Вікіджерела ukwikisource https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.23 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіджерела Обговорення Вікіджерел Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Автор Обговорення автора Архів Обговорення архіву Сторінка Обговорення сторінки Індекс Обговорення індексу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk 102 16726 459117 329820 2022-08-11T20:44:29Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{автор |прізвище = Грушевський }} __NOTOC__ == Твори == * [[Етноґрафічний збірник]] (?) * [[Ілюстрована історія України]] (1921) === Збірки === * [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали]]. {{fine|Київ, 1917}} * [[Вільна Україна]]. {{fine|Нью-Йорк, 1917}} {{fine block|style=margin-left:2em| * [[Вільна Україна/Велика хвиля|Велика хвиля]] (фрагмент) * [[Вільна Україна/Повороту нема|Повороту нема]] * [[Вільна Україна/Від слова до дїла|Від слова до дїла]] * [[Вільна Україна/Народностям України|Народностям України]] * [[Вільна Україна/Чи Україна тільки для українців?|Чи Україна тільки для українців?]] * [[Вільна Україна/По зїздї|По зїздї]]}} === Археографія === * [[Записки НТШ/53/Незаплачене київське подимне|Незаплачене київське подимне]] // {{fine|[[Записки НТШ/53|Записки НТШ. Том LIII]] — 1903}} == Переклади == * ''[[Автор:Гюстав Флобер|Ґюстав Фльобер]]''. [[Іродїяда]] {{fine|Львів, 1902}} == Про автора == * [[Автор:Франк Сисин|Франк Е. Сисин]]. [[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи/Грушевський проти Липинського: Останні думки історика...|Грушевський проти Липинського: Останні думки історика про гетьмана Богдана Хмельницького та його добу]] (2014) {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] [[Категорія:Науковці]] r4b7lqc5j759eqsdlr6phtp413eh3wh 459119 459117 2022-08-11T20:53:38Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{автор |прізвище = Грушевський }} __NOTOC__ == Твори == * [[Етноґрафічний збірник]] (?) * [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали]]. {{fine|Київ, 1917}} * [[Вільна Україна]]. {{fine|Нью-Йорк, 1917}} {{fine block|style=margin-left:2em| * [[Вільна Україна/Велика хвиля|Велика хвиля]] (фрагмент) * [[Вільна Україна/Повороту нема|Повороту нема]] * [[Вільна Україна/Від слова до дїла|Від слова до дїла]] * [[Вільна Україна/Народностям України|Народностям України]] * [[Вільна Україна/Чи Україна тільки для українців?|Чи Україна тільки для українців?]] * [[Вільна Україна/По зїздї|По зїздї]]}} * [[Ілюстрована історія України]]. {{fine|Київ–Відень, 1921}} === Археографія === * [[Записки НТШ/53/Незаплачене київське подимне|Незаплачене київське подимне]] // {{fine|[[Записки НТШ/53|Записки НТШ. Том LIII]] — 1903}} == Переклади == * ''[[Автор:Гюстав Флобер|Ґюстав Фльобер]]''. [[Іродїяда]]. {{fine|Львів, 1902}} == Про автора == * ''[[Автор:Франк Сисин|Франк Е. Сисин]]''. [[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи/Грушевський проти Липинського: Останні думки історика...|Грушевський проти Липинського: Останні думки історика про гетьмана Богдана Хмельницького та його добу]] // {{fine|[[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи]]. Київ, 2014}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] [[Категорія:Науковці]] 76e3jkaq82p5qqzwapy0cng5d00k8ss 459120 459119 2022-08-11T20:56:18Z Leh Palych 5381 /* Твори */ wikitext text/x-wiki {{автор |прізвище = Грушевський }} __NOTOC__ == Твори == * [[Етноґрафічний збірник]] (?) * [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали]]. {{fine|Київ, 1917}} * [[Вільна Україна]]. {{fine|Нью-Йорк, 1918}} {{fine block|style=margin-left:2em| * [[Вільна Україна/Велика хвиля|Велика хвиля]] (фрагмент) * [[Вільна Україна/Повороту нема|Повороту нема]] * [[Вільна Україна/Від слова до дїла|Від слова до дїла]] * [[Вільна Україна/Народностям України|Народностям України]] * [[Вільна Україна/Чи Україна тільки для українців?|Чи Україна тільки для українців?]] * [[Вільна Україна/По зїздї|По зїздї]]}} * [[Ілюстрована історія України]]. {{fine|Київ–Відень, 1921}} === Археографія === * [[Записки НТШ/53/Незаплачене київське подимне|Незаплачене київське подимне]] // {{fine|[[Записки НТШ/53|Записки НТШ. Том LIII]] — 1903}} == Переклади == * ''[[Автор:Гюстав Флобер|Ґюстав Фльобер]]''. [[Іродїяда]]. {{fine|Львів, 1902}} == Про автора == * ''[[Автор:Франк Сисин|Франк Е. Сисин]]''. [[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи/Грушевський проти Липинського: Останні думки історика...|Грушевський проти Липинського: Останні думки історика про гетьмана Богдана Хмельницького та його добу]] // {{fine|[[Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи]]. Київ, 2014}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] [[Категорія:Науковці]] 3jagaw3jzb8kf2muwte3000w720je8q 0 21977 459130 248515 2022-08-11T21:39:07Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{неоднозначність}} * [[Привітання життя (збірка)/Перший сніг|Перший сніг]] — вірш [[Автор:Богдан-Ігор Антонич|Богдана-Ігоря Антонича]] * [[Струни/Том 2/Іван Манжура/Первий сніг|Первий сніг]] — вірш [[Автор:Іван Манжура|Івана Манжури]] * [[Горля і иньші оповіданя/Перший снїг|Перший сніг]] — оповідання [[Автор:Гі де Мопассан|Гі де Мопассана]] h5g32mmojx7itdqnqj2ffhm3asqzngv 252 24079 459088 105783 2022-08-11T20:06:52Z Leh Palych 5381 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Українська Центральна Рада й її Унїверсали]] |Subtitle= |Language=uk |Volume= |Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher=З друкарнї товариства „Т. Барський“ |Address=Київ |Year=1917 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=T |Pages=<pagelist 1=Cvr /> |Volumes= |Remarks= |Width= |Css= |Header={{c|— {{{pagenum}}} —}} |Footer= |Categories= }} 9ogu56srkx3u9y23rj25j6cu1qy9z8u 250 24081 459086 382503 2022-08-11T19:55:48Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Atoly" /></noinclude>{{block center|style=width:100%; max-width:30em; text-align:center| {{larger|Мих. Грушевський}} {{dhr|5em}} '''{{narrow|{{xxx-larger|{{uuline|Українська Центральна Рада|5px}}}}}}''' {{dhr}} {{block right|{{narrow|{{xxx-larger|'''{{uuline|й її Унїверсали|5px}}'''}}}} {{dhr|2em}} {{c|{{x-larger|перший і другий.}}}} }} {{dhr|4em}} Друге, доповнене виданнє. {{dhr|2em}} {{fine|Цїна 20 коп.}} {{dhr|8em}} {{fine|{{sp|Киї}}в, {{sp|191}}7.<br/>З друкарнї товариства „П. Барський“, Хрещатик 40.}} }}<noinclude></noinclude> hh6d4sfv4ctwd0qev1ojrl2m5p570tn 250 24082 459049 69766 2022-08-11T16:02:25Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" /></noinclude><section begin="1"/>{{c|{{larger|{{sp|Переднє слов}}о.}}}} Коли проминули перші, радісні тижнї всеросийського визволення проявили ся грізні познаки реакції и безладя — коли великоруська буржуазія стала на слизьке виводити росийську революцію й підгравати правим елєментам, що чигали на її провал, а в ріжних областях Росийської держави почали зазначати ся прояви анархії й розкладу, Українська Центральна Рада, волею Українського Народу поставлена на сторожі його волї й справи, не могла зіставати ся спокійним глядачем того всього. Вона звернула ся до Центрального Тимчасового Уряду Росії, тодї вже оновленого представниками соціалїстичних партій, закликаючи його до спільної роботи. Подаючи до його відома домагання Українського Народу, вона віддавала до помочи, для забезпечення революційних здобутків ладу і свободи в Росийській державі всї сили орґанїзованого Українського народу і навзаєм домагала ся від Центрального Уряду, щоб він дав свою згоду й призволеннє на ті заходи і способи, які потрібні були для забезпечення певної й міцної спілки України з Росією, для укріплення нового свободного ладу на Українї й запезпечення національних потреб Українського Народу. Росийський Центральний Уряд по довгих міркуваннях сї домагання відкинув. Як виявило ся потім, було се дїлом мінїстрів не-соціалїстів, партії нар. свободи („кадетів“). Тодї У. Ц. Рада, сповняючи волю всеукраїнських зборів селянства і війська постановила приступити сама до будови нового житя України, аби запобігти анархії й безладю, що грозили її захопити. Вона сказала своє перше слово до Українського Народу, як його власть, у своїм першім Унїверсалї, й почала орґанїзувати свої виконавчі орґани для ведення ріжних справ, щоб забезпечити свободу і лад, права й інтереси трудящого люду України. Се слово її і дїло її було прийняте з радістю і послухом свідомим українським народом, і тими людьми які хотїли жити в згодї і спільній працї з ним на Українській землї. І мінїстри соціалїсти в Р. Центр. Урядї, побачивши, як веде дїло У. Ц. Рада — оглядно, але рішучо, не пориваючи ся до боротьби, але йдучи до згоди з не-українською демократією, — рішили поправити зроблену помилку. Постановили війти в порозуміннє з У. Ц. Радою й зробити її опорою нового ладу. Се й учинили прислані до У. Ц. Ради мінїстри, і порозуміннє се було оповіщене в другім унїверсалї, котрим одкриваєть ся нове, автономне житє України. Бувши в У. Ц. Радї від перших днїв її роботи, хочу коротко розповісти, як прийшло до сього, і яке воно має значіннє в нашім житї.<section end="1"/> <section begin="2"/>{{c|{{larger|'''Як зложила ся Українська Центральна Рада.'''}}}} Велика хвиля визволення поставила перед Українським народом великі завдання. Треба було {{errata|запезпечити|забезпечити}} волю України, відновити її старе народовластє, право народу самому правити всїми своїми справами. Дїло велике, час такий, якого не було від часів Хмельниччини — упустити його не можна було. Треба було відложити все инше, а взяти ся до сього дїла — до забезпечення полїтичних прав Українського народу й інтересів його {{errata|трудящаго|трудящого}} люду. Для сього зараз же як упав старий режим, Українцї всїх партій і напрямків постановили обєднатись у спільній, одностайній полїтичній орґанїзації на весь час, поки не буде осягнена спільна мета:<section end="2"/><noinclude></noinclude> 70vlgo5j2d4i0h1uk3ka5f9ijkrtab5 250 24083 459050 69768 2022-08-11T16:18:17Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 3 —}}</noinclude>широка національно теріторіальна автономія України в федеративній демократичній Росийській республїцї, инакшими словами — поки Українському народови разом з представниками иньших народів України не буде забезпечене право рішати всї справи свого краю на місцї, у Всенароднїх зборах чи Соймі України, тільки де-які справи віддаючи на рішення і під управу Думи і Правительства Росийської республїки. Потребу такого обєднання піднесла в перших же днях революції стара полїтична орґанїзація українська, заснована тому двадцять лїт, а останнїми лїтами звана „Товариством Українських Поступовцїв“ (ТУП). Після того як українське полїтичне житє, по коротких днях свободи, було загнанє знов у всякі нетри полїцейськими нагінками, товариство се істнувало, як орґанїзація потайна, і ставило своєю метою обєднувати свідомійших Українцїв, поступових і демократичних, на сїм спільнім для всїх домаганнї: автономії України в федеративній Росії. В перших днях марта воно постановило зробити свою дїяльність одкритою і дати почин до тїснїйшого обєднання всїх українських демократичних течій і напрямів в полїтичній орґанїзації, що буде йти до сеї мети. По кількох днях переговорів, дня 7 березня (марта), орґанїзувалась спільна рада всїх київських українських орґанїзацій під назвою Української Центральної Ради. До неї війшли крім представників Товариства Українських {{errata|поступцїв|поступовцїв}} представники соціал-демократичних груп, кооперативів, робітників, військових, студентів і культурних та професійних товариств і орґанїзацій київських. Коли по Українї понесла ся звістка про сю орґанїзацію, з ріжних сторін, з міст, з сел почали приходити до неї заяви, писані, чи через депутатів, що українське громадянство признає сю Раду тимчасовим українським національним урядом, на цїлу Україну. З тим присилали ся і представники українських громад з місць, щоб їх включити в Центральну Раду, як членів. Одначе таке доповненнє з місць робило ся без певної системи, більш припадково. Тому щоб надати Центральній Радї характер справжнього представництва всього орґанїзованого українського народу, рішено яко мога скорше скликати зїзд представників орґанїзованої української людности цїлої України. Зїзд сей призначено на Великоднї свята, 6, 7 і 8 квітня. Постановлено, що кожда установа, яка визнає себе українською — чи буде то сїльска громада, чи повіт, чи союз орґанїзацій, може післати одного представника; українські орґанїзації, які мають велике число членів, можуть прислати більше членів, пропорціонально скількости. Таким чином українським людям, де тільки вони обєднали ся, дана була змога взяти участь в сїм зїздї і подати на нїм свій голос. І справдї українське громадянство відізвало ся на заклик Центральної Ради. Хоч українських ґазет так як би не було ще, бо почали виходити з кінцем березня (марта) і то в такій малій скількости, що на провінцію навіть не попадали, все-таки з усїх сторін поспішили депутати на зїзд, не вважаючи на страшенно трудну їзду. По підрахунку, що вів ся при видаванню білєтів, делєґатів таких що мали право голосу на зїздї, бо мали уповноваження від орґанїзацій, було коло 900; а друге стільки гостей, себ-то членів орґанїзацій, але не депутатів, які не мали голоса. Дуже богато було селян і салдатів з ріжних частей. Сей Перший Український Національний Зїзд прийняв такі постанови. Добиватись спільними силами Українського народу широкої української автономії, творити негайно її підстави і для обєднання громадських сил краю та укріплення нового ладу дати почин до засновання краєвої ради для цїлої України. Для {{errata|запезпечення|забезпечення}} автономного устрою ухвалив війти в порозуміннє з иншими народами Росії, що того ж добивають ся,<noinclude></noinclude> 48p45d2yc6t7bxzzgr3p4vsso0ctac3 459052 459050 2022-08-11T16:32:03Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 3 —}}</noinclude>широка національно теріторіальна автономія України в федеративній демократичній Росийській республїцї, инакшими словами — поки Українському народови разом з представниками иньших народів України не буде забезпечене право рішати всї справи свого краю на місцї, у Всенароднїх зборах чи Соймі України, тільки де-які справи віддаючи на рішення і під управу Думи і Правительства Росийської республїки. Потребу такого обєднання піднесла в перших же днях революції стара полїтична орґанїзація українська, заснована тому двадцять лїт, а останнїми лїтами звана „Товариством Українських Поступовцїв“ (ТУП). Після того як українське полїтичне житє, по коротких днях свободи, було загнанє знов у всякі нетри полїцейськими нагінками, товариство се істнувало, як орґанїзація потайна, і ставило своєю метою обєднувати свідомійших Українцїв, поступових і демократичних, на сїм спільнім для всїх домаганнї: автономії України в федеративній Росії. В перших днях марта воно постановило зробити свою дїяльність одкритою і дати почин до тїснїйшого обєднання всїх українських демократичних течій і напрямів в полїтичній орґанїзації, що буде йти до сеї мети. По кількох днях переговорів, дня 7 березня (марта), орґанїзувалась спільна рада всїх київських українських орґанїзацій під назвою Української Центральної Ради. До неї війшли крім представників Товариства Українських {{errata|поступцїв|поступовцїв}} представники соціал-демократичних груп, кооперативів, робітників, військових, студентів і культурних та професійних товариств і орґанїзацій київських. Коли по Українї понесла ся звістка про сю орґанїзацію, з ріжних сторін, з міст, з сел почали приходити до неї заяви, писані, чи через депутатів, що українське громадянство признає сю Раду тимчасовим українським національним урядом, на цїлу Україну. З тим присилали ся і представники українських громад з місць, щоб їх включити в Центральну Раду, як членів. Одначе таке доповненнє з місць робило ся без певної системи, більш припадково. Тому щоб надати Центральній Радї характер справжнього представництва всього орґанїзованого українського народу, рішено яко мога скорше скликати зїзд представників орґанїзованої української людности цїлої України. Зїзд сей призначено на Великоднї свята, 6, 7 і 8 квітня. Постановлено, що кожда установа, яка визнає себе українською — чи буде то сїльска громада, чи повіт, чи союз орґанїзацій, може післати одного представника; українські орґанїзації, які мають велике число членів, можуть прислати більше членів, пропорціонально скількости. Таким чином українським людям, де тільки вони обєднали ся, дана була змога взяти участь в сїм зїздї і подати на нїм свій голос. І справдї українське громадянство відізвало ся на заклик Центральної Ради. Хоч українських ґазет так як би не було ще, бо почали виходити з кінцем березня (марта) і то в такій малій скількости, що на провінцію навіть не попадали, все-таки з усїх сторін поспішили депутати на зїзд, не вважаючи на страшенно трудну їзду. По підрахунку, що вів ся при видаванню білєтів, делєґатів таких що мали право голосу на зїздї, бо мали уповноваження від орґанїзацій, було коло 900; а друге стільки гостей, себ-то членів орґанїзацій, але не депутатів, які не мали голоса. Дуже богато було селян і салдатів з ріжних частей. Сей Перший Український Національний Зїзд прийняв такі постанови: Добиватись спільними силами Українського народу широкої української автономії, творити негайно її підстави і для обєднання громадських сил краю та укріплення нового ладу дати почин до засновання краєвої ради для цїлої України. Для {{errata|запезпечення|забезпечення}} автономного устрою ухвалив війти в порозуміннє з иншими народами Росії, що того ж добивають ся,<noinclude></noinclude> 512r8a8cf1u432mt435mnah1ta9erap 250 24084 459051 69769 2022-08-11T16:30:55Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 4 —}}</noinclude><section begin="2"/>і спільно з ними доходити федеративного устрою для Росийської республїки<ref>Сї постанови оголошені в № 3 і 4 «Вістей Центральної Ради».</ref>. Крім того зїзд установив нову Центральну Раду. Вибрав голову і його двох заступників і ухвалив, щоб присутні делєґати від ґубернїй і міст вибрали по кілька членів, так само від орґанїзацій салдатських, селянських, робочих, від партій, товариств культурних і професійних, — з тим щоб потім, коли орґанїзують ся на місцях українські ради повітові, ґубернські й міські, вони могли наново вибрати своїх представників, — і так само всї ті орґанїзації й партії. Так вибрано велику раду, що складала ся з душ 120—130 і зїздила ся разів два, а принаймнї раз на місяць на свої збори, для ухвал у важнїйших справах. Для постійної роботи вона вибрала комітет з двадцяти душ. Зложений він був так, щоб до нього входили представники всїх головнїйших полїтичних і клясових орґанїзацій українських. Сей комітет засїдав як не що дня, то через день і крім того при нїм орґанїзували ся комісії для всяких справ: орґанїзаційна, військова, освітня, правнича, фінансова й инші, при них канцєлярії в усяких справах.<section end="2"/> <section begin="3"/>{{c|{{larger|'''Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради.'''}}}} Так зложив ся, в місяцї квітнї, сей великий український осередок, що мав обєднувати і керувати національно-полїтичною дїяльністю всїх українських орґанїзацій для осягнення тих полїтичних завдань, для яких обєднали ся сї орґанїзації — осягнення широкої автономії України в федеративній Росийській республїцї, забезпечення всеї повноти полїтичного і національного житя Українського народу і охорони прав і інтересів трудящого люду. З початку він поставив був собі задачі тільки полїтичні, з огляду що ріжні партії ріжно думають про полагодженнє економичної, особливо земельної справи. Він закликав всї партії, ґрупи і верстви (кляси) українські, аби вони поки що відложили те що їх може подїлити чи поріжнити, — не заглубляли ся в такі справи, і через те й сам відкладав виясненнє економичної, земельної й харчової справи на пізнїйше. Але виявило ся, що справа творення нового житя, нового ладу не жде, бо старе гине і розсипаєть ся під натиском нового свобідного ладу, розбудженого народнього житя і народовластя. На місце його треба творити нові форми у всїм, значить і в економичнім житю, в справі земельній та продовольчій. Тому скоро признано потрібним і в сих справах знайти те що відповідає потребам України як краю і Українського народу як народу робочого, трудящого, що не має своїх власних, українських буржуазних велико-земельних і капіталїстичних верств і мусить дбати про інтереси свого трудящого люду. Таку постанову прийнято 7 травня (мая). Поширено проґраму У. Центр. Ради на всї справи важні для нашого народу і краю і поставлено найблизші завдання їх полагодження: Згуртованнє широких народнїх мас під проводом У. Ц. Ради, їх орґанїзація і усвідомленнє завдань, які висуває перед нашим краєм і народом теперішня хвиля, і уставленнє тих засобів і форм, які дали б українському трудящому народови, через свій вибраний уряд, Українську Центральну Раду, в спілцї з Центральним Росийським Урядом, здїйснити сї завдання на користь свого краю, себто Українського народу і тих иньших народностей, що живуть з ним разом. Такі були сї завдання, а „Орґанїзація“! — се було перше гасло (лозунг), з котрим вийшла Укр. Цент. Рада перед свій нарід.<section end="3"/><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> p50qj6woexb0syug0d846k9wgtdfhlc 459055 459051 2022-08-11T16:35:50Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 4 —}}</noinclude><section begin="2"/>і спільно з ними доходити федеративного устрою для Росийської республїки<ref>Сї постанови оголошені в № 3 і 4 «Вістей Центральної Ради».</ref>. Крім того зїзд установив нову Центральну Раду. Вибрав голову і його двох заступників і ухвалив, щоб присутні делєґати від ґубернїй і міст вибрали по кілька членів, так само від орґанїзацій салдатських, селянських, робочих, від партій, товариств культурних і професійних, — з тим щоб потім, коли орґанїзують ся на місцях українські ради повітові, ґубернські й міські, вони могли наново вибрати своїх представників, — і так само всї ті орґанїзації й партії. Так вибрано велику раду, що складала ся з душ 120—130 і зїздила ся разів два, а принаймнї раз на місяць на свої збори, для ухвал у важнїйших справах. Для постійної роботи вона вибрала комітет з двадцяти душ. Зложений він був так, щоб до нього входили представники всїх головнїйших полїтичних і клясових орґанїзацій українських. Сей комітет засїдав як не що дня, то через день і крім того при нїм орґанїзували ся комісії для всяких справ: орґанїзаційна, військова, освітня, правнича, фінансова й инші, при них канцєлярії в усяких справах.<section end="2"/> <section begin="3"/>{{c|{{larger|'''Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради.'''}}}} Так зложив ся, в місяцї квітнї, сей великий український осередок, що мав обєднувати і керувати національно-полїтичною дїяльністю всїх українських орґанїзацій для осягнення тих полїтичних завдань, для яких обєднали ся сї орґанїзації — осягнення широкої автономії України в федеративній Росийській республїцї, забезпечення всеї повноти полїтичного і національного житя Українського народу і охорони прав і інтересів трудящого люду. З початку він поставив був собі задачі тільки полїтичні, з огляду що ріжні партії ріжно думають про полагодженнє економичної, особливо земельної справи. Він закликав всї партії, ґрупи і верстви (кляси) українські, аби вони поки що відложили те що їх може подїлити чи поріжнити, — не заглубляли ся в такі справи, і через те й сам відкладав виясненнє економичної, земельної й харчової справи на пізнїйше. Але виявило ся, що справа творення нового житя, нового ладу не жде, бо старе гине і розсипаєть ся під натиском нового свобідного ладу, розбудженого народнього житя і народовластя. На місце його треба творити нові форми у всїм, значить і в економичнім житю, в справі земельній та продовольчій. Тому скоро признано потрібним і в сих справах знайти те що відповідає потребам України як краю і Українського народу як народу робочого, трудящого, що не має своїх власних, українських буржуазних велико-земельних і капіталїстичних верств і мусить дбати про інтереси свого трудящого люду. Таку постанову прийнято 7 травня (мая). Поширено проґраму У. Центр. Ради на всї справи важні для нашого народу і краю і поставлено найблизші завдання їх полагодження: Згуртованнє широких народнїх мас під проводом У. Ц. Ради, їх орґанїзація і усвідомленнє завдань, які висуває перед нашим краєм і народом теперішня хвиля, і уставленнє тих засобів і форм, які дали б українському трудящому народови, через свій вибраний уряд, Українську Центральну Раду, в спілцї з Центральним Росийським Урядом, здїйснити сї завдання на користь свого краю, себто Українського народу і тих иньших народностей, що живуть з ним разом. Такі були сї завдання, а „Орґанїзація“! — се було перше гасло (лозунг), з котрим вийшла Укр. Цент. Рада перед свій нарід.{{nop}}<section end="3"/><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> p0sp9nhnoycjiufe69608ny1nrvvphn 250 24086 459056 69771 2022-08-11T16:45:54Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 5 —}}</noinclude><section begin="3"/>Орґанїзувати ся дїйсно треба Українському народови міцно й негайно! Так щоб він обєднавсь увесь, без ріжности партій, верств і станів, під проводом своєї Центральної Ради — щоб ся єдність і орґанїзація пройшла в глиб і вшир до самого споду українського народу, в кожний куток, в кожде село, в кожду хату, — обхопила його, як зелїзним обручом, щоб він, наш нарід, став він міцною завязю, твердим цементом Української земли і охоронив її від розвалу і анархії. Бо кінець-кінцем все чисто — і свобода, і революція, і воля України і справа земельна — залежить від того, чим буде наша народня маса і перед усїм наше селянство: чи разпорошеною купою піску, котру перший подув вітру може підняти і рознести, чи твердою опорою, міцним фундаментом, на котрім опреть ся свобідна, автономна, народня Україна. Досї Україна наша, в добрий час сказати, була доволї спокійна, коли порівняти з иньшими краями Росії. Але що до сього спокою треба знати вірно, що се власне спокій, живий і орґанїзований, а не сон тільки. Не треба, щоб наша людність лежала безвладною, мертвою, бездїяльною масою, треба щоб вона вся була жива, свідома, щоб вона в кожній справі відзивала ся чуйно на все, що дїєть ся у нас і поза нами, щоб була орґанїзована і обєднана, щоб її спокій був спокоєм зібраної, уоруженої військової лави, а не бездїльної й безладної юрби. Щоб ті орґанїзації, які поставлено на чолї нашого народнього житя, знали і були певні, що на кожде слово їх і кождої хвилї наш народ зробить те, що йому буде сказано — встане чи сяде, піде чи прийде, піднесе руки чи спустить. Тодї наша Україна переживе щасливо сей не тільки великий, але і грізний мент, і закріпить ті великі здобутки, котрих прагнемо: волю і незайманність нашого краю, добро і права трудящих мас, нашого народу і тих народностей, які живуть з нами разом на нашій землї. Такі були ті кличі, які розносила У. Ц. Р. через своїх інструкторів, що розсилали ся по Українї, через тих делєґатів, які прибували до У. Ц. Р. від ріжних гуртів і орґанїзацій українських, від ріжних установ, від селян, від війська, з фронту і тилу, через зїзди, які наказала вона скликати по ґубернїях, повітах і городах. І кличі сї не зіставали ся порожнїми. Велика орґанїзаційна хвиля пішла між українським народом. На волостних і повітових зібраннях, на зборах просвітних і полїтичних орґанїзацій, на військових зїздах і зібраннях, на ґубернських зборах, що відбували ся в квітнї й травню, виносили ся постанови про те, що сї збори, орґанїзації й установи приймають полїтичні резолюції винесені Всеукраїнським Зїздом: домагати ся автономії України; не віддїляючи ся від Росийської держави вимагати федеративного звязку з нею; розрішеннє земельної справи покласти на Всенародні збори України (її сойм). Ухваляють підтримувати у всїм Укр. Центр. Раду, сповняти вірно її накази як свого Тимчасовою Уряду. Але заразом домагають ся від неї полїтики рішучої, твердих і певних заходів в забезпеченню українських полїтичних потреб, поставлення рішучих домагань Центральному Урядови. І сї постанови з місць — винесені часом великими орґанїзаціями (особливо військовими) підтверджували ся великими всеукраїнськими зїздами, що відбули ся в травнї й червнї та своїми постановами зазначили волю широких мас трудящого українського люду.<section end="3"/> <section begin="4"/>{{c|{{larger|'''Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради.'''}}}} Найбільш горяче відізвали ся на орґанїзаційні заходи У. Ц. Ради, найскорше і найрішучійше стали при нїй українські військові орґанїзації, і вони ж перші зібрали ся на всеукраїнський зїзд, що виявив волю великої сили нашого народу.{{nop}}<section end="4"/><noinclude></noinclude> lgu8bcbqeth6sulonb157lsj7vxt12k 250 24087 459057 69772 2022-08-11T16:58:20Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 6 —}}</noinclude>Се зрозуміло. В військах зібрала ся вся сила, весь цвіт нашого народу. Війна відірвала від місць, як рахують, коли 4-х мілїонів наших людей. А хоч розкидала їх по величезнїм просторі — по всьому фронту — від Балтийського моря до Чорного, по запасних частях до самого Уралу і за Уралом, — то все-таки в ріжних частях знаходили ся великі купи свідомих українських людей, які почали гуртувати ся в орґанїзації, виясняти меньше свідомим землякам завдання, які висуває нинїшня хвиля, і способи їх здїйснення. Не були то завдання спеціяльно військові: не були ж то і воєнні люде по професії, по званню, а українські люде передягнені в сїрі шинелї, озброєний український народ, зірваний з місць і розпорошений поза своїми краями. Він ставив на чергу ті ж полїтичні справи, що ставили ся в українських орґанїзаціях на місцях, присягав ся підтримати їх активно всею своєю силою, а своє власне домаганнє в нього було одно: зібрати своїх людей-вояків з розсїяння, переформирувати армію по національному складу, відлучити Українцїв в осібні части і надати український характер сим частим. І се теж була тільки частина тої проґрами, яка ставила ся для всього: треба українїзувати всї публичні і державні установи України, в тім і її військо, щоб і тут підготовити перехід до автономії України та заложити підвалини тої автономії. Уже 14 квітня зїзд представників військових орґанїзацій ухвалив зібрати всеукраїнський військовий зїзд, і він зібрав ся 5 травня в Київі. По підрахунку на нїм зїхали ся представники орґанїзацій, в яких обєднувало ся без малого мілїон (900 тис. з верхом) {{errata|орґанїзованаго|орґанїзованого}}, озброєного українського народу. Він вибрав для кермування військовими справами ґенеральний військовий комітет, що мав працювати при У. Ц. Радї, і признав її єдиним орґаном, що має рішати всї справи про Україну й її відносини до Центрального Росийського Уряду. Від сього Уряду вважав за потрібне вимагати, щоб він негайно оголосив особливим актом прінціп автономії України, як найкращого забезпечення національно-полїтичних прав українського народу і всього краю, а для обєднання вже тепер усїх місцевих установ аби призначено комісара на всї українські ґубернїї, при нїм {{errata|орґанизовано|орґанїзовано}} краєву раду, а при Центральнім Урядї уставлено мінїстра по справам України. Зазначено також погляд зїзду на справу продовольчу, харчову, освітню й иньші. А тому що на сїм першім зїздї від деяких частей, особливо фронтових, представників було мало, поручено Ґен. Комітетови скликати другий зїзд, в складї повнїйшім. Сей другий зїзд скликано на 4 червня, і воєнні власти прошено загодя розпублїкувати про нього, щоб усї части могли прислати своїх делєґатів. Та стало ся як раз навпаки: воєнний мінїстр дав знати по арміям, що він вважає сей зїзд несвоєвременним, тому мовляв, що відтягнеть ся ним людей з фронту, — хоч саме під той час иньші військові зїзди відбували ся зовсїм свобідно, без усякої перешкоди з боку воєнного мінїстра. Тому се розпорядженнє його що до українського зїзду викликало жаль і гнїв серед Українцїв. Саме тодї на 28 травня Українська Селянська Спілка скликала в Київі великий селянський зїзд з усїх українських ґубернїй — Перший Всеукраїнський Селянський Зїзд, на якім зібрали ся представники від тисячі волостей. Сей зїзд окрім того що повзяв постанови в справі земельній, селянській, орґанїзаційній, винїс рішення в полїтичних справах в тім же родї як зїзд військовий. Разом з Центральною Радою опротестував розпорядженнє воєнного мінїстра, підтримав домагання військового зїзду, поставлені до Центрального Уряду. Також як і той признав У. Ц. Раду кермуючим, провідним орґаном Українського народу, постановив, що всї громадські установи і самоурядовання повинні українїзуватись і до-<noinclude></noinclude> lknaa9l24ldxvja8x8rgedcwxxjd8eh 459058 459057 2022-08-11T17:02:08Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 6 —}}</noinclude>Се зрозуміло. В військах зібрала ся вся сила, весь цвіт нашого народу. Війна відірвала від місць, як рахують, коли 4-х мілїонів наших людей. А хоч розкидала їх по величезнїм просторі — по всьому фронту — від Балтийського моря до Чорного, по запасних частях до самого Уралу і за Уралом, — то все-таки в ріжних частях знаходили ся великі купи свідомих українських людей, які почали гуртувати ся в орґанїзації, виясняти меньше свідомим землякам завдання, які висуває нинїшня хвиля, і способи їх здїйснення. Не були то завдання спеціяльно військові: не були ж то і воєнні люде по професії, по званню, а українські люде передягнені в сїрі шинелї, озброєний український народ, зірваний з місць і розпорошений поза своїми краями. Він ставив на чергу ті ж полїтичні справи, що ставили ся в українських орґанїзаціях на місцях, присягав ся підтримати їх активно всею своєю силою, а своє власне домаганнє в нього було одно: зібрати своїх людей-вояків з розсїяння, переформирувати армію по національному складу, відлучити Українцїв в осібні части і надати український характер сим частим. І се теж була тільки частина тої проґрами, яка ставила ся для всього: треба українїзувати всї публичні і державні установи України, в тім і її військо, щоб і тут підготовити перехід до автономії України та заложити підвалини тої автономії. Уже 14 квітня зїзд представників військових орґанїзацій ухвалив зібрати всеукраїнський військовий зїзд, і він зібрав ся 5 травня в Київі. По підрахунку на нїм зїхали ся представники орґанїзацій, в яких обєднувало ся без малого мілїон (900 тис. з верхом) {{errata|орґанїзованаго|орґанїзованого}}, озброєного українського народу. Він вибрав для кермування військовими справами ґенеральний військовий комітет, що мав працювати при У. Ц. Радї, і признав її єдиним орґаном, що має рішати всї справи про Україну й її відносини до Центрального Росийського Уряду. Від сього Уряду вважав за потрібне вимагати, щоб він негайно оголосив особливим актом прінціп автономії України, як найкращого забезпечення національно-полїтичних прав українського народу і всього краю, а для обєднання вже тепер усїх місцевих установ аби призначено комісара на всї українські ґубернїї, при нїм {{errata|орґанизовано|орґанїзовано}} краєву раду, а при Центральнім Урядї уставлено мінїстра по справам України. Зазначено також погляд зїзду на справу продовольчу, харчову, освітню й иньші. А тому що на сїм першім зїздї від деяких частей, особливо фронтових, представників було мало, поручено Ґен. Комітетови скликати другий зїзд, в складї повнїйшім. Сей другий зїзд скликано на 4 червня, і воєнні власти прошено загодя розпублїкувати про нього, щоб усї части могли прислати своїх делєґатів. Та стало ся як раз навпаки: воєнний мінїстр дав знати по арміям, що він вважає сей зїзд несвоєвременним, тому мовляв, що відтягнеть ся ним людей з фронту, — хоч саме під той час иньші військові зїзди відбували ся зовсїм свобідно, без усякої перешкоди з боку воєнного мінїстра. Тому се розпорядженнє його що до українського зїзду викликало жаль і гнїв серед Українцїв. Саме тодї на 28 травня Українська Селянська Спілка скликала в Київі великий селянський зїзд з усїх українських ґубернїй — Перший Всеукраїнський Селянський Зїзд, на якім зібрали ся представники від тисячі волостей. Сей зїзд окрім того що повзяв постанови в справі земельній, селянській, орґанїзаційній, винїс рішення в полїтичних справах в тім же родї як зїзд військовий. Разом з Центральною Радою опротестував розпорядженнє воєнного мінїстра, підтримав домагання військового зїзду, поставлені до Центрального Уряду. Також як і той признав У. Ц. Раду кермуючим, провідним орґаном Українського народу, постановив, що всї громадські установи і самоурядовання повинні українїзуватись і {{hws|до|допомагати}}<noinclude></noinclude> rdwe0ls1svvggz7cl587xnnwmegatjt 250 24088 459064 69773 2022-08-11T17:53:04Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 7 —}}</noinclude><section begin="4"/>{{hwe|помагати|допомагати}} У. Ц. Раді в утворенню автономного ладу на Українї. А вибравши з-поміж себе Українську раду селянських депутатів, постановив, що вона має війти в склад У. Ц. Ради і разом з нею працювати. Так само зробив потім і військовий зїзд, що зібрав ся, невважаючи на заборону {{errata|воєннаго|воєнного}} мінїстра, слїдом за селянським зїздом, дня 4 червня. Невважаючи на всякі перешкоди делєґати зїхали ся з фронтових частей в великому числї; як підраховано, були тут представники від більше як півтора мілїона (1736 тисяч) орґанїзованих Українцїв у війську. Супроти неприхильного становища, яке за той час Цент. Уряд зайняв до українських домагань, зїзд вимагав від У. Ц. Ради рішучих заходів для {{errata|здійснення|здїйснення}} {{errata|автономїї|автономії}} України. Прикладом Селянського зїзду вибрав постійну Українську Раду військових депутатів, щоб вона війшла в склад У. Ц. Ради і разом з ним працювала для сповнення сього домагання, опираючи ся на озброєний український народ. Таким чином У. Ц. Рада крім тих представників від українського народу, яких мала вже в своїм складї, доповнила ся великими представницькими орґанами українського трудящого люду — того що по селах і того що в війську. Мала в плянї ще прийняти в свій склад Українську Раду робітничих депутатів, як її вибере всеукраїнський робітничий зїзд, скликаний на 10 день липня. Але вже й тепер — почувши голоси трудящого українського народу на масових всеукраїнських зїздах, довідавши ся про його волю й бажання, знаючи, в чім може на нього оперти ся, і сама в величезній більшости складаючи ся з представників народнїх мас, селян і салдатів, У. Ц. Рада з повною рішучістю приступила до здїйснювання основних вимог українського народу, не чекаючи помочи і співробітництва Рос. Центрального Уряду, котрого шукала, та не знаходила.<section end="4"/> <section begin="5"/>{{c|{{larger|'''Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом.'''}}}} Уже перші народнї збори, що зібрали ся в Київі на великій революційній українській манїфестації 19 березня (марта), постановили, підтримуючи Центральне Правительство в забезпеченню нового свобідного ладу, заразом зажадати від нього, „щоб воно міцно звязало справу автономії України з інтересами нового ладу, і заохотило людність її до всяких жертв, а для того негайно видало деклярацію, которою б з свого боку визнало потребу широкої автономії Української землї і поробило відразу всї заходи, щоб надати український національний характер її публичним установам, з захованнєм прав національних меньшостей“. В сїй справі У. Ц. Рада наміряла ся післати спеціальну депутацію до Центр. Правительства, але що становище Центр. Правительства було хистке, і саме піднїмала ся справа його переформовання, тож У. Ц. Рада відложила сю справу. Передала йому, через Національну Укр. Раду в Петербурзї, тільки поодинокі побажання, винесені Українським Нац. Зїздом — орґанїзації при правительственнім комісарі краєвої ради на всю Україну, зложеної з представників українських країв і міст, народностей і громадських верств, та иньші, {{errata|спеціальнійші|спеціальнїйші}} домагання. Домагання сї одначе зіставали ся несповненими, хоч Центральний Рос. Уряд за той час уже обновив ся, прийнявши до себе представників соціалїстичних партій, і міг поступати більш певно і рішучо. Коли Всеукр. військовий зїзд тим часом винїс свої, згадані вище, постанови поручаючи У. Радї передати їх Центральному Урядови, У. Ц. Рада постановила вислати свою депутацію, разом з депутацією Ґенерального Військового Комітету, щоб представити Урядови домагання України: Коли він хоче оперти ся на Українї як міцній підставі нового свобідного ладу, забезпечити собі активну поміч Українського народу, він повинен {{hws|усу|усунути}}<section end="5"/><noinclude></noinclude> 825ksggjgzepqzdhggcjmqsgyi1nelu 459065 459064 2022-08-11T17:54:19Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 7 —}}</noinclude><section begin="4"/>{{hwe|помагати|допомагати}} У. Ц. Радї в утворенню автономного ладу на Українї. А вибравши з-поміж себе Українську раду селянських депутатів, постановив, що вона має війти в склад У. Ц. Ради і разом з нею працювати. Так само зробив потім і військовий зїзд, що зібрав ся, невважаючи на заборону {{errata|воєннаго|воєнного}} мінїстра, слїдом за селянським зїздом, дня 4 червня. Невважаючи на всякі перешкоди делєґати зїхали ся з фронтових частей в великому числї; як підраховано, були тут представники від більше як півтора мілїона (1736 тисяч) орґанїзованих Українцїв у війську. Супроти неприхильного становища, яке за той час Цент. Уряд зайняв до українських домагань, зїзд вимагав від У. Ц. Ради рішучих заходів для {{errata|здійснення|здїйснення}} {{errata|автономїї|автономії}} України. Прикладом Селянського зїзду вибрав постійну Українську Раду військових депутатів, щоб вона війшла в склад У. Ц. Ради і разом з ним працювала для сповнення сього домагання, опираючи ся на озброєний український народ. Таким чином У. Ц. Рада крім тих представників від українського народу, яких мала вже в своїм складї, доповнила ся великими представницькими орґанами українського трудящого люду — того що по селах і того що в війську. Мала в плянї ще прийняти в свій склад Українську Раду робітничих депутатів, як її вибере всеукраїнський робітничий зїзд, скликаний на 10 день липня. Але вже й тепер — почувши голоси трудящого українського народу на масових всеукраїнських зїздах, довідавши ся про його волю й бажання, знаючи, в чім може на нього оперти ся, і сама в величезній більшости складаючи ся з представників народнїх мас, селян і салдатів, У. Ц. Рада з повною рішучістю приступила до здїйснювання основних вимог українського народу, не чекаючи помочи і співробітництва Рос. Центрального Уряду, котрого шукала, та не знаходила.<section end="4"/> <section begin="5"/>{{c|{{larger|'''Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом.'''}}}} Уже перші народнї збори, що зібрали ся в Київі на великій революційній українській манїфестації 19 березня (марта), постановили, підтримуючи Центральне Правительство в забезпеченню нового свобідного ладу, заразом зажадати від нього, „щоб воно міцно звязало справу автономії України з інтересами нового ладу, і заохотило людність її до всяких жертв, а для того негайно видало деклярацію, которою б з свого боку визнало потребу широкої автономії Української землї і поробило відразу всї заходи, щоб надати український національний характер її публичним установам, з захованнєм прав національних меньшостей“. В сїй справі У. Ц. Рада наміряла ся післати спеціальну депутацію до Центр. Правительства, але що становище Центр. Правительства було хистке, і саме піднїмала ся справа його переформовання, тож У. Ц. Рада відложила сю справу. Передала йому, через Національну Укр. Раду в Петербурзї, тільки поодинокі побажання, винесені Українським Нац. Зїздом — орґанїзації при правительственнім комісарі краєвої ради на всю Україну, зложеної з представників українських країв і міст, народностей і громадських верств, та иньші, {{errata|спеціальнійші|спеціальнїйші}} домагання. Домагання сї одначе зіставали ся несповненими, хоч Центральний Рос. Уряд за той час уже обновив ся, прийнявши до себе представників соціалїстичних партій, і міг поступати більш певно і рішучо. Коли Всеукр. військовий зїзд тим часом винїс свої, згадані вище, постанови поручаючи У. Радї передати їх Центральному Урядови, У. Ц. Рада постановила вислати свою депутацію, разом з депутацією Ґенерального Військового Комітету, щоб представити Урядови домагання України: Коли він хоче оперти ся на Українї як міцній підставі нового свобідного ладу, забезпечити собі активну поміч Українського народу, він повинен {{hws|усу|усунути}}<section end="5"/><noinclude></noinclude> bpatwqjrvcpiby9ge7sprtlu4dpitld 250 24089 459070 69774 2022-08-11T18:04:07Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 8 —}}</noinclude>{{hwe|нути|усунути}} всяку неясність і непевність в відносинах. Повинен признати право України на широку полїтичну автономію, на державне право, забезпечене їй при обєднанню з Росією в 1654 р. і беззаконно нарушене і потоптане Романовими, — подібно до того як відновив безправно нарушену конституцію Фінляндії і навіть державну незалежність Польщі. Повинен пристати на практичні засоби для приладження управи і урядування на Українї до будучої {{errata|автономої|автономїї}} і до вимог українського житя. Ясне бо дїло, що признаючи за будучим Установчим Зібраннєм Росії право потвердити автономний устрій України, Український нарід нїяк не може відкладати до того зібрання виробленнє автономного статуту її й переведеннє в житє тих підготовчих реформ, які зараз вимагають ся житєм. Самі інтереси укріплення нового ладу, спокою і свободи на Українї вимагають того, щоб Центр. Уряд дав свою прінціпіальну згоду на автономний прінціп що до України і тим намітив стежку для людей неосвідомлених і полїтично не розвинених, які не знають, на яку їм ступити супроти домагань Українського народу, та й для адмінїстративного персоналу, для всякого служащого люду, який також не вміє знайти ся супроти жадань українїзації всякого роду установ України. З таким наказом У. Ц. Рада вислала своїх делєґатів, вибраних з ріжних полїтичних українських партій і з ріжних верств українського народу. 16 травня ся делєґація явила ся в повнім {{errata|складі|складї}} у голови росийської ради мінїстрів. Доручила йому зложену нею докладну записку і зажадала, щоб премєр-мінїстр визначив осібнє засїданнє ради мінїстрів для обговорення спільно з {{errata|делегацією|делєґацією}} тих жадань, поставлених У. Ц. Радою, а коли він се признав неможливим, то принаймнї осібну комісію. Передала сю записку презідії петерб. ради робочих і салдацьких депутатів і окремим мінїстрам, котрих близше дотикали наставлені жадання. В своїй записцї<ref>Надрукована в № 8 «Вістей з У. Ц. Ради» і в богатьох часописях.</ref> делєґати поясняли національну ролю У. Ц. Ради, її орґанїзаційне значіннє, вагу її голосу як виразу волї демократичних верств українського народу. Вони гаряче остерігали Тимчасовий Центральний Р. Уряд від тої старої помилки, в яку впадають представники росийської інтелїґенції на Українї й росийська преса, стараючи ся все ще представити український рух не загально народнїм, а гуртковим, інтелїґентським. Заслїплені своїм клясовим або національним єґоїзмом вони силкують ся підтримати зневажливе відношеннє до сього руху. Силкуючи ся відгородити від сього народнього руху захоплені ними позиції в зросийщених старою русіфікаційною полїтикою міських центрах, по ріжних урядових і громадських установах, вони справляють Ц. Уряд на хибну дорогу, яка може привести до наслїдків дуже небезпечних. Нарід, який тепер так щиро і зичливо ставить ся і до Ц. Уряду і до росийської демократії, оберне на них всю ненависть і обуреннє своє, коли його сподївання будуть розбиті, і може з того виникнути справжня усобиця. Щоб не допустити до такої небезпеки У. Ц. Рада закликає тимчасовий уряд негайно піти на зустріч домаганнєм Українського народу, сповнивши його вимоги, які делєґати зберають в таких пунктах: Тимчасовий Рос. Уряд виявить в якімсь актї своє прихильне відношеннє до гасла автономії України. Дасть українським представникам місце в міжнароднїй мировій конференції, для участи в рішенню долї Галичини і захоплених Нїмцями українських територій. Заснує при Тимчасовім Урядї посаду особливого комісара по справам України для ознайомлення Уряду з потребами і настроями України. Утворить посаду<noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> 58zmgvaec4wa83xbokto827wqc5soin 250 24090 459071 69775 2022-08-11T18:13:41Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 9 —}}</noinclude><section begin="5"/>комісара з краєвою при нім радою на Українї. Переведе в армії видїленнє Українцїв в окремі військові части. Українїзацію школи поширить на середню і вищу школу всеї України. {{errata|Відповїдальні|Відповідальні}} посади заміщатиме людьми, що володїють українською мовою й обізнані з місцевим житєм. Для задоволення українських національно-культурних потреб дасть в {{errata|рознорядженнє|розпорядженнє}} У. Ц. Ради кошти з казначейства. Дозволить виїзд до дому закордонним Українцям і розмістить по Українї бранцїв з закордонної України.<section end="5"/> <section begin="6"/>{{c|{{larger|'''Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу.'''}}}} 20 і 21 травня засїдала вибрана Центральним Росийським Урядом комісія, обговорюючи з делєґатами У. Ц. Ради предложені ними домагання Українського народу. Хоч рада мінїстрів в тім часї на половину складала ся з соціалїстів, в комисії соціалїста не було нїодного, все люде „не лївійші ка-де“, або й правійші від них. Головну ролю грали представники від мінїстерства внутр. справ: тов. мін. Щепкін, професори державного права Котляревський і Лазаревський. Вони гостро ставили ся до українських домагань, сильно критикували і майже при кождім пунктї заявляли, що „се трудно“, „се неможливо“, „правительство на се не піде“ і т. ин. Се зробило на делєґацію кінець кінцем дуже прикре вражіннє і вона заявила, що як так, то їй нема про що балакати: У. Ц. Рада здіймає з себе всяку відповідальність за наслїдки такого неприхильного відношення Уряду, а делєґати вертають ся на Україну. Се начебто отверезило представників Ц. Уряду. Вони почали запевняти, що про повну відмову не може бути й гадки, — вони взяли на себе ролю критиків, а Уряд певно поставить ся далеко більше прихильно: справа негайно буде внесена на його розгляд і порішена. Супроти того делєґати зіставили в Петербурзї кількох своїх товаришів, щоб вислухати те скоре рішеннє. Одначе днї минали за днями, а рішення не було. Представники правительства виправдували ся, що Урядови тепер не до того: саме йшли переговори з Кронштадською радою, що відмовила послуху Урядови, і т. ин.; але він нїяк не хоче доводити до загострення на Українї і зробить все для полагодженя справи. Нарештї в останнїх днях травня рада мінїстрів винесла в останнїх днях постанову, прийняту ''одноголосно'', себто й мінїстрами-соціалїстами також — вони стали на тімже становищі в українській справі, що й спеціалїсти з партії ка-де. Уряд заявив, що У. Ц. Рада не означила точно, який зміст вона вкладає в розуміннє автономії України, тому проголошеннє сього прінціпу могло б повести до непорозуміння. Він не признав взагалї за собою права робити які небудь важнїйші зміни в адмінїстрації України, тим більше — висловляти ся в справі її автономії, бо все се дїло Установчого Зібрання. І нарештї він поставив під сумнїв саму правомочність У. Ц. Ради, як виразницї волї населення України, тому що вона не була вибрана всенароднїм голосуваннєм. Формулованнє своєї постанови він полишив Юридичній Нарадї при Ц. Урядї, що винесла два тижнї пізнїйше свою формулу. Вповнї приєднала ся до погляду Ц. Уряду, що він не повинен тикати справи автономії України, і через те не може рішати справи про призначеннє комісара на Україну або комісара по українським справам при Ц. Урядї. Висловила ся против участи Українцїв в міжнароднїй конференції, на тій підставі, що в сїй конференції братимуть участь держави, а не народи. Що до признання певних коштів в розпорядженнє Ц. Ради відмовила, що се дїло не держави, а місцевого самоврядування. Відсунула від себе справу повернення незаконно виселених Українцїв, тому<section end="6"/><noinclude></noinclude> rscjd0bwt2xy0zaj5vkc095rd0dnv27 459072 459071 2022-08-11T18:15:29Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 9 —}}</noinclude><section begin="5"/>комісара з краєвою при нїм радою на Українї. Переведе в армії видїленнє Українцїв в окремі військові части. Українїзацію школи поширить на середню і вищу школу всеї України. {{errata|Відповїдальні|Відповідальні}} посади заміщатиме людьми, що володїють українською мовою й обізнані з місцевим житєм. Для задоволення українських національно-культурних потреб дасть в {{errata|рознорядженнє|розпорядженнє}} У. Ц. Ради кошти з казначейства. Дозволить виїзд до дому закордонним Українцям і розмістить по Українї бранцїв з закордонної України.<section end="5"/> <section begin="6"/>{{c|{{larger|'''Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу.'''}}}} 20 і 21 травня засїдала вибрана Центральним Росийським Урядом комісія, обговорюючи з делєґатами У. Ц. Ради предложені ними домагання Українського народу. Хоч рада мінїстрів в тім часї на половину складала ся з соціалїстів, в комисії соціалїста не було нїодного, все люде „не лївійші ка-де“, або й правійші від них. Головну ролю грали представники від мінїстерства внутр. справ: тов. мін. Щепкін, професори державного права Котляревський і Лазаревський. Вони гостро ставили ся до українських домагань, сильно критикували і майже при кождім пунктї заявляли, що „се трудно“, „се неможливо“, „правительство на се не піде“ і т. ин. Се зробило на делєґацію кінець кінцем дуже прикре вражіннє і вона заявила, що як так, то їй нема про що балакати: У. Ц. Рада здіймає з себе всяку відповідальність за наслїдки такого неприхильного відношення Уряду, а делєґати вертають ся на Україну. Се начебто отверезило представників Ц. Уряду. Вони почали запевняти, що про повну відмову не може бути й гадки, — вони взяли на себе ролю критиків, а Уряд певно поставить ся далеко більше прихильно: справа негайно буде внесена на його розгляд і порішена. Супроти того делєґати зіставили в Петербурзї кількох своїх товаришів, щоб вислухати те скоре рішеннє. Одначе днї минали за днями, а рішення не було. Представники правительства виправдували ся, що Урядови тепер не до того: саме йшли переговори з Кронштадською радою, що відмовила послуху Урядови, і т. ин.; але він нїяк не хоче доводити до загострення на Українї і зробить все для полагодженя справи. Нарештї в останнїх днях травня рада мінїстрів винесла в останнїх днях постанову, прийняту ''одноголосно'', себто й мінїстрами-соціалїстами також — вони стали на тімже становищі в українській справі, що й спеціалїсти з партії ка-де. Уряд заявив, що У. Ц. Рада не означила точно, який зміст вона вкладає в розуміннє автономії України, тому проголошеннє сього прінціпу могло б повести до непорозуміння. Він не признав взагалї за собою права робити які небудь важнїйші зміни в адмінїстрації України, тим більше — висловляти ся в справі її автономії, бо все се дїло Установчого Зібрання. І нарештї він поставив під сумнїв саму правомочність У. Ц. Ради, як виразницї волї населення України, тому що вона не була вибрана всенароднїм голосуваннєм. Формулованнє своєї постанови він полишив Юридичній Нарадї при Ц. Урядї, що винесла два тижнї пізнїйше свою формулу. Вповнї приєднала ся до погляду Ц. Уряду, що він не повинен тикати справи автономії України, і через те не може рішати справи про призначеннє комісара на Україну або комісара по українським справам при Ц. Урядї. Висловила ся против участи Українцїв в міжнароднїй конференції, на тій підставі, що в сїй конференції братимуть участь держави, а не народи. Що до признання певних коштів в розпорядженнє Ц. Ради відмовила, що се дїло не держави, а місцевого самоврядування. Відсунула від себе справу повернення незаконно виселених Українцїв, тому<section end="6"/><noinclude></noinclude> a21syv7qluxizsnp1c3cx8le7ltmlww 250 24091 459074 69776 2022-08-11T18:27:20Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 10 —}}</noinclude><section begin="6"/>що се, мовляла, тїсно звязане з питаннями воєнного часу. І навіть питаннє про українїзацію середньої школи признала „дуже складною річю“ — тому, мовляла, що склад учнїв в більшости походить з городської, неукраїнської людности! Одним словом виявила не розвагу, а якесь завзятє — бажаннє нї в чім анї найменьшім не дати згоди, не лишити нї тїни гадки про можливість порозуміння, або про охоту до неї.<section end="6"/> <section begin="7"/>{{c|{{larger|'''Як стрів се Український народ.'''}}}} Перша вість про повну відмову Рос. Центр. Уряду на всї домагання Українського народу прийшла ранком 2 червня, коли кінчив своє засїданнє Всеукраїнський Селянський Зїзд. Телєґрама була обявлена йому і витворила настрій незвичайно поважний. Велике зібраннє, сила селянства, цвіт трудящого українського народу, відчуло, що наступила велика переломова хвиля. Заява голови У. Цент. Ради, що справа автономії України буде залежити тільки від Українського народу, і поважність, рішучість і солїдарність нинїшнього селянського представництва не лишає сумнїву в тім, що автономія України {{errata|будє|буде}} Українським народом здійснена, — вирвала з грудей присутних горячий і однодушний відклик, який краще слів давав вираз їх настроєви. Того ж самого вечера відбуло ся перше спільне засїданнє У. Ц. Ради з участю ново-вибраної Ради селянських депутатів. У. Ц. Рада подвоїла ся, прийнявши в свої ряди півтори сотнї селянських представників. Нарада над полїтичною ситуацією, витвореною відмовою Центр. Уряду зайняла всї засідання сесії, 2—3 червня. У. Ц. Рада винесла резолюцію, {{errata|которую|которою}} признала, що Рос. Уряд, одкинувши домагання У. Ц. Ради, свідомо пішов в супереч інтересам трудового люду на Українї та прінціпови самоозначення народів {{errata|проголашеному|проголошеному}} самим же Урядом. Тому постановила видать унїверсал до Українського народу з поясненнями завдань, які стоять перед українською демократією, та приступити до негайного закладання підвалин автономного ладу на Українї, щоб не довести край і всю Росію до анархії і занепаду здобутків революції. Другого дня розпочинав ся згаданий, Другий Всеукраїнський Військовий зїзд. З огляду що приготовлене помешканнє показало ся занадто тїсним для засїдань, перший день (4 червня) пройшов в мітінґах і манїфестаціях в дуже повисшенім настрою. На великім вічу на Софійській площі коло монументу Б. Хмельницького вояки присягали, що не виїдуть з Київа, поки не буде рішена справа автономії України. Але розпочаті другого дня засїдання виявили, що ся величезна делєґація озброєного українського народу не пориваєть ся запалом, і при всїй рішучости свого настрою — ще радикальнїйшім нїж на зїздї селянськім — вона твердо стоїть на полїтичній проґрамі У. Ц. Ради. Зїзд одностайно став під гасло: широка автономія України в федеративній Росийській республїцї і напр. рішучо, навіть з запалом відмежував ся від „самостійників“, тому що в їх позиції підозрівав деяку хиткість в сїй справі (нахил до незалежности)<ref>Супроти сього «самостійники» дали також заяву (8 червня), що вони називали себе «самостійниками», думаючи, що иньші не будуть домагати ся широкої полїтичної автономії, державного українського права. Побачивши, як розуміє автономію Зїзд і У. Ц. Рада, вони просять не називати їх більше самостійниками і цїлком приєднують ся до гасла автономії й федерації.</ref>. Але в здїйсненню поставленого гасла він зажадав рішучости й негайних заходів. Резолюції винесені Зїздом 8 червня зазначали що Росийський Ц. Уряд своїм нерозуміннєм і систематичним опором {{hws|до|домаганням}}<section end="7"/><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> e9mu4xsif0hcefilf82dl15h94hlatf 459075 459074 2022-08-11T18:31:52Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 10 —}}</noinclude><section begin="6"/>що се, мовляла, тїсно звязане з питаннями воєнного часу. І навіть питаннє про українїзацію середньої школи признала „дуже складною річю“ — тому, мовляла, що склад учнїв в більшости походить з городської, неукраїнської людности! Одним словом виявила не розвагу, а якесь завзятє — бажаннє нї в чім анї найменьшім не дати згоди, не лишити нї тїни гадки про можливість порозуміння, або про охоту до неї.<section end="6"/> <section begin="7"/>{{c|{{larger|'''Як стрів се Український народ.'''}}}} Перша вість про повну відмову Рос. Центр. Уряду на всї домагання Українського народу прийшла ранком 2 червня, коли кінчив своє засїданнє Всеукраїнський Селянський Зїзд. Телєґрама була обявлена йому і витворила настрій незвичайно поважний. Велике зібраннє, сила селянства, цвіт трудящого українського народу, відчуло, що наступила велика переломова хвиля. Заява голови У. Цент. Ради, що справа автономії України буде залежити тільки від Українського народу, і поважність, рішучість і солїдарність нинїшнього селянського представництва не лишає сумнїву в тім, що автономія України {{errata|будє|буде}} Українським народом здїйснена, — вирвала з грудей присутних горячий і однодушний відклик, який краще слів давав вираз їх настроєви. Того ж самого вечера відбуло ся перше спільне засїданнє У. Ц. Ради з участю ново-вибраної Ради селянських депутатів. У. Ц. Рада подвоїла ся, прийнявши в свої ряди півтори сотнї селянських представників. Нарада над полїтичною ситуацією, витвореною відмовою Центр. Уряду зайняла всї {{errata|засідання|засїдання}} сесії, 2—3 червня. У. Ц. Рада винесла резолюцію, {{errata|которую|которою}} признала, що Рос. Уряд, одкинувши домагання У. Ц. Ради, свідомо пішов в супереч інтересам трудового люду на Українї та прінціпови самоозначення народів {{errata|проголашеному|проголошеному}} самим же Урядом. Тому постановила видать унїверсал до Українського народу з поясненнями завдань, які стоять перед українською демократією, та приступити до негайного закладання підвалин автономного ладу на Українї, щоб не довести край і всю Росію до анархії і занепаду здобутків революції. Другого дня розпочинав ся згаданий, Другий Всеукраїнський Військовий зїзд. З огляду що приготовлене помешканнє показало ся занадто тїсним для засїдань, перший день (4 червня) пройшов в мітінґах і манїфестаціях в дуже повисшенім настрою. На великім вічу на Софійській площі коло монументу Б. Хмельницького вояки присягали, що не виїдуть з Київа, поки не буде рішена справа автономії України. Але розпочаті другого дня засїдання виявили, що ся величезна делєґація озброєного українського народу не пориваєть ся запалом, і при всїй рішучости свого настрою — ще радикальнїйшім нїж на зїздї селянськім — вона твердо стоїть на полїтичній проґрамі У. Ц. Ради. Зїзд одностайно став під гасло: широка автономія України в федеративній Росийській республїцї і напр. рішучо, навіть з запалом відмежував ся від „самостійників“, тому що в їх позиції підозрівав деяку хиткість в сїй справі (нахил до незалежности)<ref>Супроти сього «самостійники» дали також заяву (8 червня), що вони називали себе «самостійниками», думаючи, що иньші не будуть домагати ся широкої полїтичної автономії, державного українського права. Побачивши, як розуміє автономію Зїзд і У. Ц. Рада, вони просять не називати їх більше самостійниками і цїлком приєднують ся до гасла автономії й федерації.</ref>. Але в здїйсненню поставленого гасла він зажадав рішучости й негайних заходів. Резолюції винесені Зїздом 8 червня зазначали що Росийський Ц. Уряд своїм нерозуміннєм і систематичним опором {{hws|до|домаганням}}<section end="7"/><noinclude>{{rule|10em|align=left}} <references/></noinclude> c44g418gz1jk1wcu5x5f9pcf08ba03u 250 24092 459076 69777 2022-08-11T18:42:07Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 11 —}}</noinclude><section begin="7"/>{{hwe|маганням|домаганням}} української демократії загострює національні конфлїкти, викликає анархистичні настрої й перешкоджає великій орґанїзаційній роботї Українського народу. Рос. Ц. Уряд в інтересах збереження здобутків революції повинен змінити своє становище і сповнити домагання представлені йому У. Ц. Радою, а У. Ц. Рада до того часу до Ц. Р. Уряду більше в сїй справі звертатись не повинна, а сама мусить негайно приступити до фактичного переведення в житє підстав автономного ладу, в згодї з національними меньшостями. Зїзд в тім обезпечує У. Ц. Радї рішучу і найактивнїйшу піддержку.<section end="7"/> <section begin="8"/>{{c|{{larger|'''Перший Унїверсал Української Центральної Ради.'''}}}} Вислухавши волю українського народу на сих двох великих зїздах його, доповнена їх представниками — селянською радою і радою українських військових депутатів, У. Ц. Рада рішила сю волю вволити. 9 червня на засїданню її комітету вислухано начерк Унїверсалу до Українського народу, другого дня зредактовано його в комісії, прийнято, і пізно вечером того-ж дня проголошено на Військовім зїздї, що прийняв його з незвичайним захопленнєм і радістю, як горячо жданий вислів своїх бажань і сподївань. Потім Унїверсал спішно друковано і в понедїлок 12 червня проголошено вже урядово, роздано при закритю Військового зїзду його членам і після військової паради і молебня, відслуженого 1-им українським полком, проголошено вселюдно на Софійській площі. Зараз же розвезено й розіслано по всїй Українї, проголошувано на повітових, волостних і городських зібраннях, на площах і по церквах, роздавано людям і розлїплювано на видних місцях. {{fine block/s}} Унїверсал Української Центральної Ради до Українського народу, на Українї й по-за Україною сущого. Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землї. Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдацьких казарм, од усїх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й бороти ся за ті права та вольности. Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так: Хай буде Україна вільною. Не оддїляючись від всїєї Росії, не розриваючи з державою Росийською, хай народ Український на своїй землї має право сам порядкувати своїм житєм. Хай порядок і лад на Вкраїнї дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуваннєм Всенароднї Українські Збори (Сойм). Всї закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїнї, мають право видавати тільки наші Українські Збори. Ті ж закони, що мають лад давати по всїй Росийській державі, повинні видавати ся у Всеросийськім Парламентї. Нїхто краще нас не може знати, чого нам треба, і які закони для нас луччі. Нїхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, манастирські та инші землї у власність народів, як буде видано про се закон на Всеросийськім Учредительнім Зібраннї, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим Українськім Зборам (Соймови). Так сказали виборні люде з усїєї Землї Української. Сказавши так, вони вибрали з поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали вам бути на чолї нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної Автономної України.{{nop}}<section end="8"/><noinclude>{{fine block/e}}</noinclude> 29dmg3wrkvqsduqto2g7pqfhsgw7buh 459089 459076 2022-08-11T20:08:14Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 11 —}}</noinclude><section begin="7"/>{{hwe|маганням|домаганням}} української демократії загострює національні конфлїкти, викликає анархистичні настрої й перешкоджає великій орґанїзаційній роботї Українського народу. Рос. Ц. Уряд в інтересах збереження здобутків революції повинен змінити своє становище і сповнити домагання представлені йому У. Ц. Радою, а У. Ц. Рада до того часу до Ц. Р. Уряду більше в сїй справі звертатись не повинна, а сама мусить негайно приступити до фактичного переведення в житє підстав автономного ладу, в згодї з національними меньшостями. Зїзд в тім обезпечує У. Ц. Радї рішучу і найактивнїйшу піддержку.<section end="7"/> <section begin="8"/>{{c|{{larger|'''Перший Унїверсал Української Центральної Ради.'''}}}} Вислухавши волю українського народу на сих двох великих зїздах його, доповнена їх представниками — селянською радою і радою українських військових депутатів, У. Ц. Рада рішила сю волю вволити. 9 червня на засїданню її комітету вислухано начерк Унїверсалу до Українського народу, другого дня зредактовано його в комісії, прийнято, і пізно вечером того-ж дня проголошено на Військовім зїздї, що прийняв його з незвичайним захопленнєм і радістю, як горячо жданий вислів своїх бажань і сподївань. Потім Унїверсал спішно друковано і в понедїлок 12 червня проголошено вже урядово, роздано при закритю Військового зїзду його членам і після військової паради і молебня, відслуженого 1-им українським полком, проголошено вселюдно на Софійській площі. Зараз же розвезено й розіслано по всїй Українї, проголошувано на повітових, волостних і городських зібраннях, на площах і по церквах, роздавано людям і розлїплювано на видних місцях. {{fine block/s}} Унїверсал Української Центральної Ради до Українського народу, на Українї й по-за Україною сущого. Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землї. Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдацьких казарм, од усїх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й бороти ся за ті права та вольности. Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так: Хай буде Україна вільною. Не оддїляючись від всїєї Росії, не розриваючи з державою Росийською, хай народ Український на своїй землї має право сам порядкувати своїм житєм. Хай порядок і лад на Вкраїнї дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуваннєм Всенароднї Українські Збори (Сойм). Всї закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїнї, мають право видавати тільки наші Українські Збори. Ті ж закони, що мають лад давати по всїй Росийській державі, повинні видавати ся у Всеросийськім Парламентї. Нїхто краще нас не може знати, чого нам треба, і які закони для нас луччі. Нїхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по {{errata|всій|всїй}} Росії поміщицькі, казенні, царські, манастирські та инші землї у власність народів, як буде видано про се закон на Всеросийськім Учредительнім Зібраннї, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим Українськім Зборам (Соймови). Так сказали виборні люде з усїєї Землї Української. Сказавши так, вони вибрали з поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали вам бути на чолї нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної Автономної України.{{nop}}<section end="8"/><noinclude>{{fine block/e}}</noinclude> 566vhiq26oj39cptefjjsq8i9iurx4f 250 24093 459077 69788 2022-08-11T18:53:14Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 12 —}} {{fine block/s}}</noinclude>І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового житя і приступили до тієї великої роботи. Ми гадали, що Центральне Росийське Правительство простягне нам руку в сїй роботї, що в згодї з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землї. Але Тимчасове Росийське Правительство одкинуло всї наші домагання, одіпхнуло простягнену руку українського народу. Ми вислали до Петрограду своїх делєґатів (послів), щоб вони представили Росийському Тимчасовому Правительству наші домагання. А найголовніші домагання ті були такі: Щоб Росийське Правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волї України, проти права нашого народу на автономію. Щоб Центральне Росийське Правительство по всїх справах, що торкають ся України, мало при собі нашого комісара по українських справах. Щоб місцева власть на Вкраїнї була обєднана одним представником від Центрального Росийського Правительства, се-б то вибраним нами комісаром на Вкраїнї. Щоб певна частина грошей, які збірають ся в Центральну Казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу на національно-культурні потреби його. Всї сї домагання наші Центральне Росийське Правительство одкинуло. Воно не схотїло сказати, чи признає за нашим народом право на автономію, на право самому порядкувати своїм житєм. Воно ухилилось од відповіди, одіславши нас до майбутнього Всеросийського Учредительного Зібрання. Центральне Росийське Правительство не схотїло мати при собі нашого комісара, не схотїло разом з нами творити новий лад. Так само не схотїло признати комісара на всю Україну, щоб ми могли разом з нам вести наш край до ладу й порядку. І гроші, що збірають ся з нашої землї, одмовилось повернути на потреби нашої школи, освіти й орґанїзації. І тепер, Народе Український, нас приневолено щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладє та занепад. Коли Тимчасове Росийське Правительство не може дати лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі повинні взяти її на себе. Се наш обовязок перед нашим краєм і перед тими народами, що живуть на нашій землї. І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Унїверсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однинї самі будемо творити наше житє. Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи города однинї знає, що настав час великої роботи. Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси Українського Народу, повинна мати найтїснїші орґанїзаційні зносини з Центральною Радою. Там, де через якісь причини адмінїстративна влада зосталась в руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку, дужу орґанїзацію та освідомленнє народу, і тодї перевибрати адмінїстрацію. В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміш з иншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом з ними приступити до підготовки нового правильного життя. Центральна Рада покладає надїю, що народи не-українські, що живуть на нашій землї, також дбатимуть про лад та спокій в нашім краю і в сей тяжкий час вседержавного безладя дружно, одностайно з нами стануть до працї коло орґанїзації автономії України. І коли ми зробимо сю підготовчу орґанїзаційну роботу, ми скличемо представників від усїх народів Землї Української і виробимо закони для неї. Ті закони, той<noinclude>{{fine block/e}}</noinclude> lyzh3wqk7qnbv9vhtb40y6ij97xb8fb 250 24094 459078 69790 2022-08-11T19:03:42Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 13 —}} {{fine block/s}}</noinclude><section begin="8"/>увесь лад, який ми підготовимо, Всеросійське Учредительне Зібраннє має затвердити {{errata|своїи|своїм}} законом. Народе Український! Перед твоїм вибраним орґаном — Українською Центральною Радою стоїть велика і висока стїна, яку їй треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях. Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої народньої працї. А для успіху тої працї насамперед потрібні великі кошти (гроші). До сього часу український народ всї кошти свої оддавав у Всеросійську Центральну Казну, а сам не мав, та не має й тепер від неї того, що повинен би мати за се. І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всїм орґанїзованим громадянам сел і городів, всїм українським громадьским управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно і реґулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради. Народе Український! В твоих руках доля твоя. В сей трудний час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ робітників, народ хлїборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним орґанїзованим, державним народом, як рівний з рівним. Ухвалено: Київ. Року 1917, місяця червня (іюня) числа 10.<section end="8"/> <section begin="9"/>{{c|{{larger|'''Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї.'''}}}} Унїверсал зробив велике вражіннє. Запеклі вороги Українства підняли крик, що Унїверсал викликає усобицю, анархію, противставляючи Центр. Рос. Урядови Український Уряд. Вони накликали Ц. Уряд вжити против У. Ц. Ради найсильнїйших заходів, навіть сили. Але богато людей з не-українського громадянства побачили в нїм як раз навпаки: обіцянку ладу, спокою, порядку, забезпеченнє свободи й здобутків революції для України, й привитало його з радістю й вдоволеннєм. Різні публичні установи — виконавчі комітети, земства й т. ин., які зложились на підставах суто демократичних і стали близькими до народу, — привитали Унїверсал, признали його обовязковою для себе постановою, обіцяли у всїм сповняти накази Ц. Ради — признали її своєю властю, своїм зверхнїм орґаном. Таку постанову винесли зараз же по опублїкуванню унїверсалу збори представників повітових управ всеї Київщини, кілька день пізнїйше земські збори Полтавської ґуб., і т. ин. В чім же річ? в чім сила сього Унїверсалу? що дав він для нинїшньої хвилї? Перш за все важне було те, що У. Ц. Рада заговорила в сїм унїверсалї як ''власть'', поставлена Українським Народом над собою на те щоб кермувати і правити ним, так що її постанови і накази мають українською людністю пильно сповнятись. Вона заявила, що взявши на себе велике дїло творення нового, свобідного і справедливого, {{errata|автономнаго|автономного}} житя, положене на неї Українським Народом, вона не зложить з себе сього дїла і не ухилить ся від нього нї в якім разї, — які б не були трудні і небезпечні обставини, які б не були відносини до неї, яке б не було становище Рос. Центр. Уряду — чи схоче він помагати їй і працювати з нею разом, чи нї. Як представниця і як власть Українського Народу, — більшости Української землї, вона дбатиме взагалї про інтереси всього краю, не відступить від сього і вжиє всїх сил і засобів, щоб захистити в нїм спокій, лад і добрий розвиток. Вона дбатиме не тільки про добро, успіх і силу Українського Народу, що її настановив, але так само про добро й інтереси иньших народностей, що живуть разом з ним на Українській землї. Для того наказує Українцям прийти до порозуміння з демократичними ґрупами<section end="9"/><noinclude></noinclude> tmsqtgkbgq5q4v2xskkp5dxf4jntajt 459079 459078 2022-08-11T19:04:42Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 13 —}} {{fine block/s}}</noinclude><section begin="8"/>увесь лад, який ми підготовимо, Всеросійське Учредительне Зібраннє має затвердити {{errata|своїи|своїм}} законом. Народе Український! Перед твоїм вибраним орґаном — Українською Центральною Радою стоїть велика і висока стїна, яку їй треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях. Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої народньої працї. А для успіху тої працї насамперед потрібні великі кошти (гроші). До сього часу український народ всї кошти свої оддавав у Всеросійську Центральну Казну, а сам не мав, та не має й тепер від неї того, що повинен би мати за се. І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всїм орґанїзованим громадянам сел і городів, всїм українським громадьским управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно і реґулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної Ради. Народе Український! В твоих руках доля твоя. В сей трудний час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ робітників, народ хлїборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним орґанїзованим, державним народом, як рівний з рівним. Ухвалено: Київ. Року 1917, місяця червня (іюня) числа 10.{{fine block/e}}<section end="8"/> <section begin="9"/>{{c|{{larger|'''Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї.'''}}}} Унїверсал зробив велике вражіннє. Запеклі вороги Українства підняли крик, що Унїверсал викликає усобицю, анархію, противставляючи Центр. Рос. Урядови Український Уряд. Вони накликали Ц. Уряд вжити против У. Ц. Ради найсильнїйших заходів, навіть сили. Але богато людей з не-українського громадянства побачили в нїм як раз навпаки: обіцянку ладу, спокою, порядку, забезпеченнє свободи й здобутків революції для України, й привитало його з радістю й вдоволеннєм. Різні публичні установи — виконавчі комітети, земства й т. ин., які зложились на підставах суто демократичних і стали близькими до народу, — привитали Унїверсал, признали його обовязковою для себе постановою, обіцяли у всїм сповняти накази Ц. Ради — признали її своєю властю, своїм зверхнїм орґаном. Таку постанову винесли зараз же по опублїкуванню унїверсалу збори представників повітових управ всеї Київщини, кілька день пізнїйше земські збори Полтавської ґуб., і т. ин. В чім же річ? в чім сила сього Унїверсалу? що дав він для нинїшньої хвилї? Перш за все важне було те, що У. Ц. Рада заговорила в сїм унїверсалї як ''власть'', поставлена Українським Народом над собою на те щоб кермувати і правити ним, так що її постанови і накази мають українською людністю пильно сповнятись. Вона заявила, що взявши на себе велике дїло творення нового, свобідного і справедливого, {{errata|автономнаго|автономного}} житя, положене на неї Українським Народом, вона не зложить з себе сього дїла і не ухилить ся від нього нї в якім разї, — які б не були трудні і небезпечні обставини, які б не були відносини до неї, яке б не було становище Рос. Центр. Уряду — чи схоче він помагати їй і працювати з нею разом, чи нї. Як представниця і як власть Українського Народу, — більшости Української землї, вона дбатиме взагалї про інтереси всього краю, не відступить від сього і вжиє всїх сил і засобів, щоб захистити в нїм спокій, лад і добрий розвиток. Вона дбатиме не тільки про добро, успіх і силу Українського Народу, що її настановив, але так само про добро й інтереси иньших народностей, що живуть разом з ним на Українській землї. Для того наказує Українцям прийти до порозуміння з демократичними ґрупами<section end="9"/><noinclude></noinclude> 2ppeb0h4kkfkv6ykwayo4mssz7gi20q 250 24095 459080 69796 2022-08-11T19:14:03Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 14 —}}</noinclude><section begin="9"/>иньших народів і з ними працювати за-одно над забезпеченнєм нового, доброго ладу. От чому всї люде, які не мають якогось ворогування против Українського Народу, тільки хочуть добра своїй землї, ладу і спокою, знайшли в Унїверсалї заспокоєннє, поруку ладу і порядку і з радістю привитали перехід У. Ц. Ради до активної роботи над захищеннєм і упорядкованнєм житя краю, до закладання підстав його автономного житя. Ті ж що підняли голос на нього вичитали в нїм те, чого в нїм зовсїм нема! Бож У. Ц. Рада в своїм Унїверсалї признавала єдність Росийської революції, визнавала санкцію Всеросийського Учредительного зібрання, і зовсїм не разривала з Центральним Урядом. Не претендувала на нїяку власть над неукраїнськими народностями, тільки над Українським Народом, що її настановив. Національне самооподаткованнє накладала тільки на українську людність, не чіпаючи не-Українцїв. Нїяких анархичних, неорґанїзованих виступів не допускала. Всю адмінїстративну, публичну машину полишала без усякої {{errata|помїхи|поміхи}} і не робила перешкоди в її дїяльности. Против ворожих українству людей, які зацїлїли на яких небудь посадах, вона вказувала тільки оден шлях, законний: аґітацію і перевибори. Не сїяла ворожнечі, а кликала до порозуміння і згоди, до спільної працї всї народи України, — щоб повалити ту велику і високу стїну, яка стоїть на дорозї вільного походу Української землї: всї ті пережитки і останки старого проклятого режіму, які ще стоять і досї — темнота, несвідомість полїтична і національна, русіфікація, нехтуваннє української народности, її мови, її культури, недовірє і відчуженнє між народностями, стара память {{errata|колишніх|колишнїх}} спорів і чвар, котру роздувають злі й необачні люде, замість кликати до згоди й співробітництва, в світлу і велику будуччину Української землї, а не в темну й гірку її минувшину. У. Ц. Р. нїби говорить сим Унїверсалом до всїх хто живе на Українї: „Мир вам, братя-громадяне Української землї! Ми, У. Ц. Рада, стали на сторожі спокою й ладу України і вжиємо всїх сил Українського Народу, щоб забезпечити їй правильний порядок! Порозумійте ся, працюйте в згодї між собою і в тїснім звязку з нами, і спільними силами забезпечіть добре житє нашому краєви! „Можете бути певні, що без вас не обійдеть ся в установленню нових підстав сього житя. Воно буде вирішене представниками всеї Української {{errata|знмлї|землї}}. Орґанїзація автономного ладу України буде вести ся теж при вашій участи, коли, розумієть ся, ви не будете ухиляти ся від тої працї з нами, до котрої вас кличемо. Але така одностайність лежить в інтересї і вашім і всього краю!“<section end="9"/> <section begin="10"/>{{c|{{larger|'''Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою.'''}}}} Під впливом Унїверсалу Ц. Рос. Уряд рішив зійти з свого відпорного становища. Мінїстри соціалїсти заявили, що він повинен поправити свою помилку. Два днї після оголошення згаданої формули Юридичної Наради, 16 червня, вийшла відозва його „до братів Українцїв“, де Ц. Р. Уряд заявляв своїм обовязком „прийти до порозуміння з громадськими демократичними орґанїзаціями України про ті переходові заходи, які можуть і мусять бути прийняті в будущинї для забезпечення прав Українського народу в місцевій адмінїстрації, самоврядуванню, школї й судї, і підготовлять перехід до того свобідного устрою, що Вкраїна мусить одержати з рук Учредительного Зібрання“. Доволї неясно се було. Несмачні були заклики тої ж відозви, аби Українцї не йшли „погибельною<section end="10"/><noinclude></noinclude> bvx9bfzo7c0cge0i6564s6gc0wrtnib 250 24096 459082 69793 2022-08-11T19:26:40Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 15 —}}</noinclude><section begin="10"/>дорогою роздроблення сил визволеної Росії, не відривали ся від спільної батьківщини, не вносили братовбійчої усобицї в народнї ряди“, і т. д. — так наче б Ц. Р. Уряд дивив ся на українську справу очами ворожих Українцям ґазет. А найбільше непорозуміння викликало, що Ц. Р. Уряд зберав ся про все се порозумівати ся з якимись неназваними „демократичними орґанїзаціями“. Не ясно було, чи {{errata|У. Ц. Урад|Ц. Р. Уряд}} має на гадцї У. Ц. Раду, тільки з амбіції не хоче сказати, що рішаєть ся направити свою помилку і війти в порозуміннє з нею, — чи справдї хоче поминути центральний орґан Українського Народу і шукати опори в якихось иньших орґанїзаціях. Тому відозва не викликала нїякого спочутя в українських кругах. Так само не ясно звучала звістка, тиждень пізнїйше (24 червня), про комісію, вибрану Ц. Р. Урядом з громадських дїячів ріжних партій, з товаришом мінїстра кн. Урусовим на чолї, що має виїхати до Київа, аби „нарадою з полїтичними дїячами“ вияснити становище У. Ц. Ради і „мотиви опублїкування унїверсалу“. Неясні завдання сеї комісії нїкого не вдоволили, нїхто не хотїв брати в нїй участи, і її слїдом же відмінено. Мінїстри-соціалїсти прийшли до переконання, що від розмов треба перейти до дїла — задоволити Українцїв і залагодити крізу. В росийських кругах величезне вражіннє зробило сформованнє, на місце комісій при У. Ц. Радї, одного виконавчого орґану — „{{errata|Генерального|Ґенерального}} Секретаріату“, або як його стали називати в сих кругах — українського мінїстерства. Петербуржан велико вразила также ґрандіозна українська манїфестація салдатів і робітників, що відбула ся в Петербурзї в недїлю 25 червня і заявила свою солїдарність і послух У. Ц. Радї. Другого же дня мінїстри Терещенко і Церетелї з широкою повновластю для полагодження української справи виїхали в ставку, щоб там порозуміти ся з главноком. Брусіловим і мін. Керенським і з ним разом виїхати до Київа, для порозуміння з У. Ц. Радою. 29 і 30 червня вони відбули наради з У. Ц. Радою — її Презідіумом і Ґен. Секретаріатом. Порозуміння було улекшене тим, що саме перед тим, дня 25 і 26 червня в Киіві прінціпіально намітило ся вже порозуміннє з неукраїнськими демократичними орґанїзаціями, що до їх приступлення до У. Ц. Ради. Себто вже намітив ся той ґрунт, на який хотїли поставити дїло мінїстри-соціалїсти: передати Ґен. Секретаріатови вищу краєву власть під умовою, щоб У. Ц. Рада порозуміла ся з місцевою не-українською демократією і прийняла до себе її представників. Вироблений спільно з мінїстрами текст нового унїверсалу був ухвалений У. Ц. Радою 30 червня і після того як рада мінїстрів потвердила згоду, дня 2 червня, не спинивши ся перед протестом і виходом з мінїстерства мінїстрів кадетів, текст унїверсалу був потверджений і оголошений У. Ц. Радою, разом з деклярацією Р. Ц. Уряду.<section end="10"/> <section begin="11"/>{{c|{{larger|'''Другий Унїверсал Української Центральної Ради.'''}}}} {{fine block/s}} Громадяне землї Української!}} Представники Временнаго Правительства повідомили нас про ті певні заходи, яких Временне Правительство має вжити в справі управлїння на Українї до Учредительного Зібрання. Временне правительство, стоючи на сторожі завойованої революційним народом волї, визнаючи за кожним народом право на самоозначеннє і відносячи остаточне вставовленнє форми його до Учредительного Зібрання, — простягає руку представникам Української демократії — Центральній Радї, — і закликає в згодї з ним творити нове житє України на добро всїєї революційної Росії. Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не оддїляти Україну од Росії, щоб укупі з усїма народами її прямувати до розвитку та добробуту всїєї Росії і до єдности демократичних сил її, з задоволеннєм приймаємо заклик Правительства до єднання і оповіщаємо всїх Громадян України:{{nop}}<section end="11"/><noinclude>{{fine block/e}}</noinclude> 02dv7zb1cuxfu12alp3n5s8uebq9xjv 459083 459082 2022-08-11T19:28:10Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 15 —}}</noinclude><section begin="10"/>дорогою роздроблення сил визволеної Росії, не відривали ся від спільної батьківщини, не вносили братовбійчої усобицї в народнї ряди“, і т. д. — так наче б Ц. Р. Уряд дивив ся на українську справу очами ворожих Українцям ґазет. А найбільше непорозуміння викликало, що Ц. Р. Уряд зберав ся про все се порозумівати ся з якимись неназваними „демократичними орґанїзаціями“. Не ясно було, чи {{errata|У. Ц. Урад|Ц. Р. Уряд}} має на гадцї У. Ц. Раду, тільки з амбіції не хоче сказати, що рішаєть ся направити свою помилку і війти в порозуміннє з нею, — чи справдї хоче поминути центральний орґан Українського Народу і шукати опори в якихось иньших орґанїзаціях. Тому відозва не викликала нїякого спочутя в українських кругах. Так само не ясно звучала звістка, тиждень пізнїйше (24 червня), про комісію, вибрану Ц. Р. Урядом з громадських дїячів ріжних партій, з товаришом мінїстра кн. Урусовим на чолї, що має виїхати до Київа, аби „нарадою з полїтичними дїячами“ вияснити становище У. Ц. Ради і „мотиви опублїкування унїверсалу“. Неясні завдання сеї комісії нїкого не вдоволили, нїхто не хотїв брати в нїй участи, і її слїдом же відмінено. Мінїстри-соціалїсти прийшли до переконання, що від розмов треба перейти до дїла — задоволити Українцїв і залагодити крізу. В росийських кругах величезне вражіннє зробило сформованнє, на місце комісій при У. Ц. Радї, одного виконавчого орґану — „{{errata|Генерального|Ґенерального}} Секретаріату“, або як його стали називати в сих кругах — українського мінїстерства. Петербуржан велико вразила также ґрандіозна українська манїфестація салдатів і робітників, що відбула ся в Петербурзї в недїлю 25 червня і заявила свою солїдарність і послух У. Ц. Радї. Другого же дня мінїстри Терещенко і Церетелї з широкою повновластю для полагодження української справи виїхали в ставку, щоб там порозуміти ся з главноком. Брусіловим і мін. Керенським і з ним разом виїхати до Київа, для порозуміння з У. Ц. Радою. 29 і 30 червня вони відбули наради з У. Ц. Радою — її Презідіумом і Ґен. Секретаріатом. Порозуміння було улекшене тим, що саме перед тим, дня 25 і 26 червня в Киіві прінціпіально намітило ся вже порозуміннє з неукраїнськими демократичними орґанїзаціями, що до їх приступлення до У. Ц. Ради. Себто вже намітив ся той ґрунт, на який хотїли поставити дїло мінїстри-соціалїсти: передати Ґен. Секретаріатови вищу краєву власть під умовою, щоб У. Ц. Рада порозуміла ся з місцевою не-українською демократією і прийняла до себе її представників. Вироблений спільно з мінїстрами текст нового унїверсалу був ухвалений У. Ц. Радою 30 червня і після того як рада мінїстрів потвердила згоду, дня 2 червня, не спинивши ся перед протестом і виходом з мінїстерства мінїстрів кадетів, текст унїверсалу був потверджений і оголошений У. Ц. Радою, разом з деклярацією Р. Ц. Уряду.<section end="10"/> <section begin="11"/>{{c|{{larger|'''Другий Унїверсал Української Центральної Ради.'''}}}} {{fine block/s}} Громадяне землї Української! Представники Временнаго Правительства повідомили нас про ті певні заходи, яких Временне Правительство має вжити в справі управлїння на Українї до Учредительного Зібрання. Временне правительство, стоючи на сторожі завойованої революційним народом волї, визнаючи за кожним народом право на самоозначеннє і відносячи остаточне вставовленнє форми його до Учредительного Зібрання, — простягає руку представникам Української демократії — Центральній Радї, — і закликає в згодї з ним творити нове житє України на добро всїєї революційної Росії. Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не оддїляти Україну од Росії, щоб укупі з усїма народами її прямувати до розвитку та добробуту всїєї Росії і до єдности демократичних сил її, з задоволеннєм приймаємо заклик Правительства до єднання і оповіщаємо всїх Громадян України:{{nop}}<section end="11"/><noinclude>{{fine block/e}}</noinclude> 5lwmlx7p0sj8fzqn85qv35snun67znc 459087 459083 2022-08-11T20:00:29Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 15 —}}</noinclude><section begin="10"/>дорогою роздроблення сил визволеної Росії, не відривали ся від спільної батьківщини, не вносили братовбійчої усобицї в народнї ряди“, і т. д. — так наче б Ц. Р. Уряд дивив ся на українську справу очами ворожих Українцям ґазет. А найбільше непорозуміння викликало, що Ц. Р. Уряд зберав ся про все се порозумівати ся з якимись неназваними „демократичними орґанїзаціями“. Не ясно було, чи {{errata|У. Ц. Урад|Ц. Р. Уряд}} має на гадцї У. Ц. Раду, тільки з амбіції не хоче сказати, що рішаєть ся направити свою помилку і війти в порозуміннє з нею, — чи справдї хоче поминути центральний орґан Українського Народу і шукати опори в якихось иньших орґанїзаціях. Тому відозва не викликала нїякого спочутя в українських кругах. Так само не ясно звучала звістка, тиждень пізнїйше (24 червня), про комісію, вибрану Ц. Р. Урядом з громадських дїячів ріжних партій, з товаришом мінїстра кн. Урусовим на чолї, що має виїхати до Київа, аби „нарадою з полїтичними дїячами“ вияснити становище У. Ц. Ради і „мотиви опублїкування унїверсалу“. Неясні завдання сеї комісії нїкого не вдоволили, нїхто не хотїв брати в нїй участи, і її слїдом же відмінено. Мінїстри-соціалїсти прийшли до переконання, що від розмов треба перейти до дїла — задоволити Українцїв і залагодити крізу. В росийських кругах величезне вражіннє зробило сформованнє, на місце комісій при У. Ц. Радї, одного виконавчого орґану — „{{errata|Генерального|Ґенерального}} Секретаріату“, або як його стали називати в сих кругах — українського мінїстерства. Петербуржан велико вразила также ґрандіозна українська манїфестація салдатів і робітників, що відбула ся в Петербурзї в недїлю 25 червня і заявила свою солїдарність і послух У. Ц. Радї. Другого же дня мінїстри Терещенко і Церетелї з широкою повновластю для полагодження української справи виїхали в ставку, щоб там порозуміти ся з главноком. Брусіловим і мін. Керенським і з ним разом виїхати до Київа, для порозуміння з У. Ц. Радою. 29 і 30 червня вони відбули наради з У. Ц. Радою — її Презідіумом і Ґен. Секретаріатом. Порозуміння було улекшене тим, що саме перед тим, дня 25 і 26 червня в Киіві прінціпіально намітило ся вже порозуміннє з неукраїнськими демократичними орґанїзаціями, що до їх приступлення до У. Ц. Ради. Себто вже намітив ся той ґрунт, на який хотїли поставити дїло мінїстри-соціалїсти: передати Ґен. Секретаріатови вищу краєву власть під умовою, щоб У. Ц. Рада порозуміла ся з місцевою не-українською демократією і прийняла до себе її представників. Вироблений спільно з мінїстрами текст нового унїверсалу був ухвалений У. Ц. Радою 30 червня і після того як рада мінїстрів потвердила згоду, дня 2 червня, не спинивши ся перед протестом і виходом з мінїстерства мінїстрів кадетів, текст унїверсалу був потверджений і оголошений У. Ц. Радою, разом з деклярацією Р. Ц. Уряду.<section end="10"/> <section begin="11"/>{{c|{{larger|'''Другий Унїверсал Української Центральної Ради.'''}}}} {{fine block/s}} Громадяне землї Української! Представники {{errata|Временнаго|Временного}} Правительства повідомили нас про ті певні заходи, яких Временне Правительство має вжити в справі управлїння на Українї до Учредительного Зібрання. Временне правительство, стоючи на сторожі завойованої революційним народом волї, визнаючи за кожним народом право на самоозначеннє і відносячи остаточне вставовленнє форми його до Учредительного Зібрання, — простягає руку представникам Української демократії — Центральній Радї, — і закликає в згодї з ним творити нове житє України на добро всїєї революційної Росії. Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не оддїляти Україну од Росії, щоб укупі з усїма народами її прямувати до розвитку та добробуту всїєї Росії і до єдности демократичних сил її, з задоволеннєм приймаємо заклик Правительства до єднання і оповіщаємо всїх Громадян України:{{nop}}<section end="11"/><noinclude>{{fine block/e}}</noinclude> oy86lcsxaacue71ownfrf5lwtx80xrs 250 24097 459084 459028 2022-08-11T19:43:50Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 16 —}} {{fine block/s}}</noinclude><section begin="11"/>Українська Центральна Рада, обрана українським народом через його революційні орґанїзації, незабаром поповнить ся на справедливих основах представниками иньших народів, що живуть на Українї, від їх революційних орґанїзацій, і тодї стане тим єдиним найвищим орґаном революційної демократії України, який буде представляти інтереси всїєї людности нашого краю. Поповнена Центральна Рада видїлить наново з свого складу окремий одповідальвий перед нею орґан — Ґенеральний Секретаріат, — що буде представлений на затвердженнє Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на Українї. В сїм орґанї будуть обєднані всї права і засоби, щоб він, яко представник демократії всїєї України, і разом з тим, як найвищий краєвий орґан управлїння, мав змогу виконувати складну роботу орґанїзації та упорядковання житя всього краю в згодї з усїєю революційною Росією. В згодї з иньшими національностями України і працюючи в справах державного управлїння як орґан Временного Правительства, Ґенеральний Секретаріат Центральної Ради твердо йтиме шляхом зміцнення нового ладу, утвореного революцією. Прямуючи до автономного ладу на Українї, Центральна Рада в згодї з національними меньшостями України підготовлятиме проект законів про автономний устрій України для внесення їх на {{errata|затвержденнє|затвердженнє}} Учредительного Зібрання. Вважаючи, що утвореннє краєвого орґану {{errata|Временнаго|Временного}} Правительства на Українї забезпечує бажане наближеннє управлїння краєм до потреб місцевої людности в можливих до {{errata|Учредительнаго|Учредительного}} Зібрання межах, і визнаючи, що доля всїх народів Росії міцно звязана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здїйснення автономії України до Всеросийського Учредительного Зібрання. Що торкаєть ся комплєктовання військових частей, то для сього Центральна Рада матиме своїх представників при кабінетї {{errata|Війскового|Військового}} Мінїстра, при Ґенеральнім Штабі і Верховнім Головнокомандуючім, які будуть брати участь в справах комплєктування окремих частин виключно Українцями, поскільки таке комплєктуваннє по опредїленню Військового Мінїстра буде являтись з технїчного боку можливим без порушення боєспособности армії. Оповіщаючи про се громадян України, ми твердо віримо, що українська демократія, яка передала нам свою волю, разом з революційною демократією всїєї Росії та її революційним Правительством прикладе всї свої сили, щоб довести всю державу і зокрема Україну до повного торжества революції. У Київі, 1917 року, липня 3-го дня.{{fine block/e}} Так зявив ся сей великий акт, котрим закладають ся вже не якісь приготовчі підстави, а сама автономія України. Українську Центральну Раду, поповнену представниками національних меньшостей, Рос. Центр. Уряд признав верховним представницьким орґаном Української землї, і виконавчому орґанови її Ґенеральному Секретаріатови передає верховну краєву власть на всю Українську землю. Се вже фактична автономія України, котрій тільки правну форму має дати автономний статут, що з участю представників національних меньшостей вироблятиме У. Центральна Рада. А близше про те, як має уложити ся нове житє України й її відносини до центральних орґанів Росийської республіки сподїваю ся поговорити в осібній брошюрі („Новий лад України“).<section end="11"/> <section begin="12"/>{{rule}} {{fine block|Брошюри тогож автора: ::Хто такі Українцї і чого вони хочуть? ::Звідки пішло Українство і до чого воно йде. ::Вільна Україна. Статї з останнїх днїв. ::Якої ми хочемо автономії і федерації. ::Українська Центральна Рада й її унїверсал. ::Про українську мову і школу. ::Переяславська умова України з Москвою. Статї й тексти. {{rule}} {{c|Автор застерігає собі всї права.}} }}<section end="12"/><noinclude></noinclude> rt4q9d98rnbd2msdvmhe5jb1ltky7dz 459085 459084 2022-08-11T19:47:00Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Arxivist" />{{c|— 16 —}} {{fine block/s}}</noinclude><section begin="11"/>Українська Центральна Рада, обрана українським народом через його революційні орґанїзації, незабаром поповнить ся на справедливих основах представниками иньших народів, що живуть на Українї, від їх революційних орґанїзацій, і тодї стане тим єдиним найвищим орґаном революційної демократії України, який буде представляти інтереси всїєї людности нашого краю. Поповнена Центральна Рада видїлить наново з свого складу окремий одповідальвий перед нею орґан — Ґенеральний Секретаріат, — що буде представлений на затвердженнє Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на Українї. В сїм орґанї будуть обєднані всї права і засоби, щоб він, яко представник демократії всїєї України, і разом з тим, як найвищий краєвий орґан управлїння, мав змогу виконувати складну роботу орґанїзації та упорядковання житя всього краю в згодї з усїєю революційною Росією. В згодї з иньшими національностями України і працюючи в справах державного управлїння як орґан Временного Правительства, Ґенеральний Секретаріат Центральної Ради твердо йтиме шляхом зміцнення нового ладу, утвореного революцією. Прямуючи до автономного ладу на Українї, Центральна Рада в згодї з національними меньшостями України підготовлятиме проект законів про автономний устрій України для внесення їх на {{errata|затвержденнє|затвердженнє}} Учредительного Зібрання. Вважаючи, що утвореннє краєвого орґану {{errata|Временнаго|Временного}} Правительства на Українї забезпечує бажане наближеннє управлїння краєм до потреб місцевої людности в можливих до {{errata|Учредительнаго|Учредительного}} Зібрання межах, і визнаючи, що доля всїх народів Росії міцно звязана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здїйснення автономії України до Всеросийського Учредительного Зібрання. Що торкаєть ся комплєктовання військових частей, то для сього Центральна Рада матиме своїх представників при кабінетї {{errata|Війскового|Військового}} Мінїстра, при Ґенеральнім Штабі і Верховнім Головнокомандуючім, які будуть брати участь в справах комплєктування окремих частин виключно Українцями, поскільки таке комплєктуваннє по опредїленню Військового Мінїстра буде являтись з технїчного боку можливим без порушення боєспособности армії. Оповіщаючи про се громадян України, ми твердо віримо, що українська демократія, яка передала нам свою волю, разом з революційною демократією всїєї Росії та її революційним Правительством прикладе всї свої сили, щоб довести всю державу і зокрема Україну до повного торжества революції. У Київі, 1917 року, липня 3-го дня.{{fine block/e}} Так зявив ся сей великий акт, котрим закладають ся вже не якісь приготовчі підстави, а сама автономія України. Українську Центральну Раду, поповнену представниками національних меньшостей, Рос. Центр. Уряд признав верховним представницьким орґаном Української землї, і виконавчому орґанови її Ґенеральному Секретаріатови передає верховну краєву власть на всю Українську землю. Се вже фактична автономія України, котрій тільки правну форму має дати автономний статут, що з участю представників національних меньшостей вироблятиме У. Центральна Рада. А близше про те, як має уложити ся нове житє України й її відносини до центральних орґанів Росийської республїки сподїваю ся поговорити в осібній брошюрі („Новий лад України“).<section end="11"/> <section begin="12"/>{{rule}} {{fine block|Брошюри тогож автора: ::Хто такі Українцї і чого вони хочуть? ::Звідки пішло Українство і до чого воно йде. ::Вільна Україна. Статї з останнїх днїв. ::Якої ми хочемо автономії і федерації. ::Українська Центральна Рада й її унїверсал. ::Про українську мову і школу. ::Переяславська умова України з Москвою. Статї й тексти. {{rule}} {{c|Автор застерігає собі всї права.}} }}<section end="12"/><noinclude></noinclude> 67aprnpqu52z8glozry2mixydhk03cf 0 24098 459090 59530 2022-08-11T20:20:26Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали]] поверх перенаправлення wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[Українська Центральна Рада і її Універсали|Українська Центральна Рада й її Унїверсали]] | назва_альт = Українська Центральна Рада і її Універсали | автор = Михайло Грушевський | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = | секція_альт = | автор_секції = | попередня = | попередня_альт = | наступна = | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = Друкарня товариства „Т. Барський“ | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=1 to=1/> {{page break}} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=2 to=16/> t6x698aoqmycm11s4nukdhoa0mk0jog 459115 459090 2022-08-11T20:42:35Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада й її Унїверсали | назва_альт = Українська Центральна Рада і її Універсали | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж | обкладинка = Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf | сторінка_обкладинки = 1 | примітки = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" include=1 /> {{page break|label=}} <div class="headertemplate" style="margin:0.5 auto; width:24em; padding:0.5em 1em"> * [[/Переднє слово/]] * [[/Як зложила ся Українська Центральна Рада/]] * [[/Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради/]] * [[/Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради/]] * [[/Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом/]] * [[/Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу/]] * [[/Як стрів се Український народ/]] * [[/Перший Унїверсал Української Центральної Ради/]] * [[/Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї/]] * [[/Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою/]] * [[/Другий Унїверсал Української Центральної Ради/]] </div> <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" include=16 onlysection="12" /> {{PD-auto | країна = UA | рік-публікації = 1917 | рік-смерті = 1934 }} c0eefrfhenborqmg9622y7x9ci5yxk4 459116 459115 2022-08-11T20:43:33Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада й її Унїверсали | назва_альт = Українська Центральна Рада і її Універсали | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж | обкладинка = Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf | сторінка_обкладинки = 1 | примітки = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" include=1 /> {{page break|label=}} <div class="headertemplate" style="margin:0.5em auto; width:24em; padding:0.5em 1em"> * [[/Переднє слово/]] * [[/Як зложила ся Українська Центральна Рада/]] * [[/Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради/]] * [[/Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради/]] * [[/Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом/]] * [[/Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу/]] * [[/Як стрів се Український народ/]] * [[/Перший Унїверсал Української Центральної Ради/]] * [[/Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї/]] * [[/Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою/]] * [[/Другий Унїверсал Української Центральної Ради/]] </div> <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" include=16 onlysection="12" /> {{PD-auto | країна = UA | рік-публікації = 1917 | рік-смерті = 1934 }} 63k1kisr0g7rkhamzc8rg17flxd2a9z 0 30048 459098 69767 2022-08-11T20:20:27Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Переднє слово]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Переднє слово]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = | секція_альт = | автор_секції = | попередня = | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як зложила ся Українська Центральна Рада|Як зложила ся Українська Центральна Рада]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=2 to=2 onlysection="1"/> 77dkt4mhkr0egt2nvku5bmhdn67c1w6 459118 459098 2022-08-11T20:50:32Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Переднє слово | наступна = [[../Як зложила ся Українська Центральна Рада/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" include=2 onlysection="1"/> iyexa6731b8lzbdr6sc7qvjnfi1cr71 0 30049 459106 420570 2022-08-11T20:20:28Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як зложила ся Українська Центральна Рада]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Як зложила ся Українська Центральна Рада]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Як зложила ся Українська Центральна Рада | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Переднє слово|Переднє слово]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради|Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=2 to=4 onlysection="2"/> {{bar}} {{reflist}} 3eubyla9djtolcybrcaprph3rxwx0g2 459121 459106 2022-08-11T20:59:26Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Як зложила ся Українська Центральна Рада | попередня = [[../Переднє слово/]] | наступна = [[../Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=2 to=4 fromsection="2" tosection="2" /> {{bar}} {{reflist}} 4bu7i9ejn3n2q9wqeizle0efnhq2i25 0 30050 459096 69783 2022-08-11T20:20:27Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як зложила ся Українська Центральна Рада|Як зложила ся Українська Центральна Рада]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради|Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=4 to=5 onlysection="3"/> 0iusr6b196wl4c3645daes6tg5a1sa9 459122 459096 2022-08-11T21:15:59Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради | попередня = [[../Як зложила ся Українська Центральна Рада/]] | наступна = [[../Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=4 to=5 onlysection="3"/> dyjjkk633g8a82pnm4uco8g2s7bmcir 0 30051 459092 69784 2022-08-11T20:20:26Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради|Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом|Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=5 to=8 onlysection="4"/> humew4cs3rg4n62clgn88g0j7kh8qq6 459124 459092 2022-08-11T21:19:51Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради | попередня = [[../Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради/]] | наступна = [[../Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=5 to=8 fromsection="4" tosection="4" /> nrn4w3if0wuys4yvi6izie764mow5br 459125 459124 2022-08-11T21:20:37Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради | попередня = [[../Орґанїзаційна робота Української Центральної Ради/]] | наступна = [[../Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=5 to=7 fromsection="4" tosection="4" /> 73b6qkuucu4e2h86riy2r9tlkxwumms 0 30052 459104 420770 2022-08-11T20:20:28Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради|Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу|Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=7 to=9 onlysection="5"/> {{bar}} {{reflist}} sl7p7099mj82enwszg108r28qcee8ds 459126 459104 2022-08-11T21:23:20Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом | попередня = [[../Всеукраїнські зїзди і поповненнє У. Ц. Ради/]] | наступна = [[../Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=7 to=9 fromsection="5" tosection="5" /> {{bar}} {{reflist}} 4vf11al1eea1b2gr3fh08cgp0sdf25m 0 30053 459110 69786 2022-08-11T20:20:29Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом|Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як стрів се Український народ|Як стрів се Український народ]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=9 to=10 onlysection="6"/> 7nx0pda42zmjbe3i3mcrv9io7e7syys 459127 459110 2022-08-11T21:25:37Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу | попередня = [[../Як У. Ц. Рада шукала порозуміння з Центральним Рос. Урядом/]] | наступна = [[../Як стрів се Український народ/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=9 to=10 onlysection="6"/> egtvoeuyvolkugekomvoj5tbkhvwcva 0 30054 459112 421555 2022-08-11T20:20:29Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як стрів се Український народ]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Як стрів се Український народ]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Як стрів се Український народ | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу|Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Перший Унїверсал Української Центральної Ради|Перший Унїверсал Української Центральної Ради]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=10 to=11 onlysection="7"/> {{bar}} {{reflist}} syqf1ize4hra4aejnan55ecsi4ng6ks 459128 459112 2022-08-11T21:27:45Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Як стрів се Український народ | попередня = [[../Як поставив ся Центр. Рос. Уряд до домагань Українського народу/]] | наступна = [[../Перший Унїверсал Української Центральної Ради/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=10 to=11 onlysection="7"/> {{bar}} {{reflist}} rglpti4phhw0fwiziltoyilybie7qxg 0 30055 459100 105829 2022-08-11T20:20:27Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Перший Унїверсал Української Центральної Ради]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Перший Унїверсал Української Центральної Ради]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Перший Унїверсал Української Центральної Ради | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як стрів се Український народ|Як стрів се Український народ]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї|Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=11 to=13 onlysection="8"/> qpvsvq9zr3o4ryjy2spfrvf2k3qbjd2 459129 459100 2022-08-11T21:32:50Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Перший Унїверсал Української Центральної Ради | секція_альт = Перший Універсал Української Центральної Ради | попередня = [[../Як стрів се Український народ/]] | наступна = [[../Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=11 to=13 fromsection="8" tosection="8" /> n108ser0nsjnlu0pp58w742ekf9gjda 0 30056 459102 69797 2022-08-11T20:20:27Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Перший Унїверсал Української Центральної Ради|Перший Унїверсал Української Центральної Ради]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою|Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=13 to=16 onlysection="9"/> ofwiv4fw3y8sq04p24qulue2c9458ug 459131 459102 2022-08-11T21:52:31Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї | попередня = [[../Перший Унїверсал Української Центральної Ради/]] | наступна = [[../Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=13 to=15 fromsection="9" tosection="9" /> srvcct0uxm3bshkzbp3q9d9l0o9yu55 459132 459131 2022-08-11T21:54:00Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї | попередня = [[../Перший Унїверсал Української Центральної Ради/]] | наступна = [[../Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=13 to=14 onlysection="9" /> di39z0aq0l0wydurg38y10zri688j43 0 30057 459108 69798 2022-08-11T20:20:28Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї|Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї]] | попередня_альт = | наступна = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Другий Унїверсал Української Центральної Ради|Другий Унїверсал Української Центральної Ради]] | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=13 to=15 onlysection="10"/> ktdehffavtqcxkjy74q09gm2i9z5c6j 459133 459108 2022-08-11T21:57:46Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою | попередня = [[../Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї/]] | наступна = [[../Другий Унїверсал Української Центральної Ради/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=14 to=15 onlysection="10"/> r9yhghvvth7g0rtxmsa6uuyo5c5ydsd 0 30058 459094 69800 2022-08-11T20:20:27Z Leh Palych 5381 Leh Palych перейменував сторінку з [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Другий Унїверсал Української Центральної Ради]] на [[Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Другий Унїверсал Української Центральної Ради]] wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Українська Центральна Рада і її Універсали | назва_альт = | автор = Михайло Грушевський | перевизначити_автора = | редактор = <!-- | перевизначити_редактора = --> | перекладач = <!-- | перевизначити_перекладача = --> | секція = Другий Унїверсал Української Центральної Ради | секція_альт = | автор_секції = | попередня = [[Українська Центральна Рада і її Універсали/Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою|Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою]] | попередня_альт = | наступна = | наступна_альт = | рік = 1917 <!-- | без_року = --> <!-- | перевизначити_рік = --> | примітки = | категорії = | місто = Київ | видавництво = З друкарнї товариства „П. Барський“ | правопис = Ж | мова = українська | мова1 = | мова2 = | мова3 = }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=15 to=16 onlysection="11"/> oldc3le41lmtmxlr1zclht1lrl09q8m 459134 459094 2022-08-11T22:01:03Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | перевизначити_автора = [[Автор:Михайло Грушевський|Мих. Грушевський]] | секція = Другий Унїверсал Української Центральної Ради | попередня = [[../Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою/]] | рік = 1917 | місто = Київ | друкарня = Друкарня товариства «Т. Барський» | правопис = Ж }} <pages index="Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий. Друге, доповнене виданнє.pdf" from=15 to=16 onlysection="11" /> qv6s59pnumew9bhrmnlq5inqx7lxe4s 250 40328 459181 107102 2022-08-12T00:13:29Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{x-larger|Коло помершої.}}}} {{-=-|1em}} Вона вмерла без аґонії, спокійно, як жінка, котрої житє було бездоганне; тепер вона лежала на своїм ліжку на взнак з замкненими очима, з лицем спокійним; довге біле волосє старанно уложене, наче десять мінут перед смертею вона прибиралась; цїле її блїде обличє усопшої таке скуплене в собі, таке спокійне, таке покірне, що кождий відчував, яка то лагідна душа жила в тім тїлї, яке спокійне житє вела та старенька, яку кончину без боротьби й без грижі мала тота праведниця. Коло ліжка клячить її син, урядник з непохитними принципами, і донька Марґаріта, по монастирськи сестра Евлялїя, і гірко плачуть. Вона узброїла їх від дитиньства безоглядною моралю, виучивши релїґії без уступок і обовязків без компромісів. Він, мужчина, став урядником і воюючи законом побивав ним без милосердя слабих і немічних; вона, дївчина, зовсїм пересякла чеснотою, що окружала її в тій суворій родинї, взяла шлюб з Богом, через знеохоченє до людей. Вони зовсїм не знали свого батька: знали тільки, що він зробив їх матїр нещасливою, не довідавшись нїяких подробиць.{{nop}}<noinclude></noinclude> 35g1lj4e664oie4iijzjyt1p28q7h2k 250 45861 459151 107009 2022-08-11T22:56:09Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 5 —}}</noinclude>знає? Може все, що нас окружає, все що бачимо не дивлячись на те, все чого дотикаємось, не знаючи чого дотикаємось, не беручи в руки, все що подибуєм не розріжняючи його, робить на нас, на наші орґани і через них — на наші гадки, навіть на наше серце, раптовні, несподївані і незрозумілі впливи. Яка то глубока ся тайна Невидимого! Ми не можемо її міряти нашими нужденними чутями, нашими очима що не годні бачити анї занадто малого, анї занадто великого, анї заблизького анї за-далекого, анї мешканцїв якої планети анї мешканцїв краплї води… нашими ухами, що нас помиляють, тому що передають нам дрожанє повітря звуковими нотами. Вони, — то чарівницї, що роблять се чудо переміни руху в звук і сею перемінею дають початок музицї, що передає сьпівучо нїмі зворушеня природи… не зміряємо її нашим нюхом, слабшим нїж у пса… нашим смаком, що ледви зможе розпізнати вік вина! Ах! як би ми мали иньші орґани, що сповняли-б для нас иньші чуда, кілько річей ми могли-б ще відкрити коло нас! 16 мая. — Я рішуче хорий! Так було менї добре останнього місяця, а тепер маю фебру, страшну фебру, або радше фебричне зденервованє, що мене мучить на душі і на тїлї. Маю безнастанно се страшне вражінє, що грозить менї якась небезпечність, страх перед якимсь скорим нещастєм, або близька смерть — безперечно се предчутє дотик незнаного злого, що розходить ся по нашім тїлї і крови. 18 мая. — Вертаю від лїкаря, бо не міг вже спати. Він пізнав, що у мене живчик скорий, око розширене, нерви подражнені, але не<noinclude></noinclude> jdne5x0hqzcciz5uh6xjad2hc0is1ph 250 45862 459152 107101 2022-08-11T22:59:14Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 6 —}}</noinclude>знайшов нїяких небезпечних познак. Мушу брати туші і пити потасовий бром. 25 мая. — Нїякої зміни! Мій стан, справдї, дивний. В міру як наближаєть ся вечір, опановує мене якийсь незрозумілий неспокій, так як би ніч крила для мене якусь страшну погрозу. Обідаю скоро, опісля пробую читати; але не розумію анї слова; заледви розріжняю букви. Потім ходжу вздовж і впоперек свого сальону придавлений якимсь неясним і непоборимим страхом, страхом перед спанєм, страхом перед лїжком. Коло десятої години йду на гору до свого покою. Скоро лиш увійду, замикаю двері на два спусти і засуваю засувку; бою ся… чого?… До тепер я нїчого не бояв ся… Відчиняю шафи, дивлюсь під ліжко; надслухую… наделухую… що?… Се дивно, що звичайний собі неспокій, може яке нарушенє в обігу крови, подражненє якого нерва, трохи приливу крови, якась незначна перепона в такім недоладнім і делїкатнім руху нашої живої машини, може зробити мелянхолїка з найвеселїйшого чоловіка, і боягуза з найвідважнїйшого. Опісля я лягаю, і очікую сну, якбим очікував ката. Чекаю його з переляком і моє серце бєть ся, ноги дріжать, цїле моє тїло дріжить під теплим покривалом, аж до тої хвилї, коли я раптом заспокоюю ся, нїби лечу топити ся в безодню стоячої води. Тепер я не почуваю, як давнїйше, наближеня того зрадливого сну, що ховаєть ся передімною, що мене стереже, хоче вхопити за голову, замкнути менї очи, знищити мене. Сплю — довго, дві або три години — опісля дрімота — нї — змора мене бере. Я чую добре, що лежу і сплю…, я те відчуваю і знаю…<noinclude></noinclude> 18ey2ufiis50f6je7z16ibdpjl3lznc 250 45863 459153 107100 2022-08-11T23:01:55Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 7 —}}</noinclude>і відчуваю також, що хтось наближаєтъ ся до мене, дивить ся на мене, дотикаєть ся мене, лїзе на моє ліжко, клякає менї на груди, бере мою шию в руки і тисне… тисне… з цїлої сили, аби мене задушити. Я бороню ся, звязаний тою страшною безсильностю, що нас опановує у снї; хочу крикнути, — не можу; пробую зі страшним висиленєм, задихуючись, обернути ся, скинути сю істоту, що мене давить і що мене душить, — і не можу! І раптом буджу ся, переляканий, покритий потом. Сьвічу сьвічку. Я сам. Після сеї крізи, що повторяєть ся що ночи, я вкінци сплю спокійно аж до розсьвіту. 2 червня. — Мій стан ще погіршив ся. Що менї? Бром не поміг; туші не помогли. І щоб змучити своє тїло, і так вже змучене, я пішов на прохід в румарський лїс. Я думав зразу, що сьвіже повітрє, легке і лагідне, повне запаху трави і листя, влеє в мої жили нову кров, в серце нову енерґію. Я пішов великою ловецкою дорогою, опісля звернув в La Bouille, через вузку алєю поміж двома стїнами дерев безмірно високих, що творили поміж мною і небом зелений дах, густий, майже чорний. Раптом взяв мене дрож, але дрож не з холоду, а дивний дрож смутку. Я прискорив крок занепокоєний, що був сам в лїсї, настрашений без причини, по дурному, сею повною самотою. Нараз менї видало ся, що хтось йде за мною слїдом, зовсїм близько, щоб мене діткнути ся. Я обернув ся раптом. Не було нїкого. Поза собою бачив я тільки рівну і широку алєю пусту, глубоку, страшенно пусту; з другого<noinclude></noinclude> hucar5hmde0q0evnfueceno99gpa47c 250 45866 459154 107097 2022-08-11T23:04:06Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 10 —}}</noinclude>перестанку, сварячись на якійсь незнаній мові, опісля нараз перестають кричати, щоб заблеяти з цїлої сили. Я спитав монаха: „Чи ви вірите в се?“ Він промуркотїв: „Я не знаю“. Я почав знов: „Коли на земли є ще иньші істоти крім нас, то чомуж ми їх вже від давна не знаємо; чому ви їх не бачили? чому я їх не бачив?“ Він відповів: „Чи ми бачимо сто тисячну часть того, що істнує? Послухайте, ось вітер прецїнь найбільша сила природи, що тручає людей, валить будівлї, вириває з корінєм дерева, підіймає море, робить на нїм водні гори, друзґоче прибережні скали, кидає в вир великі кораблї, вітер, що убиває, що свище, що стогне і виє — чи ви його бачили і чи можете його бачити. А одначе, він істнує“. Я замовчав після сього простого доказу. Сей чоловік був розумний, або може дурень, я не міг би сього на певне сказати, але я замовчав. Се що він сказав, я думав часто. 3 липня. — Я спав зле; тут напевно є фебра, бо мій візник також не здоров, як і я. Вертаючи вчера, я спостеріг його незвичайну блїдість, і спитав його: — Що вам стало ся, Жан? — А те, що не можу спати, пане, се ночи нищать мої днї. Від вашого виїзду мене наче наврочило. Иньші слуги здорові, але я боюсь, щоб знов не заслабнути. 4 липня. — Рішучо я знов хорий. Давні змори знов вернули. Сеї ночи я чув, що хтось сидів на менї і притуливши свій рот до мого випивав з поміж губ моє житє. Так, тягнув<noinclude></noinclude> aaf4svo0nun57eispu3y7ldpay0hx8x 250 45867 459155 107094 2022-08-11T23:05:55Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 11 —}}</noinclude>його з мого горла, наче пявка. Опісля встав, наситившись, а я прокинув ся такий змучений, ослаблений, знищений, що не міг рушитись. Коли се потреває ще кілька днїв, я від'їду на певне. 5. липня. — Чи я стратив глузди? Се, що трафилось, що я бачив останньої ночи таке чудне, що трачу голову, коли про те думаю! Так як що вечера, я замкнув двері на ключ; опісля почувши спрагу випив пів шклянки води, і припадком запримітив, що моя карафка була повна, аж по хрусталевий корок. В кінци я лїг і впав у страшний сон, а якого по двох годинах вирвало мене ще страшнїйше потрясенє. Представте собі, що чоловік спить, що його мордують, і що він будить ся з ножем у грудях, що харчить облитий кровію, що вже не може дихати, що умирає, не розуміючи нїчого. Відзискавши вкінци притомність я почув на ново спрагу; засьвітив сьвічку і пішов до стола, де стояла карафка. Я піднїс її і нахилив над шклянкою; нїчо не вилилось. Була порожна! Зовсїм порожна! Зразу я не міг нїчого зрозуміти; опісля раптом відчув таке страшне порушенє, що мусїв сїсти, а властиво упав на крісло! Потім я одним скоком випрямив ся щоб оглянутись довкола себе! і знов сїв стративши голову зі страху і здивованя, перед прозорчистим склом! Я вдивляв ся в него сильно, стараючись відгадати. Руки мої трясли ся! Сю воду отже випито? Хто випив? я? я, безперечно! Се не може бути нїхто иньший, тільки я! Отже, я люнатик, я жив, не знаючи про се, тим подвійним, таємничим житєм, що каже підозрівати,<noinclude></noinclude> 76oy5r1mpfp55bbn02d048s0bret1rw 250 45870 459156 107082 2022-08-11T23:08:45Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 14 —}}</noinclude>ся менї з рук“, ми уявляєм собі зараз страшні тайни і надприродні сили. 14 липня. — Сьвято Републїки. Я проходжував ся улицями. Петарди і стяги бавили мене, наче дитину. Се, одначе, дуже по дурному тїшитись в день означений правительством. Нарід се глупа череда, то тупо терпелива, то знов дико збунтована. Кажуть їй: „Бав ся“, вона бавить ся. Кажуть їй: „Іди, бий ся з сусїдом“, і вона йде битись. Кажуть їй: „Голосуй за цїсарем“, вона голосує за цїсарем. Потім скажуть їй: „Голосуй за Републїкою“, і вона голосує за Републїкою. Ті що нею правлять також дурнї; тільки замість слухати людей, вони послушні правилам, які не можуть бути иньші, як тільки дурні, пусті і фалшиві, вже через те саме, що вони правила, себто гадки повторювані не змірно і напевно на сїм сьвітї, де не може бути нїчо певне, бо й сьвітло злуда і звук злуда. 16 липня. — Вчера я бачив річи, що мене сильно занепокоїли. Я обідав у моєї своячки, пані Саблє, котрої чоловік є комендантом 76 віддїлу стрільцїв в Лїможи. Я зійшов ся у неї з двома молодими жінками, з котрих одна замужна за лїкарем, доктором Паран, що займаєть ся дуже нервовими хоробами і надзвичайними обявами, спостереженими тепер досьвідами над гіпнотизмом і суґґестією. Він оповідав довго про незвичайні вислїди одержані анґлїйськими ученими і лїкарами нансійської школи. Факти, які він навів, видались менї такі чудні, що я признав ся зараз, що недовіряю тому. „Ми, пояснив доктор, на дорозї відкритя одної з найважнїйших тайн природи, я розумію<noinclude></noinclude> oewgsqdxnvxzc1vs0p595p4k3is4omi 250 45873 459157 107079 2022-08-11T23:10:36Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 17 —}}</noinclude>сплячій женщинї рівночасно зі своєю візитовою вартою? Прецїнь штукарі виробляють дивні річи. Я вернув і лїг. Рано, коло пів до девятої мене збудив слуга і сказав: — Панї Саблє хоче говорити з вами, пане, зараз таки. Я з поспіхом одяг ся і прийняв її. Вона сїла дуже зворушена, спустивши очи і не підіймаючи вельона, сказала: — Дорогий свояче, я прошу від вас великої услуги. — Якої, своячко? — Менї дуже нїяково говорити вам се, а одначе мушу. Менї треба, конче треба пять тисяч франків. — Не вже вам? — Так, менї, а властиво мойому чоловікови, що поручив менї їх роздобути. Я був так остовпів, що ледви промуркотїв відповідь. Я запитував себе, чи справдї вона разом з доктором Параном не глузували собі з мене, чи не була се проста фарса, прилагожена за здалегідь і дуже добре відгривана. Але коли я з увагою їй приглянув ся, всї мої сумнїви зникли. Вона дріжала від подражненя, так їй ся справа була прикра, і я пізнав, що її душили в горлї риданя. Я знав, що вона дуже богата, отже відповів; — Як то! ваш чоловік не має пяти тисяч франків до розпорядимости! Почекайте, подумайте. Чи ви певні, що він вам поручив від мене їх взяти?{{nop}}<noinclude></noinclude> dodhit4nmw6dwomuajljsc9ua17kkcp 250 45878 459158 107073 2022-08-11T23:12:29Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 20 —}}</noinclude>{{hwe|сом|тимчасом}} помогти її памяти, але вона сильно перечила і твердила, що я кепкую собі з неї і почала в кінци ображуватись. {{StrRepChars|5|.}} Ось як! я вернув і не можу снїдати, так сей досьвід мене подражнив. 19. липня. — Богато осіб, яким я оповідав сю пригоду глузували собі з мене. Я вже не знаю, що думати. Мудрець каже: а може… 21. липня. — Я обідав в Бужіваль, опісля провів вечер на балю клюбу гребцїв. Рішучо все залежить від місця, й окруженя. Вірити в надприродне на острові Ґренцілїєр, було би верхом божевіля… але на верху гори св. Михаіла?… або в Індії? Ми страшно підлягаєм впливам нашого окруженя. Верну до дому на другий тиждень. 30. липня. — Я вернув вчера до дому. Все гаразд. 2. серпня. — Нїчого нового; прегарна погода. Я проводжу днї дивлячись, як пливе Сена. 4. серпня. — Між слугами сварня. Кажуть, що по ночах хтось розбиває шклянки в шафах. Хлопець покойовий посуджує кухарку, ся посуджує прачку, котра знов посуджує тамтих обоє. Хто винен? Хто зможе вгадати? 6. серпня. — Сим разом, я не божевільний. Я бачив… бачив… бачив!… Не можу довше сумнїватись… я бачив!… Ще мене мороз переходить аж до нігтїв… Страх проникає мене ще аж до шпіку костей… я бачив!… Я проходжував ся о другій годинї на сонци по моїм городци… в алєї осїнних рож, що починають цвисти. Коли я задержав ся,<noinclude></noinclude> ih4ocvll1x1r1dec790a70me99towvs 250 45891 459159 107062 2022-08-11T23:15:00Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 23 —}}</noinclude>{{hwe|шить|тїшить}} мої очі, до прибережної трави, що своїм шумом тїшить мої уха. Та поволи став мене проникати якийсь незрозумілий неспокій. Менї здавалось, що якась тайна сила пригнїтала мене, задержувала, не пускала йти далї, примушувала вертати. Я відчув сю прикру потребу повороту, яка нас пригнїтає, коли дома лишилась хора дорога особа і коли маємо предчутє, що її стан погіршив ся. І против своєї волї я вертаю, певний, що дома застану якусь злу новину, лист або депешу. Не було нїчого, але я був більше перестрашений і неспокійний, нїж якби був мав знов якісь фантастичні привиди. 8. серпня. — Вчерашний вечер був для мене страшний. Він вже не обявляє себе нїчим, але я його відчуваю близько коло себе, відчуваю, що він мене слїдить, дивить ся на мене, проникає мене, опановує мене, і се далеко страшнїйше, що він так криєть ся, нїж якби заявляв свою невидиму і певну присутність надприродними явищами. Я, одначе, спав. 9. серпня. — Нїчо, але я боюсь. 10. серпня. — Нїчо; що то буде завтра? 11. серпня. — Все нїчо; я вже не можу усидїти дома з сею трівогою і сею гадкою,що увійшла в мою душу; я виїду. 12. серпня, 10 година вечер. — Що дня хотїв забратись і не міг. Я хотїв довершити се дїло свободи, таке легке, таке просте, — вийти — сїсти до повозу, щоб дістатись до Руану — і не міг. Чому? 13. серпня. — Коли хто опанований якою хоробою, то вся спружистість його фізичної істоти наче зломана, вся енерґія знищена, всї мускули ослаблоні, кости стають мягкі як тїло,<noinclude></noinclude> mdstaxe81n1zfi20vwwbvw49zfmoptd 250 45892 459160 107059 2022-08-11T23:16:22Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 24 —}}</noinclude>а тїло рідке, як вода. Я почуваю се у своїй моральній істотї дивним і прикрим чином. Не маю вже нїякої сили, нїякої відваги, нїякої власти над собою, анї способу керувати своєю волею. Я вже не в силї хотїти, але хтось за мене хоче; і я його слухаю. 14. серпня. — Я пропав! Хтось тримає мою душу і править нею! хтось наказує менї всї мої вчинки, всї рухи, всї гадки. Я вже не більше як поневолений і настрашений сьвідок всего того, що сповняю. Я бажаю вийти — не можу: {{sp|він}} не хоче; і я стративши голову лишаюсь у фотели, де {{sp|він}} примушує мене сидїти. Я бажаю тільки встати, піднести ся, тільки щоб бачити себе ще паном своєї волї — і не можу! Я примоцьований до свого сїдженя, і моє сїдженє прилипло до землї так міцно, що нїяка сила нас не піднесе. Потім раптом мушу, мушу, мушу йти в город збирати суницї й їсти їх. І я йду. Збираю суницї і їм! Ох! мій Боже! Мій Боже! мій Боже! Чи є Бог? Коли є, то визволи мене, спаси мене! поможи менї! Прощеня! Милосердя! Ласки! Спаси мене! Ох, яка мука! які тортури! який страх! 15. серпня. — А справдї, як то було обпутало і опанувало мою бідну своячку, коли вона прийшла до мене позичити пять тисяч франків! Вона підлягала якійсь чужій волї, що увійшла в неї, якби якійсь другій душі, паразитній, що їй наказувала. Чи се вже кінець сьвіта? Але хто він сей, що мною править, сей невидимий? Бо невидимі істнують! Але чомуж від початку сьвіта вони не обявлались ще нїколи так докладно, як тепер менї? Я нїколи не читав нїчого, що було-б похоже на те,<noinclude></noinclude> iixzyosk7kum92r568o9ggsag505tee 250 45893 459161 107058 2022-08-11T23:18:28Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 25 —}}</noinclude>що стало ся в моїй хатї… Ох! коли-б я міг її покинути, забратись з неї, утїчи і вже не вернути більше. Я був би уратований, але не можу. 16. серпня. — Я міг вихопитись нинї на дві годинї, як той вязень, що знайде припадком відчинені двері своєї темницї. Я відчував те, що я став нараз свобідний і що він був далеко. Я сказав скоренько запрягати і поїхав до Руану. О! що за щастє могти сказати чоловікови, що послухає мене: „Їдьте до Руану!“ Я задержав ся перед біблїотекою і просив, щоб менї випожичили велику статю доктора Германа Герестауса про незнаних мешканцїв старинного й нового сьвіта. В хвили, коли я сїдав назад до повозу, я хотїв був крикнути: „На пристань!“ і я крикнув, — не сказав, а крикнув — таким сильним голосом, що прохожі обертались: „До дому“, і переляканий до непамяти, я упав на подушки повозу. Він знов мене знайшов і опанував. 17. серпня. — Ох! Яка ніч! яка ніч! А одначе менї здаєть ся, що я повинен би тїшитись. До першої години по півночи я читав! Герман Герестаус, доктор фільософії і теоґонїї, написав історію і обяви усїх невидимих духів, що снують ся коло чоловіка, або йому сьнять ся. Він описав їх походженє, місце перебуваня, їх силу. Але нїоден з них не подібний до того, що мене обпутав. Можна-б сказати, що чоловік від коли почав думати, все перечував і бояв ся нової істоти, сильнїйшої від нього, свого наступника на сїм сьвітї, а відчуваючи його близкість і будучи не в силї збагнути<noinclude></noinclude> sv1to4hbgjkuav8c5b9n6sqcm30lita 250 45895 459162 107057 2022-08-11T23:20:31Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 26 —}}</noinclude>його природу, сотворив в страху цїлу громаду таємничих фантастичних духів і неясних привидів. Почитавши так до першої години, я опісля сїв коло відчиненого вікна, щоб охолодити своє чоло й гадки у спокійнім нічнім подуві. Було добре, тепло! Якби я був любив колись давнїйше таку ніч! Місяця не було. На тлї чорного неба дріжали й миготїли зьвізди. Хто замешкує сї сьвіти? Які форми є там, хто там жиє, які зьвірята, які рослини? Сї що думають у сих далеких сьвітах чи знають більше що нїж ми? Чи можуть більше нїж ми? Чи бачать що таке, чого ми не знаємо? Чи хто з них не явить ся котрогось дня на нашій земли, щоб її завоювати, як колись Нормани, що переплили море, аби поневолити слабші народи. Ми всї такі слабі, безборонні, темні, такі малі на тій грудцї землї, що крутить ся посеред краплї води. І роздумуючи так, я здрімав ся на сьвіжім нічнім вітрі. Проспавши так около сорок мінут, я без нїякого порушеня вітворив очи, пробуджений якимсь неясним і дивним зворушенєм. Зразу я нїчого не бачив, аж нараз менї здало ся, що картка у книжцї, яку я лишив відчинену на столї сама з себе обернулась. Анї найменьший подув вітру не увійшов через відчинене вікно. Я здивував ся і став вичікувати. Минуло коло чотири мінути і я побачив, — так, я побачив на власні очи, як піднеслась друга картка і упала на попередню, так наче її хто пальцем переложив. Мій фотель був порожний так здавалось; але я знав, що він там був, він сам,<noinclude></noinclude> iohvk9fpstyuforlcpx3i8v4fqefmey 250 45898 459163 107054 2022-08-11T23:22:09Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 28 —}}</noinclude>місци походженє і обяви сего незвичайного божевіля і предложити цїсарю способи, які будуть найвідповіднїйші, щоб опритомнити збожеволїле населенє“. Ах! ах! я пригадую собі, пригадую гарний бразилїйский корабель з трома щоглами, що попри мої вікна поплив по Сенї 8 мая! Він менї видав ся був такий гарний, такий біленький, веселий! А на нїм був дух, йшов з відти, де народилось його поколїнє! І він мене бачив! Він бачив моє помешканє, також біле; і він скочив з корабля на беріг. О, мій Боже! Тепер я знаю, вгадую. Панованє людий скінчилось. Прийшов він, той, котрого боялись давні наївні народи, той, кого закликали налякані сьвященики, кого викликали чародїї темними ночами, а він їм одначе нїколи не з'являв ся; той кому перечутя ріжних учителів сьвіта надавали то монструальну, то ґраціозну форму ґномів, духів, ґенїїв, чарівниць, домовиків. Після простих видумок, що походили з примітивного страху, люде проникливійші стали його відчувати виразнїйше. Месмер відгадав його, і вже від десятьох лїт лїкарі відкрили докладно його природу і силу, заким він ще їх сам навістив. Вони стали воювати тим оружєм нового Духа, панованєм таємничої волї над поневоленою людською душею. Вони називали се магнетизмом, гіпнотизмом, суґґестією, чи я знаю як? Я бачив, як вони грались наче нерозумні дїти з сею страшною силою! Горе нам! Горе людям! Він прийшов… той… той… як бо він називаеть ся… той… здаєть ся, що він менї каже своє імя, а я не чую… так… він каже… Слухаю… не розумію… повтори… Горля… я чув… Горля… се він… Горля… се він прийшов!{{nop}}<noinclude></noinclude> arjvkwtz59ibkywj9p03pdikypa49lj 250 45917 459164 107053 2022-08-11T23:23:17Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 29 —}}</noinclude>Ох! яструб з'їв голуба, вовк з'їв барана; лев пожер рогатого буйвола; чоловік вбив льва стрілою, мечем, порохом; але Горля зробить собі з чоловіка те, що ми зробили з коня і з вола: своє орудє, слугу і поживу, виключно силою своєї волї. Горе нам! Одначе, звіря нераз бунтуєть ся против того хто його покорив… я хочу також… я міг би… але треба його знати, діткнути ся, бачити! Учені кажуть, що око звіряти ріжнить ся від нашого і не бачить того, що наше… А моє око знов не може бачити сього {{sp|нового}}, що прийшов мене поневолити. Чому? Ох! я пригадую собі тепер слова монаха на горі св. Михаіла: „Чи ми бачимо стотисячну часть того, що істнує? Послухайте, ось вітер, прецїнь найбільша сила природи, що тручає людий, валить будівлї, вириває з корінєм дерева, підіймає море і робить на нїм водні гори, друзґоче прибережні скали, кидає в вир великі кораблї, вітер, що убиває, що свище, що стогне і виє — чи ви його бачили і чи можете його бачити. А одначе він істнує!“ І я думав ще: моє око таке слабе, таке немічне, що не розбирає навіть твердих тїл, наколи вони прозорі як скло! Як прозорчисте скло заступить менї дорогу, я ударю ся так як птах, що влетївши в кімнату розбиває собі голову до шиб. Тисяча ріжних річей може його милити і звести на манівцї. Щож дивного, що воно не може зовсїм добачити нового тїла, через котре сьвітло переходить. Нова істота! чому нї? Вона мусїла напевне прийти! чому-ж би ми були останні? Правда, ми її не бачимо, так, як всї сотворіня перед нами. Се тому, що її природа доско-<noinclude></noinclude> t4ymdga4l8totzyavvcv7zbph1atfu5 250 45918 459165 107051 2022-08-11T23:26:00Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 30 —}}</noinclude>налїйша, її тїло делїкатнїйше і більше викінчене нїж наше, — таке слабе, так незручно зложене, з безлїчю орґанів, все змучених, напружених наче тугі пружини, що жиє як рослина і як звіря, живлячись повітрєм, рослинами і мясом, звіряча машина на добичу хоробам, калїцтвам, гнилизнї, дихавична і неправильна, наївна і дивацька, на прочуд лихо зроблена, твір грубий і делїкатний заразом, нарис істоти, що могла-б стати розумною і величавою. Нас тут на сьвітї так мало, почавши від устрицї до чоловіка. Чому-ж би не могло бути ще одної істоти, яка-б заповняла просторонь, що дїлить поодинокі роди істот? Чому-ж би не могло бути ще одної? Чому-б не було також иньших дерев з величезними цьвітами, що красувались би і пахли всюди? Чому-б не було ще иньших стихій як огонь, повітрє, земля і вода? — Їх всего чотири; тільки чотири, тих батьків всїх істот! Як се нужденно! Чому їх нема сорок, чотириста, чотири тисяч? Яке те все убоге, тїсне, нужденне! скупо дане, сухо утворене, тяжко виконане! Ох! слонь, гіпопотам — яка краса! Верблюд — що за елєґанція! {{StrRepChars|5|.|||Але-ж скажете ви, мотиль! се летюча цьвітка!А менї снить ся такий, що був би великий, як сто вселенних, а форми його крил я не можу навіть описати, анї їх краси, анї їх барви, анї руху. Але я його бачу… він лїтає від одної зьвізди до другої відсьвіжаючи і бальзамуючи їх легким і гармонїйним подувом свого лету! А народи з гори одушевлені дивлять ся, як він летить!}} {{StrRepChars|5|.}}<noinclude></noinclude> o9g5f70r9st7q4fhh33gho6tpes3rrd 250 45921 459150 107011 2022-08-11T22:47:34Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 33 —}}</noinclude>Нараз я почув, що він вже є, і шалена радість мене взяла. Я поволи встав і зачав ходити то сюди то туди, поволи, щоб він не міг нїчого відгадати; опісля я зняв черевики і надїв недбало ходаки; дальше я зачинив ґрату при вікнї, і звертаючись спокійним кроком до дверий, я замкнув їх також на два спусти. Вертаючи до вікна, я замкнув ґрату на замок і ключ від нього вложив до кишенї. Нараз я відчув, що він крутить ся коло мене, що зачинає також боятись і каже менї відчинити йому. Менї приходилось уступити, але я не уступив; притулившись щільно до дверий, я відхилив їх на стільки, щоб міг туди пересунутись, а що я дуже високий, то моя голова дотикала одьвірка. Я був певний, що він менї не висмикнеть ся, я його замкнув самого, зовсїм самого! Яка утїха! Я його вже держав! І скоро я дійшов до сальону, що під моєю спальнею, взяв дві лямпи і порозливав нафту по диванї, по меблях, всюди, потім підпалив а сам утїк замкнувши перед тим на два спусти входові двері. Я пішов сховатись в глубинї города в лавровім гущавнику. Як се було довго, як довго! Все було чорне, нїме, нерухоме, анї вітрець не дихнув, анї одної зьвізди, тільки гори хмар, яких не можна було бачити, а які пригнїтали мою душу так тяжко, тяжко. Я дивив ся на свій дім і ждав. Як се було довго! Я вже думав, що огонь погас сам з себе, або, що він його погасив, Він, коли в тім одно вікно на долинї пукло під напором огню і великий поломінь червоний і жовтий, довгий, мягкий, нїжний, підступав о білій стїнї цїлуючи її, аж під дах. Поміж деревами, ги-<noinclude></noinclude> petbb81ducb7x6nwpstpvhjwh8c5919 250 45922 459149 107010 2022-08-11T22:46:18Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 34 —}}</noinclude>лями і листєм перебігло сьвітло, а також дрож, дрож страху! Пташки побудились, якийсь пес зачав вити; менї здавало ся, що настає день! Два иньші вікна також нараз пукли і я побачив, що цїлий діл мого дому був як одно страшне огнище. Аж тут залунав страшний крик, острий, переразливий, серед ночи, — крик жінок, і два віконця на піддашу відчинились! Я забув своїх слуг! Тепер я побачив їх непритомні лиця, їх руки, що витягались з розпукою! І стративши голову зі страху, я зачав бігти до села кричучи: „Ратунку! ратунку! горить! горить!“ Я здибав людий, що вже виходили і вернув разом з ними, щоб дивитись! Дім виглядав тепер як страшний і величавий горючий стос, величезний стос, що осьвічував все доокола, де горіли люде, де {{sp|він}} горів також, він, він, мій вязень, нова істота, новий пан, Горля! Нараз цїлий дах завалив ся до середини і поломінь бризнула вульканом аж під небо. Через всї вікна бачив саме огнище і думав, що він там є, що у сїм огни умер. — Умер? а може?… Його тїло? хибаж його тїлу, через котре переходить денне сьвітло, шкодить те все, що убиває наше? А коли він не вмер? Може тільки час має силу над сею істотою невидимою і грізною. По щож би се прозоре, недотикальне тїло, тїло духове, колиб воно також підлягало хоробам, ранам, слабостям і передчасному знищеню? Передчасне знищенє! весь людський страх походить з него! По чоловіцї, Горля. Після сего, що може умерти кождого дня, кождої години, кождої мінути, через якийнебудь випадок, прий-<noinclude></noinclude> ox4w1vrrji14qave6u91uu9ockq3ric 250 45923 459148 107007 2022-08-11T22:44:35Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 35 —}}</noinclude>шов той, що може умерти тільки в свій день, в свою годину, в свою мінуту, коли дійде до границї свого істнованя! Нї… нї… без найменьшого сумнїву, без найменьшого сумнїву… він не вмер… отже… отже… виходить, що я мушу себе убити! {{StrRepChars|5|.}} {{rule|5em}}<noinclude></noinclude> 260dsncktlxotb9ws9j7ti32pppio1l 250 45928 459166 107006 2022-08-11T23:28:36Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 37 —}}</noinclude>Попереду повели три сини три мули, що несли клунки з одежею. Опісля мати, Жанна Гавзер з донькою Люізою всїли на четвертого мула і також поїхали. За ними йшов батько в товаристві обох сторожів, що мали відвести цїлу родину аж до самої дороги, що вела в долини. З разу вони обійшли маленьке озерце, що було у великій ямі між скалами, перед коршмою і тепер замерзло, а потім йшли долиною білою, наче полотно, і окруженою зі всїх боків сьнїжними верхами. Цїла повінь сьнїжного сьвітла спадала на сю білу, ясну і замерзлу пустиню, і осьвітлювала її сьвітлом зимним і ярким, що аж осьлїпляло; в цїлім сїм океанї гір анї слїду було житя, нїякого руху у сїй безмірній пустини, нїякого звука, щоб колотив глубоку тишину. Молодий провідник Ульріх Кунсі, великий, довгоногий Швайцар, випереджував поволи батька Гавзера і старого Ґаспара Гарі, аби дігнати мула, що нїс на собі обі жінки. Молодша з них дивилась на нього сумними очима і наче звала його поглядом до себе. Була се молода селянка з ясним волосєм і білим як молоко лицем, що наче вилиняли і поблїдли через довге перебуванє посеред сьнїгів. Здогонивши мула, на котрім вона їхала, він положив руку на хребет звіряти і звільнив крок. Мама Гавзер стала з ним говорити повторяючи без кінця всї порученя на зимівлє. Се він у перше мав лишатись на горі, тим часом як старий Гарі перебув вже чотирнайцять зим під сьнїгами у Шваренбахській коршмі. Ульріх Кунсі слухав, але, як видно було з лиця, не розумів нїчого і лиш безнастанно дивив ся на молоду дївчину. Від часу до часу<noinclude></noinclude> 8vt6x1tqlnlthens6b1umo7vbt9eadg 250 45941 459167 107047 2022-08-11T23:32:05Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 39 —}}</noinclude>протягнула до них своє лице, а молода дївчина зробила й собі так. Коли прийшла черга на Ульріха Кунсі, він шепнув на ухо Люізї: „Не забувайте про тих, що лишають ся на горі“. Вона відповіла „нї“, але так тихенько, що він скорше се відгадав нїж учув. — Отже прощавайте, повторив Йоган Гавзер, і доброго вам здоровля. І станувши поперед жінок він зачав сходити в долину. Незадовго, за першим закрутом дороги вони всї троє зникли, а оба чоловіки завернули в сторону шваренбахської коршми. Вони йшли поруч довго і мовчки. Кінець, вони лишили ся одинокі, сам на сам на чотири або пять місяцїв. Опісля Ґаспар Гарі став розказувати, як йому жилось тут минулої зими. Він жив з Міхельом Каноль, що вже тепер за старий на те, бо підчас такої довгої самотини може трафитись який випадок. Вони, одначе, не нудились: все залежить від того, щоб тільки перебути перші днї; і вони вишукували собі розривки, игри, щоб лише час минав. Ульріх Кунсї слухав його зі спущеними очима, провожаючи гадками тих, що сходили до села по всїх закрутах Жемі. Вони узріли скоро свою коршму, котру ледви можна було доглянути як чорну точку у стіп великанської сьнїгової лави. Коли вони відчинили, Сам, великий кудлатий пес зачав скакати довкола них. — І так мій сину, сказав старий Ґаспар, нема вже жінок, треба отже самим варити обід, а ти бери ся обирати бараболї. І оба вони<noinclude></noinclude> 5lrvy4uytdk84wqd8izl7sg429070qy 250 45942 459168 107048 2022-08-11T23:33:36Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 40 —}}</noinclude>сїли на деревляну лавку та взяли ся наставляти юшку. На другий день було так само. Старий Гарі курив і плював в огонь, а молодий хлопець дивив ся у вікно на гору, що була проти самої хати і блистїла на сонци. Пополудни він вийшов і перейшовши ще раз вчорашну дорогу, шукав по земли сьлїдів копит мула, що нїс на собі обі жінки. Опісля, коли дійшов до проходу Жемі, ляг на живіт на краю пропасти і дивив ся на Льоеш. Село положене в ямі межи скалами ще не потонуло у сьнїгах, хоч вони були дуже близько: їх здержували лїси, що хоронили цїлу околицю. Його низькі домки виглядали з гори як брили каміня серед луки. Молода Гаувзерівна була тепер там в однім з тих сїрих жител. В котрім? Ульріх Кунсі був за далеко, щоб їх могти поодиноко розріжнити. Якби він хотїв зійти в долину, доки ще було можна! Але сонце сховало ся за великий верх Вільдштрубеля і молодий чоловік вернув ся. Батько Гарі курив. Побачивши, що його товариш вже прийшов, він запроєктовав партію карт, і вони засїли оден протїв одного з обох сторін стола. Грали довго в просту гру, звану „бріск“, а потім, повечерявши, лягли спати. Дальші днї були подібні до першого, ясні й зимні, без нового сьнїгу. Старий Ґаспар проводив пополудня чатуючи на орли та иньші рідки птахи, що блукали по тих ледяних верхах, а Ульріх вертав все правильно до проходу Жемі, щоб вдивлятись в село. Опісля вони грали в карти, в кости, в доміно, вигри-<noinclude></noinclude> ei3jf4hc0dfsbhsc55dnj14mzb8rxw5 250 45943 459169 107065 2022-08-11T23:34:57Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 41 —}}</noinclude>вали і прогривали ріжні дрібнички, щоб зробити гру цїкавійшою. Одного ранку Гарі вставши перший закликав свого товариша. Понад ними і довкола них зависла густа, легка і рухлива хмара і зовсїм тихенько поволи окривала їх, наче смертним покривалом густою, пухкою периною. Се тревало чотири доби. Треба було відгортати сьнїг від дверей і від вікон, вигребсти прохід і прорубати стежки, щоб видобути ся з того ледяного пороху, котрий за дванайцять годин морозу ставав твердший нїж ґранїт на моренах. І вони жили як вязнї, не віддаляючись нїкуди з хати. Подїлили межи себе обовязки, і докладно їх сповняли. Ульріх Кунсі взяв на себе прятанє, митє, і всї иньші роботи коло дому. Він також рубав дрова, а Ґаспар Гарі варив і пильнував огню. Свою правильну і монотонну роботу вони переривали довгими партіями карт або гри в кости. Вони нїколи не сперечалисъ, були оба лагідні й спокійні. Нїколи навіть не нетерпеливились, не мали злого гумору, анї острих слів, бо оба мали засіб терпеливости на се зимівлє на верхах. Часами старий Ґаспар брав свою рушницю та йшов шукати серн, і вбивав їх дедеколи. Тодї у шваренбахській коршмі був празник і великий пир, бо було сьвїже мясо. Одного ранка він також вийшов. Термометер знадвору показував вісїмнайцять степенїв морозу. Сонце ще не було зійшло, стрілець надїяв ся заскочити дичину на краю Вільдштрубеля. Ульріх лишившись сам, лежав впостели аж до десятої години: він не позволяв собі того нїколи в присутности старого<noinclude></noinclude> oiqny1mkkpxhk8uc53slayb118o1evg 250 45945 459170 107068 2022-08-11T23:37:24Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 43 —}}</noinclude>тишину, де дрімали гори, побіг в даль по нерухомих та глубоких хвилях замерзлої піни, як крик птаха по хвилях моря; опісля затих і нїчо йому не відповіло. Ульріх зачав знов іти. Сонце закотило ся було поза хребти, що ще червонїли від рефлексу на небі, але глубина долини стала вже сїра. І молодий чоловік зачав нараз бояти ся. Йому здавало ся, що тишина, холод, самота, зимова смерть сих гір вступила в нього, задержували й морозили йому кров, обезсилювали члени та робили з нього нерухому і замерзлу істоту. І він зачав бігцем тїкати до дому. Старий, думав він, вернув певно підчас його неприсутности. Пішов мабуть иньшою дорогою. Тепер він сидить перед огнем а в ногах у нього убита серна. Він скоро побачив коршму, але не видно було диму. Ульріх підбіг скорійше і відчинив двері. Сам скочив, щоб з ним звитатись, але Ґаспар Гарі не вернув. Наляканий Кунсі зачав розглядатись довкола себе, якби сподївав ся знайти свого товариша десь в кутку. Опісля розложив огонь, зварив юшку, надїючись все, що старенький верне. Від часу до часу він виходив поглянути, чи де його не видно. Вже була запала зовсїм ніч — сїра, як звичайно в горах, блїда, трохи синява, котру осьвітляв на краю овида новий місяць, жовтий та тоненький, що вже мав незабавом сховати ся за гори. {{errata|Опіся|Опісля}} хлопець вернув, сїв і зачав собі гріти ноги й руки і роздумувати про те, що таке могло статись. Ґаспар міг був зломити собі ногу, впасти в провалє, зробити фалшивий крок і скру-<noinclude></noinclude> adxkius3sgcp6puf5moidya1xestd68 250 45946 459171 107069 2022-08-11T23:38:37Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 44 —}}</noinclude>тити собі вязи. І він лежить тепер в сьнїгу закостенїлий від зимна, в розпуцї гине і мабуть з цїлої сили взиває ратунку серед нічної тишини. Але де? Гори такі великі, такі стрімкі, такі довкола небезпечні, особливо в сїй порі року, що треба би мати десять або й двайцять провідників та йти вісїм днїв і ночей, щоб відшукати чоловіка у сїм безмежнім просторі. Ульріх Кунсі рішив одначе піти з Самом, на коли Ґаспар Гарі не верне межи дванайцятою і першою годиною по півночи. І він зачав збирати ся. Вложив в торбу поживи на два дни, взяв свої сталеві гаки, обкрутив довкола пояса довгий, тонкий і міцний мотуз, оглянув свою ковану палицю і топорець, що служить до вирубуваня ступінїв в ледї. Потім ждав. Огонь в печи горів, великий пес сопів перед полумінем; годинник у двревляній звінкій скринцї чикав правильно, як битє серця. Ульріх ждав настороживши уха на віддалені звуки, та здрігаючись, коли легкий вітер потягав по даху і стїнах. Вдарила північ; він задріжав. Потім почувши дрож та страх він приставив до огню воду, щоб заварити собі кави і випити її горячу перед відходом. Коли годинник вдарив першу, він встав, збудив Сама, відчинив двері і пішов в напрямі до Вільштрубеля. Пять годину він все йшов в гору, вдрапував ся на скали при помочи своїх гаків, рубав лїд, посуваючись все наперед та підтягаючи деколи на мотузку пса, що через велику стрімкість дороги лишав ся трохи<noinclude></noinclude> 8xvu5uxq0jtp2omktlgzktyakszvir8 250 45948 459172 107070 2022-08-11T23:39:59Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 45 —}}</noinclude>позаду. Було коло шестої години, коли він дійшов до одного з тих верхів де старий Ґаспар ходив часто за сернами. І він став чекати дня. Небо поблїдло над єго головою; і нараз дивне сьвїтло, що не знати відки взялось осьвітило раптовно безміриий океан гір, що тягнув ся на сто миль довкола нього. Здавало ся, що се чудне сьвітло виходило таки зі сьнїгу і розсївало ся по просторі. Поволи віддалені верхи, ті що найвисші ставали делїкатно рожеві, як барва тїла, і з поза тяжких великанських берненських Альп виступило червоне сонце. Ульріх Кунсі пустив ся дальше в дорогу. Він ішов як мисливий, згорблений, все розшукуючи сьлїдів та приговорюючи до пса: „Шукай, старий, шукай“. Він сходив тепер з гори і шукав оком у пропастях, накликуючи деколи протяглим голосом, що конав скоро у нїмім просторі. Він отже прикладав ухо до землї і надслухував; йому здавало ся, що розпізнає якийсь голос, отже біг і накликував знов, а не почувши нїчого більше сїдав обезсилений, з розпукою. Коло полудня він посьнїдав, дав їсти Самови, що був так само утомлений, як і він. Опісля розпочав на ново пошукуваня. Як настав вечер, він ішов ще, пробігши пятьдесять кільометрів горами. Він був за далеко від хати, щоб вертати туди і занадто утомлений щоб тягти ся ще дальше, тож вигребав яму в сьнїгу, залїз в неї разом з псом і прикрив ся плахтою, що був взяв з собою. І вони лягли побіч себе, чоловік і звіря, гріючись оден до одного і одначе померзли були аж до костей.{{nop}}<noinclude></noinclude> sdo5mrcboa14wrsk3rfqw9m3sppzew1 250 45953 459173 107096 2022-08-11T23:43:59Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 50 —}}</noinclude>хлопець задерши голову в гору ковтав на цїле горло, наче сьвіжу воду після довгого ходу, горівку, що зараз таки присипляла на ново його думки і сьвідомість та заспокоювала дикий страх. За три недїлї він зужив усей запас алькоголю. Але се безнастанне опянїнє тільки присипляло той перестрах, що повертав що раз грізнїйшим, від коли не стало чим його лагодити. Дур опанував його голову, і зростаючи що раз більше за цїлий місяць опянїня та повну самоту, наче сверлик вверчував ся в його мозок. Він ходив по своїм помешканю, як зьвір у клїтцї, надслухуючи коло дверей чи тамтой ще там, та передираючи ся з ним через стїну. А коли поборений утомою засипляв, чув знов той голос, і зривав ся на рівні ноги. Вкінци одної ночи, як бояус доведений до крайности, він підійшов до дверей і відчинив їх, щоб побачити того, хто його кликав та примусити його замовчати. Зимне повітрє вдарило йому в лице і перевіяло аж до костей. Він зачинив двері і засунув засувку, не завваживши, що Сам висунув ся був на двір. Опісля дріжучи докинув дров до огню і сїв перед ним, щоб загріти ся; але нараз здрігнув ся: хтось драпав по стїнї плачучи. Він виходячи з притомности, крикнув: „Йди геть“. Йому вїдповіла скарга, довга та жалїсна. З перестраху стратив він і ту решту сьвідомости, що мав. Він повтаряв „Йди геть“, і розглядав ся довкола, щоб найти який куток, аби сховатись. Вкінцї Ульріх вхопив ся дубового {{errata|кредевсу|креденсу}}, повного начиня і ріжних припасів і {{hws|ру|рушивши}}<noinclude></noinclude> 7ejonjpx0y9xrzw6n5mw29omn83k2d9 250 45954 459174 233942 2022-08-11T23:46:17Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 51 —}}</noinclude>{{hwe|шивши|рушивши}} його з надлюдською силою, посунув до дверей, щоб їх забарикадувати. Опісля поскидавши на купу усї иньші меблї, матераци, сїнники, стільцї, заложив ними вікно, наче мав неприятель напасти. Але той з надвору стогнав тепер голосно і понуро, а молодий чоловік відповідав йому такимже самим стогнанєм. І так ішли днї й ночи і анї оден анї другий не переставали кричати. Оден ходив безнастанно довкола дому і драпав стїни так сильно, наче хотїв їх завалити; другий знов в серединї згорбившись і притуливши ухо до стїни, слїдив за всїми рухами тамтого і на його кликанє відповідав страшним криком. Одного вечера Ульріх не учув вже нїчого і сїв так сильно зломаний утомою, що зараз так і заснув. Він прокинув ся без нїяких гадок, наче підчас того тяжкого сну його голова зовсїм випорожнила ся. Був лише голодний і їв. {{StrRepChars|5|.}} Зима скінчила ся. Прохід з Жемі став знов можливий, і родина Гавзер вибрала ся в дорогу з поворотом до своєї коршми. Коли вийшли на височину, жінки їдучи на мулах говорили про обох мущин, що їх мали незадовго побачити. Вони дивувались, що оден з них не зійшов кілька днїв скорше, відколи дорога стала можлива, щоб сповістити про своє довге зимівлє. В кінци побачили коршму ще покриту і присипану снїгом. Двері і вікна були заперті, трохи диму виходило дахом і се заспокоїло батька Гавзера. Але наближаючись він {{hws|спосте|спостеріг}}<noinclude></noinclude> kaanvr59jxryakfgw0spjzfjoeeery7 250 45955 459175 107095 2022-08-11T23:49:44Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 52 —}}</noinclude>{{hwe|ріг|спостеріг}} великий звірячий скелєт, що лежав на бік та був порозриваний вірлами. Всї стали до нього приглядатись. „Се мабуть Сам“, сказала мати. І вона закликала „Гей, Ґаспаре“. Із середини відповів їй острий крик, наче звірячий. Батько Гавзер повторив: „Гей, Ґаспаре“. І знов відповів такий сам крик, як перший. Всї три мущини, батько і два сини попробували відчинити двері. Двері не подались. Вони взяли з порожної клунї довгий дручок замість тарана і били ним з цїлої сили. Дерево тріснуло, подалось, дошки розлетїлись на кусники; потім великий гук залунав в хатї і вони побачили за переверненим креденсом чоловіка, що стояв там з волосєм аж по плечі, з бородою, що спадала на груди, з блискучими очима одїтого в лахмани. Вони не спізнали його зовсїм, аж Люіза Гавзер закликала: „Се Ульріх, мамо“. І мати признала, що се Ульріх, не вважаючи на те, що його волосє стало біле. Він дав їм увійти, дав себе порушити, але не відповідав зовсїм на питаня, які йому задавали; треба було завести його до Льоеш, де лїкарі справдили, що він збожеволїв. І нїхто нїколи не довідав ся, що стало ся з його товаришом. Молода Гавзерівна мало не умерла була сего лїта з довгої і тяжкої хороби, яку пояснювали гірським холодом. {{rule|5em}}<noinclude></noinclude> d3lbt75he2mfksbkpjap1k1thfq15l5 250 46031 459141 376690 2022-08-11T22:28:47Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 53 —}}</noinclude>{{c|{{xx-larger|Чорт.}}}} {{dhr|0.5em}} {{c|{{rule|4em}}}} {{dhr|0.5em}} Селянин і лїкар стояли протїв себе коло смертної постели жінки. Старенька дивилась на обох мущин спокійно, ясним поглядом, повним резиґнациї і слухала їх бесїди. Вона мала вмерти й не бунтувалась протїв сього, її час скінчив ся: їй було девядесять два роки. Через вікно й відченені двері впадало до хати цїлими хвилями червневе сонце та кидало свої горячі промінї на брунатну землю, повибивану і втоптану ходаками чотирьох хлопських поколїнь. Горячий подув приносив з собою також запахи з піль, запах трави, збіжа, та листя розпаленого полудневою спекою. Польні коники кричали з цїлої сили й наповняли цїле село своїм тріскотом, подібним до тріскоту тих деревляних хрущиків, що продають дїтям на ярмарках. Лїкар піднїс голос і сказав: — Оноре́, не лишайте своєї матери самої одної в такім станї, як вона тепер. Вона може кождої хвилї скінчити! А селянин зажурений повтаряв: — Треба зібрати збіже, вже й так воно задовго стоїть. Погода, дїйсно, гарна. Що ви на се кажете, мамо?{{nop}}<noinclude></noinclude> 67y7hpjhuph59k3hcoa4hdkn2hdrl1q 459142 459141 2022-08-11T22:30:05Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 53 —}}</noinclude>{{c|{{x-larger|{{sp|Чор|0.3em}}т.}}}} {{dhr|0.5em}} {{c|{{rule|4em}}}} {{dhr|0.5em}} Селянин і лїкар стояли протїв себе коло смертної постели жінки. Старенька дивилась на обох мущин спокійно, ясним поглядом, повним резиґнациї і слухала їх бесїди. Вона мала вмерти й не бунтувалась протїв сього, її час скінчив ся: їй було девядесять два роки. Через вікно й відченені двері впадало до хати цїлими хвилями червневе сонце та кидало свої горячі промінї на брунатну землю, повибивану і втоптану ходаками чотирьох хлопських поколїнь. Горячий подув приносив з собою також запахи з піль, запах трави, збіжа, та листя розпаленого полудневою спекою. Польні коники кричали з цїлої сили й наповняли цїле село своїм тріскотом, подібним до тріскоту тих деревляних хрущиків, що продають дїтям на ярмарках. Лїкар піднїс голос і сказав: — Оноре́, не лишайте своєї матери самої одної в такім станї, як вона тепер. Вона може кождої хвилї скінчити! А селянин зажурений повтаряв: — Треба зібрати збіже, вже й так воно задовго стоїть. Погода, дїйсно, гарна. Що ви на се кажете, мамо?{{nop}}<noinclude></noinclude> qb6588jnd9ehiz2051t9exovs0cdfth 459143 459142 2022-08-11T22:31:04Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{x-larger|{{sp|Чор|0.3em}}т.}}}} {{dhr|0.5em}} {{c|{{rule|3em}}}} {{dhr|0.5em}} Селянин і лїкар стояли протїв себе коло смертної постели жінки. Старенька дивилась на обох мущин спокійно, ясним поглядом, повним резиґнациї і слухала їх бесїди. Вона мала вмерти й не бунтувалась протїв сього, її час скінчив ся: їй було девядесять два роки. Через вікно й відченені двері впадало до хати цїлими хвилями червневе сонце та кидало свої горячі промінї на брунатну землю, повибивану і втоптану ходаками чотирьох хлопських поколїнь. Горячий подув приносив з собою також запахи з піль, запах трави, збіжа, та листя розпаленого полудневою спекою. Польні коники кричали з цїлої сили й наповняли цїле село своїм тріскотом, подібним до тріскоту тих деревляних хрущиків, що продають дїтям на ярмарках. Лїкар піднїс голос і сказав: — Оноре́, не лишайте своєї матери самої одної в такім станї, як вона тепер. Вона може кождої хвилї скінчити! А селянин зажурений повтаряв: — Треба зібрати збіже, вже й так воно задовго стоїть. Погода, дїйсно, гарна. Що ви на се кажете, мамо?{{nop}}<noinclude></noinclude> 9lna2bp6ggrg1arpngf9k5md74xxmim 250 46032 459144 245708 2022-08-11T22:35:23Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 54 —}}</noinclude>І умираюча стара, через норманську скупість потакнула йому оком і головою, завзиваючи сина, щоб збирав збіже, а її лишав саму одну вмирати. Але лїкар обрушив ся і тупнувши ногою, сказав: Ви скотина, чуєте, і я вам не дозволю сего зробити, чуєте! І коли вам конче нинї треба збирати збіже, то йдїть покличте Рапету, про мене, і скажіть їй стерегти вашої матери. А коли мене не послухаєте, то я й вас лишу самого, коли ви захоруєте і здохнете як пес, чуєте? Селянин, великий, худощавий хлоп з повільними рухами, мучений нерішимостю, страхом перед лїкарем та запаленим скупством, вагав ся, числив, та муркотїв: — Кілько бере Рапета за стороженє? Лїкар крикнув: Або я знаю? Се залежить від часу на як довго будете її потребувати. Угодїть ся з нею, до чорта! Але я жадаю, щоб вона була тут за годину, чуєте? Хлоп рішив ся: — Йду по неї, йду; не гнївайтесь, пане докторе. І лїкар відійшов, накликуючи: Памятайте, памятайте, бережіть ся, бо я не жартую, коли розгнїваю ся! Зіставши сам, селянин звернув ся до матери і сказав зрезиґнованим голосом. — Йду закликати Рапету, бо сей чоловік сього хоче. Будьте спокійні, я зараз верну ся. І вийшов також. Рапета, стара прачка, сторожила усїх умираючих і мерцїв в своїй громадї і в око-<noinclude></noinclude> rzm5jve5dgxt1skiatpdypsdnwvk64n 250 46033 459145 107255 2022-08-11T22:36:49Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 55 —}}</noinclude>лици. Загорнувши-ж своїх клїєнтів в одежу, котрої вони вже не мали нїколи з себе скинути, вона брала желїзко і прасувала білє для живих. Поморщена, як торічне яблоко, зла, завистна, феноменально скупа, зігнута у двоє, так, наче-б була переломана в крижах від безнастанного суваня желїзком, вона, можна сказати, любила аґонїю конаня якоюсь дивовижною і цинїчною любовю. Вона говорила тільки про тих людий, котрих смерть бачила, при котрих конаню була, і росказувала про те все дуже докладно зі всїми подробицями, все однаковими, так як розповідає стрілець про свої вистріли. Коли Оноре Бонтан прийшов до неї, вона брала ся синити білє з села. Він сказав: — Добрий вечір; що доброго у вас, мамо Рапет? Вона звернула до нього голову й сказала: — Все те саме, все те саме. А у вас? — І у мене добре, але у моєї матери зовсїм зле. — У вашої матери? — Так, у моєї матери! — А що вашій мамі? — Вона незадовго замкне очи! Стара вийняла руки з води, що стїкала синими, прозорими краплями по пальцях в цебер. Вона спитала з симпатією, що раптом десь взялась: — Чи справдї так зле? — Лїкар каже, що вона не дочекає вечера. — То справдї зле. Оноре замняв ся. Він хотїв якось зачати заким вискаже свою пропозицию, котру собі<noinclude></noinclude> 6k75xzh17zpov5w3q6wgkiplk7v3fc8 250 46034 459176 107257 2022-08-12T00:01:51Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 56 —}}</noinclude>укладав, але що не міг нїчого видумати, рішив ся отже нараз і сказав: — Кілько возьмете від мене за пильнованє матери аж до кінця? Ви знаєте, що ми не богаті, та що я не в силї навіть оплатити служницї. Надмірна праця й зломила мою бідну маму. Вона робила за десятьох, не уважаючи на свої девятьдесять два роки. Тепер вже таких нема! Рапета відповіла важно: — Є дві цїни: сорок су за день і три франки за ніч для богатих; двацять су за день і сорок за ніч для иньших. Ви менї дасьте двацять і сорок. Але селянин надумував ся. Він знав добре свою маму, знав, що вона дуже сильна, витревала. Се могло потревати з вісїм днїв, не уважаючи на ореченє лїкаря. Він сказав рішучо: — Нї. Я хочу, щоб ви менї подали цїну аж до кінця. Тут може бути користь для обох сторін. Лїкар каже, що вона скоро скінчить. Коли так, то ваша користь а моя страта. Але коли вона потягне до завтра або й довше, то моя користь, а ваша страта. Сторожиха заскочена несподївано, дивилась на хлопа. Вона не думала нїколи, що при чиїсь смерти можна-б її ошукати. Вона надумувалась, злакомивши ся на можливий зиск, але знов підозрівала, що хотять її здурити. — Я не можу нїчого сказати, бо я вашої матери не бачила, відповіла вона. — То йдїть і подивіть ся. Вона обтерла руки і пішла зараз з ним. Дорогою вони зовсїм не говорили. Вона йшла дрібними кроками, а він знов витягав свої довгі<noinclude></noinclude> jc71ixwhly832gzmne6cahoq051vio2 250 46037 459177 107261 2022-08-12T00:05:38Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 59 —}}</noinclude>Церковний хлопчина в червонім плащику йшов скоро; сьвященик прихиливши на бік свою голову в четверограннім біретї йшов за ним шепучи молитви, а з заду Рапета згорблена, зігнута в двоє, начеб хотїла клякнути, з руками зложеними як в церкві. Оноре побачив їх здалека і спитав: — Кудиж то йде наш пан-отець? Його наймит, трохи від нього догадливійший відповів: — Він понїс сьвяті Дари до твоєї матери, бігме? Селянин не здивував ся: — Мабуть, що так! І взяв ся знов до роботи. Мама Бонтан висповідалась, дістала розгрішенє, запричащала ся й сьвященик пішов лишивши самі обі жінки в душній хатї. Рапета зачала дослїджувати хору, запитуючи себе, чи се ще довго потреває. День клонив ся до заходу; трохи сьвіжійше повітрє входило сильнїйшими подувами в хату, від чого рухав ся образок Христа в терневім вінку пришпилений двома шпильками до стїни; фіраночки коло вікон, колись білі, а тепер жовті і {{errata|красі|красні}} від мух, то підносились то спадали і наче хотїли улетїти, як і душа старенької. А вона сама лежала нерухомо, з вітвореними очима й чекала рівнодушно смерти, що була вже така близька, а ще опізняла свій прихід. Її короткий віддих свистїв трохи у стисненім горлї. Він міг кождої хвилї здержатись і на земли буде менше о одну жінку, котрої нїхто не пожалує. Пізно вечером вернув Оноре. Приступивши до постелї, він побачив, що його мати ще<noinclude></noinclude> rzjz5q83n5ay1tgccrrwmjn006o7vey 459178 459177 2022-08-12T00:07:30Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 59 —}}</noinclude>Церковний хлопчина в червонім плащику йшов скоро; сьвященик прихиливши на бік свою голову в четверограннім біретї йшов за ним шепучи молитви, а з заду Рапета згорблена, зігнута в двоє, начеб хотїла клякнути, з руками зложеними як в церкві. Оноре побачив їх здалека і спитав: — Кудиж то йде наш пан-отець? Його наймит, трохи від нього догадливійший відповів: — Він понїс сьвяті Дари до твоєї матери, бігме? Селянин не здивував ся: — Мабуть, що так! І взяв ся знов до роботи. Мама Бонтан висповідалась, дістала розгрішенє, запричащала ся й сьвященик пішов лишивши самі обі жінки в душній хатї. Рапета зачала дослїджувати хору, запитуючи себе, чи се ще довго потреває. День клонив ся до заходу; трохи сьвіжійше повітрє входило сильнїйшими подувами в хату, від чого рухав ся образок Христа в терневім вінку пришпилений двома шпильками до стїни; фіраночки коло вікон, колись білі, а тепер жовті і красі від мух, то підносились то спадали і наче хотїли улетїти, як і душа старенької. А вона сама лежала нерухомо, з вітвореними очима й чекала рівнодушно смерти, що була вже така близька, а ще опізняла свій прихід. Її короткий віддих свистїв трохи у стисненім горлї. Він міг кождої хвилї здержатись і на земли буде менше о одну жінку, котрої нїхто не пожалує. Пізно вечером вернув Оноре. Приступивши до постелї, він побачив, що його мати ще<noinclude></noinclude> 8fykl1sjc1udi6lxhjm87cbieuoq26e 250 46039 459179 107267 2022-08-12T00:09:37Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 61 —}}</noinclude>Потім вона подумала, що се небезпечно. Инша гадка прийшла їй в голову; вона наближилась до ліжка й спитала: — Чи ви вже бачили чорта? Мама Бонтан прошептала: Нї. Отже доглядачка зачала їй розповідати істориї, щоб налякати слабу душу умираючої. На кілька мінут перед смертю, говорила вона, чорт показуєть ся усїм умираючим. В руках у нього мітла, на голові желїзний триногий горнець і він голосно викрикує. Коли умираючий його побачить, то вже кінець, вже не лишаєть ся тільки кілька хвиль. І вона вичислила тих всїх, кому з'являв ся чорт при нїй таки сего року: Жозефіну Льоазель, Евлялїю Ратє, Софію Паданьо, Серафіну Ґроспє. Мама Бонтан, розрухана в кінци, настрашена, піднесла руки й пробувала обернути голову, аби поглянути в глубину кімнати. Нараз Рапета зникла в ногах лїжка. Вона взяла з шафи плахту, накрила ся нею, на голову взяла горнець, котрого три короткі й закривлені ніжки сторчали наче три роги, в праву руку взяла мітлу, а в лїву бляшене відро й підкинула ним раптовно, щоб воно спадаючи наробило стукоту. Ведро стукнувши об землю загуркотїло страшно. Доглядачка вилїзла на крісло, розгорнула фіранку, що висїла в ногах ліжка і ґестикулючи й викрикуючи острим голосом з під горшка, що закривав їй зовсїм лице, відгрожувалась мітлою, як чорт в шопцї, умираючій старій. А ся без памяти перелякана, з непритомним поглядом, зробила надлюдське висиленє, щоб піднести ся й втїчи. Вона навіть підвела<noinclude></noinclude> ok24fvziqeiiyf60yxnwd0xpmu2extm 250 46040 459180 107268 2022-08-12T00:10:45Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 62 —}}</noinclude>ся була трохи, але упала знов, видавши глубоке зітхненє. І вже було по нїй. Рапета поскладала спокійно все на своє місце, мітлу в кут за шафу, плахту до шафи, горнець на піч, ведро на примурок, крісло під стїну. Потім фаховими рухами замкнула перестрашені очи покійницї, поставила на постїль тарілку, наляла на неї води з кропильницї, намочила в нїй пальмову галузку, що стояла на комодї й уклякнувши взяла ся з жаром говорити молитви за померших, які вона знала на память, через часте повтарянє. Коли вечером вернув Оноре, він застав Рапету на молитві і зараз же вичислив, що вона заробила на нім двайцять су, бо просидїла тільки три дни і одну ніч, за що належало-б разом пять франків, а не шість, як він був її обіцяв. {{-=-|2em}}<noinclude></noinclude> n8vmfxsvv8ofyray3mhqo7h2ce9ydeq 250 46074 459182 107345 2022-08-12T00:15:47Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 68 —}}</noinclude>Коли обернув ся, сестра Евлялїя, тепер уже з сухими очима, все ще стояла коло ліжка з опущеною головою. Він зблизив ся, зібрав скоро листи і кинув їх гуртом в шуфляду; опісля засунув заслону над лїжком. І коли зачало днїти й воскові сьвічки на столї поблїдли, син повільно встав зі свого фотеля, і не поглянувши нї разу на матїр, котру від себе відлучив, осудив, сказав повільно: „Тепер віддалїм ся, сестро“. {{rule|6em}}<noinclude></noinclude> kivxea0ukyyfj7dksujphpnlqrffzwe 250 46075 459183 107346 2022-08-12T00:16:42Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{x-larger|Очікуванє.}}}} {{-=-|1em}} Мущини балакали після обіду в кімнатї до куреня. Говорено про одну несподївану й дивну спадщину. Нарештї, пан Лє Бріман, котрого називано то достойним патроном, то достойним адвокатом, сїдаючи коло коминка сказав: — Я власне тепер пошукував одного спадкоємця, що зник був при незвичайно сумних обставинах. Се одна з тих звичайних, але страшних драм щоденного житя, річ, що може трафитись що дня, а одначе одна з найстрашнїйших, які я знаю. Ось воно як було: Мене покликали до одної умираючої. Вона менї сказала: — Пане, я хочу поручити вам одну справу незвичайно делїкатну, трудну і довгу. Прийміть, будьте ласкаві, до відомости мій заповіт, що ось лежить на столї. Для вас призначений гонорар пять тисяч франків, коли вам справа не удасть ся, а сто тисяч франків, на коли-б вам повело ся. Мусите відшукати мого сина після моєї смерти. Вона попросила мене помогти їй усїсти на ліжку, щоб їй було легше говорити. Дім її, видно, був дуже богатий. Кімната уряджена<noinclude></noinclude> ijik2umh0mzoqaqluwsdm0xt5uwxr56 250 46078 459184 107351 2022-08-12T00:18:48Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 72 —}}</noinclude>„Може бути він сам не був би нїколи нїчого догадав ся, привикнувши від наймолодших лїт бачити сього чоловіка дома, коло мене, коло себе, зайнятого все нами. „Одного вечера ми мали всї троє обідати (се було для мене все найбільшим сьвятом), і я чекала їх обох запитуючи себе, котрий з них прийде перший. Двері відчинились се прийшов мій старий приятель. Я підійшла до нього протягнувши руки, а він зложив на моїх губах довгий, сердечний поцїлунок. „Нараз легенький стук, легеньке діткненє, майже незамітне, якесь таємниче чутє, що зраджує присутність особи, наче торкнуло нас обоє і ми дрігнувшись обернулись поза себе. Жан, мій син, стояв і спаленїлий дивив ся на нас. „Се була тяжка хвиля. Я протягнула руки до свого сина, як до молитви, але його вже не було. Він був пішов. „Ми стояли протїв себе як прибиті, не годні слова промовити. Я упала на фотель і менї прийшла невиразна, сильна охота десь утекти серед ночи й пропасти на все. Опісля риданя стиснули менї горло і я стала спазматично плакати, з душею й нервами розбитими тим страшенним вражінєм нещастя, якого не можна було нї відвернути анї поправити, і того страшного стиду, який паде в таких разах на матїр. „А він… стояв переражений переді мною і не сьмів анї наближитись до мене, анї за говорити, нї діткнутись мене зі страху, щоб хлопець не вернув. Нарештї він сказав:{{nop}}<noinclude></noinclude> 1kwv3neo8vbddvtqc4db2nz48wm3fms 250 46082 459185 107355 2022-08-12T00:19:55Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 74 —}}</noinclude>пане? Моя покойова, що нїчого не знала, нїчого не розуміла, приходила до мене раз враз, думаючи, певно, що я збожеволїла. Я її відправляла все одним словом, або рухом. Вона побігла по лїкаря, і той признав у мене нервовий атак. „Мене положили до ліжка. Я дістала запаленє мозку. Коли я знов опритомнїла після довгої хороби, я побачила коло ліжка мого… любовника… самого. Я скрикнула: „Мій син… де мій син!“ Він не відповів нїчого. Я прошептала: — „Умер… умер… Забив ся? „Він відповів: — „Нї, нї, я вам присягаю, але ми його не могли завернути, не уважаючи на мої заходи. Тодї я сказала, в приступі наглої безнадїйности, а навіть гнїву, бо часом приходить такий незрозумілий і неоправданий гнїв: — „Я вам забороняю приходити відвідувати мене, коли ви його не відшукаєте; йдїть геть. „І він вийшов. „І більше я вже не видїла анї одного анї другого, мій пане, і жию так вже двацять лїт. Чи ви можете собі се уявити? Чи розумієте сю страшенну кару, сю довгу і безнастанну муку, що розбиває серце матери й серце жінки, се страшне очікуванє без кінця… без кінця!… „Нї, воно скінчить ся… бо я вмираю. Я вмираю не побачивши більше нї одного нї другого! „Він, мій приятель писав до мене що дня протягом двацяти лїт, а я не хотїла його нїколи приняти, анї на секунду, бо менї все здавало ся, що коли він до мене прийде, то як раз в сїй<noinclude></noinclude> q8feqrat5cqxioi4fj63uzd95hemo60 250 46083 459186 107357 2022-08-12T00:21:15Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 75 —}}</noinclude>хвили з'явить ся знов мій син! — Мій син! — мій син! — Чи він вмер? Чи він жиє? Де він укриває ся? Може там, за морем, в якімсь далекім краю, котрого назви я навіть не знаю! Чи думає він про мене? Ох, якби він знав! Які то дїти без серця! Чи зрозумів він на які страшні муки він мене засудив; у яку роспуку, у які тортури він кинув мене живу і ще молоду на цїле житє аж до останнїх хвиль, мене, свою матїр, що його любила цїлою силою материнської любови. Яке се страшне, правда? „Ви йому, пане, те все скажете, повторите йому мої останнї слова: — „Моя дитино, моя найдорожша дитино, не будь такого твердого серця для бідних сотворінь. Житє само вже досить тяжке і брутальне! Дорогий сину, подумай, яке було житє твоєї матери, твоєї бідної матери, від того дня, коли ти її покинув. Дорогий, сину, вибач їй і люби її тепер, коли вона вже не жив, бо вона перетерпіла найстрашнїйшу покуту“. Вона дихала важко, дріжучи, начеб говорила до свого сина, що стоїть коло неї. Опісля додала: — „Скажете ще йому, пане, що я його вже нїколи більше не бачила… тамтого. Вона знов замовкла, а потім зломаним голосом сказала: — „Лишіть мене тепер, прошу вас. Я-б хотїла вмирати сама, бо їх нема коло мене.“ Меценас Лє Бріман додав ще: — І я вийшов, мої панове, плачучи без памяти, так голосно, що мій візник аж оглядав ся на мене.{{nop}}<noinclude></noinclude> hhwh9tm819koquf8l2xgo6fm59nagvg 250 46084 459187 107358 2022-08-12T00:22:08Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 76 —}}</noinclude>„І подумайте, що що дня коло нас відгривають ся такі драми, як отся! „Я не віднайшов того сина… того сина… Думайте про се що хочете, а я кажу: того сина… злочинця. {{rule|6em}}<noinclude></noinclude> 1uqg3ud1ip4eccx0pb6yugbq6mml6mn 250 46088 459188 107361 2022-08-12T00:25:05Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{x-larger|Перший снїг.}}}} {{dhr|0.5em}} {{-=-|1em}} Довга променада Круазет заокруглюєть ся при березї синьої води. Там на право входить далеко в море Естерель. Він заступає вид замикаючи горізонт своїм полудневим хребтом з численними острими та дивними верхами. Лїворуч острови св. Марґеріти і св. Гонорія, облиті водою, лише сторчать їх хребти покриті ялиною. А здовж широкого заливу, здовж великих гір, розложених довкола Кан, уся людність віль наче заснула на сонци. Здалека видно розкидані на цїлім узгірю білі доми, що наче снїжні плями пятнують темну зелень. В найблизших віллях від води відчиняють вікна на простору променаду, котру ополоскують спокійні хвилї. Добре, мило. Теплий, зимовий день; заледви чути сьвіжий подув. Із за мурів огородів видно помаранчеві і цитринові дерева покриті золотими овочами. Повільним кроком йдуть дами по піску алеї, ведучи дїтей, що качають обручами, або розмовляючи з мужчинами. {{asterism|3|1em}}<noinclude></noinclude> buh7d9yv9t6dpm989jtz1d9umvvn30l 459189 459188 2022-08-12T00:26:16Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{x-larger|Перший снїг.}}}} {{dhr|0.5em}} {{-=-|1em}} Довга променада Круазет заокруглюєть ся при березї синьої води. Там на право входить далеко в море Естерель. Він заступає вид замикаючи горізонт своїм полудневим хребтом з численними острими та дивними верхами. Лїворуч острови св. Марґеріти і св. Гонорія, облиті водою, лише сторчать їх хребти покриті ялиною. А здовж широкого заливу, здовж великих гір, розложених довкола Кан, уся людність віль наче заснула на сонци. Здалека видно розкидані на цїлім узгірю білі доми, що наче снїжні плями пятнують темну зелень. В найблизших віллях від води відчиняють вікна на простору променаду, котру ополоскують спокійні хвилї. Добре, мило. Теплий, зимовий день; заледви чути сьвіжий подув. Із за мурів огородів видно помаранчеві і цитринові дерева покриті золотими овочами. Повільним кроком йдуть дами по піску алеї, ведучи дїтей, що качають обручами, або розмовляючи з мужчинами. {{asterism|1|1em}}<noinclude></noinclude> 78wg2oa3p6s55spq11mc5qkghy2alzo 459190 459189 2022-08-12T00:26:51Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{x-larger|Перший снїг.}}}} {{dhr|0.5em}} {{-=-|1em}} Довга променада Круазет заокруглюєть ся при березї синьої води. Там на право входить далеко в море Естерель. Він заступає вид замикаючи горізонт своїм полудневим хребтом з численними острими та дивними верхами. Лїворуч острови св. Марґеріти і св. Гонорія, облиті водою, лише сторчать їх хребти покриті ялиною. А здовж широкого заливу, здовж великих гір, розложених довкола Кан, уся людність віль наче заснула на сонци. Здалека видно розкидані на цїлім узгірю білі доми, що наче снїжні плями пятнують темну зелень. В найблизших віллях від води відчиняють вікна на простору променаду, котру ополоскують спокійні хвилї. Добре, мило. Теплий, зимовий день; заледви чути сьвіжий подув. Із за мурів огородів видно помаранчеві і цитринові дерева покриті золотими овочами. Повільним кроком йдуть дами по піску алеї, ведучи дїтей, що качають обручами, або розмовляючи з мужчинами. {{asterism|1|1.5em}}<noinclude></noinclude> 0yk45wdw4wzfby2kpxucncfyk3ci2qf 250 46091 459191 107364 2022-08-12T00:27:54Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 78 —}}</noinclude>Молода жінка виходить власне зі свого маленького і чепурненького домка, котрого двері виходять на Круазет. Вона зупиняєть ся на хвильку, оглядаючи прохожих, усьміхаєть ся, і з видимим напруженєм доходить до вільної ланки проти моря. Зробивши двацять кроків, вона втомлена й задихана сїдає. Її лице блїде наче у вмерлої. Вона кашлає й прикладає до губ свої прозорі пальцї, наче хоче здержати потрясеня, що її обезсиляють. Вона дивить ся на небо повне сонця і ластівок, на дивачні верхи Естерель по низше і на поблизьке море таке блакітне, таке спокійне, таке гарне. Вона усьміхаєть ся й шепче: — Ох яка я щаслива. Вона, одначе, знає, що мусить умерти, що вже не побачить весни, що за рік ті люде, які тепер переходять попри неї, вернуть на сю саму променаду, щоб подихати теплим повітрєм сеї милої країни, зі своїми дїтьми, що вже будуть трошки більші, з серцем все повним надїї, чутя, щастя, тимчасом, як бідне тїло, яке вона ще нинї носить, зовсїм зітлїє в дубовій домовинї і лишать ся тільки кости загорнені в шовкову сукню, яку вона призначила на смерть. Її вже не буде. Все на сьвітї буде й дальше для иньших, а для неї скінчить ся, скінчить ся на завсїди. Її вже не буде. Вона усьміхаєть ся, вдихує, скільки може хорими легкими, запашний подув із огородів і думає. {{asterism|1|1.5em}}<noinclude></noinclude> n09bt88k1enwvjnyuvwrkt584zj5u3e 250 46145 459192 119510 2022-08-12T00:30:01Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 82 —}}</noinclude>— Слухай, Анрі, ти повинен би урядити тут кальоріфер; се осушило-б стїни. Я тебе впевняю, що не можу розігрітись від раня до вечера. Він зразу сильно здивував ся від сеї не звичайної гадки, щоб закладати кальоріфер у своїм замку. Йому здалось би більше природним, щоб давати псам їсти на столовій посудї. Потім він розсьміяв ся з цїлої сили своїх грудей, повторяючи: — Кальоріфер — тут! Кальоріфер — тут! Ах! ах! ах! який пишний жарт! Вона не уступала: — А я тебе впевняю, що тут можна замерзнути, мій дорогий; ти сього не почуваєш, бо ти все в руху, але тут можна замерзнути. Він відповів, все сьміючись: — Що-ж! можна зрештою привикнути, се дуже добре для здоровля. Від того ти тільки поздоровшаєш. Ми не Парижане, до лиха, щоб сидїти на печи. А зрештою, вже ось-ось весна. {{asterism|2|1.5em}} З початком сїчня на неї спало велике нещастє. Ії батько й мати померли з нещасливого випадку, їдучи повозом. Вона їздила до Парижа на похорони, і гризота сильно придавила її душу близько на шість місяцїв. Милі, погідні днї не могли її оживити; утомлена і сумна вона пережила до осени. Коли вернули знов морози, вона перший раз заглянула в лице своїй сумнїй будучности. Що вона буде робити? Нїчого. Чого тепер може сподїватись? Нїчого. Чи яке очікуванє, яка<noinclude></noinclude> cjq6u6sdvsk1ozq824ja116uyof0vd1 250 46147 459193 107744 2022-08-12T00:31:39Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 84 —}}</noinclude>Він сього не зрозумів: — Чого-ж тобі треба для розривки? Театрів, вечерів, мійських обідів? Ти-ж знала їдучи сюди, що не можеш сподїватись того рода розривок! В тих словах і в тонї, яким вони були сказані, вона відчула докір і замовкла. Вона стала несьміла і лагідна без нїякого супротивленя, без своєї волї. В сїчни прийшли люті морози. Опісля снїг покрив землю. Раз вечером, дивлячись на велику хмару круків, що крутилась і розстелювалась коло дерев, вона не хотячи заплакала. На те увійшов її чоловік. Здивований він запитав: — Що се-ж тобі? Він був щасливий, зовсїм щасливий, не маривши нїколи про иньше житє, про иньші утїхи. Ви сїй сумній країнї він родив ся, тут і виріс. Йому тут, у себе дома, було добре, вигідно, і фізично і духово. Він не розумів того, що можна бажати пригод і ріжних приємностей; він не розумів, що деяким людям може здаватись неприродним перебувати всї чотири пори року на однім місци; він наче не знав, що весна, лїто, осїнь і зима дають богатьом людям на що раз иньших місцях що раз иньші приємности. Вона не могла нїчого відповісти і обтерла скоро очи. Вкінци прошептала несьміло: — Я… я… трохи… сумна… менї нудно трохи…{{nop}}<noinclude></noinclude> hc6d1hn6iv2l2byu1thy8j1yyi813j2 250 46148 459194 107745 2022-08-12T00:32:25Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 85 —}}</noinclude>Але сказавши се вона сильно налякалась і скоро додала: — І ще… менї… менї трохи зимно. На сї слова він розсердив ся: — Ага! так… все гадка про кальоріфери. Але-ж, до лиха! від коли ти тут, ти не мала ще навіть катару. {{asterism|3|1.5em}} Прийшла ніч. Вона пішла на гору до своєї кімнати, бо була собі вимовила осібну кімнату. Лягла, але навіть і в ліжку їй було зимно. І стала вона думати: — Так буде все, все, аж до смерти. І зачала думати про свого чоловіка. Як міг він їй те сказати: „Від коли ти тут, ти не мала ще навіть катару“. Треба, отже, щоб вона заслабла, щоб кашлала, аби він зрозумів, що вона страждає! І її взяла досада, досада подражнених, а слабих і несьмілих. Треба, щоб кашлала. Добре! вона буде кашлати; він почує, що вона кашлає; треба буде покликати лїкаря; він, її чоловік побачить се, побачить! І вона встала з ліжка боса і засьміялась, бо прийшла їй в голову дитинна гадка: — Хочу кальоріфера і буду його мати. Буду доти кашлати, доки буде потреба, щоб він рішив завести його тут. І майже зовсїм нага сїла на крісло. Чекала так годину і дві. Дріжала цїла, але не дістала катару. Отже вона рішилась ужити<noinclude></noinclude> 2xbs4exwvjwccgjoevbcfb6v2449xcr 250 46149 459195 107746 2022-08-12T00:33:48Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 86 —}}</noinclude>крайнїх способів: тихенько вийшла зі своєї кімнати, зійшла зі сходів і відчинила двері до городу. Земля покрита снїгом була наче мертва. Вона протягнула раптовно свою босу ногу і всунула її в сю легку замерзлу піну; чутє зимна, болюче як рана, підійшло їй аж до серця. Потім протягнула другу ногу і зачала поволи сходити зі сходів. Опісля перейшла через ґазон, говорячи: — Дійду аж до ялиць. І йшла малими кроками, задихуючись кождий раз, коли мала ставити босу ногу в снїг. Вона діткнула ся рукою першої ялицї, наче хотїла упевнитись, що виповнила до кінця свій проєкт; опісля вернула. Два або три рази вона думала вже, що упаде, так була застигла і ослабла. Заким ще вернула до хати, вона сїла на сю замерзлу піну і навіть назгортала її, щоб собі натерти нею груди. Потім вернула і лягла. За яку годину їй здавало ся, що має в горлї муравельник. По всїх її членах бігали також муравлї. Одначе вона спала. На другий день рано вона кашлала і не могла встати з ліжка. Дістала запаленє легких. Горячкувала, і в горячцї бажала кальорїфера. Лїкар зажадав, щоб його завести. Анрі уступив, але зі злостею й відразою. {{asterism|3|1.5em}}<noinclude></noinclude> dpuavcjh8r9dbummh4rcbn5uy5qw4xn 250 46151 459196 107748 2022-08-12T00:34:53Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 88 —}}</noinclude>що заповідає снїг. Я убожаю таку погоду, і ти зрозумієш, що я не думаю розгрівати твого проклятого кальоріфера“… Вона перестає читати, щаслива тою гадкою, що таки мала кальоріфер. Її права рука, що тримає лист, опадає на колїна, підчас коли лїву вона підносить до губ, наче хоче утишити упертий кашель, що розриває їй груди. {{rule|6em}}<noinclude></noinclude> p5edaj3wdld3wd7z8tmhs79q8uuqmbn 250 46202 459197 107749 2022-08-12T00:36:12Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{x-larger|Нашийник.}}}} {{dhr|0.5em}} {{-=-|1em}} Була се гарна і мила дївчина, що наче помилкою долї родила ся в урядничій родинї. Вона не мала посагу, анї нїякого способу чи надїї, щоб її міг пізнати, зрозуміти полюбити та оженитись з нею який богатий та добре вихований {{errata|чгловік|чоловік}}; і вона дала себе видати за малого урядника з мінїстерства осьвіти. Вона жила скромно, не можучи жити виставнїйше, але була нещаслива, начеб зробила мезаліянс, бо для жінок нема анї раси анї касти: їх краса, ґрація і принадність заступають їм походженє. Їх одинокою єрархією є вроджений інстинкт елєґанції, фінезія, гнучкість ума і се рівнає дївчата з народа з найбільшими дамами. Вона страждала безнастанно почуваючи себе уродженою для всякої роскоши і збитків. Вона страждала з причини бідноти свойого помешканя, з того, що стїни були без прикрас, а меблї старі і погані. Все те, чогоб иньша жінка з її кляси і не спостерігла, її мучило і гризло. Вид малої Бретонки, що їй услугувала, викликав в нїй гіркі жалї і безнадїйні мрії. Вона марила про мовчазні передпокої обиті орєн-<noinclude></noinclude> diw30x1uinbepln6pcb5y6euyk2y4jb 250 46203 459198 107750 2022-08-12T00:38:02Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 90 —}}</noinclude>тальними тапетами, осьвітлені високими бронзовими лямпами і про двох великих слуг, у коротеньких штанах, що дрімають у глубоких фотелях, приспані теплим духом кальоріфера. Вона марила про великі сальони прибрані старинними шовковими матеріями, про гарні меблї і ріжні дорогі прикраси, та про маленькі чепурненькі пахучі сальоники призначені на пополудневу гутірку в кружку близьких приятелїв, людей знаних і пошукуваних, котрих признаня й уваги бажають усї жінки. Коли її чоловік сїдаючи обідати за стіл накритий несьвіжим обрусом відкривав накривку з вази з веселим окликом: ах, се смачний росіл! для мене нема лїпшої страви як се“… вона думала про виставні обіди з блискучою срібною заставою, про гарні тапети з старинними фіґурами та дивними птахами посеред казочного лїску; вона думала про вишукані страви подавані на чудовім начиню, про чемности говорені півголосом, а слухані з усмьішкою сфінкса і все те підчас їдженя рожевих пстругів, або обгризаня крильця рябчика. Вона не мала анї строїв, анї дорогоцїнностей, нїчого, а любила тільки те одно, почувала себе сотвореною до сього. Вона так бажала подобатись, блистїти, щоб їй завидували, щоб її товариства шукали. Вона мала богату подругу, товаришку шкільну з монастиря, і не хотїла відвідувати, так їй бувало тяжко, коли вернула від неї; вона плакала цїлими днями з жалю, гризоти й роспуки. {{Asterism|1|1.5em}}<noinclude></noinclude> 8u9plznd2nrknm0lqog6rvmebuj3f8g 459206 459198 2022-08-12T00:50:34Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 90 —}}</noinclude>тальними тапетами, осьвітлені високими бронзовими лямпами і про двох великих слуг, у коротеньких штанах, що дрімають у глубоких фотелях, приспані теплим духом кальоріфера. Вона марила про великі сальони прибрані старинними шовковими матеріями, про гарні меблї і ріжні дорогі прикраси, та про маленькі чепурненькі пахучі сальоники призначені на пополудневу гутірку в кружку близьких приятелїв, людей знаних і пошукуваних, котрих признаня й уваги бажають усї жінки. Коли її чоловік сїдаючи обідати за стіл накритий несьвіжим обрусом відкривав накривку з вази з веселим окликом: ах, се смачний росіл! для мене нема лїпшої страви як се“… вона думала про виставні обіди з блискучою срібною заставою, про гарні тапети з старинними фіґурами та дивними птахами посеред казочного лїску; вона думала про вишукані страви подавані на чудовім начиню, про чемности говорені півголосом, а слухані з усмьішкою сфінкса і все те підчас їдженя рожевих пстругів, або обгризаня крильця рябчика. Вона не мала анї строїв, анї дорогоцїнностей, нїчого, а любила тільки те одно, почувала себе сотвореною до сього. Вона так бажала подобатись, блистїти, щоб їй завидували, щоб її товариства шукали. Вона мала богату подругу, товаришку шкільну з монастиря, і не хотїла відвідувати, так їй бувало тяжко, коли вернула від неї; вона плакала цїлими днями з жалю, гризоти й роспуки. {{Asterism|3|1.5em}}<noinclude></noinclude> fpfai566kt8lz8yquydvaitihvu0k7i 250 46205 459199 107752 2022-08-12T00:39:02Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 92 —}}</noinclude>— Нїчого. Тільки я не маю сукнї і для того не можу піти на сей вечер. Дай своє запрошенє комусь із своїх товаришів, котрого жінка має лїпші строї, нїж я. Він страшно загриз ся і відповів: — Подумаймо, Матильдо. Кілько коштувала-б відповідна туалєта, що могла-б тобі послужити ще коли при иньшій нагодї, щось дуже просте? Вона подумала кілька секунд рахуючи, а при тім укладала в мисли суму, якої-б могла зажадати, не наражаючись на рішучу відмову і на оклики перестраху ощадного канцеляриста. Вкінци, вона нерішучо відповіла: — Я не знаю докладно, але менї здаєть ся, що чотириста франків могло-б вистарчити. Він трохи поблїд, бо дїйсно мав як раз таку суму сховану, і хотїв був купити за се рушницю, щоб ходити в будучім лїтї в недїлї на польованя на жайворонки на рівнинах Нантер враз із кількома товаришами. Він одначе сказав: — Добре. Я тобі дам чотириста франків, але памятай, щоб сукня була гарна. {{Asterism|3|1.5em}} День балю наближав ся, а панї Люазель виглядала якась сумна, неспокійна, зажурена. Її стрій був вже одначе готов. Одного вечера її чоловік сказав: — Що тобі? Від трех днїв ти якась дивна стала.{{nop}}<noinclude></noinclude> jvm7p90cjrarz1htcnerok6qrsbro00 250 46207 459200 107755 2022-08-12T00:40:37Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 94 —}}</noinclude>і її серце почало битись від непомірного бажаня. Руки її тряслись, коли його брала. Вона заложила його на шию поверх сукнї і стояла так сильно зворушена сама перед собою. Потім спитала нерішучим тоном, повна страху: — Чи не моглабись менї сього позичити, нїчого більше, тільки се одно? — Але-ж добре, розумієть ся. Вона кинулась на шию своїй товаришцї, поцїлувала її з жаром і втїкла скоро зі своїм скарбом. {{Asterism|3|1.5em}} Настав і день балю. Панї Люазель мала поводженє. Була гарнїйша нїж всї иньші, елєґантна, ґраціозна, усьміхнена і шалена з радости. Всї мущини споглядали на неї, запитували про її імя, старали ся познайомити з нею. Всї урядники кабінету хотїли з нею танцювати. Мінїстер спостеріг її. Вона танцювала як непритомна, з жаром, пяна з радости не думаючи про нїщо серед тріумфу своєї краси, у славі свого поводженя, наче оповита туманом щастя, що зложилось з усїх тих комплїментів, подиву, усїх тих розбуджених бажань, тої повної побіди, такої солодкої серцю жінки. Вона вийшла около четвертої години рано. Її муж уже від півночи спав у маленькім пустім салонику враз із трома иньшими панами, котрих жінки добре бавились. Він накинув їй на плечі одежу, яку був їй принїс скромну, звичайну одежину, що дуже<noinclude></noinclude> ru8oyijncbb6xa1w66pqv00mmq5oppq 250 46208 459201 107756 2022-08-12T00:42:07Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 95 —}}</noinclude>відбивала від елєґантного балевого строю. Вона се відчувала і хотїла втїчи, щоб її не помітили иньші жінки, котрі одягались в богаті футра. Люазель задержав її. — Але-ж зачекай, ще перестудиш ся на дворі, я закличу фіякра. Але вона його не слухала і зійшла скоро зі сходів. Коли вони вже опинились на улици, ненайшли фіякра і почали йти закликаючи візників, які над'їздили здалека. Вони зійшли над Сену, в розпуцї, дріжучи. Нарештї на побережу найшли якийсь старий нічний повіз, яких не побачиш у Парижі хиба тільки в ночи, так начеб вони встидалисъ в день своєї бідноти. Він відвіз їх аж під їх двері при улици Мартір і вони пішли сумно на гору до себе. Сьвято скінчилось для неї, а він знов думав про те, що мусить бути о десятій годинї в мінїстерстві. Вона зняла верхню одежу, що була накинула на плечі і станула перед зеркалом, щоб іще раз побачити себе в своїй славі. Та нараз скрикнула: на шиї не було нашийника. Її муж на половину роздягнений спитав: — Що се, що стало ся? Вона {{errata|повернуласв|повернулась}} перестрашена до нього і промовила: — Не… ма… нема… нашийника панї Форестіє. Він скочив переляканий: — Що!… як!… Се неможливе! І вони стали шукати у складах сукнї й плаща, по кешенях, всюди, але не найшли. Він спитав:{{nop}}<noinclude></noinclude> 7s9sm7sjle0k6ayb6p89ogfrt0hdbj0 250 46209 459202 107757 2022-08-12T00:43:35Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 96 —}}</noinclude>— Чи ти певна, що малась його ще виходячи з балю? — Так, я ще дотикала його рукою у вестібулю мінїстерства. — Але, якби ти була його загубила на улици, то ми були-б чули, коли він упав. Він мусить бути у фіякрі. — Так, се можливе. А знаєш нумер фіякра? — Нї. А ти не поглянула також? — Нї. Вони дивились на себе наче убиті. Вкінци Люазель одягнув ся знов. — Йду, сказав він, і перейду ще раз той кусник дороги, що ми перейшли пішки, може найду. І вийшов. А вона лишилась в балевім строю не маючи сили лягати, прикована до крісла, без сьвітла, негодна зовсїм думати. Її чоловік вернув коло семої години. Ненайшов нїчого. Пішов ще до префектури полїциї, до редакцій дневників, щоб оголосити, що за найденє обіцює нагороду, пішов ще до контор дрібних фіякрів всюди, куди лише вела його хоч тїнь надїї. Вона чекала цїлий день, в тім самім станї переляку в виду сього страшного нещастя. Люазель вернув вечером з поморщеним лицем, блїдий; він не відкрив нїчого. — Треба, щобись написала своїй приятельцї, що ти зломила замочок від нашийника і дала його направити. Через те зискаємо трохи часу, щоб се якось полагодити. Він подиктував їй і вона написала. {{Asterism|3|1.5em}}<noinclude></noinclude> ktlsmwt073rgrwrba2s4e6ollar7jel 250 46211 459203 107762 2022-08-12T00:45:02Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 98 —}}</noinclude>Коли панї Люазель віднесла нашийник панї Форестіє, тота замітила ображеним тоном: — Моглабись була скорше віднести його, менї, бо я могла-б його потребувати. Вона не відчинила пуделка, а сього як раз боялась її товаришка. Коли-б тота спостерегла заміну, що подумала-б собі? що сказала-б? Чи не взяла-б її ще за злодїйку? {{Asterism|3|1.5em}} Панї Люазель знала страшне житє в недостатку. Вона й відразу, геройсъки приняла його. Треба було сплачувати сей страшний довг. Вона сплачувала. Відправлено слугу; змінено помешканє: винанято комірку на піддашу. Вона пізнала на собі грубі господарські роботи, тяжку роботу при кухни. Мила начинє стираючи свої рожеві нігтї до затовщених горшків і рондлїв; прала білє і стирки і сушила на шнурку; що рана виносила на улицю сьмітє а приносила воду, задержуючись на кождім поверсї для відпочинку. Одягнена як проста жінка ходила на торг і по склепах, обсварюючись за кождий гріш зі своєї мізерної кишенї. Треба було що місяця одні векслї платити, другі відновляти, щоб зискати на часї. Чоловік її працював вечерами порядкуючи рахунки якогось купца, а ночами часто ще переписував щось по шість су за сторону. І таке житє тревало десять лїт. При кінци десятого року вони вже були виплатили все, враз з лихварськими процентами, і полагодили все, що за сей час назбиралось. Панї Люазель виглядала тепер старо. Вона стала жінкою силь-<noinclude></noinclude> emkxynlw8jxepphwjn6y2zyfyhtudg6 250 46212 459205 107771 2022-08-12T00:47:43Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Andrew-CHRom" />{{c|— 100 —}}</noinclude>— Так, я мала дуже тяжкі днї, відколи тебе не бачила; а навіть і нужду… а се через тебе!… — Через мене… Як се? — Ти пригадуєш собі сей діяментовий нашийник, що ти позичила менї на мінїстерський баль. — Так. І що-ж? — А те, що я його загубила. — Якже се, ти-ж менї його була віднесла. — Я тобі була віднесла иньший, зовсїм подібний до тамтого. І ось десять лїт ми його сплачуємо. Ти розумієш се, що нам бідакам не було се легко… Нарештї се скінчило ся і я дуже вдоволена. Панї Форестіє станула. — Ти кажеш, що ти купила діяментовий нашийник на місце мойого? — Так. Ти сього не зауважала, що? Він був дуже подібний. І вона рада, засьміялась гордо і наївно. Панї Форестіє, сильно зворушена, взяла її за обі руки і сказала: — О! моя бідна Матильдо! Але-ж мій нашийник був фальшивий. Він не був варт більше як пятьсот франків!… {{Custom rule|tl|40|sp|5|c|6|sp|5|tr|40}}<noinclude></noinclude> 012mdzk59d7fn2nwvb6i98w9eqjc147 250 46217 459204 234008 2022-08-12T00:45:45Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" />{{c|— 99 —}}</noinclude>ною, незграбною, рубашною, як жінки з бідних родин, при тім зле зачесана, у нефоремних спідницях, з червоними руками від митя підлоги, та ще й говорила сильним голосом. Але часом, коли її чоловік був в бюрі, вона сїдала при вікнї і думала про сей колишний баль, про сей вечер, на котрім вона була така гарна і зазнала тільки радости. Що могло-б було статись, коли-б вона не була загубила тої біжутерії? Хто знає? хто знає? Яке то житє дивне, змінчиве! Як мало чого потрібно, аби чоловіка спасти, або погубити! {{Asterism|3|1.5em}} Раз в недїлю вона була пішла на прохід на Елїзейські поля, щоб трохи осьвіжитись по тиждневій роботї, і побачила там нараз жінку, що вела дитину. Се була панї Форестіє все молода, все гарна, все чарівна. Панї Люазель почула зворушенє. Чи заговорити до неї? Так, певно. Тепер, коли вже все заплачене, вона їй розповість все. Чому-ж би нї. Вона підійшла близше. — Добридень, Жанно. Тамта її не пізнала й здивувалась, що ся міщанка так фамілїярно її називає, і відповіла: — Але… панї!… Я не знаю… Ви мабуть помиляєтесь. — Нї. Я Матильда Люазель. Її давна товаришка скрикнула: — Ох!… моя бідна Матильдо, як ти змінила ся!…{{nop}}<noinclude></noinclude> f3mhm4v2gj84hioqvi5fm71bbvsdovh 0 46802 459147 250315 2022-08-11T22:41:44Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Горля | наступна = [[../Коршма/]] | рік = 1902 | місто = Львів | видавець = Українсько-руська видавнича спілка | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=7 to=39 /> {{bar}} <references/> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} qz5tsa59yudv7h2uur9se6ojypegizi 0 46803 459146 384408 2022-08-11T22:39:48Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Коршма | попередня = [[../Горля/]] | наступна = [[../Чорт/]] | рік = 1902 | місто = Львів | видавництво = Українсько-руська видавнича спілка | правопис = Ж | обкладинка = Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf | сторінка_обкладинки = 40 | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=40 to=56 /> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} gghi01yb1pmy0mtoh5p4hv8r55c95d2 0 46804 459139 250331 2022-08-11T22:23:29Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Чорт | попередня = [[../Коршма/]] | наступна = [[../Коло помершої/]] | рік = 1902 | місто = Львів | видавництво = Українсько-руська видавнича спілка | обкладинка = Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf | сторінка_обкладинки = 5 | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=57 to=66 /> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} 0gec9sgy75epu2719ieivcd207m3n1b 459140 459139 2022-08-11T22:25:45Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Чорт | попередня = [[../Коршма/]] | наступна = [[../Коло помершої/]] | рік = 1902 | місто = Львів | видавництво = Українсько-руська видавнича спілка | обкладинка = Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf | сторінка_обкладинки = 57 | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=57 to=66 /> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} 0f5j1x3zehsorjtfd3t5sf20b9fnetc 0 46805 459138 384409 2022-08-11T22:20:28Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Коло помершої | попередня = [[../Чорт/]] | наступна = [[../Очікуванє/]] | рік = 1902 | місто = Львів | видавець = Українсько-руська видавнича спілка | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=67 to=72 /> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} paloz82y475973zuxgs1fpznd4r7zjj 0 46806 459135 250321 2022-08-11T22:05:45Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Нашийник | попередня = [[../Перший снїг/]] | попередня_альт = Перший сніг | рік = 1902 | місто = Львів | видавництво = Українсько-руська видавнича спілка | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=93 to=104 /> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} p0fslcfb2k0w9xa7qvlfh9zrpaqi9op 0 46807 459136 250326 2022-08-11T22:15:40Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | подібне = Перший сніг | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Перший снїг | секція_альт = Перший сніг | попередня = [[../Очікуванє/]] | наступна = [[../Нашийник/]] | рік = 1902 | місто = Львів | видавництво = Українсько-руська видавнича спілка | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=81 to=92 /> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} d6hoj771uz2fvtuieqrcvvfe5u5iwxh 0 46808 459137 250323 2022-08-11T22:18:24Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Гі де Мопассан | перевизначити_автора = [[Автор:Гі де Мопассан|Ґі де Мопасан]] | перекладач = Марія Грушевська | секція = Очікуванє | попередня = [[../Коло помершої/]] | наступна = [[../Перший снїг/]] | рік = 1902 | місто = Львів | видавець = Українсько-руська видавнича спілка | правопис = Ж | примітки = }} <pages index="Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf" from=73 to=80 /> {{bar}} <references/> {{PD-auto | країна = AT | рік-публікації = 1902 | рік-смерті = 1948 }} mz8yxsj1t0mvm7oyp4so4i68yhcv6c7 252 50699 459238 443850 2022-08-12T09:13:54Z Madvin 217 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Нарис української історіографії. Джерелознавство]] |Subtitle=[[Збірник історично-філологічного відділу]] №1 |Language=uk |Volume=I, [[Нарис української історіографії. Джерелознавство/1|вип. 1]] |Author=[[Автор:Дмитро Багалій|Дмитро Багалій]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher= |Address=Київ |Year=1923 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=OCR |Pages=<pagelist 1=Cvr 2to4=- 5=Title 6=- 7to8=TOC 9=1 147to149=- 150=Adv/> |Volumes={{Зміст ЗІФВ}} |Remarks={{Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/7}}{{Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/8}} |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} 50nartkusatu52ox81h20j1h2ueo3qt 116 56500 459048 459032 2022-08-11T15:45:23Z Leh Palych 5381 html wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту | рік = 1795 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf|thumb]] <poem> 2 Фастов местечко; 7 Кадлубица селение при местечке Фастове; 12 Дулицкое; 18 Безпечная; 50 Фастовка; 54 Чмировка; 58 Щербаки; 66 Потиевка; 106 Городище; 112 Кожанка; 114 Коженики; 118 Езерна; 163 Матюши; 167 Насташка; 172 Шамраевка; 180 Трушки; 182 Коржовка; 184 Рокитно местечко; 201 Прусы; 209 Болкун; 212 Новоянов; 214 Чепелиевка; 225 Лещиновка; 230 Кривая; 234 Саловка (Салиха); 242 Буда Чернинская; 250 Юзефовка (Ступник); 254 Савинцы; 260 Керданы Kerdan; 262 Улашевка Ułaszowka; 264 Синява; 272 Блощинцы; 276 Чернин; 296 Яхны; 299 с. Напрасники (Безугляки); 303 Пологи; 309 Слобода Соколовка; 311 Ольшанка; 317 Слобода Темберская или Быкова Гребля; 319 семейство Добровольского с. Севериновка; 321 Остров; 325, 326 л. + 330 прав., 331л. Винцентовка; 326 Скригалевка; 331 Темберщина (Узин); 335 Житнигоры; 337 Ольшаница (Ольшанка); 345 Криштофовка (Шпендовка); 349 Ромашки; 352 семейство Черницкого; 354 Шкаровка; 358 Бакумовка; 360 Фастовка; 366 Дмитровка; 376 семейство Годлевского с. Снигиревка (Костельник); 378 Снигиревка (Костельник); 381 Фастовка; 383 Бертники; 389 Снетинка Великая; 391 семейство Даховского; 393 Волица; 397 семейство Карасневича, с. Кадлубица ксензовская; 399 Кадлубица ксензовская; 402 семейство Крижановского; 404 хутор Крижановского; 406 семейство Браницкого, м.Белая Церковь; 408 Белая Церковь; 476 Мало-Половецкое; 482 Велико-Половецкое; 488 Мазепинцы; 494 Глушки; 497 Саливонки; 499 Ковалевка; 503 Пивни; 505 Трилесы; 515 семейство Гошчицкого, с.Королевка; 517 семейство Скаржиньского и Куницкого с.Королевка; 519 Королевка; 522 Гребенки; 526 Барахты; 530 Паляничинцы; 534 Ксаверовка; 536 Устимовка; 539 Винницкие Ставы; 541 Мытница; 545 Буда Новая; 549 Дучина Duczyny; 555 Сухолесы; 559 Руда; 562 Марьяновка; 570 Кожанка; 572 семейство Звержховского; 574 семейство Казаринова с.Краснолесы; 576 Краснолесы; 589 Красна; 595 Лосятин; 596 семейство Борковского с.Лосятин; 598 дворовые Борковского с.Лосятин; 600 Чупира; 618 семейство Каленского; 620 Ольшанка Малая; 626 семейство Яниковского с.Троцкое; 628 Троцкое; 633 семейство Романского; 635 Яблоновка; 641 семейство Гетулевича д. Поправка; 643 в услужении в Гетулевича с. Поправка; 645 семейство Киркор с.Черкас; 647 семейство Сосинских с.Янковка (Лопатынщина); 649 Янковка (Лопатынщина); 652 поссессор Оксентий Слобода Оксентовка; 654 Слобода Оксентовка; 656 семейство Осоховского с.Саварка; 658 Саварка; 661 Черкас; 665 Василев местечко; 668 Розалиевка; 672 семейство Станиславского с. Перегоновка; 674 Станиславка; 678 семейство Дунина с. Деремезна; 680 Деремезна; 682 Мотовиловка; 686 Солтановка Великая; 689 Антоновка (Лейментарщина); 696 Севериновка; 707 Кощиевка; 709 Офирна; 711 семейство Годлевской; 713 семейство Яблонского; 715 Черногородка; 717 дворовые служители Яблонского с.Черногородка; 719 семейство Монтрезора 721 семейство Сосинского 723 семейство Заянчковского с.Яцки; 725 семейство Тарнавецкой с. Городищь Стависких. Римско Католического закона - РК греко-униатского исповедания - ГУ грековосточного исповедания (православие) - ГВ '''Фастов''' 1- Gr**owski (Томаш Грабовський); 2. Mędzelowski Мендзеловський; 3. Chienski?; 4. Nowicki; 5. Андрей Яковлев ***ницкий Stuysnicki?; 6. Слобода Słob***; 7. Господина имений фастовских бискупа Киевского и Черниговского... Цецишовский; у него капелан Казимир Казимиров Жижновский Zyznowski; служители его: 1. Орловский Orłowski с страны Краковской; жена Долевич; 2. Маршивский Marszycki; Гловацка Głowacka; 3. Косаковский Kossakowski; 4. Концкий Kącki; 5. Гриниовецкий Hryniowicz; 6. Ринтч Ryntcz; мать Борщова Borszewa; 7. Карчевска Karczewski; 8. Сташевка Stasewski; 9. Соболевский Sobolewski; 10. Куровский Kuruwski; 11. Мозорский Maderski; 12. Мондзерский Mądzolowski; 13. Метковский Metkowski; - 14. Венцель Weęcek?; 15. Беловский Bełowski; 16. Садовский Sadowski; 17. Ринтч Ryntcz; 18. Готлиб Мартынов Gotlib Martynow; 19. Шостаченко Szostaczęko; 20. Денефельт Denefelt; Кулчицкий Kulczycki; 21. Лозинский Łozinski. '''Кадлубица''' 1. Кульчинский Kulcyznski ГУ; 2. Червинский Cyerwinski РК; 3. Роздоловский Rozdołowski РК; Сродник Гонновский Honowski; 4. Шиманский Szymanski РК; 5. Покорницкий Pokornicki ГР; 6. Мондзеловский Mądzelowski РК; 7. Шиманский Szymanski РК; 8. Манистерский Manastyrski; 9. Dros Дрос; 10. Крзешовский Krzeszowski; 11. Юровский Jurowski; живущая без грунтов... для зароботка шляхта: 1. Лукашевич Łukaszewicz; сестра Кобилинска; 2. Голевский Holewski; 3. Лукашевич Lukaszewicz; 4. Чернецка Czarnecki; 5. Монастирский Monastyrski; 6. Ястремский Jastrębski; 7. Євчухевич? Jewtuchiewicz. ''' Дулицкое''' 1. Целецкий Cielinski РК; 2. Храмара Chramara РК; - 3. Целецкий Cielecki РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Садовска Sadoska; - 2. Семен Захариев Слотневич? Słomczynski? РК; 3. Савицкий Savicki РК; 4. Руткевич Rudkiewicz РК. ''' Безпечна''' - 1. Петровский Piotrowski РК; - 2. Корзун Korzun ГУ; - 3. 4. Лубковский Łubkowski РК - 5. Лясота РК Lasota; 6. Самборский РК Samborski; - 7. Юнга Junga ГУ - 8. Пилькевич Pilkiewicz ГУ; - 9. Пилкевич Pilkiewicz ГУ; племянник Волотовский Wołotowski; 10. Заржицкий Żarzycki РК - 11. Бурзяховский Burdziechoski РК; - 12. Домбровский Dąbrowski РК; шва́ґер Васковский Waśkowski; 13. Матюшевич РК Matuszewicz; - 14. Выговска Wyhowski ГУ; 15. Буханевич Buchoniewicz РК; - зять Новаковский Nowakowski; 16. Детковские Didkowski ГУ; - 17 Воски Wolski РК; шурин Шулятский Szulatycki; 18. Дедковска Didkowska РК; - 19. Шеманска Siestrzyński РК; 20. Сестрянский Siestrzyński РК; шурин Дзеветский Dziewicki; - сестра Марцеловская Marcinkowska; 21. Роецкий Roieski РК; - 22. Симон Symon ГУ; племянник Марковский Markowski; 23. Симон Symon ГУ; брат Дроздовский Drozdowski; - 24. Симон Symon ГУ; 25. Юрковский Jurkowski РК; - 26. Михицкий? Gizycki РК; племянник Кулский Kulski; 27. Павловский Pawłowski ГУ; - 28. Белявский Bielawski РК; шурин Барковский Barkowski; 29. Разбитский Rozbicki РК; - 30. Борецкий Barecki РК; шурин Цебулский Cybulski; 31. Ферес Feres РК; - 32. Дроздович Drozdowicz РК; 33. Люберский Lubarski ГУ; - 34. Юзефович Jozefowicz РК; зять Евтуховский Jewtuchowski РК; 35. Лясота Lasota РК; - Ястржембский Jastrzębski; 36. Прохоревич Prohorewicz РК; Брат Винницкий Winnicki; - 37. Лубковский Łubkowski РК; 38. Барека Barceka РК ; - 39. Збутский Żbucki ГУ; - 40. Буханович Buhanowicz РК; 41. Юрковский Jurkowski РК; - 42. Бочковский Buczkowski РК; 43. Бузевич Budziewicz РК; - 44. Пержинский Pierczynski РК; - '''неоседлая шляхта''' 1. Константинова? Konstantowicz; 2. Белявский Bielawski РК; 3. Волотовский Wołotowski РК; - 4. Кобылинский Kobyliński РК; 5. Зрудловский Zrodłowski РК; 6. Песетский Piasecki РК; 7. Любарский Lubarski РК; - 8. Юркевич Jurkiewicz РК; 9. Пашутова Paszutowa; 10. Шамовский Szumonski РК; 11. Бенешко Benesko РК; 12. Кухарский Kucharski РК; - 13. Билкевич Byłkiewicz РК; 14. Поправка Paprocka ГУ; 15. Поправский Paprocki РК; 16. Мокрицкий Mokrzycki РК; племянник Черношевич Czarnoszewicz. ''' Езерна''' - 1. Цвеловский Cwiłoski РК; 2. Винский Winski РК; - 3. Заводский Zawacki РК; 4. Белецкий Bielecki РК; 5. Илецкий Jlecki РК; 6. Терьпецкий Terpecki РК; - 7. Гриневецкий Hrynowiecki РК; 8. Орловский Orłowski РК; - 9. Пекульский Pikulski РК; зять Черский Czerniawski?; 10. Жуковский Zukowski РК; - 11. Сосновский Sosnowski РК; мать Крушанецка; племянник Соколовский Sokołowski; 12. Лозицкий Łozicki РК; - 13. Орловский Orłowski РК; 14. Поплавский Popławski РК; племянник Григорка; теща Павловска Pawłowska; 15. Дромирецкий Dromilecki? РК; - 16. Добрановский Dobranowski ГУ; 17. Дедковский Didkowski ГУ; 18. Завадский Zawadzki РК; - 19. Виговский Wyhowski ГУ; 20. Николаевский Mikołaiewski РК; 21. Сахновский Sachnowski ГУ; - 22. Садовский Sadowski ГУ; 23. Гловацкий Hołowaski РК; - 24. Садовский Sadowski РК; 25. Балецкий Bilecki РК; брат жены Ширпа Szurpa; - 26. Сахновский Sachnowski ГУ; 27. Балецкий Balecki ГУ; 28. Андроник Andronik ГУ; сестра Лепинска Lipinska; - 29. Болкон Bołkon РК; 30. Магилка Mohyłka ГУ; 31. Ивалевич Jwalewicz РК; - шурин Мержиевский Mierzeiewski; 32. Коетковский Kwiatkowski РК; шурин Чижевский Czyzewski; 33. Юрковский Jorkowski ГУ; - 34. Порецкий Porzycki РК; 35. Вислоух Wisłouch ГУ; - 36.-38. Миляновский Malinowski ГУ; - 39. Бронковский Brunkowski РК; 40. Святецкий Swiatecki РК; 41. Ластовецкий Łastowicki ГУ; - 42. Порицкий Pohorecki РК; отец Хатенский Chalinski; 43. Закревский Zakrzewski РК; - 44. Миляновский Malnowski ГУ; Босевич Bosewicz; 45. Рачинский Raczynski РК; - 46. Рачинский Raczynski РК; 47. Избицкий Jzbicki ГУ; зять Миляновский Malinowski; - 48. 49. Круковский Krukowski ГУ; 50. Становский Stanowski ГУ; - 51. Луженский Łuzecki ГУ; 52. Краковецкий Krakowiecki ГУ; 53. Жуковский Zukowski РК; - 54. Павловский Pawłoski РК; 55. Хисимовска Chiżmowska РК; 56. Андронек Andronik ГУ; - 57. Ростовский Rostowski ГУ; 58. Волотовский Wołotowski ГУ; - племянник Свиридович Spirydowicz, тесть Стернавский Sternwski; 59. Петровский Piotrowski РК; 60. Голенбовский Gołębioski РК; шурин Павловский; - 61. Кучерский Kaczerski РК; 62. Доморадский? Domoracki ГУ; 63. Хоценский Chocinski ГУ; 64. Василевский Wasilewski РК; дядя Буркот Burkat; - 65. Капустенский Kapuscinski ГУ; зять Клецкий; 66. Волотовский Wołotowski ГУ; - 67. Щуровский Szczurowski ГУ; 68. Каминский Kaminski ГУ; 69. Волска Wolska ГУ; зять Черняховский; 70. Бернацкий Biernacki ГУ; - 71. Кулетский Kulicki ГУ; тесть его Григорий Дмитриев сын Ви***? вдовь; 72. Андреевский Jendrzeiowski РК; - 73. Грохольский Grocholski РК; 74. Лозов Łozowski РК; 75. Волотовский Wołotowski ГУ; - 76. Скалский Skalski РК; 77. Соболевский Sobolewski ГУ; 78. Паскевич Paskiewicz РК; - 79. Хребтиевска Chrebtyiewska ГУ; 80. Цевский Czewski РК. - '''неоседлая шляхта:''' 1. Смерчевский Smurczewski РК; 2. Ильницкий Jlnicki ГУ; 3. Драмирецка Dromirecka ГУ; 4. Пожарский Pożarski ГУ; 5. Фировский Firowski ГУ; 6. Хоцинский Chocinski ГУ. - 7. Виногродска Winogrozka РК; 8. Скринска Skrynska РК; 9. Вовковинска Wolkowinska ГУ; 10. Брожецкий Brozecki РК; - 11. Белецка Bielecka РК; 12. Грохолский Grocholski РК; 13. Буржинский Burzynski РК; 14. Менчинский Męczynski ГУ; 15. Лосицкий Łozicki РК; - 16. Белецка Bielecka ГУ; 17. Залеска Zalewska РК; 18. Корбут Korbut РК; 19. Павловский Pawłowski ГУ; - 20. Рипилский Ripinski РК; 21. Броговский Brzozowski ГУ; 22. Тарнавский Tarnawski РК; 23. Клиецкий Klecki РК; - 24. Мошковский Moszkowski ГУ; 25. Бернацкий Biernacki РК; 26. Кулаковский Kulikowski РК; 27. Тростинский Troscinski ГУ; брат жены Кулеша; 28. Перловска Perłowska ГУ; - 29. Репенский Rzepecki РК; 30. Павловский Pawłowski РК; 31. Анеля Яковлева дочь Францева вдова РК; 32. Куликовский Kilikowski РК; 33. Александра Петрова дочь РК; 34. Бовкуновна Bołkunowska ГУ; 35. Михаловский Mihałowski ГУ; - 36. Шавловска Szawłowska РК; 37. Каленевский Kalinowski РК; 38. Вишневский Wiszniewski ГУ; 39. Руленска Rylinska РК; 40. Пехновский Pachnowski ГУ; 41. Мария Иванова дочь ГУ; 42. Дромирецкий Dromerecki РК; 43. Ковалский Kowalski РК; 44. Росенский Roscinski ГУ; - 45. Домбровский Dombrowski РК; 46. Петрошевский Petruszewski РК; 47. Пяхновский Pachowski ГУ; 48. Крушинецка Kruszelnicka ГУ; 49. Венцковска Więdzkowska ГУ; 50. Михаловский Michałowski ГУ; 51. Репеловский Repeliewski ГУ; 52. Вербицкий Wierzbicki РК; 53. Кульчицка Kulczycka ГУ; 54. Могилка Mohiłka ГУ; - 55. Тернавский Tarnawski РК; 56. Калский Kalski РК; 57. Подолский Podolski ГУ; 58. Куликовска Kulikowska РК; 59. Войцех Федоров РК; 60. Роковский Rogowski ГУ; - 61. Меляновский Malinowski ГУ; 62. Грушецкий Gruszecki РК; 63. Сосновский Sosnowski РК; 64. Цвиловский Cwiłowski РК; - 65. Бояховский Boiechowski РК; 66. Борвинский Borwinski РК; 67. Вовковинский Wołkowinski РК; 68. Зазулевич Zozulewicz ГУ; 69. Доброновский Dobrowolski ГУ; 70. Павловский Pawłowski РК; 71. Лужецкий Łuzecki ГУ; - 72. Висекирский Wysokurski РК; 73. Кулаковский Kułakowski ГУ; 74. Цеский Ciśki РК; 75. Войцеховский Woyciechowski РК; 76. Гурский Hurski РК. ''' Матюши''' - 1. Студинский Studzinski РК; - 2. Борковска Borkowska РК; шурин Закатецкий? Zawacki; племянник Барковский Borkowski; Левицкий Lewicki; 3. Иван Григорьев Jan Grzegorzow ГУ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Кобилянский Kobilinski РК; 2. Соколовский Sokołowski РК; 3. Марковский Markowski РК из распущенных польских войск Днепровской бригады; 4. Березовский Berezowski РК; ''' Насташки''' - 1. Янешевский Janiszewski РК; 2. Троцкий Trocki РК; - 3. Кришевский Krzyszewski РК; 4. Милиневский Mieliniewski РК; '''служащие на владельческой земли в селе Несташки шляхта не платящая владельцу ренту:''' Антон Пачувски Paczuwski сын РК; Червенски Czerwinski РК; Слоневски Słoniewski РК; - Денцеловский DzięciołowskiРК; Данилевский Dominski РК; Машиленский Mazylianski РК; Савицки Sawicki РК; Герашинский Bieraszynski РК; Геравский Horowski РК; '''в оном селении Насташках господский дом''', в нем: Поплавский РК; ??? ''' Шамраевка''' - 1. Новицкий Nowicki ГВ; 2. Дитковский Didkowski ГВ; - '''неоседлая шляхта:''' 1. Русковский Ruzkowski ГВ; 2. Петровский Petrowski РК; шурин Боровской Borowski ГВ; - 3. Лещинска Leszczynska; 4. Маркович Markiewicz РК; 5. Данкевич Dankiewicz РК; - 6. Кулицкий Kuyczycki РК; 7. Невирович Newirowicz РК; 8. Ястремский Jastrzebski РК; 9. Косинский Kosinski РК; 10. Витковский Witkowski РК; 11. Басковский Baskowski РК; Мария Тимофеева дочь Ратковска Radkowska; 12. Зославский Zolawski РК; - 13. Любинский Lubinski РК; 14. Мациевский Macieiewski РК; 15. Полотницкий Płotnicki РК; 16. Милевский Mylewski РК; 17. Карнеский Czarniecki РК; 18. Забицкий Zabicki РК; 19. Свентковский ГВ; 20. Гурский Hurski РК; - 21. Смулкий Smulki ГВ; 22. Яков Лукьянов сын Lukaszow syn РК; 23. Олексенский Olesinski? РК; 24. Чеплицкий Czaplicki РК; 25. Козлинский Kozlinski ГВ; 26. Малицкой Malecki РК; 27. Ехтерснавзинова Jhterhawzenowa лютеранского закона; 28. Волф Wolf РК. ''' Пологи''' - 1.2. Калетинский Kaletynski РК; - 3. Домбровский ГВ; 4. Зеленский Zielinski ГУ; 5. Лисоцкий Lisocki РК; 6. Смогоржевский? Smogorzewski? ГУ; – 7. Барановский Baranowski ГВ; 8. Вишневский Wiszniowski ГВ; 9. Церковский Czerkowski РК; - 10. Борейко Boreyko ГУ; 11. Вербаховска Werbachowska ГВ; '''неоседлая шляхта''': 1. Мочодлевский? Moczodlowski ГВ; 2. Кобылянский Kobylanski ГВ. ''' Слобода Соколовка''' - Калапский Kalapski РК находится приказчиком в той же Слободе. ''' Ольшанка''' - 1. Славинский Sławinski РК; - 2. Щирецкий Szczyrecki ГВ; 3. Драчиновский Traczkowski РК; - 4. Козловский Kozłowski РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Добровольский Dobrowolski РК; - 2. Лукомский Łukomski; 3. Блоцкий Błocki РК; 4. Подгурский Podgorski ГУ; 5. Огинский Oginski ГК; 6. Кужинский Kusinski РК; 7. Ястребинский Jastrubinski ГУ; 8. Галческий Halczewski ГУ; 9. Компан Kompan ГУ; 10. Боровской Borowski РК. ''' Снигировка''', поссессор Годлевский Godlewski. ''' Бертники''' - 1. Оранска Oranska; 2. Дубиковский Dubikowski; - Дубиковский Dubikowski; 3. Мацкевич Mackiewicz; жена Петровска Piotrowska; жена Моравска Murawska; 4. Зелинский Zielinski; брат Ерлич Jerlicz, жена Сташевска Staszewska; 5. Пилькевич Pilkiewicz; двоюродный брат Жебровский Zebrowski; племянница Барановска Baranowski; - 6. Миленевский Mieleniewski; жена Сервецка Serwecka; жена Козловска Kozłowska; племянник Бочковский Boczkowski; 7. Крушинский Kruszynski; жена Заремба Zaręba; 8. Подвысоцкий Podwysicki; жена Чижевска Czyzewska;двоюродный брат Сливинский Sliwinski; жена Подвысоцка Podwysicka; - 9. Прушковский Proszkowski; 10. Самборский Samborski;жена Буржакова Burzakowa; зять Пясецкий Piasecki; жена Самборска Samborska; брат Пясецкий Piasecki; 11. Чеховский Czechowski; - '''живущая без грунтов''' в упомянутой деревне Бертниках для заработков шляхта: 1. Храновский Chrzanowska; 2. Долинский Dolinski; жена Тхоржевска Tchorzewska; 3. Парчевский Parczewski; 4. Карпиловский Karpiłowski; 5. Сангоржевська Sangorzewska; 6. Ковба Kowła; жена Боровска Borowska. ''' Большая Снетинка''' - 1. Столигва Stołyhwa; 2. Шкуратовский Szkuratowski; 3. Венгерский Węgierski; ''' семейство поссессора Даховский Dachowsk'''i ''' Волица''' - 1. Ольшанский Olszański; 2. Кульчинский Karczynski;3. Дидковский Didkowski; - 4. Топоровский Toporowski; 5. Тичина Tychyna; 6. Барановский Baranowski; Живущая без грунтов в упомянутом селе Волиці шляхта 1. Любовицкий Lubowiecki; 2. Маевский Maiewski; 3. Блажей Алексеев. - 4. Крупчинська Krupczynska; 5. Мария Францишкова; 6. Мария Андреева; 7. Глоговский Głogowski. ''' село Кадлубица Ксендзовска.''' Семейство посессора Иосифа Иванова Караскевича ''' Кадлубица''' Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк, религии римскокатолической 1. Тхоржевский Thorzewski; 2. Полонска Połoński; 3. Крушинский Kruszyński; - 4. Маевский Maiewski; 5. Жуковский Zukowski; '''Живущая без грунтов шляхта:''' 2. Чижевский Czyzewski; 2. Селвестрович Celweystrowicz; 3. Визерска Wizierska; 4. Мендецка Mendecka; 5. Чайлиц Czaplic; 6. Тополский Topolski. ''' семейство околичного шляхтича Крижановского''' - Крижановский Krszyzanowski; зятья Садовский? Sa***owski?; Доманский Domanski. ''' хутор Крижановского''' - 1. Свирский Swirski; 2. Калинский Kalenski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Сикорский Sikorski; 2. Павловский Pawłowski. ''' местечко Белая Церковь''' 1. Ogonowski Огоновские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; плохой скан Тереза Александрова Burakowska Бараковска? вдова 2. Федор Антонов Kaminski Каменский греко восточного исповедания, брат Иван Антонов Каминский греко.вост.исп., упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 3. Kędzierski Кендзерский РК, займается дробным торгом; 756 4. Mirecki Мирецкий РК, занимается дробным торгом; 5. Dronikowska Дрониковска РК, Przekupka-продавец, сын Осиф служит у шляхтича Делингера Dolinger; 759 6. Rutkowski Рутковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 7. Sadowski Садовский РК закона; 8. Lewicki Левицкий греко восточного исповедания, занимается дробным торгом; 761 плохой скан 9. ? Ouykinowski? РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 10. Александр Францишков сын Dobrowski Домбровский РК, жена его Катерина Александрова дочь РК, занимается дробным торгом; 763 11. Sikorski Сикорский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 12. Rokocki Ракоций РК, занимается дробным торгом; зять его Jaworski Яворский РК; 13. Jankielowski Янкутовский РК, бавится заработком; 767 зять Błazyiewski Блажиевский РК; 14. Prysnicki Преснитский РК, бавится заработком; 15. Słomczynski Сломчинские РК, бавится зароботком; 769 16. Kruzkowski Кручковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 771 17. 18. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 773 19. Mychałowski Мыхаловские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 20. Sokołowski Соколовский РК, бавится заработком; шурин Samoyłow Самойлов греко восточного; 775 21. Żagorski Загурский РК, мелким торгом промышляет; 22. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 777 23. Czerniachowski Черняховский РК, бавится заработком; 24. Podgorski Подъгурский РК, бавится заработком; 25. Roiecki Роетский РК, бавится заработком; 779 сестра Owszynowa Офшенова; 26. Winiarzewski Винаревский греко восточного исповедания, бавится заработком; 27. Studzinski Студзинский РК, бавится заработком; 781 28. Kobrot Корбот РК, торгует съестными припасами; 783 29. Borkowski Борковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш; 30. Zarzewski Зажеский? РК. служит у шляхтича Линческаго Lenczewski; 785 31. Mądkowska Монтковска РК, мелочным торгом промышляет, зять Moczulski Мочульский, пасынок Byałkowski Биялковский; 787 32. Kowalska Ковальска РК, бавится заработком; 33. Salnicki Салнетский РК, бавятся заработком; 34. Kuzminski Кузминский РК, упражняется извозом; 789 35. Rutkowski Рутковский РК, по калечиству и слабости? здоровья питается мироподаянием; 36. Raiecki Роецкий РК, бавится заработком; 791 37. Kosmanska Косманска РК, мелким торгом промышляет; 38. Nycecki Нецецкий РК, питается от мироподаяния; 39. Rogalski Рогольский РК; 793 40. Poradowski Породовский греко восточного исповедания, бавится заработком, племянник Olchowski Ольховский; 41. Wielkanowski Вилькановские РК, проживает без платежа чиншу, питается своим капиталом; 795 42. Wicinska Вицинска РК, живет своим капиталом; 43. Bogusławski Богуславский РК, проживает в доме своем без платежа чиншу; 44. Blizniski Близинский РК, с расформированных польских войск бригады Днепровской хорунжий, питается своим капиталом; 797 45. Judycki Едицкий РК, бывшей Сант-Петербургскаго легиона казачей команды отставной ... при костеле органист; 46. Podgorski Подгорский РК, бавится заработком; 799 47. Креский Krewski РК 48. Kułakowski Киламонский? РК; 47-48 Служат в господском доме; 801 плохой скан 49. Mizerski Мизерский РК, служит в господском доме; 803 плохой скан 50. Ulatowski Улатовский РК, служит в господском доме; 51. Kakowski РК, Ekonoma Roteckiego Folwarku, на фольварку слижит за эконома; 805 52. Dekonska Деконска питается заработками; '''неоседлая шляхта''' 1. Berezowska Барезовска греко восточного исп., проживает в Иосифа Кундзерского Kędzierski, питается заработком; 2. Wrzeszniowski Вржешниовський РК, проживает у шляхтича Мирецкого Myrecki, питается заработком; 807 3. Szymanski Шиманский РК, проживает у Мирецкого Myrecki, питается мироподаянием; 4. Петр Тимофеев Kaminski Каминский РК, проживает у Залеского Żaleski, питается зароботком; 5. Stefanski Стефанский РК, проживает у Александра Домбровского Dąbrowski, питается зароботками; 6. Samborski Самборский РК, живет в земляние, питается заработком (ziemianka-землянка) 809 7. Satatewicz Сататевич РК, шурин Losianski Лосянский РК; 8. Krzystofanski Кршиштофанский РК; 7-8 проживают в земляние, питается заработком 811 9. Bystrycki Бистрицкий РК, проживает в Pohanskiego Паганского, питается заработками; 10. Lewicki Левитский РК, проживает в Дзедзицкого Dziedzicki, питается заработками; 11. Homzewicz Гомзевич РК, проживает в земляние Ziemiance, питается заработком 813 12. Marszycki Маршицкий РК, проживает в Доброковского Dobrakowski, питается заработком; 13. Rydnecki Рибнецкий РК; 14. Walinski Волинский РК; 13, 14 проживает в земляние Ziemiance, питается заработком; 815 15. Stalecki Сталятский (Апалетский?) РК; 16. Korytynski Коритинский РК; 15, 16 проживает в землянках Ziemiance, питается заработком; 817 17. Korczynski Корчинский РК, проживает у шляхтича Kruczkowski Кручковского, питается заработком; 18. Chmielowski Хмелиовский РК, проживает в жида Gdala Гдаля понайму, питается заработком; 19. Bielawski Белявский РК, проживает в землянке, питается заработком, сестра вдова Syman Шиманска?; 819 20. Grabowski Грабовский РК, проживает в землянке, питается заработком; 21. Puczkowski Пучковский РК, проживает в Казимира Marczewski Марчевского, питается заработком; 22. Wyniarski Виннарский РК, проживает у подданого Даниль Фулярского Danyla Fularskoho, питается заработками; 821 23. Leszczynski Лещинский РК, проживает у Трофима Бондаря Trochima Bednarka, питается заработками; 24. Wilczynski Вилчинский РК, проживает в Siedlarza Седляра, питается заработком; 25. Leszczynski Лещинский РК, проживает в Юзефа Ryby Риби, питается заработком; 823 26. Swirgowski Свиргоски РК, проживает в землянке, питается мироподаянием; 27. Марьяна Антонова дочь Dobrowska Дамбровска вдова РК, дочь Катерина Станиславова, проживает в Kuzminski Кузминского, питается заработками; 28. Nedzielska Недельска РК, проживает в Юзефа Czewecznyka Чевечника, питается заработком; 825 29. Szymanska Шиманска РК; 30. Kabłowska Кабровска РК; 29, 30 проживает у шляхтича Borkowski Борковского, питается заработком; 31. Osykowska Асиковска РК; 32. Głowacka Гловацка РК; 31, 32 проживает по найму у жида Иося Абрумова, питается зароботком; 827 33. Matuszewicz Матушевич РК; 34. Maniwicz Маневич РК, 33, 34 проживает у Barbary Malinowski Варвары Маленовския, питается заработком; 35. Szalakowski Шаляковский РК, проживает у Swiczalnika Свечарника, питается заработком; 829 36. Aksutynski Аксетинска греко вост., проживает у Ивана Obłołica? Облолея?, промышляет дробным торгом; 37. Krytynski Крытинский РК, проживает у шляхтича Skibinski? Студзинского, с извозу живет; 38. Dobrzanski Добранский РК, проживает у Ивана Jurczenka Еръченка, питается заработком; 831 39. Muszynski Мушиньский греко.вост.исп., проживает в доме господина Rokoszewszki Роношевского, питается заработком, жена его Елисавета Szwaycerowa Шварцвойтерова дочь; 833 40. Sokołowski Соколовский РК 41. Bohdaszewska Багдашевска РК, 40, 41 проживает у шляхтича Konociczewski Консецевского, питается заработком; 42. Łoyko Лойко РК, проживает у Ивана Gladkiego Гладкого, питается заработком; зять Kaczorowski Качуровский; 835 43. Лопушинский РК, проживает у шляхтича Порадовского, питается мироподаянием; 44. Гаршковский РК, проживает у шляхтича Мацевича, питается заработком; 45. Брожозовсий РК, проживает в Кузьмы Яремина, питается заработком; 46. Киселевский РК, служит в Мацея Леоневского; 47-82 отсутствует 836 83. Jwanski РК, проживает в Александрии в obowiązku pisarza; 84. Kazimierz Woyciechow syn РК, служит в доктора Holsztyna Гольштейна; 85. Niedzielski РК; 86. Malinowska РК; 85, 86 служит в того же Holsztyna Гольштейна; 837 87. Якуб Станиславов Dombrowski Домбровский РК; 88. Wyszniewski Вешневский РК; 89. Żelechowski Желеховский РК; 87-89 служит у доктора Adama Roka Адама Рока; 90. Szteyn Штейнь РК, служит в скарбе; 91. Szmolnicki Смуйлицький? РК; 92. Jzbicki Избыцкий РК; 91, 92 служит у Гаврила Штейна ловчего Gabryela Sztyny lowczego; 839 93. Wołoszewicz Волосевич РК, служит у Юзефа Новицкого Nowicki; 94. Wydynski Ваединский РК; 95. Zawacki Завацкой РК; 96. Kozłowski Козловский РК; 97. Zielinski Зилинский РК; 98. Skalski Скалский РК; 94-98 служат в скарбе графа Браницкого 841 99. Kotrebynski Котребинский РК; 100. Morawski Муравский РК; 101. Gonsowski Гонсовский РК; 99-101 служат в скарбе графа Браницкого; 843 плохой скан 109. Horocki Гуецкий? РК; 103. Liszczynski Лещинский РК; 102, 103 служат в скарбе графа Браницкого; 845 104. Jzakowski Ижаковский РК; 105. Żaiączkowski Зоенчковский РК 106. Kozarowski Кожаровский РК; 104-106 служат в скарбе графа Браницкого; 847 107. Maiewski Маевский РК; 108. Kołodzynski Колодзинский РК; 109. Kiszkiewicz Тишкевич РК; 110. Syrunski Сирубский РК; 107-110 служат в скарбе графа Браницкого; 849 111. Cheńcinski Хейцинский РК; 112. Kowernicki Коверницкий РК; 113. Wonsalski Войсалский РК; 111-113 служат в скарбе графа Браницкого; 851 114. Jastrubowski Естребовский греко.вост.испов.; 115. Dubicki Дубицкий РК; 116. Korzewski Корчевский РК; 117. Kalinowski Калиновский РК; 114-117 служат в скарбовом доме графа Браницкого; 853 118. Maxymowicz Максимович РК; 119. Duwidowicz Давидович РК; 120. Zmiiiwski Жеевський? РК; 121. Harasymowicz Гарасимович РК; 118-121 служат в скарбе графа Браницкого; 855 122. Winnicka Виницка РК; 123. Werzycka Вержбицка РК; 124. Łobanowska Лобамовска РК; 125. Bartkowska Бартковский РК; 126. Malarski Малерский греко. вост.исп.; 122-126 питается мироподаянием; 857 127. Fidowski Фидоский РК; 123. Jagelski Ягельский РК; 129. Malewski Малський РК; 130. Wyszniewski Вишневский РК; 131. Barkiewicz Баркевич РК; 127-131 питается мироподаянием; 859 132. Żołtański Жолтанский РК, питается мироподаянием; 133. Odrechowski Одреховский РК, инспектор школы парафиальной; 134. Brazewski Бражевский РК, Słuzy u Xiądza Proboszcza служит у ксенза пастора; 135. Syrocha Сирока? РК, служить у того же пастора; 136. Kozarowski Козировский РК, служит у ксенза Чеховича; 861 137. Zielińska Зиленска РК, служит у ксендза Чеховича Czechwicz; 138. Ruselowicz Русекович РК, служит у ксендза Павловского Pawłowski; 139. Nowicki Навецкий РК, служит в скарбе графа Браницкого; 140. Stanisławski Станеславский РК, проживает у шляхтича Людвига Bliziński; 863 141. Hrawa Грава РК, 142. Miechniewicz Михневич РК, 143. Stanewski Сташеский РК 141-143 - служат у Людвига Blizninski Блезенского хорунжого; 144. Guyśki Гуйский РК, служит в скарбе за писаря; 865 145. Stysciwicz Стишевич РК, служит у Яна Guyski Гуйского; 146. Jezewski Єжевський РК, писарь в скарбе; 147. Ruzycki Рожицкий РК, в скарбе графа Браницкого писарем; 867 148. Chmurzynski Хмуржинский РК; 149. Komarnicki Комарнецкий РК; 150. Boharska *ска? РК; 148-150 служат у Винцентия Ружицького Ruzycki; 151. Sosenkowski Сосенковский РК, проживает при экономии Ротецкой (Роток); 869 152. Łysogorski Лисогурский РК, проживает в скарбовом доме в должности эконома; 153. Melendowski Молендоский РК; 154. Szablowski Саблиовский греко-вост.исп.; 153, 154 служат у Эразма Лисогурского Łysogorski; 155. Rusicki Рушецкий РК; 156. Bystrzycki Быстрицкий РК; 157. Sochacka Сохацка; 155-157 служат у Tomasza Mosfeta Томаша Мофета? садовника ogrodnika; 871 158. Bilski Белский РК, скарбовый ревизор; 159. Szatkowska Шадковский греко.униат.исп., служит у Николая Белского Bilski; 160. Jaworski Яворский РК, писарь магазинный; 161. Кароль Андреев сын Roynik РК, писарь фабричный; 873 162. Nowicki Новецкий из расформированных Польских войск Бригады Днепровской рядовой, 28лет. Проживает у Христины Кахена u Chrystyny Kalika питается мироподаянием; 163. Jwanowski Иваноский РК, служит у Иосифа Новецкого Nowicki за контрактом; 875 '''Пришельцы из соседних деревень оседлые живущие домами''' 1. Holsztyn Голштин з чехов РК; 2. Rok Рокь РК, при дворе графа Браницкого лекарем Doktor skarbowy; 3. Koscinski Костенский РК, с Прусии, портной; 4. Firkowski Фирковски з беларусии, греко-восточного испов., служит при полиции; 877 '''пришельцы из соседних деревень неоседлые''' 1. Tomosy Mowet z Anglij Kalwin Калвен садовник в скарбе Браницкого ogrodnek skarbowy; 2. Strykałow Стрикалов греко.рос.испов. из России, при дворе графа Браницкого, штукатур при дворе графа Браницкого; 3. Piotrowski Петровский из венгров РК, служит у Венцентия Рожицкого Ruzycki; 4. Obchwan Обхман z Murawij з Муравии РК, служит у Данеля Коваля Kowala; 879 5. Hryzyk Хризик? с прусов, лютер., проживает в скарбничем доме Слесак? Sliesak; 6. Reyzocki Реизоцкий с пруссии, РК, седельник? проживает у шляхтички Дзиконски Dzikonski; 7. Koberski Коберский с кордону церского вышедшего z cesarskiego kordona, РК, кирпичный майстер проживает в скарбничем доме; 8. Opolski Ополский РК с кордону церского? z kordony cesarskiego, служит за челядника у Ивана Куберского Koberski; 881 9. Остроский з Литвы з Гродни, РК, служит работником у Яна Коберского Jana Koberski; 10. Орловский з Луцка РК, служит работником у того же Коберского, дочь Магдалена служит у Войцеха Pywnicz?; 11. Щепанский с Подгурца РК, служит работником у того же Коберского; 12. Mauwski? Миеский? РК, цирулик нанимает у еврея дом; 883 13. Suczewicz z Wenger Суцевич з венгров РК, проживает у Андрея Рознятовского Razniatowski, питается заработками; 14. Sznicer Шмицерь з чехов РК, проживает в скарбовом шинку; 15. Dolinger Доленгер РК, Księstwa Austriackiego Герцогство Австрии, проживает в доме Яниковского Janikowski полковника; 16. Kirsza z Prus Кирш з Прусии, Dolnego Śląska-Нижняя Силезия, служит в скарбе белоцерковском за пивовара. ''' Малое Половецкое''' - 1. 2. Домбровский Dombrowski ГВ; - 3. Тишковский Tyszkowski ГВ; - 4. Полавский Poplawski ГВ; 5. Жолтневич Żołtniewicz ГВ; 6. Орешковский Orzeszkowski РК; ''' неоседлая шляхта:''' Карасовский Krasowski РК; Домашевский Domaszewski РК; Бидлевич Bydlewicz; Подгурский Podgorski; Можаровский Mozarowski ГВ; - Гоголенский Hoholinski РК; Суленский Sulinski РК; Терлецкий Terlicki РК; Рашковский Raszkowski РК; Орешковский Orzeszkowski РК; Шелянговский Szelingowski РК; Нелепович Nielipowicz РК; Шмигельский Symigelski РК; Мартин Тимофеев сын Шимонов РК; Федор Васильев сын РК. ''' Великое Половецкое''' - 1. Гродзицкий Grodzicki РК; Красенский Krasinski РК; Смоленский Smolinski; - Смоленска Smolinska; 2. Кишаковский Kiszakowski РК; Поржицкий Porzycki; 3. Демидецкий Demidecki РК; - 4. Чайковский Czaykowski РК; 5. Косенский Kosinski ГВ; 6. Пригоцка Przygocka РК; ''' неоседлая шляхта''' Меленовский Malinowski ГВ; Новецкой Nowicki РК; Лукомский Łukomski РК; - Вроблевский Wroblowski РК; Гаевский Gaiewski РК; Соколовский Sokołowski РК; Варфоломей Станиславов Токарский РК; Стецкевич Steckiewicz РК; Пясковский Paszkowski РК; Мариянна Дмитрева дочь вдова ГВ; Бобровна Bobrowna; Цибульский Cybulski РК; ''' Мазепинцы''' - 1. Андреевский Jędrzeiowski РК; 2. Масловский Masłowski ГВ; - 3. Дембицкий Dębicki РК; 2. Духновска Duchnowska ГВ; племянник Стебельский Stebelski; 5. Красуцкой Krasucki ГВ; - 6. Домбицкий Dębicki РК; 7. 8. Демковский Demkowski ГВ; ''' неоседлая шляхта:''' Стоинский Stoiński РК; Жиленский Żielinski РК; перечеркнута страница с переписью ''' Глушки''' - 1. Вербаховский Werbachowski РК; зять Тарнавский Tarnawski; - 2. Гурский Gurski РК; племянник Сенкевич Senkewycz; '''неоседлая шляхта:''' 1. Горешковский Horyszkowski ГУ. ''' Саливонки''' - 1. Липнецкий Lipnicki; 2. Соколнецкий Sokolnicki; '''неоседлая шляхта''': Мощинский Moszczyński. - плохой скан 2.Ян Билецкий жолнер расформированных польских войск. ''' Ковалевка''' - 1. Масляковский Maslakowski ГУ; - 2. Масляковский Maslakowski ГУ; племянник Кияковский Kijakowski; '''Неоседлая шляхта''': Баровский Borowski ГУ. ''' Пивни''' 1. Точинский Toczynski РК. ''' Трилесы''' - 1. Подгурский Podgurski ГВ; - племянники Делевич Dylewicz; 2. Прилуцкий Przyłucki РК; 3. Саненский Sajcińzki?. - 4. Зеленский Zieliński; 5. Красуцкий Krasucki; 6. Бутёльский Butelski; - 7. Талишевска Teliszeska; 8. Обремска з Магорских Obrębska z Mahorskich wdowa ГВ, Обремский Obrębski; - '''неоседлая шляхта''' живущая без платежу чиншу. Римско Католического закона: 1. Мазур Mazur; - 2. Кринецкий Krynicki; Коханьский Kochański; 4. Рачиньский Raczyński; 5. Вербицкий Wirzbicki; - Войцишевский Woyciszewski; 6. Разушевский Radziszewski; 7. Синорский Sikorski; 8. Думаньский Domański; 9. Дулевич Dylewicz; 10. Мазур Mazyr; 11. Удала Udawa; находятся в годовой службе в шляхтича того села эконома Михайла Вербицкого Wierzbicki. - зять Езерский Jezierski; '''расформированной Днепровской конной бригады жолнеры проживающие в Трилисах''', римско католического закона 1. Биньковский Bieńkowski; 2. Петровский Piotrowski; 3. Войнаровский Woynarowski; - 4. Невиядомсий Niewiadomski; 5. Березовский Berezowski; 6. Дачевский Daczewski?; 7. Ковальский Kowalski; 8. Гурский Gurski; 9. Станькиевич Stankiewicz; 10. Ронелевский? R*elewski?. ''' Гребенки''' - 1. Гербутовский Herbutowski; 2. Домбровский Dąbrowski - Подгурский Podgorski; Батаденский Batodynski; '''неоседлая шляхта:''' 1. Дембецкий Dembicki; 2. 3. Хмуржинский Chmurszynski; 4. Богуский Boguski РК; 5. Борецкой Borecki РК; 6. Велчкевич Wliekuwicz? РК; - 7. Винницка Winnicka; 8. Возницкий Woznicki РК. '''1066 посессор поручик Казаринов''' Kazarinow; племянник Червинский Czerwinski ''' Краснолесы''' Ведомость о чиншевой шляхте и о протчих невходящих в оклад обитателях села Краснолес - Ведомость 1795 года дня Киевской губерний части на уезды неразделенной села Краснолес владелец оного арендовной Господин Порутчик Иосиф Григориев сын Казаринов Kazarinow уполномоченный от него шляхтич Стефан Павлов сын Ягминович Jagminowicz который дал сию ведомость о жительствующих в упомянутом селе Краснолесах шляхте недвижимой собственности неимеющей имянуемых чиншових и протчих находящихся в окладе обитателях. Живущая на владельческих в упомянутом селе Краснолесах грунтах по условиям с помещиком чиншевая шляхта. А именно: 1. Дангевич Dangiewicz РК; 2. Заремба Zaremba РК; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш - 3. Заремба Zaręba РК; 4. Яворский Jaworski РК; - 5. Горчиньский Gorczynski РК; 6. Бережницка Berezecka? ГВ; - брат Малиновский; 7. 8. Бережницкий ГВ; - 9. Александра Иванова дочь Василиха вдова ГВ; - 10. Дембский Dembicki РК; - 11. Костецка Koszecka РК; 12. Козирский Kozyrski РК; 13. Костецкий Koszecki РК; '''неоседлая шляхта''' Римскокатолического закона: 1. Липский Lipski; 2. Стациевич Stackiewicz; 3. Подлеский Podleski; 4. Козловский Kozłowski; 5. Яроцкий Jarocki. - 6. Романовска Romanska; 7. Шумска Szumska; 8. Будзиневич Budzieniewicz; 9. Дембицкий Dembicki; 10. Товкач Towkacz; 11. Криницка Krynicka; 12. Больска Bolska; 13. Лозева Łozewa; 14. Коханьский Kochanski; 15. Доманьска Domanska; 16. Заремба Zaremba; 17. Коржениовский Korzeniowski. – 18. Ягминович Jagminowicz; 19. Коскевич? Kockiewicz; 20. Осмоленьский Osmolinski; 21. Клусак Kłusak; 22. Преис? Breus; 23. Краевский Krajewski; 24. Толь Toł; - 25. Юркиевич Jurkiewicz; 26. Здановский Zdanowski; '''Красна''' - 1. Кончинский Konczynski; жена Дубиковска Dubikowska; 2. Песляк Pieslak; брат Ковальский Kowlski; 3. Герковски Gierkowski; - 4. Ремишевский Remiszewski; Живущая без грунтов: 1. Манковски Markowski; 2. Чайковский Czaykowski; 3. Грзибовский Grzybowski; 4. Томаш Иванов; - 5. Сущевич Szuszczewicz; жена Дубиковска Dubikowska; 6. Яницкий Janicki. ''' Семейство посессора''' бывших Польских войск подполковника и булавы Великой Коронной Адъютанта Иван Борковский Borkowski села Лосятын. племянник Доброжаньский Dobrzyński. ''' Лосятин''' - 1. Ясенский Jasińśki РК; '''неоседлая шляхта:''' 1. Янкевич Jnkiewicz РК, 2. Здановский Zdanowski РК, 3. Вознецкий Woznicki ГУ; '''живущая при дворе в услужении шляхта''' римско католического закона: 1. Лукомский Łukomski; 2. Казаркиевич Łazarkiewicz; 3. Усаковский Usakowski; 4. Обрембский Obrębski; 5. Витковиньский Witwiński; 6. Шульц Szule; 7. Дидилевич Dydyliewicz; 8. Бочковска Boczkurowska; 9. Пикульска Pikulska. ''' Чупира''' - 1. Григорьевский Hryhorewski РК; жена Лысаковская Lysakowska; - 2. Дашковский Daszkowski РК; зять Палковский?; 3. Ермалинский Jermałynski ГВ; зять Писарский Pisarski; 4. Яков Михайлов РК; - 5. Старинский Starzynski ГВ; сродник их Клець Kłic;6. Еремский Jeremski РК; жена Лозовска Lozowska; Емстремская Jastrębska; 7. Калинский Kalinski РК; - 8. Билиевич Bylkuwicz ГВ; сродница Бавсуковска Bawsukowska; 9. Каминский Kaminski РК; – 10. Билкевич Bylkiewicz ГВ; 11. Вичиневский Wyczyniowski РК;12. Клешковский Kleszkowski РК; - 13. Загоровский Zahorowski ГВ; 14. Войцеховский Woyciehowski РК; сродник Соколовский Sokołowski; 15. Терпиловский Ternyłowski РК; - 16. Сазовский Sadowski РК; 17. Хадиковский Chodakowski ГВ; 18. Францишек Казимеров сын РК; - 19. Бартоломей Винцентов сын РК; 20. Антон Францишков сын РК; - 21. Здебский Zdebski РК; 22. Скрибковский Skribkowski РК; 23. Скребковский Skrybkowski; - Метушевский Metusiewski; 24. Полковский Połkowski РК; 25. Даниловская Danilewski РК; - 26. Даниловский Danłowski РК; 27. Сочинский Soczynski РК; 28. Билетский Biletski РК; - 30. Матушевич РК; 31. Пашкевич Paszkiewicz? ГВ; 32. Игнатовский Ihnatowski РК; - 33. Головатский Hołowatski РК; 34. Арелинский Arełynski РК; 35. Андреевский Andrzeiowski РК; - 36. Крубский Krubski ГВ; 37. Садовский Sadowski РК; живущая на владельческой земле без платежа чиншу '''неоседлая шляхта''' РК закона: 1. Соколовский Sokołowski жительствует у Войцеховского Woyciechowskiego; - 2. Лясковский Laskowski; 3. Любский Lubski; 4. Четовская Czetowska; 5. Медведовский Medwedoski; 6. Избедский Izbecki; - 7. Голобовский Gołębiowski; 8. Ходоковский Chodakowski; 9. Скрибковский Skrzypkowski; 10. Сикорский Sikorski; 11. Студинский Studzinski. ''' посессор Калинский''' Kaleński; племянник Петровский Piotrowski. ''' Ольшанка Малая''' - 1. Жуковский Żukowski; зять Роецкий Roecki; 2. Закаблуковский Zakabłukuwski; - 3. Квятковский Kwiatkowski; шляхта неоседлая: 1. Ковальский Kowalski; 2. Малицкий Malicki; Осицкий Osycki; Квятковска вдова Kwiatkowska; Закаблуковский Zakabłukuwski; Жуковский Żukowski РК; Квятковский Kwiatkowski; Сосновский Sosnowski РК. - Бурлацкий Burłacki; Кшетковский Krzejkowski?; Лондский Łędzki; Сташкевич Staszkiewicz; Теофилия Матвеева Sandakoska; Елеонора Иванова Wrobleska. ''' посессор Яниковский''' Janiekowski деревня Троцкое; сестра Максимилианна Андреева дочь Земецка Ziomecka. ''' Троцкое''' РК исповедания: 1. Соболевский Soboleski; швагир Соболевский Sobolewski; - 2. Седлецкий Sedlecki; 3. Щепановский Szepanowski; 4. Бобровский Bobrowski; - 5. Лозицкий Lozinskой; '''шляхта служащая в доме владельческом''': 1. Мошковский Moskowski; 2. Богусирский Bohusarski; 3. Марциновский Marcinowski; 4. Яниковский Janikowski; 5. Дославский Dosławski; - 6. Левинский Łewinski; 7. Грацковский Hrackowski; 8. Дронковский Dronkowski; 9. Малицка Malicka; 10. Войцеховский Woyciechowski; 11. Ковалска Kowalska. ''' посессор скарбник литовский Михаил Михайлов сын Романский''' Romanski. ''' Яблоновка''' оседлая: 1. Чернявский Czerniawski; 2. Ивницкий Ilnicki; - 3. Гочинский Horcyzcki; 4. Шаиковенка вдова Izamkowąka; зять Булковский Bulkowski; 5. Ордынска *ordinska; - 6. Грибовецкий Hrybowiecki; 7. Толовенский Tolowinski; зять Якубовский Jakubowski; жена Козловска Kozłowska; - 8. Козилецкий Kozylecki; 9. Бочковский Boczkowski; 10. Навиковский Nawalkowski; 11. Венгерский? Wiengierski; вольно живущие здешней стороны уроженцы '''шляхта неоседлая:''' 1. ? Gulkiewicz; 2. Толеванский Tukowanski; 3. Мачуленский Moczalewski; 4. Марчевски Marczewski; 5. Centykowicz; 6. Шиба***? Szcjsarski; ''' семейство посессора деревни Поправка Гетулевич''' Gietulewicz. ''' Поправка.''' находящиеся в услужении в селе Поправке в посессора Секунд Майора Anton Gietulewicz Гетулевича в оклад невходящих: из шляхты римского исповедания: Луба Luba; Чорненко Czarnecki; ''' посессор села Черкас Киркор''' Kirkor, Галицка Halicka, Олифиревич Olefirewicz; Сабинский Sabiński ''' Янковка или Лопатынщина''' поссессор Sosiński Сосенский ''' Лопатинщина (Янковка)''' - 1. Ясиньский Jasiński; 2. Пелеховский Pielichowski; 3. Зеленьский Zieliński; - 4. Маевский Maiewski; 5. Арцемович Arcimoeicz; 6. Шапоцкий Szapocki; '''Шляхта неоседлая:''' 1.Соболевский; 2. Богданович; 3. Паенской; 4. Причелковска?; 5. Степанска. ''' местечко Василев''' - 1. 2. Рачинский Raczyński; 3. Чайковский Czaykowski; - 4. Чайковский Czaykowski; 5. Неделский Niedzielski; ''' Розалиевка''' - 1. Федоровский Fedorowski; 2. Словяновский Słowianowski; - 3. Славяновский Słowianowski; 4. Собецкий Sobecki; 5. Добрянский Dobrynski; 6. Зянковский? Zinkowski; 7. Янковский Jankowski; - 8. Домковский Domkowski; 9. Мазур Mazur. ''' Перегоновка''' - околичная дворянка Станеславска Stanisławska; зять Заяченсковский Zaianczejkoy. ''' Станиславка''' - 1. Семен Иванов Згурский Zgurski, жена Мария Дмитрева; - 2. Ян Иванов Залеский Zaleski; 3. Тимош Михайлов Добрянский? Dobrzanski; зять Рачинский Raczynski; 4. Добрянский Dobranski, zona Xenyia Guzieniewiczowa?; 5. Войцех Dunieiscz, zona Параскева Гузинович? Guzieniewiczowa; 6. Юзеф Станиславов Зелиньский Zielinski; племянник Константин Федоров Згурский; zona Jego Maryia Kaminska; - племянник его Петр Войцехов Головацкий Głowacki; 7. Андрей Яковлев Глинский Glinski; 8. Янишевский Janiszewski, теща Прездецка Prezdecka вдова; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк ''' Деремезна''' '''Посессор''' Староста Вешковский Иосиф Иосифов Дунин Starosta Wiskowski Jozef Jozefow syn Dunin ''' Деремезна''' - 1. Семашка Siemaszka; 2. Блещинский Błeszynski; ''' Мотовиловка''' - 1. Янковска Jankowski РК; 2. Сиришевский S**szcski? РК; - 3. Томашевский Tomaszewski РК; 4. Олишевич Olszewicz РК; 5. Булынка Butynka РК; 6. Бурковский Burkowski РК. - '''служащие в господском дворе шляхта''', исповедания римского 1. Заторский Zatorski родом с ключа Уманского; 2. Винцентий Касперов Тваровский? Twa***? холост, с воеводства Подляшского с земли Дрогинской Drohinski?; 3. Бржезенский Brzezinski родом с кордону цесирского с Мелца Mielca; 4. Ян Якубов Марчук Marczuk родом с под Варшавы; 5. Дубрович Dubrowicz с воеводства Полоцкого. ''' Солтановка Большая''' - 1. Кострицька Kostrzycka. ''' Антоновка (Рейментарщина)''' - 1. Крижановский Kryyanowski РК; 2. Завацкий Zawadzki РК; - 3. Шемет Szemet?; 4. Сосновский Sosnowski; 5. Добровольский Dobrowolski; - зять Balinski; 6. Креческий? Krzewski ; зять Томасевич Tomasiewicz; 7. Иваневич? Iwaniewicz; 8. Мончинский Mączynski; - 9. 10. Мончинский Mączynski; 11. Янковский Jankowski; зять его Станислав Иоаннов Рачинский Raczynski; зять его Станислав Андреев Борковский Borkowski; - 12. Бучинский Buczynski; брат Матвей Чехович; 13. Михаил Антонов Цонобко? Konobko; 14. Лучанский Łuzanski; '''Неоседлая шляхта:''' 1. Павел Иосифов Менжинский Męzynski упражняется в хлебопашестве; 2. Иосиф Александров Вержховский Wierzchowski служит за економа; - 3. Лозенский Łozinski служит за коновала; 4. Черневский Czerniawski служит за кухаря; 5. Крупский Krupski заробком хлеба упражняется; 6. Старнавский Starnawski заробком хлеба; 7. Павловский? Pawłowski служить за лакея; 8. Корбут Korbut Расформована бригада Днепровская, заробком хлеба; 9. Антон Иосифов Гурский Gorzuski? служить за кучера; 10. Мариянна Антонова дочь служит за господин на дворе? Słuzy za gospodyni. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]] llf4dts1h3l0lt1gmly341lna5321s1 116 59757 459033 458467 2022-08-11T11:59:07Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців Васильківського повіту | рік = 1832 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-398. 1832. Посімейні списки однодворців Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-398. 1832. Посімейні списки однодворців Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> Антонівка 99, Безпечна 478, Бортники 203, Бикова Гребля 460, Біла Церква містечко 109, Бірюки 386, Блощинці 500, Василів містечко 380, Васильків місто 7, Велика Снітинка 324, Веприк 73, Вільшанка Білоцерківська 490, Волиця 466, Глушки 300, Городище 494, Гребінки 310, Деремезна 149, Дмитрівка 336, Дорогинка 400, Житні Гори 232, Кожанка 376, Коженики 390, Кощіївка 440, Красноліси 272, Куделі хутір 522, Ліщинка 137, Мазепинці 316, Макіївка 153, Малополовецьке 278, Мар’янівка 57, Матюші 330, Митниця 159, Мотовилівка казенна 19, Мотовилівка поміщицька 23, Озерна (Езерна) 354, Оксентівка (Луб'янка) 141, Олійникова Слобода 492, Ольшаниця 394, Острів 456, Офірна Біскупа 514, Паляничинці 518, Пилипча 510, Півні 306, Піщана 288, Пологи 39, Потіївка 404, Пришивальня 254, Пруси 426, Розаліївка 143, Рокитна 238, Ромашки 304, Саварка 434, Савинці 444, Салиха 448, Синява 195, Скригалівка 228, Снігурівка 91, Соколівка 502, Ставки 217, Сухоліси 464, Телешівка 294, Триліси 282, Тростинка 302, Троцке 107, Узин 173, Устимівка 352, Фастівка 506, Фастів містечко 181, Фастівець 165, Чепеліївка 47, Червона 213, Черкас 270, Чмирівка 462, Чорногородка 33, Чупира 81, Шарки 145, Шкарівка 474, Шпендовка 67, Щербаки 264, Яблунівка Білоцерківська 260, Яблунівка Чорногородська 221, Янківка 346, Яхни 458, Яцьки 298. /номер сторінки вказано в pdf форматі/ Мужской пол, Женский пол, Имя отчество и прозвание, лета, избираемые, звание, место прописки Сторінка : 7 '''Васильков''' одиноких Уездный список об однодворцах жительствующих в городе Василькове на общественных землях и к оним приписанных подлежащих к платежу подымного Сбора по 1$ Серебром Учинен в Комиссии Учрежденной в Городе Василькове для приведения в известность Однодворцев и Граждан 1. Гаварский Антон Семенов; 2. Невядомский Тадеуш Андреев; 3. Матусевич Семен Осипов; 4. Арцимович Евдоким Антонов; 5. Ендржеевский Иван Иванов; 6. Лисецкий Осип Григорьев; 7. Подбильский Станислав Григорьев; 8. Янишевский Яким Каетанов; 9. Качуровский Александр Мартинов; 10. Жигмановский Лювик Флориев; 11. Ржечицкий Николай Мартинов; Сторінка : 8 Васильков одиноких 1. Якубовский Антон Григорьев; 2. Комаровский Матвей Карлов; 3. Данилевский Ефим Семенов; 4. Михальский Архип Трофимов; Васильков посемейных 1. Дидковский Матвей Онисимов; Сторінка : 13 Васильков посемейных 1. Гаевский Иван Иванов; 2. Гаевский Захарий Иванов; 3. Шиманский Лукьян Алексеев; 4. Рачинский Петр Яковлев; 5. Маевский Иван Осипов; 6. Созанович Ксаверий Викторов; 7. Пащынский Лукьян Юрьев; 8. Ластовецкий Иван Геронимов; 9. Рожановский Яков Иванов; 10. Ходаковский Иван Иванов; 11. Грабовский Карл Иванов; 12. Прудзиньский Николай Иванов; 13. Недзелский Андрей Осипов; 14. Созон Яков Степанов; 15. Зелинский Иван Данилов; Сторінка : 19 '''Мотовиловка Казенная''' посемейных 1. Станкевич Александр Осипов; 2. Станкевич Федор Александров; 3. Станкевич Антон Александров; 4. Сикорский Аполинарий Осипов; Сторінка : 23 '''Мотовиловка Помещичья''' одиноких 1. Гемский Иван Александров 2. Витковский Михаил Антонов Сторінка : 24 та 31 Мотовиловка Помещичья Почетные граждане 1. Станькевич Феликс Николаев Казимиров; Сторінка : 25 Мотовиловка помещичья посемейных 1. Бедько Прокофий Захариев; 2. Подвисоцкий Фома Антонов; 3. Море Доминик Иванов; 4. Ордовский Станислав Казимиров; 5. Шыманский Михаил Антонов; 6. Волотовский Иван Григориев; 7. Эбергарт Иван Иванов; 8. Барвинский Иван Андреев; 9. Завадский Станислав Филипов; 10. Комаровский Викентий Степанов; 11. Сулятицкий Яков Войцехов; 12. Голембиовский Матвей Викентиев; 13. Кревель, родственница Плавинская; 14. Михальский Михаил Варфтоломеев; 15. Красовский Константин Александров; 16. Богуславский Иван Антонов; 17. Проскуровский Григорий Давидов; 18. Копчинский Станислав Мартинов; 19. Мегедовский Григорий Максимов; Сторінка : 33 '''Черногородка''' одиноких 1. Зилинский Каспер Михайлов 2. Свенцицкий Петр Михайлов 3. Орловский Яков Васильев Черногородка посемейных 1. Сташкевич Степан Иванов; 2. Зиленский Франц Михайлов; 3. Ильницкий Адам Иванов; 4. Воронович Иван Антонов; 5. Новицкий Осип Григорьев; 6. Новицкий Димитрий Николаев; Сторінка : 39 '''Пологи''' одиноких Уездный список об однодворцах жительствующих в Васильковского уезде в селении Пологах на помещичьих землях и к оним приписанных подлежащих к платежу подымного Сбора по 1$ Серебром Учинен в Комиссии Учрежденной в Городе Василькове для приведения в известность Однодворцев и Граждан 1. Петровский Людвик Фадеев 28 2. Ходаковский Иван Иванов 22 Сторінка : 40 Пологи посемейных Уездный список об однодворцах жительствующих Васильковского уезда в селении Пологах на помещичьих землях и к оним приписанных подлежащих к платежу подымного Сбора по 2$ Серебром Учинен в Комиссии Учрежденной в Городе Василькове для приведения в известность Однодворцев и Граждан 1. Ходаковский Людвик Иванов 30; жена Марцияна Иванова Ходаковская 30; сын Томаш 10; дочь Фекла 6 2. Липницкий Андрей Иванов 48; жена его Анна Павлова Липницкая 33; сыновья его Лаврентий 15; Осип 5; дочь Александра 9; 3. Зелинский Николай Мартинов 38; жена его Федора Василева Зелинская 25; сын Осип 2; 4. Бурдзиловский Владимир Варфтоломеев 29; жена его Наталия Геронимова 23; сын Иван 3; дочь Мария 1/2; племянник Владимира Степан 13; 5. Лисовский Гавриил Мартынов 60 вдов; сыновья Игнатий холост 25; Казимир 21; 6. Ильницкий Александр Матеушов 40; жена его Францишка Матеушова 40; сын Войцех 12; 7. Органовский Федор Иванов 40; жена его Феодосия Федорова 35; дочери Ева 3; Пелагея ½; брат Федоров Степан 30; жена его Елисавета Михайлова 25; сын Осип 1; сестра Федорова Александра Васильева вдова 45; сыновья Александры Прокопий Федоров 16; Григорий 4; дочь ее Дарья ¼; 8. Сохацкий Феликс Иванов 32; жена его Аполония Михайлова 30; дочь Ядвига 8; 9. Василевскй Иван Матвеев 26; жена его Юстина Осипова Василевская 26; сын его Петр 2; 10. Круликовский Павел Васильев 45; жена его Александра Матвеева 30; дочери Елисавета 11; Ягнешка 5; Настасия 3; 11. Круликовский Иван Варфтоломеев 65; жена его Марциянна Семенова 50; сыновья Иван 25; Антон 15; Иван 14; Никифор 12; дочь Мария 24; брат Иванов Александр 50; 12. Гриневич Григорий Петров 17 холост; братья Григорьевы родные Иван 16; Демьян 8; сестра Григория Мария 20; 13. Шмогоржевский Гавриил Александров 26 холост; Братья Гаврииловы родные Александр 23; Иван 15; Каетан 12; сестра Цецилия 18; 14. Шмогоржевский Констан Васильев 35; жена Терезия Павлова 25; дочери Регина 8; Марцияна 2; 15. Смогоржевский Михаил Васильев 45; жена его Францишка Григорьева 40; сыновья Михаил 12; Даниил 8; дочь Варвара 1; 16. Чарковский Иван Михайлов 60; жена его Фекла Мартынова 45; сыновья Семен 15; Павел 13; Иван 7; дочери Александра 17; Анна 8; Мария ½; 17. Василевский Игнатий Матвеев 30; жена его Фекла Константинова 20; 18. Пеньский Иван Фадеев 15; мать Иванова Иоанна Александрова 45. Сторінка : 47 '''Чепелиевка''' одиноких 1. Вольский Николай Васильев Чепелиевка посемейных 1. Березецкий Семен Николаев; 2. Замлинский Войцех Иванов; 3. Врублевский Казимир Мартынов; 4. Антонович Демян Демянов; 5. Ротовский Тимофей Павлов; 6. Мотилевич Михаил Андреев; 7. Женвоцкий Михаил Максимов; 8. Мотилевич Николай Степанов; 9. Янковский Григорий Мартынов; 10. Рудковский Дорош Васильев; 11. Звержковский Михаил Ильин 12. Барецкий Иматий Осипов; 13. Галацан Степан Петров; 14. Рудковский Иван Антонов; 15. Чернолуцкий Иван Вицентиев; 16. Ляхович Захарий Григориев; 17. Бакуновский Осип Федоров, Реутова Мария Васильева теща; 18. Бакуновский Григорий Лукьянов, Мария Ясиньская вдова; 19. Круликовский Данил Валентиев; 20. Галацан Иван Петров; 21. Кончаковский Михаил Антонов; 22. Барановский Никита Васильев; 23. Волотовский Казимир Семенов; 24. Барановский Матвей Иванов; 25. Кондратович Степан Васильев 26. Москалевич Михаил Иванов; 27. Васильев Гавриил Николаев; Сторінка : 57 '''Марьяновка''' одиноких 1. Голиневич Иван Фомин; 2. Янишевич Яков Иванов; 3. Косинский Иван Иванов; 4. Вольский Станислав Войцехов; 5. Винецкий Филип Иванов; Сторінка : 58 Марьяновка посемейных 1. Уляницкий 2. Дабежа 3. Стефанский 4. Трипольский 5. Ронгер 6. Крушельницкий 7. Холодовский 8. Саврицкий 9. Крижановский Андрей Петров 10. Томашевский 11. Барщевский 12. Романовский 13. Юрковский 14 Саврицкий 15. Лаговский Антон Осипов 16. Щепановский 17. Голембиовский 18. Сташевский 19. Новицкий 20. Архипский Иосип Иванов 21. Юрковский 22. Томашевский 23. Родкевич Войцех Григорьев 24. Словиковский, Гербут Юлианна вдова 25. Липский 26. Зиневич 27. Дроздальский 28. Тржасковский 29. Стефанский 30. Лубковский Максимилиян Андреев; 31. Вржесниовский Каспер Михайлов; 32. Голеневич Макар Павлов; Сторінка : 67 '''Спендовка''' одиноких 1. Романовский Гавриил Яковлев Сторінка : 68 Спендовка посемейных 1. Ланевский 2. Чайковский 3. Топольский 4. 5. Волошиновский Сторінка : 73 '''Веприк''' одиноких 1. Белецкий Павел Фомин 2. Савицкий Мирон Иванов Сторінка : 74 Веприк посемейных 1. Житкевич 2. Мостицкий Иван Матвеев 3. Мечковский 4. Ивановский 5. 6. Ковальский 7. Кобилинский 8. Цыбульский 9. Червинский 10. Домбский Антон Клементьев 11. 12. Водерацкий 13. Карчевский 14. Кобилинский 15. Котовский 16. Котасевич 17. Стржелецкий Игнат Яковлев; 18. Рашкевич Сторінка : 81 '''Чупира''' одиноких 1. Гловацкий Иван Карлов Сторінка : 82 Чупира посемейных 1. Пискорский 2. Олшевский 3. Шульковский 4. Скрипковский 5. Харатанский 6. Вишневский 7. Сичинский 8. Войцеховский 9. Пальковский 10. Скальский 11. Лясковский 12. Скрипковский 13. Крупский 14. Вольский 15. Скрипковский 16. 17 Чудецкий 18. Лосецкий 19. Ивашкевич 20. Ястрежемский 21. Издебский, Скрипковский 22. Волковский 23. Квятковский 24. Медушевский, Дембицкий 25. Соколовский 26. Забавский 27. Кондратевич 28. Клоцко, Боребская Мария Федорова 29. Рачковский 30. Чудецкий Сторінка : 91 '''Снигоровка''' одиноких 1. Ярошевич Леон Иванов; 2. Козловский Иван Иванов; 3. Чехович Семен Казимиров; Снигоровка посемейных 1. Губский Мартин Борисов Сторінка : 95 Снигоровка посемейных 1. Войславицкий 2. Корчиньский 3. Клосовский Каспер Павлов 4. Избицкий 5. Масло 6. Избицкий Станислав Францов; Сторінка : 99 '''Антоновка''' одиноких 1. Шиманский Петр Иванов 2. Новицкий Матвей Викентиев 3. Доманский Францишек Войцехов Сторінка : 100 Антоновка посемейных 1. Лузановский 2. Скржичевский 3. Щырский 4. Островский 5. Янковский 6. Домбек 7. Хоцяновский 8. Лузановский 9. Шуляковский 10. Мышковский 11. Рудзинский 12. Пашиньский 13. Янковский 14. Бурковский 15. Крепковский 16. Гловацкий Гавриил Павлов 17. Лаговский 18. Гонсиоровский 19. Чехович Матвей Войцехов 65 вдов; сыновья 1й Яков 20; жена его Мария Павлова 20; 2й Иван 16; дочери Матвеевы Фекла 25; Крестина 22 20. Менжинский 21. Бурковский 22. Тарнавский, Мария Павлова из Арцимович Тарнавская; Сторінка : 107 '''Троцкое''' посемейных 1. Седлецкий Сторінка : 109 '''Белая Церковь''' посемейных 1. Воверко 2. Рудницкий 3. Дабкевич 4. Жураковский 5. 6. Рудковский 7. Новацкий 8. Кузминский 9. Гуцевич 10. Толочко 11. Пенионжко 12. Вонсальский 13. Кручковский 14. Чарнецкий Матвей Мартинов 15. Сломчинский Иосиф Войцехов 48; жена его Катерина Антонова 42; сыновья Михаил 9; Павел 2; дочери Ягнешка 12; Каролина 7 братья Осиповы 1й Иван 45; жена его Елисавета Павлова 35; сын его Николай 11; дочь Елена 8; 2й Кароль 27; жена его Екатерина Иванова 25; 16. Сломчинский Павел Войцехов 40; жена его Францишка Станиславова 35; сыновья Леон 8; Симон 6; брат Павлов Матеуш 29; жена его Оксана Павлова 23; сын его Елияш 1; 17. Волинский Александр Еваристов 18. Порадовский 19. Винницкий 20. Лойко 21. Ястржембский 22. Червинский 23. Сосновский 24. Миржевский 25. Левицкий 26. Рожановский Сторінка : 116 27. Тарнавский 28. 29. Савицкий 30. Олексевич 31. Соколовский 32. Мочульский 33. Шостаковский 34. Ижаковский 35. Зарембский 36. Романовский 37. Шимановский 38. Олиховский Франц Казимиров 39. Лещинский 40. Козяровский 41. Левицкий 42. Концевич 43. Гловацкий 44. Ольшевский Сторінка : 120 45. Вишниовский Карл Александров 46. Винарский 47. Сикорский 48. Червинский 49. Домбровский Максим Варфтоломеев 37; жена его Александра Артемова 20; 50. Гловацкий 51. Ракоч Игнатий Ганзелов; 52. Степанский Александр Осипов 53. Боровской 54. Галицкий 55. Ягминович Матеуш Фадеев 56. Сикорский 57. 58. Мижевский 59. Гонсовский Амброзий Игнатов; 60. Издебский Сторінка : 123 61. Рудзевич 62. Осовский 63. Крупский 64. Аксутинский Андрей Михайлов 65. Янишевский 66. Савицкий 67. Самборский 68. Рачковский 69. Дрончковский 70. 71. Роецкий 72. Инкотовский 73. Зарембский 74. Янушкевич 75. Залевский 76. Островский 77. Якубович 78. Зверховский Сторінка : 126 79. Огоновский 80. Богдашевский 81. Ястржембский 82. Подгурский 83. Бульковский 84. Ильницкий 85. Бартосевич Осип Андреев 86. Дручковский 87. Лужецкий 88. Гозовский 89. Гловацкий 90. Богдашевский 91. Подгурский 92. Здановский Сторінка : 133 Белая Церковь одиноких 1. Макаревич Викентий Игнатьев 2. Маньковский Владислав Осипов 3. Липский Петр Антонов 4. Жоль Карл Лоранов 5. Загоровский Степан Иванов 6. Рожнятовский Франц Андреев 7. Улятовский Андрей Войцехов 8. Березовский Петр Леонтьев 9. Ковальский Яков Осипов 10. Тржасковский Карл Иванов Сторінка : 134 Белая Церковь Посемейных 1. Горецкий Иван Антонов Сторінка : 137 '''Лещинка''' посемейных 1. Рачинский 2. Гутовский 3. Балашкевич 4. Копчинский 5. Дыдинский 6. Здеховский Иван Михайлов; 7. Доманьский 8. Вишниовецкий Даниил Михайлов; 9. Ярмусевич 10. Оксентий Иван Григориев; Сторінка : 141 '''Оксентовка''' (Лубянка) посемейных 1. Барицкий Флориян Осипов; Ефимия Иванова из Ельских Барецкая; Сторінка : 143 '''Розалиевка''' посемейных 1. Мирецкий 2. Пташинский 3. Любанский 4. Добровольский 5. Стобецкий 6. Здановский Сторінка : 145 '''Шарки''' посемейных 1. Деренговский Василий Семенов; 2. Розвадский Федор Васильев; 3. Руциньский Лаврентий Степанов; 4. Сокоровский Иван Семенов; 5. Домбровский Иосиф Лукиянов 50; жена его Фекла Иванова 40; сын его Иван 16; дочь Ефросиния 18; брат Иосифов Василий 35; жена его Марьянна Иванова 25; сыновья Игнатий 15; Феликс 9; Иван 3; дочь Агафия ½; сестра Иосифа Агафия Домбровская 15; 6. Ястржембовский Яков Федоров; 7. Ивановский Игнатий Иванов; 8. Каминский Севастиян Иванов 35; жена его Мария Емельянова 23; дочь Мария 2; Сторінка : 149 '''Деремезна''' Одиноких 1. Тишковский Фортунат Осипов Сторінка : 150 Деремезна посемейных 1. Улятовский 2. Щыгольский Мартин Иванов; 3. Зашулиц 4. Островский Сторінка : 153 и 158 '''Макиевка''' посемейных Киевской губернии Васильковского уезда селение помещика Проскуры Макиевка 1. Гродский 2. Стржельницкий 3. Малишевский 4. Костржицкий 5. Плотницкий 6. Каминский Матвей Васильев 50; жена его Мариянна Карлова 48; сыновья его 1й Франц 23, жена его Оршуля Никодимова 22, сын Иван 2; 2й Каетан 21; 3й Роман 19; дочери Францишка 16; Фекла 12; Сторінка : 154 Макиевка посемейных 1. Карпинский Нестер Григорьев; 2. Кржижановский Гавриил Войцехов, жительствует при нем: Гловацкая Мария Фомина, Соломицкая Мария Мартинова; 3. Дидковский Василий Антонов; Сторінка : 159 '''Мытница''' одиноких 1. Войновский Яков Антонов; Сторінка : 160 Мытница одиноких 1. Бутковский Кондрат Иванов; Сторінка : 161 Мытница посемейных 1. Ильницкий 2. Ольховский Сторінка : 165 '''Фастовец''' одиноких 1. Скаржинский Василий Ильин 2. Пиотровский Казимир Иванов 3. Лисовецкий Михил Лукьин Фастовец посемейных 1. Марцинкевич Иван Григорьев; 2. Цедревич 3. Мышевский 4. Гораин 5. Балинский Адам Семенов; 6. Гораин 7. Соврицкий 8. Кобылинский 9. Липский 10. Гаеновский 11. Красинский 12. Илюшко Степан Деомидов; 13. Свирский 14. Марценькевич Осип Иванов; 15. Горчинский Фома Осипов 24лет; брат его Иван 23лет; Иван 18лет; сестра Фомы Антонина 16лет 16. Кадебский 17. Рублевский 18. Кобылинский 19. Лисовецкий Осип Григорьев; 20. Крупчинский 21. Иваницкий Сторінка : 173 '''Узин''' посемейных 1. Зенькевич Фома Елияшев; 2. 3. 4. Кржижановский 5. Бржозовский 6. Барвинский Федор Константинов; 7. Словиковский Сторінка : 177 Узин одиноких 1. Мочульский Лукиян Севастиянов Узин посемейных 1. Демецкий Семен Иванов; Сторінка : 181 '''Фастов''' посемейных 1. Пясецкий 2. Михайловский 3. Росинский 4. Мацкевич 5. Полеский 6. Калужинский 7. Стемпковский 8. Улятовский 9. Полеский 10. Следкевич 11. Добровольский 12. Швидовский 13. Нялецкий 14. Жуковский 15.-17. Лясоцкий 18. Седзиковский Сторінка : 185 19. Денефельт 20. Бернацкий 21. Кульчицкий 22. Троецкий 23. Островский 24. Кондратович 25. Карпинский 26. Шацило 27. Топольский 28. Покорницкий 29. Подвисоцкий 30. Лясоцкий 31. Янушевский 32. Мокржицкий 33. Перегуда 34. Роецкий 35. Бочковский 36. Войцеховский 37. Козакевич 38. Саржинский Сторінка : 189 Фастов Почетные граждане 1. Вантенбур Фастов одиноких 1. Можаровский Иван Томашев 2. Чарнецкий Петр Яковлев 3. Булгак Ефим Петров Фастов посемейных 1. Рогальский Лювик Андреев Сторінка : 195 Синява одиноких 1. Скотницкий Фадей Андреев Синява одиноких 1. Кузминский Павел Семенов Сторінка : 197 '''Сынява''' посемейных 1. Ольшевский 2. Ивиньский 3. Павловский 4. Единский 5. Стржалковский 6. Ивинский 7. Годлевский 8. Дембский Сторінка : 203 '''Бертники''' посемейных 1. Вишневский 2. Ковба 3. Гернат 4. Василевский 5. Мрочковский 6. Зиленский 7. Бочковский 8. Кисилевский 9. Хржановский 10. Хойнацкий 11. 12. 13. Парчевский 14. Окушко 15. Самборский 16. Мацкевич 17. Перегуда 18. Пожарницкий, Гурская Мария Иванова 50 жительствующая в них доме; дочери ее Мария 15; Александра 13 19. Меляновский Сторінка : 209 Бертники одиноких 1. Гернат Иван Осипов 2. Орловский Францишек Константинов 3. Гернат Игнатий Иванов Сторінка : 210 Бертники посемейных 1. Зелинский Иван Васильев; Сторінка : 213 '''Червона''' посемейных 1. Пабировский 2. Созанович 3. Кузминский 4. Савицкий 5. Ольшевский 6. Кржтинский 7. 8. Маньковский 9. Гловацкий 10. Крушинский 11. Кобылинский Сторінка : 217 '''Ставки''' посемейных 1. Аркушинский 2. Ровинский 3. 4. 5. Стоцкий 6. Трембицкий 7. Кобылинский 8. Стоцкий Сторінка : 221 '''Яблуновка Черногородкая''' одиноких 1. Лавринович Клементий Лаврентьев 2. Можаровский Петро Матвеев 3. Борковский Мойсей Дмитриев Яблуновка Черногородская посемейных 1. Горжковский 2. Мазуркевич 3. Квятковский 4. Монтрезор 5. Милевский 6. Политовский 7. Грембецкий 8. Сливинский 9. Севрук 10. 11. 12. 13. Стаховский 14. Сухоребский 15. Шуневич-Жицкий, Севрук Сторінка : 228 '''Скригалевка''' посемейных 1. Чайковский 2. 3. Шпакович 4. Новицкий 5. Кобылинский 6. Буневич Сторінка : 232 '''Житнигоры''' одиноких 1. Сошинский Житнигоры посемейных 1. Потомский 2. Филиповский 3. 4. Войцеховский 5. Мошинский 6. Гринджевский 7. 8. Новицкий 9. Некрашевкий Сторінка : 238 '''Рокитна''' посемейных 1. Ходецкий Либорий Гаврилов 2. Будзиньский 3. Буйновский 4. Залевский Григорий Иванов 5. Рудницкий 6. Юхновский 7. Вацмановский 8. 9. Кульчицкий 10. Витковский 11. Бобриневич 12. Богатко 13. Дзевановский 14. Москалевский 15. Левенский 16. Москалевский 17. Витковский 18. Ходкевич 19. Давидовский 20. Нежинский 21. Рембецкий Сторінка : 243 22. 23. Бартушевич 24. Барановский 25. Краевский Адам Романов 53; жена его Фекля Иванова Краевская 35; сын Гипполит 1; дочь Дионизия 12 пасынки Адамовы 1.Станислав Лукиянов 30; жена его Домицеля Климентьева 29 дочери Станислава Юлия 4; Фекля 1 2й Антон Лукиянов холост 28 Красуцкий Станислава Симон Климентьев 12 зять 26. Павловский, Балинский 27. Суский 28. 29. 31. Балинский 30. Татуревич 32. Рудницкий 33. Паустовский 34. Белевский 35. 36. Арцимович 37. Арцимович, Мошковский, Ходкевич, Залевская Сторінка : 246 38. Лаговский 39. Зелинский, Здебский 40. Зелинский 41. Казмирский 42. Рай 43. Вишниовский 44. Зелинский 45. Кульчицкий Сторінка : 250 Рокитна одиноких 1. Гутовский Яков Матвеев 2. Белинский Иван Иванов 3. Доманский Николай Яковлев 4. Войцеховский Мартин Францишков 5. Чекерлан гавриил Семенов Рокитна посемейных 1. Дроздовский, Мостовицкая, Суская, Морозович Сторінка : 254 '''Пришивальня''' одиноких 1. Цыбульский 2. Яблуновский Пришивальня посемейных 1. Унрок 2. Венгурский 3. Мацкевич 4. Жураковский 5. Молчановский 6. Краснодомбский 7. Студзинский 8. Янишевский 9. Сукурский Сторінка : 260 '''Яблуновка Белоцерковская''' посемейных 1. Новаковский 2. Грабовецкий 3. 5. Тульвинский 4. Барабановский 6. Клевицкий 7. Бобраницкий 8. Бульковский 9. Шайковский Сторінка : 264 '''Щербаки''' одиноких 1. Пуцелевич Венедикт Станиславов Щербаки посемейных 1. Ляхоцкий 2. Рибчинский 3. Пуцелевич 4. Рудковский 5. Пархомович, Пожарский 6. Цвиловский Сторінка : 270 '''Черкас''' посемейных 1. Баржинский Сторінка : 272 '''Краснолесы''' одиноких 1. Почтаренко 2. Оранский 3. Подвысоцкий Краснолесы посемейных 1. Гурский Андрей Григорьев 27; братья родные Андреевы1й Василий 25;2й Роман 20; 3й Лука 15; мать Андреева Катерина Гурская 30; 2. Станкевич 3. Новаковский 4. Липский 5. Домбровский Дорофтей Иванов 30; жена его Настасия Романова 25; 6. Навроцкий 7. Кобилинский 8. Полянский 9. Гаевский 10. 11. Новицкий 12. Стецкевич 13. Козловский 14. Ярмоловский Сторінка : 278 '''Мало-Половецкое''' посемейных 1. Домбровский Григорий Яковлев 65; жена его Агафия Иванова 60; сын его Петр 39; жена его София Яковлева 25; сын Василий 6; дочери Мария 3; Ульяна 1 2. Домбровский Василий Иванов 55; . жена его Агафия Яковлева 40; сыновья Моисей 11; Федор 2; дочери Олена 20; Терезия 4 3. Домбровский Иван Яковлев 50 Вдовь; сыновья Платон 14; Максим 7; дочери Ивановы Мария 20; Ярина 12; Анна 9 4. Домбровский Климент Александров 37; жена его Настасия Иванова 25; сын его Аврам 10; дочери Матрона 7; Анна 4 5. Домбровский Ефим Иванов 30; жена его Катерина Яковлева 29 6. Домбровский Иван Иванов 80 Вдовь; сыны его 1й Улас 50; жена его Александра Иванова 30; сын Василий 10; дочери Анна 12; Софья11; Татияна 8; Агафия 4; Параскевия 2; 2й Алексадр 25; жена его Юстина Яковлева 20; 7. Гилевич Сторінка : 282 '''Трилесы''' одиноких 1. Стоша Григорий Иванов 2. Гловацкий Фома Александров Трилесы посемейных 1. Дашкевич 2. Короленко 3. Стронский 4. Гилевич 5. Залевский 6. Бернатович 7. Криницкий 8. Сапинский, Рубицкая Агафия Иванова, ее дочь Елисавета жительствующая у него дома 9. Бутельский 10. Пожарницкий Сторінка : 288 '''Пищана''' посемейных 1. Пенионжко Станислав Михайлов 2. Домарецкий, Тышкевич 3. Пикарский Пищана посемейных 1. Свирский Антон Яковлев Сторінка : 294 '''Телешовка''' одиноких 1. Галицкий 2. Кухарский Телешовка посемейных 1. Добровольский 2. Невмержицкий 3. Доманьский Сторінка : 298 '''Яцки''' посемейных 1. Попель Сторінка : 300 '''Глушки''' посемейных 1. Синькевич 2. Колапский 3. Миколаевский Сторінка : 302 '''Тростинка''' посемейных 1. Бялецкий 2. Вольский Сторінка : 304 '''Ромашки''' посемейных 1. Соколовский Сторінка : 306 '''Пивни''' посемейных 1. 2. Павловский 3. Можаровский Сторінка : 310 '''Гребенки''' одиноких 1. Рожицкий Войцех Фомин 2. Осецкий Прокофий Михайлов Гребенки одиноких 1. Оборский Игнатий Игнатьев Гребенки посемейных 1. Война 2. Цешкевич 3. Плотницкий 4. Избицкий Сторінка : 316 '''Мазепинцы''' одиноких 1. Бурковский Василий Федоров 2. Кржижановски Осип Иванов 3. Песляк Осип Степанов Мазепинцы посемейных 1. 3. Красоцкий 2. Милькевич 4. Минаковский 5. Домбровский Осип Иванов 48; жена его Мария Михайлова 50 сыновья его Поликарп 20; Федор 17; Петр 13; Семеон 9 6. Лисовецкий Игнатий Иванов 7. Боркуновский 8. Стебельский 9. Пашкевич 10. Масло 11. Кржештофанский 12. 13. 14. Дембковский 15. Нездимовский 16. Милькевич 17. Дембковский 18. Дембицкий, Дембковская Терезия Игнатьева, дочь Доминикия жительствующая в соседях, Вадовская Аполония Михайлова Сторінка : 324 '''Снетинка Великая''' одиноких 1. Долинский 2. Горжальский 3. Островский Снетинка Великая посемейных 1. Столыга 2. Боржимский 3. Крушинский 4. Хилькевич 5. Арцимович 6. Модзилевский 7. Поплавский Сторінка : 330 '''Матюши''' одиноких 1. Подгаевский Матюши посемейных 1. Бернацкий 2. Медзяновский 3. 4. Кобилинский 5. Тарасевич 6. Бартковский 7. Студзинский Сторінка : 336 '''Дмитровка''' одиноких 1. Сосницкий Андрей Ильин Дмитровка посемейных 1. Лозинский 2. Шенявский 3. Тичина 4. Рудницкий, племянник Калусовский 5. Масло 6. Осмоловский 7. Мартишевский 8. Есман 9. Задзерский 10. Кульчицкий 11. Матусевич 12. Зелинский 13. 14. Кобилинский Сторінка : 341 15. Дидковский 16. Тичина 17. Мошковский 18. Кобилинский 19. Тичина 20. Буневич 21. Кульчицкий 22. Яворский Сторінка : 346 '''Янковка''' одиноких 1. Ястржембский Феликс Варфтоломеев; 2. Рачковский Андрей Андреев; 3. Домбржанский Иван Каетанов Янковка посемейных 1. Соломей 2. Ижевский 3. Сташкевич 4. Вечорковский 5. Войцеховский 6. Людвиновский 7. Зиленский 8. Войцеховский 9. Дроздовский 10. Рачевский Сторінка : 352 '''Устимовка''' посемейных 1. 2. Козловский 3. Луханский 4. Андржеевский Сторінка : 354 '''Езерна''' одиноких 1. Войцеховский 2. Грегурка 3. Балицкий 4. Филькевич 5. 6. Кулицкий Езерна одиноких 1. Рудковский Казимир Иванов Сторінка : 356 Езерна посемейных 1. Жуковский 2. Щирский Яков Осипов 3. 4. Николаевский 5. Гурский 6. Княжницкий 7. Лозицкий 8. Цвиловский 9. Капусценский 10. Бернацкий 11. Шташевский 12. Пашковский 13. Ластовецкий Сторінка : 359 14. Черпицкий 15. Добрановский 16. Тарнавска 17. Гроховский 18. Ендержевский 19. Куликовский 20. Пенкальский 21. Хижевский 22. Репелиовский 23. Коскевич 24.Коськевич 25. Кулеша 26. Магульский 27. Дашковский 28. Чижевский Сторінка : 362 29. Кулеша 30. Домбровский Андрей Осипов 80; жена его Зофия Фомина 56 сыновья его Иван 22; Василий 16; Григорий 12; Федор 11; дочь Мариянна 17 31. Гринивецкий 32. Михайловский 33. Голембиовский 34. Кржижановский 35. Линчевский 36. Репелевский 37. Вольский Сторінка : 364 38. 39. Тарновский 40. 41. Репинский 42. Шалуха 43. Святецкий 44. 45. Святецкий 46. Волковинский 47. Вечорковский 48. Подольский 49. 50. Гловацкий 49. Пожарницкий Иван Григорьев зять 51. Голембиовский 52. Выговский 53. Волотовский 54. Грохольский 55. Пикульский Сторінка : 367 56. Пашковский 57. Волотовский 58. Паустовский 59. Сплавский 60. Избицки 61. Кучевский 62. Жураковский 63. Сливинский 64. Стаховский 65. Лозовский 66. Николаевский 67.-72. Клецкий 73. Ломачанский Сторінка : 370 74. Буханевич 75. Домарацкий 76. Грушецкий 77. 78. Меляновский 79. Грозицкий 80.-82. Бокун 83. Ильницкий 84. Ендреежевский 85. 86. Рачинский 87. Закревский 88. Смолевский? Сторінка : 376 '''Кожанка''' посемейных 1. Чайковский 2. Горай, Папроцкий 3. Павловский 4. Кобилинский Сторінка : 380 '''Василев''' местечко одиноких 1. Кржижановский Василев одиноких Уездный список об однодворцах жительствующих в местечке Василиове на владельческой земле и к оной припысанных подлежащих к платежу подымного Сбора по 1$ Серебром Учинен в Комиссии Учрежденной в Городе Василькове для приведения в известность Однодворцев и Граждан 1. Вишниовский Николай Иванов; 2. Легоцкий Иван Фадеев; Сторінка : 382 Василев посемейных Уездный список об однодворцах жительствующих Васильковского уезда в местечке Васильове на владельческой земле и к оним приписанных подлежащих к платежу подымного Сбора по 2$ Серебром Учинен в Комиссии Учрежденной в Городе Василькове для приведения в известность Однодворцев и Граждан 1. Каминский Иван Василиев 38; жена его Магдалена Андреева Каминская 35 сыновья его Степан 12; Петр 8; дочери Францишка 18; Анна 16; Гертруда 13; Елена 2 2. Легоцкий 3. Недзельский Францишек Иванов; однодворчество; Киевской губернии Васильковского уезда местечко помещика Проскуры Васильов Сторінка : 386 '''Бирюки''' одиноких 1. Левандовский Бирюки посемейных 1. Гурский Григорий Осипов 40; жена его Доминикия Петрова Гурская 30 сын его Яков 8; дочери Ульяна 12; Степанида 3; Ульяна 1/2 2. Гурский Лукян Варфтоломеев 70; жена его второбрачная Ульяна Иванова Гурская 65 дочери Агафия 18; Домникия 17; Феврония 11 сын его Гаврил 49; жена Гаврилова Домникия Василева Гурская 40 сын Александр 4; дочери Феодосия 10; Мария 6; Ульяна 1 3. Ханецкий Сторінка : 390 '''Кожаники''' о посемейных 1. Хмелиовский 2. Ханецкий 3. Балицкий 4. Юхневич Сторінка : 394 '''Ольшаница''' одиноких 1. Гостовицкий Ольшаница посемейных 1. Струтинский 2. Уляновский 3. Зарицкий 4. Малиновский 5. Жуковский, Мошинский 6. Барановский Сторінка : 400 '''Дорогинка''' посемейных 1. Малешевский 2. Аксан 3. Николаевский Сторінка : 404 '''Потиевка''' одиноких 1. Мультан 2. Залузкий 3. Маковский 4. Мацеевский Потиевка посемейных 1. Бржезинский Василий Феликсов; 2. Стенжицкий 3. Городецкий 4. Маковский 5. Гаскевич 6. 8. Бритвич 7. Конофицкий 9. Гараз 10. Ребрент 11. Новоселецкий 12. Ярмолинский 13. Ломинский Сторінка : 409 14. Барановский 15. Винарецкий 16. Смолевский 17. Уляницкий 18. Волотовский 19. Уляницкий 20. Матушевич 21. Бржезицкий Иван Григорьев; 22. Вольский 23. Лемешинский Семен Юрьев; 24. Лемишинский Яков Юрьев; 25. Панькевич 26. Олишевский Артем Алексеев; Сторінка : 412 27. Шавлович 28. Липчевский 29. Ястржембский 30. Пишка 31. Филицкий 32. 33. Вертилецкий 34. Коскевич 35. 36. Компан 37. Вольский 38. Ольшевский Степан Гаврилов; 39. Островский 40. Растовецкий Сторінка : 415 41. Растовецкий 42. Минарецкий 43. Паустовский 44. Новосельский 45. Зинькевич 46. Конофацкий 47. Санкевич 48. Суский 49. Мошынский 50. Ножинский 51. Воляницкий 52. Мошинский, пасынок Каплинский 53. Ольшевский Сторінка : 418 54. Меляновский 55. Перловский 56. 57. Вертилецкий 58. Компань 59. Растовецкий 60. Ковальский 61. Пашинский 62. Блендовский 63. Ягодзинский 64. Бельский Сторінка : 421 63. Погорецкий 66. Шишковский 67. 68. 69. Селецкий 70. Осовский 71. Растовский Лукьян Петров; 72. Уляницкий 73. Безкошевский 74. Конофацкий, Мультан 75. Шишковский 76. Пеньковский, Токарская Ядвига Андреева 60лет 77. Сымон 78. 79. 80. Горал 81. Косминский 82. Могорит 83. Ольшевский Сторінка : 426 '''Прусы''' посемейных 1. Яблуновский 2. Боровицкий 3. Скальский 4. Павловский 5. Пухальская 6. Мошинский 7. Янишевский 8. Ломинский 9. Гаевский 10. Козловский 11. Турский, Жураковская 12. Иваницкий Прусы одиноких 1. Лозовицкий Юрий Андреев 2. Папроцкий Пилип Лукянов Сторінка : 434 '''Саварка''' одиноких 1. Тарковский Людвик Иванов Саварка посемейных 1. Мокрицкий 2. Ломинский 3. 4. Янишевский 5. Балицкий Сторінка : 440 '''Кощиевка''' одиноких 1. Михальский Кощиевка посемейных 1. Сафияновский 2. Кульчицкий 3. Летовский Сторінка : 444 '''Савинцы''' одиноких 1. Незабитовский Савинцы посемейных 1. Бенескул 2. Глоговский Сторінка : 448 '''Салиха''' одиноких 1. Зборовский Иван Петров; Салиха посемейных 1.Чайковский 2. Якубович 3. Михаиловский 4. Скржинский 5. Домбровский Михаил Михайлов 60; жена его Марцияна Иванова 57; сын его Петр 20; дочь Людвика 13; 6. Збаровский 7. Романовский 8. Винярский 9. Мотолевич 10. Романовский 11. Гудимович 12. Новосельский 13. Чайковский 14. Рогозинский 15. Булатович Сторінка : 456 '''Остров''' посемейных 1. Свиригоцкий Сторінка : 458 '''Яхны''' посемейных 1. Зелинский Сторінка : 460 '''Быкова Гребля''' посемейных 1. Пиотровский 2. Филиовский Сторінка : 462 '''Чмировка''' посемейных 1. Гучкевич Сторінка : 464 '''Сухолесы''' посемейных 1. Ивановский 2. Зборовский Сторінка : 466 '''Волица''' одиноких 1. 2. 4. Грушецкий 3. Дидковский Волица посемейных 1. Добровольский Федор Сергеев Волица посемейных 1. Ступницкий 2. Топоровский 3. Каневский 4. Кульчицкий 5. Шыманьский 6. Каминский Михаил Михайлов 35 Вдовь; сын Паладий 8; дочери Иоанна 10; Домицеля 4; брат Михайлов Моисей 40; жена его Анна Иванова 35; дочери Александра 8; Мария 4 7. Трембицкий 8. Коржениовский Сторінка : 474 '''Шкаровка''' одиноких 1. Ракович Шкаровка посемейных 1. Яворский 2. Ракович Сторінка : 478 '''Беспечна''' посемейных 1. Кособуцкий 2. Ферез 3. Шулятицкий 4. Розбицкий 5. Лещинский 6. Борецкий 7. Тарнавский 8. Буханевич 9. Буханевич Карл Степанов, Недашковский Андрей Степанов; 10. Евтуховский 11. Ситко Крыштоф Данилов; 12. Самборский 13. Розбицкий Беспечна одиноких 1. Домбровский Павел Антонов; Беспечна одиноких 1. Михалевский Михаил Петров 2. Добровольский Павел Григориев Беспечна посемейных 1. Волотовский Ефим Яковлев, Якубовская Евдокия Григорьева Сторінка : 490 '''Ольшанка Белоцерковская''' посемейных 1. Перловский 2. Кручковский 3. Закаблуковский 4. Кофел Сторінка : 492 '''Олейникова Слобода''' посемейных 1. Добранский Сторінка : 494 '''Городище''' посемейных 1. Каминьский Пантелеймон Яковлев 50; жена его Агафия Яковлева 20; сын его Степан 1; дочери Регина 10; Мария 8; Мария 5; 2. Ковальский, Бурчаковский 3. Бачинский 4. 5. Павловский 6. Милькевич 7. Павстовский 8. Кобылинский 9. Кощевский 10. Кобылинский 11. 12. Меляновский Сторінка : 500 '''Блощинцы''' посемейных 1. Чарнецкий Сторінка : 502 '''Соколовка''' посемейных 1. Жуковский 2. Мукановский Соколовка посемейных 1. Калапский Иван Иванов Сторінка : 506 '''Фастовка''' посемейных 1.-3. Бобровницкий 4. Маковский 5. Викул Сторінка : 510 '''Пилипча''' одиноких 1. Некраш '''Пилипча''' посемейных 1. Любарский 2. Павловский 3. Кощевский Сторінка : 514 '''Офирна Бискупа''' посемейных 1. Езерский 2. Юзефович 3. 4. Ляхоцкий 5. Барицкий Сторінка : 518 '''Паляниченцы''' посемейных 1. Стебельский 2. 3. 4. Масляковский Сторінка : 522 '''Хутор Кудели''' посемейных 1. Корженский </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] qpw1infw0trr28rxni2txg9pgblseaq 4 64458 459224 458523 2022-08-12T06:44:47Z Mahnka 11765 wikitext text/x-wiki * [[Про старі часи на Українї (1919)]] * [[Вінницький Замок]] * [[Ілюстрована історія України]] * [[Книги битія українського народу (1921)]] * [[Матура (збірка)|Матура]] * [[Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки]] * [[Три мушкетери (1929)]] * [[Напад на млин (1901)]] * [[Хроніка Гречок]] * [[Украінські пісні]] * [[Наша пісня (1916)]] * [[Рай і поступ (1899)]] * [[Декалог українського націоналіста (1948)]] * [[Українська літературна мова й правопис]] * [[Наша пісня (1917)]] * [[Українська літературна мова й правопис]] * [[Життя й відносини на Радянській Україні]] * [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]] * [[Хома Дубило]] * [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]] * [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]] * [[Народні оповідання (1858)]] * [[Хуторна поэзія]] * [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)]] * [[Бог його батьків]] * [[Байки (Свєнціцький, 1874)]] * [[Перекотиполе (1874)]] * [[Фармазоны (1874)]] * [[Як совітська Москва звоювала Україну?]] * [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]] * [[Вибір поезій (Федькович, 1920)]] * [[Як Москва нищила Україну]] * [[Квітка на багні]] * [[Люкреція Борджія]] * [[Душа на сторожі]] * [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7]] * [[Орися (1947)]] * [[Оповіданя (Куліш, 1917)]] * [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)]] * [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)]] * [[Оліверъ Твістъ]] * [[Вибрані твори (Гребінка)]] * [[Українські твори]] * [[Баба Параска та баба Палажка]] * [[Иванъ Золотаренко]] * [[Шалений день або одружіння Фіґаро]] * [[Все не в лад]] * [[Орися (1940)]] * [[Ріккі-Тіккі-Таві]] * [[Одно слово (1930)]] * [[Мої спогади про центральну раду]] * [[Спогади (1861–1907)/3]] * [[Коляди і щедрівки (1919)]] * [[Три портрети]] * [[Вінок]] * [[Казки й байки (Грімм, 1940)]] * [[Доробок]] * [[Кубань у кривому дзеркалі]] * [[Шурган]] * [[Кубань (Лісовий)]] * [[Т. Шевченко й А. Міцкевич]] * [[Нариси з історії революції на Кубані]] * [[За кавказькими хребтами]] * [[Смок Беллю]] * [[Левень (1918)]] * [[Осетинські казки]] * [[Княженко (1917)]] * [[Чарівна Коза. Мені моє]] * [[Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка]] * [[Вина і кара]] * [[Крилатий рейд]] * [[Польот над Кавказом]] * [[Твори (Дніпрова Чайка, 1919–1920)/1]] * [[Вибрані вірші (Йогансен)]] * [[Кроковеє коло (збірка)]] * [[Ясен]] * [[Статут Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка]] * [[Плавання]] * [[Як будується оповідання]] * [[Величина і будова звіздяного сьвіта]] * [[Олеся (1948)]] * [[Елементарні закони версифікаціі (віршування)]] * [[Баляди про війну і відбудову]] * [[Оповідання про Майкла Паркера]] * [[Ведмеді]] * [[Три подорожі]] * [[Солоні зайці]] * [[Помилування Проступника]] * [[Життя Гая Сергійовича Шайби (збірка)]] * [[Пролог до Комуни (збірка)]] * [[17 хвилин]] * [[Виріб вин]] * [[Луб'яне решето]] * [[Під парусом на дубі]] * [[Орися (1928)|Орися]] * [[Сестра-жалібниця]] * [[Первісні люде]] * [[Енцикліка про христіянське виховання молоді]] * [[Ксьондзівські найми]] * [[Девять братів і десята сестриця Галя]] * [[Подорож довкола землї в 80 днях]] * [[На перші гулі]] * [[Княжна Галиця]] * [[Дикі лебеді]] * [[На Спокійнім Океані]] * [[Вифлеємські діти]] * [[Подонь (Українська Вороніжчина) в культурному житті України]] * [[Вертеп (Луцик, 1928)]] * [[Іван Франко з близька]] * [[Іменини]] * [[До світла (1913)]] * [[Коні не винні (19??)]] * [[Зіля королевич]] * [[Юнацькі серця]] * [[Пожалували — за пізно!..]] * [[Маруся Орлівна. Бизюківна. Леся]] * [[Пан писар]] * [[Заяць і Медвідь (1940)]] * [[Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)]] * [[Чоловік з близною]] * [[Захований клєйнод]] * [[Пестра стяжка]] * [[Душогубство в Абей Ґрендж]] * [[Відтятий палець]] * [[Шість Наполєонів]] * [[Робінзон Крузо (1930)]] * [[Танцюючі фіґурки]] * [[Галина]] * [[Одинокий вломник на селі]] * [[Селянська духова сушарня]] * [[Українське мистецтво (Вступ до історії)]] * [[Злодій (Мірбо)]] * [[За Україну]] * [[Малороссійскія приказки]] * [[Конрад Валлєнрод]] * [[Байки (1864)]] * [[Кавказскій плінник]] * [[Пе-коптьор. Посол від чорного царя. Відьма]] * [[Звідки взяли ся і що значать назви «Русь» і «Україна»?]] * [[Украдений син]] * [[Козацька помста]] * [[За сестрою]] * [[Байки (Глібов, 1918)]] * [[Камена]] * [[Історичні піснї українського народа]] * [[Український співаник]] * [[Молодыча боротьба]] * [[Boa Constrictor (1943)]] * [[Козацькі діти]] * [[Boa Constrictor (1907)]] * [[Лїтература галицко-руска і М. Шашкевич]] * [[Чому жінки жадають полїтичних прав]] * [[Твори (Шашкевич, 1960)]] * [[Казка про салдатську душу]] * [[Поезії (Свідзінський, 1940)]] * [[Борці за правду (1947)]] * [[Теорія нації]] * [[Сині етюди (1923)]] * [[Вибрані твори (Едгар По)]] * [[Доля (1897)]] * [[Кайдашева сімя̀|Кайдашева сім'я]] * [[Інститутка (1929)|Інститутка]] * [[Україна і Москва в історичних взаєминах]] * [[Пропащий час. Українцї під Московським царством (1654–1876)]] * [[Весняні бурі]] * [[Дитинство (1929)|Дитинство]] * [[Пес Баскервілів]] * [[Заспів (Чумак)]] * [[Отаман Хмара (1934)|Отаман Хмара]] * [[Дурень і Смерть]] * [[Багряний листопад]] * [[Смерть Тіціяна]] * [[Перша читанка (1921)]] * [[Пригоди статечної миші]] * [[Українські народні казки (1920)|Українські народні казки]] * [[Словянські народні казки]] * [[Убогий та багатий і дівка-чорнявка. Безщасний Данило й розумна жінка]] * [[На стрічу сонцю золотому]] * [[Як Михась, син мельника, ходив до неба по діямант]] * [[Галицькі анекдоти]] * [[Хрунь і чорт]] * [[Не-читальник. Оповідання]] * [[Червона корчма (збірка)]] * [[Назва України. З картами]] * [[Пригоди запорожців]] * [[Сталінізм]] * [[Універсалізм у хліборобскій ідеольоґії (лист до проф. Яворського)]] * [[Перехресні стежки]] * [[Дика панї і иньші оповіданя]] * [[Дорош і інші оповідання]] * [[Страждання молодого Вертера]] * [[Золотий лев (Опільський)]] * [[Верховина і інші оповідання]] * [[Панські жарти (1919)]] * [[Манїпулянтка й иньші оповідання]] * [[Про українських козаків, татар та турків]] * [[Дівоче серце]] * [[Українське мистецтво]] * [[Словник польських скорочень]] * [[Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв]] * [[Козацька помста]] * [[ЗДДП Галревкому]] * [[Давні килими Украіни]] thdeago9q3q4ckwt5n3oh1293ti7cam 116 68042 459039 420172 2022-08-11T13:42:21Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців с. Снітинка Васильківського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-479. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Снітинка Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-479. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Снітинка Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''село Снітинка''' Арцимович; Боржимский; Долинский; Крушинский; Лозинская; Мондзилевский; Островский; Погоржельский; Поплавский; Столыга; Хилькевич. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] qsc3zpv5c3ez62sep3lsfsgoo7c7col 459040 459039 2022-08-11T13:47:32Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців с. Снітинка Васильківського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-479. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Снітинка Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-479. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Снітинка Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''село Велика Снітинка''' Арцимович; Боржимский; Долинский; Крушинский; Лозинская; Мондзилевский; Островский; Погоржельский; Поплавский; Столыга; Хилькевич. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] 0nth23gtctupw28fkgfgph5qpk3zop9 0 92100 459053 184564 2022-08-11T16:34:11Z Ykvach 1694 Ykvach перейменував сторінку з [[Олександрівка (Тарутинський район)]] на [[Олександрівка (Білгород-Дністровський район)]] wikitext text/x-wiki {{НП}} d7nt9ke94z3zpes3ztzuy4ynwn0d1b8 116 102179 459068 284210 2022-08-11T18:00:48Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населені пункти на А, Б ,В) | рік = 1858 | примітки = [[c:File:Fond 280 Opys 2 Sprava 1371.pdf]] }} [[File:Fond 280 Opys 2 Sprava 1371.pdf|thumb]] Відскановано казки жителів Білої Церкви та Великополовецького [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1858 року|Васильківський]] opzdmarjjwip8bzm5n51rr1z5rs9w51 116 102187 459069 458486 2022-08-11T18:01:12Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населені пункти на О, П) | рік = 1857 | примітки = [[c:File:Fond 280 Opys 2 Sprava 1374.pdf]] }} Відскановано казку жителів с. Пищики [[File:Fond 280 Opys 2 Sprava 1374.pdf|thumb]] [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1858 року|Васильківський]] sg9a2u77c439yus63v8b0omzectm3ff 828 130411 459114 458984 2022-08-11T20:26:10Z LehBot 11101 Scribunto text/plain -- [ '' ] = { [0]=0,0,0,0,0,t=1 }, return { date=1606838712, [ 'Короткий словник синонімів української мови. 1975.pdf' ] = { [0]=4,0,0,15,13,t=226 }, [ 'Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України).pdf' ] = { [0]=1,0,0,169,4,t=213 }, [ 'Українсько-польський словник. 1920.pdf' ] = { [0]=8,0,0,28,6,t=198 }, [ 'Українське мовознавство. №1. 1973.pdf' ] = { [0]=0,1,5,18,28,t=129 }, [ 'Українське мовознавство. №2. 1974.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,0,t=97 }, [ 'Українське мовознавство. №3. 1975.pdf' ] = { [0]=0,0,0,10,0,t=136 }, [ 'Українське мовознавство. №11. 1983.pdf' ] = { [0]=0,0,0,11,4,t=161 }, [ 'Українське мовознавство. №12. 1984.pdf' ] = { [0]=0,0,0,12,3,t=130 }, [ 'Українське мовознавство. №13. 1985.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=130 }, [ 'Українське мовознавство. №27-28. 2003.pdf' ] = { [0]=0,0,0,8,0,t=233 }, [ 'Українське мовознавство. №31. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,4,0,t=90 }, [ 'Українське мовознавство. №32-33. 2004.pdf' ] = { [0]=0,0,0,6,1,t=191 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu' ] = { [0]=21,553,0,1,11,t=586 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu' ] = { [0]=46,305,1,126,45,t=523 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu' ] = { [0]=9,323,0,0,93,t=425 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=7,21,0,407,19,t=454 }, [ 'Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu' ] = { [0]=15,498,0,1,18,t=532 }, [ 'Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf' ] = { [0]=0,0,0,169,3,t=172 }, [ 'Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи (2014).pdf' ] = { [0]=8,0,0,168,6,t=251 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 (2009).pdf' ] = { [0]=0,0,0,175,9,t=184 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf' ] = { [0]=0,0,0,197,55,t=252 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf' ] = { [0]=0,0,0,256,59,t=315 }, [ 'Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf' ] = { [0]=0,0,0,315,42,t=357 }, [ '20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu' ] = { [0]=5,0,1,0,228,t=234 }, [ 'Микола Костомаров. Гетьманованє И. Выговского и Ю. Хмельницкого (1891).djvu' ] = { [0]=10,0,0,208,32,t=250 }, [ 'Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu' ] = { [0]=11,0,0,141,12,t=164 }, [ 'Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu' ] = { [0]=13,0,0,124,11,t=148 }, [ 'Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu' ] = { [0]=12,0,0,207,15,t=234 }, [ 'Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu' ] = { [0]=2,0,0,63,92,t=157 }, [ 'Іван Франко. Перехрестні стежки (б.р.).djvu' ] = { [0]=3,0,1,461,18,t=483 }, [ 'Мартович Лесь. Не-читальник. Оповідання (Едмонтон).djvu' ] = { [0]=2,0,0,74,2,t=78 }, [ 'Оповіданє про Сорок Розбійників, котрих повбивала одна дівчина. 1915.pdf' ] = { [0]=1,0,1,71,5,t=78 }, [ 'Колцуняк Марія. На стрічу сонцю золотому (Скрентон, 1918).djvu' ] = { [0]=0,0,0,132,4,t=136 }, [ 'PL Układ o repatriacji zawarty między Polską z jednej strony a Rosją i Ukrainą z drugiej strony.djvu' ] = { [0]=5,0,0,8,7,t=52 }, [ 'Подорож довкола землї в 80 днях.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,238,t=239 }, [ 'Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf' ] = { [0]=17,0,2,13,19,t=354 }, [ 'Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf' ] = { [0]=1,0,0,319,86,t=406 }, [ 'Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf' ] = { [0]=12,0,0,2,43,t=152 }, [ 'Енцикліка про христіянське виховання молоді.pdf' ] = { [0]=0,0,0,27,3,t=30 }, [ 'Глитай абож Павук.pdf' ] = { [0]=2,0,0,25,0,t=75 }, [ 'Виріб вин. 1927.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,5,t=14 }, [ 'Едвард Жарський. Плавання.pdf' ] = { [0]=0,0,0,9,13,t=22 }, [ 'Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє з додатком коляд чисто народних (Торонто, 1919).pdf' ] = { [0]=0,0,0,59,3,t=62 }, [ 'Пачовський М. Ілюстроване українське письменство в житєписях (Вінніпеґ, 1917).pdf' ] = { [0]=0,0,0,5,5,t=144 }, [ 'Нова книга. №9-10. Майк Йогансен. Огляд підручників української мови. 1925.pdf' ] = { [0]=0,0,1,0,0,t=1 }, [ 'Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf' ] = { [0]=5,0,1,39,95,t=140 }, [ 'Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu' ] = { [0]=1,0,4,199,0,t=204 }, [ 'Бич Л. Кубань у кривому дзеркалі. 1927.djvu' ] = { [0]=1,0,0,84,5,t=90 }, [ 'Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu' ] = { [0]=8,0,0,91,3,t=102 }, [ 'Чикаленко Євген. Спогади (1861-1907). Частина III (Львів, 1926).djvu' ] = { [0]=7,0,0,131,2,t=140 }, [ 'Бомарше П\'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu' ] = { [0]=3,0,0,177,5,t=185 }, [ 'Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu' ] = { [0]=9,0,0,20,93,t=122 }, [ 'Гребінка Євген. Українські твори (Київ, 1906).djvu' ] = { [0]=9,0,0,101,0,t=110 }, [ 'Гребинка Е. Иванъ Золотаренко (Черкаси, 1899).djvu' ] = { [0]=1,0,0,31,0,t=32 }, [ 'Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf' ] = { [0]=0,0,0,394,3,t=397 }, [ 'Валер\'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf' ] = { [0]=5,0,0,69,18,t=260 }, } -- sq53rrat0s3o477qf424v6uw9r66irb 250 174844 459046 341045 2022-08-11T15:15:33Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" />{{block center/s}}</noinclude><poem>{{c|{{sp|Я мовив}}:}} Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти. Герої будуарів та Панами — Який же інший можуть шлях знайти? Февдали в вік електрики й реклями Цей вік лиш можуть у п'яту бости, А він розтрощить плем'я це недуже… Та інше щось скажи мені, мій друже! Мені на серці важко — дай розраду, І нових сил скарбівню отвори! Ось тут під дубом цим нестятим сяду Й сидітиму. Розважуй! Говори! Увесь свій чар і всю принаду Ще раз яви, мов у букет збери, І весь свій біль і всю свою надію, Нехай я віджию й відмолодію. {{c|{{sp|Ліс мовив}}:}} Під моїм дубом сіла дивна птиця, Що все шукала на вербі грушок. Прийшов слабий до хорого лічиться: Давай на меланхол'ю порошок! Сиди собі! А хочеш щось повчиться, То слухай! Маю ще один куток, І в нім секрет. Рад слухать? Та чи буде Це лік тобі?.. Героями там — люди!</poem>{{block center/e}}<noinclude></noinclude> 5dujzlm5y55u8ce7bgxijybp793ks6r 250 180496 459207 354400 2022-08-12T00:54:56Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center/s|style=text-align:center; width:100%; max-width:30em}} Мих. Грушевський {{dhr|3em}} {{left|{{double underline|{{xxxx-larger|Звідки пішло Українство}}}}}} {{dhr|3em}} {{right|{{double underline|{{xxxx-larger|і до чого воно йде}}}}}} {{dhr|12em}} {{c|Київ, 1917}} {{c|З друкарнї Акц. Т-ва Петро Барський, Хрещатик 40.}} {{block center/e}}<noinclude></noinclude> sobi3lmd97rf2wtq3q5p9uixd6mvdwr 252 182052 459229 443849 2022-08-12T08:35:17Z Madvin 217 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Нарис української історіографії. Джерелознавство]] |Subtitle=[[Збірник історично-філологічного відділу]] №1-б |Language=uk |Volume=I, [[Нарис української історіографії. Джерелознавство/2|вип. 2]] |Author=[[Автор:Дмитро Багалій|Дмитро Багалій]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher=Українська Академія Наук |Address=Київ |Year=1925 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=C |Pages=<pagelist 1=Cvr 2to8=- 3=Title 5=ToC 7=Img 9=1 117to118=Adv 119to122=- /> |Volumes={{Зміст ЗІФВ}} |Remarks={{Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/5}} |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} cg30o1ht79uw4a0udhmlfqi0kitrtw9 102 192599 459235 456453 2022-08-12T09:07:25Z Leh Palych 5381 /* Твори */ wikitext text/x-wiki {{автор |прізвище=Гауптман |ім'я=Ґергарт }} == Твори == * {{l2s|Візник Геншель|Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf}}. {{fine|Львів, 1899}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Німецькі автори]] 1rncy3fsvuglv9jfrvvbsgerdewnmcb 116 201648 459038 421677 2022-08-11T13:15:34Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців д. Червона Васильківського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-554. 1834. Ревізькі казки однодворців д. Червона Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-554. 1834. Ревізькі казки однодворців д. Червона Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''село Червоне''' Крушинский Станислав Петров; Кобылинский Григорий Иванов; Гловацкий Николай Игнатьев; Маньковский Войцех Яковлев; Кржтинский Иван Юрьев; Ольшевский Иван Матвеев; Савицкий Игнатий Иванов; Созанович Михаил Титов; Кузминский Яков Иванов; Маньковский Феликс Фомин; Гординская Ягнешка Фомина; Побировский Игнат Антонов. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]] o4w3cxpgmerenopdsbat69vnc7d2z13 116 201649 459037 422366 2022-08-11T12:51:58Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців м. Рокитне Васильківського повіту | рік = 1834-1841 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-555. 1834-1841. Ревізькі казки однодворців м. Рокитне Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-555. 1834-1841. Ревізькі казки однодворців м. Рокитне Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''местечко Рокитна''' 1. Вацмановский; 2. Кульчицкий; 3. Зелиньский; 4. Павловский, Балинская; 5. Залевскй; 6. Кульчицкий; 7. Витковский; 8. Витковский; 9. Дзевановский; 10. Москалевский; 11. Москалевский; 12. Балинский; 13. Витвицкий Иван Иванов назван по 1м списке по ошибке Юхновским; 14. Белинский; 15. Нежинский; 16. Ходкевич; 17. Рудницкий; 18. Буйновский; 19. Рай; 20. Казимирский; 21. Бобрикевич; 22. Левиньский; 23. Арцимович; 24. Будзыньский; 25. Арцимович, внук Иван Гаврилов Мошковский, вдова Наталия Федорова Залевская, ее дочь Анна Иванова Ходкевич; 26. Арцимович; 27. Богатко; 28. Давидовский, жительствующая в его доме Евдокия Тимофеева Сарнавская; 29. Рембецкий, жительствующая в его доме Мария Николаева Сломчинская; 30. Балицкий; 31. Бартушевич, Свиргоцкий с.Остров; 32. Бартушевич; 33. Вишниовский, Липский; 34. Войцеховский; 35. Лаговский; 36. Зелинский, Санкевич; 37. Зелинский, Здебский; 38. Дроздовский, Мостовицкая; 39. Барановский, Улановская, Паустовская, Татуревич; 40. Чекерлан; 41. Краевский, Красуский, Буковский; 42. Паустовский, Злочевский; 43. Белявский, Гутковский, Невядомская; 44. Барановский; 45. Ходецкий; 46. Балинский, жительствует в его доме Дмитрий незаконнорожденный от Агафии Федоровой Берлинской вышедшей в замужество за дворянина Кузму Романова Дубиковского; 47. Грудницкий (сторінка 50 - солдатский сын Антон Грудницкий); 48. Рудницкий; Сторінка: 57 по 58 Суский; Сторінка: 60 Казимир Дубиковский /он же и Короленко/; Сторінка: 62 по 63 Казимир Дибовский /он же Короленко/; Сторінка: 65 по 69 Прокофий Францов сын Рембецкий и его родные сестры Екатерина и Александра; Сторінка: 71 по 72 Антон Томашевский; Сторінка: 75 по 77 '''селение Остров''' 1. Бобровский; 2. Ивашкевич; '''деревня Троцкое''' 3. Щепановский; 4. Фалковский; '''деревня Землянка''' 5. Беркович; '''местечко Рокитна''' 6. 7. Маевский; Сторінка: 79 по 80 служивший в милиции унтер офицер Антон Томашевский. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]] p3q2dram2sfrodhymnqapehzxgvhl75 116 201657 459034 421690 2022-08-11T12:03:22Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців с. Василів Васильківського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-560. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Василів Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-560. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Василів Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> село Василів '''местечко Василев''' Ижаковский Антоний Кристофоров; Каминский Иван Васильев; Кржижановский Иван Войцехов; Легоцкий Иван Фадеев; Недзвецкий Осип Лукьянов; Полеский Никифор Федоров. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]] fj0p9r3na5e155ukjtmbc7btgrqiu20 116 201723 459035 421955 2022-08-11T12:38:06Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців с. Бірюки Васильківського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-561. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Бірюки Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-561. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Бірюки Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''село Бірюки''' Гурский Лукьян Варфтоломеев; Гурский Осип Варфтоломеев; Левандовский Михаил Семенов; Ханецкий Фома Станиславов. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]] pc1ukd9nlexsjsuhajn7z9ifguhke74 116 201724 459036 421956 2022-08-11T12:47:01Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки однодворців с. Кожаники Васильківського повіту | рік = 1834 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-562. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Кожаники Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-562. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Кожаники Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''село Коженики''' Балицкий Дыдак Семенов; Ханецкий Григорий Станиславов; Хмелиовский Федор Петров; Юхневич Игнатий Семенов. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]] pjytk7ci2e50weqfdkagrvp951fe3t9 116 216750 459047 458485 2022-08-11T15:30:12Z 94.45.149.180 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населені пункти на Р, С, Т) | рік = 1858 | примітки = }} :с. Руды :45 м.Рокитной :120 д.Сидоров :193 д.Скребешов :224 д.Савинец :247 д.Саливонок :302 селение Салихи :333 селения Синявы :402 с.Саварки :439 д.Сорокопя :492 д.Соколовки :515 д.Слупова :528 селения Сухолис :551 с.Трушек :636 с.Трилис д.Троицкой [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1858 року|Васильківський]] mtawmtm700g0zol71ly0dg5148i9jrk 250 216825 459231 458650 2022-08-12T08:37:38Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude> {{c|{{sp|{{x-larger|'''РОЗДІЛ X.'''}}}}}} {{rule|2em}}{{rule|2em}} {{c|'''Побажання що-до літописної справи.'''}} Як-же узагалі стоїть справа в українській історіографії що-до видання українських літописів? Що можна про це сказати хоча-б на підставі наведених фактів? Видання їх ніколи не мало планового, систематичного характеру. Видання давніх літописів князівської доби входило тільки в загальний план видавництва Петербурзької Археографічної Комісії, отож Київська Тимчасова Археографічна Комісія навіть і не ставила перед собою мети видати corpus українських літописів, починаючи від найдавніших часів: вона не взяла на себе обов'язка видати навіть літовсько-руські літописи – і їх видала та-ж-таки Петербурзька Археографічна комісія. Київська Тимчасова Археографічна комісія, не втручаючись, на жаль, у цю справу, обмежилася тільки тим, що видала козацькі літописи, бо за ці часи (але тільки за ці) навіть російські централісти визнавали вже були існування «Малоросії» (але не України). Видання козацьких і инших літописів цих-же часів мало характер випадковий і не стояло (окрім хіба видання літопису Самовидця) на рівні археографічних вимог. До того ще треба додати, що вийшло в світ тільки по одному виданню і усіх їх ( особливо це торкається Граб'янки й Величка) тепер немає в продажу. Живовидячки, річ аж надто потрібна, щоб така поважна наукова установа, як Українська Академія Наук з її ''Археографічною Комісією'' поставила питання про систематичне наукове видання українських літописів, corpus'а українських літописів. Туди, в оцей corpus випадає ввести як нові, ще невидані, літописи, хроніки і хронографи (згадаймо, приміром, про хроніку Боболинського), так само і перевидані старі за списками, що переховуються по наших книгозбірнях в їх рукописних відділах — згадаємо тут про дуже українізований невиданий список Граб'янчиного літопису, або про той лівобережний літопис полк. Он. Білогруда 1734 року, з якого наведено тільки скількись рядків у хрестоматії з пам'ятників письменської старо-українцини XI–XVII вв. акад. Аг. Евт. Кримського<ref>Збірник Іст.-Філ. Від. У.А.Н., № 12, стор. 185–187.</ref>. Безперечно, що в наших книгозбірнях і в книгозбірнях Р.С.Ф.Р.Р. ще знайдеться чимало невідомих рукописних списків літописів. Отож стан літописної справи на Україні вимагає, нехай corpus'а українських літописів видано буде. Але чи-ж варто за наших часів видавати українські літописи? Адже-ж вони, літописи отії, давнішої доби української історії торкаються.<noinclude></noinclude> 76cpya4hp1t04lsp9rbjx1w652pkv8a 250 216959 459208 459009 2022-08-12T00:56:04Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{c|ФАБІҐ.}} Люди ви, люди! Маєте знов те саме. А я був би присяг на всьо у сьвітї! — але не лише я, не лише я сам; всї ми там в Квальсдорфі могли були присягати, що ви є ненькою тої дївчинки. {{c|ГАННА.}} Так, так, я знаю вже, хто се так вішає пси на мене. Я могла би назвати їх всїх по імени! Хотїли би мене зробити фльондрою. Але як вони попадуть у мої руки, я порахую ся із ними, най затямлять собі. {{c|ФАБІҐ.}} Так се справдї погана річ! Бо справа так стоїть молодице: Старий, батько — будете, бачить ся, знати! Що-ж робити? нїколи не є тверезий. Пє лише, пє без кінця-міри. Перед двома роками, заки померла мати, міг лишати дївчину дома. Тепер не можна, хата порожна. Ну, і він волочить ся із нею по всїх гостинницях, по всїх дїрах, від нори до нори. Пес змилував би ся, як би дивив ся на се. {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|пристрасно.}}}} Що-ж я винна у сьому, що він пє? {{c|ФАБІҐ.}} Але-ж нїщо… Боже борони! Старого нїхто не в силї би спинити. Тут йде лише о дївчину, її мусить кождий жалувати. Як хто не відбере її від нього і не дасть на вихованє добрим людям, то вона не пожиє анї десять недїль.{{nop}}<noinclude></noinclude> cmtdz9b8ng5rhx8hst4eeurlrkmqn16 250 216960 459209 459010 2022-08-12T00:59:39Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ГАННА}} {{c|{{fine|збентежена.}}}} Се не обходить мене нїщо! Я не можу її взяти сюда. Маю сама із собою досить клопоту. {{c|ФАБІҐ.}} Прийдїть-но ви лише раз до Квальсдорфу та пригляньте ся їй. Так було би мабуть найлїпше. То раз вам дївчина… така гожа дитинка, а які має рученята, які ноженята, кажу вам! Чисто як з порцеляни, — така вам гарна, як ви! {{c|ГАННА.}} Се не моя дитина, не обходить мене нїщо. {{c|ФАБІҐ.}} Ну, то зарадьте якось сьому. Не можу прямо дивити ся на се. Як прийду коли до гостинницї, хочби і о півночі, чи коли, — бачите, я мушу, моє занятє вимагає сього — та бачу, як вона там сидить з батьком в димі, то аж серце краєть ся мінї. {{c|ГАННА.}} Коршмарі не повинні йому нїчого давати пити. Бука взяти та добре його випарити, то прийде він нарештї до розуму. — Тепер заїхав віз на обору. Маєте тут пять чеських. На нинї досить, як пересплю ся, надумаю ся іще. Тепер не можу займати ся сим далї. Але як ви розголосите се тут в пивярнї, тодї ми не знаємо ся більше. {{c|ФАБІҐ.}} Я не буду нїщо говорити. Що мене се зрештою обходить. Не буду справджувати у паро-<noinclude></noinclude> ocqqwc4s8wnilnivbyl9ao7ueigemmc 459210 459209 2022-08-12T01:00:10Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{c|ГАННА}} {{c|{{fine|збентежена.}}}} Се не обходить мене нїщо! Я не можу її взяти сюда. Маю сама із собою досить клопоту. {{c|ФАБІҐ.}} Прийдїть-но ви лише раз до Квальсдорфу та пригляньте ся їй. Так було би мабуть найлїпше. То раз вам дївчина… така гожа дитинка, а які має рученята, які ноженята, кажу вам! Чисто як з порцеляни, — така вам гарна, як ви! {{c|ГАННА.}} Се не моя дитина, не обходить мене нїщо. {{c|ФАБІҐ.}} Ну, то зарадьте якось сьому. Не можу прямо дивити ся на се. Як прийду коли до гостинницї, хочби і о півночі, чи коли, — бачите, я мушу, моє занятє вимагає сього — та бачу, як вона там сидить з батьком в димі, то аж серце краєть ся мінї. {{c|ГАННА.}} Коршмарі не повинні йому нїчого давати пити. Бука взяти та добре його випарити, то прийде він нарештї до розуму. — Тепер заїхав віз на обору. Маєте тут пять чеських. На нинї досить, як пересплю ся, надумаю ся іще. Тепер не можу займати ся сим далї. Але як ви розголосите се тут в пивярнї, тодї ми не знаємо ся більше. {{c|ФАБІҐ.}} Я не буду нїщо говорити. Що мене се зрештою обходить. Не буду справджувати у паро-<noinclude></noinclude> jaok4aaourf3o396ktno67sfkep0uip 250 216963 459041 2022-08-11T14:20:42Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude> {{c|{{xx-larger|По-людському.}}}} {{block center|''До характеристики поглядів Шевченка.''}} Бувають часи, коли найбільш нейтральні з політичного погляду теми, найакадемичніші в громадському розумінні справи раптом набірають дуже гострого, бойового, значіння, враз робляться тими позиціями, круг яких роспочинається завзята боротьба, на які сиплються ворожі удари, на яких з'осереджуються ворожі напади. Звичайно, в такій боротьбі не сама навіть позиція важить найбільше, а те, що стоїть за нею, що вона собою покриває й обороняє. Здобути оту позицію — значить досягти й того, що за нею стоїть. І цим поясняється, чому сама по собі не перша позиція притягає таку до себе зненависть і робиться тим центром, на який з усіх боків прямують ворожі удари. Здавалося б — чи може, напр., справа кохання викликати роз'ятрення політичного завзяття й робитись одним з найгарячіших пунктів політичної боротьби? Звичайно, з першого погляду досить це несподівано, а тим часом як-раз ми й бачимо це тепер на живому прикладі. Вороги українства, що заходились „нищити“ Шевченка, не тільки до його громадських та політичних поглядів чіпляються, не тільки втягли до боротьби таку особисту для кожної люди-<noinclude></noinclude> hivvbax1j6f8fh837gobh17ozdx5z66 459059 459041 2022-08-11T17:29:27Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude> {{c|{{xx-larger|По-людському.}}}} {{c|''До характеристики поглядів Шевченка.''}} Бувають часи, коли найбільш нейтральні з політичного погляду теми, найакадемичніші в громадському розумінні справи раптом набірають дуже гострого, бойового, значіння, враз робляться тими позиціями, круг яких роспочинається завзята боротьба, на які сиплються ворожі удари, на яких з'осереджуються ворожі напади. Звичайно, в такій боротьбі не сама навіть позиція важить найбільше, а те, що стоїть за нею, що вона собою покриває й обороняє. Здобути оту позицію — значить досягти й того, що за нею стоїть. І цим поясняється, чому сама по собі не перша позиція притягає таку до себе зненависть і робиться тим центром, на який з усіх боків прямують ворожі удари. Здавалося б — чи може, напр., справа кохання викликати роз'ятрення політичного завзяття й робитись одним з найгарячіших пунктів політичної боротьби? Звичайно, з першого погляду досить це несподівано, а тим часом як-раз ми й бачимо це тепер на живому прикладі. Вороги українства, що заходились „нищити“ Шевченка, не тільки до його громадських та політичних поглядів чіпляються, не тільки втягли до боротьби таку особисту для кожної люди-<noinclude></noinclude> 9lanv2sh2ywuxff7qp29vztm9erz7zf 250 216964 459042 2022-08-11T14:27:08Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>ни річ, як релігія, але тягнуть до суду й погляди Шевченка на кохання, і не тільки тягнуть, а тут найбільш і шукають доказів на те, щоб довести „неморальність" та „розпусту“ великого українського поета. Такі обвинувачення, правда, не вперше тепер лунають: галицький клерикалізм, з одного боку, та жандармську сором'язливість з другого — давно вже непокоїла „неморальність“ Шевченкових творів. Уніятське духовенство — правда, не все — в Галичині та Орлов з Дубельтом у Росії ще десятиліття тому проголосили Шевченка „розпустником“, але все-таки навіть вони не ставили питання на цілий зріст і „розпусту“ бачили переважно в релігійному вільнодумстві Шевченка. Тепер же „истинно-русская“ реакція „розпусту“ бере в буквальному розумінні й кінцеві рядки з відомого віршу „Великомученице-кумо“ гуляють по сторінках чорносотенних часописів, як порада поетова до кожної жінки — „хоть разъ, милая, спрелюбодѣйствовать“, як переклав це місце в аскетичних „Церковныхъ Вѣдомостяхъ“ архиєпископ Никон. Сепsores morum в особах не тільки згаданого архиєпископа, але й відомого в Київі сором’язливістю Федора Постного без упину галасують, вимагаючи заборон на Шевченка; пришелепуватий „Кіевъ“ просто закликає жіноцтво зруйнувати ще не поставлений пам'ятник поетові, що такими „розпустними“ думками спокушає патріотичну невинність; високоморальне міністерство д-ія Кассо сипле, сипле циркулярами... Одно слово — справдилося буквально: {{block center|<poem>Що день Пилати розпинають, Морозять, шкварять на огні</poem>}}<noinclude></noinclude> mpultg3v03d0id8p6mxey92to0bonyr 459060 459042 2022-08-11T17:34:33Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>ни річ, як релігія, але тягнуть до суду й погляди Шевченка на кохання, і не тільки тягнуть, а тут найбільш і шукають доказів на те, щоб довести „неморальність“ та „розпусту“ великого українського поета. Такі обвинувачення, правда, не вперше тепер лунають: галицький клерикалізм, з одного боку, та жандармську сором'язливість з другого — давно вже непокоїла „неморальність“ Шевченкових творів. Уніятське духовенство — правда, не все — в Галичині та Орлов з Дубельтом у Росії ще десятиліття тому проголосили Шевченка „розпустником“, але все-таки навіть вони не ставили питання на цілий зріст і „розпусту“ бачили переважно в релігійному вільнодумстві Шевченка. Тепер же „истинно-русская“ реакція „розпусту“ бере в буквальному розумінні й кінцеві рядки з відомого віршу „[[Великомученице кумо!|Великомученице-кумо]]“ гуляють по сторінках чорносотенних часописів, як порада поетова до кожної жінки — „хоть разъ, милая, спрелюбодѣйствовать“, як переклав це місце в аскетичних „Церковныхъ Вѣдомостяхъ“ архиєпископ Никон. Censores morum в особах не тільки згаданого архиєпископа, але й відомого в Київі сором'язливістю Федора Постного без упину галасують, вимагаючи заборон на Шевченка; пришелепуватий „Кіевъ“ просто закликає жіноцтво зруйнувати ще не поставлений пам'ятник поетові, що такими „розпустними“ думками спокушає патріотичну невинність; високоморальне міністерство д-ія Кассо сипле, сипле циркулярами… Одно слово — справдилося буквально: {{block center|<poem>Що день Пилати розпинають, Морозять, шкварять на огні</poem>}}<noinclude></noinclude> o3zhouozvkgh0whg5ye05rgnzximpgc 250 216965 459043 2022-08-11T14:30:53Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>бідолашного поета за його погляди на таку теж цілком особисту кожної людини справу, як кохання, і вже тим самим академична тема набірає, як бачимо, надзвичайно гострого політичного характеру, як свого роду ознака часу. І виявити справжні, чернечою мораллю та фарисейською полохливістю не забруднені погляди Шевченка на кохання, на стосунки між чоловіком та жінкою — річ зовсім, як на теперішні часи, не академична. Тепер це одна з найперших позицій, на яких провадиться боротьба проти українського поета — звичайно на те, щоб досягти того, що за тією {{errata|позиціею|позицією}} стоїть і що вона собою обороняє. Шевченко дуже часто обробляв любовні в широкому розумінні сюжети. Кращі його твори, як „Катерина“, „Наймичка“ й инші, як ціла низка високої ціни ліричних перлин — присвячено цьому щиро-людському почуванню і так само щиро-людським, високо-гуманним почуттям поета овіяно. Жадного брудного натякання, жадного непевного виразу чи слова, навіть хоч трохи небезпечної фривольністю думки у його, певна річ, не знайдете. Зате знайдете щире спочуття до тих, кого лиха доля одурила в коханні, над чиїм почуттям насміялась, чию чистоту потоптала, так само як і до тих, кому не дала зазнати цього неминуче для повноти життя потрібного почування. Знайдете великую тугу над долею людською, що найвищі і найчистіші втіхи обернула в джерело бруду, муки та знущання. Знайдете так само і вболівання безмежне над самотністю людини, що з тих чи инших причин носить у грудях своїх не поділене ні з ким почування. Поет — сам особисто<noinclude></noinclude> t0xyqe1hopu00e8a6q6fi6y370hbc1q 459061 459043 2022-08-11T17:41:12Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>бідолашного поета за його погляди на таку теж цілком особисту кожної людини справу, як кохання, і вже тим самим академична тема набірає, як бачимо, надзвичайно гострого політичного характеру, як свого роду ознака часу. І виявити справжні, чернечою мораллю та фарисейською полохливістю не забруднені погляди Шевченка на кохання, на стосунки між чоловіком та жінкою — річ зовсім, як на теперішні часи, не академична. Тепер це одна з найперших позицій, на яких провадиться боротьба проти українського поета — звичайно на те, щоб досягти того, що̀ за тією {{errata|позиціею|позицією}} стоїть і що вона собою обороняє. Шевченко дуже часто обробляв любовні в широкому розумінні сюжети. Кращі його твори, як „[[Катерина]]“, „[[Наймичка (поема)|Наймичка]]“ й инші, як ціла низка високої ціни ліричних перлин — присвячено цьому щиро-людському почуванню і так само щиро-людським, високо-гуманним почуттям поета овіяно. Жадного брудного натякання, жадного непевного виразу чи слова, навіть хоч трохи небезпечної фривольністю думки у його, певна річ, не знайдете. Зате знайдете щире спочуття до тих, кого лиха доля одурила в коханні, над чиїм почуттям насміялась, чию чистоту потоптала, так само як і до тих, кому не дала зазнати цього неминуче для повноти життя потрібного почування. Знайдете великую тугу над долею людською, що найвищі і найчистіші втіхи обернула в джерело бруду, муки та знущання. Знайдете так само і вболівання безмежне над самотністю людини, що з тих чи инших причин носить у грудях своїх не поділене ні з ким почування. Поет — сам особисто<noinclude></noinclude> 1z4c6wwc5fpibu60nkklu7567z6w0en 250 216966 459044 2022-08-11T14:35:21Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>нещасливий, якому доля найкращого віку половину занапастила серед самотности в тяжкій неволі, в порожній пустині, де не знайти було щирого жіночого серця, де ні до кого було прихилитись, — до одчаю, до болю чисто физичного відчував самотність людини з неподіленою, невикористаною потребою кохати, любити когось по-людському й зазнати любови самому. Цієї теми він, як згадано вже, торкався часто, і здебільшого оплакує він долю жінки, як істоти, що більшу має потребу любити й дужчі стріває перешкоди до того, щоб вільно виявляти своє почування. Характерно теж, що більшість поезій Шевченка про кохання написано або в тюрмі, або в неволі, коли потреба любови й спочуття до найвищої доходила міри, а гірка самотність найтісніше обставляла непереможними ґратами душу поетові. Адже справді — {{block center|<poem>Приходить ніч в смердячу хату, Осядуть думи, розіб'ють На стократ серце і надію I те, що вимовить не вмію... I все на світі проженуть, I спинять ніч: часи літами, Вiками глухо потечутъ; I я крівавими схьозами Не раз постелю омочу („Козачковському“).</poem>}} За таких от тяжких невимовно хвилин, коли душа „так просить хоч слова тихого“, з-під пера поетового й з'явились найкращі перлини його любовної лірики, розпачливого благання повні, палкого простесту против черствої дійсности, або плачу нишком за тим, {{block center|<poem>Що без пригоди, мов негода, Минула молодість моя („Огні горятъ“)</poem>}}<noinclude></noinclude> s1d2avuw76iaef7m3progt6rp6mnh0r 459063 459044 2022-08-11T17:46:54Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>нещасливий, якому доля найкращого віку половину занапастила серед самотности в тяжкій неволі, в порожній пустині, де не знайти було щирого жіночого серця, де ні до кого було прихилитись, — до одчаю, до болю чисто физичного відчував самотність людини з неподіленою, невикористаною потребою кохати, любити когось по-людському й зазнати любови самому. Цієї теми він, як згадано вже, торкався часто, і здебільшого оплакує він долю жінки, як істоти, що більшу має потребу любити й дужчі стріває перешкоди до того, щоб вільно виявляти своє почування. Характерно теж, що більшість поезій Шевченка про кохання написано або в тюрмі, або в неволі, коли потреба любови й спочуття до найвищої доходила міри, а гірка самотність найтісніше обставляла непереможними ґратами душу поетові. Адже справді — {{block center|<poem>Приходить ніч в смердячу хату, Осядуть думи, розіб'ють На стократ серце і надію І те, що вимовить не вмію… І все на світі проженуть, І спинять ніч: часи літами, Віками глухо потечуть; І я крівавими сльозами Не раз постелю омочу („[[А. О. Козачковському|Козачковському]]“).</poem>}} За таких от тяжких невимовно хвилин, коли душа „так просить хоч слова тихого“, з-під пера поетового й з'явились найкращі перлини його любовної лірики, розпачливого благання повні, палкого простесту против черствої дійсности, або плачу нишком за тим, {{block center|<poem>Що без пригоди, мов негода, Минула молодість моя („[[Огні горять, музика грає...|Огні горять]]“)</poem>}}<noinclude></noinclude> bypf03t2blvw1qckjz67xnaq112tyjc 250 216967 459045 2022-08-11T15:02:19Z Fert 87 12080 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Fert 87" /></noinclude>нарешті жалю пекучого, що, мовляв, {{block center|<poem>Маю серце широкеє — Ні з ким поділити („Заросли шляхи тернами“).</poem>}} Оця потреба „поділити широкеє серце“ разом з думкою, що „заросли шляхи тернами“ до цього, й обертала поета до тем кохання: поезією „Ой, одна я, одна“ починається цикл поезій написаних „у цітаделі", за ґратами петербургської фортеці; а цілий разок дорогих перлів любовної лірики („Як би мені черевики“, „I багатая,“ „Полюбилася я“, „Породила мене мати“, „Ой, сяду я під хатою“, „Закувала зозуленька“ і т. и.) — ввесь народився над пісками Кос-Арала, в безлюдній пустині, де жіночий погляд не голубив поета, де справді не було з ким широкого серця поділити й де гинула ота потреба любити й зазнавати самому любови. Легко ж зрозуміти, чому кожна з тих і багато ще инших поезій оплакує муки гіркої самотности, безпросвітнього безталання, розлуки, поневіряння за нелюбом, туги неподіленого кохання. {{block center|<poem>Без роскоші, без любови Зношу свої чорні брови, У наймах зношу („Як би мені черевики“) — </poem>}} тужить-голосить у Шевченка вбога наймичка; {{block center|<poem>Тяжко-тяжко в світі жить I нікого не любить, Оксамитові жупани Одинокій носить („I багата я“) — </poem>}} журиться й багата вродливиця; {{block center|<poem>У високих у палатах Увесь свій вік дівувати... :::Недоля моя! Як билина при долині, В одинокій самотині :::Старіюся я („Породила мене мати“) —</poem>}}<noinclude></noinclude> 5ghtyae1fzhq1qgqmigvxwnau6prxem 459066 459045 2022-08-11T17:55:19Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>нарешті жалю пекучого, що, мовляв, {{block center|<poem>Маю серце широкеє — Ні з ким поділити („[[Заросли шляхи тернами...|Заросли шляхи тернами]]“).</poem>}} Оця потреба „поділити широкеє серце“ разом з думкою, що „заросли шляхи тернами“ до цього, й обертала поета до тем кохання: поезією „[[Ой одна я одна…|Ой, одна я, одна]]“ починається цикл поезій написаних „у цітаделі“, за ґратами петербургської фортеці; а цілий разок дорогих перлів любовної лірики („[[Якби мені черевики…|Як би мені черевики]]“, „[[І багата я]],“ „[[Полюбилася я...|Полюбилася я]]“, „[[Породила мене мати...|Породила мене мати]]“, „[[Ой сяду я під хатою...|Ой, сяду я під хатою]]“, „[[Закувала зозуленька (Шевченко)|Закувала зозуленька]]“ і т. и.) — ввесь народився над пісками Кос-Арала, в безлюдній пустині, де жіночий погляд не голубив поета, де справді не було з ким широкого серця поділити й де гинула ота потреба любити й зазнавати самому любови. Легко ж зрозуміти, чому кожна з тих і багато ще инших поезій оплакує муки гіркої самотности, безпросвітнього безталання, розлуки, поневіряння за нелюбом, туги неподіленого кохання. {{block center|<poem>Без роскоші, без любови Зношу свої чорні брови, У наймах зношу („Як би мені черевики“) —</poem>}} тужить-голосить у Шевченка вбога наймичка; {{block center|<poem>Тяжко-тяжко в світі жить І нікого не любить, Оксамитові жупани Одинокій носить („І багата я“) —</poem>}} журиться й багата вродливиця; {{block center|<poem>У високих у палатах Увесь свій вік дівувати… :::Недоля моя! Як билина при долині, В одинокій самотині :::Старіюся я („Породила мене мати“) —</poem>}}<noinclude></noinclude> 8n5j8cbxg7c3dpkholfa3flbmlyj99i 0 216968 459054 2022-08-11T16:34:11Z Ykvach 1694 Ykvach перейменував сторінку з [[Олександрівка (Тарутинський район)]] на [[Олександрівка (Білгород-Дністровський район)]] wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Олександрівка (Білгород-Дністровський район)]] hgxponfbo9bhkyh2isl5n0xucqjbefc 116 216969 459062 2022-08-11T17:45:01Z LarysaPa 13897 Створена сторінка: д. Глибочки 27 с.Городище 50 с.Гребенок 129 д.Глушок 146 д.Дроздов 205 с.Дулицкого 262 х.Однороги 275 с.Езерной 312 с.Ковалевки 435 с.Кожанок wikitext text/x-wiki д. Глибочки 27 с.Городище 50 с.Гребенок 129 д.Глушок 146 д.Дроздов 205 с.Дулицкого 262 х.Однороги 275 с.Езерной 312 с.Ковалевки 435 с.Кожанок 8dv6ysic5t8nebgskpun99a0mdszin1 459067 459062 2022-08-11T18:00:08Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницького Васильківського повіту (населені пункти на Г, Д, Е, К) | рік = 1858 | примітки = }} :д. Глибочки :27 с.Городище :50 с.Гребенок :129 д.Глушок :146 д.Дроздов :205 с.Дулицкого :262 х.Однороги :275 с.Езерной :312 с.Ковалевки :435 с.Кожанок [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1858 року|Васильківський]] 9hxwfvbnj2amqaqxi2cj7p6focqelqn 116 216970 459073 2022-08-11T18:26:43Z Genmarim 14033 Створена сторінка: 4131 wikitext text/x-wiki 4131 mxpa8r2adhe3sae3msyrmcfregyyaze 250 216971 459081 2022-08-11T19:15:21Z Vitaliy1500 13765 /* Без тексту */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="0" user="Vitaliy1500" /></noinclude><noinclude></noinclude> idxcg9f1dha0nq0u95gb79ibt1r0msq 459123 459081 2022-08-11T21:16:26Z Madvin 217 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude><noinclude></noinclude> cby4fykomg7m3dwrnn9hapuwsu21j0i 250 216984 459211 2022-08-12T01:03:34Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{c|'''Книги й брошюри того ж автора:'''}} {{dhr}} [[Історія України-Руси]], 8 томів (т. 2, 3 і 5 нема в продажі, будуть аж після війни). [[Ілюстрована історія України]]. [[Про старі часи на Україні|Про старі часи на Україні, Коротка історія]]. Культурно-національний рух на Українї в ХV—XVII в. (з ілюстраціями). Всесвітня історія в короткім оглядї, з ілюстраціями, перша частина вийшла, друга друкуєть ся, третя (XVII—ХІХ вв.) ладить ся до друку. З полїтичного житя України. Розвідки, промови, замітки (Громад. рух на Українї. Галицьке боярство. Хмельницкий і Хмельниччина. Виговський і Мазепа. Шведсько-український союз 1708 року, ин.). Друкуєть ся. З біжучої хвилї. Статі на теми дня 1905—1906 рр. Антракт. На українські теми 1907—1914 рр. Друкуєть ся. Під хмарою стоячою. З українського житя. Друкуєть ся. Брошюри: Хто такі Українцї і чого вони хочуть? Звідки пішло Українство і до чого воно йде. Якої ми хочемо автономії і федерації. Вільна Україна. Статї з останніх днїв. Про українську мову і школу. Про українську мову й українську справу. Переяславська умова України з Москвою. Тексти, замітки, пояснення. Друкуєть ся. Сї книжки і всякі иньші продаються в усїх українських книарнях. Від видавцїв можна діставати тільки великими партіями (по 1000 прим., і більше), тільки на місцї, без достави.{{nop}}<noinclude></noinclude> e4950amu2rtwysjg18ustdt6bl2jjqv 250 216985 459212 2022-08-12T01:25:55Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>спеціяльна праця не може перейти понад загальними визначеннями саме щодо мети навчання, щодо загальних дидактичних засобів, пануючих напрямків вчення, духових інтересів часу — це все повинні мати на увазі й усі спеціяльні науки, і вони завжди стоять на ґрунті загально дидактичних поглядів і вчительських думок. І освітна праця залежить від уміння приладнатися до цих положень не меньше, як 1 від опанування самим матеріялом; колєктивна праця без єдної керцівничої ідєї кінець кінцем утрачає свою суцільність і стає аґреґатом. І найголовніщі вимоги сучасної дидактики кладуть натиск на загальне, на суцільне, і стоять у помітному протиріччю до спеціяльних висновків. Тепер не так іде про методичне збудування поодиноких предметів навчання, як про надання їх взаїмним відносинам вартости, про правдиву оцінку їх прав, що дало би можливість рівним наукам та умілостям, з яких окладається освіта, укластися в добірну систему для загального впливу на навчання. Наші шкільні пляни страждають од накопичення: предметів, од браку дидактичного їх розподіленням. Дидактика має певну проблєму й завдання, має для них своє певне коло дослідів, але має також і низку наукових предметів, що мають нахил до спеціяльного розгалуження. Кожний спеціялист щодо свого предмету має право вимагати, щоби прислухались до його голосу Й сам він мусить засвоїти всі загальні вимоги й положення. Коли ж дидактика хоче стати (як її розуміли в часи Ренесансу) мистецтвом навчати, то вона мас уреґулювати всі предмети навчання, вона повинна опанувати всі навчанням, щоб установити закони для всіх предметів; без такого практичного орґанізаційного змагання вона звужується до простого знаття — як вчити — {{lang|de|Bildungskunde}}. Вона постійно мусять ставити перед собою для розвязання широку проблему — як знання, науку перевести в навчання, якими засобами передати в духову власність зміст того або иншого знання. Щоб зрозуміти це переведення науки в освіту треба одразу визначити головну точку, щоб цей процес перевести на якомунебудь предметі і прийти до висновку, який саме инший предмет до нього найближчий. Так дидактичні засоби можуть бути вивчені на певному матеріялі, щоби призвичаїння не стало шабльоном, але лише ключем до зрозуміння переведення навчання на ріжних теренах. І це саме головне й найтяжче завдання дидактики, щоб предмети<noinclude>{{right|9}}</noinclude> j6hxi19wvo7i6jc4wnkvsdeepjdhzo0 250 216986 459213 2022-08-12T01:40:08Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>двірних ледарів, вона разом з тим стає формою для виявлення почуттів воїна-самурая, але згодом ця ж сама „танка“, виходячи з вузьких кіл панівних верств, переходить до мас, пристосовується тут до зовсім іншого робочого життя, стає робочею піснею. Яскравий приклад цього дає пісня землекопів, що перекопують свої лани, копають канави тощо, — пісня, побудована за принципом „танка“: {{block center|{{block left|width=15em|<poem>kimi ga ta to waga ta wo narase aze narase tani no nagare de kame asobu</poem>}}}} {{block center|<poem>Друже! І лани, І пасовиська наші Опрацьовуймо. Там, де струмок тече Черепаха бавиться.</poem>}} Ця пісня пристосована до роботи, при чому перші три рядки вигукує ondotori<noinclude>{{left|8}}</noinclude> 1afgqy1li4ysuy01dwrup9p0x5q5v67 459217 459213 2022-08-12T01:55:14Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>двірних ледарів, вона разом з тим стає формою для виявлення почуттів воїна-самурая, але згодом ця ж сама „[[w:Танка|танка]]“, виходячи з вузьких кіл панівних верств, переходить до мас, пристосовується тут до зовсім іншого робочого життя, стає робочею піснею. Яскравий приклад цього дає пісня землекопів, що перекопують свої лани, копають канави тощо, — пісня, побудована за принципом „танка“: {{block center|{{block left|width=15em|<poem>kimi ga ta to waga ta wo narase aze narase tani no nagare de kame asobu</poem>}}}} {{block center|<poem>Друже! І лани, І пасовиська наші Опрацьовуймо. Там, де струмок тече Черепаха бавиться.</poem>}} Ця пісня пристосована до роботи, при чому перші три рядки вигукує ondotori<noinclude>{{left|8}}</noinclude> 5k8qfp3neqxs7l0b3sgwt2hhkjb9tq1 250 216987 459214 2022-08-12T01:43:07Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>(дослівно — півень) — заспівач, а закінчують пісню всі разом (ninsoku)<ref>Робітники, кулі.</ref>. Отже, також і вивчення поезії робітничої пісні в Япанії, творчости трудящих мас, не може обійтися без вивчення старої февдальної поезії. Щоб ознайомитись із нею, нам треба звернутись до найдавніших часів япанської історії. Із зміною соціяльно-економічної формації в Япанії, коли на зміну родового, що віджив себе, устрою, виступає новий — февдальний, 一 у житті Япанії відбулася нова смуга розвитку, як з боку економічного, політичного, так і культурного. Епохи в історії Япанії мають назви тих міст, де перебував у той час уряд. Отже, япанські історики розподіляють добу панування військової аристократії раннього февдалізму на два періоди: Нара та Хейян — відповідно до того, де був адміністративний центр. За таким розподілом маємо розрив однієї суцільної доби, єдиного, нічим не відмінного,<noinclude>{{right|9}}</noinclude> s91qvnd9atn3ti59kxkj4nrj9iv5bas 459218 459214 2022-08-12T01:56:07Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>(дослівно — півень) — заспівач, а закінчують пісню всі разом (ninsoku)<ref>Робітники, кулі.</ref>. Отже, також і вивчення поезії робітничої пісні в Япанії, творчости трудящих мас, не може обійтися без вивчення старої февдальної поезії. Щоб ознайомитись із нею, нам треба звернутись до найдавніших часів япанської історії. Із зміною соціяльно-економічної формації в Япанії, коли на зміну родового, що віджив себе, устрою, виступає новий — февдальний, 一 у житті Япанії відбулася нова смуга розвитку, як з боку економічного, політичного, так і культурного. Епохи в історії Япанії мають назви тих міст, де перебував у той час уряд. Отже, япанські історики розподіляють добу панування військової аристократії раннього февдалізму на два періоди: [[w:Період Нара|Нара]] та [[w:Період Хейан|Хейян]] — відповідно до того, де був адміністративний центр. За таким розподілом маємо розрив однієї суцільної доби, єдиного, нічим не відмінного,<noinclude>{{right|9}}</noinclude> qc8tq8ytjlnm90o56j7u5sf08hktc2j 250 216988 459215 2022-08-12T01:45:26Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>устрою. Щодо економічних та культурних чинників, що діяли протягом цих двох діб і живились із того самого джерела. Тому розрив цих органічно поєднаних періодів 一 штучний. До того ж доба Нара за офіційною хронологією розпочинається з 710 року нашої ери, з часу заснування столиці в місті Нара (Хейдзьо), формування ж, накопичення сил військової аристократії почалося далеко раніше за остаточне прибрання до своїх пук політичної влади. Тим більше літератури того часу не можна розподіляти таким способом. Доба Нара є завершення формації япанської февдальної державности. Доба Хейян є органічне продовження цієї ж доби, дальший розвиток політичного, економічного та культурного життя в тих самих клясових взаєминах. Ще задовго до формального закріплення за аристократією політичних прав у Япанії було досить значне соціяльне розшарування. Родова аристократія, ма-<noinclude>{{left|10}}</noinclude> 8prg0pj9zvrlxdwc3slgoq2izhjrmfp 250 216989 459216 2022-08-12T01:54:30Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>ючи величезні земельні маєтки, використовувала, як робочу силу рабів так і напіврабів. Сила видатків на розкіш та всякі примхи примушували вишукувати все нових і все більших джерел прибутків. Непомірні податки з селян змушували їх залишати свої лани й іти далі від центру, куди ще не сягала ненажерлива рука февдала. Щоб запобігти масовій утечі селян до інших країн і забезпечити себе повністю збору податків, заведена була кругова порука, де п'ятірка селянських родин відповідала за кожного із своїх членів за сплачення податку, і коли один або два тікали, — решта чотири чи три виплачували повністю за п'ятьох. Але й такі способи не завжди помагали, бо часто-густо знімалась уся п'ятірка й ішла шукати інших, кращих місць. Але й прибутки з податків на селян не задовольняли потреб аристократії. Вона шукала все нових і нових джерел, щоб збільшити свої прибутки, Ще в VII столітті було чимало<noinclude>{{right|11}}</noinclude> te96jrwuuixy5lg3gh14s6lei5nfjtf 250 216990 459219 2022-08-12T02:07:31Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>нехтуючи творчістю соціяльних низів. Тому нічого з народньої поезії того часу не вміщено в антологіях, що складалися з творів авторів аристократів. Поезія Хейян, як поезія привілейованої кляси, кохалася в елеґантських формах. До народньої поезії ставились із зневагою і всіляко висміювали її, іноді наводячи, як взірець, пісню — [[w:Тоса ніккі|tsurayuki tosa nikki]] — пісню перевізників, — що від неї пасажири ледве не тріскались зо сміху. „Із живлющого джерела народньої поезії вони нічого не брали, а вибирали все нікчемне, банальне, розпусне“<ref>''К. Florenz''. Geschichle der Japanischen Litteratur.</ref>. Беручи на увагу те, що письменство було монополією вищої кляси, від тих часів до нас не дійшло ніяких матеріялів за тогочасну япанську народню творчість. Є лише уривчасті відомості за пісні релігійною змісту „Kami asobu uta“, що співалися в супроводі музичного інструменту під час релігійних відправ.{{nop}}<noinclude>{{right|13}}</noinclude> lwqj8v2ktnd2y88zn2c0w1lc9p2germ 250 216991 459220 2022-08-12T02:15:04Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Разом із родовим устроєм зійшов із сцени й неодмінний супутник його — примітивний [[w:Анімізм|анімізм]]. На зміну родовому устроєві, з властивим йому світоглядом, на історичний кін виступає февдалізм, що утворює й нову ідеологічну надбудову — япанський [[w:Містицизм|містицизм]]. Япанський містицизм живився з хінських джерел: [[w:Конфуціянство|конфуціянства]] та дао (даосизм). Конфуція япанці прийняли не цілком. Світогляд Конфуція, що містив у собі погляди етичні, політичні та соціологічні з одного боку і з другого — мав у собі сліди [[w:Натурфілософія|натурфілософії]] та [[w:Емпірика|емпірики]], на япанському ґрунті не знайшов відгуку для своєї першої частини — надто етичної науки. Лише через 11 століть (у XVIII віці) япанці засвоїли їх і відбили навіть у значній літературі дидактичного характеру. Решта своєю природою не були чужі місцевим ідеологічним спрямованням, як от [[w:Синтоїзм|сінтоїському]] анімізмові, а були лише вищим щаблем його розвитку. Тим то конфуціян-<noinclude>{{left|14}}</noinclude> trmvvjeyjydazf8dyasfvcznxonyoq9 250 216992 459221 2022-08-12T02:23:48Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>ство так добре прищепилося своєю другою частиною. Даосизм япанці прийняли теж не цілком, відкинувши доктрини [[w:Лао-цзи|Ляо-цзи]], [[w:Чжуан-цзи (філософ)|Чжуань-цзи]], частково прийнявши [[w:Чжу-лінь|Чжу-лінь]] ([[w:гедонізм|гедонізм]]) та [[w:Їнь Сі|Інь-ші]] ([[w:песимізм|песимізм]]). Сильніший вплив даосизму маємо в напрямі містицизму (не Ляо-цзи, а Шень-сянь). [[w:Буддизм|Буддизм]], що почав проходити до Япанії ще з 11 віку, в VII віці набув остаточних прав громадянства. Важливо те, що буддизм на цей час знайшов широке розповсюдження й у народній масі, особливо зовнішній його бік — бік форми. Відправи з усією своєю театральністю, вбранням справ тяли на глядача певне вражіння й саме цим приваблювали народ. Усі пізнавальні й нормативні елементи ще не могли прищепитись япанцям; тим то і буддизм запозичений був не цілком, а лише тією частиною, що найбільше відповідала настроям та завданням панівного стану.{{nop}}<noinclude>{{right|15}}</noinclude> 52175odfxhotvcibrx0mjh0d1eaqevn 250 216993 459222 2022-08-12T02:41:19Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>[[w:Даосизм|Даосизм]] розпався на два напрями: аскетичний та гедоністичний, — останній перетворився в культ чутливости, частково з сексуальним присмаком. Знайомство з [[w:Китай|Хіною]], що саме переживала розквіт своєї поезії, зокрема лірики, — [[w:Династія Тан|династія Тан]] 618—907 р. — дало багато япанській поезії, і не лише поезії, а збагатило й усі галузі культури. Але знову таки уряд япанський запозичав нову культуру, як таку, що відповідала потребам тогочасного япанського життя. Запозичалося лише те, що не розбігалося з інтересами панівної кляси. Ще з II століття япанці мають зносини з Хіною, переважно через Корею. Спершу поодинокі корейці, що попадають до Япанії, стають за просвітителів (учений [[w:Вані (учений)|Вані]]). Що далі, то зв'язок міцнішає, і уряд відряджає посольство до двору хінського імператора. Але як тільки в Хіні повстає якась небезпека для імператора — як от заколот у Хіні<noinclude>{{left|{{larger|''16''}}}}</noinclude> ceah73tam4hor7mrqznbsysgkv3r08c 250 216994 459223 2022-08-12T02:46:05Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>в IХ столітті, — япанський уряд рішуче забороняє всякі зносини з Хіною, вважаючи, що „нічого навчитись від країни, де бувають заколоти“, щоб не завезти до себе небажаних настроїв. Такий само однобічний вибір у позичаннях маємо й у літературі; про це буде далі. З усіх культурних впливів, що йшли з Хіни, запозичалося і засвоювалося лише те, що більше припадало до смаку придвірній забезпеченій аристократії, тим то видно таке однобічне, часткове сприймання чужої культури. Вся „культура“ була зосереджена в одних руках, — у руках невеличкої купки аристократії. Вся основна маса народу була не зачеплена цією чужою народові культурою. Япанська поезія, за часів розквіту своїх форм, проходить під знаком [[w:естетизм|естетизму]] й має сліди ліричних настроїв, настроїв, глибокого кохання, любови до природи. Такі настрої проймають усю поезію того часу. Найхарактерніше з цього погляду місце є в творах відомого хінського<noinclude>{{right|{{larger|''17''}}}}</noinclude> 7q8t5vdc7188172gdjiw7e674twfhb8 250 216995 459225 2022-08-12T06:55:59Z Mahnka 11765 /* Skorygowana */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>хіяльних книжках, чи се ваша дитина, чи сестри. А рота також не попарю собі. Але як хочете почути добру раду: найлїпше скажіть зараз Геншлеви, він не зірве вам іще за се голови. {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|раз-у-раз сильнійше зворушена, бо чути вже голос Геншля.}}}} А то балакун! Чоловіка шляк може трафити! {{c|{{fine|Йде до комори.}}}} {{c|{{fine block|Входить Геншель поважно та поволи. Мав на собі чорну одїж, циліндер, та білі, ткані рукавички.}}}} {{c|ГЕНШЕЛЬ}} {{c|{{fine block|пристає, дивить ся поволи на Фабіґа та нагадує собі щось. Просто та спокійно:}}}} Що ви за один? {{c|ФАБІҐ}} {{c|{{fine|хутко.}}}} Я скуповую лахи, старий папір, мебіль, зношену одїж, геть всьо, що є лише. {{c|ГЕНШЕЛЬ}} {{c|{{fine|глядить довго, добродушно, але рішучо.}}}} Проч дурню! {{c|ФАБІҐ}} {{c|{{fine|відходить збентежений, з усьмішкою.}}}} {{c|ГЕНШЕЛЬ}} {{c|{{fine block|здоймає цилїндер та обтирає собі чоло і карк сорокатою хустиною; потім кладе капелюх на столї, та говорить в сторону дверий до комори.}}}} Дївчино! де ти?{{nop}}<noinclude></noinclude> mkqm0sjml0n7x4b5ta42olk5t3vbap1 459232 459225 2022-08-12T08:56:41Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>хіяльних книжках, чи се ваша дитина, чи сестри. А рота також не попарю собі. Але як хочете почути добру раду: найлїпше скажіть зараз Геншлеви, він не зірве вам іще за се голови. {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|раз-у-раз сильнїйше зворушена, бо чути вже голос Геншля.}}}} А то балакун! Чоловіка шляк може трафити! {{c|{{fine|Йде до комори.}}}} {{c|{{fine block|Входить {{sp|Геншель}} поважно та поволи. Має на собі чорну одїж, цилїндер, та білі, ткані рукавички.}}}} {{c|ГЕНШЕЛЬ}} {{c|{{fine block|пристає, дивить ся поволи на Фабіґа та нагадує собі щось. Просто та спокійно:}}}} Що ви за один? {{c|ФАБІҐ}} {{c|{{fine|хутко.}}}} Я скуповую лахи, старий папір, мебіль, зношену одїж, геть всьо, що є лише. {{c|ГЕНШЕЛЬ}} {{c|{{fine|глядить довго, добродушно, але рішучо.}}}} Проч дурню! {{c|ФАБІҐ}} {{c|{{fine|відходить збентежений, з усьмішкою.}}}} {{c|ГЕНШЕЛЬ}} {{fine block|{{justify|здоймає цилїндер та обтирає собі чоло і карк сорокатою хустиною; потім кладе капелюх на столї, та говорить в сторону дверий до комори.|style=text-align-last:center}}}} Дївчино! де ти?{{nop}}<noinclude></noinclude> mu4hze3kzwerqloaoiy727n97pvex4q 250 216996 459226 2022-08-12T07:02:18Z Mahnka 11765 /* Skorygowana */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Mahnka" /></noinclude>{{c|ГАННА.}} Я при Ґустї, тут в коморі. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Добре, я можу заждати. {{c|{{fine|Сїдає з глубоким стогоном.}}}} Так, так! чоловік має свою біду! {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|входить дуже занята.}}}} Їда буде миттю готова. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Не можу їсти; я не голодний. {{c|ГАННА.}} Їда та напій піддержує тїло. Я служила колись у вівчаря. Він говорив нам звичайно: як чоловік журить ся чим, або щось подібного, повинен їсти, хочби навіть не був голодний. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Ну, то вари зрештою полуденок, побачимо! {{c|ГАННА.}} Ви не повинні піддавати ся дуже! Треба погодити ся з долею. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Чи був перепелетчик Горанд? {{c|ГАННА.}} Всьо в порядку. Зробив сорок нових білєтів. — Он там лежать на комодї!{{nop}}<noinclude></noinclude> ewrwzwn2qic1m0pexdaig19t7dgztq6 459233 459226 2022-08-12T08:59:27Z Leh Palych 5381 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{c|ГАННА.}} Я при Ґустї, тут в коморі. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Добре, я можу заждати. {{c|{{fine|Сїдає з глубоким стогоном.}}}} Так, так! чоловік має свою біду! {{c|ГАННА}} {{c|{{fine|входить дуже занята.}}}} Їда буде миттю готова. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Не можу їсти; я не голодний. {{c|ГАННА.}} Їда та напій піддержує тїло. Я служила колись у вівчаря. Він говорив нам звичайно: як чоловік журить ся чим, або щось подібного, повинен їсти, хочби навіть не був голодний. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Ну, то вари зрештою полуденок, побачимо! {{c|ГАННА.}} Ви не повинні піддавати ся дуже! Треба погодити ся з долею. {{c|ГЕНШЕЛЬ.}} Чи був перепелетчик Горанд? {{c|ГАННА.}} Всьо в порядку. Зробив сорок нових білєтів. — Он там лежать на комодї!{{nop}}<noinclude></noinclude> o2i5665i9vl3ht39wydvlop03zj36db 0 216997 459227 2022-08-12T08:16:58Z Madvin 217 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Дмитро Багалій | секція = X. Побажання що-до літописної справи | попередня = [[../IX/]] | рік = 1925 | примітки = }} <pages index="Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf" from=114 to=116 /> {{bar}} {{примітки}} wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = Дмитро Багалій | секція = X. Побажання що-до літописної справи | попередня = [[../IX/]] | рік = 1925 | примітки = }} <pages index="Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf" from=114 to=116 /> {{bar}} {{примітки}} n8z8zfc7svpw12pp1yp1n7t6feq0swr 250 216998 459228 2022-08-12T08:33:40Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude> {{block center|style=width:100%;max-width:40em|{{c|{{x-larger|ДЕ ЩО Є:}}}} {{rule|2em}} {{right|{{smaller|СТОР.}}}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/VI|Розділ VI. Літопис Самовидця]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Козацькі літописи. Перше видання літопису Самовидця. Друге видання Київської Тимчасової комісії. Де написано літописа. Перша в друга частина літопису. Становище автора в суспільстві та його світогляд. Значіння й оцінка літопису. Уривки з літопису|1―29}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/VII|Розділ VII. Літопис Граб'янки]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Видання Граб'янчиного літопису. Життя Граб'янки. Джерела літопису. Його світогляд і відношення до історичних діячів і подій. Значіння літопису й його оцінка. Мова. Уривки з літопису|30―50}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/VIII|Розділ VIII. Літопис Величка]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Видання Величкового літопису. Життєпис Величків. Його світогляд. Джерела літопису. Зміст. Документи, що взято до літопису. Оцінка літопису в українській й російській історіографії. Мова літопису. Уривки з літопису|51―92}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/IX|Розділ IX]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Літопис Юзефовичів. Київський літопис. Лѣтописецъ знатнѣйшихъ дѣйствъ и случаевъ. Краткое описаніе Малороссіи. Діяріуші і кронічки. Манастирські і місцеві літописи. Хронографи, хроніки і синодики|93―105}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/X|Розділ X]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |'''Побажання про літописну справу'''|106―108}} {{rule|5em}}}}<noinclude></noinclude> oa7lgxtiwr16gqo5ovv9gfaw9cfwo32 459230 459228 2022-08-12T08:36:56Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude> {{block center|style=width:100%;max-width:40em|{{c|{{x-larger|ДЕ ЩО Є:}}}} {{rule|2em}} {{right|{{x-smaller|СТОР.}}}} {{fine block|{{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/VI|Розділ VI. Літопис Самовидця]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Козацькі літописи. Перше видання літопису Самовидця. Друге видання Київської Тимчасової комісії. Де написано літописа. Перша в друга частина літопису. Становище автора в суспільстві та його світогляд. Значіння й оцінка літопису. Уривки з літопису|1―29}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/VII|Розділ VII. Літопис Граб'янки]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Видання Граб'янчиного літопису. Життя Граб'янки. Джерела літопису. Його світогляд і відношення до історичних діячів і подій. Значіння літопису й його оцінка. Мова. Уривки з літопису|30―50}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/VIII|Розділ VIII. Літопис Величка]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Видання Величкового літопису. Життєпис Величків. Його світогляд. Джерела літопису. Зміст. Документи, що взято до літопису. Оцінка літопису в українській й російській історіографії. Мова літопису. Уривки з літопису|51―92}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/IX|Розділ IX]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |Літопис Юзефовичів. Київський літопис. Лѣтописецъ знатнѣйшихъ дѣйствъ и случаевъ. Краткое описаніе Малороссіи. Діяріуші і кронічки. Манастирські і місцеві літописи. Хронографи, хроніки і синодики|93―105}} {{c|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/X|Розділ X]].'''}} {{Dotted TOC page listing| |'''Побажання про літописну справу'''|106―108}}}} {{rule|5em}}}}<noinclude></noinclude> sb87cxojweobnemmupi7z6w41vpuatu 250 216999 459234 2022-08-12T09:07:07Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude> {{block center/s|style=width:100%;max-width:40em}}{{c|{{larger|'''Зміст першого випуска.'''}}}} {{fine block/s}}{{Dotted TOC page listing|'''I.'''|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/I|Загальний нарис теорії історії]].'''|djvupage=1|djvupageoffset=8|symbol=}} ::Ріжниця між елементарною й науковою історією. Еволюція історії, як науки. Історична критика. Умовне значіння історичних свідоцтв. Необхідність свободи наукового досліду. Допомічні знання. Культурний елемент в історії. Філософія історії. Мистецтво й психологія в історії. Історичні закони. Суб'єктивізм і об'єктивізм в історії. Значіння історії. {{Dotted TOC page listing|'''II.'''|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/II|Схема української історії і зміст української історіографії]].'''|djvupage=15|djvupageoffset=8|symbol=}} ::{{errata|З'язок|З'вязок}} української історіографії із схемою української історії. Сучасна схема української історії. Значіння національної ідеї в українській історії. Знищення джерел української історії та відсутність свободи наукових дослідів в старі часи. Завдання мого начерку. {{Dotted TOC page listing|'''III.'''|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/III. Стародавні україно-руські літописи князівської доби|Стародавні україно-руські літописи князівської доби]].'''|djvupage=39|djvupageoffset=8|symbol=}} ::Списки літописів і їх поділ. Списки «Повѣсти временныхъ лѣтъ». Видання «Повѣсти». «Повѣсть» і київо-печерський манастир. Головніші наукові розвідки, присвячені «Повѣсти». Дві найновіші розвідки акад. О. О. Шахматова: 1) про стародавні літописні зводи і 2) про «Повѣсть». Зміст «Повѣсти». Джерела «Повѣсти». {{Dotted TOC page listing| |'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/III. Уривки з «Повѣсти временныхъ лѣтъ»|Уривки з «Повѣсти временныхъ лѣтъ»]].'''|djvupage=63|djvupageoffset=8|symbol=}} ::№ 1. Розселення слов'яно-руських племін. № 2. Варязький шлях. № 3. Звичаї слов'яно-русів. № 4. Зразки коротких звісток. № 5. Смерть Володимира. № 6. Про руських бранців, як їх ведуть у половецький полон. № 7. Любецький з'їзд. № 8. Снем на Долобському. № 9. Зразки коротких звісток. {{Dotted TOC page listing|'''IV.'''|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/IV. Обласні літописи з часів Київської і Галицько-волинської держави|Обласні літописи з часів Київської і Галицько-волинської держави]].'''|djvupage=70|djvupageoffset=8|symbol=}} ::Обласні літописи. Київський літопис це звід і вказати джерела його можна. Автори зводу. Головні окремі оповідання київського зводу. Щорічні короткі записи. Поділ київського зводу на частини. Про що оповідає київський звід. Думка про нього проф. М. С. Грушевського. Зміст київського зводу. Мова цього літопису. Галицько-волинський звід. Його відношення до київського. Погляд на цей літопис проф. М. С. Грушевського, та його розвідки про хронологію цього літопису. Питання про авторів і їхнє відношення до князів і освіти. Літературна форма й мова галицько-волинського літопису. Уривки з инших обласних українських літописів переяславського і чернигово-сіверського. {{Dotted TOC page listing| |'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/IV. Уривки з київського зводу|Уривки з київського зводу]].'''|djvupage=99|djvupageoffset=8|symbol=}} ::№ 1. Похід на половців 1111 року. № 2. Характеристика Володимира Мономаха. № 3. Як війська Андрія Боголюбського знищили Київ. {{Dotted TOC page listing| |'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/IV. Уривки з галицько-волинського зводу|Уривки з галицько-волинського зводу]].'''|djvupage=104|djvupageoffset=8|symbol=}} ::№ 1. Як збудовано місто Холм. № 2. „Князя Володимеря рукописаніе“. № 3. Хвороба Володимира Васильковича. № 4. Характеристика Володимира Васильковича. № 5. Будівнича діяльність Володимира Васильковича. № 6. Встановлення ловчого для м. Берестя.<noinclude>{{fine block/e}}{{block center/e}}</noinclude> 6ginmwbpgwrg34pls3enlrrkzpxjg43 250 217000 459236 2022-08-12T09:12:07Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{block center/s|style=width:100%;max-width:40em}} {{fine block/s}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|'''V.'''|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/V. |Західньо-руські або литовські літописи]].'''|djvupage=112|djvupageoffset=8|symbol=}} ::Литовська доба в історії Русі-України і літописи з цих часів. Київський літопис або рукопис Супрасльський. Густинський літопис. Литовські літописи. Їх редакції: короткі, середні, повні. Зміст короткої редакції. Зміст повної редакції і її характеристика у Тіхомірова та в Антоновича. Баркулабівський літопис. {{Dotted TOC page listing| |'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/V. Уривки з західньо-руських літописів|Уривки з західньо-руських літописів]].'''|djvupage=133|djvupageoffset=8|symbol=}} ::№ 1. Витовтова битва з татарами над р. Ворсклом у 1399 році (Супрасльський список). № 2. Ґедимінові завоювання (список Биховця). Луцький з'їзд і похвала великому князеві Витовтові (список гр. Красінського).{{fine block/e}} {{rule|5em}}{{rule|5em}}{{block center/e}}<noinclude></noinclude> km4pneiqssxzcthj2mqatq4iq1jtg4u 459237 459236 2022-08-12T09:12:40Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{block center/s|style=width:100%;max-width:40em}} {{fine block/s}}</noinclude>{{Dotted TOC page listing|'''V.'''|'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/V. Західньо-руські або литовські літописи|Західньо-руські або литовські літописи]].'''|djvupage=112|djvupageoffset=8|symbol=}} ::Литовська доба в історії Русі-України і літописи з цих часів. Київський літопис або рукопис Супрасльський. Густинський літопис. Литовські літописи. Їх редакції: короткі, середні, повні. Зміст короткої редакції. Зміст повної редакції і її характеристика у Тіхомірова та в Антоновича. Баркулабівський літопис. {{Dotted TOC page listing| |'''[[Нарис української історіографії. Джерелознавство/V. Уривки з західньо-руських літописів|Уривки з західньо-руських літописів]].'''|djvupage=133|djvupageoffset=8|symbol=}} ::№ 1. Витовтова битва з татарами над р. Ворсклом у 1399 році (Супрасльський список). № 2. Ґедимінові завоювання (список Биховця). Луцький з'їзд і похвала великому князеві Витовтові (список гр. Красінського).{{fine block/e}} {{rule|5em}}{{rule|5em}}{{block center/e}}<noinclude></noinclude> qt84p8z22qmullhacmdcvqwfmlvxzr4