Вікіджерела ukwikisource https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.25 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіджерела Обговорення Вікіджерел Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Автор Обговорення автора Архів Обговорення архіву Сторінка Обговорення сторінки Індекс Обговорення індексу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk 250 31191 463017 72624 2022-08-21T10:21:42Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>царськими його проклясти і відректи ся від нього, і всякі памятки по Мазепі нищено, затирано всяку память по нїм, — ще й тепер уся Україна повна тих ріжних памяток небувалої гетьманської щедроти для церкви і всього того що в тім часі підходило під розуміннє української культури. [[File:Ілюстрована історія України 292.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|292. Мазепа з портрета в олтарі київської лаври.}}]] Печерську лавру Мазепа відновив, обвів монументальною камінною огорожею, що й тепер дивує око глядача, поставив гарні брами з церквами на них — так звану Святу браму ї другу, так звану Економську; не дурно його портрет на стїнї олтаря лаврської церкви ховав ся до самих останнїх часів. В Пустинно-Миколаївськім монастирі вибудував нову величаву церкву св. Миколая (відібрану потім в 1831 р. від монастиря на воєнний собор). Вибудував наново брацьку церку Богоявлення і поставив новий будинок для академії. Поставив величаву церкву вознесення в Переяславі — згадану Шевченком в його славній панорамі України: {{block center|<poem> Вечірнєє сонце гай золотило, Днїпро і поле золотом крило: Собор Мазепи сяє білїє, Батька Богдана могила мріє... Київським шляхом верби похилі Требратнї давнї могили вкрили; З Трубайлом Альта між осокою Зійшлись зєднались мов брат з сестрою — І все те, все те радує очі, А серце плаче, глянуть не хоче... </poem>}} Довго було б вичисляти всї памятки Мазепині по Українї і по за нею. В церкві Гробу Господнього в Єрусалимї на великі свята и досї уживають замість антімінсу срібну плиту, артистично гравіровану (мабуть італїйської роботи), „подаяніємь ясновельможного єго милости пана Іоанна Мазепи, россійского гетьмана“<ref>„Російського“ в значінню „руського“, того що ми тепер звемо українським — мішанина імен, яка тодї не шкодила, аж нашими, часами дала себе знати.</ref>, як значить ся на ній. Без сумнїву, духовенство, старшина і вся так сказати тодїшня українська інтелїгенція славила такого щедрого і гойного гетьмана, і як би не пізнїйше нещастє, він зістав ся в памяти українській як незабутнїй протектор українського духового і культурного житя. Без сумнїву, сї памятки робили сильне вражінне і на маси народнї, викли-<noinclude></noinclude> qeyyqt23gfeqmbp07ntzuo4wrs631lx 250 31277 463015 73212 2022-08-21T10:19:03Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>кали подив для гетьманської власти і вельможности. Але через се не зменьшало ся незадоволеннє на гетьмана за всї ті явища суспільні й економічні, які будили гнїв і ненависть серед народу. В сїй сфері Мазепа не показав відповідної розваги і проникливости, хоч ріжні події аж надто сильно накликали його увагу в сей бік — почавши від тих бунтів і розрухів, які підняли ся в війську і по Україні против старшини по скиненню Самойловича. Мазепа з старшиною заходили ся приборкати нарід страхом, залякати: замішаних в тих розрухах ловлено і віддавано на ріжні суворі карі, від битя киями включно до кари смерти в ріжних тяжких формах, і по сїм „станула в мирі тишина і безбоязненноє людем тамошним мешканє“, як записує сучасник Величко. [[File:Ілюстрована історія України 293.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|293. Мазепин дар Гробови Господнему.}}]] Не можна сказати, щоб старшина не задумувала ся над причинами такого невдоволення, одначе на утишеннє його не знайшла нічого більше, як те щоб скасувати аренди заведені за Самойловича в 1678 р., за дозволом царським, на ріжні військові потреби, а головно на утриманнє наємного війська, яким окружав себе гетьман і старшина з огляду на неприхильний настрій народу і простого козацтва. <section end="Мазепине правлїннє"/><noinclude></noinclude> ceflbi5j76s1a819klhl9wf909ed3c1 250 31278 463014 73213 2022-08-21T10:15:48Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>Віддавано в аренду куреннє горілки, шинкованнє нею і продажу тютюну і дегтю, і хоч при тім зіставлено право варити горілку для власної потреби (селяне-господарі мали право зварити на рік оден казан горілки для себе, козаки — по два, а пиво і мед скільки схочуть), то все таки сї „оранди“ розбудили велике невдоволеннє між народом. Тому рішено було тепер пошукати якихось иньших доходів, а оранди скасувати. Але що нових доходів не знайшли, а загального податку завести бояли ся, щоб не роздражнити людей ще гірше, то кінець кінцем таки аренди зістали ся далї і покасовані були тільки деякі дрібнїйші оплати. Бо без наємного війська таки й старшина й гетьман вважали неможливим підтримувати „безбоязненне мешканнє“ своє. [[File:Ілюстрована історія України 294.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|294. „Свята брама“ київський лаврі.}}]] Тим гетьман з старшиною і заспокоїли ся, але нарід не заспокоїв ся, хоч і не важив ся піднятись против захищеного компанейськими та московськими ратями нового ладу. Цїкавим проявом тодїшнього настрою являють ся проби повстання, вчинені Петриком Іваненком в 1692 — 6 роках. Се був канцелярист військової канцелярії, що з якихось причин мусїв сховати ся 1691 р. на Запороже, і там пробував порушити Запорожцїв до боротьби з Мазепою за визволеннє українського народу від „нових панів.“ Сїч як за Самойловича так і за Мазепи була ворожо настроєна до гетьманського і старшинського правлїння і до московського правительства, на котрім опирав ся новий лад. Кошовий запорозький Гусак в листах до Мазепи дорікав, що тепер в Гетьманщинї бідним людям стало гірше як за Ляхів, бо кому й не треба і той завів собі підданних, щоб йому сїно й дрова возили, в печах палили, стайнї чистили (зовсїм так як нарікали на Поляків перед повстаннєм Хмельницького). Петрик, знаючи такий настрій Запорожа, сподївав ся підняти Запорожцїв, і крім того дістати поміч від Кримської орди. Московське правительство, а з ним і Гетьманщина далі стояли на воєннім становищу супроти Криму й Туреччини, і хан признав Петрика гетьманом українським і обіцяв поміч для визво-<noinclude></noinclude> l96trz5wlqxh35m3379wb63mt0r0onv 250 31279 463011 73223 2022-08-21T10:13:05Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>лєння України, щоб князївство Київське і Чернигівське з усїм військом Запорозьким і народом малоросийським, з Слобідщиною і Правобережем стало осібною державою, а Крим буде її боронити від ворогів, за теж козаки не боронитимуть Кримцям воювати московські землї. Запорожцям Петрик казав: „Я стою за посполитий нарід, за самих бідних і простих — Богдан Хмельницький визволив нарід малоросийський з неволї лядської, а я хочу визволити його від нової неволї — від Москалїв і своїх панів“. І обіцяв, що весь нарід український повстане з ним: „Я, пане кошовий, горло своє ставлю — веліть мене на су стави порубати, коли вся Україна від самої Полтави почавши, не поклонить ся тобі — аби тільки хоч шість тисяч Орди взяв тай ходїм! Думаєш, не поможуть нам братя наші голоколїнки з бідними людьми, котрих сердюки, орандарі та тиі дуки, що їм царі маєтности понадавали, мало вже живими не їдять? Та вони як почують тільки, що ти з військом з Сїчи рушаєш, то самі тих чортів панів подавлять, і ми вже на готовий лад прийдемо. А гетьман зараз на Москву втїче, бо там вся його душа, а тут тільки тїнь одна, у війську Запорозькім“... [[File:Ілюстрована історія України 295.jpg |thumb|right|upright=1|{{c|295. Мазепина церква св. Миколая в Київі.}}]] Від сих вістей про Петрика справдї пішов гомін по Українї й затрівожив гетьмана й старшину. Люде похваляли ся: як прийде Петрик з військом Запорозьким, пристанемо, побємо старшину, орендарів та зробимо по давньому, щоб усї були козаки, а панів не було. Мазепа трівожив ся, просив московського війська, бо бояв ся, що як рушить сам з України, то піде повстаннє. Але страхи сї не справдили ся. Запорожці, хоч самі, таким же духом дихали на Мазепу й усю старшину, не дуже охотили ся йти з Петриком на Україну, та й ставати союзниками Кримцїв не дуже їм хотїло ся. Лїтом 1692 р. Петрик дістав<noinclude></noinclude> 9njjvvwr1ur27wlznhgub5cpt3cfzjg 463012 463011 2022-08-21T10:13:57Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>лєння України, щоб князївство Київське і Чернигівське з усїм військом Запорозьким і народом малоросийським, з Слобідщиною і Правобережем стало осібною державою, а Крим буде її боронити від ворогів, за теж козаки не боронитимуть Кримцям воювати московські землї. Запорожцям Петрик казав: „Я стою за посполитий нарід, за самих бідних і простих — Богдан Хмельницький визволив нарід малоросийський з неволї лядської, а я хочу визволити його від нової неволї — від Москалїв і своїх панів“. І обіцяв, що весь нарід український повстане з ним: [[File:Ілюстрована історія України 295.jpg |thumb|right|upright=1|{{c|295. Мазепина церква св. Миколая в Київі.}}]] „Я, пане кошовий, горло своє ставлю — веліть мене на су стави порубати, коли вся Україна від самої Полтави почавши, не поклонить ся тобі — аби тільки хоч шість тисяч Орди взяв тай ходїм! Думаєш, не поможуть нам братя наші голоколїнки з бідними людьми, котрих сердюки, орандарі та тиі дуки, що їм царі маєтности понадавали, мало вже живими не їдять? Та вони як почують тільки, що ти з військом з Сїчи рушаєш, то самі тих чортів панів подавлять, і ми вже на готовий лад прийдемо. А гетьман зараз на Москву втїче, бо там вся його душа, а тут тільки тїнь одна, у війську Запорозькім“... Від сих вістей про Петрика справдї пішов гомін по Українї й затрівожив гетьмана й старшину. Люде похваляли ся: як прийде Петрик з військом Запорозьким, пристанемо, побємо старшину, орендарів та зробимо по давньому, щоб усї були козаки, а панів не було. Мазепа трівожив ся, просив московського війська, бо бояв ся, що як рушить сам з України, то піде повстаннє. Але страхи сї не справдили ся. Запорожці, хоч самі, таким же духом дихали на Мазепу й усю старшину, не дуже охотили ся йти з Петриком на Україну, та й ставати союзниками Кримцїв не дуже їм хотїло ся. Лїтом 1692 р. Петрик дістав<noinclude></noinclude> lvhwtbic8ntfp49dbzsl1fi7muinnlx 250 31319 463010 73435 2022-08-21T10:10:47Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>поміч від хана і з Татарами пішов на Україну; кликав і Запорожцїв іти з ними визволяти Україну від Москви, що замишляє поневолити до решти нарід український і для того каже гетьманови роздавати людей в підданство старшинї — „аби люде наші за тим тяжким підданством оплошили ся і не змогли противити ся, як Москалї захотять сповнити свої замисли: посадити своїх воєвод і взяти нас в вічну неволю“. Але сїчове товариство не пристало до Петрика, позволило тільки йти охочим, і таких назбирало ся небогато. Петрикові листи, розіслані в пограничні місця українські, теж не мали впливу: Мазепине військо вже стояло на границї, і коли люде побачили, з якими слабкими силами йде Петрик, не важили ся повставати. Мусїв вернути ся з самого погранича і по сїм нещасливім початку люди мали ще меньше віри в можливість повстання. В 1693 і 1696 р. Петрик пробував ще підняти Україну, але мав з собою самих Татар, і за останнім разом вбив його оден козак, щоб дістати нагороду, обіцяну Мазепою за голову Петрика — тисячу карбованцїв. [[File:Ілюстрована історія України 296.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|296. Мазепина церква Вознесення в Переяславі.}}]] Але настрій через се не покращав. На Сїч далі тікала сила всякого бідного, неімущого, незадоволеного люду, — даремно гетьман наказував своїм „компанїям“ стерегти і не пускати туди людей. Далї йшли з Сїчи погрози, що підуть на Україну бити панів і арендарів, а Мазепа скаржив ся цареви, що „не такі страшні Запорожцї, як цілий український посполитий нарід, весь перейнятий своєвільним духом — не хоче бути під своєю властю“ і готов кождої хвилі перекинути ся до Запорожцїв. Коли в 1702 р. гетьман хотїв стягнути полки против Сїчовиків, що під проводом нового кошового Гордїєнка грозили ся „знайти собі иньшого пана“, — полковники спротивили ся тому, боячи ся, щоб не підняло ся повстаннє на Українї. В другий бік так само тікали люде за Днїпро до козаків Палїєвих, що почавши від 1689 року починають повставати проти сусїднїх панів, грозять ся „прогнати Ляхів за Вислу — щоб і нога їх тут не постала“, і справдї швидко поширюють свою козацьку територію на всї боки, вигоняючи шляхту. Поляки пробували приборкати сю ко-<noinclude></noinclude> 9zyu8gk8h9gw9zgp56w5nnwy79b84d6 250 31338 463009 73638 2022-08-21T10:08:16Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>калїчило, робило що хотїло. Крім війни раз-у-раз уживано їх на ріжні тяжкі роботи, на будованнє кріпостей; 1706 — 7 роки сила народу мусїла працювати коло будови нової кріпости в Київі, на Печерську, бо цар Петро бояв ся шведського походу на Україну. Козаки мусїли робити зимою і лїтом, під доглядом московських приставників, що поводили ся з ними грубо і немилосердно. До того ще раз-у-раз швендяли через Україну московські полки й команди і чинили всякі кривди, забирали всякий припас, поводили ся грубо не тільки з простим народом, але і з старшиною. З усїх боків підіймали ся „плач, стогін і лемент“ козацтва, народу, і навіть найбільш покірливі перед московським панованнєм люде починали нарікати, що так далї бути не можна. [[File:Ілюстрована історія України 297.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|297. Мазепа{{—}}з портрета Бутовичів.}}]] Ось як описує се Филип Орлик, писар військовий і довірений чоловік гетьмана в пізнїйшім листї: „Зачала ся робота коло фортифікації печерської, наступили переходи через українські городи до головної армії то рекрутів то всяких начальників, і полковники з старшиною часто приходячи до гетьмана з жалями оповідали, що пристави коло тої фортифікаційної роботи козаків палицями по голові бють, уха шпадами обтинають і всяку наругу чинять. Козаки, покинувши доми свої, косовицю і жнива, зносять тяготу і спеку на службі царського величества, а там великоросийські люде доми їх грабують, розбирають, палять, жінкам і донькам їх чинять насильства, коней, худобу і всяке майно забирають, старшину бють смертельним боєм. Два полковники, миргородський (Апостол) і прилуцький (Горленко), як головнїйші і від иньших до Мазепи сміливійші, так сказали Мазепі: „Очи всїх на тя уповають і не дай Боже на тебе смерти, а як зістанемо ся в такій неволї. то й кури нас загребуть“. А прилуцький то потвердив такими словами: „Як ми за душу Хмельницького завсїди Бога молимо, так навпаки ми і дїти<noinclude></noinclude> 8snvafyqelan4m89e1f9qdu5p3zrumw 250 31339 463008 73639 2022-08-21T10:06:43Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>наші во вічні роди будемо душу і кости твої проклинати, коли нас за гетьманства свого в такій неволї зіставиш“. Мусїла болїти від того душа й Мазепі самому, а крім того й ріжнї тревожні гадки виникали у нього. Досї він опирав на московській підмозї; але з кінцем 1705 року московська справа в шведській війнї починає обертати ся на гірше. Шведський король, сміливий Карло XII за сей час упорав ся з иньшими участниками війни; королем данськимі польським. Знищив партию короля Августа в Польщі, довів до вибору нового короля, а Августа примусив замирити ся і зрікти ся польської корони (1706), і так зістав ся сам оден Петро против сього страшного противника, що здобув собі славу непобідимого і необорного войовника. Треба було сподївати ся Шведів і на Україні, а на Москву була мала надїя. Коли Мазепа завів мову з царем про небезпеку від Шведів, то цар сказав йому рішучо, щоб не сподївав ся помочи: не може йому дати московського війська, бо самому потрібне. Ну а з своїми силами Мазепі не було що й думати бороти ся з Карлом. Очевидна річ, що як би шведи тільки вступили в покинену Москвою Україну, то там зараз би підняло ся повстаннє: люде, роздражнені московськими кривдами, певно пристали б до Шведів, а й старшина хто зна чи схотіла б стати проти них. Треба тямити, що з Шведами була звязана память про давнїйші трактати за часів Хмельницького та Виговського, коли то під шведською протекцією і охороною мала бути забезпечна свобода і незалежність України. З сим були звязані ріжні надії і вони так і зістали ся не розбиті і не опоганені, тільки не здїйснені, бо Шведи тодї відійшли на бік. Тепер вони йшли на Вкраїну, і старшина чула, як на неї неначе спадає обовязок довести до кінця діло, не доведене її предками — спробувати за помічю шведською визволити Україну від московської власти, що останнїми роками так тяжко, безжалісно і немилосердно затяжіла над українським житєм. [[File:Ілюстрована історія України 298.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|298. Княжий герб, приготовлений для Мазепи.}}]] З другого боку мав Мазепа не раз добру нагоду переконати ся, що московська ласка швидким конем їздить. В неспокійній голові царя Петра виникали все нові й нові проєкти, і між ними дуже часто випливали й ріжні комбинації що до України. То він задумував скасувати військо козацьке й завести на Українї рекрутчину. То думав зробити з України князївство для якогось потрібного чоловіка (напр. для англїйського герцога Марльборо, через котрого цар думав втягнути в свої<noinclude></noinclude> 91jwtfznqizbjre2a6pqm7frmd75xr8 250 31341 462998 73653 2022-08-21T07:31:49Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>пляни Анґлїю), і навіть на потїху Мазепи Петро був випросив уже у нїмецького цїсаря титул князя нїмецького цїсарства; виготовлено вже для нього і грамоту від цїсаря і герб (див. мал. 298). Знаючи близше Петра, Мазепа бачив, що як справдї трапить ся якась користна комбінація з Україною, то не пожалує він анї гетьманських заслуг, анї його вірности, неможна було на нього полягати, а треба було самому думати про себе. [[File:Ілюстрована історія України 299.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|299. Портрет Мазепи в королївській шведській тристгольмскій галереї.}}]] До ріжних иньших болючих справ приєднала ся ще одна, а то про правобічну Україну. Правобічні полковники, задумуючи боротьбу з Поляками, хотїли зєднати ся з Гетьманшиною, щоб мати від неї поміч. Почавши від 1688 р. Палїй і иньші полковники раз-у-раз просили Мазепу, щоб прийняв їх під свій „реймент“. Мазепа дуже рад був взяти під свою власть правобічне Поднїпровє, але цар тому протививсь, бо був в союзї з королем польським і не міг прийняти земель, котрі Польща вважала своїми. Тим часом на правобічну козаччину налягла польська хмара: гетьман польський Сєнявский в 1793 р. ударив на полудневі полки, в Браславщинї і на пограничу подільськім; тут козаччина була найслабша і Сєнявский погромив тутешнїх полковників і залив кровю тутешнє повстаннє. Палїя він зачепити не насмілив ся, бо той був сильнїйший. Але і Палієви не було безпечно, і він по сїм ще пильнїйше просив Мазепу, взяти його в оборону. Але цар не тільки не хотїв сього, а навпаки ще пообіцяв Полякам, що сам приборкає їм Палїя. Тодї Мазепа не хотячи упустити провобічну Україну, постановив поступати, не огдядаючи ся на царську волю. Лїтом 1704 р. цар поручив йому йти в правобічні сторони, нищити панів, що тримали ся шведської партиї; от при сїй оказії Мазепа й постановив забрати правобічну Україну. Але він бояв ся, що Палїй може стати йому небезпечним противником, через свою велику популярність між козацтвом. Тому обернув справу зовсїм несподївано: закликавши до себе Палїя, звелїв його взяти, а до Білої Церкви на місце Палїя післав полковником свого племінника Омельченка. Палїєві козаки здебільшого були при війську Мазепи; котрі були в Білій Церкві, хотїли боронити ся, але міщане білоцерківські, не хотячн усобицї, під-<noinclude></noinclude> lqctgaoca7tzx85cwjz0manlndb14a9 462999 462998 2022-08-21T07:40:16Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>пляни Анґлїю), і навіть на потїху Мазепи Петро був випросив уже у нїмецького цїсаря титул князя нїмецького цїсарства; виготовлено вже для нього і грамоту від цїсаря і герб (див. мал. 298). Знаючи близше Петра, Мазепа бачив, що як справдї трапить ся якась користна комбінація з Україною, то не пожалує він анї гетьманських заслуг, анї його вірности, неможна було на нього полягати, а треба було самому думати про себе. [[File:Ілюстрована історія України 299.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|299. Портрет Мазепи в королївській шведській гріпсгольмскій галереї.}}]] До ріжних иньших болючих справ приєднала ся ще одна, а то про правобічну Україну. Правобічні полковники, задумуючи боротьбу з Поляками, хотїли зєднати ся з Гетьманшиною, щоб мати від неї поміч. Почавши від 1688 р. Палїй і иньші полковники раз-у-раз просили Мазепу, щоб прийняв їх під свій „реймент“. Мазепа дуже рад був взяти під свою власть правобічне Поднїпровє, але цар тому протививсь, бо був в союзї з королем польським і не міг прийняти земель, котрі Польща вважала своїми. Тим часом на правобічну козаччину налягла польська хмара: гетьман польський Сєнявский в 1793 р. ударив на полудневі полки, в Браславщинї і на пограничу подільськім; тут козаччина була найслабша і Сєнявский погромив тутешнїх полковників і залив кровю тутешнє повстаннє. Палїя він зачепити не насмілив ся, бо той був сильнїйший. Але і Палієви не було безпечно, і він по сїм ще пильнїйше просив Мазепу, взяти його в оборону. Але цар не тільки не хотїв сього, а навпаки ще пообіцяв Полякам, що сам приборкає їм Палїя. Тодї Мазепа не хотячи упустити провобічну Україну, постановив поступати, не огдядаючи ся на царську волю. Лїтом 1704 р. цар поручив йому йти в правобічні сторони, нищити панів, що тримали ся шведської партиї; от при сїй оказії Мазепа й постановив забрати правобічну Україну. Але він бояв ся, що Палїй може стати йому небезпечним противником, через свою велику популярність між козацтвом. Тому обернув справу зовсїм несподївано: закликавши до себе Палїя, звелїв його взяти, а до Білої Церкви на місце Палїя післав полковником свого племінника Омельченка. Палїєві козаки здебільшого були при війську Мазепи; котрі були в Білій Церкві, хотїли боронити ся, але міщане білоцерківські, не хотячн усобицї, під-<noinclude></noinclude> avbxc25y2htywpn5mmv3b3x2lklmypm 250 31343 462997 73686 2022-08-21T07:30:07Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Перед розривом"/>дали місто, і Омельченко став правити Хвастівщиною. Перед Петром Мазепа неправедно обвинуватив Палїя, що він накладав з шведською партією, і його заслано на Сибір. Палїєву пригоду оспівано в піснї, дуже росповсюдненій між народом, що довго памятав Палїя й богато зложив про нього ріжних оповідань і казок: {{block center|<poem> „Пише, пише та гетьман Мазепа Та до Палїя листи: {{—}}„Ой, прибудь, прибудь. Палію Семене, Та на бенькет до мене....“ Ой, вже Семен, ой вже Палїєнко На подвірє виїзжає, А там його вельможний Мазепа Вином з медом напуває. Ой, вже Семен, ой, вже Палїєнко Меду-вина та й напив ся, Та свойому вороному коню Та й на гриву похилив ся. Ой, як крикнув вельможний Мазепа Гей на свої сердюки: {{—}}„Ой, візьміть, візьміть Палїя Семена Та закуйте йому руки“. </poem>}} Так Мазепа заволодїв правобічною козаччиною. Вперше отсе відважив ся Мазепа поступити против царської волї, але з початку пройшло се гладко: він виправдував ся, що поки в Польщі була сильна шведська партия, не годило ся віддавати Полякам правобічних земель, і цар прийняв сї пояснення. Під Мазепиною рукою правобічна козаччина знову починає поширювати ся сильно. Одначе кінець кінцем в 1707 р. цар наказав Мазепі віддати правобічні землї Полякам. Мазепа не слухав і під ріжними вимівками далї держав правобічні землї, бо дуже дорожив ними і сподївав ся затримати їх за Гетьманщиною. [[File:Ілюстрована історія України 300.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|300. Військова печатка Мазепи.}}]] <section end="Перед розривом"/> <section begin="Шведчина"/>'''95. Шведчина.''' Між ріжними доказами на Мазепу переслав Кочубей при своїм доносі пісню Мазепою зложену. Як близькому до гетьмана чоловікови можна Кочубеєви повірити, що зложив її справдї Мазепа: {{block center|<poem> Всї покою щире прагнуть А не в єден гуж тягнуть; Той направо, той налїво, А всї браття: то-то диво! Не маш любви, не маш згоди; От Жовтої взявши Води През незгоду всї пропали Самі себе звоєвали Ей, братища, пора знати, Що не всїм нам панувати. Не всїм дано всеє знати І річами керувати! На корабель поглядимо: Много людей полічимо. Однак стирник сам керуєт. Весь корабель управуєт. Пчулка бідна матку маєт І оноє послухаєт. Жаль ся, Боже, України Що не вкупі маєт сини! Єден живет із погани, Кличет: „сюди, отамани! Ідїм матки ратувати. Не даймо єй погибати“. Другий Ляхом за грош служить, По Вкраїнї і той тужит: </poem>}} <section end="Шведчина"/><noinclude></noinclude> 0364vdtc83ea1zfdqbte5a9d2y50fr0 250 31346 462996 73683 2022-08-21T07:27:50Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>своїми козаками поміг Москві задавити се повстаннє — саме перед тим як сам він підняв ся против Москви. [[File:Ілюстрована історія України 301.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|301. Шабля Мазепи в чернигівськім музеї (з написом: Іван Мазепа, 1662).}}]] Правда, за те йому до останьої хвилї удало ся затаїти ся перед Москвою, і цар йому вірив у всїм. Весною 1708 р. військовий судя Кочубей, розгнїваний на Мазепу, що збаламутив йому доньку, з свояком своїм полковником Іскрою подали донос цареви і в нїм оповіли про зносини Мазепи з шведською партиєю; та цар не увірив тому й віддав Кочубея й Іскру на військовий суд, а той засудив їх на смерть. Але виграшка з того була невелика. Мазепа, видко, покладав ся, як свого часу Бруховецький, що нарід український так уже на Москву розїв ся, що кождої хвилї за ним повстане на неї. Але вийшло, що премудрив у тім, бо не приготовивши ґрунту для повстання, наперед знищив для нього всякі надїї; але того він не знав. В 1708 р. в осени Карло воював в землях литовських, на пограничу України і Московщини. Саме мав рішити ся дальний плян шведської війни — чи буде вона перенесена в землї московські чи на Україну. Як би Карло пішов на Московщину, Мазепа міг би зістати ся далї глядачем, і по тім, котра сторона взяла, гору, міг би безпечно виміркувати собі, кого тримати ся. Отже трудно вірити оповіданням, буцїм Мазепа кликав Карла на Україну: дуже не на руку було се йому. Взагалї про переговори Мазепи з самим Карлом досї нїчого не відомо. Знаємо, що Карло збирав ся йти на Смоленск, на Московщину, аж раптом побояв ся, що в спустошених московських сторонах не буде чим прогодувати військо, і в місяцї вереснї (сентябрі) повернув на Україну, на Стародуб. Ся вістка захопила Мазепу зовсїм не приготованим. Саме перед тим за наказом царським повисилав він козацькі полки з України — в землї литовські (білоруські) і за Днїпро, на Поляків, а на Україну, в саму середину її Петро прислав московське військо, вважаючи на нарікання Мазепи на непевний настрій українського народу. Тепер, одержавши вість про рух шведського війська, цар вперейми післав своє військо, що й перехопило Стародуб у Шведів, а Мазепі наказав післати<noinclude></noinclude> q38y0mb2e640hqgr2vd9elxfmuxj2s0 250 31347 462995 73684 2022-08-21T07:25:17Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Шведчина"/>[[File:Ілюстрована історія України 302.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|302. Бандура Мазепи (з його гербом), тамже.}}]] туди ще й своїх козаків, в поміч московському війську. Слїдом і сам цар рушив на Україну і Мазепі звелїв прибути до нього самому. Настала страшна хвиля, де треба було рішити ся в той або другий бік. Властиво під ту хвилю Мазепа був уже так обсочений, що не міг і рушити ся против Москви. Але він і старшина горіли бажаннєм не упустити сеї нагоди, коли можна було ще визволити Україну; ся думка, очевидно, так глубоко впила ся в їх голови, що вони вже не міркували, як обставини обертають ся против них, рішили своїм переходом на шведську сторону і переважити справу в шведський бік. День у день старшина наставала на Мазепу, щоб посилав до Карла, порозумів ся з ним що до дальшої боротьби з Москвою спільними силами, і нарешті Мазепа за спільною радою розпочав зносини з Карлом, просив його — як каже Орлик, перейти за Десну, щоб зійти ся з Мазепиним військом. А в 20-х числах жовтня, обсадивши козацьким військом свою резіденцію Батуринську, з тим військом козацьким, яке йому зістало ся, і з старшиною поїхав до шведського табору, що стояв саме над Десною. На чім тут стало порозуміннє між ними, не маємо близших відомостей, і тільки з пізнїйших документів можемо міркувати, чого хотїли Мазепа й старшини, пристаючи до шведського короля: „Україна обох сторін Дніпра з військом Запорозьким і народом малоросийським має бути вічними часами свобідна від всякого чужого володїння“. Швеція чи иньші союзні держави „анї“ для визволення анї для опіки анї для иньших цїлей не мають претендувати на власть над Україною і військом Запорозьким, чи на зверхність або яку небудь підвластність, анї не мають брати яких небудь доходів чи податків. Не мають забирати собі або займати своїми залогами кріпости українські, які були б зброєю чи трактатами здобуті від Москви. Мають Україну содержувати в цїлости і иньшим не позволяти її неволити яким небудь чином. Мають свято заховувати цїлість границь, непорушність вільностей, законів, прав і привілєґій, аби Україна вічними часами свобідно уживала своїх прав і вільностей без усякого ущербку“. Се може служити за характеристику бажань і змагань Мазепи і його однодумців в сїм моментї. Та скоро вони мусили переконати ся, що помилили ся в своїй рахубі. <section end="Шведчина"/> <section begin="Погром Мазепи"/>'''96. Погром Мазепи.''' Свою полїтику Мазепа вів у такім секретї, що навіть козацьке військо, яке він вів з собою до короля, не знало <section end="Погром Мазепи"/><noinclude></noinclude> 6u0sc5spq6uzf63vuawygkbpnz4l2ob 250 31355 462994 73761 2022-08-21T07:22:43Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>з себе підозрїннє, свідчило свою вірність цареви і при тій оказії пильнувало урвати що небудь і собі з тих богатих милостей, які розливав цар на всю вірну старшину, в видї надань маєтностей нових і відібраних від Мазепинцїв. Навіть з тої старшини, що пішла була за Мазепою до Шведів, чимало повертало ся назад — як полковник лубенський Апостол, генеральний хорунжий Сулима, Ґалаґан і иньші. Сам Мазепа завагав ся і завів листуваннє з царем, але кінець кінцем побояв ся звірити ся на слово Петрове, та й Шведи стерегли його пильно. [[File:Ілюстрована історія України 303.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|303. Похід Шведів через Україну — марш Карла, ··· марш Мазепи йому на зустріч).}}]] Що замисел не удав ся, було очевидно. Але Мазепа ще дурив себе надіями, що справа обернеть ся на його користь, тому намовив Карла зимувати на Українї, і тим підірвав ще гірше свого союзника: ся зимівля на Українї знищила шведські сили. Одиноким успіхом було, що Запорозька Сїч пристала до Шведів. Давнїйше була вона дуже неприхильна Мазепі, як московському і старшинському прислужнику — се ми знаємо. Кошовий Кость Гордієнко, Головка призвищем, що старшував з Січи почавши від 1701 р., був великий ворог московської і старшинської неволї й дуже різко виступав против Мазепи. Але тепер, як Мазепа перейшов до Шведів, Гордїєнко потягнув в його бік. Одначе пройшло кілька місяцїв, поки йому вдало ся повести за собою сїчове товариство: запорозька старшина досить довго тримала ся між Мазепою і Скоропадським як нїчия, і тільки в перших місяцях 1709 року перехилила ся рішучо на шведський бік і післала своїх послів до Мазепи, а в марті кошовий з військом Запорозьким прибув сам в шведський табор і витав короля латинською промовою. Шведи були дуже утїшені сим запорозьким військом, його воєнним вишколеннєм і досвідом, але їм сей прибуток не пішов на здоровє, а Запорожцям тим меньше. Шведський король, щоб забезпечити собі зносини з Запорожем, посунув ся ще далї на Україну й застряг під Полтавою, що не піддала ся йому, а загоро-<noinclude></noinclude> qfwhr7vjct7ivf5c04o53jsoaljh23e 250 31435 462369 74049 2022-08-20T12:57:29Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Орликові заходи"/>тут, що останнїми часами гетьмани стали присвоювати собі „самодержавную владу, узаконили самовластієм такоє право: так хочу, так повелїваю“ Тому ся конституційна хартия постановляє на будуче такі порядки: три рази до року, на Різдво, Великдень і Покрову мають бути „генеральні ради“ в гетьманскій резинденції для порішення всяких важнїйших справ; на ті ради мають приїздити: ґенеральна старшина, полковники з усею полковою старшиною і сотниками, виборні від полків „ґенеральні совітники“ і депутати запорозької Сїчи. Як би в управі гетьмана або в його дїлах помітне було щось шкідливе для народнього добра, тодї старшини і совітники мають право то „виговорити“ гетьманови, а він за те не має на них гнївати ся або їх карати. Без рішення отсеї генеральної ради гетьман може відправляти, тільки пильні справи, яких не можна відкладати, і то тільки за радою ґенеральної старшини. Ніяких секретних зносин і кореспонденцій гетьман не має права вести. Не може також роспоряжати скарбом військовим: до того має бути вибраний ґенеральний підскарбій, а гетьман має свої доходи, призначені „на булаву і особу його гетьманську“. Далі постановляло ся, аби гетьман пильнував, щоб людям військовим і посполитим не чинено надмірної тяжкости, утиску і здирства, від котрого вони кидають свої оселї та йдуть „у прочку“, шукати лекшого прожитку в заграничних сторонах: Забороняло ся старшинї і всяким „військовим і посполитим урядникам“ обертати козаків і посполитих до них не належних на свої господарські роботи, відбирати ґрунти або силою змушувати до продажі, забирати за які небудь вини майно людське або обертати людей собі на роботу, і т. д. [[File:Ілюстрована історія України 304.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|304. Портрет Мазепи в літописи Величка.}} Добре то все було{{--}}але не удало ся його здїйснити, не удалося укладчикам сеї хартиї вернути ся на Україну{{--}}заводити ті нові порядки. Надїя, правда, якийсь час манила, а була хвиля, що й здїйсненнє <section end="Орликові заходи"/><noinclude></noinclude> hxvqog7tz36o4qegp3oll5jmugdtyob 462370 462369 2022-08-20T12:58:35Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>тут, що останнїми часами гетьмани стали присвоювати собі „самодержавную владу, узаконили самовластієм такоє право: так хочу, так повелїваю“ Тому ся конституційна хартия постановляє на будуче такі порядки: три рази до року, на Різдво, Великдень і Покрову мають бути „генеральні ради“ в гетьманскій резинденції для порішення всяких важнїйших справ; на ті ради мають приїздити: ґенеральна старшина, полковники з усею полковою старшиною і сотниками, виборні від полків „ґенеральні совітники“ і депутати запорозької Сїчи. Як би в управі гетьмана або в його дїлах помітне було щось шкідливе для народнього добра, тодї старшини і совітники мають право то „виговорити“ гетьманови, а він за те не має на них гнївати ся або їх карати. Без рішення отсеї генеральної ради гетьман може відправляти, тільки пильні справи, яких не можна відкладати, і то тільки за радою ґенеральної старшини. Ніяких секретних зносин і кореспонденцій гетьман не має права вести. Не може також роспоряжати скарбом військовим: до того має бути вибраний ґенеральний підскарбій, а гетьман має свої доходи, призначені „на булаву і особу його гетьманську“. Далі постановляло ся, аби гетьман пильнував, щоб людям військовим і посполитим не чинено надмірної тяжкости, утиску і здирства, від котрого вони кидають свої оселї та йдуть „у прочку“, шукати лекшого прожитку в заграничних сторонах: Забороняло ся старшинї і всяким „військовим і посполитим урядникам“ обертати козаків і посполитих до них не належних на свої господарські роботи, відбирати ґрунти або силою змушувати до продажі, забирати за які небудь вини майно людське або обертати людей собі на роботу, і т. д. [[File:Ілюстрована історія України 304.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|304. Портрет Мазепи в літописи Величка.}} Добре то все було — але не удало ся його здїйснити, не удалося укладчикам сеї хартиї вернути ся на Україну — заводити ті нові порядки. Надїя, правда, якийсь час манила, а була хвиля, що й здїйсненнє<noinclude></noinclude> k18fwrwmeo3w7bpzmbk8zux11xazcl3 462371 462370 2022-08-20T12:59:23Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude>тут, що останнїми часами гетьмани стали присвоювати собі „самодержавную владу, узаконили самовластієм такоє право: так хочу, так повелїваю“ Тому ся конституційна хартия постановляє на будуче такі порядки: три рази до року, на Різдво, Великдень і Покрову мають бути „генеральні ради“ в гетьманскій резинденції для порішення всяких важнїйших справ; на ті ради мають приїздити: ґенеральна старшина, полковники з усею полковою старшиною і сотниками, виборні від полків „ґенеральні совітники“ і депутати запорозької Сїчи. Як би в управі гетьмана або в його дїлах помітне було щось шкідливе для народнього добра, тодї старшини і совітники мають право то „виговорити“ гетьманови, а він за те не має на них гнївати ся або їх карати. Без рішення отсеї генеральної ради гетьман може відправляти, тільки пильні справи, яких не можна відкладати, і то тільки за радою ґенеральної старшини. Ніяких секретних зносин і кореспонденцій гетьман не має права вести. Не може також роспоряжати скарбом військовим: до того має бути вибраний ґенеральний підскарбій, а гетьман має свої доходи, призначені „на булаву і особу його гетьманську“. Далі постановляло ся, аби гетьман пильнував, щоб людям військовим і посполитим не чинено надмірної тяжкости, утиску і здирства, від котрого вони кидають свої оселї та йдуть „у прочку“, шукати лекшого прожитку в заграничних сторонах: Забороняло ся старшинї і всяким „військовим і посполитим урядникам“ обертати козаків і посполитих до них не належних на свої господарські роботи, відбирати ґрунти або силою змушувати до продажі, забирати за які небудь вини майно людське або обертати людей собі на роботу, і т. д. [[File:Ілюстрована історія України 304.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|304. Портрет Мазепи в літописи Величка.}}]] Добре то все було — але не удало ся його здїйснити, не удалося укладчикам сеї хартиї вернути ся на Україну — заводити ті нові порядки. Надїя, правда, якийсь час манила, а була хвиля, що й здїйсненнє<noinclude></noinclude> 58j6dhfbqxlcmqwihkpc6atiy7ewjb5 250 31436 462367 455840 2022-08-20T12:56:30Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude>її здавалось дуже близьким. Король шведський прирік, що не замирить ся з Москвою, поки не дібєть ся, що Українї привернена буде її свобода. Те саме пообіцяв Запорожцям хан кримський. Туреччина, боячи ся московської переваги, теж пристала до Швеції, в осени 1710 р. розірвала зносини з Москвою і на весну визначила похід. Весною 1711 р. Орлик з своїми козаками і Татарами та помічними полками польських панів з шведської партиї рушив на правобічну Україну, в ті полки правобічні, що від 1704 р. були під московською зверхністю. Тутешні городки піддавали ся йому; піддалася Умань, Богуслав, Корсунь; ґенер. осаула Бутовича висланого зза Днїпра Орлик розбив. Але коли приступив під Білу Церкву, тут діло не пішло, богато з Орликового війська погинуло, а Татари тим часом почали грабувати край, серце людей тутешнїх почало від Орлика відпадати, і він скорше завернувся назад. [[File:Ілюстрована історія України 305.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|305. Мазепа з ґравюри кінця XVIII вік}} Лїтом 1711 року рушив на Турків цар Петро. Понадїявши ся на обіцянки молдавські, необережно загнав ся він на Прут, як Шведи на Україну. А тут його обступило турецьке військо і попав він в останню біду. Орлик сподївав ся, що тепер можна буде продиктувати цареви свої бажання що до Українцїв: цар мусить зрікти ся всяких прав на Україну. Та все поправили побрязкачі царські: візира турецького підкуплено, він випустив Петра з його армією на дуже легких умовах, а українську справу в умові згадано такими неясними словами, що кождий їх собі по своєму толкував. Орлик казав, що на основі сеї умови Москва обовязала ся уступити ся з України по обох боках Днїпра, а царські представники доводили, що в тих словах нема для Москви такого обовязку. Турецьке правительство приняло толкованнє Орлика і заповіло нову війну з Москвою за те, що вона не хоче уступити ся з України. Але знов московські гроші все змінили: таки потверджено торішню умову, а справу українську при тім пояснено так, що Москва зрікаєть ся правобічної України (окрім Київа) і Запорозької Сїчи, а лївобічна Україна зістаєть ся під Москвою. Коштувало се цареви ще<noinclude></noinclude> bju8bmxd0o9synbnm3c7jme5tg7jrdf 462368 462367 2022-08-20T12:56:55Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Madvin" /></noinclude>її здавалось дуже близьким. Король шведський прирік, що не замирить ся з Москвою, поки не дібєть ся, що Українї привернена буде її свобода. Те саме пообіцяв Запорожцям хан кримський. Туреччина, боячи ся московської переваги, теж пристала до Швеції, в осени 1710 р. розірвала зносини з Москвою і на весну визначила похід. Весною 1711 р. Орлик з своїми козаками і Татарами та помічними полками польських панів з шведської партиї рушив на правобічну Україну, в ті полки правобічні, що від 1704 р. були під московською зверхністю. Тутешні городки піддавали ся йому; піддалася Умань, Богуслав, Корсунь; ґенер. осаула Бутовича висланого зза Днїпра Орлик розбив. Але коли приступив під Білу Церкву, тут діло не пішло, богато з Орликового війська погинуло, а Татари тим часом почали грабувати край, серце людей тутешнїх почало від Орлика відпадати, і він скорше завернувся назад. [[File:Ілюстрована історія України 305.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|305. Мазепа з ґравюри кінця XVIII вік}}]] Лїтом 1711 року рушив на Турків цар Петро. Понадїявши ся на обіцянки молдавські, необережно загнав ся він на Прут, як Шведи на Україну. А тут його обступило турецьке військо і попав він в останню біду. Орлик сподївав ся, що тепер можна буде продиктувати цареви свої бажання що до Українцїв: цар мусить зрікти ся всяких прав на Україну. Та все поправили побрязкачі царські: візира турецького підкуплено, він випустив Петра з його армією на дуже легких умовах, а українську справу в умові згадано такими неясними словами, що кождий їх собі по своєму толкував. Орлик казав, що на основі сеї умови Москва обовязала ся уступити ся з України по обох боках Днїпра, а царські представники доводили, що в тих словах нема для Москви такого обовязку. Турецьке правительство приняло толкованнє Орлика і заповіло нову війну з Москвою за те, що вона не хоче уступити ся з України. Але знов московські гроші все змінили: таки потверджено торішню умову, а справу українську при тім пояснено так, що Москва зрікаєть ся правобічної України (окрім Київа) і Запорозької Сїчи, а лївобічна Україна зістаєть ся під Москвою. Коштувало се цареви ще<noinclude></noinclude> 403ux630i17dttcpmh40to1pd9ip8b0 250 31437 462366 74051 2022-08-20T12:55:37Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Oleandr" /></noinclude><section begin="Орликові заходи"/>100 тисяч червоних, але за те як нї силкував ся Орлик подвигнути Турків, щоб допоминали ся й лївобічної України{{--}}як козакам обіцяли,{{--}}все було даремне. Та й з правобічної України не було потїхи, бо на підставі давнїйших трактатів претенсії на неї заявили Поляки. Кілька років одначе з тим ще протягло ся, бо цар не виводив своїх військ з правобічної України: казав наперед перегнати людей звідти на лївий бік. Про се оголошено ще в осени 1711 р. і потім чотири роки московські салдати перегоняли людей за Днїпро: тільки з кінцем 1714 р. віддали Полякам Білу Церкву й пішли за Днїпро. Орлик при кінцї 1712 р. попробував з Запорозцями захопити собі правобічні краї, але сила їх була мала, і польське військо під проводом Сєнявского (що йшло займати правобічні землї) розігнало їх без великого труду. Москва з Туреччиною в 1713 р. прийшла до повної згоди, і король шведський мусїв виїхати з Туреччини в свої краї. З ним поїхав і Орлик з кількома товаришами; иньші вернули ся на Вкраїну. Запорожцї теж почали просити ся назад, але московське правительство приймало ватаги їх, а цїлої Сїчи не хотіло прийняти через умову з Туреччиною (1712 р.){{--}}аж як прийшла нова війна з Туреччиною, тодї її прийнято (1733 р.). Орлик з Гордїєнком даремно намовляли Запорозцїв, щоб не вертали ся під Москву. Взагалї Орлик кількадесять лїт ще пробував використати кожду нагоду, щоб знайти нових союзників против Москви, заінтересувати їх українською справою, але зовсїм безрезультатно. [[File:Ілюстрована історія України 306.jpg|thumb|center|upright=1|{{c|306. Руїни Мазепиного буднику в Батуринї, з старого малюнка.}}]] <section end="Орликові заходи"/><noinclude></noinclude> no2pdqjo7pkhq38so6cmb57w1jz3qx8 250 56431 462365 139509 2022-08-20T12:54:01Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>рушила ся на поклик гетьмана, але московські правителі вхопили ся за сю нагоду. „Мазепина измѣна“ нїби то кинула тїнь на Українцїв, ославила як зрадників все українське громадянство і, мовляв, змусила московське правительство до заведення нових порядків, щоб запобігти зрадї на будуще. [[File:Ілюстрована історія України 308.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|308. Мазепа окруженний алєґоричними фіґурами, з тоїж ґравюри.}}]] Під першу хвилю, коли важно було стримати Україну від усякого нахилу в Мазепин і шведський бік, про се не говорило ся. Як найскорше перевели вибір нового гетьмана, щоб його Мазепі противставити, але справу затвердження прав українських відложили на пізнїйше, мовляв на спокійнїйший час. Коли пройшов найгорячійший час і Шведів знищено, — старшина з гетьманом Скоропадським стала нагадувати цареви про потвердженнє. Просили охоронити Україну від самовїльства московських ґенералів і всяких начальників, що за час шведчини, посилаючи ся на воєнні потреби, хозяйнували на Україні як хотіли, не питаючи ся ні полковників, ні гетьмана, страшенно гнобили нарід не шануючи нїяких прав нї законів. Цар на сї пригадки нїби то згодив ся, старі права потвердив, але гетьманській власти давнїйшого значіння вернути не схотїв. Навпаки, за кілька днїв по тім потвердженню (31 липня 1709 р.) призначив московського боярина Ізмайлова „бути при гетьманї для порядковання разом з ним всяких справ, за спільною радою, — з причини останнього повстання на Українї і запорозького бунту“ Ізмайлову поручено було разом з гетьманом пильнувати порядку на Українї і всього правлїння гетьманського і старшинського, а заразом пильно наглядати за гетьманом і старшиною. Рік пізнїйше додано ще одного такого резидента, і стало їх двох при гетьманї. Гетьманську резіденцію перенесено з [[Батурин]]а до [[Глухів|Глухова]], під саму московську границю і поставлено два московські полки залогою, щоб ті резіденти могли зараз арештувати гетьмана і старшину, якби за ними виявило ся щось підозріле. Сим одним уже підірвано гетьманську вдасть і відібрано гетьманови<noinclude></noinclude> 3gehuhtsj4napbcgh5og67x3jyzwdme 250 56432 462364 139508 2022-08-20T12:49:02Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>[[File:Ілюстрована історія України 309.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|309. Мазепа нїби то — старий малюнок з портрета, що нїби був тодї в монастирі під Лисянкою.}}]]давнїйше значіннє. Нїчого він не міг зробити без відома, а властиво — без дозволу царських резідентів, і кождий на Українї розумів, що сила не в гетьманї, а в тих резідентах, в царських мінїстрах та ріжних довірених людях. Вони далї роспоряджали ся на Українї як хотїли по своїй волї. Правительство царське обтяжало Україну постоями військ московських, що страшенно оббірали людність українську. А козаків ганяло в далекі сторони, на копаннє каналів, на будову кріпостей, в околицї Петербурга, в Астрахань, на Кавказ, „на линїю“ — як тодї казали, і там козаки гинули й мерли цїлими тисячами, а котрі й вертали ся, то потративши здоровє і весь припас, а не діставали за се ніякої заплати.<noinclude></noinclude> fzgmstu0duj6mg6mtgaxzcev06qcwg6 250 56433 462362 139510 2022-08-20T12:47:34Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{block center/s}}<poem>У Глухові у городї, во всї дзвони дзвонять, Та вже наших козаченьків на линїю гонять. У Глухові у городї стрільнули з гармати — Не по однім козаченьку заплакала мати. У Глухові огні горять, у Полтаві димно. На могилі гетьман стоїть — геть там його видно. „Допевняй ся, пан-гетьмане, допевняй ся плати, Як не будеш допевнятись, будем утїкати“. „Ой ідіте же, панове, до Петра до свата, Ой там буде вам, панове, велика заплата — По заступу у рученьки та ще і лопата!“. Сидить козак на могилї, сорочку латає — Ой кинув ся до черешка — копійки не має. Їхав козак на линїю та й вельми обдув ся<ref>Мав черес повен грошей.</ref>, Їде козак із линії — як лихо зігнув ся!</poem>{{block center/e}} [[File:Ілюстрована історія України 310.jpg|thumb|center|upright=1|{{c|310. Так званий [[w:Будинок полкової канцелярії (Чернігів)|Мазепин дім]] в Чернигові.}}]] Полковник Черняк, що був при роботах на Ладозькім каналі, в 1722 р. так описував сю козацьку біду в доношенії своїм росийському сенатови: „При Ладозї у канальної роботи многеє число козаків хорих і померших знаходить ся, і що раз то більше умножають ся тяжкі хороби — найбільше вкорінила ся горячка і опух ніг, і мруть з того, одначе приставні офіцери, не вважаючи на таку нужду бідних козаків, за повелїннєм господина бриґадіра Лєонтиєва без жадного бачення немилостиво бють при роботї палками, — хоч і так вони її не тільки в день і в ночи, а навіть і в дні недїльні і празничні одправляють — без спочинку до неї приганяють. Бою ся я отже, щоб козаків тут не<noinclude></noinclude> lxkd605cn4binogd6dul6k6cawostt7 462363 462362 2022-08-20T12:47:57Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>{{block center/s}}<poem>У Глухові у городї, во всї дзвони дзвонять, Та вже наших козаченьків на линїю гонять. У Глухові у городї стрільнули з гармати — Не по однім козаченьку заплакала мати. У Глухові огні горять, у Полтаві димно. На могилі гетьман стоїть — геть там його видно. „Допевняй ся, пан-гетьмане, допевняй ся плати, Як не будеш допевнятись, будем утїкати“. „Ой ідіте же, панове, до Петра до свата, Ой там буде вам, панове, велика заплата — По заступу у рученьки та ще і лопата!“. Сидить козак на могилї, сорочку латає — Ой кинув ся до черешка — копійки не має. Їхав козак на линїю та й вельми обдув ся<ref>Мав черес повен грошей.</ref>, Їде козак із линії — як лихо зігнув ся!</poem>{{block center/e}} [[File:Ілюстрована історія України 310.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|310. Так званий [[w:Будинок полкової канцелярії (Чернігів)|Мазепин дім]] в Чернигові.}}]] Полковник Черняк, що був при роботах на Ладозькім каналі, в 1722 р. так описував сю козацьку біду в доношенії своїм росийському сенатови: „При Ладозї у канальної роботи многеє число козаків хорих і померших знаходить ся, і що раз то більше умножають ся тяжкі хороби — найбільше вкорінила ся горячка і опух ніг, і мруть з того, одначе приставні офіцери, не вважаючи на таку нужду бідних козаків, за повелїннєм господина бриґадіра Лєонтиєва без жадного бачення немилостиво бють при роботї палками, — хоч і так вони її не тільки в день і в ночи, а навіть і в дні недїльні і празничні одправляють — без спочинку до неї приганяють. Бою ся я отже, щоб козаків тут не<noinclude></noinclude> 1pegzsnvvr3x1satwebr4knp6zyu4j2 250 56435 462361 139514 2022-08-20T12:46:11Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Мішаючи ся так в управу українську в усяких справах малих і великих та чинячи тим велику замішку, цар заразом користав з кождого непорядку в гетьманській управї щоб показувати на ті недоладности та немов для кращого порядку все більше покорочувати гетьманську та старшинську вдасть. Скоропадського він і призначив на гетьманство тому, що він був старий, плохий недотепа і ним лекше було по своїй волі обертати. Старшина хотїла Полуботка, так цар, оповідають, не згодив ся: він, каже, занадто розумний, з його може вийти другий Мазепа. А при Скоропадськім забрали велику силу ріжні його свояки і особливо молода і гарна гетьманиха [[w:Анастасія Маркович|Настя]], з Марковичів родом: про неї казали, що то вона, Настя, носить булаву, а Іван (гетьман) — плахту. Зять гетьманський [[w:Чарниш Іван Федорович|Чарниш]], настановлений судєю ґенеральним, завів великі непорядки, хабарництво і неправду в військовім судї. Посилаючи ся на такі непорядки в гетьманській управі, цар в 1722 р. приготовив новий удар українській автономії. При гетьманї поставлена була рада, так звана „[[w:Малоросійська колегія|малороссійская коллегія]]“, з шести великоросийських старших офіцерів, з тих ґарнїзонів (залог), що стояли на Українї, з бріґадіром [[w:Вельямінов Степан Лукич|Веляміновим]] у головах. Ся колєґія мала пильнувати судів і приймати скарги на всякі суди і уряди українські — навіть на найвищий військовий суд і військову (гетьманську) канцелярію. Мала наглядати, щоб від старшини не були кривди і тісноти козакам і посполитим і за порозуміннєм з гетьманом робити против того всякі заходи. Мала стежити за гетьманською канцелярією, і всякими писанями, що туди входять і звідти виходять. Мала пильнувати всяких доходів українських, приймати їх від війтів і урядників і видавати на військові та всякі иньші потреби. А про всякі непорядки мала доносити просто сенатови. [[File:Ілюстрована історія України 311.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|311. Іван Скоропадський.}}]] Таке небувале розпорядженнє цар Петро в своїм указї пояснював непорядками гетьмарськими, в канцелярії і в судї і в зборі доходів, і старшинськими кривдами: що у козаків і посполитих землї за-<noinclude></noinclude> 4ysdnifgis3jogt2089za9gpbbsduu5 250 56436 462360 139515 2022-08-20T12:45:17Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude><section begin="98"/>{{hwe|бирають|забирають}}, в кріпацтво повертають. Даремно Скоропадський іменем „всїх малоросийських людей“ з плачем і слїзми просив царя не вірити оповіданням про ті непорядки, не ламати старих прав і порядків українських. Цар не послухав, а щоб народови українському з кращої сторони ті нові порядки показати, розіслав по Україні друкований указ і в нїм писав» що колєєґія заводить ся на те тільки, аби старшина людей не кривдила, і додав свій наказ, даний колєґії, де згадувало ся про кривди старшинські. [[File:Ілюстрована історія України 312.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|312. Гетьманиха Настя Скоропадська.}}]] Страшенний се був удар і гетьману і всїй старшинї, всїй гетьманській управі. Ясне дїло було, що справжня управа буде тепер в руках сеї колєґії чи її голови, а за гетьманом з старшиною тільки порожнє імя зіставало ся. Дуже непокоїло також старшину отсє, що цар, покорочуючи її власть заразом підіймав против неї поспільство, обіцюючи суд і управу на старшинські кривди, виносив на верх справу неправедно захоплених земель і незаконно закріпощених людей та показував стежку до нової колєґії з усякими скаргами в сих справах.<section end="98"/> <section begin="99"/>'''99. Перше скасованнє Гетьманства. Полуботок.''' Скоропадський так був вражений тим, що захворів і вмер. Але його смерть дала цареви нагоду тільки до нового удару: він постановив зовсїм скасувати гетьманщину. Одержавши відомість про смерть Скоропадського, він поручив заступати гетьмана полковникови Полуботкови з ґенеральною старшиною і в усїх справах радити ся з Веляміновим. Разом з тим Україну з-під мінїстерства чи колєґії (як тодї називали) заграничних справ, через котру гетьмани досї мали зносини з царським правительством, велїв перевести в завідуваннє сенату, зарівно з звичайними провінціями Росії. Коли ж старшина прислала до нього своїх послів, просячи дозволу вибрати нового гетьмана на місце Скоропадського, то дуже довго на се не давано відповіди, а, як старшина {{hws|на|нагадувала}}<section end="99"/><noinclude></noinclude> spcqihq8vehmmrtn88bqpj7ynn84hk9 250 56438 462358 139518 2022-08-20T12:43:53Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>старих українських прав служать ріжні українські непорядки, він пильнував завести кращий лад в українській управі і зробити край кривдам старшинським, на які посилав ся цар Петро. Росписав унїверсали, під тяжкими карами забороняючи старшинї уживати козаків на свою службу. Заводив кращі порядки в судї, щоб не було там хабарництва і судї для своєї користи щоб не кривдили людей: наказав, щоб у судах сїльських, сотенних і полкових судив не сам оден судя чи отаман, а засїдало в судї кількох — аби оден другого пильнував. Уставив порядок для апеляції — як на рішеннє низшого суду скаржити ся до вищого. Завів кращий лад в навищому військовому судї. [[File:Ілюстрована історія України 313.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|313. Павло Полуботок, полковник чернигівський, наказний гетьман.}}]] Одначе правительство московське тільки посилало ся на ті непорядки та кривди, щоб за їх притокою „Малую Россію къ рукамъ прибрать“, як поясняв потім полїтику Петра його повірник — отой Толстой. Тому заходи Полуботка коло кращих порядків не тільки не сподобали ся московським правителям, а навпаки — накликали на нього великий гнїв їх. А то тим більше, що він разом з тим не переставав вкупі з старшиною допоминати ся (ще перед тою царською відповідю) дозволу на вибір нового гетьмана, скаржив ся на непорядки і грубе поводженнє великоросийських правителїв і посилав ся на статї Богдана Хмельницького против тих нових порядків. Коли Велямінов прислав скаргу на Полуботка, що він противить ся колєґії, цар Петро рішив ще далї покоротити права українські, викликав Полуботка до<noinclude></noinclude> 0dzxd6mw7xj1refxgnnzhyewunb0j4r 462359 462358 2022-08-20T12:44:23Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>старих українських прав служать ріжні українські непорядки, він пильнував завести кращий лад в українській управі і зробити край кривдам старшинським, на які посилав ся цар Петро. Росписав унїверсали, під тяжкими карами забороняючи старшинї уживати козаків на свою службу. Заводив кращі порядки в судї, щоб не було там хабарництва і судї для своєї користи щоб не кривдили людей: наказав, щоб у судах сїльських, сотенних і полкових судив не сам оден судя чи отаман, а засїдало в судї кількох — аби оден другого пильнував. Уставив порядок для апеляції — як на рішеннє низшого суду скаржити ся до вищого. Завів кращий лад в навищому військовому судї. [[File:Ілюстрована історія України 313.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|313. Павло Полуботок, полковник чернигівський, наказний гетьман.}}]] Одначе правительство московське тільки посилало ся на ті непорядки та кривди, щоб за їх притокою „Малую Россію къ рукамъ прибрать“, як поясняв потім полїтику Петра його повірник — отой Толстой. Тому заходи Полуботка коло кращих порядків не тільки не сподобали ся московським правителям, а навпаки — накликали на нього великий гнїв їх. А то тим більше, що він разом з тим не переставав вкупі з старшиною допоминати ся (ще перед тою царською відповідю) дозволу на вибір нового гетьмана, скаржив ся на непорядки і грубе поводженнє великоросийських правителїв і посилав ся на статї Богдана Хмельницького против тих нових порядків. Коли Велямінов прислав скаргу на Полуботка, що він противить ся колєґії, цар Петро рішив ще далї покоротити права українські, викликав Полуботка до<noinclude></noinclude> lrgwmo9buo4ev6vyx2ol7jerpimluze 250 56439 462357 139519 2022-08-20T12:43:17Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>Петербурга з иньшою головнїйшою старшиною, а щоб на Українї меньше було взагалї старшини і козацтва під сю пору, наказав вивести військо козацьке на полудневу границю — мовляв стерегти Україну від Татар. [[File:Ілюстрована історія України 314.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|314. Церква в с. Боровичах, перероблена з будинку Полуботка.}}]] В Петербурзї Полуботок з старшиною подали цареви прошеннє, щоб Українї повернено старі права. Посилали ся на те, що по статям Богдана Хмельницького ніхто не має мішати ся до козацького суду, а тепер великоросийська колєґія мішаєть ся в судові справи, приймає скарги і таке иньше. Але разом з сим наспіло прошеннє з Стародубського полку, де просили завести московський суд і полковником дати Великороса. Полуботок казав, що се прошеннє підстроїв Велямінов — щоб против домагань старшини правительство могло покликати ся на бажання української людности і касувати далї українські порядки. Цар, одержавши прошеннє, вислав на Україну свого довіреного чоловіка, Румянцева, щоб він розпитав ся між козацтвом, чого вони хочуть — чи давнїх порядків українських, як Полуботок з старшиною, чи порядків московських, як Стародубівцї, а заразом щоб зібрав відомости про кривди людям від старшини. Полуботок, довідавши сія про се, зрозумів добре, до чого воно прямує і чим може скінчити ся. Румянцев з Веляміновим легко могли добути від людей такі відповіди яких їм було треба, особливо, що Україна зістала ся без старшини і не було кому запобігти тому. Перед грізним московським начальством люде здебільшого відповідали б так, як їм відповіди піддавали, значить богато зібрало ся б голосів за заведеннє московських порядків на Українї — ще як би до того подавала ся надїя, що людям повернуть землї забрані старшиною. Не можучи сам виїхати з Петербурга. Полуботок післав від себе людей на Україну з наукою, як поводити ся при тій ревізії старшинських кривд,<noinclude></noinclude> l0ypg02k2sz2j36mbid41jvtt0b8kk0 250 56441 462352 139523 2022-08-20T12:39:50Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude><section begin="99"/>після того умер і цар Петро. Так оповідали на Українї, і по старих домах українських дуже часто можна було стрінути портрет Полуботка і під ним підписані слова „з мови, що Полуботок говорив цареви Петрови“: „Вступаючись за отчизну, я не боюсь нї кандалїв нї тюрми, і для мене лучче найгіршою смертю умерти, як дивитись на повшехну гибель моїх земляків“. Одначе Полуботок на сих портретах не подобає на дїйсний портрет Павла Полуботка: малюєть ся він тут далеко старшим, тож думають, що на сих портретах представлений його батько Леонтий, котрого помилкою помішали з його сином Павлом. [[File:Ілюстрована історія України 315.jpg|thumb|left|upright=1|{{c||315. Звичайний (хибний) портрет Полуботка.}}]]<section end="99"/> <section begin="100"/>'''100. Відновленнє гетьманства і гетьман Апостол.''' Україна зістала ся безбороню в руках колєґії й Велямінова. Визначнїйші старшини сидїли в вязницях в Петербурзї, всї иньші присїли з страху від царського гнїву і кар і не насміляли ся піднести голосу против всесильного Велямінова, а ріжні підлизи прислужувались йому, помагаючи заводити московські порядки на Українї. В Стародубський полк полковником призначено майора Кокошкіна, в Чернигівський теж Великороса Боґданова. Україну наповнено великоруським військом: в декотрих полках стояло по цїлому полку, в декотрих по половинї і більше. Все се військо против всяких прав утримувало ся от уже другий десяток лїт коштом української людности, і колєґія накладала на удержанне московських військ все нові й нові податки і побори. Так напр. в 1722 р. вона зібрала 45 тис. рублїв податків і 17 тис. мір муки для московських військ, а в 1724 вже 140 тис. рублів і 40 тис. мір муки. І разом з тим далї нищило ся козацтво всякими роботами: так в 1723 р. вислано 10 тис. козаків над Каспийське море, на р. Сулак, будувати кріпость св. Хреста, в 1724 р. їх велено вернути, але на їх місце вислано свіжий віддїл козаків, теж десять тисяч, і так далї… Страшенна руїна нависла над Україною і люде вже не знали,<section end="100"/><noinclude></noinclude> lhlez29xw4tj5nkpu23tf1cn5ohxp7e 462353 462352 2022-08-20T12:40:31Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude><section begin="99"/>після того умер і цар Петро. Так оповідали на Українї, і по старих домах українських дуже часто можна було стрінути портрет Полуботка і під ним підписані слова „з мови, що Полуботок говорив цареви Петрови“: „Вступаючись за отчизну, я не боюсь нї кандалїв нї тюрми, і для мене лучче найгіршою смертю умерти, як дивитись на повшехну гибель моїх земляків“. Одначе Полуботок на сих портретах не подобає на дїйсний портрет Павла Полуботка: малюєть ся він тут далеко старшим, тож думають, що на сих портретах представлений його батько Леонтий, котрого помилкою помішали з його сином Павлом. [[File:Ілюстрована історія України 315.jpg|thumb|left|upright=1|{{c||315. Звичайний (хибний) портрет Полуботка.}}]] <section end="99"/> <section begin="100"/>'''100. Відновленнє гетьманства і гетьман Апостол.''' Україна зістала ся безбороню в руках колєґії й Велямінова. Визначнїйші старшини сидїли в вязницях в Петербурзї, всї иньші присїли з страху від царського гнїву і кар і не насміляли ся піднести голосу против всесильного Велямінова, а ріжні підлизи прислужувались йому, помагаючи заводити московські порядки на Українї. В Стародубський полк полковником призначено майора Кокошкіна, в Чернигівський теж Великороса Боґданова. Україну наповнено великоруським військом: в декотрих полках стояло по цїлому полку, в декотрих по половинї і більше. Все се військо против всяких прав утримувало ся от уже другий десяток лїт коштом української людности, і колєґія накладала на удержанне московських військ все нові й нові податки і побори. Так напр. в 1722 р. вона зібрала 45 тис. рублїв податків і 17 тис. мір муки для московських військ, а в 1724 вже 140 тис. рублів і 40 тис. мір муки. І разом з тим далї нищило ся козацтво всякими роботами: так в 1723 р. вислано 10 тис. козаків над Каспийське море, на р. Сулак, будувати кріпость св. Хреста, в 1724 р. їх велено вернути, але на їх місце вислано свіжий віддїл козаків, теж десять тисяч, і так далї… Страшенна руїна нависла над Україною і люде вже не знали,<section end="100"/><noinclude></noinclude> nh8mqt8gpee9psn69fb7zvsbqu4m9iu 462356 462353 2022-08-20T12:42:36Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude><section begin="99"/>після того умер і цар Петро. Так оповідали на Українї, і по старих домах українських дуже часто можна було стрінути портрет Полуботка і під ним підписані слова „з мови, що Полуботок говорив цареви Петрови“: „Вступаючись за отчизну, я не боюсь нї кандалїв нї тюрми, і для мене лучче найгіршою смертю умерти, як дивитись на повшехну гибель моїх земляків“. Одначе Полуботок на сих портретах не подобає на дїйсний портрет Павла Полуботка: малюєть ся він тут далеко старшим, тож думають, що на сих портретах представлений його батько Леонтий, котрого помилкою помішали з його сином Павлом. [[File:Ілюстрована історія України 315.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|315. Звичайний (хибний) портрет Полуботка.}}]] <section end="99"/> <section begin="100"/>'''100. Відновленнє гетьманства і гетьман Апостол.''' Україна зістала ся безбороню в руках колєґії й Велямінова. Визначнїйші старшини сидїли в вязницях в Петербурзї, всї иньші присїли з страху від царського гнїву і кар і не насміляли ся піднести голосу против всесильного Велямінова, а ріжні підлизи прислужувались йому, помагаючи заводити московські порядки на Українї. В Стародубський полк полковником призначено майора Кокошкіна, в Чернигівський теж Великороса Боґданова. Україну наповнено великоруським військом: в декотрих полках стояло по цїлому полку, в декотрих по половинї і більше. Все се військо против всяких прав утримувало ся от уже другий десяток лїт коштом української людности, і колєґія накладала на удержанне московських військ все нові й нові податки і побори. Так напр. в 1722 р. вона зібрала 45 тис. рублїв податків і 17 тис. мір муки для московських військ, а в 1724 вже 140 тис. рублів і 40 тис. мір муки. І разом з тим далї нищило ся козацтво всякими роботами: так в 1723 р. вислано 10 тис. козаків над Каспийське море, на р. Сулак, будувати кріпость св. Хреста, в 1724 р. їх велено вернути, але на їх місце вислано свіжий віддїл козаків, теж десять тисяч, і так далї… Страшенна руїна нависла над Україною і люде вже не знали,<section end="100"/><noinclude></noinclude> r4h2thsr7k91dfzkskai0ex0ux99rrp 250 56444 462351 139532 2022-08-20T12:38:58Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>визначено вибір гетьмана, і по сїм Наумов запитав, кого хочуть мати гетьманом. Всї в один голос назвали Апостола, і так по три рази запитавши, Наумов проголосив Апостола гетьманом. Апостол, як годить ся, відмовляв ся, але коли наставали на нього, прийняв вибір і зложив гетьманську присягу на вірність цареви. Була велика радість у всїх — описує в рапортї правительству Наумов. [[File:Ілюстрована історія України 317.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c||309. Данило Апостол, з старого портрета.}}]] Вже з сього оповідання бачимо, що повного привернення давнїх порядків українських все таки не було. При виборі гетьманським не було вже мови при укладаннє статей, які мали бути підставою української конституції; не потверджувано й старих прав українських іменем царським. Резидент царський Наумов мав разом з гетьманом полагоджувати ріжні справи, як от скарги на суд військовий. Сей військовий суд (ґенеральний) мав тепер бути мішаний, зложений з трох українських старшин і трох великоросийських офіцерів, визначених правительством. Скарбом військовим мали завідувати підскарбії — оден Українець, другий Великоросиянин. І в військових справах гетьмана з військом козацьким віддано під власть фельдмаршалови росийських військ. А хоч вірили Апостолови більш нїж кому з української старшини, проте по виборі його на гетьмана одного з його синів держали в Петербурзї як закладня, для більшої вірности. Полїтика царя Петра таки не минула дурно й не була цїлком відкенена новим правительством. Але Українці тїшили ся й тим, що позбули ся велямінівського правлїння й вернули ся до свого автономного житя — хоч і обкроєного. Апостол помаленьку і потихеньку пильнував скріпити власть і значіннє гетьманське, ослабити впливи й мішання в українські справи росийських мінїстрів і воєнних та адмінїстративних чинів. Заразом, як і Полуботок, пильнував завести кращі порядки в урядах і судах і в цїлім правлїнню українськім, оборонити нарід від кривд старшинських, вивести самовільство і хабарництво, щоб не було притоки росийському прави-<noinclude></noinclude> ibwic7i3zkkf1ygp7wbo1ngrztj5h5w 462355 462351 2022-08-20T12:41:59Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>визначено вибір гетьмана, і по сїм Наумов запитав, кого хочуть мати гетьманом. Всї в один голос назвали Апостола, і так по три рази запитавши, Наумов проголосив Апостола гетьманом. Апостол, як годить ся, відмовляв ся, але коли наставали на нього, прийняв вибір і зложив гетьманську присягу на вірність цареви. Була велика радість у всїх — описує в рапортї правительству Наумов. [[File:Ілюстрована історія України 317.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|309. Данило Апостол, з старого портрета.}}]] Вже з сього оповідання бачимо, що повного привернення давнїх порядків українських все таки не було. При виборі гетьманським не було вже мови при укладаннє статей, які мали бути підставою української конституції; не потверджувано й старих прав українських іменем царським. Резидент царський Наумов мав разом з гетьманом полагоджувати ріжні справи, як от скарги на суд військовий. Сей військовий суд (ґенеральний) мав тепер бути мішаний, зложений з трох українських старшин і трох великоросийських офіцерів, визначених правительством. Скарбом військовим мали завідувати підскарбії — оден Українець, другий Великоросиянин. І в військових справах гетьмана з військом козацьким віддано під власть фельдмаршалови росийських військ. А хоч вірили Апостолови більш нїж кому з української старшини, проте по виборі його на гетьмана одного з його синів держали в Петербурзї як закладня, для більшої вірности. Полїтика царя Петра таки не минула дурно й не була цїлком відкенена новим правительством. Але Українці тїшили ся й тим, що позбули ся велямінівського правлїння й вернули ся до свого автономного житя — хоч і обкроєного. Апостол помаленьку і потихеньку пильнував скріпити власть і значіннє гетьманське, ослабити впливи й мішання в українські справи росийських мінїстрів і воєнних та адмінїстративних чинів. Заразом, як і Полуботок, пильнував завести кращі порядки в урядах і судах і в цїлім правлїнню українськім, оборонити нарід від кривд старшинських, вивести самовільство і хабарництво, щоб не було притоки росийському прави-<noinclude></noinclude> k3xng2jeb83k72gxvridjnzsts1fyyr 250 56446 462350 139543 2022-08-20T12:38:06Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>дусї як заходив ся Полуботок: всї суди від сїльських і сотенних почавши до військового мали судити ся не одним судєю, а з товаришами, колєґіяльно, і вказано порядок апеляції — обжаловання судових рішень: з судів сотенних в полкові, а з полкових в генеральний військовий; сей ґенеральний суд мав бути судом тільки апеляційним: вчинати в нїм справ не можна було. [[File:Ілюстрована історія України 318.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c||318. Могила Гордїєнка недалеко Алешок (коло с. [[Республіканець|Камянки]]).}}]] Важною подїєю було також поверненнє Запорожцїв. Я згадував уже ([[Ілюстрована історія України/Орликові заходи|гл. 97]]), що відчуженнє від України під турецькою зверхністю уїло ся Сїчовикам дуже скоро і вони почали просити ся, щоб росийське правительство прийняло їх назад. [[w:Гордієнко Кость|Гордїєнко]] і [[Автор:Пилип Орлик|Орлик]] стримували їх, як могли, але по смерти {{errata|Годїєнка|Гордїєнка}} тим сильнїше зачали вони просити ся на Україну. Росийське правительство одначе не вважало можливим їх прийняти назад, поки стояла згода з Туреччиною, щоб не нарушити трактату, яким {{errata|Запорозцїв|Запорожцїв}} признано турецькими підданими; але обіцяло їх прийняти, як тільки піде до війни з Туреччиною: росийському війську на випадок такої війни було дуже важно мати Запорожцїв по своїй сторонї. На війну ж зачало заносити ся вже з кінця 1720-х років і поверненнє Запорожцїв стало справою найблизшого часу. В 1733 р., коли почало ся безкоролївє в Польщі, війна була прінціпіально рішена, і лїтом того року Запорожцям післано царську грамоту, що їх приймають назад під росийську зверхність, але коли перейти — про те обіцяно дати знати. Одначе далї чекати Запорожцям не можна було, бо хан кликав їх в похід у Польщу. Тому на початку 1734 р. вони вийшли з [[w:Олешківська Січ|Алешок]] і перейшли на Запороже, на Базавлук. Потім в Лубнях постановлено з запорозькими делєґатами [[w:Лубенський договір|статї]], на яких Запороже вертало ся під Росію: жити їм на старих місцях, як жили до 1709 р., і свобідно промишляти; правити ся своєю старшиною, підлягаючи безпосередно головному начальнику росийських військ на Українї; стерегти границь, а за службу свою діставити від росийського правительства що року 20 тис. рублів. По сїм Запорожцї зложили присягу царицї. Було їх тодї всїх понад 7000 чоловіка. Так були похоронені останнї пережитки Мазепиного повстання на Українї. Тільки невгомонний Орлик, користаючи з нових заворушень:<noinclude></noinclude> ebai80836uznh74o63zrbgujwuq9mr7 462354 462350 2022-08-20T12:41:30Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>дусї як заходив ся Полуботок: всї суди від сїльських і сотенних почавши до військового мали судити ся не одним судєю, а з товаришами, колєґіяльно, і вказано порядок апеляції — обжаловання судових рішень: з судів сотенних в полкові, а з полкових в генеральний військовий; сей ґенеральний суд мав бути судом тільки апеляційним: вчинати в нїм справ не можна було. [[File:Ілюстрована історія України 318.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|318. Могила Гордїєнка недалеко Алешок (коло с. [[Республіканець|Камянки]]).}}]] Важною подїєю було також поверненнє Запорожцїв. Я згадував уже ([[Ілюстрована історія України/Орликові заходи|гл. 97]]), що відчуженнє від України під турецькою зверхністю уїло ся Сїчовикам дуже скоро і вони почали просити ся, щоб росийське правительство прийняло їх назад. [[w:Гордієнко Кость|Гордїєнко]] і [[Автор:Пилип Орлик|Орлик]] стримували їх, як могли, але по смерти {{errata|Годїєнка|Гордїєнка}} тим сильнїше зачали вони просити ся на Україну. Росийське правительство одначе не вважало можливим їх прийняти назад, поки стояла згода з Туреччиною, щоб не нарушити трактату, яким {{errata|Запорозцїв|Запорожцїв}} признано турецькими підданими; але обіцяло їх прийняти, як тільки піде до війни з Туреччиною: росийському війську на випадок такої війни було дуже важно мати Запорожцїв по своїй сторонї. На війну ж зачало заносити ся вже з кінця 1720-х років і поверненнє Запорожцїв стало справою найблизшого часу. В 1733 р., коли почало ся безкоролївє в Польщі, війна була прінціпіально рішена, і лїтом того року Запорожцям післано царську грамоту, що їх приймають назад під росийську зверхність, але коли перейти — про те обіцяно дати знати. Одначе далї чекати Запорожцям не можна було, бо хан кликав їх в похід у Польщу. Тому на початку 1734 р. вони вийшли з [[w:Олешківська Січ|Алешок]] і перейшли на Запороже, на Базавлук. Потім в Лубнях постановлено з запорозькими делєґатами [[w:Лубенський договір|статї]], на яких Запороже вертало ся під Росію: жити їм на старих місцях, як жили до 1709 р., і свобідно промишляти; правити ся своєю старшиною, підлягаючи безпосередно головному начальнику росийських військ на Українї; стерегти границь, а за службу свою діставити від росийського правительства що року 20 тис. рублів. По сїм Запорожцї зложили присягу царицї. Було їх тодї всїх понад 7000 чоловіка. Так були похоронені останнї пережитки Мазепиного повстання на Українї. Тільки невгомонний Орлик, користаючи з нових заворушень:<noinclude></noinclude> t1boy7b6wdi8zrh0lghysr03x6nfsme 250 56452 462348 139544 2022-08-20T12:37:08Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>коросийським, а по лївій Малоросийським“. Правити їм по „рішительним пунктам“ Апостола, а цариця обіцяє український народ заховувати при привилеях по статям Богдана Хмельницького. [[File:Ілюстрована історія України 319.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|319. Порошниця запорозька, 1726 р.}}]] Все се навіть виразами своїми дуже сильно нагадувало звісну вже нам грамоту Петра I, і справді згадки про статї Хмельницького, і про тимчасовий характер того правлїння писали ся про око, а в тайній інструкції кн. Шаховскому таки по щирости пояснено, що про вибір гетьмана згадано на те тільки, аби не вийшло якого замішання, а по правдї правительство зовсїм не думає більше вибирати гетьманів, — Україну переведено назад під власть сената, як звичайну провінцію, і фактичним її правителем мав стати перший член нової колєґії, кн. Шаховской. Рівність членів, згадувана в указі, зіставала ся порожнім звуком супроти тих прав, якими був надїлений перший член. Князеви Шаховскому секретно поручало ся пильнувати і наглядати українських членів правлїння, і як би за ними виявило ся щось підозріле, то арештувати і на їх місце своєю волею призначати людей прихильних росийському правительству, і взагалї в важних випадках не оглядати ся на нїякі інструкції, тільки поступати по мисли своїй. Таким чином новий перший член мав в дїйсности бути справ-<noinclude></noinclude> div4mq09amgpnn5pgnpga3hth1afvla 250 56453 462342 139546 2022-08-20T12:34:16Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>жнїм правителем України, так само як колишнїй президент Петрової малоросийської колєґії. Але в тодїшних своїх правителях і взагалї в Великоросиянах призначуваних на українські уряди прийшло ся правительству росийському розчарувати ся. Вони своєволили, уїдали ся народови і тїснили його, правили неправедно, покладаючи ся на довірє правительства. Тим відбивали у громадянства всяку віру в московські порядки й московських людей, і в ті привабні слова про справедливість і оборону народу, що розсилали ся в московських указах про заведеннє нових порядків. Тому Шаховскому наказано дбати також і про те, аби членами нового правлїння і ґенерального суду призначували ся з Великоросиян люде гідні, такі щоб український народ до московських людей і московських порядків набирав охоти. Поручало ся також по давньому толкувати людям з простого народу, що ті нові порядки заводять ся для охорони людей від кривд старшинських, а на гетьманське правлїннє валити всї непорядки і кривди, аби люде не бажали відновлення гетьманства. Нарештї для того, щоб українські вищі верстви зросийщити, рекомендувало ся Шаховскому непомітно, але пильно відводити українську старшину від Поляків і иньших „заграничних жителів“, і зручно вести до того, щоб Українцї женили ся і своячили ся з Великоросиянами. [[File:Ілюстрована історія України 320.jpg|thumb|center|upright=1|{{c|320. Козацька шабля (збірка Українського Наукового тов. в Київі).}}]] Такі інструкції діставав Шаховской і його наступники; можна собі уявити, як мусїло себе почувати українське громадянство під таким правлїннєм. Хоч царське правительство при тім наказувало звичайно вести свою полїтику „секретно“, „подъ рукою“, искуснымъ образомъ“, але не було чого сподївати ся якоїсь делїкатности в тих часах, коли не жалувано й своїх та найвиших, а не то що ту придавлену й перелякану українську старшину. Само правительство, як доходило до дїла, забувало про всяку делїкатність. Київського митрополита Ванатовича разом з ігуменами київських монастирів скинуло з урядів і заслало за те, що не одслужили молебня в царський день. Взявши ріжні, зовсїм,<noinclude></noinclude> hqlrcr431n3ai189zema9c1s49nkq1n 462344 462342 2022-08-20T12:34:52Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>жнїм правителем України, так само як колишнїй президент Петрової малоросийської колєґії. Але в тодїшних своїх правителях і взагалї в Великоросиянах призначуваних на українські уряди прийшло ся правительству росийському розчарувати ся. Вони своєволили, уїдали ся народови і тїснили його, правили неправедно, покладаючи ся на довірє правительства. Тим відбивали у громадянства всяку віру в московські порядки й московських людей, і в ті привабні слова про справедливість і оборону народу, що розсилали ся в московських указах про заведеннє нових порядків. Тому Шаховскому наказано дбати також і про те, аби членами нового правлїння і ґенерального суду призначували ся з Великоросиян люде гідні, такі щоб український народ до московських людей і московських порядків набирав охоти. Поручало ся також по давньому толкувати людям з простого народу, що ті нові порядки заводять ся для охорони людей від кривд старшинських, а на гетьманське правлїннє валити всї непорядки і кривди, аби люде не бажали відновлення гетьманства. Нарештї для того, щоб українські вищі верстви зросийщити, рекомендувало ся Шаховскому непомітно, але пильно відводити українську старшину від Поляків і иньших „заграничних жителів“, і зручно вести до того, щоб Українцї женили ся і своячили ся з Великоросиянами. [[File:Ілюстрована історія України 320.jpg|thumb|center|upright=3|{{c|320. Козацька шабля (збірка Українського Наукового тов. в Київі).}}]] Такі інструкції діставав Шаховской і його наступники; можна собі уявити, як мусїло себе почувати українське громадянство під таким правлїннєм. Хоч царське правительство при тім наказувало звичайно вести свою полїтику „секретно“, „подъ рукою“, искуснымъ образомъ“, але не було чого сподївати ся якоїсь делїкатности в тих часах, коли не жалувано й своїх та найвиших, а не то що ту придавлену й перелякану українську старшину. Само правительство, як доходило до дїла, забувало про всяку делїкатність. Київського митрополита Ванатовича разом з ігуменами київських монастирів скинуло з урядів і заслало за те, що не одслужили молебня в царський день. Взявши ріжні, зовсїм,<noinclude></noinclude> jhdr2vpbv9246gtgvivu1plfv3nogma 462346 462344 2022-08-20T12:35:15Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>жнїм правителем України, так само як колишнїй президент Петрової малоросийської колєґії. Але в тодїшних своїх правителях і взагалї в Великоросиянах призначуваних на українські уряди прийшло ся правительству росийському розчарувати ся. Вони своєволили, уїдали ся народови і тїснили його, правили неправедно, покладаючи ся на довірє правительства. Тим відбивали у громадянства всяку віру в московські порядки й московських людей, і в ті привабні слова про справедливість і оборону народу, що розсилали ся в московських указах про заведеннє нових порядків. Тому Шаховскому наказано дбати також і про те, аби членами нового правлїння і ґенерального суду призначували ся з Великоросиян люде гідні, такі щоб український народ до московських людей і московських порядків набирав охоти. Поручало ся також по давньому толкувати людям з простого народу, що ті нові порядки заводять ся для охорони людей від кривд старшинських, а на гетьманське правлїннє валити всї непорядки і кривди, аби люде не бажали відновлення гетьманства. Нарештї для того, щоб українські вищі верстви зросийщити, рекомендувало ся Шаховскому непомітно, але пильно відводити українську старшину від Поляків і иньших „заграничних жителів“, і зручно вести до того, щоб Українцї женили ся і своячили ся з Великоросиянами. [[File:Ілюстрована історія України 320.jpg|thumb|center|upright=2|{{c|320. Козацька шабля (збірка Українського Наукового тов. в Київі).}}]] Такі інструкції діставав Шаховской і його наступники; можна собі уявити, як мусїло себе почувати українське громадянство під таким правлїннєм. Хоч царське правительство при тім наказувало звичайно вести свою полїтику „секретно“, „подъ рукою“, искуснымъ образомъ“, але не було чого сподївати ся якоїсь делїкатности в тих часах, коли не жалувано й своїх та найвиших, а не то що ту придавлену й перелякану українську старшину. Само правительство, як доходило до дїла, забувало про всяку делїкатність. Київського митрополита Ванатовича разом з ігуменами київських монастирів скинуло з урядів і заслало за те, що не одслужили молебня в царський день. Взявши ріжні, зовсїм,<noinclude></noinclude> 3wagmkxs4rklon8b1q7s0lhxvz279dj 250 56455 462341 139548 2022-08-20T12:29:55Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>лїтицї московській, з тим більшою запопадливістю заходила ся коло збільшення своїх маєтків та хозяйства, коло збогачування свого потомства землями і майном усяким. Уступаючи ся перед московською полїтикою, чинячи волю її, за те свобідно, заробивши ласку правителїв московських, загарбувала собі землї, кріпостила козаків і посполитих, певна, що правителї дивитимуть ся кріз пальцї і не дадуть ходу дїлу, коли який небудь покривджений селянин або козак доходитиме своїх кривд перед московськими властями. [[File:Ілюстрована історія України 321.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|321. Булава (чернигівський музей).}}]] Правительство, щоб налякати старшину, вміло пускати чутки, що нові порядки заводять ся на те, аби оборонити людей від старшинських кривд; але на дїлї у тих нових московських правителїв так само не можна було знайти нїякої управи на старшинські кривди: вирощені серед лютого кріпацтва Московщини, до того звичайно великі хабарники, вони тягли за панами, а не за покривдженими людьми. Замість справедливих і чесних людей, котрі могли б заохотити людей до московських порядків, українська людність бачила перед собою московських хапугів і своєвільників, призвичаєних до незвичайно суворого і жорстокого поводження з людьми. Бачила ріжних пройдисвітів, що лякали людей доносами, і доводили людей до тюрм, вязниць і заслань страшним „словом і дїлом“ (такими словами: що вони знають „слово і дѣло государево“ доношувано в страшну „тайну канцелярію“ росийську в усяких полїтичних справах). Звісний анекдот проте, як переїзжий росийський офіцер, заїхавши з своєю командою до одного українського пана і не вдоволивши ся трактованнєм, яке було йому зроблене, причепив ся до свого хозяїна, що у нього на кафлях печи між иньшим намальовані росийські двуглаві орли. Арештував його і відіслав в тайну канцелярію обвинувативши, що він пече на своїх печах царський герб „невідомо з яким замислом“. Тайна канцелярія, побачивши в тім „слово и дѣло“, взяла того бідного панка на допити, нащо він поставив на печах царський герб і його пече? А хоч той свідками показав, що се звичайні кафлї, куплені на ярмарку, то все таки, щоб визволити ся з рук страшної канцелярії, мусів пожертвувати добрий табун коней, рогату худобу і чималу суму грошей.<noinclude></noinclude> 50b2ibso81pbc6b5agy6u5leh9sn5hs 250 56456 462339 139549 2022-08-20T12:28:29Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>[[File:Ілюстрована історія України 322.jpg|thumb|rith|upright=2|{{c|322. Пернач Полуботка (тамже).}}]] Правительство і правительственні сфери, розуміючи, ідо Українцям не могло бути по серцю все те що виробляли вони з Україною, незвичайно підозріливо були настроєні для Українцїв: все прислухали ся до якихось змов, зрад, і за кожду дрібницю готові були брати людину на слїдство — тодїшне слідство, нечувано суворе, з немилосердними муками, що й оправданному нераз відбирало здоровлє на завсїди. Страшні перекази про сї допити і слїдства довго ходили по Українї. „Не переставали допитувати, розпитувати, мучити ріжними машинами і нарештї — пекти шиною {{errata|нещаславих|нещасливих}} людей, що попались їм в руки“, оповідає сї перекази пізнїйший Українець, автор „[[w:Історія Русів|Исторії Русов или Малой Россіи]]“; дїла сї і подвиги на теперішнїй час здали ся б горячковими привидами або божевільством, але тодї се були справи важні, секретні — і давали великі доходи. Людей катували і мучили на підставі самих тільки доносів та всіляких причіпок перехожих і роскватированих салдатів, а ще більше — дезертирів і всяких заволок; для доноса, досить було сих слів — „о словѣ и дѣлѣ государевѣ“, і се „слово и дѣло“ було для злих і нїкчемних людей немов талїсманом злоби і пімсти; містило в собі три пункти: житя, чести і добра государевої особи і його фамілїї. Кождого обивателя, хоч би й найчеснїйшого і зовсїм певного, брали на муки за доносом очевидного злодїя і нїкчемника: не участував хто салдата або якого небудь заволоки, не обдарував або необережно чимсь розгнївав — вже біда! Заволока іде до міського або сїльського начальника і кричить перед ним, що має на того і того донести „слово и дѣло государево“ — „куй (в кайдани) його і мене!“ Начальство не маючи що розбирати, остовпівши від одного слова доносчикового, кує в кайдани однаково обвинуваченого і доносчика і відсилає під найпильнїйшою сторожею в мінїстерську канцелярію,<ref>Тут автор мішає з тайною канцелярією.</ref>. А там не входять в відносини доносчика і обвинуваченого і в причини доноса — чи може він бути правдивий, не розбирають навіть, чи обвинувачений по свому віддаленню і способу житя може вчинити якусь шкоду цареви і його фамілїї, котрих він не бачив і бачити не може. Слїпо тримають ся інструкції, ставлять доносчика на тортури і коли він три способи їх витримає і тим донос<noinclude></noinclude> 62fx9ewthk8kopo8wrp2b5jpg0gifgr 462340 462339 2022-08-20T12:28:54Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>[[File:Ілюстрована історія України 322.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|322. Пернач Полуботка (тамже).}}]] Правительство і правительственні сфери, розуміючи, ідо Українцям не могло бути по серцю все те що виробляли вони з Україною, незвичайно підозріливо були настроєні для Українцїв: все прислухали ся до якихось змов, зрад, і за кожду дрібницю готові були брати людину на слїдство — тодїшне слідство, нечувано суворе, з немилосердними муками, що й оправданному нераз відбирало здоровлє на завсїди. Страшні перекази про сї допити і слїдства довго ходили по Українї. „Не переставали допитувати, розпитувати, мучити ріжними машинами і нарештї — пекти шиною {{errata|нещаславих|нещасливих}} людей, що попались їм в руки“, оповідає сї перекази пізнїйший Українець, автор „[[w:Історія Русів|Исторії Русов или Малой Россіи]]“; дїла сї і подвиги на теперішнїй час здали ся б горячковими привидами або божевільством, але тодї се були справи важні, секретні — і давали великі доходи. Людей катували і мучили на підставі самих тільки доносів та всіляких причіпок перехожих і роскватированих салдатів, а ще більше — дезертирів і всяких заволок; для доноса, досить було сих слів — „о словѣ и дѣлѣ государевѣ“, і се „слово и дѣло“ було для злих і нїкчемних людей немов талїсманом злоби і пімсти; містило в собі три пункти: житя, чести і добра государевої особи і його фамілїї. Кождого обивателя, хоч би й найчеснїйшого і зовсїм певного, брали на муки за доносом очевидного злодїя і нїкчемника: не участував хто салдата або якого небудь заволоки, не обдарував або необережно чимсь розгнївав — вже біда! Заволока іде до міського або сїльського начальника і кричить перед ним, що має на того і того донести „слово и дѣло государево“ — „куй (в кайдани) його і мене!“ Начальство не маючи що розбирати, остовпівши від одного слова доносчикового, кує в кайдани однаково обвинуваченого і доносчика і відсилає під найпильнїйшою сторожею в мінїстерську канцелярію,<ref>Тут автор мішає з тайною канцелярією.</ref>. А там не входять в відносини доносчика і обвинуваченого і в причини доноса — чи може він бути правдивий, не розбирають навіть, чи обвинувачений по свому віддаленню і способу житя може вчинити якусь шкоду цареви і його фамілїї, котрих він не бачив і бачити не може. Слїпо тримають ся інструкції, ставлять доносчика на тортури і коли він три способи їх витримає і тим донос<noinclude></noinclude> f8oln1i9cda3ixi9eef9b8zmpvqts04 250 56457 462336 139551 2022-08-20T12:26:30Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude><section begin="101"/>свій потвердить, то вже обвинувачений не має що казати: його мучать і замучують напевно“. При тім тяжка військова служба для козаччини в турецьких, кримських і польських походах, а для людей ходженнє з підводами, даваннє провіанту на військо, то задурно, то немов би за плату, котрої одначе не можна було дочекати ся. {{block center/s}}<poem>Москалики, соколики, поїли ви наші волики, А коли вернете ся здорові — поїсте й остатні корови —</poem>{{block center/e}} записує автор тоїж історії України на память, „як українські народи хвалили свою гостинність московському війську в турецьку війну“. З записок сучасника Якова Марковича, ґенерального підскарбія, довідуємо ся як цілими десятками тисяч забирано волів з України для війська — „з тим що на них пізнїйше буде дана плата“!... [[File:Ілюстрована історія України 323.jpg|thumb|center|upright=1|{{c|323. Пернач Якубовича.}} Страшенно нищено людей, отим забираннєм худоби і провіанту, як і тими підводами, де люде не раз тратили свою худобу і з батіжками вертали ся на Україну без усякої заплати. {{block center/s}}<poem>Ой у недїлю рано пораненьку усї дзвони дзвонять, Ой там наші, наші чумаченьки вози й воли гонять. Ой почім тая Молдава славна що жовтиї піски? Ой у Молдаву гнали по чотирі вози, з Молдави пішки. Ой, почім тая Молдава славна, що крутиї гори? Ой у Молдаву йшли чумаки в жупанах, назад та голі.</poem>{{block center/e}}<section end="101"/> <section begin="102"/>'''102. Гетьманство Розумовського.''' Всї отакі обставини незвичайно тяжко відбили ся на наріднїм житї. Україну зруйновано до решти. Московський міністр Волинский переїхавши через Україну в 1737 р. писав тодїшньому правителеви [[w:Ернст-Йоганн Бірон|Біронови]]: „До самого вїзду мого в Україну не думав я, що така вона пуста, і стільке множество тутешнього народу пропало, а й телер стільки вигнано (на війну), що не зістало ся й стільки хлїборобів, щоб їм самим для себе збіжа посїяти, і хоч то вважають за їх упертість, що богато поля лишило ся без засїву, але як по совісти розсудити, то й робити нема кому і нема чим — бо вже скільки торік волів викуплено і на підводах поморено, а тепер ще й понад то з одного Нїжинського полку взято в армію 14 тис. волів, а скільки з иньших полків узято, того докладно сказати не можна“. А ще пізнїйше, 1764 р., пригадуючи се все, старшина українська писала в своїм прошенню до царицї: „За минулої {{hws|турець|турецької}}<section end="102"/><noinclude></noinclude> hnk97i5rx1z0ivcfal7lmcwl6wy82k0 462337 462336 2022-08-20T12:26:55Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude><section begin="101"/>свій потвердить, то вже обвинувачений не має що казати: його мучать і замучують напевно“. При тім тяжка військова служба для козаччини в турецьких, кримських і польських походах, а для людей ходженнє з підводами, даваннє провіанту на військо, то задурно, то немов би за плату, котрої одначе не можна було дочекати ся. {{block center/s}}<poem>Москалики, соколики, поїли ви наші волики, А коли вернете ся здорові — поїсте й остатні корови —</poem>{{block center/e}} записує автор тоїж історії України на память, „як українські народи хвалили свою гостинність московському війську в турецьку війну“. З записок сучасника Якова Марковича, ґенерального підскарбія, довідуємо ся як цілими десятками тисяч забирано волів з України для війська — „з тим що на них пізнїйше буде дана плата“!... [[File:Ілюстрована історія України 323.jpg|thumb|center|upright=1|{{c|323. Пернач Якубовича.}}]] Страшенно нищено людей, отим забираннєм худоби і провіанту, як і тими підводами, де люде не раз тратили свою худобу і з батіжками вертали ся на Україну без усякої заплати. {{block center/s}}<poem>Ой у недїлю рано пораненьку усї дзвони дзвонять, Ой там наші, наші чумаченьки вози й воли гонять. Ой почім тая Молдава славна що жовтиї піски? Ой у Молдаву гнали по чотирі вози, з Молдави пішки. Ой, почім тая Молдава славна, що крутиї гори? Ой у Молдаву йшли чумаки в жупанах, назад та голі.</poem>{{block center/e}}<section end="101"/> <section begin="102"/>'''102. Гетьманство Розумовського.''' Всї отакі обставини незвичайно тяжко відбили ся на наріднїм житї. Україну зруйновано до решти. Московський міністр Волинский переїхавши через Україну в 1737 р. писав тодїшньому правителеви [[w:Ернст-Йоганн Бірон|Біронови]]: „До самого вїзду мого в Україну не думав я, що така вона пуста, і стільке множество тутешнього народу пропало, а й телер стільки вигнано (на війну), що не зістало ся й стільки хлїборобів, щоб їм самим для себе збіжа посїяти, і хоч то вважають за їх упертість, що богато поля лишило ся без засїву, але як по совісти розсудити, то й робити нема кому і нема чим — бо вже скільки торік волів викуплено і на підводах поморено, а тепер ще й понад то з одного Нїжинського полку взято в армію 14 тис. волів, а скільки з иньших полків узято, того докладно сказати не можна“. А ще пізнїйше, 1764 р., пригадуючи се все, старшина українська писала в своїм прошенню до царицї: „За минулої {{hws|турець|турецької}}<section end="102"/><noinclude></noinclude> 1i83r09koibkh3zr1rvccovnuj1l2ep 462338 462337 2022-08-20T12:27:23Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude><section begin="101"/>свій потвердить, то вже обвинувачений не має що казати: його мучать і замучують напевно“. При тім тяжка військова служба для козаччини в турецьких, кримських і польських походах, а для людей ходженнє з підводами, даваннє провіанту на військо, то задурно, то немов би за плату, котрої одначе не можна було дочекати ся. {{block center/s}}<poem>Москалики, соколики, поїли ви наші волики, А коли вернете ся здорові — поїсте й остатні корови —</poem>{{block center/e}} записує автор тоїж історії України на память, „як українські народи хвалили свою гостинність московському війську в турецьку війну“. З записок сучасника Якова Марковича, ґенерального підскарбія, довідуємо ся як цілими десятками тисяч забирано волів з України для війська — „з тим що на них пізнїйше буде дана плата“!... [[File:Ілюстрована історія України 323.jpg|thumb|center|upright=3|{{c|323. Пернач Якубовича.}}]] Страшенно нищено людей, отим забираннєм худоби і провіанту, як і тими підводами, де люде не раз тратили свою худобу і з батіжками вертали ся на Україну без усякої заплати. {{block center/s}}<poem>Ой у недїлю рано пораненьку усї дзвони дзвонять, Ой там наші, наші чумаченьки вози й воли гонять. Ой почім тая Молдава славна що жовтиї піски? Ой у Молдаву гнали по чотирі вози, з Молдави пішки. Ой, почім тая Молдава славна, що крутиї гори? Ой у Молдаву йшли чумаки в жупанах, назад та голі.</poem>{{block center/e}}<section end="101"/> <section begin="102"/>'''102. Гетьманство Розумовського.''' Всї отакі обставини незвичайно тяжко відбили ся на наріднїм житї. Україну зруйновано до решти. Московський міністр Волинский переїхавши через Україну в 1737 р. писав тодїшньому правителеви [[w:Ернст-Йоганн Бірон|Біронови]]: „До самого вїзду мого в Україну не думав я, що така вона пуста, і стільке множество тутешнього народу пропало, а й телер стільки вигнано (на війну), що не зістало ся й стільки хлїборобів, щоб їм самим для себе збіжа посїяти, і хоч то вважають за їх упертість, що богато поля лишило ся без засїву, але як по совісти розсудити, то й робити нема кому і нема чим — бо вже скільки торік волів викуплено і на підводах поморено, а тепер ще й понад то з одного Нїжинського полку взято в армію 14 тис. волів, а скільки з иньших полків узято, того докладно сказати не можна“. А ще пізнїйше, 1764 р., пригадуючи се все, старшина українська писала в своїм прошенню до царицї: „За минулої {{hws|турець|турецької}}<section end="102"/><noinclude></noinclude> 6vbr00ha5m4kr9oxa0nnsgjpy3eqsc6 250 56459 462335 139553 2022-08-20T12:25:12Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>строю царицї, ґенеральні старшини й полковники подали їй прошеннє, аби позволила вибрати гетьмана, і цариця заявила свою прихильність сїй справі та велїла прислати за сим парадну депутацію до столицї при нагодї шлюбу наслїдника [[w:Петро III|Петра]] (з будучою царицею [[w:Катерина II|Катериною II]]). Коли ся депутація прибула, їй показана була велика честь, а на предложене прошеннє про вибір нового гетьмана обіцяна прихильна відповідь. Справу протягано тому, що чоловік призначений правительством на гетьманство ще не був готовий. Був то молодший брат Олексїя Розумовського [[w:Кирило Розумовський|Кирило]]. Йому тодї тільки скінчило ся двадцять лїт (родив ся 1724 р.); виховували його на великого пана і вислали з ґувернерами за границю, кінчати свою освіту. Розумієть ся, се було звісне українській старшині, і її депутати, сидячи в Петербурзї, терпеливо чекали, аж поспіє той будучий гетьман. Нарештї в 1746 році привезено його з заграничної подорожи, оженено з царською своячкою [[w:Наришкіна Катерина Іванівна|Катериною Наришкіною]], обдаровано ріжними високими чинами, орденами і титулами (між иньшим визначено його президентом росийської академії наук!), і по тім усїм вважали можливим подати його українській старшинї на гетьмана. В 1747 р. дано сенатови указ про відновленнє гетьманства, а з кінцем 1749 р. цариця повідомила нарештї депутацію українську, яка все ще сидїла в Петербурзї, чекаючи відповіди, що на Україну посилаєть ся царський представник і мінїстр, царицїн свояк [[w:Гендриков Іван Симонович|ґраф Гендріков]] для вибору гетьмана, і з тим відіслала її на Україну. [[File:Ілюстрована історія України 324.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|324. Медальон з портретом Олексія Розумовського і волосєм царицї Єлисавети (переховуєть ся в родинї Милорадовичів).}}]] Дїйсно в лютім 1750 р. прибув до Глухова сей царський мінїстр, з великою парадою. Українська старшина і всякі військові чини з духовенством заздалегід чекали його там. 22 лютого справлено в незвичайно святочній обстанові [[w:Обрання гетьмана Кирила Розумовського у Глухові (заочне)|вибір гетьмана]]. Напередї йшла військова українська музика, потім секретар мінїстерства заграничних справ вїз царську грамоту, котрій зібрані полки оддавали честь. За ним бунчуковії товариші Гамалїя з товаришами несли гетьманську корогву, а за нею йшов ґенеральний хорунжий [[w:Ханенко Микола Данилович|Ханенко]] з двадцятю бунчуковими товаришами.<ref>Бунчукові і військові товариші — почетні чини, вони давали ся значним особам, з заслужених старшинських родів, котрі не займали нїякого уряду.</ref> Потім бунчукові това-<noinclude></noinclude> dpnklkpze0f1sal7uaw2yanw70k8ziz 250 56461 462334 139556 2022-08-20T12:24:10Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>теж в роскїшній каретї, запряженій шістьма конями, окружений скороходами і лакеями, в супроводї бунчукових товаришів, запорозьких козаків і компанейцїв. В церкві наступило проголошеннє царського потвердження, потім клейноти відвезено до гетьманської палати, і там гетьман приймав обідом старшину й иньші чини. Українські лїтописцї з великою докладністю поописували всї сї церемонії — останнїй відблиск української державности, і заховали їх в своїх літописах як останню радісну подїю українського житя перед доконечним скасованнєм української автономії. [[File:Ілюстрована історія України 325.jpg|thumb|left|upright=2|{{c|. Кирило Розумовський.}}]] Сам новий гетьман був чоловік зовсїм чужий Українї й її житю. Він виріс в Петербурзї, був усїм звязаний з петербурським панством. Його довіреним дорадником був Гр. Теплов, бувший його учитель, чоловік хитрий і недобрий, українським порядком неприхильний, його пізнїша записка „про непорядки в Малоросії“ дала цариці Катеринї матеріал против українського гетьманського і старшинського правлїння, для його скасовання, і на Українї Теплова вважали головним провинником в скасованню гетьманства. Оповідали, як ще в перший обїзд України з новим гетьманом стала ся пригода: в Чернигові вітер здер з Розумовського кавалєрію св. Андрія і Теплов підхопив її; з того, стара Розумиха ворожила синови лихо від Теп-<noinclude></noinclude> 3pc9wjjz979nmjculs4jhgnvw9aaba1 250 56463 462332 139560 2022-08-20T12:20:29Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>роспорядженнями, часто суперечними і безтолковими, заплутували до решти українську управу. [[File:Ілюстрована історія України 326.jpg]]|thumb|left|upright=1|{{c|326. Гетьманщина XVIII віку, з подїлом на десять полків (з карти зробленої в 1780-х роках Оп. Шафонським). Кільце з хрестиком значить полкове місто; — границї полків.}}]] В центральнім правлїнню цїлої Гетьманщини з початку сформували ся два зверхнї уряди, оден — військова або ґенеральна канцелярія другий — ґенеральний суд. Військова канцелярія завідувала справами військовими і загальними, на чолї її стояв військовий (ґенеральний) писар. По смерти Апостола вона обєднала ся з правящою колєґією, як вищий уряд, під назвою ґенеральної військової канцелярії. Військовий суд судив ґенеральний судя, з початку сам оден, а потім, як знаємо, зроблено сей суд колєґіальним: придано судї засїдателїв, і так став ся пізнїйший {{errata|ґенераляний|ґенеральний}} суд. При поставленню на гетьманстві Апостола віддїлено було в осібну управу ще скарб військовий визначивши до того двох підскарбіїв; рахунки вела осібна скарбова канцелярія і при нїй рід державного контроля: комісія рахункова (счетная). Нарештї була ще осібна артилєрийська канцелярія, під начальством обозного: вона завідувала військовою арматою і призначеними на те маєтностями і доходами. Рада військова перестала збирати ся уже з часів Самойловича і деяка память про неї зіставала ся тільки при виборі гетьмана, і то тільки для прикраси. Всякі важнїйші справи рішала рада старшини, скликувана гетьманом; справи звичайнїйші або пильнїйші — рада гетьманська з ґенеральною старшиною і полковниками. Після того як правобічна Україна одійшла до Польщі, Гетьманщина подїляла ся на десять полків: [[w:Стародубський полк|Стародубський]], [[w:Чернігівський полк|Чернигівський]], [[w:Київський полк|Київський]], [[w:Ніжинський полк|Нїжинський]], [[w:Прилуцький полк|Прилуцький]], [[w:Переяславський полк Війська Запорозького|Переяславський]], [[w:Лубенський полк|Лубенський]], [[w:Гадяцький полк|Гадяцький]], [[w:Миргородський полк|Миргородський]] і [[w:Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавський]]. Полки і тепер були дуже не однакові що до величини, людности та числа козаків, яке значило ся в них. Так напр. в 1723 р. в Нїжинськім полку було 8 сотень і в них без малого 10 тис. козаків (6566 конних і 3379 піших), в Київськім 8 сотень і в них не сповна 3 тис. козаків (1657 кінних і 1269 піших). Всього в десяти полках було тодї 114 сотень і близько 50 тис. коза-<noinclude></noinclude> pomkg4vpslgkdc00sgtjs3x316w0xzy 462333 462332 2022-08-20T12:21:42Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" /></noinclude>роспорядженнями, часто суперечними і безтолковими, заплутували до решти українську управу. [[File:Ілюстрована історія України 326.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|326. Гетьманщина XVIII віку, з подїлом на десять полків (з карти зробленої в 1780-х роках Оп. Шафонським). Кільце з хрестиком значить полкове місто; — границї полків.}}]] В центральнім правлїнню цїлої Гетьманщини з початку сформували ся два зверхнї уряди, оден — військова або ґенеральна канцелярія другий — ґенеральний суд. Військова канцелярія завідувала справами військовими і загальними, на чолї її стояв військовий (ґенеральний) писар. По смерти Апостола вона обєднала ся з правящою колєґією, як вищий уряд, під назвою ґенеральної військової канцелярії. Військовий суд судив ґенеральний судя, з початку сам оден, а потім, як знаємо, зроблено сей суд колєґіальним: придано судї засїдателїв, і так став ся пізнїйший {{errata|ґенераляний|ґенеральний}} суд. При поставленню на гетьманстві Апостола віддїлено було в осібну управу ще скарб військовий визначивши до того двох підскарбіїв; рахунки вела осібна скарбова канцелярія і при нїй рід державного контроля: комісія рахункова (счетная). Нарештї була ще осібна артилєрийська канцелярія, під начальством обозного: вона завідувала військовою арматою і призначеними на те маєтностями і доходами. Рада військова перестала збирати ся уже з часів Самойловича і деяка память про неї зіставала ся тільки при виборі гетьмана, і то тільки для прикраси. Всякі важнїйші справи рішала рада старшини, скликувана гетьманом; справи звичайнїйші або пильнїйші — рада гетьманська з ґенеральною старшиною і полковниками. Після того як правобічна Україна одійшла до Польщі, Гетьманщина подїляла ся на десять полків: [[w:Стародубський полк|Стародубський]], [[w:Чернігівський полк|Чернигівський]], [[w:Київський полк|Київський]], [[w:Ніжинський полк|Нїжинський]], [[w:Прилуцький полк|Прилуцький]], [[w:Переяславський полк Війська Запорозького|Переяславський]], [[w:Лубенський полк|Лубенський]], [[w:Гадяцький полк|Гадяцький]], [[w:Миргородський полк|Миргородський]] і [[w:Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавський]]. Полки і тепер були дуже не однакові що до величини, людности та числа козаків, яке значило ся в них. Так напр. в 1723 р. в Нїжинськім полку було 8 сотень і в них без малого 10 тис. козаків (6566 конних і 3379 піших), в Київськім 8 сотень і в них не сповна 3 тис. козаків (1657 кінних і 1269 піших). Всього в десяти полках було тодї 114 сотень і близько 50 тис. коза-<noinclude></noinclude> 9xud93jg1ci1xn0x1tej9yokjize52l 250 56464 462331 455996 2022-08-20T12:17:55Z Ong all 13793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" /></noinclude>ків. В 1735 р. правительство віддїлило зпоміж козаків для дїйсно військової служби 30 тис. „виборних“ заможнїйших, подїливши їх пропорціонально по полкам, а решту призначило в „подпоможчики“ виборним (пізнїйше одначе так обернуло ся, що навпаки сї підпоможчики служили службу коштом заможнїйших виборних). [[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 417.jpg|thumb|rith|upright=1|{{c|327. Панський будинок XVIII в.: хата поставлена полковником [[w:Ґалаґан Гнат Іванович|Гнатом Ґалаганом]] 1721 року.}}]] Головна власть в полку належала полковникови. Хоч в кождім полку була подібна полкова старшина як в цїлім війську, але вона не мала в правлїнню особливого значіння, і взагалі в XVIII віцї власть і сила полковників незвичайно зросла. З того часу як московське правительство взяло в свої руки іменованнє полковників і заборонило гетьманови скидати їх без волї царської, значіннє полковників дуже підняло ся, і гетьман з ґенеральною старшиною не мали великої сили над ними. З другого боку стратило всяке значіннє в і полковій управі, так само як і в військовій, рядове козацтво. Самопорядкуваннє зістало ся тільки в громадах козачих. Навіть сотників полковники звичайно визначали своєю властю, а хоч по закону сотників, чи кандидатів на сотника нїби то мала виберати сама сотня, та се робили вже не сотенні козаки, а сотенна старшина — як що такі вибори робили ся. Таким чином од козацького самопорядкування не зістало ся майже нїчого, і на скільки зістало ся ще взагалї самопорядкуваннє. В справах, які виходили за межі громади, то було воно старшинське — лежало в руках старшинських родів, що під назвою товаришів бунчукових, значкових і значних військових сотворили привілєґіовану дїдичну (наслїдственну) верству — „шляхецтво“, як вони себе називали, і все правлїннє гетьманське XVIII віку має характер панський, аристократичний (старшинський). В повній залежности від нього стояли міщанські громади. Меньші, так звані ратушні — підлягали просто полковій і навіть сотенній управі; більші, так звані маґістратські — такі що мали повний маґістрат, управу нїмецького права, — мали бути незалежні не тільки від полковників, а навіть, самому гетьману тільки в деяких справах підлягати (таких городів в серединї XVIII в. рахують десять). Але й сими в XVIII віцї розпоряджали ся полковники досить самовільно. Духовенство,<noinclude></noinclude> 1m4i4z8ny3oc6nj3zvj8a1ai6q5aq02 116 59006 462553 461018 2022-08-20T15:19:52Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1816 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> /номер сторінки вказано в pdf форматі/ (частина справ дублює 280-2-299) Барахти 274; Безпечна 285; Біла Церква містечко 15; Блощинці 455; Бортники 634; Василів містечко; Васильків місто 4; Велика Снітинка 659; Великополовецьке 529; Веприк 641; Вінницькі Стави 196; Вінцентівка 260; Волиця 563; Глушки 199; Городище 236; Гребінки 223; Деремезна 736; Дмитрівка 568; Дорогинка 590; Дулицьке 326; Езерна 90; Кадлубиця 547; Кадлубиця ксьонзова 560; Ковалівка 61; Кожанка 252; Коржівка 171; Королівка 68; Кощіївка 627; Красна (Станіславка) 727; 740; Красний Ліс (Красноліси) 499; Лещинівка 266; Лопатинщина (Янківка) 368; Лосятин 232; Мазепинці 521; Мала Ольшанка 155; Малополовецьке 536; Мар’янівка 202; 214; Матюші 344; Митниця 217; Мотовилівка 686; Напрасники (Безугляки) 495; Насташка 491; Нова Слобода 622; Новоянів (присілок Чепеліевки) 76; Оксентівка (Луб’янка) 431; Ольшаниця 419; Ольшанка Барахтянська 279; Острів 513; Офірна 606; Паляничинці 65; Пилипча 244; Півні 54; Піщана 256; Пологи 184; Потіївка 471; Пришивальня 609; Пруси 441; Рейментарщина (Антонівка) 374; Розаліївка 708; 718; Рокитна містечко 384; Ромашки 697; Руда 334; Саварка 435; Савинці 405; Саливінки 228; Саловка (Салиха) 79; Синява 411; Скригалівка 646; 651; Слобода Соколівка 192; Снігурівка 602; Ставки 654; Телешівка 689; Триліси 42; Троцьке 517; Трушки 340; Узин (Темберщина) 360; Устимівка 57; Фастів містечко 554; Фастівець 663; 678; Фастівка 161; Фастова предмістя Нагорна 542; хутір Крижанівського 682; Чепеліївка 447; Червона 597; Черкас 166; Чмирівка 248; Чорногородка 576; 587; Чупира 459; Шамраївка 318; Шарки 692; Шкарівка 744; Шпендівка 703; Щербаки 174; Юзефівка 400; Яблунівка 350; Ярошівка 631; Яхни 71. </poem> {| class="wikitable sortable" |- |4||г. Васильков |- |15||м. Белая Церковь |- |42||с. Трилесы |- |51||с. Трилесы |- |54||с. Пивни |- |57||с. Устимовка |- |61||с. Ковалевка |- |65||с. Паляничинцы |- |68||с. Королевка |- |71||с. Яхны |- |76||д. Новоянов |- |79||д. Саловка |- |90||с. Езерна |- |155||с. Малая Ольшанка |- |161||д. Фастовка |- |166||д.Черкас |- |171||д. Коржовка |- |174||д. Щербаки |- |184||с. Пологи |- |192||слобода Соколовка |- |196||с. Винницкие Ставы |- |199||д. Глушки |- |202||д. Марьяновка |- |214||с. Марьяновка |- |217||с. Митниця |- |223||с. Гребенки |- |228||с. Саливонки |- |232||с. Лосятин |- |236||с. Городище |- |244||с. Пилипча |- |248||с. Чмировка |- |252||с. Кожанка |- |256||д. Пищана |- |260||с. Винцентовка |- |266||с. Лещиновка |- |274||с. Барахты |- |279||с. Ольшанка Барахтянская |- |285||д. Безпечна |- |318||с. Шамраевка |- |326||с. Дулицкое |- |334||с. Руда |- |340||с. Трушки |- |344||с. Матюши |- |350||с. Яблоновка |- |360||с. Узин (Темберщина) |- |368||с. Лопатинщина (Янковка) |- |374||с. Рейментарщина (Антоновка) |- |384||м. Рокитно |- |400||д. Юзефовка |- |405||д. Савинцы |- |411||с. Синява |- |419||с. Ольшаница |- |431||с. Оксентовка (Лубянка) |- |435||с. Саварка |- |441||с. Прусы |- |447||д. Чепелиевка |- |455||с. Блощинцы |- |459||с. Чупира |- |471||с. Потиевка |- |491||с. Насташка |- |495||с. Напрасники (Безугляки) |- |499||с. Краснолесы |- |513||с. Остров |- |517||д. Троцкое (Троицкое) |- |521||с. Мазепинцы |- |529||с. Великополовецкое |- |536||с. Малополовецкое |- |542||м. Фастов предместье Нагорной |- |547||с. Кадлубица |- |554||м. Фастов |- |560||с. Кадлубица ксензова |- |563||д. Волица |- |568||д. Дмитровка |- |576||с. Черногородка |- |587||с. Черногородка |- |590||с. Дорогинка |- |597||с. Червона |- |602||с. Снигировка |- |606||с. Офирна |- |609||с. Пришивальня |- |622||с. Новая Слобода |- |627||с. Кощиевка |- |631||с. Ярошовка |- |634||с. Бертники |- |641||с. Веприк |- |646||с. Скригалевка |- |651||с. Скригалевка |- |654||с. Ставки |- |659||с. Великая Снетинка |- |663||д. Фастовец |- |678||д. Фастовец |- |682||хутор Крижановского |- |686||с. Мотовиловка |- |689||с. Телешовка |- |692||с. Шарки |- |697||с. Ромашки |- |703||с. Спендовка |- |708||с. Розалиевка |- |718||с. Розалиевка |- |721||м. Василев |- |727||д. Красна (Станиславка) |- |736||с. Деремезна |- |740||д. Красна (Станиславка) |- |744||с. Шкаровка |} [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] r48eca2qyhi20mmjrv38bx04irzdrj8 116 66244 462381 460106 2022-08-20T13:31:59Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту. | рік = 1816 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-301. 1816 рік. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-301. 1816 рік. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] {| class="wikitable" !№||прізвище |- |4||'''местечко Фастов предместье Нагорная''': Грабовский, Милецкий, Хцинский, Новицкий, Ступницкий |- |5||Косаковский, Денефельд |- |8||'''м-ко Фастов''': Копирницкий, Завадский |- |10||Михальский |- |13||'''м-ко Белая Церковь''': Огоновский, Барановский, Каминьский, Дрончковский, Рудковский, Садовский |- |14||Цехановский, Домбровский, Сикорский, Ракочи |- |15||Инкутовский, Блажеевский, Пржесмицкий,Сломчинский, Кручковский |- |16||Маршевский, Соколовский, Гараим, Загурский |- |17||Маршевский, Чернявский, Подгурский, Роецкий, Афнер, Винярский, Студзинский |- |18||Корбут, Рудковский, Борковский, Радзиевский, Мучульский, Бялковский, Кузьминский |- |19||Рудковский, Роецкий, Космачевский, Рогальский, Нарадовский, Олиховский |- |20||Богуславский, Юдыцкий, Гурский, Подгурский, Кревский, Кулаковский |- |21||Миржевский, Улятовский, Вржанёвский, Шыманский |- |22||Стефаньский, Самборский, Лосицкий, Кржистофинский, Левицкий, Консевич |- |23||Волиньский, Белявский, Грабовский, Пучковский, Лещиньский, Свыргоцкий, Недзельский |- |24||Шимановский, Гловацкий, Арзамансов, Шуляковский, Аксючиньский, Кржтиньский, Добржанской |- |25||Лойко, Качуровска, Горшковский-Горковский-Горовский, Бржоздовский, Кисилевска, Кручковский |- |26||Гонсовский, Лопушиньска, Пенионжки, Быковский, Смыцерь, Аркусевич |- |27||Липский, Савицкий, Гуцевич, Люткевич, Лубковский |- |28||Грабовский, Метельский, Бобрь, Головня, Смольницкий |- |29||Вединьский, Завадзкий, Козловский, Зелиньский, Кутрибиньский, Муравский |- |30||Горецкий, Лещиньский, Ижиковский, Зайончковский, Козаровский |- |31||Маевский, Тишкевич, Шкурупский, Вонсальский, Ястрембский, Фидовский |- |32||Вишновский, Грабовский, Янишевский, Росецкий, Быстрицкий |- |33||Шкорупский, Ольштин, Косцинский, Фирковский, Коберский |- |34||Маевский, Чернецкий, Осовский, Самборацкий, Рачковский |- |35||Гурский, Червиньский, Жебрицкий, Добрянский, Ружевич, Чижевский, Клосовский , Тхоревский, Ритинский |- |36||Креховецкий, Козачковский, Тхорницкий, Березовский, Домбровский |- |38||Метельский |- |41||'''с.Ромашки''': Дембский, Соколовский |- |42||Лаговский |- |43||'''д.Бакумовка''': Крушинский |- |47||'''с.Сухолесы''': Ломинский, Маевский |- |48||Ярошевич |- |49||Ярошевич, Яцина. |} [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] eh81m54pmo26dm9pzlubj5v8y36svuy 116 68054 462385 421404 2022-08-20T14:25:41Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту | рік = 1854 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-1158. 1854 рік. Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-1158. 1854 рік. Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''сільце Фастівець''' Ревизская Сказка 1854 года февраля 28 дня Киевской губернии и округа Васильковского уезда Фастовского сельского общества '''деревни Фастовца''' о состоящих мужескаго и женскаго пола однодворцах живущих на казенных землях. Страница: 2 1. Цедревич; 2. Свирский; Страница: 3 3. Липский; 4. Горчинский; 5. Кадебский; Страница: 4 6. Красинский; 7. Гораин; Страница: 5 8. Кобелинский; 9. Марцинкевич; 10. Рублевский; Страница: 6 11. Белинский; 12. Крупчинский; Страница: 7 13. Саврыцкий; 14. ***ицкий; 15. Марцинькевич; Страница: 8 16. Пшонко; 17. Гаеновский; 18. Лосинский; Страница: 9 19. Пшонко; Страница: 10 20. 21. Пшонко; 22. Кулицкий; Страница: 11 23. Кулицкий; 24. Лисовский; 25. Кобелинский; 26. Новицкий; Страница: 12 27. Кустров; 28. Новицкий; 29. Квилинский; Страница: 13 30. Квилинский; 31. Косьминский; 32. Смидовский?; Страница: 14 23. Кулицкий; Страница: 15, 16, 19 Пшонковский; Страница: 17, 18 Кулицкий, Горчинский, Перегудова. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1850 року|Васильківський]] tsn1tt6906zdgsgq5du19u7tumbatoo 462386 462385 2022-08-20T14:27:52Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту | рік = 1854 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-1158. 1854 рік. Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-1158. 1854 рік. Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''сільце Фастівець''' Ревизская Сказка 1854 года февраля 28 дня Киевской губернии и округа Васильковского уезда Фастовского сельского общества '''деревни Фастовца''' о состоящих мужескаго и женскаго пола однодворцах живущих на казенных землях. Сторінка: 2 1. Цедревич; 2. Свирский; Сторінка: 3 3. Липский; 4. Горчинский; 5. Кадебский; Сторінка: 4 6. Красинский; 7. Гораин; Сторінка: 5 8. Кобелинский; 9. Марцинкевич; 10. Рублевский; Сторінка: 6 11. Белинский; 12. Крупчинский; Сторінка: 7 13. Саврыцкий; 14. ***ицкий; 15. Марцинькевич; Сторінка: 8 16. Пшонко; 17. Гаеновский; 18. Лосинский; Сторінка: 9 19. Пшонко; Сторінка: 10 20. 21. Пшонко; 22. Кулицкий; Сторінка: 11 23. Кулицкий; 24. Лисовский; 25. Кобелинский; 26. Новицкий; Сторінка: 12 27. Кустров; 28. Новицкий; 29. Квилинский; Сторінка: 13 30. Квилинский; 31. Косьминский; 32. Смидовский?; Сторінка: 14 23. Кулицкий; Сторінка: 15, 16, 19 Пшонковский; Сторінка: 17, 18 Кулицкий, Горчинский, Перегудова. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1850 року|Васильківський]] ikpz798ympliemjoxph4qi0yy222tu5 462387 462386 2022-08-20T14:35:15Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту | рік = 1854 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-1158. 1854 рік. Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-1158. 1854 рік. Ревізька казка однодворців хутора Фастовець Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''сільце Фастівець''' Ревизская Сказка 1854 года февраля 28 дня Киевской губернии и округа Васильковского уезда Фастовского сельского общества '''деревни Фастовца''' о состоящих мужескаго и женскаго пола однодворцах живущих на казенных землях. Сторінка: 2 1. Цедревич; 2. Свирский; Сторінка: 3 3. Липский; 4. Горчинский; 5. Кадебский; Сторінка: 4 6. Красинский; 7. Гораин; Сторінка: 5 8. Кобелинский; 9. Марцинкевич; 10. Рублевский; Сторінка: 6 11. Белинский; 12. Крупчинский; Сторінка: 7 13. Саврыцкий; 14. ***ицкий; 15. Марцинькевич; Сторінка: 8 16. Пшонко; 17. Гаеновский; 18. Лосинский; Сторінка: 9 19. Пшонко; Сторінка: 10 20. 21. Пшонко; 22. Кулицкий; Сторінка: 11 23. Кулицкий; 24. Лисовский; 25. Кобелинский; 26. Новицкий; Сторінка: 12 27. Кустров; 28. Новицкий; 29. Квилинский; Сторінка: 13 30. Квилинский; 31. Косьминский; 32. Смидовский?; Сторінка: 14 23. Кулицкий; Сторінка: 15, 16, 19 Пшонковский; Сторінка: 17, 18 Ревизская дополнительная сказка 1854г. д.Фастовец и м.Фастова о Власе Кулицком, Овсее Горчинском и Екатерине Переудовой вдове. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1850 року|Васильківський]] a7mdlvfqdz4zipgtfltsl63ke55mo01 250 112168 463002 217436 2022-08-21T09:26:36Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>{{c|{{larger|'''ПРОЛЬОГ.'''}}}} {{block center|{{fine block|''Прольоґ, паж (в рожевих панчохах і блїдожовтих черевиках), виходить перед завісу, кланяєть ся чемно, сїдає на сценї і спускає ноги в низ, де звичайно грає музика.''}}}} {{block center/s}}<poem>Сей твір, достойники, панї хороші, що вам сьогодня мають виставляти, я прочитав. Мій друг, поет, сам дав менї його. Я раз зійшов по сходах в нашім замку, де висять в тиші образи старі із гербами та гаслами палкими, де я так мучу ся усе думками зворушений до слїз і наче пяний красою цих чужих, чудових див… Я станув перед образом Інфанта. Він молодий помер так вчасно, нагло… Говорять, що подібний я до нього, — тому все радо перед ним стаю, дивлюсь на мій кинжал і сумно всміхаю ся, — бо й він на образї з кинжалом — легко, сумно усміхнений… Вечірні тїни стелять ся докола і марить ся менї, що я Інфант, давно вже ме́ртвий і смутний Інфант… Аж в тім я чую тихі, легкі кроки, дивлю́сь — до мене йде мій друг, поет.</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> qa35xy0ytl29usvntsiiyk3yg02o4xr 250 112847 463003 217425 2022-08-21T09:29:42Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" />{{block center/s|style=width:24em}}</noinclude>{{c|'''{{errata|Антоніо|Антонїо}}.'''}} <poem>Чим для стрункої дївчини танок, чим сяйву факлїв є вінок масок, і чим є для душі, що сном сповита, музика в рівні ритми перелита, — чим для жінок свічадо зеркала, і чим для цвітів сонце та імла: як око, як живло буття й розвою, в якім краса що-й-но стає красою — найшла собі в його душі природа. „Хай буде в нас найвисша насолода! Збуди нас!“ — все до нього говорило, що досї сїро та бездушно жило.</poem>{{block center/e}} {{c|{{fine|''Коли ще промовляє Антонїо, входять тихо з кімнати Тіціяна {{larger|три дївчини}} і стоячи слухають; завважує їх мабуть тілько Тіціянельо, що безпритомний байдужно стоїть посторонь, праворує. {{larger|Лявінїя}} має русяве волосся, вкрите золотою сїткою і одяг венецької патріціянки. {{larger|Касандра і Лїза}} — одна 19, друга 17 лїтна — одягнені скромно в майже нїчим не прибраний пепльос із білої, хвилястої бавовни, біссос; на обнажених руках мають золоті вужі як нараменицї; — сандали, пояси зі золотого сукна. Касандра — ґраціозна, має попеласте, ясне волосся. У Лїзи жовтий пупянок рожі в чорнім волоссєю. Щось нагадує в нїй хлопця, як в Ґянїно дївчину. За ними входить паж, несучи срібний пугар і чарки на вино.''}}}} {{block center/s|style=width:24em}}{{c|'''Антонїо.'''}} <poem>Що дерева далекі на півночі, задумані, — чарують наші очі…</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> 4ko1w5cdbm1nmpyu4vwd7tmamqfvxap 463004 463003 2022-08-21T09:33:26Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" />{{block center/s|style=width:24em}}</noinclude>{{c|'''{{errata|Антоніо|Антонїо}}.'''}} <poem>Чим для стрункої дївчини танок, чим сяйву факлїв є вінок масок, і чим є для душі, що сном сповита, музика в рівні ритми перелита, — чим для жінок свічадо зеркала, і чим для цвітів сонце та імла: як око, як живло буття й розвою, в якім краса що-й-но стає красою — найшла собі в його душі природа. „Хай буде в нас найвисша насолода! Збуди нас!“ — все до нього говорило, що досї сїро та бездушно жило.</poem>{{block center/e}} {{justify|{{fine|''Коли ще промовляє Антонїо, входять тихо з кімнати Тіціяна {{larger|три дївчини}} і стоячи слухають; завважує їх мабуть тілько Тіціянельо, що безпритомний байдужно стоїть посторонь, праворує. {{larger|Лявінїя}} має русяве волосся, вкрите золотою сїткою і одяг венецької патріціянки. {{larger|Касандра і Лїза}} — одна 19, друга 17 лїтна — одягнені скромно в майже нїчим не прибраний пепльос із білої, хвилястої бавовни, біссос; на обнажених руках мають золоті вужі як нараменицї; — сандали, пояси зі золотого сукна. Касандра — ґраціозна, має попеласте, ясне волосся. У Лїзи жовтий пупянок рожі в чорнім волоссєю. Щось нагадує в нїй хлопця, як в Ґянїно дївчину. За ними входить паж, несучи срібний пугар і чарки на вино.''}}|style=text-align-last:center}} {{block center/s|style=width:24em}}{{c|'''Антонїо.'''}} <poem>Що дерева далекі на півночі, задумані, — чарують наші очі…</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> sb49ejajtrdms8nw6ajxt1rscrkm2dq 0 112857 463005 261481 2022-08-21T09:35:34Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = Смерть Тіціяна. Драматична поема | назва_альт = Смерть Тіціана. Драматична поема | версії = Смерть Тіціана | автор = Гуґо фон Гофмансталь | перевизначити_автора = [[Автор:Гуґо фон Гофмансталь|Гуґо фон Гофмансталь]] | перекладач = Остап Луцький | мова_оригіналу = німецька | рік = 1918 | місто = Львів | видавець = Видавнича спілка «Всесвіт» | правопис = Ж | обкладинка = Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu | сторінка_обкладинки = 1 | примітки = }} <pages index="Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu" include=1/> {{page break|label=}} <pages index="Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu" include=2/> {{page break|label=}} <pages index="Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu" include=3/> {{page break|label=}} <pages index="Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu" from=4 to=5/> {{page break|label=}} <pages index="Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu" include=6/> <pages index="Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu" from=8 to=25/> {{page break|label=}} <pages index="Гуґо фон Гофмансталь. Смерть Тіціяна. драматична поема. Переклад Остап Луцький. 1918.djvu" include=26/> {{PD-auto | країна = UA | рік-публікації = 1918 | рік-смерті = 1929 }} {{Authority control}} te2h8233y2mpd72ezis08g85p093jwu 2 131364 462554 457225 2022-08-20T15:25:32Z Leh Palych 5381 javascript text/javascript $(function () { if( mw.config.get( 'wgNamespaceNumber' ) !== 250 ) { return; } if ($('#editform').length) { $('#wpTextbox1').on( 'wikiEditor-toolbar-doneInitialSections', function() { $('#wpTextbox1' ).wikiEditor( 'addToToolbar', { section: 'main', groups: { user: { label: 'User`s' } } }); $('#wpTextbox1').wikiEditor('addToToolbar', { section: 'characters', pages: { diacritic: { layout: 'characters', label: 'Diacritics', characters: [ '\u0301', '\u0300', '\u0302', '\u0317', '\u031C' ] } } }); var buttons = new Array ( ['id', replaceMain, 'Заміна', '6/67/OOjs_UI_icon_book-ltr-progressive.svg'], ['id0', replacePoem, 'Поезія', '3/3d/OOjs_UI_icon_citeArticle-ltr-progressive.svg'], ['id1', replacePoem1, '--', 'b/bc/Header_and_footer_toolbar_button.svg'], ['id2', replacePoem2, 'F', 'b/b9/OOjs_UI_icon_table-insert-row-after-progressive.svg'], ['id3', replacePoem3, 'H', '8/8a/OOjs_UI_icon_table-insert-row-before-progressive.svg'], ['id4', replacePoem4, 'HF', 'b/b2/OOjs_UI_icon_alignCenter-progressive.svg'], ['id5', replacePoem5, 'Чистка колонтитулів', 'd/d0/OOjs_UI_icon_clear-progressive.svg'], ['id_zh', replace4zheleh, 'Жел.', 'c/cc/OOjs_UI_icon_bold-cyrl-zhe-progressive.svg'], ['id_t', replaceLat2Cyr, 'Лат->Кир', 'e/e0/OOjs_UI_icon_language-ltr-progressive.svg'], ['id_ya', yaryzhka, 'Ярижка', 'thumb/9/98/Cirila-ъ-minuskla.svg/48px-Cirila-ъ-minuskla.svg.png'], ['id_cyr_lat', replaceCyr2Lat, 'Кир->Лат', 'e/e0/OOjs_UI_icon_language-ltr-progressive.svg'], ['id_mx', maxim, 'Максимовичка', 'thumb/c/cc/Circumflex_accent.svg/16px-Circumflex_accent.svg.png'], ['id_up', upperCase, 'UpperCase', '8/85/OOjs_UI_icon_bigger-ltr-progressive.svg'], ['id_down', lowerCase, 'LowerCase', 'd/df/OOjs_UI_icon_smaller-ltr-progressive.svg'], ['id_del_blnk', deleteBlank, 'DleteBlank', '7/75/OOjs_UI_icon_cancel-progressive.svg'], ['id_par', paragraph, 'Абзац', '1/10/OOjs_UI_icon_stripeFlow-ltr-progressive.svg'] ); var items = {}; var url = '//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/'; for ( var i = 0; i < buttons.length; i++ ) { items[buttons[i][0]] = { type: 'button', label: buttons[i][2], icon: url+buttons[i][3], action: { type: 'callback', execute: buttons[i][1] } }; } // end for $('#wpTextbox1').wikiEditor('addToToolbar', { section: 'main', group: 'user', tools: items }); }); } }); function replaceMain() { var text = $('#wpTextbox1').val(); var nbsp = String.fromCharCode(160); var dash1, dash2; dash1 = nbsp.concat("—"); dash2 = nbsp.concat("— "); var item; var arr = [ [/\s([\.\!\?\:\;\,\)…])/g, '$1'], [/\s"/g, ' „'], [/\.\.\./g, "…"], [/\…\./g, "...."], [/¬\n/g, ''], [/\­/g, ''], [/ \n/g, '\n'], [/[’‘]/g, "'"], [/([A-Za-zА-ЯЇҐЄіа-яїґєі\.\!\?\:\;\,\)…„»«“”\"])—/g, '$1 —'], [/—([A-Za-zА-ЯЇҐЄіа-яїґєі„»«“”\"])/g, '— $1'], [/ —/g, dash1], [/\t/g, " "], [/^{{[-—]+}}/mg, "— "], [/\{\{\-\-\}\}/g, dash2], [/\s\{\{—\}\}\s/g, dash2], [/\{\{—\}\}/g, dash2], [/\-\-/g, dash2], [/\s\|\|\s/g, '||'], [/\s\|\|/g, '||'], [/\|\|\s/g, '||'], [/\|\s/g, '|'] ]; for (item of arr) { text = text.replace(item[0], item[1]); } // '"' на '“' якщо після . , ; ... text = text.replace(/"(?=[\.\s\,\!\?\:\;\)\<…])/g, '“'); text = text.replace(/“ \/\>/g, '" />'); text = text.replace(/align:top“/g, 'align:top"'); text = text.replace(/wikitable“/g, 'wikitable"'); text = text.replace(/- „ -/g, '–"–'); text = text.replace(/([Щщ])б([\.\!\?\:\;\,\s\-…])/g, "$1о"+'\u0301'+"$2"); /* text = text.replace(/([\.\!\?\…\:])\s\n/g, "$1\n");*/ $('#wpTextbox1').val(text); } function replace4zheleh() { var text = $('#wpTextbox1').val(); // ся // text = text.replace(/([а-яїґєі])ся([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, '$1 ся$2'); // ї // text = text.replace(/([ТДЦСЗЛНтдцсзлн])і/g, '$1ї'); var nbsp = String.fromCharCode(160); text = text.replace(/\)\s/g, ")"+nbsp); text = text.replace(/№\s/g, "№"+nbsp); $('#wpTextbox1').val(text); } function replacePoem() { var text = $('#wpTextbox1').val(); text = text.replace(/<br\/>/g, ""); text = text.replace(/<br \/>/g, ""); text = text.replace(/<br>/g, ""); $('#wpTextbox1').val(text); } function replacePoem1() { var text = $('#wpTextbox1').val(); text = '{{block center|<poem>' + text + '</poem>}}'; $('#wpTextbox1').val(text); } function replacePoem2() { var text = $('#wpTextbox1').val(); text = '{{block center/s}}<poem>' + text + '</poem>'; $('#wpTextbox1').val(text); text = $('#wpFooterTextbox').val(); text = '{{block center/e}}'; $('#wpFooterTextbox').val(text); } function replacePoem3() { var text = $('#wpTextbox1').val(); text = '<poem>' + text + '</poem>{{block center/e}}'; $('#wpTextbox1').val(text); text = $('#wpHeaderTextbox').val(); text = '{{block center/s}}'; $('#wpHeaderTextbox').val(text); } function replacePoem4() { var text = $('#wpTextbox1').val(); text = '<poem>' + text + '</poem>'; $('#wpTextbox1').val(text); text = $('#wpHeaderTextbox').val(); text = '{{block center/s}}'; $('#wpHeaderTextbox').val(text); text = $('#wpFooterTextbox').val(); text = '{{block center/e}}'; $('#wpFooterTextbox').val(text); } function replacePoem5() { text = $('#wpHeaderTextbox').val(); text = ''; $('#wpHeaderTextbox').val(text); text = $('#wpFooterTextbox').val(); text = ''; $('#wpFooterTextbox').val(text); } function replaceLat2Cyr() { var text = $('#wpTextbox1').val(); var item; var arr = [ [/ô/g, 'о̂'], [/Ô/g, 'О̂'], [/j/g, 'ј'], [/ó/g, 'о́'], [/r/g, 'г'], [/e/g, 'е'], [/y/g, 'у'], [/i/g, 'і'], [/o/g, 'о'], [/p/g, 'р'], [/a/g, 'а'], [/x/g, 'х'], [/c/g, 'с'], [/C/g, 'С'], [/H/g, 'Н'], [/K/g, 'К'], [/B/g, 'В'], [/A/g, 'А'], [/E/g, 'Е'], [/I/g, 'І'], [/T/g, 'Т'], [/O/g, 'О'], [/P/g, 'Р'], [/M/g, 'М'], [/X/g, 'Х'], [/€/g, 'є'], [/é/g, 'е́'], [/ү/g, 'у'], [/ө/g, 'е'], [/геf>/g, 'ref>'], [/nор}/g, 'nop}'], [/{{с\|/g, '{{c|'], ]; for (item of arr) { text = text.replace(item[0], item[1]); } $('#wpTextbox1').val(text); } function replaceCyr2Lat() { var item; var arr; tb = document.getElementById("wpTextbox1"); startPos = tb.selectionStart; endPos = tb.selectionEnd; head = tb.value.substring(0, startPos); foot = tb.value.substring(endPos); body = tb.value.substring(startPos, endPos); arr = [ [/о́/g, 'ó'], [/е́/g, 'é'], [/ј/g, 'j'], [/г/g, 'r'], [/е/g, 'e'], [/і/g, 'i'], [/о/g, 'o'], [/р/g, 'p'], [/а/g, 'a'], [/х/g, 'x'], [/у/g, 'y'], [/с/g, 'c'], [/С/g, 'C'], [/Н/g, 'H'], [/К/g, 'K'], [/В/g, 'B'], [/А/g, 'A'], [/Е/g, 'E'], [/І/g, 'I'], [/Т/g, 'T'], [/О/g, 'O'], [/Р/g, 'P'], [/М/g, 'M'], [/Х/g, 'X'] ]; for (item of arr) { body = body.replace(item[0], item[1]); } tb.value = head + body + foot; var textScroll = tb.scrollTop; tb.selectionStart = endPos; tb.selectionEnd = tb.selectionStart; tb.scrollTop = textScroll; } function yaryzhka() { var text = $('#wpTextbox1').val(); var item; var arr = [ [/\'ь([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, 'ъ$1'], [/\'і[\.\,»\)\>]([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, 'ъ$1'], [/і[\.\,»\)\>]([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, 'ъ$1'], [/і[\.\,»\)\>]/g, 'ь'], [/ііі/g, 'ш'], [/іо/g, 'ю'], [/ьі/g, 'ы'], [/\.і/g, 'л'], [/іюна/g, 'вона'], [/меп([еи])/g, 'мен$1'], [/тъся/g, 'ться'], [/\sіц([ое])\s/g, ' щ$1 '], [/\sзь\s/g, ' зъ '], [/!\./g, 'ь'], [/\sпаче\s/g, ' наче '], [/“/g, '”'] ]; arr = [ ]; for (item of arr) { text = text.replace(item[0], item[1]); } $('#wpTextbox1').val(text); text = $('#wpHeaderTextbox').val(); text = '<div class="max">'+text; $('#wpHeaderTextbox').val(text); text = $('#wpFooterTextbox').val(); text = text + '</div>'; $('#wpFooterTextbox').val(text); } function maxim() { var text = $('#wpTextbox1').val(); var item; var arr = [ [/([БВГҐДЖЗКЛМНПРСТФХЦЧШЩбвгґджзклмнпрстфхцчшщ])б([бвгґджзйклмнпрстфхцчшщ])/g, '$1о̂$2'], [/\sб([дкн])/g, ' о̂$1'], [/\sб.ъ/g, ' о̂нъ'], [/\sзо̂л/g, ' збл'], [/([бвгґджзклмнпрстфхцчшщ])й([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, '$1и̂$2'], [/\s[ѳебв][ивн]([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' єи$1'], [/ѳ/g, 'є'], [/\s[пнв]\s/g, ' и '], [/\sея\s/g, ' ся '], [/\sесть([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' єсть$1'], [/\s([Пп])од([ьъ])\s/g, ' $1о̂дъ '], [/\sокрик/g, ' скрик'], [/\s([Чч])елов/g, ' $1олов'], [/навѣтъ/g, 'навѣть'], [/\sесли([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' єсли$1'], [/\s([мд])([ао])е([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' $1$2є$3'], [/\s[евб]му([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' єму$1'], [/\s[евб]го([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' єго$1'], [/\s([тс])воей([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' $1воєи$2'], [/\sмоей([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' моєи$1'], [/([уаѣюяіоы])е/g, '$1є'], [/\sОдтакъ\s/g, ' О̂дтакъ '], [/\s([Оо])нъ\s/g, ' $1̂нъ '], [/\s([Зз])б\s/g, ' $1о̂ '], [/ó/g, 'о̂'], [/ò/g, 'о̂'], [/\sнадо\s/g, ' надо̂ '], [/([Щщ])6/g, '$1о́'], [/\s([Мм])огъ([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' $1о̂гъ$2'], [/\sпаче\s/g, ' наче '], [/\sвол([ио])\s/g, ' кол$1 '], [/\sвотр/g, ' котр'], [/\s([Яя]).ъ/g, ' $1къ'], [/\s([Тт])й\s/g, ' $1и̂ '], [/\sсваз/g, ' сказ'], [/\s([Чч])н\s/g, ' $1и '], [/\о̂д.овѣ/g, 'о̂дповѣ'], [/\s([Вв])ко̂вци\s/g, ' $1ко̂нци '], [/\sесть([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' єсть$1'], [/\sпавѣ([\s\.\!\?\:\;\,\)…»«“”\"])/g, ' панѣ$1'], ]; for (item of arr) { text = text.replace(item[0], item[1]); } $('#wpTextbox1').val(text); } function deleteBlank() { tb = document.getElementById("wpTextbox1"); startPos = tb.selectionStart; endPos = tb.selectionEnd; head = tb.value.substring(0, startPos); foot = tb.value.substring(endPos); body = tb.value.substring(startPos, endPos); body = body.replace(/\s/g,''); tb.value = head + body + foot; var textScroll = tb.scrollTop; tb.selectionStart = endPos; tb.selectionEnd = tb.selectionStart; tb.scrollTop = textScroll; } function paragraph() { tb = document.getElementById("wpTextbox1"); startPos = tb.selectionStart; endPos = tb.selectionEnd; head = tb.value.substring(0, startPos); foot = tb.value.substring(endPos); body = tb.value.substring(startPos, endPos); body = body.replace(/-\n/g,''); body = body.replace(/\s\n/g,' '); body = body.replace(/\n/g,' '); tb.value = head + body + foot; var textScroll = tb.scrollTop; tb.selectionStart = endPos; tb.selectionEnd = tb.selectionStart; tb.scrollTop = textScroll; } function upperCase() { tb = document.getElementById("wpTextbox1"); startPos = tb.selectionStart; endPos = tb.selectionEnd; head = tb.value.substring(0, startPos); foot = tb.value.substring(endPos); body = tb.value.substring(startPos, endPos); body = body.toUpperCase(); tb.value = head + body + foot; var textScroll = tb.scrollTop; tb.selectionStart = endPos; tb.selectionEnd = tb.selectionStart; tb.scrollTop = textScroll; } function lowerCase() { tb = document.getElementById("wpTextbox1"); startPos = tb.selectionStart; endPos = tb.selectionEnd; head = tb.value.substring(0, startPos); foot = tb.value.substring(endPos); body = tb.value.substring(startPos, endPos); body = body.toLowerCase(); tb.value = head + body + foot; var textScroll = tb.scrollTop; tb.selectionStart = endPos; tb.selectionEnd = tb.selectionStart; tb.scrollTop = textScroll; } dgxm86fsdk9f7448mbtgdgi5crjq09u 116 199082 463013 458832 2022-08-21T10:15:04Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1811 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> 3 (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня; 4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село; Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село; 5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупыра село; Пищана село; Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село; 6 Марьяновка село; Житни Горы село; Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка); 7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня; Рокитна местечко; 8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село; Чупыра село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село; 9 Фастов местечко; Кощиевка деревня; Веприк село; 10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня; Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село; 11 Скригалевка село; Шарки село; Ромашки село; Щербаки село. 13 Белая Церковь местечко 280-2-200; 68 Червона деревня 280-2-100; 70 Ольшаница село 280-2-182; 76 Саварка село 280-2-182; 77 Оксентовка деревня 280-2-182; 80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93 83 Езерна село 280-2-107; 115 Телешовка село 280-2-103 117 Городище деревня 280-2-89; 120 Потиевка село 280-2-194; 173 Бертники деревня 280-2-105; 177 Ставки село 280-2-104; 180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, Лосятин село, Глушки село, Серединна Слобода деревня, Саливонки село, Соколовка деревня, Пологи село, Гребенки село, Ксаверовка село, Митница село; 193 Розалиевка деревня 280-2-134; 200 Безпечна село; 217 Яблуновка село; 221 Черногородка село 280-2-106; 223 Паляничинцы село 280-2-150; 225 Черкас село 280-2-95; 227 підрахункова відомість 232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109; 235 Снигоровка село 280-2-135; 237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд; 241 Дулицкое село 280-2-111; 244 Пришивальня 280-2-97; 246 перечневая ведомость; 248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский; 250 Чупыра село 1812го года, Пилькевич; 253 прошение Пилькевич; 257 объявления; 260 Черногородка село; 261 Объявление; 263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов; 267 Сынява село, 270 Прусы село, 273 Саловка деревня 280-2-113; 276 Скригалевка село 286-2-136; 279 Чупира село 286-2-102; 290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151 296 Трилесы село 286-2-138; 303 Малая Ольшанка село; 306 Дорогинка село; 309 Шамраевка село 280-2-118; 315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110; 317 Матюши село 280-2-147; 321 Красна деревня 280-2-149; 327 рапорт; 328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством; 331 Трушки село 280-2-117; 333 Мало-Половецкое село 280-2-184; 335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90; 337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137; 339 Блощинцы село, 340 Чепелиевка село с приселком 342 Новоянов 280-2-242; 343 Троцкое деревня 280-2-155; 349 Сухолесы село 280-2-91; 352 Веприк село 280-2-108; 354 Ковалевка село 280-2-161; 356 Рейментарщина (Антоновка) село, Темберщина (Узин) село 280-2-92; 362 Рокитна местечко, Юзефовка деревня 280-2-114; 371 Велико-Половецкое село; 376 Коржовка деревня 280-2-244; 377 Фастовка село 282-2-94; 380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна; 388 Остров село; 392 Быкова Гребля деревня 280-2-96; 394 Савинцы село 280-2-101; 396 Устимовка село 280-2-185; 398 Пивни село 280-2-150; 400 Яхны село 280-2-178; 402 Королевка село 280-2-179; 404 Шкаровка село 280-2-119; 406 Кожанка село 280-2-243; 408 Пищана деревня 280-2-112; 410 Пищики село 280-2-145; 412 Чмировка деревня 280-2-115; 414 Пилипча село 280-2-148; 416 Насташка село 280-2-120; 422 Барахты село 280-2-98; 424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99; 426 Напрасники (Безугляки) село; 428 Офирна деревня 280-2-122; 430 Котлубица ксензовска деревня 280-2-159; 432 Щербаки деревня; 436 Винцентовка село, Лещинка село 280-2-160; 440 Руда село 280-2-116; 443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121; 452 Великая Снетинка село; 454 Мазепинцы село 280-2-176; 458 Фастовец деревня 280-2-292; 464 Григорий Иванов сын Ивановский; 466 Дмитровка деревня 280-2-162; 474 в киевскую казенную палату... 477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка; 483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас; 484 прощение 487 Белая Церковь местечко Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский. 491 Борткевич; 495 Жураковский; 499 Сопковский; 502 рапорт 505 отчет? </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] p7onao0rh31a3e6k8gncqqplo55vml3 463016 463013 2022-08-21T10:19:30Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1811 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> 3 (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня; 4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село; Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село; 5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупыра село; Пищана село; Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село; 6 Марьяновка село; Житни Горы село; Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка); 7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня; Рокитна местечко; 8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село; Чупыра село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село; 9 Фастов местечко; Кощиевка деревня; Веприк село; 10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня; Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село; 11 Скригалевка село; Шарки село; Ромашки село; Щербаки село. 13 Белая Церковь местечко 280-2-200; 68 Червона деревня 280-2-100; 70 Ольшаница село 280-2-182; 76 Саварка село 280-2-182; 77 Оксентовка деревня 280-2-182; 80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93 83 Езерна село 280-2-107; 115 Телешовка село 280-2-103 117 Городище деревня 280-2-89; 120 Потиевка село 280-2-194; 173 Бертники деревня 280-2-105; 177 Ставки село 280-2-104; 180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, Лосятин село, Глушки село, Серединна Слобода деревня, Саливонки село, Соколовка деревня, Пологи село, Гребенки село, Ксаверовка село, Митница село; 193 Розалиевка деревня 280-2-134; 200 Безпечна село; 217 Яблуновка село; 221 Черногородка село 280-2-106; 223 Паляничинцы село 280-2-150; 225 Черкас село 280-2-95; 227 підрахункова відомість 232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109; 235 Снигоровка село 280-2-135; 237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд; 241 Дулицкое село 280-2-111; 244 Пришивальня 280-2-97; 246 перечневая ведомость; 248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский; 250 Чупыра село 1812го года, Пилькевич; 253 прошение Пилькевич; 257 объявления; 260 Черногородка село; 261 Объявление; 263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов; 267 Сынява село, 270 Прусы село, 273 Саловка деревня 280-2-113; 276 Скригалевка село 286-2-136; 279 Чупира село 286-2-102; 290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151 296 Трилесы село 286-2-138; 303 Малая Ольшанка село; 306 Дорогинка село; 309 Шамраевка село 280-2-118; 315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110; 317 Матюши село 280-2-147; 321 Красна деревня 280-2-149; 327 рапорт; 328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством; 331 Трушки село 280-2-117; 333 Мало-Половецкое село 280-2-184; 335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90; 337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137; 339 Блощинцы село, 340 Чепелиевка село с приселком 342 Новоянов 280-2-242; 343 Троцкое деревня 280-2-155; 349 Сухолесы село 280-2-91; 352 Веприк село 280-2-108; 354 Ковалевка село 280-2-161; 356 Рейментарщина (Антоновка) село, 360 Темберщина (Узин) село 280-2-92; 362 Рокитна местечко, 368 Юзефовка деревня 280-2-114; 371 Велико-Половецкое село; 376 Коржовка деревня 280-2-244; 377 Фастовка село 282-2-94; 380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна; 388 Остров село; 392 Быкова Гребля деревня 280-2-96; 394 Савинцы село 280-2-101; 396 Устимовка село 280-2-185; 398 Пивни село 280-2-150; 400 Яхны село 280-2-178; 402 Королевка село 280-2-179; 404 Шкаровка село 280-2-119; 406 Кожанка село 280-2-243; 408 Пищана деревня 280-2-112; 410 Пищики село 280-2-145; 412 Чмировка деревня 280-2-115; 414 Пилипча село 280-2-148; 416 Насташка село 280-2-120; 422 Барахты село 280-2-98; 424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99; 426 Напрасники (Безугляки) село; 428 Офирна деревня 280-2-122; 430 Котлубица ксензовска деревня 280-2-159; 432 Щербаки деревня; 436 Винцентовка село, 437 Лещиновка село 280-2-160; 440 Руда село 280-2-116; 443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121; 452 Великая Снетинка село; 454 Мазепинцы село 280-2-176; 458 Фастовец деревня 280-2-292; 464 Григорий Иванов сын Ивановский; 466 Дмитровка деревня 280-2-162; 474 в киевскую казенную палату... 477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка; 483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас; 484 прощение 487 Белая Церковь местечко Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский. 491 Борткевич; 495 Жураковский; 499 Сопковский; 502 рапорт 505 отчет? </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] ijc1qi9vicyrwe7laixogrv6nij9gp7 463018 463016 2022-08-21T10:28:16Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1811 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> 3 (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня; 4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село; Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село; 5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупыра село; Пищана село; Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село; 6 Марьяновка село; Житни Горы село; Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка); 7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня; Рокитна местечко; 8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село; Чупыра село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село; 9 Фастов местечко; Кощиевка деревня; Веприк село; 10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня; Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село; 11 Скригалевка село; Шарки село; Ромашки село; Щербаки село. 13 Белая Церковь местечко 280-2-200; 68 Червона деревня 280-2-100; 70 Ольшаница село 280-2-182; 76 Саварка село 280-2-182; 77 Оксентовка деревня 280-2-182; 80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93 83 Езерна село 280-2-107; 115 Телешовка село 280-2-103 117 Городище деревня 280-2-89; 120 Потиевка село 280-2-194; 173 Бертники деревня 280-2-105; 177 Ставки село 280-2-104; 180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, 184 Лосятин село, 184 Глушки село, 185 Серединна Слобода деревня, 185 Саливонки село, 186 Соколовка деревня, 186 Пологи село, 188 Гребенки село, 189 Ксаверовка село, 189 Митница село; 193 Розалиевка деревня 280-2-134; 200 Безпечна село; 217 Яблуновка село; 221 Черногородка село 280-2-106; 223 Паляничинцы село 280-2-150; 225 Черкас село 280-2-95; 227 підрахункова відомість 232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109; 235 Снигоровка село 280-2-135; 237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд; 241 Дулицкое село 280-2-111; 244 Пришивальня 280-2-97; 246 перечневая ведомость; 248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский; 250 Чупыра село 1812го года, Пилькевич; 253 прошение Пилькевич; 257 объявления; 260 Черногородка село; 261 Объявление; 263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов; 267 Сынява село, 270 Прусы село, 273 Саловка деревня 280-2-113; 276 Скригалевка село 286-2-136; 279 Чупира село 286-2-102; 290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151 296 Трилесы село 286-2-138; 303 Малая Ольшанка село; 306 Дорогинка село; 309 Шамраевка село 280-2-118; 315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110; 317 Матюши село 280-2-147; 321 Красна деревня 280-2-149; 327 рапорт; 328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством; 331 Трушки село 280-2-117; 333 Мало-Половецкое село 280-2-184; 335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90; 337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137; 339 Блощинцы село, 340 Чепелиевка село с приселком 342 Новоянов 280-2-242; 343 Троцкое деревня 280-2-155; 349 Сухолесы село 280-2-91; 352 Веприк село 280-2-108; 354 Ковалевка село 280-2-161; 356 Рейментарщина (Антоновка) село, 360 Темберщина (Узин) село 280-2-92; 362 Рокитна местечко, 368 Юзефовка деревня 280-2-114; 371 Велико-Половецкое село; 376 Коржовка деревня 280-2-244; 377 Фастовка село 282-2-94; 380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна; 388 Остров село; 392 Быкова Гребля деревня 280-2-96; 394 Савинцы село 280-2-101; 396 Устимовка село 280-2-185; 398 Пивни село 280-2-150; 400 Яхны село 280-2-178; 402 Королевка село 280-2-179; 404 Шкаровка село 280-2-119; 406 Кожанка село 280-2-243; 408 Пищана деревня 280-2-112; 410 Пищики село 280-2-145; 412 Чмировка деревня 280-2-115; 414 Пилипча село 280-2-148; 416 Насташка село 280-2-120; 422 Барахты село 280-2-98; 424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99; 426 Напрасники (Безугляки) село; 428 Офирна деревня 280-2-122; 430 Котлубица ксензовска деревня 280-2-159; 432 Щербаки деревня; 436 Винцентовка село, 437 Лещиновка село 280-2-160; 440 Руда село 280-2-116; 443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121; 452 Великая Снетинка село; 454 Мазепинцы село 280-2-176; 458 Фастовец деревня 280-2-292; 464 Григорий Иванов сын Ивановский; 466 Дмитровка деревня 280-2-162; 474 в киевскую казенную палату... 477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка; 483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас; 484 прощение 487 Белая Церковь местечко Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский. 491 Борткевич; 495 Жураковский; 499 Сопковский; 502 рапорт 505 отчет? </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] 1lsgzxiowwpl5n62n3m7d7dzsffvarp 463019 463018 2022-08-21T10:34:41Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1811 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> 3 (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня; 4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село; Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село; 5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупыра село; Пищана село; Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село; 6 Марьяновка село; Житни Горы село; Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка); 7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня; Рокитна местечко; 8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село; Чупыра село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село; 9 Фастов местечко; Кощиевка деревня; Веприк село; 10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня; Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село; 11 Скригалевка село; Шарки село; Ромашки село; Щербаки село. 13 Белая Церковь местечко 280-2-200; 68 Червона деревня 280-2-100; 70 Ольшаница село 280-2-182; 76 Саварка село 280-2-182; 77 Оксентовка деревня 280-2-182; 80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93 83 Езерна село 280-2-107; 115 Телешовка село 280-2-103 117 Городище деревня 280-2-89; 120 Потиевка село 280-2-194; 173 Бертники деревня 280-2-105; 177 Ставки село 280-2-104; 180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, 184 Лосятин село, 184 Глушки село, 185 Серединна Слобода деревня, 185 Саливонки село, 186 Соколовка деревня, 186 Пологи село, 188 Гребенки село, 189 Ксаверовка село, 189 Митница село; 193 Розалиевка деревня 280-2-134; 200 Безпечна село; 217 Яблуновка село; 221 Черногородка село 280-2-106; 223 Паляничинцы село 280-2-150; 225 Черкас село 280-2-95; 227 підрахункова відомість 232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109; 235 Снигоровка село 280-2-135; 237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд; 241 Дулицкое село 280-2-111; 244 Пришивальня 280-2-97; 246 перечневая ведомость; 248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский; 250 Чупыра село 1812го года, Пилькевич; 253 прошение Пилькевич; 257 объявления; 260 Черногородка село; 261 Объявление; 263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов; 267 Сынява село, 270 Прусы село, 273 Саловка деревня 280-2-113; 276 Скригалевка село 280-2-136; 279 Чупира село 280-2-102; 290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151 296 Трилесы село 280-2-138; 303 Малая Ольшанка село; 306 Дорогинка село; 309 Шамраевка село 280-2-118; 315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110; 317 Матюши село 280-2-147; 321 Красна деревня 280-2-149; 327 рапорт; 328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством; 331 Трушки село 280-2-117; 333 Мало-Половецкое село 280-2-184; 335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90; 337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137; 339 Блощинцы село, 340 Чепелиевка село с приселком 342 Новоянов 280-2-242; 343 Троцкое деревня 280-2-155; 349 Сухолесы село 280-2-91; 352 Веприк село 280-2-108; 354 Ковалевка село 280-2-161; 356 Рейментарщина (Антоновка) село, 360 Темберщина (Узин) село 280-2-92; 362 Рокитна местечко, 368 Юзефовка деревня 280-2-114; 371 Велико-Половецкое село; 376 Коржовка деревня 280-2-244; 377 Фастовка село 280-2-94; 380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна; 388 Остров село; 392 Быкова Гребля деревня 280-2-96; 394 Савинцы село 280-2-101; 396 Устимовка село 280-2-185; 398 Пивни село 280-2-150; 400 Яхны село 280-2-178; 402 Королевка село 280-2-179; 404 Шкаровка село 280-2-119; 406 Кожанка село 280-2-243; 408 Пищана деревня 280-2-112; 410 Пищики село 280-2-145; 412 Чмировка деревня 280-2-115; 414 Пилипча село 280-2-148; 416 Насташка село 280-2-120; 422 Барахты село 280-2-98; 424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99; 426 Напрасники (Безугляки) село; 428 Офирна деревня 280-2-122; 430 Котлубица ксензовска деревня 280-2-159; 432 Щербаки деревня; 436 Винцентовка село, 437 Лещиновка село 280-2-160; 440 Руда село 280-2-116; 443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121; 452 Великая Снетинка село; 454 Мазепинцы село 280-2-176; 458 Фастовец деревня 280-2-292; 464 Григорий Иванов сын Ивановский; 466 Дмитровка деревня 280-2-162; 474 в киевскую казенную палату... 477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка; 483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас; 484 прощение 487 Белая Церковь местечко Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский. 491 Борткевич; 495 Жураковский; 499 Сопковский; 502 рапорт 505 отчет? </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] j4vj3yb2uia1jhrjf84er7rzzjmg05d 463020 463019 2022-08-21T10:57:04Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1811 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> 3 (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня; 4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село; Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село; 5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупыра село; Пищана село; Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село; 6 Марьяновка село; Житни Горы село; Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка); 7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня; Рокитна местечко; 8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село; Чупыра село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село; 9 Фастов местечко; Кощиевка деревня; Веприк село; 10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня; Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село; 11 Скригалевка село; Шарки село; Ромашки село; Щербаки село. 13 Белая Церковь местечко 280-2-200; 68 Червона деревня 280-2-100; 70 Ольшаница село 280-2-182; 76 Саварка село 280-2-182; 77 Оксентовка деревня 280-2-182; 80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93 83 Езерна село 280-2-107; 115 Телешовка село 280-2-103 117 Городище деревня 280-2-89; 120 Потиевка село 280-2-194; 173 Бертники деревня 280-2-105; 177 Ставки село 280-2-104; 180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, 184 Лосятин село, 184 Глушки село, 185 Серединна Слобода деревня, 185 Саливонки село, 186 Соколовка деревня, 186 Пологи село, 188 Гребенки село, 189 Ксаверовка село, 189 Митница село; 193 Розалиевка деревня 280-2-134; 200 Безпечна село; 217 Яблуновка село; 221 Черногородка село 280-2-106; 223 Паляничинцы село 280-2-150; 225 Черкас село 280-2-95; 227 підрахункова відомість 232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109; 235 Снигоровка село 280-2-135; 237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд; 241 Дулицкое село 280-2-111; 244 Пришивальня 280-2-97; 246 перечневая ведомость; 248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский; 250 Чупыра село 1812го года, Пилькевич; 253 прошение Пилькевич; 257 объявления; 260 Черногородка село; 261 Объявление; 263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов; 267 Сынява село, 270 Прусы село, 273 Саловка деревня 280-2-113; 276 Скригалевка село 280-2-136; 279 Чупира село 280-2-102; 290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151 296 Трилесы село 280-2-138; 303 Малая Ольшанка село; 306 Дорогинка село; 309 Шамраевка село 280-2-118; 315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110; 317 Матюши село 280-2-147; 321 Красна деревня 280-2-149; 327 рапорт; 328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством; 331 Трушки село 280-2-117; 333 Мало-Половецкое село 280-2-184; 335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90; 337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137; 339 Блощинцы село, 340 Чепелиевка село с приселком 342 Новоянов 280-2-242; 343 Троцкое деревня 280-2-155; 349 Сухолесы село 280-2-91; 352 Веприк село 280-2-108; 354 Ковалевка село 280-2-161; 356 Рейментарщина (Антоновка) село, 360 Темберщина (Узин) село 280-2-92; 362 Рокитна местечко, 368 Юзефовка деревня 280-2-114; 371 Велико-Половецкое село; 376 Коржовка деревня 280-2-244; 377 Фастовка село 280-2-94; 380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна; 388 Остров село; 392 Быкова Гребля деревня 280-2-96; 394 Савинцы село 280-2-101; 396 Устимовка село 280-2-185; 398 Пивни село 280-2-150; 400 Яхны село 280-2-178; 402 Королевка село 280-2-179; 404 Шкаровка село 280-2-119; 406 Кожанка село 280-2-243; 408 Пищана деревня 280-2-112; 410 Пищики село 280-2-145; 412 Чмировка деревня 280-2-115; 414 Пилипча село 280-2-148; 416 Насташка село 280-2-120; 422 Барахты село 280-2-98; 424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99; 426 Напрасники (Безугляки) село; 428 Офирна деревня 280-2-122; 430 Кадлубица ксензовска деревня 280-2-159; 432 Щербаки деревня; 436 Винцентовка село, 437 Лещиновка село 280-2-160; 440 Руда село 280-2-116; 443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121; 452 Великая Снетинка село; 454 Мазепинцы село 280-2-176; 458 Фастовец деревня 280-2-292; 464 Григорий Иванов сын Ивановский; 466 Дмитровка деревня 280-2-162; 474 в киевскую казенную палату... 477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка; 483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас; 484 прощение 487 Белая Церковь местечко Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский. 491 Борткевич; 495 Жураковский; 499 Сопковский; 502 рапорт 505 отчет? </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] m20xkazmgwmxv44fykjeytxmb53lp3p 463021 463020 2022-08-21T11:24:35Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту | рік = 1811 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> 3 (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня; 4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село; Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село; 5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупира село; Пищана село; Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село; 6 Марьяновка село; Житни Горы село; Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка); 7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня; Рокитна местечко; 8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село; Чупира село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село; 9 Фастов местечко; Кощиевка деревня; Веприк село; 10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня; Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село; 11 Скригалевка село; Шарки село; Ромашки село; Щербаки село. 13 Белая Церковь местечко 280-2-200; 68 Червона деревня 280-2-100; 70 Ольшаница село 280-2-182; 76 Саварка село 280-2-182; 77 Оксентовка деревня 280-2-182; 80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93 83 Езерна село 280-2-107; 115 Телешовка село 280-2-103 117 Городище деревня 280-2-89; 120 Потиевка село 280-2-194; 173 Бертники деревня 280-2-105; 177 Ставки село 280-2-104; 180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, 184 Лосятин село, 184 Глушки село, 185 Серединна Слобода деревня, 185 Саливонки село, 186 Соколовка деревня, 186 Пологи село, 188 Гребенки село, 189 Ксаверовка село, 189 Митница село; 193 Розалиевка деревня 280-2-134; 200 Безпечна село; 217 Яблуновка село; 221 Черногородка село 280-2-106; 223 Паляничинцы село 280-2-150; 225 Черкас село 280-2-95; 227 підрахункова відомість 232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109; 235 Снигоровка село 280-2-135; 237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд; 241 Дулицкое село 280-2-111; 244 Пришивальня 280-2-97; 246 перечневая ведомость; 248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский; 250 Чупира село 1812го года, Пилькевич; 253 прошение Пилькевич; 257 объявления; 260 Черногородка село; 261 Объявление; 263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов; 267 Сынява село, 270 Прусы село, 273 Саловка деревня 280-2-113; 276 Скригалевка село 280-2-136; 279 Чупира село 280-2-102; 290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151 296 Трилесы село 280-2-138; 303 Малая Ольшанка село; 306 Дорогинка село; 309 Шамраевка село 280-2-118; 315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110; 317 Матюши село 280-2-147; 321 Красна деревня 280-2-149; 327 рапорт; 328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством; 331 Трушки село 280-2-117; 333 Мало-Половецкое село 280-2-184; 335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90; 337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137; 339 Блощинцы село, 340 Чепелиевка село с приселком 342 Новоянов 280-2-242; 343 Троцкое деревня 280-2-155; 349 Сухолесы село 280-2-91; 352 Веприк село 280-2-108; 354 Ковалевка село 280-2-161; 356 Рейментарщина (Антоновка) село, 360 Темберщина (Узин) село 280-2-92; 362 Рокитна местечко, 368 Юзефовка деревня 280-2-114; 371 Велико-Половецкое село; 376 Коржовка деревня 280-2-244; 377 Фастовка село 280-2-94; 380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна; 388 Остров село; 392 Быкова Гребля деревня 280-2-96; 394 Савинцы село 280-2-101; 396 Устимовка село 280-2-185; 398 Пивни село 280-2-150; 400 Яхны село 280-2-178; 402 Королевка село 280-2-179; 404 Шкаровка село 280-2-119; 406 Кожанка село 280-2-243; 408 Пищана деревня 280-2-112; 410 Пищики село 280-2-145; 412 Чмировка деревня 280-2-115; 414 Пилипча село 280-2-148; 416 Насташка село 280-2-120; 422 Барахты село 280-2-98; 424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99; 426 Напрасники (Безугляки) село; 428 Офирна деревня 280-2-122; 430 Кадлубица ксензовска деревня 280-2-159; 432 Щербаки деревня; 436 Винцентовка село, 437 Лещиновка село 280-2-160; 440 Руда село 280-2-116; 443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121; 452 Великая Снетинка село; 454 Мазепинцы село 280-2-176; 458 Фастовец деревня 280-2-292; 464 Григорий Иванов сын Ивановский; 466 Дмитровка деревня 280-2-162; 474 в киевскую казенную палату... 477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка; 483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас; 484 прощение 487 Белая Церковь местечко Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский. 491 Борткевич; 495 Жураковский; 499 Сопковский; 502 рапорт 505 отчет? </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] djrfs6g9oi5h45yoy9w82ak7k3jcflq 116 199936 462343 416541 2022-08-20T12:34:47Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки чиншової шляхти і казенних селян Васильківського повіту | рік = 1816–1818 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''ШЛЯХТА:''' (частина справ дублює 280-2-311); Безпечна 428; Бортники 386; Василів 120; Велика Снітинка 564; Великополовецьке 536; Веприк 651; 738; Вінницкі Стави 198; 202; Вінцентівка 708; Волиця 478; 744; 746; Глушки 552; Городище 358; Гребінки 370; Деремезна 316; Дмитрівка 420; Дорогинка 556; 559; Дулицьке 730; Кадлубиця 586; 756; Кадлубиця ксьонзова 296; Ковалівка 376; Кожанка 188; Коржівка 238; Королівка 676; Кощіївка 332; Красна (Станіславка) 402; 410; 413; Красноліси 274; Лещинівка 629; 638; 639; Лопатинщина (Янківка) 156; Лосятин 720; Мазепинці 518; Мала Ольшанка 336; Малополовецьке 724; Мар'янівка 166; 178; Матюші 714; Митниця 580; Мотовилівка 548; Напрасник 568; Насташка 102; Нова Слобода 645; Новоянів 704; Озерна (Езерна) 30; 85; Оксентівка 514; Ольшаниця 664; 674; Ольшанка 672; Ольшанка Барахтянська 530; Острів 617; Офірна 254; Паляничинці 162; Пилипча 288; Півні 416; Піщана 328; Пологи 621; Потіївка 2; Пришивальня 300; 736; Пруси 206; Рейментарщина (Антонівка) 242; Розаліївка 218; 228; Рокитна 106; Руда 192; Саварка 292; Савинці 572; Саливінки 324; Салівка (Салиха) 394; Синява 502; Скригалівка 456; 462; Снігурівка 466; 471; 476; Соколівка 24; Ставки 609; 615; Телешівка 641; Триліси 594; 605; 607; Троцьке 312; Трушки 258; Узин 232; Устимівка 510; Фастівець 126; 142; 146; 150; 752; Фастовка 152; хутір Крижанівського 526; Чепеліївка 262; 270; Червона 364; Черкас 657; Чмирівка 544; Чорногородка 484; 498; 494; Чупира 88; 100; Шамраївка 692; 698; Шарки 382; Шкарівка 320; Шпендівка (Криштофівка) 354; Щербаки 344; 351; Юзефівка 182; Яблунівка 680; Яблунівка Нова Слобода 689; Ярошівка 700; Яхни 212. '''МІЩАНИ ХРИСТИЯНИ:''' місто Васильків 760 – 861; Цигани переведені з Черкаського до Васильківського міщанства 838; '''СЕЛЯНИ:''' село Плесецьке 862; місто Васильків 919. '''Ревизская Сказка 1816 года Киевской губернии Васильковского повета о состоящих мужеска и женска пола шляхетского звания людях.''' 2 Потиевка (280-2-311); 24 Соколовка (280-2-311); 30 Езерна (280-2-311); 85 Езерна дополнительная РС 1818 года о шляхтичах Луке Бронковском и Петре Тарнаском и их семействах; 88 Чупира (280-2-311); 100 Чупира дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Власе Адамове сыне Олишевском; 102 Насташка (280-2-311); 106 Рокитно местечко (280-2-311); 120 Василев местечко (280-2-311); 126 Фастовец (280-2-311); 142 Фастовец (280-2-311) дополнительная Ревизская Сказка о шляхтиче Павле Гриневиче записанном по ревизии 1795 года Звенигородского повета в селе Виноградове между шляхетством; 146 Фастовец дополнительная РС 1817г. о шляхтичах Годлевских; 150 Фастовец дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816 года шляхтиче Яне Боржемском; 152 Фастовка (280-2-311); 156 Лопатынщина (Янковка) (280-2-311); 162 Паляничинцы (280-2-311); 166 Марьяновка (280-2-311); 178 Марьяновка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Леоне Хороще и его семействе; 182 Юзефовка (280-2-311); 188 Кожанка (280-2-311); 192 Руда (280-2-311); 198 Винницкие Ставы (280-2-311); 202 Винницкие Ставы дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Тимофее Духновском и его семействе записанном по ревизии 1795го года Радомысльского повета в селе Озерянах в числе шляхты; 206 Прусы (280-2-311); 212 Яхны (280-2-311); 218 Розалиевка (280-2-311); 228 Розалиевка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Яне Шапоцком и его семействе записанном по ревизии 1795 года в селе Лопатынщине в числе шляхты; 232 Узин (280-2-311); 238 Коржовка (280-2-311); 242 Рейментарщина (Антоновка) (280-2-311); 254 Офирна (280-2-311); 258 Трушки (280-2-311); 262 Чепелиевка (280-2-311); 270 Чепелиевка РС 1817г. о шляхтиче Рудницком; 274 Красный Лес (280-2-311); 288 Пилипча (280-2-311); 292 Саварка (280-2-311); 296 Кадлубица ксензова (280-2-311); 300 Пришивальня (280-2-311); 312 Троцкое (280-2-311); 316 Деремезна (280-2-311); 320 Шкаровка (280-2-311); 324 Саливонки (280-2-311); 328 Пищана (280-2-311); 332 Кощиевка (280-2-311); 336 Малая Ольшанка (280-2-311); 344 Щербаки (280-2-311); 351 Щербаки дополнительная РС 1818г. о пропущенной по ревизии 1811го года шляхтиче Александре Пожарском; 354 Спендовка она же Криштофовка (280-2-311); 358 Городище (280-2-311); 364 Червона (280-2-311); 370 Гребенки (280-2-311); 376 Ковалевка (280-2-311); 382 Шарки (280-2-311); 386 Бертники (280-2-311); 394 Саловка (280-2-311); 402 Красна она же Станиславка (280-2-311); 410 Красна она же Станиславка дополнительная РС о шляхтиче Тимофее Шмигельском и его семействе (280-2-311); 413 Красна она же Станиславка доп РС 1820г. о возвратившехся с отлучки Юзефе и сыновьях его Иосифе и Устиме Гловацких и их семействе; 416 Пивни (280-2-311); 420 Дмитровка (280-2-311); 428 Безпечна (280-2-311); 456 Скригалевка (280-2-311); 462 Скригалевка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о чиншевой шляхте - 1. Быстрицкий Ян Романов, Яна Романова мать Костанция вдова, сын Григорий, жена Настасия, Янов брат Ян Романов, жена Настасия; 466 Снигировка (280-2-311); 471 Снигировка РС 1816г. о шляхтиче Якове Чеповиче и семействе его; 476 Снигировка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Станиславе Избицком и его семействе; 478 Волица (280-2-311); 484 Черногородка (280-2-311); 498 Черногородка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о перешедших сюда из Киевского повета - 1. Мондриевский, 2. Орловский; 494 Черногородка дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Закревском; 502 Синява (280-2-311); 510 Устимовка (280-2-311); 514 Оксентовка (280-2-311); 518 Мазепинцы (280-2-311); 526 хутор Крижановского (280-2-311); 530 Ольшанка Барахтянская (280-2-311); 536 Велико Половецкое (280-2-311); 544 Чмировка (280-2-311); 548 Мотовиловка (280-2-311); 552 Глушки (280-2-311); 556 Дорогинка (280-2-311); 559 Дорогинка Ревизская шляхетская ведомость 1816г. о семестве шляхтича Матковского - Матковский Иосиф Григорьев, жена Мариянна, сын Давид; 564 Великая Снетинка (280-2-311); 568 Напрасник (280-2-311) РС 1816г. пришедших из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1.Островский, 2. Кобилинский, 3. Малиновский; 572 Савинцы (280-2-311); 580 Мытница (280-2-311); 586 Кадлубица (280-2-311); 594 Трилесы (280-2-311); 1. Подгурски, 2. Сапинскый, 3. Зелинский; 4. Барнатович, 5. Пелешевский по преждней ревизии записан Талешевским; 6. Обремский, 7. Короленко 1811 года записан в крестьянские сказки; 8. Стронский, 9. Криницкий, 10. Кохановский; 11. Кохановский, 12. Гилевич, 13. Думанский; 14. Езерский, 15. Бинковский, 16. Войнаровский одставной унтер офицер, имеет отставку, 17. Лаговский; 18. Домбровский Ян Францишков, 19. Лищинский, 20. Карчевский; 605 Трилесы (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Телешевском - Талешевский Яков Иванов, жена Мария, сын Александр; 607 Трилесы дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Василие Бутельском, Иване Подгурском, Василие Стронском; 609 Ставки (280-2-311); 615 Ставки дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Рафаилу Шклярском, Иосифу Жураковском; 617 Остров (280-2-311); 621 Пологи (280-2-311); 629 Лещиновка (280-2-311); 638 Лещиновка РС 1817г. Аксентий Иван Григориев, жена Мотрона, дочери Мария, Федора, Елисавета; 639 Лещиновка дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхтичах Матеушу Буткевичу, Михайлу Ливицкому; 641 Телешовка (280-2-311); 645 Новая Слобода (280-2-311) перешедшей сюда из других губерний и уездов причисленой разборною комиссиею чиншевой шляхты - 1. Чигер, 2. Долгерт, 3. Барановский, 4. Медведский; 651 Веприк (280-2-311); 657 Черкас (280-2-311); 664 Ольшаница (280-2-311); 672 Ольшанка дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Качуровском - Качуровский Каетан Станиславов, жена Дорота, сын Леон; 674 Ольшаница дополнительная РС 1818г. о пропущеном по ревизии 1816го года шляхтиче Войцехе Иванове сыне Замлинском и его семействе - Замлинский Войцех Иванов, второбрачная жена Текля, дочь Александра; 676 Королевка (280-2-311); 680 Яблуновка (280-2-311); 689 Новая Слобода Яблуновка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Медведском - Медведский Иван Степанов; 692 Шамраевка (280-2-311); 698 Шамраевка дополнительная РС 1818г. о дворянине Томаше Подсендковском - Подсендковский Томаш Михайлов; 700 Ярошовка (280-2-311) РС 1816г. перешедшей из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1. Грушецкий Рох Станиславов умер 1813 года, жена Марьяна, сыновья Матвей, Гавриил, Петр, дочери Анна, Анелина, Петра Станиславова жена Матрона; 704 Новоянов (280-2-311); 708 Винцентовка (280-2-311); 714 Матюши (280-2-311); 720 Лосятин (280-2-311); 724 Мало-Половецкое (280-2-311); 730 Дулицкое (280-2-311); 736 Пришивальня РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Лазаренко он же Берлинский; 2. Крашевский; 3. Беромский; 738 Веприк РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Усенко он же Берлиньский; 2. Виенко он же Берлинский; 3. Мельниченко он же Берлинский; 4. Костенко он же Берлиньский; 742 Великая Снетинка РС 1816г. доказывающих вольности людях - 1. Сараненко Фома Матвеев; 2. Дурмасенков Мирон зять; 744 Волица РС 1816г. отыскивающих вольности людях - 1. Иван Андреев сын Яковлев; 2. Кирило Иванов холост; 746 Волица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Сивирчинский Василь Павлов, жена Мелания, сын Роман, братья 1й Гаврило, жена Мария, дочь Текля, 2й Антон, жена Оксана, сын Иосиф, дочь Анна. 748 Скригалевка РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Федор Иванов он же Сквирчинский, жена Мария, сын Никифор, дочери Катерина, Уляна. 752 Фастовец РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Наум Иванов Педченко он же Горский, жена Параскева, брат 1й Павел, жена Матрона, дочери Матрона, Евдокия, 2й Тихон а по ревизии 1811 ошибочно написан Тимофеем, жена Настасия, сыновья Евстрат, Игнат, Кузьма, Трофим новорожден, дочери Настасия, Лукера; - 2. Яков Денисов Карачун, жена Мария, сын Филип новорожден, дочь Анна, брат Федор, жена София. 756 Кадлубица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. 2. Корецкий; 3. Карачун; 4. Еременко он же Брановицкий; 5. Яременко он же Брановицкий; 6. 7. 8. Карачун; 9. Яременко; '''760 - 861 мещане христиане г.Василькова''' Ревизские Сказки 1816-1824 года марта дня Киевской губернии Васильковского повета поветового города Василькова о состоящих душах мужского и женского пола мещанах; 838 '''Цыгане''' переведенные из Черкаского в Васильковское мещанство; 862 '''село Плесецкое''' РС 1816 казенные крестьяне; 911 с. Плесецкое РС 1816г. отставной унтер офицер Прокопенко; 913 с. Плесецкое РС 1818г. явившегося из бегов на прежнее жительство в с.Плесецкое казенного крестьянина Ивана Ефимова Савченка; 915 РС 1819г. с. Плесецкое водворившаго на жительство в селе Плесецком казенного крестьянина Варлаама Гаврилова Шеметенка; 917 РС 1819г. с. Плесецкое крестьянин Терленко; 919 '''г.Васильков''' РС доп. 1820г. крестьянин Бортницкий Константин Данилов; 921 г.Васильков РС доп. 1820г. крестьянин Вовченко; 922. г.Васильков РС доп. 1818г крестьянин Зайченко; 924 г.Васильков РС доп. 1825г. крестьяне Мужаревский, Шведюк; 925 г.Васильков РС доп. 1824г. крестьяне Иван и Антон Короленко. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] d3em5asfoysiuup6phaezqvnsn86g9w 462345 462343 2022-08-20T12:35:09Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки чиншової шляхти і казенних селян Васильківського повіту | рік = 1816–1818 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> '''ШЛЯХТА:''' ''(частина справ дублює 280-2-311)'' Безпечна 428; Бортники 386; Василів 120; Велика Снітинка 564; Великополовецьке 536; Веприк 651; 738; Вінницкі Стави 198; 202; Вінцентівка 708; Волиця 478; 744; 746; Глушки 552; Городище 358; Гребінки 370; Деремезна 316; Дмитрівка 420; Дорогинка 556; 559; Дулицьке 730; Кадлубиця 586; 756; Кадлубиця ксьонзова 296; Ковалівка 376; Кожанка 188; Коржівка 238; Королівка 676; Кощіївка 332; Красна (Станіславка) 402; 410; 413; Красноліси 274; Лещинівка 629; 638; 639; Лопатинщина (Янківка) 156; Лосятин 720; Мазепинці 518; Мала Ольшанка 336; Малополовецьке 724; Мар'янівка 166; 178; Матюші 714; Митниця 580; Мотовилівка 548; Напрасник 568; Насташка 102; Нова Слобода 645; Новоянів 704; Озерна (Езерна) 30; 85; Оксентівка 514; Ольшаниця 664; 674; Ольшанка 672; Ольшанка Барахтянська 530; Острів 617; Офірна 254; Паляничинці 162; Пилипча 288; Півні 416; Піщана 328; Пологи 621; Потіївка 2; Пришивальня 300; 736; Пруси 206; Рейментарщина (Антонівка) 242; Розаліївка 218; 228; Рокитна 106; Руда 192; Саварка 292; Савинці 572; Саливінки 324; Салівка (Салиха) 394; Синява 502; Скригалівка 456; 462; Снігурівка 466; 471; 476; Соколівка 24; Ставки 609; 615; Телешівка 641; Триліси 594; 605; 607; Троцьке 312; Трушки 258; Узин 232; Устимівка 510; Фастівець 126; 142; 146; 150; 752; Фастовка 152; хутір Крижанівського 526; Чепеліївка 262; 270; Червона 364; Черкас 657; Чмирівка 544; Чорногородка 484; 498; 494; Чупира 88; 100; Шамраївка 692; 698; Шарки 382; Шкарівка 320; Шпендівка (Криштофівка) 354; Щербаки 344; 351; Юзефівка 182; Яблунівка 680; Яблунівка Нова Слобода 689; Ярошівка 700; Яхни 212. '''МІЩАНИ ХРИСТИЯНИ:''' місто Васильків 760 – 861; Цигани переведені з Черкаського до Васильківського міщанства 838; '''СЕЛЯНИ:''' село Плесецьке 862; місто Васильків 919. '''Ревизская Сказка 1816 года Киевской губернии Васильковского повета о состоящих мужеска и женска пола шляхетского звания людях.''' 2 Потиевка (280-2-311); 24 Соколовка (280-2-311); 30 Езерна (280-2-311); 85 Езерна дополнительная РС 1818 года о шляхтичах Луке Бронковском и Петре Тарнаском и их семействах; 88 Чупира (280-2-311); 100 Чупира дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Власе Адамове сыне Олишевском; 102 Насташка (280-2-311); 106 Рокитно местечко (280-2-311); 120 Василев местечко (280-2-311); 126 Фастовец (280-2-311); 142 Фастовец (280-2-311) дополнительная Ревизская Сказка о шляхтиче Павле Гриневиче записанном по ревизии 1795 года Звенигородского повета в селе Виноградове между шляхетством; 146 Фастовец дополнительная РС 1817г. о шляхтичах Годлевских; 150 Фастовец дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816 года шляхтиче Яне Боржемском; 152 Фастовка (280-2-311); 156 Лопатынщина (Янковка) (280-2-311); 162 Паляничинцы (280-2-311); 166 Марьяновка (280-2-311); 178 Марьяновка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Леоне Хороще и его семействе; 182 Юзефовка (280-2-311); 188 Кожанка (280-2-311); 192 Руда (280-2-311); 198 Винницкие Ставы (280-2-311); 202 Винницкие Ставы дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Тимофее Духновском и его семействе записанном по ревизии 1795го года Радомысльского повета в селе Озерянах в числе шляхты; 206 Прусы (280-2-311); 212 Яхны (280-2-311); 218 Розалиевка (280-2-311); 228 Розалиевка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Яне Шапоцком и его семействе записанном по ревизии 1795 года в селе Лопатынщине в числе шляхты; 232 Узин (280-2-311); 238 Коржовка (280-2-311); 242 Рейментарщина (Антоновка) (280-2-311); 254 Офирна (280-2-311); 258 Трушки (280-2-311); 262 Чепелиевка (280-2-311); 270 Чепелиевка РС 1817г. о шляхтиче Рудницком; 274 Красный Лес (280-2-311); 288 Пилипча (280-2-311); 292 Саварка (280-2-311); 296 Кадлубица ксензова (280-2-311); 300 Пришивальня (280-2-311); 312 Троцкое (280-2-311); 316 Деремезна (280-2-311); 320 Шкаровка (280-2-311); 324 Саливонки (280-2-311); 328 Пищана (280-2-311); 332 Кощиевка (280-2-311); 336 Малая Ольшанка (280-2-311); 344 Щербаки (280-2-311); 351 Щербаки дополнительная РС 1818г. о пропущенной по ревизии 1811го года шляхтиче Александре Пожарском; 354 Спендовка она же Криштофовка (280-2-311); 358 Городище (280-2-311); 364 Червона (280-2-311); 370 Гребенки (280-2-311); 376 Ковалевка (280-2-311); 382 Шарки (280-2-311); 386 Бертники (280-2-311); 394 Саловка (280-2-311); 402 Красна она же Станиславка (280-2-311); 410 Красна она же Станиславка дополнительная РС о шляхтиче Тимофее Шмигельском и его семействе (280-2-311); 413 Красна она же Станиславка доп РС 1820г. о возвратившехся с отлучки Юзефе и сыновьях его Иосифе и Устиме Гловацких и их семействе; 416 Пивни (280-2-311); 420 Дмитровка (280-2-311); 428 Безпечна (280-2-311); 456 Скригалевка (280-2-311); 462 Скригалевка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о чиншевой шляхте - 1. Быстрицкий Ян Романов, Яна Романова мать Костанция вдова, сын Григорий, жена Настасия, Янов брат Ян Романов, жена Настасия; 466 Снигировка (280-2-311); 471 Снигировка РС 1816г. о шляхтиче Якове Чеповиче и семействе его; 476 Снигировка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Станиславе Избицком и его семействе; 478 Волица (280-2-311); 484 Черногородка (280-2-311); 498 Черногородка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о перешедших сюда из Киевского повета - 1. Мондриевский, 2. Орловский; 494 Черногородка дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Закревском; 502 Синява (280-2-311); 510 Устимовка (280-2-311); 514 Оксентовка (280-2-311); 518 Мазепинцы (280-2-311); 526 хутор Крижановского (280-2-311); 530 Ольшанка Барахтянская (280-2-311); 536 Велико Половецкое (280-2-311); 544 Чмировка (280-2-311); 548 Мотовиловка (280-2-311); 552 Глушки (280-2-311); 556 Дорогинка (280-2-311); 559 Дорогинка Ревизская шляхетская ведомость 1816г. о семестве шляхтича Матковского - Матковский Иосиф Григорьев, жена Мариянна, сын Давид; 564 Великая Снетинка (280-2-311); 568 Напрасник (280-2-311) РС 1816г. пришедших из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1.Островский, 2. Кобилинский, 3. Малиновский; 572 Савинцы (280-2-311); 580 Мытница (280-2-311); 586 Кадлубица (280-2-311); 594 Трилесы (280-2-311); 1. Подгурски, 2. Сапинскый, 3. Зелинский; 4. Барнатович, 5. Пелешевский по преждней ревизии записан Талешевским; 6. Обремский, 7. Короленко 1811 года записан в крестьянские сказки; 8. Стронский, 9. Криницкий, 10. Кохановский; 11. Кохановский, 12. Гилевич, 13. Думанский; 14. Езерский, 15. Бинковский, 16. Войнаровский одставной унтер офицер, имеет отставку, 17. Лаговский; 18. Домбровский Ян Францишков, 19. Лищинский, 20. Карчевский; 605 Трилесы (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Телешевском - Талешевский Яков Иванов, жена Мария, сын Александр; 607 Трилесы дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Василие Бутельском, Иване Подгурском, Василие Стронском; 609 Ставки (280-2-311); 615 Ставки дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Рафаилу Шклярском, Иосифу Жураковском; 617 Остров (280-2-311); 621 Пологи (280-2-311); 629 Лещиновка (280-2-311); 638 Лещиновка РС 1817г. Аксентий Иван Григориев, жена Мотрона, дочери Мария, Федора, Елисавета; 639 Лещиновка дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхтичах Матеушу Буткевичу, Михайлу Ливицкому; 641 Телешовка (280-2-311); 645 Новая Слобода (280-2-311) перешедшей сюда из других губерний и уездов причисленой разборною комиссиею чиншевой шляхты - 1. Чигер, 2. Долгерт, 3. Барановский, 4. Медведский; 651 Веприк (280-2-311); 657 Черкас (280-2-311); 664 Ольшаница (280-2-311); 672 Ольшанка дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Качуровском - Качуровский Каетан Станиславов, жена Дорота, сын Леон; 674 Ольшаница дополнительная РС 1818г. о пропущеном по ревизии 1816го года шляхтиче Войцехе Иванове сыне Замлинском и его семействе - Замлинский Войцех Иванов, второбрачная жена Текля, дочь Александра; 676 Королевка (280-2-311); 680 Яблуновка (280-2-311); 689 Новая Слобода Яблуновка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Медведском - Медведский Иван Степанов; 692 Шамраевка (280-2-311); 698 Шамраевка дополнительная РС 1818г. о дворянине Томаше Подсендковском - Подсендковский Томаш Михайлов; 700 Ярошовка (280-2-311) РС 1816г. перешедшей из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1. Грушецкий Рох Станиславов умер 1813 года, жена Марьяна, сыновья Матвей, Гавриил, Петр, дочери Анна, Анелина, Петра Станиславова жена Матрона; 704 Новоянов (280-2-311); 708 Винцентовка (280-2-311); 714 Матюши (280-2-311); 720 Лосятин (280-2-311); 724 Мало-Половецкое (280-2-311); 730 Дулицкое (280-2-311); 736 Пришивальня РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Лазаренко он же Берлинский; 2. Крашевский; 3. Беромский; 738 Веприк РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Усенко он же Берлиньский; 2. Виенко он же Берлинский; 3. Мельниченко он же Берлинский; 4. Костенко он же Берлиньский; 742 Великая Снетинка РС 1816г. доказывающих вольности людях - 1. Сараненко Фома Матвеев; 2. Дурмасенков Мирон зять; 744 Волица РС 1816г. отыскивающих вольности людях - 1. Иван Андреев сын Яковлев; 2. Кирило Иванов холост; 746 Волица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Сивирчинский Василь Павлов, жена Мелания, сын Роман, братья 1й Гаврило, жена Мария, дочь Текля, 2й Антон, жена Оксана, сын Иосиф, дочь Анна. 748 Скригалевка РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Федор Иванов он же Сквирчинский, жена Мария, сын Никифор, дочери Катерина, Уляна. 752 Фастовец РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Наум Иванов Педченко он же Горский, жена Параскева, брат 1й Павел, жена Матрона, дочери Матрона, Евдокия, 2й Тихон а по ревизии 1811 ошибочно написан Тимофеем, жена Настасия, сыновья Евстрат, Игнат, Кузьма, Трофим новорожден, дочери Настасия, Лукера; - 2. Яков Денисов Карачун, жена Мария, сын Филип новорожден, дочь Анна, брат Федор, жена София. 756 Кадлубица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. 2. Корецкий; 3. Карачун; 4. Еременко он же Брановицкий; 5. Яременко он же Брановицкий; 6. 7. 8. Карачун; 9. Яременко; '''760 - 861 мещане христиане г.Василькова''' Ревизские Сказки 1816-1824 года марта дня Киевской губернии Васильковского повета поветового города Василькова о состоящих душах мужского и женского пола мещанах; 838 '''Цыгане''' переведенные из Черкаского в Васильковское мещанство; 862 '''село Плесецкое''' РС 1816 казенные крестьяне; 911 с. Плесецкое РС 1816г. отставной унтер офицер Прокопенко; 913 с. Плесецкое РС 1818г. явившегося из бегов на прежнее жительство в с.Плесецкое казенного крестьянина Ивана Ефимова Савченка; 915 РС 1819г. с. Плесецкое водворившаго на жительство в селе Плесецком казенного крестьянина Варлаама Гаврилова Шеметенка; 917 РС 1819г. с. Плесецкое крестьянин Терленко; 919 '''г.Васильков''' РС доп. 1820г. крестьянин Бортницкий Константин Данилов; 921 г.Васильков РС доп. 1820г. крестьянин Вовченко; 922. г.Васильков РС доп. 1818г крестьянин Зайченко; 924 г.Васильков РС доп. 1825г. крестьяне Мужаревский, Шведюк; 925 г.Васильков РС доп. 1824г. крестьяне Иван и Антон Короленко. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] 3urilqx44n250vs2ojl8avfgkp6lmi7 462347 462345 2022-08-20T12:35:52Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки чиншової шляхти і казенних селян Васильківського повіту | рік = 1816–1818 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> /номер сторінки вказано в pdf форматі/ '''ШЛЯХТА:''' ''(частина справ дублює 280-2-311)'' Безпечна 428; Бортники 386; Василів 120; Велика Снітинка 564; Великополовецьке 536; Веприк 651; 738; Вінницкі Стави 198; 202; Вінцентівка 708; Волиця 478; 744; 746; Глушки 552; Городище 358; Гребінки 370; Деремезна 316; Дмитрівка 420; Дорогинка 556; 559; Дулицьке 730; Кадлубиця 586; 756; Кадлубиця ксьонзова 296; Ковалівка 376; Кожанка 188; Коржівка 238; Королівка 676; Кощіївка 332; Красна (Станіславка) 402; 410; 413; Красноліси 274; Лещинівка 629; 638; 639; Лопатинщина (Янківка) 156; Лосятин 720; Мазепинці 518; Мала Ольшанка 336; Малополовецьке 724; Мар'янівка 166; 178; Матюші 714; Митниця 580; Мотовилівка 548; Напрасник 568; Насташка 102; Нова Слобода 645; Новоянів 704; Озерна (Езерна) 30; 85; Оксентівка 514; Ольшаниця 664; 674; Ольшанка 672; Ольшанка Барахтянська 530; Острів 617; Офірна 254; Паляничинці 162; Пилипча 288; Півні 416; Піщана 328; Пологи 621; Потіївка 2; Пришивальня 300; 736; Пруси 206; Рейментарщина (Антонівка) 242; Розаліївка 218; 228; Рокитна 106; Руда 192; Саварка 292; Савинці 572; Саливінки 324; Салівка (Салиха) 394; Синява 502; Скригалівка 456; 462; Снігурівка 466; 471; 476; Соколівка 24; Ставки 609; 615; Телешівка 641; Триліси 594; 605; 607; Троцьке 312; Трушки 258; Узин 232; Устимівка 510; Фастівець 126; 142; 146; 150; 752; Фастовка 152; хутір Крижанівського 526; Чепеліївка 262; 270; Червона 364; Черкас 657; Чмирівка 544; Чорногородка 484; 498; 494; Чупира 88; 100; Шамраївка 692; 698; Шарки 382; Шкарівка 320; Шпендівка (Криштофівка) 354; Щербаки 344; 351; Юзефівка 182; Яблунівка 680; Яблунівка Нова Слобода 689; Ярошівка 700; Яхни 212. '''МІЩАНИ ХРИСТИЯНИ:''' місто Васильків 760 – 861; Цигани переведені з Черкаського до Васильківського міщанства 838; '''СЕЛЯНИ:''' село Плесецьке 862; місто Васильків 919. '''Ревизская Сказка 1816 года Киевской губернии Васильковского повета о состоящих мужеска и женска пола шляхетского звания людях.''' 2 Потиевка (280-2-311); 24 Соколовка (280-2-311); 30 Езерна (280-2-311); 85 Езерна дополнительная РС 1818 года о шляхтичах Луке Бронковском и Петре Тарнаском и их семействах; 88 Чупира (280-2-311); 100 Чупира дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Власе Адамове сыне Олишевском; 102 Насташка (280-2-311); 106 Рокитно местечко (280-2-311); 120 Василев местечко (280-2-311); 126 Фастовец (280-2-311); 142 Фастовец (280-2-311) дополнительная Ревизская Сказка о шляхтиче Павле Гриневиче записанном по ревизии 1795 года Звенигородского повета в селе Виноградове между шляхетством; 146 Фастовец дополнительная РС 1817г. о шляхтичах Годлевских; 150 Фастовец дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816 года шляхтиче Яне Боржемском; 152 Фастовка (280-2-311); 156 Лопатынщина (Янковка) (280-2-311); 162 Паляничинцы (280-2-311); 166 Марьяновка (280-2-311); 178 Марьяновка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Леоне Хороще и его семействе; 182 Юзефовка (280-2-311); 188 Кожанка (280-2-311); 192 Руда (280-2-311); 198 Винницкие Ставы (280-2-311); 202 Винницкие Ставы дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Тимофее Духновском и его семействе записанном по ревизии 1795го года Радомысльского повета в селе Озерянах в числе шляхты; 206 Прусы (280-2-311); 212 Яхны (280-2-311); 218 Розалиевка (280-2-311); 228 Розалиевка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Яне Шапоцком и его семействе записанном по ревизии 1795 года в селе Лопатынщине в числе шляхты; 232 Узин (280-2-311); 238 Коржовка (280-2-311); 242 Рейментарщина (Антоновка) (280-2-311); 254 Офирна (280-2-311); 258 Трушки (280-2-311); 262 Чепелиевка (280-2-311); 270 Чепелиевка РС 1817г. о шляхтиче Рудницком; 274 Красный Лес (280-2-311); 288 Пилипча (280-2-311); 292 Саварка (280-2-311); 296 Кадлубица ксензова (280-2-311); 300 Пришивальня (280-2-311); 312 Троцкое (280-2-311); 316 Деремезна (280-2-311); 320 Шкаровка (280-2-311); 324 Саливонки (280-2-311); 328 Пищана (280-2-311); 332 Кощиевка (280-2-311); 336 Малая Ольшанка (280-2-311); 344 Щербаки (280-2-311); 351 Щербаки дополнительная РС 1818г. о пропущенной по ревизии 1811го года шляхтиче Александре Пожарском; 354 Спендовка она же Криштофовка (280-2-311); 358 Городище (280-2-311); 364 Червона (280-2-311); 370 Гребенки (280-2-311); 376 Ковалевка (280-2-311); 382 Шарки (280-2-311); 386 Бертники (280-2-311); 394 Саловка (280-2-311); 402 Красна она же Станиславка (280-2-311); 410 Красна она же Станиславка дополнительная РС о шляхтиче Тимофее Шмигельском и его семействе (280-2-311); 413 Красна она же Станиславка доп РС 1820г. о возвратившехся с отлучки Юзефе и сыновьях его Иосифе и Устиме Гловацких и их семействе; 416 Пивни (280-2-311); 420 Дмитровка (280-2-311); 428 Безпечна (280-2-311); 456 Скригалевка (280-2-311); 462 Скригалевка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о чиншевой шляхте - 1. Быстрицкий Ян Романов, Яна Романова мать Костанция вдова, сын Григорий, жена Настасия, Янов брат Ян Романов, жена Настасия; 466 Снигировка (280-2-311); 471 Снигировка РС 1816г. о шляхтиче Якове Чеповиче и семействе его; 476 Снигировка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Станиславе Избицком и его семействе; 478 Волица (280-2-311); 484 Черногородка (280-2-311); 498 Черногородка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о перешедших сюда из Киевского повета - 1. Мондриевский, 2. Орловский; 494 Черногородка дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Закревском; 502 Синява (280-2-311); 510 Устимовка (280-2-311); 514 Оксентовка (280-2-311); 518 Мазепинцы (280-2-311); 526 хутор Крижановского (280-2-311); 530 Ольшанка Барахтянская (280-2-311); 536 Велико Половецкое (280-2-311); 544 Чмировка (280-2-311); 548 Мотовиловка (280-2-311); 552 Глушки (280-2-311); 556 Дорогинка (280-2-311); 559 Дорогинка Ревизская шляхетская ведомость 1816г. о семестве шляхтича Матковского - Матковский Иосиф Григорьев, жена Мариянна, сын Давид; 564 Великая Снетинка (280-2-311); 568 Напрасник (280-2-311) РС 1816г. пришедших из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1.Островский, 2. Кобилинский, 3. Малиновский; 572 Савинцы (280-2-311); 580 Мытница (280-2-311); 586 Кадлубица (280-2-311); 594 Трилесы (280-2-311); 1. Подгурски, 2. Сапинскый, 3. Зелинский; 4. Барнатович, 5. Пелешевский по преждней ревизии записан Талешевским; 6. Обремский, 7. Короленко 1811 года записан в крестьянские сказки; 8. Стронский, 9. Криницкий, 10. Кохановский; 11. Кохановский, 12. Гилевич, 13. Думанский; 14. Езерский, 15. Бинковский, 16. Войнаровский одставной унтер офицер, имеет отставку, 17. Лаговский; 18. Домбровский Ян Францишков, 19. Лищинский, 20. Карчевский; 605 Трилесы (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Телешевском - Талешевский Яков Иванов, жена Мария, сын Александр; 607 Трилесы дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Василие Бутельском, Иване Подгурском, Василие Стронском; 609 Ставки (280-2-311); 615 Ставки дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Рафаилу Шклярском, Иосифу Жураковском; 617 Остров (280-2-311); 621 Пологи (280-2-311); 629 Лещиновка (280-2-311); 638 Лещиновка РС 1817г. Аксентий Иван Григориев, жена Мотрона, дочери Мария, Федора, Елисавета; 639 Лещиновка дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхтичах Матеушу Буткевичу, Михайлу Ливицкому; 641 Телешовка (280-2-311); 645 Новая Слобода (280-2-311) перешедшей сюда из других губерний и уездов причисленой разборною комиссиею чиншевой шляхты - 1. Чигер, 2. Долгерт, 3. Барановский, 4. Медведский; 651 Веприк (280-2-311); 657 Черкас (280-2-311); 664 Ольшаница (280-2-311); 672 Ольшанка дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Качуровском - Качуровский Каетан Станиславов, жена Дорота, сын Леон; 674 Ольшаница дополнительная РС 1818г. о пропущеном по ревизии 1816го года шляхтиче Войцехе Иванове сыне Замлинском и его семействе - Замлинский Войцех Иванов, второбрачная жена Текля, дочь Александра; 676 Королевка (280-2-311); 680 Яблуновка (280-2-311); 689 Новая Слобода Яблуновка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Медведском - Медведский Иван Степанов; 692 Шамраевка (280-2-311); 698 Шамраевка дополнительная РС 1818г. о дворянине Томаше Подсендковском - Подсендковский Томаш Михайлов; 700 Ярошовка (280-2-311) РС 1816г. перешедшей из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1. Грушецкий Рох Станиславов умер 1813 года, жена Марьяна, сыновья Матвей, Гавриил, Петр, дочери Анна, Анелина, Петра Станиславова жена Матрона; 704 Новоянов (280-2-311); 708 Винцентовка (280-2-311); 714 Матюши (280-2-311); 720 Лосятин (280-2-311); 724 Мало-Половецкое (280-2-311); 730 Дулицкое (280-2-311); 736 Пришивальня РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Лазаренко он же Берлинский; 2. Крашевский; 3. Беромский; 738 Веприк РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Усенко он же Берлиньский; 2. Виенко он же Берлинский; 3. Мельниченко он же Берлинский; 4. Костенко он же Берлиньский; 742 Великая Снетинка РС 1816г. доказывающих вольности людях - 1. Сараненко Фома Матвеев; 2. Дурмасенков Мирон зять; 744 Волица РС 1816г. отыскивающих вольности людях - 1. Иван Андреев сын Яковлев; 2. Кирило Иванов холост; 746 Волица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Сивирчинский Василь Павлов, жена Мелания, сын Роман, братья 1й Гаврило, жена Мария, дочь Текля, 2й Антон, жена Оксана, сын Иосиф, дочь Анна. 748 Скригалевка РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Федор Иванов он же Сквирчинский, жена Мария, сын Никифор, дочери Катерина, Уляна. 752 Фастовец РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Наум Иванов Педченко он же Горский, жена Параскева, брат 1й Павел, жена Матрона, дочери Матрона, Евдокия, 2й Тихон а по ревизии 1811 ошибочно написан Тимофеем, жена Настасия, сыновья Евстрат, Игнат, Кузьма, Трофим новорожден, дочери Настасия, Лукера; - 2. Яков Денисов Карачун, жена Мария, сын Филип новорожден, дочь Анна, брат Федор, жена София. 756 Кадлубица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. 2. Корецкий; 3. Карачун; 4. Еременко он же Брановицкий; 5. Яременко он же Брановицкий; 6. 7. 8. Карачун; 9. Яременко; '''760 - 861 мещане христиане г.Василькова''' Ревизские Сказки 1816-1824 года марта дня Киевской губернии Васильковского повета поветового города Василькова о состоящих душах мужского и женского пола мещанах; 838 '''Цыгане''' переведенные из Черкаского в Васильковское мещанство; 862 '''село Плесецкое''' РС 1816 казенные крестьяне; 911 с. Плесецкое РС 1816г. отставной унтер офицер Прокопенко; 913 с. Плесецкое РС 1818г. явившегося из бегов на прежнее жительство в с.Плесецкое казенного крестьянина Ивана Ефимова Савченка; 915 РС 1819г. с. Плесецкое водворившаго на жительство в селе Плесецком казенного крестьянина Варлаама Гаврилова Шеметенка; 917 РС 1819г. с. Плесецкое крестьянин Терленко; 919 '''г.Васильков''' РС доп. 1820г. крестьянин Бортницкий Константин Данилов; 921 г.Васильков РС доп. 1820г. крестьянин Вовченко; 922. г.Васильков РС доп. 1818г крестьянин Зайченко; 924 г.Васильков РС доп. 1825г. крестьяне Мужаревский, Шведюк; 925 г.Васильков РС доп. 1824г. крестьяне Иван и Антон Короленко. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] i2una8o72exbighuiuocpci915yyq69 462349 462347 2022-08-20T12:37:20Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки чиншової шляхти і казенних селян Васильківського повіту | рік = 1816–1818 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> /номер сторінки вказано в pdf форматі/ '''ШЛЯХТА:''' ''(частина справ дублює 280-2-311)'' Безпечна 428; Бортники 386; Василів 120; Велика Снітинка 564; Великополовецьке 536; Веприк 651; 738; Вінницкі Стави 198; 202; Вінцентівка 708; Волиця 478; 744; 746; Глушки 552; Городище 358; Гребінки 370; Деремезна 316; Дмитрівка 420; Дорогинка 556; 559; Дулицьке 730; Кадлубиця 586; 756; Кадлубиця ксьонзова 296; Ковалівка 376; Кожанка 188; Коржівка 238; Королівка 676; Кощіївка 332; Красна (Станіславка) 402; 410; 413; Красноліси 274; Лещинівка 629; 638; 639; Лопатинщина (Янківка) 156; Лосятин 720; Мазепинці 518; Мала Ольшанка 336; Малополовецьке 724; Мар'янівка 166; 178; Матюші 714; Митниця 580; Мотовилівка 548; Напрасник 568; Насташка 102; Нова Слобода 645; Новоянів 704; Озерна (Езерна) 30; 85; Оксентівка 514; Ольшаниця 664; 674; Ольшанка 672; Ольшанка Барахтянська 530; Острів 617; Офірна 254; Паляничинці 162; Пилипча 288; Півні 416; Піщана 328; Пологи 621; Потіївка 2; Пришивальня 300; 736; Пруси 206; Рейментарщина (Антонівка) 242; Розаліївка 218; 228; Рокитна 106; Руда 192; Саварка 292; Савинці 572; Саливінки 324; Салівка (Салиха) 394; Синява 502; Скригалівка 456; 462; Снігурівка 466; 471; 476; Соколівка 24; Ставки 609; 615; Телешівка 641; Триліси 594; 605; 607; Троцьке 312; Трушки 258; Узин 232; Устимівка 510; Фастівець 126; 142; 146; 150; 752; Фастовка 152; хутір Крижанівського 526; Чепеліївка 262; 270; Червона 364; Черкас 657; Чмирівка 544; Чорногородка 484; 498; 494; Чупира 88; 100; Шамраївка 692; 698; Шарки 382; Шкарівка 320; Шпендівка (Криштофівка) 354; Щербаки 344; 351; Юзефівка 182; Яблунівка 680; Яблунівка Нова Слобода 689; Ярошівка 700; Яхни 212. '''МІЩАНИ ХРИСТИЯНИ:''' місто Васильків 760 – 861; Цигани переведені з Черкаського до Васильківського міщанства 838; '''СЕЛЯНИ:''' село Плесецьке 862; місто Васильків 919. '''Ревизская Сказка''' '''1816 года Киевской губернии Васильковского повета''' '''о состоящих мужеска и женска пола шляхетского звания людях''' 2 Потиевка (280-2-311); 24 Соколовка (280-2-311); 30 Езерна (280-2-311); 85 Езерна дополнительная РС 1818 года о шляхтичах Луке Бронковском и Петре Тарнаском и их семействах; 88 Чупира (280-2-311); 100 Чупира дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Власе Адамове сыне Олишевском; 102 Насташка (280-2-311); 106 Рокитно местечко (280-2-311); 120 Василев местечко (280-2-311); 126 Фастовец (280-2-311); 142 Фастовец (280-2-311) дополнительная Ревизская Сказка о шляхтиче Павле Гриневиче записанном по ревизии 1795 года Звенигородского повета в селе Виноградове между шляхетством; 146 Фастовец дополнительная РС 1817г. о шляхтичах Годлевских; 150 Фастовец дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816 года шляхтиче Яне Боржемском; 152 Фастовка (280-2-311); 156 Лопатынщина (Янковка) (280-2-311); 162 Паляничинцы (280-2-311); 166 Марьяновка (280-2-311); 178 Марьяновка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Леоне Хороще и его семействе; 182 Юзефовка (280-2-311); 188 Кожанка (280-2-311); 192 Руда (280-2-311); 198 Винницкие Ставы (280-2-311); 202 Винницкие Ставы дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Тимофее Духновском и его семействе записанном по ревизии 1795го года Радомысльского повета в селе Озерянах в числе шляхты; 206 Прусы (280-2-311); 212 Яхны (280-2-311); 218 Розалиевка (280-2-311); 228 Розалиевка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Яне Шапоцком и его семействе записанном по ревизии 1795 года в селе Лопатынщине в числе шляхты; 232 Узин (280-2-311); 238 Коржовка (280-2-311); 242 Рейментарщина (Антоновка) (280-2-311); 254 Офирна (280-2-311); 258 Трушки (280-2-311); 262 Чепелиевка (280-2-311); 270 Чепелиевка РС 1817г. о шляхтиче Рудницком; 274 Красный Лес (280-2-311); 288 Пилипча (280-2-311); 292 Саварка (280-2-311); 296 Кадлубица ксензова (280-2-311); 300 Пришивальня (280-2-311); 312 Троцкое (280-2-311); 316 Деремезна (280-2-311); 320 Шкаровка (280-2-311); 324 Саливонки (280-2-311); 328 Пищана (280-2-311); 332 Кощиевка (280-2-311); 336 Малая Ольшанка (280-2-311); 344 Щербаки (280-2-311); 351 Щербаки дополнительная РС 1818г. о пропущенной по ревизии 1811го года шляхтиче Александре Пожарском; 354 Спендовка она же Криштофовка (280-2-311); 358 Городище (280-2-311); 364 Червона (280-2-311); 370 Гребенки (280-2-311); 376 Ковалевка (280-2-311); 382 Шарки (280-2-311); 386 Бертники (280-2-311); 394 Саловка (280-2-311); 402 Красна она же Станиславка (280-2-311); 410 Красна она же Станиславка дополнительная РС о шляхтиче Тимофее Шмигельском и его семействе (280-2-311); 413 Красна она же Станиславка доп РС 1820г. о возвратившехся с отлучки Юзефе и сыновьях его Иосифе и Устиме Гловацких и их семействе; 416 Пивни (280-2-311); 420 Дмитровка (280-2-311); 428 Безпечна (280-2-311); 456 Скригалевка (280-2-311); 462 Скригалевка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о чиншевой шляхте - 1. Быстрицкий Ян Романов, Яна Романова мать Костанция вдова, сын Григорий, жена Настасия, Янов брат Ян Романов, жена Настасия; 466 Снигировка (280-2-311); 471 Снигировка РС 1816г. о шляхтиче Якове Чеповиче и семействе его; 476 Снигировка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Станиславе Избицком и его семействе; 478 Волица (280-2-311); 484 Черногородка (280-2-311); 498 Черногородка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о перешедших сюда из Киевского повета - 1. Мондриевский, 2. Орловский; 494 Черногородка дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Закревском; 502 Синява (280-2-311); 510 Устимовка (280-2-311); 514 Оксентовка (280-2-311); 518 Мазепинцы (280-2-311); 526 хутор Крижановского (280-2-311); 530 Ольшанка Барахтянская (280-2-311); 536 Велико Половецкое (280-2-311); 544 Чмировка (280-2-311); 548 Мотовиловка (280-2-311); 552 Глушки (280-2-311); 556 Дорогинка (280-2-311); 559 Дорогинка Ревизская шляхетская ведомость 1816г. о семестве шляхтича Матковского - Матковский Иосиф Григорьев, жена Мариянна, сын Давид; 564 Великая Снетинка (280-2-311); 568 Напрасник (280-2-311) РС 1816г. пришедших из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1.Островский, 2. Кобилинский, 3. Малиновский; 572 Савинцы (280-2-311); 580 Мытница (280-2-311); 586 Кадлубица (280-2-311); 594 Трилесы (280-2-311); 1. Подгурски, 2. Сапинскый, 3. Зелинский; 4. Барнатович, 5. Пелешевский по преждней ревизии записан Талешевским; 6. Обремский, 7. Короленко 1811 года записан в крестьянские сказки; 8. Стронский, 9. Криницкий, 10. Кохановский; 11. Кохановский, 12. Гилевич, 13. Думанский; 14. Езерский, 15. Бинковский, 16. Войнаровский одставной унтер офицер, имеет отставку, 17. Лаговский; 18. Домбровский Ян Францишков, 19. Лищинский, 20. Карчевский; 605 Трилесы (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Телешевском - Талешевский Яков Иванов, жена Мария, сын Александр; 607 Трилесы дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Василие Бутельском, Иване Подгурском, Василие Стронском; 609 Ставки (280-2-311); 615 Ставки дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Рафаилу Шклярском, Иосифу Жураковском; 617 Остров (280-2-311); 621 Пологи (280-2-311); 629 Лещиновка (280-2-311); 638 Лещиновка РС 1817г. Аксентий Иван Григориев, жена Мотрона, дочери Мария, Федора, Елисавета; 639 Лещиновка дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхтичах Матеушу Буткевичу, Михайлу Ливицкому; 641 Телешовка (280-2-311); 645 Новая Слобода (280-2-311) перешедшей сюда из других губерний и уездов причисленой разборною комиссиею чиншевой шляхты - 1. Чигер, 2. Долгерт, 3. Барановский, 4. Медведский; 651 Веприк (280-2-311); 657 Черкас (280-2-311); 664 Ольшаница (280-2-311); 672 Ольшанка дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Качуровском - Качуровский Каетан Станиславов, жена Дорота, сын Леон; 674 Ольшаница дополнительная РС 1818г. о пропущеном по ревизии 1816го года шляхтиче Войцехе Иванове сыне Замлинском и его семействе - Замлинский Войцех Иванов, второбрачная жена Текля, дочь Александра; 676 Королевка (280-2-311); 680 Яблуновка (280-2-311); 689 Новая Слобода Яблуновка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Медведском - Медведский Иван Степанов; 692 Шамраевка (280-2-311); 698 Шамраевка дополнительная РС 1818г. о дворянине Томаше Подсендковском - Подсендковский Томаш Михайлов; 700 Ярошовка (280-2-311) РС 1816г. перешедшей из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1. Грушецкий Рох Станиславов умер 1813 года, жена Марьяна, сыновья Матвей, Гавриил, Петр, дочери Анна, Анелина, Петра Станиславова жена Матрона; 704 Новоянов (280-2-311); 708 Винцентовка (280-2-311); 714 Матюши (280-2-311); 720 Лосятин (280-2-311); 724 Мало-Половецкое (280-2-311); 730 Дулицкое (280-2-311); 736 Пришивальня РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Лазаренко он же Берлинский; 2. Крашевский; 3. Беромский; 738 Веприк РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Усенко он же Берлиньский; 2. Виенко он же Берлинский; 3. Мельниченко он же Берлинский; 4. Костенко он же Берлиньский; 742 Великая Снетинка РС 1816г. доказывающих вольности людях - 1. Сараненко Фома Матвеев; 2. Дурмасенков Мирон зять; 744 Волица РС 1816г. отыскивающих вольности людях - 1. Иван Андреев сын Яковлев; 2. Кирило Иванов холост; 746 Волица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Сивирчинский Василь Павлов, жена Мелания, сын Роман, братья 1й Гаврило, жена Мария, дочь Текля, 2й Антон, жена Оксана, сын Иосиф, дочь Анна. 748 Скригалевка РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Федор Иванов он же Сквирчинский, жена Мария, сын Никифор, дочери Катерина, Уляна. 752 Фастовец РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Наум Иванов Педченко он же Горский, жена Параскева, брат 1й Павел, жена Матрона, дочери Матрона, Евдокия, 2й Тихон а по ревизии 1811 ошибочно написан Тимофеем, жена Настасия, сыновья Евстрат, Игнат, Кузьма, Трофим новорожден, дочери Настасия, Лукера; - 2. Яков Денисов Карачун, жена Мария, сын Филип новорожден, дочь Анна, брат Федор, жена София. 756 Кадлубица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. 2. Корецкий; 3. Карачун; 4. Еременко он же Брановицкий; 5. Яременко он же Брановицкий; 6. 7. 8. Карачун; 9. Яременко; '''760 - 861 мещане христиане г.Василькова''' Ревизские Сказки 1816-1824 года марта дня Киевской губернии Васильковского повета поветового города Василькова о состоящих душах мужского и женского пола мещанах; 838 '''Цыгане''' переведенные из Черкаского в Васильковское мещанство; 862 '''село Плесецкое''' РС 1816 казенные крестьяне; 911 с. Плесецкое РС 1816г. отставной унтер офицер Прокопенко; 913 с. Плесецкое РС 1818г. явившегося из бегов на прежнее жительство в с.Плесецкое казенного крестьянина Ивана Ефимова Савченка; 915 РС 1819г. с. Плесецкое водворившаго на жительство в селе Плесецком казенного крестьянина Варлаама Гаврилова Шеметенка; 917 РС 1819г. с. Плесецкое крестьянин Терленко; 919 '''г.Васильков''' РС доп. 1820г. крестьянин Бортницкий Константин Данилов; 921 г.Васильков РС доп. 1820г. крестьянин Вовченко; 922. г.Васильков РС доп. 1818г крестьянин Зайченко; 924 г.Васильков РС доп. 1825г. крестьяне Мужаревский, Шведюк; 925 г.Васильков РС доп. 1824г. крестьяне Иван и Антон Короленко. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] hthiyj5py9pjho3t74x56hthjfb8qwf 462390 462349 2022-08-20T14:40:29Z Walentyna2020 9886 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки чиншової шляхти і казенних селян Васильківського повіту | рік = 1816–1818 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf]] }} [[File:ДАКО 280-2-299. 1816-1818. Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту.pdf|thumb]] <poem> /номер сторінки вказано в pdf форматі/ '''ШЛЯХТА:''' ''(частина справ дублює 280-2-311)'' Безпечна 428; Бортники 386; Василів 120; Велика Снітинка 564; Великополовецьке 536; Веприк 651; 738; Вінницкі Стави 198; 202; Вінцентівка 708; Волиця 478; 744; 746; Глушки 552; Городище 358; Гребінки 370; Деремезна 316; Дмитрівка 420; Дорогинка 556; 559; Дулицьке 730; Кадлубиця 586; 756; Кадлубиця ксьонзова 296; Ковалівка 376; Кожанка 188; Коржівка 238; Королівка 676; Кощіївка 332; Красна (Станіславка) 402; 410; 413; Красноліси 274; Лещинівка 629; 638; 639; Лопатинщина (Янківка) 156; Лосятин 720; Мазепинці 518; Мала Ольшанка 336; Малополовецьке 724; Мар'янівка 166; 178; Матюші 714; Митниця 580; Мотовилівка 548; Напрасник 568; Насташка 102; Нова Слобода 645; Новоянів 704; Озерна (Езерна) 30; 85; Оксентівка 514; Ольшаниця 664; 674; Ольшанка 672; Ольшанка Барахтянська 530; Острів 617; Офірна 254; Паляничинці 162; Пилипча 288; Півні 416; Піщана 328; Пологи 621; Потіївка 2; Пришивальня 300; 736; Пруси 206; Рейментарщина (Антонівка) 242; Розаліївка 218; 228; Рокитна 106; Руда 192; Саварка 292; Савинці 572; Саливінки 324; Салівка (Салиха) 394; Синява 502; Скригалівка 456; 462; Снігурівка 466; 471; 476; Соколівка 24; Ставки 609; 615; Телешівка 641; Триліси 594; 605; 607; Троцьке 312; Трушки 258; Узин 232; Устимівка 510; Фастівець 126; 142; 146; 150; 752; Фастовка 152; хутір Крижанівського 526; Чепеліївка 262; 270; Червона 364; Черкас 657; Чмирівка 544; Чорногородка 484; 498; 494; Чупира 88; 100; Шамраївка 692; 698; Шарки 382; Шкарівка 320; Шпендівка (Криштофівка) 354; Щербаки 344; 351; Юзефівка 182; Яблунівка 680; Яблунівка Нова Слобода 689; Ярошівка 700; Яхни 212. '''МІЩАНИ ХРИСТИЯНИ:''' місто Васильків 760 – 861; Цигани переведені з Черкаського до Васильківського міщанства 838; '''СЕЛЯНИ:''' село Плесецьке 862; місто Васильків 919. '''Ревизская Сказка''' '''1816 года Киевской губернии Васильковского повета''' '''о состоящих мужеска и женска пола шляхетского звания людях''' 2 Потиевка (280-2-311); 24 Соколовка (280-2-311); 30 Езерна (280-2-311); 85 Езерна дополнительная РС 1818 года о шляхтичах Луке Бронковском и Петре Тарнавском и их семействах; 88 Чупира (280-2-311); 100 Чупира дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Власе Адамове сыне Олишевском; 102 Насташка (280-2-311); 106 Рокитно местечко (280-2-311); 120 Василев местечко (280-2-311); 126 Фастовец (280-2-311); 142 Фастовец (280-2-311) дополнительная Ревизская Сказка о шляхтиче Павле Гриневиче записанном по ревизии 1795 года Звенигородского повета в селе Виноградове между шляхетством; 146 Фастовец дополнительная РС 1817г. о шляхтичах Годлевских; 150 Фастовец дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816 года шляхтиче Яне Боржемском; 152 Фастовка (280-2-311); 156 Лопатынщина (Янковка) (280-2-311); 162 Паляничинцы (280-2-311); 166 Марьяновка (280-2-311); 178 Марьяновка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Леоне Хороще и его семействе; 182 Юзефовка (280-2-311); 188 Кожанка (280-2-311); 192 Руда (280-2-311); 198 Винницкие Ставы (280-2-311); 202 Винницкие Ставы дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Тимофее Духновском и его семействе записанном по ревизии 1795го года Радомысльского повета в селе Озерянах в числе шляхты; 206 Прусы (280-2-311); 212 Яхны (280-2-311); 218 Розалиевка (280-2-311); 228 Розалиевка (280-2-311) дополнительная РС о шляхтиче Яне Шапоцком и его семействе записанном по ревизии 1795 года в селе Лопатынщине в числе шляхты; 232 Узин (280-2-311); 238 Коржовка (280-2-311); 242 Рейментарщина (Антоновка) (280-2-311); 254 Офирна (280-2-311); 258 Трушки (280-2-311); 262 Чепелиевка (280-2-311); 270 Чепелиевка РС 1817г. о шляхтиче Рудницком; 274 Красный Лес (280-2-311); 288 Пилипча (280-2-311); 292 Саварка (280-2-311); 296 Кадлубица ксензова (280-2-311); 300 Пришивальня (280-2-311); 312 Троцкое (280-2-311); 316 Деремезна (280-2-311); 320 Шкаровка (280-2-311); 324 Саливонки (280-2-311); 328 Пищана (280-2-311); 332 Кощиевка (280-2-311); 336 Малая Ольшанка (280-2-311); 344 Щербаки (280-2-311); 351 Щербаки дополнительная РС 1818г. о пропущенной по ревизии 1811го года шляхтиче Александре Пожарском; 354 Спендовка она же Криштофовка (280-2-311); 358 Городище (280-2-311); 364 Червона (280-2-311); 370 Гребенки (280-2-311); 376 Ковалевка (280-2-311); 382 Шарки (280-2-311); 386 Бертники (280-2-311); 394 Саловка (280-2-311); 402 Красна она же Станиславка (280-2-311); 410 Красна она же Станиславка дополнительная РС о шляхтиче Тимофее Шмигельском и его семействе (280-2-311); 413 Красна она же Станиславка доп РС 1820г. о возвратившехся с отлучки Юзефе и сыновьях его Иосифе и Устиме Гловацких и их семействе; 416 Пивни (280-2-311); 420 Дмитровка (280-2-311); 428 Безпечна (280-2-311); 456 Скригалевка (280-2-311); 462 Скригалевка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о чиншевой шляхте - 1. Быстрицкий Ян Романов, Яна Романова мать Костанция вдова, сын Григорий, жена Настасия, Янов брат Ян Романов, жена Настасия; 466 Снигировка (280-2-311); 471 Снигировка РС 1816г. о шляхтиче Якове Чеповиче и семействе его; 476 Снигировка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Станиславе Избицком и его семействе; 478 Волица (280-2-311); 484 Черногородка (280-2-311); 498 Черногородка (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о перешедших сюда из Киевского повета - 1. Мондриевский, 2. Орловский; 494 Черногородка дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Закревском; 502 Синява (280-2-311); 510 Устимовка (280-2-311); 514 Оксентовка (280-2-311); 518 Мазепинцы (280-2-311); 526 хутор Крижановского (280-2-311); 530 Ольшанка Барахтянская (280-2-311); 536 Велико Половецкое (280-2-311); 544 Чмировка (280-2-311); 548 Мотовиловка (280-2-311); 552 Глушки (280-2-311); 556 Дорогинка (280-2-311); 559 Дорогинка Ревизская шляхетская ведомость 1816г. о семестве шляхтича Матковского - Матковский Иосиф Григорьев, жена Мариянна, сын Давид; 564 Великая Снетинка (280-2-311); 568 Напрасник (280-2-311) РС 1816г. пришедших из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1.Островский, 2. Кобилинский, 3. Малиновский; 572 Савинцы (280-2-311); 580 Мытница (280-2-311); 586 Кадлубица (280-2-311); 594 Трилесы (280-2-311); 1. Подгурски, 2. Сапинскый, 3. Зелинский; 4. Барнатович, 5. Пелешевский по преждней ревизии записан Талешевским; 6. Обремский, 7. Короленко 1811 года записан в крестьянские сказки; 8. Стронский, 9. Криницкий, 10. Кохановский; 11. Кохановский, 12. Гилевич, 13. Думанский; 14. Езерский, 15. Бинковский, 16. Войнаровский одставной унтер офицер, имеет отставку, 17. Лаговский; 18. Домбровский Ян Францишков, 19. Лищинский, 20. Карчевский; 605 Трилесы (280-2-311) дополнительная РС 1816г. о шляхтиче Телешевском - Талешевский Яков Иванов, жена Мария, сын Александр; 607 Трилесы дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Василие Бутельском, Иване Подгурском, Василие Стронском; 609 Ставки (280-2-311); 615 Ставки дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхте Рафаилу Шклярском, Иосифу Жураковском; 617 Остров (280-2-311); 621 Пологи (280-2-311); 629 Лещиновка (280-2-311); 638 Лещиновка РС 1817г. Аксентий Иван Григориев, жена Мотрона, дочери Мария, Федора, Елисавета; 639 Лещиновка дополнительная РС 1818г. о пропущенных по ревизии 1816 года шляхтичах Матеушу Буткевичу, Михайлу Ливицкому; 641 Телешовка (280-2-311); 645 Новая Слобода (280-2-311) перешедшей сюда из других губерний и уездов причисленой разборною комиссиею чиншевой шляхты - 1. Чигер, 2. Долгерт, 3. Барановский, 4. Медведский; 651 Веприк (280-2-311); 657 Черкас (280-2-311); 664 Ольшаница (280-2-311); 672 Ольшанка дополнительная РС 1818г. о шляхтиче Качуровском - Качуровский Каетан Станиславов, жена Дорота, сын Леон; 674 Ольшаница дополнительная РС 1818г. о пропущеном по ревизии 1816го года шляхтиче Войцехе Иванове сыне Замлинском и его семействе - Замлинский Войцех Иванов, второбрачная жена Текля, дочь Александра; 676 Королевка (280-2-311); 680 Яблуновка (280-2-311); 689 Новая Слобода Яблуновка дополнительная РС 1818г. о пропущенном по ревизии 1816го года шляхтиче Медведском - Медведский Иван Степанов; 692 Шамраевка (280-2-311); 698 Шамраевка дополнительная РС 1818г. о дворянине Томаше Подсендковском - Подсендковский Томаш Михайлов; 700 Ярошовка (280-2-311) РС 1816г. перешедшей из других губерний и уездов чиншевой шляхты - 1. Грушецкий Рох Станиславов умер 1813 года, жена Марьяна, сыновья Матвей, Гавриил, Петр, дочери Анна, Анелина, Петра Станиславова жена Матрона; 704 Новоянов (280-2-311); 708 Винцентовка (280-2-311); 714 Матюши (280-2-311); 720 Лосятин (280-2-311); 724 Мало-Половецкое (280-2-311); 730 Дулицкое (280-2-311); 736 Пришивальня РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Лазаренко он же Берлинский; 2. Крашевский; 3. Беромский; 738 Веприк РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Усенко он же Берлиньский; 2. Виенко он же Берлинский; 3. Мельниченко он же Берлинский; 4. Костенко он же Берлиньский; 742 Великая Снетинка РС 1816г. доказывающих вольности людях - 1. Сараненко Фома Матвеев; 2. Дурмасенков Мирон зять; 744 Волица РС 1816г. отыскивающих вольности людях - 1. Иван Андреев сын Яковлев; 2. Кирило Иванов холост; 746 Волица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Сивирчинский Василь Павлов, жена Мелания, сын Роман, братья 1й Гаврило, жена Мария, дочь Текля, 2й Антон, жена Оксана, сын Иосиф, дочь Анна. 748 Скригалевка РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Федор Иванов он же Сквирчинский, жена Мария, сын Никифор, дочери Катерина, Уляна. 752 Фастовец РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. Наум Иванов Педченко он же Горский, жена Параскева, брат 1й Павел, жена Матрона, дочери Матрона, Евдокия, 2й Тихон а по ревизии 1811 ошибочно написан Тимофеем, жена Настасия, сыновья Евстрат, Игнат, Кузьма, Трофим новорожден, дочери Настасия, Лукера; - 2. Яков Денисов Карачун, жена Мария, сын Филип новорожден, дочь Анна, брат Федор, жена София. 756 Кадлубица РС 1816г. о состоящих записанными между крестьянами но по доказательствах получивших на дворянство грамоты и с крестьянства вычисленных людях - 1. 2. Корецкий; 3. Карачун; 4. Еременко он же Брановицкий; 5. Яременко он же Брановицкий; 6. 7. 8. Карачун; 9. Яременко; '''760 - 861 мещане христиане г.Василькова''' Ревизские Сказки 1816-1824 года марта дня Киевской губернии Васильковского повета поветового города Василькова о состоящих душах мужского и женского пола мещанах; 838 '''Цыгане''' переведенные из Черкаского в Васильковское мещанство; 862 '''село Плесецкое''' РС 1816 казенные крестьяне; 911 с. Плесецкое РС 1816г. отставной унтер офицер Прокопенко; 913 с. Плесецкое РС 1818г. явившегося из бегов на прежнее жительство в с.Плесецкое казенного крестьянина Ивана Ефимова Савченка; 915 РС 1819г. с. Плесецкое водворившаго на жительство в селе Плесецком казенного крестьянина Варлаама Гаврилова Шеметенка; 917 РС 1819г. с. Плесецкое крестьянин Терленко; 919 '''г.Васильков''' РС доп. 1820г. крестьянин Бортницкий Константин Данилов; 921 г.Васильков РС доп. 1820г. крестьянин Вовченко; 922. г.Васильков РС доп. 1818г крестьянин Зайченко; 924 г.Васильков РС доп. 1825г. крестьяне Мужаревский, Шведюк; 925 г.Васильков РС доп. 1824г. крестьяне Иван и Антон Короленко. </poem> [[Категорія:Васильківський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]] ov7jnpsodgw9qppn64z9sz5kcdy6vml 250 201532 462993 421701 2022-08-21T05:39:26Z Anarkk 11003 одруківка proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" /></noinclude>гаю Господа милосердного, щоб послав тобі вірну дружину.“ Встала Орися нї смутна, нї весела, іде до пан-отця в сьвітлицю, зачервонїлась як та квіточка, та й каже: „Пан-оченьку! Позолили мої дївчата платє. Нехай запряжуть нам коней; поїдемо ми до Трубайла, під Турову Кручу: там вода, чиста, як скло, рине по каміням.“ А пан-отець рече: „Чого-ж тобі, Орисю, так далеко їздити?“ „Хиба-ж то вже, пан-оченьну, й далеко?… на пів години ходи; та туди-ж усе їхати лугом та левадами, що й не счуєш ся, як вода заблищить і зашумить під горою. А пан-отець: „О, я вже знаю, що аби чого забажала, то вмієш випросити. Поклич же минї старого Гриву!“ Поскочила Орися до дверей, не довго шукала Гриви, зараз привела його перед пан-отця. А той Грива був старий, дїдизний чоловік. Знав він пана сотника ще змалечку, випестив його на руках; вивчив і на кони їздити. Потім виходив з сотником у походах ледви не всю Польщу, був з ним і в Криму, був і на Чорному морі; та вже на старість не схотїв би й панства, аби тілько<noinclude></noinclude> mclhds7mxyauno941qxzqgeqbschqmo 250 202848 463000 424402 2022-08-21T08:55:23Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" />{{c|—16—}}</noinclude>із старим сивим погоничем; зелена трава волочеть ся по боках і бєть ся по колесах; а із за сивої бороди старого Гриви, із за білої зими, червонїє лїто — повен віз дївчат у квітках та в намистї, — Орися як сонце поміж ними! Виглянув, та аж руками сплеснув: „Се-ж вона, се-ж вона{{errata||!“}} І ото вже тодї почав на прямоту викладувати свою мову пану сотникови, і хто він такий, і чого приїхав. Хто-ж він такий, то се вже пан сотник знав давно: Миргородський осауленко, отаман у своїй сотнї, хорошого Й багатого роду дитина. А чого приїхав? Приїхав подивити ся, що там за Орися така, що там за дочка в сотника Таволги на всю Гетьманщину; а побачивши та й себе показавши, довідати ся, чи вже надбала шитих рушників у скриню. Про що журивсь, чого бажав пан сотник, те йому як із неба впало. Не довго думавши, позвав Орисю. Ввійшла в сьвітлицю, червона, як калина. „От, Орисю, тобі жених! Чи люб він тобі, чи може підождеш кращого?{{errata||“}} Хоть-би тобі слово промовила, хоть-би тобі очима зглянула. Стоїть, сердешненька, і головку схилила. Бачить пан-отець, що не дождеть ся від неї одвіту, — бо де-ж таки, щоб дїв-<noinclude></noinclude> nb47lgh94ao0vtlx3pbwbcsztf5d03d 463023 463000 2022-08-21T11:47:05Z Anarkk 11003 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Leh Palych" />{{c|—16—}}</noinclude>із старим сивим погоничем; зелена трава волочеть ся по боках і бєть ся по колесах; а із за сивої бороди старого Гриви, із за білої зими, червонїє лїто — повен віз дївчат у квітках та в намистї, — Орися як сонце поміж ними! Виглянув, та аж руками сплеснув: „Се-ж вона, се-ж вона{{errata||!“}} І ото вже тодї почав на прямоту викладувати свою мову пану сотникови, і хто він такий, і чого приїхав. Хто-ж він такий, то се вже пан сотник знав давно: Миргородський осауленко, отаман у своїй сотнї, хорошого й багатого роду дитина. А чого приїхав? Приїхав подивити ся, що там за Орися така, що там за дочка в сотника Таволги на всю Гетьманщину; а побачивши та й себе показавши, довідати ся, чи вже надбала шитих рушників у скриню. Про що журивсь, чого бажав пан сотник, те йому як із неба впало. Не довго думавши, позвав Орисю. Ввійшла в сьвітлицю, червона, як калина. „От, Орисю, тобі жених! Чи люб він тобі, чи може підождеш кращого?{{errata||“}} Хоть-би тобі слово промовила, хоть-би тобі очима зглянула. Стоїть, сердешненька, і головку схилила. Бачить пан-отець, що не дождеть ся від неї одвіту, — бо де-ж таки, щоб дїв-<noinclude></noinclude> mzpqu9304inu7kcz3yszg6t4bvpd9ee 250 215816 462392 462317 2022-08-20T14:41:57Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" /></noinclude>шого, нікого розумнїйшого, і нема нїде нїчого доброго, нїчого користного, нїчого дїйсно свобідного, що могло б їм придати ся, і все що у них — то найкраще“ — так нарікав на український дух той же Румянцев в листах до царицї. Справдї при нагодї складання „наказів“ до комісії 1767 р., що мала виробити нові закони для Росії, з несподїваною силою в усїм українськім громадянстві виявило ся щире привязаннє до української автономії і самоуправи, до старих прав і привілєгій, — бажаннє відновити їх при першій нагодї. [[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 431.jpg|thumb|rigth|{{c|337. Митрополича палата, з тоїж ґравюри.}}]] Нема сумнїву, що істнованнє українських автономних форм, хоч би й сильно вже обмежених і поруйнованих, підтримувало в українськім громадянстві і почутє своєї осібности і сей український патріотизм — „республиканські мисли“, як їх називав Румянцев. З сього погляду захованнє Гетьманщини при давнїйших правах і порядках було все таки дуже важне і користне. Громадянство українське не було вироблене полїтично, національне почутє його було слабке, народнї єлєменти в культурі малі; з огляду на се збереженнє форм полїтичної окремішности навіть тих, які ще зіставали ся, було важне для збереження і поглублення національного почутя{{errata||.}} Можна напевно сказати, що як би сї українські форми не були покасовані, а задержані далї, вони б не дали потонути до решти українському громадянству (його вищим інтелїґентським верствам) в росийському морі, як се стало ся по скасованню української автономії. Нові полїтичні й культурні течії европейські з часом однаково влили б иньший зміст в житє українського громадянства, дали б йому нові інтереси, нові відносини до народу і народнього житя. А національні форми як би не були знищені так, як се стало ся з повним скасованнєм старих українських порядків, а стояли цїлі, то новий культурний і поступовий рух на українській національній основі при щасливій хвилї міг би розвинути ся від разу серед цїлого українського громадянства, і не приходило ся б зачинати його наново серед порожнього майже місця, як то прийшло ся потім робити дїячам українського відродження ХІХ віку{{errata||.}} Отсим ціннї були навіть ті поруйновані остатки української автономії, які держали ся в серединї XVIII віку, і тому ми близше спинили ся на їх історії. Які б не були вони ослаблені, розбиті, з національ-<noinclude></noinclude> ogyhy5mzapupuklxpqtcp1w0jdbs3xj 462393 462392 2022-08-20T14:44:06Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" /></noinclude>шого, нікого розумнїйшого, і нема нїде нїчого доброго, нїчого користного, нїчого дїйсно свобідного, що могло б їм придати ся, і все що у них — то найкраще“ — так нарікав на український дух той же Румянцев в листах до царицї. Справдї при нагодї складання „наказів“ до комісії 1767 р., що мала виробити нові закони для Росії, з несподїваною силою в усїм українськім громадянстві виявило ся щире привязаннє до української автономії і самоуправи, до старих прав і привілєгій, — бажаннє відновити їх при першій нагодї. [[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 431.jpg|thumb|right|{{c|337. Митрополича палата, з тоїж ґравюри.}}]] Нема сумнїву, що істнованнє українських автономних форм, хоч би й сильно вже обмежених і поруйнованих, підтримувало в українськім громадянстві і почутє своєї осібности і сей український патріотизм — „республиканські мисли“, як їх називав Румянцев. З сього погляду захованнє Гетьманщини при давнїйших правах і порядках було все таки дуже важне і користне. Громадянство українське не було вироблене полїтично, національне почутє його було слабке, народнї єлєменти в культурі малі; з огляду на се збереженнє форм полїтичної окремішности навіть тих, які ще зіставали ся, було важне для збереження і поглублення національного почутя{{errata||.}} Можна напевно сказати, що як би сї українські форми не були покасовані, а задержані далї, вони б не дали потонути до решти українському громадянству (його вищим інтелїґентським верствам) в росийському морі, як се стало ся по скасованню української автономії. Нові полїтичні й культурні течії европейські з часом однаково влили б иньший зміст в житє українського громадянства, дали б йому нові інтереси, нові відносини до народу і народнього житя. А національні форми як би не були знищені так, як се стало ся з повним скасованнєм старих українських порядків, а стояли цїлі, то новий культурний і поступовий рух на українській національній основі при щасливій хвилї міг би розвинути ся від разу серед цїлого українського громадянства, і не приходило ся б зачинати його наново серед порожнього майже місця, як то прийшло ся потім робити дїячам українського відродження ХІХ віку{{errata||.}} Отсим ціннї були навіть ті поруйновані остатки української автономії, які держали ся в серединї XVIII віку, і тому ми близше спинили ся на їх історії. Які б не були вони ослаблені, розбиті, з національ-<noinclude></noinclude> he5n878ql445bz064tew6f6tsgrrhpv 250 215870 462389 462315 2022-08-20T14:39:22Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" /></noinclude>ного, а и економічного житя, і всї скарги Українцїв до правительства не приносили дійсної полекші. До того ж Львів в XVII в. все більше упадав економічно, завдяки нерозумній економічній політицї Польщі, а з тим марнїла і слабла українська міщанська громада. Відносини здавали ся безвихідним, і тому енергічнїйші, рухливійші елементи відпливали зі Львова і взагалї з Галичини на схід, коли там під охороною козацькою зачав ся живійший національний рух. Ми бачили, що київський національно-культурний рух другого і третяго десятилїтя XVII в. весь опирав ся на львівських силах, робив ся львівськими, взагалї галицькими руками. Вони зробили Київ центром українського житя, за те Львів, взагалї Галичина, покинена найбільш енергічними, рухливими силами — упадають тим більше. Брацтво львівське тратить своє давнїйше значіннє; підупадає його окраса — школа в середнїх десятилїтях XVII в.; воно проявляє себе головно тільки друком церковних, богослужебних книг, котрими користувала ся цїла західня Україна — се давало дохід брацтву, і тому воно дуже пильнувало сеї справи і своєї друкарської монополії на друкованнє церковних кних у Львові та не давало засновуватись у Львові иньшим українським друкарням. [[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 433.jpg|thumb|right|{{c|339. Микола Красовський, старшина львівського брацтва в останнїх десятилїтях XVII в. (портрет з його домовини).}}]] В другій половинї XVII в. українське національне житє в західнїй Українї упадає ще більше. Хмельниччина, що відкрила собою нову добу в житю в східній Українї, в західнїй була порогом ще більшого ослаблення. В 1648 р. західня Україна — Волинь, Поділє, Галичина підняли ся, сподїваючи ся визволення з польської кормиги за помічю козаччини; міщанство, селянство, дрібна українська шляхта підіймали ся, приставали до козаків, громили і проганяли Поляків, заводили своє українське правлїннє. В Сокалї. в Тернополї, в Рогатинї, в Товмачі, в Заболотові, в Янові під Львовом, в Городку, в Яворові, в Калущинї на Підгрю, в Дрогобичі чуємо більші або меньші повстання, що нераз обхоплювали й більші околицї. Шляхта й міщанська старшина ставали на чолї доохрестних селян, організували їх в воєнні ватаги й громили шляхетські замки. Але Хмельницький, зайнятий ко-<noinclude></noinclude> 5taoqwvq179g8sd8re1dc3cdwc2rtnh 250 215894 462388 462314 2022-08-20T14:38:13Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Ong all" /></noinclude>потайки, визначати на владицтво людей прихильних унії, можливо затирати {{errata|ріжницю|різницю}} між унїею й православєм, а заразом робити всякі полекші і привілєґії духовенству унїатському. [[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 435.jpg|thumb|right|{{c|340. Иосиф Шумлянський.}}]] Правительство польське прийняло сей хитрий плян і потім вело таку лїнїю, як радив Шумлянський: роздавало православні владицтва людям, які обіцяли бути унїатами, митрополичі права надало Шумлянському, забирало маєтки православних владиків і монастирів заграничних та віддавало йому й иньшим своїм людям. Православних у всїм обмежало, права коли які признавало то тільки за унїатами — напр. в 1699 р. на соймі видано закон, що тільки унїати можуть займати уряди міські, а в Камінцї, що тодї вернув ся під Польщу від Турок, заборонено мешкати Жидам і православним. З унїєю відкрито не виступало, і владики також, тільки роздавали від себе всякі кращі місця людям прихильним до унїї. Так за кільканадцять лїт сим хитрим і зрадливим способом підточили вони в самім коренї православне житє, і нарештї в 1700 р. Шумлянский вважав унїатську справу вже на стільки доспілою, що рішив проголосити унїю. Він явно повторив присягу на унїю, потайки, зложену ним тому двадцять лїт, і почав у своїй епархії — в Галичинї й на Поділю заводити унїю явно. Справдї православє на стільки вже було підкопане, що духовенство не важило ся противити ся унїї. Брацтво львівське пробувало спротивити ся, але Шумлянський, напавши з вояками гетьмана польського, силоміць вирубав двери в церкву брацьку і відправив тут унїатську службу. Братчики одначе не хотїли прийняти унїї, на насильства Шумлянськаго скаржили ся королеви і той потвердив брацькі права, але все таки против натиску Поляків і свого владики вони не могли устояти ся. 1704 р., коли Шведи обложили Львів і захотїли контрибуції, польське начальство звернуло сю контрибуцію на брацтво, братчикам прийшло ся віддати всї гроші і дорогоцїнности, на 120 тис. золотих. Зістали ся нї з чим, а Шумлянський, щоб підорвати їх одиноке джерело доходу — друкованнє книжок, заложив при своїй катедральній церкві свою друкарню<noinclude></noinclude> fbnb5u8qp37jhg5jwlpvkc0y7d25o5v 250 217150 462373 459600 2022-08-20T13:23:09Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|13}}</noinclude>не щадячи а нѣ жонъ и дѣтей ихъ, маетности рабовали, костели палили, обваліовали<ref>Тамъ же: „''отвалювали''“.</ref>, ксіонзовъ забияли, дворѣ зась и замки шляхетскіе и двори жидовскіе пустошили, не зоставляючи жадного цѣлого. Редкій в той крѣвѣ<ref>Въ сп. Козельскаго „''кривѣ''“.</ref> на тотъ часъ рукъ своихъ не умочилъ и того грабленія тихъ добръ не чинилъ. И на тотъ часъ туга великая людемъ всякого стану значнимъ била и наругання от посполитихъ людей, а найболше от гултяйства, то есть от броварниковъ, вынниковъ, могилниковъ, будниковъ, наймитовъ, пастуховъ, же любо бы якій человѣкъ значній и не хотѣлъ привязоватися до того козацкого войска, тилко мусѣлъ задля позбитя того насмѣвиска и нестерпимихъ бѣдъ в {{errata|побояхъ на пояхъ|побояхъ, напояхъ}} и кормахъ незвичайнихъ, и тіи мусѣли у войско приставати до того козацтва. Где по городахъ по замкахъ шляхту доставано, где колвекъ позачинялися были, то есть: в [[Ніжин|Нѣжинѣ]], Чернѣговѣ, [[w:Стародуб|Стародубѣ]]<ref>Въ изд. г. Бод. и въ спискѣ г. Юзефовича: „''Стародубовѣ''“.</ref>, [[w:Гомель|Гомлю]]. Все тое подостававши вистинали, бо першей, устрашившися, шляхта жидовъ повидавали з маетностями, а напотомъ и самихъ подоставали и вистинали. И многіе на тотъ часъ з жидовъ, боячися смерти, християнскую вѣру приняли; але зась знову, часъ углядѣвши, до Полщи поутѣкавши, жидами позоставали, ажъ рѣдко которій додержалъ вѣри християнской. И такъ на Украинѣ жадного жида не зостало, а жони шляхецкіе зостали жонами козацкими. Также и напотомъ-той сторонѣ Днѣпра, ажъ по самій Днѣстръ, тое жъ ся стало спустошення замкомъ, костеломъ и дворомъ шляхецкимъ, жидовскимъ, урядомъ мѣскимъ и шляхтѣ, ксіонзомъ, — усюда тое вытрачено, а наиболше жидовъ пропало в [[Немирів|Немеровѣ]] и в [[Тульчин|Тулчинѣ]] — незличоная личба.{{nop}}<noinclude></noinclude> bu79aw7f6a0t9h5yng6hxvft0reie8c 462374 462373 2022-08-20T13:23:51Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|13}}</noinclude>не щадячи а нѣ жонъ и дѣтей ихъ, маетности рабовали, костели палили, обваліовали<ref>Тамъ же: „''отвалювали''“.</ref>, ксіонзовъ забияли, дворѣ зась и замки шляхетскіе и двори жидовскіе пустошили, не зоставляючи жадного цѣлого. Редкій в той крѣвѣ<ref>Въ сп. Козельскаго „''кривѣ''“.</ref> на тотъ часъ рукъ своихъ не умочилъ и того грабленія тихъ добръ не чинилъ. И на тотъ часъ туга великая людемъ всякого стану значнимъ била и наругання от посполитихъ людей, а найболше от гултяйства, то есть от броварниковъ, вынниковъ, могилниковъ, будниковъ, наймитовъ, пастуховъ, же любо бы якій человѣкъ значній и не хотѣлъ привязоватися до того козацкого войска, тилко мусѣлъ задля позбитя того насмѣвиска и нестерпимихъ бѣдъ в {{errata|побояхъ на пояхъ|побояхъ, напояхъ}} и кормахъ незвичайнихъ, и тіи мусѣли у войско приставати до того козацтва. Где по городахъ по замкахъ шляхту доставано, где колвекъ позачинялися были, то есть: в [[Ніжин|Нѣжинѣ]], Чернѣговѣ, [[w:Стародуб|Стародубѣ]]<ref>Въ изд. г. Бод. и въ спискѣ г. Юзефовича: „''Стародубовѣ''“.</ref>, [[w:Гомель|Гомлю]]. Все тое подостававши вистинали, бо першей, устрашившися, шляхта жидовъ повидавали з маетностями, а напотомъ и самихъ подоставали и вистинали. И многіе на тотъ часъ з жидовъ, боячися смерти, християнскую вѣру приняли; але зась знову, часъ углядѣвши, до Полщи поутѣкавши, жидами позоставали, ажъ рѣдко которій додержалъ вѣри християнской. И такъ на Украинѣ жадного жида не зостало, а жони шляхецкіе зостали жонами козацкими. Также и {{errata|напотомъ-той|на потомътой}} сторонѣ Днѣпра, ажъ по самій Днѣстръ, тое жъ ся стало спустошення замкомъ, костеломъ и дворомъ шляхецкимъ, жидовскимъ, урядомъ мѣскимъ и шляхтѣ, ксіонзомъ, — усюда тое вытрачено, а наиболше жидовъ пропало в [[Немирів|Немеровѣ]] и в [[Тульчин|Тулчинѣ]] — незличоная личба.{{nop}}<noinclude></noinclude> d6aeso7ev32t1jbybqui0rut3yzeh8z 250 217494 462375 460104 2022-08-20T13:24:44Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|43}}</noinclude>нѣжинский Діонисій, хотячи іти давати дару, ведлугъ звичаю чернечого хотячи узяти на голову подкапокъ, которій зоставалъ у скарбницѣ<ref>Въ спискѣ г. Козельскаго дальше короче: „''у скарбницѣ олтарной и того обачилъ, же стѣна загорѣлася''“.</ref> албо коморцѣ, которая была прибудована у олтарѣ на правомъ боцѣ, маючи собѣ и склеплен̾я з олтара, — и такъ, отчинивши двери, обачить, же стѣна загорѣлася, и заразъ ставши на царскихъ вратахъ священникъ тоей же церкви крикнетъ на народъ: „про Богъ! церковъ горить!“ И такъ тотъ народъ потиснулъся до дверей и двери затлумили, же нѣхто не моглъ самъ выйти з церкви, ажъ каждого вытягали. А тая скарбниця загорѣлася з неосторожности витрикуша, же тамъ свѣчки клавъ на полицѣ, {{errata|незагасивши|не загасивши}} добре, и с того занялася<ref>Въ спискѣ Козельскаго дальнѣйшаго нѣтъ, а прямо слѣдуетъ; „''и знать же особливій гнѣвъ…''“.</ref>, бо я самъ на тое смотрѣлъ в той скарбницѣ, якъ еще огонь не разширилъся былъ. Але знать, же особливій гнѣвъ Божій былъ, же в скоромъ часѣ от такъ малои рѣчи уся церковъ занялася и у единомъ квадрансѣ зъгорѣла, же людъ не моглъ вийти, але згорѣло людей живыхъ чотириста и тридцять з наддачею в той церквѣ, и священниковъ два браты рожоныхъ, во всѣхъ аппаратахъ, якъ служили<ref>Въ спискѣ Козельскаго дальше слѣдуетъ: „''и такъ вмѣсто радостного праздника…''“.</ref>, которые аппарата коштовали на килка тисячей. И такъ, вмѣсто радостного праздника, мало хто знайшолъся в томъ мѣстѣ, жеби не плакалъ своихъ приятелей<ref>Тамъ же: „''о своихъ пріятелехъ''“.</ref>, такъ въ скоромъ часѣ срокгою смертію<ref>Тамъ же: „''срокгою смертію''“ пропущено.</ref> погибшихъ<ref>Тамъ же дальнѣйшее пропущено, и прямо слѣдуетъ: „''И якъ тотъ огонь згасъ…''“.</ref>: хто отца, хто матки, хто сина, брата, сестри, дочки. Хто можетъ<noinclude></noinclude> 29h537wk330r3l40cp1kzvraxv6zx66 250 217497 462376 460099 2022-08-20T13:25:40Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|46}}</noinclude>в город бити<ref>Тамъ же: „''бито''“.</ref>; а самъ его царское величество неоподалеко города стоялъ наметами. Але шведове моцно боронилися, и много войска его царского величества побито з города. Аже осѣнь наступила мокрая, а краи холодніе, а к тому спустошенные барзо, — послѣ Покрови, ку запустомъ филиповимъ, его царское величество уступилъ з под Риги, {{errata|недоставши|не доставши}} города, в которомъ отходѣ много людей московскихъ з голоду и зимна<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича: „''холоду''“, а въ спискѣ Козельскаго: „''и зимности''“.</ref> померло. Того жъ лѣта<ref>Въ спискѣ г. Юзефовича: „''того жъ года''“.</ref> у Вилню коммисия отправовалася з ляхами, на которые и посторонныхъ монарховъ и цесарскіе медіаторы были, козацкіе послове от Хмелницкого тамъже были; але з̾годы нестало, — и такъ надаремне тая коммиссіа отправовалася и роз̾ѣхалися<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ слова: „''розъѣхалися''“; въ спискѣ же Козельскаго: „''тая комисия розехалася''“.</ref>. А гетманъ Хмелницкій зоставалъ з войсками на Украинѣ, бо не мѣлъ нѣ од кого наступованя, а до того уже и самъ неспособного здоровя былъ. Тилко тое войско, зостаючое от Уманя<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго нѣтъ слова: „''от Уманя''“.</ref>, ку Богу и ку Днѣстровѣ<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича ошибочно: „''и ко Днѣпру''“.</ref> ходило з синомъ Хмелницкого Тимошемъ на помочъ господаревѣ волоскому, тестевѣ его Василевѣ Лупулу<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго: „''Липулу''“; въ спискѣ г. Юзефовича: „''Лупику''“ — явно ошибочно; въ сп. Козельскаго: „''Лупулови''“.</ref>, которій з мултанскимъ господаремъ завоевалъся, и тамъ Тимоша убито, и войско тое з ущербкомъ назадъ повернуло, и припровадили з собою тѣло Тимо-<noinclude></noinclude> c1k4rcpnrdlv6y5mw0zpidcn9fxe3xz 250 217821 462377 460637 2022-08-20T13:26:35Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|52}}</noinclude>скій, же старій Хмелницкій, з неволѣ оного от татаръ вызволивши, такимъ паномъ учинилъ, а не тилко его самого, але и усѣхъ покревныхъ его збогатилъ, — бо тые прызнаки разъ узявши у молодого Хмелницкого, то есть булаву и бунчукъ, юже оному не отдалъ, але при собѣ задержалъ, и почалъ дракгунѣю збирати, такъже корогвы полскіе збирати, затягати. Що видячи Пушкарь, полковникъ полтавскій, заразъ почалъ отказовати. Але Выговскій, уже цале<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича нѣтъ словъ: „''уже цале''“.</ref> {{errata|почавшися|почавши ся}} писати гетманомъ запорожскимъ, высылаетъ полкъ нѣжинскій и стародубовскій у повѣтъ полтавский на залогу, якобы тое ускромляючи, где по усей Полтавѣ тое козацтво стояло часъ немалій, а далѣй, збунтовавшися, назадъ вернулися. А гетманъ Выговскій на ускромленя Пушкаря послалъ свои<ref>Тамъ же: „''соби''“.</ref> корогвы затяговые, и такъ якъ пришли под Полтаву, выйшовши Пушкар, и тые корогвы затяговые погромилъ, розогнавъ, и от того часу сталъ задоръ с Пушкаремъ. И Пушкар, держачи з Запорожемъ, посылаетъ до его царского величества, даючи знати, же Выговскій самъ собѣ гетманство привлащаетъ и хочетъ оторватися от его царского величества, а з королемъ полскимъ и з ханомъ кримскимъ згоду беретъ. Посылаетъ его царское величество боярина и оружничого Богдана Матвѣевича Хитрого до войска запорожского, жебы при нему войско гетмана себѣ выбрали и жебы гетманъ присягу выконалъ на подданство его царскому величеству, и жебы той запалъ межи войскомъ ускромилъ, але едностайне жеби собѣ гетмана выбрали и тому повиновалися, яко и старому Хмелницкому. Которая рада в Переясловлю была; тилко на оную полковники з сотниками и з іншою старшиною з̾ѣхалися, опричъ чернѣ, и Выговскій боярина такъ<noinclude></noinclude> e9fl3dzgnd0i47ibl11qy94sttcyv15 250 217835 462378 460659 2022-08-20T13:27:10Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|66}}</noinclude>го; що Хмелницкій, собою стривоживши, отступилъ от Переясловля и потягнулъ ку Днѣпру подъ Каневъ, и не дойшовши Канева, над Днѣпромъ окопався, минувши Городище, противко села, к самому Днѣпру<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ спискѣ г. Юзефовича: „''и не дойшовши Канева, над Днѣпромъ, минувши Городище, противко села окопався''“.</ref>. А князь Ромодановскій, пославши коммонникомъ за тимъ подездомъ татарскимъ, за которимъ гонилисмо ажъ до самой Оржицѣ, аже татаре, полегчившися, тую переправу перейшли и, не чинячи жадного отвороту, уходили мимо Яблоневъ, где барзо зліе переправи и мусѣло войско повагомъ ити, — и переправивши Супой, сталисмо; где посланци гетмана Сомка пришли, даючи знати об отходѣ Хмелницкого от Переясловля, за которимъ подездъ добрій выслали. Аже дано от поезду знати, же рушилъ от Городища князь Ромодановскій со всѣмъ {{errata|габоромъ|таборомъ}} ко Днѣпру мимо Переясловъле, где и наказній гетманъ со всѣмъ войскомъ вышолъ с Переясловля, и скупившися з околничимъ княземъ Ромодановскимъ, просто пойшли тропою гетмана Хмелницкого. Аже Хмелницкій юже сталъ таборомъ, окопавшися, выперъ подездъ и гналъ на пол-милѣ, але же войско ишло в справѣ,<ref>Въ спискѣ Козельскаго: „''справно''“.</ref> козаки Хмелницкого назадъ уступили ку своему табору; бо юже татаре, зоставивши Хмелницкого, за Днѣпръ переправовалися<ref>Въ изданіи г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''переправилися''“.</ref> и пойшли у свою землю. Где войско околничого князя Ромодановского и козацкое<ref>Въ изд. г. Бодянскаго пропущено слово: „''козацкое''“.</ref> просто таборомъ наближилося на таборъ Хмелницкого, якъ можна ся быти з гармати, и комоникъ козацкій з обохъ сторонъ далъ бой от поля, з тоей сторони, от бору. А Якимъ Сомко,<noinclude></noinclude> lttsfc6ba8ufqfat6cghcguuc2082km 250 217837 462379 460968 2022-08-20T13:29:17Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|68}}</noinclude>Итакъ козаки Каневъ опановавши, многие шкоди чинили и в Корсуню и по инихъ городахъ, мѣстахъ и селахъ. А тая потреба была мѣсяця июля 16. По той потребѣ войско козацкое, видячи, же Якимъ Сомко, не щадячи здоровя своего, ишолъ з войскомъ и добримъ приводцею былъ, хотѣли учинити совершеннимъ гетманомъ; аже епископъ Мефтодій, на тотъ часъ тому зайздростячи, а Васюта, полковникъ нѣжинскій, себѣ хотячи, — упросили князя Ромодановского, жебы найскорѣй ишолъ под Черкаси, не ожидаючи Якима Сомка гетмана, которій на радощахъ гулялъ с козаками. А тое сприялъ писарь Сомковъ{{errata|,|}} же Васютѣ, которій потаемне перенятій былъ от Васюти, и той почувши,<ref>Въ спискѣ Козельскаго и г. Юзефовича: „''и той почувши{{errata||, же доконечне}}''“.</ref> же конечне рада мѣетъ быти на потверженя гетманства Сомковѣ, аже и козаки полку нѣжинского на тое схилялися<ref>Мѣсто это нѣсколько спутано. Такъ передано оно во всѣхъ спискахъ.</ref>. Итакъ князь Ромодановскій, не ожидаючи приезду Сомкового, з Переясловля рушилъ з войсками московскими, при которомъ и Васюта з полкомъ нѣжинскимъ поишолъ, инніе усѣ полки зоставивши; до которихъ Сомко приехавши, аже не засталъ князя, до Канева рушилъ<ref>Въ спискѣ Козельскаго: „''пошолъ и тамъ''“…</ref>, по Заднѣпрю немалую узявъши здобичъ, в цѣлости повернули ку домомъ, уставивши полковникомъ<ref>Такъ и въ спискѣ г. Юзефовича. Въ изданіи г. Бодянскаго: „''уставивши полковника''“; въ спискѣ Козельскаго: „''зоставивши''“.</ref> Лизогуба в Каневѣ. А князь Ромодановскій, пришовши ку слободце Богушковой, и войско перебравши, послалъ товариша своего, столника Приклоньского, которій, переправивши Днѣпръ, подступилъ под городъ Черкаси, которому Черкаси здалися. И тамъ будучи в Черкасахъ, наставили полковникомъ з своеи руки Михаила Гамалѣю, и немного що зоставивши москви, столникъ Приклонскій з вой-<noinclude></noinclude> g2dmktxtw082n9hrgk95lmdvvxyle0k 250 218215 463007 461217 2022-08-21T09:40:58Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="австриячка" />'''Австрия́чка''' и '''австрія́чка, ки,''' ''ж.'' Австрійка.<section end="австриячка" /> <section begin="автентичний" />'''Автенти́чний, а, е.''' Достовѣрный, подлинный. ''Що більш довідуватимемось про неї,'' (старовину українську) ''з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа.'' К. Досв. [изд. 1876]. 3.<section end="автентичний" /> <section begin="автобиоґрафия" />'''Автобиоґра́фия, фиї,''' ''ж.'' Автобіографія. ''Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів.'' К. Х. II. 41.<section end="автобиоґрафия" /> <section begin="автоґраф" />'''Авто́ґраф, фа,''' ''м.'' Автографъ. ''В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки.'' К. X. II. 31.<section end="автоґраф" /> <section begin="авто-да-фе" />'''Авто-да-фе́''', ''с. несклоняемое.'' Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. ''Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують.'' Шевч. 410.<section end="авто-да-фе" /> <section begin="автор" />'''Автор, ра,''' ''м.'' Авторъ. ''Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.'' К. Іов. Передм. X.<section end="автор" /> <section begin="авторка" />'''А́вторка, ки,''' ''ж.'' Женщина-авторъ. Желех.<section end="авторка" /> <section begin="авторство" />'''А́вторство, ва,''' ''с.'' Авторство. Желех.<section end="авторство" /> <section begin="авторський" />'''А́вторський, а, е.''' Авторскій. Желех.<section end="авторський" /> <section begin="аву!" />'''Аву́!''' ''меж.'' для выраженія воя собаки, волка. Шейк.<section end="аву!" /> <section begin="авул" />'''Аву́л, ла,''' ''м.'' Аулъ. ''Тогді біжить'' (татарва) ''у свої авули, миттю орду скликає.'' К. Укр. 23.<section end="авул" /> <section begin="авурр!" />'''Аву́рр!''' ''меж.'' выражающее ворчаніе собаки. ''Прийшовши вона'' (лисичка) ''взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком…, до тая сучка: «авурр!»'' Рудч. Ск. I. 16.<section end="авурр!" /> <section begin="ага (I)" />I. '''Ага́''', ''меж.'' А! Вотъ какъ! А что! ''Ага, попались.'' Рудч. Ск. I. 119.<section end="ага (I)" /> <section begin="ага (II)" />II. '''Ага́''', ''нар.'' 1) = Эге. ''А казав же він? — Ага!'' Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! ''Зробив же він своє діло? — Ага!''<section end="ага (II)" /> <section begin="ага-га" />'''Ага́-га''', ''меж.'' 1) Выражаетъ удивленіе. ''Ага-га, яка тут глибочінь!'' Шейк. 2) А, вотъ что! — ''Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?'' Ком. I. 47.<section end="ага-га" /> <section begin="агакало" />'''Ага́кало, ла,''' ''с.'' и ''м.'' Только и отвѣчающій утвердительно: '''[[Словарь української мови (1924)/ага (II)|ага̀]]'''. ''От цей ще мені агакало!'' или: ''От це ще мені агакало!''<section end="агакало" /> <section begin="агакання" />'''Ага́кання, ня,''' ''с.'' Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: '''[[Словарь української мови (1924)/ага (II)|ага̀]]'''.<section end="агакання" /> <section begin="агакати" />'''Ага́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Произносить: '''[[Словарь української мови (1924)/ага (II)|ага́]]'''. Желех. ''Чого ти все тільки агакаєш? казав би до діла!''<section end="агакати" /> <section begin="агарський" />'''Ага́рський''' и '''агаря́нський, а, е.''' Турецкій, магометанскій. ''А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло.'' АД. I. 186. Въ вар.: ''В агарянську землю заносило.'' Ib. 190. ''Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило.'' Шевч. 255.<section end="агарський" /> <section begin="агарянин" />'''Агаря́нин, на,''' ''м.'' Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.<section end="агарянин" /> <section begin="агарянка" />'''Агаря́нка, ки,''' ''ж.'' Магометанка, турчанка.<section end="агарянка" /> <section begin="агел (I)" />'''А́гел, ла,''' ''м.'' Сатана, діаволъ. ''Жиди як агели закричали: «Ай-вій!»'' Рудч. Ск. II. 129.<section end="агел (I)" /> <section begin="агел (II)" />'''Аге́л, лу,''' ''м.'' Круглая небольшая загородка, составленная изъ отдѣльныхъ стѣнокъ плетня и кольевъ, — для помѣщенія части овецъ. [Кубанск.]. О. 1862. V. Кух. 36.<section end="агел (II)" /> <section begin="агет" />'''Агет, та,''' ''м.'' Мотъ, мошенникъ. Чуб. VII. 574.<section end="агет" /> <section begin="аги" />'''Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)!''' ''меж.'' выражающее порицаніе. Желех. ''Агі на тя, пропав бис!'' Фр. Пр. 1.<section end="аги" /> <section begin="агикати" />'''Аги́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Кричать '''[[Словарь української мови (1924)/аги|аги]]'''. Желех.<section end="агикати" /> <section begin="агов!" />'''Аго́в! Аго́сь!''' ''меж.'' Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! ''Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж.'' Морд. Оп. 1861. 20.<section end="агов!" /> <section begin="агрус" />'''А́грус, су,''' ''м.'' = '''Аґрус'''. Драг. 71. См. '''[[Словарь української мови (1924)/аґрес|Аґрес]]'''.<section end="агрус" /> <section begin="агу!" />'''Агу́!''' ''меж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/агов!|Аго́в]]'''. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. ''Агу, нашій Марусі трошки легше стало.'' Кв. I. 45. ''Агу, їй стало більше волі.'' Кв. I. 207. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). ''Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли… Агу! гиля! до сатани!..'' Шевч. 520. 4) Подражаніе воркованію голубей. ''Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!»'' Рудч. Ск. II. 125.<section end="агу!" /> <section begin="агуш!" />'''Агу́ш!''' ''меж.'' См. союзъ '''[[Словарь української мови (1924)/а|А]]''', 6. '''Агуш на банта, агуш на сідало''' — крикъ на проходящихъ публичныхъ женщинъ. Каменец. у. Ном. №8839.<section end="агуш!" /> <section begin="аґа" />'''Аґа́, аґи́,''' ''м.'' Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). ''«Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий.'' К. МХ. 23.<section end="аґа" /> <section begin="аґент" />'''Аґе́нт, та,''' ''м.'' Агентъ. ''Аґенти нас подурили.'' ЕЗ. V. 239. ''Зачали аґенти тут фалшиво писати, взяли в Галичині народ бунтувати.'' ЕЗ. V. 73.<section end="аґент" /> <section begin="аґрес" />'''А́ґрес, а́ґрис, са, А́ґрист, та, А́ґрус, су,''' ''м.'' Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, <section end="аґрес" /><noinclude></noinclude> jvbxun0sefsvmvte6ms0mcyu4kl9dr3 250 218233 463006 461251 2022-08-21T09:38:52Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="аря!" />''одгонила'' (свиней)… ''криком: „аря, гладкі, аря“!'' Мир. ХРВ. 9.<section end="аря!" /> <section begin="аса!" />'''Аса́!''' и '''аса-ля́!''' ''меж.'' Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.<section end="аса!" /> <section begin="асавула" />'''Асаву́ла, ли,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/осавула|Осавула]]'''.<section end="асавула" /> <section begin="асесор" />'''Асе́сор, ра,''' ''м.'' Становой приставъ. (Правобер.) ''Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють.'' Грин. III. 618.<section end="асесор" /> <section begin="асесорський" />'''Асе́сорський, а, е.''' Свойственный, принадлежащій становому приставу.<section end="асесорський" /> <section begin="асесорувати" />'''Асесорува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Занимать должность становаго пристава.<section end="асесорувати" /> <section begin="асистенція" />'''Асисте́нція, ції,''' ''ж.'' Свита. ''Прибув зо всею своєю асистенцією.''<section end="асистенція" /> <section begin="ассафет" />'''Ассафе́т, ту,''' ''м.'' Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss. ''Під ніс їй (''хворій'') клали ассафету і теплую на пуп сервету.'' Котл. Ен. IV. 45.<section end="ассафет" /> <section begin="астроном" />'''Астро́но́м, ма,''' ''м.'' Астрономъ. Ном. № 6540. ''Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару.'' К. Дз. 141.<section end="астроном" /> <section begin="астрономичний" />'''Астрономи́чний, а, е.''' Астрономическій. К. Іов. Передм. V.<section end="астрономичний" /> <section begin="астрономія" />'''Астроно́мія, мії,''' ''ж.'' Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). ''Наука про зорі зветься астрономія.'' Ком. I. 58.<section end="астрономія" /> <section begin="астряб" />'''Астря́б, ба,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/яструб|Яструб]]'''. Вх. Пч. II. 8.<section end="астряб" /> <section begin="ат!" />'''Ат!''' ''меж.'' для выраженія нетерпѣнія, неудовольствія: ахъ, оставь! Перестань! ''Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!''<section end="ат!" /> <section begin="атака" />'''Ата́ка, ки,''' ''ж.'' Атака, нападеніе.<section end="атака" /> <section begin="атаковувати" />'''Атако́вувати, вую, єш,''' сов. в. '''атакува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Атаковывать, атаковать, нападать. ''Нас і кошового і всю славну Січ атакував.'' Скальковск.<section end="атаковувати" /> <section begin="атаман" />'''Ата́ман, на,''' ''м.'' и др. = '''[[Словарь української мови (1924)/отаман|Отаман]]''' и др.<section end="атаман" /> <section begin="атась!" />'''Ата́сь!''' ''меж.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/тась-тась!|тась]]'''.<section end="атась!" /> <section begin="атеринка" />'''Атери́нка, ки,''' ''ж.'' Родъ рыбы, красноперка. Новорос.<section end="атеринка" /> <section begin="ато (I)" />'''I. Ато́''', ''сз.'' 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. ''Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала.'' Н. п. ''Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати.'' Шевч. 65. 2) Кромѣ того, еще. ''Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.'' Кв. II. 20.<section end="ато (I)" /> <section begin="ато (II)" />'''II. Ато́''' и '''ато́ж''', ''нар.'' 1) Какъ же, разумѣется. ''Чи ходив ти в поле? — Ато! „Бачив ти його“? — Атож ні?'' 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!<section end="ато (II)" /> <section begin="атрамент" />'''Атра́мент, ту,''' ''м.'' Чернила. Желех. ''Папір, атрамент, перо.'' Гн. I. 195.<section end="атрамент" /> <section begin="атраментовий" />'''Атраме́нтовий, а, е.''' Чернильный.<section end="атраментовий" /> <section begin="аула" />'''Ау́ла, ли,''' ''ж.'' Шумная толпа, сборище. ''Там коло волости така аула.'' Мнж. 175.<section end="аула" /> <section begin="афини" />'''А́фини, фин,''' ''ж. мн.'' Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. I. 20.<section end="афини" /> <section begin="афинник" />'''А́финник, ка,''' ''м.'' Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.<section end="афинник" /> <section begin="афиняк" />'''Афиня́к, ка,''' ''м.'' Наливка на черникѣ. Гуцул.<section end="афиняк" /> <section begin="афинянка" />'''Афиня́нка, ки,''' ''ж.'' Супъ изъ черники. Гуцул.<section end="афинянка" /> <section begin="Африка" />'''А́фрика, ки,''' ''ж.'' Африка.<section end="Африка" /> <section begin="африканський" />'''Африка́нський, а, е.''' Африканскій. Левиц. I. 508.<section end="африканський" /> <section begin="ах!" />'''Ах!''' ''меж.'' Ахъ! ''А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти?'' Коцип. I. 5.<section end="ах!" /> <section begin="ахати" />'''А́хати, хаю, єш,''' сов. в. '''а́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Ахать, ахнуть. ''Гості ахали, дивувались, хвалили книжки.'' Левиц. I. 483. ''І багата, і хороша, хто погляне — ахне.'' Чуб. V. 37.<section end="ахати" /> <section begin="ахи!" />'''Ахи́!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кахи|Кахи]]'''. ''Щось кашлянуло: „Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий“!'' Грин. II. 276.<section end="ахи!" /> <section begin="ахкати" />'''А́хкати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ахати|А́хати]]'''. Желех.<section end="ахкати" /> <section begin="ахнути" />'''А́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Ахнуть. ''Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня.'' Грин. I. 77.<section end="ахнути" /> <section begin="аціба!" />'''Аціба́!''' ''меж.'' Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.<section end="аціба!" /> <section begin="ацю!" />'''Ацю́!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/аса!|Аса́!]]''' Шейк.<section end="ацю!" /> <section begin="аця!" />'''Аця́! аця́!''' ''меж.'' Крикъ, чтобы созвать свиней. Звенигор. у.<section end="аця!" /> <section begin="ач!" />'''Ач!''' ''меж.'', сокращенное изъ '''[[Словарь української мови (1924)/бач!|бач!]]''' Ишь, вишь. ''Ач який гарний!''<section end="ач!" /> <section begin="ачей" />'''Аче́й''', ''нар.'' Авось, можетъ быть. ''Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха.'' ЗОЮР. I. 316. ''Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю.'' Н. п.<section end="ачей" /> <section begin="ачу" />'''Ачу́,''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ацю!|Ацю]]'''.<section end="ачу" /> <section begin="ачхи!" />'''Ачхи!''' ''меж.'' Чихъ! (Подражаніе чиханію). ''Хоч табаки понюхаю! —… Нюхнув та — ачхи!'' Рудч. Ск. I. 4.<section end="ачхи!" /> <section begin="ая" />'''Ая́''', ''нар.'' (Сокращенное '''а як же'''). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.<section end="ая" /> <section begin="аяй" />'''Ая́й''', ''меж.'' Ай! Желех.<section end="аяй" /> <section begin="аяйкало" />'''Ая́йкало, ла,''' ''м.'' 1) Произносящій: '''[[Словарь української мови (1924)/аяй|аяй]]''', стонущій. Желех. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. ''Він таке (такий) аяйкало.''<section end="аяйкало" /> <section begin="аяйкання" />'''Ая́йкання, ня''''', с.'' Вскрикиваніе: '''[[Словарь української мови (1924)/ай! (I)|ай-ай]]'''.<section end="аяйкання" /> <section begin="аяйкати" />'''Ая́йкати, каю, єш,''' ''гл.'' Кричать '''[[Словарь української мови (1924)/ай! (I)|ай-ай]]'''.<section end="аяйкати" /><noinclude></noinclude> rtycoeg9d20e064809koi6o05rrcajn 250 218955 462380 462106 2022-08-20T13:29:53Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|118}}</noinclude>своими войсками, у которихъ сили невеликіе были, отступили от Турчина и прихилилися до войска коронного. Итакъ другого дня жолнѣре<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''жолнѣрство''“.</ref> просто пойшли на обозъ турецкій, любо в окопѣ стояли турки, и тое войско турецкое розбили, которихъ меновали тисячей сорокъ, з которихъ ледво увойшло тисячъ на десять через Днѣстръ до Камянця, и то голо, — такая онимъ поряжка<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''такая имъ {{errata|паразка|поразка}} была''“.</ref> была, — бо сами турки без татар били; и замокъ Хотѣнскій узяли, где великіе скарби турецкие узяли гетманове, и тое збивши, пойшли на того пашу на Цоцору; але тот паша не ожидаючи<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''не дожидаючи''“.</ref> уступилъ за Дунай. Тоей зими стали<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''тоей же зимѣ стояли''“.</ref> жолнѣрове на зиму в Волоской землѣ розно по становискахъ, и хоружій коронній Адамъ Синявскій сталъ у Ясахъ,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''а панъ Синявскій, коронный хоружій, сталъ у Ясяхъ''“.</ref> и замки Хотѣнскій, Сочавскій и инніе поосажовали пѣхотою нѣмецкою. Але тое не много тривало, бо Турчинъ, видячи тую своихъ поряжку,<ref>Тамъ же: „''тую поразку''“.</ref> пославъ в Кримъ до хана, аби зараз вислалъ орду у Волоскую землю виганяти жолнѣровъ, а на каждого татарина по два червонихъ плати далъ. Итакъ зараз зимою солтанъ з синомъ ханскимъ з ордами притягнули у Бѣлогородщину, до которихъ знову<ref>Это слово пропущено въ сп. г. Юзефовича.</ref> панове волоскіе пристали, отступивши ляховъ; и пришовши у Волоскую землю до Ясъ города столечного, вигнали жолнѣровъ, же мусѣли уступати з Волоской землѣ, тилко в Сочавскомъ замку и Хотѣнскомъ зостала пѣхота.{{nop}}<noinclude></noinclude> sagh45x6vsfrj4q9jg220nz3k6tra6x 250 219148 462372 2022-08-20T13:15:17Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|125}}</noinclude>Ханъ зась от Турчина посланъ на оборону Чигирина, о чомъ увѣдомившися, князь и гетманъ Самуйловичъ отступили от Чигирина, запаливши таборище, и увойшли в цѣлости до Черкасъ. И тамъ под Черкасами Дорошенко з ханомъ притягнули на войска заднѣпрянскіе,<ref follow="p124">{{hwe|фовича|Юзефовича}}, г. Бодянскій счелъ нужнымъ помѣстить эти добавления хотябы въ указателѣ опечатокъ. Въ этомъ предположеніи насъ убѣждаеть главн. образомъ то обстоятельство, что тотъ немногословный разсказъ о взятіи турками Умани, который помѣщенъ въ текстѣ изд. г. Бодянскаго, и безъ добавленій къ нему указателя опечатокъ имѣетъ законченный видъ. Поэтому, видя въ этомъ разсказѣ варіантъ, взятый, вѣроятно, г. Бодянскимъ из списка Третьякова, отличающагося вообще краткостію, мы помѣщаемъ его здѣсь такъ, какъ онъ напечатанъ въ текстѣ изд. г. Бодянскаго: „''полковникъ зъ старшиною и чолнѣйшими козаками поѣхалъ кланятися Турчиновѣ, и тамъ усѣхъ тихъ козаковъ въ неволю взято, и зосталася Умань безъ старшины, и боронилися часъ немалій потужне, и онихъ подкопами узято; которіе такъ ся боронили, же не тилко на парканахъ (въ сп. Козельскаго: по барканахъ), але уже по улицамъ зъ дворовъ билися, же кровъ текла рѣками, ажъ усѣ полегли; що такъ розумѣти, же много мучениковъ стало того часу''“. (Когда мы писали помѣщенное предъ симъ примѣчаніе, мы не имѣли еще въ рукахъ списка Козельскаго. Теперь же, имѣя его, мы вполнѣ убѣждаемся въ вышеизложенномъ предположении относительно того, что въ сп. Третьякова разсказъ объ осадѣ и взятіи турками Умани былъ переданъ короче, такъ какъ въ сп. Козельскаго этотъ разсказъ буквально сходенъ съ тѣмъ, что мы помѣстили выше сего, какъ текстъ сп. Третьякова).</ref><ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''заднѣпровскіе''“. Въ сп. г. Юзефовича: „''на войско заднѣпрянское''“.</ref> которимъ жадной шкоди не учинили<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''не учинилося''“.</ref>. Итакъ усе войско, которое першей переправовалося килка недель, то одного дня и ночи усе<ref>Въ сп. Козельскаго: „''увесь''“.</ref> Днѣпръ переправили, — и жители черкаскіе, бо Черкаси запалити князь росказалъ, и такъ усе вѣгорѣло, нѣчого не зостало в Чер-<noinclude></noinclude> pu86w9clm9aglta5kvq25s7j2og1huz 250 219149 462382 2022-08-20T14:08:57Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|126}}</noinclude>касахъ. А инніе городи поздавалися Дорошенковѣ, которихъ барзо зодралъ, плату даючи татаракт; а Лисянка уся уступила за Днѣпръ и испалена. Того жъ часу, узявши Умань,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго нѣтъ словъ: „''узявши Умань''“, а вм. нихъ: „''Умань Турчинъ розоривъ, уступилъ''“.</ref> Турчинъ уступилъ у свою землю, зоставивши орду при Дорошенковѣ, которій много утратилъ старшини, которіе<ref>Въ сп. Козельскаго: „''якие''“</ref> поздавалися были его царскому величеству, и тое, що турки не добрали, где що в с̾хованняхъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''всхованыхъ''“.</ref> было, то тое от него посланніе отбирали и до него отсилали, а онъ тимъ платилъ той своеволной пѣхотѣ, которая при нему держалася; также зостаючая пѣхота от него в Паволочи великіе розбои по гостинцяхъ чинила и многихъ значнихъ киянъ<ref>Тамъ же: „''знатныхъ кіевскихъ''“.</ref> позабивала купцовъ. Тоей же осени, по отходѣ турецкомъ у свою землю, зараз наступилї на Забоже король полскій Янъ Собескій, которій ново по гетмановѣ<ref>Тамъ же: „''по гетманствѣ''“.</ref> королемъ сталъ, и еще не коронованимъ будучи, и хотячи успокоити<ref>Тамъ же: „''упокоити''“, а въ сп. Козельскаго: „''ускромити''“.</ref> землю и привернути ку себѣ Украину, сталъ з войсками у Браславлю самъ; а инніе стали панове и жолнѣре по городахъ усѣхъ ажъ до Бѣлой Церкви; при нему зоставали и гетмани: коронній князь Димитрій Збаразскій и Яблонскій полній, и с тими войсками отнялъ у турковъ Баръ з Чемерисами и Рашковъ, турковъ вибивъши, и Могилевъ.{{nop}}<noinclude></noinclude> o8nu5gwqmnee56t8okv4s0acd76i79o 250 219150 462383 2022-08-20T14:14:42Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|127}}</noinclude>{{c|'''Року 1675.'''}} Король, стоячи у Браславлѣ, и Паволочи казалъ докучати; и такъ пѣхота Дорошенкова здалася королевѣ, которихъ до двора своего король узялъ и барву<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''и барму''“. Въ изд. г. Бодянскаго: „''уборы''“.</ref> и плату онимъ далъ. Стоячи такъ король з войсками; учинилъ голодню; Дорошенко жадною мѣрою не хотѣлъ поддатися, але посилалъ по орду, которая вскорѣ зимою до оного вишда, не даючи оному з королемъ до згоди прийти. Итакъ перезимовавши король у Браславлю, пошолъ до Кракова на коронацію, и такъ по городахъ позоставали коменданти, то есть у Браславлю, Немеровѣ, Жорнищахъ, Олѣнцяхъ, в Бару и в иннихъ. Того жъ лѣта браславцѣ здалися Дорошенковѣ и хотѣли жолнѣровъ вибити, але того не доказали<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''не доказалися''“.</ref> и мусѣли уходити з Браславля. И такъ комендантъ спаливъ Браславле и уступилъ до Немирова, але по-старому браславцовъ у Ладижинѣ жолнѣре, напавши, пожаковали, а инихъ постинали, а напотомъ у Бершади. Итакъ тая Украина стала пуста, бо остатокъ тихъ людей Побужа и Торговичане зийшли<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''зайшли''“.</ref> на Заднѣпря. Того жъ лѣта бояринъ князь Ромодановскій, скупивши войска его царского величества и скупившися з гетманомъ Іваномъ Самуйловичомъ, ходили ку Днѣпру<ref>Тамъ же: „''по Днѣпру''“.</ref> и посилали войско свое до Корсуня, которимъ Корсунь здался; и такъ усѣхъ людей с Корсуня с полковникомъ ихъ спровадили на Заднѣпря. А ляхи, пришовши, спалили Корсунь з церквами, а под Чигиринъ ходилъ под̾ездъ, тилко жъ нѣчого не вску-<noinclude></noinclude> 73ns5r733te6y3n6nwwwjaul53okmar 250 219151 462384 2022-08-20T14:23:39Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|128}}</noinclude>рали. Але вишолъ Сѣрко з Запорожжа, с которимъ згоду узялъ Дорошенко и присягу виконалъ на подданство его царскому величеству и послалъ своихъ пословъ на Москву, и напотомъ и санжаки отослалъ на Москву своимъ тестемъ; толко ж в томъ мало правди было, бо постарому посилалъ до Турчина и до хана о помочъ тое лѣто, манячи, отзиваючися слугою его царского величества, але жаль было гетманство положити; от которого своеволніе компанѣи и пѣхота почали рватися и на Заднѣпря уходити, и для-того почалъ з запорожцами мешкати в приязнѣ и живность, горѣлки, тютюнъ, гроши онимъ слати, сподѣваючися того, же его гетманомъ утвердятъ; а до-того, же юже нѣ от кого не бачилъ приязни: а нѣ от ляховъ, а нѣ от татаръ, а нѣ от Турчина — за санжаки обавлялся, — а найболшей з запорожцами згоду принялъ, сподѣваючися, же оного наставлятъ гетманомъ и на Заднѣпрю, бо перед тимъ жадною мѣрою не хотѣлъ в з̾годѣ з Запорожжемъ мешкати, але еще промишлялъ и поднимался Турчиновѣ зносити Запорожже; бо найболшей оного не любили козаки запорозскіе, же поддался Турчиновѣ. Итакъ зостаючи Дорошенко у Чигиринѣ, любо юже в малой купѣ и под собою держачи городковъ мало, тилко Чигиринъ, Криловъ, Черкаси, Медведовку, Жаботинъ, Мошни, — по-старому на Заднѣпря гетмановѣ не хотѣлъ поклонитися и гетманство отдати, але гетманомъ отзивался и посилалъ до орди; але орда оного не послухала. Также и до Турчина посилалъ, але и тотъ за свою зневагу, же отдалъ санжаки, розгнѣваній, оному помочи не далъ. Толко з самою пѣхотою своеволною, которой при собѣ держалъ тисячъ пултори,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''которую держалъ тысячъ полтори''“.</ref> даючи онимъ<noinclude></noinclude> hcgotjiqoskdgj6d4xy50jsk187h4lg 250 219152 462391 2022-08-20T14:41:06Z Erik tavr 7610 /* Проблематична */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Erik tavr" /></noinclude>{{потрібне зображення}} У додатках упорядники подали покажчик імен, переліки скорочень і умовних позначень, листів і офіційних документів Подолинського, а також перелік архівних джерел. У покажчику імен названо лише тих осіб, які згадуються в листах і документах, тобто упорядники не склали загального іменного покажчика до всього тексту видання, обмежившися лише документальною частиною. Покажчик складається з коротких анотацій майже про 300 осіб з України і Росії та 60 іноземців, серед яких — учені, вчителі, лікарі, письменники, студенти та ін. Водночас повнотою вирізняється перелік опублікованих листів і документів Подолинського — дати написання, звідки й куди надсилався, адресат, місце зберігання в архівах або публікації. Подано перелік скорочень і умовних позначень архівів і бібліотек, в яких зберігаються оригінали листів і документів та окремий список повних назв архівів і фондів. З'ясовано, що лише в Україні про С. Подолинського, зокрема про друк та поширення його книжок-“метеликів” “Парова машина” і “Про бідність”, інших пропагандистських праць марксистського спрямування, документи зберігаються у 21 фонді 9 архівів і бібліотек, у Російській Федерації — у 7 фондах 4 архівів. Такі документи наявні й у двох фондах в Амстердамі. Упорядниками ніби підведено — заради майбутніх пошуків і дослідження нових першоджерел — непомітну для пересічного читача, але надзвичайно важливу й значиму підсумкову риску нинішньої межі пошукової, археографічної, наукової роботи в цьому напрямі. Крім того, вартий уваги вміщений у рубриці “Бібліографія” список праць С. Подолинського, друкованих як за його життя (1872—1884), так і після смерті (передруків і перекладів) (1908—2000). Саме тут повною мірою відображено результати тривалих пошуків і досліджень Р. Сербина. Завершується “Бібліографія” переліком “С. Подолинський у наукових працях”, де їх названо 116 (за 1881—2001 роки). С. Подолинського як вченого, соціаліста було вперше згадано у виданні 1881 р., потім у біографії його батька, поета А. Подолинського в “Русском словаре” за 1905 р., а в публікації київського журналу “Дзвін” за 1914 р. про нього йдеться як про активного діяча українського робітничого руху. Останні 113 пунктів цього хронологічного переліку видань починаються працею М. Грушевського “З починів українського соціалістичного руху: Мих. Драгоманов і женевський соціалістичний гурток” (Відень, 1922) і закінчуються “Матеріалами Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження С. А. Подолинського” (К., 2001). Перелік публікацій відомих авторів, дослідників народницького, соціалістичного,<noinclude></noinclude> j6j5ac952qinvuv8yjxu3y8he9us730 250 219153 462394 2022-08-20T14:45:50Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="фласкати" />'''Фласка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' Бить по лицу. Гол. II. 703.<section end="фласкати" /> <section begin="флейтух" />'''Фле́йтух, ха,''' ''м.'' Пыжъ. Чуб. II. 635.<section end="флейтух" /> <section begin="флекев" />'''Флеке́в, ва,''' ''м. (мн. ч.'' '''флекеї́'''). 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/фик|Фик]]'''. Вх. Зн. 75. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/парубок|Парубок]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="флекев" /> <section begin="флинта" />'''Фли́нта, ти,''' ''ж.'' 1) Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок.'' Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.<section end="флинта" /> <section begin="флинтованє" />'''Флинто́ванє, ня,''' ''с.'' Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. I. 75.<section end="флинтованє" /> <section begin="флинтувати" />'''Флинтува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. I. 75.<section end="флинтувати" /> <section begin="флигон" />'''Флиго́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/флов|Флов]]'''. Угор.<section end="флигон" /> <section begin="флигош" />'''Фли́гош, ша,''' ''м.'' Бродяга. Угор.<section end="флигош" /> <section begin="флисник" />'''Фли́сник, ка,''' ''м.'' Плотовщикъ. Вх. Зн. 75.<section end="флисник" /> <section begin="флінькати" />'''Флі́нькати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/хлипати|Хлипати]]'''. Фр. (Желех.).<section end="флінькати" /> <section begin="флов" />'''Флов, ва,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/вовк|Вовк]]''', Canis lupus. Шух. I. 22.<section end="флов" /> <section begin="флот" />'''Флот, ту,''' ''м.'' Флотъ. Котл. Ен. II. 29. ''І флот його з гармат розбили й потопили.'' К. МБ. II. 121.<section end="флот" /> <section begin="флояра" />'''Флоя́ра, ри,''' ''ж.'' Родъ пастушьей свирѣли. ''Дудка дідча, а флояра божа.'' Гн. II. 222. Ум. '''Флоя́рка''', '''флоя́рочка'''. ''Вівчареву флоярочку чути з полонини.'' Млак. 88.<section end="флояра" /> <section begin="флудець" />'''Флу́дець, дця''' и '''флу́дик, ка,''' ''м.'' Часть ткацкаго {{errata|ставка|станка}}, иначе '''сват, цьвак'''. МУЕ. III. 24, 25.<section end="флудець" /> <section begin="фльокати" />'''Фльо́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Клокотать. Угор.<section end="фльокати" /> <section begin="фльокотати" />'''Фльокота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Болтать. Угор.<section end="фльокотати" /> <section begin="фльондра" />'''Фльондра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/хльорка|Хльорка]]'''. КС. 1890. I. 87.<section end="фльондра" /> <section begin="фльора" />'''Фльо́ра, ри,''' ''ж.'' Сильно ненастная дождливая погода. ''Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют „фльора“.'' Гн. I. 50.<section end="фльора" /> <section begin="фльорес" />'''Фльо́рес, су,''' ''м.'' Траурный флеръ, крепъ. ''Онде катафалок фільоресом обшитий.'' Щог. В. 63.<section end="фльорес" /> <section begin="флюта" />'''Флю́та, ти,''' ''ж.'' Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.<section end="флюта" /> <section begin="флявора" />'''Фля́вора, ри,''' ''ж.'' Женщина, говорящая неприличныя слова. Фр. (Желех.).<section end="флявора" /> <section begin="фляворити" />'''Фля́ворити, рю, риш,''' ''гл.'' Болтать безъ умолку, трещать, пустословить. Фр. (Желех.)<section end="фляворити" /> <section begin="фляцкати" />'''Фля́цкати, каю, єш,''' ''гл.'' Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.<section end="фляцкати" /> <section begin="флячки" />'''Фля́чки, чок''', ''ж, мн.'' Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ. МУЕ. I. 106.<section end="флячки" /> <section begin="фляша" />'''Фля́ша, ші,''' ''ж.'' Бутыль, бутылка. Шух. I. 307. Желех. ''Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша.'' Ком. Пр. № 560.<section end="фляша" /> <section begin="фляшечка" />'''Фля́шечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фляшка|фляшка]]'''.<section end="фляшечка" /> <section begin="фляшка" />'''Фля́шка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/пляшка|Пляшка]]'''. ''Фляшка з горівкою.'' Лукаш. 112. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/фляшечка|Фля́шечка]]'''. Желех.<section end="фляшка" /> <section begin="фляшча" />'''Фляшча́, чати,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фляшечка|Фляшечка]]'''. Гн. II. 39.<section end="фляшча" /> <section begin="фляшчина" />'''Фляшчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фляшка|Фляшка]], фляшечка'''. Желех.<section end="фляшчина" /> <section begin="фовзатися" />'''Фо́взатися, заюся, єшся,''' ''гл.'' Ползать. ''Фовзаются.... гадина чорна і сороката.'' Шух. I. 22.<section end="фовзатися" /> <section begin="фокош" />'''Фо́кош, ші,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/бункош|Бункош]]'''. Гол. Од. 80.<section end="фокош" /> <section begin="фолоситися" />'''Фолоси́тися, ситься,''' ''гл. безл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/щастити|Щастити]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фолоситися" /> <section begin="фолькотіти" />'''Фолькоті́ти, кочу, тиш,''' ''гл.'' Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.<section end="фолькотіти" /> <section begin="фолюш" />'''Фо́люш, ша,''' ''м.'', также и во мн. ч.: '''фо́люші'''. = '''[[Словарь української мови (1924)/хвалюші|Хвалюші]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/валюша|Валюша]]'''. Шух. I. 259, 151. Гол. Од. 40. Мик. 481.<section end="фолюш" /> <section begin="фолюшарь" />'''Фолюша́рь, ря,''' ''м.'' Сукновалъ. Желех.<section end="фолюшарь" /> <section begin="форботи" />'''Форбо́ти, бо́т,''' ''ж. мн.'' Кружева. ''Робит форботи.'' Гол. III. 498.<section end="форботи" /> <section begin="форкання" />'''Фо́ркання, ня,''' ''с.'' Фырканіе. Желех.<section end="форкання" /> <section begin="форкати" />'''Фо́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' Фыркать. Вх. Уг. 277.<section end="форкати" /> <section begin="форкотати" />'''Форкота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.<section end="форкотати" /> <section begin="форкотливий" />'''Форкотли́вий, а, е.''' Болтливый. Вх. Лем. 477.<section end="форкотливий" /> <section begin="форналь" />'''Фо́рналь, ля,''' ''м.'' Конюхъ. Kolb. I. 68.<section end="форналь" /> <section begin="форост" />'''Фо́рост, ту,''' ''м.'' Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои на хвойномъ деревѣ ('''[[Словарь української мови (1924)/смерека|смере́ці]]'''). Шух. I. 176, 185. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хворост|Хворост]]'''.<section end="форост" /> <section begin="форс" />'''Форс, су,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/бута|Бута]]'''. Фр. (Желех.).<section end="форс" /> <section begin="форст" />'''Форст, та,''' ''м.'' Доска, толщиной въ четыре дюйма. Вх. Лем. 477.<section end="форст" /> <section begin="фортуна" />'''Форту́на, ни,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/хвортуна|Хвортуна]]'''. Гн. I. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. I. 212, 221.<section end="фортуна" /> <section begin="фоса" />'''Фо́са, си,''' ''ж.'' Ровъ, канава, яма. ''Коло млина, млина вода фосу ріже.'' Чуб. V. 1130. ''Ой од Хведя до Антона прорізана фоса.'' Грин. III. 374. ''Ой у лісі під горіхом викопана фоса.'' Грин. III. 373.<section end="фоса" /> <section begin="фоскати" />'''Фо́скати, каю, єш,''' ''гл.'' Фыркать. Вх. Зн. 75.<section end="фоскати" /><noinclude></noinclude> 5pq8pj8gf03m8y7qyqi1sj6edp9jnuf 462395 462394 2022-08-20T14:50:34Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="фласкати" />'''Фласка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' Бить по лицу. Гол. II. 703.<section end="фласкати" /> <section begin="флейтух" />'''Фле́йтух, ха,''' ''м.'' Пыжъ. Чуб. II. 635.<section end="флейтух" /> <section begin="флекев" />'''Флеке́в, ва,''' ''м. (мн. ч.'' '''флекеї́'''). 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/фик|Фик]]'''. Вх. Зн. 75. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/парубок|Парубок]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="флекев" /> <section begin="флинта" />'''Фли́нта, ти,''' ''ж.'' 1) Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок.'' Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.<section end="флинта" /> <section begin="флинтованє" />'''Флинто́ванє, ня,''' ''с.'' Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. I. 75.<section end="флинтованє" /> <section begin="флинтувати" />'''Флинтува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. I. 75.<section end="флинтувати" /> <section begin="флигон" />'''Флиго́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/флов|Флов]]'''. Угор.<section end="флигон" /> <section begin="флигош" />'''Фли́гош, ша,''' ''м.'' Бродяга. Угор.<section end="флигош" /> <section begin="флисник" />'''Фли́сник, ка,''' ''м.'' Плотовщикъ. Вх. Зн. 75.<section end="флисник" /> <section begin="флінькати" />'''Флі́нькати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/хлипати|Хлипати]]'''. Фр. (Желех.).<section end="флінькати" /> <section begin="флов" />'''Флов, ва,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/вовк|Вовк]]''', Canis lupus. Шух. I. 22.<section end="флов" /> <section begin="флот" />'''Флот, ту,''' ''м.'' Флотъ. Котл. Ен. II. 29. ''І флот його з гармат розбили й потопили.'' К. МБ. II. 121.<section end="флот" /> <section begin="флояра" />'''Флоя́ра, ри,''' ''ж.'' Родъ пастушьей свирѣли. ''Дудка дідча, а флояра божа.'' Гн. II. 222. Ум. '''Флоя́рка''', '''флоя́рочка'''. ''Вівчареву флоярочку чути з полонини.'' Млак. 88.<section end="флояра" /> <section begin="флудець" />'''Флу́дець, дця''' и '''флу́дик, ка,''' ''м.'' Часть ткацкаго {{errata|ставка|станка}}, иначе '''[[Словарь української мови (1924)/сват|сват]], [[Словарь української мови (1924)/цьвак|цьвак]]'''. МУЕ. III. 24, 25.<section end="флудець" /> <section begin="фльокати" />'''Фльо́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Клокотать. Угор.<section end="фльокати" /> <section begin="фльокотати" />'''Фльокота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Болтать. Угор.<section end="фльокотати" /> <section begin="фльондра" />'''Фльондра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/хльорка|Хльорка]]'''. КС. 1890. I. 87.<section end="фльондра" /> <section begin="фльора" />'''Фльо́ра, ри,''' ''ж.'' Сильно ненастная дождливая погода. ''Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют „фльора“.'' Гн. I. 50.<section end="фльора" /> <section begin="фльорес" />'''Фльо́рес, су,''' ''м.'' Траурный флеръ, крепъ. ''Онде катафалок фільоресом обшитий.'' Щог. В. 63.<section end="фльорес" /> <section begin="флюта" />'''Флю́та, ти,''' ''ж.'' Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.<section end="флюта" /> <section begin="флявора" />'''Фля́вора, ри,''' ''ж.'' Женщина, говорящая неприличныя слова. Фр. (Желех.).<section end="флявора" /> <section begin="фляворити" />'''Фля́ворити, рю, риш,''' ''гл.'' Болтать безъ умолку, трещать, пустословить. Фр. (Желех.)<section end="фляворити" /> <section begin="фляцкати" />'''Фля́цкати, каю, єш,''' ''гл.'' Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.<section end="фляцкати" /> <section begin="флячки" />'''Фля́чки, чок''', ''ж, мн.'' Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ. МУЕ. I. 106.<section end="флячки" /> <section begin="фляша" />'''Фля́ша, ші,''' ''ж.'' Бутыль, бутылка. Шух. I. 307. Желех. ''Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша.'' Ком. Пр. № 560.<section end="фляша" /> <section begin="фляшечка" />'''Фля́шечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фляшка|фляшка]]'''.<section end="фляшечка" /> <section begin="фляшка" />'''Фля́шка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/пляшка|Пляшка]]'''. ''Фляшка з горівкою.'' Лукаш. 112. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/фляшечка|Фля́шечка]]'''. Желех.<section end="фляшка" /> <section begin="фляшча" />'''Фляшча́, чати,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фляшечка|Фляшечка]]'''. Гн. II. 39.<section end="фляшча" /> <section begin="фляшчина" />'''Фляшчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фляшка|Фляшка]], фляшечка'''. Желех.<section end="фляшчина" /> <section begin="фовзатися" />'''Фо́взатися, заюся, єшся,''' ''гл.'' Ползать. ''Фовзаются.... гадина чорна і сороката.'' Шух. I. 22.<section end="фовзатися" /> <section begin="фокош" />'''Фо́кош, ші,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/бункош|Бункош]]'''. Гол. Од. 80.<section end="фокош" /> <section begin="фолоситися" />'''Фолоси́тися, ситься,''' ''гл. безл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/щастити|Щастити]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фолоситися" /> <section begin="фолькотіти" />'''Фолькоті́ти, кочу, тиш,''' ''гл.'' Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.<section end="фолькотіти" /> <section begin="фолюш" />'''Фо́люш, ша,''' ''м.'', также и во мн. ч.: '''фо́люші'''. = '''[[Словарь української мови (1924)/хвалюші|Хвалюші]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/валюша|валюша]]'''. Шух. I. 259, 151. Гол. Од. 40. Мик. 481.<section end="фолюш" /> <section begin="фолюшарь" />'''Фолюша́рь, ря,''' ''м.'' Сукновалъ. Желех.<section end="фолюшарь" /> <section begin="форботи" />'''Форбо́ти, бо́т,''' ''ж. мн.'' Кружева. ''Робит форботи.'' Гол. III. 498.<section end="форботи" /> <section begin="форкання" />'''Фо́ркання, ня,''' ''с.'' Фырканіе. Желех.<section end="форкання" /> <section begin="форкати" />'''Фо́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' Фыркать. Вх. Уг. 277.<section end="форкати" /> <section begin="форкотати" />'''Форкота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.<section end="форкотати" /> <section begin="форкотливий" />'''Форкотли́вий, а, е.''' Болтливый. Вх. Лем. 477.<section end="форкотливий" /> <section begin="форналь" />'''Фо́рналь, ля,''' ''м.'' Конюхъ. Kolb. I. 68.<section end="форналь" /> <section begin="форост" />'''Фо́рост, ту,''' ''м.'' Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои на хвойномъ деревѣ ('''[[Словарь української мови (1924)/смерека|смере́ці]]'''). Шух. I. 176, 185. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хворост|Хворост]]'''.<section end="форост" /> <section begin="форс" />'''Форс, су,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/бута|Бута]]'''. Фр. (Желех.).<section end="форс" /> <section begin="форст" />'''Форст, та,''' ''м.'' Доска, толщиной въ четыре дюйма. Вх. Лем. 477.<section end="форст" /> <section begin="фортуна" />'''Форту́на, ни,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/хвортуна|Хвортуна]]'''. Гн. I. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. I. 212, 221.<section end="фортуна" /> <section begin="фоса" />'''Фо́са, си,''' ''ж.'' Ровъ, канава, яма. ''Коло млина, млина вода фосу ріже.'' Чуб. V. 1130. ''Ой од Хведя до Антона прорізана фоса.'' Грин. III. 374. ''Ой у лісі під горіхом викопана фоса.'' Грин. III. 373.<section end="фоса" /> <section begin="фоскати" />'''Фо́скати, каю, єш,''' ''гл.'' Фыркать. Вх. Зн. 75.<section end="фоскати" /><noinclude></noinclude> i1qyu31fzyfq8zx3g6jnxeg1lo1y1lh 250 219154 462396 2022-08-20T14:51:33Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="фоснути" />'''Фо́снути, ну, неш,''' ''гл.'' Фыркнуть. ''Кіт фоснув.'' Вх. Зн. 75.<section end="фоснути" /> <section begin="фостик" />'''Фо́стик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фіст|фіст]]'''.<section end="фостик" /> <section begin="фосувати" />'''Фосува́ти, су́ю, єш,''' ''гл.'' Прорѣзывать канавами. ''Ґрунта фосовані.'' Вх. Лем. 477.<section end="фосувати" /> <section begin="фота" />'''Фо́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/обгорта|Обгорта 1]]'''. Гол. Од. 61, 71. Kolb. I. 37.<section end="фота" /> <section begin="фофлавий" />'''Фо́флавий, а, е.''' Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.<section end="фофлавий" /> <section begin="фоц" />'''Фоц'''. Въ выраженіи: '''Бода́й ти ( = ті) фоц було!''' Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.<section end="фоц" /> <section begin="фошкавка" />'''Фо́шкавка, ки,''' ''ж.'' Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.<section end="фошкавка" /> <section begin="фоя" />'''Фо́я, фо́ї,''' ''ж.'' Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. I. 176. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хвоя|Хвоя]]'''.<section end="фоя" /> <section begin="фраїр" />'''Фра́їр, ра,''' ''м.'' Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. ''Мам фраїра пана.'' Гол. IV 511.<section end="фраїр" /> <section begin="фраїрка" />'''Фраї́рка, ки,''' ''ж.'' Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. '''Фраїрочка'''. ''Моя фраїрочка.... мене любила.'' Гол. I. 150.<section end="фраїрка" /> <section begin="фраїровський" />'''{{errata|Фраїре́вський|Фраїро́вський}}, а, е.''' Принадлежащій '''[[Словарь української мови (1924)/фраїр|фраїру]]'''. Гол. III. 422.<section end="фраїровський" /> <section begin="фраїрочка" />'''{{errata|Фраї́речка|Фраї́рочка}}, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фраїрка|фраїрка]]'''.<section end="фраїрочка" /> <section begin="фраїрча" />'''Фраїрча́, ча́ти,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фраїрочка|Фраїрочка]]'''. Гол. III. 415.<section end="фраїрча" /> <section begin="фрайтер" />'''Фра́йтер, ра,''' ''м.'' Єфрейторъ. Желех. ''Фрайтер, прочитайте мені лист.'' Федьк.<section end="фрайтер" /> <section begin="фрамуга" />'''Фраму́га, ги,''' ''ж.'' Ниша. Подольск. г.<section end="фрамуга" /> <section begin="франзоля" />'''Франзо́ля, лі,''' ''ж.'' Бѣлый хлѣбъ овальной формы, французская булка. Херс. г. Шейк.<section end="франзоля" /> <section begin="Франція" />'''Фра́нція, ції,''' ''ж.'' Франція. Желех.<section end="Франція" /> <section begin="француз" />'''Францу́з, за,''' ''м.'' Французъ. ''Вони будуть говорити по французький, як французи.'' Левиц. Пов. 119.<section end="француз" /> <section begin="французка" />'''Францу́зка, ки,''' ''ж.'' Француженка. Желех.<section end="французка" /> <section begin="французчина" />'''Францу́зчина, ни,''' ''ж.'' Французскій языкъ и вообще все французское. ''Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.''<section end="французчина" /> <section begin="французький" />'''Францу́зький, а, е.''' Французскій. ''Вірші.... французькі.'' Левиц. Пов. 122.<section end="французький" /> <section begin="фрас" />'''І. Фрас, су,''' ''м.'' 1) Раздраженіе, гнѣвъ. Фр. (Желех.). 2) Утюгъ. Желех.<section end="фрас" /> <section begin="фрас!" />'''II. Фрас! II''', ''меж.'', выражающее ударъ. ''Фрас в писок!'' Желех.<section end="фрас!" /> <section begin="фраснути" />'''Фра́снути, ну, неш,''' ''гл.'' Ударить. Желех.<section end="фраснути" /> <section begin="фрасуватися" />'''Фрасува́тися, су́юся, єшся,''' ''гл.'' Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. ''Най ся мама не фрасує.'' АД. I. 85.<section end="фрасуватися" /> <section begin="фрасунок" />'''Фрасу́нок, нку,''' ''м.'' Печаль, забота, безпокойство. ''А по тім фрасунку напиймося трунку.'' Чуб. V. 1146.<section end="фрасунок" /> <section begin="фрашки" />'''Фра́шки, шок,''' ''ж. мн.'' Пустяки, бездѣлица. Котл. НП. 430. ''Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки.'' Гол. I. 365.<section end="фрашки" /> <section begin="фрейда" />'''Фре́йда, ди,''' ''ж.'' Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.<section end="фрейда" /> <section begin="фрела" />'''Фре́ла, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/флояра|Флояра]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фрела" /> <section begin="фрембія" />'''Фрембія, бії,''' ''ж.'' Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.<section end="фрембія" /> <section begin="френзлі" />'''Фре́нзлі, лів,''' ''м. мн.'' Бахрома. Чуб. VI. 113.<section end="френзлі" /> <section begin="фриґа" />'''Фри́ґа, ґи,''' ''ж.'' Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.<section end="фриґа" /> <section begin="фрика" />'''Фри́ка, ки,''' ''ж.'' Насиліе, принужденіе. ''Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію.'' Федьк.<section end="фрика" /> <section begin="фрр!" />'''Фрр!''' ''меж.'' для обозначенія отлета птицы. Желех.<section end="фрр!" /> <section begin="фруз" />'''Фруз, за,''' ''м.'' Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.<section end="фруз" /> <section begin="фуганок" />'''Фуга́нок, нку,''' ''м.'' Рубанокъ для окончательной отдѣлки строгаемаго (у столяровъ). Вас. 149.<section end="фуганок" /> <section begin="фугувати" />'''Фугува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу '''[[Словарь української мови (1924)/штрихоль|штрихолем]]''' окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.<section end="фугувати" /> <section begin="фудити" />'''Фу́дити, джу, диш,''' ''гл.'' Бросать, швырять. Фр. (Желех.).<section end="фудити" /> <section begin="фудулитися" />'''Фуду́литися, люся, лишся,''' ''гл.'' Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.<section end="фудулитися" /> <section begin="фудулія" />'''Фуду́лія, лії,''' ''ж.'' 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. ''Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.'' Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.<section end="фудулія" /> <section begin="фудульний" />'''Фуду́льний, а, е.''' Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав.'' Федьк.<section end="фудульний" /> <section begin="фужделити" />'''Фуждели́ти, лю, лиш''' и '''фужді́ти, джу, диш,''' ''гл.'' О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)<section end="фужделити" /> <section begin="фужела" />'''Фу́жела, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фискавка|Фи́скавка]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фужела" /> <section begin="фук" />'''Фук, ка́,''' ''м.'' 1) Крикъ на кого, брань. ''Фук на фук як піде, то нічого з того не буде.'' Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая по ошибкѣ шашка, за которую беретъ противникъ шашку. Шейк. 3) '''Уки́нути фука́'''. Надуть, обмануть. ''На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука.'' Мкр. Г. 61.<section end="фук" /> <section begin="фукавиця" />'''Фукавиця, ці,''' ''ж.'' Мятель. Вх. Уг. 278.<section end="фукавиця" /><noinclude></noinclude> 7lmlum89faih15qz3q5nfst5joqs3cg 462397 462396 2022-08-20T14:55:15Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="фоснути" />'''Фо́снути, ну, неш,''' ''гл.'' Фыркнуть. ''Кіт фоснув.'' Вх. Зн. 75.<section end="фоснути" /> <section begin="фостик" />'''Фо́стик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фіст|фіст]]'''.<section end="фостик" /> <section begin="фосувати" />'''Фосува́ти, су́ю, єш,''' ''гл.'' Прорѣзывать канавами. ''Ґрунта фосовані.'' Вх. Лем. 477.<section end="фосувати" /> <section begin="фота" />'''Фо́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/обгорта|Обгорта 1]]'''. Гол. Од. 61, 71. Kolb. I. 37.<section end="фота" /> <section begin="фофлавий" />'''Фо́флавий, а, е.''' Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.<section end="фофлавий" /> <section begin="фоц" />'''Фоц'''. Въ выраженіи: '''Бода́й ти''' ( = '''ті''') '''фоц було!''' Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.<section end="фоц" /> <section begin="фошкавка" />'''Фо́шкавка, ки,''' ''ж.'' Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.<section end="фошкавка" /> <section begin="фоя" />'''Фо́я, фо́ї,''' ''ж.'' Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. I. 176. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хвоя|Хвоя]]'''.<section end="фоя" /> <section begin="фраїр" />'''Фра́їр, ра,''' ''м.'' Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. ''Мам фраїра пана.'' Гол. IV 511.<section end="фраїр" /> <section begin="фраїрка" />'''Фраї́рка, ки,''' ''ж.'' Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. '''Фраїрочка'''. ''Моя фраїрочка.... мене любила.'' Гол. I. 150.<section end="фраїрка" /> <section begin="фраїровський" />'''{{errata|Фраїре́вський|Фраїро́вський}}, а, е.''' Принадлежащій '''[[Словарь української мови (1924)/фраїр|фраїру]]'''. Гол. III. 422.<section end="фраїровський" /> <section begin="фраїрочка" />'''{{errata|Фраї́речка|Фраї́рочка}}, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фраїрка|фраїрка]]'''.<section end="фраїрочка" /> <section begin="фраїрча" />'''Фраїрча́, ча́ти,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фраїрочка|Фраїрочка]]'''. Гол. III. 415.<section end="фраїрча" /> <section begin="фрайтер" />'''Фра́йтер, ра,''' ''м.'' Єфрейторъ. Желех. ''Фрайтер, прочитайте мені лист.'' Федьк.<section end="фрайтер" /> <section begin="фрамуга" />'''Фраму́га, ги,''' ''ж.'' Ниша. Подольск. г.<section end="фрамуга" /> <section begin="франзоля" />'''Франзо́ля, лі,''' ''ж.'' Бѣлый хлѣбъ овальной формы, французская булка. Херс. г. Шейк.<section end="франзоля" /> <section begin="Франція" />'''Фра́нція, ції,''' ''ж.'' Франція. Желех.<section end="Франція" /> <section begin="француз" />'''Францу́з, за,''' ''м.'' Французъ. ''Вони будуть говорити по французький, як французи.'' Левиц. Пов. 119.<section end="француз" /> <section begin="французка" />'''Францу́зка, ки,''' ''ж.'' Француженка. Желех.<section end="французка" /> <section begin="французчина" />'''Францу́зчина, ни,''' ''ж.'' Французскій языкъ и вообще все французское. ''Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.''<section end="французчина" /> <section begin="французький" />'''Францу́зький, а, е.''' Французскій. ''Вірші.... французькі.'' Левиц. Пов. 122.<section end="французький" /> <section begin="фрас" />'''І. Фрас, су,''' ''м.'' 1) Раздраженіе, гнѣвъ. Фр. (Желех.). 2) Утюгъ. Желех.<section end="фрас" /> <section begin="фрас!" />'''II. Фрас! II''', ''меж.'', выражающее ударъ. ''Фрас в писок!'' Желех.<section end="фрас!" /> <section begin="фраснути" />'''Фра́снути, ну, неш,''' ''гл.'' Ударить. Желех.<section end="фраснути" /> <section begin="фрасуватися" />'''Фрасува́тися, су́юся, єшся,''' ''гл.'' Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. ''Най ся мама не фрасує.'' АД. I. 85.<section end="фрасуватися" /> <section begin="фрасунок" />'''Фрасу́нок, нку,''' ''м.'' Печаль, забота, безпокойство. ''А по тім фрасунку напиймося трунку.'' Чуб. V. 1146.<section end="фрасунок" /> <section begin="фрашки" />'''Фра́шки, шок,''' ''ж. мн.'' Пустяки, бездѣлица. Котл. НП. 430. ''Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки.'' Гол. I. 365.<section end="фрашки" /> <section begin="фрейда" />'''Фре́йда, ди,''' ''ж.'' Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.<section end="фрейда" /> <section begin="фрела" />'''Фре́ла, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/флояра|Флояра]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фрела" /> <section begin="фрембія" />'''Фрембія, бії,''' ''ж.'' Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.<section end="фрембія" /> <section begin="френзлі" />'''Фре́нзлі, лів,''' ''м. мн.'' Бахрома. Чуб. VI. 113.<section end="френзлі" /> <section begin="фриґа" />'''Фри́ґа, ґи,''' ''ж.'' Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.<section end="фриґа" /> <section begin="фрика" />'''Фри́ка, ки,''' ''ж.'' Насиліе, принужденіе. ''Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію.'' Федьк.<section end="фрика" /> <section begin="фрр!" />'''Фрр!''' ''меж.'' для обозначенія отлета птицы. Желех.<section end="фрр!" /> <section begin="фруз" />'''Фруз, за,''' ''м.'' Насѣк. [[w:Вусач-шкіряник лісовий|Prionus coriarius]]. Вх. Пч. II. 27.<section end="фруз" /> <section begin="фуганок" />'''Фуга́нок, нку,''' ''м.'' Рубанокъ для окончательной отдѣлки строгаемаго (у столяровъ). Вас. 149.<section end="фуганок" /> <section begin="фугувати" />'''Фугува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу '''[[Словарь української мови (1924)/штрихоль|штрихолем]]''' окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.<section end="фугувати" /> <section begin="фудити" />'''Фу́дити, джу, диш,''' ''гл.'' Бросать, швырять. Фр. (Желех.).<section end="фудити" /> <section begin="фудулитися" />'''Фуду́литися, люся, лишся,''' ''гл.'' Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.<section end="фудулитися" /> <section begin="фудулія" />'''Фуду́лія, лії,''' ''ж.'' 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. ''Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.'' Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.<section end="фудулія" /> <section begin="фудульний" />'''Фуду́льний, а, е.''' Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав.'' Федьк.<section end="фудульний" /> <section begin="фужделити" />'''Фуждели́ти, лю, лиш''' и '''фужді́ти, джу, диш,''' ''гл.'' О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)<section end="фужделити" /> <section begin="фужела" />'''Фу́жела, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фискавка|Фи́скавка]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фужела" /> <section begin="фук" />'''Фук, ка́,''' ''м.'' 1) Крикъ на кого, брань. ''Фук на фук як піде, то нічого з того не буде.'' Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая по ошибкѣ шашка, за которую беретъ противникъ шашку. Шейк. 3) '''Уки́нути фука́'''. Надуть, обмануть. ''На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука.'' Мкр. Г. 61.<section end="фук" /> <section begin="фукавиця" />'''Фукавиця, ці,''' ''ж.'' Мятель. Вх. Уг. 278.<section end="фукавиця" /><noinclude></noinclude> en960wbtkevya1xj8688e5vkhuywezv 462398 462397 2022-08-20T14:56:03Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="фоснути" />'''Фо́снути, ну, неш,''' ''гл.'' Фыркнуть. ''Кіт фоснув.'' Вх. Зн. 75.<section end="фоснути" /> <section begin="фостик" />'''Фо́стик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фіст|фіст]]'''.<section end="фостик" /> <section begin="фосувати" />'''Фосува́ти, су́ю, єш,''' ''гл.'' Прорѣзывать канавами. ''Ґрунта фосовані.'' Вх. Лем. 477.<section end="фосувати" /> <section begin="фота" />'''Фо́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/обгорта|Обгорта 1]]'''. Гол. Од. 61, 71. Kolb. I. 37.<section end="фота" /> <section begin="фофлавий" />'''Фо́флавий, а, е.''' Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.<section end="фофлавий" /> <section begin="фоц" />'''Фоц'''. Въ выраженіи: '''Бода́й ти''' (='''ті''') '''фоц було!''' Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.<section end="фоц" /> <section begin="фошкавка" />'''Фо́шкавка, ки,''' ''ж.'' Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.<section end="фошкавка" /> <section begin="фоя" />'''Фо́я, фо́ї,''' ''ж.'' Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. I. 176. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хвоя|Хвоя]]'''.<section end="фоя" /> <section begin="фраїр" />'''Фра́їр, ра,''' ''м.'' Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. ''Мам фраїра пана.'' Гол. IV 511.<section end="фраїр" /> <section begin="фраїрка" />'''Фраї́рка, ки,''' ''ж.'' Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. '''Фраїрочка'''. ''Моя фраїрочка.... мене любила.'' Гол. I. 150.<section end="фраїрка" /> <section begin="фраїровський" />'''{{errata|Фраїре́вський|Фраїро́вський}}, а, е.''' Принадлежащій '''[[Словарь української мови (1924)/фраїр|фраїру]]'''. Гол. III. 422.<section end="фраїровський" /> <section begin="фраїрочка" />'''{{errata|Фраї́речка|Фраї́рочка}}, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фраїрка|фраїрка]]'''.<section end="фраїрочка" /> <section begin="фраїрча" />'''Фраїрча́, ча́ти,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фраїрочка|Фраїрочка]]'''. Гол. III. 415.<section end="фраїрча" /> <section begin="фрайтер" />'''Фра́йтер, ра,''' ''м.'' Єфрейторъ. Желех. ''Фрайтер, прочитайте мені лист.'' Федьк.<section end="фрайтер" /> <section begin="фрамуга" />'''Фраму́га, ги,''' ''ж.'' Ниша. Подольск. г.<section end="фрамуга" /> <section begin="франзоля" />'''Франзо́ля, лі,''' ''ж.'' Бѣлый хлѣбъ овальной формы, французская булка. Херс. г. Шейк.<section end="франзоля" /> <section begin="Франція" />'''Фра́нція, ції,''' ''ж.'' Франція. Желех.<section end="Франція" /> <section begin="француз" />'''Францу́з, за,''' ''м.'' Французъ. ''Вони будуть говорити по французький, як французи.'' Левиц. Пов. 119.<section end="француз" /> <section begin="французка" />'''Францу́зка, ки,''' ''ж.'' Француженка. Желех.<section end="французка" /> <section begin="французчина" />'''Францу́зчина, ни,''' ''ж.'' Французскій языкъ и вообще все французское. ''Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.''<section end="французчина" /> <section begin="французький" />'''Францу́зький, а, е.''' Французскій. ''Вірші.... французькі.'' Левиц. Пов. 122.<section end="французький" /> <section begin="фрас" />'''І. Фрас, су,''' ''м.'' 1) Раздраженіе, гнѣвъ. Фр. (Желех.). 2) Утюгъ. Желех.<section end="фрас" /> <section begin="фрас!" />'''II. Фрас! II''', ''меж.'', выражающее ударъ. ''Фрас в писок!'' Желех.<section end="фрас!" /> <section begin="фраснути" />'''Фра́снути, ну, неш,''' ''гл.'' Ударить. Желех.<section end="фраснути" /> <section begin="фрасуватися" />'''Фрасува́тися, су́юся, єшся,''' ''гл.'' Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. ''Най ся мама не фрасує.'' АД. I. 85.<section end="фрасуватися" /> <section begin="фрасунок" />'''Фрасу́нок, нку,''' ''м.'' Печаль, забота, безпокойство. ''А по тім фрасунку напиймося трунку.'' Чуб. V. 1146.<section end="фрасунок" /> <section begin="фрашки" />'''Фра́шки, шок,''' ''ж. мн.'' Пустяки, бездѣлица. Котл. НП. 430. ''Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки.'' Гол. I. 365.<section end="фрашки" /> <section begin="фрейда" />'''Фре́йда, ди,''' ''ж.'' Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.<section end="фрейда" /> <section begin="фрела" />'''Фре́ла, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/флояра|Флояра]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фрела" /> <section begin="фрембія" />'''Фрембія, бії,''' ''ж.'' Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.<section end="фрембія" /> <section begin="френзлі" />'''Фре́нзлі, лів,''' ''м. мн.'' Бахрома. Чуб. VI. 113.<section end="френзлі" /> <section begin="фриґа" />'''Фри́ґа, ґи,''' ''ж.'' Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.<section end="фриґа" /> <section begin="фрика" />'''Фри́ка, ки,''' ''ж.'' Насиліе, принужденіе. ''Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію.'' Федьк.<section end="фрика" /> <section begin="фрр!" />'''Фрр!''' ''меж.'' для обозначенія отлета птицы. Желех.<section end="фрр!" /> <section begin="фруз" />'''Фруз, за,''' ''м.'' Насѣк. [[w:Вусач-шкіряник лісовий|Prionus coriarius]]. Вх. Пч. II. 27.<section end="фруз" /> <section begin="фуганок" />'''Фуга́нок, нку,''' ''м.'' Рубанокъ для окончательной отдѣлки строгаемаго (у столяровъ). Вас. 149.<section end="фуганок" /> <section begin="фугувати" />'''Фугува́ти, гу́ю, єш,''' ''гл.'' У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу '''[[Словарь української мови (1924)/штрихоль|штрихолем]]''' окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.<section end="фугувати" /> <section begin="фудити" />'''Фу́дити, джу, диш,''' ''гл.'' Бросать, швырять. Фр. (Желех.).<section end="фудити" /> <section begin="фудулитися" />'''Фуду́литися, люся, лишся,''' ''гл.'' Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.<section end="фудулитися" /> <section begin="фудулія" />'''Фуду́лія, лії,''' ''ж.'' 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. ''Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.'' Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.<section end="фудулія" /> <section begin="фудульний" />'''Фуду́льний, а, е.''' Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав.'' Федьк.<section end="фудульний" /> <section begin="фужделити" />'''Фуждели́ти, лю, лиш''' и '''фужді́ти, джу, диш,''' ''гл.'' О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)<section end="фужделити" /> <section begin="фужела" />'''Фу́жела, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фискавка|Фи́скавка]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фужела" /> <section begin="фук" />'''Фук, ка́,''' ''м.'' 1) Крикъ на кого, брань. ''Фук на фук як піде, то нічого з того не буде.'' Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая по ошибкѣ шашка, за которую беретъ противникъ шашку. Шейк. 3) '''Уки́нути фука́'''. Надуть, обмануть. ''На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука.'' Мкр. Г. 61.<section end="фук" /> <section begin="фукавиця" />'''Фукавиця, ці,''' ''ж.'' Мятель. Вх. Уг. 278.<section end="фукавиця" /><noinclude></noinclude> t8kd0yujcm7u9u80pzbansvx7qhdabw 250 219155 462399 2022-08-20T14:57:19Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="фукання" />'''Фу́кання, ня,''' ''с.'' 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.<section end="фукання" /> <section begin="фукати" />'''Фукати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає.'' Чуб. III. 417, 418. — '''на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із панщини, на воли фукає.'' Гол. I. 220.<section end="фукати" /> <section begin="фукнути" />'''Фукнути, ну, неш,''' ''гл.'' 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3) — '''ким, чим'''. Бросить кого, что. ''Як ним фукне у провалу велику!'' Драг. 370.<section end="фукнути" /> <section begin="фукнутися" />'''Фукнутися, нуся, нешся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фукнути|Фукнути 1]]'''. ''Обернімся і фукнімся, і дупнем ногою.'' Гол. III. 510.<section end="фукнутися" /> <section begin="фундатор" />'''Фунда́тор, ра,''' ''м.'' Основатель, учредитель. ''О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!'' К. Бай. 17.<section end="фундатор" /> <section begin="фундація" />'''Фунда́ція, ції,''' ''ж.'' 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.<section end="фундація" /> <section begin="фундувати" />'''Фундува́ти, ду́ю, єш,''' ''гл.'' Основывать, учреждать. ''Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий.'' Млр. л. сб. 190 (Нп.).<section end="фундувати" /> <section begin="фуніти" />'''Фуні́ти, (ню, ниш?),''' ''гл.'' Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать. Угор.<section end="фуніти" /> <section begin="фураж" />'''Фу́раж, жа,''' ''м.'' Недоборъ. ''Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити.'' Шух. I. 209.<section end="фураж" /> <section begin="фурдиґати" />'''Фурдиґа́ти, ґа́ю, єш,''' ''гл.'' Вертѣть? (съ шумомъ?). ''Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати.'' Ком. Пр. № 233.<section end="фурдиґати" /> <section begin="фурик" />'''Фу́рик, ка,''' ''м.'' 1) Тачка. Вх. Уг. 278. 2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278.<section end="фурик" /> <section begin="фурка" />'''Фу́рка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/куделя|Куделя 1]]'''. Вх. Лем. 478.<section end="фурка" /> <section begin="фуркало" />'''Фу́ркало, ла,''' ''с.'' 1) Игрушка: волчекъ. Шейк. 2) Родъ игрушки: состоитъ изъ а) палочки, б) орѣха свища, срѣзаннаго сверху и снизу и надѣтаго на палочку, в) нитки, намотанной на палочку и пропущенной сквозь дырку свища, г) картофелины, въ которую воткнутъ противоположный конецъ палочки. Держа орѣхъ тремя пальцами лѣвой руки, правою рукою тянутъ за нитку, а потомъ слегка ее пускаютъ, не выпуская изъ пальцевъ; отъ тяжести картофеля нитка сама наматывается на палочку. Шейк. 3) Снарядъ, съ помощью котораго вспугиваютъ въ саду или огородѣ птицъ или свиней: нѣчто подобное кнуту, къ короткой веревочкѣ котораго привязана дощечка. 4) Родъ женскаго платья. Левч. 103. Ум. '''Фу́ркальце'''. ''Дочка Лавися чепуруха в німецькім фуркальці була.'' Котл. Ен. IV. 27.<section end="фуркало" /> <section begin="фуркання" />'''Фу́ркання, ня,''' ''с.'' 1) Звукъ, издаваемый '''[[Словарь української мови (1924)/фуркало|фу́ркалом.]]''' Шейк. 2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.<section end="фуркання" /> <section begin="фуркати" />'''Фу́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Трещать '''[[Словарь української мови (1924)/фуркало|фу́ркалом.]]'''. Шейк. 2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ. Желех.<section end="фуркати" /> <section begin="фуркнути" />'''Фу́ркнути, ну, неш,''' ''гл.'' Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. ''Як черкне мене вгору'' (рогами підкинув), ''то я фуркнув, як з лука.'' МВ. (КС. 1902. X. 155).<section end="фуркнути" /> <section begin="фурконіти" />'''Фурконі́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фурчати|Фурчати]]'''. Шух. I. 23.<section end="фурконіти" /> <section begin="фурнути" />'''Фу́рнути, ну, неш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фуркнути|Фуркнути]]'''. ''Качка... фурнула.'' Рудан. I. 129.<section end="фурнути" /> <section begin="фурр!" />'''Фурр!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фрр!|Фрр!]]''' Желех.<section end="фурр!" /> <section begin="фурцювати" />'''Фурцюва́ти, цю́ю, єш,''' ''гл.'' Танцовать, скакать. ''Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна.'' Котл. Ен. II. 32.<section end="фурцювати" /> <section begin="фурчати" />'''Фурча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).<section end="фурчати" /> <section begin="фуряти" />'''Фуря́ти, ря́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпуряти|Шпуряти]]'''. Желех.<section end="фуряти" /> <section begin="фуста" />'''Фу́ста, ти, фусти́на, ни, фу́стка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/хуста |Хуста]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/хустина|хустина]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/хустка|хустка]]'''. Желех. Шух. I. 133, 137. Чуб. V. 621, 262.<section end="фуста" /> <section begin="футерко" />'''{{errata|Футэ́рко|Футе́рко}}, ка,''' ''с.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/футро|футро]]'''.<section end="футерко" /> <section begin="футик" />'''Фу́тик, ка, футко́, ка, футок, тка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/худко|Худко]], [[Словарь української мови (1924)/худок|худок]]'''. Вх. Лем. 178.<section end="футик" /> <section begin="футіти" />'''Футі́ти, фучу́, ти́ш,''' ''гл.'' Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. '''На все фути́т'''. Онъ надутъ, спесивъ. Вх. Зн. 75.<section end="футіти" /> <section begin="футкати" />'''Фу́ткати, каю, єш,''' ''гл.'' Кричать: '''фут, фут'''. Вх. Лем. 178.<section end="футкати" /> <section begin="футрарь" />'''Футра́рь, ря,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кушнір|Кушнір]]'''. Желех.<section end="футрарь" /> <section begin="футрина" />'''Футри́на, ни,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/футро|Футро]]'''. Желех. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/футринє|Футринє]]'''. Желех.<section end="футрина" /> <section begin="футринє" />'''Футри́нє, ня,''' ''с.'' Оконная коробка, облицовка оконнаго проема. Шух. I. 95.<section end="футринє" /> <section begin="футро" />'''Фу́тро, ра,''' ''с.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/хутро|Хутро]]'''. 2) Шуба, шубка. Гол. Од. 17. ''Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра.'' Св. Л. 183. Ум. '''Футе́рко'''. Гол. Од. 17.<section end="футро" /> <section begin="футрувати" />'''Футрува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Кормить? Чистить? ''Іди футруй'' (коні), ''бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні.'' Гн. II. 244. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хутрувати|Хутрувати]]'''.<section end="футрувати" /><noinclude></noinclude> k2ppe7j34c8d67qehhe2jvnvhqbewfg 462400 462399 2022-08-20T15:01:12Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="фукання" />'''Фу́кання, ня,''' ''с.'' 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.<section end="фукання" /> <section begin="фукати" />'''Фукати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає.'' Чуб. III. 417, 418. — '''на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із панщини, на воли фукає.'' Гол. I. 220.<section end="фукати" /> <section begin="фукнути" />'''Фукнути, ну, неш,''' ''гл.'' 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3) — '''ким, чим'''. Бросить кого, что. ''Як ним фукне у провалу велику!'' Драг. 370.<section end="фукнути" /> <section begin="фукнутися" />'''Фукнутися, нуся, нешся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фукнути|Фукнути 1]]'''. ''Обернімся і фукнімся, і дупнем ногою.'' Гол. III. 510.<section end="фукнутися" /> <section begin="фундатор" />'''Фунда́тор, ра,''' ''м.'' Основатель, учредитель. ''О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!'' К. Бай. 17.<section end="фундатор" /> <section begin="фундація" />'''Фунда́ція, ції,''' ''ж.'' 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.<section end="фундація" /> <section begin="фундувати" />'''Фундува́ти, ду́ю, єш,''' ''гл.'' Основывать, учреждать. ''Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий.'' Млр. л. сб. 190 (Нп.).<section end="фундувати" /> <section begin="фуніти" />'''Фуні́ти, (ню, ниш?),''' ''гл.'' Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать. Угор.<section end="фуніти" /> <section begin="фураж" />'''Фу́раж, жа,''' ''м.'' Недоборъ. ''Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити.'' Шух. I. 209.<section end="фураж" /> <section begin="фурдиґати" />'''Фурдиґа́ти, ґа́ю, єш,''' ''гл.'' Вертѣть? (съ шумомъ?). ''Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати.'' Ком. Пр. № 233.<section end="фурдиґати" /> <section begin="фурик" />'''Фу́рик, ка,''' ''м.'' 1) Тачка. Вх. Уг. 278. 2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278.<section end="фурик" /> <section begin="фурка" />'''Фу́рка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/куделя|Куделя 1]]'''. Вх. Лем. 478.<section end="фурка" /> <section begin="фуркало" />'''Фу́ркало, ла,''' ''с.'' 1) Игрушка: волчекъ. Шейк. 2) Родъ игрушки: состоитъ изъ а) палочки, б) орѣха свища, срѣзаннаго сверху и снизу и надѣтаго на палочку, в) нитки, намотанной на палочку и пропущенной сквозь дырку свища, г) картофелины, въ которую воткнутъ противоположный конецъ палочки. Держа орѣхъ тремя пальцами лѣвой руки, правою рукою тянутъ за нитку, а потомъ слегка ее пускаютъ, не выпуская изъ пальцевъ; отъ тяжести картофеля нитка сама наматывается на палочку. Шейк. 3) Снарядъ, съ помощью котораго вспугиваютъ въ саду или огородѣ птицъ или свиней: нѣчто подобное кнуту, къ короткой веревочкѣ котораго привязана дощечка. 4) Родъ женскаго платья. Левч. 103. Ум. '''Фу́ркальце'''. ''Дочка Лавися чепуруха в німецькім фуркальці була.'' Котл. Ен. IV. 27.<section end="фуркало" /> <section begin="фуркання" />'''Фу́ркання, ня,''' ''с.'' 1) Звукъ, издаваемый '''[[Словарь української мови (1924)/фуркало|фу́ркалом]].''' Шейк. 2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.<section end="фуркання" /> <section begin="фуркати" />'''Фу́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Трещать '''[[Словарь української мови (1924)/фуркало|фу́ркалом]].''' Шейк. 2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ. Желех.<section end="фуркати" /> <section begin="фуркнути" />'''Фу́ркнути, ну, неш,''' ''гл.'' Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. ''Як черкне мене вгору'' (рогами підкинув), ''то я фуркнув, як з лука.'' МВ. (КС. 1902. X. 155).<section end="фуркнути" /> <section begin="фурконіти" />'''Фурконі́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фурчати|Фурчати]]'''. Шух. I. 23.<section end="фурконіти" /> <section begin="фурнути" />'''Фу́рнути, ну, неш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фуркнути|Фуркнути]]'''. ''Качка… фурнула.'' Рудан. I. 129.<section end="фурнути" /> <section begin="фурр!" />'''Фурр!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фрр!|Фрр!]]''' Желех.<section end="фурр!" /> <section begin="фурцювати" />'''Фурцюва́ти, цю́ю, єш,''' ''гл.'' Танцовать, скакать. ''Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна.'' Котл. Ен. II. 32.<section end="фурцювати" /> <section begin="фурчати" />'''Фурча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).<section end="фурчати" /> <section begin="фуряти" />'''Фуря́ти, ря́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпуряти|Шпуряти]]'''. Желех.<section end="фуряти" /> <section begin="фуста" />'''Фу́ста, ти, фусти́на, ни, фу́стка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/хуста |Хуста]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/хустина|хустина]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/хустка|хустка]]'''. Желех. Шух. I. 133, 137. Чуб. V. 621, 262.<section end="фуста" /> <section begin="футерко" />'''{{errata|Футэ́рко|Футе́рко}}, ка,''' ''с.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/футро|футро]]'''.<section end="футерко" /> <section begin="футик" />'''Фу́тик, ка, футко́, ка, футок, тка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/худко|Худко]], [[Словарь української мови (1924)/худок|худок]]'''. Вх. Лем. 178.<section end="футик" /> <section begin="футіти" />'''Футі́ти, фучу́, ти́ш,''' ''гл.'' Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. '''На все фути́т'''. Онъ надутъ, спесивъ. Вх. Зн. 75.<section end="футіти" /> <section begin="футкати" />'''Фу́ткати, каю, єш,''' ''гл.'' Кричать: '''фут, фут'''. Вх. Лем. 178.<section end="футкати" /> <section begin="футрарь" />'''Футра́рь, ря,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кушнір|Кушнір]]'''. Желех.<section end="футрарь" /> <section begin="футрина" />'''Футри́на, ни,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/футро|Футро]]'''. Желех. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/футринє|Футринє]]'''. Желех.<section end="футрина" /> <section begin="футринє" />'''Футри́нє, ня,''' ''с.'' Оконная коробка, облицовка оконнаго проема. Шух. I. 95.<section end="футринє" /> <section begin="футро" />'''Фу́тро, ра,''' ''с.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/хутро|Хутро]]'''. 2) Шуба, шубка. Гол. Од. 17. ''Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра.'' Св. Л. 183. Ум. '''Футе́рко'''. Гол. Од. 17.<section end="футро" /> <section begin="футрувати" />'''Футрува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Кормить? Чистить? ''Іди футруй'' (коні), ''бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні.'' Гн. II. 244. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хутрувати|Хутрувати]]'''.<section end="футрувати" /><noinclude></noinclude> 6njgyibjlcvf2jzwgzqhtygkq89qv4s 250 219156 462401 2022-08-20T15:02:21Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="футькало" />'''Фу́тькало, ла,''' ''с.'' Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).<section end="футькало" /> <section begin="фуфалиця" />'''Фу́фалиця, фу́фелиця, ці, фу́феля, лі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/завірюха|Завірюха]]'''. Шух. I. 107. Желех.<section end="фуфалиця" /> <section begin="фуферня" />'''Фуфе́рня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фуфалиця|Фуфалиця]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фуферня" /> <section begin="фуфловиця" />'''Фу́фловиця '''и '''фуфу́лиця'''''', ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фуфалиця|Фуфалиця]]'''. Желех.<section end="фуфловиця" /> <section begin="фучати" />'''Фуча́ти, фучу́, чи́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/футіти|Футіти]]'''. ''Лягла спати, а сама з просони зачала фучати.'' Драг. 331. ''Він надходит десь так вночі, фучит.'' Драг. 331.<section end="фучати" /> <section begin="фушкати" />'''Фу́шкати, каю, єш,''' ''гл.'' Вырываться, вылетать. ''Губка.... зетліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину.'' Шух. I. 191. ''Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти).'' Шух. I. 36.<section end="фушкати" /> <section begin="фуяра" />'''Фуя́ра, ри,''' ''ж.'' 1) Пастушья свирѣль. ''Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали.'' Чуб. III. 377. 2) ''об.'' Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. '''Фуя́рка'''. Желех.<section end="фуяра" /> <section begin="фуярити" />'''Фуя́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.<section end="фуярити" /> <section begin="фуярка" />'''Фуя́рка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фуяра|фуяра]]'''.<section end="фуярка" /> <section begin="фуярош" />'''Фуя́рош, ша,''' ''м.'' Мастеръ, дѣдающій '''[[Словарь української мови (1924)/фуярка|фуярки]]'''. Вх. Лем. 478.<section end="фуярош" /> <section begin="ф'ю!" />'''Ф'ю!''' ''меж.'' для выраженія свиста. Шейк.<section end="ф'ю!" /> <section begin="ф'юкадло" />'''Ф'юка́дло, ла,''' ''с.'' Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 278.<section end="ф'юкадло" /> <section begin="ф'юкати" />'''Ф'ю́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.<section end="ф'юкати" /> <section begin="1"/> {{rule|5em}}<section end="1"/><noinclude></noinclude> kntdpo8dwwjdy9ucc68f4lropobrf6d 462402 462401 2022-08-20T15:04:19Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="футькало" />'''Фу́тькало, ла,''' ''с.'' Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).<section end="футькало" /> <section begin="фуфалиця" />'''Фу́фалиця, фу́фелиця, ці, фу́феля, лі,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/завірюха|Завірюха]]'''. Шух. I. 107. Желех.<section end="фуфалиця" /> <section begin="фуферня" />'''Фуфе́рня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фуфалиця|Фуфалиця]]'''. Вх. Зн. 75.<section end="фуферня" /> <section begin="фуфловиця" />'''Фу́фловиця''' и '''фуфу́лиця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/фуфалиця|Фуфалиця]]'''. Желех.<section end="фуфловиця" /> <section begin="фучати" />'''Фуча́ти, фучу́, чи́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/футіти|Футіти]]'''. ''Лягла спати, а сама з просони зачала фучати.'' Драг. 331. ''Він надходит десь так вночі, фучит.'' Драг. 331.<section end="фучати" /> <section begin="фушкати" />'''Фу́шкати, каю, єш,''' ''гл.'' Вырываться, вылетать. ''Губка.... зетліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину.'' Шух. I. 191. ''Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти).'' Шух. I. 36.<section end="фушкати" /> <section begin="фуяра" />'''Фуя́ра, ри,''' ''ж.'' 1) Пастушья свирѣль. ''Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали.'' Чуб. III. 377. 2) ''об.'' Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. '''Фуя́рка'''. Желех.<section end="фуяра" /> <section begin="фуярити" />'''Фуя́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.<section end="фуярити" /> <section begin="фуярка" />'''Фуя́рка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/фуяра|фуяра]]'''.<section end="фуярка" /> <section begin="фуярош" />'''Фуя́рош, ша,''' ''м.'' Мастеръ, дѣдающій '''[[Словарь української мови (1924)/фуярка|фуярки]]'''. Вх. Лем. 478.<section end="фуярош" /> <section begin="ф'ю!" />'''Ф'ю!''' ''меж.'' для выраженія свиста. Шейк.<section end="ф'ю!" /> <section begin="ф'юкадло" />'''Ф'юка́дло, ла,''' ''с.'' Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 278.<section end="ф'юкадло" /> <section begin="ф'юкати" />'''Ф'ю́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.<section end="ф'юкати" /> <section begin="1"/> {{rule|5em}}<section end="1"/><noinclude></noinclude> 38zlacf2hootkq2ubpmofgkn8jrbq9y 250 219157 462403 2022-08-20T15:05:22Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|129}}</noinclude>плату грошевую, и живность з тихъ городовъ оному послушнихъ мѣли, — на усѣ сторони манилъ своею приязню и своими приязними подбужалъ<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''и своими пріязнями подбужалъ''“, въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''и своими пріязними побужалъ''“.</ref> такъ запорожцовъ, яко тежъ и в Полтавщинѣ и иннихъ городахъ украинскихъ, през людей собѣ зичливихъ, жеби ся збунтовали на своего гетмана и на раду зезволили<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''и на раду зезволили своявольную на обраніе''“…</ref> на обрання гетмана; що юже инніе почали ся были бунтовати, але запорожци на тое не зезволилися у радѣ. {{c|'''Року 1676.'''}} На весну зараз, видячи его царское величество, же Дорошенко тилко писмами свою зичливость отсвѣдчаетъ,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''освѣдчаетъ''“.</ref> а на серци що иншого маетъ, и не попущаючи оному болше зводити, войска немаліе з Москви рушили и повѣтъ смоленскій, также бояринъ князь Ромодановскій зобралъ великіе бѣлагородскіе сили и искупился<ref>Тамъ же: „''и искупившися''“.</ref> з гетманомъ Іваномъ Самуйловичомъ войсками козацкими, — притягнули ку Днѣпру противъ Воронувки; а на передъ вислали под̾ездъ тисячъ у двадцять под Чигиринъ, которій под̾ездъ, обогнавши Чигиринъ, не далъ городкомъ околичнимъ уходити до Чигирина, тилко саміи чигиринцѣ зостали в осадѣ. Що видячи<ref>Тамъ же пропущено слово: „''видячи''“.</ref> Дорошенко, собою звонтпивши, почалъ трактовати, варуючи своего здоровя, на що бояринъ князь Ромодановскій з своими началь-<noinclude></noinclude> 7gpk7zepmexrrcg29nxhxgcgbjfigfl 0 219158 462404 2022-08-20T15:06:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фласкати | попередня = | наступна = [[../флейтух/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фласкати" /> nmcuxedcn9a44ucw00cw4hpkej8dnnl 0 219159 462405 2022-08-20T15:06:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флейтух | попередня = [[../фласкати/]] | наступна = [[../флекев/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флейтух" /> 66xdnsmeqovjd998g0xzqc4zso61c0g 0 219160 462406 2022-08-20T15:06:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флекев | попередня = [[../флейтух/]] | наступна = [[../флигон/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флекев" /> euhzbpsj3hdhc7szv1u311j24q99nk7 0 219161 462407 2022-08-20T15:06:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флигон | попередня = [[../флекев/]] | наступна = [[../флигош/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флигон" /> 0k8b84h7mf4eecmaoyytue5r7n33n6z 0 219162 462408 2022-08-20T15:06:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флигош | попередня = [[../флигон/]] | наступна = [[../флинта/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флигош" /> ah9ncjen1cynqbhbdgmvmewy2fzphfi 0 219163 462409 2022-08-20T15:06:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флинта | попередня = [[../флигош/]] | наступна = [[../флинтованє/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флинта" /> 5kv0xcj2idxudoojwsdnzw8aur51k5l 0 219164 462410 2022-08-20T15:06:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флинтованє | попередня = [[../флинта/]] | наступна = [[../флинтувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флинтованє" /> sbh3g4b5ntam1cd94bfpjpghg5d5pga 0 219165 462411 2022-08-20T15:06:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флинтувати | попередня = [[../флинтованє/]] | наступна = [[../флисник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флинтувати" /> lidavddedqc60gxqcv40y06u8jil0c7 0 219166 462412 2022-08-20T15:06:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флисник | попередня = [[../флинтувати/]] | наступна = [[../флінькати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флисник" /> 6qf8ohefoep2hz1cc1038ubg8vrla93 0 219167 462413 2022-08-20T15:06:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флінькати | попередня = [[../флисник/]] | наступна = [[../флов/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флінькати" /> dzospwve1ymq9nxxcdi28xtx04p2433 0 219168 462414 2022-08-20T15:06:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флов | попередня = [[../флінькати/]] | наступна = [[../флот/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флов" /> jju9ureqegqdtpucuahqv7yu8n6m8kf 0 219169 462415 2022-08-20T15:06:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флот | попередня = [[../флов/]] | наступна = [[../флояра/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флот" /> 1p6m95t2cfm4389tc4rsacf2yb6sem2 0 219170 462416 2022-08-20T15:06:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флояра | попередня = [[../флот/]] | наступна = [[../флудець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флояра" /> kxjcn3agvfgtqxcjdll2qs9vkrcguo8 0 219171 462417 2022-08-20T15:06:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флудець | попередня = [[../флояра/]] | наступна = [[../флудик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флудець" /> 1kczd7icrhkfjqvh37wtrapz4aii5dz 0 219172 462418 2022-08-20T15:06:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флудик | попередня = [[../флудець/]] | наступна = [[../фльокати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флудець" /> tb8d0bz4427z2l6xyjtjywl5dkb3150 0 219173 462419 2022-08-20T15:06:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фльокати | попередня = [[../флудик/]] | наступна = [[../фльокотати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фльокати" /> cqp1bzd3ee95awp8bu3hvwsgxo3lf2o 0 219174 462420 2022-08-20T15:06:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фльокотати | попередня = [[../фльокати/]] | наступна = [[../фльондра/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фльокотати" /> nw51pm1xtambdn0gs8tp3ozxk9kgpuw 0 219175 462421 2022-08-20T15:06:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фльондра | попередня = [[../фльокотати/]] | наступна = [[../фльора/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фльондра" /> 3ll4wg0gdzh5058m73hz97gnwdzdhwb 0 219176 462422 2022-08-20T15:06:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фльора | попередня = [[../фльондра/]] | наступна = [[../фльорес/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фльора" /> ghbb1n9337jr83itdnjg8c70tku6eu6 0 219177 462423 2022-08-20T15:06:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фльорес | попередня = [[../фльора/]] | наступна = [[../флюта/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фльорес" /> cnchdn46km8wr9hh3hg8izgx7c69r5i 0 219178 462424 2022-08-20T15:06:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флюта | попередня = [[../фльорес/]] | наступна = [[../флявора/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флюта" /> co0a7z26s0ww67l79cbp6a3z29s5q8j 0 219179 462425 2022-08-20T15:06:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флявора | попередня = [[../флюта/]] | наступна = [[../фляворити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флявора" /> bqrpmu0zjjrkfpna7gbsw21l6lve3nl 0 219180 462426 2022-08-20T15:06:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фляворити | попередня = [[../флявора/]] | наступна = [[../фляцкати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фляворити" /> cizm2wm5zbokok5tme6dpw38s6ty66p 0 219181 462427 2022-08-20T15:06:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фляцкати | попередня = [[../фляворити/]] | наступна = [[../флячки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фляцкати" /> 24web0cukvczbq187nf0h7c1t91qtv9 0 219182 462428 2022-08-20T15:06:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>флячки | попередня = [[../фляцкати/]] | наступна = [[../фляша/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="флячки" /> n2p5mxntshz41blfjkepx08opoj1pr2 0 219183 462429 2022-08-20T15:06:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фляша | попередня = [[../флячки/]] | наступна = [[../фляшечка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фляша" /> akuceqluyc6p28vgmcgpxdr96td5dx3 0 219184 462430 2022-08-20T15:06:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фляшечка | попередня = [[../фляша/]] | наступна = [[../фляшка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фляшечка" /> qfkaworpy4cvi6o1zda0j8jomslylj2 0 219185 462431 2022-08-20T15:06:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фляшка | попередня = [[../фляшечка/]] | наступна = [[../фляшча/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фляшка" /> 23s8rlavzhqw5cqjp57lolgk261tege 0 219186 462432 2022-08-20T15:06:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фляшча | попередня = [[../фляшка/]] | наступна = [[../фляшчина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фляшча" /> 18yrrgi24unayl9q8temygaxmrsayx9 0 219187 462433 2022-08-20T15:06:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фляшчина | попередня = [[../фляшча/]] | наступна = [[../фовзатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фляшчина" /> agn03t4osuf6hysh0wxniph3jsl9yzm 0 219188 462434 2022-08-20T15:06:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фовзатися | попередня = [[../фляшчина/]] | наступна = [[../фокош/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фовзатися" /> fs5mk4vgxrl8t2wyb2uvknm29xd9b8j 0 219189 462435 2022-08-20T15:06:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фокош | попередня = [[../фовзатися/]] | наступна = [[../фолоситися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фокош" /> n4ag3gtvf4n71wecxd5uvwdzkf9vicl 0 219190 462436 2022-08-20T15:06:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фолоситися | попередня = [[../фокош/]] | наступна = [[../фолькотіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фолоситися" /> am9g9xvi5zpkpcqmiihsmkn6pzh9jrh 0 219191 462437 2022-08-20T15:06:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фолькотіти | попередня = [[../фолоситися/]] | наступна = [[../фолюш/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фолькотіти" /> atjhhc39lbvpeoecsq0ap3g90s9117v 0 219192 462438 2022-08-20T15:06:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фолюш | попередня = [[../фолькотіти/]] | наступна = [[../фолюшарь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фолюш" /> bcjfrigij7zalixvoy6112k48k85pj4 0 219193 462439 2022-08-20T15:06:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фолюшарь | попередня = [[../фолюш/]] | наступна = [[../форботи/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фолюшарь" /> d3ythl4sa4z3p0qydbatrpafihjf4vl 0 219194 462440 2022-08-20T15:06:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форботи | попередня = [[../фолюшарь/]] | наступна = [[../форкання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форботи" /> tq6gal8yuimhk3swiuxlcdkiwomj2s0 0 219195 462441 2022-08-20T15:06:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форкання | попередня = [[../форботи/]] | наступна = [[../форкати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форкання" /> hgvlg0rzbjy4j8ih7ddgddwwb9rqkbj 0 219196 462442 2022-08-20T15:06:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форкати | попередня = [[../форкання/]] | наступна = [[../форкотати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форкати" /> jaxpr7pqej9ecb6lu88jxf8n8oe5s2e 0 219197 462443 2022-08-20T15:06:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форкотати | попередня = [[../форкати/]] | наступна = [[../форкотливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форкотати" /> 66hoeb72jg3nh5fq3j4cecis4kjsbgy 0 219198 462444 2022-08-20T15:06:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форкотливий | попередня = [[../форкотати/]] | наступна = [[../форналь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форкотливий" /> d0b1ebld1b3mqn4m4b4yqaz1rvjf3st 0 219199 462445 2022-08-20T15:06:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форналь | попередня = [[../форкотливий/]] | наступна = [[../форост/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форналь" /> t53hlkfbag4lggaj4drud44kukeluth 0 219200 462446 2022-08-20T15:06:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форост | попередня = [[../форналь/]] | наступна = [[../форс/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форост" /> qckgd9w2wdglcw7ydd1fbakz53345nl 0 219201 462447 2022-08-20T15:06:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форс | попередня = [[../форост/]] | наступна = [[../форст/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форс" /> hvc4us5bnk5nsg59khfpjds3lgw6x7q 0 219202 462448 2022-08-20T15:06:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>форст | попередня = [[../форс/]] | наступна = [[../фортуна/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="форст" /> 0bizbzky3ruzkb8ig8rg6vpm45ezoql 0 219203 462449 2022-08-20T15:06:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фортуна | попередня = [[../форст/]] | наступна = [[../фоса/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фортуна" /> k9zypjz6y6teivczvvzz2n4819bs1qe 0 219204 462450 2022-08-20T15:06:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фоса | попередня = [[../фортуна/]] | наступна = [[../фоскати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фоса" /> nlmu6prixna7yhcp47nuxba1p5c4inv 0 219205 462451 2022-08-20T15:06:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фоскати | попередня = [[../фоса/]] | наступна = [[../фоснути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=892 onlysection="фоскати" /> drq9u1s0033wf15r2aznx75zxqfc5x4 0 219206 462452 2022-08-20T15:06:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фоснути | попередня = [[../фоскати/]] | наступна = [[../фостик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фоснути" /> sfthkhl3whoy6fwhv2ydvh7vb7xwdpe 0 219207 462453 2022-08-20T15:06:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фостик | попередня = [[../фоснути/]] | наступна = [[../фосувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фостик" /> kb64wnt793pfgwuqip7iiakrmrjuis9 0 219208 462454 2022-08-20T15:06:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фосувати | попередня = [[../фостик/]] | наступна = [[../фота/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фосувати" /> qcbzut3qz9jlsomjhvhcjjf8ct3ltcl 0 219209 462455 2022-08-20T15:06:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фота | попередня = [[../фосувати/]] | наступна = [[../фофлавий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фота" /> aa0cfwf1abkvnlmm3118x09ktm3xtgn 0 219210 462456 2022-08-20T15:06:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фофлавий | попередня = [[../фота/]] | наступна = [[../фоц/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фофлавий" /> cczs662kmpvjeivouwcn2cjli1668v1 0 219211 462457 2022-08-20T15:06:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фоц | попередня = [[../фофлавий/]] | наступна = [[../фошкавка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фоц" /> awzis2dd4lb4d56bs9u1lkt804awr6n 0 219212 462458 2022-08-20T15:06:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фошкавка | попередня = [[../фоц/]] | наступна = [[../фоя/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фошкавка" /> f4lio96dhfgmtawv5b8mgo2qayispma 0 219213 462459 2022-08-20T15:06:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фоя | попередня = [[../фошкавка/]] | наступна = [[../фраїр/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фоя" /> 5894x4cpy97ds6lhv5iq7sko0o4uy3r 0 219214 462460 2022-08-20T15:06:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фраїр | попередня = [[../фоя/]] | наступна = [[../фраїрка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фраїр" /> fpwbepplt5a62hecyvzl7hhnj6nq11x 0 219215 462461 2022-08-20T15:06:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фраїрка | попередня = [[../фраїр/]] | наступна = [[../фраїровський/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фраїрка" /> j1dquv6xvmao9vpjd7xxn17xts617rw 0 219216 462462 2022-08-20T15:06:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фраїровський | попередня = [[../фраїрка/]] | наступна = [[../фраїрочка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фраїровський" /> 3h2zkwbwtvrulvsajrowhy1ewus5i7i 0 219217 462463 2022-08-20T15:06:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фраїрочка | попередня = [[../фраїровський/]] | наступна = [[../фраїрча/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фраїрочка" /> gkf28sb64vsgl2uw095on9knygtg2a0 0 219218 462464 2022-08-20T15:06:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фраїрча | попередня = [[../фраїрочка/]] | наступна = [[../фрайтер/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фраїрча" /> fdryf94pmtenhhcbey2aa0dg6kixjcc 0 219219 462465 2022-08-20T15:06:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрайтер | попередня = [[../фраїрча/]] | наступна = [[../фрамуга/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрайтер" /> jtswgxryyjnrk5x1nuqu85m5u0vlmln 0 219220 462466 2022-08-20T15:06:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрамуга | попередня = [[../фрайтер/]] | наступна = [[../франзоля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрамуга" /> 21iekzsagzsnny3gsh6eq1le6y3d89d 0 219221 462467 2022-08-20T15:06:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>франзоля | попередня = [[../фрамуга/]] | наступна = [[../Франція/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="франзоля" /> kr694h9rn0v6rict0xwiv28xgc1tgg3 0 219222 462468 2022-08-20T15:07:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>Франція | попередня = [[../франзоля/]] | наступна = [[../француз/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="Франція" /> estnna9k75jmysu5sx7492uy2niy2w4 0 219223 462469 2022-08-20T15:07:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>француз | попередня = [[../Франція/]] | наступна = [[../французка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="француз" /> p3pnvcaskcu95dkc0s8uhagjq9tk5li 0 219224 462470 2022-08-20T15:07:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>французка | попередня = [[../француз/]] | наступна = [[../французчина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="французка" /> 7khwb8v7o783mj6ghr2lskc5cxnir9a 0 219225 462471 2022-08-20T15:07:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>французчина | попередня = [[../французка/]] | наступна = [[../французький/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="французчина" /> mbpscd5kyg3qtv8r9hz1boirdxerufh 0 219226 462472 2022-08-20T15:07:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>французький | попередня = [[../французчина/]] | наступна = [[../фрас/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="французький" /> eqedqvmkb2tew3oa2l3khkv47iat6r3 0 219227 462473 2022-08-20T15:07:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрас | попередня = [[../французький/]] | наступна = [[../фрас!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрас" /> pf043epgj1ndwz1fi66170irowwc1hj 0 219228 462474 2022-08-20T15:07:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрас! | попередня = [[../фрас/]] | наступна = [[../фраснути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрас!" /> pzsxo29npjel7hxm05361le2lg7spfd 0 219229 462475 2022-08-20T15:07:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фраснути | попередня = [[../фрас!/]] | наступна = [[../фрасуватися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фраснути" /> 28jwf2ykik98k3nd1h75qkhh9uh71fk 0 219230 462476 2022-08-20T15:07:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрасуватися | попередня = [[../фраснути/]] | наступна = [[../фрасунок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрасуватися" /> dacl1qu5pnxtacc10p6hcivnbnu0mjf 0 219231 462477 2022-08-20T15:07:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрасунок | попередня = [[../фрасуватися/]] | наступна = [[../фрашки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрасунок" /> 7ilt8k5bhciluumjdoj1f2tyrpup5q0 0 219232 462478 2022-08-20T15:07:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрашки | попередня = [[../фрасунок/]] | наступна = [[../фрейда/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрашки" /> 2o6fp3sinotdeh78col44edw58v8r8j 0 219233 462479 2022-08-20T15:07:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрейда | попередня = [[../фрашки/]] | наступна = [[../фрела/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрейда" /> gjnvpil6fakwkpq9zegxplpfwtc02wf 0 219234 462480 2022-08-20T15:07:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрела | попередня = [[../фрейда/]] | наступна = [[../фрембія/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрела" /> 125l8eymufgbfiyx5lbn7jqqzy32ccs 0 219235 462481 2022-08-20T15:07:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрембія | попередня = [[../фрела/]] | наступна = [[../френзлі/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрембія" /> ao3mcb8s0p6422aeqtydnr8e64y295s 0 219236 462482 2022-08-20T15:07:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>френзлі | попередня = [[../фрембія/]] | наступна = [[../фриґа/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="френзлі" /> 772cefvk4jl7gy027cqsvbnsrha0gbt 0 219237 462483 2022-08-20T15:07:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фриґа | попередня = [[../френзлі/]] | наступна = [[../фрика/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фриґа" /> 3i1afs85gm9gmxjviwxzvw09ik7kskw 0 219238 462484 2022-08-20T15:07:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрика | попередня = [[../фриґа/]] | наступна = [[../фрр!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрика" /> pzkp73nisxoemr1tio9xcd3owfc3k8b 0 219239 462485 2022-08-20T15:07:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фрр! | попередня = [[../фрика/]] | наступна = [[../фруз/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фрр!" /> gajcgqok3y3ew0kutce5tqgbp0oi90v 0 219240 462486 2022-08-20T15:07:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фруз | попередня = [[../фрр!/]] | наступна = [[../фуганок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фруз" /> lm4za4h7enhraq2xxqtshmog9uuf7uj 0 219241 462487 2022-08-20T15:07:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуганок | попередня = [[../фруз/]] | наступна = [[../фугувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фуганок" /> mkkwfv1uusqnr1u1if9wnlskywlrapk 0 219242 462488 2022-08-20T15:07:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фугувати | попередня = [[../фуганок/]] | наступна = [[../фудити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фугувати" /> adfz1ntmxce9mfrypycc7j7rag0ideq 0 219243 462489 2022-08-20T15:07:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фудити | попередня = [[../фугувати/]] | наступна = [[../фудулитися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фудити" /> hedec0tsh8e59qo7e550b5h01yvgb4r 0 219244 462490 2022-08-20T15:07:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фудулитися | попередня = [[../фудити/]] | наступна = [[../фудулія/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фудулитися" /> h910g5y0x7l53tpztwrx4ldbaxmoizt 0 219245 462491 2022-08-20T15:07:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фудулія | попередня = [[../фудулитися/]] | наступна = [[../фудульний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фудулія" /> ivk38sj8626j2mzmt2vn095mo3e9v2h 0 219246 462492 2022-08-20T15:07:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фудульний | попередня = [[../фудулія/]] | наступна = [[../фужделити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фудульний" /> kztnw7394p8ydatztnvwcqwql72bau6 0 219247 462493 2022-08-20T15:07:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фужделити | попередня = [[../фудульний/]] | наступна = [[../фуждіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фужделити" /> qgr2tbuykgc6ee51am1j98haqktvfhf 0 219248 462494 2022-08-20T15:07:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуждіти | попередня = [[../фужделити/]] | наступна = [[../фужела/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фужделити" /> kgkqifehjd9mzbic4xurxvk1ge5pd6m 0 219249 462495 2022-08-20T15:07:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фужела | попередня = [[../фуждіти/]] | наступна = [[../фук/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фужела" /> jscy6vaf47hf2ijx36cr11duesow3z3 0 219250 462496 2022-08-20T15:07:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фук | попередня = [[../фужела/]] | наступна = [[../фукавиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фук" /> h5gm38goultpkolwgflz49sy60eqvt4 0 219251 462497 2022-08-20T15:07:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фукавиця | попередня = [[../фук/]] | наступна = [[../фукання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=893 onlysection="фукавиця" /> jcaiaxv6dm4a8i0hwjlcs76zpjhr5rc 0 219252 462498 2022-08-20T15:07:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фукання | попередня = [[../фукавиця/]] | наступна = [[../фукати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фукання" /> 9zt41gi2x1lqh4zzep0bjhht1a05dfn 0 219253 462499 2022-08-20T15:07:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фукати | попередня = [[../фукання/]] | наступна = [[../фукнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фукати" /> h6ph9rntae1qkirwwoqrme5ykjwq3t1 0 219254 462500 2022-08-20T15:07:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фукнути | попередня = [[../фукати/]] | наступна = [[../фукнутися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фукнути" /> g7h21mo7u8k5v3ff0ewqlccvck5ymly 0 219255 462501 2022-08-20T15:07:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фукнутися | попередня = [[../фукнути/]] | наступна = [[../фундатор/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фукнутися" /> cgvf6vxk626gtnphhhvb052fx119nvc 0 219256 462502 2022-08-20T15:07:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фундатор | попередня = [[../фукнутися/]] | наступна = [[../фундація/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фундатор" /> bgp7b736du7dmf28l2hb7cy4dufwvrn 0 219257 462503 2022-08-20T15:07:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фундація | попередня = [[../фундатор/]] | наступна = [[../фундувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фундація" /> daes8y7xds15eseagy1wx2ljyp2ubde 0 219258 462504 2022-08-20T15:07:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фундувати | попередня = [[../фундація/]] | наступна = [[../фуніти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фундувати" /> qmpn649jd4fbg0p2631tsxai8p14f9h 0 219259 462505 2022-08-20T15:07:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуніти | попередня = [[../фундувати/]] | наступна = [[../фураж/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуніти" /> 7wbmbduwqd29raom1hir7n0lcazhb7n 0 219260 462506 2022-08-20T15:07:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фураж | попередня = [[../фуніти/]] | наступна = [[../фурдиґати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фураж" /> 8tdzl9f6jpfev89105j7yb6jxwonst1 0 219261 462507 2022-08-20T15:07:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурдиґати | попередня = [[../фураж/]] | наступна = [[../фурик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурдиґати" /> ncln4zsesfm19payuzx2c00v6v72mxb 0 219262 462508 2022-08-20T15:07:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурик | попередня = [[../фурдиґати/]] | наступна = [[../фурка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурик" /> 3gwlxtq7evp5t646nz4x7yate8xxu3x 0 219263 462509 2022-08-20T15:07:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурка | попередня = [[../фурик/]] | наступна = [[../фуркало/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурка" /> 6lpduvae6djmn8s7hc1xhurzz5tozex 0 219264 462510 2022-08-20T15:07:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуркало | попередня = [[../фурка/]] | наступна = [[../фуркальце/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуркало" /> eefch5golsn4t0wzv7eawlkmz5o5eem 0 219265 462511 2022-08-20T15:07:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуркальце | попередня = [[../фуркало/]] | наступна = [[../фуркання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуркало" /> 5u0kr400r21qp85mscwqcp90oj5hkch 0 219266 462512 2022-08-20T15:07:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуркання | попередня = [[../фуркальце/]] | наступна = [[../фуркати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуркання" /> duq2i1hql96l50hz95zalwusewqbesc 0 219267 462513 2022-08-20T15:07:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуркати | попередня = [[../фуркання/]] | наступна = [[../фуркнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуркати" /> 3t1689okp3jvyt4rwml5v8wicdb07sq 0 219268 462514 2022-08-20T15:07:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуркнути | попередня = [[../фуркати/]] | наступна = [[../фурконіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуркнути" /> 8pwbx9yibs875pp01i77wmcq7cwra97 0 219269 462515 2022-08-20T15:07:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурконіти | попередня = [[../фуркнути/]] | наступна = [[../фурнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурконіти" /> 4yq23r7lmyn5r7z7147nzn0qoki5e25 0 219270 462516 2022-08-20T15:07:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурнути | попередня = [[../фурконіти/]] | наступна = [[../фурр!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурнути" /> 3d9ld6wscw0viipddw9doit5tuhv9f9 0 219271 462517 2022-08-20T15:07:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурр! | попередня = [[../фурнути/]] | наступна = [[../фурцювати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурр!" /> fu2rdq3a23ljyezrcp85fskjq5c7i44 0 219272 462518 2022-08-20T15:07:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурцювати | попередня = [[../фурр!/]] | наступна = [[../фурчати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурцювати" /> hnk9g1aabi2gexk2qu9sevo9nftc7dn 0 219273 462519 2022-08-20T15:07:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фурчати | попередня = [[../фурцювати/]] | наступна = [[../фуряти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фурчати" /> enw1dpmq1s0jxgrs008ika1q72w7xx6 0 219274 462520 2022-08-20T15:07:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуряти | попередня = [[../фурчати/]] | наступна = [[../фуста/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуряти" /> rz6d3ahibzwb5w8mlegqzngnhslh6ve 0 219275 462521 2022-08-20T15:07:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуста | попередня = [[../фуряти/]] | наступна = [[../фустина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуста" /> 8229z72kshr72x9z71zfad6ze15vyvm 0 219276 462522 2022-08-20T15:07:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фустина | попередня = [[../фуста/]] | наступна = [[../фустка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуста" /> lu5j51g1zc3l0hl4f8m5ft5ul5e8pqa 0 219277 462523 2022-08-20T15:07:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фустка | попередня = [[../фустина/]] | наступна = [[../футерко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="фуста" /> g864g2wu1621oywkbkvrn1ke1b995vm 0 219278 462524 2022-08-20T15:07:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футерко | попередня = [[../фустка/]] | наступна = [[../футик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футерко" /> pw7szwruu6c0pe1cwz33cy1rx9nwu7y 0 219279 462525 2022-08-20T15:07:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футик | попередня = [[../футерко/]] | наступна = [[../футіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футик" /> 8pim3vdpm1xtl4kf5nj2kwosojy69kf 0 219280 462526 2022-08-20T15:07:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футіти | попередня = [[../футик/]] | наступна = [[../футкати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футіти" /> phs0lo51lse4tep1xxkdygcd6vrte8u 0 219281 462527 2022-08-20T15:07:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футкати | попередня = [[../футіти/]] | наступна = [[../футко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футкати" /> b4e9gopjrl4yx289ecvogbe471ddvt5 0 219282 462528 2022-08-20T15:07:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футко | попередня = [[../футкати/]] | наступна = [[../футок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футик" /> 5kh3l0zgwxc7obrl4txt60zcoimnsqj 0 219283 462529 2022-08-20T15:07:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футок | попередня = [[../футко/]] | наступна = [[../футрарь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футик" /> fwu37xemd5ro97rgn6xxoqudxhag8jw 0 219284 462530 2022-08-20T15:07:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футрарь | попередня = [[../футок/]] | наступна = [[../футрина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футрарь" /> 2of38tbxutzz4gblybvgh7ld64k5n4w 0 219285 462531 2022-08-20T15:07:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футрина | попередня = [[../футрарь/]] | наступна = [[../футринє/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футрина" /> chk0qkd5m4dgskzxxx4nfxz6if66s8l 0 219286 462532 2022-08-20T15:07:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футринє | попередня = [[../футрина/]] | наступна = [[../футро/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футринє" /> o0r32sluhvvd86181re392f6ntlzy9m 0 219287 462533 2022-08-20T15:07:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футро | попередня = [[../футринє/]] | наступна = [[../футрувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футро" /> dveytvyfci1iev517r7dirv6dgvbg7z 0 219288 462534 2022-08-20T15:07:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футрувати | попередня = [[../футро/]] | наступна = [[../футькало/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=894 onlysection="футрувати" /> bs0h253ki4m1s5vd9i9ebjqggjda74s 0 219289 462535 2022-08-20T15:07:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>футькало | попередня = [[../футрувати/]] | наступна = [[../фуфалиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="футькало" /> ivwteikf3ne26qdwq1inhmse2cj7chp 0 219290 462536 2022-08-20T15:07:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуфалиця | попередня = [[../футькало/]] | наступна = [[../фуфелиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуфалиця" /> 6tz4xhtglopulbk4jaitzivxmlbvj3c 0 219291 462537 2022-08-20T15:07:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуфелиця | попередня = [[../фуфалиця/]] | наступна = [[../фуфеля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуфалиця" /> 2bpj75h7z2o1bc40mr7n4avgh0iqr0v 0 219292 462538 2022-08-20T15:07:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуфеля | попередня = [[../фуфелиця/]] | наступна = [[../фуферня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуфалиця" /> q1hiru3bwboeehjs94xli1f2quwp8w1 0 219293 462539 2022-08-20T15:07:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуферня | попередня = [[../фуфеля/]] | наступна = [[../фуфловиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуферня" /> 037heoctqe709jk9q1wh2vs18pkp1rb 0 219294 462540 2022-08-20T15:07:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуфловиця | попередня = [[../фуферня/]] | наступна = [[../фуфулиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуфловиця" /> 46mzdyqtljhfxtvhb8ni1v5mbmges9i 0 219295 462541 2022-08-20T15:07:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуфулиця | попередня = [[../фуфловиця/]] | наступна = [[../фучати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуфловиця" /> jaz0kcibfhdoxyrcldzpmuleosabuop 0 219296 462542 2022-08-20T15:07:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фучати | попередня = [[../фуфулиця/]] | наступна = [[../фушкати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фучати" /> foblni806fcuv8yv44ln8m1rldiltij 0 219297 462543 2022-08-20T15:07:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фушкати | попередня = [[../фучати/]] | наступна = [[../фуяра/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фушкати" /> rmw0ksmwsbgkc2xplt68y7lftslodrs 0 219298 462544 2022-08-20T15:07:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуяра | попередня = [[../фушкати/]] | наступна = [[../фуярити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуяра" /> nits05a80m8srltabdkzzt2a1y5xu2c 0 219299 462545 2022-08-20T15:07:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуярити | попередня = [[../фуяра/]] | наступна = [[../фуярка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуярити" /> 7n9svhkiu7jmlowix9wokmhwfgxpzhl 0 219300 462546 2022-08-20T15:07:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуярка | попередня = [[../фуярити/]] | наступна = [[../фуярош/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуярка" /> lgjjwksm9nwfhvzto9nm9ikyu6lizc8 0 219301 462547 2022-08-20T15:07:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>фуярош | попередня = [[../фуярка/]] | наступна = [[../ф'ю!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="фуярош" /> slc5swz4hddo1diptd8qv3itiqoku7g 0 219302 462548 2022-08-20T15:07:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>ф'ю! | попередня = [[../фуярош/]] | наступна = [[../ф'юкадло/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="ф'ю!" /> o7jyxqd0rwxqkjdqquozaed13sbc51l 0 219303 462549 2022-08-20T15:08:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>ф'юкадло | попередня = [[../ф'ю!/]] | наступна = [[../ф'юкати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="ф'юкадло" /> h0hae4wnwr32hu0kt9bbhac4m82h8wc 0 219304 462550 2022-08-20T15:08:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ф/]]<br/>ф'юкати | попередня = [[../ф'юкадло/]] | наступна = | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="ф'юкати" /> ey6ddkc0rkemg1tner4wpjhco7p6ej7 0 219305 462551 2022-08-20T15:08:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ф | попередня = [[../У/]] | наступна = [[../Х/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=888 onlysection="1" /> {{justify|[[../фабра/]]  •  [[../фабури/]]  •  [[../фавда/]]  •  [[../фаґівник/]]  •  [[../фай!/]]  •  [[../файкати/]]  •  [[../файний/]]  •  [[../файно/]]  •  [[../файфа/]]  •  [[../файфер/]]  •  [[../факля/]]  •  [[../факт/]]  •  [[../фактичний/]]  •  [[../фактовий/]]  •  [[../фалат/]]  •  [[../фалатати/]]  •  [[../фалатє/]]  •  [[../фалаток/]]  •  [[../фалд/]]  •  [[../фалда/]]  •  [[../фальш/]]  •  [[../фальшивий/]]  •  [[../фальшивість/]]  •  [[../фальшивосердий/]]  •  [[../фальшівник/]]  •  [[../фальшувати/]]  •  [[../фаля/]]  •  [[../фаналевий/]]  •  [[../фанатик/]]  •  [[../фанатицтво/]]  •  [[../фанда/]]  •  [[../фандоля/]]  •  [[../фанель/]]  •  [[../фанта/]]  •  [[../фантазія/]]  •  [[../фантазувати/]]  •  [[../фантастичний/]]  •  [[../фантастичність/]]  •  [[../фантє/]]  •  [[../фантина/]]  •  [[../фантиння/]]  •  [[../фантувати/]]  •  [[../фара/]]  •  [[../фарагон/]]  •  [[../фараґів/]]  •  [[../фараґівча/]]  •  [[../фарба/]]  •  [[../фарбаниця/]]  •  [[../фарбаня/]]  •  [[../фарбітки/]]  •  [[../фарбляний/]]  •  [[../фарбовесельчатий/]]  •  [[../фарбування/]]  •  [[../фарбувати/]]  •  [[../фарб'яр/]]  •  [[../фарб'ярка/]]  •  [[../фарб'ярня/]]  •  [[../фарб'ярство/]]  •  [[../фарб'ярський/]]  •  [[../фарисей/]]  •  [[../фарисейський/]]  •  [[../фарист/]]  •  [[../фаріон/]]  •  [[../фаркнути/]]  •  [[../фармуга/]]  •  [[../фармужити/]]  •  [[../фармужка/]]  •  [[../фартух/]]  •  [[../фартущок/]]  •  [[../фарфолиз/]]  •  [[../фарфур/]]  •  [[../фарфурка/]]  •  [[../фасия/]]  •  [[../фаска/]]  •  [[../фасола/]]  •  [[../фасолька/]]  •  [[../фасоля/]]  •  [[../фасочка/]]  •  [[../фастиско/]]  •  [[../фасчина/]]  •  [[../фатів/]]  •  [[../фатка/]]  •  [[../фать/]]  •  [[../фатьол/]]  •  [[../фафравий/]]  •  [[../фафрати/]]  •  [[../фацарити/]]  •  [[../фацарний/]]  •  [[../фацелик/]]  •  [[../фацерний/]]  •  [[../фацерність/]]  •  [[../фациґати/]]  •  [[../фацка/]]  •  [[../фацкати/]]  •  [[../фацкувати/]]  •  [[../фацнути/]]  •  [[../фаяти/]]  •  [[../фелеґа/]]  •  [[../фелелувати/]]  •  [[../фенделєнка/]]  •  [[../феник/]]  •  [[../фенчирь/]]  •  [[../ферделинка/]]  •  [[../ферділь/]]  •  [[../фертиґати/]]  •  [[../фертик/]]  •  [[../ферфела/]]  •  [[../ферфелити/]]  •  [[../ферфелиця/]]  •  [[../феса/]]  •  [[../фиґель/]]  •  [[../фиґлювати/]]  •  [[../физика/]]  •  [[../фик/]]  •  [[../фикати/]]  •  [[../филижанка/]]  •  [[../филозоф/]]  •  [[../филозофиста/]]  •  [[../филозофичний/]]  •  [[../филозофія/]]  •  [[../филозофний/]]  •  [[../филонник/]]  •  [[../филь/]]  •  [[../финкати/]]  •  [[../фиркати/]]  •  [[../фискавка/]]  •  [[../фівкати/]]  •  [[../фіґель/]]  •  [[../фіґлі/]]  •  [[../фіґлювати/]]  •  [[../фіґлявий/]]  •  [[../фіїн/]]  •  [[../фіїна/]]  •  [[../фільварок/]]  •  [[../фін/]]  •  [[../фінда/]]  •  [[../фіндюрка/]]  •  [[../фіновщина/]]  •  [[../фіомак/]]  •  [[../фіра/]]  •  [[../фіранка/]]  •  [[../фірас/]]  •  [[../фірма/]]  •  [[../фірмак/]]  •  [[../фірман/]]  •  [[../фірманина/]]  •  [[../фірманити/]]  •  [[../фірманка/]]  •  [[../фірманський/]]  •  [[../фіровщина/]]  •  [[../фіртка/]]  •  [[../фірчак/]]  •  [[../фірчати/]]  •  [[../фіст/]]  •  [[../фітик/]]  •  [[../фітчик/]]  •  [[../фіціґорний/]]  •  [[../фіцька/]]  •  [[../фіявка/]]  •  [[../фіякр/]]  •  [[../фіялка/]]  •  [[../фласкати/]]  •  [[../флейтух/]]  •  [[../флекев/]]  •  [[../флигон/]]  •  [[../флигош/]]  •  [[../флинта/]]  •  [[../флинтованє/]]  •  [[../флинтувати/]]  •  [[../флисник/]]  •  [[../флінькати/]]  •  [[../флов/]]  •  [[../флот/]]  •  [[../флояра/]]  •  [[../флудець/]]  •  [[../флудик/]]  •  [[../фльокати/]]  •  [[../фльокотати/]]  •  [[../фльондра/]]  •  [[../фльора/]]  •  [[../фльорес/]]  •  [[../флюта/]]  •  [[../флявора/]]  •  [[../фляворити/]]  •  [[../фляцкати/]]  •  [[../флячки/]]  •  [[../фляша/]]  •  [[../фляшечка/]]  •  [[../фляшка/]]  •  [[../фляшча/]]  •  [[../фляшчина/]]  •  [[../фовзатися/]]  •  [[../фокош/]]  •  [[../фолоситися/]]  •  [[../фолькотіти/]]  •  [[../фолюш/]]  •  [[../фолюшарь/]]  •  [[../форботи/]]  •  [[../форкання/]]  •  [[../форкати/]]  •  [[../форкотати/]]  •  [[../форкотливий/]]  •  [[../форналь/]]  •  [[../форост/]]  •  [[../форс/]]  •  [[../форст/]]  •  [[../фортуна/]]  •  [[../фоса/]]  •  [[../фоскати/]]  •  [[../фоснути/]]  •  [[../фостик/]]  •  [[../фосувати/]]  •  [[../фота/]]  •  [[../фофлавий/]]  •  [[../фоц/]]  •  [[../фошкавка/]]  •  [[../фоя/]]  •  [[../фраїр/]]  •  [[../фраїрка/]]  •  [[../фраїровський/]]  •  [[../фраїрочка/]]  •  [[../фраїрча/]]  •  [[../фрайтер/]]  •  [[../фрамуга/]]  •  [[../франзоля/]]  •  [[../Франція/]]  •  [[../француз/]]  •  [[../французка/]]  •  [[../французчина/]]  •  [[../французький/]]  •  [[../фрас/]]  •  [[../фрас!/]]  •  [[../фраснути/]]  •  [[../фрасуватися/]]  •  [[../фрасунок/]]  •  [[../фрашки/]]  •  [[../фрейда/]]  •  [[../фрела/]]  •  [[../фрембія/]]  •  [[../френзлі/]]  •  [[../фриґа/]]  •  [[../фрика/]]  •  [[../фрр!/]]  •  [[../фруз/]]  •  [[../фуганок/]]  •  [[../фугувати/]]  •  [[../фудити/]]  •  [[../фудулитися/]]  •  [[../фудулія/]]  •  [[../фудульний/]]  •  [[../фужделити/]]  •  [[../фуждіти/]]  •  [[../фужела/]]  •  [[../фук/]]  •  [[../фукавиця/]]  •  [[../фукання/]]  •  [[../фукати/]]  •  [[../фукнути/]]  •  [[../фукнутися/]]  •  [[../фундатор/]]  •  [[../фундація/]]  •  [[../фундувати/]]  •  [[../фуніти/]]  •  [[../фураж/]]  •  [[../фурдиґати/]]  •  [[../фурик/]]  •  [[../фурка/]]  •  [[../фуркало/]]  •  [[../фуркальце/]]  •  [[../фуркання/]]  •  [[../фуркати/]]  •  [[../фуркнути/]]  •  [[../фурконіти/]]  •  [[../фурнути/]]  •  [[../фурр!/]]  •  [[../фурцювати/]]  •  [[../фурчати/]]  •  [[../фуряти/]]  •  [[../фуста/]]  •  [[../фустина/]]  •  [[../фустка/]]  •  [[../футерко/]]  •  [[../футик/]]  •  [[../футіти/]]  •  [[../футкати/]]  •  [[../футко/]]  •  [[../футок/]]  •  [[../футрарь/]]  •  [[../футрина/]]  •  [[../футринє/]]  •  [[../футро/]]  •  [[../футрувати/]]  •  [[../футькало/]]  •  [[../фуфалиця/]]  •  [[../фуфелиця/]]  •  [[../фуфеля/]]  •  [[../фуферня/]]  •  [[../фуфловиця/]]  •  [[../фуфулиця/]]  •  [[../фучати/]]  •  [[../фушкати/]]  •  [[../фуяра/]]  •  [[../фуярити/]]  •  [[../фуярка/]]  •  [[../фуярош/]]  •  [[../ф'ю!/]]  •  [[../ф'юкадло/]]  •  [[../ф'юкати/]]|style=text-align-last:center}} f15mr8xwrazibsxh9lj80eaxqupb1iq 462552 462551 2022-08-20T15:11:01Z Leh Palych 5381 wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = Ф | попередня = [[../У/]] | наступна = [[../Х/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} {{абетка}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=888 onlysection="1" /> {{justify|[[../фабра/]]  •  [[../фабури/]]  •  [[../фавда/]]  •  [[../фаґівник/]]  •  [[../фай!/]]  •  [[../файкати/]]  •  [[../файний/]]  •  [[../файно/]]  •  [[../файфа/]]  •  [[../файфер/]]  •  [[../факля/]]  •  [[../факт/]]  •  [[../фактичний/]]  •  [[../фактовий/]]  •  [[../фалат/]]  •  [[../фалатати/]]  •  [[../фалатє/]]  •  [[../фалаток/]]  •  [[../фалд/]]  •  [[../фалда/]]  •  [[../фальш/]]  •  [[../фальшивий/]]  •  [[../фальшивість/]]  •  [[../фальшивосердий/]]  •  [[../фальшівник/]]  •  [[../фальшувати/]]  •  [[../фаля/]]  •  [[../фаналевий/]]  •  [[../фанатик/]]  •  [[../фанатицтво/]]  •  [[../фанда/]]  •  [[../фандоля/]]  •  [[../фанель/]]  •  [[../фанта/]]  •  [[../фантазія/]]  •  [[../фантазувати/]]  •  [[../фантастичний/]]  •  [[../фантастичність/]]  •  [[../фантє/]]  •  [[../фантина/]]  •  [[../фантиння/]]  •  [[../фантувати/]]  •  [[../фара/]]  •  [[../фарагон/]]  •  [[../фараґів/]]  •  [[../фараґівча/]]  •  [[../фарба/]]  •  [[../фарбаниця/]]  •  [[../фарбаня/]]  •  [[../фарбітки/]]  •  [[../фарбляний/]]  •  [[../фарбовесельчатий/]]  •  [[../фарбування/]]  •  [[../фарбувати/]]  •  [[../фарб'яр/]]  •  [[../фарб'ярка/]]  •  [[../фарб'ярня/]]  •  [[../фарб'ярство/]]  •  [[../фарб'ярський/]]  •  [[../фарисей/]]  •  [[../фарисейський/]]  •  [[../фарист/]]  •  [[../фаріон/]]  •  [[../фаркнути/]]  •  [[../фармуга/]]  •  [[../фармужити/]]  •  [[../фармужка/]]  •  [[../фартух/]]  •  [[../фартущок/]]  •  [[../фарфолиз/]]  •  [[../фарфур/]]  •  [[../фарфурка/]]  •  [[../фасия/]]  •  [[../фаска/]]  •  [[../фасола/]]  •  [[../фасолька/]]  •  [[../фасоля/]]  •  [[../фасочка/]]  •  [[../фастиско/]]  •  [[../фасчина/]]  •  [[../фатів/]]  •  [[../фатка/]]  •  [[../фать/]]  •  [[../фатьол/]]  •  [[../фафравий/]]  •  [[../фафрати/]]  •  [[../фацарити/]]  •  [[../фацарний/]]  •  [[../фацелик/]]  •  [[../фацерний/]]  •  [[../фацерність/]]  •  [[../фациґати/]]  •  [[../фацка/]]  •  [[../фацкати/]]  •  [[../фацкувати/]]  •  [[../фацнути/]]  •  [[../фаяти/]]  •  [[../фелеґа/]]  •  [[../фелелувати/]]  •  [[../фенделєнка/]]  •  [[../феник/]]  •  [[../фенчирь/]]  •  [[../ферделинка/]]  •  [[../ферділь/]]  •  [[../фертиґати/]]  •  [[../фертик/]]  •  [[../ферфела/]]  •  [[../ферфелити/]]  •  [[../ферфелиця/]]  •  [[../феса/]]  •  [[../фиґель/]]  •  [[../фиґлювати/]]  •  [[../физика/]]  •  [[../фик/]]  •  [[../фикати/]]  •  [[../филижанка/]]  •  [[../филозоф/]]  •  [[../филозофиста/]]  •  [[../филозофичний/]]  •  [[../филозофія/]]  •  [[../филозофний/]]  •  [[../филонник/]]  •  [[../филь/]]  •  [[../финкати/]]  •  [[../фиркати/]]  •  [[../фискавка/]]  •  [[../фівкати/]]  •  [[../фіґель/]]  •  [[../фіґлі/]]  •  [[../фіґлювати/]]  •  [[../фіґлявий/]]  •  [[../фіїн/]]  •  [[../фіїна/]]  •  [[../фільварок/]]  •  [[../фін/]]  •  [[../фінда/]]  •  [[../фіндюрка/]]  •  [[../фіновщина/]]  •  [[../фіомак/]]  •  [[../фіра/]]  •  [[../фіранка/]]  •  [[../фірас/]]  •  [[../фірма/]]  •  [[../фірмак/]]  •  [[../фірман/]]  •  [[../фірманина/]]  •  [[../фірманити/]]  •  [[../фірманка/]]  •  [[../фірманський/]]  •  [[../фіровщина/]]  •  [[../фіртка/]]  •  [[../фірчак/]]  •  [[../фірчати/]]  •  [[../фіст/]]  •  [[../фітик/]]  •  [[../фітчик/]]  •  [[../фіціґорний/]]  •  [[../фіцька/]]  •  [[../фіявка/]]  •  [[../фіякр/]]  •  [[../фіялка/]]  •  [[../фласкати/]]  •  [[../флейтух/]]  •  [[../флекев/]]  •  [[../флигон/]]  •  [[../флигош/]]  •  [[../флинта/]]  •  [[../флинтованє/]]  •  [[../флинтувати/]]  •  [[../флисник/]]  •  [[../флінькати/]]  •  [[../флов/]]  •  [[../флот/]]  •  [[../флояра/]]  •  [[../флудець/]]  •  [[../флудик/]]  •  [[../фльокати/]]  •  [[../фльокотати/]]  •  [[../фльондра/]]  •  [[../фльора/]]  •  [[../фльорес/]]  •  [[../флюта/]]  •  [[../флявора/]]  •  [[../фляворити/]]  •  [[../фляцкати/]]  •  [[../флячки/]]  •  [[../фляша/]]  •  [[../фляшечка/]]  •  [[../фляшка/]]  •  [[../фляшча/]]  •  [[../фляшчина/]]  •  [[../фовзатися/]]  •  [[../фокош/]]  •  [[../фолоситися/]]  •  [[../фолькотіти/]]  •  [[../фолюш/]]  •  [[../фолюшарь/]]  •  [[../форботи/]]  •  [[../форкання/]]  •  [[../форкати/]]  •  [[../форкотати/]]  •  [[../форкотливий/]]  •  [[../форналь/]]  •  [[../форост/]]  •  [[../форс/]]  •  [[../форст/]]  •  [[../фортуна/]]  •  [[../фоса/]]  •  [[../фоскати/]]  •  [[../фоснути/]]  •  [[../фостик/]]  •  [[../фосувати/]]  •  [[../фота/]]  •  [[../фофлавий/]]  •  [[../фоц/]]  •  [[../фошкавка/]]  •  [[../фоя/]]  •  [[../фраїр/]]  •  [[../фраїрка/]]  •  [[../фраїровський/]]  •  [[../фраїрочка/]]  •  [[../фраїрча/]]  •  [[../фрайтер/]]  •  [[../фрамуга/]]  •  [[../франзоля/]]  •  [[../Франція/]]  •  [[../француз/]]  •  [[../французка/]]  •  [[../французчина/]]  •  [[../французький/]]  •  [[../фрас/]]  •  [[../фрас!/]]  •  [[../фраснути/]]  •  [[../фрасуватися/]]  •  [[../фрасунок/]]  •  [[../фрашки/]]  •  [[../фрейда/]]  •  [[../фрела/]]  •  [[../фрембія/]]  •  [[../френзлі/]]  •  [[../фриґа/]]  •  [[../фрика/]]  •  [[../фрр!/]]  •  [[../фруз/]]  •  [[../фуганок/]]  •  [[../фугувати/]]  •  [[../фудити/]]  •  [[../фудулитися/]]  •  [[../фудулія/]]  •  [[../фудульний/]]  •  [[../фужделити/]]  •  [[../фуждіти/]]  •  [[../фужела/]]  •  [[../фук/]]  •  [[../фукавиця/]]  •  [[../фукання/]]  •  [[../фукати/]]  •  [[../фукнути/]]  •  [[../фукнутися/]]  •  [[../фундатор/]]  •  [[../фундація/]]  •  [[../фундувати/]]  •  [[../фуніти/]]  •  [[../фураж/]]  •  [[../фурдиґати/]]  •  [[../фурик/]]  •  [[../фурка/]]  •  [[../фуркало/]]  •  [[../фуркальце/]]  •  [[../фуркання/]]  •  [[../фуркати/]]  •  [[../фуркнути/]]  •  [[../фурконіти/]]  •  [[../фурнути/]]  •  [[../фурр!/]]  •  [[../фурцювати/]]  •  [[../фурчати/]]  •  [[../фуряти/]]  •  [[../фуста/]]  •  [[../фустина/]]  •  [[../фустка/]]  •  [[../футерко/]]  •  [[../футик/]]  •  [[../футіти/]]  •  [[../футкати/]]  •  [[../футко/]]  •  [[../футок/]]  •  [[../футрарь/]]  •  [[../футрина/]]  •  [[../футринє/]]  •  [[../футро/]]  •  [[../футрувати/]]  •  [[../футькало/]]  •  [[../фуфалиця/]]  •  [[../фуфелиця/]]  •  [[../фуфеля/]]  •  [[../фуферня/]]  •  [[../фуфловиця/]]  •  [[../фуфулиця/]]  •  [[../фучати/]]  •  [[../фушкати/]]  •  [[../фуяра/]]  •  [[../фуярити/]]  •  [[../фуярка/]]  •  [[../фуярош/]]  •  [[../ф'ю!/]]  •  [[../ф'юкадло/]]  •  [[../ф'юкати/]]|style=text-align-last:center}} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=895 onlysection="1" /> bhllg4zykvisofhpwayk3t2ljl25865 250 219306 462555 2022-08-20T15:31:56Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude>{{dhr|2em}} {{c|{{larger|ВІД ВИДАВНИЦТВА.}}}} {{dhr-rule|1em|3em|1em}} Тяжкі обставини еміґрації, на наш превеликий жаль, не дали нам можливости видати отсю надзвичайно цінну й важну для поширення нашої культури, особливо серед зросійщених Українців, працю в переробленому й справленому виданню й примусили нас видати її фотоґрафічним способом і у зменшеному, підручному форматі. Але це завдання ми постараємося виконати ще в самому найблизчому часі. Зачинаючи з цієї книжки цілу серію словарів, ми сподіємося, що зустрінемо серед громадянства розуміння нашої праці й піддержку. {{c|ВИДАВНИЦТВО „УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО”.}}<noinclude></noinclude> 4dfut6yxq16kzivlliczgl3aqbwfy51 462556 462555 2022-08-20T15:32:59Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude>{{dhr|2em}} {{c|{{larger|ВІД ВИДАВНИЦТВА.}}}} {{dhr-rule|1em|2em|1em}} Тяжкі обставини еміґрації, на наш превеликий жаль, не дали нам можливости видати отсю надзвичайно цінну й важну для поширення нашої культури, особливо серед зросійщених Українців, працю в переробленому й справленому виданню й примусили нас видати її фотоґрафічним способом і у зменшеному, підручному форматі. Але це завдання ми постараємося виконати ще в самому найблизчому часі. Зачинаючи з цієї книжки цілу серію словарів, ми сподіємося, що зустрінемо серед громадянства розуміння нашої праці й піддержку. {{c|ВИДАВНИЦТВО „УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО”.}}<noinclude></noinclude> pbx2rzp28pe7grrjv9a2vln4gm1d0cg 250 219307 462557 2022-08-20T15:41:01Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|201}}</noinclude>реметовъ ледво уйшолъ,<ref>Тамъ же: „''увойшелъ''“.</ref> а царевича Меретинского,<ref>Въ сп. Искр. „''Милитинъского''“. Исправляемъ по сп. г. Юзеф.</ref> которий билъ енераломъ, князя Якова Долгорукова, князя Луку Долгорукова жъ, да князя Івана Долгорукова жъ, да князя Івана Юріевича Трубецкого и иннихъ многихъ князей и енераловъ в неволю взято, армати усѣ и скарби царскіе и запаси военіе шведи побрали, а онихъ арматъ болшихъ двѣстѣ штукъ узяли, а мѣлкихъ, иле<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''сколко''“.</ref> в полкахъ било, усѣ побрали. Адамъ Адамовичъ Вейдъ, енералъ, з своими полками одержался билъ, але и тотъ мусѣлъ ся здати, казну его царского величества грошовую палобувъ<ref>Тамъ же: „''палубовъ''“.</ref> тридъцять шесть шведомъ отдалъ. Итакъ тие три полки, обобравши<ref>Тамъ же: „''отобравши''“.</ref> оружже и сукнѣ, самихъ голихъ чрез мостъ часть пустили, и тотъ мостъ подрубавши, много потопили, а самого енерала в неволю взяли. А войско козацкое, которое послано било з сестренцемъ гетманскимъ, полковникомъ нѣжинскимъ,<ref>Тамъ же нѣтъ словъ: „''полк. нѣж.''“.</ref> Обидовскимъ, на тотъ часъ не поспѣшило, которыхъ<ref>Тамъ же: „''коморою''“.</ref> било тисячей з двадцять, и юже тое войско козацкое тамъ на границѣ стояло под мѣстечкомъ Печерами<ref>Тамъ же: „''и юже тое войско стояло на граници, под местечкомъ Печерами''“.</ref> и не давали шведомъ пустошити городовъ московскихъ; бо войска московскіе розно пойшли, которихъ знову зобрано (и къ войнѣ)<ref>Взято изъ сп. г. Юзефовича.</ref> построено. А его царское величество, на Москву з̾ехавши, знову войска великіе собравъ, и армати построили, — на нихъ<noinclude></noinclude> qu6xnmyfj42a9za6kgmmszvxalpfftq 250 219308 462558 2022-08-20T15:58:53Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|202}}</noinclude>спѣжъ четвертую часть звоновъ со всего пянства московского з церквей и монастирей з̾бирано, й усе споражено, якъ надлежитъ до войни<ref>Въ сп. г. Юз. нѣтъ послѣднихъ словъ: „''и усе споряжено, якъ''“… и пр.</ref>. {{c|'''Року 1701<ref>Подъ этимъ годомъ въ спискѣ Козельскаго стоитъ: „''Року 1701. Его царское величество з королемъ Августомъ мѣли зездъ над Двиною. — Того жъ року войска запорожские з Сѣчи на килка тисячей ходили до Пскова, где и козацкое войско городовое било.''“</ref>.'''}} Его царское величество з королемъ полскимъ Августомъ мѣлъ с̾ездъ в городѣ Друи, над Двиною рѣкою, ниже Полоцка. Того жъ часу войска запорожсъкого з Сѣчи на килка тисячей, по указу царскомъ, пойшло до Пс̾кова, и полкъ гадяцкий увесь<ref>Въ сп. г. Юз. прибавлено: „''з полковникомъ Бороховичомъ''{{errata|„|“}}.</ref>, а компанія и сердюки тамъ зимовали, а полки отпущени до городовъ, по смерти небожчика Обидовского, полковника нѣжинского,<ref>Тамъ же: „''а городовые полки, по смерти полковника Обидовского, в доми отпущенны''“.</ref> которий тамъ своею смертію умерлъ в лѣтехъ молодихъ. Того жъ року, по указу его царского величества, приказано, по першомъ одѣяніи нѣмецкомъ и венgерскомъ, инній новій строй или одѣяние нѣмецкое носити усѣмъ людемъ на Москвѣ, а ежели би хто не хотѣлъ, того карано. Того жъ року вибирано<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''вибрано''“.</ref> московскихъ людей з жонами<noinclude></noinclude> mfvmcp979nhfbii02hyesz2e27k4ru8 250 219309 462559 2022-08-20T16:07:19Z Erik tavr 7610 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Erik tavr" /></noinclude>громадівського руху і філософської думки України XIX ст., засвідчують, що в ці роки відбувалося активне використання і переосмислення спадщини С. Подолинського. Подібні додатки чи не вперше практикуються в сучасній українській археографії і дозволяють сповна охопити бібліографію життя і діяльності С. Подолинського. Таким чином, упорядники повністю розкрили стан виявлення, видання і вивчення документів і праць С. Подолинського та розвідок про нього. Поєднання зусиль двох досвідчених фахівців, знаної київської архівістки Тетяни Слюдикової та канадського історика українського походження Романа Сербина, дозволило підготувати, по суті, академічне видання. Книга дещо вийшла за традиційні рамки публікації листів і документів з коментарем. За обсягом допоміжного наукового матеріалу вона вирізняється серед інших подібних публікацій. Можливо, лише в одному це видання відмінне від академічних — у поданні тексту листів лише в перекладі, адже наукове видання передбачає публікацію поряд з перекладом й оригіналу. Збірник певною мірою дозволяє осягнути шлях С. Подолинського до українського соціалізму, у тому числі громадівства. Його спогади і листування, зокрема про поширення “Вперед!”, перші народницькі гуртки в Києві, засвідчують обізнаність їх автора з діяльністю народників у місті, де він закінчив університет і отримав звання кандидата природознавства. (До речі, різні напрями народництва надзвичайно яскраво відбито у видрукуваних у 1920-ті рр. спогадах іншого видатного народника — В. Дебагорія-Мокрієвича.) Підготовлене до 150-ї річниці від дня народження С. Подолинського (1850–1891) видання вийшло друком під грифом Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, причому до 150-ї — річниці його створення (таке цікаве співпадіння). Збірник, безумовно, прислужиться науковцям, працівникам вищої школи, вчителям, студентам і зацікавить широкий загал читачів.<noinclude></noinclude> b4r1pqn3ydhv3gjo5xgl08s9dn3yq00 250 219310 462560 2022-08-20T16:09:16Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|203}}</noinclude>и з дѣтми и зо всѣмъ<ref>Тамъ же: „''і іс пожитками''“.</ref> проважено на мешканя в новий городъ ниже Азова ку морю. Того жъ року, по указу его царского величества, гетманъ же Мазепа, со всѣми войсками и з арматами, вийшолъ на войска противъ шведовъ, трактомъ на Могилевъ, где в Могилевѣ на Днѣпрѣ мостъ намостили за-для переходу; але указъ царский прийшолъ,<ref>Дальше въ сп. г. Юз. нѣсколько иначе: „''жеби гетманъ послалъ наказного отъ себе и с нимъ 20000 войска; почему онъ тое число войска при полковнику миргородскомъ Даніилѣ Апостолу и инними полковниками и арматами виправивши, самъ вернулся назадъ и полкъ стародубовскій''“.</ref> жеби гетманъ послалъ наказного гетмана, с нимъ двадцяти тисячей пославши, и наказнимъ гетманомъ пойшолъ полковникъ миргородский, Даниилъ Апостолъ, з иншими полковниками, а гетманъ, з арматами войсковими и инними, вернулся назадъ; що южъ полкъ стародубовский з Могилева назадъ вернулся. Того жъ року войска литовские, нежи собою учинивши списковое войско,<ref>Въ сп. г. Юзефовича дальше: „''городи Сапѣжини воевали, мѣсто Дубровную и Гайшинъ''“… (Въ изд. г. Бодянскаго: Дубровицю''“ — опечатка)</ref> межи собою почали, а звлаща городи Сапѣжини воевали, мѣсто Дубровную и Гайшинъ вирубали, монастиръ Кутенскій з̾рабовали, в которомъ много скарбовъ побрали. Того жъ року войска, которіе посилани били от его царского величества з бояриномъ Репиномъ на помощъ королевѣ полскому под Ригу, тамъ розбито, и королевское войско Сасовъ, и городи, которіе билъ король полский побралъ, знову шведи отшукали, в Курляндіи Митаву и Бѣрже опановали и своими войсками осадили. Бо самъ король полский не билъ у войску, а король шведский самъ былъ, при которомъ<noinclude></noinclude> qk3hgdntrois4tlr5l9nir33bmjxpmd 250 219311 462561 2022-08-20T16:22:07Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|204}}</noinclude>и войска французского немалие сили<ref>Въ сп. Юзефовича прибавлено: „''были''“.</ref>. А городокъ албо замокъ Диямунтъ под Ригою людми московскими осажено, которіе отдержалися — не подалися войску шведскому. А войска коронного а нѣ литовского жадного жолнѣра не било под Ригою у войску королевскомъ, бо на тую войну не зез̾воляли<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''не зазволяли''“, а въ Великор. пер. прибавлено еще: „''Рѣчь посполитая''“.</ref> королевѣ, з Шведомъ. Того жъ року войско козацкое запорожское, що з Сѣчи било пришло, по указу царскомъ, до П̾скова на шведское войско,<ref>Въ сп. г. Юзефовича нѣтъ словъ: „''на шведск. войско''“.</ref> которіе землю шведскую воевали, отпущено назадъ,<ref>Тамъ же: „''и назадъ отпущенни''“.</ref> же кривду чинило и московскимъ людемъ, и плата на нихъ виходила великая; которіе назад ишли краемъ литовскимъ на Полоцко, и ихъ затягнено<ref>Тамъ же: „''где затягнено онихъ''“.</ref> на службу к Сапѣги от слуги его Юр̾евича противко войска спискового (которое было с Потѣемъ, воеводою витепскимъ), которіе плюндровали маетности Сапѣжии<ref>Тамъ же: „''Сапѣжини''“.</ref> и монастиръ Кутенский з̾рабовали, и мъсто Дубровную и Гайшинъ вирубали. Итакъ тотъ Юр̾евичъ с тими козаками перше под Могилевомъ мѣлъ потребу и ихъ (списковихъ)<ref>Взято изъ сп. г. Юзефовича.</ref> козаки прогнали; а списковое войско, с княземъ Оgинскимъ, Стеткевичомъ и иними панами станули<ref>Тамъ же: „''стали''“.</ref> у Головчинѣ, прибираючися на оного Юр̾евича и козаковъ запорожцевъ,<ref>Тамъ же: „''запорожскихъ''“{{errata|.|}}</ref> которіе упередили онихъ и на свѣтаню розбили списковое войско, такъ що ихъ мало увойшло,<noinclude></noinclude> 63d3j8y5fbzojqbhidaxvrphdjqtws1 250 219312 462562 2022-08-20T16:34:21Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|205}}</noinclude>и тотъ Головчинъ з̾рабовали<ref>Тамъ же: „''зграбовали''“.</ref> и в нѣвець обернули; и козаки запорожцѣ,<ref>Тамъ же: „''отколь козаки запорожскіе''“{{errata||.}}</ref> оставивши того Юр̾евича, пойшли на Украину, хочай онимъ и платилъ добре, а иніе тамъ зостали и под Могилевомъ того жъ часу были ся и много тамъ шкоди починили. Того жъ року<ref>Въ сп. г. Юзефовича прибавлено: „''з под Пскова''“.</ref> войска царского величества з козакамы, з полъкомъ миргородскимъ и гадяцкимъ и инимы,<ref>Тамъ же вм. этого: „''з козаками полковникъ Апостолъ''“…</ref> ходилы под городъ Юр̾евъ ливонский, где войска шведскіе зоставалысь, и тамъ з нимы мѣлы великую войну, и войска шведскіе не додержалы, и такъ, за ласкою божіею, розбиты дощенту, и городъ Юр̾евъ ливонскій люде царскіе опановалы и арматъ штукъ на чотириста у шведовъ отнялы й з побѣдою вернулися<ref>Дальше въ сп. г. Юзефовича немного иначе: „''и в доми полковникъ Апостолъ с войскомъ отпущени, тилко тамъ компаніи охочого войска два полки оставили, по указу царскомъ''“.</ref>. А наши войска козацкіе з наказнимъ гетманомъ Даниломъ Апостоломъ домовъ отступилы, тилко зоставивши тамъ компаніи охочого войска два полки. Того жъ року войска шведскіе в краи литовскіе увойшли и Ковно опановали были и чатами коло Вилнѣ gрас̾совали;<ref>Въ изд. г. Бод. „''граковали''“ — описка.</ref> що мѣщане вил̾линскіи многіе до Gданска з маетностями уходили, бо Сапѣга з шведами зоставалъ противъ короля и Речи Посполитой; где великое с̾пустошеня сталося в краяхъ литовскихъ от списковихъ и ихъ противнихъ салѣжинцовъ, и от Юр̾евича, и от людей от него затяговихъ на тую войну за гроши<ref name="p205">Въ сп. г. Юзефовича здѣсь прибавлена замѣтка: „''В томъ же року''</ref>.{{nop}}<noinclude></noinclude> 3aew7q6fhxlrk7zfcoosojyqm3hg44x 250 219313 462563 2022-08-20T17:11:21Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|206}}</noinclude>{{c|'''Року 1702<ref follow="p205">''на войнѣ полковник компанѣйскій Пашковскій забитъ''“. (Такая же замѣтка есть подъ этимъ годомъ въ „Кр. Оп. Малороссіи{{errata|„|“}}).</ref><ref>Всѣ извѣстія подъ этимъ годомъ въ сп. Козельскаго приведены буквально такъ, какъ и въ сп. Искрицкаго.</ref>.'''}} Войска шведскіе Вилню,<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''Вил̾но''“.</ref> мѣсто столечное литовское, опановали и иніе мѣста литовскіе и Жмудское воеводство, которимъ не могли ся войска литовские оперти<ref>Тамъ же: „''сперти''“. — Слѣдующая за симъ замѣтка — о помощи козаковъ полякамъ противъ шведовъ — въ сп. г. Юзеф. передана иначе и какъ оказывается, взята изъ „Кр. Описанія Малороссіи''“. <p>„''Того жъ року стародубовскій полковникъ, Михайло Миклашевскій, с полками малороссійскими от Мазепи под Биховъ посланній, совокупився тамъ с полоцкимъ рейментаромъ Халецкимъ, достигли, хотя и не без шкоди своихъ, города, в которій войшли поляки; а Бѣлицкевичъ, тамо бывшій партизантъ шведский, своими людми изійшолъ къ войску козацкому и припроваженъ до Батурина, к Мазепиной резиденціи. — Но и в другой разъ, по прошенію литовскихъ пановъ, посиланъ был туда от Мазепи Радич с войском противъ шведовъ''.“ (Объ этой второй посылкѣ разсказано в сп. Искрицкаго).</ref>. Того жъ року на веснѣ просили пани литовскіе о посилокъ гетмана запорожского Івана Мазелу, жебы шведовъ до Бихова не допустити. И, за позволеніемъ его царского величества, послано туда часть полку стародубовского и войска охочого на кил̾ко тисячей, з Радичомъ, а полкъ чернѣговскій увесь пойшолъ до Пъскова, по указу его царского величества.<ref>Слѣдующей замѣтки — о приходѣ Карла XII къ Варшавѣ и пр. до конца — нѣтъ въ другихъ спискахъ, кромѣ сп. Искрицкаго и Козельск.</ref> Того жъ року король шведский з войсками своими прийшолъ до Варшави и тамъ станутъ. А тое усе стало за<noinclude></noinclude> 1g5bw6yl8vo5gq1b6f1hz3puzz8p5tf 462564 462563 2022-08-20T17:11:49Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|206}}</noinclude>{{c|'''Року 1702<ref follow="p205">''на войнѣ полковник компанѣйскій Пашковскій забитъ''“. (Такая же замѣтка есть подъ этимъ годомъ въ „Кр. Оп. Малороссіи{{errata|„|“}}).</ref><ref>Всѣ извѣстія подъ этимъ годомъ въ сп. Козельскаго приведены буквально такъ, какъ и въ сп. Искрицкаго.</ref>.'''}} Войска шведскіе Вилню,<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''Вил̾но''“.</ref> мѣсто столечное литовское, опановали и иніе мѣста литовскіе и Жмудское воеводство, которимъ не могли ся войска литовские оперти<ref>Тамъ же: „''сперти''“. — Слѣдующая за симъ замѣтка — о помощи козаковъ полякамъ противъ шведовъ — въ сп. г. Юзеф. передана иначе и какъ оказывается, взята изъ „Кр. Описанія Малороссіи''“. <p>„''Того жъ року стародубовскій полковникъ, Михайло Миклашевскій, с полками малороссійскими от Мазепи под Биховъ посланній, совокупився тамъ с полоцкимъ рейментаромъ Халецкимъ, достигли, хотя и не без шкоди своихъ, города, в которій войшли поляки; а Бѣлицкевичъ, тамо бывшій партизантъ шведский, своими людми изійшолъ къ войску козацкому и припроваженъ до Батурина, к Мазепиной резиденціи. — Но и в другой разъ, по прошенію литовскихъ пановъ, посиланъ был туда от Мазепи Радич с войском противъ шведовъ''.“ (Объ этой второй посылкѣ разсказано в сп. Искрицкаго).</ref>. Того жъ року на веснѣ просили пани литовскіе о посилокъ гетмана запорожского Івана Мазелу, жебы шведовъ до Бихова не допустити. И, за позволеніемъ его царского величества, послано туда часть полку стародубовского и войска охочого на кил̾ко тисячей, з Радичомъ, а полкъ чернѣговскій увесь пойшолъ до Пъскова, по указу его царского величества.<ref>Слѣдующей замѣтки — о приходѣ Карла XII къ Варшавѣ и пр. до конца — нѣтъ въ другихъ спискахъ, кромѣ сп. Искрицкаго и Козельск.</ref> Того жъ року король шведский з войсками своими прийшолъ до Варшави и тамъ станулъ. А тое усе стало за<noinclude></noinclude> 8eujnwxtxhlik1u8lb5vxjc0uumgqtl 250 219314 462565 2022-08-20T17:51:43Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|177}}</noinclude>згоду. И не достаючи Перекопу, хочай войско охочо било до приступу, але бояринъ назад рушилъ з войсками, з нарекан̾емъ усего войска, и простовали ку Днепру; которимъ бѣлагородская орда зразу докучала по сторонахъ, хапаючи найбарзѣй московскихъ людей. И прийшовши до Самари города, тяжшіе москва армати позоставляла, а войско по городахъ роспущено; и гетманъ до Батурина прийшолъ зараз по святомъ Петрѣ. Але войско барзо замитилося, барзо хоровали<ref follow="p176">''указу ихъ царскихъ величествъ, ездилъ на Москву с полковниками нѣжинскимъ, черниговскимъ, миргородскимъ и гадяцкимъ. — Того жъ часу на Москви бояръ значнихъ потрачено: Галѣцина, Неплюева и иннихъ немало, что от Перекопу пошли, не достаючи, а кошту царского било немало''“. <p>''Примѣчаніе''. Съ этого мѣста до конца лѣтописи, т. е. по 1702 г., въ сп. Козельскаго идутъ весьма краткія погодныя замѣтки, которыя, для удобства сравненія, мы помѣщаемъ внизу страницъ, подъ соотвѣтствующими годами.</ref><ref>Въ сп. Козельскаго: „''и хоровали''“.</ref> и конѣ барзо нужни поприходили,<ref>Тамъ же дальнѣйшаго нѣтъ, а прямо: „''а то усе з безводдя замитилося''“.</ref> и многіе с козаковъ померли и конѣ попропадали, — а то усе з без̾водя замитилися. Того жъ часу, недель двѣ тилко випочинувши, по указу ихъ царскихъ величествъ, гетманъ Іванъ<ref>Тамъ же нѣтъ имени гетм. Мазепы.</ref> Мазепа на Москву пойшолъ с полковниками нѣжинскимъ, чернѣговскимъ, миргородскимъ и гадяцкимъ, маючи з собою козаковъ с пятсотъ; где прийшовши, засталъ на Москвѣ замѣшанину: щось противного противко великого государя царя Петра Алексѣевича. Але нашихъ гетмана с козаками ласкаве принято и отпущено, з̾даровавши от іхъ царскихъ величествъ. А войска наши козацкіе стояли коло Днепра на залозѣ от татаръ до повороту гетманского, ажъ до святой Покрови.{{nop}}<noinclude></noinclude> ozy71pcn6b4y8mhyp4pki423pkxxhc8 462566 462565 2022-08-20T17:52:30Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|177}}</noinclude>згоду. И не достаючи Перекопу, хочай войско охочо било до приступу, але бояринъ назад рушилъ з войсками, з нарекан̾емъ усего войска, и простовали ку Днепру; которимъ бѣлагородская орда зразу докучала по сторонахъ, хапаючи найбарзѣй московскихъ людей. И прийшовши до Самари города, тяжшіе москва армати позоставляла, а войско по городахъ роспущено; и гетманъ до Батурина прийшолъ зараз по святомъ Петрѣ. Але войско барзо замитилося, барзо хоровали<ref follow="p176">''указу ихъ царскихъ величествъ, ездилъ на Москву с полковниками нѣжинскимъ, черниговскимъ, миргородскимъ и гадяцкимъ. — Того жъ часу на Москви бояръ значнихъ потрачено: Галѣцина, Неплюева и иннихъ немало, что от Перекопу пошли, не достаючи, а кошту царского било немало''“. <p>''Примѣчаніе''. Съ этого мѣста до конца лѣтописи, т. е. по 1702 г., въ сп. Козельскаго идутъ весьма краткія погодныя замѣтки, которыя, для удобства сравненія, мы помѣщаемъ внизу страницъ, подъ соотвѣтствующими годами.</ref><ref>Въ сп. {{errata|Козельскаго|Третьякова}}: „''и хоровали''“.</ref> и конѣ барзо нужни поприходили,<ref>Тамъ же дальнѣйшаго нѣтъ, а прямо: „''а то усе з безводдя замитилося''“.</ref> и многіе с козаковъ померли и конѣ попропадали, — а то усе з без̾водя замитилися. Того жъ часу, недель двѣ тилко випочинувши, по указу ихъ царскихъ величествъ, гетманъ Іванъ<ref>Тамъ же нѣтъ имени гетм. Мазепы.</ref> Мазепа на Москву пойшолъ с полковниками нѣжинскимъ, чернѣговскимъ, миргородскимъ и гадяцкимъ, маючи з собою козаковъ с пятсотъ; где прийшовши, засталъ на Москвѣ замѣшанину: щось противного противко великого государя царя Петра Алексѣевича. Але нашихъ гетмана с козаками ласкаве принято и отпущено, з̾даровавши от іхъ царскихъ величествъ. А войска наши козацкіе стояли коло Днепра на залозѣ от татаръ до повороту гетманского, ажъ до святой Покрови.{{nop}}<noinclude></noinclude> r86giqtnops3d4e984gt3evda5m9edm 250 219315 462567 2022-08-20T18:05:03Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|142}}</noinclude>в тижню, то есть понедѣлокъ, середу и пятницю, а нѣ исти, а нѣ пити, до чого стосуючися, и гетманъ розослалъ свои унѣверсали, приказуючи сроgо, жеби тое люде заховали, приказавши старшимъ, жеби того постерегали и непослушнихъ карали; але на тое мало дбали. Того жъ року поселъ великій короля полского, Сапѣга и инніе пани в килка сотъ люду на Москву ходили, упоминаючись смоленского и киевского воеводства, которихъ зразу принято з честю, але подарковъ королевскихъ не принято, а напотомъ и самихъ задержано и мало чести онимъ отдавано, ажъ знову до своихъ городовъ по скарбъ слати мусѣли на живность. Того жъ року, юля 10, войска великіе подступили турецкіе з везиромъ Мустафою под Чигиринъ з тяжарами великими; а войско его царского величества з княземъ Ромодановскимъ и гетманомъ Іваномъ Самуйловичомъ переправилися того часу через Днѣпръ, нижей Бужина,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''ниже Божина''“.</ref> на поля чигиринскіе, по сей сторонѣ рѣки Тясмина от Черкасъ. А турецкие войска стали на другой сторонѣ рѣки Тясмина, коло Чигирина, с татарского боку, и роздѣливши войска, пашей килка с ханомъ кримскимъ и господарами волоскимъ и мултянскимъ переправили Тясминъ рѣку, — сили великіе стали на семъ боку рѣки Тясмина коло бору, не даючи проходу до Чигирина, а около оточивши, Чигиринъ доставали. А войска московские и козацкіе<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''А войско московское и козацкое''“.</ref> стали в Бужинѣ ку перевозу, тую плавлю отнявши; где турки, зобравши болшую силу, стали коло войска московского и козацкого неотступно комонникомъ, турки и татаре коло табору, которимъ перемѣна от вебира що-день ординованная приходила през килка не-<noinclude></noinclude> jpri7cu7axej9lutjhvnwwdb24cm0bi 250 219316 462568 2022-08-20T18:13:50Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|143}}</noinclude>дель,<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''През килка дней и недѣль''“.</ref> покуля притягъ<ref>Въ сп. Козельскаго: „''притягнулъ''“.</ref> князь Булатъ з частю колмиковъ и черкесъ и козаковъ донскихъ. И скоро тіе войска притягнули, зараз почали войска рушати просто на турецкое войско, которое отступило било такъ комонно, якъ и гарматами, з пѣхотою зостаючими на горѣ при Капланъ-пашѣ; в которомъ рушаню войскъ великая и валечная потреба была на переправѣ, которая ведле села Шабелникъ иде, где ажъ заночовало войско бючися, и тамъ немало донцовъ побито и козаковъ. А на другій день, переправивши табор, под гору пойшли, але не допустили турки, стоячи на горѣ з гарматами, где знову ночовати мусѣли; и в ночѣ полковника чернѣговского, Василія Борковского, гетманъ послалъ и бояринъ, придавши<ref>Это слово пропущено въ изд. г. Бод. и въ сп. г. Юзеф. и Коз.</ref> московского войска немало, где, не дойшовши гори, межи собою войска стали ся быти, узявши тривогу; що почувши, турки з гарматъ были моцно на таборъ козацкій; и такъ заночовати мусѣли. А в суботу, скоро свѣтъ, войска козацкіе и московскіе гору опановали, турковъ отбивши, и гарматъ турецкихъ двадцять сѣмъ з иншими риштунками узяли. И турки пострахъ великій узяли; але же войско<ref>Въ изд. г. Бодянскаго „''войска''“.</ref> не пущено за турками, комоникъ турецкій оглядѣвшися, знову отвернулъ, и такъ ажъ до самого табору войско козацкое и московское<ref>Въ сп. г. Юзефовича этого слова нѣтъ.</ref> гнали, рубаючи; тилко единъ полковникъ московскій, оставившися рогатками, одержалися на горѣ,<ref>Въ сп. Искрицкаго ошибочно: „''на городѣ''“; такъ первоначально было и въ сп. г. Юзефовича, но потомъ исправлено.</ref> где и усе войско с таборомъ притягли<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''съ таборъ притягнуло''“.</ref> и цѣлій день мѣли потребу. Итакъ турки, видячи<noinclude></noinclude> etrxfsclhyu2hpkr37uosdh4cpl54v0 250 219317 462569 2022-08-20T20:26:29Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|130}}</noinclude>никами<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''начальными''“.</ref>, также и гетманъ з своею старшиною позволили и поправили сумленямъ. И такъ по тихъ трактатахъ приехалъ Дорошенко з Чигирина до войска и поклонился бояриновѣ и гетмановѣ Ивану Самуйловичу и поотдавалъ знаки войсковіе, належачіе гетманомъ, то есть бунчукъ, булаву, гармати; и заразъ того жъ часу<ref>Въ сп. Козельскаго дальше слѣдуетъ: „''войска его царского величества, за виступлениемъ пѣхоти Дорошенковой з замку и из города, увойшли в замокъ и в городъ Чигиринъ посполу''“…</ref> виступили пѣхота Дорошенкова з замку чигиринского и из города, а того жъ часу войска его царского величества увойшли в замокъ чигиринскій и у городъ Чигиринъ посполу с козаками заднѣпрянскими, то есть з полковникомъ чернѣговскимъ Василіемъ Борковскимъ, и що належало войскового, то есть гарматъ, которихъ не малая лѣчба, пороховъ, борошна, — усе тое поотбѣрали под свой дозор. А Дорошенковѣ постановили и напотимъ приказали, жеби уступилъ з Чигирина на Заднѣпря на мешканя, що и учинити мусѣлъ; которому дано мешканя у мѣстѣ Сосницѣ. Итакъ гетманство его скончилося, при упадку великомъ Украини; а от того часу москва стала у Чигиринѣ, по указу его царского величества. Того жъ лѣта паша великій Капланъ-Герей<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. г. Юзефовича: „''Капланъ''“.</ref> з великими войсками ходилъ в Полщу противъ короля<ref>Въ изд. г. Бодянскаго прибавлено: „''полского''“.</ref> Яна Собеского и не далъ ся войску коронному скупити, бо войско одно з хоружимъ короннимъ Синявскимъ стояло под Лвовомъ, а король з войсками литовскими и короннимъ стоялъ под Берестечкомъ. Итакъ, любо дали были битву добре Турчиновѣ, але же ханъ с великими силами наспѣшилъ, трудность<noinclude></noinclude> snjws70bavqysxzy70gxrw9ozzfa762 250 219318 462570 2022-08-20T20:35:55Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|131}}</noinclude>великую учинилъ войску королевскому, онихъ облегши, где барзо много войска потратили и от коней отпали, и сами у великой тривозѣ зоставши, мусѣли згоду чинити и, не хотячи позволяти, то есть уступити усего Подоля по Коросташовъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго это слово не разобрано и вм. него поставлено: „''подъ королевство''“.</ref> туркамъ и усей Украини зректися, также и плату дати тридцять тисячъ червонихъ, и инихъ не мало вимисловъ, за грѣхи наши, над християне. Того жъ року генваря 30, на запустную неделю, померлъ великій государъ царъ Алексѣй Михайловичъ в ночи, години четвертой, а на его мѣсце зосталї его синъ царемъ Ѳеодоръ Алексѣевичъ, и того жъ часу усѣ бояре и стрелцѣ присягали<ref>Тамъ же: „''присягли''“.</ref> его царскому величеству на подданство и на послушенство. Того жъ року и того жъ дня узято монастиръ Соловецкій и черцовъ вистинали<ref>Дальнѣйшія слова до словъ: „''презъ роковъ шесть''“ пропущены въ изд. г. Бодянскаго.</ref> люде ратніи его царского величества, которого монастира доставали през роковъ шесть не отступно, а за такую вину, же не позволили ся приняти новопостановленнихъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. г. Юзефовича: „''новопоставленихъ''“.</ref> рѣчей на соборѣ московскомъ при битности двохъ патриярховъ, александрийского и антиохийскаго: першая рѣчъ — же „Духа истинного“<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''святого''“.</ref> не мовити у „[[Вірую|вѣрую]]“; другая —<ref>Тамъ же: „''знову зась''“.</ref> жеби не мовити: „Господи Іисусе Сине Божій, помилуй мя“, але такъ мовити: „Господи Іисусе Христе, помилуй мя“, а „Сина“ оставляти, и иншіе рѣчи новіе, кото-<noinclude></noinclude> lonz0o5kk97363hpolzqo1fdt3w2ck1 250 219319 462571 2022-08-20T20:53:11Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|132}}</noinclude>ріе подруковано у книжцѣ названой „Жезлъ“. И за тое<ref>Тамъ же: „''а тое''“.</ref> тотъ монастиръ спліондровано, которій на увесь свѣтъ славній, и святихъ чудотворнихъ мѣлъ у собѣ; и за тіе новіе рѣчи многихъ черцовъ, поповъ и свѣцкого стану людей у земли Московской помордовано, же того не хотѣли приймати,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''принимати''“.</ref> але на старомъ держалися, якъ перед тимъ было. И многіе виходили на Украину на мешканя ку Сѣверу, позоставивши набитки свои, а иннихъ и у силку позасилано<ref>Дальнѣйшія извѣстія о сектѣ Капитона и о Петрѣ Рославцѣ не находятся въ сп. Козельскаго и въ сп. Третьякова, которымъ пользовался г. Бодянскій: они встрѣчаются только въ спискахъ г. Юзефовича и Искрицкаго.</ref>. Того жъ року якійсь Капѣтонъ секту в̾счалъ, же живо люде в огнь на спалення ишли. Того жъ року полковникъ стародубовскій, Петро Рославець, которій, през килканадцять лѣтъ полковникомъ будучи, аже не захотѣвши бити под послушенствомъ гетмана своего, пойшолъ на Москву у килкадесять коней, хотячи поддати Стародубъ, жебы зоставалъ якъ городи украинніе<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''украинскіе''“.</ref> московскіе: Суми и Рибное, але тая надѣя оного оминула, бо на тое не позволено; любо зраду оного принято, але напотомъ за посланцями гетманскими за сторожу оного взято и отослано з Москви на Украину до гетмана и отдано на судъ войсковій; которій окованъ у гетмана сидѣлъ и на зез̾дѣ суженъ зосталъ усею старшиною на горло у Батуринѣ; а протополу нѣжинского Силеона в монастиръ, которій з онимъ былъ на Москвѣ и из собою<ref>Въ сп. г. Юзефовича это слово пропущено.</ref> в одной радѣ.{{nop}}<noinclude></noinclude> hz1m5o3mkh298mmwfchzzwc4hwbpv8j 250 219320 462572 2022-08-20T21:04:47Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|133}}</noinclude>Того жъ року от короля полского гетманомъ козацкимъ настановленъ [[w:Остап Гоголь|Евстафій Гоголь]], бившій полковникъ подолскій,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''постановлено Евстафія Гоголя, полковника подолского''“.</ref> а по потребѣ с турками дано оному становиско у Полѣсю и займаючи<ref>Тамъ же: „''изимаючи''“.</ref> городовъ литовскихъ, а самъ стоялъ у [[Димер]]и; бо немалая купа при ономъ войска была, которимъ плату и сукна от короля давано, а живность з людей<ref>Тамъ же: „''отъ людей''“.</ref>. {{c|'''Року 1677<ref>Слѣдующія замѣтки о зимѣ 1677 г. и о подводахъ подъ запасы въ Кіевъ находятся только въ сп. г. Юзефовича и Искрицкаго.</ref>.'''}} Зима барзо великая била такъ снѣгами, якъ тежъ и морозами, и мало которій день былъ без вѣтру, и тривала снѣгами и морозами великими близко до святого {{errata|Гегоргія|Георгія}}, же юже людемъ на Сѣверу не тилко сѣна, але и соломъ на хатахъ не ставало. Тоей же зими по три тисячи подводъ с полковъ под запаси давано до Сѣвска, а из Съвска проважено в Киевъ, и много подводниковъ от морозовъ покалѣчило, а инніе померли. Того жъ року присланъ столникъ от<ref>Въ изд. г. Бодянскаго нѣтъ предл. „''отъ''“.</ref> его царского величества, Алмазовъ, по Петра Дорошенка, бившого гетмана, у великій постъ, и оного попровадилъ на Москву, где на Москву<ref>Этого слова нѣтъ въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго.</ref> якъ приехалъ, брата его Григорія отпущено з вязення на Украину, а его задержано на Москвѣ<ref>Дальнѣйшее: о Дорошенкѣ, о протопопѣ нѣж. Симеонѣ, о пожарѣ въ Стародубѣ, объ отсылкѣ на Москву Петра Рославца и протопопа Симеона — не находится въ сп. Третьякова и Козельскаго, а есть только въ сп. г. Юзефовича и Искрицкаго.</ref> и дано ему тисячу дворовъ, и тамъ жилъ по смерть свою.{{nop}}<noinclude></noinclude> 1jkzg3nwhuis2g8jbjy34i8doch9bl5 116 219321 462573 2022-08-20T21:14:48Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу | рік = 1913-1922 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-149. 1913-1922. Метрична книга Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-149. 1913-1922. Метрична книга... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу | рік = 1913-1922 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-149. 1913-1922. Метрична книга Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-149. 1913-1922. Метрична книга Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] tav65i9dtgks7exwn3z8fvvlwlep1wd 250 219322 462574 2022-08-20T21:16:41Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|134}}</noinclude>Того жъ часу тотъ<ref>Слово „''тотъ''“ пропущено въ сп. г. Юзефовича.</ref> протопопа нѣжинскій, которій билъ у великой чести на Москвѣ, нѣжинскій<ref>Слово „''нѣжинский''“ — тоже.</ref> Симеонъ, которого и воевода слуховалъ, до такого прийшолъ безчестія, бо, ведлугъ обѣтницѣ своей и наказанного суду духовного, не захотѣлъ зостати чернцемъ,<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''ченцемъ''“.</ref> жалуючи жони остатися, которого питано от консисторіи архиепископской,<ref>Тамъ же: „''Архіепископомъ''“.</ref> которій, отмовляючися, жадною мѣрою не позволилъ; а же в тотъ чинъ никого не примушаютъ, а на томъ<ref>Тамъ же: „''а напотомъ''“.</ref> была воля гетманская, жеби або декретовѣ досить чинилъ, албо каранній былъ. А же не хотѣлъ, ведлугъ декрету, зостати чернцемъ, то оного, отдаливши от священства, отдано на карность свѣцкую; которій без фолgи<ref>Тамъ же: „''безъ фолки''“.</ref> мѣлъ вязення и битя,<ref>Тамъ же: „''вязеннямъ и биттямъ''“.</ref> и призналъ, же змову мѣлъ з нѣкоторими о здоровя гетманское, а звлаща з Рославцемъ, полковникомъ стародубовскимъ, Дмитрашкомъ переясловскимъ, Лазоромъ прилуцкимъ и инними, которихъ усѣхъ до вязення побрано и маетности попечатано и поотбѣрано. Того жъ року, мѣсяца мая семогонадцять дня, в четвертокъ, в обѣдной годинѣ, по службѣ божой в полгодини можетъ,<ref>Тамъ же нѣтъ слова: „''можетъ''“.</ref> занялася церковь Рождества Христова, стоячая в ринку, близко коморъ крамнихъ, в Стародубѣ, от которого запалення церкви, не вѣдати якимъ способомъ, подобно, з неопатрности паламаровой, а особливо гнѣвъ божій за беза-<noinclude></noinclude> 55jzxsozqlx6v5jitq9glakphip60zz 116 219323 462575 2022-08-20T21:19:23Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу | рік = 1921 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-150. 1921. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-150. 19... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу | рік = 1921 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-150. 1921. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-150. 1921. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького вірменського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] o4a00pe0erdjh9mfagpauhkxxwd20ck 116 219324 462576 2022-08-20T21:20:05Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження | рік = 1827 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-151. 1827. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження.pdf]] }} File:ДАХмО 17... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження | рік = 1827 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-151. 1827. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-151. 1827. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] dnx04fyrk3mnb60u3fu8mo4ztl57gvl 116 219325 462577 2022-08-20T21:20:39Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть | рік = 1827-1845 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-152. 1827-1845. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-152... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть | рік = 1827-1845 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-152. 1827-1845. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-152. 1827-1845. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 02zohfobkcth3nf0vjqi4jcqegbeh1k 116 219326 462578 2022-08-20T21:21:53Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть | рік = 1827-1839 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-153. 1827-1839. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Шлюб.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-153. 18... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть | рік = 1827-1839 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-153. 1827-1839. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Шлюб.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-153. 1827-1839. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Шлюб.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] tti2jefzuu179e7oyyqdhc1pp9sh1wc 116 219327 462579 2022-08-20T21:22:23Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження | рік = 1837-1848 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-155. 1837-1848. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження.pdf]] }} File:Д... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження | рік = 1837-1848 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-155. 1837-1848. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-155. 1837-1848. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Народження.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] djg4l2zctren9kc29d41z9cuxgy47pv 250 219328 462580 2022-08-20T21:27:04Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|135}}</noinclude>конія наша, — такъ великое будованя церквей божіихъ чотирохъ, стоячихъ у самомъ городѣ, зо всею оздобою ихъ, которая на усю Украину славна была в маліованню образовъ, в иннихъ достаткахъ, так теж великостію звоновъ, — зовсѣмъ погорѣло, яко тежъ и в будинкахъ дворовъ зо всѣми немалъ маетностями такъ срокго вигорѣло усе мѣсто, же жадная не тилко хата не зостала, але а нѣ башта, наветъ и саміе вали погорѣли, нѣчого не зоставивши, а и за мѣстомъ на килко сотъ подимя<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''подіймя''“.</ref> погорѣло. Такъ страшній пожаръ билъ за скараннямъ бозскимъ! Бо в томъ мѣстѣ всчалася ненависть першая: полковникъ противъ гетмана, священники межи собою, осмъ на двохъ немалъ цалій рокъ турбовались; межи козаками и посполитими свари, позви, а знову зась корчми, шинки немалъ в каждомъ дворѣ, а при шинкахъ безецности<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''безчестности''“.</ref> и частіе забойства, а за вшетечность жадной карности не чинено, але тое в жарти оборочано, любо якая явная курва, пиятики без удержання, набоженства оспалость; бо духовнихъ нѣ за що не мѣли, хлюбячися<ref>Тамъ же: „''хлубячися''“.</ref> оздобою церквей божіихъ, отказаючи, же „намъ не трудно о поповъ<ref>Тамъ же: „''отъ поповъ''“; а въ изд. г. Бодянскаго „''же намъ трудно''“{{errata|,|.}}</ref> и священниковъ“; любо напоминали, не слухали, але от таковихъ,<ref>Тамъ же: „''от такихъ''“.</ref> которіе ихъ за зброднѣ до покути приводили, з гнѣвомъ отходили и по своихъ воляхъ собѣ духовнихъ шукали, не жалуючи за грѣхи. Итакъ Господь Богъ, не терпячи тихъ злостей, отнялъ тую оздобу того мѣста, то есть церкви божіей, в которихъ щоденная служба божая отправовалася, также и тую фортецію, которая на усѣ сторони славная была, наветъ же<noinclude></noinclude> k4aroagl5fgpjvm122asuqs0u88tu10 116 219329 462581 2022-08-20T21:29:01Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1839-1861 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-156. 1839-1861. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1839-1861 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-156. 1839-1861. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-156. 1839-1861. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 87783htpm9o24gycbaogsuncfiupth6 116 219330 462582 2022-08-20T21:29:30Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть | рік = 1845-1860 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-157. 1845-1860. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-157... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть | рік = 1845-1860 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-157. 1845-1860. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-157. 1845-1860. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу. Смерть.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] ll7ujadsbh65xdbybfntvucfbkhmijt 116 219331 462583 2022-08-20T21:31:49Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1846 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-158. 1846. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-158. 1846. Спові... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1846 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-158. 1846. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-158. 1846. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 0k8jluiujcu4hqi0hlizlfehhz8bvkr 116 219332 462584 2022-08-20T21:33:18Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1847 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-159. 1847. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-159. 1847. Спові... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1847 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-159. 1847. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-159. 1847. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] o8nne28roe7831x5okhi5bagblg8skj 116 219333 462585 2022-08-20T21:33:41Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1848 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-160. 1848. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-160. 1848. Спові... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1848 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-160. 1848. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-160. 1848. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 5kt2xz837vw5kaolrcroygz5wsj9cba 116 219334 462586 2022-08-20T21:34:03Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1852 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-161. 1852. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-161. 1852. Спові... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1852 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-161. 1852. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-161. 1852. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 40cvy8npyqavzi7vng4zq6lte5320ys 116 219335 462587 2022-08-20T21:34:24Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1855 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-162. 1855. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-162. 1855. Спові... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1855 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-162. 1855. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-162. 1855. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] rb5pa56hjmuvb02mfbh08n2137qu8w3 250 219336 462588 2022-08-20T21:41:54Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|136}}</noinclude>и гармати погорѣли. Тилко ж еще щось милосердія своего Господь Богъ задержалъ, же не до останку згубилъ: те зостала скарбница в цѣлости, в которой немалая купа бочокъ с порохами; бо, зарятуй Боже, ежели би ся тое было заняло, у мурованномъ склепу, то немало би народу людей вибило и вигубило. Еднакъ же народъ жадной злости своей не признавалъ и грѣховъ, але усе на священниковъ складалъ,<ref>Въ сп. г. Юзефовича, вм. „''складалъ''“ — „''младихъ''“.</ref> а найпервій тая церковъ загорѣлася святого Николая, в которой проклятіе читано пастирское при службѣ божой и свѣчки гашено на проклятіе Шубою,<ref>Тамъ же этого имени нѣтъ.</ref> священникомъ чернѣговскимъ, зосланнимъ от архиепископа, и от тоей церкви усе мѣсто вѣгорѣло. Того жъ року июля 31 попроважено на Москву Петра Рославля, бывшого полковника стародубовского, и Сімеона протопопу нѣжинского, окованнихъ и з инними козаками. Того жъ року войско турецкое з ордами и Юріемъ Хмелницкимъ подступили под Чигиринъ у спасовку впервое<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго нѣтъ этого слова.</ref> и доставали потужне; которимъ на отсѣчъ зостаючимъ в Чигиринѣ гетманъ Іванъ Самуйловичъ, вишовши з Батурина и скупившися з бояриномъ княземъ Ромодановскимъ у Липовой-Долинѣ, потягнули ку Днѣпру<ref>Слѣдующая замѣтка о стародуб. священникѣ помѣщена у г. Бодянскаго въ указателѣ опечатокъ, изъ чего мы вправѣ заключить что она взята имъ изъ сп. г. Юзефовича. Въ сп. же Третьякова, по всей вѣроятности, этой вставки нѣтъ, какъ нѣтъ ея и въ сп. Козельскаго, гдѣ разсказъ объ осадѣ Чигирина идетъ без перерыва.</ref>{{errata|,|.}} Августа 13 дня в Стародубѣ народъ обурився<ref>Въ сп. г. Юзефовича, а за нимъ и въ изд. г. Бод.: „''обурившися''“.</ref> на священника Якова, того, которого Рославець полковникъ побилъ<noinclude></noinclude> t45vwxy94ux4nfypjyrquu3b57b8s8d 462589 462588 2022-08-20T21:42:59Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|136}}</noinclude>и гармати погорѣли. Тилко ж еще щось милосердія своего Господь Богъ задержалъ, же не до останку згубилъ: же зостала скарбница в цѣлости, в которой немалая купа бочокъ с порохами; бо, зарятуй Боже, ежели би ся тое было заняло, у мурованномъ склепу, то немало би народу людей вибило и вигубило. Еднакъ же народъ жадной злости своей не признавалъ и грѣховъ, але усе на священниковъ складалъ,<ref>Въ сп. г. Юзефовича, вм. „''складалъ''“ — „''младихъ''“.</ref> а найпервій тая церковъ загорѣлася святого Николая, в которой проклятіе читано пастирское при службѣ божой и свѣчки гашено на проклятіе Шубою,<ref>Тамъ же этого имени нѣтъ.</ref> священникомъ чернѣговскимъ, зосланнимъ от архиепископа, и от тоей церкви усе мѣсто вѣгорѣло. Того жъ року июля 31 попроважено на Москву Петра Рославля, бывшого полковника стародубовского, и Сімеона протопопу нѣжинского, окованнихъ и з инними козаками. Того жъ року войско турецкое з ордами и Юріемъ Хмелницкимъ подступили под Чигиринъ у спасовку впервое<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго нѣтъ этого слова.</ref> и доставали потужне; которимъ на отсѣчъ зостаючимъ в Чигиринѣ гетманъ Іванъ Самуйловичъ, вишовши з Батурина и скупившися з бояриномъ княземъ Ромодановскимъ у Липовой-Долинѣ, потягнули ку Днѣпру<ref>Слѣдующая замѣтка о стародуб. священникѣ помѣщена у г. Бодянскаго въ указателѣ опечатокъ, изъ чего мы вправѣ заключить что она взята имъ изъ сп. г. Юзефовича. Въ сп. же Третьякова, по всей вѣроятности, этой вставки нѣтъ, какъ нѣтъ ея и въ сп. Козельскаго, гдѣ разсказъ объ осадѣ Чигирина идетъ без перерыва.</ref>{{errata|,|.}} Августа 13 дня в Стародубѣ народъ обурився<ref>Въ сп. г. Юзефовича, а за нимъ и въ изд. г. Бод.: „''обурившися''“.</ref> на священника Якова, того, которого Рославець полковникъ побилъ<noinclude></noinclude> 1bf7v0q5itiy5qbgt9svd1rgu7j18v0 116 219337 462590 2022-08-20T21:52:50Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1855 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-163. 1855. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-163. 1855. Спові... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1855 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-163. 1855. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-163. 1855. Сповідальний розпис Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 8ko0nda6rdg40tlnvuh1b6ucteveifi 116 219338 462591 2022-08-20T21:53:16Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1862 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-164. 1862. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1862 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-164. 1862. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-164. 1862. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 9q88wa1u5t4n0ky2cyl8fox98ukiim6 116 219339 462592 2022-08-20T21:53:41Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1865 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-165. 1865. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdff]] }} File:ДАХмО... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1865 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-165. 1865. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdff]] }} [[File:ДАХмО 17-1-165. 1865. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 9rcpavgjttimyo0d89vbo4abunzu4zn 462594 462592 2022-08-20T21:54:26Z Alexkrakovsky 4488 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1865 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-165. 1865. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-165. 1865. Книга передшлюбних обшуків Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 7w9cqxvirifg5wnj4s183rz0uspmpah 116 219340 462593 2022-08-20T21:54:15Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1876-1880 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-166. 1876-1880 Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-166. 1876-1880 Метрична... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1876-1880 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-166. 1876-1880 Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-166. 1876-1880 Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] lhypha3mmcxw761k4ca8w7gfeui1xmw 116 219341 462595 2022-08-20T21:55:06Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1881-1885 | примітки = [[c:File:ДАХмО ДАХмО 17-1-168. 1881-1885. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО ДАХмО 17-1-168. 1881... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1881-1885 | примітки = [[c:File:ДАХмО ДАХмО 17-1-168. 1881-1885. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО ДАХмО 17-1-168. 1881-1885. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 2r4hpk1yc9fn4ozjuzrznb3p856n3zw 250 219342 462596 2022-08-20T21:55:38Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|137}}</noinclude>и за него проклятство прошлого року было, и того священника, виволокши з олтара, по службѣ божой, сродзе были и на смерть забили бы, ежели бы не оборонилъ полковникъ наказній, з своими припавши козаками. Того жъ року місяця<ref>Въ сп. г. Юзефовича и въ изд. г. Бодянскаго нѣтъ этого слова. Въ сп. Козельскаго: „''мѣсяця августа 27 д.''“</ref> августа 23, приступивши князь Ромодановскій з войсками московскими, и гетманъ Іванъ Самуйловичъ<ref>Тамъ же: „''и гетманомъ Самойловичемъ''“{{errata||.}}</ref> с козацкими войсками посполу ку Днѣпру<ref>Въ изд. г. Бодянскаго, вѣроятно, но Третьяковскому сп. и въ сп. Козельскаго: „''с козаками ко Днѣпру''“.</ref> противъ Бужина на переправу, а напередъ, еще не пришовши ку Днѣпру, вислали до Чигирина козаковъ пѣхоти полтори тисячи и москви приказъ,<ref>Тамъ же слово „''приказъ''“ пропущено.</ref> которіе, за ласкою божіею, увойшли оборонною рукою в Чигирина, любо онимъ орда того боронила,<ref>Тамъ же: „''любо орды моцно того обороняли''“.</ref> але по над Тясминомъ оборонною рукою<ref>Тамъ же эти два слова пропущены, а вм. „''увойшли''“ — „''ишли до Чигирина''“.</ref> увойшли. Притягнувши<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''потягнувши''“.</ref> ку Днѣпру, войска московские и козацкіе зараз старання приложили о переправованю через Днѣпръ; але онимъ барзо того турецкіе войска з ордами боронили, бо и самъ ханъ былъ. Еднакъ же войска козацкие, отважившися, суднами на той бокъ Днѣпра переправлялися у ночѣ и тамъ зараз шанцѣ над Днѣпромъ дали у переправи; хочай онимъ турецкіе войска барзо налѣгали, але онихъ вспирали гарматами через Днѣпръ з войска козацкого и московского. Итакъ козаки и москва, яко могучи, переправовалися, даючи отпоръ неприятелевѣ и що часъ шанцовъ при-<noinclude></noinclude> tmcjc8waj1yc5kpqnk2sqaurtoob0nh 116 219343 462597 2022-08-20T21:55:39Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1886-1890 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-169. 1886-1890. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-169. 1886-1890. Метричн... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1886-1890 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-169. 1886-1890. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-169. 1886-1890. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 5r5ndwsydxtspjo518juy64j2hyvfwi 116 219344 462598 2022-08-20T21:56:07Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1901-1905 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-170. 1901-1905. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-170. 1901-1905. Метричн... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу | рік = 1901-1905 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-170. 1901-1905. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-170. 1901-1905. Метрична книга Кам'янецького Домініканського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] mvhe5uj7oft529mrdntzigf78j45w0w 116 219345 462599 2022-08-20T21:56:36Z Alexkrakovsky 4488 Створена сторінка: {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Кармелітського римо-католицького костелу | рік = 1854 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-171. 1854. Сповідальний розпис Кам'янецького Кармелітського римо-католицького костелу.pdf]] }} File:ДАХмО 17-1-171. 1854. Сповіда... wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Сповідальний розпис Кам'янецького Кармелітського римо-католицького костелу | рік = 1854 | примітки = [[c:File:ДАХмО 17-1-171. 1854. Сповідальний розпис Кам'янецького Кармелітського римо-католицького костелу.pdf]] }} [[File:ДАХмО 17-1-171. 1854. Сповідальний розпис Кам'янецького Кармелітського римо-католицького костелу.pdf|thumb]] [[Кам'янець-Подільський]] [[Категорія:Кам'янець-Подільський]] 9l2d6cjsxksqoen3vaujnfs9r3ly84f 250 219346 462600 2022-08-20T22:05:45Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|138}}</noinclude>чиняли; в которой<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''въ той''“.</ref> потребѣ и сина ханского убито. И такъ тая война у Днѣпра тривала през дней два. Що видячи, Турчинъ, которій стоялъ под Чигириномъ, же потужніе<ref>Тамъ же и въ сп. г. Юзефовича: „''потужне''“.</ref> войска наступаютъ, бо тутъ у Бужина князь Ромодановский з гетманомъ з немалими войсками, знову зась у Пивахъ князь Галицинъ также з великими войсками близко Днѣпра сталъ, — а Чигирина<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго яснѣе: „''и Турчинъ Чигирина''“…</ref> достати жадною мѣрою не моглъ, бо недель чотири розними способами приступали,<ref>Тамъ же: „''бо недѣль четири доставалъ разними способами''“.</ref> подкоповъ чотири стратилъ, — которихъ юже з валу рукопашъ отбили, — собою стривоживши, за помощію божіею отступилъ от Чигирина и пойшолъ у свою сторону. Бо и орда онимъ не барзо зичливая была, и под Чигириномъ не било самого Турчина а нѣ вейзира, тилко пашѣ, над которими старшимъ Браимъ-паша. И такъ Чигиринъ зосталъ волнимъ от того облеженя августа 29. Где притягнувши, войска московскіе и козацкіе направовали городъ Чигиринъ и замокъ, що турки попсовали, достаючи з гарматъ и подкопами, и шанцѣ, рови позаровнивали, що турки были покопали коло города. А мѣсто Черкаси, Медведовка, Жаботинъ, Мошни, Драбовка и инніе, которіе поздавалися были Турчиновѣ, то знову гетмановѣ поклонилися; и залоги по тихъ городахъ стали. И осадивши Чигиринъ новими войсками московскими и козацкими, войска его царского величества и козацкие назадъ уступили ку домомъ своимъ<ref name="p138">Вслѣдъ за этимъ въ спискахъ, намъ извѣстныхъ, оказывается нѣкоторая разница относительно порядка и полноты разсказа. Такъ сп.</ref>.{{nop}}<noinclude></noinclude> 65bwaptvnf6io0nmgbyfi4xwectqb5w 250 219347 462601 2022-08-20T22:12:32Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1"/>{{dhr|2em}} {{c|{{xx-larger|Ж.}}}} {{dhr}}<section end="1"/> <section begin="ж" />'''Ж''' ''сз.'' Употребляется послѣ предыдущей гласной. ''Горе ж мені, горе, нещасная доле!'' Чуб. V. 1.<section end="ж" /> <section begin="жаба" />'''Жа́ба, би,''' ''ж.'' 1) Лягушка; жаба. ''І жаба риба, бо в воді сидить.'' Ном. № 8249. ''Пнеться, як жаба на купу.'' ЗОЮР. I. 147. '''Жа́ба ци́цьки дасть (кому)'''. Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 336. Ум. '''Жа́бка, жа́бонька, жа́бочка'''. Ув. '''Жа́бище'''.<section end="жаба" /> <section begin="жабалуха" />'''Жабалу́ха, ''' и '''жабелу́ха, хи,''' ''ж.'' Большая лягушка. Аѳ. 399.<section end="жабалуха" /> <section begin="жабарь" />'''Жаба́рь, ря́,''' ''м.'' Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.<section end="жабарь" /> <section begin="жабеня" />'''Жабеня́, ня́ти,''' ''с.'' Лягушенокъ. ''Туди, — аж там жабенята.'' Грин. I. 32. Ум. '''Жабеня́тко, жабеня́точко'''.<section end="жабеня" /> <section begin="жаберина" />'''Жаберина, ни,''' ''ж.'' 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння 1]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жаберина" /> <section begin="жаберовина" />'''Жаберовина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаберина|Жаберина]]'''. Вх. Уг. 237.<section end="жаберовина" /> <section begin="жабини" />'''Жабини, бин,''' ''ж. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаберина|Жаберина]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жабини" /> <section begin="жабиний" />'''Жаби́ний, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаб'ячий|Жаб'ячий]]'''.<section end="жабиний" /> <section begin="жабинський" />'''Жаби́нський, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабиний|Жабиний]]'''. ''Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського.'' Чуб. II. 42.<section end="жабинський" /> <section begin="жабище" />'''Жа́бище, ща,''' ''с.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаба|жа́ба]]'''. ''Сидить жабище на пні, як копиця.'' Ворон. г. ''Мов жабище з багна, на світ вона дивилась.'' К. Дз. 46.<section end="жабище" /> <section begin="жабій" />'''Жа́бій, б'я, б'є''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаб'ячий|Жаб'ячий]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жабій" /> <section begin="жабійка" />'''Жабі́йка, ки,''' ''ж.'' Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.<section end="жабійка" /> <section begin="жабка" />'''Жа́бка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаба|жа́ба]]'''. ''А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка.'' Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія '''[[Словарь української мови (1924)/леміш|леміша]]'''. Вас. 199. „Съ передней стороны между '''[[Словарь української мови (1924)/граділь|граділем]]''' и '''[[Словарь української мови (1924)/чепіга|чепігами]]''' подкладываютъ дощечку — '''жабку'''; это дѣлается для того, чтобы '''граділь''' не опускался внизъ“. Чуб. VII. 398. — Часть '''[[Словарь української мови (1924)/рало|ра́ла]]'''. „Чтобы '''[[Словарь української мови (1924)/кописть|кописть]]''' не подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется '''жабка'''“. Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается '''[[Словарь української мови (1924)/веретено|веретено]]''' круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ '''[[Словарь української мови (1924)/креймах|кре́ймашки]]'''. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.<section end="жабка" /> <section begin="жабник" />'''Жабни́к, ка́,''' Раст. a) Caltha palustris. Вх. Пч. I. 9. б) Alisma plantago. Вх. Уг. 237.<section end="жабник" /> <section begin="жабня" />'''Жабня́, ні,''' ''соб.'' Лягушки.<section end="жабня" /> <section begin="жабовина" />'''Жабовина́, ни́,''' ''ж.'' и '''жабови́ння, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабарь|Жабарь]]'''.<section end="жабовина" /> <section begin="жабоїд" />'''Жабої́д, да,''' ''м.'' Аистъ. ''Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило.'' Донск. обл.<section end="жабоїд" /> <section begin="жабоколець" />'''Жабоко́лець, льця,''' ''м.'' Колящій жабъ. Употребляется какъ насмѣшка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: ''Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці.'' Чуб. III. 221.<section end="жабоколець" /> <section begin="жабокряківка" />'''Жабокря́ківка, ки,''' ''ж.'' Болото, наполненное жабами. ''В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть.'' Ворон. г.<section end="жабокряківка" /> <section begin="жабоніти" />'''Жабоні́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, {{hws|произво|производимому}}<section end="жабоніти" /><noinclude></noinclude> 1u1f11h7tfw9iqqz9noti0wxo4wuz3i 462602 462601 2022-08-20T22:14:01Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="1"/>{{dhr|2em}} {{c|{{xx-larger|Ж.}}}} {{dhr}}<section end="1"/> <section begin="ж" />'''Ж''' ''сз.'' Употребляется послѣ предыдущей гласной. ''Горе ж мені, горе, нещасная доле!'' Чуб. V. 1.<section end="ж" /> <section begin="жаба" />'''Жа́ба, би,''' ''ж.'' 1) Лягушка; жаба. ''І жаба риба, бо в воді сидить.'' Ном. № 8249. ''Пнеться, як жаба на купу.'' ЗОЮР. I. 147. '''Жа́ба ци́цьки дасть (кому)'''. Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 336. Ум. '''Жа́бка, жа́бонька, жа́бочка'''. Ув. '''Жа́бище'''.<section end="жаба" /> <section begin="жабалуха" />'''Жабалу́ха, ''' и '''жабелу́ха, хи,''' ''ж.'' Большая лягушка. Аѳ. 399.<section end="жабалуха" /> <section begin="жабарь" />'''Жаба́рь, ря́,''' ''м.'' Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.<section end="жабарь" /> <section begin="жабеня" />'''Жабеня́, ня́ти,''' ''с.'' Лягушенокъ. ''Туди, — аж там жабенята.'' Грин. I. 32. Ум. '''Жабеня́тко, жабеня́точко'''.<section end="жабеня" /> <section begin="жаберина" />'''Жаберина, ни,''' ''ж.'' 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння 1]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жаберина" /> <section begin="жаберовина" />'''Жаберовина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаберина|Жаберина]]'''. Вх. Уг. 237.<section end="жаберовина" /> <section begin="жабини" />'''Жабини, бин,''' ''ж. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаберина|Жаберина]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жабини" /> <section begin="жабиний" />'''Жаби́ний, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаб'ячий|Жаб'ячий]]'''.<section end="жабиний" /> <section begin="жабинський" />'''Жаби́нський, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабиний|Жабиний]]'''. ''Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського.'' Чуб. II. 42.<section end="жабинський" /> <section begin="жабище" />'''Жа́бище, ща,''' ''с.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаба|жа́ба]]'''. ''Сидить жабище на пні, як копиця.'' Ворон. г. ''Мов жабище з багна, на світ вона дивилась.'' К. Дз. 46.<section end="жабище" /> <section begin="жабій" />'''Жа́бій, б'я, б'є''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаб'ячий|Жаб'ячий]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жабій" /> <section begin="жабійка" />'''Жабі́йка, ки,''' ''ж.'' Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.<section end="жабійка" /> <section begin="жабка" />'''Жа́бка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаба|жа́ба]]'''. ''А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка.'' Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія '''[[Словарь української мови (1924)/леміш|леміша]]'''. Вас. 199. „Съ передней стороны между '''[[Словарь української мови (1924)/граділь|граділем]]''' и '''[[Словарь української мови (1924)/чепіга|чепігами]]''' подкладываютъ дощечку — '''жабку'''; это дѣлается для того, чтобы '''граділь''' не опускался внизъ“. Чуб. VII. 398. — Часть '''[[Словарь української мови (1924)/рало|ра́ла]]'''. „Чтобы '''[[Словарь української мови (1924)/кописть|кописть]]''' не подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется '''жабка'''“. Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается '''[[Словарь української мови (1924)/веретено|веретено]]''' круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ '''[[Словарь української мови (1924)/креймах|кре́ймашки]]'''. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.<section end="жабка" /> <section begin="жабник" />'''Жабни́к, ка́,''' Раст. a) Caltha palustris. Вх. Пч. I. 9. б) Alisma plantago. Вх. Уг. 237.<section end="жабник" /> <section begin="жабня" />'''Жабня́, ні,''' ''соб.'' Лягушки.<section end="жабня" /> <section begin="жабовина" />'''Жабовина́, ни́,''' ''ж.'' и '''жабови́ння, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабарь|Жабарь]]'''.<section end="жабовина" /> <section begin="жабоїд" />'''Жабої́д, да,''' ''м.'' Аистъ. ''Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило.'' Донск. обл.<section end="жабоїд" /> <section begin="жабоколець" />'''Жабоко́лець, льця,''' ''м.'' Колящій жабъ. Употребляется какъ насмѣшка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: ''Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці.'' Чуб. III. 221.<section end="жабоколець" /> <section begin="жабокряківка" />'''Жабокря́ківка, ки,''' ''ж.'' Болото, наполненное жабами. ''В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть.'' Ворон. г.<section end="жабокряківка" /> <section begin="жабоніти" />'''Жабоні́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, {{hws|произво|производимому}}<section end="жабоніти" /><noinclude></noinclude> da05keo6qf9pvh18v0lpskjx98vgqpk 250 219348 462603 2022-08-20T22:16:12Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жабоніти" />{{hwe|димому|производимому}} иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.<section end="жабоніти" /> <section begin="жабонька" />'''Жа́бонька,''' и '''жа́бочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаба|жа́ба]]'''.<section end="жабонька" /> <section begin="жаборіння" />'''Жаборі́ння, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння]]'''.<section end="жаборіння" /> <section begin="жабрик" />'''Жа́брик, ка,''' ''м.'' Раст. = '''[[Словарь української мови (1924)/жабрій|Жабрій лісовий]]'''. ЗЮЗО. I. 123.<section end="жабрик" /> <section begin="жабрій" />'''Жабрі́й, рія́,''' ''м.'' 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. I. 123. и '''лісови́й жабрі́й'''. G tetrahit. ЗЮЗО. I. 123, б) осоть, Cirsium arvense? {{errata|ЗОЗО|ЗЮЗО}}. I. 118. 2) Жадный? прожорливый? ''Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться.'' Зміев. у.<section end="жабрій" /> <section begin="жабрь" />'''Жа́брь, рів,''' ''ж.'' Жабры. ''Риба зітхнула жабрами і простяглася.'' Левиц.<section end="жабрь" /> <section begin="жабський" />'''Жа́бський, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаб'ячий|Жаб'ячий]]'''. Желех.<section end="жабський" /> <section begin="жабука" />'''Жабу́ка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабалуха|Жабалуха]]'''.<section end="жабука" /> <section begin="жабуніти" />'''Жабуні́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабоніти|Жабоніти]]'''.<section end="жабуніти" /> <section begin="жабур" />'''Жабу́р, ру́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння]]'''. (Болото) ''поржавіло, від жабуру зелене.'' Греб. 369.<section end="жабур" /> <section begin="жабуріння" />'''Жабурі́ння, ня,''' ''с.'' 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.<section end="жабуріння" /> <section begin="жаб'ячий" />'''Жа́б'ячий, а, е.''' Лягушечій; жабій. ''Пошитий із самих жаб'ячих спинок.'' Пом. № 5713. '''Жа́б'яча губа́'''. Родъ несъѣдобнаго гриба. '''Ж-ча цибуля'''. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — '''зі́лля'''. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.<section end="жаб'ячий" /> <section begin="жавкий" />'''Жавки́й, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 2]]'''. ''Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини.'' Чуб. V. 431.<section end="жавкий" /> <section begin="жавряти" />'''Жа́вряти, ряю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жевріти|Жевріти]]'''.<section end="жавряти" /> <section begin="жага" />'''Жага́, ги́,''' ''ж.'' 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. ''До жаги приспіло.'' Ном. № 5026.<section end="жага" /> <section begin="жагнути" />'''Жагну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Ужалить. ''Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло'' (заг: блоха). Ном., стр. 295, № 149.<section end="жагнути" /> <section begin="жада" />'''Жада́, ди́,''' ''ж.'' Жажда желаніе.<section end="жада" /> <section begin="жаданий" />'''Жада́ний, а, е.''' Желанный. ''Наступив довго жаданий день.'' Стор. ''Пани мої кохані та жадані!'' НВолын. у. ''Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей?'' Каменец. у.<section end="жаданий" /> <section begin="жаданка" />'''Жада́нка, ки,''' ''ж.'' Желанная. ''Да невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали.'' Рк. Макс.<section end="жаданка" /> <section begin="жадання" />'''Жада́ння, ня,''' ''с.'' Желаніе. ''Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь.'' К. Іов. 13. ''Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути.'' МВ. II. 164.<section end="жадання" /> <section begin="жадано" />'''Жада́но''' ''нар.'' Желанно.<section end="жадано" /> <section begin="жадати" />'''Жада́ти, да́ю, єш,''' ''гл.'' Желать, жаждать. ''Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає.'' Ном. № 1617. ''Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає.'' Чуб. V. 54.<section end="жадати" /> <section begin="жадатися" />'''Жада́тися, да́ється,''' ''гл. безл.'' Желаться. ''Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось.'' МВ. II. 34.<section end="жадатися" /> <section begin="жаден (I)" />'''I. Жа́ден, дна, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадний (I)|Жадний]]'''.<section end="жаден (I)" /> <section begin="жаден (II)" />'''II. Жаде́н, дна́, е́''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадний (II)|Жадни́й]]'''. ''Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей.'' НВолын. у. ''На копійку не жаден.'' Св. Л. 188.<section end="жаден (II)" /> <section begin="жадібка" />'''Жа́дібка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жадоба|жадоба]]'''. 1) Жажда. ''Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу.'' Ном. № 934. 2) Желані. '''У жа́дібку, не в жа́дібку (кому)''' хочется, не хочется (кому). ''Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити.'' МВ. II. 94. '''Се вам не в жа́дібку'''. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534. 3) Жадность.<section end="жадібка" /> <section begin="жадібний" />'''Жа́дібний, а, е.''' 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. ''Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб.'' Єв. Мт. V. 28.<section end="жадібний" /> <section begin="жадливість" />'''Жадли́вість, вости,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадання|Жадання]]'''.<section end="жадливість" /> <section begin="жадний (I)" />'''I. Жа́дний, а, е.''' 1) Каждый, всякій. ''Та ми тут жадне літо літуємо.'' Лубен. у. ''Жадній свашці по ковбасці.'' Ном. № 3528 ''Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив.'' ЗОЮР. I. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. ''Жадна пташка без товариша не пробуває.'' Ном. № 8859. ''Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної.'' Ном. № 3302. ''Пані не має жадного права на нас.'' МВ. II. 46. '''Жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою'''. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. ''Не можна було жадним побитом протиснутись.'' К. ЧР. 337. ''Ні жадним способом не можно.'' Рудч. Ск. I. 78. ''Жадною мірою не вдержиш їх.'' К. ЧР. 84.<section end="жадний (I)" /> <section begin="жадний (II)" />'''II. Жадни́й, а́, е́. ''' 1) Желающій, жаждущій. ''У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна.'' Ном. № 1739. ''Убогий чоловік на лихо не жадний.'' Ном. № 1609. 2) Жадный.<section end="жадний (II)" /> <section begin="жаднісінький" />'''Жадні́сінький, а, е.''' 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. ''Хиба ж не життя попові? Жаднісінький йому несе й везе.'' Єкат. у. 2) Рѣшительно никакой.<section end="жаднісінький" /> <section begin="жадність" />'''Жа́дність, ности,''' ''ж.'' Жадность.<section end="жадність" /><noinclude></noinclude> mrsi6d49qd059l2rno3dbsrv3g23k9e 462604 462603 2022-08-20T22:18:12Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жабоніти" />{{hwe|димому|производимому}} иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.<section end="жабоніти" /> <section begin="жабонька" />'''Жа́бонька,''' и '''жа́бочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаба|жа́ба]]'''.<section end="жабонька" /> <section begin="жаборіння" />'''Жаборі́ння, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння]]'''.<section end="жаборіння" /> <section begin="жабрик" />'''Жа́брик, ка,''' ''м.'' Раст. = '''[[Словарь української мови (1924)/жабрій|Жабрій лісовий]]'''. ЗЮЗО. I. 123.<section end="жабрик" /> <section begin="жабрій" />'''Жабрі́й, рія́,''' ''м.'' 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. I. 123. и '''лісови́й жабрі́й'''. G tetrahit. ЗЮЗО. I. 123, б) осоть, Cirsium arvense? {{errata|ЗОЗО|ЗЮЗО}}. I. 118. 2) Жадный? прожорливый? ''Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться.'' Зміев. у.<section end="жабрій" /> <section begin="жабрь" />'''Жа́брь, рів,''' ''ж.'' Жабры. ''Риба зітхнула жабрами і простяглася.'' Левиц.<section end="жабрь" /> <section begin="жабський" />'''Жа́бський, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаб'ячий|Жаб'ячий]]'''. Желех.<section end="жабський" /> <section begin="жабука" />'''Жабу́ка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабалуха|Жабалуха]]'''.<section end="жабука" /> <section begin="жабуніти" />'''Жабуні́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабоніти|Жабоніти]]'''.<section end="жабуніти" /> <section begin="жабур" />'''Жабу́р, ру́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння]]'''. (Болото) ''поржавіло, від жабуру зелене.'' Греб. 369.<section end="жабур" /> <section begin="жабуріння" />'''Жабурі́ння, ня,''' ''с.'' 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.<section end="жабуріння" /> <section begin="жаб'ячий" />'''Жа́б'ячий, а, е.''' Лягушечій; жабій. ''Пошитий із самих жаб'ячих спинок.'' Пом. № 5713. '''Жа́б'яча губа́'''. Родъ несъѣдобнаго гриба. '''Ж-ча цибуля'''. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — '''зі́лля'''. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.<section end="жаб'ячий" /> <section begin="жавкий" />'''Жавки́й, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 2]]'''. ''Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини.'' Чуб. V. 431.<section end="жавкий" /> <section begin="жавряти" />'''Жа́вряти, ряю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жевріти|Жевріти]]'''.<section end="жавряти" /> <section begin="жага" />'''Жага́, ги́,''' ''ж.'' 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. ''До жаги приспіло.'' Ном. № 5026.<section end="жага" /> <section begin="жагнути" />'''Жагну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Ужалить. ''Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло'' (заг: блоха). Ном., стр. 295, № 149.<section end="жагнути" /> <section begin="жада" />'''Жада́, ди́,''' ''ж.'' Жажда желаніе.<section end="жада" /> <section begin="жаданий" />'''Жада́ний, а, е.''' Желанный. ''Наступив довго жаданий день.'' Стор. ''Пани мої кохані та жадані!'' НВолын. у. ''Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей?'' Каменец. у.<section end="жаданий" /> <section begin="жаданка" />'''Жада́нка, ки,''' ''ж.'' Желанная. ''Да невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали.'' Рк. Макс.<section end="жаданка" /> <section begin="жадання" />'''Жада́ння, ня,''' ''с.'' Желаніе. ''Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь.'' К. Іов. 13. ''Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути.'' МВ. II. 164.<section end="жадання" /> <section begin="жадано" />'''Жада́но''' ''нар.'' Желанно.<section end="жадано" /> <section begin="жадати" />'''Жада́ти, да́ю, єш,''' ''гл.'' Желать, жаждать. ''Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає.'' Ном. № 1617. ''Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає.'' Чуб. V. 54.<section end="жадати" /> <section begin="жадатися" />'''Жада́тися, да́ється,''' ''гл. безл.'' Желаться. ''Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось.'' МВ. II. 34.<section end="жадатися" /> <section begin="жаден (I)" />'''I. Жа́ден, дна, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадний (I)|Жадний]]'''.<section end="жаден (I)" /> <section begin="жаден (II)" />'''II. Жаде́н, дна́, е́''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадний (II)|Жадни́й]]'''. ''Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей.'' НВолын. у. ''На копійку не жаден.'' Св. Л. 188.<section end="жаден (II)" /> <section begin="жадібка" />'''Жа́дібка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жадоба|жадоба]]'''. 1) Жажда. ''Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу.'' Ном. № 934. 2) Желані. '''У жа́дібку, не в жа́дібку (кому)''' хочется, не хочется (кому). ''Чи побачимо ми там Чайченка?… А в жадібку його побачити.'' МВ. II. 94. '''Се вам не в жа́дібку'''. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534. 3) Жадность.<section end="жадібка" /> <section begin="жадібний" />'''Жа́дібний, а, е.''' 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. ''Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб.'' Єв. Мт. V. 28.<section end="жадібний" /> <section begin="жадливість" />'''Жадли́вість, вости,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадання|Жадання]]'''.<section end="жадливість" /> <section begin="жадний (I)" />'''I. Жа́дний, а, е.''' 1) Каждый, всякій. ''Та ми тут жадне літо літуємо.'' Лубен. у. ''Жадній свашці по ковбасці.'' Ном. № 3528 ''Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив.'' ЗОЮР. I. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. ''Жадна пташка без товариша не пробуває.'' Ном. № 8859. ''Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної.'' Ном. № 3302. ''Пані не має жадного права на нас.'' МВ. II. 46. '''Жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою'''. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. ''Не можна було жадним побитом протиснутись.'' К. ЧР. 337. ''Ні жадним способом не можно.'' Рудч. Ск. I. 78. ''Жадною мірою не вдержиш їх.'' К. ЧР. 84.<section end="жадний (I)" /> <section begin="жадний (II)" />'''II. Жадни́й, а́, е́. ''' 1) Желающій, жаждущій. ''У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна.'' Ном. № 1739. ''Убогий чоловік на лихо не жадний.'' Ном. № 1609. 2) Жадный.<section end="жадний (II)" /> <section begin="жаднісінький" />'''Жадні́сінький, а, е.''' 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. ''Хиба ж не життя попові? Жаднісінький йому несе й везе.'' Єкат. у. 2) Рѣшительно никакой.<section end="жаднісінький" /> <section begin="жадність" />'''Жа́дність, ности,''' ''ж.'' Жадность.<section end="жадність" /><noinclude></noinclude> lmmmoltb2uveznj1wjmlkfnei7pew2v 462606 462604 2022-08-20T22:19:32Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жабоніти" />{{hwe|димому|производимому}} иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.<section end="жабоніти" /> <section begin="жабонька" />'''Жа́бонька,''' и '''жа́бочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаба|жа́ба]]'''.<section end="жабонька" /> <section begin="жаборіння" />'''Жаборі́ння, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння]]'''.<section end="жаборіння" /> <section begin="жабрик" />'''Жа́брик, ка,''' ''м.'' Раст. = '''[[Словарь української мови (1924)/жабрій|Жабрій лісовий]]'''. ЗЮЗО. I. 123.<section end="жабрик" /> <section begin="жабрій" />'''Жабрі́й, рія́,''' ''м.'' 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. I. 123. и '''лісови́й жабрі́й'''. G tetrahit. ЗЮЗО. I. 123, б) осоть, Cirsium arvense? {{errata|ЗОЗО|ЗЮЗО}}. I. 118. 2) Жадный? прожорливый? ''Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться.'' Зміев. у.<section end="жабрій" /> <section begin="жабрь" />'''Жа́брь, рів,''' ''ж.'' Жабры. ''Риба зітхнула жабрами і простяглася.'' Левиц.<section end="жабрь" /> <section begin="жабський" />'''Жа́бський, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаб'ячий|Жаб'ячий]]'''. Желех.<section end="жабський" /> <section begin="жабука" />'''Жабу́ка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабалуха|Жабалуха]]'''.<section end="жабука" /> <section begin="жабуніти" />'''Жабуні́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабоніти|Жабоніти]]'''.<section end="жабуніти" /> <section begin="жабур" />'''Жабу́р, ру́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабуріння|Жабуріння]]'''. (Болото) ''поржавіло, від жабуру зелене.'' Греб. 369.<section end="жабур" /> <section begin="жабуріння" />'''Жабурі́ння, ня,''' ''с.'' 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.<section end="жабуріння" /> <section begin="жаб'ячий" />'''Жа́б'ячий, а, е.''' Лягушечій; жабій. ''Пошитий із самих жаб'ячих спинок.'' Пом. № 5713. '''Жа́б'яча губа́'''. Родъ несъѣдобнаго гриба. '''Ж-ча цибу́ля'''. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — '''зі́лля'''. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.<section end="жаб'ячий" /> <section begin="жавкий" />'''Жавки́й, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 2]]'''. ''Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини.'' Чуб. V. 431.<section end="жавкий" /> <section begin="жавряти" />'''Жа́вряти, ряю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жевріти|Жевріти]]'''.<section end="жавряти" /> <section begin="жага" />'''Жага́, ги́,''' ''ж.'' 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. ''До жаги приспіло.'' Ном. № 5026.<section end="жага" /> <section begin="жагнути" />'''Жагну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Ужалить. ''Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло'' (заг: блоха). Ном., стр. 295, № 149.<section end="жагнути" /> <section begin="жада" />'''Жада́, ди́,''' ''ж.'' Жажда желаніе.<section end="жада" /> <section begin="жаданий" />'''Жада́ний, а, е.''' Желанный. ''Наступив довго жаданий день.'' Стор. ''Пани мої кохані та жадані!'' НВолын. у. ''Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей?'' Каменец. у.<section end="жаданий" /> <section begin="жаданка" />'''Жада́нка, ки,''' ''ж.'' Желанная. ''Да невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали.'' Рк. Макс.<section end="жаданка" /> <section begin="жадання" />'''Жада́ння, ня,''' ''с.'' Желаніе. ''Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь.'' К. Іов. 13. ''Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути.'' МВ. II. 164.<section end="жадання" /> <section begin="жадано" />'''Жада́но''' ''нар.'' Желанно.<section end="жадано" /> <section begin="жадати" />'''Жада́ти, да́ю, єш,''' ''гл.'' Желать, жаждать. ''Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає.'' Ном. № 1617. ''Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає.'' Чуб. V. 54.<section end="жадати" /> <section begin="жадатися" />'''Жада́тися, да́ється,''' ''гл. безл.'' Желаться. ''Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось.'' МВ. II. 34.<section end="жадатися" /> <section begin="жаден (I)" />'''I. Жа́ден, дна, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадний (I)|Жадний]]'''.<section end="жаден (I)" /> <section begin="жаден (II)" />'''II. Жаде́н, дна́, е́''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадний (II)|Жадни́й]]'''. ''Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей.'' НВолын. у. ''На копійку не жаден.'' Св. Л. 188.<section end="жаден (II)" /> <section begin="жадібка" />'''Жа́дібка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жадоба|жадоба]]'''. 1) Жажда. ''Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу.'' Ном. № 934. 2) Желані. '''У жа́дібку, не в жа́дібку (кому)''' хочется, не хочется (кому). ''Чи побачимо ми там Чайченка?… А в жадібку його побачити.'' МВ. II. 94. '''Се вам не в жа́дібку'''. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534. 3) Жадность.<section end="жадібка" /> <section begin="жадібний" />'''Жа́дібний, а, е.''' 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. ''Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб.'' Єв. Мт. V. 28.<section end="жадібний" /> <section begin="жадливість" />'''Жадли́вість, вости,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадання|Жадання]]'''.<section end="жадливість" /> <section begin="жадний (I)" />'''I. Жа́дний, а, е.''' 1) Каждый, всякій. ''Та ми тут жадне літо літуємо.'' Лубен. у. ''Жадній свашці по ковбасці.'' Ном. № 3528 ''Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив.'' ЗОЮР. I. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. ''Жадна пташка без товариша не пробуває.'' Ном. № 8859. ''Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної.'' Ном. № 3302. ''Пані не має жадного права на нас.'' МВ. II. 46. '''Жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою'''. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. ''Не можна було жадним побитом протиснутись.'' К. ЧР. 337. ''Ні жадним способом не можно.'' Рудч. Ск. I. 78. ''Жадною мірою не вдержиш їх.'' К. ЧР. 84.<section end="жадний (I)" /> <section begin="жадний (II)" />'''II. Жадни́й, а́, е́. ''' 1) Желающій, жаждущій. ''У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна.'' Ном. № 1739. ''Убогий чоловік на лихо не жадний.'' Ном. № 1609. 2) Жадный.<section end="жадний (II)" /> <section begin="жаднісінький" />'''Жадні́сінький, а, е.''' 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. ''Хиба ж не життя попові? Жаднісінький йому несе й везе.'' Єкат. у. 2) Рѣшительно никакой.<section end="жаднісінький" /> <section begin="жадність" />'''Жа́дність, ности,''' ''ж.'' Жадность.<section end="жадність" /><noinclude></noinclude> k6mamb95ilea0ylcbuym89vurzeowq7 250 219349 462605 2022-08-20T22:19:08Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|139}}</noinclude>Того жъ року было достатковъ Печерского монастира припроважено до Стародуба, при которомъ скарбу отець Ясинскій з инними приехалъ. А у Чигиринѣ гетманъ зоставилъ своего батуринского человѣка Коровченка полковникомъ, а старшину и козаковѣ стариннихъ спровадилъ з Чигирина на Заднѣпря, которіе розно по городахъ и селахъ мешкали, бо не довѣравъ чигиринцямъ,<ref follow="p138">Третьякова и сп. Козельскаго, упоминая объ отправкѣ въ Стародубъ имущества Печ. монастыря и о полковникѣ чигиринскомъ Коровченкѣ, прямо переходятъ къ разсказу о вторичномъ гетманствѣ Юрія Хмельницкаго, начиная этотъ разсказъ словами: „''По зданю Чигирина отъ Дорошенка''“ и пр. Списокъ г. Юзефовича, также ни слова не говоря объ имуществѣ Печ. монастыря, присланномъ въ Стародубъ, разсказываетъ дальше о назначеніи Коровченка полковникомъ въ Чигиринъ и смѣнѣ тамошней старшины, связывая свой разсказъ съ предшествовавшимъ такъ: „''въ которомъ у Чигиринѣ гетманъ зоставилъ своего батуринского человѣка''“ и проч. Затѣмъ идетъ разсказъ о Юріи Хмельницкомъ, безъ упоминанія, впрочемъ, о сдачѣ Чигирина Самойловичу и о судьбѣ Дорошенка, а начинаясь прямо словами: „''Турчинъ зась, хотячи учинити замѣшанину на Украинѣ''“ и пр. Такимъ образомъ сп. Искрицкаго, совмѣщая въ себѣ какъ бы сводъ трехъ прежнихъ списковъ, пополняетъ его притомъ новой замѣткой объ отсылкѣ въ Стародубъ имущества Печерскаго монастыря — замѣткой, сильно говорящей въ пользу мнѣнія о стародубовскомъ и вообще сѣверск. происхожденіи автора лѣт.: „Самовидца“.</ref><ref>Дальше въ сп. г. Юзефовича такъ: „''которій Коровченко и в томъ облеженню от турковъ старшимъ у Чигиринѣ зоставалъ''“.</ref> и в томъ облеженю от турковъ старшимъ у Чигиринѣ тотъ же Коровченко зоставалъ. По зданню Чигирина от Дорошенка, иже юже<ref>Въ изд. г. Бодянскаго (сп. Третьякова) и въ сп. Козельскаго, вм. этихъ двухъ словъ, стоитъ одно: „''уже''“.</ref> и самъ поддался его царскому величеству и уступилъ з Чигирина до Сосницѣ за Десну рѣку, — Турчинъ зась,<ref>Тамъ же пропущено: „''зась''“.</ref> хотячи учинити за-<noinclude></noinclude> d1tthgti4vxcd4adggvu79tzw85x8zh 250 219350 462607 2022-08-20T22:22:04Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жадно" />'''Жа́дно''' ''нар.'' 1) Желательно. ''Що на людях видно, то і собі жадно.'' Ном. № 4804. 2) Жадно. ''Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза.'' Шевч. 178.<section end="жадно" /> <section begin="жадоба" />'''Жадо́ба, би,''' ''ж.'' 1) Жажда, сильный аппетитъ. ''Десь у жадобу ззів та води напивсь, та з того й сталось.'' Черк. у. 2) Желаніе. ''Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби.'' МВ. II. 158. ''Велика жадоба у простих людей до освіти.'' О. 1862. III. 30. ''О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі.'' К. ЧР. 186. 3) Жадность. ''До ласощів жадоба наглая напала.'' Мкр. Н.<section end="жадоба" /> <section begin="жадота" />'''Жадо́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадоба|Жадоба]]'''.<section end="жадота" /> <section begin="жаждивий" />'''Жажди́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадібний|Жадібний]]'''. Гол. III. 523.<section end="жаждивий" /> <section begin="жаждувати" />'''Жа́ждувати, дую, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадати|Жадати]]'''. ''Хворий жаждує того й того.'' Черк. у.<section end="жаждувати" /> <section begin="жайвір" />'''Жайвір, вора,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворонок|Жайворонок]]'''. Вх. Пч. II. 8.<section end="жайвір" /> <section begin="жайворінка" />'''Жа́йворінка, ки''' и '''жа́йворінок, нка,''' ''м.'' Жаворонокъ. Мнж. 172. ''Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив.'' Ном. № 14149. Ум. '''Жа́йворіночок'''.<section end="жайворінка" /> <section begin="жайворінячий" />'''Жайворіня́чий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворонків|Жайворонків]]'''. Аф. 399.<section end="жайворінячий" /> <section begin="жайворонник" />'''Жа́йворонник, ка,''' ''м.'' Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.<section end="жайворонник" /> <section begin="жайворонків" />'''Жа́йворонків, кова, ве.''' Принадлежащій жаворонку. ''Згори лине жайворонкова пісня.'' Мир. ХРВ. 3.<section end="жайворонків" /> <section begin="жайворонок" />'''Жа́йвор́онок, нка,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворінок|Жайворінок]]'''. ''Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали.'' МВ. III. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.<section end="жайворонок" /> <section begin="жайвороня" />'''Жайвороня́, ня́ти,''' ''с.'' Птенецъ жаворонка. Ум. '''Жайвороня́тко'''.<section end="жайвороня" /> <section begin="жайворонячий" />'''Жа́йвороня́чий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворінячий|Жайворінячий]]'''.<section end="жайворонячий" /> <section begin="жак" />'''Жак, ку и ка,''' ''м.'' 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. ''На жак кидати.'' 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. ''Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку.'' Драг. 243. 3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ '''жак''' — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: '''би́тий жак''' — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. ''О, то битий жак!'' Ном. № 5701. ''Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак).'' Ном. № 13740. 4) Рыболовный снарядъ, разновидность '''[[Словарь української мови (1924)/ятір|я́тіра]]'''. ''Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить'' (його рибалка), ''а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать.'' Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62. 5) Насѣкомое = '''[[Словарь української мови (1924)/бомок|Бомок]]'''. Вх. Пч. I. 7.<section end="жак" /> <section begin="жаків" />'''Жа́ків, кова, ве'''. Принадлежащій школьнику, пѣвчему. '''Жа́кова хи́жа''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаківка|Жаківка]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жаків" /> <section begin="жаківка" />'''Жаківка, ки,''' ''ж.'' Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ. Вх. Лем. 413.<section end="жаківка" /> <section begin="жакування" />'''Жакува́ння, ня,''' ''с.'' Разграбленіе, расхищеніе. ''Збагатили хижу силу жакуванням-лупом.'' К. МБ. X. 13.<section end="жакування" /> <section begin="жакувати" />'''Жакува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Грабить, расхищать. ''Зараз і почали вози своїх старшин жакувати.'' К. ЧР. 345. ''Прийшли москалі Січ жакувати.'' ЗОЮР. I. 141. ''Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман.'' К. ПС. 102.<section end="жакувати" /> <section begin="жалива" />'''Жали́ва, ви,''' ''ж.'' Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Каменец. у.<section end="жалива" /> <section begin="жалити" />'''Жали́ти, лю́, ли́ш,''' ''гл.'' Жалить, кусать. ''Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти.'' Нп. ''Їх хвала жалила як гостра кропива.'' Левиц.<section end="жалити" /> <section begin="жалитися" />'''Жа́литися, люся, лишся,''' ''гл.'' 1) Жаловаться. ''Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала.'' МВ. II. 151. '''Жа́лься, Бо́же!''' Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! ''Жалься, Боже, чого доброго.'' Ном. № 7602. ''Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась.'' К. Досв. 2) Съ измѣнен. удар.: '''жали́тися'''. Жалиться, жалить. ''Кропива жалиться.''<section end="жалитися" /> <section begin="жалиця" />'''Жалиця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. I. 7.<section end="жалиця" /> <section begin="жаліб" />'''Жа́ліб, лобу,''' ''м.'' Скорбь. ''Стали в {{hws|ту|тузі}}''<section end="жаліб" /><noinclude></noinclude> smpmc0y02od6pnfr3elxo5gib6yrzec 462608 462607 2022-08-20T22:24:54Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жадно" />'''Жа́дно''' ''нар.'' 1) Желательно. ''Що на людях видно, то і собі жадно.'' Ном. № 4804. 2) Жадно. ''Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза.'' Шевч. 178.<section end="жадно" /> <section begin="жадоба" />'''Жадо́ба, би,''' ''ж.'' 1) Жажда, сильный аппетитъ. ''Десь у жадобу ззів та води напивсь, та з того й сталось.'' Черк. у. 2) Желаніе. ''Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби.'' МВ. II. 158. ''Велика жадоба у простих людей до освіти.'' О. 1862. III. 30. ''О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі.'' К. ЧР. 186. 3) Жадность. ''До ласощів жадоба наглая напала.'' Мкр. Н.<section end="жадоба" /> <section begin="жадота" />'''Жадо́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадоба|Жадоба]]'''.<section end="жадота" /> <section begin="жаждивий" />'''Жажди́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадібний|Жадібний]]'''. Гол. III. 523.<section end="жаждивий" /> <section begin="жаждувати" />'''Жа́ждувати, дую, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жадати|Жадати]]'''. ''Хворий жаждує того й того.'' Черк. у.<section end="жаждувати" /> <section begin="жайвір" />'''Жайвір, вора,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворонок|Жайворонок]]'''. Вх. Пч. II. 8.<section end="жайвір" /> <section begin="жайворінка" />'''Жа́йворінка, ки''' и '''жа́йворінок, нка,''' ''м.'' Жаворонокъ. Мнж. 172. ''Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив.'' Ном. № 14149. Ум. '''Жа́йворіночок'''.<section end="жайворінка" /> <section begin="жайворінячий" />'''Жайворіня́чий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворонків|Жайворонків]]'''. Аф. 399.<section end="жайворінячий" /> <section begin="жайворонник" />'''Жа́йворонник, ка,''' ''м.'' Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.<section end="жайворонник" /> <section begin="жайворонків" />'''Жа́йворонків, кова, ве.''' Принадлежащій жаворонку. ''Згори лине жайворонкова пісня.'' Мир. ХРВ. 3.<section end="жайворонків" /> <section begin="жайворонок" />'''Жа́йвор́онок, нка,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворінок|Жайворінок]]'''. ''Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали.'' МВ. III. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.<section end="жайворонок" /> <section begin="жайвороня" />'''Жайвороня́, ня́ти,''' ''с.'' Птенецъ жаворонка. Ум. '''Жайвороня́тко'''.<section end="жайвороня" /> <section begin="жайворонячий" />'''Жа́йвороня́чий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жайворінячий|Жайворінячий]]'''.<section end="жайворонячий" /> <section begin="жак" />'''Жак, ку и ка,''' ''м.'' 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. ''На жак кидати.'' 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. ''Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку.'' Драг. 243. 3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ '''жак''' — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: '''би́тий жак''' — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. ''О, то битий жак!'' Ном. № 5701. ''Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак).'' Ном. № 13740. 4) Рыболовный снарядъ, разновидность '''[[Словарь української мови (1924)/ятір|я́тіра]]'''. ''Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить'' (його рибалка), ''а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать.'' Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62. 5) Насѣкомое = '''[[Словарь української мови (1924)/бомок|Бомок]]'''. Вх. Пч. I. 7.<section end="жак" /> <section begin="жаків" />'''Жа́ків, кова, ве'''. Принадлежащій школьнику, пѣвчему. '''Жа́кова хи́жа''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаківка|Жаківка]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="жаків" /> <section begin="жаківка" />'''Жаківка, ки,''' ''ж.'' Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ. Вх. Лем. 413.<section end="жаківка" /> <section begin="жакування" />'''Жакува́ння, ня,''' ''с.'' Разграбленіе, расхищеніе. ''Збагатили хижу силу жакуванням-лупом.'' К. МБ. X. 13.<section end="жакування" /> <section begin="жакувати" />'''Жакува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Грабить, расхищать. ''Зараз і почали вози своїх старшин жакувати.'' К. ЧР. 345. ''Прийшли москалі Січ жакувати.'' ЗОЮР. I. 141. ''Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман.'' К. ПС. 102.<section end="жакувати" /> <section begin="жалива" />'''Жали́ва, ви,''' ''ж.'' Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Каменец. у.<section end="жалива" /> <section begin="жалити" />'''Жали́ти, лю́, ли́ш,''' ''гл.'' Жалить, кусать. ''Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти.'' Нп. ''Їх хвала жалила як гостра кропива.'' Левиц.<section end="жалити" /> <section begin="жалитися" />'''Жа́литися, люся, лишся,''' ''гл.'' 1) Жаловаться. ''Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала.'' МВ. II. 151. '''Жа́лься, Бо́же!''' Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! ''Жалься, Боже, чого доброго.'' Ном. № 7602. ''Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась.'' К. Досв. 2) Съ измѣнен. удар.: '''жали́тися'''. Жалиться, жалить. ''Кропива жалиться.''<section end="жалитися" /> <section begin="жалиця" />'''Жалиця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. I. 7.<section end="жалиця" /> <section begin="жаліб" />'''Жа́ліб, лобу,''' ''м.'' Скорбь. ''Стали в {{hws|ту|тузі}}''<section end="жаліб" /><noinclude></noinclude> 0i7yswfz355fzmal5dpf3owbrcmirik 250 219351 462609 2022-08-20T22:27:11Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жаліб" />''{{hwe|зі|тузі}} її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.'' Чуб. V. 238.<section end="жаліб" /> <section begin="жалібний" />'''Жалібни́й, а́, е́.''' 1) Жалобный, грустный, тоскливый. ''Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла.'' Макс. (1849), 87. ''Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю.'' Левиц. I. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. '''Жалібне́нький, жалібне́сенький'''. ''Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький.'' Чуб. V. 759.<section end="жалібний" /> <section begin="жалібник" />'''Жалібни́к, ка́,''' ''м.'' Сострадательный человѣкъ. ''Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника.'' Чуб. V. 799. ''Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!'' Г. Барв. 435.<section end="жалібник" /> <section begin="жалібниця" />'''Жалібни́ця, ці,''' ''ж.'' Сострадательная женщина. ''І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така.'' МВ. II. 181. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. ''Братчики роздягли Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран.'' К. ЧР. 281. ''Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям.'' Чуб. V. 370. ''Матері-жалібниці у його не було.'' Г. Барв. 453. Ум. '''Жалібни́чка'''. ''До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.'' Чуб. V. 316.<section end="жалібниця" /> <section begin="жалібно" />'''Жа́лібно''' ''нар.'' Жалобно, грустно. ''І дуже жалібно стогнав.'' Котл. Ен. II. 24. ''Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось.'' К. ЧР. 211. Ум. '''Жалібне́нько, жалібне́сенько'''. ''Сама стала, подумала, жалібненько заплакала.'' Чуб. V. 43. ''Сива зозуленько, не куй жалібненько.'' Мет. 251. ''Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.'' ЗОЮР. I. 188.<section end="жалібно" /> <section begin="жалізний" />'''Жалі́зний, а, е''' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/залізний|Залізний]]''' и пр.<section end="жалізний" /> <section begin="жаління (I)" />'''I. Жа́ління, ня,''' ''с.'' Жаленье.<section end="жаління (I)" /> <section begin="жаління (II)" />'''II. Жалі́ння, ня,''' ''с.'' 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: „він мені добрий і любий....“'' МВ. II. 181. 2) Жалоба. ''Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.'' Кв.<section end="жаління (II)" /> <section begin="жалісливець" />'''Жалісли́вець, вця,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібник|Жалібник]]'''. ''Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.'' Мир. Пов. II. 115.<section end="жалісливець" /> <section begin="жалісливий" />'''Жалісли́вий''' и '''жа́лісний, а, е.''' 1) Сострадательный, сердобольный. ''Матусенька жаліслива добре пестувала мене.'' Кв. 159. ''Оком жалісним на них дивитись стали.'' К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. ''Жалісливі пісні.'' КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) ''діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.'' Чуб. III. 374.<section end="жалісливий" /> <section begin="жалісливо" />'''Жалісли́во, жа́лісно,''' ''нар.'' 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. ''Сидить голубка, жалосно гуде.'' Чуб. V. 310. Ум. '''Жалісне́нько'''. (Зозуленька) ''жалісненько закувала.'' Чуб. V. 756.<section end="жалісливо" /> <section begin="жалісний" />'''Жалісни́й''' См. '''[[Словарь української мови (1924)/жалісливий|Жалісливий]]'''.<section end="жалісний" /> <section begin="жалість" />'''Жа́лість, лости,''' ''ж.'' 1) Состраданіе, жалость. ''В їх нема ні трохи жалости.'' К. ЧР. 252. 2) Грусть, тоска. ''Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости.'' Чуб. V. 476. ''Твоя мила лежить дома із жалости хора.'' Гол. III. 391. Ум. '''Жалостонька'''. Желех.<section end="жалість" /> <section begin="жаліти" />'''Жалі́ти, лі́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Жалѣть, сожалѣть. ''Хто любить ревне — жаліє певне.'' Ном. № 8781. ''Жалій мене, мій батеньку: милий покидає.'' Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. ''Не жалій ухналя, бо підкову загубиш.'' Ном. № 4674. ''Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.'' Ном. № 14053.<section end="жаліти" /> <section begin="жалітися" />'''Жалі́тися, лі́юся, єшся,''' ''гл.'' Жаловаться. ''Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш.'' Мет. 240. ''Ніколи й не жалілась, щоб що в неї боліло.'' Стор. II. 37.<section end="жалітися" /> <section begin="жалка" />'''Жа́лка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жатка|Жатка]]'''. НВолын. у.<section end="жалка" /> <section begin="жалкий" />'''Жалки́й, а́, е́. ''' 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. ''І на жалку кропиву мороз буває.'' Ном. № 3824. ''Жалка кропива.'' Ном. № 3363. ''Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає.'' Могилев. у. 2) Жалобный. ''Плач жалкий та болезний.'' МВ. I. 100.<section end="жалкий" /> <section begin="жалко" />'''Жа́лко''' ''нар.'' 1) Жаль, жалко. ''В {{hws|ма|матері}}''<section end="жалко" /><noinclude></noinclude> 1ddjqe87dvxdfv0wif7wp2vhl3w46xb 462610 462609 2022-08-20T22:29:12Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жаліб" />''{{hwe|зі|тузі}} її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.'' Чуб. V. 238.<section end="жаліб" /> <section begin="жалібний" />'''Жалібни́й, а́, е́.''' 1) Жалобный, грустный, тоскливый. ''Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла.'' Макс. (1849), 87. ''Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю.'' Левиц. I. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. '''Жалібне́нький, жалібне́сенький'''. ''Ой ти, соловей, ти, манесенький… а на голосочок жалібнесенький.'' Чуб. V. 759.<section end="жалібний" /> <section begin="жалібник" />'''Жалібни́к, ка́,''' ''м.'' Сострадательный человѣкъ. ''Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника.'' Чуб. V. 799. ''Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!'' Г. Барв. 435.<section end="жалібник" /> <section begin="жалібниця" />'''Жалібни́ця, ці,''' ''ж.'' Сострадательная женщина. ''І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така.'' МВ. II. 181. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. ''Братчики роздягли Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран.'' К. ЧР. 281. ''Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям.'' Чуб. V. 370. ''Матері-жалібниці у його не було.'' Г. Барв. 453. Ум. '''Жалібни́чка'''. ''До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.'' Чуб. V. 316.<section end="жалібниця" /> <section begin="жалібно" />'''Жа́лібно''' ''нар.'' Жалобно, грустно. ''І дуже жалібно стогнав.'' Котл. Ен. II. 24. ''Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось.'' К. ЧР. 211. Ум. '''Жалібне́нько, жалібне́сенько'''. ''Сама стала, подумала, жалібненько заплакала.'' Чуб. V. 43. ''Сива зозуленько, не куй жалібненько.'' Мет. 251. ''Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.'' ЗОЮР. I. 188.<section end="жалібно" /> <section begin="жалізний" />'''Жалі́зний, а, е''' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/залізний|Залізний]]''' и пр.<section end="жалізний" /> <section begin="жаління (I)" />'''I. Жа́ління, ня,''' ''с.'' Жаленье.<section end="жаління (I)" /> <section begin="жаління (II)" />'''II. Жалі́ння, ня,''' ''с.'' 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: „він мені добрий і любий....“'' МВ. II. 181. 2) Жалоба. ''Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.'' Кв.<section end="жаління (II)" /> <section begin="жалісливець" />'''Жалісли́вець, вця,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібник|Жалібник]]'''. ''Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід.'' Мир. Пов. II. 115.<section end="жалісливець" /> <section begin="жалісливий" />'''Жалісли́вий''' и '''жа́лісний, а, е.''' 1) Сострадательный, сердобольный. ''Матусенька жаліслива добре пестувала мене.'' Кв. 159. ''Оком жалісним на них дивитись стали.'' К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. ''Жалісливі пісні.'' КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) ''діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.'' Чуб. III. 374.<section end="жалісливий" /> <section begin="жалісливо" />'''Жалісли́во, жа́лісно,''' ''нар.'' 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. ''Сидить голубка, жалосно гуде.'' Чуб. V. 310. Ум. '''Жалісне́нько'''. (Зозуленька) ''жалісненько закувала.'' Чуб. V. 756.<section end="жалісливо" /> <section begin="жалісний" />'''Жалісни́й''' См. '''[[Словарь української мови (1924)/жалісливий|Жалісливий]]'''.<section end="жалісний" /> <section begin="жалість" />'''Жа́лість, лости,''' ''ж.'' 1) Состраданіе, жалость. ''В їх нема ні трохи жалости.'' К. ЧР. 252. 2) Грусть, тоска. ''Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости.'' Чуб. V. 476. ''Твоя мила лежить дома із жалости хора.'' Гол. III. 391. Ум. '''Жалостонька'''. Желех.<section end="жалість" /> <section begin="жаліти" />'''Жалі́ти, лі́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Жалѣть, сожалѣть. ''Хто любить ревне — жаліє певне.'' Ном. № 8781. ''Жалій мене, мій батеньку: милий покидає.'' Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. ''Не жалій ухналя, бо підкову загубиш.'' Ном. № 4674. ''Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.'' Ном. № 14053.<section end="жаліти" /> <section begin="жалітися" />'''Жалі́тися, лі́юся, єшся,''' ''гл.'' Жаловаться. ''Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш.'' Мет. 240. ''Ніколи й не жалілась, щоб що в неї боліло.'' Стор. II. 37.<section end="жалітися" /> <section begin="жалка" />'''Жа́лка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жатка|Жатка]]'''. НВолын. у.<section end="жалка" /> <section begin="жалкий" />'''Жалки́й, а́, е́. ''' 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. ''І на жалку кропиву мороз буває.'' Ном. № 3824. ''Жалка кропива.'' Ном. № 3363. ''Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає.'' Могилев. у. 2) Жалобный. ''Плач жалкий та болезний.'' МВ. I. 100.<section end="жалкий" /> <section begin="жалко" />'''Жа́лко''' ''нар.'' 1) Жаль, жалко. ''В {{hws|ма|матері}}''<section end="жалко" /><noinclude></noinclude> p7hixs1dviq0fnzsxkzc8f278gqn72c 250 219352 462611 2022-08-20T22:30:54Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жалко" />''{{hwe|тері|матері}} дітки — нарівно жалко.'' Ном. № 9217. ''Як поїдеш з України, буде комусь жалко.'' Мет. 39. 2) Жгуче, больно. ''Як же жалко укусила мене муха.'' Ср. ст. '''Жалчі́ше'''.<section end="жалко" /> <section begin="жалкування" />'''Жалкува́ння, ня,''' ''с.'' Сожалѣніе. МВ. (О. 1862. I. 91). ''І прийде час німого жалкування.'' К. ПС. 151.<section end="жалкування" /> <section begin="жалкувати" />'''Жалкува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Сожалѣть, жалѣть. ''Возьми, а то будеш послі жалкувати.'' ЗОЮР. II. 45. ''Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу.'' Левиц. I. 252. 2) — '''за ким, чим'''. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. ''Вона жалкує ще й досі за змієм.'' Рудч. Ск. I. 129. ''І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема.'' Кв. 287. 3) — '''на кого'''. Пенять, сѣтовать на кого. ''Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила.'' Мет. 72. ''Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли.'' Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. ''Свого доброго та не жалкувать.'' Ном. № 10779.<section end="жалкувати" /> <section begin="жалкуватися" />'''Жалкува́тися, ку́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Жаловаться. ''Жалкується на ногу.'' НВолын. у. ''Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш.'' О. 1861. II. 7. ''Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю.'' Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сѣтовать, ''От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги.'' МВ. II. 33. ''От життя моє! жалкується.'' МВ. II. 43. 3) Пенять. ''Будуть на мене жалкуватися люде.'' Н.-Волын. у.<section end="жалкуватися" /> <section begin="жалливий" />'''Жалли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 1]]'''. ''Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая.'' Чуб. V. 707.<section end="жалливий" /> <section begin="жалля" />'''Жа́лля́, ля,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаль|Жаль]]'''. ''Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.'' Чуб. V. 653.<section end="жалля" /> <section begin="жалнощі" />'''Жа́лнощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жалощі|Жалощі]]'''. ''Жалнощі узяли його.'' Черк. у.<section end="жалнощі" /> <section begin="жало" />'''Жа́ло́, ла,''' ''с.'' 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. ''І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли.'' Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. ''Я різонув, дак жало так і завернулось.'' Ум. '''Жа́льце́'''.<section end="жало" /> <section begin="жалоба (I)" />'''Жало́ба, би,''' ''ж.'' Трауръ, траурная одежда. Гол. Од. 27. ''По правді, нам би слід одягтись у жалобу.'' Левиц. I. 451. ''Сестрам Мася також жалобу посправляла.'' Св. Л. 113.<section end="жалоба (I)" /> <section begin="жалоба (II)" />'''Жа́лоба, би,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/скарга|Скарга]]'''.<section end="жалоба (II)" /> <section begin="жалобний (I)" />'''Жа́лобний, жалобно''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібний|Жалібний]], [[Словарь української мови (1924)/жалібно|жалібно]]'''.<section end="жалобний (I)" /> <section begin="жалобний (II)" />'''Жало́бний, а, е.''' Траурный.<section end="жалобний (II)" /> <section begin="жалосливий" />'''Жалосливий, жалосливо''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалісливий|Жалісливий]], [[Словарь української мови (1924)/жалісливо|жалісливо]]''''.<section end="жалосливий" /> <section begin="жалосний" />'''Жа́лосний, жалосно'''= '''[[Словарь української мови (1924)/жалісний|Жалісний, жалісно]]'''.<section end="жалосний" /> <section begin="жалосник" />'''Жа́лосник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібник|Жалібник]]'''. Ном. № 4823.<section end="жалосник" /> <section begin="жалостонька" />'''Жа́лостонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''жалість'''.<section end="жалостонька" /> <section begin="жалощі" />'''Жа́лощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' 1) Скорбь, печаль. ''Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу.'' Свад. п. ''Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги.'' К. Досв. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. ''Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.'' МВ. II. 181.<section end="жалощі" /> <section begin="жалування" />'''Жа́лування, ня,''' ''с.'' 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму.'' МВ. III. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. ''Царь йому жалування дав.'' Рудч. Ск. II. 185.<section end="жалування" /> <section begin="жалувати" />'''Жа́лувати, лую, єш,''' ''гл.'' 1) Жалѣть, сожалѣть о комъ, чемъ. ''А мати і спиняє, й жалує спиняти сина.'' Левиц. I. 64. ''Ой поїхав мій миленький за буковиною, — ой чую ж я через люде — жалує за мною.'' Чуб. V. 383. 2) Жалѣть кого, состраданіе къ кому чувствовать. ''Шрам Паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам.... приняв усю вину на одного себе.'' К. ЧР. 411. ''А то ж я з чого тсе говорю, як не з приязні моєї?... Тебе жалуючи говорю, тебе люблячи.'' МВ. II. 81. ''Жалуй мене, подружечко: жених покидає.'' Чуб. V. 182. 3) Относиться къ кому съ заботливостью, съ любовью, любить, ласкать. ''Ой ідеш ти, доню, між чужії люде: ой хто ж тебе, доню моя, жалувати буде?'' Макс. (1849), 113. ''Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене.'' МВ. I. 7. ''От баба свою дочку й жалує, а дідову все лає, все лає.'' Рудч. Ск. II. 43. ''Чи добре тобі тут, сину? Чи жалують тебе?'' Левиц. I. 61. ''Лихого нічого жалувати.'' Ном. № 3889. ''Був у чоловіка собака; покіль''<section end="жалувати" /><noinclude></noinclude> 3khd1zhq3ph7yz8vzmjz48xw0ex1bxf 462612 462611 2022-08-20T22:32:26Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жалко" />''{{hwe|тері|матері}} дітки — нарівно жалко.'' Ном. № 9217. ''Як поїдеш з України, буде комусь жалко.'' Мет. 39. 2) Жгуче, больно. ''Як же жалко укусила мене муха.'' Ср. ст. '''Жалчі́ше'''.<section end="жалко" /> <section begin="жалкування" />'''Жалкува́ння, ня,''' ''с.'' Сожалѣніе. МВ. (О. 1862. I. 91). ''І прийде час німого жалкування.'' К. ПС. 151.<section end="жалкування" /> <section begin="жалкувати" />'''Жалкува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Сожалѣть, жалѣть. ''Возьми, а то будеш послі жалкувати.'' ЗОЮР. II. 45. ''Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу.'' Левиц. I. 252. 2) — '''за ким, чим'''. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. ''Вона жалкує ще й досі за змієм.'' Рудч. Ск. I. 129. ''І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема.'' Кв. 287. 3) — '''на кого'''. Пенять, сѣтовать на кого. ''Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила.'' Мет. 72. ''Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли.'' Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. ''Свого доброго та не жалкувать.'' Ном. № 10779.<section end="жалкувати" /> <section begin="жалкуватися" />'''Жалкува́тися, ку́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Жаловаться. ''Жалкується на ногу.'' НВолын. у. ''Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш.'' О. 1861. II. 7. ''Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю.'' Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сѣтовать, ''От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги.'' МВ. II. 33. ''От життя моє! жалкується.'' МВ. II. 43. 3) Пенять. ''Будуть на мене жалкуватися люде.'' Н.-Волын. у.<section end="жалкуватися" /> <section begin="жалливий" />'''Жалли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 1]]'''. ''Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая.'' Чуб. V. 707.<section end="жалливий" /> <section begin="жалля" />'''Жа́лля́, ля,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаль|Жаль]]'''. ''Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.'' Чуб. V. 653.<section end="жалля" /> <section begin="жалнощі" />'''Жа́лнощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жалощі|Жалощі]]'''. ''Жалнощі узяли його.'' Черк. у.<section end="жалнощі" /> <section begin="жало" />'''Жа́ло́, ла,''' ''с.'' 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. ''І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли.'' Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. ''Я різонув, дак жало так і завернулось.'' Ум. '''Жа́льце́'''.<section end="жало" /> <section begin="жалоба (I)" />'''Жало́ба, би,''' ''ж.'' Трауръ, траурная одежда. Гол. Од. 27. ''По правді, нам би слід одягтись у жалобу.'' Левиц. I. 451. ''Сестрам Мася також жалобу посправляла.'' Св. Л. 113.<section end="жалоба (I)" /> <section begin="жалоба (II)" />'''Жа́лоба, би,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/скарга|Скарга]]'''.<section end="жалоба (II)" /> <section begin="жалобний (I)" />'''Жа́лобний, жалобно''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібний|Жалібний]], [[Словарь української мови (1924)/жалібно|жалібно]]'''.<section end="жалобний (I)" /> <section begin="жалобний (II)" />'''Жало́бний, а, е.''' Траурный.<section end="жалобний (II)" /> <section begin="жалосливий" />'''Жалосливий, жалосливо''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалісливий|Жалісливий]], [[Словарь української мови (1924)/жалісливо|жалісливо]]''''.<section end="жалосливий" /> <section begin="жалосний" />'''Жа́лосний, жалосно'''= '''[[Словарь української мови (1924)/жалісний|Жалісний, жалісно]]'''.<section end="жалосний" /> <section begin="жалосник" />'''Жа́лосник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібник|Жалібник]]'''. Ном. № 4823.<section end="жалосник" /> <section begin="жалостонька" />'''Жа́лостонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''жалість'''.<section end="жалостонька" /> <section begin="жалощі" />'''Жа́лощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' 1) Скорбь, печаль. ''Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу.'' Свад. п. ''Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги.'' К. Досв. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. ''Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.'' МВ. II. 181.<section end="жалощі" /> <section begin="жалування" />'''Жа́лування, ня,''' ''с.'' 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму.'' МВ. III. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. ''Царь йому жалування дав.'' Рудч. Ск. II. 185.<section end="жалування" /> <section begin="жалувати" />'''Жа́лувати, лую, єш,''' ''гл.'' 1) Жалѣть, сожалѣть о комъ, чемъ. ''А мати і спиняє, й жалує спиняти сина.'' Левиц. I. 64. ''Ой поїхав мій миленький за буковиною, — ой чую ж я через люде — жалує за мною.'' Чуб. V. 383. 2) Жалѣть кого, состраданіе къ кому чувствовать. ''Шрам Паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам.... приняв усю вину на одного себе.'' К. ЧР. 411. ''А то ж я з чого тсе говорю, як не з приязні моєї?… Тебе жалуючи говорю, тебе люблячи.'' МВ. II. 81. ''Жалуй мене, подружечко: жених покидає.'' Чуб. V. 182. 3) Относиться къ кому съ заботливостью, съ любовью, любить, ласкать. ''Ой ідеш ти, доню, між чужії люде: ой хто ж тебе, доню моя, жалувати буде?'' Макс. (1849), 113. ''Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене.'' МВ. I. 7. ''От баба свою дочку й жалує, а дідову все лає, все лає.'' Рудч. Ск. II. 43. ''Чи добре тобі тут, сину? Чи жалують тебе?'' Левиц. I. 61. ''Лихого нічого жалувати.'' Ном. № 3889. ''Був у чоловіка собака; покіль''<section end="жалувати" /><noinclude></noinclude> 7w1hriil5rzac6215rz5egmwm03izum 462614 462612 2022-08-20T22:34:03Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жалко" />''{{hwe|тері|матері}} дітки — нарівно жалко.'' Ном. № 9217. ''Як поїдеш з України, буде комусь жалко.'' Мет. 39. 2) Жгуче, больно. ''Як же жалко укусила мене муха.'' Ср. ст. '''Жалчі́ше'''.<section end="жалко" /> <section begin="жалкування" />'''Жалкува́ння, ня,''' ''с.'' Сожалѣніе. МВ. (О. 1862. I. 91). ''І прийде час німого жалкування.'' К. ПС. 151.<section end="жалкування" /> <section begin="жалкувати" />'''Жалкува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Сожалѣть, жалѣть. ''Возьми, а то будеш послі жалкувати.'' ЗОЮР. II. 45. ''Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу.'' Левиц. I. 252. 2) — '''за ким, чим'''. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. ''Вона жалкує ще й досі за змієм.'' Рудч. Ск. I. 129. ''І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема.'' Кв. 287. 3) — '''на кого'''. Пенять, сѣтовать на кого. ''Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила.'' Мет. 72. ''Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли.'' Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. ''Свого доброго та не жалкувать.'' Ном. № 10779.<section end="жалкувати" /> <section begin="жалкуватися" />'''Жалкува́тися, ку́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Жаловаться. ''Жалкується на ногу.'' НВолын. у. ''Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш.'' О. 1861. II. 7. ''Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю.'' Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сѣтовать, ''От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги.'' МВ. II. 33. ''От життя моє! жалкується.'' МВ. II. 43. 3) Пенять. ''Будуть на мене жалкуватися люде.'' Н.-Волын. у.<section end="жалкуватися" /> <section begin="жалливий" />'''Жалли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 1]]'''. ''Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая.'' Чуб. V. 707.<section end="жалливий" /> <section begin="жалля" />'''Жа́лля́, ля,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаль|Жаль]]'''. ''Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.'' Чуб. V. 653.<section end="жалля" /> <section begin="жалнощі" />'''Жа́лнощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жалощі|Жалощі]]'''. ''Жалнощі узяли його.'' Черк. у.<section end="жалнощі" /> <section begin="жало" />'''Жа́ло́, ла,''' ''с.'' 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. ''І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли.'' Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. ''Я різонув, дак жало так і завернулось.'' Ум. '''Жа́льце́'''.<section end="жало" /> <section begin="жалоба (I)" />'''Жало́ба, би,''' ''ж.'' Трауръ, траурная одежда. Гол. Од. 27. ''По правді, нам би слід одягтись у жалобу.'' Левиц. I. 451. ''Сестрам Мася також жалобу посправляла.'' Св. Л. 113.<section end="жалоба (I)" /> <section begin="жалоба (II)" />'''Жа́лоба, би,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/скарга|Скарга]]'''.<section end="жалоба (II)" /> <section begin="жалобний (I)" />'''Жа́лобний, жалобно''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібний|Жалібний]], [[Словарь української мови (1924)/жалібно|жалібно]]'''.<section end="жалобний (I)" /> <section begin="жалобний (II)" />'''Жало́бний, а, е.''' Траурный.<section end="жалобний (II)" /> <section begin="жалосливий" />'''Жалосливий, жалосливо''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалісливий|Жалісливий]], [[Словарь української мови (1924)/жалісливо|жалісливо]]'''.<section end="жалосливий" /> <section begin="жалосний" />'''Жа́лосний, жалосно'''= '''[[Словарь української мови (1924)/жалісний|Жалісний, жалісно]]'''.<section end="жалосний" /> <section begin="жалосник" />'''Жа́лосник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалібник|Жалібник]]'''. Ном. № 4823.<section end="жалосник" /> <section begin="жалостонька" />'''Жа́лостонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''жалість'''.<section end="жалостонька" /> <section begin="жалощі" />'''Жа́лощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' 1) Скорбь, печаль. ''Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу.'' Свад. п. ''Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги.'' К. Досв. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. ''Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.'' МВ. II. 181.<section end="жалощі" /> <section begin="жалування" />'''Жа́лування, ня,''' ''с.'' 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму.'' МВ. III. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. ''Царь йому жалування дав.'' Рудч. Ск. II. 185.<section end="жалування" /> <section begin="жалувати" />'''Жа́лувати, лую, єш,''' ''гл.'' 1) Жалѣть, сожалѣть о комъ, чемъ. ''А мати і спиняє, й жалує спиняти сина.'' Левиц. I. 64. ''Ой поїхав мій миленький за буковиною, — ой чую ж я через люде — жалує за мною.'' Чуб. V. 383. 2) Жалѣть кого, состраданіе къ кому чувствовать. ''Шрам Паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам.... приняв усю вину на одного себе.'' К. ЧР. 411. ''А то ж я з чого тсе говорю, як не з приязні моєї?… Тебе жалуючи говорю, тебе люблячи.'' МВ. II. 81. ''Жалуй мене, подружечко: жених покидає.'' Чуб. V. 182. 3) Относиться къ кому съ заботливостью, съ любовью, любить, ласкать. ''Ой ідеш ти, доню, між чужії люде: ой хто ж тебе, доню моя, жалувати буде?'' Макс. (1849), 113. ''Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене.'' МВ. I. 7. ''От баба свою дочку й жалує, а дідову все лає, все лає.'' Рудч. Ск. II. 43. ''Чи добре тобі тут, сину? Чи жалують тебе?'' Левиц. I. 61. ''Лихого нічого жалувати.'' Ном. № 3889. ''Був у чоловіка собака; покіль''<section end="жалувати" /><noinclude></noinclude> phaz6ccjnt95ydtbzbmh9o2mjt6pxaq 250 219353 462613 2022-08-20T22:32:53Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|140}}</noinclude>мѣшанину на Украинѣ, випущаетъ Юря Хмелницкого з вязеня, и которій былъ здалъ доброволне гетманство и зосталъ чернцемъ и архимандритомъ жидичинскимъ, — знову оного наставляетъ<ref>Тамъ же: „''намовляетъ''“, — вѣр. ошибка.</ref> Турчинъ от боку своего гетманомъ запорозскимъ и посилалъ з тими пашами и з войсками под Чигиринъ, але еще оному вцалѣ не довѣрали, и такъ, поневажъ не достали Чигирина, меншую вину складали на Юрия Хмелницкого, але тихъ пашей казалъ потратити, же уступили з под Чигирина з соромомъ, и хана кримского хотѣлъ стратити, а ханъ в Черкескую землю уступилъ, и иншого хана в Кримъ наслано, приказавши, жеби знову готови били на другое лѣто под Чигиринъ и под Киевъ. А Хмелницкого на зиму постановлено<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''поставлено''“.</ref> у Волоской землѣ, над Днѣстромъ, в Сороцѣ, з его козаками, до которого козаки почали избиратися<ref>Тамъ же: „''прибиратися''“.</ref> з тамъ-тихъ городовъ подолскихъ, и слободи на его имя закликано коло Богу на спустошенихъ мѣстахъ. {{c|'''Року 1678.'''}} Зимою на усеедной орда вишла<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''війшла''“.</ref> и, ставши кошемъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго слово: „''кошемъ''“ пропущено.</ref> на Росавѣ, загонами много шкоди починила, в повѣтѣ переясловскомъ людей побрали и порубали<ref>Тамъ же: „''людей порубила и побрала иннихъ''“. Дальнѣйшія замѣтки — объ укрѣпленіи Чигирина и объ установленіи арендъ въ Малороссіи — имѣются только въ сп. г. Юзефовича и Искрицкаго и Великор. переводѣ.</ref>.<noinclude></noinclude> 8t25zva9qviswpdk3ak9d8t1mfkw2dq 250 219354 462615 2022-08-20T22:34:58Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жалувати" />''молодим був, дак він його і жалував, а як ізстарівсь, дак він його проганяє.'' Рудч. Ск. I. 13. ''Кинулась нас цілувати, жалувати Катря.'' МВ. II. 100. 4) Жалѣть, беречь, скупиться. ''З чужої торби хліба не жалують.'' Ном. № 4618. ''Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня.'' Чуб. V. 767. ''Ганна грошей не жалувала.'' Левиц. I. 57.<section end="жалувати" /> <section begin="жалуватися" />'''Жа́луватися, луюся, єшся,''' ''гл.'' Жаловаться. ''Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись.'' Рудч. Ск. I. 189. ''Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.'' Чуб. V. 333.<section end="жалуватися" /> <section begin="жаль (I)" />'''I. Жаль, лю,''' ''м.'' 1) Скорбь, горе, горесть. ''Ой настала жаль туга да по всій Україні.'' К. ЧР. 20. ''Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий.'' МВ. I. 8. ''Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю.'' Нп. ''Піду до річеньки, з жалю утоплюся.'' Мет. 17. '''Жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти'''. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. ''Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш.'' Мет. 15. ''Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам.'' Макс. (1849), 96. ''Ой Галю, Галю, не роби жалю!'' Мет. 84. ''Молодії да козаченьки да жалю начинили.'' Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. ''І до мого горя ти жалю не маєш.'' Котл. Н. Полт. ''Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини.'' Шевч. 293. ''Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України.'' Левиц. I. 203. '''Жаль бере́, взяв, обня́в'''. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. ''Бере живий жаль, як згадаєш старовину.'' Ном. № 680. ''Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче.'' Левиц. I. ''Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші'' (синові). Левиц. I. 68. '''Жалю́ по кісілю́!''' Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. '''Жальо́к'''. ''Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький.'' Гол. I. 295.<section end="жаль (I)" /> <section begin="жаль (II)" />'''II. Жаль,''' ''нар.'' Жаль, жалко. ''Жаль багатому корабля, а бідному кошеля.'' Ном. № 4716. ''Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем.'' Чуб. III. 289. ''Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.''<section end="жаль (II)" /> <section begin="жалько" />'''Жа́лько''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалко|Жалко]]'''. ''От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить.'' Рудч. Ск. I. 90.<section end="жалько" /> <section begin="жальний" />'''Жальни́й, а́, е́.''' Печальный, грустный. Желех.<section end="жальний" /> <section begin="жально" />'''Жа́льно''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаль (II)|Жаль]]'''. ''Мені городини жальніш, як твого сала.'' Рудч. Ск. I. 194. ''Сина жаль, а дочки ще жальніше.'' Харьк.<section end="жально" /> <section begin="жальнощі" />'''Жа́льнощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалощі|Жалощі]]'''. Желех.<section end="жальнощі" /> <section begin="жальок" />'''Жальо́к, льку́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаль (I)|жаль]]'''.<section end="жальок" /> <section begin="жальце" />'''Жальце́, ця́,''' ''с.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жало|жало]]'''.<section end="жальце" /> <section begin="жальчливий" />'''Жальчли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалісливий|Жалісливий]]'''. ''Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер'' (козак), ''а вони й досі оплакують.'' Куб. обл.<section end="жальчливий" /> <section begin="жаля" />'''Жа́ля, лі,''' ''ж.'' Жница. Желех.<section end="жаля" /> <section begin="жалячка" />'''Жаля́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалива|Жалива]]'''. Желех.<section end="жалячка" /> <section begin="жандар" />'''Жанда́р, ра,''' ''м.'' Жандармъ. ''Там жандари ходили, Марусеньку водили.'' Чуб. V. 981. Ум. '''Жанда́рик'''. ''Як побігла Бондарівна темними лугами, а за нею жандарики з гострими шаблями.'' Грин. III. 613.<section end="жандар" /> <section begin="жандарка" />'''Жанда́рка, ки,''' ''ж.'' Жена жандарма.<section end="жандарка" /> <section begin="жандарський" />'''Жанда́рський, а, е.''' Жандармскій.<section end="жандарський" /> <section begin="жар" />'''Жар, ру,''' ''м.'' 1) Жаръ. ''Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна.'' Рудч. Ск. II. 84. ''Так мене жар ухопив.'' Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. ''Одсадила, мов горщик од жару одставила.'' Ном. № 3506. ''Так, як на мене жаром сипнуло.'' Ном. № 4388. ''Зося сиділа червона, як жар.'' Левиц. I. 312. Ум. '''Жаро́к, жаро́чок'''.<section end="жар" /> <section begin="жара" />'''Жара́, ри́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/спека|Спека]]'''. ''Сонце світило стиха, без жари.'' К. ЧР. 4.<section end="жара" /> <section begin="жарений" />'''Жа́рений, а, е.''' Жареный. ''Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене.'' Ном. № 5557.<section end="жарений" /> <section begin="жареня" />'''Жаре́ня, ні,''' ''ж.'' Жаркое. ''Да заглянув я {{errata|йа|на}} три голубочки, да і уб'ю царю на вечерю і на печеню, на жареню.'' Грин. III. 583.<section end="жареня" /> <section begin="жариво" />'''Жа́риво, ва,''' ''с.'' Тлѣющій костеръ. Кіев.<section end="жариво" /> <section begin="жарина" />'''Жари́на, ни,''' ''ж.'' Раскаленный уголекъ. ''Кадив, кадив'' (піп), ''а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву.'' Рудч. Ск. II. 197. Ум. '''Жари́нка'''. ''Став ті жаринки вигрібать.'' Мнж. 139.<section end="жарина" /> <section begin="жаристий" />'''Жари́стий, а, е.''' Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.<section end="жаристий" /> <section begin="жарити" />'''Жа́рити, рю, риш,''' ''гл.'' 1) Жарить, печь, жечь. ''Жарять в печах.'' Хата, 188. ''Як піднялось сонечко, що то вже жарило.'' Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. ''Як же він прудко жаре на гнідому.'' 3) Сильно бить, сѣчь. ''Давай діда жарити поліном.'' Рудч. Ск. II. 184.<section end="жарити" /> <section begin="жаріння" />'''Жарі́ння, ня,''' ''с.'' Тлѣніе, горѣніе безъ пламени. ''Що росте без коріння, а що''<section end="жаріння" /><noinclude></noinclude> i1yklgb7a5t7d6stlro3026u367v4tt 462616 462615 2022-08-20T22:37:12Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жалувати" />''молодим був, дак він його і жалував, а як ізстарівсь, дак він його проганяє.'' Рудч. Ск. I. 13. ''Кинулась нас цілувати, жалувати Катря.'' МВ. II. 100. 4) Жалѣть, беречь, скупиться. ''З чужої торби хліба не жалують.'' Ном. № 4618. ''Біжи, біжи, королевичу, не жалуй коня.'' Чуб. V. 767. ''Ганна грошей не жалувала.'' Левиц. I. 57.<section end="жалувати" /> <section begin="жалуватися" />'''Жа́луватися, луюся, єшся,''' ''гл.'' Жаловаться. ''Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись.'' Рудч. Ск. I. 189. ''Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.'' Чуб. V. 333.<section end="жалуватися" /> <section begin="жаль (I)" />'''I. Жаль, лю,''' ''м.'' 1) Скорбь, горе, горесть. ''Ой настала жаль туга да по всій Україні.'' К. ЧР. 20. ''Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий.'' МВ. I. 8. ''Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю.'' Нп. ''Піду до річеньки, з жалю утоплюся.'' Мет. 17. '''Жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти'''. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. ''Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш.'' Мет. 15. ''Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам.'' Макс. (1849), 96. ''Ой Галю, Галю, не роби жалю!'' Мет. 84. ''Молодії да козаченьки да жалю начинили.'' Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. ''І до мого горя ти жалю не маєш.'' Котл. Н. Полт. ''Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини.'' Шевч. 293. ''Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України.'' Левиц. I. 203. '''Жаль бере́, взяв, обня́в'''. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. ''Бере живий жаль, як згадаєш старовину.'' Ном. № 680. ''Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче.'' Левиц. I. ''Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші'' (синові). Левиц. I. 68. '''Жалю́ по кісілю́!''' Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. '''Жальо́к'''. ''Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький.'' Гол. I. 295.<section end="жаль (I)" /> <section begin="жаль (II)" />'''II. Жаль,''' ''нар.'' Жаль, жалко. ''Жаль багатому корабля, а бідному кошеля.'' Ном. № 4716. ''Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем.'' Чуб. III. 289. ''Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.''<section end="жаль (II)" /> <section begin="жалько" />'''Жа́лько''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалко|Жалко]]'''. ''От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить.'' Рудч. Ск. I. 90.<section end="жалько" /> <section begin="жальний" />'''Жальни́й, а́, е́.''' Печальный, грустный. Желех.<section end="жальний" /> <section begin="жально" />'''Жа́льно''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаль (II)|Жаль]]'''. ''Мені городини жальніш, як твого сала.'' Рудч. Ск. I. 194. ''Сина жаль, а дочки ще жальніше.'' Харьк.<section end="жально" /> <section begin="жальнощі" />'''Жа́льнощі, щей''' и '''щів,''' ''ж. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалощі|Жалощі]]'''. Желех.<section end="жальнощі" /> <section begin="жальок" />'''Жальо́к, льку́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жаль (I)|жаль]]'''.<section end="жальок" /> <section begin="жальце" />'''Жальце́, ця́,''' ''с.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жало|жало]]'''.<section end="жальце" /> <section begin="жальчливий" />'''Жальчли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалісливий|Жалісливий]]'''. ''Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер'' (козак), ''а вони й досі оплакують.'' Куб. обл.<section end="жальчливий" /> <section begin="жаля" />'''Жа́ля, лі,''' ''ж.'' Жница. Желех.<section end="жаля" /> <section begin="жалячка" />'''Жаля́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалива|Жалива]]'''. Желех.<section end="жалячка" /> <section begin="жандар" />'''Жанда́р, ра,''' ''м.'' Жандармъ. ''Там жандари ходили, Марусеньку водили.'' Чуб. V. 981. Ум. '''Жанда́рик'''. ''Як побігла Бондарівна темними лугами, а за нею жандарики з гострими шаблями.'' Грин. III. 613.<section end="жандар" /> <section begin="жандарка" />'''Жанда́рка, ки,''' ''ж.'' Жена жандарма.<section end="жандарка" /> <section begin="жандарський" />'''Жанда́рський, а, е.''' Жандармскій.<section end="жандарський" /> <section begin="жар" />'''Жар, ру,''' ''м.'' 1) Жаръ. ''Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна.'' Рудч. Ск. II. 84. ''Так мене жар ухопив.'' Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. ''Одсадила, мов горщик од жару одставила.'' Ном. № 3506. ''Так, як на мене жаром сипнуло.'' Ном. № 4388. ''Зося сиділа червона, як жар.'' Левиц. I. 312. Ум. '''Жаро́к, жаро́чок'''.<section end="жар" /> <section begin="жара" />'''Жара́, ри́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/спека|Спека]]'''. ''Сонце світило стиха, без жари.'' К. ЧР. 4.<section end="жара" /> <section begin="жарений" />'''Жа́рений, а, е.''' Жареный. ''Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене.'' Ном. № 5557.<section end="жарений" /> <section begin="жареня" />'''Жаре́ня, ні,''' ''ж.'' Жаркое. ''Да заглянув я {{errata|йа|на}} три голубочки, да і уб'ю царю на вечерю і на печеню, на жареню.'' Грин. III. 583.<section end="жареня" /> <section begin="жариво" />'''Жа́риво, ва,''' ''с.'' Тлѣющій костеръ. Кіев.<section end="жариво" /> <section begin="жарина" />'''Жари́на, ни,''' ''ж.'' Раскаленный уголекъ. ''Кадив, кадив'' (піп), ''а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву.'' Рудч. Ск. II. 197. Ум. '''Жари́нка'''. ''Став ті жаринки вигрібать.'' Мнж. 139.<section end="жарина" /> <section begin="жаристий" />'''Жари́стий, а, е.''' Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.<section end="жаристий" /> <section begin="жарити" />'''Жа́рити, рю, риш,''' ''гл.'' 1) Жарить, печь, жечь. ''Жарять в печах.'' Хата, 188. ''Як піднялось сонечко, що то вже жарило.'' Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. ''Як же він прудко жаре на гнідому.'' 3) Сильно бить, сѣчь. ''Давай діда жарити поліном.'' Рудч. Ск. II. 184.<section end="жарити" /> <section begin="жаріння" />'''Жарі́ння, ня,''' ''с.'' Тлѣніе, горѣніе безъ пламени. ''Що росте без коріння, а що''<section end="жаріння" /><noinclude></noinclude> s2cnm924wgqo0sms5swwpd636ure8b1 250 219355 462617 2022-08-20T22:39:22Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жаріння" />''цвіте без насіння, а що горить без жаріння?'' Чуб. III. 315.<section end="жаріння" /> <section begin="жаркий" />'''Жарки́й, а́, е́. ''' 1) Жаркій, горячій. ''День був дуже жаркий.'' Стор. Оп. II. 17. ''Не жарке вугілля.'' Черк. у. 2) Алый. ''Ой коли б я такая, як калина жаркая.'' Нп. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 1]]'''. ''Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила.'' Чуб. V. 488. Ум. '''Жарке́нький'''. ''Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького.'' Чуб. V. 916.<section end="жаркий" /> <section begin="жаркість" />'''Жа́ркість, кости,''' ''ж.'' Жгучесть? ''Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.''<section end="жаркість" /> <section begin="жарко" />'''Жа́рко''' ''нар.'' 1) Жарко, горячо. ''Жарко горить у печі.'' Харьк. у. ''А змій як огонь горить, — так йому жарко.'' ЗОЮР. II. 30. 2) — '''хропти́'''. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) ''заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима.'' К. ЧР. 162.<section end="жарко" /> <section begin="жарливий" />'''Жарли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 1]]'''. ''Ой у полі кропивушка жарливая.'' Чуб. V. 707.<section end="жарливий" /> <section begin="жарливість" />'''Жарли́вість, вости,''' ''ж.'' Жгучесть?<section end="жарливість" /> <section begin="жарнівка" />'''Жарні́вка, ки,''' ''ж.'' Раковый жерновокъ.<section end="жарнівка" /> <section begin="жарок" />'''Жаро́к, рку́, жаро́чок, чку,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жар|жар]]'''.<section end="жарок" /> <section begin="жарота" />'''Жаро́та, ти,''' ''ж.'' Жара, зной. ''Вдень жарота припікала.'' Мкр. Н. 27. ''Спасівська жарота.'' Стор. М. Пр. 1.<section end="жарота" /> <section begin="жарт" />'''Жарт, ту,''' ''м.'' Шутка. ''З жарту і біда часом буває.'' Ном. № 12665. ''Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато.'' Ном. № 108. ''Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала.'' МВ. I. 89. '''Каза́ти на жарт, жа́ртом'''. Говорить въ шутку, шутя. ''Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш?'' Котл. М. Ч. (1874), 387. '''Не в жарт.''' Не на шутку. ''Деякі тужать не в жарт.'' Г. Барв. 207. Ум. '''Жа́ртик'''. Желех.<section end="жарт" /> <section begin="жартівливий" />'''Жартівли́вий, а, е.''' Шутливый. Н.-Волын. у. ''Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались.'' О. 1862. IX. 71.<section end="жартівливий" /> <section begin="жартівливо" />'''Жартівли́во''' ''нар.'' Шутливо.<section end="жартівливо" /> <section begin="жартівник" />'''Жартівни́к, ка,''' ''м.'' Шутникъ.<section end="жартівник" /> <section begin="жартівниця" />'''Жартівни́ця, ці,''' ''ж.'' Шутница.<section end="жартівниця" /> <section begin="жартливий" />'''Жартли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливий|Жартівливий]]'''. ''Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива.'' Котл. Н. Полт. 345.<section end="жартливий" /> <section begin="жартливість" />'''Жартли́вість, вости,''' ''ж.'' Шутливость. ''Дівоцька жартливість.'' Мир. Пов. I. 145.<section end="жартливість" /> <section begin="жартливо" />'''Жартли́во''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливо|Жартівливо]]'''.<section end="жартливо" /> <section begin="жартовливий" />'''Жартовли́вий, жартовли́во''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливий|Жартівливий]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливо|жартівливо]]'''. МВ. II. 19.<section end="жартовливий" /> <section begin="жартовне" />'''Жарто́вне''' ''нар.'' Шутливо, шутя. Бер.<section end="жартовне" /> <section begin="жартовник" />'''Жартовни́к, жартовни́ця'''= '''[[Словарь української мови (1924)/жартівник|Жартівник]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/жартівниця|жартівниця]]'''.<section end="жартовник" /> <section begin="жартування" />'''Жартува́ння, ня,''' ''с.'' Шутки. ''Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою.'' Чуб. V. 606.<section end="жартування" /> <section begin="жартувати" />'''Жартува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Шутить. ''З Богом нічого жартувати.'' Ном. ''Москаль любить жартуючи, жартуючи кине.'' Шевч. 65. 2) Проявлять любовныя ласки. ''Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: „Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому.'' Нп. ''Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же!'' Мет. 69. ''Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.'' Рудч. Ск. I. 211.<section end="жартувати" /> <section begin="жартуватися" />'''Жартува́тися, ту́юся, єшся,''' ''гл.'' Шутить другъ съ другомъ. ''Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються.'' Рудч. Ск. II. 157.<section end="жартуватися" /> <section begin="жартун" />'''Жарту́н, на́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівник|Жартівник]]'''.<section end="жартун" /> <section begin="жартушки" />'''Жарту́шки, ків,''' ''м. мн.'' Шутки. ''Кому жартушки, а мишці смертушки.'' Ном. № 2351.<section end="жартушки" /> <section begin="жаруха" />'''Жару́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалива|Жалива]]'''. Желех.<section end="жаруха" /> <section begin="жарьоха" />'''Жарьо́ха, хи,''' ''ж.'' Трепка, побои. Алв. 86.<section end="жарьоха" /> <section begin="жас" />'''Жас, су,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жах|Жах]]'''. Желех.<section end="жас" /> <section begin="жасати" />'''Жаса́ти, са́ю, єш,''' ''гл.'' Пугать. Вх. Зн. 17.<section end="жасати" /> <section begin="жаско" />'''Жа́ско''' ''нар.'' Страшно. ''Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти.'' Ковельск. у.<section end="жаско" /> <section begin="жасмин" />'''Жасми́н, ну,''' ''м.'' Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. I. 131. ''Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.'' Левиц. Пов. 20.<section end="жасмин" /> <section begin="жасминний" />'''Жасми́нний, а, е.''' Жасминный. ''Жасминними пахощами пахне.'' МВ. III. 52.<section end="жасминний" /> <section begin="жасний" />'''Жа́сний, а, е.''' Страшный. Желех.<section end="жасний" /> <section begin="жасно" />'''Жа́сно''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаско|Жаско]]'''.<section end="жасно" /> <section begin="жаснути" />'''Жасну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.<section end="жаснути" /> <section begin="жати (I)" />'''I. Жа́ти, жну, жнеш,''' ''гл.'' Жать. ''Пора, мати, жито жати, — колос похилився.'' Мет. 21. ''Жало два женці.'' Ном., стр. 298, № 256. '''Жа́ти на оди́н сніп'''. Жить въ согласіи. ''Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп.'' Г. Барв. 343.<section end="жати (I)" /> <section begin="жати (II)" />'''II. Жат́и, жму, жмеш,''' ''гл.'' Жать, {{hws|сжи|сжимать}}<section end="жати (II)" /><noinclude></noinclude> 8z4z1idhngbc969ce2r8bd88fyuo89t 462618 462617 2022-08-20T22:41:52Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жаріння" />''цвіте без насіння, а що горить без жаріння?'' Чуб. III. 315.<section end="жаріння" /> <section begin="жаркий" />'''Жарки́й, а́, е́. ''' 1) Жаркій, горячій. ''День був дуже жаркий.'' Стор. Оп. II. 17. ''Не жарке вугілля.'' Черк. у. 2) Алый. ''Ой коли б я такая, як калина жаркая.'' Нп. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 1]]'''. ''Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила.'' Чуб. V. 488. Ум. '''Жарке́нький'''. ''Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького.'' Чуб. V. 916.<section end="жаркий" /> <section begin="жаркість" />'''Жа́ркість, кости,''' ''ж.'' Жгучесть? ''Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.''<section end="жаркість" /> <section begin="жарко" />'''Жа́рко''' ''нар.'' 1) Жарко, горячо. ''Жарко горить у печі.'' Харьк. у. ''А змій як огонь горить, — так йому жарко.'' ЗОЮР. II. 30. 2) — '''хропти́'''. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) ''заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима.'' К. ЧР. 162.<section end="жарко" /> <section begin="жарливий" />'''Жарли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалкий|Жалкий 1]]'''. ''Ой у полі кропивушка жарливая.'' Чуб. V. 707.<section end="жарливий" /> <section begin="жарливість" />'''Жарли́вість, вости,''' ''ж.'' Жгучесть?<section end="жарливість" /> <section begin="жарнівка" />'''Жарні́вка, ки,''' ''ж.'' Раковый жерновокъ.<section end="жарнівка" /> <section begin="жарок" />'''Жаро́к, рку́, жаро́чок, чку,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жар|жар]]'''.<section end="жарок" /> <section begin="жарота" />'''Жаро́та, ти,''' ''ж.'' Жара, зной. ''Вдень жарота припікала.'' Мкр. Н. 27. ''Спасівська жарота.'' Стор. М. Пр. 1.<section end="жарота" /> <section begin="жарт" />'''Жарт, ту,''' ''м.'' Шутка. ''З жарту і біда часом буває.'' Ном. № 12665. ''Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато.'' Ном. № 108. ''Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала.'' МВ. I. 89. '''Каза́ти на жарт, жа́ртом'''. Говорить въ шутку, шутя. ''Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш?'' Котл. М. Ч. (1874), 387. '''Не в жарт.''' Не на шутку. ''Деякі тужать не в жарт.'' Г. Барв. 207. Ум. '''Жа́ртик'''. Желех.<section end="жарт" /> <section begin="жартівливий" />'''Жартівли́вий, а, е.''' Шутливый. Н.-Волын. у. ''Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались.'' О. 1862. IX. 71.<section end="жартівливий" /> <section begin="жартівливо" />'''Жартівли́во''' ''нар.'' Шутливо.<section end="жартівливо" /> <section begin="жартівник" />'''Жартівни́к, ка,''' ''м.'' Шутникъ.<section end="жартівник" /> <section begin="жартівниця" />'''Жартівни́ця, ці,''' ''ж.'' Шутница.<section end="жартівниця" /> <section begin="жартливий" />'''Жартли́вий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливий|Жартівливий]]'''. ''Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива.'' Котл. Н. Полт. 345.<section end="жартливий" /> <section begin="жартливість" />'''Жартли́вість, вости,''' ''ж.'' Шутливость. ''Дівоцька жартливість.'' Мир. Пов. I. 145.<section end="жартливість" /> <section begin="жартливо" />'''Жартли́во''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливо|Жартівливо]]'''.<section end="жартливо" /> <section begin="жартовливий" />'''Жартовли́вий, жартовли́во''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливий|Жартівливий]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/жартівливо|жартівливо]]'''. МВ. II. 19.<section end="жартовливий" /> <section begin="жартовне" />'''Жарто́вне''' ''нар.'' Шутливо, шутя. Бер.<section end="жартовне" /> <section begin="жартовник" />'''Жартовни́к, жартовни́ця'''= '''[[Словарь української мови (1924)/жартівник|Жартівник]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/жартівниця|жартівниця]]'''.<section end="жартовник" /> <section begin="жартування" />'''Жартува́ння, ня,''' ''с.'' Шутки. ''Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою.'' Чуб. V. 606.<section end="жартування" /> <section begin="жартувати" />'''Жартува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Шутить. ''З Богом нічого жартувати.'' Ном. ''Москаль любить жартуючи, жартуючи кине.'' Шевч. 65. 2) Проявлять любовныя ласки. ''Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: „Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому.'' Нп. ''Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же!'' Мет. 69. ''Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.'' Рудч. Ск. I. 211.<section end="жартувати" /> <section begin="жартуватися" />'''Жартува́тися, ту́юся, єшся,''' ''гл.'' Шутить другъ съ другомъ. ''Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються.'' Рудч. Ск. II. 157.<section end="жартуватися" /> <section begin="жартун" />'''Жарту́н, на́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жартівник|Жартівник]]'''.<section end="жартун" /> <section begin="жартушки" />'''Жарту́шки, ків,''' ''м. мн.'' Шутки. ''Кому жартушки, а мишці смертушки.'' Ном. № 2351.<section end="жартушки" /> <section begin="жаруха" />'''Жару́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жалива|Жалива]]'''. Желех.<section end="жаруха" /> <section begin="жарьоха" />'''Жарьо́ха, хи,''' ''ж.'' Трепка, побои. Алв. 86.<section end="жарьоха" /> <section begin="жас" />'''Жас, су,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жах|Жах]]'''. Желех.<section end="жас" /> <section begin="жасати" />'''Жаса́ти, са́ю, єш,''' ''гл.'' Пугать. Вх. Зн. 17.<section end="жасати" /> <section begin="жаско" />'''Жа́ско''' ''нар.'' Страшно. ''Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти.'' Ковельск. у.<section end="жаско" /> <section begin="жасмин" />'''Жасми́н, ну,''' ''м.'' Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. I. 131. ''Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.'' Левиц. Пов. 20.<section end="жасмин" /> <section begin="жасминний" />'''Жасми́нний, а, е.''' Жасминный. ''Жасминними пахощами пахне.'' МВ. III. 52.<section end="жасминний" /> <section begin="жасний" />'''Жа́сний, а, е.''' Страшный. Желех.<section end="жасний" /> <section begin="жасно" />'''Жа́сно''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жаско|Жаско]]'''.<section end="жасно" /> <section begin="жаснути" />'''Жасну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.<section end="жаснути" /> <section begin="жати (I)" />'''I. Жа́ти, жну, жнеш,''' ''гл.'' Жать. ''Пора, мати, жито жати, — колос похилився.'' Мет. 21. ''Жало два женці.'' Ном., стр. 298, № 256. '''Жа́ти на оди́н сніп'''. Жить въ согласіи. ''Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп.'' Г. Барв. 343.<section end="жати (I)" /> <section begin="жати (II)" />'''II. Жа́ти, жму, жмеш,''' ''гл.'' Жать, {{hws|сжи|сжимать}}<section end="жати (II)" /><noinclude></noinclude> q35jri17grd23y2mpgtzmvj8ioaj0r3 250 219356 462619 2022-08-20T22:43:02Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жати (II)" />{{hwe|мать|сжимать}}. ''Як є, так жму, а нема, так жду.'' Ном. № 13744. ''Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько.'' Чуб. III. 250.<section end="жати (II)" /> <section begin="жатий" />'''Жа́тий, а, е.''' Сжатый (серпомъ). ''Ой де буде жито жате, то там будем ночувати.'' Чуб. V. 191.<section end="жатий" /> <section begin="жатися (I)" />'''I. Жа́тися, жну́ся, жне́шся,''' ''гл.'' Жаться, быть пожинаемымъ. ''Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться.'' Котл. Ен.<section end="жатися (I)" /> <section begin="жатися (II)" />'''II. Жа́тися, жму́ся, жме́шся,''' ''гл.'' Жаться, сжиматься. ''Жметься, гнеться, — як кургузий дядько.'' Ном. № 3053.<section end="жатися II" /> <section begin="жатка" />'''Жа́тка, ки,''' ''ж.'' Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.<section end="жатка" /> <section begin="жаття" />'''Жаття́, тя́,''' ''с.'' Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить.'' Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю.'' Каменец. у.<section end="жаття" /> <section begin="жах" />'''Жах, ху,''' ''м.'' Ужасъ, страхъ. ''Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав.'' Котл. Ен. VI. 63. ''Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку.'' МВ. III. 21.<section end="жах" /> <section begin="жаханка" />'''Жаха́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жахання|Жахання?]]''' Харьк. г.<section end="жаханка" /> <section begin="жахання" />'''Жаха́ння, ня,''' ''с.'' 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. ''Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання.'' МВ. II. 163. ''Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною.'' К. Псал. 129.<section end="жахання" /> <section begin="жахати" />'''Жаха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Пугать, страшить, ужасать. ''Твій гнів мене жахає.'' К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). ''Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.''<section end="жахати" /> <section begin="жахатися" />'''Жаха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Пугаться, страшиться. ''Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові.'' Кв. I. 23. ''Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь.'' Ном. № 722. ''Отце жахається, як жид Христа.'' Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. ''Зо сну жахається.'' Ном. № 11352. ''І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався.'' Св. Л. 37. ''Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.'' Чуб. V. 25.<section end="жахатися" /> <section begin="жахливий" />'''Жахли́вий, а, е.''' Пугливый. ''Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись.'' МВ. III. 142. Ум. '''Жахливе́нький'''.<section end="жахливий" /> <section begin="жахливість" />'''Жахли́вість, вости,''' ''ж.'' Пугливость.<section end="жахливість" /> <section begin="жахливо" />'''Жахли́во''' ''нар.'' Пугливо. ''Озираючись жахливо, вибігла його дівчина.'' МВ. (О. 1862. I. 92).<section end="жахливо" /> <section begin="жахний" />'''Жахни́й, а́, е́.''' Страшный. Харьк. Ум. '''Жахне́нький'''.<section end="жахний" /> <section begin="жахно" />'''Жа́хно''' ''нар.'' Страшно.<section end="жахно" /> <section begin="жахнути" />'''Жахну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ ''гл.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жахати|жаха́ти]]'''. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. ''Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали.'' КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) ''Солома в сінях так і жахнула.'' Г. Барв. 458.<section end="жахнути" /> <section begin="жахнутися" />'''Жахну́тися, ну́ся, не́шся,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жахатися|жаха́тися]]'''. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. ''Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене.'' МВ. II. 90. ''Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась.'' Левиц. I. 334. ''Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.'' Котл. Ен. 53.<section end="жахнутися" /> <section begin="жахота" />'''Жахо́та, ти,''' ''ж.'' Ужасы, страхи.<section end="жахота" /> <section begin="жахтіти" />'''Жахті́ти, хчу́, хти́ш,''' ''гл.'' Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. ''Купа жару, та аж жахтить, червоніє.'' Г. Барв. 455. ''Натопив піч, аж жахтить.'' Харьк. ''А серденько, немов той жар, жахтіло.'' К. Бай. 15. ''Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло.'' Г. Барв. 526.<section end="жахтіти" /> <section begin="жачка" />'''Жа́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жатка|Жатка]]'''. ''Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено.'' Полт. г.<section end="жачка" /> <section begin="жбан" />'''Жба́н, ну,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/джбан|Джбан]]'''. ''До пори жбан воду носить.'' Ном. № 7771. ''Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан.'' Чуб. V. 921. Ум. '''Жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок'''.<section end="жбан" /> <section begin="жбановий" />'''Жба́новий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/джбановий|Джбановий]]'''.<section end="жбановий" /> <section begin="жбанок" />'''Жба́нок, нка, жба́нчик, ка, жба́нчичок, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жбан|жбан]]'''.<section end="жбанок" /> <section begin="жбанячий" />'''Жба́нячий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жбановий|Жбановий]]'''.<section end="жбанячий" /> <section begin="жбир" />'''Жбир, ру,''' ''м.'' Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жбирь|Жбирь]]'''.<section end="жбир" /> <section begin="жбирь" />'''Жбирь, рі,''' ''ж.'' 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.<section end="жбирь" /> <section begin="жбурити" />'''Жбу́рити, рю, риш''' и '''жбурля́ти, ля́ю, єш,''' одн. в. '''жбурну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]], [[Словарь української мови (1924)/шпурнути|шпурнути]]'''. ''Жбурляє чорт дідьком.'' Посл. ''Як жбурне книжкою під поріг.'' Св. Л. 230.<section end="жбурити" /> <section begin="жбух!" />'''Жбух!'''''меж.'' обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ. Желех.<section end="жбух!" /> <section begin="жбухати" />'''Жбу́хати, хаю, єш,''' одн. в. '''жбу́хнути,'''<section end="жбухати" /><noinclude></noinclude> 9q2jiz81mc1cg5sko1j0s182ybdo43a 462620 462619 2022-08-20T22:44:43Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жати (II)" />{{hwe|мать|сжимать}}. ''Як є, так жму, а нема, так жду.'' Ном. № 13744. ''Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько.'' Чуб. III. 250.<section end="жати (II)" /> <section begin="жатий" />'''Жа́тий, а, е.''' Сжатый (серпомъ). ''Ой де буде жито жате, то там будем ночувати.'' Чуб. V. 191.<section end="жатий" /> <section begin="жатися (I)" />'''I. Жа́тися, жну́ся, жне́шся,''' ''гл.'' Жаться, быть пожинаемымъ. ''Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться.'' Котл. Ен.<section end="жатися (I)" /> <section begin="жатися (II)" />'''II. Жа́тися, жму́ся, жме́шся,''' ''гл.'' Жаться, сжиматься. ''Жметься, гнеться, — як кургузий дядько.'' Ном. № 3053.<section end="жатися II" /> <section begin="жатка" />'''Жа́тка, ки,''' ''ж.'' Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.<section end="жатка" /> <section begin="жаття" />'''Жаття́, тя́,''' ''с.'' Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить.'' Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю.'' Каменец. у.<section end="жаття" /> <section begin="жах" />'''Жах, ху,''' ''м.'' Ужасъ, страхъ. ''Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав.'' Котл. Ен. VI. 63. ''Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку.'' МВ. III. 21.<section end="жах" /> <section begin="жаханка" />'''Жаха́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жахання|Жахання?]]''' Харьк. г.<section end="жаханка" /> <section begin="жахання" />'''Жаха́ння, ня,''' ''с.'' 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. ''Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання.'' МВ. II. 163. ''Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною.'' К. Псал. 129.<section end="жахання" /> <section begin="жахати" />'''Жаха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Пугать, страшить, ужасать. ''Твій гнів мене жахає.'' К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). ''Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.''<section end="жахати" /> <section begin="жахатися" />'''Жаха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Пугаться, страшиться. ''Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові.'' Кв. I. 23. ''Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь.'' Ном. № 722. ''Отце жахається, як жид Христа.'' Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. ''Зо сну жахається.'' Ном. № 11352. ''І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався.'' Св. Л. 37. ''Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.'' Чуб. V. 25.<section end="жахатися" /> <section begin="жахливий" />'''Жахли́вий, а, е.''' Пугливый. ''Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись.'' МВ. III. 142. Ум. '''Жахливе́нький'''.<section end="жахливий" /> <section begin="жахливість" />'''Жахли́вість, вости,''' ''ж.'' Пугливость.<section end="жахливість" /> <section begin="жахливо" />'''Жахли́во''' ''нар.'' Пугливо. ''Озираючись жахливо, вибігла його дівчина.'' МВ. (О. 1862. I. 92).<section end="жахливо" /> <section begin="жахний" />'''Жахни́й, а́, е́.''' Страшный. Харьк. Ум. '''Жахне́нький'''.<section end="жахний" /> <section begin="жахно" />'''Жа́хно''' ''нар.'' Страшно.<section end="жахно" /> <section begin="жахнути" />'''Жахну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ ''гл.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жахати|жаха́ти]]'''. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. ''Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали.'' КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) ''Солома в сінях так і жахнула.'' Г. Барв. 458.<section end="жахнути" /> <section begin="жахнутися" />'''Жахну́тися, ну́ся, не́шся,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жахатися|жаха́тися]]'''. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. ''Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене.'' МВ. II. 90. ''Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась.'' Левиц. I. 334. ''Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.'' Котл. Ен. 53.<section end="жахнутися" /> <section begin="жахота" />'''Жахо́та, ти,''' ''ж.'' Ужасы, страхи.<section end="жахота" /> <section begin="жахтіти" />'''Жахті́ти, хчу́, хти́ш,''' ''гл.'' Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. ''Купа жару, та аж жахтить, червоніє.'' Г. Барв. 455. ''Натопив піч, аж жахтить.'' Харьк. ''А серденько, немов той жар, жахтіло.'' К. Бай. 15. ''Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло.'' Г. Барв. 526.<section end="жахтіти" /> <section begin="жачка" />'''Жа́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жатка|Жатка]]'''. ''Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено.'' Полт. г.<section end="жачка" /> <section begin="жбан" />'''Жба́н, ну,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/джбан|Джбан]]'''. ''До пори жбан воду носить.'' Ном. № 7771. ''Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан.'' Чуб. V. 921. Ум. '''Жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок'''.<section end="жбан" /> <section begin="жбановий" />'''Жба́новий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/джбановий|Джбановий]]'''.<section end="жбановий" /> <section begin="жбанок" />'''Жба́нок, нка, жба́нчик, ка, жба́нчичок, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жбан|жбан]]'''.<section end="жбанок" /> <section begin="жбанячий" />'''Жба́нячий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жбановий|Жбановий]]'''.<section end="жбанячий" /> <section begin="жбир" />'''Жбир, ру,''' ''м.'' Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жбирь|Жбирь]]'''.<section end="жбир" /> <section begin="жбирь" />'''Жбирь, рі,''' ''ж.'' 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.<section end="жбирь" /> <section begin="жбурити" />'''Жбу́рити, рю, риш''' и '''жбурля́ти, ля́ю, єш,''' одн. в. '''жбурну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]], [[Словарь української мови (1924)/шпурнути|шпурнути]]'''. ''Жбурляє чорт дідьком.'' Посл. ''Як жбурне книжкою під поріг.'' Св. Л. 230.<section end="жбурити" /> <section begin="жбух!" />'''Жбух!'''''меж.'' обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ. Желех.<section end="жбух!" /> <section begin="жбухати" />'''Жбу́хати, хаю, єш,''' одн. в. '''жбу́хнути,'''<section end="жбухати" /><noinclude></noinclude> 8bkq2feb75wsepa6xzj8lkacffhr21w 463001 462620 2022-08-21T09:03:12Z Leh Palych 5381 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жати (II)" />{{hwe|мать|сжимать}}. ''Як є, так жму, а нема, так жду.'' Ном. № 13744. ''Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько.'' Чуб. III. 250.<section end="жати (II)" /> <section begin="жатий" />'''Жа́тий, а, е.''' Сжатый (серпомъ). ''Ой де буде жито жате, то там будем ночувати.'' Чуб. V. 191.<section end="жатий" /> <section begin="жатися (I)" />'''I. Жа́тися, жну́ся, жне́шся,''' ''гл.'' Жаться, быть пожинаемымъ. ''Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться.'' Котл. Ен.<section end="жатися (I)" /> <section begin="жатися (II)" />'''II. Жа́тися, жму́ся, жме́шся,''' ''гл.'' Жаться, сжиматься. ''Жметься, гнеться, — як кургузий дядько.'' Ном. № 3053.<section end="жатися (II)" /> <section begin="жатка" />'''Жа́тка, ки,''' ''ж.'' Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.<section end="жатка" /> <section begin="жаття" />'''Жаття́, тя́,''' ''с.'' Жатіе, сжинаніе, жатва. ''Од жаття рука болить.'' Канев. у. ''Пішов дощ та вже й по жаттю.'' Каменец. у.<section end="жаття" /> <section begin="жах" />'''Жах, ху,''' ''м.'' Ужасъ, страхъ. ''Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав.'' Котл. Ен. VI. 63. ''Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку.'' МВ. III. 21.<section end="жах" /> <section begin="жаханка" />'''Жаха́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жахання|Жахання?]]''' Харьк. г.<section end="жаханка" /> <section begin="жахання" />'''Жаха́ння, ня,''' ''с.'' 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. ''Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання.'' МВ. II. 163. ''Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною.'' К. Псал. 129.<section end="жахання" /> <section begin="жахати" />'''Жаха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Пугать, страшить, ужасать. ''Твій гнів мене жахає.'' К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). ''Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.''<section end="жахати" /> <section begin="жахатися" />'''Жаха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Пугаться, страшиться. ''Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові.'' Кв. I. 23. ''Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь.'' Ном. № 722. ''Отце жахається, як жид Христа.'' Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. ''Зо сну жахається.'' Ном. № 11352. ''І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався.'' Св. Л. 37. ''Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.'' Чуб. V. 25.<section end="жахатися" /> <section begin="жахливий" />'''Жахли́вий, а, е.''' Пугливый. ''Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись.'' МВ. III. 142. Ум. '''Жахливе́нький'''.<section end="жахливий" /> <section begin="жахливість" />'''Жахли́вість, вости,''' ''ж.'' Пугливость.<section end="жахливість" /> <section begin="жахливо" />'''Жахли́во''' ''нар.'' Пугливо. ''Озираючись жахливо, вибігла його дівчина.'' МВ. (О. 1862. I. 92).<section end="жахливо" /> <section begin="жахний" />'''Жахни́й, а́, е́.''' Страшный. Харьк. Ум. '''Жахне́нький'''.<section end="жахний" /> <section begin="жахно" />'''Жа́хно''' ''нар.'' Страшно.<section end="жахно" /> <section begin="жахнути" />'''Жахну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ ''гл.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жахати|жаха́ти]]'''. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. ''Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали.'' КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) ''Солома в сінях так і жахнула.'' Г. Барв. 458.<section end="жахнути" /> <section begin="жахнутися" />'''Жахну́тися, ну́ся, не́шся,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жахатися|жаха́тися]]'''. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. ''Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене.'' МВ. II. 90. ''Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась.'' Левиц. I. 334. ''Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.'' Котл. Ен. 53.<section end="жахнутися" /> <section begin="жахота" />'''Жахо́та, ти,''' ''ж.'' Ужасы, страхи.<section end="жахота" /> <section begin="жахтіти" />'''Жахті́ти, хчу́, хти́ш,''' ''гл.'' Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. ''Купа жару, та аж жахтить, червоніє.'' Г. Барв. 455. ''Натопив піч, аж жахтить.'' Харьк. ''А серденько, немов той жар, жахтіло.'' К. Бай. 15. ''Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло.'' Г. Барв. 526.<section end="жахтіти" /> <section begin="жачка" />'''Жа́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жатка|Жатка]]'''. ''Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено.'' Полт. г.<section end="жачка" /> <section begin="жбан" />'''Жба́н, ну,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/джбан|Джбан]]'''. ''До пори жбан воду носить.'' Ном. № 7771. ''Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан.'' Чуб. V. 921. Ум. '''Жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок'''.<section end="жбан" /> <section begin="жбановий" />'''Жба́новий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/джбановий|Джбановий]]'''.<section end="жбановий" /> <section begin="жбанок" />'''Жба́нок, нка, жба́нчик, ка, жба́нчичок, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жбан|жбан]]'''.<section end="жбанок" /> <section begin="жбанячий" />'''Жба́нячий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жбановий|Жбановий]]'''.<section end="жбанячий" /> <section begin="жбир" />'''Жбир, ру,''' ''м.'' Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жбирь|Жбирь]]'''.<section end="жбир" /> <section begin="жбирь" />'''Жбирь, рі,''' ''ж.'' 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.<section end="жбирь" /> <section begin="жбурити" />'''Жбу́рити, рю, риш''' и '''жбурля́ти, ля́ю, єш,''' одн. в. '''жбурну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шпурляти|Шпурляти]], [[Словарь української мови (1924)/шпурнути|шпурнути]]'''. ''Жбурляє чорт дідьком.'' Посл. ''Як жбурне книжкою під поріг.'' Св. Л. 230.<section end="жбурити" /> <section begin="жбух!" />'''Жбух!'''''меж.'' обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ. Желех.<section end="жбух!" /> <section begin="жбухати" />'''Жбу́хати, хаю, єш,''' одн. в. '''жбу́хнути,'''<section end="жбухати" /><noinclude></noinclude> kr5fy7da1qw1v9q87023ptamx5qlpfz 250 219357 462621 2022-08-20T22:45:02Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|141}}</noinclude>инѣ стали аренди на заплаченя войску, пѣхотѣ и коннимъ, которіе от Дорошенка и от Гоголя попередавалися, которимъ барву<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''барму''“.</ref> давали, але то з великимъ шемраннямъ людей било, же юже отвикли были арендамъ. Того жъ року зараз на веснѣ войска великіе<ref>Въ сп. Козельскаго: „''великороссійскіе''“.</ref> его царского величества вийшли, над которими старшимъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''старшимъ былъ''“.</ref> царевичъ Касиковскій и князь Ромодановскій, и гетманъ Іванъ Самуйловичъ, свои войска скупивши, рушилъ з Батурина мая 10, с которимъ войска немаліе пойшли, бо не тилко козаковъ у войско<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''у вѣско''“.</ref> гнано, але и мѣщанъ и из селъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''и селянъ''“.</ref> два третего виправовали,<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''виправливано''“.</ref> и убогшіе чотири пятого з оружемъ и борошномъ, якъ до войни. И тіе войска потягнули поузъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''по-за''“.</ref> Сулою ку Днѣпру, до пристани Бужинской, такъ козаки, якъ и посполство, бо нѣкому не фолgовано: и войтовъ, бурмистровъ, райцовъ и ремесниковъ всякихъ, наветъ и мужиковъ,<ref>Тамъ же: „''и музыкъ''“.</ref> скрипниковъ, дудниковъ — усѣхъ гнано до войска<ref>Слѣдующая замѣтка о чрезвычайномъ постѣ въ Малороссіи, по случаю чигиринскаго похода, находится только въ сп. г. Юзефовича и Искрицкаго и Великорусск. переводѣ.</ref>. А якъ войско виходило, на тотъ часъ розослалъ<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''роздалъ''“.</ref> архиепископъ чернѣговскій, Лазарь Барановичъ, свои универсали по усей Украинѣ, жеби народъ заховивалъ три дни постъ<ref>Тамъ же: „''в постъ''“.</ref><noinclude></noinclude> t04gan3puge1llwtc0el7blzsdcpgwo 250 219358 462622 2022-08-20T22:45:47Z Leh Palych 5381 /* Без тексту */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="0" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жбухати" />'''ну, неш,''' ''гл.'' Сразу много вливать, влить, налить. Желех.<section end="жбухати" /> <section begin="жвавий" />'''Жва́вий, а, е.''' Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. ''Жвавий Савка, аж шкура на йому горить.'' Ном. № 5765. ''Такий жвавий, як рак на греблі.'' Ном. № 10995. ''Жвавий, як ведмідь до корита.'' Ном. № 6550. ''Жвавий, як рибка в річці.'' Ном. № 5761. ''Запанував над ляхами Понятовський жвавий.'' Шевч. 123. Ум. '''Жваве́нький, жваве́сенький'''. ''І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда.'' МВ. III. 84.<section end="жвавий" /> <section begin="жвавість" />'''Жва́вість, вости,''' ''ж.'' Живость. ''Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса.'' Левиц. I. 353. ''Вилучили всю жвавість з дитини.'' Св. Л. 159.<section end="жвавість" /> <section begin="жваво" />'''Жва́во''' ''нар.'' Живо, подвижно. ''Жваво метнулись до роботи.'' Полт. г. ''Дивиться жваво.'' МВ. II. 81. Ум. '''Жваве́нько, жваве́сенько'''.<section end="жваво" /> <section begin="жвавота" />'''Жваво́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жвавість|Жвавість]]'''.<section end="жвавота" /> <section begin="жвака" />'''Жва́ка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жуйка|Жуйка]]'''.<section end="жвака" /> <section begin="жвакання" />'''Жва́кання, ня,''' ''с.'' Чавканіе, жеваніе.<section end="жвакання" /> <section begin="жвакати" />'''Жва́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Чавкать, жевать.<section end="жвакати" /> <section begin="жвакнути" />'''Жва́кнути, ну, неш,''' ''гл.'' Брякнуться, шлепнуться.<section end="жвакнути" /> <section begin="жвакота" />'''Жвако́та, ти,''' ''ж.'' Жеваніе, чавканіе.<section end="жвакота" /> <section begin="жвакування" />'''Жвакува́ння, ня,''' ''с.'' Глоданіе.<section end="жвакування" /> <section begin="жвакувати" />'''Жвакува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Глодать. ''Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували.'' Макс. (1849), 23. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/жвакати|Жва́кати]]'''.<section end="жвакувати" /> <section begin="жвакун" />'''Жваку́н, на́,''' ''м.'' Чавкающій, чавкунъ. Ум. '''Жвакунець'''.<section end="жвакун" /> <section begin="жвакуня" />'''Жвакуня́, ня́ти,''' ''с.'' Маленькій чавкунъ. Ум. '''Жвакуня́тко, жвакуня́точко'''.<section end="жвакуня" /> <section begin="жвати" />'''Жва́ти, жую́, є́ш,''' ''гл.'' Жевать. Угор.<section end="жвати" /> <section begin="жвахтати" />'''Жвахтати, таю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жвакати|Жвакати]]'''.<section end="жвахтати" /> <section begin="жвачка" />'''Жва́чка, ки,''' ''ж.'' Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.<section end="жвачка" /> <section begin="жвякати" />'''Жвя́кати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жвакати|Жвакати]]'''.<section end="жвякати" /> <section begin="жвяхтіти" />'''Жвяхті́ти, хчу́, ти́ш,''' ''гл.'' Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. ''Жвяхтіли мокрі личаки.'' Котл. Ен. V. 53.<section end="жвяхтіти" /> <section begin="жгут" />'''Жгут, та,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/джгут|Джгут]]'''.<section end="жгут" /> <section begin="жґринджатися" />'''Жґринджа́тися, джа́юся, єшся,''' ''гл.'' Ссориться. ''Жґринджаться отець і мати.'' Вх. Лем. 413.<section end="жґринджатися" /> <section begin="жґут" />'''Жґут, та́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/джґут|Джґут]]'''.<section end="жґут" /> <section begin="жданий" />'''Жда́ний, а, е.''' Ожидаемый. ''На жданого гостя багато треба.'' Ном. № 11922.<section end="жданий" /> <section begin="жданики" />'''Жда́ники, ків,''' ''м. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жданки|Жданки]]'''. Ном. № 5627.<section end="жданики" /> <section begin="жданки" />'''Жданки, ків,''' ''м. мн.'' Ожиданіе. ''Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць.'' МВ. II. 133. '''Жда́нки розгуби́ти, поїсти'''. Не дождаться. ''Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли.'' Ном. № 5627.<section end="жданки" /> <section begin="ждання" />'''Ждання́, ня́,''' ''с.'' Ожиданіе. ''Ждали, ждали, та й ждання погубили.'' Ном. № 5627.<section end="ждання" /> <section begin="ждати" />'''Жда́ти, жду, ждеш,''' ''гл.'' Ждать, ожидать, чаять. ''Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися.'' Ном. № 81. ''Якого прасунка ждатимеш.'' Ном. № 5623. ''Не жди свого миленького із чужого краю.'' Мет. 11. ''Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався.'' К. Іов. 65. '''Жда́ти на ко́го'''. Ждать кого. ''Ждав уже на нас увесь рід Ілашів.'' Федьк. Пов. 29. ''Час не жде на нас.'' Св. Л. 295.<section end="ждати" /> <section begin="жджок" />'''Жджок, ка,''' ''м.'' Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.<section end="жджок" /> <section begin="же" />'''Же''', ''сз.'' Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и '''й'''. ''Та й дурний же який ти, пане брате.'' Ном. № 6215. См. '''[[Словарь української мови (1924)/ж|Ж]]'''. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/що|Що]]'''. ''Добре того страшить, же ся боїть.'' Ном. № 4401. '''Та таки́ а ні́ же]]'''. Положительно ничего, нисколько. Ном. № 4971.<section end="же" /> <section begin="жеб" />'''Жеб, же́би,''' ''сз.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/щоб|Щоб]]'''. ''Чоловік не ангол, жеб не согрішив.'' Ном. № 100. ''Немає злого, жеби на добре не вийшло.'' Ном. № 4899. 2) Если-бы. ''Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола.'' Ном. № 3827.<section end="жеб" /> <section begin="жебоніти" />'''Жебоніт́и, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' Лепетать. ''Будемо жебоніти, як маленькі діти.'' Чуб. V. 37.<section end="жебоніти" /> <section begin="жебрак" />'''Жебра́к, ка́,''' ''м.'' Нищій. ''Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.'' Чуб. V. 915.<section end="жебрак" /> <section begin="жебран" />'''Жебра́н, на́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жебрак|Жебрак]]'''. ''Жебран ходить, хліба просить.'' Чуб. V. 433.<section end="жебран" /> <section begin="жебраний" />'''Жебра́ний, а, е.''' Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. '''Піти́ на жебра́ний хліб'''. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. ''Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.'' Подольск. г.<section end="жебраний" /> <section begin="жебранина" />'''Жебрани́на, ни,''' ''ж.'' 1) Нищенствованіе, выпрашиваніе. 2) Милостыня. Желех.<section end="жебранина" /> <section begin="жебрати" />'''Же́брати, раю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жебрувати|Жебрувати]]'''.<section end="жебрати" /> <section begin="жебрацтво" />'''Жебра́цтво, ва,''' ''с.'' 1) Нищенство. 2) ''Соб.'' Нищіе. Желех.<section end="жебрацтво" /><noinclude></noinclude> 8pu92pk4gbdx495r28nuqz363k5b5ee 462623 462622 2022-08-20T22:47:43Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жбухати" />'''ну, неш,''' ''гл.'' Сразу много вливать, влить, налить. Желех.<section end="жбухати" /> <section begin="жвавий" />'''Жва́вий, а, е.''' Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. ''Жвавий Савка, аж шкура на йому горить.'' Ном. № 5765. ''Такий жвавий, як рак на греблі.'' Ном. № 10995. ''Жвавий, як ведмідь до корита.'' Ном. № 6550. ''Жвавий, як рибка в річці.'' Ном. № 5761. ''Запанував над ляхами Понятовський жвавий.'' Шевч. 123. Ум. '''Жваве́нький, жваве́сенький'''. ''І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда.'' МВ. III. 84.<section end="жвавий" /> <section begin="жвавість" />'''Жва́вість, вости,''' ''ж.'' Живость. ''Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса.'' Левиц. I. 353. ''Вилучили всю жвавість з дитини.'' Св. Л. 159.<section end="жвавість" /> <section begin="жваво" />'''Жва́во''' ''нар.'' Живо, подвижно. ''Жваво метнулись до роботи.'' Полт. г. ''Дивиться жваво.'' МВ. II. 81. Ум. '''Жваве́нько, жваве́сенько'''.<section end="жваво" /> <section begin="жвавота" />'''Жваво́та, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жвавість|Жвавість]]'''.<section end="жвавота" /> <section begin="жвака" />'''Жва́ка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жуйка|Жуйка]]'''.<section end="жвака" /> <section begin="жвакання" />'''Жва́кання, ня,''' ''с.'' Чавканіе, жеваніе.<section end="жвакання" /> <section begin="жвакати" />'''Жва́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Чавкать, жевать.<section end="жвакати" /> <section begin="жвакнути" />'''Жва́кнути, ну, неш,''' ''гл.'' Брякнуться, шлепнуться.<section end="жвакнути" /> <section begin="жвакота" />'''Жвако́та, ти,''' ''ж.'' Жеваніе, чавканіе.<section end="жвакота" /> <section begin="жвакування" />'''Жвакува́ння, ня,''' ''с.'' Глоданіе.<section end="жвакування" /> <section begin="жвакувати" />'''Жвакува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Глодать. ''Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували.'' Макс. (1849), 23. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/жвакати|Жва́кати]]'''.<section end="жвакувати" /> <section begin="жвакун" />'''Жваку́н, на́,''' ''м.'' Чавкающій, чавкунъ. Ум. '''Жвакунець'''.<section end="жвакун" /> <section begin="жвакуня" />'''Жвакуня́, ня́ти,''' ''с.'' Маленькій чавкунъ. Ум. '''Жвакуня́тко, жвакуня́точко'''.<section end="жвакуня" /> <section begin="жвати" />'''Жва́ти, жую́, є́ш,''' ''гл.'' Жевать. Угор.<section end="жвати" /> <section begin="жвахтати" />'''Жвахтати, таю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жвакати|Жвакати]]'''.<section end="жвахтати" /> <section begin="жвачка" />'''Жва́чка, ки,''' ''ж.'' Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.<section end="жвачка" /> <section begin="жвякати" />'''Жвя́кати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жвакати|Жвакати]]'''.<section end="жвякати" /> <section begin="жвяхтіти" />'''Жвяхті́ти, хчу́, ти́ш,''' ''гл.'' Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. ''Жвяхтіли мокрі личаки.'' Котл. Ен. V. 53.<section end="жвяхтіти" /> <section begin="жгут" />'''Жгут, та,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/джгут|Джгут]]'''.<section end="жгут" /> <section begin="жґринджатися" />'''Жґринджа́тися, джа́юся, єшся,''' ''гл.'' Ссориться. ''Жґринджаться отець і мати.'' Вх. Лем. 413.<section end="жґринджатися" /> <section begin="жґут" />'''Жґут, та́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/джґут|Джґут]]'''.<section end="жґут" /> <section begin="жданий" />'''Жда́ний, а, е.''' Ожидаемый. ''На жданого гостя багато треба.'' Ном. № 11922.<section end="жданий" /> <section begin="жданики" />'''Жда́ники, ків,''' ''м. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жданки|Жданки]]'''. Ном. № 5627.<section end="жданики" /> <section begin="жданки" />'''Жданки, ків,''' ''м. мн.'' Ожиданіе. ''Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць.'' МВ. II. 133. '''Жда́нки розгуби́ти, поїсти'''. Не дождаться. ''Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли.'' Ном. № 5627.<section end="жданки" /> <section begin="ждання" />'''Ждання́, ня́,''' ''с.'' Ожиданіе. ''Ждали, ждали, та й ждання погубили.'' Ном. № 5627.<section end="ждання" /> <section begin="ждати" />'''Жда́ти, жду, ждеш,''' ''гл.'' Ждать, ожидать, чаять. ''Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися.'' Ном. № 81. ''Якого прасунка ждатимеш.'' Ном. № 5623. ''Не жди свого миленького із чужого краю.'' Мет. 11. ''Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався.'' К. Іов. 65. '''Жда́ти на ко́го'''. Ждать кого. ''Ждав уже на нас увесь рід Ілашів.'' Федьк. Пов. 29. ''Час не жде на нас.'' Св. Л. 295.<section end="ждати" /> <section begin="жджок" />'''Жджок, ка,''' ''м.'' Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.<section end="жджок" /> <section begin="же" />'''Же''', ''сз.'' Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и '''й'''. ''Та й дурний же який ти, пане брате.'' Ном. № 6215. См. '''[[Словарь української мови (1924)/ж|Ж]]'''. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/що|Що]]'''. ''Добре того страшить, же ся боїть.'' Ном. № 4401. '''Та таки́ а ні́ же'''. Положительно ничего, нисколько. Ном. № 4971.<section end="же" /> <section begin="жеб" />'''Жеб, же́би,''' ''сз.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/щоб|Щоб]]'''. ''Чоловік не ангол, жеб не согрішив.'' Ном. № 100. ''Немає злого, жеби на добре не вийшло.'' Ном. № 4899. 2) Если-бы. ''Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола.'' Ном. № 3827.<section end="жеб" /> <section begin="жебоніти" />'''Жебоніт́и, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' Лепетать. ''Будемо жебоніти, як маленькі діти.'' Чуб. V. 37.<section end="жебоніти" /> <section begin="жебрак" />'''Жебра́к, ка́,''' ''м.'' Нищій. ''Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.'' Чуб. V. 915.<section end="жебрак" /> <section begin="жебран" />'''Жебра́н, на́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жебрак|Жебрак]]'''. ''Жебран ходить, хліба просить.'' Чуб. V. 433.<section end="жебран" /> <section begin="жебраний" />'''Жебра́ний, а, е.''' Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. '''Піти́ на жебра́ний хліб'''. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. ''Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.'' Подольск. г.<section end="жебраний" /> <section begin="жебранина" />'''Жебрани́на, ни,''' ''ж.'' 1) Нищенствованіе, выпрашиваніе. 2) Милостыня. Желех.<section end="жебранина" /> <section begin="жебрати" />'''Же́брати, раю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жебрувати|Жебрувати]]'''.<section end="жебрати" /> <section begin="жебрацтво" />'''Жебра́цтво, ва,''' ''с.'' 1) Нищенство. 2) ''Соб.'' Нищіе. Желех.<section end="жебрацтво" /><noinclude></noinclude> fo3k148ktes5xcmmbgzfu0d5lrz6tje 250 219359 462624 2022-08-20T22:48:56Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жебрацький" />'''Жебра́цький, а, е.''' Принадлежащій нищему.<section end="жебрацький" /> <section begin="жебрачий" />'''Жебра́чий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жебрацький|Жебрацький]]'''.<section end="жебрачий" /> <section begin="жебрачка" />'''Жебра́чка, ки,''' ''ж.'' Нищая. ''Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка!'' Черк. у.<section end="жебрачка" /> <section begin="жебри" />'''Же́бри, рів,''' ''м. мн.'' Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. '''Піти́ на же́бри'''. Пойти нищенствовать. ''Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.'' Ном. № 9871.<section end="жебри" /> <section begin="жебрій" />'''Жебрі́й, рію,''' ''м.'' Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. I. 10. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жабрій|Жабрій]]'''.<section end="жебрій" /> <section begin="жебрувати" />'''Жебрува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. ''Пішов уже жебрувати.'' Ном. № 14292.<section end="жебрувати" /> <section begin="жевжик" />'''Же́вжик, ка,''' ''м.'' 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. ''Чортів жевжик.'' Ном. № 3256. ''Жевжики, що дівчат обдурювали.'' Кв. II. 421. Ум. '''Жевжичок'''.<section end="жевжик" /> <section begin="жевжикувати" />'''Жевжикува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Вѣтрогонить. Харьк. г.<section end="жевжикувати" /> <section begin="жевжичок" />'''Же́вжичок, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жевжик|жевжик]]'''.<section end="жевжичок" /> <section begin="жерій" />'''Жері́й, рі́ю,''' ''м.'' Синее пламя надъ горящими угольями.<section end="жерій" /> <section begin="жевріти" />'''Же́вріти, рію, єш,''' ''гл.'' Горѣть безъ пламени, рдѣть. ''Жар червоним золотом жевріє.'' Г. Барв. 458. ''Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.''<section end="жевріти" /> <section begin="жеврітися" />'''Же́врітися, ріюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жевріти|Жевріти]]'''.<section end="жеврітися" /> <section begin="жегнання" />'''Жегна́ння, ня,''' ''с.'' Прощаніе.<section end="жегнання" /> <section begin="жегнати" />'''Жегна́ти, на́ю, єш, (кого),''' ''гл.'' Прощаться съ кѣмъ. ''Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.'' Гол. VI. 290.<section end="жегнати" /> <section begin="жегнатися" />'''Жегна́тися, на́юся, єшся,''' ''гл.'' Прощаться.<section end="жегнатися" /> <section begin="жежель" />'''Же́жель, ля,''' ''м.'' Мѣсто, открытое для вѣтра. Борз. у. ''І сів же на жежелі.'' Прилуц. у.<section end="жежель" /> <section begin="жежко" />'''Же́жко''' ''нар.'' Горячо, жарко. ''Їдуть, вже недалеко й пекло. — „Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко“.'' Чуб. II. 403.<section end="жежко" /> <section begin="жезл" />'''Жезл, ла,''' ''м.'' Жезлъ. ''І Божий жезл минає окаянних.'' К. Іов. 46.<section end="жезл" /> <section begin="жезло" />'''Жезло, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жезл|Жезл]]'''.<section end="жезло" /> <section begin="желізний" />'''Желі́зний и пр.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/залізний|Залізний]]''' и пр.<section end="желізний" /> <section begin="желіпало" />'''Желіпало, ла,''' ''м.'' 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.<section end="желіпало" /> <section begin="желіпання" />'''Желіпа́ння, ня,''' ''с.'' 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.<section end="желіпання" /> <section begin="желіпати" />'''Желіпа́ти, па́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. '''желіпнути, ну, неш'''. Сильно закричать, заорать. ''Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.'' Мир. Пов. I. 156.<section end="желіпати" /> <section begin="желонка" />'''Же́лонка, ки,''' ''ж.'' Дятелъ. Зміев. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жовна|Жовна]]'''.<section end="желонка" /> <section begin="жельман" />'''Же́льман, на,''' ''м.'' Родъ игры, родъ весенняго хоровода. ''А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали.'' Левиц. Пов. 106.<section end="жельман" /> <section begin="жемериння" />'''Жемери́ння, ня,''' ''с.'' Жмыхи.<section end="жемериння" /> <section begin="жемчуг" />'''Жемчуг, гу,''' ''м.'' Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала.'' Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужо́к'''.<section end="жемчуг" /> <section begin="жемчужина" />'''Жемчужи́на, ни,''' ''ж.'' Жемчужина.<section end="жемчужина" /> <section begin="жемчужний" />'''Жемчу́жний, а, е.''' Жемчужный. ''Золотеє коріннячко, жемчужнеє насіннячко.'' Чуб. III. 125.<section end="жемчужний" /> <section begin="жемчужок" />'''Жемчужо́к, жка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жемчуг|жемчуг]]'''.<section end="жемчужок" /> <section begin="женавий" />'''Же́навий, а, е.''' Живой, проворный. Вх. Зн. 37.<section end="женавий" /> <section begin="женило" />'''Жени́ло, ла,''' ''м.'' Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. ''То таке женило аж під стелю.'' Рудч. Ск. II. 107.<section end="женило" /> <section begin="женити" />'''Жени́ти, ню́, ниш,''' ''гл.'' Женить. ''Женить би вас, щоб не брикали.'' Ном. № 10229. ''Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити?'' Макс. (1849). 160.<section end="женити" /> <section begin="женитися" />'''Жени́тися, ню́ся, нишся,''' ''гл.'' Жениться. ''Як сироті женитися, то й ніч мала.'' Ном. № 10699. ''Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею?'' О. 1861. XI. Кух. 15. ''Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали.'' Грин. II. 188. ''Оженився з Палажчиною дочкою.'' ПЙО. Левиц. I. 366.<section end="женитися" /> <section begin="жених" />'''Жени́х, ха́,''' ''м.'' Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже '''[[Словарь української мови (1924)/молодий|молодим]]'''. ''Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий.'' Мил. 81. ''А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш.'' Мил. 79. ''Мій первий женише!'' Мил. 68. ''А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише.'' Чуб. III. 466. Ум. '''Жени́ше́нько, женишо́к'''. ''Стривай, мати, погуляю: женишки настигли.'' Чуб. V. 10. ''Ой то мені женишенько, що три годи ходить.'' Мил. 72. Ув. '''Жениши́ще'''.<section end="жених" /> <section begin="женихання" />'''Жениха́ння, ня,''' ''с.'' Ухаживанія (любовныя). ''Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи''<section end="женихання" /><noinclude></noinclude> ljim83wresbu06dvyvud3x57heeavns 462625 462624 2022-08-20T22:51:01Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жебрацький" />'''Жебра́цький, а, е.''' Принадлежащій нищему.<section end="жебрацький" /> <section begin="жебрачий" />'''Жебра́чий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/жебрацький|Жебрацький]]'''.<section end="жебрачий" /> <section begin="жебрачка" />'''Жебра́чка, ки,''' ''ж.'' Нищая. ''Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка!'' Черк. у.<section end="жебрачка" /> <section begin="жебри" />'''Же́бри, рів,''' ''м. мн.'' Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. '''Піти́ на же́бри'''. Пойти нищенствовать. ''Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.'' Ном. № 9871.<section end="жебри" /> <section begin="жебрій" />'''Жебрі́й, рію,''' ''м.'' Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. I. 10. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жабрій|Жабрій]]'''.<section end="жебрій" /> <section begin="жебрувати" />'''Жебрува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. ''Пішов уже жебрувати.'' Ном. № 14292.<section end="жебрувати" /> <section begin="жевжик" />'''Же́вжик, ка,''' ''м.'' 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. ''Чортів жевжик.'' Ном. № 3256. ''Жевжики, що дівчат обдурювали.'' Кв. II. 421. Ум. '''Жевжичок'''.<section end="жевжик" /> <section begin="жевжикувати" />'''Жевжикува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Вѣтрогонить. Харьк. г.<section end="жевжикувати" /> <section begin="жевжичок" />'''Же́вжичок, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жевжик|жевжик]]'''.<section end="жевжичок" /> <section begin="жерій" />'''Жері́й, рі́ю,''' ''м.'' Синее пламя надъ горящими угольями.<section end="жерій" /> <section begin="жевріти" />'''Же́вріти, рію, єш,''' ''гл.'' Горѣть безъ пламени, рдѣть. ''Жар червоним золотом жевріє.'' Г. Барв. 458. ''Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.''<section end="жевріти" /> <section begin="жеврітися" />'''Же́врітися, ріюся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жевріти|Жевріти]]'''.<section end="жеврітися" /> <section begin="жегнання" />'''Жегна́ння, ня,''' ''с.'' Прощаніе.<section end="жегнання" /> <section begin="жегнати" />'''Жегна́ти, на́ю, єш, (кого),''' ''гл.'' Прощаться съ кѣмъ. ''Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.'' Гол. VI. 290.<section end="жегнати" /> <section begin="жегнатися" />'''Жегна́тися, на́юся, єшся,''' ''гл.'' Прощаться.<section end="жегнатися" /> <section begin="жежель" />'''Же́жель, ля,''' ''м.'' Мѣсто, открытое для вѣтра. Борз. у. ''І сів же на жежелі.'' Прилуц. у.<section end="жежель" /> <section begin="жежко" />'''Же́жко''' ''нар.'' Горячо, жарко. ''Їдуть, вже недалеко й пекло. — „Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко“.'' Чуб. II. 403.<section end="жежко" /> <section begin="жезл" />'''Жезл, ла,''' ''м.'' Жезлъ. ''І Божий жезл минає окаянних.'' К. Іов. 46.<section end="жезл" /> <section begin="жезло" />'''Жезло, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жезл|Жезл]]'''.<section end="жезло" /> <section begin="желізний" />'''Желі́зний и пр.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/залізний|Залізний]]''' и пр.<section end="желізний" /> <section begin="желіпало" />'''Желіпало, ла,''' ''м.'' 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.<section end="желіпало" /> <section begin="желіпання" />'''Желіпа́ння, ня,''' ''с.'' 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.<section end="желіпання" /> <section begin="желіпати" />'''Желіпа́ти, па́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. '''желіпнути, ну, неш'''. Сильно закричать, заорать. ''Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.'' Мир. Пов. I. 156.<section end="желіпати" /> <section begin="желонка" />'''Же́лонка, ки,''' ''ж.'' Дятелъ. Зміев. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жовна|Жовна]]'''.<section end="желонка" /> <section begin="жельман" />'''Же́льман, на,''' ''м.'' Родъ игры, родъ весенняго хоровода. ''А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали.'' Левиц. Пов. 106.<section end="жельман" /> <section begin="жемериння" />'''Жемери́ння, ня,''' ''с.'' Жмыхи.<section end="жемериння" /> <section begin="жемчуг" />'''Жемчуг, гу,''' ''м.'' Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала.'' Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужо́к'''.<section end="жемчуг" /> <section begin="жемчужина" />'''Жемчужи́на, ни,''' ''ж.'' Жемчужина.<section end="жемчужина" /> <section begin="жемчужний" />'''Жемчу́жний, а, е.''' Жемчужный. ''Золотеє коріннячко, жемчужнеє насіннячко.'' Чуб. III. 125.<section end="жемчужний" /> <section begin="жемчужок" />'''Жемчужо́к, жка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жемчуг|жемчуг]]'''.<section end="жемчужок" /> <section begin="женавий" />'''Же́навий, а, е.''' Живой, проворный. Вх. Зн. 37.<section end="женавий" /> <section begin="женило" />'''Жени́ло, ла,''' ''м.'' Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. ''То таке женило аж під стелю.'' Рудч. Ск. II. 107.<section end="женило" /> <section begin="женити" />'''Жени́ти, ню́, ниш,''' ''гл.'' Женить. ''Женить би вас, щоб не брикали.'' Ном. № 10229. ''Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити?'' Макс. (1849). 160.<section end="женити" /> <section begin="женитися" />'''Жени́тися, ню́ся, нишся,''' ''гл.'' Жениться. ''Як сироті женитися, то й ніч мала.'' Ном. № 10699. ''Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею?'' О. 1861. XI. Кух. 15. ''Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали.'' Грин. II. 188. ''Оженився з Палажчиною дочкою.'' ПЙО. Левиц. I. 366.<section end="женитися" /> <section begin="жених" />'''Жени́х, ха́,''' ''м.'' Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже '''[[Словарь української мови (1924)/молодий|молодим]]'''. ''Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий.'' Мил. 81. ''А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш.'' Мил. 79. ''Мій первий женише!'' Мил. 68. ''А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише.'' Чуб. III. 466. Ум. '''Жени́ше́нько, женишо́к'''. ''Стривай, мати, погуляю: женишки настигли.'' Чуб. V. 10. ''Ой то мені женишенько, що три годи ходить.'' Мил. 72. Ув. '''Жениши́ще'''.<section end="жених" /> <section begin="женихання" />'''Жениха́ння, ня,''' ''с.'' Ухаживанія (любовныя). ''Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи''<section end="женихання" /><noinclude></noinclude> el4nl91otsvz94itu4qr1jw6n8ybi9v 250 219360 462626 2022-08-20T22:52:22Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="женихання" />''зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде.'' Нп. ''Не жаль мені вишивання, як вірного женихання.'' Чуб. V. 796. Ум. '''Жениха́ннячко'''. ''Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.'' Чуб. V. 197.<section end="женихання" /> <section begin="женихатися" />'''Жениха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' Ухаживать. ''Часто ходив, вірно любив, вірно женихався.'' Мет. 85. ''Чи се тая дівчинонька, що я женихався?'' Мет. 69.<section end="женихатися" /> <section begin="женихівський" />'''Женихі́вський, а, е.''' Относящійся къ жениху. ''Не один запитувався займати її, так знаєте, на женихівське діло.... так куди ж! — ні приступу!'' Кв. II. II. 101.<section end="женихівський" /> <section begin="женихливий" />'''Женихли́вий, а, е.''' Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.<section end="женихливий" /> <section begin="женихливість" />'''Женихли́вість, вости,''' ''ж.'' Наклонность къ ухаживанію за женщинами. Желех.<section end="женихливість" /> <section begin="женишенько" />'''Жени́шенько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жених|жених]]'''.<section end="женишенько" /> <section begin="женишина" />'''Жениши́на, ни,''' ''об.'' Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. ''Та чогось моя женишина смутна, невесела.'' Мет. 98. ''Ой є в мене женишина не до тебе чорта.'' Чуб. III. 161. ''І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину.'' Мкр. II. 39. ''Лежить моя женишина як квітка в'яла.'' Мет. 98.<section end="женишина" /> <section begin="женишище" />'''Жениши́ще, ща,''' ''м.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жених|жених]]'''.<section end="женишище" /> <section begin="женишок" />'''Женишо́к, шка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жених|жених]]'''.<section end="женишок" /> <section begin="женіння" />'''Жені́ння, ня,''' ''с.'' Женитьба. Мнж. 164. ''Продам кобилу на женіння та куплю горілки.'' Лебед. у. Ум. '''Жені́ннячко'''. ''В мено брати — на женіннячко.'' Грин. III. 27.<section end="женіння" /> <section begin="женничка" />'''Же́нничка, ки,''' ''ж.'' Жатвенная машина. Борз. у. Нѣжин. у.<section end="женничка" /> <section begin="жентиця" />'''Женти́ця, ці,''' ''ж.'' Сыворотка (молочная). Шух. I. 37.<section end="жентиця" /> <section begin="жентичник" />'''Женти́чник, ка,''' ''м.'' Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.<section end="жентичник" /> <section begin="женців" />'''Женці́в, це́ва, ве''' Принадлежащій жнецу.<section end="женців" /> <section begin="женчик" />'''Же́нчик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жнець|жнець]]'''.<section end="женчик" /> <section begin="женчиха" />'''Женчи́ха, хи,''' ''ж.'' Жница. НВолын. у.<section end="женчиха" /> <section begin="женчуг" />'''Же́нчуг, гу,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жемчуг|Жемчуг]]'''.<section end="женчуг" /> <section begin="жень" />'''Жень, ні,''' ''ж.'' Сжинъ, ужинъ. ''Моєї жені снопів не дали.'' Канев. у. ''Жень не пов'язана, покидана гуком лежить.'' Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.<section end="жень" /> <section begin="женькиня" />'''Женьки́ня, ні́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жниця|Жниця]]'''. Вх. Лем. 414.<section end="женькиня" /> <section begin="женьчар" />'''Женьча́р, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жнець|Жнець]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="женьчар" /> <section begin="женьчарка" />'''Женьча́рка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жниця|Жниця]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="женьчарка" /> <section begin="женьчуги" />'''Женьчуги́, гі́в,''' ''м. мн.'' (вмѣсто: '''жемчуги'''). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.<section end="женьчуги" /> <section begin="жербій" />'''Жербій, бію,''' ''м.'' Раст.: а) = '''[[Словарь української мови (1924)/осот|Осот]]''', Cirsium arvense Scop. ЗЮЗО. I. 118. б) Cirsium canum. ЗЮЗО. I. 118.<section end="жербій" /> <section begin="жерва" />'''Же́рва, ви,''' ''м.'' Злая собака. Шух. I. 107.<section end="жерва" /> <section begin="жерделя" />'''Жерде́ля, лі,''' ''ж.'' Абрикосъ.<section end="жерделя" /> <section begin="жердина" />'''Жерди́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жердка|Жердка]]'''. Ум. '''Жерди́нка'''.<section end="жердина" /> <section begin="жердка" />'''Же́рдка''' чаще '''же́ртка, ки,''' ''ж.'' 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ [[Словарь української мови (1924)/пол|полом]] (нарами для спанья). '''Жердка''' бываетъ и въ '''[[Словарь української мови (1924)/комора|коморі]]'''. Вас. 192. Чуб. 382, 386. ''Я музикантів для простору на піл під жертку помістив.'' Алв. 22. ''Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято.'' Г. Барв. 165. 2) Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 16. См. '''[[Словарь української мови (1924)/верстат|Верстат]]'''. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Чуб. VII. 400. Ум. '''Же́рдочка'''.<section end="жердка" /> <section begin="жердь" />'''Жердь, ді,''' ''ж.'' Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.<section end="жердь" /> <section begin="жердя (I)" />'''I. Жердя, ді,''' ''ж.'' Жердь.<section end="жердя (I)" /> <section begin="жердя (II)" />'''Же́рдя, дя,''' ''с. соб.'' Жерди. ''Поклав же жердя все срібнеє.'' Грин. III. 11. ''Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають.'' (Загадка на человѣка, '''жердя''' — волоса). Ном. с. 297, № 220.<section end="жердя (II)" /> <section begin="жердяний" />'''Жердяний, а, е.''' Относящійся къ жерди.<section end="жердяний" /> <section begin="жереб" />'''Же́реб, ба,''' ''м.'' 1) Жребій. ''Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться.'' Чуб. V. 984. Ум. '''Жеребо́к'''. ''Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки.'' Щог. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/жеребець|Жеребе́ць]]'''. ''Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом.'' Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. I. 18.<section end="жереб" /> <section begin="жеребець" />'''Жеребе́ць, бця́,''' ''м.'' Жеребець. ''Ірже паче жеребець на стані.'' Ном. № 8843. Ум. '''Жере́бчик'''.<section end="жеребець" /><noinclude></noinclude> g145cf8oo96lf4l8i5hqemds86xix1m 462627 462626 2022-08-20T22:55:10Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="женихання" />''зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде.'' Нп. ''Не жаль мені вишивання, як вірного женихання.'' Чуб. V. 796. Ум. '''Жениха́ннячко'''. ''Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.'' Чуб. V. 197.<section end="женихання" /> <section begin="женихатися" />'''Жениха́тися, ха́юся, єшся,''' ''гл.'' Ухаживать. ''Часто ходив, вірно любив, вірно женихався.'' Мет. 85. ''Чи се тая дівчинонька, що я женихався?'' Мет. 69.<section end="женихатися" /> <section begin="женихівський" />'''Женихі́вський, а, е.''' Относящійся къ жениху. ''Не один запитувався займати її, так знаєте, на женихівське діло.... так куди ж! — ні приступу!'' Кв. II. II. 101.<section end="женихівський" /> <section begin="женихливий" />'''Женихли́вий, а, е.''' Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.<section end="женихливий" /> <section begin="женихливість" />'''Женихли́вість, вости,''' ''ж.'' Наклонность къ ухаживанію за женщинами. Желех.<section end="женихливість" /> <section begin="женишенько" />'''Жени́шенько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жених|жених]]'''.<section end="женишенько" /> <section begin="женишина" />'''Жениши́на, ни,''' ''об.'' Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. ''Та чогось моя женишина смутна, невесела.'' Мет. 98. ''Ой є в мене женишина не до тебе чорта.'' Чуб. III. 161. ''І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину.'' Мкр. II. 39. ''Лежить моя женишина як квітка в'яла.'' Мет. 98.<section end="женишина" /> <section begin="женишище" />'''Жениши́ще, ща,''' ''м.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жених|жених]]'''.<section end="женишище" /> <section begin="женишок" />'''Женишо́к, шка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жених|жених]]'''.<section end="женишок" /> <section begin="женіння" />'''Жені́ння, ня,''' ''с.'' Женитьба. Мнж. 164. ''Продам кобилу на женіння та куплю горілки.'' Лебед. у. Ум. '''Жені́ннячко'''. ''В мено брати — на женіннячко.'' Грин. III. 27.<section end="женіння" /> <section begin="женничка" />'''Же́нничка, ки,''' ''ж.'' Жатвенная машина. Борз. у. Нѣжин. у.<section end="женничка" /> <section begin="жентиця" />'''Женти́ця, ці,''' ''ж.'' Сыворотка (молочная). Шух. I. 37.<section end="жентиця" /> <section begin="жентичник" />'''Женти́чник, ка,''' ''м.'' Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.<section end="жентичник" /> <section begin="женців" />'''Женці́в, це́ва, ве''' Принадлежащій жнецу.<section end="женців" /> <section begin="женчик" />'''Же́нчик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жнець|жнець]]'''.<section end="женчик" /> <section begin="женчиха" />'''Женчи́ха, хи,''' ''ж.'' Жница. НВолын. у.<section end="женчиха" /> <section begin="женчуг" />'''Же́нчуг, гу,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жемчуг|Жемчуг]]'''.<section end="женчуг" /> <section begin="жень" />'''Жень, ні,''' ''ж.'' Сжинъ, ужинъ. ''Моєї жені снопів не дали.'' Канев. у. ''Жень не пов'язана, покидана гуком лежить.'' Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.<section end="жень" /> <section begin="женькиня" />'''Женьки́ня, ні́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жниця|Жниця]]'''. Вх. Лем. 414.<section end="женькиня" /> <section begin="женьчар" />'''Женьча́р, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жнець|Жнець]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="женьчар" /> <section begin="женьчарка" />'''Женьча́рка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жниця|Жниця]]'''. Вх. Лем. 413.<section end="женьчарка" /> <section begin="женьчуги" />'''Женьчуги́, гі́в,''' ''м. мн.'' (вмѣсто: '''жемчуги'''). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.<section end="женьчуги" /> <section begin="жербій" />'''Жербій, бію,''' ''м.'' Раст.: а) = '''[[Словарь української мови (1924)/осот|Осот]]''', Cirsium arvense Scop. ЗЮЗО. I. 118. б) Cirsium canum. ЗЮЗО. I. 118.<section end="жербій" /> <section begin="жерва" />'''Же́рва, ви,''' ''м.'' Злая собака. Шух. I. 107.<section end="жерва" /> <section begin="жерделя" />'''Жерде́ля, лі,''' ''ж.'' Абрикосъ.<section end="жерделя" /> <section begin="жердина" />'''Жерди́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жердка|Жердка]]'''. Ум. '''Жерди́нка'''.<section end="жердина" /> <section begin="жердка" />'''Же́рдка''' чаще '''же́ртка, ки,''' ''ж.'' 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ '''[[Словарь української мови (1924)/пол|полом]]''' (нарами для спанья). '''Жердка''' бываетъ и въ '''[[Словарь української мови (1924)/комора|коморі]]'''. Вас. 192. Чуб. 382, 386. ''Я музикантів для простору на піл під жертку помістив.'' Алв. 22. ''Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято.'' Г. Барв. 165. 2) Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 16. См. '''[[Словарь української мови (1924)/верстат|Верстат]]'''. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Чуб. VII. 400. Ум. '''Же́рдочка'''.<section end="жердка" /> <section begin="жердь" />'''Жердь, ді,''' ''ж.'' Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.<section end="жердь" /> <section begin="жердя (I)" />'''I. Жердя, ді,''' ''ж.'' Жердь.<section end="жердя (I)" /> <section begin="жердя (II)" />'''II. Же́рдя, дя,''' ''с. соб.'' Жерди. ''Поклав же жердя все срібнеє.'' Грин. III. 11. ''Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають.'' (Загадка на человѣка, '''жердя''' — волоса). Ном. с. 297, № 220.<section end="жердя (II)" /> <section begin="жердяний" />'''Жердяний, а, е.''' Относящійся къ жерди.<section end="жердяний" /> <section begin="жереб" />'''Же́реб, ба,''' ''м.'' 1) Жребій. ''Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться.'' Чуб. V. 984. Ум. '''Жеребо́к'''. ''Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки.'' Щог. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/жеребець|Жеребе́ць]]'''. ''Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом.'' Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. I. 18.<section end="жереб" /> <section begin="жеребець" />'''Жеребе́ць, бця́,''' ''м.'' Жеребець. ''Ірже паче жеребець на стані.'' Ном. № 8843. Ум. '''Жере́бчик'''.<section end="жеребець" /><noinclude></noinclude> hhj7mvgrmb0ugvdxv65rx34khgfg6s2 250 219361 462628 2022-08-20T22:55:17Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|144}}</noinclude>потугу<ref>Въ сп. г. Юзефовича ошибочно: „''потребу''“.</ref> немалую, уступили за Тясминъ, взявши тривогу великую, и перейшовши Тясминъ, мости поламали и попалили. А войска московскіе и козацкіе подступали под Чигиринъ и стали под боромъ коло озера, где стояли тиждень надаремне, жадного промислу не чинячи. Що видивши, турки с пилностю доставали Чигирина, а гетманъ Самуйловичъ<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''Самойловичъ''“ пропущено.</ref> услалъ свѣжого войска килко полковъ в Чигиринъ, которіе, увойшовши, влегце собѣ важили потугу турецкую. И такъ в пятницю вирвало подкопъ под замкомъ, где убито гранатомъ воеводу околничого Івана Івановича Ржевского, человѣка военного и справного; а напотомъ дня 10 августа, в неделю о полудню, вирвало килка подкоповъ под мѣстомъ праве в самій часъ, якъ козацтво — одни попилися, а инніе спали, и такъ, якъ сталъ крикъ, мало хто з войска козацкого кидалъ ся быти, але усе наутеки скочило з города, обачивши войско турецкое на той вирвѣ, где подкопи вирвали. Где на мостъ якъ зишло козацтво, с которими мостъ обломился, а на греблѣ сами себе подавили утѣкаючи, где немалую шкоду турки в людехъ учинили — на килканадцять тисячъ козаковъ погибло: одни потонули в Тясминѣ, а иннихъ порубано,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''порубали''“.</ref> бо турки не живили нѣкого, але усе стинали, а мѣсто палили, где опановали<ref>Въ сп. Козельскаго: „''палили и допановали''“.</ref>. Пѣхотного зась войска козацкого<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''пѣхотное зась войско козацкое''“.</ref>, под гору за церковъ зобравшися, боронилися ажъ до самой ночи, а москва в замку оборонилася. И такъ в ночѣ москва, понабивавши полни гармати пороху и замокъ запаливши, пойшли с<noinclude></noinclude> 77jw9xq9jcirltajr15vsdgq5y18kng 250 219362 462629 2022-08-20T23:01:01Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жеребитися" />'''Жереби́тися, блю́ся, би́шся,''' ''гл.'' Рожать (о кобылѣ). ''Кобила жеребиться.''<section end="жеребитися" /> <section begin="жеребна" />'''Жере́бна,''' ''прил.'' Жеребая (о кобылѣ).<section end="жеребна" /> <section begin="жеребцювати" />'''Жеребцюва́ти, цю́ю, єш,''' ''гл.'' Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. ''Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює.'' Котл. Ен. IV. 12.<section end="жеребцювати" /> <section begin="жеребчик" />'''Жере́бчик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жеребець|жеребець]]'''.<section end="жеребчик" /> <section begin="жереб'я" />'''Жереб'я́, я́ти,''' ''с.'' Жеребенокъ. ''Їхала Пречиста Мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті.'' Грин. II. 35. Ум. '''Жереб'я́тко'''. Чуб. III. 452.<section end="жереб'я" /> <section begin="жереб'ячий" />'''Жереб'я́чий, а, е.''' Жеребиный.<section end="жереб'ячий" /> <section begin="жерелатий" />'''Жерела́тий, а, е.''' Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. ''То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже.'' Черн. у.<section end="жерелатий" /> <section begin="жерело" />'''Жере́ло́, ла́,''' ''с.'' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/джерело|Джерело]]''' и пр. ''Під горою криниченька, там жерело б'є.'' Нп. Ум. '''Жере́льце'''.<section end="жерело" /> <section begin="жерелуха" />'''Жерелу́ха''' и '''жерлуха, хи,''' ''ж.'' Раст. Lepidium Sativum.<section end="жерелуха" /> <section begin="жерельце" />'''Жере́льце, ця,''' ''с.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жерело|жерело]]'''. 2) Горлышко бутылки. Черниг. у.<section end="жерельце" /> <section begin="жереп" />'''Жереп, пу,''' ''м.'' 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. ''З жерепу роблять ручки до кіся.'' Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.<section end="жереп" /> <section begin="жерепмик" />'''Жере́пмик, ка,''' ''м.'' Лѣсъ изъ жерепу. Вх. Зн. 17.<section end="жерепмик" /> <section begin="жеретій" />'''Жереті́й, тія́,''' ''м.'' Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. '''Жеретія́ка'''. ''Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!''<section end="жеретій" /> <section begin="жеретія" />'''Жеретія́, тії́,''' ''ж.'' 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. ''Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце.'' Стор. М. Пр. 5.<section end="жеретія" /> <section begin="жеретіяка" />'''Жеретія́ка, ки,''' ''м.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жеретій|жеретій]]'''.<section end="жеретіяка" /> <section begin="жерех" />'''Же́рех, ха,''' ''м.'' Мелкій ледъ на рѣкѣ. Ворон.<section end="жерех" /> <section begin="жерецький" />'''Жере́цький, а, е.''' Жреческій.<section end="жерецький" /> <section begin="жерібна" />'''Жерібна'''= '''[[Словарь української мови (1924)/жеребна|Жеребна]]'''.<section end="жерібна" /> <section begin="жерлига" />'''Жерлига, ги,''' ''ж.'' Большая удочка.<section end="жерлига" /> <section begin="жерлистий" />'''Жерли́стий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/джерелистий|Джерелистий]]'''.<section end="жерлистий" /> <section begin="жерло" />'''Жерло́, ла́,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жерело|Жерело]]'''. ''Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.''<section end="жерло" /> <section begin="жерлянка" />'''Жерля́нка, ки,''' ''ж.'' Родъ маленькой рыбки. Цыссь, Ятр. 39. Ум. '''Жерлян́очка'''. ''Лети, лети до озера, а в озері жерляночка: бери її вражу дочку, щоб не пила води-роси.'' Циссь, Ятр. 38.<section end="жерлянка" /> <section begin="жерниця" />'''Жерни́ця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стерня|Стерня]]'''. ''Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.'' АД. I. 85.<section end="жерниця" /> <section begin="жернівка" />'''Жерні́вка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жарнівка|Жарнівка]]'''.<section end="жернівка" /> <section begin="жерства" />'''Жерства́, ви,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/жорства|Жорства]]'''. 2) Родъ змѣи? Шух. I. 232.<section end="жерства" /> <section begin="жерстина" />'''Жерсти́на, ни,''' ''ж.'' Листъ жести. Ум. '''Жерсти́нка'''.<section end="жерстина" /> <section begin="жерстити" />'''Жерсти́ти, рщу́, сти́ш,''' ''гл.'' Покрывать жестью.<section end="жерстити" /> <section begin="жерсть" />'''Жерсть, ти,''' ''ж.'' Жесть.<section end="жерсть" /> <section begin="жерстяний" />'''Жерстяни́й, а́, е́.''' Жестяной. ''Купив собі самуварчик отой білий жерстяний.'' Харьк. ''Затрубили у жерстяний ріг у гетьманськім дворі.'' Мет. 436.<section end="жерстяний" /> <section begin="жерстянка" />'''Жерстя́нка, ки,''' ''ж.'' Жестянка. Харьк.<section end="жерстянка" /> <section begin="жертва" />'''Же́ртва, ви,''' ''ж.'' Жертва. ''Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести.'' Котл. Ен.<section end="жертва" /> <section begin="жертвувати" />'''Же́ртвувати, вую, єш,''' ''гл.'' Жертвовать.<section end="жертвувати" /> <section begin="жерти" />'''Же́рти, жеру́, ре́ш,''' ''гл.'' Жрать, пожирать. ''Дереться горло — чи би спало, чи би жерло.'' Ном. № 11316. ''І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть.'' Шевч. 230.<section end="жерти" /> <section begin="жертівня" />'''Же́ртівня, ні,''' ''ж.'' Жертвенникъ. К. Псал. 195.<section end="жертівня" /> <section begin="жертка" />'''{{errata|Жо́ртка|Же́ртка}}, ки,''' ''ж. см.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жердка|жердка]]'''.<section end="жертка" /> <section begin="жертовник" />'''Жертовник, ка,''' ''ж.'' Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.<section end="жертовник" /> <section begin="жерть" />'''Жерть, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жердь|Жердь]]'''.<section end="жерть" /> <section begin="жеруха" />'''Жеруха́, хи,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/жерелуха|{{errata|Жорелуха|Жерелуха}}]]'''. 2) — '''лісна]]'''. Раст. Bursa pastoris. Лв. 97.<section end="жеруха" /> <section begin="жерцем" />'''Жерце́м''' ''нар.'' Алчно. ''Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають.'' Чуб. V. 448.<section end="жерцем" /> <section begin="жерявий" />'''Жеря́вий, а, е.''' Горящій, палящій, пламенный. Угор.<section end="жерявий" /> <section begin="жестер" />'''Же́стер, ру,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жостір|Жостір]]'''.<section end="жестер" /> <section begin="жєс" />'''Жєс, жєсати''' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/жас|Жас]], [[Словарь української мови (1924)/жасати|жасати]]''' и пр.<section end="жєс" /> <section begin="жибець" />'''Жи́бець, бця,''' ''м.'' Раст.<section end="жибець" /> <section begin="жибрій" />'''Жибрі́й, рію́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабрій|Жабрій]]'''. ЗЮЗО. I. 168.<section end="жибрій" /> <section begin="жив!" />'''Жив!''' ''меж.'' Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.<section end="жив!" /> <section begin="живати" />'''Жива́ти, ва́ю, єш,''' ''гл.'' Поживать. ''Праведно в миру живали.'' Котл. Ен.<section end="живати" /> <section begin="живетень" />'''Живете́нь, тня,''' ''м.'' Подпочва. Любеч. См. '''[[Словарь української мови (1924)/живець|Живець 2]]'''.<section end="живетень" /> <section begin="живець" />'''Живе́ць, вця́,''' ''м.'' 1) Сила, жизненная сила. ''Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого.'' Мкр. Г. 35. 2) {{hws|Мо|Молодое}}<section end="живець" /><noinclude></noinclude> 2faitcnkibxleq3yl12lp8vkt9v1gjg 462631 462629 2022-08-20T23:03:55Z Leh Palych 5381 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Leh Palych" /></noinclude><section begin="жеребитися" />'''Жереби́тися, блю́ся, би́шся,''' ''гл.'' Рожать (о кобылѣ). ''Кобила жеребиться.''<section end="жеребитися" /> <section begin="жеребна" />'''Жере́бна,''' ''прил.'' Жеребая (о кобылѣ).<section end="жеребна" /> <section begin="жеребцювати" />'''Жеребцюва́ти, цю́ю, єш,''' ''гл.'' Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. ''Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює.'' Котл. Ен. IV. 12.<section end="жеребцювати" /> <section begin="жеребчик" />'''Жере́бчик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жеребець|жеребець]]'''.<section end="жеребчик" /> <section begin="жереб'я" />'''Жереб'я́, я́ти,''' ''с.'' Жеребенокъ. ''Їхала Пречиста Мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті.'' Грин. II. 35. Ум. '''Жереб'я́тко'''. Чуб. III. 452.<section end="жереб'я" /> <section begin="жереб'ячий" />'''Жереб'я́чий, а, е.''' Жеребиный.<section end="жереб'ячий" /> <section begin="жерелатий" />'''Жерела́тий, а, е.''' Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. ''То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже.'' Черн. у.<section end="жерелатий" /> <section begin="жерело" />'''Жере́ло́, ла́,''' ''с.'' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/джерело|Джерело]]''' и пр. ''Під горою криниченька, там жерело б'є.'' Нп. Ум. '''Жере́льце'''.<section end="жерело" /> <section begin="жерелуха" />'''Жерелу́ха''' и '''жерлуха, хи,''' ''ж.'' Раст. Lepidium Sativum.<section end="жерелуха" /> <section begin="жерельце" />'''Жере́льце, ця,''' ''с.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жерело|жерело]]'''. 2) Горлышко бутылки. Черниг. у.<section end="жерельце" /> <section begin="жереп" />'''Жереп, пу,''' ''м.'' 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. ''З жерепу роблять ручки до кіся.'' Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.<section end="жереп" /> <section begin="жерепмик" />'''Жере́пмик, ка,''' ''м.'' Лѣсъ изъ жерепу. Вх. Зн. 17.<section end="жерепмик" /> <section begin="жеретій" />'''Жереті́й, тія́,''' ''м.'' Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. '''Жеретія́ка'''. ''Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!''<section end="жеретій" /> <section begin="жеретія" />'''Жеретія́, тії́,''' ''ж.'' 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. ''Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце.'' Стор. М. Пр. 5.<section end="жеретія" /> <section begin="жеретіяка" />'''Жеретія́ка, ки,''' ''м.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/жеретій|жеретій]]'''.<section end="жеретіяка" /> <section begin="жерех" />'''Же́рех, ха,''' ''м.'' Мелкій ледъ на рѣкѣ. Ворон.<section end="жерех" /> <section begin="жерецький" />'''Жере́цький, а, е.''' Жреческій.<section end="жерецький" /> <section begin="жерібна" />'''Жерібна'''= '''[[Словарь української мови (1924)/жеребна|Жеребна]]'''.<section end="жерібна" /> <section begin="жерлига" />'''Жерлига, ги,''' ''ж.'' Большая удочка.<section end="жерлига" /> <section begin="жерлистий" />'''Жерли́стий, а, е.''' = '''[[Словарь української мови (1924)/джерелистий|Джерелистий]]'''.<section end="жерлистий" /> <section begin="жерло" />'''Жерло́, ла́,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жерело|Жерело]]'''. ''Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.''<section end="жерло" /> <section begin="жерлянка" />'''Жерля́нка, ки,''' ''ж.'' Родъ маленькой рыбки. Цыссь, Ятр. 39. Ум. '''Жерлян́очка'''. ''Лети, лети до озера, а в озері жерляночка: бери її вражу дочку, щоб не пила води-роси.'' Циссь, Ятр. 38.<section end="жерлянка" /> <section begin="жерниця" />'''Жерни́ця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стерня|Стерня]]'''. ''Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.'' АД. I. 85.<section end="жерниця" /> <section begin="жернівка" />'''Жерні́вка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жарнівка|Жарнівка]]'''.<section end="жернівка" /> <section begin="жерства" />'''Жерства́, ви,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/жорства|Жорства]]'''. 2) Родъ змѣи? Шух. I. 232.<section end="жерства" /> <section begin="жерстина" />'''Жерсти́на, ни,''' ''ж.'' Листъ жести. Ум. '''Жерсти́нка'''.<section end="жерстина" /> <section begin="жерстити" />'''Жерсти́ти, рщу́, сти́ш,''' ''гл.'' Покрывать жестью.<section end="жерстити" /> <section begin="жерсть" />'''Жерсть, ти,''' ''ж.'' Жесть.<section end="жерсть" /> <section begin="жерстяний" />'''Жерстяни́й, а́, е́.''' Жестяной. ''Купив собі самуварчик отой білий жерстяний.'' Харьк. ''Затрубили у жерстяний ріг у гетьманськім дворі.'' Мет. 436.<section end="жерстяний" /> <section begin="жерстянка" />'''Жерстя́нка, ки,''' ''ж.'' Жестянка. Харьк.<section end="жерстянка" /> <section begin="жертва" />'''Же́ртва, ви,''' ''ж.'' Жертва. ''Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести.'' Котл. Ен.<section end="жертва" /> <section begin="жертвувати" />'''Же́ртвувати, вую, єш,''' ''гл.'' Жертвовать.<section end="жертвувати" /> <section begin="жерти" />'''Же́рти, жеру́, ре́ш,''' ''гл.'' Жрать, пожирать. ''Дереться горло — чи би спало, чи би жерло.'' Ном. № 11316. ''І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть.'' Шевч. 230.<section end="жерти" /> <section begin="жертівня" />'''Же́ртівня, ні,''' ''ж.'' Жертвенникъ. К. Псал. 195.<section end="жертівня" /> <section begin="жертка" />'''{{errata|Жо́ртка|Же́ртка}}, ки,''' ''ж. см.'' '''[[Словарь української мови (1924)/жердка|жердка]]'''.<section end="жертка" /> <section begin="жертовник" />'''Жертовник, ка,''' ''ж.'' Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.<section end="жертовник" /> <section begin="жерть" />'''Жерть, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жердь|Жердь]]'''.<section end="жерть" /> <section begin="жеруха" />'''Жеруха́, хи,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/жерелуха|{{errata|Жорелуха|Жерелуха}}]]'''. 2) — '''лісна́'''. Раст. Bursa pastoris. Лв. 97.<section end="жеруха" /> <section begin="жерцем" />'''Жерце́м''' ''нар.'' Алчно. ''Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають.'' Чуб. V. 448.<section end="жерцем" /> <section begin="жерявий" />'''Жеря́вий, а, е.''' Горящій, палящій, пламенный. Угор.<section end="жерявий" /> <section begin="жестер" />'''Же́стер, ру,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жостір|Жостір]]'''.<section end="жестер" /> <section begin="жєс" />'''Жєс, жєсати''' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/жас|Жас]], [[Словарь української мови (1924)/жасати|жасати]]''' и пр.<section end="жєс" /> <section begin="жибець" />'''Жи́бець, бця,''' ''м.'' Раст.<section end="жибець" /> <section begin="жибрій" />'''Жибрі́й, рію́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/жабрій|Жабрій]]'''. ЗЮЗО. I. 168.<section end="жибрій" /> <section begin="жив!" />'''Жив!''' ''меж.'' Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.<section end="жив!" /> <section begin="живати" />'''Жива́ти, ва́ю, єш,''' ''гл.'' Поживать. ''Праведно в миру живали.'' Котл. Ен.<section end="живати" /> <section begin="живетень" />'''Живете́нь, тня,''' ''м.'' Подпочва. Любеч. См. '''[[Словарь української мови (1924)/живець|Живець 2]]'''.<section end="живетень" /> <section begin="живець" />'''Живе́ць, вця́,''' ''м.'' 1) Сила, жизненная сила. ''Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого.'' Мкр. Г. 35. 2) {{hws|Мо|Молодое}}<section end="живець" /><noinclude></noinclude> s9gvkkltr4dvdhdjcd9dyxfsfj4a1gk 250 219363 462630 2022-08-20T23:02:50Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|145}}</noinclude>тими козаками на проломъ през турецкое войско, которое юже знову было перейшло през Тясминъ, и такъ увойшли до своего войска. Але еднакъ на замку немало полегло москви, якъ уступили,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''уступали''“.</ref> бо сторожи не спроважала старшина с квартиръ, и тихъ бѣднихъ погубили; а и тіе усѣ заледво би увойшли, ежели бы не пѣхота козацкая, сердюки, греблѣ до ночи боронили. В понеделокъ рано, до дня, рушило усе войско московское и козацкое ку Днѣпру, где з великою трудностю ажъ у вовторокъ прийшли ку Днѣпру и окопалися; але в томъ отходѣ трудность великая от турковъ была. А в середу везиръ з Юремъ<ref>Тамъ же нѣтъ имени Хмельницкаго.</ref> Хмелницкимъ, зо всѣми войсками и гарматами притягли и оступили<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''и обступили''“.</ref> войска нашѣ своими потугами, моцно<ref>Тамъ же: „''можно''“</ref> достаючи цѣлій тиждень, где турковъ много побито, а под самимъ везиромъ коней двохъ убито; бо не тилко з оружа, але рукопашъ билися, такъ барзо налѣгали на табор были, же хотѣли турки узяти, але за помощію божіею на собѣ понесли. Итакъ, видачи турки, же ихъ много пропало, другой неделѣ уступили от войска нашего ку Чигирину и тамъ през три днѣ тяжари переправляли и Чигиринъ до остатку зруйновали и гармати забрали и пойшли у свою землю. А нашѣ войска переправилися через Днѣпръ без жадной юже налоги. Зараз того жъ часу, отступивши от нашого войска, часть войска турецкого и татарского,<ref>Въ изд. г. Бод. и въ сп. г. Юзеф. и Козельскаго: „''и татаръ''“.</ref> пошовши з Янен-<noinclude></noinclude> 2znwm6lggpeqrtwsltj06oazhih55uu 250 219364 462632 2022-08-20T23:10:20Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|146}}</noinclude>комъ под Каневъ, и Каневъ достали и вирубали людей и Каневъ спалили и монастиръ, где у церквѣ мурованной много люду подушили огнемъ турки, а остатокъ через присягу здалися Хмелницкому; а городи: Черкаси, Мошни, Корсунь, Жаботинъ зостали в послушенствѣ Хмелницкого в власти турецкой. И того жъ часу жолнѣре уступили с Калника, Немерова, Лѣнецъ и з Жорнищъ и тое зостало в владзи<ref>Въ сп. Козельскаго: „''во владѣніи''“.</ref> Хмелницкого, которій ся писалъ такъ: ,,Григорій Гедеонъ Венжикъ Хмелницкій, з божой ласки Ксіонже Рускій и Гетманъ Запорозскій“<ref>Въ сп. Козельскаго и Третьякова (изд. г. Бодянскаго): „''которий ся писалъ Княземъ Рускимъ и гетманомъ Запорожскимъ''“.</ref>. И Хмелницкій сталъ самъ в Немеровѣ з войскомъ своимъ, а Яненко у Корсунѣ, при которихъ и татаре стали и свои залоги по тихъ мѣстахъ поклали. Того жъ року поселъ великій от короля его милости полского, Сапѣга<ref>Въ изд. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''панъ Сапѣга''“.</ref> з Литви и Комарь, а с Короны князь Четвертенскій, на Москву до его царского величества ходили и о примиря трактовали, и учинили згоду, на которой его царское величество присягалъ. {{c|'''Року 1679.'''}} Зараз на початку того року орди немаліе з Яненкомъ війшли о Богоявленіи под Козелецъ и тамъ великую шкоду у людей<ref>Тамъ же: „''у людяхъ''“.</ref> учинили коло Днѣпра, ажъ по Носовку, многіе села повибирали и назадъ вернулися с полономъ в цѣлости. А то была орда бѣлогородская и трафила под такій<ref>Тамъ же: „''подъ часъ''“</ref> часъ,<noinclude></noinclude> 5o5jfr3cuhbkgy4p2cxexgktecpeyeh 0 219365 462633 2022-08-20T23:17:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>ж | попередня = | наступна = [[../жаба/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="ж" /> 1d4gbi8wd3s9avfgbtecgysm47st0ad 0 219366 462634 2022-08-20T23:17:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаба | попередня = [[../ж/]] | наступна = [[../жабалуха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жаба" /> 4avhz7cpjp40mgfi11f4qrhohrao209 0 219367 462635 2022-08-20T23:17:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабалуха | попередня = [[../жаба/]] | наступна = [[../жабарь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабалуха" /> rvxv890p0vk75patlsxsqyolpo1x2gm 0 219368 462636 2022-08-20T23:17:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабарь | попередня = [[../жабалуха/]] | наступна = [[../жабелуха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабарь" /> 3yxjedmtdu08yq317u4cui8gwdhitwz 0 219369 462637 2022-08-20T23:17:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабелуха | попередня = [[../жабарь/]] | наступна = [[../жабеня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабалуха" /> 4snf5ttg5ar2b2ktoq4fjym2awjqors 0 219370 462638 2022-08-20T23:17:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабеня | попередня = [[../жабелуха/]] | наступна = [[../жаберина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабеня" /> 78qjbpdo1kploljrb65peihoen9aenr 0 219371 462639 2022-08-20T23:17:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаберина | попередня = [[../жабеня/]] | наступна = [[../жаберовина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жаберина" /> hndjvhxtzph5uwndjuenbd03mtae9e9 0 219372 462640 2022-08-20T23:17:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаберовина | попередня = [[../жаберина/]] | наступна = [[../жабини/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жаберовина" /> ml4godrrskrx58vwvde8m3ozxzocblb 0 219373 462641 2022-08-20T23:17:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабини | попередня = [[../жаберовина/]] | наступна = [[../жабиний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабини" /> htgphrd8uq434sprcxm14nqhs8oyd2o 0 219374 462642 2022-08-20T23:17:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабиний | попередня = [[../жабини/]] | наступна = [[../жабинський/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабиний" /> p92315s8olg15gnwhrakp6sxwop4h7c 0 219375 462643 2022-08-20T23:17:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабинський | попередня = [[../жабиний/]] | наступна = [[../жабище/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабинський" /> roza6crc9qhij5l6pggact12fqap0xa 0 219376 462644 2022-08-20T23:17:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабище | попередня = [[../жабинський/]] | наступна = [[../жабій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабище" /> 1do4zp1y0odcm7kqiz06votgf5ftwux 0 219377 462645 2022-08-20T23:17:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабій | попередня = [[../жабище/]] | наступна = [[../жабійка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабій" /> ly9m8my3sreayulynt9q7r6upiq0yb3 0 219378 462646 2022-08-20T23:17:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабійка | попередня = [[../жабій/]] | наступна = [[../жабка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабійка" /> pgb1x5mrdqn9yl2lbdua5w46img03yo 0 219379 462647 2022-08-20T23:17:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабка | попередня = [[../жабійка/]] | наступна = [[../жабник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабка" /> q9br87pnfs2uu44i2mo60rzcmmjxw0d 0 219380 462648 2022-08-20T23:17:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабник | попередня = [[../жабка/]] | наступна = [[../жабня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабник" /> jbigcggxp49k1ci6o0x4pr8unosmuds 0 219381 462649 2022-08-20T23:17:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабня | попередня = [[../жабник/]] | наступна = [[../жабовина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабня" /> 86o2s9pspap3izvi1s77vl7gre2mcsl 0 219382 462650 2022-08-20T23:17:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабовина | попередня = [[../жабня/]] | наступна = [[../жабовиння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабовина" /> 24tpyzptjr3bd99o47lk4j76ljf4kl2 0 219383 462651 2022-08-20T23:17:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабовиння | попередня = [[../жабовина/]] | наступна = [[../жабоїд/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабовина" /> 5kd79ami47cmk7aaks88kfraep3bnry 0 219384 462652 2022-08-20T23:17:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабоїд | попередня = [[../жабовиння/]] | наступна = [[../жабоколець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабоїд" /> gb7yppijwy165sruu3csaqscrt8n68x 0 219385 462653 2022-08-20T23:17:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабоколець | попередня = [[../жабоїд/]] | наступна = [[../жабокряківка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабоколець" /> nz389orurngie5w62omnduetcud1ahf 0 219386 462654 2022-08-20T23:17:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабокряківка | попередня = [[../жабоколець/]] | наступна = [[../жабоніти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=515 onlysection="жабокряківка" /> 59f8o617dd9538397nqc5yc1mvvfvmn 0 219387 462655 2022-08-20T23:17:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабоніти | попередня = [[../жабокряківка/]] | наступна = [[../жабонька/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=515 to=516 onlysection="жабоніти" /> ksrcyooramm2ioaicpwoxv066qt782w 0 219388 462656 2022-08-20T23:17:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабонька | попередня = [[../жабоніти/]] | наступна = [[../жаборіння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабонька" /> 1wxhxga1jg0zrjou2iehyuie92a94ru 0 219389 462657 2022-08-20T23:17:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаборіння | попередня = [[../жабонька/]] | наступна = [[../жабрик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жаборіння" /> swmubl452po6997f94zf719jvn1alw6 0 219390 462658 2022-08-20T23:17:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабрик | попередня = [[../жаборіння/]] | наступна = [[../жабрій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабрик" /> k1ner3qhrf2orbd4wsl8iq0gzx3dbqu 0 219391 462659 2022-08-20T23:17:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабрій | попередня = [[../жабрик/]] | наступна = [[../жабрь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабрій" /> sda3qpsl0626poys4wwvy0bqioz8vi2 0 219392 462660 2022-08-20T23:17:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабрь | попередня = [[../жабрій/]] | наступна = [[../жабський/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабрь" /> 7sztpbj3mz9ld8q1z3bqgn8dyeqdzot 0 219393 462661 2022-08-20T23:17:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабський | попередня = [[../жабрь/]] | наступна = [[../жабука/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабський" /> 8wwcv7i1xydj5rv1vnn7m89kcm33poz 0 219394 462662 2022-08-20T23:17:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабука | попередня = [[../жабський/]] | наступна = [[../жабуніти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабука" /> q51bgzevc8ur4u32xpwru67ck0ij3j1 0 219395 462663 2022-08-20T23:17:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабуніти | попередня = [[../жабука/]] | наступна = [[../жабур/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабуніти" /> ag05pdcoxrpja8jjbwp90a1cxn3ln2j 0 219396 462664 2022-08-20T23:17:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабур | попередня = [[../жабуніти/]] | наступна = [[../жабуріння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабур" /> f3jwekv8cny0fclce3okc0nli35lf6h 0 219397 462665 2022-08-20T23:17:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жабуріння | попередня = [[../жабур/]] | наступна = [[../жаб'ячий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жабуріння" /> heo35z6jfc95twct34y7tccb0kd2fuz 0 219398 462666 2022-08-20T23:17:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаб'ячий | попередня = [[../жабуріння/]] | наступна = [[../жавкий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жаб'ячий" /> pzkk6lrsndm5td8r9tdigpizujxh1g1 0 219399 462667 2022-08-20T23:17:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жавкий | попередня = [[../жаб'ячий/]] | наступна = [[../жавряти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жавкий" /> 365qzqk6thwtmv3yke2e10htuviunb9 0 219400 462668 2022-08-20T23:17:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жавряти | попередня = [[../жавкий/]] | наступна = [[../жага/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жавряти" /> bnwtwwstmkt8rhv2czdr1wo0gwio1wd 0 219401 462669 2022-08-20T23:17:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жага | попередня = [[../жавряти/]] | наступна = [[../жагнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жага" /> 2td1ehlkl90lbhxz1at2rne4nh4toln 0 219402 462670 2022-08-20T23:17:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жагнути | попередня = [[../жага/]] | наступна = [[../жада/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жагнути" /> 48ufa519435j5yj6p6hb1y86vrfctrp 0 219403 462671 2022-08-20T23:17:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жада | попередня = [[../жагнути/]] | наступна = [[../жаданий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жада" /> nt8h8vo1kpnjhmcne9vesqvzo3wvwrt 0 219404 462672 2022-08-20T23:17:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаданий | попередня = [[../жада/]] | наступна = [[../жаданка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жаданий" /> 4q4c9xkbljc9gkdb8r272cyu4crn55d 0 219405 462673 2022-08-20T23:17:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаданка | попередня = [[../жаданий/]] | наступна = [[../жадання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жаданка" /> 1dv2qj002c4wbkfnosb2zjeyr8rbq40 0 219406 462674 2022-08-20T23:17:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадання | попередня = [[../жаданка/]] | наступна = [[../жадано/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадання" /> dbmuun16zb0opfp4ydbj8s4di6whruo 0 219407 462675 2022-08-20T23:17:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадано | попередня = [[../жадання/]] | наступна = [[../жадати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадано" /> dgoeziyciijrztlm5p5vp17izjo1twk 0 219408 462676 2022-08-20T23:17:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадати | попередня = [[../жадано/]] | наступна = [[../жадатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадати" /> 415bgqk3sr2rzn7ageaalfus59wm1ay 0 219409 462677 2022-08-20T23:17:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадатися | попередня = [[../жадати/]] | наступна = [[../жаден (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадатися" /> 4t7dhw8pengmr4mzosxw643zf4m38fk 0 219410 462678 2022-08-20T23:17:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаден (I) | попередня = [[../жадатися/]] | наступна = [[../жаден (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жаден (I)" /> ppl70u1mj6w055d5vh5t5miegz58dea 0 219411 462679 2022-08-20T23:17:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаден (II) | попередня = [[../жаден (I)/]] | наступна = [[../жадібка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жаден (II)" /> 8roekcmfcgrv7oxw0ytmm8shylp58vh 0 219412 462680 2022-08-20T23:17:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадібка | попередня = [[../жаден (II)/]] | наступна = [[../жадібний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадібка" /> g18xxjjj9nn1f9yfhdfl81of6p8lhah 0 219413 462681 2022-08-20T23:17:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадібний | попередня = [[../жадібка/]] | наступна = [[../жадливість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадібний" /> 5qs8clfepn8ztz5dajo7pdc7okebypj 0 219414 462682 2022-08-20T23:17:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадливість | попередня = [[../жадібний/]] | наступна = [[../жадний (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадливість" /> i0xwdmqwzcoynue2s6jtrx9vr23excs 0 219415 462683 2022-08-20T23:17:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадний (I) | попередня = [[../жадливість/]] | наступна = [[../жадний (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадний (I)" /> 6ws3raic7w6x66eyq5u253mqdydylbb 0 219416 462684 2022-08-20T23:17:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадний (II) | попередня = [[../жадний (I)/]] | наступна = [[../жаднісінький/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадний (II)" /> 6q3db1vir3pf5dvnsz2nyqgulloqscv 0 219417 462685 2022-08-20T23:17:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаднісінький | попередня = [[../жадний (II)/]] | наступна = [[../жадність/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жаднісінький" /> i7ragdkwdksqu3gmp9264o55ooegba0 0 219418 462686 2022-08-20T23:17:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадність | попередня = [[../жаднісінький/]] | наступна = [[../жадно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=516 onlysection="жадність" /> fp180ay7l9wgu3g1mkj2u6ndfc8acwr 0 219419 462687 2022-08-20T23:17:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадно | попередня = [[../жадність/]] | наступна = [[../жадоба/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жадно" /> h5nj6iootvmdm12nn7kace0g83lsjn6 0 219420 462688 2022-08-20T23:17:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадоба | попередня = [[../жадно/]] | наступна = [[../жадота/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жадоба" /> 5dxeq0d3tbx91ucept2sepzequ5es7p 0 219421 462689 2022-08-20T23:17:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жадота | попередня = [[../жадоба/]] | наступна = [[../жаждивий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жадота" /> ngtabbscje2bpcdiji1tylis4ahlle5 0 219422 462690 2022-08-20T23:17:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаждивий | попередня = [[../жадота/]] | наступна = [[../жаждувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жаждивий" /> hzgaoec7qr4wwxxkcoiefz8fyqubqjt 0 219423 462691 2022-08-20T23:17:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаждувати | попередня = [[../жаждивий/]] | наступна = [[../жайвір/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жаждувати" /> kpnwqvr33ldclfezk9h6fz7yztd3m4j 0 219424 462692 2022-08-20T23:17:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайвір | попередня = [[../жаждувати/]] | наступна = [[../жайворінка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайвір" /> 3kwk0pn1qlq3o0rmpyu53qhsqjirwjs 0 219425 462693 2022-08-20T23:17:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайворінка | попередня = [[../жайвір/]] | наступна = [[../жайворінок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайворінка" /> oolr89difvbb4q2mcm8nkl662hh8xgm 0 219426 462694 2022-08-20T23:17:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайворінок | попередня = [[../жайворінка/]] | наступна = [[../жайворінячий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайворінка" /> ezf4s1yqomkt3ajvzf8zw4b50w7s6dm 0 219427 462695 2022-08-20T23:17:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайворінячий | попередня = [[../жайворінок/]] | наступна = [[../жайворонків/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайворінячий" /> f3z9me3rtuwfs5goi2clyxqstsw8n2f 0 219428 462696 2022-08-20T23:17:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайворонків | попередня = [[../жайворінячий/]] | наступна = [[../жайворонник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайворонків" /> fzzv2x2qr0ga71k4aia2kipshs6m3q8 0 219429 462697 2022-08-20T23:17:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайворонник | попередня = [[../жайворонків/]] | наступна = [[../жайворонок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайворонник" /> 0ev11m6dhrdih74z2upbxsq2volp7pd 0 219430 462698 2022-08-20T23:17:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайворонок | попередня = [[../жайворонник/]] | наступна = [[../жайвороня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайворонок" /> 13rzj0sed96a3453ku0403j5ztvtdgk 0 219431 462699 2022-08-20T23:18:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайвороня | попередня = [[../жайворонок/]] | наступна = [[../жайворонячий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайвороня" /> nebc2d5x0xwgek8ce4o9vwvfn3jxqp9 0 219432 462700 2022-08-20T23:18:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жайворонячий | попередня = [[../жайвороня/]] | наступна = [[../жак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жайворонячий" /> 9gxd2eacbi9ho3beywn3lcbowrqul2e 0 219433 462701 2022-08-20T23:18:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жак | попередня = [[../жайворонячий/]] | наступна = [[../жаків/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жак" /> pkr1zgbbubbwlsqggj3yf2o8xh88gt7 0 219434 462702 2022-08-20T23:18:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаків | попередня = [[../жак/]] | наступна = [[../жаківка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жаків" /> 66kt4m0z4j1prju037war1a5gxq7bq7 0 219435 462703 2022-08-20T23:18:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаківка | попередня = [[../жаків/]] | наступна = [[../жакування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жаківка" /> hlmgpmvzu8vzv47vk4uejmtiblb87hs 0 219436 462704 2022-08-20T23:18:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жакування | попередня = [[../жаківка/]] | наступна = [[../жакувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жакування" /> ezuanapdydstoj1rry52pcm4ftge5nr 0 219437 462705 2022-08-20T23:18:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жакувати | попередня = [[../жакування/]] | наступна = [[../жалива/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жакувати" /> kb4y6zk8dc6r69rqtwg36iu11oo1np0 0 219438 462706 2022-08-20T23:18:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалива | попередня = [[../жакувати/]] | наступна = [[../жалити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жалива" /> erzzd48jhe5j6k7wz66ekrxm9zer5x0 0 219439 462707 2022-08-20T23:18:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалити | попередня = [[../жалива/]] | наступна = [[../жалитися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жалити" /> 80i2ohcjc397e69cy0qpuhu1gox016p 0 219440 462708 2022-08-20T23:18:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалитися | попередня = [[../жалити/]] | наступна = [[../жалиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жалитися" /> l17dlifr29qqmv2mdkxhm9mitkdpi1s 0 219441 462709 2022-08-20T23:18:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалиця | попередня = [[../жалитися/]] | наступна = [[../жаліб/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=517 onlysection="жалиця" /> k7j2bip75t18xquwfavi38kriy76iy7 0 219442 462710 2022-08-20T23:18:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаліб | попередня = [[../жалиця/]] | наступна = [[../жалібний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=517 to=518 onlysection="жаліб" /> b66jlpjlzv304s0wfhm7m0ynabsjnew 0 219443 462711 2022-08-20T23:18:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалібний | попередня = [[../жаліб/]] | наступна = [[../жалібник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалібний" /> ot2av72h0n737npd3nwskvljtnu3l7u 0 219444 462712 2022-08-20T23:18:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалібник | попередня = [[../жалібний/]] | наступна = [[../жалібниця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалібник" /> 67gv4c5bps7zkjpj7hkw583niyny83g 0 219445 462713 2022-08-20T23:18:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалібниця | попередня = [[../жалібник/]] | наступна = [[../жалібно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалібниця" /> 4yt817lqu2kwpauu1knijl53buvnvwq 0 219446 462714 2022-08-20T23:18:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалібно | попередня = [[../жалібниця/]] | наступна = [[../жалізний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалібно" /> r0e6ghqwuz69mpcby8abnd6y6uu162z 0 219447 462715 2022-08-20T23:18:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалізний | попередня = [[../жалібно/]] | наступна = [[../жаління (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалізний" /> c4zju4ejqibmku2c3y5byczrv45yd3l 0 219448 462716 2022-08-20T23:18:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаління (I) | попередня = [[../жалізний/]] | наступна = [[../жаління (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жаління (I)" /> ejdmbwb1eqt8zajd3dbhppltmvpapa8 0 219449 462717 2022-08-20T23:18:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаління (II) | попередня = [[../жаління (I)/]] | наступна = [[../жалісливець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жаління (II)" /> hnt7qaghjmb6kbjtwikzqxnbr16ezrm 0 219450 462718 2022-08-20T23:18:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалісливець | попередня = [[../жаління (II)/]] | наступна = [[../жалісливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалісливець" /> gktxv5dyqa0cj2ybvpdqhu43c523dnv 0 219451 462719 2022-08-20T23:18:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалісливий | попередня = [[../жалісливець/]] | наступна = [[../жалісливо/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалісливий" /> 1pb7ccr2csvin922jimjtddoh79qzbi 0 219452 462720 2022-08-20T23:18:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалісливо | попередня = [[../жалісливий/]] | наступна = [[../жалісний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалісливо" /> 0flu8nmdo70az42uu10hxzafkfd5r09 0 219453 462721 2022-08-20T23:18:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалісний | попередня = [[../жалісливо/]] | наступна = [[../жалісно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалісний" /> 6q0fgsr020cdtbsf6f8m0cr3b35lwjh 0 219454 462722 2022-08-20T23:18:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалісно | попередня = [[../жалісний/]] | наступна = [[../жалість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалісливо" /> s374c2smax936taynwsuzosfu9auzyj 0 219455 462723 2022-08-20T23:18:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалість | попередня = [[../жалісно/]] | наступна = [[../жаліти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалість" /> 475j727b9tjpmdypmobp8xtsk3iklf2 0 219456 462724 2022-08-20T23:18:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаліти | попередня = [[../жалість/]] | наступна = [[../жалітися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жаліти" /> j1qt4rv16t2xeg015k8155wusx5muur 0 219457 462725 2022-08-20T23:18:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалітися | попередня = [[../жаліти/]] | наступна = [[../жалка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалітися" /> lwfoeguwotre4dc2np284a9ag6wxpok 0 219458 462726 2022-08-20T23:18:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалка | попередня = [[../жалітися/]] | наступна = [[../жалкий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалка" /> 8a16ymefdjlf6yxnnln6tewc4xfanyr 0 219459 462727 2022-08-20T23:18:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалкий | попередня = [[../жалка/]] | наступна = [[../жалко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=518 onlysection="жалкий" /> 7nju273pvatuqna4xhk9bx3enuvl9ye 0 219460 462728 2022-08-20T23:18:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалко | попередня = [[../жалкий/]] | наступна = [[../жалкування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=518 to=519 onlysection="жалко" /> hhe9265b15nqgqpygkwckyi0vy35piu 0 219461 462729 2022-08-20T23:18:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалкування | попередня = [[../жалко/]] | наступна = [[../жалкувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалкування" /> tdkjett1x7l9757w60ac3wnri4zhtna 0 219462 462730 2022-08-20T23:18:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалкувати | попередня = [[../жалкування/]] | наступна = [[../жалкуватися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалкувати" /> irxk78aio0njwxtcy2mfjtzu3obaaka 0 219463 462731 2022-08-20T23:18:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалкуватися | попередня = [[../жалкувати/]] | наступна = [[../жалливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалкуватися" /> 1e7gcbuwlphabucx682prdc23yaxfv8 0 219464 462732 2022-08-20T23:18:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалливий | попередня = [[../жалкуватися/]] | наступна = [[../жалля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалливий" /> hnjirhp3xc31vmnk7e4wyud0eucnqvp 0 219465 462733 2022-08-20T23:18:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалля | попередня = [[../жалливий/]] | наступна = [[../жалнощі/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалля" /> gdu801pvoq6oycbm18wcafkudl895cm 0 219466 462734 2022-08-20T23:18:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалнощі | попередня = [[../жалля/]] | наступна = [[../жало/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалнощі" /> iy2k7n6cbgssvamnakcin5fl5le2kzd 0 219467 462735 2022-08-20T23:18:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жало | попередня = [[../жалнощі/]] | наступна = [[../жалоба (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жало" /> b6kkwzqqrk8g6aydz4sc7w8c84nfp92 0 219468 462736 2022-08-20T23:18:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалоба (I) | попередня = [[../жало/]] | наступна = [[../жалоба (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалоба (I)" /> bu493jt37urradyizfc49ashfbjr7kk 0 219469 462737 2022-08-20T23:18:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалоба (II) | попередня = [[../жалоба (I)/]] | наступна = [[../жалобний (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалоба (II)" /> 3heoukjf23p644fbfw3rw02tdwxje9z 0 219470 462738 2022-08-20T23:18:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалобний (I) | попередня = [[../жалоба (II)/]] | наступна = [[../жалобний (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалобний (I)" /> 1uing5hnhta28guitghtlwi8npcw0g8 0 219471 462739 2022-08-20T23:18:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалобний (II) | попередня = [[../жалобний (I)/]] | наступна = [[../жалосливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалобний (II)" /> lhoh8hg7iwe8x72e9bzppulhg6w6pqs 0 219472 462740 2022-08-20T23:18:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалосливий | попередня = [[../жалобний (II)/]] | наступна = [[../жалосний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалосливий" /> 98tjokvvr168etavc06xkkmwruv36nz 0 219473 462741 2022-08-20T23:18:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалосний | попередня = [[../жалосливий/]] | наступна = [[../жалосник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалосний" /> ol2jsktd9oktnjvo0nukbhrwc05sbxu 0 219474 462742 2022-08-20T23:18:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалосник | попередня = [[../жалосний/]] | наступна = [[../жалостонька/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалосник" /> 7v98o2odkvc3t8cagvex7ft5lor25b2 0 219475 462743 2022-08-20T23:18:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалостонька | попередня = [[../жалосник/]] | наступна = [[../жалощі/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалостонька" /> 5vzhqiu7u91s6khpbulk5xnlghkc9at 0 219476 462744 2022-08-20T23:18:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалощі | попередня = [[../жалостонька/]] | наступна = [[../жалування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалощі" /> 3pblm1mie8jcxu3y7xs86n14rzhu3yo 0 219477 462745 2022-08-20T23:18:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалування | попередня = [[../жалощі/]] | наступна = [[../жалувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=519 onlysection="жалування" /> da8f9w92q14435uybgffxkiodd10ras 0 219478 462746 2022-08-20T23:18:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалувати | попередня = [[../жалування/]] | наступна = [[../жалуватися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=519 to=520 onlysection="жалувати" /> r1618udpkmm1np0seb6jr71jt5kde37 0 219479 462747 2022-08-20T23:18:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалуватися | попередня = [[../жалувати/]] | наступна = [[../жаль (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жалуватися" /> pvq1l5nx0ky684tdoc6jds0ni5c59eu 0 219480 462748 2022-08-20T23:18:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаль (I) | попередня = [[../жалуватися/]] | наступна = [[../жаль (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жаль (I)" /> 7laqfgc62qgriy6jz8kloshddjmiwiw 0 219481 462749 2022-08-20T23:18:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаль (II) | попередня = [[../жаль (I)/]] | наступна = [[../жалько/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жаль (II)" /> g50os9sxtqmiqbmf26xmyf78ad0o3kq 0 219482 462750 2022-08-20T23:18:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалько | попередня = [[../жаль (II)/]] | наступна = [[../жальний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жалько" /> htzbf9mozl06a1vv9xyc0m0zhslbur2 0 219483 462751 2022-08-20T23:18:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жальний | попередня = [[../жалько/]] | наступна = [[../жально/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жальний" /> fonlke5o32tgt3nm1dmw98z3da6wjqy 0 219484 462752 2022-08-20T23:18:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жально | попередня = [[../жальний/]] | наступна = [[../жальнощі/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жально" /> lqhk45yr7emjw0icjwwq5314znh786j 0 219485 462753 2022-08-20T23:18:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жальнощі | попередня = [[../жально/]] | наступна = [[../жальок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жальнощі" /> qplneiyje5ci7rwszxz0dbc2e6adzae 0 219486 462754 2022-08-20T23:18:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жальок | попередня = [[../жальнощі/]] | наступна = [[../жальце/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жальок" /> n9slyet3tx3fkxwqd5q372tczogqwc1 0 219487 462755 2022-08-20T23:18:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жальце | попередня = [[../жальок/]] | наступна = [[../жальчливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жальце" /> o5ch19wjqv6xsoopgsph9h1ashbp39i 0 219488 462756 2022-08-20T23:18:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жальчливий | попередня = [[../жальце/]] | наступна = [[../жаля/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жальчливий" /> 5f06a8fpic826gta3ixxxdzdj9nqzk0 0 219489 462757 2022-08-20T23:18:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаля | попередня = [[../жальчливий/]] | наступна = [[../жалячка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жаля" /> c4n7l96agqjlsjdlnq4se2873w58lqo 0 219490 462758 2022-08-20T23:18:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жалячка | попередня = [[../жаля/]] | наступна = [[../жандар/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жалячка" /> iaxuqutcs7t8aclmlcrt0knuxatum4p 0 219491 462759 2022-08-20T23:18:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жандар | попередня = [[../жалячка/]] | наступна = [[../жандарка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жандар" /> 3nccbji9v55r5vctwwmyu6lmnh0vajc 0 219492 462760 2022-08-20T23:18:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жандарка | попередня = [[../жандар/]] | наступна = [[../жандарський/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жандарка" /> eu6o6ywrrhberht8u6eqq67epy5u3v5 0 219493 462761 2022-08-20T23:18:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жандарський | попередня = [[../жандарка/]] | наступна = [[../жар/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жандарський" /> f1gsbyp5l0xrs5zwmxzmyyi4z682hl6 0 219494 462762 2022-08-20T23:18:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жар | попередня = [[../жандарський/]] | наступна = [[../жара/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жар" /> k0x6km7gesm3vmty49xvcrulnekbbrh 0 219495 462763 2022-08-20T23:18:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жара | попередня = [[../жар/]] | наступна = [[../жарений/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жара" /> 62ekh5uc1y8dufem0a3gxoyknfjsnd2 0 219496 462764 2022-08-20T23:18:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарений | попередня = [[../жара/]] | наступна = [[../жареня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жарений" /> 246zxs84w98dno3m8bi4o2j8xn4hh1i 0 219497 462765 2022-08-20T23:18:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жареня | попередня = [[../жарений/]] | наступна = [[../жариво/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жареня" /> fhv92yf3aqj3c7bjac9r2sejy1wityo 0 219498 462766 2022-08-20T23:18:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жариво | попередня = [[../жареня/]] | наступна = [[../жарина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жариво" /> h1696zlwq1y9t7muayzrc4ac10jrax0 0 219499 462767 2022-08-20T23:18:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарина | попередня = [[../жариво/]] | наступна = [[../жаристий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жарина" /> mn57o827yq2n1emreetsy2yw7quwxq4 0 219500 462768 2022-08-20T23:18:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаристий | попередня = [[../жарина/]] | наступна = [[../жарити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жаристий" /> 7f9om04hywxpn3ouwa5zmiu4iv6kewk 0 219501 462769 2022-08-20T23:18:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарити | попередня = [[../жаристий/]] | наступна = [[../жаріння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=520 onlysection="жарити" /> p31ad92n6takmz4ydvxmjwf1le34ohu 0 219502 462770 2022-08-20T23:18:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаріння | попередня = [[../жарити/]] | наступна = [[../жаркий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=520 to=521 onlysection="жаріння" /> j9qq6co9z2svzr3symdz02t71yy6p76 0 219503 462771 2022-08-20T23:18:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаркий | попередня = [[../жаріння/]] | наступна = [[../жаркість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жаркий" /> 9dq0yvxct8ejw9de8kpmylvoeesw2fz 0 219504 462772 2022-08-20T23:18:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаркість | попередня = [[../жаркий/]] | наступна = [[../жарко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жаркість" /> h1et9n4r750w5h1h27grpkbye34d1gk 0 219505 462773 2022-08-20T23:19:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарко | попередня = [[../жаркість/]] | наступна = [[../жарливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарко" /> 03rzgwgin6qt3aw8sz74n04q70iwi6b 0 219506 462774 2022-08-20T23:19:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарливий | попередня = [[../жарко/]] | наступна = [[../жарливість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарливий" /> jnwbwohaf1zb3mnc3cj1q3bcrnynehi 0 219507 462775 2022-08-20T23:19:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарливість | попередня = [[../жарливий/]] | наступна = [[../жарнівка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарливість" /> om5h1nepvqk1t2pmveikwu2v77eherq 0 219508 462776 2022-08-20T23:19:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарнівка | попередня = [[../жарливість/]] | наступна = [[../жарок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарнівка" /> 9w41apfjbulb6pn74vsomlbufofsdjm 0 219509 462777 2022-08-20T23:19:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарок | попередня = [[../жарнівка/]] | наступна = [[../жарота/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарок" /> rok6sbd7frmxk7jh2dg7bfmnfxqcd8z 0 219510 462778 2022-08-20T23:19:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарота | попередня = [[../жарок/]] | наступна = [[../жарочок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарота" /> eiyrc7ekx9pm59ayv3y3bful9kq7onm 0 219511 462779 2022-08-20T23:19:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарочок | попередня = [[../жарота/]] | наступна = [[../жарт/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарок" /> ddfhpod1188ickdcvxj587m8ay5c5vo 0 219512 462780 2022-08-20T23:19:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарт | попередня = [[../жарочок/]] | наступна = [[../жартівливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарт" /> qwsze37kp8ec13agqsg91ie9tv0cs5q 0 219513 462781 2022-08-20T23:19:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартівливий | попередня = [[../жарт/]] | наступна = [[../жартівливо/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартівливий" /> 51a6pfm6d1lrumxafeqto2uxr8jkfxp 0 219514 462782 2022-08-20T23:19:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартівливо | попередня = [[../жартівливий/]] | наступна = [[../жартівник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартівливо" /> 2w33ebn5anv7iw8k0v1hq04gx3u1h2e 0 219515 462783 2022-08-20T23:19:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартівник | попередня = [[../жартівливо/]] | наступна = [[../жартівниця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартівник" /> d38r5mo4jjsv0h5c8xmsy9ldqxdne4a 0 219516 462784 2022-08-20T23:19:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартівниця | попередня = [[../жартівник/]] | наступна = [[../жартливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартівниця" /> dy7tfjscj0or9x5cazovplqq4wjda7g 0 219517 462785 2022-08-20T23:19:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартливий | попередня = [[../жартівниця/]] | наступна = [[../жартливість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартливий" /> snlyyzu822g7ekgx1ddxo7rajumbrqw 0 219518 462786 2022-08-20T23:19:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартливість | попередня = [[../жартливий/]] | наступна = [[../жартливо/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартливість" /> tgnj7v8l29yzjmshm6zt8s2hk5usslt 0 219519 462787 2022-08-20T23:19:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартливо | попередня = [[../жартливість/]] | наступна = [[../жартовливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартливо" /> c5q4negvjomotttp7zo0f1m9nb8l0b0 0 219520 462788 2022-08-20T23:19:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартовливий | попередня = [[../жартливо/]] | наступна = [[../жартовне/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартовливий" /> 8q7lee8nzovnikpnaqcbimpl1nx1dra 0 219521 462789 2022-08-20T23:19:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартовне | попередня = [[../жартовливий/]] | наступна = [[../жартовник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартовне" /> pg5cy179thjxj01b38u7f6hg354d0wf 0 219522 462790 2022-08-20T23:19:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартовник | попередня = [[../жартовне/]] | наступна = [[../жартування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартовник" /> l8uv0g190rbkk8fjdstu24rx7q0xn7n 0 219523 462791 2022-08-20T23:19:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартування | попередня = [[../жартовник/]] | наступна = [[../жартувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартування" /> tr7w2w3xnwifxmij863sobdg5e5r337 0 219524 462792 2022-08-20T23:19:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартувати | попередня = [[../жартування/]] | наступна = [[../жартуватися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартувати" /> 10zgump9jr7o8p6xqa6jhtpynivxdkv 0 219525 462793 2022-08-20T23:19:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартуватися | попередня = [[../жартувати/]] | наступна = [[../жартун/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартуватися" /> 2l1v6ankjgcndha37grbvv2tv45u0xh 0 219526 462794 2022-08-20T23:19:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартун | попередня = [[../жартуватися/]] | наступна = [[../жартушки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартун" /> 6ootlksu1djeqf6bn7v4vrmtmcy6j01 0 219527 462795 2022-08-20T23:19:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жартушки | попередня = [[../жартун/]] | наступна = [[../жаруха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жартушки" /> lvevyqlcd4p7bxj6lt1nmmdqyol3wyg 0 219528 462796 2022-08-20T23:19:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаруха | попередня = [[../жартушки/]] | наступна = [[../жарьоха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жаруха" /> 0xgo0se9ct4e4ngl0t3ij4j0y03raro 0 219529 462797 2022-08-20T23:19:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жарьоха | попередня = [[../жаруха/]] | наступна = [[../жас/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жарьоха" /> konwm5mxxep6cn7yu6r8ulmkqneqoc7 0 219530 462798 2022-08-20T23:19:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жас | попередня = [[../жарьоха/]] | наступна = [[../жасати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жас" /> pt30vgnwx0a1nibpkmxgisojpbsefif 0 219531 462799 2022-08-20T23:19:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жасати | попередня = [[../жас/]] | наступна = [[../жаско/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жасати" /> n5j2fyhdnjjobv85vyx4d6n825e9i8d 0 219532 462800 2022-08-20T23:19:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаско | попередня = [[../жасати/]] | наступна = [[../жасмин/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жаско" /> fabclatwbdiubs358toouwpq7clvzft 0 219533 462801 2022-08-20T23:19:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жасмин | попередня = [[../жаско/]] | наступна = [[../жасминний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жасмин" /> 9se0n33qlpmc6esq0c6hikqyuhoav9y 0 219534 462802 2022-08-20T23:19:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жасминний | попередня = [[../жасмин/]] | наступна = [[../жасний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жасминний" /> 39f7s5lwzc45psig41m26mzltjmygod 0 219535 462803 2022-08-20T23:19:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жасний | попередня = [[../жасминний/]] | наступна = [[../жасно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жасний" /> 5l08lf790izxsyjz2vsumu2d8fpl9rk 0 219536 462804 2022-08-20T23:19:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жасно | попередня = [[../жасний/]] | наступна = [[../жаснути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жасно" /> 19dgjcw1ovezhs24b6phzmyzbjlccag 0 219537 462805 2022-08-20T23:19:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаснути | попередня = [[../жасно/]] | наступна = [[../жати (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жаснути" /> bzv5capiovh359mrf1t5vif5unm8ngj 0 219538 462806 2022-08-20T23:19:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жати (I) | попередня = [[../жаснути/]] | наступна = [[../жати (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=521 onlysection="жати (I)" /> 44153zaqlalkc43mim3igf19zzjlmqm 0 219539 462807 2022-08-20T23:19:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жати (II) | попередня = [[../жати (I)/]] | наступна = [[../жатий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=521 to=522 onlysection="жати (II)" /> 94nb7rbhh5kkxp587cay03f5fxlethe 0 219540 462808 2022-08-20T23:19:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жатий | попередня = [[../жати (II)/]] | наступна = [[../жатися (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жатий" /> 1yfjt9kiiqya7zsbsnjqc1x2kolfain 0 219541 462809 2022-08-20T23:19:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жатися (I) | попередня = [[../жатий/]] | наступна = [[../жатися (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жатися (I)" /> 3tkj7piamx672l6y3xvfv71rcp3njt8 0 219542 462810 2022-08-20T23:19:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жатися (II) | попередня = [[../жатися (I)/]] | наступна = [[../жатка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жатися (II)" /> 1suuz3x17svwab56l7kn1w12ynyp3la 0 219543 462811 2022-08-20T23:19:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жатка | попередня = [[../жатися (II)/]] | наступна = [[../жаття/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жатка" /> e7qnq6e3t4kk8830k7fxk734b406mwo 0 219544 462812 2022-08-20T23:19:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаття | попередня = [[../жатка/]] | наступна = [[../жах/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жаття" /> m1uo2bvq8vactyyujn0sxgyt82z88i8 0 219545 462813 2022-08-20T23:19:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жах | попередня = [[../жаття/]] | наступна = [[../жаханка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жах" /> t684sv7k3se9f1huqbs2p0az8a3tjlv 0 219546 462814 2022-08-20T23:19:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жаханка | попередня = [[../жах/]] | наступна = [[../жахання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жаханка" /> 4zbnp6mon5hfh9ev3orl7t8626mr4nu 0 219547 462815 2022-08-20T23:19:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахання | попередня = [[../жаханка/]] | наступна = [[../жахати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахання" /> 8uxuc98nxqa6g9kiz5w0exfhi6n4uzc 0 219548 462816 2022-08-20T23:19:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахати | попередня = [[../жахання/]] | наступна = [[../жахатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахати" /> digyiasvrlmeobnpvsml3zguxmcbdge 0 219549 462817 2022-08-20T23:19:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахатися | попередня = [[../жахати/]] | наступна = [[../жахливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахатися" /> fb9xyvmeppa5mwo1qyaeuncqdbxo195 0 219550 462818 2022-08-20T23:19:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахливий | попередня = [[../жахатися/]] | наступна = [[../жахливість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахливий" /> m8ioqio672rzs9lkificysgr7nyih6b 0 219551 462819 2022-08-20T23:19:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахливість | попередня = [[../жахливий/]] | наступна = [[../жахливо/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахливість" /> 37c8rjz2jcv6ceib5c9cjgcu7dgt520 0 219552 462820 2022-08-20T23:19:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахливо | попередня = [[../жахливість/]] | наступна = [[../жахний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахливо" /> l0io5lw7y707pdwqzf1ozy0vlksumfv 0 219553 462821 2022-08-20T23:19:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахний | попередня = [[../жахливо/]] | наступна = [[../жахно/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахний" /> a1exaz0vijzxn5804xep3uej0mngt0h 0 219554 462822 2022-08-20T23:19:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахно | попередня = [[../жахний/]] | наступна = [[../жахнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахно" /> ezstd3g3k0qefqt6yexvc1q3087nntr 0 219555 462823 2022-08-20T23:19:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахнути | попередня = [[../жахно/]] | наступна = [[../жахнутися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахнути" /> 4kb2hld0yegzwtnmspmooe6tlicl3kg 0 219556 462824 2022-08-20T23:19:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахнутися | попередня = [[../жахнути/]] | наступна = [[../жахота/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахнутися" /> ekz92ldcz83qsrbdt4bqd7c57ybw0op 0 219557 462825 2022-08-20T23:19:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахота | попередня = [[../жахнутися/]] | наступна = [[../жахтіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахота" /> o58f1blihf184auoml8uugr5o3nbwn6 0 219558 462826 2022-08-20T23:19:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жахтіти | попередня = [[../жахота/]] | наступна = [[../жачка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жахтіти" /> af64l9ttwm3hn1olqheymapkqa5ho9h 0 219559 462827 2022-08-20T23:19:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жачка | попередня = [[../жахтіти/]] | наступна = [[../жбан/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жачка" /> of3n0pe6ijbnd8i5ncggfqyni4tq2pn 0 219560 462828 2022-08-20T23:19:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбан | попередня = [[../жачка/]] | наступна = [[../жбановий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбан" /> nk8tpny3g9obmmhnw9qp4pabmjrmvbl 0 219561 462829 2022-08-20T23:19:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбановий | попередня = [[../жбан/]] | наступна = [[../жбанок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбановий" /> t7gzwnppbnhsha83nh119nty5abm91g 0 219562 462830 2022-08-20T23:19:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбанок | попередня = [[../жбановий/]] | наступна = [[../жбанячий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбанок" /> an24x9lrui7wirklecsoyrlbqe41kei 0 219563 462831 2022-08-20T23:19:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбанячий | попередня = [[../жбанок/]] | наступна = [[../жбир/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбанячий" /> al78hemykvtauwcmywphkj7ccuh9uxy 0 219564 462832 2022-08-20T23:19:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбир | попередня = [[../жбанячий/]] | наступна = [[../жбирь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбир" /> atdn9wk0vry8a52ysro0rhgedtk154d 0 219565 462833 2022-08-20T23:19:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбирь | попередня = [[../жбир/]] | наступна = [[../жбурити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбирь" /> dq4nq2waglhuz0ybgsv2wfzde03ytwh 0 219566 462834 2022-08-20T23:19:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбурити | попередня = [[../жбирь/]] | наступна = [[../жбурляти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбурити" /> oe2arm16c0u6qm8s328ovv1bb7wbhpj 0 219567 462835 2022-08-20T23:19:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбурляти | попередня = [[../жбурити/]] | наступна = [[../жбурнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбурити" /> 4wa1y6o5ow0ai35e60ofea4ewjj8ix7 0 219568 462836 2022-08-20T23:19:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбурнути | попередня = [[../жбурляти/]] | наступна = [[../жбух!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбурити" /> 5o0u93kqtku99201yo6conn20q8ndjw 0 219569 462837 2022-08-20T23:19:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбух! | попередня = [[../жбурнути/]] | наступна = [[../жбухати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=522 onlysection="жбух!" /> 2019jnar4vhx2vl75s80dp2xi48zj1j 0 219570 462838 2022-08-20T23:19:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбухати | попередня = [[../жбух!/]] | наступна = [[../жбухнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=522 to=523 onlysection="жбухати" /> 530m7us55ywq4a6h6554hgqumsesqlc 0 219571 462839 2022-08-20T23:19:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жбухнути | попередня = [[../жбухати/]] | наступна = [[../жвавий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=522 to=523 onlysection="жбухати" /> 4zh6mbtou3izxkdz1knbn9ne2xh1cwd 0 219572 462840 2022-08-20T23:19:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвавий | попередня = [[../жбухнути/]] | наступна = [[../жвавість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвавий" /> euko1ccm0w1p6jx6l7rtjxgxnv19mws 0 219573 462841 2022-08-20T23:19:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвавість | попередня = [[../жвавий/]] | наступна = [[../жваво/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвавість" /> 9ud8t4fjlz00et2pz7jzimoib10qzon 0 219574 462842 2022-08-20T23:19:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жваво | попередня = [[../жвавість/]] | наступна = [[../жвавота/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жваво" /> h1a4rhw3k0gh32znu3r8r4duwiy8ubk 0 219575 462843 2022-08-20T23:20:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвавота | попередня = [[../жваво/]] | наступна = [[../жвака/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвавота" /> b4bpkgpjf5wljz0oos8it5k6wamk0uo 0 219576 462844 2022-08-20T23:20:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвака | попередня = [[../жвавота/]] | наступна = [[../жвакання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвака" /> 8tgz2130onqt2esdevpekueqc50r2ss 0 219577 462845 2022-08-20T23:20:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакання | попередня = [[../жвака/]] | наступна = [[../жвакати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакання" /> dz7p2tvdjm0b65brd323ejir1iyms5b 0 219578 462846 2022-08-20T23:20:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакати | попередня = [[../жвакання/]] | наступна = [[../жвакнути/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакати" /> 97qp3c5kvq8n379qkjzb5n7s6m7ww4o 0 219579 462847 2022-08-20T23:20:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакнути | попередня = [[../жвакати/]] | наступна = [[../жвакота/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакнути" /> khija7097eqldqrmcbz7zy3lwe78gzi 0 219580 462848 2022-08-20T23:20:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакота | попередня = [[../жвакнути/]] | наступна = [[../жвакування/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакота" /> so2kf8jg7qucndkc515quio3ke4jknt 0 219581 462849 2022-08-20T23:20:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакування | попередня = [[../жвакота/]] | наступна = [[../жвакувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакування" /> d2zne8i9a41uhramk44xnh80nel84d3 0 219582 462850 2022-08-20T23:20:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакувати | попередня = [[../жвакування/]] | наступна = [[../жвакун/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакувати" /> a4f7bx3d1yvkbllpge4qfa07bek1bf3 0 219583 462851 2022-08-20T23:20:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакун | попередня = [[../жвакувати/]] | наступна = [[../жвакуня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакун" /> 2xhtcjjhcbvy0ijclkz8g38fm1a7vgx 0 219584 462852 2022-08-20T23:20:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвакуня | попередня = [[../жвакун/]] | наступна = [[../жвати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвакуня" /> bv86fifya5yphwt6gr8loa8it5ql697 0 219585 462853 2022-08-20T23:20:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвати | попередня = [[../жвакуня/]] | наступна = [[../жвахтати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвати" /> 6nmrmc0fblcwbtq21sq6tsbdkwo215j 0 219586 462854 2022-08-20T23:20:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвахтати | попередня = [[../жвати/]] | наступна = [[../жвачка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвахтати" /> 91cs2z71v21lpeo24w34d9u4jr0dncf 0 219587 462855 2022-08-20T23:20:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвачка | попередня = [[../жвахтати/]] | наступна = [[../жвякати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвачка" /> h8k6wi3prom155ztwxgom9c1irlehq0 0 219588 462856 2022-08-20T23:20:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвякати | попередня = [[../жвачка/]] | наступна = [[../жвяхтіти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвякати" /> qqnmjr9v66rzkgvr42all3l3m2vrykl 0 219589 462857 2022-08-20T23:20:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жвяхтіти | попередня = [[../жвякати/]] | наступна = [[../жгут/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жвяхтіти" /> bwj9qh79rlwcf3ybbythlj7hd74k0zo 0 219590 462858 2022-08-20T23:20:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жгут | попередня = [[../жвяхтіти/]] | наступна = [[../жґринджатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жгут" /> mu48bnkhkitvq9a527b49ospgyvwjso 0 219591 462859 2022-08-20T23:20:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жґринджатися | попередня = [[../жгут/]] | наступна = [[../жґут/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жґринджатися" /> isqx48g76cu17zrltsk2bdks367s80r 0 219592 462860 2022-08-20T23:20:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жґут | попередня = [[../жґринджатися/]] | наступна = [[../жданий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жґут" /> 1pgy82oapghngl0vrf5wccv63vs57gu 0 219593 462861 2022-08-20T23:20:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жданий | попередня = [[../жґут/]] | наступна = [[../жданики/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жданий" /> ii2gixozseamjhmtpvfrk55exxco6on 0 219594 462862 2022-08-20T23:20:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жданики | попередня = [[../жданий/]] | наступна = [[../жданки/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жданики" /> 96dgtav9l5k20eb1r10yczzz4ontj9c 0 219595 462863 2022-08-20T23:20:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жданки | попередня = [[../жданики/]] | наступна = [[../ждання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жданки" /> lzvpqjwvszrimn9lsijahvpiznk6lyb 0 219596 462864 2022-08-20T23:20:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>ждання | попередня = [[../жданки/]] | наступна = [[../ждати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="ждання" /> fojktnou56cs895xxdwqlpc610bp578 0 219597 462865 2022-08-20T23:20:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>ждати | попередня = [[../ждання/]] | наступна = [[../жджок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="ждати" /> d8oow0ge9d7qqt0u81r02l5rm6rtnxi 0 219598 462866 2022-08-20T23:20:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жджок | попередня = [[../ждати/]] | наступна = [[../же/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жджок" /> ori0hq3d369ftq21d6e8dp1oj6fj49l 0 219599 462867 2022-08-20T23:20:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>же | попередня = [[../жджок/]] | наступна = [[../жеб/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="же" /> pzi4j337zpsiqsqg5mqcv3cr04hfbx5 0 219600 462868 2022-08-20T23:20:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеб | попередня = [[../же/]] | наступна = [[../жебоніти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жеб" /> 3gpueblhzc8cqqntppbu959mepm6225 0 219601 462869 2022-08-20T23:20:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебоніти | попередня = [[../жеб/]] | наступна = [[../жебрак/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жебоніти" /> hvtbe0tue79o6rhmijuja87enwgepb5 0 219602 462870 2022-08-20T23:20:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрак | попередня = [[../жебоніти/]] | наступна = [[../жебран/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жебрак" /> bq3rb2rf93vti4v8983gla4ttjwbyh5 0 219603 462871 2022-08-20T23:20:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебран | попередня = [[../жебрак/]] | наступна = [[../жебраний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жебран" /> k0x4xy61rr8d24ejr74hy1u968sfycm 0 219604 462872 2022-08-20T23:20:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебраний | попередня = [[../жебран/]] | наступна = [[../жебранина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жебраний" /> 3dz5skj33gzudz7plpolgoylf9axxgf 0 219605 462873 2022-08-20T23:20:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебранина | попередня = [[../жебраний/]] | наступна = [[../жебрати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жебранина" /> kobe63yz1d5aqd8c95d9afl02mjuoj6 0 219606 462874 2022-08-20T23:20:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрати | попередня = [[../жебранина/]] | наступна = [[../жебрацтво/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жебрати" /> tklcdtb1jgafdx2xc839i9lvr9em9wk 0 219607 462875 2022-08-20T23:20:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрацтво | попередня = [[../жебрати/]] | наступна = [[../жебрацький/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=523 onlysection="жебрацтво" /> bgoofdmr0o26hav5wma2gyzcb0igtiz 0 219608 462876 2022-08-20T23:20:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрацький | попередня = [[../жебрацтво/]] | наступна = [[../жебрачий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жебрацький" /> blkbisaud0ahyp5duyvzxpf3hfplzz6 0 219609 462877 2022-08-20T23:20:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрачий | попередня = [[../жебрацький/]] | наступна = [[../жебрачка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жебрачий" /> tbk09dkhssyjh4wtz4lc6xdcb34olud 0 219610 462878 2022-08-20T23:20:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрачка | попередня = [[../жебрачий/]] | наступна = [[../жебри/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жебрачка" /> qsluz63fkdyeo0dwihj6nr5aqzk1rjf 0 219611 462879 2022-08-20T23:20:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебри | попередня = [[../жебрачка/]] | наступна = [[../жебрій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жебри" /> tqzaupmajq521k6fexmy96zmjtxj8ol 0 219612 462880 2022-08-20T23:20:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрій | попередня = [[../жебри/]] | наступна = [[../жебрувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жебрій" /> jea97hrev96588xwqdf3e391rviyyio 0 219613 462881 2022-08-20T23:20:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жебрувати | попередня = [[../жебрій/]] | наступна = [[../жевжик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жебрувати" /> t4ntdxb1qv5bzp0kdj7ra3j12fd4e6u 0 219614 462882 2022-08-20T23:20:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жевжик | попередня = [[../жебрувати/]] | наступна = [[../жевжикувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жевжик" /> irvl56ke8hp8heqzlwwqrrz9xudgo30 0 219615 462883 2022-08-20T23:20:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жевжикувати | попередня = [[../жевжик/]] | наступна = [[../жевжичок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жевжикувати" /> 0b4gwwh2u07qsede2xonoifpbtucmpr 0 219616 462884 2022-08-20T23:20:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жевжичок | попередня = [[../жевжикувати/]] | наступна = [[../жевріти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жевжичок" /> 6n83ahbws32oirtqjio935zal5jpi9t 0 219617 462885 2022-08-20T23:20:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жевріти | попередня = [[../жевжичок/]] | наступна = [[../жеврітися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жевріти" /> avcxb0wvibfyn8g3tgy44kzmr8euj6f 0 219618 462886 2022-08-20T23:20:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеврітися | попередня = [[../жевріти/]] | наступна = [[../жегнання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жеврітися" /> 9h2grmzk4fshsg7bkln0553o7eohwpo 0 219619 462887 2022-08-20T23:20:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жегнання | попередня = [[../жеврітися/]] | наступна = [[../жегнати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жегнання" /> 054kam93z1yf478ueljf9v98wxe9oqe 0 219620 462888 2022-08-20T23:20:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жегнати | попередня = [[../жегнання/]] | наступна = [[../жегнатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жегнати" /> aalbwki0prn6b5ftp2ft3vwus5yp3g3 0 219621 462889 2022-08-20T23:20:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жегнатися | попередня = [[../жегнати/]] | наступна = [[../жежель/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жегнатися" /> rkroe6oveberv3p7mhucb1dq1aschmf 0 219622 462890 2022-08-20T23:20:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жежель | попередня = [[../жегнатися/]] | наступна = [[../жежко/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жежель" /> 17r6rrntsaftrnotlpnzsi6124is8t9 0 219623 462891 2022-08-20T23:20:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жежко | попередня = [[../жежель/]] | наступна = [[../жезл/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жежко" /> b2v9vrpenvapsaz5ryqxsezbwy4vmdp 0 219624 462892 2022-08-20T23:20:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жезл | попередня = [[../жежко/]] | наступна = [[../жезло/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жезл" /> qxn2lfbsbn88lijl07a05o13z6raupo 0 219625 462893 2022-08-20T23:20:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жезло | попередня = [[../жезл/]] | наступна = [[../желізний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жезло" /> 4tpv60attcag0v5tss9itlsrx0m0z3c 0 219626 462894 2022-08-20T23:20:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>желізний | попередня = [[../жезло/]] | наступна = [[../желіпало/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="желізний" /> 46nu49qplg6zd6t6y3q0327b251fsmh 0 219627 462895 2022-08-20T23:20:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>желіпало | попередня = [[../желізний/]] | наступна = [[../желіпання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="желіпало" /> cqom4afvwcw625ovxveon0l1u0zjhv2 0 219628 462896 2022-08-20T23:20:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>желіпання | попередня = [[../желіпало/]] | наступна = [[../желіпати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="желіпання" /> ifblo27kwzj6qjbnk8a37kmiljlv7da 0 219629 462897 2022-08-20T23:20:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>желіпати | попередня = [[../желіпання/]] | наступна = [[../желонка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="желіпати" /> bkzfs6o7jnb6b3ezxxdu1y58geuiyja 0 219630 462898 2022-08-20T23:20:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>желонка | попередня = [[../желіпати/]] | наступна = [[../жельман/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="желонка" /> iwwg3vp9799ct1yrav23mh9kadkg0mi 0 219631 462899 2022-08-20T23:20:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жельман | попередня = [[../желонка/]] | наступна = [[../жемериння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жельман" /> lh3liekndfp6t98sby83xskc5unngvj 0 219632 462900 2022-08-20T23:20:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жемериння | попередня = [[../жельман/]] | наступна = [[../жемчуг/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жемериння" /> lwywt5k6juuxq47rthdty0n8hcbe7rc 0 219633 462901 2022-08-20T23:20:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жемчуг | попередня = [[../жемериння/]] | наступна = [[../жемчужина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жемчуг" /> 3nfgh6sxi0bvhtfmu4pzsjtv5vf7f6w 0 219634 462902 2022-08-20T23:20:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жемчужина | попередня = [[../жемчуг/]] | наступна = [[../жемчужний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жемчужина" /> 3pqhj33akevzjdkqhzpknlcadfe6z03 0 219635 462903 2022-08-20T23:20:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жемчужний | попередня = [[../жемчужина/]] | наступна = [[../жемчужок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жемчужний" /> shxf29rasnjk2vcrk789mibul1bq8ww 0 219636 462904 2022-08-20T23:20:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жемчужок | попередня = [[../жемчужний/]] | наступна = [[../женавий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жемчужок" /> jkjwqsmjyzul9uxo532yv7m0rarzskn 0 219637 462905 2022-08-20T23:20:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женавий | попередня = [[../жемчужок/]] | наступна = [[../женило/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="женавий" /> du1t4dk0yagc07ugjet9opdzn3jhd2b 0 219638 462906 2022-08-20T23:20:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женило | попередня = [[../женавий/]] | наступна = [[../женити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="женило" /> 7lpt1p1y76fqbnhxljuv52h256ybd1a 0 219639 462907 2022-08-20T23:20:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женити | попередня = [[../женило/]] | наступна = [[../женитися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="женити" /> k9dylcn7xv3ho5kt8f3jry8mvaq5rj1 0 219640 462908 2022-08-20T23:20:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женитися | попередня = [[../женити/]] | наступна = [[../жених/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="женитися" /> hcz4k8qu8w8ya2hfh4wiyyom6v3riai 0 219641 462909 2022-08-20T23:20:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жених | попередня = [[../женитися/]] | наступна = [[../женихання/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=524 onlysection="жених" /> nmzka73oviwzrlnw889h4kyabxhntqq 0 219642 462910 2022-08-20T23:20:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женихання | попередня = [[../жених/]] | наступна = [[../женихатися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" from=524 to=525 onlysection="женихання" /> gxb74lfl5x0905jmuxu8gqe3bmfxhmj 0 219643 462911 2022-08-20T23:20:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женихатися | попередня = [[../женихання/]] | наступна = [[../женихівський/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женихатися" /> gxrq7hqltxwtrhl39camlf75e4t8dxp 0 219644 462912 2022-08-20T23:20:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женихівський | попередня = [[../женихатися/]] | наступна = [[../женихливий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женихівський" /> 5xqat1mfuzpz2ba0gj5abnob3eha1mp 0 219645 462913 2022-08-20T23:21:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женихливий | попередня = [[../женихівський/]] | наступна = [[../женихливість/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женихливий" /> rkwffzg2q7wqgleot0e9olcckari400 0 219646 462914 2022-08-20T23:21:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женихливість | попередня = [[../женихливий/]] | наступна = [[../женишенько/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женихливість" /> 2w6gmjrrc11dhga9uv08coz9go0u314 0 219647 462915 2022-08-20T23:21:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женишенько | попередня = [[../женихливість/]] | наступна = [[../женишина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женишенько" /> tafnlw13uto7310nfeox9k590j17ki2 0 219648 462916 2022-08-20T23:21:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женишина | попередня = [[../женишенько/]] | наступна = [[../женишище/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женишина" /> sbcqhm6ek9fnzufpn85830mg1f9kvrl 0 219649 462917 2022-08-20T23:21:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женишище | попередня = [[../женишина/]] | наступна = [[../женишок/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женишище" /> 7yi963vruzla9dyuseek8psvschv4r3 0 219650 462918 2022-08-20T23:21:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женишок | попередня = [[../женишище/]] | наступна = [[../женіння/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женишок" /> ip4yuit6azf664aw6386wb2ttwr3kmx 0 219651 462919 2022-08-20T23:21:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женіння | попередня = [[../женишок/]] | наступна = [[../женничка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женіння" /> jz6vb37xwu9bg7308vq4r9nqtajicml 0 219652 462920 2022-08-20T23:21:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женничка | попередня = [[../женіння/]] | наступна = [[../жентиця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женничка" /> rva4937t5elpvhylg5xdkpzyutxecml 0 219653 462921 2022-08-20T23:21:06Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жентиця | попередня = [[../женничка/]] | наступна = [[../жентичник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жентиця" /> sjx5n9do2hthrtl0uchr7tvh68hsmqq 0 219654 462922 2022-08-20T23:21:07Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жентичник | попередня = [[../жентиця/]] | наступна = [[../женців/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жентичник" /> 1s6w73mdhk3ugrhs9lo1mjz7c0ktgwx 0 219655 462923 2022-08-20T23:21:08Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женців | попередня = [[../жентичник/]] | наступна = [[../женчик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женців" /> 0w6dd0wlfhrz2j56t3suv3xcdglq1ju 0 219656 462924 2022-08-20T23:21:09Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женчик | попередня = [[../женців/]] | наступна = [[../женчиха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женчик" /> luk12v5yx6envjei1fqfmp9l8k2oyfz 0 219657 462925 2022-08-20T23:21:10Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женчиха | попередня = [[../женчик/]] | наступна = [[../женчуг/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женчиха" /> 2ex5fhhpxi279um587q5ft8xygvuhb7 0 219658 462926 2022-08-20T23:21:11Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женчуг | попередня = [[../женчиха/]] | наступна = [[../жень/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женчуг" /> 8wlx3jtcs44bkk8pj503wzhnsfkhmxs 0 219659 462927 2022-08-20T23:21:12Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жень | попередня = [[../женчуг/]] | наступна = [[../женькиня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жень" /> 6mxcl827b9hpa7m9f18c7py2u48hrrx 0 219660 462928 2022-08-20T23:21:13Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женькиня | попередня = [[../жень/]] | наступна = [[../женьчар/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женькиня" /> 7lizj9uqc7kvbihwm75758zcat0t7cx 0 219661 462929 2022-08-20T23:21:14Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женьчар | попередня = [[../женькиня/]] | наступна = [[../женьчарка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женьчар" /> cj7tpc1ac2z2694ww4zxv1r7eovauoc 0 219662 462930 2022-08-20T23:21:15Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женьчарка | попередня = [[../женьчар/]] | наступна = [[../женьчуги/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женьчарка" /> k4lrcu81001n0z6fwk1s07534ggvjds 0 219663 462931 2022-08-20T23:21:16Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>женьчуги | попередня = [[../женьчарка/]] | наступна = [[../жербій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="женьчуги" /> 9m4o6sd4pkmz91klh48i1xruejqh580 0 219664 462932 2022-08-20T23:21:17Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жербій | попередня = [[../женьчуги/]] | наступна = [[../жерва/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жербій" /> ddkdgyays1dqsbslgaw87v517he6xka 0 219665 462933 2022-08-20T23:21:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерва | попередня = [[../жербій/]] | наступна = [[../жерделя/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жерва" /> e71l2pi8jg88pttpw9rzv9nqnpxhcb2 0 219666 462934 2022-08-20T23:21:18Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерделя | попередня = [[../жерва/]] | наступна = [[../жердина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жерделя" /> htb9zztgtw770p0z3pt11rzik3m9xft 0 219667 462935 2022-08-20T23:21:19Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жердина | попередня = [[../жерделя/]] | наступна = [[../жердка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жердина" /> ct3lkxbmhvqou4jtib2vpo0jb57jfho 0 219668 462936 2022-08-20T23:21:20Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жердка | попередня = [[../жердина/]] | наступна = [[../жердь/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жердка" /> 88nxgc5eahyzra0k7hzugeu7zrdlxxz 0 219669 462937 2022-08-20T23:21:21Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жердь | попередня = [[../жердка/]] | наступна = [[../жердя (I)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жердь" /> l1e2f3u36n2ca5itr20zy92pykamzp6 0 219670 462938 2022-08-20T23:21:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жердя (I) | попередня = [[../жердь/]] | наступна = [[../жердя (II)/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жердя (I)" /> golt5f0whmdfr1ydgeyhkljmv5sdhea 0 219671 462939 2022-08-20T23:21:22Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жердя (II) | попередня = [[../жердя (I)/]] | наступна = [[../жердяний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жердя (II)" /> 1oxcu1u9sn74x9cy6w062vafov1n33f 0 219672 462940 2022-08-20T23:21:23Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жердяний | попередня = [[../жердя (II)/]] | наступна = [[../жереб/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жердяний" /> fpuid77c1psn434b2a53s0333zbxzuf 0 219673 462941 2022-08-20T23:21:24Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жереб | попередня = [[../жердяний/]] | наступна = [[../жеребець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жереб" /> 93hkk15diwnkcqub9mq3vhpbud0uca3 0 219674 462942 2022-08-20T23:21:25Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеребець | попередня = [[../жереб/]] | наступна = [[../жеребитися/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=525 onlysection="жеребець" /> fmt80tlyb77wwapvhp558q37oybv4iv 0 219675 462943 2022-08-20T23:21:26Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеребитися | попередня = [[../жеребець/]] | наступна = [[../жеребна/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеребитися" /> 6v3uyjpppzurbku9gy2omkr77q4xgye 0 219676 462944 2022-08-20T23:21:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеребна | попередня = [[../жеребитися/]] | наступна = [[../жеребцювати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеребна" /> 31dwbbny2ql2u7l9gbl3a1u90dazt6d 0 219677 462945 2022-08-20T23:21:27Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеребцювати | попередня = [[../жеребна/]] | наступна = [[../жеребчик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеребцювати" /> 57f3wtxkgmn5fbcrbnuav2rczbee7ss 0 219678 462946 2022-08-20T23:21:28Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеребчик | попередня = [[../жеребцювати/]] | наступна = [[../жереб'я/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеребчик" /> 3yrz30gdjyrdqoj496j70tnpo6690xb 0 219679 462947 2022-08-20T23:21:29Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жереб'я | попередня = [[../жеребчик/]] | наступна = [[../жереб'ячий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жереб'я" /> rcbwp6o12hjjzttpsw5dzx0z28mzp16 0 219680 462948 2022-08-20T23:21:30Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жереб'ячий | попередня = [[../жереб'я/]] | наступна = [[../жерелатий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жереб'ячий" /> p2d7fex0vsn25lg7092gqbrxfpi5e03 0 219681 462949 2022-08-20T23:21:31Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерелатий | попередня = [[../жереб'ячий/]] | наступна = [[../жерело/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерелатий" /> 3z7m359ulr1jr05bnsle8ozbvq04q3x 0 219682 462950 2022-08-20T23:21:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерело | попередня = [[../жерелатий/]] | наступна = [[../жерелуха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерело" /> 7hxrz3zcdg3wyptj6r12480az24um8m 0 219683 462951 2022-08-20T23:21:32Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерелуха | попередня = [[../жерело/]] | наступна = [[../жерельце/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерелуха" /> 17bhh9g8qqty75x6pjfv2rcyrr258od 0 219684 462952 2022-08-20T23:21:33Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерельце | попередня = [[../жерелуха/]] | наступна = [[../жереп/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерельце" /> 15pyk912cptlq4s9klk0emmciunnz5w 0 219685 462953 2022-08-20T23:21:34Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жереп | попередня = [[../жерельце/]] | наступна = [[../жерепмик/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жереп" /> 9lg8rbp4dp4ht7odnqhz9dphtn2cmfi 0 219686 462954 2022-08-20T23:21:35Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерепмик | попередня = [[../жереп/]] | наступна = [[../жеретій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерепмик" /> irlfjwy8l2tq8ujx0q09oz7ida81tn0 0 219687 462955 2022-08-20T23:21:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеретій | попередня = [[../жерепмик/]] | наступна = [[../жеретія/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеретій" /> bgjj7nkw3f6yimvjwiuehnetetpbldx 0 219688 462956 2022-08-20T23:21:36Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеретія | попередня = [[../жеретій/]] | наступна = [[../жеретіяка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеретія" /> l6dl4os3nd8b9v28km99vv8wwq1upq3 0 219689 462957 2022-08-20T23:21:37Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеретіяка | попередня = [[../жеретія/]] | наступна = [[../жерех/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеретіяка" /> rrdi97j3n7o1e1w779ec0vwjg9guznj 0 219690 462958 2022-08-20T23:21:38Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерех | попередня = [[../жеретіяка/]] | наступна = [[../жерецький/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерех" /> 5z7m2gxzz50mr5j7q4s1z1k96whidun 0 219691 462959 2022-08-20T23:21:39Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерецький | попередня = [[../жерех/]] | наступна = [[../жерібна/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерецький" /> kqfj1wzvwnefgjy1mtnw73c4pmsze9h 0 219692 462960 2022-08-20T23:21:40Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерібна | попередня = [[../жерецький/]] | наступна = [[../жерій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерібна" /> gvmus3frppl8hwa5ntkhn21vauwsrp7 0 219693 462961 2022-08-20T23:21:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерій | попередня = [[../жерібна/]] | наступна = [[../жерлига/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерій" /> 6whqs3lft57ktfaetpa28p7atkixfpq 0 219694 462962 2022-08-20T23:21:41Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерлига | попередня = [[../жерій/]] | наступна = [[../жерлистий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерлига" /> 3f84yz2rhcg37ar4yggigrdoe4kvz73 0 219695 462963 2022-08-20T23:21:42Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерлистий | попередня = [[../жерлига/]] | наступна = [[../жерло/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерлистий" /> f316wc9984jakwxn3nqkbstkerzjzlv 0 219696 462964 2022-08-20T23:21:43Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерло | попередня = [[../жерлистий/]] | наступна = [[../жерлуха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерло" /> 66o9n3b1g1j18681m2paffp9tmu6lvy 0 219697 462965 2022-08-20T23:21:44Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерлуха | попередня = [[../жерло/]] | наступна = [[../жерлянка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерелуха" /> 5bse8ev5pwkopx9p3n29dmycrn87cjq 0 219698 462966 2022-08-20T23:21:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерлянка | попередня = [[../жерлуха/]] | наступна = [[../жерниця/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерлянка" /> 1shhugejsw1gpjkxozw1yaiow6wg5ma 0 219699 462967 2022-08-20T23:21:45Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерниця | попередня = [[../жерлянка/]] | наступна = [[../жернівка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерниця" /> 9e82vmgko4jvxs4hoi1rfdp0utfakag 0 219700 462968 2022-08-20T23:21:46Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жернівка | попередня = [[../жерниця/]] | наступна = [[../жерства/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жернівка" /> j0urdwecsrkollzxtv7vryu27kybnro 0 219701 462969 2022-08-20T23:21:47Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерства | попередня = [[../жернівка/]] | наступна = [[../жерстина/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерства" /> a39zu059ma711zbnwb2v64kqufvm6cr 0 219702 462970 2022-08-20T23:21:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерстина | попередня = [[../жерства/]] | наступна = [[../жерстити/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерстина" /> 0pbho4ib05w06yvpnz3nn5jz4lb02ud 0 219703 462971 2022-08-20T23:21:48Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерстити | попередня = [[../жерстина/]] | наступна = [[../жерсть/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерстити" /> gv15hoip5odcec4jistm3tksc2rf758 0 219704 462972 2022-08-20T23:21:49Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерсть | попередня = [[../жерстити/]] | наступна = [[../жерстяний/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерсть" /> na1h6z0oanb2qycokurc81unl8f1gkr 0 219705 462973 2022-08-20T23:21:50Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерстяний | попередня = [[../жерсть/]] | наступна = [[../жерстянка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерстяний" /> d8tastehfnvrdk3m12vdpiv9n8v3qa3 0 219706 462974 2022-08-20T23:21:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерстянка | попередня = [[../жерстяний/]] | наступна = [[../жертва/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерстянка" /> 6s62cs9l0lid8t3zu2td8elpmw49d05 0 219707 462975 2022-08-20T23:21:51Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жертва | попередня = [[../жерстянка/]] | наступна = [[../жертвувати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жертва" /> cb79dyjyn9zbkfh9s214dhewdspj4mz 0 219708 462976 2022-08-20T23:21:52Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жертвувати | попередня = [[../жертва/]] | наступна = [[../жерти/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жертвувати" /> c5kwsrenr40j4h0jxx7lr6tk8bd02o4 0 219709 462977 2022-08-20T23:21:53Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерти | попередня = [[../жертвувати/]] | наступна = [[../жертівня/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерти" /> ho92nnpwlaozulud95akqw7fnb75qcw 0 219710 462978 2022-08-20T23:21:54Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жертівня | попередня = [[../жерти/]] | наступна = [[../жертка/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жертівня" /> 43qfru5y50q9t2hvjaid6fzbkceg4zd 0 219711 462979 2022-08-20T23:21:55Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жертка | попередня = [[../жертівня/]] | наступна = [[../жертовник/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жертка" /> e8l4martwpkrocbjiana93cu0or916a 0 219712 462980 2022-08-20T23:21:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жертовник | попередня = [[../жертка/]] | наступна = [[../жерть/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жертовник" /> k821cx15jtau3376tsbonliimh27f52 0 219713 462981 2022-08-20T23:21:56Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерть | попередня = [[../жертовник/]] | наступна = [[../жеруха/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерть" /> pv4ap7qnkgll8xyq9nql3jmms9s45qb 0 219714 462982 2022-08-20T23:21:57Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жеруха | попередня = [[../жерть/]] | наступна = [[../жерцем/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жеруха" /> h7zoflpjokitl39220cq5a9gbo540oh 0 219715 462983 2022-08-20T23:21:58Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерцем | попередня = [[../жеруха/]] | наступна = [[../жерявий/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерцем" /> pnzct8v39gqhmbpjwxond6yzo8ccv8s 0 219716 462984 2022-08-20T23:21:59Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жерявий | попередня = [[../жерцем/]] | наступна = [[../жестер/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жерявий" /> 3v3fr1c187t7x36ohajbc8u6waghe6j 0 219717 462985 2022-08-20T23:22:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жестер | попередня = [[../жерявий/]] | наступна = [[../жєс/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жестер" /> 4av33cvu32nickonbluj7h6al9cezj1 0 219718 462986 2022-08-20T23:22:00Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жєс | попередня = [[../жестер/]] | наступна = [[../жєсати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жєс" /> 6rtjift86ebcl8dkpbnkycuqx69mdse 0 219719 462987 2022-08-20T23:22:01Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жєсати | попередня = [[../жєс/]] | наступна = [[../жибець/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жєс" /> 36nipmcpyztyuretypcysfu5fmq8n89 0 219720 462988 2022-08-20T23:22:02Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жибець | попередня = [[../жєсати/]] | наступна = [[../жибрій/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жибець" /> 5fcg2y7nhsiknxy58985f5tubd9pal3 0 219721 462989 2022-08-20T23:22:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жибрій | попередня = [[../жибець/]] | наступна = [[../жив!/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жибрій" /> qpr574ebirej9mtjtmisq65avdkpohh 0 219722 462990 2022-08-20T23:22:03Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>жив! | попередня = [[../жибрій/]] | наступна = [[../живати/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="жив!" /> ez1dn3k0m4ilcqiw8z47cxnxuumtqkf 0 219723 462991 2022-08-20T23:22:04Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>живати | попередня = [[../жив!/]] | наступна = [[../живетень/]] | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="живати" /> gq2fohsyek99k6kbqvzxvsadbwjeuhs 0 219724 462992 2022-08-20T23:22:05Z Leh Palych 5381 нова wikitext text/x-wiki {{заголовок | назва = [[../|Словарь української мови]] | автор = Борис Грінченко | секція = [[../Ж/]]<br/>живетень | попередня = [[../живати/]] | наступна = | рік = 1924 | місто = Берлін | видавець = Українське слово | примітки = }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu" include=526 onlysection="живетень" /> eavfrrkizzc1z3kcv7dwqt0c23dxg2t 250 219725 463022 2022-08-21T11:43:20Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|147}}</noinclude>же снѣги малие были. А напотомъ<ref>Это слово пропущено въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго.</ref> знову тоей же зими, коло всеедной, вишло кримской орди солтановъ чотири, с которими множество татаръ и самъ Хмелницкій былъ, и простовали на Черкаси за Днѣпръ, хотячи Заднѣпря опліондровати<ref>Такъ и въ сп. г. Юзефовича. Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „''сплюндровати''“.</ref>. Але Господь Богъ замисли онихъ перемѣшалъ: бо барзо снѣги великіе випали, же неможна было конемъ куди хотѣти ехати; итакъ тилко по Лукомле и Яблуневъ были, а далѣй не йшли за великою зимою, и варовалися, же войска стояли около Днѣпра от Арклѣева по мѣстахъ и от Миргорода. Итакъ, нѣчого не вскуравши, назад повернули з великою утратою коней, и сакихъ татаръ набрано немало, бо голодно<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''холодно''“. Вѣроятно опечатка.</ref> било на конѣ. А по отходѣ онихъ гетманъ<ref>Тамъ же: „''панъ гетманъ''“.</ref> Самуйловичъ послалъ сина своего Семена, до которого ся немало войска скупило козацкого<ref>Тамъ же и въ сп. Козельскаго: „''козаковъ''“.</ref> и московского. И такъ от Переясловля ходили до Ржищева и тамъ узяли приступомъ замочокъ и людей усѣхъ вистинали; а оттуля<ref>Тамъ же: „''а оттуля ходили''“. Въ сп. г. Юзефовича: „''а оттуля Корсунь узяли''“.</ref> до Корсуня, и Корсунь узяли, але Яненко з своими утѣклъ, — и Мошну,<ref>Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. г. Юзефовича: „''Мошни''“.</ref> Драбовку, Черкаси, Жаботинъ, и тихъ людей зогнали на Заднѣпря, попустошивши тіе мѣста<ref>Послѣднія три слова пропущены вѣ сп. г. Юзефовича.</ref>. Того жъ року сеймъ волній<ref>Въ сп. г. Юзефовича: „''валній''“.</ref> отправовался в Литвѣ в Гроднѣ, на которій папѣжъ прислалъ леgата от боку своего,<noinclude></noinclude> 0bvf1tlx3mlt1liy1p3p7rdrkkoapo3 250 219726 463024 2022-08-21T11:55:52Z Madvin 217 /* Вичитана */ proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|148}}</noinclude>жеби конечне король и Рѣчь посполитая розорвали згоду с Турчиномъ и приняли згоду з царскимъ величествомъ, и усе християнство жеби за одно давали отпоръ поганину<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''поганови''“.</ref> Турчиновѣ, и своего кошту обѣцуючи дати на войско; а царское величество, през своихъ пословъ, Бутурлина боярина и. Чадаева околничого, сумми прислалъ два милліони на войско и за-для докончання згоди, що обѣцовали ляхи с своими войсками допомагати<ref>Тамъ же: „''допомогти''“, а въ сп. Козельскаго: „''домогти''“.</ref>. На весну зараз его царское величество висилаетъ сили<ref>Тамъ же: „''сили свои великіе''“.</ref> великіе до Киева, то есть князя Михайла Черкаского, а при нему бояре великіе: Петръ Василиевичъ Шереметовъ и братъ Шереметовъ, бояринъ Миславскій,<ref>Тамъ же: „''Милославский''“.</ref> князь Урусовъ, князь Хованскій, князь Долгорукій, Алексѣевичъ<ref>Тамъ же: „''Алексѣй''“.</ref> Змиевъ, царскихъ приказовъ голова Шепелевъ, и тие усѣ войска, которихъ было на по два кротъ сто тисячей, с козацкимъ войскомъ стояли коло Киева и валъ копали коло монастирей, а жаднихъ под̾ездовъ не отправовали нѣкуда через усе лѣто. А войска турецкіе за Пороги ходили и тамъ, ниже<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''нижей''“.</ref> Запорожя и Сѣчи, городковъ<ref>Тамъ же: „''городка два''“.</ref> два змуровали над Днѣпромъ з обохъ сторонъ, а козаки запорозскіе з Сѣчи<ref>Это слово пропущено въ изд. г. Бодянскаго.</ref> уступили у луги с кошовимъ Іваномъ Сѣркомъ, с которимъ на знесеня тихъ городковъ москва с козаками пѣхотними ходила<ref>Слѣдующія за симъ до конца 1679-го г. извѣстія — о бунтахъ на Москвѣ, о постройкѣ моста на р. Днѣпрѣ и о татарскомъ набѣгѣ подъ Кіевъ — встрѣчаются только въ сп. Юзефовича и Искрицкаго.</ref>{{errata||.}}<noinclude></noinclude> dz2tihmt92xu9jdoyfm7crbwudpvc64 463025 463024 2022-08-21T11:56:11Z Madvin 217 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Madvin" />{{c|148}}</noinclude>жеби конечне король и Рѣчь посполитая розорвали згоду с Турчиномъ и приняли згоду з царскимъ величествомъ, и усе християнство жеби за одно давали отпоръ поганину<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''поганови''“.</ref> Турчиновѣ, и своего кошту обѣцуючи дати на войско; а царское величество, през своихъ пословъ, Бутурлина боярина и Чадаева околничого, сумми прислалъ два милліони на войско и за-для докончання згоди, що обѣцовали ляхи с своими войсками допомагати<ref>Тамъ же: „''допомогти''“, а въ сп. Козельскаго: „''домогти''“.</ref>. На весну зараз его царское величество висилаетъ сили<ref>Тамъ же: „''сили свои великіе''“.</ref> великіе до Киева, то есть князя Михайла Черкаского, а при нему бояре великіе: Петръ Василиевичъ Шереметовъ и братъ Шереметовъ, бояринъ Миславскій,<ref>Тамъ же: „''Милославский''“.</ref> князь Урусовъ, князь Хованскій, князь Долгорукій, Алексѣевичъ<ref>Тамъ же: „''Алексѣй''“.</ref> Змиевъ, царскихъ приказовъ голова Шепелевъ, и тие усѣ войска, которихъ было на по два кротъ сто тисячей, с козацкимъ войскомъ стояли коло Киева и валъ копали коло монастирей, а жаднихъ под̾ездовъ не отправовали нѣкуда через усе лѣто. А войска турецкіе за Пороги ходили и тамъ, ниже<ref>Въ изд. г. Бодянскаго: „''нижей''“.</ref> Запорожя и Сѣчи, городковъ<ref>Тамъ же: „''городка два''“.</ref> два змуровали над Днѣпромъ з обохъ сторонъ, а козаки запорозскіе з Сѣчи<ref>Это слово пропущено въ изд. г. Бодянскаго.</ref> уступили у луги с кошовимъ Іваномъ Сѣркомъ, с которимъ на знесеня тихъ городковъ москва с козаками пѣхотними ходила<ref>Слѣдующія за симъ до конца 1679-го г. извѣстія — о бунтахъ на Москвѣ, о постройкѣ моста на р. Днѣпрѣ и о татарскомъ набѣгѣ подъ Кіевъ — встрѣчаются только въ сп. Юзефовича и Искрицкаго.</ref>{{errata||.}}<noinclude></noinclude> a5h7cvxwmhbopvgd24kyo28uh3jcmpt