе Савинцах;
58. Ян Александров Хоткевич умре, Яна дети Ян, Василий вноврожден;
59. Ян Александров Чуляницкий умре;

Сторінка: 5
'''в деревне Юзефовке по ревизии 1795 года'''
60. Тимофей Константинов Зеленский умре 1797, Тимофея сын Исаакий;
61. Ксении Григорьевой Здебской вдовы дети Петр, Зосим жительствует в м.Белой Церкви;
62. Томаш Юзефов Гловацкий умре, Томаша дети Григорий, Александр в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Рокитне (Київська область)]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>kxg36ona1qucyqxv2zhtokzvpqohx5t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/118</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197065</id>
    <revision>
      <id>458064</id>
      <parentid>413466</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T10:34:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5956" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Шамраївка
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-118. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Шамраївка.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-118. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Шамраївка.pdf|thumb]]
Шляхетская ведомость 1811 года октября дня Киевской Губернии Васильковского повета жительствующей на землях его сиятельства графа и кавалера Браницкого в селе [[Шамраївка (Білоцерківський район)|Шамраевке]] чиншовой шляхты мужеска пола.

&lt;poem&gt; 
лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибылыми и вновь рожденными

'''в селе Шамраевка по ревизии 1795 года:'''
1. Семен Иванов '''Новицкий''',
Семенов брат Тимофей Иванов,
Тимофея дети Макар, Федор, Афанасий вновь рожденные;
2. Антон Иванов '''Дедковский''';
Антоновы дети 1й Стефан,
Стефанов сын Григорий новорожденный,
2й Григорий Антонов умер,
3й Петр Антонов,
4й Василий Антонов вновь рожденный,
5й Василий Антонов вновь рожденный;
3. Иосиф Николаев '''Рушковский''' в неизвестной отлучке, Иосифа дети Иван, Зеновий;
4. Войцех Иванов '''Петровский''', Войцеховы дети Антон, Войцех, Иван,
Войцехов шурин Матвей Андреев '''Баровский''' в неизвестной отлучке;
5. Мелании '''Лещинской''' вдовы дети Яким, Кароль, Пантелеймон, Стефан в неизвестной отлучке;
6. Павел Иванов сын '''Маркевич''' умер, Павловы дети Иван, Адам;
7. Матвей Семенов сын '''Данкевич''', Матвея дети Иван умер, Осип, Юльян вновь рожденные;
8. Иван Стефанов сын '''Кульчицкий''' в неизвестной отлучке;
9. Матвея Яковлев сын '''Немерович''', Матвеевы дети Михаил, Константин вновь рожденный;
10. Ерий Матвеев '''Ястремский''';
11. Павел Александров сын '''Косиньский''';
12. Иван Яковлев сын '''Видковский''';
13. Андрей Казимиров '''Басковский''';
14. Францишек Иосифов '''Золавский''', Францишковы дети Гавриил, Лукян;
15. Лаврентий Мартинов сын '''Любиньский''';
16. Василий Михайлов сын '''Мацеевский''';
17. Семен Александров сын '''Полотницкий''';
18. Герасим Антонов сын '''Меляевский''';
19. Иосиф Григорьев сын '''Корнецкий''' ошибочно написан '''Черницкий''';
20. Деонисий Степанов сын '''Жабацкий''';
21. Францишек Иосифов '''Святковский''';
22. Войцех Иванов сын '''Гурский''';
23. Семен Иванов сын '''Смульский''', Семенова дети Игнатий, Григорий;
24. Яковь Лукьянов в неизвестной отлучке;
25. Гаврило Лукьянов сын '''Олексиньский''' в неизвестной отлучке;
26. Лаврентий Иосифов '''Чаплицкий''' в неизвестной отлучке;
27. Андрей Васильев '''Козминский''', Андреевы дети Василий, Мартин, Яков вновь рожденные;
28. Матвей Антонов сын '''Малицкий''' в неизвестной отлучке;
29. Иван Яковлев сын '''Волф''' в неизвестной отлучке;
'''по дополнительной 1800 года росписи'''
30. Лукаш Станиславов сын '''Монтрезор''' находится в услужении в графа Браницкого, 
Лукашов сын Кароль поступил в военную службу,
Лукашов брат Игнат Павлов умер;
31. Иосиф Антонов '''Вошценский''' в неизвестной отлучке;
32. Иван '''Приблонский''' в неизвестной отлучке;
33. Петр Александров '''Олошинский''', Петров сын Леопольд в неизвестной отлучке;
34. Варфоломей Николаев '''Гобевский''' в неизвестной отлучке;
35. Иван Григорьев сын '''Новацкий''', сын Иван;
36. Войцех Андреев сын '''Петровский''', Войцеховы дети Францишек, Иван, Войцех;
37. Мартин Андреев сын '''Дидковский''' в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Шамраївка (Білоцерківський район)]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>jthg07i9szc6ytwr6nv177w9fpa981f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/147</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197218</id>
    <revision>
      <id>458066</id>
      <parentid>412695</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T10:44:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3731" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка чиншової шляхти с. Матюш Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-147. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти с. Матюш Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-147. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти с. Матюш Васильківського повіту.pdf|thumb]]

Шляхетская ведомость 1811 года октября - дня Киевской губернии Васильковского повета о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого в селе [[Матюші|Матюшах]] чиншевой шляхте мужеска пола.

&lt;poem&gt;
лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными
в селе Матюшах по ревизии 1795 года

1. Максим Иосифов '''Студницкий''' 36 - 52
Максимовы дети
1й Лукьян 15 - 31
Лукьянов сын Фадей вновь рожденный - 13
2й Иван 1 - 17
Максима браты
1й Василий 30 - 46
Васильев сын Каетан вновь рожденный - 13

2. вдовы Марыны '''Бортковской''' дети
1й Григорий 14 - 30
Григорьев сын Адам вновь рожденный - 1
2й Гавриил 13 - 28
Гаврыловы дети
Григорий вновь рожденный - 5
Захарий вновь рожденный - 3

Гаврилов шурин Тадеуш '''Завацкий''' 20 умре
племянник Григорий Иосиф '''Барковский''' 12

3. Иван Андреев сын '''Левицкий''' 55 умре
Иванов сын Войцех 20 - 36
Войцехов сын Иван вновь рожденный - 4

4. Гаврило '''Левицкий''' 14 поступил в милицию
Гавриловы браты
Яков 6 умре
Дмитрий 4 умре

5. Иван Григорьев сын '''Шараевский''' 40 умре
Ивановы дети
1й Павел 18 умре
2й Петр 15 - 31
Петров сын Василий вновь рожденный - 2
3й Афанасий 13 - 29
Афанасьевы братья
Самуил 4 - 20
Илья вновь рожденный - 19
Пантелимон вновь рожденный - 12

6. Григорий Иванов сын '''Кобелинский''' 30 в неизвестной отлучке -
7. Петр Иванов '''Соколовский''' 50 в неизвестной отлучке -
8. Игнат Степанов '''Тарасевич''' написан '''Шарковским''' 32 - 48
9. Герасим Яковлев сын '''Березовский''' 18 - 36
10. Станислав Иосифов сын '''Стуцинский''' 21 - 37
11. Мартин Матвеев '''Липский''' 19 в неизвестной отлучке -
12. Федор Антонов '''Радкевич''' 28 - 44
13. Лукаш Иосифов '''Стуцинский''' 39 в неизвестной отлучке -
14. Иван '''Соботницкий''' 33 в неизвестной отлучке –
&lt;/poem&gt;


[[Категорія:Матюші]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>pk73y4sk4r6c33c6f8ohi9b7sqj83sq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458067</id>
      <parentid>458066</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T10:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3735" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка чиншової шляхти с. Матюш Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-147. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти с. Матюш Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-147. 1811. Ревізька казка чиншової шляхти с. Матюш Васильківського повіту.pdf|thumb]]

Шляхетская ведомость 1811 года октября - дня Киевской губернии Васильковского повета о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого в селе [[Матюші|Матюшах]] чиншевой шляхте мужеска пола.

&lt;poem&gt;
лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными
в селе Матюшах по ревизии 1795 года

1. Максим Иосифов '''Студницкий''' 36 - 52
Максимовы дети
1й Лукьян 15 - 31
Лукьянов сын Фадей вновь рожденный - 13
2й Иван 1 - 17
Максима браты
1й Василий 30 - 46
Васильев сын Каетан вновь рожденный - 13

2. вдовы Марыны '''Бортковской''' дети
1й Григорий 14 - 30
Григорьев сын Адам вновь рожденный - 1
2й Гавриил 13 - 28
Гаврыловы дети
Григорий вновь рожденный - 5
Захарий вновь рожденный - 3

Гаврилов шурин Тадеуш '''Завацкий''' 20 умре
племянник Григорий Иосифов '''Барковский''' 12

3. Иван Андреев сын '''Левицкий''' 55 умре
Иванов сын Войцех 20 - 36
Войцехов сын Иван вновь рожденный - 4

4. Гаврило '''Левицкий''' 14 поступил в милицию
Гавриловы браты
Яков 6 умре
Дмитрий 4 умре

5. Иван Григорьев сын '''Шараевский''' 40 умре
Ивановы дети
1й Павел 18 умре
2й Петр 15 - 31
Петров сын Василий вновь рожденный - 2
3й Афанасий 13 - 29
Афанасьевы братья
Самуил 4 - 20
Илья вновь рожденный - 19
Пантелимон вновь рожденный - 12

6. Григорий Иванов сын '''Кобелинский''' 30 в неизвестной отлучке -
7. Петр Иванов '''Соколовский''' 50 в неизвестной отлучке -
8. Игнат Степанов '''Тарасевич''' написан '''Шарковским''' 32 - 48
9. Герасим Яковлев сын '''Березовский''' 18 - 36
10. Станислав Иосифов сын '''Стуцинский''' 21 - 37
11. Мартин Матвеев '''Липский''' 19 в неизвестной отлучке -
12. Федор Антонов '''Радкевич''' 28 - 44
13. Лукаш Иосифов '''Стуцинский''' 39 в неизвестной отлучке -
14. Иван '''Соботницкий''' 33 в неизвестной отлучке –
&lt;/poem&gt;


[[Категорія:Матюші]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>8wh3qtnygyiqnsulsmd7ls9o78u0ha2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/200</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197598</id>
    <revision>
      <id>458005</id>
      <parentid>413334</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:50:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18511" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка м. Біла Церква Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-200. 1811. Ревізька казка м. Біла Церква Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-200. 1811. Ревізька казка м. Біла Церква Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Біла Церква]]
&lt;poem&gt; 
Страница: 1
'''Шляхетская ведомость'''
1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета
о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого '''в местечке Белой Церкви'''.

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в местечке Белой Церкви по ревизии 1795 года'''
1. Огоновский;
Страница: 3
2. Фтеодор Антонов Каминский;
3. Иосиф Иванов Кендерский сия шляхта где неизвестно отлучился;
4. Мирецкий;
5. Дрончковский;
Страница: 4
6. Рутковский;
7. Садовский;
Страница: 5
8. Левицкий;
9. Цехановский;
10. Александр Францишков Домбровский;
Страница: 6
11. Секорский, пасынок Желяковский;
12. Анзельм Антонов Ракочый;
Страница: 7
зять Яворский поступил в военную службу;
13. Инкутовский, зять Блажиевский;
Страница: 8
14. Пресницкий;
15. Сломчинский;
16. Кручковский;
Страница: 9
17. Марчевский;
18. Марчевский;
Страница: 10
19. Михайловский;
20. Соколовский, Станислава шурин Федор Гарасимов Самоилов;
21. Загурский;
Страница: 11
22. Марчевский;
23. Чернявский;
24. Подгурский;
25. Роецкий, Ивана родственники Томаш Офнер;
Страница: 12
26. Виняревский;
27. Студзенский;
28. Корбут, родственник Рудковский;
Страница: 13
29. Борковский, шурин Матеуш Антонов Радзеевский;
30. Залевский;
Страница: 14
31. Пионтковский, шурин Мачульский, пасынок Бялковский;
32. Ковалский неизвестно где отлучился;
33. Салницкий;
34. Козменский;
Страница: 15
35. Рудковский;
36. Роецкий;
37. Космачевский;
Страница: 16
38. Ниецецкий;
39. Рогалецкий;
40. Парадовский, родственник Олховский;
Страница: 17
41. Силкановский переведен в Дзвиногородский повет;
42. Виценский;
43. Богуславский;
44. Близенский;
45. Юдицкий, родственник Гурский;
Страница: 18
46. Подгурский;
47. Кревский;
48. Кулаковский;
Страница: 19
49. Мизерский;
50. Улятовский;
51. Каковский;
Страница: 20
52. Брошниовский?;
53. Шиманский;
54. Петр Томашов Каминский? неизвестно где отлучился;
55. Стефанский;
56. Самборский;
Страница: 21
57. Сататевич, шурин Лосецкий;
58. Криштофинский;
59. Иосиф Яковлев Бистрицкий сослан на поселение;
Страница: 22
60. Левицкий;
61. Консиевич;
62. Маршицкий;
63. Рибецкий;
64. Воленский;
Страница: 23
65. Сталецкий;
66. Коритинский неизвестно где отлучились;
67. Карчанский;
68. Хмилиовский;
69. Белявский, родственник Шиманский;
70. Грабовский;
Страница: 24
71. Пучковский;
72. Винярский;
73. Лещинский;
74. Вилчинский;
75. Лещинский;
76. Лукаш Иосифов Свергоцкий;
Страница: 25
77. Недзелский;
78. Шиманский;
79. Кабровский? неизвестно где отлучился;
80. Гловатский;
81. Черняховский неизвестно где отлучился;
82. Шаляковский;
Страница: 26
83. Васютинский;
84. Криштофенский записан ошибочно Крипинским;
85. Добржанский;
86. Мощинский перешли на жительство в село Потиевку;
87. Соколовский;
Страница: 27
88. Андрей Иванов Лоико, зять Качуровский;
89. Лопушинский;
90. Горшковский;
91. Броздовский;
Страница: 28
92. Кесялевский;
93. Зверховский записан в крестьяне;
94. Кручковский;
95. Гонзовский;
96. Лопушинский неизвестно где отлучился;
97. Александр Михайлов Карчевский он же Пинионжко?;
Страница: 29
98. Барановский неизвестно где находится;
100. Кринецкий в Киеве проживает;
101. Лоборович неизвестно где отлучились;
102. Лавковьский неизвестно где отлучились;
103. Бернадзкий неизвестно где отлучились;
Страница: 30
104. Герчановский неизвестно где отлучились;
105. Шмицер;
106. Аркушевич ошибочно написан Окрушевич;
107. Янчицкий;
108. Лаворский неизвестно где отлучились;
109. Савицкий;
Страница: 31
110. Гуцевич;
111. Илияш Стефанов Людкевич;
112. Лубховский;
113. Грабовский;
Страница: 32
114. Бартоломей Лукашов Янчевский неизвестно где отлучились;
115. Метельский;
116. Бобр;
Страница: 33
117. Бартоломей Томашов Павловский неизвестно где отлучились;
118. Игнат Войцехов Гурский;
119. Пиоро;
120. Головня;
121. Михаил Стефанов Ивакский? переведен в Звенигородский повет;
Страница: 34
122. Казимир Войцехов неизвестно где отлучился;
123. Недзельский;
124. Яков Станиславов Домбровский неизвестно где отлучился;
125. Вишниовский неизвестно где отлучился;
126. Жиликовский неизвестно где отлучился;
127. Штейн;
128. Шмульницкий;
129. Избицкий;
130. Францишек Иванов Видинский?;
131. Марцин Иванов Завадский;
Страница: 35
132. Козловский;
133. Мацей Войцехов Зеленский;
134. Скальский в неизвестной отлучке;
135. Мацей Яковлев Котребинский;
136. Григорий Андреев Моравский;
Страница: 36
137. Гонсовский неизвестно где находится;
138. Горецкий;
139. Лещинский;
140. Ижаковский;
141. Заянчковский;
Страница: 37
142. Козеровский;
143. Маевский;
144. Каземер Игнатов Клодзинский неизвестно где;
145. Валентий Корнеев Тишкевич;
146. Скрупский;
147. Хенцинский;
Страница: 38
148. Николай Войцехов Коверницкий переведены в повет Таращанский в село Вовнянку;
149. Вонсальский;
150. Яструбовский записано в крестьяне;
151. Иван Николаев Дубецкий неизвестно где находится;
152. Евстахий Михайлов Коржевский неизвестно где находится;
153. Яков Евтухов Каленовский неизвестно где находится;
154. Максимович записано в крестьяне;
Страница: 39
155. Теодор Яцентиев Давидович;
156. Змеевский;
157. Игнат Шимонов Гарасимович записан в крестьяне;
158. Теодор Петров Малярский;
159. Федовский;
160. Томаш Петров Ягельский;
161. Малевский неизвестно где находится;
162. Вишниовский;
Страница: 40
163. Жултанский;
164. Одреховский;
165. Брижевский неизвестно где находится;
166. Сироха;
167. Козеровский неизвестно где находится;
168. Руселович неизвестно где находится;
169. Новецкий;
170. Стане*лицкий неизвестно где находится;
171. Грава;
172. Нихневич неизвестно где находится;
Страница: 41
173. Старжевский неизвестно где находится;
174. Гуйский переведены в Богуславский повет;
175. Стисевич неизвестно где находится;
176. Павел Иосифов Ижевский?, пасенки Петровский переведены в Уманский повет;
177. Ружицкий переведены в Таращанский повет в село Янишовку;
Страница: 42
пасенок Оросенский;
148. Хмуржинский;
179. Комарнецкий;
180. Мартин Иосифов Со***ковский;
181. Лисогурский;
182. Мелендовский онже и Янишевский;
183. Шаблиовский неизвестно где находится;
Страница: 43
184. Русецкий;
185. Быстрецкий;
186. Белский;
187. Яворский переведены в Уманский повет;
188. Кароль Андреев Ройнек**?, пасынок Скорупский;
Страница: 44
189. Новецкий неизвестно где находится;
190. Ивановский неизвесно;
191. Голштин;
192. Рокь Неизвесно где;
193. Костинский;
Страница: 45
194. Михаил Филипов Фирковский?;
195. Мофеть неизвестно где;
196. Етриколов неизвестно где;
197. Петровский неизвестно где;
198. Петр Мартинов Одфмань в неизвестной отлучке;
199. Гризик;
200. Рейзоцкий;
201. Коборский;
Страница: 46
202. Ополский;
203. Островский неизвестно где находится;
204. Орловский;
205. Сщепанский;
206. Маевский;
207. Суцевич;
208. Шмицер неизвестно где отлучился;
Страница: 47
209. Кароль Михайлов Доленгер в неизвестной отлучке;
210. Самуил Готлеб Янов сын Кершь;
'''по дополнительной 1800 года росписи''' 
211. Иван Григорьев Шульц бывших польских войск ротмистер;
212. Антон Иванов Турцевич в неизвестной отлучке;
213. Амброзий Шимонов Белский;
Страница: 48
214. Томаш Андреев Клосовский;
215. Антон Вицентиев Осяковский;
216. Михайло Францишков Бобрович неизвестно где отлучился;
217. Себастьян Францешков Касперский;
218. Вицентий Михайлов Ветушинский;
219. Игнат Михайлов Гаевич;
220. Антон Иванов Толочко;
221. Марцин Вицентиев Лесовский;
222. Антон Петров Стрелбецкий;
Страница: 49
223. Федор Григориев Островский;
224. Василь Стефанов Струтинский;
225. Мартин Станеславов Требуховский;
226. Григорий Андрее Тхоревский неизвестно где отлучился, у него сын Федор Григорьев Риплянский;
227. Василий Яковлев Галецкий в неизвестной отлучке;
228. Тимофей Гаврилов Генсеровский;
229. Флориян Иванов Кулачковский;
229. Матеуш Иосифов сын Боровский?;
230. Евдокии Савицкой сын Афанасий в неизвестной отлучке;
231. Иван Францишков Козелски;
232. Тимофей Иванов Кринецкий;
233. Иван Андреев Ястрембский;
234. Войцех Адамов Дзедзецкий;
235. Григорий Ижевский;
236. Францишек Петров Влох;
237. Феликс Иванов МарценъКовский;
238. Николай Антонов Журавский в неизвестной отлучке;
239. Василий Иванов Каминский;
Страница: 50
240. Кароль Лаврентиев Гурский в неизвестной отлучке;
241. Михайло Якубовский;
242. Бернард Станиславов Шулц;
243. Францишек Петров Нащорский в неизвестной отлучке;
244. Станислав Мартинов Гориневецкий в неизвестной отлучке;
245. Иван Иванов Ходаковский;
246. Кароль Станиславов Вишневский;
247. Францишек Иванов Толочко в неизвестной отлучке;
248. Игнат Войцехов Вишневский;
249. Станислав Петров Вильчинский в неизвестной отлучке;
250. Григорий Иванов Беднарский в услужении князя Багратиона;
251. Игнат Станеславов Миловский в неизвестной отлучке;
252. Матвей Ружаванский в неизвестной отлучке;
253. Шимон Яцентиев Марценковский в неизвестной отлучке;
254. Томаш Иосифов Токарский в неизвестной отлучке;
Страница: 51
255. Василий Иванов Краковецкий;
256. Яков ИОсифов Клоско в неизвестной отлучке;
257. Андрей Лукянов Шилански;
258. Вицентий Иванов сын Домбровский;
259. Иосиф Григорьев Земковский в неизвестной отлучке;
260. Матеуш Иванов Менчанский;
261. Михайло Андреев Куликовский в неизвестной отлучке;
262. Варфтоломей Лукянов Закревский в неизвестной отлучке;
263. Петр Станиславов Барткевич;
264. Павел Самоилов Зеленский в неизвестной отлучке;
265. Николай Иванов Мокрицкий в неизвестной отлучке;
266. Доменик Домиников Вилбик в неизвестной отлучке;
Страница: 52
267. Петр Алоизов Приздецкий;
268. Феликс Станиславов Цихунский в неизвестной отлучке;
269. Францишек Павлов Тхоржнецкий;
270. Никифор Лукьянов Свиргоцкий;
271. Феликс Михайлов Яворский в неизвестной отлучке;
272. Иван Иванов Хенценский;
273. Николай Антонов Бистрицкий;
274. Ян Загоровский а по дополнительной росписи записан ошибочно Прездзецкого сыновцем;
Страница: 53
275. Ян Червицкий в неизвестной отлучке;
276. Станислав Лаврентиев Дрос;
277. Ян Томашов Приялковский в неизвестной отлучке;
278. Григорий Михайлов сын Целлей;
279. Августин Яковлев Рубнецкий;
286. Лаврентий Иванов Дромарацкий;
281. Михайло Шимонов Колтуновский;
282. Фома Августинов Недзелский;
283. Зенофон Еремеев Орловский в неизвестной отлучке;
Страница: 54
284. Антон Антонов Вишневский;
285. Циприян Иосифов Корбутовский;
286. Иосиф Васильев Кончаковский в услужении князя Багратиона;
287. Антон Иосифов Подвисоский;
288. Иосиф Иосифов Ковалский поступил в военную службу;
289. Яков Яковлев Пресмицкий перечислен в Сквирские мещане.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Біла Церква]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Біла Церква]]</text>
      <sha1>sydrcb3rw2negcii1jwfrbdysyjpr7u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458007</id>
      <parentid>458005</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:01:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18528" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка м. Біла Церква Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-200. 1811. Ревізька казка м. Біла Церква Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-200. 1811. Ревізька казка м. Біла Церква Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Біла Церква]]
&lt;poem&gt; 
Страница: 1
'''Шляхетская ведомость'''
1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета
о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого '''в местечке Белой Церкви'''.

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в местечке Белой Церкви по ревизии 1795 года'''
1. Огоновский;
Страница: 3
2. Фтеодор Антонов Каминский;
3. Иосиф Иванов Кендерский сия шляхта где неизвестно отлучился;
4. Мирецкий;
5. Дрончковский;
Страница: 4
6. Рутковский;
7. Садовский;
Страница: 5
8. Левицкий;
9. Цехановский;
10. Александр Францишков Домбровский;
Страница: 6
11. Секорский, пасынок Желяковский;
12. Анзельм Антонов Ракочый;
Страница: 7
зять Яворский поступил в военную службу;
13. Инкутовский, зять Блажиевский;
Страница: 8
14. Пресницкий;
15. Сломчинский;
16. Кручковский;
Страница: 9
17. Марчевский;
18. Марчевский;
Страница: 10
19. Михайловский;
20. Соколовский, Станислава шурин Федор Гарасимов Самоилов;
21. Загурский;
Страница: 11
22. Марчевский;
23. Чернявский;
24. Подгурский;
25. Роецкий, Ивана родственники Томаш Офнер;
Страница: 12
26. Виняревский;
27. Студзенский;
28. Корбут, родственник Рудковский;
Страница: 13
29. Борковский, шурин Матеуш Антонов Радзеевский;
30. Залевский;
Страница: 14
31. Пионтковский, шурин Мачульский, пасынок Бялковский;
32. Ковалский неизвестно где отлучился;
33. Салницкий;
34. Козменский;
Страница: 15
35. Рудковский;
36. Роецкий;
37. Космачевский;
Страница: 16
38. Ниецецкий;
39. Рогалецкий;
40. Парадовский, родственник Олховский;
Страница: 17
41. Силкановский переведен в Дзвиногородский повет;
42. Виценский;
43. Богуславский;
44. Близенский;
45. Юдицкий, родственник Гурский;
Страница: 18
46. Подгурский;
47. Кревский;
48. Кулаковский;
Страница: 19
49. Мизерский;
50. Улятовский;
51. Каковский;
Страница: 20
52. Брошниовский?;
53. Шиманский;
54. Петр Томашов Каминский? неизвестно где отлучился;
55. Стефанский;
56. Самборский;
Страница: 21
57. Сататевич, шурин Лосецкий;
58. Криштофинский;
59. Иосиф Яковлев Бистрицкий сослан на поселение;
Страница: 22
60. Левицкий;
61. Консиевич;
62. Маршицкий;
63. Рибецкий;
64. Воленский;
Страница: 23
65. Сталецкий;
66. Коритинский неизвестно где отлучились;
67. Карчанский;
68. Хмилиовский;
69. Белявский, родственник Шиманский;
70. Грабовский;
Страница: 24
71. Пучковский;
72. Винярский;
73. Лещинский;
74. Вилчинский;
75. Лещинский;
76. Лукаш Иосифов Свергоцкий;
Страница: 25
77. Недзелский;
78. Шиманский;
79. Кабровский? неизвестно где отлучился;
80. Гловатский;
81. Черняховский неизвестно где отлучился;
82. Шаляковский;
Страница: 26
83. Васютинский;
84. Криштофенский записан ошибочно Крипинским;
85. Добржанский;
86. Мощинский перешли на жительство в село Потиевку;
87. Соколовский;
Страница: 27
88. Андрей Иванов Лоико, зять Качуровский;
89. Лопушинский;
90. Горшковский;
91. Броздовский;
Страница: 28
92. Кесялевский;
93. Зверховский записан в крестьяне;
94. Кручковский;
95. Гонзовский;
96. Лопушинский неизвестно где отлучился;
97. Александр Михайлов Карчевский он же Пинионжко?;
Страница: 29
98. Барановский неизвестно где находится;
100. Кринецкий в Киеве проживает;
101. Лоборович неизвестно где отлучились;
102. Лавковьский неизвестно где отлучились;
103. Бернадзкий неизвестно где отлучились;
Страница: 30
104. Герчановский неизвестно где отлучились;
105. Шмицер;
106. Аркушевич ошибочно написан Окрушевич;
107. Янчицкий;
108. Лаворский неизвестно где отлучились;
109. Савицкий;
Страница: 31
110. Гуцевич;
111. Илияш Стефанов Людкевич;
112. Лубховский;
113. Грабовский;
Страница: 32
114. Бартоломей Лукашов Янчевский неизвестно где отлучились;
115. Метельский;
116. Бобр;
Страница: 33
117. Бартоломей Томашов Павловский неизвестно где отлучились;
118. Игнат Войцехов Гурский;
119. Пиоро;
120. Головня;
121. Михаил Стефанов Ивакский? переведен в Звенигородский повет;
Страница: 34
122. Казимир Войцехов неизвестно где отлучился;
123. Недзельский;
124. Яков Станиславов Домбровский неизвестно где отлучился;
125. Вишниовский неизвестно где отлучился;
126. Жиликовский неизвестно где отлучился;
127. Штейн;
128. Шмульницкий;
129. Избицкий;
130. Францишек Иванов Видинский?;
131. Марцин Иванов Завадский;
Страница: 35
132. Козловский;
133. Мацей Войцехов Зеленский;
134. Скальский в неизвестной отлучке;
135. Мацей Яковлев Котребинский;
136. Григорий Андреев Моравский;
Страница: 36
137. Гонсовский неизвестно где находится;
138. Горецкий;
139. Лещинский;
140. Ижаковский;
141. Заянчковский;
Страница: 37
142. Козеровский;
143. Маевский;
144. Каземер Игнатов Клодзинский неизвестно где;
145. Валентий Корнеев Тишкевич;
146. Скрупский;
147. Хенцинский;
Страница: 38
148. Николай Войцехов Коверницкий переведены в повет Таращанский в село Вовнянку;
149. Вонсальский;
150. Яструбовский записано в крестьяне;
151. Иван Николаев Дубецкий неизвестно где находится;
152. Евстахий Михайлов Коржевский неизвестно где находится;
153. Яков Евтухов Каленовский неизвестно где находится;
154. Максимович записано в крестьяне;
Страница: 39
155. Теодор Яцентиев Давидович;
156. Змеевский;
157. Игнат Шимонов Гарасимович записан в крестьяне;
158. Теодор Петров Малярский;
159. Федовский;
160. Томаш Петров Ягельский;
161. Малевский неизвестно где находится;
162. Вишниовский;
Страница: 40
163. Жултанский;
164. Одреховский;
165. Брижевский неизвестно где находится;
166. Сироха;
167. Козеровский неизвестно где находится;
168. Руселович неизвестно где находится;
169. Новецкий;
170. Стане*лицкий неизвестно где находится;
171. Грава;
172. Нихневич неизвестно где находится;
Страница: 41
173. Старжевский неизвестно где находится;
174. Гуйский переведены в Богуславский повет;
175. Стисевич неизвестно где находится;
176. Павел Иосифов Ижевский, пасенки Петровский переведены в Уманский повет;
177. Ружицкий переведены в Таращанский повет в село Янишовку;
Страница: 42
пасенок Росинский;
148. Хмуржинский;
179. Комарнецкий;
180. Мартин Иосифов Сосонковский;
181. Лисогурский;
182. Мелендовский онже и Янишевский;
183. Шаблиовский неизвестно где находится;
Страница: 43
184. Русецкий;
185. Быстрецкий;
186. Белский;
187. Яворский переведены в Уманский повет;
188. Кароль Андреев Ройник, пасынок Скорупский;
Страница: 44
189. Новецкий неизвестно где находится;
190. Ивановский неизвесно;
191. Голштин;
192. Рокь Неизвесно где;
193. Костинский;
Страница: 45
194. Михаил Филипов Фирковский;
195. Мофеть неизвестно где;
196. Стриколо неизвестно где;
197. Петровский неизвестно где;
198. Петр Мартинов Одфмань в неизвестной отлучке;
199. Гризик;
200. Рейзоцкий;
201. Коборский;
Страница: 46
202. Ополский;
203. Островский неизвестно где находится;
204. Орловский;
205. Сщепанский;
206. Маевский;
207. Суцевич;
208. Шмицер неизвестно где отлучился;
Страница: 47
209. Кароль Михайлов Доленгер в неизвестной отлучке;
210. Самуил Готлеб Янов сын Кершь;
'''по дополнительной 1800 года росписи''' 
211. Иван Григорьев Шульц бывших польских войск ротмистер;
212. Антон Иванов Турцевич в неизвестной отлучке;
213. Амброзий Шимонов Белский;
Страница: 48
214. Томаш Андреев Клосовский;
215. Антон Вицентиев Осяковский;
216. Михайло Францишков Бобрович неизвестно где отлучился;
217. Себастьян Францешков Касперский;
218. Вицентий Михайлов Ветушинский;
219. Игнат Михайлов Гаевич;
220. Антон Иванов Толочко;
221. Марцин Вицентиев Лесовский;
222. Антон Петров Стрелбецкий;
Страница: 49
223. Федор Григориев Островский;
224. Василь Стефанов Струтинский;
225. Мартин Станеславов Требуховский;
226. Григорий Андрее Тхоревский (Тхоржницкий?) неизвестно где отлучился, у него сын Федор Григорьев Риплянский;
227. Василий Яковлев Галецкий в неизвестной отлучке;
228. Тимофей Гаврилов Генсеровский;
229. Флориян Иванов Кулачковский;
229. Матеуш Иосифов сын Боровский;
230. Евдокии Савицкой сын Афанасий в неизвестной отлучке;
231. Иван Францишков Козелски;
232. Тимофей Иванов Кринецкий;
233. Иван Андреев Ястрембский;
234. Войцех Адамов Дзедзецкий;
235. Григорий Ижевский;
236. Францишек Петров Влох;
237. Феликс Иванов Марцинковский;
238. Николай Антонов Журавский в неизвестной отлучке;
239. Василий Иванов Каминский;
Страница: 50
240. Кароль Лаврентиев Гурский в неизвестной отлучке;
241. Михайло Якубовский;
242. Бернард Станиславов Шулц;
243. Францишек Петров Нащорский в неизвестной отлучке;
244. Станислав Мартинов Гориневецкий в неизвестной отлучке;
245. Иван Иванов Ходаковский;
246. Кароль Станиславов Вишневский;
247. Францишек Иванов Толочко в неизвестной отлучке;
248. Игнат Войцехов Вишневский;
249. Станислав Петров Вильчинский в неизвестной отлучке;
250. Григорий Иванов Беднарский в услужении князя Багратиона;
251. Игнат Станеславов Миловский в неизвестной отлучке;
252. Матвей Ружаванский в неизвестной отлучке;
253. Шимон Яцентиев Марценковский в неизвестной отлучке;
254. Томаш Иосифов Токарский в неизвестной отлучке;
Страница: 51
255. Василий Иванов Краковецкий;
256. Яков ИОсифов Клоско в неизвестной отлучке;
257. Андрей Лукянов Шилански;
258. Вицентий Иванов сын Домбровский;
259. Иосиф Григорьев Земковский в неизвестной отлучке;
260. Матеуш Иванов Менчанский;
261. Михайло Андреев Куликовский в неизвестной отлучке;
262. Варфтоломей Лукянов Закревский в неизвестной отлучке;
263. Петр Станиславов Барткевич;
264. Павел Самоилов Зеленский в неизвестной отлучке;
265. Николай Иванов Мокрицкий в неизвестной отлучке;
266. Доменик Домиников Вилбик в неизвестной отлучке;
Страница: 52
267. Петр Алоизов Приздецкий;
268. Феликс Станиславов Цихунский в неизвестной отлучке;
269. Францишек Павлов Тхоржнецкий;
270. Никифор Лукьянов Свиргоцкий;
271. Феликс Михайлов Яворский в неизвестной отлучке;
272. Иван Иванов Хенценский;
273. Николай Антонов Бистрицкий;
274. Ян Загоровский а по дополнительной росписи записан ошибочно Прездзецкого сыновцем;
Страница: 53
275. Ян Червицкий в неизвестной отлучке;
276. Станислав Лаврентиев Дрос;
277. Ян Томашов Приялковский в неизвестной отлучке;
278. Григорий Михайлов сын Целлей;
279. Августин Яковлев Рубнецкий;
286. Лаврентий Иванов Дромарацкий;
281. Михайло Шимонов Колтуновский;
282. Фома Августинов Недзелский;
283. Зенофон Еремеев Орловский в неизвестной отлучке;
Страница: 54
284. Антон Антонов Вишневский;
285. Циприян Иосифов Корбутовский;
286. Иосиф Васильев Кончаковский в услужении князя Багратиона;
287. Антон Иосифов Подвисоский;
288. Иосиф Иосифов Ковалский поступил в военную службу;
289. Яков Яковлев Пресмицкий перечислен в Сквирские мещане.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Біла Церква]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Біла Церква]]</text>
      <sha1>39yd6g0ra7ippg0tvvo4kppi8y5ncjv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/295</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209310</id>
    <revision>
      <id>458019</id>
      <parentid>439760</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:21:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1487" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ВОЄННІ ШКОДИ|0.2em}}


Сивий комісар в'їздив в село форшпаном і дивувався, що воно ще стоїть чисте і біле.

— Цим мужикам, думав він, і чорт нічого не вдіє, а не то війна; жеруть, як свині, та заливаються ромункою. Цікаво, чи підуть і кілько дадуть заробити. Я їх умію поскоботати…

Максим Онищук побачив від своєї хати пана, та зараз забіг за вугол, аби скритися.

— Відки ца Польща кілько тих підпанків набрала! Возимо та й возимо та й перевозити негодні. Ліпше сховаюси, а жінка най каже, шо я в млині. Вже мені боком лізе оту саранчу возити.

Старий Куфлюк вийшов аж за ворота, бо не мав коней і не боявся.

— Але годований, як пацюк, всі богачі повтікают в хащу, аби не йти на форшпан.

Стара Варвара сказала „Слава-Йсу“ і шептала:

— Це якес старе дупло, не буде ландувати ночами з поліцайом та хапати молодиці за підтичку…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k2hseggyib8f3phu4bzwzk9p6lf1r2j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/296</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209311</id>
    <revision>
      <id>458020</id>
      <parentid>439761</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:21:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2015" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Отець парох, як лошак, побіг до хати, аби комісар його не запримітив.

— Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село, припрячте в покою та готовте ліпший обід.

— Вже ті ляшки мають добрий апетит…

Учитель низько поклонився комісареві і сказав „падам до нуг“, бо не боявся, щоби пан комісар загостив до нього.

{{StrRepChars|6}}

Коло громадської канцелярії війт з байратом очікували комісаря. Війт каже:

— Люде добрі, я цему не вітримаю, стара від хати відгонит, а діти голюкают, як на пса. Нема спокою ні вдень, ні вночи. Давай їм їсти, давай горівки; ходи з ними по селі за бунтівниками, шукай ґверів, шукай письмів з Відні, розкопуй землю та шукай зради на Польщу. Взимі двері не запираютси, так шо стара замерзає на печи. Пошукайте собі другого віта, бо я довше не годен цей тєгар двигати. От, видите, вже їде; бодай єго шлях трафив!

— Віте, а де люде? Я ж наказував вам, щоби всі зійшлися коло канцелярії.

— Я через десятників розказав людем приходити, може ще посходєси.

— Мужик все дурний; як платити, то він хапає книжку з-під сволока, ховає в пазуху та днями вичікує, аби податок заплатити; а як гроші брати,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d199fzqiym1ruy7eaaomtn998jyh2b8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/297</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209312</id>
    <revision>
      <id>458021</id>
      <parentid>439762</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:21:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1570" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;то мужик на печи. Ій, чорт вас бери, менше буду роботи мати, а пенсія одна.

— Прошу пана, вже ми набралиси, аж занести не можемо…

— Не перечу вам, ґаздо, що за Австрії так було, але в нас буде інакше.

— Дай Боже!…

— Війте, ідіть ви перші списувати воєнні шкоди; хто не прийде, сам собі буде винен.

{{StrRepChars|6}}

— Називаєтеся?

— Міхайло Вахнюк.

— Кілько морґів?

— Які там морґи, діти розібрали…

— Але кілько ви обробляєте?

— Може десіть, може більше, може менче.

— Пишім дванадцять.

— Кілько нема.

— То пишім одинадцять.

— Та най буде…

— Які шкоди воєнні?

— Та які шкоди, ніби мені хто шкоду верне, пусто говорити і писати…

— Ви того не розумієте, начальнику, москалів ми під Варшавою збили на винне яблуко, з Відня і Пешту заберемо все золото, і золотом усі шкоди воєнні поплатимо.

— Бог би з вас говорив…

— Тепер ми ваші, а ви наші.

— О, то ще хто знає, як буде.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3ibynyon6o2osp92bi3452n4kwxkrws</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/298</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209313</id>
    <revision>
      <id>458022</id>
      <parentid>439763</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:21:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1886" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Польща буде, а ви, як маєте розум, то наберіть золота від мадярів, від німців та від москалів, та й жийте в добрі під Польщею, а своїх бунтівників гоніть з села. Ну, начальнику, яка шкода?

— Та пара коний та віз ще на почєтку війни австріяки взєли, коні з возом — тисєчу корон. Москалі взєли корову і телицу; за обоє рахую вісімсот корон.

— Що ще?

— Ще мадяри зарабували два пацюки, шо варті триста корон.

— І ще що?

— Де я все годен нагадати, та й нашо згадувати лихе, добре, шо минуло.

— Ні, все списуйте, ми все заплатимо.

— Та брали подушки, та верені, та ціле сало вхопили, та сани, та дрова з-під хати; де я все то годен збагнути?

— Отож видите, ваша шкода разом, пане Вахнюку, виносить дві тисячі шістьсот золотих корон, а перемініть на марки, то маєте жити чим до кінця віку.

— Ей, пане, Бог ті корони буде рахувати, а марок мені не траба.

— То подаруйте мені цю шкоду, я вам зараз дам тисячу корон.

— Шо буду дарувати більшим панам від мене.

{{StrRepChars|6}}

Байрати таксамо нерадо списували шкоди, а люди, які вже посходилися, перераховували вій-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>34upz89kp0sdraz06lbd2c9w1r95zdk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/299</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209314</id>
    <revision>
      <id>458023</id>
      <parentid>439764</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:21:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2364" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;тові золоті корони на марки і не одному ставало жаль, що не мав ніякої шкоди. Та аж як Кальман цілу годину диктував свої втрати, не поминаючи найменшої кришки, то мужики загомоніли:

— О, паршивий нарахував аж три тисєчі золотих корон, а кривий Дмитро увес маєток єму в себе преховав і дивіт, кілько гроший набере.

— Я в Карпатах їв два місіці сиру барабулю, стратив коні і віз, ледви добивси додому і півроку відлежєв, та аби я нічо не мав…

Поки говорили, а врешті розбіглися по селі кликати свояків і сусідів, аби не втратили золотих корон. За годину ціле село стояло на вигоні. Комісар так до них сказав:

— Бачу, люди, що ваше село розумне і всі шкоди вам попишу, але піду їсти, бо я голоден.

І разом з війтом та радними пішли до Кальмана, там довго перекушували і повиходили червоні, як раки. Радний Корч вже знав, що комісареві треба ромунки, масла, курей та яєць. За те, що людей про ці потреби комісаря повідомить, радний Корч мав дістати відшкодування воєнне найдальше за місяць. І заки пан писав в канцелярії, то жінки до комори поліцая назносили всілякого добра, а чоловіки в рукавах таскали ромунку. Поліцай і Корч незабавки також почервоніли, таксамо їх кревні. Цілий вигін заворушився, звеселився, і любо гуторив аж до опівночі, поки комісар писав шкоду. Радний Корч був того переконання, що курей&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>avv5o0ofxa3xxpatghh2zsd4ln4ikcy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/300</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209315</id>
    <revision>
      <id>458024</id>
      <parentid>439765</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:21:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1402" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і яєць забагато для комісара, а особливо забагато ромунки.

Вопівночі мужики, як бджоли матку, обступили пана та відпроваджували до Кальмана на вечерю. На зорях висадили комісаря на форшпан, обложили курми, яйцями і ромункою і так, бажаючи йому та Николаєві щасливої дороги, вернули веселі додому.

У Кальмана лишився лише Свіц. До сходу сонця гукав п'яний:

— Най тих москалів шлях трафит, шо мене не обрабували!

А Николай добрими кіньми як переїздив через хащу, то на нього і комісаря напали парубки, забрали всі дари, а їх попарили. Коням дали по доброму батогові, і аж під містом пан і Николай отямилися та обтирали кров з лиця: Николай рукавом, а комісар хустинкою.

— А то хами здеморалізовані, а то бидло, вони гадають дістати відшкодування, чорта в зуби!

І так було.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>06qvlnik6sn8jgmj8yfgkfxb0peg0yj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458025</id>
      <parentid>458024</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:22:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1402" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і яєць забагато для комісаря, а особливо забагато ромунки.

Вопівночі мужики, як бджоли матку, обступили пана та відпроваджували до Кальмана на вечерю. На зорях висадили комісаря на форшпан, обложили курми, яйцями і ромункою і так, бажаючи йому та Николаєві щасливої дороги, вернули веселі додому.

У Кальмана лишився лише Свіц. До сходу сонця гукав п'яний:

— Най тих москалів шлях трафит, шо мене не обрабували!

А Николай добрими кіньми як переїздив через хащу, то на нього і комісаря напали парубки, забрали всі дари, а їх попарили. Коням дали по доброму батогові, і аж під містом пан і Николай отямилися та обтирали кров з лиця: Николай рукавом, а комісар хустинкою.

— А то хами здеморалізовані, а то бидло, вони гадають дістати відшкодування, чорта в зуби!

І так було.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fo7ay6g3yoq9ynslt6hqzz8j3ka3b0r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/301</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209316</id>
    <revision>
      <id>458027</id>
      <parentid>439766</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:38:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1487" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|MORITURI|0.4em}}

{{right|{{fine|Присвячую [[Автор:Володимир Дорошенко|Володимирові Дорошенкові]]}}}}

Ще до сходу сонця сходилися вони до голяра Тимка щонеділі і свята, аби голитися і підстригати чупер. Приносили з дому то хліб, то солонину, то інший харч, а грошей ніколи. Їх було вже небагато в селі, що держалися Тимка, бо одні повмирали, а другі пропали на війні. Але від тридцяти літ вони привикли мати оцей схід і не покидали його.

{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}

— Коби-сте не курили такі тютюни, шо я гину від них, та не рзали, як коні, бо я глухну.

— Сиди, Насте, тихо, а глуха — то ти давно.

— Як не глухнути в такім млині, встидайтеси, старі пайташі.

— Та чого ви слухаєте музику з беззубого гребіня? — каже Тимко.

— О, якого ґазду маю, видите, ступня! І він ще храпливий та слинавий…

— Ти питлюєш язиком, як у млині…

— Тьфу на тебе, старий!{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fzmalmelgc416b7qvh2hsapamp0sca5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/302</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209317</id>
    <revision>
      <id>458028</id>
      <parentid>439767</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:38:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1628" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Вона би ще хотіла так, як давно, аби єї попліскувати по мнєкім, але, небого, вібачєй, мнєкого вже давно нема.

— І це ти таке в неділю говориш, окаяннику, таже сегодни-завтра до дучі маєш забиратиси…

— Най і до дучі, а таки старих бабів не буду плескати.

Регіт, сміх, Настин кашель.

{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}

— Тимку, бери, мой, кліщі та тєгни зуб, та я цеї ночи по стінах дравси.

— Котрий зуб?

— Та на, дивиси.

Василь розняв рот і показав цілий ряд білих зубів.

— Та який дідько з зубами, з твоїми? Зуби такі, шо залізо перекусиш.

— А я не годен вітримати.

— Я, небоже, не буду до служби Божої тєгнути. Терпи як можеш до післі служби, бо я тепер кров не буду пускати.

— І-і, кілько ти нам крови вже пустив перед службою з бороди та лица.

— То нехотічи, а це инше.

— Васи, а пробуй горівки.

— Сходили діти ціле село та й нема.

— Нешті румунешті!

— А я зараз найду, але аж на кінци села.

— А кілько нас є?

Порахували.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>81y0psq5gjw5rp71z2c5q3ejnsxyvbe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/303</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209318</id>
    <revision>
      <id>458029</id>
      <parentid>439768</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:38:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1998" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Літерку як купиш, та й буде.

Всі шукали грошей, поволі, ніби невдоволені, але раді, що буде забава.

{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}

— Розроблєйте мило, котрі голитеси, а котрі стрижитеси, то сідайте, бо сонце сходит.

— Тимку, небоже, ти тримай вже трафіку з папірками, бо як котрий віде з твоїх рук, то мусит цілу книжечку віліпити, аби кров з него не зійшла.

— Та в тебе, Николо, така тверда борода, шо я борше би дику свиню віголив та пустив до церкви, ніж тебе.

— Тобі все недогода, а на Юрка нарікаєш, шо має мнєкий волос.

— Бо також пустий волос, такий, як у дівки межи пахами… Мині вже рука дрожит, я не знаю, як я вас доголю до кінца а як ще котрий з вас вівернете ратиці, то таки не знаю, як єго на лаву покласти.

Сонце вже добре зійшло, як Тимкові гості сиділи обліплені паперцями та чекали на горілку.

Микита врешті прийшов з пляшкою і, заки ще обголився, то на столі була горілка і накроєний хліб з часником.

{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}

— Пиймо, брє, бо гони наші короткі! Шо будемо собі жєлувати?

— Та нам коби цеї нехтолиці хто доносив, то ще би-смо дубали поволи. Віта вже не кладемо, ради не вібираємо, послів не посилаємо.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3rx03n24sr1lk15d08ekpo8w7reutw3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/304</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209319</id>
    <revision>
      <id>458030</id>
      <parentid>439769</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:38:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2004" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Все перейшло на читальню, там тепер рєд.

— От, рєд, дівки перебираютси на парубків, парубки на дівок, обіймаютси без встиду та сорому, весіля справлєют та берут гроші за білєта.

— Така тепер у них настала забава, але вони мают розум, не бійси; молоді, світом бували, Польщі ані-ані не хотє, а панцкі ґрунти хотє розділити.

— Біг-ме добре, ніц не кажіт, тепер з цев Польщев ніхто негоден вітримати: і маєткове і доходове і ґрунтове і від псів і від гноївки…, але де шо на світі є!

— Та коби могли вібороти! От дай, Боже, здоровлє, Насте, та й не кричи на нас, бо, небого, вже-м на розході.

— Та шо я вам кажу, дай, Боже, і вам здоровлє, лиш не загрійте голови, як котрих зелених свєт: люди йдут до церкви, село обмаєне, а ви лежите, як дуб'є під любистком…

— Тогди був ґелт, де ті часи?…

Довго ще балакали і Василеві на хорий зуб лишили зо два келішки.

— Та йдіт вже додому, та коли вас жінки зберут до церкви, і коли я вімету оте волосє, кінцкі гриви з білих коний…

І вони виходили з хати зі спеченими обличчями, які сонце довгі роки пражило; воно й тепер зараз увіссалося в них, та й вони його несли до своїх домів.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1djuossx4s3whbbv2sgsrpp33rvovd5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/305</title>
    <ns>250</ns>
    <id>209320</id>
    <revision>
      <id>458031</id>
      <parentid>439770</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:38:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="786" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}

— Зараз буде біда, — казав Никола Максимові.

— Та яка біда, а дітем від тебе зась!

— Та дітем зась, але стара. Вже чікає, аж очи відивила, аби мене чісати.

— Сам си чіши.

— А де ж би вона дала, вона ціпко любит полюванє робити в чупрі, та зараз занюхає, шо-м пив горівку. Та й казанє: Не маєш встиду, старий, ні від сонца, ні від людий.

— То сховайси дес у стодолі.

— То пропало, вона би мене з гребенем шукала до завтра.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>arsn6ozoiqfrlz2vaou7wnuvwbn0mjx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/541</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216321</id>
    <revision>
      <id>457940</id>
      <parentid>457076</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T12:40:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4462" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;130&quot;/&gt;{{errata|рамними|грамними}} промовами в українській справі, вперше розвинула ся серіозна дебата, і се зробило таке ж вражіннє, як і ґрандіозні маніфестації в Київі в Шевченківські днї з приводу тих заборон. Українство вперше виявило свою силу і впливи в Росії.&lt;section end=&quot;130&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;131&quot;/&gt;'''131. Нищеннє українства під час війни.''' Сей явний зріст української сили сильно роздражнив ворогів українства, в польських і так само росийських кругах, і вони тільки чекали свого часу, щоб розправити ся з ним. Загодя сподївали ся такої нагоди, коли прийде до війни між Росією й Австрією, що від прилучення до Австрії Босни стояли против себе в великім напруженню. Київські чорносотенцї, роздражнені Шевченківськими манїфестаціями, відгрожували ся, що як тільки почнеть ся війна, будуть вішати Українцїв на лїхтарнях, і всяко накликали правительство до найтяжчих виступів против українства. В Галиччинї безтолкові процеси, розпочаті правительством против москвофілів, дали нагоду Полякам виявити всю лють на Українцїв, з котрими тільки що робили нїби то згоду. Коли вдарила війна, польська адмінїстрація Галиччини, користуючи з воєнного стану, повела формальну нагінку на українську інтелїґенцію. Почала нїби то з москвофілів, але потім стала без розбору брати всїх, доводячи словами високого урядовця, що між москвофілом і Українцем стільки ж ріжницї як між Жидом і Ізраєлїтом&lt;ref&gt;Польська делїкатнїйша назва для Жидїв.&lt;/ref&gt;. Без усякого приводу, мовляв на підставі підозріння в полїтичній непевности ловили, арештували, висилали всїх, з ким мали давнїйші рахунки, а пізнїйше, коли серед загальної панїки перервалась всяка законна контроля, як запевняли уперті поголоски — навіть вішали без суду і розправи.

[[File:Ілюстрована історія України 412.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|412. Орнамент з полтавського земського дому.}}]]

На Вкраїні росийській нагінка на українство була поведена ще більш пляново і систематично, вже з самого початку війни, а ще з більшою {{errata|енерґію|енерґією}} пішла вона, коли росийське військо зайняло Львів і всю східню Галиччину. У всїх ворогів українства зявила ся тверда надїя, і навіть певність, що тепер можна буде задавити українство до решти — в самім джерелї його, яким уважали вони Галиччину, і на всій Україні Росийській. „Кінець Українству!“ — таке було гасло росийської адмінїстрації. Досї вона не рішала ся в усїй повноті прийняти поради чорносотенцїв що до викорінення українства — тепер же не вагала ся більше.{{nop}}&lt;section end=&quot;131&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rkracuyxz833wp8hsldnmslvjhxy56u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/468</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216379</id>
    <revision>
      <id>457949</id>
      <parentid>457339</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:07:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3689" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рости, був весь сивий, а вбраний по козацьки в синїй жупан китайчатий, з двома рядами ґудзиків. Вмер 1803 року, маючи 112 лїт. Перед тим 1790 р. вмер військовий писар Глоба, засланий також в оден північний монастир, і судя Павло Головатий, в Сибири, в монастирі тобольськім.

{{block center|&lt;poem&gt;Та встань батьку, ой встань Петре, кличуть тебе люде —
Ой як підеш на Вкраїну, по прежньому буде.
Ой піди ж ти до столицї прохати царицї,
Чи не вступить царство землї по перші границї?“
Чи не верне степи й поля, всї клейноди наші?
„Ой царице, наша мати, змилуй ся над нами,
Оддай же нам наші землї з темними лугами!“
„Не на те ж я, Запорожцї, Москаля заслала,
Ой щоб твої луги й землї назад повертала!
Не на те я, Запорожцї, Сїч розруйновала,
Щоб назад вам степи й луги й клейноди вертала!“
Текла річка із-під саду та й упала в кручі —
Заплакав же пан кошовий від царицї йдучи.
Текла річка невеличка, заросла лозами —
Заплакав же пан кошовий дрібними сльозами.
„Ой великий світ, цариця, і всїм ти владаєш,
А вже ж ти нас Запорожців з місця споміщаєш.
Та вже ж ти тих вражих панів та все награждаєш“.
Та летить крячок та на той бочок та летячи кряче —
Та усе військо запорожське та на Кальниша плаче.
Та летить крячок та на той бочок — де взяв ся шулїка!
— Ой не буде в Сїчи города отнинї й до віка!&lt;/poem&gt;}}

[[File:Ілюстрована історія України 362-3.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|362–3. Печатки запорозьких паланок: Самарської й Кодацької.}}]]

З запорозьких земель справдї великі маєтности роздано ріжним московським панам. Січовики ж мали бути поверстані в пікінери або в міщане та селяне. 1776 р. Потьомкін доносив царицї, що з Запорожцями вже приведено все до порядку: одні разселили ся по містах і селах, иньші вписали ся в пікінери і з них набрано два полки; з забраного старшинського майна зроблено капітал для підмоги мешканцям, і т. д. Але в дїйсности було що иньше. Переважна більшість Запорожцїв не хотїла ставати гречкосіями і порішила піти тою ж стежкою як по першім зруйнованню Сїчи — під Турком жити. Старий Запорожець Микита Корж оповідав, як тодї Сїчовики умудрили ся „Мо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h09vkbu4kmgx0cv2cg662epo6vw0mhi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457951</id>
      <parentid>457949</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:09:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3689" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рости, був весь сивий, а вбраний по козацьки в синїй жупан китайчатий, з двома рядами ґудзиків. Вмер 1803 року, маючи 112 лїт. Перед тим 1790 р. вмер військовий писар Глоба, засланий також в оден північний монастир, і судя Павло Головатий, в Сибири, в монастирі тобольськім.

{{block center|&lt;poem&gt;Та встань батьку, ой встань Петре, кличуть тебе люде —
Ой як підеш на Вкраїну, по прежньому буде.
Ой піди ж ти до столицї прохати царицї,
Чи не вступить царство землї по перші границї?“
Чи не верне степи й поля, всї клейноди наші?
„Ой царице, наша мати, змилуй ся над нами,
Оддай же нам наші землї з темними лугами!“
„Не на те ж я, Запорожцї, Москаля заслала,
Ой щоб твої луги й землї назад повертала!
Не на те я, Запорожцї, Сїч розруйновала,
Щоб назад вам степи й луги й клейноди вертала!“
Текла річка із-під саду та й упала в кручі —
Заплакав же пан кошовий від царицї йдучи.
Текла річка невеличка, заросла лозами —
Заплакав же пан кошовий дрібними сльозами.
„Ой великий світ, цариця, і всїм ти владаєш,
А вже ж ти нас Запорожців з місця споміщаєш.
Та вже ж ти тих вражих панів та все награждаєш“.
Та летить крячок та на той бочок та летячи кряче —
Та усе військо запорожське та на Кальниша плаче.
Та летить крячок та на той бочок — де взяв ся шулїка!
— Ой не буде в Сїчи города отнинї й до віка!&lt;/poem&gt;}}

[[File:Ілюстрована історія України 362-3.jpg|thumb|left|upright=2|{{c|362–3. Печатки запорозьких паланок: Самарської й Кодацької.}}]]

З запорозьких земель справдї великі маєтности роздано ріжним московським панам. Січовики ж мали бути поверстані в пікінери або в міщане та селяне. 1776 р. Потьомкін доносив царицї, що з Запорожцями вже приведено все до порядку: одні разселили ся по містах і селах, иньші вписали ся в пікінери і з них набрано два полки; з забраного старшинського майна зроблено капітал для підмоги мешканцям, і т. д. Але в дїйсности було що иньше. Переважна більшість Запорожцїв не хотїла ставати гречкосіями і порішила піти тою ж стежкою як по першім зруйнованню Сїчи — під Турком жити. Старий Запорожець Микита Корж оповідав, як тодї Сїчовики умудрили ся „Мо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bdg10zx93weq04g2x03i4wqzwe4rku1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216430</id>
    <revision>
      <id>457955</id>
      <parentid>457517</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:57:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3793" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|3em}}
{{c|'''{{larger|1. Про наш край і народ.}}'''}}

Наші люде займають великі краї: в один бік над Чорне море, в другий — на Кавказ, над Кубань, в третїй над Припеть та Буг і в гори Карпатські, — все живе наш народ, наші люде. Вздовш буде того краю верстов більше як тисяча і до півтори тисячі, як у котрім місцї, а вшир верстов на 500—600 і більше. В східнїй {{errata|частині|частинї}}, що була під Росією, губернїї Київська, Подільська та Волинська, Чернигівська, Харківська та Полтавська, Катеринославська, Херсонська і Тарвійська, й иньші околицї, де живуть наші люде: в Холмщинї, на Бесарабії, в Курщинї і Воронїжчинї, в Донщинї, на Кубанї, та по иньших місцях. В західнїй частинї, що була під Австрією: більший край, що займають там наші люде, зветь ся Галичина, з великим городом Львовом, а поменьший — Буковина, — там же коло Галичини, де город Чернівцї; і на Угорщинї під горами Карпатськими, де городи Ужгород і Мукачів, теж наші люде. Всього буде тут нашого народу значно більше як 30 мілїонїв. А багато розійшло ся з свого краю далекими світами, живуть в Сибіри, в Туркестанї, в Америцї цїлими селами, або й по кілька і по кількадесять сїл, та тих сюди не лїчимо. Бо говоримо про край, де наш народ найбільше мешкає, де живе його більше, як якого иншого народу.

Край сей тепер звемо Україною, а народ Українцями. За давнїйших часів він звав ся Русь, а люде — Русини; так і досї звуть себе наші люде в Галичинї та на Угорщинї — Русини, Руснаки. Русию, як побачимо ще, звались усї землї, що належали за давнїх часів до Київської держави. Через те ся назва перейшла й на иньші краї, не тільки українські, тому що вони належали до Київської держави: Русию почали звати ся і ті краї, що коло Москви, ті люде, що звуть ся у нас Москалями або «кацапами», і Біла Русь, або Литвини, як у нас їх звуть.

Згодом, для відміни, почали звать наші краї Малою Русию, або Малоросією, а московські краї — Великоросією, а нас Малоросами. Пішло се з того, як київський митрополит переїхав для безпечности з Київа в московські сторони, а на Українї, в Галичинї настановлено другого митрополита. Тодї митрополїю першого митрополита стали&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pj2hgthqnedbyacsjxndkccr8sl3kq0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216431</id>
    <revision>
      <id>458026</id>
      <parentid>457678</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:34:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3487" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|4}}&lt;/noinclude&gt;Греки звати „Великою Росією“, а другу — Малою, се повело ся по ріжних писаннях. Але наші люде тої назви не прийняли. Прозивали Москалї наш народ „хахлами“, тому, що наші люде на головах тодї носили чуб а Москалї той чуб звали хахлом, але се було тільки призвище, а не імя, — як і наші люде звуть Москву кацапами. А тепер все більше прийнялось однакове імя для всього нашого краю й усього нашого народу — Україна, Українцї. Так звуть себе наші люде чи в Київі, чи в Харкові, чи в Полтаві, чи в Одесї, чи в Галичинї у Львові. Назва ся добра, стара, треба її держатись. А звідки вона пішла, се потім побачимо.

Такий великий край, як отсї українські землї, не може бути однаковий, не однакове в нїм житє, не однакове й господарство.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 25.jpg|380px|безрамки|центр]]
{{c|{{fine|Давні степовики українські приборкують коней. Фіґурки з старинної грецької вази, зробленої за кілька віків до Христа, а знайденої в {{errata|Чортомлицкькій|Чортомлицькій}} могилї на Запорожу. (Срібні ниточки, котрі держать в руках сї степовики, порвали ся, бо були занадто тонкі.}}}}
{{dhr}}
Близше до Чорного моря, де міста: Одеса, Херсонь, Таганрог, Катеринослав, Єлисавет — там степ рівний, води мало, лїсу нема, земля родить добре, коли вміти коло того ходити, землї богато й окрім хлїборобства богато ще й тепер випасають товару й овець. Коло Днїпра і на схід від нього (коло Катеринослава, Кривого Рога, Юзівки) в землї богато залїза і камяного вугля, тому й богато фабрик і заводів. Се край полудневий, степовий. За ним на північ край середній — де Полтава, Харків, Нїжин, Черкаси, Винниця, Камінець: тут уже не така рівнина, є й балки, й горби, й гори, хоч не дуже,високі; богато води; є й лїсу трохи; земля урожайна, люде живуть густо, а годують ся з хлїборобства. Далї — від Київа і дальше, де Чернигів, Мозир, Пинськ, Володимир; Берестє, Холм, Львів — то край лїсовий; води богато, подекуди й занадто тої води та болота, земля не добра&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hbiq6ajg97vjxa9940rcupqfzcj5072</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216433</id>
    <revision>
      <id>458032</id>
      <parentid>457679</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:43:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4331" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;Сказав один розумний чоловік з давнїх часів, що хто не знав своєї минувшости, своєї історії (бо історією зветь ся оповіданнє про давнїйше житє), то так як би до смерти зістававсь дитиною. Так як дитина не знає сказати про себе нїчого, — чия вона і звідки, а нї про те, що дїєть ся і дїялось наоколо її, — так і чоловік, що не знає нїчого про свій край і народ, про його минувшість і теперішнє житє, виглядає як та дитина. Не личить то чоловікови розумному і розсудному. Треба знати теперішнє житє свого краю та народу, а щоб розуміти, як воно склалось і як його дальше вести, доконче треба знати його минувшість. Як написав [[Автор:Тарас Шевченко|Тарас Шевченко]]:

{{block center|&lt;poem&gt;{{fine block|Все розберіть, тай спитайте
Тодї себе: що ми?
Чиї сини, яких батьків?
Ким, за що закуті?}}&lt;/poem&gt;}}
{{dhr}}
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{c|{{larger|'''2. Про найдавнїйші часи.'''}}}}
Народ наш живе на Українї уже дуже давно. Півтори тисячі лїт тому наші люде, йдучи з півночи з лїсових сторін, вступили вже в полудневі степові краї, а тисячу двістї або триста лїт тому (600 або 700 лїт по Рождестві Христовім) вони жили вже мало не по цїлій Українї, як і тепер.

До того часу, перед тим як народив ся Христос і по [[w:Різдво Христове|Христовім Рождестві]], з яких тисячу лїт, в степовім краю, близше до Чорного моря, жили народи одного коріня з теперішнїми Персами, кохали ся в худобі, в конях і здебільшого кочували по степах з худобою, живучи в шатрах. Звали ся вони [[w:Скіфи|Скифи]], [[w:Сармати|Сармати]], [[w:Алани|Аляни]]. По них то полишили ся в степах наших високі могили, насипані над їх царями та ватажками. Нащадків їх не лишило ся в наших сторонах, тільки на Кавказї зостав ся народ з того коріня, зветь ся [[w:Осетини|Осетинами]].

Під той час, як сї народи жили в степах над Чорним морем, народи славянського коріня, між ними й наші предки, сидїли дальше від моря в краю лїсовім, тай тім середнїм, між лїсом і степами. Множили ся з часом і посували ся все далї на полудень, бо степові народи з часом ставали слабші. Ставало тих степовиків все меньше, а далї й зовсім порозганяли їх нові орди турецького та угорського коріня, що почали сунути в Чорноморські степи з Азії по Рождестві Христовім. Були то [[w:Гуни|Гуни]], [[w:Авари|Авари]], [[w:Болгари|Болгари]]&lt;ref&gt;Сї Болгари, оселивши ся за Дунаєм між Словянами, прийняли потім і мову славянську і змішали ся з тамошнїми Славянами, а ті прийняли їх імя.&lt;/ref&gt;, [[w:Угорці|Угри]] (Венгри або Мадяри).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6yj2qrsict54t0lg8qbekn99f6exflw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216434</id>
    <revision>
      <id>458033</id>
      <parentid>457527</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:44:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4674" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|7}}&lt;/noinclude&gt;Вони не зіставали ся жити в наших степах, а йшли далї в Дунайські краї, тілько порозганяли з наших степів попередні народи.

Степи стали мало що не порожнї, бодай часами порожнїми стояли, і тодї стали наші люди осїдати тут, і так засїли майже всю теперішню Україну, аж до моря Чорного, Азовського і до Дунаю.

Простору було досить, і люди осїдали зрідка, хуторами. Кожний рід осїдав окремо і жив собі осібно. Жили почасти з хлїборобства, а також випасали худобу, ловили рибу й звіря в лїсах, дуже кохали ся в бжільництві, особливо в лїсовій сторонї: бжоли водились у видовбаних в дереві дуплах як вулїях ([[w:Борть|бортях]]) так і зимували. Земля довго була недїлена, та й господарили спільно великими сїмями: сини не дїлили ся, жили разом, а порядкував господарством котрийсь старший віком, або котрий оборотнїйшій. Ще недавно бували на Україні такі великі, недїлені сїмї, душ часом по 20 і 30 в одній, що мали спільне господарство.

Вірили так, що є такі боги, що правлять світом, і особливо шанували тих, від яких надїяли ся добра в господарстві: бога [[w:Перун|Перуна]], що посилає грім і блискавицю, сонце — звали [[w:Дажбог|Даждь-богом]], бога [[w:Велес|Волоса]], що пильнує худоби. Їм молились і жертвували ріжну страву, але не було до того анї церков, анї священиків ([[w:Жрецтво|жрецїв]]), а справляв ті молитви кождий за свій рід.

Як сонце повертало на весну, коло теперішнього Різдва, святкували прихід нового року, — се й досї задержалось на Різдво і на новий рік, як вечеряють серед снопів, бажають собі доброго урожаю, посївають зерном на щастє. Все отсе позіставалось ще з тих давнїх, давнїх часів, як ще наші люде не були християнами. Прихід весни стрічали веснянками, а на поворот сонця з лїта на осїнь було [[w:Свято Купала|свято Купала]], що й досї справляєть ся між нашими людьми.

Ще й тепер памятають і «мертвецький великдень», так само стародавнє свято предків наших — день померших. Тодїшнї люде вірили, що душа не вмирає з чоловіком, а далї живе там саме, де жив покійник. Ховаючи небіжчика, клали йому в могилу страву й всякі річи, потрібні до прожитку. Се все закопували, або палили разом з покійником, клали в миску або глечик і. засипали землею.

Для громадських справ сходили ся старші з родів чи сїмей на нараду — звалось отсе віче. Там порядкували й рішали, що треба. Були подекуди старшини, звані князями, але вони не мали великої сили, бо всякі справи рішала громада, віче, а князї мусїли громади слухатись. Війська не було, а як треба було боронитись, то хто був дужий, збірав ся з тим, що мав — чи з списом, чи з мечем, на конї, чи піший, і йшли боронитись, чи воюватись.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ck9rdm6k48vomh58z43onht3hg3cwsr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216435</id>
    <revision>
      <id>458034</id>
      <parentid>457680</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:48:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3343" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|8}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;Для оборони ставили [[w:Дитинець|городи]]; десь серед лїсу чи болота, або на високім шпилю сипали вали, копали рови, аби ворог не міг приступити. В небезпечний час туди збірали своє майно, жінок і дїтей і боронили ся від ворога. Досї від тих городів позоставало ся багато городищ. В спокійні часи ті городи здебільшого стояли порожні, а люди жили собі по хуторах. Тільки в декотрих городах завсїди мешкали люде, особливо заможнїйші, богатші, купцї — для безпечности. Туди приїздили й чужі купцї на торги та привозили товари.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 40.jpg|380пкс|без рамки|центр]]
{{c|{{fine|Жіночий убор з могил наших предків, з часів по розселенню (з Полтавщини).}}}}
{{dhr}}
Так жили собі предки наші довго окремо. Кождий знав тільки свою околицю, свій город: мали своїх старших, а иньші люде до них не належали. Звали ся ріжними іменами : в теперішнїй Чернигівщинї та Полтавщині люде звали ся [[w:Сіверяни|Сїверяне]], найважнійші городи у них були Чернигів, Новгород Сїверський і Переяслав. Люде коло Київа звали ся [[w:Поляни|Поляне]], а земля та прозвала ся — [[w:Руська земля|Руською землею]]. Ті що сиділи над Тетеревом і Случею, в великих лїсах, звали
ся [[w:Деревляни|Деревляне]]. Ті що на Волини — [[w:Дуліби|Дулїби]]. Одного спільного імени не мали, бо жили окремо, і спільної управи не було. Аж пізніїйше се сталось, а саме як, зараз побачимо.
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;Плач&quot; /&gt;&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{c|{{larger|'''3. Про київську державу.'''}}}}
З поміж усїх українських міст найбільше й славнїйше був [[w:Київ|Київ]]. Здавна, з непамятних часів, ще коли люде не знали залїза або міди, а робили собі списи чи сокири з каміня, жили не в хатах, а по печерях, — видко, що там, де тепер Київ, жило богато людей. А се тому перед усїм, що тут сходили ся дві великі ріки: [[w:Дніпро|Дніпро]] і [[w:Десна|Десна]]. Над рікою лекше було прогодувати ся — чи рибою, чи звіриною.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sejv12pegcc858993p5fmagis5p6yfy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216436</id>
    <revision>
      <id>458035</id>
      <parentid>457525</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:50:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4780" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|9}}&lt;/noinclude&gt;Рікою їздили люде, куди треба, — сухих доріг тодї було не богато, і ними їздити не так було легко й безпечно, тому й за українських часів під Київом були найбільші оселї, найбільше людей богатих, торговельних: сюди найбільше приїздили й купцї з чужих країв з усяким товаром.

Сим богатим і торговельним людям треба було охорони: були сусїди ласі на їх товари й богацтво, що при нагодї раді були пограбувати їх добро, чи в дорозї, чи з самім Київі, як не було доброї сторожі. Тому сї київські люде, особливо значнїйші, більші, звані [[w:Бояри|боярами]], здавна почали держати собі для охорони людей сильних, відважних, воєнних. Далї — все більше, і з часом так зібрало ся чималеньке військо в Київі, що боронило місто від сусїдів та ходило з купцями, як вони везли свої товари в чужий край, а старшим над тим військом був [[w:Великий князь київський|київський князь]].

Та обороною не кінчалось. [[w:Військо Русі|Київське військо]], дружина, як воно звало ся, не тільки боронило свою околицю від ворогів, але й само нападало на сусїдні землї, віддячуючи за їх напади, або просто шукаючи здобичі. В тодїшних часах військо й живило ся головно тилі, що пограбувало або казало собі дати за викуп, щоб не грабувати. Щоб прогодувати свою дружину, київські князі й бояре ходили на сусїдні волости й землї, набирали там всякої здобичи, а як ті відпрошувались, то казали собі давати що року данину „за мир“: що вони самі не будуть їх грабувати й иньшим не {{errata|дададуть|дадуть}}.

Часом, що правда, такі походи не кінчили ся щасливо. Про київського князя [[w:Ігор Рюрикович|Ігоря]] оповідали таке: він дав своєму воєводї [[w:Свенельд|Свинельдови]] збирати дань з Деревлян і з того тримати свій полк. Але вояки з самого Ігоревого полку стали казати, що ті Свинельдові вояки збирають дуже богато всякого добра з Деревлян, посправляли собі гарну одежу й зброю, а вони ходять голі, — тай стали радити Ігореви, аби він з ними пішов до Деревлян, щоб і собі зібрати дань. Ігор послухав і пішов, казав Деревлянам давати ще й собі дань; ті не мали як боронитись, дали і в друге, хоч попереду дали вже були Свинельдови. Та Ігореви з того ще більше розгорїло ся серце, як побачив, що мають що дати; він відіслав свою дружину до дому, а сам з малим полком пішов іще походити між Деревлян та полупити їх. Тоді зібрались Деревляне не віче й кажуть: „нема тому краю! Треба зробити тому князеви конець! Се як вовк внадить ся в стадо: як не вбити, так цїле стадо по одинцї виносить, так і сей: як його не вбємо, то він нас знищить“. І напали на Ігореве військо й побили: його дружину, бо мало мав з собою людей, аби не дїлити ся здобичею. Самого Ігоря вхопили й помстилися немилосердно за&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d2kg3x0a1sx7jctjpri4w6nr58j0s1c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216437</id>
    <revision>
      <id>458037</id>
      <parentid>457681</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T22:52:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4401" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|10}}&lt;/noinclude&gt;його жадність: нагнули два дерева, привязали до них Ігоря, потім дерева пустили, і вони потягнули Ігоря та й роздерли на шматки.

Але те й Деревлянам на добре не вийшло: вдова Ігоря княгиня [[w:Ольга (княгиня)|Ольга]] пішла з великим військом на Деревлян, попалила їх городи побила багацько людей і наказала давати дань іще більше, як за Ігоря.

Збираючи дани все більші, київські князі держали все більше війська; а що більше війська прибувало, то дальші походи вони робили, то більше городів і земель під свою власть брали, під себе підбивали. Землям тим була та користь, що київські князі мали боронити їх від сусїдів, заводити у них спокій і безпечність, нищити й карати розбійників. На те приходили вони що року зимою, вибираючи дань, а часом держали й цїлий рік своїх людей, {{sp|[[w:Муж|мужів]]}}, з військовою залогою.

Та про те, чи бажають собі тої охорони й опіки ті землї, князї не питали: їм треба було дани для дружини, дешевого товару для торгу. Обійшовши свої землї зимою, на весну князї й бояре разом з купцями зїздили ся в Київі і поскладавши товари на човни, везли Днїпром на Чорне море, а звідти до [[w:Константинополь|Царгорода]] (Константинополя), до [[w:Греки|Греків]] на продаж, а від них куповали собі дорогі убрання, золоті убори, вино й усяке коріннє. Туди ж продавали невільників, яких забирали в неволю на війнї.

Не вдоволяючи ся данею з своїх земель, ходили київські князї походами на далекі, богаті краї, де надїяли ся великої здобичи: ходили на Царгород і землї грецькі в Криму і Малій Азії, ходили на Кавказ, на Каспійське море й Персію. За того Ігоря ходило військо в персидські краї, здобуло богате місто Бердау — недалеко теперішнього Баку, і більше як півроку сидїло там, нападаючи на сусїднї землї. Тільки від хороби почало їм багато людей вмірати, і вони забрали ся звідти до дому. З таких походів, коли вони удавали ся щасливо, привозили богато грошей, здобичі і невільників.

Память про такі походи лишила ся досї в піснях. От як співають в колядці:

{{block center|&lt;poem&gt;{{fine block|Ой спід гори да стоять тумани,
Да то не тумани — пара з коней йде!
Ой там же військо — аж землї важко,
Ой там у війська пана немає.
Ой одзоветь ся зличний паниченко,
Славного отця і панї матки:
„Яж в тому війську та паном стану,
Велю гармати наворочати,
В Чернигов город велю стреляти“!
Ой бє да бє він в Чернигов город.
Там його не знали нї царі, ні пани,
Винесли йому миску червінцїв —
Він тоє взяв, шапочки не зняв, не подякував.}}&lt;/poem&gt;}}{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6tcgll1j04fo3ib5jrz4rmyaw1j4ofy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/32</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216487</id>
    <revision>
      <id>457946</id>
      <parentid>457910</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:00:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4134" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{right|31}}&lt;/noinclude&gt;{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Зажурилась Україна, що нїде прожити, —
Витоптала Орда конем маленькії дїти!
Ой маленьких витоптала, великих забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала.&lt;/poem&gt;}}

Багато тодї зложено жалісних пісень, так званих дум та псальм невільницьких про біду від татарського грабовання, про тяжку долю невільників у неволї татарській або турецькій, що й досї ще в нашому народї памятають ся:

{{Multicol|50%|align=center}}{{fine block|&lt;poem&gt;За річкою огнї горять,
Там Татари полон дїлять:
Село наше запалили
І богацтво розграбили,
Стару неньку зарубали,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-break}}
{{fine block|&lt;poem&gt;А миленьку в полон взяли:
А в долинї бубни гудуть,
Що на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан вєть ся.
А по ногам ланцух бєть ся,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-end}}

А про невільників в турецкій неволї, що їх Турки, в кайдани закувавши, уживали до тяжкої роботи — до веслування на своїх кораблях, званих ґалєрами або каторґами, така є сумна і жалісна дума стародавня ([[Плач невольників|„Плач невільників“]]):

{{block center/s}}{{fine block/s}}&lt;poem&gt;У святу недїлю не сизі орли заклекотїли,
Як то бідні невольники у тяжкій неволї заплакали,
У гору руки підіймали, кайданами забрязчали,
Господа милосердного прохали та благали:
„Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,
„А знизу буйний вітер!
„Хочай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля,
„Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги!
„Да вже ся нам турецька-бісурманська которга надоїла:
„Кайдани-залїзо ноги повиривало
„Біле тїло козацьке, молодецьке коло жовтої кости пошмугляло!“
Баша турецький, бусурманський, недовірок християнський&lt;ref&gt;Се-б то такий, що був християнин, та турецьку віру прийняв, до Турків попавши ся: такі перевертнї найгірше невільників мучили.&lt;/ref&gt;,
По ринку він похожає, він сам добре те зачуває,
На слуги свої, на Турки-яничари&lt;ref&gt;Турецьке військо так звалось.&lt;/ref&gt; зо-зла гукає:
„Кажу я вам, Турки-яничари, добре ви дбайте,
„Із ряду до ряду захожайте,
„По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,
„Бідного невільника по тричі в однім місцї затинайте!“
То ті слуги Турки-яничари добре дбали,
Із ряду до ряду захожали,
По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали
По тричі в однім місцї бідного невольника затинали,
Тїло біле козацьке-молодецьке коло жовтої кости обривали,
Кров християнську неповинно проливали.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{fine block/e}}
{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kvvqgl7ekpnrf8wb6yxs7rtgf8z0ly6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457947</id>
      <parentid>457946</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:01:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4136" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{right|31}}&lt;/noinclude&gt;{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Зажурилась Україна, що нїде прожити, —
Витоптала Орда конем маленькії дїти!
Ой маленьких витоптала, великих забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала.&lt;/poem&gt;}}}}

Багато тодї зложено жалісних пісень, так званих дум та псальм невільницьких про біду від татарського грабовання, про тяжку долю невільників у неволї татарській або турецькій, що й досї ще в нашому народї памятають ся:

{{Multicol|50%|align=center}}{{fine block|&lt;poem&gt;За річкою огнї горять,
Там Татари полон дїлять:
Село наше запалили
І богацтво розграбили,
Стару неньку зарубали,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-break}}
{{fine block|&lt;poem&gt;А миленьку в полон взяли:
А в долинї бубни гудуть,
Що на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан вєть ся.
А по ногам ланцух бєть ся,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-end}}

А про невільників в турецкій неволї, що їх Турки, в кайдани закувавши, уживали до тяжкої роботи — до веслування на своїх кораблях, званих ґалєрами або каторґами, така є сумна і жалісна дума стародавня ([[Плач невольників|„Плач невільників“]]):

{{block center/s}}{{fine block/s}}&lt;poem&gt;У святу недїлю не сизі орли заклекотїли,
Як то бідні невольники у тяжкій неволї заплакали,
У гору руки підіймали, кайданами забрязчали,
Господа милосердного прохали та благали:
„Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,
„А знизу буйний вітер!
„Хочай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля,
„Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги!
„Да вже ся нам турецька-бісурманська которга надоїла:
„Кайдани-залїзо ноги повиривало
„Біле тїло козацьке, молодецьке коло жовтої кости пошмугляло!“
Баша турецький, бусурманський, недовірок християнський&lt;ref&gt;Се-б то такий, що був християнин, та турецьку віру прийняв, до Турків попавши ся: такі перевертнї найгірше невільників мучили.&lt;/ref&gt;,
По ринку він похожає, він сам добре те зачуває,
На слуги свої, на Турки-яничари&lt;ref&gt;Турецьке військо так звалось.&lt;/ref&gt; зо-зла гукає:
„Кажу я вам, Турки-яничари, добре ви дбайте,
„Із ряду до ряду захожайте,
„По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,
„Бідного невільника по тричі в однім місцї затинайте!“
То ті слуги Турки-яничари добре дбали,
Із ряду до ряду захожали,
По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали
По тричі в однім місцї бідного невольника затинали,
Тїло біле козацьке-молодецьке коло жовтої кости обривали,
Кров християнську неповинно проливали.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{fine block/e}}
{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3rehhe6y7p99pbs8lx0t3466gz4u1sq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457948</id>
      <parentid>457947</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:03:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4137" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{right|31}}&lt;/noinclude&gt;{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Зажурилась Україна, що нїде прожити, —
Витоптала Орда конем маленькії дїти!
Ой маленьких витоптала, великих забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала.&lt;/poem&gt;}}}}

Багато тодї зложено жалісних пісень, так званих дум та псальм невільницьких про біду від татарського грабовання, про тяжку долю невільників у неволї татарській або турецькій, що й досї ще в нашому народї памятають ся:

{{Multicol|45%|align=center}}
{{fine block|&lt;poem&gt;За річкою огнї горять,
Там Татари полон дїлять:
Село наше запалили
І богацтво розграбили,
Стару неньку зарубали,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-break}}
{{fine block|&lt;poem&gt;А миленьку в полон взяли:
А в долинї бубни гудуть,
Що на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан вєть ся.
А по ногам ланцух бєть ся,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-end}}

А про невільників в турецкій неволї, що їх Турки, в кайдани закувавши, уживали до тяжкої роботи — до веслування на своїх кораблях, званих ґалєрами або каторґами, така є сумна і жалісна дума стародавня ([[Плач невольників|„Плач невільників“]]):

{{block center/s}}{{fine block/s}}&lt;poem&gt;У святу недїлю не сизі орли заклекотїли,
Як то бідні невольники у тяжкій неволї заплакали,
У гору руки підіймали, кайданами забрязчали,
Господа милосердного прохали та благали:
„Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,
„А знизу буйний вітер!
„Хочай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля,
„Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги!
„Да вже ся нам турецька-бісурманська которга надоїла:
„Кайдани-залїзо ноги повиривало
„Біле тїло козацьке, молодецьке коло жовтої кости пошмугляло!“
Баша турецький, бусурманський, недовірок християнський&lt;ref&gt;Се-б то такий, що був християнин, та турецьку віру прийняв, до Турків попавши ся: такі перевертнї найгірше невільників мучили.&lt;/ref&gt;,
По ринку він похожає, він сам добре те зачуває,
На слуги свої, на Турки-яничари&lt;ref&gt;Турецьке військо так звалось.&lt;/ref&gt; зо-зла гукає:
„Кажу я вам, Турки-яничари, добре ви дбайте,
„Із ряду до ряду захожайте,
„По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,
„Бідного невільника по тричі в однім місцї затинайте!“
То ті слуги Турки-яничари добре дбали,
Із ряду до ряду захожали,
По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали
По тричі в однім місцї бідного невольника затинали,
Тїло біле козацьке-молодецьке коло жовтої кости обривали,
Кров християнську неповинно проливали.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{fine block/e}}
{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>msj6ixzyebu2qtaqwnq51gayjn88jru</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457950</id>
      <parentid>457948</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:09:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4134" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{right|31}}&lt;/noinclude&gt;{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Зажурилась Україна, що нїде прожити, —
Витоптала Орда конем маленькії дїти!
Ой маленьких витоптала, великих забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала.&lt;/poem&gt;}}}}

Багато тодї зложено жалісних пісень, так званих дум та псальм невільницьких про біду від татарського грабовання, про тяжку долю невільників у неволї татарській або турецькій, що й досї ще в нашому народї памятають ся:

{{Multicol||align=center}}
{{fine block|&lt;poem&gt;За річкою огнї горять,
Там Татари полон дїлять:
Село наше запалили
І богацтво розграбили,
Стару неньку зарубали,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-break}}
{{fine block|&lt;poem&gt;А миленьку в полон взяли:
А в долинї бубни гудуть,
Що на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан вєть ся.
А по ногам ланцух бєть ся,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-end}}

А про невільників в турецкій неволї, що їх Турки, в кайдани закувавши, уживали до тяжкої роботи — до веслування на своїх кораблях, званих ґалєрами або каторґами, така є сумна і жалісна дума стародавня ([[Плач невольників|„Плач невільників“]]):

{{block center/s}}{{fine block/s}}&lt;poem&gt;У святу недїлю не сизі орли заклекотїли,
Як то бідні невольники у тяжкій неволї заплакали,
У гору руки підіймали, кайданами забрязчали,
Господа милосердного прохали та благали:
„Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,
„А знизу буйний вітер!
„Хочай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля,
„Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги!
„Да вже ся нам турецька-бісурманська которга надоїла:
„Кайдани-залїзо ноги повиривало
„Біле тїло козацьке, молодецьке коло жовтої кости пошмугляло!“
Баша турецький, бусурманський, недовірок християнський&lt;ref&gt;Се-б то такий, що був християнин, та турецьку віру прийняв, до Турків попавши ся: такі перевертнї найгірше невільників мучили.&lt;/ref&gt;,
По ринку він похожає, він сам добре те зачуває,
На слуги свої, на Турки-яничари&lt;ref&gt;Турецьке військо так звалось.&lt;/ref&gt; зо-зла гукає:
„Кажу я вам, Турки-яничари, добре ви дбайте,
„Із ряду до ряду захожайте,
„По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,
„Бідного невільника по тричі в однім місцї затинайте!“
То ті слуги Турки-яничари добре дбали,
Із ряду до ряду захожали,
По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали
По тричі в однім місцї бідного невольника затинали,
Тїло біле козацьке-молодецьке коло жовтої кости обривали,
Кров християнську неповинно проливали.&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{fine block/e}}
{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nz6creaxgzsbhwtevsxx5q31cj98qui</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457957</id>
      <parentid>457950</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:12:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4198" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{right|31}}&lt;/noinclude&gt;{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Зажурилась Україна, що нїде прожити, —
Витоптала Орда конем маленькії дїти!
Ой маленьких витоптала, великих забрала,
Назад руки постягала, під хана погнала.&lt;/poem&gt;}}}}

Багато тодї зложено жалісних пісень, так званих дум та псальм невільницьких про біду від татарського грабовання, про тяжку долю невільників у неволї татарській або турецькій, що й досї ще в нашому народї памятають ся:

{{Multicol||align=center}}
{{fine block|&lt;poem&gt;За річкою огнї горять,
Там Татари полон дїлять:
Село наше запалили
І богацтво розграбили,
Стару неньку зарубали,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-break}}
{{fine block|&lt;poem&gt;А миленьку в полон взяли:
А в долинї бубни гудуть,
Що на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан вєть ся.
А по ногам ланцух бєть ся,&lt;/poem&gt;}}
{{Multicol-end}}

А про невільників в турецкій неволї, що їх Турки, в кайдани закувавши, уживали до тяжкої роботи — до веслування на своїх кораблях, званих ґалєрами або каторґами, така є сумна і жалісна дума стародавня ([[Плач невольників|„Плач невільників“]]):

&lt;section begin=&quot;Плач&quot; /&gt;{{block center/s}}{{тнс|{{fine block/s}}}}&lt;poem&gt;У святу недїлю не сизі орли заклекотїли,
Як то бідні невольники у тяжкій неволї заплакали,
У гору руки підіймали, кайданами забрязчали,
Господа милосердного прохали та благали:
„Подай нам, Господи, з неба дрібен дощик,
„А знизу буйний вітер!
„Хочай би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля,
„Хочай би чи не повиривала якорів з турецької каторги!
„Да вже ся нам турецька-бісурманська которга надоїла:
„Кайдани-залїзо ноги повиривало
„Біле тїло козацьке, молодецьке коло жовтої кости пошмугляло!“
Баша турецький, бусурманський, недовірок християнський&lt;ref&gt;Се-б то такий, що був християнин, та турецьку віру прийняв, до Турків попавши ся: такі перевертнї найгірше невільників мучили.&lt;/ref&gt;,
По ринку він похожає, він сам добре те зачуває,
На слуги свої, на Турки-яничари&lt;ref&gt;Турецьке військо так звалось.&lt;/ref&gt; зо-зла гукає:
„Кажу я вам, Турки-яничари, добре ви дбайте,
„Із ряду до ряду захожайте,
„По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,
„Бідного невільника по тричі в однім місцї затинайте!“
То ті слуги Турки-яничари добре дбали,
Із ряду до ряду захожали,
По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали
По тричі в однім місцї бідного невольника затинали,
Тїло біле козацьке-молодецьке коло жовтої кости обривали,
Кров християнську неповинно проливали.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Плач&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{fine block/e}}
{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>85whau0t32j2yyt1dgxd3a6unnb7e4d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216490</id>
    <revision>
      <id>457954</id>
      <parentid>457676</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:51:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="214" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{block center|
{{rule|80%}}{{rule|80%}}
{{dhr|0.5em}}
{{fine|Автор застерігає собі до сеї книжки всї права.}}
{{dhr|0.5em}}
{{rule|80%}}{{rule|80%}}
}}
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>94ncfr2w94iypxwguqmqnxu8iuvaxu0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/33</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216491</id>
    <revision>
      <id>457952</id>
      <parentid>457684</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T16:27:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3642" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{left|32}}
{{block center/s}}
{{fine block/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;8&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Стали бідні невольники на собі кров християнську забачати,
Стали землю турецьку, віру бусурманську клясти-проклинати
„Ти земле турецька, віро бусурманська, ти розлуко християнська!
„Не одного ти розлучила з отцем, з матерю, або брата з сестрою,
„Або мужа з вірною жоною!“
Визволь, Господи, всїх бідних невільників з тяжкої неволї турецької,
З каторги бусурманської
На тихі води,
На ясні зорі,
У край хрещений,
У мир веселий,
У городи християнські.&lt;/poem&gt;{{fine block/e}}{{block center/e}}
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;8&quot; /&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;{{c|{{larger|'''9. Козаччина.'''}}}}
Від тяжкої панщини, від усяких панських кривд почали селяне тїкати в світ за очі, де далї — то все більше. Переходити селянинови з місця на місце не вільно було, тому тїкали потайки. З Галичини йшли на Поділє, де було просторнїйше, на робітника тяжче, а на панщину легше, з Волини — на Побоже (де Винниця й Умань), з лїсових країв — до Київщини та за Днїпро.

[[Файл:Ілюстрована історія України (1921). c. 156.jpg|380px|безрамки|центр]]
{{c|{{fine|Татарин перепливає через ріку привязавши до коня вязки очерету.}}}}
{{dhr}}
Сї краї поднїпрянські прозивали ся тодї Україною, бо лежали вже „на краю“ держави й з нею зачинали ся дикі степи. Така назва була вже за часів київської держави, а тепер особливо привязалась до сих сторін. З кінцем 15-го віку (від року 1482 почавши) Татари кримські дуже часто на них нападали, бо король польський посварив ся з кримським ханом. Оборони тому краєви від держави не було, і за кільканадцять лїт вичистили Татари сю велику країну як шкло: зістало ся кілька городів, де були кріпости й стояло потрохи війська, як Київ, Канїв, Черкаси, Остер. А з сїл люде мусїли тїкати, бо не можна було анї жити, анї господарити серед таких татарських походів. Повтїкали в лїсові краї.

Так сей гарний край, де колись цвіло українське житє, був занапащений дурною управою — з початку своїх князїв та бояр, а добитий був безголовєм королїв та панів польських та литовських, що землї сї загорнули, а оборонити не вміли. Лежав пусткою без&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qb8okx1xjq0newvlazvi8ol31285quv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457956</id>
      <parentid>457952</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T17:09:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3707" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{left|32}}
{{block center/s}}
{{fine block/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;8&quot; /&gt;&lt;section begin=&quot;Плач&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Стали бідні невольники на собі кров християнську забачати,
Стали землю турецьку, віру бусурманську клясти-проклинати
„Ти земле турецька, віро бусурманська, ти розлуко християнська!
„Не одного ти розлучила з отцем, з матерю, або брата з сестрою,
„Або мужа з вірною жоною!“
Визволь, Господи, всїх бідних невільників з тяжкої неволї турецької,
З каторги бусурманської
На тихі води,
На ясні зорі,
У край хрещений,
У мир веселий,
У городи християнські.&lt;/poem&gt;{{тнс|{{fine block/e}}}}{{block center/e}}
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;Плач&quot; /&gt;&lt;section end=&quot;8&quot; /&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;{{c|{{larger|'''9. Козаччина.'''}}}}
Від тяжкої панщини, від усяких панських кривд почали селяне тїкати в світ за очі, де далї — то все більше. Переходити селянинови з місця на місце не вільно було, тому тїкали потайки. З Галичини йшли на Поділє, де було просторнїйше, на робітника тяжче, а на панщину легше, з Волини — на Побоже (де Винниця й Умань), з лїсових країв — до Київщини та за Днїпро.

[[Файл:Ілюстрована історія України (1921). c. 156.jpg|380px|безрамки|центр]]
{{c|{{fine|Татарин перепливає через ріку привязавши до коня вязки очерету.}}}}
{{dhr}}
Сї краї поднїпрянські прозивали ся тодї Україною, бо лежали вже „на краю“ держави й з нею зачинали ся дикі степи. Така назва була вже за часів київської держави, а тепер особливо привязалась до сих сторін. З кінцем 15-го віку (від року 1482 почавши) Татари кримські дуже часто на них нападали, бо король польський посварив ся з кримським ханом. Оборони тому краєви від держави не було, і за кільканадцять лїт вичистили Татари сю велику країну як шкло: зістало ся кілька городів, де були кріпости й стояло потрохи війська, як Київ, Канїв, Черкаси, Остер. А з сїл люде мусїли тїкати, бо не можна було анї жити, анї господарити серед таких татарських походів. Повтїкали в лїсові краї.

Так сей гарний край, де колись цвіло українське житє, був занапащений дурною управою — з початку своїх князїв та бояр, а добитий був безголовєм королїв та панів польських та литовських, що землї сї загорнули, а оборонити не вміли. Лежав пусткою без&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i33c441lubx61tikw7f0k2qe5a49258</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/34</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216492</id>
    <revision>
      <id>458050</id>
      <parentid>457685</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T00:53:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1913" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|33}}&lt;/noinclude&gt;малого сто лїт. Розмножив ся тут звір, риба в ріках, а людей не було. Тільки поблизу кріпостей, — куди-б утїкати можна було, орали землю, та й то сторожів ставили наоколо, аби Татари не захопили. Як у піснї ще й досї співають.

{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Ой в недїленьку рано пораненько
Да ізібрав женцїв да Коваленко,
Да й усе женцї одбірнії,
Поробив їм серпи да все золотії.
Ой повів женцїв на яру пшеницю.
„Ой жнїте, женчики, обжинайте ся
І на чорную хмару озирайте ся,
А я піду до дому пообідаю,
Жінку та дїточок да одявідаю“.
Ох і жнуть женцї, разжинають ся,
На чорную хмару озирають ся.
Ой тож не хмара, то Орда іде,
А Коваленко та передок веде!
Звязали руки да сирицею,
А залили очі та живицею.&lt;/poem&gt;}}}}

Се-б то повиймали очі, аби не втїк!

Але той спустошений край, роскішний та вільний, вабив до себе людей сміливих. Знаходило ся чимало таких, що йшли на весну, на лїто в сї краї, ловили рибу, звіря били, пасїки закладали, а на зиму тільки до городів вертали ся.

[[File:22. Kozak z golovoju tatarina.jpg|500px|без рамки|центр]]
{{c|{{fine|Козак переміг Татарина (старинний малюнок).}}}}
{{dhr}}{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>836xbucoohppxhllaoaq592byr7jjwy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/36</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216494</id>
    <revision>
      <id>458051</id>
      <parentid>457689</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:00:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3570" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|35}}&lt;/noinclude&gt;ставали до побережних міст, виходили несподївано на берег, нападали на міста й села, забирали з собою здобич, котра легша та дорозша, випускали невільників на волю. Все инше палили, та швиденько на човни, тай гайда назад, поки там Татари чи Турки зібрались. Великого страху тим завдавали Татарам та Туркам.

Їздили під сам Константинополь: прокрадались між турецькі кораблї, що доїзду стерегли, та під самим носом у турецького султана палили та руйнували передмістя. Або переїздили на противний, азійський берег Чорного моря й там палили та руйнували богаті турецькі міста.

[[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 251.jpg|380px|без рамки|центр]]
{{c|{{fine|[[w:Козацька гармата|Козацька гармата]].}}}}
{{dhr}}
Правда нераз велика буря розбивала ті козацькі човни, заносила їх бозна куди, й пропадала та потопала в морі велика сила козацького війська — як у думі співаєть ся:

{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Ой на Чорному морю на каменї біленькім,
Там сидить сокіл ясненький.
Жалібненько квилить — проквиляє
І на Чорнеє море спильна поглядає,
Що на Чорному морю щось не добре починає.
Злосопротивна хвилечка-хвиля вставає.
Судна казацькі-молодецькі на три части розбиває.
Перву часть ухопило — у білоарапську землю занесло,
Другу часть схопило — у Дунай, у гирло забило,
А третя часть тут мав —
Посеред Чорного моря у бистрій хвилї,
На лихій хуртовинї потопає.&lt;/poem&gt;}}}}

Але ще частїйше удавалось козакам вернути ся щасливо з великою добичею, з увільненими невільниками. Нераз гнались за ними наздогін турецькі кораблї, але козаки на легких човнах тїкали їм з під носа в Днїпро, а в гирла Днїпрові, серед лози та очеретів, нїякий корабель не міг за ними їхати. Тодї козаки дїлили здобичу на товариство — як то в думі співаєть ся:

&lt;section begin=&quot;Дума про Самійла Кішку&quot; /&gt;{{block center/s}}{{тнс|{{fine block/s}}}}&lt;poem&gt;Златосинії киндяки — на козаки,
Златоглави — на отамани,
Турецькую білую габу — на козаки, на біляки&lt;ref&gt;Киндаки, златоглави, габа — ріжні матерії турецькі.&lt;/ref&gt;,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{fine block/e}}
{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ssuwsea0cdh6rfeifn59voik2xa0ue5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458052</id>
      <parentid>458051</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:02:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3628" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|35}}&lt;/noinclude&gt;ставали до побережних міст, виходили несподївано на берег, нападали на міста й села, забирали з собою здобич, котра легша та дорозша, випускали невільників на волю. Все инше палили, та швиденько на човни, тай гайда назад, поки там Татари чи Турки зібрались. Великого страху тим завдавали Татарам та Туркам.

Їздили під сам Константинополь: прокрадались між турецькі кораблї, що доїзду стерегли, та під самим носом у турецького султана палили та руйнували передмістя. Або переїздили на противний, азійський берег Чорного моря й там палили та руйнували богаті турецькі міста.

[[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 251.jpg|380px|без рамки|центр]]
{{c|{{fine|[[w:Козацька гармата|Козацька гармата]].}}}}
{{dhr}}
Правда нераз велика буря розбивала ті козацькі човни, заносила їх бозна куди, й пропадала та потопала в морі велика сила козацького війська — як у думі співаєть ся:

{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Ой на Чорному морю на каменї біленькім,
Там сидить сокіл ясненький.
Жалібненько квилить — проквиляє
І на Чорнеє море спильна поглядає,
Що на Чорному морю щось не добре починає.
Злосопротивна хвилечка-хвиля вставає.
Судна казацькі-молодецькі на три части розбиває.
Перву часть ухопило — у білоарапську землю занесло,
Другу часть схопило — у Дунай, у гирло забило,
А третя часть тут мав —
Посеред Чорного моря у бистрій хвилї,
На лихій хуртовинї потопає.&lt;/poem&gt;}}}}

Але ще частїйше удавалось козакам вернути ся щасливо з великою добичею, з увільненими невільниками. Нераз гнались за ними наздогін турецькі кораблї, але козаки на легких човнах тїкали їм з під носа в Днїпро, а в гирла Днїпрові, серед лози та очеретів, нїякий корабель не міг за ними їхати. Тодї козаки дїлили здобичу на товариство — як то в думі співаєть ся:

&lt;section begin=&quot;Дума про Самійла Кішку&quot; /&gt;{{block center/s}}{{тнс|{{fine block/s}}}}&lt;poem&gt;Златосинії киндяки — на козаки,
Златоглави — на отамани,
Турецькую білую габу — на козаки, на біляки&lt;ref&gt;Киндаки, златоглави, габа — ріжні матерії турецькі.&lt;/ref&gt;,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Дума про Самійла Кішку&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{fine block/e}}
{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>iaczdtan87295zpp6vi6bn3x9pb2sdz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/37</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216495</id>
    <revision>
      <id>458053</id>
      <parentid>457690</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:06:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4206" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|36}}
{{block center/s}}
{{fine block/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;&lt;section begin=&quot;Дума про Самійла Кішку&quot; /&gt;&lt;poem&gt;А срїбло — золото на три части паювали;
Первую часть брали — на церкви накладали.
Котрі лавнїм козацьким скарбом будували.
Щоб за їх вставаючи й лягаючи милосердного Бога благали;
А другую часть між себе паювали,
А третюю часть брали — очеретами сїдали,
Пили та гуляли, із семипядних пищалей&lt;ref&gt;Гармат&lt;/ref&gt; гримали.&lt;/poem&gt;{{тнс|{{fine block/e}}}}{{block center/e}}&lt;section end=&quot;Дума про Самійла Кішку&quot; /&gt;

На зиму мало хто лишав ся в Сїчи чи в степах: розходили ся козаки по Українї, по городах і селах, де мали своє пристановище, свої сїмї. Було богато й бездомного народу. Широко розносили вони по Українї славу про свої битви з Турками й Татарами, про свої сміливі походи, й славили їх кобзарі піснями:

{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Була Варна колись славна,
Славнїйші козаки,
Що тої Варни дістали
І в нїй Турків забрали,&lt;/poem&gt;}}}}
{{dhr}}
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;10&quot; /&gt;{{c|{{larger|'''10. Правительство польське хоче робити порядки у козаків.'''}}}}

Не було тодї на світї народу страшнійшого для всїх, як Турки: боялись їх як останної біди, в Польщі, на {{errata|Угорщині|Угорщинї}}, в Нїмеччинї, вважали народом найсильнійшим, непереможним. Тому всї дивувались відвазї козацькій, що вони сміють нападати на Турків у їх власній землї, визволяють невільників з каторг турецьких та відплачують Туркам і Татарам за їх напади на християнські землї.

З ріжних сторін — з Польщі, з Литви, з [[w:Белградський пашалик|Сербії]] приходили до козаків на Запоріже ріжні люде, між ними й богаті молоді пани, щоб набратись військової науки, відваги, духу козацького, та потім славитись, що вони були на Запорожі, разом з козаками воювати ходили. Та довго попасати ті пани не могли, бо занадто тяжке та суворе було житє козацьке. Треба було вміти й голодати й мерзнути, і в останнїй бідї й небезпечности воювати. Тому справжнї [[w:Запорожці|Запорожцї]] були все таки найбільше з українських селян, загартованих в бідї й небезпецї.

Але королї та пани польські що тепер Україною правили, не так тїшились тими козацькими походами на Турків, на Татар, як ними журились. Татари та Турки раз-у-раз до них посилали послів та жалїлись на козаків. Грозили як король козаків не спинить, як будуть вони далї на турецькі й татарські краї нападати, то Турки підуть походом на Польщу й знищать її до останнього. В {{errata|Польщіж|Польщі ж}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1nayg0k1h00rjumi0ybshh2cx3cxtl5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458056</id>
      <parentid>458053</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:13:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4225" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|36}}
{{block center/s}}
{{fine block/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;9&quot; /&gt;&lt;section begin=&quot;Дума про Самійла Кішку&quot; /&gt;&lt;poem&gt;А срїбло — золото на три части паювали;
Первую часть брали — на церкви накладали.
Котрі лавнїм козацьким скарбом будували.
Щоб за їх вставаючи й лягаючи милосердного Бога благали;
А другую часть між себе паювали,
А третюю часть брали — очеретами сїдали,
Пили та гуляли, із семипядних пищалей&lt;ref&gt;Гармат&lt;/ref&gt; гримали.&lt;/poem&gt;{{тнс|{{fine block/e}}}}{{block center/e}}&lt;section end=&quot;Дума про Самійла Кішку&quot; /&gt;

На зиму мало хто лишав ся в Сїчи чи в степах: розходили ся козаки по Українї, по городах і селах, де мали своє пристановище, свої сїмї. Було богато й бездомного народу. Широко розносили вони по Українї славу про свої битви з Турками й Татарами, про свої сміливі походи, й славили їх кобзарі піснями:

{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Була Варна колись славна,
Славнїйші козаки,
Що тої Варни дістали
І в нїй Турків забрали,&lt;/poem&gt;}}}}
{{dhr}}
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;9&quot; /&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;10&quot; /&gt;{{c|{{larger|'''10. Правительство польське хоче робити порядки у козаків.'''}}}}

Не було тодї на світї народу страшнійшого для всїх, як Турки: боялись їх як останної біди, в Польщі, на {{errata|Угорщині|Угорщинї}}, в Нїмеччинї, вважали народом найсильнійшим, непереможним. Тому всї дивувались відвазї козацькій, що вони сміють нападати на Турків у їх власній землї, визволяють невільників з каторг турецьких та відплачують Туркам і Татарам за їх напади на християнські землї.

З ріжних сторін — з Польщі, з Литви, з [[w:Белградський пашалик|Сербії]] приходили до козаків на Запоріже ріжні люде, між ними й богаті молоді пани, щоб набратись військової науки, відваги, духу козацького, та потім славитись, що вони були на Запорожі, разом з козаками воювати ходили. Та довго попасати ті пани не могли, бо занадто тяжке та суворе було житє козацьке. Треба було вміти й голодати й мерзнути, і в останнїй бідї й небезпечности воювати. Тому справжнї [[w:Запорожці|Запорожцї]] були все таки найбільше з українських селян, загартованих в бідї й небезпецї.

Але королї та пани польські що тепер Україною правили, не так тїшились тими козацькими походами на Турків, на Татар, як ними журились. Татари та Турки раз-у-раз до них посилали послів та жалїлись на козаків. Грозили як король козаків не спинить, як будуть вони далї на турецькі й татарські краї нападати, то Турки підуть походом на Польщу й знищать її до останнього. В {{errata|Польщіж|Польщі ж}}&lt;section end=&quot;10&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oxbn02ux8lmukh0rw5cs8txhivq05nt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216498</id>
    <revision>
      <id>458054</id>
      <parentid>457694</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:09:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4036" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|39}}&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|'''11. Перші війни козаків з панами та державою Польською.'''}}}}

Отак стало, що пани вважали всю землю — чи в Київщинї чи за Днїпром, в теперішнїй Полтавщинї — за свою панську власну, або королївську, віддану їм в державу, а про селян чи козаків так міркували, що то  вони сидять на їх землї й мають бути їх піддані. Але самі ті пани на Українї здебільшого не проживали, бо були то великі пани переважно, що мали по иньших сторонах роскішні замки та двори, а таки й бояли ся жити між козаками та в сусїдстві степів татарських.

Тож присилали сюди своїх ріжних слуг, підпанків, як то кажуть, або орендарів, що брали в оренду шинки, стави, лїси, і потім людям докучали ріжними драчами, щоб з лихвою вернути собі те, що панам заплатили. Особливо люде нарікали на сих орендарів, що найчастїйше з [[w:Євреї|Євреїв]] бували, — як у думі співаєть ся:

{{block center|{{fine block|&lt;poem&gt;Як до Кумівщини&lt;ref&gt;Кумівщина або Кумейщина — то [[w:Повстання Павлюка|війна козаків з Поляками]] 1637 р., як була [[w:Кумейківська битва|битва під Кумейками]].&lt;/ref&gt;да до Хмельнищини,
Як од Хмельнищини да до Брянщини,
Як од Брянщинн да й до сього дня, —
Як у землї кралевській добра не було:
Як жиди рандарі всї шляхи козацькі заорендовали,
Що на одній милї та три шинки становили:
Становили шинки по долинах,
Зводили щогли по високих могилах.
Іще-ж то Жиди-рандарі у тому не перестали —
На славній Українї всї козацькі торги заорендовали,
Да брали мито-промито;
Од возового по пів золотого,
Од пішого пішеницї по три денежки брали,
Од неборака старця брали кури да яйця,
Да іще питає: „чи нема, котик, сце цого“?
Іще-ж та Жиди-рандарі у тому не перестали,
На славній Українї всї козацькі церкви заорендовали.
Котрому-б то козаку альбо мужику дав Бог дитину появити,
То не йди до попа благословить ся,
Да пійди до Жида-рандара, да полож шостак, щоб позволив церкву одчинити,
Тую дитину охрестити.&lt;/poem&gt;}}}}

Тут у думі все на тих рандарів звертаєть ся, — і справдї під час усяких повстань козацьких не жалували козаки Євреїв за те, що вони, як орандарі та панські прислужники, їх обдирали. Але заразом розуміли козаки й селяне, що біда не в нїм, а в панї, котрий тому арендарови ті шинки, ріки, торги та дорогу арендує, каже йому людей на їх вільній, предковічній землї обдирати.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rwiy6ydg8y3ro30k26ll61yk1030j5u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/44</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216502</id>
    <revision>
      <id>458055</id>
      <parentid>457698</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:13:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4739" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|43}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;11&quot;/&gt;не могло, і козаки далї собі там пробували. А незадовго почала ся нова війна в Волощинї, і Полякам до неї стало треба козаків. Почали їх кликати, але козаки сказали, що підуть тодї тільки, як король відновить давнї вільности й права козацькі. Їм се обіцяли, і козаки на війну пішли, а сойм ухвалив, що військо козацьке мав бути на-ново. Було се дїлом старого гетьмана Самійла Кішки, що й головою в тій війнї наложив. Незадовго козаки прийшли ще до більшої сили, як перед тим, а на Українї тим часом стались такі річи, що очі всього українського народу звернулись на козаків. Досї тільки українські селяне бачили в козаках свою оборону й надїю, а тепер усї, хто хотїв боронити прав українського народу, до козаків почали звертати ся.
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;11&quot;/&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;12&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''12. Українці боронять своєї віри.'''}}}}

Що Українцям під Польщею недобре було, то вже ми бачили. Люде ріжного стану: селяне, міщане, духовні, а навіть і пани українські, котрі свого українського народу держались, терпіли ріжні недогоди, і всїм спільні були кривди, які дїялись українській народности, її мові й вірі. Кривди вірі були особливо дошкульні. В тих часах не розуміли так добре як тепер, що можуть бути ріжні віри в народї: можуть бути Українцї, православні, католики, унїяти, штундисти, ріжної віри, а всї одного народу, і свій народ будуть любити й для нього всього доброго старатись. Тодї так міркували: хто руської, [[w:Православ'я|православної]] віри, — той Русин, Українець, а хто польської — [[w:Католицтво|католицької]], той Поляк. Тому справи віри кождому народови вважались найбільше спільними, і ті кривди, які українському народови дїяли ся в його православній вірі, ті найбільше всїм докучали, всїм станам українського народу були спільні, і на них всї українські люде озивались.

Вже було сказано, що пани й королї польські, слухаючи ся своїх духовних {{errata|котолицьких|католицьких}}, мали собі за обовязок віру католицьку ширити, а православну тїснити, аби православні приставали на католицьку віру. З початку думали вони навіть зовсїм православну віру знести, та що православні за свою віру дуже держали ся, то королї побояли ся так дуже їх зачіпати. Тодї надумали [[w:Уніатство|„унїю“]], собто злуку, зєднаннє православної віри з католицькою. Богослуженнє, церкви, обряди — все щоб зіставалось на зверх так як було, а тільки щоб православні слухались папи, а в чім ріжнить ся сама віра, в тім вірили, як католицька церква учить (що Дух святий ісходить від Отця і Сина, — не Отця тільки, — що всї душі померших пробувають по смерти в чистилищу і там кару за гріхи відбувають, і иньше де-що таке).{{nop}}&lt;section end=&quot;12&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0dxglcpwned1zwd2gpoq6pj2llcaqhk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458057</id>
      <parentid>458055</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:20:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4739" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|43}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;11&quot;/&gt;не могло, і козаки далї собі там пробували. А незадовго почала ся нова війна в Волощинї, і Полякам до неї стало треба козаків. Почали їх кликати, але козаки сказали, що підуть тодї тільки, як король відновить давнї вільности й права козацькі. Їм се обіцяли, і козаки на війну пішли, а сойм ухвалив, що військо козацьке мав бути на-ново. Було се дїлом старого гетьмана Самійла Кішки, що й головою в тій війнї наложив. Незадовго козаки прийшли ще до більшої сили, як перед тим, а на Українї тим часом стались такі річи, що очі всього українського народу звернулись на козаків. Досї тільки українські селяне бачили в козаках свою оборону й надїю, а тепер усї, хто хотїв боронити прав українського народу, до козаків почали звертати ся.
{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;11&quot;/&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;12&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''12. Українцї боронять своєї віри.'''}}}}

Що Українцям під Польщею недобре було, то вже ми бачили. Люде ріжного стану: селяне, міщане, духовні, а навіть і пани українські, котрі свого українського народу держались, терпіли ріжні недогоди, і всїм спільні були кривди, які дїялись українській народности, її мові й вірі. Кривди вірі були особливо дошкульні. В тих часах не розуміли так добре як тепер, що можуть бути ріжні віри в народї: можуть бути Українцї, православні, католики, унїяти, штундисти, ріжної віри, а всї одного народу, і свій народ будуть любити й для нього всього доброго старатись. Тодї так міркували: хто руської, [[w:Православ'я|православної]] віри, — той Русин, Українець, а хто польської — [[w:Католицтво|католицької]], той Поляк. Тому справи віри кождому народови вважались найбільше спільними, і ті кривди, які українському народови дїяли ся в його православній вірі, ті найбільше всїм докучали, всїм станам українського народу були спільні, і на них всї українські люде озивались.

Вже було сказано, що пани й королї польські, слухаючи ся своїх духовних {{errata|котолицьких|католицьких}}, мали собі за обовязок віру католицьку ширити, а православну тїснити, аби православні приставали на католицьку віру. З початку думали вони навіть зовсїм православну віру знести, та що православні за свою віру дуже держали ся, то королї побояли ся так дуже їх зачіпати. Тодї надумали [[w:Уніатство|„унїю“]], собто злуку, зєднаннє православної віри з католицькою. Богослуженнє, церкви, обряди — все щоб зіставалось на зверх так як було, а тільки щоб православні слухались папи, а в чім ріжнить ся сама віра, в тім вірили, як католицька церква учить (що Дух святий ісходить від Отця і Сина, — не Отця тільки, — що всї душі померших пробувають по смерти в чистилищу і там кару за гріхи відбувають, і иньше де-що таке).{{nop}}&lt;section end=&quot;12&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b47iley7ddhgw24ur31j07pfg1ed12g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/45</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216503</id>
    <revision>
      <id>458049</id>
      <parentid>457699</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T00:34:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3991" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|44}}&lt;/noinclude&gt;Справа ся була давня: ще за короля Данила була на Українї мова про унїю, і пізнїйше не раз про се говорено, тільки владики не хотїли на ту унїю приставати: боялись, що народ їх покине. Але в р. 1590 і пізнїйших знайшлось між православними владиками чимало таких, що на унїю пристали, а через що, зараз побачимо.

[[File:1622 herb VZ.jpg|200пкс|без рамки|центр]]
{{c|{{fine|Герб Запорозького війська (з тої-ж книжечки на смерть Сагайдачного)}}}}
{{dhr}}
Були в тих часах між духовними, тай взагалї в церковних дїлах великі непорядки, не тільки у нас на Українї, а й по иньших краях: в Польщі, в Нїмеччинї, Франції, Англії, — у католиків ще гірше нїж у православних. Починаючи від простих священиків і монахів аж до найвищих владиків і самих пап, духовні покинули побожне житє, журились більше тим, щоб богато грошей зібрати та жити роскішно. Люде через те перестали духовних слухати, від католицької церкви почали відпадати, стали думати, щоб якось самим по [[w:Євангелій|євангелїю]] жити. Майже вся Нїмеччина, Англія, Швеція відпали від {{errata|котолицької|католицької}} церкви й окремо від папи й католицької церкви позаводили собі свої церкви.

У нас на Українї люде також шукали способу на поправу православної церкви, бачучи, який непорядок іде від самих духовних, і ще більше — від короля та польських панів, що мішали ся в православні церковні справи та настановляли священиків і владиків зовсїм нїкчемних. Почали до того брати ся {{sp|[[w:Церковні братства|брацтва]]}}.

Ті брацтва закладали ся по ріжних містах між міщанами для помочи бідним і для побожного житя. Хто вписувавсь до брацтва, складав до брацької скриньки невеличку вкладку на церкву, на бідних. В свята братчики сходились на брацькі розмови, помагали убогим, а умерших братчиків ховали всїм брацтвом. Мали часто в своїм наглядї й опіцї православні церкви, і тепер думали над тим, як би поправити порядок в православній церкві.

Найпершим способом до того вважали друкарнї, друкували книги, вишукували учених людей, заводили школи. Також духовенство і самих владик напоминали, аби був в церкві порядок, аби на священиків і єпископів ставили людей чесних і розумних, не вживали церковних маєтків на свої роскоші, але обертали на церкву, на школи, на бідних.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4k6fdx2jilhlk3qjx1eon3d9hpy313k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/47</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216505</id>
    <revision>
      <id>458048</id>
      <parentid>457702</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T00:31:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2535" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|46}}&lt;/noinclude&gt;відваги православним, заохочуючи їх, аби унїї но приймали: обіцяв і оружною рукою буронити православної віри.

Деякі з владиків, настрашивши ся тим, відкинули ся від унїї, инші ж знову, покладаючись на поміч короля та панів польських, далї стояли при унїї. В 1596 р. зложений був [[w:Берестейська унія|собор в Берестї]], і тут ті владики, що пристали до {{errata|котоликів|католиків}}, проголосили унїю. Але иньші, разом з православними панами священиками й депутатами з ріжних країв і від самого патріарха, заявили, що унїї не приймають. А тих владиків, що унїю прийняли, патріарші посли засудили, що вони не мають бути більше владиками.

[[File:Ілюстрована історія України (1921). c. 182.jpg|без рамки|центр]]
{{c|{{fine|Грецько-українська граматика, зложена в брацькій школї львівській і надрукована в брацькій друкарнї 1591 року.}}}}
{{dhr}
Так роздїлились владики на унїятів і православних. Унїятів з початку нїхто не хотів слухати: православні хотїли їх поскидати. Але король обстав за унїятами, скинути їх не позволив. Навпаки — велїв священикам і людям слухати тих владиків-унїятів, а непослушних їм священиків казав скидати. Брацькі церкви за непослух казав замикати, а як опорожнялось якесь місце владиче або архимандриче, то ті місця давав самим унїятам. І так незадовго всї старші місця були заняті унїятами, а як вмерли сї владики, що зістались при православних, то православні лишили ся зовсїм без владиків.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ayffex18alxnkt2z4qgiyshipmgzayd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216544</id>
    <revision>
      <id>457945</id>
      <parentid>457902</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T15:52:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1240" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Н. К. С.]]'''}}
Заранку в холодну могилу
Ти жертвою часу лягла;
Без жалю загублено силу…
А в мене пак гадка жила:

Що повівом навіть не скине
На тебе пануюче зло,
Що смерть над тобою запине
Отрутою повне жало!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Думк|0.3em}}а.'''}}
Дружили ми, а пройдуть лїта,
І може стрінемось не ті;
Душа, мов пустка неогріта,
Перехолоне у чуттї.

Загасне сьвітне чарування,
Насунуть сїрі, темні днї…
Та не забудьмо почування,
Що нас єднало до борнї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До Українцїв.'''}}
Українцї, браття милі,
Відгукнїть ся, де ви є;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0ygjy43ze9p8c8xkbn98lyclk8pxv0b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/329</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216574</id>
    <revision>
      <id>458004</id>
      <parentid>457911</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T20:47:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1305" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|СЕРЦЕ|0.4em}}
{{right|{{fine|Присвята моїм друзям}}}}

{{c|I}}

Моя матір Оксана казала мені:

— Хіба я покритка, а ти байстрюк, що тікаєш від мене.

І я вернувся до неї.

— Мій батько Семен колисав мене на руках вже великим хлопцем цілу ніч, а рано молотив, — сильний був.

— Сестра Марія у „Вечірній годині“.

— Сестра Параска — мій безмежний жаль.

— Брат Володимир — з очима ангела.

— Брат Юрко — добрий у своїх блудах.

— [[w:Гаморак Кирило Семенович|Кирило Гаморак]], приятель, старший від мене на сорок років сказав: „Не пиши так, бо вмреш“.

— Євгенія Калитовська — мій найвищий ідеал жінки.

— [[w:Плешкан Іван Дмитрович|Іван Плешкан]] — поет, що заскоро вмер.

— Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 317 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4d1wutycy0ge099m447z4xuc6f7fzlo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/330</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216575</id>
    <revision>
      <id>458009</id>
      <parentid>457912</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:08:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2103" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Євгенія Бачинська — моя перша любов.

— [[Автор:Михайло Павлик|Михайло Павлик]] — побожність до людей і до ідеї.

— Леся Українка — найбільша поетка і моя проводаторка в Києві.

— Софія Морачевська — пані, що навчила мене любити Русів і правду в собі.

— [[Автор:Лесь Мартович|Лесь Мартович]] — мій хлоп'ячий сміх і смак ґенія.

— Моя жінка Ольга — найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів.

Не ломи ребро, моє серце, я вже скінчив.


{{c|II}}

— [[w:Бачинський Лев Васильович|Лев Бачинський]] до себе найбільше суворий, а від хлоп'ячих літ все моє погане забув.

— Анна Данилович — пані, яка своєю безмежною делікатністю і інтеліґенцією коло себе все ушляхотнює.

— [[Автор:Степан Смаль-Стоцький|Степан С.-Стоцький]] плакав над „Синьою книжечкою“.

— [[Автор:В'ячеслав Будзиновський|В'ячеслав Будзиновський]] друкував мої перші мініятури під шибеницею в „Праці“ — і нікого не повісив.

— [[w:Вацлав Морачевський|Вацлав Морачевський]] — моя дорога у світ.

— [[w:Станіслав Пшибишевський|Станислав Пшибишевський]], сам великий, і його великі товариші навчили мене шанувати мистецтво.

— [[Автор:Богдан Лепкий|Богдан Лепкий]] — найбільше перечулений&lt;noinclude&gt;{{c|— 318 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n3hozt1dfoc39mimykuu13xecurqqs3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/331</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216576</id>
    <revision>
      <id>458010</id>
      <parentid>457913</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:13:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1474" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;поет минулого і я все хотів би за те його цілувати, та боюся банальности і тоді кусаю.

— [[w:Заячківський Микола Остафійович|Микола Заячківський]] все грозить мені судом за довги в „Народній Торговлі“, а про довголітні борги в нього ніколи не згадує.

— Микола Шухевич дуже мене дряпає, а кождий мій свисток записаний держить у своїм столі.

— [[Автор:Марко Черемшина|Іван Семанюк]] каже: „Доки буду тебе боронити за довги перед судом і ще свої стемплі додавати?!!“

— Юрко Морачевський віддав би мені свою молодість, аби сховати мене в ній від бруду світа.

— Олена Плешканова — рідна сестра моєї покійної жінки, вірна моя приятелька в біді. — У війні і по війні дала буйний ріст моїм трьом хлопцям:

{{block center|&lt;poem&gt;Семенові,
Кирилові,
Юркові.&lt;/poem&gt;}}

Заспокійся, моє серце, бачиш, як багато маю помічників.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 319 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0nj2yybixug5k3igcunluhkim0vge3l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Твори (Стефаник, 1942)/Серце</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216577</id>
    <revision>
      <id>458011</id>
      <parentid>457914</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:16:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="485" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Твори]]
 | автор = Василь Стефаник
 | секція = Серце
 | попередня = [[../Слава-Йсу/]]
 | наступна = [[../Гріх («Думає собі Касіяниха…»)|Гріх]] 
 | рік = 1942
 | місто = Львів
 | видавець = Українське Видавництво
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Твори (Стефаник 1942).pdf&quot; from=329 to=331 /&gt;</text>
      <sha1>igpv1b8j8p57x6ol9hsdjxbbmuwk2rv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/334</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216578</id>
    <revision>
      <id>458017</id>
      <parentid>457915</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:30:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1969" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
Рано.

— Це чія дитина?

— Та знаєш, шо не твоя, лиш моя.

— Та й цу вігодуємо.

— Ні, я не хочу, аби ти мої діти годував, я собі сама погодую.

Вона притулила до себе хлопця залізними руками, думала, що бахне сокирою і воліла, щоби вперед сама загинула, щоби не дивитися на судороги маленьких ручок.

— Ага, то ти баба, чоловіче, то ти не жєртуєш, то тобі легко нести ганьбу свої жінки.

— Ти знаєш, шо відколи я стала курвою, то до мене дзвонє у вікна всі хабалі, я тобі білше не жінка, такої жінки тобі не траба.

— Лишаю тобі Катерину, вона величенька, вона твоя, я собі піду гет з моєв дитинов.

Із скрині вибирала своє віно. Для себе взяла дві сорочки і кожушинку.

— Це решта, — каже, — для Катерини, вона дуже розумна і чемна, тобі з нею буде дуже добре.

Вона йшла вулицею з дитинкою.

За нею мати і батько, і сестри, і сусіди всі кричали:

— Не йди, не йди!

Але вона майже бігла, і як вийшла на гору, і зобачила стовпи високих гір і ясні ріки, то глибоко відітхнула, дала грудь синові, і шептала:

— Гріху мій, гріху, я тебе відпокутую, і ти в мене віростеш великий, мій синку.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 322 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lnltttmdrepsj64cv6j927fjz402nm8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/333</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216579</id>
    <revision>
      <id>458015</id>
      <parentid>457916</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:25:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2210" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дай Боже, віросте, то буде блукати без мня наймитюгою, навіть не буде чути про свойого батька, який на широкім степі нічо про него не буде знати. Мій Боже, чого ти мене так тєжко скарав, шо-с відобрав мені розум, як він дививси в мої гарні очи і моїми косами напихав свої пазухи у шинелю. Ти, Боже, винен, бо Ти відобрав мені розум. Моргаєш на мене ясними зорями і смієшси. Будь такий проклєтий, як я!
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
— То моя мама стояла два дни коло одвірка смутна і скривджена на свої чести, а мої сестри слозами прали пелінки байстрюкови. А батько не входив тижнями до хати, лиш надворі їв свій сухий кавалок хліба. Піп у церкві проклєв мене, люди минали мене. Такого тєгару скала на собі не здержєла би. І я лиш тому не скочила в Дунай, бо мій байстрюк шовковими очима сміявси до мене.

Вона вхопила дитину, притиснула її до себе та приповідала:

— Хто би мені дав таку міць, аби я тепер війшла надвір, аби-м віострила ніж та встромила йому в саме серце. Ой, Боже, ти даєш принуку до гріха, але не даєш сили змити гріх. Не вб'ю тебе, небоже, хоча чую в собі мус, моє серце трєсеси, як павутина на вітрі, ох, коби я могла віймити своє серце і запхати тобі його в горло, аби ти вмирав, з двома серцами, а я без одного.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{rh|{{smaller|21}}|— 321 —|}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k8j4gohixkz0ss7burark4yuww67va3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/332</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216580</id>
    <revision>
      <id>458013</id>
      <parentid>457921</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:20:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1634" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|ГРІХ|0.4em}}


Думає собі Касіяниха, що то буде. Чоловік вчора вернувся з фронту, напився води, і спить. Чути від нього саджу із колійового вугля. На горні блимає каганчик. Коло неї з одного боку раз-пораз розкривається величенька дівчинка шлюбна, з-перед війни. А московський байстрюк раз-по-раз шукає грудей. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрюка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі: „Цей хлопец, як опир, вітєгнув в себе всю мою жіночу честь і ще всю мою кров вітєгне“.
{{c|{{x-larger|&amp;#65121;}}}}
— Як же ж то буде, як чоловік встане, то-то буде ці довгі кіски обмотувати коло своїх рук, то-то буде волочити моє біле тіло попід лави та попід сішки. А потім притєгне до порога, і тіло лишитси в хаті, а голова брикне до хорім, аби кров з неї пси лизали. Так, суко, будеш покутувати гріх! А це моє щенєтко пропаде у бруді й нарузі, ніхто йому сорочини не даст, а як, не&lt;noinclude&gt;{{c|— 320 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ijy6tcrjzaupsplzupgu4gdvmydcp5a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/375</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216582</id>
    <revision>
      <id>458018</id>
      <parentid>457920</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T21:53:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3360" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вали. Висилаю завтра, аби прийшло якраз на вівторок, коли Калитовська буде у Вас.“

Вислана Стефаником поезія в прозі збереглася і має присвяту: „Писано для П. Євгенії Калитовської на її уродини д. 28. II. 99“.

{{sp|Моє слово}} появилося вперше друком в ЛНВ, 1901, січень, т. XIII, кн. 1, стор. 15—17. Передруковується із збірки „Моє слово“, стор. 149—152, при чому взято під увагу також автограф цієї поезії в прозі п. н. „Мої слова“, що зберігається в архіві І. Франка в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 238, стор. 313—329, хоч цей автограф не є її останньою редакцією. Поезія в прозі написана на початку 1899 р. в Кракові.

33. ПІДПИС: Новеля розказує правдиву подію про те, як Євдокія Стефаник, небога письменника, вчила мешканців його рідного села Русова підписуватися, щоб не платили високих оплат за удостовірення підпису на векселі. Вперше появилася ця новеля в ЛНВ, 1899, березень, т. V., кн. 3. стор. 287—289. Передруковуємо із збірки „Моє слово“, стор. 35—38. Дата написання новелі: січень-лютий 1899.

34. НОВИНА: Новеля розповідає подію, що трапилася в селі Трійці на Покутті у грудні 1898 р. В листі з того місяця і року до Вацлава Морачевського Стефаник, описавши цю страшну подію в формі новелі, що майже не різниться від пізніше друкованого тексту, додає таку замітку:

„Шкода, що нема вже тепер русалок, Катрусі було би ліпше, як Гандзуні. Отаких якихось історій так багато діється по селах, що вони, як опирі, кров випивають. Все то є матеріял до заповнення „новинок“ ґазетярських. Ой, так гірко!“

Новеля вперше друкувалася в збірці „Сина книжечка“, 1899, стор. 119—124. Передруковуємо її із збірки „Моє слово“, стор. 127—129. Новеля написана взимку 1899 р.

35. ЛАН: Новеля була надрукована вперше в збірці „Камінний хрест“, Львів, 1900, стор. 69—70; передруковуємо її із збірки „Моє слово“, стор. 139—140. Приблизна дата написання новелі: 1899 р.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 363 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gcy5acp4b6u03e4espocmeek4u07jf0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/539</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216583</id>
    <revision>
      <id>457937</id>
      <parentid>457925</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T12:36:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3948" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Тримаючи ся отсих поручень місцева адмінїстрація підняла в останнї роки перед війною справжній похід на українські орґанїзації і на українське слово. Забороняли ся без усякої підстави „Просвіти“, де вони ще істнували, українські клуби, лєкції, концерти, афіши, оголошення, вивіски, арестовались бібліотеки, книги по складах — такі як Кобзарь, як українське євангеліє видане синодом і т. ин. Вертають ся куріози „недавнїх добрих часїв“ після указу 1876 р. — в Полтаві напр. велено забрати з вікон книгарнї книжку „Українська граматика“, щоб не аґітувала перехожих; на вивісцї школи ім. Котляревського наказано поправити її назву на росийське, викинувши ''і'' і ''ь''; назви українських пєс на афішах сказано давати в росийських перекладах, так що замість „Пошились у дурнї“ одного дня зявилось „Записались въ дураки“, і т. ин.

[[File:Ілюстрована історія України 407.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|410. Володимир Винниченко.}}]]

Всї сї куріози, дрібницї і серіозні удари — в тім роді як заведеннє величезного мита на закордонні українські видання, що фактично закрило дорогу до Росії українським книгам виданим за кордоном, як заборона одної з найповажнїйших орґанїзацій — київської „Просвіти“, закритє київського Товариства Грамотности і конфіскація його „Народнього Дому“ і ин. не робили на громадянство і тїни того гнїтючого впливу як репресії 1870–80-х рр. Революція і розкріпощеннє українського слова зробили глубоку зміну в настроях і свідомости громадянства і широких мас і поворот до старого видимо був не можливим. Се відчувало ся, очевидно, і самою адмінїстрацією, що до самої війни не важила ся обєднати і звести в одну систему всі сі нові репресійні натиски, і вони, при всїй своїй безстидній нахабности зіставали ся розріжненими випадами. Українське житє не слабло і не опадало. Навпаки, на загальнім тлї всеросийської реакції й опаду революційної хвилї, в порівнянню з пониженнєм громадянської енерґії, яке давало себе знати в сих роках в громадянстві росийськім, український рух з його неослабною волею до розвитку і боротьби ставав явищем все більше яскравим і помітним. Серед бурхливої хвилї росийської революції 1905 р. український рух здавав ся дрібним про-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>08gieq4stxqaamb1ty3fye9vbrceeor</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457938</id>
      <parentid>457937</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T12:37:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3948" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Тримаючи ся отсих поручень місцева адмінїстрація підняла в останнї роки перед війною справжній похід на українські орґанїзації і на українське слово. Забороняли ся без усякої підстави „Просвіти“, де вони ще істнували, українські клуби, лєкції, концерти, афіши, оголошення, вивіски, арестовались бібліотеки, книги по складах — такі як Кобзарь, як українське євангеліє видане синодом і т. ин. Вертають ся куріози „недавнїх добрих часїв“ після указу 1876 р. — в Полтаві напр. велено забрати з вікон книгарнї книжку „Українська граматика“, щоб не аґітувала перехожих; на вивісцї школи ім. Котляревського наказано поправити її назву на росийське, викинувши ''і'' і ''ь''; назви українських пєс на афішах сказано давати в росийських перекладах, так що замість „Пошились у дурнї“ одного дня зявилось „Записались въ дураки“, і т. ин.

[[File:Ілюстрована історія України 410.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|410. Володимир Винниченко.}}]]

Всї сї куріози, дрібницї і серіозні удари — в тім роді як заведеннє величезного мита на закордонні українські видання, що фактично закрило дорогу до Росії українським книгам виданим за кордоном, як заборона одної з найповажнїйших орґанїзацій — київської „Просвіти“, закритє київського Товариства Грамотности і конфіскація його „Народнього Дому“ і ин. не робили на громадянство і тїни того гнїтючого впливу як репресії 1870–80-х рр. Революція і розкріпощеннє українського слова зробили глубоку зміну в настроях і свідомости громадянства і широких мас і поворот до старого видимо був не можливим. Се відчувало ся, очевидно, і самою адмінїстрацією, що до самої війни не важила ся обєднати і звести в одну систему всі сі нові репресійні натиски, і вони, при всїй своїй безстидній нахабности зіставали ся розріжненими випадами. Українське житє не слабло і не опадало. Навпаки, на загальнім тлї всеросийської реакції й опаду революційної хвилї, в порівнянню з пониженнєм громадянської енерґії, яке давало себе знати в сих роках в громадянстві росийськім, український рух з його неослабною волею до розвитку і боротьби ставав явищем все більше яскравим і помітним. Серед бурхливої хвилї росийської революції 1905 р. український рух здавав ся дрібним про-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s0ma6jhcl8j0cows5fvpzvibhtpurl8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/538</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216584</id>
    <revision>
      <id>457936</id>
      <parentid>457926</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T12:31:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5064" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;нє інтересів до галицького житя на Українї. З появою преси{{errata||,}} журналів, культурних орґанїзацій на росийській Українї зовсїм природно до них повертали ся ті сили, шо ранійше шукали собі приложення в Галиччинї. Але разом з тим тратять для Українцїв інтерес і самі по собі галицькі видання, галицькі відносини, галицька полїтика, через те що біднїє їх прінціпіальний зміст, і галицькі сили де далї починають шукати собі приложення в росийській Українї. На українських виданнях 1907–1914 рр. се було помітно доволї виразно, особливо на перенесенім з Львова до Київа Л. Н. Вістнику.

Незважаючи на всї перешкоди і трудности, які стрічав на своїм шляху український національний розвій в Росії в сих роках, українське житє било ся тут сильно, — може власне тим сильнїйше, що тільки що розкріпощена, випущена з підземеля національна енерґія стрічала стільки перешкод на кождім кроцї. Правительственна реакція, яка почала ся буквально другого ж дня після опублїковання манїфесту 1905 р., давала себе відчувати на українстві особливо яскраво. Поминаючи ріжні адмінїстративні репресії більш розріжнені, варто одмітити прінціпіальнїйші, декляративні виступи правительственних орґанів в сїй сфері. Такий характер мало потвердженнє сенатом (1908) постанов полтавського присутствія, що відмовило реґістрації „Просвітам“, на тій підставі, що поміч культурно-просвітному розвиткови місцевій український людности криє в собі сепаратистичні {{errata|змаганна|змагання}}. Сю точку погляду розвинув потім прославлений циркуляр мінїстра внутр. справ з сїчня 1910 р., що в супереч всїм офіціяльним доводам про „одність русского народу“ зарахував українські орґанїзації до „инородчеських“, нарівні з жидівськими, і наказав місцевій адмінїстрації не дозволяти всяких таких орґанїзацій незалежно від їх завдань — „тому що обєднаннє на національних інтересах веде до збільшення національного відокремлення“.

Нарештї рапорт тогож міністра (Столипіна) з приводу відмови реґістрації одного українського товариства в Москві в лютім 1911 р. дав докладне мотивованнє сьому правительственному курсови, звязавши його з старим „історичним завданнєм росийської державности — боротьбою з рухом, в теперішнім часї прозваним українським, що містить в собі ідею відродження старої України і устрою малоросійської України на автономних національно-територіальних основах“. Правительство таким чином признавало повну історичність українського руху, в супереч всїм балаканням про те, що він зявив ся як видумка купки фантастів, але ставало супроти нього на становищі абсолютно ворожім, і не беручи ся розріжняти, де в нїм кінчать ся культурно-національні і починають ся полїтичні змагання, вважало своїм завданнєм нищити всякі окремішности, які роздїляють „східно-словянські народности“!{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s153022lfjz86f2f88twam7c5cl8y25</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/537</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216585</id>
    <revision>
      <id>457935</id>
      <parentid>457928</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T12:27:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4213" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;їнцї відступили від свого прінціпіального домагання, щоб Галиччину подїлено на дві части, українську і польську, і з тим роздїлено сойм і вищі краєві установи (як видїл краєвий, шкільна рада і т. и.). Вони відложили сю справу, а зараз признали спільність сойму і в сїм соймі вдоволили ся ролею меньшости: згодили ся на такий подїл мандатів, щоб на Українцїв припадало 27%, а решта зісталась Полякам (разом з Жидами), і в вищих краєвих установах вони вимовили собі тільки збільшеннє представництва, відповідно до тої ж пропорції.

[[File:Леся Українка.2.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|409. Леся Українка (Л. Косач-Квітка).}}]]

Се мало збільшити для даного моменту впливи Українцїв в краєвій управі — але з прінціпіального становища була се капітуляція українського елєменту перед польським, признаннє його паном краю, і прийнятє такого неприємного для народньої самосвідомости полїтичного курсу осягалось пониженнєм полїтичного українського житя. Воно помічаєть в сїм часї дуже виразно. Провідна національно-демократична ґрупа, яка після прилучення до неї частини радикалів запанувала нераздїльно в тутешнїм полїтичнім житю, взявши в свої руки головнїйші орґани преси, економічні й фінансові інституції, взагалї більше звертала увагу на те, щоб удержати в послуху і залежности громадянство, чим розвинути в нїм полїтичну свідомість і самодїяльність. З другого боку не добре впливала гостра національна боротьба, серед котрої кінець кінцем затрачувавались і провідні прінціпи і всяка моральна міра в засобах боротьби. Методи, або краще сказати — ухватки сеї боротьби, вироблені в польських шляхетсько-бюрократичних кругах, переймали ся українськими полїтиками, з дуже сумнївною користю для українського житя. Ідейні, культурні інтереси відступали перед всякими „реальними“ полїтичними і партийними рахунками, і те культурне піднесеннє, яке поставило Галиччину в центрі українського житя в попереднім десятилїтю, швидко спадало в сих роках. Падає лїтературна продукція, наукові інтереси, і їх не заступають і не вирівнюють успіхи економічних орґанїзацій, кооперативів, банків, — принаймнї для тої ролї, яку Галиччина грала досї для цїлої України, вони давали дуже мало або й зовсїм нїчого.

Само по собі розкріпощеннє України зменьшало сю ролю, се ж ослабленнє культурного житя в Галиччинї ще більше прискоряло зменьшен-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8ldc09ooqmokpmxyoeyn06loyx14a4c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/536</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216589</id>
    <revision>
      <id>457934</id>
      <timestamp>2022-08-06T12:17:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5206" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;цям ся реформа давала надїю зломити панованнє польської шляхти і буржуазії, шо перед усїм держало ся привілєґіованим становишем сих польських елєментів в виборчім праві. Під вражіннєм росийської революції консервативні круги вважали потрібним піти на уступки. Старий імператор дав свою згоду на реформу виборів до парляменту, вона була ухвалена. Але реформу виборчого права до соймів полишено самим соймам. Та й переведеннє парляментської реформи впливові парляментські партії — Нїмцї й Поляки ііостарали ся обставити так, щоб вона як найменьше пошкодила їх національному і клясовому панованню. Принціп рівности покалїчено немилосердно при викроюванню виборчих округів і роздїлї мандатів: українські округи умисно пороблено великі, польські малі, — так що Українець кінець кінцем дістав тільки півголоса замісць повного голоса.

Се дуже прохолодило запал до сеї справи серед людности, і справдї „перший народній парлямент“, скликаний 1907 р. на підставі сих нових, „загальних і рівних“ виборів показав повний крах усїх сподївань, покладаних на реформу. Національні меньшости, хоч і збільшені значно, все таки по давньому зістали ся в тім же прикрім становищі груп фактично позбавлених всякого впливу й голосу в законодатній роботі. Соціальні завдання, які стояли перед парляментом, безнадійно загальмували ся національними суперечками. Українське представництво, хоч і значно побільшене числом, лишило ся безсильним супроти обєднаних на національнім ґрунтї (в „польськім колї“) польських партий і ґруп. Панованнє в Галиччинї зісталась далї за польською буржуазією: {{errata|польськ|польські}} націонал-демократи, взявши гору над шляхтою-поміщиками після останньої реформи внесли в національні відносини ще більше загостреннє. Національна ворожнеча дійшла до крайніх проявів. Такі факти як убийство галицького намісника Потоцкого українським студентом М. Сїчинським, що хотїв тим способом помстити ся за полїтичні кривди свого народу (1908), або крівава перестрілка українських і польських студентів в львівськім унїверситетї (1910) давали міру сеї ворожнечі.

Парляментарні українські проводирі під впливом гірких досвідів і розчаровань в більшости скоро пускають ся на дорогу опортунїстичну. Шукають порозуміння з правительством, те кождого разу видає його головою Полякам, і се кінець кінцем невважаючи на крайню непопулярність угоди з Поляками серед українського громадянства, приводить полїтичних провідників галицьких і буковинських до компромісів з польською геґемонією, ґрунтом для них послужили переговори про реформу соймових виборів і взагалї сеймового представництва, без згоди польської більшости його не можна було провести, і по довгих, бурхливих суперечках{{errata||,}} обструкції й опозиції українські політичні проводирі пішли на рішучі уступки. По затяжних і прикрих торгах в лютім 1914 р.(14.II) прийшло до угоди Укра-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>czup8ecimy7kggshelw73o2oi8rvx47</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>457939</id>
      <parentid>457934</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T12:38:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5208" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;цям ся реформа давала надїю зломити панованнє польської шляхти і буржуазії, шо перед усїм держало ся привілєґіованим становишем сих польських елєментів в виборчім праві. Під вражіннєм росийської революції консервативні круги вважали потрібним піти на уступки. Старий імператор дав свою згоду на реформу виборів до парляменту, вона була ухвалена. Але реформу виборчого права до соймів полишено самим соймам. Та й переведеннє парляментської реформи впливові парляментські партії — Нїмцї й Поляки ііостарали ся обставити так, щоб вона як найменьше пошкодила їх національному і клясовому панованню. Принціп рівности покалїчено немилосердно при викроюванню виборчих округів і роздїлї мандатів: українські округи умисно пороблено великі, польські малі, — так що Українець кінець кінцем дістав тільки півголоса замісць повного голоса.

Се дуже прохолодило запал до сеї справи серед людности, і справдї „перший народній парлямент“, скликаний 1907 р. на підставі сих нових, „загальних і рівних“ виборів показав повний крах усїх сподївань, покладаних на реформу. Національні меньшости, хоч і збільшені значно, все таки по давньому зістали ся в тім же прикрім становищі груп фактично позбавлених всякого впливу й голосу в законодатній роботі. Соціальні завдання, які стояли перед парляментом, безнадійно загальмували ся національними суперечками. Українське представництво, хоч і значно побільшене числом, лишило ся безсильним супроти обєднаних на національнім ґрунтї (в „польськім колї“) польських партий і ґруп. Панованнє в Галиччинї зісталась далї за польською буржуазією: {{errata|польськ|польські}} націонал-демократи, взявши гору над шляхтою-поміщиками після останньої реформи внесли в національні відносини ще більше загостреннє. Національна ворожнеча дійшла до крайніх проявів. Такі факти як убийство галицького намісника Потоцкого українським студентом М. Сїчинським, що хотїв тим способом помстити ся за полїтичні кривди свого народу (1908), або крівава перестрілка українських і польських студентів в львівськім унїверситетї (1910) давали міру сеї ворожнечі.

Парляментарні українські проводирі під впливом гірких досвідів і розчаровань в більшости скоро пускають ся на дорогу опортунїстичну. Шукають порозуміння з правительством, те кождого разу видає його головою Полякам, і се кінець кінцем невважаючи на крайню непопулярність угоди з Поляками серед українського громадянства, приводить полїтичних провідників галицьких і буковинських до компромісів з польською геґемонією, ґрунтом для них послужили переговори про реформу соймових виборів і взагалї сеймового представництва, без згоди польської більшости його не можна було провести, і по довгих, бурхливих суперечках{{errata||,}} обструкції й опозиції українські політичні проводирі пішли на рішучі уступки. По затяжних і прикрих торгах в лютім 1914 р. (14.II) прийшло до угоди. Укра-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mxoruoaosmjxf92rrox85kufj1udjnn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ілюстрована історія України/Перед війною</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216590</id>
    <revision>
      <id>457941</id>
      <timestamp>2022-08-06T12:40:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = Перед війною  | попередня = [[../Перше розкріпощеннє росийської України/]]  | наступна = [[../Нищеннє українства під час війни/]]  | примітки = }} &lt;pages index=&quot;Грушевський М. Ілюстрована історія України. 19...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="521" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = Перед війною
 | попередня = [[../Перше розкріпощеннє росийської України/]]
 | наступна = [[../Нищеннє українства під час війни/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu&quot; from=535 to=541 fromsection=&quot;130&quot; tosection=&quot;130&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sgcvt2iqn8jttwx940z6sxhz9b5dz8f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/29</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216591</id>
    <revision>
      <id>457943</id>
      <timestamp>2022-08-06T14:08:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8771" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;* Могилів. ОЗУ за допом. С.-Госп. Наук. К-ту України влітку наст. року має перевести обслідування ґрунтів Могилівщини і вдалося до Под. Філії Цукротресту за фінансов. допомогою. Наслідком обслідування має бути: а) складення 3 клм карти ґрунтів, б) видання опису й визначення ґрунтів та нарису рослинности, в) утворення музею ґрунтів округи.

* Викладач Він. Євпедтехн. К. Брезкун досліджував біольоґію [[w:Лускокрилі|лускокрильців]] (Lepidoptera) і зібрав на терит. Він. окр. багато родів, з яких визначив і упорядкував т. часом 93; протягом 2-х років веде фенольоґічні спостереження.

* Зав. Под. Від. Укр. Мета проф. Л. Данилов р. р. 1916–18 опрацював матеріяли спостережень Плотянськ. Досв. Станції за 21 рік існування її. Підготував до друку велику моноґрафію (коло 300 стор. тексту та 100 ст. таблиць), що є справжньою енцикльоледією про клімат півден. Поділля. На жаль цю працю й досі не надруковано.

* Він. Міко-Ентомольоґічний пулкт Сортівничо-Насінньового Упр. Цукротресту існує при Він. Нас. Зав з 1923 р. і а) керує боротьбою зі шкідниками с.-г. на господарствах Сорт.-Нас. Упр. на Поділлю та сільгоспах Под. Філ. Цукротр.; б) переводить науково-дослідчу працю над значенням біольоґії шкідників та хвороб і засобів боротьби з ними, головно шкідників та звороб бурякового насіння; в) пляново вивчає ентомофавну та мікофльору Поділля. Досі зібрано колєкції жуків до 800 родів, метеликів — до 300 родів, складено гербарія грибків до 400 родів та складено гербарія квіткових рослин Поділля до 300 родів. В с.-г. музею при клюбі „Черв. Жовтень“ Пункт улаштував куточок боротьби зі шкідниками з біольоґічними колєкціями шкідників та хвороб, з колєкцією бур'янів Він. округи (100 родів) та їхнього насіння (до 80 родів).

* Він. Міко-Ентомольоґічному Пунктові пощастило знайти підчас аналізи озимої пшениці в серпні ц. р. на стеблах по за піхвою листочків — червоненьких личинок мушки — Clinodiplosis equestris Wagn., що утворювали на стеблах нарости. Згодом їх було виявлено на полі Він. Досвідн. Станції. Досі Clin. equestris у межах Східньої Европи не було помічено. Зустрічається вона в Зах. Европі і мин. року зробила чимало шкоди в Польщі.

{{c|{{larger|'''III. Передісторія, історія та революційна минувшина.'''}}}}

* Зав. Він. Іст. Парт. Відділу А. Ассельберґ на основі ґазетн. збірок Філії, матеріялів Окрарха й спогадів свідків — складає хронольоґ. таблиці головн. подій на Поділлі 1917–21 р. — доби Лютнев. і Жовтнев. революції та військ. подій. Досі записано 124 події. Іст. Парт. студіює також Архів Под. Губ. Жандар. Упр. доби реакції 1905–08 рр.

* Заходами Тульч. Краєзн. Т-ва і Каб. виуч. Под. та розпорядженням Укр. Археол. К-ту врятовано кам'яну кольону, що її збудував власник Тульчина ґр. Потоцький на спомини про одвідини Тульчина р. 1787 королем Станіславом Авґустом. Останніми часами кольону будо пофарбовано червоною фарбою і виписано на ній різкі гасла, а недавно Тульч. Окрмісцгосп підчас перепланування міста хотів її зовсім зруйнувати.

* Заходами Каб. виуч. Поділля й з розпорядження Він. ОВК припинено руйнування в Браїлові муров. будівлі, що є частиною зовнішнього муру монастиря-замка (збудов. в 2 пол. 18 ст.) і має стрільниці та инші ознаки замк. будівництва. Жмер. РВК мав розібрати цю археоль. пам'ятку на цеглу.

* У серпні ц. р. підчас розроблення кар'єру піску коло села [[Велика Слобідка|Великі Мукші]], відкопано тріб з великих кам'яних плит. Робітники знайшли: кістяки, троє горнят і 7 добре шліфованик кремінних клинців–сокирок. З цеї рідкої знахідки Кам'ян. Наук. Т-во врятувало й узяло до музею 2 горнятка з витисненим орнаментом подібним до риб'ячої луски та 4 сокирки.

* Член Кам'ян. Наук. Т-ва проф. Ю. Сіцінський минул. літа переводив дослідження слідів Трипільської культури на Кам'янеччині по р. р. Збручу, Жванцю, Смотричу, Мукші й Тернаві і знайшов їх у 12 місцях.

* В серпні ц. р. член Археольоґ. Ком. УАН М. Рудинський з участю членів Кам'ян. Наук. Т-ва переводив розкопини трипільських майданчиків в с. [[Кадиївці|Кадиївцях]] (7 клм. від Кам'янця). Знахідки будівель з випаленої глини, черепки з розмальованого посуду, глиняні статуетки людей і тварин, кремінне знаряддя (одбивне й шліфоване), зернотерки та инші матеріяли взято до Київа й наслідки дослідження буде опубліковано.

* Аспірант Наук.-Досл. Катедри Історії України (у Київі) В. Кравченко нависав на підставі акт. джерел рукописн. відділу Всенар. Бібл. України істор.-економ. розвідку „Господарство Ямпільськ. ключа“.

* Наук. Консульт. Каб. виуч. Поділля І. Шипович передав до Кабінету наріжний камінь розміром 53×49×15 см. З вирізьбленого напису видно, що камінь було положено за Володислава IV. (1 пол. 17. ст.) підчас закладин у Мурах Він. Єзуїтськ. Костьола (де тепер Укр. Собор). Він же передав до Кабінету дві цеглини, що їх знайдено було, коли розбирали підмурка давн. Єзуїтськ. Колєґії (де тепер буд. Центртрудшколи) та ремонтували єзуїтськ. костьол. На одній з них (розм. 28×16×7 ст.) витиснено хреста з молотом і драбиною.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o2lfysd1gtzh8qtow90qs69abjlyyhq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення користувача:MdsShakil/header</title>
    <ns>3</ns>
    <id>216592</id>
    <revision>
      <id>457953</id>
      <timestamp>2022-08-06T16:44:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Pathoschild</username>
        <id>299</id>
      </contributor>
      <comment>create header for talk page ([[m:Synchbot|requested by MdsShakil]])</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="952" xml:space="preserve">&lt;div style=&quot;display: flex; flex-wrap: wrap; justify-content: center; align-items: center; margin: 16px 0; border: 1px solid #aaaaaa;&quot;&gt;
  &lt;div style=&quot;padding: 12px;&quot;&gt;[[File:Circle-icons-megaphone.svg|75px|link=[[m:User_talk:MdsShakil]]]]&lt;/div&gt;
  &lt;div style=&quot;flex: 1; padding: 12px; background-color: #dddddd; color: #555555;&quot;&gt;
    &lt;div style=&quot;font-weight: bold; font-size: 150%; color: red; font-family: 'Comic Sans MS'&quot;&gt;Welcome to my talk page!&lt;/div&gt;
    &lt;div style=&quot;max-width: 700px&quot;&gt;Hey! I am Shakil Hosen. I patrol many projects, and where I don't know the language I only act in cases of serious vandalism. If you think I have done anything wrong, feel free to [[m:User talk:MdsShakil|message me]] on Meta wiki. If you don't like that you can leave me messages here too, but since I do not watch all of my talk pages, your message might not get a timely response. Thanks! [[File:Face-smile.svg|18px|link=[[m:User:MdsShakil]]]]&lt;/div&gt;
  &lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;</text>
      <sha1>6ns6eellkw7iqc4yteyjnszfjmo2yio</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення користувача:MdsShakil</title>
    <ns>3</ns>
    <id>216593</id>
    <revision>
      <id>457968</id>
      <timestamp>2022-08-06T18:13:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Pathoschild</username>
        <id>299</id>
      </contributor>
      <comment>add talk page header ([[m:Synchbot|requested by MdsShakil]])</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="30" xml:space="preserve">{{User talk:MdsShakil/header}}</text>
      <sha1>tbo8m2n1p4y1shpmyu07h1k0g9pq65d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/1/295/36940</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216594</id>
    <revision>
      <id>457974</id>
      <timestamp>2022-08-06T18:47:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Про затвердження равинів, вчених, старост та казначеїв в єврейські товариства по Таращанському повіту  | рік = 1845-1847  | примітки = c:File:ДАКО 1-295-36940. 1846-1847. Про затвердження равинів, вчених, старост та казначеїв в єврейські товариств...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="816" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про затвердження равинів, вчених, старост та казначеїв в єврейські товариства по Таращанському повіту
 | рік = 1845-1847
 | примітки = [[c:File:ДАКО 1-295-36940. 1846-1847. Про затвердження равинів, вчених, старост та казначеїв в єврейські товариства по Таращанському повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 1-295-36940. 1846-1847. Про затвердження равинів, вчених, старост та казначеїв в єврейські товариства по Таращанському повіту.pdf|150px]]

[[Категорія:Київська губернія]]</text>
      <sha1>rlagun6jq3vz8o02ord3eipl5b194z0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216595</id>
    <revision>
      <id>458038</id>
      <timestamp>2022-08-06T22:55:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216596</id>
    <revision>
      <id>458039</id>
      <timestamp>2022-08-06T22:55:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216597</id>
    <revision>
      <id>458040</id>
      <timestamp>2022-08-06T22:56:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/376</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216598</id>
    <revision>
      <id>458041</id>
      <timestamp>2022-08-06T23:10:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3491" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;36. СКІН: Як це стверджує лист Стефаника до Михайла Павлика, датований „Русів, 29. XI. 99“, письменник написав цю новелю восени 1899 р., коли піклувався своєю вмираючою матір'ю. Вперше друкувалася вона в газеті „Громадський Голос“, Львів, 1 грудня 1899, № 23, стор. 187—189. Передруковуємо її із збірки „Дорога“, Львів, 1901, Накладом Українсько-руської Видавничої Спілки, стор. 5—7. Збірку „Дорога“, як і збірку „Моє слово“, письменник готував дуже дбайливо до друку, сам переводив останню коректу, тому тексти новель цієї збірки треба вважати за останню і найкращу їх редакцію.

37. ДОРОГА: В листі до Ольги Гаморак з лютого 1900 р. Стефаник пише про цю поезію в прозі: „Посилаю „Дорогу“ для сестри. Вона дуже велико правдива, хоть смутна. Тримайте у себе, аж передасьте в руки“. Цей текст „Дороги“ трохи різниться від останньої редакції; він зберігся і має присвяту „Вп. Євгенії Калиговській на д. 28. II. 1900“. Поезія в прозі друкувалася вперше в збірці „Дорога“, 1901,
стор. 1—4; звідтіля її передруковуємо. Приблизний час написання: кінець 1899 і початок 1900 р.

38. ДАВНИНА: Новели друкувалася вперше в газеті „Громадський Голос“, 1900, № 17 (6 вересня), стор. 138—140 і № 18 (12 вересня), стор. 150—152. Передруковується із збірки „Дорога“, 1901, стор. 8—14. Приблизний час написання: перша половина 1900 р.

39. ПАЛІЙ: Спершу Стефаник хотів опрацювати цей сюжет у формі драми, як писав у листі до Вацлава Морачевського з другої половини 1900 р.:

„Новеля „Палій“ є написана живцем з такої ж драми, котру я хотів післати на конкурс, але знищив. 1) В хаті Курочка, 2) В шинку за містом, 3) В стайні панській, 4) В хаті Палія. Такий був розклад актів. Третій акт був найкращий, але ціла драма мені не подобалася. Я не покинув гадки написати цю саму драму, але згодом, як буду трохи спокійний. А знищив я тому, аби нічим з давнього не путати собі рук.“

Ще одну, чи не найінтереснішу обставину у зв'язку з написанням цієї новелі маємо в листі Стефаника до Ольги Га-&lt;noinclude&gt;{{c|— 364 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rss3phya7qouowcti921ukm17hp8g9l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/336</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216599</id>
    <revision>
      <id>458042</id>
      <timestamp>2022-08-06T23:45:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2213" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;полотна рантухові, а перли, що розсипалися по землі, розбивала костуром. Стара сіла перед піччю і кидала в вогонь панський крам, один за другим.

Катерина дрижала біла, як стіна в куті, і держалася руками стола, аби не впасти.

— Твоє курвинство вже згоріло, коби-м і тебе могла запхати у той вогонь, але-м стара та не міцна. То твій чоловік обтіскує з себе вуши та тєгне гармату з болота, а ти свою дитину кинула в мене на постіль, як сука, та футишси з московским офіцером. Сидиш з ним в колясках, як пава, люди ховаютси від твоїх поїздів, а їх колеса їдут почерез моє серце. Ти заткала у мій сивий волос смердєчу квітку ганьби.

Вогонь потах.

Тепер стара вилізла на постіль і здоймала з грядок мережані та вишивані сорочки, коверці всілякі, рушники забирані і тонкі полотна.

— Катеринко, нарабований жидівский крам пішов з димом, а це твоє віно старала-м чистими руками, як прийшла-с на світ.

Мати гляділа, як кат, сівши на купу віна, а донька розхилила великі очі, повні гріху, але осяяні
ласкавим небом.

— Житє твоє, небого, серед нас скінчилоси, ти чужа всім, насип оцес порох в московску гарбату і зараз спокутуєш гріх. А я тебе файно вберу, я тебе ще краще поховаю і затреш ганьбу на нас старих та на твої дитині.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 324 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p8t0lplexcjq031w8pbro5tkc0pqmbi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/335</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216600</id>
    <revision>
      <id>458043</id>
      <timestamp>2022-08-06T23:45:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1359" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|МАТИ|0.4em}}

Стара Верижиха підперлася високим костуром, йдучи до своєї доньки. Думала:

— Осінь богата, горобці ледви літают, такі повні, а навіть бідні діти потовстіли.

— Слава-йсу!

Сіла в доньки на лаву, та тихо сказала до себе:

— Але ж бо файна.

— Та шо ти донько робиш, та чому ти за хлопца свого забула, шо дідови з рук не злазит і робити не дає?

Катерина затряслася, як осиковий листок перед бурею.

— Донько, підпали вогонь та звари мені тої московскої гарбати, бо, чую, помічна дуже.

Вогонь горить.

— Та покажи мені, доню, ті дарунки, шо подарував тобі той великий москаль.

— Ой, мамо, я негодна рук від себе звести, отам ті дарунки!

Верижиха своїм костуром стягла з грядок шовкові хустки та спідниці та тоненькі черевички та&lt;noinclude&gt;{{rh|{{smaller|21*}}|— 323 —|}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kt3ubx3b1zqfbrttkq4khfk8lihw0q3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458045</id>
      <parentid>458043</parentid>
      <timestamp>2022-08-06T23:48:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1360" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|МАТИ|0.4em}}


Стара Верижиха підперлася високим костуром, йдучи до своєї доньки. Думала:

— Осінь богата, горобці ледви літают, такі повні, а навіть бідні діти потовстіли.

— Слава-йсу!

Сіла в доньки на лаву, та тихо сказала до себе:

— Але ж бо файна.

— Та шо ти донько робиш, та чому ти за хлопца свого забула, шо дідови з рук не злазит і робити не дає?

Катерина затряслася, як осиковий листок перед бурею.

— Донько, підпали вогонь та звари мені тої московскої гарбати, бо, чую, помічна дуже.

Вогонь горить.

— Та покажи мені, доню, ті дарунки, шо подарував тобі той великий москаль.

— Ой, мамо, я негодна рук від себе звести, отам ті дарунки!

Верижиха своїм костуром стягла з грядок шовкові хустки та спідниці та тоненькі черевички та&lt;noinclude&gt;{{rh|{{smaller|21*}}|— 323 —|}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e824zo4m6iox332e7isogqas7tx1zht</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/337</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216601</id>
    <revision>
      <id>458044</id>
      <timestamp>2022-08-06T23:48:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1713" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Катерина від постелі попри стіл та попри лаву ледве перелізла поріг. Стара сиділа довго на прегарнім віні, потім встала, замкнула хату і йшла додому.

— Боже, не лиш ти право маєш давати кару, але й я.
{{StrRepChars|6}}
У церкві і коло церкви всі люди її обминали, бо вона намовила Катерину, аби вона повісилася, а стара Верижиха гукала на них здалека:

— То як моя Катерина жила, то по сто вас приходило на день, аби казати, шо вона цілому селови принесла ганьбу, шо найліпші коні з москалем забрала, шо справлєла в кого гроші, шо курвиласи в жидівских перинах і дзуркотіла краденими перлами. Мій старий тижнями не входив до хати, бо не міг клекнути перед образами, бо все вас була повна хата, аби нігтями роздрапувати наше серце, а тепер, як-им єї вісадила на гилю, то ви вже милосерні. Чого ще хочете від мене, дикі звірі? Як ще підховаю її дитину, то піду за нею, ви шельми!

Накинула на шию мотуз і з довгим костуром, самотня, дорогою пішла додому.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 325 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f2vd6sls7t1ayajiqc340xatgfl9fsv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Софія Русова. Дидактика. 1925.pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216602</id>
    <revision>
      <id>458046</id>
      <timestamp>2022-08-07T00:08:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4295" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Усякі спроби відділити виховання від освіти не мають з фільософської точки погляду ґрунту. Але й індивідуальні проблеми Педаґоґіки й Дидактики теж ріжні, бо випливають з ріжних вихідних точок, одначе кермує обома психольогія-і як розслід про всі функції душі, і як розслід про людські типи; але инші частини цієї науки обслуговують Педаґоґіку, а инші Дидактику; перша слідує за теорією змагань та почуття, а також на дослідах типів, характерів; друга базується на діяльности познавальних сил і духових типів, таланів, видатних людей. Перша розглядає психольоґічно ґрупи інтересів, їх джерела, індивідуальні нерівности й їх причини, друга досліджує психічну діяльність, нахили й розумові напрямки, що становлять індивідуальний інтелект.

Отже й до {{u|етики}} обидві дисципліни стоять у ріжних відносинах, Педаґоґіка в найближщих, Дидактика далі; обидві рахуються з вартостями й мотивами, що їх дає етика, але Педаґоґіка до неї ближча, ніж Дидактика, яка у свою чергу ближча до льоґіки, ніж Педаґоґіка.

Власне, не так важно визначити положення Дидактики щодо Педаґоґіки, як указати шляхи, якими вона сема йде. В самій суті освіти лежить те, що вона свій зміст поповнює з ріжних теренів знання та умілостей. Вона у своїй викінченій формі охоплює цілу низку елєментів, де кожний є окремою сферою вправ; сучасна вища освіта охоплює велику кількість спеціяльних матеріялів, щоби мати змогу закласти з людині такий ґрунтовний фонд знання, на якому моглиб розвинутися ріжноманітні здібности, щоб дати можливости опанувати перші перешкоди в навчанню, Освітню працю не можна обмежувати елєментарною та популярною освітою, треба дивитись на неї і з наукового та мистецького погляду, і хто в ній хоче прийняти участь, звід того вимагається пильне й уперте вчення, бо наукова освіта тримається і ґрунтовности, й універсальности. Тут потрібно певне визначення — чому саме й як вчити з кожної окремої науки, щоб учитель мав змогу оволодіти і матеріялом, і методом для найкращого осягнення мети, а це може зробити колєктивна праця не лише саміх учителів, а й учених і громадян. Тоді шкільне навчання Й освіта учителів мала б велику вартість для громадянства. В самій сучасній дидактиці проявляється неправильний напрямок: забувають про загальні міркування щодо педаґоґічного навчання та освіти й обмежуються  виробленням спеціяльно предметних учителів. Ніяка&lt;noinclude&gt;{{left|8}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>flrrsx9mf901kdpopvoawfqufyn7llt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/48</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216603</id>
    <revision>
      <id>458058</id>
      <timestamp>2022-08-07T01:32:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4603" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|'''13. Козаки боронять віру і права українського народу'''}}}}

В Польській державі пани здавна взяли велику силу: тільки вони державою правили і тільки пани-шляхта в нїй право мали, а прості люде нїчого не значили. Тому й брацтва наші доти силу мали, доти могли противитись владикам-унїятам, всякому начальству й самому королеви, поки з ними разом стояли й боронили їх українські пани, — які ще держали ся свого народу й своєї віри. Так само й духовенство — священики, ченцї доти противились унїї, покй у православних панів мали поміч та оборону. На соймах православні пани раз-у-раз виступали проти унїї й не давали королеви до решти придушити православну віру.

Але в тих часах, як настала унїя, зводило ся до решти те українське панство. Лакомилось на панованнє польське, на ту честь та вигоду, яку польщина могла дати, та й польщило ся саме. Вчили ся в польських, особливо єзуїтських школах, женили ся з Польками, приймали мову польську й віру католицьку, ставали Поляками та разом із ними насїдали на український нарід. Або ще й гірше — бо нема гіршого ворога як перевертень, перекінчик, що свого відцурав ся.

Не минуло й пятдесяти лїт по тім, як Волинь та Київщина прилучені були до Польщі, а в них уже не лишилось анї трохи можного українського панства, яке-б хотїло та могло боронити український народ. — Хиба полишились якісь дрібні панки-шляхта, що між можними панами так само сили не мали.

Були тодї в великій трівозї всї, кому близьке було добро Украни. Особливо їх трівожила справа православної віри, за яку бороли ся вони, як за перший знак української народности. Повмирали остатнї православні владики, не було кому святити навіть попів. Унїяти все в більшу смілість приходили й усе більше людей до них приставало, навіть з учених духовних. Не було анї перед тим, анї потім короля, який би так слухав ся католицьких ксьондзів та єзуїтів, та старав ся так викорінити православну віру, як тодїшнїй польський король [[w:Сигізмунд III|Жигимонт III]]. Всякі насильства над православними позволяв робити, церкви православні запечатувати й відбирати, духовних арештувати, — бо, мовляв, мусять бути послушні своїм законним владикам унїятам.

Православні Українцї шукали помочи у заграничних православних володарів: у волоських воєводів, у московських царів, — але ті лише грошима могли їм помогти. Одинока сила, яка ще була на Україні — 	се була козаччина. Тому православні брацта, духовні, міщане, пани недобитки, починають кінець-кінцем звертались до козаків у всяких українських справах, чи що до віри, чи що до иньшого.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9mso3p94unolk3g75n0spmym9xx4f1f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458059</id>
      <parentid>458058</parentid>
      <timestamp>2022-08-07T01:32:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4615" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|47}}&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|'''13. Козаки боронять віру і права українського народу'''}}}}

В Польській державі пани здавна взяли велику силу: тільки вони державою правили і тільки пани-шляхта в нїй право мали, а прості люде нїчого не значили. Тому й брацтва наші доти силу мали, доти могли противитись владикам-унїятам, всякому начальству й самому королеви, поки з ними разом стояли й боронили їх українські пани, — які ще держали ся свого народу й своєї віри. Так само й духовенство — священики, ченцї доти противились унїї, покй у православних панів мали поміч та оборону. На соймах православні пани раз-у-раз виступали проти унїї й не давали королеви до решти придушити православну віру.

Але в тих часах, як настала унїя, зводило ся до решти те українське панство. Лакомилось на панованнє польське, на ту честь та вигоду, яку польщина могла дати, та й польщило ся саме. Вчили ся в польських, особливо єзуїтських школах, женили ся з Польками, приймали мову польську й віру католицьку, ставали Поляками та разом із ними насїдали на український нарід. Або ще й гірше — бо нема гіршого ворога як перевертень, перекінчик, що свого відцурав ся.

Не минуло й пятдесяти лїт по тім, як Волинь та Київщина прилучені були до Польщі, а в них уже не лишилось анї трохи можного українського панства, яке-б хотїло та могло боронити український народ. — Хиба полишились якісь дрібні панки-шляхта, що між можними панами так само сили не мали.

Були тодї в великій трівозї всї, кому близьке було добро Украни. Особливо їх трівожила справа православної віри, за яку бороли ся вони, як за перший знак української народности. Повмирали остатнї православні владики, не було кому святити навіть попів. Унїяти все в більшу смілість приходили й усе більше людей до них приставало, навіть з учених духовних. Не було анї перед тим, анї потім короля, який би так слухав ся католицьких ксьондзів та єзуїтів, та старав ся так викорінити православну віру, як тодїшнїй польський король [[w:Сигізмунд III|Жигимонт III]]. Всякі насильства над православними позволяв робити, церкви православні запечатувати й відбирати, духовних арештувати, — бо, мовляв, мусять бути послушні своїм законним владикам унїятам.

Православні Українцї шукали помочи у заграничних православних володарів: у волоських воєводів, у московських царів, — але ті лише грошима могли їм помогти. Одинока сила, яка ще була на Україні — 	се була козаччина. Тому православні брацта, духовні, міщане, пани недобитки, починають кінець-кінцем звертались до козаків у всяких українських справах, чи що до віри, чи що до иньшого.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>78dc5y71h8b7k2r7g9a7r0i6c0irb5x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Валер'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf/81</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216604</id>
    <revision>
      <id>458068</id>
      <timestamp>2022-08-07T11:03:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3977" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;забавкою здавався, та все інтимне плетиво жаги, що виробила людськість за час від кам'яного віку дотепер, і Степан, швидко відбуваючи прискорений курс у цій галузі людського досвіду, що передається в покоління без підручників та заповітів, звільнявся з книжних пелюшок, що його розум обгортали. Бо ночі давали йому відчуття бездумного, отже справжнього життя, вільного від жадних приписів і вимог, непідлеглого ні розпорядженням, ні звітам. Вночі заплющувалось пильне око контролю й застережень, ущухали обридливі голоси, що припрошують, намовляють і наказують, і збувшись їх, забувши їх, він спізнавав свавільну незалежність і зухвалу силу життя, що крізь тисячі загат доносить свій безсмертний чар.

В її умінні любити не було нічого штучного, хоч слово «любов» було найулюбленішим її жартом. Але зненацька серед пестощів хлопець почував у ній щось віддане й невимовне, якийсь жар внутрішнього багаття, що опалював його на мить і лякав. В ту хвилину він казав собі, що не розлучиться з нею ніколи, що не зможе без неї жити, ладен був пропонувати їй кинути родину й будувати з ним щасливий курінь на фундаменті стипендії. Та за мить вона вже жартувала, і він знову жадних зобов'язань на собі не почував. Любив її жарти, любив ті втішні, пестливі назвиська, що вона до нього прикладала і які кожному чути приємно, хоч вони й дурні, любив пахучі цигарки, що незмінно приносила, крадучи в сина, та безтурботні й безслідні розмови, що між ними точилися. Мусінька ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не турбувала його своєю душею, і він мусів би вельми вдячним їй за цю пільгу бути, бо знати чужу душу надто важкий тягар для власної душі.

Минув місяць безтурботного спокою, дні праці й ночі кохання, що поглиблює і вишліховує свідомість. Вже почалися нудні дощі й сірі тумани, але витягнута із сховищ салдатська шинеля чудово рятувала його надворі, а дебелі, юхтові чоботи були зовсім непромокальні. Тіло його в одежі почувалось так само затишно, як і душа в тому тілі. Всі гризоти затихли в ньому, без великого з його боку клопоту, і він розгонисто мчав уперед, як пущена з пружного луку стріла. Від свідомости цього наставлення благословенний лад панував йому в голові, запліднюючи його&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7owttxexgquek6jf6te90g30nrle36r</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>