Вікіджерела ukwikisource https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.23 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіджерела Обговорення Вікіджерел Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Автор Обговорення автора Архів Обговорення архіву Сторінка Обговорення сторінки Індекс Обговорення індексу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk 0 21068 459358 74652 2022-08-13T18:50:25Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki <div style="font-family:Lucida Sans Unicode, Cambria, Constantia, Calibri;"> {{заголовок | назва = Галицкіи приповѣдки и загадки | автор = | перевизначити_автора = зо̂браніи [[Автор:Григорій Ількевич|Григорим Илькєвичом]] | рік = 1841 | місто = Вѣдень | правопис = М | примітки = }} <pages index="Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf" include=3/> {{page break|label=}} <div class="headertemplate" style="margin:0.5em auto; padding:0.5em 1em; width:24em"> * [[/Предисловіє/]] * [[/Приповѣдки/]] : [[/Приповѣдки/А|А]] • [[/Приповѣдки/Б|Б]] • [[/Приповѣдки/В|В]] • [[/Приповѣдки/Г|Г]] • [[/Приповѣдки/Д|Д]] • [[/Приповѣдки/Є|Є]] • [[/Приповѣдки/Ж|Ж]] • [[/Приповѣдки/З|З]] • [[/Приповѣдки/И|И]] • [[/Приповѣдки/К|К]] • [[/Приповѣдки/Л|Л]] • [[/Приповѣдки/М|М]] • [[/Приповѣдки/Н|Н]] • [[/Приповѣдки/О|О]] • [[/Приповѣдки/П|П]] • [[/Приповѣдки/Р|Р]] • [[/Приповѣдки/С|С]] • [[/Приповѣдки/Т|Т]] • [[/Приповѣдки/У|У]] • [[/Приповѣдки/Х|Х]] • [[/Приповѣдки/Ц|Ц]] • [[/Приповѣдки/Ч|Ч]] • [[/Приповѣдки/Ш|Ш]] • [[/Приповѣдки/Щ|Щ]] • [[/Приповѣдки/Ѣ|Ѣ]] • [[/Приповѣдки/Я|Я]] * [[/Загадки/]] </div> </div> {{page break|label=}} <pages index="Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf" include=133/> {{PD-auto|рік-смерті=1840|рік-публікації=1841}} kimsunkv23dzj2hvcjr1lt8qmztn2aa 250 27664 459353 458850 2022-08-13T16:18:53Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Повстаннє Хмельницького"/>на спочутє королївське, а що ще важнїйше{{—}}через своїх знайомих мурзаків татарських завів зносини з ханом, намовляючи, щоб з козаками післав своїх Татар на Вкраїну. Не нова була се річ, але Хмельницькому вдало ся те, що не вдавало ся анї Жмайлови, анї Павлюкови. Хан був сердитий на Поляків, що ті не платять йому умовленної річної данини, голод був у Криму, треба було війни, а поки на Українї був спокій, трудно було там чим поживити ся. От і обіцяв хан Хмельницькому помагати, післати йому в поміч Тугай-бея, мурзу перекопського з великою ордою татарською. Як про се на Запорожу довідали ся, справа повстання була порішена. Хмельницького вибрано гетьманом. Післано потайки вісти по Україні, що на весну буде війна, і всякими потайними дорогами почав охочий народ збирати ся за Запороже. {{c|[[File:Ілюстрована історія України 234.jpg]]}} {{c|{{smaller|'''234. На хорах Богданової церкви (старий малюнок).'''}}}} Але поголоски про се пішли й між панів, вони затрівожили ся й зачали кликати Миколу Потоцкого, аби оборонив Україну (тодї вже був він гетьманом головним, на місце Конєцпольского, що помер, а польним гетьманом Калїновский). Потоцкий став ладити ся до війни, до походу; король відводив його від війни та радив пустити краще козаків на море; але Потоцкий бояв ся сойму і не хотїв слухати короля. Писав одначе до Хмельницького, намовляючи його, аби вернув ся на Україну, але Хмельницький добивав ся, щоб скасовано закон 1638 р. і вернено давнї вольности козацькі. Сього Потоцкий сам без сойму не міг зробити, і так приладив ся на війну і з весною рушив на Україну. Наперед, по великоднї скоро, післав свого сина Стефана з {{hws|кін|кінним}}<section end="Повстаннє Хмельницького"/><noinclude></noinclude> 84rdrx276j7bmf2dtov2litjrwt1dbd 250 28193 459354 66557 2022-08-13T16:25:16Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Повстаннє Хмельницького"/>корсунській битві Хмельницький вислав своїх послів з листами до короля і до ріжних визначних панів, звиняючи ся за повстанне, і щоб не дратувати Польщі поступив тільки під Білу Церкву й тут чекав відповіди; але за той же підіймав через своїх людей Україну наоколо. Не треба було на те великих заходів: куди тільки приходила звістка про погром польських гетьманів, там самі Поляки й Жиди пакували ся й тїкали як швидше, а нарід підіймав ся, грабив панські маєтки, побивав панів і Жидів, захопляв панські грунти й заводив між собою козацький лад. В тім часї Хмельницький міг би перейти вздовш і в поперек цїлу не то що Україну, а й Білорусь. Литву й саму Польщу, і не стрів би перешкоди, а тільки морем би підняло ся наоколо нього пригноблене хлопство, селянство, щоб зробити кінець панованню шляхти; і так на саму вість про Хмельницького підіймали ся повстання. Але Хмельницькому то не було в голові; йому й так було боязно, що він так сильно образив „маєстат річи посполитої“ (величність держави польської) і вона замість прихильного поладнання козацької справи завізьметь ся всїми силами козаків подолїти. {{c|[[File:Ілюстрована історія України 236.jpg]]}} {{c|{{smaller|Місця війн Хмельницького — похід головного війська Хмельницького 1648 року.}}}} Чекав відповіди на свої листи{{—}}але довідав ся, що король в домовинї, Польща опинила ся без власти. Се робило обставини ще труднїйшими для скорого поладнання: Хмельницький і козаки вірили в добру волю короля, а були перековані, що все зло робило ся від панів,{{—}}а Польща опинила ся саме в руках сих панів. До Варшави скликано конвокаційний сойм, і той радив на всякі способи, як бути з козаками, а нічого не робив для полагодження козацької справи. Вислали Адама Киселя і ще кількох комісарів на переговори з Хмельницьким, а заразом постановили зібрати нове військо на козаків. Не виглядало се на <section end="Повстаннє Хмельницького"/><noinclude></noinclude> dc7vkg6t0417knzkvi86v8p6axfm2c0 250 31064 459356 72124 2022-08-13T17:14:59Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="В Гетьманщинї"/>указу царського; аби Україну тїснїйше звязати з Московщиною, ухвалено дбати про те, щоб більше було мішаних шлюбів українськомосковських і щоб люде з українських міст переходили до Московщини, але сього в статї не заведено. По тім Ґолїцин порадив старшині вибрати Мазепу і так старшина зробила (25/VІІ. 1687). {{c|[[File:Ілюстрована історія України 287.jpg]]}} {{c|{{smaller|'''287. Посвяшеннє козацької корогви (звідти ж).'''}}}} Новий гетьман, Іван Степанович Мазепа був з української шляхти з Білоцерківщини. Родив ся коло 1640 року і хлопцем висланий був на королївський двір; в 1659{{—}}1663 р. вже його посилають відти з ріжжними порученнями на Україну. Потім він кинув королївський двір (се звязують з звісною його любовною пригодою вже оспіваною стількома поетами), осїв ся на Українї і вступив до війська козацького; був близьким чоловіком до Дорошенка, потім в 1675 р. його зловлено в посольстві до Криму й він опинив ся на лївобічній Українї, тутзін знайшов ласку у гетьмана Самойловича і у Москви і в хвилі упадку Самойловича був генеральним осаулом.{{nop}}<section end="В Гетьманщинї"/><noinclude></noinclude> ti5f3v4n215zfbio8ky8uhw5efrfyb2 252 40133 459351 459292 2022-08-13T15:51:10Z Madvin 217 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Япанська лірика февдальної доби]] |Subtitle= |Language=uk |Volume= |Author= |Translator=Переклади з япанської мови та стаття [[Автор:Олександр Кремена|Ол. Кремена]] |Editor= |Illustrator= |Publisher=Рух |Address=Харків |Year=1931 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=djvu |Image=1 |Progress=C |Pages=<pagelist 1=Cover 2to7=- 3=1 91=- 92=Backcover /> |Volumes= |Remarks= |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} fw6qrn5v4y97f5ftkwglb09y9icvb3j 0 47831 459526 458713 2022-08-14T11:30:55Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ]] | автор = | редактор = | секція = Хмельницкая лѣтопись | версії = Хмільницький літопис | попередня = [[../Опытъ изслѣдованія о Лѣтописи Самовидца/]] | наступна = [[../Лѣтопись Самовидца/]] | примітки = }} <pages index="Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf" from=110 to=114 /> {{bar}} {{примітки}} {{PD-old}} eu79jn3f0wy7bsqpfnglv58bf94wuul 0 48832 459496 123934 2022-08-14T10:21:28Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | секція = Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис) | попередня = [[../Значення Львівського літопису і Острозького літописця як джерела з історії України періоду …|Значення Львівського літопису і Острозького літописця як джерела з історії України періоду феодалізму]] | наступна = [[../С кройніки Бельського речі потребнії вибрані (Острозький літописець)/]] | рік = 1971 | місто = Київ | примітки = }} <pages index="Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf" from=100 to=128 /> {{bar}} {{примітки}} ju1eg9ti7md1tmkfqlyntck5faiw70l 459498 459496 2022-08-14T10:21:54Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | секція = Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис) | версії = Львівський літопис | попередня = [[../Значення Львівського літопису і Острозького літописця як джерела з історії України періоду …|Значення Львівського літопису і Острозького літописця як джерела з історії України періоду феодалізму]] | наступна = [[../С кройніки Бельського речі потребнії вибрані (Острозький літописець)/]] | рік = 1971 | місто = Київ | примітки = }} <pages index="Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf" from=100 to=128 /> {{bar}} {{примітки}} f4bwc5muk00nv6o3bvhr51bsskfuz1z 0 48952 459485 123880 2022-08-14T10:13:58Z Madvin 217 Вилучено перенаправлення на [[Львівський літопис і Острозький літописець/Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис)]] wikitext text/x-wiki {{версії | автор = | nointro = так }} * [[Львівський літопис і Острозький літописець/Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис)|Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис)]] // {{fine|[[Львівський літопис і Острозький літописець]]. Київ, 1971.}} [[Категорія:Літописи]] o2egk2m9eeius8om39tbzwyya7pro8w 0 50958 459508 127632 2022-08-14T10:26:43Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../]] | автор = | секція = С кройніки Бельського речі потребнії вибрані (Острозький літописець) | версії = Острозький літописець | попередня = [[../Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис)/]] | наступна = [[../Коментарі: Львівський літопис/]] | рік = 1971 | місто = Київ | примітки = }} <pages index="Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf" from=129 to=146 /> {{bar}} {{примітки}} 5v026gq72sqrqncwvixwzborzwl3fdc 252 51025 459523 128982 2022-08-14T11:20:29Z Madvin 217 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Літопис Самовидця (1971)|Літопис Самовидця]] |Subtitle=Джерела з історії України |Language=uk |Volume= |Author= |Translator= |Editor=А. Д. Скаба |Illustrator= |Publisher=Наукова думка |Address=Київ |Year=1971 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=pdf |Image=1 |Progress=C |Pages=<pagelist 1=Cvr 2=1 177=-/> |Volumes= |Remarks= |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} 400y447jetpgq7t2dn0j32ci2tgudpn 250 51850 459456 129238 2022-08-14T09:32:36Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{|style="width: 60%;" |''Присвячуємо пам'яті япаністки '''Віри Мусіївни Омбілевич''' аспірантки Українського науково-дослідчого інституту сходознавства. |} {{dhr}}<noinclude></noinclude> m0ilask22060rup4l0y3bqzcxepv1db 250 51851 459475 129239 2022-08-14T10:07:32Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>Віддалена від світових торговельних шляхів та центрів, завдяки своєму ізольованому географічному становищу Япанія до середини XIX віку зберігала старі форми февдального ладу. Це позначилось і в літературі. Давні літературні форми, створені ще тисячу років тому в придвірних колах мікада, культивовані потім при дворах великих февдалів — даймьо та в самураїв, ці форми поширюються потім сотні років серед різних шарів населення й визнаються за клясичні. Надто це можна сказати про стислі форми япанської лірики, скажімо про коротку форму „танка“, всього на п'ять рядків. Вироблена в колах аристократії на поетичних турнірах при-<noinclude>{{right|{{larger|''7''}}}}</noinclude> io62a2ftq1ec2lu3kd6tftj13lpcstf 250 51860 459425 129248 2022-08-14T07:43:58Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{block center/s}}<poem>К краю Сінано Із верхів'я Осама Димок повстає. Чи не гнівають його Чужих людей погляди?</poem>{{block center/e}} {{right|{{smaller|„Ise monogatari“, епізод 8, X вік.}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''73''}}}}</noinclude> a2heqlkq8gjf9nkao150liq2zi0wzzl 459490 459425 2022-08-14T10:18:24Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{block center|<poem>К краю Сінано Із верхів'я Осама Димок повстає. Чи не гнівають його Чужих людей погляди?</poem> {{right|{{fine|„Ise monogatari“, епізод 8, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''73''}}}}</noinclude> 1j0mat15llxiqhpw7glv5688jpji5o3 250 51862 459441 129250 2022-08-14T08:02:43Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{c|{{larger|ПРИМІТКИ}}}} {{anchor|1}}1. Імператор Юряку, зустрівшись із однією дівчиною, покохав її і дав обіцянку незабаром повернутися, але обіцянки не виконав. Вона, чекаючи на нього, зостарілась і, прийшовши до нього в палац, склала таку „танка“. {{anchor|2}}2. У даному разі маємо приклад того, що складачі „танка“ в багатьох випадках віддавали більше уваги зовнішній формі, усяким прикрасам та вдалому оперуванню гомонімами, ніж змістові. Через це ми маємо вірш бездоганний з боку техніки і майже позбавлений змісту. Вірш цей побудований виключно на гомонімі: yoru — ніч і yoru — наближатися. {{anchor|3}}3. Під час війни між Таїра та Мінамото одному з полководців 一 Таїра но Таданорі 一 довелось заночувати під деревом. І з цієї нагоди він склав таку „танка“. {{anchor|4}}4. У япанській поезії дуже рідко можна зустріти, щоб природі або надприроднім силам надавали людських рис. Ця „танка“ цікава тим, що являє ухил від япанської поетичної традиції. {{anchor|5}}5. На таку тему можна зустріти багато віршів. Крик півня означає кінець ночі, а разом з тим і те, що закоханим, які вийшли на побачення, треба розлучатися.{{nop}}<noinclude>{{right|{{larger|''85''}}}}</noinclude> 3okyyjtiw57a2jg6tzgdi28km5xeo2y 250 55617 459470 138865 2022-08-14T10:01:05Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>племен, ще не об'єднаних єдиною державою, що полювали та рибалили. Такий спосіб господарювання не був корисний аристократії. Щоб збільшити масу експлуатованого людства, вони бралися на всі способи, щоб тільки цих ловців посадити на землю. Значну ролю в цьому відограв (крім різних фізичних засобів і утисків) буддизм та його проповідники-ченці, що поширювали твердження про незаконність відбирання життя тваринам, рибі тощо, зневажливе ставлення до тих людей, що з цього жили. Усі сили, як у фокусі, були сконцентровані на задоволення потреб зверхньої кляси, тим часом, як низи були лише за постачальників життьових ресурсів. Тут треба шукати причин того, що за тогочасну народню літературу ми маємо надзвичайно скупі відомості. Бо япанська аристократія, аналогічно до польських февдалів, що воліли наслідувати староримську поезію, ніж живитись із своєї народньої, наслідувала хінську поезію,<noinclude>{{left|{{larger|''12''}}}}</noinclude> dxsv4415vp8qwhjauml18cx29ih2mnv 250 56148 459522 138244 2022-08-14T11:19:24Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>[[File:Летопись самовидца о войнах Богдана Хмельницкого (1846).djvu|thumb|center|upright=1.5|page=2|{{c|Титульна сторінка першого видання, здійсненого [[Автор:Осип Бодянський|О. М. Бодянським]].}}]]<noinclude></noinclude> fvtvdult23iiokj2ps9zus7ps4m1wco 250 56430 459355 139506 2022-08-13T16:32:44Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude>[[File:Ілюстрована історія України 240]]<noinclude></noinclude> at650m0csybiv9iruizomidhf6khipr 250 102525 459521 195535 2022-08-14T11:12:35Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>прикрас і впливу польської чи латинської літератури. Автор не дотримується літописної стильової традиції, яка тоді була поширена на Україні. Літопис Самовидця привертає пильну увагу істориків, літературознавців, мовознавців, любителів старовини. Як історичне джерело його не обминає жоден історик, що вивчає історію українського народу другої половини XVII ст. Літопис Самовидця залишив глибокий слід в українській історіографії та літературі XVIII–XX ст. Високу оцінку праці Самовидця дали відомі українські історики, філологи, письменники: Т. Шевченко, О. Бодянський, М. Максимович, М. Костомаров, О. Левицький, В. Іконников, І. Франко, Д. Багалій, Д. Яворницький, М. Возняк та ін. На відміну від інших літописів про цей твір є величезна наукова критична література. Найважливішими працями про літопис Самовидця є студія видатного історика, академіка АН УРСР О. Левицького<ref>{{sp|О. Левицкий}}, Опыт исследования о летописи Самовидца. — У кн. «[[Лѣтопись Самовидца|Летопись Самовидца по новооткрытым спискам]]», К., 1878, стор. 1–75.</ref> та фундаментальна праця члена-кореспондента АН УРСР М. Петровського<ref>{{sp|Микола Петровський}}, Нариси історії України XVII — початку XVIII століть, Харків, 1930, стор. 9–452.</ref>. Літопис Самовидця, як і інші українські літописи, до середини XIX ст. без назви та імені автора зберігався в списках. Його популярність обмежується, головним чином, першою половиною XVIII ст. Про це може свідчити кілька списків цієї пам'ятки, які дійшли до нас. Починаючи з другої половини XVIII ст. літопис Самовидця витискується працею Граб'янки, і твір Самовидця залишається на довгий час забутим. І лише 1840 р. один із списків літопису випадково потрапляє до рук молодого П. Куліша, який, захопившись стилем викладу і поглядами автора, витрачає чимало зусиль, розшукуючи нові списки і популяризуючи літопис серед наукової громадськості. Заходами Куліша рукопис Самовидця 1846 р. був опублікований О. Бодянським у московських «Чтениях»<ref>[[:ru:Летопись самовидца о войнах Богдана Хмельницкого/1846 (ДО)|Летопись Самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и о междоусобиях, бывших в Малой России по его смерти]], М., 1846.</ref>. О. Бодянський, готуючи рукопис Самовидця до друку, мав у своєму розпорядженні чотири списки: 1) список П. Куліша, який охоплював історичні події з найдавніших часів і закінчувався 1668 р.; 2) список М. Костомарова (одержаний від харківського вчителя Третякова), який закінчується 1690 р. (у ньому пропущено опис історичних подій з 1683 по 1687 р.); 3) список у перекладі російською мовою (друга половина XVIII ст.) з численними помилками (належав бібліотеці московського «Общества истории и древностей российских»); 4) список київського урядовця М. Юзефовича, що був перепи-<noinclude></noinclude> 4ulu5j9axphit6jbqtltzheh7m0xz8h 828 130717 459359 448272 2022-08-13T18:54:33Z Leh Palych 5381 Scribunto text/plain return { [ 'Вінниця' ] = 'у Вінниці', [ 'Дніпро' ] = 'в Дніпрі', [ 'Дніпропетровськ' ] = 'в Дніпрі', [ 'Дніпропетровське' ] = 'в Дніпрі', [ 'Катеринослав' ] = 'в Дніпрі', [ 'Катеринославъ' ] = 'в Дніпрі', [ 'Донецьк' ] = 'в Донецьку', [ 'Юзовка' ] = 'в Донецьку', [ 'Сталіно' ] = 'в Донецьку', [ 'Дрогобич' ] = 'в Дрогобичі', [ 'Запоріжжя' ] = 'в Запоріжжі', [ 'Зміїв' ] = 'в Змієві', [ 'Івано-Франківськ' ] = 'в Івано-Франківську', [ 'Станиславів' ] = 'в Івано-Франківську', [ "Кам'янець-Подільський" ] = "в Кам'янець-Подільському", [ "Кам'янець" ] = "в Кам'янець-Подільському", [ "Камінець" ] = "в Кам'янець-Подільському", [ "Кам'янець-Подільськ" ] = "в Кам'янець-Подільському", [ 'Київ' ] = 'в Києві', [ 'Кіевъ' ] = 'в Києві', [ 'Коломия' ] = 'в Коломиї', [ 'Луцьк' ] = 'в Луцьку', [ 'Львів' ] = 'у Львові', [ 'Льво̂въ' ] = 'у Львові', [ 'Маріуполь' ] = 'в Маріуполі', [ 'Мелітополь' ] = 'в Мелітополі', [ 'Одеса' ] = 'в Одесі', [ 'Полтава' ] = 'в Полтаві', [ 'Суми' ] = 'в Сумах', [ 'Тернопіль' ] = 'в Тернополі', [ 'Ужгород' ] = 'в Ужгороді', [ 'Харків' ] = 'в Харкові', [ 'Харьків' ] = 'в Харкові', [ 'Херсон' ] = 'в Херсоні', [ 'Черкаси' ] = 'в Черкасах', [ 'Черкассы' ] = 'в Черкасах', [ 'Чернівці' ] = 'в Чернівцях', [ 'Чернігів' ] = 'в Чернігові', [ 'Москва' ] = 'в Москві', [ 'Петербург' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'С-Петербургъ' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'С.Петербургъ' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'С. Петербургъ' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'С.-Петербургъ' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'Санкт-Петербург' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'Санктъ-Петербургъ' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'Санктпетербургъ' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'Петербургъ' ] = 'в Санкт-Петербурзі', [ 'Ростов' ] = 'в Ростові', [ 'Аугсбург' ] = 'в Аугсбурзі', [ 'Авґсбурґ' ] = 'в Аугсбурзі', [ 'Берлін' ] = 'в Берліні', [ 'Будапешт' ] = 'в Будапешті', [ 'Буда' ] = 'в Будапешті', [ 'Пешт' ] = 'в Будапешті', [ 'Варшава' ] = 'у Варшаві', [ 'Вецляр' ] = 'у Вецларі', [ 'Вецлар' ] = 'у Вецларі', [ 'Відень' ] = 'у Відні', [ 'Вѣдень' ] = 'у Відні', [ 'Wien' ] = 'у Відні', [ 'Вільнюс' ] = 'у Вільнюсі', [ 'Вільно' ] = 'у Вільнюсі', [ 'Женева' ] = 'в Женеві', [ 'Geneva' ] = 'в Женеві', [ 'Genève' ] = 'в Женеві', [ 'Genf' ] = 'в Женеві', [ 'Краків' ] = 'в Кракові', [ 'Ляйпциґ' ] = 'в Ляйпцизі', [ 'Ляйпціґ' ] = 'в Ляйпцизі', [ 'Лейпциг' ] = 'в Ляйпцизі', [ 'Мінден' ] = 'в Міндені', [ 'Мюнхен' ] = 'в Мюнхені', [ 'Париж' ] = 'в Парижі', [ 'Перемишль' ] = 'в Перемишлі', [ 'Прага' ] = 'в Празі', [ 'Риґа' ] = 'в Ризі', [ 'Фельдкірх' ] = 'у Фельдкірхі', [ 'Холм' ] = 'в Холмі', [ 'Вашингтон' ] = 'у Вашингтоні', [ 'Вашинґтон' ] = 'у Вашингтоні', [ 'Вінніпег' ] = 'у Вінніпезі', [ 'Віннїпеґ' ] = 'у Вінніпезі', [ 'Вінніпеґ' ] = 'у Вінніпезі', [ 'Джерсі-Сіті' ] = 'в Джерсі-Сіті', [ 'Джерзі Ситі' ] = 'в Джерсі-Сіті', [ 'Едмонтон' ] = 'в Едмонтоні', [ 'Клівленд' ] = 'в Клівленді', [ 'Монреаль' ] = 'в Монреалі', [ 'Монтреал' ] = 'в Монреалі', [ 'Нью-Йорк' ] = 'в Нью-Йорку', [ 'Ню-Йорк' ] = 'в Нью-Йорку', [ 'Рочестер' ] = 'в Рочестері', [ 'Скрентон' ] = 'в Скрентоні', [ 'Торонто' ] = 'в Торонто', [ 'Філадельфія' ] = 'у Філадельфії', [ 'Філядельфія' ] = 'у Філадельфії', [ 'Чикаго' ] = 'в Чикаго', [ 'Чикаґо' ] = 'в Чикаго', [ 'Чікаґо' ] = 'в Чикаго', [ 'Шикаґо' ] = 'в Чикаго', [ 'Шікаґо' ] = 'в Чикаго', } dd4qorwbg3qxqyc6rw62qjeu7yuajg8 116 201567 459352 459269 2022-08-13T15:56:07Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки селян графів Браницьких (села на букву П) Васильківського повіту | рік = 1834 | наступна = 523б | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-523а. 1834. Ревізькі казки селян графів Браницьких (села на букву П) Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-523а. 1834. Ревізькі казки селян графів Браницьких (села на букву П) Васильківського повіту.pdf|thumb]] ::1 с.Пищиков :50 д.Пещаной :89 с.Пилипчей :88 с.Потевки :125 д.Поправки :145 д.Пугачевки :163 с.Паляниченец :198 с.Великой Половецкой :253 д.Пилиповки :280 с.Малой Половецкой :378 с.Пивни [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]] fore0pjfnokbntlgfeka3cysmqx4f4e 252 202180 459381 425613 2022-08-13T23:00:50Z Leh Palych 5381 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]] |Subtitle= |Language=uk |Volume= |Author=[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]] |Translator= |Editor=[[Автор:Микола Новицький|Микола Новицький]] |Illustrator= |Publisher=Державне літературне видавництво |Address=Київ |Year=1935 |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= |Source=djvu |Image=4 |Progress=T |Pages=<pagelist 1=Cvr 2=- 3=Pub 4=Title 5=4 119to120=TOC 121=Pub 122=Cvr /> |Volumes= |Remarks={{Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/119}} {{Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/120}} |Width= |Css= |Header= |Footer= |Categories= }} m72j8f7q41iyqh67gf3x0jfscokfyt3 250 203055 459367 424783 2022-08-13T22:45:06Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>но-простацькими виявами монархічного, вірнопідданницького сервілізму, якого в поемі Пушкіна немає. Отже, Гребінчин переклад «Полтави» не можна вважати за цінну річ літературної спадщини письменника. Найвидатніше ж, що становило в свій час певний крок в розвитку української літератури і що становить літературну спадщину письменника, це його байки. Гребінка недурно назвав свої байки приказками. Частина з них справді являє не що інше, як художні картини, написані на теми народних прислів'їв та приказок. Така байка «Могилини родини» — художня картина на тему прислів'я «гора породила мишу», чи рівнозначного йому — «з великої хмари малий дощ»; така байка «Школяр Денис» на тему «не по коню, а по оглоблях» або «пани б'ються, а у мужиків чуби тріщать»; така «Верша і Болото» — теж ілюстрація до поширеної в певному середовищі консервативної за тенденцією приказки «хвалилася верша в болоті». Значна частина байок написана на теми байок Крилова та ін., що й зазначав Гребінка у примітці до «Приказок». За спрямованням байки більш-менш приблизно можна розподілити на такі групи: легенька поблажлива сатира на явища державного ладу кріпацької Росії («Ведмежий суд», «Рибалка», «Зозуля і Снігир», «Будяк та Коноплиночка»); художньо-юмористичний показ сучасних авторові звичаїв і норм чиновницько-поміщицького<noinclude></noinclude> pckfm3pcoj1i9w7ewm7pf4l6f0n26uo 250 203056 459365 424784 2022-08-13T22:20:15Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude>суспільства («Горобці та Вишня», «Маківка», «Віл», «Утята та Степ», «Хлопці»); байки політично-дидактичного спрямовання («Злий кінь», «Сонце й Вітер», «Гай і Сокира») і, нарешті, байки з проповіддю конкретних норм суспільної моралі: смиренства, скромності, задоволеності своєю долею, покірності встановленим віковічним звичаям («Цап», «Ячмінь», «Дядько на дзвониці», «Пшениця», «Соловей», «Верша й Болото», «Рожа та Хміль», «Ворона і Ягня», «Мирошник», «Вовк і Огонь»). Слід відзначити ще дві байки — «Лебідь і Гуси» і «Сонце та Хмари», де письменник виявляє ідеалістичну впевненість, що внутрішня «чистота» та «доброчинність» є велика сила, яка все перемагає. Відзначальні риси всіх байок Гребінки це м'який юмор, відсутність сатиричної гостроти, тон поблажливості і примиренства до негативних явищ, які зображує автор, виключно констатаційний характер показу їх і відсутність дієвого висновку. Навіть у байках, що зачіпають гостру для того часу тему — сваволю чиновництва, хижацьку кругову поруку та продажність хабарницького суду, автор обмежується констатацією явища. Колючий «Будяк» забрав у смиренної «Коноплиночки» усю землю спід корінця та ще на неї ж і кричить, що вона його буцім «у боки пхає», заважає йому жити. Прозорим натяком — «та цур йому: розсерджу комісара» (комісар — капітан-ісправник) — письменник дає зрозуміти, кого він розуміє під «будяком», але ніякого висновку щодо захисту смиренних «коноплиночок» від<noinclude></noinclude> rytu0w56tafroz986yp7oci6rlds4pu 459368 459365 2022-08-13T22:45:07Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>суспільства («Горобці та Вишня», «Маківка», «Віл», «Утята та Степ», «Хлопці»); байки політично-дидактичного спрямовання («Злий кінь», «Сонце й Вітер», «Гай і Сокира») і, нарешті, байки з проповіддю конкретних норм суспільної моралі: смиренства, скромності, задоволеності своєю долею, покірності встановленим віковічним звичаям («Цап», «Ячмінь», «Дядько на дзвониці», «Пшениця», «Соловей», «Верша й Болото», «Рожа та Хміль», «Ворона і Ягня», «Мирошник», «Вовк і Огонь»). Слід відзначити ще дві байки — «Лебідь і Гуси» і «Сонце та Хмари», де письменник виявляє ідеалістичну впевненість, що внутрішня «чистота» та «доброчинність» є велика сила, яка все перемагає. Відзначальні риси всіх байок Гребінки це м'який юмор, відсутність сатиричної гостроти, тон поблажливості і примиренства до негативних явищ, які зображує автор, виключно констатаційний характер показу їх і відсутність дієвого висновку. Навіть у байках, що зачіпають гостру для того часу тему — сваволю чиновництва, хижацьку кругову поруку та продажність хабарницького суду, автор обмежується констатацією явища. Колючий «Будяк» забрав у смиренної «Коноплиночки» усю землю спід корінця та ще на неї ж і кричить, що вона його буцім «у боки пхає», заважає йому жити. Прозорим натяком — «та цур йому: розсерджу комісара» (комісар — капітан-ісправник) — письменник дає зрозуміти, кого він розуміє під «будяком», але ніякого висновку щодо захисту смиренних «коноплиночок» від<noinclude></noinclude> 8wl2wudhvfqhvhq9q8j11k1hiywu4ez 250 203057 459369 424785 2022-08-13T22:45:08Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>хижих «будяків» він не подає. Суддя Ведмідь з підсудками Вовками, за скаргою законниці Лисиці, судять Вола за те, що той на винниці «пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль». Не слухаючи волових виправдувань, — «бо він ситенький був», — хижацький суд вирішує: «за такі гріхи його четвертувать і м'ясо розідрать суддям на рівні часті, лисичці ж ратиці віддать». Натяк на дворянсько-чиновницький свавільний суд зовсім прозорий, але й тут маємо тільки констатацію типового явища та вияв гуманного співчуття гіркій долі «ситенького» вола в поміщицько-поліцейській державі, де господарі — вовки та ведмеді. Констатацією сваволі та хабарництва, як явища закономірного і непероборного, обмежується поет і в байці «Рибалка». Маленька річка Оржиця, розлютувавшися в повідь, вирвала й понесла з собою рибалчин ятер. Рибалка йде позивати малу річку до старшої — Сули, але, дійшовши до місця, бачить, що награбованим малі річки поділилися з великою рікою. Констатацію цю подано у гірко-зловтішному, глузливому тоні: {{c|«А що, земляче, пожививсь?»}} Але розшифрування алегорії дише безнадійністю: {{block center|<poem>«Еге, Охріменко дурний: Пішов прохать у повітовий, Що обідрав його наш писар волосний!»</poem>}} Рибалці, Охріменкові, Коноплиночці, Волові залишається лише «зітхнути» і примиритися з системою,<noinclude></noinclude> i644ipgcllo4khsoadawu2t1764fmyb 250 203058 459370 424786 2022-08-13T22:45:09Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>вишукуючи лише найбільш безпечного місця в ній і безпечних методів пристосовання до неї. Яке ж це місце і які ці методи? Рядом байок з ясно сформульованими суспільно-моральними сентенціями письменник дає відповідь на це запитання, ту відповідь, яка визначається його класовою позицією. Не піднось голови, а тримай її похиленою вниз, бо похилена голова — то ознака мудрості, а піднята — порожнечі, — повчає байка «Ячмінь». Повне зерно на дно топе, а порожнє поверху плаває, — додає байка «Пшениця». Сіренька непомітна пташка, що співає «сховавшись між гіллям» — ото й є найцінніше створіння, — така ідея байки «Соловей». — Не критикуй, не гань свого болота, коли ти й сам у ньому сидиш, — проповідє «мудрість» приказки у байці «Верша й Болото». «Знай своє місце» — не пнися вище свого середовища мовчи та жуй свій шматок у призначеному тобі закутку, — така мораль байки «Цап» з її чиновницько-побутовим натяком: «нащо було Паньку прохаться в прокурори». Ще ясніше ця мораль чиновницького та дрібно-поміщицького «смиренномудрія» виявлена у байках: «Ворона і Ягня», «Мирошник» та «Вовк і Огонь». Що «птичий цар» — орел хапає ягнят із отари — на це байкар дивиться як на цілком закономірне явище. Відповідним добором художніх засобів поет навіть виявляє певне захоплення міццю і сміливістю орла:{{nop}}<noinclude></noinclude> 1lujiyq00rbmnhnhex2uycmkaqcxfpk 250 203059 459366 424787 2022-08-13T22:29:08Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude>{{block center|<poem>«… зложивши {{sp|міцні}} крила, {{sp|Опукою}} згори — {{sp|аж вітром зашуміло}} — Орел {{sp|ушкварив}} на ягня, Підняв його і геть {{sp|потеребив}} угору».</poem>}} І жодним словом поет не виявляє цікавості до самопочуття ягняти в орлових пазурах. Його юмористичну увагу притягують лише безсилі претензії дрібного хижачка — «дурного Вороненяти», яке, попхнувшися за орлом і зазіхнувши на непосильну здобич, потрапило на іграшку овчаревим дітям. Висновок байки — повчання дрібним хижакам знати своє місце, не пнутися за вищими, дотримуватися свого куточка в системі під страхом кари за порушення цього «порядку»: {{block center|<poem>«Мабуть {{sp|Господь так світ создав}}, Що менший там не втне, де більший геть-то зможе. Що {{sp|дядькові пройшло}}, — ти {{sp|не роби, небоже}}, {{sp|Щоб крилець хто не обчухрав}}», —</poem>}} повчає автор дрібних, але не по чину зажерливих хижаків. Байкар, щоправда, не виступає з апологією дужого хижака, «дядька», але ухиляється і від засудження його: судить систему, мовляв, не наше діло: вона одвічна, і їй треба коритися. Постигає кара за непокірність системі і «Мирошника», що «паном діло жив» з маленького млина, але, не задовольняючися своєю долею, вимолив на свій малий млин велику воду: вода знесла його млин. Мораль знову таки вузько прикладна, повітово-чиновницька:{{nop}}<noinclude></noinclude> 42zgndd3t39ixj4bd108l4foazfd5c9 459371 459366 2022-08-13T22:45:10Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>{{block center|<poem>«… зложивши {{sp|міцні}} крила, {{sp|Опукою}} згори — {{sp|аж вітром зашуміло}} — Орел {{sp|ушкварив}} на ягня, Підняв його і геть {{sp|потеребив}} угору».</poem>}} І жодним словом поет не виявляє цікавості до самопочуття ягняти в орлових пазурах. Його юмористичну увагу притягують лише безсилі претензії дрібного хижачка — «дурного Вороненяти», яке, попхнувшися за орлом і зазіхнувши на непосильну здобич, потрапило на іграшку овчаревим дітям. Висновок байки — повчання дрібним хижакам знати своє місце, не пнутися за вищими, дотримуватися свого куточка в системі під страхом кари за порушення цього «порядку»: {{block center|<poem>«Мабуть {{sp|Господь так світ создав}}, Що менший там не втне, де більший геть-то зможе. Що {{sp|дядькові пройшло}}, — ти {{sp|не роби, небоже}}, {{sp|Щоб крилець хто не обчухрав}}», —</poem>}} повчає автор дрібних, але не по чину зажерливих хижаків. Байкар, щоправда, не виступає з апологією дужого хижака, «дядька», але ухиляється і від засудження його: судить систему, мовляв, не наше діло: вона одвічна, і їй треба коритися. Постигає кара за непокірність системі і «Мирошника», що «паном діло жив» з маленького млина, але, не задовольняючися своєю долею, вимолив на свій малий млин велику воду: вода знесла його млин. Мораль знову таки вузько прикладна, повітово-чиновницька:{{nop}}<noinclude></noinclude> sn22yik9l0hfizotkk1o8idzfuq3zbm 250 203072 459372 424804 2022-08-13T22:45:11Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>{{block center|<poem>«Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива; Велика там вода, хоч є й багато млива… Глядіть, добродію, чи ваш міцний млинок!»</poem>}} Цією ж чиновницькою настановою — «знай кожен своє місце» пройнята і байка «Вовк і Огонь». Обмерзлий у хугу, знесилений вовк, обігрівшися біля огню, що його покинув хтось у лісі, з почуття подяки захотів увійти з благодійником своїм у ближчі стосунки — поцілувати його. {{block center|<poem>«І тільки, що простяг своє в багаття рило, А полум'я його дощенту обсмалило».</poem>}} З благодійником Огнем Гребінка рівняє великих панів: {{block center|<poem>«Мій батько так казав: «З панами добре жить, Водиться з ними хай тобі господь поможе. Із ними можна їсти й пить, А цілувать їх — крий нас боже!»</poem>}} Отже й тут маємо мораль хитренького дрібнопоміщицького чиновницького «смиренномудрія», пристосовництва до законів феодально-кріпосницької ієрархії. М'яка, поблажлива і бездіяльна гуманність, яка виявлена в байках «Ведмежий суд», «Рибалка» та інших подібних, у Гребінки не тільки не суперечить лагідній покірності перед «установленими господом» феодально-кріпосницькими порядками, але й тісно пов'язується з нею. Класові основи цієї лагідності легко знайти, коли ми<noinclude></noinclude> 6awuysgyoxzvgptas4x27q323tmyf4t 250 203073 459373 424805 2022-08-13T22:45:12Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>розглянемо байки «Злий кінь» і «Сонце та Вітер», особливо першу з них, де виявлене ставлення автора до трудящої маси, до кріпацького селянства. Як у байці «Ворона і Ягня» письменник не цікавиться почуттями ягняти в орлячих пазурах, так само і в байці «Злий кінь» він не ставить питання про те, як почуває себе «кінь» на вуздечці у владаря: автора цікавить питання, яким методом найкраще піймати і зануздати коня. І тут ідеалом його виступає хитрий, розумний приборкувач коней Петро Деркач, що {{block center|<poem>«сміло до коня побрався {{sp|потихеньку}}, Все {{sp|свистючи, повагом, помаленьку}}, Все {{sp|гладив}}, подивлюсь — уже і {{sp|зануздав}}».</poem>}} Висновок з цієї байки письменник адресує одверто до {{sp|поміщиків}}, як рецепт поводження з кріпаками: {{c|«Пани! чи чули, як Деркач коня піймав!»}} Питання про те, чим краще можна {{sp|примусити}} людину слухатись, — прямим насильством, чи «ласкою», ставиться і в байці «Сонце та Вітер». Тут воно теж розв'язується на користь «гуманності», ласки: «Сонце» домоглося, що козак скинув із себе кобеняк, чого не міг зробити прямим насильством «вітер». Отже, коріння і зміст гуманності, яка виявляється в окремих байках Гребінки, — це позиція дрібномаєткового панка — поміщика чи благонадійного чиновника феодально-кріпосницької держави, що шукає засобів, зберігаючи наявну систему, домогтися мирного ідилічного<noinclude></noinclude> cnjdgumlldsyr7731bmz1ue0nw6onjs 250 203074 459374 424806 2022-08-13T22:45:13Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>співжиття в маєтковому закутку кріпаків з панами, а в цілій державній системі — «вищих» з «нижчими». Розглянувши байки Гребінки, ми побачимо, що і звертається він з своїми висновками і сентенціями не до селян — об'єктів панського здирства, яких він персоніфікує в образах «ягнят», «коней» та «волів», а до свого середовища: до панів, чиновників, тобто до суспільної верхівки дворянсько-кріпосницької держави свого часу і до близьких їм за інтересами і світоглядом консервативних прошарків буржуазії: купців, заможного міщанства, багатих козаків та куркулів. Цю саме аудиторію має на увазі письменник і в своєму звертанні «Так собі до земляків», та з позицій цієї аудиторії і малює він «ідилію» маєткового поміщицького життя. В цій ідилії (що, до речі, носить значний відбиток наслідування передмовам Рудого Панька до «Вечорів на хуторі близь Диканьки») також немає й згадки про «ягнят» і «коней» кріпосницької системи — про кріпаків, та й про саме кріпацтво, немов їх і не було у зображеній ним благодатній країні. {{block left/s|offset=2.5em}}«… щовечір співа соловейко, а на вигоні дівчата зачинають веснянки, аж округи луна йде. Так тобі легко дихать, так весело… Прийдеш у хату, шапку об землю, а сам мерщій на коліна перед образами, молишся й плачеш, плачеш і<noinclude>{{block left/e}}</noinclude> 3vib8n2jpt2ax8v1rhdx6sl8fa9uzs5 250 203075 459375 424807 2022-08-13T23:00:14Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" />{{block left/s|offset=2.5em}}</noinclude>молишся. За що то бог святий так любить своє созданіє?.. А як настане косовиця і вийдуть наші хлопці у степ! Попереду отаман; заломить бриль набакир, шаркне по косі разів зо два лопаткою — і пішов косить! За ним другим, третій, усі витягнуться, мов стрічка, по степу; ідуть мовчки, тільки коси блискають, тільки травиця та квіточки лягають перед ними… Ось уже вечоріє. Кашовар, почепивши на вила свитку, зійшов на могилу та знай маха, щоб ішли вечерять. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом, або, коли в піст, то з таранею. Прийшли хлопці, випили по корячку, сіли, їдять собі галушки, настромивши на спички. І пішли розказувати… Сміх, регіт, гудуть, як ті бджоли! А святий вечір сходить на землю, і ніч-мати засвічує зірочки на синьому небі. Або у жнива. Жарко ополудні, сонечко згори так і обливає тебе теплом; пішов би куди, так і ноги не несуть… Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею, і рука тобі лежить і нога лежить, і голова лежить… Так і умер би лежучи… Лупнеш очима вгору, над тобою між темним гіллям, як золоті капельки, висять спілі груші; дригнеш нехотя ногою об {{errata|—|}} дерево{{errata||&nbsp;—}} так на тебе мов той дощ, і бризнуть груші. Ото, не встаючи, по-<noinclude>{{block left/e}}</noinclude> n2ftn7yfulf550fs549wet622rw85q3 250 203076 459376 424809 2022-08-13T23:00:15Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" />{{block left/s|offset=2.5em}}</noinclude>лапцем намацаєш котру біля себе та й їси. Та що то за груші пахучі та солодкі!»{{block left/e}} Кріпаків, як бачимо, нема: казково щасливі люди радісно косять на степу, їдять галушки біля ваганців, але жодним словом не згадано, що то косять вони панський, а не свій степ, і що отаман виганяв їх на панщину ціпком. Пан у жнива щасливий лежить під грушею, але не згадано, хто ж у ту хвилину жне на панських ланах, і як ті женці себе почувають, падаючи під спекою? «Дівчата», «хлопці» з'являються лише як пейзани статисти, щоб засвідчити «щастя» своє, пошану до батька-пана і захоплення ним та його хортами. {{block left|«Глянь, глянь, Кулино, який заєць! Ходи сюди, Прісько, оце кумедія», — балакають у селі на улиці дівчата. — «Та що тобі зайця! Від нього й лисиця ніколи не втікає!» — каже Вівдя, та й зарегочуться, вражі діти. А ти, мов не дочуваєш, їдеш собі ходою, тільки люлечку потягуєш!..»|offset=2.5em}} — самозадоволено малює картину маєткової благодаті поміщик. Отже, «миряни», «сусіди», «люди добрі», до яких звертається письменник — це стилізація, зовнішнє „омужичування“ панського змісту; конкретних селян, що були тоді кріпаками, скніли в ярмі, обливалися потом на панських ланах та кров'ю під канчуками на панських стайнях, звичайно, не має на увазі письменник як свою аудиторію і своїх однодумців. Гребінка виступає, як дворянсько-поміщицький письменник, виявник<noinclude></noinclude> 2ingnqftshr8qmppm8ay7qiapqyxml4 250 203077 459377 424810 2022-08-13T23:00:16Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>ідеології дрібномаєткового та чиновного українського дворянства 30—40-х років минулого сторіччя, з його обережно прихованою заздрістю та боязкістю по відношенню до світу великого панства, з його страхом перед селянством і з прагненням засобами лагідності, обережності та пристосовництва зберегти основи кріпосницької системи, яка забезпечувала їхній добробут. Проте, для доби лютого жандармського Миколаївського терору, якою були 30—40-і роки минулого століття, для доби Булгаріних, Сенковських і Кукольників в літературі, навіть і обережні констатаційні натяки на самовладу та хабарництво чиновників, навіть заклики до панської гуманності, які маємо в окремих байках Гребінки, мали прогресивне значення, оскільки вони фіксували увагу читача на різко негативних явищах дійсності і збуджували думку і чуття протесту проти них. Прогресивними для даної історичної доби були і ті нові досягнення у виробленні української літературної мови на основі народної побутової мови та вдосконалення літературних жанрів на основі матеріалів фольклору, які дала поетична творчість Гребінки, — зокрема те звертання в самому задумі і побудові художніх творів до джерел народної творчості, яке ми спостерігаємо в байках. Коли в перекладі «Полтави» ми бачимо запозичені у Котляревського і невірно, антихудожньо застосовані<noinclude></noinclude> alcl9t3ugydmbo2bc1a9j458y74blfy 250 203087 459378 424826 2022-08-13T23:00:17Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>прийоми бурлескної вульгаризації, то в байках і ліричних поезіях Гребінки ми бачимо вже майстерне поєднання художніх засобів із змістом творів. Особливу художню властивість байок Гребінки являв яскравий місцевий колорит, яким вони пройняті і який надавав конкретності образам. Яскраві портрети тихеньких хижачків-жмикрутів подані в образі зозулі, що, замість одвертого розбою, в своєму кутку потихеньку годується беззахисними черваками («Зозуля да Снігир»), в образі сусіди Йвана, що коли лащиться й «чоломкаться іде», то приятеля його «чогось морозить стане» («Віл»), та в інших подібних образах. В побутових картинах, як базар, що став у степу на «Могилиних родинах», або зображення добробуту заможного «Мирошника», у портретах, як, наприклад, портрет розгніваного «царя» у байці „Грішник“, обмерзлого вовка біля огню («Вовк і Огонь») та інших, відчуваються реальні люди реального історично-побутового середовища, сучасного авторові. Майстерні, теж реальні і повні руху, пейзажні картини, що з них слід відзначити такі, як зображення бурі та спеки в байці «Сонце та Вітер», бурі та повіді на річці в «Мирошнику», осіннього степу в байці «Утята та Степ», повіді в «Рибалці» і т. ін. Живість і образність віршу і прози Гребінки підсилює жива емоційна мова, насичена народними прислів'ями, рухливими динамічними зворотами, влучними енергійними епітетами, інтимно-розмовними відступами.{{nop}}<noinclude></noinclude> 0omu1q4toimzfyvriqzpw2oydiajfbs 250 203088 459379 424827 2022-08-13T23:00:18Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>{{block center|<poem>«Хто знає Оржицю? А ну-те, обзивайтесь! Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї. Ви, братики, таки домівки не цурайтесь», —</poem>}} інтимно звертається поет до читачів, і цим дає образи і втворює певний настрій стосунків читача з автором. {{c|«Понеже віл признався попелястий…»}} починається «опреділення» ведмежого суду в справі вола, — і у читача самий «приказний» канцелярський стиль цей викликає образні уявлення царсько-чиновницького закутку, гнізда сутяжництва і сваволі. {{c|«Пребеззаконія на світі завелися!»}} проголошує «цар» у байці «Грішник», — і фраза ця малює образ персонажа, характерний для сучасної авторові історичної дійсності. Художній фон, на якому відбувається дія, пейзаж, портрети дієвих осіб, майстерні жанрові побутові картини, які автор подає, як обстанову дії, характерні саме для даної української історично-побутової обстановки; риси психології персонажів, що виявляються в створених автором їхніх позах, жестах, міркуваннях і особливо в діалогах, — все це були первісні елементи, зародки реалізму в літературі, що лише починав розгортатися в цю добу, як стиль нової тоді буржуазної літератури. Ліричних творів українською мовою у Гребінки небагато. Проте, і в них треба відзначити ознаки вірної<noinclude></noinclude> g1nqndcn1nsppbs4adkozbehhypb7m0 250 203089 459380 424829 2022-08-13T23:00:19Z LehBot 11101 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="LehBot" /></noinclude>стежки, яку натрапив письменник, — це елементи народного фольклору в тематиці і в художніх засобах лірики. Як на особливо вдалий зразок цього жанру, слід вказати на поезію «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить»), що стала популярною народною піснею. Елементи реалізму, майстерне застосування в поетичній творчості мотивів і художніх засобів фольклору і досягнення в творенні живої образної літературної мови — це те цінне у Гребінки, що становить його літературну спадщину і що, безумовно, заслуговує на критичне вивчення. {{right|''Микола Новицький''|1em}}<noinclude></noinclude> d8a1dhb9k2cvovgaudr4kqq7zqh1t9c 250 206177 459403 432741 2022-08-14T06:41:16Z Erik tavr 7610 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>— Нехай так — сказав драгун. — А тепер, яке ж ви пропонуєте парі, пане Атосе? Слухаємо вас. — Так, так, парі, — сказав кавалерист. — Добре, пане Де-Бюзіньї, я б'юся з вами об заклад, — сказав Атос, — що троє моїх приятелів, пани Портос, Араміс, Д'Артаньян, та я ми поснідаємо в бастіоні Сен-Жерве й перебудемо там цілу годину з годинником у руках, хоч що не робив би ворог, аби прогнати нас звідти. Портос і Араміс перезирнулися: вони почали догадуватись, у чім справа. — Чи ти хочеш, щоб нас вбили без усяких жалощів? — спитав Д'Артаньян, нахилившись до вуха Атосова. — Нас уб'ють ще скоріше, якщо ми не підемо туди, — відмовив Атос. — Слово чести, панове, — промовив Портос, відхилившись на спинку стільця й підкручуючи вуси, — це гарний заклад, сподіваюся. — А тому я його приймаю, — згодився Бюзіньї. — Тепер умовмося про виграш. — Так ось вас четверо, панове, — сказав Атос, — і нас четверо. Обід на вісім осіб. Підходить? Згода? Згоджуєтесь? — Чудово! — відповів Бюзіньї. — Пречудесно! — підтвердив драгун. — Хай так! — приєднався швайцарець. Четвертий слухач, який в усій цій розмові грав німу ролю, на знак згоди хитнув головою. — Сніданок, панове, готовий, — доповів хазяїн. — Добре, принесіть його, — звелів Атос. Хазяїн послухався. Атос покликав Грімо, показав йому на великий кіш, що лежав у кутку, і жестом загадав загорнути в серветки принесене м'ясо. Грімо відразу зрозумів, що йдеться про сніданок на вільному повітрі, запакував страву, поклав туди ще кілька пляшок і взяв коша під пахви. — Де ж це ви снідатиме? — спитав хазяїн. — Хіба вам не однаково? — відповів Атос. — Аби вам сплатили рахунок. І він величним жестом кинув на стіл дві пістолі. — Чи не треба вам решти, пане офіцере? — спитав хазяїн. — Ні, додайте лише дві пляшки шампані, а решта нехай буде за серветки. Коршмар не заробив стільки, скільки думав спочатку, але надолужив своє, сунувши своїм одвідачам дві пляшки анжуйського вина замість двох пляшок шампані.{{nop}}<noinclude></noinclude> he3s6riblwg3oe4mqgfywqcnvb70ax6 250 206178 459404 432742 2022-08-14T06:43:34Z Erik tavr 7610 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Erik tavr" /></noinclude>— Пане Бюзіньї, як ви бажаєте: поставити свій годинник по моєму, або дозволите поставити мого по вашому? — спитав Атос. — Гаразд, пане, — відповів кавалерист, — витягши з кешені чудового годинника, оздобленого діямантами. — Пів на восьму. — Тридцять п'ять хвилин на восьму, — сказав Атос. — Матимемо на увазі, пане, що мій годинник поспішає проти вашого на п'ять хвилин. І віддавши здивованим офіцерам поклін, четверо юнаків подалися в напрямку до бастіона Сен-Жерве, у супроводі Грімо, що ніс коша, не знавши, куди він йде. Атос так призвичаїв його до пасивної покори, що тому й на думку не спало запитати про це. Увесь час, поки вони йшли табором, четверо компаньйонів не перекинулися жодним словом. До того ж за ними йшли цікаві, що знали про заклад і хотіли знати, як вони викрутяться. Та скоро вони перейшли за лінії траншей і опинилися просто на вільному повітрі, Д'Артаньян, що зовсім не знав в чім справа, визнав за можливе зажадати пояснень. — Тепер, дорогий Атосе, будьте ласкаві, скажіть, куди це ми йдемо? — Сами бачите, — відказав Атос, — ми йдемо до бастіону. — А що ми там робитимемо? — І це вам добре відомо: поснідаємо там. — А чому ж ми не залишилися поснідати в Парпайо? — Тому, що нам треба побалакати про найважливіші справи, а в коршмі неможливо поговорити й п'яти хвилин через тих набридливих осіб, що проходять, входять, вітаються та чепляються до вас. А тут, принаймні, нам ніхто не заважатиме. — Мені здається, — відмовив Д'Артаньян з тою розсудливістю, яка так гарно і природно сполучалася в нього з надзвичайною відвагою, — мені здається, що можна було б знайти віддаленіше місце — в дюнах або на березі моря. — Усі побачили б, що ми зібрались докупи та розмовляємо, а за чверть години кардиналові шпигуни доповіли б його еміненції, що в нас відбувається якась таємнича нарада. — Так, — сказав Араміс, — Атос має рацію. — Але тут ми, безсумнівно, наразимося на кулі — промовив Д'Артаньян. — Друже мій, — відказав Атос. — Вам добре відомо, що найнебезпечніші кулі не ті, що їх посилає ворог. — Але мені здається, що для такої експедиції ми повинні були взяти з собою мушкети, — зауважив Портос.{{nop}}<noinclude></noinclude> d54lydqiit3w5jevfnb0v3qro0o6r3h 250 215991 459357 456157 2022-08-13T17:39:48Z Ong all 13793 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" /></noinclude>У. Ц. Рада через те довго вагала ся вступати в офіціальні переговори з рос. урядом. Деклярація і депутація приготовлені після київського віча, в останнїх днях березня, зістались невисланими. Тільки коли перший військовий зїзд поновив ще з більшою силою домаганнє київського віча, щоб У. Ц. Рада добивалась від рос. цен. уряду принціпіального признання автономії України, уставлення українського комісара при Центр. Рос. Уряді й призначення комісара на українську область, з краєвою радою при нїм, У. Ц. Рада рішила вислати таку депутацію і передати українські домагання центр. урядови і петербурській радї салдацьких і робітничих депутатів. Але і ц. уряд і рада роб. і сал. деп. поставили сь довол] неуважно і до депутації і до її домагань. Відповідь уряду по всїм пунктам домагань була відмовна від початку до кінця. Більше того — він поставив під сумнїв правосильність У. Ц. Ради виявляти волю українського народу і висловив сумнїви що до українства взагалї. [[File:Ілюстрована історія України 415.jpg|thumb|center|upright=3|{{c|415. Проголошеннє першого унїверсалу У. Ц. Ради на Софійській площі в Київі.}}]] Все се, припавши слїдом за забороною військового зїзду, викликало дуже рішучий настрій на великих українських зїздах, селянськім і військовім, що відбували ся тодї. Сї днї 2–10 червня стали історичними днями українського житя. Військові депутати, зїхавши ся до Київа в числї кількох тисяч, присягали на Софійській площі, що не виїдуть не діждавши ся проголошення відповідного акту. Твердо ставши на плятформі федеративній, вони домагались від Ц. Ради рішучих заходів до здїйснення широкої автономії України. Вважаючи на такий настрій народнїх мас — селянства й війська, Центр. Рада постановила приступити<noinclude></noinclude> 34q406ii0nsd1vv379uutddwbphp7iq 0 216844 459525 458715 2022-08-14T11:27:08Z Madvin 217 wikitext text/x-wiki {{версії | автор = | nointro = так }} * {{L2s|Лѣтопись Самовидца|Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ}}. {{fine|Кіевъ, 1878.}} * {{L2s|Літопис Самовидця (1971)|Літопис Самовидця (1971).pdf|Літопис Самовидця}}. {{fine|Київ: Наукова думка, 1971.}} == Див. також == * ''[[Автор:Микола Петровський|Микола Петровський]]''. [https://chtyvo.org.ua/authors/Petrovskyi_Mykola/Narysy_istorii_Ukrainy_XVII__pochatku_XVIII_st_Doslidy_nad_Litopysom_Samovydtsia/ Нариси історії України XVII — початку XVIII ст. Т. I (Досліди над Літописом Самовидця)]. // {{fine|Харків: Державне видавництво України, 1930.}} [[Категорія:Літописи|Самовидця]] 0d9zjjyjenivjonps6k6343aempmsdy 250 216986 459474 459328 2022-08-14T10:07:15Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>двірних ледарів, вона разом з тим стає формою для виявлення почуттів воїна-самурая, але згодом ця ж сама „[[w:Танка|танка]]“, виходячи з вузьких кіл панівних верств, переходить до мас, пристосовується тут до зовсім іншого робочого життя, стає робочею піснею. Яскравий приклад цього дає пісня землекопів, що перекопують свої лани, копають канави тощо, — пісня, побудована за принципом „танка“: {{block center|{{block left|width=25em|<poem>kimi ga ta to waga ta wo narase aze narase tani no nagare de kame asobu</poem>}}}} {{block center|<poem>Друже! І лани, І пасовиська наші Опрацьовуймо. Там, де струмок тече Черепаха бавиться.</poem>}} Ця пісня пристосована до роботи, при чому перші три рядки вигукує ondotori<noinclude>{{left|{{larger|''8''}}}}</noinclude> trorppu99dtn6q8srlpsjbfwtjeg4wb 250 216987 459473 459218 2022-08-14T10:06:51Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>(дослівно — півень) — заспівач, а закінчують пісню всі разом (ninsoku)<ref>Робітники, кулі.</ref>. Отже, також і вивчення поезії робітничої пісні в Япанії, творчости трудящих мас, не може обійтися без вивчення старої февдальної поезії. Щоб ознайомитись із нею, нам треба звернутись до найдавніших часів япанської історії. Із зміною соціяльно-економічної формації в Япанії, коли на зміну родового, що віджив себе, устрою, виступає новий — февдальний, 一 у житті Япанії відбулася нова смуга розвитку, як з боку економічного, політичного, так і культурного. Епохи в історії Япанії мають назви тих міст, де перебував у той час уряд. Отже, япанські історики розподіляють добу панування військової аристократії раннього февдалізму на два періоди: [[w:Період Нара|Нара]] та [[w:Період Хейан|Хейян]] — відповідно до того, де був адміністративний центр. За таким розподілом маємо розрив однієї суцільної доби, єдиного, нічим не відмінного,<noinclude>{{right|{{larger|''9''}}}}</noinclude> omc6it4x2k6tbkvefoqfsbg5nazdcmb 250 216988 459472 459215 2022-08-14T10:01:42Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>устрою. Щодо економічних та культурних чинників, що діяли протягом цих двох діб і живились із того самого джерела. Тому розрив цих органічно поєднаних періодів 一 штучний. До того ж доба Нара за офіційною хронологією розпочинається з 710 року нашої ери, з часу заснування столиці в місті Нара (Хейдзьо), формування ж, накопичення сил військової аристократії почалося далеко раніше за остаточне прибрання до своїх пук політичної влади. Тим більше літератури того часу не можна розподіляти таким способом. Доба Нара є завершення формації япанської февдальної державности. Доба Хейян є органічне продовження цієї ж доби, дальший розвиток політичного, економічного та культурного життя в тих самих клясових взаєминах. Ще задовго до формального закріплення за аристократією політичних прав у Япанії було досить значне соціяльне розшарування. Родова аристократія, ма-<noinclude>{{left|{{larger|''10''}}}}</noinclude> itay59sn00v307606de2ts2y30b708s 250 216989 459471 459216 2022-08-14T10:01:21Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>ючи величезні земельні маєтки, використовувала, як робочу силу рабів так і напіврабів. Сила видатків на розкіш та всякі примхи примушували вишукувати все нових і все більших джерел прибутків. Непомірні податки з селян змушували їх залишати свої лани й іти далі від центру, куди ще не сягала ненажерлива рука февдала. Щоб запобігти масовій утечі селян до інших країн і забезпечити себе повністю збору податків, заведена була кругова порука, де п'ятірка селянських родин відповідала за кожного із своїх членів за сплачення податку, і коли один або два тікали, — решта чотири чи три виплачували повністю за п'ятьох. Але й такі способи не завжди помагали, бо часто-густо знімалась уся п'ятірка й ішла шукати інших, кращих місць. Але й прибутки з податків на селян не задовольняли потреб аристократії. Вона шукала все нових і нових джерел, щоб збільшити свої прибутки, Ще в VII столітті було чимало<noinclude>{{right|{{larger|''11''}}}}</noinclude> 8mdpy78pqa1m4w1gi6lvnt3g1a38572 250 216990 459469 459300 2022-08-14T10:00:40Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>нехтуючи творчістю соціяльних низів. Тому нічого з народньої поезії того часу не вміщено в антологіях, що складалися з творів авторів-аристократів. Поезія Хейян, як поезія привілейованої кляси, кохалася в елеґантських формах. До народньої поезії ставились із зневагою і всіляко висміювали її, іноді наводячи, як взірець, пісню — [[w:Тоса ніккі|tsurayuki tosa nikki]] — пісню перевізників, — що від неї пасажири ледве не тріскались зо сміху. „Із живлющого джерела народньої поезії вони нічого не брали, а вибирали все нікчемне, банальне, розпусне“<ref>''К. Florenz''. Geschichte der Japanischen Litteratur.</ref>. Беручи на увагу те, що письменство було монополією вищої кляси, від тих часів до нас не дійшло ніяких матеріялів за тогочасну япанську народню творчість. Є лише уривчасті відомості за пісні релігійною змісту „Kami asobu uta“, що співалися в супроводі музичного інструменту під час релігійних відправ.{{nop}}<noinclude>{{right|{{larger|''13''}}}}</noinclude> rw6shdhinrlldbavutvs0r91yj16uah 250 216991 459468 459220 2022-08-14T10:00:21Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Разом із родовим устроєм зійшов із сцени й неодмінний супутник його — примітивний [[w:Анімізм|анімізм]]. На зміну родовому устроєві, з властивим йому світоглядом, на історичний кін виступає февдалізм, що утворює й нову ідеологічну надбудову — япанський [[w:Містицизм|містицизм]]. Япанський містицизм живився з хінських джерел: [[w:Конфуціянство|конфуціянства]] та дао (даосизм). Конфуція япанці прийняли не цілком. Світогляд Конфуція, що містив у собі погляди етичні, політичні та соціологічні з одного боку і з другого — мав у собі сліди [[w:Натурфілософія|натурфілософії]] та [[w:Емпірика|емпірики]], на япанському ґрунті не знайшов відгуку для своєї першої частини — надто етичної науки. Лише через 11 століть (у XVIII віці) япанці засвоїли їх і відбили навіть у значній літературі дидактичного характеру. Решта своєю природою не були чужі місцевим ідеологічним спрямованням, як от [[w:Синтоїзм|сінтоїському]] анімізмові, а були лише вищим щаблем його розвитку. Тим то конфуціян-<noinclude>{{left|{{larger|''14''}}}}</noinclude> lvxny00wiqkhk7xs4iw4vbrpk2bj2v4 250 216992 459467 459221 2022-08-14T10:00:03Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>ство так добре прищепилося своєю другою частиною. Даосизм япанці прийняли теж не цілком, відкинувши доктрини [[w:Лао-цзи|Ляо-цзи]], [[w:Чжуан-цзи (філософ)|Чжуань-цзи]], частково прийнявши [[w:Чжу-лінь|Чжу-лінь]] ([[w:гедонізм|гедонізм]]) та [[w:Їнь Сі|Інь-ші]] ([[w:песимізм|песимізм]]). Сильніший вплив даосизму маємо в напрямі містицизму (не Ляо-цзи, а Шень-сянь). [[w:Буддизм|Буддизм]], що почав проходити до Япанії ще з 11 віку, в VII віці набув остаточних прав громадянства. Важливо те, що буддизм на цей час знайшов широке розповсюдження й у народній масі, особливо зовнішній його бік — бік форми. Відправи з усією своєю театральністю, вбранням справ тяли на глядача певне вражіння й саме цим приваблювали народ. Усі пізнавальні й нормативні елементи ще не могли прищепитись япанцям; тим то і буддизм запозичений був не цілком, а лише тією частиною, що найбільше відповідала настроям та завданням панівного стану.{{nop}}<noinclude>{{right|{{larger|''15''}}}}</noinclude> 34sbgua766u8y818hq8eeaes2rl5afx 250 217009 459466 459247 2022-08-14T09:59:19Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>фонетичним принципом не можна було{{errata||,}} бо текст виходив надто розтягнений, незручний читати і збивав читачів, що звикли до хінського письма, де кожен гієрогліф визначає ідею, а не звук. Уживаючи гієрогліфів як ідеограми, не можна було записати ані поезії, ані власних імень. Автор „Кодзікі“ вийшов із цього скрутною становища, з'єднавши докупи ці два способи. Наслідком було те, що в творі зустрічаються і речення побудовані за принципом япанської фразеології, і чисто хінські. Траплялись і хінські фрази, що й хінець, не знаючи япанської мови, не в силі був розшифрувати їх. За такою передачею і твір губив свою вартість. Лише опанування хінського письма і надто винахід своєї абетки й уживання її з хінськими гієрогліфами дає великі можливості розгорнутись япанській літературі. Засвоюючи хінське письмо, япанці підпадали й під вплив хінських форм. На початку япанські поети практикували<noinclude>{{right|{{larger|''23''}}}}</noinclude> de0u5nz5r5aa2jdd3rxhxslhivkj36p 250 217050 459463 459331 2022-08-14T09:57:48Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>ми маємо цезуру, що розподіляє вірш на дві іноді зовсім самостійні частини. Перші три рядки мають як граматичне, так і логічне закінчення. Здебільшого друга частина — емоційний чи логічний наслідок першої й випливає безпосередньо з неї, або перша частина служить наче фоном до другої і цим підсилює ефект. Як от: {{block center|{{block left|width=25em|<poem>hana no iro utsunikeri ni mo itazura ni waga mi yo ni furu nagame seshi mа ni</poem>}}}} {{block center|<poem>Кольори квітів Никнуть зовсім безслідно. Так надаремно. І я вже старішаю, — Вперті думки без кінця.</poem>}} Кожний відривок може мати самостійне існування, але між ними є внутрішнє споріднення. Теорія япанської поезії теж розподіляє „танка“ таким способом, де перша<noinclude>{{right|{{larger|''31''}}}}</noinclude> 7009gm2ppvmrayx54qtlqs6uj9nppx8 459464 459463 2022-08-14T09:58:01Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>ми маємо цезуру, що розподіляє вірш на дві іноді зовсім самостійні частини. Перші три рядки мають як граматичне, так і логічне закінчення. Здебільшого друга частина — емоційний чи логічний наслідок першої й випливає безпосередньо з неї, або перша частина служить наче фоном до другої і цим підсилює ефект. Як от: {{block center|{{block left|width=25em|<poem>hana no iro utsunikeri ni mo itazura ni waga mi yo ni furu nagame seshi ma ni</poem>}}}} {{block center|<poem>Кольори квітів Никнуть зовсім безслідно. Так надаремно. І я вже старішаю, — Вперті думки без кінця.</poem>}} Кожний відривок може мати самостійне існування, але між ними є внутрішнє споріднення. Теорія япанської поезії теж розподіляє „танка“ таким способом, де перша<noinclude>{{right|{{larger|''31''}}}}</noinclude> gu1snm4401yf7utgwqfurl9s62r0vf8 250 217055 459465 459346 2022-08-14T09:58:38Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>для того, щоб зберегти розміри. Що більше введено слів, яких нема в ориґіналі, то більше втрачається кольорит віршу. Українською мовою перекладати япанську поезію легше за інші мови, бо в українській мові поширена вимога милозвучности, і через це часто можна збільшувати або зменшувати кількість складів у багатьох словах. Через те не доводиться притягати зайвих слів, потрібних лише для розміру. Ще важче перекладати [[w:Алітерація|алітерацію]], яку япанські поети широко практикують. І зовсім не передається — що особливо цінять япанці — гієрогліфічний візерунок віршу. Форма „наґа-ута“ (довга пісня) не має в собі певної кількости рядків, як вищенаведені вірші. Власне „наґа-ута“ є довга пісня; через те вірш, що складається більше, як із шести рядків, являє собою „наґа-ута“, але правильна форма „наґа-ута“ є твір, де правильно чергуються рядки 5-7, з обов'язковим закінченням 7-7. „Наґа-ута“ змістом сво-<noinclude>{{right|{{larger|''35''}}}}</noinclude> myn18cebzrvlyhmm625mkys5awb7x4q 250 217058 459349 2022-08-13T12:08:05Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>за „танка“ і через цю стислість і максимальне обмеження автора кількістю складів — ще випукліша й виразніша. Відсутність, так би мовити, „фону“, що має „танка“ в своїх перших трьох рядках для двох останніх, надає особливої виразности і насичености образам „хокку“. Кожна „хокку“ являє собою цілком закінчений малюнок, що, як із фонетичного, так і графічного боку, — беручи на увагу ідеографічне письмо, — справляє певне вражіння. {{block center|<poem>На гілці сухій Крук зупинився Осінній захід.</poem>}} Це є дослівний відрядковий переклад. Тут ми маємо просто один із найулюбленіших малюнків япанців, себто фон кольором осіннього заходу і на ньому — чорні силюети гілки та крука. І цей малюнок автор вдало передає віршем. Але не завжди „хокку“ передає статично природу. Змістом „хокку“ буває дуже різноманітне.{{nop}}<noinclude>{{left|{{larger|''38''}}}}</noinclude> 4zniuge26rppoy7wjv01zy3nxg2s0kl 250 217059 459350 2022-08-13T13:13:50Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|{{block left|width=25em|<poem>Дні холодніші, Дощику дрібного згук, Самота вночі {{StrRepChars|2|.|100|px}}</poem>}}}} {{block center|<poem>…Піймав злодія, Глянув — і в ньому впізнав Свою дитину. {{StrRepChars|2|.|100|px}}</poem>}} {{block center|{{block left|width=25em|<poem>…Ставок порослий… На крижаній поверхні Вечірня роса. {{StrRepChars|2|.|100|px}}</poem>}}}} {{block center|<poem>…В крамницях квітів Пора гасити світло. Ллє весняний дощ.</poem>}} Щодо техніки складання віршу, то япанці широко практикували вживання готових образів, готових фраз із потрібною кількістю складів. Одна з таких прикрас — „[[w:макура котоба|макура котоба]]“ (подушка-слово, речення). Вони являють собою щось подібне до епітетів, як от „ясне сонечко“, „ясний місяць“. Іноді пояснити такі слова не можна буває, бо часто-густо вони не відповідають дійсності, а відшукати їхнє<noinclude>{{right|{{larger|''39''}}}}</noinclude> gegkfnkz041kjibbwq26mfpwd0woaz8 250 217060 459360 2022-08-13T19:15:30Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|5}}</noinclude>а полковникомъ особливо треба дати и сотникамъ, и асауловѣ, и писаревѣ, — ажъ до великого убозства козацтво прийшло. А болше шести тисячей неповинно козаков бити; хочай и синъ козацкій, тую жъ панщину мусѣлъ робити и плату давати. Тое над козаками было. Над посполствомъ зась, любо во всемъ жили обфито в збожах, в бидлахъ, в пасѣкахъ, але однакъ, чего не звикла была Украина терпѣти, вимисли<ref follow="p4">русскаго народа. Г. Кулишу удалось записать въ с. Суботовѣ преданіе о прибытіи Богдана Хмельницкаго на Запорожье, гдѣ онъ нашелъ польскихъ жолнѣровъ, отбиравшихъ отъ козаковъ „десяту рибу“ (Зап. о Ю. Р. Кулиша, т. I, стр. 275).</ref><ref>Такъ и въ Великорусскомъ переводѣ и въ сп. Козельскаго. Въ сп. же г. Юзеф. „''вымыслили''“; въ изд. г. Бод. „''вымыслила''“.</ref> великіе были от старостовъ и отъ намѣсниковъ, и жидовъ; бо сами державци на Украинѣ не мешкали, тилко урядъ держали, и такъ о кривдахъ людей посполитихъ мало знали, албо любо и знали, толко заслѣплени будучи подарками от старостъ и жидовъ арандарей, же того не могли узнати, же ихъ саломъ по ихъ же шкурѣ и мажутъ: з ихъ подданнихъ выдравши, онимъ даруютъ, що и самому пану волно бы узяти у своего подданного, и не такъ бы жаловалъ подданній его. А то леда шевлюга, леда жидъ богатится, по килко цуговъ коней справляетъ, вимишляючи чинши великіе, поволовщини, дуди, осипъ, мѣрочки сухіе, з жорновъ плату и инное, отнимання фолварковъ<ref>Въ спискѣ М. В. Юзефовича и въ другихъ „''фолфарновъ''“ — очевидная описка. Въ сп. Козельскаго: „''отниман̾е фолварковъ, хуторовъ''“.</ref>, — що натрафили на чоловѣка одного, у которого отняли пасѣку, которая всей землѣ Полской начинила бѣди, а тимъ способомъ: Въ Чигиринъ мѣстѣ<ref>Въ сп. Козельск. въ этомъ мѣстѣ вставлено: „''яко више ся наменило''“. Въ объяснение этой ссылки надо сказать, что въ сборникѣ Козельскаго лѣтопись „Самовидца“ помѣщена непосредственно послѣ отрывка изъ лѣтоп. Грабянки о войнахъ Хмельницкаго.</ref> мешкалъ сотникъ Богданъ Хмел-<noinclude></noinclude> 5z4djpgkbow8jfceptsli6iaboyxd6r 459361 459360 2022-08-13T19:24:20Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|5}}</noinclude>а полковникомъ особливо треба дати и сотникамъ, и асауловѣ, и писаревѣ, — ажъ до великого убозства козацтво прийшло. А болше шести тисячей неповинно козаков бити; хочай и синъ козацкій, тую жъ панщину мусѣлъ робити и плату давати. Тое над козаками было. Над посполствомъ зась, любо во всемъ жили обфито в збожах, в бидлахъ, в пасѣкахъ, але однакъ, чего не звикла была Украина терпѣти, вимисли<ref follow="p4">русскаго народа. Г. Кулишу удалось записать въ с. Суботовѣ преданіе о прибытіи Богдана Хмельницкаго на Запорожье, гдѣ онъ нашелъ польскихъ жолнѣровъ, отбиравшихъ отъ козаковъ „десяту рибу“ (Зап. о Ю. Р. Кулиша, т. I, стр. 275).</ref><ref>Такъ и въ Великорусскомъ переводѣ и въ сп. Козельскаго. Въ сп. же г. Юзеф. „''вымыслили''“; въ изд. г. Бод. „''вымыслила''“.</ref> великіе были от старостовъ и отъ намѣсниковъ, и жидовъ; бо сами державци на Украинѣ не мешкали, тилко урядъ держали, и такъ о кривдахъ людей посполитихъ мало знали, албо любо и знали, толко заслѣплени будучи подарками от старостъ и жидовъ арандарей, же того не могли узнати, же ихъ саломъ по ихъ же шкурѣ и мажутъ: з ихъ подданнихъ выдравши, онимъ даруютъ, що и самому пану волно бы узяти у своего подданного, и не такъ бы жаловалъ подданній его. А то леда шевлюга, леда жидъ богатится, по килко цуговъ коней справляетъ, вимишляючи чинши великіе, поволовщини, дуди, осипъ, мѣрочки сухіе, з жорновъ плату и инное, отнимання фолварковъ<ref>Въ спискѣ М. В. Юзефовича и въ другихъ „''фолфарновъ''“ — очевидная описка. Въ сп. Козельскаго: „''отниман̾е фолварковъ, хуторовъ''“.</ref>, — що натрафили на чоловѣка одного, у которого отняли пасѣку, которая всей землѣ Полской начинила бѣди, а тимъ способомъ: Въ Чигиринъ мѣстѣ<ref>Въ сп. Козельск. въ этомъ мѣстѣ вставлено: „''яко више ся наменило''“. Въ объяснение этой ссылки надо сказать, что въ сборникѣ Козельскаго лѣтопись „Самовидца“ помѣщена непосредственно послѣ отрывка изъ лѣтоп. Грабянки о войнахъ Хмельницкаго.</ref> мешкалъ сотникъ [[Автор:Богдан Хмельницький|Богданъ Хмел]]-<noinclude></noinclude> mmuk2g0j3al72hifdx2w5tf0uvjuett 459362 459361 2022-08-13T19:26:43Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|5}}</noinclude>а полковникомъ особливо треба дати и сотникамъ, и асауловѣ, и писаревѣ, — ажъ до великого убозства козацтво прийшло. А болше шести тисячей неповинно козаков бити; хочай и синъ козацкій, тую жъ панщину мусѣлъ робити и плату давати. Тое над козаками было. Над посполствомъ зась, любо во всемъ жили обфито в збожах, в бидлахъ, в пасѣкахъ, але однакъ, чего не звикла была Украина терпѣти, вимисли<ref follow="p4">русскаго народа. Г. Кулишу удалось записать въ с. Суботовѣ преданіе о прибытіи Богдана Хмельницкаго на Запорожье, гдѣ онъ нашелъ польскихъ жолнѣровъ, отбиравшихъ отъ козаковъ „десяту рибу“ (Зап. о Ю. Р. Кулиша, т. I, стр. 275).</ref><ref>Такъ и въ Великорусскомъ переводѣ и въ сп. Козельскаго. Въ сп. же г. Юзеф. „''вымыслили''“; въ изд. г. Бод. „''вымыслила''“.</ref> великіе были от старостовъ и отъ намѣсниковъ, и жидовъ; бо сами державци на Украинѣ не мешкали, тилко урядъ держали, и такъ о кривдахъ людей посполитихъ мало знали, албо любо и знали, толко заслѣплени будучи подарками от старостъ и жидовъ арандарей, же того не могли узнати, же ихъ саломъ по ихъ же шкурѣ и мажутъ: з ихъ подданнихъ выдравши, онимъ даруютъ, що и самому пану волно бы узяти у своего подданного, и не такъ бы жаловалъ подданній его. А то леда шевлюга, леда жидъ богатится, по килко цуговъ коней справляетъ, вимишляючи чинши великіе, поволовщини, дуди, осипъ, мѣрочки сухіе, з жорновъ плату и инное, отнимання фолварковъ<ref>Въ спискѣ М. В. Юзефовича и въ другихъ „''фолфарновъ''“ — очевидная описка. Въ сп. Козельскаго: „''отниман̾е фолварковъ, хуторовъ''“.</ref>, — що натрафили на чоловѣка одного, у которого отняли пасѣку, которая всей землѣ Полской начинила бѣди, а тимъ способомъ: Въ [[Чигирин]]ѣ мѣстѣ<ref>Въ сп. Козельск. въ этомъ мѣстѣ вставлено: „''яко више ся наменило''“. Въ объяснение этой ссылки надо сказать, что въ сборникѣ Козельскаго лѣтопись „Самовидца“ помѣщена непосредственно послѣ отрывка изъ лѣтоп. Грабянки о войнахъ Хмельницкаго.</ref> мешкалъ сотникъ [[Автор:Богдан Хмельницький|Богданъ Хмел]]-<noinclude></noinclude> laz4q6cy04gek8ygqgv8uoufvix2pqp 250 217061 459363 2022-08-13T19:36:04Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|6}}</noinclude>[[Автор:Богдан Хмельницький|ницкий]], козакъ росторопній в дѣлахъ козацкихъ военнихъ, и у писмѣ бѣглій<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича и въ издании г. Бодянскаго: „''вѣжливый''“.</ref>, и часто у двора королевского в поселствѣ будучій. И под часъ бытности своей с козакомъ значнимъ переясловскимъ, з [[w:Ілляш Караїмович|Іваномъ Ілляшемъ]] (а тотъ Ілляшъ барзо зичливимъ<ref>Тамъ же: „''зичливый''“. Въ сп. Козельскаго: „''доброзичливимъ билъ''“.</ref> билъ королевѣ его милости) и упросили писмо албо привилей на роблення челновъ на море, мимо вѣдомость гетмановъ коронныхъ, що и одержавши, тое скрито держали отъ полковниковъ въ [[Переяслав|Переясловлю]]. А под тотъ часъ у вышъменованного Хмелницкого подстаростій чигиринскій [[w:Данило Чаплинський|Чаплинскій]], зостаючій от [[w:Олександр Конецпольський|Конецполского]], отнялъ хуторъ с пасѣкою и млиномъ на урочищи [[Суботів|Суботовѣ]], полтори милѣ отъ Чигирина, и за той хуторъ посваръ сталъ с подстаростимъ Хмелницкому. И Хмелницкій, видячи, же оного вѣчистіе добра оному кгвалтомъ видрано<ref>Въ сп. Козельскаго: „''взято''“.</ref>, старался фортелемъ, жебы тотъ привилей, данній от короля от его милости на роблення чолновное волное козакомъ, достати, що и доказалъ: бо маючи в дому своемъ у гостяхъ того Ілляша Ормянчика переясловского<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича и въ изданіи г. Бодянскаго: „''Ормянчина''“, слова же „''переясловского''“ — нѣтъ.</ref> и у оного вивѣдавшися о схованню того привилея, упоивши оного, ключъ у пяного узявши, послалъ своего посланця по тотъ привилей, данній от короля его милости Владислава Четвертого, которій оному и привѣзлъ его посланець. Итакъ<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича „''и тамъ''“, — вѣроятно, описка.</ref> з онимъ привилеемъ Хмелницкій за Пороги поишолъ и козакомъ ознаймилъ, же на волности козацкіе мѣетъ привилей короля его милости; до которого много войска козацкого почало ся горнути. Аже на Запорожу зоставати не могъ, задля того,<noinclude></noinclude> eiyky24ma26hsu14gkyhu2i6pmu1enm 250 217062 459364 2022-08-13T19:52:37Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|7}}</noinclude>зало́ги<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича и въ изданіи г. Бодянскаго стоитъ „''налоги''“, что составляетъ явную ошибку. Изъ дальнѣйшихъ словъ совершенно ясно, что здѣсь рѣчь идетъ о „''залогѣ''“, то есть польскомъ гарнизонѣ, который въ это время находился на Запорожьи.</ref>, которая на тотъ часъ с полковниками лядскими посполу з жолнѣрами зоставала, — пойшолъ на Низъ ку мору, на поля, к Лиману, и такъ войско ку оному купилося<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича стоитъ: „''рушилось''“.</ref>, утѣкаючи от полковниковъ лядскихъ. Которого Хмелницкого полковникове посилали<ref>Въ сп. Козельск. прибавлено: „''своихъ''“.</ref> на тіе поля имати и розгромити, але оній тихъ посланнихъ лядскихъ погромилъ, а козацтво до оного пристало. И такъ Хмелницкій, видячи, же юже учинилъ задоръ з ляхами и своего набытку албо кгрунтов жалуючи, вислалъ своихъ посланцовъ до хана кримского, чинячи з оними згоду и пріймуючи братерство, жеби ему помагали войска лядскіе зносити; що ханъ кримскій з солтанами<ref>Такъ и въ сп. Козельскаго и въ Великорусскомъ переводѣ; въ остальныхъ же спискахъ — „''зъ солтаномъ''“.</ref> ордами з радостію на тое позволивъ, и приславши своихъ значнихъ<ref>Въ издании г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ этого слова. Въ сп. же Искрицкаго стоитъ: „''означеннихъ''“. Мы исправили это слово по сп. Козельскаго.</ref> мурзъ до Хмелницкого, межи собою присягу з обоихъ сторонъ виконали на Низу, и заразъ ханъ посилаетъ зъ ордами великими Тугайбея до Хмелницкого. З которою ордою Хмелницкій на Запороже наступилъ, до которого все войско, зостаючее на Запорожу, пристало и Хмелницкого собѣ за старшого приняли. {{c|{{sp|{{x-larger|'''Война самая.'''}}}}}} {{c|'''Року 1648.'''}} На початку того жъ року<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича словъ: „''на початку того жъ року''“ — нѣтъ.</ref>, взявши вѣдомость от коммисара козацкого, панове гетманове, такъ коронній Миколай<noinclude></noinclude> edptsmwgkxia5paz3yq4t710pwi3umb 459461 459364 2022-08-14T09:54:57Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|7}}</noinclude>зало́ги<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича и въ изданіи г. Бодянскаго стоитъ „''налоги''“, что составляетъ явную ошибку. Изъ дальнѣйшихъ словъ совершенно ясно, что здѣсь рѣчь идетъ о „''залогѣ''“, то есть польскомъ гарнизонѣ, который въ это время находился на Запорожьи.</ref>, которая на тотъ часъ с полковниками лядскими посполу з жолнѣрами зоставала, — пойшолъ на Низъ ку мору, на поля, к Лиману, и такъ войско ку оному купилося<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича стоитъ: „''рушилось''“.</ref>, утѣкаючи от полковниковъ лядскихъ. Которого Хмелницкого полковникове посилали<ref>Въ сп. Козельск. прибавлено: „''своихъ''“.</ref> на тіе поля имати и розгромити, але оній тихъ посланнихъ лядскихъ погромилъ, а козацтво до оного пристало. И такъ Хмелницкій, видячи, же юже учинилъ задоръ з ляхами и своего набытку албо кгрунтов жалуючи, вислалъ своихъ посланцовъ до хана кримского, чинячи з оними згоду и пріймуючи братерство, жеби ему помагали войска лядскіе зносити; що ханъ кримскій з солтанами<ref>Такъ и въ сп. Козельскаго и въ Великорусскомъ переводѣ; въ остальныхъ же спискахъ — „''зъ солтаномъ''“.</ref> ордами з радостію на тое позволивъ, и приславши своихъ значнихъ<ref>Въ издании г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ этого слова. Въ сп. же Искрицкаго стоитъ: „''означеннихъ''“. Мы исправили это слово по сп. Козельскаго.</ref> мурзъ до Хмелницкого, межи собою присягу з обоихъ сторонъ виконали на Низу, и заразъ ханъ посилаетъ зъ ордами великими Тугайбея до Хмелницкого. З которою ордою Хмелницкій на Запороже наступилъ, до которого все войско, зостаючее на Запорожу, пристало и Хмелницкого собѣ за старшого приняли. {{c|{{sp|{{x-larger|'''Война самая.'''}}}}}} {{c|'''Року 1648.'''}} На початку того жъ року<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича словъ: „''на початку того жъ року''“ — нѣтъ.</ref>, взявши вѣдомость от коммисара козацкого, панове гетманове, такъ коронній [[w:Миколай Потоцький|Миколай]]<noinclude></noinclude> 3phyz49a6xi9tsx7vf38b1grbxis8oc 250 217063 459382 2022-08-14T04:05:39Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>походження не завжди вдається, бо вони походять із далекої старовини. {{block center|<poem>Сильних і швидких<ref>Дослівно — сила, швидкість, міць.</ref> Богів вік чи чувано. Ріка Тацура Чудовими смугами Пурпуру води вкрила.</poem>}} В даному разі перший рядок складається вже з готової фрази з потрібною кількістю складів, являє собою „макура котоба“ і в даному разі відповідає й змістові. Іноді трапляються досить курйозні речі: епітет-макура котоба — „китові лови“ — можна якось асоціювати з морем, але автор прикладає цього епітета до внутрішнього Япанського моря [[w:Біва (озеро)|Омі]], де ніколи не було китів. Таке саме вживання „макура котоба“ і приточування до нього змісту маємо, коли епітет „Одягнена великими рослинами“ прикладають до скелі, але інколи автори приточують не до скелі, а до провінції<noinclude>{{left|{{larger|''40''}}}}</noinclude> 6jx1f11cv13zzicffouzba1bfugftu5 250 217064 459383 2022-08-14T04:15:11Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Івама, через те що перший склад цього ймення Iwa теж визначає скелю. Такий випадок можна розглядати ще як гру слів, часто подибувану в япанській поезії, що не надається до перекладу іншою мовою. В усякому разі „макура котоба“ досить зручна річ для поетів, особливо, коли взяти на увагу те, що з таких готових образів упорядковані словники, що з них користуються складаючи вірші. На окрасу своїх віршів япанці вводили так звані „юкзрі котоба“, себто слова-злучники, або як їх іще назвав Чемберлен pivot words, слова, що крутяться. Поезія клясичного періоду доволі обережно користувалася з цих слів, вважаючи на сумнівну якість таких віршів і зворотів, але пізніше, в XIV віці, за часів розквіту поетичної драми „[[w:Но (театр)|Но]]“, вживання „юкарі котоба“ не знало меж. Зміст цих „юкарі котоба“ полягає в тому, що слово, розподілене на дві частини, переноситься на другий рядок, де має вже самостійне значення й дає початок<noinclude>{{right|{{larger|''41''}}}}</noinclude> qhite5ym9lkk89xeq1ppoawmfc4tk14 250 217065 459384 2022-08-14T04:23:00Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>новому рядкові. Щось подібне ми маємо в [[Автор:Павло Тичина|П. Тичини]]: {{block center|<poem>Великодній дощ тротуаром шов- {{gap}}ковая зелена ярилась з-під землі…</poem> {{StrRepChars|2|.|150|px}} <poem>…Аж тут враз! враз! похід робітни- {{gap}}чий же червоніший, празник, як цей май?</poem><ref>П. Тичина. „[[Вулиця Кузнечна]]“.</ref>}} Япанська мова багата на гомоніми і це дає можливість широко практикувати гру слів. Наприклад, у ліричній повісті початку X століття „Ісе моноґатарі“ із 126 епізодів, що з них скомбіновано повість, четвертина складається з епізодів, що виключно побудовані на грі слів. Часто трапляється, що твір, збудований на грі слів, має два різні змісти і лише читаючи текст, писаний гієрогліфами, можна добрати справжнього змісту, як от:{{nop}}<noinclude>{{left|{{larger|''42''}}}}</noinclude> 8sn97txdqzrydk86qidrznf88dwou7b 459385 459384 2022-08-14T04:26:37Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>новому рядкові. Щось подібне ми маємо в [[Автор:Павло Тичина|П. Тичини]]: {{block center|<poem>Великодній дощ тротуаром шов- {{gap}}ковая зелена ярилась з-під землі…</poem> {{StrRepChars|2|.|150|px}} <poem>…Аж тут враз! враз! похід робітни- {{gap}}чий же червоніший, празник, як цей май?<ref>П. Тичина. „[[Вулиця Кузнечна]]“.</ref></poem>}} Япанська мова багата на гомоніми і це дає можливість широко практикувати гру слів. Наприклад, у ліричній повісті початку X століття „Ісе моноґатарі“ із 126 епізодів, що з них скомбіновано повість, четвертина складається з епізодів, що виключно побудовані на грі слів. Часто трапляється, що твір, збудований на грі слів, має два різні змісти і лише читаючи текст, писаний гієрогліфами, можна добрати справжнього змісту, як от:{{nop}}<noinclude>{{left|{{larger|''42''}}}}</noinclude> 4qusxlucmm3ufr60u8gie55y37ew0dg 250 217066 459386 2022-08-14T04:27:39Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Ось бачу я того, Хто, як рибалка в морі, І здається і почастує Мене морською тарвою<ref>„Ісе моногатарі“, епізод 103.</ref>.</poem>}} слова: рибалка — черниця; море — огида до світу; морська трава — побачення око, — звучать у япанській мові однаково{{errata||.}} Через те на перший погляд такий безвинний вірш надісланий особі, що відійшла від світу, постриглась у черниці, але все ж пак не кидала зв'язку із світом і цікавилась ним, набирає іншою змісту, коли підставити інші слова, як от: {{block center|<poem>Ось бачу я ту, Хто, як черниця, До світу має огиду І здається і почастує (подарить) Мене побаченням (або подарить поглядом).</poem>}} Ця особливість мови, де на один звук припадає багато образів, дає можливість<noinclude>{{larger|''43''}}</noinclude> t3l83f0hu63zgr5z05w8782v3kipgdy 459476 459386 2022-08-14T10:08:21Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Ось бачу я того, Хто, як рибалка в морі, І здається і почастує Мене морською тарвою<ref>„Ісе моногатарі“, епізод 103.</ref>.</poem>}} слова: рибалка — черниця; море — огида до світу; морська трава — побачення око, — звучать у япанській мові однаково{{errata||.}} Через те на перший погляд такий безвинний вірш надісланий особі, що відійшла від світу, постриглась у черниці, але все ж пак не кидала зв'язку із світом і цікавилась ним, набирає іншою змісту, коли підставити інші слова, як от: {{block center|<poem>Ось бачу я ту, Хто, як черниця, До світу має огиду І здається і почастує (подарить) Мене побаченням (або подарить поглядом).</poem>}} Ця особливість мови, де на один звук припадає багато образів, дає можливість<noinclude>{{right|{{larger|''43''}}}}</noinclude> 0shicm6obivezr0b3d14mxzy2elrom1 250 217067 459387 2022-08-14T04:33:40Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>підібрати слова, щоб утворити алітерацію у вірші, що помагає авторові висловити й передати свій настрій. У збірнику „Манйосю“ можна зустріти вірші з багатою алітерацією, як наприклад вірші: {{block center|<poem>ashib iki no yamadori no wo no shidari wo no naganagashi yo wo hitori kamo nen<ref>Переклад на стор. [[Сторінка:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu/62|60]].</ref></poem>}} Февдальну поезію доби розквіту творили здебільшого не окремі видатні поети. Антології тих часів зібрані з творів різних іноді навіть невідомих авторів. Складання цих коротеньких віршів було таке поширене, що кожен, хто хотів зійти за освічену людину, щоб мати доступ, до двору, повинен був знатися на способах складання „танка“. Це вміння сполучалось із званням якогось аристократа, як<noinclude>{{left|{{larger|''44''}}}}</noinclude> 4um29ggvr83kcqer73ulzz6gzprfb0z 250 217068 459388 2022-08-14T04:36:49Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>у наступну епоху [[w:Період Камакура|Камакура]] не можна було уявити самурая, що не вмів би володіти мечем. Відповісти ж зразу накинуте слово віршем було за тих часів кращим показником освічености й ознакою „гарного тону“. Щороку при дворі влаштовувалися поетичні турніри, де виявляло свою поетичну здібність панство. На таких турнірах часто давалися певні завдання, що їх треба було виконати поетичною формою. На одному з турнірів було завдання скласти вірша, що вмістив би в собі поняття геометричних фігур: чотирикутника, трикутника{{errata||,}} кола. Один із присутніх склав такого вірша: {{block center|<poem>Відірвавши ріжок (ріг — трикутник) У москітної сітки, Крізь нього побачив (крізь чотирикутне вічко) Повний місяць (коло).</poem>}} Завдання виконано. Ріг москітної сітки — трикутник, вічко сітки, крізь яке він<noinclude>{{right|{{larger|''45''}}}}</noinclude> bp8vhbq74pccek637v7d5twrwgxvsi9 250 217069 459389 2022-08-14T04:43:31Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>дивився, — чотирикутник і, нарешті, повний місяць — коло. Можна провести аналогію поміж япанською поезією VIII—XII віків і французькою придвірною поезією часів [[w:Франциск II (король Франції)|Франциска II]] та його сестри [[w:Маргарита I (герцогиня Беррі)|Марґаріги Наварської]] XVI ст., де поезія теж процвітала тепличною квіткою, була витончена, рафінована і не йшла, за межі кіл панівної кляси, і де теж лише той, хто вмів написати веселе оповідання, [[w:Мадригал|мадриґал]], сонет, або епіграму, міг сподіватися на приймання при дворі. Певну паралелю можна провести й між французьким мадриґалом та япанською „танка“, де теж можна бачити, як у „танка“, невеликий розмір (сім або п'ять стоп), широко вживану гру слів га випещену форму. Видатні фігури в япанській февдальній поезії є [[w:Какіномото но Хітомаро|Какі но мото Хітомаро]] (народився 662 р.) та [[w:Ямабе но Акахіто|Ямабе но Акахіто]] (724—748 — розквіт діяльности). І той і другий були при дворі, а через те й творчість їхня співзвучна дворовій поезії.{{nop}}<noinclude>{{left|{{larger|''46''}}}}</noinclude> 1p478pjdsty4uz0y9scnxvjtafyj0zh 250 217070 459390 2022-08-14T05:09:40Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Між творами одного й другого е багато схожого. В своїм напрямку Хіто-маро був виразник суб'єктивної лірики, виспівуючи власні переживання, радощі й горе людського життя (звісно він не опускався нижче від того кола, де він перебивав). Акахіто в більшій мірі був виразник об'єктивної лірики, виспівуючи природу. Зовсім відмінний своїм характером творів від згаданих двох є [[w:Яманоуе но Окура|Яма, но не Окура]], що так би мовити, був новатором за тих часів у япанській поезії. Змістом своїх творів він хотів вийти за межі тих клясичних тем, що почали кам'яніти, беручи сюжети з життя нижчих верств народу, не соромився вживати й тих слів і фраз, що до нього не застосовували в поезії, а саме — звичайні повсякденні слова. За такі порушення літературної догми в своїх творах він мав багато нападків. Дальші поети другої половини IX століття. — [[w:Арівара но Наріхіра|Арівара Наріхіра]], {{hwe|Оно но|[[w:Оно но Коматі|Оно но Коматі]]}}<noinclude>{{right|{{larger|''47''}}}}</noinclude> eieybnuz74qfh6grjxtg82axiccsi8z 250 217071 459391 2022-08-14T05:16:58Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{hwe|Коматі|[[w:Оно но Коматі|Оно но Коматі]]}}, — початку X століття — [[w:Сарумару Даю|Цюракі Сарумару]] й інші — мало що внесли відмінного від наведених вище трьох. Великий вклад до япанської поезії зробили жінки (придвірні дами). Це обумовлювалось тим, що етика того часу вважала за негідне для чоловіка писати вірші рідною мовою, бо їм личило писати лише хінською, як класичною, і тим же міг би він виявити й своє знання класичної культури Хіни. Жінці [[w:Мурасакі Сікібу|Мурасакі Сікібу]] належить і відомий роман „[[w:Повість про Ґендзі|Ґендзі моногатарі]]“, що властиво є денник придвірної дами, де вона описує любовні пригоди принца. Повість ця відзначається гарним стилем, любовним замилуванням у природі, детальним до дрібниць описом двору, його життя, що й досі має багатий матеріал для вивчення придвірного побуту початку X століття. Денники, що провадили придвірні дами або особи, що належали до двору, відограли значну ролю у япанській літературі. У таких денниках прозу<noinclude>{{left|{{larger|''48''}}}}</noinclude> rjcuq0clqj22jny8oxaypug0c9xvu21 250 217072 459392 2022-08-14T05:25:05Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>завжди прикрашалося віршами („танка“), а в деяких випадках проза була просто коментарем до віршу. От такі денники й спричинилися до появи різних „Моноґатарі“ (повісті, романи) і далі вже перейшли в романи, як роман XI століття „[[w:Ейґа моноґатарі|Ейґа моноґатарі]]“, що цілком уложений був із денників. Опріч „Ґендзі моноґатарі“ на початок X століття припадає лірична повість „Ісе моноґатарі“. Назву цю повість має від пригод принцеси, жриці храму в Ісе. За автора повісті {{errata|вважаютя|вважають}} поета Арівара Наріхіра але авторство це досить сумнівне, скоріше приписання цього твору Наріхіра йде з традиції. З першого погляду ця повість справляє враження не одного цілого, а комбінації окремих уривків, бо кожен уривок являє собою вже цілком завершений твір. Але уважніше дослідження повісті виявляє зв'язок між всіма епізодами й дає змогу простежити й упізнати героя від початку твору й до кінця. Кожен епізод, з яких складається повість, розподіля-<noinclude>{{rh|{{fine|1856}}||{{larger|''40''}}}}</noinclude> bb0dh1il6x9n6uqfn3b0yozldhkzgm4 459393 459392 2022-08-14T05:25:21Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>завжди прикрашалося віршами („танка“), а в деяких випадках проза була просто коментарем до віршу. От такі денники й спричинилися до появи різних „Моноґатарі“ (повісті, романи) і далі вже перейшли в романи, як роман XI століття „[[w:Ейґа моноґатарі|Ейґа моноґатарі]]“, що цілком уложений був із денників. Опріч „Ґендзі моноґатарі“ на початок X століття припадає лірична повість „Ісе моноґатарі“. Назву цю повість має від пригод принцеси, жриці храму в Ісе. За автора повісті {{errata|вважаютя|вважають}} поета Арівара Наріхіра але авторство це досить сумнівне, скоріше приписання цього твору Наріхіра йде з традиції. З першого погляду ця повість справляє враження не одного цілого, а комбінації окремих уривків, бо кожен уривок являє собою вже цілком завершений твір. Але уважніше дослідження повісті виявляє зв'язок між всіма епізодами й дає змогу простежити й упізнати героя від початку твору й до кінця. Кожен епізод, з яких складається повість, розподіля-<noinclude>{{rh|{{fine|1856}}||{{larger|''49''}}}}</noinclude> chu34pdgh34y581gqt560tj0rm4uca9 250 217073 459394 2022-08-14T05:31:02Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>ється на дві частини: проза й вірш („танка“). Перший рядок прози кожного епізоду починається зі слів: Mukashi oto ко — „колись кавалер“<ref>Термін „кавалер“ уживаю за Конрадом. Дослівно otoko визначає, чоловік, син, барон. В даному разі більше підходить як кавалер.</ref> або „дама“ і далі вже йде виклад дії. Ось форма прози, що супроводять „танка“: колись „кавалер відвідав місце, де проходжувались принци по берегу річки Тацу“ і далі вже — „танка“ (див. стор. [[Сторінка:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu/42|40]]). Зміст вступу варіюється, але форма незмінна. Ось такий початок і надає самостійносте кожному епізодові. І, закінчуючи епізод, знову дається, але не обов'язково, рядок прози, що дає повне закінчення. Здебільшого це буває як висновок: „так сказав він тому, що в неї були й інші кавалери“. Або: „так він склав і віршів ніхто більше не складав“ („Ісе моноґатарі“ 67 епізод). У змісті певну паралелю можна провести між „Ісе“ і „Ґендзі“ моноґатарі:<noinclude>{{left|{{larger|''50''}}}}</noinclude> keqandlgcoi7h3zpbtblwr8p01kglzz 250 217074 459395 2022-08-14T05:34:46Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>як там, так і-тут основна тема — любовні пригоди. Творів окремих письменників тоді не видавали, винятки рідко траплялися („Ісе“, „Ґендзі“). Здебільшого з творів складали антології. Деякі родини складали збірники як із своїх творів, так і з творів інших поетів. Ось із такої збірки родини Отомо і повстала у VIII столітті антологія „Манйосю“ (збірник багатьох поколінь). Цей збірник містить твори з V—VIII віків. Більшість творів у „Манйосю“ — чиста лірика; епічних творів дуже мало і далі вони не мали розвитку. І друга антологія X століття так само {{errata|утворрилася|утворилася}} з родинної збірки. Це є „Кокінвакасю" (збірка старовин них та нових пісень). Ці дві антології були для поетів взірцем творів, що на них молоді поети вчилися й наслідували їхні взірці. Усяке відбігання од цих зразків, внесення свого чогось нового або навіть слів із розмовної мови осуджувала поетична етика того часу.<noinclude>{{right|{{larger|''51''}}}}</noinclude> aavc16g3fux7cumfpgi8qod153zgmjk 250 217075 459396 2022-08-14T05:42:34Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Такі антології та ще поетичні словники мусіли живити творчу думку поетів. Із творів, уміщених в антології „Манйосю“, варто відзначити казку з лірично-елегійним офарбленням; „[[Урасіма Таро|Рибалка Урасіма]]“. Між іншим, ідея вічности в цій казці схожа з такою ж ідеєю слов'янських казок, як от польська казка: „O królewnie Cud-dziewicy, królewiczu junaku, i o maczudze niewidce samobijce“. Казка являє собою „наґа-ута“ (довга пісня) з обов'язковим додатком на кінці „танка“, що являє в даному разі мораль. Казка про рибалку Урасіма є одна з найпопулярніших казок навіть до останнього часу. 1928 року на виставці в Харкові дитячої япанської книжки фігурувало декілька видань цієї книги. Февдальна література періодів Нара та Хейян пройшла в своєму розвитку три стадії, властиві літературі кожної кляси. В першій стадії зміст панує над формою. Ми маємо такі япанські твори<noinclude>{{left|{{larger|''52''}}}}</noinclude> bnt92ybfmi58cwujwd4q158zm33ufrt 250 217076 459397 2022-08-14T05:50:12Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>як „Кодзікі“ та „[[Ніхон Сьокі|Ніхонґі]]“, де провідна думка є довести законність імператорської абсолютної влади й доцільність нових порядків, запозичених у Хіні, що відповідали державному устроєві в Япанії. Зміст цих творів стає свого часу за ідеологічну зброю для кляси-переможця й догмою для наступних поколінь. Коли період загостреної боротьби минув і аристократія зажила спокійно, розкошуючи при дворі мікада, література панівної верстви, що не тільки служила переможцям, а переможці сами й творили цю літературу, набрала високорозвинених форм, виробила свій стиль, де моменти формальні й змістові гармонійно поєдналися. Настає так звана „золота“, клясична доба япанського мистецтва, що кілька століть стає за неперейдений взірець для нащадків, і це пояснюється тими соціяльно-економічними причинами, що мали місце в дальшому державному житті Япанії.{{nop}}<noinclude>{{right|{{larger|''53''}}}}</noinclude> 9pgp2qerhe5ceu9xnp2ulfa4ev0gyyw 459398 459397 2022-08-14T05:51:05Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>як „Кодзікі“ та „[[w:Сьоку Ніхонґі|Ніхонґі]]“, де провідна думка є довести законність імператорської абсолютної влади й доцільність нових порядків, запозичених у Хіні, що відповідали державному устроєві в Япанії. Зміст цих творів стає свого часу за ідеологічну зброю для кляси-переможця й догмою для наступних поколінь. Коли період загостреної боротьби минув і аристократія зажила спокійно, розкошуючи при дворі мікада, література панівної верстви, що не тільки служила переможцям, а переможці сами й творили цю літературу, набрала високорозвинених форм, виробила свій стиль, де моменти формальні й змістові гармонійно поєдналися. Настає так звана „золота“, клясична доба япанського мистецтва, що кілька століть стає за неперейдений взірець для нащадків, і це пояснюється тими соціяльно-економічними причинами, що мали місце в дальшому державному житті Япанії.{{nop}}<noinclude>{{right|{{larger|''53''}}}}</noinclude> c626ht41n6vewq6yuxw4av9kqxwed6c 250 217077 459399 2022-08-14T05:54:54Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Врешті, япанська аристократія пережила сама себе, ослабла, втратила силу, а з нею і владу. Аристократи, замість політики, живуть тепер політиканством, задовольняються не з фактичної влади, а з номінальних титулів. В літературі шукають лише насолоди, за зміст беруть сексуальні теми та замилування в природі, форму ж удосконалюють та доводять до віртуозности, надзвичайної естетичної вишуканости. Зникають поетичні форми: „наґа-ута“, „седока“, панує „танка“, що лише передає чистий імпресіоністичний настрій. Врешті й форми набирають значення канону й передаються з роду в рід (наприклад, „танка“, що дожила до наших днів). Після [[w:Реставрація Мейдзі|буржуазної революції 1868 року]] створилися відповідні спрятливі умови для життя аристократії при дворі. Між іншим мікадо [[w:Імператор Мейдзі|Мутсухіто]] теж гострив своє перо, пишучи „танка“. Це почасти нагадує розквіт так званої клясичної літератури у Франції за часів [[w:Людовік XIV|Людовіка XIV]].{{nop}}<noinclude>{{left|{{larger|''54''}}}}</noinclude> nllf00xj1p6iclze6ttp4snheolaeyh 250 217078 459400 2022-08-14T05:59:59Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Одначе цей тимчасовий розквіт був штучний. У житті все ж всевладно панує буржуазія, великі трести [[w:Mitsubishi|Міцубісі]] та [[w:Mitsui|Міцуї]]. Твориться буржуазна література, широко позичаючи зміст і форму з літератур Европи та Америки й усуваючи старі февдальні традиції. Разом з тим на величезних фабриках та заводах зростає армія пролетаріяту, що, все більш усвідомлюючи своє класове становище, стає на чолі трудящих мас Япанії. Ці маси створюють нову пролетарську літературу вже як свою власну класову літературу, а не позичення аристократичної „танка“, як це траплялось за давніших часів. {{right|''О. Кремена''|3em}}}}<noinclude></noinclude> rfah74ucmojg4792qzw83p6e9tx5a9e 459401 459400 2022-08-14T06:02:54Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>Одначе цей тимчасовий розквіт був штучний. У житті все ж всевладно панує буржуазія, великі трести [[w:Mitsubishi|Міцубісі]] та [[w:Mitsui|Міцуї]]. Твориться буржуазна література, широко позичаючи зміст і форму з літератур Европи та Америки й усуваючи старі февдальні традиції. Разом з тим на величезних фабриках та заводах зростає армія пролетаріяту, що, все більш усвідомлюючи своє класове становище, стає на чолі трудящих мас Япанії. Ці маси створюють нову пролетарську літературу вже як свою власну класову літературу, а не позичення аристократичної „танка“, як це траплялось за давніших часів. {{right|''О. Кремена''|3em}}<noinclude></noinclude> fvjvhxfv6e9g1n3czfxswjxacnn51sq 250 217079 459402 2022-08-14T06:30:54Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>Тепер психологія будується зовсім на інших підвалинах. Метод інтроспекції давно вже закинутий. Він поклав недокурка на стола, простягши для цього руку, і повернувся на правий бік. — Що ж далі? — спитав він, — ви були молоді, і що далі? — Дуже мало цікавого. У мене було два брати й дві сестри. Вони померли. Хто може сказати, чому саме я лишилась жива? Чудно, правда? Ми жили тут. Це будинок мій. Багаті ми не були. Так собі. Батько мій був купець — дрібний. І от слухай. У батька був товариш, вони разом росли, вчились. Батько торгував залізом, а товариш той — рибою. Товаришеві пощастило. Він поставив будинок у Липках, великий, п'ятиповерховий, став гуртовиком, склав мільйони. А батько торгував тут залізом. І нікому не заздрив. Коли померло четверо дітей, він якось зів'яв. У нього пропали всі пляни. Потім померла мати. Я лишилась сама. Батька я боялась — він був такий похмурий. Він не помічав мене, мовчить, було, день і тиждень Подруг у мене не було… Взагалі, до нас ніхто не приходив. В школі мене дражнили черничкою. Мені було сімнадцять років, коли якось увечері, пізно, прийшов отой батьків товариш із сином… — Це ваш чоловік? — Так… це був Лука. Його батько мав орден на грудях — я пам'ятаю. Я можу розказати кожен день свого життя, відколи себе пам'ятаю… Це страшно — так пам'ятати своє життя. Так ніби сам себе вартуєш… Батько сказав мені тоді: «Тамаро, я скоро помру, виходь заміж». Я сказала: «Я згодна, тату», і поцілувала йому руку. Рука була холодна, він справді помер через два місяці. Отоді я вперше побачила, які далекі одне одному люди! Батька ховали з почестями, бо всі його любили. Мене одягли в чорне й вели за катафалком під руки — з одного боку Лука, з другого тітка. Я якось глянула на пішохід — там спинялися люди, скидали шапки, питали, кого ховають, і йшли собі. Коли я побачила це, я перестала плакати. Мені стало соромно плакати перед тими, хто йде собі. Я уявила — вони прийдуть додому і розкажуть за обідом, що от, мовляв, ховали такогось і його дочка дуже плакала. Після цього в мене назавжди висохли сльози. А плакати було чого.{{nop}}<noinclude></noinclude> dfym6c7qas44jsaxha8t8globqkviks 250 217080 459405 2022-08-14T07:23:35Z AlexKozur 2731 /* Без тексту */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="0" user="AlexKozur" /></noinclude><noinclude></noinclude> fxous2hi1iyp004bfjrwk8rqj2hcgsw 250 217081 459406 2022-08-14T07:24:12Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{left|{{sp|ТАНКА}}}}<noinclude></noinclude> ihbvko1884ci6nzh39q6kzy9xvm0kgc 459407 459406 2022-08-14T07:24:29Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{left|{{x-larger|{{sp|ТАНКА}}}}}}<noinclude></noinclude> 6awe37wsyq8xrcxoqsn81kfo78xokhx 250 217082 459408 2022-08-14T07:26:26Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Ти давно пішов І не повернувся ще. Шукати в горах? Чи назустріч виходить? Або знов ждати, ждати.</poem> {{block right|Iwa no hime. Збірка „Manyoshu“, VIII вік.}}<noinclude>{{left|{{larger|''58''}}}}</noinclude> geclvfskc3leobhgdwr5052ilv77c1h 459513 459408 2022-08-14T10:29:01Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Ти давно пішов І не повернувся ще. Шукати в горах? Чи назустріч виходить? Або знов ждати, ждати.</poem> {{block right|align=right|offset=-5em|<poem>Iwa no hime. Збірка „Manyoshu“, VIII вік.</poem>}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''58''}}}}</noinclude> 2ht13dxfahfqyt9120642z838hhtb65 250 217083 459409 2022-08-14T07:27:42Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Коли, як лотос У затоці Кусака, — Лотоса квітка, — Розквітає людина, Як же не заздрить мені</poem> {{right|Невідомого автора, V вік}}<noinclude>{{right|{{larger|''59''}}}}</noinclude> f343e59iv2b9um0fq1z2jkwitcszmjm 459511 459409 2022-08-14T10:27:53Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Коли, як лотос У затоці Кусака, — Лотоса квітка, — Розквітає людина, Як же не заздрить мені</poem> {{right|Невідомого автора, V вік|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''59''}}}}</noinclude> tj9yn8izltulkc07tlqpso461wscuw3 459512 459511 2022-08-14T10:28:20Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Коли, як лотос У затоці Кусака, — Лотоса квітка, — Розквітає людина, Як же не заздрить мені</poem> {{right|Невідомого автора, V вік.|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''59''}}}}</noinclude> hi16hi4tknky9lrdturbq36jy1rz1dx 250 217084 459410 2022-08-14T07:28:41Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Тихо йде вгору Гірський фазан; і як хвіст, Хвіст, що спада, Ніч без краю невже Проведу самотою?</poem> {{block right|{{fine block|Kakinomoto no Hitomaro, VIII вік. Збірка „Manyoshu“, VIII вік.}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''60''}}}}</noinclude> g0fc0sswpmradum3kuomw5qsz6wmxdm 459411 459410 2022-08-14T07:29:03Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Тихо йде вгору Гірський фазан; і як хвіст, Хвіст, що спада, Ніч без краю невже Проведу самотою?</poem> {{block right|{{fine block|<poem>Kakinomoto no Hitomaro, VIII вік. Збірка „Manyoshu“, VIII вік.</poem>}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''60''}}}}</noinclude> gqoits4lexel5h1nk37km9mh651t78z 459510 459411 2022-08-14T10:27:28Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Тихо йде вгору Гірський фазан; і як хвіст, Хвіст, що спада, Ніч без краю невже Проведу самотою?</poem> {{block right|offset=-5em|{{fine block|<poem>Kakinomoto no Hitomaro, VIII вік. Збірка „Manyoshu“, VIII вік.</poem>}}}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''60''}}}}</noinclude> dohl94v1r9zy58dm6ab5zkgggyrk7bu 250 217085 459412 2022-08-14T07:30:17Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>На берег Taґo Виходжу подивитись: Біліє лише Фудзі верхів'я, і сніг Ввесь час іде без кінця.</poem> {{right|{{fine|Yamabe no Akahito, VII вік}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''61''}}}}</noinclude> nqkjncz77yg7dkkz83iyhzcft9oyye9 459413 459412 2022-08-14T07:30:40Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>На берег Таґо Виходжу подивитись: Біліє лише Фудзі верхів'я, і сніг Ввесь час іде без кінця.</poem> {{right|{{fine|Yamabe no Akahito, VII вік}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''61''}}}}</noinclude> dd0y3oaveatdhdro2x7fp6966za2jm4 459509 459413 2022-08-14T10:26:57Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>На берег Таґо Виходжу подивитись: Біліє лише Фудзі верхів'я, і сніг Ввесь час іде без кінця.</poem> {{right|{{fine|Yamabe no Akahito, VII вік}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''61''}}}}</noinclude> en7bfvxi3uh64n9ex1clbdnpvtnod2i 250 217086 459414 2022-08-14T07:31:29Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Гірське село. Тут узимку сумно так. Ще більш самітно, Коли згадать, що зникли І погляди і трави.</poem> {{block right|{{fine block|<poem>Minomoto no Muneyuki Ason, IX вік.</poem>}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''62''}}}}</noinclude> 7bm8eiliex1061ylc820frvii89ixc9 459507 459414 2022-08-14T10:26:36Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Гірське село. Тут узимку сумно так. Ще більш самітно, Коли згадать, що зникли І погляди і трави.</poem> {{block right|align=right|offset=-5em|{{fine block|<poem>Minomoto no Muneyuki Ason, IX вік.</poem>}}}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''62''}}}}</noinclude> r1hbz1ebl5emfaeq5znqnl6ce0ji2ww 250 217087 459415 2022-08-14T07:32:19Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Кольори квітів Никнуть навіть безслідно, Так надаремно. В світі старію і я, Вперті думки без кінця.</poem> {{right|{{fine|Опо no Komachi, IX вік.}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''63''}}}}</noinclude> 7zxfotj0n2df3acrhew1fj076zv6w43 459506 459415 2022-08-14T10:26:05Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Кольори квітів Никнуть навіть безслідно, Так надаремно. В світі старію і я, Вперті думки без кінця.</poem> {{right|{{fine|Опо no Komachi, IX вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''63''}}}}</noinclude> rolot2od81r7s5ks6a11ymk7bmzaeco 250 217088 459416 2022-08-14T07:33:26Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Коли б у світі Минущих квітів вишні Не було зовсім — Весною наше серце Веселе було б завжди.</poem> {{block right|{{fine block|<poem>Ariwara Narihira, IX вік Збірка „Kokinshu“, X вік</poem>}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''64''}}}}</noinclude> kbokxgsq8ok4uhnya38ynlqluzdmi2c 459505 459416 2022-08-14T10:25:42Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Коли б у світі Минущих квітів вишні Не було зовсім — Весною наше серце Веселе було б завжди.</poem> {{block right|align=right|offset=-5em|{{fine block|<poem>Ariwara Narihira, IX вік Збірка „Kokinshu“, X вік</poem>}}}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''64''}}}}</noinclude> 9wekys5vpe9jojafwih75br71p4p454 250 217089 459417 2022-08-14T07:35:00Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>У Суміноє Змивають берег хвилі. І навіть вночі У сні, проходячи шлях, Людського ока біжу.</poem> {{block right|{{fine block|<poem>Fujiwara no Toshiyuni, IX вік. Збірка „Kokinshu“, X вік.</poem>}}}}<noinclude>{{rh|{{fine|1856}}||{{larger|''65''}}}}</noinclude> ctqpo75cbyn7rm8q4zmfsr01ajmrsii 459502 459417 2022-08-14T10:23:16Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>У Суміноє Змивають берег хвилі. І навіть вночі У сні, проходячи шлях, Людського ока біжу.</poem> {{block right|{{fine block|<poem>Fujiwara no Toshiyuni, IX вік. Збірка „Kokinshu“, X вік.</poem>}}|gutter=5em}}}}<noinclude>{{rh|{{fine|1856}}||{{larger|''65''}}}}</noinclude> aoikblkptf2gouanjpfo91s63xh5wnq 459504 459502 2022-08-14T10:25:03Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>У Суміноє Змивають берег хвилі. І навіть вночі У сні, проходячи шлях, Людського ока біжу.</poem> {{block right|offset=-5em|{{fine block|<poem>Fujiwara no Toshiyuni, IX вік. Збірка „Kokinshu“, X вік.</poem>}}}}}}<noinclude>{{rh|{{fine|1856}}||{{larger|''65''}}}}</noinclude> ldjywyeukafmy0627aey74q73he7bo0 250 217090 459418 2022-08-14T07:35:46Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Трави й дерева Вже змінили свій колір. Дарма. Квітів, хвиль Неосяжного моря, Осени не змінити.</poem> {{right|{{fine|„Kokinshu“, X вік.}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''66''}}}}</noinclude> f9xy5qwmdihlgrn6ij6wymblv2gws55 459501 459418 2022-08-14T10:22:41Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Трави й дерева Вже змінили свій колір. Дарма. Квітів, хвиль Неосяжного моря, Осени не змінити.</poem> {{right|{{fine|„Kokinshu“, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''66''}}}}</noinclude> gmqe1wekstwxoea00niolifd2362uhq 250 217091 459419 2022-08-14T07:36:34Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Як ніч надійде, У затишку дерева Ночівлю зроблю. І сю ніч квіти вишні За господаря стануть (мені).</poem> {{right|{{fine|Taira no Tadanori, X вік.}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''67''}}}}</noinclude> grwm6vfgk72mi01u6ud1gkxyepoew36 459500 459419 2022-08-14T10:22:22Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Як ніч надійде, У затишку дерева Ночівлю зроблю. І сю ніч квіти вишні За господаря стануть (мені).</poem> {{right|{{fine|Taira no Tadanori, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''67''}}}}</noinclude> n87gji1lrhzff1r8sunuzbdc2hkzcw1 250 217092 459420 2022-08-14T07:37:43Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Коли дізнаюсь, Що скоро старість прийде， Замкнувши двері, Скажу: „його немає“ І не зустріну її.</poem> {{block right|{{fine block|<poem>Невідомого автора. Збірка „Kokinshu“, X вік.</poem>}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''68''}}}}</noinclude> 1ekacgubgv303nz8u2f1fd0hiwpdo8h 459497 459420 2022-08-14T10:21:41Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Коли дізнаюсь, Що скоро старість прийде， Замкнувши двері, Скажу: „його немає“ І не зустріну її.</poem> {{block right|align=right|{{fine block|<poem>Невідомого автора. Збірка „Kokinshu“, X вік.</poem>}}|gutter=5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''68''}}}}</noinclude> iuvuy5jopxff1k4y0mvznj524czpeq4 459499 459497 2022-08-14T10:21:55Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Коли дізнаюсь, Що скоро старість прийде， Замкнувши двері, Скажу: „його немає“ І не зустріну її.</poem> {{block right|{{fine block|<poem>Невідомого автора. Збірка „Kokinshu“, X вік.</poem>}}|gutter=5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''68''}}}}</noinclude> t20ddgtupk55t444eky1cq95ss1kvx8 250 217093 459421 2022-08-14T07:39:18Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Ховаю смуток, І лише мені колір Викрива любов. „Про що так сумує він?“ Навіть люди питають.</poem> {{right|{{fine|Таіrа nо Kanemori, X вік.}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''69''}}}}</noinclude> o6jtst2j2vdo2v7notr0i7t05kn2y6z 459422 459421 2022-08-14T07:39:38Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Ховаю смуток, І лише мені колір Викрива любов. „Про що так сумує він?“ Навіть люди питають.</poem> {{right|{{fine|Taira no Kanemori, X вік.}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''69''}}}}</noinclude> fmdjs5mnm8366rdeo9v9axokg38ra69 459495 459422 2022-08-14T10:20:50Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Ховаю смуток, І лише мені колір Викрива любов. „Про що так сумує він?“ Навіть люди питають.</poem> {{right|{{fine|Taira no Kanemori, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''69''}}}}</noinclude> j1lnln6t0k48txqu0xexhgqdq4ipusg 250 217094 459423 2022-08-14T07:41:25Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>На гілку сливи Прилетів соловейко. І хоч про весну Пісні співає, але… Сніг все йде без кінця.</poem> {{right|{{fine|Збірка „Kokinshu“, 1, 5, X вік.}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''70''}}}}</noinclude> jvcvenu12jqhf9vcocnsx748yhb5vmm 459494 459423 2022-08-14T10:20:27Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>На гілку сливи Прилетів соловейко. І хоч про весну Пісні співає, але… Сніг все йде без кінця.</poem> {{right|{{fine|Збірка „Kokinshu“, 1, 5, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''70''}}}}</noinclude> ms8xdyoeqawktsjl0pyt0bdq922mnw4 250 217095 459424 2022-08-14T07:42:50Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Ти, гора Фудзі, Що не знає змін часу. Яка ж це пора, Що, як плями оленя, Сніг укриває тебе.</poem> {{right|{{fine|„Ise monogatari“, епізод 8, X вік.}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''71''}}}}</noinclude> eamn8o1jj6ey6nc5f6vuqvmv2nu2gi2 459493 459424 2022-08-14T10:19:58Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Ти, гора Фудзі, Що не знає змін часу. Яка ж це пора, Що, як плями оленя, Сніг укриває тебе.</poem> {{right|{{fine|„Ise monogatari“, епізод 8, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''71''}}}}</noinclude> 5bqt7hn0z54b97b4dytrp8hz4xzunpt 250 217096 459426 2022-08-14T07:45:43Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Вночі чекати І чути дзвін, що каже Про плинність часу, Чи це не те ж, як півень Розлуку сповіщає?</poem> {{right|{{smaller|„Ise monogatari“, X вік.}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''72''}}}}</noinclude> jv2zqno8vz6znx7bsda26ygkawbldt8 459491 459426 2022-08-14T10:19:23Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Вночі чекати І чути дзвін, що каже Про плинність часу, Чи це не те ж, як півень Розлуку сповіщає?</poem> {{right|{{fine|„Ise monogatari“, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''72''}}}}</noinclude> q18az5gny02o9rg8yziouo3ypeidl19 459492 459491 2022-08-14T10:19:37Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Вночі чекати І чути дзвін, що каже Про плинність часу, Чи це не те ж, як півень Розлуку сповіщає?</poem> {{right|{{fine|„Ise monogatari“, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''72''}}}}</noinclude> aazrr3daonabrkebhgn0z6ixquj3mms 250 217097 459427 2022-08-14T07:47:40Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Вітер низовий Весни переможної Навіть і льоду Не порозтоплював ще І співів соловейка.</poem> {{right|{{fine|Shitago, X вік.}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''74''}}}}</noinclude> m5tgalgcx3i54h8psou3qt0yqgu6xed 459489 459427 2022-08-14T10:17:42Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Вітер низовий Весни переможної Навіть і льоду Не порозтоплював ще І співів соловейка.</poem> {{right|{{fine|Shitago, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''74''}}}}</noinclude> iv2q5dvi7ehjxgjhg0y3rpkzyrhtjla 250 217098 459428 2022-08-14T07:48:35Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>За моїм домом Соловейко сумує, Жалісно співа, Що у садку пустіє І квіти облітають.</poem> {{right|{{fine|Kanemori, X вік.}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{right|{{larger|''75''}}}}</noinclude> lejuy82xmenexjuiik9kl0mkcukd0og 459488 459428 2022-08-14T10:17:16Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>За моїм домом Соловейко сумує, Жалісно співа, Що у садку пустіє І квіти облітають.</poem> {{right|{{fine|Kanemori, X вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''75''}}}}</noinclude> kdr8i7pylpmca4crzwxbh1xsd25p7ab 250 217099 459429 2022-08-14T07:49:36Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Улітку вночі Ще не встигне стемніти — Знову світає. Це десь поза хмарою Може місяць сховався?</poem> {{right|{{fine|Kiyowara no Fukayabu, XI—XII вік.}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''76''}}}}</noinclude> tsp5txwxa5ttvrjz3y1bdfcghgtlryk 459430 459429 2022-08-14T07:50:52Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Улітку вночі Ще не встигне стемніти — Знову світає. Це десь поза хмарою Може місяць сховався?</poem> {{right|{{fine|Kiyowara no Fukayabu, XI—XII вік.}}|-4em}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''76''}}}}</noinclude> szxtgtb134w3cjjfodhkiqfkl8zbjpy 459487 459430 2022-08-14T10:16:14Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Улітку вночі Ще не встигне стемніти — Знову світає. Це десь поза хмарою Може місяць сховався?</poem> {{right|{{fine|Kiyowara no Fukayabu, XI—XII вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''76''}}}}</noinclude> gn19ekybokf32llnfr2c16pzzuj2hlw 250 217100 459431 2022-08-14T07:52:08Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Соловейкові. Співи вже чути, А ще від снігу Біліють гілки сосни На горі Осака.</poem> {{block right|{{fine block|Daijo-tenno, Збірка „Shinkokinshu“，XI—XII вік.}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{right|{{larger|''77''}}}}</noinclude> sp4lolgm8eygb5xw9qq816kc1lxp59b 459484 459431 2022-08-14T10:13:32Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Соловейкові. Співи вже чути, А ще від снігу Біліють гілки сосни На горі Осака.</poem> {{block right|{{fine block|Daijo-tenno, Збірка „Shinkokinshu“，XI—XII вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''77''}}}}</noinclude> ewghfc4b859dibg983zmc4uqx3tqxeh 459486 459484 2022-08-14T10:15:52Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Соловейкові. Співи вже чути, А ще від снігу Біліють гілки сосни На горі Осака.</poem> {{block right|align=right|{{fine block|<poem>Daijo-tenno, Збірка „Shinkokinshu“，XI—XII вік.</poem>}}|gutter=5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''77''}}}}</noinclude> oguar4jf0tbkr0zzxk7wq99qxum2bj7 250 217101 459432 2022-08-14T07:53:41Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Квіти на сливі Ароматні, рожеві, Щойно розцвіли. А сьогодні уранці Випав білесенький сніг.</poem> {{right|{{fine|Збірка „Shinkokinshue“, XII вік.}}|-5em}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''78''}}}}</noinclude> d1itiny65lkwbcur2q4jcuh5eqamozh 459433 459432 2022-08-14T07:53:59Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Квіти на сливі Ароматні, рожеві, Щойно розцвіли. А сьогодні уранці Випав білесенький сніг.</poem> {{right|{{fine|Збірка „Shinkokinshu“, XII вік.}}|-5em}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''78''}}}}</noinclude> bul1klgug5bxf7u3veekggqrtm9pvkq 459483 459433 2022-08-14T10:12:55Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Квіти на сливі Ароматні, рожеві, Щойно розцвіли. А сьогодні уранці Випав білесенький сніг.</poem> {{right|{{fine|Збірка „Shinkokinshu“, XII вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''78''}}}}</noinclude> sor01ze2dg7i5b05xba7855t91r1rqe 250 217102 459434 2022-08-14T07:55:15Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Моя хатинка У сосновому гаї. Тут близько море. Верхів'я Фудзі-гори Я бачу з вікон своїх.</poem> {{right|{{fine|Ota Dokan, XIII вік.}}|-5em}}<noinclude>{{block center/e}}{{right|{{larger|''79''}}}}</noinclude> dca6bjqxz2hz6fi0btfxunr2hf01g71 459482 459434 2022-08-14T10:12:15Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Моя хатинка У сосновому гаї. Тут близько море. Верхів'я Фудзі-гори Я бачу з вікон своїх.</poem> {{right|{{fine|Ota Dokan, XIII вік.}}|-5em}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''79''}}}}</noinclude> f1ksh1pwlytz13ems4vna17n84joz2q 250 217103 459435 2022-08-14T07:56:45Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Хототоґісу Щойно закувала. Туди подививсь — Там на ранковій зорі Блідого місяця тінь…</poem> {{right|{{fine|Go-tokudaiji}}|-5em}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''80''}}}}</noinclude> pk6e06fixia0l4jum327fgq8frrks4s 459481 459435 2022-08-14T10:11:53Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Хототоґісу Щойно закувала. Туди подививсь — Там на ранковій зорі Блідого місяця тінь…</poem> {{right|{{fine|Go-tokudaiji}}|-5em}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''80''}}}}</noinclude> tcsdssmih69ij928819k9jqgii91a04 250 217104 459436 2022-08-14T07:59:22Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude><poem>Серце Ямато Островів розкиданих Узнати схочеш — Це ранкові пахощі В горах вишневих квітів.</poem> {{right|{{fine|Norinaga.}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{rh|{{smaller|1859}}||{{larger|''81''}}}}</noinclude> nkeu4jpjnnthibqu9ntqvgll1vxx3j6 459437 459436 2022-08-14T07:59:46Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Серце Ямато Островів розкиданих Узнати схочеш — Це ранкові пахощі В горах вишневих квітів.</poem> {{right|{{fine|Norinaga.}}|-5em}}<noinclude>{{block center/e}}{{rh|{{smaller|1859}}||{{larger|''81''}}}}</noinclude> 10fnz0ukx9ns6hqi081ycfl4vzob9nh 459480 459437 2022-08-14T10:11:31Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Серце Ямато Островів розкиданих Узнати схочеш — Це ранкові пахощі В горах вишневих квітів.</poem> {{right|{{fine|Norinaga.}}|-5em}}}}<noinclude>{{rh|{{smaller|1859}}||{{larger|''81''}}}}</noinclude> jrgj9n7ynsz0xan4jnju93915hnhh3o 250 217105 459438 2022-08-14T08:00:59Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Струмком, що із гір Вітер пригнав і зробив Гатку з листочків Червоного клену, Що вир їх кинув набік.</poem> {{right|{{fine|Harumichi no Tsuraki}}|-5em}}<noinclude>{{block center/e}}{{left|{{larger|''82''}}}}</noinclude> fvvdtcocem5f3mx7fv5uipczdv6smfp 459478 459438 2022-08-14T10:10:26Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Струмком, що із гір Вітер пригнав і зробив Гатку з листочків Червоного клену, Що вир їх кинув набік.</poem>}} {{right|{{fine|Harumichi no Tsuraki}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''82''}}}}</noinclude> 7t328j3u45gtpkbbvyhani5fs5qneu0 459479 459478 2022-08-14T10:10:57Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|<poem>Струмком, що із гір Вітер пригнав і зробив Гатку з листочків Червоного клену, Що вир їх кинув набік.</poem> {{right|{{fine|Harumichi no Tsuraki}}}}}}<noinclude>{{left|{{larger|''82''}}}}</noinclude> 54bjcxy2gqyqreqsdsxflguq88iro95 250 217106 459439 2022-08-14T08:02:00Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Лише для тебе На весні у поле йду По перші квіти, А на мої рукава Падає сніг без кінця.</poem> {{right|{{fine|Koko Tenno}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''83''}}}}</noinclude> 7ljdz6yirbs6sfatvm6l1dck34s01ab 459440 459439 2022-08-14T08:02:12Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Лише для тебе На весні у поле йду По перші квіти, А на мої рукава Падає сніг без кінця.</poem> {{right|{{fine|Koko Tenno}}}}<noinclude>{{block center/e}}{{right|{{larger|''83''}}}}</noinclude> bztkvfo2f8wiirysy64rw04rm0phbhk 459457 459440 2022-08-14T09:51:05Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Лише для тебе На весні у поле йду По перші квіти, А на мої рукава Падає сніг без кінця.</poem> {{right|{{fine|Koko Tenno.}}}}{{block center/e}}<noinclude>{{right|{{larger|''83''}}}}</noinclude> cwz8qfy39e1obczubb861mcqvanqqja 459458 459457 2022-08-14T09:51:44Z Madvin 217 /* Схвалена */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{block center|}}<poem>Лише для тебе На весні у поле йду По перші квіти, А на мої рукава Падає сніг без кінця.</poem> {{right|{{fine|Koko Tenno.}}}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''83''}}}}</noinclude> r78oyfpr6ohh5jkrf4zf34ihnpl6ivh 459459 459458 2022-08-14T09:52:02Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Madvin" /></noinclude>{{block center|<poem>Лише для тебе На весні у поле йду По перші квіти, А на мої рукава Падає сніг без кінця.</poem> {{right|{{fine|Koko Tenno.}}}}}}<noinclude>{{right|{{larger|''83''}}}}</noinclude> awz5r5omigvi87kd2xobpyizzffjx8m 250 217107 459442 2022-08-14T08:11:36Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>6. Щоб мати уявлення про те, за що цінували вірш, треба порівняти вірші на сторінках [[Сторінка:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu/76|74]] і [[Сторінка:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu/77|75]], написані на одну тему. Ці два вірші були складені на однім із поетичних турнірів X століття. Другий вірш був засуджений через те, шо „квіти, які обсипаються, тут не до речі“. Перший же вірш виграє на техніці, цебто слово „розтоплювати“ є тим словом, що зв'язує вірш і в однаковій мірі стосується і до льоду і до співів, де між одним і другим утворюється взаємний зв'язок. Перекладаючи, ми намагались передати як синтаксичну, так і змістову взаємозалежність четвертого рядка з першою і з другою частиною віршу. 7. У XII віці виходить збірник „[[w:Кокін вака-сю|Сінкокінсю]]“ (новий збірник старих пісень). Як і сама назва показує те, це є старі пісні (вірніше старі мотиви), але в новій формі. В цій книжці подано кілька перекладів із „Кокінсю“ та „Сінкокінсю“, де можна помітити переспіви тих самих мотивів. 8. Птиця, подібна до нашої зозулі. 9. Ямато — старовинний япанський край, де тепер за цією назвою маємо провінцію. Назва ця потім поширилась і на всю країну. Так знали Япанію і її сусіди хінці, згадуючи її в своїх літописах ще в II віці до нашої ери. Пізніше, коли за країною прищепилось ім'я Ніппон, або Ніхон, назву Ямато можна зустріти лише в поезії. В данім разі мова мовиться не за провінцію Ямато, а за всю Япанію.{{nop}}<noinclude>{{left|{{larger|''86''}}}}</noinclude> ptl1mdnwl0gl4quv5zgyu4wau2rxwif 250 217108 459443 2022-08-14T08:18:36Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{c|{{larger|БІБЛІОГРАФІЯ}}}} '''„Kokin-wakashu“''' (антологія X віку). Вид. „Meiji Shooin“. Tokyo, ред. Канеко. '''„Manyoshu“''' (антологія VIII віку). Вид. „Meiji Shooin“. Tokyo, ред. Канеко. '''„Исе моногатари“'''. Перевод Конрада, изд. „Всемирная литература“. ГИЗ, 1926 г. '''Песни Ямато'''. Перевод Глузкиной, изд. ВОКС, Ленинград, 1926. '''С. Елисеев'''. Японская литература, „Литература{{errata|,|}} востока“, вып. II, ГИЗ, Ленинград. 1920 г. '''Конрада'''. Японская литература. Изд. Института восточных языков, 1927 г. '''К. Florenz'''. Geschicbte der Japanischen Litteratur, Leipzig, 1906. '''F. Schmidt, A. Erman, C. Bezold, Gunkel, K. Florenz'''. Die Orientalische Litteratur. Berlin und Leipzig. Verlag von Teubner, 1906. '''Adler-Revon'''. Japanische Litteratur, Geschichte und Auswahl von den Anfangen bis zur neusten Zeit. Frankfurt am Main. '''Aston'''. A History of the Japanese literature, London, 1907.{{nop}}<noinclude></noinclude> pvxkww0unar5rt72hbdmy9dce4go6o4 459444 459443 2022-08-14T08:19:05Z AlexKozur 2731 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{c|{{larger|{{sp|БІБЛІОГРАФІЯ}}}}}} '''„Kokin-wakashu“''' (антологія X віку). Вид. „Meiji Shooin“. Tokyo, ред. Канеко. '''„Manyoshu“''' (антологія VIII віку). Вид. „Meiji Shooin“. Tokyo, ред. Канеко. '''„Исе моногатари“'''. Перевод Конрада, изд. „Всемирная литература“. ГИЗ, 1926 г. '''Песни Ямато'''. Перевод Глузкиной, изд. ВОКС, Ленинград, 1926. '''С. Елисеев'''. Японская литература, „Литература{{errata|,|}} востока“, вып. II, ГИЗ, Ленинград. 1920 г. '''Конрада'''. Японская литература. Изд. Института восточных языков, 1927 г. '''К. Florenz'''. Geschicbte der Japanischen Litteratur, Leipzig, 1906. '''F. Schmidt, A. Erman, C. Bezold, Gunkel, K. Florenz'''. Die Orientalische Litteratur. Berlin und Leipzig. Verlag von Teubner, 1906. '''Adler-Revon'''. Japanische Litteratur, Geschichte und Auswahl von den Anfangen bis zur neusten Zeit. Frankfurt am Main. '''Aston'''. A History of the Japanese literature, London, 1907.{{nop}}<noinclude></noinclude> 0kfipswp9mifuhrdpfb7e374wiwvatj 250 217109 459445 2022-08-14T08:24:51Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{c|{{larger|'''ВИХОДЯТЬ НА ПРОТЯЗІ 1931 р.'''}}}} 1. '''Айні. Адіне''', повість про бідняка-таджика. Пер. з таджикської Є. Ребрика. 2. '''Амін Рейхані'''. Революція та інші твори. Пер. з арабської А. Ковалівського. 3. '''Сейф-Еддін'''. Оповідання. Пер. з турецької В. Дубровського. 4. '''Джемальзаде'''. Новелі („Що було й чого не було“): Пер. з перської Б. Нікітін та М. Фурсенко. 5. Япанська лірика февдальної доби. Пер. з япанської О. Кремена. {{c|{{larger|'''ВИЙДУТЬ НА ПОЧАТКУ 1932 року'''}}}} 6. „Без чадри“ (з творів новоарабських письменниць). Пер. з арабської А. Ковалівського. 7. '''Якуб Кадрі'''. Нур Баба, роман. Пер. з турецької В. Дубровського. 8. Щоденник мандрівника. Пер. з перської Є. Ребрика. 9. Антологія маріюпільської грецької поезії. Пер. з грецької К. Костан. 10 Япанська пролетарська поезія. Пер. з япанської О. Кремена. 11. й 12. Антологія індійської поезії. Пер. з мов санкритської, палі, бенґалі проф. П. Ріттера. {{right|''Загальна редакція А. Ковалівського.''}}<noinclude></noinclude> jvq9hrjhs24x6l517efiv5kg6i5g9ly 10 217110 459446 2022-08-14T08:32:13Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: <includeonly><div style="line-height:1.4; font-size:182%; {{{style|}}}"> {{{1}}} </div></includeonly><noinclude> {{documentation|Шаблон:Larger block/документація}} </noinclude> wikitext text/x-wiki <includeonly><div style="line-height:1.4; font-size:182%; {{{style|}}}"> {{{1}}} </div></includeonly><noinclude> {{documentation|Шаблон:Larger block/документація}} </noinclude> hr5jbp23i34lbrhmrlhuvra1w13u1tn 10 217111 459447 2022-08-14T08:32:37Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: <includeonly><div style="line-height:1.4; font-size:207%; {{{style|}}}"> {{{1}}} </div></includeonly><noinclude> {{documentation|Шаблон:Larger block/документація}} </noinclude> wikitext text/x-wiki <includeonly><div style="line-height:1.4; font-size:207%; {{{style|}}}"> {{{1}}} </div></includeonly><noinclude> {{documentation|Шаблон:Larger block/документація}} </noinclude> 76y70qj8ret30jc6eakvvhwvyh75ggz 10 217112 459448 2022-08-14T08:33:00Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: <includeonly><div style="line-height:1.4; font-size:249%; {{{style|}}}"> {{{1}}} </div></includeonly><noinclude> {{documentation|Шаблон:Larger block/документація}} </noinclude> wikitext text/x-wiki <includeonly><div style="line-height:1.4; font-size:249%; {{{style|}}}"> {{{1}}} </div></includeonly><noinclude> {{documentation|Шаблон:Larger block/документація}} </noinclude> qfvmjl9u64m1kyx9ilds26cqbnakrar 250 217113 459449 2022-08-14T08:37:27Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block center|style=text-align:center|{{dhr|8em}} {{xxxx-larger block|ЯПАНСЬКА ЛІРИКА<br/> ФЕВДАЛЬНОЇ ДОБИ}} {{dhr|2em}} {{xx-larger block|ПЕРЕКЛАДИ З ЯПАНСЬКОЇ<br/> МОВИ ТА СТАТТЯ ОЛ. КРЕМЕНА}} {{dhr|4em}} {{larger block|РУХ<br/> ХАРКІВ, 1931}} {{dhr|2em}}}}<noinclude></noinclude> ik5iq7deu2hf6u3yy3rl150cykyhhhp 250 217114 459450 2022-08-14T08:41:49Z AlexKozur 2731 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="AlexKozur" /></noinclude>{{block left|<poem>Бібліоґрафічний опис цього видання вміщено в „Літопису Українського Дру- ку“, „Картковому репертуарі“ та інших покажниках Української книжкової Палати</poem>}} {{dhr|4em}} {{c|Обкладинка роботи хід. В. Фрідкіна}} {{dhr|4em}} {{c|УПО 1-ша Школа ФЗУ ім. А. В. Багинського. Укрголовліт 5560}} {{c|Зам. 1997. Тир. 3000. Харків, 1931}}<noinclude></noinclude> jou8o7yslp5t1cmh2t50dx9qxmtzkb9 0 217115 459451 2022-08-14T08:53:32Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: {{заголовок | назва = Япанська лірика февдальної доби | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = | попередня = | наступна = | рік = 1931 | примітки = | правопис = }} File:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Япанська лірика февдальної доби | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = | попередня = | наступна = | рік = 1931 | примітки = | правопис = }} [[File:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu|center|400px|page=1]] {{page break}} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=5 to=6/> {{page break}} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=90 to=90/> {{page break}} [[File:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu|center|400px|page=92]] {{PD-auto|країна=UA|рік-публікації=1931|рік-смерті=1938}} i0vncjrx3tlyw9wqia00zs032tp373t 459452 459451 2022-08-14T08:57:04Z AlexKozur 2731 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Япанська лірика февдальної доби | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = | попередня = | наступна = | рік = 1931 | примітки = | правопис = }} [[File:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu|center|400px|page=1]] {{page break}} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=5 to=6/> {{Додатковий зміст|заголовок=|коментар=| :[[/Утворення та розвиток Япанської лірики февдальної доби/]] :[[/Танка/]] :[[/Примітки/]] :[[/Бібліоґрафія/]] }} <section end="ToC" /> {{page break}} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=90 to=90/> {{page break}} [[File:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu|center|400px|page=92]] {{PD-auto|країна=UA|рік-публікації=1931|рік-смерті=1938}} mwslfqbiwjkn4d3oakp8wmkx6zeluwo 459453 459452 2022-08-14T09:27:59Z AlexKozur 2731 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Япанська лірика февдальної доби | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = | попередня = | наступна = | рік = 1931 | примітки = | правопис = }} [[File:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu|center|400px|page=1]] {{page break}} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=5 to=6/> {{Додатковий зміст|заголовок=|коментар=| :[[/Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби/]] :[[/Танка/]] :[[/Примітки/]] :[[/Бібліоґрафія/]] }} <section end="ToC" /> {{page break}} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=90 to=90/> {{page break}} [[File:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu|center|400px|page=92]] {{PD-auto|країна=UA|рік-публікації=1931|рік-смерті=1938}} pz1eowaodm51z95bl31hbafgwnhw1oo 0 217116 459454 2022-08-14T09:30:47Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../|Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби | попередня = | наступна = [[../Танка/]] | примітки = }} <pages index="Япан... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби | попередня = | наступна = [[../Танка/]] | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=7 to=57 /> {{bar}} {{примітки}} pgrsutp6t68e8bb1tr5262nn7ayw2bc 459455 459454 2022-08-14T09:31:26Z AlexKozur 2731 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби | попередня = | наступна = [[../Танка/]] | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=7 to=57 /> {{bar}} {{примітки}} qilp434kni8c6t86qjt9j777sncv66k 0 217117 459460 2022-08-14T09:54:42Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Танка | попередня = [[../Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби/]] | наступна = [[../Примітки/]] | примітки = }} <pages index="Япанська лірик... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Танка | попередня = [[../Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби/]] | наступна = [[../Примітки/]] | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=58 to=83 /> {{bar}} {{примітки}} 59tcnnbxumak4c1j6mw5s4e59kvkwzm 459462 459460 2022-08-14T09:55:41Z AlexKozur 2731 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Танка | попередня = [[../Утворення та розвиток япанської лірики февдальної доби/]] | наступна = [[../Примітки/]] | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=58 to=85 /> {{bar}} {{примітки}} s8b0fsoybqrnxhcjxyuqm2um3fxra70 250 217118 459477 2022-08-14T10:08:43Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|8}}</noinclude>[[w:Миколай Потоцький|Потоцкій]], яко тежъ и полній [[w:Мартин Калиновський (гетьман)|Калиновскій]], же юже купа немалая войска зобралася на Запорожю, до Хмелницкого приставши, заразъ со всѣми войсками коронними притягли на Украину до города Черкасъ, и тамъ отправуючи свята великодніе<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича: „''свята великіе''“.</ref> Воскресенія Христова, усе войско козацкое с полковниками ихъ скупили и казали онимъ присягати, же не маютъ здрадити полковниковъ своихъ и до Хмелницкого приставати. Итакъ заразъ по Воскресеніи Христовомъ гетманове коронніи висилаютъ войска немаліе водою Днѣпромъ у чолнахъ, посадивши посполу з козаками и пѣхоту немецкую, а землею полемъ посилаетъ гетманъ Потоцкій сина своего Стефана з коммисаромъ козацкимъ, з которими во́йска коронного тисячей шесть, а козацкого з тими, що у чолнахъ пойшли, еще при коммисару тисячей шесть, приказавши онимъ, жеби ишли просто на Запороже до Сѣчи зносити<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича: „''зловити Хмелницкого''“.</ref> Хмелницкого, албо осадити его зъ войскомъ. И сами гетманство<ref>Въ сп. Козельск. „''гетманове''“.</ref> з войсками коронними за ними втропи помалу ишли с тяжарами войсковими и пѣхотами<ref>Тамъ же: „''и пѣхотою''“.</ref>. Хмелницкій, узявши вѣдомость о наступленню войскъ короннихъ, не ожидаючи на Запороже<ref>Слова „''на Запороже''“ нѣтъ въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича.</ref> приходу ихъ, але переправившися з войсками татарскими немалими, напротивъ пойшолъ войскъ короннихъ; и испоткавшися в поляхъ, у урочища Жолтой Води, тамъ осадилъ каштелянича [[w:Стефан Потоцький (ніжинський староста)|Стефана Потоцкого]] и коммисара козацкого з войсками ихъ. А войска, которіе ишли Днѣпромъ водою чолнами,<noinclude></noinclude> hvl0xy9ylwr8fazbbxw1o8raidtuukf 459514 459477 2022-08-14T10:30:33Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|8}}</noinclude>[[w:Миколай Потоцький|Потоцкій]], яко тежъ и полній [[w:Мартин Калиновський (гетьман)|Калиновскій]], же юже купа немалая войска зобралася на Запорожю, до Хмелницкого приставши, заразъ со всѣми войсками коронними притягли на Украину до города [[Черкаси|Черкасъ]], и тамъ отправуючи свята великодніе<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича: „''свята великіе''“.</ref> Воскресенія Христова, усе войско козацкое с полковниками ихъ скупили и казали онимъ присягати, же не маютъ здрадити полковниковъ своихъ и до Хмелницкого приставати. Итакъ заразъ по Воскресеніи Христовомъ гетманове коронніи висилаютъ войска немаліе водою Днѣпромъ у чолнахъ, посадивши посполу з козаками и пѣхоту немецкую, а землею полемъ посилаетъ гетманъ Потоцкій сина своего [[w:Стефан Потоцький (ніжинський староста)|Стефана]] з коммисаромъ козацкимъ, з которими во́йска коронного тисячей шесть, а козацкого з тими, що у чолнахъ пойшли, еще при коммисару тисячей шесть, приказавши онимъ, жеби ишли просто на Запороже до Сѣчи зносити<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича: „''зловити Хмелницкого''“.</ref> Хмелницкого, албо осадити его зъ войскомъ. И сами гетманство<ref>Въ сп. Козельск. „''гетманове''“.</ref> з войсками коронними за ними втропи помалу ишли с тяжарами войсковими и пѣхотами<ref>Тамъ же: „''и пѣхотою''“.</ref>. Хмелницкій, узявши вѣдомость о наступленню войскъ короннихъ, не ожидаючи на Запороже<ref>Слова „''на Запороже''“ нѣтъ въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича.</ref> приходу ихъ, але переправившися з войсками татарскими немалими, напротивъ пойшолъ войскъ короннихъ; и испоткавшися в поляхъ, у урочища Жолтой Води, тамъ осадилъ каштелянича Стефана Потоцкого и коммисара козацкого з войсками ихъ. А войска, которіе ишли Днѣпромъ водою чолнами,<noinclude></noinclude> 1zblelrydocbl4ipm0zzkj8hovp5qpj 0 217119 459503 2022-08-14T10:24:32Z Madvin 217 Створена сторінка: {{версії | автор = | nointro = так }} * [[Львівський літопис і Острозький літописець/С кройніки Бельського речі потребнії вибрані (Острозький літописець)|С кройніки Бельського речі потребнії вибрані (Острозький літописець)]] // {{fine|Львівський літопис і Острозь... wikitext text/x-wiki {{версії | автор = | nointro = так }} * [[Львівський літопис і Острозький літописець/С кройніки Бельського речі потребнії вибрані (Острозький літописець)|С кройніки Бельського речі потребнії вибрані (Острозький літописець)]] // {{fine|[[Львівський літопис і Острозький літописець]]. Київ, 1971.}} [[Категорія:Літописи]] 7563zf08kl2i5thc62zgm76w45bcwzb 0 217120 459515 2022-08-14T10:31:37Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Примітки | попередня = [[../Танка/]] | наступна = [[../Бібліоґрафія/]] | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мо... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Примітки | попередня = [[../Танка/]] | наступна = [[../Бібліоґрафія/]] | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=87 to=88 /> {{bar}} {{примітки}} 183cpkttkayfbfl18w1duyw8ibg7t3k 0 217121 459516 2022-08-14T10:33:39Z AlexKozur 2731 Створена сторінка: {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Бібліоґрафія | попередня = [[../Примітки/]] | наступна = | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стат... wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Япанська лірика февдальної доби]] | автор = | перекладач = Олександр Кремена | секція = Бібліоґрафія | попередня = [[../Примітки/]] | наступна = | примітки = }} <pages index="Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu" from=89 to=89 /> {{bar}} {{примітки}} r8m541hbs7oqlgua72pc2qa08xnmyry 250 217122 459517 2022-08-14T10:39:22Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|9}}</noinclude>минувши городи, не доходячи пороговъ, старшину, зостаючую при нихъ, и пѣхоту нѣмецкую, в чолнахъ будучую, викололи и покидали в Днѣпръ и послали своихъ посланцовъ до Хмелницкого, по которихъ прислаль Хмелницкій з ордою, и орда, на свои конѣ оныхъ побравши, привезла на Жовтіе Води, где посполу того войска коронного доставали. Войска зась козацкіе, зостаюче при тихъ войскахъ короннихъ, видячи, же южь и тое войско, которое водою ишло, зостаетъ при Хмелницкомъ и ордѣ, — и тіе усѣ з войска коронного пристали до Хмелницкого и до орди, и на тое жъ войско почали быти<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго: „''и на то жъ войско начали бити''“.</ref>, где през килки дній без перестанку тая война тривала, и войско, осаженное<ref>Въ сп. Козельск. „''осажолое''“{{errata|,|.}}</ref> будучи в степахъ, не могучи витривати, рушило таборомъ оттоля ку Княжимъ Байракомъ оборонною рукою, уступаючи назадъ ку городомъ. Але в томъ отходѣ не пощастилося имъ, бо, не допустивши оныхъ до тихъ Княжихъ Байраковъ, почала орда с козаками таборъ ихъ розривати, а в тіе Княжіе Байраки запровадивши войско козацкое пѣхоту, покопали рови, до которихъ пришовши табуръ войска полского, змѣшалися, и тамъ усе тое войско розбито, в неволю побрано татарскую, и каштелянича Стефана Потоцкого, посполу с коммисаромъ, взято, которій в молодихъ лѣтехъ на Запорожю животъ свой скончиль, бо Хмелницкій оного, не даючи ордѣ, на Запороже до Сѣчи отослалъ, и тамъ от ранъ померъ. А иншіе панята в неволю пошли татарскую. Гетманове зась короніе великій<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ слова „''великій''“.</ref> и полній с потугами своими на Чигиринъ ишли втропи за тимъ войскомъ, хотячи онихъ посилковати; але, по розгромленію войска полского у Княжихъ Байраковъ, нѣкоторіе с того погрому поутѣкавши, дали<noinclude></noinclude> 2lls8p1wk49bmf8v6iczb57loksw5oq 459518 459517 2022-08-14T10:40:07Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|9}}</noinclude>минувши городи, не доходячи пороговъ, старшину, зостаючую при нихъ, и пѣхоту нѣмецкую, в чолнахъ будучую, викололи и покидали в Днѣпръ и послали своихъ посланцовъ до Хмелницкого, по которихъ прислалъ Хмелницкій з ордою, и орда, на свои конѣ оныхъ побравши, привезла на Жовтіе Води, где посполу того войска коронного доставали. Войска зась козацкіе, зостаюче при тихъ войскахъ короннихъ, видячи, же южъ и тое войско, которое водою ишло, зостаетъ при Хмелницкомъ и ордѣ, — и тіе усѣ з войска коронного пристали до Хмелницкого и до орди, и на тое жъ войско почали быти<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго: „''и на то жъ войско начали бити''“.</ref>, где през килки дній без перестанку тая война тривала, и войско, осаженное<ref>Въ сп. Козельск. „''осажолое''“{{errata|,|.}}</ref> будучи в степахъ, не могучи витривати, рушило таборомъ оттоля ку Княжимъ Байракомъ оборонною рукою, уступаючи назадъ ку городомъ. Але в томъ отходѣ не пощастилося имъ, бо, не допустивши оныхъ до тихъ Княжихъ Байраковъ, почала орда с козаками таборъ ихъ розривати, а в тіе Княжіе Байраки запровадивши войско козацкое пѣхоту, покопали рови, до которихъ пришовши табуръ войска полского, змѣшалися, и тамъ усе тое войско розбито, в неволю побрано татарскую, и каштелянича Стефана Потоцкого, посполу с коммисаромъ, взято, которій в молодихъ лѣтехъ на Запорожю животъ свой скончилъ, бо Хмелницкій оного, не даючи ордѣ, на Запороже до Сѣчи отослалъ, и тамъ от ранъ померъ. А иншіе панята в неволю пошли татарскую. Гетманове зась короніе великій<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ слова „''великій''“.</ref> и полній с потугами своими на Чигиринъ ишли втропи за тимъ войскомъ, хотячи онихъ посилковати; але, по розгромленію войска полского у Княжихъ Байраковъ, нѣкоторіе с того погрому поутѣкавши, дали<noinclude></noinclude> thyi3ir85qj3a3fz782m6rcnde8i5ed 459519 459518 2022-08-14T10:49:42Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|9}}</noinclude>минувши городи, не доходячи пороговъ, старшину, зостаючую при нихъ, и пѣхоту нѣмецкую, в чолнахъ будучую, викололи и покидали в Днѣпръ и послали своихъ посланцовъ до Хмелницкого, по которихъ прислалъ Хмелницкій з ордою, и орда, на свои конѣ оныхъ побравши, привезла на Жовтіе Води, где посполу того войска коронного доставали. Войска зась козацкіе, зостаючіе при тихъ войскахъ короннихъ, видячи, же южъ и тое войско, которое водою ишло, зостаетъ при Хмелницкомъ и ордѣ, — и тіе усѣ з войска коронного пристали до Хмелницкого и до орди, и на тое жъ войско почали быти<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго: „''и на то жъ войско начали бити''“.</ref>, где през килки дній без перестанку тая война тривала, и войско, осаженное<ref>Въ сп. Козельск. „''осажолое''“{{errata|,|.}}</ref> будучи в степахъ, не могучи витривати, рушило таборомъ оттоля ку Княжимъ Байракомъ оборонною рукою, уступаючи назадъ ку городомъ. Але в томъ отходѣ не пощастилося имъ, бо, не допустивши оныхъ до тихъ Княжихъ Байраковъ, почала орда с козаками таборъ ихъ розривати, а в тіе Княжіе Байраки запровадивши войско козацкое пѣхоту, покопали рови, до которихъ пришовши табуръ войска полского, змѣшалися, и тамъ усе тое войско розбито, в неволю побрано татарскую, и каштелянича Стефана Потоцкого, посполу с коммисаромъ, взято, которій в молодихъ лѣтехъ на Запорожю животъ свой скончилъ, бо Хмелницкій оного, не даючи ордѣ, на Запороже до Сѣчи отослалъ, и тамъ от ранъ померъ. А иншіе панята в неволю пошли татарскую. Гетманове зась короніе великій<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ слова „''великій''“.</ref> и полній с потугами своими на Чигиринъ ишли втропи за тимъ войскомъ, хотячи онихъ посилковати; але, по розгромленію войска полского у Княжихъ Байраковъ, нѣкоторіе с того погрому поутѣкавши, дали<noinclude></noinclude> m9dqnmdk0vdzrfsmnuobzg6umh66e10 250 217123 459520 2022-08-14T11:02:01Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|10}}</noinclude>знати, же южъ нѣкого посилковати, бо войско до остатку знесено, — отвернули гетманове Миколай Потоцкій, каштелянъ краковскій коронній, и Калѣновскій, гетманъ полній, з войсками назадъ ку городамъ, не идучи на Чигиринъ, але просто шляхомъ на проворотя<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича: „''на проворотмя''“, а въ издании г. Бодянскаго — „''на поворотмя''“. Въ сп. Козельск. „''на приворотя до Корсуна мѣста пошли''“.</ref> ку [[Корсунь-Шевченківський|Корсуновѣ]] мѣсту ишли, за которими Хмелницкій з ордами немалими ишолъ, наступуючи на нихъ. Где гетманове, переправивши рѣку [[w:Рось|Рось]] у Корсуню и надпустошивши<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''надспустошивши''“.</ref> мѣста, поминовали Корсунь. Которихъ заразъ настигнувши, Хмелницкій за Корсуномъ учинилъ потребу, где гетманове оборонною рукою уступовали, беручися в поля ку Росавѣ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ „''ку Росавѣ''“.</ref>. А припало онимъ ити промежу лѣсами в милѣ от Корсуня, где Хмелницкій казавъ запровадити пѣхоту козаковъ корсунскихъ в тіе лѣски, которіе шляхъ перекопали и тамъ позасѣдали, не допущаючи переходу табуровѣ лядскому. А Хмелницкій с тилу и около з войсками и ордами наступивши, оное войско розгромилъ з допущенія Бозского<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича — „''Божеского''“.</ref>, где гетмановъ обоихъ — великого коронного и полного в неволю взято и усе войско вигублено, же мало хто з того погрому увойшолъ. Где орда неощацо́ванную здобичъ узяла<ref>Въ сп. Козельскаго: „''добичъ узяли''“.</ref>, такъ в коняхъ, риштункахъ, яко найболше в неволникахъ знатнихъ пановъ и панятъ и посполитого войска. А козаки знову збогатилися з обозу полского такъ великихъ пановъ, же срѣбро малою ценою продавали. Которая то [[w:Корсунська битва|потреба албо война подъ Корсунемъ]] была на томъ тижню по святой Тройци. Была тая поголоска на всей Украинѣ албо хвалка от шляхти, же, по<noinclude></noinclude> culrflbqii64yhil9ybndabsrsyccum 102 217124 459524 2022-08-14T11:23:20Z Madvin 217 Створена сторінка: {{автор}} == Твори == {{PD-auto}} {{Authority control}} wikitext text/x-wiki {{автор}} == Твори == {{PD-auto}} {{Authority control}} enzlbr3cfignz6shehpm1tki7et6mwy 250 217125 459527 2022-08-14T11:48:36Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|11}}</noinclude>знесенню тоей своеволѣ с Хмелницкимъ, мѣли панове Украину плюндровати и болшую часть осажовати людмы нѣмецкими и полскими. Также и у вѣри руской помѣшка великая била от унѣятъ и ксендзовъ, бо уже не тилко унѣя у Литвѣ, на Волинѣ, але и на Украинѣ почала гору брати. В Чернѣговѣ архимандритове одинъ по другомъ зоставали; по иншихъ городахъ церкви православніе запечатовали. До чого помошниками онымъ шляхта, урядъ и ксіонзи били, бо уже на Украинѣ що городокъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''що городъ''“.</ref>, то костелъ былъ. А в Кіевѣ тежъ утискъ немалій церквамъ Божіимъ старожитнимъ чинили, такъ воевода кіевскій [[w:Януш Тишкевич|Тишкевичъ]], на тотъ часъ будучій, яко тежъ іезуити, домѣнѣкани, бернадини и иншіе закони наездами правими метрополиту утескуючи<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго, въ сп. Козельскаго и г. Юзефовича это мѣсто приведено такъ: „''наѣздами правами митрополиту утескуючи''“. Во избѣжаніе сбивчивости въ понимании этого мѣста, считаемъ нужнымъ напомнить, что слово „''метрополиту''“ поставлено здѣсь въ винит. падежѣ, такъ какъ въ именит. это слово въ южнорусскихъ памятникахъ всегда употребляется въ формѣ „''метрополита''“.</ref> и науки школъ забороняючи, згола старорускую православную християнскую вѣру собѣ прекладаючи не розную от поганъ; бо лѣпшое пошанованне ляда<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ сп. г. Юзефовича, вм. „''ляда''“, стоитъ „''абы''“. Первоначально это слово было и въ спискѣ Искрицкаго, но потомъ зачеркнуто, и сверху написано „''ляда''“. Въ сп. Козельск. совсѣмъ нѣтъ этого слова.</ref> жидищевѣ спросному<ref>Въ изд. г. Бод. и въ спискѣ г. Юзефовича: „''спроскому''“.</ref> било, анѣжели найлѣпшому християниновѣ русиновѣ. А найгоршое насмѣвѣско и утиски терпѣлъ народъ рускій от тихъ<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича а также и въ другихъ спискахъ, которыми пользовался г. Бодянскій, не было слова „''от тихъ''“, — такъ что издатель счолъ нужнымъ отъ себя прибавить это слово, поставивши его въ скобки. Въ сп. Козельск. также нѣтъ этого слова.</ref>, которіи з руской вѣри приняли римскую вѣру.{{nop}}<noinclude></noinclude> bqmrfx3l496uagdh4ape462bw4y8rk7