Вікіджерела ukwikisource https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.23 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіджерела Обговорення Вікіджерел Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Автор Обговорення автора Архів Обговорення архіву Сторінка Обговорення сторінки Індекс Обговорення індексу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk 250 16705 458993 263048 2022-08-11T05:14:48Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>[[File:Taras Shevchenko selfportrait oil 1840.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|ТАРАС ШЕВЧЕНКО<br/>В РОЦІ ВИХОДУ В СВІТ ПЕРШОГО »КОБЗАРЯ«.<br/>Автопортрет 1840 р.}}]]<noinclude></noinclude> 9r86qcf293tgcl0ajm8faldy70ipfe9 4 20862 458967 458412 2022-08-10T21:52:38Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki <br> <!-- Пишіть у стрічку нижче цього рядка --> * {{Export|Про старі часи на Українї (1919)}} {{smaller|11.08.2022, ''[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]'', [[Про старі часи на Українї (1919)|Про старі часи на Українї]], 1919}} * {{Export|Вінницький Замок}} {{smaller|09.08.2022, ''[[Автор:Микола Білінський|Микола Білінський]]'', [[Вінницький Замок]], 1926}} * {{Export|Ілюстрована історія України}} {{smaller|06.08.2022, ''[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]'', [[Ілюстрована історія України]], 1921}} ---- * {{Export|Книги битія українського народу (1921)}} {{smaller|31.07.2022, ''[[Автор:Микола Костомаров|Микола Костомаров]]'', [[Книги битія українського народу (1921)|Книги битія українського народу]], 1921}} * {{Export|Матура (збірка)}} {{smaller|31.07.2022, ''[[Автор:Володимир Бірчак|Володимир Бирчак]]'', [[Матура (збірка)|Матура]], 1902}} * {{Export|Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки}} {{smaller|25.07.2022, ''[[Автор:Тарас Шевченко|Тарас Шевченко]]'', [[Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки]], 1844}} * {{Export|Три мушкетери (1929)}} {{smaller|23.07.2022, ''[[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]]'', [[Три мушкетери (1929)|Три мушкетери]], 1929}} * {{Export|Напад на млин (1901)}} {{smaller|22.07.2022, ''[[Автор:Еміль Золя|Еміль Золя]]'', [[Напад на млин (1901)|Напад на млин]], 1901}} * {{Export|Хроніка Гречок}} {{smaller|20.07.2022, ''[[Автор:Володимир Леонтович|Володимир Леонтович]]'', [[Хроніка Гречок]], 1931}} * {{Export|Австро-руські спомини (1867–1877)}} {{smaller|09.07.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Австро-руські спомини (1867–1877)]], 1889–1892}} * {{Export|Украінські пісні}} {{smaller|09.07.2022, [[Украінські пісні]], 1863}} ---- * {{Export|Рай і поступ (1899)}} {{smaller|22.06.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Рай і поступ (1899)|Рай і поступ]], 1899}} * {{Export|Декалог українського націоналіста (1948)}} {{smaller|21.06.2022, [[Декалог українського націоналіста (1948)|Декалог українського націоналіста]], 1948}} * {{Export|Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії}} {{smaller|21.06.2022, ''[[Автор:Степан Рудницький|Степан Рудницький]]'', [[Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії]], 1923}} * {{Export|Наша пісня (1917)}} {{smaller|20.06.2022, [[Наша пісня (1917)|Наша пісня]], 1917}} * {{Export|Українська літературна мова й правопис}} {{smaller|10.06.2022, [[Українська літературна мова й правопис]], 1922}} * {{Export|Життя й відносини на Радянській Україні}} {{smaller|05.06.2022, ''[[Автор:Іван Герасимович|Іван Герасимович]]'', [[Життя й відносини на Радянській Україні]], 1922}} * {{Export|Програми для збирання етнографічних матеріялів}} {{smaller|03.06.2022, ''[[Автор:Олена Курило|Олена Курило]]'', [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]], 1923}} ---- * {{Export|Хома Дубило}} {{smaller|31.05.2022, ''[[Автор:Володимир Островський|Володимир Островський]]'', [[Хома Дубило]], 1921}} * {{Export|Історія Слободської України}} {{smaller|30.05.2022, ''[[Автор:Дмитро Багалій|Д. І. Багалій]]'', [[Історія Слободської України]], 1918}} * {{Export|Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887}} {{smaller|26.05.2022, ''[[Автор:Наталія Кобринська|Н. Кобриньска]]'', [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]], 1888}} * {{Export|Григорій Савич Сковорода (український фільософ)}} {{smaller|17.05.2022, ''[[Автор:Гнат Хоткевич|Гнат Хоткевич]]'', [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]], 1920}} * {{Export|Народні оповідання (1858)}} {{smaller|13.05.2022, ''[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]'', [[Народні оповідання (1858)|Народні оповідання]], 1858}} * {{Export|Хуторна поэзія}} {{smaller|08.05.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. А. Куліш]]'', [[Хуторна поэзія]], 1882}} ---- * {{Export|Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940))}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|Іван Левицький-Нечуй]]'', [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)|Запорожці]], 1940}} * {{Export|Бог його батьків)}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Джек Лондон|Джек Лондон]]'', [[Бог його батьків]], 1927}} * {{Export|Байки (Свєнціцький, 1874)}} {{smaller|19.04.2022, ''[[Автор:Павлин Свєнціцький|Павло Свій]]'', [[Байки (Свєнціцький, 1874)|Байки]], 1874}} * {{Export|Перекотиполе (1874)}} {{smaller|13.04.2022, ''[[Автор:Григорій Квітка-Основ'яненко|Григорій Квѣтка]]'', [[Перекотиполе (1874)|Перекотиполе]], 1874}} * {{Export|Фармазоны (1874)}} {{smaller|11.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|Ю. Федьковичь]]'', [[Фармазоны (1874)|Фармазоны]], 1874}} * {{Export|Як совітська Москва звоювала Україну?}} {{smaller|06.04.2022, ''[[Автор:Аркадій Животко|Аркадій Животко]]'', [[Як совітська Москва звоювала Україну?]], 1934}} * {{Export|Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича}} {{smaller|06.04.2022, [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]], 1916}} * {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1922)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1922)|Вибір поезій]], 1922}} * {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1920)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1920)|Вибір поезій]], 1920}} ---- * {{Export|Як Москва нищила Україну}} {{smaller|13.03.2022, ''[[Автор:В'ячеслав Будзиновський|Вячеслав Будзиновський]]'', [[Як Москва нищила Україну]], 1917}} * {{Export|Квітка на багні}} {{smaller|09.03.2022, ''[[Автор:Іван Зубенко|Іван Зубенко]]'', [[Квітка на багні]], 1937}} ---- * {{Export|Люкреція Борджія}} {{smaller|25.02.2022, ''[[Автор:Віктор Гюґо|Віктор Гюґо]]'', [[Люкреція Борджія]], 1920}} * {{Export|Душа на сторожі}} {{smaller|20.02.2022, ''[[Автор:Олена Теліга|Олена Теліга]]'', [[Душа на сторожі]], 1946}} * {{Export|Літопис політики, письменства і мистецтва/7}} {{smaller|20.02.2022, [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7|Літопис політики, письменства і мистецтва, Ч.7]], 1924}} * {{Export|Моя популярність та иньші оповіданя}} {{smaller|15.02.2022, ''[[Автор:Орест Авдикович|Орест Авдикович]]'', [[Моя популярність та иньші оповіданя]], 1905}} * {{Export|Орися (1947)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Куліш]]'', [[Орися (1947)|Орися]], 1947}} * {{Export|Оповіданя (Куліш, 1917)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Кулїш]]'', [[Оповіданя (Куліш, 1917)|Оповіданя]], 1917}} * {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)|Кармелюк]], 1940}} * {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)|Кармелюк]], 1917}} * {{Export|Оліверъ Твістъ}} {{smaller|06.02.2022, ''[[Автор:Чарлз Дікенс|Кароль Дікенсъ]]'', [[Оліверъ Твістъ]], 1891}} * {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]], 1935}} * {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Українські твори]], 1906}} {{----}} * {{Export|Баба Параска та баба Палажка}} {{smaller|28.01.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|І. Нечуй-Левицький]]'', [[Баба Параска та баба Палажка]], 1940}} * {{Export|Орися (1901)}} {{smaller|26.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Кулїш]]'', [[Орися (1901)|Орися]], 1901}} * {{Export|Иванъ Золотаренко}} {{smaller|24.01.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Е. Гребинка]]'', [[Иванъ Золотаренко]], 1899}} * {{Export|Шалений день або одружіння Фіґаро}} {{smaller|23.01.2022, ''[[Автор:П'єр Бомарше|Бомарше]]'', [[Шалений день або одружіння Фіґаро]], 1930}} * {{Export|Все не в лад}} {{smaller|15.01.2022, ''[[Автор:Мольєр|Ж. Мольєр]]'', [[Все не в лад]], 1924}} * {{Export|Орися (1940)}} {{smaller|09.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]]'', [[Орися (1940)|Орися]], 1940}} {{----}} {{right|''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2015|2015]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2016|2016]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2017|2017]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2018|2018]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2019|2019]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2020|2020]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2021|2021]]'' }} <noinclude> [[Категорія:Вікіджерела]] </noinclude> sxuy1un8gre6pl1pg1w7b6fzracqjvc 0 21673 458929 57165 2022-08-10T20:26:49Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki <div style="font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;"> {{заголовок | назва = [[../../]] | автор = | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]] | секція = [[../|Приповѣдки]]<br/>Г | попередня = [[../В/]] | наступна = [[../Д/]] | рік = 1841 | місто = Вѣдень | правопис = М | примітки = }} <pages index="Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf" from=25 to=29 tosection="Г"/> </div> 24c1p0ukdeestssx89vz5d65bckw7z7 0 21674 458930 57166 2022-08-10T20:27:03Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki <div style="font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;"> {{заголовок | назва = [[../../]] | автор = | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]] | секція = [[../|Приповѣдки]]<br/>Д | попередня = [[../Г/]] | наступна = [[../Є/]] | рік = 1841 | місто = Вѣдень | правопис = М | примітки = }} <pages index="Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf" from=29 to=38 fromsection="Д" tosection="Д" /> {{bar}} {{reflist}} </div> cku6a564iz3pgwcflrqt32oufngsmnt 0 21675 458931 57167 2022-08-10T20:27:21Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki <div style="font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;"> {{заголовок | назва = [[../../]] | автор = | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]] | секція = [[../|Приповѣдки]]<br/>Є | попередня = [[../Д/]] | наступна = [[../Ж/]] | рік = 1841 | місто = Вѣдень | правопис = М | примітки = }} <pages index="Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf" from=38 to=40 fromsection="Є" tosection="Є" /> </div> 36l0qxhuxx8miaplai5tixolbqezg8q 250 22106 458901 110233 2022-08-10T18:59:25Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 11 —}}</noinclude><section begin="Б"/>Бѣлый як {{sp|Арап}}&nbsp;— чорный як гусь.<br/> Бѣс {{sp|бѣду}} перебуде, єдна згине, десять буде. <section end="Б"/> <section begin="В"/>{{c|{{uc|{{larger|'''В.'''}}}}}} Варовався {{tooltip|кія|палицю}}, та палкою до̂став.<br/> В Бозѣ надѣя, коли {{sp|хлѣб}} в торбѣ.<br/> В буддень по старецькі, а в недѣлю по панськи.<br/> В великим {{sp|постѣ}} не ходи в гостѣ.<br/> В головѣ му вилами укладали.<br/> В головѣ то̂к, в языцѣ цѣп; де схочу то змолочу.<br/> В добру хвилю чекай злои.<br/> В добрѣ ся не знає, а о {{sp|бѣдным}} не гадає.<br/> В дорозѣ, в гостинѣ памятай о {{sp|худобинѣ}}.<br/> Вези кобыло, хоть тобѣ не мило.<br/> Великая {{sp|руська}} мати.<br/> Великій {{sp|дуб}}, та дупловатый.<br/> Великій рот у вола, а {{sp|говорити}} не може.<br/> Великій {{sp|свѣт}}, а нема ся де дѣти.<br/> Великій {{sp|татарській}} ко̂нь, а дурный.<br/> Великим {{sp|панам трудно}} правду казати.<br/> {{sp|Великоє}} дерево поволи росте.<br/> Великоє свято, що Климко в церквѣ.<br/> {{tooltip|Величаєся|поводится зверхньо, хвалиться}}, як (выбачте) свиня в дощ.<br/> Верещить, як {{sp|дѣдько}}.<br/> Вертится, як швець в ярмарок.<br/> {{sp|Весна}} раз красна.<section end="В"/><noinclude></noinclude> fblss5u80xe7u2i4pblj6l72lckv9iv 458905 458901 2022-08-10T19:15:54Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 11 —}}</noinclude><section begin="Б"/><poem>Бѣлый як {{sp|Арап}} — чорный як гусь. Бѣс {{sp|бѣду}} перебуде, єдна згине, десять буде.</poem><section end="Б"/> <section begin="В"/>{{c|{{x-larger|'''В.'''}}}} <poem>Варовався кія, та палкою до̂став. В Бозѣ надѣя, коли {{sp|хлѣб}} в торбѣ. В буддень по старецьки, а в недѣлю по панськи. В великим {{sp|постѣ}} не ходи в гостѣ. В головѣ му вилами укладали. В {{sp|головѣ}} то̂к, в языцѣ цѣп; де схочу то змолочу. В добру хвилю чекай злои. В добрѣ ся не знає, а о {{sp|бѣдным}} не гадає. В дорозѣ, в гостинѣ памятай о {{sp|худобинѣ}}. Вези кобыло, хоть тобѣ не мило. Великая {{sp|руська}} мати. Великій дуб, та дупловатый. Великій рот у вола, а {{sp|говорити}} не може. Великій {{sp|свѣт}}, а нема ся де дѣти. Великій {{sp|татарській}} ко̂нь, а дурный. Великим {{sp|панам}} трудно правду казати. {{sp|Великоє}} дерево поволи росте. Великоє свято, що Климко в церквѣ. Величаєся, як (выбачте) свиня в дощ. Верещить, як {{sp|дѣдько}}. Вертится, як {{sp|швець}} в ярмарок. {{sp|Весна}} раз красна.</poem><section end="В"/><noinclude></div></noinclude> 6ydxyxuph8bftb48e7pwgvlpyp4l6kv 250 22589 458903 110236 2022-08-10T18:59:27Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 13 —}}</noinclude><section begin="В"/>Вмѣти не вмѣти, треба говорити.<br/> В {{sp|нещастью}} нема нѣ брата, нѣ свата.<br/> В ночи всѣ коты буріи, а всѣ коровы сѣріи.<br/> Во̂вцю скубуть, а козам на вѣжки дають.<br/> {{sp|Во̂дважный}} Жид и в школі (шановавши честь вашу) бздить.<br/> Во̂д {{sp|головы}} рыба смердить.<br/> {{tooltip|Во̂д дошки до дошки|прочитати від початку і до кінця}}, а в середині анѣ трошки.<br/> Во̂д {{sp|дурня}} чую, то ся не дивую.<br/> Во̂д злого давця бери и капця.<br/> Во̂д ко̂нця до ко̂нця.<br/> Во̂д козика до ножика, во̂д ножика до коника.<br/> Во̂д {{sp|лихого}} довжника и поло́ву бери.<br/> Вод {{sp|напасти}} и полу́ врѣжь а втікай.<br/> Во̂д напасти не пропасти.<br/> Во̂д огня бѣжу, а в воду скачу.<br/> Во̂дпала му во̂д рота цыцка.<br/> Во̂дпусти Боже грѣха, коли пригода лиха.<br/> Во̂дпусти Боже, коли тра {{tooltip|борше|швидше; пор. тж. борзо, боржій}}.<br/> Во̂дсадив го, як кота во̂д сала.<br/> Во̂д {{sp|свого}} пана мила и рана.<br/> Во̂дси рѣка, во̂дти гора, а в серединѣ бѣда (Галичь).<br/> Во̂д {{sp|смерти}} анѣ во̂дхреститися, аиѣ во̂дмолитися.<br/> Во̂д рогу до рогу, хто кого ошукає, то хвала Богу.<br/> Во̂дхрестишься во̂д дѣдька, а збудешься грѣха.<br/> <section end="В"/><noinclude></noinclude> gdptrkhgyxr77n2vqnkun2vbk9p77m0 458907 458903 2022-08-10T19:36:06Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 13 —}}</noinclude><poem>Вмѣти не вмѣти, треба говорити. В {{sp|нещастью}} нема нѣ брата, нѣ свата. В ночи всѣ коты буріи, а всѣ коровы сѣріи. Во̂вцю скубуть, а козам на вѣжки дають. {{sp|Во̂дважный}} Жид и в школѣ (шановавши честь вашу) бздить. Во̂д {{sp|головы}} рыба смердить. Во̂д дошки до дошки, а в середині анѣ трошки. Во̂д {{sp|дурня}} чую, то ся не дивую. Во̂д злого давця бери и капця. Во̂д ко̂нця до ко̂нця. Во̂д козика до ножика, во̂д ножика до коника. Во̂д {{sp|лихого}} довжника и поло́ву бери. Во̂д {{sp|напасти}} и полу́ врѣжь а втѣкай. Во̂д напасти не пропасти. Во̂д огня бѣжу, а в воду скачу. Во̂дпала му во̂д рота цыцка. Во̂дпусти Боже грѣха, коли пригода лиха. Во̂дпусти Боже, коли тра борше. Во̂дсадив го, як кота во̂д сала. Во̂д {{sp|свого}} пана мила и рана. Во̂дси рѣка, во̂дти гора, а в серединѣ бѣда (Галичь). Во̂д {{sp|смерти}} анѣ во̂дхреститися, анѣ во̂дмолитися. Во̂д рогу до рогу, хто кого ошукає, то хвала Богу. Во̂дхрестишься во̂д дѣдька, а збудешься грѣха.</poem><noinclude></div></noinclude> 885o51f3i3zb72baitza5wp6q2gz4cd 458908 458907 2022-08-10T19:37:48Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 13 —}}</noinclude><poem>Вмѣти не вмѣти, треба говорити. В {{sp|нещастью}} нема нѣ брата, нѣ свата. В ночи всѣ коты буріи, а всѣ коровы сѣріи. Во̂вцю скубуть, а козам на вѣжки дають. {{sp|Во̂дважный}} Жид и в школѣ (шановавши честь вашу) бздить. Во̂д {{sp|головы}} рыба смердить. Во̂д дошки до дошки, а в серединѣ анѣ трошки. Во̂д {{sp|дурня}} чую, то ся не дивую. Во̂д злого давця бери и капця. Во̂д ко̂нця до ко̂нця. Во̂д козика до ножика, во̂д ножика до коника. Во̂д {{sp|лихого}} довжника и поло́ву бери. Во̂д {{sp|напасти}} и полу́ врѣжь а втѣкай. Во̂д напасти не пропасти. Во̂д огня бѣжу, а в воду скачу. Во̂дпала му во̂д рота цыцка. Во̂дпусти Боже грѣха, коли пригода лиха. Во̂дпусти Боже, коли тра борше. Во̂дсадив го, як кота во̂д сала. Во̂д {{sp|свого}} пана мила и рана. Во̂дси рѣка, во̂дти гора, а в серединѣ бѣда (Галичь). Во̂д {{sp|смерти}} анѣ во̂дхреститися, анѣ во̂дмолитися. Во̂д рогу до рогу, хто кого ошукає, то хвала Богу. Во̂дхрестишься во̂д дѣдька, а збудешься грѣха.</poem><noinclude></div></noinclude> ahqjery37nfnlk01nru16786m29io6v 250 22590 458904 110237 2022-08-10T18:59:28Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 14 —}}</noinclude><section begin="В"/>Во̂дчепися {{tooltip|напаснику|нападнику}}, я не була на празнику.<br/> Во̂д {{sp|чорта}} не буде добра.<br/> Во̂з там мусить, де го кони тягнуть.<br/> Во̂л гребе, и сам на себе {{tooltip|персть|землю}} мече.<br/> Во̂льно собацѣ и на {{sp|Бога}} брехати.<br/> Во̂льно губцѣ в своѣй халупцѣ.<br/> Во̂н собѣ байдуже.<br/> Вовка ноги годують.<br/> Вовка треба оженити.<br/> Вовка у плуг, а во̂н к чорту в луг.<br/> Вовка щось все до лѣса тягне.<br/> Вовка як годуй, а во̂н у лѣс дивится.<br/> Вовки го з-ѣли (бавится).<br/> Вовк и личени̂ во̂вцѣ бере.<br/> Вовк лежачи не утыє.<br/> Вовкови барана з горла не выдрешь.<br/> Вовк сытый и во̂вця цѣла.<br/> Вовк старый не лѣзе до ямы.<br/> Вовк хованый, пріятель перепрошеный, сын прибраный, а Жид хрещеный, то все непевни̂.<br/> Вовк через послы не тыє.<br/> Вода в решетѣ не встоится.<ref>Говорливий не затримає тайну.</ref> Вода все сполоще, лише {{sp|злого слова}} нѣколи.<br/> Вода з водою зійдется, а чоловѣк с чоловѣком.<br/> В одній руцѣ палцѣ та не однакови̂.<br/> <section end="В"/><noinclude></noinclude> iw6s2sfj13cnsqiahzfku402jw2axq3 458909 458904 2022-08-10T19:44:42Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 14 —}}</noinclude><poem>Во̂дчепися напаснику, я не була на празнику. Во̂д {{sp|чорта}} не буде добра. Во̂з там мусить, де го кони тягнуть. Во̂л гребе, и сам на себе персть мече. Во̂льно собацѣ и на {{sp|Бога}} брехати. Во̂льно губцѣ в своѣй халупцѣ. Во̂н собѣ байдуже. Вовка ноги годують. Вовка треба оженити. Вовка у плуг, а во̂н к чорту в луг. Вовка щось все до лѣса тягне. Вовка як годуй, а во̂н у лѣс дивится. Вовки го з-ѣли (бавится). Вовк и личени̂ во̂вцѣ бере. Вовк лежачи не утыє. Вовкови барана з горла не выдрешь. Вовк сытый и во̂вця цѣла. Вовк старый не лѣзе до ямы. Вовк хованый, пріятель перепрошеный, сын прибраный, а Жид хрещеный, то все непевни̂. Вовк через послы не тыє. Вода в решетѣ не встоится.<ref>Говорливый не затримає тайну.</ref> Вода все сполоще, лише {{sp|злого слова}} нѣколи. Вода з водою зійдется, а чоловѣк с чоловѣком. В одній руцѣ палцѣ та не однакови̂.</poem><noinclude></div></noinclude> 2u5by7bt9ptvyiquc8kvc5ectgjgp87 250 22591 458910 110238 2022-08-10T19:46:44Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 15 —}}</noinclude><section begin="В"/>Воду вари вода буде.<br/> Вола голов не болѣла, коли корова теля родила.<br/> Вола вяжуть мотузом, а чоловѣка словами.<br/> Волом зайця не догонишь.<br/> Волос {{sp|сивѣє}}, а голова шалѣє.<br/> Волочеся, як {{sp|голодне}} лѣто.<br/> Волочится, як волоцюга у плуга.<br/> Волы, конѣ по {{tooltip|оборѣ|обор — відгороджена частина подвір'я з приміщеннями для худоби}}, а бѣда по перед очи.<br/> Волы, коровы даю, але {{sp|долѣ}} не вгадаю.<br/> Волѣєшь свои воши бити, нѣжь {{sp|чужіи}} гроши лѣчити.<br/> Волю́ {{tooltip|коловати|рухатись по колу, в об'їзд}}, як просто ѣхати {{tooltip|а|тут: та}} бѣдовати.<br/> Воробець на себе смерти не має. (Казка).<br/> Ворог, то не птах, що в своє гнѣздо {{tooltip|каляє|каляти — бруднити}}.<br/> Ворона хоть мала, а рот має великій.<br/> Ворон воронови ока не выклює.<br/> В очеретѣ шукає сука.<br/> Впав в бѣду, як курка в борщ.<br/> В пригодѣ мысль о свободѣ.<br/> В пригодѣ по̂знавай {{sp|пріятеля}}.<br/> В свои чоботы хоче, го взути.<br/> Все в сподѣ, не на верха.<br/> Все гаразд, жѣнка ледащо, не зварить, не спече, коли нема що.<br/> Все єдно, чи кнышь, чи пиро̂г.<br/> Все йде в спак.&nbsp;— по̂шло на пси.<br/> Все купишь, лише {{sp|тата}} и {{sp|мамы}} нѣ.<br/> Все має, хиба ще {{sp|птасього}} молока забагає.<br/> Все мине, а {{sp|грѣх}} зо̂стане.<br/> <section end="В"/><noinclude></noinclude> 37prbt6aqipwk6ztnnlltz47nl3slxf 458914 458910 2022-08-10T19:53:28Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 15 —}}</noinclude><poem>Воду вари вода буде. Вола голов не болѣла, коли корова теля родила. Вола вяжуть мотузом, а чоловѣка {{sp|словами}}. Волом заяця не догонишь. Волос {{sp|сивѣє}}, а голова шалѣє. Волочеся, як {{sp|голодне}} лѣто. Волочится, як волоцюга у плуга. Волы, конѣ по оборѣ, а бѣда по перед очи. Волы, коровы даю, але {{sp|долѣ}} не вгадаю. Волѣєшь свои воши бити, нѣжь {{sp|чужіи}} гроши лѣчити. Волю́ коловати, як просто ѣхати а бѣдовати. Воробець на себе смерти не має. (Казка). Ворог, то не птах, що в своє гнѣздо каляє. Ворона хоть мала, а рот має великій. Ворон воронови ока не выклює. В очеретѣ шукає сука. Впав в бѣду, як курка в борщ. В пригодѣ мысль о свободѣ. В пригодѣ по̂знавай {{sp|пріятеля}}. В свои чоботы хоче го взути. Все в сподѣ, не на верха. Все гаразд, жѣнка ледащо, не зварить, не спече, коли нема що. Все єдно, чи кнышь, чи пиро̂г. Все иде в спак. — по̂шло на пси. Все купишь, лише {{sp|тата и мамы}} нѣ. Все має, хиба ще птасього молока забагає. Все мине, а {{sp|грѣх}} зо̂стане.</poem><noinclude></div></noinclude> fgv4eqihstrm5awskxeu2dufidoblvw 250 22592 458911 110239 2022-08-10T19:46:48Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 16 —}}</noinclude><section begin="В"/>Все ми сорочка не мила.<br/> Все може нагородитися, {{tooltip|ино|тільки}} {{sp|страх}} нѣколи.<br/> Все на {{sp|бѣдного}} дригота.<br/> Все недогода {{sp|бабиній}} дѣвцѣ.<br/> В середу постила, а кобылу вкрала.<br/> Все рыба и хрущ мясо.<br/> В {{sp|службѣ}} треба ухом землѣ пріймати.<br/> Встав, оперезався&nbsp;— зо всѣм зо̂брався.<br/> Встань жѣнко&nbsp;— будемо говорити, бо люди о нас давно не говорять.<br/> В {{tooltip|{{sp|Станѣславѣ}}|Івано-Франківськ}}<ref>{{tooltip|Станѣслав або Станыславов|Івано-Франківськ}} {{tooltip|обводовоє|центр обводу — округу}} мѣсто над {{tooltip|Быстрицею|Бистриця, притока Дністра}}.{{exclude|{{right|{{sp|Пр. Изд.}}}}}}</ref> кождый на своѣй стравѣ.<br/> Вступися грибе, най {{tooltip|козарь|вид грибів}} сяде.<br/> {{tooltip|Встѣби|хльосни}} мене Боже, де мя не потреба.<br/> Всьо бери&nbsp;— а {{sp|мене}} лиши.<br/> Всьо в арендѣ&nbsp;— брехня не в арендѣ.<br/> Всѣ {{sp|паны}}, а хто буде (выбачте) свинѣ пасти.<br/> Всюды бѣда—лишь там добре, де нас нема.<br/> Всюды гаразд, де нас нема.<br/> Всюды гаразд, а в {{sp|дома}} найлѣпше.<br/> В {{sp|танцѣ}} два ко̂нцѣ; чи сам впадешь, чи тя {{tooltip|трутять|штовхнут}}, то ся по̂бьєшь.<br/> Втѣкай голый, обо̂друть тя.<br/> В {{sp|убогого}} все по обѣдѣ.<br/> В убогого тогдѣ недѣля, коли сорочка бѣла.<br/> В {{sp|хатѣ}} як в {{tooltip|загатѣ|загата — тут: тимчасова споруда навколо хати задля її втеплення}}.<br/> В часѣ погоды бо̂йся великои воды.<br/> В {{tooltip|чипци|чіпець, чіпок, очіпок — гол. убор}} уродився, а на {{tooltip|посторонку|посторонок, постромка — частина упряжі або мотузка взагалі}} згине.<br/> <section end="В"/><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> i1318cxbj71gg4doefvtpmhy60s81bf 458923 458911 2022-08-10T20:10:37Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 16 —}}</noinclude><poem>Все ми сорочка не мила. Все може нагородитися, ино {{sp|страх}} нѣколи. Все на {{sp|бѣдного}} дригота. Все недогода {{sp|бабиній}} дѣвцѣ. В середу постила, а кобылу вкрала. Все рыба и хрущ мясо. В {{sp|службѣ}} треба ухом землѣ пріймати. Встав, оперезався — зо всѣм зо̂брався. Встань жѣнко — будемо говорити, бо люди о нас давно не говорять. В {{sp|Станѣславѣ}}<ref><span style="display:inline-block; text-align:right; vertical-align:top">Станѣслав або Станыславов обводовоє мѣсто над Быстрицею.<br/>{{sp|Пр. Изд.}}</span></ref> кождый на своѣй стравѣ. Вступися грибе, най козарь сяде. Встѣби мене Боже, де мя не потреба. Всьо бери — а {{sp|мене}} лиши. Всьо в арендѣ — брехня не в арендѣ. Всѣ {{sp|паны}}, а хто буде (выбачте) свинѣ пасти. Всюды бѣда — лишь там добре, де нас нема. Всюды гаразд, де нас нема. Всюды гаразд, а в {{sp|дома}} найлѣпше. В {{sp|танцѣ}} два ко̂нцѣ; чи сам впадешь, чи тя трутять, то ся по̂бьєшь. Втѣкай голый, обо̂друть тя. В {{sp|убогого}} все по обѣдѣ. В убогого тогдѣ недѣля, коли сорочка бѣла. В {{sp|хатѣ}} як в загатѣ. В часѣ погоды бо̂йся великои воды. В чипци уродився, а на посторонку згине.</poem><noinclude>{{bar}} <references/> </div></noinclude> hprf4p2dzwf41i32jdkx23agd3kvrl8 250 22593 458912 110240 2022-08-10T19:47:46Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 17 —}}</noinclude><section begin="В"/>В чоботьох єй чоловѣк умер.<ref>Не мала чоловѣка.</ref> В чоботьох ходить, а босіи слѣды робить.<br/> В чѣм паны бракують, в тѣм убогіи смакують.<br/> В {{sp|щастью}} не вмѣє чоловѣк {{tooltip|статковати|добре хазяйнувати}}.<br/> Выбераєся, як за море стрѣляти.<br/> Вывѣв єго в поле.<br/> Выдав го на зарѣз.<br/> Выйшов на ѣцкову суку.<br/> Вылетѣло, як мак, а учинили, як шпак.<br/> Вымѣняв шило на швайку.<br/> {{sp|Выори}} мѣвко, посѣй рѣдко, уродится дѣдько.<br/> Вырвався, як заяць с конопель.<br/> Выслизнувся, як пискорь з {{tooltip|матнѣ|тут: середня частина невода}}.<br/> Высокій, як дуга.<br/> {{sp|Высокіи}} пороги на нашѣ ноги.<br/> Выстрихнув го на {{tooltip|блазна|дурня, телепня}}.<br/> Вытрѣщив очѣ, як зарѣзаный баран.<br/> Вытрѣщився, як {{sp|дѣдько}}.<br/> Выховав детину в добрую годину.<br/> Выхопився, як Козак з маку (Казка).<br/> Выщирив зубы, як {{sp|цыганськи̂}} дѣти до мѣсяця.<br/> Выють тоє вже и вовки в;лѣсѣ.<br/> {{tooltip|{{sp|Вѣно}}|посаг}}: або вовк зѣсть, або згине само.<br/> {{sp|Вѣтер}} божій дух.<br/> <section end="В"/><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> rwd3ml6kto3j7xg4d3twwq6m8lz7paz 458924 458912 2022-08-10T20:16:40Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 17 —}}</noinclude><poem>В чоботьох єй чоловѣк умер.<ref>Не мала чоловѣка.</ref> В чоботьох ходить, а босіи слѣды робить. В чѣм паны бракують, в тѣм убогіи смакують. В {{sp|щастью}} не вмѣє чоловѣк статковати. Выбераєся, як за море стрѣляти. Вывѣв єго в поле. Выдав го на зарѣз. Выйшов на Ѣцкову суку. Вылетѣло, як мак, а учинили, як шпак. Вымѣняв шило на швайку. {{sp|Выори}} мѣвко, посѣй рѣдко, уродится дѣдько. Вырвався, як заяць с конопель. Выслизнувся, як пискорь з матнѣ. Высокій, як дуга. {{sp|Высокіи}} пороги на нашѣ ноги. Выстрихнув го на блазна. Вытрѣщив очѣ, як зарѣзаный баран. Вытрѣщився, як {{sp|дѣдько}}. Выховав детину в добрую годину. Выхопився, як Козак з маку (Казка). Выщирив зубы, як {{sp|цыганськи̂}} дѣти до мѣсяця. Выють тоє вже и вовки в лѣсѣ. {{sp|Вѣно}}: або вовк зѣсть, або згине само. {{sp|Вѣтер}} божій дух.</poem><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/> </div></noinclude> 4b5mhq9fmjzz3lz61j67ec81jf0rqfa 250 22594 458913 110241 2022-08-10T19:47:47Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 18 —}}</noinclude><section begin="Г"/>{{c|{{uc|{{larger|'''Г.'''}}}}}} Гадина в єго словах дихає.<br/> Гадину має за пазухою.<br/> Газда цѣлою губою.<br/> Гадка гадку прошибає, журится, що нѣчог' не має.<br/> Гадка за горами, а смерть за плечами.<br/> Гаду, гаду, а мыши в крупах.<br/> Гала, драла&nbsp;— гоца драла.<br/> Галу, балу, а (вибачайте) свинѣ в рѣпѣ.<br/> Гаразд&nbsp;— {{tooltip|кобы|тут: як, якби}} вытримати.<br/> {{sp|Гараздови}} не хоче, а бѣду мусить.<br/> Гаразд тобѣ&nbsp;— сидижь собѣ.<br/> {{sp|Гаразду}} знести не може, а бѣду терпить.<br/> Гарбуза наѣжься, а на вербу подивися, то станешь голоден.<br/> Гарбуз мамѣ&nbsp;— а татови дыня.<br/> Гей! гей!&nbsp;— та не дома, куда {{tooltip|мацну|торкнусь}}, то солома.<br/> {{tooltip|Гетьта|вигук}} впала&nbsp;— {{tooltip|вѣсьта|вигук}} встала.<br/> Ги на тя, {{tooltip|{{sp|пек}}|вигук}} тобѣ {{sp|осина}} (не до вас мовлячи).<br/> Гине як рыба за водою.<br/> Глухій, що не дочує, то выгадає.<br/> {{sp|Глухого}} а {{sp|нѣмого}} справы не допытаєшься.<br/> Глухого пытайся&nbsp;— а во̂н Богу молится.<br/> Глухому пѣсню спѣвати.<br/> Глянь на себе&nbsp;— буде с тебе.<br/> Го̂рка гостина, коли лиха година.<br/> <section end="Г"/><noinclude></noinclude> e7207el3kpyx1gciej4gvjetqwh5qdn 458926 458913 2022-08-10T20:22:28Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 18 —}}</noinclude>{{c|{{x-larger|'''Г.'''}}}} <poem>Гадина в єго словах дихає. Гадину має за пазухою. Газда цѣлою губою. Гадка гадку прошибає, журится, що нѣчог' не має. Гадка за горами, а смерть за плечами. Гаду, гаду, а мыши в крупах. Гала, драла — гоца драла. Галу, балу, а (выбачайте) свинѣ в рѣпѣ. Гаразд — кобы вытримати. {{sp|Гараздови}} не хоче, а бѣду мусить. Гаразд тобѣ — сидижь собѣ. {{sp|Гаразду}} знести не може, а бѣду терпить. Гарбуза наѣжься, а на вербу подивися, то станешь голоден. Гарбуз мамѣ — а татови дыня. Гей! гей! — та не дома, куда мацну, то солома. Гетьта впала — вѣсьта встала. Ги на тя, {{sp|пек}} тобѣ {{sp|осина}} (не до вас мовлячи). Гине як рыба за водою. Глухій, що не дочує, то выгадає. {{sp|Глухого а нѣмого}} справы не допытаєшься. Глухого пытайся — а во̂н Богу молится. Глухому пѣсню спѣвати. Глянь на себе — буде с тебе. Го̂рка гостина, коли лиха година.</poem><noinclude></div></noinclude> r4lirafijrtpbspyz4qgo9rzoc99lij 250 22595 458933 110242 2022-08-10T20:28:44Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 19 —}}</noinclude><section begin="Г"/>Го̂ркій свѣт&nbsp;— тато и мама ослѣп, а дѣти по́мацки ходять.<br/> Го̂рко {{sp|зароблю}}&nbsp;— солодко з-ѣм.<br/> {{sp|Го̂сть}} лавы не засидить, ло̂жка не залежить.<br/> {{sp|Го̂сть}} не прошеный, не дуже буває {{tooltip|тученый|такий, що його пригощають, годують}}.<br/> {{sp|Го̂сть}} першого дня золото&nbsp;— другого срѣбло&nbsp;— третого мѣдь, а четвертого до дому ѣдь.<br/> Говори Грицю богородицю.<br/> Говори до горы, пане Григоре, а гора таки дурна.<br/> Говори до неи а в неи {{tooltip|Маковеи|тж. Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас}}.<br/> Говори до стовпа, а стовп стоить.<br/> Говори Климе най твоє не гине. (Казка.)<br/> Говорила небо̂жченька до самои смерти&nbsp;— а як вмерла, то ноги задерла.<br/> Говори Петре с {{tooltip|фостом|хвостом}}.<br/> Говорить, якбы в него купити.<br/> Говорить, якбы три дни хлѣба не ѣв. Говорить, як з бочки.<br/> Говорить, як на му́ках.<br/> Говорить, як спить.<br/> Говорить, що слина до губы принесе.<br/> Говори чорте за паном.<br/> Говорѣм за вовка, говорѣм и по за вовка.<br/> Година платить, година тратить.<br/> {{sp|Годуй}} мене до {{tooltip|Ивана|до Івана Купали; порада підгодовувати бджіл до цього часу}}, а я с тебе зроблю пана.<br/> Годѣ {{sp|куме}} чести.<br/> <section end="Г"/><noinclude></noinclude> ewmnofkhr3kugos5ffswa56mw8lq683 458946 458933 2022-08-10T21:01:43Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 19 —}}</noinclude><poem>Го̂ркій свѣт — тато и мама ослѣп, а дѣти по́мацки ходять. Го̂рко {{sp|зароблю}} — солодко з-ѣм. {{sp|Го̂сть}} лавы не засидить, ло̂жка не залежить. {{sp|Го̂сть}} не прошеный, не дуже буває тученый. {{sp|Го̂сть}} першого дня золото — другого срѣбло — третого мѣдь, а четвертого до дому ѣдь. Говори Грицю богородицю. Говори до горы, пане Григоре, а гора таки дурна. Говори до неи а в неи Маковеи. Говори до стовпа, а стовп стоить. Говори Климе най твоє не гине. (Казка.) Говорила небо̂жченька до самои смерти — а як вмерла, то ноги задерла. Говори Петре с фостом. Говорить, якбы в него купити. Говорить, якбы три дни хлѣба не ѣв. Говорить, як з бочки. Говорить, як на му́ках. Говорить, як спить. Говорить, що слина до губы принесе. Говори чорте за паном. Говорѣм за вовка, говорѣм и по за вовка. Година платить, година тратить. {{sp|Годуй}} мене до Ивана, а я с тебе зроблю пана. Годѣ {{sp|куме}} чести.</poem><noinclude></div></noinclude> 0hqd555f902d5dqb0ob8y3u9mcxksiy 250 22596 458934 110243 2022-08-10T20:28:47Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 20 —}}</noinclude><section begin="Г"/>Годѣ {{sp|куме}} ѣсти, бо не буде на пироги мѣсце.<br/> Голова болить, а хлѣб, як на огни, трѣщить.<br/> Голова велика, а {{sp|розуму}} мало.<br/> Голова во̂д клопоту трѣщить.<br/> Голова головѣ, а {{tooltip|фо̂ст|хвіст}} {{tooltip|фостови|хвостові}} (не при вас мовлячи).<br/> Голова ко̂сть, а зад (выбачте) мясо, в голову цѣлують, а в зад бьють.<br/> Голова мѣсця шукає.<br/> Голова не до {{sp|рады}}, а (выбачте) зад не до крѣсла.<br/> Головов стѣны не пробьєшь.<br/> Головѣ клопо̂т, а бѣдѣ весѣлье.<br/> Голого лехко голити.<br/> Голоде дай ѣсти!<br/> Голодне око не засне.<br/> Голодному завсѣды {{tooltip|полуднє|тут: прийом їжі між обідом та вечерею}}.<br/> Голодному и во̂всяник добрый.<br/> Голодному, кожда страва добра {{макс і}}ому.<br/> Голодному хлѣб на гадцѣ.<br/> Голодный и {{tooltip|кія|палицю}} не боитcя.<br/> Голодный як пес.<br/> Голодных и муха повадить.<br/> Голодній кумѣ, хлѣб на умѣ.<br/> Голубець гукає, як пары шукає.<br/> Голый и босый, а голова в вѣнку.<br/> Голый розбою не боится; мокрый дощу не лякаєтся.<br/> <section end="Г"/><noinclude></noinclude> 89v4y6gmj1spr44zsp5iatf7jb8leb9 458948 458934 2022-08-10T21:07:38Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 20 —}}</noinclude><poem>Годѣ {{sp|куме}} ѣсти, бо не буде на пироги мѣсце. Голова болить, а хлѣб, як на огни, трѣщить. Голова велика, а {{sp|розуму}} мало. Голова во̂д клопоту трѣщить. Голова головѣ, а фо̂ст фостови (не при вас мовлячи). Голова ко̂сть, а зад (выбачте) мясо, в голову цѣлують, а в зад бьють. Голова мѣсця шукає. Голова не до {{sp|рады}}, а (выбачте) зад не до крѣсла. Головов стѣны не пробьєшь. Головѣ клопо̂т, а бѣдѣ весѣлье. Голого лехко голити. Голоде дай ѣсти! Голодне око не засне. Голодному завсѣды полудне. Голодному и во̂всяник добрый. Голодному, кожда страва добра і̂ому. Голодному хлѣб на гадцѣ. Голодный и кія не боится. Голодный як пес. Голодных и муха повадить. Голодній кумѣ, хлѣб на умѣ. Голубець гукає, як пары шукає. Голый и босый, а голова в вѣнку. Голый розбою не боится; мокрый дощу не лякаєтся.</poem><noinclude></div></noinclude> tgdmerczttyzvtynhzcvw7orjn5tfub 250 22598 458935 110244 2022-08-10T20:28:49Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 21 —}}</noinclude><section begin="Г"/>Голый, як турецкій святый.&nbsp;— як пень.&nbsp;— як бубен.&nbsp;— як мати на свѣт родила.<br/> Гоняться, як хмары.<br/> Гора з горою не зійдеся, а чоловѣк с чоловѣком завсѣды.<br/> Горбатого и {{sp|могила}} не справить.<br/> {{sp|Горда}} душа в убогим тѣлѣ.<br/> Горе дворови, де {{sp|корова}} росказує волови.<br/> {{tooltip|Горнець|горшик}} ко̂тлови {{tooltip|доганяє|тут: дорікає}}, а оба смо̂льніи.<br/> {{sp|Горох}}, {{sp|капуста}}, хата не пуста.<br/> Горох на стѣну кидає.<br/> {{tooltip|Горѣвка|горілка}} не дѣвка, а {{sp|мачуха}} не мати.<br/> {{tooltip|Горѣвка|горілка}} не дѣвка, а Семен не дурень.<br/> {{tooltip|Горѣвка|горілка}} не дѣвка, не треба ѣй цѣловати.<br/> Господарь слузѣ не {{sp|выкає}}.<br/> Господи! дай сво̂й час добрый.<br/> Господи допомагай, перше на хрестины, як на {{sp|коровай}}.<br/> Господи! злѣзь та подивися.<br/> Граду, тучи {{tooltip|уво̂йшов|тут: уйшов}}, а {{sp|злых}} рук не {{tooltip|уво̂йшов|тут: уйшов}}.<br/> Грай Петре! а все {{tooltip|{{sp|шумки}}|тут: вид танцю}}. (Казка.)<br/> Грицю! не спускайся на паланицю.<br/> {{sp|Громада}} великій чоловѣк.<br/> Грѣнка му упала.<br/> {{sp|Грѣх}} не {{tooltip|лычком|тут: ликом}} звязати, та по̂д лаву сховати.<br/> Губа в него, як {{tooltip|холява|частина чобота, що покриває литку}}.<br/> Губа як на коловоротѣ лѣтає.<br/> Губою говори, а руками роби.<br/> <section end="Г"/><noinclude></noinclude> 5f457a5u971x353my42hms56jolz1pw 458952 458935 2022-08-10T21:13:20Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 21 —}}</noinclude><poem>Голый, як турецкій святый. — як пень. — як бубен. — як мати на свѣт родила. Гоняться, як хмары. Гора з горою не зійдеся, а чоловѣк с чоловѣком завсѣды. Горбатого и {{sp|могила}} не справить. {{sp|Горда}} душа в убогим тѣлѣ. Горе дворови, де {{sp|корова}} росказує волови. Горнець ко̂тлови доганяє, а оба смо̂льніи. {{sp|Горох}}, {{sp|капуста}}, хата не пуста. Горох на стѣну кидає. Горѣвка не дѣвка, а {{sp|мачуха}} не мати. Горѣвка не дѣвка, а Семен не дурень. Горѣвка не дѣвка, не треба ѣй цѣловати. Господарь слузѣ не {{sp|выкає}}. Господи! дай сво̂й час добрый. Господи допомагай, перше на хрестины, як на {{sp|коровай}}. Господи! злѣзь та подивися. Граду, тучи уво̂йшов, а {{sp|злых}} рук не уво̂йшов. Грай Петре! а все {{sp|шумки}}. (Казка.) Грицю! не спускайся на паланицю. {{sp|Громада}} великій чоловѣк. Грѣнка му упала. {{sp|Грѣх}} не лычком звязати, та по̂д лаву сховати. Губа в него, як холява. Губа як на коловоротѣ лѣтає. Губою говори, а руками роби.</poem><noinclude></div></noinclude> 2eve3c5lrv1ur8s0zrwvw38kbaf6zay 250 22599 458936 110245 2022-08-10T20:28:51Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 22 —}}</noinclude><section begin="Г"/>Губою що хочь плети, а руки при собѣ держи.<br/> Гуку, пуку за талярь, а чоботы за {{tooltip|шостак|монета в три копійки (шість грошей)}}.<br/> Гуляй душа без кунтуша, шукай пана без жупана.<br/> Гуляй душа в тѣлѣ, коли кости в {{sp|цѣлѣ}}.<br/> {{sp|Гуманській}} дурень с чужого воза бере, а на сво̂й кладе.<br/> Гучно, {{tooltip|бучно|шумно}}, а в пяты зимно.<br/> {{tooltip|Гуща|тут: густа їжа}} дѣтій не розганяє.<br/> <section end="Г"/> <section begin="Д"/>{{c|{{uc|{{larger|'''Д.'''}}}}}} Давали, а не выймали.<br/> Дав Бо̂г душу як в грушу, волѣвбы козу, тобы молока дала.<br/> Дав бы'м на {{sp|молебен}}, але'м сам потребен.<br/> Дав бы му и сорочку с себе.<br/> Дав єи Бо̂г {{sp|долю}} як {{tooltip|фандолю|фанда — батіг}}.<br/> Дав єсь Боже тому, що не може, а я бы змо̂г, та не дав Бо̂г.<br/> Дав му бобу залѣзного з-ѣсти.<br/> Дав му {{tooltip|куку|хабар}} в руку.<br/> Давни̂ пригоды боронять во̂д шкоди.<br/> Давно пропало, що з воза упало.<br/> Дає собѣ по носѣ грати.<br/> Дай Боже бѣды, а грошѣ будуть.<br/> Дай Боже {{sp|гостя}} в до̂м, то и я напьюся при ним.<br/> <section end="Д"/><noinclude></noinclude> ls9hf07hx6z313opf7l4fe0xtp9yoqp 458953 458936 2022-08-10T21:23:58Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 22 —}}</noinclude><section begin="Г"/><poem>Губою що хочь плети, а руки при собѣ держи. Гуку, пуку за талярь, а чоботы за шостак. Гуляй душа без кунтуша, шукай пана без жупана. Гуляй душа в тѣлѣ, коли кости в {{sp|цѣлѣ}}. {{sp|Гуманській}} дурень с чужого воза бере, а на сво̂й кладе. Гучно, бучно, а в пяты зимно. Гуща дѣтій не розганяє.</poem><section end="Г"/> <section begin="Д"/>{{c|{{x-larger|'''Д.'''}}}} <poem>Давали, а не выймали. Дав Бо̂г душу як в грушу, волѣвбы козу, тобы молока дала. Дав бы'м на {{sp|молебен}}, але'м сам потребен. Дав бы му и сорочку с себе. Дав єи Бо̂г {{sp|долю}} як фандолю. Дав єсь Боже тому, що не може, а я бы змо̂г, та не дав Бо̂г. Дав му бобу залѣзного з-ѣсти. Дав му куку в руку. Давни̂ пригоды боронять во̂д шкоды. Давно̀ пропало, що з воза упало. Дає собѣ по носѣ грати. Дай Боже бѣды, а грошѣ будуть. Дай Боже {{sp|гостя}} в до̂м, то и я напьюся при ним.</poem><section end="Д"/><noinclude></div></noinclude> gl6jdc2mnbl0lpmv2mz7aypggfwruq4 250 22601 458902 110234 2022-08-10T18:59:26Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Artem.komisarenko" />{{c|— 12 —}}</noinclude><section begin="В"/>Вже {{tooltip|{{sp|дво̂рскои}}|такої, що належить до панського двору}} {{tooltip|поливки|поливка — юшка, суп}} {{tooltip|хлиснув|хлистати — тут: пити, їсти що-небудь рідке}}&nbsp;— та {{tooltip|оброкового|оброк — податок, що стягувався замість панщини}} хлѣба покушав.<br/> Вже менѣ и в пеклѣ го̂рше не буде.<br/> Вже по всьому&nbsp;— вже {{tooltip|клямка|пластина, що утримує зачинені двері, хвіртку}} запала.<br/> В живіи очи бреше.<br/> В зимѣ сонце як {{sp|мачоха}}&nbsp;— свѣтить, а не грѣє.<br/> Взяв бѣс коня, най и уздечку бере.<br/> Взяв го {{sp|дѣдько}} за старый довг.<br/> Взяв {{sp|убогому}} поле, а богатому дав.<br/> Взяв чорт бато̂г, най бере и {{tooltip|пужало|пужало, пужально — рукоятка батога}} (бичиво).<br/> Взяв чорт корову, нехайже и теля возьме.<br/> Взяв чорт, як своє.<br/> Вився, як гадина.<br/> Винного {{sp|двома}} батогами не бьють.<br/> В {{sp|коршмѣ}} нема пана.<br/> В кропивѣ (на смѣтью) шлюб брав.<ref>То є: на вѣру жіє.</ref> {{sp|Власна}} хвальба не платить.<br/> {{sp|Власне}} лайно (шановавши слухи вашіи) нѣ смердить, нѣ пахне.<br/> Влѣз в {{sp|чужу}} солому, тай шелестить.<br/> Влѣз межи молот и ковало.<br/> В лѣсѣ був, а {{sp|дров}} не выдѣв.<br/> В лѣсѣ дрива рубають, а до села трѣски падають.<br/> В лѣтѣ и качка {{sp|прачка}}, а в зимѣ и Тереся не береся.<br/> В мужа {{sp|краду}} и перед него кладу.<br/> <section end="В"/><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> 61wr9lttyrrgg6l5dvnt98xhrtqncff 458906 458902 2022-08-10T19:28:44Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 12 —}}</noinclude><poem>Вже {{sp|дво̂рскои}} поливки хлиснув — та оброкового хлѣба покушав. Вже менѣ и в пеклѣ го̂рше не буде. Вже по всьому — вже клямка запала. В живіи очи бреше. В зимѣ сонце як {{sp|мачоха}} — свѣтить, а не грѣє. Взяв бѣс коня, най и уздечку бере. Взяв го {{sp|дѣдько}} за старый довг. Взяв {{sp|убогому}} поле, а богатому дав. Взяв чорт бато̂г, най бере и пужало (бичиво). Взяв чорт корову, нехайже и теля возьме. Взяв чорт, як своє. Вився, як гадина. Винного {{sp|двома}} батогами не бьють. В {{sp|коршмѣ}} нема пана. В кропивѣ (на смѣтью) шлюб брав.<ref>То є: на вѣру жіє.</ref> {{sp|Власна}} хвальба не платить. {{sp|Власне}} лайно (шановавши слухи вашіи) нѣ смердить, нѣ пахне. Влѣз в {{sp|чужу}} солому, тай шелестить. Влѣз межи молот и ковало. В лѣсѣ був, а {{sp|дров}} не выдѣв. В лѣсѣ дрива рубають, а до села трѣски падають. В лѣтѣ и качка {{sp|прачка}}, а в зимѣ и Тереся не береся. В мужа {{sp|краду}} и перед него кладу.</poem><noinclude>{{bar}} <references/> </div></noinclude> kag2ezi1dyjvehdacktya3am8fep4j0 250 22658 458917 457605 2022-08-10T20:06:57Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 78 —}}</noinclude><poem>По смѣху плачь наступає. Постава свята, а ''сумлѣньє'' злодѣйскє. Постигло му в пятах. Постимо як {{sp|Рахмане}}.<ref>Росказують, що є люде (наро̂д) далеко десь на сход сонця за чорными морями, котри̂ звутся {{sp|Рахмане}}. Оны суть у Бога щасливіи — дуже твердо постять, лише раз в ро̂к на великдень мясо ѣдять. А великдень {{sp|рахманський}} (кажуть) припадає на {{sp|переполовленіе}} (25го дня по наших великодных святках), коли шкарлупа свяченого яйця во̂д нас ажь до них через море запливе. — Чи не є то яка темна повѣсть о {{sp|Браманах Индійских}}, або вѣдав память колишнои связи нашого народа з далеким востоком, або знать походженія Словен из Индіи!? — {{right|{{sp|Пр. Изд.}}}}</ref> Поти добро, поки мокро. Поти ягнятка скачуть, поки {{sp|мати}} видать. Потрѣбный, як дѣра в мостѣ. Похвала з власнои губы не поплачує. Почухрайся, де тя не свербить. По швѣ му ся поре. По ярмарцѣ лихій торг. Поѣхала Гася, тай вернулася. Правда в очи коле. {{sp|Правда}} розмыслу не потребує. Правда, як двѣ. {{sp|Правда}}, як олива на верх выйде. {{sp|Правдою}} цѣлый свѣт зійдешь, а неправдою, анѣ до порога. Працює, як чорный во̂л. Прибери пенька, то стане за Сенька. Прибери пня, дай му имня, и з него буде чоловѣк.</poem><noinclude>{{bar}} <references/> </div></noinclude> ki072zb5evse1iesr2d1u1plv2zdeik 250 22661 458920 457617 2022-08-10T20:09:31Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /><div class="max">{{c|— 81 —}}</noinclude><section begin="П"/><poem>Пяный свѣчки не поставить. {{sp|Пяный}} собѣ розум во̂дберає, а Бо̂г му изнов дає. Пятами накивати.</poem><section end="П"/> <section begin="Р"/>{{c|{{x-larger|'''Р.'''}}}} <poem>Рада бы душа до {{sp|раю}}, та ѣ грѣхи не пускають. Рада бы мама за пана, та пан не бере. Радься другого, а смотри свого. Раз, два не поможе, то десѣть поможе. Раз мати родила, раз гинути треба. Раз тилько козу на лѣд нагнати можна. Рана загоится, але зле слово нѣколи. Рано встати, треба ся {{sp|вмити й росчесати}}. {{sp|Ранок}} панок. Рани̂ пташки зубы тереблять, а по̂зніи очи. Раховати сыр, масло, то и пирого̂в не ѣсти. Рахуй грошѣ с тиха, не зазнаєшь лиха. Рація рацієв, а шкода шкодов. {{sp|Ро̂здво}} ялобы ся, а {{sp|великдень}} не снив бы ся. Робив — на себе ся дивив. [[w:Рогатин|{{sp|Рогатин}}]]<ref><span style="display:inline-block; text-align:right; vertical-align:top">Мѣстечко в Бережанским обводѣ над потоком {{sp|Гнилою Липою}}, колись було заможне.<br/>{{sp|Пр. Изд.}}</span></ref> — Богови побратим.</poem><section end="Р"/><noinclude>{{bar}} <references/> </div></noinclude> ob6ioxb4soe9io9e56a8rnw8s0s0frp 250 24097 459028 69799 2022-08-11T10:12:58Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 16 —}}</noinclude><section begin="11"/>{{gap|1em}}{{smaller|Українська Центральна Рада, обрана українським народом через його революційні орґанїзації, незабаром поповнить ся на справедливих основах представниками иньших народів, що живуть на Українї, від їх революційних орґанїзацій, і тодї стане тим единим найвищим орґаном революційної демократії України, який буде представляти інтереси всїєї людности нашого краю.}} {{gap|1em}}{{smaller|Поповнена Центральна Рада видїлить наново з свого складу окремий одповідальвий перед нею орґан&nbsp;— Ґенеральний Секретаріат,&nbsp;— що буде представлений на затвердженнє Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на Українї.}} {{gap|1em}}{{smaller|В сїм орґані будуть обєдаані всї права і засоби, щоб він, яко представник демократії всїєї України, і разом з тим, як найвищий краєвий орґан уоравлїння, мав змогу виконувати складну роботу орґанїзації та упорядковання житя всього краю в згодї з усїєю революційною Росією.}} {{gap|1em}}{{smaller|В згодї з иньшими національностями України і працюючи в справах державного управлїння як орґан Временного Правительства, Ґенеральний Секретаріат Центральної Ради твердо йтиме шляхом зміцнення нового ладу, утвореного революцією.}} {{gap|1em}}{{smaller|Прямуючи до автономного ладу на Українї, Центральна Рада в згодї з національними меньшостями України підготовлятиме проект законів про автономний устрій України для внесення їх на {{errata|затверждевннє|затведженнє}} Учредительного Зібрання.}} {{gap|1em}}{{smaller|Вважаючи, що утвореннє краєвого орґану Временнаго Правительства на Українї забезпечує бажане наближеннє управлїння краєм до потреб місцевої людности в можливих до Учредительнаго Зібрання межах, і визнаючи, що доля всїх народів Росії міцно звязана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здїйснення автономії України до Всеросийського Учредительного Зібрання.}} {{gap|1em}}{{smaller|Що торкаєть ся комплєктовання військових частей, то для сього Центральна Рада матиме своїх представників при кабінетї Війскового Мінїстра, при Ґенеральнім Штабі і Верховнім Головнокомандуючім, які будуть брати участь в справах комплєктування окремих частин виключно Українцями, поскільки таке комплектуваннє по опредїленню Військового Мінїстра буде являтись з технїчного боку можливим без порушення боєспособвости армії.}} {{gap|1em}}{{smaller|Оповіщаючи про се громадян України, ми твердо віримо, що українська демократія, яка передала вам свою волю, разом з революційною демократією всїєї Росії та її революційним Правительством прикладе всї свої сили, щоб довести всю державу і зокрема Україну до повного торжества революції.}} {{gap|1em}}{{smaller|У Київі, 1917 року, липня 3-го дня.}} Так зявив ся сей великий акт, котрим закладають ся вже не якісь приготовчі підстави, а сама автономія України. Українську Центральну Раду, поповнену представниками національних меньшостей, Рос. Центр. Уряд признав верховним представницьким орґаном Української землї, і виконавчому орґанови її Ґенеральному Секретаріатови передає верховну краєву власть на всю Українську землю. Се вже фактична автономія України, котрій тільки правну форму має дати автономний статут, що з участю представників національних меньшостей вироблятиме У. Центральна Рада. А близше про те, як має уложити ся нове житє України й її відносини до центральних орґанів Росийської республіки сподїваю ся поговорити в осібній брошюрі („Новий лад України“). <section end="11"/> {{rule}} {{smaller|1=Брошюри тогож автора:<br/> {{gap|3em}}Хто такі Українцї і чого вони хочуть?<br/> {{gap|3em}}Звідки пішло Українство і до чого воно йде.<br/> {{gap|3em}}Вільна Україна. Статї з останнїх днїв.<br/> {{gap|3em}}Якої ми хочемо автономії і федерації.<br/> {{gap|3em}}Українська Центральна Рада й її унїверсал.<br/> {{gap|3em}}Про українську мову і школу.<br/> {{gap|3em}}Переяславська умова України з Москвою. Статї й тексти.}} {{rule}} {{c|{{smaller|Автор застерігає собі всї права.}}}}<noinclude></noinclude> nxv2hhte1jo8qr8z66akaqak5zlw5zc 102 24469 458883 235708 2022-08-10T14:44:59Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{автор | ім'я = Юрій | прізвище = Клен<br/>'''(Освальд Бурґгардт)'''&nbsp; }} == Твори == === Видання === * {{l2s|Каравели|Юрій Клен. Каравели. 1943.djvu}}. {{fine|Прага, 1943}} == Переклади == * ''[[Автор:Артюр Рембо|Артюр Рембо]]''. [[Червоний шлях/1926/10/Лихо|Лихо]] // {{fine|[[Червоний шлях]]. — 1926. — [[Червоний шлях/1926/10|№10]]}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] avzr2vhzdw1wmmx1qjbqx3li3olx66i 458896 458883 2022-08-10T15:42:07Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{автор | ім'я = Юрій | прізвище = Клен<br/>'''(Освальд Бурґгардт)'''&nbsp; }} == Твори == === Видання === * {{l2s|Каравели|Юрій Клен. Каравели. 1943.djvu}}. {{fine|Прага, 1943}} === Переклади === * ''[[Автор:Артюр Рембо|Артюр Рембо]]''. [[Червоний шлях/1926/10/Лихо|Лихо]] // {{fine|[[Червоний шлях]]. — 1926. — [[Червоний шлях/1926/10|№10]]}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] 7hxkl28nfqubgtxnmhh7lwo5no7ag8f 250 27664 458850 110795 2022-08-10T12:42:29Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Повстаннє Хмельницького"/>на спочутє королївське, а що ще важнїйше{{—}}через своїх знайомих мурзаків татарських завів зносини з ханом, намовляючи, щоб з козаками післав своїх Татар на Вкраїну. Не нова була се річ, але Хмельницькому вдало ся те, що не вдавало ся анї Жмайлови, анї Павлюкови. Хан був сердитий на Поляків, що ті не платять йому умовленної річної данини, голод був у Криму, треба було війни, а поки на Українї був спокій, трудно було там чим поживити ся. От і обіцяв хан Хмельницькому помагати, післати йому в поміч Тугай-бея, мурзу перекопського з великою ордою татарською. Як про се на Запорожу довідали ся, справа повстання була порішена. Хмельницького вибрано гетьманом. Післано потайки вісти по Україні, що на весну буде війна, і всякими потайними дорогами почав охочий народ збирати ся за Запороже. {{c|[[File:Ілюстрована історія України 234.jpg]]}} {{c|{{smaller|'''234. Ма хорах Богданової церкви (старий малюнок).'''}}}} Але поголоски про се пішли й між панів, вони затрівожили ся й зачали кликати Миколу Потоцкого, аби оборонив Україну (тодї вже був він гетьманом головним, на місце Конєцпольского, що помер, а польним гетьманом Калїновский). Потоцкий став ладити ся до війни, до походу; король відводив його від війни та радив пустити краще козаків на море; але Потоцкий бояв ся сойму і не хотїв слухати короля. Писав одначе до Хмельницького, намовляючи його, аби вернув ся на Україну, але Хмельницький добивав ся, щоб скасовано закон 1638 р. і вернено давнї вольности козацькі. Сього Потоцкий сам без сойму не міг зробити, і так приладив ся на війну і з весною рушив на Україну. Наперед, по великоднї скоро, післав свого сина Стефана з {{hws|кін|кінним}}<section end="Повстаннє Хмельницького"/><noinclude></noinclude> ow0i6uvwyeli5m5x2xir65rbtdrb2bc 250 31052 458916 72106 2022-08-10T19:59:51Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>переговорами. Готов був сам піддати ся Самойловичу. Але на той час поспіли післанцї від кошового запорозького Сїрка. Сей славний войовник запорозький як перед тим був прихильником Москви, так тепер став завзятим її ворогом, покоштувавши московського заслання. Він радив не їхати до Самойловича, не піддавати ся, і обіцяв поміч Запорожцїв, що не хотїли корити ся Самойловичу. Прийшла також вість, що Собєский має бути вибраний королем в Польщі, а він здавна мав зносини з Дорошенком і радив йому покинути Туреччину й піддати ся під протекцію Польщі — більше меньше на тих умовах, яких хотїв. Прийшла також відомість, що Татари йдуть в поміч. Дорошенко рішив бороти ся далї — та гірка вже була та боротьба! Післав Мазепу в Крим по поміч, а иньших знов післанцїв до візира турецького, скаржачи ся на хана; просив конче ратувати, бо як ще за місяць-два не прийде поміч, то кине Україну і піде в Туреччину. Справдї, не було вже як тримати ся, і треба було дати спокій нещасливій Українї. Та прийшла татарська орда і з нею Дорошенко став навертати назад правобічні міста живосилом, страхом караючи нещасливий нарід, віддаючи Татарам. Але тільки він завернув ся, а Самойлович прислав своє військо — знов правобічне побереже відпало від Дорошенка. Самойлович приступив під Чигрин і обложив його. Дорошенко був в останній бідї. Козаки тїкали до Самойловича; в Чигринї, як казали, було з Дорошенком всього 5 тисяч козаків, та і з тих багато було незадоволених на його турецьку полїтику. Про Дорошенка оповідали, що сидить в малім замку і в останнїй бідї хоче сісти на бочку з порохом і запаливши її, так з собою покінчити. Та тут прийшли вісти, що йдуть Турки й Татари в поміч. Самойлович покинув усе й пішов за Дніпро. Дорошенко виратував ся, але то йому нїчого не помогло. Турки прийшли, але не помогли нїчого, а зайняли ся караннєм непослушних на Поділлю і в Браславщинї, і сей прихід їх не тільки що не поміг Дорошенку, а ще пошкодив, бо страх перед Турками розвіяв ся по сїм їх невдалім виступі ще більше. Але й Самойлович не приложив якихось сильнїйших заходів, щоб взяти в свої руки Правобіччину, і так ще оден рік (1675) пройшов в дрібній війнї: то Дорошенко йшов, руйнував оселї, карав людей, примушуючи під свою власть, то приходили з тим самим полки Самойловича, а нарештї ще проявили ся й польські віддїли та почали людей змушувати піддавати ся Польщі. Від сих походів і претенсій, від руїни татарської, турецької, польської, московської і своєї української люде стратили всяку терпеливість і почали зовсїм покидати правобічну Україну. Уже й перед тим, від перших воєн козацьких, що упадали головно на правобічну Україну, люде йшли в великім числї на Заднїпровє; після того як програно було<noinclude></noinclude> qz44fmkhbskx2r6nrdjt4p68u6wajwc 250 31053 458855 72107 2022-08-10T13:05:06Z Ong all 13793 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Ong all" /></noinclude><section begin="Руїна"/>велике повстаннє 1648{{—}}9 років (Хмельмницького), сей рух українського народу за Днїпро став величезним, масовим: сила людей, цїлими оселями, кидала Правобічну Україну, не хотячи вертати ся назад під власть панів, не зносячи воєнної трівоги, що тут загнїздила ся й не переставала. Ішли за Днїпро, все далї й далї, навіть за московську границю, в Слобідщину, і так се тягнуло ся всї пізнїйші десятилїтя: ще збільшило ся в 1660-х роках, а тепер, в 1674{{—}}6 роках доходило до крайности. Приднїпрянська Київщина і Браславщина пустіли таки зовсїм до решти, а навіть і з подальших сторін почав нарід сунути за Днїпро. Дорошенко бачив, що як так далї піде, то пропала його справа, бо не над ким буде й гетьманувати. Брав ся на всякі способи, розсилав листи, відмовляв, грозив ся, стримував силою, казав непускати, навіть розбивав ватаги персселенцїв та віддавав їх Татарам, щоб налякати і відвернути від сього пересельського руху{{—}}не помагало. Уже в 1675 р. Самойлович писав до Москви що на Правобережі зістало ся дуже мало народу. Тому що на лівобічній Українї під ту пору зіставало ся дуже мало порожнїх земель, люди йшли за московську границю, в теперішню Харківщину і Воронїжчину. {{c|[[File:Ілюстрована історія України 279.jpg]]}} {{c|{{smaller|'''279. Іван Самойлович, малюнок в лїтописи Величка.'''}}}} Дорошенко бачив, шо справа його вбита вже безповоротно, але хотїв бодай чогось добити ся від московського правительства{{—}}виторгувати гетьманство в якійсь частинї України, і держав ся до останнього, шоб видерти сю уступку. Дивно і трагічно виглядав сей „останній козак“ на своїй Чигринський горї, всїми покинений, серед спустілого краю, з горсткою своїх наємних козаків „серденят“. Але все меньше зіставало ся вже духової сили в нїм самим. Самойлович рішучо противив ся всяким уступкам, і московське правительство стояло також на тім, що єдиним гетьманом на цїлу Україну має зістати ся Самойлович, а Дорошенко мусить піддати ся під його „регімент“ (власть). Переговори тягли ся, московське правительство хотіло закінчити справу по можности тихо, аби не накликати турецької біди. Дорошенко даремно кликав Турків, щоб його ратували. Сірко, ратуючи свого союзника, виступив з старою запорозькою теорією, що справу треба віддати на рішеннє {{hws|За|Запорожу}}<section end="Руїна"/><noinclude></noinclude> nb5v1padrfnur0a0icpoylparsjgn70 458918 458855 2022-08-10T20:07:57Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Ong all" /></noinclude>велике повстаннє 1648–9 років (Хмельницького), сей рух українського народу за Днїпро став величезним, масовим: сила людей, цїлими оселями, кидала Правобічну Україну, не хотячи вертати ся назад під власть панів, не зносячи воєнної трівоги, що тут загнїздила ся й не переставала. Ішли за Днїпро, все далї й далї, навіть за московську границю, в Слобідщину, і так се тягнуло ся всї пізнїйші десятилїтя: ще збільшило ся в 1660-х роках, а тепер, в 1674–6 роках доходило до крайности. Приднїпрянська Київщина і Браславщина пустїли таки зовсїм до решти, а навіть і з подальших сторін почав нарід сунути за Днїпро. Дорошенко бачив, що як так далї піде, то пропала його справа, бо не над ким буде й гетьманувати. Брав ся на всякі способи, розсилав листи, відмовляв, грозив ся, стримував силою, казав непускати, навіть розбивав ватаги пересельцїв та віддавав їх Татарам, щоб налякати і відвернути від сього пересельського руху — не помагало. Уже в 1675 р. Самойлович писав до Москви що на Правобережі зістало ся дуже мало народу. Тому що на лівобічній Українї під ту пору зіставало ся дуже мало порожнїх земель, люди йшли за московську границю, в теперішню Харківщину і Воронїжчину. [[File:Ілюстрована історія України 279.jpg|thumb|дуае|upright=1|{{c|279. Іван Самойлович, малюнок в лїтописи Величка.}}]] Дорошенко бачив, шо справа його вбита вже безповоротно, але хотїв бодай чогось добити ся від московського правительства — виторгувати гетьманство в якійсь частинї України, і держав ся до останнього, щоб видерти сю уступку. Дивно і траґічно виглядав сей „останній козак“ на своїй Чигринський горї, всїми покинений, серед спустїлого краю, з горсткою своїх наємних козаків „серденят“. Але все меньше зіставало ся вже духової сили в нїм самим. Самойлович рішучо противив ся всяким уступкам, і московське правительство стояло також на тім, що єдиним гетьманом на цїлу Україну має зістати ся Самойлович, а Дорошенко мусить піддати ся під його „реґімент“ (власть). Переговори тягли ся, московське правительство хотїло закінчити справу по можности тихо, аби не накликати турецької біди. Дорошенко даремно кликав Турків, щоб його ратували. Сірко, ратуючи свого союзника, виступив з старою запорозькою теорією, що справу треба віддати на рішеннє За-<noinclude></noinclude> 28h5ds3ghut7nbux8d5pl8phs019l2i 458919 458918 2022-08-10T20:08:43Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Ong all" /></noinclude>велике повстаннє 1648–9 років (Хмельницького), сей рух українського народу за Днїпро став величезним, масовим: сила людей, цїлими оселями, кидала Правобічну Україну, не хотячи вертати ся назад під власть панів, не зносячи воєнної трівоги, що тут загнїздила ся й не переставала. Ішли за Днїпро, все далї й далї, навіть за московську границю, в Слобідщину, і так се тягнуло ся всї пізнїйші десятилїтя: ще збільшило ся в 1660-х роках, а тепер, в 1674–6 роках доходило до крайности. Приднїпрянська Київщина і Браславщина пустїли таки зовсїм до решти, а навіть і з подальших сторін почав нарід сунути за Днїпро. Дорошенко бачив, що як так далї піде, то пропала його справа, бо не над ким буде й гетьманувати. Брав ся на всякі способи, розсилав листи, відмовляв, грозив ся, стримував силою, казав непускати, навіть розбивав ватаги пересельцїв та віддавав їх Татарам, щоб налякати і відвернути від сього пересельського руху — не помагало. Уже в 1675 р. Самойлович писав до Москви що на Правобережі зістало ся дуже мало народу. Тому що на лівобічній Українї під ту пору зіставало ся дуже мало порожнїх земель, люди йшли за московську границю, в теперішню Харківщину і Воронїжчину. [[File:Ілюстрована історія України 279.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|279. Іван Самойлович, малюнок в лїтописи Величка.}}]] Дорошенко бачив, шо справа його вбита вже безповоротно, але хотїв бодай чогось добити ся від московського правительства — виторгувати гетьманство в якійсь частинї України, і держав ся до останнього, щоб видерти сю уступку. Дивно і траґічно виглядав сей „останній козак“ на своїй Чигринський горї, всїми покинений, серед спустїлого краю, з горсткою своїх наємних козаків „серденят“. Але все меньше зіставало ся вже духової сили в нїм самим. Самойлович рішучо противив ся всяким уступкам, і московське правительство стояло також на тім, що єдиним гетьманом на цїлу Україну має зістати ся Самойлович, а Дорошенко мусить піддати ся під його „реґімент“ (власть). Переговори тягли ся, московське правительство хотїло закінчити справу по можности тихо, аби не накликати турецької біди. Дорошенко даремно кликав Турків, щоб його ратували. Сірко, ратуючи свого союзника, виступив з старою запорозькою теорією, що справу треба віддати на рішеннє За-<noinclude></noinclude> 0s3ct8d1a0mghdujl7u3rr8hbtv4rgz 0 31055 458915 72111 2022-08-10T19:56:34Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Михайло Грушевський | секція = Руїна | попередня = [[../Упадок Дорошенка/]] | наступна = [[../Згін і нова козаччина на Правобережі/]] | примітки = }} <pages index="Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu" from=354 to=357 fromsection="Руїна" tosection="Руїна" /> hhw4rr59jtsr8l1i30dtvdbxzto9d60 102 33773 458884 206032 2022-08-10T14:51:40Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{автор |ім'я = Артюр |прізвище = Рембо }} == Твори == === Поезія === * [[Червоний шлях/1926/10/Лихо|Лихо]] / {{fine|пер. ''[[Автор:Юрій Клен|О. Бургардт]]''. [[Червоний шлях]]. — 1926. — [[Червоний шлях/1926/10|№10]]}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Французькі автори]] 4ueebglrdfkur1uatz0r4mf4wzrhc38 102 52200 459027 362737 2022-08-11T10:12:33Z Arxivist 4314 wikitext text/x-wiki {{автор |прізвище=Носов }} == Роботи == === Біографістика === * О. Г. Алешо (9.II.1890 – 4.IV.1922) {{fine|// Вісник сільськогосподарської науки. Т. I. Ч. 1. Київ, 1922}} * [[БКАЕ/1/Хведір Вовк|Хведір Вовк]] {{fine|// [[БКАЕ|Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка]]. Ч. I. Київ, 1925}} * [[Антропологія (щорічник)/2/Ф. К. Вовк і українська наука|Ф. К. Вовк і українська наука]] {{fine|// [[Антропологія (щорічник)/2|Антропологія. Річник 2]]. Київ, 1929}} * Проф. Ф. К. Вовк в українській археології (1847 — 1918 — 1928) {{fine|// Записки Всеукраїнського Археологічного Комітету. Том 1. Київ, 1930}} === Антропологія === * [[Антропологія (щорічник)/1/Матеріяли до антропології України. Українці Кубани|Матеріяли до антропології України. Українці Кубани]] {{fine|// [[Антропологія (щорічник)/1|Антропологія. Річник 1]]. Київ, 1928}} * [[Антропологія (щорічник)/1/Петрогліфи з долини р. Орхон (Монголія)|Петрогліфи з долини р. Орхон (Монголія)]] {{fine|// [[Антропологія (щорічник)/1|Антропологія. Річник 1]]. Київ, 1928}} * [[Антропологія (щорічник)/2/До антропології кримських татар|До антропології кримських татар]] {{fine|// [[Антропологія (щорічник)/2|Антропологія. Річник 2]]. Київ, 1929}} ** {{l2s|До антропології кримських татар|Анатолій Носов. До антропології кримських татар (1929).pdf}} (окрема відбитка з щорічника Антропологія). Київ, 1929 * [[Східний світ/1930/1-2/Кримські татари (Антропологічні нариси)|Кримські татари (Антропологічні нариси)]] {{fine|// Східний світ. №1–2. Харків, 1930}} * [[Антропологія (щорічник)/3/До антропології болгарів. Болгари кримські|До антропології болгарів. Болгари кримські]]. {{fine|// [[Антропологія (щорічник)/3|Антропологія. Річник 3]]. Київ, 1930}} * [[Антропологія (щорічник)/4/До антропології болгарів. Болгари мєлітопільські|До антропології болгарів. Болгари мєлітопільські]] {{fine|// [[Антропологія (щорічник)/4|Антропологія. Річник 4]]. Київ, 1931}} * [[Журнал геолого-географічного циклу/1932/3-4/Матеріяли до антропології України: Українці Дніпропетрівщини|Матеріяли до антропології України: Українці Дніпропетрівщини]] {{fine|// Журнал геолого-географічного циклу. №№3-4. Київ, 1932}} === Словники === * Словник антропогеографічної термінології: (Проєкт). Харків, 1931 {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] [[Категорія:Науковці]] dkh1fq6bvzjv0rnragdp3140g19akic 116 56500 459029 458815 2022-08-11T11:06:03Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf|thumb]] <poem> 2 Фастов местечко; 7 Кадлубица селение при местечке Фастове; 12 Дулицкое; 18 Безпечная; 50 Фастовка; 54 Чмировка; 58 Щербаки; 66 Потиевка; 106 Городище; 112 Кожанка; 114 Коженики; 118 Езерна; 163 Матюши; 167 Насташка; 172 Шамраевка; 180 Трушки; 182 Коржовка; 184 Рокитно местечко; 201 Прусы; 209 Болкун; 212 Новоянов; 214 Чепелиевка; 225 Лещиновка; 230 Кривая; 234 Саловка (Салиха); 242 Буда Чернинская; 250 Юзефовка (Ступник); 254 Савинцы; 260 Керданы Kerdan; 262 Улашевка Ułaszowka; 264 Синява; 272 Блощинцы; 276 Чернин; 296 Яхны; 299 с. Напрасники (Безугляки); 303 Пологи; 309 Слобода Соколовка; 311 Ольшанка; 317 Слобода Темберская или Быкова Гребля; 319 семейство Добровольского с. Севериновка; 321 Остров; 325, 326 л. + 330 прав., 331л. Винцентовка; 326 Скригалевка; 331 Темберщина (Узин); 335 Житнигоры; 337 Ольшаница (Ольшанка); 345 Криштофовка (Шпендовка); 349 Ромашки; 352 семейство Черницкого; 354 Шкаровка; 358 Бакумовка; 360 Фастовка; 366 Дмитровка; 376 семейство Годлевского с. Снигиревка (Костельник); 378 Снигиревка (Костельник); 381 Фастовка; 383 Бертники; 389 Снетинка Великая; 391 семейство Даховского; 393 Волица; 397 семейство Карасневича, с. Кадлубица ксензовская; 399 Кадлубица ксензовская; 402 семейство Крижановского; 404 хутор Крижановского; 406 семейство Браницкого, м.Белая Церковь; 408 Белая Церковь; 476 Мало-Половецкое; 482 Велико-Половецкое; 488 Мазепинцы; 494 Глушки; 497 Саливонки; 499 Ковалевка; 503 Пивни; 505 Трилесы; 515 семейство Гошчицкого, с.Королевка; 517 семейство Скаржиньского и Куницкого с.Королевка; 519 Королевка; 522 Гребенки; 526 Барахты; 530 Паляничинцы; 534 Ксаверовка; 536 Устимовка; 539 Винницкие Ставы; 541 Мытница; 545 Буда Новая; 549 Дучина Duczyny; 555 Сухолесы; 559 Руда; 562 Марьяновка; 570 Кожанка; 572 семейство Звержховского; 574 семейство Казаринова с.Краснолесы; 576 Краснолесы; 589 Красна; 595 Лосятин; 596 семейство Борковского с.Лосятин; 598 дворовые Борковского с.Лосятин; 600 Чупира; 618 семейство Каленского; 620 Ольшанка Малая; 626 семейство Яниковского с.Троцкое; 628 Троцкое; 633 семейство Романского; 635 Яблоновка; 641 семейство Гетулевича д. Поправка; 643 в услужении в Гетулевича с. Поправка; 645 семейство Киркор с.Черкас; 647 семейство Сосинских с.Янковка (Лопатынщина); 649 Янковка (Лопатынщина); 652 поссессор Оксентий Слобода Оксентовка; 654 Слобода Оксентовка; 656 семейство Осоховского с.Саварка; 658 Саварка; 661 Черкас; 665 Василев местечко; 668 Розалиевка; 672 семейство Станиславского с. Перегоновка; 674 Станиславка; 678 семейство Дунина с. Деремезна; 680 Деремезна; 682 Мотовиловка; 686 Солтановка Великая; 689 Антоновка (Лейментарщина); 696 Севериновка; 707 Кощиевка; 709 Офирна; 711 семейство Годлевской; 713 семейство Яблонского; 715 Черногородка; 717 дворовые служители Яблонского с.Черногородка; 719 семейство Монтрезора 721 семейство Сосинского 723 семейство Заянчковского с.Яцки; 725 семейство Тарнавецкой с. Городищь Стависких. Римско Католического закона - РК греко-униатского исповедания - ГУ грековосточного исповедания (православие) - ГВ '''Страница:''' '''2 – Фастов;''' 1- Gr**owski (Томаш Грабовський); 2. Mędzelowski Мендзеловський; 3. Chienski?; 4. Nowicki; Страница: 3 - 5. Андрей Яковлев ***ницкий Stuysnicki?; 6. Слобода Słob***; 7. Господина имений фастовских бискупа Киевского и Черниговского... Цецишовский; у него капелан Казимир Казимиров Жижновский Zyznowski; служители его: 1. Орловский Orłowski с страны Краковской; жена Долевич; 2. Маршивский Marszycki; Страница: 5 - Гловацка Głowacka; 3. Косаковский Kossakowski; 4. Концкий Kącki; 5. Гриниовецкий Hryniowicz; 6. Ринтч Ryntcz; мать Борщова Borszewa; 7. Карчевска Karczewski; 8. Сташевка Stasewski; 9. Соболевский Sobolewski; 10. Куровский Kuruwski; 11. Мозорский Maderski; 12. Мондзерский Mądzolowski; 13. Метковский Metkowski; Страница: 7 - 14. Венцель Weęcek?; 15. Беловский Bełowski; 16. Садовский Sadowski; 17. Ринтч Ryntcz; 18. Готлиб Мартынов Gotlib Martynow; 19. Шостаченко Szostaczęko; 20. Денефельт Denefelt; Кулчицкий Kulczycki; 21. Лозинский Łozinski. '''9 Кадлубица''' 10 - 1. Кульчинский Kulcyznski ГУ; 2. Червинский Cyerwinski РК; 3. Роздоловский Rozdołowski РК; 12 - Сродник Гонновский Honowski; 4. Шиманский Szymanski РК; 5. Покорницкий Pokornicki ГР; 6. Мондзеловский Mądzelowski РК; 7. Шиманский Szymanski РК; 8. Манистерский Manastyrski; 14 - 9. Dros Дрос; 10. Крзешовский Krzeszowski; 11. Юровский Jurowski; живущая без грунтов... для зароботка шляхта: 1. Лукашевич Łukaszewicz; сестра Кобилинска; 2. Голевский Holewski; 16 - 3. Лукашевич Lukaszewicz; 4. Чернецка Czarnecki; 5. Монастирский Monastyrski; 6. Ястремский Jastrębski; 7. Євчухевич? Jewtuchiewicz. '''18 Дулицкое''' 19 - 1. Целецкий Cielinski РК; 2. Храмара Chramara РК; 21 - Целецкий; 3. Целецкий Cielecki РК; 23 неоседлая шляхта: 1. Садовска Sadoska; 25 - 2. Семен Захариев Слотневич? Słomczynski? РК; 3. Савицкий Savicki РК; 4. Руткевич Rudkiewicz РК. '''28 Безпечна''' 29 - 1. Петровский Piotrowski РК; 31 - 2. Корзун Korzun ГУ; 33 - 3. 4. Лубковский Łubkowski РК 35 - 5. Лясота РК Lasota; 6. Самборский РК Samborski; 37 - 7. Юнга Junga ГУ 39 - 8. Пилькевич Pilkiewicz ГУ; 41 - 9. Пилкевич Pilkiewicz ГУ; племянник Волотовский Wołotowski; 10. Заржицкий Żarzycki РК 43 - 11. Бурзяховский Burdziechoski РК; 45 - 12. Домбровский Dąbrowski РК; шва́ґер Васковский Waśkowski; 13. Матюшевич РК Matuszewicz; 47 - 14. Выговска Wyhowski ГУ; 15. Буханевич Buchoniewicz РК; 49 - зять Новаковский Nowakowski; 16. Детковские Didkowski ГУ; 51 - 17 Воски Wolski РК; шурин Шулятский Szulatycki; 18. Дедковска Didkowska РК; 53 - 19. Шеманска Siestrzyński РК; 20. Сестрянский Siestrzyński РК; шурин Дзеветский Dziewicki; 55 - сестра Марцеловская Marcinkowska; 21. Роецкий Roieski РК; 57 - 22. Симон Symon ГУ; племянник Марковский Markowski; 23. Симон Symon ГУ; брат Дроздовский Drozdowski; 59 - 24. Симон Symon ГУ; 25. Юрковский Jurkowski РК; 61 - 26. Михицкий? Gizycki РК; племянник Кулский Kulski; 27. Павловский Pawłowski ГУ; 63 - 28. Белявский Bielawski РК; шурин Барковский Barkowski; 29. Разбитский Rozbicki РК; 65 - 30. Борецкий Barecki РК; шурин Цебулский Cybulski; 31. Ферес Feres РК; 67 - 32. Дроздович Drozdowicz РК; 33. Люберский Lubarski ГУ; 69 - 34. Юзефович Jozefowicz РК; зять Евтуховский Jewtuchowski РК; 35. Лясота Lasota РК; 71 - Ястржембский Jastrzębski; 36. Прохоревич Prohorewicz РК; Брат Винницкий Winnicki; 73 - 37. Лубковский Łubkowski РК; 38. Барека Barceka РК ; 75 - 39. Збутский Żbucki ГУ; 77 - 40. Буханович Buhanowicz РК; 41. Юрковский Jurkowski РК; 79 - 42. Бочковский Buczkowski РК; 43. Бузевич Budziewicz РК; 81 - 44. Пержинский Pierczynski РК; 83 - '''неоседлая шляхта''' 1. Константинова? Konstantowicz; 2. Белявский Bielawski РК; 3. Волотовский Wołotowski РК; 85 - 4. Кобылинский Kobyliński РК; 5. Зрудловский Zrodłowski РК; 6. Песетский Piasecki РК; 7. Любарский Lubarski РК; 87 - 8. Юркевич Jurkiewicz РК; 9. Пашутова Paszutowa; 10. Шамовский Szumonski РК; 11. Бенешко Benesko РК; 12. Кухарский Kucharski РК; 89 - 13. Билкевич Byłkiewicz РК; 14. Поправка Paprocka ГУ; 15. Поправский Paprocki РК; 16. Мокрицкий Mokrzycki РК; племянник Черношевич Czarnoszewicz. '''219 Езерна''' 220 - 1. Цвеловский Cwiłoski РК; 2. Винский Winski РК; 222 - 3. Заводский Zawacki РК; 4. Белецкий Bielecki РК; 5. Илецкий Jlecki РК; 6. Терьпецкий Terpecki РК; 224 - 7. Гриневецкий Hrynowiecki РК; 8. Орловский Orłowski РК; 226 - 9. Пекульский Pikulski РК; зять Черский Czerniawski?; 10. Жуковский Zukowski РК; 228 - 11. Сосновский Sosnowski РК; мать Крушанецка; племянник Соколовский Sokołowski; 12. Лозицкий Łozicki РК; 230 - 13. Орловский Orłowski РК; 14. Поплавский Popławski РК; племянник Григорка; теща Павловска Pawłowska; 15. Дромирецкий Dromilecki? РК; 232 - 16. Добрановский Dobranowski ГУ; 17. Дедковский Didkowski ГУ; 18. Завадский Zawadzki РК; 234 - 19. Виговский Wyhowski ГУ; 20. Николаевский Mikołaiewski РК; 21. Сахновский Sachnowski ГУ; 236 - 22. Садовский Sadowski ГУ; 23. Гловацкий Hołowaski РК; 238 - 24. Садовский Sadowski РК; 25. Балецкий Bilecki РК; брат жены Ширпа Szurpa; 240 - 26. Сахновский Sachnowski ГУ; 27. Балецкий Balecki ГУ; 28. Андроник Andronik ГУ; сестра Лепинска Lipinska; 242 - 29. Болкон Bołkon РК; 30. Магилка Mohyłka ГУ; 31. Ивалевич Jwalewicz РК; 244 - шурин Мержиевский Mierzeiewski; 32. Коетковский Kwiatkowski РК; шурин Чижевский Czyzewski; 33. Юрковский Jorkowski ГУ; 246 - 34. Порецкий Porzycki РК; 35. Вислоух Wisłouch ГУ; 248 - 36.-38. Миляновский Malinowski ГУ; 250 - 39. Бронковский Brunkowski РК; 40. Святецкий Swiatecki РК; 41. Ластовецкий Łastowicki ГУ; 252 - 42. Порицкий Pohorecki РК; отец Хатенский Chalinski; 43. Закревский Zakrzewski РК; 254 - 44. Миляновский Malnowski ГУ; Босевич Bosewicz; 45. Рачинский Raczynski РК; 256 - 46. Рачинский Raczynski РК; 47. Избицкий Jzbicki ГУ; зять Миляновский Malinowski; 258 - 48. 49. Круковский Krukowski ГУ; 50. Становский Stanowski ГУ; 260 - 51. Луженский Łuzecki ГУ; 52. Краковецкий Krakowiecki ГУ; 53. Жуковский Zukowski РК; 262 - 54. Павловский Pawłoski РК; 55. Хисимовска Chiżmowska РК; 56. Андронек Andronik ГУ; 264 - 57. Ростовский Rostowski ГУ; 58. Волотовский Wołotowski ГУ; 266 - племянник Свиридович Spirydowicz, тесть Стернавский Sternwski; 59. Петровский Piotrowski РК; 60. Голенбовский Gołębioski РК; шурин Павловский; 268 - 61. Кучерский Kaczerski РК; 62. Доморадский? Domoracki ГУ; 63. Хоценский Chocinski ГУ; 64. Василевский Wasilewski РК; дядя Буркот Burkat; 270 - 65. Капустенский Kapuscinski ГУ; зять Клецкий; 66. Волотовский Wołotowski ГУ; 272 - 67. Щуровский Szczurowski ГУ; 68. Каминский Kaminski ГУ; 69. Волска Wolska ГУ; зять Черняховский; 70. Бернацкий Biernacki ГУ; 274 - 71. Кулетский Kulicki ГУ; тесть его Григорий Дмитриев сын Ви***? вдовь; 72. Андреевский Jendrzeiowski РК; 276 - 73. Грохольский Grocholski РК; 74. Лозов Łozowski РК; 75. Волотовский Wołotowski ГУ; 278 - 76. Скалский Skalski РК; 77. Соболевский Sobolewski ГУ; 78. Паскевич Paskiewicz РК; 280 - 79. Хребтиевска Chrebtyiewska ГУ; 80. Цевский Czewski РК. 282 - '''неоседлая шляхта:''' 1. Смерчевский Smurczewski РК; 2. Ильницкий Jlnicki ГУ; 3. Драмирецка Dromirecka ГУ; 4. Пожарский Pożarski ГУ; 5. Фировский Firowski ГУ; 6. Хоцинский Chocinski ГУ. 284 - 7. Виногродска Winogrozka РК; 8. Скринска Skrynska РК; 9. Вовковинска Wolkowinska ГУ; 10. Брожецкий Brozecki РК; 286 - 11. Белецка Bielecka РК; 12. Грохолский Grocholski РК; 13. Буржинский Burzynski РК; 14. Менчинский Męczynski ГУ; 15. Лосицкий Łozicki РК; 288 - 16. Белецка Bielecka ГУ; 17. Залеска Zalewska РК; 18. Корбут Korbut РК; 19. Павловский Pawłowski ГУ; 290 - 20. Рипилский Ripinski РК; 21. Броговский Brzozowski ГУ; 22. Тарнавский Tarnawski РК; 23. Клиецкий Klecki РК; 292 - 24. Мошковский Moszkowski ГУ; 25. Бернацкий Biernacki РК; 26. Кулаковский Kulikowski РК; 27. Тростинский Troscinski ГУ; брат жены Кулеша; 28. Перловска Perłowska ГУ; 294 - 29. Репенский Rzepecki РК; 30. Павловский Pawłowski РК; 31. Анеля Яковлева дочь Францева вдова РК; 32. Куликовский Kilikowski РК; 33. Александра Петрова дочь РК; 34. Бовкуновна Bołkunowska ГУ; 35. Михаловский Mihałowski ГУ; 298 - 36. Шавловска Szawłowska РК; 37. Каленевский Kalinowski РК; 38. Вишневский Wiszniewski ГУ; 39. Руленска Rylinska РК; 40. Пехновский Pachnowski ГУ; 41. Мария Иванова дочь ГУ; 42. Дромирецкий Dromerecki РК; 43. Ковалский Kowalski РК; 44. Росенский Roscinski ГУ; 300 - 45. Домбровский Dombrowski РК; 46. Петрошевский Petruszewski РК; 47. Пяхновский Pachowski ГУ; 48. Крушинецка Kruszelnicka ГУ; 49. Венцковска Więdzkowska ГУ; 50. Михаловский Michałowski ГУ; 51. Репеловский Repeliewski ГУ; 52. Вербицкий Wierzbicki РК; 53. Кульчицка Kulczycka ГУ; 54. Могилка Mohiłka ГУ; 302 - 55. Тернавский Tarnawski РК; 56. Калский Kalski РК; 57. Подолский Podolski ГУ; 58. Куликовска Kulikowska РК; 59. Войцех Федоров РК; 60. Роковский Rogowski ГУ; 304 - 61. Меляновский Malinowski ГУ; 62. Грушецкий Gruszecki РК; 63. Сосновский Sosnowski РК; 64. Цвиловский Cwiłowski РК; 306 - 65. Бояховский Boiechowski РК; 66. Борвинский Borwinski РК; 67. Вовковинский Wołkowinski РК; 68. Зазулевич Zozulewicz ГУ; 69. Доброновский Dobrowolski ГУ; 70. Павловский Pawłowski РК; 71. Лужецкий Łuzecki ГУ; 308 - 72. Висекирский Wysokurski РК; 73. Кулаковский Kułakowski ГУ; 74. Цеский Ciśki РК; 75. Войцеховский Woyciechowski РК; 76. Гурский Hurski РК. '''310 Матюши''' 311 - 1. Студинский Studzinski РК; 313 - 2. Борковска Borkowska РК; шурин Закатецкий? Zawacki; племянник Барковский Borkowski; Левицкий Lewicki; 3. Иван Григорьев Jan Grzegorzow ГУ; 315 - '''неоседлая шляхта:''' 1. Кобилянский Kobilinski РК; 2. Соколовский Sokołowski РК; 3. Марковский Markowski РК из распущенных польских войск Днепровской бригады; 4. Березовский Berezowski РК; '''317 Насташки''' 318 - 1. Янешевский Janiszewski РК; 2. Троцкий Trocki РК; 320 - 3. Кришевский Krzyszewski РК; 4. Милиневский Mieliniewski РК; 322 '''служащие на владельческой земли в селе Несташки шляхта не платящая владельцу ренту:''' Антон Пачувски Paczuwski сын РК; Червенски Czerwinski РК; Слоневски Słoniewski РК; 324 - Денцеловский DzięciołowskiРК; Данилевский Dominski РК; Машиленский Mazylianski РК; Савицки Sawicki РК; Герашинский Bieraszynski РК; Геравский Horowski РК; 326 '''в оном селении Насташках господский дом''', в нем: Поплавский РК; ??? '''327 Шамраевка''' 328 - 1. Новицкий Nowicki ГВ; 2. Дитковский Didkowski ГВ; 330 - '''неоседлая шляхта:''' 1. Русковский Ruzkowski ГВ; 2. Петровский Petrowski РК; шурин Боровской Borowski ГВ; 332 - 3. Лещинска Leszczynska; 4. Маркович Markiewicz РК; 5. Данкевич Dankiewicz РК; 334 - 6. Кулицкий Kuyczycki РК; 7. Невирович Newirowicz РК; 8. Ястремский Jastrzebski РК; 9. Косинский Kosinski РК; 10. Витковский Witkowski РК; 11. Басковский Baskowski РК; Мария Тимофеева дочь Ратковска Radkowska; 12. Зославский Zolawski РК; 336 - 13. Любинский Lubinski РК; 14. Мациевский Macieiewski РК; 15. Полотницкий Płotnicki РК; 16. Милевский Mylewski РК; 17. Карнеский Czarniecki РК; 18. Забицкий Zabicki РК; 19. Свентковский ГВ; 20. Гурский Hurski РК; 338 - 21. Смулкий Smulki ГВ; 22. Яков Лукьянов сын Lukaszow syn РК; 23. Олексенский Olesinski? РК; 24. Чеплицкий Czaplicki РК; 25. Козлинский Kozlinski ГВ; 26. Малицкой Malecki РК; 27. Ехтерснавзинова Jhterhawzenowa лютеранского закона; 28. Волф Wolf РК. '''569 Пологи''' 570 - 1.2. Калетинский Kaletynski РК; 572 - 3. Домбровский ГВ; 4. Зеленский Zielinski ГУ; 5. Лисоцкий Lisocki РК; 6. Смогоржевский? Smogorzewski? ГУ; 574 – 7. Барановский Baranowski ГВ; 8. Вишневский Wiszniowski ГВ; 9. Церковский Czerkowski РК; 576 - 10. Борейко Boreyko ГУ; 11. Вербаховска Werbachowska ГВ; '''неоседлая шляхта''': 1. Мочодлевский? Moczodlowski ГВ; 2. Кобылянский Kobylanski ГВ. '''579 Слобода Соколовка''' 580 - Калапский Kalapski РК находится приказчиком в той же Слободе. '''583 Ольшанка''' 584 - 1. Славинский Sławinski РК; 586 - 2. Щирецкий Szczyrecki ГВ; 3. Драчиновский Traczkowski РК; 588 - 4. Козловский Kozłowski РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Добровольский Dobrowolski РК; 590 - 2. Лукомский Łukomski; 3. Блоцкий Błocki РК; 4. Подгурский Podgorski ГУ; 5. Огинский Oginski ГК; 6. Кужинский Kusinski РК; 7. Ястребинский Jastrubinski ГУ; 8. Галческий Halczewski ГУ; 9. Компан Kompan ГУ; 10. Боровской Borowski РК. '''697 – Снигировка''', поссессор Годлевский Godlewski. '''707 Бердник''' 708 - 1. Оранска Oranska; 2. Дубиковский Dubikowski; 710 - Дубиковский Dubikowski; 3. Мацкевич Mackiewicz; жена Петровска Piotrowska; жена Моравска Murawska; 4. Зелинский Zielinski; брат Ерлич Jerlicz, жена Сташевска Staszewska; 5. Пилькевич Pilkiewicz; двоюродный брат Жебровский Zebrowski; племянница Барановска Baranowski; 712 - 6. Миленевский Mieleniewski; жена Сервецка Serwecka; жена Козловска Kozłowska; племянник Бочковский Boczkowski; 7. Крушинский Kruszynski; жена Заремба Zaręba; 8. Подвысоцкий Podwysicki; жена Чижевска Czyzewska;двоюродный брат Сливинский Sliwinski; жена Подвысоцка Podwysicka; 714 - 9. Прушковский Proszkowski; 10. Самборский Samborski;жена Буржакова Burzakowa; зять Пясецкий Piasecki; жена Самборска Samborska; брат Пясецкий Piasecki; 11. Чеховский Czechowski; 716 - '''живущая без грунтов''' в упомянутой деревне Бертниках для заработков шляхта: 1. Храновский Chrzanowska; 2. Долинский Dolinski; жена Тхоржевска Tchorzewska; 3. Парчевский Parczewski; 4. Карпиловский Karpiłowski; 5. Сангоржевська Sangorzewska; 6. Ковба Kowła; жена Боровска Borowska. '''718 Большая Снетинка''' 719 - 1. Столигва Stołyhwa; 2. Шкуратовский Szkuratowski; 3. Венгерский Węgierski; '''722 семейство поссессора Даховский Dachowsk'''i '''725 Волица''' 726 - 1. Ольшанский Olszański; 2. Кульчинский Karczynski;3. Дидковский Didkowski; 728 - 4. Топоровский Toporowski; 5. Тичина Tychyna; 6. Барановский Baranowski; Живущая без грунтов в упомянутом селе Волиці шляхта 1. Любовицкий Lubowiecki; 2. Маевский Maiewski; 3. Блажей Алексеев. 730 - 4. Крупчинська Krupczynska; 5. Мария Францишкова; 6. Мария Андреева; 7. Глоговский Głogowski. '''732 село Кадлубица Ксендзовска.''' Семейство посессора Иосифа Иванова Караскевича '''735 Кадлубицы''' 736 Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк, религии римскокатолической 1. Тхоржевский Thorzewski; 2. Полонска Połoński; 3. Крушинский Kruszyński; 738 - 4. Маевский Maiewski; 5. Жуковский Zukowski; '''Живущая без грунтов шляхта:''' 2. Чижевский Czyzewski; 2. Селвестрович Celweystrowicz; 3. Визерска Wizierska; 4. Мендецка Mendecka; 5. Чайлиц Czaplic; 6. Тополский Topolski. '''740 семейство околичного шляхтича Крижановского''' 741 - Крижановский Krszyzanowski; зятья Садовский? Sa***owski?; Доманский Domanski. '''743 хутор Крижановского''' 744 - 1. Свирский Swirski; 2. Калинский Kalenski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Сикорский Sikorski; 2. Павловский Pawłowski. '''750 местечко Белая Церковь''' 751 1. Ogonowski Огоновские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 753 плохой скан Тереза Александрова Burakowska Бараковска? вдова 2. Федор Антонов Kaminski Каменский греко восточного исповедания, брат Иван Антонов Каминский греко.вост.исп., упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 3. Kędzierski Кендзерский РК, займается дробным торгом; 756 4. Mirecki Мирецкий РК, занимается дробным торгом; 5. Dronikowska Дрониковска РК, Przekupka-продавец, сын Осиф служит у шляхтича Делингера Dolinger; 759 6. Rutkowski Рутковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 7. Sadowski Садовский РК закона; 8. Lewicki Левицкий греко восточного исповедания, занимается дробным торгом; 761 плохой скан 9. ? Ouykinowski? РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 10. Александр Францишков сын Dobrowski Домбровский РК, жена его Катерина Александрова дочь РК, занимается дробным торгом; 763 11. Sikorski Сикорский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 12. Rokocki Ракоций РК, занимается дробным торгом; 765 зять его Jaworski Яворский РК; 13. Jankielowski Янкутовский РК, бавится заработком; 767 зять Błazyiewski Блажиевский РК; 14. Prysnicki Преснитский РК, бавится заработком; 15. Słomczynski Сломчинские РК, бавится зароботком; 769 16. Kruzkowski Кручковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 771 17. 18. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 773 19. Mychałowski Мыхаловские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 20. Sokołowski Соколовский РК, бавится заработком; шурин Samoyłow Самойлов греко восточного; 775 21. Żagorski Загурский РК, мелким торгом промышляет; 22. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 777 23. Czerniachowski Черняховский РК, бавится заработком; 24. Podgorski Подъгурский РК, бавится заработком; 25. Roiecki Роетский РК, бавится заработком; 779 сестра Owszynowa Офшенова; 26. Winiarzewski Винаревский греко восточного исповедания, бавится заработком; 27. Studzinski Студзинский РК, бавится заработком; 781 28. Kobrot Корбот РК, торгует съестными припасами; 783 29. Borkowski Борковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 30. Zarzewski Зажеский? РК. служит у шляхтича Линческаго Lenczewski; 785 31. Mądkowska Монтковска РК, мелочным торгом промышляет, зять Moczulski Мочульский, пасынок Byałkowski Биялковский; 787 32. Kowalska Ковальска РК, бавится заработком; 33. Salnicki Салнетский РК, бавятся заработком; 34. Kuzminski Кузминский РК, упражняется извозом; 789 35. Rutkowski Рутковский РК, по калечиству и слабости? здоровья питается мироподаянием; 36. Raiecki Роецкий РК, бавится заработком; 791 37. Kosmanska Косманска РК, мелким торгом промышляет; 38. Nycecki Нецецкий РК, питается от мироподаяния; 39. Rogalski Рогольский РК; 793 40. Poradowski Породовский греко восточного исповедания, бавится заработком, племянник Olchowski Ольховский; 41. Wielkanowski Вилькановские РК, проживает без платежа чиншу, питается своим капиталом; 795 42. Wicinska Вицинска РК, живет своим капиталом; 43. Bogusławski Богуславский РК, проживает в доме своем без платежа чиншу; 44. Blizniski Близинский РК, с расформированных польских войск бригады Днепровской хорунжий, питается своим капиталом; 797 45. Judycki Едицкий РК, бывшей Сант-Петербургскаго легиона казачей команды отставной ... при костеле органист; 46. Podgorski Подгорский РК, бавится заработком; 799 47. Креский Krewski РК 48. Kułakowski Киламонский? РК; 47-48 Служат в господском доме; 801 плохой скан 49. Mizerski Мизерский РК, служит в господском доме; 803 плохой скан 50. Ulatowski Улатовский РК, служит в господском доме; 51. Kakowski РК, Ekonoma Roteckiego Folwarku, на фольварку слижит за эконома; 805 52. Dekonska Деконска питается заработками; '''неоседлая шляхта''' 1. Berezowska Барезовска греко восточного исп., проживает в Иосифа Кундзерского Kędzierski, питается заработком; 2. Wrzeszniowski Вржешниовський РК, проживает у шляхтича Мирецкого Myrecki, питается заработком; 807 3. Szymanski Шиманский РК, проживает у Мирецкого Myrecki, питается мироподаянием; 4. Петр Тимофеев Kaminski Каминский РК, проживает у Залеского Żaleski, питается зароботком; 5. Stefanski Стефанский РК, проживает у Александра Домбровского Dąbrowski, питается зароботками; 6. Samborski Самборский РК, живет в земляние, питается заработком (ziemianka-землянка) 809 7. Satatewicz Сататевич РК, шурин Losianski Лосянский РК; 8. Krzystofanski Кршиштофанский РК; 7-8 проживают в земляние, питается заработком 811 9. Bystrycki Бистрицкий РК, проживает в Pohanskiego Паганского, питается заработками; 10. Lewicki Левитский РК, проживает в Дзедзицкого Dziedzicki, питается заработками; 11. Homzewicz Гомзевич РК, проживает в земляние Ziemiance, питается заработком 813 12. Marszycki Маршицкий РК, проживает в Доброковского Dobrakowski, питается заработком; 13. Rydnecki Рибнецкий РК; 14. Walinski Волинский РК; 13, 14 проживает в земляние Ziemiance, питается заработком; 815 15. Stalecki Сталятский (Апалетский?) РК; 16. Korytynski Коритинский РК; 15, 16 проживает в землянках Ziemiance, питается заработком; 817 17. Korczynski Корчинский РК, проживает у шляхтича Kruczkowski Кручковского, питается заработком; 18. Chmielowski Хмелиовский РК, проживает в жида Gdala Гдаля понайму, питается заработком; 19. Bielawski Белявский РК, проживает в землянке, питается заработком, сестра вдова Syman Шиманска?; 819 20. Grabowski Грабовский РК, проживает в землянке, питается заработком; 21. Puczkowski Пучковский РК, проживает в Казимира Marczewski Марчевского, питается заработком; 22. Wyniarski Виннарский РК, проживает у подданого Даниль Фулярского Danyla Fularskoho, питается заработками; 821 23. Leszczynski Лещинский РК, проживает у Трофима Бондаря Trochima Bednarka, питается заработками; 24. Wilczynski Вилчинский РК, проживает в Siedlarza Седляра, питается заработком; 25. Leszczynski Лещинский РК, проживает в Юзефа Ryby Риби, питается заработком; 823 26. Swirgowski Свиргоски РК, проживает в землянке, питается мироподаянием; 27. Марьяна Антонова дочь Dobrowska Дамбровска вдова РК, дочь Катерина Станиславова, проживает в Kuzminski Кузминского, питается заработками; 28. Nedzielska Недельска РК, проживает в Юзефа Czewecznyka Чевечника, питается заработком; 825 29. Szymanska Шиманска РК; 30. Kabłowska Кабровска РК; 29, 30 проживает у шляхтича Borkowski Борковского, питается заработком; 31. Osykowska Асиковска РК; 32. Głowacka Гловацка РК; 31, 32 проживает по найму у жида Иося Абрумова, питается зароботком; 827 33. Matuszewicz Матушевич РК; 34. Maniwicz Маневич РК, 33, 34 проживает у Barbary Malinowski Варвары Маленовския, питается заработком; 35. Szalakowski Шаляковский РК, проживает у Swiczalnika Свечарника, питается заработком; 829 36. Aksutynski Аксетинска греко вост., проживает у Ивана Obłołica? Облолея?, промышляет дробным торгом; 37. Krytynski Крытинский РК, проживает у шляхтича Skibinski? Студзинского, с извозу живет; 38. Dobrzanski Добранский РК, проживает у Ивана Jurczenka Еръченка, питается заработком; 831 39. Muszynski Мушиньский греко.вост.исп., проживает в доме господина Rokoszewszki Роношевского, питается заработком, жена его Елисавета Szwaycerowa Шварцвойтерова дочь; 833 40. Sokołowski Соколовский РК 41. Bohdaszewska Багдашевска РК, 40, 41 проживает у шляхтича Konociczewski Консецевского, питается заработком; 42. Łoyko Лойко РК, проживает у Ивана Gladkiego Гладкого, питается заработком; зять Kaczorowski Качуровский; 835 43. Лопушинский РК, проживает у шляхтича Порадовского, питается мироподаянием; 44. Гаршковский РК, проживает у шляхтича Мацевича, питается заработком; 45. Брожозовсий РК, проживает в Кузьмы Яремина, питается заработком; 46. Киселевский РК, служит в Мацея Леоневского; 47-82 отсутствует 836 83. Jwanski РК, проживает в Александрии в obowiązku pisarza; 84. Kazimierz Woyciechow syn РК, служит в доктора Holsztyna Гольштейна; 85. Niedzielski РК; 86. Malinowska РК; 85, 86 служит в того же Holsztyna Гольштейна; 837 87. Якуб Станиславов Dombrowski Домбровский РК; 88. Wyszniewski Вешневский РК; 89. Żelechowski Желеховский РК; 87-89 служит у доктора Adama Roka Адама Рока; 90. Szteyn Штейнь РК, служит в скарбе; 91. Szmolnicki Смуйлицький? РК; 92. Jzbicki Избыцкий РК; 91, 92 служит у Гаврила Штейна ловчего Gabryela Sztyny lowczego; 839 93. Wołoszewicz Волосевич РК, служит у Юзефа Новицкого Nowicki; 94. Wydynski Ваединский РК; 95. Zawacki Завацкой РК; 96. Kozłowski Козловский РК; 97. Zielinski Зилинский РК; 98. Skalski Скалский РК; 94-98 служат в скарбе графа Браницкого 841 99. Kotrebynski Котребинский РК; 100. Morawski Муравский РК; 101. Gonsowski Гонсовский РК; 99-101 служат в скарбе графа Браницкого; 843 плохой скан 109. Horocki Гуецкий? РК; 103. Liszczynski Лещинский РК; 102, 103 служат в скарбе графа Браницкого; 845 104. Jzakowski Ижаковский РК; 105. Żaiączkowski Зоенчковский РК 106. Kozarowski Кожаровский РК; 104-106 служат в скарбе графа Браницкого; 847 107. Maiewski Маевский РК; 108. Kołodzynski Колодзинский РК; 109. Kiszkiewicz Тишкевич РК; 110. Syrunski Сирубский РК; 107-110 служат в скарбе графа Браницкого; 849 111. Cheńcinski Хейцинский РК; 112. Kowernicki Коверницкий РК; 113. Wonsalski Войсалский РК; 111-113 служат в скарбе графа Браницкого; 851 114. Jastrubowski Естребовский греко.вост.испов.; 115. Dubicki Дубицкий РК; 116. Korzewski Корчевский РК; 117. Kalinowski Калиновский РК; 114-117 служат в скарбовом доме графа Браницкого; 853 118. Maxymowicz Максимович РК; 119. Duwidowicz Давидович РК; 120. Zmiiiwski Жеевський? РК; 121. Harasymowicz Гарасимович РК; 118-121 служат в скарбе графа Браницкого; 855 122. Winnicka Виницка РК; 123. Werzycka Вержбицка РК; 124. Łobanowska Лобамовска РК; 125. Bartkowska Бартковский РК; 126. Malarski Малерский греко. вост.исп.; 122-126 питается мироподаянием; 857 127. Fidowski Фидоский РК; 123. Jagelski Ягельский РК; 129. Malewski Малський РК; 130. Wyszniewski Вишневский РК; 131. Barkiewicz Баркевич РК; 127-131 питается мироподаянием; 859 132. Żołtański Жолтанский РК, питается мироподаянием; 133. Odrechowski Одреховский РК, инспектор школы парафиальной; 134. Brazewski Бражевский РК, Słuzy u Xiądza Proboszcza служит у ксенза пастора; 135. Syrocha Сирока? РК, служить у того же пастора; 136. Kozarowski Козировский РК, служит у ксенза Чеховича; 861 137. Zielińska Зиленска РК, служит у ксендза Чеховича Czechwicz; 138. Ruselowicz Русекович РК, служит у ксендза Павловского Pawłowski; 139. Nowicki Навецкий РК, служит в скарбе графа Браницкого; 140. Stanisławski Станеславский РК, проживает у шляхтича Людвига Bliziński; 863 141. Hrawa Грава РК, 142. Miechniewicz Михневич РК, 143. Stanewski Сташеский РК 141-143 - служат у Людвига Blizninski Блезенского хорунжого; 144. Guyśki Гуйский РК, служит в скарбе за писаря; 865 145. Stysciwicz Стишевич РК, служит у Яна Guyski Гуйского; 146. Jezewski Єжевський РК, писарь в скарбе; 147. Ruzycki Рожицкий РК, в скарбе графа Браницкого писарем; 867 148. Chmurzynski Хмуржинский РК; 149. Komarnicki Комарнецкий РК; 150. Boharska *ска? РК; 148-150 служат у Винцентия Ружицького Ruzycki; 151. Sosenkowski Сосенковский РК, проживает при экономии Ротецкой (Роток); 869 152. Łysogorski Лисогурский РК, проживает в скарбовом доме в должности эконома; 153. Melendowski Молендоский РК; 154. Szablowski Саблиовский греко-вост.исп.; 153, 154 служат у Эразма Лисогурского Łysogorski; 155. Rusicki Рушецкий РК; 156. Bystrzycki Быстрицкий РК; 157. Sochacka Сохацка; 155-157 служат у Tomasza Mosfeta Томаша Мофета? садовника ogrodnika; 871 158. Bilski Белский РК, скарбовый ревизор; 159. Szatkowska Шадковский греко.униат.исп., служит у Николая Белского Bilski; 160. Jaworski Яворский РК, писарь магазинный; 161. Кароль Андреев сын Roynik РК, писарь фабричный; 873 162. Nowicki Новецкий из расформированных Польских войск Бригады Днепровской рядовой, 28лет. Проживает у Христины Кахена u Chrystyny Kalika питается мироподаянием; 163. Jwanowski Иваноский РК, служит у Иосифа Новецкого Nowicki за контрактом; 875 '''Пришельцы из соседних деревень оседлые живущие домами''' 1. Holsztyn Голштин з чехов РК; 2. Rok Рокь РК, при дворе графа Браницкого лекарем Doktor skarbowy; 3. Koscinski Костенский РК, с Прусии, портной; 4. Firkowski Фирковски з беларусии, греко-восточного испов., служит при полиции; 877 '''пришельцы из соседних деревень неоседлые''' 1. Tomosy Mowet z Anglij Kalwin Калвен садовник в скарбе Браницкого ogrodnek skarbowy; 2. Strykałow Стрикалов греко.рос.испов. из России, при дворе графа Браницкого, штукатур при дворе графа Браницкого; 3. Piotrowski Петровский из венгров РК, служит у Венцентия Рожицкого Ruzycki; 4. Obchwan Обхман z Murawij з Муравии РК, служит у Данеля Коваля Kowala; 879 5. Hryzyk Хризик? с прусов, лютер., проживает в скарбничем доме Слесак? Sliesak; 6. Reyzocki Реизоцкий с пруссии, РК, седельник? проживает у шляхтички Дзиконски Dzikonski; 7. Koberski Коберский с кордону церского вышедшего z cesarskiego kordona, РК, кирпичный майстер проживает в скарбничем доме; 8. Opolski Ополский РК с кордону церского? z kordony cesarskiego, служит за челядника у Ивана Куберского Koberski; 881 9. Остроский з Литвы з Гродни, РК, служит работником у Яна Коберского Jana Koberski; 10. Орловский з Луцка РК, служит работником у того же Коберского, дочь Магдалена служит у Войцеха Pywnicz?; 11. Щепанский с Подгурца РК, служит работником у того же Коберского; 12. Mauwski? Миеский? РК, цирулик нанимает у еврея дом; 883 13. Suczewicz z Wenger Суцевич з венгров РК, проживает у Андрея Рознятовского Razniatowski, питается заработками; 14. Sznicer Шмицерь з чехов РК, проживает в скарбовом шинку; 15. Dolinger Доленгер РК, Księstwa Austriackiego Герцогство Австрии, проживает в доме Яниковского Janikowski полковника; 16. Kirsza z Prus Кирш з Прусии, Dolnego Śląska-Нижняя Силезия, служит в скарбе белоцерковском за пивовара. '''887 Малое Половецкое''' 888 - 1. 2. Домбровский Dombrowski ГВ; 890 - 3. Тишковский Tyszkowski ГВ; 892 - 4. Полавский Poplawski ГВ; 5. Жолтневич Żołtniewicz ГВ; 6. Орешковский Orzeszkowski РК; '''894 - неоседлая шляхта:''' Карасовский Krasowski РК; Домашевский Domaszewski РК; Бидлевич Bydlewicz; Подгурский Podgorski; Можаровский Mozarowski ГВ; 896 - Гоголенский Hoholinski РК; Суленский Sulinski РК; Терлецкий Terlicki РК; Рашковский Raszkowski РК; Орешковский Orzeszkowski РК; Шелянговский Szelingowski РК; Нелепович Nielipowicz РК; Шмигельский Symigelski РК; Мартин Тимофеев сын Шимонов РК; Федор Васильев сын РК. '''899 Великое Половецкое''' 900 - 1. Гродзицкий Grodzicki РК; Красенский Krasinski РК; Смоленский Smolinski; 902 - Смоленска Smolinska; 2. Кишаковский Kiszakowski РК; Поржицкий Porzycki; 3. Демидецкий Demidecki РК; 904 - 4. Чайковский Czaykowski РК; 5. Косенский Kosinski ГВ; 6. Пригоцка Przygocka РК; '''906 неоседлая шляхта''' Меленовский Malinowski ГВ; Новецкой Nowicki РК; Лукомский Łukomski РК; 908 - Вроблевский Wroblowski РК; Гаевский Gaiewski РК; Соколовский Sokołowski РК; Варфоломей Станиславов Токарский РК; Стецкевич Steckiewicz РК; Пясковский Paszkowski РК; Мариянна Дмитрева дочь вдова ГВ; Бобровна Bobrowna; Цибульский Cybulski РК; '''911 Мазепинцы''' 912 - 1. Андреевский Jędrzeiowski РК; 2. Масловский Masłowski ГВ; 914 - 3. Дембицкий Dębicki РК; 2. Духновска Duchnowska ГВ; племянник Стебельский Stebelski; 5. Красуцкой Krasucki ГВ; 916 - 6. Домбицкий Dębicki РК; 7. 8. Демковский Demkowski ГВ; '''918 неоседлая шляхта:''' Стоинский Stoiński РК; Жиленский Żielinski РК; 920 перечеркнута страница с переписью '''922 Глушки''' 923 - 1. Вербаховский Werbachowski РК; зять Тарнавский Tarnawski; 925 - 2. Гурский Gurski РК; племянник Сенкевич Senkewycz; '''неоседлая шляхта:''' 1. Горешковский Horyszkowski ГУ. '''928 Саливонки''' 929 - 1. Липнецкий Lipnicki; 2. Соколнецкий Sokolnicki; '''неоседлая шляхта''': Мощинский Moszczyński. 931 - плохой скан 2.Ян Билецкий жолнер расформированных польских войск. '''932 Ковалевка''' 933 - 1. Масляковский Maslakowski ГУ; 935 - 2. Масляковский Maslakowski ГУ; племянник Кияковский Kijakowski; '''Неоседлая шляхта''': Баровский Borowski ГУ. '''938 Пивни''' 1. Точинский Toczynski РК. '''941 Трилесы''' 942 - 1. Подгурский Podgurski ГВ; 944 - племянники Делевич Dylewicz; 2. Прилуцкий Przyłucki РК; 3. Саненский Sajcińzki?. 946 - 4. Зеленский Zieliński; 5. Красуцкий Krasucki; 6. Бутёльский Butelski; 948 - 7. Талишевска Teliszeska; 8. Обремска з Магорских Obrębska z Mahorskich wdowa ГВ, Обремский Obrębski; 950 - '''неоседлая шляхта''' живущая без платежу чиншу. Римско Католического закона: 1. Мазур Mazur; 952 - 2. Кринецкий Krynicki; Коханьский Kochański; 4. Рачиньский Raczyński; 5. Вербицкий Wirzbicki; 954 - Войцишевский Woyciszewski; 6. Разушевский Radziszewski; 7. Синорский Sikorski; 8. Думаньский Domański; 9. Дулевич Dylewicz; 10. Мазур Mazyr; 11. Удала Udawa; находятся в годовой службе в шляхтича того села эконома Михайла Вербицкого Wierzbicki. 956 - зять Езерский Jezierski; '''расформированной Днепровской конной бригады жолнеры проживающие в Трилисах''', римско католического закона 1. Биньковский Bieńkowski; 2. Петровский Piotrowski; 3. Войнаровский Woynarowski; 958 - 4. Невиядомсий Niewiadomski; 5. Березовский Berezowski; 6. Дачевский Daczewski?; 7. Ковальский Kowalski; 8. Гурский Gurski; 9. Станькиевич Stankiewicz; 10. Ронелевский? R*elewski?. '''973 Гребенки''' 974 - 1. Гербутовский Herbutowski; 2. Домбровский Dąbrowski 976 - Подгурский Podgorski; Батаденский Batodynski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Дембецкий Dembicki; 2. 3. Хмуржинский Chmurszynski; 4. Богуский Boguski РК; 5. Борецкой Borecki РК; 6. Велчкевич Wliekuwicz? РК; 978 - 7. Винницка Winnicka; 8. Возницкий Woznicki РК. '''1066 посессор поручик Казаринов''' Kazarinow; племянник Червинский Czerwinski '''1069 Краснолес''' Ведомость о чиншевой шляхте и о протчих невходящих в оклад обитателях села Краснолес 1070 - Ведомость 1795 года дня Киевской губерний части на уезды неразделенной села Краснолес владелец оного арендовной Господин Порутчик Иосиф Григориев сын Казаринов Kazarinow уполномоченный от него шляхтич Стефан Павлов сын Ягминович Jagminowicz который дал сию ведомость о жительствующих в упомянутом селе Краснолесах шляхте недвижимой собственности неимеющей имянуемых чиншових и протчих находящихся в окладе обитателях. Живущая на владельческих в упомянутом селе Краснолесах грунтах по условиям с помещиком чиншевая шляхта. А именно: 1. Дангевич Dangiewicz РК; 2. Заремба Zaremba РК; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш 1072 - 3. Заремба Zaręba РК; 4. Яворский Jaworski РК; 1074 - 5. Горчиньский Gorczynski РК; 6. Бережницка Berezecka? ГВ; 1076 - брат Малиновский; 7. 8. Бережницкий ГВ; 1078 - 9. Александра Иванова дочь Василиха вдова ГВ; 1080 - 10. Дембский Dembicki РК; 1082 - 11. Костецка Koszecka РК; 12. Козирский Kozyrski РК; 13. Костецкий Koszecki РК; 1086 неоседлая шляхта Римскокатолического закона: 1. Липский Lipski; 2. Стациевич Stackiewicz; 3. Подлеский Podleski; 4. Козловский Kozłowski; 5. Яроцкий Jarocki. 1088 - 6. Романовска Romanska; 7. Шумска Szumska; 8. Будзиневич Budzieniewicz; 9. Дембицкий Dembicki; 10. Товкач Towkacz; 11. Криницка Krynicka; 12. Больска Bolska; 13. Лозева Łozewa; 14. Коханьский Kochanski; 15. Доманьска Domanska; 16. Заремба Zaremba; 17. Коржениовский Korzeniowski. 1090 – 18. Ягминович Jagminowicz; 19. Коскевич? Kockiewicz; 20. Осмоленьский Osmolinski; 21. Клусак Kłusak; 22. Преис? Breus; 23. Краевский Krajewski; 24. Толь Toł; 1092 - 25. Юркиевич Jurkiewicz; 26. Здановский Zdanowski; 1094 Красна 1095 - 1. Кончинский Konczynski; жена Дубиковска Dubikowska; 2. Песляк Pieslak; брат Ковальский Kowlski; 3. Герковски Gierkowski; 1097 - 4. Ремишевский Remiszewski; Живущая без грунтов: 1. Манковски Markowski; 2. Чайковский Czaykowski; 3. Грзибовский Grzybowski; 4. Томаш Иванов; 1099 - 5. Сущевич Szuszczewicz; жена Дубиковска Dubikowska; 6. Яницкий Janicki. '''1101 Семейство посессора''' бывших Польских войск подполковника и булавы Великой Коронной Адъютанта Иван Борковский Borkowski села Лосятын. племянник Доброжаньский Dobrzyński. '''1104 Лосятын''' 1105 - 1. Ясенский Jasińśki РК; 1107 неоседлая шляхта: 1. Янкевич Jnkiewicz РК, 2. Здановский Zdanowski РК, 3. Вознецкий Woznicki ГУ; 1110 '''живущая при дворе в услужении шляхта''' римско католического закона: 1. Лукомский Łukomski; 2. Казаркиевич Łazarkiewicz; 3. Усаковский Usakowski; 4. Обрембский Obrębski; 5. Витковиньский Witwiński; 6. Шульц Szule; 7. Дидилевич Dydyliewicz; 8. Бочковска Boczkurowska; 9. Пикульска Pikulska. '''1112 Чупиры''' 1113 - 1. Григорьевский Hryhorewski РК; жена Лысаковская Lysakowska; 1115 - 2. Дашковский Daszkowski РК; зять Палковский?; 3. Ермалинский Jermałynski ГВ; зять Писарский Pisarski; 4. Яков Михайлов РК; 1117 - 5. Старинский Starzynski ГВ; сродник их Клець Kłic;6. Еремский Jeremski РК; жена Лозовска Lozowska; Емстремская Jastrębska; 7. Калинский Kalinski РК; 1119 - 8. Билиевич Bylkuwicz ГВ; сродница Бавсуковска Bawsukowska; 9. Каминский Kaminski РК; 1121 – 10. Билкевич Bylkiewicz ГВ; 11. Вичиневский Wyczyniowski РК;12. Клешковский Kleszkowski РК; 1123 - 13. Загоровский Zahorowski ГВ; 14. Войцеховский Woyciehowski РК; сродник Соколовский Sokołowski; 15. Терпиловский Ternyłowski РК; 1125 - 16. Сазовский Sadowski РК; 17. Хадиковский Chodakowski ГВ; 18. Францишек Казимеров сын РК; 1127 - 19. Бартоломей Винцентов сын РК; 20. Антон Францишков сын РК; 1129 - 21. Здебский Zdebski РК; 22. Скрибковский Skribkowski РК; 23. Скребковский Skrybkowski; 1131 - Метушевский Metusiewski; 24. Полковский Połkowski РК; 25. Даниловская Danilewski РК; 1133 - 26. Даниловский Danłowski РК; 27. Сочинский Soczynski РК; 28. Билетский Biletski РК; 1135 - 30. Матушевич РК; 31. Пашкевич Paszkiewicz? ГВ; 32. Игнатовский Ihnatowski РК; 1137 - 33. Головатский Hołowatski РК; 34. Арелинский Arełynski РК; 35. Андреевский Andrzeiowski РК; 1139 - 36. Крубский Krubski ГВ; 37. Садовский Sadowski РК; живущая на владельческой земле без платежа чиншу '''неоседлая шляхта''' РК закона: 1. Соколовский Sokołowski жительствует у Войцеховского Woyciechowskiego; 1141 - 2. Лясковский Laskowski; 3. Любский Lubski; 4. Четовская Czetowska; 5. Медведовский Medwedoski; 6. Избедский Izbecki; 1143 - 7. Голобовский Gołębiowski; 8. Ходоковский Chodakowski; 9. Скрибковский Skrzypkowski; 10. Сикорский Sikorski; 1145 11. Студинский Studzinski. '''1147 посессор Калинский''' Kaleński; племянник Петровский Piotrowski. '''1150 Ольшанка Малая''' 1151 - 1. Жуковский Żukowski; зять Роецкий Roecki; 2. Закаблуковский Zakabłukuwski; 1153 - 3. Квятковский Kwiatkowski; 1155 шляхта неоседлая: 1. Ковальский Kowalski; 2. Малицкий Malicki; 1157 Осицкий Osycki; Квятковска вдова Kwiatkowska; Закаблуковский Zakabłukuwski; Жуковский Żukowski РК; Квятковский Kwiatkowski; Сосновский Sosnowski РК. 1159 - Бурлацкий Burłacki; Кшетковский Krzejkowski?; Лондский Łędzki; Сташкевич Staszkiewicz; Теофилия Матвеева Sandakoska; Елеонора Иванова Wrobleska. '''1161 посессор Яниковский''' Janiekowski деревня Троцкое; сестра Максимилианна Андреева дочь Земецка Ziomecka. '''1164 Троцкое''' 1165 РК исповедания: 1. Соболевский Soboleski; швагир Соболевский Sobolewski; 1167 - 2. Седлецкий Sedlecki; 3. Щепановский Szepanowski; 4. Бобровский Bobrowski; 1169 - 5. Лозицкий Lozinskой; '''шляхта служащая в доме владельческом''': 1. Мошковский Moskowski; 2. Богусирский Bohusarski; 3. Марциновский Marcinowski; 4. Яниковский Janikowski; 5. Дославский Dosławski; 1171 - 6. Левинский Łewinski; 7. Грацковский Hrackowski; 8. Дронковский Dronkowski; 9. Малицка Malicka; 10. Войцеховский Woyciechowski; 11. Ковалска Kowalska. '''1173 посессор скарбник литовский Михаил Михайлов сын Романский''' Romanski. '''1176 Яблоновка''' 1177 оседлая: 1. Чернявский Czerniawski; 2. Ивницкий Ilnicki; 1179 - 3. Гочинский Horcyzcki; 4. Шаиковенка вдова Izamkowąka; зять Булковский Bulkowski; 5. Ордынска *ordinska; 1181 - 6. Грибовецкий Hrybowiecki; 7. Толовенский Tolowinski; зять Якубовский Jakubowski; жена Козловска Kozłowska; 1183 - 8. Козилецкий Kozylecki; 9. Бочковский Boczkowski; 10. Навиковский Nawalkowski; 11. Венгерский? Wiengierski; 1185 вольно живущие здешней стороны уроженцы '''шляхта неоседлая:''' 1. ? Gulkiewicz; 2. Толеванский Tukowanski; 3. Мачуленский Moczalewski; 4. Марчевски Marczewski; 5. Centykowicz; 6. Шиба***? Szcjsarski; '''1187 семейство посессора деревни Поправка Гетулевич''' Gietulewicz. '''1190 Поправка.''' находящиеся в услужении в селе Поправке в посессора Секунд Майора Anton Gietulewicz Гетулевича в оклад невходящих: 1191 из шляхты римского исповедания: Луба Luba; Чорненко Czarnecki; '''1195 посессор села Черкас Киркор''' Kirkor, Галицка Halicka, Олифиревич Olefirewicz; Сабинский Sabiński '''1198 Янковка или Лопатынщина''' поссессор Sosiński Сосенский '''1201 Лопатинщина (Янковка)''' 1202 - 1. Ясиньский Jasiński; 2. Пелеховский Pielichowski; 3. Зеленьский Zieliński; 1204 - 4. Маевский Maiewski; 5. Арцемович Arcimoeicz; 6. Шапоцкий Szapocki; 1206 Шляхта неоседлая: 1.Соболевский; 2. Богданович; 3. Паенской; 4. Причелковска?; 5. Степанска. '''1228 местечко Василев''' 1229 - 1. 2. Рачинский Raczyński; 3. Чайковский Czaykowski; 1231 - 4. Чайковский Czaykowski; 5. Неделский Niedzielski; '''1233 Розалиевка''' 1234 - 1. Федоровский Fedorowski; 2. Словяновский Słowianowski; 1236 - 3. Славяновский Słowianowski; 4. Собецкий Sobecki; 5. Добрянский Dobrynski; 6. Зянковский? Zinkowski; 7. Янковский Jankowski; 1238 - 8. Домковский Domkowski; 9. Мазур Mazur. '''1240 Перегоновка''' 1241 - околичная дворянка Станеславска Stanisławska; зять Заяченсковский Zaianczejkoy. '''1243 Станиславка''' 1244 - 1. Семен Иванов Згурский Zgurski, жена Мария Дмитрева; 1246 - 2. Ян Иванов Залеский Zaleski; 3. Тимош Михайлов Добрянский? Dobrzanski; зять Рачинский Raczynski; 4. Добрянский Dobranski, zona Xenyia Guzieniewiczowa?; 5. Войцех Dunieiscz, zona Параскева Гузинович? Guzieniewiczowa; 6. Юзеф Станиславов Зелиньский Zielinski; племянник Константин Федоров Згурский; zona Jego Maryia Kaminska; 1248 - племянник его Петр Войцехов Головацкий Głowacki; 7. Андрей Яковлев Глинский Glinski; 8. Янишевский Janiszewski, теща Прездецка Prezdecka вдова; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк '''1250 Деремезна''' '''Посессор''' Староста Вешковский Иосиф Иосифов Дунин Starosta Wiskowski Jozef Jozefow syn Dunin '''1253 Деремезна''' 1254 - 1. Семашка Siemaszka; 2. Блещинский Błeszynski; '''1256 Мотовиловка''' 1257 - 1. Янковска Jankowski РК; 2. Сиришевский S**szcski? РК; 1259 - 3. Томашевский Tomaszewski РК; 4. Олишевич Olszewicz РК; 5. Булынка Butynka РК; 6. Бурковский Burkowski РК. 1261 - '''служащие в господском дворе шляхта''', исповедания римского 1. Заторский Zatorski родом с ключа Уманского; 2. Винцентий Касперов Тваровский? Twa***? холост, с воеводства Подляшского с земли Дрогинской Drohinski?; 3. Бржезенский Brzezinski родом с кордону цесирского с Мелца Mielca; 4. Ян Якубов Марчук Marczuk родом с под Варшавы; 5. Дубрович Dubrowicz с воеводства Полоцкого. '''1263 Солтановка Большая''' 1264 - 1. Кострицька Kostrzycka. '''1268 Антоновка (Рейментарщина)''' 1269 - 1. Крижановский Kryyanowski РК; 2. Завацкий Zawadzki РК; 1271 - 3. Шемет Szemet?; 4. Сосновский Sosnowski; 5. Добровольский Dobrowolski; 1273 - зять Balinski; 6. Креческий? Krzewski ; зять Томасевич Tomasiewicz; 7. Иваневич? Iwaniewicz; 8. Мончинский Mączynski; 1275 - 9. 10. Мончинский Mączynski; 11. Янковский Jankowski; зять его Станислав Иоаннов Рачинский Raczynski; зять его Станислав Андреев Борковский Borkowski; 1277 - 12. Бучинский Buczynski; брат Матвей Чехович; 13. Михаил Антонов Цонобко? Konobko; 14. Лучанский Łuzanski; '''Неоседлая шляхта:''' 1. Павел Иосифов Менжинский Męzynski упражняется в хлебопашестве; 2. Иосиф Александров Вержховский Wierzchowski служит за економа; 1279 - 3. Лозенский Łozinski служит за коновала; 4. Черневский Czerniawski служит за кухаря; 5. Крупский Krupski заробком хлеба упражняется; 6. Старнавский Starnawski заробком хлеба; 7. Павловский? Pawłowski служить за лакея; 8. Корбут Korbut Расформована бригада Днепровская, заробком хлеба; 9. Антон Иосифов Гурский Gorzuski? служить за кучера; 10. Мариянна Антонова дочь служит за господин на дворе? Słuzy za gospodyni. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] rds5qoypban6at2qq59rbuwoqou42hi 459030 459029 2022-08-11T11:11:29Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf|thumb]] <poem> 2 Фастов местечко; 7 Кадлубица селение при местечке Фастове; 12 Дулицкое; 18 Безпечная; 50 Фастовка; 54 Чмировка; 58 Щербаки; 66 Потиевка; 106 Городище; 112 Кожанка; 114 Коженики; 118 Езерна; 163 Матюши; 167 Насташка; 172 Шамраевка; 180 Трушки; 182 Коржовка; 184 Рокитно местечко; 201 Прусы; 209 Болкун; 212 Новоянов; 214 Чепелиевка; 225 Лещиновка; 230 Кривая; 234 Саловка (Салиха); 242 Буда Чернинская; 250 Юзефовка (Ступник); 254 Савинцы; 260 Керданы Kerdan; 262 Улашевка Ułaszowka; 264 Синява; 272 Блощинцы; 276 Чернин; 296 Яхны; 299 с. Напрасники (Безугляки); 303 Пологи; 309 Слобода Соколовка; 311 Ольшанка; 317 Слобода Темберская или Быкова Гребля; 319 семейство Добровольского с. Севериновка; 321 Остров; 325, 326 л. + 330 прав., 331л. Винцентовка; 326 Скригалевка; 331 Темберщина (Узин); 335 Житнигоры; 337 Ольшаница (Ольшанка); 345 Криштофовка (Шпендовка); 349 Ромашки; 352 семейство Черницкого; 354 Шкаровка; 358 Бакумовка; 360 Фастовка; 366 Дмитровка; 376 семейство Годлевского с. Снигиревка (Костельник); 378 Снигиревка (Костельник); 381 Фастовка; 383 Бертники; 389 Снетинка Великая; 391 семейство Даховского; 393 Волица; 397 семейство Карасневича, с. Кадлубица ксензовская; 399 Кадлубица ксензовская; 402 семейство Крижановского; 404 хутор Крижановского; 406 семейство Браницкого, м.Белая Церковь; 408 Белая Церковь; 476 Мало-Половецкое; 482 Велико-Половецкое; 488 Мазепинцы; 494 Глушки; 497 Саливонки; 499 Ковалевка; 503 Пивни; 505 Трилесы; 515 семейство Гошчицкого, с.Королевка; 517 семейство Скаржиньского и Куницкого с.Королевка; 519 Королевка; 522 Гребенки; 526 Барахты; 530 Паляничинцы; 534 Ксаверовка; 536 Устимовка; 539 Винницкие Ставы; 541 Мытница; 545 Буда Новая; 549 Дучина Duczyny; 555 Сухолесы; 559 Руда; 562 Марьяновка; 570 Кожанка; 572 семейство Звержховского; 574 семейство Казаринова с.Краснолесы; 576 Краснолесы; 589 Красна; 595 Лосятин; 596 семейство Борковского с.Лосятин; 598 дворовые Борковского с.Лосятин; 600 Чупира; 618 семейство Каленского; 620 Ольшанка Малая; 626 семейство Яниковского с.Троцкое; 628 Троцкое; 633 семейство Романского; 635 Яблоновка; 641 семейство Гетулевича д. Поправка; 643 в услужении в Гетулевича с. Поправка; 645 семейство Киркор с.Черкас; 647 семейство Сосинских с.Янковка (Лопатынщина); 649 Янковка (Лопатынщина); 652 поссессор Оксентий Слобода Оксентовка; 654 Слобода Оксентовка; 656 семейство Осоховского с.Саварка; 658 Саварка; 661 Черкас; 665 Василев местечко; 668 Розалиевка; 672 семейство Станиславского с. Перегоновка; 674 Станиславка; 678 семейство Дунина с. Деремезна; 680 Деремезна; 682 Мотовиловка; 686 Солтановка Великая; 689 Антоновка (Лейментарщина); 696 Севериновка; 707 Кощиевка; 709 Офирна; 711 семейство Годлевской; 713 семейство Яблонского; 715 Черногородка; 717 дворовые служители Яблонского с.Черногородка; 719 семейство Монтрезора 721 семейство Сосинского 723 семейство Заянчковского с.Яцки; 725 семейство Тарнавецкой с. Городищь Стависких. Римско Католического закона - РК греко-униатского исповедания - ГУ грековосточного исповедания (православие) - ГВ '''Фастов''';''' 1- Gr**owski (Томаш Грабовський); 2. Mędzelowski Мендзеловський; 3. Chienski?; 4. Nowicki; 5. Андрей Яковлев ***ницкий Stuysnicki?; 6. Слобода Słob***; 7. Господина имений фастовских бискупа Киевского и Черниговского... Цецишовский; у него капелан Казимир Казимиров Жижновский Zyznowski; служители его: 1. Орловский Orłowski с страны Краковской; жена Долевич; 2. Маршивский Marszycki; Гловацка Głowacka; 3. Косаковский Kossakowski; 4. Концкий Kącki; 5. Гриниовецкий Hryniowicz; 6. Ринтч Ryntcz; мать Борщова Borszewa; 7. Карчевска Karczewski; 8. Сташевка Stasewski; 9. Соболевский Sobolewski; 10. Куровский Kuruwski; 11. Мозорский Maderski; 12. Мондзерский Mądzolowski; 13. Метковский Metkowski; Страница: 7 - 14. Венцель Weęcek?; 15. Беловский Bełowski; 16. Садовский Sadowski; 17. Ринтч Ryntcz; 18. Готлиб Мартынов Gotlib Martynow; 19. Шостаченко Szostaczęko; 20. Денефельт Denefelt; Кулчицкий Kulczycki; 21. Лозинский Łozinski. ''' Кадлубица''' 1. Кульчинский Kulcyznski ГУ; 2. Червинский Cyerwinski РК; 3. Роздоловский Rozdołowski РК; Сродник Гонновский Honowski; 4. Шиманский Szymanski РК; 5. Покорницкий Pokornicki ГР; 6. Мондзеловский Mądzelowski РК; 7. Шиманский Szymanski РК; 8. Манистерский Manastyrski; 9. Dros Дрос; 10. Крзешовский Krzeszowski; 11. Юровский Jurowski; живущая без грунтов... для зароботка шляхта: 1. Лукашевич Łukaszewicz; сестра Кобилинска; 2. Голевский Holewski; 16 - 3. Лукашевич Lukaszewicz; 4. Чернецка Czarnecki; 5. Монастирский Monastyrski; 6. Ястремский Jastrębski; 7. Євчухевич? Jewtuchiewicz. ''' Дулицкое''' 1. Целецкий Cielinski РК; 2. Храмара Chramara РК; 21 - Целецкий; 3. Целецкий Cielecki РК; 23 неоседлая шляхта: 1. Садовска Sadoska; 25 - 2. Семен Захариев Слотневич? Słomczynski? РК; 3. Савицкий Savicki РК; 4. Руткевич Rudkiewicz РК. ''' Безпечна''' - 1. Петровский Piotrowski РК; - 2. Корзун Korzun ГУ; - 3. 4. Лубковский Łubkowski РК - 5. Лясота РК Lasota; 6. Самборский РК Samborski; - 7. Юнга Junga ГУ - 8. Пилькевич Pilkiewicz ГУ; - 9. Пилкевич Pilkiewicz ГУ; племянник Волотовский Wołotowski; 10. Заржицкий Żarzycki РК - 11. Бурзяховский Burdziechoski РК; - 12. Домбровский Dąbrowski РК; шва́ґер Васковский Waśkowski; 13. Матюшевич РК Matuszewicz; - 14. Выговска Wyhowski ГУ; 15. Буханевич Buchoniewicz РК; - зять Новаковский Nowakowski; 16. Детковские Didkowski ГУ; - 17 Воски Wolski РК; шурин Шулятский Szulatycki; 18. Дедковска Didkowska РК; - 19. Шеманска Siestrzyński РК; 20. Сестрянский Siestrzyński РК; шурин Дзеветский Dziewicki; - сестра Марцеловская Marcinkowska; 21. Роецкий Roieski РК; - 22. Симон Symon ГУ; племянник Марковский Markowski; 23. Симон Symon ГУ; брат Дроздовский Drozdowski; - 24. Симон Symon ГУ; 25. Юрковский Jurkowski РК; - 26. Михицкий? Gizycki РК; племянник Кулский Kulski; 27. Павловский Pawłowski ГУ; - 28. Белявский Bielawski РК; шурин Барковский Barkowski; 29. Разбитский Rozbicki РК; - 30. Борецкий Barecki РК; шурин Цебулский Cybulski; 31. Ферес Feres РК; - 32. Дроздович Drozdowicz РК; 33. Люберский Lubarski ГУ; - 34. Юзефович Jozefowicz РК; зять Евтуховский Jewtuchowski РК; 35. Лясота Lasota РК; - Ястржембский Jastrzębski; 36. Прохоревич Prohorewicz РК; Брат Винницкий Winnicki; - 37. Лубковский Łubkowski РК; 38. Барека Barceka РК ; - 39. Збутский Żbucki ГУ; - 40. Буханович Buhanowicz РК; 41. Юрковский Jurkowski РК; - 42. Бочковский Buczkowski РК; 43. Бузевич Budziewicz РК; - 44. Пержинский Pierczynski РК; - '''неоседлая шляхта''' 1. Константинова? Konstantowicz; 2. Белявский Bielawski РК; 3. Волотовский Wołotowski РК; - 4. Кобылинский Kobyliński РК; 5. Зрудловский Zrodłowski РК; 6. Песетский Piasecki РК; 7. Любарский Lubarski РК; - 8. Юркевич Jurkiewicz РК; 9. Пашутова Paszutowa; 10. Шамовский Szumonski РК; 11. Бенешко Benesko РК; 12. Кухарский Kucharski РК; - 13. Билкевич Byłkiewicz РК; 14. Поправка Paprocka ГУ; 15. Поправский Paprocki РК; 16. Мокрицкий Mokrzycki РК; племянник Черношевич Czarnoszewicz. ''' Езерна''' - 1. Цвеловский Cwiłoski РК; 2. Винский Winski РК; - 3. Заводский Zawacki РК; 4. Белецкий Bielecki РК; 5. Илецкий Jlecki РК; 6. Терьпецкий Terpecki РК; - 7. Гриневецкий Hrynowiecki РК; 8. Орловский Orłowski РК; - 9. Пекульский Pikulski РК; зять Черский Czerniawski?; 10. Жуковский Zukowski РК; - 11. Сосновский Sosnowski РК; мать Крушанецка; племянник Соколовский Sokołowski; 12. Лозицкий Łozicki РК; - 13. Орловский Orłowski РК; 14. Поплавский Popławski РК; племянник Григорка; теща Павловска Pawłowska; 15. Дромирецкий Dromilecki? РК; - 16. Добрановский Dobranowski ГУ; 17. Дедковский Didkowski ГУ; 18. Завадский Zawadzki РК; - 19. Виговский Wyhowski ГУ; 20. Николаевский Mikołaiewski РК; 21. Сахновский Sachnowski ГУ; - 22. Садовский Sadowski ГУ; 23. Гловацкий Hołowaski РК; - 24. Садовский Sadowski РК; 25. Балецкий Bilecki РК; брат жены Ширпа Szurpa; - 26. Сахновский Sachnowski ГУ; 27. Балецкий Balecki ГУ; 28. Андроник Andronik ГУ; сестра Лепинска Lipinska; - 29. Болкон Bołkon РК; 30. Магилка Mohyłka ГУ; 31. Ивалевич Jwalewicz РК; - шурин Мержиевский Mierzeiewski; 32. Коетковский Kwiatkowski РК; шурин Чижевский Czyzewski; 33. Юрковский Jorkowski ГУ; - 34. Порецкий Porzycki РК; 35. Вислоух Wisłouch ГУ; - 36.-38. Миляновский Malinowski ГУ; - 39. Бронковский Brunkowski РК; 40. Святецкий Swiatecki РК; 41. Ластовецкий Łastowicki ГУ; - 42. Порицкий Pohorecki РК; отец Хатенский Chalinski; 43. Закревский Zakrzewski РК; - 44. Миляновский Malnowski ГУ; Босевич Bosewicz; 45. Рачинский Raczynski РК; - 46. Рачинский Raczynski РК; 47. Избицкий Jzbicki ГУ; зять Миляновский Malinowski; - 48. 49. Круковский Krukowski ГУ; 50. Становский Stanowski ГУ; - 51. Луженский Łuzecki ГУ; 52. Краковецкий Krakowiecki ГУ; 53. Жуковский Zukowski РК; - 54. Павловский Pawłoski РК; 55. Хисимовска Chiżmowska РК; 56. Андронек Andronik ГУ; - 57. Ростовский Rostowski ГУ; 58. Волотовский Wołotowski ГУ; - племянник Свиридович Spirydowicz, тесть Стернавский Sternwski; 59. Петровский Piotrowski РК; 60. Голенбовский Gołębioski РК; шурин Павловский; - 61. Кучерский Kaczerski РК; 62. Доморадский? Domoracki ГУ; 63. Хоценский Chocinski ГУ; 64. Василевский Wasilewski РК; дядя Буркот Burkat; - 65. Капустенский Kapuscinski ГУ; зять Клецкий; 66. Волотовский Wołotowski ГУ; - 67. Щуровский Szczurowski ГУ; 68. Каминский Kaminski ГУ; 69. Волска Wolska ГУ; зять Черняховский; 70. Бернацкий Biernacki ГУ; - 71. Кулетский Kulicki ГУ; тесть его Григорий Дмитриев сын Ви***? вдовь; 72. Андреевский Jendrzeiowski РК; - 73. Грохольский Grocholski РК; 74. Лозов Łozowski РК; 75. Волотовский Wołotowski ГУ; - 76. Скалский Skalski РК; 77. Соболевский Sobolewski ГУ; 78. Паскевич Paskiewicz РК; - 79. Хребтиевска Chrebtyiewska ГУ; 80. Цевский Czewski РК. - '''неоседлая шляхта:''' 1. Смерчевский Smurczewski РК; 2. Ильницкий Jlnicki ГУ; 3. Драмирецка Dromirecka ГУ; 4. Пожарский Pożarski ГУ; 5. Фировский Firowski ГУ; 6. Хоцинский Chocinski ГУ. - 7. Виногродска Winogrozka РК; 8. Скринска Skrynska РК; 9. Вовковинска Wolkowinska ГУ; 10. Брожецкий Brozecki РК; - 11. Белецка Bielecka РК; 12. Грохолский Grocholski РК; 13. Буржинский Burzynski РК; 14. Менчинский Męczynski ГУ; 15. Лосицкий Łozicki РК; - 16. Белецка Bielecka ГУ; 17. Залеска Zalewska РК; 18. Корбут Korbut РК; 19. Павловский Pawłowski ГУ; - 20. Рипилский Ripinski РК; 21. Броговский Brzozowski ГУ; 22. Тарнавский Tarnawski РК; 23. Клиецкий Klecki РК; - 24. Мошковский Moszkowski ГУ; 25. Бернацкий Biernacki РК; 26. Кулаковский Kulikowski РК; 27. Тростинский Troscinski ГУ; брат жены Кулеша; 28. Перловска Perłowska ГУ; - 29. Репенский Rzepecki РК; 30. Павловский Pawłowski РК; 31. Анеля Яковлева дочь Францева вдова РК; 32. Куликовский Kilikowski РК; 33. Александра Петрова дочь РК; 34. Бовкуновна Bołkunowska ГУ; 35. Михаловский Mihałowski ГУ; - 36. Шавловска Szawłowska РК; 37. Каленевский Kalinowski РК; 38. Вишневский Wiszniewski ГУ; 39. Руленска Rylinska РК; 40. Пехновский Pachnowski ГУ; 41. Мария Иванова дочь ГУ; 42. Дромирецкий Dromerecki РК; 43. Ковалский Kowalski РК; 44. Росенский Roscinski ГУ; - 45. Домбровский Dombrowski РК; 46. Петрошевский Petruszewski РК; 47. Пяхновский Pachowski ГУ; 48. Крушинецка Kruszelnicka ГУ; 49. Венцковска Więdzkowska ГУ; 50. Михаловский Michałowski ГУ; 51. Репеловский Repeliewski ГУ; 52. Вербицкий Wierzbicki РК; 53. Кульчицка Kulczycka ГУ; 54. Могилка Mohiłka ГУ; - 55. Тернавский Tarnawski РК; 56. Калский Kalski РК; 57. Подолский Podolski ГУ; 58. Куликовска Kulikowska РК; 59. Войцех Федоров РК; 60. Роковский Rogowski ГУ; - 61. Меляновский Malinowski ГУ; 62. Грушецкий Gruszecki РК; 63. Сосновский Sosnowski РК; 64. Цвиловский Cwiłowski РК; - 65. Бояховский Boiechowski РК; 66. Борвинский Borwinski РК; 67. Вовковинский Wołkowinski РК; 68. Зазулевич Zozulewicz ГУ; 69. Доброновский Dobrowolski ГУ; 70. Павловский Pawłowski РК; 71. Лужецкий Łuzecki ГУ; - 72. Висекирский Wysokurski РК; 73. Кулаковский Kułakowski ГУ; 74. Цеский Ciśki РК; 75. Войцеховский Woyciechowski РК; 76. Гурский Hurski РК. ''' Матюши''' - 1. Студинский Studzinski РК; - 2. Борковска Borkowska РК; шурин Закатецкий? Zawacki; племянник Барковский Borkowski; Левицкий Lewicki; 3. Иван Григорьев Jan Grzegorzow ГУ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Кобилянский Kobilinski РК; 2. Соколовский Sokołowski РК; 3. Марковский Markowski РК из распущенных польских войск Днепровской бригады; 4. Березовский Berezowski РК; ''' Насташки''' - 1. Янешевский Janiszewski РК; 2. Троцкий Trocki РК; - 3. Кришевский Krzyszewski РК; 4. Милиневский Mieliniewski РК; '''служащие на владельческой земли в селе Несташки шляхта не платящая владельцу ренту:''' Антон Пачувски Paczuwski сын РК; Червенски Czerwinski РК; Слоневски Słoniewski РК; - Денцеловский DzięciołowskiРК; Данилевский Dominski РК; Машиленский Mazylianski РК; Савицки Sawicki РК; Герашинский Bieraszynski РК; Геравский Horowski РК; '''в оном селении Насташках господский дом''', в нем: Поплавский РК; ??? ''' Шамраевка''' - 1. Новицкий Nowicki ГВ; 2. Дитковский Didkowski ГВ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Русковский Ruzkowski ГВ; 2. Петровский Petrowski РК; шурин Боровской Borowski ГВ; - 3. Лещинска Leszczynska; 4. Маркович Markiewicz РК; 5. Данкевич Dankiewicz РК; - 6. Кулицкий Kuyczycki РК; 7. Невирович Newirowicz РК; 8. Ястремский Jastrzebski РК; 9. Косинский Kosinski РК; 10. Витковский Witkowski РК; 11. Басковский Baskowski РК; Мария Тимофеева дочь Ратковска Radkowska; 12. Зославский Zolawski РК; - 13. Любинский Lubinski РК; 14. Мациевский Macieiewski РК; 15. Полотницкий Płotnicki РК; 16. Милевский Mylewski РК; 17. Карнеский Czarniecki РК; 18. Забицкий Zabicki РК; 19. Свентковский ГВ; 20. Гурский Hurski РК; - 21. Смулкий Smulki ГВ; 22. Яков Лукьянов сын Lukaszow syn РК; 23. Олексенский Olesinski? РК; 24. Чеплицкий Czaplicki РК; 25. Козлинский Kozlinski ГВ; 26. Малицкой Malecki РК; 27. Ехтерснавзинова Jhterhawzenowa лютеранского закона; 28. Волф Wolf РК. ''' Пологи''' - 1.2. Калетинский Kaletynski РК; - 3. Домбровский ГВ; 4. Зеленский Zielinski ГУ; 5. Лисоцкий Lisocki РК; 6. Смогоржевский? Smogorzewski? ГУ; – 7. Барановский Baranowski ГВ; 8. Вишневский Wiszniowski ГВ; 9. Церковский Czerkowski РК; - 10. Борейко Boreyko ГУ; 11. Вербаховска Werbachowska ГВ; '''неоседлая шляхта''': 1. Мочодлевский? Moczodlowski ГВ; 2. Кобылянский Kobylanski ГВ. ''' Слобода Соколовка''' - Калапский Kalapski РК находится приказчиком в той же Слободе. ''' Ольшанка''' - 1. Славинский Sławinski РК; - 2. Щирецкий Szczyrecki ГВ; 3. Драчиновский Traczkowski РК; - 4. Козловский Kozłowski РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Добровольский Dobrowolski РК; - 2. Лукомский Łukomski; 3. Блоцкий Błocki РК; 4. Подгурский Podgorski ГУ; 5. Огинский Oginski ГК; 6. Кужинский Kusinski РК; 7. Ястребинский Jastrubinski ГУ; 8. Галческий Halczewski ГУ; 9. Компан Kompan ГУ; 10. Боровской Borowski РК. '''697 – Снигировка''', поссессор Годлевский Godlewski. '''707 Бердник''' 708 - 1. Оранска Oranska; 2. Дубиковский Dubikowski; 710 - Дубиковский Dubikowski; 3. Мацкевич Mackiewicz; жена Петровска Piotrowska; жена Моравска Murawska; 4. Зелинский Zielinski; брат Ерлич Jerlicz, жена Сташевска Staszewska; 5. Пилькевич Pilkiewicz; двоюродный брат Жебровский Zebrowski; племянница Барановска Baranowski; 712 - 6. Миленевский Mieleniewski; жена Сервецка Serwecka; жена Козловска Kozłowska; племянник Бочковский Boczkowski; 7. Крушинский Kruszynski; жена Заремба Zaręba; 8. Подвысоцкий Podwysicki; жена Чижевска Czyzewska;двоюродный брат Сливинский Sliwinski; жена Подвысоцка Podwysicka; 714 - 9. Прушковский Proszkowski; 10. Самборский Samborski;жена Буржакова Burzakowa; зять Пясецкий Piasecki; жена Самборска Samborska; брат Пясецкий Piasecki; 11. Чеховский Czechowski; 716 - '''живущая без грунтов''' в упомянутой деревне Бертниках для заработков шляхта: 1. Храновский Chrzanowska; 2. Долинский Dolinski; жена Тхоржевска Tchorzewska; 3. Парчевский Parczewski; 4. Карпиловский Karpiłowski; 5. Сангоржевська Sangorzewska; 6. Ковба Kowła; жена Боровска Borowska. '''718 Большая Снетинка''' 719 - 1. Столигва Stołyhwa; 2. Шкуратовский Szkuratowski; 3. Венгерский Węgierski; '''722 семейство поссессора Даховский Dachowsk'''i '''725 Волица''' 726 - 1. Ольшанский Olszański; 2. Кульчинский Karczynski;3. Дидковский Didkowski; 728 - 4. Топоровский Toporowski; 5. Тичина Tychyna; 6. Барановский Baranowski; Живущая без грунтов в упомянутом селе Волиці шляхта 1. Любовицкий Lubowiecki; 2. Маевский Maiewski; 3. Блажей Алексеев. 730 - 4. Крупчинська Krupczynska; 5. Мария Францишкова; 6. Мария Андреева; 7. Глоговский Głogowski. '''732 село Кадлубица Ксендзовска.''' Семейство посессора Иосифа Иванова Караскевича '''735 Кадлубицы''' 736 Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк, религии римскокатолической 1. Тхоржевский Thorzewski; 2. Полонска Połoński; 3. Крушинский Kruszyński; 738 - 4. Маевский Maiewski; 5. Жуковский Zukowski; '''Живущая без грунтов шляхта:''' 2. Чижевский Czyzewski; 2. Селвестрович Celweystrowicz; 3. Визерска Wizierska; 4. Мендецка Mendecka; 5. Чайлиц Czaplic; 6. Тополский Topolski. '''740 семейство околичного шляхтича Крижановского''' 741 - Крижановский Krszyzanowski; зятья Садовский? Sa***owski?; Доманский Domanski. '''743 хутор Крижановского''' 744 - 1. Свирский Swirski; 2. Калинский Kalenski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Сикорский Sikorski; 2. Павловский Pawłowski. '''750 местечко Белая Церковь''' 751 1. Ogonowski Огоновские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 753 плохой скан Тереза Александрова Burakowska Бараковска? вдова 2. Федор Антонов Kaminski Каменский греко восточного исповедания, брат Иван Антонов Каминский греко.вост.исп., упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 3. Kędzierski Кендзерский РК, займается дробным торгом; 756 4. Mirecki Мирецкий РК, занимается дробным торгом; 5. Dronikowska Дрониковска РК, Przekupka-продавец, сын Осиф служит у шляхтича Делингера Dolinger; 759 6. Rutkowski Рутковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 7. Sadowski Садовский РК закона; 8. Lewicki Левицкий греко восточного исповедания, занимается дробным торгом; 761 плохой скан 9. ? Ouykinowski? РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 10. Александр Францишков сын Dobrowski Домбровский РК, жена его Катерина Александрова дочь РК, занимается дробным торгом; 763 11. Sikorski Сикорский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 12. Rokocki Ракоций РК, занимается дробным торгом; 765 зять его Jaworski Яворский РК; 13. Jankielowski Янкутовский РК, бавится заработком; 767 зять Błazyiewski Блажиевский РК; 14. Prysnicki Преснитский РК, бавится заработком; 15. Słomczynski Сломчинские РК, бавится зароботком; 769 16. Kruzkowski Кручковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 771 17. 18. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 773 19. Mychałowski Мыхаловские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 20. Sokołowski Соколовский РК, бавится заработком; шурин Samoyłow Самойлов греко восточного; 775 21. Żagorski Загурский РК, мелким торгом промышляет; 22. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 777 23. Czerniachowski Черняховский РК, бавится заработком; 24. Podgorski Подъгурский РК, бавится заработком; 25. Roiecki Роетский РК, бавится заработком; 779 сестра Owszynowa Офшенова; 26. Winiarzewski Винаревский греко восточного исповедания, бавится заработком; 27. Studzinski Студзинский РК, бавится заработком; 781 28. Kobrot Корбот РК, торгует съестными припасами; 783 29. Borkowski Борковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 30. Zarzewski Зажеский? РК. служит у шляхтича Линческаго Lenczewski; 785 31. Mądkowska Монтковска РК, мелочным торгом промышляет, зять Moczulski Мочульский, пасынок Byałkowski Биялковский; 787 32. Kowalska Ковальска РК, бавится заработком; 33. Salnicki Салнетский РК, бавятся заработком; 34. Kuzminski Кузминский РК, упражняется извозом; 789 35. Rutkowski Рутковский РК, по калечиству и слабости? здоровья питается мироподаянием; 36. Raiecki Роецкий РК, бавится заработком; 791 37. Kosmanska Косманска РК, мелким торгом промышляет; 38. Nycecki Нецецкий РК, питается от мироподаяния; 39. Rogalski Рогольский РК; 793 40. Poradowski Породовский греко восточного исповедания, бавится заработком, племянник Olchowski Ольховский; 41. Wielkanowski Вилькановские РК, проживает без платежа чиншу, питается своим капиталом; 795 42. Wicinska Вицинска РК, живет своим капиталом; 43. Bogusławski Богуславский РК, проживает в доме своем без платежа чиншу; 44. Blizniski Близинский РК, с расформированных польских войск бригады Днепровской хорунжий, питается своим капиталом; 797 45. Judycki Едицкий РК, бывшей Сант-Петербургскаго легиона казачей команды отставной ... при костеле органист; 46. Podgorski Подгорский РК, бавится заработком; 799 47. Креский Krewski РК 48. Kułakowski Киламонский? РК; 47-48 Служат в господском доме; 801 плохой скан 49. Mizerski Мизерский РК, служит в господском доме; 803 плохой скан 50. Ulatowski Улатовский РК, служит в господском доме; 51. Kakowski РК, Ekonoma Roteckiego Folwarku, на фольварку слижит за эконома; 805 52. Dekonska Деконска питается заработками; '''неоседлая шляхта''' 1. Berezowska Барезовска греко восточного исп., проживает в Иосифа Кундзерского Kędzierski, питается заработком; 2. Wrzeszniowski Вржешниовський РК, проживает у шляхтича Мирецкого Myrecki, питается заработком; 807 3. Szymanski Шиманский РК, проживает у Мирецкого Myrecki, питается мироподаянием; 4. Петр Тимофеев Kaminski Каминский РК, проживает у Залеского Żaleski, питается зароботком; 5. Stefanski Стефанский РК, проживает у Александра Домбровского Dąbrowski, питается зароботками; 6. Samborski Самборский РК, живет в земляние, питается заработком (ziemianka-землянка) 809 7. Satatewicz Сататевич РК, шурин Losianski Лосянский РК; 8. Krzystofanski Кршиштофанский РК; 7-8 проживают в земляние, питается заработком 811 9. Bystrycki Бистрицкий РК, проживает в Pohanskiego Паганского, питается заработками; 10. Lewicki Левитский РК, проживает в Дзедзицкого Dziedzicki, питается заработками; 11. Homzewicz Гомзевич РК, проживает в земляние Ziemiance, питается заработком 813 12. Marszycki Маршицкий РК, проживает в Доброковского Dobrakowski, питается заработком; 13. Rydnecki Рибнецкий РК; 14. Walinski Волинский РК; 13, 14 проживает в земляние Ziemiance, питается заработком; 815 15. Stalecki Сталятский (Апалетский?) РК; 16. Korytynski Коритинский РК; 15, 16 проживает в землянках Ziemiance, питается заработком; 817 17. Korczynski Корчинский РК, проживает у шляхтича Kruczkowski Кручковского, питается заработком; 18. Chmielowski Хмелиовский РК, проживает в жида Gdala Гдаля понайму, питается заработком; 19. Bielawski Белявский РК, проживает в землянке, питается заработком, сестра вдова Syman Шиманска?; 819 20. Grabowski Грабовский РК, проживает в землянке, питается заработком; 21. Puczkowski Пучковский РК, проживает в Казимира Marczewski Марчевского, питается заработком; 22. Wyniarski Виннарский РК, проживает у подданого Даниль Фулярского Danyla Fularskoho, питается заработками; 821 23. Leszczynski Лещинский РК, проживает у Трофима Бондаря Trochima Bednarka, питается заработками; 24. Wilczynski Вилчинский РК, проживает в Siedlarza Седляра, питается заработком; 25. Leszczynski Лещинский РК, проживает в Юзефа Ryby Риби, питается заработком; 823 26. Swirgowski Свиргоски РК, проживает в землянке, питается мироподаянием; 27. Марьяна Антонова дочь Dobrowska Дамбровска вдова РК, дочь Катерина Станиславова, проживает в Kuzminski Кузминского, питается заработками; 28. Nedzielska Недельска РК, проживает в Юзефа Czewecznyka Чевечника, питается заработком; 825 29. Szymanska Шиманска РК; 30. Kabłowska Кабровска РК; 29, 30 проживает у шляхтича Borkowski Борковского, питается заработком; 31. Osykowska Асиковска РК; 32. Głowacka Гловацка РК; 31, 32 проживает по найму у жида Иося Абрумова, питается зароботком; 827 33. Matuszewicz Матушевич РК; 34. Maniwicz Маневич РК, 33, 34 проживает у Barbary Malinowski Варвары Маленовския, питается заработком; 35. Szalakowski Шаляковский РК, проживает у Swiczalnika Свечарника, питается заработком; 829 36. Aksutynski Аксетинска греко вост., проживает у Ивана Obłołica? Облолея?, промышляет дробным торгом; 37. Krytynski Крытинский РК, проживает у шляхтича Skibinski? Студзинского, с извозу живет; 38. Dobrzanski Добранский РК, проживает у Ивана Jurczenka Еръченка, питается заработком; 831 39. Muszynski Мушиньский греко.вост.исп., проживает в доме господина Rokoszewszki Роношевского, питается заработком, жена его Елисавета Szwaycerowa Шварцвойтерова дочь; 833 40. Sokołowski Соколовский РК 41. Bohdaszewska Багдашевска РК, 40, 41 проживает у шляхтича Konociczewski Консецевского, питается заработком; 42. Łoyko Лойко РК, проживает у Ивана Gladkiego Гладкого, питается заработком; зять Kaczorowski Качуровский; 835 43. Лопушинский РК, проживает у шляхтича Порадовского, питается мироподаянием; 44. Гаршковский РК, проживает у шляхтича Мацевича, питается заработком; 45. Брожозовсий РК, проживает в Кузьмы Яремина, питается заработком; 46. Киселевский РК, служит в Мацея Леоневского; 47-82 отсутствует 836 83. Jwanski РК, проживает в Александрии в obowiązku pisarza; 84. Kazimierz Woyciechow syn РК, служит в доктора Holsztyna Гольштейна; 85. Niedzielski РК; 86. Malinowska РК; 85, 86 служит в того же Holsztyna Гольштейна; 837 87. Якуб Станиславов Dombrowski Домбровский РК; 88. Wyszniewski Вешневский РК; 89. Żelechowski Желеховский РК; 87-89 служит у доктора Adama Roka Адама Рока; 90. Szteyn Штейнь РК, служит в скарбе; 91. Szmolnicki Смуйлицький? РК; 92. Jzbicki Избыцкий РК; 91, 92 служит у Гаврила Штейна ловчего Gabryela Sztyny lowczego; 839 93. Wołoszewicz Волосевич РК, служит у Юзефа Новицкого Nowicki; 94. Wydynski Ваединский РК; 95. Zawacki Завацкой РК; 96. Kozłowski Козловский РК; 97. Zielinski Зилинский РК; 98. Skalski Скалский РК; 94-98 служат в скарбе графа Браницкого 841 99. Kotrebynski Котребинский РК; 100. Morawski Муравский РК; 101. Gonsowski Гонсовский РК; 99-101 служат в скарбе графа Браницкого; 843 плохой скан 109. Horocki Гуецкий? РК; 103. Liszczynski Лещинский РК; 102, 103 служат в скарбе графа Браницкого; 845 104. Jzakowski Ижаковский РК; 105. Żaiączkowski Зоенчковский РК 106. Kozarowski Кожаровский РК; 104-106 служат в скарбе графа Браницкого; 847 107. Maiewski Маевский РК; 108. Kołodzynski Колодзинский РК; 109. Kiszkiewicz Тишкевич РК; 110. Syrunski Сирубский РК; 107-110 служат в скарбе графа Браницкого; 849 111. Cheńcinski Хейцинский РК; 112. Kowernicki Коверницкий РК; 113. Wonsalski Войсалский РК; 111-113 служат в скарбе графа Браницкого; 851 114. Jastrubowski Естребовский греко.вост.испов.; 115. Dubicki Дубицкий РК; 116. Korzewski Корчевский РК; 117. Kalinowski Калиновский РК; 114-117 служат в скарбовом доме графа Браницкого; 853 118. Maxymowicz Максимович РК; 119. Duwidowicz Давидович РК; 120. Zmiiiwski Жеевський? РК; 121. Harasymowicz Гарасимович РК; 118-121 служат в скарбе графа Браницкого; 855 122. Winnicka Виницка РК; 123. Werzycka Вержбицка РК; 124. Łobanowska Лобамовска РК; 125. Bartkowska Бартковский РК; 126. Malarski Малерский греко. вост.исп.; 122-126 питается мироподаянием; 857 127. Fidowski Фидоский РК; 123. Jagelski Ягельский РК; 129. Malewski Малський РК; 130. Wyszniewski Вишневский РК; 131. Barkiewicz Баркевич РК; 127-131 питается мироподаянием; 859 132. Żołtański Жолтанский РК, питается мироподаянием; 133. Odrechowski Одреховский РК, инспектор школы парафиальной; 134. Brazewski Бражевский РК, Słuzy u Xiądza Proboszcza служит у ксенза пастора; 135. Syrocha Сирока? РК, служить у того же пастора; 136. Kozarowski Козировский РК, служит у ксенза Чеховича; 861 137. Zielińska Зиленска РК, служит у ксендза Чеховича Czechwicz; 138. Ruselowicz Русекович РК, служит у ксендза Павловского Pawłowski; 139. Nowicki Навецкий РК, служит в скарбе графа Браницкого; 140. Stanisławski Станеславский РК, проживает у шляхтича Людвига Bliziński; 863 141. Hrawa Грава РК, 142. Miechniewicz Михневич РК, 143. Stanewski Сташеский РК 141-143 - служат у Людвига Blizninski Блезенского хорунжого; 144. Guyśki Гуйский РК, служит в скарбе за писаря; 865 145. Stysciwicz Стишевич РК, служит у Яна Guyski Гуйского; 146. Jezewski Єжевський РК, писарь в скарбе; 147. Ruzycki Рожицкий РК, в скарбе графа Браницкого писарем; 867 148. Chmurzynski Хмуржинский РК; 149. Komarnicki Комарнецкий РК; 150. Boharska *ска? РК; 148-150 служат у Винцентия Ружицького Ruzycki; 151. Sosenkowski Сосенковский РК, проживает при экономии Ротецкой (Роток); 869 152. Łysogorski Лисогурский РК, проживает в скарбовом доме в должности эконома; 153. Melendowski Молендоский РК; 154. Szablowski Саблиовский греко-вост.исп.; 153, 154 служат у Эразма Лисогурского Łysogorski; 155. Rusicki Рушецкий РК; 156. Bystrzycki Быстрицкий РК; 157. Sochacka Сохацка; 155-157 служат у Tomasza Mosfeta Томаша Мофета? садовника ogrodnika; 871 158. Bilski Белский РК, скарбовый ревизор; 159. Szatkowska Шадковский греко.униат.исп., служит у Николая Белского Bilski; 160. Jaworski Яворский РК, писарь магазинный; 161. Кароль Андреев сын Roynik РК, писарь фабричный; 873 162. Nowicki Новецкий из расформированных Польских войск Бригады Днепровской рядовой, 28лет. Проживает у Христины Кахена u Chrystyny Kalika питается мироподаянием; 163. Jwanowski Иваноский РК, служит у Иосифа Новецкого Nowicki за контрактом; 875 '''Пришельцы из соседних деревень оседлые живущие домами''' 1. Holsztyn Голштин з чехов РК; 2. Rok Рокь РК, при дворе графа Браницкого лекарем Doktor skarbowy; 3. Koscinski Костенский РК, с Прусии, портной; 4. Firkowski Фирковски з беларусии, греко-восточного испов., служит при полиции; 877 '''пришельцы из соседних деревень неоседлые''' 1. Tomosy Mowet z Anglij Kalwin Калвен садовник в скарбе Браницкого ogrodnek skarbowy; 2. Strykałow Стрикалов греко.рос.испов. из России, при дворе графа Браницкого, штукатур при дворе графа Браницкого; 3. Piotrowski Петровский из венгров РК, служит у Венцентия Рожицкого Ruzycki; 4. Obchwan Обхман z Murawij з Муравии РК, служит у Данеля Коваля Kowala; 879 5. Hryzyk Хризик? с прусов, лютер., проживает в скарбничем доме Слесак? Sliesak; 6. Reyzocki Реизоцкий с пруссии, РК, седельник? проживает у шляхтички Дзиконски Dzikonski; 7. Koberski Коберский с кордону церского вышедшего z cesarskiego kordona, РК, кирпичный майстер проживает в скарбничем доме; 8. Opolski Ополский РК с кордону церского? z kordony cesarskiego, служит за челядника у Ивана Куберского Koberski; 881 9. Остроский з Литвы з Гродни, РК, служит работником у Яна Коберского Jana Koberski; 10. Орловский з Луцка РК, служит работником у того же Коберского, дочь Магдалена служит у Войцеха Pywnicz?; 11. Щепанский с Подгурца РК, служит работником у того же Коберского; 12. Mauwski? Миеский? РК, цирулик нанимает у еврея дом; 883 13. Suczewicz z Wenger Суцевич з венгров РК, проживает у Андрея Рознятовского Razniatowski, питается заработками; 14. Sznicer Шмицерь з чехов РК, проживает в скарбовом шинку; 15. Dolinger Доленгер РК, Księstwa Austriackiego Герцогство Австрии, проживает в доме Яниковского Janikowski полковника; 16. Kirsza z Prus Кирш з Прусии, Dolnego Śląska-Нижняя Силезия, служит в скарбе белоцерковском за пивовара. '''887 Малое Половецкое''' 888 - 1. 2. Домбровский Dombrowski ГВ; 890 - 3. Тишковский Tyszkowski ГВ; 892 - 4. Полавский Poplawski ГВ; 5. Жолтневич Żołtniewicz ГВ; 6. Орешковский Orzeszkowski РК; '''894 - неоседлая шляхта:''' Карасовский Krasowski РК; Домашевский Domaszewski РК; Бидлевич Bydlewicz; Подгурский Podgorski; Можаровский Mozarowski ГВ; 896 - Гоголенский Hoholinski РК; Суленский Sulinski РК; Терлецкий Terlicki РК; Рашковский Raszkowski РК; Орешковский Orzeszkowski РК; Шелянговский Szelingowski РК; Нелепович Nielipowicz РК; Шмигельский Symigelski РК; Мартин Тимофеев сын Шимонов РК; Федор Васильев сын РК. '''899 Великое Половецкое''' 900 - 1. Гродзицкий Grodzicki РК; Красенский Krasinski РК; Смоленский Smolinski; 902 - Смоленска Smolinska; 2. Кишаковский Kiszakowski РК; Поржицкий Porzycki; 3. Демидецкий Demidecki РК; 904 - 4. Чайковский Czaykowski РК; 5. Косенский Kosinski ГВ; 6. Пригоцка Przygocka РК; '''906 неоседлая шляхта''' Меленовский Malinowski ГВ; Новецкой Nowicki РК; Лукомский Łukomski РК; 908 - Вроблевский Wroblowski РК; Гаевский Gaiewski РК; Соколовский Sokołowski РК; Варфоломей Станиславов Токарский РК; Стецкевич Steckiewicz РК; Пясковский Paszkowski РК; Мариянна Дмитрева дочь вдова ГВ; Бобровна Bobrowna; Цибульский Cybulski РК; '''911 Мазепинцы''' 912 - 1. Андреевский Jędrzeiowski РК; 2. Масловский Masłowski ГВ; 914 - 3. Дембицкий Dębicki РК; 2. Духновска Duchnowska ГВ; племянник Стебельский Stebelski; 5. Красуцкой Krasucki ГВ; 916 - 6. Домбицкий Dębicki РК; 7. 8. Демковский Demkowski ГВ; '''918 неоседлая шляхта:''' Стоинский Stoiński РК; Жиленский Żielinski РК; 920 перечеркнута страница с переписью '''922 Глушки''' 923 - 1. Вербаховский Werbachowski РК; зять Тарнавский Tarnawski; 925 - 2. Гурский Gurski РК; племянник Сенкевич Senkewycz; '''неоседлая шляхта:''' 1. Горешковский Horyszkowski ГУ. '''928 Саливонки''' 929 - 1. Липнецкий Lipnicki; 2. Соколнецкий Sokolnicki; '''неоседлая шляхта''': Мощинский Moszczyński. 931 - плохой скан 2.Ян Билецкий жолнер расформированных польских войск. '''932 Ковалевка''' 933 - 1. Масляковский Maslakowski ГУ; 935 - 2. Масляковский Maslakowski ГУ; племянник Кияковский Kijakowski; '''Неоседлая шляхта''': Баровский Borowski ГУ. '''938 Пивни''' 1. Точинский Toczynski РК. '''941 Трилесы''' 942 - 1. Подгурский Podgurski ГВ; 944 - племянники Делевич Dylewicz; 2. Прилуцкий Przyłucki РК; 3. Саненский Sajcińzki?. 946 - 4. Зеленский Zieliński; 5. Красуцкий Krasucki; 6. Бутёльский Butelski; 948 - 7. Талишевска Teliszeska; 8. Обремска з Магорских Obrębska z Mahorskich wdowa ГВ, Обремский Obrębski; 950 - '''неоседлая шляхта''' живущая без платежу чиншу. Римско Католического закона: 1. Мазур Mazur; 952 - 2. Кринецкий Krynicki; Коханьский Kochański; 4. Рачиньский Raczyński; 5. Вербицкий Wirzbicki; 954 - Войцишевский Woyciszewski; 6. Разушевский Radziszewski; 7. Синорский Sikorski; 8. Думаньский Domański; 9. Дулевич Dylewicz; 10. Мазур Mazyr; 11. Удала Udawa; находятся в годовой службе в шляхтича того села эконома Михайла Вербицкого Wierzbicki. 956 - зять Езерский Jezierski; '''расформированной Днепровской конной бригады жолнеры проживающие в Трилисах''', римско католического закона 1. Биньковский Bieńkowski; 2. Петровский Piotrowski; 3. Войнаровский Woynarowski; 958 - 4. Невиядомсий Niewiadomski; 5. Березовский Berezowski; 6. Дачевский Daczewski?; 7. Ковальский Kowalski; 8. Гурский Gurski; 9. Станькиевич Stankiewicz; 10. Ронелевский? R*elewski?. '''973 Гребенки''' 974 - 1. Гербутовский Herbutowski; 2. Домбровский Dąbrowski 976 - Подгурский Podgorski; Батаденский Batodynski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Дембецкий Dembicki; 2. 3. Хмуржинский Chmurszynski; 4. Богуский Boguski РК; 5. Борецкой Borecki РК; 6. Велчкевич Wliekuwicz? РК; 978 - 7. Винницка Winnicka; 8. Возницкий Woznicki РК. '''1066 посессор поручик Казаринов''' Kazarinow; племянник Червинский Czerwinski '''1069 Краснолес''' Ведомость о чиншевой шляхте и о протчих невходящих в оклад обитателях села Краснолес 1070 - Ведомость 1795 года дня Киевской губерний части на уезды неразделенной села Краснолес владелец оного арендовной Господин Порутчик Иосиф Григориев сын Казаринов Kazarinow уполномоченный от него шляхтич Стефан Павлов сын Ягминович Jagminowicz который дал сию ведомость о жительствующих в упомянутом селе Краснолесах шляхте недвижимой собственности неимеющей имянуемых чиншових и протчих находящихся в окладе обитателях. Живущая на владельческих в упомянутом селе Краснолесах грунтах по условиям с помещиком чиншевая шляхта. А именно: 1. Дангевич Dangiewicz РК; 2. Заремба Zaremba РК; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш 1072 - 3. Заремба Zaręba РК; 4. Яворский Jaworski РК; 1074 - 5. Горчиньский Gorczynski РК; 6. Бережницка Berezecka? ГВ; 1076 - брат Малиновский; 7. 8. Бережницкий ГВ; 1078 - 9. Александра Иванова дочь Василиха вдова ГВ; 1080 - 10. Дембский Dembicki РК; 1082 - 11. Костецка Koszecka РК; 12. Козирский Kozyrski РК; 13. Костецкий Koszecki РК; 1086 неоседлая шляхта Римскокатолического закона: 1. Липский Lipski; 2. Стациевич Stackiewicz; 3. Подлеский Podleski; 4. Козловский Kozłowski; 5. Яроцкий Jarocki. 1088 - 6. Романовска Romanska; 7. Шумска Szumska; 8. Будзиневич Budzieniewicz; 9. Дембицкий Dembicki; 10. Товкач Towkacz; 11. Криницка Krynicka; 12. Больска Bolska; 13. Лозева Łozewa; 14. Коханьский Kochanski; 15. Доманьска Domanska; 16. Заремба Zaremba; 17. Коржениовский Korzeniowski. 1090 – 18. Ягминович Jagminowicz; 19. Коскевич? Kockiewicz; 20. Осмоленьский Osmolinski; 21. Клусак Kłusak; 22. Преис? Breus; 23. Краевский Krajewski; 24. Толь Toł; 1092 - 25. Юркиевич Jurkiewicz; 26. Здановский Zdanowski; 1094 Красна 1095 - 1. Кончинский Konczynski; жена Дубиковска Dubikowska; 2. Песляк Pieslak; брат Ковальский Kowlski; 3. Герковски Gierkowski; 1097 - 4. Ремишевский Remiszewski; Живущая без грунтов: 1. Манковски Markowski; 2. Чайковский Czaykowski; 3. Грзибовский Grzybowski; 4. Томаш Иванов; 1099 - 5. Сущевич Szuszczewicz; жена Дубиковска Dubikowska; 6. Яницкий Janicki. '''1101 Семейство посессора''' бывших Польских войск подполковника и булавы Великой Коронной Адъютанта Иван Борковский Borkowski села Лосятын. племянник Доброжаньский Dobrzyński. '''1104 Лосятын''' 1105 - 1. Ясенский Jasińśki РК; 1107 неоседлая шляхта: 1. Янкевич Jnkiewicz РК, 2. Здановский Zdanowski РК, 3. Вознецкий Woznicki ГУ; 1110 '''живущая при дворе в услужении шляхта''' римско католического закона: 1. Лукомский Łukomski; 2. Казаркиевич Łazarkiewicz; 3. Усаковский Usakowski; 4. Обрембский Obrębski; 5. Витковиньский Witwiński; 6. Шульц Szule; 7. Дидилевич Dydyliewicz; 8. Бочковска Boczkurowska; 9. Пикульска Pikulska. '''1112 Чупиры''' 1113 - 1. Григорьевский Hryhorewski РК; жена Лысаковская Lysakowska; 1115 - 2. Дашковский Daszkowski РК; зять Палковский?; 3. Ермалинский Jermałynski ГВ; зять Писарский Pisarski; 4. Яков Михайлов РК; 1117 - 5. Старинский Starzynski ГВ; сродник их Клець Kłic;6. Еремский Jeremski РК; жена Лозовска Lozowska; Емстремская Jastrębska; 7. Калинский Kalinski РК; 1119 - 8. Билиевич Bylkuwicz ГВ; сродница Бавсуковска Bawsukowska; 9. Каминский Kaminski РК; 1121 – 10. Билкевич Bylkiewicz ГВ; 11. Вичиневский Wyczyniowski РК;12. Клешковский Kleszkowski РК; 1123 - 13. Загоровский Zahorowski ГВ; 14. Войцеховский Woyciehowski РК; сродник Соколовский Sokołowski; 15. Терпиловский Ternyłowski РК; 1125 - 16. Сазовский Sadowski РК; 17. Хадиковский Chodakowski ГВ; 18. Францишек Казимеров сын РК; 1127 - 19. Бартоломей Винцентов сын РК; 20. Антон Францишков сын РК; 1129 - 21. Здебский Zdebski РК; 22. Скрибковский Skribkowski РК; 23. Скребковский Skrybkowski; 1131 - Метушевский Metusiewski; 24. Полковский Połkowski РК; 25. Даниловская Danilewski РК; 1133 - 26. Даниловский Danłowski РК; 27. Сочинский Soczynski РК; 28. Билетский Biletski РК; 1135 - 30. Матушевич РК; 31. Пашкевич Paszkiewicz? ГВ; 32. Игнатовский Ihnatowski РК; 1137 - 33. Головатский Hołowatski РК; 34. Арелинский Arełynski РК; 35. Андреевский Andrzeiowski РК; 1139 - 36. Крубский Krubski ГВ; 37. Садовский Sadowski РК; живущая на владельческой земле без платежа чиншу '''неоседлая шляхта''' РК закона: 1. Соколовский Sokołowski жительствует у Войцеховского Woyciechowskiego; 1141 - 2. Лясковский Laskowski; 3. Любский Lubski; 4. Четовская Czetowska; 5. Медведовский Medwedoski; 6. Избедский Izbecki; 1143 - 7. Голобовский Gołębiowski; 8. Ходоковский Chodakowski; 9. Скрибковский Skrzypkowski; 10. Сикорский Sikorski; 1145 11. Студинский Studzinski. '''1147 посессор Калинский''' Kaleński; племянник Петровский Piotrowski. '''1150 Ольшанка Малая''' 1151 - 1. Жуковский Żukowski; зять Роецкий Roecki; 2. Закаблуковский Zakabłukuwski; 1153 - 3. Квятковский Kwiatkowski; 1155 шляхта неоседлая: 1. Ковальский Kowalski; 2. Малицкий Malicki; 1157 Осицкий Osycki; Квятковска вдова Kwiatkowska; Закаблуковский Zakabłukuwski; Жуковский Żukowski РК; Квятковский Kwiatkowski; Сосновский Sosnowski РК. 1159 - Бурлацкий Burłacki; Кшетковский Krzejkowski?; Лондский Łędzki; Сташкевич Staszkiewicz; Теофилия Матвеева Sandakoska; Елеонора Иванова Wrobleska. '''1161 посессор Яниковский''' Janiekowski деревня Троцкое; сестра Максимилианна Андреева дочь Земецка Ziomecka. '''1164 Троцкое''' 1165 РК исповедания: 1. Соболевский Soboleski; швагир Соболевский Sobolewski; 1167 - 2. Седлецкий Sedlecki; 3. Щепановский Szepanowski; 4. Бобровский Bobrowski; 1169 - 5. Лозицкий Lozinskой; '''шляхта служащая в доме владельческом''': 1. Мошковский Moskowski; 2. Богусирский Bohusarski; 3. Марциновский Marcinowski; 4. Яниковский Janikowski; 5. Дославский Dosławski; 1171 - 6. Левинский Łewinski; 7. Грацковский Hrackowski; 8. Дронковский Dronkowski; 9. Малицка Malicka; 10. Войцеховский Woyciechowski; 11. Ковалска Kowalska. '''1173 посессор скарбник литовский Михаил Михайлов сын Романский''' Romanski. '''1176 Яблоновка''' 1177 оседлая: 1. Чернявский Czerniawski; 2. Ивницкий Ilnicki; 1179 - 3. Гочинский Horcyzcki; 4. Шаиковенка вдова Izamkowąka; зять Булковский Bulkowski; 5. Ордынска *ordinska; 1181 - 6. Грибовецкий Hrybowiecki; 7. Толовенский Tolowinski; зять Якубовский Jakubowski; жена Козловска Kozłowska; 1183 - 8. Козилецкий Kozylecki; 9. Бочковский Boczkowski; 10. Навиковский Nawalkowski; 11. Венгерский? Wiengierski; 1185 вольно живущие здешней стороны уроженцы '''шляхта неоседлая:''' 1. ? Gulkiewicz; 2. Толеванский Tukowanski; 3. Мачуленский Moczalewski; 4. Марчевски Marczewski; 5. Centykowicz; 6. Шиба***? Szcjsarski; '''1187 семейство посессора деревни Поправка Гетулевич''' Gietulewicz. '''1190 Поправка.''' находящиеся в услужении в селе Поправке в посессора Секунд Майора Anton Gietulewicz Гетулевича в оклад невходящих: 1191 из шляхты римского исповедания: Луба Luba; Чорненко Czarnecki; '''1195 посессор села Черкас Киркор''' Kirkor, Галицка Halicka, Олифиревич Olefirewicz; Сабинский Sabiński '''1198 Янковка или Лопатынщина''' поссессор Sosiński Сосенский '''1201 Лопатинщина (Янковка)''' 1202 - 1. Ясиньский Jasiński; 2. Пелеховский Pielichowski; 3. Зеленьский Zieliński; 1204 - 4. Маевский Maiewski; 5. Арцемович Arcimoeicz; 6. Шапоцкий Szapocki; 1206 Шляхта неоседлая: 1.Соболевский; 2. Богданович; 3. Паенской; 4. Причелковска?; 5. Степанска. '''1228 местечко Василев''' 1229 - 1. 2. Рачинский Raczyński; 3. Чайковский Czaykowski; 1231 - 4. Чайковский Czaykowski; 5. Неделский Niedzielski; '''1233 Розалиевка''' 1234 - 1. Федоровский Fedorowski; 2. Словяновский Słowianowski; 1236 - 3. Славяновский Słowianowski; 4. Собецкий Sobecki; 5. Добрянский Dobrynski; 6. Зянковский? Zinkowski; 7. Янковский Jankowski; 1238 - 8. Домковский Domkowski; 9. Мазур Mazur. '''1240 Перегоновка''' 1241 - околичная дворянка Станеславска Stanisławska; зять Заяченсковский Zaianczejkoy. '''1243 Станиславка''' 1244 - 1. Семен Иванов Згурский Zgurski, жена Мария Дмитрева; 1246 - 2. Ян Иванов Залеский Zaleski; 3. Тимош Михайлов Добрянский? Dobrzanski; зять Рачинский Raczynski; 4. Добрянский Dobranski, zona Xenyia Guzieniewiczowa?; 5. Войцех Dunieiscz, zona Параскева Гузинович? Guzieniewiczowa; 6. Юзеф Станиславов Зелиньский Zielinski; племянник Константин Федоров Згурский; zona Jego Maryia Kaminska; 1248 - племянник его Петр Войцехов Головацкий Głowacki; 7. Андрей Яковлев Глинский Glinski; 8. Янишевский Janiszewski, теща Прездецка Prezdecka вдова; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк '''1250 Деремезна''' '''Посессор''' Староста Вешковский Иосиф Иосифов Дунин Starosta Wiskowski Jozef Jozefow syn Dunin '''1253 Деремезна''' 1254 - 1. Семашка Siemaszka; 2. Блещинский Błeszynski; '''1256 Мотовиловка''' 1257 - 1. Янковска Jankowski РК; 2. Сиришевский S**szcski? РК; 1259 - 3. Томашевский Tomaszewski РК; 4. Олишевич Olszewicz РК; 5. Булынка Butynka РК; 6. Бурковский Burkowski РК. 1261 - '''служащие в господском дворе шляхта''', исповедания римского 1. Заторский Zatorski родом с ключа Уманского; 2. Винцентий Касперов Тваровский? Twa***? холост, с воеводства Подляшского с земли Дрогинской Drohinski?; 3. Бржезенский Brzezinski родом с кордону цесирского с Мелца Mielca; 4. Ян Якубов Марчук Marczuk родом с под Варшавы; 5. Дубрович Dubrowicz с воеводства Полоцкого. '''1263 Солтановка Большая''' 1264 - 1. Кострицька Kostrzycka. '''1268 Антоновка (Рейментарщина)''' 1269 - 1. Крижановский Kryyanowski РК; 2. Завацкий Zawadzki РК; 1271 - 3. Шемет Szemet?; 4. Сосновский Sosnowski; 5. Добровольский Dobrowolski; 1273 - зять Balinski; 6. Креческий? Krzewski ; зять Томасевич Tomasiewicz; 7. Иваневич? Iwaniewicz; 8. Мончинский Mączynski; 1275 - 9. 10. Мончинский Mączynski; 11. Янковский Jankowski; зять его Станислав Иоаннов Рачинский Raczynski; зять его Станислав Андреев Борковский Borkowski; 1277 - 12. Бучинский Buczynski; брат Матвей Чехович; 13. Михаил Антонов Цонобко? Konobko; 14. Лучанский Łuzanski; '''Неоседлая шляхта:''' 1. Павел Иосифов Менжинский Męzynski упражняется в хлебопашестве; 2. Иосиф Александров Вержховский Wierzchowski служит за економа; 1279 - 3. Лозенский Łozinski служит за коновала; 4. Черневский Czerniawski служит за кухаря; 5. Крупский Krupski заробком хлеба упражняется; 6. Старнавский Starnawski заробком хлеба; 7. Павловский? Pawłowski служить за лакея; 8. Корбут Korbut Расформована бригада Днепровская, заробком хлеба; 9. Антон Иосифов Гурский Gorzuski? служить за кучера; 10. Мариянна Антонова дочь служит за господин на дворе? Słuzy za gospodyni. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] i3fpiynuh7hjjv2d4wsvwlk7qfvzgz4 459031 459030 2022-08-11T11:20:37Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf|thumb]] <poem> 2 Фастов местечко; 7 Кадлубица селение при местечке Фастове; 12 Дулицкое; 18 Безпечная; 50 Фастовка; 54 Чмировка; 58 Щербаки; 66 Потиевка; 106 Городище; 112 Кожанка; 114 Коженики; 118 Езерна; 163 Матюши; 167 Насташка; 172 Шамраевка; 180 Трушки; 182 Коржовка; 184 Рокитно местечко; 201 Прусы; 209 Болкун; 212 Новоянов; 214 Чепелиевка; 225 Лещиновка; 230 Кривая; 234 Саловка (Салиха); 242 Буда Чернинская; 250 Юзефовка (Ступник); 254 Савинцы; 260 Керданы Kerdan; 262 Улашевка Ułaszowka; 264 Синява; 272 Блощинцы; 276 Чернин; 296 Яхны; 299 с. Напрасники (Безугляки); 303 Пологи; 309 Слобода Соколовка; 311 Ольшанка; 317 Слобода Темберская или Быкова Гребля; 319 семейство Добровольского с. Севериновка; 321 Остров; 325, 326 л. + 330 прав., 331л. Винцентовка; 326 Скригалевка; 331 Темберщина (Узин); 335 Житнигоры; 337 Ольшаница (Ольшанка); 345 Криштофовка (Шпендовка); 349 Ромашки; 352 семейство Черницкого; 354 Шкаровка; 358 Бакумовка; 360 Фастовка; 366 Дмитровка; 376 семейство Годлевского с. Снигиревка (Костельник); 378 Снигиревка (Костельник); 381 Фастовка; 383 Бертники; 389 Снетинка Великая; 391 семейство Даховского; 393 Волица; 397 семейство Карасневича, с. Кадлубица ксензовская; 399 Кадлубица ксензовская; 402 семейство Крижановского; 404 хутор Крижановского; 406 семейство Браницкого, м.Белая Церковь; 408 Белая Церковь; 476 Мало-Половецкое; 482 Велико-Половецкое; 488 Мазепинцы; 494 Глушки; 497 Саливонки; 499 Ковалевка; 503 Пивни; 505 Трилесы; 515 семейство Гошчицкого, с.Королевка; 517 семейство Скаржиньского и Куницкого с.Королевка; 519 Королевка; 522 Гребенки; 526 Барахты; 530 Паляничинцы; 534 Ксаверовка; 536 Устимовка; 539 Винницкие Ставы; 541 Мытница; 545 Буда Новая; 549 Дучина Duczyny; 555 Сухолесы; 559 Руда; 562 Марьяновка; 570 Кожанка; 572 семейство Звержховского; 574 семейство Казаринова с.Краснолесы; 576 Краснолесы; 589 Красна; 595 Лосятин; 596 семейство Борковского с.Лосятин; 598 дворовые Борковского с.Лосятин; 600 Чупира; 618 семейство Каленского; 620 Ольшанка Малая; 626 семейство Яниковского с.Троцкое; 628 Троцкое; 633 семейство Романского; 635 Яблоновка; 641 семейство Гетулевича д. Поправка; 643 в услужении в Гетулевича с. Поправка; 645 семейство Киркор с.Черкас; 647 семейство Сосинских с.Янковка (Лопатынщина); 649 Янковка (Лопатынщина); 652 поссессор Оксентий Слобода Оксентовка; 654 Слобода Оксентовка; 656 семейство Осоховского с.Саварка; 658 Саварка; 661 Черкас; 665 Василев местечко; 668 Розалиевка; 672 семейство Станиславского с. Перегоновка; 674 Станиславка; 678 семейство Дунина с. Деремезна; 680 Деремезна; 682 Мотовиловка; 686 Солтановка Великая; 689 Антоновка (Лейментарщина); 696 Севериновка; 707 Кощиевка; 709 Офирна; 711 семейство Годлевской; 713 семейство Яблонского; 715 Черногородка; 717 дворовые служители Яблонского с.Черногородка; 719 семейство Монтрезора 721 семейство Сосинского 723 семейство Заянчковского с.Яцки; 725 семейство Тарнавецкой с. Городищь Стависких. Римско Католического закона - РК греко-униатского исповедания - ГУ грековосточного исповедания (православие) - ГВ '''Фастов''';''' 1- Gr**owski (Томаш Грабовський); 2. Mędzelowski Мендзеловський; 3. Chienski?; 4. Nowicki; 5. Андрей Яковлев ***ницкий Stuysnicki?; 6. Слобода Słob***; 7. Господина имений фастовских бискупа Киевского и Черниговского... Цецишовский; у него капелан Казимир Казимиров Жижновский Zyznowski; служители его: 1. Орловский Orłowski с страны Краковской; жена Долевич; 2. Маршивский Marszycki; Гловацка Głowacka; 3. Косаковский Kossakowski; 4. Концкий Kącki; 5. Гриниовецкий Hryniowicz; 6. Ринтч Ryntcz; мать Борщова Borszewa; 7. Карчевска Karczewski; 8. Сташевка Stasewski; 9. Соболевский Sobolewski; 10. Куровский Kuruwski; 11. Мозорский Maderski; 12. Мондзерский Mądzolowski; 13. Метковский Metkowski; - 14. Венцель Weęcek?; 15. Беловский Bełowski; 16. Садовский Sadowski; 17. Ринтч Ryntcz; 18. Готлиб Мартынов Gotlib Martynow; 19. Шостаченко Szostaczęko; 20. Денефельт Denefelt; Кулчицкий Kulczycki; 21. Лозинский Łozinski. ''' Кадлубица''' 1. Кульчинский Kulcyznski ГУ; 2. Червинский Cyerwinski РК; 3. Роздоловский Rozdołowski РК; Сродник Гонновский Honowski; 4. Шиманский Szymanski РК; 5. Покорницкий Pokornicki ГР; 6. Мондзеловский Mądzelowski РК; 7. Шиманский Szymanski РК; 8. Манистерский Manastyrski; 9. Dros Дрос; 10. Крзешовский Krzeszowski; 11. Юровский Jurowski; живущая без грунтов... для зароботка шляхта: 1. Лукашевич Łukaszewicz; сестра Кобилинска; 2. Голевский Holewski; 3. Лукашевич Lukaszewicz; 4. Чернецка Czarnecki; 5. Монастирский Monastyrski; 6. Ястремский Jastrębski; 7. Євчухевич? Jewtuchiewicz. ''' Дулицкое''' 1. Целецкий Cielinski РК; 2. Храмара Chramara РК; - 3. Целецкий Cielecki РК; неоседлая шляхта: 1. Садовска Sadoska; - 2. Семен Захариев Слотневич? Słomczynski? РК; 3. Савицкий Savicki РК; 4. Руткевич Rudkiewicz РК. ''' Безпечна''' - 1. Петровский Piotrowski РК; - 2. Корзун Korzun ГУ; - 3. 4. Лубковский Łubkowski РК - 5. Лясота РК Lasota; 6. Самборский РК Samborski; - 7. Юнга Junga ГУ - 8. Пилькевич Pilkiewicz ГУ; - 9. Пилкевич Pilkiewicz ГУ; племянник Волотовский Wołotowski; 10. Заржицкий Żarzycki РК - 11. Бурзяховский Burdziechoski РК; - 12. Домбровский Dąbrowski РК; шва́ґер Васковский Waśkowski; 13. Матюшевич РК Matuszewicz; - 14. Выговска Wyhowski ГУ; 15. Буханевич Buchoniewicz РК; - зять Новаковский Nowakowski; 16. Детковские Didkowski ГУ; - 17 Воски Wolski РК; шурин Шулятский Szulatycki; 18. Дедковска Didkowska РК; - 19. Шеманска Siestrzyński РК; 20. Сестрянский Siestrzyński РК; шурин Дзеветский Dziewicki; - сестра Марцеловская Marcinkowska; 21. Роецкий Roieski РК; - 22. Симон Symon ГУ; племянник Марковский Markowski; 23. Симон Symon ГУ; брат Дроздовский Drozdowski; - 24. Симон Symon ГУ; 25. Юрковский Jurkowski РК; - 26. Михицкий? Gizycki РК; племянник Кулский Kulski; 27. Павловский Pawłowski ГУ; - 28. Белявский Bielawski РК; шурин Барковский Barkowski; 29. Разбитский Rozbicki РК; - 30. Борецкий Barecki РК; шурин Цебулский Cybulski; 31. Ферес Feres РК; - 32. Дроздович Drozdowicz РК; 33. Люберский Lubarski ГУ; - 34. Юзефович Jozefowicz РК; зять Евтуховский Jewtuchowski РК; 35. Лясота Lasota РК; - Ястржембский Jastrzębski; 36. Прохоревич Prohorewicz РК; Брат Винницкий Winnicki; - 37. Лубковский Łubkowski РК; 38. Барека Barceka РК ; - 39. Збутский Żbucki ГУ; - 40. Буханович Buhanowicz РК; 41. Юрковский Jurkowski РК; - 42. Бочковский Buczkowski РК; 43. Бузевич Budziewicz РК; - 44. Пержинский Pierczynski РК; - '''неоседлая шляхта''' 1. Константинова? Konstantowicz; 2. Белявский Bielawski РК; 3. Волотовский Wołotowski РК; - 4. Кобылинский Kobyliński РК; 5. Зрудловский Zrodłowski РК; 6. Песетский Piasecki РК; 7. Любарский Lubarski РК; - 8. Юркевич Jurkiewicz РК; 9. Пашутова Paszutowa; 10. Шамовский Szumonski РК; 11. Бенешко Benesko РК; 12. Кухарский Kucharski РК; - 13. Билкевич Byłkiewicz РК; 14. Поправка Paprocka ГУ; 15. Поправский Paprocki РК; 16. Мокрицкий Mokrzycki РК; племянник Черношевич Czarnoszewicz. ''' Езерна''' - 1. Цвеловский Cwiłoski РК; 2. Винский Winski РК; - 3. Заводский Zawacki РК; 4. Белецкий Bielecki РК; 5. Илецкий Jlecki РК; 6. Терьпецкий Terpecki РК; - 7. Гриневецкий Hrynowiecki РК; 8. Орловский Orłowski РК; - 9. Пекульский Pikulski РК; зять Черский Czerniawski?; 10. Жуковский Zukowski РК; - 11. Сосновский Sosnowski РК; мать Крушанецка; племянник Соколовский Sokołowski; 12. Лозицкий Łozicki РК; - 13. Орловский Orłowski РК; 14. Поплавский Popławski РК; племянник Григорка; теща Павловска Pawłowska; 15. Дромирецкий Dromilecki? РК; - 16. Добрановский Dobranowski ГУ; 17. Дедковский Didkowski ГУ; 18. Завадский Zawadzki РК; - 19. Виговский Wyhowski ГУ; 20. Николаевский Mikołaiewski РК; 21. Сахновский Sachnowski ГУ; - 22. Садовский Sadowski ГУ; 23. Гловацкий Hołowaski РК; - 24. Садовский Sadowski РК; 25. Балецкий Bilecki РК; брат жены Ширпа Szurpa; - 26. Сахновский Sachnowski ГУ; 27. Балецкий Balecki ГУ; 28. Андроник Andronik ГУ; сестра Лепинска Lipinska; - 29. Болкон Bołkon РК; 30. Магилка Mohyłka ГУ; 31. Ивалевич Jwalewicz РК; - шурин Мержиевский Mierzeiewski; 32. Коетковский Kwiatkowski РК; шурин Чижевский Czyzewski; 33. Юрковский Jorkowski ГУ; - 34. Порецкий Porzycki РК; 35. Вислоух Wisłouch ГУ; - 36.-38. Миляновский Malinowski ГУ; - 39. Бронковский Brunkowski РК; 40. Святецкий Swiatecki РК; 41. Ластовецкий Łastowicki ГУ; - 42. Порицкий Pohorecki РК; отец Хатенский Chalinski; 43. Закревский Zakrzewski РК; - 44. Миляновский Malnowski ГУ; Босевич Bosewicz; 45. Рачинский Raczynski РК; - 46. Рачинский Raczynski РК; 47. Избицкий Jzbicki ГУ; зять Миляновский Malinowski; - 48. 49. Круковский Krukowski ГУ; 50. Становский Stanowski ГУ; - 51. Луженский Łuzecki ГУ; 52. Краковецкий Krakowiecki ГУ; 53. Жуковский Zukowski РК; - 54. Павловский Pawłoski РК; 55. Хисимовска Chiżmowska РК; 56. Андронек Andronik ГУ; - 57. Ростовский Rostowski ГУ; 58. Волотовский Wołotowski ГУ; - племянник Свиридович Spirydowicz, тесть Стернавский Sternwski; 59. Петровский Piotrowski РК; 60. Голенбовский Gołębioski РК; шурин Павловский; - 61. Кучерский Kaczerski РК; 62. Доморадский? Domoracki ГУ; 63. Хоценский Chocinski ГУ; 64. Василевский Wasilewski РК; дядя Буркот Burkat; - 65. Капустенский Kapuscinski ГУ; зять Клецкий; 66. Волотовский Wołotowski ГУ; - 67. Щуровский Szczurowski ГУ; 68. Каминский Kaminski ГУ; 69. Волска Wolska ГУ; зять Черняховский; 70. Бернацкий Biernacki ГУ; - 71. Кулетский Kulicki ГУ; тесть его Григорий Дмитриев сын Ви***? вдовь; 72. Андреевский Jendrzeiowski РК; - 73. Грохольский Grocholski РК; 74. Лозов Łozowski РК; 75. Волотовский Wołotowski ГУ; - 76. Скалский Skalski РК; 77. Соболевский Sobolewski ГУ; 78. Паскевич Paskiewicz РК; - 79. Хребтиевска Chrebtyiewska ГУ; 80. Цевский Czewski РК. - '''неоседлая шляхта:''' 1. Смерчевский Smurczewski РК; 2. Ильницкий Jlnicki ГУ; 3. Драмирецка Dromirecka ГУ; 4. Пожарский Pożarski ГУ; 5. Фировский Firowski ГУ; 6. Хоцинский Chocinski ГУ. - 7. Виногродска Winogrozka РК; 8. Скринска Skrynska РК; 9. Вовковинска Wolkowinska ГУ; 10. Брожецкий Brozecki РК; - 11. Белецка Bielecka РК; 12. Грохолский Grocholski РК; 13. Буржинский Burzynski РК; 14. Менчинский Męczynski ГУ; 15. Лосицкий Łozicki РК; - 16. Белецка Bielecka ГУ; 17. Залеска Zalewska РК; 18. Корбут Korbut РК; 19. Павловский Pawłowski ГУ; - 20. Рипилский Ripinski РК; 21. Броговский Brzozowski ГУ; 22. Тарнавский Tarnawski РК; 23. Клиецкий Klecki РК; - 24. Мошковский Moszkowski ГУ; 25. Бернацкий Biernacki РК; 26. Кулаковский Kulikowski РК; 27. Тростинский Troscinski ГУ; брат жены Кулеша; 28. Перловска Perłowska ГУ; - 29. Репенский Rzepecki РК; 30. Павловский Pawłowski РК; 31. Анеля Яковлева дочь Францева вдова РК; 32. Куликовский Kilikowski РК; 33. Александра Петрова дочь РК; 34. Бовкуновна Bołkunowska ГУ; 35. Михаловский Mihałowski ГУ; - 36. Шавловска Szawłowska РК; 37. Каленевский Kalinowski РК; 38. Вишневский Wiszniewski ГУ; 39. Руленска Rylinska РК; 40. Пехновский Pachnowski ГУ; 41. Мария Иванова дочь ГУ; 42. Дромирецкий Dromerecki РК; 43. Ковалский Kowalski РК; 44. Росенский Roscinski ГУ; - 45. Домбровский Dombrowski РК; 46. Петрошевский Petruszewski РК; 47. Пяхновский Pachowski ГУ; 48. Крушинецка Kruszelnicka ГУ; 49. Венцковска Więdzkowska ГУ; 50. Михаловский Michałowski ГУ; 51. Репеловский Repeliewski ГУ; 52. Вербицкий Wierzbicki РК; 53. Кульчицка Kulczycka ГУ; 54. Могилка Mohiłka ГУ; - 55. Тернавский Tarnawski РК; 56. Калский Kalski РК; 57. Подолский Podolski ГУ; 58. Куликовска Kulikowska РК; 59. Войцех Федоров РК; 60. Роковский Rogowski ГУ; - 61. Меляновский Malinowski ГУ; 62. Грушецкий Gruszecki РК; 63. Сосновский Sosnowski РК; 64. Цвиловский Cwiłowski РК; - 65. Бояховский Boiechowski РК; 66. Борвинский Borwinski РК; 67. Вовковинский Wołkowinski РК; 68. Зазулевич Zozulewicz ГУ; 69. Доброновский Dobrowolski ГУ; 70. Павловский Pawłowski РК; 71. Лужецкий Łuzecki ГУ; - 72. Висекирский Wysokurski РК; 73. Кулаковский Kułakowski ГУ; 74. Цеский Ciśki РК; 75. Войцеховский Woyciechowski РК; 76. Гурский Hurski РК. ''' Матюши''' - 1. Студинский Studzinski РК; - 2. Борковска Borkowska РК; шурин Закатецкий? Zawacki; племянник Барковский Borkowski; Левицкий Lewicki; 3. Иван Григорьев Jan Grzegorzow ГУ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Кобилянский Kobilinski РК; 2. Соколовский Sokołowski РК; 3. Марковский Markowski РК из распущенных польских войск Днепровской бригады; 4. Березовский Berezowski РК; ''' Насташки''' - 1. Янешевский Janiszewski РК; 2. Троцкий Trocki РК; - 3. Кришевский Krzyszewski РК; 4. Милиневский Mieliniewski РК; '''служащие на владельческой земли в селе Несташки шляхта не платящая владельцу ренту:''' Антон Пачувски Paczuwski сын РК; Червенски Czerwinski РК; Слоневски Słoniewski РК; - Денцеловский DzięciołowskiРК; Данилевский Dominski РК; Машиленский Mazylianski РК; Савицки Sawicki РК; Герашинский Bieraszynski РК; Геравский Horowski РК; '''в оном селении Насташках господский дом''', в нем: Поплавский РК; ??? ''' Шамраевка''' - 1. Новицкий Nowicki ГВ; 2. Дитковский Didkowski ГВ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Русковский Ruzkowski ГВ; 2. Петровский Petrowski РК; шурин Боровской Borowski ГВ; - 3. Лещинска Leszczynska; 4. Маркович Markiewicz РК; 5. Данкевич Dankiewicz РК; - 6. Кулицкий Kuyczycki РК; 7. Невирович Newirowicz РК; 8. Ястремский Jastrzebski РК; 9. Косинский Kosinski РК; 10. Витковский Witkowski РК; 11. Басковский Baskowski РК; Мария Тимофеева дочь Ратковска Radkowska; 12. Зославский Zolawski РК; - 13. Любинский Lubinski РК; 14. Мациевский Macieiewski РК; 15. Полотницкий Płotnicki РК; 16. Милевский Mylewski РК; 17. Карнеский Czarniecki РК; 18. Забицкий Zabicki РК; 19. Свентковский ГВ; 20. Гурский Hurski РК; - 21. Смулкий Smulki ГВ; 22. Яков Лукьянов сын Lukaszow syn РК; 23. Олексенский Olesinski? РК; 24. Чеплицкий Czaplicki РК; 25. Козлинский Kozlinski ГВ; 26. Малицкой Malecki РК; 27. Ехтерснавзинова Jhterhawzenowa лютеранского закона; 28. Волф Wolf РК. ''' Пологи''' - 1.2. Калетинский Kaletynski РК; - 3. Домбровский ГВ; 4. Зеленский Zielinski ГУ; 5. Лисоцкий Lisocki РК; 6. Смогоржевский? Smogorzewski? ГУ; – 7. Барановский Baranowski ГВ; 8. Вишневский Wiszniowski ГВ; 9. Церковский Czerkowski РК; - 10. Борейко Boreyko ГУ; 11. Вербаховска Werbachowska ГВ; '''неоседлая шляхта''': 1. Мочодлевский? Moczodlowski ГВ; 2. Кобылянский Kobylanski ГВ. ''' Слобода Соколовка''' - Калапский Kalapski РК находится приказчиком в той же Слободе. ''' Ольшанка''' - 1. Славинский Sławinski РК; - 2. Щирецкий Szczyrecki ГВ; 3. Драчиновский Traczkowski РК; - 4. Козловский Kozłowski РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Добровольский Dobrowolski РК; - 2. Лукомский Łukomski; 3. Блоцкий Błocki РК; 4. Подгурский Podgorski ГУ; 5. Огинский Oginski ГК; 6. Кужинский Kusinski РК; 7. Ястребинский Jastrubinski ГУ; 8. Галческий Halczewski ГУ; 9. Компан Kompan ГУ; 10. Боровской Borowski РК. ''' Снигировка''', поссессор Годлевский Godlewski. ''' Бердник''' - 1. Оранска Oranska; 2. Дубиковский Dubikowski; - Дубиковский Dubikowski; 3. Мацкевич Mackiewicz; жена Петровска Piotrowska; жена Моравска Murawska; 4. Зелинский Zielinski; брат Ерлич Jerlicz, жена Сташевска Staszewska; 5. Пилькевич Pilkiewicz; двоюродный брат Жебровский Zebrowski; племянница Барановска Baranowski; - 6. Миленевский Mieleniewski; жена Сервецка Serwecka; жена Козловска Kozłowska; племянник Бочковский Boczkowski; 7. Крушинский Kruszynski; жена Заремба Zaręba; 8. Подвысоцкий Podwysicki; жена Чижевска Czyzewska;двоюродный брат Сливинский Sliwinski; жена Подвысоцка Podwysicka; - 9. Прушковский Proszkowski; 10. Самборский Samborski;жена Буржакова Burzakowa; зять Пясецкий Piasecki; жена Самборска Samborska; брат Пясецкий Piasecki; 11. Чеховский Czechowski; - '''живущая без грунтов''' в упомянутой деревне Бертниках для заработков шляхта: 1. Храновский Chrzanowska; 2. Долинский Dolinski; жена Тхоржевска Tchorzewska; 3. Парчевский Parczewski; 4. Карпиловский Karpiłowski; 5. Сангоржевська Sangorzewska; 6. Ковба Kowła; жена Боровска Borowska. ''' Большая Снетинка''' - 1. Столигва Stołyhwa; 2. Шкуратовский Szkuratowski; 3. Венгерский Węgierski; ''' семейство поссессора Даховский Dachowsk'''i ''' Волица''' - 1. Ольшанский Olszański; 2. Кульчинский Karczynski;3. Дидковский Didkowski; - 4. Топоровский Toporowski; 5. Тичина Tychyna; 6. Барановский Baranowski; Живущая без грунтов в упомянутом селе Волиці шляхта 1. Любовицкий Lubowiecki; 2. Маевский Maiewski; 3. Блажей Алексеев. - 4. Крупчинська Krupczynska; 5. Мария Францишкова; 6. Мария Андреева; 7. Глоговский Głogowski. ''' село Кадлубица Ксендзовска.''' Семейство посессора Иосифа Иванова Караскевича ''' Кадлубица''' Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк, религии римскокатолической 1. Тхоржевский Thorzewski; 2. Полонска Połoński; 3. Крушинский Kruszyński; - 4. Маевский Maiewski; 5. Жуковский Zukowski; '''Живущая без грунтов шляхта:''' 2. Чижевский Czyzewski; 2. Селвестрович Celweystrowicz; 3. Визерска Wizierska; 4. Мендецка Mendecka; 5. Чайлиц Czaplic; 6. Тополский Topolski. ''' семейство околичного шляхтича Крижановского''' - Крижановский Krszyzanowski; зятья Садовский? Sa***owski?; Доманский Domanski. ''' хутор Крижановского''' - 1. Свирский Swirski; 2. Калинский Kalenski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Сикорский Sikorski; 2. Павловский Pawłowski. ''' местечко Белая Церковь''' 1. Ogonowski Огоновские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; плохой скан Тереза Александрова Burakowska Бараковска? вдова 2. Федор Антонов Kaminski Каменский греко восточного исповедания, брат Иван Антонов Каминский греко.вост.исп., упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 3. Kędzierski Кендзерский РК, займается дробным торгом; 756 4. Mirecki Мирецкий РК, занимается дробным торгом; 5. Dronikowska Дрониковска РК, Przekupka-продавец, сын Осиф служит у шляхтича Делингера Dolinger; 759 6. Rutkowski Рутковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 7. Sadowski Садовский РК закона; 8. Lewicki Левицкий греко восточного исповедания, занимается дробным торгом; 761 плохой скан 9. ? Ouykinowski? РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 10. Александр Францишков сын Dobrowski Домбровский РК, жена его Катерина Александрова дочь РК, занимается дробным торгом; 763 11. Sikorski Сикорский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 12. Rokocki Ракоций РК, занимается дробным торгом; 765 зять его Jaworski Яворский РК; 13. Jankielowski Янкутовский РК, бавится заработком; 767 зять Błazyiewski Блажиевский РК; 14. Prysnicki Преснитский РК, бавится заработком; 15. Słomczynski Сломчинские РК, бавится зароботком; 769 16. Kruzkowski Кручковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 771 17. 18. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 773 19. Mychałowski Мыхаловские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 20. Sokołowski Соколовский РК, бавится заработком; шурин Samoyłow Самойлов греко восточного; 775 21. Żagorski Загурский РК, мелким торгом промышляет; 22. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 777 23. Czerniachowski Черняховский РК, бавится заработком; 24. Podgorski Подъгурский РК, бавится заработком; 25. Roiecki Роетский РК, бавится заработком; 779 сестра Owszynowa Офшенова; 26. Winiarzewski Винаревский греко восточного исповедания, бавится заработком; 27. Studzinski Студзинский РК, бавится заработком; 781 28. Kobrot Корбот РК, торгует съестными припасами; 783 29. Borkowski Борковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 30. Zarzewski Зажеский? РК. служит у шляхтича Линческаго Lenczewski; 785 31. Mądkowska Монтковска РК, мелочным торгом промышляет, зять Moczulski Мочульский, пасынок Byałkowski Биялковский; 787 32. Kowalska Ковальска РК, бавится заработком; 33. Salnicki Салнетский РК, бавятся заработком; 34. Kuzminski Кузминский РК, упражняется извозом; 789 35. Rutkowski Рутковский РК, по калечиству и слабости? здоровья питается мироподаянием; 36. Raiecki Роецкий РК, бавится заработком; 791 37. Kosmanska Косманска РК, мелким торгом промышляет; 38. Nycecki Нецецкий РК, питается от мироподаяния; 39. Rogalski Рогольский РК; 793 40. Poradowski Породовский греко восточного исповедания, бавится заработком, племянник Olchowski Ольховский; 41. Wielkanowski Вилькановские РК, проживает без платежа чиншу, питается своим капиталом; 795 42. Wicinska Вицинска РК, живет своим капиталом; 43. Bogusławski Богуславский РК, проживает в доме своем без платежа чиншу; 44. Blizniski Близинский РК, с расформированных польских войск бригады Днепровской хорунжий, питается своим капиталом; 797 45. Judycki Едицкий РК, бывшей Сант-Петербургскаго легиона казачей команды отставной ... при костеле органист; 46. Podgorski Подгорский РК, бавится заработком; 799 47. Креский Krewski РК 48. Kułakowski Киламонский? РК; 47-48 Служат в господском доме; 801 плохой скан 49. Mizerski Мизерский РК, служит в господском доме; 803 плохой скан 50. Ulatowski Улатовский РК, служит в господском доме; 51. Kakowski РК, Ekonoma Roteckiego Folwarku, на фольварку слижит за эконома; 805 52. Dekonska Деконска питается заработками; '''неоседлая шляхта''' 1. Berezowska Барезовска греко восточного исп., проживает в Иосифа Кундзерского Kędzierski, питается заработком; 2. Wrzeszniowski Вржешниовський РК, проживает у шляхтича Мирецкого Myrecki, питается заработком; 807 3. Szymanski Шиманский РК, проживает у Мирецкого Myrecki, питается мироподаянием; 4. Петр Тимофеев Kaminski Каминский РК, проживает у Залеского Żaleski, питается зароботком; 5. Stefanski Стефанский РК, проживает у Александра Домбровского Dąbrowski, питается зароботками; 6. Samborski Самборский РК, живет в земляние, питается заработком (ziemianka-землянка) 809 7. Satatewicz Сататевич РК, шурин Losianski Лосянский РК; 8. Krzystofanski Кршиштофанский РК; 7-8 проживают в земляние, питается заработком 811 9. Bystrycki Бистрицкий РК, проживает в Pohanskiego Паганского, питается заработками; 10. Lewicki Левитский РК, проживает в Дзедзицкого Dziedzicki, питается заработками; 11. Homzewicz Гомзевич РК, проживает в земляние Ziemiance, питается заработком 813 12. Marszycki Маршицкий РК, проживает в Доброковского Dobrakowski, питается заработком; 13. Rydnecki Рибнецкий РК; 14. Walinski Волинский РК; 13, 14 проживает в земляние Ziemiance, питается заработком; 815 15. Stalecki Сталятский (Апалетский?) РК; 16. Korytynski Коритинский РК; 15, 16 проживает в землянках Ziemiance, питается заработком; 817 17. Korczynski Корчинский РК, проживает у шляхтича Kruczkowski Кручковского, питается заработком; 18. Chmielowski Хмелиовский РК, проживает в жида Gdala Гдаля понайму, питается заработком; 19. Bielawski Белявский РК, проживает в землянке, питается заработком, сестра вдова Syman Шиманска?; 819 20. Grabowski Грабовский РК, проживает в землянке, питается заработком; 21. Puczkowski Пучковский РК, проживает в Казимира Marczewski Марчевского, питается заработком; 22. Wyniarski Виннарский РК, проживает у подданого Даниль Фулярского Danyla Fularskoho, питается заработками; 821 23. Leszczynski Лещинский РК, проживает у Трофима Бондаря Trochima Bednarka, питается заработками; 24. Wilczynski Вилчинский РК, проживает в Siedlarza Седляра, питается заработком; 25. Leszczynski Лещинский РК, проживает в Юзефа Ryby Риби, питается заработком; 823 26. Swirgowski Свиргоски РК, проживает в землянке, питается мироподаянием; 27. Марьяна Антонова дочь Dobrowska Дамбровска вдова РК, дочь Катерина Станиславова, проживает в Kuzminski Кузминского, питается заработками; 28. Nedzielska Недельска РК, проживает в Юзефа Czewecznyka Чевечника, питается заработком; 825 29. Szymanska Шиманска РК; 30. Kabłowska Кабровска РК; 29, 30 проживает у шляхтича Borkowski Борковского, питается заработком; 31. Osykowska Асиковска РК; 32. Głowacka Гловацка РК; 31, 32 проживает по найму у жида Иося Абрумова, питается зароботком; 827 33. Matuszewicz Матушевич РК; 34. Maniwicz Маневич РК, 33, 34 проживает у Barbary Malinowski Варвары Маленовския, питается заработком; 35. Szalakowski Шаляковский РК, проживает у Swiczalnika Свечарника, питается заработком; 829 36. Aksutynski Аксетинска греко вост., проживает у Ивана Obłołica? Облолея?, промышляет дробным торгом; 37. Krytynski Крытинский РК, проживает у шляхтича Skibinski? Студзинского, с извозу живет; 38. Dobrzanski Добранский РК, проживает у Ивана Jurczenka Еръченка, питается заработком; 831 39. Muszynski Мушиньский греко.вост.исп., проживает в доме господина Rokoszewszki Роношевского, питается заработком, жена его Елисавета Szwaycerowa Шварцвойтерова дочь; 833 40. Sokołowski Соколовский РК 41. Bohdaszewska Багдашевска РК, 40, 41 проживает у шляхтича Konociczewski Консецевского, питается заработком; 42. Łoyko Лойко РК, проживает у Ивана Gladkiego Гладкого, питается заработком; зять Kaczorowski Качуровский; 835 43. Лопушинский РК, проживает у шляхтича Порадовского, питается мироподаянием; 44. Гаршковский РК, проживает у шляхтича Мацевича, питается заработком; 45. Брожозовсий РК, проживает в Кузьмы Яремина, питается заработком; 46. Киселевский РК, служит в Мацея Леоневского; 47-82 отсутствует 836 83. Jwanski РК, проживает в Александрии в obowiązku pisarza; 84. Kazimierz Woyciechow syn РК, служит в доктора Holsztyna Гольштейна; 85. Niedzielski РК; 86. Malinowska РК; 85, 86 служит в того же Holsztyna Гольштейна; 837 87. Якуб Станиславов Dombrowski Домбровский РК; 88. Wyszniewski Вешневский РК; 89. Żelechowski Желеховский РК; 87-89 служит у доктора Adama Roka Адама Рока; 90. Szteyn Штейнь РК, служит в скарбе; 91. Szmolnicki Смуйлицький? РК; 92. Jzbicki Избыцкий РК; 91, 92 служит у Гаврила Штейна ловчего Gabryela Sztyny lowczego; 839 93. Wołoszewicz Волосевич РК, служит у Юзефа Новицкого Nowicki; 94. Wydynski Ваединский РК; 95. Zawacki Завацкой РК; 96. Kozłowski Козловский РК; 97. Zielinski Зилинский РК; 98. Skalski Скалский РК; 94-98 служат в скарбе графа Браницкого 841 99. Kotrebynski Котребинский РК; 100. Morawski Муравский РК; 101. Gonsowski Гонсовский РК; 99-101 служат в скарбе графа Браницкого; 843 плохой скан 109. Horocki Гуецкий? РК; 103. Liszczynski Лещинский РК; 102, 103 служат в скарбе графа Браницкого; 845 104. Jzakowski Ижаковский РК; 105. Żaiączkowski Зоенчковский РК 106. Kozarowski Кожаровский РК; 104-106 служат в скарбе графа Браницкого; 847 107. Maiewski Маевский РК; 108. Kołodzynski Колодзинский РК; 109. Kiszkiewicz Тишкевич РК; 110. Syrunski Сирубский РК; 107-110 служат в скарбе графа Браницкого; 849 111. Cheńcinski Хейцинский РК; 112. Kowernicki Коверницкий РК; 113. Wonsalski Войсалский РК; 111-113 служат в скарбе графа Браницкого; 851 114. Jastrubowski Естребовский греко.вост.испов.; 115. Dubicki Дубицкий РК; 116. Korzewski Корчевский РК; 117. Kalinowski Калиновский РК; 114-117 служат в скарбовом доме графа Браницкого; 853 118. Maxymowicz Максимович РК; 119. Duwidowicz Давидович РК; 120. Zmiiiwski Жеевський? РК; 121. Harasymowicz Гарасимович РК; 118-121 служат в скарбе графа Браницкого; 855 122. Winnicka Виницка РК; 123. Werzycka Вержбицка РК; 124. Łobanowska Лобамовска РК; 125. Bartkowska Бартковский РК; 126. Malarski Малерский греко. вост.исп.; 122-126 питается мироподаянием; 857 127. Fidowski Фидоский РК; 123. Jagelski Ягельский РК; 129. Malewski Малський РК; 130. Wyszniewski Вишневский РК; 131. Barkiewicz Баркевич РК; 127-131 питается мироподаянием; 859 132. Żołtański Жолтанский РК, питается мироподаянием; 133. Odrechowski Одреховский РК, инспектор школы парафиальной; 134. Brazewski Бражевский РК, Słuzy u Xiądza Proboszcza служит у ксенза пастора; 135. Syrocha Сирока? РК, служить у того же пастора; 136. Kozarowski Козировский РК, служит у ксенза Чеховича; 861 137. Zielińska Зиленска РК, служит у ксендза Чеховича Czechwicz; 138. Ruselowicz Русекович РК, служит у ксендза Павловского Pawłowski; 139. Nowicki Навецкий РК, служит в скарбе графа Браницкого; 140. Stanisławski Станеславский РК, проживает у шляхтича Людвига Bliziński; 863 141. Hrawa Грава РК, 142. Miechniewicz Михневич РК, 143. Stanewski Сташеский РК 141-143 - служат у Людвига Blizninski Блезенского хорунжого; 144. Guyśki Гуйский РК, служит в скарбе за писаря; 865 145. Stysciwicz Стишевич РК, служит у Яна Guyski Гуйского; 146. Jezewski Єжевський РК, писарь в скарбе; 147. Ruzycki Рожицкий РК, в скарбе графа Браницкого писарем; 867 148. Chmurzynski Хмуржинский РК; 149. Komarnicki Комарнецкий РК; 150. Boharska *ска? РК; 148-150 служат у Винцентия Ружицького Ruzycki; 151. Sosenkowski Сосенковский РК, проживает при экономии Ротецкой (Роток); 869 152. Łysogorski Лисогурский РК, проживает в скарбовом доме в должности эконома; 153. Melendowski Молендоский РК; 154. Szablowski Саблиовский греко-вост.исп.; 153, 154 служат у Эразма Лисогурского Łysogorski; 155. Rusicki Рушецкий РК; 156. Bystrzycki Быстрицкий РК; 157. Sochacka Сохацка; 155-157 служат у Tomasza Mosfeta Томаша Мофета? садовника ogrodnika; 871 158. Bilski Белский РК, скарбовый ревизор; 159. Szatkowska Шадковский греко.униат.исп., служит у Николая Белского Bilski; 160. Jaworski Яворский РК, писарь магазинный; 161. Кароль Андреев сын Roynik РК, писарь фабричный; 873 162. Nowicki Новецкий из расформированных Польских войск Бригады Днепровской рядовой, 28лет. Проживает у Христины Кахена u Chrystyny Kalika питается мироподаянием; 163. Jwanowski Иваноский РК, служит у Иосифа Новецкого Nowicki за контрактом; 875 '''Пришельцы из соседних деревень оседлые живущие домами''' 1. Holsztyn Голштин з чехов РК; 2. Rok Рокь РК, при дворе графа Браницкого лекарем Doktor skarbowy; 3. Koscinski Костенский РК, с Прусии, портной; 4. Firkowski Фирковски з беларусии, греко-восточного испов., служит при полиции; 877 '''пришельцы из соседних деревень неоседлые''' 1. Tomosy Mowet z Anglij Kalwin Калвен садовник в скарбе Браницкого ogrodnek skarbowy; 2. Strykałow Стрикалов греко.рос.испов. из России, при дворе графа Браницкого, штукатур при дворе графа Браницкого; 3. Piotrowski Петровский из венгров РК, служит у Венцентия Рожицкого Ruzycki; 4. Obchwan Обхман z Murawij з Муравии РК, служит у Данеля Коваля Kowala; 879 5. Hryzyk Хризик? с прусов, лютер., проживает в скарбничем доме Слесак? Sliesak; 6. Reyzocki Реизоцкий с пруссии, РК, седельник? проживает у шляхтички Дзиконски Dzikonski; 7. Koberski Коберский с кордону церского вышедшего z cesarskiego kordona, РК, кирпичный майстер проживает в скарбничем доме; 8. Opolski Ополский РК с кордону церского? z kordony cesarskiego, служит за челядника у Ивана Куберского Koberski; 881 9. Остроский з Литвы з Гродни, РК, служит работником у Яна Коберского Jana Koberski; 10. Орловский з Луцка РК, служит работником у того же Коберского, дочь Магдалена служит у Войцеха Pywnicz?; 11. Щепанский с Подгурца РК, служит работником у того же Коберского; 12. Mauwski? Миеский? РК, цирулик нанимает у еврея дом; 883 13. Suczewicz z Wenger Суцевич з венгров РК, проживает у Андрея Рознятовского Razniatowski, питается заработками; 14. Sznicer Шмицерь з чехов РК, проживает в скарбовом шинку; 15. Dolinger Доленгер РК, Księstwa Austriackiego Герцогство Австрии, проживает в доме Яниковского Janikowski полковника; 16. Kirsza z Prus Кирш з Прусии, Dolnego Śląska-Нижняя Силезия, служит в скарбе белоцерковском за пивовара. ''' Малое Половецкое''' - 1. 2. Домбровский Dombrowski ГВ; - 3. Тишковский Tyszkowski ГВ; - 4. Полавский Poplawski ГВ; 5. Жолтневич Żołtniewicz ГВ; 6. Орешковский Orzeszkowski РК; ''' - неоседлая шляхта:''' Карасовский Krasowski РК; Домашевский Domaszewski РК; Бидлевич Bydlewicz; Подгурский Podgorski; Можаровский Mozarowski ГВ; - Гоголенский Hoholinski РК; Суленский Sulinski РК; Терлецкий Terlicki РК; Рашковский Raszkowski РК; Орешковский Orzeszkowski РК; Шелянговский Szelingowski РК; Нелепович Nielipowicz РК; Шмигельский Symigelski РК; Мартин Тимофеев сын Шимонов РК; Федор Васильев сын РК. ''' Великое Половецкое''' - 1. Гродзицкий Grodzicki РК; Красенский Krasinski РК; Смоленский Smolinski; - Смоленска Smolinska; 2. Кишаковский Kiszakowski РК; Поржицкий Porzycki; 3. Демидецкий Demidecki РК; - 4. Чайковский Czaykowski РК; 5. Косенский Kosinski ГВ; 6. Пригоцка Przygocka РК; ''' неоседлая шляхта''' Меленовский Malinowski ГВ; Новецкой Nowicki РК; Лукомский Łukomski РК; - Вроблевский Wroblowski РК; Гаевский Gaiewski РК; Соколовский Sokołowski РК; Варфоломей Станиславов Токарский РК; Стецкевич Steckiewicz РК; Пясковский Paszkowski РК; Мариянна Дмитрева дочь вдова ГВ; Бобровна Bobrowna; Цибульский Cybulski РК; ''' Мазепинцы''' - 1. Андреевский Jędrzeiowski РК; 2. Масловский Masłowski ГВ; - 3. Дембицкий Dębicki РК; 2. Духновска Duchnowska ГВ; племянник Стебельский Stebelski; 5. Красуцкой Krasucki ГВ; - 6. Домбицкий Dębicki РК; 7. 8. Демковский Demkowski ГВ; ''' неоседлая шляхта:''' Стоинский Stoiński РК; Жиленский Żielinski РК; перечеркнута страница с переписью ''' Глушки''' - 1. Вербаховский Werbachowski РК; зять Тарнавский Tarnawski; - 2. Гурский Gurski РК; племянник Сенкевич Senkewycz; '''неоседлая шляхта:''' 1. Горешковский Horyszkowski ГУ. ''' Саливонки''' - 1. Липнецкий Lipnicki; 2. Соколнецкий Sokolnicki; '''неоседлая шляхта''': Мощинский Moszczyński. - плохой скан 2.Ян Билецкий жолнер расформированных польских войск. ''' Ковалевка''' - 1. Масляковский Maslakowski ГУ; - 2. Масляковский Maslakowski ГУ; племянник Кияковский Kijakowski; '''Неоседлая шляхта''': Баровский Borowski ГУ. ''' Пивни''' 1. Точинский Toczynski РК. ''' Трилесы''' - 1. Подгурский Podgurski ГВ; - племянники Делевич Dylewicz; 2. Прилуцкий Przyłucki РК; 3. Саненский Sajcińzki?. - 4. Зеленский Zieliński; 5. Красуцкий Krasucki; 6. Бутёльский Butelski; - 7. Талишевска Teliszeska; 8. Обремска з Магорских Obrębska z Mahorskich wdowa ГВ, Обремский Obrębski; - '''неоседлая шляхта''' живущая без платежу чиншу. Римско Католического закона: 1. Мазур Mazur; - 2. Кринецкий Krynicki; Коханьский Kochański; 4. Рачиньский Raczyński; 5. Вербицкий Wirzbicki; - Войцишевский Woyciszewski; 6. Разушевский Radziszewski; 7. Синорский Sikorski; 8. Думаньский Domański; 9. Дулевич Dylewicz; 10. Мазур Mazyr; 11. Удала Udawa; находятся в годовой службе в шляхтича того села эконома Михайла Вербицкого Wierzbicki. - зять Езерский Jezierski; '''расформированной Днепровской конной бригады жолнеры проживающие в Трилисах''', римско католического закона 1. Биньковский Bieńkowski; 2. Петровский Piotrowski; 3. Войнаровский Woynarowski; - 4. Невиядомсий Niewiadomski; 5. Березовский Berezowski; 6. Дачевский Daczewski?; 7. Ковальский Kowalski; 8. Гурский Gurski; 9. Станькиевич Stankiewicz; 10. Ронелевский? R*elewski?. ''' Гребенки''' - 1. Гербутовский Herbutowski; 2. Домбровский Dąbrowski - Подгурский Podgorski; Батаденский Batodynski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Дембецкий Dembicki; 2. 3. Хмуржинский Chmurszynski; 4. Богуский Boguski РК; 5. Борецкой Borecki РК; 6. Велчкевич Wliekuwicz? РК; - 7. Винницка Winnicka; 8. Возницкий Woznicki РК. '''1066 посессор поручик Казаринов''' Kazarinow; племянник Червинский Czerwinski ''' Краснолесы''' Ведомость о чиншевой шляхте и о протчих невходящих в оклад обитателях села Краснолес - Ведомость 1795 года дня Киевской губерний части на уезды неразделенной села Краснолес владелец оного арендовной Господин Порутчик Иосиф Григориев сын Казаринов Kazarinow уполномоченный от него шляхтич Стефан Павлов сын Ягминович Jagminowicz который дал сию ведомость о жительствующих в упомянутом селе Краснолесах шляхте недвижимой собственности неимеющей имянуемых чиншових и протчих находящихся в окладе обитателях. Живущая на владельческих в упомянутом селе Краснолесах грунтах по условиям с помещиком чиншевая шляхта. А именно: 1. Дангевич Dangiewicz РК; 2. Заремба Zaremba РК; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш - 3. Заремба Zaręba РК; 4. Яворский Jaworski РК; - 5. Горчиньский Gorczynski РК; 6. Бережницка Berezecka? ГВ; - брат Малиновский; 7. 8. Бережницкий ГВ; - 9. Александра Иванова дочь Василиха вдова ГВ; - 10. Дембский Dembicki РК; - 11. Костецка Koszecka РК; 12. Козирский Kozyrski РК; 13. Костецкий Koszecki РК; неоседлая шляхта Римскокатолического закона: 1. Липский Lipski; 2. Стациевич Stackiewicz; 3. Подлеский Podleski; 4. Козловский Kozłowski; 5. Яроцкий Jarocki. - 6. Романовска Romanska; 7. Шумска Szumska; 8. Будзиневич Budzieniewicz; 9. Дембицкий Dembicki; 10. Товкач Towkacz; 11. Криницка Krynicka; 12. Больска Bolska; 13. Лозева Łozewa; 14. Коханьский Kochanski; 15. Доманьска Domanska; 16. Заремба Zaremba; 17. Коржениовский Korzeniowski. – 18. Ягминович Jagminowicz; 19. Коскевич? Kockiewicz; 20. Осмоленьский Osmolinski; 21. Клусак Kłusak; 22. Преис? Breus; 23. Краевский Krajewski; 24. Толь Toł; - 25. Юркиевич Jurkiewicz; 26. Здановский Zdanowski; '''Красна''' - 1. Кончинский Konczynski; жена Дубиковска Dubikowska; 2. Песляк Pieslak; брат Ковальский Kowlski; 3. Герковски Gierkowski; - 4. Ремишевский Remiszewski; Живущая без грунтов: 1. Манковски Markowski; 2. Чайковский Czaykowski; 3. Грзибовский Grzybowski; 4. Томаш Иванов; - 5. Сущевич Szuszczewicz; жена Дубиковска Dubikowska; 6. Яницкий Janicki. ''' Семейство посессора''' бывших Польских войск подполковника и булавы Великой Коронной Адъютанта Иван Борковский Borkowski села Лосятын. племянник Доброжаньский Dobrzyński. ''' Лосятин''' - 1. Ясенский Jasińśki РК; неоседлая шляхта: 1. Янкевич Jnkiewicz РК, 2. Здановский Zdanowski РК, 3. Вознецкий Woznicki ГУ; '''живущая при дворе в услужении шляхта''' римско католического закона: 1. Лукомский Łukomski; 2. Казаркиевич Łazarkiewicz; 3. Усаковский Usakowski; 4. Обрембский Obrębski; 5. Витковиньский Witwiński; 6. Шульц Szule; 7. Дидилевич Dydyliewicz; 8. Бочковска Boczkurowska; 9. Пикульска Pikulska. ''' Чупира''' - 1. Григорьевский Hryhorewski РК; жена Лысаковская Lysakowska; - 2. Дашковский Daszkowski РК; зять Палковский?; 3. Ермалинский Jermałynski ГВ; зять Писарский Pisarski; 4. Яков Михайлов РК; - 5. Старинский Starzynski ГВ; сродник их Клець Kłic;6. Еремский Jeremski РК; жена Лозовска Lozowska; Емстремская Jastrębska; 7. Калинский Kalinski РК; - 8. Билиевич Bylkuwicz ГВ; сродница Бавсуковска Bawsukowska; 9. Каминский Kaminski РК; – 10. Билкевич Bylkiewicz ГВ; 11. Вичиневский Wyczyniowski РК;12. Клешковский Kleszkowski РК; - 13. Загоровский Zahorowski ГВ; 14. Войцеховский Woyciehowski РК; сродник Соколовский Sokołowski; 15. Терпиловский Ternyłowski РК; - 16. Сазовский Sadowski РК; 17. Хадиковский Chodakowski ГВ; 18. Францишек Казимеров сын РК; - 19. Бартоломей Винцентов сын РК; 20. Антон Францишков сын РК; - 21. Здебский Zdebski РК; 22. Скрибковский Skribkowski РК; 23. Скребковский Skrybkowski; - Метушевский Metusiewski; 24. Полковский Połkowski РК; 25. Даниловская Danilewski РК; - 26. Даниловский Danłowski РК; 27. Сочинский Soczynski РК; 28. Билетский Biletski РК; - 30. Матушевич РК; 31. Пашкевич Paszkiewicz? ГВ; 32. Игнатовский Ihnatowski РК; - 33. Головатский Hołowatski РК; 34. Арелинский Arełynski РК; 35. Андреевский Andrzeiowski РК; - 36. Крубский Krubski ГВ; 37. Садовский Sadowski РК; живущая на владельческой земле без платежа чиншу '''неоседлая шляхта''' РК закона: 1. Соколовский Sokołowski жительствует у Войцеховского Woyciechowskiego; - 2. Лясковский Laskowski; 3. Любский Lubski; 4. Четовская Czetowska; 5. Медведовский Medwedoski; 6. Избедский Izbecki; - 7. Голобовский Gołębiowski; 8. Ходоковский Chodakowski; 9. Скрибковский Skrzypkowski; 10. Сикорский Sikorski; 11. Студинский Studzinski. ''' посессор Калинский''' Kaleński; племянник Петровский Piotrowski. ''' Ольшанка Малая''' - 1. Жуковский Żukowski; зять Роецкий Roecki; 2. Закаблуковский Zakabłukuwski; - 3. Квятковский Kwiatkowski; шляхта неоседлая: 1. Ковальский Kowalski; 2. Малицкий Malicki; Осицкий Osycki; Квятковска вдова Kwiatkowska; Закаблуковский Zakabłukuwski; Жуковский Żukowski РК; Квятковский Kwiatkowski; Сосновский Sosnowski РК. - Бурлацкий Burłacki; Кшетковский Krzejkowski?; Лондский Łędzki; Сташкевич Staszkiewicz; Теофилия Матвеева Sandakoska; Елеонора Иванова Wrobleska. ''' посессор Яниковский''' Janiekowski деревня Троцкое; сестра Максимилианна Андреева дочь Земецка Ziomecka. ''' Троцкое''' РК исповедания: 1. Соболевский Soboleski; швагир Соболевский Sobolewski; - 2. Седлецкий Sedlecki; 3. Щепановский Szepanowski; 4. Бобровский Bobrowski; - 5. Лозицкий Lozinskой; '''шляхта служащая в доме владельческом''': 1. Мошковский Moskowski; 2. Богусирский Bohusarski; 3. Марциновский Marcinowski; 4. Яниковский Janikowski; 5. Дославский Dosławski; - 6. Левинский Łewinski; 7. Грацковский Hrackowski; 8. Дронковский Dronkowski; 9. Малицка Malicka; 10. Войцеховский Woyciechowski; 11. Ковалска Kowalska. ''' посессор скарбник литовский Михаил Михайлов сын Романский''' Romanski. ''' Яблоновка''' оседлая: 1. Чернявский Czerniawski; 2. Ивницкий Ilnicki; - 3. Гочинский Horcyzcki; 4. Шаиковенка вдова Izamkowąka; зять Булковский Bulkowski; 5. Ордынска *ordinska; - 6. Грибовецкий Hrybowiecki; 7. Толовенский Tolowinski; зять Якубовский Jakubowski; жена Козловска Kozłowska; - 8. Козилецкий Kozylecki; 9. Бочковский Boczkowski; 10. Навиковский Nawalkowski; 11. Венгерский? Wiengierski; вольно живущие здешней стороны уроженцы '''шляхта неоседлая:''' 1. ? Gulkiewicz; 2. Толеванский Tukowanski; 3. Мачуленский Moczalewski; 4. Марчевски Marczewski; 5. Centykowicz; 6. Шиба***? Szcjsarski; ''' семейство посессора деревни Поправка Гетулевич''' Gietulewicz. ''' Поправка.''' находящиеся в услужении в селе Поправке в посессора Секунд Майора Anton Gietulewicz Гетулевича в оклад невходящих: из шляхты римского исповедания: Луба Luba; Чорненко Czarnecki; ''' посессор села Черкас Киркор''' Kirkor, Галицка Halicka, Олифиревич Olefirewicz; Сабинский Sabiński ''' Янковка или Лопатынщина''' поссессор Sosiński Сосенский ''' Лопатинщина (Янковка)''' - 1. Ясиньский Jasiński; 2. Пелеховский Pielichowski; 3. Зеленьский Zieliński; - 4. Маевский Maiewski; 5. Арцемович Arcimoeicz; 6. Шапоцкий Szapocki; Шляхта неоседлая: 1.Соболевский; 2. Богданович; 3. Паенской; 4. Причелковска?; 5. Степанска. ''' местечко Василев''' - 1. 2. Рачинский Raczyński; 3. Чайковский Czaykowski; - 4. Чайковский Czaykowski; 5. Неделский Niedzielski; ''' Розалиевка''' - 1. Федоровский Fedorowski; 2. Словяновский Słowianowski; - 3. Славяновский Słowianowski; 4. Собецкий Sobecki; 5. Добрянский Dobrynski; 6. Зянковский? Zinkowski; 7. Янковский Jankowski; - 8. Домковский Domkowski; 9. Мазур Mazur. ''' Перегоновка''' - околичная дворянка Станеславска Stanisławska; зять Заяченсковский Zaianczejkoy. ''' Станиславка''' - 1. Семен Иванов Згурский Zgurski, жена Мария Дмитрева; - 2. Ян Иванов Залеский Zaleski; 3. Тимош Михайлов Добрянский? Dobrzanski; зять Рачинский Raczynski; 4. Добрянский Dobranski, zona Xenyia Guzieniewiczowa?; 5. Войцех Dunieiscz, zona Параскева Гузинович? Guzieniewiczowa; 6. Юзеф Станиславов Зелиньский Zielinski; племянник Константин Федоров Згурский; zona Jego Maryia Kaminska; - племянник его Петр Войцехов Головацкий Głowacki; 7. Андрей Яковлев Глинский Glinski; 8. Янишевский Janiszewski, теща Прездецка Prezdecka вдова; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк ''' Деремезна''' '''Посессор''' Староста Вешковский Иосиф Иосифов Дунин Starosta Wiskowski Jozef Jozefow syn Dunin ''' Деремезна''' - 1. Семашка Siemaszka; 2. Блещинский Błeszynski; '''1256 Мотовиловка''' 1257 - 1. Янковска Jankowski РК; 2. Сиришевский S**szcski? РК; 1259 - 3. Томашевский Tomaszewski РК; 4. Олишевич Olszewicz РК; 5. Булынка Butynka РК; 6. Бурковский Burkowski РК. 1261 - '''служащие в господском дворе шляхта''', исповедания римского 1. Заторский Zatorski родом с ключа Уманского; 2. Винцентий Касперов Тваровский? Twa***? холост, с воеводства Подляшского с земли Дрогинской Drohinski?; 3. Бржезенский Brzezinski родом с кордону цесирского с Мелца Mielca; 4. Ян Якубов Марчук Marczuk родом с под Варшавы; 5. Дубрович Dubrowicz с воеводства Полоцкого. '''1263 Солтановка Большая''' 1264 - 1. Кострицька Kostrzycka. '''1268 Антоновка (Рейментарщина)''' 1269 - 1. Крижановский Kryyanowski РК; 2. Завацкий Zawadzki РК; 1271 - 3. Шемет Szemet?; 4. Сосновский Sosnowski; 5. Добровольский Dobrowolski; 1273 - зять Balinski; 6. Креческий? Krzewski ; зять Томасевич Tomasiewicz; 7. Иваневич? Iwaniewicz; 8. Мончинский Mączynski; 1275 - 9. 10. Мончинский Mączynski; 11. Янковский Jankowski; зять его Станислав Иоаннов Рачинский Raczynski; зять его Станислав Андреев Борковский Borkowski; 1277 - 12. Бучинский Buczynski; брат Матвей Чехович; 13. Михаил Антонов Цонобко? Konobko; 14. Лучанский Łuzanski; '''Неоседлая шляхта:''' 1. Павел Иосифов Менжинский Męzynski упражняется в хлебопашестве; 2. Иосиф Александров Вержховский Wierzchowski служит за економа; 1279 - 3. Лозенский Łozinski служит за коновала; 4. Черневский Czerniawski служит за кухаря; 5. Крупский Krupski заробком хлеба упражняется; 6. Старнавский Starnawski заробком хлеба; 7. Павловский? Pawłowski служить за лакея; 8. Корбут Korbut Расформована бригада Днепровская, заробком хлеба; 9. Антон Иосифов Гурский Gorzuski? служить за кучера; 10. Мариянна Антонова дочь служит за господин на дворе? Słuzy za gospodyni. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] lw1sws334rxscy4o4z2h0emnbtdcugh 459032 459031 2022-08-11T11:24:39Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf|thumb]] <poem> 2 Фастов местечко; 7 Кадлубица селение при местечке Фастове; 12 Дулицкое; 18 Безпечная; 50 Фастовка; 54 Чмировка; 58 Щербаки; 66 Потиевка; 106 Городище; 112 Кожанка; 114 Коженики; 118 Езерна; 163 Матюши; 167 Насташка; 172 Шамраевка; 180 Трушки; 182 Коржовка; 184 Рокитно местечко; 201 Прусы; 209 Болкун; 212 Новоянов; 214 Чепелиевка; 225 Лещиновка; 230 Кривая; 234 Саловка (Салиха); 242 Буда Чернинская; 250 Юзефовка (Ступник); 254 Савинцы; 260 Керданы Kerdan; 262 Улашевка Ułaszowka; 264 Синява; 272 Блощинцы; 276 Чернин; 296 Яхны; 299 с. Напрасники (Безугляки); 303 Пологи; 309 Слобода Соколовка; 311 Ольшанка; 317 Слобода Темберская или Быкова Гребля; 319 семейство Добровольского с. Севериновка; 321 Остров; 325, 326 л. + 330 прав., 331л. Винцентовка; 326 Скригалевка; 331 Темберщина (Узин); 335 Житнигоры; 337 Ольшаница (Ольшанка); 345 Криштофовка (Шпендовка); 349 Ромашки; 352 семейство Черницкого; 354 Шкаровка; 358 Бакумовка; 360 Фастовка; 366 Дмитровка; 376 семейство Годлевского с. Снигиревка (Костельник); 378 Снигиревка (Костельник); 381 Фастовка; 383 Бертники; 389 Снетинка Великая; 391 семейство Даховского; 393 Волица; 397 семейство Карасневича, с. Кадлубица ксензовская; 399 Кадлубица ксензовская; 402 семейство Крижановского; 404 хутор Крижановского; 406 семейство Браницкого, м.Белая Церковь; 408 Белая Церковь; 476 Мало-Половецкое; 482 Велико-Половецкое; 488 Мазепинцы; 494 Глушки; 497 Саливонки; 499 Ковалевка; 503 Пивни; 505 Трилесы; 515 семейство Гошчицкого, с.Королевка; 517 семейство Скаржиньского и Куницкого с.Королевка; 519 Королевка; 522 Гребенки; 526 Барахты; 530 Паляничинцы; 534 Ксаверовка; 536 Устимовка; 539 Винницкие Ставы; 541 Мытница; 545 Буда Новая; 549 Дучина Duczyny; 555 Сухолесы; 559 Руда; 562 Марьяновка; 570 Кожанка; 572 семейство Звержховского; 574 семейство Казаринова с.Краснолесы; 576 Краснолесы; 589 Красна; 595 Лосятин; 596 семейство Борковского с.Лосятин; 598 дворовые Борковского с.Лосятин; 600 Чупира; 618 семейство Каленского; 620 Ольшанка Малая; 626 семейство Яниковского с.Троцкое; 628 Троцкое; 633 семейство Романского; 635 Яблоновка; 641 семейство Гетулевича д. Поправка; 643 в услужении в Гетулевича с. Поправка; 645 семейство Киркор с.Черкас; 647 семейство Сосинских с.Янковка (Лопатынщина); 649 Янковка (Лопатынщина); 652 поссессор Оксентий Слобода Оксентовка; 654 Слобода Оксентовка; 656 семейство Осоховского с.Саварка; 658 Саварка; 661 Черкас; 665 Василев местечко; 668 Розалиевка; 672 семейство Станиславского с. Перегоновка; 674 Станиславка; 678 семейство Дунина с. Деремезна; 680 Деремезна; 682 Мотовиловка; 686 Солтановка Великая; 689 Антоновка (Лейментарщина); 696 Севериновка; 707 Кощиевка; 709 Офирна; 711 семейство Годлевской; 713 семейство Яблонского; 715 Черногородка; 717 дворовые служители Яблонского с.Черногородка; 719 семейство Монтрезора 721 семейство Сосинского 723 семейство Заянчковского с.Яцки; 725 семейство Тарнавецкой с. Городищь Стависких. Римско Католического закона - РК греко-униатского исповедания - ГУ грековосточного исповедания (православие) - ГВ '''Фастов''';''' 1- Gr**owski (Томаш Грабовський); 2. Mędzelowski Мендзеловський; 3. Chienski?; 4. Nowicki; 5. Андрей Яковлев ***ницкий Stuysnicki?; 6. Слобода Słob***; 7. Господина имений фастовских бискупа Киевского и Черниговского... Цецишовский; у него капелан Казимир Казимиров Жижновский Zyznowski; служители его: 1. Орловский Orłowski с страны Краковской; жена Долевич; 2. Маршивский Marszycki; Гловацка Głowacka; 3. Косаковский Kossakowski; 4. Концкий Kącki; 5. Гриниовецкий Hryniowicz; 6. Ринтч Ryntcz; мать Борщова Borszewa; 7. Карчевска Karczewski; 8. Сташевка Stasewski; 9. Соболевский Sobolewski; 10. Куровский Kuruwski; 11. Мозорский Maderski; 12. Мондзерский Mądzolowski; 13. Метковский Metkowski; - 14. Венцель Weęcek?; 15. Беловский Bełowski; 16. Садовский Sadowski; 17. Ринтч Ryntcz; 18. Готлиб Мартынов Gotlib Martynow; 19. Шостаченко Szostaczęko; 20. Денефельт Denefelt; Кулчицкий Kulczycki; 21. Лозинский Łozinski. ''' Кадлубица''' 1. Кульчинский Kulcyznski ГУ; 2. Червинский Cyerwinski РК; 3. Роздоловский Rozdołowski РК; Сродник Гонновский Honowski; 4. Шиманский Szymanski РК; 5. Покорницкий Pokornicki ГР; 6. Мондзеловский Mądzelowski РК; 7. Шиманский Szymanski РК; 8. Манистерский Manastyrski; 9. Dros Дрос; 10. Крзешовский Krzeszowski; 11. Юровский Jurowski; живущая без грунтов... для зароботка шляхта: 1. Лукашевич Łukaszewicz; сестра Кобилинска; 2. Голевский Holewski; 3. Лукашевич Lukaszewicz; 4. Чернецка Czarnecki; 5. Монастирский Monastyrski; 6. Ястремский Jastrębski; 7. Євчухевич? Jewtuchiewicz. ''' Дулицкое''' 1. Целецкий Cielinski РК; 2. Храмара Chramara РК; - 3. Целецкий Cielecki РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Садовска Sadoska; - 2. Семен Захариев Слотневич? Słomczynski? РК; 3. Савицкий Savicki РК; 4. Руткевич Rudkiewicz РК. ''' Безпечна''' - 1. Петровский Piotrowski РК; - 2. Корзун Korzun ГУ; - 3. 4. Лубковский Łubkowski РК - 5. Лясота РК Lasota; 6. Самборский РК Samborski; - 7. Юнга Junga ГУ - 8. Пилькевич Pilkiewicz ГУ; - 9. Пилкевич Pilkiewicz ГУ; племянник Волотовский Wołotowski; 10. Заржицкий Żarzycki РК - 11. Бурзяховский Burdziechoski РК; - 12. Домбровский Dąbrowski РК; шва́ґер Васковский Waśkowski; 13. Матюшевич РК Matuszewicz; - 14. Выговска Wyhowski ГУ; 15. Буханевич Buchoniewicz РК; - зять Новаковский Nowakowski; 16. Детковские Didkowski ГУ; - 17 Воски Wolski РК; шурин Шулятский Szulatycki; 18. Дедковска Didkowska РК; - 19. Шеманска Siestrzyński РК; 20. Сестрянский Siestrzyński РК; шурин Дзеветский Dziewicki; - сестра Марцеловская Marcinkowska; 21. Роецкий Roieski РК; - 22. Симон Symon ГУ; племянник Марковский Markowski; 23. Симон Symon ГУ; брат Дроздовский Drozdowski; - 24. Симон Symon ГУ; 25. Юрковский Jurkowski РК; - 26. Михицкий? Gizycki РК; племянник Кулский Kulski; 27. Павловский Pawłowski ГУ; - 28. Белявский Bielawski РК; шурин Барковский Barkowski; 29. Разбитский Rozbicki РК; - 30. Борецкий Barecki РК; шурин Цебулский Cybulski; 31. Ферес Feres РК; - 32. Дроздович Drozdowicz РК; 33. Люберский Lubarski ГУ; - 34. Юзефович Jozefowicz РК; зять Евтуховский Jewtuchowski РК; 35. Лясота Lasota РК; - Ястржембский Jastrzębski; 36. Прохоревич Prohorewicz РК; Брат Винницкий Winnicki; - 37. Лубковский Łubkowski РК; 38. Барека Barceka РК ; - 39. Збутский Żbucki ГУ; - 40. Буханович Buhanowicz РК; 41. Юрковский Jurkowski РК; - 42. Бочковский Buczkowski РК; 43. Бузевич Budziewicz РК; - 44. Пержинский Pierczynski РК; - '''неоседлая шляхта''' 1. Константинова? Konstantowicz; 2. Белявский Bielawski РК; 3. Волотовский Wołotowski РК; - 4. Кобылинский Kobyliński РК; 5. Зрудловский Zrodłowski РК; 6. Песетский Piasecki РК; 7. Любарский Lubarski РК; - 8. Юркевич Jurkiewicz РК; 9. Пашутова Paszutowa; 10. Шамовский Szumonski РК; 11. Бенешко Benesko РК; 12. Кухарский Kucharski РК; - 13. Билкевич Byłkiewicz РК; 14. Поправка Paprocka ГУ; 15. Поправский Paprocki РК; 16. Мокрицкий Mokrzycki РК; племянник Черношевич Czarnoszewicz. ''' Езерна''' - 1. Цвеловский Cwiłoski РК; 2. Винский Winski РК; - 3. Заводский Zawacki РК; 4. Белецкий Bielecki РК; 5. Илецкий Jlecki РК; 6. Терьпецкий Terpecki РК; - 7. Гриневецкий Hrynowiecki РК; 8. Орловский Orłowski РК; - 9. Пекульский Pikulski РК; зять Черский Czerniawski?; 10. Жуковский Zukowski РК; - 11. Сосновский Sosnowski РК; мать Крушанецка; племянник Соколовский Sokołowski; 12. Лозицкий Łozicki РК; - 13. Орловский Orłowski РК; 14. Поплавский Popławski РК; племянник Григорка; теща Павловска Pawłowska; 15. Дромирецкий Dromilecki? РК; - 16. Добрановский Dobranowski ГУ; 17. Дедковский Didkowski ГУ; 18. Завадский Zawadzki РК; - 19. Виговский Wyhowski ГУ; 20. Николаевский Mikołaiewski РК; 21. Сахновский Sachnowski ГУ; - 22. Садовский Sadowski ГУ; 23. Гловацкий Hołowaski РК; - 24. Садовский Sadowski РК; 25. Балецкий Bilecki РК; брат жены Ширпа Szurpa; - 26. Сахновский Sachnowski ГУ; 27. Балецкий Balecki ГУ; 28. Андроник Andronik ГУ; сестра Лепинска Lipinska; - 29. Болкон Bołkon РК; 30. Магилка Mohyłka ГУ; 31. Ивалевич Jwalewicz РК; - шурин Мержиевский Mierzeiewski; 32. Коетковский Kwiatkowski РК; шурин Чижевский Czyzewski; 33. Юрковский Jorkowski ГУ; - 34. Порецкий Porzycki РК; 35. Вислоух Wisłouch ГУ; - 36.-38. Миляновский Malinowski ГУ; - 39. Бронковский Brunkowski РК; 40. Святецкий Swiatecki РК; 41. Ластовецкий Łastowicki ГУ; - 42. Порицкий Pohorecki РК; отец Хатенский Chalinski; 43. Закревский Zakrzewski РК; - 44. Миляновский Malnowski ГУ; Босевич Bosewicz; 45. Рачинский Raczynski РК; - 46. Рачинский Raczynski РК; 47. Избицкий Jzbicki ГУ; зять Миляновский Malinowski; - 48. 49. Круковский Krukowski ГУ; 50. Становский Stanowski ГУ; - 51. Луженский Łuzecki ГУ; 52. Краковецкий Krakowiecki ГУ; 53. Жуковский Zukowski РК; - 54. Павловский Pawłoski РК; 55. Хисимовска Chiżmowska РК; 56. Андронек Andronik ГУ; - 57. Ростовский Rostowski ГУ; 58. Волотовский Wołotowski ГУ; - племянник Свиридович Spirydowicz, тесть Стернавский Sternwski; 59. Петровский Piotrowski РК; 60. Голенбовский Gołębioski РК; шурин Павловский; - 61. Кучерский Kaczerski РК; 62. Доморадский? Domoracki ГУ; 63. Хоценский Chocinski ГУ; 64. Василевский Wasilewski РК; дядя Буркот Burkat; - 65. Капустенский Kapuscinski ГУ; зять Клецкий; 66. Волотовский Wołotowski ГУ; - 67. Щуровский Szczurowski ГУ; 68. Каминский Kaminski ГУ; 69. Волска Wolska ГУ; зять Черняховский; 70. Бернацкий Biernacki ГУ; - 71. Кулетский Kulicki ГУ; тесть его Григорий Дмитриев сын Ви***? вдовь; 72. Андреевский Jendrzeiowski РК; - 73. Грохольский Grocholski РК; 74. Лозов Łozowski РК; 75. Волотовский Wołotowski ГУ; - 76. Скалский Skalski РК; 77. Соболевский Sobolewski ГУ; 78. Паскевич Paskiewicz РК; - 79. Хребтиевска Chrebtyiewska ГУ; 80. Цевский Czewski РК. - '''неоседлая шляхта:''' 1. Смерчевский Smurczewski РК; 2. Ильницкий Jlnicki ГУ; 3. Драмирецка Dromirecka ГУ; 4. Пожарский Pożarski ГУ; 5. Фировский Firowski ГУ; 6. Хоцинский Chocinski ГУ. - 7. Виногродска Winogrozka РК; 8. Скринска Skrynska РК; 9. Вовковинска Wolkowinska ГУ; 10. Брожецкий Brozecki РК; - 11. Белецка Bielecka РК; 12. Грохолский Grocholski РК; 13. Буржинский Burzynski РК; 14. Менчинский Męczynski ГУ; 15. Лосицкий Łozicki РК; - 16. Белецка Bielecka ГУ; 17. Залеска Zalewska РК; 18. Корбут Korbut РК; 19. Павловский Pawłowski ГУ; - 20. Рипилский Ripinski РК; 21. Броговский Brzozowski ГУ; 22. Тарнавский Tarnawski РК; 23. Клиецкий Klecki РК; - 24. Мошковский Moszkowski ГУ; 25. Бернацкий Biernacki РК; 26. Кулаковский Kulikowski РК; 27. Тростинский Troscinski ГУ; брат жены Кулеша; 28. Перловска Perłowska ГУ; - 29. Репенский Rzepecki РК; 30. Павловский Pawłowski РК; 31. Анеля Яковлева дочь Францева вдова РК; 32. Куликовский Kilikowski РК; 33. Александра Петрова дочь РК; 34. Бовкуновна Bołkunowska ГУ; 35. Михаловский Mihałowski ГУ; - 36. Шавловска Szawłowska РК; 37. Каленевский Kalinowski РК; 38. Вишневский Wiszniewski ГУ; 39. Руленска Rylinska РК; 40. Пехновский Pachnowski ГУ; 41. Мария Иванова дочь ГУ; 42. Дромирецкий Dromerecki РК; 43. Ковалский Kowalski РК; 44. Росенский Roscinski ГУ; - 45. Домбровский Dombrowski РК; 46. Петрошевский Petruszewski РК; 47. Пяхновский Pachowski ГУ; 48. Крушинецка Kruszelnicka ГУ; 49. Венцковска Więdzkowska ГУ; 50. Михаловский Michałowski ГУ; 51. Репеловский Repeliewski ГУ; 52. Вербицкий Wierzbicki РК; 53. Кульчицка Kulczycka ГУ; 54. Могилка Mohiłka ГУ; - 55. Тернавский Tarnawski РК; 56. Калский Kalski РК; 57. Подолский Podolski ГУ; 58. Куликовска Kulikowska РК; 59. Войцех Федоров РК; 60. Роковский Rogowski ГУ; - 61. Меляновский Malinowski ГУ; 62. Грушецкий Gruszecki РК; 63. Сосновский Sosnowski РК; 64. Цвиловский Cwiłowski РК; - 65. Бояховский Boiechowski РК; 66. Борвинский Borwinski РК; 67. Вовковинский Wołkowinski РК; 68. Зазулевич Zozulewicz ГУ; 69. Доброновский Dobrowolski ГУ; 70. Павловский Pawłowski РК; 71. Лужецкий Łuzecki ГУ; - 72. Висекирский Wysokurski РК; 73. Кулаковский Kułakowski ГУ; 74. Цеский Ciśki РК; 75. Войцеховский Woyciechowski РК; 76. Гурский Hurski РК. ''' Матюши''' - 1. Студинский Studzinski РК; - 2. Борковска Borkowska РК; шурин Закатецкий? Zawacki; племянник Барковский Borkowski; Левицкий Lewicki; 3. Иван Григорьев Jan Grzegorzow ГУ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Кобилянский Kobilinski РК; 2. Соколовский Sokołowski РК; 3. Марковский Markowski РК из распущенных польских войск Днепровской бригады; 4. Березовский Berezowski РК; ''' Насташки''' - 1. Янешевский Janiszewski РК; 2. Троцкий Trocki РК; - 3. Кришевский Krzyszewski РК; 4. Милиневский Mieliniewski РК; '''служащие на владельческой земли в селе Несташки шляхта не платящая владельцу ренту:''' Антон Пачувски Paczuwski сын РК; Червенски Czerwinski РК; Слоневски Słoniewski РК; - Денцеловский DzięciołowskiРК; Данилевский Dominski РК; Машиленский Mazylianski РК; Савицки Sawicki РК; Герашинский Bieraszynski РК; Геравский Horowski РК; '''в оном селении Насташках господский дом''', в нем: Поплавский РК; ??? ''' Шамраевка''' - 1. Новицкий Nowicki ГВ; 2. Дитковский Didkowski ГВ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Русковский Ruzkowski ГВ; 2. Петровский Petrowski РК; шурин Боровской Borowski ГВ; - 3. Лещинска Leszczynska; 4. Маркович Markiewicz РК; 5. Данкевич Dankiewicz РК; - 6. Кулицкий Kuyczycki РК; 7. Невирович Newirowicz РК; 8. Ястремский Jastrzebski РК; 9. Косинский Kosinski РК; 10. Витковский Witkowski РК; 11. Басковский Baskowski РК; Мария Тимофеева дочь Ратковска Radkowska; 12. Зославский Zolawski РК; - 13. Любинский Lubinski РК; 14. Мациевский Macieiewski РК; 15. Полотницкий Płotnicki РК; 16. Милевский Mylewski РК; 17. Карнеский Czarniecki РК; 18. Забицкий Zabicki РК; 19. Свентковский ГВ; 20. Гурский Hurski РК; - 21. Смулкий Smulki ГВ; 22. Яков Лукьянов сын Lukaszow syn РК; 23. Олексенский Olesinski? РК; 24. Чеплицкий Czaplicki РК; 25. Козлинский Kozlinski ГВ; 26. Малицкой Malecki РК; 27. Ехтерснавзинова Jhterhawzenowa лютеранского закона; 28. Волф Wolf РК. ''' Пологи''' - 1.2. Калетинский Kaletynski РК; - 3. Домбровский ГВ; 4. Зеленский Zielinski ГУ; 5. Лисоцкий Lisocki РК; 6. Смогоржевский? Smogorzewski? ГУ; – 7. Барановский Baranowski ГВ; 8. Вишневский Wiszniowski ГВ; 9. Церковский Czerkowski РК; - 10. Борейко Boreyko ГУ; 11. Вербаховска Werbachowska ГВ; '''неоседлая шляхта''': 1. Мочодлевский? Moczodlowski ГВ; 2. Кобылянский Kobylanski ГВ. ''' Слобода Соколовка''' - Калапский Kalapski РК находится приказчиком в той же Слободе. ''' Ольшанка''' - 1. Славинский Sławinski РК; - 2. Щирецкий Szczyrecki ГВ; 3. Драчиновский Traczkowski РК; - 4. Козловский Kozłowski РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Добровольский Dobrowolski РК; - 2. Лукомский Łukomski; 3. Блоцкий Błocki РК; 4. Подгурский Podgorski ГУ; 5. Огинский Oginski ГК; 6. Кужинский Kusinski РК; 7. Ястребинский Jastrubinski ГУ; 8. Галческий Halczewski ГУ; 9. Компан Kompan ГУ; 10. Боровской Borowski РК. ''' Снигировка''', поссессор Годлевский Godlewski. ''' Бертники''' - 1. Оранска Oranska; 2. Дубиковский Dubikowski; - Дубиковский Dubikowski; 3. Мацкевич Mackiewicz; жена Петровска Piotrowska; жена Моравска Murawska; 4. Зелинский Zielinski; брат Ерлич Jerlicz, жена Сташевска Staszewska; 5. Пилькевич Pilkiewicz; двоюродный брат Жебровский Zebrowski; племянница Барановска Baranowski; - 6. Миленевский Mieleniewski; жена Сервецка Serwecka; жена Козловска Kozłowska; племянник Бочковский Boczkowski; 7. Крушинский Kruszynski; жена Заремба Zaręba; 8. Подвысоцкий Podwysicki; жена Чижевска Czyzewska;двоюродный брат Сливинский Sliwinski; жена Подвысоцка Podwysicka; - 9. Прушковский Proszkowski; 10. Самборский Samborski;жена Буржакова Burzakowa; зять Пясецкий Piasecki; жена Самборска Samborska; брат Пясецкий Piasecki; 11. Чеховский Czechowski; - '''живущая без грунтов''' в упомянутой деревне Бертниках для заработков шляхта: 1. Храновский Chrzanowska; 2. Долинский Dolinski; жена Тхоржевска Tchorzewska; 3. Парчевский Parczewski; 4. Карпиловский Karpiłowski; 5. Сангоржевська Sangorzewska; 6. Ковба Kowła; жена Боровска Borowska. ''' Большая Снетинка''' - 1. Столигва Stołyhwa; 2. Шкуратовский Szkuratowski; 3. Венгерский Węgierski; ''' семейство поссессора Даховский Dachowsk'''i ''' Волица''' - 1. Ольшанский Olszański; 2. Кульчинский Karczynski;3. Дидковский Didkowski; - 4. Топоровский Toporowski; 5. Тичина Tychyna; 6. Барановский Baranowski; Живущая без грунтов в упомянутом селе Волиці шляхта 1. Любовицкий Lubowiecki; 2. Маевский Maiewski; 3. Блажей Алексеев. - 4. Крупчинська Krupczynska; 5. Мария Францишкова; 6. Мария Андреева; 7. Глоговский Głogowski. ''' село Кадлубица Ксендзовска.''' Семейство посессора Иосифа Иванова Караскевича ''' Кадлубица''' Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк, религии римскокатолической 1. Тхоржевский Thorzewski; 2. Полонска Połoński; 3. Крушинский Kruszyński; - 4. Маевский Maiewski; 5. Жуковский Zukowski; '''Живущая без грунтов шляхта:''' 2. Чижевский Czyzewski; 2. Селвестрович Celweystrowicz; 3. Визерска Wizierska; 4. Мендецка Mendecka; 5. Чайлиц Czaplic; 6. Тополский Topolski. ''' семейство околичного шляхтича Крижановского''' - Крижановский Krszyzanowski; зятья Садовский? Sa***owski?; Доманский Domanski. ''' хутор Крижановского''' - 1. Свирский Swirski; 2. Калинский Kalenski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Сикорский Sikorski; 2. Павловский Pawłowski. ''' местечко Белая Церковь''' 1. Ogonowski Огоновские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; плохой скан Тереза Александрова Burakowska Бараковска? вдова 2. Федор Антонов Kaminski Каменский греко восточного исповедания, брат Иван Антонов Каминский греко.вост.исп., упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 3. Kędzierski Кендзерский РК, займается дробным торгом; 756 4. Mirecki Мирецкий РК, занимается дробным торгом; 5. Dronikowska Дрониковска РК, Przekupka-продавец, сын Осиф служит у шляхтича Делингера Dolinger; 759 6. Rutkowski Рутковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 7. Sadowski Садовский РК закона; 8. Lewicki Левицкий греко восточного исповедания, занимается дробным торгом; 761 плохой скан 9. ? Ouykinowski? РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 10. Александр Францишков сын Dobrowski Домбровский РК, жена его Катерина Александрова дочь РК, занимается дробным торгом; 763 11. Sikorski Сикорский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 12. Rokocki Ракоций РК, занимается дробным торгом; зять его Jaworski Яворский РК; 13. Jankielowski Янкутовский РК, бавится заработком; 767 зять Błazyiewski Блажиевский РК; 14. Prysnicki Преснитский РК, бавится заработком; 15. Słomczynski Сломчинские РК, бавится зароботком; 769 16. Kruzkowski Кручковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 771 17. 18. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 773 19. Mychałowski Мыхаловские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 20. Sokołowski Соколовский РК, бавится заработком; шурин Samoyłow Самойлов греко восточного; 775 21. Żagorski Загурский РК, мелким торгом промышляет; 22. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 777 23. Czerniachowski Черняховский РК, бавится заработком; 24. Podgorski Подъгурский РК, бавится заработком; 25. Roiecki Роетский РК, бавится заработком; 779 сестра Owszynowa Офшенова; 26. Winiarzewski Винаревский греко восточного исповедания, бавится заработком; 27. Studzinski Студзинский РК, бавится заработком; 781 28. Kobrot Корбот РК, торгует съестными припасами; 783 29. Borkowski Борковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 30. Zarzewski Зажеский? РК. служит у шляхтича Линческаго Lenczewski; 785 31. Mądkowska Монтковска РК, мелочным торгом промышляет, зять Moczulski Мочульский, пасынок Byałkowski Биялковский; 787 32. Kowalska Ковальска РК, бавится заработком; 33. Salnicki Салнетский РК, бавятся заработком; 34. Kuzminski Кузминский РК, упражняется извозом; 789 35. Rutkowski Рутковский РК, по калечиству и слабости? здоровья питается мироподаянием; 36. Raiecki Роецкий РК, бавится заработком; 791 37. Kosmanska Косманска РК, мелким торгом промышляет; 38. Nycecki Нецецкий РК, питается от мироподаяния; 39. Rogalski Рогольский РК; 793 40. Poradowski Породовский греко восточного исповедания, бавится заработком, племянник Olchowski Ольховский; 41. Wielkanowski Вилькановские РК, проживает без платежа чиншу, питается своим капиталом; 795 42. Wicinska Вицинска РК, живет своим капиталом; 43. Bogusławski Богуславский РК, проживает в доме своем без платежа чиншу; 44. Blizniski Близинский РК, с расформированных польских войск бригады Днепровской хорунжий, питается своим капиталом; 797 45. Judycki Едицкий РК, бывшей Сант-Петербургскаго легиона казачей команды отставной ... при костеле органист; 46. Podgorski Подгорский РК, бавится заработком; 799 47. Креский Krewski РК 48. Kułakowski Киламонский? РК; 47-48 Служат в господском доме; 801 плохой скан 49. Mizerski Мизерский РК, служит в господском доме; 803 плохой скан 50. Ulatowski Улатовский РК, служит в господском доме; 51. Kakowski РК, Ekonoma Roteckiego Folwarku, на фольварку слижит за эконома; 805 52. Dekonska Деконска питается заработками; '''неоседлая шляхта''' 1. Berezowska Барезовска греко восточного исп., проживает в Иосифа Кундзерского Kędzierski, питается заработком; 2. Wrzeszniowski Вржешниовський РК, проживает у шляхтича Мирецкого Myrecki, питается заработком; 807 3. Szymanski Шиманский РК, проживает у Мирецкого Myrecki, питается мироподаянием; 4. Петр Тимофеев Kaminski Каминский РК, проживает у Залеского Żaleski, питается зароботком; 5. Stefanski Стефанский РК, проживает у Александра Домбровского Dąbrowski, питается зароботками; 6. Samborski Самборский РК, живет в земляние, питается заработком (ziemianka-землянка) 809 7. Satatewicz Сататевич РК, шурин Losianski Лосянский РК; 8. Krzystofanski Кршиштофанский РК; 7-8 проживают в земляние, питается заработком 811 9. Bystrycki Бистрицкий РК, проживает в Pohanskiego Паганского, питается заработками; 10. Lewicki Левитский РК, проживает в Дзедзицкого Dziedzicki, питается заработками; 11. Homzewicz Гомзевич РК, проживает в земляние Ziemiance, питается заработком 813 12. Marszycki Маршицкий РК, проживает в Доброковского Dobrakowski, питается заработком; 13. Rydnecki Рибнецкий РК; 14. Walinski Волинский РК; 13, 14 проживает в земляние Ziemiance, питается заработком; 815 15. Stalecki Сталятский (Апалетский?) РК; 16. Korytynski Коритинский РК; 15, 16 проживает в землянках Ziemiance, питается заработком; 817 17. Korczynski Корчинский РК, проживает у шляхтича Kruczkowski Кручковского, питается заработком; 18. Chmielowski Хмелиовский РК, проживает в жида Gdala Гдаля понайму, питается заработком; 19. Bielawski Белявский РК, проживает в землянке, питается заработком, сестра вдова Syman Шиманска?; 819 20. Grabowski Грабовский РК, проживает в землянке, питается заработком; 21. Puczkowski Пучковский РК, проживает в Казимира Marczewski Марчевского, питается заработком; 22. Wyniarski Виннарский РК, проживает у подданого Даниль Фулярского Danyla Fularskoho, питается заработками; 821 23. Leszczynski Лещинский РК, проживает у Трофима Бондаря Trochima Bednarka, питается заработками; 24. Wilczynski Вилчинский РК, проживает в Siedlarza Седляра, питается заработком; 25. Leszczynski Лещинский РК, проживает в Юзефа Ryby Риби, питается заработком; 823 26. Swirgowski Свиргоски РК, проживает в землянке, питается мироподаянием; 27. Марьяна Антонова дочь Dobrowska Дамбровска вдова РК, дочь Катерина Станиславова, проживает в Kuzminski Кузминского, питается заработками; 28. Nedzielska Недельска РК, проживает в Юзефа Czewecznyka Чевечника, питается заработком; 825 29. Szymanska Шиманска РК; 30. Kabłowska Кабровска РК; 29, 30 проживает у шляхтича Borkowski Борковского, питается заработком; 31. Osykowska Асиковска РК; 32. Głowacka Гловацка РК; 31, 32 проживает по найму у жида Иося Абрумова, питается зароботком; 827 33. Matuszewicz Матушевич РК; 34. Maniwicz Маневич РК, 33, 34 проживает у Barbary Malinowski Варвары Маленовския, питается заработком; 35. Szalakowski Шаляковский РК, проживает у Swiczalnika Свечарника, питается заработком; 829 36. Aksutynski Аксетинска греко вост., проживает у Ивана Obłołica? Облолея?, промышляет дробным торгом; 37. Krytynski Крытинский РК, проживает у шляхтича Skibinski? Студзинского, с извозу живет; 38. Dobrzanski Добранский РК, проживает у Ивана Jurczenka Еръченка, питается заработком; 831 39. Muszynski Мушиньский греко.вост.исп., проживает в доме господина Rokoszewszki Роношевского, питается заработком, жена его Елисавета Szwaycerowa Шварцвойтерова дочь; 833 40. Sokołowski Соколовский РК 41. Bohdaszewska Багдашевска РК, 40, 41 проживает у шляхтича Konociczewski Консецевского, питается заработком; 42. Łoyko Лойко РК, проживает у Ивана Gladkiego Гладкого, питается заработком; зять Kaczorowski Качуровский; 835 43. Лопушинский РК, проживает у шляхтича Порадовского, питается мироподаянием; 44. Гаршковский РК, проживает у шляхтича Мацевича, питается заработком; 45. Брожозовсий РК, проживает в Кузьмы Яремина, питается заработком; 46. Киселевский РК, служит в Мацея Леоневского; 47-82 отсутствует 836 83. Jwanski РК, проживает в Александрии в obowiązku pisarza; 84. Kazimierz Woyciechow syn РК, служит в доктора Holsztyna Гольштейна; 85. Niedzielski РК; 86. Malinowska РК; 85, 86 служит в того же Holsztyna Гольштейна; 837 87. Якуб Станиславов Dombrowski Домбровский РК; 88. Wyszniewski Вешневский РК; 89. Żelechowski Желеховский РК; 87-89 служит у доктора Adama Roka Адама Рока; 90. Szteyn Штейнь РК, служит в скарбе; 91. Szmolnicki Смуйлицький? РК; 92. Jzbicki Избыцкий РК; 91, 92 служит у Гаврила Штейна ловчего Gabryela Sztyny lowczego; 839 93. Wołoszewicz Волосевич РК, служит у Юзефа Новицкого Nowicki; 94. Wydynski Ваединский РК; 95. Zawacki Завацкой РК; 96. Kozłowski Козловский РК; 97. Zielinski Зилинский РК; 98. Skalski Скалский РК; 94-98 служат в скарбе графа Браницкого 841 99. Kotrebynski Котребинский РК; 100. Morawski Муравский РК; 101. Gonsowski Гонсовский РК; 99-101 служат в скарбе графа Браницкого; 843 плохой скан 109. Horocki Гуецкий? РК; 103. Liszczynski Лещинский РК; 102, 103 служат в скарбе графа Браницкого; 845 104. Jzakowski Ижаковский РК; 105. Żaiączkowski Зоенчковский РК 106. Kozarowski Кожаровский РК; 104-106 служат в скарбе графа Браницкого; 847 107. Maiewski Маевский РК; 108. Kołodzynski Колодзинский РК; 109. Kiszkiewicz Тишкевич РК; 110. Syrunski Сирубский РК; 107-110 служат в скарбе графа Браницкого; 849 111. Cheńcinski Хейцинский РК; 112. Kowernicki Коверницкий РК; 113. Wonsalski Войсалский РК; 111-113 служат в скарбе графа Браницкого; 851 114. Jastrubowski Естребовский греко.вост.испов.; 115. Dubicki Дубицкий РК; 116. Korzewski Корчевский РК; 117. Kalinowski Калиновский РК; 114-117 служат в скарбовом доме графа Браницкого; 853 118. Maxymowicz Максимович РК; 119. Duwidowicz Давидович РК; 120. Zmiiiwski Жеевський? РК; 121. Harasymowicz Гарасимович РК; 118-121 служат в скарбе графа Браницкого; 855 122. Winnicka Виницка РК; 123. Werzycka Вержбицка РК; 124. Łobanowska Лобамовска РК; 125. Bartkowska Бартковский РК; 126. Malarski Малерский греко. вост.исп.; 122-126 питается мироподаянием; 857 127. Fidowski Фидоский РК; 123. Jagelski Ягельский РК; 129. Malewski Малський РК; 130. Wyszniewski Вишневский РК; 131. Barkiewicz Баркевич РК; 127-131 питается мироподаянием; 859 132. Żołtański Жолтанский РК, питается мироподаянием; 133. Odrechowski Одреховский РК, инспектор школы парафиальной; 134. Brazewski Бражевский РК, Słuzy u Xiądza Proboszcza служит у ксенза пастора; 135. Syrocha Сирока? РК, служить у того же пастора; 136. Kozarowski Козировский РК, служит у ксенза Чеховича; 861 137. Zielińska Зиленска РК, служит у ксендза Чеховича Czechwicz; 138. Ruselowicz Русекович РК, служит у ксендза Павловского Pawłowski; 139. Nowicki Навецкий РК, служит в скарбе графа Браницкого; 140. Stanisławski Станеславский РК, проживает у шляхтича Людвига Bliziński; 863 141. Hrawa Грава РК, 142. Miechniewicz Михневич РК, 143. Stanewski Сташеский РК 141-143 - служат у Людвига Blizninski Блезенского хорунжого; 144. Guyśki Гуйский РК, служит в скарбе за писаря; 865 145. Stysciwicz Стишевич РК, служит у Яна Guyski Гуйского; 146. Jezewski Єжевський РК, писарь в скарбе; 147. Ruzycki Рожицкий РК, в скарбе графа Браницкого писарем; 867 148. Chmurzynski Хмуржинский РК; 149. Komarnicki Комарнецкий РК; 150. Boharska *ска? РК; 148-150 служат у Винцентия Ружицького Ruzycki; 151. Sosenkowski Сосенковский РК, проживает при экономии Ротецкой (Роток); 869 152. Łysogorski Лисогурский РК, проживает в скарбовом доме в должности эконома; 153. Melendowski Молендоский РК; 154. Szablowski Саблиовский греко-вост.исп.; 153, 154 служат у Эразма Лисогурского Łysogorski; 155. Rusicki Рушецкий РК; 156. Bystrzycki Быстрицкий РК; 157. Sochacka Сохацка; 155-157 служат у Tomasza Mosfeta Томаша Мофета? садовника ogrodnika; 871 158. Bilski Белский РК, скарбовый ревизор; 159. Szatkowska Шадковский греко.униат.исп., служит у Николая Белского Bilski; 160. Jaworski Яворский РК, писарь магазинный; 161. Кароль Андреев сын Roynik РК, писарь фабричный; 873 162. Nowicki Новецкий из расформированных Польских войск Бригады Днепровской рядовой, 28лет. Проживает у Христины Кахена u Chrystyny Kalika питается мироподаянием; 163. Jwanowski Иваноский РК, служит у Иосифа Новецкого Nowicki за контрактом; 875 '''Пришельцы из соседних деревень оседлые живущие домами''' 1. Holsztyn Голштин з чехов РК; 2. Rok Рокь РК, при дворе графа Браницкого лекарем Doktor skarbowy; 3. Koscinski Костенский РК, с Прусии, портной; 4. Firkowski Фирковски з беларусии, греко-восточного испов., служит при полиции; 877 '''пришельцы из соседних деревень неоседлые''' 1. Tomosy Mowet z Anglij Kalwin Калвен садовник в скарбе Браницкого ogrodnek skarbowy; 2. Strykałow Стрикалов греко.рос.испов. из России, при дворе графа Браницкого, штукатур при дворе графа Браницкого; 3. Piotrowski Петровский из венгров РК, служит у Венцентия Рожицкого Ruzycki; 4. Obchwan Обхман z Murawij з Муравии РК, служит у Данеля Коваля Kowala; 879 5. Hryzyk Хризик? с прусов, лютер., проживает в скарбничем доме Слесак? Sliesak; 6. Reyzocki Реизоцкий с пруссии, РК, седельник? проживает у шляхтички Дзиконски Dzikonski; 7. Koberski Коберский с кордону церского вышедшего z cesarskiego kordona, РК, кирпичный майстер проживает в скарбничем доме; 8. Opolski Ополский РК с кордону церского? z kordony cesarskiego, служит за челядника у Ивана Куберского Koberski; 881 9. Остроский з Литвы з Гродни, РК, служит работником у Яна Коберского Jana Koberski; 10. Орловский з Луцка РК, служит работником у того же Коберского, дочь Магдалена служит у Войцеха Pywnicz?; 11. Щепанский с Подгурца РК, служит работником у того же Коберского; 12. Mauwski? Миеский? РК, цирулик нанимает у еврея дом; 883 13. Suczewicz z Wenger Суцевич з венгров РК, проживает у Андрея Рознятовского Razniatowski, питается заработками; 14. Sznicer Шмицерь з чехов РК, проживает в скарбовом шинку; 15. Dolinger Доленгер РК, Księstwa Austriackiego Герцогство Австрии, проживает в доме Яниковского Janikowski полковника; 16. Kirsza z Prus Кирш з Прусии, Dolnego Śląska-Нижняя Силезия, служит в скарбе белоцерковском за пивовара. ''' Малое Половецкое''' - 1. 2. Домбровский Dombrowski ГВ; - 3. Тишковский Tyszkowski ГВ; - 4. Полавский Poplawski ГВ; 5. Жолтневич Żołtniewicz ГВ; 6. Орешковский Orzeszkowski РК; ''' неоседлая шляхта:''' Карасовский Krasowski РК; Домашевский Domaszewski РК; Бидлевич Bydlewicz; Подгурский Podgorski; Можаровский Mozarowski ГВ; - Гоголенский Hoholinski РК; Суленский Sulinski РК; Терлецкий Terlicki РК; Рашковский Raszkowski РК; Орешковский Orzeszkowski РК; Шелянговский Szelingowski РК; Нелепович Nielipowicz РК; Шмигельский Symigelski РК; Мартин Тимофеев сын Шимонов РК; Федор Васильев сын РК. ''' Великое Половецкое''' - 1. Гродзицкий Grodzicki РК; Красенский Krasinski РК; Смоленский Smolinski; - Смоленска Smolinska; 2. Кишаковский Kiszakowski РК; Поржицкий Porzycki; 3. Демидецкий Demidecki РК; - 4. Чайковский Czaykowski РК; 5. Косенский Kosinski ГВ; 6. Пригоцка Przygocka РК; ''' неоседлая шляхта''' Меленовский Malinowski ГВ; Новецкой Nowicki РК; Лукомский Łukomski РК; - Вроблевский Wroblowski РК; Гаевский Gaiewski РК; Соколовский Sokołowski РК; Варфоломей Станиславов Токарский РК; Стецкевич Steckiewicz РК; Пясковский Paszkowski РК; Мариянна Дмитрева дочь вдова ГВ; Бобровна Bobrowna; Цибульский Cybulski РК; ''' Мазепинцы''' - 1. Андреевский Jędrzeiowski РК; 2. Масловский Masłowski ГВ; - 3. Дембицкий Dębicki РК; 2. Духновска Duchnowska ГВ; племянник Стебельский Stebelski; 5. Красуцкой Krasucki ГВ; - 6. Домбицкий Dębicki РК; 7. 8. Демковский Demkowski ГВ; ''' неоседлая шляхта:''' Стоинский Stoiński РК; Жиленский Żielinski РК; перечеркнута страница с переписью ''' Глушки''' - 1. Вербаховский Werbachowski РК; зять Тарнавский Tarnawski; - 2. Гурский Gurski РК; племянник Сенкевич Senkewycz; '''неоседлая шляхта:''' 1. Горешковский Horyszkowski ГУ. ''' Саливонки''' - 1. Липнецкий Lipnicki; 2. Соколнецкий Sokolnicki; '''неоседлая шляхта''': Мощинский Moszczyński. - плохой скан 2.Ян Билецкий жолнер расформированных польских войск. ''' Ковалевка''' - 1. Масляковский Maslakowski ГУ; - 2. Масляковский Maslakowski ГУ; племянник Кияковский Kijakowski; '''Неоседлая шляхта''': Баровский Borowski ГУ. ''' Пивни''' 1. Точинский Toczynski РК. ''' Трилесы''' - 1. Подгурский Podgurski ГВ; - племянники Делевич Dylewicz; 2. Прилуцкий Przyłucki РК; 3. Саненский Sajcińzki?. - 4. Зеленский Zieliński; 5. Красуцкий Krasucki; 6. Бутёльский Butelski; - 7. Талишевска Teliszeska; 8. Обремска з Магорских Obrębska z Mahorskich wdowa ГВ, Обремский Obrębski; - '''неоседлая шляхта''' живущая без платежу чиншу. Римско Католического закона: 1. Мазур Mazur; - 2. Кринецкий Krynicki; Коханьский Kochański; 4. Рачиньский Raczyński; 5. Вербицкий Wirzbicki; - Войцишевский Woyciszewski; 6. Разушевский Radziszewski; 7. Синорский Sikorski; 8. Думаньский Domański; 9. Дулевич Dylewicz; 10. Мазур Mazyr; 11. Удала Udawa; находятся в годовой службе в шляхтича того села эконома Михайла Вербицкого Wierzbicki. - зять Езерский Jezierski; '''расформированной Днепровской конной бригады жолнеры проживающие в Трилисах''', римско католического закона 1. Биньковский Bieńkowski; 2. Петровский Piotrowski; 3. Войнаровский Woynarowski; - 4. Невиядомсий Niewiadomski; 5. Березовский Berezowski; 6. Дачевский Daczewski?; 7. Ковальский Kowalski; 8. Гурский Gurski; 9. Станькиевич Stankiewicz; 10. Ронелевский? R*elewski?. ''' Гребенки''' - 1. Гербутовский Herbutowski; 2. Домбровский Dąbrowski - Подгурский Podgorski; Батаденский Batodynski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Дембецкий Dembicki; 2. 3. Хмуржинский Chmurszynski; 4. Богуский Boguski РК; 5. Борецкой Borecki РК; 6. Велчкевич Wliekuwicz? РК; - 7. Винницка Winnicka; 8. Возницкий Woznicki РК. '''1066 посессор поручик Казаринов''' Kazarinow; племянник Червинский Czerwinski ''' Краснолесы''' Ведомость о чиншевой шляхте и о протчих невходящих в оклад обитателях села Краснолес - Ведомость 1795 года дня Киевской губерний части на уезды неразделенной села Краснолес владелец оного арендовной Господин Порутчик Иосиф Григориев сын Казаринов Kazarinow уполномоченный от него шляхтич Стефан Павлов сын Ягминович Jagminowicz который дал сию ведомость о жительствующих в упомянутом селе Краснолесах шляхте недвижимой собственности неимеющей имянуемых чиншових и протчих находящихся в окладе обитателях. Живущая на владельческих в упомянутом селе Краснолесах грунтах по условиям с помещиком чиншевая шляхта. А именно: 1. Дангевич Dangiewicz РК; 2. Заремба Zaremba РК; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш - 3. Заремба Zaręba РК; 4. Яворский Jaworski РК; - 5. Горчиньский Gorczynski РК; 6. Бережницка Berezecka? ГВ; - брат Малиновский; 7. 8. Бережницкий ГВ; - 9. Александра Иванова дочь Василиха вдова ГВ; - 10. Дембский Dembicki РК; - 11. Костецка Koszecka РК; 12. Козирский Kozyrski РК; 13. Костецкий Koszecki РК; '''неоседлая шляхта''' Римскокатолического закона: 1. Липский Lipski; 2. Стациевич Stackiewicz; 3. Подлеский Podleski; 4. Козловский Kozłowski; 5. Яроцкий Jarocki. - 6. Романовска Romanska; 7. Шумска Szumska; 8. Будзиневич Budzieniewicz; 9. Дембицкий Dembicki; 10. Товкач Towkacz; 11. Криницка Krynicka; 12. Больска Bolska; 13. Лозева Łozewa; 14. Коханьский Kochanski; 15. Доманьска Domanska; 16. Заремба Zaremba; 17. Коржениовский Korzeniowski. – 18. Ягминович Jagminowicz; 19. Коскевич? Kockiewicz; 20. Осмоленьский Osmolinski; 21. Клусак Kłusak; 22. Преис? Breus; 23. Краевский Krajewski; 24. Толь Toł; - 25. Юркиевич Jurkiewicz; 26. Здановский Zdanowski; '''Красна''' - 1. Кончинский Konczynski; жена Дубиковска Dubikowska; 2. Песляк Pieslak; брат Ковальский Kowlski; 3. Герковски Gierkowski; - 4. Ремишевский Remiszewski; Живущая без грунтов: 1. Манковски Markowski; 2. Чайковский Czaykowski; 3. Грзибовский Grzybowski; 4. Томаш Иванов; - 5. Сущевич Szuszczewicz; жена Дубиковска Dubikowska; 6. Яницкий Janicki. ''' Семейство посессора''' бывших Польских войск подполковника и булавы Великой Коронной Адъютанта Иван Борковский Borkowski села Лосятын. племянник Доброжаньский Dobrzyński. ''' Лосятин''' - 1. Ясенский Jasińśki РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Янкевич Jnkiewicz РК, 2. Здановский Zdanowski РК, 3. Вознецкий Woznicki ГУ; '''живущая при дворе в услужении шляхта''' римско католического закона: 1. Лукомский Łukomski; 2. Казаркиевич Łazarkiewicz; 3. Усаковский Usakowski; 4. Обрембский Obrębski; 5. Витковиньский Witwiński; 6. Шульц Szule; 7. Дидилевич Dydyliewicz; 8. Бочковска Boczkurowska; 9. Пикульска Pikulska. ''' Чупира''' - 1. Григорьевский Hryhorewski РК; жена Лысаковская Lysakowska; - 2. Дашковский Daszkowski РК; зять Палковский?; 3. Ермалинский Jermałynski ГВ; зять Писарский Pisarski; 4. Яков Михайлов РК; - 5. Старинский Starzynski ГВ; сродник их Клець Kłic;6. Еремский Jeremski РК; жена Лозовска Lozowska; Емстремская Jastrębska; 7. Калинский Kalinski РК; - 8. Билиевич Bylkuwicz ГВ; сродница Бавсуковска Bawsukowska; 9. Каминский Kaminski РК; – 10. Билкевич Bylkiewicz ГВ; 11. Вичиневский Wyczyniowski РК;12. Клешковский Kleszkowski РК; - 13. Загоровский Zahorowski ГВ; 14. Войцеховский Woyciehowski РК; сродник Соколовский Sokołowski; 15. Терпиловский Ternyłowski РК; - 16. Сазовский Sadowski РК; 17. Хадиковский Chodakowski ГВ; 18. Францишек Казимеров сын РК; - 19. Бартоломей Винцентов сын РК; 20. Антон Францишков сын РК; - 21. Здебский Zdebski РК; 22. Скрибковский Skribkowski РК; 23. Скребковский Skrybkowski; - Метушевский Metusiewski; 24. Полковский Połkowski РК; 25. Даниловская Danilewski РК; - 26. Даниловский Danłowski РК; 27. Сочинский Soczynski РК; 28. Билетский Biletski РК; - 30. Матушевич РК; 31. Пашкевич Paszkiewicz? ГВ; 32. Игнатовский Ihnatowski РК; - 33. Головатский Hołowatski РК; 34. Арелинский Arełynski РК; 35. Андреевский Andrzeiowski РК; - 36. Крубский Krubski ГВ; 37. Садовский Sadowski РК; живущая на владельческой земле без платежа чиншу '''неоседлая шляхта''' РК закона: 1. Соколовский Sokołowski жительствует у Войцеховского Woyciechowskiego; - 2. Лясковский Laskowski; 3. Любский Lubski; 4. Четовская Czetowska; 5. Медведовский Medwedoski; 6. Избедский Izbecki; - 7. Голобовский Gołębiowski; 8. Ходоковский Chodakowski; 9. Скрибковский Skrzypkowski; 10. Сикорский Sikorski; 11. Студинский Studzinski. ''' посессор Калинский''' Kaleński; племянник Петровский Piotrowski. ''' Ольшанка Малая''' - 1. Жуковский Żukowski; зять Роецкий Roecki; 2. Закаблуковский Zakabłukuwski; - 3. Квятковский Kwiatkowski; шляхта неоседлая: 1. Ковальский Kowalski; 2. Малицкий Malicki; Осицкий Osycki; Квятковска вдова Kwiatkowska; Закаблуковский Zakabłukuwski; Жуковский Żukowski РК; Квятковский Kwiatkowski; Сосновский Sosnowski РК. - Бурлацкий Burłacki; Кшетковский Krzejkowski?; Лондский Łędzki; Сташкевич Staszkiewicz; Теофилия Матвеева Sandakoska; Елеонора Иванова Wrobleska. ''' посессор Яниковский''' Janiekowski деревня Троцкое; сестра Максимилианна Андреева дочь Земецка Ziomecka. ''' Троцкое''' РК исповедания: 1. Соболевский Soboleski; швагир Соболевский Sobolewski; - 2. Седлецкий Sedlecki; 3. Щепановский Szepanowski; 4. Бобровский Bobrowski; - 5. Лозицкий Lozinskой; '''шляхта служащая в доме владельческом''': 1. Мошковский Moskowski; 2. Богусирский Bohusarski; 3. Марциновский Marcinowski; 4. Яниковский Janikowski; 5. Дославский Dosławski; - 6. Левинский Łewinski; 7. Грацковский Hrackowski; 8. Дронковский Dronkowski; 9. Малицка Malicka; 10. Войцеховский Woyciechowski; 11. Ковалска Kowalska. ''' посессор скарбник литовский Михаил Михайлов сын Романский''' Romanski. ''' Яблоновка''' оседлая: 1. Чернявский Czerniawski; 2. Ивницкий Ilnicki; - 3. Гочинский Horcyzcki; 4. Шаиковенка вдова Izamkowąka; зять Булковский Bulkowski; 5. Ордынска *ordinska; - 6. Грибовецкий Hrybowiecki; 7. Толовенский Tolowinski; зять Якубовский Jakubowski; жена Козловска Kozłowska; - 8. Козилецкий Kozylecki; 9. Бочковский Boczkowski; 10. Навиковский Nawalkowski; 11. Венгерский? Wiengierski; вольно живущие здешней стороны уроженцы '''шляхта неоседлая:''' 1. ? Gulkiewicz; 2. Толеванский Tukowanski; 3. Мачуленский Moczalewski; 4. Марчевски Marczewski; 5. Centykowicz; 6. Шиба***? Szcjsarski; ''' семейство посессора деревни Поправка Гетулевич''' Gietulewicz. ''' Поправка.''' находящиеся в услужении в селе Поправке в посессора Секунд Майора Anton Gietulewicz Гетулевича в оклад невходящих: из шляхты римского исповедания: Луба Luba; Чорненко Czarnecki; ''' посессор села Черкас Киркор''' Kirkor, Галицка Halicka, Олифиревич Olefirewicz; Сабинский Sabiński ''' Янковка или Лопатынщина''' поссессор Sosiński Сосенский ''' Лопатинщина (Янковка)''' - 1. Ясиньский Jasiński; 2. Пелеховский Pielichowski; 3. Зеленьский Zieliński; - 4. Маевский Maiewski; 5. Арцемович Arcimoeicz; 6. Шапоцкий Szapocki; '''Шляхта неоседлая:''' 1.Соболевский; 2. Богданович; 3. Паенской; 4. Причелковска?; 5. Степанска. ''' местечко Василев''' - 1. 2. Рачинский Raczyński; 3. Чайковский Czaykowski; - 4. Чайковский Czaykowski; 5. Неделский Niedzielski; ''' Розалиевка''' - 1. Федоровский Fedorowski; 2. Словяновский Słowianowski; - 3. Славяновский Słowianowski; 4. Собецкий Sobecki; 5. Добрянский Dobrynski; 6. Зянковский? Zinkowski; 7. Янковский Jankowski; - 8. Домковский Domkowski; 9. Мазур Mazur. ''' Перегоновка''' - околичная дворянка Станеславска Stanisławska; зять Заяченсковский Zaianczejkoy. ''' Станиславка''' - 1. Семен Иванов Згурский Zgurski, жена Мария Дмитрева; - 2. Ян Иванов Залеский Zaleski; 3. Тимош Михайлов Добрянский? Dobrzanski; зять Рачинский Raczynski; 4. Добрянский Dobranski, zona Xenyia Guzieniewiczowa?; 5. Войцех Dunieiscz, zona Параскева Гузинович? Guzieniewiczowa; 6. Юзеф Станиславов Зелиньский Zielinski; племянник Константин Федоров Згурский; zona Jego Maryia Kaminska; - племянник его Петр Войцехов Головацкий Głowacki; 7. Андрей Яковлев Глинский Glinski; 8. Янишевский Janiszewski, теща Прездецка Prezdecka вдова; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк ''' Деремезна''' '''Посессор''' Староста Вешковский Иосиф Иосифов Дунин Starosta Wiskowski Jozef Jozefow syn Dunin ''' Деремезна''' - 1. Семашка Siemaszka; 2. Блещинский Błeszynski; ''' Мотовиловка''' - 1. Янковска Jankowski РК; 2. Сиришевский S**szcski? РК; - 3. Томашевский Tomaszewski РК; 4. Олишевич Olszewicz РК; 5. Булынка Butynka РК; 6. Бурковский Burkowski РК. - '''служащие в господском дворе шляхта''', исповедания римского 1. Заторский Zatorski родом с ключа Уманского; 2. Винцентий Касперов Тваровский? Twa***? холост, с воеводства Подляшского с земли Дрогинской Drohinski?; 3. Бржезенский Brzezinski родом с кордону цесирского с Мелца Mielca; 4. Ян Якубов Марчук Marczuk родом с под Варшавы; 5. Дубрович Dubrowicz с воеводства Полоцкого. ''' Солтановка Большая''' - 1. Кострицька Kostrzycka. ''' Антоновка (Рейментарщина)''' - 1. Крижановский Kryyanowski РК; 2. Завацкий Zawadzki РК; - 3. Шемет Szemet?; 4. Сосновский Sosnowski; 5. Добровольский Dobrowolski; - зять Balinski; 6. Креческий? Krzewski ; зять Томасевич Tomasiewicz; 7. Иваневич? Iwaniewicz; 8. Мончинский Mączynski; - 9. 10. Мончинский Mączynski; 11. Янковский Jankowski; зять его Станислав Иоаннов Рачинский Raczynski; зять его Станислав Андреев Борковский Borkowski; - 12. Бучинский Buczynski; брат Матвей Чехович; 13. Михаил Антонов Цонобко? Konobko; 14. Лучанский Łuzanski; '''Неоседлая шляхта:''' 1. Павел Иосифов Менжинский Męzynski упражняется в хлебопашестве; 2. Иосиф Александров Вержховский Wierzchowski служит за економа; - 3. Лозенский Łozinski служит за коновала; 4. Черневский Czerniawski служит за кухаря; 5. Крупский Krupski заробком хлеба упражняется; 6. Старнавский Starnawski заробком хлеба; 7. Павловский? Pawłowski служить за лакея; 8. Корбут Korbut Расформована бригада Днепровская, заробком хлеба; 9. Антон Иосифов Гурский Gorzuski? служить за кучера; 10. Мариянна Антонова дочь служит за господин на дворе? Słuzy za gospodyni. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] 4xsrqerknbzrkn2ax6rapxv4v1ht7qp 116 56945 458845 458646 2022-08-10T12:21:38Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | секція = 93. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту | попередня = [[../92/]] | наступна = [[../94/]] | рік = 1811 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf|150px]] <poem> Шляхетская ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета '''при местечке Фастове Кадлубице''' лета по последней ревизии состояли из того числа выбыли ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными '''в местечке Фастове по ревизии 1795года''' 1. Кульчицкий; 2. Червенский; 3. Роздоловский, племянник Гайновский; 4. Шиманский; племянник Стефан Мошковский вновь рожден; 2й Павел Игнатов Шиманский вышел в повет Липовецкий 1800 года; 5. Покорнецкий; 6. Мондзелевский; 7. Шуманский; 8. Монастырский; 9. Дрос; 10. Кржишовський; 11. Еровский; 12. Лукашевич; 13. Голевский; 14. Лукашевич; 15. Чернецкий; 16. Монастырский; 17. Ястремский, Евтухевич. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] 58ivjjs0uw1ih12al1xxaftz321uv4m 116 59006 458881 458613 2022-08-10T14:12:44Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1816 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] {| class="wikitable sortable" |- |4||г. Васильков |- |15||м. Белая Церковь |- |42||с. Трилесы |- |51||с. Трилесы |- |54||с. Пивни |- |57||с. Устимовка |- |61||с. Ковалевка |- |65||с. Паляничинцы |- |68||с. Королевка |- |71||с. Яхны |- |76||д. Новоянов |- |79||д. Саловка |- |90||с. Езерна |- |155||с. Малая Ольшанка |- |161||д. Фастовка |- |166||д.Черкас |- |171||д. Коржовка |- |174||д. Щербаки |- |184||с. Пологи |- |192||слобода Соколовка |- |196||с. Винницкие Ставы |- |199||д. Глушки |- |202||д. Марьяновка |- |214||с. Марьяновка |- |217||с. Митниця |- |223||с. Гребенки |- |228||с. Саливонки |- |232||с. Лосятин |- |236||с. Городище |- |244||с. Пилипча |- |248||с. Чмировка |- |252||с. Кожанка |- |256||д. Пищана |- |260||с. Винцентовка |- |266||с. Лещиновка |- |274||с. Барахты |- |279||с. Ольшанка Барахтянская |- |285||д. Безпечна |- |318||с. Шамраевка |- |326||с. Дулицкое |- |334||с. Руда |- |340||с. Трушки |- |344||с. Матюши |- |350||с. Яблоновка |- |360||с. Узин (Темберщина) |- |368||с. Лопатинщина (Янковка) |- |374||с. Рейментарщина (Антоновка) |- |384||м. Рокитно |- |400||д. Юзефовка |- |405||д. Савинцы |- |411||с. Синява |- |419||с. Ольшаница |- |431||с. Оксентовка (Лубянка) |- |435||с. Саварка |- |441||с. Прусы |- |447||д. Чепелиевка |- |455||с. Блощинцы |- |459||с. Чупира |- |471||с. Потиевка |- |491||с. Насташка |- |495||с. Напрасники (Безугляки) |- |499||с. Краснолесы |- |513||с. Остров |- |517||д. Троцкое (Троицкое) |- |521||с. Мазепинцы |- |529||с. Великополовецкое |- |536||с. Малополовецкое |- |542||м. Фастов предместье Нагорной |- |547||с. Кадлубица |- |554||м. Фастов |- |560||с. Кадлубица ксензова |- |563||д. Волица |- |568||д. Дмитровка |- |576||с. Черногородка |- |587||с. Черногородка |- |590||с. Дорогинка |- |597||с. Червона |- |602||с. Снигоровка |- |606||с. Офирна |- |609||с. Пришивальня |- |622||с. Новая Слобода |- |627||с. Кощиевка |- |631||с. Ярошовка |- |634||с. Бертники |- |641||с. Веприк |- |646||с. Скригалевка |- |651||с. Скригалевка |- |654||с. Ставки |- |659||с. Великая Снетинка |- |663||д. Фастовец |- |678||д. Фастовец |- |682||хутор Крижановского |- |686||с. Мотовиловка |- |689||с. Телешовка |- |692||с. Шарки |- |697||с. Ромашки |- |703||с. Спендовка |- |708||с. Розалиевка |- |718||с. Розалиевка |- |721||м. Василев |- |727||д. Красна (Станиславка) |- |736||с. Деремезна |- |740||д. Красна (Станиславка) |- |744||с. Шкаровка |} [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] p9nz0czydllt9docju1jzz4icgy73hn 0 65570 458890 232511 2022-08-10T15:11:56Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Сині етюди]] | автор = Микола Хвильовий | секція = Дорога | перевизначити_версії = '''[[Дорога (Хвильовий)|Дорога]]''' | попередня = [[../Легенда/]] | наступна = [[../Ластівка/]] | рік = 1923 | місто = Харків | видавець = Державне видавництво України }} <pages index="Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf" from=193 to=194 /> sy62r0et1b6r2jwh874nux1hsf1o28f 828 130411 458984 458413 2022-08-10T22:28:24Z LehBot 11101 Scribunto text/plain -- [ '' ] = { [0]=0,0,0,0,0,t=1 }, return { date=1606838712, [ 'Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf' ] = { [0]=4,0,0,15,13,t=226 }, [ 'Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf' ] = { [0]=1,0,0,169,4,t=213 }, [ 'Українсько-польський словник. 1920.pdf' ] = { [0]=8,0,0,28,6,t=198 }, [ 'Українське мовознавство. №1. 1973.pdf' ] = { [0]=0,1,5,18,28,t=129 }, [ 'Українське мовознавство. №2. 1974.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,0,t=97 }, [ 'Українське мовознавство. №3. 1975.pdf' ] = { [0]=0,0,0,10,0,t=136 }, [ 'Українське мовознавство. №11. 1983.pdf' ] = { [0]=0,0,0,11,4,t=161 }, [ 'Українське мовознавство. №12. 1984.pdf' ] = { [0]=0,0,0,12,3,t=130 }, [ 'Українське мовознавство. №13. 1985.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=130 }, [ 'Українське мовознавство. №27-28. 2003.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=233 }, [ 'Українське мовознавство. №31. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,4,0,t=90 }, [ 'Українське мовознавство. №32-33. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,1,t=191 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu' ] = { [0]=21,553,0,1,11,t=586 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu' ] = { [0]=46,309,1,122,45,t=523 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu' ] = { [0]=9,323,0,0,93,t=425 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=7,21,0,407,19,t=454 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=15,498,0,1,18,t=532 }, [ 'Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf' ] = { [0]=0,0,0,169,3,t=172 }, [ 'Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи (2014).pdf' ] = { [0]=8,0,0,168,6,t=251 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 (2009).pdf' ] = { [0]=0,0,0,175,9,t=184 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf' ] = { [0]=0,0,0,197,55,t=252 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf' ] = { [0]=0,0,0,256,59,t=315 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf' ] = { [0]=0,0,0,315,42,t=357 }, [ '20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu' ] = { [0]=5,0,1,0,228,t=234 }, [ 'Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu' ] = { [0]=10,0,0,208,32,t=250 }, [ 'Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu' ] = { [0]=11,0,0,141,12,t=164 }, [ 'Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu' ] = { [0]=13,0,0,124,11,t=148 }, [ 'Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu' ] = { [0]=12,0,0,207,15,t=234 }, [ 'Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu' ] = { [0]=2,0,0,63,92,t=157 }, [ 'Іван Франко. Перехрестні стежки (б.р.).djvu' ] = { [0]=3,0,1,461,18,t=483 }, [ 'Мартович Лесь. Не-читальник. Оповідання (Едмонтон).djvu' ] = { [0]=2,0,0,74,2,t=78 }, [ 'Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf' ] = { [0]=1,0,1,71,5,t=78 }, [ 'Колцуняк Марія. На стрічу сонцю золотому (Скрентон, 1918).djvu' ] = { [0]=0,0,0,132,4,t=136 }, [ 'PL Układ o repatriacji zawarty między Polską z jednej strony a Rosją i Ukrainą z drugiej strony.djvu' ] = { [0]=5,0,0,8,7,t=52 }, [ 'Подорож довкола землї в 80 днях.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,238,t=239 }, [ 'Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf' ] = { [0]=17,0,2,13,19,t=354 }, [ 'Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf' ] = { [0]=1,0,0,319,86,t=406 }, [ 'Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf' ] = { [0]=12,0,0,0,43,t=152 }, [ 'Енцикліка про христіянське виховання молоді.pdf' ] = { [0]=0,0,0,27,3,t=30 }, [ 'Глитай абож Павук.pdf' ] = { [0]=2,0,0,25,0,t=75 }, [ 'Виріб вин. 1927.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,5,t=14 }, [ 'Едвард Жарський. Плавання.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,13,t=22 }, [ 'Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком коляд чисто народних (Торонто, 1919).pdf' ] = { [0]=0,0,0,59,3,t=62 }, [ 'Пачовський М. Ілюстроване українське письменство в житєписях (Вінніпеґ, 1917).pdf' ] = { [0]=0,0,0,5,5,t=144 }, [ 'Нова книга. №9-10. Майк Йогансен. Огляд підручників української мови. 1925.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,0,t=1 }, [ 'Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf' ] = { [0]=5,0,1,39,95,t=140 }, [ 'Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu' ] = { [0]=1,0,4,199,0,t=204 }, [ 'Бич Л. Кубань у кривому дзеркалі. 1927.djvu' ] = { [0]=1,0,0,84,5,t=90 }, [ 'Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu' ] = { [0]=8,0,0,91,3,t=102 }, [ 'Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu' ] = { [0]=7,0,0,131,2,t=140 }, [ 'Бомарше П\'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu' ] = { [0]=3,0,0,177,5,t=185 }, [ 'Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu' ] = { [0]=9,0,0,20,93,t=122 }, [ 'Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu' ] = { [0]=9,0,0,101,0,t=110 }, [ 'Гребинка Е. Иванъ Золотаренко (Черкаси, 1899).djvu' ] = { [0]=1,0,0,31,0,t=32 }, [ 'Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf' ] = { [0]=0,0,0,394,3,t=397 }, [ 'Валер\'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf' ] = { [0]=5,0,0,69,18,t=260 }, } -- 2wagio5ci7ukkmmtex575uxc2oh0o6m 250 174835 458991 341041 2022-08-11T04:43:37Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Усе нових докидує полін. Здобув успіх — куди там гомоніти, Що ран і сліз і праць коштує він! А впав у бою — люто зціпиш зуби Й не тямиш обсягу своєї згуби. {{c|{{sp|Ліс мовив}}:}} Еге, війна! Вона й мене скосила! Обдерла, зжерла всю мою красу. Я ж гордий був! Моя живуча сила Оперлася гризьким зубам часу; Так много бур, вихрів, снігів зносила, Що думалось мені: я все знесу. Аж смерть гриба старого — стид сказати — Була сигналом до моєї страти. На схід від мене тямиш палац білий На горбі? — Князь старий там проживав. Я й десять сел, що вкруг мене обсіли, Його були. „Мій ключ“ — він нас так звав. І доки жив, хоч як сини клептіли, Мене рубать не дав, не продавав: Йому я спомин був його княгині, — Аби він жив, я б ще стояв донині. Весь вік його був сплетений зо мною: Малим гуляв по моїх він стежках; Потім ганяв з стрільбою за сарною, Вправляв свій кріс на кабанах, вовках; Потім не раз з княгинею-жоною Й веселим гуртом тут на лови тяг, Аж раз після веселої забави Княгиню вбиту винесли з гущави. Була прегарна ще, хоч вся студена, Згас блиск очей, навіки голос стих; Шовкова сукня кров'ю обагрена, Солодкий усміх на устах застиг; </poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> jekh9q7lg4n3jhsopyssliwnevecuhy 250 174838 458992 341042 2022-08-11T04:47:52Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" />{{block center/s}}</noinclude><poem>У саме серце кулею ражена Без болю вмерла, нагло, в один миг. Хто, як, за що скосив це гарне тіло, На все лишилось темним цеє діло. Шептали: смерть сама собі зробила, Бо жить з князем не хтіла, не могла, Бо не князя, а іншого любила, Але благань його не прийняла; Натомість інша чутка доводила, Що зрадила князя, йому була Та зрада звісна, і що він з любови Й розпуки їй криваві справив лови. Та сяк чи так, князь був мов громом вбитий Його звезли зомлілого домів; Весь похорон княгині сумовитий В нестямі він лежав, в огні горів; Нездужав довго, їздив води пити, Зів'яв, ізгорбивсь, мовили — вдурів: Не вірив, що вона убита з кріса, Все ждав, що верне, певно верне з ліса. Він скаженів, коли хто смів згадати Про смерть її; весь палац, кожна річ На поворот її все мали ждати: Світити світло в спальні кожну ніч, Стелити ліжко, у вазон вкладати Букети свіжі, нагрівати піч; На новий рік, на вродини, йменини Багаті дари він складав княгині. А гарний день настане, князь в заранню Таємно схопиться і в ліс біжить; Під дубом стане, кличе: „Маню! Маню!“ Надслухує, зідхає, жде й дрижить. „Я не сержусь! Вір мойому коханню! Вернись! Як в раю, в парі будем жить! Не йдеш? Загнівалась на Яся твого?“</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> d3jvpewgvjxthmj73r8t71yu4cx3oeh 250 174840 458995 341043 2022-08-11T06:31:24Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" />{{block center/s}}</noinclude><poem>От там то раз його й знайшли мертвого. Гей, то були веселі похорони! В князя сини — два славні гультяї, На батьківське добро, немов ворони, Накинулись, та й ну ділить паї! Ще за князем не продзвонили дзвони, А вже вони ревли, мов бугаї, В покоях рились, скрині розбивали, Жидам убрання, меблі продавали. Спішилися й мою красу продати, Та не було на дерево ціни; Прийшлося знехотя гульвісам ждати, Хоч шарпали вірителі; вони Не дармо й ждали: мали будувати Залізницю в тій стороні з весни, — І те вдало князьке ім'я свячене, Що шлях пройшов якраз поперек мене. Весна прийшла, а з нею враз багато Людей, возів і коней і сокир; І гомін був і спів, немов у свято, І стук і плач бентежили мій мир; Мов різаком напів мене розтято, І біль мене пронизав вдовж і вшир, Як в моїм серці висікли провали, І станцію й дворець<ref>Вокзал.</ref> побудували. Ще раз зима прийшла снігами вбрана, Ще раз весна пахуча зацвіла; Моя — здавалось — заживає рана, І на просіках свіжа брость росла. Лиш та залізна гадина погана Щодень свистіла, грюкала й ревла; Я знав, що це моя нехибна згуба: Вона мене згризе, як черви дуба.</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> l437z1bspgqry40cfnu241qiqvzc79t 250 178889 459026 458779 2022-08-11T10:07:53Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Але українське громадянство все таки ще не хотїло зріктись своїх давнїх мрій про федерацію. Третїй унїверсал заявляв, що проголошуючи себе окремою республїкою, Україна з тим не розриває своїх звязків з иньшими народами й областями бувшої Російської імперії. Українське правительство — Ґенеральний Секретаріят приложив всї старання до того, щоб порозуміти ся з ними що до орґанізації федеративного звязку: щоб республїки, які творили ся в ріжних частях бувшої Росії, вислали своїх представників і утворили спільні мінїстерства для кермування спільними для всїх справами. Та всї переговори про се не привели нї до чого. Народи й области Росії не важились завязувати якісь федеративні звязки між собою без найбільшого члена тої будучої федерації — без Великоросії, а та не показувала до того нїякої охоти, навпаки повела [[w:Радянсько-українська війна (1917—1921)|воєнний наступ]] на Україну і на Дон, що з иньшими сусїднїми землями хотїв творити „Південно-східню федерацію“. Тодї Ц. Рада побачивши, що з федерації не виходить нїчого, відложила сю справу на пізнїйше, а зараз постановила проголосити Україну зовсїм окремою, самостійною, нї від кого не залежною державою, щоб нїхто не мішав ся до її справ і не перешкаджав їх порядкувати. Се й було зроблено [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|четвертим унїверсалом]] Ц. Ради, 9. сїчня 1918. року. Коли потім Нїмцї, прийшовши на Україну, настановили [[Автор:Павло Скоропадський|гетьмана]], й він захотїв силоміць звязати наново Україну з Росією й проголосив для сього федерацію, такої федерації нїхто з Українцїв не схотів. Україна повстала, скинула гетьмана й наново проголосила Українську республїку, самостійну й незалежну в падолистї 1918. року. До неї тепер прилучилась і Галичина. Коли в світовій війнї була зломана сила Нїмеччини, а з нею й Австрії (під осїнь 1918. року) австрійський цїсар попробував урятувати цїлість своєї держави обіцянкою, що вона буде перетворена в федерацію. Але за пізно прийшло се й тут — так само як у Росії стали говорити про федерацію тодї аж, як вона розвалилась і не стало чого федерувати. Угорщина, Чехія, за ними й Галичина проголосили себе самостійними республїками. Коли-ж упало гетьманське правлїннє на Українї, Національна Рада галицька [[w:Акт Злуки|постановила]] приєднатись до Української Народньої Республїки під назвою „Західьної области“ її. Так було ухвалено 3. сїчня 1919. року і се [[Універсал Директорії Української Народної Республіки|обєднаннє українських земель в одну державу]] було проголошено в Київі, в роковини проголошення української самостійности, 22. сїчня. {{rule|5em}}<noinclude></noinclude> p18uaap8ymic2bbo4yet6456dyvxh52 250 202604 458969 423909 2022-08-10T21:59:47Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>совий зміст літературного процесу і протягти буржуазно-націоналістичну тенденцію. Ряд літературних явищ 30—40-х років минулого сторіччя націоналістичне літературознавство просто обходило якоюсь соромливою неувагою. Причину тієї неуваги дуже легко розшифрувати. Куркульсько-націоналістичній легенді про «безкласовість» української нації і про суцільний «демократизм» української літератури надто різко суперечать одверто панські кріпосницькі тенденції ряда дворянських письменників першої половини XIX сторіччя, — тенденції настільки одверті, що не піддавалися ніякому замазуванню і перетлумаченню. Не підходить ряд літературних явищ цієї доби і під другий фальшивий догмат буржуазного літературознавства — під легенду про «національну свідомість», як провідну ідею усієї української літератури, та про боротьбу її з царизмом за «національне визволення». Барабанний імперський патріотизм, попівсько-панська чорносотенна демагогія і сервілістичне плазування перед монархією, яке так яскраво виявляються у ряді творів Гулака-Артемовського, у Квітки та деяких інших дворянських письменників, настільки яскраво суперечать буржуазній легенді про безкласову єдність і єдиноцільність «національного потоку» літератури, що найзручнішим засобом фальсифікації в руках буржуазного літературознавства було найменше приділяти уваги цим лоскотливим моментам історичного літературного процесу. Нарешті є ще одне явище в літературі початку XIX сторіччя, яке лякало і відштовхувало націоналістичних<noinclude></noinclude> 77d9zrkjt9k39j4a89a640ym6alkamt 250 202605 458970 423910 2022-08-10T21:59:48Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>фальсифікаторів непосильністю взятого ними на себе завдання: це те, що майже всі українські дворянські письменники тієї доби більш писали по-руському, ніж по-українському, а українську літературу саме з позицій поміщицького імперського патріотизму трактували як провінціальну літературу вузько-місцевого побутового вжитку. Відома низькопробна антикультурна шовіністична ненависть, яку не раз висловлювали націоналістичні критики та літературознавці на адресу Гоголя, а пізніше — на адресу Короленка, за те, що ці письменники писали руською мовою. Ігнорувала націоналістична критика писані руською мовою твори Квітки («Пан Халявский», «Похождения Столбикова» та ін.), хоч ці твори мають певне значення, як історико-літературний матеріал, і, в значній мірі, як ключ до розуміння ідейно-політичного обличчя письменника. З цих самих причин націоналістичні дослідники обминали своєю увагою і творчість Євг. Гребінки, що в руській літературі дав велику числом, хоч і не високоякісну продукцію, але що залишив безумовно класичної цінності спадщину в українській літературі 30–40-х років минулого сторіччя, спадщину, що відіграла значну роль в літературному процесі свого часу. Євген Павлович Гребінка, сучасник Пушкіна і Гоголя, працював у літературі вісімнадцять років — від 1831 по 1848.{{nop}}<noinclude></noinclude> ihjnkl44cqqfxrv4jizbwnbbvcj8owl 250 202606 458965 423912 2022-08-10T21:48:23Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude>Народився він у 1812 р. в батьківському маєтку «Убежище», недалеко від Пирятина. Батько його був поміщик, власник 50-ти «душ» (тобто тяглових дворів, родин) кріпаків, гусарський офіцер. Виховувався Гребінка, як звичайно виховувались «паничі» того часу, спочатку під доглядом няньки-кріпачки, потім — домашніх гувернерів та вчителів, що готували його до школи. Від кріпачки няньки хлопець наслухався народних казок, пісень, приказок; від рідних — переказів та легенд з родинної хроніки. Один з учителів згадував, що малого Гребінку, коли йому було 11—13 років, особливо цікавили «слав'яни, українські гетьмани, Котляревського «[[Енеїда|Енеіда]]», повір'я про чаклунок, відьом та ін. под.». У 1825 році Гребінку віддали до Ніженської «гимназии высших наук князя Безбородка», де в той же час, трьома класами вище, вчився і М. В. Гоголь. Інтерес до літератури серед учнів був великий; окремі гуртки видавали рукописні журнали, де вміщали свої твори. Щоправда, цей інтерес розвивався самотужки, бо шкільна наука, хоч і включала заняття «словесністю» та «поезію» в програми навчання, але дуже відставала від суспільного життя і літературного процесу. І Гоголя, і Гребінку, і Данілевського літератури навчав професор, який сам у викладанні руської літератури не йшов далі Хераскова й Державіна, ледве-ледве визнавав, як «нового письменника», Карамзіна, а «молодих» поетів, як Пушкін та його сучасники і літературні однодумці, не читав сам і ставився до них зневажливо.{{nop}}<noinclude></noinclude> pr9h472ytnikpha4desrud2vgah78v6 458971 458965 2022-08-10T21:59:49Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>Народився він у 1812 р. в батьківському маєтку «Убежище», недалеко від Пирятина. Батько його був поміщик, власник 50-ти «душ» (тобто тяглових дворів, родин) кріпаків, гусарський офіцер. Виховувався Гребінка, як звичайно виховувались «паничі» того часу, спочатку під доглядом няньки-кріпачки, потім — домашніх гувернерів та вчителів, що готували його до школи. Від кріпачки няньки хлопець наслухався народних казок, пісень, приказок; від рідних — переказів та легенд з родинної хроніки. Один з учителів згадував, що малого Гребінку, коли йому було 11—13 років, особливо цікавили «слав'яни, українські гетьмани, Котляревського «[[Енеїда|Енеіда]]», повір'я про чаклунок, відьом та ін. под.». У 1825 році Гребінку віддали до Ніженської «гимназии высших наук князя Безбородка», де в той же час, трьома класами вище, вчився і М. В. Гоголь. Інтерес до літератури серед учнів був великий; окремі гуртки видавали рукописні журнали, де вміщали свої твори. Щоправда, цей інтерес розвивався самотужки, бо шкільна наука, хоч і включала заняття «словесністю» та «поезію» в програми навчання, але дуже відставала від суспільного життя і літературного процесу. І Гоголя, і Гребінку, і Данілевського літератури навчав професор, який сам у викладанні руської літератури не йшов далі Хераскова й Державіна, ледве-ледве визнавав, як «нового письменника», Карамзіна, а «молодих» поетів, як Пушкін та його сучасники і літературні однодумці, не читав сам і ставився до них зневажливо.{{nop}}<noinclude></noinclude> hfxnccm4tgxt86w94ft9o9ppy248ufx 250 202622 458972 423952 2022-08-10T21:59:50Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>Сучасник розповідає про жарт, який вчинив саме школяр Гребінка з цим професором. Викладач дав класові завдання написати вірш на вільну тему. Гребінка переписав із альманаха «Северные цветы» відому елегію [[Автор:Павло Козлов|Козлова]] «Вечерний звон, вечерний звон», підписав своїм прізвищем і подав. Професор ретельно взявся виправляти твір, знайшов у ньому безліч помилок, «повиправляв» і поставив оцінку: «изряднехонько». Випадок цей треба вважати досить характерним, оскільки подібні анекдоти можна знайти і в матеріалах про учбові роки Гоголя, що відносяться до тієї ж доби — 20-х років XIX стор.; говорить цей випадок про надзвичайно низький культурний рівень чиновницького педагогічного складу і про те, що учні розвивалися самотужки, випереджуючи шкільну науку. У ліцеї Гребінка почав писати. Одними з перших його творів були «вільний переклад» «Полтави» Пушкіна (уривок з нього уперше надрукований був у 1831 р.) і дві байки українською мовою. У 1831 році Гребінка закінчив ліцей і вступив на військову службу у резерв «8-го малороссийского казачьего полка». Служив він недовго; вийшовши у відставку, він переїхав у Петербург і поступив чиновником у «Комиссию духовных училищ». Крім цієї служби, він був викладачем «словесності», тобто мови й літератури, у ряді військово-учбових закладів. Літературною діяльністю Гребінка захоплюється з першого моменту прибуття свого в столицю. У 1834 році вийшли першим виданням його «Малороссийские при-<noinclude></noinclude> 6vypejubz2u099klqjey6fxv6h4su56 250 202623 458973 423953 2022-08-10T21:59:51Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>казки». Вони мали успіх і через два роки вийшли другим виданням, куди увійшов і «переклад» «Полтави» з присвятою Пушкіну. Протягом вісімнадцяти років Гребінка, крім українських байок і пісень, дав величезну кількість творів руською мовою у прозі і у віршах, які друкував по альманахах, у журналах «Отечественные записки», «Современник», «Литературные прибавления к Русскому инвалиду», «Литературная газета», «Библиотека для чтения» та інших, видимо, не зважаючи на літературно-політичні напрямки журналів. В 1838 році Гребінка вів переговори з Краєвським, щоб з наступного 1839 року завести при «Отечествснных Записках» (журнал переходив з цього року в руки Краєвського) «Литературные прибавления» українською мовою, які виходили б чотири рази на рік, і почав збирати матеріали для них. Краєвський спочатку дав згоду, але потім відмовився від такого видання. Зібраний для цього додатку матеріал Гребінка видав у 1840 році окремим збірником «Ластівка». В збірнику вміщені були деякі нові твори Шевченка і «Сердешна Оксана» Квітки. На зовнішні події життя Гребінки дуже небагате; педагогічна робота, література і видавничі турботи заповнювали і вичерпували його цілком. Руською мовою Гребінка писав дуже багато: майже кожного року в пресі з'являлося по кілька часом досить<noinclude></noinclude> 0etxv580lxt9lyueftxxx4us0voagac 250 202624 458974 423954 2022-08-10T21:59:51Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>великообсяжних речей його — романів, повістей, оповідань, нарисів. Певною увагою сучасників користались його романи «Чайковский», «Нежинский полковник Золотаренко», оповідання з українського життя: «Рассказы пирятинца», «Полтавские вечера» та ін., повість «Записки студента», спроба сатиричного побутово-описового твору — «Путевые записки зайца»; значну кількість написав Гребінка також натуралістичних «фізіологічних нарисів» з життя петербургського дрібного дворянства й чиновництва («Лука Прохорович», «Сказание о Горохе и женитьбе Василия Ивановича», «Иван Иванович», «Приключения синей ассигнации» і багато інших). Відношення сучасної Гребінці літературної критики всіх напрямків до цієї його творчості здебільшого досить поблажливе і зовсім позбавлене тієї гостроти підходу, яка обумовлюється актуальністю і суспільним значенням твору. Значна частина творів Гребінки за тематикою присвячена Україні. Розглядає її автор з позицій не тільки лояльного, але вірнопідданого дворянина імперії, прибічника офіціальних і канонізованих царським урядом історичних поглядів, монархіста, людини, цілком задоволеної кріпосницько-поліцейськими основами державного ладу Росії. Він любить Україну і її окремі місцевості, як поміщик, як господарь і природи і людей тієї країни. Його мета немов би показати столичному світові рідну провінцію — «Малоросію», Полтавщину, Пирятин, Ніжен — такою ідилічно-прекрасною країною,<noinclude></noinclude> egolgdscswokyk7qvw14kdde4r8xj04 0 205218 458885 429255 2022-08-10T14:54:44Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{неоднозначність}} * [[В дорозі (Юрій Клен)|В дорозі]] — вірш [[Автор:Юрій Клен|Юрія Клена]] * [[В дорозі (Коцюбинський)|В дорозі]] — оповідання [[Автор:Михайло Коцюбинський|Михайла Коцюбинського]] * [[Дика панї і иньші оповіданя/В дорозї|В дорозі]] — оповідання [[Автор:Гі де Мопассан|Гі де Мопассана]] jl4dj955q5jwg6dtlf3knkiya4qz3dl 250 206075 458857 438595 2022-08-10T13:07:38Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em}} {{dhr}} {{c|ЗМІСТ}} {{dhr}} {{Dotted TOC page listing||{{sp|Василь Стефаник}}|III|4}} {{Dotted TOC page listing||[[Твори (Стефаник, 1942)/Автобіографія|{{sp|Автобіографія}}]]|XLI|4}} {{Dotted TOC page listing|1.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Самому собі|Самому собі]]|1|4}} {{Dotted TOC page listing|2.|[[Твори (Стефаник, 1942)/У воздухах плавають ліси…|У воздухах плавають ліси…]]|2|4}} {{Dotted TOC page listing|3.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Городчик до Бога ридав…|Городчик до Бога ридав…]]|4|4}} {{Dotted TOC page listing|4.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Під горою коло ліса…|Під горою коло ліса…]]|5|4}} {{Dotted TOC page listing|5.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Раненько чесала волосся…|Раненько чесала волосся…]]|7|4}} {{Dotted TOC page listing|6.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Вночі|Вночі]]|9|4}} {{Dotted TOC page listing|7.|[[Твори (Стефаник, 1942)/І чого ти, серце моє…|І чого ти, серце моє…]]|11|4}} {{Dotted TOC page listing|8.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Синя книжечка|Синя книжечка]]|12|4}} {{Dotted TOC page listing|9.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Портрет|Портрет]]|15|4}} {{Dotted TOC page listing|10.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Діти|Діти]]|17|4}} {{Dotted TOC page listing|11.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Виводили з села|Виводили з села]]|20|4}} {{Dotted TOC page listing|12.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Стратився|Стратився]]|23|4}} {{Dotted TOC page listing|13.|[[Твори (Стефаник, 1942)/У корчмі|У корчмі]]|27|4}} {{Dotted TOC page listing|14.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Сама-саміська|Сама-саміська]]|31|4}} {{Dotted TOC page listing|15.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Лист|Лист]]|34|4}} {{Dotted TOC page listing|16.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Побожна|Побожна]]|39|4}} {{Dotted TOC page listing|17.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Вечірня година|Вечірня година]]|43|4}} {{Dotted TOC page listing|18.|[[Твори (Стефаник, 1942)/З міста йдучи|З міста йдучи]]|48|4}} {{Dotted TOC page listing|19.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Засідання|Засідання]]|56|4}} {{Dotted TOC page listing|20.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Святий вечір|Святий вечір]]|65|4}} {{Dotted TOC page listing|21.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Лесева фамілія|Лесева фамілія]]|71|4}} {{Dotted TOC page listing|22.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Мамин синок|Мамин синок]]|75|4}} {{Dotted TOC page listing|23.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Майстер|Майстер]]|80|4}} {{Dotted TOC page listing|24.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Осінь|Осінь]]|85|4}} {{Dotted TOC page listing|25.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Шкода|Шкода]]|90|4}} {{Dotted TOC page listing|26.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Катруся|Катруся]]|93|4}} {{Dotted TOC page listing|27.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Ангел (Юрчикові)|Ангел (Юрчикові)]]|100|4}} {{Dotted TOC page listing|28.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Ангел (Зонечці)|Ангел (Зонечці)]]|103|4}} {{Dotted TOC page listing|29.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Камінний хрест|Камінний хрест]]|107|4}} {{Dotted TOC page listing|30.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Санчата|Санчата]]|123|4}} {{Dotted TOC page listing|31.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Про хлопчика, що його весна вбила|Про хлопчика, що його весна вбила]]|127|4}}<noinclude>{{block center/e}}</noinclude> q0vkkaup5zjs33jjsi90lgpusk3lxia 0 206087 458873 432434 2022-08-10T13:48:11Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Твори]] | автор = Василь Стефаник | секція = Вночі | перевизначити_версії = '''[[Вночі (Стефаник)|Вночі]]''' | попередня = [[../Раненько чесала волосся…/]] | наступна = [[../І чого ти, серце моє…/]] | рік = 1942 | місто = Львів | видавець = Українське Видавництво | правопис = ХП | примітки = }} <pages index="Твори (Стефаник 1942).pdf" from=21 to=22 /> glds71xk9moybp0geocpwrftf9mchpv 250 206094 458859 458379 2022-08-10T13:07:40Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>Львів, 1933. Стефаник залишив лише підзаголовок. Всі три новелі написані при кінці 1926 і на початку 1927 р. 64. СЕРЦЕ: Цей автобіографічний нарис друкувався вперше в газеті „Громадський Голос“, Львів, 22 січня 1927, № 4, звідкіля передруковується. Дата написання: січень 1927 р. 65. ГРІХ: Новеля появилася вперше в журналі „Вапліте“, Харків, 1927, № 3, стор. 42—44, звідкіля її передруковуємо. Приблизна дата написання: перша половина 1927 р. 66. МАТИ: Ця новеля друкувалася вперше в журналі „Вапліте“, Харків, 1927, № 3, стор. 45—46. Пізніше Стефаник зовсім перередаґував її текст, і вже в новій редакції вона ввійшла у ювілейний збірник „Твори“, Львів, 1933, стор. 208—209; звідтіля її передруковуємо. 67. РОСА: Новеля появилася вперше друком у календарі тов. „Просвіта“ на 1928 рік, Львів, 1927, стор. 132—133, звідкіля її передруковуємо. Письменник присвятив цю новелю „Просвіті“, бо в 1928 р. це товариство святкувало 50-літній ювілей своєї діяльности. Час написання: травень 1927 р. 68. ДУРНІ БАБИ: Оповідання друкувалося вперше в журналі „Проти хвиль“, Львів, 1929, січень, № 1, стор. 1—2, звідки її передруковуємо. Воно розказує правдиву {{errata|нодію|подію}}, що трапилася восени 1928 р. в м. Снятині. Героїня оповідання це мати політичного в'язня, члена Орґанізації Українських Націоналістів, Дмитра Печенюка. Тому оповідання присвячене політичним в'язням. Час написання: грудень 1928 р. 69. ШКІЛЬНИК: Ця новеля появилася вперше друком у журналі „Рідна Школа“, Львів, 1 січня 1932, № 1, стор. 2—4, звідкіля її передруковується. Час написання: осінь 1931 р. 70. ЧЕРВОНИЙ ВЕКСЕЛЬ, 71. У НАС ВСЕ СВЯТО, 72. ГРІХ: Всі ці три новелі друкувалися вперше в ювілейному збірному виданні „Твори“, Львів, 1933, стор. 213—222, звідки їх передруковуємо. Це останні оповідання письменника, які він подиктував одного дня восени 1933 р., приневолений написати щось нове комітетом, що влаштовував йому ювілей.{{nop}}<noinclude>{{c|— 369 —}}</noinclude> 6ub8f10reyrrj58s8u7z2lve54spk8u 250 206102 458869 438611 2022-08-10T13:44:49Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>{{dhr}} {{c|'''{{larger|Примітки}}'''}} {{dhr}} 1. САМОМУ СОБІ, 2. У ВОЗДУХАХ ПЛАВАЮТЬ ЛІСИ…, 3. ГОРОДЧИК ДО БОГА РИДАВ…, 4. ПІД ГОРОЮ КОЛО ЛІСА…, 5. РАНЕНЬКО ЧЕСАЛА ВОЛОССЯ…: В листі до Вацлава Морачевського з травня 1897 р. Стефаник пише про посилку в листі сімох „образків“. Ці сім образків це поезії в прозі і перша редакція кількох пізніше опублікованих новель, а саме — подаємо за нумерацією Стефаника: 1. {{sp|У воздухах плавають ліс}}и… — поезія в прозі, 2. {{sp|Над його головою голу}}б… — перша редакція новелі „Портрет“, 3. {{sp|Городчик до Бога рида}}в… — поезія в прозі, 4. {{sp|Йшов з пол}}я… — перша редакція новелі „Діти“, 5. {{sp|Під горою коло ліс}}а… — поезія в прозі, 6. {{sp|З хорім надві}}р… — перша редакція новелі „Виводили з села“, і 7. {{sp|Раненько чесала волосс}}я… — поезія в прозі з присвятою (Вацлавові), очевидно Вацлавові Морачевському. Крім цих сімох „образків“ Стефаник у тому ж листі вислав також поезію в прозі „Самому собі“, яка не має нумерації, а яку з огляду на її програмовий характер подаємо як першу. Автографи листа і поезій в прозі зберігаються в архіві проф. д-ра Вацлава Морачевського у Львові, звідкіля їх передруковуємо. Перераховані вгорі поезії в прозі друкувалися вперше в місячнику „Радянська Україна“, Київ, 1941, травень, № 2, стор. 103—105, крім поезії в прозі „Під горою коло ліса“, що тут друкується вперше. Як виходить із тексту листа, Стефаник написав ці поезії в прозі на весні 1897 р.{{nop}}<noinclude></noinclude> rtg0bqfnwy9kuezmp03pul9247oxynk 250 206103 458866 438610 2022-08-10T13:40:20Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude>6. ВНОЧІ, і 7. І ЧОГО ТИ, СЕРЦЕ МОЄ…: Ці дві поезії в прозі друкуються з автографів, що зберігаються в рукописному відділі Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка, Академія Наук у Києві. Поезія в прозі {{sp|І чого ти, серце мо}}є… присвячена Ользі Гаморак, пізніше дружині письменника; написана вона в 1897 р. В автографі поезії в прозі {{sp|Вночі}} під текстом є дата її написання: 1. VI. 1897 р. Обидві ці поезії в прозі появилися вперше в місячнику „Радянська Україна“, Київ, 1941, травень, № 2, стор. 104—105. 8. СИНЯ КНИЖЕЧКА: За неопублікованим спогадом Дениса Лукіяновича п. н. „Невідоме з біографії В. Стефаника“ прототип цієї новелі п. н. „Форналь Антін“ появився друком ще в 1890 р. в гімназійному журнальчику „Поступ“, № 3, редаґованому в Станиславові, а вибитому на гектографі в Тернополі. У відомій редакції новеля друкувалася вперше в газеті „Праця“, Чернівці, 21 листопада 1897, № 15—16, стор. 119—120, під криптонімом С. Новелю передруковуємо із збірки „Моє слово“, Львів, 1905, Накладом Українсько-руської Видавничої Спілки, стор. 9—11. Присвячена вона „Дунечці“, Євдокії Калитовській, дочці великої приятельки Стефаника Євгенії Калитовської, в домі якої в с. Трійці він написав {{sp|Синю книжечк}}у. Цю збірку письменник дуже дбайливо підготовляв до друку, більшу частину новель, що ввійшли в неї, проредаґував ще раз, сам переводив останню коректу, тому тексти новель цієї збірки треба вважати за останню авторську редакцію. 9. ПОРТРЕТ: Новеля є портретом о. д-ра Атанасія Окуневського. В першій неопублікованій редакції, яку Стефаник у травні 1897 р. вислав Софії і Вацлавові Морачевським, є навіть присвята „Д-рові А. О.“. Вперше друкувалася в збірці „Сина книжечка“, Чернівці, 1899. Накладом друкарні товариства „Руської Ради“, стор. 127—130, звідкіля її передруковуємо. Час написання новелі: весна 1897 р. 10. ДІТИ: Ця новеля появилася вперше в збірці „Камінний хрест“, Львів, 1900, стор. 59—62. Передруковуємо її з авто-<noinclude></noinclude> san2db485619ow9fqsgqaxuzyk2038o 458870 458866 2022-08-10T13:44:50Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>6. ВНОЧІ, і 7. І ЧОГО ТИ, СЕРЦЕ МОЄ…: Ці дві поезії в прозі друкуються з автографів, що зберігаються в рукописному відділі Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка, Академія Наук у Києві. Поезія в прозі {{sp|І чого ти, серце мо}}є… присвячена Ользі Гаморак, пізніше дружині письменника; написана вона в 1897 р. В автографі поезії в прозі {{sp|Вночі}} під текстом є дата її написання: 1. VI. 1897 р. Обидві ці поезії в прозі появилися вперше в місячнику „Радянська Україна“, Київ, 1941, травень, № 2, стор. 104—105. 8. СИНЯ КНИЖЕЧКА: За неопублікованим спогадом Дениса Лукіяновича п. н. „Невідоме з біографії В. Стефаника“ прототип цієї новелі п. н. „Форналь Антін“ появився друком ще в 1890 р. в гімназійному журнальчику „Поступ“, № 3, редаґованому в Станиславові, а вибитому на гектографі в Тернополі. У відомій редакції новеля друкувалася вперше в газеті „Праця“, Чернівці, 21 листопада 1897, № 15—16, стор. 119—120, під криптонімом С. Новелю передруковуємо із збірки „Моє слово“, Львів, 1905, Накладом Українсько-руської Видавничої Спілки, стор. 9—11. Присвячена вона „Дунечці“, Євдокії Калитовській, дочці великої приятельки Стефаника Євгенії Калитовської, в домі якої в с. Трійці він написав {{sp|Синю книжечк}}у. Цю збірку письменник дуже дбайливо підготовляв до друку, більшу частину новель, що ввійшли в неї, проредаґував ще раз, сам переводив останню коректу, тому тексти новель цієї збірки треба вважати за останню авторську редакцію. 9. ПОРТРЕТ: Новеля є портретом о. д-ра Атанасія Окуневського. В першій неопублікованій редакції, яку Стефаник у травні 1897 р. вислав Софії і Вацлавові Морачевським, є навіть присвята „Д-рові А. О.“. Вперше друкувалася в збірці „Сина книжечка“, Чернівці, 1899. Накладом друкарні товариства „Руської Ради“, стор. 127—130, звідкіля її передруковуємо. Час написання новелі: весна 1897 р. 10. ДІТИ: Ця новеля появилася вперше в збірці „Камінний хрест“, Львів, 1900, стор. 59—62. Передруковуємо її з авто-<noinclude></noinclude> mvktiokniiqs41iwhtatnbh6orbp3hg 250 206352 458856 458453 2022-08-10T13:07:37Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>пане навчитель, як пани є в нас, то мужики свєткуют і ходє по-світошному. А ви фасуєте пенції, то можете ходити подерті.“ {{c|{{x-larger|&#65121;}}}} Так, панове колєґи, це є найцікавіше, що я вам мав вповісти, а більше нічого не знаю, бо вже-м дуже старий, но, і дурний.{{nop}}<noinclude></noinclude> gfmk8yytbe6r51ghnlfv0zympbl2btt 0 207421 458894 435930 2022-08-10T15:17:19Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Твори]] | автор = Василь Стефаник | секція = Дорога | перевизначити_версії = '''[[Дорога (Стефаник)|Дорога]]''' | попередня = [[../Скін/]] | наступна = [[../Давнина/]] | рік = 1942 | місто = Львів | видавець = Українське Видавництво | примітки = }} <pages index="Твори (Стефаник 1942).pdf" from=161 to=164 /> ja4kpbnbv09ndqp64jqf4949pj5dvub 250 208475 458955 440139 2022-08-10T21:28:52Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em}} {{dhr}} {{c|{{xx-larger|{{sp|Зміс|0.4em}}т.}}}} {{right|Стор.}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Апостол правди|Апостол правди]]|3|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Живе слово|Живе слово]]|41|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Поезія всепрощення|Поезія всепрощення]]|47|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Шевченко й українське письменство|Шевченко й українське письменство]]|58|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Шевченкове «Посланіє»|Шевченкове „Посланіє“]]|85|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/На переломі|На переломі]]|103|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Шевченко за ґратами|Шевченко за ґратами]]|111|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Шевченко про себе самого|Шевченко про себе самого]]|119|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/40-ві роковини|40-ві роковини]]|132|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Про пам'ятник Шевченкові|Про пам'ятник Шевченкові]]|145|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Шевченко в світлі офиціяльної критики|Шевченко в світлі офиціяльної критики]]|154|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Поет і жандарм|Поет і жандарм]]|170|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Недбале видання|Недбале видання]]|179|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Пропала книга — книга знайшлася|Пропала книга — книга знайшлася]]|190|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Знов «пропала книга»|Знов „пропала книга“]]|201|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Клерикали проти Шевченка|Клерикали проти Шевченка]]|203|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва|Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва]]|213|3|hi=0}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/По-людському|По-людському]]|221|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Нечуваний ювилей|Нечуваний ювилей]]|236|3}} {{Dotted TOC page listing||[[Шевченко (збірка)/Щасливий Шевченко|Щасливий Шевченко]]|258|3}} {{block center/e}} {{rule|6em}}<noinclude></noinclude> r2zlpajayo306sz3pdevxd24hrpdep6 250 208649 458860 438586 2022-08-10T13:07:41Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>{{dhr}} {{c|'''{{larger|Словничок менше зрозумілих слів.}}'''}} {{dhr}} <poem>'''А́вус! а́вс!''' — кінець! амінь! '''аді́, ади́''' — дивись '''акза́мент''' — екзамен, іспит '''аністра́т''' — судовий документ, що стверджує незаборгованість ґрунту '''анте́рес''' — справа '''арку́шок''' — судовий документ, що стверджує власність ґрунту '''арна́рія''' — див. орнарія '''Ба́дьо''' — дядько '''бай''' — баль '''байра́т''' — наказна сільська рада; так зветься і член такої ради '''банди́ґи''' — нісенітниці '''ба́нно''' — сумно, тужно '''банува́ти''' — тужити, жаліти, нарікати '''барабо́ля''' — картопля '''ба́ста''' — кінець '''ба́хур''' — дитина '''бе́вка''' — борошно, зварене на чистій воді '''беленді́ти''' — говорити дурниці '''бе́нькарт''' — байстрюк '''бервено́''' — колода '''боввані́ти''' — деревіти '''бо́ли''' — слава Богу '''бо́рзо''' — швидко '''бри́ка''' — вантажний віз '''брє́''' — брате!, братці! '''бу́бен''' — (на бубен викликати) — під час продажу з торгів б'ють у бубон, щоб скликати покупців '''бу́да''' — шатро '''бука́та''' — шмат, кусок '''бульбо́на''' — пропасть, глибоке місце в річці чи ставі '''бу́нда''' — верхній короткий одяг з грубого сукна '''бу́та''' — гордість '''Вака́тися''' — посміти, важитися '''валува́тися''' — перевалюватися валом '''ва́терка''' — жаринка з люльки</poem><noinclude></noinclude> mpvid78oair3jfp9bmaqz6v13m4p8r4 250 208653 458858 438625 2022-08-10T13:07:39Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" />{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|32.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Моє слово|Моє слово]]|130|4}} {{Dotted TOC page listing|33.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Підпис|Підпис]]|134|4}} {{Dotted TOC page listing|34.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Новина|Новина]]|139|4}} {{Dotted TOC page listing|35.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Лан|Лан]]|143|4}} {{Dotted TOC page listing|36.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Скін|Скін]]|145|4}} {{Dotted TOC page listing|37.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Дорога|Дорога]]|149|4}} {{Dotted TOC page listing|38.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Давнина|Давнина]]|153|4}} {{Dotted TOC page listing|39.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Палій|Палій]]|161|4}} {{Dotted TOC page listing|40.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Кленові листки|Кленові листки]]|181|4}} {{Dotted TOC page listing|41.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Вістуни|Вістуни]]|193|4}} {{Dotted TOC page listing|42.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Май|Май]]|198|4}} {{Dotted TOC page listing|43.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Похорон|Похорон]]|204|4}} {{Dotted TOC page listing|44.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Сон|Сон]]|207|4}} {{Dotted TOC page listing|45.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Басараби|Басараби]]|210|4}} {{Dotted TOC page listing|46.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Озимина|Озимина]]|223|4}} {{Dotted TOC page listing|47.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Злодій|Злодій]]|226|4}} {{Dotted TOC page listing|48.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Такий панок|Такий панок]]|236|4}} {{Dotted TOC page listing|49.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Суд|Суд]]|243|4}} {{Dotted TOC page listing|50.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Дитяча пригода|Дитяча пригода]]|252|4}} {{Dotted TOC page listing|51.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Марія|Марія]]|255|4}} {{Dotted TOC page listing|52.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Пістунка|Пістунка]]|268|4}} {{Dotted TOC page listing|53.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Вона — земля|Вона — земля]]|270|4}} {{Dotted TOC page listing|54.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Сини|Сини]]|275|4}} {{Dotted TOC page listing|55.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Воєнні шкоди|Воєнні шкоди]]|283|4}} {{Dotted TOC page listing|56.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Morituri|Morituri]]|289|4}} {{Dotted TOC page listing|57.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Дід Гриць|Дід Гриць]]|294|4}} {{Dotted TOC page listing|58.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Нитка|Нитка]]|300|4}} {{Dotted TOC page listing|59.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Людміла|Людміла]]|302|4}} {{Dotted TOC page listing|60.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Межа|Межа]]|305|4}} {{Dotted TOC page listing|61.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Вовчиця|Вовчиця]]|308|4}} {{Dotted TOC page listing|62.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Давня мелодія|Давня мелодія]]|311|4}} {{Dotted TOC page listing|63.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Слава-Йсу|Слава-Йсу]]|313|4}} {{Dotted TOC page listing|64.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Серце|Серце]]|317|4}} {{Dotted TOC page listing|65.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Гріх («Думає собі Касіяниха…»)|Гріх]]|320|4}} {{Dotted TOC page listing|66.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Мати|Мати]]|323|4}} {{Dotted TOC page listing|67.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Роса|Роса]]|326|4}} {{Dotted TOC page listing|68.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Дурні баби|Дурні баби]]|329|4}} {{Dotted TOC page listing|69.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Шкільник|Шкільник]]|333|4}} {{Dotted TOC page listing|70.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Червоний вексель|Червоний вексель]]|338|4}} {{Dotted TOC page listing|71.|[[Твори (Стефаник, 1942)/У нас все свято|У нас все свято]]|343|4}} {{Dotted TOC page listing|72.|[[Твори (Стефаник, 1942)/Гріх («Вдова Марта давно хора…»)|Гріх]]|349|4}} {{Dotted TOC page listing||[[Твори (Стефаник, 1942)/Примітки|{{sp|Примітки}}]]|354|4}} {{Dotted TOC page listing||[[Твори (Стефаник, 1942)/Словничок менше зрозумілих слів|{{sp|Словничок менше зрозумілих слів}}]]|370|4}} {{block center/e}}<noinclude></noinclude> i1vnyg6srkrxxttjnwuoxgprp9qwtm9 250 216308 458841 457448 2022-08-10T11:59:26Z Ong all 13793 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" /></noinclude><section begin="125"/>церковних і консервативних елєментів у галицьким громадянстві. Для Українцїв же росийських в тодїшнїм їх пригнобленню від усяких перепон і заборон Галиччина явила ся немов вікном у свобідну далечінь українського розвою, що давало їм вихід навіть на випадок найбільших утисків у Росії.<section end="125"/> <section begin="126"/>[[File:Антонович В.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|395. Володимир Антонович.}}]] '''126. Київська громада і указ 1876 р.''' З початком 1870-х років цензура на українські книжки в Росії трохи полекшала і взагалї утиски ослабли; стала можлива знову лїтературна й наукова дїяльність. Тодї центром українського руху знов стає Київ, де за останнї кільканадцять лїт, після розгрому кирило-мефодіївцїв наросли нові культурні сили з вихованцїв тутешнього унїверситету і між ними цїлий ряд визначних учених-українознавцїв в ріжних спеціальностях. Се відбило ся і на дїяльности відновленої київської громади, що вона, відмінно від петербурської, звертала ся головно не так на суспільні, як на наукові справи: на обґрунтованнє українства науковими дослїдами минулого і сучасного житя українського народу. В тім напрямі працювали такі визначні учені, як історики Антонович і Драгоманів, етноґрафи Чубинський і Рудченко, знавець українського права Кистяківський, язикознавцї Житецький і Михальчук і ин. Їм удало ся добути дозвіл на заснованнє тут у Київі віддїлу ґеоґрафічного товариства (1872) і він став центром, коло котрого стали громадити ся культурні сили українські. Проістнував він не довго, але для розбудження українських наукових інтересів, і взагалї для української свідомости в місцевім громадянстві зробив богато. Археольоґичний росийський зїзд, що відбувся в тім часї (1874) в Київі і розбудив велике заінтересованнє в публїцї, проведений був головно місцевими українськими силами і винїс ріжні прінціпіальні пункти українознавства перед широкий світ, перед громадянство, поставивши руба питання старинности, історичности ріжних сторін сучасного українського житя. Се було справжнє свято українознавства. Поруч того оживає також і українська лїтература. З кінцем 1860-х і в 1870-х роках виступають талановиті поети і письменники як Руданський, Нечуй-Левицький, Мирний, Кониський, Мих. Старицький. Нечуй-Левицький, Мирний, Кониський кладуть підвалини соціаль-<section end="126"/><noinclude></noinclude> izhfllo05vwtl4p26kwbd76aggs0moc 458921 458841 2022-08-10T20:09:40Z Madvin 217 /* Проблематична */ необрізане фото proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude><section begin="125"/>церковних і консервативних елєментів у галицьким громадянстві. Для Українцїв же росийських в тодїшнїм їх пригнобленню від усяких перепон і заборон Галиччина явила ся немов вікном у свобідну далечінь українського розвою, що давало їм вихід навіть на випадок найбільших утисків у Росії.<section end="125"/> <section begin="126"/>[[File:Антонович В.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|395. Володимир Антонович.}}]] '''126. Київська громада і указ 1876 р.''' З початком 1870-х років цензура на українські книжки в Росії трохи полекшала і взагалї утиски ослабли; стала можлива знову лїтературна й наукова дїяльність. Тодї центром українського руху знов стає Київ, де за останнї кільканадцять лїт, після розгрому кирило-мефодіївцїв наросли нові культурні сили з вихованцїв тутешнього унїверситету і між ними цїлий ряд визначних учених-українознавцїв в ріжних спеціальностях. Се відбило ся і на дїяльности відновленої київської громади, що вона, відмінно від петербурської, звертала ся головно не так на суспільні, як на наукові справи: на обґрунтованнє українства науковими дослїдами минулого і сучасного житя українського народу. В тім напрямі працювали такі визначні учені, як історики Антонович і Драгоманів, етноґрафи Чубинський і Рудченко, знавець українського права Кистяківський, язикознавцї Житецький і Михальчук і ин. Їм удало ся добути дозвіл на заснованнє тут у Київі віддїлу ґеоґрафічного товариства (1872) і він став центром, коло котрого стали громадити ся культурні сили українські. Проістнував він не довго, але для розбудження українських наукових інтересів, і взагалї для української свідомости в місцевім громадянстві зробив богато. Археольоґичний росийський зїзд, що відбувся в тім часї (1874) в Київі і розбудив велике заінтересованнє в публїцї, проведений був головно місцевими українськими силами і винїс ріжні прінціпіальні пункти українознавства перед широкий світ, перед громадянство, поставивши руба питання старинности, історичности ріжних сторін сучасного українського житя. Се було справжнє свято українознавства. Поруч того оживає також і українська лїтература. З кінцем 1860-х і в 1870-х роках виступають талановиті поети і письменники як Руданський, Нечуй-Левицький, Мирний, Кониський, Мих. Старицький. Нечуй-Левицький, Мирний, Кониський кладуть підвалини соціаль-<section end="126"/><noinclude></noinclude> 5odeggor42uzla34dn6cu36511ggn0g 250 216489 458981 458316 2022-08-10T22:15:45Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{xx-larger|ВИДАВНИЦТВО ДНІПРОСОЮЗУ}}}} {{потрібне зображення}} {{c|{{larger|Випустило, починаючи з 1918 року, такі книжки:}}}} {{dhr}} {{c|{{larger|'''I відділ. Кооперативна література:```}}}} {{dhr}} # '''Я. Бертран'''. Кооперація і соціялізм (2-ге видання). # '''Л. Бертран'''. Що повинен знати кождий споживач (2-ге видання.) # '''В. Тотоміанц'''. Принціпи і теорія кооперації. # '''Ш. Жід.''' Майбутність кооперації. # '''Проф. М. {{errata|Тугань|Туган}}-Барановський'''. Кооперація, соціяльно-економична природа її та мета. # '''К. Шеметів'''. Орґанізація торґовлі в споживчих товариствах. # '''Є. Єгоров'''. Рахівництво для сільських споживчих товариств. # '''З. Ленський'''. По кооперативній Європі. (З ілюстраціями.) # '''Проф. М. Туган-Барановський'''. Політична економія. Популярний курс. # '''Труди 1-го Всеукраїнського зїзду''' представників союзів споживчих кооперативів у Київі. # '''П. Гере'''. Робітнича кооперація в Німеччині. # '''Дніпровський Союз Споживчих Союзів України'''. (Справочно-інформаційне видання з ілюстраціями.) # '''Календарь-книжечка''' на 1918 рік „Товариш“. # '''О. Касау'''. Орґанізація та практика споживчої кооперації в Анґлії. # '''Ш. Жід'''. Кооперація. # '''С. Андрієнко'''. Про загальні збори товариств. # '''О. Юркевич'''. Кооперативні оповідання. # Національне відродження і кооперація (збірник). # '''І. Прихоженко'''. Про споживче товариство. # '''A. Serbinenko'''. Die ukrainischen Konsumvereine und deren Zentral verband. # '''A. Serbinenko'''. Die Genossenschaftsbewegung in der Ukraine. # '''S. Andriénko'''. Les sociétés cooperatives en Ukraïne.<noinclude></noinclude> n8gmh8radzy2i2kjglsxjxv8xrkazvs 458982 458981 2022-08-10T22:18:01Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{xx-larger|ВИДАВНИЦТВО ДНІПРОСОЮЗУ}}}} {{потрібне зображення}} {{c|{{larger|Випустило, починаючи з 1918 року, такі книжки:}}}} {{dhr}} {{c|{{larger|'''I відділ. Кооперативна література:'''}}}} {{dhr}} # '''Я. Бертран'''. Кооперація і соціялізм (2-ге видання). # '''Л. Бертран'''. Що повинен знати кождий споживач (2-ге видання.) # '''В. Тотоміанц'''. Принціпи і теорія кооперації. # '''Ш. Жід.''' Майбутність кооперації. # '''Проф. М. {{errata|Тугань|Туган}}-Барановський'''. Кооперація, соціяльно-економична природа її та мета. # '''К. Шеметів'''. Орґанізація торґовлі в споживчих товариствах. # '''Є. Єгоров'''. Рахівництво для сільських споживчих товариств. # '''З. Ленський'''. По кооперативній Європі. (З ілюстраціями.) # '''Проф. М. Туган-Барановський'''. Політична економія. Популярний курс. # '''Труди 1-го Всеукраїнського зїзду''' представників союзів споживчих кооперативів у Київі. # '''П. Гере'''. Робітнича кооперація в Німеччині. # '''Дніпровський Союз Споживчих Союзів України'''. (Справочно-інформаційне видання з ілюстраціями.) # '''Календарь-книжечка''' на 1918 рік „Товариш“. # '''О. Касау'''. Орґанізація та практика споживчої кооперації в Анґлії. # '''Ш. Жід'''. Кооперація. # '''С. Андрієнко'''. Про загальні збори товариств. # '''О. Юркевич'''. Кооперативні оповідання. # Національне відродження і кооперація (збірник). # '''І. Прихоженко'''. Про споживче товариство. # '''A. Serbinenko'''. Die ukrainischen Konsumvereine und deren Zentral verband. # '''A. Serbinenko'''. Die Genossenschaftsbewegung in der Ukraine. # '''S. Andriénko'''. Les sociétés cooperatives en Ukraïne.<noinclude></noinclude> jmsn8mi1o98bq1zlzrdi42je6fpk1ln 250 216585 458922 458840 2022-08-10T20:09:52Z Madvin 217 /* Проблематична */ необрізане фото proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude>їнцї відступили від свого прінціпіального домагання, щоб Галиччину подїлено на дві части, українську і польську, і з тим роздїлено сойм і вищі краєві установи (як видїл краєвий, шкільна рада і т. и.). Вони відложили сю справу, а зараз признали спільність сойму і в сїм соймі вдоволили ся ролею меньшости: згодили ся на такий подїл мандатів, щоб на Українцїв припадало 27%, а решта зісталась Полякам (разом з Жидами), і в вищих краєвих установах вони вимовили собі тільки збільшеннє представництва, відповідно до тої ж пропорції. [[File:Леся Українка.2.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|409. Леся Українка (Л. Косач-Квітка).}}]] Се мало збільшити для даного моменту впливи Українцїв в краєвій управі — але з прінціпіального становища була се капітуляція українського елєменту перед польським, признаннє його паном краю, і прийнятє такого неприємного для народньої самосвідомости полїтичного курсу осягалось пониженнєм полїтичного українського житя. Воно помічаєть в сїм часї дуже виразно. Провідна національно-демократична ґрупа, яка після прилучення до неї частини радикалів запанувала нераздїльно в тутешнїм полїтичнім житю, взявши в свої руки головнїйші орґани преси, економічні й фінансові інституції, взагалї більше звертала увагу на те, щоб удержати в послуху і залежности громадянство, чим розвинути в нїм полїтичну свідомість і самодїяльність. З другого боку не добре впливала гостра національна боротьба, серед котрої кінець кінцем затрачувавались і провідні прінціпи і всяка моральна міра в засобах боротьби. Методи, або краще сказати — ухватки сеї боротьби, вироблені в польських шляхетсько-бюрократичних кругах, переймали ся українськими полїтиками, з дуже сумнївною користю для українського житя. Ідейні, культурні інтереси відступали перед всякими „реальними“ полїтичними і партийними рахунками, і те культурне піднесеннє, яке поставило Галиччину в центрі українського житя в попереднім десятилїтю, швидко спадало в сих роках. Падає лїтературна продукція, наукові інтереси, і їх не заступають і не вирівнюють успіхи економічних орґанїзацій, кооперативів, банків, — принаймнї для тої ролї, яку Галиччина грала досї для цїлої України, вони давали дуже мало або й зовсїм нїчого. Само по собі розкріпощеннє України зменьшало сю ролю, се ж ослабленнє культурного житя в Галиччинї ще більше прискоряло зменьшен-<noinclude></noinclude> 5wzc9prwy9392fps7b21mnnhzqqavgc 250 216732 458846 458445 2022-08-10T12:25:00Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude> {{sp|У НАС ВСЕ СВЯТО|0.2em}} Як почали просити старого Палату та й врешті упросили, аби оповів їм, молодим товаришам, яку цікаву історію з селянського життя. З його білих вусів курилася іронія. — Я вже маю вісімдесят літ та й живу мабуть вісімдесят літ отут на однім місці. Були такі часи, коли я був паном, тоді, як служив у дворі писарчуком під рукою економа. А були такі часи, що я не вилазив з церкви, як був дяком, і тоді говорив так, як всі попи говорять, боявся потім всіляких духів. Як був музикантом, чи то нечищена горілка, чи то нервове заняття по ночах з циганами, все те наводило перед очі всіляку нечисту силу. Отак сидиш допізна з молодими парубками, байка іде така безконечна і страшна, що святі на образах ховаються у свої яскраві шати. А сопілка висотує з грудей такий сум, що молоді парубки хилять дуже широкі плечі додолу і брудними рукавами обтирають сльози, а потім складаємося на око горілки та посилаємо найсміливіших двох або трьох до корчми. За ними тягнуться всі чор-<noinclude></noinclude> oiuafpxjj1bdfeva8fk1xjtrk04kz70 250 216733 458851 458446 2022-08-10T12:47:46Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ти, визвані в хаті, там їх так багато, як на весіллю. А по дорозі пристають до них страхи з-під мостів, з нечистих місць, злітають з тих деревин, де повісився хто, йде з парубками ціла банда. То вже як отворить арендар, то розливає зо страху горілку, бо руки йому трясуться, бо цих парубків ловила нечиста сила аж під його двері. Розповідають так докладно про тих дітьчиків, що все були існіські такі, як арендар. Жид рахує гроші або й без грошей вигонить їх з хати і засуває двері на всі спусти. Нераз заходили, як жид дуже скоро гасив, до його курника та що попало, тому крутили відразу в'язи. Гуска — не гуска, курка не курка. З горілкою і добиччю приходили веселі, бадьорі, здається, що чорти не хотіли брати участи в каригіднім ділі і вже не приходили з парубками до хати. Заслонювали веретами вікна, на сопілці не грали ані не співали, але ломили сусідські плоти, і піч незабавки гуділа від червоної полуміні. Господиня і сусідські дівки поралися та варили м'ясо, господар хати шукав келішка, але великого, і все йшло скоро вперед. За півтори години сиділи всі коло стола, пили та їли, але байок не вповідали. Дисципліна була коло стола велика, найдужчий мав власть і карав, хто лиш голосніше крикнув. Як різне по морді, то й кров ллється в порцію. Так мусіло бути, бо буки тоді ще давали. Піде злодюга-жид до війта, нанесе горілки йому, а той збере радних і, як знайдуть в хаті при забаві, то найменше по двадцять п'ять<noinclude></noinclude> kj99blcvsgus438xw8c2d5yvarjd7t5 250 216734 458852 458449 2022-08-10T12:52:57Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>буків дістане кождий. Як бачите, дисципліна мусіла бути, небезпека перед ворогом велика… — Та пийте ж цей чай, горілки тепер нема та й не можу пити, а ви не парубки, але учителі з високими пенсіями. {{c|{{x-larger|&#65121;}}}} — А за теперішні часи, панове колеґи, дійсно тяжко вам до забави розповісти. Я учителював по своїй карієрі музиканта довго, тридцять п'ять років, привик до неписьменних мужиків, то були діти і їх міг хтобудь повернути в свій бік. Ще боялися дуже панщини і панів, жидів отак не мали за ніщо, сміялися з них. Потім зачали заводити товариства тверезости, бо дуже стали ґрунти тратити. Зайдуть до мене, до школи, війт та й радні та й пленіпотенти, повигонять дітей зі школи, порозсідаються в лавки і п'ють та співають, що аж заля шкільна, п'ять метрів широка і п'ять довга, вилазить з вуглів. Досвітком приходять жінки шукати чоловіків, намовляють їх додому і намовляючи сідають та п'ють горілку з ними і знов на двадцять чотири години є мішане товариство. То тут аби вже був професор університету, то не видержить довше, як добу, так, що я не раз вставав з-під лавки, а на лавках, на катальозі валялися недоїджені оселедці, кавалки сала, а чути було горілкою катальоґи ще з місяць. Не то, що тепер, панове колеґи. Збереться бувало рада і ухвалить: „Так і так, це професор нелюдєний, він дітий нам не вчєє добре“, зберуться до старости,<noinclude></noinclude> 5kybu4mf4k5m3tctw37jlpp1huxd6up 250 216736 458853 458450 2022-08-10T12:56:58Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>вернуть з папером, но і дадуть пару волів, заладують тебе з родиною і їдь в інше село годитися: кілько корців збіжжя дістанеш, кілько дров, чи маєш псалтир читати в церкві, чи цілу службу співати. Му́ка була, і тому треба було і пити, і терпіти, і вонітувати разом. Та, як кажу, прийшла тверезість, а потім парасолі, а як підросли хлопці ті, що навчилися читати, то й книжечки і ґазета, наука Наумовича, змінювався селянський світ, та поволі. А потім вибори та хрунівства та „Січи“, вже ні панів, ні жидів ніхто не боявся. Йшла така велика лава в червоних стяжках, що всі вступалися з дороги. {{c|{{x-larger|&#65121;}}}} А найновішого інтересного я небагато годен розповісти. А отут дивіться через вікно. Це такий кутик мого села, навіть має назву. Цей кутик під панським лісом. Ліс шумить, навіває в душу всілякі забаганки; то платви треба, то оголоблів до саней, то молодої смерічки на деревце весільне, багато люди потребують ліса. А з того ревізії по хатах, процеси, кошти і кримінали. Тамті кути села не мають тих лісових навичок, а ці одідичили по предках. Дідичність, як знаєте, річ тяжка, аби її злизати параграфом. Десь давно по другім кінці села, того вже відси не видите, то був великий став, то там довгі роки, і я пам'ятаю, ще валялися сіті та неводи, але то давно, здається, що і той кут ставовий мав свою дідичність, але став<noinclude></noinclude> qju3ckh29nuuheytdklxub3vp99kuuy 250 216737 458854 458451 2022-08-10T13:02:57Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>висох та й дідичність також. А тут ліс росте і дідичність. Через то цей кутик, перед вікнами в мене, дивний є, розпроцесований, розжертий, щодня ліцитації, бо такої зажертости між властями і мужиками я не тямлю. Селяни всі ненавидять від маленького урядничка аж до великого, я того, що тепер, ніколи не бачив. Йде боротьба безпощадна і отаку вам забавну історію скажу: Я вже і очей добрих не маю, але дивувало мене то, що майже щодня бачу вулицями людей святочно вбраних. І хлопці і жінки і діти. Чи пам'ятка, чи яке церковне свято, забогато свят. Питаю свого старого сусіда: „Даниле, а кажіть, чи таких багато свєт у нас настало?“ — „Ге, пане навчитель, такі свєтошні чєси настали, бо видите приходє з дзвінками пани та всю одежину хапают, котра добра, а коло церкви стоїт наш вартівник. Як лиш вздрит бричку з панами то біжит щодуху на цей кутик. Все, шо жиє, кидає з рук роботу і вбираєси в свєтошне, а на постели та й на лаві все дрантє стоїт так, шо пани то в руки не хотє брати. Отож пани спаціруют та й мужики спаціруют, та й таких свєт у нас кілька раз на тиждень, бо Бог знає до кого прийдут. Оден за кримінал, оден ручєв, тепер межи людьми нема рєду. Зразу то ховали в такого ґазди, шо він без мотилиці, але прийшли такі зрадники, то як напали пани на того ґазду, то вівезли відти шос сім фір найкращої одежини. А шо млинків, січкарень і возів. Зойк під небо був, але не помогло, то відтогди,<noinclude></noinclude> lubox2w3r3j55vy12bys4divq2g08l9 0 216741 458874 458457 2022-08-10T13:50:31Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Твори]] | автор = Василь Стефаник | секція = У нас все свято | попередня = [[../Червоний вексель/]] | наступна = [[../Гріх («Вдова Марта давно хора…»)|Гріх]] | рік = 1942 | місто = Львів | видавець = Українське Видавництво | примітки = }} <pages index="Твори (Стефаник 1942).pdf" from=355 to=360 /> h96due8oct1nx92vezzropmj8zpwmr4 250 216842 458941 458670 2022-08-10T20:44:34Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>Дуже спокуслива була б думка підійти до київської події з національним масштабом, побачити тут саму національну несвідомість київських пан-отців. Проте такий погляд був би цілком безпідставний. Адже, — пригадаймо собі тільки д. Лободовського з його агітацією проти Шевченка, — маємо вже й національно-свідомих людей, що з самого тільки клерикалізму роблять те саме, що й несвідомі Пестрякови та Потєхини. Нехай їх, таких українців-клерикалів, у нас не гурт іще, нехай це одиниці, які ще й сами плутаються між клерикальними симпатіями та національними обов'язками, але вони є — і цього на насіння досить. Шкодливе насіння безперечно вродить колись, і потроху таких людей повинно прибувати. Галичина, де клерикалізм розгорнувся й показав себе раніше, дає нам добрий зразок того, як поводяться клерикали, що стоять на цілком національному вже ґрунті і навіть поклони б'ють перед „національними святощами“. Характерно, що пробним камінем для клерикалізму й там став — Шевченко. Хто читав відому працю Драгоманова про Шевченка, той пам'ятає, що в Галичині це ворогування національно свідомих, але політично темних клерикалів проти українського Кобзаря не з учорашнього дня почалось. Драгоманов повибірав з тодішньої преси чимало запашних квіток ультрамонтанського клерикалізму і склав з їх роскішний букет на вічну пам'ять про людей, яких і ймення без цього загинули б у безвісті минулого. Всякі „катехити“, „русини, но і священики заразом“ перші накинулись на [[Кобзарь (1876)/Том 2|II-й том пражського видання „Кобзаря“]], доводячи, „скільки там богохульних єресей {{errata||і}}<noinclude></noinclude> qkhfknbbm1vw048f509s37tajxdbii9 250 216843 458939 458671 2022-08-10T20:37:00Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>нігілістичеської гнилі“, забороняючи з кафедри церковної брати участь навіть у літературних вечірках, присвячених пам'яти поета. Не далеко втікли від цього й заступники світської інтелігенції: вони теж признавались, що в тому томі „мрачні уступи находяться“, і коли й виправдували бідолашного Кобзаря, то тільки тим, що він був православний і через те мав, бачите, право не знати догмату непогрішимости папи і т. и.<ref>Відповідні факти й цитати див. у Драгоманова — „Шевченко, українофили й соціялізм“, — „Громада“, т. IV, стор. 112–117.</ref>. Взагалі за кордоном, де українському слову здавна була більша воля, само громадянство перевело було цензуру і над літературою, і з'осібна над Шевченком: tacito consensu твори його було поділено на „геніяльні“, які треба до неба вихваляти, та на „мрачні“ й „неморальні“, про які краще мовчати, коли вже не сила знищити, або хоч повикидати з книжок. Правда, коли останніми часами гору в національному житті взяла була світська інтелігенція, коли й твори Шевченка в повних виданнях широко розійшлися, — здавалося, згаданий поділ сам собою повинен був упасти. Так неначе й сталось було, — принаймні якось ніби менше чути стало останніми часами про всякі протести проти Шевченкової „неморальности“, хоч иноді таки траплялось дещо і з цього погляду цікаве, що вже стоїть на межі з патологією<ref>Кілька фактів з останніх часів я зібрав був у своїй статті „[[Шевченко (збірка)/Пропала книга — книга знайшлася|Пропала книга — книга знайшлася]]“.</ref>. Можна було сподіватись, що де далі таких патологичних добродіїв усе меншатиме, або хоч соромитимуться вони виходити на світ з своїми глибокодумними до-<noinclude></noinclude> 0xzsdj3zu5omhm1dxu4y5ni3zfab1kx 250 216846 458937 458675 2022-08-10T20:31:40Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>мислами. Проте як-раз останній рік зробив несподіванку, знов до старих часів повернувши. Торішнього літа народилась у Галичині нова, виразно клерикальна партія, — така званий „[[w:Християнсько-суспільна партія|Християнсько-суспільний союз]]“, українська відміна німецьких християнських соціялістів. Тоді ж таки на сторінках „Ради“ я спробував був вияснити реакційну натуру нової организації з політичного боку, рутенство з національного, шкодливість з громадського. Хоча багато деталів з своєї тактики партія обережненько обминала, виставляючи натомісць свою миролюбність та „християнську етику“, проте можна було на підставі загальної її програми вже наперед сказати, що практика піде по-за миролюбністю та самою „християнською етикою“. Між иншим тоді вже цілком ясно було мені й те, як клерикали повинні були поставитись до Шевченка. „Можна думати, — писав я тоді, — що незабаром позиція (партії) визначиться і в деталях, як це в минулому ми не раз вже й бачили в клерикальному таборі. Як відомо, напр., культ Шевченка в Галичині не стояв на заваді тому, що твори цього українського „схизматика“ клерикали ретельно підчищували в інтересах „моральности“ (згадується „християнська етика“ нової партії) та „греко-католицької церкви“, і з цього погляду Галичина значно випередила була наших тутешніх Лободовських, яким спати спокійно не дають такі Шевченкові твори, як „Марія“. Цікаво, яку позицію в цьому і в тисячах инших таких питаннів займе „Християнсько-суспільний союз“, як вийде з таких колізій між реакційним клерикалізмом та демократичним поки що українством?“<ref>„На старий шлях“, — „Рада“, 1911, ч. 145.</ref>.{{nop}}<noinclude></noinclude> 8hjwzdjd99w07q7a5d7znwohyjtnad5 250 216847 458932 458677 2022-08-10T20:28:37Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>На це, для мене й тоді цілком безсумнівне, питання рік партійної практики вже дав яскраву одповідь. На початку цього року вийшла у Львові брошюра д. М. Лозинського „Духовенство і національна культура“, в якій зібрано чимало {{errata|харатерного|характерного}} матеріялу, що на повен зріст показує і самий „Християнсько-суспільний союз“, і взагалі шляхи клерикальних елементів у Галичині. Цікаво, що Шевченко й цього разу став тим пробним камінем, на якому збила собі ноги клерикальна организація: оргія войовничого ультрамонтанства знов з'осередилась на Шевченкові, досягаючи таких одвертих форм, які не часто можна було бачити навіть за старих часів. По дорозі все виразніше виявляються у новітніх „християн“ ще й инші риси, які так не личать до їх смиренно-мудрого вигляду та миролюбних заяв під час заснування партії. Користуючись з матеріялу, {{errata|зібранаго|зібраного}} в згаданій допіру брошюрі д. Лозинського, подам тут деякі факти з найновішого життя наших земляків за кордоном. Почалося з святкування 50-літніх роковин смерти Шевченка, — власне з ювилейної статті д. Лозинського в „Ділі“. В статті оцій, звичайній ювилейній характеристиці поета, орган клерикалів „Руслан“ зараз же вишукав те, чого йому було треба — „цвітки богохульних поглядів“. Звичайно, що „Русланові“ не так цікаві були оті „цвітки“, як добра, на його думку, оказія викопати яму конкурентові. Принаймні кінчає цим разом „Руслан“ зовсім не двозначно: „Отсе новий доказ, як орган „Народ. Комитету“ і укр.-руського клубу, в котрих засідають священики, орган {{sp|піддер}}-<noinclude></noinclude> 0wcsrwpfeznks7ltis6qhjkm4m3nja0 250 216849 458928 458680 2022-08-10T20:25:49Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{sp|жуваний передплатою священиків}}, глузує собі з основних засад віри і церкви. Що ж на це всі ті священики? Чи не повинні собі раз уже сказати про редакторів „Діла“: quousque abutere patientia nostra?“ (Лозинський, стор. 8) — і, розуміється, зректися передплачування газети. Вже з того, як ставить „Руслан“ питання про „основні засади віри і церкви“, переводючи їх кінець-кінцем на передплату — видко, що йому власне байдуже і до віри і до церкви, а не байдуже до самої передплати. І той галас, що зняли коло цього дрібного інцидента клерикали, показує, що справді маємо тут діло не так зображеним релігійним почуванням, як з чисто політичними ходами на знищення політичного супротивника. За „Русланом“ піднялися й инші чорні фаланги. Якийсь о. Щепкович видав у Станиславові брошюру, а в ній пішов ще далі. „Во ім'я правди“, як охрестив автор свою брошюру, йому вже не досить обвинувачувати д. Лозинського й редакцію „Діла“ за „найплюгавіші єресі і богохульства“: він бабрається в інтимному житті своїх супротивників і сміливо промовляє, що „ті всі єретичні хули мають служити для „Діла“ в цілях управнення (!) розпусти“ (стор. 13). Брошюра о. Щепковича запопадливо розсилається, з наказу духовної власти, між духовенством; на соборчиках воно виносить більш-менш грізні протести проти „Діла“ та автора ювилейної статті, а миролюбний „Руслан“ усі ті документи зберегає для історії на своїх сторінках. А в зв'язку і разом з цим іде завзята агітація за те, щоб духовенство прилучалось до „Християнсько-суспільного союза“, щоб християн-<noinclude></noinclude> ahmitezuxolrl5gphs1dym9dooyg0ou 0 216864 458878 458703 2022-08-10T13:57:10Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]] | секція = В ночі | перевизначити_версії = '''[[Вночі (Грабовський)|Вночі]]''' | попередня = [[../До сестри/]] | наступна = [[../Жіноча душа/]] | рік = 1894 | місто = Львів | видавець = накладом Костя Панковського | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf" from=40 to=41 onlysection="1" /> clce62h3itj2tkjy7nayim1dsh0jc2r 250 216869 458988 458736 2022-08-10T22:53:21Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude> {{block center|style=width:100%; max-width:30em|{{c|{{sp|{{narrow|{{xx-larger|'''ОГЛАВЛЕНІЕ.'''}}}}}}}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Предисловіе|Предисловіе]]|{{sc|{{smaller|СТРАН.}}}} I―XVIII}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Опытъ изслѣдованія о Лѣтописи Самовидца|Опытъ изслѣдованія о Лѣтописи Самовидца]]|djvupage=1|djvupageoffset=33}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Хмельницкая лѣтопись|Хмельницкая Лѣтопись]]|djvupage=77|djvupageoffset=33}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Лѣтопись Самовидца|Лѣтопись Самовидца]]|djvupage=1|djvupageoffset=115}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Краткое Описаніе Малороссіи|„Краткое Описаніе Малороссіи“]]|djvupage=209|djvupageoffset=117}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/«Собраніе Историческое» Лукомскаго|„Собраніе Историческое“ Лукомскаго]]|djvupage=321|djvupageoffset=118}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Объясненіе невразумительныхъ словъ въ Лѣтописи Самовидца и въ приложеніяхъ къ ней|Объясненіе невразумительныхъ словъ въ Лѣтописи Самовидца и въ приложеніяхъ къ ней]]|djvupage=375|djvupageoffset=118}} {{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Указатели личныхъ и географическихъ именъ къ Лѣтописи Самовидца и къ ея приложеніямъ|Указатели личныхъ и географическихъ именъ къ Лѣтописи Самовидца и къ ея приложеніямъ]]|djvupage=411|djvupageoffset=118}} {{rule|5em}}}}<noinclude></noinclude> taz7m1fj72g1stjy9vkmspckdjzfdfr 250 216877 458960 458766 2022-08-10T21:43:18Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{right|111}}</noinclude>{{c|{{larger|'''31. Велика війна і нищеннє українства.'''}}}} Хоч як незначні були полїтичні здобутки українства в порівнянню з його потребами, про те все таки й ті прояви житєвої сили українського народу, які він дав у сих роках, дуже озлобили всїх його ворогів. Хоч які робили труднощі українському житю, хоч як перебивали його домагання, вони чули його силу — і страшенно лютували. Досї вони доказували, особливо в Росії, що нїякого українського руху нема, що українську мову видумало кілька людей, нїхто тої мови не розуміє й не хоче. А тепер показувалось навпаки, що сей рух іде широко в громадянстві, в народї. З злоби своєї видумували вони, що сей рух ведеть ся за нїмецькі марки, себто за гроші від правительства Ґерманїї — так як перед тим в Галичинї Поляки нарікали, що Русинів видумав австрійський намістник в 1848 р., а в Росії казали, що українство — се польська інтриґа проти Росії! В Росії сї вороги накликали правительство до поновлення старих заборон 1876 р. В Галичинї, маючи власть в своїх, польських руках, вони власними силами старались чим можна принищити український рух. Та завзята боротьба, яку вели Українцї з польським панованнєм за всї отсї роки, страшенно роздражнила обидві сторони (особливо сильне вражіннє зробило, коли [[Автор:Мирослав Січинський|студент-Українець]] убив намістника Галичини гр. [[w:Анджей Казімеж Потоцький|Потоцкого]], як ворога Українцїв). Угода в справі виборів до сойму, на початку 1914 р., нї трохи не полагодила відносин: вони були напружені до крайности. В Росії заборони святкувань столїтя Шевченкових уродин викликали великі манїфестації в Київі і велику дебату про українство в державній думі. Не довго перед тим Українцї договорились з поступовими росийськими партіями, щоб вони берегли українських інтересів в думі, замість Українцїв, котрих не стало в думі після останнього виборчого закону, тому росийські поступові депутати виступили проти заборон українства, на великий гнїв його ворогів. Сї вороги чекали давно сподїваної війни Росії з Австрією, щоб тодї порахуватись з українством. І коли лїтом 1914. р. ся війна почалась, вони справдї першим дїлом кинулись [[w:Галичина під час російської окупації (1914—1915)|нищити Українцїв]]. В Галичинї, закидаючи зраду, почали арештовувати й висилати з початку так званих [[w:Москвофільство|москвофілів]], потім і Українцїв. На росийській Українї адмінїстрація, що ранїйше не рішалась слухати противукраїнських порад, тепер вповнї пішла за ними. Зараз з початком війни позакривано українські ґазети, почали арештовувати й висилати українських дїячів.{{nop}}<noinclude></noinclude> 220p1qdr90o7k1c4s4knxttps7pjo4q 250 216879 458966 458772 2022-08-10T21:49:59Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="AlexKozur" />{{right|113}}</noinclude>Страшенно потерпіла Україна. Від страшної „Руїни“ часів Дорошенка, від великого тодїшнього „[[w:Великий згін|Згону]]“, як силоміць згоняли українських людей за Днїпро, не переживав наш край, наш нарід, такого знищення, лютого й немилосердного. Захланно, злорадно понищено культурні здобутки й засоби його, сотворені такою тяжкою працею цїлих поколїнь. Спинено культурне і національне житє. Перестали виходить книги, ґазети, все. Київська цензура, користаючи з воєнних обставин, заявила, що не буде пропускати нїяких українських книг, писаних українською, а не общерусскою правописею. Через се припинили ся й ті видання, які ще не були заборонені, спинилась усяка видавнича робота. {{потрібне зображення}} Покладаючись на той недавнїй договір з поступовими росийськими депутатами державної думи, Українцї хоч через них хотїли піднести протест против усього отсього безправства — против такого нищення українського житя. Та сї союзники не хотїли тепер перешкаджати правительству, зайнятому війною. Тільки як провалилась окупація Галичини і почались міркування, що не без вини в тім була й протиукраїнська полїтика росийської адмінїстрації в Галичинї, — тодї знято про се мову в думі, і заговорено про заборони та утиски на українство в Галичинї. Але тільки що заговорено, а нїякого натиску на правительство не вчинено й справу відложено. Правительство вело свої утиски все дальше й гострійше, і в останнїм часї перед революцією вони дійшли до небувалого завзатя. Незвичайно сумно складались справи і в Галичинї. Край вернув ся під Австрію, але замість потїхи по всїх перенесених стражданнях і знищенню, тутешні Українцї від австрійського правительства (котре вони всїми силами підтримували в війнї з Росією, сподїваючи ся полекші свому народови) почули зовсїм иньше. Щоб галицьким Полякам не кортїло до нового польського королївства (що мало утворитись з польських земель Росії), австрійський цїсарь обіцяв<noinclude></noinclude> tqidiskcret79s6813atr3ru3b12tkz 250 216880 459016 458773 2022-08-11T09:21:19Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{left|114}}</noinclude><section begin="31"/>поширити автономні права Галичини, так, щоб вона була зовсїм самостійна в своїх справах. Се значило, що галицькі Українцї булиб зовсїм у власти Поляків. Страшенно се знеохотило їх до Австрії, але не видко було ніякого способу тому запобігти. Так сумно складалось українське житє, коли налетїла росийська революція і все змінила. {{rule|5em}}<section end="31"/> <section begin="32"/>{{c|{{larger|'''32. Революція і визволеннє України.'''}}}} Саме в Шевченківські днї 1917 р. стались великі військові рухи в Петербурзї, які стали початком [[w:Російська революція (1917)|росийської революції]] — принесли визволеннє народам Росії, в тім і Українї. Як оповідають, початок тому дала українська аґітація між салдатами-Українцями в учебній командї одного з запасних ґвардейських полків. Коли пішла вість про те, що царське правлїннє впало, Українцї, що жадібно весь час слїдили за його ослабленнєм, зараз покористувались новою свободою, щоб вивести на світ свої потайні орґанїзації, відновити товариства, видання, ґазети. Нелегко се було — бо видавниче дїло взагалї прийшло до великого розстрою за час війни, а українське таки й зовсїм убите було ще тими всїми заборонами та утисками. Про те зголоднївши за національним житєм за сї роки руїни, українське громадянство запопадливо поборювало всї трудности й енерґійно орґанїзувалось, будило національну свідомість і аґітувало за національними домаганнями. Стара полїтична українська орґанїзація, що носила назву „[[w:Товариство українських поступовців|Товариства Українських Поступовцїв]]“ (ТУП) і підтримувала орґанїзацію й звязь в українськім громадянстві під час останнього лихолїтя, вийшла з свого потаємного істнування й взяла на себе початок засновання полїтичного всеукраїнського обєднання. В перших днях революції (7 марта-березня) в Київі за її приводом завязалась „[[w:Українська Центральна Рада|Українська Центральна Рада]]“, з представників усяких партій та ґруп, і взяла на себе ролю центрального орґану для обєднання полїтичної дїяльности українського громадянства. Метою її вона поставила здїйсненнє домагання винесеного ще Кирило-Мефодіївцями і потім незмінно підтримуваного полїтичними українськими орґанїзаціями: широкої автономії України в Росийській федеративній республїцї. Пізнїйше ся плятформа (себто чергове завданнє) орґанїзації була поширена, до неї внесено також справи економічні, забезпеченнє інтересів трудящого народу. Заснованнє такого полїтичного обєднання дуже відповідало потребам часу і тому українське громадянство і весь орґанїзований<section end="32"/><noinclude></noinclude> 6v738376pzipqr9qp9kn6oo0bgz1wv3 250 216881 459017 458774 2022-08-11T09:25:08Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{right|115}}</noinclude>народ стрів Центральну Раду з великою прихильністю, признав її своїм зверхнїм орґаном, тимчасовим національним українським урядом. По великоднїх святах (6–8 квітня) скликано в Київі [[w:Всеукраїнський національний конгрес|всеукраїнський національний зїзд]], з представників всїх українських орґанїзацій і установ, і він перевибрав Центральну Раду на нових основах, з представників ґубернїй і міст, українських партій і професійних ґруп. Потім великі зїзди скликані в травню: [[w:I Всеукраїнський військовий з'їзд|всеукраїнський військовий перший]] і [[w:II Всеукраїнський військовий з'їзд|другий]], [[w:Перший Всеукраїнський селянський з'їзд|всеукраїнський селянський]], і нарештї [[w:Всеукраїнський робітничий з'їзд 1917|робітничий зїзд]] доповнили його склад, вибравши великі ради військових, селянських і робітничих депутатів і включивши їх у склад У. Ц. Ради. Вони представляли собою великі маси українського народу (на селянськім зїздї були представники близько тисячі волостей, на першім військовім зїздї без малого мілїону, а на другім поверх півтора мілїону узброєного українського народу). Доповнена сими родами Ц. Рада стала правдивим орґаном широких українських мас, трудящого люду. Її авторітет признали й Українцї австрійські, {{errata|америкаські|американські}} та иньші українські кольонїї. Ствердивши свою силу в українськім народї мусїла Центральна Рада уставити відносини до центрального росийського уряду і до неукраїнських орґанїзацій України. Вже на першім великім українськім вічу в Київі 19. березня зібрані поручили їй передати Центральному Росийському Урядови домаганнє, щоб він признав своєю заявою потребу широкої автономії для України. Та тодїшнїй росийський уряд сам стояв так непевно, що не було чого до нього з тим звертатись. Потім військовий зїзд нагадав про се саме, і Центральна Рада в серединї травня (мая) вислала депутацію до уряду, щоби домагати ся такої заяви й ріжних, підготовчих розпоряджень для переведення автономії. Але росийський уряд поставивсь неприхильно до сих домагань і відмовив їм по всїй лїнії. Тодї представники мілїонів українського народу, зібрані в тім часї (в перших днях червня) зажадали від Ради, щоб вона без огляду на росийський уряд сама приступила до фактичного переведення в житє підстав автономного ладу. Сповняючи сю волю народню, У. Рада дня 10. червня оголосила свій [[Перший Універсал Української Центральної Ради|перший унїверсал]] до українського народу, оповіщаючи його, що однинї вона сама творитиме нове житє на Вкраїнї, й покликала до послуху своїм наказам. Сей унїверсал зробив велике вражіннє. Воно ще збільшилось, коли Центральна Рада зараз же приступила до формовання свого виконавчого орґану, ґенерального секретаріяту, для завідування ріжними справами. Тим часом як ворожо до українства настроєні люде страшно ярили ся на Ц. Раду за те, що вона, мовляв, хоче захопити<noinclude></noinclude> 5d01phls29m97u2aagynuvlmpz2bkwy 250 216882 459018 458775 2022-08-11T09:30:17Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{left|116}}</noinclude>власть на Українї, — в центр. {{errata|удядї|урядї}} взяли перевагу розважні голоси мінїстрів-соціялїстів. Мінїстри вислані рос. урядом в днях 29 і 30 червня відбули в Київі нараду з Ц. Радою і ґен. секретарями в справі будучого управлїння на Українї. [[w:Генеральний секретаріат Української Центральної Ради|Ґенеральний {{errata|Секретаріат|Секретаріят}}]], вибраний Ц. Радою, на будуче мав бути вищим орґаном управління на Українї. Україна діставала автономію. Центральна Рада, {{errata|доповнева|доповнена}} {{errata|представникам|представниками}} не-українських народностей України, мала бути верховним орґаном краю. Ґенеральний Секретаріят мав перебрати на себе виконавчу власть в краю. Після того як порозуміннє з Ц. Радою було затверджене центр. урядом і проголошене [[Другий Універсал Української Центральної Ради|другим унїверсалом]] Ц. Ради (3. липня), представники не-українських орґанїзацій війшли в склад [[w:Мала Рада|малої Ради]] (Комітету Ц. Ради), і вона розпочала свою дїяльність уже як орґан цїлого краю й усеї його людности — не тільки української. Здавалось, житє України виходило на рівний шлях і український народ в порозуміню з центральним урядом і не українськими демократичними орґанїзаціями міг узятись до будування нового громадського ладу. Але не так воно пішло, і на дорозї своїй українство стріло нові перешкоди, нові намагання спинити його розвій. Після того як Центр. Рада поповнилась не-українськими представниками, вона вибрала на ново Ґенеральний Секретаріят, згідно з умовою, виробила для нього статут і подала на затвердженнє центрального уряду. Але за той час стались великі розрухи в Петербурзї, мінїстерство змінилось, взяли велику силу люде неприхильні українству. Правительство не приняло статуту виробленого Малою Радою, видало свій, полишивши Ґен. Секретаріятови управлїннє тільки в пяти українських ґубернїях, та й то не по всїм справам. Було се дуже негарно, і для дїла не користно. Але з огляду на грізні обставини, Ц. Рада не хотїла розривати з центр. урядом і росийською {{errata|демократію|демократією}} й рішила формувати Ґ. Секретаріят тим часом на підставі правительственної інструкції. Обставини справдї були грізні. Петербурські замішання перекинулись на фронт, в Галичинї деякі військові части відкрили границю і починили страшне спустошеннє в прифронтових місцях. Нїмецьке військо зайняло східню Галичину, котру доси тримало росийське військо, й посунуло на Волинь і Поділє. Місяць пізнїйше нїмецьке військо прорвало фронт під Ріґою, пішло на Петербурґ, а вищий ґенералїтет пробував підняти повстаннє. В таких тяжких обставинах полїтичний розум наказував урядови і демократії росийській звязатись як найтїснїйше з щиро демократичними течіями в усїх краях і областях, щоб охоронити державу від<noinclude></noinclude> qza6xgfe96ipcml7ndhor2c3rd4devi 250 216883 459019 458776 2022-08-11T09:33:27Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{right|117}}</noinclude><section begin="32"/>розвалу, а здобуті революцією свободи від противних замахів. Зібраний в Київі, закликом Центр. Ради, зїзд народів, в місяцї вереснї, вказав на потребу негайної перебудови Росії на основах [[w:Федеративна держава|федерації]], щоб неспожитими силами народів і областей спасти від загибели державу, зробити її справжньою отчизною для них і одбудувати їх силами. Але центральний уряд і росийська демократія не зрозуміли сього — і показали се на відносинах до найбільш орґанїзованої, найсильнїйшої з країн — України. По ріжних відтяганнях центральний уряд в перших днях вересня затвердив поданих йому секретарів на ґен. секретарствах. Але не дав в їх роспорядженнє потрібних засобів, далї мішавсь до управи України: призначав своїх комісарів поза Ц. Радою; велїв їм далї вести зносини з центральними урядами поза нею; представлення ґен. секретарів зіставляв без уваги. Взагалї виявив ясно, що передаючи на папері краєву власть Ґен. Секретаріятови, в дїйсности хоче зіставити все по давньому. А сенат росийський, так той і зовсїм не згодивсь роспублїкувати вироблену центральним урядом „інструкцію Ґен. Секретаріятови“, себ то хотїв уневажнити до решти всї уступки зроблені українській автономії. Але се було неможливе. {{rule|5em}}<section end="32"/> <section begin="33"/>{{c|{{larger|'''33. Українська народня Республїка.'''}}}} Невірне поводженнє центрального уряду викликало незадоволеннє в українськім громадянстві, а в неприхильних українству кругах підняло знову надїї, що може все таки ще вдасть ся спекатись української автономії, взагалї українських домагань. Здержливість українських партій, Ц. Ради й Секретаріяту, що не хотїли розриву в такій небезпечній хвилї, вони готові були вважати за вияв ослаблення українства і думали, що з ним можна вже не рахуватись. Обставини справдї були такі, що вимагали від Центральної Ради і Секретаріяту найбільш рішучих заходів, щоб охоронити край від руїни. Центральний уряд не приймав їх домагань в справі упорядкування земельних справ, в українїзації війська, а тим часом починались страшні грабіжи, убивства, розрухи на Українї. Військові части розлазились, банди дезертирів ходили по краю, особливо в західнїх, прифронтових ґубернїях, чинили погроми, розбивали двори, заводи, фабрики. Центральний уряд сам не міг нїчого зробити в сїм, і не давав змоги Ц. Радї зробити заходи для установлення ладу в краю. А на-<section end="33"/><noinclude></noinclude> 935vu79083ocum9rbj2xtfowexs2uw1 250 216884 459020 458780 2022-08-11T09:56:36Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{left|118}}</noinclude>рештї зробив замах на її саму. З нагоди проґрами дїяльности секретаріяту, виложеної ним в деклярації перед Ц. Радою, де Секретаріят признавав потрібним скликати як найскорше [[w:Українські Установчі Збори|Українські Установчі Збори]] і брав на себе роботу по їх скликанню, центральний уряд поручив київському прокуророви вчинити слїдство про дїяльність Секретаріяту і Ц. Ради, вжити на них карних заходів, й викликав секретарів для дачі пояснень до себе. Се була остання крапля, яка переповнила міру терпеливости й здержливости українського громадянства. [[w:III Всеукраїнський військовий з'їзд|Третїй всеукраїнський військовий зїзд]], скликаний в 20-х днях жовтня, і Ц. Рада зібрана на повну сесію з кінцем тогож місяця, висловились за потребу рішучих і енерґійних заходів для того, щоб укріпити власть, заховати свободу і охоронити лад і право на Українї. Для сього треба було скінчити з подвійною ролею Ґен. Секретаріяту, що був орґаном Центр. Ради, а разом з тим і орґаном центрального уряду. Треба було підвести під нього полїтичний фундамент української державности. Думалось, що се й зроблять українські установчі збори з початком 1918 року. Але тут налетїла нова буря, яка не позволяла більше нїчого відкладати. В 20-х же днях жовтня в Петербурзї почалось повстаннє [[w:Соціалізм|соціялїстів]]-[[w:Більшовики|большевиків]], яке скінчилось упадком тимчасового уряду. Власть в Петербурзї й Москві після крівавої усобицї перейшла в руки народнїх комісарів, большевіків. Але їх не признавали нї на фронтї нї в краю. В державі настала анархія. Люде, які стояли на чолї воєнної управи в Київі, під видом боротьби з большевиками задумали розбити й знищити також і український рух, напустивши на Ц. Раду козаків, Чехів і ріжні иньші несвідомі части. Ц. Рада була примушена взятись до способів рішучих. Тож коли військовий зїзд винїс постанову звернутись до неї з закликом про негайне проголошеннє Української Республїки, українські фракції Ц. Ради по довгім і ґрунтовнім обдумуванню сеї справи прийшли до того {{errata|пореконання|переконання}}, що дїйсно в інтересах скріплення власти Ц. Ради і Ґенер. Секретаріяту, сеї справи далї не можна відкладати, і українська республїка мусить бути проголошена негайно, а разом з нею й певні основні принціпи, реформи соціальні й економічні. Проєкт [[Третій Універсал Української Центральної Ради|третього унїверсалу]], в сих справах, внесений фракціями українських соціял-демократів і соціялїстів-революціонерів, був прийнятий Ц. Радою 7. падолиста, і [[w:Українська Народна Республіка|Українська Народня Республїка]] була проголошена. Україна знов вернулась до державного істнування, котрого була позбавлена царським самовластєм.{{nop}}<noinclude></noinclude> s6c8leu76nzm5dhl5wo1a6dx2n9kpxl 250 216885 458959 458778 2022-08-10T21:36:09Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{sp|{{x-larger|'''МАТЕРІЯЛИ ДО ІСТОРІЇ ЖИДІВ'''}}}}}} {{rule}} {{c|{{larger|'''Заборона жидам-чоловікам носити старовинну одежу, а жінкам — голити голову.'''}}}} Царювання Миколи I являє собою одну з найсумніших сторінок в історії російських жидів. Цей цар завзявсь був навернути всіх російських жидів на православіє. До своєї мети Микола I йшов двома шляхами: шляхом нечуваних і жорстоких репресій і примушуючи жидів ходити до загальних шкіл. Репресії, як глибоко переконаний був цар, мали примусити жидів шукати поратунку в лоні христіянської церкви, а перебування жидів у загальній школі, поміж російських товаришів, мало, насамперед, цілком засимілювати з російським народом, а тоді зробити з них православних. Цю думку мав свойого часу Миколин брат, Олександер I, і завів навіть спеціяльний Комітет для навертання жидів на христіянство, сам ставши на його чолі. Але всі зусилля Олександра I жадних позитивних наслідків у справі навернення жидів на христіянство не дали. Але що не пощастило Олександрові, який думав дійти свого лагідними заходами, намовляючи й пропагуючи, Микола I гадав здійснити силуванням. Так, напр., завівши інститут військових кантоністів-жидів, Микола наказав вихоплювати з-поміж них хлопчиків-недолітків віком 8–12 років; їх виряджали до далеких місць Сибіру й там неймовірними муками та систематичним жорстоким поводженням робили з їх „православних“. Потім низка найжорстокіших і виключних законів про жидів, як гадав цар та його близький співробітник, міністр народньої освіти, гр. Уваров, мали викликати у старіших жидів бажання покупити собі рівноправність, зрадивши свою релігію. Особливо намагалися Микола I та гр. Уваров залучати молодих жидів до загальних шкіл і поширювати серед них світську освіту. Треба було насамперед перемогти жидівський релігійний фанатизм, а все инше, мовляв, зробиться само собою. Заведено було державні жидівські школи, жидівські навчальні інститути та жидівські школи для рабинів, що мали готувати освічених жидів, і вони, як навчителі та рабини, мали сприяти досягненню тієї мети, що її поставив цар, і було чимало таких жидів, які щиро вірили, що він має добрі наміри; він, на їх думку, хотів тільки вивести жидів із вузьких рамців хедерів та ешиботів і дати їм широку змогу працювати на загальнодержавному полі. Але в загальній своїй масі жиди чуттям, інтуїтивно, доміркувалися, чого навсправжки хоче Микола, і тому повели запеклу боротьбу з тими своїми одновірцями, котрі прихильні були до ідеї поширювати загальну освіту поміж жидами. Міністрові гр. Уварову довелося навіть запрохати з-за кордону відомого доктора Лілієнталя, апостола загальної освіти між російськими жидами. Доктор Лілієнталь спершу гадав, що цареві наміри щирі. Але попрацювавши деякий час у Росії та ближче обізнавшися з справжніми замірами уряду, він, усім серцем відданий жидівській релігії, одмовивсь од своєї місії та й утік за кордон. Отож Микола I насамперед заходивсь стирати всі зовнішні ознаки, що різко одрізняли жидів од корінної людности. Він заборонив жидам носити традиційне вбрання й наказав замінити його на німецьку, польську або російську одежу. Хто порушував цього закона, того тяжко карано. Ще „Положеніе“ 1804 р. передбачало заборону жидівської одежі. Але цього заміру, очевидячки, до краю не доведено. Микола заходивсь коло цього з властивою йому енергією та нещадністю, і почалася люта боротьба з традиційною жидівською одежею. Як проваджено цю боротьбу, свідчать, між иншим, наведені<noinclude></noinclude> pk8bq3l6cwxnzon5uon9o0a58zyo6fd 250 216886 458976 458781 2022-08-10T22:08:19Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>:23. '''A. Serbinenko.''' Les sociétés coopératives de consommation en Ukraïne et leur associatione centrale. :24. '''Р. Даймер.''' Нїмецька кооперація. Частина I. :{{gap|4em}}„{{gap|5em}}„{{gap|4em}}„{{gap|5em}}„{{gap|2em}}II. :25. '''Вандервельд.''' Соціялістичний і нейтральний кооперативний рух. :26. '''А. Сербиненко.''' Кооперація на селі. :27. '''А. Сербиненко.''' Українська споживча кооперація і центральний споживчий союз. {{c|{{larger|II відділ. Періодичні видання.}}}} {{block center|style=width:100%;max-width:40em|{{c|{{xx-larger|'''„КООПЕРАТИВНА ЗОРЯ“'''}}}} {{c|{{u|Журнал виходить 24 рази на рік.}}}} „КООПЕРАТИВНА ЗОРЯ“ є провідний орґан споживчої кооперації на Україні і на своїх сторінках освітлює основні питання з життя і діяльности споживчих товариств і союзів України і дає практичні вказівки і поради робітникам кооперації. {{c|Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., № 46.}} {{rule}} {{c|'''КООПЕРАТИВНО-ГРОМАДСЬКИЙ НАРОДНІЙ ЖУРНАЛ'''}} {{c|{{xx-larger|„ГРОМАДА“}}}} Журнал призначається для широких мас селян та робітників України. Він освітлює в доступній для всіх формі народнє життя з боку кооперативного, громадсько-політичного та економичного. {{c|Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., № 46.}}}}{{nop}}<noinclude></noinclude> 6ncut8qrg0rqt6cfrxrs1rxdrlv40aw 458977 458976 2022-08-10T22:08:38Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>:23. '''A. Serbinenko.''' Les sociétés coopératives de consommation en Ukraïne et leur associatione centrale. :24. '''Р. Даймер.''' Нїмецька кооперація. Частина I. :{{gap|4em}}„{{gap|5em}}„{{gap|4em}}„{{gap|5em}}„{{gap|2em}}II. :25. '''Вандервельд.''' Соціялістичний і нейтральний кооперативний рух. :26. '''А. Сербиненко.''' Кооперація на селі. :27. '''А. Сербиненко.''' Українська споживча кооперація і центральний споживчий союз. {{c|{{larger|II відділ. Періодичні видання.}}}} {{block center|style=width:100%;max-width:40em|{{c|{{xx-larger|'''„КООПЕРАТИВНА ЗОРЯ“'''}}}} {{c|{{u|Журнал виходить 24 рази на рік.}}}} „КООПЕРАТИВНА ЗОРЯ“ є провідний орґан споживчої кооперації на Україні і на своїх сторінках освітлює основні питання з життя і діяльности споживчих товариств і союзів України і дає практичні вказівки і поради робітникам кооперації. {{c|Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., № 46.}} {{rule}} {{c|КООПЕРАТИВНО-ГРОМАДСЬКИЙ НАРОДНІЙ ЖУРНАЛ}} {{c|{{xx-larger|„ГРОМАДА“}}}} Журнал призначається для широких мас селян та робітників України. Він освітлює в доступній для всіх формі народнє життя з боку кооперативного, громадсько-політичного та економичного. {{c|Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., № 46.}}}}{{nop}}<noinclude></noinclude> 39k9nxkblmncx9rol9ue3b1lczbmzzo 458980 458977 2022-08-10T22:15:24Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>:23. '''A. Serbinenko.''' Les sociétés coopératives de consommation en Ukraïne et leur associatione centrale. :24. '''Р. Даймер.''' Нїмецька кооперація. Частина I. :{{gap|4em}}„{{gap|5em}}„{{gap|4em}}„{{gap|5em}}„{{gap|2em}}II. :25. '''Вандервельд.''' Соціялістичний і нейтральний кооперативний рух. :26. '''А. Сербиненко.''' Кооперація на селі. :27. '''А. Сербиненко.''' Українська споживча кооперація і центральний споживчий союз. {{c|{{larger|'''II відділ. Періодичні видання.'''}}}} {{block center|style=width:100%;max-width:40em|{{c|{{xx-larger|'''„КООПЕРАТИВНА ЗОРЯ“'''}}}} {{c|{{u|Журнал виходить 24 рази на рік.}}}} „КООПЕРАТИВНА ЗОРЯ“ є провідний орґан споживчої кооперації на Україні і на своїх сторінках освітлює основні питання з життя і діяльности споживчих товариств і союзів України і дає практичні вказівки і поради робітникам кооперації. {{c|Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., № 46.}} {{rule}} {{c|КООПЕРАТИВНО-ГРОМАДСЬКИЙ НАРОДНІЙ ЖУРНАЛ}} {{c|{{xx-larger|'''„ГРОМАДА“'''}}}} Журнал призначається для широких мас селян та робітників України. Він освітлює в доступній для всіх формі народнє життя з боку кооперативного, громадсько-політичного та економичного. {{c|Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., № 46.}}}}{{nop}}<noinclude></noinclude> ab6d9k9kcusbdesq41hg75p6vsiy98f 250 216887 458979 458782 2022-08-10T22:15:00Z Madvin 217 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="AlexKozur" />{{xxx-larger|Ціна 15-00}}</noinclude>{{c|{{larger|'''III відділ. Кооперативні калєндарі, плакати, листівки.'''}}}} {{c|'''КАЛЄНДАРІ на 1919 рік:'''}} :Одривний кооперативно-громадський щоденник з художньою спинкою. :{{gap|2em}}„{{gap|2em}}Без спинки. :Настільний калєндарь-книжка. (З ілюстраціями та діаґрамами.) :Кишеньковий калєндарь-книжечка „Товариш“. {{c|'''ХУДОЖНІ СТІННІ ПЛАКАТИ в народн. стилі:'''}} :1. „Гуртуйтеся“. :2. „В єднанні — сила“. :3. Приватний крамарь. :4. Товариська крамниця. :5. „Учітеся, брати мої“. {{c|'''ЛИСТІВКИ З ПОРТРЕТАМИ:'''}} :В. Доманицького; М. Левитського; Хр. Барановського; Роб. Овена. {{c|{{larger|'''IV відділ. Видання загального змісту.'''}}}} :1. '''Проф. М. Грушевський.''' Про старі часи на Україні. :2. '''Проф. М. Грушевський.''' Культурно-національний рух на Україні в XVI–XVII віці. :3. '''Проф. М. Грушевський.''' Всесвітня історія. :4. '''Проф. М. Грушевський.''' [[Ілюстрована історія України]]. :5. '''Проф. М. Грушевський.''' Історія України. Підручник для середніх і вищих початкових шкіл. {{потрібне зображення}}<noinclude></noinclude> cl20kgifzjygb8uhvr17vxifx45d95o 0 216889 458962 458784 2022-08-10T21:44:24Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Про старі часи на Українї]] | автор = Михайло Грушевський | секція = 30. Перша свобода українського слова | попередня = 29. [[../Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті/]] | наступна = 31. [[../Велика війна і нищеннє українства/]] | примітки = }} <pages index="Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu" from=109 to=111 /> jsnh83dsjwrb161u93fs3izzj380emq 0 216890 458961 458788 2022-08-10T21:43:43Z Madvin 217 Madvin перейменував сторінку з [[Про старі часи на Українї (1919)/Велика війна і нищення українства]] на [[Про старі часи на Українї (1919)/Велика війна і нищеннє українства]] без створення перенаправлення wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Про старі часи на Українї]] | автор = Михайло Грушевський | секція = 31. Велика війна і нищення українства | попередня = 30. [[../Перша свобода українського слова/]] | наступна = 32. [[../Революція і визволеннє України/]] | примітки = }} <pages index="Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu" from=111 fromsection="31" to=115 tosection="31" /> cjnoscoqfqxk0yid8513red35km8wuz 458963 458961 2022-08-10T21:46:11Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Про старі часи на Українї]] | автор = Михайло Грушевський | секція = 31. Велика війна і нищеннє українства | попередня = 30. [[../Перша свобода українського слова/]] | наступна = 32. [[../Революція і визволеннє України/]] | примітки = }} <pages index="Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu" from=112 to=115 tosection="31" /> pbizb71u6xnk3d91tldm2049mpaledv 0 216892 458964 458790 2022-08-10T21:46:49Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Про старі часи на Українї]] | автор = Михайло Грушевський | секція = 32. Революція і визволеннє України | попередня = 31. [[../Велика війна і нищеннє українства/]] | наступна = 33. [[../Українська народня Республїка/]] | примітки = }} <pages index="Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu" from=115 fromsection="32" to=118 tosection="32" /> ht5axoioc8vnl54stl33xmncwcqmm58 250 216894 458861 458792 2022-08-10T13:12:22Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{sp|хорон}}, стор. 54—56, {{sp|Сон}}, стор. 57—59. Тут передруковуємо з автографів, що зберігаються в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517, Май, стор. 1—14, Похорон, стор. 2—6 (бракує 1-ої стор., початок новелі подаємо за текстом збірки „Дорога“), Сон, стор. 1—6. Приблизний час написання новель: 1900 р. 45. БАСАРАБИ: Новеля друкувалася в збірці „Дорога“, 1901, стор. 60—71. Передруковуємо її з неповного автографа, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517; тут збереглися сторінки 1—2, 4, 6—9, 11—13, 16—26, 29, 32, 34—36. Решту тексту подаємо за збіркою „Дорога“, 1901. Приблизний час написання: 1900 р. 46. ОЗИМИНА: Це оповідання друкувалося вперше в збірці „Дорога“, 1901, стор. 72—74. Передруковуємо за автографом, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517; тут збереглися сторінки 1—5; решту тексту подаємо за збіркою „Дорога“, 1901. Приблизний час написання: 1900 р. 47. ЗЛОДІЙ: Вперше друкувалася ця новеля в збірці „Дорога“, 1901, стор. 75—83. Передруковуємо її за неповним автографом, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517, там збереглися сторінки 1—3, 5—8, 10, 12—14, 18—19, 23; решту тексту — за збіркою „Дорога“, 1901. Приблизний час написання: 1900 р. 48. ТАКИЙ ПАНОК: Новеля опублікувалася вперше в збірці „Дорога“, 1901, стор. 84—90. Тут передруковується частинно за неповним автографом, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517; там збереглися сторінки 1—6, 9, 12—15, 18—20 — решту тексту за збіркою „Дорога“, 1901. Приблизний час написання новелі: 1900 р. 49. СУД: Ця остання новеля Стефаника з передвоєнного періоду творчости має за сюжетну основу подію з правдивого життя, що трапилася в рідному селі письменника восе-<noinclude>{{c|— 366 —}}</noinclude> 590zw6lmdykaobuj0dfw31hsvl526ee 250 216895 458862 458794 2022-08-10T13:18:41Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>ни 1901 р. Тоді під час весілля, яке Іван Дідух-Зуб справляв своєму синові, справді прийшло до бійки між бідними й багачами, і в бійці загинули два багачі. Про цю трагічну подію в Русові складено пісню. Новеля друкувалася вперше в збірці „Моє слово“, 1905, стор. 171—178, звідкіля передруковується. Приблизний час написання новелі: 1902 р. 50. ДИТЯЧА ПРИГОДА: Це перша новеля, яку письменник написав по 14-літній перерві у Відні в 1916 р.; вона появилася вперше в Буковинськім Православнім Календарі на рік 1917. Видання Тов. „Українська Бесіда“ в Чернівцях, № 263—266, Відень, 1917, стор. 173—175; звідтіля її передруковуємо. 51. МАРІЯ: Вперше друкувалася новеля в альманасі „Кривавого Року“, 1917, передруковуємо її із збірки „Земля“, Львів, 1926, заходом і накладом видавн. кооп. „Громада“, стор. 11—23. Час написання новелі: друга половина 1917 р. 52. ПІСТУНКА: Новеля появилася вперше в Учительськім Календарі на рік 1922, Коломия, 1921, стор. 38, звідкіля передруковується. Час написання: літо 1921 р. 53. ВОНА — ЗЕМЛЯ: Новеля друкувалася вперше в ЛНВ, 1922, травень, кн. 1, стор. 6—8. Передруковується з авторизованого письменником рукопису, писаного сином його Семеном, він зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, ч. 517, стор. 1—7. Час написання новелі: зима-весна 1922 р. 54. СИНИ: Новеля друкувалася вперше в ЛНВ, 1922, листопад, кн. 7, стор. 3—7, звідкіля її передруковуємо. Час написання: літо 1922 р. 55. ВОЄННІ ШКОДИ: Сюжет новелі це правдива подія, що трапилася в рідному селі письменника Русові в перших повоєнних роках. Вперше появилася друком у місячнику „Червоний Шлях“, Харків, 1926, лютий, № 2, стор. 5—7. Передруковується з авторизованого й виправленого письменником рукопису, писаного Оленою Плешкановою; він зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517. Приблизний час написання: 1925 р.{{nop}}<noinclude>{{c|— 367 —}}</noinclude> i0z7n4taj0qh8k93mqfewl6uo4pxhaz 250 216896 458863 458795 2022-08-10T13:25:06Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>56. MORITURI: Оповідання друкувалося вперше в місячнику „Червоний Шлях“, 1926, лютий, № 2, стор. 7—10. Передруковуємо із збірки „Земля“, 1926, стор. 53—59. Приблизний час написання: 1925 р. {{sp|{{lang|la|Morituri}}}} — ті, що мають умерти. 57. ДІД ГРИЦЬ: Дід Гриць це селянин села Волчківців на Покутті — Грицько Запаренюк, відомий громадський діяч, приятель Франка і Стефаника. Серед селянської і інтеліґентської публіки великим успіхом користувалися його поетичні промови. Новеля друкувалася вперше в місячнику „Червоний Шлях“, 1926, лютий, № 2, стор. 10—12. Тут передруковується із збірки „Земля“, 1926, стор. 61—68. Приблизний час написання: 1925 р. 58. НИТКА: Героїня оповідання це мати письменника Оксана; решта дієвих осіб це — його батько Семен, сестра Марія, брат Юрко й він сам. Оповідання друкувалося вперше в двомісячнику „Світ“, Львів, 26 грудня 1926, № 23—24, стор. 3, звідкіля передруковується. Дата написання: грудень 1926. 59. ЛЮДМІЛА: Цей нарис стоїть на грані між автобіографічними оповіданнями та звичайними споминами, яких Стефаник написав декілька по першій світовій війні. Вперше появився в газеті „Громадський Голос“, Львів, 8 січня 1927, № 1—2. Передруковуємо з місячника „Червоний Шлях“, 1927, червень, стор. 12—13. Час написання: грудень 1926 р. 60. МЕЖА: Вперше друкувалася новеля в ЛНВ, 1927, лютий, кн. 2, стор. 97—98, звідкіля передруковується. Час написання: кінець 1926 і початок 1927 р. 61. ВОВЧИЦЯ, 62. ДАВНЯ МЕЛОДІЯ, 63. СЛАВА-ЙСУ: Всі ці три новелі друкувалися вперше в місячнику „Червоний Шлях“, 1927, травень, № 5, стор. 5—8, звідкіля передруковуємо. Мають вони зовсім автобіографічний характер і розказують правдиві події. Перший наголовок новелі „{{sp|Давня мелодія}}“ в „Червоному Шляху“ був — „Братя“ а підзаголовок „Давня мелодія“; в ювілейному виданні „Твори“,<noinclude>{{c|— 368 —}}</noinclude> 6ub5etlwjghqqo4scpgcf8s7i7jzq5f 250 216897 458865 458800 2022-08-10T13:32:38Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude><poem>'''пуди́ти''' — гонити, летіти '''пустє́к''' — пустун, збиточник '''путе́рія''' — виносливість, сила '''пуцува́ти''' — чистити '''пу́шка''' — пучка; дрібка '''Ранту́х''' — намітка з тонкого фабричного полотна '''ра́та''' — частина сплачуваного боргу '''реві́зія''' — обшук '''резиґна́ція''' — відмова від чого '''ре́йвах''' — крик, галас '''репара́ція''' — операція '''решети́на''' — свиняча пошесть '''ри́нський''' — дві австрійські корони вартости 80 царських копійок '''рихт''' — право, рація '''ри́хтіґ''' — справді '''ріхтува́ти''' — привести до порядку, обробляти '''рици́пка''' — рецепта '''розколі́бина''' — щілина, розколина '''розфурє́ти''' — розкидати '''рому́нка''' — румунська горілка '''руй''' — мовчи! '''ру́нтати''' — рушати '''руска́ль''' або '''риска́ль''' — заступ, лопата '''рєд''' — уряд, провід, порядок '''Сара́ка''' — бідолаха, сердега '''сарда́к''' — верхній одяг з грубого сукна '''сви́сток''' — клаптик паперу '''секверта́нт''' — збірник податків '''сердачи́на''' — див. сардак '''сі́шки''' — стовпчики, на яких стоїть піч і лави '''скарбов'яни́н''' — робітник у скарбі, поміщицькому дворі '''скарбо́на''' — каса '''скобота́ти''' — лоскотати '''скида́тися''' — відмовлятися '''слиму́з''' — слимак, равлик '''слуп''' — стовп '''снасть''' — головна частина воза, як вісь, підгорсть, каблука, і т. п. '''снова́вка''' — прилад звивати нитки '''со́пух''' — задушливе повітря, сморід '''спацє́рок''' — прогулянка '''спацірува́ти''' — проходжуватися '''спе́ндити''' — перебути '''спі́ворити''' — зверещати високим голосом '''спітка́ти''' — зустріти '''спу́за''' — спудза, попіл, згар '''ста́лий''' — постійний '''староґре́цький''' — розумний '''студе́ний''' — холодний</poem><noinclude></noinclude> nusdp8mbxteshmg3g3rhk1pctg34i0i 250 216898 458942 458801 2022-08-10T20:46:30Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>ська публіка покинула своєю передплатою піддержувати „мерзенне плюгавство“, а обернулася з своїми грішми туди, де „плюгавством“ не пахне… Достається, певна річ, по дорозі й Шевченкові за його „соромний поемат“ („Марію“). То тут, то там духовенство колективно ухвалює визначити спеціяльні одправи по церквах „для перепрошення (!) так тяжко зневаженого Христа і Його Пренепорочної Богоматері“; лунають голоси про те, що духовенство повинно бути поставлене на чолі всієї національної культури нашої, взяти її під свій догляд та цензуру. І характерно вельми, як зазначає д. Лозинський, що вся ця оргія клерикалізму відбувається без жадних протестів од світської інтелігенції… „Ця клерикальна реакція, — пише д. Лозинський, — яка наступила після того, як через кілька літ здавалося, що наша суспільність творить один поступовий табір, повинна бути для нашої вільнодумної інтелігенції наукою на будуче. Стоячи в перших рядах національної боротьби, віддаючи їй усі свої сили, вільнодумні елементи нашої інтелігенції думали, що їх праця, їх заслуги для справи національного визволення народу є достаточною запорукою, здобуватиме в нашій суспільності що-раз більше право горожанства. А тим часом на здобуваних ними позиціях укріплялися елементи, яких панування в суспільності рівнозначне з консервативно-клерикальною реакцією“ (стор. 43–44). В цьому власне й лежить уся вага справи, небезпека не тільки для демократизації нашого життя, а й для чисто-культурного розвитку українського народу. Візьмемо хоч би цей похід проти<noinclude></noinclude> 9g11red3zzhnovfm5syybm7cqmdgmjh 250 216905 458957 458809 2022-08-10T21:32:09Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{c|ФАБІҐ}} {{c|{{fine|здавленим голосом.}}}} Ну, бачите, я маю іще се та то на серцї. Через вікно могли би іще почути люди. {{c|ГАННА.}} О, про-мено, ходїть до середини. {{c|{{fine|Фабіґ щезає з вікна.}}}} Ще той мусїв прийти як раз нинї! {{c|{{fine|Обтирає собі руки.}}}} {{c|{{fine block|Входить {{sp|Фабіґ}}. Є се убого одягнений, отяжілий халупник, около 36 лїт з рідким заростом на лицї.}}}} {{c|ФАБІҐ.}} Добрий день молодице! {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|пристрасно.}}}} По перше: Я не молодиця. {{c|ФАБІҐ}} {{c|{{fine|хитро.}}}} Ну, хоч би навіть; але незадовго будете нею… {{c|ГАННА.}} Але-ж се є погані сплетнї, та більше нїщо. {{c|ФАБІҐ.}} Я так чув, не моя се вина. Люди так всюди майже говорять; коли умерла Геншлева… {{c|ГАННА.}} А про мене! Най собі говорять. Я роблю своє… Що мене се зрештою обходить!{{nop}}<noinclude></noinclude> es61jq5ij5tfnfjkifdgra077ozxpks 250 216908 458958 458814 2022-08-10T21:35:01Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{c|ФАБІҐ.}} Так таки найлїпше. Я також роблю все так само. Що на мене люди вже не наговорили? Що я украв голуби у Альтвасер. Підбіг раз за мною маленький песик… зараз люди казали, що я… украв його… {{c|ГАННА.}} Як маєте мінї що сказати, то говоріть коротко і ясно. {{c|ФАБІҐ.}} Так? Бачите, добре! Я кажу все так само. Люди говорять все за богато; як йде бесїда про яке дрантє чи що, то зараз плетуть так, як би мали продавати село. А тепер коротко. Йде тут о се, молодице!… Бігме Боже, не гнївайте ся, що я помилив ся знов. Я хотїв сказати дївчино! Йде, тут йде о вашу доньку. {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|голосно.}}}} Я не маю доньки, коли хочете знати! Дївчина, що жиє у мойого батька, є донькою моєї сестри. {{c|ФАБІҐ.}} Ну! Так знов що иньшого. Ми думали всї, що то ваша дївчина. А де-ж сестра? {{c|ГАННА.}} Хто знає, де вона! Криєть ся десь. Думає собі: дасте собі раду і без мене.{{nop}}<noinclude></noinclude> iuuobr3uxwvc5eg8b2hx15i04c6iwlm 250 216909 458927 458816 2022-08-10T20:22:31Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>найбільшого нашого поета, який так вкупі та влюбі мало не заразом розпочинають несвідомі національно о.о. Пестрякови на російській Україні й свідомі о.о. Щепковичі на закордонній, оці вимагання духовної цензури над творами духа людського. Ми знаємо, що така цензура значить, — знаємо з тих численних утрат, з того обмеження вільної творчости на всіх ділянках духового життя, що ця цензура несла з собою. Наукові здобутки, вільна творчість, людський добробут, сумління, честь — все йшло на поталу неситим апетитам касти, кліра, що заступив собою і вимагання справжньої християнської етики, й інтереси широких народніх мас. Клір, як окрема громадська категорія, завжде тягнув і тягтиме руку за дужчих проти слабших. Те, що тепер одбувається на наших очах, — усі оті виборчі блоки з панством проти селянства на нашій Україні — ще тільки неминучий результат тієї клерикальної заливи, яка широкою хвилею починається тепер і у нас. Дарма поодинокі кращі люде з-межи самого духовенства змагатимуться проти цього. Їхні благородні, але безплодні змагання тільки краще підкреслюють загальний шлях клерикалізму — назад до середневікових забобонів та насильства, і морального й физичного. Даремно тут нарікати на національну несвідомість нашого духовенства й покладати надії на те, що з зростом свідомости справа стане инакше. Приклад Галичини дуже що-до цього красномовно промовляє. І коли тепер національна свідомість поодиноких людей з-поміж нашого духовенства врятовує їх од клерикалізму, то з поширенням свідомости й на неї насідатиме<noinclude></noinclude> 4hgi7i0zlo100ee5r13fk8wkhswhqv8 250 216911 458925 458818 2022-08-10T20:20:04Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>той чорний клерикальний намул, якого не здихатись — доки клір буде кліром, доки своїми інтересами мірятиме він громадське добро, доки віра не зробиться особистою справою кожного, — тим „святая святих“, куди ходу нема сторонній людині… Не швидко це, певна річ, буде, але таки буде. Вільна думка людська здобуває позицію за позицією й теперішнє єднання клерикалізму з реакцією, прислужування перед сильними світа цього — це остання може спроба врятувати своє привилейоване становище. Дарма праця! Грізний, нездоланний колись Ватикан, який свої інтердикти посилав на всі кінці світа, перед яким тремтіли й якому корились можновладці — обернувсь тепер у звичайну собі зарібкову фірму, що збірає всякими способами срібні ліри з цікавих форестьєрів, а кругом і повз його тече могуче життя, не рахуючися вже з інтердиктами, не потребуючи індульгенцій, глузуючи і з тих, і з других… І безперечно — це ясний прообраз на майбутність усього клерикального руху. ::{{fine|1912.}} {{rule|5em}}<noinclude></noinclude> o9bdljlsuznuh95z9bvu8scnsi2b9zm 250 216912 459000 458825 2022-08-11T07:19:21Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|15|{{sp|Украінська Муза}}|16}}</noinclude><section begin="Котляревський"/>вболіванням над його тяжкою долею і безталанням… В 1898 році вся Украіна й Галичина святкували 100-літні роковини нарождення новоі украінськоі літератури. В 1903 році в Полтаві Котляревському поставлено памьятника на бульварі, що зветься його имьям. Одкриття памьятника Котляревському — це було перше прилюдне велике украінське національне свято, на яке зйіхалось сила людей з усіх усюдів широкоі Украіни російськоі і з Украіни австрійськоі — Галичини і Буковини. {{Custom rule|sp|5|w|5|sp|5|w|5|sp|5}}<section end="Котляревський"/> {{multicol}} <section begin="Енеіда"/>{{larger|{{sp|{{sc|Початок Енеєвоі мандрівки.}}}}}} <poem>{{largeinitial|Е}}ней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як, спаливши Трою, Зробили з неі скирту гною. Він, взявши торбу, тягу дав, Забравши де-яких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, Пьятами з Троі накивав. Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насажавши повні, І, куди очі, почухрав. Но зла Юнона, суча дочка, Роскудкудахалась, як квочка — Енея не любила страх; Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах. Еней був тяжко не по серцю, Юноні, все іі гнівив: Здававсь гірчіший ій од перцю, Ні в чім Юнони не просив; Но гірш за те ій не любився, Що, бачиш, в Троі народився І мамою Венеру звав; І що його покійний дядько, Парис, пріямове дитятко, Путивочку Венері дав. Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах:</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>А те шепнула сука Геба… Юнону взяв великий жах! Впрягла в кгринджолята павичку, Сховала під кібалку мичку, Щоб не світилася коса; Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса. „Здоров, Еоле, пане свату! „Ой як-ся маєш, як живеш?“ Сказала, як ввійшла у хату, Юнона: „чи гостей ти ждеш?“ Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом дідом, Сама же сіла на ослін. „Будь ласкав, сватоньку старику! „Ізбий Енея з пантелику, „Тепер пливе на морі він. „Ти знаєш, він який суціга, „Паливода і горлоріз: „По світу як іще побіга, „Чііхсь багацько виллє сліз. „Пошли на його лихо злеє, „Щоб люди всі, що при Енеі, „Послизли і щоб він і сам. „За цеє ж дівку чорнобриву, „Смачную, гарну, уродливу, „Тобі я, далебі, що дам. „Гай, гай! ой дай же його кату! Еол насупившись сказав: „Я все б зробив за цюю плату, „Та вітри всі порозпускав: „Борей недуж лежить з похмілля,</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> 84iwa0fhzus191r2a8lvmifw42bha3c 459001 459000 2022-08-11T07:21:16Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|15|{{sp|Украінська Муза}}|16}}</noinclude><section begin="Котляревський"/>вболіванням над його тяжкою долею і безталанням… В 1898 році вся Украіна й Галичина святкували 100-літні роковини нарождення новоі украінськоі літератури. В 1903 році в Полтаві Котляревському поставлено памьятника на бульварі, що зветься його имьям. Одкриття памьятника Котляревському — це було перше прилюдне велике украінське національне свято, на яке зйіхалось сила людей з усіх усюдів широкоі Украіни російськоі і з Украіни австрійськоі — Галичини і Буковини. {{Custom rule|sp|5|w|5|sp|5|w|5|sp|5}}<section end="Котляревський"/> {{multicol}} <section begin="Енеіда"/>{{larger|{{sp|{{sc|Початок Енеєвоі мандрівки.}}}}}} <poem>{{largeinitial|Е}}ней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як, спаливши Трою, Зробили з неі скирту гною. Він, взявши торбу, тягу дав, Забравши де-яких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, Пьятами з Троі накивав. Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насажавши повні, І, куди очі, почухрав. Но зла Юнона, суча дочка, Роскудкудахалась, як квочка — Енея не любила страх; Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах. Еней був тяжко не по серцю, Юноні, все іі гнівив: Здававсь гірчіший ій од перцю, Ні в чім Юнони не просив; Но гірш за те ій не любився, Що, бачиш, в Троі народився І мамою Венеру звав; І що його покійний дядько, Парис, пріямове дитятко, Путивочку Венері дав. Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах:</poem><section end="Енеіда"/>{{multicol-break}}<section begin="Енеіда"/><poem>А те шепнула сука Геба… Юнону взяв великий жах! Впрягла в кгринджолята павичку, Сховала під кібалку мичку, Щоб не світилася коса; Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса. „Здоров, Еоле, пане свату! „Ой як-ся маєш, як живеш?“ Сказала, як ввійшла у хату, Юнона: „чи гостей ти ждеш?“ Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом дідом, Сама же сіла на ослін. „Будь ласкав, сватоньку старику! „Ізбий Енея з пантелику, „Тепер пливе на морі він. „Ти знаєш, він який суціга, „Паливода і горлоріз: „По світу як іще побіга, „Чііхсь багацько виллє сліз. „Пошли на його лихо злеє, „Щоб люди всі, що при Енеі, „Послизли і щоб він і сам. „За цеє ж дівку чорнобриву, „Смачную, гарну, уродливу, „Тобі я, далебі, що дам. „Гай, гай! ой дай же його кату! Еол насупившись сказав: „Я все б зробив за цюю плату, „Та вітри всі порозпускав: „Борей недуж лежить з похмілля,</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> aftzxvg8vnxqsllb3cag1s7zdh5q31j 459002 459001 2022-08-11T07:22:03Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|15|{{sp|Украінська Муза}}|16}}</noinclude><section begin="Котляревський"/>вболіванням над його тяжкою долею і безталанням… В 1898 році вся Украіна й Галичина святкували 100-літні роковини нарождення новоі украінськоі літератури. В 1903 році в Полтаві Котляревському поставлено памьятника на бульварі, що зветься його имьям. Одкриття памьятника Котляревському — це було перше прилюдне велике украінське національне свято, на яке зйіхалось сила людей з усіх усюдів широкоі Украіни російськоі і з Украіни австрійськоі — Галичини і Буковини. {{Custom rule|sp|5|w|5|sp|5|w|5|sp|5}}<section end="Котляревський"/> {{multicol}} <section begin="Енеіда"/>{{larger|{{sp|{{sc|Початок Енеєвоі мандрівки.}}}}}} <poem>{{largeinitial|Е}}ней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Но греки, як, спаливши Трою, Зробили з неі скирту гною. Він, взявши торбу, тягу дав, Забравши де-яких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, Пьятами з Троі накивав. Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насажавши повні, І, куди очі, почухрав. Но зла Юнона, суча дочка, Роскудкудахалась, як квочка — Енея не любила страх; Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам, і щоб і дух не пах. Еней був тяжко не по серцю, Юноні, все іі гнівив: Здававсь гірчіший ій од перцю, Ні в чім Юнони не просив; Но гірш за те ій не любився, Що, бачиш, в Троі народився І мамою Венеру звав; І що його покійний дядько, Парис, пріямове дитятко, Путивочку Венері дав. Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах:</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>А те шепнула сука Геба… Юнону взяв великий жах! Впрягла в кгринджолята павичку, Сховала під кібалку мичку, Щоб не світилася коса; Взяла спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса. „Здоров, Еоле, пане свату! „Ой як-ся маєш, як живеш?“ Сказала, як ввійшла у хату, Юнона: „чи гостей ти ждеш?“ Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом дідом, Сама же сіла на ослін. „Будь ласкав, сватоньку старику! „Ізбий Енея з пантелику, „Тепер пливе на морі він. „Ти знаєш, він який суціга, „Паливода і горлоріз: „По світу як іще побіга, „Чііхсь багацько виллє сліз. „Пошли на його лихо злеє, „Щоб люди всі, що при Енеі, „Послизли і щоб він і сам. „За цеє ж дівку чорнобриву, „Смачную, гарну, уродливу, „Тобі я, далебі, що дам. „Гай, гай! ой дай же його кату! Еол насупившись сказав: „Я все б зробив за цюю плату, „Та вітри всі порозпускав: „Борей недуж лежить з похмілля,</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-end}}<noinclude></noinclude> o77iqd9dc4xpraxtb7u3rk7buc95rf9 250 216914 458864 458827 2022-08-10T13:29:09Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|17|{{sp|Котляревський}}|18}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem> „А Норд поіхав на весілля, „Зефир же, давній негодяй, „З дівчатами заженихався, „А Евр в поденщики нанявся; „Як хочеш, так і помишляй! „Та вже для тебе обіщаюсь „Енеєві я ляпас дать; „Я хутко, миттю постараюсь „В тристя його к чортам загнать. „Прощай же! швидче убірайся, „Обіцянки не забувайся: „Бо послі, чуєш, ні чичирк! „Як збрешеш, то хоча надсядься, „На ласку послі не понадься: „Тоді від мене возьмеш чвирк.“ Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді… Як раз на морі і гора! Все море зараз спузирило, Водою мов в ключі забило,  Еней тут крикнув, як на пуп, Заплакався і заридався, Пошарпався, увесь подрався. На тімьі начесав аж струп. Прокляті вітри роздулися, А море з лика аж реве; Слізьми троянці облилися, Енея за живіт бере; Всі човники іх росчухрало, Багацько війська тут пропало: Тоді набрались всі сто-лих! Еней кричить, що: „я Нептуну „Півкопи грошей в руку суну, „Аби на морі штурм утих.“ Нептун іздавна був дряпичка, Почув Енеів голосок; Шатнувся зараз із запічка — Півкопи для його кусок!… У миттю осідлавши рака, Схвативсь на його, мов бурлака, І вирнув з моря, як карась.</poem><section end="Енеіда"/>{{multicol-break}}<section begin="Енеіда"/><poem> Загомонів на вітрів грізно: „Чого ви гудете так різно? „До моря, знаєте, вам зась!“ От тут-то вітри схаменулись, І ну всі драла до нори, До ляса мов ляхи шатнулись, Або од іжака тхори. Нептун же зараз взяв мітелку І вимів море, як світелку, То сонце глянуло на світ. Еней тоді, як народився, Разів із пьять перехрестився, Звелів готовити обід. Поклали шальовки соснові, Кругом наставили мисок; І страву всякую, без мови, В голодний пхали все куток. Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали І брагу кухликом тягли; Та і горілочку хлистали,  На силу із-за столу встали І спати послі всі лягли. Венера, не послідня шльоха, Проворна, враг іі не взяв, Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв,  Умилася, причепурилась І як в неділю, нарядилась, Хоть би до дудки на танець! Взяла очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець. Зевес тоді кружав сивуху І оселедцем заідав; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав. Прийшла Венера, іскривившись, Заплакавшись і завіскрившись, І стала хлипать перед ним: „Чим пред тобою, милий тату, „Син заслужив таку мій плату? „І йон, мов в свинки грають ім.</poem>{{nop}}<section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}} {{left|{{fine|2 —{{gap|1em}} -3012}}}}</noinclude> cryea3jzv8lvsln16glc0gq7x19obd3 250 216918 458987 458839 2022-08-10T22:49:37Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>були за органічну частину самого літопису. 1878 р. літопис Самовидця видала Київська Тимчасова Комісія<ref>[[Лѣтопись Самовидца]], по новооткрытымъ спискамъ съ приложеніемъ трехъ малороссійскихъ хроникъ. Издана Кіевскою Временною Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. К. 1878.</ref> за редагуванням Ор. Ів. Левицького, що написав про неї цінну критичну розвідку. Розвідку цю треба визнати за зразок для инших майбутніх дослідів про козацькі літописи. Комісія здобула двоє поважних нових списків літопису Самовидця — один од проф. О. Кістяковського, другий — од учителя гімназії О. О. Матвієва. Перший було вміщено в збірнику полкового осаула Козельського, що його було скомпановано в 1740 році. Другий містився в рукописному збірнику бунч. товариша П. Іскрицького, складеному в 2-й чверті XVIII ст. Список літопису Самовидця було внесено туди, як гадає Ор. Ів. Левицький, між 1734 і 1740 роками, тоб-то тільки через 30 років після того, як було закінчено самий літопис у 1702 р. Решта — пізніших часів. Але тексти всіх списків надто вже один на одного скидаються. Отож і робить з цього О. І. Левицький висновок, що була одна тільки єдина редакція літопису. Її й реставрує цей дослідник, дарма що оригінал літопису до нас і не дійшов. О. І. Левицький найперше одкидає вступ до літопису, що його видрукував О. М. Бодянський, під заголовком: «''Лѣтописецъ въ Малой Россіи прежде Хмелницкаго бывшихъ гетмановъ''». Уже Максимович докладно довів, що вступ цей до літопису Самовидця не належить.<ref>У друкованому листі до Поґодіна він писав року 1859: «застерегаю тебе, що вступний початок літопису приточений до нього пізніше, не раніше другої четверти XVIII ст. і узятий скорочено з літопису Граб'янки. Це я можу тобі довести, як дважди два чотири. І тому посилаючися на літопис Самовидця, не треба цитувати цього вступу, щоб не приписати письменникові XVII ст. те, що написано в XVIII ст.» (собр. соч. I, 398).</ref> А втім він помилявся, кажучи, начеб-то Самовидець позичив його у Граб'янки. О. І. Левицький як-найкраще доводить, що це «Краткое описаніе Малороссіи», і склав його невідомий автор у 30-роках XVIII в., надруковано-ж його було, як особливий додаток до літопису Самовидця. Другий такий самий додаток до літопису Самовидця це доточений кінець його після 1709 року аж до 1734 року; він теж скомпільований з «Краткаго описанія Малороссіи». Є ще деякі вставки до тексту літопису (наприклад, статті Богдана Хмельницького, листування його з царем Олексієм, то-що). З другого боку, текст літопису Самовидця скорочували і його переписувачі, отож списки його на нові й скорочені поділити можна. О. М. Бодянський висловлював був думку, що короткі списки складено було раніше, а вже згодом пороблені були до них різні додатки, адже-ж ані формою викладу, ані мовою повна редакція од текста літопису не відрізняється. Та Ор. Ів. Левицький иншої гадки додержується. Він доводить, що були не короткі списки, а ''скорочені'', що короткі редакції в жадному разі не первісні, початкові. Подробиці повних списків не могли бути внесені до літопису, пізніша навпаки скорочена редакція. Таким чином, текст літопису Самовидця, що його видала Тимчасова Комісія, треба вважати за зовсім близький до оригіналу, а може навіть і автентичний з оригіналом. Скорочені списки мають пізніші форми мови («годъ» замість «рік», «что» замість «же») і хронологічні помилки. Звістки, що їх у скорочених списках<noinclude></noinclude> lb3h7t3u0zrhbe0g3t1rpqgp1l8i51k 250 216919 458842 2022-08-10T12:05:35Z Arxivist 4314 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{u|'''Ан. Носов.'''}} {{c|{{x-larger|'''МАТЕРІЯЛИ ДО АНТРОПОЛОГІЇ УКРАЇНИ'''}}}} {{c|{{x-larger|'''УКРАЇНЦІ ДНІПРОПЕТРІВЩИНИ'''}}}} Року 1929 ми <ref>З участю пр.-доц. {{sp|Ю. Ю. Крамаренка}}, та практиканта Кабінету Антропології ВУАН {{sp|[[:w:Ткач Марко Петрови|М. П. Ткача]]}}.</ref>) досліджували українську людність таких сіл на Дніпропетрівщини: [[Лоцманська Кам'янка]] (71 суб'єкт), [[Старі Кодаки|Старий Кодак]] (24 суб.), [[Звонецьке|Дзвонецьке]] (39 суб.), Військове (15 суб.) і Башмачка — випадково (1 суб.), разом 150 суб'єктів. Серед даної людности трапляються суб'єкти невідомого з національного погляду походження, це т. зв. „з патронату“, „підкидьки“, „вигодованці“ тощо, як їх звуть місцеві люди; батьків своїх вони не знають; місцева ж громада прийняла їх до свого гурту і вони тепер рівноправні з іншими членами громади. Таких суб'єктів ми дослідили трьох, але в загальний антропологічний огляд, що тут подаємо, їх, звичайно не включено (№№ антропометричних карток 148 — 150). Досліджену українську групу даної людности з Дніпропетрівщини ми розглядатимемо, поділивши на дві частини: 1) „лоцмани“, куди залічено тих суб'єктів, що працюють і зараз коло цієї традиційної в даній місцевості професії — лоцманування, або походять від лоцманів, себто предки їх з давніх-давен лоцманували; 3) звичайні селяни хлібороби, що не лоцманують. До речі, тут зазначити треба, що з часів переважно імперіялістичної війни та революції, лоцманування, як найголовніша професія багатьох селян, а найбільше з сіл Лоцманської Кам'янки, Старого Кодаку та почасти Дзвонецького, чимало підупала, бо зменшилася в цьому потреба і тепер ця професія занепадає, поволі відходячи на другий плян; коли ж закінчать будувати велетень — Дніпрельстан, лоцманування, як таке, очевидячки, й зовсім зникне. У даній групі людности нас цікавили два моменти: 1) подати характерні антропологічні ознаки частини української людности з наддніпрянської території Дніпропетрівщини, що її, як відомо, залюднювали найрізноманітніші, крім запорожців та українців взагалі, національні елементи, з XVIII в. починаючи, а 2) виявити антропологічний тип зокрема тої групи лоцманів, яких здебільшого вважають за нащадків тих запорожців, що ще за існування Запорозької Січи почали оселюватися вздовж Дніпра та інших річок, утворюючи т. зв. „зимовники“, „заїмки“, села тощо, і які ще з дідів-прадідів мали за головну свою професію лоцманування, відмінно від іншої хліборобської маси людности українських сіл. У такому аспекті ми й розглядатимемо нижче наш матеріял. Вищезгадані досліди ми провели з доручення Комісії Дніпрельстану ВУАН та за широкою участю Кабінету антропології ВУАН. Досліджено здебільшого суб'єктів віку 21 — 58 і тільки двох суб'єктів 61 та 63 років, як виняток, бо вони являють собою інтересний антропологічний тип, цілком зберігши добрий фізичний стан здоров'я. Зокрема досліджено: {{block center/s}} {| |віком: 21 — 30 |31 — 40 |41 — 50 |51 і більше |- |63 суб. — 43,4% |47 суб. — 32,4% |28 суб. —15,9% |12 суб. — 8,3% |} {{block center/e}} себто здебільшого взято дорослих суб'єктів 21 — 40, власне, 24 — 40.{{nop}}<noinclude></noinclude> l8ltyyd3lo24vf0nnyimoryspqzkipn 458843 458842 2022-08-10T12:05:49Z Arxivist 4314 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>{{u|'''Ан. Носов.'''}} {{c|{{larger|'''МАТЕРІЯЛИ ДО АНТРОПОЛОГІЇ УКРАЇНИ'''}}}} {{c|{{larger|'''УКРАЇНЦІ ДНІПРОПЕТРІВЩИНИ'''}}}} Року 1929 ми <ref>З участю пр.-доц. {{sp|Ю. Ю. Крамаренка}}, та практиканта Кабінету Антропології ВУАН {{sp|[[:w:Ткач Марко Петрови|М. П. Ткача]]}}.</ref>) досліджували українську людність таких сіл на Дніпропетрівщини: [[Лоцманська Кам'янка]] (71 суб'єкт), [[Старі Кодаки|Старий Кодак]] (24 суб.), [[Звонецьке|Дзвонецьке]] (39 суб.), Військове (15 суб.) і Башмачка — випадково (1 суб.), разом 150 суб'єктів. Серед даної людности трапляються суб'єкти невідомого з національного погляду походження, це т. зв. „з патронату“, „підкидьки“, „вигодованці“ тощо, як їх звуть місцеві люди; батьків своїх вони не знають; місцева ж громада прийняла їх до свого гурту і вони тепер рівноправні з іншими членами громади. Таких суб'єктів ми дослідили трьох, але в загальний антропологічний огляд, що тут подаємо, їх, звичайно не включено (№№ антропометричних карток 148 — 150). Досліджену українську групу даної людности з Дніпропетрівщини ми розглядатимемо, поділивши на дві частини: 1) „лоцмани“, куди залічено тих суб'єктів, що працюють і зараз коло цієї традиційної в даній місцевості професії — лоцманування, або походять від лоцманів, себто предки їх з давніх-давен лоцманували; 3) звичайні селяни хлібороби, що не лоцманують. До речі, тут зазначити треба, що з часів переважно імперіялістичної війни та революції, лоцманування, як найголовніша професія багатьох селян, а найбільше з сіл Лоцманської Кам'янки, Старого Кодаку та почасти Дзвонецького, чимало підупала, бо зменшилася в цьому потреба і тепер ця професія занепадає, поволі відходячи на другий плян; коли ж закінчать будувати велетень — Дніпрельстан, лоцманування, як таке, очевидячки, й зовсім зникне. У даній групі людности нас цікавили два моменти: 1) подати характерні антропологічні ознаки частини української людности з наддніпрянської території Дніпропетрівщини, що її, як відомо, залюднювали найрізноманітніші, крім запорожців та українців взагалі, національні елементи, з XVIII в. починаючи, а 2) виявити антропологічний тип зокрема тої групи лоцманів, яких здебільшого вважають за нащадків тих запорожців, що ще за існування Запорозької Січи почали оселюватися вздовж Дніпра та інших річок, утворюючи т. зв. „зимовники“, „заїмки“, села тощо, і які ще з дідів-прадідів мали за головну свою професію лоцманування, відмінно від іншої хліборобської маси людности українських сіл. У такому аспекті ми й розглядатимемо нижче наш матеріял. Вищезгадані досліди ми провели з доручення Комісії Дніпрельстану ВУАН та за широкою участю Кабінету антропології ВУАН. Досліджено здебільшого суб'єктів віку 21 — 58 і тільки двох суб'єктів 61 та 63 років, як виняток, бо вони являють собою інтересний антропологічний тип, цілком зберігши добрий фізичний стан здоров'я. Зокрема досліджено: {{block center/s}} {| |віком: 21 — 30 |31 — 40 |41 — 50 |51 і більше |- |63 суб. — 43,4% |47 суб. — 32,4% |28 суб. —15,9% |12 суб. — 8,3% |} {{block center/e}} себто здебільшого взято дорослих суб'єктів 21 — 40, власне, 24 — 40.{{nop}}<noinclude></noinclude> c04fd05s535shb338cb5fyie0paud3l 250 216920 458844 2022-08-10T12:06:23Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>Мервицького Данила до хати, де що-року печуть мацу, а тепер готують пшеницю в колосі, та вчинивши йому щось ніби обрізання, збирали в плящинку його кров. Після цього євреї дали хлопцеві хліба й булок. Данило спершу про все це мовчав, а потім, коли заслаб, розповів за все й виказав вищеназваних євреїв. Почато справу 19 липня. Щоб розслідувати справу, до городницького правління прибули повітовий штаб-лікар Казанський, стряпчий Бардовський та духовний депутат протоєрей Пахалович. Ця комісія вирішила, „хотя происшествіе сіе не весьма важно, но дабь дать освидҍтельствованію несомнҍнное основаніе и отклонить всякія подозрҍнія“, закликати до огляду хлопця лікарів вільної практики Зайдлера та Голянбу й ратмана новоградволинського міського магістрату Лейбу Майзмана. Оглянувши хлопця, комісія в зазначеному складі посвідчила, що жадних ран і слідів від них у хлопця немає. Стан здоров'я хлопця взагалі цілком завдовільний про що складено акта, причому штаб лікар Казанський додав, що, оглядаючи хлопця, 15-го липня він завважив деякі зміни (опух, то-що) в місці, яке підпало під медичний дослід. З „додатку“ штаб-лікаря Казанського видно, що він уже 15-го липня, на усні запросини, оглядав у городницькому правлінні хлопця Мервицького, отже, огляд, що його перевела Комісія в урочистій обстанові, був числом другий. Як видно, і перший і другий огляд фактично обвинувачення не ствердили, що й констатує й гр. Левашов у свойому листі з 31-го липня на ім'я Волинського губернатора („обвиненіе вполнҍ не подтвердилось"), прохаючи розслідувати справу. Старокостянтинівське духовне правління й собі зацікавилося справою. Воно почало намагатися прискорити слідство і з проханням про це вдалося до архієпіскопа волинського Іннокентія. Волинський архієпіскоп надав справі великої ваги й негайно звернувсь до Левашова з скаргою на загаєне переведення справи. Архієпіскоп при цьому підкреслював, що „злонамҍренный сей поступокъ евреевъ клонился ко вреду христіанства, а, слҍдовательно, христіанской Церкви“. Генерал-губернатор, як видно, не вважав справу за важливу. Через це він намагається архієпіскопа заспокоїти: „мальчикъ былъ освидҍтельствованъ въ присутствіи комиссіи, и дҍло будетъ отослано въ надлежащее судебное мҍсто для разсмотрҍнія<ref>Повідомлення від 4 серпня 1834 р.</ref>. Та виявилося, що Волинський архієпіскоп не вдовольнився листом до гр. Левашова й поквапився про „зловмисний учинок“ старокостянтинівських євреїв повідомити обер-прокурора св. Синоду. Після цього вже тов. обер-прокурора кн. Мещерський й собі прохав Левашова, щоб він наказав розслідувати факти, а про всю справу, яку визнав за дуже важливу, доніс самому Миколі І-му.{{nop}}<noinclude></noinclude> nbi7o5pafymyif0pnv03bs4o5suk4yz 250 216921 458847 2022-08-10T12:39:21Z Arxivist 4314 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Виміри проваджено згідно з міжнародньою угодою, ухваленою на конґресах у Монако р. 1906 та в Женеві р. 1912. {{c|{{sp|УКЛАД}}}} {{right|''Таблиця 1''}} {{block center/s}} {| class="wikitable" ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |NN ! colspan="6" |Уклад Constitution |- ! colspan="2" |1 ! colspan="2" |2 ! colspan="2" |3 |- !N !% !N !% !N !% |- |Лоцмани |74 |16 |21,6 |47, |63,5 |11 |14,9 |- |Хлібороби |71 |10 |14,1 |52 |73,2 |9 |12,7 |- |Разом |145 |26 |17,9 |99 |68,3 |20 |13,18 |} {{block center/e}} Загальний стан фізичного розвитку, уклад тіла досліджених українців досить різноманітний; здебільшого і лоцмани, і хлібороби і всі взагалі мають середній уклад (2) 63,5% — 73,2%; є серед них і суб'єкти з слабким (1) та міцним (3) укладом, до того ж перших виявлено трохи більше, як більше других. Цікаво відзначити, що лоцмани, що здавалося б, повинні мати І помітно більший відсоток суб’єктів міцного укладу, у звязку з їхньою професією, насправжки проти хліборобів тільки на 2% більше мають міцного укладу, а суб’єктів слабкого укладу серед них навіть більше аж на 7,5%, тим самим відповідно зменшується проти хліборобів число суб’єктів середнього укладу. Тим більше це зауваження має підставу, коли з наших матеріялів прилучити до укладу (3) тих осіб, що їх в індивідуальних картках відзначено позначкою „2—3“ (лоцманів 5 суб., хліборобів 4 суб.), а в таблиці укладу їх записано до категорії (2); тоді відсоток суб'єктів з міцним укладом обох цих груп збільшиться до 21,6 і 18.3, себто поширеність серед наших лоцманів суб'єктів міцного укладу буде така сама, як і поширеність слабосилих, а у хліборобів слабосилих буде навіть менше ніж з міцним укладом. Отже, наша група української людности, маючи здебільшого середній уклад тіла, разом з тим виявляє більшу тенденцію давати людей слабосилих ніж міцних, до того ж ця тенденція начебто у лоцманів, можливо у зв’язку з їхньою професією, помічається виразніше, ніж у хліборобів. Звичайно, тут треба мати на увазі, що ми дослідили взагалі розмірно небагато суб’єктів, і тому зазначене явище, можливо, має тільки випадковий характер, що й позначилося відповідно на нашому матеріялі. {{c|{{sp|ПІҐМЕНТАЦІЯ}}}} {{sp|Колір волосся}}. З таблиці 2 (с. 39) бачимо, що і лоцмани, і хлібороби нашої групи українців здебільшого темноволосі, до того ж серед лоцманів трохи менше темноволосих, ніж серед хліборобів; вони ж таки далеко більше відзначаються наявністю й білявих суб'єктів, а таких серед хліборобів знайшли ми тільки одного суб'єкта. Взагалі група лоцманів за цією ознакою більше змішана, ніж група хліборобів. {{sp|Колір очей}}. Вивчаючи з тої самої таблиці колір очей, бачимо, що змішаність досліджених українців ще яскравіше виступає: обидві групи здебільшого мають „мішані“ очі, майже однакова кількість серед них і тем-<noinclude></noinclude> 69hq5azwkeidbgbsimad0jd6aqyljmc 458848 458847 2022-08-10T12:40:42Z Arxivist 4314 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Виміри проваджено згідно з міжнародньою угодою, ухваленою на конґресах у Монако р. 1906 та в Женеві р. 1912. {{c|{{sp|УКЛАД}}}} {{right|''Таблиця 1''}} {{block center/s}} {| border=1 ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |NN ! colspan="6" |Уклад Constitution |- ! colspan="2" |1 ! colspan="2" |2 ! colspan="2" |3 |- !N !% !N !% !N !% |- |Лоцмани |74 |16 |21,6 |47, |63,5 |11 |14,9 |- |Хлібороби |71 |10 |14,1 |52 |73,2 |9 |12,7 |- |Разом |145 |26 |17,9 |99 |68,3 |20 |13,18 |} {{block center/e}} Загальний стан фізичного розвитку, уклад тіла досліджених українців досить різноманітний; здебільшого і лоцмани, і хлібороби і всі взагалі мають середній уклад (2) 63,5% — 73,2%; є серед них і суб'єкти з слабким (1) та міцним (3) укладом, до того ж перших виявлено трохи більше, як більше других. Цікаво відзначити, що лоцмани, що здавалося б, повинні мати І помітно більший відсоток суб’єктів міцного укладу, у звязку з їхньою професією, насправжки проти хліборобів тільки на 2% більше мають міцного укладу, а суб’єктів слабкого укладу серед них навіть більше аж на 7,5%, тим самим відповідно зменшується проти хліборобів число суб’єктів середнього укладу. Тим більше це зауваження має підставу, коли з наших матеріялів прилучити до укладу (3) тих осіб, що їх в індивідуальних картках відзначено позначкою „2—3“ (лоцманів 5 суб., хліборобів 4 суб.), а в таблиці укладу їх записано до категорії (2); тоді відсоток суб'єктів з міцним укладом обох цих груп збільшиться до 21,6 і 18.3, себто поширеність серед наших лоцманів суб'єктів міцного укладу буде така сама, як і поширеність слабосилих, а у хліборобів слабосилих буде навіть менше ніж з міцним укладом. Отже, наша група української людности, маючи здебільшого середній уклад тіла, разом з тим виявляє більшу тенденцію давати людей слабосилих ніж міцних, до того ж ця тенденція начебто у лоцманів, можливо у зв’язку з їхньою професією, помічається виразніше, ніж у хліборобів. Звичайно, тут треба мати на увазі, що ми дослідили взагалі розмірно небагато суб’єктів, і тому зазначене явище, можливо, має тільки випадковий характер, що й позначилося відповідно на нашому матеріялі. {{c|{{sp|ПІҐМЕНТАЦІЯ}}}} {{sp|Колір волосся}}. З таблиці 2 (с. 39) бачимо, що і лоцмани, і хлібороби нашої групи українців здебільшого темноволосі, до того ж серед лоцманів трохи менше темноволосих, ніж серед хліборобів; вони ж таки далеко більше відзначаються наявністю й білявих суб'єктів, а таких серед хліборобів знайшли ми тільки одного суб'єкта. Взагалі група лоцманів за цією ознакою більше змішана, ніж група хліборобів. {{sp|Колір очей}}. Вивчаючи з тої самої таблиці колір очей, бачимо, що змішаність досліджених українців ще яскравіше виступає: обидві групи здебільшого мають „мішані“ очі, майже однакова кількість серед них і тем-<noinclude></noinclude> g2mvahjuz4zpmr3b7sxwl38z3kz1sd8 458849 458848 2022-08-10T12:41:53Z Arxivist 4314 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Виміри проваджено згідно з міжнародньою угодою, ухваленою на конґресах у Монако р. 1906 та в Женеві р. 1912. {{c|{{sp|УКЛАД}}}} {{right|''Таблиця 1''}} {{block center/s}} {| border=1 ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |NN ! colspan="6" |{{c|Уклад}} {{c|{{sp|Constitution}}}} |- ! colspan="2" |{{c|1}} ! colspan="2" |{{c|2}} ! colspan="2" |{{c|3}} |- !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} |- |Лоцмани |74 |16 |21,6 |47, |63,5 |11 |14,9 |- |Хлібороби |71 |10 |14,1 |52 |73,2 |9 |12,7 |- |Разом |145 |26 |17,9 |99 |68,3 |20 |13,18 |} {{block center/e}} Загальний стан фізичного розвитку, уклад тіла досліджених українців досить різноманітний; здебільшого і лоцмани, і хлібороби і всі взагалі мають середній уклад (2) 63,5% — 73,2%; є серед них і суб'єкти з слабким (1) та міцним (3) укладом, до того ж перших виявлено трохи більше, як більше других. Цікаво відзначити, що лоцмани, що здавалося б, повинні мати І помітно більший відсоток суб’єктів міцного укладу, у звязку з їхньою професією, насправжки проти хліборобів тільки на 2% більше мають міцного укладу, а суб’єктів слабкого укладу серед них навіть більше аж на 7,5%, тим самим відповідно зменшується проти хліборобів число суб’єктів середнього укладу. Тим більше це зауваження має підставу, коли з наших матеріялів прилучити до укладу (3) тих осіб, що їх в індивідуальних картках відзначено позначкою „2—3“ (лоцманів 5 суб., хліборобів 4 суб.), а в таблиці укладу їх записано до категорії (2); тоді відсоток суб'єктів з міцним укладом обох цих груп збільшиться до 21,6 і 18.3, себто поширеність серед наших лоцманів суб'єктів міцного укладу буде така сама, як і поширеність слабосилих, а у хліборобів слабосилих буде навіть менше ніж з міцним укладом. Отже, наша група української людности, маючи здебільшого середній уклад тіла, разом з тим виявляє більшу тенденцію давати людей слабосилих ніж міцних, до того ж ця тенденція начебто у лоцманів, можливо у зв’язку з їхньою професією, помічається виразніше, ніж у хліборобів. Звичайно, тут треба мати на увазі, що ми дослідили взагалі розмірно небагато суб’єктів, і тому зазначене явище, можливо, має тільки випадковий характер, що й позначилося відповідно на нашому матеріялі. {{c|{{sp|ПІҐМЕНТАЦІЯ}}}} {{sp|Колір волосся}}. З таблиці 2 (с. 39) бачимо, що і лоцмани, і хлібороби нашої групи українців здебільшого темноволосі, до того ж серед лоцманів трохи менше темноволосих, ніж серед хліборобів; вони ж таки далеко більше відзначаються наявністю й білявих суб'єктів, а таких серед хліборобів знайшли ми тільки одного суб'єкта. Взагалі група лоцманів за цією ознакою більше змішана, ніж група хліборобів. {{sp|Колір очей}}. Вивчаючи з тої самої таблиці колір очей, бачимо, що змішаність досліджених українців ще яскравіше виступає: обидві групи здебільшого мають „мішані“ очі, майже однакова кількість серед них і тем-<noinclude></noinclude> 1mt7hjzvx2lagaod0yz1ybd9z5dachv 459024 458849 2022-08-11T10:04:25Z Arxivist 4314 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>Виміри проваджено згідно з міжнародньою угодою, ухваленою на конґресах у Монако р. 1906 та в Женеві р. 1912. {{c|{{sp|УКЛАД}}}} {{right|''Таблиця 1''}} {{block center/s}} {| border="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto; border-collapse: collapse; text-align: center;" ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |NN ! colspan="6" |{{c|Уклад}} {{c|{{sp|Constitution}}}} |- ! colspan="2" |{{c|1}} ! colspan="2" |{{c|2}} ! colspan="2" |{{c|3}} |- !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} |- |Лоцмани |74 |16 |21,6 |47, |63,5 |11 |14,9 |- |Хлібороби |71 |10 |14,1 |52 |73,2 |9 |12,7 |- |Разом |145 |26 |17,9 |99 |68,3 |20 |13,18 |} {{block center/e}} Загальний стан фізичного розвитку, уклад тіла досліджених українців досить різноманітний; здебільшого і лоцмани, і хлібороби і всі взагалі мають середній уклад (2) 63,5% — 73,2%; є серед них і суб'єкти з слабким (1) та міцним (3) укладом, до того ж перших виявлено трохи більше, як більше других. Цікаво відзначити, що лоцмани, що здавалося б, повинні мати І помітно більший відсоток суб’єктів міцного укладу, у звязку з їхньою професією, насправжки проти хліборобів тільки на 2% більше мають міцного укладу, а суб’єктів слабкого укладу серед них навіть більше аж на 7,5%, тим самим відповідно зменшується проти хліборобів число суб’єктів середнього укладу. Тим більше це зауваження має підставу, коли з наших матеріялів прилучити до укладу (3) тих осіб, що їх в індивідуальних картках відзначено позначкою „2—3“ (лоцманів 5 суб., хліборобів 4 суб.), а в таблиці укладу їх записано до категорії (2); тоді відсоток суб'єктів з міцним укладом обох цих груп збільшиться до 21,6 і 18.3, себто поширеність серед наших лоцманів суб'єктів міцного укладу буде така сама, як і поширеність слабосилих, а у хліборобів слабосилих буде навіть менше ніж з міцним укладом. Отже, наша група української людности, маючи здебільшого середній уклад тіла, разом з тим виявляє більшу тенденцію давати людей слабосилих ніж міцних, до того ж ця тенденція начебто у лоцманів, можливо у зв’язку з їхньою професією, помічається виразніше, ніж у хліборобів. Звичайно, тут треба мати на увазі, що ми дослідили взагалі розмірно небагато суб’єктів, і тому зазначене явище, можливо, має тільки випадковий характер, що й позначилося відповідно на нашому матеріялі. {{c|{{sp|ПІҐМЕНТАЦІЯ}}}} {{sp|Колір волосся}}. З таблиці 2 (с. 39) бачимо, що і лоцмани, і хлібороби нашої групи українців здебільшого темноволосі, до того ж серед лоцманів трохи менше темноволосих, ніж серед хліборобів; вони ж таки далеко більше відзначаються наявністю й білявих суб'єктів, а таких серед хліборобів знайшли ми тільки одного суб'єкта. Взагалі група лоцманів за цією ознакою більше змішана, ніж група хліборобів. {{sp|Колір очей}}. Вивчаючи з тої самої таблиці колір очей, бачимо, що змішаність досліджених українців ще яскравіше виступає: обидві групи здебільшого мають „мішані“ очі, майже однакова кількість серед них і тем-<noinclude></noinclude> pitqn5viii1xxqnker5rpzuwa7ftrna 250 216922 458867 2022-08-10T13:43:52Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|19|{{sp|Украінська Муза}}|20}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>„Куди йому уже до Риму? „Хиба як здохне чорт в рові, „Як вернеться пан хан до Криму, „Як жениться сич на сові. „Хіба б уже та не Юнона, „Щоб не вказала макогона. „Що й досі слухає чмелів! „Коли б вона та не бісилась, „Замовкла і не комезилась, „Щоб ти це сам їй ізвелів“. Юпитер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб; „Ох, доцю, ти моя голубка! „Я в правді твердий так, як дуб. „Еней збудує сильне царство, „І заведе своє там панство; „Не малий буде він панок. „На панщину ввесь світ погонить, „Багацько хлопців там наплодить „І всім їм буде ватажок. „Заїде до Дідони в гості, „І буде там бенкетувать; „Полюбиться її він мосці „І буде бісики пускать, „Іди ж, небого, не журися, „Попонеділкуй, помолися, „Все буде так, як я сказав“. Венера низько поклонилась І з пан-отцем своїм простилась, А він її поцілував. Еней прочумався, проспався, І голодрабців позбірав, Зовсім зібрався і уклався, І, скільки видно, почухрав. Плив, плив, плив, плив, що аж обридло І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь. „Коли б, каже: умер я в Трої  „Уже б не пив цеї гіркої, „І марне так не волочивсь“.</poem> {{dhr}} {{rule|5em}}<section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/>{{larger|{{sp|{{sc|Еней в Сициліі.}}}}}}<poem> {{largeinitial|Е}}ней, попливши синім морем, На Карфагену оглядавсь; Боровсь з своїм сердега горем, Слізьми бідняжка обливавсь. Хоть од Дідони плив поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: „Нехай їй вічне царство, „Мені же довголітнє панство „І щоб друга вдова найшлась!“ Як ось і море стало грати, Великі хвилі піднялись. І вітри зачали бурхати, Аж човни на морі тряслись. Водою чорт-зна як крутило, Що трохи всіх не потопило. Вертілись човни, мов дурні. Троянці з страху задрожали, І що робити, всі не знали, Стояли мовчки всі смутні. Один з троянської ватаги — По їх він звався Палінур — Цей більше мав других одваги, Сміленький був і балагур, Що наперед цей схаменувся І до Нептуна окликнувся: „А що ти робиш, пан Нептун! „Чи це і ти пустивсь в ледащо, „Що хочеш нас звести ні на що? „Хіба півкопи і забув? А далі після цеї мови Троянцям він так всім сказав: „Бувайте, братця, ви здорові! „Оце Нептун замудрував. „Куди тепер ми, братця, підем? „В Італію ми не доїдем, „Бо море дуже щось шпує. „Італія відсіль не близько, „А морем в бурю їхать слизько, „Човнів ніхто не підкує.</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> 0hn2v5xudiw4cki9l8vlqz12rikoqgg 458868 458867 2022-08-10T13:44:10Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|19|{{sp|Украінська Муза}}|20}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>„Куди йому уже до Риму? „Хиба як здохне чорт в рові, „Як вернеться пан хан до Криму, „Як жениться сич на сові. „Хіба б уже та не Юнона, „Щоб не вказала макогона. „Що й досі слухає чмелів! „Коли б вона та не бісилась, „Замовкла і не комезилась, „Щоб ти це сам ій ізвелів“. Юпитер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб; „Ох, доцю, ти моя голубка! „Я в правді твердий так, як дуб. „Еней збудує сильне царство, „І заведе своє там панство; „Не малий буде він панок. „На панщину ввесь світ погонить, „Багацько хлопців там наплодить „І всім ім буде ватажок. „Заіде до Дідони в гості, „І буде там бенкетувать; „Полюбиться іі він мосці „І буде бісики пускать, „Іди ж, небого, не журися, „Попонеділкуй, помолися, „Все буде так, як я сказав“. Венера низько поклонилась І з пан-отцем своім простилась, А він іі поцілував. Еней прочумався, проспався, І голодрабців позбірав, Зовсім зібрався і уклався, І, скільки видно, почухрав. Плив, плив, плив, плив, що аж обридло І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь. „Коли б, каже: умер я в Троі  „Уже б не пив цеі гіркоі, „І марне так не волочивсь“.</poem> {{dhr}} {{rule|5em}}<section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/>{{larger|{{sp|{{sc|Еней в Сициліі.}}}}}}<poem> {{largeinitial|Е}}ней, попливши синім морем, На Карфагену оглядавсь; Боровсь з своім сердега горем, Слізьми бідняжка обливавсь. Хоть од Дідони плив поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: „Нехай ій вічне царство, „Мені же довголітнє панство „І щоб друга вдова найшлась!“ Як ось і море стало грати, Великі хвилі піднялись. І вітри зачали бурхати, Аж човни на морі тряслись. Водою чорт-зна як крутило, Що трохи всіх не потопило. Вертілись човни, мов дурні. Троянці з страху задрожали, І що робити, всі не знали, Стояли мовчки всі смутні. Один з троянськоі ватаги — По іх він звався Палінур — Цей більше мав других одваги, Сміленький був і балагур, Що наперед цей схаменувся І до Нептуна окликнувся: „А що ти робиш, пан Нептун! „Чи це і ти пустивсь в ледащо, „Що хочеш нас звести ні на що? „Хіба півкопи і забув? А далі після цеі мови Троянцям він так всім сказав: „Бувайте, братця, ви здорові! „Оце Нептун замудрував. „Куди тепер ми, братця, підем? „В Італію ми не доідем, „Бо море дуже щось шпує. „Італія відсіль не близько, „А морем в бурю іхать слизько, „Човнів ніхто не підкує.</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> lwvd2xlx2f4po1jfxauk8cyxb8mj428 0 216923 458871 2022-08-10T13:45:25Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{неоднозначність}} * [[Вночі (Грабовський)|Вночі]] — вірш [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]] * [[Вночі (Йогансен)|Вночі]] — вірш [[Автор:Майк Йогансен|Майка Йогансена]] * [[Вночі (Стефаник)|Вночі]] — поезія в прозі [[Автор:Василь Стефаник|Василя Стефаника]] g4arqx31thf9y0ad40t1poy6t46list 458876 458871 2022-08-10T13:54:18Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{неоднозначність}} * [[Вночі (Грабовський)|Вночі]] — вірш [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]] * [[Вночі дзвенить комар…|Вночі…]] — вірш [[Автор:Майк Йогансен|Майка Йогансена]] * [[Вночі (Стефаник)|Вночі]] — поезія в прозі [[Автор:Василь Стефаник|Василя Стефаника]] o2ud5f9nm42nntrjdacimv2bwdjhht2 0 216924 458872 2022-08-10T13:47:08Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{версії |автор = Василь Стефаник |назва = Вночі |примітки = поезія в прозі |подібне = Вночі |nointro=так }} * [[Твори (Стефаник, 1942)/Вночі|Вночі]] {{Збірка|Стефаник, 1942}} tb0z3nbbrejto9tm17daogrjup9ovmz 250 216925 458875 2022-08-10T13:53:17Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>— Поїхав?! — Від нас… він житиме сам. Жах пройняв Степана. — Він сказав: «Мамо, обіцяй, що проженеш того пройдисвіта, тоді я лишуся, і все буде, як раніш». Я сказала: «Він не пройдисвіт»… Степан кинувся до неї, схопив її руку й палко цілував. — Ні, ні, мусінько, я пройдисвіт! — казав він. — Я поганий, мене треба прогнати. Я люблю вас, мусінько, простіть мене! Вона мляво відповіла: — Простити? Тебе? За що? Він цілував їй шию, куточки губ, очі, чоло, припадаючи до цих знайомих місць, пригортаючи її побожно й сласно. І вона, мов прокинувшись, оповила йому шию, відхилила йому голову й глянула йому ввічі диким поглядом пристрасти. Вночі вона сказала йому: — Я знала, що ти вернешся. — Чому? — Потім скажу. — Я сам, от наперекір усьому, теж був певний, що вернуся. Ішов забирати речі, а десь у душі знав, що буду з вами. Поцілуйте мене, я гарний. — Ах ти, любов моя, — засміялась вона. Він замовк. — Про що ти думаєш? — Про… ту половину вашої хати. — Раніше не думав? — Дуже мало… між іншим. Боявся вас питати. Мусінько, все так дивно робиться. Виходить, я сам себе не знаю! — І ніколи не знатимеш. — Ні, чому? Я вже трохи навчений. Скільки я вистраждав! Місто закрутило мене. Я потопав. — А тепер біля мене обсихаєш. Він почув у цих словах стільки болю й глузливого докору, що мимоволі відсахнувся, якось зненацька, несподівано зрозумівши, як щось невідоме доти, сховане й страшне, що мусінька його жила й перед тим, як стала для нього існувати, що роки, десятки зниклих років несхибно вели<noinclude></noinclude> sz3z46s3jk4vcjda5vwr8yc1513vgc1 0 216926 458877 2022-08-10T13:56:20Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{версії | назва = Вночі | автор = Павло Грабовський | подібне = Вночі | nointro = так }} * [[Пролїсок/В ночі|В ночі]] {{збірка|Пролїсок}} 2axff5694boxxwvxh0t92o581k4k48y 250 216927 458879 2022-08-10T13:57:26Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|21|{{sp|Котляревський}}|22}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>„От-тут земелька єсть, хлопьята, „Відціль вона невдалеку, „Сицилія, земля багата, „Вона мені щось по знаку. „Дмухнім лиш, братця, ми до неї, „Збувати горести своєї,  „Там добрий цар живе Ацест. „Ми там, як дома, очуняєм „І, як у себе, загуляєм, — „Всього багацько в його єсть“. Троянці разом принялися І стали веслами гребти, Як стрілки, човники неслися, Мов ззаду пхали їх чорти. Їх сицилійці як уздріли, То з города, мов подуріли, До моря бігли всі встрічать. Тут між собою розпитались, Чоломкались і обнімались, —  Пішли до короля гулять. Ацест Енею, як би брату, Велику ласку показав, І зараз, попросивши в хату, Горілкою почастував; На закуску наклали сала, Лежала ковбаса чимала І хліба повне решето. Троянцям всім дали тетері І одпустили на кватері: Щоб йшли, куди потрапить хто. Тут зараз підняли бенкети, Замурмотали, як коти, І в кахлях понесли пашкети І кисілю їм до сити; Гарячую, мьягку бухинку, Зразову до ріжків печінку, Гречаних з часником пампух. Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався,  Трохи не виперсь з його дух. Еней хоть трохи був підпилий, Та з розумом не потерявсь;</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>Він син був богобоязливий, По смерти батька не цуравсь. В цей день його отець опрягся, Як чикилдихи обіжрався, —  Анхиз з горілочки умер. Еней схотів обід справляти І тут старців нагодувати, Щоб Бог душі свій рай одпер. Зібрав троянську всю громаду І сам пішов на двір до іх Просить у їх собі пораду, —  Сказав їм річ в словах таких: „Панове, знаєте, трояни „І всі хрещенії миряни, „Що мій отець бував Анхиз, „Його сивуха запалила „І живота укоротила, „І він, як муха в зіму, зслиз. „Зробити поминки я хочу, „Поставити обід старцям —  „І завтра ж — далі не одстрочу, „Скажіте — як здається вам?“ Цього троянці і бажали І всі у-голос закричали: „Енею, Боже, поможи! „І коли хочеш, пане, знати, „І сами будем помагати, „Бо ми тобі не вороги“. І зараз миттю всі пустились Горілку, мьясо купувать. Хліб, бублики, книші вродились, Пішли посуди добувать; І коливо з куті зробили, Сити із меду наситили, Договорили і попа; Хазяїнів своїх ззивали, Старців по улицях шукали… Пішла на дзвін дякам копа. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І мьяса в казани наклали, Варили страву і пекли.</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}} {{left|{{fine|2*}}}}</noinclude> 6l5izkhiqrke3xtgncyioqlbtflb82o 458938 458879 2022-08-10T20:35:00Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|21|{{sp|Котляревський}}|22}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>„От-тут земелька єсть, хлопьята, „Відціль вона невдалеку, „Сицилія, земля багата, „Вона мені щось по знаку. „Дмухнім лиш, братця, ми до неі, „Збувати горести своєі,  „Там добрий цар живе Ацест. „Ми там, як дома, очуняєм „І, як у себе, загуляєм, — „Всього багацько в його єсть“. Троянці разом принялися І стали веслами гребти, Як стрілки, човники неслися, Мов ззаду пхали іх чорти. іх сицилійці як уздріли, То з города, мов подуріли, До моря бігли всі встрічать. Тут між собою розпитались, Чоломкались і обнімались, —  Пішли до короля гулять. Ацест Енею, як би брату, Велику ласку показав, І зараз, попросивши в хату, Горілкою почастував; На закуску наклали сала, Лежала ковбаса чимала І хліба повне решето. Троянцям всім дали тетері І одпустили на кватері: Щоб йшли, куди потрапить хто. Тут зараз підняли бенкети, Замурмотали, як коти, І в кахлях понесли пашкети І кисілю ім до сити; Гарячую, мьягку бухинку, Зразову до ріжків печінку, Гречаних з часником пампух. Еней з дороги налигався І пінноі так нахлестався,  Трохи не виперсь з його дух. Еней хоть трохи був підпилий, Та з розумом не потерявсь;</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>Він син був богобоязливий, По смерти батька не цуравсь. В цей день його отець опрягся, Як чикилдихи обіжрався, —  Анхиз з горілочки умер. Еней схотів обід справляти І тут старців нагодувати, Щоб Бог душі свій рай одпер. Зібрав троянську всю громаду І сам пішов на двір до іх Просить у іх собі пораду, —  Сказав ім річ в словах таких: „Панове, знаєте, трояни „І всі хрещеніі миряни, „Що мій отець бував Анхиз, „Його сивуха запалила „І живота укоротила, „І він, як муха в зіму, зслиз. „Зробити поминки я хочу, „Поставити обід старцям —  „І завтра ж — далі не одстрочу, „Скажіте — як здається вам?“ Цього троянці і бажали І всі у-голос закричали: „Енею, Боже, поможи! „І коли хочеш, пане, знати, „І сами будем помагати, „Бо ми тобі не вороги“. І зараз миттю всі пустились Горілку, мьясо купувать. Хліб, бублики, книші вродились, Пішли посуди добувать; І коливо з куті зробили, Сити із меду наситили, Договорили і попа; Хазяінів своіх ззивали, Старців по улицях шукали… Пішла на дзвін дякам копа. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І мьяса в казани наклали, Варили страву і пекли.</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}} {{left|{{fine|2*}}}}</noinclude> 6tmn47ug7f1o4bq8ef71ti304d41c36 0 216928 458880 2022-08-10T14:02:12Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Твори]] | автор = Василь Стефаник | секція = Словничок менше зрозумілих слів | попередня = [[../Примітки/]] | рік = 1942 | місто = Львів | видавець = Українське Видавництво | примітки = }} <pages index="Твори (Стефаник 1942).pdf" from=382 to=390 /> cz2tcn7mmhg6f9nq89r5z968i0cf5mi 250 216929 458882 2022-08-10T14:28:32Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><poem>'''сту́пень''' — такий, що поступиться там, де йому скажуть '''су́головки''' — місце, де кінчаються ниви, відступ між нивами '''сфати́тися''' — спохопитися '''Та́буля''' — таблиця; судовий спис власників ґрунту '''та́йстра''' — вишивана велика торба '''та́ний''' — дешевий '''та́цка''' — таца, піднос '''теме́нний''' — величезний '''теста́мент''' — заповіт '''тогі́дний''' — торішній '''тракта́мент''' — частування, гостина '''тра́фіка''' — тютюнова крамниця '''тринка́р''' — могорич '''тріло''' — отрута '''тру́нва''' — труна '''тру́нок''' — шлунок '''ту́ман''' — дурень; '''тумана пускати, туманити''' — обдурювати '''туск''' — туга '''Угрі́ти''' — вгріти, вгатити '''угурни́й''' — впертий '''у́піс''' — грошева сума за впис у члени (банку і т. п.) '''уторгува́ти''' — дійти до згоди при купівлі; купити '''уфати́ти''' — вхопити '''Фаєрма́н''' — пожежний сторож, у даному тексті розумна людина '''фа́йний''' — гарний '''фала́тє''' — лахміття, дрібні шматочки '''фасува́ти''' — діставати, одержувати '''фата́ти''' — хватати '''фе́ник''' — австрійський мідний гріш вартости півкопійки '''фи́ля''' — хвилина; хвиля '''фо́рт''' — безперестанно '''фо́ршпан''' — підвода, яку зобов'язаний був давати селянин на вимогу громадського уряду '''фу́зія''' — рушниця '''фука́ти''' — виявляти невдоволення (криком, жестом і т. п.) '''фунто́вий''' — півкілограмовий; фунтова мука — біла купована мука '''фурє́ти''' — кидати '''фурну́ти''' — кинути '''фу́титися''' — погано поводити себе (про жінок) '''Хвале́ний''' — ухвалений '''хлоп'є́нний''' — дужий, міцний '''хомну́ти''' — вдарити '''хорба́ка''' — хребет '''хоро́ми''' — сіни</poem><noinclude>{{c|— 377 —}}</noinclude> dtbx64cf3ntsi1jypsh7rfrvkc3hxae 0 216930 458886 2022-08-10T14:56:41Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{версії | назва = В дорозі | автор = Юрій Клен | подібне = В дорозі | nointro = так }} * [[Каравели/В дорозі|В дорозі]] // {{fine|[[Каравели]]. Прага, 1943}} c3m6s7x5b1a7jyxnig6p9vxxl38yue0 0 216931 458887 2022-08-10T14:59:51Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{неоднозначність}} * [[Дорога (Стефаник)|Дорога]] — новела [[Автор:Василь Стефаник|Василя Стефаника]] * [[Дорога (Хвильовий)|Дорога]] — оповідання [[Автор:Микола Хвильовий|Миколи Хвильового]] lsnujj25vsx2g33oxbcr2ic1t0u3y73 458888 458887 2022-08-10T15:09:32Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{неоднозначність}} * [[Дорога (Стефаник)|Дорога]] — новела [[Автор:Василь Стефаник|Василя Стефаника]] * [[Дорога (Хвильовий)|Дорога]] — оповідання [[Автор:Микола Хвильовий|Миколи Хвильового]] mz5in7pipsccbqhk7bzvdsabzhs6pk8 458892 458888 2022-08-10T15:16:20Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{неоднозначність}} * [[Дорога (Стефаник)|Дорога]] — поезія в прозі [[Автор:Василь Стефаник|Василя Стефаника]] * [[Дорога (Хвильовий)|Дорога]] — оповідання [[Автор:Микола Хвильовий|Миколи Хвильового]] 2u66gifd4omfxipty98vov424oacp4j 0 216932 458889 2022-08-10T15:09:51Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{версії |автор = Микола Хвильовий |назва = Дорога |подібне = Дорога |nointro=так }} * [[Сині етюди (1923)/Дорога|Дорога]] // {{fine|[[Сині етюди (1923)|Сині етюди]]. Хврків, 1923}} aspsv3btebf9q1taqzd38qkxzu80nxy 0 216933 458891 2022-08-10T15:15:27Z Leh Palych 5381 . wikitext text/x-wiki {{версії |автор = Василь Стефаник |назва = Дорога |примітки = поезія в прозі |подібне = Дорога |nointro = так }} * [[Твори (Стефаник, 1942)/Дорога|Дорога]] {{Збірка|Стефаник, 1942}} 641t7nweb7qzar0ocm9zyt18167zpse 250 216934 458893 2022-08-10T15:16:31Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude> {{c|{{xx-larger|Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва.}}}} Справа народньої освіти раз-у-раз буда живою актуальною справою в історії українського національного відродження. Українство, що во їм'я народу зародилось, з ім'ям народу на устах ширилось і розвивалось, не могло, певна річ, забути й занехаяти однієї з найпекучіших потреб народнього життя — щоб народ свідомими очима дивився на світ божий та на природу й стосунки людськії. З другого боку, історичні традиції українського життя, як от просвітна діяльність давніх наших брацтв, широке росповсюдження народньої освіти в XVII — XVIII віках, цілі фаланги селянських шкіл, мандровані вчителі і т. и. — все це ще більш привертало українських діячів до народньої освіти, зв'язувало український національний рух насамперед з рухом просвітнім, з бажанням дати народові світло знання та науки. Ця перевага просвітніх заходів виявляється вже в перших спробах тих національних организацій, що виникли були на Україні новішими часами. Згадуючи про такі организації, насамперед доводиться спинитись на замірах голосного й незабутьного в нашій історії Кирило-Мефодієвського брацтва, що зібрало в собі найкра-<noinclude></noinclude> b2nt9yobpde0mjq1mbat297gf34o0rw 458944 458893 2022-08-10T20:50:49Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude> {{c|{{xx-larger|Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва.}}}} Справа народньої освіти раз-у-раз буда живою актуальною справою в історії українського національного відродження. Українство, що во їм'я народу зародилось, з ім'ям народу на устах ширилось і розвивалось, не могло, певна річ, забути й занехаяти однієї з найпекучіших потреб народнього життя — щоб народ свідомими очима дивився на світ божий та на природу й стосунки людськії. З другого боку, історичні традиції українського життя, як от просвітна діяльність давніх наших брацтв, широке росповсюдження народньої освіти в XVII–XVIII віках, цілі фаланги селянських шкіл, мандровані вчителі і т. и. — все це ще більш привертало українських діячів до народньої освіти, зв'язувало український національний рух насамперед з рухом просвітнім, з бажанням дати народові світло знання та науки. Ця перевага просвітніх заходів виявляється вже в перших спробах тих національних организацій, що виникли були на Україні новішими часами. Згадуючи про такі организації, насамперед доводиться спинитись на замірах голосного й {{errata|незабутьного|незабутнього}} в нашій історії Кирило-Мефодієвського брацтва, що зібрало в собі найкра-<noinclude></noinclude> n2u577la8nu0eex2unwb3ahj9gkd5vc 250 216935 458895 2022-08-10T15:29:28Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>щих людей 40-х років, цвіт української інтелігенції — Шевченка, Костомарова, Куліша, Гулака, Пильчикова, Білозерського й инших. Ми знаємо, що брацтво, як организація, й не починало своєї роботи. Викрите й захоплене в стадії формування, розпорошене по всіх усюдах, воно сліди своїх замірів лишило тільки в формі статута й правил, які мало покласти за основу своєї майбутньої діяльности. Це були поки ще слова, але слова надто вимовні для свого часу й людей. I от серед цих „слів“ на центральному місці стоїть піклування про народню освіту. Вже пункт 5-й статута говорить про „обов'язкову науку“ для народа, тим більше, що тільки освічені люде, на думку братчиків, і могли брати участь у порядкуванні державними й громадськими справами, — отже треба було через освіту зробити це доступним для широких демократичних кругів. Це виразніше справу народньої освіти поставлено в „правилах“ брацтва. В пункті 8-му тих „правил“ буквально читаємо от що: „общество будетъ стараться {{sp|заранѣе}} объ искорененіи рабства и всякаго униженія низшихъ классовъ и о {{sp|повсемѣстномъ распространенiи грамотности}}“ <ref>Твори Т. Шевченка, т. II, СПБ, стор. 100.</ref>. З цього виходить, що братчики народню освіту мали за неодкладну, нагальну потребу народнього життя, яку треба було задовольнити найперше („заранѣе“), попередивши цим навіть ту політичну реформу, коло якої захожувались тоді братчики. З другого боку, народня освіта повинна була йти разом із скасуванням панського права над<noinclude></noinclude> j662642a5lxdumtaufcgthusj9ynxlb 458940 458895 2022-08-10T20:40:46Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>щих людей 40-х років, цвіт української інтелігенції — Шевченка, Костомарова, Куліша, Гулака, Пильчикова, Білозерського й инших. Ми знаємо, що брацтво, як организація, й не починало своєї роботи. Викрите й захоплене в стадії формування, розпорошене по всіх усюдах, воно сліди своїх замірів лишило тільки в формі статута й правил, які мало покласти за основу своєї майбутньої діяльности. Це були поки ще слова, але слова надто вимовні для свого часу й людей. І от серед цих „слів“ на центральному місці стоїть піклування про народню освіту. Вже пункт 5-й статута говорить про „обов'язкову науку“ для народа, тим більше, що тільки освічені люде, на думку братчиків, і могли брати участь у порядкуванні державними й громадськими справами, — отже треба було через освіту зробити це доступним для широких демократичних кругів. Це виразніше справу народньої освіти поставлено в „правилах“ брацтва. В пункті 8-му тих „правил“ буквально читаємо от що: „общество будетъ стараться {{sp|заранѣе}} объ искорененіи рабства и всякаго униженія низшихъ классовъ и о {{sp|повсемѣстномъ распространеніи грамотности}}“<ref>Твори Т. Шевченка, т. II, СПБ, стор. 100.</ref>. З цього виходить, що братчики народню освіту мали за неодкладну, нагальну потребу народнього життя, яку треба було задовольнити найперше („заранѣе“), попередивши цим навіть ту політичну реформу, коло якої захожувались тоді братчики. З другого боку, народня освіта повинна була йти разом із скасуванням панського права над<noinclude></noinclude> iywkzo8fyulypg6vsjelw7xfrvxmz0z 459015 458940 2022-08-11T09:12:46Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>щих людей 40-х років, цвіт української інтелігенції — Шевченка, Костомарова, Куліша, Гулака, Пильчикова, Білозерського й инших. Ми знаємо, що брацтво, як организація, й не починало своєї роботи. Викрите й захоплене в стадії формування, розпорошене по всіх усюдах, воно сліди своїх замірів лишило тільки в формі статута й правил, які мало покласти за основу своєї майбутньої діяльности. Це були поки ще слова, але слова надто вимовні для свого часу й людей. І от серед цих „слів“ на центральному місці стоїть піклування про народню освіту. Вже пункт 5-й статута говорить про „обов'язкову науку“ для народа, тим більше, що тільки освічені люде, на думку братчиків, і могли брати участь у порядкуванні державними й громадськими справами, — отже треба було через освіту зробити це доступним для широких демократичних кругів. Це виразніше справу народньої освіти поставлено в „правилах“ брацтва. В пункті 8-му тих „правил“ буквально читаємо от що: „общество будетъ стараться {{sp|заранѣе}} объ искорененіи рабства и всякаго униженія низшихъ классовъ и {{sp|о повсемѣстномъ распространеніи грамотности}}“<ref>Твори Т. Шевченка, т. II, СПБ, стор. 100.</ref>. З цього виходить, що братчики народню освіту мали за неодкладну, нагальну потребу народнього життя, яку треба було задовольнити найперше („заранѣе“), попередивши цим навіть ту політичну реформу, коло якої захожувались тоді братчики. З другого боку, народня освіта повинна була йти разом із скасуванням панського права над<noinclude></noinclude> 2eu81zmm0lji4ka2jgcodj4z0140mw5 250 216936 458897 2022-08-10T15:43:56Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>людьми, цієї найдужчої перешкоди для всякаго світла, і запобігати „всякому униженію низшихъ классовъ“. Виховання молоді та відповідна література повинні були, на думку братчиків, сприяти й росповсюдженню ідей брацтва. Ці загальні тези брацтва детальніше роскриваються в замірах поодиноких братчиків. Так, ми знаємо, що Шевченко ще попереду носився з думкою про народні видання, а Маркович, як видко з виказів Костомарова під час слідства, „имѣлъ большую охоту“ видавати українською мовою „Сельское Чтеніе“ для народу; на цю думку пристали Гулак, Шевченко, Куліш та Костомаров, а також присоглашали й инших людей <ref>„Былое“, 1907, VIII, 205.</ref>. Гулак особливу увагу звертав на заснування народніх шкіл та видавання популярних книжок для народу<ref>„Галерея Шлиссельбургскихъ узниковъ", т. I, стр. 47.</ref>. Куліш, у якого під час арешту між иншими знайдено проект прохання до царя, щоб дозволено було заводити по Україні школи для освіти народу<ref>Кониський Ол. — Тарас Шевченко Грушівський, т. I, стор. 234.</ref>, в своїх згадках про ті часи переказує, що була серед братчиків думка „проповідати серед просвіщенних панів українських визволення народу з кріпацтва дорогою просвіти“ <ref>Куліш — Хуторна поезія, Львів, 1882, стор. 8.</ref>. Ще виразніше про це говорив тоді Шевченко навіть між широкими кругами, в яких він бував, як найпопулярніший на Україні поет. Так, Варфоломей Шевченко в своїх споминах росказує, що Тарас показував йому портрети своїх приятелів (видима річ, братчи-<noinclude></noinclude> jg1i14igj0nhfnf86zfl2dv9j0vhb2h 458945 458897 2022-08-10T20:55:11Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>людьми, цієї найдужчої перешкоди для всякаго світла, і запобігати „всякому униженію низшихъ классовъ“. Виховання молоді та відповідна література повинні були, на думку братчиків, сприяти й росповсюдженню ідей брацтва. Ці загальні тези брацтва детальніше роскриваються в замірах поодиноких братчиків. Так, ми знаємо, що Шевченко ще попереду носився з думкою про народні видання, а Маркович, як видко з виказів Костомарова під час слідства, „имѣлъ большую охоту“ видавати українською мовою „Сельское Чтеніе“ для народу; на цю думку пристали Гулак, Шевченко, Куліш та Костомаров, а також присоглашали й инших людей<ref>„Былое“, 1907, VIII, 205.</ref>. Гулак особливу увагу звертав на заснування народніх шкіл та видавання популярних книжок для народу<ref>„Галерея Шлиссельбургскихъ узниковъ", т. I, стр. 47.</ref>. Куліш, у якого під час арешту між иншими знайдено проект прохання до царя, щоб дозволено було заводити по Україні школи для освіти народу<ref>Кониський Ол. — Тарас Шевченко-Грушівський, т. I, стор. 234.</ref>, в своїх згадках про ті часи переказує, що була серед братчиків думка „проповідати серед просвіщенних панів українських визволення народу з кріпацтва дорогою просвіти“<ref>Куліш — [[Хуторна поэзія|Хуторна поезія]], Львів, 1882, стор. 8.</ref>. Ще виразніше про це говорив тоді Шевченко навіть між широкими кругами, в яких він бував, як найпопулярніший на Україні поет. Так, [[w:Шевченко Варфоломій Григорович|Варфоломей Шевченко]] в своїх споминах росказує, що Тарас показував йому портрети своїх приятелів (видима річ, братчи-<noinclude></noinclude> so1qennibkwo8ybqgdq9t9h4hnkglyp 458951 458945 2022-08-10T21:10:11Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>людьми, цієї найдужчої перешкоди для всякаго світла, і запобігати „всякому униженію низшихъ классовъ“. Виховання молоді та відповідна література повинні були, на думку братчиків, сприяти й росповсюдженню ідей брацтва. Ці загальні тези брацтва детальніше роскриваються в замірах поодиноких братчиків. Так, ми знаємо, що Шевченко ще попереду носився з думкою про народні видання, а Маркович, як видко з виказів Костомарова під час слідства, „имѣлъ большую охоту“ видавати українською мовою „Сельское Чтеніе“ для народу; на цю думку пристали Гулак, Шевченко, Куліш та Костомаров, а також присоглашали й инших людей<ref>„Былое“, 1907, VIII, 205.</ref>. Гулак особливу увагу звертав на заснування народніх шкіл та видавання популярних книжок для народу<ref>„Галерея Шлиссельбургскихъ узниковъ“, т. I, стр. 47.</ref>. Куліш, у якого під час арешту між иншими знайдено проект прохання до царя, щоб дозволено було заводити по Україні школи для освіти народу<ref>Кониський Ол. — Тарас Шевченко-Грушівський, т. I, стор. 234.</ref>, в своїх згадках про ті часи переказує, що була серед братчиків думка „проповідати серед просвіщенних панів українських визволення народу з кріпацтва дорогою просвіти“<ref>Куліш — [[Хуторна поэзія|Хуторна поезія]], Львів, 1882, стор. 8.</ref>. Ще виразніше про це говорив тоді Шевченко навіть між широкими кругами, в яких він бував, як найпопулярніший на Україні поет. Так, [[w:Шевченко Варфоломій Григорович|Варфоломей Шевченко]] в своїх споминах росказує, що Тарас показував йому портрети своїх приятелів (видима річ, братчи-<noinclude></noinclude> hh258m8zyjrebt7hgxys6f3rbhxtju0 250 216937 458898 2022-08-10T16:37:05Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>ків), що „сговорились работать для народнаго просвѣщенія“. Кожен з їх обіцяв давати, скільки зможе, до складки в товариську касу на стипендії хлопцям з народу на університетську освіту. Хто користувався з товариської запомоги, той повинен був за неї одслужити шість років учителем на селі <ref>„Древняя и Новая Россія“, 1876, V, 85.</ref>. Працювати, як ми знаємо, братчикам не довелось тоді. Одні з них, найголовніші, опинились далеко на чужині та в неволі; инші, яких не присочило ухо донощика, затаїлися й замовкли з своїми думками. Дещо зробити їм пощастило тільки згодом, коли трохи вільнішим повійнуло вже вітром. Першою ластівкою цієї практичної роботи на полі народньої освіти була відома Кулішева „Граматка“, що її Шевченко привітав у своєму щоденнику, як „первый свободный лучъ свѣта, могущій проникнуть въ сдавленную попами невольничью голову“<ref>Твори Т. Шевченка, т. II, стор. 288</ref>. Вернувшися з заслання, Шевченко й сам заходився коло просвітньої роботи на користь народню. Його „Букварь для южно-русскихъ школъ“ вийшов р. 1860 в Петербурзі, а решту книжок, які мав на думці видати Шевченко — арифметику, етнографію й історію України та дешеві народні малюнки, на жаль, не дала довести до пуття смерть поета<ref>Як дуже дбав Шевченко про народню освіту, показують його листи з останнього часу його життя, повні всяких просвітних проектів, планів, заходів, то-що. 7 серпня 1860 р. він пише до Тарновського, що 50 пр. „Кобзаря“ він жертвує на чернігівські воскресні школи, а 50 на київські і потім ще раз нагадує про це в листі з 16 лютого 1861 р. Тоді ж таки, 4 січня 1861 р., він пише в Київ до Чалого: „посилаю вам на показ 10 екземплярів мого Букваря, а з контори транспортів ви получите 1000 екземпл. Добре було б як би можна роспустить його по уїздних та по сільських школах. Та вже, що хочете, то й робіть з ними, а як Бог поможе, зберете гроші, то положіть їх в касу ваших воскресних шкіл“. „Це не моє добро, а добро наших убогих воскресних шкіл“, нагадує ще раз поет, запитуючи, чи не візьме митрополит Київський 5000 пр. „Букваря“ за гроші. Див. „Твори Т. Шевченка“, т. II, стор. 444.</ref>. Инші братчики, як Пильчиков, працювали<noinclude></noinclude> 8ii8mdrlzb7s0vo2b4mepfaslllzfwc 458947 458898 2022-08-10T21:02:14Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>ків), що „сговорились работать для народнаго просвѣщенія“. Кожен з їх обіцяв давати, скільки зможе, до складки в товариську касу на стипендії хлопцям з народу на університетську освіту. Хто користувався з товариської запомоги, той повинен був за неї одслужити шість років учителем на селі<ref>„Древняя и Новая Россія“, 1876, V, 85.</ref>. Працювати, як ми знаємо, братчикам не довелось тоді. Одні з них, найголовніші, опинились далеко на чужині та в неволі; инші, яких не присочило ухо донощика, затаїлися й замовкли з своїми думками. Дещо зробити їм пощастило тільки згодом, коли трохи вільнішим повійнуло вже вітром. Першою ластівкою цієї практичної роботи на полі народньої освіти була відома Кулішева „[[Граматка]]“, що її Шевченко привітав у своєму щоденнику, як „первый свободный лучъ свѣта, могущій проникнуть въ сдавленную попами невольничью голову“<ref>Твори Т. Шевченка, т. II, стор. 288</ref>. Вернувшися з заслання, Шевченко й сам заходився коло просвітньої роботи на користь народню. Його „Букварь для южно-русскихъ школъ“ вийшов р. 1860 в Петербурзі, а решту книжок, які мав на думці видати Шевченко — арифметику, етнографію й історію України та дешеві народні малюнки, на жаль, не дала довести до пуття смерть поета<ref name="p216">Як дуже дбав Шевченко про народню освіту, показують його листи з останнього часу його життя, повні всяких просвітних проектів, планів, заходів, то-що. 7 серпня 1860 р. він пише до Тарновського, що 50 пр. „Кобзаря“ він жертвує на чернігівські воскресні школи, а 50 на київські і потім ще раз нагадує про це в листі з 16 лютого 1861 р. Тоді ж таки, 4 січня 1861 р., він пише в Київ до Чалого: „посилаю</ref>. Инші братчики, як Пильчиков, працювали<noinclude></noinclude> 0s8sphlqf3udf4hldpdk4p3stl7funo 250 216938 458899 2022-08-10T16:43:05Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>запопадливо по недільних школах. До загальних підстав зводить усю цю роботу відома стаття одного з найвизначніших братчиків, Костомарова, в „Основі“ за 1862 р. під заголовком: „Мысли южнорусса. О преподаваніи на южно-русскомъ языкѣ“. Нам тепер не цікаво, чим і як доводить Костомаров потребу народньої освіти народньою мовою: пізніші педагоги зробили це краще й повніше за Костомарова. Натомісць варто звернути увагу на ті практичні заходи, які старий братчик рекомендує своїм землякам. Згадавши про тодішні придбання в сфері українського красного письменства, Костомаров робить одну чималу оговорку — „что все это не главное въ нашей литературной задачѣ: недостаетъ чего-то самаго существеннаго, того, что бы дало твердость и плодотворность нашимъ стремленіямъ". „Ми, — пише Костомаров далі, — бачили в нашій українській <ref>Костомаров скрізь уживае терминів: „южноруссъ“, „южнорусскій“, зам. „українець“, „український“.</ref> літературі багато гарного, взятого від народу; та бачили й занадто мало того, що ми натомісць сами дали народові. „Соловья баснями не кормятъ“ — кажуть у приказці, так і народ не можна годувати самими повістями та віршами. Йому треба доброї і ситої їжі — {{sp|знання й освіти}}“. Поставивши таке загальне вимагання, Косто-<noinclude></noinclude> mxt9yv7gyt2me4lt1b6c8dbnzvb0pj9 458949 458899 2022-08-10T21:07:42Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>запопадливо по недільних школах. До загальних підстав зводить усю цю роботу відома стаття одного з найвизначніших братчиків, Костомарова, в „[[Основа|Основі]]“ за 1862 р. під заголовком: „Мысли южнорусса. О преподаваніи на южно-русскомъ языкѣ“. Нам тепер не цікаво, чим і як доводить Костомаров потребу народньої освіти народньою мовою: пізніші педагоги зробили це краще й повніше за Костомарова. Натомісць варто звернути увагу на ті практичні заходи, які старий братчик рекомендує своїм землякам. Згадавши про тодішні придбання в сфері українського красного письменства, Костомаров робить одну чималу оговорку — „что все это не главное въ нашей литературной задачѣ: недостаетъ чего-то самаго существеннаго, того, что бы дало твердость и плодотворность нашимъ стремленіямъ“. „Ми, — пише Костомаров далі, — бачили в нашій українській<ref follow="p216">вам на показ 10 екземплярів мого Букваря, а з контори транспортів ви получите 1000 екземпл. Добре було б, як би можна роспустить його по уїздних та по сільських школах. Та вже, що хочете, то й робіть з ними, а як Бог поможе, зберете гроші, то положіть їх в касу ваших воскресних шкіл“. „Це не моє добро, а {{sp|добро наших убогих воскресних шкіл}}“, нагадує ще раз поет, запитуючи, чи не візьме митрополит Київський 5000 пр. „Букваря“ за гроші. Див. „Твори Т. Шевченка“, т. II, стор. 444.</ref><ref>Костомаров скрізь уживає терминів: „южноруссъ“, „южнорусскій“, зам. „українець“, „український“.</ref> літературі багато гарного, взятого від народу; та бачили й занадто мало того, що ми натомісць сами дали народові. „Соловья баснями не кормятъ“ — кажуть у приказці, так і народ не можна годувати самими повістями та віршами. Йому треба доброї і ситої їжі — {{sp|знання й освіти}}“. Поставивши таке загальне вимагання, Косто-<noinclude></noinclude> ldtqcu5hqm3kmmh2i6txoomz1y0au71 250 216939 458900 2022-08-10T16:46:44Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>маров доводить, чому саме освіту треба народові давати народньою мовою. „Не знаю, — каже він, — як хто инший скаже, але мені здається, що поки українською мовою („на южнорусскомъ языкѣ“) не ширитиметься наука, поки мова цяя не зробиться знаряддям вселюдської освіти — доти з усіх наших писаннів цією мовою буде блискучий пустоцвіт, і нащадки в них бачитимуть наслідки примхи, бажання передягатися для розваги з сюртука в свитку й пояснятимуть їх більш модою на народність, анїж любов'ю до народу. Гірка правда краща за солодку брехню. Хто любить свій народ — хай же любить його не по-донкихотському, не думками, а серцем та ділом, хай любить не абстрактне розуміння народу, а самий народ, який він єсть, якого можна спізнати; нехай любить живих людей, що належать до народу, й шукає насамперед того, що йому користне й потрібне. В сфері своєнароднього слова ми ніякої иншої користи дати народові не зможемо, як тільки зробивши це слово знаряддям вселюдської освіти. Народ повинен учитись, народ хоче вчитися, коли ми не дамо йому способу вчитись рідною мовою, він чужою вчитиметься, і наша народність загине разом з освітою в народі. І чи ми тоді матимемо право жаліти за нею? Що краще: чи бачити народ у темноті, та при своїй народності, чи освіченим, але позбавленим своєї народности? Певна річ, вибіраючи з цього, доведеться пожертвувати народністю. Та на віщо ж непотрібні жертви робити, коли можна одно з другим помирити, коли це буде й по правді, й по справедведливости“? I по цій передмові Костомаров дає свою програму народньої початкової освіти та по-<noinclude></noinclude> 6tlctyogyi6zvf34tu7qgqx7qrkirok 458950 458900 2022-08-10T21:09:48Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>маров доводить, чому саме освіту треба народові давати народньою мовою. „Не знаю, — каже він, — як хто инший скаже, але мені здається, що поки українською мовою („на южнорусскомъ языкѣ“) не ширитиметься наука, поки мова цяя не зробиться знаряддям вселюдської освіти — доти з усіх наших писаннів цією мовою буде блискучий пустоцвіт, і нащадки в них бачитимуть наслідки примхи, бажання передягатися для розваги з сюртука в свитку й пояснятимуть їх більш модою на народність, анїж любов'ю до народу. Гірка правда краща за солодку брехню. Хто любить свій народ — хай же любить його не по-донкихотському, не думками, а серцем та ділом, хай любить не абстрактне розуміння народу, а самий народ, який він єсть, якого можна спізнати; нехай любить живих людей, що належать до народу, й шукає насамперед того, що йому користне й потрібне. В сфері своєнароднього слова ми ніякої иншої користи дати народові не зможемо, як тільки зробивши це слово знаряддям вселюдської освіти. Народ повинен учитись, народ хоче вчитися, коли ми не дамо йому способу вчитись рідною мовою, він чужою вчитиметься, і наша народність загине разом з освітою в народі. І чи ми тоді матимемо право жаліти за нею? Що краще: чи бачити народ у темноті, та при своїй народності, чи освіченим, але позбавленим своєї народности? Певна річ, вибіраючи з цього, доведеться пожертвувати народністю. Та на віщо ж непотрібні жертви робити, коли можна одно з другим помирити, коли це буде й по правді, й по {{errata|справедведливости|справедливости}}“? І по цій передмові Костомаров дає свою програму народньої початкової освіти та по-<noinclude></noinclude> p4jt5ns5sz3dery5buspmbw11uky8lx 0 216940 458943 2022-08-10T20:48:33Z Madvin 217 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../|Шевченко]] | автор = Сергій Єфремов | секція = Клерикали проти Шевченка | попередня = [[../Знов «пропала книга»/]] | наступна = [[../Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва/]] | примітки = }} <pages index="Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf" fro... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Шевченко]] | автор = Сергій Єфремов | секція = Клерикали проти Шевченка | попередня = [[../Знов «пропала книга»/]] | наступна = [[../Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва/]] | примітки = }} <pages index="Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf" from=210 to=219 /> {{bar}} {{примітки}} {{PD-auto |країна=UA |рік-публікації=1914 |рік-смерті=1939 }} knwjx4lcoum4buu3mjh0p8ouuzl3zwa 0 216941 458954 2022-08-10T21:26:34Z Madvin 217 Створена сторінка: {{Версії |автор=Михайло Драгоманов |nointro=так}} == Версії == * Шевченко, украјнофіли ј соціалізм. [https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Hromada_Ukrainska_zbirka_N4/ Громада. Украјінська збірка. №4]. Женева, 1879. * {{L2s|Шевченко, українофіли й соціялїзм|Драгоманів М. Шевченко, українофі... wikitext text/x-wiki {{Версії |автор=Михайло Драгоманов |nointro=так}} == Версії == * Шевченко, украјнофіли ј соціалізм. [https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Hromada_Ukrainska_zbirka_N4/ Громада. Украјінська збірка. №4]. Женева, 1879. * {{L2s|Шевченко, українофіли й соціялїзм|Драгоманів М. Шевченко, українофіли й соціялізм (1906).djvu}}. [[Белєтристична біблїотека]] №97. Львів, 1906. i71czs5hgijfmozzej5wezfyddnk8n6 250 216942 458956 2022-08-10T21:29:12Z Madvin 217 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude><noinclude></noinclude> cby4fykomg7m3dwrnn9hapuwsu21j0i 250 216943 458968 2022-08-10T21:57:40Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|23|{{sp|Украінська Муза}}|24}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>Пьять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки; Борщу трохи було не з шість; Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених, Досита щоб було всім їсть. Цебри сивушки там стояли І браги повнії діжки; Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки. Як проспівали; „со святими“, Еней обливсь слізьми гіркими І принялися всі трепать; Наїлися і нахлестались, Що де які аж повалялись… Тоді і годі поминать. Еней і сам зо старшиною Анхиза добре поминав; Не здрів нічого пред собою, А ще з-за столу не вставав; А далі трошки проходився, Прочумався, протверезився, Пішов к народу, хоть поблід. З кишені винявши пів кіпки, Шпурнув в народ дрібних, як ріпки, Шоб тямили його обід.</poem> {{rule|5em}}<section end="Енеіда"/> <section begin="Енеіда"/>{{larger|{{sp|{{sc|Еней у Дідони.}}}}}} <section begin="Енеіда"/><poem>{{largeinitial|К}} Юпитер ненароком Із неба глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком,  Аж там троянський мартопляс… Розсердився і розкричався, Аж цілий світ поколихався; Енея лаяв на ввесь рот: „Чи так то, гадів син, він слуха? „Убрався в патоку, мов муха, „Засів буцім в болоті чорт! „Підіть, гінця міні кликніте, „До мене зараз щоб прийшов,</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>„Глядить же цупко прикрутіте, „Щоб він в шинок та не зайшов! „Бо хочу я кудись послати. „І йон, і йон же вража мати! „Але Еней наш зледащів; „А то Венера все свашкує, „Енеєчка свого муштрує, „Щоб він з ума Дідону звів“. Прибіг Меркурій засапавшись, В три ряди піт з його котив; Ввесь реміньцямі обвязавшись, На голову бриль наложив; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка, В руках нагайський малахай. В такім наряді влізши в хату, Сказав: „Готов уже я, тату, „Куди ти хочеш, посилай!“ „Біжи лиш швидче в Карфагену,“ Зевес гінцеві так сказав: „І пару розлучи скажену, „Еней Дідону б забував. „Нехай лиш відтіль уплітає, „І Рима строїти чухрає, „А то заліг, мов в грубі пес. „Коли ж він буде й ще гуляти, „То дам йому себе я знати.  „Оттак сказав, скажи, Зевес“. Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв, Через поріг перевалився, До стані швидче тягу дав. Покинувши із рук нагайку, Запріг він миттю чортопхайку; Черкнув із неба, аж курить; І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає;  Помчали, аж візок скрипить! Еней тоді купався в бразі, І на полу, укрившись, ліг; Йому не снилось о приказі, Як ось Меркурій в хату вбіг!…</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> riu8l66ktasfryg1zxjc8umezzkv9ty 458975 458968 2022-08-10T22:03:28Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|23|{{sp|Украінська Муза}}|24}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>Пьять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки; Борщу трохи було не з шість; Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених, Досита щоб було всім ість. Цебри сивушки там стояли І браги повніі діжки; Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки. Як проспівали; „со святими“, Еней обливсь слізьми гіркими І принялися всі трепать; Наілися і нахлестались, Що де які аж повалялись… Тоді і годі поминать. Еней і сам зо старшиною Анхиза добре поминав; Не здрів нічого пред собою, А ще з-за столу не вставав; А далі трошки проходився, Прочумався, протверезився, Пішов к народу, хоть поблід. З кишені винявши пів кіпки, Шпурнув в народ дрібних, як ріпки, Шоб тямили його обід.</poem> {{rule|5em}}<section end="Енеіда"/> <section begin="Енеіда"/>{{larger|{{sp|{{sc|Еней у Дідони.}}}}}} <section begin="Енеіда"/><poem>{{largeinitial|К}} Юпитер ненароком Із неба глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком,  Аж там троянський мартопляс… Розсердився і розкричався, Аж цілий світ поколихався; Енея лаяв на ввесь рот: „Чи так то, гадів син, він слуха? „Убрався в патоку, мов муха, „Засів буцім в болоті чорт! „Підіть, гінця міні кликніте, „До мене зараз щоб прийшов,</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>„Глядить же цупко прикрутіте, „Щоб він в шинок та не зайшов! „Бо хочу я кудись послати. „І йон, і йон же вража мати! „Але Еней наш зледащів; „А то Венера все свашкує, „Енеєчка свого муштрує, „Щоб він з ума Дідону звів“. Прибіг Меркурій засапавшись, В три ряди піт з його котив; Ввесь реміньцямі обвязавшись, На голову бриль наложив; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка, В руках нагайський малахай. В такім наряді влізши в хату, Сказав: „Готов уже я, тату, „Куди ти хочеш, посилай!“ „Біжи лиш швидче в Карфагену,“ Зевес гінцеві так сказав: „І пару розлучи скажену, „Еней Дідону б забував. „Нехай лиш відтіль уплітає, „І Рима строіти чухрає, „А то заліг, мов в грубі пес. „Коли ж він буде й ще гуляти, „То дам йому себе я знати.  „Оттак сказав, скажи, Зевес“. Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв, Через поріг перевалився, До стані швидче тягу дав. Покинувши із рук нагайку, Запріг він миттю чортопхайку; Черкнув із неба, аж курить; І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає;  Помчали, аж візок скрипить! Еней тоді купався в бразі, І на полу, укрившись, ліг; Йому не снилось о приказі, Як ось Меркурій в хату вбіг!…</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> 3ydk249dowmbcb19utsxwyni2h23301 250 216944 458978 2022-08-10T22:13:46Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|25|{{sp|Котляревський}}|26}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>Смикнув із полу, мов пся-юху. „А що ти робиш? пьєш сивуху?“ Зо всього горла закричав: „А ну лиш, швидче убірайся, „3 Дідоною не женихайся, „3евес поход тобі сказав! „Чи це ж таки до діла робиш, „Що й досі тута загулявсь? „Та швидко і не так задробиш; „3евес не дурно похвалявсь; „Получиш добру халазію, „Він видавить з тебе олію, „От тільки ще тут побарись. „Гляди ж, сьогодні щоб убрався, „Щоб нищечком відціль укрався „Мене удруге не дождись.“ Еней піджав хвіст, мов собака, Мов Каін, затрусивсь увесь; Із носа потекла кабака: Уже він знав, який Зевес. Шатнувся миттю сам із хати, Своіх троянців позбірати; Зібравши, дав такий приказ: „Як можна швидче укладайтесь, „Зо всіми клунками збірайтесь, „До моря швендяйте як раз!“ А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбірав; Мизеріі наклав дві скриньки, На човен зараз одіслав, І дожидався тільки ночі, Що як Дідона зімкне очі, Щоб не прощавшись тягу дать. Хоть він за нею і журився, І світом цілий день нудився,  Та, ба! бач треба покидать. Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала, Щоб умудритися і єй; З за печі часто виглядала, Прикинувшись, буцім куняла,</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>І мов вона хотіла спать. Еней же думав, що вже спала, І тільки що хотів дать драла, Аж ось Дідона за чуб хвать. „Постій, прескурвий, вражий сину! „Зі мною перше розплатись! „От задушу, як злу личину, „Ось ну лиш тільки завертись! „От так за хліб, за сіль ти платиш? „Ти всім, привикши насміхатись, „Розпустиш славу по міні! „Нагріла в пазусі гадюку, „Що послі ізробила муку! „Послала пуховик свині! „Згадай, який прийшов до мене, „Що ні сорочки не було; „І постолів чорт мав у тебе, „В кишені ж пусто, аж гуло; „Чи знав ти, що такеє гроші? „Мав без матні одні холоші, „І тільки слава, що в штанах; „Та й те порвалось і побилось, „Аж глянуть сором, так світилось; „Свитина вся була в латках. „Чи я ж тобі та не годила? „Хиба ріжна ти захотів? „Десь вража мати підкусила, „Щоб хирний тут ти не сидів!“ Дідона гірко заридала. І з серця аж волосся рвала, І закраснілася, мов рак. Запінилась, посатаніла, Неначе дурману іззіла, Залаяла Енея так: „Поганий, мерзький, скверний, бридкий, „Нікчемний, ланець, кателик! „Гульвіса, пакосний, престидкий, „Негідний, злодій, єретик! „3а кучму цю твою велику, „Як дам ляща тобі я в пику, „То тут тебе лизне і чорт! „І очі видеру із лоба</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> q73kam8bxn82ppwr2nnlt973avg4maf 250 216945 458983 2022-08-10T22:22:16Z Madvin 217 /* Без тексту */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="0" user="Madvin" /></noinclude><noinclude></noinclude> 16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip 250 216946 458985 2022-08-10T22:29:59Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|289}}</noinclude>мусѣвъ пред войско виехать и, его невинность показівая, лагодно ихъ укротить. Послѣ того отошолъ Мазепа съ полковниками на Москву и у ихъ царского величества Іоанна Алексѣевича и Петра Алексѣевича великую милость получивъ, медлѣвъ тамъ от 20 юля до 1-го октоврія, под которое время бояръ за измѣну казнено и Голицина на Сибѣръ сослано. '''1690.''' Въ року 1690-мъ войско козацкое ходило под Очаковъ, где жилля попалили и обиды татарамъ подѣлали. Того жъ года саранча великая была въ Малой Россіи. Того жъ времени до Самари полки козацкіе для стражи очередно на чверть года ходили. Патриархъ московский Иоакимъ преставися, а Адріянъ насталъ. По заднѣпрскомъ гетманѣ Могилѣ король Собецкій устроилъ гетманомъ Самуся, — а въ которомъ году — неизвѣстно, — и далъ ему привилеи и клейноти, плату же войску из скарбу папѣжского, и резидовалъ Самусь в Вѣнницѣ на Поднѣстру. Въ тѣхъ городахъ многіи, прибравши къ себѣ охотныхъ козаковъ запорожцовъ или городовихъ и подѣлавшись ватагами то полководцами, безъ указу, своею охотою, ради защищенія християнъ от нападенія бѣсурманского и для оборони границъ, по дикихъ степахъ на обѣихъ сторонахъ Днѣпра татаръ съ людми, въ Полшѣ и Россіи набранными, поворочающихъ разбивали, отбивая конѣ ихъ и оружье себѣ, а христянъ плѣненныхъ въ землѣ ихъ и въ отчества отпущали и проводили; ездячи же на тѣхъ пустоширокихъ степахъ, иногда звѣриннымъ мясомъ кормилися, а иногда толокна толко да сухарей толченыхъ в сутки разъ вкушали, съ великимъ от татаръ опасеніемъ, не имѣя ни дороги, ни слѣда и конямъ ржати не допущая, и без огня, будто звѣры, по тернахъ и<noinclude></noinclude> 35ak6zhnuehfe5damtrckwyg1rgz63o 250 216947 458986 2022-08-10T22:41:02Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|290}}</noinclude>коминахъ кормилися и пути свои, порознившися, теряли, но паки познавая оніе въ день по слонцу и кряжахъ земныхъ и могилахъ, ночью же по звѣздахъ, вѣтрахъ и рѣчкахъ, сходилися и, тако висмотрѣвши татаръ, нечаянно малимъ людомъ великія ихъ купы разбивали и живыхъ въ Москву или въ Полшу (кому куда способнѣе) отвозили, получая за то милость монаршую. И из тѣхъ запорожскихъ ватагъ Семенъ Палѣй, родимецъ борозенскій, оженився за Днѣпромъ въ Фастовѣ и держа при себѣ войско охотное, не токмо не допущалъ ордѣ Полщу и Россію воевать, но и самъ ходя и посилая жолнѣровъ на Бужаки и Бѣлагородчину, села татарскіе и Очаковъ разорялъ, и где нападали на него татаре, онъ мужественно ихъ побѣждалъ съ великою християнскою ползою; одиножди же самого ими командующаго салтана взялъ, и тогда татаре, примиряяся с нимъ, знатными дарами обсилали его. Утишив же Заднѣпре, ожился былъ какъ удѣлный панъ, и располагая войско свое по Полѣс̾ю, десятины с пасѣкъ и индукту почитай со всей оной Украины, даже до Днѣстра и Случи, на себе в̾зималъ. Потомъ ляхи, запомнѣвши Палѣевихъ благодѣяній, обманою взяли были его и въ Малборгъ заслали. Но онъ и оттуда, на подведеннаго коня всѣвши, къ своимъ въ кайданахъ прибѣглъ; за чимъ гетманъ коронный виправилъ на него гусарское войско съ пѣхотою нѣмецкою и полскою под Фастовъ при арматѣ съ гранатами. Но Палѣй какъ сокрилъ войско свое въ лѣсахъ, самъ затворился въ городѣ, и какъ подступили к нему поляки, такъ войско оное з поля на лядскій обозъ, а Палѣй з города ва шанцѣ ихъ ударивши, принудилъ ихъ же миръ з собою учинить и съ стидомъ прочь пойти. Хотя же опослѣ и зналъ на себе от ляховъ тайную вражду, но имѣя от ихъ царскаго величества и от короля милость, жилъ при доволствіяхъ,<noinclude></noinclude> i8nzf5gcl0wwz8xtbpyya7srieff9j7 250 216948 458989 2022-08-11T00:59:47Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|27|{{sp|Украінська Муза}}|28}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>„Тобі, диявольська худоба! „Трясешся, мов зімою хорт? „Мандруй до сатани з рогами „Нехай тобі присниться біс! „3 твоіми сучими синами, „Щоб враг побрав вас, всіх гульвіс, „Щоб ні горіли, ні боліли, „На чистому щоб поколіли, „Щоб не оставсь ні чоловік; „Щоб доброі не знали долі, „Були щоб з вами зліі болі, „Щоб ви шаталися по вік!“ Еней від неі одступався, Поки зайшов через поріг, А далі, аж не оглядався, З двора в собачу ристь побіг. Прибіг к троянцям, засапався, Обмок в поту, як би купався, Мов з торгу в школу курохват; Потім в човен хутенько сівши І іхати своім велівши, Не оглядався сам назад. {{rule|5em}} {{larger|{{sp|{{sc|Жарти Юнони.}}}}}} {{largeinitial|О}}лимиськіі во всяку пору І, грім пускающий, іх пан Ходили голі без зазору, Без сорому, на кшталт циган. Юнона, з неба увильнувши І гола, як долоня, бувши, По-парубячу одяглась; Кликнувши ж в поміч Асмодея, Взяла на себе вид Енея, До Турна просто понеслась. Тоді пан Тури зіло гнівився І приступу к собі не мав, Що у Троян не поживився І тьху Енеєві не дав; Як ось мара в лиці Енея, В киреі бідного Сихея</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem>Явилась Турна задирать: „А ну лині, лицарю мизерний, „Злиденний, витязю нікчемний, „Виходь сто-лих покуштувать!“ Турн зирк, — і бачить пред собою Присяжного свого врага; Що так негречо кличе к бою І явно в труси пострига, Осатанів і затрусився, Холодним потом ввесь облився, Од гніву сумно застогнав, Напер мару — мара виляє, — Еней од Турна утікає! І Турн в догонку поскакав. Той не втече, цей не догонить, От тільки, тільки не вшпигне; Зикратого мечем супонить, Та ба! мари не підстьобне. „Та не втечеш, кричить, паничу! „Ось зараз я тебе підтичу, „Це не в кукли з Лависей грать! „Тебе я швидко повінчаю, „І воронів потішу стаю, „Коли начнуть твій труп клювать.“ Мара Енеєва примчавшись До моря, де стояв байдак, Ні трохи не остановлявшись (Щоб показать великий ляк),  Стрибнула в його, щоб спастися; Тут без числа Турн осліпився, Туди ж в байдак і сам стрибнув, Щоб там з Енея поглумиться, Убить його, мазки напиться;  Тоді б Турн первий лицар був! Тут вмиг байдак заворушився І, сам одчаливши, поплив; А Турн скрізь бігав і храбрився, І тішивсь, то врага настиг. Таку, Юнона, зливши кулю, Перевернувшися в зозулю, Махнула в вирій навпростець. Турн глядь, аж він уже средь моря,</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> 42h6jo7im5mh1ex4bdaaldvwaxbol6f 250 216949 458990 2022-08-11T01:12:49Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|29|{{sp|Котляревський}}|30}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>Трохи не луснув з серця, з горя, Та мусів плить, де жив отець.</poem> {{rule|5em}} {{larger|{{sp|{{sc|Похорони троянців.}}}}}} <poem>{{largeinitial|У}}же світовая зірниця Була на небі, як пьятак, Або пшенишна варяниця, І небо рділося, мов мак. Еней троянців в гурт ззиває І з смутним видом обьявляє, Що мертвих треба поховать; Щоб зараз прийнялися дружно, Братерські і єдинодушно Троян убитих зволікать. Потім Мезентія доспіхи На пень високий насадив, І це робив не для потіхи, А Марса щоб удоволив. Шишак, панцирь і меч булатний, Спис з прапором, щит дуже знатний;  І пень, мов лицар, в збруі був. Тоді до війська обернувся, Прокашлявся і раз сморкнувся, І річ таку ім уджигнув: „Козацтво! лицарі! трояни! „Храбруйте! наша, бач, бере; „Оце опудало погане „Латинів город одіпре, „Но перше, чим начнем ми битись, „Для мертвих треба потрудитись, „Зробить іх душам упокой; „Імення лицарів прославить, „Палланта к батькові одправить, „Що наложив тут головой.“ За сим пішов в курінь просторий, Де труп царевича лежав. Над ним аркадський ''підкоморій'' Любистком мухи обганяв. Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю, кричали,</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem> Еней зарюмав басом сам: „Гай! Гай! сказав: увьяв мій гайстер! „Який то був до бою майстер. „Угодно, бачу, так богам!“ Звелів носилки з верболозу І з очерету балдахин Зготовить тіла для виносу, Щоб в них Паллант, Евандрів син, Вельможна, панськая персона Явилася перед Плутона, Не як аби-який харпак. Жінки покійника обмили, Нове убрання наложили, Запхнули за щоку пьятак. Як все уже було готово, Тоді якийсь іх филозоп Хотів сказать надгробне слово, Та збився і, почухав лоб,  Сказав: „Це мертвий і не дишеть, „Не видіть, то єсть, і не слишіть, „Єй! Єй! уви! он мертв, амінь!“ Народ від річі умилився І гірко, гірко прослезився, І мурмотав: „Паноче, згинь!“ Потім Палланта покадили, К носилкам ви несли на двір, Під балдахином положили; Еней тут убивавсь без мір. Накривши гарним покривалом, Либонь тим самим одіялом, Що од Дідони взяв Еней, Взмостили воіни на плечі І помаленьку, по-старечі Несли в містечко ''Паллантей''. Як вибрались на чисте поле, Еней з покійником прощавсь, Сказав: „О жизнь! бурливе море. „Хто цілий на тобі оставсь? „Прости, приятелю любезний, „Оддячу я за вид цей слезний, „І Тури долучить з баришком.“ Потім Палланту уклонився,</poem>{{nop}}<section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> g4t8ut7urt42xsrxyp2y2qaxpcl1kn4 250 216950 458994 2022-08-11T06:19:53Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|31|{{sp|Украінська Муза}}|32}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>Облобизав і прослезився, Додому почвалав тишком. К господі тільки що вернувся Наш смутний лицар, пан Еней, Уже в присінках і наткнувся На присланих к йому гостей; Були посли це од Латина, І всі асесорського чина, Один армейський капитан; Цей скрізь по світу волочився, І по-фригійську научився,  В посольстві був, як драгоман. Латинець старший по породі К Енею рацію начав, І в нашім, значить, переводі Буцім-то ось він що сказав: „Не ворог, хто уже дублений, „Не супостат, чий труп нікчемний „На полі без душі лежить. „Позволь тіла убитой раті, „Як водиться, землі предати, —  „Нехай князь милость цю явить.“ Еней, к добру з натури склонний, Сказав послам латинським так: „''Латинус рекс'' єсть невгомонний, „А ''Турнус — пессімус'' дурак. „І ''кваре'' воювать нам ''мекум''? „''Латинуса'' буть ''путо цекум'', „А вас, ''сеньорес'', без ума; „''Латинусу'' рад ''пацем даре'', „''Пермітто'' мертвих похова''ре'', „І злости ''корам'' вас нема. „Один єсть ''Турнус'' ворог ''меус'', „Сам, ''ерго'', ''дебет'' воювать; „Велять так ''фата'', ''ут Енеус'' — „Вам буде ''рекс'', Амати зять. „Щоб привести ''ад фінем беллюм'', „Ми зробим з ''Турнусом дуелюм'', „Про що всіх ''сангвіс'' проливать? „Чи ''Турнус'' буде, чи ''Енеус'', „Укаже ''глядіус'', ''вель Деус'' „Латинським ''сцептро'' управлять“.</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem> Латинськіі посли ззиркнулись, По серцю ім ця річ була; Знечевья трохи схаменулись, Дрансеса смілість тут взяла: „О, князю, крикнув, пресловутий! „Великим ти родився бути! „Ми все в Латинови уста „Внесем, дрібнесенько розкажем „І щиро, щиро те докажем, „Що з Турном дружба єсть пуста“. І мировую тут зробили На тиждень, два, або і три, І в договорі положили, Щоб теслі і другі майстрі Латинські помогли троянам, Цим ланцям, голякам, прочанам Достроіть новий городок; Щоб нарубать дали соснини, Клинків, дубків і берестини; На крокви годних осичок. За цим тут почалось гуляння, І чарочка пішла кругом, Роскази, сміхи, обнімання, Ділились дружно тютюном. Які пили, які трудились І над убитими возились, В лісах же страшна стукотня. В коротке мировеє времья Латинське і троянське племья Було, як близькая рідня. Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль. Та ба! не всякий так змудрує, Як сам Віргілій намалює, А я ж до жалю не мастак; Як сліз і охання боюся І сам ніколи не журюся; Нехай собі це піде так. Як тільки світова зірниця На небі зачала моргать,</poem><section end="Енеіда"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> oowe2tkmef5hzgm1hvcoq4bf8pkbfsn 250 216951 458996 2022-08-11T06:34:52Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|33|{{sp|Котляревський}}|34}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Енеіда"/><poem>То вся троянськая станиця Взялася мертвих зволікать. Еней з Трахоном розйізджає, К трудам дружину понуждає, Кладуть із мертвих тіл костри, Соломой іх обволікають, Олію з дьогтем поливають На всякий зруб разів по три. Потім солому підпалили І пламя трупи обняло, І вічну память заквилили, Аж сумно слухати було. Тут кість і плоть і жир щкварчали, Тут инші смалець істочали, У инших репався живіт. Смрад, чад і дим кругом носились, Жерці найбільше тут трудились, Ісконі бо хаптурний рід. Други, товариші і кревні, Батьки, сини, куми, свати, На віки вічні незабвенні, А може хто із суєти, В огонь шпурляли різну збрую; Одежу, обув дорогую; Шаблі, ладунки, келепи, Шапки, свитки, кульбаки, троки, Онучі, постоли, волоки  Шпурлялись, як на тік снопи. Не тільки в полі так робилось, В Лавренті сумно теж було, Багацько трупа талі палилось, Поспільство ж на чім світ ревло. Там батько сина парубійку Оплакував і кляв злодійку Війну і ветхого царя; Тут дівка вельми убивалась, Що без вінця вдовой осталась, Утративши багатиря. Жінки порозпускавши коси, Розхрістані і без свиток, Розтріпані, простоволосі, Галасували на ввесь рот.</poem><section end="Енеіда"/> {{multicol-break}} <section begin="Енеіда"/><poem> По мертвих жалібно кричали, По грудях билися, стогнали, Латинів проклинали рід; Про Турна ж всі кричали сміло, Що за своє любовне діло Погубить даром ввесь нарід.</poem> {{rule|5em}}<section end="Енеіда"/> <section begin="Ода до князя Куракина"/>{{larger|{{sp|{{sc|Ода до князя Куракина.}}}}}} <poem>{{largeinitial|Г}}ей, Орфею небораче! Де ти змандрував од нас? Як би тільки ти, козаче, Мні під цей згодився час! Кажуть про тебе іздавна, Що у тебе кобза гарна, Кобза дивная така, Що, як забряжчиш руками, То і гори з байраками Стануть бити гопака. Глянь, Орфею, глянь із неба, Дай кобзури мні своєй: Мні іграти пісню треба, Пісню гарную на ней; Треба голос піднімати, З новим годом поздравляти Пана милого того, Що і паном бути вміє, І, як батько, не жаліє Живота для нас свого. Олексію, любий пане! Я про тебе річ начав, Та боюсь, як слів не стане, Щоб ти миі не накричав; Бо я наперед признаюсь, Що я з музами не знаюсь, Тільки трохи чув про іх. Та і музи лоб нагріють, Поки проспівать успіють. Половину діл твоіх. Я про те мовчати буду, Що стьожками скручен ти,</poem><section end="Ода до князя Куракина"/><noinclude>{{multicol-end}} {{left|{{fine|3 —{{gap}}-3012}}}}</noinclude> cczaeozjvx21ywgqumwzp5jl2hhgdqc 250 216952 458997 2022-08-11T06:45:08Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|35|{{sp|Украінська Муза}}|36}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Ода до князя Куракина"/><poem>Що на тобі, мов на чуду, Де не глянеш, все хрести; Що нільзя зглянуть очами На жупан твій за звіздами, Як на сонце серед дня; Що од стьожок шия гнеться, Що іззаду ключ човпеться: Все, мабуть, це не бридня! Не Чернигів, не Полтава Цеє все тобі дала: Знать давно про тебе слава В Петербурзі загула; Знать ти добре там труждався, Не по запічку валявся, Що попав царю під лад. Знав і царь, з ким подружити, На кого ярмо зложити. Аж тепер і сам він рад. Рад він, що ярмо ти тягнеш Не гнучись, як добрий віл; День і ніч од поту мьякнеш, Робиш добре, скільки сил. Рад сказати правду-матку, Що крутенькую загадку Нашим ти задав панам; Бо, щоб мали чисті душі, Щоб держали строго уші, Ти собой іх учиш сам. І до віку не забуду, Як я раз к тобі прийшов. Ах, мій Боже, скільки люду Всякого я тут найшов! Повні сіни, повна хата Нашого набиті брата, Аж нільзя пропхнутись мні, А попів, купців та панства І жидів, того плюгавства, Мов на ярмарку в Ромні! Всі ж не з балами стояли, Всі були по ділу тут, Папірки в руках держали, Хто багацько, хто лоскут; Хто чолом бив на сусіда,</poem><section end="Ода до князя Куракина"/> {{multicol-break}} <section begin="Ода до князя Куракина"/><poem>Хто на пана людоїда, А по-просту — на суддю, Що за цукор та за гроші Ізробив суд нехороший, Цілу розорив сімью. І таких було доволі, Що прохали на панів, Що пани зо злої волі, Не дають орати нив; Що козацькими землями, Сінокосами, полями Вередують, мов своїм. Суд у правду не вникає, За панами потакає, Щоб було йому і їм. Не прогнівайсь, Олексію, На нескладну річ мою, Що я говорити смію Про писарню ще твою. Раз мні буть там довелося… Але ж скільки там човплося За столами писарів! Там паперів тучі, тучі, Писарів же кучі, кучі, Мов в Петрівку косарів. Пишуть, пишуть та й несуться, Щоб ти поглядів, чи так. Треба ж тут тобі надуться, Треба знать, підправить як; Треба всякую папіру Привести як раз до шниру, Підвести все під закон! Ніколи борщу хльобнути, Ніколи ж і в смак заснути, — Ти забув на хліб, на сон. А про жінку та про діти Думати тобі коли, Щоб обуті і одіті, І не голодні були? Ні, про це ти не згадаєш: Жінку ти другую маєш, Дочки, син тобой забут. Жінка у тебе —Полтава,</poem><section end="Ода до князя Куракина"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> 7z1dky6wtq0oi8rxleydmeueagnqhxs 458998 458997 2022-08-11T06:45:24Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|35|{{sp|Украінська Муза}}|36}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Ода до князя Куракина"/><poem>Що на тобі, мов на чуду, Де не глянеш, все хрести; Що нільзя зглянуть очами На жупан твій за звіздами, Як на сонце серед дня; Що од стьожок шия гнеться, Що іззаду ключ човпеться: Все, мабуть, це не бридня! Не Чернигів, не Полтава Цеє все тобі дала: Знать давно про тебе слава В Петербурзі загула; Знать ти добре там труждався, Не по запічку валявся, Що попав царю під лад. Знав і царь, з ким подружити, На кого ярмо зложити. Аж тепер і сам він рад. Рад він, що ярмо ти тягнеш Не гнучись, як добрий віл; День і ніч од поту мьякнеш, Робиш добре, скільки сил. Рад сказати правду-матку, Що крутенькую загадку Нашим ти задав панам; Бо, щоб мали чисті душі, Щоб держали строго уші, Ти собой іх учиш сам. І до віку не забуду, Як я раз к тобі прийшов. Ах, мій Боже, скільки люду Всякого я тут найшов! Повні сіни, повна хата Нашого набиті брата, Аж нільзя пропхнутись мні, А попів, купців та панства І жидів, того плюгавства, Мов на ярмарку в Ромні! Всі ж не з балами стояли, Всі були по ділу тут, Папірки в руках держали, Хто багацько, хто лоскут; Хто чолом бив на сусіда,</poem><section end="Ода до князя Куракина"/> {{multicol-break}} <section begin="Ода до князя Куракина"/><poem>Хто на пана людоіда, А по-просту — на суддю, Що за цукор та за гроші Ізробив суд нехороший, Цілу розорив сімью. І таких було доволі, Що прохали на панів, Що пани зо злоі волі, Не дають орати нив; Що козацькими землями, Сінокосами, полями Вередують, мов своім. Суд у правду не вникає, За панами потакає, Щоб було йому і ім. Не прогнівайсь, Олексію, На нескладну річ мою, Що я говорити смію Про писарню ще твою. Раз мні буть там довелося… Але ж скільки там човплося За столами писарів! Там паперів тучі, тучі, Писарів же кучі, кучі, Мов в Петрівку косарів. Пишуть, пишуть та й несуться, Щоб ти поглядів, чи так. Треба ж тут тобі надуться, Треба знать, підправить як; Треба всякую папіру Привести як раз до шниру, Підвести все під закон! Ніколи борщу хльобнути, Ніколи ж і в смак заснути, — Ти забув на хліб, на сон. А про жінку та про діти Думати тобі коли, Щоб обуті і одіті, І не голодні були? Ні, про це ти не згадаєш: Жінку ти другую маєш, Дочки, син тобой забут. Жінка у тебе —Полтава,</poem><section end="Ода до князя Куракина"/><noinclude>{{multicol-end}}</noinclude> 0z26tpa224piwczs3jl1bjtt04g9yqe 250 216953 458999 2022-08-11T06:59:17Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{rh|37|{{sp|Котляревський}}|38}} {{multicol}}</noinclude><section begin="Ода до князя Куракина"/><poem>Син — Чернигів, честь же, слава — Дочки: от весь рід твій тут! Мов тобі чернець од миру, Одцуравсь ти од двора: Знай в Полтаві мнеш папіру, А додому не пора. Що ж тобі із той Полтави? Ти і так добився слави, Та якой же — гай, гай, гай! Одпочинь же, пане, трохи: Ти уже притупав ноги, Тупає другий нехай. Панство здай своє другому І здоровья не теряй, Попильнуй під старість дому, Бо у тебе дома рай. Тут всі, як на батька діти, Будуть на тебе глядіти, Та ще чи не лучш мабуть: Тут, по правді як сказати, Всі тобі, як Богу, раді, Всі тебе, як Бога, ждуть. Та біда моя! як бачу, Цей не по тобі совіт: Ти таку свою удачу І на той потягнеш світ, Поки вибьешся із сили, Поки підеш до могили, Будеш хлопцем для других. Уродивсь ти на прояву, Улюбився так у славу, Як у дівчину жених. Ну, коли ж такий ти, пане, Що для слави лиш живеш, То к тобі смерть не пристане, Ти ніколи не умреш. Хоть попи не забурмочуть, Хоть блеяти не захочуть Вічну памьять по тобі: То прохати іх не треба,</poem><section end="Ода до князя Куракина"/> {{multicol-break}} <section begin="Ода до князя Куракина"/><poem>Бо і так під самі неба Памьять ти зробив собі. Цеє не умре ніколи, Що ти робиш всім добро, Та і робиш з доброй волі, Не за гроші і сребро. Скільки удовам ти бідним, Скільки сиротам посліднім, Скільки, скільки сліз утер! Скільки взяв людей ти з грязі І, як кажуть, аж у князі, Аж у князі іх упер! Не умре, хоть побожиться, Слава не умре твоя: Слава з тілом не ложиться У могилу нічія. Хоть же смерть к тобі прискаче, Слави в землю не впиндраче: Загуде вона, як гром. Тут і правда візьме силу, Прийде на твою могилу І напише так пером: „Диво тут попи зробили, Диво дивнеє із див: В землю мертвеця зарили, А мертвець той і ожив. Бачся, добре заривали, Бачся, грімко всі співали Памьять вічную над ним: Оглянулись небораки, Аж князь Олексій Куракин Все жив по ділам своїм!“ Поки ж цеє диво буде, Поживи хоть стільки ти. Скільки жив, як кажуть люди, В світі Мафусал святий. Будь здоров із новим годом, І над нашим ще народом, Ще хоть трохи попануй. Трохи?… ой коли б багацько! Бо ти наш і пан, і батько, А на більше не здивуй…</poem><section end="Ода до князя Куракина"/> {{multicol-end}} {{rule|15em}}<noinclude>{{left|{{fine|3*}}}}</noinclude> p3gehom1zvbcr0ucnsfchymm8jir7y9 250 216954 459003 2022-08-11T08:07:22Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>походѣ с тими великими войсками на Кримъ незичливость его постережена, же не йшолъ просто на Кримъ, але по степахъ блудилъ, и повѣдаютъ же з умислу казалъ степъ палити своимъ зичливимъ, жеби тимъ отмовитися, же неможна до Криму ити за для конского корму. Такъ же и прошлой войни за своею незичливостю Чигиринъ утратилъ и людей военихъ много запропастилъ, которихъ мало жаловалъ; ато для-того жебы его панство з синами ширилося, которіе не полковниками, але панами називалися, о жадной южъ перемѣнѣ панства своего не мишляючи — а то надѣю маючи на людъ грошовий затяговий и на велікіе скарби зобраніе; бо южъ козака собѣ городового, такъ посполитихъ, яко и значнихъ, нѣзащо важили и в двори не пускали, маючи у дворахъ своихъ на килка мѣсьцахъ сторожу сердюцкую, которимъ плачовали роковий юригелтъ<ref>В списку Козельського — роковий даток.</ref>. А священикъ и в килка дний не моглъ ся до двора упросити, хочай якая пилная потреба. Ово з̾гола усѣхъ людей нѣзащо мѣли, не помишляючи на подлость своего рожаю, же Господь Богъ тимъ барзо ображенъ бываетъ, хто в пиху подносится; и за тое скарани зостали, же перше от чести всякой отдалени и якъ якіе злочинцѣ з безчестіемъ на Москву голо попроважено, а напотомъ от жонъ розлучени, а маетности и скарби, которое многіе били, усе отобрано, в которихъ мѣсто великое убозство в̾мѣсто роскоши — сроgая неволя, в̾мѣсто каретъ дорогихъ и возниковъ — простий возокъ, телѣжка московская с подводникомъ, в̾мѣсто слугъ наряднихъ — сторожа стрелцовъ, в̾мѣсто музики позитивовъ – плачъ щодений и нареканя на свое глупъство пихи, — вмѣсто усѣхъ роскошей панскихъ — вѣчная неволя На томъ скончилося гетманство поповичово 25 июля, в субботу. {{rule|5em}}<noinclude></noinclude> 0sblwou4dr3pq26hyrfpv1qebjtyjgv 250 216955 459004 2022-08-11T08:23:10Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Того жъ дня, як тая рада стала, мѣсто [[Ічня]], в которомъ рада была, и церковъ тая, в которой Сомковѣ присягали на послушенство гетманское, усе згорѣло до знаку тоей же години, якъ Сомка взято до вязення. Гетманъ Бруховецкій, одержавши цале гетманство, вислалъ пословъ до царского величества болшей ста человѣка, дякуючи за урядъ гетманства, же одержалъ, и на Сомка з его полковниками, которіе сидятъ в нѣжинскомъ замку, нѣкоторіе рѣчи змисливши об ихъ незичливости ку царскому величеству, чего и не было; также и епископъ Мефтодій протопопу послалъ при тихъ же посланнихъ, отъ себе стараючися о ихъ з̾губѣ. Чому царское величество повѣривши, здалъ ихъ на судъ войсковій, которихъ потратити, а иннихъ живити, толко жъ у силку зослати в Москву. '''№ 3. Характеристика гетьмана Самойловича<ref>Лѣт. Самов. К. 1878, [[Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/286|стор. 169–171]].</ref>.''' Той же поповичъ [гетьман Самойлович] з̾разу барзо покорнимъ и до людей ласкавимъ билъ, але якъ южъ розбогатѣлъ, барзо гордий сталъ не тилко на козаковъ, але и на станъ духовний. Прийшовши до него старшина козацкая мусѣли стояти, нѣхто не сидѣлъ, и до двора жеби не йшолъ з жадною палицею; также и духовенство священници, хочай який значний, мусѣлъ, стояти непокритою головою. А у церквѣ нѣgди не йшолъ дари брати, але священикъ до него ношовалъ, также и сини его чинили; и ежели где-колвекъ виездилъ, любо на поліованя, жеби нѣgди священика не побачилъ, — то собѣ за нещастя мѣлъ. А будучи самъ поповичъ, из великою помпою ездилъ: без карети и за мѣсто не поехалъ, а нѣ самъ, а нѣ синове его, и у войску усе в каретѣ, — такъ великую пиху мѣли, которая в жадномъ сенатору не живетъ. А здирства вшелякими способами вимишляли такъ самъ гетманъ, якъ и синове его, зостаючи полковниками: аренди, стаціе великіе, затяговалъ людей кормленіемъ, — барзо на людей трудность великая била от великихъ вимислов, — не могъ насититися скарбами. И щось противко монарховъ нашихъ московскихъ хотѣлъ почати, бо и в<noinclude></noinclude> bi2t0vv5n6h97ipa5b7b3397qa5yc08 459005 459004 2022-08-11T08:23:50Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Того жъ дня, як тая рада стала, мѣсто [[Ічня]], в которомъ рада была, и церковъ тая, в которой Сомковѣ присягали на послушенство гетманское, усе згорѣло до знаку тоей же години, якъ Сомка взято до вязення. Гетманъ Бруховецкій, одержавши цале гетманство, вислалъ пословъ до царского величества болшей ста человѣка, дякуючи за урядъ гетманства, же одержалъ, и на Сомка з его полковниками, которіе сидятъ в нѣжинскомъ замку, нѣкоторіе рѣчи змисливши об ихъ незичливости ку царскому величеству, чего и не было; также и епископъ Мефтодій протопопу послалъ при тихъ же посланнихъ, отъ себе стараючися о ихъ з̾губѣ. Чому царское величество повѣривши, здалъ ихъ на судъ войсковій, которихъ потратити, а иннихъ живити, толко жъ у силку зослати в Москву. {{c|'''№ 3. Характеристика гетьмана Самойловича<ref>Лѣт. Самов. К. 1878, [[Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/286|стор. 169–171]].</ref>.'''}} Той же поповичъ [гетьман Самойлович] з̾разу барзо покорнимъ и до людей ласкавимъ билъ, але якъ южъ розбогатѣлъ, барзо гордий сталъ не тилко на козаковъ, але и на станъ духовний. Прийшовши до него старшина козацкая мусѣли стояти, нѣхто не сидѣлъ, и до двора жеби не йшолъ з жадною палицею; также и духовенство священници, хочай який значний, мусѣлъ, стояти непокритою головою. А у церквѣ нѣgди не йшолъ дари брати, але священикъ до него ношовалъ, также и сини его чинили; и ежели где-колвекъ виездилъ, любо на поліованя, жеби нѣgди священика не побачилъ, — то собѣ за нещастя мѣлъ. А будучи самъ поповичъ, из великою помпою ездилъ: без карети и за мѣсто не поехалъ, а нѣ самъ, а нѣ синове его, и у войску усе в каретѣ, — такъ великую пиху мѣли, которая в жадномъ сенатору не живетъ. А здирства вшелякими способами вимишляли такъ самъ гетманъ, якъ и синове его, зостаючи полковниками: аренди, стаціе великіе, затяговалъ людей кормленіемъ, — барзо на людей трудность великая била от великихъ вимислов, — не могъ насититися скарбами. И щось противко монарховъ нашихъ московскихъ хотѣлъ почати, бо и в<noinclude></noinclude> 3aelcnynqi3hjzfe8kvptoncxrqaqfd 250 216956 459006 2022-08-11T08:26:39Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>пулярного письменства й підручників. До програми заводить він — науку релігії („въ православно-христіанскомъ духѣ“), арифметики, космографії, географії і взагалі природознавства, граматики рідної мови та основ юриспруденції. „На цьому поки що можна обмежитися“, на думку Костомарова, тільки треба дбати найбільше про популярність книжок. „Ось до чого, на нашу думку, — кінчає Костомаров, — годилося б тепер узятись українським письменникам, а люде заможні, що живуть на Україні, нехай же покажуть свою любов до народу ділом, принявши на свій кошт видання таких книжок та заводючи школи, де б селянські діти побiрали науку рідною мовою“ <ref>„Основа", 1862, V, 1—3.</ref>. Я не розглядатиму переказаної тут програми, бо вона, як відомо, лишилась тільки на папері. Як ми знаємо, реакція зараз же знесла навіть недільні школи на Україні, то про якусь планомірну діяльність шкода було й марити. Мало того — за рік Валуєвський циркуляр заборонив як-раз і всю ту літературу, на яку наполягав найдужче Костомаров. Проте його заклик, поки ще дійшло діло до згаданих репресій, мав і деякі реальні наслідки. Жертви грішми на видання підручників та євангелії в українському перекладі почали були приходити на руки Костомарова й на них видано було р. 1863-го „Оповідання з святого писання“ Опатовича та „Арихметику або щотницю“ Кониського. На цьому видання підручників мусіло спинитися, як і збірання жертв, бо всесильний тоді Катков зробив цю справу „польскою интригою“, кинувши самому Ко-<noinclude></noinclude> jdv2idzv5m3atgccwmx8mv21d04i54b 459013 459006 2022-08-11T09:10:10Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>пулярного письменства й підручників. До програми заводить він — науку релігії („въ православно-христіанскомъ духѣ“), арифметики, космографії, географії і взагалі природознавства, граматики рідної мови та основ юриспруденції. „На цьому поки що можна обмежитися“, на думку Костомарова, тільки треба дбати найбільше про популярність книжок. „Ось до чого, на нашу думку, — кінчає Костомаров, — годилося б тепер узятись українським письменникам, а люде заможні, що живуть на Україні, нехай же покажуть свою любов до народу ділом, принявши на свій кошт видання таких книжок та заводючи школи, де б селянські діти побірали науку рідною мовою“<ref>„Основа“, 1862, V, 1–3.</ref>. Я не розглядатиму переказаної тут програми, бо вона, як відомо, лишилась тільки на папері. Як ми знаємо, реакція зараз же знесла навіть недільні школи на Україні, то про якусь планомірну діяльність шкода було й марити. Мало того — за рік Валуєвський циркуляр заборонив як-раз і всю ту літературу, на яку наполягав найдужче Костомаров. Проте його заклик, поки ще дійшло діло до згаданих репресій, мав і деякі реальні наслідки. Жертви грішми на видання підручників та євангелії в українському перекладі почали були приходити на руки Костомарова й на них видано було р. 1863-го „Оповідання з святого писання“ Опатовича та „Арихметику або щотницю“ Кониського. На цьому видання підручників мусіло спинитися, як і збірання жертв, бо всесильний тоді Катков зробив цю справу „польскою интригою“, кинувши самому Ко-<noinclude></noinclude> hijnbjj34uomkpwnxk1ty4a8v140jx8 459014 459013 2022-08-11T09:11:34Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>пулярного письменства й підручників. До програми заводить він — науку релігії („въ православно-христіанскомъ духѣ“), арифметики, космографії, географії і взагалі природознавства, граматики рідної мови та основ юриспруденції. „На цьому поки що можна обмежитися“, на думку Костомарова, тільки треба дбати найбільше про популярність книжок. „Ось до чого, на нашу думку, — кінчає Костомаров, — годилося б тепер узятись українським письменникам, а люде заможні, що живуть на Україні, нехай же покажуть свою любов до народу ділом, принявши на свій кошт видання таких книжок та заводючи школи, де б селянські діти побірали науку рідною мовою“<ref>„Основа“, 1862, V, 1–3.</ref>. Я не розглядатиму переказаної тут програми, бо вона, як відомо, лишилась тільки на папері. Як ми знаємо, реакція зараз же знесла навіть недільні школи на Україні, то про якусь планомірну діяльність шкода було й марити. Мало того — за рік Валуєвський циркуляр заборонив як-раз і всю ту літературу, на яку наполягав найдужче Костомаров. Проте його заклик, поки ще дійшло діло до згаданих репресій, мав і деякі реальні наслідки. Жертви грішми на видання підручників та євангелії в українському перекладі почали були приходити на руки Костомарова й на них видано було р. 1863-го „Оповідання з святого писання“ Опатовича та „[[Арихметика|Арихметику]] або щотницю“ Кониського. На цьому видання підручників мусіло спинитися, як і збірання жертв, бо всесильний тоді Катков зробив цю справу „польскою интригою“, кинувши самому Ко-<noinclude></noinclude> 3vr1jljnnmmopdhljidoie3jv8seyo6 250 216957 459007 2022-08-11T08:29:38Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Бруховецкому, жеби в тую раду пришовши, знаки войсковіе положилъ, жеби уся старшина уступила до ради до намету, а чернь войско жеби гетмана настановляли кого улюблять; чому барзо Бруховецкій сперечался, аже видячи, же князь почалъ на Сомкову руку с̾хилятися, которому старшина подарила, жеби не будучи спротивнимъ за-для ненарушення ласки его царского величества, тилко жъ жеби не идучи ку намету, где войско стояло московское, але межи своими войсками тую учинили раду, на що и Бруховецкій позволився. Але несталость нашихъ людей тое помѣшала; бо козаки сторони Сомковой, отступивши своей старшини, похапавши корогви каждая сотня, и до табору Бруховецкого прийшли и поклонилися, и отвернувши, зараз напали вози своихъ старшихъ жаковати<ref>Грабувати.</ref>. Що видячи Сомко с полковниками своими и инною старшиною, впавши на конѣ, прибѣгли до намету царского до князя, сподѣваючися помочи и оборони своему здоровю, котрихъ заразъ князь зовсѣмъ отослалъ в замокъ нѣжинскій. Того ж часу усе у них поотбѣрано — конѣ, ринштунки,<ref>Зброя.</ref> сукнѣ, и самихъ за сторожу дано. А Бруховецкій зо всѣмъ войскомъ пришолъ к намету царскому, которому юже князь здавалъ з своихъ рукъ булаву и бунчукъ, подтверждаючи гетманство, и попровадилъ в соборную церковъ святого Николая, где присягу виконалъ Бруховецкій зо всѣмъ войскомъ, и вийшовши з церкви, того жъ дня своихъ полковниковъ понастановлялъ з тих людей, которіе з нимъ вишли з Запорожжа, по усѣхъ городахъ, а нѣжинскій полкъ на три полки раздѣлилъ. При которомъ настановливаню полковниковъ много козаковъ значнихъ чернь позабивала, которое забойство три дни тривало. Хочай якого значного козака забили или человѣка, то тое в жартъ повернено. А старшина козаки значніе, яко з̾могучи, крилися, где хто моглъ, жупани кармазиновіе на сермяти миняли. И такъ тое забойство третего дня почало ускромлятися, и заказъ сталъ, жеби юже правомъ доходилъ, хто на кого якую кривду мѣетъ. Тихъ зась<ref>Же.</ref> полковниковъ, которіе у замку нѣжинскомъ зоставали у вязеню, усе пожаковали, и в домахъ мало що зостало.{{nop}}<noinclude></noinclude> bth99hudev6z0sn3msui1790sfg29tf 250 216958 459008 2022-08-11T08:34:34Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>стомарову ущипливе натякання: „бросьте эти деньги — онѣ жгутся“!.. Треба додати, що остачу з громадських жертв Костомаров згодом передав до академії наук на премію за словарь української мови <ref>Ось які відомості про ті громадські жертви подає сам Костомаров у листі до Драгоманова з р. 1877-го: „Въ настоящее время я эти деньги положилъ въ билетахъ херсонскаго земскаго банка и храню въ банкѣ, составивъ на случай смерти моей завѣщаніе, показывающее, чьи и какого рода эти деньги, которыя послѣ меня должны быть препровождены въ минист. Нар. Просв. и обращены на народное образованіе въ Малороссіи. Денегъ было доставлено до 4000 р., изъ нихъ 1300 истрачено на изданія Опатовича и {{errata|ариеметики|арихметики}} Конисскаго, да дано авторамъ гонорара впередъ, но съ теченіемъ времени проценты отъ оставшихся накопились до того, что теперь скоро опять сумма достигнетъ 4000 р.“ („Житє і Слово“, т. III, стор. 336—337). Як бачимо, Костомаров таки не віддав грошей міністерству народньої освіти, певне міркуючи, що тоді вони зовсім для української справи були б пропащі.</ref>. Премію цю р. 1905 присуджено редакції „Кіевской Старины“ за відомий „Словарь української мови“, що впорядкував Борис Грінченко. Така була доля просвітніх заходів Кирило-Мефодієвського брацтва та поодиноких братчиків. Не багато дали вони позитивного, але цьому на заваді стали надзвичайно суворі обставини громадського життя, що в корені підтинали всяку практичну роботу навіть на просвітній ниві. Зате дали братчики велику для свого часу ідею — ідею повсюдної й обов'язкової народньої освіти народньою ж і мовою — ту ідею, що й для нас має ще всі прикмети високої актуальности. Ця ідея ріднить наші покоління з тім, що 67 років тому засвітило було перші проміні національної свідомости, виступивши з вимаганням волі й науки для народу. ::{{fine|1913.}} {{rule|5em}}<noinclude></noinclude> 7vuwfdjfjjqflce3w4lcwvac8l2ec2n 459011 459008 2022-08-11T09:04:39Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>стомарову ущипливе натякання: „бросьте эти деньги — онѣ жгутся“!.. Треба додати, що остачу з громадських жертв Костомаров згодом передав до академії наук на премію за словарь української мови<ref>Ось які відомості про ті громадські жертви подає сам Костомаров у листі до Драгоманова з р. 1877-го: „Въ настоящее время я эти деньги положилъ въ билетахъ херсонскаго земскаго банка и храню въ банкѣ, составивъ на случай смерти моей завѣщаніе, показывающее, чьи и какого рода эти деньги, которыя послѣ меня должны быть препровождены въ минист. Нар. Просв. и обращены на народное образованіе въ Малороссіи. Денегъ было доставлено до 4000 р., изъ нихъ 1300 истрачено на изданія Опатовича и ариѳметики Конисскаго, да дано авторамъ гонорара впередъ, но съ теченіемъ времени проценты отъ оставшихся накопились до того, что теперь скоро опять сумма достигнетъ 4000 р.“ („Житє і Слово“, т. III, [[Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том III (1895).pdf/348|стор. 336–337]]). Як бачимо, Костомаров таки не віддав грошей міністерству народньої освіти, певне міркуючи, що тоді вони зовсім для української справи були б пропащі.</ref>. Премію цю р. 1905 присуджено редакції „Кіевской Старины“ за відомий „Словарь української мови“, що впорядкував Борис Грінченко. Така була доля просвітніх заходів Кирило-Мефодієвського брацтва та поодиноких братчиків. Не багато дали вони позитивного, але цьому на заваді стали надзвичайно суворі обставини громадського життя, що в корені підтинали всяку практичну роботу навіть на просвітній ниві. Зате дали братчики велику для свого часу ідею — ідею повсюдної й обов'язкової народньої освіти народньою ж і мовою — ту ідею, що й для нас має ще всі прикмети високої актуальности. Ця ідея ріднить наші покоління з тім, що 67 років тому засвітило було перші проміні національної свідомости, виступивши з вимаганням волі й науки для народу. ::{{fine|1913.}} {{rule|6em}}<noinclude></noinclude> ew2qw5excmdeg58rqb87jprt46fq86c 250 216959 459009 2022-08-11T08:41:15Z Mahnka 11765 /* Skorygowana */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ФАБІҐ.}} Люди ви, люди! Маєте знов те саме. А я був би присяг на всьо у сьвітї! — але не лише я, не лише я сам; всї ми там в Квальсдорфі могли були присягати, що ви є ненькою тої дївчинки. {{c|ГАННА.}} Так, так, я знаю вже, хто се так вішає пси на мене. Я могла би назвати їх всїх по імени! Хотїли би мене зробити фльондрою. Але як вони попадуть у мої руки, я порахую ся із ними, най затямлять собі. {{c|ФАБІҐ.}} Так се справдї погана річ! Бо справа так стоїть молодице: Старий, батько — будете, бачить ся , знати! Що-ж робити? нїколи не є тверезий. Пє лише, тіє без кінця-міри. Перед двома роками, заки померла мати, міг лишати дївчину дома. Тепер не можна, хата порожна. Ну, і він волочить ся із нею по всїх гостинницях, по всїх дірах, від нори до нори. Пес змилував би ся, як би дивився на се. {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|пристрасно.}}}} Що-ж я винна у сьому, що він не? {{c|ФАБІҐ.}} Але-ж нїщо… Боже борони! Старого нїхто не в силї би спинити. Тут йде лише о дївчину, її мусить кождий жалувати. Як хто не відбере її від нього і не дасть на вихованє добрим людям, то вона не пожиє ані десять недїль.{{nop}}<noinclude></noinclude> hmje5iuoslhiw36no6uap8cqmlb6h6x 250 216960 459010 2022-08-11T08:50:36Z Mahnka 11765 /* Skorygowana */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ГАННА}} {{c|{{fine|збентежена.}}}} Се не обходить мене нїщо! Я не можу її взяти сюда. Маю сама із собою досить клопоту. {{c|ФАБІҐ.}} Прийдіть-но ви лише раз до Квальсдорфу та пригляньте ся їй. Так було би мабуть найлїпше То раз вам дївчина… така гожа дитинка, а які має рученята, які ноженята, кажу вам! Чисто як з порцеляни, — така вам гарна, як ви! {{c|ГАННА.}} Се не моя дитина, не обходить мене нїщо {{c|ФАБІҐ.}} Ну, то зарадьте якось сьому. Не можу прямо дивитися на се. Як прийду коли до гостинницї, хочби і опівночі, чи коли, — бачите, я мушу, моє занятє вимагає сього — та бачу, як вона там сидить з батьком в димі, то аж серце краєть ся мінї. {{c|ГАННА.}} Коршмарі не повинні йому нїчого давати пити. Бука взяти та добре його випарити, то прийде він нарештї до розуму. — Тепер заїхав віз на обору. Маєте тут пять чеських. На нинї досить, як пересплю ся, надумаю ся іще. Тепер не можу займати ся сим далї. Але як ви розголосите се тут в пивярнї, тодї ми не знаємо ся більше. {{c|ФАБІҐ.}} Я не буду ніщо говорити. Що мене се зрештою обходить. Не буду справджувати у паро-<noinclude></noinclude> t83oei8fmrrnu8fj50nee7kdq71nbsw 0 216961 459012 2022-08-11T09:06:20Z Madvin 217 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../|Шевченко]] | автор = Сергій Єфремов | секція = Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва | попередня = [[../Клерикали проти Шевченка/]] | наступна = [[../По-людському/]] | примітки = }} <pages index="Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf" from=220 to=227 />... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Шевченко]] | автор = Сергій Єфремов | секція = Просвітні заходи Кирило-Мефодієвського брацтва | попередня = [[../Клерикали проти Шевченка/]] | наступна = [[../По-людському/]] | примітки = }} <pages index="Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf" from=220 to=227 /> {{bar}} {{примітки}} {{PD-auto |країна=UA |рік-публікації=1914 |рік-смерті=1939 }} azdzlbn6xh9zu7y1bd2dy6af3un52ep 250 216962 459021 2022-08-11T09:59:22Z Arxivist 4314 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>нооких, а яснооких у лоцманів (18,9%), відповідно й ясного коліру волосся більше ніж у хліборобів (11,3%). {{block center/s}} {{right|''Таблиця 2''}} {|border=1 |+ ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |{{c|NN}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір волосся}}}}<br/>{{c|Couleur des cheveux}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір очей}}}}<br/>{{c|Couleur des yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|{{sp|Білявий}}}}<br/>{{c|Blonde}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Русявий}}}}<br/>{{c|Châtaine}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Brune}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Ясний}}}}<br/>{{c|Claire}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Мішаний}}}}<br/>{{c|Melangée}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Foncée}} |- !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} |- |Лоцмани |74 |9 |12,2 |26 |35,1 |39 |52,7 |14 |18,9 |33 |44,6 |27 |36,5 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |21 |29,6 |49 |69,0 |8 |11,3 |40 |56,3 |23 |32,4 |- |Разом |145 |10 |6,9 |47 |32,4 |88 |60,7 |22 |15,2 |73 |50,3 |50 |34,5 |} {{block center/e}} {{right|''Таблиця 3''}} {{block center/s}} {|border=1 |+ ! rowspan="4" | ! rowspan="4" |NN ! colspan="6" |{{c|{{sp|Біляві}}}}<br/>{{c|Blonds}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Русяві}}}}<br/>{{c|Châtains}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Темні}}}}<br/>{{c|Bruns}} |- ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" {{c||Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} |- !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} |- |Лоцмани |74 |6 |8,1 |3 |4,0 |— |— |7 |9,5 |17 |23,0 |2 |2,7 |1 |1,3 |13 |17,6 |25 |33,8 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |— |— |— |— |6 |8,5 |15 |21,1 |— |— |1 |1,4 |25 |35,2 |23 |33,4 |- |Разом |145 |7 |4,8 |3 |2,1 |— |— |13 |8,9 |32 |22,1 |2 |1,4 |2 |1,4 |38 |26,2 |48 |33,1 |} {{block center/e}} Щодо співвідношення кольорів волосся та очей, з таблиці 3 видно, що біляві суб'єкти нашої групи здебільшого є ясноокі і трохи з мішаними очима; темноволосі здебільшого є й темноокі; це справедливо так само для цілої дослідженої групи, як і для групи лоцманів; тільки серед хліборобів суб'єктів з мішаними очима трохи більше, ніж із темними; серед темноволосих трапляються й суб'єкти з ясними очима, але дуже зрідка, по 1 суб. на групу. Однотонність кольору волосся та очей (типи піґментації) знайдено: {{block center/s}} {| |+ !{{c|{{sp|Типи}}:}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|ясний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|темний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|мішаний}}}} |- |у лоцманів |6 суб. |8,1% |25 суб |33,8% |43 суб. |58,1% |- |у хліборобів |1 суб. |1,4% |23 суб. |32,4% |47 суб. |66,2% |} {{block center/e}} {{c|{{sp|ЗРІСТ}}}} Пересічна зросту (табл. 4, с. 40) лоцманів є 1694,6±5,83, хліборобів 1687,0±±6,19, а разом 1690,±4,22, себто усі ці групи є вищесередні на зріст,<noinclude></noinclude> j0eevbjwxx4uu0yxzm73gu9mk9ybm5f 459022 459021 2022-08-11T10:00:57Z Arxivist 4314 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>нооких, а яснооких у лоцманів (18,9%), відповідно й ясного коліру волосся більше ніж у хліборобів (11,3%). {{block center/s}} {{right|''Таблиця 2''}} {|border=1 |+ ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |{{c|NN}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір волосся}}}}<br/>{{c|Couleur des cheveux}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір очей}}}}<br/>{{c|Couleur des yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|{{sp|Білявий}}}}<br/>{{c|Blonde}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Русявий}}}}<br/>{{c|Châtaine}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Brune}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Ясний}}}}<br/>{{c|Claire}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Мішаний}}}}<br/>{{c|Melangée}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Foncée}} |- !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} |- |Лоцмани |74 |9 |12,2 |26 |35,1 |39 |52,7 |14 |18,9 |33 |44,6 |27 |36,5 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |21 |29,6 |49 |69,0 |8 |11,3 |40 |56,3 |23 |32,4 |- |Разом |145 |10 |6,9 |47 |32,4 |88 |60,7 |22 |15,2 |73 |50,3 |50 |34,5 |} {{block center/e}} {{right|''Таблиця 3''}} {{block center/s}} {|border=1 |+ ! rowspan="4" | ! rowspan="4" |NN ! colspan="6" |{{c|{{sp|Біляві}}}}<br/>{{c|Blonds}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Русяві}}}}<br/>{{c|Châtains}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Темні}}}}<br/>{{c|Bruns}} |- ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c||Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} |- !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} |- |Лоцмани |74 |6 |8,1 |3 |4,0 |— |— |7 |9,5 |17 |23,0 |2 |2,7 |1 |1,3 |13 |17,6 |25 |33,8 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |— |— |— |— |6 |8,5 |15 |21,1 |— |— |1 |1,4 |25 |35,2 |23 |33,4 |- |Разом |145 |7 |4,8 |3 |2,1 |— |— |13 |8,9 |32 |22,1 |2 |1,4 |2 |1,4 |38 |26,2 |48 |33,1 |} {{block center/e}} Щодо співвідношення кольорів волосся та очей, з таблиці 3 видно, що біляві суб'єкти нашої групи здебільшого є ясноокі і трохи з мішаними очима; темноволосі здебільшого є й темноокі; це справедливо так само для цілої дослідженої групи, як і для групи лоцманів; тільки серед хліборобів суб'єктів з мішаними очима трохи більше, ніж із темними; серед темноволосих трапляються й суб'єкти з ясними очима, але дуже зрідка, по 1 суб. на групу. Однотонність кольору волосся та очей (типи піґментації) знайдено: {{block center/s}} {| |+ !{{c|{{sp|Типи}}:}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|ясний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|темний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|мішаний}}}} |- |у лоцманів |6 суб. |8,1% |25 суб |33,8% |43 суб. |58,1% |- |у хліборобів |1 суб. |1,4% |23 суб. |32,4% |47 суб. |66,2% |} {{block center/e}} {{c|{{sp|ЗРІСТ}}}} Пересічна зросту (табл. 4, с. 40) лоцманів є 1694,6±5,83, хліборобів 1687,0±±6,19, а разом 1690,±4,22, себто усі ці групи є вищесередні на зріст,<noinclude></noinclude> 1ar46yt3yq95z8e1lo4feqae8rbldql 459023 459022 2022-08-11T10:02:13Z Arxivist 4314 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>нооких, а яснооких у лоцманів (18,9%), відповідно й ясного коліру волосся більше ніж у хліборобів (11,3%). {{block center/s}} {{right|''Таблиця 2''}} {|border=1 |+ ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |{{c|NN}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір волосся}}}}<br/>{{c|Couleur des cheveux}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір очей}}}}<br/>{{c|Couleur des yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|{{sp|Білявий}}}}<br/>{{c|Blonde}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Русявий}}}}<br/>{{c|Châtaine}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Brune}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Ясний}}}}<br/>{{c|Claire}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Мішаний}}}}<br/>{{c|Melangée}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Foncée}} |- !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} |- |Лоцмани |74 |9 |12,2 |26 |35,1 |39 |52,7 |14 |18,9 |33 |44,6 |27 |36,5 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |21 |29,6 |49 |69,0 |8 |11,3 |40 |56,3 |23 |32,4 |- |Разом |145 |10 |6,9 |47 |32,4 |88 |60,7 |22 |15,2 |73 |50,3 |50 |34,5 |} {{block center/e}} {{right|''Таблиця 3''}} {{block center/s}} {|border=1 |+ ! rowspan="4" | ! rowspan="4" |NN ! colspan="6" |{{c|{{sp|Біляві}}}}<br/>{{c|Blonds}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Русяві}}}}<br/>{{c|Châtains}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Темні}}}}<br/>{{c|Bruns}} |- ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} |- !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} |- |Лоцмани |74 |6 |8,1 |3 |4,0 |— |— |7 |9,5 |17 |23,0 |2 |2,7 |1 |1,3 |13 |17,6 |25 |33,8 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |— |— |— |— |6 |8,5 |15 |21,1 |— |— |1 |1,4 |25 |35,2 |23 |33,4 |- |Разом |145 |7 |4,8 |3 |2,1 |— |— |13 |8,9 |32 |22,1 |2 |1,4 |2 |1,4 |38 |26,2 |48 |33,1 |} {{block center/e}} Щодо співвідношення кольорів волосся та очей, з таблиці 3 видно, що біляві суб'єкти нашої групи здебільшого є ясноокі і трохи з мішаними очима; темноволосі здебільшого є й темноокі; це справедливо так само для цілої дослідженої групи, як і для групи лоцманів; тільки серед хліборобів суб'єктів з мішаними очима трохи більше, ніж із темними; серед темноволосих трапляються й суб'єкти з ясними очима, але дуже зрідка, по 1 суб. на групу. Однотонність кольору волосся та очей (типи піґментації) знайдено: {{block center/s}} {| |+ !{{c|{{sp|Типи}}:}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|ясний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|темний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|мішаний}}}} |- |у лоцманів |6 суб. |8,1% |25 суб |33,8% |43 суб. |58,1% |- |у хліборобів |1 суб. |1,4% |23 суб. |32,4% |47 суб. |66,2% |} {{block center/e}} {{c|{{sp|ЗРІСТ}}}} Пересічна зросту (табл. 4, с. 40) лоцманів є 1694,6±5,83, хліборобів 1687,0±±6,19, а разом 1690,±4,22, себто усі ці групи є вищесередні на зріст,<noinclude></noinclude> 30igws6qcnsm9xvbwq1yesol9z1h7z6 459025 459023 2022-08-11T10:04:59Z Arxivist 4314 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Arxivist" /></noinclude>нооких, а яснооких у лоцманів (18,9%), відповідно й ясного коліру волосся більше ніж у хліборобів (11,3%). {{block center/s}} {{right|''Таблиця 2''}} {|border="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto; border-collapse: collapse; text-align: center;" |+ ! rowspan="3" | ! rowspan="3" |{{c|NN}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір волосся}}}}<br/>{{c|Couleur des cheveux}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Колір очей}}}}<br/>{{c|Couleur des yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|{{sp|Білявий}}}}<br/>{{c|Blonde}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Русявий}}}}<br/>{{c|Châtaine}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Brune}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Ясний}}}}<br/>{{c|Claire}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Мішаний}}}}<br/>{{c|Melangée}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|Темний}}}}<br/>{{c|Foncée}} |- !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} !{{c|{{sp|N}}}} !{{c|{{sp|%}}}} |- |Лоцмани |74 |9 |12,2 |26 |35,1 |39 |52,7 |14 |18,9 |33 |44,6 |27 |36,5 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |21 |29,6 |49 |69,0 |8 |11,3 |40 |56,3 |23 |32,4 |- |Разом |145 |10 |6,9 |47 |32,4 |88 |60,7 |22 |15,2 |73 |50,3 |50 |34,5 |} {{block center/e}} {{right|''Таблиця 3''}} {{block center/s}} {|border="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto; border-collapse: collapse; text-align: center;" |+ ! rowspan="4" | ! rowspan="4" |NN ! colspan="6" |{{c|{{sp|Біляві}}}}<br/>{{c|Blonds}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Русяві}}}}<br/>{{c|Châtains}} ! colspan="6" |{{c|{{sp|Темні}}}}<br/>{{c|Bruns}} |- ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} ! colspan="6" |{{c|з очима}}<br/>{{c|avec les yeux}} |- ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} ! colspan="2" |{{c|Ясні}}<br/>{{c|Clairs}} ! colspan="2" |{{c|Мішані}}<br/>{{c|Mélang.}} ! colspan="2" |{{c|Темні}}<br/>{{c|Foncés}} |- !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} !{{c|N}} !{{c|%}} |- |Лоцмани |74 |6 |8,1 |3 |4,0 |— |— |7 |9,5 |17 |23,0 |2 |2,7 |1 |1,3 |13 |17,6 |25 |33,8 |- |Хлібороби |71 |1 |1,4 |— |— |— |— |6 |8,5 |15 |21,1 |— |— |1 |1,4 |25 |35,2 |23 |33,4 |- |Разом |145 |7 |4,8 |3 |2,1 |— |— |13 |8,9 |32 |22,1 |2 |1,4 |2 |1,4 |38 |26,2 |48 |33,1 |} {{block center/e}} Щодо співвідношення кольорів волосся та очей, з таблиці 3 видно, що біляві суб'єкти нашої групи здебільшого є ясноокі і трохи з мішаними очима; темноволосі здебільшого є й темноокі; це справедливо так само для цілої дослідженої групи, як і для групи лоцманів; тільки серед хліборобів суб'єктів з мішаними очима трохи більше, ніж із темними; серед темноволосих трапляються й суб'єкти з ясними очима, але дуже зрідка, по 1 суб. на групу. Однотонність кольору волосся та очей (типи піґментації) знайдено: {{block center/s}} {| |+ !{{c|{{sp|Типи}}:}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|ясний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|темний}}}} ! colspan="2" |{{c|{{sp|мішаний}}}} |- |у лоцманів |6 суб. |8,1% |25 суб |33,8% |43 суб. |58,1% |- |у хліборобів |1 суб. |1,4% |23 суб. |32,4% |47 суб. |66,2% |} {{block center/e}} {{c|{{sp|ЗРІСТ}}}} Пересічна зросту (табл. 4, с. 40) лоцманів є 1694,6±5,83, хліборобів 1687,0±±6,19, а разом 1690,±4,22, себто усі ці групи є вищесередні на зріст,<noinclude></noinclude> ei2fhiarjqizk8o9zx0v6o4rxcbfld3