Вікіджерела:Стрічка новин

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіджерела</sitename>
    <dbname>ukwikisource</dbname>
    <base>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.39.0-wmf.26</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіджерела</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіджерел</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Автор</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення автора</namespace>
      <namespace key="116" case="first-letter">Архів</namespace>
      <namespace key="117" case="first-letter">Обговорення архіву</namespace>
      <namespace key="250" case="first-letter">Сторінка</namespace>
      <namespace key="251" case="first-letter">Обговорення сторінки</namespace>
      <namespace key="252" case="first-letter">Індекс</namespace>
      <namespace key="253" case="first-letter">Обговорення індексу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="2300" case="first-letter">Gadget</namespace>
      <namespace key="2301" case="first-letter">Gadget talk</namespace>
      <namespace key="2302" case="case-sensitive">Gadget definition</namespace>
      <namespace key="2303" case="case-sensitive">Gadget definition talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Стрічка новин</title>
    <ns>4</ns>
    <id>20862</id>
    <revision>
      <id>466252</id>
      <parentid>465220</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T08:29:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13466" xml:space="preserve">&lt;br&gt;
&lt;!-- Пишіть у стрічку нижче цього рядка --&gt;
* [[File:KSH2022._Logo.png|25px|link=Вікіджерела:Книжкова Шафа/2022|Книжкова Шафа|alt=Книжкова Шафа]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|25.08.2022, '''Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2022|Книжкова Шафа]]'''}}
* {{Export|Лѣтопись Самовидца/Лѣтопись Самовидца}} {{smaller|22.08.2022, [[Лѣтопись Самовидца/Лѣтопись Самовидца|Лѣтопись Самовидца]], 1878}}
* {{Export|Шевченко (збірка)}} {{smaller|19.08.2022, ''[[Автор:Сергій Єфремов|Сергій Єфремов]]'', [[Шевченко (збірка)|Шевченко]], 1914}}
* {{Export|Япанська лірика февдальної доби}} {{smaller|14.08.2022, [[Япанська лірика февдальної доби]] (переклад [[Автор:Олександр Кремена|О. Кремена]]), 1931}}
* {{Export|Твори (Стефаник, 1942)}} {{smaller|12.08.2022, ''[[Автор:Василь Стефаник|Василь Стефаник]]'', [[Твори (Стефаник, 1942)|Твори]], 1942}}
* {{Export|Про старі часи на Українї (1919)}} {{smaller|11.08.2022, ''[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]'', [[Про старі часи на Українї (1919)|Про старі часи на Українї]], 1919}}
* {{Export|Вінницький Замок}} {{smaller|09.08.2022, ''[[Автор:Микола Білінський|Микола Білінський]]'', [[Вінницький Замок]], 1926}}
* {{Export|Ілюстрована історія України}} {{smaller|06.08.2022, ''[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]'', [[Ілюстрована історія України]], 1921}}
----
* {{Export|Книги битія українського народу (1921)}} {{smaller|31.07.2022, ''[[Автор:Микола Костомаров|Микола Костомаров]]'', [[Книги битія українського народу (1921)|Книги битія українського народу]], 1921}}
* {{Export|Матура (збірка)}} {{smaller|31.07.2022, ''[[Автор:Володимир Бірчак|Володимир Бирчак]]'', [[Матура (збірка)|Матура]], 1902}}
* {{Export|Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки}} {{smaller|25.07.2022, ''[[Автор:Тарас Шевченко|Тарас Шевченко]]'', [[Чигиринскій кобзарь и Гайдамаки]], 1844}}
* {{Export|Три мушкетери (1929)}} {{smaller|23.07.2022, ''[[Автор:Александр Дюма (батько)|Александр Дюма]]'', [[Три мушкетери (1929)|Три мушкетери]], 1929}}
* {{Export|Напад на млин (1901)}} {{smaller|22.07.2022, ''[[Автор:Еміль Золя|Еміль Золя]]'', [[Напад на млин (1901)|Напад на млин]], 1901}}
* {{Export|Хроніка Гречок}} {{smaller|20.07.2022, ''[[Автор:Володимир Леонтович|Володимир Леонтович]]'', [[Хроніка Гречок]], 1931}}
* {{Export|Австро-руські спомини (1867–1877)}} {{smaller|09.07.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Австро-руські спомини (1867–1877)]], 1889–1892}}
* {{Export|Украінські пісні}} {{smaller|09.07.2022, [[Украінські пісні]], 1863}}
----
* {{Export|Рай і поступ (1899)}} {{smaller|22.06.2022, ''[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]]'', [[Рай і поступ (1899)|Рай і поступ]], 1899}}
* {{Export|Декалог українського націоналіста (1948)}} {{smaller|21.06.2022, [[Декалог українського націоналіста (1948)|Декалог українського націоналіста]], 1948}}
* {{Export|Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії}} {{smaller|21.06.2022, ''[[Автор:Степан Рудницький|Степан Рудницький]]'', [[Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії]], 1923}}
* {{Export|Наша пісня (1917)}} {{smaller|20.06.2022, [[Наша пісня (1917)|Наша пісня]], 1917}}
* {{Export|Українська літературна мова й правопис}} {{smaller|10.06.2022, [[Українська літературна мова й правопис]], 1922}}
* {{Export|Життя й відносини на Радянській Україні}} {{smaller|05.06.2022, ''[[Автор:Іван Герасимович|Іван Герасимович]]'', [[Життя й відносини на Радянській Україні]], 1922}}
* {{Export|Програми для збирання етнографічних матеріялів}} {{smaller|03.06.2022, ''[[Автор:Олена Курило|Олена Курило]]'', [[Програми для збирання етнографічних матеріялів]], 1923}}
----
* {{Export|Хома Дубило}} {{smaller|31.05.2022, ''[[Автор:Володимир Островський|Володимир Островський]]'', [[Хома Дубило]], 1921}}
* {{Export|Історія Слободської України}} {{smaller|30.05.2022, ''[[Автор:Дмитро Багалій|Д. І. Багалій]]'', [[Історія Слободської України]], 1918}}
* {{Export|Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887}} {{smaller|26.05.2022, ''[[Автор:Наталія Кобринська|Н. Кобриньска]]'', [[Відповідь на критику жіночого альманаха в «Зорі» з р. 1887]], 1888}}
* {{Export|Григорій Савич Сковорода (український фільософ)}} {{smaller|17.05.2022, ''[[Автор:Гнат Хоткевич|Гнат Хоткевич]]'', [[Григорій Савич Сковорода (український фільософ)]], 1920}}
* {{Export|Народні оповідання (1858)}} {{smaller|13.05.2022, ''[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]'', [[Народні оповідання (1858)|Народні оповідання]], 1858}}
* {{Export|Хуторна поэзія}} {{smaller|08.05.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. А. Куліш]]'', [[Хуторна поэзія]], 1882}}
----
* {{Export|Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940))}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|Іван Левицький-Нечуй]]'', [[Запорожці (Нечуй-Левицький, 1940)|Запорожці]], 1940}}
* {{Export|Бог його батьків)}} {{smaller|21.04.2022, ''[[Автор:Джек Лондон|Джек Лондон]]'', [[Бог його батьків]], 1927}}
* {{Export|Байки (Свєнціцький, 1874)}} {{smaller|19.04.2022, ''[[Автор:Павлин Свєнціцький|Павло Свій]]'', [[Байки (Свєнціцький, 1874)|Байки]], 1874}}
* {{Export|Перекотиполе (1874)}} {{smaller|13.04.2022, ''[[Автор:Григорій Квітка-Основ'яненко|Григорій Квѣтка]]'', [[Перекотиполе (1874)|Перекотиполе]], 1874}}
* {{Export|Фармазоны (1874)}} {{smaller|11.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|Ю. Федьковичь]]'', [[Фармазоны (1874)|Фармазоны]], 1874}}
* {{Export|Як совітська Москва звоювала Україну?}} {{smaller|06.04.2022, ''[[Автор:Аркадій Животко|Аркадій Животко]]'', [[Як совітська Москва звоювала Україну?]], 1934}}
* {{Export|Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича}} {{smaller|06.04.2022, [[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]], 1916}}
* {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1922)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1922)|Вибір поезій]], 1922}}
* {{Export|Вибір поезій (Федькович, 1920)}} {{smaller|01.04.2022, ''[[Автор:Осип-Юрій Федькович|О. Федькович]]'', [[Вибір поезій (Федькович, 1920)|Вибір поезій]], 1920}}
----
* {{Export|Як Москва нищила Україну}} {{smaller|13.03.2022, ''[[Автор:В'ячеслав Будзиновський|Вячеслав Будзиновський]]'', [[Як Москва нищила Україну]], 1917}}
* {{Export|Квітка на багні}} {{smaller|09.03.2022, ''[[Автор:Іван Зубенко|Іван Зубенко]]'', [[Квітка на багні]], 1937}}
----
* {{Export|Люкреція Борджія}} {{smaller|25.02.2022, ''[[Автор:Віктор Гюґо|Віктор Гюґо]]'', [[Люкреція Борджія]], 1920}}
* {{Export|Душа на сторожі}} {{smaller|20.02.2022, ''[[Автор:Олена Теліга|Олена Теліга]]'', [[Душа на сторожі]], 1946}}
* {{Export|Літопис політики, письменства і мистецтва/7}} {{smaller|20.02.2022, [[Літопис політики, письменства і мистецтва/7|Літопис політики, письменства і мистецтва, Ч.7]], 1924}}
* {{Export|Моя популярність та иньші оповіданя}} {{smaller|15.02.2022, ''[[Автор:Орест Авдикович|Орест Авдикович]]'', [[Моя популярність та иньші оповіданя]], 1905}}
* {{Export|Орися (1947)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Куліш]]'', [[Орися (1947)|Орися]], 1947}}
* {{Export|Оповіданя (Куліш, 1917)}} {{smaller|13.02.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Кулїш]]'', [[Оповіданя (Куліш, 1917)|Оповіданя]], 1917}}
* {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1940)|Кармелюк]], 1940}}
* {{Export|Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)}} {{smaller|07.02.2022, ''[[Марко Вовчок]]'', [[Кармелюк (Марко Вовчок, 1917)|Кармелюк]], 1917}}
* {{Export|Оліверъ Твістъ}} {{smaller|06.02.2022, ''[[Автор:Чарлз Дікенс|Кароль Дікенсъ]]'', [[Оліверъ Твістъ]], 1891}}
* {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]], 1935}}
* {{Export|Українські твори}} {{smaller|01.02.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Євген Гребінка]]'', [[Українські твори]], 1906}}
{{----}}
* {{Export|Баба Параска та баба Палажка}} {{smaller|28.01.2022, ''[[Автор:Іван Нечуй-Левицький|І. Нечуй-Левицький]]'', [[Баба Параска та баба Палажка]], 1940}}
* {{Export|Орися (1901)}} {{smaller|26.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Кулїш]]'', [[Орися (1901)|Орися]], 1901}}
* {{Export|Иванъ Золотаренко}} {{smaller|24.01.2022, ''[[Автор:Євген Гребінка|Е. Гребинка]]'', [[Иванъ Золотаренко]], 1899}}
* {{Export|Шалений день або одружіння Фіґаро}} {{smaller|23.01.2022, ''[[Автор:П'єр Бомарше|Бомарше]]'', [[Шалений день або одружіння Фіґаро]], 1930}}
* {{Export|Все не в лад}} {{smaller|15.01.2022, ''[[Автор:Мольєр|Ж. Мольєр]]'', [[Все не в лад]], 1924}}
* {{Export|Орися (1940)}} {{smaller|09.01.2022, ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]]'', [[Орися (1940)|Орися]], 1940}}
{{----}}
{{right|''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2015|2015]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2016|2016]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2017|2017]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2018|2018]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2019|2019]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2020|2020]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2021|2021]]'' }}
&lt;noinclude&gt;
[[Категорія:Вікіджерела]]
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cye4x7gtq4p2an1lkzon00fvld1kea1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/319</title>
    <ns>250</ns>
    <id>28932</id>
    <revision>
      <id>465433</id>
      <parentid>464694</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:38:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2444" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Московська зверхність&quot;/&gt;що до відносин України до Москви, то далеко не всї отсї бажання знайшли згоду у московського правительства. Важнїйшї статї, на які, дало воно свою згоду, були такі:
[[File:Ілюстрована історія України 248.jpg|thumb|right|upright=2|{{c|248. Богдан Хмельницький, сучасна гравюра (Waumans).}}]]
Права і вільности всякого стану людей на Українї потверджують ся.

Всякі виборні суди козацькі і виборні уряди міські мають далї свобідно відправляти ся. Гетьмана вибирає військо свобідно і тільки сповіщає царя про вибір.

Гетьман і військо Запорозьке можуть приймати посольства від чужих держав, тільки сповіщати царське правительство про те, з чого йому може вийти шкода.

Війська козацького має бути 60 тис.

Тут декотрі пункти{{—}}як отсе право заграничних зносин, давали дуже богато, так що Україна мала права осібної держави, зовсїм самостійної, автономної, тільки звязаної особою царя з Московщиною. Але з другого боку московське правительство не хотїло віддати повного самопорядкування українському громадянству, не хотїло позволити, щоб воєводи і всякі уряди настановляли ся самою людністю, щоб всї доходи з України збирали ся самими українськими виборними урядниками до місцевого скарбу і віддавали ся на місцеві потреби. Правда, у самого українського громадянства сї думки про автономію тільки що &lt;section end=&quot;Московська зверхність&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8mwr9wllyj0k8kftrv4vriu2lnm1w1g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/321</title>
    <ns>250</ns>
    <id>28948</id>
    <revision>
      <id>465432</id>
      <parentid>464689</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:38:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3733" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Між Москвою і Швецією&quot;/&gt;війну з Польщею, з Шведами ж у зносинах стояв здавна князь Семигороду (або Трансильванїї, на Угорщині): се був союз протестантських держав против держав католицьких{{—}}Польщі й Австрії. Тепер король шведський і князь семигородський надїяли ся знищити Польщу. В Польщі і Литві вони сподівали ся оперти ся, на панах-протестантах що дуже терпіли, як і православні, від католицької шляхти і правительства. Мали на думцї також Хмельницького, що здавна вів приязні переговори і з Семигородом і з Швецією, заохочуючи їх на Польщу. Досі оті його заохочення не мали особливого успіху, і тому він мусів особливо заходити ся коло Москви. Тепер же, саме як московське правительство вже знеохотило Українців першими своїми заходами, Швеція, і з нею Семигород ставали до боротьби з Польщею, робили ся союзниками України, і Хмельницький задумує оперти ся на них не тільки для визволення Українців від Польщі, але також і на те, щоб розвязати собі руки в відносинах з Москвою. Він з великою утіхою прийняв заклик шведського короля до спільної боротьби з Польщею і чекаючи тої спільної війни не дбав про московські походи.

[[File:Ілюстрована історія України 249.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|249. Портрет Хмельницького, з лїтописі Величка}}]]

Зима 1654 на 1655 рік пройшла в досить млявій оборонній війні з Польщею: хан зєднав ся з Поляками, по тім як Хмельницький пристав до Москви, і польське військо з татарською ордою пішли походом на Браславщину, відти на Київщину. Хмельницький з московським військом стрів їх недалеко Білої Церкви під Охматовим; московське військо показало себе не особливо, але наспів в рішучу хвилю Богун з своїм полком, і Поляків відбито, а хан після сього покинув польське військо, побачивши, що йому не ведеть ся. Хмельницький дав Полякам спокій. Весною 1655 р. він дістав звістку вїд шведського ко роля, що той вибераєть ся походом на Польщу і просить Хмельницького, щоб і той напав на Поляків під ту пору. Хмельницький вибрав ся на Поділє, на Камінець, відси прийшов під Львів і далї під {{hws|Люб|Люблин}} &lt;section end=&quot;Між Москвою і Швецією&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7whzc9bt4vdx0nzmoyccyyd23gcffys</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/323</title>
    <ns>250</ns>
    <id>30084</id>
    <revision>
      <id>465431</id>
      <parentid>464684</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:38:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4114" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Між Москвою і Швецією&quot;/&gt;з Поляками ідуть потайки від нього, без участи послів козацьких, хто зна в якім напрямі{{—}}може на шкоду України.
[[File:Ілюстрована історія України 251.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|251. Камяна баба в Суботові, про яку оповідають, що при нїй карано людей.}}]]
Король польський, довівши до замирення з Москвою, силкував ся приєднати до Польщі й Україну. Про се він вів переговори, уживаючи всяких способів ї обіцянок: обіцяв уже навіть повну автономію Українї, але Хмельницький на се не піддавав ся. З Москви наставали на нього, щоб розірвав свої відносини з Швецією, взяв участь у московській війнї з Шведами. Але Хмельницький тепер далеко більше дорожив союзом з Шведами ніж союзом з Москвою: московське правительство відкривало все більше свою політику, і Хмельницького дражнили московські претенсії{{—}}що хотіли йому з Москви наказувати, як має поступати. Сердив ся і на московські заходи коло вкорочення української автономії, на московських воєвод, котрих йому хотїли насилати в українські городи. Все більше прихилив ся він до гадки, щоб розірвати свої відносини до Москви. Як оповідав Виговський московським боярам (запобігаючи їх ласки собі на будуче) на раді старшинській в осени 1656 р Хмельницький, розжалений наріканнями старшини на московські дїла, „скричав як божевільний і несамовитий“, що нема иньшого виходу, як відступити від Москви й шукати собі иньшої помочи.

З Швецією і з Семигородом Хмельницький укладає в 1656 р. тїсний союз: обіцяє Шведам стати з своїм військом проти кождого їх ворога, хоч би й против Москви, і умовляєть ся подїлити ся землями польськими з Швецією і з Семигородом. З початком 1657 р. розпочато спільними силами України, Семигороду і Шведів рішучу війну з Польщею, против волї московського правительства Сам Хмельницький одначе був настільки вже хорий, що не пішов в похід: вислав київського полковника Ждановича з трома полками в Галиччину. Разом з тим рушив Юрий Ракочій князь семигородський на Варшаву, шоб там зійти ся з шведським військом. Війна ся, як би повела ся щасливо, мала зробити кінець Польщі, віддати під вдасть козацьку західню Україну і визволити гетьмана з під власти і впливу московського правительства. Але кампанія не удала ся: Ракочія Поляки погромили і &lt;section end=&quot;Між Москвою і Швецією&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dldfgr1j9wf0p5sz1rj6sg19kd2p2zp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/325</title>
    <ns>250</ns>
    <id>30088</id>
    <revision>
      <id>465430</id>
      <parentid>464679</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:38:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2617" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Гетьманщина&quot;/&gt;Хмельнищина на довгий час викинула з великих просторів східньої України, з воєводств Київського, Браславського і Чернигівського всяке иньше начальство; зістали ся тільки виборні уряди міські, зістали ся маєтки монастирські й церковні, де далї задержали ся старі порядки і управа, а поза тим була сама свобідна, переважно показачена людність. Ті що не приставали до козаків, писали ся в міщане, однаково чи сиділи по містах чи по селах, і з них збирали ся ріжні доходи до козацького військового скарбу. Людність козацька не платила податків, тільки служила службу військову. В часах тих неустанних воєн військо козацьке старало ся мати тої козацької людности як найбільше, та й самі люде за безпечнїйше вважали писати ся в козаки, щоб не попасти назад під панщину.

[[File:Ілюстрована історія України 253.jpg|thumb|right|upright=2|{{c|253. Хмельницький і сучасна Україна (картина кінця XVII в.).
Під фігурою Хмельницького карта України подїленої на полки (означені булавами); на низу Дніпровім Сїча (шатро з корогвою і булавою). З лівого боку військо козацьке, представлене старшиною, по числу полків. З правого — шатро гетьманське, над ним герб військовий, на долї група переляканих Поляків з написом: „А ляхамъ так страшно, что гдҍлибо повҍютъ вҍтри, вси яко Хмильницкій идетъ разумҍютъ“.}}]]

Число полків за Хмельницького було не однакове. В реєстрі 1649{{—}}50 р. на правім березі Днїпра бачимо 9 полків: Чигиринський, &lt;section end=&quot;Гетьманщина&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>444rojhq4f960ly3n6fj3ron866zjzv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/331</title>
    <ns>250</ns>
    <id>30238</id>
    <revision>
      <id>465429</id>
      <parentid>464667</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:38:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4433" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Гадяцька унїя&quot;/&gt;військо Запорозьке з усїми підвластними йому землями за нарід свобідний і нїкому не підвластний“, його свободу і права боронити против усїх ворогів, а спеціально{{—}}добити ся від Польщі признання свободи і незалежности „війська Запорозького“, себ то східньої України, та розширити його територію і на західню Україну. Се були дуже важні обіцянки, але сисловляли ся тодї, коли вже упадав розмах шведської полїтики: шведський король мусїв вивести військо з Польщі бо напала на нього Данїя, і Швеція таким чином не могла бути опорою для України. Зіставала ся Польща і Москва; Польща вела далї переговори з козаками, аби вернули ся назад до польського короля, і обіцяла за се всякі права, аж до автономії України. Москва навпаки з смерти Хмельницького хотіла скористати, щоб поширити свої впливи і власть на Українї взяти в свої руки збираннє доходів, поставити воєводів в иньших українських городах(досї воєводи були тільки у Київі) і скасувати церковну незалежність України. Все се були новини прикрі українській старшині й громадянству, але Виговський скільки міг ішов під лад Москві і не протестував виразно проти сих московських плянів, бо не чув себе ще певно. За свою покірність сподївав ся від московського правительства, що воно його підтримає супроти неприхильних течій, які зазначали ся против нього на Українї; але сї надїї його не сповнили ся.

[[File:Ілюстрована історія України 258.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|258-9. Печатки міста Переяслава: старша, польських часів (першої полов. XVII в.) і новійша — другої полов. ХVII в.}}]]

Тому що Виговського провела на гетьманство старшина без повної ради, з сього скористали всякі елєменти ворожі старшинї, а особливо Запороже, що власне найбільше вороже було новим порядкам, а стояло за старий демократичний лад військовий, коли військова рада правила всїм, відбирала і надавала булаву, а центром того була Сїча. За Запорожем тягнули також і сусїднї лївобічні полки Полтавський і Миргородський, що по сусїдству стояли в найбільш тїсних і близьких звязках з Запорожем. Там ото й прокинули ся зараз ворожі Виговському і старшинї течії, і з них задумав скористати полтавський полковник Мартин Пушкар, щоб зсадити Виговського. Нарікали, що Виговського посадила старшина штукою, без військового вибору, без Запорожа, а гетьмани повинні вибирати ся на Запорожу, і Виговський не козак, а Лях, і не мислить добра війську і народови, а хоче {{hws|запро|запродати}}&lt;section end=&quot;Гадяцька унїя&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>of0t7hrb7fxo4ufgs9id3904bawtq38</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/333</title>
    <ns>250</ns>
    <id>30259</id>
    <revision>
      <id>465428</id>
      <parentid>464672</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:38:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3203" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Гадяцька унїя&quot;/&gt;[[File:Ілюстрована історія України 263.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|263. Іван Виговський (малюнок з лїтописи Величка).}}]]
тa й ведена нами війна з Поляками мала не иньшу причину і не иньшу мету, як оборону святої східньої церкви і предківської свободи нашої,{{—}}любов до неї водила нас з покійним вождем нашим, безсмертної памяти Богданом Хмельницьким, і Іваном Виговським писарем нашим. Свої приватні справи відсунули ми далеко перед славою божою й справою громадською. За для того війшли ми в приязнь з Татарами та з пресвітлою королевою шведською Христиною, а потім з пресвітлим Карлом Густавом королем шведським. Всїм їм ми заховали свою вірність міцно. І Полякам не дали ми нїколи приводу для розірвання трактатів, але всїм додержували ми свято нашу вірність, умови і союзи. Не з иньших мотивів приняли ми протекцію великого князя московського, як тільки для того шоб заховати і примножити для себе і потомства нашого за помічю божою зброєю здобуту і кровю стільки разів вернену свободу нашу. Обдароване ріжними обіцянками і приреченями в. кн. московського, військо наше сподївало ся, що з огляду на спільність віри і добровільне наше піддане в. князь буде для нас справедливим, прихильним і ласкавим, поступатиме з нами щиро і на свободи наші не замишлятиме, а ще примножатиме їх більше, і більше, відповідно до обіцянок своїх. Але здурили нас ті надїї! Міністри і вельможі московські намовили того пречеснїйшого, всепобожного і найласкавійшого володаря до того, що зараз же першого року, як завели ся переговори між Москвою й Поляками, під впливом надїй на польську корону, рішено заразом нас придавити і поневолити, і до того вели вони свої замисли, щоб занявши нас війною з Швецією лекше нас придавити і поневолити“...
{{nop}}&lt;section end=&quot;Гадяцька унїя&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7rdd0p7jsgssmr24p1zmyb9m5sve0md</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/337</title>
    <ns>250</ns>
    <id>30430</id>
    <revision>
      <id>465413</id>
      <parentid>464655</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:15:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4108" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Боротьба з Москвою&quot;/&gt;тільки Київа, і щоб московське військо, яке буде присилати ся на Україну, було під властю гетьмана. Щоб московське правительство поза гетьманом не мало зносин нї з ким з війська, анї не приймало листів, і щоб взагалї власть гетьманська нї в чім не обмежувала ся московськими мішаннями. Щоб гетьману вільно було мати зносини з чужими державами, московське ж правительство, ведучи переговори з чужими державами в українських справах, брало до тих перегорів українських депутатів. Щоб українське духовенство зістало ся під властю константинопольського патріарха, як сього бажало, вибираючи митрополита Діонисия Балабана і т. и.

[[File:Ілюстрована історія України 266.jpg|thumb|rigth|upright=1|{{c|266. Митрополит Діонисий Балабан.}}]]

Трубецкой промовчав, що від московського правительства прислані йому статї зовсім иньшого змісту, а закликав гетьмана з старшиною, шоб їхали до нього, аби умовити са в тих справах. Коли ж вони, послухавши, справдї приїхали до Переяслава,{{—}}виявило ся, на шо їх туди манили. Трубецкой сказав, шо переговорювати ся нема чого, треба наперед скликати раду. Раду ж він скликав з лївобічних полків, ворожо настроєних для старшини, і крім того привів ше з собою московське військо, а московські прислужники своїх козаків. Рада була така, що перед нею Хмельниченковій старшині анї думати було виступати з якими не будь домаганнями против Москви, і на се рахував Трубецкой. Він обявив тут нові статї, прислані з Москви. До старих „статей Богдана Хмельницького“, себто до тих рішень, які були дані московським правительством на козацькі бажання по прилученню до Москви, тепер пороблені додатки й зміни. Гетьману наказано посилати військо, куди цар звелить і без волї московського правительста нїкуди не посилати; гетьмана заборонено переміняти без царського указу; московських прихильників заборонено карати без слідства московського; людей близьких до Виговського велено не пускати до ради анї давати їм урядів нїяких під карою смерти; воєводи московські крім Київа мати бути заведені також в Переяславі, Нїжинї, Чернигові, Браславі, Умани.

Сї додатки стїсняли й зменьшали ще гірше українську автономію. Але Хмельниченко з своєю старшиною, опинивши ся в руках {{hws|Трубецко|Трубецкого}}&lt;section end=&quot;Боротьба з Москвою&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k7gez9mzma4xr0vdbs0kx5vifu17apu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465434</id>
      <parentid>465413</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:38:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4108" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Боротьба з Москвою&quot;/&gt;тільки Київа, і щоб московське військо, яке буде присилати ся на Україну, було під властю гетьмана. Щоб московське правительство поза гетьманом не мало зносин нї з ким з війська, анї не приймало листів, і щоб взагалї власть гетьманська нї в чім не обмежувала ся московськими мішаннями. Щоб гетьману вільно було мати зносини з чужими державами, московське ж правительство, ведучи переговори з чужими державами в українських справах, брало до тих перегорів українських депутатів. Щоб українське духовенство зістало ся під властю константинопольського патріарха, як сього бажало, вибираючи митрополита Діонисия Балабана і т. и.

[[File:Ілюстрована історія України 266.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|266. Митрополит Діонисий Балабан.}}]]

Трубецкой промовчав, що від московського правительства прислані йому статї зовсім иньшого змісту, а закликав гетьмана з старшиною, шоб їхали до нього, аби умовити са в тих справах. Коли ж вони, послухавши, справдї приїхали до Переяслава,{{—}}виявило ся, на шо їх туди манили. Трубецкой сказав, шо переговорювати ся нема чого, треба наперед скликати раду. Раду ж він скликав з лївобічних полків, ворожо настроєних для старшини, і крім того привів ше з собою московське військо, а московські прислужники своїх козаків. Рада була така, що перед нею Хмельниченковій старшині анї думати було виступати з якими не будь домаганнями против Москви, і на се рахував Трубецкой. Він обявив тут нові статї, прислані з Москви. До старих „статей Богдана Хмельницького“, себто до тих рішень, які були дані московським правительством на козацькі бажання по прилученню до Москви, тепер пороблені додатки й зміни. Гетьману наказано посилати військо, куди цар звелить і без волї московського правительста нїкуди не посилати; гетьмана заборонено переміняти без царського указу; московських прихильників заборонено карати без слідства московського; людей близьких до Виговського велено не пускати до ради анї давати їм урядів нїяких під карою смерти; воєводи московські крім Київа мати бути заведені також в Переяславі, Нїжинї, Чернигові, Браславі, Умани.

Сї додатки стїсняли й зменьшали ще гірше українську автономію. Але Хмельниченко з своєю старшиною, опинивши ся в руках {{hws|Трубецко|Трубецкого}}&lt;section end=&quot;Боротьба з Москвою&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4q31n9bgnepv6m6k0xwlk53sdwilj8q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/338</title>
    <ns>250</ns>
    <id>30431</id>
    <revision>
      <id>465411</id>
      <parentid>464653</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:14:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2988" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Боротьба з Москвою&quot;/&gt;{{hwe|го|Трубецького}} й маючи перед собою ворожо настроєну раду і військо московське, не насмілили ся протестувати. Москва помішала всї їх рахунки і вони покорили ся, присягли{{—}}і затаїли гнїв і злість, що Москва так їх обдурила. Але не глянули в справу глубше, не поміркували, в чім причина їх слабости, а московської побіди{{—}}в їх відчуженню від народу, в тім, що свою полїтику вони будували, як старий Хмельницький, на заграничних союзах, а не на свідомій помочи і участи свого народу. Се зістало ся закрите перед очима їх, і вони кидали ся далї, від Москви до Польщі, коли стрічали ся з хитрою і своєкористною московською полїтикою обрахованою на погибіль української свободи, і від Польщі до Москви, коли народ підіймав ся против них, боячи ся польського пановання. І від кождого такого їх хитання спадали нові біди на українську людність, зростала її неохота до дальшої боротьби, до старшини й її політики, і все затїсняв ся коло України зелїзний обруч польсько-московського панування.

[[File:Ілюстрована історія України 267.jpg|thumb|center|upright=3|{{c|267. Місця подїй 1658 — 1660 рр.}}]]

Пройшло потім пів року. Моськовське правительство, поріжнивши ся наново з Пдльщею, лїтом 1660 р. задумало похід на Галиччину, щоб відтягнути польські сили з Білої Руси. Московський воєвода Шереметєв пішов з лївобічними полками на Волинь, Хмельниченко з правобічними полками йшов до нього полудневою границею, охороняючи її від Татар. Та польські гетьмани, діставши велику поміч з Криму, війшли поміж Шереметєва і Хмельниченка, вдарили на московська військо під Любаром і обложили його зі всїх боків, так що воно не &lt;section end=&quot;Боротьба з Москвою&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2qxi3akc1hly61mg8usfcu3t81484to</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/341</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31029</id>
    <revision>
      <id>465427</id>
      <parentid>464650</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:37:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3983" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Роздвоєннє України&quot;/&gt;Кінець кінцем Хмельниченко, побачивши як з усїх сторін підіймаєть ся на нього роздражненнє і неохота, а не знаходячи виходу з таких прикрих обставин, стратив охоту до всього, і до свого гетьманування. На початку 1663 р. він поклав булаву і почуваючи себе хорим і до житя нездатним, постриг ся в монахи. На його місце вибрано гетьманом зятя його Павла Тетерю, чоловіка проворного і хитрого{{—}}говорили про нього, що купив собі булаву, роздавши великі гроші старшинї. Сей був рішучий прихильник Польщі і з його вибором московські політики мусїли відложити гадку про те, щоб приєднати до себе правобічного гетьмана.

[[File:Ілюстрована історія України 269.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|269. Павло Тетеря малюнок в лїтописи Величка.}}]]

В лївобічній Українї тим часом тягали ся за булаву Сомко і Золотаренко та все скликали ради, бо той котрого не вибрали раз у раз опротестовував і добивав ся нової. Московське правительство водило їх обох, але тим часом підіймав ся новий кандитат на булаву і ставав все небезпечнїйшим конкурентом. Був се Іван Бруховецький, кошовий запорозький. Він виступає як представник Січи, а противник старшини, в тім дусї як Пушкар і Барабаш. Уже в осени 1659 р., ставши кошовим, він приймає небувалий титул „кошового гетьмана“. Граючи на запорозьких амбіціях, він ширить ту гадку, що булава по старим порядкам повинна бути в руках Сїчи і Запорожцї мусять мати перший голос при виборах гетьмана. Заразом, під лад Запорожу, де збирав ся головно народ незаможнїй, не родовитий, він виступав против дуків-старшин і противставляв себе їм як носитель справжніх запорозьких традицій, та з сього становища агітував против Сомка і Золотаренка як старшинських кандидатів. Його то фігура оспівана в славній думі про Ганжу Андибера під образом „Феська Ганжі Андибера, гетьмана запорозького“: перебраний за козака-нетягу вештаєть ся він на волости{{—}}

{{block center|&lt;poem&gt;
Козак-нетяга до города Черкас прибуває, 
На козаку нетязї три сїромязї,
Опанчина рогозовая, поясина хмельовая;
На козаку бідному нетязї сапянцї{{—}}видні пяти і пальцї,
Де ступить{{—}}босої ноги слїд лише...
&lt;/poem&gt;}}

Опинившися в корчмі, де пють три „Ляxи“, дуки сріблянки: Гаврило &lt;section end=&quot;Роздвоєннє України&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c2t6d8frzrxkxbd2sm51l9wqtgzrj2l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/343</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31031</id>
    <revision>
      <id>465426</id>
      <parentid>464649</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:37:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4186" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Роздвоєннє України&quot;/&gt;{{hwe|зацтва|козацтва}}) з полудневих полків, що тримали ся разом з Запорожем. Сомко тому привів також козацьке військо і навіть армату. Рада з самого початка перейшла на бійку, її перервано, а тим часом Бруховецькому вдало ся перетягнути до себе козаків Сомкових: вони підняли бунт на свою старшину, і Сомко з иньшою старшиною мусїли тїкати до обозу московського боярина, присланого на раду — а той їх велїв арештувати як ворохобників. По сїм рада вже пішла спокійно, вибрано Бруховецького, московський посол потвердив сей вибір, а Сомка, Золотаренка і ще кількох суджено за зраду, осуджено і стято, без всякої вини. Всїй старшинї взагалї партия Бруховецького дала тепер почути свою побіду: брали з них всякий припас і одежу{{—}}„барзо притуга великая на людей значных была“, каже український лїтописець.

[[File:Ілюстрована історія України 270.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|270. Іван Бруховецький, малюнок в лїтописи Величка.}}]]

&lt;section end=&quot;Роздвоєннє України&quot;/&gt;
&lt;section begin=&quot;Замисли Дорошенка&quot;/&gt;'''87. Замисли Дорошенка.''' Отаким способом з вибором Тетері й Бруховецького Гетьманщина роздїлила ся на дві части. Правобічна Україна зістала ся під зверхністю Польщі, лївобічна під зверхністю Москви. Ослабило се ще гірше сили України, і зробило для неї майже безнадїйним дїло її визволення. Коли воно так тяжко йшло досї, хоч вело ся ще з свіжійшими силами, і то цїлої Гетьманщини,{{—}}то ще тяжше було вести його силами самої правобічної чи лївобічної України{{—}}тим більше, що багато сили йшло на суперечні змагання обох частей. До тогож і тут і там серед замішань, зневіри й несвідомости народньої повиходили на верх і захопили в свої руки власть інтригани, самолюбцї, які не думали про те, щоб вивести Україну з тої матнї, а тільки про свою користь і власть.

Та житє було таке тяжке й трудне, що вилізши інтригами на верхи його, не легко було утримати ся на тих верхах, і першим випливши, першим се почув на собі Тетеря. Діставши булаву, першим дїлом зачав він радити королеви, аби вислав великий похід за Днїпро{{—}}здобути і лївобічну Україну. Король справдї спроміг ся на таку, останню вже пробу, і з кінцем року сам пішов з досить значним військом і з Татарами за Днїпро, палячи й руйнуючи меньші місточка, а кріпші обминаючи,{{—}}пройшов аж до Глухова, попробував його здобути, &lt;section end=&quot;Замисли Дорошенка&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8weo9720z0gg4dtstjpqo3bqyncgbqc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/347</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31042</id>
    <revision>
      <id>465438</id>
      <parentid>464157</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:39:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3579" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Замисли Дорошенка&quot;/&gt;з України, а Україна правобічна буде признавати власть королївську, а тепер хотїв війти в порозуміннє з Москвою, щоб вона так само обмежила ся такою ж тільки зверхньою властю над лївобічною Україною та віддала її під його власть. 

[[File:Ілюстрована історія України 272.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|272. Петро Дорошенко, малюнок з лїтописи Величка.}}]]

Бруховецький, не знаючи тих замислів Дорошенка, на початку 1668 р. підняв повстаннє на Москву. Старшина підтримала його. По всій Українї люде, наскучивши кривдами і своєвільствами московських урядників і людей воєнних, побивали їх або виганяли. Бруховецький розсилав листи, аби скізь Москалїв виганяли, і до воєводів писав, аби йшли з України, инакше буде їх воювати. Залоги московські, настрашені тим повстаннєм, справдї піддавали ся й виходили. Тільки в Київі і Чернигові воєводи утримали ся. На весну Бруховецький ладив ся до війни з московським військом, що прийшло зза границї з боярином Ромадановским. До помочи йому прийшли Татари, і Дорошенко йшов зза Днїпра — Бруховецький думав, що то йому в поміч. Але з дороги, Дорошенко прислав до Бруховецького своїх людей жадаючи, аби зрік ся гетьманства, віддав клейноти, а за те дістане Гадяч в державу до житя свого. Як громом се вдарило Бруховецького. Хотїв був боронити ся, арештував післанцїв Дорошенка, але слїдом надійшов він і став недалеко від Опішнї. Тут виявила ся народня неохота до Бруховецького. Не вратувало його повстаннє против Москви. Перші покинули Бруховецького Татари, потім козаки крикнули, що не будуть бити ся, з Дорошенком, і кинули ся грабувати обоз Бруховецкого. Вхопили його самого і привели до Дорошенка — той звелїв його прикувати до гармати. При тім Дорошенко махнув рукою, а козацька юрба подумала, що то він махнув, аби Бруховецьким кінчили — кинули ся на нього з незвичайним розяреннєм, били рушницями, списами, „як скаженого пса“, обдерли й кинули голого. Дорошенко велів його {{hws|від|відвезти}}&lt;section end=&quot;Замисли Дорошенка&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h5w5ttbt6gox8e49w4rl0yldbxr4un4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/353</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31049</id>
    <revision>
      <id>465425</id>
      <parentid>464494</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:37:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4487" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Упадок Дорошенка&quot;/&gt;нового гетьмана. Хоч за Многогрішним нїякої вини не було, проте московські бояре взяли його на суд і на муку і потім з усею його сїмєю, відобравши все що мали, вислали на засланнє до Сибіру, де він з своїми дітьми в великій бідї жив дуже довго — пережив усїх своїх ворогів, що його туди запроторили. Старшинї позволено вибрати нового гетьмана, і вона сей вибір вчинила за московською границею, під охороною московського війська — бояла ся, щоб не повстали люде на неї за таку зрадливу і беззакону росправу з Многогрішним. Вибрала собі гетьманом Івана Самойловича, „Поповича“, так званого, і при виборі виговорила то собі, щоб не смів самовільно переміняти старшину без військового суду. З Москвою відновлено глухівські статі, але з них вичеркнено останню тінь політичної самостійности України: що на зїзди в дипльоматичких справах, які дотикали ся б України, мали посилати ся українські делєгати.

[[File:Ілюстрована історія України 277.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|277. Мінарет при катедральнім костелі в Камінцї, памятка турецьокого володіння.}}]]
З сим новим гетьманом у Дорошенка не було таких добрих відносин як з Многогрішним. Самойлович був незвичайно услужний для Москви і мав у неї віру, а боячи ся, що прийдеть ся йому положити булаву, як що Москва договорить ся з Дорошенком, всіми силами відводив Москву від порозуміння з Дорошенком: радив з ним не мирити ся, а воювати, і справдї таки намовив.

Крім того трудність вийшла також і в тім, що Польща, хоч зрікла ся України перед Турками в Бучацькій умові, на правду не хотїла зрікати ся: не вивела своїх залог з України, далї підтримувала Ханенка протне Дорошенка, і московському правительству заявила, що як би Дорошенка прийнято під московську власть, то се вважатиме нарушеннєм перемиря. А Москва не хотїла воювати ся з Польщею, і се теж спинило її в порозумінню з Дорошенком.

Страх від Турків тим часом зачав проходити. На другий рік вони свого походу не поновили. Навпаки гетьман польський Собєский сам зачав війну з Турками і побив їх під Хотином. Виявилося що Турки не такі страшні і нема чого їх так дуже бояти ся та з Дорошенком панькати ся. Серед українського ж народу торішнїй похід Турків Дорошенкови не поміг, а пошкодив. Досї він таїв ся з своїм підданнєм Туреччинї, тепер се вийшло на яв. Все те що дїяло ся під час турецького походу: перероблення костелів на мечети на Поділлю, оповідання про знущання Турків над християнськими святощами, {{hws|заби|забираннє}}&lt;section end=&quot;Упадок Дорошенка&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2krvpkaf6130ejpqeg1lr2m7mvv85c7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/357</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31054</id>
    <revision>
      <id>465437</id>
      <parentid>464147</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:39:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4104" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Руїна&quot;/&gt;[[File:Ілюстрована історія України 280.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|280. Петро Дорошенко, Сучасна гравюра флямандська.}}]]порожу воно має вибирати гетьмана, і воно рішить справу. Дорошенко передав свої клейноти Запорожцям, і Сїрко збирав ся скликати військову раду для вибору гетьмана наново. Але Самойлович, розумієть ся, сих запорозських претенсій не хотів признавати. Весною 1674 р. вислав він за Днїпро чернигівського полковника Борковського, покінчити справу; але Дорошенко не піддав ся, а Борковський не відважив ся здобувати Чигрин. Тодї під осїнь вибрав ся великим походом сам Самойлович з Ромадановським. Дорошенко кликав Турків і Татар{{—}}не прийшли. Тодї він рішив піддати ся в останнє, не зчинаючи непотрібної усобицї: вийшов з чигринського замку на зустріч передовому полкови, а потім поїхав за Дніпро, зложив клейноти перед військом, і їх передано Самойловичу. Се було в вереснї 1676 р. Полїтична роля Дорошенка скінчила ся. Вимовив собі тільки, шоб дали йому спокійно і свобідно дожити віку{{—}}але й сього московське правительство не додержало: виписало його в Москву, невважаючи на гіркі жалї Дорошенка і самого Самойловича. Протримали його кілька років в Москві в почеснім арештї, потім післали воєводою в Вятку (1679{{—}}82), і вже після того дали йому село Ярополче в Волколамськім повітї, доживати віку, а на Україну так уже більше й не пустили.

{{block center|&lt;poem&gt;
Знеміг славний Дорошенко, сидячи в неволї,
Та й умер з нудьги{{—}}остило волочить кайдани!
І забули на Вкраїнї славного гетьмана.
&lt;/poem&gt;}}

Вмер р. 1698, переживши і свого союзника Сїрка, шо помер 1680 р., і противника Самойловича, шо скінчив своє житє р. 1687 на сибирськім засланнї.


&lt;section end=&quot;Руїна&quot;/&gt;
&lt;section begin=&quot;Згін і нова козаччина на Правобережі&quot;/&gt;'''90. Згін і нова козаччина на Правобережі.''' Підданнєм Дорошенка справа правобічної України не була розвязана Самойлович сподївав ся бути тепер гетьманом обох сторін Дніпра, та дарма. Туреччина, не підтримавши Дорошенка в час, не хотїла випускати з рук правобічної України. Польща також, і так далї за нещасливу, майже спустїлу країну били ся й шарпали ся сусїди.

Довідавши ся про капітуляцію Дорошенка, турецьке правительство на його місце задумало поставити з своєї руки Юрася {{hws|Хмельни|Хмельниченка}}&lt;section end=&quot;Згін і нова козаччина на Правобережі&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p77npk1mc96c8fc5ppnzpr1g6x47xho</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/359</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31057</id>
    <revision>
      <id>465436</id>
      <parentid>464145</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:39:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3595" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Arxivist&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Згін і нова козаччина на Правобережі&quot;/&gt;спільної війни з Туреччиною. Але разом з тим вели ся переговори про мировий трактат Москви з Туреччиною. Московські бояри питали ся тодї Самойловича і він радив Полякам не вірити, в союзи з ними не заходити, а помирити ся з Туреччиною, але виторгувати від неї землї від Днїпра до Днїстра, а бо хоч до Богу. Московське правительство послухало сеї ради, але хан спротивив ся, і стали на тім, щоб границею прийняти Днїпро, а край між Днїпром і Богом зіставити пустим. Так і списано трактат між Москвою й Туреччиною в 1681 р.; але при затвердженню його в Царгородї вичеркнено сю статю, щоб землї між Днїпром і Богом зіставали ся пусті,{{—}}бо Туреччина хотїла їх освоїти.

[[File:Ілюстрована історія України 282.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|282. Облога Чигрина 1677 р. (малюнок в літописи Величка)&lt;ref&gt;'''''А''''' військо московське, '''''К''''' козацьке, '''''Д''''' Днїпро, '''''И''''' козаки в човнах, '''''Ді''''', '''''К''''' Чигрин, '''''З''''' і '''''КВ''''' війська турецькі (пояснення Величка).&lt;/ref&gt;.}}]]

Але се вело ся їй дуже тяжко. По чигринських походах 1677—8 рр. Турки зіставили правобічну Україну під реґіментом Юрася Хмельницького: сподївали ся, що славне імя притягне до нього людей, але Юрась крім славного імени нїчого взагалї не мав і не спроміг ся нїчого путьнього зробити в таких трудних обставинах. В 1681 р. Турки забрали його з України, а її віддали під начало волоського воєводи Дуки,&lt;ref&gt;Український лїтописець Величко оповідає, що Юрась Хмельниченко, потім ще раз був висланий на Україну, після Дуки але скінчив гірко, бо за те що замучив одного богатого немирівського Жида Турки засудили його на смерть в Камінцї й задушили. Але се досить сумнївне оповіданнє{{—}}з иньших джерел про се нїчого не знаємо.&lt;/ref&gt; і той через своїх людей зайняв ся кольонїзацією сього краю, закликаючи людей на тутешнї осади й обіцюючи їм довголїтнї свободи. На сї заклики пішли люде назад зза {{errata|Дїнпра|Днїпра}}, скоштувавши, що й там не з медом. Але Дуку вхопили&lt;section end=&quot;Згін і нова козаччина на Правобережі&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>22hvwmdyy5s8bhzgspdmyzluwo301sx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/361</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31060</id>
    <revision>
      <id>465464</id>
      <parentid>72126</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:20:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4844" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;'''91. В Гетьманщинї'''{{errata||.}} Тим часом як правобічна Україна переходила такі сильні зміни, такі страшні катастрофи, переходила з рук польських до московських, з московських до турецьких, пустїла і наповняла ся, умирала і оживала, стогнала під вічними екзекуціями й карами і знову поправляла ся на свободї, невмируща як саме житє — житє лївобічної Гетьманщини тихо й поволї котило ся під гору своєї полїтичної і суспільної вільности. Від року 1668, від повстання Бруховецького протягом кількадесяти лїт вона не переживала ніяких різних заворушень, сильних схвильовань. Келейним, конспіративним способом спрятала старшина немилого їй „мужичого сина“ й посадила на його місце ґречного і оглядного Поповича, — так само пятнадцять лїт пізнїйше келейним способом спрятала Поповича і перемінила його на Мазепу. Келейно обкарнала при тім, чи позволила московському правительству обкарнати ще деякі останки українських полїтичних прав, і вірно сповняла всякі бажання московських полїтиків.

Маючи перед очима приклад Многогрішного, що бідував в Сибіри, „скитаясь меж дворовъ и помирая голодною смертью“, як сам писав у своїх прошеннях, — обережний Самойлович пильно обминав все, що могло б збудити на нього невдоволеннє московських правителїв. Синів своїх повисилав до Москви — се було добре для них, бо заробляли собі тут ласку московських правителїв, а заразом се свідчило про вірність їх батька. Сих синів потім він вивів на полковників; оден був стародубським, другий чернигівським; третїм полковником — гадяцьким був його племінник; доньку Самойлович видав за боярина Ф{{errata||.}} Шереметєва і випросив, що його прислали воєводою в Київ. І Москва цїнила службу вірного гетьмана і його розумні ради, не давала ходу доносам, які йшли на нього, і здавало ся Самойловичу, що вже може бути безпечним своєї булави. Підбив ворогів своїх, обсадив ся свояками, мав ласку царську.

Правда, за сю ласку приходило ся Самойловичу сповняти часом і досить прикрі річи, а його прошення, як зачіпали московську полїтику, зіставали ся даремними. Знаємо вже, як він просив піддати під його реймент Слобідські полки і не випросив; бувало того й більше. За те мусїв зробити московському правительству те, чого досї ніхто не хотїв зробити — поставити митрополита на Українї з московської руки. Коли вмер Тукальський (1684), московські правителї поручили Самойловичу провести на митрополїю такого чоловіка, що прийняв би посвященнє від московського патріарха й признав його власть над собою. Самойлович вишукав такого — був то його свояк Ґедеон кн. Святополк-Четвертинський, владика луцький. Поведено дїло так, шо його вибрано на митрополїю, против Барановича, котрого Самой-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ay8o9v1s1boqxfyt4zp8qo8w5xfwu2a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/362</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31061</id>
    <revision>
      <id>465463</id>
      <parentid>464143</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:16:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3542" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;лович не любив. Просив тільки московських правителів, щоб вони самі обладили се дїло з царгородським патріархом. Ті й звернули ся до патріарха, — але той спротивив ся; казав що він не може сього рішити без иньших патріархів. Тодї московські полїтики поручили се дїло візирови турецькому, і той притис патріархів так, що мусіли дати згоду (Туреччина тодї запобігала Москви, щоб не пристала до союзу, який збирав Собєский против Турків). Так зломлено церковну автономію України церкви і взято під московську церковну власть, а з нею разом — тодїшнє освітнє й культурне житє українське.

[[File:Ілюстрована історія України 284.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|284. Митрополит Иосиф Нелюбович-Тукальский.}}]]

Та всї сї вислуги і заслуги перед московськими правителями не врятували Самойловича від сумного кінця. Покладаючи ся на ласку московську, сей колись „добрий і до всїх людей склонний і прихильний“ попович став забувати ся. Почав правити всїм самовластно, без ради старшини, поводив ся з нею згорда, за уряди брав хабари, дуже запанїв, і як підозрівали — задумував по собі передати булаву синови та зробити гетьманство дїдичним (наслїдственним) у своїм родї. Тим всїм підняв на себе старшину і вона тільки чекала нагоди, щоб підвести під нього інтриґу, як і під його попередника. І така нагода прийшла — зовсїм несподївано.

Невважаючи на відраджування Самойловича, московське правительство таки приступило до союзу з Польщею против Туреччини, в 1686 р. уложило з Польщею вічну згоду (доплатило при тім за Київ ще раз 146 тис. рублїв) і пообіцяло воювати Кримську Орду, тим часом як Польща з Австрією й Венецією мали воювати Туреччину. Самойлович досить неприхильно відзивав ся про се, тим більше, що не вдало ся при тім виторгувати від Польщі, аби зрікла ся прав на правий беріг Днїпра, як хотїв Самойлович. Але кінець кінцем стало ся, перемінити не можна було, і треба було йти походом на Крим, разом з московським військом, з котрим ішов тодїшній голова московської&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>59yqvbn38tfhx6pv60huzy1nn0i8dx8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/363</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31062</id>
    <revision>
      <id>465435</id>
      <parentid>464142</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:39:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3088" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;полїтики, боярин Вас. Ґолїцин, улюбленець царевни Софії, тодїшньої правительки, що правила іменем своїх малолїтнїх братів царевичів Івана і Петра.

[[File:Ілюстрована історія України 285.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|285. Лазар Баранович архиепископ чернигівський.}}]]

Самойлович, знаючи обставини степової війни, дав розумні поради, як треба повести сей похід: іти з раннєю весною і великою силою. Але порад сих не послухали, в похід пішли пізно, коли трава вже висохла; Татари випалили степ, і прийшло ся вернути ся нї з чим. Се дуже засмутило Голїцина, бо могло підірвати його позицію; йому треба було знайти, на кого зложити вину. І от старшина, зміркувавши се, подала Голїцину, вертаючи ся з походу, донос на Самойловича, що се він умисно так підстроїв, аби похід не вдав ся, бо взагалі Москві був неприхильний, а союзови з Польщею й війні з Кримом поготів. Хоч се була все чиста брехня, то царівна з Голіцином, не памятаючи заслуг старого гетьмана, вхопили ся за се, щоб звалити на нього вину походу. Ґолїцину дано порученнє зсадити Самойловича з гетьманства, з огляду на незадоволеннє на нього старшини, вислати його з родом до Москви й вибрати нового гетьмана. По тім Самойловича арештовано і з старшим сином без суду вислано на Сибір, а маєток забрано і розділено по половині{{—}}одну половину до скарбу царського, другу до скарбу військового. Меньшого сина Самойловича, полковника чернигівського, тому що він „бунтував“{{—}}пробував відбити ся при арештї{{—}}дано під суд, засуджено на смерть і немилосердно страчено в Сївську. Старий Самойлович два роки пізнїйше вмер на засланню в Тобольську.

Тим часом на першу вість про арештованнє Самойловича в {{hws|вій|війську}}&lt;section end=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tc44oxhgcdki01m9rev6nn14tx4udc5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/365</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31064</id>
    <revision>
      <id>465416</id>
      <parentid>464138</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:17:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>у файла немає параметра rigth та rith. Є right</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1961" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;указу царського; аби Україну тїснїйше звязати з Московщиною, ухвалено дбати про те, щоб більше було мішаних шлюбів українськомосковських і щоб люде з українських міст переходили до Московщини, але сього в статї не заведено. По тім Ґолїцин порадив старшині вибрати Мазепу і так старшина зробила (25/VІІ. 1687).

[[File:Ілюстрована історія України 287.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|287. Посвяшеннє козацької корогви (звідти ж).}}]]

Новий гетьман, Іван Степанович Мазепа був з української шляхти з Білоцерківщини. Родив ся коло 1640 року і хлопцем висланий був на королївський двір; в 1659{{—}}1663 р. вже його посилають відти з ріжжними порученнями на Україну. Потім він кинув королївський двір (се звязують з звісною його любовною пригодою вже оспіваною стількома поетами), осїв ся на Українї і вступив до війська козацького; був близьким чоловіком до Дорошенка, потім в 1675 р. його зловлено в посольстві до Криму й він опинив ся на лївобічній Українї, тутзін знайшов ласку у гетьмана Самойловича і у Москви і в хвилі упадку Самойловича був генеральним осаулом.{{nop}}&lt;section end=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oga5m8kdnsx61avi60cs7tkmflrsx7w</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465417</id>
      <parentid>465416</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:18:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1959" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Oleandr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;указу царського; аби Україну тїснїйше звязати з Московщиною, ухвалено дбати про те, щоб більше було мішаних шлюбів українськомосковських і щоб люде з українських міст переходили до Московщини, але сього в статї не заведено. По тім Ґолїцин порадив старшині вибрати Мазепу і так старшина зробила (25/VII. 1687).

[[File:Ілюстрована історія України 287.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|287. Посвяшеннє козацької корогви (звідти ж).}}]]

Новий гетьман, Іван Степанович Мазепа був з української шляхти з Білоцерківщини. Родив ся коло 1640 року і хлопцем висланий був на королївський двір; в 1659{{—}}1663 р. вже його посилають відти з ріжжними порученнями на Україну. Потім він кинув королївський двір (се звязують з звісною його любовною пригодою вже оспіваною стількома поетами), осїв ся на Українї і вступив до війська козацького; був близьким чоловіком до Дорошенка, потім в 1675 р. його зловлено в посольстві до Криму й він опинив ся на лївобічній Українї, тутзін знайшов ласку у гетьмана Самойловича і у Москви і в хвилі упадку Самойловича був генеральним осаулом.{{nop}}&lt;section end=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m7o0oev1fvesznf87w93n9jlmtugy8c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465461</id>
      <parentid>465417</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:11:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1939" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;указу царського; аби Україну тїснїйше звязати з Московщиною, ухвалено дбати про те, щоб більше було мішаних шлюбів українсько-московських і щоб люде з українських міст переходили до Московщини, але сього в статї не заведено. По тім Ґолїцин порадив старшинї вибрати Мазепу і так старшина зробила (25/VII. 1687).

[[File:Ілюстрована історія України 287.jpg|thumb|right|upright=1.5|{{c|287. Посвященнє козацької корогви (звідти ж).}}]]

Новий гетьман, [[Автор:Іван Мазепа|Іван Степанович Мазепа]] був з української шляхти з Білоцерківщини. Родив ся коло 1640 року і хлопцем висланий був на королївський двір; в 1659–1663 р. вже його посилають відти з {{errata|ріжжними|ріжними}} порученнями на Україну. Потім він кинув королївський двір (се звязують з звісною його любовною пригодою вже оспіваною стількома поетами), осїв ся на Українї і вступив до війська козацького; був близьким чоловіком до Дорошенка, потім в 1675 р. його зловлено в посольстві до Криму й він опинив ся на лївобічній Українї, тут він знайшов ласку у гетьмана Самойловича і у Москви і в хвилі упадку Самойловича був ґенеральним осаулом.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m3pjeyr4dpctmsho8yqv16vt0dtq8sn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ілюстрована історія України/В Гетьманщинї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>31065</id>
    <revision>
      <id>465460</id>
      <parentid>72125</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:07:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="568" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | перекладач =
 | секція = В Гетьманщинї
 | попередня = [[../Згін і нова козаччина на Правобережі/]]
 | наступна = [[../Старшина і поспільство/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu&quot; from=361 to=365 fromsection=&quot;В Гетьманщинї&quot; tosection=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;</text>
      <sha1>pfpczt9akk64i7t2f5u3axp3ozzq5sr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465462</id>
      <parentid>465460</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:12:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="528" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | перекладач =
 | секція = В Гетьманщинї
 | попередня = [[../Згін і нова козаччина на Правобережі/]]
 | наступна = [[../Старшина і поспільство/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu&quot; from=361 to=365 tosection=&quot;В Гетьманщинї&quot;/&gt;</text>
      <sha1>mn46kreycb6memqgvmygbno5aora8zh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/389</title>
    <ns>250</ns>
    <id>31436</id>
    <revision>
      <id>465451</id>
      <parentid>462368</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3767" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;її здавалось дуже близьким. Король шведський прирік, що не замирить ся з Москвою, поки не дібєть ся, що Українї привернена буде її свобода. Те саме пообіцяв Запорожцям хан кримський. Туреччина, боячи ся московської переваги, теж пристала до Швеції, в осени 1710 р. розірвала зносини з Москвою і на весну визначила похід. Весною 1711 р. Орлик з своїми козаками і Татарами та помічними полками польських панів з шведської партиї рушив на правобічну Україну, в ті полки правобічні, що від 1704 р. були під московською зверхністю. Тутешні городки піддавали ся йому; піддалася Умань, Богуслав, Корсунь; ґенер. осаула Бутовича висланого зза Днїпра Орлик розбив. Але коли приступив під Білу Церкву, тут діло не пішло, богато з Орликового війська погинуло, а Татари тим часом почали грабувати край, серце людей тутешнїх почало від Орлика відпадати, і він скорше завернувся назад.

[[File:Ілюстрована історія України 305.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|305. Мазепа з ґравюри кінця XVIII вік}}]]

Лїтом 1711 року рушив на Турків цар Петро. Понадїявши ся на обіцянки молдавські, необережно загнав ся він на Прут, як Шведи на Україну. А тут його обступило турецьке військо і попав він в останню біду. Орлик сподївав ся, що тепер можна буде продиктувати цареви свої бажання що до Українцїв: цар мусить зрікти ся всяких прав на Україну. Та все поправили побрязкачі царські: візира турецького підкуплено, він випустив Петра з його армією на дуже легких умовах, а українську справу в умові згадано такими неясними словами, що кождий їх собі по своєму толкував. Орлик казав, що на основі сеї умови Москва обовязала ся уступити ся з України по обох боках Днїпра, а царські представники доводили, що в тих словах нема для Москви такого обовязку. Турецьке правительство приняло толкованнє Орлика і заповіло нову війну з Москвою за те, що вона не хоче уступити ся з України. Але знов московські гроші все змінили: таки потверджено торішню умову, а справу українську при тім пояснено так, що Москва зрікаєть ся правобічної України (окрім Київа) і Запорозької Сїчи, а лївобічна Україна зістаєть ся під Москвою. Коштувало се цареви ще&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l7tf2katpgw7c5fgsvbt0u6zld5ix57</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблон:Координатор Книжкова Шафа</title>
    <ns>10</ns>
    <id>44387</id>
    <revision>
      <id>465419</id>
      <parentid>464455</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:23:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>у файла немає параметра (=) та 100px. Див. Спеціальна:LintErrors/bogus-image-options</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="853" xml:space="preserve">{{Userbox
  |id= [[Файл:KSH2022. Logo.png|45px|none|А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!]]
  |id-c = white
  |id-fc = 
  |id-s = 8
  |info = Цей користувач є координатором проєкту &lt;br&gt;[[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2022|'''Книжкова Шафа''']]
  |info-c = #FFFFFF
  |info-fc = black
  |info-s = 8
  |info-op = text-align: center
  |border-c = #669966
}}&lt;includeonly&gt;{{#if:{{{nocat|}}}{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:2}}||не той простір назв — категоризації не буде}}||
[[Категорія:Користувачі, які є координаторами проєкту Книжкова Шафа|{{PAGENAME}}]]
}}&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;
[[Категорія:Юзербокси|{{PAGENAME}}]]
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4h92wfmdwk49p81rdbzvlmd3fxum4x0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2</title>
    <ns>116</ns>
    <id>46341</id>
    <revision>
      <id>466303</id>
      <parentid>452124</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T10:42:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Олег Лисенко</username>
        <id>10328</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="250606" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Ревізьке відділення (з основних та додаткових ревізій). Ревізькі казки різних станів населення. Відомості про священнослужителів у населених пунктах повітів Київської губернії
 | примітки = [[:Файл:Держархів Київської області. Фонд 280, опис 2. Перелік справ.pdf]]
Дивись також [[Архів:Ревізькі казки Київської губернії|Ревізькі казки Київської губернії]]
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
!№||Назва||Роки||Аркуші||Примітки||
|-
|[[/1/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 1)||1795||1212||
|-
|[[/2/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2, том 1)||1795||1182||
|-
|[[/2а/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 2, том 2)||1795||592||
|-
|[[/3/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 3)||1795||1029||
|-
|[[/4/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (частина 4)||1795||1146||
|-
|[[/5/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Германовського староства (Київський повіт)||1795||98||
|-
|[[/6/]]||Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту||1795||734||
|-
|[[/7/]]||Ревізькі казки дрібної шляхти Звенигородського повіту||1795||351||
|-
|[[/8/]]||Ревізькі казки старостинських селян Звенигородського повіту||1795||298||
|-
|[[/9/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту (частина 1)||1795||1273||
|-
|[[/10/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту (частина 2)||1795||1165||
|-
|[[/11/]]||Ревізька казка купців та міщан християн привілейованого містечка Канів||1795||27||
|-
|[[/12/]]||Ревізькі казки селян шляхтича Харлінського (Київський повіт)||1795||515||
|-
|[[/13/]]||Ревізькі казки купців і міщан християн м. Києва||1795||337||
|-
|[[/14/]]||Ревізькі казки міщан м. Києва||1795||1067||
|-
|[[/15/]]||Ревізькі казки священнослужителів Київської губернії||1795||574||
|-
|[[/16/]]||Ревізькі казки шляхти Київського повіту||1795||378||
|-
|[[/17/]]||Ревізькі казки казенних селян Київського повіту (частина 1)||1795||877||
|-
|[[/18/]]||Ревізькі казки казенних селян Київського повіту (частина 2)||1795||790||
|-
|[[/19/]]||Ревізькі казки дворових і поміщицьких селян Київського повіту (частина 1)||1795||1398||
|-
|[[/20/]]||Ревізькі казки дворових і поміщицьких селян Київського повіту (частина 2)||1795||1152||
|-
|[[/21/]]||Ревізькі казки дворових і поміщицьких селян Рожевської округи (Радомисльського повіту) (частина 3)||1795||742||
|-
|[[/22/]]||Ревізькі казки дворових, селян та дрібної шляхти Київського повіту та на повіти не поділених сіл||1795 та 1800||401||
|-
|[[/22а/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (частина 2)||1795||445||
|-
|[[/22б/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (частина 3)||1795||462||
|-
|[[/22в/]]||Ревізькі казки дворових та поміщицьких селян Київського повіту (частина 4)||1795||489||
|-
|[[/23/]]||Ревізькі казки шляхти Липовецького повіту||1795||333||
|-
|[[/24/]]||Ревізькі казки шляхти Липовецького повіту||1795||430||
|-
|[[/25/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Липовецького повіту (частина 1)||1795||1004||
|-
|[[/26/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Липовецького повіту (частина 2)||1795||896||
|-
|[[/27/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Липовецького повіту (частина 3)||1795||920||
|-
|[[/28/]]||Ревізькі казки шляхти Махнівського повіту||1795||626||
|-
|[[/29/]]||Ревізькі казки шляхти Махнівського повіту (частина 2)||1795||688||
|-
|[[/30/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян (частина 1) Махнівського повіту, а також старообрядців||1795||1286||
|-
|[[/31/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян (частина 2) Махнівського повіту||1795||1164||
|-
|[[/32/]]||Відомість про церковних служителів Радомисльського повіту||1795|| ||справа відсутня
|-
|[[/33/]]||Ревізькі казки євреїв Радомисльського повіту||1795||400||
|-
|[[/34/]]||Ревізькі казки селян Радомисльського повіту||1795||668||
|-
|[[/35/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1795||846||
|-
|36||Вільний номер|| || ||
|-
|[[/37/]]||Ревізькі казки козаків, шляхти, священників, селян, конфіскованих деревень та ін. Радомисльського повіту||1795||873||
|-
|[[/38/]]||Ревізькі казки чиншевої шляхти, селян та ін. Радомисльського повіту||1795||849||
|-
|[[/39/]]||Ревізька казка селян Радомисльського повіту||1795||781||
|-
|[[/40/]]||Ревізькі казки шляхти Радомисльського повіту||1795||756||
|-
|[[/41/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1795||989||
|-
|[[/42/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту (частина 2)||1795||904||
|-
|[[/43/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту (частина 3)||1795||1208||
|-
|[[/44/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту (частина 5)||1795||1320||
|-
|[[/45/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту (частина 6)||1795||797||
|-
|[[/46/]]||Ревізькі казки священників, старообрядців, дрібної шляхти та інших Радомисльського повіту||1795||947||
|-
|[[/47/]]||Ревізькі казки селян Рожевської округи (Радомисльського повіту)||1795||653||
|-
|[[/48/]]||Ревізькі казки селян, чиншової шляхти, духовенства Радомисльського повіту||1795||752||
|-
|[[/49/]]||Ревізькі казки селян та інших Радовської округи (Радомисльського повіту)||1795||1152||
|-
|[[/50/]]||Ревізькі казки селян та інших Рожевської округи (Радомисльського повіту)||1795||690||
|-
|[[/51/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1795||767||
|-
|[[/52/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1795||917||
|-
|[[/53/]]||Ревізькі казки селян та інших Рожевської округи (Радомисльського повіту)||1795||662||
|-
|[[/54/]]||Ревізькі казки християн та євреїв м. Чорнобиль та інших Рожевської округи||1795||1125||
|-
|[[/55/]]||Ревізькі казки селян Рожевської округи (м. Рожев Брусилівської волості Радомисльського повіту) поміщікив Ходкевичів||1795||369||
|-
|[[/56/]]||Ревізькі казки селян та інших м. Хабне та інших Рожевської округи (Радомисльського повіту)||1795||950||
|-
|[[/57/]]||Ревізькі казки селян, шляхти, духовенства та інших Сквирського повіту||1795||448||
|-
|[[/58/]]||Ревізькі казки євреїв Уманського повіту||1806||160||помилково вказаний 1795
|-
|[[/59/]]||Ревізька казка села Заячківки Уманського повіту||1795||3||
|-
|[[/60/]]||Опис ревізьких казок дворян, що живуть у Черкаському повіті||1795|| ||справа відсутня
|-
|[[/61/]]||Ревізькі казки шляхти Черкаського повіту||1795||90||
|-
|[[/62/]]||Ревізькі казки старостинських селян Черкаського повіту||1795||299||
|-
|[[/63/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту (частина 1)||1795||874||
|-
|[[/64/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту (частина 2)||1795||586||
|-
|[[/65/]]||Ревізькі казки священнослужителів Чигиринського повіту||1795||26||
|-
|[[/66/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян П'ятигірського (Таращанського) повіту||1795||1102||
|-
|[[/67/]]||Ревізькі казки селян Рожевської округи (Радомисльського повіту)||1795||740||
|-
|[[/68а/]]||Ревізька казка про дві єврейські сім'ї, що тимчасово живуть у с. Хімках||1796|| ||
|-
|[[/69/]]||Додаткові ревізькі казки шляхти Васильківського повіту||1800||72||
|-
|[[/70/]]||Додаткові ревізькі казки шляхти Звенигородського повіту||1800||47||
|-
|[[/71/]]||Додаткові ревізькі казки шляхти Махнівського повіту||1800||59||
|-
|[[/72/]]||Ревізькі казки євреїв містечка Стеблів Богуславського повіту||1806||10||
|-
|[[/73/]]||Ревізька казка поселення Синиці Богуславського повіту||1811||38||
|-
|[[/74/]]||Ревізька казка селян села Півні Васильківського повіту||1811||14||
|-
|[[/75/]]||Ревізька казка селян села Кадлуби Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/76/]]||Ревізька казка селян села Шарки Васильківського повіту||1811||11||
|-
|[[/77/]]||Ревізька казка селян села Яцки Васильківського повіту||1811||24||
|-
|[[/78/]]||Ревізька казка селян села Новоянівка Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/79/]]||Ревізька казка селян села Рокитне Васильківського повіту||1811||44||
|-
|[[/80/]]||Ревізька казка селян села Яблунівка Васильківського повіту||1811||20||
|-
|[[/81/]]||Ревізька казка селян села Паляниченці Васильківського повіту||1811||24||
|-
|[[/82/]]||Ревізька казка селян села Фесюри Васильківського повіту||1811||11||(певно нині: Фесюри (Хвесюри) — село в Белоцерківському районі Київської області - Ф.В.).
|-
|[[/83/]]||Ревізька казка селян села Юзефівка Васильківського повіту||1811||7||
|-
|[[/84/]]||Ревізька казка селян села Піщана Васильківського повіту||1811||5||
|-
|[[/85/]]||Ревізька казка селян села Черкас Васильківського повіту||1811||18||
|-
|[[/86/]]||Ревізька казка дворян та шляхти містечка Біла Церква Васильківського повіту||1811||12||
|-
|[[/87/]]||Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/88/]]||Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту (Мар'янівка)||1811||11||
|-
|[[/89/]]||Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту (Городище)||1811||2||
|-
|[[/90/]]||Ревізька казка дворян та шляхти Васильківського повіту (Васильків)||1811||2||
|-
|[[/91/]]||Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Сухолки)||1811||2||
|-
|[[/92/]]||Ревізька казка чиншова шляхта Васильківського повіту (Рементарщин та Темберщин)||1811||4||
|-
|[[/93/]]||Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/94/]]||Шляхта села Фастовець Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/95/]]||Чиншова шляхта, що мешкає на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/96/]]||Шляхта, що мешкає в деревні Велика Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/97/]]||Шляхта, що мешкає в селі Пришивальня на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/98/]]||Шляхта, що мешкає в селі Барахти на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/99/]]||Шляхта, що мешкає в селі Вільшанка на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/100/]]||Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/101/]]||Шляхта, що мешкає в селі Савинець на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/102/]]||Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/103/]]||Шляхта, що мешкає в селі Телешівка на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/104/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Ставок||1811||2||
|-
|[[/105/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник||1811||2||
|-
|[[/106/]]||Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту||1811||1||
|-
|[[/107/]]||Шляхта, що мешкає в селі Езерна на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||16||
|-
|[[/108/]]||Ревізька казка шляхти села Веприк на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||1||
|-
|[[/109/]]||Ревізька казка шляхти села Мотовилівка на землях графа Браницького Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/110/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки||1811||1||
|-
|[[/111/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Дулицького||1811||2||
|-
|[[/112/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Піщаної||1811||1||
|-
|[[/113/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Синява||1811||7||
|-
|[[/114/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту в м. Рокитному||1811||6||
|-
|[[/115/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Чмирівки||1811||3||
|-
|[[/116/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Руди||1811||2||
|-
|[[/117/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Трушки||1811||2||
|-
|[[/118/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Шамраївка||1811||4||
|-
|[[/119/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Шкарівки||1811||1||
|-
|[[/120/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Насташки||1811||3||
|-
|[[/121/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Красного||1811||5||
|-
|[[/122/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Офірної||1811||1||
|-
|[[/123/]]||Ревізькі казки дворян Васильківського повіту||1811||44||
|-
|[[/124/]]||Ревізькі казки селян с. Насташка Островської волості Васильківського повіту||1811||62||
|-
|[[/125/]]||Ревізькі казки селян с. Острийки Блощинської волості Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/126/]]||Ревізькі казки селян с. Блощинці Блощинської волості Васильківського повіту||1811||10||
|-
|[[/127/]]||Ревізька казка селян с. Скригалівка Веприковської волості Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/128/]]||Ревізька казка селяне с. Шкребеші (Скрибеші) Васильківського повіту||1811||14||
|-
|[[/129/]]||Ревізька казка поміщицьких селян с. Деремезна Васильківського повіту||1811||16||
|-
|[[/130/]]||Ревізька казка поміщицьких селян д. Бакумовки Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/131/]]||Ревізька казка поміщицьких селян c. Барахти Васильківського повіту||1811||40||
|-
|[[/132/]]||Ревізька казка поміщицьких селян c. Василів Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/133/]]||Ревізька казка дворових людей м. Васильків||1811||13||
|-
|[[/134/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Розальцевки||1811||3||
|-
|[[/135/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Снигірівка||1811||2||
|-
|[[/136/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Скриглівка||1811||2||
|-
|[[/137/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту села Ромашки та Бакумівка||1811||2||
|-
|[[/138/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Триліс||1811||4||
|-
|[[/139/]]||Ревізька казка селян Васильківського повіту с. Яхнів||1811||18||
|-
|[[/140/]]||Ревізька казка селян Васильківського повіту с. Полонець||1811||2||
|-
|[[/141/]]||Ревізька казка селян Васильківського повіту с. Велика Снітинка||1811||3||
|-
|[[/142/]]||Ревізька казка селян Васильківського повіту с. Напрасники||1811||2||
|-
|[[/143/]]||Ревізька казка селян села Пологи Васильківського повіту.||1811||24||
|-
|[[/144/]]||Ревізька казка селян д. Безпечна Васильківського повіту.||1811||6||
|-
|[[/145/]]||Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Пищики||1811||1||
|-
|[[/146/]]||Ревізька казка селян д. Біруки Васильківського повіту.||1811||12||
|-
|[[/147/]]||Ревізька казка чиншової шляхти с. Матюш Васильківського повіту.||1811||2||
|-
|[[/148/]]||Ревізька казка чиншової шляхти с. Пилипи Васильківського повіту.||1811||1||
|-
|[[/149/]]||Ревізька казка чиншової шляхти д. Красной Васильківського повіту.||1811||2||
|-
|[[/150/]]||Ревізька казка чиншової шляхти с. Пивники та Паляничинець Васильківського повіту.||1811||2||
|-
|[[/151/]]||Ревізька казка чиншової шляхти с. Лопатинщина Васильківського повіту.||1811||2||
|-
|[[/152/]]||Ревізька казка чиншової шляхти с. Лопатинщина Васильківського повіту.||1811||1||
|-
|[[/153/]]||Ревізька казка селян д. Соколівка Васильківського повіту.||1811||4||
|-
|[[/154/]]||Ревізька казка селян с. Коженики Васильківського повіту.||1811||10||
|-
|[[/155/]]||Ревізька казка чиншевої шляхти д. Троїцького Васильківського повіту.||1811||4||
|-
|[[/156/]]||Ревізька казка селян д. Бикової Греблі Васильківського повіту.||1811||14||
|-
|[[/157/]]||Ревізька казка селян с. Вінницькі Стави Васильківського повіту.||1811||22||
|-
|[[/158/]]||Ревізька казка селян хутора Вінницькі Стави Васильківського повіту.||1811||4||
|-
|[[/159/]]||Ревізька казка шляхти д. Котлубиць Ксензовської Васильківського повіту.||1811||2||
|-
|[[/160/]]||Ревізька казка шляхти села Вінцентівка та Ліщинівка Васильківського повіту.||1811||4||
|-
|[[/161/]]||Ревізька казка шляхти села Ковалівка Васильківського повіту.||1811||2||
|-
|[[/162/]]||Ревізька казка шляхти д. Дмитрівка Васильківського повіту.||1811||6||
|-
|[[/163/]]||Ревізька казка селян д. Салівка Васильківського повіту.||1811||18||
|-
|[[/164/]]||Ревізька казка селян с. Вінцентівка Васильківського повіту.||1811||47||
|-
|[[/165/]]||Ревізька казка селян с. Мотовилівка Васильківського повіту.||1811||66||
|-
|[[/166/]]||Ревізька казка селян села Велика Солтанівка Васильківського повіту||1811||40||
|-
|[[/167/]]||Ревізька казка селян села Янковка Васильківського повіту||1811||30||
|-
|[[/168/]]||Ревізька казка селян села Мазепинець Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/169/]]||Ревізька казка селян села Антонівка Васильківського повіту||1811||16||
|-
|[[/173/]]||Ревізька казка селян села Мала Половецька Васильківського повіту||1811||30||
|-
|[[/174/]]||Ревізька казка селян села Снигирівка Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/175/]]||Ревізька казка селян деревні Пилиповки Васильківського повіту||1811||17||
|-
|[[/176/]]||Ревізька казка чиншової шляхти села Мазепинець Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/177/]]||Ревізька казка селян д. Ліщинки Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/178/]]||Ревізька казка шляхти с. Яхни Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/179/]]||Ревізька казка шляхти с. Королівки Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/180/]]||Ревізька казка селян д. Троїцької Васильківського повіту||1811||7||
|-
|[[/181/]]||Ревізька казка селян с. Краснолісся Васильківського повіту||1811||20||
|-
|[[/182/]]||Ревізька казка чиношової шляхти с. Ольшанець Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/183/]]||Ревізька казка селян д. Мар'янівка Васильківського повіту||1811||12||
|-
|[[/184/]]||Ревізька казка чиншової шляхти с. Мале Половецьке Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/185/]]||Ревізька казка шляхти с. Устимівка Васильківського повіту||1811||1||
|-
|[[/186/]]||Ревізька казка селян д. Дрозди Васильківського повіту||1811||25||
|-
|[[/187/]]||Ревізька казка селян с. Житні Гори Васильківського повіту||1811||32||
|-
|[[/188/]]||Ревізька казка селян с. Трушки Васильківського повіту||1811||44||
|-
|[[/189/]]||Ревізька казка селян с. Синява Васильківського повіту||1811||58||
|-
|[[/190/]]||Ревізька казка селян д. Бортники Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/191/]]||Ревізька казка селян м. Фастів та с. Котлубець Васильківського повіту||1811||20||
|-
|[[/192/]]||Ревізька казка селян д. Ставки Васильківського повіту||1811||3||
|-
|[[/193/]]||Ревізька казка селян д. Кощіївка Васильківського повіту||1811||6||
|-
|[[/194/]]||Ревізька казка селян с. Потіївка Васильківського повіту||1811||20||
|-
|[[/195/]]||Ревізька казка селян с. Чорногородка Васильківського повіту||1811||12||
|-
|[[/196/]]||Ревізька казка селян с. Переяснівка Васильківського повіту||1811||14||
|-
|[[/197/]]||Ревізька казка селян с. Переяснівка Васильківського повіту||1811||33||
|-
|[[/198/]]||Ревізька казка селян с. Кодаки Васильківського повіту||1811||27||
|-
|[[/199/]]||Ревізька казка селян с. Машівка Васильківського повіту||1811||26||
|-
|[[/200/]]||Ревізька казка м. Біла Церква Васильківського повіту||1811||28||
|-
|[[/201/]]||Ревізька казка селян поміщика Млодецького села Шкаровки Васильківського повіту||1811||10||
|-
|[[/202/]]||Ревізька казка селян поміщика Млодецького села Молодецького Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/203/]]||Ревізька казка селян поміщика Проскури села Розаліївка Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/204/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького д. Чепеліївка Васильківського повіту||1811||7||
|-
|[[/205/]]||Ревізька казка селян поміщика Цецишевського д. Дмитрівка Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/206/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького д. Пугачіввка Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/207/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького с. Потіївка Васильківського повіту||1811||26||
|-
|[[/208/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького д. Зубари Васильківського повіту||1811||10||
|-
|[[/209/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького с. Напрасники Васильківського повіту||1811||12||
|-
|[[/210/]]||Ревізька казка селян поміщика Руліковського слободи Матвіївка Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/211/]]||Ревізька казка селян поміщика Руліковського села Мала Солтанівка Васильківського повіту||1811||13||
|-
|[[/212/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького села Саварки Васильківського повіту||1811||18||
|-
|[[/213/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького села Вільшанки Барахтянської Васильківського повіту||1811||40||
|-
|[[/214/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького села Храпачи Васильківського повіту||1811||18||
|-
|[[/215/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького села Ковалівка Васильківського повіту||1811||37||
|-
|[[/216/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького села Лосятин Васильківського повіту||1811||36||
|-
|[[/217/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького села Фурси Васильківського повіту||1811||28||
|-
|[[/218/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького д. Сидори Васильківського повіту||1811||22||
|-
|[[/219/]]||Ревізька казка селян поміщика Браницького села Тростинки Васильківського повіту||1811||29||
|-
|[[/220/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Дулицького Васильківського повіту||1811||20||
|-
|[[/221/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Сороки Васильківського повіту||1811||23||
|-
|[[/222/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Фастовка Васильківського повіту||1811||9||
|-
|[[/223/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Глушки Васильківського повіту||1811||10||
|-
|[[/224/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Острів Васильківського повіту||1811||42||
|-
|[[/225/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Руди Васильківського повіту||1811||12||
|-
|[[/226/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Шамраївка Васильківського повіту||1811||33||
|-
|[[/227/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Матюши Васильківського повіту||1811||22||
|-
|[[/228/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Піщики Васильківського повіту||1811||24||
|-
|[[/229/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Пилипчи Васильківського повіту||1811||7||
|-
|[[/230/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Олійникова Васильківського повіту||1811||7||
|-
|[[/231/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Глубочки Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/232/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Сухоліси Васильківського повіту||1811||9||
|-
|[[/233/]]||Ревізька казка селян графа Браницького х. Черкаського Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/234/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Озерна Васильківського повіту||1811||20||
|-
|[[/235/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Бакалов Васильківського повіту||1811||20||
|-
|[[/236/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Коржівка Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/237/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Великополовецьке Васильківського повіту||1811||32||
|-
|[[/238/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Пінчуки Васильківського повіту||1811||24||
|-
|[[/239/]]||Ревізька казка селян графа Браницького хутор Фроімов Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/240/]]||Ревізька казка селян графа Браницького хутор Єднороговий Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/241/]]||Ревізька казка селян поміщика Головинського села Телешівки Васильківського повіту||1811||30||
|-
|[[/242/]]||Ревізька казка шляхти села Блощіниця Васильківського повіту||1811||4||
|-
|[[/243/]]||Ревізька казка шляхти села Кожанки Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/244/]]||Ревізька казка шляхти села Коржівка Васильківського повіту||1811||2||
|-
|[[/245/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Томилівка Васильківського повіту||1811||12||
|-
|[[/246/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Чмирівка Васильківського повіту||1811||8||
|-
|[[/247/]]||Ревізька казка селян поміщика Руликовського села Митниці Васильківського повіту||1811||10||
|-
|[[/248/]]||Ревізька казка селян графа Браницького д. Кищінці Васильківського повіту||1811||14||
|-
|[[/249/]]||Ревізька казка селян графа Браницького села Острівка Васильківського повіту||1811||25||
|-
|[[/250/]]||Ревізька казка шляхти Васильківського повіту||1811||366||
|-
|[[/251/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Васильківського повіту. Частина 1||1811||1258||
|-
|[[/252/]]||Ревізька казка шляхти Звенигородського повіту||1811||172||
|-
|[[/253/]]||Ревізька казка о старостинских селянах Звенигородського повіту||1811||239||
|-
|[[/254/]]||Ревізькі казки поміщічих селян Звенигородського повіту||1811||970||
|-
|[[/255/]]||Ревізька казка євреїв Київського повіту||1811|| ||
|-
|[[/256/]]||Ревізькі казки священнослужителів Київської губернії||1811||734||
|-
|[[/257/]]||Ревізькі казки шляхти Київського повіту||1811||403||
|-
|[[/258/]]||Ревізькі казки шляхти Київського повіту||1811||623||
|-
|[[/259/]]||Ревізькі казки о казенних селянах Київського повіту||1811||864||
|-
|[[/260/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1811||1345||
|-
|[[/261/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту. Частина 2, м. Київ дворові||1811||1285||
|-
|[[/262/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1811||955||
|-
|[[/263/]]||Ревізькі казки поміщицьких та інших селян Київського повіту||1811||960||
|-
|[[/264/]]||Ревізькі казки шляхти Липовецького повіту||1811||573||
|-
|[[/265/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Липовецького повіту. Частина 1||1811||750||
|-
|[[/266/]]||Ревізькі казки селян Липовецького повіту. Частина 2||1811||1014||
|-
|[[/267/]]||Ревізькі казки шляхти Махнівського повіту. Частина 1||1811||325||
|-
|[[/268/]]||Ревізькі казки шляхти Махнівського повіту. Частина 2||1811||439||
|-
|[[/269/]]||Ревізькі казки поміщицьких селянх Махновського повіту. Частина 1||1811||666||
|-
|[[/270/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту. Частина 2||1811||850||
|-
|[[/271/]]||Ревізькі казки шляхти Радомисльського повіту||1811||297||
|-
|[[/272/]]||Ревізькі казки помещічих та дух. селян Радомисльського повіту. Частина 1||1811||125||
|-
|[[/273/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту. Частина 2||1811||168||
|-
|[[/274/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту. Частина 3||1811||250||
|-
|[[/275/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту. Частина 4||1811||84||
|-
|[[/276/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту. Частина 5||1811||161||
|-
|[[/277/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту||1811||161||
|-
|[[/278/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту. Частина 7||1811||112||
|-
|[[/279/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту. Частина 8||1811||100||
|-
|[[/280/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту. Частина 9||1811||135||
|-
|[[/281/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Радомисльського повіту||1811||191||
|-
|[[/282/]]||Ревізька казка старостинських селян Васильківського повіту||1811||118||
|-
|[[/283/]]||Ревізька казка поміщицьких селян Уманського повіту||1811||15||Додаткові ревізькі казки сіл Давидівка, Табанове, Лащівка
|-
|[[/284/]]||Ревізька казка шляхти Черкаського повіту||1811||77||
|-
|[[/285/]]||Ревізька казка старостинських селян Черкаського повіту||1811||280||
|-
|[[/286/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту. Частина 1||1811||734||
|-
|[[/287/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту. Частина 2||1811||679||
|-
|[[/288/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1811||1174||
|-
|[[/289/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Богуславського повіту||1812||42||
|-
|[[/290/]]||Ревізькі казки міщан м. Махновка та поміщицьких селян Бердичівського (Махновського) повіту||1812||25||
|-
|[[/291/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв м. Василькова Васильківського повіту||1812||6||
|-
|[[/292/]]||Ревізькі казки чиншевої шляхти х. Фастовець Васильківського повіту||1812||2||
|-
|[[/293/]]||Додаткові списки однодворців Махновського повіту||1812||19||
|-
|[[/294/]]||Ревізькі казки поміщічих селян Уманського повіту||1812||46|| Села Добра, Лебединка
|-
|[[/295/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв та селян Уманського повіту||1812||12|| Євреї Умані, додаткові особи
|-
|[[/296/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Шкарівка Васильківського повіту||1815||28||
|-
|[[/297/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв та селян Богуславського повіту||1816-1819 рр||94||
|-
|[[/298/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького Богуславського повіту||1816||1423||
|-
|[[/299/]]||Ревізькі казки чиншової шляхтих і казенних селян Васильківського повіту||1816-1818||924||
|-
|[[/300/]]||Ревізькі казки казенних селян м. Василькова||1816-1824||352||
|-
|[[/301/]]||Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту||1816||51||
|-
|[[/302/]]||Ревізькі казки селян Васильківського повіту||1816-1818||1108||
|-
|[[/303/]]||Ревізькі казки селян Васильківського повіту||1816||1419||
|-
|[[/303а/]]||Ревізькі казки селян Васильківського повіту||1816||1025||
|-
|[[/304/]]||Ревізькі казки селян Васильківського повіту||1816||1296||
|-
|[[/305/]]||Ревізькі казки селян Васильківського повіту||1816||1274||
|-
|[[/306/]]||Ревізькі казки селян Васильківського повіту||1816||520||
|-
|[[/307/]]||Ревізькі казки міщан християн, євреїв та казенних селян Васильківського повіту||1816||467||
|-
|[[/308/]]||Ревізькі казки про поміщицьких селян Васильківського повіту||1816||950||
|-
|[[/309/]]||Ревізькі казки про поміщицьких селян Васильківського повіту. Частина 3||1816||914||
|-
|[[/309а/]]||Ревізькі казки про поміщицьких селян Васильківського повіту. Частина 2||1816||839||
|-
|[[/310/]]||Ревізькі казки про поміщицьких селян Васильківського повіту||1816||1079||
|-
|[[/311/]]||Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту||1816||743||
|-
|[[/312/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського та Звенигородського повітів||1816||930||
|-
|[[/313/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту. Частина 2||1816||1105||
|-
|[[/314/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1816||855||
|-
|[[/315/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1816||212||
|-
|[[/316/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1816||491||
|-
|[[/317/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1816||925||
|-
|[[/318/]]||Ревізькі казки селян Київського повіту та євреїв м. Бишів та Бородянка||1816||176||
|-
|[[/319/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1816||916||
|-
|[[/320/]]||Ревізькі казки солдацьких дітей та дружин Черкаського повіту||1858||871||
|-
|[[/321/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1816-1818||1109||с.Германівська Слобода (885 - 945)
|-
|[[/322/]]||Ревізькі казки селян Київського повіту||1816||1183||
|-
|[[/323/]]||Ревізькі казки селян Київського повіту||1816||300||
|-
|[[/324/]]||Ревізькі казки селян та козаків Київського повіту||1816||330||
|-
|[[/325/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян х. Янівки Київського повіту||1816||28||
|-
|[[/326/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Гороховатка Київського повіту||1816||40||
|-
|[[/327/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Шубівка Київського повіту||1816||52||
|-
|[[/328/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян слободи Кагарлицької Київського повіту||1816||84||
|-
|[[/329/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1816||246||
|-
|[[/330/]]||Ревізькі казки Київського повіту||1816|| ||
|-
|[[/331/]]||Ревізькі казки помещіків та різних чиновників м. Києва||1816||389||
|-
|[[/332/]]||Ревізька казка купців та міщан християн та євреїв Києва та Київського повіту||1816||761||
|-
|[[/333/]]||Ревізькі казки духовенства Київського повіту||1816||566||
|-
|[[/334/]]||Ревізькі казки шляхти Київського повіту||1816||366||
|-
|[[/335/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1816||906||
|-
|[[/336/]]||Ревізькі казки казених селян Київського повіту||1816||672||
|-
|[[/337/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту. Частина 9. Поміщики на літери Г-Д||1816||761||
|-
|[[/338/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових м. Києва і повіту. Поміщики на літери З-Л||1816||464||
|-
|[[/339/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових м. Києва і повіту||1816||650||
|-
|[[/340/]]||Ревізькі казки дворових та поміщицьких селян Київського повіту. Частина 5||1816||671||
|-
|[[/341/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту. Поміщики на літери С-Т||1816||838||
|-
|[[/342/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту. Поміщики на літеру Т||1816||750||
|-
|[[/343/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту. Частина 10. Поміщики на літери Т-Я||1816||827||
|-
|[[/344/]]||Ревізькі казки казенних селян Київського повіту. Частина 1||1816||570||
|-
|[[/345/]]||Ревізькі казки дворових та казенних селян Київського повіту||1816||815||
|-
|[[/346/]]||Ревізькі казки дворових, шляхти та євреїв м. Прилуки Махновського повіту||1816||50||
|-
|[[/347/]]||Ревізькі казки чиншевої шляхти Махновського повіту||1816||274||
|-
|[[/348/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Махновського повіту. Частина 1. Поміщики на літери А-Б||1816||755||
|-
|[[/349/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Махновського повіту. Частина 2. Поміщики на літери В-К||1816||660||
|-
|[[/350/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Махновського повіту. Частина 3. Поміщики на літери Л-П||1816||686||
|-
|[[/351/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Махновського повіту. Частина 4. Поміщики на літери П-Р||1816||561||
|-
|[[/352/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Махновського повіту. Частина 5. Поміщики на літери С-Т||1816||695||
|-
|[[/353/]]||Ревізькі казки купців та  міщан євреїв Радомисльського повіту||1816||253||
|-
|[[/354/]]||Ревізькі казки міщан християн Радомисльського повіту||1816||86||
|-
|[[/355/]]||Ревізькі казки шляхти Радомисльського повіту||1816||399||
|-
|[[/356/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту||1816||734||
|-
|[[/357/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту. Частина 6||1816||398||
|-
|[[/358/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту||1816||977||
|-
|[[/359/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту||1816||185||
|-
|[[/360/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1816||102||
|-
|[[/361/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту||1816||221||
|-
|[[/362/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту||1816||60||л. 1-39 с. Старосельцы, л. 41-60 с. Слободка
|-
|[[/363/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту||1816|| ||Труха, не выдається
|-
|[[/364/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Радомисльського повіту||1816||476||
|-
|[[/365/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах євреях Сквирського повіту||1816||32||
|-
|[[/366/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових Таращанського та Уманського повітів||1816||1187||
|-
|[[/367/]]||Ревізькі казки купців і міщан християн, євреїв і старостинских селян Черкаського повіту||1816||386||
|-
|[[/368/]]||Ревізькі казки старостинских селян і вільних людях Черкаського повіту||1816||662||
|-
|[[/369/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту частина 1||1816||724||
|-
|[[/370/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту частина 2||1816||645||
|-
|[[/371/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту частина 3||1816||849||
|-
|[[/372/]]||Додаткові ревізькі казки міщан Черкаського повіту||1816||23||
|-
|[[/373/]]||Ревізькі казки міщан та селян християн Чигиринського повіту||1818||74||
|-
|[[/374/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту||1818|| ||
|-
|[[/375/]]||Ревізькі казки о міщан євреїв м. Києва, Васильківського, Богуславського і Радомисльського повітів||1818||875||
|-
|[[/376/]]||Додаткові ревізькі казки міщан християн та євреїв, цехових м. Києва та поміщицьких селян Васильківського, Богуславського Київського і Радомисльського повітів||1818||884||
|-
|[[/377/]]||Додаткові ревізькі казки християн та євреїв м. Києва та Київського повіту||1818||365||
|-
|[[/378/]]||Додаткові ревізькі казки селян та міщан християн та євреїв по всій Київській губернії||1818||914||
|-
|[[/379/]]||Додаткові ревізькі казки Липовецького повіту||1818|| ||
|-
|[[/380/]]||Ревізькі казки шляхтича Чижевського м. Радомисль||1818||8||
|-
|[[/381/]]||Ревізькі казки міщан євреїв Уманського, Звенигородського, Чигиринського і Черкаського повітів||1818||1003||
|-
|[[/382/]]||Додаткові ревізькі казки селян, що повернулись з бігів Київського повіту||1819||6||
|-
|[[/383/]]||Додаткові ревізькі казки селян, що повернулись з бігів графа Браницького Васильківського повіту||1820||24||
|-
|[[/384/]]||Додаткові ревізькі казки селян та шляхти Махновського повіту||1820||23||
|-
|[[/385/]]||Ревізькі казки євреїв м. Ставище Таращанського повіту (фрагмент)||1820||2||
|-
|[[/386/]]||Додаткові ревізькі казки селян Уманського повіту||1820||93||
|-
|[[/387/]]||Додаткові ревізькі казки селян Київського повіту||1821||28||
|-
|[[/388/]]||Додаткові ревізькі казки селян, що повернулись з бігів по Київській губернії||1822||299||
|-
|[[/389/]]||Додаткові ревізькі казки селян Уманського повіту||1822||56||
|-
|[[/390/]]||Додаткові ревізькі казки шляхти Богуславського повіту||1823||18||
|-
|[[/391/]]||Додаткові ревізькі казки шляхти різних повітів||1823-1824||77||
|-
|[[/391а/]]||Ревізькі казки с. Лозовики Київскої губернії||1825|| ||[возможно д. Лозовики Попелянської волості Сквирського повіту - Ф.В.]
|-
|[[/392/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв, селян, міщан Васильківського повіту||1826||245||
|-
|[[/393/]]||Додаткові ревізькі казки шляхти Липовецького повіту||1827||42||
|-
|[[/394/]]||Додаткові ревізькі казки селян та шляхти Таращанського повіту||1827||149||
|-
|[[/395/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв та селян Київського повіту||1829||40||
|-
|[[/396/]]||Посімейні списки однодворців Васильківського повіту||1832||1129||
|-
|[[/397/]]||Посімейні списки однодворців Васильківського повіту||1832||1044||
|-
|[[/398/]]||Посімейні списки однодворців Васильківського повіту||1832||520||
|-
|[[/399/]]||Посімейні списки однодворців Звенигородського повіту||1832||560||
|-
|[[/400/]]||Посімейні списки однодворців Звенигородського повіту||1832||953||
|-
|[[/401/]]||Посімейні списки однодворців різних сіл Липовецького повіту||1832||821||
|-
|[[/402/]]||Посімейні списки однодворців різних сіл Липовецького повіту||1832||732||
|-
|[[/403/]]||Посімейні списки однодворців різних сіл Махновського повіту||1832||641||
|-
|[[/405/]]||Посімейні списки однодворців різних сіл Махновського повіту||1832||774||
|-
|[[/406/]]||Посімейні списки однодворців різних сіл Махновського повіту||1832||334||
|-
|[[/407/]]||Посімейні списки однодворців різних сіл Радомисльського повіту||1832||774||
|-
|[[/408/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літери Л-О||1832||319||
|-
|[[/409/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літери Б, Г||1832||661||
|-
|[[/410/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літери А, В, Г, Д, Ж, Х, Ч, Ш, Я||1832||356||
|-
|[[/411/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літера Б||1832||161||
|-
|[[/412/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літера К||1832||254||
|-
|[[/413/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літери К-Л||1832||192||
|-
|[[/414/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літери Л-М||1832||308||
|-
|[[/415/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літери Т, У, Ф, Х, Ш, Щ, Э, Ю, Я||1832||313||
|-
|[[/416/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Сквирського повіту. Літери З, И, К||1832||265||
|-
|[[/417/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Черкаського повіту||1832||260||
|-
|[[/418/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Черкаського повіту||1832||200||
|-
|[[/419/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Черкаського повіту||1832||42||
|-
|[[/420/]]||Посімейні списки землевласників і дворян різних сіл Чигиринського повіту||1832||686||
|-
|[[/421/]]||Посімейні списки однодворців Звенигородського, Радомисльського, Черкаського та Чигиринського повітів||1833||700||
|-
|[[/422/]]||Ревізькі казки священно та церковно служителів Звенигородського повіту||1833||597||
|-
|[[/423/]]||Посімейні списки однодворців Васильківського повіту||1833||823||
|-
|[[/424/]]||Посімейні списки однодворців та почесних громадян, мешкаючих в Таращанському повіті||1833||386||
|-
|[[/425/]]||Ревізька казка селян поміщика Баптиста Івана Де Котт с. Зелений Ріг Уманського повіту||1833|| 39 ||
|-
|[[/426/]]||Посімейні списки однодворців Уманського повіту||1833||54||
|-
|[[/427/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту. Книга 12. Поміщики на літеру О.||1833||354||
|-
|[[/428/]]||Ревізька казка громадянина Лепницького м. Каніва Богуславського повіту||1834||8||
|-
|[[/429/]]||Посімейні списки дворян Богуславського повіту||1834||16||
|-
|[[/430/]]||Посімейні списки однодворців Богуславського повіту||1834||183||
|-
|[[/431/]]||Додаткові ревізькі казки о міщан християн м. Канева Богуславського повіту||1834||12||
|-
|[[/432/]]||Додаткова ревізька казка дворян м. Канева Богуславського повіту||1834||2||
|-
|[[/433/]]||Ревізькі казки селян Богуславського повіту||1834||167||
|-
|[[/434/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Богуславського повіту||1834||438||
|-
|[[/435/]]||Ревізькі казки цехових та інших міщан євреїв Бердичева||1834||530||
|-
|[[/436/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв Махновського повіту||1834||433||
|-
|[[/437/]]||Посімейні списки дворян I разряда Махновського повіту||1834||609||
|-
|[[/438/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту. Поміщики на літери М, Н||1834||487||
|-
|[[/439/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту. Поміщики на літери О, П||1834||420||
|-
|[[/440/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту. Поміщики на літеру Р||1834||499||
|-
|[[/441/]]||Посімейні списки дворян 2 разряда Махновського повіту||1834||612||
|-
|[[/442/]]||Посімейні списки дворян I разряда Махновського повіту||1834||76||
|-
|[[/443/]]||Посімейні списки дворян 2 разряда Махновського повіту||1834||617||
|-
|[[/444/]]||Ревізькі казки селян с. Скраглівка Житомирського повіту Волинської губернії та селян Бердиічівського костелу||1834||27||
|-
|[[/445/]]||Документи дворян та однодворців Махновського повіту||1834||1033||
|-
|[[/446/]]||Ревізькі казки духовенства, чиновників та відставних чинів Васильківського повіту||1834||594||
|-
|[[/447/]]||Ревізькі казки міщан християн та євреїв Васильківського та Київського повітів||1834||1048||
|-
|[[/448/]]||Додаткові ревізькі казки о купців та міщан євреїв Васильківського повіту||1835–1850||385||
|-
|[[/449/]]||Ревізькі казки селян та однодворців Васильківського повіту||1834||639||
|-
|[[/449а/]]||Ревізькі казки селян та однодворців Васильківського повіту||1834||382||
|-
|[[/450/]]||Ревізькі казки однодворців, що мешкають на помещічих землях Васильківського повіту. Книга 3||1834||670||
|-
|[[/451/]]||Ревізькі казки однодворцsів, мешкаючих на поміщічих землях Васильківського повіту. Села О-С. Книга 4||1834||584||
|-
|[[/452/]]||Ревізькі казки однодворцsів, мешкаючих на поміщічих землях Васильківського повіту. Села Т-Я. Книга 5||1834||501||
|-
|[[/453/]]||Ревізькі казки селян, що належать римо-католицькому духовенству та дворових Васильківського повіту||1834||647||
|-
|[[/454/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту. Поміщики на Б, Г, З, К, П. Книга 13||1834||484||
|-
|[[/455/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту. Поміщики на Р, Т. Книга 14||1834||560||
|-
|[[/456/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького Васильківського повіту. Села А-В. Книга 7||1834||590||
|-
|[[/457/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького Васильківського повіту. Села Г-К. Книга 8||1834||595||
|-
|[[/458/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького Васильківського повіту. Села Л-О. Книга 9||1834||660||
|-
|[[/459/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького Васильківського повіту. Села У-Я. Книга 12||1834||513||
|-
|[[/460/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту||1834||562||
|-
|[[/461/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького Васильківського повіту||1834||1131||
|-
|[[/462/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького Васильківського повіту||1834||712||
|-
|[[/463/]]||Ревізькі казки дворових та вільних людей Васильківського повіту||1834||79||
|-
|[[/464/]]||Ревізькі казки Васильківських міщан євреїв Київського повіту||1834||259||
|-
|[[/465/]]||Ревізькі казки казених селян Васильківського повіту||1834||106||
|-
|[[/466/]]||Ревізькі казки дворових людей Васильківського повіту||1834||111||
|-
|[[/467/]]||Ревізькі казки поміщичих селян різних поміщиків та графа Браницького Васильківського повіту||1834||1044||
|-
|[[/468/]]||Ревізькі казки поміщичих селян різних поміщиків, графа Браницького та однодворцях Васильківського повіту||1834|| ||
|-
|[[/469/]]||Ревізькі казки казених селянах, селян графів Браницьких, євреях Бородянського кагалу та однодворцях Васильківського повіту||1834||410||
|-
|[[/470/]]||Ревізькі казки єврейського кагала м. Біла Церква Васильківського повіту||1834||201||
|-
|[[/471/]]||Ревізькі казки єврейського кагала м. Фастів Васильківського повіту||1834||200||
|-
|[[/472/]]||Ревізькі казки однодворців с. Мазепинці Васильківського повіту||1834||46||
|-
|[[/473/]]||Ревізькі казки дворянах 2-го разряду Васильківського повіту||1834||353||
|-
|[[/474/]]||Додаткові ревізькі казки селян Васильківського повіту||1834||11||
|-
|[[/475/]]||Ревізькі казки почесних громадян Васильківського повіту||1834||15||
|-
|[[/476/]]||Ревізькі казки однодворців та селян Васильківського повіту||1834||1069||
|-
|[[/477/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького с. Великополовецьке Васильківського повіту||1834||74||
|-
|[[/478/]]||Ревізькі казки селян графа Браницького с. Рудой Васильківського повіту||1834||38||
|-
|[[/479/]]||Ревізькі казки однодворців с. Снітинка Васильківського повіту||1834||20||
|-
|[[/480/]]||Ревізькі казки однодворців д. Матюши Васильківського повіту||1834||14||
|-
|[[/481/]]||Ревізькі казки однодворців д. Дмитровки Васильківського повіту||1834||66||
|-
|[[/482/]]||Ревізькі казки с. Янковки Васильківського повіту||1834|| ||
|-
|[[/483/]]||Ревізькі казки однодворців с. Устимівка Васильківського повіту||1834||27||
|-
|[[/484/]]||Ревізькі казки однодворців д. Ставки Васильківського повіту||1834||13||
|-
|[[/485/]]||Ревізькі казки однодворців д. Яблунівки Чорногородської Васильківського повіту||1834||42||
|-
|[[/486/]]||Ревізькі казки однодворців д. Житнігори Васильківського повіту||1834||20||
|-
|[[/487/]]||Ревізькі казки однодворців с. Синіва Васильківського повіту||1834||20||
|-
|[[/488/]]||Ревізькі казки однодворців д. Бертники Васильківського повіту||1834||60||
|-
|[[/489/]]||Ревізькі казки однодворців с. Пришивальна Васильківського повіту||1834||29||
|-
|[[/490/]]||Ревізькі казки однодворців с. Яблунівки Білоцерковської Васильківського повіту||1834||22||
|-
|[[/491/]]||Ревізькі казки однодворців д. Щербаки Васильківського повіту||1834||16||
|-
|[[/492/]]||Ревізькі казки однодворців с. Черкаси Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/493/]]||Ревізькі казки селян с. Мотовилівка Васильківського повіту||1834-1840||56||
|-
|[[/494/]]||Ревізькі казки однодворців д. Глушки Васильківського повіту||1834||6||
|-
|[[/495/]]||Ревізькі казки однодворців с. Вільшанки Барахтянської Васильківського повіту||1834||18||
|-
|[[/496/]]||Ревізькі казки однодворців с. Пруси Васильківського повіту||1834||36||
|-
|[[/497/]]||Ревізькі казки однодворців с. Саварки Васильківського повіту||1834||12||
|-
|[[/498/]]||Ревізькі казки однодворців с. Велика Половецька Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/499/]]||Ревізькі казки однодворців с. Пилипча Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/500/]]||Ревізькі казки однодворців с. Паляничинці Васильківського повіту||1834||10||
|-
|[[/501/]]||Ревізькі казки однодворців хутора Куделі Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/502/]]||Ревізькі казки однодворців с. Лосятин Васильківського повіту||1834||1||
|-
|[[/503/]]||Ревізькі казки однодворців д. Кощіївка Васильківського повіту||1834||6||
|-
|[[/504/]]||Ревізькі казки однодворців д. Салиха Васильківського повіту||1834||32||
|-
|[[/505/]]||Ревізькі казки однодворців с. Савинці Васильківського повіту||1834||12||
|-
|[[/506/]]||Ревізькі казки селян с. Кощіївка Васильківського повіту||1834||21||
|-
|[[/507/]]||Ревізькі казки єврейського кагалу м. Ракитного Васильківського повіту||1834||106||
|-
|[[/508/]]||Ревізькі казки єврейського общества Васильківського повіту||1834|| ||
|-
|[[/509/]]||Ревізькі казки селян д. Безпечної, с. Ромашки, с. Мотовилівка Васильківського повіту||1834||62||
|-
|[[/510/]]||Ревізькі казки однодворців д. Троцьке та м. Біла Церква Васильківського повіту||1834||23||
|-
|[[/511/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких м. Біла Церква Васильківського повіту, циган переведених в казені селяни по Звенигородському, Чигиринському та Черкаському повітах, додаткові ревізькі казки||1834||361||
|-
|[[/512/]]||Ревізькі казки селян с. Деремезни Васильківського повіту||1834||30||
|-
|[[/513/]]||Ревізькі казки селян с. Барахт Васильківського повіту||1834||83||
|-
|[[/514/]]||Ревізькі казки селян д. Чепелівки Васильківського повіту||1834||13||
|-
|[[/515/]]||Ревізькі казки селян с. Веприк Васильківського повіту||1834||27||
|-
|[[/516/]]||Ревізькі казки селян с. Ставки Васильківського повіту||1834||11||
|-
|[[/517/]]||Ревізькі казки селян с. Снигирівки Васильківського повіту||1834||21||
|-
|[[/518/]]||Ревізькі казки однодворців м. Фастівки Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/519/]]||Ревізькі казки однодворців д. Сорокотяги Васильківського повіту||1834||2||
|-
|[[/520/]]||Ревізькі казки однодворців с. Ковалівки Васильківського повіту||1834||18||
|-
|[[/521/]]||Ревізькі казки селян с. Ромашки Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/522/]]||Ревізькі казки євреїв Київського повіту 1811 р., м. Василькова за 1834 р. і додаткові ревізькі казки селян Липовецького, Уманського та Радомисльського повітів за 1812 р||1811,1812,1834||271||
|-
|[[/523/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Дрозди Васильківського повіту||1834||51||
|-
|[[/523а/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких (села на букву П) Васильківського повіту||1834||543||
|-
|[[/523б/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких (села на буквы Р, С, Т) Васильківського повіту||1834||708||
|-
|[[/524/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян д. Людвинівки Васильківського повіту||1834||16||
|-
|[[/525/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Митниці Васильківського повіту||1834||25||
|-
|[[/526/]]||Ревізькі казки селян с. Королівки Васильківського повіту||1834||29||
|-
|[[/527/]]||Ревізькі казки селян с. Ксаверівки Васильківського повіту||1834||49||
|-
|[[/528/]]||Ревізькі казки селян д. Пришивальна Васильківського повіту||1834||20||
|-
|[[/529/]]||Ревізькі казки селян с. Красноліси Васильківського повіту||1834||50||
|-
|[[/530/]]||Ревізькі казки однодворців д. Бикова Гребля Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/531/]]||Ревізькі казки однодворців д. Чмирівки Васильківського повіту||1834||1||
|-
|[[/532/]]||Ревізькі казки однодворців д. Сухоліси Васильківського повіту||1834||2||
|-
|[[/533/]]||Ревізькі казки однодворців д. Офірна Васильківського повіту||1834||10||
|-
|[[/534/]]||Ревізькі казки однодворців д. Волиця Васильківського повіту||1834||28||
|-
|[[/535/]]||Ревізькі казки однодворців с. Шкарівка Васильківського повіту||1834||6||
|-
|[[/536/]]||Ревізькі казки однодворців д. Безпечна Васильківського повіту||1834||48||
|-
|[[/537/]]||Ревізькі казки однодворців с. Вільшанка Білоцерківська Васильківського повіту||1834||6||
|-
|[[/538/]]||Додаткові ревізькі казки міщан різних повітів Київської губернії||1868||216||
|-
|[[/539/]]||Ревізькі казки однодворців д. Городище Васильківського повіту||1834||6||
|-
|[[/540/]]||Ревізькі казки однодворців с. Насташка Васильківського повіту||1834||15||
|-
|[[/541/]]||Ревізькі казки однодворців д. Красной Василівської волості Васильківського повіту||1834||8||
|-
|[[/542/]]||Ревізькі казки однодворців с. Винницькі Стави Васильківського повіту||1834||2||
|-
|[[/543/]]||Ревізькі казки однодворців с. Блощинці Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/544/]]||Ревізькі казки однодворців д. Соколівка Васильківського повіту||1834||4||
|-
|[[/545/]]||Ревізькі казки селян д. Ершівка Васильківського повіту||1834||9||
|-
|[[/546/]]||Ревізькі казки селян с. Велика Солтанівка, купців та міщан християн м. Васильків, Васильківського повіту||1834-1836||268||
|-
|[[/547/]]||Ревізькі казки селян д. Молодецька Васильківського повіту||1834||15||
|-
|[[/548/]]||Ревізькі казки селян с. Макіївка Васильківського повіту||1834||78||
|-
|[[/549/]]||Ревізькі казки однодворців с. Телишівка Васильківського повіту||1834||10||
|-
|[[/550/]]||Ревізькі казки однодворців с. Триліси Васильківського повіту||1834||24||
|-
|[[/551/]]||Ревізькі казки однодворців м. Фастів Васильківського повіту||1834||100||
|-
|[[/552/]]||Ревізькі казки однодворців с. Шамраївка Васильківського повіту||1834||19||
|-
|[[/553/]]||Ревізькі казки однодворців д. Пищана Васильківського повіту||1834||10||
|-
|[[/554/]]||Ревізькі казки однодворців д. Червона Васильківського повіту||1834||22||
|-
|[[/555/]]||Ревізькі казки однодворців м. Рокитне Васильківського повіту||1834-1841||118||
|-
|[[/556/]]||Ревізькі казки селян с. Триліси Васильківського повіту||1834||83||
|-
|[[/557/]]||Ревізькі казки селян д. Сидорок Васильківського повіту||1834||44||
|-
|[[/558/]]||Ревізькі казки селян д. Устимівка Васильківського повіту||1834||39||
|-
|[[/559/]]||Ревізькі казки селян с. Яхнів Васильківського повіту||1834||39||
|-
|[[/560/]]||Ревізькі казки однодворців с. Василів Васильківського повіту||1834||12||
|-
|[[/561/]]||Ревізькі казки однодворців с. Бірюки Васильківського повіту||1834||8||
|-
|[[/562/]]||Ревізькі казки однодворців с. Кожаники Васильківського повіту||1834||9||
|-
|[[/563/]]||Ревізькі казки селян с. Сніндовки Васильківського повіту||1834||58||
|-
|[[/564/]]||Ревізькі казки селян с. Пищики Васильківського повіту||1834||59||
|-
|[[/565/]]||Ревізькі казки селян с. Прус Васильківського повіту||1834||30||
|-
|[[/566/]]||Ревізькі казки селян д. Красна Васильківського повіту||1834||24||
|-
|[[/567/]]||Ревізькі казки селян д. Оксентівка Васильківського повіту||1834||32||
|-
|[[/568/]]||Ревізькі казки євреїв міщан, переведених з м. Києва до м. Васильків||1834, 1845–1849||152||
|-
|[[/569/]]||Ревізькі казки селян Звенигородського повіту||1834||261||
|-
|[[/570/]]||Ревізькі казки селян Звенигородського повіту||1834||166||
|-
|[[/571/]]||Ревізькі казки селян Звенигородського повіту||1834||141||
|-
|[[/572/]]||Ревізькі казки купців і міщан християнах та євреїв м. Звенигородки та Звенигородського повіту||1834||834||
|-
|[[/573/]]||Ревізькі казки селян, конфіскованих в казну, дворових, та однодворцях Звенигородського повіту||1834||610||
|-
|[[/574/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту. Поміщики Б-З. Книга 6||1834||585||
|-
|[[/575/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1834||624||
|-
|[[/576/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1834||736||
|-
|[[/577/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1834||719||
|-
|[[/578/]]||Ревізькі казки селян графіні Браницької Звенигородського повіту||1834||544||
|-
|[[/579/]]||Ревізькі казки селян графіні Браницької Звенигородського повіту||1834||664||
|-
|[[/580/]]||Ревізькі казки селян графіні Браницької Звенигородського повіту||1834|| ||
|-
|[[/581/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1834||842||
|-
|[[/582/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1834||96||
|-
|[[/583/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Богуславського повіту||1834||548||
|-
|[[/584/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Канівського повіту||1834||548||
|-
|[[/585/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту. Поміщики на літери Н, П, Р||1834||578||
|-
|[[/586/]]||Додаткові ревізькі казки міщанах євреїв Бородянського кагалу Київського повіту||1834||33||
|-
|[[/587/]]||Ревізькі казки Гостомельського кагалу Київського повіту||1834||48||
|-
|[[/588/]]||Ревізькі казки старостинських селян та однодворців Київського повіту||1834||670||
|-
|[[/589/]]||Ревізькі казки вільних людей та селян Київського повіту||1834||1327||
|-
|[[/590/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1834||934||
|-
|[[/591/]]||Ревізькі казки дворових людей Київського повіту||1834||886||
|-
|[[/592/]]||Ревізькі казки Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/593/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1834||702||
|-
|[[/594/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1834||648||
|-
|[[/595/]]||Ревізькі казки купців та старожилих міщан м. Києва християн||1834|| ||
|-
|[[/596/]]||Додаткові ревізькі казки купців та міщан християнах м. Києва||1834||805||
|-
|[[/597/]]||Додаткові ревізькі казки міщан християн м. Києва||1834||990||
|-
|[[/598/]]||Ревізькі казки м. Києва||1834|| ||
|-
|[[/599/]]||Ревізькі казки дворових людей Київського повіту. Книга 10||1834|| ||
|-
|[[/600/]]||Ревізькі казки казених селян Стайківської, Трипільської та Хотівської волостей Київського повіту. Книга 5||1834|| ||
|-
|[[/601/]]||Ревізькі казки о старостинских селянах і селянах, принадлежащих римско-католическому духовенству, об однодворцях, магистрацких, ранговых і вільних людях, живущих на помещичьих землях Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/602/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/603/]]||Ревізькі казки всіх суспільних станів Київського, Чигиринського та Таращанського повітів||1834||940||
|-
|[[/604/]]||Ревізькі казки о дворових людях Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/605/]]||Додаткові ревізькі казки о дворових людях Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/606/]]||Ревізькі казки о дворових людях Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/607/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы на буквы З, К, Л, М, Н)||1834||486||
|-
|[[/608/]]||Посімейні списки об однодворцях Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/609/]]||Ревізькі казки о казаках і казенних селянах Великобугаевской і Глевахской волостей Київського повіту||1834||846||
|-
|[[/610/]]||Именные списки дворян 2-го разряда Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/611/]]||Ревізькі казки о міщанах-євреях Бородянського кагала Київського повіту||1834||25||
|-
|[[/612/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы на букву Б)||1834||771||
|-
|[[/613/]]||Ревізькі казки о казенних экономических селянах Петропавловської волості Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/614/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы на буквы В, Г, Д)||1834||515||
|-
|[[/615/]]||Додаткові ревізькі казки о громадянах, однодворцях, вільних людях і державних селянах Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/616/]]||Ревізькі казки о Київских новоприписных міщанах, иностранцах, состоящих на льготе почетных громадян і громадянах||1834|| ||
|-
|[[/617/]]||Ревізькі казки о дворових людях Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/618/]]||Додаткові ревізькі казки о громадянах і міщанах м. Києва||1834|| ||
|-
|[[/619/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян разных владельцев Київського повіту||1834||902||
|-
|[[/620/]]||Фамильные списки о дворянах 1-го разряда Київського повіту||1834|| ||
|-
|[[/621/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы на букву С)||1834||481||
|-
|[[/622/]]||Ревізькі казки о вольноотпущенных різних сіл Липовецького повіту за 1834 р. і Київских дворянах Езерских, Завадских і Солоцинских за 1836 р||1834, 1836||383||
|-
|[[/623/]]||Ревізькі казки купців християн, міщан євреїв, громадян, однодворців, іноземців Махновського повіту||1834||355||
|-
|[[/624/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту (владельцы на буквы Т, Х, Ц, Ш, Щ, Я)||1816||569||
|-
|[[/625/]]||Ревізькі казки о церковнослужителях штатних і не штатних сімейств Махновського повіту||1834||330||
|-
|[[/626/]]||Фамильные списки дворян 2-го разряда Махновського повіту||1834||1147||
|-
|[[/628/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на помещичьих землях Махновського повіту||1834||520||
|-
|[[/629/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на помещичьих землях Махновського повіту||1834||859||
|-
|[[/630/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на помещичьих землях Махновського повіту||1834||981||
|-
|[[/631/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на помещичьих землях Махновського повіту||1834||412||
|-
|[[/632/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на помещичьих землях Махновського повіту||1834|| ||
|-
|[[/633/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту (владельцы на букву А)||1834||529||
|-
|[[/634/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту (владельцы на буквы Б, В, Г)||1834||608||
|-
|[[/635/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту (владельцы на буквы К, Л)||1834||342||
|-
|[[/636/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту (владельцы на букву С)||1834||391||
|-
|[[/637/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Махновського повіту (владельцы на буквы Т, Ф, Х, Ч, Ш, Я)||1834||534||
|-
|[[/638/]]||Ревізькі казки о дворових людях с. Волчинец Махновського повіту||1834||37||
|-
|[[/639/]]||Ревізькі казки Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/640/]]||Ревізькі казки о купцах, міщанах і громадянах Радомисльського повіту||1834|| ||
|-
|[[/641/]]||Ревізькі казки купців і міщан євреїв Радомисльського повіту||1834||694||
|-
|[[/642/]]||Додаткові ревізькі казки о купцах і міщанах християнах і євреях Радомисльського повіту||1834|| ||
|-
|[[/643/]]||Ревізькі казки о священноцерковных служителях штатных і не штатных семейств Радомисльського повіту||1834|| ||
|-
|[[/644/]]||Фамильные списки дворян 1-го разряда Радомисльського повіту||1834||175||
|-
|[[/645/]]||Фамильные списки дворян 1-го разряда Радомисльського повіту||1834||174||
|-
|[[/646/]]||Ревізькі казки о дворянах 2-го разряда Радомисльського повіту||1834||423||
|-
|[[/647/]]||Ревізькі казки о дворянах 2-го разряда Радомисльського повіту||1834||449||
|-
|[[/648/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на казенних, помещичьих і собственных землях Радомисльського повіту||1834||512||
|-
|[[/649/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на казенних, помещичьих і собственных землях Радомисльського повіту||1834||229||
|-
|[[/650/]]||Ревізькі казки о казенних і поміщицьких селянах Радомисльського повіту||1834||960||
|-
|[[/651/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Радомисльського повіту||1834||162||
|-
|[[/652/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834|| ||
|-
|[[/653/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||471||
|-
|[[/654/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834|| ||
|-
|[[/655/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||722||
|-
|[[/656/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||422||
|-
|[[/657/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||403||
|-
|[[/658/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||606||
|-
|[[/659/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||750||
|-
|[[/660/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||482||
|-
|[[/661/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1834||430||
|-
|[[/662/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы на буквы С, Т, У, Х, Ц)||1834||538||
|-
|[[/663/]]||Ревізькі казки і посемейные списки дворян сел Радомисльського повіту Київской губернии і Житомирського повіту Волынской губернии||1834||1156||
|-
|[[/664/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы на буквы В, Г)||1834||588||
|-
|[[/665/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы на буквы Д, Е, Ж, З)||1834||469||
|-
|[[/666/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы на буквы И, К)||1834||701||
|-
|[[/667/]]||Ревізькі казки о дворянах 2-го разряда і других сословиях||1834||103||
|-
|[[/668/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы на буквы Л-П)||1834||1025||
|-
|[[/669/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы на букву Р)||1834||656||
|-
|[[/670/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы на буквы Ч-Я)||1834||603||
|-
|[[/671/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту||1834||564||
|-
|[[/672/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах-християнах, однодворцях і вільних людях Сквирського повіту||1834||494||
|-
|[[/673/]]||Ревізькі казки Таращанського повіту||1834||8||
|-
|[[/674/]]||Ревізькі казки селян с конфискованных имений Уманського повіту||1834||821||
|-
|[[/675/]]||Ревізькі казки Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/676/]]||Ревізькі казки о конфискованных селянах Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/677/]]||Ревізькі казки селян, поступивших от упраздненного Базилиянського монастыря, дворових людях і поміщицьких селянах Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/678/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/679/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/680/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/681/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/682/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/683/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/684/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/685/]]||Додаткові ревізькі казки о помещичьих і державних селянах Уманського повіту||1834|| ||
|-
|[[/686/]]||Ревізькі казки Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/687/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1834||653||
|-
|[[/688/]]||Ревізькі казки о купцах, міщанах і ремесленниках християнах і євреях м. Черкаси і Черкаського повіту||1834||751||
|-
|[[/689/]]||Ревізькі казки о священнослужителях Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/690/]]||Посімейні списки дворян Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/691/]]||Фамильные списки дворян 2 разряда Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/692/]]||Додаткові ревізькі казки о купцах і міщанах християнах і євреях, громадянах і почетных громадянах, однодворцях і державних селянах Черкаського повіту||1834||834||
|-
|[[/693/]]||Ревізькі казки об однодворцях, находящихся на помещичьих землях Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/694/]]||Ревізькі казки о старостинских селянах Черкаського повіту||1834||595||
|-
|[[/695/]]||Ревізькі казки о старостинских селянах Черкаського повіту||1834||445||
|-
|[[/696/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1834||326||
|-
|[[/697/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1834||768||
|-
|[[/698/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1834||732||
|-
|[[/699/]]||Ревізькі казки селян графов Воронцовых Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/700/]]||Ревізькі казки селян графов Воронцовых Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/701/]]||Ревізькі казки селян графов Воронцовых Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/702/]]||Ревізькі казки селян графа Л.С. Потемкина Черкаського повіту||1834|| ||
|-
|[[/703/]]||Ревізькі казки о дворових людях і селянах графини Браницкой Черкаського повіту||1834||269||
|-
|[[/704/]]||Ревізькі казки об однодворцях, живущих на помещичьих і казенних землях Чигиринського повіту||1834|| ||
|-
|[[/705/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1834||636||
|-
|[[/706/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1834||838||
|-
|[[/707/]]||Додаткові ревізькі казки Богуславського повіту||1835|| ||
|-
|[[/708/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах християнах і євреях Звенигородського повіту||1835||477||
|-
|[[/708а/]]||Ревізькі казки повітного города Переяслав Полтавской губернии||1835|| ||
|-
|[[/709/]]||Додаткові ревізькі казки Богуславського повіту||1839||551||
|-
|[[/710/]]||Ревізька казка звільненого з духовного звання Дорофея Пашковського||1838||2||
|-
|[[/711/]]||Фамильные списки дворян Богуславського повіту||1842||4||
|-
|[[/712/]]||Додаткові ревізькі казки с. Остров Васильківського повіту||1840|| ||
|-
|[[/713/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Фастовской Потьевки Васильківського повіту||1841|| ||
|-
|[[/714/]]||Опись і списки селян і других лиц с. Кембовки Ямпольського повіту||1841|| ||
|-
|[[/715/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях м. Ракитного Васильківського повіту||1842||120||
|-
|[[/716/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Трилес Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/717/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Кожанок Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/718/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Троцкого Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/719/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Черногородки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/720/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Острова Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/721/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях хутора Кудели Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/722/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Скригалевки Васильківського повіту||1842||11||
|-
|[[/723/]]||Посімейні ревізькі казки о громадянах м. Василькова||1842|| ||
|-
|[[/724/]]||Посімейний ревізький список почесного громадянина с. Мотовиловки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/725/]]||Посімейний ревізький список почесного громадянина м. Фастова Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/726/]]||Посімейний ревізький список почесного громадянина м. Василькова Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/727/]]||Посімейний ревізький список однодворця с. Вінницьких Ставів Васильківського повіту||1842||2||
|-
|[[/728/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Яцок Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/729/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Кощиевки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/730/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Половецкой Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/731/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Ольшанки Барахтянской Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/732/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Дмитровки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/733/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Митниці Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/734/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Озерной Васильківського повіту||1842||20||
|-
|[[/735/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Малой Половецкой Васильківського повіту||1842||2||
|-
|[[/736/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Краснолес Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/737/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях м. Фастова Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/738/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Яхнов Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/739/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Гребенок Васильківського повіту||1842||28||
|-
|[[/740/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Волицы Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/741/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Веприка Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/742/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Полог Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/743/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Устимовки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/744/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Паляничинец Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/745/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Марьяновки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/746/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Мазепинец Васильківського повіту||1842||39||
|-
|[[/747/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Лосятина Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/748/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Ковалевки Васильківського повіту||1842||18||
|-
|[[/749/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Розалевки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/750/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях с. Мотовиловки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/751/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Яблуновки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/752/]]||Посімейні ревізькі казки об однодворцях д. Ставков Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/753/]]||Посемейные ревизские списки об однодворцях с. Озерной Васильківського повіту||1842||62||
|-
|[[/754/]]||Додаткові ревізькі казки Васильківського повіту||1842|| ||
|-
|[[/755/]]||Додаткові ревізькі казки о громадянах і однодворцях Васильківського повіту||1842||566||
|-
|[[/756/]]||Ревізькі казки об однодворцях Васильківського повіту (населенные пункты на буквы от С до Я)||1842||1121||
|-
|[[/757/]]||Посімейні ревізькі казки о громадянах і однодворцях м. Василькова і повіту||1842||1453||
|-
|[[/758/]]||Посімейні ревізькі казки о громадянах і однодворцях Васильківського повіту||1842||1278||
|-
|[[/759/]]||Додаткові ревізькі казки об однодворцях Бердичівського повіту||1842||425||[вероятно Махновський повіт, т.к. Бердичевський повіт образован только в 1845 году - Ф.В.]
|-
|[[/760/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Махновського повіту||1842|| ||
|-
|[[/761/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1842||236||Нет дела
|-
|[[/761а/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1842||660||
|-
|[[/762/]]||Ревізькі казки об однодворцях, живущих на помещичьих землях Радомисльського повіту||1842||328||
|-
|[[/763/]]||Додаткові ревізькі казки о громадянах і однодворцях Сквирського повіту||1842||745||
|-
|[[/764/]]||Ревізькі казки о громадянах и однодворцях м. Сквира і Сквирського повіту||1842||650||
|-
|[[/765/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Уманського повіту||1842|| ||
|-
|[[/766/]]||Додаткові ревізькі казки об однодворцях Сквирського повіту||1842|| ||
|-
|[[/767/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Чигиринського повіту||1842|| ||
|-
|[[/768/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Чигиринського повіту||1842|| ||
|-
|[[/769/]]||Ревізькі казки об однодворцях Чигиринського повіту (населенные пункты на буквы З-М)||1842||227||
|-
|[[/770/]]||Ревізькі казки об однодворцях Чигиринського повіту (населенные пункты на буквы М-Я)||1842||190||
|-
|[[/771/]]||Ревізькі казки об однодворцях Чигиринського повіту (населенные пункты на буквы М-О)||1842||88||
|-
|[[/772/]]||Ревізькі казки об однодворцях Бердичівського повіту||1843||190||[вероятно Махновський повіт, т.к. Бердичевський повіт образован только в 1845 году - Ф.В.]
|-
|[[/773/]]||Додаткові ревізькі казки Васильківського повіту||1844|| ||
|-
|[[/774/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах м. Києва||1844|| ||
|-
|[[/775/]]||Ревізькі казки разных сословий Васильківського повіту||1846||72||
|-
|[[/776/]]||Ревізькі казки об отпущенных помещиками на волю людях, приписанных в міщанство м. Києва||1848|| ||
|-
|[[/777/]]||Ревізькі казки о громадянах и однодворцях м. Києва||1848||
|-
|[[/778/]]||Ревізькі казки міщан-євреїв м. Бердичева||1850||800||
|-
|[[/779/]]||Ревізькі казки купців-євреїв і цехових міщан м. Бердичева||1850||540||
|-
|[[/779а/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Старокостянтинівського повіту Волинської губернії по народному перепису||1850||963||
|-
|[[/780/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах християнах, вільних людях, євреях-земледельцах і дворових людях Бердичівського повіту||1850||282||
|-
|[[/781/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах християнах Бердичівського повіту за||1850|| ||
|-
|[[/782/]]||Ревізькі казки вільних людей і державних селян Бердичівського повіту||1850||419||
|-
|[[/783/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Бердичівського повіту (фамилии владельцев на А, Б)||1850|| ||
|-
|[[/784/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Бердичівського повіту (фамилии владельцев на В, Г, Д, Ж)||1850||565||
|-
|[[/785/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Бердичівського повіту (фамилии владельцев на 3, И, Л)||1850||671||
|-
|[[/786/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Бердичівського повіту (фамилии владельцев на М, Н, О)||1850||749||
|-
|[[/787/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Бердичівського повіту (фамилии владельцев на П, Р)||1850||914||
|-
|[[/788/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Бердичівського повіту (фамилии владельцев на С, Я)||1850||954||
|-
|[[/789/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах християнах м. Василькова||1850||311||
|-
|[[/790/]]||Ревізькі казки про купців і міщан євреїв Васильківського та Київського повітів||1850||715||
|-
|[[/791/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах євреях м. Белая Церковь Васильківського повіту||1850||746||
|-
|[[/792/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах євреях Васильківського повіту||1850||531||
|-
|[[/793/]]||Ревізькі казки о державних селянах Васильківського повіту||1850||702||
|-
|[[/794/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/795/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/796/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/797/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/798/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/801/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Винницких Ставов Васильківського повіту||1850||51||
|-
|[[/802/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Янковки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/803/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Глибочки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/804/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Ксаверовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/805/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Винцентовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/806/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Пивней Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/807/]]||Ревізькі казки м. Фастова Васильківського повіту||1850||65||
|-
|[[/808/]]||Ревізькі казки с. Черкасс Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/809/]]||Ревізькі казки д. Устиновки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/810/]]||Ревізькі казки с. Малой Ольшанки Васильківського повіту||1850||62||
|-
|[[/811/]]||Ревізькі казки с. Пилипча Васильківського повіту||1850||24||
|-
|[[/812/]]||Ревізькі казки с. Яблоновки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/813/]]||Ревізькі казки с. Озерной Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/814/]]||Ревізькі казки с. Яхнов Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/815/]]||Ревізькі казки с. Шкаровки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/816/]]||Ревізькі казки с. Коженок Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/817/]]||Ревізькі казки с. Кодаков Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/818/]]||Ревізькі казки с. Лосятина Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/819/]]||Ревізькі казки о міщанах євреях Фастовського єврейського общества Васильківського повіту||1850||257||
|-
|[[/820/]]||Ревізькі казки о поселянах д. Дмитровки Веприковського сельського общества Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/821/]]||Ревізькі казки д. Кощеевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/822/]]||Ревізькі казки д. Скригалевки Васильківського повіту||1850||26||
|-
|[[/823/]]||Ревізькі казки д. Ярошовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/824/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Храпачов Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/825/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Коржовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/826/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Бакалов Васильківського повіту||1850||20||
|-
|[[/827/]]||Ревізькі казки о поселянах Фастовського сельського общества Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/828/]]||Ревізькі казки о міщанах євреях Макаровського общества Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/829/]]||Ревізькі казки о міщанах євреях Гостомельського общества Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/830/]]||Ревізькі казки о міщанах євреях Игнатьевського общества Васильківського повіту||1850||63||
|-
|[[/831/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Шапраевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/832/]]||Ревізькі казки о поселянах і селянах графів Браницьких с. Гребенок Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/833/]]||Ревізькі казки о поселянах і селянах графів Браницьких д. Новоянова Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/834/]]||Ревізькі казки о поселянах і селянах графів Браницьких д. Щербаков Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/835/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Городище Васильківського повіту||1850||20||
|-
|[[/836/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Бируков Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/837/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Молодецкой Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/838/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Фастовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/839/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких м. Ракитного Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/840/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Насташки Васильківського повіту||1850||107||
|-
|[[/841/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Коженок Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/842/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Быковой Гребли Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/843/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Узина Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/844/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Краснопольки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/845/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Ковалевки Васильківського повіту||1850||98||
|-
|[[/846/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Саварки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/847/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Сухолес Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/848/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Ольшаницы Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/849/]]||Ревізькі казки о державних поселянах с. Ольшанки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/850/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах євреях м. Ясногородки Васильківського повіту||1850||13||
|-
|[[/851/]]||Ревізькі казки о міщанах євреях Бышевського общества Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/852/]]||Ревізькі казки о міщанах євреях Дымерського общества Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/853/]]||Ревізькі казки міщан євреїв м. Бородянка, Ясногородка Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/854/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Чмыревки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/855/]]||Ревізькі казки о державних поселянах с. Кодлубницы Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/856/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Черкаського Футора Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/857/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Пугачевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/858/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Поправки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/859/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Единорогового Футора Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/860/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Фроимового Футора Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/861/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Троицка Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/862/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Клочек Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/863/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Матюши Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/864/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Фурсов Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/865/]]||Ревізькі казки с. Красного Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/866/]]||Ревізькі казки д. Пищаной Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/867/]]||Ревізькі казки д. Мазепинец Васильківського повіту||1850||26||
|-
|[[/868/]]||Ревізькі казки с. Пищиков Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/869/]]||Ревізькі казки о міщанах і євреях-земледельцах Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/870/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Трилис Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/871/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Чепелевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/872/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Антоновки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/873/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Остриек Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/874/]]||Ревізькі казки о державних поселянах с. Тростинки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/875/]]||Ревізькі казки д. Стиранидовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/876/]]||Ревізькі казки с. Великой Половецкой Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/877/]]||Ревізькі казки части с. Красного (Станиславовки) Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/878/]]||Ревізькі казки д. Павловки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/879/]]||Ревізькі казки части с. Кадлубицы Васильківського повіту||1850||15||
|-
|[[/880/]]||Ревізькі казки с. Яхнов Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/881/]]||Ревізькі казки с. Потеевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/882/]]||Ревізькі казки с. Чупыри Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/883/]]||Ревізькі казки д. Фесюров Васильківського повіту||1850||26||
|-
|[[/884/]]||Ревізькі казки о державних поселянах д. Ставок Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/885/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Юзефовки Васильківського повіту||1850||14||
|-
|[[/886/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Дулицкого Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/887/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Митницы Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/888/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Соколовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/889/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Скребешов Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/890/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Глушек Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/891/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Олейниковой Слободы Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/892/]]||Ревізькі казки о державних поселянах д. Фастовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/893/]]||Ревізькі казки о державних поселянах д. Червоной Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/894/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Савинец Слободы Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/895/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Блощинец Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/896/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Томиловки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/897/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Житнегор Васильківського повіту||1850||85||
|-
|[[/898/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Пологи Васильківського повіту||1850||50||
|-
|[[/899/]]||Ревізькі казки о державних поселянах хутора Винницких Ставов Васильківського повіту||1850||12||
|-
|[[/900/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Малой Салтановки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/901/]]||Ревізькі казки о дворових людях м. Василькова||1850|| ||
|-
|[[/902/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Оксентовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/903/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Лещинки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/904/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Слупова Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/905/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Сидоров Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/906/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Острова Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/907/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Салихи Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/908/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Прус Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/909/]]||Ревізькі казки м. Василькова||1850|| ||
|-
|[[/910/]]||Ревізькі казки д. Мотовиловки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/911/]]||Ревізькі казки с. Палячинец Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/912/]]||Ревізькі казки с. Ромашек Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/913/]]||Ревізькі казки д. Бакулювки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/914/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян д. Порадова Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/915/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян д. Красной Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/916/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Кищинец Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/917/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Синявы Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/918/]]||Ревізькі казки селян помещика Фаветына второй части д. Мотовиловки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/919/]]||Ревізькі казки селян помещика Михайлова с. Шарок Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/920/]]||Ревізькі казки селян помещика Руликовського с. Великой Солтановки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/921/]]||Ревізькі казки с. Яцок Васильківського повіту||1850||68 ||
|-
|[[/922/]]||Ревізькі казки д. Геленовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/923/]]||Ревізькі казки правой части с. Мотовиловки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/924/]]||Ревізькі казки д. Юзефовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/925/]]||Ревізькі казки с. Деремезны Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/926/]]||Ревізькі казки с. Телешовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/927/]]||Ревізькі казки с. Спендовки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/928/]]||Ревізькі казки с. Макеевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/929/]]||Ревізькі казки с. Розалевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/930/]]||Ревізькі казки с. Людвиновки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/931/]]||Ревізькі казки д. Сорокотяг Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/932/]]||Ревізькі казки д. Зубаров Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/933/]]||Ревізькі казки с. Королевки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/934/]]||Ревізькі казки д. Пилиповки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/935/]]||Ревізькі казки с. Плисецкого Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/936/]]||Ревізькі казки д. Слободы Мотовиловской Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/937/]]||Ревізькі казки о міщанах-євреях Васильківського общества, перечисленных из Києва||1850||79||
|-
|[[/938/]]||Ревізькі казки д. Рудой Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/939/]]||Ревізькі казки о міщанах і євреях Мотижинського общества Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/940/]]||Ревізькі казки м. Рокитной Васильківського повіту||1850||77||
|-
|[[/941/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Баратянського общества с. Погребова Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/942/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Баратянського общества с. Барахты Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/943/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Плисецкого сельського общества д. Офирной Васильківського повіту||1850||26||
|-
|[[/944/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Баратянського сельського общества с. Мотовиловки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/945/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Баратянського сельського общества с. Плисецка Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/946/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Веприковського сельського общества с. Веприк Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/947/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Плисецкого сельського общества д. Перевоза Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/948/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Плисецкого сельського общества д. Солтановки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/949/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Васильківського общества м. Василькова||1850|| ||
|-
|[[/950/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Фастовського общества с. Снигуровки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/951/]]||Ревізькі казки о державних поселянах д. Волицы Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/952/]]||Ревізькі казки о державних поселянах с. Черногородки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/953/]]||Ревізькі казки о державних поселянах с. Пришивальни Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/954/]]||Ревізькі казки о державних поселянах с. Дорогинки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/955/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Марьяновки Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/955а/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких м. Рокитной Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/956/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких д. Саливонок Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/957/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких с. Малой Половецкой Васильківського повіту||1850||132||
|-
|[[/958/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких та циган їх землях м. Біла Церква Васильківського повіту||1850||366||
|-
|[[/959/]]||Додаткові ревізькі казки с. Бирюков Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/960/]]||Ревізькі казки Білоцерківського єврейського товариства Васильківського повіту||1850|| ||
|-
|[[/961/]]||Додаткові ревізькі казки о євреях Бело-Церковського общества Васильківського повіту||1850||221||
|-
|[[/962/]]||Ревізькі казки о купцах євреях і євреях – старожилых міщанах Васильківського общества||1850–1851||234||
|-
|[[/963/]]||Ревізькі казки о міщанах і християнах м. Василькова||1850|| ||
|-
|[[/964/]]||Ревізькі казки м. Боярки Звенигородського повіту||1850|| ||
|-
|[[/965/]]||Ревізькі казки с. Яблуновки Звенигородського повіту||1850|| ||
|-
|[[/966/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1850|| ||
|-
|[[/967/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1850||725||
|-
|[[/968/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1850||474||
|-
|[[/969/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1850|| ||
|-
|[[/970/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Звенигородського повіту||1850|| ||
|-
|[[/971/]]||Ревізькі казки селян графів Браницьких Звенигородського повіту||1850|| ||
|-
|[[/972/]]||Ревізькі казки селян графини Потоцкой Звенигородського повіту||1850|| ||
|-
|[[/973/]]||Ревізькі казки купців та міщан християн міста Києва||1850|| ||
|-
|[[/974/]]||Ревізькі казки про дворових людей м. Києва||1850|| ||
|-
|[[/975/]]||Ревізькі казки про дворових людей м. Києва||1850|| ||
|-
|[[/976/]]||Ревізькі казки про дворових людей м. Києва||1850|| ||
|-
|[[/977/]]||Ревізькі казки о державних селянах Київського повіту||1850||704||
|-
|[[/978/]]||Ревізькі казки о державних селянах Київського повіту||1850||700||
|-
|[[/979/]]||Ревізькі казки о державних селянах Київського повіту||1850||580||
|-
|[[/980/]]||Ревізькі казки о державних селянах Київського повіту||1850||536||
|-
|[[/981/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на буквы Б, В)||1850||565|| с.Германівська Слобода (323 - 469)
|-
|[[/982/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на букву Г)||1850||427||
|-
|[[/983/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на буквы Д, Е, Ж, З, И, К)||1850||605||
|-
|[[/984/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на буквы Л, М, Н)||1850||352||
|-
|[[/985/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на букву П)||1850||514||
|-
|[[/986/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на букву Р)||1850||318||
|-
|[[/987/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на буквы С, Ч)||1850||549||
|-
|[[/988/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян разных владельцев Київського повіту||1850|| ||
|-
|[[/989/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (владельцы сел на буквы Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Э, Ю, Я)||1850||776||
|-
|[[/990/]]||Алфавитный список о всех купцах, міщанах і вільних людях||1850||222||
|-
|[[/991/]]||Ревізькі казки о купцах всех гильдий і міщанах християнах м. Києва||1850||959||
|-
|[[/992/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1850|| ||
|-
|[[/993/]]||Ревізькі казки селян і дворових разных владельцев Київського повіту||1850||655||
|-
|[[/994/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1850|| ||
|-
|[[/995/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1850|| ||
|-
|[[/996/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1850|| ||
|-
|[[/997/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Київського повіту||1850|| ||
|-
|[[/998/]]||Ревізькі казки о дворових людях м. Києва||1850|| ||
|-
|[[/999/]]||Ревізькі казки о державних поселянах Київського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1000/]]||Ревізькі казки купців, міщан і євреїв Радомисльського повіту||1850||871||
|-
|[[/1001/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах християнах Радомисльського повіту||1850||628||
|-
|[[/1002/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах і євреях Радомисльського повіту||1850||331||
|-
|[[/1003/]]||Ревізькі казки о дворових і вільних людях Радомисльського повіту||1850||117||
|-
|[[/1004/]]||Ревізькі казки о державних селянах і євреях-землевладельцах Радомисльського повіту||1850||561||
|-
|[[/1005/]]||Ревізькі казки о державних селянах Радомисльського повіту||1850||615||
|-
|[[/1006/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту (владельцы сел на буквы В, Г)||1850||695||
|-
|[[/1007/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту (владельцы сел на буквы Д, Е, Ж, З)||1850||528||
|-
|[[/1008/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту (владельцы сел на буквы И, Н, К, Л)||1850||519||
|-
|[[/1009/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1850||665||
|-
|[[/1010/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1850||682||
|-
|[[/1011/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Радомисльського повіту||1850||678||
|-
|[[/1012/]]||Ревізькі казки міщан християн і євреїв Сквирського повіту (Борщагівка, Володарка, Новофастів, Паволоч, Ружин, Ходорів)||1850||646||
|-
|[[/1013/]]||Додаткові ревізькі казки о всех сословиях Сквирського повіту||1850||147||
|-
|[[/1014/]]||Ревізькі казки о державних селянах, вільних і дворових людях Сквирського повіту||1850||255||
|-
|[[/1015/]]||Ревізькі казки о міщанах м. Сквиры||1850||484|| ||
|-
|[[/1016/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы сел на буквы А, Б, В, Г)||1850||896||
|-
|[[/1017/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы сел на буквы Д, Е, Ж, З, И)||1850||610||
|-
|[[/1018/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы сел на буквы К, Л)||1850||785||
|-
|[[/1019/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы сел на буквы О, П)||1850||803||
|-
|[[/1020/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы сел на букву Р)||1850||551||
|-
|[[/1021/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы сел на буквы С, Т, У, Ф, Х, Ц)||1850||703||
|-
|[[/1022/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту (владельцы сел на буквы Ч, Ш, Щ, Э, Ю, Я)||1850||950||
|-
|[[/1023/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту)||1850|| ||
|-
|[[/1024/]]||Ревізькі казки євреїв міста Умань та Уманського повіту||1850||635||
|-
|[[/1025/]]||Ревізькі казки о міщанах м. Умани і Уманського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1026/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту (владельцы сел на буквы К, Л, М)||1850||1023||
|-
|[[/1027/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1028/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1029/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Уманського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1030/]]||Ревізькі казки купців, міщан християн и євреїв Черкаського повіту||1850||782||
|-
|[[/1031/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Черкаського повіту||1850||352||
|-
|[[/1032/]]||Ревізькі казки о державних селянах Черкаського повіту||1850||765||
|-
|[[/1033/]]||Ревізькі казки о державних селянах Черкаського повіту||1850||744||
|-
|[[/1034/]]||Ревізькі казки селян князей Воронцовых Черкаського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1035/]]||Ревізькі казки о дворових людях і поміщицьких селянах Черкаського повіту||1850||803||
|-
|[[/1037/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту (частина 2)||1850||930||
|-
|[[/1038/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту (частина 3)||1850||1059||
|-
|[[/1039/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту (частина 4)||1850||1104||
|-
|[[/1040/]]||Ревізькі казки о купцах, міщанах-християнах м. Чигирина||1850||354||
|-
|[[/1041/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах християнах і євреях Чигиринського повіту||1850||464||
|-
|[[/1042/]]||Ревізькі казки о державних селянах Чигиринського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1043/]]||Ревізькі казки о державних селянах Чигиринського повіту (частина 2)||1850|| ||
|-
|[[/1044/]]||Ревізькі казки о державних селянах Чигиринського повіту (частина 3)||1850|| ||
|-
|[[/1045/]]||Ревізькі казки о державних селянах Чигиринського повіту (частина 4)||1850|| ||
|-
|[[/1046/]]||Ревізькі казки о державних селянах Чигиринського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1047/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1850||497||
|-
|[[/1048/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1850||457||
|-
|[[/1049/]]||Ревізькі казки селян помещиков Лопухиных Чигиринського повіту||1850||749||
|-
|[[/1050/]]||Ревізькі казки селян помещиков Лопухиных Чигиринського повіту||1850||646||
|-
|[[/1051/]]||Ревізькі казки селян помещиков Лопухиных Чигиринського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1052/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1053/]]||Ревізькі казки о державних і поміщицьких селянах Чигиринського повіту||1850|| ||
|-
|[[/1054/]]||Ревізькі казки всіх станів Чигиринського повіту||1850||343||
|-
|[[/1055/]]||Ревізькі казки Чигиринського повіту||1850||45||
|-
|[[/1056/]]||Додаткові ревізькі казки о купцах, міщанах-євреях м. Бердичева||1851||231||
|-
|[[/1057/]]||Ревізькі казки о державних і поміщицьких селянах Бердичівського повіту||1851|| ||
|-
|[[/1058/]]||Ревізькі казки о міщанах-євреях Прилукського єврейського общества Бердичівського повіту||1851||84||
|-
|[[/1059/]]||Ревізькі казки купців та міщан євреїв містечка Прилуки Бердичівського повіту||1851||81||
|-
|[[/1060/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв Білої Церкви Васильківського повіту||1851||32||
|-
|[[/1061/]]||Додаткові ревізькі казки дворових та кріпосних селянах м. Києва||1851||978||
|-
|[[/1061а/]]||Додаткові ревізькі казки о євреях Звенигородського повіту||1851||446||
|-
|[[/1062/]]||Ревізькі казки о державних і поміщицьких селянах, дворових людях Звенигородського (помилково Київського) повіту||1851|| ||
|-
|[[/1063/]]||Ревізькі казки всіх станів Київського повіту||1851|| ||
|-
|[[/1064/]]||Ревізькі казки о міщанах- християнах м. Києва||1851|| ||
|-
|[[/1065/]]||Ревізькі казки о дворових людях м. Києва||1851|| ||
|-
|[[/1066/]]||Додаткові ревізькі казки о державних селянах і міщанах Київського повіту||1851|| ||
|-
|[[/1067/]]||Ревізькі казки м. Києва||1851|| ||
|-
|[[/1068/]]||Додаткові ревізькі казки м. Медовина Канівського повіту||1851|| ||
|-
|[[/1069/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Радомисльського повіту||1851|| ||
|-
|[[/1070/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Радомисльського повіту||1851|| ||
|-
|[[/1071/]]||Додаткові ревізькі казки о державних і поміщицьких селянах Радомисльського повіту||1851|| ||
|-
|[[/1072/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах християнах і євреях, помещичьих і дворових людях Сквирського повіту (Борщаговка, Володарка, Новофастов)||1851||1017||
|-
|[[/1073/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Сквирського повіту||1851||232||
|-
|[[/1074/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах християнах і євреях, казенних селянах і дворових людях Черкаського повіту||1851||876||
|-
|[[/1075/]]||Додаткові ревізькі казки всіх сословій Уманського повіту||1851||595||
|-
|[[/1076/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Уманського повіту||1851||379||
|-
|[[/1077/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Бердичівського повіту||1852||308||
|-
|[[/1078/]]||Ревізькі казки о купцах, міщанах християнах, державних і поміщицьких селянах Васильківського повіту||1852||408||
|-
|[[/1079/]]||Посімейні списки ремісників євреїв та християн Звенигородського повіту||1853||49||
|-
|[[/1080/]]||Первая частина обывательской книги м. Звенигородка||1853|| ||
|-
|[[/1081/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Бердичівського повіту||1854||717||
|-
|[[/1082/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Бердичівського повіту||1854||373||
|-
|[[/1083/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1084/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Васильківського повіту||1854||745||
|-
|[[/1085/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1086/]]||Ревізькі казки с. Дорошки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1087/]]||Ревізькі казки с. Великой Снетинки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1088/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Палячинец Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1089/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Мазепинец Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1090/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Мытницы Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1091/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Ковалевки Васильківського повіту||1854||8||
|-
|[[/1092/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Мотовиловки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1093/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Трилесы Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1094/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Кожанок Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1095/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Марьяновки Васильківського повіту||1854||6||
|-
|[[/1096/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Устимовки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1097/]]||Додаткові ревізькі казки о почетном громадянине м. Фастова Васильківського повіту Ватенбурге Михаиле Карловиче і его семье||1854||23||
|-
|[[/1098/]]||Ревізькі казки о почетных громадянах м. Василькова||1854|| ||
|-
|[[/1099/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Матюши Васильківського повіту||1854||8||
|-
|[[/1100/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Гребенок Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1101/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Чмировки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1102/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Потьевки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1103/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Красного Леса Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1104/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Дмитровиц Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1105/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Озерной Васильківського повіту||1854||46||
|-
|[[/1106/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Яблуновки Васильківського повіту||1854||10||
|-
|[[/1107/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Лещинки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1108/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Глушек Васильківського повіту||1854||10||
|-
|[[/1109/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Антоновки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1110/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Янковки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1111/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Изина Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1112/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Макиявки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1113/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Спендовки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1114/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Пилипчи Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1115/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Пищиков Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1116/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Безпечной Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1117/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Великой Половецкой Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1118/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Пришивальни Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1119/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Чупиры Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1120/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Красной Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1121/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Кощиевки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1122/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Фастовки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1123/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Яблоновки Васильківського повіту||1854||21||
|-
|[[/1124/]]||Ревізькі казки об однодворцях м. Рокитного Васильківського повіту||1854||24||
|-
|[[/1125/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Веприка Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1126/]]||Ревізькі казки об однодворцях м. Фастова Васильківського повіту||1854||30||
|-
|[[/1127/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Бертник Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1128/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Червоной Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1129/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Салихи Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1130/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Синявы Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1131/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Черногородки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1132/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Черкас Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1133/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Деремезны Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1134/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Яцок Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1135/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Блощинец Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1136/]]||Ревізькі казки об однодворцях м. Василькова Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1137/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Савинец Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1138/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Пищаной Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1139/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Оксентовки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1140/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Хропачей Васильківського повіту||1854||8||
|-
|[[/1141/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Розалевки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1142/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Чепелевки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1143/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Скригалевки Васильківського повіту||1854||12||
|-
|[[/1144/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Ольшанки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1145/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Ставок Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1146/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Быковой Гребли Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1147/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Волицы Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1148/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Ромашек Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1149/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Троцкого Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1150/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Землянки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1151/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Перегоновки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1152/]]||Ревізькі казки об однодворцях м. Белой Церкви Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1153/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Пологов Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1154/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Дулицкого Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1155/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Шамраевки Васильківського повіту||1854||6||
|-
|[[/1156/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Дорогинки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1157/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Насташки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1158/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Фастовцы Васильківського повіту||1854||26||
|-
|[[/1159/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Малой Снетинки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1160/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Ольшанцы Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1161/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Житнигор Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1162/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Офирной Васильківського повіту||1854||6||
|-
|[[/1163/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Телешовки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1164/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Острова Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1165/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Сухолес Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1166/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Щербаков Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1167/]]||Ревізькі казки об однодворцях д. Городищ Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1168/]]||Ревізькі казки об однодворцях сс. Ольшанки Барахтянской і Тростники Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1169/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Шарок Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1170/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Прус Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1171/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Снигуровки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1172/]]||Ревізькі казки об однодворцях с. Саварки Васильківського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1173/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Звенигородського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1174/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Звенигородського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1175/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Київського повіту||1854||164||
|-
|[[/1175а/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Київського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1176/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Радомисльського повіту||1854||199||
|-
|[[/1177/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Сквирського повіту||1854||752||
|-
|[[/1178/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Уманського повіту||1854||475||
|-
|[[/1179/]]||Ревізькі казки всіх станів Уманського повіту||1854||318||
|-
|[[/1180/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Чигиринського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1181/]]||Ревізькі казки о громадянах і однодворцях Черкаського повіту||1854||97||
|-
|[[/1182/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Черкаського повіту||1854|| ||
|-
|[[/1183/]]||Ревізькі казки о міщанах християнах і євреях, временнообязанных селянах, однодворцях , купцах и громадянах м. Бердичева і повіту||1855, 1858, 1861-1862 рр||63||
|-
|[[/1184/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Київського повіту||1856|| ||
|-
|[[/1185/]]||Ревізькі казки с. Пилипович||1857|| ||(возможно д. Пилиповичи Потиевської волості Радомисльського повіту - Ф.В.)
|-
|[[/1186/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1857|| ||
|-
|[[/1187/]]||Ревізькі казки о дворових людях і селянах Київського повіту||1857|| ||
|-
|[[/1188/]]||Ревізькі казки селян села Сніжне Сквирського повіту поміщика Вацлава Любовицького||1857|| ||
|-
|[[/1189/]]||Ревізькі казки Сквирського повіту||1857||773||
|-
|[[/1190/]]||Ревізькі казки селян княжны Воронцовой Черкаського повіту||1857||1091||
|-
|[[/1191/]]||Ревізькі казки селян княжны Воронцовой Черкаського повіту||1857||946||
|-
|[[/1192/]]||Ревізькі казки о громадянах м. Бердичева||1858||109||
|-
|[[/1193/]]||Ревізькі казки купців християн і євреїв Бердичева||1858||351||
|-
|[[/1194/]]||Ревізькі казки о міщанах християнах м. Бердичева||1858|| ||
|-
|[[/1195/]]||Ревізькі казки о міщанах и євреях м. Бердичева||1858||1200||
|-
|[[/1196/]]||Ревізькі казки о дворових людях міста і повіту||1858|| ||
|-
|[[/1197/]]||Ревізькі казки о вільних людях||1858|| ||
|-
|[[/1198/]]||Додаткові ревізькі казки о міщанах-християнах і євреях, купцах і державних людях (причисленных из других губерний в м. Бердичев, Махновку, м. Прилуки), державних селянах Скригалевки||1858|| ||
|-
|[[/1199/]]||Ревізькі казки об однодворцях Бердичівського повіту||1858||764||
|-
|[[/1200/]]||Ревізькі казки о євреях-земледельцах Бердичівського повіту, а также селян с. Полянецкое Уманського повіту||1858||165||
|-
|[[/1201/]]||Ревізькі казки об иностранцах міщанах м. Махновки Махновської волості Бердичівського повіту||1858||29||[32 семьи]
|-
|[[/1202/]]||Ревізькі казки о менонитах-голландцах, жительствующих на собственной і помещичьей землях слободы Михалин Бердичівського повіту||1858||15||
|-
|[[/1203/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян владельцев сел на А-Б (частина 1)||1858||736||
|-
|[[/1204/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян владельцев сел на В-Г (частина 2)||1858||577||
|-
|[[/1205/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян владельцев сел на Д, Е, Ж (частина 3)||1858||335||
|-
|[[/1206/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян владельцев сел на З-И (частина 4)||1858||408||
|-
|[[/1207/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян владельцев сел на К-Л (частина 5)||1858||376||
|-
|[[/1208/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян владельцев сел на М-Н (частина 6)||1858||709||
|-
|[[/1209/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян владельцев сел на Ф-Я (частина 7)||1858||530||
|-
|[[/1210/]]||Ревізькі казки нижних чинов||1858|| ||
|-
|[[/1211/]]||Ревізькі казки м. Белиловка Бердичівського повіту||1858||132||
|-
|[[/1212/]]||Додаткові ревізькі казки м. Белиловка Бердичівського повіту||1858||6||
|-
|[[/1213/]]||Ревізькі казки однодворців Бердичівського повіту, причисляющих к Сквирскому повіту||1858||14||
|-
|[[/1214/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Бердичівського повіту||1858||39||
|-
|[[/1215/]]||Ревізькі казки селян і дворових людях с. Большая Пятигорка Бистрицької волості Бердичівського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1216/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Нажина||1858|| ||[возможно правильно с. Наказне Дзюньківської волості Бердичівського повіту - Ф.В.]
|-
|[[/1217/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Треховой||1858|| ||
|-
|[[/1218/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових людях с. Жидовец||1858|| ||[с. Жидовцы Бистрицької волості либо с. Жидовцы Спичинецкой волости Бердичівського повіту]
|-
|[[/1219/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян, державних поселянах і однодворцях Бердичівського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1220/]]||Ревізькі казки о міщанах, купцах і цеховых євреях Бердичівського повіту м. Вахновки||1858||35||
|-
|[[/1221/]]||Ревізькі казки селян, міщан і євреїв Бердичівського повіту м. Вахновки||1858||369||
|-
|[[/1222/]]||Додаткові ревізькі казки Васильківського повітного казначейства||1858||452||
|-
|[[/1223/]]||Ревізькі казки с. Антоновки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1224/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Михайловки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1225/]]||Ревізькі казки о солдатских детях м. Василькова||1858|| ||
|-
|[[/1226/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Кощеевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1227/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Савинцов Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1228/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Степановки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1229/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Соколовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1230/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Тростники Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1231/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Трилесы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1232/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Сухолесы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1233/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Сидоры Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1234/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Телешовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1235/]]||Ревізькі казки о вдове-солдатке Красненковой м. Василькова||1858|| ||
|-
|[[/1236/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Потравки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1237/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Дулицкого Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1238/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Ольшанки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1239/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Быковой Гребли Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1240/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Бакалы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1241/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Бирюки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1242/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей м. Белой Церкви Васильківського повіту||1858||577||
|-
|[[/1243/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Зубары Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1244/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Винницких Ставов Васильківського повіту||1858||32||
|-
|[[/1245/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Бакумовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1246/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Безпечного Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1247/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Блощинцы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1248/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Глушек Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1249/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Глибочка Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1250/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Гребенки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1251/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Волицы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1252/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Королевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1253/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Олейниковой Слободы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1254/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Кадлубицы Васильківського повіту||1858||4||
|-
|[[/1255/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Городища Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1256/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Дмитровки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1257/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Геленовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1258/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Василевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1259/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Веприка Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1260/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Краснолесы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1261/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Мотовиловской Слободки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1262/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Черкаса Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1263/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Яхны Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1264/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Яхновки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1265/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Клочки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1266/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Коржовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1267/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Насташки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1268/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Пилиповки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1269/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Прусы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1270/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Пищиков Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1271/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Плисецкого Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1272/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Саварка Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1273/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Снегуровки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1274/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Руликов Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1275/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Ромашки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1276/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Ольшанки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1277/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Дорогинки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1278/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Озерна Васильківського повіту||1858||88||
|-
|[[/1279/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Сорокотяги Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1280/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Салихи Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1281/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Саливонки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1282/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Скребеши Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1283/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Великой Салтановки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1284/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Скригалевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1285/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Малой Салтановки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1286/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Червоной Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1287/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Чупыри Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1288/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Розалевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1289/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Синявы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1290/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Ставки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1291/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей м. Василькова||1858|| ||
|-
|[[/1292/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Мотовиловки помещичьей Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1293/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Молодецкого Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1294/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Острова Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1295/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Мотовиловки казенной Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1296/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Рудой Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1297/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей м. Рокитной Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1298/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Перегоновки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1299/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Пугачевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1300/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Пищаной Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1301/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Малой Половецкой Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1302/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Черкаського хутора Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1303/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Чмировки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1304/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Чепелевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1305/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Ярошовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1306/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Яцок Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1307/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Большой Половецкой Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1308/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Порадова Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1309/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Паляниченец Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1310/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Пилипчей Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1311/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Пришивальной Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1312/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Погребы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1313/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Пологи Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1314/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Мытницы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1315/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Мазепинцы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1316/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Пенчуков Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1317/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Павловки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1318/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Пивней Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1319/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Ольшанки Барахтянской Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1320/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Однорогова хутора Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1321/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Офирной Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1322/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Остриек Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1323/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Малой Снетинки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1324/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Великой Снетинки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1325/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Деремезны Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1326/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Барахты Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1327/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Винцентовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1328/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Шамраевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1329/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Шкаровки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1330/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Насташек Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1331/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Шарок Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1332/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Щербаков Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1333/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Яблоновки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1334/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Потьевки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1335/]]||Ревізькі казки о семействе отставного унтер-офицера с. Насташки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1336/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Устимовки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1337/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Трушки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1338/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Томиловки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1339/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Троцкого Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1340/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Кищенец Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1341/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Житнигоры Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1342/]]||Ревізькі казки о семействе отставного фельдфебеля с. Насташки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1343/]]||Ревізькі казки о семействе отставного рядового с. Насташки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1344/]]||Ревізькі казки о семействе отставного рядового с. Насташки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1345/]]||Ревізькі казки о солдатке-вдове Д.Голобояровой Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1346/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1347/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Бертник Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1348/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Коженики Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1349/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Храпачей Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1350/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Фастовки Васильківського повіту||1858||55||
|-
|[[/1351/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей м. Фастова Васильківського повіту||1858||108||
|-
|[[/1352/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Черногородки Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1353/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Фастовец Васильківського повіту||1858||40||
|-
|[[/1354/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Федюры Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1355/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Фурсы Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1356/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей с. Узина Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1357/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей д. Дроздь Васильківського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1358/]]||Ревізькі казки о міщанах і купцах євреях м. Василькова за 1858 р. і додаткові ревізькі казки того же города за 70-е годы XIX столетия||1858, 187x||808||
|-
|[[/1359/]]||Ревізькі казки о міщанах і купцах євреях мм. Фастов і Ракитное Васильківського повіту||1858||241||
|-
|[[/1360/]]||Ревізькі казки євреїв-хліборобів Васильківського і Київського повітів||1858||183||
|-
|[[/1361/]]||Ревізькі казки о громадянах и однодворцях м. Василькова||1858|| ||
|-
|[[/1362/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах християнах м. Василькова||1858|| ||
|-
|[[/1363/]]||Ревізькі казки євреїв м. Василькова і Біла Церква Васильківського повіту||1858||789||
|-
|[[/1364/]]||Додаткові ревізькі казки о євреях, солдатах, селянах из бегов і однодворцях (в т.ч. 1854 і 1861 годы) Васильківського повіту||1858||135||
|-
|[[/1365/]]||Ревізькі казки об однодворцях Васильківського повіту (с. Фастовка, Ольшанки Барахтянской, Веприкського і Ольшанського сельских обществ)||1858||200||
|-
|[[/1366/]]||Ревізькі казки о дворових людях Васильківського повіту (м. Васильков, м. Белая Церковь, сс. Веприк, Троцкое)||1858||20||
|-
|[[/1367/]]||Ревізькі казки о державних селянах Васильківського повіту (м. Васильков, сс. Плисецкое, Мотовиловка, Офирна, Перевоз)||1858||584||
|-
|[[/1368/]]||Ревізькі казки о державних селянах Васильківського повіту (м. Фастов, Веприкское сельское общество)||1858||575||
|-
|[[/1369/]]||Ревізькі казки о державних селянах Васильківського повіту (сс. Ольшанка, Тростинка, Барахты, Погребы)||1858|| ||
|-
|[[/1370/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Васильківського повіту (разных помещиков)||1858||880||
|-
|[[/1371/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населенные пункты на А,Б,В)||1858||743||
|-
|[[/1372/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населенные пункты на Г,Д,Е,К)||1858||847||
|-
|[[/1373/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населенные пункты на Л,М,Н,З,Ж)||1858||704||
|-
|[[/1374/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населенные пункты на О,П)||1858||828||
|-
|[[/1375/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населенные пункты на Р,С,Т)||1858||854||
|-
|[[/1376/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян графа Браницкого Васильківського повіту (населенные пункты на У-Я)||1858||732||
|-
|[[/1377/]]||Ревізькі казки о нижніх чинах Васильківського повіту (села на А-М)||1858||1484||
|-
|[[/1378/]]||Ревізькі казки о нижніх чинах Васильківського повіту (села на М-Р)||1858|| ||
|-
|[[/1379/]]||Ревізькі казки о нижніх чинах Васильківського повіту (села на С-Я, в т.ч. Косыновка Уманського повіту (между Яхны і Яцки))||1858|| ||
|-
|[[/1380/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах християнах Звенигородського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1381/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах євреях м. Звенигородки||1858||183||
|-
|[[/1382/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах євреях Звенигородського повіту (Рыжановка, Лысянка, Шпола, Ольшана, Кирилловка, Ступична, Калигорка, Боярка)||1858||987||
|-
|[[/1383/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Звенигородського повіту||1858||193||
|-
|[[/1384/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Звенигородського повіту||1858||288||
|-
|[[/1385/]]||Ревізькі казки державних селян Звенигородського повіту||1858||630||
|-
|[[/1386/]]||Ревізькі казки державних селян Звенигородського повіту||1858||746||
|-
|[[/1387/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1858||447||
|-
|[[/1388/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1858||635||
|-
|[[/1389/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Звенигородського повіту||1858||723||
|-
|[[/1390/]]||Ревізькі казки селян графа Владислава Браницького Звенигородського повіту||1858||1179||
|-
|[[/1391/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян графів Браницьких Звенигородського повіту||1858||597||
|-
|[[/1392/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Потоцкой Звенигородського повіту||1858||1002||
|-
|[[/1393/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян і дворових людей Звенигородського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1394/]]||Ревізькі казки нижних чинов Звенигородського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1395/]]||Ревізькі казки нижних чинов Звенигородського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1396/]]||Ревізькі казки нижних чинов Звенигородського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1397/]]||Ревізькі казки відставних солдат, солдатских жен і детей і причислении в разные сословия Канівського повіту (+ Бердичів)||1858||1088||
|-
|[[/1398/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Канівського повіту (Кузьминцы, Бобрица, Краснополка, Демовщина, Пищальная, Стеблев, Зарубинцы, Монастыров, Трахтомиров, Григорьевка, Великие Прицки, Селище, Куриловка, Малый Ржавец, Воробиевка, Онацки, Кипячка, Драчи)||1858||709||
|-
|[[/1399/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян с. Тулинец Канівського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1400/]]||Ревізькі казки общества селян с. Македон Канівського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1401/]]||Ревізькі казки общества селян с. Прицек Канівського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1402/]]||Ревізькі казки Канівського повіту д. Воробьевки||1858|| ||
|-
|[[/1403/]]||Ревізькі казки Канівського повіту д. Кипячки||1858|| ||
|-
|[[/1404/]]||Ревізькі казки Канівського повіту с. Великих Пруцок||1858|| ||
|-
|[[/1405/]]||Ревізькі казки Канівського повіту с. Драчей||1858|| ||
|-
|[[/1406/]]||Ревізькі казки Канівського повіту д. Кузьминец||1858|| ||
|-
|[[/1407/]]||Ревизские сказки м. Києва||1858||111||
|-
|[[/1408/]]||Ревізькі казки м. Бородянки Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1409/]]||Ревізькі казки Київскої єпархії і повіту с. Безрадич||1858|| ||
|-
|[[/1410/]]||Ревізькі казки священно-церковних служителів Київського повіту с. Великой Бугаевки||1858||3||
|-
|[[/1411/]]||Ревізькі казки священно-церковних служителів Київського повіту с. Подгорец||1858|| ||
|-
|[[/1412/]]||Ревізькі казки о вдове, причисляющейся в Київские міщане||1858|| ||
|-
|[[/1413/]]||Ревізькі казки дворових людей с. Горенич Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1414/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян м. Ігнатівки Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1415/]]||Ревізькі казки священно-церковних служителів Київського повіту с. Великих Дмитрович||1858||2||
|-
|[[/1416/]]||Ревізькі казки міщан-євреїв Київського повіту||1858||251||
|-
|[[/1417/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Новой Буды||1858||489||
|-
|[[/1418/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Марьянполя (она же Берестянка)||1858|| ||
|-
|[[/1419/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Качаль||1858|| ||
|-
|[[/1420/]]||Ревізькі казки Київського повіту с. Дружни||1858|| ||
|-
|[[/1421/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Небрат||1858|| ||
|-
|[[/1422/]]||Ревізькі казки Київського повіту с. Загалець||1858||106||
|-
|[[/1423/]]||Ревізькі казки Київського повіту с. Шибенного||1858|| ||
|-
|[[/1424/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Голе і частей с. Шибенного||1858|| ||
|-
|[[/1425/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Майданівки||1858|| ||
|-
|[[/1426/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Галинки||1858|| ||
|-
|[[/1427/]]||Ревізькі казки Київського повіту д. Нової Греблі||1858|| ||
|-
|[[/1428/]]||Ревізькі казки купців, громадян однодворців, християн м. Києва||1858||222||
|-
|[[/1429/]]||Ревізькі казки міщан християн міста Києва||1858||404||
|-
|[[/1430/]]||Ревізькі казки о міщанах м. Києва||1858||665||
|-
|[[/1431/]]||Ревізькі казки дворових людей м. Києва||1858|| ||
|-
|[[/1432/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів м. Києва||1858||589||
|-
|[[/1433/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів м. Києва||1858||596||
|-
|[[/1434/]]||Ревізькі казки відставних солдатских жен и детей м. Києва||1858|| ||
|-
|[[/1435/]]||Ревізькі казки відставних солдатских жен и детей м. Києва||1858|| ||
|-
|[[/1436/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств м. Київ||1858|| ||
|-
|[[/1437/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств м. Києва і Київського повіту||1858||836||
|-
|[[/1438/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств м. Києва і Київського повіту||1858||1472||
|-
|[[/1439/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств м. Києва і Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1440/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств м. Києва і Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1441/]]||Ревізькі казки відставних нижних чинов і их семейств м. Києва||1858|| ||
|-
|[[/1442/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств м. Києва і Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1443/]]||Ревізькі казки дворових людей (Зленченко, Самойленко, Бердяева, Якименко) м. Обухова Київського повіту||1858||2||
|-
|[[/1444/]]||Додаткові ревізькі казки дворових людей Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1445/]]||Ревізькі казки державних селян Київського повіту||1858||951||
|-
|[[/1446/]]||Ревізькі казки державних селян Київського повіту||1858||994||
|-
|[[/1447/]]||Ревізькі казки державних селян Київського повіту||1858||797||
|-
|[[/1448/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (села по фамилиям помещиков на буквы В, Е, Ж, З, И, Р, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Я)||1858||654||
|-
|[[/1449/]]||Ревізькі казки помещичьих і дворових селян Київського повіту (села по фамилиям помещиков на буквы А-Д (кроме В) і Забаровский)||1858||887||
|-
|[[/1450/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (села по фамилиям помещиков на буквы П, Т, С)||1858||1071||
|-
|[[/1451/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (села по фамилиям помещиков на букву С)||1858||674||
|-
|[[/1452/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1453/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1454/]]||Ревізькі казки казенних селян Київського повіту||1858||878||
|-
|[[/1455/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту (фамилии помещиков на К, Л, М, Н)||1858||968||
|-
|[[/1456/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств Київського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1457/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Київського, Липовецького, Радомисльського, Уманського повітів||1858||512||
|-
|[[/1458/]]||Ревізькі казки селян Київського повіту||1858||1597||
|-
|[[/1459/]]||Ревізькі казки державних селян Київського повіту||1858||1944||
|-
|[[/1460/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва (4-е відділення, з відпущених на волю з в'язниці)||1858||408||
|-
|[[/1461/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва, отпущенных на волю из тюрьмы||1858||407||
|-
|[[/1462/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва, отпущенных на волю из тюрьмы||1858||318||
|-
|[[/1463/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва, отпущенных на волю из тюрьмы||1858|| ||
|-
|[[/1464/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва, отпущенных на волю из тюрьмы||1858|| ||
|-
|[[/1465/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва||1858||431||
|-
|[[/1466/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва||1858||460||
|-
|[[/1467/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва||1858||431||
|-
|[[/1468/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва||1858||465||
|-
|[[/1469/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва||1858||405||
|-
|[[/1470/]]||Ревізькі казки мешканців м. Києва||1858||465||
|-
|[[/1471/]]||Ревізькі казки міщан-християн Радомисльського повіту||1858||642||
|-
|[[/1472/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян м. Богуслава Радомисльського повіту||1858|| ||[вероятно правильно: м. Богуслав Канівського повіту - Ф.В.]
|-
|[[/1473/]]||Ревізькі казки міщан, християн і євреїв Радомисльського повіту||1858||106||
|-
|[[/1474/]]||Ревізькі казки громадян, однодворців, вільних людей і дворових, євреїв-хліборобів Радомисльського повіту||1858||561||
|-
|[[/1475/]]||Ревізькі казки громадян, однодворців, вільних людей і дворових, євреїв-хліборобів Радомисльського повіту, том 1.&lt;br/&gt;Ревізькі казки громадян, однодворців, вільних людей і дворових, євреїв-хліборобів Радомисльського повіту, том 2||1858||265&lt;br/&gt;133||
|-
|[[/1476/]]||Ревізькі казки о державних селянах і однодворцях Радомисльського повіту||1858||1247||
|-
|[[/1477/]]||Ревізькі казки селян Радомисльського повіту|| || ||
|-
|[[/1478/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1479/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1480/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1858||1031||
|-
|[[/1481/]]||Ревізькі казки відставних нижних чинов і солдатских семей м. Радомисль||1858|| ||
|-
|[[/1482/]]||Ревізькі казки відставних нижних чинов і солдатских семей м. Радомисль||1858|| ||
|-
|[[/1483/]]||Ревізькі казки відставних нижних чинов і солдатских семей м. Радомисль||1858|| ||
|-
|[[/1484/]]||Ревізькі казки всіх станів м. Радомисль і Радомисльського повіту||1858||137||
|-
|[[/1484а/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей і их родителях м. Радомисль і повіту||1858|| ||
|-
|[[/1485/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей і их родителях Радомисльського повіту||1858||103||
|-
|[[/1486/]]||Ревізькі казки про солдатських дітей і их родителях Радомисльського повіту||1858||119||
|-
|[[/1487/]]||Ревізькі казки нижніх чинів і їх сімейств різних повітів||1858|| ||
|-
|[[/1488/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств Радомисльського, Чигиринського і Черкаського повітів||1858|| ||
|-
|[[/1489/]]||Ревізькі казки купців, міщан, християн, євреїв-хліборобів, поміщицьких селян м. Володарка Сквирського повіту||1858||62||
|-
|[[/1490/]]||Ревізькі казки міщан і євреїв м. Сквира і повіту||1858||847||
|-
|[[/1491/]]||Ревізькі казки державних селян, однодворців, дворових і вільних людей, євреїв-хліборобів Сквирського повіту||1858||198||
|-
|[[/1492/]]||Ревізькі казки однодворців Сквирського повіту||1858||653||
|-
|[[/1493/]]||Додаткові ревізькі казки всіх сословій Сквирського повіту||1858-1860||133||
|-
|[[/1494/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Сквирського повіту||1858||1104||
|-
|[[/1495/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Уманського повіту||1858||103||
|-
|[[/1496/]]||Ревізькі казки купців, міщан християн и євреїв м. Умані і повіту||1858||805||
|-
|[[/1497/]]||Ревізькі казки купців, міщан християн і євреїв м. Ладыженка Уманського повіту||1858||53||
|-
|[[/1499/]]||Ревізькі казки купців, міщан, громадян християн и євреїв м. Черкас Черкаського повіту||1858||1221||
|-
|[[/1500/]]||Ревізькі казки Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1501/]]||Додаткові ревізькі казки купців, міщан і селян Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1502/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Черкаського повіту||1858||214||
|-
|[[/1503/]]||Ревізькі казки однодворців, дворових, євреїв землеробів та інших Черкаського повіту||1858||177||
|-
|[[/1504/]]||Ревізькі казки державних селян Черкаського повіту||1858||1829||
|-
|[[/1505/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1858||757||
|-
|[[/1506/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1858||1033||
|-
|[[/1507/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1858||1223||
|-
|[[/1508/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1858||1338||
|-
|[[/1509/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Черкаського повіту||1858||82||
|-
|[[/1510/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1511/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1512/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1513/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1514/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1515/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1516/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1517/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1518/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1519/]]||Ревізькі казки нижних чинов Черкаського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1520/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств м. Києва, Бердичівського, Звенигородського, Радомисльського, Черкаського і Чигиринського повітів||1858|| ||
|-
|[[/1521/]]||Ревізькі казки Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1522/]]||Додаткові ревізькі казки купців, міщан і селян Чигиринського повіту||1858||84||
|-
|[[/1522а/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Чигиринського повіту||1858||224||
|-
|[[/1523/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Чигиринського повіту||1858||50||
|-
|[[/1524/]]||Ревізькі казки однодворців, дворових, євреїв землеробів та інших Чигиринського повіту||1858||352||
|-
|[[/1525/]]||Ревізькі казки державних селян Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1526/]]||Ревізькі казки державних селян Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1527/]]||Додаткові ревізькі казки державних селян Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1528/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1529/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1530/]]||Ревізькі казки поміщицьких селян Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1531/]]||Ревізькі казки нижних чинов і их семейств Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1532/]]||Ревізькі казки солдатских семейств Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1533/]]||Ревізькі казки солдатских семейств Чигиринського повіту||1858|| ||
|-
|[[/1533а/]]||Ревізькі казки Переяславського повіту Полтавской губернии||1858|| ||
|-
|[[/1534/]]||Додаткові ревізькі казки християн та євреїв Бердичева та Бердичівського повіту||1855, 1858–1859||350||
|-
|[[/1535/]]||Додаткові ревізькі казки християн та євреїв Бердичева та Бердичівського повіту||1858, 1859–1861||168||
|-
|[[/1536/]]||Ревізькі казки купців і міщан євреїв Бердичівського повіту||1859||133||
|-
|[[/1537/]]||Ревізькі казки купців і міщан євреїв Васильківського повіту і додаткові ревізькі казки всіх станів того же повіту||1859||240||
|-
|[[/1538/]]||Ревізькі казки нижних чинов Київського повіту||1859||105||
|-
|[[/1539/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів м. Києва і повіту||1859||242||
|-
|[[/1540/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Уманського повіту||1859||231||
|-
|[[/1540а/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Звенигородського повіту||1859||126||
|-
|[[/1541/]]||Ревізькі казки всіх станів Васильківського повіту||1860||112||
|-
|[[/1542/]]||Ревізькі казки всіх станів Васильківського повіту||1860, частково 1858, 1861-1862 рр||102||
|-
|[[/1543/]]||Додаткові ревізькі казки о пропущенных по ревизии в Васильковському повіті||1860-1863 рр||72||
|-
|[[/1544/]]||Додаткові ревізькі казки о пропущенных по ревизии в Сквирському повіті||1860||107||
|-
|[[/1545/]]||Додаткові ревізькі казки о пропущенных по ревизии в Сквирському повіті||1860||212||
|-
|[[/1546/]]||Додаткові ревізькі казки міщан і селян Черкаського повіту||1860|| ||
|-
|[[/1547/]]||Ревізькі казки о купцах і міщанах християнах, однодворцях, бессрочно отпускных і солдатских сыновьях Бердичівського повіту||1861, 1869, 1873||91||
|-
|[[/1548/]]||Ревизские сказки м. Києва||1861||4||
|-
|[[/1549/]]||Додаткові ревізькі казки поміщицьких селян Київського повіту||1862-1863|| ||
|-
|[[/1550/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Київського повіту||1862||236||
|-
|[[/1551/]]||Додаткові ревізькі казки державних селян Київського повіту||1862||131||
|-
|[[/1552/]]||Ревізькі казки Київського повіту||1862||2||
|-
|[[/1553/]]||Додаткові ревізькі казки Радомисльського і Чигиринського повітів||1862||288||
|-
|[[/1554/]]||Ревізькі казки Бердичівського повіту||1863|| ||
|-
|[[/1555/]]||Додаткові ревізькі казки однодворців, міщан і селян Звенигородського повіту||1863||86||
|-
|[[/1557/]]||Додаткові ревізькі казки однодворців Звенигородського повіту||1863|| ||
|-
|[[/1558/]]||Ревізькі казки міщан і селян Звенигородського повіту||1863|| ||
|-
|[[/1559/]]||Додаткові ревізькі казки Радомисльського повіту||1863||262||
|-
|[[/1560/]]||Ревізькі казки всіх станів Черкаського повіту||1863||113||
|-
|[[/1561/]]||Додаткові ревізькі казки міщан, громадян м. Бердичева, м. Прилуки і др. населенных пунктов Бердичівського повіту||1864, 1868, 1875||254||
|-
|[[/1562/]]||Додаткові ревізькі казки о однодворцях, міщанах, селянах, купцах євреях і християнах Бердичівського повіту||1861, 1864, 1869, 1873||460||
|-
|[[/1563/]]||Додаткові ревізькі казки міщан, громадян і однодворців Бердичівського повіту||1864, 1869, 1873||1371||
|-
|[[/1564/]]||Ревізькі казки всіх станів Васильківського повіту||1864||1319||
|-
|[[/1565/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів Васильківського повіту||1864||507||
|-
|[[/1566/]]||Ревізькі казки Васильківського повіту||1864||134||
|-
|[[/1567/]]||Ревізькі казки громадян, перечисленных из дворян 2-го разряда Звенигородського повіту||1864|| ||
|-
|[[/1568/]]||Додаткові ревізькі казки Київського повіту||1864|| ||
|-
|[[/1569/]]||Ревізькі казки всіх станів Київського повіту||1864|| ||
|-
|[[/1570/]]||Додаткові ревізькі казки міщан і селян Радомисльського повіту||1864|| ||
|-
|[[/1571/]]||Додаткові ревізькі казки міщан, громадян і селян Радомисльського повіту||1864|| ||
|-
|[[/1572/]]||Ревізькі казки всіх станів Радомисльського повіту||1864||837||
|-
|[[/1573/]]||Ревізькі казки всіх станів Таращанського повіту||1864||129||
|-
|[[/1574/]]||Додаткові ревізькі казки Бердичівського повіту||1865||110||
|-
|[[/1575/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1868||13||
|-
|[[/1576/]]||Ревізькі казки Київського повіту||1865||321||
|-
|[[/1577/]]||Ревізькі казки Київського повіту||1865|| ||
|-
|[[/1578/]]||Додаткові ревізькі казки міщан християн і євреїв Черкаського повіту||1865||143||
|-
|[[/1579/]]||Додаткові ревізькі казки селян і міщан Черкаського повіту||1865|| ||
|-
|[[/1580/]]||Ревізькі казки Канівського повіту||1866||12||
|-
|[[/1581/]]||Ревізькі казки Канівського повіту||1867|| ||
|-
|[[/1582/]]||Додаткові ревізькі казки Київського повіту||1867||322||
|-
|[[/1583/]]||Ревізькі казки Канівського повіту||1868|| ||
|-
|[[/1584/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1868||208||
|-
|[[/1585/]]||Додаткові ревізькі казки о причислении в разные сословия бывшей польской шляхты Канівського повіту||1868||115||
|-
|[[/1586/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1868||70||
|-
|[[/1587/]]||Ревізькі казки Сквирського повіту||1868||106||
|-
|[[/1588/]]||Ревізькі казки Таращанського повіту||1868||150||
|-
|[[/1589/]]||Ревізькі казки Уманського повіту||1868||31||
|-
|[[/1590/]]||Ревізькі казки Черкаського повіту||1868|| ||
|-
|[[/1591/]]||Ревізькі казки однодворців Белоцерковського общества і міщан Васильківського общества Васильківського повіту||1869||60||
|-
|[[/1592/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1869||303||
|-
|[[/1593/]]||Ревізькі казки Канівського повіту||1869||325||
|-
|[[/1594/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1869||542||є також Сквирський повіт
|-
|[[/1595/]]||Ревізькі казки Сквирського повіту||1869||236||
|-
|[[/1596/]]||Ревізькі казки Таращанського повіту||1869|| ||
|-
|[[/1597/]]||Ревізькі казки Уманського повіту||1869|| ||
|-
|[[/1598/]]||Ревізькі казки однодворців, селян і громадян, переведених з інших повітів в Чигиринський повіт||1869||149||
|-
|[[/1599/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1870||19||
|-
|[[/1600/]]||Ревізькі казки Таращанського повіту||1870||28||
|-
|[[/1601/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1871||613||
|-
|[[/1602/]]||Ревізькі казки Сквирського повіту||1871||124||
|-
|[[/1603/]]||Ревізькі казки Уманського повіту||1871|| ||
|-
|[[/1604/]]||Ревізькі казки Черкаського повіту||1871||52||
|-
|[[/1605/]]||Ревізькі казки о вновь приписанных представителях разных сословий к разным обществам в Бердичевському повіті||1872||485||
|-
|[[/1606/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1872||30||
|-
|[[/1607/]]||Ревізькі казки Київського повіту||1872||179||
|-
|[[/1608/]]||Ревізькі казки Липовецького повіту||1872||80||
|-
|[[/1609/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1872||280||
|-
|[[/1610/]]||Ревізькі казки Сквирського повіту||1872||219||
|-
|[[/1611/]]||Відомості бувших однодворців Таращанського повіту||1872||115||
|-
|[[/1612/]]||Списки однодворців Таращанського повіту||1872||93||
|-
|[[/1613/]]||Ревізькі казки Черкаського повіту||1872||133||
|-
|[[/1614/]]||Ревізькі казки Чигиринського повіту||1872|| ||
|-
|[[/1615/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1873|| ||
|-
|[[/1616/]]||Додаткові ревізькі казки о причислении рядовых солдат і унтер-офицеров разных вероисповеданий в стани Канівського і других повітів||1873||70||
|-
|[[/1617/]]||Ревізькі казки Київського повіту||1873||489||
|-
|[[/1618/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1873||202||
|-
|[[/1619/]]||Ревізькі казки Радомисльського повіту||1873||615||
|-
|[[/1620/]]||Ревізькі казки Сквирського повіту||1873||877||
|-
|[[/1621/]]||Ревізькі казки Таращанського повіту||1873||131||
|-
|[[/1622/]]||Ревізькі казки відставних рядовых і нижних воинских чинов, причисленных в сословия Чигиринського повіту||1873||182||
|-
|[[/1623/]]||Ревізькі казки австрійських підданих, що приймають російське громадянство для проживання в колонії Михалин Бердичівського повіту||1874||309||у справі австрійські паспорти
|-
|[[/1624/]]||Ревізькі казки Звенигородського повіту||1874||15||
|-
|[[/1625/]]||Додаткові ревізькі казки о причислении в стани Канівського повіту||1874||169||
|-
|[[/1626/]]||Ревізькі казки Таращанського повіту||1874||71||
|-
|[[/1627/]]||Ревізькі казки Уманського повіту||1874|| ||
|-
|[[/1628/]]||Списки міщан Звенигородського повіту||1886||38||
|-
|[[/1629/]]||Списки міщан, причисленных в селяне Васильківського казенного имения||1898||161||
|}</text>
      <sha1>tqce2eif4bmakxo66bk8komckbzrlz1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/1/73</title>
    <ns>116</ns>
    <id>55911</id>
    <revision>
      <id>466300</id>
      <parentid>414851</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T10:37:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3609" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Клірові відомості церков Новоград-Волинського, Овруцького, Житомирського, Заславського, Острозького, Кременецького, Старокостянтинівського, Ковельського, Ковельського, Ровенського, Луцького повітів. Сповідальні відомості по Житомирському, Новоград-Волинському, Острозькому повітах
 | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]&lt;br/&gt;[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]&lt;br/&gt;[https://drive.google.com/open?id=1kCeBVG4A54vbUNKQMHwFO7cdPjNuTi6P Інвентарний опис №73]&lt;br/&gt;
[https://drive.google.com/file/d/1WM2j5YgZ7LlWQSE9OmfLHolYsfDeMjyA/view Довідник сканованих сповідних відомостей ДАЖО]&lt;br/&gt;
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Повіт||Роки||Аркушів
|-
|[[/4/]]||Клірові відомості та описи церков||Новоград-Волинський||1812
|-
|[[/60/]]||Клірові відомості та описи церков||Житомирський||1833-1834||277
|-
|[[/305/]]||Клірові відомості та описи церков||Кременецький||1829
|-
|[[/489/]]||Клірові відомості та описи церков||Рівненський||1912
|-
|[[/490/]]||Сповідальні відомості. Села С–Т||Житомирський||1893
|-
|[[/491/]]||Клірові відомості.||Житомирський||1910
|-
|[[/492/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Житомирський||1912
|-
|[[/494/]]||Сповідальні відомості. Села Н–С||Житомирський||1913
|-
|[[/496/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Житомирський||1913
|-
|[[/498/]]||Сповідальні відомості. Села К–Н||Житомирський||1913
|-
|[[/499/]]||Сповідальні відомості. Села C–Я||Житомирський||1913
|-
|[[/501/]]||Сповідальні відомості. Села К-М||Новоград-Волинський||1912
|-
|[[/502/]]||Сповідальні відомості. Села Р–Я||Новоград-Волинський||1912
|-
|[[/503/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/504/]]||Сповідальні відомості. Села Д–К||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/505/]]||Сповідальні відомості. Села К-М||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/507/]]||Сповідальні відомості. Села П–Р||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/509/]]||Сповідальні відомості. Села А-Ж||Острозький||1912
|-
|[[/511/]]||Сповідальні відомості. Села О-Ю||Острозький||1912
|}</text>
      <sha1>44dcwbfxg0nsj4j903ka5uk79q3m6fr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466302</id>
      <parentid>466300</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T10:39:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3608" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Клірові відомості церков Новоград-Волинського, Овруцького, Житомирського, Заславського, Острозького, Кременецького, Старокостянтинівського, Ковельського, Ковельського, Ровенського, Луцького повітів. Сповідальні відомості по Житомирському, Новоград-Волинському, Острозькому повітах
 | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]&lt;br/&gt;[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]&lt;br/&gt;[https://drive.google.com/open?id=1kCeBVG4A54vbUNKQMHwFO7cdPjNuTi6P Інвентарний опис №73]&lt;br/&gt;
[https://drive.google.com/file/d/1WM2j5YgZ7LlWQSE9OmfLHolYsfDeMjyA/view Довідник сканованих сповідних відомостей ДАЖО]&lt;br/&gt;
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Повіт||Роки||Аркушів
|-
|[[/4/]]||Клірові відомості та описи церков||Новоград-Волинський||1812
|-
|[[/60/]]||Клірові відомості та описи церков||Житомирський||1833-1834||277
|-
|[[/305/]]||Клірові відомості та описи церков||Кременецький||1829
|-
|[[/489/]]||Клірові відомості та описи церков||Рівненський||1912
|-
|[[/490/]]||Сповідальні відомості. Села С–Т||Житомирський||1893
|-
|[[/491/]]||Клірові відомості||Житомирський||1910
|-
|[[/492/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Житомирський||1912
|-
|[[/494/]]||Сповідальні відомості. Села Н–С||Житомирський||1913
|-
|[[/496/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Житомирський||1913
|-
|[[/498/]]||Сповідальні відомості. Села К–Н||Житомирський||1913
|-
|[[/499/]]||Сповідальні відомості. Села C–Я||Житомирський||1913
|-
|[[/501/]]||Сповідальні відомості. Села К-М||Новоград-Волинський||1912
|-
|[[/502/]]||Сповідальні відомості. Села Р–Я||Новоград-Волинський||1912
|-
|[[/503/]]||Сповідальні відомості. Села А–Г||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/504/]]||Сповідальні відомості. Села Д–К||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/505/]]||Сповідальні відомості. Села К-М||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/507/]]||Сповідальні відомості. Села П–Р||Новоград-Волинський||1913
|-
|[[/509/]]||Сповідальні відомості. Села А-Ж||Острозький||1912
|-
|[[/511/]]||Сповідальні відомості. Села О-Ю||Острозький||1912
|}</text>
      <sha1>f5mhzzxfm80stol32nnqo0y1txdz5kb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/1/74</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56267</id>
    <revision>
      <id>465370</id>
      <parentid>417045</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:00:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>185.190.149.1</ip>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="29769" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Метричні книги Ковельського, Заславського, Дубенського, Ровенського, Овруцького, Кременецького повітів. Сповідальні відомості по Ковельському, Заславському, Дубенському, Ровенському, Овруцькому, Кременецькому повітах
 | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]&lt;br/&gt;[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]
[https://drive.google.com/open?id=1yXV6sMii3LIA8CA4JMpN3wJR8ErNtn_r Інвентарний опис №74]&lt;br/&gt;
[https://drive.google.com/file/d/1WM2j5YgZ7LlWQSE9OmfLHolYsfDeMjyA/view Довідник сканованих сповідних відомостей ДАЖО]
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Повіт||Роки
|-
|[[/1/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1803
|-
|[[/2/]]||Церковная роспись? ||Ковельський ||1804
|-
|[[/3/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1804
|-
|[[/4/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1820
|-
|[[/5/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1821
|-
|[[/6/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1827
|-
|[[/7/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1830
|-
|[[/8/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1834
|-
|[[/9/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/10/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/11/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/12/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/13/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/14/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/15/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16а/]]|| || ||
|-
|[[/17/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/18/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/19/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/20/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/21/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/22/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/23/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/24/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/25/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/26/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/27/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/28/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/29/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1842
|-
|[[/30/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села К-Н||Ковельський||1912
|-
|[[/31/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села О-Я||Ковельський||1912
|-
|[[/32/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Б-Ж||Ковельський||1913
|-
|[[/33/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/34/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/35/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села М-Р||Ковельський||1913
|-
|[[/36/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Р-Ф||Ковельський||1913
|-
|[[/37/]]||Метричні книги православні по м. Судилків||Заславський||1757-1795
|-
|[[/38/]]||Метричні книги православні||Заславський||1764
|-
|[[/39/]]||Метричні книги православні по с. Великі Мацевичі||Заславський||1765-1799
|-
|[[/40/]]||Метричні книги православні по с. Великі Топори||Заславський||1791-1805
|-
|[[/41/]]||Метричні книги православні||Заславський||1796
|-
|[[/42/]]||Метричні книги православні||Заславський||1797
|-
|[[/43/]]||Метричні книги православні||Заславський||1798
|-
|[[/44/]]||Метричні книги православні||Заславський||1799
|-
|[[/45/]]||Метричні книги православні||Заславський||1800
|-
|[[/46/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/47/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/48/]]||Метричні книги православні||Заславський||1802
|-
|[[/49/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/50/]]||Шлюбні обшуки православні с. Топори||Заславський||1804-1837
|-
|[[/51/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/52/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/53/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/54/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/55/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/56/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/57/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/58/]]||Метричні книги православні||Заславський||1808
|-
|[[/59/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/60/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/61/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/62/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/63/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/64/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/65/]]||Метричні книги православні||Заславський||1816
|-
|[[/66/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/67/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/68/]]||Метричні книги православні||Заславський||1818
|-
|[[/69/]]||Метричні книги православні||Заславський||1819
|-
|[[/70/]]||Метричні книги православні||Заславський||1820
|-
|[[/71/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/72/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/73/]]||Метричні книги православні||Заславський||1822
|-
|[[/74/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/75/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/76/]]||Метричні книги православні||Заславський||1825
|-
|[[/77/]]||Метричні книги православні||Заславський||1827
|-
|[[/78/]]||Метричні книги православні||Заславський||1828
|-
|[[/79/]]||Метричні книги православні||Заславський||1829
|-
|[[/80/]]||Метричні книги православні||Заславський||1831
|-
|[[/81/]]||Метричні книги православні||Заславський||1832
|-
|[[/82/]]||Метричні книги православні||Заславський||1833
|-
|[[/83/]]||Метричні книги православні||Заславський||1834
|-
|[[/84/]]||Метричні книги православні||Заславський||1835
|-
|[[/85/]]||Метричні книги православні||Заславський||1836
|-
|[[/86/]]||Метричні книги православні||Заславський||1837
|-
|[[/87/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/88/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/89/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/91/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/92/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/93/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/94/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/95/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/96/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/97/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/98/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/99/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/100/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/101/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/102/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/103/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/104/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/104а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/105/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/106/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/107/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/108/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/109/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/110/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/111/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/112/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/113/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/114/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/115/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/116/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/117/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/118/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/119/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/120/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/121/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/122/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/123/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/124/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/125/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/126/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/127/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/128/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/129/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/130/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/131/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/132/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/133/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/134/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/135/]]||Метричні книги православні||Заславський||1858
|-
|[[/136/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/137/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/138/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/139/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/140/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/141/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/142/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/143/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/144/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/145/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/146/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/147/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/148/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/149/]]||Метричні книги православні||Заславський||1863
|-
|[[/150/]]||Метричні книги православні||Заславський||1864
|-
|[[/151/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/152/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/153/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/154/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/155/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/156/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/157/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/158/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/159/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/160/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/161/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/162/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/163/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/164/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/165/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/166/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/168/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1912
|-
|[[/169/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1912
|-
|[[/170/]]||Сповідні списки православні К-Р||Заславський||1912
|-
|[[/171/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1913
|-
|[[/172/]]||Сповідні списки православні К-П||Заславський||1913
|-
|[[/173/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1913
|-
|[[/174/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1750
|-
|[[/175/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1820
|-
|[[/176/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1820
|-
|[[/177/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/178/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/179/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/180/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1824
|-
|[[/181/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1825
|-
|[[/182/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183а/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1832
|-
|[[/184/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/185/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/186/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/187/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/188/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/189/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/190/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/191/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/192/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1805
|-
|[[/193/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194а/]]||Метричні книги православні (смеоть)||Ровенський||1836
|-
|[[/195/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/196/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/197/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/198/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/199/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/200/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/201/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/202/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/203/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/204/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/205/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/206/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/207/]]||Метричні книги села Домбровецького. Шлюб||Ровенський||1841
|-
|[[/208/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1840
|-
|[[/209/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1796-1843
|-
|[[/210/]]||Метричні книги німців-баптистів||Ровенський||1892
|-
|[[/211/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/212/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/213/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/214/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/215/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/216/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/217/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/218/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1770-1796
|-
|[[/219/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Овруцький||1800-1821
|-
|[[/220/]]||Метричні книги православні (смерть) ||Овруцький||1790-1827
|-
|[[/221/]]||Метричні книги православні (народження) ||Овруцький||1774-1819
|-
|[[/222/]]||Метричні книги православних церков Овруцького повіту. Села Ж-Л||Овруцький||1881
|-
|[[/223/]]|| || ||
|-
|[[/224/]]||Метрична книга с. Ходаки||Овруцький||1783-1815
|-
|[[/225/]]|| || ||
|-
|[[/226/]]|| || ||
|-
|[[/227/]]|| || ||
|-
|[[/228/]]|| || ||
|-
|[[/229/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1799
|-
|[[/230/]]|| || ||
|-
|[[/231/]]|| || ||
|-
|[[/232/]]|| || ||
|-
|[[/233/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1805
|-
|[[/234/]]||Метричні книги села Собичин||Овруцький||1804-1839
|-
|[[/235/]]|| || ||
|-
|[[/236/]]|| || ||
|-
|[[/237/]]|| || ||
|-
|[[/238/]]|| || ||
|-
|[[/239/]]|| || ||
|-
|[[/240/]]|| || ||
|-
|[[/241/]]|| || ||
|-
|[[/242/]]|| || ||
|-
|[[/243/]]|| || ||
|-
|[[/244/]]|| || ||
|-
|[[/245/]]|| || ||
|-
|[[/246/]]|| || ||
|-
|[[/247/]]|| || ||
|-
|[[/247а/]]|| || ||
|-
|[[/248/]]|| || ||
|-
|[[/249/]]|| || ||
|-
|[[/250/]]|| || ||
|-
|[[/251/]]|| || ||
|-
|[[/252/]]|| || ||
|-
|[[/253/]]|| || ||
|-
|[[/254/]]|| || ||
|-
|[[/255/]]|| || ||
|-
|[[/256/]]|| || ||
|-
|[[/257/]]|| || ||
|-
|[[/258/]]|| || ||
|-
|[[/259/]]|| || ||
|-
|[[/260/]]|| || ||
|-
|[[/261/]]|| || ||
|-
|[[/262/]]|| || ||
|-
|[[/263/]]|| || ||
|-
|[[/264/]]|| || ||
|-
|[[/265/]]|| || ||
|-
|[[/266/]]|| || ||
|-
|[[/267/]]||Метрична книга с. Білошиця||Овруцький||1835-1847
|-
|[[/268/]]|| || ||
|-
|[[/269/]]|| || ||
|-
|[[/270/]]|| || ||
|-
|[[/271/]]|| || ||
|-
|[[/272/]]||Метричні книги с. Ставище Радомисльського повіту||Радомисльський||1875-1885
|-
|[[/273/]]|| || ||
|-
|[[/274/]]|| || ||
|-
|[[/275/]]|| || ||
|-
|[[/276/]]|| || ||
|-
|[[/277/]]|| || ||
|-
|[[/278/]]||Метричні книги православних церков Радомисльського повіту. Села К-Ч||Радомисльський||1884
|-
|[[/279/]]|| || ||
|-
|[[/280/]]|| || ||
|-
|[[/281/]]|| || ||
|-
|[[/282/]]|| || ||
|-
|[[/283/]]|| || ||
|-
|[[/284/]]||Метричні книги православних церков Овруцького повіту||Овруцький||1841
|-
|[[/285/]]|| || ||
|-
|[[/286/]]|| || ||
|-
|[[/287/]]|| || ||
|-
|[[/288/]]|| || ||
|-
|[[/289/]]|| || ||
|-
|[[/290/]]|| || ||
|-
|[[/291/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/292/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/293/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1845
|-
|[[/294/]]|| || ||
|-
|[[/295/]]|| || ||
|-
|[[/296/]]|| || ||
|-
|[[/297/]]|| || ||
|-
|[[/298/]]|| || ||
|-
|[[/299/]]|| || ||
|-
|[[/300/]]|| || ||
|-
|[[/301/]]|| || ||
|-
|[[/302/]]|| || ||
|-
|[[/303/]]|| || ||
|-
|[[/304/]]|| || ||
|-
|[[/305/]]|| || ||
|-
|[[/306/]]|| || ||
|-
|[[/307/]]|| || ||
|-
|[[/308/]]|| || ||
|-
|[[/309/]]|| || ||
|-
|[[/310/]]|| || ||
|-
|[[/311/]]|| || ||
|-
|[[/312/]]|| || ||
|-
|[[/313/]]|| || ||
|-
|[[/314/]]|| || ||
|-
|[[/315/]]|| Метричні книги православні || Овруцький || 1855
|-
|[[/316/]]|| || ||
|-
|[[/317/]]|| || ||
|-
|[[/318/]]|| || ||
|-
|[[/319/]]|| || ||
|-
|[[/320/]]||Метричні книги православних церков Овруцького повіту||Овруцький||1857
|-
|[[/321/]]|| || ||
|-
|[[/322/]]|| || ||
|-
|[[/323/]]|| || ||
|-
|[[/324/]]|| || ||
|-
|[[/325/]]|| || ||
|-
|[[/326/]]|| || ||
|-
|[[/327/]]|| || ||
|-
|[[/328/]]|| || ||
|-
|[[/329/]]|| || ||
|-
|[[/330/]]|| || ||
|-
|[[/331/]]|| || ||
|-
|[[/332/]]|| || ||
|-
|[[/333/]]|| || ||
|-
|[[/334/]]|| || ||
|-
|[[/335/]]|| || ||
|-
|[[/336/]]|| || ||
|-
|[[/337/]]|| || ||
|-
|[[/338/]]|| || ||
|-
|[[/339/]]|| || ||
|-
|[[/340/]]|| || ||
|-
|[[/341/]]|| || ||
|-
|[[/342/]]|| || ||
|-
|[[/343/]]|| || ||
|-
|[[/344/]]|| || ||
|-
|[[/345/]]|| || ||
|-
|[[/346/]]|| || ||
|-
|[[/347/]]|| || ||
|-
|[[/350/]]||Сповідальні відомості села К–Н||Овруцький||1912
|-
|[[/351/]]|| || ||
|-
|[[/352/]]|| || ||
|-
|[[/353/]]||Сповідальні відомості села О–Ш||Овруцький||1912
|-
|[[/354/]]|| || ||
|-
|[[/355/]]||Сповідальні відомості села Г–К||Овруцький||1913
|-
|[[/356/]]||Сповідальні відомості села Б–В||Овруцький||1913
|-
|[[/357/]]|| || ||
|-
|[[/358/]]|| || ||
|-
|[[/359/]]|| || ||
|-
|[[/360/]]|| || ||
|-
|[[/361/]]|| || ||
|-
|[[/362/]]|| || ||
|-
|[[/363/]]|| || ||
|-
|[[/364/]]|| || ||
|-
|[[/365/]]|| || ||
|-
|[[/366/]]|| || ||
|-
|[[/367/]]|| || ||
|-
|[[/368/]]|| || ||
|-
|[[/369/]]|| || ||
|-
|[[/370/]]|| || ||
|-
|[[/397/]]|| || ||
|-
|[[/398/]]|| || ||
|-
|[[/399/]]|| || ||
|-
|[[/400/]]|| || ||
|-
|[[/401/]]|| || ||
|-
|[[/402/]]|| || ||
|-
|[[/403/]]|| || ||
|-
|[[/404/]]|| || ||
|-
|[[/405/]]|| || ||
|-
|[[/406/]]|| || ||
|-
|[[/407/]]|| || ||
|-
|[[/408/]]|| || ||
|-
|[[/409/]]|| || ||
|-
|[[/410/]]|| || ||
|-
|[[/411/]]|| || ||
|-
|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>6swtb4phsp49ez99vbt2hx9zm8lwyk0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465376</id>
      <parentid>465370</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:23:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olena-vet</username>
        <id>10646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33279" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Метричні книги Ковельського, Заславського, Дубенського, Ровенського, Овруцького, Кременецького повітів. Сповідальні відомості по Ковельському, Заславському, Дубенському, Ровенському, Овруцькому, Кременецькому повітах
 | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]&lt;br/&gt;[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]
[https://drive.google.com/open?id=1yXV6sMii3LIA8CA4JMpN3wJR8ErNtn_r Інвентарний опис №74]&lt;br/&gt;
[https://drive.google.com/file/d/1WM2j5YgZ7LlWQSE9OmfLHolYsfDeMjyA/view Довідник сканованих сповідних відомостей ДАЖО]
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Повіт||Роки
|-
|[[/1/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1803
|-
|[[/2/]]||Церковная роспись? ||Ковельський ||1804
|-
|[[/3/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1804
|-
|[[/4/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1820
|-
|[[/5/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1821
|-
|[[/6/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1827
|-
|[[/7/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1830
|-
|[[/8/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1834
|-
|[[/9/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/10/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/11/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/12/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/13/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/14/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/15/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16а/]]|| || ||
|-
|[[/17/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/18/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/19/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/20/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/21/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/22/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/23/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/24/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/25/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/26/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/27/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/28/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/29/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1842
|-
|[[/30/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села К-Н||Ковельський||1912
|-
|[[/31/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села О-Я||Ковельський||1912
|-
|[[/32/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Б-Ж||Ковельський||1913
|-
|[[/33/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/34/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/35/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села М-Р||Ковельський||1913
|-
|[[/36/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Р-Ф||Ковельський||1913
|-
|[[/37/]]||Метричні книги православні по м. Судилків||Заславський||1757-1795
|-
|[[/38/]]||Метричні книги православні||Заславський||1764
|-
|[[/39/]]||Метричні книги православні по с. Великі Мацевичі||Заславський||1765-1799
|-
|[[/40/]]||Метричні книги православні по с. Великі Топори||Заславський||1791-1805
|-
|[[/41/]]||Метричні книги православні||Заславський||1796
|-
|[[/42/]]||Метричні книги православні||Заславський||1797
|-
|[[/43/]]||Метричні книги православні||Заславський||1798
|-
|[[/44/]]||Метричні книги православні||Заславський||1799
|-
|[[/45/]]||Метричні книги православні||Заславський||1800
|-
|[[/46/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/47/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/48/]]||Метричні книги православні||Заславський||1802
|-
|[[/49/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/50/]]||Шлюбні обшуки православні с. Топори||Заславський||1804-1837
|-
|[[/51/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/52/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/53/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/54/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/55/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/56/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/57/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/58/]]||Метричні книги православні||Заславський||1808
|-
|[[/59/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/60/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/61/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/62/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/63/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/64/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/65/]]||Метричні книги православні||Заславський||1816
|-
|[[/66/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/67/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/68/]]||Метричні книги православні||Заславський||1818
|-
|[[/69/]]||Метричні книги православні||Заславський||1819
|-
|[[/70/]]||Метричні книги православні||Заславський||1820
|-
|[[/71/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/72/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/73/]]||Метричні книги православні||Заславський||1822
|-
|[[/74/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/75/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/76/]]||Метричні книги православні||Заславський||1825
|-
|[[/77/]]||Метричні книги православні||Заславський||1827
|-
|[[/78/]]||Метричні книги православні||Заславський||1828
|-
|[[/79/]]||Метричні книги православні||Заславський||1829
|-
|[[/80/]]||Метричні книги православні||Заславський||1831
|-
|[[/81/]]||Метричні книги православні||Заславський||1832
|-
|[[/82/]]||Метричні книги православні||Заславський||1833
|-
|[[/83/]]||Метричні книги православні||Заславський||1834
|-
|[[/84/]]||Метричні книги православні||Заславський||1835
|-
|[[/85/]]||Метричні книги православні||Заславський||1836
|-
|[[/86/]]||Метричні книги православні||Заславський||1837
|-
|[[/87/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/88/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/89/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/91/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/92/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/93/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/94/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/95/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/96/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/97/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/98/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/99/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/100/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/101/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/102/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/103/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/104/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/104а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/105/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/106/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/107/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/108/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/109/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/110/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/111/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/112/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/113/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/114/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/115/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/116/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/117/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/118/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/119/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/120/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/121/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/122/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/123/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/124/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/125/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/126/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/127/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/128/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/129/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/130/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/131/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/132/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/133/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/134/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/135/]]||Метричні книги православні||Заславський||1858
|-
|[[/136/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/137/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/138/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/139/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/140/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/141/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/142/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/143/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/144/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/145/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/146/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/147/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/148/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/149/]]||Метричні книги православні||Заславський||1863
|-
|[[/150/]]||Метричні книги православні||Заславський||1864
|-
|[[/151/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/152/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/153/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/154/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/155/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/156/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/157/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/158/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/159/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/160/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/161/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/162/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/163/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/164/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/165/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/166/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/168/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1912
|-
|[[/169/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1912
|-
|[[/170/]]||Сповідні списки православні К-Р||Заславський||1912
|-
|[[/171/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1913
|-
|[[/172/]]||Сповідні списки православні К-П||Заславський||1913
|-
|[[/173/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1913
|-
|[[/174/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1750
|-
|[[/175/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1820
|-
|[[/176/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1820
|-
|[[/177/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/178/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/179/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/180/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1824
|-
|[[/181/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1825
|-
|[[/182/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183а/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1832
|-
|[[/184/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/185/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/186/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/187/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/188/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/189/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/190/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/191/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/192/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1805
|-
|[[/193/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194а/]]||Метричні книги православні (смеоть)||Ровенський||1836
|-
|[[/195/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/196/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/197/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/198/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/199/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/200/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/201/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/202/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/203/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/204/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/205/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/206/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/207/]]||Метричні книги села Домбровецького. Шлюб||Ровенський||1841
|-
|[[/208/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1840
|-
|[[/209/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1796-1843
|-
|[[/210/]]||Метричні книги німців-баптистів||Ровенський||1892
|-
|[[/211/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/212/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/213/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/214/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/215/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/216/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/217/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/218/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1770-1796
|-
|[[/219/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Овруцький||1800-1821
|-
|[[/220/]]||Метричні книги православні (смерть) ||Овруцький||1790-1827
|-
|[[/221/]]||Метричні книги православні (народження) ||Овруцький||1774-1819
|-
|[[/222/]]||Метричні книги православні (Вільськ)||Овруцький||1767-1798
|-
|[[/223/]]||Метричні книги православні (Кобилин)||Овруцький||1777
|-
|[[/224/]]||Метрична книга с. Ходаки||Овруцький||1783-1815
|-
|[[/225/]]||Метричні книги православні сіл Овруцького повіту||Овруцький||1795
|-
|[[/226/]]||Метрична книга м. Ляховці Острозького повіту||Острозький||1895
|-
|[[/227/]]||Метричні книги православні сіл Овруцького повіту||Овруцький||1796
|-
|[[/228/]]||Метрична книга с. Кобилин||Овруцький||1799-1821
|-
|[[/229/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1799
|-
|[[/230/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1800
|-
|[[/231/]]||Метрична книга с. Кобилин (народження)||Овруцький||1805-1818
|-
|[[/232/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1805
|-
|[[/233/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1805
|-
|[[/234/]]||Метричні книги села Собичин||Овруцький||1804-1839
|-
|[[/235/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1806
|-
|[[/236/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1807
|-
|[[/237/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1808
|-
|[[/238/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1809
|-
|[[/239/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1809
|-
|[[/240/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1810
|-
|[[/241/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1812
|-
|[[/242/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1815
|-
|[[/243/]]||Метричні книги села Дідковичі||Овруцький||1816-1827
|-
|[[/244/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1817
|-
|[[/245/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1819
|-
|[[/246/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1820
|-
|[[/247/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1821
|-
|[[/247а/]]||Метричні книги села Калинівка (Покровська церква)||Овруцький||1821-1832
|-
|[[/248/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/249/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/250/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/251/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/252/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1825
|-
|[[/253/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1826
|-
|[[/254/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1827
|-
|[[/255/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1828
|-
|[[/256/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1829
|-
|[[/257/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1830
|-
|[[/258/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1831
|-
|[[/259/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1832
|-
|[[/260/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1833
|-
|[[/261/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1834
|-
|[[/262/]]||Метрична книга с. Левковичі (народження)||Овруцький||1836-1840
|-
|[[/263/]]||Метрична книга с. Закусили (народження)||Овруцький||1837-1841
|-
|[[/264/]]||Метрична книга с. Ходаки (народження)||Овруцький||1835-1840
|-
|[[/265/]]||Метрична книга с. Ходаки (шлюб)||Овруцький||1835-1841
|-
|[[/266/]]||Метрична книга с. Недашки (народження)||Овруцький||1835-1842
|-
|[[/267/]]||Метрична книга с. Білошиця||Овруцький||1835-1847
|-
|[[/268/]]||Метрична книга с. Дідковичі (народження) ||Овруцький||1835-1843
|-
|[[/269/]]||Метрична книга с. Мошки (народження)||Овруцький||1836-1841
|-
|[[/270/]]||Метрична книга с. Михайлівка (народження)||Овруцький||1835-1842
|-
|[[/271/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1835
|-
|[[/272/]]||Метричні книги с. Ставище Радомисльського повіту||Радомисльський||1875-1885
|-
|[[/273/]]|| || ||
|-
|[[/274/]]|| || ||
|-
|[[/275/]]|| || ||
|-
|[[/276/]]|| || ||
|-
|[[/277/]]|| || ||
|-
|[[/278/]]||Метричні книги православних церков Радомисльського повіту. Села К-Ч||Радомисльський||1884
|-
|[[/279/]]|| || ||
|-
|[[/280/]]|| || ||
|-
|[[/281/]]|| || ||
|-
|[[/282/]]|| || ||
|-
|[[/283/]]|| || ||
|-
|[[/284/]]||Метричні книги православних церков Овруцького повіту||Овруцький||1841
|-
|[[/285/]]|| || ||
|-
|[[/286/]]|| || ||
|-
|[[/287/]]|| || ||
|-
|[[/288/]]|| || ||
|-
|[[/289/]]|| || ||
|-
|[[/290/]]|| || ||
|-
|[[/291/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/292/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/293/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1845
|-
|[[/294/]]|| || ||
|-
|[[/295/]]|| || ||
|-
|[[/296/]]|| || ||
|-
|[[/297/]]|| || ||
|-
|[[/298/]]|| || ||
|-
|[[/299/]]|| || ||
|-
|[[/300/]]|| || ||
|-
|[[/301/]]|| || ||
|-
|[[/302/]]|| || ||
|-
|[[/303/]]|| || ||
|-
|[[/304/]]|| || ||
|-
|[[/305/]]|| || ||
|-
|[[/306/]]|| || ||
|-
|[[/307/]]|| || ||
|-
|[[/308/]]|| || ||
|-
|[[/309/]]|| || ||
|-
|[[/310/]]|| || ||
|-
|[[/311/]]|| || ||
|-
|[[/312/]]|| || ||
|-
|[[/313/]]|| || ||
|-
|[[/314/]]|| || ||
|-
|[[/315/]]|| Метричні книги православні || Овруцький || 1855
|-
|[[/316/]]|| || ||
|-
|[[/317/]]|| || ||
|-
|[[/318/]]|| || ||
|-
|[[/319/]]|| || ||
|-
|[[/320/]]||Метричні книги православних церков Овруцького повіту||Овруцький||1857
|-
|[[/321/]]|| || ||
|-
|[[/322/]]|| || ||
|-
|[[/323/]]|| || ||
|-
|[[/324/]]|| || ||
|-
|[[/325/]]|| || ||
|-
|[[/326/]]|| || ||
|-
|[[/327/]]|| || ||
|-
|[[/328/]]|| || ||
|-
|[[/329/]]|| || ||
|-
|[[/330/]]|| || ||
|-
|[[/331/]]|| || ||
|-
|[[/332/]]|| || ||
|-
|[[/333/]]|| || ||
|-
|[[/334/]]|| || ||
|-
|[[/335/]]|| || ||
|-
|[[/336/]]|| || ||
|-
|[[/337/]]|| || ||
|-
|[[/338/]]|| || ||
|-
|[[/339/]]|| || ||
|-
|[[/340/]]|| || ||
|-
|[[/341/]]|| || ||
|-
|[[/342/]]|| || ||
|-
|[[/343/]]|| || ||
|-
|[[/344/]]|| || ||
|-
|[[/345/]]|| || ||
|-
|[[/346/]]|| || ||
|-
|[[/347/]]|| || ||
|-
|[[/350/]]||Сповідальні відомості села К–Н||Овруцький||1912
|-
|[[/351/]]|| || ||
|-
|[[/352/]]|| || ||
|-
|[[/353/]]||Сповідальні відомості села О–Ш||Овруцький||1912
|-
|[[/354/]]|| || ||
|-
|[[/355/]]||Сповідальні відомості села Г–К||Овруцький||1913
|-
|[[/356/]]||Сповідальні відомості села Б–В||Овруцький||1913
|-
|[[/357/]]|| || ||
|-
|[[/358/]]|| || ||
|-
|[[/359/]]|| || ||
|-
|[[/360/]]|| || ||
|-
|[[/361/]]|| || ||
|-
|[[/362/]]|| || ||
|-
|[[/363/]]|| || ||
|-
|[[/364/]]|| || ||
|-
|[[/365/]]|| || ||
|-
|[[/366/]]|| || ||
|-
|[[/367/]]|| || ||
|-
|[[/368/]]|| || ||
|-
|[[/369/]]|| || ||
|-
|[[/370/]]|| || ||
|-
|[[/397/]]|| || ||
|-
|[[/398/]]|| || ||
|-
|[[/399/]]|| || ||
|-
|[[/400/]]|| || ||
|-
|[[/401/]]|| || ||
|-
|[[/402/]]|| || ||
|-
|[[/403/]]|| || ||
|-
|[[/404/]]|| || ||
|-
|[[/405/]]|| || ||
|-
|[[/406/]]|| || ||
|-
|[[/407/]]|| || ||
|-
|[[/408/]]|| || ||
|-
|[[/409/]]|| || ||
|-
|[[/410/]]|| || ||
|-
|[[/411/]]|| || ||
|-
|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>mppofcsjnk58ptfuv94d65xkcftvzdl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465384</id>
      <parentid>465376</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:48:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olena-vet</username>
        <id>10646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40585" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Метричні книги Ковельського, Заславського, Дубенського, Ровенського, Овруцького, Кременецького повітів. Сповідальні відомості по Ковельському, Заславському, Дубенському, Ровенському, Овруцькому, Кременецькому повітах
 | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]&lt;br/&gt;[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]
[https://drive.google.com/open?id=1yXV6sMii3LIA8CA4JMpN3wJR8ErNtn_r Інвентарний опис №74]&lt;br/&gt;
[https://drive.google.com/file/d/1WM2j5YgZ7LlWQSE9OmfLHolYsfDeMjyA/view Довідник сканованих сповідних відомостей ДАЖО]
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Повіт||Роки
|-
|[[/1/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1803
|-
|[[/2/]]||Церковная роспись? ||Ковельський ||1804
|-
|[[/3/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1804
|-
|[[/4/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1820
|-
|[[/5/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1821
|-
|[[/6/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1827
|-
|[[/7/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1830
|-
|[[/8/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1834
|-
|[[/9/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/10/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/11/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/12/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/13/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/14/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/15/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16а/]]|| || ||
|-
|[[/17/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/18/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/19/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/20/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/21/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/22/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/23/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/24/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/25/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/26/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/27/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/28/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/29/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1842
|-
|[[/30/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села К-Н||Ковельський||1912
|-
|[[/31/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села О-Я||Ковельський||1912
|-
|[[/32/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Б-Ж||Ковельський||1913
|-
|[[/33/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/34/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/35/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села М-Р||Ковельський||1913
|-
|[[/36/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Р-Ф||Ковельський||1913
|-
|[[/37/]]||Метричні книги православні по м. Судилків||Заславський||1757-1795
|-
|[[/38/]]||Метричні книги православні||Заславський||1764
|-
|[[/39/]]||Метричні книги православні по с. Великі Мацевичі||Заславський||1765-1799
|-
|[[/40/]]||Метричні книги православні по с. Великі Топори||Заславський||1791-1805
|-
|[[/41/]]||Метричні книги православні||Заславський||1796
|-
|[[/42/]]||Метричні книги православні||Заславський||1797
|-
|[[/43/]]||Метричні книги православні||Заславський||1798
|-
|[[/44/]]||Метричні книги православні||Заславський||1799
|-
|[[/45/]]||Метричні книги православні||Заславський||1800
|-
|[[/46/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/47/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/48/]]||Метричні книги православні||Заславський||1802
|-
|[[/49/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/50/]]||Шлюбні обшуки православні с. Топори||Заславський||1804-1837
|-
|[[/51/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/52/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/53/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/54/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/55/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/56/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/57/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/58/]]||Метричні книги православні||Заславський||1808
|-
|[[/59/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/60/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/61/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/62/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/63/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/64/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/65/]]||Метричні книги православні||Заславський||1816
|-
|[[/66/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/67/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/68/]]||Метричні книги православні||Заславський||1818
|-
|[[/69/]]||Метричні книги православні||Заславський||1819
|-
|[[/70/]]||Метричні книги православні||Заславський||1820
|-
|[[/71/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/72/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/73/]]||Метричні книги православні||Заславський||1822
|-
|[[/74/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/75/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/76/]]||Метричні книги православні||Заславський||1825
|-
|[[/77/]]||Метричні книги православні||Заславський||1827
|-
|[[/78/]]||Метричні книги православні||Заславський||1828
|-
|[[/79/]]||Метричні книги православні||Заславський||1829
|-
|[[/80/]]||Метричні книги православні||Заславський||1831
|-
|[[/81/]]||Метричні книги православні||Заславський||1832
|-
|[[/82/]]||Метричні книги православні||Заславський||1833
|-
|[[/83/]]||Метричні книги православні||Заславський||1834
|-
|[[/84/]]||Метричні книги православні||Заславський||1835
|-
|[[/85/]]||Метричні книги православні||Заславський||1836
|-
|[[/86/]]||Метричні книги православні||Заславський||1837
|-
|[[/87/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/88/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/89/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/91/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/92/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/93/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/94/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/95/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/96/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/97/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/98/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/99/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/100/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/101/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/102/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/103/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/104/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/104а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/105/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/106/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/107/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/108/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/109/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/110/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/111/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/112/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/113/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/114/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/115/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/116/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/117/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/118/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/119/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/120/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/121/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/122/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/123/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/124/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/125/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/126/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/127/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/128/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/129/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/130/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/131/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/132/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/133/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/134/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/135/]]||Метричні книги православні||Заславський||1858
|-
|[[/136/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/137/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/138/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/139/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/140/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/141/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/142/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/143/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/144/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/145/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/146/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/147/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/148/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/149/]]||Метричні книги православні||Заславський||1863
|-
|[[/150/]]||Метричні книги православні||Заславський||1864
|-
|[[/151/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/152/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/153/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/154/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/155/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/156/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/157/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/158/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/159/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/160/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/161/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/162/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/163/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/164/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/165/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/166/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/168/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1912
|-
|[[/169/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1912
|-
|[[/170/]]||Сповідні списки православні К-Р||Заславський||1912
|-
|[[/171/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1913
|-
|[[/172/]]||Сповідні списки православні К-П||Заславський||1913
|-
|[[/173/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1913
|-
|[[/174/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1750
|-
|[[/175/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1820
|-
|[[/176/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1820
|-
|[[/177/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/178/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/179/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/180/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1824
|-
|[[/181/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1825
|-
|[[/182/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183а/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1832
|-
|[[/184/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/185/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/186/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/187/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/188/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/189/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/190/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/191/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/192/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1805
|-
|[[/193/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194а/]]||Метричні книги православні (смеоть)||Ровенський||1836
|-
|[[/195/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/196/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/197/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/198/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/199/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/200/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/201/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/202/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/203/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/204/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/205/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/206/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/207/]]||Метричні книги села Домбровецького. Шлюб||Ровенський||1841
|-
|[[/208/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1840
|-
|[[/209/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1796-1843
|-
|[[/210/]]||Метричні книги німців-баптистів||Ровенський||1892
|-
|[[/211/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/212/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/213/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/214/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/215/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/216/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/217/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/218/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1770-1796
|-
|[[/219/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Овруцький||1800-1821
|-
|[[/220/]]||Метричні книги православні (смерть) ||Овруцький||1790-1827
|-
|[[/221/]]||Метричні книги православні (народження) ||Овруцький||1774-1819
|-
|[[/222/]]||Метричні книги православні (Вільськ)||Овруцький||1767-1798
|-
|[[/223/]]||Метричні книги православні (Кобилин)||Овруцький||1777
|-
|[[/224/]]||Метрична книга с. Ходаки||Овруцький||1783-1815
|-
|[[/225/]]||Метричні книги православні сіл Овруцького повіту||Овруцький||1795
|-
|[[/226/]]||Метрична книга м. Ляховці Острозького повіту||Острозький||1895
|-
|[[/227/]]||Метричні книги православні сіл Овруцького повіту||Овруцький||1796
|-
|[[/228/]]||Метрична книга с. Кобилин||Овруцький||1799-1821
|-
|[[/229/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1799
|-
|[[/230/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1800
|-
|[[/231/]]||Метрична книга с. Кобилин (народження)||Овруцький||1805-1818
|-
|[[/232/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1805
|-
|[[/233/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1805
|-
|[[/234/]]||Метричні книги села Собичин||Овруцький||1804-1839
|-
|[[/235/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1806
|-
|[[/236/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1807
|-
|[[/237/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1808
|-
|[[/238/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1809
|-
|[[/239/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1809
|-
|[[/240/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1810
|-
|[[/241/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1812
|-
|[[/242/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1815
|-
|[[/243/]]||Метричні книги села Дідковичі||Овруцький||1816-1827
|-
|[[/244/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1817
|-
|[[/245/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1819
|-
|[[/246/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1820
|-
|[[/247/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1821
|-
|[[/247а/]]||Метричні книги села Калинівка (Покровська церква)||Овруцький||1821-1832
|-
|[[/248/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/249/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/250/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/251/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/252/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1825
|-
|[[/253/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1826
|-
|[[/254/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1827
|-
|[[/255/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1828
|-
|[[/256/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1829
|-
|[[/257/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1830
|-
|[[/258/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1831
|-
|[[/259/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1832
|-
|[[/260/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1833
|-
|[[/261/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1834
|-
|[[/262/]]||Метрична книга с. Левковичі (народження)||Овруцький||1836-1840
|-
|[[/263/]]||Метрична книга с. Закусили (народження)||Овруцький||1837-1841
|-
|[[/264/]]||Метрична книга с. Ходаки (народження)||Овруцький||1835-1840
|-
|[[/265/]]||Метрична книга с. Ходаки (шлюб)||Овруцький||1835-1841
|-
|[[/266/]]||Метрична книга с. Недашки (народження)||Овруцький||1835-1842
|-
|[[/267/]]||Метрична книга с. Білошиця||Овруцький||1835-1847
|-
|[[/268/]]||Метрична книга с. Дідковичі (народження) ||Овруцький||1835-1843
|-
|[[/269/]]||Метрична книга с. Мошки (народження)||Овруцький||1836-1841
|-
|[[/270/]]||Метрична книга с. Михайлівка (народження)||Овруцький||1835-1842
|-
|[[/271/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1835
|-
|[[/272/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1836
|-
|[[/273/]]||Метрична книга с. Кобилин||Овруцький||1837-1840
|-
|[[/274/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1837
|-
|[[/275/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1837
|-
|[[/276/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1838
|-
|[[/277/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1839
|-
|[[/278/]]||Метричні книги православні (Зарічанськ)||Овруцький||1839-1842
|-
|[[/279/]]||Метрична книга с. Левковичі (народження)||Овруцький||1840-1841
|-
|[[/280/]]||Метрична книга с. Клочки (народження)||Овруцький||1840-1841
|-
|[[/281/]]||Метрична книга с. Закусили (народження)||Овруцький||1840-1842
|-
|[[/282/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1840
|-
|[[/283/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1841
|-
|[[/284/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1841
|-
|[[/285/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/286/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/287/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/288/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/289/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1843
|-
|[[/290/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1843
|-
|[[/291/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/292/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/293/]]||Метричні книги православні (А-К)||Овруцький||1845
|-
|[[/294/]]||Метричні книги православні (Л-Ш)||Овруцький||1845
|-
|[[/295/]]||Метричні книги православні (А-К)||Овруцький||1846
|-
|[[/296/]]||Метричні книги православні (Л-Ш)||Овруцький||1846
|-
|[[/297/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1847
|-
|[[/298/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1847
|-
|[[/299/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1848
|-
|[[/300/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1848
|-
|[[/301/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1849
|-
|[[/302/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1850
|-
|[[/303/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1850
|-
|[[/304/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1850
|-
|[[/305/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1851
|-
|[[/306/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1851
|-
|[[/307/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1851
|-
|[[/308/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1852
|-
|[[/309/]]||Метричні книги православні (Житомирський Собор, Хрестовоздвиженська церква)||Житомирський||1852
|-
|[[/310/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1853
|-
|[[/311/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1853
|-
|[[/312/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1853
|-
|[[/313/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1854
|-
|[[/314/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1854
|-
|[[/315/]]|| Метричні книги православні || Овруцький || 1855
|-
|[[/316/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1855
|-
|[[/317/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1856
|-
|[[/318/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1856
|-
|[[/319/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1857
|-
|[[/320/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1857
|-
|[[/321/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1858
|-
|[[/322/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1858
|-
|[[/323/]]||Метрична книга Заручанської Успенської церкви (народження)||Овруцький||1858-1864
|-
|[[/324/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1859
|-
|[[/325/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1859
|-
|[[/326/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1859
|-
|[[/327/]]||Метрична книга с. Васьковичі (народження)||Овруцький||1860-1869
|-
|[[/328/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1860
|-
|[[/329/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1860
|-
|[[/330/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1861
|-
|[[/331/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1861
|-
|[[/332/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1862
|-
|[[/333/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1862
|-
|[[/334/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1863
|-
|[[/335/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1864
|-
|[[/336/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1864
|-
|[[/337/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1865
|-
|[[/338/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1865
|-
|[[/339/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/340/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/341/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/342/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/343/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1867
|-
|[[/344/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/345/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/346/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/347/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/350/]]||Сповідальні відомості села К–Н||Овруцький||1912
|-
|[[/351/]]||Сповідальні відомості ||Луцький||1912
|-
|[[/352/]]||Сповідальні відомості села Б-И|Овруцький||1912
|-
|[[/353/]]||Сповідальні відомості села О–Ш||Овруцький||1912
|-
|[[/354/]]||Сповідальні відомості села П-Ш||Овруцький||1913
|-
|[[/355/]]||Сповідальні відомості села Г–К||Овруцький||1913
|-
|[[/356/]]||Сповідальні відомості села Б–В||Овруцький||1913
|-
|[[/357/]]||Сповідальні відомості села В-Л||Овруцький||1913
|-
|[[/358/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1863
|-
|[[/359/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1864
|-
|[[/360/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1865
|-
|[[/361/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1866
|-
|[[/362/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1867
|-
|[[/363/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1868
|-
|[[/364/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1869
|-
|[[/365/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1870
|-
|[[/366/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1874
|-
|[[/367/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1875
|-
|[[/368/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1877
|-
|[[/369/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1878
|-
|[[/370/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1879
|-
|[[/397/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/398/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/399/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/400/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1913
|-
|[[/401/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1839
|-
|[[/402/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1840
|-
|[[/403/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1841
|-
|[[/404/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1841
|-
|[[/405/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1841
|-
|[[/406/]]||Сповідальні відомості ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/407/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/408/]]||Сповідальні відомості ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/409/]]||Сповідальні відомості. Села Д-К ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/410/]]||Сповідальні відомості. Села А-Г ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/411/]]||Сповідальні відомості. Села Л-О ||Володимир-Волинський||1913
|-
|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>b864o6ygrpwwlrevt7r5cvf9emd1q3e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465385</id>
      <parentid>465384</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:50:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olena-vet</username>
        <id>10646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="40586" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Метричні книги Ковельського, Заславського, Дубенського, Ровенського, Овруцького, Кременецького повітів. Сповідальні відомості по Ковельському, Заславському, Дубенському, Ровенському, Овруцькому, Кременецькому повітах
 | примітки = [[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 1.]]&lt;br/&gt;[[c:File:Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.pdf|Державний архів Житомирської області. Каталог метричних книг. Том 2.]]
[https://drive.google.com/open?id=1yXV6sMii3LIA8CA4JMpN3wJR8ErNtn_r Інвентарний опис №74]&lt;br/&gt;
[https://drive.google.com/file/d/1WM2j5YgZ7LlWQSE9OmfLHolYsfDeMjyA/view Довідник сканованих сповідних відомостей ДАЖО]
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Повіт||Роки
|-
|[[/1/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1803
|-
|[[/2/]]||Церковная роспись? ||Ковельський ||1804
|-
|[[/3/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1804
|-
|[[/4/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1820
|-
|[[/5/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1821
|-
|[[/6/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1827
|-
|[[/7/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1830
|-
|[[/8/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1834
|-
|[[/9/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/10/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/11/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/12/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1835
|-
|[[/13/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/14/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/15/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/16а/]]|| || ||
|-
|[[/17/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/18/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1836
|-
|[[/19/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/20/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/21/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/22/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1837
|-
|[[/23/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/24/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1838
|-
|[[/25/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/26/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1839
|-
|[[/27/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/28/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1841
|-
|[[/29/]]||Метрична книга про народження, шлюб та смерть ||Ковельський ||1842
|-
|[[/30/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села К-Н||Ковельський||1912
|-
|[[/31/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села О-Я||Ковельський||1912
|-
|[[/32/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Б-Ж||Ковельський||1913
|-
|[[/33/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/34/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Ж-М||Ковельський||1913
|-
|[[/35/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села М-Р||Ковельський||1913
|-
|[[/36/]]||Сповідальні розписи православних церков. Села Р-Ф||Ковельський||1913
|-
|[[/37/]]||Метричні книги православні по м. Судилків||Заславський||1757-1795
|-
|[[/38/]]||Метричні книги православні||Заславський||1764
|-
|[[/39/]]||Метричні книги православні по с. Великі Мацевичі||Заславський||1765-1799
|-
|[[/40/]]||Метричні книги православні по с. Великі Топори||Заславський||1791-1805
|-
|[[/41/]]||Метричні книги православні||Заславський||1796
|-
|[[/42/]]||Метричні книги православні||Заславський||1797
|-
|[[/43/]]||Метричні книги православні||Заславський||1798
|-
|[[/44/]]||Метричні книги православні||Заславський||1799
|-
|[[/45/]]||Метричні книги православні||Заславський||1800
|-
|[[/46/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/47/]]||Метричні книги православні||Заславський||1807
|-
|[[/48/]]||Метричні книги православні||Заславський||1802
|-
|[[/49/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/50/]]||Шлюбні обшуки православні с. Топори||Заславський||1804-1837
|-
|[[/51/]]||Метричні книги православні||Заславський||1804
|-
|[[/52/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/53/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/54/]]||Метричні книги православні||Заславський||1805
|-
|[[/55/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/56/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/57/]]||Метричні книги православні||Заславський||1806
|-
|[[/58/]]||Метричні книги православні||Заславський||1808
|-
|[[/59/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/60/]]||Метричні книги православні||Заславський||1810
|-
|[[/61/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/62/]]||Метричні книги православні||Заславський||1811
|-
|[[/63/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/64/]]||Метричні книги православні||Заславський||1812
|-
|[[/65/]]||Метричні книги православні||Заславський||1816
|-
|[[/66/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/67/]]||Метричні книги православні||Заславський||1817
|-
|[[/68/]]||Метричні книги православні||Заславський||1818
|-
|[[/69/]]||Метричні книги православні||Заславський||1819
|-
|[[/70/]]||Метричні книги православні||Заславський||1820
|-
|[[/71/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/72/]]||Метричні книги православні||Заславський||1821
|-
|[[/73/]]||Метричні книги православні||Заславський||1822
|-
|[[/74/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/75/]]||Метричні книги православні||Заславський||1824
|-
|[[/76/]]||Метричні книги православні||Заславський||1825
|-
|[[/77/]]||Метричні книги православні||Заславський||1827
|-
|[[/78/]]||Метричні книги православні||Заславський||1828
|-
|[[/79/]]||Метричні книги православні||Заславський||1829
|-
|[[/80/]]||Метричні книги православні||Заславський||1831
|-
|[[/81/]]||Метричні книги православні||Заславський||1832
|-
|[[/82/]]||Метричні книги православні||Заславський||1833
|-
|[[/83/]]||Метричні книги православні||Заславський||1834
|-
|[[/84/]]||Метричні книги православні||Заславський||1835
|-
|[[/85/]]||Метричні книги православні||Заславський||1836
|-
|[[/86/]]||Метричні книги православні||Заславський||1837
|-
|[[/87/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/88/]]||Метричні книги православні||Заславський||1838
|-
|[[/89/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/90а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1839
|-
|[[/91/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/92/]]||Метричні книги православні||Заславський||1840
|-
|[[/93/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/94/]]||Метричні книги православні||Заславський||1841
|-
|[[/95/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/96/]]||Метричні книги православні||Заславський||1842
|-
|[[/97/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/98/]]||Метричні книги православні||Заславський||1843
|-
|[[/99/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/100/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/101/]]||Метричні книги православні||Заславський||1844
|-
|[[/102/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/103/]]||Метричні книги православні||Заславський||1845
|-
|[[/104/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/104а/]]||Метричні книги православні||Заславський||1846
|-
|[[/105/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/106/]]||Метричні книги православні||Заславський||1847
|-
|[[/107/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/108/]]||Метричні книги православні||Заславський||1848
|-
|[[/109/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/110/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/111/]]||Метричні книги православні||Заславський||1849
|-
|[[/112/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/113/]]||Метричні книги православні||Заславський||1850
|-
|[[/114/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/115/]]||Метричні книги православні||Заславський||1851
|-
|[[/116/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/117/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/118/]]||Метричні книги православні||Заславський||1852
|-
|[[/119/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/120/]]||Метричні книги православні||Заславський||1853
|-
|[[/121/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/122/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/123/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/124/]]||Метричні книги православні||Заславський||1854
|-
|[[/125/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/126/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/127/]]||Метричні книги православні||Заславський||1855
|-
|[[/128/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/129/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/130/]]||Метричні книги православні||Заславський||1856
|-
|[[/131/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/132/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/133/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/134/]]||Метричні книги православні||Заславський||1857
|-
|[[/135/]]||Метричні книги православні||Заславський||1858
|-
|[[/136/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/137/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/138/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/139/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/140/]]||Метричні книги православні||Заславський||1859
|-
|[[/141/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/142/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/143/]]||Метричні книги православні||Заславський||1860
|-
|[[/144/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/145/]]||Метричні книги православні||Заславський||1861
|-
|[[/146/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/147/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/148/]]||Метричні книги православні||Заславський||1862
|-
|[[/149/]]||Метричні книги православні||Заславський||1863
|-
|[[/150/]]||Метричні книги православні||Заславський||1864
|-
|[[/151/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/152/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/153/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/154/]]||Метричні книги православні||Заславський||1865
|-
|[[/155/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/156/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/157/]]||Метричні книги православні||Заславський||1866
|-
|[[/158/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/159/]]||Метричні книги православні||Заславський||1867
|-
|[[/160/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/161/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/162/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/163/]]||Метричні книги православні||Заславський||1868
|-
|[[/164/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/165/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/166/]]||Метричні книги православні||Заславський||1869
|-
|[[/168/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1912
|-
|[[/169/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1912
|-
|[[/170/]]||Сповідні списки православні К-Р||Заславський||1912
|-
|[[/171/]]||Сповідні списки православні Р-Я||Заславський||1913
|-
|[[/172/]]||Сповідні списки православні К-П||Заславський||1913
|-
|[[/173/]]||Сповідні списки православні А-К||Заславський||1913
|-
|[[/174/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1750
|-
|[[/175/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1820
|-
|[[/176/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1820
|-
|[[/177/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/178/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/179/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1823, 1824
|-
|[[/180/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1824
|-
|[[/181/]]||Метричні книги православні (смерть)||Дубенський||1825
|-
|[[/182/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1825
|-
|[[/183а/]]||Метричні книги православні (народження)||Дубенський||1832
|-
|[[/184/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/185/]]||Метричні книги православні||Дубенський||1835
|-
|[[/186/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/187/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/188/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1912
|-
|[[/189/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/190/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/191/]]||Сповідні списки православні||Дубенський||1913
|-
|[[/192/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1805
|-
|[[/193/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1836
|-
|[[/194а/]]||Метричні книги православні (смеоть)||Ровенський||1836
|-
|[[/195/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/196/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/197/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1837
|-
|[[/198/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/199/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/200/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/201/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1838
|-
|[[/202/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/203/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/204/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1839
|-
|[[/205/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/206/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1841-1842
|-
|[[/207/]]||Метричні книги села Домбровецького. Шлюб||Ровенський||1841
|-
|[[/208/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1840
|-
|[[/209/]]||Метричні книги православні||Ровенський||1796-1843
|-
|[[/210/]]||Метричні книги німців-баптистів||Ровенський||1892
|-
|[[/211/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/212/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/213/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1912
|-
|[[/214/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/215/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/216/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/217/]]||Сповідні відомості православні||Ровенський||1913
|-
|[[/218/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1770-1796
|-
|[[/219/]]||Метричні книги православні (шлюб)||Овруцький||1800-1821
|-
|[[/220/]]||Метричні книги православні (смерть) ||Овруцький||1790-1827
|-
|[[/221/]]||Метричні книги православні (народження) ||Овруцький||1774-1819
|-
|[[/222/]]||Метричні книги православні (Вільськ)||Овруцький||1767-1798
|-
|[[/223/]]||Метричні книги православні (Кобилин)||Овруцький||1777
|-
|[[/224/]]||Метрична книга с. Ходаки||Овруцький||1783-1815
|-
|[[/225/]]||Метричні книги православні сіл Овруцького повіту||Овруцький||1795
|-
|[[/226/]]||Метрична книга м. Ляховці Острозького повіту||Острозький||1895
|-
|[[/227/]]||Метричні книги православні сіл Овруцького повіту||Овруцький||1796
|-
|[[/228/]]||Метрична книга с. Кобилин||Овруцький||1799-1821
|-
|[[/229/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1799
|-
|[[/230/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1800
|-
|[[/231/]]||Метрична книга с. Кобилин (народження)||Овруцький||1805-1818
|-
|[[/232/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1805
|-
|[[/233/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1805
|-
|[[/234/]]||Метричні книги села Собичин||Овруцький||1804-1839
|-
|[[/235/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1806
|-
|[[/236/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1807
|-
|[[/237/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1808
|-
|[[/238/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1809
|-
|[[/239/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1809
|-
|[[/240/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1810
|-
|[[/241/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1812
|-
|[[/242/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1815
|-
|[[/243/]]||Метричні книги села Дідковичі||Овруцький||1816-1827
|-
|[[/244/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1817
|-
|[[/245/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1819
|-
|[[/246/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1820
|-
|[[/247/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1821
|-
|[[/247а/]]||Метричні книги села Калинівка (Покровська церква)||Овруцький||1821-1832
|-
|[[/248/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/249/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/250/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/251/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1822
|-
|[[/252/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1825
|-
|[[/253/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1826
|-
|[[/254/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1827
|-
|[[/255/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1828
|-
|[[/256/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1829
|-
|[[/257/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1830
|-
|[[/258/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1831
|-
|[[/259/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1832
|-
|[[/260/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1833
|-
|[[/261/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1834
|-
|[[/262/]]||Метрична книга с. Левковичі (народження)||Овруцький||1836-1840
|-
|[[/263/]]||Метрична книга с. Закусили (народження)||Овруцький||1837-1841
|-
|[[/264/]]||Метрична книга с. Ходаки (народження)||Овруцький||1835-1840
|-
|[[/265/]]||Метрична книга с. Ходаки (шлюб)||Овруцький||1835-1841
|-
|[[/266/]]||Метрична книга с. Недашки (народження)||Овруцький||1835-1842
|-
|[[/267/]]||Метрична книга с. Білошиця||Овруцький||1835-1847
|-
|[[/268/]]||Метрична книга с. Дідковичі (народження) ||Овруцький||1835-1843
|-
|[[/269/]]||Метрична книга с. Мошки (народження)||Овруцький||1836-1841
|-
|[[/270/]]||Метрична книга с. Михайлівка (народження)||Овруцький||1835-1842
|-
|[[/271/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1835
|-
|[[/272/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1836
|-
|[[/273/]]||Метрична книга с. Кобилин||Овруцький||1837-1840
|-
|[[/274/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1837
|-
|[[/275/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1837
|-
|[[/276/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1838
|-
|[[/277/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1839
|-
|[[/278/]]||Метричні книги православні (Зарічанськ)||Овруцький||1839-1842
|-
|[[/279/]]||Метрична книга с. Левковичі (народження)||Овруцький||1840-1841
|-
|[[/280/]]||Метрична книга с. Клочки (народження)||Овруцький||1840-1841
|-
|[[/281/]]||Метрична книга с. Закусили (народження)||Овруцький||1840-1842
|-
|[[/282/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1840
|-
|[[/283/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1841
|-
|[[/284/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1841
|-
|[[/285/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/286/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/287/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/288/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1842
|-
|[[/289/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1843
|-
|[[/290/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1843
|-
|[[/291/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/292/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1844
|-
|[[/293/]]||Метричні книги православні (А-К)||Овруцький||1845
|-
|[[/294/]]||Метричні книги православні (Л-Ш)||Овруцький||1845
|-
|[[/295/]]||Метричні книги православні (А-К)||Овруцький||1846
|-
|[[/296/]]||Метричні книги православні (Л-Ш)||Овруцький||1846
|-
|[[/297/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1847
|-
|[[/298/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1847
|-
|[[/299/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1848
|-
|[[/300/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1848
|-
|[[/301/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1849
|-
|[[/302/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1850
|-
|[[/303/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1850
|-
|[[/304/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1850
|-
|[[/305/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1851
|-
|[[/306/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1851
|-
|[[/307/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1851
|-
|[[/308/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1852
|-
|[[/309/]]||Метричні книги православні (Житомирський Собор, Хрестовоздвиженська церква)||Житомирський||1852
|-
|[[/310/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1853
|-
|[[/311/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1853
|-
|[[/312/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1853
|-
|[[/313/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1854
|-
|[[/314/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1854
|-
|[[/315/]]|| Метричні книги православні || Овруцький || 1855
|-
|[[/316/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1855
|-
|[[/317/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1856
|-
|[[/318/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1856
|-
|[[/319/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1857
|-
|[[/320/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1857
|-
|[[/321/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1858
|-
|[[/322/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1858
|-
|[[/323/]]||Метрична книга Заручанської Успенської церкви (народження)||Овруцький||1858-1864
|-
|[[/324/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1859
|-
|[[/325/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1859
|-
|[[/326/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1859
|-
|[[/327/]]||Метрична книга с. Васьковичі (народження)||Овруцький||1860-1869
|-
|[[/328/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1860
|-
|[[/329/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1860
|-
|[[/330/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1861
|-
|[[/331/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1861
|-
|[[/332/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1862
|-
|[[/333/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1862
|-
|[[/334/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1863
|-
|[[/335/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1864
|-
|[[/336/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1864
|-
|[[/337/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1865
|-
|[[/338/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1865
|-
|[[/339/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/340/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/341/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/342/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1866
|-
|[[/343/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1867
|-
|[[/344/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/345/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/346/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/347/]]||Метричні книги православні||Овруцький||1868
|-
|[[/350/]]||Сповідальні відомості села К–Н||Овруцький||1912
|-
|[[/351/]]||Сповідальні відомості ||Луцький||1912
|-
|[[/352/]]||Сповідальні відомості села Б-И||Овруцький||1912
|-
|[[/353/]]||Сповідальні відомості села О–Ш||Овруцький||1912
|-
|[[/354/]]||Сповідальні відомості села П-Ш||Овруцький||1913
|-
|[[/355/]]||Сповідальні відомості села Г–К||Овруцький||1913
|-
|[[/356/]]||Сповідальні відомості села Б–В||Овруцький||1913
|-
|[[/357/]]||Сповідальні відомості села В-Л||Овруцький||1913
|-
|[[/358/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1863
|-
|[[/359/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1864
|-
|[[/360/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1865
|-
|[[/361/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1866
|-
|[[/362/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1867
|-
|[[/363/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1868
|-
|[[/364/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1869
|-
|[[/365/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1870
|-
|[[/366/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1874
|-
|[[/367/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1875
|-
|[[/368/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1877
|-
|[[/369/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1878
|-
|[[/370/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1879
|-
|[[/397/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/398/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/399/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/400/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1913
|-
|[[/401/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1839
|-
|[[/402/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1840
|-
|[[/403/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1841
|-
|[[/404/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1841
|-
|[[/405/]]||Метричні книги православні||Кременецький||1841
|-
|[[/406/]]||Сповідальні відомості ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/407/]]||Сповідальні відомості ||Кременецький||1912
|-
|[[/408/]]||Сповідальні відомості ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/409/]]||Сповідальні відомості. Села Д-К ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/410/]]||Сповідальні відомості. Села А-Г ||Володимир-Волинський||1912
|-
|[[/411/]]||Сповідальні відомості. Села Л-О ||Володимир-Волинський||1913
|-
|}

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>jaa2k0xcg8k5gx53r7a9hsetd65dyte</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56335</id>
    <revision>
      <id>465390</id>
      <parentid>459259</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T19:06:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Denys.lebed</username>
        <id>7220</id>
      </contributor>
      <comment>Додані справи №1011, 1012, 1013</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="25283" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Дворянські справи
 | примітки = [https://drive.google.com/file/d/16E9lqU29NobTPYr1kjUXHFVqhTSOW8dN/view ДАЖО Ф.146 Оп.1]
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Рік||Аркушів
|-
|[[/4/]]||Укази Правітєльствующєго сената про затвердження в дворянстві осіб Волинської губернії||1832–1834||501
|-
|[[/155/]]||Журнали Волинського дворянського депутатського зібрання||1851||373
|-
|[[/337а/]]||Протоколы Волынского дворянского депутатского собрания||1802||792
|-
|[[/337б/]]||Протоколы Волынского дворянского депутатского собрания||1802||997
|-
|[[/418/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери А-Б||1801–1829||1384
|-
|[[/421/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частини 2, 3, 4. Літери А-Ш||1801||539
|-
|[[/427/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Г||1801–1829||811
|-
|[[/430/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Є-І||1801–1829||825
|-
|[[/434/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера К||1801||850
|-
|[[/437/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Л||1801-1827||839
|-
|[[/438/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера Л||1801||923
|-
|[[/440/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера Л||1801||521
|-
|[[/442/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літера М||1801||786
|-
|[[/443/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Н-О||1801||858
|-
|[[/446/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 6. Літери Н-О||1801||586
|-
|[[/452/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літера С||1801||718
|-
|[[/461/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери А-Ж||1802||479
|-
|[[/465/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Е-И||1802||1021
|-
|[[/469/]]||Родовідна книга дворян Волинської губернії. Частина 1. Літери Т-Ф||1802||668
|-
|[[/482/]]||Посімейні списки дворян Володимир-Волинського повіту||1832-1834||553
|-
|[[/483/]]||Посімейні списки дворян Дубенського повіту||1833||825
|-
|[[/496/]]||Посімейні списки дворян Кременецького повіту||1832||345
|-
|[[/502/]]||Посімейні списки дворян Новоград-Волинського повіту №43-1338||1832–1833||881
|-
|[[/503/]]||Посімейні списки дворян Новоград-Волинського повіту||1832||183
|-
|[[/504/]]||Посімейні списки дворян Новоград-Волинського повіту||1832–1834||570
|-
|[[/505/]]||Посімейні списки дворян Овруцького повіту||1832–1834||1086
|-
|[[/509/]]||Посімейні списки дворян Острозького повіту||1832–1833||1209
|-
|[[/510/]]||Посімейні списки дворян Острозького повіту||1834||152
|-
|[[/511/]]||Посімейні списки дворян Острозького повіту||1834||832
|-
|[[/513/]]||Посімейні списки дворян Дубенського повіту||1834||205
|-
|[[/514/]]||Посімейні списки дворян Старокостянтинівського повіту||1834||292
|-
|[[/518/]]||Посімейні списки дворян Волинської губернії. Літери В-Г||1802-1803||420
|-
|[[/541/]]||Настільний реєстр||1824||540
|-
|[[/624/]]||Про дворянське походження роду Александровичів||1802-1899||66
|-
|[[/625/]]||Про дворянське походження роду Александровичів||1832-1911||123
|-
|[[/626/]]||Про дворянське походження роду Александровичів||1802-1847||37
|-
|[[/677/]]||Про дворянське походження роду Багинських||1840-1908||542
|-
|[[/684/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1832-1883||124
|-
|[[/686/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1811-1908||96
|-
|[[/687/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1835-1913||62
|-
|[[/688/]]||Про дворянське походження роду Багриновських||1887-1905||19
|-
|[[/696/]]||Про дворянське походження роду Балашкевичів||1852-1864||39
|-
|[[/718/]]||Про дворянське походження роду Барановських||1802||2198
|-
|[[/740/]]||Про дворянське походження роду Бартошевських||1802||13
|-
|[[/758/]]||Про дворянське походження роду Башинських||1800-1862||266
|-
|[[/823/]]||Про дворянське походження роду Бернатовичів||1836-1905||83
|-
|[[/825/]]||Про дворянське походження роду Бернатовичів||1862-1909||433
|-
|[[/1009/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1802–1845||20
|-
|[[/1010/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1810–1897||268
|-
|[[/1011/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1816–1863||128
|-
|[[/1012/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1826–1915||342
|-
|[[/1013/]]||Про дворянське походження роду Бочковських||1832–1852||49
|-
|[[/1017/]]||Про дворянське походження роду Боярських||1834–1902||68
|-
|[[/1018/]]||Про дворянське походження роду Боярських||1857–1859||38
|-
|[[/1022/]]||Про дворянське походження роду Братковських||1846–1849||12
|-
|[[/1066/]]||Про дворянське походження роду Броновицьких||1839-1864||152
|-
|[[/1091/]]||Про дворянське походження роду Бужкевічів||1835-1913||382
|-
|[[/1168/]]||Про дворянське походження роду Бялоцьких||1802-1865||125
|-
|[[/1301/]]||Про дворянське походження роду Весельських||1849-1918||1178
|-
|[[/1493/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1810-1905||137
|-
|[[/1494/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1802-1915||579
|-
|[[/1495/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1802-1865||47
|-
|[[/1496/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1798-1857||83
|-
|[[/1497/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1740-1850||75
|-
|[[/1498/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1827-1888||278
|-
|[[/1499/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1775-1851||37
|-
|[[/1500/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1825-1838||9
|-
|[[/1501/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1714-1866||215
|-
|[[/1502/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1835-1912||251
|-
|[[/1503/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1841-1845||28
|-
|[[/1504/]]||Про дворянське походження роду Вольських||1914-1916||42
|-
|[[/1553/]]||Про дворянське походження роду Виговських||1832-1913||
|-
|[[/1628/]]||Про дворянське походження роду Галецьких||1855-1912||117
|-
|[[/1701/]]||Про дворянське походження роду Кимбоцьких||1803-1862||104
|-
|[[/1847/]]||Про дворянське походження роду Грановських||1855||73
|-
|[[/1904/]]||Про дворянське походження роду Гронтковських||1802-1868||307
|-
|[[/1965/]]||Про дворянське походження роду Гуссаковських||1832-1881||99
|-
|[[/1971/]]||Про дворянське походження роду Гутовських||1816-1911||273
|-
|[[/1972/]]||Про дворянське походження роду Гутовських||1855-1913||354
|-
|[[/2136/]]||Про дворянське походження роду Добровольських||1841-1913||154
|-
|[[/2213/]]||Про дворянське походження роду Дорошевських||1845-1895||11
|-
|[[/2222/]]||Про дворянське походження роду Држевецьких||1790-1862||156
|-
|[[/2371/]]||Про дворянське походження роду Жолкевських||1803-1860||30
|-
|[[/2467/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1827-1913||172
|-
|[[/2468/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1834-1848||53
|-
|[[/2469/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1844-1902||207
|-
|[[/2471/]]||Про дворянське походження роду Зайончковських||1853-1855||38
|-
|[[/2634/]]||Про дворянське походження роду Іскоростинських||1802-1807||22
|-
|[[/2648/]]||Про дворянське походження роду Каленських||1865||302
|-
|[[/2665/]]||Про дворянське походження роду Калитовичів||1829-1893||79
|-
|[[/2748/]]||Про дворянське походження роду Карпінських||1863||17
|-
|[[/2755/]]||Про дворянське походження роду Карчевских||1802-1847||93
|-
|[[/2756/]]||Про дворянське походження роду Карчевских||1803-1862||97
|-
|[[/2757/]]||Про дворянське походження роду Карчевских||1831-1901||87
|-
|[[/2758/]]||Про дворянське походження роду Карчевских||1844-1861||85
|-
|[[/2759/]]||Про дворянське походження роду Карчевских||1845-1858||53
|-
|[[/2852/]]||Про дворянське походження роду Клопотовских||1832-1897||208
|-
|[[/3037/]]||Про дворянське походження роду Короленко||1869-1911||50
|-
|[[/3129/]]||Про дворянське походження роду Красновських||1829-1865||100
|-
|[[/3173/]]||Про дворянське походження роду Криницьких||1843-1859||87
|-
|[[/3174/]]||Про дворянське походження роду Криницьких||1843-1866||222
|-
|[[/3184/]]||Про дворянське походження роду Кропивницьких||1807-1905||104
|-
|[[/3236/]]||Про дворянське походження роду Кулицьких||1832-1859||61
|-
|[[/3238/]]||Про дворянське походження роду Кулицьких||1836-1869||108
|-
|[[/3279/]]||Про дворянське походження роду Кучинських||1800-1911||84
|-
|[[/3280/]]||Про дворянське походження роду Кучинських||1802-1839||15
|-
|[[/3281/]]||Про дворянське походження роду Кучинських||1802-1889||43
|-
|[[/3371/]]||Про дворянське походження роду Левковських||1632-1900||766
|-
|[[/3372/]]||Про дворянське походження роду Левковських||1864-1865||182
|-
|[[/3436/]]||Про дворянське походження роду Ліпницьких||1754-1862||60
|-
|[[/3437/]]||Про дворянське походження роду Ліпницьких||1743-1866||112
|-
|[[/3438/]]||Про дворянське походження роду Ліпницьких||1733-1864||294
|-
|[[/3895/]]||Про дворянське походження роду Місюревичів||1830-1900||92
|-
|[[/3896/]]||Про дворянське походження роду Місюревичів||1858-1859||17
|-
|[[/4002/]]||Про дворянське походження роду Мошинських||1846-1877||114
|-
|[[/4150/]]||Про дворянське походження роду Новицьких|||1800–1892||88
|-
|[[/4151/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1802–1888||29
|-
|[[/4152/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1802–1865||30
|-
|[[/4153/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1841–1904||235
|-
|[[/4154/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1802–1862||48
|-
|[[/4155/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1803–1848||43
|-
|[[/4156/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1803–1851||42
|-
|[[/4157/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1803–1901||123
|-
|[[/4158/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1825–1846||80
|-
|[[/4159/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1827–1845||20
|-
|[[/4172/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1836-1866||210
|-
|[[/4173/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1838-1860||19
|-
|[[/4174/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1839-1862||60
|-
|[[/4175/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1842-1854||54
|-
|[[/4176/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1843-1854||59
|-
|[[/4177/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1844-1846||16
|-
|[[/4178/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1851-1861||200
|-
|[[/4183/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1824-1865||63
|-
|[[/4184/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1824-1915||200
|-
|[[/4185/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1827-1846||18
|-
|[[/4186/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1830-1915||250
|-
|[[/4187/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1830-1859||130
|-
|[[/4188/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1832-1879||202
|-
|[[/4189/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1832-1872||30
|-
|[[/4190/]]||Про дворянське походження роду Новицьких||1832–1867||30
|-
|[[/4198/]]||Про дворянське походження роду Оборских||1833-1908||30
|-
|[[/4199/]]||Про дворянське походження роду Оборских||1845-1909||603
|-
|[[/4497/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1817-1853||77
|-
|[[/4499/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1829-1904||153
|-
|[[/4500/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1830-1845||65
|-
|[[/4501/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1832-1860||58
|-
|[[/4502/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1834-1854||130
|-
|[[/4503/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1841-1876||199
|-
|[[/4504/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1841-1912||300
|-
|[[/4505/]]||Про дворянське походження роду Пеньковських||1842-1915||267
|-
|[[/4506/]]||Про дворянське походження роду Пенькевичів||1887-1912||33
|-
|[[/4700/]]||Про дворянське походження роду Познанських||1835-1916||373
|-
|[[/4701/]]||Про дворянське походження роду Познанських||1801-1845||17
|-
|[[/4792/]]||Про дворянське походження роду Потопольських||1802–1866||284
|-
|[[/4967/]]||Про дворянське походження роду Ратинських||1802–1865||177
|-
|[[/5001/]]||Про дворянське походження роду Ржевуських||1859–1861||26
|-
|[[/5068/]]||Про дворянське походження роду Розбицьких||1832–1900||531
|-
|[[/5117/]]||Про дворянське походження роду Рошковських||1834–1914||762
|-
|[[/5127/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1880–1900||76
|-
|[[/5128/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1889||176
|-
|[[/5129/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1825-1917||1193
|-
|[[/5130/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1827-1873||132
|-
|[[/5131/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1827-1875||43
|-
|[[/5132/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1827-1863||100
|-
|[[/5133/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1828-1912||113
|-
|[[/5136/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832-1895||143
|-
|[[/5137/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832-1845||53
|-
|[[/5138/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1832-1895||20
|-
|[[/5139/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1842-1907||113
|-
|[[/5140/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1841-1858||32
|-
|[[/5142/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1893-1897||355
|-
|[[/5143/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1843-1861||74
|-
|[[/5144/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1846-1892||174
|-
|[[/5145/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1852-1853||13
|-
|[[/5146/]]||Про дворянське походження роду Рудницьких||1861-1862||13
|-
|[[/5319/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1862||5
|-
|[[/5320/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1802-1913||934
|-
|[[/5321/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1842||4
|-
|[[/5322/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1805-1862||81
|-
|[[/5323/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1844-1878||91
|-
|[[/5324/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1844-1867||256
|-
|[[/5325/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1850||3
|-
|[[/5326/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1852-1866||316
|-
|[[/5327/]]||Про дворянське походження роду Свенцицьких||1803-1876||239
|-
|[[/5423/]]||Про дворянське походження роду Сингаєвських||1913||371
|-
|[[/5423a/]]||Про дворянське походження роду Сингаєвських||1872||259
|-
|[[/5491/]]||Про дворянське походження роду Скржиньских||1828-1906||339
|-
|[[/5492/]]||Про дворянське походження роду Скржиньских||1837-1915||438
|-
|[[/5493/]]||Про дворянське походження роду Скржиньских||1843-1862||94
|-
|[[/5498/]]||Про дворянське походження роду Скржиньских||1802-1847||12
|-
|[[/5631/]]||Про дворянське походження роду Солинських||1812-1863||31
|-
|[[/5637/]]||Про дворянське походження роду Сомплавських||1711-1862||59
|-
|[[/5641/]]||Про дворянське походження роду Сосиновських||1865-1912||45
|-
|[[/5725/]]||Про дворянське походження роду Сташкевич||1907||393
|-
|[[/5726/]]||Про дворянське походження роду Сташкевич||1841-1865||140
|-
|[[/5771/]]||Про дворянське походження роду Стржелецьких||1820-1906||332
|-
|[[/5794/]]||Про дворянське походження роду Ступницьких||1861-1862||16
|-
|[[/6050/]]||Про дворянське походження роду Туровських||1740-1871||63
|-
|[[/6108/]]||Про дворянське походження роду Туровських||1876-1916||109
|-
|[[/6127/]]||Про дворянське походження роду Урбановичів||1834-1864||239
|-
|[[/6128/]]||Про дворянське походження роду Урбановичів||1849||26
|-
|[[/6129/]]||Про дворянське походження роду Урбановських||1902||82
|-
|[[/6130/]]||Про дворянське походження роду Урбанських||1700-1850||346
|-
|[[/6132/]]||Про дворянське походження роду Урбанських||1843-1857||231
|-
|[[/6177/]]||Про дворянське походження роду Філінських||1845||7
|-
|[[/6248/]]||Про дворянське походження роду Хлопицьких||1832-1903||168
|-
|[[/6268/]]||Про дворянське походження роду Хобржинських||1803-1896||98
|-
|[[/6321/]]||Про дворянське походження роду Хоцяновських||1844-1872||52
|-
|[[/6322/]]||Про дворянське походження роду Хоцяновських||1849-1857||36
|-
|[[/6374/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1838-1914||530
|-
|[[/6375/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1843-1914||227
|-
|[[/6376/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1832-1903||327
|-
|[[/6377/]]||Про дворянське походження роду Цешковських||1855||25
|-
|[[/6582/]]||Про дворянське походження роду Язвинских||1837-1861||161
|-
|[[/6599/]]||Про дворянське походження роду Якушевских||1844-1867||39
|-
|[[/6600/]]||Про дворянське походження роду Якушевских||1848-1849||7
|-
|[[/6601/]]||Про дворянське походження роду Якушевских||1850||4
|-
|[[/6602/]]||Про дворянське походження роду Якушевских|||1847||5
|-
|}</text>
      <sha1>3fjgjiz4aky0naxt7viudi4urbuq4yg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/393</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56432</id>
    <revision>
      <id>465450</id>
      <parentid>462364</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1509" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Ілюстрована історія України 309.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|309. Мазепа нїби то — старий малюнок з портрета, що нїби був тодї в монастирі під Лисянкою.}}]]давнїйше значіннє. Нїчого він не міг зробити без відома, а властиво — без дозволу царських резідентів, і кождий на Українї розумів, що сила не в гетьманї, а в тих резідентах, в царських мінїстрах та ріжних довірених людях. Вони далї роспоряджали ся на Українї як хотїли по своїй волї. Правительство царське обтяжало Україну постоями військ московських, що страшенно оббірали людність українську. А козаків
ганяло в далекі сторони, на копаннє каналів, на будову кріпостей, в околицї Петербурга, в Астрахань, на Кавказ, „на линїю“ — як тодї казали, і там козаки гинули й мерли цїлими тисячами, а котрі й вертали
ся, то потративши здоровє і весь припас, а не діставали за се ніякої заплати.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9zkz0367zxsjm3yfo52g14ic7t4ybyx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465457</id>
      <parentid>465450</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:03:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1509" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Ілюстрована історія України 309.jpg|thumb|right|upright=2|{{c|309. Мазепа нїби то — старий малюнок з портрета, що нїби був тодї в монастирі під Лисянкою.}}]]давнїйше значіннє. Нїчого він не міг зробити без відома, а властиво — без дозволу царських резідентів, і кождий на Українї розумів, що сила не в гетьманї, а в тих резідентах, в царських мінїстрах та ріжних довірених людях. Вони далї роспоряджали ся на Українї як хотїли по своїй волї. Правительство царське обтяжало Україну постоями військ московських, що страшенно оббірали людність українську. А козаків
ганяло в далекі сторони, на копаннє каналів, на будову кріпостей, в околицї Петербурга, в Астрахань, на Кавказ, „на линїю“ — як тодї казали, і там козаки гинули й мерли цїлими тисячами, а котрі й вертали
ся, то потративши здоровє і весь припас, а не діставали за се ніякої заплати.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gvasauz7us57kp5bt6uqu0sllcsmp8x</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465458</id>
      <parentid>465457</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:03:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1511" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Ілюстрована історія України 309.jpg|thumb|right|upright=1.5|{{c|309. Мазепа нїби то — старий малюнок з портрета, що нїби був тодї в монастирі під Лисянкою.}}]]давнїйше значіннє. Нїчого він не міг зробити без відома, а властиво — без дозволу царських резідентів, і кождий на Українї розумів, що сила не в гетьманї, а в тих резідентах, в царських мінїстрах та ріжних довірених людях. Вони далї роспоряджали ся на Українї як хотїли по своїй волї. Правительство царське обтяжало Україну постоями військ московських, що страшенно оббірали людність українську. А козаків
ганяло в далекі сторони, на копаннє каналів, на будову кріпостей, в околицї Петербурга, в Астрахань, на Кавказ, „на линїю“ — як тодї казали, і там козаки гинули й мерли цїлими тисячами, а котрі й вертали
ся, то потративши здоровє і весь припас, а не діставали за се ніякої заплати.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lylojhou2we4lg7fye3pjeji2wpiehe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465459</id>
      <parentid>465458</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:04:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1511" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Ілюстрована історія України 309.jpg|thumb|right|upright=1.5|{{c|309. Мазепа нїби то — старий малюнок з портрета, що нїби був тодї в монастирі під Лисянкою.}}]]давнїйше значіннє. Нїчого він не міг зробити без відома, а властиво — без дозволу царських резідентів, і кождий на Українї розумів, що сила не в гетьманї, а в тих резідентах, в царських мінїстрах та ріжних довірених людях. Вони далї роспоряджали ся на Українї як хотїли по своїй волї. Правительство царське обтяжало Україну постоями військ московських, що страшенно оббірали людність українську. А козаків ганяло в далекі сторони, на копаннє каналів, на будову кріпостей, в околицї Петербурга, в Астрахань, на Кавказ, „на линїю“ — як тодї казали, і там козаки гинули й мерли цїлими тисячами, а котрі й вертали ся, то потративши здоровє і весь припас, а не діставали за се ніякої заплати.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1w08qh9qs9l5qfksxxqq152bfdvnj33</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/397</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56436</id>
    <revision>
      <id>465449</id>
      <parentid>462360</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3577" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;98&quot;/&gt;{{hwe|бирають|забирають}}, в кріпацтво повертають. Даремно Скоропадський іменем „всїх малоросийських людей“ з плачем і слїзми просив царя не вірити оповіданням про ті непорядки, не ламати старих прав і порядків українських. Цар не послухав, а щоб народови українському з кращої сторони ті нові порядки показати, розіслав по Україні друкований указ і в нїм писав» що колєєґія заводить ся на те тільки, аби старшина людей не кривдила, і додав свій наказ, даний колєґії, де згадувало ся про кривди старшинські.

[[File:Ілюстрована історія України 312.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|312. Гетьманиха Настя Скоропадська.}}]]

Страшенний се був удар і гетьману і всїй старшинї, всїй гетьманській управі. Ясне дїло було, що справжня управа буде тепер в руках сеї колєґії чи її голови, а за гетьманом з старшиною тільки порожнє імя зіставало ся. Дуже непокоїло також старшину отсє, що цар, покорочуючи її власть заразом підіймав против неї поспільство, обіцюючи суд і управу на старшинські кривди, виносив на верх справу неправедно захоплених земель і незаконно закріпощених людей та показував стежку до нової колєґії з усякими скаргами в сих справах.&lt;section end=&quot;98&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;99&quot;/&gt;'''99. Перше скасованнє Гетьманства. Полуботок.''' Скоропадський так був вражений тим, що захворів і вмер. Але його смерть дала цареви нагоду тільки до нового удару: він постановив зовсїм скасувати гетьманщину. Одержавши відомість про смерть Скоропадського, він поручив заступати гетьмана полковникови Полуботкови з ґенеральною старшиною і в усїх справах радити ся з Веляміновим. Разом з тим Україну з-під мінїстерства чи колєґії (як тодї називали) заграничних справ, через котру гетьмани досї мали зносини з царським правительством, велїв перевести в завідуваннє сенату, зарівно з звичайними провінціями Росії. Коли ж старшина прислала до нього своїх послів, просячи дозволу вибрати нового гетьмана на місце Скоропадського, то дуже довго на се не давано відповіди, а, як старшина {{hws|на|нагадувала}}&lt;section end=&quot;99&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>341paqpe52ruegz6ujeu6cgz7iijx8u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/399</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56438</id>
    <revision>
      <id>465448</id>
      <parentid>462359</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2823" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;старих українських прав служать ріжні українські непорядки, він пильнував завести кращий лад в українській управі і зробити край кривдам старшинським, на які посилав ся цар Петро. Росписав унїверсали, під тяжкими карами забороняючи старшинї уживати козаків на свою службу. Заводив кращі порядки в судї, щоб не було там хабарництва і судї для своєї користи щоб не кривдили людей: наказав, щоб у судах сїльських, сотенних і полкових судив не сам оден судя чи отаман, а засїдало в судї кількох — аби оден другого пильнував. Уставив порядок для апеляції — як на рішеннє низшого суду скаржити ся до вищого. Завів кращий лад в навищому військовому судї.

[[File:Ілюстрована історія України 313.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|313. Павло Полуботок, полковник чернигівський, наказний гетьман.}}]]

Одначе правительство московське тільки посилало ся на ті непорядки та кривди, щоб за їх притокою  „Малую Россію къ рукамъ прибрать“, як поясняв потім полїтику Петра його повірник — отой Толстой. Тому заходи Полуботка коло кращих порядків не тільки не сподобали ся московським правителям, а навпаки — накликали на нього великий гнїв їх. А то тим більше, що він разом з тим не переставав вкупі з старшиною допоминати ся (ще перед тою царською відповідю) дозволу на вибір нового гетьмана, скаржив ся на непорядки і грубе поводженнє великоросийських правителїв і посилав ся на статї Богдана Хмельницького против тих нових порядків. Коли Велямінов прислав скаргу на Полуботка, що він противить ся колєґії, цар Петро рішив ще далї покоротити права українські, викликав Полуботка до&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9wzuwbu0lr0pnruyp6092kjv7rh55vl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/405</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56444</id>
    <revision>
      <id>465447</id>
      <parentid>462355</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3664" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;визначено вибір гетьмана, і по сїм Наумов запитав, кого хочуть мати гетьманом. Всї в один голос назвали Апостола, і так по три рази запитавши, Наумов проголосив Апостола гетьманом. Апостол, як годить ся, відмовляв ся, але коли наставали на нього, прийняв вибір і зложив гетьманську присягу на вірність цареви. Була велика радість у всїх — описує в рапортї правительству Наумов.

[[File:Ілюстрована історія України 317.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|309. Данило Апостол, з старого портрета.}}]]

Вже з сього оповідання бачимо, що повного привернення давнїх порядків українських все таки не було. При виборі гетьманським не було вже мови при укладаннє статей, які мали бути підставою української конституції; не потверджувано й старих прав українських іменем царським. Резидент царський Наумов мав разом з гетьманом полагоджувати ріжні справи, як от скарги на суд військовий. Сей військовий суд (ґенеральний) мав тепер бути мішаний, зложений з трох українських старшин і трох великоросийських офіцерів, визначених правительством. Скарбом військовим мали завідувати підскарбії — оден Українець, другий Великоросиянин. І в військових справах гетьмана з військом козацьким віддано під власть фельдмаршалови росийських військ. А хоч вірили Апостолови більш нїж кому з української старшини, проте по виборі його на гетьмана одного з його синів держали в Петербурзї як закладня, для більшої вірности. Полїтика царя Петра таки не минула дурно й не була цїлком відкенена новим правительством.

Але Українці тїшили ся й тим, що позбули ся велямінівського правлїння й вернули ся до свого автономного житя — хоч і обкроєного. Апостол помаленьку і потихеньку пильнував скріпити власть і значіннє гетьманське, ослабити впливи й мішання в українські справи росийських мінїстрів і воєнних та адмінїстративних чинів. Заразом, як і Полуботок, пильнував завести кращі порядки в урядах і судах і в цїлім правлїнню українськім, оборонити нарід від кривд старшинських, вивести самовільство і хабарництво, щоб не було притоки росийському прави-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m50qmszhw7juk5vzcf4ajv19u8rd9vr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/407</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56446</id>
    <revision>
      <id>465446</id>
      <parentid>462354</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4358" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дусї як заходив ся Полуботок: всї суди від сїльських і сотенних почавши до військового мали судити ся не одним судєю, а з товаришами, колєґіяльно, і вказано порядок апеляції — обжаловання судових рішень: з судів сотенних в полкові, а з полкових в генеральний військовий; сей ґенеральний суд мав бути судом тільки апеляційним: вчинати в нїм справ не можна було.

[[File:Ілюстрована історія України 318.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|318. Могила Гордїєнка недалеко Алешок (коло с. [[Республіканець|Камянки]]).}}]]

Важною подїєю було також поверненнє Запорожцїв. Я згадував уже ([[Ілюстрована історія України/Орликові заходи|гл. 97]]), що відчуженнє від України під турецькою зверхністю уїло ся Сїчовикам дуже скоро і вони почали просити ся, щоб росийське правительство прийняло їх назад. [[w:Гордієнко Кость|Гордїєнко]] і [[Автор:Пилип Орлик|Орлик]] стримували їх, як могли, але по смерти {{errata|Годїєнка|Гордїєнка}} тим сильнїше зачали вони просити ся на Україну. Росийське правительство одначе не вважало можливим їх прийняти назад, поки стояла згода з Туреччиною, щоб не нарушити трактату, яким {{errata|Запорозцїв|Запорожцїв}} признано турецькими підданими; але обіцяло їх прийняти, як тільки піде до війни з Туреччиною: росийському війську на випадок такої війни було дуже важно мати Запорожцїв по своїй сторонї. На війну ж зачало заносити ся вже з кінця 1720-х років і поверненнє Запорожцїв стало справою найблизшого часу. В 1733 р., коли почало ся безкоролївє в Польщі, війна була прінціпіально рішена, і лїтом того року Запорожцям післано царську грамоту, що їх приймають назад під росийську зверхність, але коли перейти — про те обіцяно дати знати. Одначе далї чекати Запорожцям не можна було, бо хан кликав їх в похід у Польщу. Тому на початку 1734 р. вони вийшли з [[w:Олешківська Січ|Алешок]] і перейшли на Запороже, на Базавлук. Потім в Лубнях постановлено з запорозькими делєґатами [[w:Лубенський договір|статї]], на яких Запороже вертало ся під Росію: жити їм на старих місцях, як жили до 1709 р., і свобідно промишляти; правити ся своєю старшиною, підлягаючи безпосередно головному начальнику росийських військ на Українї; стерегти границь, а за службу свою діставити від росийського правительства що року 20 тис. рублів. По сїм Запорожцї зложили присягу царицї. Було їх тодї всїх понад 7000 чоловіка.

Так були похоронені останнї пережитки Мазепиного повстання на Українї. Тільки невгомонний Орлик, користаючи з нових заворушень:&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bav9hgpip47bgo6t8mgyiqit183c791</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/409</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56452</id>
    <revision>
      <id>465445</id>
      <parentid>462348</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2396" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;коросийським, а по лївій Малоросийським“. Правити їм по „рішительним пунктам“ Апостола, а цариця обіцяє український народ заховувати при привилеях по статям Богдана Хмельницького.

[[File:Ілюстрована історія України 319.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|319. Порошниця запорозька, 1726 р.}}]]

Все се навіть виразами своїми дуже сильно нагадувало звісну вже нам грамоту Петра I, і справді згадки про статї Хмельницького, і про тимчасовий характер того правлїння писали ся про око, а в тайній інструкції кн. Шаховскому таки по щирости пояснено, що про вибір гетьмана згадано на те тільки, аби не вийшло якого замішання, а по правдї правительство зовсїм не думає більше вибирати гетьманів, — Україну переведено назад під власть сената, як звичайну провінцію, і фактичним її правителем мав стати перший член нової колєґії, кн. Шаховской. Рівність членів, згадувана в указі, зіставала ся порожнім звуком супроти тих прав, якими був надїлений перший член. Князеви Шаховскому секретно поручало ся пильнувати і наглядати українських членів правлїння, і як би за ними виявило ся щось підозріле, то арештувати і на їх місце своєю волею призначати людей прихильних росийському правительству, і взагалї в важних випадках не оглядати ся на нїякі інструкції, тільки поступати по мисли своїй.

Таким чином новий перший член мав в дїйсности бути справ-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5k32cfe2eitl38th5s1wcpcg2wsesqg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/413</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56456</id>
    <revision>
      <id>465444</id>
      <parentid>462340</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4264" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Ілюстрована історія України 322.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|322. Пернач Полуботка (тамже).}}]]

Правительство і правительственні сфери, розуміючи, ідо Українцям не могло бути по серцю все те що виробляли вони з Україною, незвичайно підозріливо були настроєні для Українцїв: все прислухали ся до якихось змов, зрад, і за кожду дрібницю готові були брати людину на слїдство — тодїшне слідство, нечувано суворе, з немилосердними муками, що й оправданному нераз відбирало здоровлє на завсїди. Страшні перекази про сї допити і слїдства довго ходили по Українї. „Не переставали допитувати, розпитувати, мучити ріжними машинами і нарештї — пекти шиною {{errata|нещаславих|нещасливих}} людей, що попались їм в руки“, оповідає сї перекази пізнїйший Українець, автор „[[w:Історія Русів|Исторії Русов или Малой Россіи]]“; дїла сї і подвиги на теперішнїй час здали ся б горячковими привидами або божевільством, але тодї се були справи важні, секретні — і давали великі доходи. Людей катували і мучили на підставі самих тільки доносів та всіляких причіпок перехожих і роскватированих салдатів, а ще більше — дезертирів і всяких заволок; для доноса, досить було сих слів — „о словѣ и дѣлѣ государевѣ“, і се „слово и дѣло“ було для злих і нїкчемних людей немов талїсманом злоби і пімсти; містило в собі три пункти: житя, чести і добра государевої особи і його фамілїї. Кождого обивателя, хоч би й найчеснїйшого і зовсїм певного, брали на муки за доносом очевидного злодїя і нїкчемника: не участував хто салдата або якого небудь заволоки, не обдарував або необережно чимсь розгнївав — вже біда! Заволока іде до міського або сїльського начальника і кричить перед ним, що має на того і того донести „слово и дѣло государево“ — „куй (в кайдани) його і мене!“ Начальство не маючи що розбирати, остовпівши від одного слова доносчикового, кує в кайдани однаково обвинуваченого і доносчика і відсилає під найпильнїйшою сторожею в мінїстерську канцелярію,&lt;ref&gt;Тут автор мішає з тайною канцелярією.&lt;/ref&gt;. А там не входять в відносини доносчика і обвинуваченого і в причини доноса — чи може він бути правдивий, не розбирають навіть, чи обвинувачений по свому віддаленню і способу житя може вчинити якусь шкоду цареви і його фамілїї, котрих він не бачив і бачити не може. Слїпо тримають ся інструкції, ставлять доносчика на тортури і коли він три способи їх витримає і тим донос&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>euynvki0x7pfrqoh7m36pf40ltq8h0s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/421</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56464</id>
    <revision>
      <id>465443</id>
      <parentid>462331</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4207" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ків. В 1735 р. правительство віддїлило зпоміж козаків для дїйсно військової служби 30 тис. „виборних“ заможнїйших, подїливши їх пропорціонально по полкам, а решту призначило в „подпоможчики“ виборним (пізнїйше одначе так обернуло ся, що навпаки сї підпоможчики служили службу коштом заможнїйших виборних).

[[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 417.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|327. Панський будинок XVIII в.: хата поставлена полковником [[w:Ґалаґан Гнат Іванович|Гнатом Ґалаганом]] 1721 року.}}]]

Головна власть в полку належала полковникови. Хоч в кождім полку була подібна полкова старшина як в цїлім війську, але вона не мала в правлїнню особливого значіння, і взагалі в XVIII віцї власть і сила полковників незвичайно зросла. З того часу як московське правительство взяло в свої руки іменованнє полковників і заборонило гетьманови скидати їх без волї царської, значіннє полковників дуже підняло ся, і гетьман з ґенеральною старшиною не мали великої сили над ними. З другого боку стратило всяке значіннє в і полковій управі, так само як і в військовій, рядове козацтво. Самопорядкуваннє зістало ся тільки в громадах козачих. Навіть сотників полковники звичайно визначали своєю властю, а хоч по закону сотників, чи кандидатів на сотника нїби то мала виберати сама сотня, та се робили вже не сотенні козаки, а сотенна старшина — як що такі вибори робили ся.

Таким чином од козацького самопорядкування не зістало ся майже нїчого, і на скільки зістало ся ще взагалї самопорядкуваннє. В справах, які виходили за межі громади, то було воно старшинське — лежало в руках старшинських родів, що під назвою товаришів бунчукових, значкових і значних військових сотворили привілєґіовану дїдичну (наслїдственну) верству — „шляхецтво“, як вони себе називали, і все правлїннє гетьманське XVIII віку має характер панський, аристократичний (старшинський).

В повній залежности від нього стояли міщанські громади. Меньші, так звані ратушні — підлягали просто полковій і навіть сотенній управі; більші, так звані маґістратські — такі що мали повний маґістрат, управу нїмецького права, — мали бути незалежні не тільки від полковників, а навіть, самому гетьману тільки в деяких справах підлягати (таких городів в серединї XVIII в. рахують десять). Але й сими в XVIII віцї розпоряджали ся полковники досить самовільно. Духовенство,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qe0cebjaq3jh4pp27ak56woo97fkbb6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>130776</id>
    <revision>
      <id>466253</id>
      <parentid>251964</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T08:30:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4151" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Казимир захопив Львів у середу після св. Варфоломія 1334 р. Рік 1384 тут помилковий — не лише тому, що тоді не було короля Казимира, але й тому, що в цей рік середа припадала на саме свято св. Варфоломія, а не після нього. Єдиний випадок у 40-70-х рр., коли середа припадала зразу після св. Варфоломія, це 1349 р., 28 серпня.

Можливо, що якраз в цей день було захоплено місто, а хронікер погано розшифрував або обрахував рік, переводячи дату з вірменської ери на еру від народження Христа, тим більше, що вірменські цифри записували літерами. Князя Льва у 1349 р. у Львові не було, але, згідно з моїми дослідженнями, князь Лев залишився для львівської історичної пам'яті пізнішого часу особою, котра символізувала галицьку державу періоду до 1349 р. взагалі. В кожному випадку, дата, яку подає хроніка, заслуговує на увагу.

Збереглися дві нетотожні копії хроніки в бібліотеках Венеції і Парижу. Перше видання 1896 р.; наукове видання з перекладом реалізовано в 1988 р.&lt;ref&gt;''Алішан Л. М.'' Кам'янець… С. 115-121; ''Dachkévyich Ya. R.'', Tsyjarski E. “La Chronique de Venise“ // Rocznik Orientalistyczny. — Warszawa, 1988. — T. 46. — Zesz.2. S. 5-82.&lt;/ref&gt;

{{u|Написи}}. Відомо про 2 написи, виготовлені в другій половині XIII-XIV ст.

8. Намогильний напис 1277 р. згадується у хроніці С. Рошки (1690-1739). Хронікер побачив його у церкві св. Анни на передмісті Львова. Про цей напис писав історик та географ С. Гювер-Агонц (1740-1824), запозичивши відомості від Рошки або виписавши їх з нотаток О. Зограпяна, який відвідував Львів у 1791 р. Про могильні написи з середини XIII ст. (але без конкретних дат) згадував польський історик Ю.-Т. Крусінський (1675-1756)&lt;ref&gt;''Рошка C.'' Хроніка або церковні аннали. — Відень, 1964. — С. 136; ''Гювер-Агонц С.'' Вказ. пр. — С. 135 (обидва видання вірм. мовою); ''Krasiński J. Th.'' Prodromus ad tragicam vertentis belli Persici historiam… — Leopoli, 1740 (2-а impressi corv). — P. 124, 128.&lt;/ref&gt;.

Камінь не зберігся. Відома лише дата (726 р. вірм. ери), позначена на камені. Якщо виходити з історії вірменської колонії у Львові, вістка про напис 1277 р. виглядає вірогідною.

9. Будівельний напис 1364 р., про спорудження фонтанчика характерної деталі вірменського адміністративно-церковного ансамблю &quot;готичного“ Львова — опублікував мандрівник М. Бжшкянц (1777-1851), щоправда, з помилковою датою 1264 р. Правильне датування (813 р. вірм. ери) відновлюється просто, на підставі згадки про короля Казимира у написі та відомостей про завершення&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qeqeus5j580htxp45wcv816wh1z9uob</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>130777</id>
    <revision>
      <id>466292</id>
      <parentid>251969</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T10:03:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3880" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;будівництва церкви у 1363 р. (див. № 1) — фонтанчик був розташований біля неї&lt;ref&gt;''Бжшхниц. М.'' Вказ. пр. — С. 99. Пор. також: ''Дашкевич Я. Р.'', ''Трыярски Э.'' Армяно­-кыпчакская надпись из Львова (1609 г.) и вопросы изучения средневековых памятников армянской эпиграфики // Rocznik Orientalistyczny. — Warsawa, 1973. T. 35. — Zesz. 2. — S. 125-126.&lt;/ref&gt;.

Згадки про інші вірменські написи (наприклад, 1130, 1183, 1184, 1200, 1245, біля 1300 рр.), які трапляються в літературі, викликані нерозумінням вірменського тексту — саме тих даних про Львів, які подав у своїй географії С. Гювер-Агонц.

{{u|Висновки}}. З вірменських і вірмено-кипчацьких джерел, які стосуються історії давнього Львова, до нас дійшли нечисленні рештки, які, тим більше, заслуговують на пильну увагу. Їх можна використовувати не лише як синхронні, але й ретроспективні джерела.

Вони рельєфно показують роль Львова як торговельного центру, ареал інтересів якого охоплював побережжя Малої Азії (Кілікія), Поволжя (Новий Сарай), Крим, Молдавію. Для країн Сходу Львів, незважаючи на втрату незалежності Галицько-Волинською державою, залишався далі столицею королівства — як і до 1349 р. Можливо, що, згідно з інтерпретацією вістки &quot;Венецької хроніки“. Казимир захопив Львів 26 серпня 1349 р. Зв'язки з Кілікією зберігалися і після підкорення її єгипетськими мамлюками. Джерела подають нові факти для висвітлення внутрішніх відносин в Галичині — національна і релігійна терпимість її князів проявилася в існуванні вірменського самоврядування у Львові, у створенні григоріанського єпископства в столиці, у якій, до речі, не було власного православного єпископства.

Зрозуміло, що обговорені джерела мають велике значення для історії львівської вірменської колонії, свідчать про її багаточисельність, великий економічний потенціал, широкі торговельні зв'язки, висвітлюють соціальну структуру. Вони допомагають зрозуміти історію вірменської церковної організації в Україні та, зокрема, у Львові.

Відомості у вірменських та вірмено-кипчацьких джерелах заслуговують, щоб їх ширше використовували при вивченні історії Львова ХIII-XIV ст. Для цього варто подбати про їх наукове видання з перекладом на українську мову.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tdgvmzeg2c4oaozu70f5gufj6ly2ozv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/1/74/267</title>
    <ns>116</ns>
    <id>166934</id>
    <revision>
      <id>465469</id>
      <parentid>325164</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:25:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="411" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга с. Білошиця
 | рік = 1835–1847
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-74-0267. 1835-1847. Метрична книга с. Білошиця.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 1-74-0267. 1835-1847. Метрична книга с. Білошиця.pdf|thumb]]

[[Білошиці]]

[[Категорія:Овруцький повіт]]</text>
      <sha1>b9pfwlxb8uojmkwmhyipf4bwev1oecf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/1010</title>
    <ns>116</ns>
    <id>176324</id>
    <revision>
      <id>465465</id>
      <parentid>372794</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:23:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="477" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Бочковських
 | рік = 1810–03.09.1897
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1010. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 146-1-1010. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb]]

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>efjrjcja8sbgmsdgbxb2m1ato1xvh8y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/429</title>
    <ns>250</ns>
    <id>176475</id>
    <revision>
      <id>465442</id>
      <parentid>462324</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3704" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мовидця про війну Хмельницького і пізнїйшу історію козаччини до кінця XVII в., богато лїтописей та хронїк (напр. Супрасльська, Густинська, хронїка Сафоновича, Боболинського й ин.), богато козацьких хронїк, як от Грабянки, Лизогуба, Лукомського й ин., прецїкава, хоч часто невірна повість Величка. Твори сї часто дуже живо відбивають у собі те, чим жило, цїкавилось і хвилювало ся тодїшнє українське громадянство, — але нїчого з того не вважали потрібним надрукувати ті духовні книжники, в руках яких лежали видавничі засоби. Не пройшло в друковані видання нїчого і з чудових історичних українських пісень, що складають ся протягом XVII віку, виробляючи поволї особливу форму — так званих дум, що обєднали в собі прикмети книжньої мови і стилю з народнью поетичною основою. Навіть чисто книжні вірші на теми історичні або побутові не попадали звичайно до друку — хіба якісь похвальні вірші ріжним добродїям, найменьше інтересні, писані задля ріжних грошевих цїлей.

[[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 425.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|332. Стара митрополича брама в Київі.}}]]

Друкували ся книги як не церковні — богослужебні, то релїґійного змісту; але релїґійна боротьба в другій половинї XVII в. ослабла, чисто-церковні інтереси у ширшого громадянства тратили своє давнїйше центральне значіннє, а з тим і та релїґійна книжність все меньше інтересувала і захоплювала читача. Хотїло ся людям чогось живійшого, свіжійшого, близького до біжучого житя та його інтересів, а сього книга не давала. На перешкодї ставала, з одного боку, та обставина, що всї тодїшнї українські друкарнї були в церковних руках, а з другого — ще більше те, що московська власть, як ми бачили, своїми заборонами просто таки загородила українській лїтературі всяку дорогу до тем живійших і сучасних.

Правда, придавлені підозріливістю і суворістю московських властей люде навіть бояли ся порушувати теми звязані з сучасним житєм і його полїтикою. Але все таки з рукописної спадщини тих часів, з першої половини XVIII в., маємо й інтересні історичні писання, і побу-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>88ek8xncoxkiznhs9r5225mnsan9x0j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/431</title>
    <ns>250</ns>
    <id>176477</id>
    <revision>
      <id>465441</id>
      <parentid>462322</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3949" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і на взірець її засновувано вищі школи по иньших місцях і в Московщинї (почавши від московської славяно-греко-латинської академії, заснованої і веденої київськими вихованцями) і на Українї, де на київський взір заснували ся колєґії й семінарії в Чернигові, Переяславі, Харкові, Полтаві.

[[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921 с 427.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|333. Брацька церква в Київі (відбудована Мазепою) — з ґравюри пол. XIX в.}}]]

Тридцяті й сорокові роки XVIII в. власне були часами останнього розцвіту київської академії. Тодїшнїй митрополит [[w:Рафаїл (Заборовський)|Рафаїл Заборовський]] (1731–1747) був великим прихильником академії. Він дуже богато нею займав ся і зробив для її добробуту і всякої вигоди (побудував нові будинки, бурси, церкви), так що її звали на честь його „академією могилянсько-заборовською“. Між тодїшнїми професорами її бачимо таких визначних своїми талантами і дїяльністю людей як [[w:Довгалевський Митрофан|Митрофан Довгалевський]], [[w:Григорій (Кониський)|Юрий Кониський]], [[w:Мануїл Козачинський|Михайло Козачинський]], а між вихованцями тих років цїлий ряд пізнїйших дїячів, між ними [[Автор:Григорій Сковорода|Григория Сковороду]] і росийського [[w:Ломоносов Михайло Васильович|Ломоносова]]. Учеників бувало дуже богато, більше тисячі (1742 року 1243 душ, 1751 р. 1193 душі, 1765 року 1059 душ).

Але за сим останнїм розцвітом наступав уже упадок. Служачи вищою школою для світського громадянства, академія мала характер богословський в своїй науцї; при тім її наука опирала ся на давнїх схолястичних методах, для того часу перестарілих і не цїкавих і не йшла за поступами сучасної европейської науки. Реального знання вона не давала; літературне приготованнє, оперте на перестарілих взірцях, теж все меньше було придатне для тодїшнього часу. Отже коли появляють ся в Росії, в Петербурзї і Москві перші світські школи, київська академія й на взір її засновані провінціальні колєґії не витримують конкуренції з ними. Заможнїйше громадянство українське, старшинські родини починають посилати своїх дїтей в школи столичні, або в унїверситети заграничні, нїмецькі. А київська академія з иньшими колєґіями ставала все більше спеціально-духовною школою, де&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qa25u85fvr4dhbmfp8k9381emr5a840</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/149</title>
    <ns>250</ns>
    <id>179930</id>
    <revision>
      <id>466293</id>
      <parentid>352635</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T10:04:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1047" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|4em}}
{{c|{{fine|Збірник статей}}}}
{{c|{{fine|'''Україна в минулому'''}}}}
{{c|{{fine|''Випуск I''}}}}
{{dhr|4em}}
{{c|{{fine|Художник О.Гірник}}}}
{{c|{{fine|Технічний редактор З.Стецьків}}}}
{{dhr|1em}}
{{c|{{fine|Здано на складання 09.12.1991. Підписано до друку 20.07.92.}}}}
{{c|{{fine|Формат 60x84 1/16. Папір друк. Друк офс. Умови, друк. арк. 8,37.}}}}
{{c|{{fine|Обл.-вид. арк. 9,1. Зам. № 1473. Тираж 2000 прим.}}}}
{{c|{{fine|Ціна за домовленістю.}}}}
{{c|{{fine|Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова.}}}}
{{c|{{fine|Фенікс Лтд}}}}
{{c|{{fine|290020 Львів, вул. Підголоско, 19/402}}}}
{{c|{{fine|Львівське технічне училище № 58 поліграфістів}}}}
{{c|{{fine|290000 Львів, вул. Ів.Федорова, 9.}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0hz1yqugtp8gmz9i0yhg7owfbe3ycpv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>183002</id>
    <revision>
      <id>465312</id>
      <parentid>361176</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T13:17:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4482" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Дрібна шляхта і бояри, фактично, не піддалися впливові полонізації і залишилися православними протягом всього часу. Пізніше вони стали однією з рушійних сил Хмельниччини&lt;ref&gt;Див.: ''Антонович В.Б.'' Введение / Архив Юго-Западной России (далі — Архив ЮЗР).-К., 1867.- Ч. 4.- Т. 1.&lt;/ref&gt;. Тому, власне, предметом цього дослідження Стала лише середня і заможня верства шляхти Київщини і Брацлавщини.

Спочатку — про рівень політичної свідомості української шляхти. Після приєднання земель Волині, Київщини і Брацлавщини до Речі Посполитої місцева шляхта намагалася зрівнятися в політичних правах з польськими панами. Тому для неї найважливішим і найпривабливішим елементом польської культури був політичний устрій та ідеологія свободи. Власне в цій сфері почуття спільності з рештою земель Корони найшвидше, появилося у свідомості заможних українських феодалів.

Поведінка українця-шляхтича з давніх часів регламентувалася ідеєю вірності сюзерену (спочатку князю, тепер королю). Вже через п'ять років після Люблінської унії шляхта інкорпорованих територій заявила: &quot;Король від нас всіх коронований в державі корони Польської буде&quot;&lt;ref&gt;Архив ЮЗР. - К., 1861. - Ч.2. - Т.1. - С.20.&lt;/ref&gt;. Виявляється, що українські князі і зем'яни вважали себе повноправними громадянами Речі Посполитої ще тоді, коли становили повністю православну спільність і вживали українську мову&lt;ref&gt;''Kot. S.'' Świadomość narodowa w Polsce XV-XVII w. // Kwartalnik Historyczny. 1938, T.52. - S.13-15; ''Tazbir J.'' Rzeczpospolita i świat. Studia z dziejów kultury XVII wieku. - Wroclaw, 1971. - S.29.&lt;/ref&gt;.

Однак це не означає, що вони не усвідомлювали свою приналежність до українців. Т.Хинчевська-Геннель наводить багато фактів, які свідчать про те, що шляхта українських воєводств ідентифікувалася з &quot;українським народом&quot; і підкреслювала існування своїх власних, гарантованих інкорпораційним актом, привілеїв&lt;ref&gt;Див.: ''Chynczewska-Chennel T.'' Świadomość narodowa szlachty ukraińskiej i kczaczyzny od schyłku XVI do połowy XVII wieku. - Warszawa, 1985.&lt;/ref&gt;. В ухвалах та інструкціях дуже часті такі формулювання: &quot;воєводства наші руські (українські)&quot; (1632 р.), &quot;воєводства, які свої права руським характером повинні писати&quot; (1638 р.), чи такі співставлений типу — &quot;воєводства наші і воєводства коронні&quot; (1618, 1641 рр.)&lt;ref&gt;Архив ЮЗР. - Ч.2. - T.1. - C.119, 191, 203, 238, 271.&lt;/ref&gt;.

Усвідомлення українською шляхтою свого права, з одного боку, послаблювалося наступаючою уніфікацією державного устрою в Речі Посполитій, а з другого, — зміцнювалося завдяки її власним історичним традиціям. Т.Хинчевська-Геннель відзначає, що українська шляхта пам'ятала про давню руську державність,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e8qxkfkdq0l8uo02f3fr5zyysqe40e1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/41</title>
    <ns>250</ns>
    <id>183009</id>
    <revision>
      <id>465356</id>
      <parentid>361193</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T16:08:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4239" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;традиційну роль Київа — &quot;голови Русі&quot;, підкреслюючи тим самим давність власних привілеїв і свобод&lt;ref&gt;''Chynczewska-Chennel T.'' Op.cit. - S.81-82.&lt;/ref&gt;.

Провінціалізм чи навіть партикуляризм Речі Посполитої консервував це подвійне почуття політичної приналежності у свідомості українських феодалів. Як відомо, у тодішній Польщі кожен сеймик реалізував свої власні цілі поряд з участю в загальнодержавній діяльності. Суспільно-громадське життя, як стверджує А.Зайончковський, проходило в рамках великих і малих сусідів&lt;ref&gt;''Zajączkowski.'' Główny elementy kultury sziacheckiej w Polsce. Ideologia: struktury spoleczne. - Wrocław, 1961. - S.68-71.&lt;/ref&gt;. Самообмежений сепаратизм української шляхти був в цих умовах чимось нормальним, зрозумілим і загальноприйнятим. Він еволюціонізував в зв'язку з цим в простий партикуляризм.

Наприклад, у 1645 р. Волинська шляхта висунула проект, який стосувався виборів трибунальського маршалка. Було запропоновано, щоб скіпетр альтернативно припадав кожен третій рік тим воєводствам, які судять українським статутом і письмом&quot;&lt;ref&gt;Архив ЮЗР. — Ч. 2. — Т. 1. — С.295.&lt;/ref&gt;. Національна вимога стала вимогою партикулярною, внаслідок пристосування її до польських умов. Вона ставила українські воєводства у становище претендентів на статус третьої коронної провінції поряд з Малопольщею і Великопольщею.

Поширення польської культури в Україні особливо помітне в політично-правовій сфері. Процес полонізації суспільно-правових відносин у середовищі шляхетського стану на Волині досить грунтовно досліджений А.Дембінською&lt;ref&gt;''Dembinska A.'' Wpływ kultury polskiej na Wołyn. Poznań, 1930.- S.25-30.&lt;/ref&gt;. Українська шляхта Київщини і Брацлавщини теж переймала польські форми політичного життя. Це особливо яскраво простежується у формуванні і діяльності сеймикових установ.

Аналогічні процеси проходили і в церковному житті. Так, синоди духовенства і православної шляхти уподібнювалися до сеймиків, а з'їзди, які обирали старійшин церкви, — до виборчих&lt;ref&gt;Пор.: Материалы для истории киевского и львовского соборов 1629 года / Пол ред. П.Н Жуковича // Записки імператорской Академии Наук. — 1911. — Т.8. — № 5.&lt;/ref&gt;.

Численні ухвали та інструкції сеймиків свідчать про поширення серед українських князів і зем'ян польської ідеології свободи. Заклики до &quot;прав і свобод&quot; досить часто зустрічаються в цих документах, як і в краківських та великопольських ухвалах&lt;ref&gt;Пор.: Архип. ЮЗР. Ч. 2. — Т. 1.&lt;/ref&gt;.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tnmsdukvlkxkslqkg9mmav3470sw5fp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/42</title>
    <ns>250</ns>
    <id>183010</id>
    <revision>
      <id>466237</id>
      <parentid>361195</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T06:32:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4362" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Хоча політична полонізація найбільше охопила українську середню шляхту — зем'ян, а також в незначній мірі бояр, однак, найдальше вона просунулася вперед у середовищі українських магнатів з князівських родів. Але ця остання група була послаблена наступом польських феодалів на східні українські землі і після 1620 р. перестала існувати як особлива політична сила.

Таким чином, в умовах відсутності української національної держави політика польського уряду призвела до трагічних деформацій у свідомості панівного класу українського суспільства — абсолютної переваги у ній класових аспектів над національними.

Тепер, щодо мовного аспекту процесу полонізації української шляхти. Проблема експансії польської мови на території України досить грунтовно досліджена у працях А. Мартеля&lt;ref&gt;Див.: ''Martel A.'' La langue polonaise dans les pays ruthenes Ukraine et Russie blanche 1569-1667. — Lille, 1938.&lt;/ref&gt; і А.Яблоновського&lt;ref&gt;Див.: ''Jabłonowski A.'' Akademia Kijowsko-Mohylańska. Zarys historyczny na tle rozwoju ogólnego cywilizacji zachodniej. — Kraków, 1900.&lt;/ref&gt;. Польська мова особливо інтенсивно стала поширюватися у східних українських воєводствах на зламі XVI-XVI ст. Найшвидше вона витісняла українську мову з кореспонденції і повсякденного вжитку магнатів. Але у середовищі бояр і дрібної шляхти розмовна польська мова була маловживаною, не кажучи вже про писемність.

Помітний вплив польської мови спостерігається і в суспільно-політичному житті Київщини і Брацлавщини. Серед сеймикових матеріалів, які збереглися, останній акт, написаний українською мовою, датується 1601 р., а перший, польською — датований 1607 р.&lt;ref&gt;Архив ЮЗР. — Ч. 2. — Т. 1. — С.37-39, 66-81.&lt;/ref&gt; Єдиними світськими урядовими актами, які писали українською мовою, були універсали і королівські грамоти.

Польська мова стає досить широко вживаною не тільки в середовищі українських католиків, але і серед православних, протестантів. Польською мовою послуговується і значна частина їх членів-шляхти, про що свідчать підписи під братськими ухвалами&lt;ref&gt;''Litwin H.'' Katolizacja szlachty ruskiej a procesy asymilacyjne na Ukrainie w latach 1569-1648 // Triumfy i porazki. — Warszawa, 1989. — S.51.&lt;/ref&gt;.

Під актом виборів православного митрополита Косова у 1647 р. знаходимо кілька десятків польських підписів православної шляхти і половини духовних осіб&lt;ref&gt;Архив ЮЗР. — Ч.2. — Т.1. — С.35-36.&lt;/ref&gt;.

У сфері літературної творчості польська мова найраніше входить у політично-релігійну публіцистику. Вже полемісти початку XVII ст. писали свої твори про Брестську церковну унію польською&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2nnck0jfjhmzurejsth4rnluiv4yucg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/495</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201394</id>
    <revision>
      <id>465405</id>
      <parentid>420812</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:08:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1247" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Вільшанки Барахтянської Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-495. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Вільшанки Барахтянської Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-495. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Вільшанки Барахтянської Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Вільшанка Барахтянська'''

Козловский;
Чежевский,
жены сестра Залеска Ефросиния Семенова,
тетка их София Яковлева Залевска?;
Грабовский Лукьян Степанов;
Завадский;
Завадский;
Глинский Демян Фомин, жена Екатерина, дочь Мария;
Мазурский Иван Михайлов;
Указ... Гутковский Николай Федоров;
1839г. Гутковский.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>9ku782ko5phmv1b6sihn5f6nmq59kwn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/496</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201395</id>
    <revision>
      <id>465401</id>
      <parentid>420813</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T19:54:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1226" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Пруси Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-496. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Пруси Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-496. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Пруси Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Пруси'''

'''Янишевский''';
'''Боровицкий''';
'''Скальский''';
'''Яблонский''' Степан Михайлов;
'''Мошинский''';
'''Гаевский''';
'''Павловский''';
'''Пухальская''';
'''Лозовицкий''' Юрий Андреев;
'''Козловский''';
'''Турский''';
'''Ломинский''';
'''Иваницкий''';
'''Папроцкий''' Филип Лукянов;
1839г. '''Грабовский''';
Указ... с.Мытница Доминикия '''Ильницка'''...;
1847г. '''Шемет''' Героним Игнатов.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>fh9k34nsi3hm9qthaam5onou7zx0o9n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/497</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201396</id>
    <revision>
      <id>465397</id>
      <parentid>420814</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T19:31:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="954" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Саварки Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-497. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Саварки Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-497. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Саварки Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Саварка'''

'''Мокрицкий''';
'''Балицкий''';
'''Янишевский''';
'''Янишевский''',
племянник от сестры его Анны '''???''' Семен,
тетка '''Вольска''' Екатерина Андреева;
'''Тарковский''' Людвик Иванов;
'''Ломинский'''.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>0i8xu8jl0o0vyz5thjm11l3vhfbqkmt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/498</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201397</id>
    <revision>
      <id>465396</id>
      <parentid>420815</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T19:14:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1483" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Велика Половецька Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-498. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Велика Половецька Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-498. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Велика Половецька Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Великополовецьке'''

'''Добровольский''' Доминик Николаев,
Доминика Николаева мать Мариянна Иванова, сестра Мариянна
жительствующие в его доме
'''Татариньский'''? Виктор Иванов,
Виктор Иванова тетка '''Федорович''' Ефросиния Данилова;

'''Станькевич''' Осип Павлов, жена Анна, сын Осип,
жительствовавшей в его доме
Елены Ивановой '''Шулицкой''' уже умершей незаконнорожденный сын Денис?,
жительствующая в его доме
'''Малиновска''' Виктория Феликсова, дочь Мария.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>75ptzy8gjogp4jtmmbir4z2gbcydhfp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/499</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201398</id>
    <revision>
      <id>465387</id>
      <parentid>420816</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:55:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="836" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Пилипча Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-499. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Пилипча Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-499. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Пилипча Васильківського повіту.pdf|thumb]]
'''село Пилипча''' 

'''Любарский''' Демян Севастьянов, 
сыновья Григорий, Михаил, дочь Мария,
Григория Демянова жена Сузана, дочери Мария, Терезия.
[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>440ueqqkznj87cf1tkvecx4rk0y8a9z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465388</id>
      <parentid>465387</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:55:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="851" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Пилипча Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-499. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Пилипча Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-499. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Пилипча Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Пилипча''' 

'''Любарский''' Демян Севастьянов, 
сыновья Григорий, Михаил, дочь Мария,
Григория Демянова жена Сузана, дочери Мария, Терезия.
&lt;/poem&gt;
[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>dv9leq3f3wbl0bvixthqu4h2xc0k3br</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/500</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201399</id>
    <revision>
      <id>465386</id>
      <parentid>420829</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:51:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1280" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Паляничинці Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-500. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Паляничинці Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-500. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Паляничинці Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Паляничинці]]
&lt;poem&gt;
'''село Паляничинці'''

'''Масляковский''' Григорий Иванов,
жительствующие в их доме
'''Фиялковска''' Фекла Иванова, незаконнорожденный сын Лаврентий;
'''Масляковский''' Семен Иванов;
'''Масляковский''' Трофим Иванов;
'''Стебельский''' Андрей Федоров;
'''Тржасновский''' Марк Максимов.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>j4wlcqvdtwjchkoyxgf6h2ffmpy110e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/503</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201460</id>
    <revision>
      <id>465381</id>
      <parentid>421127</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:41:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="928" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців д. Кощіївка Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-503. 1834. Ревізькі казки однодворців д. Кощіївка Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-503. 1834. Ревізькі казки однодворців д. Кощіївка Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Кощіївка'''

'''Лютовский''' Иван Аврамов;
'''Кульчинский''' Семен Петров;
'''Сафьянович''' Демян Иванов.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>si8lj8qrcziouk4x7jemhuizrnwhayr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/505</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201461</id>
    <revision>
      <id>465379</id>
      <parentid>421129</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:34:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1111" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Савинці Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-505. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Савинці Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-505. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Савинці Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Савинці'''

Глоговский;
Бенескул;
Незабитовский;
Гузикевич;
1841г. указ... Янишевский Севастиян Иванов;
1841г. Дополнительная ревизская сказка  Янишевский;
1841г. указ... Янишевские Василий и Николай с.Янковка.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>pewxid4bh6au955bqykahodkjequ9pg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465380</id>
      <parentid>465379</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T18:34:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1153" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців с. Савинці Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-505. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Савинці Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-505. 1834. Ревізькі казки однодворців с. Савинці Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село Савинці'''

'''Глоговский''';
'''Бенескул''';
'''Незабитовский''';
'''Гузикевич''';
1841г. указ... '''Янишевский''' Севастиян Иванов;
1841г. Дополнительная ревизская сказка  '''Янишевский''';
1841г. указ... '''Янишевские''' Василий и Николай с.Янковка.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>ng6d5cmghgh14a4fiihyml7mf8pp7gi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1719а</title>
    <ns>116</ns>
    <id>215209</id>
    <revision>
      <id>465575</id>
      <parentid>453967</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:27:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="946" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Махаринці Дубові Махнівського повіту
 | рік = 1833–1850
 | наступна = 1720
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1719а. 1833-1850. Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Махаринці Дубові Махнівського повіту.pdf]], [https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1719a/ Копія справи на сайті архіву]

}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1719а. 1833-1850. Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Махаринці Дубові Махнівського повіту.pdf|thumb]]

[[Дубові Махаринці]]

[[Категорія:Дубові Махаринці]]</text>
      <sha1>hltfmoarqciola7ra5vxswa02fo4b6z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/433</title>
    <ns>250</ns>
    <id>215811</id>
    <revision>
      <id>465440</id>
      <parentid>462319</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:41:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3165" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;росийським, відкрити собі дорогу до вищих посад, увійти між панство московське. Подібно як панство українське двіста-триста лїт перед тим приспособляло ся до порядків і обставин Польської держави, в котру закинула його лиха доля, і не тільки старало ся навчити ся польського права, польської мови, а польщило ся й католичило ся, приподобляючи ся до державної національности, так тепер се нове українське панство з такою ж готовістю і скороспішністю йшло на зустріч бажанням росийського правительства: не тільки приспособляло ся до нових порядків, але й приймало культуру нової держави, росийську мову урядову і письменську.

[[File:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu 335.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|335. Митрополит Рафаіл Заборовський.}}]]

Дарма, що культура росийська стояла ще дуже низько. Кількадесять лїт тому, за часів Дорошенка та Мазепи Українці були першими учителями в Московщинї, що пересаджували туди здобутки українського культурного житя, а за Петрових часів трохи не всї вищі духовні посади в Московщинї позаймали київські вихованцї, духовні Українцї, і навіть по московських школах заводили були з початку українську вимову, наломували хлопцїв московських на мову українську. Але так само як і перед тим, в XV–XVI вв., рішала тут не висшість і низшість культурна, а державна перевага. Відірвана від народу, не чуючи в себе міцного ґрунту під ногами, українська старшина хилила ся в полїтицї, хилила ся і в культурнім національнім житю та з легким серцем приймала чужі звичаї, чужу мову, чужу культуру. Дивила ся на Великоросів як на варварів, на півдиких, некультурних людей, але приймала великоруську мову і звичаї. Почавши вже з Петрових часів росийська мова входить все в ширше уживаннє не тільки в зносинах з росийськими&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>os9zcurjnb9tvwo29qk8vxinvnln0ks</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Книжкова Шафа/2022</title>
    <ns>4</ns>
    <id>218188</id>
    <revision>
      <id>465318</id>
      <parentid>465268</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T13:50:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Учасники */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3645" xml:space="preserve">{{Книжкова Шафа/2022}}
'''Книжкова Шафа''' — конкурс, присвячений розвитку та популяризації проєкту Вікіджерела, а також поширенню інформації про проєкт серед вікіпедистів, популяризації Вікіджерел у Вікіпедії, сестринських проєктів, залученню нових користувачів. Принцип проєкту такий: вичитуєте книжки — отримуєте подарунки. Тобто, користувачі можуть отримати сертифікати в обмін на вичитані вільні тексти вільної бібліотеки. Конкурс триває з 25 серпня по 1 листопада 2022 року. Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. 

{{text|''Для того, щоб дізнатися правила проєкту та особливості вичитки, необхідно зазирнути у '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]'''. На будь-які питання, що виникають, вам також будуть раді відповісти в '''[[Обговорення Вікіджерел:Книжкова Шафа/2022|Обговоренні]].''}}
== Учасники ==
#--[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 11:06, 18 серпня 2022 (UTC)
#--[[Користувач:Kyslinka27|Kyslinka27]] ([[Обговорення користувача:Kyslinka27|обговорення]]) 14:43, 19 серпня 2022 (UTC)
#--[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 15:33, 19 серпня 2022 (UTC)
#--[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 16:44, 19 серпня 2022 (UTC)
#--[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:37, 22 серпня 2022 (UTC)
#--[[Спеціальна:Внесок/217.196.161.72|217.196.161.72]] 06:45, 24 серпня 2022 (UTC)
#--[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]] ([[Обговорення користувача:ДмитроСавченко|обговорення]]) 12:16, 24 серпня 2022 (UTC)
#--[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 05:50, 25 серпня 2022 (UTC)
#--[[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 11:49, 25 серпня 2022 (UTC)
#--[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 13:39, 25 серпня 2022 (UTC)

== Координатори ==
* --[[Користувач:Arxivist|Arxivist]] ([[Обговорення користувача:Arxivist|обговорення]]) 06:01, 18 серпня 2022 (UTC)
[[Категорія:Конкурси Вікіджерел]]</text>
      <sha1>h1fn8bf3kpxfj8rm40zmv12rkz3v31g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Книжкова Шафа/2022/До вичитки</title>
    <ns>4</ns>
    <id>218190</id>
    <revision>
      <id>465274</id>
      <parentid>465269</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T12:00:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Anna Korcheva</username>
        <id>9256</id>
      </contributor>
      <comment>/* Це написала вона */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27479" xml:space="preserve">{{Книжкова Шафа/2022}}
Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. У збірних матеріалах (часописи) слід вказувати статтю (або діапазон сторінок), яку плануєте вичитати. Якщо сторінка простору Індекс не створена — ви можете її створити. Перелік не є остаточний.
__NOTOC__
== Твори для вичитки ==
=== «Червона калина»: Українське Військо ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з історії, споминів, збірок та інше про минуле Українського Війська з часописів «Червона калина», «За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського» та альбом Геройська Україна.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/I|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 1. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/1|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 2. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/3|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]].  Збірка 3. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Геройська Україна]].  Ілюстровані спомини з України. 1920&lt;br&gt;[[Індекс:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1929|Літопис Червоної калини]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч. 1-4. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч.5-12. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|page=9|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1931|Літопис Червоної калини]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1932|Літопис Червоної калини]]. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1933|Літопис Червоної калини]]. 1933&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1934|Літопис Червоної калини]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1935|Літопис Червоної калини]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|}

=== Це написала вона ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з творів письменниць.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Низины]]. 1888&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Хамъ]]. 1895&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Ніоба]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Царівна]]. 1896&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]&lt;br&gt;[[Твори Марка Вовчка/1|Твори Марка Вовчка]]. Том I. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|page=3|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Мірза-Авак'янц|Наталія Мірза-Авакянц]]&lt;br&gt;[[Читанка з історії України]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Мої спомини]]. 1937&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Наші визначні жінки]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Серед рідної природи]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(с. 1–86, D.V.)}}
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]&lt;br&gt;[[Стародавня історія східних народів]]. 1918&lt;br&gt;[[Індекс:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Любов Яновська|Любов Яновська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Яновська)|Оповідання]]. 1902&lt;br&gt;[[Індекс:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/1|Апостол черні]]. Том I. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|13
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/2|Апостол черні]]. Том II. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|14
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Людина (Кобилянська)|Людина]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|15
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/1|Українські народні думи]]. Том I. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|16
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/2|Українські народні думи]]. Том II. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|17
|[[Файл:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Христина Алчевська|Христя Алчевська]]&lt;br&gt;[[Моєму краю]]. 1914&lt;br&gt;[[Індекс:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| -- [[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 12:00, 25 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|18
|[[Файл:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Кобринська|Наталія Кобринська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Кобринська)|Оповідання]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|19
|[[Файл:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Уляна Кравченко|Уляна Кравченко]]&lt;br&gt;[[Спогади учительки]]. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(весь твір, D.V.)}}
|
|
|-
|}

=== Мандри ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) творів, присвячених мандрам.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Арнольд Гельріґель|Арнольд Гельріґель]]&lt;br&gt;[[Тисяча і один острів]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Валер'ян Поліщук|Валеріян Поліщук]]&lt;br&gt;[[Розкол Европи]]. 1925&lt;br&gt;[[Індекс:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Дмитро Грудина|Дмитро Грудина]]&lt;br&gt;[[Перший рейд]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Ковтун|Іван Ковтун]]&lt;br&gt;[[Люди моря]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Микитенко|Іван Микитенко]]&lt;br&gt;[[Голуби мира : подорож за кордон]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Сонце поза мінаретами]]. 1928&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Щоденник кількох міст]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Трублаїні|Микола Трублаїні]]&lt;br&gt;[[До Арктики через тропіки]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]&lt;br&gt;[[По незнаних закутах]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(уся книжка, D.V.)}}
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олесь Досвітній|Олесь Досвітній]]&lt;br&gt;[[Нотатки мандрівника]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}

=== «Україна в минулому» ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з видання «Україна в минулому».''}}

{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/1|Україна в минулому]]. №1. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:Erik_tavr|Erik_tavr]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/2|Україна в минулому]]. №2. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/3|Україна в минулому]]. №3. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/4|Україна в минулому]]. №4. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/5|Україна в минулому]]. №5. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/6|Україна в минулому]]. №6. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/7|Україна в минулому]]. №7. 1995&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/8|Україна в минулому]]. №8. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/9|Україна в минулому]]. №9. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}</text>
      <sha1>h3jm2qul7q6dmwpjfg2nvk48yatcw0t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465324</id>
      <parentid>465274</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T14:26:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Це написала вона */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27654" xml:space="preserve">{{Книжкова Шафа/2022}}
Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. У збірних матеріалах (часописи) слід вказувати статтю (або діапазон сторінок), яку плануєте вичитати. Якщо сторінка простору Індекс не створена — ви можете її створити. Перелік не є остаточний.
__NOTOC__
== Твори для вичитки ==
=== «Червона калина»: Українське Військо ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з історії, споминів, збірок та інше про минуле Українського Війська з часописів «Червона калина», «За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського» та альбом Геройська Україна.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/I|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 1. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/1|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 2. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/3|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]].  Збірка 3. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Геройська Україна]].  Ілюстровані спомини з України. 1920&lt;br&gt;[[Індекс:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1929|Літопис Червоної калини]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч. 1-4. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч.5-12. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|page=9|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1931|Літопис Червоної калини]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1932|Літопис Червоної калини]]. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1933|Літопис Червоної калини]]. 1933&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1934|Літопис Червоної калини]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1935|Літопис Червоної калини]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|}

=== Це написала вона ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з творів письменниць.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Низины]]. 1888&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Хамъ]]. 1895&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Ніоба]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Царівна]]. 1896&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]&lt;br&gt;[[Твори Марка Вовчка/1|Твори Марка Вовчка]]. Том I. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|page=3|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Мірза-Авак'янц|Наталія Мірза-Авакянц]]&lt;br&gt;[[Читанка з історії України]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Мої спомини]]. 1937&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Наші визначні жінки]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Серед рідної природи]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(с. 1–86, D.V.)}}
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]&lt;br&gt;[[Стародавня історія східних народів]]. 1918&lt;br&gt;[[Індекс:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 15:53, 25 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Любов Яновська|Любов Яновська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Яновська)|Оповідання]]. 1902&lt;br&gt;[[Індекс:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/1|Апостол черні]]. Том I. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|13
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/2|Апостол черні]]. Том II. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|14
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Людина (Кобилянська)|Людина]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|15
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/1|Українські народні думи]]. Том I. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|16
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/2|Українські народні думи]]. Том II. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|17
|[[Файл:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Христина Алчевська|Христя Алчевська]]&lt;br&gt;[[Моєму краю]]. 1914&lt;br&gt;[[Індекс:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| -- [[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 12:00, 25 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|18
|[[Файл:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Кобринська|Наталія Кобринська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Кобринська)|Оповідання]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|19
|[[Файл:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Уляна Кравченко|Уляна Кравченко]]&lt;br&gt;[[Спогади учительки]]. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(весь твір, D.V.)}}
|
|
|-
|}

=== Мандри ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) творів, присвячених мандрам.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Арнольд Гельріґель|Арнольд Гельріґель]]&lt;br&gt;[[Тисяча і один острів]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Валер'ян Поліщук|Валеріян Поліщук]]&lt;br&gt;[[Розкол Европи]]. 1925&lt;br&gt;[[Індекс:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Дмитро Грудина|Дмитро Грудина]]&lt;br&gt;[[Перший рейд]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Ковтун|Іван Ковтун]]&lt;br&gt;[[Люди моря]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Микитенко|Іван Микитенко]]&lt;br&gt;[[Голуби мира : подорож за кордон]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Сонце поза мінаретами]]. 1928&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Щоденник кількох міст]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Трублаїні|Микола Трублаїні]]&lt;br&gt;[[До Арктики через тропіки]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]&lt;br&gt;[[По незнаних закутах]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(уся книжка, D.V.)}}
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олесь Досвітній|Олесь Досвітній]]&lt;br&gt;[[Нотатки мандрівника]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}

=== «Україна в минулому» ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з видання «Україна в минулому».''}}

{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/1|Україна в минулому]]. №1. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:Erik_tavr|Erik_tavr]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/2|Україна в минулому]]. №2. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/3|Україна в минулому]]. №3. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/4|Україна в минулому]]. №4. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/5|Україна в минулому]]. №5. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/6|Україна в минулому]]. №6. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/7|Україна в минулому]]. №7. 1995&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/8|Україна в минулому]]. №8. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/9|Україна в минулому]]. №9. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}</text>
      <sha1>7x7aeou28asxoolbsj257f9esfmevjx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465474</id>
      <parentid>465324</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:43:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>([[c:GR|GR]]) [[c:COM:FR|File renamed]]: [[File:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf]] → [[File:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf]] [[c:COM:FR#FR3|Criterion 3]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27658" xml:space="preserve">{{Книжкова Шафа/2022}}
Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. У збірних матеріалах (часописи) слід вказувати статтю (або діапазон сторінок), яку плануєте вичитати. Якщо сторінка простору Індекс не створена — ви можете її створити. Перелік не є остаточний.
__NOTOC__
== Твори для вичитки ==
=== «Червона калина»: Українське Військо ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з історії, споминів, збірок та інше про минуле Українського Війська з часописів «Червона калина», «За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського» та альбом Геройська Україна.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/I|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 1. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/1|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 2. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/3|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]].  Збірка 3. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Геройська Україна]].  Ілюстровані спомини з України. 1920&lt;br&gt;[[Індекс:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1929|Літопис Червоної калини]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч. 1-4. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч.5-12. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|page=9|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1931|Літопис Червоної калини]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1932|Літопис Червоної калини]]. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1933|Літопис Червоної калини]]. 1933&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1934|Літопис Червоної калини]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1935|Літопис Червоної калини]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|}

=== Це написала вона ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з творів письменниць.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Низины]]. 1888&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Хамъ]]. 1895&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Ніоба]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Царівна]]. 1896&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]&lt;br&gt;[[Твори Марка Вовчка/1|Твори Марка Вовчка]]. Том I. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|page=3|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Мірза-Авак'янц|Наталія Мірза-Авакянц]]&lt;br&gt;[[Читанка з історії України]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Мої спомини]]. 1937&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Наші визначні жінки]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Серед рідної природи]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(с. 1–86, D.V.)}}
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]&lt;br&gt;[[Стародавня історія східних народів]]. 1918&lt;br&gt;[[Індекс:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 15:53, 25 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Любов Яновська|Любов Яновська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Яновська)|Оповідання]]. 1902&lt;br&gt;[[Індекс:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/1|Апостол черні]]. Том I. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|13
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/2|Апостол черні]]. Том II. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|14
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Людина (Кобилянська)|Людина]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|15
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/1|Українські народні думи]]. Том I. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|16
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/2|Українські народні думи]]. Том II. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|17
|[[Файл:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Христина Алчевська|Христя Алчевська]]&lt;br&gt;[[Моєму краю]]. 1914&lt;br&gt;[[Індекс:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| -- [[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 12:00, 25 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|18
|[[Файл:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Кобринська|Наталія Кобринська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Кобринська)|Оповідання]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|19
|[[Файл:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Уляна Кравченко|Уляна Кравченко]]&lt;br&gt;[[Спогади учительки]]. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(весь твір, D.V.)}}
|
|
|-
|}

=== Мандри ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) творів, присвячених мандрам.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Арнольд Гельріґель|Арнольд Гельріґель]]&lt;br&gt;[[Тисяча і один острів]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Валер'ян Поліщук|Валеріян Поліщук]]&lt;br&gt;[[Розкол Европи]]. 1925&lt;br&gt;[[Індекс:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Дмитро Грудина|Дмитро Грудина]]&lt;br&gt;[[Перший рейд]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Ковтун|Іван Ковтун]]&lt;br&gt;[[Люди моря]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Микитенко|Іван Микитенко]]&lt;br&gt;[[Голуби мира : подорож за кордон]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Сонце поза мінаретами]]. 1928&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Щоденник кількох міст]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Трублаїні|Микола Трублаїні]]&lt;br&gt;[[До Арктики через тропіки]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]&lt;br&gt;[[По незнаних закутах]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(уся книжка, D.V.)}}
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олесь Досвітній|Олесь Досвітній]]&lt;br&gt;[[Нотатки мандрівника]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}

=== «Україна в минулому» ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з видання «Україна в минулому».''}}

{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/1|Україна в минулому]]. №1. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:Erik_tavr|Erik_tavr]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/2|Україна в минулому]]. №2. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/3|Україна в минулому]]. №3. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/4|Україна в минулому]]. №4. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/5|Україна в минулому]]. №5. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/6|Україна в минулому]]. №6. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/7|Україна в минулому]]. №7. 1995&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/8|Україна в минулому]]. №8. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/9|Україна в минулому]]. №9. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}</text>
      <sha1>7y17amrdba5retprprf4vr611wndymf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465554</id>
      <parentid>465474</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:50:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Мандри */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27660" xml:space="preserve">{{Книжкова Шафа/2022}}
Цього року конкурс поділений на спеціальні номінації. Водночас у загальних підсумках буде враховуватись сумарна вичитка. У збірних матеріалах (часописи) слід вказувати статтю (або діапазон сторінок), яку плануєте вичитати. Якщо сторінка простору Індекс не створена — ви можете її створити. Перелік не є остаточний.
__NOTOC__
== Твори для вичитки ==
=== «Червона калина»: Українське Військо ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з історії, споминів, збірок та інше про минуле Українського Війська з часописів «Червона калина», «За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського» та альбом Геройська Україна.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/I|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 1. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/1|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]]. Збірка 2. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 2. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[За Державність/3|За Державність. Матеріяли до історії українського війська]].  Збірка 3. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 3. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Геройська Україна]].  Ілюстровані спомини з України. 1920&lt;br&gt;[[Індекс:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1929|Літопис Червоної калини]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч. 1-4. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.1-4. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1930|Літопис Червоної калини]]. Ч.5-12. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. Ч.5-12. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|page=9|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1931|Літопис Червоної калини]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1932|Літопис Червоної калини]]. 1932&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1932.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1933|Літопис Червоної калини]]. 1933&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1933.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1934|Літопис Червоної калини]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Літопис Червоної калини/1935|Літопис Червоної калини]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Літопис Червоної калини, Львів. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|}

=== Це написала вона ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з творів письменниць.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Низины]]. 1888&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Низини. 1888.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|page=6|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Еліза Ожешко|Еліза Ожешко]]&lt;br&gt;[[Хамъ]]. 1895&lt;br&gt;[[Індекс:Еліза Ожешко. Хам. 1895.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Ніоба]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Кобилянська. Ніоба (1929).pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Царівна]]. 1896&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Царівна. 1896.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|page=7|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Марко Вовчок|Марко Вовчок]]&lt;br&gt;[[Твори Марка Вовчка/1|Твори Марка Вовчка]]. Том I. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Твори Марка Вовчка. Том I. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|page=3|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Мірза-Авак'янц|Наталія Мірза-Авакянц]]&lt;br&gt;[[Читанка з історії України]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Мої спомини]]. 1937&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Наші визначні жінки]]. 1934&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|page=5|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Софія Русова|Софія Русова]]&lt;br&gt;[[Серед рідної природи]]. 1922&lt;br&gt;[[Індекс:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(с. 1–86, D.V.)}}
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]&lt;br&gt;[[Стародавня історія східних народів]]. 1918&lt;br&gt;[[Індекс:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Samuel.A.Kim|Samuel.A.Kim]] ([[Обговорення користувача:Samuel.A.Kim|обговорення]]) 15:53, 25 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|11
|[[Файл:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Любов Яновська|Любов Яновська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Яновська)|Оповідання]]. 1902&lt;br&gt;[[Індекс:Любов Яновська. Оповідання. 1902.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|12
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/1|Апостол черні]]. Том I. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|13
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Апостол черні/2|Апостол черні]]. Том II. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:25, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|14
|[[Файл:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Ольга Кобилянська|Ольга Кобилянська]]&lt;br&gt;[[Людина (Кобилянська)|Людина]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Ольга Кобилянська. Людина. 1931.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|15
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/1|Українські народні думи]]. Том I. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 1. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|16
|[[Файл:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Катерина Грушевська|Катерина Грушевська]]&lt;br&gt;[[Українські народні думи/2|Українські народні думи]]. Том II. 1927&lt;br&gt;[[Індекс:Катерина Грушевська. Українські народні думи. Том 2. 1927.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|17
|[[Файл:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Христина Алчевська|Христя Алчевська]]&lt;br&gt;[[Моєму краю]]. 1914&lt;br&gt;[[Індекс:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| -- [[Користувач:Anna Korcheva|Anna Korcheva]] ([[Обговорення користувача:Anna Korcheva|обговорення]]) 12:00, 25 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|18
|[[Файл:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Наталія Кобринська|Наталія Кобринська]]&lt;br&gt;[[Оповідання (Кобринська)|Оповідання]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|19
|[[Файл:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Уляна Кравченко|Уляна Кравченко]]&lt;br&gt;[[Спогади учительки]]. 1936&lt;br&gt;[[Індекс:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(весь твір, D.V.)}}
|
|
|-
|}

=== Мандри ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) творів, присвячених мандрам.''}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Арнольд Гельріґель|Арнольд Гельріґель]]&lt;br&gt;[[Тисяча і один острів]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[User:AlexKozur|'''&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;『&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#C08;&quot;&gt;&lt;ruby&gt;白梟&lt;rt&gt;&lt;span style=&quot;color:#298&quot;&gt;シロフクロウ&lt;/span&gt;&lt;/rt&gt;&lt;/ruby&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:black;&quot;&gt;』&lt;/span&gt;''']]&lt;sup&gt;[[User talk:AlexKozur|'''&lt;small&gt;Обг.&lt;/small&gt;''']]&lt;/sup&gt; 12:50, 24 серпня 2022 (UTC)
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Валер'ян Поліщук|Валеріян Поліщук]]&lt;br&gt;[[Розкол Европи]]. 1925&lt;br&gt;[[Індекс:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Дмитро Грудина|Дмитро Грудина]]&lt;br&gt;[[Перший рейд]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Дмитро Грудина. Перший рейд. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Ковтун|Іван Ковтун]]&lt;br&gt;[[Люди моря]]. 1935&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Іван Микитенко|Іван Микитенко]]&lt;br&gt;[[Голуби мира : подорож за кордон]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Іван Микитенко. Голуби мира. Подорож за кордон. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Сонце поза мінаретами]]. 1928&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Сонце поза мінаретами. 1928.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Любченко|Кость Котко]]&lt;br&gt;[[Щоденник кількох міст]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Кость Котко. Щоденник кількох міст. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Микола Трублаїні|Микола Трублаїні]]&lt;br&gt;[[До Арктики через тропіки]]. 1931&lt;br&gt;[[Індекс:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]&lt;br&gt;[[По незнаних закутках]]. 1930&lt;br&gt;[[Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
| --[[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:53, 23 серпня 2022 (UTC) {{c|(уся книжка, D.V.)}}
|
|
|-
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|10
|[[Файл:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Автор:Олесь Досвітній|Олесь Досвітній]]&lt;br&gt;[[Нотатки мандрівника]]. 1929&lt;br&gt;[[Індекс:Олесь Досвітній. Нотатки мандрівника. 1929.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}

=== «Україна в минулому» ===
{{text|''До вичитки пропонується невичитана/недочитана робота (сторінки) з видання «Україна в минулому».''}}

{| class=&quot;wikitable sortable&quot; style=&quot;max-width:60em; width:100%&quot;
|-
!style=&quot;width:3em&quot;|№ з/п||colspan=2|Твір||style=&quot;width:5em&quot;|Сторінок||style=&quot;width:15em&quot;|Учасники||style=&quot;width:5em&quot;|Примітки||Стан
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|1
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/1|Україна в минулому]]. №1. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:Erik_tavr|Erik_tavr]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|2
|[[Файл:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/2|Україна в минулому]]. №2. 1992&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|3
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/3|Україна в минулому]]. №3. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №3.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|[[Користувач:ДмитроСавченко|ДмитроСавченко]]
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|4
|[[Файл:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/4|Україна в минулому]]. №4. 1993&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1993. – №4.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|5
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/5|Україна в минулому]]. №5. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|6
|[[Файл:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/6|Україна в минулому]]. №6. 1994&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1994. – №6.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|7
|[[Файл:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/7|Україна в минулому]]. №7. 1995&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1995. – №7.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|8
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/8|Україна в минулому]]. №8. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;|9
|[[Файл:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|page=1|alt=Обкладинка|100px|link=]]
|style=&quot;width:20em&quot;|[[Україна в минулому/9|Україна в минулому]]. №9. 1996&lt;br&gt;[[Індекс:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu|Індекс]]
|style=&quot;text-align:right;&quot;|
|
|
|
|}</text>
      <sha1>a83si3ioh8yf1xltys4cigwte37mk0s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/48</title>
    <ns>250</ns>
    <id>218212</id>
    <revision>
      <id>466291</id>
      <parentid>461213</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T10:00:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9266" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;аби&quot; /&gt;{{hwe|ло|было}}. ''Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що!'' А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. ''Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця!'' 9) '''Аби́-як'''. Какъ-нибудь, какъ попало. ''Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже.'' МВ. I. 64. ''Ти все робиш тільки аби-як.'' 10) '''Аби́-який'''. Какой-нибудь, какой попало. ''Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. ''Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: ''Це чоловік не аби́-який'', т. е. не изъ заурядныхъ. ''Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він.'' Гліб. 82.&lt;section end=&quot;аби&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абир!&quot; /&gt;'''Аби́р!''' См. союзъ '''[[Словарь української мови (1924)/а|А]]''', 6.&lt;section end=&quot;абир!&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абищиця&quot; /&gt;'''Аби́щиця, ці,''' ''ж.'' Пустяки, мелочь. ''Це така абищиця, що не варт і казати.'' Уман. III. 222.&lt;section end=&quot;абищиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;аблегат&quot; /&gt;'''Аблега́т, та,''' ''м.'' Депутатъ (Галиц.). Голов. III. 261.&lt;section end=&quot;аблегат&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;або&quot; /&gt;'''Або́''', ''сз.'' 1) Или. ''Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть.'' Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. ''Або я знаю? Або ж і не жаль?'' Драг. 143. 3) '''Або — або'''. Или — или, либо — либо. ''Або пан, або пропав.'' Посл. ''Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити.'' Чуб. III. 140. 4) '''Або́-що'''. Что-ли. ''Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: „Чого це так довго, Парасю?“'' МВ. II. 22. 5) '''Або що́?''' Развѣ что? А почему? ''Не йди до корчми! — Або що? от і піду!''&lt;section end=&quot;або&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абомовня&quot; /&gt;'''Абомо́вня, ні,''' ''ж.'' Отголосокъ, эхо. ''Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін.'' Шух. I. 212.&lt;section end=&quot;абомовня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абрюкати&quot; /&gt;'''Абрю́кати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/аврукати|Авру́кати]]'''. Шейк.&lt;section end=&quot;абрюкати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абрюку&quot; /&gt;'''Абрю́ку''', ''меж.'', выражающее голубиное воркованіе. Шейк.&lt;section end=&quot;абрюку&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абшит&quot; /&gt;'''Абши́т, ту,''' ''м.'' Отставка. ''Абшит дістав.'' Фр. Пр. 1.&lt;section end=&quot;абшит&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абшитований&quot; /&gt;'''Абшито́ваний, а, е.''' Отставной, уволенный. ''Він уже від того абшитований.'' Фр. Пр. 1.&lt;section end=&quot;абшитований&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;абшитувати&quot; /&gt;'''Абшитува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Давать отставку, увольнять.&lt;section end=&quot;абшитувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ава&quot; /&gt;'''А́ва, ави,''' ''ж.'' Родъ рыболовной сѣти двойной, при чемъ одна сѣть съ бо́льшими очками; сѣть ставятъ на нѣкоторое время въ воду, въ ней запутывается рыба. МУЕ. I. 47 [Добруджа].&lt;section end=&quot;ава&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авдитор&quot; /&gt;'''Авди́тор, ра,''' ''м.'' 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. I. 152. 2) Авдиторъ. ''У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.'' Федьк. III. 146.&lt;section end=&quot;авдитор&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авдиторія&quot; /&gt;'''Авдито́рія, рії,''' ''ж.'' Аудиторія. К. Кр. 37. ''Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.'' Левиц. Пов. 52.&lt;section end=&quot;авдиторія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авдиторство&quot; /&gt;'''Авдиторство, ва,''' ''с.'' Пребываніе '''[[Словарь української мови (1924)/авдитор|авдитором]]''' (въ 1-мъ знач.).&lt;section end=&quot;авдиторство&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авдиторський&quot; /&gt;'''Авди́торський, а, е.''' Принадлежащій, свойственный '''[[Словарь української мови (1924)/авдитор|авдитор']]'''у.&lt;section end=&quot;авдиторський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авдиторувати&quot; /&gt;'''Авдиторува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.&lt;section end=&quot;авдиторувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авдотька&quot; /&gt;'''Авдо́тька, ки,''' ''ж.'' Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк.&lt;section end=&quot;авдотька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авжеж&quot; /&gt;'''Авже́ж,''' ''нар.'' 1) Да, конечно, разумѣется. ''Чи ти був там? — Авжеж!'' 2) Вѣдь. ''Авжеж ти знаєш про це!'' 3) Ироническое: какъ-разъ! ''Дай табаки! — Авжеж!''&lt;section end=&quot;авжеж&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;аврукання&quot; /&gt;'''Авру́кання, ня,''' ''с.'' Воркованіе.&lt;section end=&quot;аврукання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;аврукати&quot; /&gt;'''Авру́кати, каю, єш,''' ''гл.'' О голубяхъ: ворковать. Желех.&lt;section end=&quot;аврукати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;аврюшник&quot; /&gt;'''Аврю́шник, ка,''' ''м.'' Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на '''[[Словарь української мови (1924)/авряк|авряка]]''' (см.). ''Ловкий аврюшник — хай росте.'' Мнж. 175.&lt;section end=&quot;аврюшник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;авряк&quot; /&gt;'''Авря́к, ка́,''' ''м.'' Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатериносл. г. ''Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути.'' Мнж. 175.&lt;section end=&quot;авряк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;Австралія&quot; /&gt;'''Австра́лія, лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.&lt;section end=&quot;Австралія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;австральський&quot; /&gt;'''Австра́льський, а, е.''' Австралійскій. Желех.&lt;section end=&quot;австральський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;Австрия&quot; /&gt;'''Австрия, рії,''' и '''Австрія, рії,''' ''ж.'' Австрія. Желех.&lt;section end=&quot;Австрия&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;австрияк&quot; /&gt;'''Австрия́к ('''и '''австріяк), ка, австрия́ка, ки,''' ''м.'' Австріецъ. ''Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.'' Славяносерб. у.&lt;section end=&quot;австрияк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;австрият&quot; /&gt;'''Австрия́т, та,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/австрияк|Австрияк]]'''. ЗОЮР. II. 40.&lt;section end=&quot;австрият&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;австрияцький&quot; /&gt;'''Австрия́цький''' и '''австріяцький, а, е.''' Австрійскій.&lt;section end=&quot;австрияцький&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j3qlunyenpadvt3gt1owp9hxcgy60ap</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/949</title>
    <ns>250</ns>
    <id>220929</id>
    <revision>
      <id>465409</id>
      <parentid>464609</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:13:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10072" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;ціцати&quot; /&gt;'''Ціца́ти, ца́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ссати|Ссати]]'''. Вх. Уг. 274.&lt;section end=&quot;ціцати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ціцвірь&quot; /&gt;'''Ціцвірь, ря,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/тетервак|Тетерва́к]]'''. Вх. Зн. 24.&lt;section end=&quot;ціцвірь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ціці-баба&quot; /&gt;'''Ціці-ба́ба, би,''' ''ж.'' См. '''[[Словарь української мови (1924)/баба|Баба 10]]'''. КС. 1887. VI. 481. Сим. 192.&lt;section end=&quot;ціці-баба&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ціцібенька&quot; /&gt;'''Ціцібе́нька, ки,''' ''ж.'' Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata L. Вх. Лем. 480.&lt;section end=&quot;ціцібенька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ціця&quot; /&gt;'''Ціця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/циця|Ци́ця]]'''. О. 1861. VIII. 8.&lt;section end=&quot;ціця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цічка&quot; /&gt;'''Ці́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цідилок|Ціди́лок]]'''. Вх. Лем. 480.&lt;section end=&quot;цічка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ціша&quot; /&gt;'''Ці́ша, ші,''' ''ж.'' ? ''Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові.'' Гол. IV. 340.&lt;section end=&quot;ціша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цішиця&quot; /&gt;'''Ціши́ця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ціша|Ціша]]'''. ''Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати!'' Гол. IV. 351.&lt;section end=&quot;цішиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмакати&quot; /&gt;'''Цма́кати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цмокати|Цмо́кати]]'''. Сим. 3.&lt;section end=&quot;цмакати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмин&quot; /&gt;'''Цмин, ну,''' ''м.'' Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б) — '''розовий'''. Antennaria dioica Gärtn. ЗЮЗО. I. 111.&lt;section end=&quot;цмин&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмок (I)&quot; /&gt;'''I. Цмок, ка́,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/смок|Смок]]'''. 2) Радуга (согласно повѣрью, по которому радуга тянетъ изъ морей, рѣкъ и озеръ воду, необходимую для дождя). Чуб. I. 26. 3) Поцѣлуй. ''Захоч — і вродиться все зразу, все в світі жде твого приказу за твій смачний і ласий цмок.'' Котл. Ен. VI. 35.&lt;section end=&quot;цмок (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмок (II)&quot; /&gt;'''II. Цмок,''' ''меж.'' 1) Чмокъ. ''От так цмок! Поцілуй же ще.'' Маркев. 52. ''Протиус в двері та цмок його.'' Рудч. Ск. I. 129. 2) Отъ гл. '''[[Словарь української мови (1924)/цмокотіти|цмокоті́ти]]'''. ''Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.'' Лебед. у.&lt;section end=&quot;цмок (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмокання&quot; /&gt;'''Цмо́кання, ня,''' ''с.'' 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.&lt;section end=&quot;цмокання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмокати&quot; /&gt;'''Цмо́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав.'' Котл. Ен. 2) Цѣловать.&lt;section end=&quot;цмокати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмокатися&quot; /&gt;'''Цмо́катися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Цѣловаться.&lt;section end=&quot;цмокатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмокнути&quot; /&gt;'''Цмо́кнути, кну, неш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/цмокати|цмо́кати]]'''.&lt;section end=&quot;цмокнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмокнутися&quot; /&gt;'''Цмо́кнутися, нуся, нешся,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/цмокатися|цмо́катися]]'''. ''Цмокнись з жінкою моєю, вона твоя буде.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).&lt;section end=&quot;цмокнутися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмоковик&quot; /&gt;'''Цмокови́к, ка́,''' ''м.'' Насосъ. Харьк. г.&lt;section end=&quot;цмоковик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмоковина&quot; /&gt;'''Цмоко́вина, ни,''' ''ж.'' Мокрое, топкое мѣсто. НВолын. у. ''Це мокрє? я не таку цмоковину орав.'' Лебед. у.&lt;section end=&quot;цмоковина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмокотіти&quot; /&gt;'''Цмокоті́ти, кочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якотіти|Чв'якотіти]]'''. ''Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.'' Лебед. у.&lt;section end=&quot;цмокотіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмоктання&quot; /&gt;'''Цмокта́ння, ня,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смоктання|Смокта́ння]]'''.&lt;section end=&quot;цмоктання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмоктати&quot; /&gt;'''Цмокта́ти, кчу́, чеш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/смоктати|Смокта́ти]]'''.&lt;section end=&quot;цмоктати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмолити&quot; /&gt;'''Цмо́лити, лю, лиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цмулити|Цмулити]]'''. Сим. 183.&lt;section end=&quot;цмолити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цмулити&quot; /&gt;'''Цму́лити, лю, лиш,''' ''гл.'' Пить, тянуть. ''„Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.“ І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю.'' К. ЧР. 291.&lt;section end=&quot;цмулити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цнота&quot; /&gt;'''Цно́та, ти,''' ''ж.'' 1) Добродѣтель. ''Цнота й покора не має місця у панського двора.'' Ном. № 1313. ''Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.'' Ном. № 4447. 2) Цѣломудріе, невинность. ''Довідався о ладності і о її цноті.'' Чуб. V. 426. ''Хоть я сирота, є у мене цнота.'' Гол. III. 321. Ум. '''Цно́тонька'''. Гол. IV. 321.&lt;section end=&quot;цнота&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цнотливий&quot; /&gt;'''Цнотли́вий, а, е.''' 1) Добродѣтельный. ''Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач.'' МВ. III. 21. 2) Цѣломудренный. ''Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене.'' Котл. Ен. V. 63. ''І воза не возила, та двір украсила'' (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.&lt;section end=&quot;цнотливий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цнотливо&quot; /&gt;'''Цнотли́во''', ''нар.'' 1) Добродѣтельно. ''Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.'' Гн. I. 177. 2) Цѣломудренно.&lt;section end=&quot;цнотливо&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цнотонька&quot; /&gt;'''Цно́тонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/цнота|цно́та]]'''.&lt;section end=&quot;цнотонька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цо!&quot; /&gt;'''Цо!''' ''меж.'' Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.&lt;section end=&quot;цо!&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цоб&quot; /&gt;'''Цоб,''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/соб|Соб]]'''.&lt;section end=&quot;цоб&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цовта&quot; /&gt;'''Цо́вта, ти,''' ''ж.'' Глыба. ''Цовта землі, снігу, сахару.'' НВолын. у.&lt;section end=&quot;цовта&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цок!&quot; /&gt;'''Цок!''' ''меж.'' выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. ''Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли.'' Котл. Ен. VI. 83. ''Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками.'' Нп.&lt;section end=&quot;цок!&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цокати&quot; /&gt;'''Цо́кати, каю, єш,''' одн. в. '''цо́кнути, кну, неш,''' ''гл.'' Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. ''Вона цокнула тим зубом об сковороду.'' Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. ''Годинник на стіні цокав.'' Левиц. I. 134.&lt;section end=&quot;цокати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цокатися&quot; /&gt;'''Цо́катися, каюся, єшся,''' одн. в. '''цо́кнутися, кнуся, нешся,''' ''гл.'' 1) Чокаться, чокнуться. ''Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх.'' Левиц. Пов. 211. 2) = '''Гра́ти [[Словарь української мови (1924)/навбитки|навби́тки]]'''.&lt;section end=&quot;цокатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;цокотання&quot; /&gt;'''Цокота́ння, ня,''' ''с.'' 1) Стучаніе (зубами,&lt;section end=&quot;цокотання&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jbx2cj8dkddjprcnfy6apyqjhrowwiw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>220950</id>
    <revision>
      <id>465473</id>
      <parentid>464687</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:39:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="375" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[По незнаних закутках]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Державне видавництво України
|Address=Київ
|Year=1930
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Cover&quot; 109=&quot;ToC&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks={{Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/109}}
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>i3nm4vg684fwgm5rb3v81aco4jzrej4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465552</id>
      <parentid>465473</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf]] на [[Індекс:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="375" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[По незнаних закутках]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Державне видавництво України
|Address=Київ
|Year=1930
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Cover&quot; 109=&quot;ToC&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks={{Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/109}}
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>i3nm4vg684fwgm5rb3v81aco4jzrej4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465553</id>
      <parentid>465552</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:45:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="377" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[По незнаних закутках]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Олександр Борзаківський|Олександр Борзаківський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Державне видавництво України
|Address=Київ
|Year=1930
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Cover&quot; 109=&quot;ToC&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks={{Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/109}}
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>ggvudxfpvf9kw7qk1ct1n7gjl9i7hpp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/956</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221396</id>
    <revision>
      <id>466228</id>
      <parentid>465212</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T01:24:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8510" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{dhr|2em}}
{{c|{{xx-larger|Ч.}}}}
{{dhr}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
&lt;section begin=&quot;ча&quot; /&gt;'''Ча,''' ''меж.'' 1) Крикъ на воловъ: а) направо. Вх. Лем. 403. Kolb. I. 65. (Буковина). б) Налѣво. Kolb. I. 65. (Покутье). в) Тише! КС. 1898. УН. 43. 2) Крикъ на лошадей: но! См. '''[[Словарь української мови (1924)/чала!|Чала́]]'''. Балтск. у.&lt;section end=&quot;ча&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабак&quot; /&gt;'''Чаба́к, ка́,''' ''м.'' Рыба: лещъ. Abramis brama. Вх. Пч. II. 18. ''Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака.'' Ном. № 13571. Ум. '''Чабачо́к'''.&lt;section end=&quot;чабак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабала&quot; /&gt;'''Чабала́,''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цабе|Цабе]]'''. Бессараб.&lt;section end=&quot;чабала&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабан&quot; /&gt;'''Чаба́н, на́,''' ''м.'' 1) Пастухъ овецъ. Херс. у. ''Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі.'' Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. I. 65. Ум. '''Чабане́ць'''. КС. 1883. XI. 509. ''Був собі чабанець, та такий, шо як він ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав.'' Мнж. 10.&lt;section end=&quot;чабан&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабаненко&quot; /&gt;'''Чабане́нко, ка,''' ''м.'' Сынъ [[Словарь української мови (1924)/чабан|чабана]].&lt;section end=&quot;чабаненко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабаний&quot; /&gt;'''Чаба́ний, а, е.''' Крупный, большой (о волѣ). ''Маєш ти чотирі воли чабанії, два коні отцевські воронії.'' Макс. (1849). 83.&lt;section end=&quot;чабаний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанистий&quot; /&gt;'''Чабани́стий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чабаний|Чабаний]]'''. ''Ідут воли з Московщини, а все чабанисті.'' Гол. III. 45.&lt;section end=&quot;чабанистий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанити&quot; /&gt;'''Чаба́нити, ню, ниш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чабанувати|Чабанувати]]'''.&lt;section end=&quot;чабанити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабаниха&quot; /&gt;'''Чабани́ха, хи,''' ''ж.'' Жена '''[[Словарь української мови (1924)/чабан|чабана]]'''.&lt;section end=&quot;чабаниха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанів&quot; /&gt;'''Чабані́в, но́ва, ве'''. {{errata|Принадлежай|Принадлежащій}} пастуху овецъ.&lt;section end=&quot;чабанів&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанівна&quot; /&gt;'''Чабані́вна, ни,''' ''ж.'' Дочь '''[[Словарь української мови (1924)/чабан|чабана]]'''.&lt;section end=&quot;чабанівна&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанка&quot; /&gt;'''Чаба́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чабаниха|Чабаниха]]'''. Желех.&lt;section end=&quot;чабанка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанство&quot; /&gt;'''Чаба́нство, ва,''' ''с.'' Пастушество (при овцахъ).&lt;section end=&quot;чабанство&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанський&quot; /&gt;'''Чаба́нський, а, е.''' Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. ''Чабанська собака.'' О. 1862. X. 45.&lt;section end=&quot;чабанський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанування&quot; /&gt;'''Чабанува́ння, ня,''' ''с.'' Профессія пастуха овецъ, пребываніе пастухомъ овецъ. Желех.&lt;section end=&quot;чабанування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанувати&quot; /&gt;'''Чабанува́ти, ну́ю, єш,''' ''гл.'' Быть пастухомъ овецъ. Желех.&lt;section end=&quot;чабанувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанчук&quot; /&gt;'''Чабанчу́к, ка́,''' ''м.'' Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.&lt;section end=&quot;чабанчук&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабанюга&quot; /&gt;'''Чабаню́га, ги,''' ''м.'' Ув. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чабан|чабан]]'''.&lt;section end=&quot;чабанюга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабара&quot; /&gt;'''Чаба́ра, ри,''' ''ж.'' ? ''Дам тобі придан семеро козят і по чабарі та червоний.'' Чуб. V. 1162.&lt;section end=&quot;чабара&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабарашка&quot; /&gt;'''Чабара́шка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чеберячка|Чеберячка]]'''. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Гол. II. 195. ''Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки.'' Чуб. V. 1088.&lt;section end=&quot;чабарашка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабарня&quot; /&gt;'''Чаба́рня, ні,''' ''ж.'' Овчарня, загороды и хлѣвы для овець и жилище пастуховъ. Мнж. 89. ''Отаман та здумав об'їжджати чабарні.'' Мнж. 131.&lt;section end=&quot;чабарня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабачина&quot; /&gt;'''Чабачи́на, ни,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чабак|Чабак]]'''. Ум. '''Чабачи́нка'''.&lt;section end=&quot;чабачина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабачок&quot; /&gt;'''Чабачо́к, чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чабак|чабак]]'''.&lt;section end=&quot;чабачок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабер&quot; /&gt;'''Чабе́р, бра́,''' ''м.'' Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. I. 135.&lt;section end=&quot;чабер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабрак&quot; /&gt;'''Чабра́к, ка́,''' ''м.'' Чепракъ. ''На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо.'' Млак. 65.&lt;section end=&quot;чабрак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабрець&quot; /&gt;'''Чабре́ць, цю, ча́брик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець]]'''.&lt;section end=&quot;чабрець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чабулькнути&quot; /&gt;'''Чабу́лькнути, ну, неш,''' ''гл.'' Сразу выпить. ''Наллє чарку, піднесе до рота та так і чабулькне! Аж денце блисне.'' Александров. у. Слов. Д. Эварн.&lt;section end=&quot;чабулькнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чавити&quot; /&gt;'''Ча́вити, влю, виш,''' ''гл.'' Давить, мять.&lt;section end=&quot;чавити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чавкати&quot; /&gt;'''Ча́вкати, каю, єш,''' ''гл.'' Шлепать (по грязи, водѣ). ''Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами.'' Сим. 199.&lt;section end=&quot;чавкати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чавун&quot; /&gt;'''Чаву́н, на́,''' ''м.'' 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. ''Чавун з окропом.'' Ком. II. 18. Ум. '''Чавуне́ць'''. Драг. 425.&lt;section end=&quot;чавун&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чавунний&quot; /&gt;'''Чаву́нний, а, е.''' Чугунный. ''Чавунні східці.'' Левиц. Пов. 132.&lt;section end=&quot;чавунний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чавучити&quot; /&gt;'''Чаву́чити, чу, чиш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чавити|Чавити]]'''. ''Чавучив дорогою.'' Черном.&lt;section end=&quot;чавучити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чав'ядіти&quot; /&gt;'''Чав'я́діти, дію, єш,''' ''гл.'' Хирѣть, чахнуть. ''Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер.'' Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.&lt;section end=&quot;чав'ядіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чагарець&quot; /&gt;'''Чагаре́ць, рця,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чагарь|чагарь]]'''.&lt;section end=&quot;чагарець&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0u9whrl9zjzmh58t7mfz4yittda8mkl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221400</id>
    <revision>
      <id>465423</id>
      <parentid>465219</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T20:36:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Visem</username>
        <id>3776</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5044" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Visem&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Читанка з історії України .

Передмова автора &lt;ref&gt;Передмова стосується до всього збірника в цілому, а не лише до 1 йего частини, якою являється ця книга.&lt;/ref&gt;.

Мета цеі книжки, як свідчить іі назва — допомогти учителев
викладати в школі історію Украіни. В сучасних обставинах, коли
доводиться робити перші спроби методичного переведення курсу,
учительство наше опинилося в незвичайно скрутному становищі:
сталоі методики історіі Украіни власне ще нема, серед широких
кол шкільних робітників бракує не лише методичної підготовки, а
й
докладного знання минулого
нашого народу , необхідні ж для
праці книжки дістати дуже важко , а то й зовсім неможливо, бо ба
гато з них встигло стати бібліографічною рідкостю. Тому конче необ
хiдно дати в руки учителям та людям, що готуються до шкільної
праці таку збірку, яка З одного боку поширює іх знання, з
другого - наводить матеріяли для використання на лекціях . Маючи на
меті переважно учителів та слухачів педагогічних шкіл , книжка
ця може бути не зайвою і безпосередно для школи в тім випадку ,
коли учні старіших або навіть середніх класів використуватимуть ма
теріяли іі під керу ванням вчителя .
Зрозуміло , що при таких умовах, збірник не може бути присто
сований до програму якоїсь школи ( розуміючи під словом „пристосо
ваний “ повну подібіність рубрик певного шкільного програму та
книжки ): він наводить матеріяли , що можна використати в кожній
школі відповідно віку та інтересам учнів, бо це є історичні іх жерела
і ріжниця для типів шкіл може бути лише в підході та освітленні
іх , а не в фактах. Але збіраючи матеріал, упорядчиця керувалася
думкою дати збірник в першу чергу для учителів початкових шкіл
і тому багато цінного та цікавого , що по змісту курсу ціеі школи не
Мае особливого значiвня , було усунуто.
Дві провідні думки керували упоряд чицею при складанні збір
ника : дати розвиток народнього життя й укласти це життя в цілком
конкретні, побутові форми. Відповідно першій ідеі брався такий ма
теріял, що дає яскравий нарис життя народнього в ріжні його мо
менти , а не малюе лише діяльність окремих осіб-історичних героїв .
Я не хочу цим сказати , що
біографія повинна бути усунена
з навчання історії , що індивідуальність історичного діяча не грає ніякої
ролі : безперечно, особисті якости мають деяке значіння , дають иноді
напрям діяльности , але кожний з історичних діячів е перш за все
продукт своеі доби та свого осередка і в залежности від них утворю
еться його індивідуальність . А тому треба рішуче застерегти від
перебільшування ролі окремої людини в історичному процесові, яке
зустрічається часто, все навчання в такому разі переводиться в формі
студіювання біографій окремих „ героів “, однаково як позитивних так
і негативних ; єдиний же чинник історичного життя — нарід - зовсім
зникае за ними.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1el47tvwns2bbzlcekqngxrhpvvk9q9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221401</id>
    <revision>
      <id>465472</id>
      <parentid>465223</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:37:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2745" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|СТЕП І СТЕП, ОДИН БЕЗ КРАЮ…}}

У вагоні безпосереднього сполучення Київ-Севастопіль невеличкий гурток нашої експедиції виглядає досить таки відокремлено й самотно серед хворих і відпочивальників, що поспішають до Криму.

Різні цілі, різні думки, різні й балачки… Вони — про температуру, про фунти, ліки, про доми відпочинку та санаторії; ми — про степові простори, птахів, звірів, гадів та комах.

Нетерпляче чекаємо того часу, коли можна буде вийти з поїзда й поринути в принадні незнані простори нашого приморського степу.

А поїзд тим часом, вирвавшись з київської куряви та спеки, перетинає невеличку смужку прикиївського полісся. Пробігають одна по одній знайомі дачні місцевості. На плятформах поодинокі похмурі постаті запізнілих дачників: або відпустка припала на осінь, або з помешканням у Києві не гаразд.

За Фастовом починається лісостеп, з присадкуватими стіжками збіжжя, ожередами золотої соломи та синюватими стрічками лісу на обрії. На полях уже порожньо, а димарі цукроварень, зібравши навколо себе величезні валки підвід з буряком, у веселому гаморі готуються до виробництва.

Ми перетинаємо поперек мало не всю Україну. За Знаменкою на полях з'являються лани кукурудзи та соняшника, а на станціях гори кавунів та динь: щодалі більше, щодалі дешевше.

В одному селі — радіо. На школі стремить висока антена, а другий кінець дроту на церковній бані зав'язано. На дзвіниці незабаром, мабуть, не буде вже дзвонів, в церкві десьто буде кіно чи клюб, а баня теж до чогось придатна. Хай під-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8vhcz5l2ez4qttygpkbav51hm5qdca1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465497</id>
      <parentid>465472</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/3]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/3]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2745" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|СТЕП І СТЕП, ОДИН БЕЗ КРАЮ…}}

У вагоні безпосереднього сполучення Київ-Севастопіль невеличкий гурток нашої експедиції виглядає досить таки відокремлено й самотно серед хворих і відпочивальників, що поспішають до Криму.

Різні цілі, різні думки, різні й балачки… Вони — про температуру, про фунти, ліки, про доми відпочинку та санаторії; ми — про степові простори, птахів, звірів, гадів та комах.

Нетерпляче чекаємо того часу, коли можна буде вийти з поїзда й поринути в принадні незнані простори нашого приморського степу.

А поїзд тим часом, вирвавшись з київської куряви та спеки, перетинає невеличку смужку прикиївського полісся. Пробігають одна по одній знайомі дачні місцевості. На плятформах поодинокі похмурі постаті запізнілих дачників: або відпустка припала на осінь, або з помешканням у Києві не гаразд.

За Фастовом починається лісостеп, з присадкуватими стіжками збіжжя, ожередами золотої соломи та синюватими стрічками лісу на обрії. На полях уже порожньо, а димарі цукроварень, зібравши навколо себе величезні валки підвід з буряком, у веселому гаморі готуються до виробництва.

Ми перетинаємо поперек мало не всю Україну. За Знаменкою на полях з'являються лани кукурудзи та соняшника, а на станціях гори кавунів та динь: щодалі більше, щодалі дешевше.

В одному селі — радіо. На школі стремить висока антена, а другий кінець дроту на церковній бані зав'язано. На дзвіниці незабаром, мабуть, не буде вже дзвонів, в церкві десьто буде кіно чи клюб, а баня теж до чогось придатна. Хай під-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8vhcz5l2ez4qttygpkbav51hm5qdca1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221403</id>
    <revision>
      <id>465508</id>
      <parentid>465226</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/4]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/4]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3845" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;тримує дріт антени, хай хоч тут допоможе селу, — новому селу, що виростає над старими злиднями та темрявою, допоможе зв'язатися через повітря з усім світом.

Ось промайнули комини [[w:Кам'янське|Кам'янського]], величні, ґрандіозні домни [[w:Дніпро (місто)|Дніпропетровського]].

[[w:Синельнікове|Синельнікове]]… А ось і Запоріжжя, майбутній Електропіль, енерґетично-індустріяльний вузол нової соціялістичної України.

За Запоріжжям уже справжній степ. Він розкинувся, розіслався — рівний — до обрію обабіч залізниці. Тільки шляхи, також рівні й широкі, позначаються на ньому стовпами куряви, де їдуть вози. Села трапляються тут зрідка, по крутих балках, де ще зеленіють дерева і виблискує вода.

Степ дуже бідний на воду. Під загрозою щорічної посухи стоїть він і чекає, доки тріпне ним могутня реконструкція, доки зросить його цілюща дніпрова вода, пущена могутніми двигунами [[w:Дніпровська ГЕС|Дніпрельстану]]. Степ бідний на воду, зате в степу ніщо не затримує буйних подихів вітру. І через те степові села завжди оточені цілою чередою кремезних лапатих вітряків.

Темної зоряної ночі наша експедиція вийшла з поїзда на невеличкій станції Новоолексіївці, щоб завтра ранком вирушити до [[w:Асканія-Нова (заповідник)|Чапель (Асканії)]], — найближчої мети нашої подорожі. Ми опинилися в справжнім степу, що простягся
{{c|{{fine|— аж до моря берегів.}}}}{{dhr|1em}}
{{rule|3em}}
У дальших наших подорожах ми перерізали південну частину українського степу поперек — від Кримської залізниці до Дніпра, від станції [[w:Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївки]] та [[w:Каховка (станція)|Кахівки]].

Це той степ, що з давніх давен був тимчасовим притулком для кочовиків — від печенігів до [[w:Ногайці|ногайських татарів]], був великим битим шляхом через Каспійські ворота — з Азії в Европу.

З давніх давен по цих степах точились криваві бійки, лилася кров, тупотіли коні, стогнали бранці й бранки. Тепер згадкою про ті стародавні часи стоять по степу великі й округлі німі могили. В східній частині цього степу, де є виходи на поверхню ґрунту каменя вапняка, — на могилах стоять сутулі кам'яні баби. Вік віків, сонце та вітер, дощі й морози стерли,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ts10x05q54ramjx224dyyxg9iad9jtl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221405</id>
    <revision>
      <id>465519</id>
      <parentid>465228</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/5]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/5]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3818" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зім'яли їхні пласкаті постаті. Верхи деяких могил уже розкопані: видно працювали вже й тут наші допитливі археологи.

А поруч із ними — багато нових, свіжих могил — слідів недавнього панування й лютування денікінщини, махнівщини, врангелівщини, — це красномовні пам'ятки недавньої героїчної боротьби, криваві щаблі до нового життя…

Красу й принади цього степу оспівано в піснях і думах козацьких. Про степ український багато писали й пишуть давні й новітні письменники. Степ — постійне тло ранніх оповідань [[Автор:Володимир Винниченко|Винниченкових]]; чарівним пахощам степового «євшану- зілля» віддав замолоду данину й [[Автор:Микола Вороний|Микола Вороний]]. [[Автор:Микола Чернявський|Чернявський]] теж захоплювався неосяжними просторами українських степів і грізними звуками степової бурі; композитор [[w:Степовий Яків Степанович|Степовий]] втілив вірш Чернявського в могутню блискучу мелодію, яку часто переказує киянам соковитим басом співак [[w:Донець Михайло Іванович|Михайло Донець]].
{{rule|3em}}
Ці думки, а також багато інших, роїлися в моїй голові вересневого холоднуватого росяного ранку, коли дужий асканівський авто, вщерть набитий людьми і пакунками, швидко залишивши позаду невеличку Новоолексіївку, прорізав степові простори.

Ми — серед степу… Степ — це передусім з погляду горожанина — колосальні віддалення. Ніде в інших краях, так як у степу, не відчувається потреба в автотранспорті, щоб зробити тут життя, побут, працю культурнішими, інтенсивнішими. Степ уже знає переможний грюкіт і корисну силу тракторів. Незабаром, коли запрацюють на повний хід наші велетні — тракторні заводи, степ першим вимагатиме їх у величезній кількості. Машинотракторні станції, що розгортаються і працюють у степу, тільки перші піонери механізованого й тракторизованого степу, що буде незабаром.

А за тракторами повинні прийти й незабаром прийдуть у степ авта. Безмежні степові обрії, величезні степові віддалення, нетерпляче чекають на них. Бо тільки швидкі, дужі авта допоможуть у потрібних нам темпах розбуркати й відживити цей багатющий, але такий сонний, нерухливий край.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6sgyiaxi7m1uoi9ri435x1qn7xxossz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221406</id>
    <revision>
      <id>465530</id>
      <parentid>465229</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/6]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/6]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3716" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А покищо авто в степу ще велика новина, це один з яскравіших проявів нової радянської культури. На другому бігуні протистоїть автові віковічний звичайний тубільний засіб пересування степу — «можара», величезний — довгий, широкий і високий віз. Навантажена над усяку міру збіжжям чи соломою, можара більше скидається на {{errata|«|}}огрядний двоповерховий будинок, ніж на засіб пересування. Можара й авто — це старе й нове в степу.

Правда, що в степу коні всюди добрі — расові, високі, в гарному тілі; вони аж виблискують на сонці своїми чистими, здебільшого гнідими боками. Добрий, хазяйновито триманий молодняк теж зразу кидається в вічі. Степовик кохається в доброму коневі й дбайливо плекає його. Степ — це безперечно головний осередок для розвитку українського коня. Таких коней, звичайних для степу, ні в поліссі ні в лісостепу в селянському господарстві ви майже не побачите.

Але найкращий кінь — не конкурент автові. А особливо в степу, де шлях — це один рівний безконечний стіл, де авто без усяких перешкод і небезпеки йде найбільшою швидкістю. Авто в степу не знає на шляху кутів та поворотів: цілиною, незайманим степом женеться він навпростець у тім напрямку, що йому потрібний.

Важко уявити собі, яка доля чекає коня в нашім степу. Сьогодніші темпи тракторизації й колективізації повинні швидко знецінити доброго степового коня, як робочу худобу. Залишиться, мабуть, кінь високої якости, расовий рисак, потрібний для нашої армії.

Заповідник Чаплі прекрасно довів власною практикою колосальну вагу авта в степу. Чаплі загубилися серед степу: на віддалі сімдесят верстов від залізничної станції, за п'ятдесят з лишком верстов від Кахівки (на Дніпрі). Це ж сімдесят і п'ятдесят верстов від найближчого культурного осередку, від телеграфного й телефонного зв'язку з цілим світом. Сімдесят верстов степу… Руки опускаються, коли уявиш собі становище культурної людини в такому далекому ведмежому закуткові. Але заповідник завів цілий автомобільний парк, заповідник зв'язався телефоном з найближчими культурними осередками —&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>li1mk7gdtpufz9n7dq9d5shx3ws2fgw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221407</id>
    <revision>
      <id>465541</id>
      <parentid>465230</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/7]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/7]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3772" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і становище різко змінилося. Півтори—дві години автом — і ви на залізниці; розмова телефоном чи передана телефоном телеграма в Харків, Москву, Київ — це вже задоволить і вибагливого. Ті ж таки величезні віддалення залишилися, але ви їх не відчуваєте. І гордо поглядаєте з авта на можару, навіть запряжену добрими степовими кіньми.

Треба сказати, що автомобіль і нові телефонні стовпи з дротом у безмежнім незайманім степу, на тлі могил та [[w:Ковила волосиста|тирси]], виглядають ніби якийсь анахронізм, але ж все наше життя і не тільки в степу, повне таких анахронізмів, бо вся країна велетенським темпом перебудовується, перетворюється на індустріяльно-аґрарну, стає на здорові міцні металеві підвалини. Отож — найбільше дайте нам таких анахронізмів…

Сонце вже зійшло й починає пригрівати. Ми серед степу. Що ж то за степ, який він?

Жовті, погорілі посушливого літа трави, жовті рідкуваті стерні. Цього року в степу весна й літо були посушливі — і хліба, і сіна через те вродило мало.

На могилах, мов стовпці, не рухаючись, сидять і пильно дивляться в далечінь степові орли. Це останні могикани старого степу, бо орли вимирають. Орел будує гніздо й виводить орлят у буйній гущавині степових трав, і виводить досить пізно. Коли косять степ, або збирають хліб, орлята ще молоді, ще не літають, і їх без жалю нищать. Через те орел поступається перед людиною, і колонізація степу, заорювання незайманих його просторів це смерть для степового орла.

Багато звірів та тварин винищила людина, опановуючи степові простори. Років 30—40 тому в степу забили останнього [[w:Кінь дикий|тарпана]] — дикого коня. А колись у високій степовій траві вони випасалися великими табунами. Ще раніше загинув могутній бик — [[w:тур|тур]]. У наших літописах розповідається, як Володимир Мономах полював на тура поблизу Києва. Поступаючись перед людською лавою, одходив тур на південь у степи, а років із 300 тому загинув назавжди — жодного в світі не залишилось. Так саме загинули в степу сайгаки, олені, байбаки. Дещо робить, щоб відродити і врятувати колишніх степових мешканців, наш заповідник.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>phtdzeziwmtvov0cvle6lmx5gpgdh1v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221408</id>
    <revision>
      <id>465550</id>
      <parentid>465231</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/8]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/8]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3732" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А покищо нас у степу зустрічають дрібні хижі птахи —  [[w:Лунь|луні]], [[w:Боривітер степовий|боривітри]]. Степові жайворонки перелякано зриваються при шляху, здіймаються в небо й співають своєрідної мелодійної пісні. У віддалі гордо походжають табуни срібно-попелястих [[w:Дрохва євразійська|дрохв]]. Це птахи дуже обережні; вони гніздують у пашні, але виводять малечу до жнив: через те то людність їм не загрожує.

Порожньо, безлюдно в степу. Тільки зрідка на обрії замаячить дві-три хати, без зелені, без кущів — це хутори.

Вже добре пригріло сонце і здивувало нас характерною степовою оманою — маревом. Раптом скирти сіна на обрії чогось затремтіли, захиталися, неначе піднеслися вгору, збільшилися… Між ними й нами заграла, понеслася в далечінь прозорими чистими хвилями блакитна вода, немов широка річка чи озеро. Так і потягло в ту принадну блакить, обмитися, впірнути, поплисти, освіжити й розім'яти стомлене тіло.

Це те саме марево, що дурить у пустелях стомлених мандрівників привидами оаз, пальм, відпочинку, води та прохолоди. Коли сонце добре припекло, то ми побачили на посохлих стернях та травах цілі моря; здавалося, що автові й виїхати нікуди.

Потім у Чаплях нам розповіли кумедну пригоду з гуртком довірливих екскурсантів. Находившись до півдня по гарячому сухому степу й побачивши вперше мінливу блакить марева, вони, скинувши сорочки й роззувшись, побігли купатися. Добре пробігалися — та даремно. Взагалі в степу, ба навіть у Чаплях, викупатися так, як ми це розуміємо, річ неможлива. Бо степ — 

{{block center|&lt;poem&gt;{{fine|Без озер, річок, без гаю.
Тільки з купами стогів.}}&lt;/poem&gt;}}

А важко в степу без води подорожньому. Ніде не сховаєшся від жахливої степової спеки. На шляху за кожним возом, а особливо за автом устають високі, густі хмари масного пилу, що сідає на вас міцним липким шаром, затрушує очі, забиває ніс, горло, легені. Коли ми приїхали до Чапель і поглянули одне на одного, то тільки плечима здвигали: замість живих людей, дуже між собою не схожих, стояв один якийсь чорний і страшний многоликий «сатана в бочці» з блискучими очима…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eue6q5tqy4xmjen716i9zfwq5xivobr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221420</id>
    <revision>
      <id>465551</id>
      <parentid>465247</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/9]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/9]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3620" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Перша зупинка наша була в селі Новотроїцькому. Тут більшість назов сел усе починається з «ново»; пересельці, з любови до залишених рідних країн попривозили з собою назви сел своєї батьківщини, з додатком того «ново»… І тепер ви натрапляєте на — Ново-Іванівку, Ново-Михайлівку, Ново-Троїцьке.

На майдані, проти церкви, де ми зупинилися, швидко зібралася юрба люду, малих і дорослих. Після перших хвилин взаємного оглядання й ніякового мовчання, ламається раптом лід умовности, — починаються запитання, балачки. Не дивно, що розмови швидко переходять на господарчі найболючіші справи. У {{errata|рзомовах|рзомовах}} ведуть перед два пересельці: один похмурий, песимистичної вдачі, з [[w:Сосницький повіт|Сосницького повіту]]; другий — смуглявий, живий, веселий з під Таращі; обидва нарікають на умови тутешнього рільництва.

— Земля тут, що й казати, дуже добра, дуже родюча. Якщо перепадають дощі, то хліба вродить такого, що там у нас на Україні й не чув. Та дощі тут щось не хотять перепадати…

— Отак, — ходять хмари, ходять, здається от-от випаде й дощ. А потім і розійдуться без пуття: от у мене, приміром, цього року земля була в семи полях, але на жодному й краплі дощу за всю весну не випало. Так хліб і погорів…

А висновки з цього вони обидва роблять не одинакові.

Песимістичний соснівчанин розгубився і втрачає {{errata|надіює|надію}} стати на ноги, як слід, загосподарювати. Безнадійно крутить головою і скіглить:

— Здохнути треба якнайшвидше в цім степу…

Колектива він боїться; машинотракторна станція здається йому якимись незрозумілими хитрощами.

А енерґійний дядько таращанський уже митикує, вже рештується пристосуватися до тутешніх умов, уже давненько думає про колектив та про нові умови господарювання:

— Землі тут «хватає»… Можна трохи хліба сіяти, але, головне, треба переходити на вівчарство.

Старі пересельці в більшості вже залишили невдалі спроби запровадити в нових умовах привезені з батьківщини способи господарювання. Почалось масове тяження до колективізації.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>su1fdwx5w3wfzmjwngq9sq5fagsg4ye</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221421</id>
    <revision>
      <id>465477</id>
      <parentid>465248</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/10]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/10]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3629" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Колективи ж бо навколо дістають від держави допомогу, дістають расових плідників і плекають дуже вигідну м'ясо-вовняну вівцю. На м'ясо й на вовну ціна добра — справа себе цілком виправдує.

І таращанець, очевидно, добре обізнавшися з новітніми плянами, цілком упевнено говорить:

 — Байдуже… побідуємо ще рік, а там покаже себе вівчарство. З вівчарства тут проживемо добре.

З його переконаних слів, з бадьорої посмішки ясно, що він справді незабаром стане в лави піонерів нового культурного господарювання, що на таких, як він, — енерґійних, упертих, завзятих, — наш новий степ швидко ростиме й розвиватиметься.

Сумний вигляд має степове село на наше незвикле око. Хати з «калибу» — глиняного кирпича; глиняно-солом'яні стріхи і тільки часами зрідка кидаються в вічі шахівниці різнокольорової черепиці та шіферу замість стріх. Тут немає дерев'яного матеріялу, а приставляти здалека дуже дорого коштує. Через те і паркани тут з калибу, а коло хатів та повіток стосами, як цегла коло будівель, стоять «кирпичі» кізяка, майбутнього зимового палива.

А хто не спромігся на глиняний паркан та не запас кізяка, щоб палити зимою, той просто загородився «кураєм», сухою рослиною, що зветься в нас «перекоти-поле». Цим кураєвим парканом він взимку і палитиме, не боючись залишити до весни садибу без паркана. Кураю в степу теж «хватає», і степове село його цілком використовує.

Коло хатів подекуди ростуть дерева, — але що то за нужденні дерева… Це виключно біла акація. На що вже вона невибаглива рослина, на що вже вона не боїться посухи, але й їй тут доводиться не з медом. Стовбури і гілля, покручені від посухи й зимової негоди, як кістляві руки в каліки, листя пожовкло. Видно, що росте дерево в великих муках, а дуже посушливими роками, казали нам, і зовсім засихає.

Дуже, дуже зрідка трапляються в садибах поодинокі садові дерева, здебільшого вишні. Переселець із півночі привіз з собою любов до «садка вишневого коло хати», але садок той тут дуже важко виплекати. Іще одне характерне для садиби&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>35ww9ub5dam7lqkhf1lwdh324nr4ii6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221422</id>
    <revision>
      <id>465478</id>
      <parentid>465249</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/11]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/11]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3839" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;в степовому селі. В кожному дворі збудовано на літо кухню: піч, ба навіть плитку з комином. Неначе на дачах під Києвом — у Боярці чи Ірпені. Це літня спека степова виганяє жінок з хатів куховарити на повітря.

Стоять і тут по селах наші знайомі — вітряки. Але й вони не такі в степу, як у нас. Бурхливих подихів степового вітру ніщо не спиняє. Він тут не боїться затишків, і через те вітряки тут не такі високі, як у нас, і стоять не на горбах за селом, а часто на майдані серед села. Вітер і тут їх добре крутить.

Мандруючи далі степом, побачили ми над шляхом щось незвичайне, неначе табір циганський. Ба ні, то зародок майбутнього нового селища — колектива. Це нові пересельці тільки но осідають на нових землях: побудували землянки й заходилися господарювати. Землянки низенькі, вбогі, з невеличкими вікнами, збудовані нашвидку. Та байдуже — це на короткий час. Незабаром стануть тут на їх місці нові колективні будівлі — спільні житла для людей, великі стайні та хліви для худоби.

Пересельцям, після лютої земельної тісноти правобережного лісостепу, голова паморочиться від безмежности степових просторів. Але свідомости вони ні на хвилину не втрачають, цупко беруться за нову землю, корінням вростають в неї. Коло землянок стоять новенькі машини, ходить худоба, невеличкі отари овець, бігає птиця. Привезли з далекої півночі навіть сторожів майбутнього скарбу — лютих-прелютих псів…

А на нивах поблизу гордовито й впевнено посуваються поруч чотири трактори, розтинаючи плугами степову цілину, а за плугами рівно скородять борони. Передній тракторист, молодий та веселий, аж очманів від сонця, вітру, від сміливої ходи трактора, а найбільше — від тих блискучих перспектив, що встають йому перед очима серед голого, досі безлюдного степу. Нові пересельці добре знають чого їм треба, а раз знають, то й дійдуть мети…

Привіт вам, найновіші колонізатори порожніх степових просторів, піонери нового господарства й нового життя на цих старих, багатющих, степових перелогах.

Ось ми в суцільному великому масиві тирсового степу. [[w:Ковила пірчаста|Ковил]] росте в степу з весни, використовуючи весняні води, а&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mxh57jrhx0y9rpjqnpug9cjrphal71c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221423</id>
    <revision>
      <id>465479</id>
      <parentid>465250</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/12]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/12]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3789" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;тирса, стара степова тирса розвивається восени, живлячись вогкістю літніх дощів. Тепер вона в повному розквіті — під буйним степовим вітром виблискує проти сонця хвилями срібла й золота. Ніби якийсь недбайливий господар із Шовкотресту розкидав по степу величезні шматки своєї барвистої продукції, і вона вбирає в себе наші чужі здивовані очі. Тільки подекуди з тирсових хвиль виглядає кермек (солянка), червонувата рослина, що проростає на солонцях, де сіль виходить на поверхню землі. Недавно виявлено, що цей кермек дуже корисна річ для чинбарства. Ну, і гаразд. В радянській країні ніщо не повинно пропадати даремно. Використаємо й кермек, коли він на щось придатний.

Ми старанно сходили й допитливо вивчали південний степ, займаний і цілинний, зарослий і голий. І ми знаємо деякі його властивості, його ознаки, його красу, його мешканців.

Ґрунти в степу не однакові; поруч з черноземлею є чимало і солонців. І досить поглянути на рослинність, щоб впізнати, де солонці, а де чорноземля. Більшу частину року в степу переважають сіруваті кольори. І звірина, і птахи, і тварини через те здебільшого одягнені в цей захисний колір, щоб зручніше ховатися від ворогів. Із звірів — лис, із птахів — орел не мають серед звірини ворогів, і тому дозволяють собі роскіш — мати барвистіші убрання. Серед комах тільки отруйні здалека позначаються різними барвистими фарбами; на них бо ніхто не полакомиться.

Степові орли, мов літаки, рівно пливуть у повітрі над степом, або сидять на стіжках сіна, чи на могилах. Орли–могильники улаштовують в степу свої церемонні засідання, немов у палаті лордів. Коли їдете по степових травах, з–під ніг ваших несподіванно пориваються цілі табуни швидких степових зайців. У тирсовім степу зайці вибивають собі стежки, зовсім, як люди, щоб не зарошуватися, ідучи тирсою. Хитрі лиси обережно ходять степом навколо заповідника. Ходять і з заздрістю поглядають на принадні парки, де така сила смачного й ще необережного птаства. Поглядають, але наблизитися бояться, добре знаючи страшну загрозу вогненного олива з рушниць пильної охорони заповідника.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kggdpadyuojorxsa18ddgxwpa3qw0y9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221424</id>
    <revision>
      <id>465480</id>
      <parentid>465251</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/13]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/13]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3596" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Жила колись в степу невеличка тваринка — [[w:Бабак степовий|байбак]], тваринка зовсім не шкідлива, а користи з неї було гарне хутро, що його вживали на облямівку кожухів. Була ще з байбака й інша користь. Виконував він у степу скромну ролю, хоч і несвідомого, але впертого меліоратора: копаючи норку на солонцях, він переміщував шари ґрунту так, що з солонця утворювався ґрунт, дуже схожий до чорноземель. Та байбак вимер в українськім степу; як спомин про нього, залишилися тільки невеличкі бугри розкопаної землі — його колишні норки — байбаковини. Вивчаючи степ, ви часто на них натрапите. А коли йтимете степом поблизу заповідника, то часто-густо з-під невеличкого кущика з грюкотом вилетить яскраво-пофарбований фазан, злякає вас і полетить низько над землею характерним довгохвостим силуетом.

Але дивіться добре під ноги, мандруючи степом, щоб не наступити на гадюку. Вона ліниво гріється на сонці, але раптом укусить, коли ви її зачепите. Гадюк у степу сила силенна. Від гадючого яду людина довго й тяжко хворіє, часами сліпне, часами її розбиває параліч.

Худоба ж, особливо дрібна, — вівці, — розпухає і гине.

Багато цікавого дає дослідникові цей чарівний, дикий, цілинний степ, — цікавого і нового.
{{rule|3em}}
А навколо миготять виблискують марева, мовчки плескаються в соняшнім промінні його чарівні неприступні хвилі. Здається, що опинився на якомусь зачарованому острові, і не виберешся з нього.

Але авто не знає чарів, не боїться зачарованих островів. Із свистом рве він повітря, здіймає під нами й за нами хмари куряви, залишає позаду Дорнбург, одну з економій державного заповідника, де скупчено зернову продукцію господарства, і простує далі степом до самого заповідника.

І ще степ і степ. А он у далечині, серед голого степу, розкривається привітна зелень садків і парків, майорить вежа водогону, обросла диким виноградом з червоним прапором на щоглі; навколо біліють чисті чепурні будівлі, простяглася довга вулиця селища, а за нею по обидва боки — садки.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6ewi1m6ojo8g4vophsnk7nn79q88v6w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221425</id>
    <revision>
      <id>465481</id>
      <parentid>465252</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/14]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/14]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="585" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Поминувши декілька можар, ми в'їздимо на вулицю. Ми в Чаплях.

Заповідник лежить у центрі південного українського степу. Чаплі можна зрозуміти тільки на тлі цих величезних степових просторів та й ці простори зрозуміти можна, як слід, тільки тоді, коли обізнаєшся з заповідником.

Отож — ходімо вивчати Чаплі.
{{dhr|3em}}{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2fj7gwri7jhv558u9vbvjlds4lmm73m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221426</id>
    <revision>
      <id>465482</id>
      <parentid>465254</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/15]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/15]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2723" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|{{sp|У ЧАПЛЯХ}}.}}

{{fine|(Державний степовий заповідник, кол. «Асканія Нова»).}}

{{block right|width=15em|{{smaller|«Асканія Нова» на європейця справляє не менше вражіння, як подорож за океан, у другу частину світу».&lt;br&gt;
{{sp|Проф. Гекк}}, директор берлінського зоосаду.}}}}

Після двогодинної невпинної їзди автом, коли очі ваші стомилися від безмежних степових просторів, коли вас обвіяли теплі ласкаві хвилі суховія й щедро вкрив чорний степовий пил, в далечині верстов за 10–15, з'являється Асканія.

Той, хто вперше їде до заповідника й нетерпляче чекає його побачити, розчаровується:

«Якийсь невеличкий лісок на обрії… і більше, нічого… Замість тих див і чудес, про які чув і читав».

Лісок збільшується. Вже здалеку видно, що навколо цього зеленого острова швидким пульсом (швидким, як на степовий темп) б'є життя.

Метушаться, працюють люди, видно великі отари овець, худоби. Навіть флегматичні степові можари рухаються швидше, як звичайно.

Серед зелені стремить висока кругла вежа заповідникового водогону з парапетом і тонкою стрункою щоглою. З парапету вдень і вночі пильно оглядає степ вартовий — чи не промайне, бува, десь смужка диму, чи не спалахне полум'я, — ознака страшного ворога — степової пожежі.

А з вершечка щогли вночі привітно світить далеко в степ електричний лихтар, який тут з пошаною звуть «маяком».

Ліворуч — лікарня й [[w:Кірха|кирха]], перетворена на кіно, вітряк, цегельня… Праворуч — чепурні чистенькі будиночки, яких багато бувало по старих великих маєтках. За будинками — дерева.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rhd0lklftlcgtuhdwc4wsbs1aq9zvg6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221427</id>
    <revision>
      <id>465483</id>
      <parentid>465255</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/16]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/16]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3363" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Ще один крутий поворот — і авто зупиняється на широкій довгій вулиці з будинками обабіч. Всі вони на один лад: білі, чисті, високі, з характерними, крутими черепичними дахами. І повз них рядами — та ж таки біла акація, жовтолиста, зачувріла.

— Так, так. Я вже справді не раз бачив і такі вулиці, і такі будинки, — геть усе: колись по старих маєтках, і недавно — по радгоспах.

Але киньте ваші безпідставні сумніви й упередження, скептичні мандрівники з далекого міста!

Киньте, бо ви ще нічого не бачили, нічого не знаєте!
{{rule|3em}}
Щира культурна гостинність і зразковий порядок вражають у Чаплях з першого ж кроку. Від пристойних, чистих, світлих кімнат екскурсійного дому, де, ввесь час міняючись, товчуться різні люди з різних закутків Союзу, починається це вражіння — і не залишає вас до кінця.

Професори й студенти, дослідники й школяри, художники й репортери, не кажучи вже про силу силенну масових робітничих, селянських та червоноармійських екскурсій, — всі здобувають у заповіднику не тільки вщерть нових вражінь, не тільки знаходять матеріяли для наукової роботи, а й сприятливі умови, щоб жити, обдивлятися, вивчати й працювати. Щодня привозить автобус з вокзалу нових відвідувачів і відвозить старих; щодня тачанки й можари, вщерть навантажені екскурсантами, виїздять у степ на досліди. І скільки захоплених розмов, скільки блискучих здивованих очей, ба навіть ахів та охів — в гуртках експансивної молоді.

Свої культурно–просвітні завдання заповідник виконує добре, і в цьому його велика заслуга.

Ми не екскурсанти, і через те у нас немає жодного пляну, жодної системи. Кожний робить, що хоче, іде, куди хоче… Цілковита воля…

Ходімо в зоопарк — тихо, поволі, без розмов, без галасу. Тоді ми побачимо його в усій красі.

Чепурно прибрані алеї густого парку, плутані лабиринтом, ведуть до ставка. У найбільшу спеку тут холодок і затінок,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5ittfm305sj15if8xbhc61w6lf55ypa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221428</id>
    <revision>
      <id>465484</id>
      <parentid>465256</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/17]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/17]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3872" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вершини старих дерев переплелися листям і соняшний промінь падає на стежки строкатими плямами, ніби продершись через густе мереживо. Поміж алеями — канави з чистою прозорою асканійською водою, а по канавах гуртками плавають спокійні нелякані качки. Не хатні качки, а звичайнісенькі [[w:Крижень|крижні]]. Це здебільшого, як і ми, тимчасові мешканці заповідника, невільні екскурсанти великої подорожі з півночі на південь. Ставки заповідника для них — тільки станція, тимчасовий відпочинок. Але тут їх ніхто не турбує, і поживши в заповіднику деякий час, вони скидаються скоріше на звичайних хатніх качок десь у селі на ставку, ніж на дику, обережну птицю.

Надвечір по алеях спокійно й поважно мандрують зайці — теж звичайні, дикі. Он охайний заяць чи зайчиха посеред алеї старанно робить свій вечірній туалет. Вони зійдуть з дороги перед вами, щоб зараз же після вас знову вийти на алею й далі чистити лапою за вухом, чи розчісувати вуса.

Густе мереживо паркового листя прорізає соняшний промінь. Він потрапляє в найзатишніші закутки. Під соняшним промінням найвибагливішими комбінаціями барвистих колірів виблискують екзотичні фазани різних видів, а серед них найкращі — сріблясті й золотисті. Колись у заповіднику жило кільканадцять видів фазанів, але вони так переплутались і перепарувались між собою, що утворили якусь невиразну мішанину, серед якої тільки сріблястого й золотистого напевно розпізнають. Фазанів взагалі багато в заповіднику, і через те вони вилітають у степ, де часто потрапляють на зуби хитрому лисові. А весною, коли час гніздуватися, в зоопарку відбуваються бої не на життя, а на смерть, за кожне затишне містечко для гнізда. Найлютіші вороги фазана це їжак та сорока: вони безжалісно випивають фазанячі яйця і, коли б за цим не стежили й з ними уперто не боролися, іжаки з сороками швидко винищили б пишний рід фазанячий.

Дика коза тихо переходить вашу стежку; здалеку якимсь дияволом бородатим перестрибне через алею тур і зникне, як мара, в кущах. У той же час на гиллі, в листі метушиться й щебече незлічене, різноманітне, дрібне птаство.

Подібного вражіння не дає жоден зоологічний парк.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5hqvqb4i1cmuzu7xj6ouzu0f2xqasgx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221430</id>
    <revision>
      <id>465485</id>
      <parentid>465258</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/18]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/18]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2776" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Бо навіть у найкращому з них тварина — в'язень, а тут усі вони вільні громадяни: геть і ті, що живуть у вольєрах, почувають себе вільно. Навіть жартуючи, ніхто не лякає в заповіднику ні звіря, ні птиці, і дика тварина тут, — ба, на жаль, тільки тут, — чує в людині друга. І цим насамперед цілком паралізується гостра мислівська жадоба стріляти, бо втрачається основний живчик кожного полювання — труднощі добути дичину. Не піднялася б рука стріляти там, де навіть полохливий заєць дивиться на вас по-приятельському, з довір'ям.

Але часами в зоопарку чути поодинокі постріли. Почувши постріли, шепніть «вічну пам'ять» хижакові, що спробував
{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Білорожеві флямінго ходять по мілині.}}}}

тут крадькома поживитися. Такий сміливий ласун неодмінно натрапить на зіркого доглядача Енгеля, що завжди тут у парку понад ставком з люлькою в зубах. Здебільшого він сидить з вудкою на березі, а в нього під рукою рушниця. Енгель має понад шістдесят років, гостре око й тверду, певну руку: його стара латана рушниця не знає промаху.

Вся краса зоопарку виявляється тільки тоді, коли перед вами розкривається ставок з його островами й берегами, збудованими так чудово й різноманітно, що кожна птиця знайде тут місце для гнізда і для відпочинку по своїй вдачі.

А птиці тут сила силенна… І звідкіля тільки не зібрано її на ці ставки? Білорожеві [[w:Фламінго рожевий|флямінго]] на високих тонких ногах поволі ходять по мілині й длубають дзюбами в воді і в болоті. Часами вони розкривають крила й на тлі зеленого парку полу-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ovj18mq9xzret34xqmyfa81au18cyhx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221431</id>
    <revision>
      <id>465486</id>
      <parentid>465259</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/19]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/19]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3750" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;м'ям горять їхні рожеві груди. Лебеді, гуси різних кольорів і видів, від південних до північних, качки, [[w:Пірникоза|норці]], [[w:Лиска звичайна|лиски]], [[w:Курочка водяна|курочки]]. Все це величезне пташине суспільство живе своїм надзвичайно цікавим життям: плодиться, росте, живиться й бореться за свою частку місця під сонцем.

Це вільне життя, що його ніхто не порушує, дає величезний, новий, невиданий досі матеріял для дослідника, спостерігача, а звичайна людина, озброївшись біноклем та фотоапаратом, може годинами з захопленням вдивлятися в побут цього інтернаціонального суспільства, де поруч з мешканцями європейської частини СРСР живуть численні представники обох Америк, Азії, Африки, Австралії.

Перші зорові й слухові вражіння зразу бувають хаотичні. Від складних гам і звукових мелодій, від барвистого збориська кольорів нова людина зразу тетеріє, і тільки згодом око й вухо виділяють найбарвистіших і голосистих: різнокольорових нільських гусей, білощоких гусарок і жовтувато-червоних [[w:Огар рудий|огарів]] з ніжними й голосними криками, як звук ріжка.

Зоопарк — це пташине царство. Тут сотні птиці розкошують, плавають, літають, сваряться й у кумедних позах сплять на воді й по берегах.

Ось група струнких степових журавлів, завжди спокійних поміркованих, чогось стривожилася, схвильовано поглядає вгору. В чім річ?

Ага, все зрозуміло… Он високо, в безхмарному синьому небі, ключем простягся «чорний шнур» журавлиний:

 — [[Струни/Том 2/Богдан Лепкий/Журавлі|«Чуєш: кру-кру-кру»]]…

Це сумне «кру» ледве чутно з височини, але воно, очевидно, дуже схвилювало степових мандрівників: вони довго ще поглядають у слід ключеві, хоч його не видно вже й не чути.

Ця хвилина журби й суму швидко тоне в живому гаморі заклопотаного птаства. Життя кипить…

Місячної ночі стихає на ставку: спить птаство, одні невгамовні огарі трублять інколи — дзвінко й мелодійно. Але тепер, восени, цей тихий сон часто порушують табуни перелітної птиці, що з шумом, свистом і криком сідають тут на підпочинок. Здіймається галас, метушня, вереск на добрих півгодини. А потім&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f20mi5i2uynejlw09q9irl3tkn0bp3a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221432</id>
    <revision>
      <id>465487</id>
      <parentid>465260</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/20]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/20]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3905" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;знову — тиша. Далекі подорожні, потиснувши тубільців, знайшли собі притулок, відпочинок, а завтра ранком знайдуть і харчі. Птахів тут добре годують…

Уночі, коли все втихомириться в Чаплях, нічну тишу порушує тільки стук моторів, що дають заповідникові світло й воду.

Що й казать… приємно довгого осіннього вечора, коли в степу вітри свищуть, сидіти в теплій хаті, коло електричної лямпи, за якоюсь культурною роботою. Електрика — це невід'ємна частина всіх наших культурних осередків, всього культурного життя.

Але хоч як важливо мати електрику, вода для заповідника важить багато більше. Без води загинув би і тваринний, і рослинний світ Чаплів. Із [[w:Артезіанська свердловина|артезійських]] колодязів [[w:Насос|смоками]] подається для потреб заповідника приблизно 40 мілійонів відер води на рік, і тільки десяту частину цього віддають на потреби суто- господарчі; решта йде на зрошування садів, парків і ставків.

Через те то вся система водогону і зокрема водогонна вежа правдиво визнається за «серце» заповідника. Коли це серце в посуху 1921 року перестало було на короткий час рухатися, то це завдало заповідникові більше шкоди, ніж усі жахливі пертурбації за громадянської війни. Через брак палива припинилася була робота водогону, почали висихати ставки, а через те — гинути тварини й птахи, засихати дерева. У ботанічнім саду ще й досі видно жертви тої страшної посухи, порожні місця або молоді паростки, де колись були старі, хороші дерева. Героїчні зусилля українського [[w:Народний комісаріат землеробства СРСР|Наркомзему]] забезпечили заповідник антрацитом. Тоді знову запрацювало серце і почало відроджуватися життя. Тепер це серце пульсує цілком нормально.

Від ставка сходимо на вишку, і перед нами нові чуда заповідника. В прекрасній дротяній загороді, площею коло ста гектарів, кільки десятків різноманітних копитних тварин: лам, [[w:Олень благородний|маралів]], оленів, гну, ланів, антилоп. І вся ця рогата й безрога компанія ходить здебільшого родинами з маленькими дітьми, ходить, як на волі, пасеться, годується коло жолобів, п'є воду з спеціяльно влаштованого озерка, лежить і стоїть оригінальними мальовничими групами.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>elgdqovtk0wyf5nsvhrn9g90eo1x1zb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221433</id>
    <revision>
      <id>465488</id>
      <parentid>465261</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/21]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/21]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3829" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А ще далі, вже зовсім у відкритім степу, без жодних загорож, пасуться зебри, яки, олені. Зовсім, як звичайна худоба. А окремо разом з худобою, з сірими круторогими українськими волами і коровами, нечисленними останніми нащадками старих чумацьких корів та волів, — ходять великі, темні, неначе мітичні постаті — зубри, бізони й гібриди зубрів, бізонів і рогатої худоби.

На що дивитися, чому віддати увагу? Чи масивним, неначе з якогось чорного мармуру висіченим зубрам і бізонам, чи смущастим рухлявим зебрам… А он бородатий гну, на чолі цілого табунця, зустрівся коло жолоба з струсевим виводком. І старий гну, і старий [[w:Страус|струсь]] виявляють серйозні войовничі наміри. Але струсь перший кидається на гну, гонить його в степ, а за ним утікає й увесь табунець. І маленькі незграбні струсята безборонно живляться з жолоба після такої блискучої батькової перемоги.
{{rule|3em}}
І птиці, і ссавці в заповіднику дають силу нового, цікавого матеріялу для висновків наукових і практичних.

Деякі тварини, привезені в Чаплі з інших країн, у нових для них умовах можуть тільки жити, але не розмножуються. Флямінго прекрасно живуть в заповіднику, але не виявляють жодного наміру вити гнізда. Є думка, що для розмноження їм бракує солоної морської води, на якій вони живуть постійно у себе на батьківщині, але ця думка нічим не стверджена.

Інші виявляють інстинкт розмноження, несуться, але дуже погано сидять на яйцях. Серед цих треба згадати насамперед африканських струсів. Без втручання людини, без інкубатора, без пильного догляду, вони б не дали приплоду в заповіднику.

Але є багато таких, що живуть і плодяться в таврійському степу, як десь у себе на далекій батьківщині. Лама — дуже близька американська родичка верблюдів старого світу. Вона живе головне в Перу, в Південній Америці, де найкраще себе почуває на узгір'ях Кордільєрів. Не зважаючи на те, що лама гірська тварина, вона живе й плодиться в наших степах. Горбатий бик — [[w:Зебу|зебу]], що походить з Індії, але поширений і в Африці, як — тибецький бик, що живе на абсолютній височині 4000–6000 метрів, — обидва живуть і плодяться в заповіднику. Антилопи,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>amcmamv09m3mh13xmckjkxjzvyeowg2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/22</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221436</id>
    <revision>
      <id>465489</id>
      <parentid>465265</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/22]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/22]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4305" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;гарна й [[w:Нільгау|нільгав]], походженням з передньої Індії, перша степова, друга переважно лісова; африканські антилопи куду та [[w:Канна (антилопа)|канна]], — всі вони акліматизувалися в заповіднику, а канна ще й особливо добре розмножується. Так саме добре живуть і плодяться кримські та манжурські олені, гривастий баран з північної Африки та нарешті [[w:Муфлон|муфльон]], останній дикий баран, що досі зберігся в Европі. Муфльон, зокрема, цілком приручений в заповіднику: цілий табун муфльонів пасеться в степу за кілька кілометрів від оселі й сам без пастуха приходить у заповідник на водопій.

Проблема акліматизації не вичерпується тільки но розмноженням. Поруч із цим стоїть питання — з одного боку — про строки розмноження, а з другого — про пристосування організму чужої тварини до {{errata|змінк|змін}} {{errata|ліматичних|кліматичних}}. З цього погляду досвід у заповідника багатий на надзвичайно цікаві факти. Деякі ссавці й птиці з південної півкулі землі, де літо буває тоді, коли в нас зима, весна, — коли в нас осінь, — дотримуються умов своєї батьківщини. Австралійський струсь — [[w:Ему|ему]] — кладе яйця в заповіднику зимою; африканський оленебик саме на нашу сувору зиму скидає свою зимову вовну й залишається в літньому вбранні. Цікаво, що ці звички виявляють і ті {{errata|екземляри|екземпляри}}, що, народившись у заповіднику, нічого й не знають про свою батьківщину.

З другого боку,  [[w:Чорний гну|білохвостий гну]], що ніколи не знав холоду на батьківщині, одягає в нас на зиму теплу вовну й тим захищає себе від морозу. Південно–американські струсі — [[w:Нанду|нанду]], — хоч і мешканці південної півкулі, цілком пристосувалися до наших умов, несуться весною й плодяться дуже добре.

Величезної ваги набирають в заповіднику досвіди з гібридізацією. Були спроби — і цілком вдалі — добувати нащадків від зебри й коня. Від парування зебри з нашими кіньми в заповіднику був приплід, так звані, зеброїди, дуже добра робоча худоба, але цілком нездатна до розмножування.

Колись у таврійському степу жив дикий кінь тарпан, але його давно без жалю винищили. Щоб відродити в степу дикого коня, повернути йому його колишнього мешканця, з величезними труднощами в [[w:Джунгарія|Джунгарській пустелі]], схожій з умовами українських степів, добули іншого дикого коня, так званого [[w:Кінь Пржевальського|коня Пржевальського]]. Дикі коні цілком пристосувалися до наших&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>op69ms10yo3s25qgboarqe6c7fwr8ka</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/23</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221437</id>
    <revision>
      <id>465490</id>
      <parentid>465267</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/23]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/23]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3857" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;природних умов, плодилися в нас, давали нащадків від схрещування з нашими звичайними, тутешніми кіньми. Нащадки диких і наших коней також усі здатні до розмноження, дужі, витривалі, і можуть бути дуже корисною робочою худобою. На жаль тільки, ці нащадки всі загинули в руках білих за громадянської війни.

Сприятливі наслідки дало також парування звичайних овець з дикими — муфльонами; те ж саме маємо з різними видами оленів.

Але особливого значіння набуває парування зубрів і бізонів між собою і з сірою українською худобою. Заповідник у цій справі має багатющий матеріял і виключні можливості. Зубр теж колись жив у степах і зокрема в степах українських, але це було порівнюючи давно. [[w:Перша світова війна|Імперіялістична]] й громадянська війна призвела до того, що в цілому СРСР, за винятком Чаплів, не залишилося майже жодного зубра. І люди їх нищили, і сами вони через якісь причини вироджувалися, вимирали.

Восени 1927 року в заповіднику було три зубри, шість бізонів та тридцять чотири зубро-бізони з різним відсотком крови зубра й бізона. Зважаючи на величезну важливість збереження зубра, наукові робітники заповідника заходились відроджувати чистого зубра шляхом послідовного парування тварин мішаної крови (зубра{{errata||–}}бізона сіроукраїнської худоби) з чистим зубром. 1925 року заповідник дістав двох зубрів плідників: і почав цю роботу. Року 1926 був приплід, що мав уже три чверти крови зубра. Через чотири роки, коли цей приплід буде дорослий, тобто цього 1930 року, заповідник матиме від нього молодняк уже з {{frac|7|9}} крови зубра. Ці тварини вже матимуть цілковитий вигляд зубра, при чому домішування крови бізона та сірої худоби вже позитивно позначається на нащадках: вони здорові, життєздатні й плодючі.

Треба було б окремо й дуже багато говорити про цілинний степ заповідника. Шість тисяч [[w:Десятина (одиниця площі)|десятин]] цілинного, ніколи не займаного, не ораного степу, — абсолютного заповідника, — це така величезна цінність, що переважає навіть зоопарк. Вивчити степ — це значить вивчити й розв'язати таємниці чорноземлі, а це має колосальне значіння не тільки наукове, а й цілком практичне.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q42bd8npv3c4da24texda0ry5yuuf4n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/24</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221439</id>
    <revision>
      <id>465273</id>
      <timestamp>2022-08-25T11:59:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3713" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Відомий дослідник українських степів, а зокрема заповідногсі степу в Чаплях, проф. [[w:Пачоський Йосип Конрадович|Пачоський]], що понад 25 років свого життя присвятив розв'язанню степової проблеми, каже, що все в заповіднику можна руками людськими відродити й відбудувати, за винятком цілинного степу, який всіляко треба зберігати.

Коли шириться розорювання вільних земель, коли незаймані досі простори через економічні й соціяльні причини йдуть під плуг і косу, вага цілинного степу збільшується; збільшується й тяження до нього наукових дослідників, хоч про асканійський цілинний степ написано вже цілі томи спеціяльних праць.

Але сама можливість вивчити рослинне життя там, де на ньому зовсім не відбивається вплив людський, і далі принадна. І далі йде вивчення цілинного степу.
{{rule|3em}}
Власне кажучи, Чаплі являють собою комбінат, що складається з двох частин: наукової й господарчої. Основна думка законодавчих актів, що створили заповідник, полягає в тому, що господарча частина є базою для наукової роботи. Ми коротенько спробували визначити ті шляхи й напрямки, якими йде і йтиме ця наукова робота. Як і вся наша радянська наука, наукова робота заповідника скерована в практичний бік: вона мусить використати ввесь живий матеріял, що його зібрано з цілого світу, мусить вивчити умови призвичаїння чужих тварин до нашого підсоння, способи змішування деяких тварин між собою, перетворення диких тварин на хатніх, щоб таким чином відшукати для людини найкращі способи господарювання взагалі, а в степу зокрема. В цій справі зроблено чимало, але ввесь величезний комплекс заповідника відкриває перед науково–дослідчою думкою ще колосальні перспективи на багато років уперед.

Розгортається й господарство заповідника. Адже заповідникові належить величезна територія — 42 тисячі гектарів. З цих величезних просторів на цілинний степозоопарк та інші заклади наукового значіння припадає порівнюючи невеличка частина. Решта земель понад 30 тисяч гектарів — оті неосяжні простори степові — належать господарчій частині.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aqsnrbfhfnjzecuzxtlsej7i0unc9ky</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465491</id>
      <parentid>465273</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/24]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/24]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3713" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Відомий дослідник українських степів, а зокрема заповідногсі степу в Чаплях, проф. [[w:Пачоський Йосип Конрадович|Пачоський]], що понад 25 років свого життя присвятив розв'язанню степової проблеми, каже, що все в заповіднику можна руками людськими відродити й відбудувати, за винятком цілинного степу, який всіляко треба зберігати.

Коли шириться розорювання вільних земель, коли незаймані досі простори через економічні й соціяльні причини йдуть під плуг і косу, вага цілинного степу збільшується; збільшується й тяження до нього наукових дослідників, хоч про асканійський цілинний степ написано вже цілі томи спеціяльних праць.

Але сама можливість вивчити рослинне життя там, де на ньому зовсім не відбивається вплив людський, і далі принадна. І далі йде вивчення цілинного степу.
{{rule|3em}}
Власне кажучи, Чаплі являють собою комбінат, що складається з двох частин: наукової й господарчої. Основна думка законодавчих актів, що створили заповідник, полягає в тому, що господарча частина є базою для наукової роботи. Ми коротенько спробували визначити ті шляхи й напрямки, якими йде і йтиме ця наукова робота. Як і вся наша радянська наука, наукова робота заповідника скерована в практичний бік: вона мусить використати ввесь живий матеріял, що його зібрано з цілого світу, мусить вивчити умови призвичаїння чужих тварин до нашого підсоння, способи змішування деяких тварин між собою, перетворення диких тварин на хатніх, щоб таким чином відшукати для людини найкращі способи господарювання взагалі, а в степу зокрема. В цій справі зроблено чимало, але ввесь величезний комплекс заповідника відкриває перед науково–дослідчою думкою ще колосальні перспективи на багато років уперед.

Розгортається й господарство заповідника. Адже заповідникові належить величезна територія — 42 тисячі гектарів. З цих величезних просторів на цілинний степозоопарк та інші заклади наукового значіння припадає порівнюючи невеличка частина. Решта земель понад 30 тисяч гектарів — оті неосяжні простори степові — належать господарчій частині.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aqsnrbfhfnjzecuzxtlsej7i0unc9ky</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221440</id>
    <revision>
      <id>465275</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:02:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Anna Korcheva</username>
        <id>9256</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: ВСЕУКРАЇНСЬКА БІБЛЇОТЕКА Ч. 7.  „МОЄМУ КРАЮ”  Поезиї ХРИСТЇ АЛЧЕВСЬКОЇ.   ЧЕРНІВЦІ 1914. НАКЛАДОМ РОСТИСЛАВА ЗАКЛИНСЬКОГО.   НАЦІОНАЛЬНА ПАРЛАМЕНТСЬКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="307" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Anna Korcheva&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ВСЕУКРАЇНСЬКА БІБЛЇОТЕКА Ч. 7.

„МОЄМУ
КРАЮ”

Поезиї
ХРИСТЇ АЛЧЕВСЬКОЇ.


ЧЕРНІВЦІ 1914.
НАКЛАДОМ РОСТИСЛАВА ЗАКЛИНСЬКОГО.


НАЦІОНАЛЬНА
ПАРЛАМЕНТСЬКА
БІБЛІОТЕКА
УКРАЇНИ&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nti2dxdt579w7uv3rvlkpcvk1eotbgt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/25</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221441</id>
    <revision>
      <id>465276</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:07:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3976" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У степу дуже важкі умови господарювання. Зимою тут лютий холод та снігові замети, влітку страшенна спека та посуха. Через те рільництво в заповіднику розгортається порівнюючи повільно й є другорядною галуззю господарства. Року 1927 під посівами в заповіднику було щось із 8 тисяч гектарів, цього 1930 року засівна площа становитиме 10 тисяч гектарів — і далі збільшення засіву не піде. Серед культур на першому місці стоїть озима пшениця, при чому сіють переважно посухостійкі та морозостійкі гатунки, з ярих зернових культур на першому місці стоїть ячмінь, з просапних кукурудза та соняшник, і трави: люцерна й [[w:Могар|могар]].

Що треба відзначити в роботі заповідника — це дуже цікаві й цінні спроби з новими культурами. Серед нових культур перше місце займає [[w:Бавовник звичайний|бавовняник]]. Спроби поширити бавовняну культуру в наших степах, — можна вже з певністю сказати, — дають добрі наслідки. Скоростиглі гатунки бавовняника цілком достигають у степу й дають прибутку карбованців із 80 на гектар. Добрі наслідки дають досліди з [[w:Рицина|клішовиною]], що з неї добувають рицинову олію. Кліщовина дає пересічно 1,3 тонни на гектар. Переводять досліди ще з джутовою рослиною — [[w:Гібіск конопляний|кенафом]], [[w:Арахіс культурний|земляним горіхом]], соєю тощо. Всі ці досліди мають на меті поширити в нас ті культури, що ми їх досі довозили з закордону.

Але центр господарчої ваги в Чаплях не рільництво, а вівчарство. Колишні власники маєтку Асканія Нова, в часи найбільшого розквіту вівчарства, мали на степах своїх чотириста тисяч овець. Але потім — поволі цю кількість зменшували. У 1917 році в Асканії було тільки понад 26 тисяч овець, а року 1921, після громадянської війни та посухи, залишалося овець тільки 4 з лишком тисячі, та й та невеличка отара була знесилена й виснажена.

Починаючи з цього року, вівчарство в Чаплях швидко відроджується: 1926 року вже є 12 тисяч овець, 1927 — 22 з половиною тисячі овець, а в 1929 році щось понад 30 тисяч штук. Найбільша кількість, що її можна мати тепер на землях заповідника, — це 40 тисяч, і ця кількість за нормальних умов має бути в 1935 році. Тоді на гектар землі припадатиме приблизно 1,5 вівці. Така кількість овець забезпечує нормальне віднов-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o60wrwtg7ox7vz7qobvjjui3jwk6fam</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465492</id>
      <parentid>465276</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/25]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/25]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3976" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У степу дуже важкі умови господарювання. Зимою тут лютий холод та снігові замети, влітку страшенна спека та посуха. Через те рільництво в заповіднику розгортається порівнюючи повільно й є другорядною галуззю господарства. Року 1927 під посівами в заповіднику було щось із 8 тисяч гектарів, цього 1930 року засівна площа становитиме 10 тисяч гектарів — і далі збільшення засіву не піде. Серед культур на першому місці стоїть озима пшениця, при чому сіють переважно посухостійкі та морозостійкі гатунки, з ярих зернових культур на першому місці стоїть ячмінь, з просапних кукурудза та соняшник, і трави: люцерна й [[w:Могар|могар]].

Що треба відзначити в роботі заповідника — це дуже цікаві й цінні спроби з новими культурами. Серед нових культур перше місце займає [[w:Бавовник звичайний|бавовняник]]. Спроби поширити бавовняну культуру в наших степах, — можна вже з певністю сказати, — дають добрі наслідки. Скоростиглі гатунки бавовняника цілком достигають у степу й дають прибутку карбованців із 80 на гектар. Добрі наслідки дають досліди з [[w:Рицина|клішовиною]], що з неї добувають рицинову олію. Кліщовина дає пересічно 1,3 тонни на гектар. Переводять досліди ще з джутовою рослиною — [[w:Гібіск конопляний|кенафом]], [[w:Арахіс культурний|земляним горіхом]], соєю тощо. Всі ці досліди мають на меті поширити в нас ті культури, що ми їх досі довозили з закордону.

Але центр господарчої ваги в Чаплях не рільництво, а вівчарство. Колишні власники маєтку Асканія Нова, в часи найбільшого розквіту вівчарства, мали на степах своїх чотириста тисяч овець. Але потім — поволі цю кількість зменшували. У 1917 році в Асканії було тільки понад 26 тисяч овець, а року 1921, після громадянської війни та посухи, залишалося овець тільки 4 з лишком тисячі, та й та невеличка отара була знесилена й виснажена.

Починаючи з цього року, вівчарство в Чаплях швидко відроджується: 1926 року вже є 12 тисяч овець, 1927 — 22 з половиною тисячі овець, а в 1929 році щось понад 30 тисяч штук. Найбільша кількість, що її можна мати тепер на землях заповідника, — це 40 тисяч, і ця кількість за нормальних умов має бути в 1935 році. Тоді на гектар землі припадатиме приблизно 1,5 вівці. Така кількість овець забезпечує нормальне віднов-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o60wrwtg7ox7vz7qobvjjui3jwk6fam</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Христя Алчевська. Моєму краю. 1914.pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221442</id>
    <revision>
      <id>465277</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:12:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Anna Korcheva</username>
        <id>9256</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{Block_center| &lt;poem&gt; I. Менї, здасть ся, все те снилось: Висока скеля і степи І гай, і пишная діброва І знов дитячі, вільні сни...  А в них так щиро і сердечно Лунав громади рідний спів І заливався соловейко В повітрі легкому степів.  І знов сіяли в небі зорі Над домом...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="959" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Anna Korcheva&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{Block_center|
&lt;poem&gt;
I.
Менї, здасть ся, все те снилось:
Висока скеля і степи
І гай, і пишная діброва
І знов дитячі, вільні сни...

А в них так щиро і сердечно
Лунав громади рідний спів
І заливався соловейко
В повітрі легкому степів.

І знов сіяли в небі зорі
Над домом тим, де жив колись
Плугатарь ниви молодої,
Де тихі бесіди велись...

І знов душі моєї крила
Зненацька білі одросли,
І з криком щастя полетїла
Я на далекії степи.

І там, де сонце закотилось
Над ясним обрієм степів,
В обіймах волі степової
Розлягся мій свобідний спів!&lt;/poem&gt;
}}        1*&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dibsf4n041melduzct5iy35oy40iu5d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221443</id>
    <revision>
      <id>465278</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:14:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="204" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{block center|{{rule}}{{rule}}
{{c|ОБГОРТКА П. КОВЖУНА}}
{{rule}}{{rule}}}}


{{c|З друкарні Видавничої Спілки „Діло“, Львів, Ринок ч. 10.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2ilvt6qx0wcxeljzgnad3fbggixedlu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/26</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221444</id>
    <revision>
      <id>465279</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:16:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3987" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;лення степової рослинности. Зважаючи ж на те, що господарство заповідника певну площу засіває кормовими травами на сіно, для такої кількосте овець буде цілком забезпечено й потрібну кількість кормів.

Зрозуміла річ,, що розвиток вівчарства полягає не тільки в збільшенні числа овець. Величезне значіння має і якість овець, їхня порода, бо від породи залежить та користь, що її вівця дає господарству. На шлях поліпшення якости овець господарство заповідника стало 1925 року. Відомий знавець скотарства, проф. [[w:Іванов Михайло Федорович (зоотехнік)|Я. Ф. Іванов]], 1925-го року став на чолі всієї науково–скотарської роботи в заповіднику. Щоб поліпшити склад отари, проф. Іванов купив у Сполучених Штатах Північної Америки 100 маток і 23 барани [[w:Меринос|мериносів]], так званих «рамбульє» і в Німеччині 10 баранів і 30 маток мериносів, так званих «прекосів». Обидва ці види мериносових овець дають дуже добру вовну, м'яку, тонку й довгу, так звану «камвольну», бо її розчісують гребінцями на спеціяльних машинах (Kamm — гребінець, Wolle — вовна). Крім того, американські й німецькі мериноси дають добре м'ясо. Ввесь напрямок вівчарства в заповіднику є продукція камвольної вовни; через те мериноси займають головне місце в отарі. Загалом американські мериноси дають щорічно вовни: баран — 8–12 кгр., вівця 5–6 кгр. Минулого року в заповіднику кращі барани дали щось із 15 кгр., вівці — 9,2 кгр. Отож якісний склад мериносової отари в заповіднику досить високий. Німецькі мериноси дають вовни трохи менше, якість її мало чим гірша за американську. Проте вони мають ті переваги, що швидко ростуть і добре акліматизуються в умовах нашого степу.

Серед овець, що дають добру вовну, схожу до мериносової, та добре м'ясо, слід згадати [[w:Цигайська вівця|цигайських]]. Цю породу овець розводять на Балканах і в нас у Криму. Заповідник придбав у Криму 100 добрих маток і декілька баранів, щоб поширювати цигайських овець у степу, як вигідну породу, що здавна тут добре розводилася. Крім доброго м'яса та вовни, цигайська вівця дає добру шкіру, що з неї чинять так званий [[w:Сап'ян|сап'ян]]; дає й молоко. Цигайські вівці були в степу колись поширені, але останніми часами ця порода дуже підупала. Тепер заповідник, з доручення&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>org617bwbxsv15edcevgk0jrd3njnga</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465493</id>
      <parentid>465279</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/26]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/26]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3987" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;лення степової рослинности. Зважаючи ж на те, що господарство заповідника певну площу засіває кормовими травами на сіно, для такої кількосте овець буде цілком забезпечено й потрібну кількість кормів.

Зрозуміла річ,, що розвиток вівчарства полягає не тільки в збільшенні числа овець. Величезне значіння має і якість овець, їхня порода, бо від породи залежить та користь, що її вівця дає господарству. На шлях поліпшення якости овець господарство заповідника стало 1925 року. Відомий знавець скотарства, проф. [[w:Іванов Михайло Федорович (зоотехнік)|Я. Ф. Іванов]], 1925-го року став на чолі всієї науково–скотарської роботи в заповіднику. Щоб поліпшити склад отари, проф. Іванов купив у Сполучених Штатах Північної Америки 100 маток і 23 барани [[w:Меринос|мериносів]], так званих «рамбульє» і в Німеччині 10 баранів і 30 маток мериносів, так званих «прекосів». Обидва ці види мериносових овець дають дуже добру вовну, м'яку, тонку й довгу, так звану «камвольну», бо її розчісують гребінцями на спеціяльних машинах (Kamm — гребінець, Wolle — вовна). Крім того, американські й німецькі мериноси дають добре м'ясо. Ввесь напрямок вівчарства в заповіднику є продукція камвольної вовни; через те мериноси займають головне місце в отарі. Загалом американські мериноси дають щорічно вовни: баран — 8–12 кгр., вівця 5–6 кгр. Минулого року в заповіднику кращі барани дали щось із 15 кгр., вівці — 9,2 кгр. Отож якісний склад мериносової отари в заповіднику досить високий. Німецькі мериноси дають вовни трохи менше, якість її мало чим гірша за американську. Проте вони мають ті переваги, що швидко ростуть і добре акліматизуються в умовах нашого степу.

Серед овець, що дають добру вовну, схожу до мериносової, та добре м'ясо, слід згадати [[w:Цигайська вівця|цигайських]]. Цю породу овець розводять на Балканах і в нас у Криму. Заповідник придбав у Криму 100 добрих маток і декілька баранів, щоб поширювати цигайських овець у степу, як вигідну породу, що здавна тут добре розводилася. Крім доброго м'яса та вовни, цигайська вівця дає добру шкіру, що з неї чинять так званий [[w:Сап'ян|сап'ян]]; дає й молоко. Цигайські вівці були в степу колись поширені, але останніми часами ця порода дуже підупала. Тепер заповідник, з доручення&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>org617bwbxsv15edcevgk0jrd3njnga</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221445</id>
    <revision>
      <id>465280</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:18:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2048" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block right|{{c|''Галі з Лопатинських Бурачинській&lt;br/&gt;присвячує авторка.''}}}}

У невеличкому столичному місті Ч. мало хто любив „полкового“ годинникаря, Максима Цезаревича. Був це прикрий дивак і скупар. Непривітливий не лиш супроти власної родини, але супроти чужих, що з своїми годинниками приходили до нього. Принесете йому іноді годинник направити, а він наче великий павук, що зігнувся над мушкою — похилений над годинником та піднявши задумливо брови, вдивляється у складний механізм, як лікар, що тримає руку недужого, а опісля або загляне до середини і відставить поспішним рухом годинник на бік, із гнівним поглядом і лише погляне на вас поважно. „Хорий, дуже хорий“ — скаже, — прийдіть за місяць, щоб можна до того часу добре випробувати. Може пораджу.“ Або віддасть із словами: „Пропав безнадійно, киньте“ і більше нічого. Коли Ви постоїте і окруження дивака зацікавить вас на хвилину, коли мимоволі ваше вухо заслухається в ріжноманітне тикання годинників, тоді він зараз стає похмурий. „Справа мається так, як кажу вам, пане. В мене нема часу, ось і цей годинник жде на мою руку і той і той уже від тижня дочиста розі-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f7fbo7hcitizkr0fxbu0xgmaeuuu1uz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221446</id>
    <revision>
      <id>465281</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:21:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2581" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;браний, інші також ждуть. Нема часу.“ Ледви відкивне головою і — пішов.

А коли „хорий“ уже вилікується і годинникар його вам віддасть, то — як поставить вам ціну — хоч клякай, не спустить. — Давніше було добре — скаже їдко, — доки не знали, яка хвилина дорога, а тепер зле. Не приносіть, будь ласка, до мене свого приятеля, коли занедужав вдруге. Є й інші майстри, а „полковий“ (як сам він себе називав, бо до нього багато військових заходило) — лише один. Мене Господь лиш одним часом наділив на цім світі. Вдруге мені не бути годинникарем, як колись мій механізм подякує“ — всміхнеться сумно і порухає значуче бровами. Не старий іще, хоч на висках посивів, був високий, гарно збудований, із клясичними рисами, ходив мов якийсь командант по своїй невеличкій, дуже чисто прибраній робітні з піднятою головою і оглядав на стінах свої годинники, яких було багато: одні на продаж, другі до направи — як перешіптувались один з одним. Деякі казали, що він відмовляє молитви, другі, що має хвилини коли розмовляє з примарами, а треті говорили, що вправляється в латинській мові і по латині лаяв публику, що недоцінювала його праці. Докладно не знав ніхто змісту його розмови з собою.

На стіні між годинниками висів теж шкіряний карбач і ніхто не був певний, чи в роздражненні той гарний дивак не стягне його зо стіни і не свисне комунебудь над вухами. Лиш одно знали: Максим Цезаревич ніколи не орудував неправдою, нікого не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rcn0uy93irn2si5mimcexre71l328u1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221447</id>
    <revision>
      <id>465282</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:23:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2443" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;обманив. Його слово було їдке мов іржа, твердше мов камінь, але коли він говорив, то видно було, що має за собою моральну силу.

Зпоміж його дітей, трьох доньок і одного сина було, як здавалося, лиш одно йому миле — син-одинак Юліян. Інші діти доньки і наймолодшу називав він механічними колісцями, які згідно з законами обертались і окружали мотор, мов сателіти.

Коли малому Юліянові минуло шість років, вільно йому було лишатись у робітні батька на якийсь час. Але там він не смів плакати. „Коли хочеш плакати“ — наказував батько, — „то скажи й забирайся.“ Брав його на коліна та показуючи йому деякі годинники, притулював їх йому до вуха; дитина замовкала від несподіваного чуда, стримувала віддих, або всміхалась.

Коли ж іноді дитині тут чогось забажалося, чого батько не міг дати, тоді суворий батько вказував на карбач і говорив: „Найкраще іди геть“. Ці слова означали ще ласку, якою доньки-„колісцята“ лише рідко могли почванитися. Тоді малий відходив, але оглянувшись кілька разів за дорогим для нього недосяжним предметом; а батько стояв із піднесеною рукою, ніби з карбачем і вдивлявся у личко дитини, чи запановує вона над своїм бажанням.

Одного разу принесли до направи шварцвальдський годинник у формі невеликого домика, де наверху була ластівка, так прегарно вирізьблена, що приковувала хочби яке вибагливе око. Шестилітній&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0i0kjsv2olf28hrey4shtfenudmt6gh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221448</id>
    <revision>
      <id>465283</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:26:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1930" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;хлопчина, побачивши ніби живу пташку на хатині аж писнув від подиву. Йому відразу забажалося притиснути ластівочку до себе.

— Тату, дайте — кликнув і простяг руки за годинником, що стояв між іншими на столі, біля якого сиділа непохитна постать поважного батька. Батько похитав заперечливо головою, вдаючи, що не бачить дитини коло себе.

— Я нічого пташечці не зроблю, — впевняв благальним поглядом малий і простягнув ручку вдруге. Батько підвів очі від роботи та ніби, всміхаючися, сказав:

— Але вона може тобі щось зробити.

— Вона кусає?

— Вона може відлетіти…

Дитина вдивилася зачудовано на батька.

— Відлетіти?

— Так усе, що гарне не завжди можна мати. Краще залиши її, а тепер йди вже і не перешкоджай.

Хлопчик вийшов. Не минуло кілька хвилин, коли він знову зявився. Прийшов і станув як раніше, коло стола і намагався побачити вдруге гарну пташку.

— Вона ще сидить — прошептав, боячися звернути батькову увагу на себе.

— Пташечко моя маленька, ти відлетиш?

Батько підняв на синка строгий погляд:

— Хочеш конче, аби вона відлетіла? Йди, повторяю.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bajqm3nrttv7pcexnnonjnveri365wo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/27</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221449</id>
    <revision>
      <id>465284</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:26:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3994" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Українського Наркомзему, має на меті не тільки розводити цигайських овець у себе, а продавати плідників і маток високої якости селянству, щоб піднести їхнє вівчарство.

З тією ж таки метою — забезпечити селянське господарство вівцями м'ясо–вовняними, але з продукцією грубої вовни, — заповідник розводить [[w:Волоська вівця|овець волоських]] та [[w:Курдючна вівця|чунтуків курдючних]].

Волоська вівця дуже добре розводиться в селянському господарстві, витривала й невибаглива. Дає пересічно 3–4 кгр. грубої вовни, що йде на вовняні вироби та сукна, і смачне м'ясо. Чунтуки чи курдючні вівці теж дають грубої вовни 2–2½ кгр., добре м'ясо й сало. Курдючна {{errata|вівчя|вівця}} відкладає сало в подушки на стегна коло хвоста, що звуть [[w:Курдюк|курдюками]]. В курдюках вівці збирають 4–5 кілограмів, а в кращих часом навіть до 12 кгр. сала. Вівці його використовують, як запас, коли доводиться голодувати. Заповідник має 250 голів волоських овець і 600 чунтуків. Така кількість дасть змогу поширювати в селянських господарствах корисних овець.

В українських степах здавна добре поширювалися молочно–смущкові вівці, зокрема каракулі та маличі. Заповідник знову відроджує цю галузь вівчарства. На батьківщині каракульської вівці — в [[w:Бухара|Бухарі]] — придбали високої якости 40 маток і 52 барани, в Криму купили 50 маток сірих маличів. Каракулі дають чорну, маличі — сіру вовну, 4–5 кгр. на рік, і досить пожиточне молоко. Але головне, задля чого розводять цих овець, — [[w:Смушок|смушки]], себто шкіра, що її здирають з новороджених ягнят. Блискучі кучеряві чорні смушки каракульських овець коштують тепер дуже дорого. Так саме високо ціняться сірі смущки маличів.

Крім цього, заповідник придбав англійських м'ясних овець — шропширських, гемпширських та лінколнських, щоб спробувати розводити ці породи в степу, а також, паруючи їх з іншими, одержати кращі нові типи овець, найкорисніших за степових умов.

Основний прибуток вівчарства в заповіднику — від продажу вовни. Отож стриження овець і готування вовни до продажу — це дуже важлива господарча робота. Деяких овець стрижуть двічі на рік, знавці цієї справи — стрижії — ножицями та спеціяльними машинами. За стриження вівці платиться пересічно&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jzgza2hp9wjmnwjc8gu4j367t2ccn98</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465494</id>
      <parentid>465284</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/27]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/27]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3994" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Українського Наркомзему, має на меті не тільки розводити цигайських овець у себе, а продавати плідників і маток високої якости селянству, щоб піднести їхнє вівчарство.

З тією ж таки метою — забезпечити селянське господарство вівцями м'ясо–вовняними, але з продукцією грубої вовни, — заповідник розводить [[w:Волоська вівця|овець волоських]] та [[w:Курдючна вівця|чунтуків курдючних]].

Волоська вівця дуже добре розводиться в селянському господарстві, витривала й невибаглива. Дає пересічно 3–4 кгр. грубої вовни, що йде на вовняні вироби та сукна, і смачне м'ясо. Чунтуки чи курдючні вівці теж дають грубої вовни 2–2½ кгр., добре м'ясо й сало. Курдючна {{errata|вівчя|вівця}} відкладає сало в подушки на стегна коло хвоста, що звуть [[w:Курдюк|курдюками]]. В курдюках вівці збирають 4–5 кілограмів, а в кращих часом навіть до 12 кгр. сала. Вівці його використовують, як запас, коли доводиться голодувати. Заповідник має 250 голів волоських овець і 600 чунтуків. Така кількість дасть змогу поширювати в селянських господарствах корисних овець.

В українських степах здавна добре поширювалися молочно–смущкові вівці, зокрема каракулі та маличі. Заповідник знову відроджує цю галузь вівчарства. На батьківщині каракульської вівці — в [[w:Бухара|Бухарі]] — придбали високої якости 40 маток і 52 барани, в Криму купили 50 маток сірих маличів. Каракулі дають чорну, маличі — сіру вовну, 4–5 кгр. на рік, і досить пожиточне молоко. Але головне, задля чого розводять цих овець, — [[w:Смушок|смушки]], себто шкіра, що її здирають з новороджених ягнят. Блискучі кучеряві чорні смушки каракульських овець коштують тепер дуже дорого. Так саме високо ціняться сірі смущки маличів.

Крім цього, заповідник придбав англійських м'ясних овець — шропширських, гемпширських та лінколнських, щоб спробувати розводити ці породи в степу, а також, паруючи їх з іншими, одержати кращі нові типи овець, найкорисніших за степових умов.

Основний прибуток вівчарства в заповіднику — від продажу вовни. Отож стриження овець і готування вовни до продажу — це дуже важлива господарча робота. Деяких овець стрижуть двічі на рік, знавці цієї справи — стрижії — ножицями та спеціяльними машинами. За стриження вівці платиться пересічно&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jzgza2hp9wjmnwjc8gu4j367t2ccn98</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221450</id>
    <revision>
      <id>465285</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:28:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1913" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Вона не відлетить, татку — прошептав хлопчина — я її не візьму в руки. Я тільки на неї дивитися буду. Не зроблю їй нічого.

— Так, не зробиш їй нічого. А відки ти це знаєш?

— Бо так. Вона гарна і я її люблю. Вона така гарнесенька.

Та тут зайшла несподівано зміна з батьком. Його очі блиснули гнівом і він крикнув:

— Не дивися на те, що не може бути твоє, й не бажай чужого. Іди, бо плакати не вільно.

І дивне диво. Чи відчула дитина, що цей строгий батько, який мов злодій, що потайки радувався загарбаним скарбом — так само скрито любувався цією гарною дитиною, вдаючи з себе невблагально строгого? Хлопчина не збентежився, тільки сказав:

— Не кричіть, татку, вона зараз відлетить — прижмурюючи раптом оченята. Простягнув пястучок і то відкриваючи, то замикаючи його, як це роблять діти, щоб виявити тим своє сильне бажання добути бажаний предмет, — не рухався з місця.

— Ти ще тут? Де карбач?

Хлопчина розплакався.

— Ти чого плачеш?

Юліян мовчав, хлипаючи.

— Скажи, чого плачеш? Ти вже не вмієш говорити?

Хлопець притакнув головою.

— Хочеш мати її?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5iehqz4f9b3b8x8sq7pbihx79cn4rbh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221451</id>
    <revision>
      <id>465286</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:31:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2188" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{errata|—|}} Хлопець притакнув головою.

— І не будеш ніколи більше {{errata|плкаати|плакати}}, коли її дістанеш? Уважай, що відповідаєш.

Хлопчик помахав головкою живо на знак, що „не буде“ і простяг лакомо руку. Та в ту мить трапилось щось жахливе. Батько схопив карбач із стіни, підняв його високо вгору і тільки чути було пронизливий крик.

Карбач лежав далеко в куті кімнати, коли батько побілівши мов крейда випровадив у сіні малого, що душився від стриманого плачу. Важко віддихаючи приступив сам до вікна і притиснувши там чоло до шиби, — стояв без руху… Хтось поклав йому руку на рамя і він переляканий, оглянувся. То була його бабуня по матері, білоголова бабуся з чорними блискучими очима, з інтелігентним обличчям, з усього вигляду „пані“ — хоч уже добре похилилася, а все ще ростом імпозантна.

— Защо ти карав дитину?

— Я поступаю згідно з вашими засадами. Цілком згідно з вашими засадами.

— Защо?

— Щоб не приспособлювався до брехні, яка буде з ним разом виростати. Думаєте, мені це так легко? Але… в моїм віці ніхто не починає всього спочатку. Залишіть мене бабуню! Він мій одинак… і саме тому, що одинак…

Тут він урвав, а бабуня всміхаючись болюче і не відповідаючи нічого, вийшла з робітні.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ib7za4i7ym3ap60917hd8ehim232zfy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/28</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221452</id>
    <revision>
      <id>465287</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:34:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3739" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;5 коп. і дається харч. Руно, тобто ціла вовна з вівці на спеціяльних решетах чиститься й пакується в великі мішки, вагою 150–240 кгр., при чому окремо пакують руна овець різної статі, віку, породи та гатунку.

Крім овець, в заповіднику розводять рогату худобу та свиней. З рогатої худоби відроджується стара [[w:Сіра українська порода|сіра українська степова]] худоба, що раніше використовувалася тут, як робоча. Але вола в господарстві швидко заступає кінь, а також трактор і автомобіль. Молока сіра худоба дає мало. І через те виникає думка використати худобу, як м'ясну, шляхом парування її з скоростиглою м'ясною романьольською худобою, змінивши умови утримання й харчування її. Поруч з українською розводять у заповіднику червону німецьку молочну худобу. Червоні німецькі корови, расові й добре тримані, дають дуже багато молока: від 156 до 175 відер річно.

[[w:Велика біла порода|Біла англійська свиня]], що її плекають у заповіднику, велика, швидкоросла; п'ятимісячні кнурці важать до 80 кілограмів, а річні підсвинки — 160–162 кгр. Расові свині заповідника йдуть на продаж околишньому селянству. За поросят уже платять по 70–75 крб. за штуку.

Уся згадана господарча робота в скотарстві вимагає серйозного наукового керівництва. Поліпшення складу овець, рогатої худоби та свиней різних порід, парування й виведення нових порід, способи годівлі, догляду тощо — все це вимагає попередньої наукової роботи. Так само потрібне наукове вивчення якости вовни різних овець, умови її поліпшення та інше. Всю цю наукову дослідну роботу переводить дослідна і племінна скотарська станція.

Тепер господарство заповідника в доброму стані. Величезні багатства державні можна бачити в степу в великих отарах мериносів, що ходять косяками під охороною чабанів та величезних лютих псів чабанських.

Не тільки багатства, а й чинники усуспільнення сільського господарства — могутні колони тракторів орють степ та виконують силу робот в господарстві.

Величезні стіжки сіна — ґрунтовні запаси на випадок всілякої несподіванки в степу; чудовий табун сірої української ху-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ea336i9n525yn4sgm50stdawuyckv2v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465495</id>
      <parentid>465287</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/28]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/28]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3739" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;5 коп. і дається харч. Руно, тобто ціла вовна з вівці на спеціяльних решетах чиститься й пакується в великі мішки, вагою 150–240 кгр., при чому окремо пакують руна овець різної статі, віку, породи та гатунку.

Крім овець, в заповіднику розводять рогату худобу та свиней. З рогатої худоби відроджується стара [[w:Сіра українська порода|сіра українська степова]] худоба, що раніше використовувалася тут, як робоча. Але вола в господарстві швидко заступає кінь, а також трактор і автомобіль. Молока сіра худоба дає мало. І через те виникає думка використати худобу, як м'ясну, шляхом парування її з скоростиглою м'ясною романьольською худобою, змінивши умови утримання й харчування її. Поруч з українською розводять у заповіднику червону німецьку молочну худобу. Червоні німецькі корови, расові й добре тримані, дають дуже багато молока: від 156 до 175 відер річно.

[[w:Велика біла порода|Біла англійська свиня]], що її плекають у заповіднику, велика, швидкоросла; п'ятимісячні кнурці важать до 80 кілограмів, а річні підсвинки — 160–162 кгр. Расові свині заповідника йдуть на продаж околишньому селянству. За поросят уже платять по 70–75 крб. за штуку.

Уся згадана господарча робота в скотарстві вимагає серйозного наукового керівництва. Поліпшення складу овець, рогатої худоби та свиней різних порід, парування й виведення нових порід, способи годівлі, догляду тощо — все це вимагає попередньої наукової роботи. Так само потрібне наукове вивчення якости вовни різних овець, умови її поліпшення та інше. Всю цю наукову дослідну роботу переводить дослідна і племінна скотарська станція.

Тепер господарство заповідника в доброму стані. Величезні багатства державні можна бачити в степу в великих отарах мериносів, що ходять косяками під охороною чабанів та величезних лютих псів чабанських.

Не тільки багатства, а й чинники усуспільнення сільського господарства — могутні колони тракторів орють степ та виконують силу робот в господарстві.

Величезні стіжки сіна — ґрунтовні запаси на випадок всілякої несподіванки в степу; чудовий табун сірої української ху-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ea336i9n525yn4sgm50stdawuyckv2v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221453</id>
    <revision>
      <id>465288</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:34:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2173" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;За годину відчинилися злегка двері і мале, бліде личко із слідами сліз в очах, але спокійне, показалося наново. Батько сидів плечима до дверей і випускав густі клуби диму з короткої люльки. Його брови то здіймалися, то опадали над очима. Це був у нього знак живішого думання.

— Я плакав, татку…

Батько прокинувся. Його погляд промайнув по сплаканім обличчі сина.

— Я плакав, татку… — почувся ніби шелест удруге, вже цілком близенько, хоч несміливо.

— Не було потрібно, сину.

Дитина мовчала хвилину, потім шукала очима чогось у батькових очах, що ховалися перед нею.

— Я ще лиш один раз хочу подивитися на неї, татку. Маленький раз — і хлопчина показав свій дрібоненький пальчик, на доказ, як це має бути коротко.

— Гадаєш, вона краща, як усі ті, що літають?

— Ага, гарніша — відповів і потакнув головкою. — Я хочу на неї зовсім зблизька подивитися.

Батько порадив йому, щоб краще всім пташкам на дворі приглянувся і сам яку зловив. Пташка буде літати… Він знає, як птиці літають високо-високо і цвірінькають, і щебечуть, присідають на галузки по деревах, ховаються між листочками, по землі шукають зернят. А він зловить. Малий дивився зацікавлений на батька і слухав з увагою. Нараз спитав:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i9waev3nnk4eecdbi2j0jjewwy0he72</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221454</id>
    <revision>
      <id>465289</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:38:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1916" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— А як я зловлю її, то вона буде моя?

— Авжеж не моя.

— І зможу плакати?

— Ліпше було б, мій сину, і я хотів би, щоб ти ніколи не плакав.

— А як я буду великий, то… ти будеш мене бити?

— Ні. Я не буду тебе бити. Лиш не треба обіцювати того, чого не можна дотримувати.

Дитина дивилась уважно батькові в очі, не розуміючи його зовсім, а видко було, що бажала зрозуміти. Нараз по хвилині надуми, начеб віднайшла щось у памяті, скрикнула несамовито.

— Але я буду плакати, татку, я хочу пташку — і вибухла щирим плачем.

— Чому будеш? — спитав батько майже з переляком.

— Бо буду — спищав, — не маю сили панувати над собою.

Батько зморщив брови, мов у фізичнім болю.

У його душі щось йому сказало: „Ти нікого не обманеш, мій сину…“, а голосно додав: „Не задивляйся на те, що не може бути твоє. Карбачі болять хоч би із чужої руки…

Узяв хлопчину за плечі, вивів його до бабуні, а сам засів до стола і заглибився в свою працю. Годинники тикали, і тихенький цокіт мав якийсь дивний вплив на майстра. Час-від-часу він заплющував очі, опускав голову на поруччя крісла і так&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2dgkqbep8jpwgxiatoyzz958qinq29b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/29</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221455</id>
    <revision>
      <id>465290</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:39:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1728" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;доби; расові білі англійські свині, — все це наслідки перших років мирного плянового господарювання в заповіднику.

Кілька день перебування в заповіднику дали багатющий матеріял нашій експедиції, і керівник її, і всі учасники почували, що завдання виконали, бо придбали чимало різноманітного природничого матеріялу. А ще більше вражінь, прекрасних

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Чабан із другом-помічником.}}}}

незвичайних вражінь залишив у нас цей оригінальний закуток, ця оаза серед степів таврійських, оаза з блискучим майбутнім.

Ця оаза має вже столітню історію.

[[w:Микола I (російський імператор)|Микола перший]] 1828 року дуже охоче подарував герцогові [[w:Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський|Ангальт-Кетенському]] 47 тисяч десятин землі для розвитку вівчарства й конярства. Але не пощастило чогось німецькому герцогові з вівцями в степах таврійських, і з 1856 року Чаплі, які герцог називав Асканія Нова на спомин про свій німецький маєток&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0mnxwmlkfx2gnk346qefmcdv6zsgbcu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465496</id>
      <parentid>465290</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/29]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/29]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1728" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;доби; расові білі англійські свині, — все це наслідки перших років мирного плянового господарювання в заповіднику.

Кілька день перебування в заповіднику дали багатющий матеріял нашій експедиції, і керівник її, і всі учасники почували, що завдання виконали, бо придбали чимало різноманітного природничого матеріялу. А ще більше вражінь, прекрасних

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Чабан із другом-помічником.}}}}

незвичайних вражінь залишив у нас цей оригінальний закуток, ця оаза серед степів таврійських, оаза з блискучим майбутнім.

Ця оаза має вже столітню історію.

[[w:Микола I (російський імператор)|Микола перший]] 1828 року дуже охоче подарував герцогові [[w:Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський|Ангальт-Кетенському]] 47 тисяч десятин землі для розвитку вівчарства й конярства. Але не пощастило чогось німецькому герцогові з вівцями в степах таврійських, і з 1856 року Чаплі, які герцог називав Асканія Нова на спомин про свій німецький маєток&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0mnxwmlkfx2gnk346qefmcdv6zsgbcu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221456</id>
    <revision>
      <id>465291</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:41:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2355" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;задумувався. Чи відпочивав, чи щось працювало в його мізку — невідомо.

{{c|*}}

Росте і розвивається гарно фізично і духово молоденький Юліян Цезарович, але вже замітне, як у нього бере верх майже хоровита ощадність та деспотизм батька. Сувора батьківська рука над доньками, і над хлопцем, дедалі вже юнаком Юліяном, викликає в хаті часто сірий настрій. Крім Юліяна у домі ще троє дівчат. Мати — поважна, маломовна і терпелива добра ґаздиня в обширній хоч низькій хатині була зразкова ґаздиня. Але старий годинникар усе відказував, буцімто ніде не бачив стільки недбальства й ліні, як по „словянських домах“. Пані Цезаревич (із священичого дому) мала лиш одну відповідь, що — Господь суддею над усіми та що доки в неї руки живі, доти й буде все добре й чистота в її хаті. А те, що до чоловіків належить, нехай творять вони.

Часами з закутків кімнат чути було тихі, стримувані суперечки між старшими сестрами. Ішло про те, котра має одягнути новішу одежу, коли обидві разом хотіли вийти з хати. На їх несміливі докори, що їм конче треба окремої сукні та капелюха, батько відповідав сухо, що обидві враз не мусять виходити, бо люксусу у своїй хаті як убогий не може підтримувати. Часто ударяв так сильно об стіл, що поскладані там годинники аж тремтіли — і відсилав дівчаток до матері. Іншим разом брав&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5oqburnelgm3eskpemhtr7arsmtyn4g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1794</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221457</id>
    <revision>
      <id>465292</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:45:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту  | рік = 1836  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227768 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227768] }}   [[Категорія:Метричні книги]] [[Категорія:Звенигородський повіт]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="451" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту
 | рік = 1836
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227768 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227768]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Звенигородський повіт]]</text>
      <sha1>9gwvlzuoh0syxjp290fnalxeac1cr66</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1795</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221458</id>
    <revision>
      <id>465293</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:45:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту  | рік = 1836  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227776 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227776] }}   [[Категорія:Метричні книги]] [[Категорія:Звенигородський повіт]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="451" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Звенигородського повіту
 | рік = 1836
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227776 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227776]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Звенигородський повіт]]</text>
      <sha1>1zwuagbu5qeq0l2h1tfkg7wc2o6ty6k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1796</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221459</id>
    <revision>
      <id>465294</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:46:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви Живоносного Джерела Пресвятої Богородиці с. Братська Борщагівка Київського повіту  | рік = 1836  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109251818 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109251818] }}   Категор...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви Живоносного Джерела Пресвятої Богородиці с. Братська Борщагівка Київського повіту
 | рік = 1836
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109251818 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109251818]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>libyqyzhslyx1ngux21hadt1og8aeox</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221460</id>
    <revision>
      <id>465295</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:46:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2497" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;карбач і радив спробувати самим запрацювати на хліб. Дівчата вмовкали, — і висувались одна по другій із кімнати із сльозами в очах.

— І чого ж ти таке доказуєш, чоловіче, ніби між мужеською челядю в кухні — упоминала своїм мирним голосом терпелива жінка, який стискав жаль серца за доньками, що були скромні у своїх вимогах, були їй помічні понад свій вік, щоб придбати до хати те, чого батько або не визнавав за потрібне, або не годен був своєю пильністю здобути. — Чи ти не розумієш, що це дівчата й молоді? — говорила впоминаючи. — Ей, Максиме, Максиме, — не любиш ти своїх доньок. Чим вони перед тобою провинились, що так жорстоко поводишся з ними? Чи ти ніколи не помітив, які з них гарні діти виробилися?

— Зоня — наша найстарша… золотоволоса як ти, — перебив їй усміхаючись, — тому я і вибрав собі її на мою помічницю, і дасть Біг, виховаю з неї такого годинникаря, якого ще ця столиця не мала. Я не ходжу між своїми дітьми з заплющеними очима. Але мало що значить гарна одіж, капелюхи, навіть гарна зверхність. Те, що щось значить, ховається тут. — При тих словах ударяв себе у груди. „Центр важний, жінко, центр! Коли вони стануть матерями і будуть виховувати свої діти, нехай з них виховують силу, характер і залізо, а не малпів, що лиш безплідними словами орудують. Виховуючи свої діти, ми мусимо незабувати, що ми їх і для України виховуємо. А вона потребує іншого, як&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1cfvunmb6d0xxq5ti9w1aqzlllpvbw3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/30</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221461</id>
    <revision>
      <id>465296</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:46:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3845" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Асканія, — переходять в руки багатого німця [[w:Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович|Файна]], відомого в свої часи вівчаря. Про цього Файна до наших часів зберіглися анекдоти, ніби в нього більше було собак коло табунів овечих, ніж в інших вівчарів — овець. Коли ми згадаємо, що один час у нього було до 400 тисяч овець, то можна припустити, що ці анекдоти мають певну підставу.

Через одруження Файнів з Фальцями, Файни збільшили не тільки маєтки, а й своє прізвище й стали Фальц–Файни. Правда, що селяни так і не визнали цих комбінацій з прізвищами і завжди звали й ще досі звуть Фальц–Файна Файном.

Останній Фальц–Файн і був фундатором заповідника. Людина з вищою природничою освітою, він захопився спробами повернути в степ його колишніх мешканців, а потім ідеями акліматизації та метизації, і витрачав багато коштів на цю справу. В архіві маєтку зберіглися матеріяли, що свідчать про величезну роботу, яку він провадив, щоб організувати свій зоопарк на зразок кращих закордонних зоопарків. Він уживав протягом декількох років просто таки героїчних зусиль, щоб добути диких коней Пржевальського з Джунгарської пустелі, він добував з Америки бізонів, з Африки антилоп, з середньо-азійських степів [[w:Сайгак|сайгака]], щоб відродити в степу його колишню багату фавну. Та й без архіву видно, що Фальц-Файн робив усе неабияк, що це безперечно було людина талановита.

Чаплі притягають до себе силу силену наукових дослідників і митців різних галузів. Увечері, в столовці, серед робітників заповідника, за довгими столами ви зустрінете й відомого московського зоолога, і зоотехнічну експедицію українського Наркомзему, і дослідників [[w:Всеукраїнська академія наук|ВУАН]], і художників анімалістів&lt;ref&gt;Художники, що малюють тварин.&lt;/ref&gt;, що малюють тут цілі прекрасні альбоми птахів і тварин асканійських, і нарешті цілу зграю фото-репортерів московських, харківських та інших газет.

Про Чаплі багато писано, багато говорено, але залишається ще говорити чимало. Одна героїчна історія боротьби за Заповідник в епоху громадянської війни — надзвичайно цікава сторінка. Тут проходили німці, деникинці, врангелівці, махновці&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jgzq4fmkk0pw9c3097hwhoe9i63hdpu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465498</id>
      <parentid>465296</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/30]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/30]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3845" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Асканія, — переходять в руки багатого німця [[w:Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович|Файна]], відомого в свої часи вівчаря. Про цього Файна до наших часів зберіглися анекдоти, ніби в нього більше було собак коло табунів овечих, ніж в інших вівчарів — овець. Коли ми згадаємо, що один час у нього було до 400 тисяч овець, то можна припустити, що ці анекдоти мають певну підставу.

Через одруження Файнів з Фальцями, Файни збільшили не тільки маєтки, а й своє прізвище й стали Фальц–Файни. Правда, що селяни так і не визнали цих комбінацій з прізвищами і завжди звали й ще досі звуть Фальц–Файна Файном.

Останній Фальц–Файн і був фундатором заповідника. Людина з вищою природничою освітою, він захопився спробами повернути в степ його колишніх мешканців, а потім ідеями акліматизації та метизації, і витрачав багато коштів на цю справу. В архіві маєтку зберіглися матеріяли, що свідчать про величезну роботу, яку він провадив, щоб організувати свій зоопарк на зразок кращих закордонних зоопарків. Він уживав протягом декількох років просто таки героїчних зусиль, щоб добути диких коней Пржевальського з Джунгарської пустелі, він добував з Америки бізонів, з Африки антилоп, з середньо-азійських степів [[w:Сайгак|сайгака]], щоб відродити в степу його колишню багату фавну. Та й без архіву видно, що Фальц-Файн робив усе неабияк, що це безперечно було людина талановита.

Чаплі притягають до себе силу силену наукових дослідників і митців різних галузів. Увечері, в столовці, серед робітників заповідника, за довгими столами ви зустрінете й відомого московського зоолога, і зоотехнічну експедицію українського Наркомзему, і дослідників [[w:Всеукраїнська академія наук|ВУАН]], і художників анімалістів&lt;ref&gt;Художники, що малюють тварин.&lt;/ref&gt;, що малюють тут цілі прекрасні альбоми птахів і тварин асканійських, і нарешті цілу зграю фото-репортерів московських, харківських та інших газет.

Про Чаплі багато писано, багато говорено, але залишається ще говорити чимало. Одна героїчна історія боротьби за Заповідник в епоху громадянської війни — надзвичайно цікава сторінка. Тут проходили німці, деникинці, врангелівці, махновці&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jgzq4fmkk0pw9c3097hwhoe9i63hdpu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1797</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221462</id>
    <revision>
      <id>465297</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:46:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви св. Миколая с. Щучинка Київського повіту  | рік = 1836-1847  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109251829 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109251829] }}   [[Категорія:Метричні книги]] Категорія:Київський...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="472" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви св. Миколая с. Щучинка Київського повіту
 | рік = 1836-1847
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109251829 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109251829]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>1o32ybqty3jw2kr8m1kicd6y0ru3jkk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1798</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221463</id>
    <revision>
      <id>465298</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:46:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви св. Миколая с. Щучинка Київського повіту  | рік = 1836  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227784 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227784] }}   [[Категорія:Метричні книги]] Категорія:Київський по...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="467" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви св. Миколая с. Щучинка Київського повіту
 | рік = 1836
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227784 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227784]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>rk0caier9bv0tzq7ftysbbcwxkkyxp2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1799</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221464</id>
    <revision>
      <id>465299</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:47:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = 	Метрична книга церкви св. Косьми і Даміана с. Димер Київського повіту  | рік = 1836-1847  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227793 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227793] }}   [[Категорія:Метричні книги]] Категорія:Киї...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="485" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = 	Метрична книга церкви св. Косьми і Даміана с. Димер Київського повіту
 | рік = 1836-1847
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227793 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227793]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>redryjiih4kwabboh1hnvlpwlxolt7j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1800</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221465</id>
    <revision>
      <id>465300</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:47:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви св. Михаїла с. Кожухівка Київського повіту  | рік = 1836-1843  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227786 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227786] }}   [[Категорія:Метричні книги]] Категорія:Київськ...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="476" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви св. Михаїла с. Кожухівка Київського повіту
 | рік = 1836-1843
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227786 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227786]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>gnc0mpj5lxdlllf6t9std9aoo7ranfx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221466</id>
    <revision>
      <id>465301</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:49:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2487" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;досі, чоловіка, іншу жінку. А вони нехай собі ворогують на батька. Колись вони його інакше будуть судити. А покищо він такий, а не інакший.“

Пані Цезаревич вислухала його спокійно, і вона згоджується, правда, з його поглядами, але питала чи конче потрібна жорстокість? Чи дитина може перескочити розвій молодости і станути відразу на тій точці, де лиш розум приходить до слова або вибухає порив до якогось великого діла?.. Ні. Дай молоді сонця, хочби яку одробину, на тверду дорогу життя, а зокрема для України, щоб кожний міг вибороти сам собі свою украдену батьківщину, — а дальше поступай, як хочеш. „Доки жила бабуня було інакше — від коли вона згасла — згас промінь у цій хаті.“

{{c|*}}

Та нераз чудак-годинникар показував себе з іншої сторони. Прикликував доньок по черзі несподівано у свою робітню. Тут втискав наперед Зоні, найстаршій, кілька банкнотів у руку „за поміч і послух у робітні“, молодшій Марії „правій руці матері при шитві і інших мозольних ручних роботах“, головно „за оброблювання яринового городу“ — давав теж нагороду і беручи їх своїм звичаєм за плечі, щоб урадувані несподіваним щастям не поцілували його на знак подяки в руку, висував їх спішно… за двері. Вкінці прикликав наймолодшу Оксану, що вдалася з вигляду друга по браті, цілком у батька. Мала темне волосся, з клясичним профілем, блідавої цери і сталевої барви очима та чудно при-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sepy8pu2n1dpm7x03lo6xrdkqm580fo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/31</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221467</id>
    <revision>
      <id>465302</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:51:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3628" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і кожен з них намагався скористатися чимсь цікавим, незвичайним, або просто цінним із скарбів заповідника.

Німці перші завдали шкоди: вони забрали коней та з воєнної голодовки порізали всіх свиней. Деникинці й врангелівці нищили худобу без жалю й без пуття, та ще забрали з собою майже все, і те, що забрали, розгубили потім по дорозі. Довелося робітникам заповідника їздити аж у Крим, збирати розкидану всюди худобу. Махновцям дуже подобалися зеброїди і вони забрали їх разом з рештою коней, побили та поїли багато рідкосних і дуже цінних птахів у зоопарку. Взагалі на екзотичних птахів та тварин улаштовували безжалісні полювання в заповіднику, а деникинці намагалися вигнати ввесь зоопарк у степ. Окремі представники персоналу заповідника, рискуючи життям, боронили ці цінності й зазнавали за те лиха.

Руйнування заповідника припинили тт. [[w:Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилов]] та [[w:Будьонний Семен Михайлович|Буденний]]. Зупинившись з своїм штабом у Чаплях, вони видали наказа про охорону всього майна й потім вдалися до Української Ради Народніх Комісарів та Наркомзему з пропозицією виголосити Чаплі заповідником.

Нова доба для Заповідника почалася 8 лютого 1921 року, коли Українська РНК видала декрет, за яким Чаплі (тоді ще Асканія) і 20 тисяч десятин землі було виголошено державним Заповідником, а через рік 8 березня 1922 року до Чаплів було прилучено ще 19.200 десятин — господарство Дорнбурґ. Таким чином, утворився єдиний масив загальною площею майже в 40 тисяч десятин, завдовжки 40, завширшки 18 [[w:Верста|верстов]]. З цього часу в Чаплях почалася нова доба мирного будівництва і наукового, і господарчого.

На сьогодні і наука, і господарство ще не розгорнулися на всю широчінь, але для розгортання роботи створено вже цілком реальні широкі перспективи. Творча робота перших років позначається блискучими наслідками. Для наукової роботи заповідника є безмежні можливості; чим скоріше їх використає наша наука, тим більше користи матиме наше господарство.
{{dhr|1em}}{{rule|3em}}{{dhr|1em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fxpzz5rxy2yvvzqwjm3jt3pod9ju2bh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465499</id>
      <parentid>465302</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/31]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/31]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3628" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і кожен з них намагався скористатися чимсь цікавим, незвичайним, або просто цінним із скарбів заповідника.

Німці перші завдали шкоди: вони забрали коней та з воєнної голодовки порізали всіх свиней. Деникинці й врангелівці нищили худобу без жалю й без пуття, та ще забрали з собою майже все, і те, що забрали, розгубили потім по дорозі. Довелося робітникам заповідника їздити аж у Крим, збирати розкидану всюди худобу. Махновцям дуже подобалися зеброїди і вони забрали їх разом з рештою коней, побили та поїли багато рідкосних і дуже цінних птахів у зоопарку. Взагалі на екзотичних птахів та тварин улаштовували безжалісні полювання в заповіднику, а деникинці намагалися вигнати ввесь зоопарк у степ. Окремі представники персоналу заповідника, рискуючи життям, боронили ці цінності й зазнавали за те лиха.

Руйнування заповідника припинили тт. [[w:Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилов]] та [[w:Будьонний Семен Михайлович|Буденний]]. Зупинившись з своїм штабом у Чаплях, вони видали наказа про охорону всього майна й потім вдалися до Української Ради Народніх Комісарів та Наркомзему з пропозицією виголосити Чаплі заповідником.

Нова доба для Заповідника почалася 8 лютого 1921 року, коли Українська РНК видала декрет, за яким Чаплі (тоді ще Асканія) і 20 тисяч десятин землі було виголошено державним Заповідником, а через рік 8 березня 1922 року до Чаплів було прилучено ще 19.200 десятин — господарство Дорнбурґ. Таким чином, утворився єдиний масив загальною площею майже в 40 тисяч десятин, завдовжки 40, завширшки 18 [[w:Верста|верстов]]. З цього часу в Чаплях почалася нова доба мирного будівництва і наукового, і господарчого.

На сьогодні і наука, і господарство ще не розгорнулися на всю широчінь, але для розгортання роботи створено вже цілком реальні широкі перспективи. Творча робота перших років позначається блискучими наслідками. Для наукової роботи заповідника є безмежні можливості; чим скоріше їх використає наша наука, тим більше користи матиме наше господарство.
{{dhr|1em}}{{rule|3em}}{{dhr|1em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fxpzz5rxy2yvvzqwjm3jt3pod9ju2bh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221468</id>
    <revision>
      <id>465303</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:53:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2383" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вабливим усміхом. Вона так боялася лайки за „лінивство“, за свою цікавість і за своє „циганське“ обличчя, що її треба було силоміць випихати, коли батько кликав. Перебирала свою „пайку“ цілком збентежена і скоріше, як сподівалася, опинялася за дверима.

Варто було заглянути в ту другу кімнату, як там було весело. Обдаровані скакали, сміялися, обіймалися і збивалися коло усміхненої матері, допитуючися всі враз, що собі за той несподіваний дарунок справити. Лиш молодий Юліян, що стояв віком між найстаршою Зонею і Марією, не казав нічого і усміхався рівно до мами — щасливий радістю своїх сестер. Лиш „бідний Юлик не вифасував нічого“… — говорили сестри гладючи його по гарнім обличчі. Він віпихав їх і сміявся. Він сам більше заробляв лєкціями, ніж вони всі три діставали від батька. На доказ своєї щирої любови до них, він кожну по черзі підносив скорим і зграбним рухом догори. Обносячи їх круг кімнати, ставив у кут за кару, що його „жалували“, чого він так не любив. Тоді до хати вливалась струя сонця…

{{c|*}}

Коли мати пробувала дякувати чоловікові за несподівану радість, яку справив дітям, він махав рукою і усміхаючись сумно говорив: „Ти гадаєш, жінко, що коли в зачиненій для всіх робітні твого чоловіка світиться далеко поза північ світло, ніби одно Боже око блимає з вікна, а місяць згори по-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lchpuwho54gisvmzsacqhuyimqaxxis</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221469</id>
    <revision>
      <id>465304</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:56:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2259" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зиркує на землю і все пішло вже на спочинок, то годинникар зачиняє двері від вас зі злоби або гніву? Ні. Він дослухується тільки того, що йому {{errata|годиники|годинники}} у більшій тиші нашіптують. Вони, ті дрібні „інтелекти“, що спочивають на грудях і серцях своїх власників, чого то вони не розказують, чого не довідаєшся про них… Коли тикання одних вислухав, других успокоїв, тоді каже собі: „Тепер я звертаюся до своїх приятелів.“ Ти знаєш їх. Вони там на полиці, оправлені, прикриті завісою перед порохом і чужим оком. Я не вчений, ти знаєш. Та коли я беру їх до рук, кожний з іншого часу, з іншою духовістю, з іншою вказівкою на будучність, тоді я вглибляюся в час… Для кого. Для мене? Ні. Для дітей своїх, для „України“ своєї маленької, між чотирма стінами. І так доки не замкну очі, а мій годинник — що дав мені найбільший майстер сього світа не стане сам.“

Вона зворушена схилилася над його темною головою і поцілувала її:

— Мій фанатисте невсипущий, не запрацьовуйся… прошепотіла і віддалилася нечутно.

{{c|*}}

В тих часах був молодий Юліян одиноким захистником у хаті проти деспотизму, а що найбільше, скупарства батька, який був би те, що одною рукою давав, другою відбирав. Правда, він вимовлявся перед дітьми тим, що він лише годинникар і&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4rqdfyuinsy1mua0nm86l033nh5y4qt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221470</id>
    <revision>
      <id>465305</id>
      <timestamp>2022-08-25T12:58:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2304" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;треба добре працювати, щоби виживити родину, і дітям дати ліпше виховання.

Юліян маючи ледви яких пятнацять років, уже давав слабшим учням лєкції. І хоч його місячні зарібки не були дуже великі, він все віддавав мамі з просьбою давати йому лише те з харчу, що вона купить з його заробітку. Мама зворушувалася до сліз і, коли батько не бачив, цілувала його в чоло і тулила до грудей, впевняючи його, що жадне з її дітей не сміє їй „знидіти“.

Гарний, темноволосий, з ясними очима, струнким ростом батька, та ледви замітною мімікою брів, що надавало його молодому обличчю вираз задумливости, у школі мав симпатію у своїх товаришів і вчителів. Був дуже щирий і сміливий. Для товаришів — авторитет. Не тільки тому, що був дорадником слабших учеників, але і через свою фізичну силу, що проявлялася при ґімнастичних вправах, у борні, плавбі, і в тих усіх випадках, коли товариші прогрішилися неправдомовністю, товариш „авторитет“ товк винуватців немилосерно, а ніхто довго на нього не гнівався.

Один із учителів, в якого він учив сина, займався ним так щиро, що викликав аж заздрощі в рідного батька.

{{c|*}}

Одного разу, коли Юліян Цезаревич мав сімнацять років, трапилася йому пригода. В одного священика з села Покутівки, о. Захарія, коли ви їздив з міста сполошилися коні.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a2yyrsvay1atqj1dfctdi7x70p9b8ru</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221471</id>
    <revision>
      <id>465306</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:01:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2520" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Сильно навантажену фіру, де сидів душпастир із своєю молоденькою донечкою, рвали і шарпали коні на всі боки. Фірман, з переляку, хоч і стримував щосили звірята, не міг їх опанувати. Він стягнув віжки так сильно, що коні погнали вихром уперед по свіжій, ще не утовченій дорозі так, що здавалося, фіра ось-ось розлетиться. На улиці було в той час небагато прохожих, та й ті перелякані дивились безрадно. Отець Захарій кричав і кликав помочі, притримуючи доньку коло себе і, як видко було, здався зовсім на божу волю.

Саме в той час ішов Юліян до школи. Побачивши проти себе вже здалека розігнані коні з наїженими гривами, а фірмана і за ним другу особу без капелюхів, вмить кинув він свій капелюх проти розбішених звірят. Коні, скочивши у бік, зупинились на хвилину. Тоді Юліян мов молодий тигр кинувся між них і гукнувши на них, вхопив сильними руками одного за уздечку так сильно, що хоч він пручався, скакав і бив копитами, таки зупинився. Юліян запанувавши на мить над одним, ухопив і другого коня сильною рукою, приборкавши його.

Юліян стояв коло фірмана і сховавши одну руку поза спину, із зморщеним чолом, приглядався хвилинку, як цей випрягав задихані коні.

— Ангеле, спасителю! — скрикнув тут нараз панотець, опамятавшися з переляку і простягаючи руку до молодця, що все ще стояв і слідив за роботою фірмана. — Хто ти, дорогий сину? — Скочив із фіри, а за ним і молоде дівчатко. Юліян не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cbdx4k288w4gib4263lnux8afozels9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/22</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221472</id>
    <revision>
      <id>465307</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:03:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2278" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;підводив очей. — Чий ти, божа дитино? — повторив своє питання душпастир і опинився коло нього.

Аж тепер підвів молодець очі. Вони гляділи так сумно, що о. Захарій збентежився.

„Чи ви ранені?“ — спитав.

Цей заперечив головою. „Дрібниця… на правій руці.“

„Вона цілком закривавлена!“, скрикнуло дівчатко, що аж поза спиною молодця відкрило покалічену руку і затривоженими очима дивилось на нього. Чи під впливом переляку, чи раптового жалю, стягнуло із своєї шийки білу тоненьку хустину і подало Юліянові, щоб „закрити“ бідну руку. „Перевяжи нею руку, Ево“, сказав батько, „видиш, яке нещастя?“ Закривавлена рука нагнала їй такого страху, що вона боялася її торкнутись.

Тоді зробив це о. Захарій. Молодець подякував. „Тепер уже мушу йти“, сказав з полекшою. „Я йшов до ґімназії“ додав, коли о. Захарій всунув його руку у свою якби хотів заопікуватися ним. „Я на добре спізнився.“ Підняв із землі свій капелюх, що лежав запорошений і потоптаний копитами, зібрав книжки і зробив крок уперед. Але о. Захарій заступив йому дорогу, затривожений за його здоровя.

— Ні. Це справді лише рука… Здерлася шкіра з долоні… Прикре лише те, що не зможу кілька день писати…

По обличчі панотця перебіг вираз зчудування і переляку, він спитав майже суворо:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mcxrwb18hm1jyhh6kmso2ofon14iq4a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/32</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221473</id>
    <revision>
      <id>465308</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:09:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1615" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У полудень степовий й пекучий, коли на небі ні хмаринки, вирушали ми степом до Дніпра, до Кахівки.

Прекрасний «[[w:Pierce-Arrow|Пірс]]» в руках у досвідченого шофера т. Тарасова не їхав, а летів рівним степовим шляхом, оточений курявою та маревами, простуючи на північний захід.
 
{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Верблюд у запряжці.}}}}

На цім боці степу села вже чепурніші, вже є важкі чорні смуги нової свіжої ріллі. По селах молотьба, в степу орють тракторами, готуються до сівби, чекають першого дощу.

Хочеться неодмінно простежити той переходовий момент, коли кінчиться степ і почнеться [[w:Заплава|пойма]] Дніпрова.

От раптом, нічого не помічаючи оком, ви відчули, як авто пішов з степової рівнини вниз на схил. Ще трохи — і перед вами село, в якому більше вже зелені  — садків, кущів, куди розкішніших ніж ті, що позаду.

Ще й ще степовий ляндшафт; ще й ще дурить вас марево й вкриває степовий пил.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l76bgme2l1p726umeoxhgj5s4va7ui4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465500</id>
      <parentid>465308</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/32]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/32]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1615" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У полудень степовий й пекучий, коли на небі ні хмаринки, вирушали ми степом до Дніпра, до Кахівки.

Прекрасний «[[w:Pierce-Arrow|Пірс]]» в руках у досвідченого шофера т. Тарасова не їхав, а летів рівним степовим шляхом, оточений курявою та маревами, простуючи на північний захід.
 
{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Верблюд у запряжці.}}}}

На цім боці степу села вже чепурніші, вже є важкі чорні смуги нової свіжої ріллі. По селах молотьба, в степу орють тракторами, готуються до сівби, чекають першого дощу.

Хочеться неодмінно простежити той переходовий момент, коли кінчиться степ і почнеться [[w:Заплава|пойма]] Дніпрова.

От раптом, нічого не помічаючи оком, ви відчули, як авто пішов з степової рівнини вниз на схил. Ще трохи — і перед вами село, в якому більше вже зелені  — садків, кущів, куди розкішніших ніж ті, що позаду.

Ще й ще степовий ляндшафт; ще й ще дурить вас марево й вкриває степовий пил.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l76bgme2l1p726umeoxhgj5s4va7ui4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/33</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221474</id>
    <revision>
      <id>465309</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:12:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="994" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А ось раптом — перед вами низина й буйна зелень: дерева, кущі, хвилі високого очерету. Це [[w:Дніпровські плавні|плавні Дніпрові]] на тім боці, а внизу синя, чиста, вже справді водяна смуга — Дніпро, Кахівка{{errata|,|.}}

Після недовгої перерви ми знову коло старого рідного Дніпра. Степ дурив нас оманою марев, палив пекучим сонцем, овівав вітром, притрушував пилом.

І ми з дитячою радістю простуємо до Дніпра — впірнути в його чисті води — від пилу, спеки й утоми.

Степ залишився позаду. Перед нами новий шлях — Дніпро, лимани, море.
{{dhr|2em}}{{rule|5em}}{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5ryhlr790u1etxm37kq3bc7kv6ciepd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465501</id>
      <parentid>465309</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/33]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/33]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="994" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А ось раптом — перед вами низина й буйна зелень: дерева, кущі, хвилі високого очерету. Це [[w:Дніпровські плавні|плавні Дніпрові]] на тім боці, а внизу синя, чиста, вже справді водяна смуга — Дніпро, Кахівка{{errata|,|.}}

Після недовгої перерви ми знову коло старого рідного Дніпра. Степ дурив нас оманою марев, палив пекучим сонцем, овівав вітром, притрушував пилом.

І ми з дитячою радістю простуємо до Дніпра — впірнути в його чисті води — від пилу, спеки й утоми.

Степ залишився позаду. Перед нами новий шлях — Дніпро, лимани, море.
{{dhr|2em}}{{rule|5em}}{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5ryhlr790u1etxm37kq3bc7kv6ciepd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/105</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221475</id>
    <revision>
      <id>465310</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:12:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4759" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Жіночі організації релігійно-доброчинного спрямування, заперечуючи саме існування жіночого питання і необхідність емансипаційного руху, закликали жінок посвятити себе домашнім обов'язкам і філантропії. Мінімально соціалізуючи жінку, організації такого типу по суті творили ілюзію залучення жінок до громадської діяльності. Членство у товариствах не вимагало у жінок відмови від усталених психологічних стереотипів,
традиційної поведінки.

Світські жіночі організації на західноукраїнських землях були декількох типів. Першим було Товариство українських жінок у Станіславі, створене зимою 1884 р. Головне завдання товариство вбачало у тому, щоб &quot;впливати на розвиток жіночого руху через літературу&quot;&lt;ref&gt;''Кобринська Н.'' Про первісну ціль товариства руських жінок в Станіславі, зав'язаного 1884 р. // Кобринська Н. Вибрані твори. - Київ, 1980. - С.299.&lt;/ref&gt;. Художні твори, оригінальні чи перекладні, на думку організатора товариства Н.Кобринської, повніші були сприяти не тільки пізнанню закономірностей суспільного розвитку, але й об'єднанню українських земель, поділених політичними кордонами. Товариство активно підтримували демократичні сили краю. І.Франко у статтях в газеті &quot;Діло&quot; схвалив програму товариства, закликав жінок підтримати його діяльність. Він повністю погоджувався з його членами в тому, що створення станіславського товариства є результатом галицького розвитку і відповідає народним потребам, заперечив звинувачення у сліпому наслідуванні закордонної моди&lt;ref&gt;Діло. - 1884.-№ 138.&lt;/ref&gt;. Незважаючи на в цілому демократичну спрямованість статутних вимог товариства, його програми, діяльність була багато у чому обмеженою і, безумовно, не могла повністю відповідати тогочасним найпоступовішим уявленням про цілі і мету подібного роду організацій. І це розуміли самі жінки. Так, наприклад, О.Кобилянська після ознайомлення з статутом товариства зробила запис у щоденнику про обмеженість його програми&lt;ref&gt;''Кобилянська О.'' Слова зворушеного серця. - Київ, 1982. - С.75.&lt;/ref&gt;.

У 1885 р. товариство виступило з ініціативою видати силами жінок літературний альманах. Був організований фонд для цього видання. За перший рік свого існування товариство провело декілька літературних вечорів, зробило кроки у справі створення жіночої бурси у Станіславі, а також взяло участь у роботі українського педагогічного товариства &quot;Шкільна поміч&quot;. Організація нараховувала у цей час 124 члени, серед яких одразу виникли певні протиріччя. Первісну програму товариства послідовно захищала по суті одна Н. Кобринська. Більшість жінок схильна була змінити задекларований характер товариства, обмежитись доброчинністю,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1k1y0chigd1rluyemcrv1ksko7wj371</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221476</id>
    <revision>
      <id>465311</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:12:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4881" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Отже, скрізь військо — озброєна сила нації — являється головним чинником в створенню Державности і становим хребтом її існування в майбутньому.

Горе тій нації, проводарі якої не усвідомляють собі значіння війська в процесі творення Державности, або ж, нерозумні, відкидають цілком збройну акцію за Державність.

Досить пригадати, як будівничі Української Незалежности, що в р. р. 1917—1918 знехтували в той час творенням власного війська, примушені були шукати порятунку в німецьких багнетах, наражаючись тим самим на єдине можливі після цього наслідки.

Отже, справа Державности Української вирішиться також і лишень щляхом мілітарним і до цього повинні бути готовими всі по-державницьки успособлені Українці.

Маємо уже досвід власний будування Держави, досвід гіркий, що сплачено кривавою ціною. На ньому повинні вчитися як ті, кому не повелося осягнути мети — здійснити самостійности Батьківщини, так і спадкоємці їхні, прийдешні покоління.

Досвід цей мусимо зберегти і час судний використати, аби не кривавились задармо лави нових борців за визволення України, повторюючи старі помилки.

Бо зараз досвід цей потроху заникає. Рідшають лави старих активних борців, а з ними зникає і частина нашої воєнно-історичної минувшини, якої свідками й участниками вони були; зникає в боротьбі той досвід військовий, що вони придбали.

От чому обовязком кожного активного борця за Державність Українську є подати матеріяли, що висвітлювали б ті події, свідком, участником або й аранжером яких довелося йому бути.

Чи буде це подано у вигляді воєнно-історичного нарису зі всіма документами, чи у вигляді спогадів, чи буде то поезія, що відбиває настрій та світогляд, важним є одно — висвітлити який будь період, навіть момент з нашої визвольної епохи, памятаючи лише слова німецького військовика Кляузевіца: „Автор повинен стати понад амбіцію і фальшивий сором, щоби казати правду, всеньку правду, нічого опріч правди&quot;.

Завданням Українського Воєнно-Історичного Товариства є збірати воєнно-історичні матеріяли, класифікувати та систематизувати їх, вносити поправки на нідставі перевірених даних та, в міру сил, подати належні висновки. Взагалі дати готові матеріяли майбутнім дослідувачам, на підставі яких вони спромоглися б укласти воєнну історію українських визвольних змаганнь з р. 1917 і пізніш, а може й створити питоменну українській вдачі військову доктрину.

Ця справа збору воєнно-історичних матеріялів вимагає скупчення зусиль, що може видається надто важким в сучасний момент, коли живемо в період зневіри, розгублености гострої критики колишиіх кумирів, а навіть почасти ворожнечі з причин особистих, партійних, розходження поглядів на форму Української Держав&lt;noinclude&gt;3&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b8mz82caveanwohtwb5ocf828o5kwah</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/34</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221477</id>
    <revision>
      <id>465313</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:18:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2998" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|ПО НЕЗНАНИХ ЗАКУТКАХ УКРАЇНСЬКИХ}}}}

Гарячково, з войовничим запалом колонізувала [[w:Катерина II|Катерина]] південні степи українські, без жалю й ощади кидаючи людей і гроші, щоб задовольнити всі примхи [[w:Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкина]]. Росли на голих, досі безлюдних степах міста й фортеці; гинули, як мухи, люди; сипалися на вітер гроші. Творилася «[[w:Новоросія|Новоросія]]», нова перлина для блискучої й зажерливої корони царської.

Серед дрібніших виконавців колонізаторських плянів Катерини й Потьомкина уславився катеринославський правитель, [[w:Каховський Василь Васильович|Каховський]]. Він нічого не шкодував, ні перед чим не зупинявся, щоб догодити вибагливій цариці та її мрійному вередливому коханцеві. Він заходився був навіть імпортувати жінок і дівчат пересельцям, коли ті скаржилися, що важко жити й господарювати на самоті, і платив постачальникам по-штучно, по п'ять карбованців за голову.

Цариця, очевидячки, дбала, щоб великі заслуги Каховського довго пам'ятали завжди забудькуваті й невдячні нащадки, і велике містечко з десятьома тисячами люду, на лівому березі Дніпра між Запоріжжям і Херсоном, ще й досі зветься Кахівка.
{{rule|3em}}
Патріотично настроєні кахівчани ображаються, коли Кахівку звуть містечком, — уперто підкреслюючи, що вона є місто. Але Кахівку можна визнати за місто тільки на спомин її давніх часів, коли вона справді була жвавим торговельним центром, що перепускав через себе великі партії хліба, коли долішній Дніпро був великою транспортною артерією. Тепер ця артерія підупала, вантажів мало, пароплавами возять всілякі дрібниці, в осінній сезон переважно садовину й виноград.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>huldfvrcf1ssduykwm81ryyf8ljv9hc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465502</id>
      <parentid>465313</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/34]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/34]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2998" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|ПО НЕЗНАНИХ ЗАКУТКАХ УКРАЇНСЬКИХ}}}}

Гарячково, з войовничим запалом колонізувала [[w:Катерина II|Катерина]] південні степи українські, без жалю й ощади кидаючи людей і гроші, щоб задовольнити всі примхи [[w:Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкина]]. Росли на голих, досі безлюдних степах міста й фортеці; гинули, як мухи, люди; сипалися на вітер гроші. Творилася «[[w:Новоросія|Новоросія]]», нова перлина для блискучої й зажерливої корони царської.

Серед дрібніших виконавців колонізаторських плянів Катерини й Потьомкина уславився катеринославський правитель, [[w:Каховський Василь Васильович|Каховський]]. Він нічого не шкодував, ні перед чим не зупинявся, щоб догодити вибагливій цариці та її мрійному вередливому коханцеві. Він заходився був навіть імпортувати жінок і дівчат пересельцям, коли ті скаржилися, що важко жити й господарювати на самоті, і платив постачальникам по-штучно, по п'ять карбованців за голову.

Цариця, очевидячки, дбала, щоб великі заслуги Каховського довго пам'ятали завжди забудькуваті й невдячні нащадки, і велике містечко з десятьома тисячами люду, на лівому березі Дніпра між Запоріжжям і Херсоном, ще й досі зветься Кахівка.
{{rule|3em}}
Патріотично настроєні кахівчани ображаються, коли Кахівку звуть містечком, — уперто підкреслюючи, що вона є місто. Але Кахівку можна визнати за місто тільки на спомин її давніх часів, коли вона справді була жвавим торговельним центром, що перепускав через себе великі партії хліба, коли долішній Дніпро був великою транспортною артерією. Тепер ця артерія підупала, вантажів мало, пароплавами возять всілякі дрібниці, в осінній сезон переважно садовину й виноград.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>huldfvrcf1ssduykwm81ryyf8ljv9hc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/35</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221478</id>
    <revision>
      <id>465314</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:23:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4049" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Правда, вже реально говорять про використання долішнього Дніпра, щоб розвинути транспортування манганової руди та інших експортних річей. Тоді поліпшиться становище всіх прибережних пунктів, а незабаром, коли запрацює Дніпрельстан, тоді прокинеться і розквітне все сьогоднішнє сонне царство, увесь долішній Дніпро від Запоріжжя до [[w:Очаків|Очакова]]. А покищо Кахівка перемагається сяк-так, живе спогадами про минуле й надіями на майбутнє.

Круті береги дніпрові повипиналися навколо Кахівки гострими стряпатими вапняковими шарами, і вся Кахівка через те мов панцером укрилася камінням: кам'яна загорожа, пішоходи з великих кам'яних плит, кам'яний брук і масивні покручені кам'яні сходи з міста до пристані. Коли б не димарі електростанції й законсервованого млина, то Кахівка з Дніпра — зовсім середньовічне місто.

Але то тільки на поверховий погляд туристів. Ближче ознайомлення виявляє в Кахівці безсумнівні ознаки новішої культури. І серед них на першому місці барвисті афіші кіна. Поєднання великих аркушів сірого паперу, грубого [[w:Квач (пензель)|квача]] й червоної фарби ще здалеку вдаряє в очі «салонной драмой в 8-ми частях» і «невиданным созвездием экрана».

А поруч величезна, нова, дбайливо розмальована вивіска — «східні солодкості». Це одна з перших крівавих жертов переможного наступу українізації на Кахівку. Ближче ознайомлення з асортиментом «східних солодкостів» виявило, що він складається з кавунів, слив, винограду й щедро притрушеного «пилом забуття» [[w:Монпансьє (льодяники)|монпасьє]] Одеського Харчотресту.

На лівому березі Дніпра, починаючи від Кахівки і до краю [[w:Кінбурнська коса|Кінбурнської коси]], на 120 верстов довжиною, розтяглися відомі [[w:Олешківські піски|Олешківські піски]]. Розкидані великими масивами серед дрібних смужок доброї землі, вони займають колосальну територію понад 2.000 квадратних кілометрів. Є багато даних про те, що колись на місці Олешківських пісків росла буйна рослинність. Цю рослинність безперечно знищили люди хижацьким господарюванням. Після цього дуже швидко піски відкрилися, і відтоді люті північно-східні вітри надувають з пісків високі круті кучугури, забивають людям у бурю очі, рот та легені і засипають сумежні смуги придатних земель.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>elb44jkp7ftlomx3gm9xrp9owjut26h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465503</id>
      <parentid>465314</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/35]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/35]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4049" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Правда, вже реально говорять про використання долішнього Дніпра, щоб розвинути транспортування манганової руди та інших експортних річей. Тоді поліпшиться становище всіх прибережних пунктів, а незабаром, коли запрацює Дніпрельстан, тоді прокинеться і розквітне все сьогоднішнє сонне царство, увесь долішній Дніпро від Запоріжжя до [[w:Очаків|Очакова]]. А покищо Кахівка перемагається сяк-так, живе спогадами про минуле й надіями на майбутнє.

Круті береги дніпрові повипиналися навколо Кахівки гострими стряпатими вапняковими шарами, і вся Кахівка через те мов панцером укрилася камінням: кам'яна загорожа, пішоходи з великих кам'яних плит, кам'яний брук і масивні покручені кам'яні сходи з міста до пристані. Коли б не димарі електростанції й законсервованого млина, то Кахівка з Дніпра — зовсім середньовічне місто.

Але то тільки на поверховий погляд туристів. Ближче ознайомлення виявляє в Кахівці безсумнівні ознаки новішої культури. І серед них на першому місці барвисті афіші кіна. Поєднання великих аркушів сірого паперу, грубого [[w:Квач (пензель)|квача]] й червоної фарби ще здалеку вдаряє в очі «салонной драмой в 8-ми частях» і «невиданным созвездием экрана».

А поруч величезна, нова, дбайливо розмальована вивіска — «східні солодкості». Це одна з перших крівавих жертов переможного наступу українізації на Кахівку. Ближче ознайомлення з асортиментом «східних солодкостів» виявило, що він складається з кавунів, слив, винограду й щедро притрушеного «пилом забуття» [[w:Монпансьє (льодяники)|монпасьє]] Одеського Харчотресту.

На лівому березі Дніпра, починаючи від Кахівки і до краю [[w:Кінбурнська коса|Кінбурнської коси]], на 120 верстов довжиною, розтяглися відомі [[w:Олешківські піски|Олешківські піски]]. Розкидані великими масивами серед дрібних смужок доброї землі, вони займають колосальну територію понад 2.000 квадратних кілометрів. Є багато даних про те, що колись на місці Олешківських пісків росла буйна рослинність. Цю рослинність безперечно знищили люди хижацьким господарюванням. Після цього дуже швидко піски відкрилися, і відтоді люті північно-східні вітри надувають з пісків високі круті кучугури, забивають людям у бурю очі, рот та легені і засипають сумежні смуги придатних земель.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>elb44jkp7ftlomx3gm9xrp9owjut26h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/36</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221479</id>
    <revision>
      <id>465315</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:26:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1840" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Олешківські ліски мають давню історію, мають за собою й чималу наукову літературу.

Колосальні простори земель, непридатних для жодного господарювання, а також страшна шкода, що її завдають околишнім придатним ґрунтам пекучі олешківські піски, давно вже примусили шукати способів порятунку, а також способів використання бурхливих піщаних пустель.

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Ліси на Олешківських пісках.}}}}

Дуже давно, понад 50 років тому, почалися спроби засадити піски лісами. Роботу тут було переведено величезну, коштів витрачено гибель, а наслідки як на те дуже й дуже мізерні. Лісові насадження гинуть від несприятливих метеорологічних умов, від шкідників та  — особливо звичайно — від несвідомої руки людської. Ті невеличкі клапті лісів, що зберіглися на Олешківських пісках, ні в якій мірі не можуть бути показниками великих зусиль колишніх лісовиків та меліораторів. Основний масив пісків Олешківських і сьогодні стоїть голий, сипучий, майже без жодних ознак якоїсь путящої рослинности.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oht1l4n3ga9dw5e6j9v76acs13mc1jr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465504</id>
      <parentid>465315</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/36]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/36]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1840" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Олешківські ліски мають давню історію, мають за собою й чималу наукову літературу.

Колосальні простори земель, непридатних для жодного господарювання, а також страшна шкода, що її завдають околишнім придатним ґрунтам пекучі олешківські піски, давно вже примусили шукати способів порятунку, а також способів використання бурхливих піщаних пустель.

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Ліси на Олешківських пісках.}}}}

Дуже давно, понад 50 років тому, почалися спроби засадити піски лісами. Роботу тут було переведено величезну, коштів витрачено гибель, а наслідки як на те дуже й дуже мізерні. Лісові насадження гинуть від несприятливих метеорологічних умов, від шкідників та  — особливо звичайно — від несвідомої руки людської. Ті невеличкі клапті лісів, що зберіглися на Олешківських пісках, ні в якій мірі не можуть бути показниками великих зусиль колишніх лісовиків та меліораторів. Основний масив пісків Олешківських і сьогодні стоїть голий, сипучий, майже без жодних ознак якоїсь путящої рослинности.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oht1l4n3ga9dw5e6j9v76acs13mc1jr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1801</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221480</id>
    <revision>
      <id>465316</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:27:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Київського повіту  | рік = 1836  | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227762 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227762] }}   [[Категорія:Метричні книги]] [[Категорія:Київський повіт]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="427" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Київського повіту
 | рік = 1836
 | примітки = [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=109227762 Копія справи на сховищі FamilySearch. DGS 109227762]
}}


[[Категорія:Метричні книги]]
[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>t5nqxrv4w4rcezkhbt8ilvn8u0iq1ys</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221481</id>
    <revision>
      <id>465317</id>
      <timestamp>2022-08-25T13:40:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3197" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ritima) римського поета з пізнїйшої доби, Авієна, використаний також сей переказ, то маємо нову нагоду дивувати ся енерґії, з якою брали ся Картaґiнцї до відкриваня далеких морських берегів. Ну, певно, се все діяло ся не для ідеальних цїлий; як у Фенїкійцїв, так і в їх потомків стояли на першiм плянї виключно торговельно- полїтичні інтереси. Таж про їх капітанів говорено пізнїйше, що вони булиб радше жертвували свій власний корабель, як показали дорогу до власних жерел доходу комусь чужому, в кім бачили свого конкурента. В новійших часах показала ся подїя сего рода, як її нам переказали старинні автори, байкою, але вона вказує, як стерегти ся по тодїшнїм понятям ті безсумлїнні пани сьвітової торговлї. Мабуть дїлав їх примір на сусїдів заохочуючо, а король Соломон дав себе намовити, щоб заключити з своїм братом, королем Гірамом, торговельну спілку для вихіснуваня краю „Офір“. Чи сей край лежить у східнім Гіндостанї, чи близько проливу Баб-ель Мандеб — се менче подібне до правди — в то можемо не входити.

Війни Олександра спричинили величезне розширeнє ґeoґрафічного горизонта, хоча не може бути виключене, як доказув трохи пізнїйше письмо забобонного Ктезія, що з тими подїями вязала ся дика погоня за пересадними небезпеками. Персія, Ґедрозія, Бактрія, передня Індія аж до Пенджабу перестали бути порожними назвами без змісту, а про краї та народи, яких треба було шукати ще дальше на схід, діставали ся на захід перші, непевні відомости. Розуміється, ґеоґрафічне та картоґрафічне розслїдженє не держало рівного кроку з щораз більше зростаючою скількістю поодиноких поучаючих звісток, а александрійський біблїотекар Ератостен із 3 ст. пер. Хр., який впрочім причинив ся багато для розвитку науки, поповнив один тяжкий в наслїдках блуд, від якого&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jklbff0h55267vzs5jdd4iw11upvjbm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465471</id>
      <parentid>465317</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:34:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3205" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ritima) римського поета з пізнїйшої доби, Авієна, використаний також сей переказ, то маємо нову нагоду дивувати ся енерґії, з якою брали ся Картаґінцї до відкриваня далеких морських берегів. Ну, певно, се все дїяло ся не для ідеальних цїлий; як у Фенїкійцїв, так і в їх потомків стояли на першім плянї виключно торговельно-полїтичні інтереси. Таж про їх капітанів говорено пізнїйше, що вони булиб радше жертвували свій власний корабель, як показали дорогу до власних жерел доходу комусь чужому, в кім бачили свого конкурента. В новійших часах показала ся подїя сего рода, як її нам переказали старинні автори, байкою, але вона вказує, як стерегли ся по тодїшнїм понятям ті безсумлїнні пани сьвітової торговлї. Мабуть дїлав їх примір на сусїдів заохочуючо, а король Соломон дав себе намовити, щоб заключити з своїм братом, королем Гірамом, торговельну спілку для вихіснуваня краю „Офір“. Чи сей край лежить у східнім Гіндостанї, чи близько проливу Баб-ель Мандеб — се менче подібне до правди — в то можемо не входити.

Війни Олександра спричинили величезне розширенє ґеоґрафічного горизонта, хоча не може бути виключене, як доказує трохи пізнїйше письмо забобонного Ктезія, що з тими подїями вязала ся дика погоня за пересадними небезпеками. Персія, Ґедрозія, Бактрія, передня Індія аж до Пенджабу перестали бути порожними назвами без змісту, а про краї та народи, яких треба було шукати ще дальше на схід, діставали ся на захід перші, непевні відомости. Розуміється, ґеоґрафічне та картоґрафічне розслїдженє не держало рівного кроку з щораз більше зростаючою скількістю поодиноких поучаючих звісток, а александрійський біблїотекар Ератостен із 3 ст. пер. Хр., який впрочім причинив ся багато для розвитку науки, поповнив один тяжкий в наслїдках блуд, від якого&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hl3xmrrp2ntq7yszjiatfp8b16635wr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/37</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221482</id>
    <revision>
      <id>465319</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:11:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3570" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Давним давно дізналися, що на ліску добре родить виноград.

Отож уже з кінця 70-х років минулого століття на Олешківських пісках поволі, зрідка, але з'являються виноградники. Властивості Олешківських пісків дуже сприяють розвиткові виноградництва. До того й виноград на піску абсолютно застережений від свого найстрашнішого ворога — [[w:Філоксера виноградна|філоксери]]. Знайшлися шукачі нових земель і нових галузей господарства; енергійні, завзяті люди осіли на піску. І поволі з великими труднощами, але певно — виноградництво починає ширитися там, де ще недавно буйний вітер вигравав страшними високими стовпами сухого піску, видував його й робив безплідним, ні до чого не придатним.

Перші спроби були, звичайно, важкі й здебільшого зовсім невдалі. Нові умови, непристосовані гатунки винограду, посуха, вітри й морози знищили не один виноградник, вбили енерґію не в одного відважного піонера виноградництва на Олешківських пісках.

Була сила силенна жертов, але то жертви були не даремні. Ціною тих жертов насамперед здобули досвід, випробували й добрали найпридатніші до даних умов сорти винограду, навчилися готувати й обробляти землю… Навіть більше: дійшли способу перемагати люті вітри та морози, хоча й платили за науку дорогою ціною. Почало виноградництво село [[w:Великі Копані|Великі Копані]], за {{errata|Компанями|Копанями}} — Челбаси. 1883 року до виноградництва береться Кахівка, 1889 — Основа, де виноградництво закладають швайцарці, виходці з села [[w:Шабо|Шабо]], Акерманського повіту, далі — [[w:Дніпряни|Британи]]. За ці сорок років всі згадані пункти перетворилися на сталі, постійні осередки виноградництва, а Основа й Британи далеко відомі поза межами своєї околиці своїми чудовими садками з прекрасною фруктою. В Основі й Британах по культурних садках родить уже брусквина&lt;ref&gt;Персики&lt;/ref&gt; до фунту вагою і до 10 сан. у діяметрі.

Ці виноградники й садки — є наслідок титанічної боротьби з ворожими силами природи: посухою, морозами, вітрами й&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0gw2ilg55u59c9scigre1tf364maw11</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465505</id>
      <parentid>465319</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/37]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/37]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3570" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Давним давно дізналися, що на ліску добре родить виноград.

Отож уже з кінця 70-х років минулого століття на Олешківських пісках поволі, зрідка, але з'являються виноградники. Властивості Олешківських пісків дуже сприяють розвиткові виноградництва. До того й виноград на піску абсолютно застережений від свого найстрашнішого ворога — [[w:Філоксера виноградна|філоксери]]. Знайшлися шукачі нових земель і нових галузей господарства; енергійні, завзяті люди осіли на піску. І поволі з великими труднощами, але певно — виноградництво починає ширитися там, де ще недавно буйний вітер вигравав страшними високими стовпами сухого піску, видував його й робив безплідним, ні до чого не придатним.

Перші спроби були, звичайно, важкі й здебільшого зовсім невдалі. Нові умови, непристосовані гатунки винограду, посуха, вітри й морози знищили не один виноградник, вбили енерґію не в одного відважного піонера виноградництва на Олешківських пісках.

Була сила силенна жертов, але то жертви були не даремні. Ціною тих жертов насамперед здобули досвід, випробували й добрали найпридатніші до даних умов сорти винограду, навчилися готувати й обробляти землю… Навіть більше: дійшли способу перемагати люті вітри та морози, хоча й платили за науку дорогою ціною. Почало виноградництво село [[w:Великі Копані|Великі Копані]], за {{errata|Компанями|Копанями}} — Челбаси. 1883 року до виноградництва береться Кахівка, 1889 — Основа, де виноградництво закладають швайцарці, виходці з села [[w:Шабо|Шабо]], Акерманського повіту, далі — [[w:Дніпряни|Британи]]. За ці сорок років всі згадані пункти перетворилися на сталі, постійні осередки виноградництва, а Основа й Британи далеко відомі поза межами своєї околиці своїми чудовими садками з прекрасною фруктою. В Основі й Британах по культурних садках родить уже брусквина&lt;ref&gt;Персики&lt;/ref&gt; до фунту вагою і до 10 сан. у діяметрі.

Ці виноградники й садки — є наслідок титанічної боротьби з ворожими силами природи: посухою, морозами, вітрами й&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0gw2ilg55u59c9scigre1tf364maw11</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/38</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221483</id>
    <revision>
      <id>465320</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:14:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1887" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;шкідниками. І всі величезні перешкоди, всіх найзапекліщих ворогів культурного садівництва й виноградництва перемогли стійкі виноградарі і садоводи. Залишився один — і проти нього не сила було щось діяти. Цей останній і найстрашніший ворог ніхто інший, як хробачок [[w:Хрущ мармуровий|марморового хруща]], що за короткий час геть у край нищить найкращі наслідки кількарічної праці.

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Пакують фрукту.}}}}

Не зважаючи на всілякі спроби знищити чи бодай знешкодити хробака, він ненажерливо систематично поїдав геть усе: молоді лісові дерева, садки, виноградники, городину. Він, як [[w:Мамай (темник)|Мамай]], проходив по опрацьованих, закультурених землях, залишаючи після себе справжню пустелю та «зойки і плачі» скривджених господарів. Виноградарі на місці винищених виноградників садовили далі більше виноградних чубуків, виходячи з одного, ніби той правдивого розрахунку, що коли більше посадиш, то й більше можна чекати, що щось залишиться. А хробак на ті обрахунки зовсім не зважав. Він якнайкраще відгодо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hzmsbswn10zq8y6kg6uyjiu7fgxvp90</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465506</id>
      <parentid>465320</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/38]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/38]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1887" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;шкідниками. І всі величезні перешкоди, всіх найзапекліщих ворогів культурного садівництва й виноградництва перемогли стійкі виноградарі і садоводи. Залишився один — і проти нього не сила було щось діяти. Цей останній і найстрашніший ворог ніхто інший, як хробачок [[w:Хрущ мармуровий|марморового хруща]], що за короткий час геть у край нищить найкращі наслідки кількарічної праці.

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Пакують фрукту.}}}}

Не зважаючи на всілякі спроби знищити чи бодай знешкодити хробака, він ненажерливо систематично поїдав геть усе: молоді лісові дерева, садки, виноградники, городину. Він, як [[w:Мамай (темник)|Мамай]], проходив по опрацьованих, закультурених землях, залишаючи після себе справжню пустелю та «зойки і плачі» скривджених господарів. Виноградарі на місці винищених виноградників садовили далі більше виноградних чубуків, виходячи з одного, ніби той правдивого розрахунку, що коли більше посадиш, то й більше можна чекати, що щось залишиться. А хробак на ті обрахунки зовсім не зважав. Він якнайкраще відгодо-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hzmsbswn10zq8y6kg6uyjiu7fgxvp90</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/39</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221484</id>
    <revision>
      <id>465321</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:18:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3872" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вувався, неймовірно плодився — і знову далі й далі нищив усі реальні наслідки важкої праці людської.

Один упертий, твердий, як ремінь виноградар 27 років підряд з акуратністю машини засаджував щорічно півдесятини виноградника. Від одчаю повертався знову до надії — раз-у-раз засаджував, а хробак систематично і уперто нищив усе. За ці 27 років дядько висадив на свою півдесятину 140 тисяч чубуків і 27 років кожної весни й літа щоденно волами возив за кілька верстов воду, щоб поливати виноградник. І все це гинуло…

Ви уявляєте собі, яку залізну волю, яку звірячу енерґію і впертість треба мати, щоб витримати цю 27-річну боротьбу? А тим часом хробак не обмежувався виноградом. Він жер геть усе, і часто траплялося, що після хробака урожай з-під 40 корчів картоплі людина забирала в одну жменю. Це дає тільки приблизну уяву про те, яка загроза для культурної і господарчої роботи — хробак мармурового хруща на Олешківських пісках.

Багато робилося спроб, усіляких засобів бувало вживано, щоб якось позбутися того хробака. Та нічого за цей довгий час не змінилося на краще.

Недавно за хробака на Олешківських пісках узявся його непримиренний ворог, відомий київський ентомолог — «хрущознавець» [[w:Голов'янко Зіновій Степанович|3. С. Голов'янко]]. Він зважив усю серйозність даної проблеми і цілком оддався шуканням дійсних ефективних способів боротьби. Після трьох років упертої боротьби, спроб і шукань, він знайшов таки на хробака загибель. Весною Голов'янко певним, досить простим способом затруює ґрунт у виноградниках парадихлорбензолом (ПДБ)  — і хробак гине, гине катастрофічно, майже цілком, а виноградні чубуки — живі, здорові, ростуть і розвиваються. Можна собі уявити настрої виноградарів! Вони мало не на руках носили скромного вченого, в щирому захопленні загрожувавши за життя записати його «в поминання» та поставити його погруддя на пристойному постаменті серед кучугурів…

Бо перемогти хробака марморового хруща — це колосальної ваги справа. Це значить — в великій мірі розв'язати руки знесиленим піонерам, надзвичайно прискорити темп розвитку виноградництва й відкрити виключні блискучі перспективи&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4ea8572immzzeac5qigh3jl91t5b4xr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465507</id>
      <parentid>465321</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/39]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/39]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3872" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вувався, неймовірно плодився — і знову далі й далі нищив усі реальні наслідки важкої праці людської.

Один упертий, твердий, як ремінь виноградар 27 років підряд з акуратністю машини засаджував щорічно півдесятини виноградника. Від одчаю повертався знову до надії — раз-у-раз засаджував, а хробак систематично і уперто нищив усе. За ці 27 років дядько висадив на свою півдесятину 140 тисяч чубуків і 27 років кожної весни й літа щоденно волами возив за кілька верстов воду, щоб поливати виноградник. І все це гинуло…

Ви уявляєте собі, яку залізну волю, яку звірячу енерґію і впертість треба мати, щоб витримати цю 27-річну боротьбу? А тим часом хробак не обмежувався виноградом. Він жер геть усе, і часто траплялося, що після хробака урожай з-під 40 корчів картоплі людина забирала в одну жменю. Це дає тільки приблизну уяву про те, яка загроза для культурної і господарчої роботи — хробак мармурового хруща на Олешківських пісках.

Багато робилося спроб, усіляких засобів бувало вживано, щоб якось позбутися того хробака. Та нічого за цей довгий час не змінилося на краще.

Недавно за хробака на Олешківських пісках узявся його непримиренний ворог, відомий київський ентомолог — «хрущознавець» [[w:Голов'янко Зіновій Степанович|3. С. Голов'янко]]. Він зважив усю серйозність даної проблеми і цілком оддався шуканням дійсних ефективних способів боротьби. Після трьох років упертої боротьби, спроб і шукань, він знайшов таки на хробака загибель. Весною Голов'янко певним, досить простим способом затруює ґрунт у виноградниках парадихлорбензолом (ПДБ)  — і хробак гине, гине катастрофічно, майже цілком, а виноградні чубуки — живі, здорові, ростуть і розвиваються. Можна собі уявити настрої виноградарів! Вони мало не на руках носили скромного вченого, в щирому захопленні загрожувавши за життя записати його «в поминання» та поставити його погруддя на пристойному постаменті серед кучугурів…

Бо перемогти хробака марморового хруща — це колосальної ваги справа. Це значить — в великій мірі розв'язати руки знесиленим піонерам, надзвичайно прискорити темп розвитку виноградництва й відкрити виключні блискучі перспективи&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4ea8572immzzeac5qigh3jl91t5b4xr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221485</id>
    <revision>
      <id>465322</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:21:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1768" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;перед «українською Шампанню», як звуть Олешківські піски багато з тих, хто їх добре знає.

Щоб дати уяву про сучасний стан і про перспективи, можна подати декільки красномовних розрахунків. Десятина землі, залежно від сорту, дає 400–900 пудів винограду. Перекупки з Херсону забирають його на винограднику по 2–3 карб. за пуд.

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Виноград з Олешківських пісків.}}}}

Досі під виноградники й	на цілому величезному просторі Олешківських пісків зайняли до 3.000 десятин. А пісків — понад 200 тисяч десятин. На сьогодні ще хромає і техніка виноградної культури, але після перемоги хробака підвищити її буде не так важко. Чому б справді Олешківським безплідним, сипучим кучугурам і не перетворитися на українську Шампань?..

Було б велйчезною помилкою уявляти собі, що всі виноградарі цієї місцевости являють собою одноманітну соціяльну масу. Ні, тут теж є яскраво виявлене розшарування, що зберігалося майже непорушним до зовсім недавніх часів. Соціяльна&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bg51t25k9p3o0sjkol21vubmw7ozrhe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465509</id>
      <parentid>465322</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/40]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/40]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1768" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;перед «українською Шампанню», як звуть Олешківські піски багато з тих, хто їх добре знає.

Щоб дати уяву про сучасний стан і про перспективи, можна подати декільки красномовних розрахунків. Десятина землі, залежно від сорту, дає 400–900 пудів винограду. Перекупки з Херсону забирають його на винограднику по 2–3 карб. за пуд.

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Виноград з Олешківських пісків.}}}}

Досі під виноградники й	на цілому величезному просторі Олешківських пісків зайняли до 3.000 десятин. А пісків — понад 200 тисяч десятин. На сьогодні ще хромає і техніка виноградної культури, але після перемоги хробака підвищити її буде не так важко. Чому б справді Олешківським безплідним, сипучим кучугурам і не перетворитися на українську Шампань?..

Було б велйчезною помилкою уявляти собі, що всі виноградарі цієї місцевости являють собою одноманітну соціяльну масу. Ні, тут теж є яскраво виявлене розшарування, що зберігалося майже непорушним до зовсім недавніх часів. Соціяльна&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bg51t25k9p3o0sjkol21vubmw7ozrhe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/41</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221486</id>
    <revision>
      <id>465323</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:24:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3958" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;економічна верхівка не дуже численна, — це тузи виноградницької справи, на всю губу пани, що зберігли до останнього часу досить великі площі виноградників. Виноград — культура дуже працєвбірна, вимагає великої кількости робочих рук, і через те ця група найзаможніших виноградарів жила виключно експлуатацією найманої праці, залишаючи для себе тільки керівництво та питання збуту. У цих виноградарів ви завжди могли знайти старе, дуже добре вино, жили вони добре, як великі старі поміщики. Найбільше лиха завдавали їм професійні організації, ввесь час намагаючись унормувати робочий час для наймитів та тимчасових робітників, довести зарплатню до пристойного рівня й оформити правний стан найманої людської сили. Відчуваючи загрозу своїм надмірним прибуткам, ця група тільки те й робила, що сперечалася з місцевими організаціями та писала раз-у-раз великі доповідні записки до уряду із скаргами на те, що їх кривдять, розоряють.

Друга група це дрібні виноградарі, що здебільшого власними руками обробляють свої невеличкі клаптики виноградної культури. Ця група вже порівнюючи давно відчувала потребу в об'єднанні, так у процесі виробництва, як у переробці та в збутові, і вона, головним чином, була основною масою пайовиків у тих кількох десятках первісних кооперативних об'єднань, що поволі утворювалися на Олешківських пісках і поблизу них, і вивершені були Дніпровим союзом у Херсоні.

Залишається сказати про третю групу, про наймитів, які довгий час вперто й організовано боролися проти експлуатації заможних виноградарів. Ця боротьба недавно вибухла страйком, і за допомогою радянських та партійних органів привела до повної перемоги наймитів над визискувачами. Справа основських та британських наймитів недавно пролунала була на ввесь Радянський Союз і нині остаточно розв'язана їм на користь.

Виноград і вино на Олешківських пісках — це справа дальшого розвитку цього надзвичайно цікавого району. Якість вина, як слід виготовленого, тут уже в більшості не гірша за якість кримських вин. Очевидячки, незабаром тутешні вина стануть відомі далеко поза межами вузького порівнюючи району, знайдуть собі належний ринок і споживача, а може й вийдуть на&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mke0yjizns34wbwqd8gmabvw2nq8ez9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465510</id>
      <parentid>465323</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/41]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/41]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3958" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;економічна верхівка не дуже численна, — це тузи виноградницької справи, на всю губу пани, що зберігли до останнього часу досить великі площі виноградників. Виноград — культура дуже працєвбірна, вимагає великої кількости робочих рук, і через те ця група найзаможніших виноградарів жила виключно експлуатацією найманої праці, залишаючи для себе тільки керівництво та питання збуту. У цих виноградарів ви завжди могли знайти старе, дуже добре вино, жили вони добре, як великі старі поміщики. Найбільше лиха завдавали їм професійні організації, ввесь час намагаючись унормувати робочий час для наймитів та тимчасових робітників, довести зарплатню до пристойного рівня й оформити правний стан найманої людської сили. Відчуваючи загрозу своїм надмірним прибуткам, ця група тільки те й робила, що сперечалася з місцевими організаціями та писала раз-у-раз великі доповідні записки до уряду із скаргами на те, що їх кривдять, розоряють.

Друга група це дрібні виноградарі, що здебільшого власними руками обробляють свої невеличкі клаптики виноградної культури. Ця група вже порівнюючи давно відчувала потребу в об'єднанні, так у процесі виробництва, як у переробці та в збутові, і вона, головним чином, була основною масою пайовиків у тих кількох десятках первісних кооперативних об'єднань, що поволі утворювалися на Олешківських пісках і поблизу них, і вивершені були Дніпровим союзом у Херсоні.

Залишається сказати про третю групу, про наймитів, які довгий час вперто й організовано боролися проти експлуатації заможних виноградарів. Ця боротьба недавно вибухла страйком, і за допомогою радянських та партійних органів привела до повної перемоги наймитів над визискувачами. Справа основських та британських наймитів недавно пролунала була на ввесь Радянський Союз і нині остаточно розв'язана їм на користь.

Виноград і вино на Олешківських пісках — це справа дальшого розвитку цього надзвичайно цікавого району. Якість вина, як слід виготовленого, тут уже в більшості не гірша за якість кримських вин. Очевидячки, незабаром тутешні вина стануть відомі далеко поза межами вузького порівнюючи району, знайдуть собі належний ринок і споживача, а може й вийдуть на&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mke0yjizns34wbwqd8gmabvw2nq8ez9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/42</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221487</id>
    <revision>
      <id>465325</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:27:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1563" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зовнішні ринки, поруч із винами кримськими та кавказькими…

Нам дуже хотілося покуштувати цього місцевого вина. І коли в Кахівці ми натрапили на пляшку вина з красномовною наліпкою «{{sp|вино кооператива «Сипучі піски}}», то ще не покоштувавши його, ми хвилювалися й п'яніли. Нас

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|На Херсонській пристані дубки з кавунами.}}}}

хвилювала й захоплювала крицева надлюдська енергія і упертість, що десятиліттями боролася і бореться проти ворожих стихій і всіляких шкідників; ми раділи, що ця впертість уже остаточно перемагає…
{{rule|3em}}
За степом швидко вставало гаряче сонце, а пароплав «Перше Травня» простував за водою повз українську Шампань до Херсону. Пропливали на кручах у садках Основа, Британи, Корсунь; часто висувалися з землі на поверхню гострі шпилі каміння, відроги великого хребта, що перетинає Дніпровий шлях вище, між&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t14zjqpg9uljgaucqaatv7d1i55hkhp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465511</id>
      <parentid>465325</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/42]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/42]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1563" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зовнішні ринки, поруч із винами кримськими та кавказькими…

Нам дуже хотілося покуштувати цього місцевого вина. І коли в Кахівці ми натрапили на пляшку вина з красномовною наліпкою «{{sp|вино кооператива «Сипучі піски}}», то ще не покоштувавши його, ми хвилювалися й п'яніли. Нас

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|На Херсонській пристані дубки з кавунами.}}}}

хвилювала й захоплювала крицева надлюдська енергія і упертість, що десятиліттями боролася і бореться проти ворожих стихій і всіляких шкідників; ми раділи, що ця впертість уже остаточно перемагає…
{{rule|3em}}
За степом швидко вставало гаряче сонце, а пароплав «Перше Травня» простував за водою повз українську Шампань до Херсону. Пропливали на кручах у садках Основа, Британи, Корсунь; часто висувалися з землі на поверхню гострі шпилі каміння, відроги великого хребта, що перетинає Дніпровий шлях вище, між&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t14zjqpg9uljgaucqaatv7d1i55hkhp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>221488</id>
    <revision>
      <id>465326</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:31:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: </comment>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="182" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Стародавня історія східних народів]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Катеринослав
|Year=1918
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=
|Image=
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>36rybjg74bipazdztvnexy8ncj24bxe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465327</id>
      <parentid>465326</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T14:32:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="185" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Стародавня історія східних народів]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Катеринослав
|Year=1918
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>b5jedjtxzhjvlwzyas6lzhkfia1gbki</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465333</id>
      <parentid>465327</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T14:53:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="186" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Стародавня історія східних народів]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Леся Українка|Леся Українка]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Катеринослав
|Year=1918
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>8qpetr8qeg4d1vo3gf80v9tfexfbd77</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/43</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221489</id>
    <revision>
      <id>465328</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:33:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3562" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Дніпропетровським та [[w:Кічкас|Кичкасом]]; буйною зеленню послалися по берегах розлогі плавні з очеретами та деревами. Люду на пароплаві багато, а ще більше фрукти та винограду, що в спеціяльних кошиках транспортуються в Херсон, Очаків, а далі і в Одесу.

Праворуч на буграх замайорів, засяв на ранішньому сонці Херсон.

На Херсонській пристані багато люду, багато невеликих суден, дубків та баркасів своєрідної конструкції, із своєрідною снастю, зовсім відмінною проти горішнього Дніпра. І на березі, на пристані високі піраміди кавунів, фрукти та сила винограду. Для нас, північних мешканців, ціни надзвичайно дешеві, і ми зразу віддаємо повну данину тутешнім рослинним багатствам.

Херсонський порт на сьогодні ніби ще забутий, ніби в стані занепаду, але перед ним нечуване блискуче майбутнє. Бо ж доля херсонського порту нерозривно зв'язана з нашим велетнем Дніпрельстаном. Коли утвориться єдина ціла водяна артерія від верхів'я Дніпрового до Чорного моря, роля херсонського порту буде величезна й у транзитних вантажах, і в місцевих. Дніпрельстан доведе вантажний обіг херсонського порту до 300 мільйонів пудів річно і тоді «український Ротердам», як цілком слушно звуть Херсон з його портом, займе поважне місце серед річних портів Радянського Союзу.

Будівництво Дніпрельстану розгортається нечувано швидким темпом. Велетня будують, навіть випереджаючи плянові розрахунки. Через те цілком вчасно починати й пристосування херсонського порту до тих ґрандіозних завдань, які перед ним незабаром стануть, його нове технічне озброєння, перестаткування й поширення.
{{rule|5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;{{fine|[[Ой з-за гори, з-за лиману|Ой з-захмари, з-залиману]]
Вітер повіває…}}&lt;/poem&gt;}}

а ми простуємо собі на човні Дніпром з Херсону в лиман, у самий край Кінбурнської коси. Ідемо на веслах, бо низовий вітер не дає змоги використати вітрила. Нас везе кремезний дядько, колишній матрос, прекрасний весляр; аж заздриш, дивлючись, як метко й легко весла в його руках загрібають&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dvom8fksusdnml50aej8dzary0x5h57</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465512</id>
      <parentid>465328</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/43]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/43]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3562" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Дніпропетровським та [[w:Кічкас|Кичкасом]]; буйною зеленню послалися по берегах розлогі плавні з очеретами та деревами. Люду на пароплаві багато, а ще більше фрукти та винограду, що в спеціяльних кошиках транспортуються в Херсон, Очаків, а далі і в Одесу.

Праворуч на буграх замайорів, засяв на ранішньому сонці Херсон.

На Херсонській пристані багато люду, багато невеликих суден, дубків та баркасів своєрідної конструкції, із своєрідною снастю, зовсім відмінною проти горішнього Дніпра. І на березі, на пристані високі піраміди кавунів, фрукти та сила винограду. Для нас, північних мешканців, ціни надзвичайно дешеві, і ми зразу віддаємо повну данину тутешнім рослинним багатствам.

Херсонський порт на сьогодні ніби ще забутий, ніби в стані занепаду, але перед ним нечуване блискуче майбутнє. Бо ж доля херсонського порту нерозривно зв'язана з нашим велетнем Дніпрельстаном. Коли утвориться єдина ціла водяна артерія від верхів'я Дніпрового до Чорного моря, роля херсонського порту буде величезна й у транзитних вантажах, і в місцевих. Дніпрельстан доведе вантажний обіг херсонського порту до 300 мільйонів пудів річно і тоді «український Ротердам», як цілком слушно звуть Херсон з його портом, займе поважне місце серед річних портів Радянського Союзу.

Будівництво Дніпрельстану розгортається нечувано швидким темпом. Велетня будують, навіть випереджаючи плянові розрахунки. Через те цілком вчасно починати й пристосування херсонського порту до тих ґрандіозних завдань, які перед ним незабаром стануть, його нове технічне озброєння, перестаткування й поширення.
{{rule|5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;{{fine|[[Ой з-за гори, з-за лиману|Ой з-захмари, з-залиману]]
Вітер повіває…}}&lt;/poem&gt;}}

а ми простуємо собі на човні Дніпром з Херсону в лиман, у самий край Кінбурнської коси. Ідемо на веслах, бо низовий вітер не дає змоги використати вітрила. Нас везе кремезний дядько, колишній матрос, прекрасний весляр; аж заздриш, дивлючись, як метко й легко весла в його руках загрібають&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dvom8fksusdnml50aej8dzary0x5h57</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/44</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221490</id>
    <revision>
      <id>465329</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:39:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3830" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;воду й кидають човен за кожним махом усе далі й далі вниз. Довго дивилися на нас церкви та високі будівлі з гір херсонських, але зрештою й вони сховалися в далечині.

Долішній Дніпро має не таку прудку течію, як до порогів, і через те він мало помагає нашому весляреві. З Херсону ми виїхали в полудень, а в лиман входимо смерком, кілька разів за день добре покупавшись та попоївши кавунів. Досить густо вжу летить річна птиця Дніпром, і через те наша рушниця ввесь час на поготові.

Ось ліворуч залишилося велико село [[w:Рибальче|Рибальча]], з цілою ескадрою [[w:Дубок (човен)|дубків]] на 1–2, навіть на 3 щогли. Назва дубок зовсім не дає уяви про ті величезні судна, що стоять на якорях серед річки. На долішньому Дніпрі ще недавно був досить розвинений приватний річний транспорт. Дубки різні — місткістю від 200 до 10–11 тисяч пудів. Останні — це вже справжні великі морські вітрильні судна. Власник такого великого дубка — уже справжній «капітан», має команду 5–6 чоловіка, звірячо її, розуміється, експлуатує й наважується ходити в досить далекі рейси. Із розмов з такими капітанами ми дізналися, що вони з дніпрового лиману ходять в Одесу, Крим і на Кавказ геть аж у [[w:Сухумі|Сухум]] і [[w:Батумі|Батум]]. Туди везуть здебільшого сіль, рибу, хліб; з Кавказу приставляють сюди переважно дорогий лісовий матеріял.

Флотилія коло Рибальчої, спустивши вітрила, стоїть на якорях. Коли вже добре смеркло, ми поминули перший маяк, високий та стрункий, з червоним лихтарем на шпилі. Він довго світить нам у слід, — борючись із місяцем і туманом, що густа стелеться над водою.

Від місяця простяглася до нас довга рухлява сріблом мережена стежка. Лиман широкий — роздалися й десь далеко в темряві зникли береги. Ми одні на нашому невеличкому човні, серед безмежного водяного простору. Коли б буря та хвиля, не встигли б ми дістатися до далекого берега, залило б нашу вутлу шкаралущу дуже швидко. Вода, кругом вода… зрідка очерети… Ми загубилися в широкому лимані цієї туманної ночі, як голка в копиці сіна.

Під північ ми відшукуємо серед густих очеретів та болот німецьку колонію Нове Шабо. Уїдливий нічний туман змочив нашу&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fr82elio6w0jsqmt11g3v833ketbeue</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465513</id>
      <parentid>465329</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/44]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/44]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3830" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;воду й кидають човен за кожним махом усе далі й далі вниз. Довго дивилися на нас церкви та високі будівлі з гір херсонських, але зрештою й вони сховалися в далечині.

Долішній Дніпро має не таку прудку течію, як до порогів, і через те він мало помагає нашому весляреві. З Херсону ми виїхали в полудень, а в лиман входимо смерком, кілька разів за день добре покупавшись та попоївши кавунів. Досить густо вжу летить річна птиця Дніпром, і через те наша рушниця ввесь час на поготові.

Ось ліворуч залишилося велико село [[w:Рибальче|Рибальча]], з цілою ескадрою [[w:Дубок (човен)|дубків]] на 1–2, навіть на 3 щогли. Назва дубок зовсім не дає уяви про ті величезні судна, що стоять на якорях серед річки. На долішньому Дніпрі ще недавно був досить розвинений приватний річний транспорт. Дубки різні — місткістю від 200 до 10–11 тисяч пудів. Останні — це вже справжні великі морські вітрильні судна. Власник такого великого дубка — уже справжній «капітан», має команду 5–6 чоловіка, звірячо її, розуміється, експлуатує й наважується ходити в досить далекі рейси. Із розмов з такими капітанами ми дізналися, що вони з дніпрового лиману ходять в Одесу, Крим і на Кавказ геть аж у [[w:Сухумі|Сухум]] і [[w:Батумі|Батум]]. Туди везуть здебільшого сіль, рибу, хліб; з Кавказу приставляють сюди переважно дорогий лісовий матеріял.

Флотилія коло Рибальчої, спустивши вітрила, стоїть на якорях. Коли вже добре смеркло, ми поминули перший маяк, високий та стрункий, з червоним лихтарем на шпилі. Він довго світить нам у слід, — борючись із місяцем і туманом, що густа стелеться над водою.

Від місяця простяглася до нас довга рухлява сріблом мережена стежка. Лиман широкий — роздалися й десь далеко в темряві зникли береги. Ми одні на нашому невеличкому човні, серед безмежного водяного простору. Коли б буря та хвиля, не встигли б ми дістатися до далекого берега, залило б нашу вутлу шкаралущу дуже швидко. Вода, кругом вода… зрідка очерети… Ми загубилися в широкому лимані цієї туманної ночі, як голка в копиці сіна.

Під північ ми відшукуємо серед густих очеретів та болот німецьку колонію Нове Шабо. Уїдливий нічний туман змочив нашу&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fr82elio6w0jsqmt11g3v833ketbeue</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/45</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221491</id>
    <revision>
      <id>465330</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:44:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3733" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;одежу, стало сумно й холодно, і ми, відганяючись від лютих колонійських псів, даремно ходили серед темних заснулих хатів, шукаючи хліба, чаю чи вина. Після довгих шукань, барвистої німецької лайки та загрози через двері перестріляти нас, рушили ми далі, а після півночі серед лиману, під кущем очерету стали на перепочинок і трясучись від нічної вогкости, по черзі вартували до світанку. Коли почало світати, ми прокинулися серед величезних табунів качок та лисок, що вночі разом з нами простували на південь, але побачивши нас, раптом вирішили подорожувати далі окремо.

Перед світанком вітер змінився, подув згори, і наш весляр швидко скористався з вигідної ситуації. Нап'ялися вітрила, задзюркотіла вода за кормою, і з першим промінням сонця ми приходимо в село [[w:Геройське (Скадовський район)|Прогної]], залишивши позад себе 70 верстов від Херсону і 14 годин цікавої подорожі Дніпром і лиманом.
{{rule|3em}}
На довгій піщаній косі, що вузькою смугою простяглася між Дніпровським лиманом і [[w:Ягорлицька затока|Ягорлицькою затокою]], була колись фортеця [[w:Кінбурн|Кінбурн]]. Опановуючи, колонізуючи «дике поле» татарських степів, непосидющі запорожці просунулися і по пісках Олешківських, які влучно назвали «Лівійською пустелею», аж у край Кінбурнської коси. Осівши на косі, вони заснували були там [[w:Прогноївська паланка|прогноїнську паланку]]. Тут з весни до осени запорожці били птицю й звіря, рибалили, добували сіль, щоб на зиму повернутися в зимовники.

Давно це було, на косі про це не знають, ніхто тут не згадує ні про запорожців, ні про паланку. Забули й за Кінбурнську фортецю. А село Прогної (офіційної зросійщеної назви «Прогнойск» тут ніхто не знає і не визнає) велике село над лиманом, залишилось і досі.

«Лівійська пустеля» мало стала культурніша від давніх давен. На моє запитання до одного прогнойчанина, чому він не працює на землі, той з болем відловів:

— Та хіба ж це земля?.. Вона ж, крім гадюк і соли, нічого не родить…

Щодо гадюк заперечувати нічого не можна. Родить їх тут справді чортова гибель, а сіль — не така вже погана річ. Соляні&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>09i9ld0lfcndu41vieacjp5izx30z3a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465514</id>
      <parentid>465330</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/45]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/45]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3733" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;одежу, стало сумно й холодно, і ми, відганяючись від лютих колонійських псів, даремно ходили серед темних заснулих хатів, шукаючи хліба, чаю чи вина. Після довгих шукань, барвистої німецької лайки та загрози через двері перестріляти нас, рушили ми далі, а після півночі серед лиману, під кущем очерету стали на перепочинок і трясучись від нічної вогкости, по черзі вартували до світанку. Коли почало світати, ми прокинулися серед величезних табунів качок та лисок, що вночі разом з нами простували на південь, але побачивши нас, раптом вирішили подорожувати далі окремо.

Перед світанком вітер змінився, подув згори, і наш весляр швидко скористався з вигідної ситуації. Нап'ялися вітрила, задзюркотіла вода за кормою, і з першим промінням сонця ми приходимо в село [[w:Геройське (Скадовський район)|Прогної]], залишивши позад себе 70 верстов від Херсону і 14 годин цікавої подорожі Дніпром і лиманом.
{{rule|3em}}
На довгій піщаній косі, що вузькою смугою простяглася між Дніпровським лиманом і [[w:Ягорлицька затока|Ягорлицькою затокою]], була колись фортеця [[w:Кінбурн|Кінбурн]]. Опановуючи, колонізуючи «дике поле» татарських степів, непосидющі запорожці просунулися і по пісках Олешківських, які влучно назвали «Лівійською пустелею», аж у край Кінбурнської коси. Осівши на косі, вони заснували були там [[w:Прогноївська паланка|прогноїнську паланку]]. Тут з весни до осени запорожці били птицю й звіря, рибалили, добували сіль, щоб на зиму повернутися в зимовники.

Давно це було, на косі про це не знають, ніхто тут не згадує ні про запорожців, ні про паланку. Забули й за Кінбурнську фортецю. А село Прогної (офіційної зросійщеної назви «Прогнойск» тут ніхто не знає і не визнає) велике село над лиманом, залишилось і досі.

«Лівійська пустеля» мало стала культурніша від давніх давен. На моє запитання до одного прогнойчанина, чому він не працює на землі, той з болем відловів:

— Та хіба ж це земля?.. Вона ж, крім гадюк і соли, нічого не родить…

Щодо гадюк заперечувати нічого не можна. Родить їх тут справді чортова гибель, а сіль — не така вже погана річ. Соляні&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>09i9ld0lfcndu41vieacjp5izx30z3a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221492</id>
    <revision>
      <id>465331</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:48:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2247" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ности, але одночасно всі прагнемо власної хати, власної Держави.

І в осягненню цієї єдиної мети така розбіжність думок не повинна стати нам на перешкоді. Навпаки, це поріжнення сприятиме виясненню правди: „з противенства поглядів народжується істина“, — гласить французька приповідка.

Як в армії, в обороні інтересів цілої нації, поруч стоять в рядах люди найріжнороднійших переконаннь, так і в цій акції збору та підготовки воєнно-історичних матеріялів, що виявлять пройдений вже етап в процесі українських визвольних змаганнь, — ріжницю переконаннь покриває велич мети.

І, наколи в армії для успіху справи не виключений иноді є примус, то до участи в цій акції обовязок національний примушує.

Зачинаючи Редакція й Управа Українського Воєнно-Історичного Товариства замірену працю з предлежачого 1-го збірника воєнно-історичних матеріялів свідомі суть того тягару, що на плечі свої здіймають серед тяжких злиднів емігрантського животіння, дуже мало сприятливих швидкій, продуктивній праці, але обовязок перед майбутними поколіннями і певність у тому, що акція цяя знайде як моральне, так і матеріяльне попертя серед українського суспільства переконують в конечності провадити цюю, так потрібну та занедбану в нас працю.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rj80bmhqhe6722wmfd5rziyvem9o7bl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/46</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221493</id>
    <revision>
      <id>465332</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:49:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3639" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;озера колись належали гірничому департаментові, а тепер сільським громадам. Так громадами й длубаються по тих соляних озерах, і хоча сіль добувають варварськими примітивними способами і через те вона виходить невисокої якости, та збут їй забезпечено. Дубки з сіллю раз-у-раз простують навскосяк з Прогноїв через лиман до Очакова, а то й далі.

В лимані багато риби, і прогнойчани всі рибалки-промисловці, а риба також вимагає соли.

Ми приїхали в Прогної раним-рано, коли мало не все село поверталося з лиману, з рибальства. Один по одному підходили з лиману до берега дубки. Одне по одному безсило падали долу білі вітрила, мов чепурні крила лебедині, оддаючи криваві відблиски соняшного сходу; до берега поспішали від дубків невеличкі [[w:Шаланда|шаланди]] з живими сріблястими горами тремтячої гнучкої риби. Неначе несподіваний кадр якогось незнаного чужоземного фільму, розгорталася ця картина перед нашими очима.

Все, що було живого на селі, висипало на берег, і кожний мав свою окрему частку праці.

Жінки обережно й дбайливо розбирають, чистять і розвішують на спеціяльних кілках довгу рибальську снасть. Рибальська снасть — то найважливіший засіб виробництва. Ниток тепер добути важко, вони дорогі, не завжди доброї якости; через те рибалка пильнує своєї сітки, як ока.

Діти й старі чистять та розбирають рибу. Точність рухів і швидкість роботи прямо таки разючі. Ніби якась машина, ніби справжній живий конвеєр. У кожному рухові і певність, і розрахунок.

Навіть свині, качки й собаки збіглися сюди — живитися покидьками, що безпосередньо їм кидають, або ж, знахабнівши, просто вхопити рибу, коли хтось з дітей ловить ґав.

Тільки но самі рибалки не роблять нічого. У величних позах, з мінами переможців, крутять вони цигарки з [[w:Махорка|махри]], розлягтись у затінку, спльовують крізь зуби й дивляться з призирством на ввесь світ. Де ж пак справді? Була ніч, холодна; була ніч важкої небезпечної праці… Ця ніч не пропала марно, — он скільки риби тріпоче і б'ється в шаланді. Хай же порають рибу&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dotumbxwle5f7hznvoia1ghl3sxqij7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465515</id>
      <parentid>465332</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/46]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/46]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3639" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;озера колись належали гірничому департаментові, а тепер сільським громадам. Так громадами й длубаються по тих соляних озерах, і хоча сіль добувають варварськими примітивними способами і через те вона виходить невисокої якости, та збут їй забезпечено. Дубки з сіллю раз-у-раз простують навскосяк з Прогноїв через лиман до Очакова, а то й далі.

В лимані багато риби, і прогнойчани всі рибалки-промисловці, а риба також вимагає соли.

Ми приїхали в Прогної раним-рано, коли мало не все село поверталося з лиману, з рибальства. Один по одному підходили з лиману до берега дубки. Одне по одному безсило падали долу білі вітрила, мов чепурні крила лебедині, оддаючи криваві відблиски соняшного сходу; до берега поспішали від дубків невеличкі [[w:Шаланда|шаланди]] з живими сріблястими горами тремтячої гнучкої риби. Неначе несподіваний кадр якогось незнаного чужоземного фільму, розгорталася ця картина перед нашими очима.

Все, що було живого на селі, висипало на берег, і кожний мав свою окрему частку праці.

Жінки обережно й дбайливо розбирають, чистять і розвішують на спеціяльних кілках довгу рибальську снасть. Рибальська снасть — то найважливіший засіб виробництва. Ниток тепер добути важко, вони дорогі, не завжди доброї якости; через те рибалка пильнує своєї сітки, як ока.

Діти й старі чистять та розбирають рибу. Точність рухів і швидкість роботи прямо таки разючі. Ніби якась машина, ніби справжній живий конвеєр. У кожному рухові і певність, і розрахунок.

Навіть свині, качки й собаки збіглися сюди — живитися покидьками, що безпосередньо їм кидають, або ж, знахабнівши, просто вхопити рибу, коли хтось з дітей ловить ґав.

Тільки но самі рибалки не роблять нічого. У величних позах, з мінами переможців, крутять вони цигарки з [[w:Махорка|махри]], розлягтись у затінку, спльовують крізь зуби й дивляться з призирством на ввесь світ. Де ж пак справді? Була ніч, холодна; була ніч важкої небезпечної праці… Ця ніч не пропала марно, — он скільки риби тріпоче і б'ється в шаланді. Хай же порають рибу&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dotumbxwle5f7hznvoia1ghl3sxqij7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/47</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221494</id>
    <revision>
      <id>465334</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:54:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3492" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ті, хто провів ніч не в суворому лимані, а вдома на печі чи на постелі…

Якось непомітно, немов той уж, у гурт велично байдужих рибалок вдерся один чепурніше одягнений жвавий дядько. В руках у нього найяскравішими фарбами виблискує коробочка від мила «Теже» з махрою й папірцем. Він охоче з приємною міною передає її з рук до рук, ніби почастувати махрою — для нього справжня насолода. Ввесь час він посміхається, крутиться на всі боки, балакає заразом зо всіма, жартує.

Ловлю одним вухом уривки розмови й дізнаюся, що мова йде про рибу. Дізнаюся далі, що жартівливий дядько не репрезентує жодної організації, крім власної кишені. Так. Мова йде про рибу, і не про продаж навіть, а про крамоміну. Дядько міняє рибу на муку, але його пропозиції викликають загальне обурення:

— Іди до біса! За пуд риби взяти пуд твоїх тухлих висівок… Я ж не такий дурний, як був колись…

Коробочка з махрою подорожує по руках далі, а заміристий купець діє напевно: він розбиває гурт і починає розмови з кожним по-одинці. Через декільки хвилин справу розв'язано. Залишається непереборена тільки одна жінка, що вперто чистить рибу і не пристає на принадні купцеві пропозиції.

Отут наш дядько виявив свої здібності [[w:Цицерон|Цицеронові]]. Він почав з жартів і перейшов до залицяння. Його дотепи, пекучі й солоні, мов вода в лимані, аж лящать над вухом чорнобрової рибачки. На окремих слівцях його барвистої розмови спотикається навіть мій, до всього звиклий за дорогу олівець.

Цей «лицарь торгівлі» був не поганий психолог. За півгодини жартів і дотепів він забрав останню рибу, і берег швидко спорожнів.

— Хто це такий? — запитав я в одного дідка, що похмуро сидів осторонь на березі.

— Так це ж Самійлюк, — відповів той таким тоном, що стало соромно не знати, хто такий Самійлюк.

Проте, я наважився обережно запитати:

— А хто він, кооператор, чи що?..

— А вжеж… кооператор… Він завжди {{errata|забираєв|забирає в}} нас рибу і здає в кооператив.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>36mbqarok4rvm1i0vv26tlvnb292uwy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465516</id>
      <parentid>465334</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/47]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/47]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3492" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ті, хто провів ніч не в суворому лимані, а вдома на печі чи на постелі…

Якось непомітно, немов той уж, у гурт велично байдужих рибалок вдерся один чепурніше одягнений жвавий дядько. В руках у нього найяскравішими фарбами виблискує коробочка від мила «Теже» з махрою й папірцем. Він охоче з приємною міною передає її з рук до рук, ніби почастувати махрою — для нього справжня насолода. Ввесь час він посміхається, крутиться на всі боки, балакає заразом зо всіма, жартує.

Ловлю одним вухом уривки розмови й дізнаюся, що мова йде про рибу. Дізнаюся далі, що жартівливий дядько не репрезентує жодної організації, крім власної кишені. Так. Мова йде про рибу, і не про продаж навіть, а про крамоміну. Дядько міняє рибу на муку, але його пропозиції викликають загальне обурення:

— Іди до біса! За пуд риби взяти пуд твоїх тухлих висівок… Я ж не такий дурний, як був колись…

Коробочка з махрою подорожує по руках далі, а заміристий купець діє напевно: він розбиває гурт і починає розмови з кожним по-одинці. Через декільки хвилин справу розв'язано. Залишається непереборена тільки одна жінка, що вперто чистить рибу і не пристає на принадні купцеві пропозиції.

Отут наш дядько виявив свої здібності [[w:Цицерон|Цицеронові]]. Він почав з жартів і перейшов до залицяння. Його дотепи, пекучі й солоні, мов вода в лимані, аж лящать над вухом чорнобрової рибачки. На окремих слівцях його барвистої розмови спотикається навіть мій, до всього звиклий за дорогу олівець.

Цей «лицарь торгівлі» був не поганий психолог. За півгодини жартів і дотепів він забрав останню рибу, і берег швидко спорожнів.

— Хто це такий? — запитав я в одного дідка, що похмуро сидів осторонь на березі.

— Так це ж Самійлюк, — відповів той таким тоном, що стало соромно не знати, хто такий Самійлюк.

Проте, я наважився обережно запитати:

— А хто він, кооператор, чи що?..

— А вжеж… кооператор… Він завжди {{errata|забираєв|забирає в}} нас рибу і здає в кооператив.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>36mbqarok4rvm1i0vv26tlvnb292uwy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221495</id>
    <revision>
      <id>465335</id>
      <timestamp>2022-08-25T14:56:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="287" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Леся Українка

СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ
СХІДНІХ НАРОДІВ.

ВИДАННЯ ПЕРШЕ
ОЛЬГИ КОСАЧ-КРИВИНЮК.

КАТЕРИНОСЛАВ
Друкарня 1. Вісман та І. Морділевич. Феодосїївська 9.

1918.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f1ftmhwvuxlooazqftuca2nd9ppgxq4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/252</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221496</id>
    <revision>
      <id>465336</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:01:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: ЗМІСТІ.  Вступне слово. і зяявіта ба і 1. Вступна росповідь. . ( . . . . .......... 8--12. Первістні люде | . . . - . . РИ вжи зо Зб Світ відомай давнім людям. . . . - . є з 2 30, Історія Індусів. . . . . . . 2... 20066. 12-45. Розділ І. Первістні Арійці. . ...... заказ 028, Розділ ШІ. Арійці в Індії. Ве...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1807" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ЗМІСТІ.

Вступне слово. і зяявіта ба і 1.
Вступна росповідь. . ( . . . . .......... 8--12.
Первістні люде | . . . - . . РИ вжи зо Зб
Світ відомай давнім людям. . . . - . є з 2 30,
Історія Індусів. . . . . . . 2... 20066. 12-45.
Розділ І. Первістні Арійці. . ...... заказ 028,
Розділ ШІ. Арійці в Індії. Веда . . . . .. . 16.
Розділ ПІ. Браманська громада. Закони Ману . . 25.
Роздід ТУ. Боді ная ж нот ж я 86.
історія Медійців і Персів. . (.........- 45--89
Розділ ЇЇ. Іранці. Зоровстр. . . ( . 4 . . - . АБ.
Розділ П. Медійці. . .... 2... 414435. 51.
Розділ ШІ. Царство перське. Кір . . . .... 56.
Роздія ЇУ. Кавїбід. з. з з козз захо з 64.
Росія У. ЛИЙ. о «они из а 69.
Розділ УЇ. Шерська держава при Дарії. . . . . 77.
Розділ МІЇ. Звичаї . | . . . 4 . 4 4 .. дз Зі:
Розділ УЦІ. Письмо та пам'ятники ...... 84.
Історія дгиятян. . 1.55 89.-161.
Розділ | І. Опис давнього бгипту.. . .. - - - 89.
Роздід ПП: Давня держава ......-... 91.
Розділ ПІ. Середня держава. Напад Дастухів. . 100.
Розділ ТУ. Нова державз. . . .. 4 4 4 4 - - 107.
Розділ У. Пам'ятники... . . . . . . - | . . . 199.
Роздії УІ. Вірв; з «з б «з з «нс 186.
Розділ УТ. Звичаї . . 4 . . «43 «каз 150.

Розділ УП. Письмо .. .... 65454 4- 158.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l0p8jcrnj4cc3z0q4bxslbtjsewzd1p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/253</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221497</id>
    <revision>
      <id>465337</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:01:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: історія Асірійців та Вавілонців. . 4 - - - Розділ 1. Країна Тігру та Евфрату. Розділ ІІ. Первістні часа . . - - Розділ ШІ. Саргоніди. . . . . - - Розділ ТУ. Хаядейська держава. . Розділ | У. Пам'ятиикі  . . . ..- Розділ УЇ. Віра. й Розд'я МІ. Звичаї . . . . 2 4. -  Історія Фінікійців...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1321" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;історія Асірійців та Вавілонців. . 4 - - -
Розділ 1. Країна Тігру та Евфрату.
Розділ ІІ. Первістні часа . . - -
Розділ ШІ. Саргоніди. . . . . - -
Розділ ТУ. Хаядейська держава. .
Розділ | У. Пам'ятиикі  . . . ..-
Розділ УЇ. Віра. й
Розд'я МІ. Звичаї . . . . 2 4. -

Історія Фінікійців | . 2... .- Р
Розділ | 1. Країна фінікійська. . . .
Розділ  П. бідон і Тір.-- Картагена.

Розділ ПІ.

рин рам

Розділ ТУ. Письмо .

Розділ
Розділ

161.

Торговля. Ремісвицтяо. Колонії . . . 198.

-. 9201.

історія Ізравлітів (Мидів) , . . . . .. (2 4... 202--250.
|. Країна палестанська. 202.

1 Іізравліти в єгипті. Моісей.. | . . . 205.

РР 209.

Розділ ПІ. Судді (Начальники). . .

Розділ

Розділ
Розділ

ТУ. едина держава. Саул, Давад та Соломон. 218.
У. Дві держави, Руди та Ізравля. . . . 284.
УТ, Кінець обох держая. Полон вавілонський. 249.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8he37vcxccby5wmmvgpa26gu4z8zc8b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/48</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221498</id>
    <revision>
      <id>465338</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:02:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3490" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;І неначе боючись, щоб цей чудний, чужий чолов'яга, що не знає навіть хто такий Самійлюк, не пошкодив якось їхньому «кооператорові», дідок з захопленням додав:

— Ду-уже хороша людина. Без нього хоч пропадай, — ніде рибу діти…

— А сами ви збувати, чи кооператив закласти не можете?…

Поглянувши на мого субесідника, я зрозумів, що зразу й цілком втратив його довіру, подавши таку безглузду пропозицію:

— Тю-тю. — Були вже такі розумні, що сами здавали… І риба пропадала, і збитків зазнавали…

Обурений дядько швидко підвівся і, не привітавшись, рішуче пішов геть.

Міцні ще серед рибалок позиції Прогнойського кооператора!..
{{rule|3em}}
Наша експедиція добре попрацювала в Солоноозерній дачі, в цім чудовім, незвичайнім закуткові українському, де на невеличкій території гармонічно з'єдналися піски, ліс, солоні озера з гострими пахощами сірчаного водню, та море. Деякі вчені доводять, що ще батько всіх істориків Геродот, коли подорожував Дніпром, згадувавши про «гілею» на лівому березі Дніпра, мав на увазі оцю саму «Солоноозерну дачу». Та чого тільки не доводять оті вчені!…

Зрештою і без Геродота «Солоноозернадача», що входить у склад українських [[w:Надморські заповідники|надморських заповідників]], надзвичайно інтересна місцевість, а особливо тепер під осінь, коли масою летять птахи на південь. На морі величезні табуни качок, гусей і лебедів. По берегах сила силенна всякої [[w:Кулик|куличні]] від найдрібнішої до найбільшої, є цілі колонїї білих чапель з прекрасним пір'ям, за яке їх так безжалісно винищують, а в кущах та травах раз-у-раз зриваються з-під ніг великі табунці куріпок.

«Солоноозерна дача» — це вузловий пункт перельоту птахів з Европи й Азії на південь, тут сила плазунів і комах, і наша експедиція за кілька день здобула чимало цінного природничого матеріялу. Керівник експедиції задоволений, завдання виконано і після двотижневих мандрівок відчувається нарешті ліквідаційний настрій.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c2xy5us701fzh9v9jkzzynstkddot4h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465517</id>
      <parentid>465338</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/48]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/48]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3490" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;І неначе боючись, щоб цей чудний, чужий чолов'яга, що не знає навіть хто такий Самійлюк, не пошкодив якось їхньому «кооператорові», дідок з захопленням додав:

— Ду-уже хороша людина. Без нього хоч пропадай, — ніде рибу діти…

— А сами ви збувати, чи кооператив закласти не можете?…

Поглянувши на мого субесідника, я зрозумів, що зразу й цілком втратив його довіру, подавши таку безглузду пропозицію:

— Тю-тю. — Були вже такі розумні, що сами здавали… І риба пропадала, і збитків зазнавали…

Обурений дядько швидко підвівся і, не привітавшись, рішуче пішов геть.

Міцні ще серед рибалок позиції Прогнойського кооператора!..
{{rule|3em}}
Наша експедиція добре попрацювала в Солоноозерній дачі, в цім чудовім, незвичайнім закуткові українському, де на невеличкій території гармонічно з'єдналися піски, ліс, солоні озера з гострими пахощами сірчаного водню, та море. Деякі вчені доводять, що ще батько всіх істориків Геродот, коли подорожував Дніпром, згадувавши про «гілею» на лівому березі Дніпра, мав на увазі оцю саму «Солоноозерну дачу». Та чого тільки не доводять оті вчені!…

Зрештою і без Геродота «Солоноозернадача», що входить у склад українських [[w:Надморські заповідники|надморських заповідників]], надзвичайно інтересна місцевість, а особливо тепер під осінь, коли масою летять птахи на південь. На морі величезні табуни качок, гусей і лебедів. По берегах сила силенна всякої [[w:Кулик|куличні]] від найдрібнішої до найбільшої, є цілі колонїї білих чапель з прекрасним пір'ям, за яке їх так безжалісно винищують, а в кущах та травах раз-у-раз зриваються з-під ніг великі табунці куріпок.

«Солоноозерна дача» — це вузловий пункт перельоту птахів з Европи й Азії на південь, тут сила плазунів і комах, і наша експедиція за кілька день здобула чимало цінного природничого матеріялу. Керівник експедиції задоволений, завдання виконано і після двотижневих мандрівок відчувається нарешті ліквідаційний настрій.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c2xy5us701fzh9v9jkzzynstkddot4h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221499</id>
    <revision>
      <id>465339</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:04:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3569" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{u|М. ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО}}

{{gap}}Генерал поручник.

{{c|{{largeinitial|3ИМОВИЙ ПОХІД.*)}}}}
{{c|(6-ХІІ-1919 — 6-V-1920 р. р.)}}

Обовязок перед людьми, що брали участь в зимовому поході, бажання залишити й на прийдешньому слід від цієї сторінки сучасної визвольної боротьби Українського Народу вимагають від мене, щоб я записав її так, як вона відбивається в моїй думці і памяті старшого начальника, бо не годиться забути про цю добу боротьби, в якій на протязі пятьох місяців гартувалася воля і сила борців за незалежність України.

Я переконаний, що праця моя не досконала; я бажаю дати початок цій справі, маючи на думці, що в кожній дивізії знайдуться оповідачі,**) що зуміють освітлити ті моменти, яких не повелося освітлити мені, і удосконалити працю потрібними доповненнями й датами.
{{rule|20em}}
*) Матеріяли, які використав я для предлежачої праці: 1) Власні записки, мапи і т. д. 2) Записки й спогади старшин конвою. 3) Матеріяли з журналу „Скиталець“. 4) Денник отамана Шапаровича [Командир Кінної бригади]. 5) Денник ком. Зaпoрoзькoї групи [п. п. С. і Г.] 6) Юр. Тютюнник, „Зимовий похід“. 7) П. Певний, За волю й державність. 8) Феденко, Фермент нації. 9) Спогади старшини кін. дивізіону Гайдамаків. 10) Спогади полковника Трутенка, 11) Спогади полковника Сікевича (б. посла в Будапешті). 12) Спогади старшини 5 кінного полку (вмер від сухіт в р. 1923 в Будапешті). 13) Командир бригади Запорозької дивізії полковник Дубовий, Маршут Запорозької дивізії. 14) Спогади Волинської дивізії сотника Левицького. 15) Спогад-конспект начальника штабу Запорожців полковника Крата. 16) Замітки з „Короткої Історії 3-ої Залізної дивізії“ (Зимовий похід). 17) Спогади хорунжого Юнацької Школи, пізніш З кінного полку, Артеміва. 18) Спогади про Любарські події, — з Альманаха Київської дивізії (1920 р.). 19) „Поміж ковалом і молотом&quot;. 20) Спогади старшини Галицької Армії Бабія [Одеса]. 21) Матеріяли старшини штабу II Галицького Корпусу сотника Гнатевича, й багатьох инших, за що прошу їх прийняти мою подяку. Ген.-Пор. Омелянович-Павленко.&lt;noinclude&gt;5&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rgn4nb893hb4utkm9u1ojzf7ngw8ibe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465340</id>
      <parentid>465339</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T15:05:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3581" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{u|М. ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО}}

{{gap}}Генерал поручник.

{{c|{{largeinitial|3ИМОВИЙ ПОХІД.*)}}}}
{{c|(6-ХІІ-1919 — 6-V-1920 р. р.)}}

Обовязок перед людьми, що брали участь в зимовому поході, бажання залишити й на прийдешньому слід від цієї сторінки сучасної визвольної боротьби Українського Народу вимагають від мене, щоб я записав її так, як вона відбивається в моїй думці і памяті старшого начальника, бо не годиться забути про цю добу боротьби, в якій на протязі пятьох місяців гартувалася воля і сила борців за незалежність України.

Я переконаний, що праця моя не досконала; я бажаю дати початок цій справі, маючи на думці, що в кожній дивізії знайдуться оповідачі,**) що зуміють освітлити ті моменти, яких не повелося освітлити мені, і удосконалити працю потрібними доповненнями й датами.
{{rule|20em}}
{{smaller|*) Матеріяли, які використав я для предлежачої праці: 1) Власні записки, мапи і т. д. 2) Записки й спогади старшин конвою. 3) Матеріяли з журналу „Скиталець“. 4) Денник отамана Шапаровича [Командир Кінної бригади]. 5) Денник ком. Зaпoрoзькoї групи [п. п. С. і Г.] 6) Юр. Тютюнник, „Зимовий похід“. 7) П. Певний, За волю й державність. 8) Феденко, Фермент нації. 9) Спогади старшини кін. дивізіону Гайдамаків. 10) Спогади полковника Трутенка, 11) Спогади полковника Сікевича (б. посла в Будапешті). 12) Спогади старшини 5 кінного полку (вмер від сухіт в р. 1923 в Будапешті). 13) Командир бригади Запорозької дивізії полковник Дубовий, Маршут Запорозької дивізії. 14) Спогади Волинської дивізії сотника Левицького. 15) Спогад-конспект начальника штабу Запорожців полковника Крата. 16) Замітки з „Короткої Історії 3-ої Залізної дивізії“ (Зимовий похід). 17) Спогади хорунжого Юнацької Школи, пізніш З кінного полку, Артеміва. 18) Спогади про Любарські події, — з Альманаха Київської дивізії (1920 р.). 19) „Поміж ковалом і молотом&quot;. 20) Спогади старшини Галицької Армії Бабія [Одеса]. 21) Матеріяли старшини штабу II Галицького Корпусу сотника Гнатевича, й багатьох инших, за що прошу їх прийняти мою подяку. Ген.-Пор. Омелянович-Павленко.}}&lt;noinclude&gt;5&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cb96m9ufeny1jhksnzy0hawarsmk4i1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465345</id>
      <parentid>465340</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T15:18:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3581" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{u|М. ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО}}

{{gap}}Генерал поручник.

{{c|{{largeinitial|3ИМОВИЙ ПОХІД.*)}}}}
{{c|(6-ХІІ-1919 — 6-V-1920 р. р.)}}

Обовязок перед людьми, що брали участь в зимовому поході, бажання залишити й на прийдешньому слід від цієї сторінки сучасної визвольної боротьби Українського Народу вимагають від мене, щоб я записав її так, як вона відбивається в моїй думці і памяті старшого начальника, бо не годиться забути про цю добу боротьби, в якій на протязі пятьох місяців гартувалася воля і сила борців за незалежність України.

Я переконаний, що праця моя не досконала; я бажаю дати початок цій справі, маючи на думці, що в кожній дивізії знайдуться оповідачі,**) що зуміють освітлити ті моменти, яких не повелося освітлити мені, і удосконалити працю потрібними доповненнями й датами.
{{rule|10em}}
{{smaller|*) Матеріяли, які використав я для предлежачої праці: 1) Власні записки, мапи і т. д. 2) Записки й спогади старшин конвою. 3) Матеріяли з журналу „Скиталець“. 4) Денник отамана Шапаровича [Командир Кінної бригади]. 5) Денник ком. Зaпoрoзькoї групи [п. п. С. і Г.] 6) Юр. Тютюнник, „Зимовий похід“. 7) П. Певний, За волю й державність. 8) Феденко, Фермент нації. 9) Спогади старшини кін. дивізіону Гайдамаків. 10) Спогади полковника Трутенка, 11) Спогади полковника Сікевича (б. посла в Будапешті). 12) Спогади старшини 5 кінного полку (вмер від сухіт в р. 1923 в Будапешті). 13) Командир бригади Запорозької дивізії полковник Дубовий, Маршут Запорозької дивізії. 14) Спогади Волинської дивізії сотника Левицького. 15) Спогад-конспект начальника штабу Запорожців полковника Крата. 16) Замітки з „Короткої Історії 3-ої Залізної дивізії“ (Зимовий похід). 17) Спогади хорунжого Юнацької Школи, пізніш З кінного полку, Артеміва. 18) Спогади про Любарські події, — з Альманаха Київської дивізії (1920 р.). 19) „Поміж ковалом і молотом&quot;. 20) Спогади старшини Галицької Армії Бабія [Одеса]. 21) Матеріяли старшини штабу II Галицького Корпусу сотника Гнатевича, й багатьох инших, за що прошу їх прийняти мою подяку. Ген.-Пор. Омелянович-Павленко.}}&lt;noinclude&gt;5&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qhimi69ls5tyf6wto7pevyxc75t35h2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/49</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221500</id>
    <revision>
      <id>465341</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:06:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3591" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Щоб не повертатися старим шляхом, і заразом відвідати принадну Одесу, частина експедиції вирушила в рейс через лиман з Прогноїв до Очакова, а там — пароплавом до Одеси.

Нас віз дубком немолодий уже чолов'яга, якого ми раптом і одностайно завеличали «капітаном», і тим взяли його голою рукою, без рукавиці, за саме серце.

Капітан був цілковито — наш. Пересипаючи свою промову надмірною кількістю морських термінів і виразів, капітан довго й з апльомбом розповідав нам про свої колишні подорожі геть по всьому світу. Спочатку у нас була тенденція конкретизувати минулі маршрути балакучого капітана, але він не дався себе обійти. Щоб не вдаватися в небезпечні подробиці лукавої географії, капітан одразу розрубав [[w:Гордіїв вузол|гордіїв вузол]] наших ущіпливих запитань — одною універсальною формулою:

— Сказать просто, я побував у всіх портах земного шара.

І для підведення сталої безперечної бази під свої авторитетні заяви, він, узявши цигарку в одного з нас, особливо підкреслено подякував:

— Мерсі вас.

Це була чудова, але небезпечна подоріж. Східний вітер свіжішав, а свіжий вітер у лимані це зовсім не той, що ніжно лоскоче ваші розпечені щоки на пляжі. Дубок, мов птах, летів під розіп'ятими вітрилами, за бортами дрібно тремтіли розтяті груди лиманові. Вітер свіжішав і загрожував вітрилам, і мліли від страшного напруження руки коло стерна. За дві години ми перерізали навскосяки лиман і підійшли до Очакова.

Місяць стелив за нами сріблясті мережані стежки. Солоні озера востаннє слали нам їдкі пахощі сірчаного водню. А перед нами виблискував різнокольоровими вогнями маяків очаківський порт, спало під горою невеличке, колись знамените, місто, і немов десь у глухому селі, навперейми без перестанку, брехали в місті собаки.

Прощаючись думкою з цими чудовими краями, і ще раз оглядаючи в споминах нашу коротеньку, але цікаву подоріж, я сидів біля стерна, мов зачарований, і думав:

Яка прекрасна, яка багата наша Україна!

І як ми всі ще мало її знаємо!…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bi89925xxw20yjv3ssurmu9p4qhtf56</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465518</id>
      <parentid>465341</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/49]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/49]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3591" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Щоб не повертатися старим шляхом, і заразом відвідати принадну Одесу, частина експедиції вирушила в рейс через лиман з Прогноїв до Очакова, а там — пароплавом до Одеси.

Нас віз дубком немолодий уже чолов'яга, якого ми раптом і одностайно завеличали «капітаном», і тим взяли його голою рукою, без рукавиці, за саме серце.

Капітан був цілковито — наш. Пересипаючи свою промову надмірною кількістю морських термінів і виразів, капітан довго й з апльомбом розповідав нам про свої колишні подорожі геть по всьому світу. Спочатку у нас була тенденція конкретизувати минулі маршрути балакучого капітана, але він не дався себе обійти. Щоб не вдаватися в небезпечні подробиці лукавої географії, капітан одразу розрубав [[w:Гордіїв вузол|гордіїв вузол]] наших ущіпливих запитань — одною універсальною формулою:

— Сказать просто, я побував у всіх портах земного шара.

І для підведення сталої безперечної бази під свої авторитетні заяви, він, узявши цигарку в одного з нас, особливо підкреслено подякував:

— Мерсі вас.

Це була чудова, але небезпечна подоріж. Східний вітер свіжішав, а свіжий вітер у лимані це зовсім не той, що ніжно лоскоче ваші розпечені щоки на пляжі. Дубок, мов птах, летів під розіп'ятими вітрилами, за бортами дрібно тремтіли розтяті груди лиманові. Вітер свіжішав і загрожував вітрилам, і мліли від страшного напруження руки коло стерна. За дві години ми перерізали навскосяки лиман і підійшли до Очакова.

Місяць стелив за нами сріблясті мережані стежки. Солоні озера востаннє слали нам їдкі пахощі сірчаного водню. А перед нами виблискував різнокольоровими вогнями маяків очаківський порт, спало під горою невеличке, колись знамените, місто, і немов десь у глухому селі, навперейми без перестанку, брехали в місті собаки.

Прощаючись думкою з цими чудовими краями, і ще раз оглядаючи в споминах нашу коротеньку, але цікаву подоріж, я сидів біля стерна, мов зачарований, і думав:

Яка прекрасна, яка багата наша Україна!

І як ми всі ще мало її знаємо!…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bi89925xxw20yjv3ssurmu9p4qhtf56</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/256</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221501</id>
    <revision>
      <id>465342</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:14:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Сторінка. Рядок. Надруковано. Треба.  204 9 зверху Фівікійскаго Фінікійського 207 2. ель Ель  223 з и ків вів 283 З знаву сособі собі мо 15 зверху 99 н 23 9928.  Всюди, де надруковано єтіопів, єтіопи, єтіопський і т. д--треба спра- вити ва Етіопія, Етіопи, етіопський і т д...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="850" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Сторінка. Рядок. Надруковано. Треба.

204 9 зверху Фівікійскаго Фінікійського
207 2. ель Ель

223 з и ків вів
283 З знаву сособі собі
мо 15 зверху 99 н 23 9928.

Всюди, де надруковано єтіопів, єтіопи, єтіопський і т. д--треба спра-
вити ва Етіопія, Етіопи, етіопський і т д

Всюди, де надруковано єкбатава,-треба справити на Екбатава,

Увага: Фовікія і Фінікія значать одно Й те саме і обидва спосабя ви-
мову можуть уживатися. Так само Штоломей і Птолемей.-обидва способи
замови уживаються.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>18fs0ukelxrh9w5qcp717z444lyf1nu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465349</id>
      <parentid>465342</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T15:33:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="961" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{|
| ''Сторінка.'' || ''Рядок.'' || ''Надруковано.'' || ''Треба.''
|-
| 204 || 9 зверху || Фінікійскаго	|| Фінікійського
|-
| 207 || 20 - || ель || Ель
|-
| 223 || 3 - || вів || ві з
|-
| 232 || 3 знизу || сособі || собі
|-
| 240 || 15 зверху || 22 и 23 || 22 і 23
|}
			
Всюди, де надруковано єтіопія, єтіопи, єтіопський і т. д — треба справити ва Етіопія, Етіопи, етіопський і т д

Всюди, де надруковано єкбатава,— треба справити на Екбатава,

Увага: Февікія і Фінікія значать одно й те саме і обидва способи вимови можуть уживатися. Так само Птоломей і Птолемей.— обидва способи вимови уживаються.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sg1bm2ig5kzvkukcryy7uxk6ac36eob</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/254</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221502</id>
    <revision>
      <id>465343</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:15:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Помипки.  Сторінка. Рядок. Надруковано. Треба. 4 З знизу Грубою грубого - 3 з звичою звичаю 10 3  » в прам. Мавголи Монголи и 20 зверху разповідали росповідази 13 5 з високій високій б 10 » . Европь європи 19 і з в прам. Афаві рані т ' які які . тб вміла вміли  т 8 » Соха...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1397" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Помипки.

Сторінка. Рядок. Надруковано. Треба.
4 З знизу Грубою грубого
- 3 з звичою звичаю
10 3  » в прам. Мавголи Монголи
и 20 зверху разповідали росповідази
13 5 з високій високій
б 10 » . Европь європи
19 і з в прам. Афаві рані
т ' які які
. тб вміла вміли

т 8 » Соха Веді Сама Воді
. 2» слибико гавбоко
23 1 звизу в прем. Іата Іза

98 10 зверху повінність повинність
29 4. » віп він

32 14 знизу світів Й світі всі
за З зверху іди їди

. 4 з де іде

38 Фо» буддісп буддісти
40 9 з Горе Горе

- 1» маєтти маєш

. 6 зназу коховя кохання
С 3 » що, чистого чечастого
42 б зверху без'хлібя безхліб'я
Р, р» рішів Рішів
. р» знизу учиь учи

б «з збіралис-- збіралися
43 З зверху еретиками еретаками
- 19 » будові з будови
й 2 » буддістій буддісти
ча 9 » Лю літ

. ..ї Европі европі
4 23 зверху перейшла перейшло

47 10 » добро й добро&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>79ox4l8gc77p72ywvy6os932mqwy9o8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/255</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221503</id>
    <revision>
      <id>465344</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:15:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Сторінка. 48  59 бо т » » 179 » 83 з 34 86 88 » 91 » 93 97 106 109 » 113 и 126 127 131 133 мо  17 що  163 168 189 188 189 195  201  Рядок. Надруковано. 16 знизу для мо» чистай ІЗ з вертався 7 зверху дане 19 » разпросторена 5 » Набукодоросор 18 » ще 8 знизу військо 8 зверху рока 18 звизу двреького 1 зверху т...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1958" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Сторінка.
48

59
бо
т
»
»
179
»
83
з
34
86
88
»
91
»
93
97
106
109
»
113
и
126
127
131
133
мо

17
що

163
168
189
188
189
195

201

Рядок. Надруковано.
16 знизу для
мо» чистай
ІЗ з вертався
7 зверху дане
19 » разпросторена
5 » Набукодоросор
18 » ще
8 знизу військо
8 зверху рока
18 звизу двреького
1 зверху тьсячу
З » тисячі
1 зансу воряж. Египетських
3 зверху носучірі чні
21 знизу хисть
6» стеж
73» вь
4 » котрий,
и» Нільским
4 » ввкипано
31 зверху египотському
18» зі цілий написом
18 знизу дворедь
»» велека
15 » мешкала
14 зверху теж
21 зназу біра
2» егагетські
4 зверху видштивной
2 з постат
4» дивуватві
5 звизу дев'яну
» коротка
19 » но
6 зверху разевпаються
8 з візна
3. обі
13 вичар европейські
18 зверху та мпанцярі
т. анпівдвким
її. пралосяв
8 знизу дійшло

т, І вд.

Треба.
да
часта
ворталася
дуже
роспросторена
з Набукодоросор.
що
війська
роки
царського
тисячу
тисячі
етипетських
несучі річні
хист
отож.
в
, котрий
Мільським,
викопаве
вгапетському
з налясом
і цілий дворець
велико
мешкали
тов
віра
єгипетські
чнид щтавний
люстаті
дивувати
дерев'яну
короткий
не
ровсяпаються
вінка
собі
авропейські
там ланцярі
налівдикни
вривосяв
дійшо
У в. до&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bv4nns7j3a7r4uk1rbx87uzgvcknunl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221504</id>
    <revision>
      <id>465346</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:20:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3460" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Я поставив собі за завдання — дати нарис, який би освітлював похід не тільки з військово-фахового боку, але також {{sp|ті обставини, в яких той похід відбувся, і які привели його до успішного кінця}}.

Бажання моє було зробити оповідання це доступним для широких верств вояцтва та суспільности; тому суто-військовий фаховий характер я, подекуди, залишаю і даю замісць того більш популярні нариси.

Виконуючи цю працю, я хотів бути цілком безстороннім не лише в оцінці наших частин, а й ворожих груп.

З особливою обережностю я підхожу до спогадів під час походу нашого щодо частин Галицької армії, які за короткий час перебували під 3-4 командами. Факти свідчать про те, що розєднані політичними комбінаціями {{sp|обидві армії, Наддніпрянська та Галицька, жили одною думкою, одним
серцем}}.

{{sp|Я дуже жалкую, що не маю при собі реєстру старшин і козаків, що загинули під час поxодy, бо cаме їх памяті, а також памяті чинів лицарів „Залізного Хреста&quot; присвячую я свою, може нe зовсім досконалy, але повну щирости працю}}.
{{rule|20em}}
{{larger|Обставини на Україні перед походом Армії У. Н. Р. по ворожих запіллях.}}

Вже в липні 1919 року ставало ясним, що тільки зброєю вирішатиметься
питання, кому бути господарем на широких просторах півдня бувшої Росії
— чи Добрармії з її кличем „єдиної неділимої Росії&quot;, чи тій силі, яка виросла з української національної революції — Українській армії та повстанчим загонам, що виступали під прапором незалежної Української Народньої Республіки.

Маючи перед собою спільного ворога — російську большовицьку армію — обидві сторони занедбують важні стратеґічні завдання й пориваються наввипередки до опанування Київом.

Українська та Денікинська армії вступили до Київа майже одночасно (Українці ввійшли лише на кілька годин раніше).
{{rule|10em}}
{{smaller|**) Ю. Тютюнник вже зробив певний нарис; гадаю, що моя праця, яка має чимало дат й відправних даних, може полегчити значно в їхній роботі.}}&lt;noinclude&gt;6&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h9ghuzhr6icazxsx8ytgsynd32rwtvh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/50</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221505</id>
    <revision>
      <id>465347</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:26:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2721" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|НАД ОЗІВСЬКОЮ «КАЛЮЖЕЮ».}}
{{c|{{larger|I.}}}}
На галасливому перехресті київських вулиць зустрів я приятеля. Давно ми з ним не бачилися, отож балачка була довга й нідочого. Ніби про все намагалися розповісти один одному — і ні про що не розповіли. Вразив мене мій приятель одним повідомленням:

— Учителюю в залізничному технікумі. Маю квитки на ввесь СРСР; торік [[w:Мурманськ|Мурман]] одвідав, а цього літа [[w:Туркестан|Туркестаном]] мандрував.

Я не заздрив моєму приятелеві. Не можна ж геть усім викладати в залізничних школах і, користуючись безплатними квитками, об'їхати цілий СРСР. Не заздрив ще й через те, що волію перше, аніж подаватися в далекі світи, вивчити, як слід, свою батьківщину.

Нетерпляче чекав я на відпустку. А коли дочекався, заплатив повну вартість квитка і подався на північне узбережжя [[w:Азовське море|моря Озівського]]. Давно бо спокушувала мене вибаглива, химерна лінія північних берегів цієї «калюжі», як призирливо звуть Озівське море люди, що взагалі бачили синю морську фарбу тільки на географічних мапах. На березі Озівської «калюжі», в старому місті Бердянському, оселився я й упірнув в цікаве тамтешнє життя…
{{rule|3em}}
Довго й марудно викручувався, вигинався замурзлий поїзд, між ярами та пагорками, {{errata|яж|аж}} доки не всунувсь у Бердянське й зупинився коло чепурненького білого вокзалу. Місто зустріло довірливого піліґріма стовпами шмалкої куряви, пахощами, що свідчили про відсутність у місті найменших натяків на каналізацію, і одразу звичайно згадалося:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9y4b590einhrlamv1oy9iibdkqo979d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465520</id>
      <parentid>465347</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/50]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/50]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2721" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|НАД ОЗІВСЬКОЮ «КАЛЮЖЕЮ».}}
{{c|{{larger|I.}}}}
На галасливому перехресті київських вулиць зустрів я приятеля. Давно ми з ним не бачилися, отож балачка була довга й нідочого. Ніби про все намагалися розповісти один одному — і ні про що не розповіли. Вразив мене мій приятель одним повідомленням:

— Учителюю в залізничному технікумі. Маю квитки на ввесь СРСР; торік [[w:Мурманськ|Мурман]] одвідав, а цього літа [[w:Туркестан|Туркестаном]] мандрував.

Я не заздрив моєму приятелеві. Не можна ж геть усім викладати в залізничних школах і, користуючись безплатними квитками, об'їхати цілий СРСР. Не заздрив ще й через те, що волію перше, аніж подаватися в далекі світи, вивчити, як слід, свою батьківщину.

Нетерпляче чекав я на відпустку. А коли дочекався, заплатив повну вартість квитка і подався на північне узбережжя [[w:Азовське море|моря Озівського]]. Давно бо спокушувала мене вибаглива, химерна лінія північних берегів цієї «калюжі», як призирливо звуть Озівське море люди, що взагалі бачили синю морську фарбу тільки на географічних мапах. На березі Озівської «калюжі», в старому місті Бердянському, оселився я й упірнув в цікаве тамтешнє життя…
{{rule|3em}}
Довго й марудно викручувався, вигинався замурзлий поїзд, між ярами та пагорками, {{errata|яж|аж}} доки не всунувсь у Бердянське й зупинився коло чепурненького білого вокзалу. Місто зустріло довірливого піліґріма стовпами шмалкої куряви, пахощами, що свідчили про відсутність у місті найменших натяків на каналізацію, і одразу звичайно згадалося:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9y4b590einhrlamv1oy9iibdkqo979d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/51</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221506</id>
    <revision>
      <id>465348</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:32:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3627" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Уперше ступає нога моя тут. Нікого я не знаю…

Аж ось ці прояви самотности раптом перервав голосний вигук:

— Який дідько загнав тебе в цю чортову діру? Доки не пізно, вертай назад…

Я спочатку захвилювався. А потім вирішив поставитися до приятелевих міркувань приблизно так, як до завбачень [[w:Український гідрометеорологічний центр|Укрмету]]…

Після зустрічі з песимістичним приятелем залишилося турбот небагато: старий пристойний візник, з поважною бородою й шляхетним обличчям довів, що на шляхетне обличчя годі покладатися, бо возив мене без потреби по місту, щоб запросити потім, як за батька. Хвилястий брук бердянських вулиць, курява, вибої на шляхах Матроської Слободи, недовга розмова з похмурою рибачкою, — і передо мною сторінка нового бердянського життя.

{{c|{{larger|II}}}}

Невеличне подвір'я, з трох боків обгорожене дуже примітивним і ненадійним парканом. Четвертий бік немає огорожі чи, правдивіше, огорожа тут природна — ота рама Озівська калюжа, що лагідно плещеться в м'який пісок за п'ятдесят кроків від хати. Хата, чи пак кімната в тій хаті, — то дуже умовне місце осілости. Та й як же усидиш у тій хаті, коли в ній душно і сумно в той час, як усе подвір'я завішано різноманітною снастю рибальською, а берег густо уквітчаний баркасами, що поспускали вітрила, як [[w:Мартин (птах)|мартини]] крила, плаваючи на воді. Мій новий господар — професіонал, як більшість мешканців Матроської Слободи, рибалка з великим стажем. Коли він не спить десь у затінку після нічних ловів, то обов'язково лагодить снасть, порається коло баркаса, або готується разом з великим гуртом «своїх» у море рибалити.

Бердянське було колись визначним портом. Тепер портові обороти підупали, пароплави рідко стають на якір, щоб забрати вантаж і пасажирів. Адміністративний центр — округу перенесено в Маріупіль, у Бердянському тільки район. Мабуть зовсім занепало б це своєрідне місто, що довгою смужкою простяглося понад берегом, то останніми часами почало набирати великої ваги, як курортний пункт.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6o0v378pl7gxzheuhcii89fwg2mgygb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465521</id>
      <parentid>465348</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/51]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/51]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3627" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Уперше ступає нога моя тут. Нікого я не знаю…

Аж ось ці прояви самотности раптом перервав голосний вигук:

— Який дідько загнав тебе в цю чортову діру? Доки не пізно, вертай назад…

Я спочатку захвилювався. А потім вирішив поставитися до приятелевих міркувань приблизно так, як до завбачень [[w:Український гідрометеорологічний центр|Укрмету]]…

Після зустрічі з песимістичним приятелем залишилося турбот небагато: старий пристойний візник, з поважною бородою й шляхетним обличчям довів, що на шляхетне обличчя годі покладатися, бо возив мене без потреби по місту, щоб запросити потім, як за батька. Хвилястий брук бердянських вулиць, курява, вибої на шляхах Матроської Слободи, недовга розмова з похмурою рибачкою, — і передо мною сторінка нового бердянського життя.

{{c|{{larger|II}}}}

Невеличне подвір'я, з трох боків обгорожене дуже примітивним і ненадійним парканом. Четвертий бік немає огорожі чи, правдивіше, огорожа тут природна — ота рама Озівська калюжа, що лагідно плещеться в м'який пісок за п'ятдесят кроків від хати. Хата, чи пак кімната в тій хаті, — то дуже умовне місце осілости. Та й як же усидиш у тій хаті, коли в ній душно і сумно в той час, як усе подвір'я завішано різноманітною снастю рибальською, а берег густо уквітчаний баркасами, що поспускали вітрила, як [[w:Мартин (птах)|мартини]] крила, плаваючи на воді. Мій новий господар — професіонал, як більшість мешканців Матроської Слободи, рибалка з великим стажем. Коли він не спить десь у затінку після нічних ловів, то обов'язково лагодить снасть, порається коло баркаса, або готується разом з великим гуртом «своїх» у море рибалити.

Бердянське було колись визначним портом. Тепер портові обороти підупали, пароплави рідко стають на якір, щоб забрати вантаж і пасажирів. Адміністративний центр — округу перенесено в Маріупіль, у Бердянському тільки район. Мабуть зовсім занепало б це своєрідне місто, що довгою смужкою простяглося понад берегом, то останніми часами почало набирати великої ваги, як курортний пункт.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6o0v378pl7gxzheuhcii89fwg2mgygb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/52</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221507</id>
    <revision>
      <id>465350</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:38:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3804" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;За Матроською Слободою, коло вузької, довгої, як стріла, [[w:Бердянська коса|Бердянської коси]], що шпилем простяглася в море, — чепурненький курорт. Він потужно розвивається, узявшись риштованням; ростуть будинки, вночі далеко сяють дужі електричні лихтарі.

Чутки про курорт Бердянський швидко ширяться по Україні, та й за межами її, з'їздяться люди — хто організовано, а хто й самотьоком — лікуватися бердянськими грязями й [[w:Ропа|ропою]]. Курорт іще молодий, не може вмістити всіх хворих, — через те селяться «курортні» в місті, здебільшого в Слободі, бо вона ближче до курорту.

Мій хазяїн Федір Іванович поділяє загальні погляди на курортників усіх мешканців Матроської Слободи: курортні мовляв, — це всіляка непотріб, що навалою суне з цілого світу в прекрасне лоно Бердянське. То дарма, що ця «непотріб» становить не абияку статтю в бюджеті аборигенів Матроської Слободи.

Гроші грішми, а ставлення само собою… і в світогляді Федора Івановича я добре відчуваю цю подвійність: цілком льояльне ставлення до мого гаманця, і дуже підозріле — до мене.

У свій час ламається найгрубша крига. Прийшов час, зламалася вона й між нами — Федором Івановичем і мною. Насамперед, «курортний» не виявив жодних намірів лікуватися, по-друге, надто вже щиро цікавиться він морем і рибальством. Нарешті, тут став у пригоді мані отой звичайнісенький випадок, що так часто займає в стосунках людських неналежне йому місце.

Треба було, щоб заклопотанний Федір Іванович незадоволено погодився взяти мене з собою в море поставити сітку на [[w:Пузанок азовський|пузанка]]; треба було, щоб отой пузанок, якого я досі бачив тільки в сорабкопівських кадубах, набився в сітку так несподіванно густо, що ми втрьох за цілу ніч ледве-ледве його впорали й насипали в баркас чималою купою. Цього було досить, щоб Федір Іванович рішуче й безповоротно визнав, що в «курортного» легка рука, що «курортного» слід запрошувати на рибу в море.

Всі, кому доводилося лікуватися чи відпочивати на чорноморському узбережжі, — всі мабуть хоч сами рибалили, хоч спостерігали рибалок професіоналів і їхню працю. Але щодо кіль-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>njxxz9j0emlqp02xehajnjog1obqnhu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465522</id>
      <parentid>465350</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/52]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/52]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3804" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;За Матроською Слободою, коло вузької, довгої, як стріла, [[w:Бердянська коса|Бердянської коси]], що шпилем простяглася в море, — чепурненький курорт. Він потужно розвивається, узявшись риштованням; ростуть будинки, вночі далеко сяють дужі електричні лихтарі.

Чутки про курорт Бердянський швидко ширяться по Україні, та й за межами її, з'їздяться люди — хто організовано, а хто й самотьоком — лікуватися бердянськими грязями й [[w:Ропа|ропою]]. Курорт іще молодий, не може вмістити всіх хворих, — через те селяться «курортні» в місті, здебільшого в Слободі, бо вона ближче до курорту.

Мій хазяїн Федір Іванович поділяє загальні погляди на курортників усіх мешканців Матроської Слободи: курортні мовляв, — це всіляка непотріб, що навалою суне з цілого світу в прекрасне лоно Бердянське. То дарма, що ця «непотріб» становить не абияку статтю в бюджеті аборигенів Матроської Слободи.

Гроші грішми, а ставлення само собою… і в світогляді Федора Івановича я добре відчуваю цю подвійність: цілком льояльне ставлення до мого гаманця, і дуже підозріле — до мене.

У свій час ламається найгрубша крига. Прийшов час, зламалася вона й між нами — Федором Івановичем і мною. Насамперед, «курортний» не виявив жодних намірів лікуватися, по-друге, надто вже щиро цікавиться він морем і рибальством. Нарешті, тут став у пригоді мані отой звичайнісенький випадок, що так часто займає в стосунках людських неналежне йому місце.

Треба було, щоб заклопотанний Федір Іванович незадоволено погодився взяти мене з собою в море поставити сітку на [[w:Пузанок азовський|пузанка]]; треба було, щоб отой пузанок, якого я досі бачив тільки в сорабкопівських кадубах, набився в сітку так несподіванно густо, що ми втрьох за цілу ніч ледве-ледве його впорали й насипали в баркас чималою купою. Цього було досить, щоб Федір Іванович рішуче й безповоротно визнав, що в «курортного» легка рука, що «курортного» слід запрошувати на рибу в море.

Всі, кому доводилося лікуватися чи відпочивати на чорноморському узбережжі, — всі мабуть хоч сами рибалили, хоч спостерігали рибалок професіоналів і їхню працю. Але щодо кіль-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>njxxz9j0emlqp02xehajnjog1obqnhu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/53</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221508</id>
    <revision>
      <id>465351</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:52:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4273" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кости й різноманітности риби Чорне море — справжня пустеля, як що порівняти з Озівським. Я зовсім не маю наміру подати тут певний огляд іхтіофавни Озівського моря. Не знавець я в цих справах, та й за місяць не можна вивчити всіх мешканців Озівських хвиль, але мавши за п'ятдесят кроків море, живши місяць у професіонала рибалки, я впізнав багато риб і навчився відрізняти одну від одної, хоч вони часто-густо дуже схожі між собою. {{errata|—|}} 

Постоявши хвилин п'ять-десять на березі, ви побачите, як недалечко в хвилі, ходить на версі хребет риби, часами чималої. Це — [[w:Синець (риба)|клипець]], риба з глистюком. Рибалки не їдять її, гидують; ловлять її руками, бо вона дуріє, здебільшого діти, а потім продають курортним чи за рибця, чи за тараню. В Озівському морі с чимало, так званої «красної», дорогої риби: [[w:Стерлядь|чечуги]], осятра, білуги, [[w:Севрюга|пестрюги]]; через те в хорошого рибалки ви до самої осени знайдете в льоху в бочці прекрасну зернисту ікру. Ловлять красну рибу варварським способом, здається чи не забороненим: в місцях, де вона ходить, коли море добре грає, ставлять неймовірно гострі гачки на мотузках, на зразок наших [[w:Перемет|переметів]], і коли риба в хвилю йде горою, вона наколюється на гачки. Чимало риби звісно калічиться, зриваючись з гачків, і гине.

Судак — звичайний гість у сітках рибальських на Озівському морі, великий прекрасний судак, що його тут звуть сулою. А потім ідуть здавен відомі — [[w:Чехоня|чихоня]], тараня, [[w:Плітка звичайна|чебак]], рибець, щука. Далі дрібні: кефаль, бичок, пузанок, тюлька, таранька та рідкі й випадкові — [[w:Кутум|кутун]], камбала і схожий до неї, але з тупим носом, калкан. Плиската камбала й калкан рідко потрапляють у сітку. Лежить ця плиската риба на дні. Чисто біла зі споду, вона з горішнього краю така схожа на дно морське і кольором, і формою, що її, навіть пустивши на міляка, не додивишся близько.

Кожна риба вимагає свого способу рибальства, своєї снасті, — і справжній рибалка-промисловець тільки й сильний снастю. Є снасть — є й риба, а снасть — річ дорога. Правда, потрібні ще міцні та тривалі руки людські, та з цього погляду мій Федір Іванович забезпечений добре. Хоч мої коротенькі вражіння, мабуть, і не цікавитимуть бердянських фініспекторів, але мені не хотілося б особливо реклямувати багатий асортимент снасті Федора Івановича. Тим більше, що я помітив не дуже то дружні&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7szngkif4h4pynk0cxhz753egzujvf3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465523</id>
      <parentid>465351</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/53]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/53]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4273" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кости й різноманітности риби Чорне море — справжня пустеля, як що порівняти з Озівським. Я зовсім не маю наміру подати тут певний огляд іхтіофавни Озівського моря. Не знавець я в цих справах, та й за місяць не можна вивчити всіх мешканців Озівських хвиль, але мавши за п'ятдесят кроків море, живши місяць у професіонала рибалки, я впізнав багато риб і навчився відрізняти одну від одної, хоч вони часто-густо дуже схожі між собою. {{errata|—|}} 

Постоявши хвилин п'ять-десять на березі, ви побачите, як недалечко в хвилі, ходить на версі хребет риби, часами чималої. Це — [[w:Синець (риба)|клипець]], риба з глистюком. Рибалки не їдять її, гидують; ловлять її руками, бо вона дуріє, здебільшого діти, а потім продають курортним чи за рибця, чи за тараню. В Озівському морі с чимало, так званої «красної», дорогої риби: [[w:Стерлядь|чечуги]], осятра, білуги, [[w:Севрюга|пестрюги]]; через те в хорошого рибалки ви до самої осени знайдете в льоху в бочці прекрасну зернисту ікру. Ловлять красну рибу варварським способом, здається чи не забороненим: в місцях, де вона ходить, коли море добре грає, ставлять неймовірно гострі гачки на мотузках, на зразок наших [[w:Перемет|переметів]], і коли риба в хвилю йде горою, вона наколюється на гачки. Чимало риби звісно калічиться, зриваючись з гачків, і гине.

Судак — звичайний гість у сітках рибальських на Озівському морі, великий прекрасний судак, що його тут звуть сулою. А потім ідуть здавен відомі — [[w:Чехоня|чихоня]], тараня, [[w:Плітка звичайна|чебак]], рибець, щука. Далі дрібні: кефаль, бичок, пузанок, тюлька, таранька та рідкі й випадкові — [[w:Кутум|кутун]], камбала і схожий до неї, але з тупим носом, калкан. Плиската камбала й калкан рідко потрапляють у сітку. Лежить ця плиската риба на дні. Чисто біла зі споду, вона з горішнього краю така схожа на дно морське і кольором, і формою, що її, навіть пустивши на міляка, не додивишся близько.

Кожна риба вимагає свого способу рибальства, своєї снасті, — і справжній рибалка-промисловець тільки й сильний снастю. Є снасть — є й риба, а снасть — річ дорога. Правда, потрібні ще міцні та тривалі руки людські, та з цього погляду мій Федір Іванович забезпечений добре. Хоч мої коротенькі вражіння, мабуть, і не цікавитимуть бердянських фініспекторів, але мені не хотілося б особливо реклямувати багатий асортимент снасті Федора Івановича. Тим більше, що я помітив не дуже то дружні&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7szngkif4h4pynk0cxhz753egzujvf3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/54</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221509</id>
    <revision>
      <id>465352</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:55:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3661" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ставлення його до моїх спроб встановити деяку шкалу соціяльної диференціяції бердянських рибалок і місце мого хазяїна в тій шкалі.

Так і з робочими руками не погано стоїть справа в Федора Івановича. Він і п'ятеро здорових, як дубки, синів — управляться за добру артіль рибальську, навіть і в гарячу пору, коли густо піде пузанок, чи бичок ловитиметься.

Мені невідомо, чи є підручники рибальства, де докладно розповідають, як усяку рибу ловити. Так чи так, але я розповім про деякі лови, бо для мене це були здебільшого зовсім нові речі.

Вся праця рибалки замикається в одному трикутнику: риба, море, вітер. В морі є чимало риби, а вітер, коли він сприятливий, допомагає рибалці, коли ні, шкодить, а часто і нищить рибалку. «Курортник», лежучи на пляжі, мало цікавиться вітром; хіба з того погляду, що він жене куряву та пісок в обличчя, забиває легені, не дає дихати цілющим морським повітрям. А рибалка, не вдаючись до послуг метеорологічної служби, з десятків ознак, часами кумедних, а часами ґрунтовних, вгадує собі на завтра, що́ то за година буде. І назви вітрів у рибалок залишилися старовинні, від колишніх колонізаторів наших морських узбережжів. Коли заграє «тремунтан» — північний, або «грего» — північно-східний, — на березі тихо, не видно хвиль. Гори та будівлі прикривають від вітру прибережну смугу морську, і на ній не видно ані хвильки. Вода геть, подасться собі в море, одкриваючи вогкий, м'який пісок, а там за два-три кілометри в морі, — о, там ви пізнаєте силу непевних, зрадливих і таких небезпечних «тремунтана» і «грего».

Розпустив вітрила легенький баркас рибацький, навантажений великою сіттю, і за кілька хвилин берег з курортними та й саме місто вже ген-ген майорить у далечині, як якась строката смужка. Стрімлять тільки церкви, заводські димари та гора химерним, зубчастим силуетом перетинає чистий блакитний обрій.

Баркас, немов оріхове лушпиння, стрибає з хвилі на хвилю, клякнуть руки, тримаючи стерно, аж гуде «тремунтан» у вітрилах і щоглах. Федір Іванович почуває себе в морі, немов&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bl20jv69qtmpzva9bp1mtp7iwa6n4yw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465524</id>
      <parentid>465352</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/54]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/54]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3661" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ставлення його до моїх спроб встановити деяку шкалу соціяльної диференціяції бердянських рибалок і місце мого хазяїна в тій шкалі.

Так і з робочими руками не погано стоїть справа в Федора Івановича. Він і п'ятеро здорових, як дубки, синів — управляться за добру артіль рибальську, навіть і в гарячу пору, коли густо піде пузанок, чи бичок ловитиметься.

Мені невідомо, чи є підручники рибальства, де докладно розповідають, як усяку рибу ловити. Так чи так, але я розповім про деякі лови, бо для мене це були здебільшого зовсім нові речі.

Вся праця рибалки замикається в одному трикутнику: риба, море, вітер. В морі є чимало риби, а вітер, коли він сприятливий, допомагає рибалці, коли ні, шкодить, а часто і нищить рибалку. «Курортник», лежучи на пляжі, мало цікавиться вітром; хіба з того погляду, що він жене куряву та пісок в обличчя, забиває легені, не дає дихати цілющим морським повітрям. А рибалка, не вдаючись до послуг метеорологічної служби, з десятків ознак, часами кумедних, а часами ґрунтовних, вгадує собі на завтра, що́ то за година буде. І назви вітрів у рибалок залишилися старовинні, від колишніх колонізаторів наших морських узбережжів. Коли заграє «тремунтан» — північний, або «грего» — північно-східний, — на березі тихо, не видно хвиль. Гори та будівлі прикривають від вітру прибережну смугу морську, і на ній не видно ані хвильки. Вода геть, подасться собі в море, одкриваючи вогкий, м'який пісок, а там за два-три кілометри в морі, — о, там ви пізнаєте силу непевних, зрадливих і таких небезпечних «тремунтана» і «грего».

Розпустив вітрила легенький баркас рибацький, навантажений великою сіттю, і за кілька хвилин берег з курортними та й саме місто вже ген-ген майорить у далечині, як якась строката смужка. Стрімлять тільки церкви, заводські димари та гора химерним, зубчастим силуетом перетинає чистий блакитний обрій.

Баркас, немов оріхове лушпиння, стрибає з хвилі на хвилю, клякнуть руки, тримаючи стерно, аж гуде «тремунтан» у вітрилах і щоглах. Федір Іванович почуває себе в морі, немов&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bl20jv69qtmpzva9bp1mtp7iwa6n4yw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/55</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221510</id>
    <revision>
      <id>465353</id>
      <timestamp>2022-08-25T15:59:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3875" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;на печі. Вже сховалося місто, зайшло сонце, вже місячна смуга перетинається тисячами блискавок на високих хвилях, а Федір Іванович покрикує на хлопців і пильно вдивляється в бурхливе море, неначе шукаючи чогось на ньому, хоч нічого ніде й не видно.

Раптом спокійна команда: «Став сітку!». Немов найтонші [[w:Шовк|єдваби]], розбирають рибальські руки тонку дорогу снасть, викидають мотуззя з якорами. Поставити в море два кілометри сітки — на це треба не менш двох-трьох годин отакої марудної й важкої праці. А хвилі жбурляють баркасом, обливають водою. Баркас, позбувшись сітки, полегшав і стрибає на хвилях, мов норовистий кінь. Одежа мокра, як хлющ. Добре тільки, що вода тепла: сонце добре нагріло її за день, і збігає вона струмками з голови, з очей — за шию, за комір, і вибігає струмками з рукавів та ногавиць. Годі дбати про туалет: треба пильнувати стерна, добре стежити за вітрилами, бо один непевний рух — баркас зариє носом — і шукай вітру в полі…

Пішла в море остання зморшка сітки, бовтнув на дно останній великий якір, сторч став і захитався прапорець на буйку.

Треба вертатися до дому. Треба йти проти вітру, міняючи [[w:Галс|галси]], йти, як тут кажуть, із «зизом». Тут тільки починається справжня робота. Як скажений кінь, лягає баркас одним [[w:Борт (морський термін)|облавком]] на воду й задирає другого до гори. Нижчий облавок заливає вода, через верхній перекидаються й б'ють в обличчя хвилі. Потрібна організована, напружена й чітка робота. Два — за стерном і вітрилами, два — без перерви, на хвилину не вгаваючи, виливають воду. Води в баркасі по коліно й потрібний такий темп, щоб її не стало більше.

У цій короткій подорожі, що вимагає напруження цілої людської істоти, — час збігає швидко. Важко збагнути, скільки часу йшли ми з «зизом». Коли ось, ніби хтось одрізав, раптово впала хвиля — і перед нами беріг. Спокійний буденний бердянський беріг: сидять під місяцем, фліртуючи, курортні, бавляться діти, п'ють вино та грають у карти купками рибалки.

Що це було? Ніби тільки-тільки одійшли ми від цього берега, і вже знов на ньому. І за короткий відтинок часу всю істоту людську так тріпонуло, що й не впізнаєш себе, ніби&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h4qe8d4lhs37jyfna3xkprvgxv2l97u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465525</id>
      <parentid>465353</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/55]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/55]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3875" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;на печі. Вже сховалося місто, зайшло сонце, вже місячна смуга перетинається тисячами блискавок на високих хвилях, а Федір Іванович покрикує на хлопців і пильно вдивляється в бурхливе море, неначе шукаючи чогось на ньому, хоч нічого ніде й не видно.

Раптом спокійна команда: «Став сітку!». Немов найтонші [[w:Шовк|єдваби]], розбирають рибальські руки тонку дорогу снасть, викидають мотуззя з якорами. Поставити в море два кілометри сітки — на це треба не менш двох-трьох годин отакої марудної й важкої праці. А хвилі жбурляють баркасом, обливають водою. Баркас, позбувшись сітки, полегшав і стрибає на хвилях, мов норовистий кінь. Одежа мокра, як хлющ. Добре тільки, що вода тепла: сонце добре нагріло її за день, і збігає вона струмками з голови, з очей — за шию, за комір, і вибігає струмками з рукавів та ногавиць. Годі дбати про туалет: треба пильнувати стерна, добре стежити за вітрилами, бо один непевний рух — баркас зариє носом — і шукай вітру в полі…

Пішла в море остання зморшка сітки, бовтнув на дно останній великий якір, сторч став і захитався прапорець на буйку.

Треба вертатися до дому. Треба йти проти вітру, міняючи [[w:Галс|галси]], йти, як тут кажуть, із «зизом». Тут тільки починається справжня робота. Як скажений кінь, лягає баркас одним [[w:Борт (морський термін)|облавком]] на воду й задирає другого до гори. Нижчий облавок заливає вода, через верхній перекидаються й б'ють в обличчя хвилі. Потрібна організована, напружена й чітка робота. Два — за стерном і вітрилами, два — без перерви, на хвилину не вгаваючи, виливають воду. Води в баркасі по коліно й потрібний такий темп, щоб її не стало більше.

У цій короткій подорожі, що вимагає напруження цілої людської істоти, — час збігає швидко. Важко збагнути, скільки часу йшли ми з «зизом». Коли ось, ніби хтось одрізав, раптово впала хвиля — і перед нами беріг. Спокійний буденний бердянський беріг: сидять під місяцем, фліртуючи, курортні, бавляться діти, п'ють вино та грають у карти купками рибалки.

Що це було? Ніби тільки-тільки одійшли ми від цього берега, і вже знов на ньому. І за короткий відтинок часу всю істоту людську так тріпонуло, що й не впізнаєш себе, ніби&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h4qe8d4lhs37jyfna3xkprvgxv2l97u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/106</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221511</id>
    <revision>
      <id>465354</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:03:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4556" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;підтримкою церковних обрядів&lt;ref&gt;''Павлик М.'' Перші ступні русько-українського жіноцтва //Твори. - Київ, 1985. - С.299; ''Франко І.'' Українська альманахова література // Зібрання творів у 50 томах. - Київ, 1980. Т.27.-С.107.&lt;/ref&gt;. Ідейні протиріччя в товаристві посилились після втручання у його діяльність консервативно-клерикальних, зокрема москвофільських сил краю. Народовці на початках доброзичливо ставилися до ініціатив товариства, але з часом перейшли до засудження його організаторів за так звані &quot;ізми&quot;, тобто соціалізм, радикалізм та ін.&lt;ref&gt;''Кобринська Н.'' Жіноча справа // Наша доля. - Стрий, 1893. - Кн. І. - С.2.&lt;/ref&gt;. У цей складний період існування товариства його активно підтримав І. Франко, М. Павлик. Але в кінцевому результаті більшості вдалося переорієнтувати роботу товариства. У 80-х роках XIX ст. жіноче товариство в Станіславі перейшло майже виключно до доброчинної і філантропічної роботи. У другій половині 80-х років товариство переживало період занепаду. Так, у 1891 р. воно нараховувало лише 15 членів&lt;ref&gt;Народ. - 1891.-№ 20-21. - С.283.&lt;/ref&gt;. У наступному десятилітті товариство дещо активізувалося. Домінуючим у роботі було збирання пожертв на матеріальну допомогу бідним ученицям, а також для роботи з дітьми&lt;ref&gt;Діло,- 1897.-№ 158.&lt;/ref&gt;.

У 90-і роки XIX ст. у багатьох містах виникли нові жіночі організації. У 1893 р. був створений &quot;Клуб русинок&quot; у Львові і &quot;Жіночий кружок&quot; в Коломиї, у 1894 р. &quot;Жіноче товариство&quot; в Городенці і москвофільське &quot;Общество русских женщин&quot; на Буковині, у 1896 р. &quot;Жіночий кружок&quot; в Тернополі, у 1901 р. &quot;Жіноча читальня&quot; в Долині, &quot;Кружок українських дівчат&quot; у Львові з філіями на провінції, у 1903 р. жіночі товариства в Бережанах і Рогатині. Характер діяльності цих організацій переважно співпадав з характером роботи більшості жіночих організацій Австро-Угорщини. Найсуттєвішою особливістю українських жіночих організацій було поєднання суто феміністичних, доброчинних цілей з національно-визвольними стремлениями.

Знайомство великої групи членів громадських організацій, в тому числі жіночих, з досвідом чеського жіночого руху під час подорожі в Прагу на промислову виставку у 1891 р. стало поштовхом до створення львівського &quot;Клубу русинок&quot;&lt;ref&gt;Жінка. - 1935. - № 5. - С.2.&lt;/ref&gt;. Головою товариства стала Г.Шухевич. Статут, так визначив мету діяльності: створити центр інтелектуального життя, оживити духовний світ українок, зміцнити і підняти в них національний дух, розбудити в їх середовищі потребу міцного товариського життя&lt;ref&gt;Діло. - 1892. - № 119.&lt;/ref&gt;. Клуб планував знайомити жінок з художньою і науковою&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7hn0z0mk6n3gf0ytm82j5wuuzicv25f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221512</id>
    <revision>
      <id>465355</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:08:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3161" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;не могли увільнити ся навіть його наслїдники, та який ще коло половини 18 ст. скривляв карту землї. „Заселена земля“ розтягала ся з заходу на схід за далеко, а те можна було пізнати по хибнім викривленю Середземного моря; коли опісля пізнано краї, що лежали дальше на схід, то й на них перенесла ся та сама похибка. В 1 і 2 ст. по Хр. зачали александрійські купці провадити торговлю з Китаєм та задно-індійським архіпеляґом; наслїдком того знаємо про півостров Малякку („золотий Херсонес“), про остров Яву та про портове місто Каттіґару, що лежала в „серпчнiм“, себто шовковім краю; положеннє сего міста означувано все доси гіпотетично. Не певно се, чи сего місця, що мабуть лежало недалеко гирла Синьої ріки, маємо шукати ще в полудневій околицї „Tiнai“, чи вже у властивім краю „Серіка“, відти на північ. Також Китайцї були вже тодї підприємчивими купцями та на корисно положенім острові Цейльонї („Тапробане“), що тодї відгравав ролю нинїшнього Ciнґапоре , стрічали ся з Греками, Персами, Арабами та Індами. Тим торговельним взаєминам можемо приглядати ся довго, аж пізно у візантійську еру. Повстали навтичні вказівки в хосен тих , що мали плавати по східних морях; в часї коло Христа мав жити сей купець Гіппаль, що перший подав своїм землякам звістку про дивовижну зміну періодичних вітрів („монсунів“) на Індійськім Океані.

Але також на заходї панував грецький дух розслїду. Малоазійські мешканцї Фокеї, що їх прогнали були Перси, заложили собі були в своїй осадї Массілїї, в нинїшнїй Марсілїї, емпорію (торговельну стацію), що не могла бути щасливіще положена для посередництва між Греками і Галляма; тут жив підприємчивий чоловік і через нього дізнав ся вперве клясичний сьвіт про британські та ґерманські мрачносїрi краї. Пітеас&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>661d2z7nmacf5ym60h89w88rr1rc7vu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465470</id>
      <parentid>465355</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:30:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3169" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;не могли увільнити ся навіть його наслїдники, та який ще коло половини 18 ст. скривляв карту землї. „Заселена земля“ розтягала ся з заходу на схід за далеко, а те можна було пізнати по хибнім викривленю Середземного моря; коли опісля пізнано краї, що лежали дальше на схід, то й на них перенесла ся та сама похибка. В 1 і 2 ст. по Хр. зачали александрійські купці провадити торговлю з Китаєм та задно-індійським архіпеляґом; наслїдком того знаємо про півостров Малякку („золотий Херсонес“), про остров Яву та про портове місто Каттіґару, що лежала в „серпчнім“, себто шовковім краю; положеннє сего міста означувано все доси гіпотетично. Не певно се, чи сего місця, що мабуть лежало недалеко гирла Синьої ріки, маємо шукати ще в полудневій околицї „Тінаі“, чи вже у властивім краю „Серіка“, відти на північ. Також Китайцї були вже тодї підприємчивими купцями та на корисно положенім острові Цейльонї („Тапробане“), що тодї відгравав ролю нинїшнього Сінґапоре, стрічали ся з Греками, Персами, Арабами та Індами. Тим торговельним взаєминам можемо приглядати ся довго, аж пізно у візантійську еру. Повстали навтичні вказівки в хосен тих, що мали плавати по східних морях; в часї коло Христа мав жити сей купець Гіппаль, що перший подав своїм землякам звістку про дивовижну зміну періодичних вітрів („монсунів“) на Індійськім Океані.

Але також на заходї панував грецький дух розслїду. Малоазійські мешканцї Фокеї, що їх прогнали були Перси, заложили собі були в своїй осадї Массілїї, в нинїшнїй Марсілїї, емпорію (торговельну стацію), що не могла бути щасливіще положена для посередництва між Греками і Галлями; тут жив підприємчивий чоловік і через нього дізнав ся вперве клясичний сьвіт про британські та ґерманські мрачносїрі краї. Пітеас&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gz30kco74ku60frsd10ulblyy7maq6z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/56</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221513</id>
    <revision>
      <id>465357</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:28:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3737" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;всього тебе до найдальших шпар хтось старанно вимив і вишкрябав твердою туалетною щіткою.

Були й інші ночі, тихі-тихі, коли море — сіре, як асфальтова підлога, коли баркас не рухається на воді й змотані вітрила безсило висять на реї. Сітку на пузанка поставили вдень, а тепер ми вибираємо її із здобиччю в баркас. Пузанок — риба сезонна й дуже вигідна для рибалки. Через те ми не одні в цьому морі темної ночі. Зо всіх боків, хоч нічого й не видно, долітають стримані голоси рибальських розмов. Дивуєшся тільки, як не переплутаються їхні сітки. Та з тисячі ознак, що з них для суходольної людини не існує ані одна, рибалка однаково, — удень чи вночі, в бурю, чи в тишу, серед безмежного моря одразу впізнає місце, де він ставить звичайно свою сітку і каже: «тут!»

Пузанок іде недовго, і рибалки пильно стежать за його ходою щоб угадати й упіймати вигідне місце. Пузанка здають у кооператив, чи продають приватникові на штуку, на тисячі. У рибалок взагалі вважається за ознаку цілковитої непристойности питати про наслідки ловів. Отож, коли йдуть розмови про тисячі спійманих пузанків, то ці тисячї треба вважати за дуже й дуже умовні.

Бичка ловлять «драчкою». Бичок теж сезонна риба. Держиться на неглибоких місцях, на дні. Драчка збудована так, що вона тягнеться дном і захоплює бичка. Щоб ловити бичків треба багато дечого знати, не так з техніки ловів, бо вони досить прості, як з топографії: треба знати місця, де бички бувають.

З двома молодими рибалками тягали ми драчку цілісенький пекучий серпневий день і на наслідки не могли поскаржитися. Нам безперечно щастило. Один по одному розпускали вітрила й подавалися в місто баркаси, втративши надію натрапити на бичків, а ми, де не затягали драчку, всюди витягали пристойно, а між бичками витягали й великих камбал та калканів.

Приємно взагалі ловити рибу драчкою, але є в цих ловах одна особливо специфічна приємність — дихати виключними своєрідними пахощами морського дна.

Бичок ходить на мілинах, під бердянською косою, де один по одному простяглися два невеличких острови: [[w:Дзендзик|Дзендзик]] ве-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fbgfy9zjdz4fp4oq2ojwy0hro8ozldz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465526</id>
      <parentid>465357</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/56]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/56]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3737" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;всього тебе до найдальших шпар хтось старанно вимив і вишкрябав твердою туалетною щіткою.

Були й інші ночі, тихі-тихі, коли море — сіре, як асфальтова підлога, коли баркас не рухається на воді й змотані вітрила безсило висять на реї. Сітку на пузанка поставили вдень, а тепер ми вибираємо її із здобиччю в баркас. Пузанок — риба сезонна й дуже вигідна для рибалки. Через те ми не одні в цьому морі темної ночі. Зо всіх боків, хоч нічого й не видно, долітають стримані голоси рибальських розмов. Дивуєшся тільки, як не переплутаються їхні сітки. Та з тисячі ознак, що з них для суходольної людини не існує ані одна, рибалка однаково, — удень чи вночі, в бурю, чи в тишу, серед безмежного моря одразу впізнає місце, де він ставить звичайно свою сітку і каже: «тут!»

Пузанок іде недовго, і рибалки пильно стежать за його ходою щоб угадати й упіймати вигідне місце. Пузанка здають у кооператив, чи продають приватникові на штуку, на тисячі. У рибалок взагалі вважається за ознаку цілковитої непристойности питати про наслідки ловів. Отож, коли йдуть розмови про тисячі спійманих пузанків, то ці тисячї треба вважати за дуже й дуже умовні.

Бичка ловлять «драчкою». Бичок теж сезонна риба. Держиться на неглибоких місцях, на дні. Драчка збудована так, що вона тягнеться дном і захоплює бичка. Щоб ловити бичків треба багато дечого знати, не так з техніки ловів, бо вони досить прості, як з топографії: треба знати місця, де бички бувають.

З двома молодими рибалками тягали ми драчку цілісенький пекучий серпневий день і на наслідки не могли поскаржитися. Нам безперечно щастило. Один по одному розпускали вітрила й подавалися в місто баркаси, втративши надію натрапити на бичків, а ми, де не затягали драчку, всюди витягали пристойно, а між бичками витягали й великих камбал та калканів.

Приємно взагалі ловити рибу драчкою, але є в цих ловах одна особливо специфічна приємність — дихати виключними своєрідними пахощами морського дна.

Бичок ходить на мілинах, під бердянською косою, де один по одному простяглися два невеличких острови: [[w:Дзендзик|Дзендзик]] ве-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fbgfy9zjdz4fp4oq2ojwy0hro8ozldz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/57</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221514</id>
    <revision>
      <id>465358</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:32:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3619" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ликий і малий. На Дзендзику ростуть якісь особливі морські трави, якісь невідомі нам степовикам морські чи надморські полини. По берегах на міляках сидять качки, баклани, [[w:Кульон|кроншнепи]], — сила силенна всякого цікавого птаства.

Скрасти табуни цих птахів, ховаючись у полинах, — яка величезна спокуса для мисливця!…

Між Дзендзиками й косою на кільканадцять верстов простяглися великі міляки. Скинувши штанята, цілісенький день мандрують хлопчаки тими міляками, ловлять клипців і цілими кощиками зразу ж носять до курортних. На тих таки міляках величезними табунами плавають качки і почувають себе чудово. Вони абсолютно неприступні на цих великих одкритих просторах, хоч терплячі мисливці бердянські вдаються до всіляких хитрощів, щоб до тих табунів дістатися.

Коли починається осінній, літ, бердянські мисливці пропускають одну по одній різноманітні хвилі птахів. Коли ви почуєте одчайдушну канонаду по садках у Слободі, в колонії, — це значить, що летять горлиці; коли бухають зранку й до вечера на горі в степу, — це, мабуть, пішли перепелиці.

Крім таких недовгих сезонів, день-у-день стріляють під Бердянським качок, хоча й не з блискучими наслідками. В місцях, де постійно ранішніми і вечерніми зорями літають качки, покопано ямки й обсажено їх всіляким бур'яном. Ніби шанці, простяглися такі ямки між солодкими й солоними озерами за лиманом, і як тільки почнеться сезон, залюднені вони з вечера й до ранку міськими мисливцями, що сидять вечірню зорю, підночовують, сидять ранок, а потім, коли сонце добре припече, йдуть на роботу.

{{c|{{x-larger|III.}}}}

Місто Бердянське із передмістями — Слободою, Німецькою колонією та курортом, — простяглося довгою вузькою смужкою на морському березі, прикриваючись від північних холодних вітрів крутими горами. Уздовж усього берега стоять рядами судна рибальські різних конструкцій, переважно з вітрилами, широкобортні, як оріхова шкаралуща, граціозні, рухливі баркаси. Звичайних човнів без вітрил і щогл мало. Їх не визнають на морі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b4chyp2u10b0j43febuhu1mhyyv9shv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465527</id>
      <parentid>465358</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/57]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/57]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3619" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ликий і малий. На Дзендзику ростуть якісь особливі морські трави, якісь невідомі нам степовикам морські чи надморські полини. По берегах на міляках сидять качки, баклани, [[w:Кульон|кроншнепи]], — сила силенна всякого цікавого птаства.

Скрасти табуни цих птахів, ховаючись у полинах, — яка величезна спокуса для мисливця!…

Між Дзендзиками й косою на кільканадцять верстов простяглися великі міляки. Скинувши штанята, цілісенький день мандрують хлопчаки тими міляками, ловлять клипців і цілими кощиками зразу ж носять до курортних. На тих таки міляках величезними табунами плавають качки і почувають себе чудово. Вони абсолютно неприступні на цих великих одкритих просторах, хоч терплячі мисливці бердянські вдаються до всіляких хитрощів, щоб до тих табунів дістатися.

Коли починається осінній, літ, бердянські мисливці пропускають одну по одній різноманітні хвилі птахів. Коли ви почуєте одчайдушну канонаду по садках у Слободі, в колонії, — це значить, що летять горлиці; коли бухають зранку й до вечера на горі в степу, — це, мабуть, пішли перепелиці.

Крім таких недовгих сезонів, день-у-день стріляють під Бердянським качок, хоча й не з блискучими наслідками. В місцях, де постійно ранішніми і вечерніми зорями літають качки, покопано ямки й обсажено їх всіляким бур'яном. Ніби шанці, простяглися такі ямки між солодкими й солоними озерами за лиманом, і як тільки почнеться сезон, залюднені вони з вечера й до ранку міськими мисливцями, що сидять вечірню зорю, підночовують, сидять ранок, а потім, коли сонце добре припече, йдуть на роботу.

{{c|{{x-larger|III.}}}}

Місто Бердянське із передмістями — Слободою, Німецькою колонією та курортом, — простяглося довгою вузькою смужкою на морському березі, прикриваючись від північних холодних вітрів крутими горами. Уздовж усього берега стоять рядами судна рибальські різних конструкцій, переважно з вітрилами, широкобортні, як оріхова шкаралуща, граціозні, рухливі баркаси. Звичайних човнів без вітрил і щогл мало. Їх не визнають на морі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b4chyp2u10b0j43febuhu1mhyyv9shv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/58</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221515</id>
    <revision>
      <id>465359</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:38:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3479" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;й звуть призирливо «гапками». «Гапка» — це судно бідняка. Хто заможніший, той у першу чергу спроможеться на баркас.

Вже поглянувши на ці великі флотилії, можна зрозуміти, що для людности в Бердянському море й риба  — головний засіб існування.

Матроська Слобода — велике передмістя, майже цілковито рибальське селище. Тільки де-не-де поміж рибалок живуть одинокі родини робітників з [[w:Бердянські жниварки|заводу сільсько-господарських машин імени Першого Травня]]. Отож головний тон у слободі дають рибалки.

Праця рибальська — не легка. Примхливе море, вередливі вітри, а восени та взимку лютий холод — тисячі загроз та небезпек оточують життя рибальське.

Рибалка знає море, вміє вгадати погоду, добре орієнтується в тутешніх своєрідних природних умовах, але в масі своїй ще й сьогодні він темний, некультурний, він увесь — раб забобонів.

Серед Матроської Слободи червоною незграбною копицею примостилась велика церква. Не було дня, щоб ретельний піп не дзвонив на всі лади, не правив у тій церкві. Рибалки на запитання про таку надмірну релігійність попову, відповідають, що в попа «кльов поганий».

Я не мав змоги перевірити прибутків слобідського попа, але не раз спостерігав, як чималими юрбами, святочно прибравшись, рибалки сунули до церкви.

Ніби жартома, виправдуючись і ніяково сміючись, каже старий рибалка:

— Нам без {{errata|ога|Бога}} не можна, ми на морі живемо.

І здається так, що ніхто досі нічого серйозно не робить, щоб розвіяти ту атмосферу забобонів і релігійної омани, щоб попівському калатанню в дзвони протиставити щось інше, наше, сучасне.

Над низенькими хатинами Матроської Слободи високо стремлять дзвіниця й церква, але над жодною хатою ви не помітите антени, що тепер уже є звичайним явищем у кожному нашому селі. І навіть школа в Слободі стоїть без огорожі.

Коли рибалка має добру снасть, він забезпечує своє існування, але є рибалки–біднота. Вони пробують організувати колек-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>iin4c01tn8svidlsza1mofp86124ghs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465528</id>
      <parentid>465359</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/58]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/58]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3479" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;й звуть призирливо «гапками». «Гапка» — це судно бідняка. Хто заможніший, той у першу чергу спроможеться на баркас.

Вже поглянувши на ці великі флотилії, можна зрозуміти, що для людности в Бердянському море й риба  — головний засіб існування.

Матроська Слобода — велике передмістя, майже цілковито рибальське селище. Тільки де-не-де поміж рибалок живуть одинокі родини робітників з [[w:Бердянські жниварки|заводу сільсько-господарських машин імени Першого Травня]]. Отож головний тон у слободі дають рибалки.

Праця рибальська — не легка. Примхливе море, вередливі вітри, а восени та взимку лютий холод — тисячі загроз та небезпек оточують життя рибальське.

Рибалка знає море, вміє вгадати погоду, добре орієнтується в тутешніх своєрідних природних умовах, але в масі своїй ще й сьогодні він темний, некультурний, він увесь — раб забобонів.

Серед Матроської Слободи червоною незграбною копицею примостилась велика церква. Не було дня, щоб ретельний піп не дзвонив на всі лади, не правив у тій церкві. Рибалки на запитання про таку надмірну релігійність попову, відповідають, що в попа «кльов поганий».

Я не мав змоги перевірити прибутків слобідського попа, але не раз спостерігав, як чималими юрбами, святочно прибравшись, рибалки сунули до церкви.

Ніби жартома, виправдуючись і ніяково сміючись, каже старий рибалка:

— Нам без {{errata|ога|Бога}} не можна, ми на морі живемо.

І здається так, що ніхто досі нічого серйозно не робить, щоб розвіяти ту атмосферу забобонів і релігійної омани, щоб попівському калатанню в дзвони протиставити щось інше, наше, сучасне.

Над низенькими хатинами Матроської Слободи високо стремлять дзвіниця й церква, але над жодною хатою ви не помітите антени, що тепер уже є звичайним явищем у кожному нашому селі. І навіть школа в Слободі стоїть без огорожі.

Коли рибалка має добру снасть, він забезпечує своє існування, але є рибалки–біднота. Вони пробують організувати колек-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>iin4c01tn8svidlsza1mofp86124ghs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/59</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221516</id>
    <revision>
      <id>465360</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:42:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3671" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;тиви, артілі. Але спробам на перших кроках покищо не зовсім щастило, і це викликає сумніви одних і глузування інших.

У Бердянському є рибальська кооперація. Але робота тієї кооперації навряд чи може бути визнана за достатню. Досить сказати, що рибалки скаржаться на те, що їх обважують, що рибалки купують вагу чи важать рибу десь у приватника перед тим, як здати її в кооператив.

Навряд чи таке недовір'я рибальське цілком безпідставне, а коли це так, то де ж кооперація?

За Матроською Слободою, на північних схилах гір Бердянських, великими масивами розляглися чепурні пристойні виноградники. Їх темна зелень здалеку виділяється на тлі посохлих трав, а великі грона чорного й білого винограду притягають до землі міцні здорові кущі. Перший ранній виноград поїдають курортні, а потім роблять бердянські виноградарі непогані вина, від простої натуральної приємної берізки до зовсім пристойного й міцного портвайну.

І бердянські рибалки віддають велику данину цілому асортиментові тубільного виноробства.

Вино п'ють усі, від найменших дітей до жінок, дідів і баб. П'ють такими дозами, що й уявити важко. Досить сказати, що четвертина, п'ять пляшок, зветься тут призирливо «чверткою», і вважається чи не за гомеопатичну порцію. П'ють під свято і в свято, а часами й після свята.

Колись один гуморист пропонував дослідити, як впливає бургунське вино на візника. Не знаю, чи пощастило йому довести до краю цей дослід. А в Бердянському дослідити вплив вина на рибалку дуже легко. Вже з вечора під свято ви чуєте, що несамовитими голосами діти й дорослі співають якихось жахливих пісень, співають хоч страшенно погано, але довго, тим самим спростовуючи дуже узагальнену думку історика, що «малороссы имеют большую наклонность и способности к пению». Хай би той історик послухав «способности» бердянських рибалок після «берізки»; він, мабуть, рішуче відмовився б від своїх безпідставних узагальнень.

Ще влітку ішли чутки в Бердянському про заходи державні до раціоналізації Озівського рибальства. Після чуток читали&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>khmr7a7b6ozxbzqz05p8v32nvwc3oze</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465529</id>
      <parentid>465360</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/59]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/59]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3671" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;тиви, артілі. Але спробам на перших кроках покищо не зовсім щастило, і це викликає сумніви одних і глузування інших.

У Бердянському є рибальська кооперація. Але робота тієї кооперації навряд чи може бути визнана за достатню. Досить сказати, що рибалки скаржаться на те, що їх обважують, що рибалки купують вагу чи важать рибу десь у приватника перед тим, як здати її в кооператив.

Навряд чи таке недовір'я рибальське цілком безпідставне, а коли це так, то де ж кооперація?

За Матроською Слободою, на північних схилах гір Бердянських, великими масивами розляглися чепурні пристойні виноградники. Їх темна зелень здалеку виділяється на тлі посохлих трав, а великі грона чорного й білого винограду притягають до землі міцні здорові кущі. Перший ранній виноград поїдають курортні, а потім роблять бердянські виноградарі непогані вина, від простої натуральної приємної берізки до зовсім пристойного й міцного портвайну.

І бердянські рибалки віддають велику данину цілому асортиментові тубільного виноробства.

Вино п'ють усі, від найменших дітей до жінок, дідів і баб. П'ють такими дозами, що й уявити важко. Досить сказати, що четвертина, п'ять пляшок, зветься тут призирливо «чверткою», і вважається чи не за гомеопатичну порцію. П'ють під свято і в свято, а часами й після свята.

Колись один гуморист пропонував дослідити, як впливає бургунське вино на візника. Не знаю, чи пощастило йому довести до краю цей дослід. А в Бердянському дослідити вплив вина на рибалку дуже легко. Вже з вечора під свято ви чуєте, що несамовитими голосами діти й дорослі співають якихось жахливих пісень, співають хоч страшенно погано, але довго, тим самим спростовуючи дуже узагальнену думку історика, що «малороссы имеют большую наклонность и способности к пению». Хай би той історик послухав «способности» бердянських рибалок після «берізки»; він, мабуть, рішуче відмовився б від своїх безпідставних узагальнень.

Ще влітку ішли чутки в Бердянському про заходи державні до раціоналізації Озівського рибальства. Після чуток читали&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>khmr7a7b6ozxbzqz05p8v32nvwc3oze</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/60</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221517</id>
    <revision>
      <id>465361</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:45:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3684" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ми відгуки в газетах. Очевидячки, разом з раціоналізацією рибальства повстане питання про культурні заходи серед бердянських рибалок, серед старих, серед молоді, почнеться боротьба із тою поганою спадщиною, що, немав тягар, висить на рибальському побуті.

Коли задме один з вітрів південного напрямку — «гарбій», «острія», чи «широкко», — море жене високі, піняві, зелено-білі хвилі на берег. Хвилі добігають до піску, б'ють у нього й розсипаються прозоро-білою піною. І де б ви не були, в якому б гаморі чи в найглибшій задумі, — вухо ваше відчує оце «дихання» моря, незалежно від того, чи буде воно тендітно ніжне, чи мало чим відрізнятиметься від далекої канонади.

Море дихає…

В такі часи більшість курортників сидить на пляжі, не розмовляючи, дивиться в ворохобну далечину. Далеко менша частина розважається, купаючись у прибережних хвилях, і купання в такий час більше захоплює, аніж гойдалка чи бігання на «гігантських кроках».

Ще цікавіше й приємніше, звичайно, йти під повногрудими напруженими вітрилами на зграбному рибальському баркасі недалеко від берега морем. Та цієї насолоди зазнає щонайменше людей, бо коли б'ється в берег із грюкотом і ревом море, то рідко в його бурхливих хвилях ви побачите білі крила вітрил рибальського баркаса. Стоять судна рибальські здебільшого при березі на якорях, із зібраними вітрилами й впірнають у хвилю носами, як той табунець качок, що, не зважаючи на бурю, спокійнісенько пливе собі вздовж берега.

Вітер давно вже впав, а вода у морі ще довго гойдається й хвилюється, як у ванні, що її хтось од нічого робити розхитав на її хитких чавунних ніжках. У такий час приємно їхати десь далеко од берега й відчувати, як утихомирюється море, як легше й вільніше біжить морем баркас, як дзюркоче, захлинаючись, за стерном вода, — немов заїка, засапавшись, похапцем розповідає щось і не може путтям розповісти. Тоді на баркасі добре лежати очима догори, стежити за примхливою юрбою хмарок, за швидким спокійним льотом мартинів, що стежать згори гострими очима своїми за здобиччю.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>87wlwxzmz6f7uebb53dkbwbfavzr59q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465531</id>
      <parentid>465361</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/60]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/60]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3684" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ми відгуки в газетах. Очевидячки, разом з раціоналізацією рибальства повстане питання про культурні заходи серед бердянських рибалок, серед старих, серед молоді, почнеться боротьба із тою поганою спадщиною, що, немав тягар, висить на рибальському побуті.

Коли задме один з вітрів південного напрямку — «гарбій», «острія», чи «широкко», — море жене високі, піняві, зелено-білі хвилі на берег. Хвилі добігають до піску, б'ють у нього й розсипаються прозоро-білою піною. І де б ви не були, в якому б гаморі чи в найглибшій задумі, — вухо ваше відчує оце «дихання» моря, незалежно від того, чи буде воно тендітно ніжне, чи мало чим відрізнятиметься від далекої канонади.

Море дихає…

В такі часи більшість курортників сидить на пляжі, не розмовляючи, дивиться в ворохобну далечину. Далеко менша частина розважається, купаючись у прибережних хвилях, і купання в такий час більше захоплює, аніж гойдалка чи бігання на «гігантських кроках».

Ще цікавіше й приємніше, звичайно, йти під повногрудими напруженими вітрилами на зграбному рибальському баркасі недалеко від берега морем. Та цієї насолоди зазнає щонайменше людей, бо коли б'ється в берег із грюкотом і ревом море, то рідко в його бурхливих хвилях ви побачите білі крила вітрил рибальського баркаса. Стоять судна рибальські здебільшого при березі на якорях, із зібраними вітрилами й впірнають у хвилю носами, як той табунець качок, що, не зважаючи на бурю, спокійнісенько пливе собі вздовж берега.

Вітер давно вже впав, а вода у морі ще довго гойдається й хвилюється, як у ванні, що її хтось од нічого робити розхитав на її хитких чавунних ніжках. У такий час приємно їхати десь далеко од берега й відчувати, як утихомирюється море, як легше й вільніше біжить морем баркас, як дзюркоче, захлинаючись, за стерном вода, — немов заїка, засапавшись, похапцем розповідає щось і не може путтям розповісти. Тоді на баркасі добре лежати очима догори, стежити за примхливою юрбою хмарок, за швидким спокійним льотом мартинів, що стежать згори гострими очима своїми за здобиччю.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>87wlwxzmz6f7uebb53dkbwbfavzr59q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/61</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221518</id>
    <revision>
      <id>465362</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:50:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3764" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Нам ще далеко їхати до того місця, де мої рибалки сподіваються мати добрі лови. У нас сьогодні маштаби незвичайно великі. Ми вже одійшли від Бердянського верстов із двадцять — перед нами навколо одкрите море. Навіть високий оцупкуватий, незграбний маяк, що стоїть у самім кінці Бердянської коси, і той десь сховався за обрієм чи просто зник у соняшних блисках на морі, ніби в казані з розтопленим металом. Вітрець ледве напружує опуклу поверхню вітрил, баркас, як добрий кінь, біжить рівною поверхнею. А в баркасі після «чвертки» берізки точиться спеціяльна рибальська розмова.

Рибалка Мишко, здоровий хлопець, років двадцяти трьох, розповідає про те, як батьки ховали його позаторік. Мишко, видно, добрий робітник, і серед інших рибалок позначається своєю незвичайною культурністю. Я не чув ніколи, щоб він лаявся довго, віртуозно і здебільшого без усякого приводу, як це звичайно роблять більшість рибалок. Я помітив також, що з своєю молодою вагітною жінкою, що виходить, випинаючи вперед живота, зустрічати його на беріг після ловів, він поводиться чемніше, стриманіше й з більшою повагою, аніж будь-хто із тих рибалок, що мені доводилося бачити.

Мишко сплюнув після чергової шклянки берізки, перекусив солоного пузанка й почав оповідати:

— Пішли ми позаторік під осінь декількома баркасами аж до [[w:Єйськ|Ейського]]. Острови там є, а коло тих островів риба добре ловиться. Взяли ми з собою бочки та сіль, ловимо між островами рибу й солимо, а ввечері — вино п'ємо. Було там наших бердянських чимало. Одного дня, коли розійшлися ми зранку рибалити, знявся страшенний шторм. З наших три баркаси перекинуло, дехто потонув, а я вправився якось до берега та в затишнім кутку на якорі став.

А надвечір того дня рушила частина наших хлопців додому. І рушила з чуткою, що мовляв, затонув Мишко геть із баркасом. Не перевіривши цієї чутки, розповіли її в Бердянському, і миттю вона до батьків донеслася, і, як той грім, вразила їх. А батьки вже розповіли жінці.

Батько мій старий досвідчений рибалка, а мати — тільки мати. І почалася в сім'ї мука, суперечки. Батько не вірив: «не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tg9pqyp2bazmsmzwxa7u1e34sclty4g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465532</id>
      <parentid>465362</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/61]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/61]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3764" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Нам ще далеко їхати до того місця, де мої рибалки сподіваються мати добрі лови. У нас сьогодні маштаби незвичайно великі. Ми вже одійшли від Бердянського верстов із двадцять — перед нами навколо одкрите море. Навіть високий оцупкуватий, незграбний маяк, що стоїть у самім кінці Бердянської коси, і той десь сховався за обрієм чи просто зник у соняшних блисках на морі, ніби в казані з розтопленим металом. Вітрець ледве напружує опуклу поверхню вітрил, баркас, як добрий кінь, біжить рівною поверхнею. А в баркасі після «чвертки» берізки точиться спеціяльна рибальська розмова.

Рибалка Мишко, здоровий хлопець, років двадцяти трьох, розповідає про те, як батьки ховали його позаторік. Мишко, видно, добрий робітник, і серед інших рибалок позначається своєю незвичайною культурністю. Я не чув ніколи, щоб він лаявся довго, віртуозно і здебільшого без усякого приводу, як це звичайно роблять більшість рибалок. Я помітив також, що з своєю молодою вагітною жінкою, що виходить, випинаючи вперед живота, зустрічати його на беріг після ловів, він поводиться чемніше, стриманіше й з більшою повагою, аніж будь-хто із тих рибалок, що мені доводилося бачити.

Мишко сплюнув після чергової шклянки берізки, перекусив солоного пузанка й почав оповідати:

— Пішли ми позаторік під осінь декількома баркасами аж до [[w:Єйськ|Ейського]]. Острови там є, а коло тих островів риба добре ловиться. Взяли ми з собою бочки та сіль, ловимо між островами рибу й солимо, а ввечері — вино п'ємо. Було там наших бердянських чимало. Одного дня, коли розійшлися ми зранку рибалити, знявся страшенний шторм. З наших три баркаси перекинуло, дехто потонув, а я вправився якось до берега та в затишнім кутку на якорі став.

А надвечір того дня рушила частина наших хлопців додому. І рушила з чуткою, що мовляв, затонув Мишко геть із баркасом. Не перевіривши цієї чутки, розповіли її в Бердянському, і миттю вона до батьків донеслася, і, як той грім, вразила їх. А батьки вже розповіли жінці.

Батько мій старий досвідчений рибалка, а мати — тільки мати. І почалася в сім'ї мука, суперечки. Батько не вірив: «не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tg9pqyp2bazmsmzwxa7u1e34sclty4g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/62</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221519</id>
    <revision>
      <id>465363</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:53:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3326" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;такий, казав, Мишко, щоб по дурному в морі загинути». А матці плаче та проситься до попа, панахиду одправити. Батько все чекав якогось знаку, повідомлення, сподівався, що десь тіло знайдуть, чи баркас приб'ється, а чуток спочатку не було, а потім — чого не вигадають люди? Десятки разів приходили, десятки разів по різному розповідали і про баркас, і про тіло, але кожного разу уїдливі запитання старого батька про прикмети, про ознаки — будили в нього нові й нові сумніви:

— Живий Мишко, не скигли стара. Жени до бісового батька баб безглуздих, щоб тебе з пантелику не збивали.

І нарешті почав справді ганяти баб, бо довели матір мало не до божевілля своїми чутками, порадами, ворожінням та закликами на панахиди.

А ми собі рибу ловимо, берізку п'ємо. Поздоровшали, риби чималенько наловили, прийшов час і до дому вертатись. Зустрів я вже під косою наших бердянців — здивувалися дуже.

— А по тобі батько-матір, — кажуть — уже панахиди правлять. Геть і документи з району прийшли, що ти загинув із баркасом.

Рушив я додому, ішов на повний хід — і другого дня вдосвіта зупинився коло дому, ввійшов у хату. Матері нема, а батько спить. Трухнув я батька за плечі та й кажу: — Ану, годі спати, поможіть но, — рибу з баркаса виберемо…

А батько підвівся, протер очі, затремтів, аж плаче, так й каже:

— Казав я старій, що Мишко по дурному не пропаде. Не такий, він, сукин син, щоб зря пропадать…

Мишко підвівся, оглянувся навколо в цім безбережнім морськім просторі, що над ним синьою мискою напнулося глибоке небо.

Оглянувся навколо ще раз і сказав:

— Саме тут нам і сітку ставити.

Бовтнув якір, почалася робота.

Кінець дня і цілу ніч працювали ми коло сітки, ставили й вибирали її, а вдосвіта навантажений баркас під гарним, попутним вітром наближався до Бердянського. На обрії з'явилися нам поволі маяк, церкви, гори, а потім заблищало під&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r0b1b1xjiypv3ak1ytoreui0sqoxe9a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465533</id>
      <parentid>465363</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/62]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/62]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3326" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;такий, казав, Мишко, щоб по дурному в морі загинути». А матці плаче та проситься до попа, панахиду одправити. Батько все чекав якогось знаку, повідомлення, сподівався, що десь тіло знайдуть, чи баркас приб'ється, а чуток спочатку не було, а потім — чого не вигадають люди? Десятки разів приходили, десятки разів по різному розповідали і про баркас, і про тіло, але кожного разу уїдливі запитання старого батька про прикмети, про ознаки — будили в нього нові й нові сумніви:

— Живий Мишко, не скигли стара. Жени до бісового батька баб безглуздих, щоб тебе з пантелику не збивали.

І нарешті почав справді ганяти баб, бо довели матір мало не до божевілля своїми чутками, порадами, ворожінням та закликами на панахиди.

А ми собі рибу ловимо, берізку п'ємо. Поздоровшали, риби чималенько наловили, прийшов час і до дому вертатись. Зустрів я вже під косою наших бердянців — здивувалися дуже.

— А по тобі батько-матір, — кажуть — уже панахиди правлять. Геть і документи з району прийшли, що ти загинув із баркасом.

Рушив я додому, ішов на повний хід — і другого дня вдосвіта зупинився коло дому, ввійшов у хату. Матері нема, а батько спить. Трухнув я батька за плечі та й кажу: — Ану, годі спати, поможіть но, — рибу з баркаса виберемо…

А батько підвівся, протер очі, затремтів, аж плаче, так й каже:

— Казав я старій, що Мишко по дурному не пропаде. Не такий, він, сукин син, щоб зря пропадать…

Мишко підвівся, оглянувся навколо в цім безбережнім морськім просторі, що над ним синьою мискою напнулося глибоке небо.

Оглянувся навколо ще раз і сказав:

— Саме тут нам і сітку ставити.

Бовтнув якір, почалася робота.

Кінець дня і цілу ніч працювали ми коло сітки, ставили й вибирали її, а вдосвіта навантажений баркас під гарним, попутним вітром наближався до Бердянського. На обрії з'явилися нам поволі маяк, церкви, гори, а потім заблищало під&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r0b1b1xjiypv3ak1ytoreui0sqoxe9a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/63</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221520</id>
    <revision>
      <id>465364</id>
      <timestamp>2022-08-25T16:58:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3523" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ранішнім промінням чепурненьке місто. На березі вже чекала на Мишка його вагітна жінка, матір, брати, а згодом підійшов заспаний батько і, засукавши штани вище колін, заходився з усіма вибирати рибу: то в кооперацію, то на базар, а то собі на юшку. Приємно було після дванадцяти годин напруженої праці в морі лягти на пісок, розтягти руки й ноги і підставити груди під гаряче сонце, під шмалкий вітер з моря, що гнав на місто куряву, мошку і всяку нечисть і наскрізь продував легені солоними пахощами морських просторів.

{{c|{{larger|IV.}}}}

Як незграбний жук, біжить, здіймаючи стовпи куряви, автобус Укравтопромторгу з міста на курорт. Пробігає вузькі вулиці Матроської Слободи, вибігає на нове шосе. По обидва боки виноградники, баштани, пораються люди, зрізаючи виноград, вибираючи кавуни та дині.

За десять хвилин автобус зупиняється серед молодих дерев, що обступили рівними рядами курортні будівлі.

Бердянський курорт росте і будується. На недавно ще голому, порожньому місці ростуть великі, нового стилю будівлі, розбиваються парки та квітники, і хворий та стомлений люд з різних закутків країни, а здебільшого з Донбасу, сповнює курортні лікарні, інтернати, вештається по алеях, з рушниками та простирадлами, стає в чергу до ван, душів та інших курортних процедур.

Газетний кіоск, і навколо нього зранку люди. Їдальня ЦРК з великою верандою, де приїжджий першими днями зразу ж кидається на різноманітну озівську рибу.

На прийомі в курортних лікарів ви поринаєте в атмосферу спеціяльних курортних інтересів: порад, незадоволень, скарг. Тут усе про недуги, про процедури, про цілющі властивості курортів, про здібності курортних лікарів.

Та розмови розмовами, а дійсність дійсністю. Бердянський курорт має блискучі перспективи, бо в ньому виключно вдалий збіг сприятливих умов: море зо всіма його цілющими властивостями, солоні лимани, грязі, виноград і прекрасні кліматичні умови. Покищо курорт ще не досить обладнований, він бідні-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c4eyq97gxvu8t7j130078x6nfsa5w6b</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465534</id>
      <parentid>465364</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/63]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/63]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3523" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ранішнім промінням чепурненьке місто. На березі вже чекала на Мишка його вагітна жінка, матір, брати, а згодом підійшов заспаний батько і, засукавши штани вище колін, заходився з усіма вибирати рибу: то в кооперацію, то на базар, а то собі на юшку. Приємно було після дванадцяти годин напруженої праці в морі лягти на пісок, розтягти руки й ноги і підставити груди під гаряче сонце, під шмалкий вітер з моря, що гнав на місто куряву, мошку і всяку нечисть і наскрізь продував легені солоними пахощами морських просторів.

{{c|{{larger|IV.}}}}

Як незграбний жук, біжить, здіймаючи стовпи куряви, автобус Укравтопромторгу з міста на курорт. Пробігає вузькі вулиці Матроської Слободи, вибігає на нове шосе. По обидва боки виноградники, баштани, пораються люди, зрізаючи виноград, вибираючи кавуни та дині.

За десять хвилин автобус зупиняється серед молодих дерев, що обступили рівними рядами курортні будівлі.

Бердянський курорт росте і будується. На недавно ще голому, порожньому місці ростуть великі, нового стилю будівлі, розбиваються парки та квітники, і хворий та стомлений люд з різних закутків країни, а здебільшого з Донбасу, сповнює курортні лікарні, інтернати, вештається по алеях, з рушниками та простирадлами, стає в чергу до ван, душів та інших курортних процедур.

Газетний кіоск, і навколо нього зранку люди. Їдальня ЦРК з великою верандою, де приїжджий першими днями зразу ж кидається на різноманітну озівську рибу.

На прийомі в курортних лікарів ви поринаєте в атмосферу спеціяльних курортних інтересів: порад, незадоволень, скарг. Тут усе про недуги, про процедури, про цілющі властивості курортів, про здібності курортних лікарів.

Та розмови розмовами, а дійсність дійсністю. Бердянський курорт має блискучі перспективи, бо в ньому виключно вдалий збіг сприятливих умов: море зо всіма його цілющими властивостями, солоні лимани, грязі, виноград і прекрасні кліматичні умови. Покищо курорт ще не досить обладнований, він бідні-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c4eyq97gxvu8t7j130078x6nfsa5w6b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/64</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221521</id>
    <revision>
      <id>465365</id>
      <timestamp>2022-08-25T17:06:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3754" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ший за інші старі курорти, але вже найближчими часами тут розгортаються велике будівництво.

Та й тепер лунає над курортом грюкіт, брязки, веселий гамір будівничий. Закінчують великий інститут фізичних метод лікування, закінчили вже для нього водогінну вежу.

Одного чудового осіннього дня відбулося урочисте відкриту нового інституту. На урочисте відкриття прибули гості зі столиці, [[w:Народний комісар|Нарком]] та інші відповідальні робітники виголошували промови: про нове будівництво, про розвиток курортної справи, про боротьбу за здоров'я трудящого люду. Грали музики, стояв навколо інституту великий барвистий натовп курортних, а за сто кроків грюкали в беріг білі хвилі морські й розбігалися піною по піску; над головою ж зовсім низько пролітали табунами здивовані дикі качки й, оглядуючись, летіли десь далі, на озера, на косу.

Інститут фізичних метод лікування устатковано останньою закордонною апаратурою, всі його відділи почали вже працювати. Досвідчені люди казали, що він рівняється своїм устаткованням з першим у Радянському Союзі Севастопільським Інститутом. Бердянський курорт ледве-ледве почав здобувати собі популярність серед широких мас, але вже незабаром він матиме велике значіння не тільки для України, а й далеко за її межами.

Найприкріше досі — це відсутність певних вигід для курортного люду, що приїздить сюди здалека, сподіваючись на більш-менш нормальні умови життя. Більших інтернатів, пансіонатів немає. Курортні приміщення можуть задовольнити дуже невелику частку з тих, що хотять лікуватися. Отож і потрапляють чужі курортні до бердянського тубільця, який поділяє погляди на курортника мого, скажім, хазяїна. Курортний, мовляв, це худобина, яку треба найретельніше стригти, не даючи йому ані найменшої вигоди. І селиться бідний люд у хатинах, до культурного життя не пристосованих, платить за все дорого, хоч життя в Бердянському дешеве, і живе, забуваючи про найменші зручності міського життя. Ні водогону, ні каналізації, ні чистої кімнати, ні навіть пристойного відхідника. Все примітивно, брудно, незручно.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2cx1h6dzdtbnrbz5bl2lmp2rw8avrbv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465535</id>
      <parentid>465365</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/64]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/64]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3754" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ший за інші старі курорти, але вже найближчими часами тут розгортаються велике будівництво.

Та й тепер лунає над курортом грюкіт, брязки, веселий гамір будівничий. Закінчують великий інститут фізичних метод лікування, закінчили вже для нього водогінну вежу.

Одного чудового осіннього дня відбулося урочисте відкриту нового інституту. На урочисте відкриття прибули гості зі столиці, [[w:Народний комісар|Нарком]] та інші відповідальні робітники виголошували промови: про нове будівництво, про розвиток курортної справи, про боротьбу за здоров'я трудящого люду. Грали музики, стояв навколо інституту великий барвистий натовп курортних, а за сто кроків грюкали в беріг білі хвилі морські й розбігалися піною по піску; над головою ж зовсім низько пролітали табунами здивовані дикі качки й, оглядуючись, летіли десь далі, на озера, на косу.

Інститут фізичних метод лікування устатковано останньою закордонною апаратурою, всі його відділи почали вже працювати. Досвідчені люди казали, що він рівняється своїм устаткованням з першим у Радянському Союзі Севастопільським Інститутом. Бердянський курорт ледве-ледве почав здобувати собі популярність серед широких мас, але вже незабаром він матиме велике значіння не тільки для України, а й далеко за її межами.

Найприкріше досі — це відсутність певних вигід для курортного люду, що приїздить сюди здалека, сподіваючись на більш-менш нормальні умови життя. Більших інтернатів, пансіонатів немає. Курортні приміщення можуть задовольнити дуже невелику частку з тих, що хотять лікуватися. Отож і потрапляють чужі курортні до бердянського тубільця, який поділяє погляди на курортника мого, скажім, хазяїна. Курортний, мовляв, це худобина, яку треба найретельніше стригти, не даючи йому ані найменшої вигоди. І селиться бідний люд у хатинах, до культурного життя не пристосованих, платить за все дорого, хоч життя в Бердянському дешеве, і живе, забуваючи про найменші зручності міського життя. Ні водогону, ні каналізації, ні чистої кімнати, ні навіть пристойного відхідника. Все примітивно, брудно, незручно.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2cx1h6dzdtbnrbz5bl2lmp2rw8avrbv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/65</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221522</id>
    <revision>
      <id>465366</id>
      <timestamp>2022-08-25T17:40:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4795" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Особливо важко доводиться тим, що їдуть з хворими, з дітьми. Той потрапляє в надзвичайно скрутне становище. Здоровому — байдуже. Він має змогу переночувати й на дворі, коли не допікає мошка або дощ, має розвагу й відпочинок в екскурсіях, в рибальських подорожах, в мисливських мандрівках, і всього цього цілком вистачить, щоб сповнити відпускний час цілою низкою нових, цікавих, незвичайних вражінь.

Ім'я Особливо важко доводиться тим, що їдуть з хворими, з дітьми. Той потрапляє в надзвичайно скрутне становище. Здоровому — байдуже. Він має змогу переночувати й на дворі, коли не допікає мошка або дощ, має розвагу й відпочинок в екскурсіях, в рибальських подорожах, в мисливських мандрівках, і всього цього цілком вистачить, щоб сповнити відпускний час цілою низкою нових, цікавих, незвичайних вражінь.

Ім'я [[w:Махно Нестор Іванович|Махна]] досить таки міцно зв'язане з Бердянськом та його околицями. Тут уперше виявив себе Махно ще до війни, надзвичайно нахабно пограбувавши казначейство. З цього й пішла його дальша карно-бандитська кар'єра. А згодом, під час громадянської війни, він не раз налітав хижаком на беззахисне місто, руйнував, палив та люто знущався над мирною людністю.

Коли одшуміла й закотилася слава махнова, його друзі й прибічники поверталися додому і позатаювалися по закутках, як миші в норах. Недавно на Бердянщині викрито ціле кубло таких грабіжників, що намагалися затаїтися. Кажуть, що їх чимало ще можна знайти.

Варто тільки вийти за місто, в Приозівський степ, в околишні селища, щоб зустріти зовсім незнані нам форми життя і способи господарювання. Варто, наприклад, побувати в грецьких та болгарських колоніях, де провадиться культурне скотарство та вовняно-м'ясне вівчарство. Варто поблукати приозівським степом, зустрінути велику отару овець з пастухами та вівчарськими псами. Наслухатися цікавих розмов, оповідань про громадянську війну, про Махна, що завдав Бердянському великих ран. Нагодують вас гострою бринзою, попоїсте степового хліба, а в селі знайдете хороше вершкове масло.

Досить раз поглянути на географічну мапу, щоб кинулася в вічі вибаглива лінія північного узбережжя Озівського моря. Починаючи від Генічеська й [[w:Арабатська Стрілка|Арабатьської Стрілки]], аж до самого Ростова — тягнуться одне по одному — [[w:Утлюцький лиман|Утлюкський лиман]], [[w:Бирючий Острів|острів Бирючий]] та [[w:Федотова коса|Федотова Коса]], потім немов висунені в море довгі язики, коси: [[w:Обитічна коса|Обиточна]], Бердянська, [[w:Білосарайська коса|Білосарайська]] та [[w:Крива коса|Крива]]. Відповідні розпорядження влади визначили ці коси, як державні пташині заповідники, бо це величезної ваги вузлові&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0f27wj7uy2ox9v6qgjz1zsikc2ttx4l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465536</id>
      <parentid>465366</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/65]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/65]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4795" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Особливо важко доводиться тим, що їдуть з хворими, з дітьми. Той потрапляє в надзвичайно скрутне становище. Здоровому — байдуже. Він має змогу переночувати й на дворі, коли не допікає мошка або дощ, має розвагу й відпочинок в екскурсіях, в рибальських подорожах, в мисливських мандрівках, і всього цього цілком вистачить, щоб сповнити відпускний час цілою низкою нових, цікавих, незвичайних вражінь.

Ім'я Особливо важко доводиться тим, що їдуть з хворими, з дітьми. Той потрапляє в надзвичайно скрутне становище. Здоровому — байдуже. Він має змогу переночувати й на дворі, коли не допікає мошка або дощ, має розвагу й відпочинок в екскурсіях, в рибальських подорожах, в мисливських мандрівках, і всього цього цілком вистачить, щоб сповнити відпускний час цілою низкою нових, цікавих, незвичайних вражінь.

Ім'я [[w:Махно Нестор Іванович|Махна]] досить таки міцно зв'язане з Бердянськом та його околицями. Тут уперше виявив себе Махно ще до війни, надзвичайно нахабно пограбувавши казначейство. З цього й пішла його дальша карно-бандитська кар'єра. А згодом, під час громадянської війни, він не раз налітав хижаком на беззахисне місто, руйнував, палив та люто знущався над мирною людністю.

Коли одшуміла й закотилася слава махнова, його друзі й прибічники поверталися додому і позатаювалися по закутках, як миші в норах. Недавно на Бердянщині викрито ціле кубло таких грабіжників, що намагалися затаїтися. Кажуть, що їх чимало ще можна знайти.

Варто тільки вийти за місто, в Приозівський степ, в околишні селища, щоб зустріти зовсім незнані нам форми життя і способи господарювання. Варто, наприклад, побувати в грецьких та болгарських колоніях, де провадиться культурне скотарство та вовняно-м'ясне вівчарство. Варто поблукати приозівським степом, зустрінути велику отару овець з пастухами та вівчарськими псами. Наслухатися цікавих розмов, оповідань про громадянську війну, про Махна, що завдав Бердянському великих ран. Нагодують вас гострою бринзою, попоїсте степового хліба, а в селі знайдете хороше вершкове масло.

Досить раз поглянути на географічну мапу, щоб кинулася в вічі вибаглива лінія північного узбережжя Озівського моря. Починаючи від Генічеська й [[w:Арабатська Стрілка|Арабатьської Стрілки]], аж до самого Ростова — тягнуться одне по одному — [[w:Утлюцький лиман|Утлюкський лиман]], [[w:Бирючий Острів|острів Бирючий]] та [[w:Федотова коса|Федотова Коса]], потім немов висунені в море довгі язики, коси: [[w:Обитічна коса|Обиточна]], Бердянська, [[w:Білосарайська коса|Білосарайська]] та [[w:Крива коса|Крива]]. Відповідні розпорядження влади визначили ці коси, як державні пташині заповідники, бо це величезної ваги вузлові&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0f27wj7uy2ox9v6qgjz1zsikc2ttx4l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/66</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221523</id>
    <revision>
      <id>465367</id>
      <timestamp>2022-08-25T17:43:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3934" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;станції для перелітних птахів, а також дуже вдале місце для гніздування. І справді, тут є справжні гніздові колонії, що гніздами й малечою вкривають величезні дільниці землі. Але те, що доводилося бачити й чути, переконує, що з заповідниками справа не гаразд: на заповідних місцях не тільки полюють, а й винищують весною величезну кількість яєць. Буває, що приїздять цілі дубки по яйця і виїздять повні. Беруть усе: це ж бо йде на мило, а на мило все придасться. Зважаючи на величезну вагу цієї місцевости для пташиного населення мало не цілої Европи, треба нарешті взяти її під пильний догляд та охорону. Дуже спокуслива була перспектива помандрувати по цих косах, щоб можна було її не здійснити.

Найцікавіша з усіх — це, безперечно, Коса Обиточна. Простяглася вона довгим карлючкуватим пальцем у море, а на тім пальці і болота, і озера, а на них сила силенна дичини всякої. Приємно було серпневої ночі лежати на вузькім перешийку, на пахучих приморських полинах, слухати, як сумно зідхає розгойдане денним вітром море, як свистять крилами і стиха покрикують табуни всяких птахів, особливо гусей та качок у темному небі, високо над головою. На Обиточній Косі і навколо неї великі й хороші баштани: кажуть бердянські мешканці, що кращих кавунів, ніж на Денисовій Косі (так тут зветься Обиточна), — немає в світі. Кавуни справді прекрасні: великі, соковиті, солодкі. Сюди наїздять гуртами мисливці з Бердянського і завжди повертаються додому з добрими наслідками: качок тут б'ють багато, а восени, коли починається масовий літ, чимало б'ють гусей, здебільшого на засідах, закопавшись у землю та старанно замаскувавшись кущами і бур'яном.

Бердянська Коса не така багата на дичину, як Денисова. Тут багато важить те, що велике місто близько, що на косу прокладено вже залізницю. Кожного дня ще до світанку вирушає на косу порожній маршрут вантажного поїзда по баласт. Що дня вивозять з Бердянської коси тисячі пудів прекрасного баластового піску, щоб посипати залізничні насипи; беруть, казали, звідсіля пісок і на Дніпрельстан, бо пісок дуже добрий.

При кінці коси стоїть високий, але якийсь незграбний маяк і, ледве смеркне, починає моргати своїм блискучим оком, вка-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hcxdnkxkdw72yl7vccsweqq5bi7h3mn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465537</id>
      <parentid>465367</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/66]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/66]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3934" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;станції для перелітних птахів, а також дуже вдале місце для гніздування. І справді, тут є справжні гніздові колонії, що гніздами й малечою вкривають величезні дільниці землі. Але те, що доводилося бачити й чути, переконує, що з заповідниками справа не гаразд: на заповідних місцях не тільки полюють, а й винищують весною величезну кількість яєць. Буває, що приїздять цілі дубки по яйця і виїздять повні. Беруть усе: це ж бо йде на мило, а на мило все придасться. Зважаючи на величезну вагу цієї місцевости для пташиного населення мало не цілої Европи, треба нарешті взяти її під пильний догляд та охорону. Дуже спокуслива була перспектива помандрувати по цих косах, щоб можна було її не здійснити.

Найцікавіша з усіх — це, безперечно, Коса Обиточна. Простяглася вона довгим карлючкуватим пальцем у море, а на тім пальці і болота, і озера, а на них сила силенна дичини всякої. Приємно було серпневої ночі лежати на вузькім перешийку, на пахучих приморських полинах, слухати, як сумно зідхає розгойдане денним вітром море, як свистять крилами і стиха покрикують табуни всяких птахів, особливо гусей та качок у темному небі, високо над головою. На Обиточній Косі і навколо неї великі й хороші баштани: кажуть бердянські мешканці, що кращих кавунів, ніж на Денисовій Косі (так тут зветься Обиточна), — немає в світі. Кавуни справді прекрасні: великі, соковиті, солодкі. Сюди наїздять гуртами мисливці з Бердянського і завжди повертаються додому з добрими наслідками: качок тут б'ють багато, а восени, коли починається масовий літ, чимало б'ють гусей, здебільшого на засідах, закопавшись у землю та старанно замаскувавшись кущами і бур'яном.

Бердянська Коса не така багата на дичину, як Денисова. Тут багато важить те, що велике місто близько, що на косу прокладено вже залізницю. Кожного дня ще до світанку вирушає на косу порожній маршрут вантажного поїзда по баласт. Що дня вивозять з Бердянської коси тисячі пудів прекрасного баластового піску, щоб посипати залізничні насипи; беруть, казали, звідсіля пісок і на Дніпрельстан, бо пісок дуже добрий.

При кінці коси стоїть високий, але якийсь незграбний маяк і, ледве смеркне, починає моргати своїм блискучим оком, вка-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hcxdnkxkdw72yl7vccsweqq5bi7h3mn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/67</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221524</id>
    <revision>
      <id>465368</id>
      <timestamp>2022-08-25T17:55:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3890" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зуючи шлях пароплавам та рибалкам. На косу часто їздять у дні відпочинку баркасами та «гапками» бердянські робітники, покупатися, погрітися на сонці, почаювати, їздять гуртками по дві–три родини з дитворою.

З Бердянського до Маріуполя можна проїхати автобусом: хоч тісно, гаряче і тряско, та швидко. Тут залишається праворуч — Гурзуф, Ялта, назви, що залишилися на спомин про палкі фантазії колишніх мешканців і фундаторів. Надто вже хотілося дорівняти тутешнє узбережжя до Кримського… Не знаю, як на чий смак; я не люблю кримського узбережжя, ніби виліпленного з [[w:Пап'є-маше|папьє-маше]]. Я в усякім разі волію Озівської коси, лиманів, островів.

Маріюпіль — тепер не тільки адміністративний центр великої й багатої округи. Під Маріюполем, у [[w:Сартана|Сартані]], і раніше був великий металюргійний завод, а тепер поблизу міста, на річці [[w:Кальміус|Кальмію]], будується новий велетень, технічно-найдосконаліше озброєний{{errata|,.|.}} Цей велетень даватиме протягом року 3,5 міл. тонн чавуну. Увесь завод розрахований на 10 домен, 24 [[w:Мартенівська піч|мартени]] та 3 [[w:Блюмінг|блюмінги]], з яких дві домни та чотири мартени буде збудовано протягом трьох років.

Згодом почнуть будувати другого подібного велетня в Таганрозі на річці [[w:Міус|Міюсі]]. Ці заводи працюватимуть на керченсько-таманській руді, що її приставлятимуть у Маріюполь та Таганрог морем, найдешевшим шляхом.

Приозівські степи між Маріюполем і Таганрогом, а також і далі — до Ростова — ще повільні й сонні, як і придніпровські степи. Саме тут, як ніде більше на Україні, зберігся той тип українського селянина, що всюди в інших місцевостях одійшов у минуле: солом'яний бриль, вуса, широкі полотняні штани, чоботи, ціпок у руках. Ближче до моря, в околицях міст, тут дуже добре розвинене культурне садівництво. Добре тримане й доглядане дерево дає порядний врожай сильної фрукти.

Першим реконструкгором степових маштабів і темпів стає трактор: серед степової тиші тепер уже часто чути його грюкіт та якийсь специфічний металевий скрегіт. Не один, а цілі валки тракторів виходять із воріт машинотракторної станції, широкою смугою захоплюють і розтинають степові черноземлі,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>66hwclc3axyi0a2zyx731iwa5wbbrer</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465538</id>
      <parentid>465368</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/67]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/67]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3890" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зуючи шлях пароплавам та рибалкам. На косу часто їздять у дні відпочинку баркасами та «гапками» бердянські робітники, покупатися, погрітися на сонці, почаювати, їздять гуртками по дві–три родини з дитворою.

З Бердянського до Маріуполя можна проїхати автобусом: хоч тісно, гаряче і тряско, та швидко. Тут залишається праворуч — Гурзуф, Ялта, назви, що залишилися на спомин про палкі фантазії колишніх мешканців і фундаторів. Надто вже хотілося дорівняти тутешнє узбережжя до Кримського… Не знаю, як на чий смак; я не люблю кримського узбережжя, ніби виліпленного з [[w:Пап'є-маше|папьє-маше]]. Я в усякім разі волію Озівської коси, лиманів, островів.

Маріюпіль — тепер не тільки адміністративний центр великої й багатої округи. Під Маріюполем, у [[w:Сартана|Сартані]], і раніше був великий металюргійний завод, а тепер поблизу міста, на річці [[w:Кальміус|Кальмію]], будується новий велетень, технічно-найдосконаліше озброєний{{errata|,.|.}} Цей велетень даватиме протягом року 3,5 міл. тонн чавуну. Увесь завод розрахований на 10 домен, 24 [[w:Мартенівська піч|мартени]] та 3 [[w:Блюмінг|блюмінги]], з яких дві домни та чотири мартени буде збудовано протягом трьох років.

Згодом почнуть будувати другого подібного велетня в Таганрозі на річці [[w:Міус|Міюсі]]. Ці заводи працюватимуть на керченсько-таманській руді, що її приставлятимуть у Маріюполь та Таганрог морем, найдешевшим шляхом.

Приозівські степи між Маріюполем і Таганрогом, а також і далі — до Ростова — ще повільні й сонні, як і придніпровські степи. Саме тут, як ніде більше на Україні, зберігся той тип українського селянина, що всюди в інших місцевостях одійшов у минуле: солом'яний бриль, вуса, широкі полотняні штани, чоботи, ціпок у руках. Ближче до моря, в околицях міст, тут дуже добре розвинене культурне садівництво. Добре тримане й доглядане дерево дає порядний врожай сильної фрукти.

Першим реконструкгором степових маштабів і темпів стає трактор: серед степової тиші тепер уже часто чути його грюкіт та якийсь специфічний металевий скрегіт. Не один, а цілі валки тракторів виходять із воріт машинотракторної станції, широкою смугою захоплюють і розтинають степові черноземлі,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>66hwclc3axyi0a2zyx731iwa5wbbrer</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/68</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221525</id>
    <revision>
      <id>465369</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:00:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3585" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;заорюють межі селянських окрайків, закладають підвалини нового життя. Коли до їхньої праці прилучиться грюкіт і темп нових металюргійних заводів у Маріюполі й Таганрозі, тоді прокинеться степ, заплідниться індустріяльними живчиками, — тоді в цих широких просторах, на цих багатющих ґрунтах бурхливо ростиме колективізоване, індустріялізоване сільське господарство…

По приозівських селах та колоніях розвинене досить тонке культурне прядіння вовни. Поминаючи вже такі прості і примітивні речі, як вовняні панчохи та шкарпетки, потрібні кожному мисливцеві чи туристові, серед тамошніх прях ви часто-густо зустрінете таку досвідчену, яка готує на продаж тонкі, прекрасні, білі вовняні хустки, що ними пишаються модниці наші в театрах та на концертах. Але мало хто знає про це, і ці промисли не організовані, не раціоналізовані, коли хочете, і животіють вони покищо на щаблях примітивної кустарщини.
{{rule|3em}}
Курортна дифузія відбувається щоденно. Щоденно ранком через Бердянський вокзал у місто вливається кілька сотені людей, навантажених речами, з надіями в очах. І щовечора з того ж таки вокзалу, та разів два чи три на тиждень із порта на пароплаві від'їздять по всіх напрямках.

Аналізуючи досить великий і барвистий запас вражінь надозівських, доведеться визнати, що найменше їх залишилося від самого міста Бердянського. Та це й не дивно. Є бо прекрасне море, лимани, курорт, риба, степ, а до всього цього, ніби випадково, притулилося коряве провінціяльне місто. Воно, як і Слобода, дуже цікавиться «курортними», але, як і вона, нічого курортним не дає. І не даремно від нього не залишається більших і цікавіших вражінь, як хіба від кумедної вивіски фотографа Ямпольського, з болючим вигуком до відвідувачів і «курортних» — не фотографуватися на пляжі, щоб не бути схожими на негрів, а йти до нього в павільйон, де, як у театрі, є всілякі декорації, а в тому числі і бердянський пляж «с волнорезом». А виставлені коло цієї оригінальної відозви світлини жорстоко&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q2x53eda4sywozocz5zdvn45h5209pt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465539</id>
      <parentid>465369</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/68]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/68]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3585" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;заорюють межі селянських окрайків, закладають підвалини нового життя. Коли до їхньої праці прилучиться грюкіт і темп нових металюргійних заводів у Маріюполі й Таганрозі, тоді прокинеться степ, заплідниться індустріяльними живчиками, — тоді в цих широких просторах, на цих багатющих ґрунтах бурхливо ростиме колективізоване, індустріялізоване сільське господарство…

По приозівських селах та колоніях розвинене досить тонке культурне прядіння вовни. Поминаючи вже такі прості і примітивні речі, як вовняні панчохи та шкарпетки, потрібні кожному мисливцеві чи туристові, серед тамошніх прях ви часто-густо зустрінете таку досвідчену, яка готує на продаж тонкі, прекрасні, білі вовняні хустки, що ними пишаються модниці наші в театрах та на концертах. Але мало хто знає про це, і ці промисли не організовані, не раціоналізовані, коли хочете, і животіють вони покищо на щаблях примітивної кустарщини.
{{rule|3em}}
Курортна дифузія відбувається щоденно. Щоденно ранком через Бердянський вокзал у місто вливається кілька сотені людей, навантажених речами, з надіями в очах. І щовечора з того ж таки вокзалу, та разів два чи три на тиждень із порта на пароплаві від'їздять по всіх напрямках.

Аналізуючи досить великий і барвистий запас вражінь надозівських, доведеться визнати, що найменше їх залишилося від самого міста Бердянського. Та це й не дивно. Є бо прекрасне море, лимани, курорт, риба, степ, а до всього цього, ніби випадково, притулилося коряве провінціяльне місто. Воно, як і Слобода, дуже цікавиться «курортними», але, як і вона, нічого курортним не дає. І не даремно від нього не залишається більших і цікавіших вражінь, як хіба від кумедної вивіски фотографа Ямпольського, з болючим вигуком до відвідувачів і «курортних» — не фотографуватися на пляжі, щоб не бути схожими на негрів, а йти до нього в павільйон, де, як у театрі, є всілякі декорації, а в тому числі і бердянський пляж «с волнорезом». А виставлені коло цієї оригінальної відозви світлини жорстоко&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q2x53eda4sywozocz5zdvn45h5209pt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/69</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221526</id>
    <revision>
      <id>465371</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:03:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3506" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;викривають усі професійні таємниці та хитрощі невдахи–фотографа.

Згодом, десь там зимою, коли в об'єктивному балянсі кожного мандрівника твердо залишаться бодай спомини про сонце, море, повітря, виноград, рибу, пляж, ви забудете про те, що на бердянському вокзалі немає{{errata|,|}} носія, що на ввесь поїзд є тільки один вагон з пляцкартами, що в вагонах темно, бо кондуктори запроваджують своєрідний режим ощадности на свічках, що для великого потока людського, який щороку систематично сповнює Бердянське, як і більшість наших непершорядних курортів, у всякого нашого начальства залізничого і пароплавного немає нічого іншого, крім обурливо байдужого формального ставлення, незужитих рештків тих старих поглядів, що пасажир існує для начальства, а не навпаки.

Я кажу твердо, що все це забудеться. Згодом вам навіть незручно буде перед самним собою за таке надмірно болізне, вередливе ставлення хоч і до в'їдливих, а все ж таки тільки дрібниць.

Головне не в цьому. Головне в тому, що відпуска збігає неприпустимо швидко. Не встигнеш ще як слід вдатися в цікаві деталі незнаного досі життя в невиданім досі закутку нашої країни, не встигнеш як слід почистити легені солоним здоровим морським повітрям, не встигнеш забутися про важкі, а заразом милі турботи твоєї повсякденної праці, як вони знову встають і кличуть до себе.

І треба пакувати речі й виконувати тисячу дрібних, марудних обов'язків перед від'їздом.

Одного прекрасного ранку море було тихе, принадне; воно потягалося й співало ніжної пісні, ніби сонний кіт на припічку. Після обіду заграв «широкко», забіліли на морі кучері й гребінці, забухала хвиля гарматою в беріг. Надвечір ми востаннє стояли на березі, і роздратована хвиля підбігала до наших міських черевиків, таких незвиклих до цього пухкого піску, що визнає тільки просту людську босу ногу.

А ще за годину на Бердянське впала ніч, місяць провів свою кривувату смугу від берега аж до обрію й тішився з неї.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hkv2cg8djloolrj6i2ofewznr0qrrlc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465540</id>
      <parentid>465371</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/69]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/69]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3506" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;викривають усі професійні таємниці та хитрощі невдахи–фотографа.

Згодом, десь там зимою, коли в об'єктивному балянсі кожного мандрівника твердо залишаться бодай спомини про сонце, море, повітря, виноград, рибу, пляж, ви забудете про те, що на бердянському вокзалі немає{{errata|,|}} носія, що на ввесь поїзд є тільки один вагон з пляцкартами, що в вагонах темно, бо кондуктори запроваджують своєрідний режим ощадности на свічках, що для великого потока людського, який щороку систематично сповнює Бердянське, як і більшість наших непершорядних курортів, у всякого нашого начальства залізничого і пароплавного немає нічого іншого, крім обурливо байдужого формального ставлення, незужитих рештків тих старих поглядів, що пасажир існує для начальства, а не навпаки.

Я кажу твердо, що все це забудеться. Згодом вам навіть незручно буде перед самним собою за таке надмірно болізне, вередливе ставлення хоч і до в'їдливих, а все ж таки тільки дрібниць.

Головне не в цьому. Головне в тому, що відпуска збігає неприпустимо швидко. Не встигнеш ще як слід вдатися в цікаві деталі незнаного досі життя в невиданім досі закутку нашої країни, не встигнеш як слід почистити легені солоним здоровим морським повітрям, не встигнеш забутися про важкі, а заразом милі турботи твоєї повсякденної праці, як вони знову встають і кличуть до себе.

І треба пакувати речі й виконувати тисячу дрібних, марудних обов'язків перед від'їздом.

Одного прекрасного ранку море було тихе, принадне; воно потягалося й співало ніжної пісні, ніби сонний кіт на припічку. Після обіду заграв «широкко», забіліли на морі кучері й гребінці, забухала хвиля гарматою в беріг. Надвечір ми востаннє стояли на березі, і роздратована хвиля підбігала до наших міських черевиків, таких незвиклих до цього пухкого піску, що визнає тільки просту людську босу ногу.

А ще за годину на Бердянське впала ніч, місяць провів свою кривувату смугу від берега аж до обрію й тішився з неї.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hkv2cg8djloolrj6i2ofewznr0qrrlc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/70</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221527</id>
    <revision>
      <id>465372</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:05:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="658" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Поїзд стояв та стояв — напівтемний, довгий, похмурий. В нього, як комахи, метушливо лізли люди, заповняли полички, проходи, закутки. Потім поїзд пустив хмари чорного диму. Пахощі кам'яного вугілля вбили останні спомини про вітри над морем, про солоні аромати. Через чорні степи рушали ми тої ночі від Озівського моря до високих круч Дніпрових.
{{dhr|2em}}{{rule|5em}}{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tbxczwybi4kvrwd7f32f2oszweantqz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465542</id>
      <parentid>465372</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/70]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/70]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="658" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Поїзд стояв та стояв — напівтемний, довгий, похмурий. В нього, як комахи, метушливо лізли люди, заповняли полички, проходи, закутки. Потім поїзд пустив хмари чорного диму. Пахощі кам'яного вугілля вбили останні спомини про вітри над морем, про солоні аромати. Через чорні степи рушали ми тої ночі від Озівського моря до високих круч Дніпрових.
{{dhr|2em}}{{rule|5em}}{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tbxczwybi4kvrwd7f32f2oszweantqz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/71</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221528</id>
    <revision>
      <id>465373</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:09:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2930" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|НА ВЕЛИКІЙ ЗАГАТІ.}}

Дід Мина, поставивши міцно човна на якорях, як завжди, ловив рибу «на ходову» біля порізаних палів старого стратегічного мосту. Це було його улюблене й немов би заорендоване місце. Вертаючись у вечері, він завжди казав мені з міною переможця:

— А сьогодня я таки з півпудяки взяв…

Я довго й марно їздив човном під кручею, сподіваючись зловити щось на доріжку, аж доки не надокучило. Тоді я під'їхав до старого, але вправного рибалки, завжди привітного й веселого, — покурить і погомоніти.

Сонце вже пекло добре. Дніпро розтопленим сріблом лежав у берегах; у далечині, на півдні, виблискували крізь чорні хмари диму високі бані київських церков.

Дим від цигарки поволі танув у гарячому нерухомому повітрі. Точилася повільна розмова — лінькувата, рибальська. Чипляючись одна за одну, переходили розмови від риби до Дніпра, від Дніпра до порогів і — раптом, — не знаю як, — я {{errata|д йшов|дійшов}} до проєкта Дніпрельстану, що ним тоді марив, як одним з найблискучіших проявів сміливої й широкої думки людської. Захопившись, я довго й докладно розповідав старому рибалці про технічні подробиці й економічні перспективи дніпровського будівництва. А дід смоктав цигарку, примружившись, дивився в далечінь і мовчав. Я закінчив. Стало тихо на кілька хвилин. Згодом, ніби прокинувшись, Мина сказав мені:

— Знаєте, Дніпро перегатить — не проста річ… Та білшовики, раз узялися, то й загатять… Ції можуть…

Це було років із п'ять тому, коли ідея велетенського будівництва ніби висіла в повітрі. Коли про Дніпрельстан писалося багато статтів в кожній газеті, коли про нього говорили промови,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2igsw65vb4iagg44axvs1vlm3spaxe5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465543</id>
      <parentid>465373</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/71]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/71]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2930" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{larger|НА ВЕЛИКІЙ ЗАГАТІ.}}

Дід Мина, поставивши міцно човна на якорях, як завжди, ловив рибу «на ходову» біля порізаних палів старого стратегічного мосту. Це було його улюблене й немов би заорендоване місце. Вертаючись у вечері, він завжди казав мені з міною переможця:

— А сьогодня я таки з півпудяки взяв…

Я довго й марно їздив човном під кручею, сподіваючись зловити щось на доріжку, аж доки не надокучило. Тоді я під'їхав до старого, але вправного рибалки, завжди привітного й веселого, — покурить і погомоніти.

Сонце вже пекло добре. Дніпро розтопленим сріблом лежав у берегах; у далечині, на півдні, виблискували крізь чорні хмари диму високі бані київських церков.

Дим від цигарки поволі танув у гарячому нерухомому повітрі. Точилася повільна розмова — лінькувата, рибальська. Чипляючись одна за одну, переходили розмови від риби до Дніпра, від Дніпра до порогів і — раптом, — не знаю як, — я {{errata|д йшов|дійшов}} до проєкта Дніпрельстану, що ним тоді марив, як одним з найблискучіших проявів сміливої й широкої думки людської. Захопившись, я довго й докладно розповідав старому рибалці про технічні подробиці й економічні перспективи дніпровського будівництва. А дід смоктав цигарку, примружившись, дивився в далечінь і мовчав. Я закінчив. Стало тихо на кілька хвилин. Згодом, ніби прокинувшись, Мина сказав мені:

— Знаєте, Дніпро перегатить — не проста річ… Та білшовики, раз узялися, то й загатять… Ції можуть…

Це було років із п'ять тому, коли ідея велетенського будівництва ніби висіла в повітрі. Коли про Дніпрельстан писалося багато статтів в кожній газеті, коли про нього говорили промови,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2igsw65vb4iagg44axvs1vlm3spaxe5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/72</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221529</id>
    <revision>
      <id>465374</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:11:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3890" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;скликали чимало різних нарад. І сам я в той час написав уже й сказав чимало слів про Дніпрельстан, про сміливий проект, що обіцяв багатому українському півдневі такі казкові перспективи. Не зважаючи на це, спокійна впевненість діда Мини, що виріс на Дніпрі, знав його міць і примхи, впевненість у тому, що більшовики Дніпрельстан таки збудують, — була для мене дуже знаменна, і я поїхав від діда знову під кручу з якимсь особливо радісним почуттям.

Через декілька день передо мною знову встала реально проблема Дніпрельстану, але в зовсім іншому пляні, поєднана з шкурницьким жахом темного обивателя. В одну з київських редакцій надійшов лист мешканця Слобідки з суворим ультимативним запитанням: як радянська влада застереже його будинок від затоплення в той час, коли збудують нарешті греблю на порогах і підійметься рівень води у Дніпрі. Зважаючи на загрозливі перспективи щодо Слобідки, слобідський тубілець радив редакції обміркувати це питання, щоб заздалегідь добре зважити перше, ніж братися до таких небезпечних річей.

А ще за тиждень чи два мені припало зачитати лекцію про проект будівництва Дніпрельстану в одній із військових частин. Доводилося говорити про реалізацію проекту Дніпровського будівництва, як про справу, коли не сьогодняшнього, то завтрашнього дня, подавати недалеке й певне майбутнє, як уже річ цілком реальну. І численна авдиторія червоноармійська багатьома записками й запитаннями до краю переконала мене, що Дніпрельстан — це вже не майбутнє, а дійсність, що ідеєю греблі з гідростанцією та шлюзом, а потім — величезного індустріяльного комбінату навколо станції, як могутнього електричного серця, — що цією ідеєю найширші маси робітничо-селянські не тільки зацікавлені. Я відчував, що вони пройнялися нею, що їхня воля виразно скерована в бік якнайшвидшої реалізації цього принадного проекту.

— Не диво червоноармійці, — гадав я, — адже Червона Армія це, між іншим, прекрасна школа. Вони добре обізнані з усіма нашими будівничими плянами, а Дніпрельстан у тих плянах займає одне з перших місць. А от, — що переконаний Мина, що повірив заляканий домовласник із Слобідки і вдається до на-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t2i0vwqj2qqeuxuft2xb4p59peffhnn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465544</id>
      <parentid>465374</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/72]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/72]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3890" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;скликали чимало різних нарад. І сам я в той час написав уже й сказав чимало слів про Дніпрельстан, про сміливий проект, що обіцяв багатому українському півдневі такі казкові перспективи. Не зважаючи на це, спокійна впевненість діда Мини, що виріс на Дніпрі, знав його міць і примхи, впевненість у тому, що більшовики Дніпрельстан таки збудують, — була для мене дуже знаменна, і я поїхав від діда знову під кручу з якимсь особливо радісним почуттям.

Через декілька день передо мною знову встала реально проблема Дніпрельстану, але в зовсім іншому пляні, поєднана з шкурницьким жахом темного обивателя. В одну з київських редакцій надійшов лист мешканця Слобідки з суворим ультимативним запитанням: як радянська влада застереже його будинок від затоплення в той час, коли збудують нарешті греблю на порогах і підійметься рівень води у Дніпрі. Зважаючи на загрозливі перспективи щодо Слобідки, слобідський тубілець радив редакції обміркувати це питання, щоб заздалегідь добре зважити перше, ніж братися до таких небезпечних річей.

А ще за тиждень чи два мені припало зачитати лекцію про проект будівництва Дніпрельстану в одній із військових частин. Доводилося говорити про реалізацію проекту Дніпровського будівництва, як про справу, коли не сьогодняшнього, то завтрашнього дня, подавати недалеке й певне майбутнє, як уже річ цілком реальну. І численна авдиторія червоноармійська багатьома записками й запитаннями до краю переконала мене, що Дніпрельстан — це вже не майбутнє, а дійсність, що ідеєю греблі з гідростанцією та шлюзом, а потім — величезного індустріяльного комбінату навколо станції, як могутнього електричного серця, — що цією ідеєю найширші маси робітничо-селянські не тільки зацікавлені. Я відчував, що вони пройнялися нею, що їхня воля виразно скерована в бік якнайшвидшої реалізації цього принадного проекту.

— Не диво червоноармійці, — гадав я, — адже Червона Армія це, між іншим, прекрасна школа. Вони добре обізнані з усіма нашими будівничими плянами, а Дніпрельстан у тих плянах займає одне з перших місць. А от, — що переконаний Мина, що повірив заляканий домовласник із Слобідки і вдається до на-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t2i0vwqj2qqeuxuft2xb4p59peffhnn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/73</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221530</id>
    <revision>
      <id>465375</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:20:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3945" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ївної профілактики, — це вже серйозні покажчики, що Дніпрельстан на часі, що сьогодняшній проект завтра буде фактом.

І справді, за цей і довгий, і заразом короткий час від тих днів, Дніпрельстан став очевидним і безперечним фактом; будівництво розгорнулося нечуваними досі темпами, і саме тепер, коли пишуться ці рядки, підходить до найважливіших, найвідповідальніших моментів.

Після Дніпрельстану будується й ще далі будуватиметься чимало грандіозних комбінатів. Уже закінчино [[w:Туркестано-Сибірська магістраль|Турксиб]]  — з казковою швидкістю збудована залізниця, що прорізала пустельні краї й поєднує два багатющих, дуже один одному потрібних райони. На черзі [[w:Волго-Донський канал|Волга–Дон]], теж дуже вдало задумане будівництво; після його реалізації Волга тектиме не тільки в Каспійське, а й в Озівське море. А далі йдуть Сельмашстрой, Тракторні заводи на п'ятдесят тисяч тракторів річної продукції{{errata|,|}} кожний, хібинські апатити, уральська нафта, [[w:Солікамськ|солікамські]] солі та багато інших. Голова кругом іде від творчого піднесення, від всебічного використання багатющих природних сил наших республік. Більшість згаданих проблем навряд чи меншої ваги та значіння, аніж Дніпровська проблема. А надалі, очевидячки, повстають і повставатимуть іще сміливіші, іще цікавіші.

Але Дніпрельстан у думках мас ніколи не втратить особливого інтересу, особливого зацікавлення. Адже ніхто інший, а Дніпрельстан — є перше дитя доби нашої реконструкції. Адже сама ідея Дніпровського комбінату — ідея закувати в бетонні лабети бурхливі хвилі Дніпрові, щоб запліднити цілий багатющий край колосальними кількостями дешевої енерґії, — сама, кажу, — ідея ця особливо принадна й смілива, ніби це здійснення якоїсь давньої мрії, якоїсь казки.

Президія Союзного Держпляну, ухваливши б листопада 1926 року, «порядком великого будівництва» почати будування дніпровського велетня, — велику загату на порогах, — тільки вивершила і законодавчо оформила виразно викришталізовану волю мільйонів трудящих цілого Союзу. Отож не дивно, що телеграфне повідомлення про початок будівництва трудящі сприйняли й відзначили, як велике свято, відповівши на нього&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a816sqw2ken1gxyyn51i512ydrporxm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465545</id>
      <parentid>465375</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/73]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/73]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3945" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ївної профілактики, — це вже серйозні покажчики, що Дніпрельстан на часі, що сьогодняшній проект завтра буде фактом.

І справді, за цей і довгий, і заразом короткий час від тих днів, Дніпрельстан став очевидним і безперечним фактом; будівництво розгорнулося нечуваними досі темпами, і саме тепер, коли пишуться ці рядки, підходить до найважливіших, найвідповідальніших моментів.

Після Дніпрельстану будується й ще далі будуватиметься чимало грандіозних комбінатів. Уже закінчино [[w:Туркестано-Сибірська магістраль|Турксиб]]  — з казковою швидкістю збудована залізниця, що прорізала пустельні краї й поєднує два багатющих, дуже один одному потрібних райони. На черзі [[w:Волго-Донський канал|Волга–Дон]], теж дуже вдало задумане будівництво; після його реалізації Волга тектиме не тільки в Каспійське, а й в Озівське море. А далі йдуть Сельмашстрой, Тракторні заводи на п'ятдесят тисяч тракторів річної продукції{{errata|,|}} кожний, хібинські апатити, уральська нафта, [[w:Солікамськ|солікамські]] солі та багато інших. Голова кругом іде від творчого піднесення, від всебічного використання багатющих природних сил наших республік. Більшість згаданих проблем навряд чи меншої ваги та значіння, аніж Дніпровська проблема. А надалі, очевидячки, повстають і повставатимуть іще сміливіші, іще цікавіші.

Але Дніпрельстан у думках мас ніколи не втратить особливого інтересу, особливого зацікавлення. Адже ніхто інший, а Дніпрельстан — є перше дитя доби нашої реконструкції. Адже сама ідея Дніпровського комбінату — ідея закувати в бетонні лабети бурхливі хвилі Дніпрові, щоб запліднити цілий багатющий край колосальними кількостями дешевої енерґії, — сама, кажу, — ідея ця особливо принадна й смілива, ніби це здійснення якоїсь давньої мрії, якоїсь казки.

Президія Союзного Держпляну, ухваливши б листопада 1926 року, «порядком великого будівництва» почати будування дніпровського велетня, — велику загату на порогах, — тільки вивершила і законодавчо оформила виразно викришталізовану волю мільйонів трудящих цілого Союзу. Отож не дивно, що телеграфне повідомлення про початок будівництва трудящі сприйняли й відзначили, як велике свято, відповівши на нього&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a816sqw2ken1gxyyn51i512ydrporxm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/23</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221531</id>
    <revision>
      <id>465377</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:23:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1736" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Як ви могли так нерозумно кидатись диким коням під ноги? Вони могли вам кости поламати.

Юліян ледви помітно усміхнувся.

— Що ж — відповів, — чи мав я ждати, аж вони фіру рознесуть і покалічуть вас і… — тут урвав. Його очі майнули мимоходом по молодім дівчатку, що стояло мовчки й дивилося великими очима на відважного молодця.

О. Захарій похитав головою і поклепав його по рамені.

— Я віддячуся вам.

Але Юліян не обізвався. Підсунувши книжки квапно під паху, він легко вклонився.

— Як ваше прізвище, молодче? Ви ученик — кажете?

— Так. Вищої гімназії.

— А ваше прізвище?

— Юліян Цезаревич.

Панотець підсунув брови вгору і його обличчя розяснилося:

— Може син годинникаря Цезаревича?

— Так.

— Знане мені. Я буду у вашого батька і директора. Сьогодні вже ні, бо завтра маю похорон, але цими днями напевно. Тимчасом щире спасибіг вам, українче, Юліяне Цезаревичу.

Юліян вклонився вдруге і поспішив своєю дорогою. О. Захарій з донькою відїхали…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dneolz6o1x1tcfmi85ff2roqkes6axw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/74</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221532</id>
    <revision>
      <id>465378</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:25:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3555" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;проявами одностайного піднесення і ентузіязму. Початок будування Дніпрельстану був першою ґрунтовною віхою на широкім шляху соціялістичного будівництва.

{{larger|КИЇВ — ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ.}}

Колись студентські гуртки чоловіка шість–сім віддавали данину вимогам часу, проїздили великими човнами з Києва до Херсону. На порогах зупинялися, згадували сиву давнину, все, як слід. Та те було давно й ніби за повинністю.

А ось тепер, коли пороги не сьогодні-завтра назавжди заллє Дніпро, коли над зрадливими гострими шпилями [[w:Вовнизький поріг|Волнизького]] чи [[w:Ненаситець (поріг)|Ненаситця]] незабаром спокійнісенько ходитимуть великі пароплави, — вибачте… І я хочу, я повинен на власні очі докладно подивитися на пороги. І не стільки на самі пороги, що от-от відійдуть у безвість, як на велику загату за порогами, що мурується на скелястому дні дніпровому, що починає собою нову добу нового життя.

Однодумців і попутників зібрати в Києві не важко. Речей багато брати не треба, бо наш серпень з погляду кліматичного найкращий місяць для подорожі: рушниця, мислівський мішок, собака, — і так одного чудового серпневого ранку наш гостроносий легкий човен рушив униз, старим шляхом «[[w:Шлях із варягів у греки|із варяг в греки]]».

Як личить організованим людям, запровадили сувору дисципліну й чергування, ніби на справжньому судні. Кожен твердо знає — коли веслувати, коли їсти варити, коли вартувати, а коли байдики бити. Човен поволі посувається Дніпром на південь. Дніпро млявий, сонний, ледве-ледве виграє зморшками жартівливих хвильок, а сонце вже не дошкуляє, а ніжно, лагідно обтікає обличчя й тіло. Ми цілком довірилися Дніпрові: він нас везе, він нас і харчує. Один рибалить, один за мисливця — і нам у ввесь час подорожі не бракує ні риби, ні м'яса.

Ночі короткі, холоднуваті. Приємно такої ночі поспати на косі, на гарячому від денного сонця піску, щоб ранком, цілком свіжим і відпочилим, прокинутися й рушити далі, ледве-ледве заведеться на світ.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jfcacnli2s22rtzxyitr5yvbsb4c3yu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465546</id>
      <parentid>465378</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/74]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/74]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3555" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;проявами одностайного піднесення і ентузіязму. Початок будування Дніпрельстану був першою ґрунтовною віхою на широкім шляху соціялістичного будівництва.

{{larger|КИЇВ — ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ.}}

Колись студентські гуртки чоловіка шість–сім віддавали данину вимогам часу, проїздили великими човнами з Києва до Херсону. На порогах зупинялися, згадували сиву давнину, все, як слід. Та те було давно й ніби за повинністю.

А ось тепер, коли пороги не сьогодні-завтра назавжди заллє Дніпро, коли над зрадливими гострими шпилями [[w:Вовнизький поріг|Волнизького]] чи [[w:Ненаситець (поріг)|Ненаситця]] незабаром спокійнісенько ходитимуть великі пароплави, — вибачте… І я хочу, я повинен на власні очі докладно подивитися на пороги. І не стільки на самі пороги, що от-от відійдуть у безвість, як на велику загату за порогами, що мурується на скелястому дні дніпровому, що починає собою нову добу нового життя.

Однодумців і попутників зібрати в Києві не важко. Речей багато брати не треба, бо наш серпень з погляду кліматичного найкращий місяць для подорожі: рушниця, мислівський мішок, собака, — і так одного чудового серпневого ранку наш гостроносий легкий човен рушив униз, старим шляхом «[[w:Шлях із варягів у греки|із варяг в греки]]».

Як личить організованим людям, запровадили сувору дисципліну й чергування, ніби на справжньому судні. Кожен твердо знає — коли веслувати, коли їсти варити, коли вартувати, а коли байдики бити. Човен поволі посувається Дніпром на південь. Дніпро млявий, сонний, ледве-ледве виграє зморшками жартівливих хвильок, а сонце вже не дошкуляє, а ніжно, лагідно обтікає обличчя й тіло. Ми цілком довірилися Дніпрові: він нас везе, він нас і харчує. Один рибалить, один за мисливця — і нам у ввесь час подорожі не бракує ні риби, ні м'яса.

Ночі короткі, холоднуваті. Приємно такої ночі поспати на косі, на гарячому від денного сонця піску, щоб ранком, цілком свіжим і відпочилим, прокинутися й рушити далі, ледве-ледве заведеться на світ.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jfcacnli2s22rtzxyitr5yvbsb4c3yu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/75</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221533</id>
    <revision>
      <id>465382</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:42:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3941" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У цім повільному, але певному темпі пересування, в цій природній красі й тиші, є щось таке, що спонукує до повільних згадок про давнє минуле, до споминів про все, що поєднується від давніх часів з цими місцевостями.

Адже Київ, — певно говорять найвидатніші вчені, — це найстаріше місце в східній Европі, де знайдено слід першої людини. Коли почали танути льодовики й береги Дніпрові вкрилися густими буйними лісами, ця перша людина з'явилася тут у вигляді й стані такому примітивному, такому дикому, що нам тепер це важко й уявити. Вона жила без жодних засобів для боротьби за існування; щоб втихомирити голод, вона повинна була піймати здобич, душити її живу, тремтячу, і перегризаючи горлянку, наїдатися гарячим м'ясом та кров'ю. А в лісах, навколо Дніпра, жили тоді [[w:Мамут|мамути]], носороги, ведмеді, велетенські олені.

За певного примусу над собою, за свідомого, так би мовити, напруження власної фантазії, можна, звичайно, уявити собі такі ліси, таких тварин на берегах Дніпрових і таку людину. Але все це в дуже далекій давнині, все це настільки абстрактна здогадка, що довго затримуватися на цьому чогось немає й охоти, хоч серед подорожніх є один добрий знавець цих справ і цікавий оповідач. Отож імпровізованих диспутів та дебатів на ці «доісторичні» теми нам вистачило до [[w:Трипілля|Трипілля]]. Верстов щось на п'ятдесят з гаком. У Трипіллі наші доісторичні розмови закінчилися оповіданнями про відомі розкопини професора [[w:Хвойка Вікентій В'ячеславович|Хвойка]], що відкрив тут незнану доти культуру хліборобського народу кінця кам'яного і початку бронзового віку, так звану [[w:Трипільська культура|культуру трипільську]].

Далі почалися розмови на теми вже історичні.

Та як же справді обійтися без історичних розвідок в цих місцях, коли сама історія — плутана, важка, кривава історія українська наступає на нас з обох берегів Дніпрових довгою смугою століть.

Вітряки на горах трипільських довго стежать, слідкують за нами. От-тут і згадується старовина: як {{Tooltip|Святослав|правильно Святополк Ізяславич}}, рятуючись від переможців-половців, — «[[w:Битва на Стугні|вбеже в Триполь]]»; як Трипілля правило за оборону Київа від нападів степових кочовиків.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r5bmlyb60ya1oxzlr5g2vcpm534ne8a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465547</id>
      <parentid>465382</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/75]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/75]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3941" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У цім повільному, але певному темпі пересування, в цій природній красі й тиші, є щось таке, що спонукує до повільних згадок про давнє минуле, до споминів про все, що поєднується від давніх часів з цими місцевостями.

Адже Київ, — певно говорять найвидатніші вчені, — це найстаріше місце в східній Европі, де знайдено слід першої людини. Коли почали танути льодовики й береги Дніпрові вкрилися густими буйними лісами, ця перша людина з'явилася тут у вигляді й стані такому примітивному, такому дикому, що нам тепер це важко й уявити. Вона жила без жодних засобів для боротьби за існування; щоб втихомирити голод, вона повинна була піймати здобич, душити її живу, тремтячу, і перегризаючи горлянку, наїдатися гарячим м'ясом та кров'ю. А в лісах, навколо Дніпра, жили тоді [[w:Мамут|мамути]], носороги, ведмеді, велетенські олені.

За певного примусу над собою, за свідомого, так би мовити, напруження власної фантазії, можна, звичайно, уявити собі такі ліси, таких тварин на берегах Дніпрових і таку людину. Але все це в дуже далекій давнині, все це настільки абстрактна здогадка, що довго затримуватися на цьому чогось немає й охоти, хоч серед подорожніх є один добрий знавець цих справ і цікавий оповідач. Отож імпровізованих диспутів та дебатів на ці «доісторичні» теми нам вистачило до [[w:Трипілля|Трипілля]]. Верстов щось на п'ятдесят з гаком. У Трипіллі наші доісторичні розмови закінчилися оповіданнями про відомі розкопини професора [[w:Хвойка Вікентій В'ячеславович|Хвойка]], що відкрив тут незнану доти культуру хліборобського народу кінця кам'яного і початку бронзового віку, так звану [[w:Трипільська культура|культуру трипільську]].

Далі почалися розмови на теми вже історичні.

Та як же справді обійтися без історичних розвідок в цих місцях, коли сама історія — плутана, важка, кривава історія українська наступає на нас з обох берегів Дніпрових довгою смугою століть.

Вітряки на горах трипільських довго стежать, слідкують за нами. От-тут і згадується старовина: як {{Tooltip|Святослав|правильно Святополк Ізяславич}}, рятуючись від переможців-половців, — «[[w:Битва на Стугні|вбеже в Триполь]]»; як Трипілля правило за оборону Київа від нападів степових кочовиків.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r5bmlyb60ya1oxzlr5g2vcpm534ne8a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/76</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221534</id>
    <revision>
      <id>465383</id>
      <timestamp>2022-08-25T18:47:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1854" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;І ще згадується зовсім недавня жахлива «[[w:Трипільський похід 1919|трипільська трагедія]]», що її бачили ці прямовисні кручі.

У [[w:Ржищів|Ржищеві]] — надвечір. Щоб не ночувати в містечку, рушаємо далі шукати пустельних місць. Але встигли подивитися, як червоні валки селянські з музиками й прапорами привезли хліб на пристань і вантажили самохіть на пароплав. Захід сонця заступили хмари; накрапав дощик і щоб, бува, хліб не

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Плотовики на березі.}}}}

псувався, бігали з берега на пароплав з мішками на плечах навперейми: треба було навантажити до ночі.

Поминули [[w:Трахтемирів|Трахтамирів]] — старовинне місто, колишній {{errata|манатир|манастир}} запорізький; та про [[w:Трахтемирівський монастир|манастир]] мало хто знає, а далеко більше відоме «трахтамирівське» каміння: і млинарське, і на бруки. Великі поклади пісковика не тільки на березі, а й у річці; тут вони залягають майже суцільною поперечною загатою, залишаючи для пароплавів досить незручний хід, особливо влітку, коли води меншає.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>iktyottq6h4q2ds7owp5dafmh18s5gw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465548</id>
      <parentid>465383</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/76]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/76]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1854" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;І ще згадується зовсім недавня жахлива «[[w:Трипільський похід 1919|трипільська трагедія]]», що її бачили ці прямовисні кручі.

У [[w:Ржищів|Ржищеві]] — надвечір. Щоб не ночувати в містечку, рушаємо далі шукати пустельних місць. Але встигли подивитися, як червоні валки селянські з музиками й прапорами привезли хліб на пристань і вантажили самохіть на пароплав. Захід сонця заступили хмари; накрапав дощик і щоб, бува, хліб не

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Плотовики на березі.}}}}

псувався, бігали з берега на пароплав з мішками на плечах навперейми: треба було навантажити до ночі.

Поминули [[w:Трахтемирів|Трахтамирів]] — старовинне місто, колишній {{errata|манатир|манастир}} запорізький; та про [[w:Трахтемирівський монастир|манастир]] мало хто знає, а далеко більше відоме «трахтамирівське» каміння: і млинарське, і на бруки. Великі поклади пісковика не тільки на березі, а й у річці; тут вони залягають майже суцільною поперечною загатою, залишаючи для пароплавів досить незручний хід, особливо влітку, коли води меншає.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>iktyottq6h4q2ds7owp5dafmh18s5gw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/77</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221535</id>
    <revision>
      <id>465389</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:01:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3956" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Коло Переяслава  — Батурина гора, а далі друга велика могила; мало хто знає народній переказ, що ніби в цих могилах поховано мітологічного велетня [[w:Микита Кожум'яка|Кирила Кожум'яку]] та його брата Батура.

На узгір'ях та в ярах над берегом розташувався невеличкий, скромно провінціяльний Канев, а далі за ним [[w:Могила Тараса Шевченка|могила Тарасова]] з мальовничим новим будинком готелю для екскурсантів. Відпочиваємо, купаємося, виходимо на гору до могили. Кілька годин тут, у тиші й теплі соняшному, дають відпочинок і насолоду. На сусідніх узгір'ях оруть селяни, покрикуючи на коней; співають, ніби на конкурсі, півні в Манастирку… А поза цим — чарівна тиша і спокій.

Рушаємо далі. У нас є качки, є риба. У плотовиків добули хліба й сливок. Щоб не гаяти часу, їдемо ввесь день і ніч: поминули [[w:Прохорівка (Черкаський район)|Прохорівку]], [[w:Сокирна|Сокирну]], а після півночі простояли до світанку під Черкасами, щоб з першим натяком на день пливти далі й далі.

За Черкасами зникли гори, а з ними — мальовничі краєвиди. Тут обидва береги Дніпрові рівні, плискаті, одноманітні й скучнуваті. Зате дичини тут сила-силенна — по різних домахах, стариках, річищах на затоках, що на них тут охоче дробиться ріка. Богун і [[w:Бужин|Бужин]] — це найкращі місця для качиного полювання; досвідчені київські мислівці аж сюди наїздять восени за рекордними нормами.

Приємно поблукати по берегах отих численних заток, приємно вдалим пострілом звалити незграбного вайлуватого важкого крижня й причепити до тороків.

Та Бужин був цікавий для нас ще з іншого погляду. Тут уперше розжилися ми на кавуни — купили чимало й не дорого. І вже рушивши човном далі, кінчаючи гуртом п'ятого кавуна, згадували, що саме тут недалечко, на [[w:Тясмин|Тясьмині]], зовсім завмер колись бучний Чигирин, що в цих місцевостях [[w:Юрій Хмельницький|Юрко Хмільницький]] воював з російським військом, а трохи згодом [[w:Іван Самойлович|Самойлович]] з [[w:Ромодановський Григорій Григорович|Ромодановським]] розтрощили в пень стотисячну армію турецького візира [[w:Мерзіфонлю Кара Мустафа-паша|Кара-Мустафи]].

Проти Бужина Дніпро з лівого берега приймає в себе Сулу, що біжить сюди повз Ромен, Лохвицю та Лубні; а берегом&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f5t8uieuj1zk9i18jf5oib88t8c23e2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465549</id>
      <parentid>465389</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:44:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Madvin перейменував сторінку з [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутах. 1930.pdf/77]] на [[Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/77]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3956" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Коло Переяслава  — Батурина гора, а далі друга велика могила; мало хто знає народній переказ, що ніби в цих могилах поховано мітологічного велетня [[w:Микита Кожум'яка|Кирила Кожум'яку]] та його брата Батура.

На узгір'ях та в ярах над берегом розташувався невеличкий, скромно провінціяльний Канев, а далі за ним [[w:Могила Тараса Шевченка|могила Тарасова]] з мальовничим новим будинком готелю для екскурсантів. Відпочиваємо, купаємося, виходимо на гору до могили. Кілька годин тут, у тиші й теплі соняшному, дають відпочинок і насолоду. На сусідніх узгір'ях оруть селяни, покрикуючи на коней; співають, ніби на конкурсі, півні в Манастирку… А поза цим — чарівна тиша і спокій.

Рушаємо далі. У нас є качки, є риба. У плотовиків добули хліба й сливок. Щоб не гаяти часу, їдемо ввесь день і ніч: поминули [[w:Прохорівка (Черкаський район)|Прохорівку]], [[w:Сокирна|Сокирну]], а після півночі простояли до світанку під Черкасами, щоб з першим натяком на день пливти далі й далі.

За Черкасами зникли гори, а з ними — мальовничі краєвиди. Тут обидва береги Дніпрові рівні, плискаті, одноманітні й скучнуваті. Зате дичини тут сила-силенна — по різних домахах, стариках, річищах на затоках, що на них тут охоче дробиться ріка. Богун і [[w:Бужин|Бужин]] — це найкращі місця для качиного полювання; досвідчені київські мислівці аж сюди наїздять восени за рекордними нормами.

Приємно поблукати по берегах отих численних заток, приємно вдалим пострілом звалити незграбного вайлуватого важкого крижня й причепити до тороків.

Та Бужин був цікавий для нас ще з іншого погляду. Тут уперше розжилися ми на кавуни — купили чимало й не дорого. І вже рушивши човном далі, кінчаючи гуртом п'ятого кавуна, згадували, що саме тут недалечко, на [[w:Тясмин|Тясьмині]], зовсім завмер колись бучний Чигирин, що в цих місцевостях [[w:Юрій Хмельницький|Юрко Хмільницький]] воював з російським військом, а трохи згодом [[w:Іван Самойлович|Самойлович]] з [[w:Ромодановський Григорій Григорович|Ромодановським]] розтрощили в пень стотисячну армію турецького візира [[w:Мерзіфонлю Кара Мустафа-паша|Кара-Мустафи]].

Проти Бужина Дніпро з лівого берега приймає в себе Сулу, що біжить сюди повз Ромен, Лохвицю та Лубні; а берегом&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f5t8uieuj1zk9i18jf5oib88t8c23e2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/1011</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221536</id>
    <revision>
      <id>465391</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:08:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Denys.lebed</username>
        <id>7220</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Про дворянське походження роду Бочковських  | рік = 1816–31.10.1863  | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1011. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]] }} File:ДАЖО 146-1-1011. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1011. Справа про д...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="532" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Бочковських
 | рік = 1816–31.10.1863
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1011. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 146-1-1011. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1011. Справа про дворянське походження роду Бочковських]]</text>
      <sha1>ce9dj59ft1t1ndwmnf22267pwhuhrev</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465466</id>
      <parentid>465391</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:23:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="592" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Бочковських
 | рік = 1816–31.10.1863
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1011. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 146-1-1011. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1011. Справа про дворянське походження роду Бочковських]]

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>a0yx0f4semd2ua8m2l52lxi0bsw2k6b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/202</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221537</id>
    <revision>
      <id>465392</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:08:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: — 201 —  нікії. Навіть потім, за грецького і навіть римського панування, дикі релігійні звичаї в Картагені мало змінились і навіть чимало їх перейшло у віру переможців Картагени – Римлян. Віра фінікійська мало відома в своїй філософії, більше відомі її...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4052" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— 201 —

нікії. Навіть потім, за грецького і навіть римського панування, дикі релігійні звичаї в Картагені мало змінились і навіть чимало їх перейшло у віру переможців Картагени – Римлян. Віра фінікійська мало відома в своїй філософії, більше відомі її одправи, а вони дуже нагадують вавілонські, можна думати, що сі обидві віри були схожі. Багато було теж подібного до єгипетської віри, напр., культ Адона та Астароти дуже нагадує культ Ізіди та Озіріса. Та воно так і мусило бути, бо Фінікійці вийшли з Єгипту (хоч може були й не єгипетського племени), а зносини мали найбільше з Вавілоном. Здається, що як в хисті, так і в релігії фінікійській мало було власного, фінікійського, а більше чуже, трохи перероблене на свій лад.

=== РОЗДІЛ IV. ===
==== Письмо. ====

Фінікійці казали, що їх навчив письма бог Тааут, се дуже нагадує легенду єгипетську про Тота, що видумав письмо і всі науки людські, та може то й була єгипетська легенда, перероблена по фінікійському, так само як і письмо фінікійське було перероблено я єгипетського ієратичного письма. Фінікійці тільки вибрали з того письма небагато найпотрібніших знаків (всього 22) і зробили їх простіше, одкинувши всякі символічні та ідеографичні знаки, а затримавши самі фонетичні. Так перероблене, фінікійське письмо розширилось по різних народах, де його кожний на свій лад переробив. Купці фінікійські занесли своє письмо в Грецію та Палестину, отже самаритянський, гебрейський та грецький альфабети всі пішли від фінікійського. Від грецького пішов латинський та слов’янський.

Фінікійці, хоч і видумали нове письмо, однак писали дуже мало, окрім торгових записів, літератури від них не зосталося, коли не лічити скількох малозначних написів могильних. Найдовший напис, який знайдено, вибитий на саркофагу царя сідонського Єшмуназара, саркофаг сам роботи єгипетської і відноситься до VI в. до Р. X., але напис на ньому фінікійський поверх збитого давнішого єгипетського; по літерах кривих та негарних видно, що писав їх хтось незвиклий писати на каменю. В самому змісті напису нема нічого величного і філософського, як, напр., на написах могильних єгипетських. Фінікійці не оригінальні в своїх написах, то наслідують єгиптян, то греків, так само як і в хисті. Знайдено, правда, скілька&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tb2zjg2ktfya4jfnv3wdcgziscvdwex</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/1012</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221538</id>
    <revision>
      <id>465393</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:10:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Denys.lebed</username>
        <id>7220</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Про дворянське походження роду Бочковських  | рік = 1826–14.03.1915  | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1012. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]] }} File:ДАЖО 146-1-1012. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1012. Справа про д...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="532" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Бочковських
 | рік = 1826–14.03.1915
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1012. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 146-1-1012. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1012. Справа про дворянське походження роду Бочковських]]</text>
      <sha1>jpkzgvw662voxde7rrsurh2sor0tfs6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465467</id>
      <parentid>465393</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:23:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="592" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Бочковських
 | рік = 1826–14.03.1915
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1012. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 146-1-1012. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1012. Справа про дворянське походження роду Бочковських]]

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>pjnn9vlwfhuh9ygegu5pz5qhnl8uk5r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/146/1/1013</title>
    <ns>116</ns>
    <id>221539</id>
    <revision>
      <id>465394</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:12:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Denys.lebed</username>
        <id>7220</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Про дворянське походження роду Бочковських  | рік = 1832–25.02.1851  | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1013. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]] }} File:ДАЖО 146-1-1013. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1013. Справа про д...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="532" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Бочковських
 | рік = 1832–25.02.1851
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1013. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 146-1-1013. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1013. Справа про дворянське походження роду Бочковських]]</text>
      <sha1>lqz4fpfuayqttivn5lrr42y6kgqq08s</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465468</id>
      <parentid>465394</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:23:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="592" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Про дворянське походження роду Бочковських
 | рік = 1832–25.02.1851
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 146-1-1013. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf]]
}}
[[File:ДАЖО 146-1-1013. Про дворянське походження роду Бочковських.pdf|thumb|ДАЖО 146-1-1013. Справа про дворянське походження роду Бочковських]]

[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>j25m3zbq18ntadfr678k1oqumh02iss</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Леся Українка. Стародавня історія східних народів. 1918.pdf/203</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221540</id>
    <revision>
      <id>465395</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:13:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Samuel.A.Kim</username>
        <id>8502</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: — 202 —  ідолів та інших речей, що уважаються належними до оригінального фінікійського стилю, такі, напр., ідоли Ваала. Мелькарта та Астарот, знайдені в Сардінії. Всі вони дуже грубої роботи і без жодної краси.     == Історія Ізраєлітів (Жидів). ==  === РОЗДІЛ І =...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3557" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Samuel.A.Kim&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— 202 —

ідолів та інших речей, що уважаються належними до оригінального фінікійського стилю, такі, напр., ідоли Ваала. Мелькарта та Астарот, знайдені в Сардінії. Всі вони дуже грубої роботи і без жодної краси.

 
== Історія Ізраєлітів (Жидів). ==

=== РОЗДІЛ І ===
==== Країна Палестинська. ====

Палестина – єсть то південна частина Сірії. Вона займає країну від гори Гермона до Арабської пустині, себто від 31° до 33° північної широти. Її давні мешканці звали її Ханааном, приморську частину її греки звали Фінікією. Палестиною ж давніше звалася тільки південно-західна частина, де жили филистимці, по-гебрейському вони звалися пелешет, а країна їхня Пелештім. Після того, як Ханаан звоювали жиди, він став зватися землею Ізраеля, потім, як ся земля поділилася на два царства, то одна частина звалася царство Іуди, а друга царство Ізраеля, далі ймення Іудеї перейшло на цілу Палестину і та Іудея за римського панування була поділена на чотири провінції: Галілея на півночі, Самарія нижче її на південь, Іудея на полудні, всі три на західному боці Іордану, на східному була провінція Перея.

Через Палестину проходять два горні кряжі – Ліван та Антиліван і на полудні, переходячи в гори інших назв, сягають аж до Горебу (Хоріва) та Синаю, що стоять над морем Червоним. Ті горні кряжі перерізуються долинами та планинами, а їхні головні верхівля мають різні назви, славутні в жидівській історії та легенді. Найбільше славутні єрусалимські гори: Сіон, Моріа та Оливна гора. Далі на півночі: Гарізім, Кармель і Табор (Фавор). На сході від Мертвого моря гора Небо (Навав). Окрім того, ще на схід від Іордану три горні кряжі: Гермонський, Галаадський та Абарімський. Північні палестинські гори зелені та розкішні, та далі на південь гори починаються голі та каменисті, над Мертвим морем планини випечені сонцем, солонці та дикі скелі, на південь од Мертвого моря починається безплодна Ідумея, далі пустиня піскова Фаран, де грають самуми гарячі, і пустиня та йде до Сінаю та Горебу.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3qrxo1yd32uq51dkvo8bvbxmrteviwj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/24</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221541</id>
    <revision>
      <id>465398</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:44:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2360" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Третьої днини по пригоді, по легкім, короткім дощі, доходив о. Захарій із своєю одиначкою Евою до мешкання Цезаревича, коли, якби на даний знак, заїхав з протилежної сторони перед дім якийсь екіпаж. З нього вискочив жваво, елєґантним рухом, молодець і поспішив до дому.

— Едвард Ґанґе! скрикнуло дівчатко і сіпнуло батька.

— Це Едвард Ґанґе. Чого йому тут?

— Справді так, це їх екіпаж, — відповів батько зближаючись до помешкання.

З переднього сідала екіпажа зіскочив і другий молодий чоловік. Видко було, що це „нижчої катеґорії“ людина, бо він вибрав спішно зпід козла невеликий кошик городовини, вкритий широким листям і гарною китицею ріжних рож і коли душпастир з Евою був уже недалеко екіпажа — вклонився низенько.

— Ви що тут робите, пане Зорко? — спитав душпастир, впізнавши в молодім чоловіці городника-українця, що служив у дідича Ґанґа, власника села Покутівки. — Цей відповів, що перед двома днями дістали панство від панича Едварда телєґраму, що панич Юліян Цезаревич через припадок не може приходити на лекції. Вчора прибула сама пані дідичка. Директор відраджував брати другого інструктора, бо Юліян, хоч не зможе, ще яких шість-сім день володіти рукою і виходити з хати, але за той час панич Едвард може кілька разів навідатись до нього і нічого не стратить. Молодий панич, ща-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nz5qv56v635jiwcfne9dmryqlw937ps</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/25</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221542</id>
    <revision>
      <id>465399</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:48:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2389" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сливий таким вислідом, приїхав до свого інструктора поділитися з ним цією постановою. — Я лиш маю паничеві Юліянові це передати, наш панич вийде і ми вертаємось назад до дому…

Ева слухала уважно пояснення молодого огородника, не зводячи очей з гарної китиці, і спитала: „І китицю маєте передати?“ Городник почервонів.

— Ні. Китицю, ні…

О. Захарій сказав: „Ідіть, Зорку, через фіртку, а я піду відси з дороги просто до робітні майстра. Мені так само спішно. За годину відходить поїзд, а я маю ще дещо в місті полагодити…“ І подався з донькою кроками до робітні годинникаря.

{{c|*}}

О. Захарій застав майстра при роботі, як сидів схилений при столі. Недалеко стояла його найстарша донька Зоня з якимось годинником у руках, висока, гарна і слухала його поук про годинникарську роботу. О. Захарій зупинився на хвилину. Коли майстер скінчив свої завваги, звернувся до гостя з запитом, чого він собі бажає. О. Захарій назвав своє імя, і представив і доньку. Висловив своє співчуття для сина, що мав такий припадок з його кіньми і мусів перервати собі науку у критичнім часі, — підчас самої клясифікації.

— Вибачте мені, добродію, як батько і не згадуйте гірким словом! — простягнув о. Захарій руку до майстра. Я безпосередньо таки винен, бо полохливі звірята мої. Як син мається? і чи не міг би я його самого побачити?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dnbipqidepa2utwsetkhhm2wbyhdyxm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/26</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221543</id>
    <revision>
      <id>465400</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:51:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2159" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Годинникар стиснув подану йому руку, прохав гостя сідати і казав доньці прикликати Юліяна.

— Ви перецінюєте вчинок мого сина, отче. Це звичайна юнацька відвага. Слава Богу йому вже ліпше. Він змалку не пещений в мене. А сам я не звертаю уваги на такі вчинки і не надаю їм великої ваги, дарма, що він у мене одинак…

— Я зайшов до вас, пане Юліяне, — заговорив о. Захарій, — щоб оправдатись, що не міг скоріше зявитися, як обіцяв. Я спродав вчора свої полохливі дикуни, що наварили вам і нам стільки клопоту, а до залізниці не встиг уже впору другими кіньми дістатися. Тому аж сьогодні я тут. Скажіть, будь ласка, як почуваєте себе? А друге, не менше важне: скажіть отверто, як мені вам віддячитися за вашу лицарську послугу, завдяки якій ми з донькою вийшли щасливо. Скажіть, якою памяткою не погордили б ви від простого, скромного, сільського „апостола черні“?

Юліяна обличчя почервоніло і він заперечив головою.

— Найкраще, шановний отче, забути за мій незначний учинок якнайскоріше.

— Це ніколи не може бути! — відказав поважно душпастир.

— Можна, можна, отче.

Тоді о. Захарій сказав до доньки:

— Іди Ево і подякуй пану Юліянові, що спас тебе своєю відвагою від каліцтва, а може і смерти.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l9ab4pu2gipu1da3azdrva6qbnj0hh2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/27</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221544</id>
    <revision>
      <id>465402</id>
      <timestamp>2022-08-25T19:56:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2276" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Панотець поклав руку поза рамя доньки і наче підсунув її трохи перед Юліяна.

Та дівчатко відступило несподівано крок назад, неначе залякане.

— Я не можу — сказало ледви чутним голосом, якби хотіло заплакати.

Батько усміхнувся і поглянув на Юліяна. Цей стояв ще мовчки і дивився нетерпляче на обоїх.

— Якто, не можеш, Ево? — спитав батько здивований, — він тебе послухає.

Дівчатко похитало мовчки головою.

В тій хвилині якийсь дивний усміх розяснив Юліянове поважне лице. Його проникливі очі потонули на момент в ніжному, хоч негарному личку з чорними очима. Дівчина майже чула його віддих, її уста затиснулися і повторила втретє: „не можу“.

— І не треба — відповів він увічливо з полегшою, випростовуючись. — Мені цілком не треба дякувати. Подайте руку і будемо поквітовані. — Простягнув до неї руку, а друга забандажована, спочивала в чорній перевязці.

— Вона некривава? — спитала та глянула на нього великими очима. — Він відступив немило вражений{{errata|..|.}} Вже ні — відповів зворушений. — Ева не відповіла, — поглянула соромливо на нього, і він не подавав їй удруге руки.

— Що з тобою, Ево? — кликнув батько. — Ти хора? поводишся наче в гарячці? — а до Юліяна сказав: — Вона не зносить виду крови. Я не повинен був її брати з собою.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k3ug8iar7gknakdz9ue05nrgkq7odu3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/28</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221545</id>
    <revision>
      <id>465403</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:00:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2398" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;О. Захарій обтер хустиною зіпріле чоло, поглянув на годинник, і коли Зоня приступила до молодого дівчати, попросити її до свого стола, панотець звернувся до Юліяна:

— Тепер, молодче, я зроблю вам одну пропозицію. Коли ви були раз лицарем для нас, то будьте ним і дальше. Загостіть цього літа до нас на вакації до Покутівки. Ви не пожалуєте. У нас околиця гарна, здорова і повна чару. Ви скріпитесь по студіях. Великий дубовий ліс, і розваги досить. Прогульки куди схочете. Їзда верхи, великий став під густим лісом, повний риби й диких качок… Як схочете, будете і на лови ходити. В нас і гарна бібліотека. Не занудитесь. А головно, ви будете свобідні, як у себе.

Юліян відгорнув волосся з чола. По його обличчі, при слові ,бібліотека“ промайнуло світло.

— Кажете, отче, бібліотека — обізвався батько. — Юліян ночами дочитує, коли йому дні за короткі. Взагалі в нас всі читають, мене старого включивши. Лиш часу багато не маємо і кімнати в нас невеликі.

— А в нас аж надто широкі — сказав панотець. — Будете мати свою окрему. Вчителька Еви виїжджає через вакації, а її кімнату займете ви. Ева не буде вам перешкоджувати. Її літом мало хто в хаті бачить. То в саді вона, то у лісі над ставом, як дика качка…

Ева, зачувши своє імя, думала, що батько її кличе, попрощалася з Зонею. Коли вернулась до нього, не спускала ока з юнака.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7jvr1pzkayxuuy7nm2qlx0ctxcuqiwn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/29</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221546</id>
    <revision>
      <id>465404</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:05:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2140" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Згода, пане Юліяне?

Юліян боровся й хвилину мовчав. Щире запрошення огорнуло його наче теплом. Перед його уявою виринув став: глибокий, поважний, під темним лісом. Він був плавець, — плавання це ж його улюблений спорт. Він був захоплений перспективою таких вакацій. Зелень, блискуча поверхня ставу… Бачив, як риба перепливала та плюскалася, дикі качки… Ще мовчав; щось його стримувало.

Поглянув на батька, і їх погляди стрінулися.

— Ну? спитав о. Захарій, відчуваючи вагання юнака.

— Він уже запрошений куди інде на вакації — відповів за нього батько. — В гори, до своєї тітки…

— Як? — спитав о. Захарій, якби вражений. — Жаль… — обізвався. Відтак похопився і додав живо:

— Та коли вже так, що не маю щастя зробити вам цього літа приємности, як бажав із щирої душі, то прошу в якінебудь свята до нас. Ви лише напишіть, а я вишлю коні. Зрештою — додав усміхаючись добродушно, — по цих вакаціях прийдуть ще і другі. Матура, чи не так?

— Так. Нарік.

— Може, може… — підхопив батько.

— От і бачите! — скрикнув урадуваний душпастир, і з його симпатичного обличчя засяло щире вдоволення.

— То вже скоріше — сказав Юліян. Його погляд промайнув по дівчатку, і він додав: — Але&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7i12xccbxtkkqjupbdxttqzva3m5kmd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221547</id>
    <revision>
      <id>465406</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:11:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="312" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{block center|style=text-align:center|ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА


{{xxxx-larger|АПОСТОЛ ЧЕРНІ}}


Повість у двох томах


{{rh|{{sp|ЛЬВІВ}}||{{sp|1936}}}}
{{rule|height=4px}}
{{fine|[[Бібліотека «Діла»|БІБЛІОТЕКА „ДІЛА“]] Ч. 5.}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k7iyeuxgwia5n4wz4leai2lmmcbarhr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221548</id>
    <revision>
      <id>465407</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:12:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="48" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xxx-larger|АПОСТОЛ ЧЕРНІ}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4nwy3pcd2v9mw1qiyjuud05bai1fnod</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/205</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221549</id>
    <revision>
      <id>465408</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:13:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="628" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Едвард Ганге, лишився ще у своєї тети, німкині. Юліяна теж запрошували до дідичів Ґанґів і він радо був би туди поїхав. Але Оксана повідомляла його, що недуга батька взяла грізний оборот і приявність Юліяна дома дуже бажана. Він розяснив щиро Едвардові та його батькам причину, чому мусить окремо скоріше відїхати, і відїхав.


{{c|КІНЕЦЬ I-ГО ТОМУ.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bnra22xkvin8txz7magrlkl28fhyp0z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221550</id>
    <revision>
      <id>465410</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:14:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221551</id>
    <revision>
      <id>465412</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:15:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="48" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xxx-larger|АПОСТОЛ ЧЕРНІ}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4nwy3pcd2v9mw1qiyjuud05bai1fnod</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221552</id>
    <revision>
      <id>465414</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:15:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="285" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{block center|style=text-align:center|ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА


{{xxxx-larger|АПОСТОЛ ЧЕРНІ}}


II. том


{{rh|{{sp|ЛЬВІВ}}||{{sp|1936}}}}
{{rule|height=4px}}
{{fine|[[Бібліотека «Діла»|БІБЛІОТЕКА „ДІЛА“]] Ч. 6.}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5ic7jpucahj8gwujxkvsmqxul25g3t6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221553</id>
    <revision>
      <id>465415</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:16:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="204" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{block center|{{rule}}{{rule}}
{{c|ОБГОРТКА П. КОВЖУНА}}
{{rule}}{{rule}}}}


{{c|З друкарні Видавничої Спілки „Діло“, Львів, Ринок ч. 10.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2ilvt6qx0wcxeljzgnad3fbggixedlu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221554</id>
    <revision>
      <id>465418</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:19:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1985" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

Дома хорий батько, мати й Оксана. Довкола вражає скромність, щоб не сказати біднота. Що було цінніше та гарніше з обстанови, пішло за обома відданими доньками, а Оксані, яка узялася вчительської посади, ще було час про меблі думати.

Вона має лише бажання, щоб батьки були здорові і якнайдовше жили. Сама почувається сильна, — „за мужчину“ як любить говорити, і коли лише дістане посаду бере обоїх на себе. Теперішня турбота через брак засобів на батькове лікування пригноблювала її. Але вона заробляє лєкціями, і так якось живуть. — Якби лише — говорила мати з донькою — перебував Юліян у хаті{{errata|,,|,}} все булоб інакше, і настрій не був би понурий.

{{c|*}}

— А тепер, мій любий сину? — спитав батько ще того самого вечора Юліяна, коли цей мов спійманий чужоземний птах, зачинений в малу клітку, вештався по кімнатах.

— Тепер? Восени вступлю на фільольоґічний факультет, тату. Хоч фільольоґію тепер закидають і ставлять натомісць новіші науки, але фільольоґії ніколи не скасують.

— Так думаєш сину?

— Так, і на чужині мене про це впевняли. Не лиш мені, так здається, що ми, українці, ще доволі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>63k8qy813iat0pxk916avwno713cxhm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/196</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221555</id>
    <revision>
      <id>465420</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:28:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="361" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Але-ж ти став твердий, чоловіче, — усміхнулась Дора, глянувши на нього.

Він відповів їй теж усміхом:

— Твердий, але не для тебе. А коли я вже такий, то цього вимагає наша теперішня доба.


{{c|КІНЕЦЬ.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jj628zx5z6yfaulphhs4y33xmxenhx1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/198</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221556</id>
    <revision>
      <id>465421</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:29:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="41" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{потрібне зображення}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>20gjb0786jhzh9bneoa67b6yj3ox9uh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 2. 1936.djvu/195</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221557</id>
    <revision>
      <id>465422</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:33:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2352" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Слава Богу, а то я де б не був, до чого не брався б, все ти була мені на думці!

Вона всміхалася, якби недовіряла: — Справді? Справді? Справді?

{{c|*}}

Коли вінчалися вони зранку в невеличкій церкві, тільки при обовязкових свідках, одна жіноча постать у чорному, незамітна, клячала в кутку недалеко ікони Пресв. Діви і молилася гаряче за життя та щастя дітей; це була пані Цезаревич. Альбінський у товаристві старенького приятеля пароха втирав сльози. Чи від радости, чи з жалю — ніхто цього не знав… Його очі не відривалися від гарних новоженців перед престолом.

Девять день провели одружені Юліян і Дора з собою. Десятого прийшла мобілізація, — мусіли розстатися.

— Не кожна куля бє, — сказав Юліян передаючи дорогу жінку в обійми тети Олі, коли відїхав на війну. Якийсь час боровся на фронті, а з авансом приняли його до штабу як перекладача.

Коли Альбінського повідомили, що в нього є правнук Цезаревич, він з радости розплакався.

— Не дивуйся, Олю, — сказав до панни Альбінської, — довгі роки я не заживав такої радости.

Коли Юліян Цезаревич приїхав одного дня до дому, перші слова Дори були:

— А Україна?

— Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого Гердера, що пророчив нам ролю нової Греції, завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c47hml3oukxc9aytek59fn01kxmjzt8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/30</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221558</id>
    <revision>
      <id>465424</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:37:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2108" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;хто там може знати, що до того часу ще може бути…

— Звичайно. Рік довгий, але і Господь добрий — відповів о. Захарій.

— Так! — притакнув юнак, узяв подану руку душпастиря й вклонився. О. Захарій відітхнув повними грудьми і попрощався.

На молоду Еву, здавалося, не звертав ніхто уваги. Вона була сильно збентежена. Її щоки горіли, ледви панувала над собою. Коли відходили, і батько і син випроваджували панотця на вулицю, вона оглянулася і простягнула поза спину руку. Чи на прощання… чи на подяку? І до кого?

Ніхто, здається, цього не помітив, і ніхто не діткнувся тієї дрібної, делікатної руки. Юліян, ідучи за нею, заслонив її своєю стрункою постаттю, дивився за нею, його погляд побіг аж у глиб улиці.

Очі молодої Еви заповнилися слізьми.

Вернувшись до кімнати, звернувся просто до своєї сестри, що ще сиділа при столі й працювала:

— Немиле мені все те, — і почав свистати.

— Тобі припала сьогодні велика честь, сину, заговорила мати годину пізніше.

— Через що? — Ну, я думаю, через о. Захарія. Батько ним захоплений.

Юліян здвигнув байдуже плечима.

— Він зробив з малої афери цілу епопею — відповів нетерпеливо.

Вона не зрозуміла його. Був тоді блідий, як&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hktgndvtdfmdl3l9yfgkjim9h6w8019</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/31</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221559</id>
    <revision>
      <id>465439</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:40:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2327" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;смерть, із закривавленою страшною рукою, хромав із затисненими зубами, що аж її серце застило, а він говорить про якусь малу „аферу“.

Його не покидало немиле почуття від появи о. Захарія. Нащо йому того всього? Сягнув за книжкою, що відложив її на поклик батька до гостя, і пробував наново в ній заглибитися. Якийсь час, здавалося, розумів читане, але по часі замкнув її. Появилася і Зоня і минаючи його повела рукою пестливо по його густім волоссю.

— Щож там, хлопчику?

Його задумані очі провели її, а відтак мов пірнули в собі. — Цей о. Захарій якийсь дуже симпатичний і добрий… — зачув він, як говорила у сумежній кімнаті до мами. — Його запрошення було таке правдиве і тепле. А з його опису та „Покутівка“ чистий рай. Ліс, став, їзда верхи, бібліотека, гарні господарі… спокій і свобода, якби так на мене — я би зараз!

Ясноволоса красуня простерла обійми і вказала на вікно, неначеб хотіла туди вилетіти.

Юліян гукнув через отворені двері:

— Покищо той рай дратує мене.

Зоня, мов спокуса станула на порозі. Покутівка це власність Ґанґів? І де ще ті вакації? А та дика качка, Ева, погана дівчина…

Юліян здвигнув плечима. — Поганенька собі — буркнув під носом і заглибився знов у книжку. По хвилині підійшов до сестри, обняв її рукою і притискаючи її личко до свого сказав:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q159pz2vxm7vodbtvnrv9ok0uiemgz9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/32</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221560</id>
    <revision>
      <id>465452</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:49:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2321" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Коли я буду вже в горах на найвищім шпилю?… ох! якби ти знала, як я того прагну, як мене туди тягне, якби ти знала!

— А мене Покутівка, — дражнила його наново сестра. Але йду до батька, бо сам покличе і буде грім! Треба викінчити один годинник, завтра речинець.

{{c|*}}

Юліян працював до пізна, а коли заснув, приснилася йому Покутівка. Не саме село, а якесь одно місце. Стояв на краю темного ліса, де беріг полоскав глибокий, у місячнім сяєві став. Плавали дикі качки; одна з них відлучилася від гурта, пурхнула поверхнею води, і щезла в лісі. Він відступився і поглянув на небо; воно було повне зірок, і одна з них впала йому перед ноги. Коли зігнувся, щоб її підняти, станув коло нього Юлій Цезар.

— Не дотикай її — сказав строго. — Її місце там угорі. Хто буде світити, коли заберемо?

Подав йому лук і стрілу і вказав уперед себе. Юліян узяв лук і стрілу і звернувся до ліса. Ледви пішов уперед, як йому засвітила зірка. Миготіла то тут то там у теміні лісу. „Чому ти не вгорі?“ спитав строго. „Твоє місце там вгорі.“ Зірка впала.

Він зблизився і поглянув униз. Тут побачив щось дивне. Зоря стратила своє срібне сяєво і прибрала іншу форму. Хтось поклав йому руку на рамя. Він оглянувся: Юліюс Цезар Ґалліюс.

Але це не був Цезар, а хтось інший, тяжко вниз похилений, наче двигав тягар.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>g47lan43yu4cuq00hfczphuy4kdbn0a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/33</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221561</id>
    <revision>
      <id>465453</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:53:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2329" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Юліян шукав очима дальше за зорею по землі, тимчасом замісць неї показався плуг. Залізний гострий плуг. Він підняв очі. — Ходім удвох, — здавалося йому, прогомоніло десь над його головою від того, що йшов біля нього похилений тягарем.

— В мене лук і стріла — сказав Юліян.

— Зарий його в землю. Вона потрібує крови, щоб родила — зачув ніби у відповідь. — З крови повстає і вмирає життя, а спасення вимагає життя…

{{c|*}}

Зайвого часу не було в Юліяна. Підучував слабших учеників, вчився чужих мов, займався спортом і ґімнастикою, музикою і літературою.

Батько настоював, щоб займався якоюсь професією, бо не завадить знати і поплатне ремесло.

Та Юліян не мав на те часу, хоч мав охоту до столярства й у вільних годинах забігав до варштату знайомого теслі.

Та найбільше манила його фільольоґія та старинний світ. Ідеалом його були великі мужі грецьких та римських часів; дарма, що його впевнили деякі фахівці-професори й слухачі природознавства, що наука фільольоґії мусить зчасом зійти на другий плян з програми шкільної науки, бо живі мови та інші для життя потрібні науки і здобутки, домагалися своїх прав. Але і студії права мали багато за собою. Задумувався над французькою революцією і республікою, яка кишла від діячів — адвокатів і правників. Робив порівнання, кілько та&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>41tm0lkqf2tsqbxnsfp8wsrc97i5ed5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/34</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221562</id>
    <revision>
      <id>465454</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:56:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2180" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;якої інтелігенції було тоді у Франції, а в українців тепер? — немов відчував, що було б і для України потрібне. „Для України!“ кликав його молодий голос.

Але ніхто не чув того оклику в його молодих грудях.

Час-від-часу намовляли його в хаті до богословя.

— Пішов би з дому — говорив батько — осів би де апостолом черні без турбот і клопотів для батька й матері, трудився б для свого упослідженого народу, жив би й сам при ньому, став би зразком культури у своїй окрузі, і не жив би марно.

— А я б лиш здалека благословила одинака і ловила б слова про те, як йому ведеться, чи любить і шанує наш селянин свого апостола! — додавала мати.

Та його власні молоді мрії залишались покищо без виразних контурів і не погоджувались з бажаннями батьків.

Повний охоти до життя, він почував іноді непоборну волю до боротьби, то знову як справжній вісімнацятьліток жив лише мріями. Тихими, зоряними ночами, здавалося йому, що зливався з ними водно і не тямив, чи це сон. Мріяв із розплющеними очима про самі якісь ясні, місячним сяєвом залиті ночі, немов би перетворювався на борця України.

Та в якому напрямку? — не знав.

То опановував його мелянхолійний настрій серед питань, чи дойде він без перепон до мети? Чи&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bbvr632u6psknq3lpf4h55ipyaxk58y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/35</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221563</id>
    <revision>
      <id>465455</id>
      <timestamp>2022-08-25T20:58:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2302" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;буде фільольоґом, чи адвокатом? Що жде його в житті? Щастя? Смуток? Зпоміж того, мелянхолійного хаосу і зворушень, виростало перед його уявою, наче з імли його власне обличчя, яке чимось казало йому, що він {{sp|переможе}}.

Сам боровся проти таких ферментів, уважаючи це за наслідки читання поза північ модерних авторів данських і російських, і звертався до улюблених клясиків, головно Ґетого і Шекспіра. Шукав теж великих моментів в українській історії, де велася завзята боротьба за рідну землю й за переслідування ворогами українського народу. Коли наче по проходах по чистилищі, віднаходив згублений, правдивий, свій ґрунт, відчував, до чого призначений, і брався до дальшої науки.

{{c|*}}

Останні вакації Юліяна, у горах у своєї тітки, були дуже короткі.

На селі застав якнайкращу погоду і наче птах, помчав зараз першої днини в ліс і гори.

Чоловік його тітки, вчитель народніх шкіл, супроводив його на місця, де найкращий вид, де здіймалися білокаменисті скелі серед густих лісів, де пишалися верхи багаті травою і цвітом, де полонини манили мандрівника, де можна було слідити за полетом білих хмарок на синім небосхилі.

Блукав він сам безупину з однаковим захопленням на довгі години у гущавині смерековій, зникав між нею, купав і тіло й душу у запашній зелені.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rwfln48g8qtg6cia8ryenoqdis4x742</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/36</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221564</id>
    <revision>
      <id>465456</id>
      <timestamp>2022-08-25T21:01:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2202" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Над берегами яруг любив відпочивати.

Коли поспішали струмочки, пінилися потоки серед гуку і шуму, він приглядався їм довго та задумливо. Шукав поглядом дна витовченого водопадом природного басейну. Пробував молодих рамен у плавбі, а освіжившись у розпіненім кітлі, пнявся на верхи. Його блідаві щоки румянилися тоді легко, око блистіло блиском дикого хижака; груди віддихали живичним повітрям.

Ввечір шукав на небосхилі завтрішньої погоди, щоб уже зранку прислухуватись таємничій лісні лісів, полохливій пташні, або слідити за звинною вивіркою.

Так минуло вісім день.

Ніхто його не стримував, ніщо його не розчаровувало. Йшов не оглядаючись і вертався з наміром повторити те саме завтра.

Девятого ранку ослонилося небо. Коло полуддня знявся великий вітер і розсунувши завіси, показав частину небесної синяви. Годину пізніше, натовпилися звідкись неповоротні тіла хмар і пішов дощ.

Грубі клуби мряк потягли верхами гір і лісів, закутали корони смерек у сіровину.

Над раном втихомирились громи, але сік завзятущий дощ. І в дальших днях сипав далі немилосердно.

Юліян не витримав довго. Ходив нетерпляче понад беріг ріки, а коли вона мчалася мов розбішена, зібрався і втік. Приїхав додому, якби переміне-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c185bxvdtjpsa6tst2n6h0q6zclyctw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/37</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221566</id>
    <revision>
      <id>465555</id>
      <timestamp>2022-08-25T21:56:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2263" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ний, забрався до столярства і чужих мов, і так провів час аж до кінця вакацій.

{{c|*}}

Юліян був перед матурою. Зближався час, коли мусів сам вибрати собі якийсь факультет.

Одне знав: не сповниться його бажання студіювати за границею. І про техніку думав; але защо? Батько нічого, а цілком сам не годен був би утриматися. Залишилась або фільольоґія або богословя, до якого його так намовляли, особливо батько. Але, коли звертали йому увагу, що богословські студії найлекші, Юліян мовчав уперто. Або говорив болюче: „Чого мені там? Нехай мене, ради Бога ніхто до нічого не силує. Ще хвилина для мене не вибила.“

{{c|*}}

Одного разу, влітку проходжувався він позаду хати в невеличкім зільнику і перечитував Шекспіра „[[w:Юлій Цезар (трагедія)|Юлія Цезаря]]“. Бачив крізь широко відчинені вікна обі молодші сестри. Марія викінчувала якесь шитво, що мала кудись за плату віднести, наймолодша Оксана сиділа над зшитком і плакала.

Марія вспокоювала її. Він знав у чому річ. Один із учителів, нервовий математик, дав дівчині, хоч училась, як упевняла, найпильніше у другім семестрі, — двійку. — Якби в нас інший батько — нарікала крізь плач — заступився б за мене, просив би професора, щоб питав мене ще раз, аби я дістала хоч поправку і цілого року не стратила!&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>10lgn2nkh718qvrxnjiaoe8jkjq5z92</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/958</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221567</id>
    <revision>
      <id>465556</id>
      <timestamp>2022-08-25T21:56:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9322" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чалітися&quot; /&gt;'''Чалі́тися, лі́юся, єшся,''' ''гл.'' Сѣдѣтъ. ''Вже в тебе чаліється борода.''&lt;section end=&quot;чалітися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чалка&quot; /&gt;'''Ча́лка, ки,''' ''ж.'' Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.&lt;section end=&quot;чалка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамайдан&quot; /&gt;'''Чамайда́н, ну,''' ''м.'' Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. ''Через плечі чамайдан висить невеличкий.'' Св. Л. 192. Ум. '''Чамайда́нчик'''. Стор. II. 84.&lt;section end=&quot;чамайдан&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамара&quot; /&gt;'''Чама́ра, ри,''' ''ж.'' Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/капота|капо́та]]''' у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.&lt;section end=&quot;чамара&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамаришок&quot; /&gt;'''Чамаришок, шку,''' ''м.'' Раст. Myricaria (Tamarix) germanica. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чамаришок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамбул&quot; /&gt;'''Чамбу́л, ла,''' ''м.'' Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. ''Чамбули гординські.'' К. Дз. 68.&lt;section end=&quot;чамбул&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамняний&quot; /&gt;'''Ча́мняний, а, е.''' Проворный, ловкій, статный. Угор. ''Чамняний хлопчище.'' Гол. IV. 515.&lt;section end=&quot;чамняний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамур&quot; /&gt;'''Чаму́р, ра,''' ''м.'' Растворъ извести съ пескомъ. Ананьев. у.&lt;section end=&quot;чамур&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапавка&quot; /&gt;'''Чапавка, ки,''' ''ж.'' Родъ рыболовнаго снаряда: небольшая сѣть, концы которой прикрѣплены къ двумъ обручамъ, связаннымъ вверху, гдѣ рыболовъ держитъ ихъ въ рукѣ, черпая сѣтью въ водѣ. Вх. Пч. II. 23.&lt;section end=&quot;чапавка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапайло&quot; /&gt;'''Чапайло, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/блисканка|Блисканка]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чапайло&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапак&quot; /&gt;'''Чапак, ка,''' ''м.'' Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чапак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапати&quot; /&gt;'''Ча́пати, паю, єш,''' ''гл.'' 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. ''Щось чапа.'' Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.&lt;section end=&quot;чапати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапаш&quot; /&gt;'''Чапа́ш, шу,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стежка|Стежка]]'''. ''Ідіть цим чапашем.'' Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;чапаш&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапелинка&quot; /&gt;'''Чапели́нка, ки,''' ''ж.'' ? ''Ой украв я, мати, да чапелинку.'' Чуб. V. 883.&lt;section end=&quot;чапелинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапіти&quot; /&gt;'''Чапі́ти, пію, єш,''' ''гл.'' Плохо дѣлаться? ''Пити вміє, а робота в його чапіє.'' Ком. Пр. № 883.&lt;section end=&quot;чапіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапкий&quot; /&gt;'''Чапки́й, а́, е́''' 1) Усердный. ''Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти.'' Павлогр. у. 2) Нечистый на руку. ''Чапкий на руку сей чоловік.'' Павлогр. у. 3) ? ''Чапка дорога — боки нагрієш.''&lt;section end=&quot;чапкий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапко&quot; /&gt;'''Ча́пко,''' ''нар.'' 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. ''Кладе чапко гроші в кисетину.'' О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. '''Чапке́нько'''. ''Побіжу лиш чапкенько попереду.'' О. 1861. X. 23.&lt;section end=&quot;чапко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапленя&quot; /&gt;'''Чапленя́, ня́ти,''' ''с.'' Птенецъ цапли. Ум. '''Чапленя́тко'''.&lt;section end=&quot;чапленя&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплин&quot; /&gt;'''Ча́плин, на, не.''' Цаплѣ принадлежащій. Желех.&lt;section end=&quot;чаплин&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплиїльно&quot; /&gt;'''Чаплиї́льно, на,''' ''с.'' Рукоятка къ сковороднику. Константиногр. у.&lt;section end=&quot;чаплиїльно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплія&quot; /&gt;'''Чаплія́, лії́,''' ''ж.'' 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. ''Кухарка чаплію вхопила.'' Котл. Ен. 2) См. '''[[Словарь української мови (1924)/лук|Лук 3]]'''.&lt;section end=&quot;чаплія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплюра&quot; /&gt;'''Чаплю́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чапля|Чапля]]'''. Вх. Пч. II. 8.&lt;section end=&quot;чаплюра&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапля&quot; /&gt;'''Ча́пля, лі,''' ''ж.'' Цапля, Ardea. Вх. Пч. II. 8. ''Довгий, як чапля.'' Ном. № 8623. ''Нехай вас чапля розсудить.'' Ном. № 4130.&lt;section end=&quot;чапля&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаполоть&quot; /&gt;'''Ча́полоть, ті, ча́полоч, чі,''' ''ж.'' Раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115, 176.&lt;section end=&quot;чаполоть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапрак&quot; /&gt;'''Чапра́к, ка́,''' ''м.'' Чепракъ. Стор. II. 165.&lt;section end=&quot;чапрак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапуга&quot; /&gt;'''Чапу́га, ги,''' ''ж.'' Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чаполоть|Чаполоть]]'''.&lt;section end=&quot;чапуга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапула&quot; /&gt;'''Чапу́ла, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чаполоть|Чаполоть]]'''. ЗЮЗО. I. 125, 176.&lt;section end=&quot;чапула&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапура&quot; /&gt;'''Чапу́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чапля|Чапля]]'''. Вх. Пч. II. 8.&lt;section end=&quot;чапура&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чар&quot; /&gt;'''Чар, ру,''' ''м.'' Волшебное зелье. ''Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром.'' Грин. III. 276. Во мн. ч.: '''ча́ри''' — также еще и чары, колдовство, волшебство. Чуб. I. 94. ''Ми його'' (капшучок) ''кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари.'' Рудч. Ск. II. 144. ''Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала.'' МВ. II. 142. ''А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови.'' Мет. 6. Ум. '''Чароньки'''. ''Мабуть я у тебе чароньків наївся.'' Рудч. Чп. 181. ''Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.'' Чуб. V. 221.&lt;section end=&quot;чар&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чара&quot; /&gt;'''Ча́ра, ри,''' ''ж.'' Большая рюмка. ''Гостю налив чару, а сам випив пару.'' Ном. № 11564.&lt;section end=&quot;чара&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чардак&quot; /&gt;'''Чарда́к, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чердак|Чердак]]'''. МУК. I. 40.&lt;section end=&quot;чардак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівка&quot; /&gt;'''Чарі́вка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівниця|Чарівниця]]'''. Ум. '''Чарі́вочка'''. ''Що варе моя Оленочка, та чарівочка діє?'' Федьк. Пов. 78.&lt;section end=&quot;чарівка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівкий&quot; /&gt;'''Чарівки́й, а́, е́.''' Чарующій. ''О, чорні брівки чарівкі.'' Волч. у.&lt;section end=&quot;чарівкий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівний&quot; /&gt;'''Чарівни́й, а́, е́.''' Волшебный. ''Я горілки не п'ю, а чарівної і потім.'' Котл. МЧ. 453. ''О моя радість, мій сон чарівний.'' Шевч. 314.&lt;section end=&quot;чарівний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівник&quot; /&gt;'''Чарівни́к, ка́,''' ''м.'' Волшебникъ, колдунъ, очарователь. ''Москаль на хитрощі {{hws|під|піднявся}}''&lt;section end=&quot;чарівник&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cub5otom1m3ydsuams6fdb11mab5t9l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465557</id>
      <parentid>465556</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T21:58:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9338" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чалітися&quot; /&gt;'''Чалі́тися, лі́юся, єшся,''' ''гл.'' Сѣдѣтъ. ''Вже в тебе чаліється борода.''&lt;section end=&quot;чалітися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чалка&quot; /&gt;'''Ча́лка, ки,''' ''ж.'' Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.&lt;section end=&quot;чалка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамайдан&quot; /&gt;'''Чамайда́н, ну,''' ''м.'' Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. ''Через плечі чамайдан висить невеличкий.'' Св. Л. 192. Ум. '''Чамайда́нчик'''. Стор. II. 84.&lt;section end=&quot;чамайдан&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамара&quot; /&gt;'''Чама́ра, ри,''' ''ж.'' Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/капота|капо́та]]''' у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.&lt;section end=&quot;чамара&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамаришок&quot; /&gt;'''Чамаришок, шку,''' ''м.'' Раст. Myricaria (Tamarix) germanica. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чамаришок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамбул&quot; /&gt;'''Чамбу́л, ла,''' ''м.'' Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. ''Чамбули гординські.'' К. Дз. 68.&lt;section end=&quot;чамбул&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамняний&quot; /&gt;'''Ча́мняний, а, е.''' Проворный, ловкій, статный. Угор. ''Чамняний хлопчище.'' Гол. IV. 515.&lt;section end=&quot;чамняний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чамур&quot; /&gt;'''Чаму́р, ра,''' ''м.'' Растворъ извести съ пескомъ. Ананьев. у.&lt;section end=&quot;чамур&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапавка&quot; /&gt;'''Чапавка, ки,''' ''ж.'' Родъ рыболовнаго снаряда: небольшая сѣть, концы которой прикрѣплены къ двумъ обручамъ, связаннымъ вверху, гдѣ рыболовъ держитъ ихъ въ рукѣ, черпая сѣтью въ водѣ. Вх. Пч. II. 23.&lt;section end=&quot;чапавка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапайло&quot; /&gt;'''Чапайло, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/блисканка|Блисканка]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чапайло&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапак&quot; /&gt;'''Чапак, ка,''' ''м.'' Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чапак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапати&quot; /&gt;'''Ча́пати, паю, єш,''' ''гл.'' 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. ''Щось чапа.'' Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.&lt;section end=&quot;чапати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапаш&quot; /&gt;'''Чапа́ш, шу,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/стежка|Стежка]]'''. ''Ідіть цим чапашем.'' Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;чапаш&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапелинка&quot; /&gt;'''Чапели́нка, ки,''' ''ж.''? ''Ой украв я, мати, да чапелинку.'' Чуб. V. 883.&lt;section end=&quot;чапелинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапіти&quot; /&gt;'''Чапі́ти, пію, єш,''' ''гл.'' Плохо дѣлаться? ''Пити вміє, а робота в його чапіє.'' Ком. Пр. № 883.&lt;section end=&quot;чапіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапкий&quot; /&gt;'''Чапки́й, а́, е́''' 1) Усердный. ''Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти.'' Павлогр. у. 2) Нечистый на руку. ''Чапкий на руку сей чоловік.'' Павлогр. у. 3)? ''Чапка дорога — боки нагрієш.''&lt;section end=&quot;чапкий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапко&quot; /&gt;'''Ча́пко,''' ''нар.'' 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. ''Кладе чапко гроші в кисетину.'' О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. '''Чапке́нько'''. ''Побіжу лиш чапкенько попереду.'' О. 1861. X. 23.&lt;section end=&quot;чапко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапленя&quot; /&gt;'''Чапленя́, ня́ти,''' ''с.'' Птенецъ цапли. Ум. '''Чапленя́тко'''.&lt;section end=&quot;чапленя&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплин&quot; /&gt;'''Ча́плин, на, не.''' Цаплѣ принадлежащій. Желех.&lt;section end=&quot;чаплин&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплиїльно&quot; /&gt;'''Чаплиї́льно, на,''' ''с.'' Рукоятка къ сковороднику. Константиногр. у.&lt;section end=&quot;чаплиїльно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплія&quot; /&gt;'''Чаплія́, лії́,''' ''ж.'' 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. ''Кухарка чаплію вхопила.'' Котл. Ен. 2) См. '''[[Словарь української мови (1924)/лук|Лук 3]]'''.&lt;section end=&quot;чаплія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаплюра&quot; /&gt;'''Чаплю́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чапля|Чапля]]'''. Вх. Пч. II. 8.&lt;section end=&quot;чаплюра&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапля&quot; /&gt;'''Ча́пля, лі,''' ''ж.'' Цапля, Ardea. Вх. Пч. II. 8. ''Довгий, як чапля.'' Ном. № 8623. ''Нехай вас чапля розсудить.'' Ном. № 4130.&lt;section end=&quot;чапля&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаполоть&quot; /&gt;'''Ча́полоть, ті, ча́полоч, чі,''' ''ж.'' Раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115, 176.&lt;section end=&quot;чаполоть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапрак&quot; /&gt;'''Чапра́к, ка́,''' ''м.'' Чепракъ. Стор. II. 165.&lt;section end=&quot;чапрак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапуга&quot; /&gt;'''Чапу́га, ги,''' ''ж.'' Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чаполоть|Чаполоть]]'''.&lt;section end=&quot;чапуга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапула&quot; /&gt;'''Чапу́ла, ли,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чаполоть|Чаполоть]]'''. ЗЮЗО. I. 125, 176.&lt;section end=&quot;чапула&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чапура&quot; /&gt;'''Чапу́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чапля|Чапля]]'''. Вх. Пч. II. 8.&lt;section end=&quot;чапура&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чар&quot; /&gt;'''Чар, ру,''' ''м.'' Волшебное зелье. ''Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром.'' Грин. III. 276. Во мн. ч.: '''ча́ри''' — также еще и чары, колдовство, волшебство. Чуб. I. 94. ''Ми його'' (капшучок) ''кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари.'' Рудч. Ск. II. 144. ''Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала.'' МВ. II. 142. ''А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови.'' Мет. 6. Ум. '''Чароньки'''. ''Мабуть я у тебе чароньків наївся.'' Рудч. Чп. 181. ''Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.'' Чуб. V. 221.&lt;section end=&quot;чар&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чара&quot; /&gt;'''Ча́ра, ри,''' ''ж.'' Большая рюмка. ''Гостю налив чару, а сам випив пару.'' Ном. № 11564.&lt;section end=&quot;чара&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чардак&quot; /&gt;'''Чарда́к, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чердак|Чердак]]'''. МУК. I. 40.&lt;section end=&quot;чардак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівка&quot; /&gt;'''Чарі́вка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівниця|Чарівниця]]'''. Ум. '''Чарі́вочка'''. ''Що варе моя Оленочка, та чарівочка діє?'' Федьк. Пов. 78.&lt;section end=&quot;чарівка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівкий&quot; /&gt;'''Чарівки́й, а́, е́.''' Чарующій. ''О, чорні брівки чарівкі.'' Волч. у.&lt;section end=&quot;чарівкий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівний&quot; /&gt;'''Чарівни́й, а́, е́.''' Волшебный. ''Я горілки не п'ю, а чарівної і потім.'' Котл. МЧ. 453. ''О моя радість, мій сон чарівний.'' Шевч. 314.&lt;section end=&quot;чарівний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівник&quot; /&gt;'''Чарівни́к, ка́,''' ''м.'' Волшебникъ, колдунъ, очарователь. ''Москаль на хитрощі {{hws|під|піднявся}}''&lt;section end=&quot;чарівник&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nb2dkviuwfcshg9al9my24cpmidn8jm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/959</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221568</id>
    <revision>
      <id>465558</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:00:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9469" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чарівник&quot; /&gt;''{{hwe|нявся|піднявся}} і видавав, мов він чарівник.'' Котл. МЧ. 481.&lt;section end=&quot;чарівник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівництво&quot; /&gt;'''Чарівни́цтво, ва,''' ''с.'' Волшебство, колдовство. Желех.&lt;section end=&quot;чарівництво&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівницький&quot; /&gt;'''Чарівни́цький, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівничий|Чарівничий]]'''. К. (Желех.).&lt;section end=&quot;чарівницький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівниця&quot; /&gt;'''Чарівни́ця, ці,''' ''ж.'' Волшебница, колдунья, очаровательница. ''Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця.'' Котл. Ен. IV. 9. ''Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці.'' Ном. № 237. Ум. '''Чарівни́чка, чарівни́ченька'''. ''Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко.'' Чуб. V. 351. ''Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько.'' Чуб. V. 75.&lt;section end=&quot;чарівниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівничий&quot; /&gt;'''Чарівни́чий, а, е.''' Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. ''Проказала вона сі слова чарівничі, — вони'' (молода й дружки) ''й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять.'' МВ. II. 67.&lt;section end=&quot;чарівничий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівничка&quot; /&gt;'''Чарівни́чка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарівниця|чарівниця]]'''.&lt;section end=&quot;чарівничка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівочка&quot; /&gt;'''Чарі́вочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарікна|чарівка]]'''.&lt;section end=&quot;чарівочка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарка&quot; /&gt;'''Ча́рка, ки,''' ''ж.'' Рюмка. ''Не кричи — налий чарку та й мовчи.'' Ном. № 3493. '''По ча́рці тре́ба'''. Слѣдуетъ выпить. Ум. '''Ча́ронька, ча́рочка'''. Ном. № 11507.&lt;section end=&quot;чарка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаркувати&quot; /&gt;'''Чаркува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Выпивать, потягивать. ''Люде чаркували, плакали, обнімались.'' Г. Барв. 240. ''Парубки чаркують порційками аж любо.'' Федьк. Пов. 11. 2) — '''кого́'''. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.&lt;section end=&quot;чаркувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаркуватися&quot; /&gt;'''Чаркува́тися, ку́юся, єшся,''' ''гл.'' Выпивать. ''Чаркуються, та все й пропивають.'' Г. Барв. 290.&lt;section end=&quot;чаркуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаровина&quot; /&gt;'''Чарови́на, ни,''' ''ж.'' Волшебное питье, кушанье, отрава. ''Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе.'' Гол. III. 164.&lt;section end=&quot;чаровина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чародінник&quot; /&gt;'''Чароді́нник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівник|Чарівник]]'''. Шух. I. 43.&lt;section end=&quot;чародінник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаронька&quot; /&gt;'''Ча́ронька, ча́рочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарка|чарка]]'''.&lt;section end=&quot;чаронька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чароньки&quot; /&gt;'''Ча́роньки, ків,''' ''м. мн.'' Ум. отъ '''чари'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чар|Чар]]'''.&lt;section end=&quot;чароньки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарпати&quot; /&gt;'''Ча́рпати, паю, єш,''' ''гл.'' Черпать. Мнж. 193.&lt;section end=&quot;чарпати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарствий&quot; /&gt;'''Чарстви́й, а́, е́.''' Черствый. ''Чарствий хліб.'' Рудч. Ск. I. 199.&lt;section end=&quot;чарствий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарування&quot; /&gt;'''Чарува́ння, ня,''' ''с.'' Волшебство, колдовство. Ум. '''Чарува́ннячко'''.&lt;section end=&quot;чарування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарувати&quot; /&gt;'''Чарува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Колдовать, очаровывать. ''Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала.'' Нп. ''Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала.'' МВ. II. 142. ''А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою.'' Мкр. Н. 4.&lt;section end=&quot;чарувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарупина&quot; /&gt;'''Чарупи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарчина|Чарчина]]'''. ''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині.'' Мир. ХРВ. 219. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чарупинка|Чарупи́нка]]'''. ''Вареної по чарупинці.'' Сим. 231.&lt;section end=&quot;чарупина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарупка&quot; /&gt;'''Чару́пка, ки,''' ''ж.'' Ячейка въ пчелиномъ сотѣ. Рк. Левиц.&lt;section end=&quot;чарупка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарчина&quot; /&gt;'''Чарчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарка|Чарка]]'''. ''Я випив ще одну чарчину.'' Алв. 46. '''На́шим усе́ чарчи́на воро́чається''', — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. I. 238.&lt;section end=&quot;чарчина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаряпкатися&quot; /&gt;'''Чаря́пкатися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Карабкаться, взбираться. ''Стала баба чаряпкаться на дерево.'' Грин. II. 231.&lt;section end=&quot;чаряпкатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;час&quot; /&gt;'''Час, су,''' ''м.'' 1) Время, пора. Чуб. I. 4. ''З того часу ставок чистий заріс осокою.'' Шевч. ''В часі погоди бійся великої води.'' Ном. ''Час приходить умірати, — нікому поради дати.'' Нп. ''Час-година упливає, страшний суд ся приближає.'' Чуб. I. 220. ''Нема в його часу ані години.'' МВ. (О. 1862. III. 45). '''Ві́чні часи'''. Вѣчныя времена. ''Дали їм Тамань на вічні часи.'' О. 1861. XI. 32. '''Час на час'''. Ежечасно. ''Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе.'' Харьк. г. '''Без часу́'''. Безвременно, раньше времени. ''Ой я хора, хора, умру вам без часу.'' Гол. IV. 483. '''В час'''. Вовремя. ''Чи в час, чи ні, — діло розпочато.'' Полт. '''На час'''. На время. ''Пусти мене, отамане, хоть на час додому.'' Нп. '''З ча́сом'''. Черезъ нѣкоторое время. ''З часом у покійниці і того не стало.'' Сим. 235. '''Не за вели́кий час'''. Въ теченіе непродолжительнаго времени. ''Не за великий час усе прогайнували.'' Полт. '''Одного́ ча́су'''. Однажды. '''По ча́сі'''. Спустя нѣсколько времени. ''Я вас по часі покличу.'' НВолын. у. ''По часі зроблю, а тепер нема коли.'' НВолын. у. '''Про час'''. На время, покамѣстъ. ''Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну.'' Каменец. у. '''Тим ча́сом'''. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. ''Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив.'' Рудч. Ск. '''У ві́чний час'''. На вѣчныя времена. ''Віри християнської на поталу в вічний час не подайте.'' АД. II. 14. '''Яко́го ча́су'''? Въ какое время? '''Дай, Боже, час добрий!''' Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. ''Давно б час!'' Котл. НП. 350. ''Час їхати.'' МВ. (О. 1862. III. 52). ''Ой годі ж''&lt;section end=&quot;час&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ha278jxfce2vsqyezjpots4ppg6ipvp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465559</id>
      <parentid>465558</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:02:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9484" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чарівник&quot; /&gt;''{{hwe|нявся|піднявся}} і видавав, мов він чарівник.'' Котл. МЧ. 481.&lt;section end=&quot;чарівник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівництво&quot; /&gt;'''Чарівни́цтво, ва,''' ''с.'' Волшебство, колдовство. Желех.&lt;section end=&quot;чарівництво&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівницький&quot; /&gt;'''Чарівни́цький, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівничий|Чарівничий]]'''. К. (Желех.).&lt;section end=&quot;чарівницький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівниця&quot; /&gt;'''Чарівни́ця, ці,''' ''ж.'' Волшебница, колдунья, очаровательница. ''Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця.'' Котл. Ен. IV. 9. ''Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці.'' Ном. № 237. Ум. '''Чарівни́чка, чарівни́ченька'''. ''Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко.'' Чуб. V. 351. ''Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько.'' Чуб. V. 75.&lt;section end=&quot;чарівниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівничий&quot; /&gt;'''Чарівни́чий, а, е.''' Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. ''Проказала вона сі слова чарівничі, — вони'' (молода й дружки) ''й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять.'' МВ. II. 67.&lt;section end=&quot;чарівничий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівничка&quot; /&gt;'''Чарівни́чка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарівниця|чарівниця]]'''.&lt;section end=&quot;чарівничка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівочка&quot; /&gt;'''Чарі́вочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарікна|чарівка]]'''.&lt;section end=&quot;чарівочка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарка&quot; /&gt;'''Ча́рка, ки,''' ''ж.'' Рюмка. ''Не кричи — налий чарку та й мовчи.'' Ном. № 3493. '''По ча́рці тре́ба'''. Слѣдуетъ выпить. Ум. '''Ча́ронька, ча́рочка'''. Ном. № 11507.&lt;section end=&quot;чарка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаркувати&quot; /&gt;'''Чаркува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Выпивать, потягивать. ''Люде чаркували, плакали, обнімались.'' Г. Барв. 240. ''Парубки чаркують порційками аж любо.'' Федьк. Пов. 11. 2) — '''кого́'''. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.&lt;section end=&quot;чаркувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаркуватися&quot; /&gt;'''Чаркува́тися, ку́юся, єшся,''' ''гл.'' Выпивать. ''Чаркуються, та все й пропивають.'' Г. Барв. 290.&lt;section end=&quot;чаркуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаровина&quot; /&gt;'''Чарови́на, ни,''' ''ж.'' Волшебное питье, кушанье, отрава. ''Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе.'' Гол. III. 164.&lt;section end=&quot;чаровина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чародінник&quot; /&gt;'''Чароді́нник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівник|Чарівник]]'''. Шух. I. 43.&lt;section end=&quot;чародінник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаронька&quot; /&gt;'''Ча́ронька, ча́рочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарка|чарка]]'''.&lt;section end=&quot;чаронька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чароньки&quot; /&gt;'''Ча́роньки, ків,''' ''м. мн.'' Ум. отъ '''чари'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чар|Чар]]'''.&lt;section end=&quot;чароньки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарпати&quot; /&gt;'''Ча́рпати, паю, єш,''' ''гл.'' Черпать. Мнж. 193.&lt;section end=&quot;чарпати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарствий&quot; /&gt;'''Чарстви́й, а́, е́.''' Черствый. ''Чарствий хліб.'' Рудч. Ск. I. 199.&lt;section end=&quot;чарствий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарування&quot; /&gt;'''Чарува́ння, ня,''' ''с.'' Волшебство, колдовство. Ум. '''Чарува́ннячко'''.&lt;section end=&quot;чарування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарувати&quot; /&gt;'''Чарува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Колдовать, очаровывать. ''Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала.'' Нп. ''Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала.'' МВ. II. 142. ''А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою.'' Мкр. Н. 4.&lt;section end=&quot;чарувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарупина&quot; /&gt;'''Чарупи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарчина|Чарчина]]'''. ''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині.'' Мир. ХРВ. 219. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чарупинка|Чарупи́нка]]'''. ''Вареної по чарупинці.'' Сим. 231.&lt;section end=&quot;чарупина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарупка&quot; /&gt;'''Чару́пка, ки,''' ''ж.'' Ячейка въ пчелиномъ сотѣ. Рк. Левиц.&lt;section end=&quot;чарупка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарчина&quot; /&gt;'''Чарчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарка|Чарка]]'''. ''Я випив ще одну чарчину.'' Алв. 46. '''На́шим усе́ чарчи́на воро́чається''', — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. I. 238.&lt;section end=&quot;чарчина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаряпкатися&quot; /&gt;'''Чаря́пкатися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Карабкаться, взбираться. ''Стала баба чаряпкаться на дерево.'' Грин. II. 231.&lt;section end=&quot;чаряпкатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;час&quot; /&gt;'''Час, су,''' ''м.'' 1) Время, пора. Чуб. I. 4. ''З того часу ставок чистий заріс осокою.'' Шевч. ''В часі погоди бійся великої води.'' Ном. ''Час приходить умірати, — нікому поради дати.'' Нп. ''Час-година упливає, страшний суд ся приближає.'' Чуб. I. 220. ''Нема в його часу ані години.'' МВ. (О. 1862. III. 45). '''Ві́чні часи'''. Вѣчныя времена. ''Дали їм Тамань на вічні часи.'' О. 1861. XI. 32. '''Час на час'''. Ежечасно. ''Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе.'' Харьк. г. '''Без часу́'''. Безвременно, раньше времени. ''Ой я хора, хора, умру вам без часу.'' Гол. IV. 483. '''В час'''. Вовремя. ''Чи в час, чи ні, — діло розпочато.'' Полт. '''На час'''. На время. ''Пусти мене, отамане, хоть на час додому.'' Нп. '''З ча́сом'''. Черезъ нѣкоторое время. ''З часом у покійниці і того не стало.'' Сим. 235. '''Не за вели́кий час'''. Въ теченіе непродолжительнаго времени. ''Не за великий час усе прогайнували.'' Полт. '''Одного́ ча́су'''. Однажды. '''По ча́сі'''. Спустя нѣсколько времени. ''Я вас по часі покличу.'' НВолын. у. ''По часі зроблю, а тепер нема коли.'' НВолын. у. '''Про час'''. На время, покамѣстъ. ''Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну.'' Каменец. у. '''Тим ча́сом'''. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. ''Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив.'' Рудч. Ск. '''У ві́чний час'''. На вѣчныя времена. ''Віри християнської на поталу в вічний час не подайте.'' АД. II. 14. '''Яко́го ча́су'''? Въ какое время? '''Дай, Боже, час добрий!''' Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. ''Давно б час!'' Котл. НП. 350. ''Час їхати.'' МВ. (О. 1862. III. 52). ''Ой годі ж''&lt;section end=&quot;час&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2mkh74g991tb1x03ni1ntjrskeatqn0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466225</id>
      <parentid>465559</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T00:08:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9484" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чарівник&quot; /&gt;''{{hwe|нявся|піднявся}} і видавав, мов він чарівник.'' Котл. МЧ. 481.&lt;section end=&quot;чарівник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівництво&quot; /&gt;'''Чарівни́цтво, ва,''' ''с.'' Волшебство, колдовство. Желех.&lt;section end=&quot;чарівництво&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівницький&quot; /&gt;'''Чарівни́цький, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівничий|Чарівничий]]'''. К. (Желех.).&lt;section end=&quot;чарівницький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівниця&quot; /&gt;'''Чарівни́ця, ці,''' ''ж.'' Волшебница, колдунья, очаровательница. ''Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця.'' Котл. Ен. IV. 9. ''Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці.'' Ном. № 237. Ум. '''Чарівни́чка, чарівни́ченька'''. ''Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко.'' Чуб. V. 351. ''Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько.'' Чуб. V. 75.&lt;section end=&quot;чарівниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівничий&quot; /&gt;'''Чарівни́чий, а, е.''' Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. ''Проказала вона сі слова чарівничі, — вони'' (молода й дружки) ''й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять.'' МВ. II. 67.&lt;section end=&quot;чарівничий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівничка&quot; /&gt;'''Чарівни́чка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарівниця|чарівниця]]'''.&lt;section end=&quot;чарівничка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарівочка&quot; /&gt;'''Чарі́вочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарівка|чарівка]]'''.&lt;section end=&quot;чарівочка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарка&quot; /&gt;'''Ча́рка, ки,''' ''ж.'' Рюмка. ''Не кричи — налий чарку та й мовчи.'' Ном. № 3493. '''По ча́рці тре́ба'''. Слѣдуетъ выпить. Ум. '''Ча́ронька, ча́рочка'''. Ном. № 11507.&lt;section end=&quot;чарка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаркувати&quot; /&gt;'''Чаркува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Выпивать, потягивать. ''Люде чаркували, плакали, обнімались.'' Г. Барв. 240. ''Парубки чаркують порційками аж любо.'' Федьк. Пов. 11. 2) — '''кого́'''. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.&lt;section end=&quot;чаркувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаркуватися&quot; /&gt;'''Чаркува́тися, ку́юся, єшся,''' ''гл.'' Выпивать. ''Чаркуються, та все й пропивають.'' Г. Барв. 290.&lt;section end=&quot;чаркуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаровина&quot; /&gt;'''Чарови́на, ни,''' ''ж.'' Волшебное питье, кушанье, отрава. ''Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе.'' Гол. III. 164.&lt;section end=&quot;чаровина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чародінник&quot; /&gt;'''Чароді́нник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарівник|Чарівник]]'''. Шух. I. 43.&lt;section end=&quot;чародінник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаронька&quot; /&gt;'''Ча́ронька, ча́рочка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чарка|чарка]]'''.&lt;section end=&quot;чаронька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чароньки&quot; /&gt;'''Ча́роньки, ків,''' ''м. мн.'' Ум. отъ '''чари'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чар|Чар]]'''.&lt;section end=&quot;чароньки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарпати&quot; /&gt;'''Ча́рпати, паю, єш,''' ''гл.'' Черпать. Мнж. 193.&lt;section end=&quot;чарпати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарствий&quot; /&gt;'''Чарстви́й, а́, е́.''' Черствый. ''Чарствий хліб.'' Рудч. Ск. I. 199.&lt;section end=&quot;чарствий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарування&quot; /&gt;'''Чарува́ння, ня,''' ''с.'' Волшебство, колдовство. Ум. '''Чарува́ннячко'''.&lt;section end=&quot;чарування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарувати&quot; /&gt;'''Чарува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' Колдовать, очаровывать. ''Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала.'' Нп. ''Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала.'' МВ. II. 142. ''А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою.'' Мкр. Н. 4.&lt;section end=&quot;чарувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарупина&quot; /&gt;'''Чарупи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарчина|Чарчина]]'''. ''Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині.'' Мир. ХРВ. 219. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чарупинка|Чарупи́нка]]'''. ''Вареної по чарупинці.'' Сим. 231.&lt;section end=&quot;чарупина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарупка&quot; /&gt;'''Чару́пка, ки,''' ''ж.'' Ячейка въ пчелиномъ сотѣ. Рк. Левиц.&lt;section end=&quot;чарупка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чарчина&quot; /&gt;'''Чарчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чарка|Чарка]]'''. ''Я випив ще одну чарчину.'' Алв. 46. '''На́шим усе́ чарчи́на воро́чається''', — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. I. 238.&lt;section end=&quot;чарчина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаряпкатися&quot; /&gt;'''Чаря́пкатися, каюся, єшся,''' ''гл.'' Карабкаться, взбираться. ''Стала баба чаряпкаться на дерево.'' Грин. II. 231.&lt;section end=&quot;чаряпкатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;час&quot; /&gt;'''Час, су,''' ''м.'' 1) Время, пора. Чуб. I. 4. ''З того часу ставок чистий заріс осокою.'' Шевч. ''В часі погоди бійся великої води.'' Ном. ''Час приходить умірати, — нікому поради дати.'' Нп. ''Час-година упливає, страшний суд ся приближає.'' Чуб. I. 220. ''Нема в його часу ані години.'' МВ. (О. 1862. III. 45). '''Ві́чні часи'''. Вѣчныя времена. ''Дали їм Тамань на вічні часи.'' О. 1861. XI. 32. '''Час на час'''. Ежечасно. ''Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе.'' Харьк. г. '''Без часу́'''. Безвременно, раньше времени. ''Ой я хора, хора, умру вам без часу.'' Гол. IV. 483. '''В час'''. Вовремя. ''Чи в час, чи ні, — діло розпочато.'' Полт. '''На час'''. На время. ''Пусти мене, отамане, хоть на час додому.'' Нп. '''З ча́сом'''. Черезъ нѣкоторое время. ''З часом у покійниці і того не стало.'' Сим. 235. '''Не за вели́кий час'''. Въ теченіе непродолжительнаго времени. ''Не за великий час усе прогайнували.'' Полт. '''Одного́ ча́су'''. Однажды. '''По ча́сі'''. Спустя нѣсколько времени. ''Я вас по часі покличу.'' НВолын. у. ''По часі зроблю, а тепер нема коли.'' НВолын. у. '''Про час'''. На время, покамѣстъ. ''Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну.'' Каменец. у. '''Тим ча́сом'''. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. ''Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив.'' Рудч. Ск. '''У ві́чний час'''. На вѣчныя времена. ''Віри християнської на поталу в вічний час не подайте.'' АД. II. 14. '''Яко́го ча́су'''? Въ какое время? '''Дай, Боже, час добрий!''' Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. ''Давно б час!'' Котл. НП. 350. ''Час їхати.'' МВ. (О. 1862. III. 52). ''Ой годі ж''&lt;section end=&quot;час&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8zq0qo6yrmc5ghgzp2pam4bcd5chm3d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/960</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221569</id>
    <revision>
      <id>465560</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:03:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9106" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;час&quot; /&gt;''мені за кінними братами уганяти; час мені козацьким ногам пільгу дати.'' Дума. Ум. '''Часо́к, часо́чок'''. Чуб. V. 52. ''Приходь лиш, брате, на часок!'' Гліб. ''А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись!'' Шевч. 327.&lt;section end=&quot;час&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часина&quot; /&gt;'''Часи́на, ни,''' ''ж.'' Время, минута. Мет. 254. ''У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили.'' Стор. М. Пр. 57. Ум. '''Часи́нка'''. МВ. II. 130. '''Часи́ночка'''. Чуб. II. 97. ''Ні на часиночку не дав собі одпочинку.'' К. ЧР. 313. ''Забіг на часиночку до удови.'' Рудч. Ск. II. 54.&lt;section end=&quot;часина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часловець&quot; /&gt;'''Часло́вець, вця,''' ''м.'' Часословъ. Левиц. I. 243.&lt;section end=&quot;часловець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часний&quot; /&gt;'''Часни́й, а́, е́''' 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. ''копати канаву — часна робота,'' такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя. Лохв. у. 2) Своевременный (о родахъ). ''Часна дитина.'' НВолын. у.&lt;section end=&quot;часний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часник&quot; /&gt;'''Часни́к, ку́,''' ''м.'' 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. I. 110. ЗЮЗО. I. 111. ''Не їла душа часнику, то не буде й смердіти.'' Ном. 2) — '''га́дячий'''. Раст. Sedum acre. Шух. I. 22. Ум. '''Часничо́к'''.&lt;section end=&quot;часник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часниковий&quot; /&gt;'''Часнико́вий, а, е.''' Чесночный. Черк. у.&lt;section end=&quot;часниковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часовий&quot; /&gt;'''Часови́й, а́, е́.''' 1) Временный. ''Це лихо часове, — воно швидко минеться.'' 2) Тотъ, которому пришло время. Не ''вмірають старі, тільки часові.'' Ном. № 7262.&lt;section end=&quot;часовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часок&quot; /&gt;'''Часо́к, ску́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/час|час]]'''.&lt;section end=&quot;часок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часом&quot; /&gt;'''Ча́сом,''' ''нар.'' 1) Иногда, порой. ''І в погоду часом грім ударить.'' Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. ''Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить.'' ЗОЮР. I. 174. Случайно, случается. ''На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь.'' Єв. Мт. IV. 6. ''Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся.'' Рудч. Ск. I. 11. '''А він не прийде до нас часом'''? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? '''А сам би він не зробив часом'''? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?&lt;section end=&quot;часом&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часопис&quot; /&gt;'''Часо́пис, су,''' ''м.'' Газета, періодическое изданіе. ''Черніговський губернський часопис.'' Ном. Передмова II.&lt;section end=&quot;часопис&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часочок&quot; /&gt;'''Часо́чок, чку,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/час|час]]'''.&lt;section end=&quot;часочок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частий&quot; /&gt;'''Части́й, а́, е́.''' Частый. ''Господи! пошли пчолам моїм зачати густії меди, жовтії воски, частії рої.'' Чуб. I. 74., Ум. '''Часте́нький'''. ''Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи.'' Мет. 24.&lt;section end=&quot;частий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частина&quot; /&gt;'''Части́на, ни,''' ''ж.'' Часть. ''Марія добру частину вибрала.'' Єв. Л. X. 42. ''Частина її серця.'' Левиц. I. 37. Ум. '''Части́нка, части́ночка'''.&lt;section end=&quot;частина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частити&quot; /&gt;'''Части́ти, чащу́, сти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/учащати|Учащати]]'''. Фр. (Желех.).&lt;section end=&quot;частити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частиця&quot; /&gt;'''Части́ця, ці,''' ''ж.'' Частица. Ум. '''Части́чка'''. ''Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку.'' Чуб. I. 144.&lt;section end=&quot;частиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частка&quot; /&gt;'''Ча́стка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/частина|Частина]]'''. 2) Частица Св. Даровъ. Шух. I. 234.&lt;section end=&quot;частка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часто&quot; /&gt;'''Ча́сто,''' ''нар.'' Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає.'' Ном. № 7208. '''Ча́сто й гу́сто'''. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах.'' Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Часте́нько, часте́сенько'''. ''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас.'' МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько!'' Чуб. V. 976.&lt;section end=&quot;часто&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частокіл&quot; /&gt;'''Частокі́л, ко́лу,''' ''м.'' Частоколъ. ЗОЮР. I. 242. Чуб. VII. 392. ''Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл.'' Чуб. V. 945. Ум. '''Частокі́льчик'''.&lt;section end=&quot;частокіл&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частоколистий&quot; /&gt;'''Частоко́листий, а, е.''' Какъ частоколъ сдѣланный. АД. I. 59.&lt;section end=&quot;частоколистий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частом&quot; /&gt;'''Часто́м,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/часто|Часто]]'''. ''Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.'' Мет. 454.&lt;section end=&quot;частом&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частонить&quot; /&gt;'''Частони́ть, ті,''' ''ж.'' Родъ рыболовнаго сака изъ густой сѣти. Вх. Пч. II. 23.&lt;section end=&quot;частонить&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часточка&quot; /&gt;'''Ча́сточка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/частка|ча́стка]]'''. ''Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка.'' Чуб. II. 106. ''Я свою вже часточку прожив, слава Богу.'' Шевч. 2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина. Мил. 170. 3) Частица св. Даровъ. ''Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре.'' Грин. II. 25. 4) '''Да́ти, пода́ти на ча́сточку'''. Подать о здравіи, за упокой. ''Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я.'' Г. Барв. 508. ''Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло.'' Ном. № 287.&lt;section end=&quot;часточка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частування&quot; /&gt;'''Частува́ння, ня,''' ''с.'' Потчиваніе, угощеніе. ''Яке частування, таке дякування.'' Ном. № 7121.&lt;section end=&quot;частування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частувати&quot; /&gt;'''Частува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать.'' Ном. № 11292. &lt;section end=&quot;частувати&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p979dj0mvmsd12tnolfrvp3r0z85mq6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465561</id>
      <parentid>465560</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:04:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9128" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;час&quot; /&gt;''мені за кінними братами уганяти; час мені козацьким ногам пільгу дати.'' Дума. Ум. '''Часо́к, часо́чок'''. Чуб. V. 52. ''Приходь лиш, брате, на часок!'' Гліб. ''А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись!'' Шевч. 327.&lt;section end=&quot;час&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часина&quot; /&gt;'''Часи́на, ни,''' ''ж.'' Время, минута. Мет. 254. ''У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили.'' Стор. М. Пр. 57. Ум. '''Часи́нка'''. МВ. II. 130. '''Часи́ночка'''. Чуб. II. 97. ''Ні на часиночку не дав собі одпочинку.'' К. ЧР. 313. ''Забіг на часиночку до удови.'' Рудч. Ск. II. 54.&lt;section end=&quot;часина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часловець&quot; /&gt;'''Часло́вець, вця,''' ''м.'' Часословъ. Левиц. I. 243.&lt;section end=&quot;часловець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часний&quot; /&gt;'''Часни́й, а́, е́''' 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. ''копати канаву — часна робота,'' такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя. Лохв. у. 2) Своевременный (о родахъ). ''Часна дитина.'' НВолын. у.&lt;section end=&quot;часний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часник&quot; /&gt;'''Часни́к, ку́,''' ''м.'' 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. I. 110. ЗЮЗО. I. 111. ''Не їла душа часнику, то не буде й смердіти.'' Ном. 2) — '''га́дячий'''. Раст. Sedum acre. Шух. I. 22. Ум. '''Часничо́к'''.&lt;section end=&quot;часник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часниковий&quot; /&gt;'''Часнико́вий, а, е.''' Чесночный. Черк. у.&lt;section end=&quot;часниковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часовий&quot; /&gt;'''Часови́й, а́, е́.''' 1) Временный. ''Це лихо часове, — воно швидко минеться.'' 2) Тотъ, которому пришло время. Не ''вмірають старі, тільки часові.'' Ном. № 7262.&lt;section end=&quot;часовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часок&quot; /&gt;'''Часо́к, ску́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/час|час]]'''.&lt;section end=&quot;часок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часом&quot; /&gt;'''Ча́сом,''' ''нар.'' 1) Иногда, порой. ''І в погоду часом грім ударить.'' Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. ''Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить.'' ЗОЮР. I. 174. Случайно, случается. ''На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь.'' Єв. Мт. IV. 6. ''Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся.'' Рудч. Ск. I. 11. '''А він не прийде до нас часом'''? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? '''А сам би він не зробив часом'''? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?&lt;section end=&quot;часом&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часопис&quot; /&gt;'''Часо́пис, су,''' ''м.'' Газета, періодическое изданіе. ''Черніговський губернський часопис.'' Ном. Передмова II.&lt;section end=&quot;часопис&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часочок&quot; /&gt;'''Часо́чок, чку,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/час|час]]'''.&lt;section end=&quot;часочок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частий&quot; /&gt;'''Части́й, а́, е́.''' Частый. ''Господи! пошли пчолам моїм зачати густії меди, жовтії воски, частії рої.'' Чуб. I. 74., Ум. '''Часте́нький'''. ''Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи.'' Мет. 24.&lt;section end=&quot;частий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частина&quot; /&gt;'''Части́на, ни,''' ''ж.'' Часть. ''Марія добру частину вибрала.'' Єв. Л. X. 42. ''Частина її серця.'' Левиц. I. 37. Ум. '''Части́нка, части́ночка'''.&lt;section end=&quot;частина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частити&quot; /&gt;'''Части́ти, чащу́, сти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/учащати|Учащати]]'''. Фр. (Желех.).&lt;section end=&quot;частити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частиця&quot; /&gt;'''Части́ця, ці,''' ''ж.'' Частица. Ум. '''Части́чка'''. ''Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку.'' Чуб. I. 144.&lt;section end=&quot;частиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частка&quot; /&gt;'''Ча́стка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/частина|Частина]]'''. 2) Частица Св. Даровъ. Шух. I. 234.&lt;section end=&quot;частка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часто&quot; /&gt;'''Ча́сто,''' ''нар.'' Часто. ''Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає.'' Ном. № 7208. '''Ча́сто й гу́сто'''. Очень часто. ''Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах.'' Мир. ХРВ. 4. Ум. '''Часте́нько, часте́сенько'''. ''Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас.'' МВ. II. 95. ''Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько!'' Чуб. V. 976.&lt;section end=&quot;часто&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частокіл&quot; /&gt;'''Частокі́л, ко́лу,''' ''м.'' Частоколъ. ЗОЮР. I. 242. Чуб. VII. 392. ''Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл.'' Чуб. V. 945. Ум. '''Частокі́льчик'''.&lt;section end=&quot;частокіл&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частоколистий&quot; /&gt;'''Частоко́листий, а, е.''' Какъ частоколъ сдѣланный. АД. I. 59.&lt;section end=&quot;частоколистий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частом&quot; /&gt;'''Часто́м,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/часто|Часто]]'''. ''Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.'' Мет. 454.&lt;section end=&quot;частом&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частонить&quot; /&gt;'''Частони́ть, ті,''' ''ж.'' Родъ рыболовнаго сака изъ густой сѣти. Вх. Пч. II. 23.&lt;section end=&quot;частонить&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часточка&quot; /&gt;'''Ча́сточка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/частка|ча́стка]]'''. ''Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка.'' Чуб. II. 106. ''Я свою вже часточку прожив, слава Богу.'' Шевч. 2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина. Мил. 170. 3) Частица св. Даровъ. ''Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре.'' Грин. II. 25. 4) '''Да́ти, пода́ти на ча́сточку'''. Подать о здравіи, за упокой. ''Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я.'' Г. Барв. 508. ''Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло.'' Ном. № 287.&lt;section end=&quot;часточка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частування&quot; /&gt;'''Частува́ння, ня,''' ''с.'' Потчиваніе, угощеніе. ''Яке частування, таке дякування.'' Ном. № 7121.&lt;section end=&quot;частування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частувати&quot; /&gt;'''Частува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать.'' Ном. № 11292. &lt;section end=&quot;частувати&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h4xx4lf08hov6y20bw1id4i3ksoda8g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/38</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221570</id>
    <revision>
      <id>465562</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:06:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2330" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Якби я була чужим годинником, тоді він узяв би його ніжно в руки, приложив до вуха і спитав як лікар: що тобі хибує, чого не достає?“

— Оксанко, — скартала її старша сестра. — Ти ніби мудра дівчина, а таке верзеш. Не соромно тобі?

— {{sp|Соромно}}! — якби я знала, що тепер із того всього вийде?…

— Поможи собі сама, коли хочеш колись бути сама вчителькою — озвався батько за плечима. — А долю родичів вибереш собі, коли припаде тобі опинитися вдруге на світі. Працювати я вмію. Але жебрати за вас, чи за себе я не буду й вам не дозволю. Плач, коли хочеш, але бодай знай чого плачеш! І дав пятнацятилітній донечці кілька хлястунів по плечах. Окрик болю з уст дівчини рознісся по кімнаті. Тоді як молодий тигр ускочив знадвору через вікно Юліян і вхопив батька за руки.

— Тату, що ви робите? — крикнув з обуренням і стиснув, мов кліщами, батькові руки. — Доки ви будете деспотом? Бийте мене, коли це вашій вдачі потрібне, але її залишіть у супокою. Вона лише жалілася, не просила вас нічого, як і ніхто з нас не просить. Доки гадаєте нас тиранізувати? Все має свої границі. Старі дуби громом несподівано валяться. Що скажете про своїх дітей {{sp|там}}?

— Що бив доти молотом у залізо, доки не викликав іскру і не надав їй потрібної форми…

— Форми? — повторив Юліян і скривив зневажливо уста.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mw3p4pugtfzab61c2fz07yfzigf66ju</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/961</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221571</id>
    <revision>
      <id>465563</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:06:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9738" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;частувати&quot; /&gt;''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей.'' МВ. II. 171.&lt;section end=&quot;частувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частуватися&quot; /&gt;'''Частува́тися, ту́юся, єшся,''' ''гл.'' Угощаться, попивать. ''Сидять пани рядами, частуються медами.'' Чуб. V. 978. ''Прийняли його за гостя, почали частуватись.'' Г. Барв. 198.&lt;section end=&quot;частуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частуха&quot; /&gt;'''Часту́ха, хи,''' ''ж.'' Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. I. 110.&lt;section end=&quot;частуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часть&quot; /&gt;'''Часть, ти,''' ''ж.'' Часть. ''Зо дна моря хвиля уставає, козацькі судна на три части розбиває.'' АД. I. 197.&lt;section end=&quot;часть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частюка&quot; /&gt;'''Частюка́,''' ''нар.'' Часто. ''Частюка їзджу до Ніженя.'' Нѣжин. у.&lt;section end=&quot;частюка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часувати&quot; /&gt;'''Часува́ти, су́ю, єш,''' ''гл.'' Быть въ агоніи. ''Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати.'' Переясл. у. ''Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало.'' Мил. 165.&lt;section end=&quot;часувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часунка&quot; /&gt;'''Часу́нка, ки,''' ''ж.'' Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;часунка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чата&quot; /&gt;'''Ча́та, ти,''' ''ж.'' 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. ''Жодна'' (пластунська) ''чата мусить обходить своє займище.'' О. 1862. II. 64. ''Прокинулась і сонна чата.'' К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. ''Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати.'' ЗОЮР. II. 104. '''Стоя́ти на ча́тах'''. Стоять на часахъ.&lt;section end=&quot;чата&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатина&quot; /&gt;'''Чати́на, ни,''' ''ж.'' Иглы хвойнаго дерева. Гн. I. 68. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чатина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатівник&quot; /&gt;'''Чатівни́к''' и '''чатовни́к, ка́,''' ''м.'' Караульщикъ, часовой. ''Чатовники кресові запорозькі.'' К. ЦН. 288.&lt;section end=&quot;чатівник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатівницький&quot; /&gt;'''Чатівни́цький''' и '''чатовни́цький, а, е.''' Сторожевой, караульный. ''Чатівницька купа.'' К. ЦН. 30.&lt;section end=&quot;чатівницький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатки&quot; /&gt;'''Ча́тки, то́к,''' ''ж. мн.'' ? ''Чатки-зачатки, де мої початки?'' Ном. № 13125.&lt;section end=&quot;чатки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатовий&quot; /&gt;'''Чатови́й, а́, е́.''' Сторожевой. К. ЦН. 223.&lt;section end=&quot;чатовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатування&quot; /&gt;'''Чатува́ння, ня,''' ''с.'' Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. ''Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування.'' К. ЦН. 163.&lt;section end=&quot;чатування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатувати&quot; /&gt;'''Чатува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Сторожить, караулить. ''Чатували козаченьки у зеленім гаю.'' АД. II. 58. ''Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою.'' К. ЧР. 112. ''Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.'' К. ЦН. 169. 2) Подстерегать. ''В кущах чатують на звірину.'' К. Іов. 87. ''На бесурмен у полі чатували.'' К. ПС. 8. 3) Поджидать, выжидать. ''Буде чатувати, доки вкраде.'' НВолын. у. ''Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.'' Федьк. Пов.&lt;section end=&quot;чатувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чах!&quot; /&gt;'''Чах!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шам|Шам]]'''. ''Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка.'' Федьк. Пов. 39.&lt;section end=&quot;чах!&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахати&quot; /&gt;'''Чаха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Отламывать, отщеплять. Васильк. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/відчахнути|Відчахнути]]'''.&lt;section end=&quot;чахати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахлик&quot; /&gt;'''Чахлик, ка,''' ''м.'' Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чахлик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахниця&quot; /&gt;'''Чахни́ця, ці,''' ''ж.'' Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. I. 126.&lt;section end=&quot;чахниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахнути&quot; /&gt;'''Ча́хнути, ну, неш,''' прош. в. '''чах,''' ''гл.'' Чахнуть. ''Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати.'' Чуб. V. 422.&lt;section end=&quot;чахнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаховина&quot; /&gt;'''Ча́ховина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чашовина|Чашовина]]'''. Лохв. у.&lt;section end=&quot;чаховина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахонька&quot; /&gt;'''Чахо́нька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чахоня|чахоня]]'''.&lt;section end=&quot;чахонька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахоня&quot; /&gt;'''Чахо́ня, ні,''' ''ж.'' Рыба: чехонь, Polecus cultratus. Браун. 27. Ум. '''Чахо́нька'''.&lt;section end=&quot;чахоня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахрувати&quot; /&gt;'''Чахрува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чаклувати|Чаклувати]]'''. ''У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.'' О. 1862. V. 110.&lt;section end=&quot;чахрувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаша&quot; /&gt;'''Ча́ша, ші,''' ''ж.'' Чаша. ''По отченаші напиймося по чаші.'' Ном. № 11538. ''У руці Господній чаша, через край вино шумує.'' К. Псал. 172.&lt;section end=&quot;чаша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашечка&quot; /&gt;'''Ча́шечка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чашка|чашка]]'''. ''Чашечка — воду пити.'' Ном. заг. № 155. 2) Ячейка въ сотахъ. Волч. у.&lt;section end=&quot;чашечка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашина&quot; /&gt;'''Чашина́, ни́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чашовина|Чашовина]]'''. Брацл. у.&lt;section end=&quot;чашина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашка&quot; /&gt;'''Ча́шка, ки,''' ''ж.'' 1) Чашка. Левиц. I. 433. 2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: „деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками '''[[Словарь української мови (1924)/зайчик|зайчика]]'''; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку“. Вас. 153. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чашечка|Ча́шечка]]'''.&lt;section end=&quot;чашка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашовина&quot; /&gt;'''Ча́шовина, ни,''' ''ж.'' Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405.&lt;section end=&quot;чашовина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвак&quot; /&gt;'''Чвак, ка,''' ''м.'' Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?&lt;section end=&quot;чвак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвакати&quot; /&gt;'''Чва́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Чавкать. ''Чвакають, як свині.'' Полт.&lt;section end=&quot;чвакати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвалай&quot; /&gt;'''Чвала́й, лая́,''' ''м.'' Неуклюжій, неотеса, вахлакъ. Борз. у. Рудч. Чп. 256. ''Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять.'' Ном. № 10457.&lt;section end=&quot;чвалай&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвалати&quot; /&gt;'''Чвала́ти, ла́ю, єш,''' ''гл.'' Тащиться, плестись. ''А вже мені, старенькому, без коня''&lt;section end=&quot;чвалати&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j0o0jbx04rfrtwh4ymy0vqxaie4unlg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465564</id>
      <parentid>465563</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:10:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9752" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;частувати&quot; /&gt;''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей.'' МВ. II. 171.&lt;section end=&quot;частувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частуватися&quot; /&gt;'''Частува́тися, ту́юся, єшся,''' ''гл.'' Угощаться, попивать. ''Сидять пани рядами, частуються медами.'' Чуб. V. 978. ''Прийняли його за гостя, почали частуватись.'' Г. Барв. 198.&lt;section end=&quot;частуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частуха&quot; /&gt;'''Часту́ха, хи,''' ''ж.'' Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. I. 110.&lt;section end=&quot;частуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часть&quot; /&gt;'''Часть, ти,''' ''ж.'' Часть. ''Зо дна моря хвиля уставає, козацькі судна на три части розбиває.'' АД. I. 197.&lt;section end=&quot;часть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;частюка&quot; /&gt;'''Частюка́,''' ''нар.'' Часто. ''Частюка їзджу до Ніженя.'' Нѣжин. у.&lt;section end=&quot;частюка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часувати&quot; /&gt;'''Часува́ти, су́ю, єш,''' ''гл.'' Быть въ агоніи. ''Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати.'' Переясл. у. ''Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало.'' Мил. 165.&lt;section end=&quot;часувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;часунка&quot; /&gt;'''Часу́нка, ки,''' ''ж.'' Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;часунка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чата&quot; /&gt;'''Ча́та, ти,''' ''ж.'' 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. ''Жодна'' (пластунська) ''чата мусить обходить своє займище.'' О. 1862. II. 64. ''Прокинулась і сонна чата.'' К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. ''Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати.'' ЗОЮР. II. 104. '''Стоя́ти на ча́тах'''. Стоять на часахъ.&lt;section end=&quot;чата&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатина&quot; /&gt;'''Чати́на, ни,''' ''ж.'' Иглы хвойнаго дерева. Гн. I. 68. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чатина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатівник&quot; /&gt;'''Чатівни́к''' и '''чатовни́к, ка́,''' ''м.'' Караульщикъ, часовой. ''Чатовники кресові запорозькі.'' К. ЦН. 288.&lt;section end=&quot;чатівник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатівницький&quot; /&gt;'''Чатівни́цький''' и '''чатовни́цький, а, е.''' Сторожевой, караульный. ''Чатівницька купа.'' К. ЦН. 30.&lt;section end=&quot;чатівницький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатки&quot; /&gt;'''Ча́тки, то́к,''' ''ж. мн.''? ''Чатки-зачатки, де мої початки?'' Ном. № 13125.&lt;section end=&quot;чатки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатовий&quot; /&gt;'''Чатови́й, а́, е́.''' Сторожевой. К. ЦН. 223.&lt;section end=&quot;чатовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатування&quot; /&gt;'''Чатува́ння, ня,''' ''с.'' Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. ''Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування.'' К. ЦН. 163.&lt;section end=&quot;чатування&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чатувати&quot; /&gt;'''Чатува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Сторожить, караулить. ''Чатували козаченьки у зеленім гаю.'' АД. II. 58. ''Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою.'' К. ЧР. 112. ''Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.'' К. ЦН. 169. 2) Подстерегать. ''В кущах чатують на звірину.'' К. Іов. 87. ''На бесурмен у полі чатували.'' К. ПС. 8. 3) Поджидать, выжидать. ''Буде чатувати, доки вкраде.'' НВолын. у. ''Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.'' Федьк. Пов.&lt;section end=&quot;чатувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чах!&quot; /&gt;'''Чах!''' ''меж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/шам|Шам]]'''. ''Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка.'' Федьк. Пов. 39.&lt;section end=&quot;чах!&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахати&quot; /&gt;'''Чаха́ти, ха́ю, єш,''' ''гл.'' Отламывать, отщеплять. Васильк. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/відчахнути|Відчахнути]]'''.&lt;section end=&quot;чахати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахлик&quot; /&gt;'''Чахлик, ка,''' ''м.'' Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.&lt;section end=&quot;чахлик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахниця&quot; /&gt;'''Чахни́ця, ці,''' ''ж.'' Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. I. 126.&lt;section end=&quot;чахниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахнути&quot; /&gt;'''Ча́хнути, ну, неш,''' прош. в. '''чах,''' ''гл.'' Чахнуть. ''Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати.'' Чуб. V. 422.&lt;section end=&quot;чахнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаховина&quot; /&gt;'''Ча́ховина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чашовина|Чашовина]]'''. Лохв. у.&lt;section end=&quot;чаховина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахонька&quot; /&gt;'''Чахо́нька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чахоня|чахоня]]'''.&lt;section end=&quot;чахонька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахоня&quot; /&gt;'''Чахо́ня, ні,''' ''ж.'' Рыба: чехонь, Polecus cultratus. Браун. 27. Ум. '''Чахо́нька'''.&lt;section end=&quot;чахоня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чахрувати&quot; /&gt;'''Чахрува́ти, ру́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чаклувати|Чаклувати]]'''. ''У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.'' О. 1862. V. 110.&lt;section end=&quot;чахрувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чаша&quot; /&gt;'''Ча́ша, ші,''' ''ж.'' Чаша. ''По отченаші напиймося по чаші.'' Ном. № 11538. ''У руці Господній чаша, через край вино шумує.'' К. Псал. 172.&lt;section end=&quot;чаша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашечка&quot; /&gt;'''Ча́шечка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чашка|чашка]]'''. ''Чашечка — воду пити.'' Ном. заг. № 155. 2) Ячейка въ сотахъ. Волч. у.&lt;section end=&quot;чашечка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашина&quot; /&gt;'''Чашина́, ни́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чашовина|Чашовина]]'''. Брацл. у.&lt;section end=&quot;чашина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашка&quot; /&gt;'''Ча́шка, ки,''' ''ж.'' 1) Чашка. Левиц. I. 433. 2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: „деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками '''[[Словарь української мови (1924)/зайчик|зайчика]]'''; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку“. Вас. 153. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чашечка|Ча́шечка]]'''.&lt;section end=&quot;чашка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чашовина&quot; /&gt;'''Ча́шовина, ни,''' ''ж.'' Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405.&lt;section end=&quot;чашовина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвак&quot; /&gt;'''Чвак, ка,''' ''м.'' Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?&lt;section end=&quot;чвак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвакати&quot; /&gt;'''Чва́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Чавкать. ''Чвакають, як свині.'' Полт.&lt;section end=&quot;чвакати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвалай&quot; /&gt;'''Чвала́й, лая́,''' ''м.'' Неуклюжій, неотеса, вахлакъ. Борз. у. Рудч. Чп. 256. ''Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять.'' Ном. № 10457.&lt;section end=&quot;чвалай&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвалати&quot; /&gt;'''Чвала́ти, ла́ю, єш,''' ''гл.'' Тащиться, плестись. ''А вже мені, старенькому, без коня''&lt;section end=&quot;чвалати&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nbcwk2hekbtsh0g5lqpv6ii3fagnnsy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/962</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221572</id>
    <revision>
      <id>465565</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:11:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9449" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чвалати&quot; /&gt;''пропадати: не зможу я по степах чвалати.'' Мет. 444. ''І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать.'' Котл. Ен. III. 60. ''Москаль знає, куди чвалає, да ще питає.'' Посл.&lt;section end=&quot;чвалати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвалем&quot; /&gt;'''Чвале́м,''' ''нар.'' Галопомъ. ''Біжить кінь чвалем.'' Каменец. у.&lt;section end=&quot;чвалем&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванитися&quot; /&gt;'''Чва́нитися, нюся, нишся,''' ''гл.'' Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться.'' Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.'' Котл. Ен. II. 15.&lt;section end=&quot;чванитися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваніння&quot; /&gt;'''Чва́ніння, ня,''' ''с.'' Чванство. ''Та у його трошки єсть чваніння.'' Новомоск. у.&lt;section end=&quot;чваніння&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванливий&quot; /&gt;'''Чванли́вий, а, е.''' Чванный, важный. ''Еней не милує чванливих.'' Котл. Ен. ''Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні.'' МВ. II. 154.&lt;section end=&quot;чванливий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванливо&quot; /&gt;'''Чванли́во,''' ''нар.'' Чванно, важно.&lt;section end=&quot;чванливо&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванство&quot; /&gt;'''Чва́нство, ва,''' ''с.'' Чванство. ''Вони мені аж обридли своїм чванством.'' Левиц. Пов. 129.&lt;section end=&quot;чванство&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвань&quot; /&gt;'''Чвань, ні,''' ''ж.'' Чванство. ''Инчий смокче ту люльку з чвані.'' Канев. у. ''На що сяя чвань поросяча?'' Ном. № 2533.&lt;section end=&quot;чвань&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванька&quot; /&gt;'''Чва́нька, ки,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чванько|Чванько]]'''. ''Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка.'' Чуб. IV. 480.&lt;section end=&quot;чванька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванько&quot; /&gt;'''Чванько́, ка́,''' ''м.'' Чванный. ''Чванько начваниться, а будько набудеться.'' Ном.&lt;section end=&quot;чванько&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваньковитий&quot; /&gt;'''Чванькови́тий, чванькува́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чванливий|Чванливий]]'''. ''Панич був теж чваньковитий ляшок.'' Левиц. I. 495.&lt;section end=&quot;чваньковитий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвара&quot; /&gt;'''Чва́ра, ри,''' ''ж.'' 1) Гроза, буря. ''Козак не боїться ні хмари, ні чвари.'' Ном. № 763. ''Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара.'' Макс. (1849). 61. 2) Смута, ссора, драка, война. ''Бували й мори, й військові чвари.'' Макс. (1849), 53. ''Росказали кобзарі нам про войни і чвари.'' Шевч. 365. 3) '''Чвара́,''' об. Надоѣдливый человѣкъ. Мнж. 194.&lt;section end=&quot;чвара&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чварахнути&quot; /&gt;'''Чвара́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Грохнуться, упасть. ''Чварахнув з коня додолу.'' Константиногр. у.&lt;section end=&quot;чварахнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваркати&quot; /&gt;'''Чва́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цваркати|Цваркати 2]]'''. Вх. Зн. 77.&lt;section end=&quot;чваркати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чварснути&quot; /&gt;'''Чва́рснути, ну, неш,''' ''гл.'' Сказать на непонятномъ языкѣ. ''Жандарь чварснув до нього щось по німецьки.'' Федьк. Пов. 70. ''Чварснув по жидівськи.'' Вх. Зн. 77.&lt;section end=&quot;чварснути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваруватий&quot; /&gt;'''Чварува́тий, а, е.''' Наклонный къ ссорамъ, сварливый.&lt;section end=&quot;чваруватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвати&quot; /&gt;'''Чва́ти, чва́ю, єш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/цькувати|Цькувати]]'''. ''Не раз, не два псами чвали.'' Гол. III. 184. 2) '''Чва́є один на дру́гого'''. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. Фр. (Желех.).&lt;section end=&quot;чвати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертівка&quot; /&gt;'''Чвертівка, ки,''' ''ж.'' Посуда въ четверть ведра. ''Кінву-чвертівку в руки вхопи та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи.'' ЗОЮР. I. 203.&lt;section end=&quot;чвертівка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертка&quot; /&gt;'''Чве́ртка, ки,''' ''ж.'' 1) Мѣра длины: четверть аршина. ''Чвертку плису купила.'' Харьк. г. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (см. уменьш.). См. '''[[Словарь української мови (1924)/чвіртка|Чвіртка]]'''. 3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242. 4) Мѣра вѣса: четверть пуда. ''Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема.'' ЗОЮР. I. 9. 5) Мѣра земли. ''Найняв він собі.... виорать чвертку.'' Грин. I. 188. 6) Четвертушка бумаги. 7) Половина задней части мясной туши. 8) = '''[[Словарь української мови (1924)/ґара|Ґара 1]]'''. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Ум. '''Чве́рточка'''. ''Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка.'' Чуб. III. 451.&lt;section end=&quot;чвертка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертувати&quot; /&gt;'''Чвертува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Четвертовать. ''Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй.'' Борз. у. ''Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують.'' Лукаш. 115.&lt;section end=&quot;чвертувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертуха&quot; /&gt;'''Чверту́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чвертка|Чвертка 3]]'''. ''На потуху випийте чвертуху.'' Ном. № 11543.&lt;section end=&quot;чвертуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чверть&quot; /&gt;'''Чверть, ти,''' ''ж.'' 1) Четверть. ''Чверть локтя завдожки.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). ''Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове.'' Ном. № 217. 2) '''У чверті руба́ти'''. Четвертовать. ''Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли.'' Грин. III. 590.&lt;section end=&quot;чверть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чверщок&quot; /&gt;'''Чверщо́к, шка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цвіркун|Цвіркун]]'''. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чверщок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвир&quot; /&gt;'''Чвир, ру,''' ''м.'' 1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г.&lt;section end=&quot;чвир&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвирк&quot; /&gt;'''Чви́рк, ка,''' ''м.'' Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. ''Тогді від мене візьмеш чвирк,'' — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. I. 9.&lt;section end=&quot;чвирк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвиркати&quot; /&gt;'''Чви́ркати, каю, єш,''' одн. в. '''чви́ркнути, ну, неш,''' ''гл.'' 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. ''Кров так і чвиркнула вгору.'' Грин. II. 97.&lt;section end=&quot;чвиркати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвиря&quot; /&gt;'''Чви́ря, рі,''' ''ж.'' Ненастье. ''До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі.'' О. 1862. X. 117.&lt;section end=&quot;чвиря&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвіртка&quot; /&gt;'''Чві́ртка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чвертка|Чвертка 2]]'''. Чуб. &lt;section end=&quot;чвіртка&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4xmzn5wwautvnt38izaoy5w4jbylb3y</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465566</id>
      <parentid>465565</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:14:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9478" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чвалати&quot; /&gt;''пропадати: не зможу я по степах чвалати.'' Мет. 444. ''І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать.'' Котл. Ен. III. 60. ''Москаль знає, куди чвалає, да ще питає.'' Посл.&lt;section end=&quot;чвалати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвалем&quot; /&gt;'''Чвале́м,''' ''нар.'' Галопомъ. ''Біжить кінь чвалем.'' Каменец. у.&lt;section end=&quot;чвалем&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванитися&quot; /&gt;'''Чва́нитися, нюся, нишся,''' ''гл.'' Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться.'' Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.'' Котл. Ен. II. 15.&lt;section end=&quot;чванитися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваніння&quot; /&gt;'''Чва́ніння, ня,''' ''с.'' Чванство. ''Та у його трошки єсть чваніння.'' Новомоск. у.&lt;section end=&quot;чваніння&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванливий&quot; /&gt;'''Чванли́вий, а, е.''' Чванный, важный. ''Еней не милує чванливих.'' Котл. Ен. ''Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні.'' МВ. II. 154.&lt;section end=&quot;чванливий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванливо&quot; /&gt;'''Чванли́во,''' ''нар.'' Чванно, важно.&lt;section end=&quot;чванливо&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванство&quot; /&gt;'''Чва́нство, ва,''' ''с.'' Чванство. ''Вони мені аж обридли своїм чванством.'' Левиц. Пов. 129.&lt;section end=&quot;чванство&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвань&quot; /&gt;'''Чвань, ні,''' ''ж.'' Чванство. ''Инчий смокче ту люльку з чвані.'' Канев. у. ''На що сяя чвань поросяча?'' Ном. № 2533.&lt;section end=&quot;чвань&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванька&quot; /&gt;'''Чва́нька, ки,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чванько|Чванько]]'''. ''Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка.'' Чуб. IV. 480.&lt;section end=&quot;чванька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чванько&quot; /&gt;'''Чванько́, ка́,''' ''м.'' Чванный. ''Чванько начваниться, а будько набудеться.'' Ном.&lt;section end=&quot;чванько&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваньковитий&quot; /&gt;'''Чванькови́тий, чванькува́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чванливий|Чванливий]]'''. ''Панич був теж чваньковитий ляшок.'' Левиц. I. 495.&lt;section end=&quot;чваньковитий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвара&quot; /&gt;'''Чва́ра, ри,''' ''ж.'' 1) Гроза, буря. ''Козак не боїться ні хмари, ні чвари.'' Ном. № 763. ''Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара.'' Макс. (1849). 61. 2) Смута, ссора, драка, война. ''Бували й мори, й військові чвари.'' Макс. (1849), 53. ''Росказали кобзарі нам про войни і чвари.'' Шевч. 365. 3) '''Чвара́,''' об. Надоѣдливый человѣкъ. Мнж. 194.&lt;section end=&quot;чвара&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чварахнути&quot; /&gt;'''Чвара́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Грохнуться, упасть. ''Чварахнув з коня додолу.'' Константиногр. у.&lt;section end=&quot;чварахнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваркати&quot; /&gt;'''Чва́ркати, каю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цваркати|Цваркати 2]]'''. Вх. Зн. 77.&lt;section end=&quot;чваркати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чварснути&quot; /&gt;'''Чва́рснути, ну, неш,''' ''гл.'' Сказать на непонятномъ языкѣ. ''Жандарь чварснув до нього щось по німецьки.'' Федьк. Пов. 70. ''Чварснув по жидівськи.'' Вх. Зн. 77.&lt;section end=&quot;чварснути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чваруватий&quot; /&gt;'''Чварува́тий, а, е.''' Наклонный къ ссорамъ, сварливый.&lt;section end=&quot;чваруватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвати&quot; /&gt;'''Чва́ти, чва́ю, єш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/цькувати|Цькувати]]'''. ''Не раз, не два псами чвали.'' Гол. III. 184. 2) '''Чва́є один на дру́гого'''. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. Фр. (Желех.).&lt;section end=&quot;чвати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертівка&quot; /&gt;'''Чвертівка, ки,''' ''ж.'' Посуда въ четверть ведра. ''Кінву-чвертівку в руки вхопи та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи.'' ЗОЮР. I. 203.&lt;section end=&quot;чвертівка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертка&quot; /&gt;'''Чве́ртка, ки,''' ''ж.'' 1) Мѣра длины: четверть аршина. ''Чвертку плису купила.'' Харьк. г. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (см. уменьш.). См. '''[[Словарь української мови (1924)/чвіртка|Чвіртка]]'''. 3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242. 4) Мѣра вѣса: четверть пуда. ''Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема.'' ЗОЮР. I. 9. 5) Мѣра земли. ''Найняв він собі.... виорать чвертку.'' Грин. I. 188. 6) Четвертушка бумаги. 7) Половина задней части мясной туши. 8) = '''[[Словарь української мови (1924)/ґара|Ґара 1]]'''. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Ум. '''Чве́рточка'''. ''Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка.'' Чуб. III. 451.&lt;section end=&quot;чвертка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертувати&quot; /&gt;'''Чвертува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' Четвертовать. ''Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй.'' Борз. у. ''Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують.'' Лукаш. 115.&lt;section end=&quot;чвертувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвертуха&quot; /&gt;'''Чверту́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чвертка|Чвертка 3]]'''. ''На потуху випийте чвертуху.'' Ном. № 11543.&lt;section end=&quot;чвертуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чверть&quot; /&gt;'''Чверть, ти,''' ''ж.'' 1) Четверть. ''Чверть локтя завдожки.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). ''Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове.'' Ном. № 217. 2) '''У чверті руба́ти'''. Четвертовать. ''Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли.'' Грин. III. 590.&lt;section end=&quot;чверть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чверщок&quot; /&gt;'''Чверщо́к, шка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цвіркун|Цвіркун]]'''. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чверщок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвир&quot; /&gt;'''Чвир, ру,''' ''м.'' 1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г.&lt;section end=&quot;чвир&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвирк&quot; /&gt;'''Чви́рк, ка,''' ''м.'' Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. ''Тогді від мене візьмеш чвирк,'' — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. I. 9.&lt;section end=&quot;чвирк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвиркати&quot; /&gt;'''Чви́ркати, каю, єш,''' одн. в. '''чви́ркнути, ну, неш,''' ''гл.'' 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. ''Кров так і чвиркнула вгору.'' Грин. II. 97.&lt;section end=&quot;чвиркати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвиря&quot; /&gt;'''Чви́ря, рі,''' ''ж.'' Ненастье. ''До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі.'' О. 1862. X. 117.&lt;section end=&quot;чвиря&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвіртка&quot; /&gt;'''Чві́ртка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чвертка|Чвертка 2]]'''. Чуб. &lt;section end=&quot;чвіртка&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p216g5xamhxoq56ztv0npqykerljh76</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/963</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221573</id>
    <revision>
      <id>465567</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:18:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10102" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чвіртка&quot; /&gt;II. 51. ''Дав йому чвіртку жита.'' Чуб. II. 50. Ум. '''Чві́рточка'''. ''Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти.'' Чуб. II. 50.&lt;section end=&quot;чвіртка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохнути&quot; /&gt;'''Чво́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.&lt;section end=&quot;чвохнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;'''Чвохті́ти, хчу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чавкати|Чавкати]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Отут по весні мокро так було, що як ідеш, то так і чвохтить.'' Волч. у.&lt;section end=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'якати&quot; /&gt;'''Чв'я́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Чавкать. ''Свині чв'якнули.'' Также то-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/плямкати|пля́мкати]]'''. ''Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка.'' Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чвохтіти|Чвохтіти]], [[Словарь української мови (1924)/чв'яхкотіти|{{errata|чв'якотіти|чв'яхкотіти}}]]'''. ''Коли б його постоли мокрі так не чв'якали.'' Г. Барв. 22.&lt;section end=&quot;чв'якати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;'''Чв'яхкоті́ти, кочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Вода в його чоботях чв'яхкотіла.'' Мир. Пов. II. 45.&lt;section end=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;'''Чеберхну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.&lt;section end=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберчати&quot; /&gt;'''Чеберча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. ''Коса чеберчит.''&lt;section end=&quot;чеберчати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберячка&quot; /&gt;'''Чеберя́чка, ки,''' ''ж.'' Родъ танца? Особый способъ выпиванія? См. '''[[Словарь української мови (1924)/чабарашка|Чабарашки]], [[Словарь української мови (1924)/чиберачка|чиберачки]]'''. ''Оттакої чеберячки!'' Ном. № 12482. ''Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: „Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!“ Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою.'' Г. Барв. 179—180. ''Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили.'' Г. Барв. 183.&lt;section end=&quot;чеберячка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрець&quot; /&gt;'''Чебре́ць, цю́,''' ''м.'' Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. ''Заросла могила травою та чебрецем.'' Левиц. I. 76. б) — '''лісови́й'''. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. I. 176.&lt;section end=&quot;чебрець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрик&quot; /&gt;'''Че́брик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець а]]'''). Мкр. Г. 38. ''Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.'' Мил. Св. 62.&lt;section end=&quot;чебрик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебриця&quot; /&gt;'''Чебри́ця, ці,''' ''ж.'' Родъ растенія. ''Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця.'' Мил. 70.&lt;section end=&quot;чебриця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебчик&quot; /&gt;'''Че́бчик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрик|Чебрик]]'''. ЗЮЗО. I. 176. Грин. III. 495.&lt;section end=&quot;чебчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверниця&quot; /&gt;'''Чеве́рниця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.&lt;section end=&quot;чеверниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверногий&quot; /&gt;'''Чеверно́гий, а, е.''' Косолапый, съ кривыми ногами.&lt;section end=&quot;чеверногий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чевріти&quot; /&gt;'''Че́вріти, рію, єш,''' ''гл.'' Чахнуть, хирѣть. ''Чевріє дитина.'' Зміев. у. ''Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє.'' Рк. Левиц.&lt;section end=&quot;чевріти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;'''Чев'я́діти, дію, єш,''' ''гл.'' Хирѣть, болѣть. ''Не кошеня чогось усе чев'ядіє.'' Борз. у.&lt;section end=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чезнути&quot; /&gt;'''Че́знути, ну, неш,''' ''гл.'' Исчезать. Желех.&lt;section end=&quot;чезнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чей&quot; /&gt;'''Чей,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ачей|Ачей]]'''. Гн. II. 22. ''Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.'' Гол. IV. 539.&lt;section end=&quot;чей&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чек&quot; /&gt;'''Чек'''. Въ выраженіи: '''на чеку́'''. На сторожѣ. ''Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути.'' МВ. II. 194.&lt;section end=&quot;чек&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекання&quot; /&gt;'''Чека́ння, ня,''' ''с.'' Ожиданіе. Чуб. I. 301.&lt;section end=&quot;чекання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекарь&quot; /&gt;'''Че́карь,''' ('''ря''', ''м?'' '''рі,''' ''ж?).'' Маленькія дѣти. Борз. у. ''Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.'' Ном. № 12079.&lt;section end=&quot;чекарь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекати&quot; /&gt;'''Чека́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' Ждать, подождать. ''Два третього не чекають.'' Ном. № 11955. ''Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся.'' Ном. № 4092. ''Як би на вас чекав, то досі вмер би.'' Чуб. I. 272.&lt;section end=&quot;чекати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекіт&quot; /&gt;'''Че́кіт, кота,''' ''м.'' Пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чекіт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекман&quot; /&gt;'''Чекма́н, на,''' ''м.'' Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекмінь|Чекмінь]]'''. ''Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.'' Грин. III. 511.&lt;section end=&quot;чекман&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекмінь&quot; /&gt;'''Чекмі́нь, ня,''' ''м.'' Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. ''Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт.'' Мир. Пов. II. 50. ''То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені.'' Мкр. Н. 26. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекман|Чекман]]'''.&lt;section end=&quot;чекмінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекотати&quot; /&gt;'''Чекота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Стрекотать. (Птах) ''як стане чекотати.'' Драг. 334.&lt;section end=&quot;чекотати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекуша&quot; /&gt;'''Чекуша, ші,''' ''ж.'' Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. I. 41, (Добруджа).&lt;section end=&quot;чекуша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челенко&quot; /&gt;'''Челенко, ка,''' ''с.'' и '''челенок, нка,''' ''м.'' Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;челенко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челепати&quot; /&gt;'''Челепати, паю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чалапати|Чалапати]]'''.&lt;section end=&quot;челепати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челестник&quot; /&gt;'''Че́лестник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челюстники|Челюстники]]'''. Радом. у.&lt;section end=&quot;челестник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челлений&quot; /&gt;'''Челле́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/черлений|Черлений]]'''. ''Челлені чоботята.'' Гол. IV. 513. ''Ягідки челлені.'' Гол. IV. 514. ''Дівчино, дівчино, челлена калино.'' Гол. III. 404.&lt;section end=&quot;челлений&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s868zp6j2okt7zriocs6aeq8fbvvjfd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465568</id>
      <parentid>465567</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:19:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10113" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чвіртка&quot; /&gt;II. 51. ''Дав йому чвіртку жита.'' Чуб. II. 50. Ум. '''Чві́рточка'''. ''Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти.'' Чуб. II. 50.&lt;section end=&quot;чвіртка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохнути&quot; /&gt;'''Чво́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.&lt;section end=&quot;чвохнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;'''Чвохті́ти, хчу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чавкати|Чавкати]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Отут по весні мокро так було, що як ідеш, то так і чвохтить.'' Волч. у.&lt;section end=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'якати&quot; /&gt;'''Чв'я́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Чавкать. ''Свині чв'якнули.'' Также то-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/плямкати|пля́мкати]]'''. ''Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка.'' Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чвохтіти|Чвохтіти]], [[Словарь української мови (1924)/чв'яхкотіти|{{errata|чв'якотіти|чв'яхкотіти}}]]'''. ''Коли б його постоли мокрі так не чв'якали.'' Г. Барв. 22.&lt;section end=&quot;чв'якати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;'''Чв'яхкоті́ти, кочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Вода в його чоботях чв'яхкотіла.'' Мир. Пов. II. 45.&lt;section end=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;'''Чеберхну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.&lt;section end=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберчати&quot; /&gt;'''Чеберча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. ''Коса чеберчит.''&lt;section end=&quot;чеберчати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберячка&quot; /&gt;'''Чеберя́чка, ки,''' ''ж.'' Родъ танца? Особый способъ выпиванія? См. '''[[Словарь української мови (1924)/чабарашка|Чабарашки]], [[Словарь української мови (1924)/чиберачка|чиберачки]]'''. ''Оттакої чеберячки!'' Ном. № 12482. ''Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: „Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!“ Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою.'' Г. Барв. 179—180. ''Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили.'' Г. Барв. 183.&lt;section end=&quot;чеберячка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрець&quot; /&gt;'''Чебре́ць, цю́,''' ''м.'' Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. ''Заросла могила травою та чебрецем.'' Левиц. I. 76. б) — '''лісови́й'''. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. I. 176.&lt;section end=&quot;чебрець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрик&quot; /&gt;'''Че́брик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець а]]'''). Мкр. Г. 38. ''Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.'' Мил. Св. 62.&lt;section end=&quot;чебрик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебриця&quot; /&gt;'''Чебри́ця, ці,''' ''ж.'' Родъ растенія. ''Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця.'' Мил. 70.&lt;section end=&quot;чебриця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебчик&quot; /&gt;'''Че́бчик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрик|Чебрик]]'''. ЗЮЗО. I. 176. Грин. III. 495.&lt;section end=&quot;чебчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверниця&quot; /&gt;'''Чеве́рниця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.&lt;section end=&quot;чеверниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверногий&quot; /&gt;'''Чеверно́гий, а, е.''' Косолапый, съ кривыми ногами.&lt;section end=&quot;чеверногий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чевріти&quot; /&gt;'''Че́вріти, рію, єш,''' ''гл.'' Чахнуть, хирѣть. ''Чевріє дитина.'' Зміев. у. ''Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє.'' Рк. Левиц.&lt;section end=&quot;чевріти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;'''Чев'я́діти, дію, єш,''' ''гл.'' Хирѣть, болѣть. ''Не кошеня чогось усе чев'ядіє.'' Борз. у.&lt;section end=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чезнути&quot; /&gt;'''Че́знути, ну, неш,''' ''гл.'' Исчезать. Желех.&lt;section end=&quot;чезнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чей&quot; /&gt;'''Чей,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ачей|Ачей]]'''. Гн. II. 22. ''Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.'' Гол. IV. 539.&lt;section end=&quot;чей&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чек&quot; /&gt;'''Чек'''. Въ выраженіи: '''на чеку́'''. На сторожѣ. ''Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути.'' МВ. II. 194.&lt;section end=&quot;чек&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекання&quot; /&gt;'''Чека́ння, ня,''' ''с.'' Ожиданіе. Чуб. I. 301.&lt;section end=&quot;чекання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекарь&quot; /&gt;'''Че́карь,''' ('''ря''', ''м?'' '''рі,''' ''ж?).'' Маленькія дѣти. Борз. у. ''Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.'' Ном. № 12079.&lt;section end=&quot;чекарь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекати&quot; /&gt;'''Чека́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' Ждать, подождать. ''Два третього не чекають.'' Ном. № 11955. ''Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся.'' Ном. № 4092. ''Як би на вас чекав, то досі вмер би.'' Чуб. I. 272.&lt;section end=&quot;чекати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекіт&quot; /&gt;'''Че́кіт, кота,''' ''м.'' Пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чекіт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекман&quot; /&gt;'''Чекма́н, на,''' ''м.'' Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекмінь|Чекмінь]]'''. ''Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.'' Грин. III. 511.&lt;section end=&quot;чекман&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекмінь&quot; /&gt;'''Чекмі́нь, ня,''' ''м.'' Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. ''Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт.'' Мир. Пов. II. 50. ''То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені.'' Мкр. Н. 26. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекман|Чекман]]'''.&lt;section end=&quot;чекмінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекотати&quot; /&gt;'''Чекота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Стрекотать. (Птах) ''як стане чекотати.'' Драг. 334.&lt;section end=&quot;чекотати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекуша&quot; /&gt;'''Чекуша, ші,''' ''ж.'' Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. I. 41, (Добруджа).&lt;section end=&quot;чекуша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челенко&quot; /&gt;'''Челенко, ка,''' ''с.'' и '''челенок, нка,''' ''м.'' Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;челенко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челепати&quot; /&gt;'''Челепати, паю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чалапати|Чалапати]]'''.&lt;section end=&quot;челепати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челестник&quot; /&gt;'''Че́лестник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челюстники|Челюстники]]'''. Радом. у.&lt;section end=&quot;челестник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челлений&quot; /&gt;'''Челле́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/черлений|Черлений]]'''. ''Челлені чоботята.'' Гол. IV. 513. ''Ягідки челлені.'' Гол. IV. 514. ''Дівчино, дівчино, челлена калино.'' Гол. III. 404.&lt;section end=&quot;челлений&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hr8h7qqp87wfln6ky7pbvujsn8vc6zu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466224</id>
      <parentid>465568</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T00:06:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10113" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чвіртка&quot; /&gt;II. 51. ''Дав йому чвіртку жита.'' Чуб. II. 50. Ум. '''Чві́рточка'''. ''Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти.'' Чуб. II. 50.&lt;section end=&quot;чвіртка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохнути&quot; /&gt;'''Чво́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.&lt;section end=&quot;чвохнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;'''Чвохті́ти, хчу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чавкати|Чавкати]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Отут по весні мокро так було, що як ідеш, то так і чвохтить.'' Волч. у.&lt;section end=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'якати&quot; /&gt;'''Чв'я́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Чавкать. ''Свині чв'якнули.'' Также то-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/плямкати|пля́мкати]]'''. ''Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка.'' Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чвохтіти|Чвохтіти]], [[Словарь української мови (1924)/чв'яхкотіти|{{errata|чв'якотіти|чв'яхкотіти}}]]'''. ''Коли б його постоли мокрі так не чв'якали.'' Г. Барв. 22.&lt;section end=&quot;чв'якати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;'''Чв'яхкоті́ти, кочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Вода в його чоботях чв'яхкотіла.'' Мир. Пов. II. 45.&lt;section end=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;'''Чеберхну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.&lt;section end=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберчати&quot; /&gt;'''Чеберча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. ''Коса чеберчит.''&lt;section end=&quot;чеберчати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберячка&quot; /&gt;'''Чеберя́чка, ки,''' ''ж.'' Родъ танца? Особый способъ выпиванія? См. '''[[Словарь української мови (1924)/чабарашка|Чабарашки]], [[Словарь української мови (1924)/чиберачки|чиберачки]]'''. ''Оттакої чеберячки!'' Ном. № 12482. ''Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: „Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!“ Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою.'' Г. Барв. 179—180. ''Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили.'' Г. Барв. 183.&lt;section end=&quot;чеберячка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрець&quot; /&gt;'''Чебре́ць, цю́,''' ''м.'' Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. ''Заросла могила травою та чебрецем.'' Левиц. I. 76. б) — '''лісови́й'''. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. I. 176.&lt;section end=&quot;чебрець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрик&quot; /&gt;'''Че́брик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець а]]'''). Мкр. Г. 38. ''Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.'' Мил. Св. 62.&lt;section end=&quot;чебрик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебриця&quot; /&gt;'''Чебри́ця, ці,''' ''ж.'' Родъ растенія. ''Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця.'' Мил. 70.&lt;section end=&quot;чебриця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебчик&quot; /&gt;'''Че́бчик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрик|Чебрик]]'''. ЗЮЗО. I. 176. Грин. III. 495.&lt;section end=&quot;чебчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверниця&quot; /&gt;'''Чеве́рниця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.&lt;section end=&quot;чеверниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверногий&quot; /&gt;'''Чеверно́гий, а, е.''' Косолапый, съ кривыми ногами.&lt;section end=&quot;чеверногий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чевріти&quot; /&gt;'''Че́вріти, рію, єш,''' ''гл.'' Чахнуть, хирѣть. ''Чевріє дитина.'' Зміев. у. ''Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє.'' Рк. Левиц.&lt;section end=&quot;чевріти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;'''Чев'я́діти, дію, єш,''' ''гл.'' Хирѣть, болѣть. ''Не кошеня чогось усе чев'ядіє.'' Борз. у.&lt;section end=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чезнути&quot; /&gt;'''Че́знути, ну, неш,''' ''гл.'' Исчезать. Желех.&lt;section end=&quot;чезнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чей&quot; /&gt;'''Чей,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ачей|Ачей]]'''. Гн. II. 22. ''Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.'' Гол. IV. 539.&lt;section end=&quot;чей&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чек&quot; /&gt;'''Чек'''. Въ выраженіи: '''на чеку́'''. На сторожѣ. ''Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути.'' МВ. II. 194.&lt;section end=&quot;чек&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекання&quot; /&gt;'''Чека́ння, ня,''' ''с.'' Ожиданіе. Чуб. I. 301.&lt;section end=&quot;чекання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекарь&quot; /&gt;'''Че́карь,''' ('''ря''', ''м?'' '''рі,''' ''ж?).'' Маленькія дѣти. Борз. у. ''Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.'' Ном. № 12079.&lt;section end=&quot;чекарь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекати&quot; /&gt;'''Чека́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' Ждать, подождать. ''Два третього не чекають.'' Ном. № 11955. ''Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся.'' Ном. № 4092. ''Як би на вас чекав, то досі вмер би.'' Чуб. I. 272.&lt;section end=&quot;чекати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекіт&quot; /&gt;'''Че́кіт, кота,''' ''м.'' Пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чекіт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекман&quot; /&gt;'''Чекма́н, на,''' ''м.'' Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекмінь|Чекмінь]]'''. ''Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.'' Грин. III. 511.&lt;section end=&quot;чекман&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекмінь&quot; /&gt;'''Чекмі́нь, ня,''' ''м.'' Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. ''Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт.'' Мир. Пов. II. 50. ''То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені.'' Мкр. Н. 26. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекман|Чекман]]'''.&lt;section end=&quot;чекмінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекотати&quot; /&gt;'''Чекота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Стрекотать. (Птах) ''як стане чекотати.'' Драг. 334.&lt;section end=&quot;чекотати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекуша&quot; /&gt;'''Чекуша, ші,''' ''ж.'' Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. I. 41, (Добруджа).&lt;section end=&quot;чекуша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челенко&quot; /&gt;'''Челенко, ка,''' ''с.'' и '''челенок, нка,''' ''м.'' Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;челенко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челепати&quot; /&gt;'''Челепати, паю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чалапати|Чалапати]]'''.&lt;section end=&quot;челепати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челестник&quot; /&gt;'''Че́лестник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челюстники|Челюстники]]'''. Радом. у.&lt;section end=&quot;челестник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челлений&quot; /&gt;'''Челле́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/черлений|Черлений]]'''. ''Челлені чоботята.'' Гол. IV. 513. ''Ягідки челлені.'' Гол. IV. 514. ''Дівчино, дівчино, челлена калино.'' Гол. III. 404.&lt;section end=&quot;челлений&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bwfjnjtzkrunffbpjotdgtu9ro7h1cb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466226</id>
      <parentid>466224</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T00:48:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10167" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чвіртка&quot; /&gt;II. 51. ''Дав йому чвіртку жита.'' Чуб. II. 50. Ум. '''Чві́рточка'''. ''Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти.'' Чуб. II. 50.&lt;section end=&quot;чвіртка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохнути&quot; /&gt;'''Чво́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.&lt;section end=&quot;чвохнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;'''Чвохті́ти, хчу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чавкати|Чавкати]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Отут по весні мокро так було, що як ідеш, то так і чвохтить.'' Волч. у.&lt;section end=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'якати&quot; /&gt;'''Чв'я́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Чавкать. ''Свині чв'якнули.'' Также то-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/плямкати|пля́мкати]]'''. ''Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка.'' Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чвохтіти|Чвохтіти]], [[Словарь української мови (1924)/чв'яхкотіти|{{errata|чв'якотіти|чв'яхкотіти}}]]'''. ''Коли б його постоли мокрі так не чв'якали.'' Г. Барв. 22.&lt;section end=&quot;чв'якати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;'''Чв'яхкоті́ти, кочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чв'якати|Чв'якати 2]]'''. ''Вода в його чоботях чв'яхкотіла.'' Мир. Пов. II. 45.&lt;section end=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;'''Чеберхну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.&lt;section end=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберчати&quot; /&gt;'''Чеберча́ти, чу́, чи́ш,''' ''гл.'' Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. ''Коса чеберчит.''&lt;section end=&quot;чеберчати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеберячка&quot; /&gt;'''Чеберя́чка, ки,''' ''ж.'' Родъ танца? Особый способъ выпиванія? См. '''[[Словарь української мови (1924)/чабарашка|Чабарашки]], [[Словарь української мови (1924)/чиберачки|чиберачки]]'''. ''Оттакої чеберячки!'' Ном. № 12482. ''Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: „Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!“ Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою.'' Г. Барв. 179—180. ''Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили.'' Г. Барв. 183.&lt;section end=&quot;чеберячка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрець&quot; /&gt;'''Чебре́ць, цю́,''' ''м.'' Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. ''Заросла могила травою та чебрецем.'' Левиц. I. 76. б) — '''лісови́й'''. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. I. 176.&lt;section end=&quot;чебрець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебрик&quot; /&gt;'''Че́брик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець а]]'''). Мкр. Г. 38. ''Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.'' Мил. Св. 62.&lt;section end=&quot;чебрик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебриця&quot; /&gt;'''Чебри́ця, ці,''' ''ж.'' Родъ растенія. ''Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця.'' Мил. 70.&lt;section end=&quot;чебриця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чебчик&quot; /&gt;'''Че́бчик, ку,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрик|Чебрик]]'''. ЗЮЗО. I. 176. Грин. III. 495.&lt;section end=&quot;чебчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверниця&quot; /&gt;'''Чеве́рниця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.&lt;section end=&quot;чеверниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеверногий&quot; /&gt;'''Чеверно́гий, а, е.''' Косолапый, съ кривыми ногами.&lt;section end=&quot;чеверногий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чевріти&quot; /&gt;'''Че́вріти, рію, єш,''' ''гл.'' Чахнуть, хирѣть. ''Чевріє дитина.'' Зміев. у. ''Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє.'' Рк. Левиц.&lt;section end=&quot;чевріти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;'''Чев'я́діти, дію, єш,''' ''гл.'' Хирѣть, болѣть. ''Не кошеня чогось усе чев'ядіє.'' Борз. у.&lt;section end=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чезнути&quot; /&gt;'''Че́знути, ну, неш,''' ''гл.'' Исчезать. Желех.&lt;section end=&quot;чезнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чей&quot; /&gt;'''Чей,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/ачей|Ачей]]'''. Гн. II. 22. ''Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.'' Гол. IV. 539.&lt;section end=&quot;чей&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чек&quot; /&gt;'''Чек'''. Въ выраженіи: '''на чеку́'''. На сторожѣ. ''Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути.'' МВ. II. 194.&lt;section end=&quot;чек&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекання&quot; /&gt;'''Чека́ння, ня,''' ''с.'' Ожиданіе. Чуб. I. 301.&lt;section end=&quot;чекання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекарь&quot; /&gt;'''Че́карь,''' ('''ря''', ''м?'' '''рі,''' ''ж?).'' Маленькія дѣти. Борз. у. ''Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб.'' Ном. № 12079.&lt;section end=&quot;чекарь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекати&quot; /&gt;'''Чека́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' Ждать, подождать. ''Два третього не чекають.'' Ном. № 11955. ''Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся.'' Ном. № 4092. ''Як би на вас чекав, то досі вмер би.'' Чуб. I. 272.&lt;section end=&quot;чекати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекіт&quot; /&gt;'''Че́кіт, кота,''' ''м.'' Пт. [[w:Сорокопуд сірий|{{errata|Lapius|Lanius}} excubitor]]. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чекіт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекман&quot; /&gt;'''Чекма́н, на,''' ''м.'' Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекмінь|Чекмінь]]'''. ''Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.'' Грин. III. 511.&lt;section end=&quot;чекман&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекмінь&quot; /&gt;'''Чекмі́нь, ня,''' ''м.'' Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. ''Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт.'' Мир. Пов. II. 50. ''То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені.'' Мкр. Н. 26. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чекман|Чекман]]'''.&lt;section end=&quot;чекмінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекотати&quot; /&gt;'''Чекота́ти, кочу́, чеш,''' ''гл.'' Стрекотать. (Птах) ''як стане чекотати.'' Драг. 334.&lt;section end=&quot;чекотати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чекуша&quot; /&gt;'''Чекуша, ші,''' ''ж.'' Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. I. 41, (Добруджа).&lt;section end=&quot;чекуша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челенко&quot; /&gt;'''Челенко, ка,''' ''с.'' и '''челенок, нка,''' ''м.'' Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;челенко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челепати&quot; /&gt;'''Челепати, паю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чалапати|Чалапати]]'''.&lt;section end=&quot;челепати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челестник&quot; /&gt;'''Че́лестник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челюстники|Челюстники]]'''. Радом. у.&lt;section end=&quot;челестник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челлений&quot; /&gt;'''Челле́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/черлений|Черлений]]'''. ''Челлені чоботята.'' Гол. IV. 513. ''Ягідки челлені.'' Гол. IV. 514. ''Дівчино, дівчино, челлена калино.'' Гол. III. 404.&lt;section end=&quot;челлений&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7i62iv86vz9e1jq8p0460isbuzlucw0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/964</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221574</id>
    <revision>
      <id>465569</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:21:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9966" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чельний&quot; /&gt;'''Че́льний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чільний|Чільний]]'''.&lt;section end=&quot;чельний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челюсти&quot; /&gt;'''Че́люсти, тів,''' ''м. мн.'' Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между '''[[Словарь української мови (1924)/припічок|при́пічком]]''' и самою внутренностью печи. Вас. 193. Чуб. VII. 381. Мир. Пов. II. 76. ''Або горілочку пили.... під челюстами запікану.'' Котл. Ен. III. 63. ''Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі.'' Мир. Пов. I. 115.&lt;section end=&quot;челюсти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челюстники&quot; /&gt;'''Челю́стники, ків,''' ''м. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челюсти|Челюсти]]'''. Черниг. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/челестник|Челестник]]'''.&lt;section end=&quot;челюстники&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челяда&quot; /&gt;'''Челя́да, ди,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челядь|Челядь]]'''. ''Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався.'' Мил. 115. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/челядонька|Челя́донька]]'''. ''Там гуляла челядонька молода, а між тою челядою Петрика нема.'' Грин. III. 541.&lt;section end=&quot;челяда&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядин&quot; /&gt;'''Челяди́н, на,''' ''об.'' 1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. О. 1861. XI. Кух. 37. Мил. 159. ''Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина.'' Рудч. Чп. 184. ''Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один.'' Грин. III. 625. ''Вона її да й уродила — хорошого челядина.'' Маркев. 143. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/челядник|Челядник]]'''. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;челядин&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядина&quot; /&gt;'''Челяди́на, ни,''' ''ж.'' 1) Взрослая дочь, дѣвушка. ''Ой тепер же я не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина.'' Грин. III. 271. ''В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина.'' Чуб. V. 12. 2) Женщина. Шух. I. 239, 32. ''Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: „Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити!'' КС. 1884. I. 32. Ум. '''Челяди́нонька'''. Грин. III. 538, '''челяди́ночка'''. Мил. Св. 17. '''Дівчина-челяди́ночка'''. Мил. 88.&lt;section end=&quot;челядина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинець&quot; /&gt;'''Челяди́нець, нця,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челядник|Челядник]]'''. ''Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив.'' ЗОЮР. I. 48.&lt;section end=&quot;челядинець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинка&quot; /&gt;'''Челяди́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челядниця|Челядниця]]'''.&lt;section end=&quot;челядинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинонька&quot; /&gt;'''Челяди́нонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядина|челядина]]'''.&lt;section end=&quot;челядинонька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинський&quot; /&gt;'''Челяди́нський, а, е.''' Женскій. Шух. I. 123.&lt;section end=&quot;челядинський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядка&quot; /&gt;'''Челя́дка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/челядниця|Челядниця]]'''. ''Вже й челядка у його, і наймит.'' О. 1861. IX. 74. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядь|челядь]]'''. Ум. '''Челя́донька, челя́дочка'''. ''А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: — хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину.'' Чуб. V. 967. ''Була собі челядочка Домна.'' Чуб. V. 704.&lt;section end=&quot;челядка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядний&quot; /&gt;'''Челя́дний, а, е.''' Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. '''Челя́дна хи́жа'''. Кухня. Вх. Уг. 274.&lt;section end=&quot;челядний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядник&quot; /&gt;'''Челя́дник, ка,''' ''м.'' Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. ''Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником.'' Грин. II. 309. ''Одягаєшся, як попів челядник.'' Ном. № 11167. Ум. '''Челядни́ченько'''.&lt;section end=&quot;челядник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядникувати&quot; /&gt;'''Челядникува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.&lt;section end=&quot;челядникувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядницький&quot; /&gt;'''Челя́дницький, а, е.''' Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.&lt;section end=&quot;челядницький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядниця&quot; /&gt;'''Челя́дниця, ці,''' ''ж.'' Служанка, наемная работница. ''Назову я тебе наймичкою або челядницею, — гріх мені буде.'' Чуб. V. 847.&lt;section end=&quot;челядниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядно&quot; /&gt;'''Челя́дно,''' ''нар.'' 1) Много женщинъ. Желех. 2) Много слугъ. Желех.&lt;section end=&quot;челядно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядонька&quot; /&gt;'''Челя́донька, челя́дочка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядь|челядь]]'''. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядка|челядка]]'''.&lt;section end=&quot;челядонька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядський&quot; /&gt;'''Челя́дський, а, е.''' Принадлежащій, свойственный молодежи. ''Челядські пісні.'' Мил. 62, 63.&lt;section end=&quot;челядський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядь&quot; /&gt;'''Че́лядь, ди''' и '''ді,''' ''ж.'' 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. Рудч. Чп. 256. ''А Наталя за всю челядь славилась красою.'' Мкр. Н. 4. '''Ходи́ти між че́лядь'''. Бывать въ собраніи молодежи. Мил. 171. На свадьбѣ '''че́лядь''' — это участники свадьбы изъ молодежи. ''Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять.'' МУЕ. I. 135. (Полт.). 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Шух. I. 31. Въ томъ-же значеніи употребляется: '''бі́ла челядь'''. ''Коли турки воювали, білу челядь забірали.'' АД. I. 86. ''Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти.'' АД. I. 109. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. ''Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди.'' К. Оп. 7. ''Попівський хліб роспірає челяді бік.'' Ном. № 10337. ''Дворова челядь.'' Стор. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/челядка|Челя́дка]], челя́донька, челя́дочка '''. ''А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою.'' Чуб. III. 299. ''Усю челядоньку порозбужала.'' Мет. 242. ''Була челядонька, та вся заміж вийшла.'' Грин. III. 174.&lt;section end=&quot;челядь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чембор&quot; /&gt;'''Чембо́р, ра,''' ''м.'' Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Гол. Од. 71. ''Винесемо із гор шовку дівкам на чембори.'' Гол. IV. 4 58.&lt;section end=&quot;чембор&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемер&quot; /&gt;'''Чемер, ра,''' ''м.'' 1) Хохолъ. ''Взяв він його''&lt;section end=&quot;чемер&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s741zgyakvr2ouymzjb7rofq4li894d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465570</id>
      <parentid>465569</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:22:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9991" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чельний&quot; /&gt;'''Че́льний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чільний|Чільний]]'''.&lt;section end=&quot;чельний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челюсти&quot; /&gt;'''Че́люсти, тів,''' ''м. мн.'' Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между '''[[Словарь української мови (1924)/припічок|при́пічком]]''' и самою внутренностью печи. Вас. 193. Чуб. VII. 381. Мир. Пов. II. 76. ''Або горілочку пили.... під челюстами запікану.'' Котл. Ен. III. 63. ''Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі.'' Мир. Пов. I. 115.&lt;section end=&quot;челюсти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челюстники&quot; /&gt;'''Челю́стники, ків,''' ''м. мн.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челюсти|Челюсти]]'''. Черниг. у. См. '''[[Словарь української мови (1924)/челестник|Челестник]]'''.&lt;section end=&quot;челюстники&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челяда&quot; /&gt;'''Челя́да, ди,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челядь|Челядь]]'''. ''Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався.'' Мил. 115. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/челядонька|Челя́донька]]'''. ''Там гуляла челядонька молода, а між тою челядою Петрика нема.'' Грин. III. 541.&lt;section end=&quot;челяда&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядин&quot; /&gt;'''Челяди́н, на,''' ''об.'' 1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. О. 1861. XI. Кух. 37. Мил. 159. ''Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина.'' Рудч. Чп. 184. ''Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один.'' Грин. III. 625. ''Вона її да й уродила — хорошого челядина.'' Маркев. 143. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/челядник|Челядник]]'''. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;челядин&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядина&quot; /&gt;'''Челяди́на, ни,''' ''ж.'' 1) Взрослая дочь, дѣвушка. ''Ой тепер же я не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина.'' Грин. III. 271. ''В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина.'' Чуб. V. 12. 2) Женщина. Шух. I. 239, 32. ''Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: „Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити!'' КС. 1884. I. 32. Ум. '''Челяди́нонька'''. Грин. III. 538, '''челяди́ночка'''. Мил. Св. 17. '''Дівчина-челяди́ночка'''. Мил. 88.&lt;section end=&quot;челядина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинець&quot; /&gt;'''Челяди́нець, нця,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челядник|Челядник]]'''. ''Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив.'' ЗОЮР. I. 48.&lt;section end=&quot;челядинець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинка&quot; /&gt;'''Челяди́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/челядниця|Челядниця]]'''.&lt;section end=&quot;челядинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинонька&quot; /&gt;'''Челяди́нонька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядина|челядина]]'''.&lt;section end=&quot;челядинонька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядинський&quot; /&gt;'''Челяди́нський, а, е.''' Женскій. Шух. I. 123.&lt;section end=&quot;челядинський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядка&quot; /&gt;'''Челя́дка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/челядниця|Челядниця]]'''. ''Вже й челядка у його, і наймит.'' О. 1861. IX. 74. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядь|челядь]]'''. Ум. '''Челя́донька, челя́дочка'''. ''А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: — хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину.'' Чуб. V. 967. ''Була собі челядочка Домна.'' Чуб. V. 704.&lt;section end=&quot;челядка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядний&quot; /&gt;'''Челя́дний, а, е.''' Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. '''Челя́дна хи́жа'''. Кухня. Вх. Уг. 274.&lt;section end=&quot;челядний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядник&quot; /&gt;'''Челя́дник, ка,''' ''м.'' Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. ''Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником.'' Грин. II. 309. ''Одягаєшся, як попів челядник.'' Ном. № 11167. Ум. '''Челядни́ченько'''.&lt;section end=&quot;челядник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядникувати&quot; /&gt;'''Челядникува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.&lt;section end=&quot;челядникувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядницький&quot; /&gt;'''Челя́дницький, а, е.''' Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.&lt;section end=&quot;челядницький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядниця&quot; /&gt;'''Челя́дниця, ці,''' ''ж.'' Служанка, наемная работница. ''Назову я тебе наймичкою або челядницею, — гріх мені буде.'' Чуб. V. 847.&lt;section end=&quot;челядниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядно&quot; /&gt;'''Челя́дно,''' ''нар.'' 1) Много женщинъ. Желех. 2) Много слугъ. Желех.&lt;section end=&quot;челядно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядонька&quot; /&gt;'''Челя́донька, челя́дочка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядь|челядь]]'''. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/челядка|челядка]]'''.&lt;section end=&quot;челядонька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядський&quot; /&gt;'''Челя́дський, а, е.''' Принадлежащій, свойственный молодежи. ''Челядські пісні.'' Мил. 62, 63.&lt;section end=&quot;челядський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;челядь&quot; /&gt;'''Че́лядь, ди''' и '''ді,''' ''ж.'' 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. Рудч. Чп. 256. ''А Наталя за всю челядь славилась красою.'' Мкр. Н. 4. '''Ходи́ти між че́лядь'''. Бывать въ собраніи молодежи. Мил. 171. На свадьбѣ '''че́лядь''' — это участники свадьбы изъ молодежи. ''Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять.'' МУЕ. I. 135. (Полт.). 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Шух. I. 31. Въ томъ-же значеніи употребляется: '''бі́ла челядь'''. ''Коли турки воювали, білу челядь забірали.'' АД. I. 86. ''Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти.'' АД. I. 109. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. ''Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди.'' К. Оп. 7. ''Попівський хліб роспірає челяді бік.'' Ном. № 10337. ''Дворова челядь.'' Стор. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/челядка|Челя́дка]], челя́донька, челя́дочка '''. ''А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою.'' Чуб. III. 299. ''Усю челядоньку порозбужала.'' Мет. 242. ''Була челядонька, та вся заміж вийшла.'' Грин. III. 174.&lt;section end=&quot;челядь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чембор&quot; /&gt;'''Чембо́р, ра,''' ''м.'' Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Гол. Од. 71. ''Винесемо із гор шовку дівкам на чембори.'' Гол. IV. 4 58.&lt;section end=&quot;чембор&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемер&quot; /&gt;'''Чемер, ра,''' ''м.'' 1) Хохолъ. ''Взяв він його''&lt;section end=&quot;чемер&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7f947p9uzm8uwt0f38b7rfed4fm35m0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/39</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221575</id>
    <revision>
      <id>465571</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:23:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1973" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Так, форми.

— Яку хочете створити з власного зразка, тату.

Старий годинникар неначе остовпів бачучи сина з побілілими устами і розгорілими очима.

— Форми? — повторив Юліян. — А що буде з душею?

— Тверда нехай буде як камінь! — відповів батько.

— Тоді і сльози, що будуть колись на ваш гріб падати, скаменілі будуть{{errata|.|,}} — відповів син.

Ще стояли хвилину, ще гляділи один одному в вічі.

— Ти підеш з моєї хати… — обізвався перший батько і сіпнув рукою, щоб вирвати її з руки сина.

— Піду, тату. Розуміється…

— І пожалуєш гірко своїх слів і поведінки супроти батька.

Син випустив руки батька, батько замахнувся, щоб ударити його, але в тій хвилині опустив руку. Син стояв нерухомо із зложеними на грудях руками і ждав — не зводячи свого проникливого погляду з батька. — Залишіть, тату — сказав лише. — Це все одно не доведе нідочого й ви непотрібно зворушитеся. Я ваш вихованець, і не можу інакше поступати. Чи хочете, щоб я неправдою орудував? Ви цього не схочете, хоч і які ви жорстокі. А щодо того, щоб я покинув вашу хату, то не журіться. По матурі я піду. І далеко поїду…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o7ncxqbifkk1kx84o0v73fz241gsvrq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/965</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221576</id>
    <revision>
      <id>465572</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:23:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11123" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чемер&quot; /&gt;''добре за чемер.'' Борз. у. 2) мн. ? Внутренности? ''Уночі не їв, так йому чемері затягло.'' Ном. № 12140. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чемір|Чемі́р]]'''. 3) Болѣзнь лошадей. Чуб. I. 57.&lt;section end=&quot;чемер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемера&quot; /&gt;'''Чеме́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чамара|Чамара]]'''. Желех. ''На чемері собольовій золоті шнурки.'' Млак. 65. &lt;section end=&quot;чемера&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерис&quot; /&gt;'''Чемери́с, са,''' ''м.'' ? ''Чемерис, чемерис, чом дівочок не любиш?'' Гол. I. 325.&lt;section end=&quot;чемерис&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемериця&quot; /&gt;'''Чемери́ця, ці,''' ''ж.'' Раст. а) — '''бі́ла'''. Veratrum album L. ЗЮЗО. I. 140. б) — '''жовта́ва'''. Veratrum Lobellianum. Шух. I. 20. в) — '''чо́рна'''. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. I. 140.&lt;section end=&quot;чемериця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерівка&quot; /&gt;'''Чемері́вка, ки,''' ''ж.'' Настойка на '''[[Словарь української мови (1924)/чемериця|чемериці]]'''. ''Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку.'' Чуб. V. 715.&lt;section end=&quot;чемерівка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерка&quot; /&gt;'''Чеме́рка, ки,''' ''ж.'' 1) Родъ верхней одежды у мужчинъ съ таліей и со сборками сзади (изъ черкасину или подобной матеріи). КС. 1893. V. 279; XII. 447. ''Погонича вбрали в городську чемерку і в широчезні шаравари.'' Левиц. I. 410. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/чамара|Чамара]]'''. Гол. Од. 16.&lt;section end=&quot;чемерка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерчина&quot; /&gt;'''Чемерчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чемерка|Чемерка]]'''. ''Чемерчина по коліна, що дівчина шила.'' Грин. III. 177.&lt;section end=&quot;чемерчина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемір&quot; /&gt;'''Чемі́р, ру,''' ''м.'' Боль въ животѣ. ''Як проголоднітий з'їст дашто нарешні, то дістане чемір.'' Вх. Уг. 274. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чемер|Чемер]]'''.&lt;section end=&quot;чемір&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемесити&quot; /&gt;'''Чемеси́ти, шу́, си́ш,''' ''гл.'' Давить, выдавливать, топтать. Угор.&lt;section end=&quot;чемесити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемліт&quot; /&gt;'''Чемліт, (ту?),''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чемерка|Чемерка 1]]'''. КС. 1893. XII. 447.&lt;section end=&quot;чемліт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемний&quot; /&gt;'''Че́мний, а, е.''' Вѣжливый, учтивый. ''На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає.'' Чуб. III. 274.&lt;section end=&quot;чемний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемність&quot; /&gt;'''Че́мність, ности,''' ''ж.'' Вѣжливость, учтивость. Желех.&lt;section end=&quot;чемність&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемно&quot; /&gt;'''Че́мно,''' ''нар.'' Вѣжливо, учтиво.&lt;section end=&quot;чемно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемсати&quot; /&gt;'''Чемса́ти, шу́, шеш,''' ''гл.'' Лупить (кору). Угор. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чимсати|Чимсати]]'''.&lt;section end=&quot;чемсати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемчикувати&quot; /&gt;'''Чемчикува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чимчикувати|Чимчикувати]]'''. ''А ну, пора чемчикувать, возьми на плечі з хлібом клунок.'' Котл. Ен. III. 23.&lt;section end=&quot;чемчикувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченець&quot; /&gt;'''Чене́ць, нця́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернець|Чернець]]'''. ''Роспроклятий ченець, що видумав чіпець.'' Грин. III. 461.&lt;section end=&quot;ченець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченцювати&quot; /&gt;'''Ченцюва́ти, цю́ю, єш,''' ''гл.'' Монашествовать.&lt;section end=&quot;ченцювати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченчик&quot; /&gt;'''Че́нчик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чернець|чернець]]'''.&lt;section end=&quot;ченчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченчух&quot; /&gt;'''Ченчу́х, ха́,''' ''м.'' Родъ растенія. ''У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві.'' Рк. Макс.&lt;section end=&quot;ченчух&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченш&quot; /&gt;'''Ченш, ші,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чинш|Чинш]]'''. ''Даси два рублі ченші посесорові.'' ЗОЮР. I. 143.&lt;section end=&quot;ченш&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченшовий&quot; /&gt;'''Ченшови́й, а́, е́''' и пр. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чиншовий|Чиншовий]]''' и пр.&lt;section end=&quot;ченшовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чень&quot; /&gt;'''Чень,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чей|Чей]]'''. ''Біда, та що робити? Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде.'' Фр. Пр. 41.&lt;section end=&quot;чень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепа&quot; /&gt;'''Чепа, пи,''' ''ж.'' Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. ''Туди не закидай невода, там чепа.'' Днѣпръ.&lt;section end=&quot;чепа&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепак&quot; /&gt;'''Чепа́к, ка́,''' ''м.'' Чепецъ. ''Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив.'' Гол. IV. 493. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чепачок|Чепачо́к]]'''. Гол. IV. 403.&lt;section end=&quot;чепак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепарити&quot; /&gt;'''Чепа́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Распяливать, корячить. Угор.&lt;section end=&quot;чепарити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепаритися&quot; /&gt;'''Чепа́ритися, рюся, ришся,''' ''гл.'' Раскарячиваться. Угор.&lt;section end=&quot;чепаритися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепати&quot; /&gt;'''Чепа́ти, па́ю, єш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чіпати|Чіпати]]'''. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. ''На його матері намітка до кірок чепає.'' Г. Барв. 86,&lt;section end=&quot;чепати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепачок&quot; /&gt;'''Чепачо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чепак|чепак]]'''.&lt;section end=&quot;чепачок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепелик&quot; /&gt;'''Чепе́лик, ка,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чепель|чепель]]'''. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.&lt;section end=&quot;чепелик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепелина&quot; /&gt;'''Чепели́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепель|Чепель]]'''. ''Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину.'' Гол. I. 168.&lt;section end=&quot;чепелина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепель&quot; /&gt;'''Чепе́ль, ля,''' ''м.'' Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чепелик|Чепе́лик]]'''. ''Чики-чики чепелики зарізали рака.'' Козелец. у.&lt;section end=&quot;чепель&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепельгати&quot; /&gt;'''Чепельга́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' Пилить (ножемъ). ''Годі тобі чепельгати!''&lt;section end=&quot;чепельгати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепеля&quot; /&gt;'''Чепеля́, ля́ти,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепелик|Чепелик]]'''. ''Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться.'' Чуб. I. 297.&lt;section end=&quot;чепеля&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепеляти&quot; /&gt;'''Чепеля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Плохо играть. ''Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно.'' Рудч. Ск. I. 75.&lt;section end=&quot;чепеляти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепера&quot; /&gt;'''Чепе́ра, ри''' и '''чепе́рга, ги,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/розсоха|Розсоха 1]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чепера&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеперуха&quot; /&gt;'''Чеперу́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепера|Чепера]]'''. Вх. Уг. 274. Ум. '''Чеперушка'''.&lt;section end=&quot;чеперуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепець&quot; /&gt;'''Чепе́ць, пця́,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/очіпок|Очіпок]]'''. Гол. Од. 50. Kolb. I. 38. ''Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку.'' Маркев. 118. 2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59. 3) Второй желудокъ жвачныхъ. Вх. Уг. 274. 4) Сальникъ. Харьк. г. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чепчик|Че́пчик]]'''. Грин. III. 462.&lt;section end=&quot;чепець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепиргач&quot; /&gt;'''Чепирга́ч, ча,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кажан|Кажан]]'''. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чепиргач&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7ldkwoyy2w5at95czn8vecry3xpav4c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465573</id>
      <parentid>465572</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:25:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11141" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чемер&quot; /&gt;''добре за чемер.'' Борз. у. 2) мн. ? Внутренности? ''Уночі не їв, так йому чемері затягло.'' Ном. № 12140. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чемір|Чемі́р]]'''. 3) Болѣзнь лошадей. Чуб. I. 57.&lt;section end=&quot;чемер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемера&quot; /&gt;'''Чеме́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чамара|Чамара]]'''. Желех. ''На чемері собольовій золоті шнурки.'' Млак. 65. &lt;section end=&quot;чемера&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерис&quot; /&gt;'''Чемери́с, са,''' ''м.''? ''Чемерис, чемерис, чом дівочок не любиш?'' Гол. I. 325.&lt;section end=&quot;чемерис&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемериця&quot; /&gt;'''Чемери́ця, ці,''' ''ж.'' Раст. а) — '''бі́ла'''. Veratrum album L. ЗЮЗО. I. 140. б) — '''жовта́ва'''. Veratrum Lobellianum. Шух. I. 20. в) — '''чо́рна'''. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. I. 140.&lt;section end=&quot;чемериця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерівка&quot; /&gt;'''Чемері́вка, ки,''' ''ж.'' Настойка на '''[[Словарь української мови (1924)/чемериця|чемериці]]'''. ''Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку.'' Чуб. V. 715.&lt;section end=&quot;чемерівка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерка&quot; /&gt;'''Чеме́рка, ки,''' ''ж.'' 1) Родъ верхней одежды у мужчинъ съ таліей и со сборками сзади (изъ черкасину или подобной матеріи). КС. 1893. V. 279; XII. 447. ''Погонича вбрали в городську чемерку і в широчезні шаравари.'' Левиц. I. 410. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/чамара|Чамара]]'''. Гол. Од. 16.&lt;section end=&quot;чемерка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемерчина&quot; /&gt;'''Чемерчи́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чемерка|Чемерка]]'''. ''Чемерчина по коліна, що дівчина шила.'' Грин. III. 177.&lt;section end=&quot;чемерчина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемір&quot; /&gt;'''Чемі́р, ру,''' ''м.'' Боль въ животѣ. ''Як проголоднітий з'їст дашто нарешні, то дістане чемір.'' Вх. Уг. 274. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чемер|Чемер]]'''.&lt;section end=&quot;чемір&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемесити&quot; /&gt;'''Чемеси́ти, шу́, си́ш,''' ''гл.'' Давить, выдавливать, топтать. Угор.&lt;section end=&quot;чемесити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемліт&quot; /&gt;'''Чемліт, (ту?),''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чемерка|Чемерка 1]]'''. КС. 1893. XII. 447.&lt;section end=&quot;чемліт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемний&quot; /&gt;'''Че́мний, а, е.''' Вѣжливый, учтивый. ''На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає.'' Чуб. III. 274.&lt;section end=&quot;чемний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемність&quot; /&gt;'''Че́мність, ности,''' ''ж.'' Вѣжливость, учтивость. Желех.&lt;section end=&quot;чемність&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемно&quot; /&gt;'''Че́мно,''' ''нар.'' Вѣжливо, учтиво.&lt;section end=&quot;чемно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемсати&quot; /&gt;'''Чемса́ти, шу́, шеш,''' ''гл.'' Лупить (кору). Угор. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чимсати|Чимсати]]'''.&lt;section end=&quot;чемсати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чемчикувати&quot; /&gt;'''Чемчикува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чимчикувати|Чимчикувати]]'''. ''А ну, пора чемчикувать, возьми на плечі з хлібом клунок.'' Котл. Ен. III. 23.&lt;section end=&quot;чемчикувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченець&quot; /&gt;'''Чене́ць, нця́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернець|Чернець]]'''. ''Роспроклятий ченець, що видумав чіпець.'' Грин. III. 461.&lt;section end=&quot;ченець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченцювати&quot; /&gt;'''Ченцюва́ти, цю́ю, єш,''' ''гл.'' Монашествовать.&lt;section end=&quot;ченцювати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченчик&quot; /&gt;'''Че́нчик, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чернець|чернець]]'''.&lt;section end=&quot;ченчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченчух&quot; /&gt;'''Ченчу́х, ха́,''' ''м.'' Родъ растенія. ''У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві.'' Рк. Макс.&lt;section end=&quot;ченчух&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченш&quot; /&gt;'''Ченш, ші,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чинш|Чинш]]'''. ''Даси два рублі ченші посесорові.'' ЗОЮР. I. 143.&lt;section end=&quot;ченш&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;ченшовий&quot; /&gt;'''Ченшови́й, а́, е́''' и пр. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чиншовий|Чиншовий]]''' и пр.&lt;section end=&quot;ченшовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чень&quot; /&gt;'''Чень,''' ''нар.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чей|Чей]]'''. ''Біда, та що робити? Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде.'' Фр. Пр. 41.&lt;section end=&quot;чень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепа&quot; /&gt;'''Чепа, пи,''' ''ж.'' Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. ''Туди не закидай невода, там чепа.'' Днѣпръ.&lt;section end=&quot;чепа&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепак&quot; /&gt;'''Чепа́к, ка́,''' ''м.'' Чепецъ. ''Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив.'' Гол. IV. 493. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чепачок|Чепачо́к]]'''. Гол. IV. 403.&lt;section end=&quot;чепак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепарити&quot; /&gt;'''Чепа́рити, рю, риш,''' ''гл.'' Распяливать, корячить. Угор.&lt;section end=&quot;чепарити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепаритися&quot; /&gt;'''Чепа́ритися, рюся, ришся,''' ''гл.'' Раскарячиваться. Угор.&lt;section end=&quot;чепаритися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепати&quot; /&gt;'''Чепа́ти, па́ю, єш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чіпати|Чіпати]]'''. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. ''На його матері намітка до кірок чепає.'' Г. Барв. 86,&lt;section end=&quot;чепати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепачок&quot; /&gt;'''Чепачо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чепак|чепак]]'''.&lt;section end=&quot;чепачок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепелик&quot; /&gt;'''Чепе́лик, ка,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чепель|чепель]]'''. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.&lt;section end=&quot;чепелик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепелина&quot; /&gt;'''Чепели́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепель|Чепель]]'''. ''Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину.'' Гол. I. 168.&lt;section end=&quot;чепелина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепель&quot; /&gt;'''Чепе́ль, ля,''' ''м.'' Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чепелик|Чепе́лик]]'''. ''Чики-чики чепелики зарізали рака.'' Козелец. у.&lt;section end=&quot;чепель&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепельгати&quot; /&gt;'''Чепельга́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' Пилить (ножемъ). ''Годі тобі чепельгати!''&lt;section end=&quot;чепельгати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепеля&quot; /&gt;'''Чепеля́, ля́ти,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепелик|Чепелик]]'''. ''Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться.'' Чуб. I. 297.&lt;section end=&quot;чепеля&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепеляти&quot; /&gt;'''Чепеля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Плохо играть. ''Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно.'' Рудч. Ск. I. 75.&lt;section end=&quot;чепеляти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепера&quot; /&gt;'''Чепе́ра, ри''' и '''чепе́рга, ги,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/розсоха|Розсоха 1]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чепера&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеперуха&quot; /&gt;'''Чеперу́ха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепера|Чепера]]'''. Вх. Уг. 274. Ум. '''Чеперушка'''.&lt;section end=&quot;чеперуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепець&quot; /&gt;'''Чепе́ць, пця́,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/очіпок|Очіпок]]'''. Гол. Од. 50. Kolb. I. 38. ''Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку.'' Маркев. 118. 2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59. 3) Второй желудокъ жвачныхъ. Вх. Уг. 274. 4) Сальникъ. Харьк. г. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/чепчик|Че́пчик]]'''. Грин. III. 462.&lt;section end=&quot;чепець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепиргач&quot; /&gt;'''Чепирга́ч, ча,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/кажан|Кажан]]'''. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чепиргач&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qf9sy2q5ja082u1iphk5701tbhml2ta</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/966</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221577</id>
    <revision>
      <id>465574</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:25:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9508" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чепіга&quot; /&gt;'''Чепі́га, ги,''' ''ж.'' 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. I. 165. ''На новосілля берись, а за чепігу держись.'' Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. I. 49. Мнж. 148.&lt;section end=&quot;чепіга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепілик&quot; /&gt;'''Чепі́лик, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепелик|Чепелик]]'''. ''Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку.'' Гн. II. 25.&lt;section end=&quot;чепілик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепіль&quot; /&gt;'''Чепі́ль, ля,''' ''м.'' Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чепель|Чепель]]'''.&lt;section end=&quot;чепіль&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепірнатий&quot; /&gt;'''Чепірна́тий, а, е.''' Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ. Вх. Пч. I. 15.&lt;section end=&quot;чепірнатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепія&quot; /&gt;'''Чепія́, пії́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепіга|Чепіга 1]]'''. Чуб. V. 698.&lt;section end=&quot;чепія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепкий&quot; /&gt;'''Че́пки́й, а́, е́.''' 1) Ловкій, аккуратный. 2) Цѣпкій. ''Чепкий як рябець.'' Мнж. 163. Ум. '''Чепке́нький'''. ''Вона в нас чепкенька дівчина.''&lt;section end=&quot;чепкий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепко&quot; /&gt;'''Че́пко,''' ''нар.'' Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. ''Треба чепко ходити, будуть хлопці любити.'' Чуб. I. 246. ''А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав.'' Кіевск. у.&lt;section end=&quot;чепко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеплія&quot; /&gt;'''Чеплія́, лії́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чаплія|Чаплія]]'''.&lt;section end=&quot;чеплія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепляти&quot; /&gt;'''Чепля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Прицѣплять. ''Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро.'' Левиц. ПЙО. I. 371.&lt;section end=&quot;чепляти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеплятися&quot; /&gt;'''Чепля́тися, ля́юся, єшся,''' ''гл.'' Цѣпляться. Чуб. I. 59. ''Довгою косою за гілля чепляється.'' МВ. II. 65.&lt;section end=&quot;чеплятися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепрага&quot; /&gt;'''Чепра́га, ги,''' ''ж.'' Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. I. 275, 282, 130, 133.&lt;section end=&quot;чепрага&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуляти&quot; /&gt;'''Чепуля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Итти, хромая. Вх. Пч. I. 15. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;чепуляти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуристий&quot; /&gt;'''Чепури́стий, а, е.''' Любящій опрятность, щеголеватый. ''Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи?'' Левиц. КС. 107.&lt;section end=&quot;чепуристий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурити&quot; /&gt;'''Чепури́ти, рю́, ри́ш,''' ''гл.'' Прихорашивать.&lt;section end=&quot;чепурити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуритися&quot; /&gt;'''Чепури́тися, рю́ся, ри́шся,''' ''гл.'' Прихорашиваться. Чуб. V. 860. ''Чепуриться, наче на весілля.'' Ном. № 11211.&lt;section end=&quot;чепуритися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурість&quot; /&gt;'''Че́пурість, рости,''' ''ж.'' Аккуратность, опрятность, красота. ''Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися.'' Харьк. у.&lt;section end=&quot;чепурість&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурка&quot; /&gt;'''Че́пурка, ки,''' ''ж.'' Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чепуруха|Чепуруха]]'''.&lt;section end=&quot;чепурка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуркуватий&quot; /&gt;'''Чепуркува́тий, а, е.''' Прихорошенный, прикрашенный. ''Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину.'' К. (Хата. VIII).&lt;section end=&quot;чепуркуватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурний&quot; /&gt;'''Чепурни́й, а́, е́.''' Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Рудч. Ск. I. 131. ''Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути.'' Г. Барв. 435. ''Хороша та чепурна, як тая лебедя.'' МВ. II. 76. Ум. '''Чепурне́нький, чепурне́сенький'''. ''Чепурненька, як мазничка.'' Ном. № 11268. ''Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька!'' Макс. (1849), 64.&lt;section end=&quot;чепурний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурніти&quot; /&gt;'''Чепурні́ти, ні́ю, єш,''' ''гл.'' Становиться красивѣе.&lt;section end=&quot;чепурніти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурно&quot; /&gt;'''Че́пурно,''' ''нар.'' Аккуратно, опрятно, красиво, хорошо. Левиц. I. 331. Ум. '''Чепурне́нько, чепурне́сенько'''. ''Стара бабуся одягнена чепурненько.'' Левиц. I. 172. ''Шия ж білесенька, білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана.'' Кв. ''Вклонилось і привітало мене чепурненько.'' МВ. І.&lt;section end=&quot;чепурно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурун&quot; /&gt;'''Чепуру́н, на́,''' ''м.'' Опрятный человѣкъ; франтъ. ''Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась.'' О. 1862. VIII. 15.&lt;section end=&quot;чепурун&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуруха&quot; /&gt;'''Чепуру́ха, хи,''' ''ж.'' 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. НВолын. у. ''Латин дочку має чепуруху, проворну, гарну і моргуху.'' Котл. Ен. IV. 15. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чепурка|Чепурка]]'''. 2) Большая рюмка. ''Здрігнувсь, мов випив чепуруху.'' Котл. Ен. V. 72. Ум. '''Чепурушка, чепуру́шечка'''. ''Гарна баба, люба баба, чепурушка!'' Г. Барв. 498.&lt;section end=&quot;чепуруха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепчик&quot; /&gt;'''Че́пчик, ка,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чебчик|Чебчик]]'''. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чепець|чепець]]'''. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).&lt;section end=&quot;чепчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черв&quot; /&gt;'''Черв, ва́,''' ''м.'' 1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ = '''[[Словарь української мови (1924)/червак|червак]]'''. ''Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.'' Ном. № 7232. 2) Соб.' Личинки пчелъ. ''Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.'' Гн. II. 31.&lt;section end=&quot;черв&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черва&quot; /&gt;'''Черва́, ви́,''' ''ж. соб.'' 1) Черви. ''Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.'' Греб. 365. 2) Личинки пчелъ. 3) Мозговые глисты у овецъ.&lt;section end=&quot;черва&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червак&quot; /&gt;'''Черва́к, ка́,''' ''м.'' 1) Червякъ. Мнж. 194. ''Усолодився, як червак у хріні.'' Ном. № 12245. 2) — '''лихи́й'''. Гадюка черная. Вх. Зн. 79. Ум. '''Червачо́к'''.&lt;section end=&quot;червак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черваковий&quot; /&gt;'''Червако́вий, а, е.''' 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.&lt;section end=&quot;черваковий&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jksnsurz213eguylhnpbi8q2puukakf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465576</id>
      <parentid>465574</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:28:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9531" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чепіга&quot; /&gt;'''Чепі́га, ги,''' ''ж.'' 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. I. 165. ''На новосілля берись, а за чепігу держись.'' Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. I. 49. Мнж. 148.&lt;section end=&quot;чепіга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепілик&quot; /&gt;'''Чепі́лик, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепелик|Чепелик]]'''. ''Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку.'' Гн. II. 25.&lt;section end=&quot;чепілик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепіль&quot; /&gt;'''Чепі́ль, ля,''' ''м.'' Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чепель|Чепель]]'''.&lt;section end=&quot;чепіль&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепірнатий&quot; /&gt;'''Чепірна́тий, а, е.''' Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ. Вх. Пч. I. 15.&lt;section end=&quot;чепірнатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепія&quot; /&gt;'''Чепія́, пії́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чепіга|Чепіга 1]]'''. Чуб. V. 698.&lt;section end=&quot;чепія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепкий&quot; /&gt;'''Че́пки́й, а́, е́.''' 1) Ловкій, аккуратный. 2) Цѣпкій. ''Чепкий як рябець.'' Мнж. 163. Ум. '''Чепке́нький'''. ''Вона в нас чепкенька дівчина.''&lt;section end=&quot;чепкий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепко&quot; /&gt;'''Че́пко,''' ''нар.'' Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. ''Треба чепко ходити, будуть хлопці любити.'' Чуб. I. 246. ''А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав.'' Кіевск. у.&lt;section end=&quot;чепко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеплія&quot; /&gt;'''Чеплія́, лії́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чаплія|Чаплія]]'''.&lt;section end=&quot;чеплія&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепляти&quot; /&gt;'''Чепля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Прицѣплять. ''Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро.'' Левиц. ПЙО. I. 371.&lt;section end=&quot;чепляти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеплятися&quot; /&gt;'''Чепля́тися, ля́юся, єшся,''' ''гл.'' Цѣпляться. Чуб. I. 59. ''Довгою косою за гілля чепляється.'' МВ. II. 65.&lt;section end=&quot;чеплятися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепрага&quot; /&gt;'''Чепра́га, ги,''' ''ж.'' Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. I. 275, 282, 130, 133.&lt;section end=&quot;чепрага&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуляти&quot; /&gt;'''Чепуля́ти, ля́ю, єш,''' ''гл.'' Итти, хромая. Вх. Пч. I. 15. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;чепуляти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуристий&quot; /&gt;'''Чепури́стий, а, е.''' Любящій опрятность, щеголеватый. ''Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи?'' Левиц. КС. 107.&lt;section end=&quot;чепуристий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурити&quot; /&gt;'''Чепури́ти, рю́, ри́ш,''' ''гл.'' Прихорашивать.&lt;section end=&quot;чепурити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуритися&quot; /&gt;'''Чепури́тися, рю́ся, ри́шся,''' ''гл.'' Прихорашиваться. Чуб. V. 860. ''Чепуриться, наче на весілля.'' Ном. № 11211.&lt;section end=&quot;чепуритися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурість&quot; /&gt;'''Че́пурість, рости,''' ''ж.'' Аккуратность, опрятность, красота. ''Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися.'' Харьк. у.&lt;section end=&quot;чепурість&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурка&quot; /&gt;'''Че́пурка, ки,''' ''ж.'' Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чепуруха|Чепуруха]]'''.&lt;section end=&quot;чепурка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуркуватий&quot; /&gt;'''Чепуркува́тий, а, е.''' Прихорошенный, прикрашенный. ''Охотнійше почали наші хлоп'ята слухати бурлацьке юродство Котляревського, аніж чепуркувату карамзинщину.'' К. (Хата. VIII).&lt;section end=&quot;чепуркуватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурний&quot; /&gt;'''Чепурни́й, а́, е́.''' Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Рудч. Ск. I. 131. ''Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути.'' Г. Барв. 435. ''Хороша та чепурна, як тая лебедя.'' МВ. II. 76. Ум. '''Чепурне́нький, чепурне́сенький'''. ''Чепурненька, як мазничка.'' Ном. № 11268. ''Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька!'' Макс. (1849), 64.&lt;section end=&quot;чепурний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурніти&quot; /&gt;'''Чепурні́ти, ні́ю, єш,''' ''гл.'' Становиться красивѣе.&lt;section end=&quot;чепурніти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурно&quot; /&gt;'''Че́пурно,''' ''нар.'' Аккуратно, опрятно, красиво, хорошо. Левиц. I. 331. Ум. '''Чепурне́нько, чепурне́сенько'''. ''Стара бабуся одягнена чепурненько.'' Левиц. I. 172. ''Шия ж білесенька, білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана.'' Кв. ''Вклонилось і привітало мене чепурненько.'' МВ. І.&lt;section end=&quot;чепурно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепурун&quot; /&gt;'''Чепуру́н, на́,''' ''м.'' Опрятный человѣкъ; франтъ. ''Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась.'' О. 1862. VIII. 15.&lt;section end=&quot;чепурун&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепуруха&quot; /&gt;'''Чепуру́ха, хи,''' ''ж.'' 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. НВолын. у. ''Латин дочку має чепуруху, проворну, гарну і моргуху.'' Котл. Ен. IV. 15. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чепурка|Чепурка]]'''. 2) Большая рюмка. ''Здрігнувсь, мов випив чепуруху.'' Котл. Ен. V. 72. Ум. '''Чепурушка, чепуру́шечка'''. ''Гарна баба, люба баба, чепурушка!'' Г. Барв. 498.&lt;section end=&quot;чепуруха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чепчик&quot; /&gt;'''Че́пчик, ка,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чебчик|Чебчик]]'''. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чепець|чепець]]'''. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).&lt;section end=&quot;чепчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черв&quot; /&gt;'''Черв, ва́,''' ''м.'' 1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ = '''[[Словарь української мови (1924)/червак|червак]]'''. ''Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.'' Ном. № 7232. 2) Соб.' Личинки пчелъ. ''Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.'' Гн. II. 31.&lt;section end=&quot;черв&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черва&quot; /&gt;'''Черва́, ви́,''' ''ж. соб.'' 1) Черви. ''Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.'' Греб. 365. 2) Личинки пчелъ. 3) Мозговые глисты у овецъ.&lt;section end=&quot;черва&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червак&quot; /&gt;'''Черва́к, ка́,''' ''м.'' 1) Червякъ. Мнж. 194. ''Усолодився, як червак у хріні.'' Ном. № 12245. 2) — '''лихи́й'''. Гадюка черная. Вх. Зн. 79. Ум. '''Червачо́к'''.&lt;section end=&quot;червак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черваковий&quot; /&gt;'''Червако́вий, а, е.''' 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.&lt;section end=&quot;черваковий&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>06iy6cm2qke1pavfjs9lbwd3trvd24y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/967</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221578</id>
    <revision>
      <id>465577</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:32:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10445" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черваковитий&quot; /&gt;'''Червакови́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червивий|Червивий]]'''. ''Черваковитий оріх.'' Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черваковитий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червачок&quot; /&gt;'''Червачо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/червак|червак]]'''.&lt;section end=&quot;червачок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червений&quot; /&gt;'''Черве́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червоний|Червоний]]'''. Угор. ''Червене вино.'' Гол. II. 712. ''Вільха червена.'' Гн. I. 26.&lt;section end=&quot;червений&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червениця&quot; /&gt;'''Червени́ця, ці,''' ''ж.'' 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной глины. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;червениця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червеніти&quot; /&gt;'''Червені́ти, ні́ю, єш,''' ''гл.'' Краснѣть. Угор.&lt;section end=&quot;червеніти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червенобочка&quot; /&gt;'''Червенобо́чка, ки,''' ''ж.'' Порода грушъ. Вх. Уг. 274.&lt;section end=&quot;червенобочка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червенодупец&quot; /&gt;'''Червеноду́пец, пца,''' ''м.'' Пт. [[w:Горихвістка звичайна|Ruticilla phoenicura]]. Вх. Уг. 275.&lt;section end=&quot;червенодупец&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червень&quot; /&gt;'''Че́рвень, вня,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 1]]'''. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 2]]'''. Вх. Пч. I. 5.&lt;section end=&quot;червень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червеняк&quot; /&gt;'''Червеня́к, ка́,''' ''м.'' 1) Пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) Пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. '''Червенячо́к'''.&lt;section end=&quot;червеняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червець&quot; /&gt;'''Че́рве́ць, вця,''' ''м.'' 1) Мѣсяцъ іюнь. ''Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця.'' Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: '''че́рвець'''). 2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. III. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3) —'''вцю'''. Шелкъ, окрашенный кошенилью. 4) Кровь изъ дѣвственной плевы. Маркев. 141. 5) Раст. Potentilla argentea L. ЗЮЗО. I. 132.&lt;section end=&quot;червець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червивий&quot; /&gt;'''Черви́вий, а, е.''' Съ червями, червивый. ''Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.'' Ном. № 8499.&lt;section end=&quot;червивий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червивіти&quot; /&gt;'''Черви́віти, вію, єш,''' ''гл.'' Червивѣть. Черк. у.&lt;section end=&quot;червивіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червити&quot; /&gt;'''Че́рвити, ся, влю, ся, виш, ся,''' ''гл.'' О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. ''Матка червит.'' Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;червити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червиця&quot; /&gt;'''Черви́ця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Coccus ligniperda. Вх. Пч. I. 5.&lt;section end=&quot;червиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червишник&quot; /&gt;'''Черви́шник, ка,''' ''м.'' 1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? ''Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю....'' (Заговоръ отъ боли зубовъ). Мил. М. 77. 2) Раст. Potentilla argentea L. которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Борз. у. ЗЮЗО. I. 132. См. '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 5]], [[Словарь української мови (1924)/червчик|червчик]],  '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|черчик]]'''.&lt;section end=&quot;червишник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінець&quot; /&gt;'''Черві́нець, нця,''' ''м.'' Червонецъ. ''Червінець хоць маленький, але важкенький.'' Ном. № 1386. Ум. '''Черві́нчик'''. ''Червінчики бряжчать.'' Гліб.&lt;section end=&quot;червінець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінка&quot; /&gt;'''Черві́нка, ки,''' ''ж.'' 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.&lt;section end=&quot;червінка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінь (I)&quot; /&gt;'''I. Че́рвінь, вені,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червінька|Червінька]]'''. Шух. I. 262, 263.&lt;section end=&quot;червінь (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінь (II)&quot; /&gt;'''II. Че́рвінь, веню,''' ''м.'' Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: ''Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті.'' Щог. Сл. 17.&lt;section end=&quot;червінь (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінька&quot; /&gt;'''Черві́нька, ки,''' ''ж.'' Охристое коричнево-красное красящее вещество (для глиняной посуды). Вас. 182.&lt;section end=&quot;червінька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червіньковий&quot; /&gt;'''Червінько́вий, а, е.''' Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.&lt;section end=&quot;червіньковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червіти&quot; /&gt;'''Червіти, вію, єш,''' ''гл.'' Болѣть. Мнж. 194.&lt;section end=&quot;червіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черво&quot; /&gt;'''Че́рво,''' ''нар.'' Красно. ''Сонце сіда черво.'' Мнж. 194.&lt;section end=&quot;черво&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонастий&quot; /&gt;'''Червона́стий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червонястий|Червонястий]]'''. Херс.&lt;section end=&quot;червонастий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоний&quot; /&gt;'''Черво́ний, а, е.''' 1) Красный. ''Червона калина. І червоні чоботи мулять.'' Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. ''Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних.'' Чуб. V. 428. Ум. '''Червоне́нький, червоне́сенький'''. ''Червоненькі черевички.'' Рудч. Ск. I. 16. См. '''[[Словарь української мови (1924)/червений|Червений]], [[Словарь української мови (1924)/черлений|черлений]], [[Словарь української мови (1924)/челлений|челлений]]'''.&lt;section end=&quot;червоний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонити&quot; /&gt;'''Червони́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' Окрашивать въ красный цвѣтъ. ''Сонце хвилю червонить.'' Шевч. 62.&lt;section end=&quot;червонити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоність&quot; /&gt;'''Черво́ність, ности,''' ''ж.'' Краснота. Желех.&lt;section end=&quot;червоність&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоніти&quot; /&gt;'''Червоні́ти, ні́ю, єш,''' ''гл.'' Краснѣть. ''Мак червоніє.'' МВ. I. 81. ''Небо, палаючи, почина червоніти.'' МВ. II. 65.&lt;section end=&quot;червоніти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоно&quot; /&gt;'''Черво́но,''' ''нар.'' Красно. ''Сонечко за гору пада, блищить вода червоно.'' МВ. ІI. 75.&lt;section end=&quot;червоно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонобокий&quot; /&gt;'''Червонобо́кий, а, е.''' Краснобокій. ''Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині.'' Св. Л. 204.&lt;section end=&quot;червонобокий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоноверхий&quot; /&gt;'''Червонове́рхий, а, е.''' Съ краснымъ вершкомъ. ''Шапки червоноверхі.'' Морд. Он. 58.&lt;section end=&quot;червоноверхий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоновидий&quot; /&gt;'''Червонови́дий, а, е.''' Краснолицый, румяный. Черк. у. Левиц. Пов. 297.&lt;section end=&quot;червоновидий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоногрудий&quot; /&gt;'''Червоногру́дий, а, е.''' Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ). Греб. 390.&lt;section end=&quot;червоногрудий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоножовтий&quot; /&gt;'''Червоножо́втий, а, е.''' Красно-желтый, оранжевый. ''Червоножовтий лист'' (в-осени). Щог. Сл. 108.&lt;section end=&quot;червоножовтий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонозлотий&quot; /&gt;'''Червонозло́тий, а, е.''' Золотисто-красный. ''Горобина раскинула зелений намет і рясно на їй ягід червонозлотих.'' МВ. I. 156.&lt;section end=&quot;червонозлотий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонокрилий&quot; /&gt;'''Червонокри́лий, а, е.''' Съ красными крыльями. Желех.&lt;section end=&quot;червонокрилий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонолиций&quot; /&gt;'''Червоноли́ций, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червоновидий|Червоновидий]]'''. ''Перекупка, як жар червонолиця.'' МВ. I.&lt;section end=&quot;червонолиций&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ibzr305s0xe1dyl8pzzdgoy2jrxtqzq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465578</id>
      <parentid>465577</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:35:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10461" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черваковитий&quot; /&gt;'''Червакови́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червивий|Червивий]]'''. ''Черваковитий оріх.'' Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черваковитий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червачок&quot; /&gt;'''Червачо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/червак|червак]]'''.&lt;section end=&quot;червачок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червений&quot; /&gt;'''Черве́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червоний|Червоний]]'''. Угор. ''Червене вино.'' Гол. II. 712. ''Вільха червена.'' Гн. I. 26.&lt;section end=&quot;червений&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червениця&quot; /&gt;'''Червени́ця, ці,''' ''ж.'' 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной глины. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;червениця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червеніти&quot; /&gt;'''Червені́ти, ні́ю, єш,''' ''гл.'' Краснѣть. Угор.&lt;section end=&quot;червеніти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червенобочка&quot; /&gt;'''Червенобо́чка, ки,''' ''ж.'' Порода грушъ. Вх. Уг. 274.&lt;section end=&quot;червенобочка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червенодупец&quot; /&gt;'''Червеноду́пец, пца,''' ''м.'' Пт. [[w:Горихвістка звичайна|Ruticilla phoenicura]]. Вх. Уг. 275.&lt;section end=&quot;червенодупец&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червень&quot; /&gt;'''Че́рвень, вня,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 1]]'''. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 2]]'''. Вх. Пч. I. 5.&lt;section end=&quot;червень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червеняк&quot; /&gt;'''Червеня́к, ка́,''' ''м.'' 1) Пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) Пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. '''Червенячо́к'''.&lt;section end=&quot;червеняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червець&quot; /&gt;'''Че́рве́ць, вця,''' ''м.'' 1) Мѣсяцъ іюнь. ''Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця.'' Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: '''че́рвець'''). 2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. III. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3) —'''вцю'''. Шелкъ, окрашенный кошенилью. 4) Кровь изъ дѣвственной плевы. Маркев. 141. 5) Раст. Potentilla argentea L. ЗЮЗО. I. 132.&lt;section end=&quot;червець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червивий&quot; /&gt;'''Черви́вий, а, е.''' Съ червями, червивый. ''Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.'' Ном. № 8499.&lt;section end=&quot;червивий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червивіти&quot; /&gt;'''Черви́віти, вію, єш,''' ''гл.'' Червивѣть. Черк. у.&lt;section end=&quot;червивіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червити&quot; /&gt;'''Че́рвити, ся, влю, ся, виш, ся,''' ''гл.'' О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. ''Матка червит.'' Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;червити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червиця&quot; /&gt;'''Черви́ця, ці,''' ''ж.'' Насѣк. Coccus ligniperda. Вх. Пч. I. 5.&lt;section end=&quot;червиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червишник&quot; /&gt;'''Черви́шник, ка,''' ''м.'' 1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? ''Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю....'' (Заговоръ отъ боли зубовъ). Мил. М. 77. 2) Раст. Potentilla argentea L. которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Борз. у. ЗЮЗО. I. 132. См. '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 5]], [[Словарь української мови (1924)/червчик|червчик]], [[Словарь української мови (1924)/черчик|черчик]]'''.&lt;section end=&quot;червишник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінець&quot; /&gt;'''Черві́нець, нця,''' ''м.'' Червонецъ. ''Червінець хоць маленький, але важкенький.'' Ном. № 1386. Ум. '''Черві́нчик'''. ''Червінчики бряжчать.'' Гліб.&lt;section end=&quot;червінець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінка&quot; /&gt;'''Черві́нка, ки,''' ''ж.'' 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.&lt;section end=&quot;червінка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінь (I)&quot; /&gt;'''I. Че́рвінь, вені,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червінька|Червінька]]'''. Шух. I. 262, 263.&lt;section end=&quot;червінь (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінь (II)&quot; /&gt;'''II. Че́рвінь, веню,''' ''м.'' Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: ''Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті.'' Щог. Сл. 17.&lt;section end=&quot;червінь (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червінька&quot; /&gt;'''Черві́нька, ки,''' ''ж.'' Охристое коричнево-красное красящее вещество (для глиняной посуды). Вас. 182.&lt;section end=&quot;червінька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червіньковий&quot; /&gt;'''Червінько́вий, а, е.''' Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.&lt;section end=&quot;червіньковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червіти&quot; /&gt;'''Червіти, вію, єш,''' ''гл.'' Болѣть. Мнж. 194.&lt;section end=&quot;червіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черво&quot; /&gt;'''Че́рво,''' ''нар.'' Красно. ''Сонце сіда черво.'' Мнж. 194.&lt;section end=&quot;черво&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонастий&quot; /&gt;'''Червона́стий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червонястий|Червонястий]]'''. Херс.&lt;section end=&quot;червонастий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоний&quot; /&gt;'''Черво́ний, а, е.''' 1) Красный. ''Червона калина. І червоні чоботи мулять.'' Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. ''Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних.'' Чуб. V. 428. Ум. '''Червоне́нький, червоне́сенький'''. ''Червоненькі черевички.'' Рудч. Ск. I. 16. См. '''[[Словарь української мови (1924)/червений|Червений]], [[Словарь української мови (1924)/черлений|черлений]], [[Словарь української мови (1924)/челлений|челлений]]'''.&lt;section end=&quot;червоний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонити&quot; /&gt;'''Червони́ти, ню́, ни́ш,''' ''гл.'' Окрашивать въ красный цвѣтъ. ''Сонце хвилю червонить.'' Шевч. 62.&lt;section end=&quot;червонити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоність&quot; /&gt;'''Черво́ність, ности,''' ''ж.'' Краснота. Желех.&lt;section end=&quot;червоність&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоніти&quot; /&gt;'''Червоні́ти, ні́ю, єш,''' ''гл.'' Краснѣть. ''Мак червоніє.'' МВ. I. 81. ''Небо, палаючи, почина червоніти.'' МВ. II. 65.&lt;section end=&quot;червоніти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоно&quot; /&gt;'''Черво́но,''' ''нар.'' Красно. ''Сонечко за гору пада, блищить вода червоно.'' МВ. II. 75.&lt;section end=&quot;червоно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонобокий&quot; /&gt;'''Червонобо́кий, а, е.''' Краснобокій. ''Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині.'' Св. Л. 204.&lt;section end=&quot;червонобокий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоноверхий&quot; /&gt;'''Червонове́рхий, а, е.''' Съ краснымъ вершкомъ. ''Шапки червоноверхі.'' Морд. Он. 58.&lt;section end=&quot;червоноверхий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоновидий&quot; /&gt;'''Червонови́дий, а, е.''' Краснолицый, румяный. Черк. у. Левиц. Пов. 297.&lt;section end=&quot;червоновидий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоногрудий&quot; /&gt;'''Червоногру́дий, а, е.''' Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ). Греб. 390.&lt;section end=&quot;червоногрудий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоножовтий&quot; /&gt;'''Червоножо́втий, а, е.''' Красно-желтый, оранжевый. ''Червоножовтий лист'' (в-осени). Щог. Сл. 108.&lt;section end=&quot;червоножовтий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонозлотий&quot; /&gt;'''Червонозло́тий, а, е.''' Золотисто-красный. ''Горобина раскинула зелений намет і рясно на їй ягід червонозлотих.'' МВ. I. 156.&lt;section end=&quot;червонозлотий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонокрилий&quot; /&gt;'''Червонокри́лий, а, е.''' Съ красными крыльями. Желех.&lt;section end=&quot;червонокрилий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонолиций&quot; /&gt;'''Червоноли́ций, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червоновидий|Червоновидий]]'''. ''Перекупка, як жар червонолиця.'' МВ. I.&lt;section end=&quot;червонолиций&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>00dvbzb915xhsb7vnnp99bvr7c5zryr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/968</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221579</id>
    <revision>
      <id>465579</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:36:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10993" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;червонолиций&quot; /&gt;23. ''І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана.'' Шевч. 576.&lt;section end=&quot;червонолиций&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червономордий&quot; /&gt;'''Червономо́рдий, а, е.''' Красномордый, краснорожій. ''Червономордий пан.'' Левиц. ПЙО. I. 377.&lt;section end=&quot;червономордий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червононогий&quot; /&gt;'''Червононо́гий, а, е.''' Красноногій. Желех.&lt;section end=&quot;червононогий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонопикий&quot; /&gt;'''Червонопи́кий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червономордий|Червономордий]]'''. ''Червонопикий ксьондз.'' К. ЦН. 306.&lt;section end=&quot;червонопикий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонорожевий&quot; /&gt;'''Червонороже́вий, а, е.''' Алый. ''Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву.'' Шевч. 355.&lt;section end=&quot;червонорожевий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонуватий&quot; /&gt;'''Червонува́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червонявий|Червонявий]]'''. ''Червонуватий світ.'' Левиц. I. 120.&lt;section end=&quot;червонуватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонюк&quot; /&gt;'''Червоню́к, ка́,''' ''м.'' Родъ краснаго съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;червонюк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонюх&quot; /&gt;'''Червоню́х, ха,''' ''м.'' Снигирь. Вх. Пч. II. 11. См. '''[[Словарь української мови (1924)/снігур|Снігур]]'''.&lt;section end=&quot;червонюх&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонявий&quot; /&gt;'''Червоня́вий, червоня́стий, а, е.''' Красноватый. ''Одлиск червонястий майнув по білих стінах.'' Левиц. I. 26.&lt;section end=&quot;червонявий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червотока&quot; /&gt;'''Червото́ка, ки,''' ''ж.'' 1) Насѣк. Anobium. Вх. Пч. I. 5. 2) Изъѣденный червями. ''Сироїжки такі тобі червотоки.'' Кролев. у.&lt;section end=&quot;червотока&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червотокий&quot; /&gt;'''Червото́кий, а, е.''' Червоточный. ''Червотока горошина.'' Дещо.&lt;section end=&quot;червотокий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоточина&quot; /&gt;'''Червото́чина, ни,''' ''ж.'' 1) Червоточина. ''На дерево зрублене нападе червоточина.'' Чуб. I. 10. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/червотока|Червотока 2]]'''. ''До Івана'' (VI. 24) ''з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина.'' Мнж. 157.&lt;section end=&quot;червоточина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червцевий&quot; /&gt;'''Червце́вий, а, е.''' 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.&lt;section end=&quot;червцевий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчатий&quot; /&gt;'''Червча́тий, а, е.''' 1) Окрашенный въ '''[[Словарь української мови (1924)/червець|черве́ць]]'''. 2) Сдѣланный изъ шелка '''черве́ць''' или съ примѣсью его. ''Плахта на ній кортацька, червчата.'' Кв.&lt;section end=&quot;червчатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчатка&quot; /&gt;'''Червча́тка, ки,''' ''ж.'' '''Пла́хта-червча́тка'''. '''[[Словарь української мови (1924)/плахта|Плахта]]''' вытканная изъ шелка '''[[Словарь української мови (1924)/червець|черве́ць]]''' или съ примѣсью его. Ум. '''Червча́точка'''. ''Ой плахотка-червчаточка, — дивуйтеся, дівчаточка.'' Шевч. 375.&lt;section end=&quot;червчатка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчик&quot; /&gt;'''Че́рвчик, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 2, 5]]'''. ''Ой уродив червчик зернистий.'' МУЕ. I. 161.&lt;section end=&quot;червчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчистий&quot; /&gt;'''Червчи́стий, а, е.''' Употребляется какъ эпитетъ '''[[Словарь української мови (1924)/червець|червцю]]'''. ''Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий.'' Нп.&lt;section end=&quot;червчистий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черв'як&quot; /&gt;'''Черв'я́к, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червак|Червак]]'''. Ном. № 4906. ''Утрапилось черв'яку на віку.'' Посл. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черв'ячок|Черв'ячо́к]]'''. Ном. № 13352.&lt;section end=&quot;черв'як&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черв'ячок&quot; /&gt;'''Черв'ячо́к, чка́,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черв'як|черв'як]]'''. 2) Родъ '''[[Словарь української мови (1924)/мережка|мережки]]'''. (Залюбовск.). Родъ узора при сшиваніи '''[[Словарь української мови (1924)/плахта|плахти]]'''. Черниг. у. 3) мн. Родъ кушанья изъ гречневой каши, протертой на решето, съ макомъ. Маркев. 164.&lt;section end=&quot;черв'ячок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черга&quot; /&gt;'''Че́рга́, ги,''' ''ж.'' Очередь, чередъ. ЗОЮР. II. 27. ''Приходить черга і до дякьків.'' Рудч. Ск. II. 29. ''Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу.'' Кв. '''Че́рго́ю'''. По очереди. '''Під че́ргу прийти́ся'''. Попасть въ очередь. Константиногр. у. '''Засто́ювати че́ргу'''. Ожидать очереди. Левиц. І.&lt;section end=&quot;черга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чергинькати&quot; /&gt;'''Черги́нькати, каю, єш,''' ''гл.'' Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). ''На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.'' Св. Л. 77.&lt;section end=&quot;чергинькати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черговець&quot; /&gt;'''Чергове́ць, вця́,''' ''м.'' Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. ''Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в замку.'' К. Бай. 36.&lt;section end=&quot;черговець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черговий&quot; /&gt;'''Чергови́й, а́, е́.''' Очередной. Черк. у. ''Біжи, поскуплюй чергове козацтво.'' К. Бай. 25.&lt;section end=&quot;черговий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черготіти&quot; /&gt;'''Черготі́ти, гочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чергинькати|Чергинькати]]'''. ''Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже.'' Лохв. у. ''У млині камінь часто черготить.'' Лохв. у.&lt;section end=&quot;черготіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чергуватися&quot; /&gt;'''Чергува́тися, гу́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. ''Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: „Лізь ти.“'' Чуб. II. 634. ''Стали чергуватись, кому б піти.'' Св. Л. 231.&lt;section end=&quot;чергуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чердак&quot; /&gt;'''Черда́к, ка́,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чардак|Чардак]]'''. АД. II. 218. ''На чердак виступає.'' АД. I. 182. 2) Носъ большой лодки, '''[[Словарь української мови (1924)/дуб|дуба]]'''. Мнж. 179.&lt;section end=&quot;чердак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чердаш&quot; /&gt;'''Черда́ш, ша́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|Чередник]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чердаш&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевань&quot; /&gt;'''Черева́нь, ня́,''' ''м.'' 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. ''Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись.'' МВ. II. 38. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/череванька|Черева́нька]]'''. Вх. Пч. II. 20.&lt;section end=&quot;черевань&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череванька&quot; /&gt;'''Черева́нька, ки,''' ''ж.'' Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. См. '''[[Словарь української мови (1924)/ревуга|Ревуга]]'''.&lt;section end=&quot;череванька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череватий&quot; /&gt;'''Черева́тий, а, е.''' 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. ''Чужи діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята.'' Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. ''Чим баба, виновата, що дівка черевата.'' Ном. № 4061.&lt;section end=&quot;череватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череватіти&quot; /&gt;'''Черева́тіти, тію, єш,''' ''гл.'' 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.&lt;section end=&quot;череватіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевець&quot; /&gt;'''Череве́ць, вцю́,''' ''м.'' Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.&lt;section end=&quot;черевець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевик&quot; /&gt;'''Череви́к, ка,''' ''м.'' Башмакъ. Чуб. VII.&lt;section end=&quot;черевик&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tfi6i3l76d6v8a8kkn2v4m2p9jf2n5b</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465580</id>
      <parentid>465579</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:39:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11022" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;червонолиций&quot; /&gt;23. ''І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана.'' Шевч. 576.&lt;section end=&quot;червонолиций&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червономордий&quot; /&gt;'''Червономо́рдий, а, е.''' Красномордый, краснорожій. ''Червономордий пан.'' Левиц. ПЙО. I. 377.&lt;section end=&quot;червономордий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червононогий&quot; /&gt;'''Червононо́гий, а, е.''' Красноногій. Желех.&lt;section end=&quot;червононогий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонопикий&quot; /&gt;'''Червонопи́кий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червономордий|Червономордий]]'''. ''Червонопикий ксьондз.'' К. ЦН. 306.&lt;section end=&quot;червонопикий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонорожевий&quot; /&gt;'''Червонороже́вий, а, е.''' Алый. ''Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву.'' Шевч. 355.&lt;section end=&quot;червонорожевий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонуватий&quot; /&gt;'''Червонува́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червонявий|Червонявий]]'''. ''Червонуватий світ.'' Левиц. I. 120.&lt;section end=&quot;червонуватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонюк&quot; /&gt;'''Червоню́к, ка́,''' ''м.'' Родъ краснаго съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 79.&lt;section end=&quot;червонюк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонюх&quot; /&gt;'''Червоню́х, ха,''' ''м.'' Снигирь. Вх. Пч. II. 11. См. '''[[Словарь української мови (1924)/снігур|Снігур]]'''.&lt;section end=&quot;червонюх&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червонявий&quot; /&gt;'''Червоня́вий, червоня́стий, а, е.''' Красноватый. ''Одлиск червонястий майнув по білих стінах.'' Левиц. I. 26.&lt;section end=&quot;червонявий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червотока&quot; /&gt;'''Червото́ка, ки,''' ''ж.'' 1) Насѣк. Anobium. Вх. Пч. I. 5. 2) Изъѣденный червями. ''Сироїжки такі тобі червотоки.'' Кролев. у.&lt;section end=&quot;червотока&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червотокий&quot; /&gt;'''Червото́кий, а, е.''' Червоточный. ''Червотока горошина.'' Дещо.&lt;section end=&quot;червотокий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червоточина&quot; /&gt;'''Червото́чина, ни,''' ''ж.'' 1) Червоточина. ''На дерево зрублене нападе червоточина.'' Чуб. I. 10. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/червотока|Червотока 2]]'''. ''До Івана'' (VI. 24) ''з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина.'' Мнж. 157.&lt;section end=&quot;червоточина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червцевий&quot; /&gt;'''Червце́вий, а, е.''' 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.&lt;section end=&quot;червцевий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчатий&quot; /&gt;'''Червча́тий, а, е.''' 1) Окрашенный въ '''[[Словарь української мови (1924)/червець|черве́ць]]'''. 2) Сдѣланный изъ шелка '''черве́ць''' или съ примѣсью его. ''Плахта на ній кортацька, червчата.'' Кв.&lt;section end=&quot;червчатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчатка&quot; /&gt;'''Червча́тка, ки,''' ''ж.'' '''Пла́хта-червча́тка'''. '''[[Словарь української мови (1924)/плахта|Плахта]]''' вытканная изъ шелка '''[[Словарь української мови (1924)/червець|черве́ць]]''' или съ примѣсью его. Ум. '''Червча́точка'''. ''Ой плахотка-червчаточка, — дивуйтеся, дівчаточка.'' Шевч. 375.&lt;section end=&quot;червчатка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчик&quot; /&gt;'''Че́рвчик, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 2, 5]]'''. ''Ой уродив червчик зернистий.'' МУЕ. I. 161.&lt;section end=&quot;червчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;червчистий&quot; /&gt;'''Червчи́стий, а, е.''' Употребляется какъ эпитетъ '''[[Словарь української мови (1924)/червець|червцю]]'''. ''Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий.'' Нп.&lt;section end=&quot;червчистий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черв'як&quot; /&gt;'''Черв'я́к, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червак|Червак]]'''. Ном. № 4906. ''Утрапилось черв'яку на віку.'' Посл. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черв'ячок|Черв'ячо́к]]'''. Ном. № 13352.&lt;section end=&quot;черв'як&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черв'ячок&quot; /&gt;'''Черв'ячо́к, чка́,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черв'як|черв'як]]'''. 2) Родъ '''[[Словарь української мови (1924)/мережка|мережки]]'''. (Залюбовск.). Родъ узора при сшиваніи '''[[Словарь української мови (1924)/плахта|плахти]]'''. Черниг. у. 3) мн. Родъ кушанья изъ гречневой каши, протертой на решето, съ макомъ. Маркев. 164.&lt;section end=&quot;черв'ячок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черга&quot; /&gt;'''Че́рга́, ги,''' ''ж.'' Очередь, чередъ. ЗОЮР. II. 27. ''Приходить черга і до дякьків.'' Рудч. Ск. II. 29. ''Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу.'' Кв. '''Че́рго́ю'''. По очереди. '''Під че́ргу прийти́ся'''. Попасть въ очередь. Константиногр. у. '''Засто́ювати че́ргу'''. Ожидать очереди. Левиц. І.&lt;section end=&quot;черга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чергинькати&quot; /&gt;'''Черги́нькати, каю, єш,''' ''гл.'' Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). ''На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.'' Св. Л. 77.&lt;section end=&quot;чергинькати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черговець&quot; /&gt;'''Чергове́ць, вця́,''' ''м.'' Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. ''Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в замку.'' К. Бай. 36.&lt;section end=&quot;черговець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черговий&quot; /&gt;'''Чергови́й, а́, е́.''' Очередной. Черк. у. ''Біжи, поскуплюй чергове козацтво.'' К. Бай. 25.&lt;section end=&quot;черговий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черготіти&quot; /&gt;'''Черготі́ти, гочу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чергинькати|Чергинькати]]'''. ''Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже.'' Лохв. у. ''У млині камінь часто черготить.'' Лохв. у.&lt;section end=&quot;черготіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чергуватися&quot; /&gt;'''Чергува́тися, гу́юся, єшся,''' ''гл.'' 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. ''Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: „Лізь ти.“'' Чуб. II. 634. ''Стали чергуватись, кому б піти.'' Св. Л. 231.&lt;section end=&quot;чергуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чердак&quot; /&gt;'''Черда́к, ка́,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чардак|Чардак]]'''. АД. II. 218. ''На чердак виступає.'' АД. I. 182. 2) Носъ большой лодки, '''[[Словарь української мови (1924)/дуб|дуба]]'''. Мнж. 179.&lt;section end=&quot;чердак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чердаш&quot; /&gt;'''Черда́ш, ша́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|Чередник]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чердаш&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевань&quot; /&gt;'''Черева́нь, ня́,''' ''м.'' 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. ''Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись.'' МВ. II. 38. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/череванька|Черева́нька]]'''. Вх. Пч. II. 20.&lt;section end=&quot;черевань&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череванька&quot; /&gt;'''Черева́нька, ки,''' ''ж.'' Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. См. '''[[Словарь української мови (1924)/ревуга|Ревуга]]'''.&lt;section end=&quot;череванька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череватий&quot; /&gt;'''Черева́тий, а, е.''' 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. ''Чужи діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята.'' Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. ''Чим баба, виновата, що дівка черевата.'' Ном. № 4061.&lt;section end=&quot;череватий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череватіти&quot; /&gt;'''Черева́тіти, тію, єш,''' ''гл.'' 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.&lt;section end=&quot;череватіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевець&quot; /&gt;'''Череве́ць, вцю́,''' ''м.'' Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.&lt;section end=&quot;черевець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевик&quot; /&gt;'''Череви́к, ка,''' ''м.'' Башмакъ. Чуб. VII.&lt;section end=&quot;черевик&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dvc9uuailg2a0ajocdkmkc3xnuwvhnh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/969</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221580</id>
    <revision>
      <id>465581</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:39:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10595" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черевик&quot; /&gt;431. ''В чужий черевик ноги не сажай.'' Посл. '''Череви́к з кри́льцями'''. „Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.“ Вас. 162. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черевичок|Череви́чок]], череви́ченько'''. ''Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки.'' Чуб. V. 1158.&lt;section end=&quot;черевик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевина&quot; /&gt;'''Череви́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черево|Черево]]'''. ''Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину.'' Шух. I. 97.&lt;section end=&quot;черевина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевича&quot; /&gt;'''Черевича́, ча́ти,''' ''с.'' Преимущ. во мн. ч. '''черевича́та'''. Башмачки. Гн. I. 14.&lt;section end=&quot;черевича&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевиченько&quot; /&gt;'''Череви́ченько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черевик|черевик]]'''.&lt;section end=&quot;черевиченько&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевичний&quot; /&gt;'''Череви́чний, а, е.''' Башмачный.&lt;section end=&quot;черевичний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевичник&quot; /&gt;'''Череви́чник, ка,''' ''м.'' 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. I. 177.&lt;section end=&quot;черевичник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевичок&quot; /&gt;'''Череви́чок, чка,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черевик|черевик]]'''. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. I. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. в) — '''Бо́жої Ма́тері'''. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125.&lt;section end=&quot;черевичок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевірний зуб&quot; /&gt;'''Череві́рний зуб'''. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275. См. '''[[Словарь української мови (1924)/черенній зуб|Черенні́й]]'''.&lt;section end=&quot;черевірний зуб&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевко&quot; /&gt;'''Черевко́, ка́,''' ''с.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черево|черево]]'''.&lt;section end=&quot;черевко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черево&quot; /&gt;'''Че́рево, ва,''' ''с.'' 1) Брюхо, животъ. ''Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить.'' Посл. Чрево. ''Ріки води живої з черева його потечуть.'' Єв. І. VII. 38. 2) Часть рыболовнаго снаряда '''[[Словарь української мови (1924)/сак|сак]]'''. Шух. I. 224, 228. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Шух. I. 148. Ум. '''Черевко́, черевце́'''.&lt;section end=&quot;черево&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевуга&quot; /&gt;'''Череву́га, ги''' и '''череву́ха, хи,''' ''ж.'' Рыба, Rhodeus amarus (Rhodeus sericeus). Вх. Пч. II. 20. Вх. Лем. 482. Вх. Уг. 275. Ум. '''Череву́шка'''. Вх. Уг. 275. См. '''[[Словарь української мови (1924)/черевань|Черевань]], [[Словарь української мови (1924)/череванька|череванька]], [[Словарь української мови (1924)/пукас|пукас]]'''.&lt;section end=&quot;черевуга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череда&quot; /&gt;'''Череда́, ди́,''' ''ж.'' 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. ''Народ — як товар у череді: усякі є.'' Ном. № 2452. 2) Раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. I. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черідка|Черідка]]'''.&lt;section end=&quot;череда&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередарь&quot; /&gt;'''Череда́рь, ря,''' ''м.'' Пастухъ. Угор.&lt;section end=&quot;чередарь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередільниця&quot; /&gt;'''Череді́льниця, ці,''' ''ж.'' Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.&lt;section end=&quot;чередільниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередник&quot; /&gt;'''Чередни́к, ка́,''' ''м.'' Пастухъ стада рогатаго скота. ''Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла.'' Посл. Ум. '''Чередничо́к, чередни́ченько'''.&lt;section end=&quot;чередник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередникувати&quot; /&gt;'''Чередникува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Быть пастухомъ стада рогатаго скота.&lt;section end=&quot;чередникувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередниця&quot; /&gt;'''Чередни́ця, ці,''' ''ж.'' Пастушка (при '''[[Словарь української мови (1924)/череда|череді́]]'''). Щог. В. 88. Ум. '''Чередни́чка]]'''.&lt;section end=&quot;чередниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередниченко&quot; /&gt;'''Чередниче́нко, ка,''' ''м.'' Сынъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередника]]'''. Полт. г.&lt;section end=&quot;чередниченко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередниченько&quot; /&gt;'''Чередни́ченько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередник]]'''.&lt;section end=&quot;чередниченько&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередничка&quot; /&gt;'''Чередни́чка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередниця|чередниця]]'''. ''Мене ще змалку тітка в череднички оддала. От від ранку і до нічки все пасу я теличок.'' Щог. Сл. 28. 2) Жена '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередника]]'''. Харьк. г.&lt;section end=&quot;чередничка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередничок&quot; /&gt;'''Чередничо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередник]]'''.&lt;section end=&quot;чередничок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чережний&quot; /&gt;'''Чере́жний, а, е.''' Очередной.&lt;section end=&quot;чережний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;через&quot; /&gt;'''Че́рез''' ''пред.'' 1) Черезъ, чрезъ. ''Через темний ліс ясним соколом лети.'' Нп. 2) Черезъ посредство, при помощи. ''Через слуг до пана, а через святих до Бога.'' Ном. № 146. 2) — '''те'''. Поэтому, потому, оттого. ''На осиці повісивсь Юда, через теє вона і трясеться, хоч вітру і немає.'' Чуб. 1. 76. ''Через те й везено його, що він не міг іти.'' Харьк. 4) По причинѣ, из-за, благодаря. ''Через таку бабу чорт.... посивів.'' ЕЗ. V. 158. ''Через неї мій вік молодий пропадає.'' МВ. 5) Черезъ, по истеченіи (извѣстн. времени). ''Буде у вас через місяць дитина.'' Рудч. Ск. I. 19. ''Через три дні знайшли його.'' Єв. Л. II. 46. 6) За (извѣстное время). ''Через таку бабу чорт через одну ніч посивів.'' ЕЗ. V. 158. 7) Въ продолженіе. ''А я живу при нещасті через усі віки.'' КС. 1882. VIII. 281. ''Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом.'' Чуб. I. 231. ''Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу.'' О. 1862. IV. 31. 8) — '''лад'''. Слишкомъ, чрезмѣрно. Ном. № 7690.&lt;section end=&quot;через&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезножиця&quot; /&gt;'''Черезно́жиця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/поверхниця|Поверхниця]]'''. Шух. I. 138.&lt;section end=&quot;черезножиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезплічник&quot; /&gt;'''Черезплі́чник, ка,''' ''м.'' Перевязь (у военныхъ). ''І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті.'' ЗОЮР. I. 140.&lt;section end=&quot;черезплічник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезсіделень&quot; /&gt;'''Черезсіде́лень, льня,''' ''м.'' Черезсѣдельникъ. Чуб. II. 674.&lt;section end=&quot;черезсіделень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезсіделок&quot; /&gt;'''Черезсіде́лок, лка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черезсіделень|Черезсіделень]]'''.&lt;section end=&quot;черезсіделок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черемуха&quot; /&gt;'''Чере́муха''' и '''чере́мха, хи,''' ''ж.'' Раст. Prunus fadus L. ЗЮЗО. I. 133. ''Викопаю я черемху в темному лугу.'' Грин. III. 199. Ум. '''Чере́мушка'''. Грин. III. 199.&lt;section end=&quot;черемуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черемшина&quot; /&gt;'''Черемши́на, ни,''' ''ж.'' Одно дерево черемухи. ''Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами.'' Федьк. Пов. 95. ''Була їдна черемшина, та й та усохла.'' Чуб. V. 121.&lt;section end=&quot;черемшина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черен&quot; /&gt;'''Чере́н, на,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/леміш|Леміш]]'''. О. 1861. XI.&lt;section end=&quot;черен&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kkoz4u9tmupqspd5282d6x4dcknep7d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465582</id>
      <parentid>465581</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:41:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10622" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черевик&quot; /&gt;431. ''В чужий черевик ноги не сажай.'' Посл. '''Череви́к з кри́льцями'''. „Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.“ Вас. 162. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черевичок|Череви́чок]], череви́ченько'''. ''Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки.'' Чуб. V. 1158.&lt;section end=&quot;черевик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевина&quot; /&gt;'''Череви́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черево|Черево]]'''. ''Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину.'' Шух. I. 97.&lt;section end=&quot;черевина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевича&quot; /&gt;'''Черевича́, ча́ти,''' ''с.'' Преимущ. во мн. ч. '''черевича́та'''. Башмачки. Гн. I. 14.&lt;section end=&quot;черевича&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевиченько&quot; /&gt;'''Череви́ченько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черевик|черевик]]'''.&lt;section end=&quot;черевиченько&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевичний&quot; /&gt;'''Череви́чний, а, е.''' Башмачный.&lt;section end=&quot;черевичний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевичник&quot; /&gt;'''Череви́чник, ка,''' ''м.'' 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. I. 177.&lt;section end=&quot;черевичник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевичок&quot; /&gt;'''Череви́чок, чка,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черевик|черевик]]'''. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. I. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. в) — '''Бо́жої Ма́тері'''. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125.&lt;section end=&quot;черевичок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевірний зуб&quot; /&gt;'''Череві́рний зуб'''. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275. См. '''[[Словарь української мови (1924)/черенній зуб|Черенні́й]]'''.&lt;section end=&quot;черевірний зуб&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевко&quot; /&gt;'''Черевко́, ка́,''' ''с.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черево|черево]]'''.&lt;section end=&quot;черевко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черево&quot; /&gt;'''Че́рево, ва,''' ''с.'' 1) Брюхо, животъ. ''Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить.'' Посл. Чрево. ''Ріки води живої з черева його потечуть.'' Єв. І. VII. 38. 2) Часть рыболовнаго снаряда '''[[Словарь української мови (1924)/сак|сак]]'''. Шух. I. 224, 228. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Шух. I. 148. Ум. '''Черевко́, черевце́'''.&lt;section end=&quot;черево&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черевуга&quot; /&gt;'''Череву́га, ги''' и '''череву́ха, хи,''' ''ж.'' Рыба, Rhodeus amarus (Rhodeus sericeus). Вх. Пч. II. 20. Вх. Лем. 482. Вх. Уг. 275. Ум. '''Череву́шка'''. Вх. Уг. 275. См. '''[[Словарь української мови (1924)/черевань|Черевань]], [[Словарь української мови (1924)/череванька|череванька]], [[Словарь української мови (1924)/пукас|пукас]]'''.&lt;section end=&quot;черевуга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череда&quot; /&gt;'''Череда́, ди́,''' ''ж.'' 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. ''Народ — як товар у череді: усякі є.'' Ном. № 2452. 2) Раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. I. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черідка|Черідка]]'''.&lt;section end=&quot;череда&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередарь&quot; /&gt;'''Череда́рь, ря,''' ''м.'' Пастухъ. Угор.&lt;section end=&quot;чередарь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередільниця&quot; /&gt;'''Череді́льниця, ці,''' ''ж.'' Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.&lt;section end=&quot;чередільниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередник&quot; /&gt;'''Чередни́к, ка́,''' ''м.'' Пастухъ стада рогатаго скота. ''Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла.'' Посл. Ум. '''Чередничо́к, чередни́ченько'''.&lt;section end=&quot;чередник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередникувати&quot; /&gt;'''Чередникува́ти, ку́ю, єш,''' ''гл.'' Быть пастухомъ стада рогатаго скота.&lt;section end=&quot;чередникувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередниця&quot; /&gt;'''Чередни́ця, ці,''' ''ж.'' Пастушка (при '''[[Словарь української мови (1924)/череда|череді́]]'''). Щог. В. 88. Ум. '''Чередни́чка'''.&lt;section end=&quot;чередниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередниченко&quot; /&gt;'''Чередниче́нко, ка,''' ''м.'' Сынъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередника]]'''. Полт. г.&lt;section end=&quot;чередниченко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередниченько&quot; /&gt;'''Чередни́ченько, ка,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередник]]'''.&lt;section end=&quot;чередниченько&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередничка&quot; /&gt;'''Чередни́чка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередниця|чередниця]]'''. ''Мене ще змалку тітка в череднички оддала. От від ранку і до нічки все пасу я теличок.'' Щог. Сл. 28. 2) Жена '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередника]]'''. Харьк. г.&lt;section end=&quot;чередничка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чередничок&quot; /&gt;'''Чередничо́к, чка́,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чередник|чередник]]'''.&lt;section end=&quot;чередничок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чережний&quot; /&gt;'''Чере́жний, а, е.''' Очередной.&lt;section end=&quot;чережний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;через&quot; /&gt;'''Че́рез''' ''пред.'' 1) Черезъ, чрезъ. ''Через темний ліс ясним соколом лети.'' Нп. 2) Черезъ посредство, при помощи. ''Через слуг до пана, а через святих до Бога.'' Ном. № 146. 2) — '''те'''. Поэтому, потому, оттого. ''На осиці повісивсь Юда, через теє вона і трясеться, хоч вітру і немає.'' Чуб. 1. 76. ''Через те й везено його, що він не міг іти.'' Харьк. 4) По причинѣ, из-за, благодаря. ''Через таку бабу чорт.... посивів.'' ЕЗ. V. 158. ''Через неї мій вік молодий пропадає.'' МВ. 5) Черезъ, по истеченіи (извѣстн. времени). ''Буде у вас через місяць дитина.'' Рудч. Ск. I. 19. ''Через три дні знайшли його.'' Єв. Л. II. 46. 6) За (извѣстное время). ''Через таку бабу чорт через одну ніч посивів.'' ЕЗ. V. 158. 7) Въ продолженіе. ''А я живу при нещасті через усі віки.'' КС. 1882. VIII. 281. ''Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом.'' Чуб. I. 231. ''Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу.'' О. 1862. IV. 31. 8) — '''лад'''. Слишкомъ, чрезмѣрно. Ном. № 7690.&lt;section end=&quot;через&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезножиця&quot; /&gt;'''Черезно́жиця, ці,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/поверхниця|Поверхниця]]'''. Шух. I. 138.&lt;section end=&quot;черезножиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезплічник&quot; /&gt;'''Черезплі́чник, ка,''' ''м.'' Перевязь (у военныхъ). ''І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті.'' ЗОЮР. I. 140.&lt;section end=&quot;черезплічник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезсіделень&quot; /&gt;'''Черезсіде́лень, льня,''' ''м.'' Черезсѣдельникъ. Чуб. II. 674.&lt;section end=&quot;черезсіделень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черезсіделок&quot; /&gt;'''Черезсіде́лок, лка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черезсіделень|Черезсіделень]]'''.&lt;section end=&quot;черезсіделок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черемуха&quot; /&gt;'''Чере́муха''' и '''чере́мха, хи,''' ''ж.'' Раст. Prunus fadus L. ЗЮЗО. I. 133. ''Викопаю я черемху в темному лугу.'' Грин. III. 199. Ум. '''Чере́мушка'''. Грин. III. 199.&lt;section end=&quot;черемуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черемшина&quot; /&gt;'''Черемши́на, ни,''' ''ж.'' Одно дерево черемухи. ''Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами.'' Федьк. Пов. 95. ''Була їдна черемшина, та й та усохла.'' Чуб. V. 121.&lt;section end=&quot;черемшина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черен&quot; /&gt;'''Чере́н, на,''' ''м.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/леміш|Леміш]]'''. О. 1861. XI.&lt;section end=&quot;черен&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ej3engdpvagr82p4z8803sehf13artf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/970</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221581</id>
    <revision>
      <id>465583</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:42:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10100" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черен&quot; /&gt;Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. I. 274, 284.&lt;section end=&quot;черен&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенка&quot; /&gt;'''Чере́нка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черен|Черен 2]]'''. Вх. Зн. 80. 2) Anas crecca. Вх. Пч. I. 16.&lt;section end=&quot;черенка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенній зуб&quot; /&gt;'''Чере́нній зуб'''. Коренной задній зубъ. Вх. Пч. I. 15. См. '''черевіний'''.&lt;section end=&quot;черенній зуб&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенки&quot; /&gt;'''Черенки́, ків,''' ''м. мн.'' 1) Черенокъ (ножа). См. '''[[Словарь української мови (1924)/черен|Черен]]'''. ''Кинув на дорогу черенки зо складного ножика.'' Чуб. II. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).&lt;section end=&quot;черенки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп&quot; /&gt;'''Че́реп, па,''' ''м.'' 1) Черепъ. Грин. I. 220. ''Вимовляю з голови, з черепа.'' ЕЗ. V. 105. ''До мізку череп розбиває.'' Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.&lt;section end=&quot;череп&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепанька&quot; /&gt;'''Черепа́нька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черепаня|черепаня]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черепанька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепаня&quot; /&gt;'''Черепа́ня, ні,''' ''ж.'' Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Желех. Вх. Зн. 80. Ум. '''Черепа́нька'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черепаня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепаха&quot; /&gt;'''Черепа́ха, хи,''' ''ж.'' 1) Черепаха. Чуб. I. 66. ''Швидкий, як черепаха.'' Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. I. 36.&lt;section end=&quot;черепаха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепашеня&quot; /&gt;'''Черепашеня́, ня́ти,''' ''с.'' Дѣтенышъ черепахи. Мил. М. 30.&lt;section end=&quot;черепашеня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепашка&quot; /&gt;'''Черепа́шка, ки,''' ''ж.'' Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. ''Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками.'' Левиц. I. 63.&lt;section end=&quot;черепашка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепинка&quot; /&gt;'''Черепи́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черепочок|Черепочок]]'''. Грин. III. 365. Г. Барв. 365.&lt;section end=&quot;черепинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепиця&quot; /&gt;'''Черепи́ця, ці,''' ''ж.'' У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставять подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.&lt;section end=&quot;черепиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепок&quot; /&gt;'''Черепо́к, пка́,''' ''м.'' 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. ''Дарма, що в черепку, аби куриця жарена.'' Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Константиногр. у. Ум. '''Черепо́чок'''. Чуб. V. 1123.&lt;section end=&quot;черепок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепушечка&quot; /&gt;'''Черепу́шечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черепушка|черепушка]]'''.&lt;section end=&quot;черепушечка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепушка&quot; /&gt;'''Черепу́шка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черепинка|Черепинка]]'''. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437. 2) Шутливо: рюмка. 3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. '''Черепу́шечка'''. ''Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.'' Рк. Макс.&lt;section end=&quot;черепушка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепча&quot; /&gt;'''Черепча́, чі,''' ''ж.'' Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.&lt;section end=&quot;черепча&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'я&quot; /&gt;'''Чере́п'я, п'я,''' ''с. соб.'' Черепки. Радом. у. ''Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось.'' Г. Барв. 203.&lt;section end=&quot;череп'я&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'яний&quot; /&gt;'''Череп'я́ний, а, е.''' 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. ''Зайчик череп'яний.'' МВ. II. 31. ''Глечик череп'яний.'' К. Псал. 3. 2) Черепичный. ''Крізь череп'яну стелю спустили його.'' Єв. Л. V. 19.&lt;section end=&quot;череп'яний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'янка&quot; /&gt;'''Череп'я́нка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черепок|Черепок]]'''. ''В череп'янці ладанцю роспустили.'' ЗОЮР. II. 284. 2) Глиняная курительная трубка. Желех.&lt;section end=&quot;череп'янка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черес&quot; /&gt;'''Че́рес, са,''' ''м.'' Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 14. ''Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці.'' Нп. ''Мав грошей два череси.'' Рудч. Чп. 123. Ум. '''Чересо́к'''. ''Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати.'' ЗОЮР. I. 206.&lt;section end=&quot;черес&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чересло&quot; /&gt;'''Чересло́, ла́,''' ''с.'' 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. Чресла. ''Я тебе'' (ураз) ''вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю.'' Мил. М. 84.&lt;section end=&quot;чересло&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чересок&quot; /&gt;'''Чересо́к, ска,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черес|черес]]'''.&lt;section end=&quot;чересок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черет&quot; /&gt;'''Чере́т, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/очерет|Очерет]]'''. Мил. М. 69. ''Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому'' (сінечки) ''приплету з високого дерева черету.'' Мет. 121.&lt;section end=&quot;черет&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черетка&quot; /&gt;'''Чере́тка, ки,''' ''ж.'' Стебель конопли? Ум. '''Чере́точка'''. ''Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила.'' Чуб. V. 749.&lt;section end=&quot;черетка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черетниця&quot; /&gt;'''Чере́тниця, ці,''' ''ж.'' Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. I. 20.&lt;section end=&quot;черетниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череха&quot; /&gt;'''Чере́ха, хи,''' ''ж.'' Шпанская вишня, Prunus Duracina. Желех. Шух. I. 109.&lt;section end=&quot;череха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черець&quot; /&gt;'''Че́рець, рцю,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 2—4]]'''. МУЕ. I. 175. ''Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю.'' Чуб. V. 675. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|Черчик]]'''.&lt;section end=&quot;черець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешенька&quot; /&gt;'''Чере́шенька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черешня|черешня]]'''.&lt;section end=&quot;черешенька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешина&quot; /&gt;'''Череши́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черешнина|Черешнина]]'''. ''Заміст крижа уткнули в головах черешину.'' Чуб. II. 473. Ум. '''Череши́нка'''. Чуб. II. 474.&lt;section end=&quot;черешина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешневий&quot; /&gt;'''Чере́шневий, а, е.''' Черешневый. ''Черешневий садочок.'' Левиц. I. 83.&lt;section end=&quot;черешневий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешник&quot; /&gt;'''Черешни́к, ка,''' ''м.'' Черешневая заросль. ''Цвинтар заріс черешником.'' МВ. I. 106.&lt;section end=&quot;черешник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешнина&quot; /&gt;'''Черешни́на, ни,''' ''ж.'' Одно дерево черешни. ''Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш?'' Чуб. V. 202.&lt;section end=&quot;черешнина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешня&quot; /&gt;'''Чере́шня, ні,''' ''ж.'' Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. I. 132. ''Зеленіють по''&lt;section end=&quot;черешня&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7c8gamm81gfcyzwt0naxb8js7xy8o23</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465584</id>
      <parentid>465583</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:43:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10126" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черен&quot; /&gt;Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. I. 274, 284.&lt;section end=&quot;черен&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенка&quot; /&gt;'''Чере́нка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черен|Черен 2]]'''. Вх. Зн. 80. 2) Anas crecca. Вх. Пч. I. 16.&lt;section end=&quot;черенка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенній зуб&quot; /&gt;'''Чере́нній зуб'''. Коренной задній зубъ. Вх. Пч. I. 15. См. '''черевіний'''.&lt;section end=&quot;черенній зуб&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенки&quot; /&gt;'''Черенки́, ків,''' ''м. мн.'' 1) Черенокъ (ножа). См. '''[[Словарь української мови (1924)/черен|Черен]]'''. ''Кинув на дорогу черенки зо складного ножика.'' Чуб. II. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).&lt;section end=&quot;черенки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп&quot; /&gt;'''Че́реп, па,''' ''м.'' 1) Черепъ. Грин. I. 220. ''Вимовляю з голови, з черепа.'' ЕЗ. V. 105. ''До мізку череп розбиває.'' Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.&lt;section end=&quot;череп&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепанька&quot; /&gt;'''Черепа́нька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черепаня|черепаня]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черепанька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепаня&quot; /&gt;'''Черепа́ня, ні,''' ''ж.'' Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Желех. Вх. Зн. 80. Ум. '''Черепа́нька'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черепаня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепаха&quot; /&gt;'''Черепа́ха, хи,''' ''ж.'' 1) Черепаха. Чуб. I. 66. ''Швидкий, як черепаха.'' Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. I. 36.&lt;section end=&quot;черепаха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепашеня&quot; /&gt;'''Черепашеня́, ня́ти,''' ''с.'' Дѣтенышъ черепахи. Мил. М. 30.&lt;section end=&quot;черепашеня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепашка&quot; /&gt;'''Черепа́шка, ки,''' ''ж.'' Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. ''Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками.'' Левиц. I. 63.&lt;section end=&quot;черепашка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепинка&quot; /&gt;'''Черепи́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черепочок|Черепочок]]'''. Грин. III. 365. Г. Барв. 365.&lt;section end=&quot;черепинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепиця&quot; /&gt;'''Черепи́ця, ці,''' ''ж.'' У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставять подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.&lt;section end=&quot;черепиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепок&quot; /&gt;'''Черепо́к, пка́,''' ''м.'' 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. ''Дарма, що в черепку, аби куриця жарена.'' Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Константиногр. у. Ум. '''Черепо́чок'''. Чуб. V. 1123.&lt;section end=&quot;черепок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепушечка&quot; /&gt;'''Черепу́шечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черепушка|черепушка]]'''.&lt;section end=&quot;черепушечка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепушка&quot; /&gt;'''Черепу́шка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черепинка|Черепинка]]'''. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437. 2) Шутливо: рюмка. 3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. '''Черепу́шечка'''. ''Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.'' Рк. Макс.&lt;section end=&quot;черепушка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепча&quot; /&gt;'''Черепча́, чі,''' ''ж.'' Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.&lt;section end=&quot;черепча&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'я&quot; /&gt;'''Чере́п'я, п'я,''' ''с. соб.'' Черепки. Радом. у. ''Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось.'' Г. Барв. 203.&lt;section end=&quot;череп'я&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'яний&quot; /&gt;'''Череп'я́ний, а, е.''' 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. ''Зайчик череп'яний.'' МВ. II. 31. ''Глечик череп'яний.'' К. Псал. 3. 2) Черепичный. ''Крізь череп'яну стелю спустили його.'' Єв. Л. V. 19.&lt;section end=&quot;череп'яний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'янка&quot; /&gt;'''Череп'я́нка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черепок|Черепок]]'''. ''В череп'янці ладанцю роспустили.'' ЗОЮР. II. 284. 2) Глиняная курительная трубка. Желех.&lt;section end=&quot;череп'янка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черес&quot; /&gt;'''Че́рес, са,''' ''м.'' Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 14. ''Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці.'' Нп. ''Мав грошей два череси.'' Рудч. Чп. 123. Ум. '''Чересо́к'''. ''Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати.'' ЗОЮР. I. 206.&lt;section end=&quot;черес&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чересло&quot; /&gt;'''Чересло́, ла́,''' ''с.'' 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. Чресла. ''Я тебе'' (ураз) ''вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю.'' Мил. М. 84.&lt;section end=&quot;чересло&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чересок&quot; /&gt;'''Чересо́к, ска,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черес|черес]]'''.&lt;section end=&quot;чересок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черет&quot; /&gt;'''Чере́т, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/очерет|Очерет]]'''. Мил. М. 69. ''Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому'' (сінечки) ''приплету з високого дерева черету.'' Мет. 121.&lt;section end=&quot;черет&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черетка&quot; /&gt;'''Чере́тка, ки,''' ''ж.'' Стебель конопли? Ум. '''Чере́точка'''. ''Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила.'' Чуб. V. 749.&lt;section end=&quot;черетка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черетниця&quot; /&gt;'''Чере́тниця, ці,''' ''ж.'' Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. I. 20.&lt;section end=&quot;черетниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череха&quot; /&gt;'''Чере́ха, хи,''' ''ж.'' Шпанская вишня, Prunus Duracina. Желех. Шух. I. 109.&lt;section end=&quot;череха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черець&quot; /&gt;'''Че́рець, рцю,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 2—4]]'''. МУЕ. I. 175. ''Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю.'' Чуб. V. 675. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|Черчик]]'''.&lt;section end=&quot;черець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешенька&quot; /&gt;'''Чере́шенька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черешня|черешня]]'''.&lt;section end=&quot;черешенька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешина&quot; /&gt;'''Череши́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черешнина|Черешнина]]'''. ''Заміст крижа уткнули в головах черешину.'' Чуб. II. 473. Ум. '''Череши́нка'''. Чуб. II. 474.&lt;section end=&quot;черешина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешневий&quot; /&gt;'''Чере́шневий, а, е.''' Черешневый. ''Черешневий садочок.'' Левиц. I. 83.&lt;section end=&quot;черешневий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешник&quot; /&gt;'''Черешни́к, ка,''' ''м.'' Черешневая заросль. ''Цвинтар заріс черешником.'' МВ. I. 106.&lt;section end=&quot;черешник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешнина&quot; /&gt;'''Черешни́на, ни,''' ''ж.'' Одно дерево черешни. ''Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш?'' Чуб. V. 202.&lt;section end=&quot;черешнина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешня&quot; /&gt;'''Чере́шня, ні,''' ''ж.'' Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. I. 132. ''Зеленіють по''&lt;section end=&quot;черешня&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mamu9tdmhnl28xm3r8uegc9kr02zpf9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466223</id>
      <parentid>465584</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T00:03:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10122" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черен&quot; /&gt;Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. I. 274, 284.&lt;section end=&quot;черен&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенка&quot; /&gt;'''Чере́нка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черен|Черен 2]]'''. Вх. Зн. 80. 2) Anas crecca. Вх. Пч. I. 16.&lt;section end=&quot;черенка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенній зуб&quot; /&gt;'''Чере́нній зуб'''. Коренной задній зубъ. Вх. Пч. I. 15. См. '''черевіний'''.&lt;section end=&quot;черенній зуб&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черенки&quot; /&gt;'''Черенки́, ків,''' ''м. мн.'' 1) Черенокъ (ножа). См. '''[[Словарь української мови (1924)/черен|Черен]]'''. ''Кинув на дорогу черенки зо складного ножика.'' Чуб. II. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).&lt;section end=&quot;черенки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп&quot; /&gt;'''Че́реп, па,''' ''м.'' 1) Черепъ. Грин. I. 220. ''Вимовляю з голови, з черепа.'' ЕЗ. V. 105. ''До мізку череп розбиває.'' Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.&lt;section end=&quot;череп&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепанька&quot; /&gt;'''Черепа́нька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черепаня|черепаня]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черепанька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепаня&quot; /&gt;'''Черепа́ня, ні,''' ''ж.'' Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Желех. Вх. Зн. 80. Ум. '''Черепа́нька'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черепаня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепаха&quot; /&gt;'''Черепа́ха, хи,''' ''ж.'' 1) Черепаха. Чуб. I. 66. ''Швидкий, як черепаха.'' Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. I. 36.&lt;section end=&quot;черепаха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепашеня&quot; /&gt;'''Черепашеня́, ня́ти,''' ''с.'' Дѣтенышъ черепахи. Мил. М. 30.&lt;section end=&quot;черепашеня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепашка&quot; /&gt;'''Черепа́шка, ки,''' ''ж.'' Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. ''Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками.'' Левиц. I. 63.&lt;section end=&quot;черепашка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепинка&quot; /&gt;'''Черепи́нка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черепок|Черепочок]]'''. Грин. III. 365. Г. Барв. 365.&lt;section end=&quot;черепинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепиця&quot; /&gt;'''Черепи́ця, ці,''' ''ж.'' У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставять подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.&lt;section end=&quot;черепиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепок&quot; /&gt;'''Черепо́к, пка́,''' ''м.'' 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. ''Дарма, що в черепку, аби куриця жарена.'' Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Константиногр. у. Ум. '''Черепо́чок'''. Чуб. V. 1123.&lt;section end=&quot;черепок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепушечка&quot; /&gt;'''Черепу́шечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черепушка|черепушка]]'''.&lt;section end=&quot;черепушечка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепушка&quot; /&gt;'''Черепу́шка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черепинка|Черепинка]]'''. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437. 2) Шутливо: рюмка. 3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. '''Черепу́шечка'''. ''Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.'' Рк. Макс.&lt;section end=&quot;черепушка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черепча&quot; /&gt;'''Черепча́, чі,''' ''ж.'' Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.&lt;section end=&quot;черепча&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'я&quot; /&gt;'''Чере́п'я, п'я,''' ''с. соб.'' Черепки. Радом. у. ''Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось.'' Г. Барв. 203.&lt;section end=&quot;череп'я&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'яний&quot; /&gt;'''Череп'я́ний, а, е.''' 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. ''Зайчик череп'яний.'' МВ. II. 31. ''Глечик череп'яний.'' К. Псал. 3. 2) Черепичный. ''Крізь череп'яну стелю спустили його.'' Єв. Л. V. 19.&lt;section end=&quot;череп'яний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череп'янка&quot; /&gt;'''Череп'я́нка, ки,''' ''ж.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/черепок|Черепок]]'''. ''В череп'янці ладанцю роспустили.'' ЗОЮР. II. 284. 2) Глиняная курительная трубка. Желех.&lt;section end=&quot;череп'янка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черес&quot; /&gt;'''Че́рес, са,''' ''м.'' Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 14. ''Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці.'' Нп. ''Мав грошей два череси.'' Рудч. Чп. 123. Ум. '''Чересо́к'''. ''Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати.'' ЗОЮР. I. 206.&lt;section end=&quot;черес&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чересло&quot; /&gt;'''Чересло́, ла́,''' ''с.'' 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. Чресла. ''Я тебе'' (ураз) ''вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю.'' Мил. М. 84.&lt;section end=&quot;чересло&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чересок&quot; /&gt;'''Чересо́к, ска,''' ''м.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черес|черес]]'''.&lt;section end=&quot;чересок&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черет&quot; /&gt;'''Чере́т, ту,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/очерет|Очерет]]'''. Мил. М. 69. ''Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому'' (сінечки) ''приплету з високого дерева черету.'' Мет. 121.&lt;section end=&quot;черет&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черетка&quot; /&gt;'''Чере́тка, ки,''' ''ж.'' Стебель конопли? Ум. '''Чере́точка'''. ''Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила.'' Чуб. V. 749.&lt;section end=&quot;черетка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черетниця&quot; /&gt;'''Чере́тниця, ці,''' ''ж.'' Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. I. 20.&lt;section end=&quot;черетниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;череха&quot; /&gt;'''Чере́ха, хи,''' ''ж.'' Шпанская вишня, Prunus Duracina. Желех. Шух. I. 109.&lt;section end=&quot;череха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черець&quot; /&gt;'''Че́рець, рцю,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 2—4]]'''. МУЕ. I. 175. ''Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю.'' Чуб. V. 675. Ум. '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|Черчик]]'''.&lt;section end=&quot;черець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешенька&quot; /&gt;'''Чере́шенька, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черешня|черешня]]'''.&lt;section end=&quot;черешенька&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешина&quot; /&gt;'''Череши́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черешнина|Черешнина]]'''. ''Заміст крижа уткнули в головах черешину.'' Чуб. II. 473. Ум. '''Череши́нка'''. Чуб. II. 474.&lt;section end=&quot;черешина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешневий&quot; /&gt;'''Чере́шневий, а, е.''' Черешневый. ''Черешневий садочок.'' Левиц. I. 83.&lt;section end=&quot;черешневий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешник&quot; /&gt;'''Черешни́к, ка,''' ''м.'' Черешневая заросль. ''Цвинтар заріс черешником.'' МВ. I. 106.&lt;section end=&quot;черешник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешнина&quot; /&gt;'''Черешни́на, ни,''' ''ж.'' Одно дерево черешни. ''Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш?'' Чуб. V. 202.&lt;section end=&quot;черешнина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешня&quot; /&gt;'''Чере́шня, ні,''' ''ж.'' Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. I. 132. ''Зеленіють по''&lt;section end=&quot;черешня&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>becn3gafqayp3dpy7qwpju8hd2t8o47</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/971</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221582</id>
    <revision>
      <id>465585</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:44:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9037" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черешня&quot; /&gt;''садочку черешні та вишні.'' Шевч. 69. Ум. '''Чере́шенька'''. Мет. 12.&lt;section end=&quot;черешня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешняк&quot; /&gt;'''Черешня́к, ку́,''' ''м.'' Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чупкар|Чупкар]]'''.&lt;section end=&quot;черешняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешнянка&quot; /&gt;'''Черешня́нка, ки,''' ''ж.'' Родъ кушанья изъ черешневыхъ ягодъ. ''Черешнінка або ягодінка вариться з черешневих ягід і заправляється молоком або сметаною.'' МУЕ. I. 101.&lt;section end=&quot;черешнянка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешняр&quot; /&gt;'''Черешня́р, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черешняк|Черешняк]]'''. Вх. Уг. 275.&lt;section end=&quot;черешняр&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черити&quot; /&gt;'''Чери́ти, рю, риш,''' ''гл.'' Облупливать кору. Угор.&lt;section end=&quot;черити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черичка&quot; /&gt;'''Чери́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чирка|Чирка 1]]'''. ''Коло кринички плавають черички.'' Чуб. III. 427.&lt;section end=&quot;черичка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черідка&quot; /&gt;'''Чері́дка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/череда|череда]]'''. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. ''Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи.'' Грин. II. 292.&lt;section end=&quot;черідка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черінь&quot; /&gt;'''Чері́нь, ня,''' ''м.'' и ''ж.'' 1) Подъ печи. Рудч. Ск. I. 134. ''Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь....'' Мнж. 117. 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между '''[[Словарь української мови (1924)/комін|коміном]]''' и стѣной). Вас. 194. ''Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло.'' Козелец. у. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. Вас. 180. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. ''Надибала цілу черінь грибів.'' Борз. у. 5) '''Черіне́м сі́ли'''. Въ кружокъ сѣли? Ном. № 14030. ''Чумаки сіли черінем полуднати.'' (К. П. Михальчукъ).&lt;section end=&quot;черінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черк (I)&quot; /&gt;'''I. Черк,''' ''меж.'' 1) Выражаетъ движеніе рѣжущаго орудія. ''Підняв косу та черк себе!'' МВ. 2) Выражаетъ ударъ, хвать! ''З сим словом черк його в пику!'' Кв. 3) Выражаетъ хватаніе, хвать! (Собака) ''кабана черк за ногу і покусала.'' О. 1862. IV. 83. 4) Чмокъ. ''Венера зараз одгадала, що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк!'' Котл. Ен. 5) Выражаетъ быстрое движеніе, напр. скачекъ. ''А я меж старі верби та скоком на пеньок, а з пенька черк на вербу.'' МВ. (КС. 1902. X. 154).&lt;section end=&quot;черк (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черк (II)&quot; /&gt;'''II. Черк, ку,''' ''м.'' Мигъ. Встрѣчено у{{errata|.|}} М. Вовчка: ''Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися.'' МВ. III. 12.&lt;section end=&quot;черк (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкавка&quot; /&gt;'''Черкавка, ки,''' ''ж.'' Погремушка, трещетка. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкавка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкасевий&quot; /&gt;'''Черкасе́вий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/черкасиновий|Черкасиновий]]'''. ''Черкасева корсетка.'' Г. Барв. 206.&lt;section end=&quot;черкасевий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкасин&quot; /&gt;'''Черкаси́н, ну,''' ''м.'' Родъ бумажной сѣрой ткани, употребляемой для одежды. ''Привіз їй.... на корсет черкасину.'' Г. Барв. 204.&lt;section end=&quot;черкасин&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкасиновий&quot; /&gt;'''Черкаси́новий, а, е.''' Сшитый изъ '''[[Словарь української мови (1924)/черкасин|черкасину]]'''. Харьк. ''Корсет черкасиновий.'' Г. Барв. 205.&lt;section end=&quot;черкасиновий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкати&quot; /&gt;'''Черка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Проводить черту, чертить. ''Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.'' Чуб. I. 109. 2) Писать. ''Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.'' МВ. II. 204. 3) Бить (огнивомъ). ''Кресалом черкає.'' О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. ''Не найшов дверей та й черкає: „Шо воно за чорт там?“'' Мил. М. 5. 5) Выпивать. ''Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає.'' Шевч. 155. ''Прогуляє; кажуть, черкає добре.'' Мир. Пов. II. 44. 6) = '''[[Словарь української мови (1924)/черчати|Черчати]]'''. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкатися&quot; /&gt;'''Черка́тися, ка́юся, єшся,''' ''гл.'' Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. ''Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається.'' Кв. ''Її плече черкалося з його плечем.'' Мир. Пов. I. 151.&lt;section end=&quot;черкатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкач&quot; /&gt;'''Черка́ч, ча,''' ''м.'' Пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкач&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкес&quot; /&gt;'''Черке́с, са,''' ''м.'' 1) Черкесъ. Грин. III. 603. ''І всі черкеси в табуни летучих коней попускали.'' Мкр. Г. 30. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/чемериця|Чемериця]],''' Veratrum album L. Мил. М. 106.&lt;section end=&quot;черкес&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкеска&quot; /&gt;'''Черке́ска, ки,''' ''ж.'' 1) Черкешенка. ''Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з ними не сунула.'' Мкр. Г. 19 2) Родъ одежды верхней: черкеска. ''З вильотами черкеска.'' Стор. II. 164.&lt;section end=&quot;черкеска&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкеський&quot; /&gt;'''Черке́ський, а, е.''' Черкесскій. ''Черкеська старшина.'' Мкр. Г. 16.&lt;section end=&quot;черкеський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкітка&quot; /&gt;'''Черкітка, ки,''' ''ж.'' 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкітка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкнути&quot; /&gt;'''Черкну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черкати|черкати]]'''. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. ''Черкнув раз пером та й уже.'' 2) Рѣзнуть. ''Черкнув ножем, — так кров і бризнула.'' Харьк. 3) Выпить сразу. ''Черкнув чарку, утерся й пішов.'' Харьк. 4) Побѣжать, броситься. ''А я черкну як ластівка та до перелазу.'' Щог. В. 21. ''Черкнув із неба, аж курить.'' Котл. Ен. I. 28. 5) Ударить. ''Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре.'' Г. Барв. 406. 6) Бросить, швырнуть. ''Так черкнув ним'' (хлопцем) ''об землю, що аж''&lt;section end=&quot;черкнути&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>apfioyfzlfbxxeaw79dm4kt4dbtr7ou</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465586</id>
      <parentid>465585</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:46:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9069" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черешня&quot; /&gt;''садочку черешні та вишні.'' Шевч. 69. Ум. '''Чере́шенька'''. Мет. 12.&lt;section end=&quot;черешня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешняк&quot; /&gt;'''Черешня́к, ку́,''' ''м.'' Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чупкар|Чупкар]]'''.&lt;section end=&quot;черешняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешнянка&quot; /&gt;'''Черешня́нка, ки,''' ''ж.'' Родъ кушанья изъ черешневыхъ ягодъ. ''Черешнінка або ягодінка вариться з черешневих ягід і заправляється молоком або сметаною.'' МУЕ. I. 101.&lt;section end=&quot;черешнянка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черешняр&quot; /&gt;'''Черешня́р, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черешняк|Черешняк]]'''. Вх. Уг. 275.&lt;section end=&quot;черешняр&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черити&quot; /&gt;'''Чери́ти, рю, риш,''' ''гл.'' Облупливать кору. Угор.&lt;section end=&quot;черити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черичка&quot; /&gt;'''Чери́чка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чирка|Чирка 1]]'''. ''Коло кринички плавають черички.'' Чуб. III. 427.&lt;section end=&quot;черичка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черідка&quot; /&gt;'''Чері́дка, ки,''' ''ж.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/череда|череда]]'''. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. ''Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи.'' Грин. II. 292.&lt;section end=&quot;черідка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черінь&quot; /&gt;'''Чері́нь, ня,''' ''м.'' и ''ж.'' 1) Подъ печи. Рудч. Ск. I. 134. ''Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь....'' Мнж. 117. 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между '''[[Словарь української мови (1924)/комін|коміном]]''' и стѣной). Вас. 194. ''Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло.'' Козелец. у. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. Вас. 180. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. ''Надибала цілу черінь грибів.'' Борз. у. 5) '''Черіне́м сі́ли'''. Въ кружокъ сѣли? Ном. № 14030. ''Чумаки сіли черінем полуднати.'' (К. П. Михальчукъ).&lt;section end=&quot;черінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черк (I)&quot; /&gt;'''I. Черк,''' ''меж.'' 1) Выражаетъ движеніе рѣжущаго орудія. ''Підняв косу та черк себе!'' МВ. 2) Выражаетъ ударъ, хвать! ''З сим словом черк його в пику!'' Кв. 3) Выражаетъ хватаніе, хвать! (Собака) ''кабана черк за ногу і покусала.'' О. 1862. IV. 83. 4) Чмокъ. ''Венера зараз одгадала, що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк!'' Котл. Ен. 5) Выражаетъ быстрое движеніе, напр. скачекъ. ''А я меж старі верби та скоком на пеньок, а з пенька черк на вербу.'' МВ. (КС. 1902. X. 154).&lt;section end=&quot;черк (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черк (II)&quot; /&gt;'''II. Черк, ку,''' ''м.'' Мигъ. Встрѣчено у{{errata|.|}} М. Вовчка: ''Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися.'' МВ. III. 12.&lt;section end=&quot;черк (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкавка&quot; /&gt;'''Черкавка, ки,''' ''ж.'' Погремушка, трещетка. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкавка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкасевий&quot; /&gt;'''Черкасе́вий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/черкасиновий|Черкасиновий]]'''. ''Черкасева корсетка.'' Г. Барв. 206.&lt;section end=&quot;черкасевий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкасин&quot; /&gt;'''Черкаси́н, ну,''' ''м.'' Родъ бумажной сѣрой ткани, употребляемой для одежды. ''Привіз їй.... на корсет черкасину.'' Г. Барв. 204.&lt;section end=&quot;черкасин&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкасиновий&quot; /&gt;'''Черкаси́новий, а, е.''' Сшитый изъ '''[[Словарь української мови (1924)/черкасин|черкасину]]'''. Харьк. ''Корсет черкасиновий.'' Г. Барв. 205.&lt;section end=&quot;черкасиновий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкати&quot; /&gt;'''Черка́ти, ка́ю, єш,''' ''гл.'' 1) Проводить черту, чертить. ''Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.'' Чуб. I. 109. 2) Писать. ''Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.'' МВ. II. 204. 3) Бить (огнивомъ). ''Кресалом черкає.'' О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. ''Не найшов дверей та й черкає: „Шо воно за чорт там?“'' Мил. М. 5. 5) Выпивать. ''Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає.'' Шевч. 155. ''Прогуляє; кажуть, черкає добре.'' Мир. Пов. II. 44. 6) = '''[[Словарь української мови (1924)/черчати|Черчати]]'''. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкатися&quot; /&gt;'''Черка́тися, ка́юся, єшся,''' ''гл.'' Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. ''Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається.'' Кв. ''Її плече черкалося з його плечем.'' Мир. Пов. I. 151.&lt;section end=&quot;черкатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкач&quot; /&gt;'''Черка́ч, ча,''' ''м.'' Пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкач&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкес&quot; /&gt;'''Черке́с, са,''' ''м.'' 1) Черкесъ. Грин. III. 603. ''І всі черкеси в табуни летучих коней попускали.'' Мкр. Г. 30. 2) = '''[[Словарь української мови (1924)/чемериця|Чемериця]],''' Veratrum album L. Мил. М. 106.&lt;section end=&quot;черкес&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкеска&quot; /&gt;'''Черке́ска, ки,''' ''ж.'' 1) Черкешенка. ''Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з ними не сунула.'' Мкр. Г. 19 2) Родъ одежды верхней: черкеска. ''З вильотами черкеска.'' Стор. II. 164.&lt;section end=&quot;черкеска&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкеський&quot; /&gt;'''Черке́ський, а, е.''' Черкесскій. ''Черкеська старшина.'' Мкр. Г. 16.&lt;section end=&quot;черкеський&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкітка&quot; /&gt;'''Черкітка, ки,''' ''ж.'' 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черкітка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкнути&quot; /&gt;'''Черкну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черкати|черкати]]'''. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. ''Черкнув раз пером та й уже.'' 2) Рѣзнуть. ''Черкнув ножем, — так кров і бризнула.'' Харьк. 3) Выпить сразу. ''Черкнув чарку, утерся й пішов.'' Харьк. 4) Побѣжать, броситься. ''А я черкну як ластівка та до перелазу.'' Щог. В. 21. ''Черкнув із неба, аж курить.'' Котл. Ен. I. 28. 5) Ударить. ''Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре.'' Г. Барв. 406. 6) Бросить, швырнуть. ''Так черкнув ним'' (хлопцем) ''об землю, що аж''&lt;section end=&quot;черкнути&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>g8rurg59220aw60c8p1tzoen8v65ioa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/972</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221583</id>
    <revision>
      <id>465587</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:46:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10339" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черкнути&quot; /&gt;''загуло.'' Св. Л. 224. ''Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука.'' МВ. (КС. 1902. X. 155).&lt;section end=&quot;черкнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкнутися&quot; /&gt;'''Черкну́тися, ну́ся, не́шся,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черкатися|черкатися]]'''. ''Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби.'' Левиц. ПЙО. I. 372. ''Нехай йому так легенько икнеться, як павине пір'я об воду черкнеться.'' Ном. № 11612.&lt;section end=&quot;черкнутися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черконути&quot; /&gt;'''Черкону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' То-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/черкнути|черкнути]]''', но съ большей силой. ''Як підскаче та черконе шаблею!'' Рудч. Ск. II. 77.&lt;section end=&quot;черконути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкоти&quot; /&gt;'''Черко́ти, ко́т,''' ''ж. мн.'' Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ. Гол. Од. 80.&lt;section end=&quot;черкоти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черлений&quot; /&gt;'''Черле́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червений|Червений]]'''. Шух. I. 152, 124, 98. ''А сам'' (опришок) ''такий черлений.'' Федьк.&lt;section end=&quot;черлений&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черлениця&quot; /&gt;'''Черлени́ця, ці,''' ''ж.'' ? ''Закувала зозуленька ой під черленицев.'' Гол. I. 161.&lt;section end=&quot;черлениця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернетка&quot; /&gt;'''Чернетка, ки,''' ''ж.'' '''Пла́хта-черне́тка'''. '''[[Словарь української мови (1924)/плахта|Плахта]]''' чернаго цвѣта.&lt;section end=&quot;чернетка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернецтво&quot; /&gt;'''Черне́цтво, ва,''' ''с.'' 1) Монашество. 2) Соб. монахи. К. ПС. 119.&lt;section end=&quot;чернецтво&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернець&quot; /&gt;'''Черне́ць''', ''род. п.'' '''черця́, ченця́,''' ''мн.'' '''ченці́'''. 1) Монахъ. Ном. № 13445. ''Чорт не плаче, коли чернець скаче.'' Ном. ''Ченці, попи і крутопопи.'' Котл. Ен. III. 42. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ „города“ при игрѣ въ '''[[Словарь української мови (1924)/скраколь|скраклі́]]'''. КС. 1887. VII. 477. 3) Раст. Actaea spicata L. ЗЮЗО. I. 109. 4) '''Мі́сяць-черне́ць'''. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. ''Як прийде місяць-чернець, то буде й світові конець.'' Мнж. 156. Ум. '''Че́нчик'''. К. ЧР. 84. '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|Че́рчик]]'''.&lt;section end=&quot;чернець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернецький&quot; /&gt;'''Черне́цький, а, е.''' Монашескій. ''Чернецький хліб по козацькій іззіж.'' Ном. № 13353.&lt;section end=&quot;чернецький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернечий&quot; /&gt;'''Черне́чий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернецький|Чернецький]]'''. ''Чернеча злоба до гроба.'' Ном. № 202. ''Надів на себе рясу чернечу.'' Рудч. Ск. II. 148.&lt;section end=&quot;чернечий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернеччина&quot; /&gt;'''Черне́ччина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернещина|Чернещина]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чернеччина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернещина&quot; /&gt;'''Черне́щина, ни,''' ''ж.'' Монастырскія помѣстья.&lt;section end=&quot;чернещина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернило&quot; /&gt;'''Черни́ло, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чорнило|Чорнило]]'''. ''Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише.'' Ном. № 6086.&lt;section end=&quot;чернило&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернити&quot; /&gt;'''Черни́ти, ню́, ниш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чорнити|Чорни́ти]]'''. ''Ти, негідний сину, черниш мою дитину.'' Чуб. V. 70.&lt;section end=&quot;чернити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черниця&quot; /&gt;'''Черни́ця, ці,''' ''ж.'' 1) Монахиня. ''Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці.'' Нп. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. ''Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці.'' Чуб. V. 168. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/ожина|Ожина]]''', Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. '''Черни́чка, черни́ченька'''. Чуб. I. 150.&lt;section end=&quot;черниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черничити&quot; /&gt;'''Черни́чити, чу, чиш,''' ''гл.'' 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью ''Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.'' Мкр. Н. 30.&lt;section end=&quot;черничити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черничка&quot; /&gt;'''Черни́чка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черниця|черниця]]'''.&lt;section end=&quot;черничка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черніт&quot; /&gt;'''Черні́т, ту,''' ''м.'' Черная шерстяная пряжа.&lt;section end=&quot;черніт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернітка&quot; /&gt;'''Черні́тка, ки,''' ''ж.'' '''Плахта-чернітка''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернетка|Чернетка]]'''. Ум. '''Черні́точка'''. ''В неї плахта черніточка, сама як квіточка.'' Чуб. V. 600.&lt;section end=&quot;чернітка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернобіль&quot; /&gt;'''Черно́біль, лю,''' ''м.'' Раст. Gentiana carpatica. Шух. I. 21.&lt;section end=&quot;чернобіль&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернобривець&quot; /&gt;'''Чернобри́вець, вця,''' ''м.'' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/чорнобривець|Чорнобривець]]''' и пр.&lt;section end=&quot;чернобривець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернуля&quot; /&gt;'''Черну́ля, лі,''' ''ж.'' Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чернуля&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернушечка&quot; /&gt;'''Черну́шечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чернушка|чернушка]]'''.&lt;section end=&quot;чернушечка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернушка&quot; /&gt;'''Черну́шка, ки,''' ''ж.'' 1) Раст.: a) Nigella sativa L. ЗЮЗО. I. 129. б) — '''ди́ка'''. Nigella arvensis L. ЗЮЗО. I. 129. 2) Монахиня. 3) Кличка коровы. Kolb. I. 65. Ум. '''Черну́шечка'''. ''Що й у Київі да в манастирі.... там жила-була собі чернушечка.'' Чуб. V. 1167.&lt;section end=&quot;чернушка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернь&quot; /&gt;'''Чернь, ні,''' ''ж.'' 1) Черный цвѣтъ, черная одежда. ''Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити'' Грин. III. 376. 2) Черныя нитки. ''Я тебе, біле, черню потчу.'' Чуб. V. 489. 3) Чернь, простой народъ. ''Утверди, Боже, люду царського, народу християнського, війська Запорозького, Донського, з сією черню Дніпровою, низовою, на многая літа, до конця віка.'' АД. I. 220.&lt;section end=&quot;чернь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черня&quot; /&gt;'''Черня́, ні,''' ''ж.'' Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.&lt;section end=&quot;черня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернява&quot; /&gt;'''Че́рнява, ви,''' ''ж.'' Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чернява&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернядка&quot; /&gt;'''Черня́дка, ки,''' ''ж.'' '—'''[[Словарь української мови (1924)/плахта|плахта]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернітка|Чернітка]]'''. Вас. 170.&lt;section end=&quot;чернядка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпак&quot; /&gt;'''Черпа́к, ка́,''' ''м.'' 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. I. 250, 251. ''Ось черпак з водою.'' Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія '''ризей''' (см. '''[[Словарь української мови (1924)/ризи|ризи]]'''). Шух. I.&lt;section end=&quot;черпак&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sp5oo5zl4n8u6hxegbn1fm4abyu4bfb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465588</id>
      <parentid>465587</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:50:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10368" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черкнути&quot; /&gt;''загуло.'' Св. Л. 224. ''Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука.'' МВ. (КС. 1902. X. 155).&lt;section end=&quot;черкнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкнутися&quot; /&gt;'''Черкну́тися, ну́ся, не́шся,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черкатися|черкатися]]'''. ''Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби.'' Левиц. ПЙО. I. 372. ''Нехай йому так легенько икнеться, як павине пір'я об воду черкнеться.'' Ном. № 11612.&lt;section end=&quot;черкнутися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черконути&quot; /&gt;'''Черкону́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' То-же, что и '''[[Словарь української мови (1924)/черкнути|черкнути]]''', но съ большей силой. ''Як підскаче та черконе шаблею!'' Рудч. Ск. II. 77.&lt;section end=&quot;черконути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черкоти&quot; /&gt;'''Черко́ти, ко́т,''' ''ж. мн.'' Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ. Гол. Од. 80.&lt;section end=&quot;черкоти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черлений&quot; /&gt;'''Черле́ний, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червений|Червений]]'''. Шух. I. 152, 124, 98. ''А сам'' (опришок) ''такий черлений.'' Федьк.&lt;section end=&quot;черлений&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черлениця&quot; /&gt;'''Черлени́ця, ці,''' ''ж.''? ''Закувала зозуленька ой під черленицев.'' Гол. I. 161.&lt;section end=&quot;черлениця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернетка&quot; /&gt;'''Чернетка, ки,''' ''ж.'' '''Пла́хта-черне́тка'''. '''[[Словарь української мови (1924)/плахта|Плахта]]''' чернаго цвѣта.&lt;section end=&quot;чернетка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернецтво&quot; /&gt;'''Черне́цтво, ва,''' ''с.'' 1) Монашество. 2) Соб. монахи. К. ПС. 119.&lt;section end=&quot;чернецтво&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернець&quot; /&gt;'''Черне́ць''', ''род. п.'' '''черця́, ченця́,''' ''мн.'' '''ченці́'''. 1) Монахъ. Ном. № 13445. ''Чорт не плаче, коли чернець скаче.'' Ном. ''Ченці, попи і крутопопи.'' Котл. Ен. III. 42. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ „города“ при игрѣ въ '''[[Словарь української мови (1924)/скраколь|скраклі́]]'''. КС. 1887. VII. 477. 3) Раст. Actaea spicata L. ЗЮЗО. I. 109. 4) '''Мі́сяць-черне́ць'''. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. ''Як прийде місяць-чернець, то буде й світові конець.'' Мнж. 156. Ум. '''Че́нчик'''. К. ЧР. 84. '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|Че́рчик]]'''.&lt;section end=&quot;чернець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернецький&quot; /&gt;'''Черне́цький, а, е.''' Монашескій. ''Чернецький хліб по козацькій іззіж.'' Ном. № 13353.&lt;section end=&quot;чернецький&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернечий&quot; /&gt;'''Черне́чий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернецький|Чернецький]]'''. ''Чернеча злоба до гроба.'' Ном. № 202. ''Надів на себе рясу чернечу.'' Рудч. Ск. II. 148.&lt;section end=&quot;чернечий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернеччина&quot; /&gt;'''Черне́ччина, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернещина|Чернещина]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чернеччина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернещина&quot; /&gt;'''Черне́щина, ни,''' ''ж.'' Монастырскія помѣстья.&lt;section end=&quot;чернещина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернило&quot; /&gt;'''Черни́ло, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чорнило|Чорнило]]'''. ''Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише.'' Ном. № 6086.&lt;section end=&quot;чернило&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернити&quot; /&gt;'''Черни́ти, ню́, ниш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чорнити|Чорни́ти]]'''. ''Ти, негідний сину, черниш мою дитину.'' Чуб. V. 70.&lt;section end=&quot;чернити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черниця&quot; /&gt;'''Черни́ця, ці,''' ''ж.'' 1) Монахиня. ''Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці.'' Нп. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. ''Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці.'' Чуб. V. 168. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/ожина|Ожина]]''', Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. '''Черни́чка, черни́ченька'''. Чуб. I. 150.&lt;section end=&quot;черниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черничити&quot; /&gt;'''Черни́чити, чу, чиш,''' ''гл.'' 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью ''Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.'' Мкр. Н. 30.&lt;section end=&quot;черничити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черничка&quot; /&gt;'''Черни́чка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черниця|черниця]]'''.&lt;section end=&quot;черничка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черніт&quot; /&gt;'''Черні́т, ту,''' ''м.'' Черная шерстяная пряжа.&lt;section end=&quot;черніт&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернітка&quot; /&gt;'''Черні́тка, ки,''' ''ж.'' '''Плахта-чернітка''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернетка|Чернетка]]'''. Ум. '''Черні́точка'''. ''В неї плахта черніточка, сама як квіточка.'' Чуб. V. 600.&lt;section end=&quot;чернітка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернобіль&quot; /&gt;'''Черно́біль, лю,''' ''м.'' Раст. Gentiana carpatica. Шух. I. 21.&lt;section end=&quot;чернобіль&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернобривець&quot; /&gt;'''Чернобри́вець, вця,''' ''м.'' и пр. = '''[[Словарь української мови (1924)/чорнобривець|Чорнобривець]]''' и пр.&lt;section end=&quot;чернобривець&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернуля&quot; /&gt;'''Черну́ля, лі,''' ''ж.'' Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чернуля&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернушечка&quot; /&gt;'''Черну́шечка, ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чернушка|чернушка]]'''.&lt;section end=&quot;чернушечка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернушка&quot; /&gt;'''Черну́шка, ки,''' ''ж.'' 1) Раст.: a) Nigella sativa L. ЗЮЗО. I. 129. б) — '''ди́ка'''. Nigella arvensis L. ЗЮЗО. I. 129. 2) Монахиня. 3) Кличка коровы. Kolb. I. 65. Ум. '''Черну́шечка'''. ''Що й у Київі да в манастирі.... там жила-була собі чернушечка.'' Чуб. V. 1167.&lt;section end=&quot;чернушка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернь&quot; /&gt;'''Чернь, ні,''' ''ж.'' 1) Черный цвѣтъ, черная одежда. ''Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити'' Грин. III. 376. 2) Черныя нитки. ''Я тебе, біле, черню потчу.'' Чуб. V. 489. 3) Чернь, простой народъ. ''Утверди, Боже, люду царського, народу християнського, війська Запорозького, Донського, з сією черню Дніпровою, низовою, на многая літа, до конця віка.'' АД. I. 220.&lt;section end=&quot;чернь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черня&quot; /&gt;'''Черня́, ні,''' ''ж.'' Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.&lt;section end=&quot;черня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернява&quot; /&gt;'''Че́рнява, ви,''' ''ж.'' Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чернява&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чернядка&quot; /&gt;'''Черня́дка, ки,''' ''ж.'' — '''[[Словарь української мови (1924)/плахта|плахта]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чернітка|Чернітка]]'''. Вас. 170.&lt;section end=&quot;чернядка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпак&quot; /&gt;'''Черпа́к, ка́,''' ''м.'' 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. I. 250, 251. ''Ось черпак з водою.'' Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія '''ризей''' (см. '''[[Словарь української мови (1924)/ризи|ризи]]'''). Шух. I.&lt;section end=&quot;черпак&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cx6x85vybo5xfjrm8m43dnfpeq51zvi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/973</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221584</id>
    <revision>
      <id>465589</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:52:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11358" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черпак&quot; /&gt;179. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/фатка|Фатка]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/хватка|Хватка]]'''. Вх. Пч. II. 23. Подобный-же, но нѣсколько отлично устроенный рыболовный снарядъ. Вх. Пч. II. 24.&lt;section end=&quot;черпак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпаковий&quot; /&gt;'''Черпако́вий, а, е.''' Относящійся къ '''[[Словарь української мови (1924)/черпак|черпаку]]'''. '''Черпако́ва хва́тка'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хватка|Хватка]]'''. Браун. 14, 15.&lt;section end=&quot;черпаковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпати&quot; /&gt;'''Черпа́ти, па́ю, єш,''' ''гл.'' Черпать.&lt;section end=&quot;черпати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпіта&quot; /&gt;'''Черпі́та, ти,''' ''ж.'' Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. См. '''[[Словарь української мови (1924)/черпітиха|Черпітиха]]''' и '''[[Словарь української мови (1924)/чорпіта|чорпіта]]'''.&lt;section end=&quot;черпіта&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпітиха&quot; /&gt;'''Черпі́тиха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черпіта|Черпіта]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черпітиха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черсак&quot; /&gt;'''Черса́к, ка́,''' ''м.'' 1) Раст. a) Dipsacus laciniatus. Шух. I. 21. б) мн. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111. 2) Горшокъ. Шух. I. 101.&lt;section end=&quot;черсак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черсати&quot; /&gt;'''Черса́ти, са́ю, єш,''' сов. в. '''че́рснути, ну, неш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чухати|Чухати]], чухну́ти'''. Вх. Зн. 80. 2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ. Вх. Зн. 80. 3) Бѣжать, побѣжать (См. '''[[Словарь української мови (1924)/чухрати|Чухрати]]'''). Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черсати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черствак&quot; /&gt;'''Черства́к, ка́,''' ''м.'' Родъ гриба, повидимому Boletus edulis. Вх. Уг. 275.&lt;section end=&quot;черствак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черствий&quot; /&gt;'''Черстви́й, а́, е́.''' Черствый. ''Хліб такий черствий, шо й не вгризеш.'' Харьк.&lt;section end=&quot;черствий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черствіти&quot; /&gt;'''Че́рствіти, вію, єш,''' ''гл.'' Черствѣть. ''Хліб черствіє.'' Дещо.&lt;section end=&quot;черствіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертежник&quot; /&gt;'''Чертежник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чертіж|Чертіж]]'''. Вх. Зн. 80, 88.&lt;section end=&quot;чертежник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертец&quot; /&gt;'''Чертец(ь), тця,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чертіж|Чертіж]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чертец&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертина&quot; /&gt;'''Черти́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/очеретина|Очеретина]]'''. Ум. '''Черти́нка'''. Мил. 92.&lt;section end=&quot;чертина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертити&quot; /&gt;'''Черти́ти, чу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черкати|Черкати 4]]'''. ''Не черти, бо воза поламаєш.'' Ном. № 3501.&lt;section end=&quot;чертити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертиця&quot; /&gt;'''Черти́ця, ці,''' ''ж.'' Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чертиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертіж&quot; /&gt;'''Че́ртіж, жа,''' ''м.'' Зоол. Myoxus nitela. Желех. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чертіж&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черть!&quot; /&gt;'''Черть!''' ''меж.'', выражающее ударъ, хвать. ''Черть в писок!'' Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черть!&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черун&quot; /&gt;'''Черу́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чертіж|Чертіж]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черун&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черцьовий&quot; /&gt;'''Черцьо́вий, а, е.''' 1) Іюньскій. 2) Кошенильный. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/червчатий|Червчатий]]'''. ''Черцьовий поясочок.'' Чуб. V. 544.&lt;section end=&quot;черцьовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черч&quot; /&gt;'''Черч, чі,''' ''ж.'' Кошениль. Гол. Од. 41. См. '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець]], [[Словарь української мови (1924)/черець|черець]]'''.&lt;section end=&quot;черч&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчати&quot; /&gt;'''Черча́ти, чу, чиш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/бряжчати|Бряжчати]]'''. ''Ванц'' ( = ланц) ''черчит.'' Вх. Лем. 482. ''Черчит пінязми.'' Вх. Лем. 482. 2) Журчать. ''Вода черчит.'' Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черчати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчатий&quot; /&gt;'''Черча́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червчатий|Червчатий]]'''. ''Черчатая плахта.'' Гол. I. 53. ''Черчатий пояс.'' Гол. Од. 66.&lt;section end=&quot;черчатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчатка&quot; /&gt;'''Черча́тка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червчатка|Червчатка]]'''. Ум. '''Черча́точка'''.&lt;section end=&quot;черчатка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчеть&quot; /&gt;'''Че́рчеть, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черч|Черч]]'''. Шух. I. 152.&lt;section end=&quot;черчеть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчик&quot; /&gt;'''Че́рчик, ка,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чернець|чернець]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/ченчик|Ченчик]]'''. ''Ой ти, сестро, здорова будь, а я іду в божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати.'' Чуб. V. 921. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черець|черець]]'''  3) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 5]]'''. ''Ой спала під черчиком зелененьким.'' Чуб. III. 203. 4) Рыба Phoxinus rivularis. Вх. Пч. II. 20. 5) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 4]]'''. Маркев. 141.&lt;section end=&quot;черчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчук&quot; /&gt;'''Черчу́к, ка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|Черчик 1]]'''. ''Черчук має черевички і сам черчик невеличкий. Черчук має реверенду.'' Гол. III. 349.&lt;section end=&quot;черчук&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчиковий&quot; /&gt;'''Черчиковий, а, е.''' Красный. ''Ногавиці на ньому черчикові, як той жар.'' Федьк. Пов. 79.&lt;section end=&quot;черчиковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчистий&quot; /&gt;'''Черчи́стий, а, е.''' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/червчистий|Червчистий]]'''. ''Уродив черчик черчистий.'' Мет. 233.&lt;section end=&quot;черчистий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черянка&quot; /&gt;'''Черянка, ки,''' ''ж.'' Въ выраж.: '''на черянку'''. По очереди. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черянка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черятися&quot; /&gt;'''Черятися, ряюся, єшся,''' ''гл.'' Мѣняться. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черятися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесальний&quot; /&gt;'''Чеса́льний, а, е.''' Служащій для чесанія. '''Чеса́льна щітка'''. Щетка для очистки пеньки. НВолын. у.&lt;section end=&quot;чесальний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесанний&quot; /&gt;'''Чеса́нний, а, е.''' О полотнѣ: самое лучшее и тонкое. Шух. I. 147, 259.&lt;section end=&quot;чесанний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесання&quot; /&gt;'''Чеса́ння, ня,''' ''с.'' Чесаніе. Ум. '''Чеса́ннячко'''. ''Чи жаль тобі гуляннячка, субітнього чесаннячка.'' Нп.&lt;section end=&quot;чесання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесати&quot; /&gt;'''Чеса́ти, шу́, шеш,''' ''гл.'' 1) Чесать. ''Чеше косу.'' Шевч. 19. ''Чеше, як мачуха.'' Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. ''Куди, дівчата, чешете?'' Мир. Пов. I. 144. ''Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш.'' Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. ''Явтух Рябка все знай по жижках чеше.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). ''Меч-самобієць чесав уже його військо.'' Грин. I. 187.&lt;section end=&quot;чесати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесатися&quot; /&gt;'''Чеса́тися, шу́ся, шешся,''' ''гл.'' Чесаться. ''Марусю, дусю, мийся, чешися.'' Ном. № 11261. ''Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким.'' Ном. № 1029.&lt;section end=&quot;чесатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесний&quot; /&gt;'''Че́сний, а, е.''' 1) Честный. ''Чесний не одурить.'' 2) Почтенный, уважаемый. ''Між людьми чесними зубів не продавай.'' Ном. № 12647. ''Яка в мене борода чесна і велика.'' Закр. ''Вона чесного роду.'' Стор. М. Пр. 52. ''Млин — чесна храмина.'' Ном. № 10299 3) '''Че́сний хрест.''' Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). О. 1861. V. 73. ''Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати.'' Грин. I. 4.&lt;section end=&quot;чесний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесність&quot; /&gt;'''Че́сність, ности,''' ''ж.'' Честность. ''Багатство лихо возьме, а чесність із нами.'' Грин. III. 284.&lt;section end=&quot;чесність&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесно&quot; /&gt;'''Че́сно,''' ''нар.'' 1) Честно. ''Чесно рахує, —''&lt;section end=&quot;чесно&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bn7wrfscdemt8jplb6r8mj1xpbfmcjn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465590</id>
      <parentid>465589</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:56:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11392" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;черпак&quot; /&gt;179. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/фатка|Фатка]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/хватка|Хватка]]'''. Вх. Пч. II. 23. Подобный-же, но нѣсколько отлично устроенный рыболовный снарядъ. Вх. Пч. II. 24.&lt;section end=&quot;черпак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпаковий&quot; /&gt;'''Черпако́вий, а, е.''' Относящійся къ '''[[Словарь української мови (1924)/черпак|черпаку]]'''. '''Черпако́ва хва́тка'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/хватка|Хватка]]'''. Браун. 14, 15.&lt;section end=&quot;черпаковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпати&quot; /&gt;'''Черпа́ти, па́ю, єш,''' ''гл.'' Черпать.&lt;section end=&quot;черпати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпіта&quot; /&gt;'''Черпі́та, ти,''' ''ж.'' Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. См. '''[[Словарь української мови (1924)/черпітиха|Черпітиха]]''' и '''[[Словарь української мови (1924)/чорпіта|чорпіта]]'''.&lt;section end=&quot;черпіта&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черпітиха&quot; /&gt;'''Черпі́тиха, хи,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черпіта|Черпіта]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черпітиха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черсак&quot; /&gt;'''Черса́к, ка́,''' ''м.'' 1) Раст. a) Dipsacus laciniatus. Шух. I. 21. б) мн. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111. 2) Горшокъ. Шух. I. 101.&lt;section end=&quot;черсак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черсати&quot; /&gt;'''Черса́ти, са́ю, єш,''' сов. в. '''че́рснути, ну, неш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/чухати|Чухати]], чухну́ти'''. Вх. Зн. 80. 2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ. Вх. Зн. 80. 3) Бѣжать, побѣжать (См. '''[[Словарь української мови (1924)/чухрати|Чухрати]]'''). Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черсати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черствак&quot; /&gt;'''Черства́к, ка́,''' ''м.'' Родъ гриба, повидимому Boletus edulis. Вх. Уг. 275.&lt;section end=&quot;черствак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черствий&quot; /&gt;'''Черстви́й, а́, е́.''' Черствый. ''Хліб такий черствий, шо й не вгризеш.'' Харьк.&lt;section end=&quot;черствий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черствіти&quot; /&gt;'''Че́рствіти, вію, єш,''' ''гл.'' Черствѣть. ''Хліб черствіє.'' Дещо.&lt;section end=&quot;черствіти&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертежник&quot; /&gt;'''Чертежник, ка,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чертіж|Чертіж]]'''. Вх. Зн. 80, 88.&lt;section end=&quot;чертежник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертец&quot; /&gt;'''Чертец(ь), тця,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чертіж|Чертіж]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чертец&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертина&quot; /&gt;'''Черти́на, ни,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/очеретина|Очеретина]]'''. Ум. '''Черти́нка'''. Мил. 92.&lt;section end=&quot;чертина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертити&quot; /&gt;'''Черти́ти, чу́, ти́ш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черкати|Черкати 4]]'''. ''Не черти, бо воза поламаєш.'' Ном. № 3501.&lt;section end=&quot;чертити&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертиця&quot; /&gt;'''Черти́ця, ці,''' ''ж.'' Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чертиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чертіж&quot; /&gt;'''Че́ртіж, жа,''' ''м.'' Зоол. Myoxus nitela. Желех. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;чертіж&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черть!&quot; /&gt;'''Черть!''' ''меж.'', выражающее ударъ, хвать. ''Черть в писок!'' Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черть!&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черун&quot; /&gt;'''Черу́н, на,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чертіж|Чертіж]]'''. Вх. Зн. 80.&lt;section end=&quot;черун&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черцьовий&quot; /&gt;'''Черцьо́вий, а, е.''' 1) Іюньскій. 2) Кошенильный. 3) = '''[[Словарь української мови (1924)/червчатий|Червчатий]]'''. ''Черцьовий поясочок.'' Чуб. V. 544.&lt;section end=&quot;черцьовий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черч&quot; /&gt;'''Черч, чі,''' ''ж.'' Кошениль. Гол. Од. 41. См. '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець]], [[Словарь української мови (1924)/черець|черець]]'''.&lt;section end=&quot;черч&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчати&quot; /&gt;'''Черча́ти, чу, чиш,''' ''гл.'' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/бряжчати|Бряжчати]]'''. ''Ванц'' ( = ланц) ''черчит.'' Вх. Лем. 482. ''Черчит пінязми.'' Вх. Лем. 482. 2) Журчать. ''Вода черчит.'' Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черчати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчатий&quot; /&gt;'''Черча́тий, а, е''' = '''[[Словарь української мови (1924)/червчатий|Червчатий]]'''. ''Черчатая плахта.'' Гол. I. 53. ''Черчатий пояс.'' Гол. Од. 66.&lt;section end=&quot;черчатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчатка&quot; /&gt;'''Черча́тка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/червчатка|Червчатка]]'''. Ум. '''Черча́точка'''.&lt;section end=&quot;черчатка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчеть&quot; /&gt;'''Че́рчеть, ти,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черч|Черч]]'''. Шух. I. 152.&lt;section end=&quot;черчеть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчик&quot; /&gt;'''Че́рчик, ка,''' ''м.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чернець|чернець]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/ченчик|Ченчик]]'''. ''Ой ти, сестро, здорова будь, а я іду в божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати.'' Чуб. V. 921. 2) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/черець|черець]]'''  3) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 5]]'''. ''Ой спала під черчиком зелененьким.'' Чуб. III. 203. 4) Рыба Phoxinus rivularis. Вх. Пч. II. 20. 5) = '''[[Словарь української мови (1924)/червець|Червець 4]]'''. Маркев. 141.&lt;section end=&quot;черчик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчук&quot; /&gt;'''Черчу́к, ка́,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/черчик|Черчик 1]]'''. ''Черчук має черевички і сам черчик невеличкий. Черчук має реверенду.'' Гол. III. 349.&lt;section end=&quot;черчук&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчиковий&quot; /&gt;'''Черчиковий, а, е.''' Красный. ''Ногавиці на ньому черчикові, як той жар.'' Федьк. Пов. 79.&lt;section end=&quot;черчиковий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черчистий&quot; /&gt;'''Черчи́стий, а, е.''' 1) = '''[[Словарь української мови (1924)/червчистий|Червчистий]]'''. ''Уродив черчик черчистий.'' Мет. 233.&lt;section end=&quot;черчистий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черянка&quot; /&gt;'''Черянка, ки,''' ''ж.'' Въ выраж.: '''на черянку'''. По очереди. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черянка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;черятися&quot; /&gt;'''Черятися, ряюся, єшся,''' ''гл.'' Мѣняться. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;черятися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесальний&quot; /&gt;'''Чеса́льний, а, е.''' Служащій для чесанія. '''Чеса́льна щітка'''. Щетка для очистки пеньки. НВолын. у.&lt;section end=&quot;чесальний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесанний&quot; /&gt;'''Чеса́нний, а, е.''' О полотнѣ: самое лучшее и тонкое. Шух. I. 147, 259.&lt;section end=&quot;чесанний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесання&quot; /&gt;'''Чеса́ння, ня,''' ''с.'' Чесаніе. Ум. '''Чеса́ннячко'''. ''Чи жаль тобі гуляннячка, субітнього чесаннячка.'' Нп.&lt;section end=&quot;чесання&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесати&quot; /&gt;'''Чеса́ти, шу́, шеш,''' ''гл.'' 1) Чесать. ''Чеше косу.'' Шевч. 19. ''Чеше, як мачуха.'' Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. ''Куди, дівчата, чешете?'' Мир. Пов. I. 144. ''Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш.'' Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. ''Явтух Рябка все знай по жижках чеше.'' Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). ''Меч-самобієць чесав уже його військо.'' Грин. I. 187.&lt;section end=&quot;чесати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесатися&quot; /&gt;'''Чеса́тися, шу́ся, шешся,''' ''гл.'' Чесаться. ''Марусю, дусю, мийся, чешися.'' Ном. № 11261. ''Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким.'' Ном. № 1029.&lt;section end=&quot;чесатися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесний&quot; /&gt;'''Че́сний, а, е.''' 1) Честный. ''Чесний не одурить.'' 2) Почтенный, уважаемый. ''Між людьми чесними зубів не продавай.'' Ном. № 12647. ''Яка в мене борода чесна і велика.'' Закр. ''Вона чесного роду.'' Стор. М. Пр. 52. ''Млин — чесна храмина.'' Ном. № 10299 3) '''Че́сний хрест.''' Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). О. 1861. V. 73. ''Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати.'' Грин. I. 4.&lt;section end=&quot;чесний&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесність&quot; /&gt;'''Че́сність, ности,''' ''ж.'' Честность. ''Багатство лихо возьме, а чесність із нами.'' Грин. III. 284.&lt;section end=&quot;чесність&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесно&quot; /&gt;'''Че́сно,''' ''нар.'' 1) Честно. ''Чесно рахує, —''&lt;section end=&quot;чесно&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4gjmq2c5vear5nrr2m0lzoijyqeso1j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/974</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221585</id>
    <revision>
      <id>465591</id>
      <timestamp>2022-08-25T22:57:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9345" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чесно&quot; /&gt;''чужого не хоче.'' 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. ''Народу чесно поклонивсь.'' Алв. 27. ''Батька чесно поховали.'' Г. Барв. 185.&lt;section end=&quot;чесно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеснота&quot; /&gt;'''Чесно́та, ти,''' ''ж.'' Добродѣтель. ''Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене.'' Г. Барв. 373.&lt;section end=&quot;чеснота&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеснути&quot; /&gt;'''Чесну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чесати|чесати 1]]'''. ''Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь.'' Харьк.&lt;section end=&quot;чеснути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесняк&quot; /&gt;'''Чесня́к, ка́,''' ''м.'' Честный человѣкъ. Мнж. 194.&lt;section end=&quot;чесняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;честень&quot; /&gt;'''Че́стень, ня,''' ''м.'' Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. К. Дз. 54. К. Дз. 59. ''Хто чесно привітав твій честень мармуровий?'' К. Дз. 59.&lt;section end=&quot;честень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;честь&quot; /&gt;'''Честь, ти,''' ''ж.'' Честь. ''Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я.'' Ном. № 10008. '''Я б і сказав тобі, та честь на собі́́ кладу́'''. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ. Ном. № 3582.&lt;section end=&quot;честь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеськи&quot; /&gt;'''Че́ськи,''' ''нар.'' Въ выраженіи: '''по че́ськи'''. Честью, какъ слѣдуетъ. ''Коли прийшов, вражий сину, то по чеськи сядь.'' Чуб. V. 955.&lt;section end=&quot;чеськи&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвер&quot; /&gt;'''Четвер, рга́,''' ''м.'' Четвергъ. ''У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла.'' МВ. I. 78. ''Середа нехай не трапляється наперед четверга.'' Ном. № 532. — '''жи́лавий, жи́лний'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жилавий|Жилавий]]'''.&lt;section end=&quot;четвер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверговий&quot; /&gt;'''Четверго́вий, а, е.''' Четверговый. Грин. III. 558.&lt;section end=&quot;четверговий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверень&quot; /&gt;'''Че́тверень, рня,''' ''м.'' Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.&lt;section end=&quot;четверень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверик&quot; /&gt;'''Четвери́к, ка́,''' ''м.'' Четверикъ, четверка. ''Пішов четвериком орать.'' Рудч. Ск. I. 180. Ум. '''Четверичо́к'''.&lt;section end=&quot;четверик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверинка&quot; /&gt;'''Четвери́нка, ки,''' ''ж.'' Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. ''Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте'' (вікно). Ном. № 284, стр. 298.&lt;section end=&quot;четверинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверник&quot; /&gt;'''Четверни́к, ка́,''' ''м.'' Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. См. '''[[Словарь української мови (1924)/трійник|Трійник]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/п'ятерик|п'ятерик]]''' и пр.&lt;section end=&quot;четверник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверниця&quot; /&gt;'''Четверни́ця, ці,''' ''ж.'' Четверка воловъ. Ум. '''Четверни́чка'''. ''А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою.'' Гол. II. 17.&lt;section end=&quot;четверниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверня&quot; /&gt;'''Четверня́, ні́,''' ''ж.'' Четверка. ''Пан четвернею пробіжить.'' МВ. I. 22.&lt;section end=&quot;четверня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверняк&quot; /&gt;'''Четверня́к, ку́,''' ''м.'' Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.&lt;section end=&quot;четверняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверо&quot; /&gt;'''Че́тверо,''' ''числ.'' Четверо. ''Четверо яблучок котяться.'' Ном. Заг. № 463. ''У неї вже четверо дітей.'' Харьк.&lt;section end=&quot;четверо&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертак&quot; /&gt;'''Четверта́к, ка́,''' ''м.'' 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. '''Четвертачо́к'''.&lt;section end=&quot;четвертак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертака&quot; /&gt;'''Четверта́ка, ки,''' ''ж.'' Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.&lt;section end=&quot;четвертака&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертий&quot; /&gt;'''Четве́ртий, а, е.''' Четвертый. ''Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий.'' МВ. I. 45. Ум. '''Четве́ртенький'''. ''Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте.'' АД. II. 115.&lt;section end=&quot;четвертий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертина&quot; /&gt;'''Четверти́на, ни,''' ''ж.'' 1) Четвертая{{errata|,|}} часть, четверть. '''Четверти́на са́ла'''. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. ''Доїв окрайця й сала четвертину.'' Мкр. Н. 10. 2) '''Четверти́на про́са, жи́та''' и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. ''А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить).'' Рудч. Ск. I. 89. 3) Четверть кварты. ''Четвертину горілки купи.'' Грин. I. 188. ''Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою.'' Мир. ХРВ. 195. 4) Четвертая часть дубовой болванки. Вас. 148. Ум. '''Четверти́нка'''.&lt;section end=&quot;четвертина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертувати&quot; /&gt;'''Четвертува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чвертувати|Чвертувати]]'''. Греб. 366. ''Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду.'' Стор. М. Пр. 36.&lt;section end=&quot;четвертувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверть&quot; /&gt;'''Че́тверть, ти,''' ''ж.'' 1) Четверть, четвертая часть аршина. ''На рівному було до п'яти четвертей снігу.'' О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). ''Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці.'' Грин. I. 110.&lt;section end=&quot;четверть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертяк&quot; /&gt;'''Четвертя́к, ка,''' ''м.'' Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.&lt;section end=&quot;четвертяк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверуватися&quot; /&gt;'''Четверува́тися, ру́юся, єшся,''' ''гл.'' Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міус. окр.&lt;section end=&quot;четверуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверуха&quot; /&gt;'''Четверу́ха, хи,''' ''ж.'' Мѣра поля: ¼ загона. Черниг. г.&lt;section end=&quot;четверуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвірко&quot; /&gt;'''Четві́рко,''' ''числ.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/четверо|четверо]]'''. ''Господь благословив і діточками: четвірко їх мали.'' Св. Л. 8.&lt;section end=&quot;четвірко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четен&quot; /&gt;'''Чете́н, на,''' ''м.'' Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ '''[[Словарь української мови (1924)/агел|агел]]''', загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.&lt;section end=&quot;четен&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четирня&quot; /&gt;'''Четирня́, ні́,''' ''ж.'' Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екатериносл.&lt;section end=&quot;четирня&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i3e6bgobt0ur2zod293j4e603pnid15</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465592</id>
      <parentid>465591</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T22:59:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9361" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чесно&quot; /&gt;''чужого не хоче.'' 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. ''Народу чесно поклонивсь.'' Алв. 27. ''Батька чесно поховали.'' Г. Барв. 185.&lt;section end=&quot;чесно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеснота&quot; /&gt;'''Чесно́та, ти,''' ''ж.'' Добродѣтель. ''Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене.'' Г. Барв. 373.&lt;section end=&quot;чеснота&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеснути&quot; /&gt;'''Чесну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чесати|чесати 1]]'''. ''Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь.'' Харьк.&lt;section end=&quot;чеснути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесняк&quot; /&gt;'''Чесня́к, ка́,''' ''м.'' Честный человѣкъ. Мнж. 194.&lt;section end=&quot;чесняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;честень&quot; /&gt;'''Че́стень, ня,''' ''м.'' Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. К. Дз. 54. К. Дз. 59. ''Хто чесно привітав твій честень мармуровий?'' К. Дз. 59.&lt;section end=&quot;честень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;честь&quot; /&gt;'''Честь, ти,''' ''ж.'' Честь. ''Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я.'' Ном. № 10008. '''Я б і сказав тобі, та честь на собі́́ кладу́'''. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ. Ном. № 3582.&lt;section end=&quot;честь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеськи&quot; /&gt;'''Че́ськи,''' ''нар.'' Въ выраженіи: '''по че́ськи'''. Честью, какъ слѣдуетъ. ''Коли прийшов, вражий сину, то по чеськи сядь.'' Чуб. V. 955.&lt;section end=&quot;чеськи&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвер&quot; /&gt;'''Четвер, рга́,''' ''м.'' Четвергъ. ''У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла.'' МВ. I. 78. ''Середа нехай не трапляється наперед четверга.'' Ном. № 532. — '''жи́лавий, жи́лний'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жилавий|Жилавий]]'''.&lt;section end=&quot;четвер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверговий&quot; /&gt;'''Четверго́вий, а, е.''' Четверговый. Грин. III. 558.&lt;section end=&quot;четверговий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверень&quot; /&gt;'''Че́тверень, рня,''' ''м.'' Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.&lt;section end=&quot;четверень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверик&quot; /&gt;'''Четвери́к, ка́,''' ''м.'' Четверикъ, четверка. ''Пішов четвериком орать.'' Рудч. Ск. I. 180. Ум. '''Четверичо́к'''.&lt;section end=&quot;четверик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверинка&quot; /&gt;'''Четвери́нка, ки,''' ''ж.'' Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. ''Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте'' (вікно). Ном. № 284, стр. 298.&lt;section end=&quot;четверинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверник&quot; /&gt;'''Четверни́к, ка́,''' ''м.'' Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. См. '''[[Словарь української мови (1924)/трійник|Трійник]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/п'ятерик|п'ятерик]]''' и пр.&lt;section end=&quot;четверник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверниця&quot; /&gt;'''Четверни́ця, ці,''' ''ж.'' Четверка воловъ. Ум. '''Четверни́чка'''. ''А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою.'' Гол. II. 17.&lt;section end=&quot;четверниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверня&quot; /&gt;'''Четверня́, ні́,''' ''ж.'' Четверка. ''Пан четвернею пробіжить.'' МВ. I. 22.&lt;section end=&quot;четверня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверняк&quot; /&gt;'''Четверня́к, ку́,''' ''м.'' Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.&lt;section end=&quot;четверняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверо&quot; /&gt;'''Че́тверо,''' ''числ.'' Четверо. ''Четверо яблучок котяться.'' Ном. Заг. № 463. ''У неї вже четверо дітей.'' Харьк.&lt;section end=&quot;четверо&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертак&quot; /&gt;'''Четверта́к, ка́,''' ''м.'' 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. '''Четвертачо́к'''.&lt;section end=&quot;четвертак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертака&quot; /&gt;'''Четверта́ка, ки,''' ''ж.'' Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.&lt;section end=&quot;четвертака&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертий&quot; /&gt;'''Четве́ртий, а, е.''' Четвертый. ''Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий.'' МВ. I. 45. Ум. '''Четве́ртенький'''. ''Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте.'' АД. II. 115.&lt;section end=&quot;четвертий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертина&quot; /&gt;'''Четверти́на, ни,''' ''ж.'' 1) Четвертая{{errata|,|}} часть, четверть. '''Четверти́на са́ла'''. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. ''Доїв окрайця й сала четвертину.'' Мкр. Н. 10. 2) '''Четверти́на про́са, жи́та''' и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. ''А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить).'' Рудч. Ск. I. 89. 3) Четверть кварты. ''Четвертину горілки купи.'' Грин. I. 188. ''Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою.'' Мир. ХРВ. 195. 4) Четвертая часть дубовой болванки. Вас. 148. Ум. '''Четверти́нка'''.&lt;section end=&quot;четвертина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертувати&quot; /&gt;'''Четвертува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чвертувати|Чвертувати]]'''. Греб. 366. ''Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду.'' Стор. М. Пр. 36.&lt;section end=&quot;четвертувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверть&quot; /&gt;'''Че́тверть, ти,''' ''ж.'' 1) Четверть, четвертая часть аршина. ''На рівному було до п'яти четвертей снігу.'' О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). ''Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці.'' Грин. I. 110.&lt;section end=&quot;четверть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертяк&quot; /&gt;'''Четвертя́к, ка,''' ''м.'' Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.&lt;section end=&quot;четвертяк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверуватися&quot; /&gt;'''Четверува́тися, ру́юся, єшся,''' ''гл.'' Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міус. окр.&lt;section end=&quot;четверуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверуха&quot; /&gt;'''Четверу́ха, хи,''' ''ж.'' Мѣра поля: ¼ загона. Черниг. г.&lt;section end=&quot;четверуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвірко&quot; /&gt;'''Четві́рко,''' ''числ.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/четверо|четверо]]'''. ''Господь благословив і діточками: четвірко їх мали.'' Св. Л. 8.&lt;section end=&quot;четвірко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четен&quot; /&gt;'''Чете́н, на,''' ''м.'' Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ '''[[Словарь української мови (1924)/агел|агел]]''', загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.&lt;section end=&quot;четен&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четирня&quot; /&gt;'''Четирня́, ні́,''' ''ж.'' Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екатериносл.&lt;section end=&quot;четирня&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dmabqk2z2izz7xcf6zhjeokffjst7pw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466222</id>
      <parentid>465592</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T23:59:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9366" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;чесно&quot; /&gt;''чужого не хоче.'' 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. ''Народу чесно поклонивсь.'' Алв. 27. ''Батька чесно поховали.'' Г. Барв. 185.&lt;section end=&quot;чесно&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеснота&quot; /&gt;'''Чесно́та, ти,''' ''ж.'' Добродѣтель. ''Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене.'' Г. Барв. 373.&lt;section end=&quot;чеснота&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеснути&quot; /&gt;'''Чесну́ти, ну́, не́ш,''' ''гл.'' Одн. в. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чесати|чесати 1]]'''. ''Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь.'' Харьк.&lt;section end=&quot;чеснути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чесняк&quot; /&gt;'''Чесня́к, ка́,''' ''м.'' Честный человѣкъ. Мнж. 194.&lt;section end=&quot;чесняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;честень&quot; /&gt;'''Че́стень, ня,''' ''м.'' Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. К. Дз. 54. К. Дз. 59. ''Хто чесно привітав твій честень мармуровий?'' К. Дз. 59.&lt;section end=&quot;честень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;честь&quot; /&gt;'''Честь, ти,''' ''ж.'' Честь. ''Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я.'' Ном. № 10008. '''Я б і сказав тобі, та честь на собі́́ кладу́'''. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ. Ном. № 3582.&lt;section end=&quot;честь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеськи&quot; /&gt;'''Че́ськи,''' ''нар.'' Въ выраженіи: '''по че́ськи'''. Честью, какъ слѣдуетъ. ''Коли прийшов, вражий сину, то по чеськи сядь.'' Чуб. V. 955.&lt;section end=&quot;чеськи&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвер&quot; /&gt;'''Четвер, рга́,''' ''м.'' Четвергъ. ''У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла.'' МВ. I. 78. ''Середа нехай не трапляється наперед четверга.'' Ном. № 532. — '''жи́лавий, жи́лний'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/жилавий|Жилавий]]'''.&lt;section end=&quot;четвер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверговий&quot; /&gt;'''Четверго́вий, а, е.''' Четверговый. Грин. III. 558.&lt;section end=&quot;четверговий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверень&quot; /&gt;'''Че́тверень, рня,''' ''м.'' Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.&lt;section end=&quot;четверень&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверик&quot; /&gt;'''Четвери́к, ка́,''' ''м.'' Четверикъ, четверка. ''Пішов четвериком орать.'' Рудч. Ск. I. 180. Ум. '''Четверичо́к'''.&lt;section end=&quot;четверик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверинка&quot; /&gt;'''Четвери́нка, ки,''' ''ж.'' Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. ''Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте'' (вікно). Ном. № 284, стр. 298.&lt;section end=&quot;четверинка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверник&quot; /&gt;'''Четверни́к, ка́,''' ''м.'' Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. См. '''[[Словарь української мови (1924)/трійник|Трійник]]''', '''[[Словарь української мови (1924)/п'ятерик|п'ятерик]]''' и пр.&lt;section end=&quot;четверник&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверниця&quot; /&gt;'''Четверни́ця, ці,''' ''ж.'' Четверка воловъ. Ум. '''Четверни́чка'''. ''А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою.'' Гол. II. 17.&lt;section end=&quot;четверниця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверня&quot; /&gt;'''Четверня́, ні́,''' ''ж.'' Четверка. ''Пан четвернею пробіжить.'' МВ. I. 22.&lt;section end=&quot;четверня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверняк&quot; /&gt;'''Четверня́к, ку́,''' ''м.'' Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.&lt;section end=&quot;четверняк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверо&quot; /&gt;'''Че́тверо,''' ''числ.'' Четверо. ''Четверо яблучок котяться.'' Ном. Заг. № 463. ''У неї вже четверо дітей.'' Харьк.&lt;section end=&quot;четверо&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертак&quot; /&gt;'''Четверта́к, ка́,''' ''м.'' 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. '''Четвертачо́к'''.&lt;section end=&quot;четвертак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертака&quot; /&gt;'''Четверта́ка, ки,''' ''ж.'' Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.&lt;section end=&quot;четвертака&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертий&quot; /&gt;'''Четве́ртий, а, е.''' Четвертый. ''Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий.'' МВ. I. 45. Ум. '''Четве́ртенький'''. ''Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте.'' АД. II. 115.&lt;section end=&quot;четвертий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертина&quot; /&gt;'''Четверти́на, ни,''' ''ж.'' 1) Четвертая{{errata|,|}} часть, четверть. '''Четверти́на са́ла'''. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. ''Доїв окрайця й сала четвертину.'' Мкр. Н. 10. 2) '''Четверти́на про́са, жи́та''' и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. ''А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить).'' Рудч. Ск. I. 89. 3) Четверть кварты. ''Четвертину горілки купи.'' Грин. I. 188. ''Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою.'' Мир. ХРВ. 195. 4) Четвертая часть дубовой болванки. Вас. 148. Ум. '''Четверти́нка'''.&lt;section end=&quot;четвертина&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертувати&quot; /&gt;'''Четвертува́ти, ту́ю, єш,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чвертувати|Чвертувати]]'''. Греб. 366. ''Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду.'' Стор. М. Пр. 36.&lt;section end=&quot;четвертувати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверть&quot; /&gt;'''Че́тверть, ти,''' ''ж.'' 1) Четверть, четвертая часть аршина. ''На рівному було до п'яти четвертей снігу.'' О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). ''Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці.'' Грин. I. 110.&lt;section end=&quot;четверть&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвертяк&quot; /&gt;'''Четвертя́к, ка,''' ''м.'' Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.&lt;section end=&quot;четвертяк&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверуватися&quot; /&gt;'''Четверува́тися, ру́юся, єшся,''' ''гл.'' Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міус. окр.&lt;section end=&quot;четверуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четверуха&quot; /&gt;'''Четверу́ха, хи,''' ''ж.'' Мѣра поля: ¼ загона. Черниг. г.&lt;section end=&quot;четверуха&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четвірко&quot; /&gt;'''Четві́рко,''' ''числ.'' Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/четверо|четверо]]'''. ''Господь благословив і діточками: четвірко їх мали.'' Св. Л. 8.&lt;section end=&quot;четвірко&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четен&quot; /&gt;'''Чете́н, на,''' ''м.'' Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ '''[[Словарь української мови (1924)/агел (II)|агел]]''', загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.&lt;section end=&quot;четен&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четирня&quot; /&gt;'''Четирня́, ні́,''' ''ж.'' Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екатериносл.&lt;section end=&quot;четирня&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4ney5x8vlgqzjint5889h8i5e0dse8n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/975</title>
    <ns>250</ns>
    <id>221586</id>
    <revision>
      <id>465593</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:00:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9889" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;четирхатий&quot; /&gt;'''Четирха́тий, а, е.''' Шершавый, шероховатый. Вх. Пч. I. 15.&lt;section end=&quot;четирхатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четь&quot; /&gt;'''Четь, ти,''' ''ж.'' Четверть. ''Три четі.'' О. 1862. I. 81.&lt;section end=&quot;четь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чех&quot; /&gt;'''Чех, ха,''' ''м.'' 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. I. 38.&lt;section end=&quot;чех&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехмейстер&quot; /&gt;'''Чехме́йстер, ра,''' ''м.'' Шафмейстеръ, начальникъ овцеводнаго хозяйства въ крупныхъ экономіяхъ. Херс. г.&lt;section end=&quot;чехмейстер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехнути&quot; /&gt;'''Че́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Чахнуть. ''Батько наш чехне та й чехне, почав кашляти, а далі й зовсім ліг.'' Харьк. у.&lt;section end=&quot;чехнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехоня&quot; /&gt;'''Чехо́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чахоня|Чахоня]]'''.&lt;section end=&quot;чехоня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечевиця&quot; /&gt;'''Чечеви́ця, ці,''' ''ж.'' Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. I. 122. ''Хто в горох, а хто в чечевицю.'' Ном. № 6658.&lt;section end=&quot;чечевиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечекати&quot; /&gt;'''Чече́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Трещать (о насѣкомыхъ). ''Метелики, шершні, бабки, коники снують, гудуть, чечекають.'' Г. Барв. 145.&lt;section end=&quot;чечекати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечик&quot; /&gt;'''Че́чик, ка,''' ''м.'' Пт. чечетъ. ''Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала.'' Ном. заг. № 429.&lt;section end=&quot;чечик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечиченя&quot; /&gt;'''Чечиче́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечітка|Чечітка]]'''. Грин. III. 664.&lt;section end=&quot;чечиченя&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечітка&quot; /&gt;'''Чечі́тка, ки,''' ''ж.'' Чечетка, Tringilla linaria. Вх. Пч. II. 11. ''Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка.'' Ном. № 13690.&lt;section end=&quot;чечітка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечуватися&quot; /&gt;'''Чечува́тися, чу́юся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цятатися|Цятатися]]'''. ''Орішками чечуватися, вишеньками забавлятися.'' Чуб. III. 292.&lt;section end=&quot;чечуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечуга&quot; /&gt;'''Чечу́га, ги,''' ''ж.'' 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. I. 72. ''Рибка чечуга плаває доволі.'' Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.&lt;section end=&quot;чечуга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечура&quot; /&gt;'''Чечу́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечуга|Чечуга 1?]]''' ''Зобачив рибу чечуру.'' Чуб. III. 441.&lt;section end=&quot;чечура&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечутиня&quot; /&gt;'''Чечути́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечітка|Чечітка]]'''.&lt;section end=&quot;чечутиня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеша&quot; /&gt;'''Чеша, ші,''' ''ж.'' Чехонь. Черк. у.&lt;section end=&quot;чеша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чєгір&quot; /&gt;'''Чєгі́р, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чагарь|Чагарь]]'''. Шух. I. 210.&lt;section end=&quot;чєгір&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чєра&quot; /&gt;'''Чєра, ри,''' ''ж.'' Жидкая '''[[Словарь української мови (1924)/кулеша|куле́ша]]'''. (См.). Шух. I. 108.&lt;section end=&quot;чєра&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чи&quot; /&gt;'''Чи,''' ''с.'' Ли, или, развѣ. ''Чи може сліпий сліпого водити?'' Єв. Л. VІ. 39. ''Чи гріх, чи два, а вже не видержу.'' Ном. № 118. ''Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива.'' Чуб. ''Та чи то ж повірять?'' Шейк. ''Чи вже б то пожаліли?'' Сим. 236. ''Може до того чи й доживемо.'' О. 1861. VII. 16. '''Чи так, то й так'''. Ну, пусть будетъ и такъ. Рудч. Ск. I. 1. '''Чи що'''. Что-ли. ''Що він там чортів сліпить, чи що?'' Ном. № 10932.&lt;section end=&quot;чи&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чиберачки&quot; /&gt;'''Чиберачки'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чеберячка|Чеберячка]]'''. ''Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки.'' Чуб. III. 478.&lt;section end=&quot;чиберачки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чибрик&quot; /&gt;'''Чи́брик, ка,''' ''м.'' Раст. а) = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець а)]]'''. Шух. I. 22. б) — '''ди́кий'''. Thymus montanus. Шух. I. 22.&lt;section end=&quot;чибрик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чига&quot; /&gt;'''Чига́, ги́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечуга|Чечуга 1]]'''. МУЕ. I. 40.&lt;section end=&quot;чига&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чигати&quot; /&gt;'''Чига́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. ''Піднялись чужі на мене, на мою чигають душу.'' К. Псал. 125.&lt;section end=&quot;чигати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чигінь&quot; /&gt;'''Чигі́нь,''' ('''ні,''' ''ж.'' ?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или '''[[Словарь української мови (1924)/берлина|берли́ни]]''', чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.&lt;section end=&quot;чигінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чиж&quot; /&gt;'''Чиж, жа́,''' ''м.'' 1) Чижъ, Fringilla Spinus. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. Ум. '''Чи́жик'''. ''Весною чижик молоденький, такий співучий, проворненький в садочку все собі скакав.'' Гліб.&lt;section end=&quot;чиж&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижемки&quot; /&gt;'''Чиже́мки, мок,''' ''ж. мн.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чижми|чижми]]'''. 2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ. Гол. Од. 25.&lt;section end=&quot;чижемки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижмак&quot; /&gt;'''Чижма́к, ка́,''' ''м.'' Сапогъ. Желех. Ум. '''Чижмачок'''. ''Да із сих чижмачків обулись в сап'янові.'' Маркев. 34.&lt;section end=&quot;чижмак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижмар&quot; /&gt;'''Чижма́р, ра,''' ''м.'' Сапожникъ.&lt;section end=&quot;чижмар&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижми&quot; /&gt;'''Чижми, жем,''' ''ж. мн.'' Венгерскіе сапоги черные или красные. Гол. Од. 77, 79, 81. ''Чижми з острогами.'' Гол. III. 408. Ум. '''Чиже́мки'''.&lt;section end=&quot;чижми&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чий&quot; /&gt;'''Чий, чия́, чиє́,''' ''мѣст.'' Чей, чья, чье. ''Чиї ворота минеш, а попових ні.'' Ном. № 216. '''Чийсь'''. Чей то. ''Чиясь доля плаче.'' Ном. № 8877.&lt;section end=&quot;чий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чик (I)&quot; /&gt;'''I. Чик, ка,''' ''м.'' Пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чик (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чик (II)&quot; /&gt;'''II. Чик,''', ''меж.'' 1) Отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чикати|чикати]]''', — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). ''Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик!'' Ном. Заг. № 335.&lt;section end=&quot;чик (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чика&quot; /&gt;'''Чи́ка, ки,''' ''ж.'' Дѣтск. Ножикъ, все острое. ''Не займай — це чика.'' Екатериносл. г.&lt;section end=&quot;чика&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикавка&quot; /&gt;'''Чи́кавка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекіт|Чекіт]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чикавка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикало&quot; /&gt;'''Чи́кало, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чапавка|Чапавка]]'''. Вх. Пч. II. 23.&lt;section end=&quot;чикало&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикати&quot; /&gt;'''Чи́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотать. ''Сорока чикат.'' Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чикати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикач&quot; /&gt;'''Чика́ч, ча,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекіт|Чекіт]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекавка|Чекавка]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чикач&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2bz73awqbrqxsyewtcvhs5sn2x5163t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>465594</id>
      <parentid>465593</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T23:02:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9913" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;четирхатий&quot; /&gt;'''Четирха́тий, а, е.''' Шершавый, шероховатый. Вх. Пч. I. 15.&lt;section end=&quot;четирхатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четь&quot; /&gt;'''Четь, ти,''' ''ж.'' Четверть. ''Три четі.'' О. 1862. I. 81.&lt;section end=&quot;четь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чех&quot; /&gt;'''Чех, ха,''' ''м.'' 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. I. 38.&lt;section end=&quot;чех&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехмейстер&quot; /&gt;'''Чехме́йстер, ра,''' ''м.'' Шафмейстеръ, начальникъ овцеводнаго хозяйства въ крупныхъ экономіяхъ. Херс. г.&lt;section end=&quot;чехмейстер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехнути&quot; /&gt;'''Че́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Чахнуть. ''Батько наш чехне та й чехне, почав кашляти, а далі й зовсім ліг.'' Харьк. у.&lt;section end=&quot;чехнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехоня&quot; /&gt;'''Чехо́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чахоня|Чахоня]]'''.&lt;section end=&quot;чехоня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечевиця&quot; /&gt;'''Чечеви́ця, ці,''' ''ж.'' Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. I. 122. ''Хто в горох, а хто в чечевицю.'' Ном. № 6658.&lt;section end=&quot;чечевиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечекати&quot; /&gt;'''Чече́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Трещать (о насѣкомыхъ). ''Метелики, шершні, бабки, коники снують, гудуть, чечекають.'' Г. Барв. 145.&lt;section end=&quot;чечекати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечик&quot; /&gt;'''Че́чик, ка,''' ''м.'' Пт. чечетъ. ''Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала.'' Ном. заг. № 429.&lt;section end=&quot;чечик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечиченя&quot; /&gt;'''Чечиче́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечітка|Чечітка]]'''. Грин. III. 664.&lt;section end=&quot;чечиченя&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечітка&quot; /&gt;'''Чечі́тка, ки,''' ''ж.'' Чечетка, Tringilla linaria. Вх. Пч. II. 11. ''Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка.'' Ном. № 13690.&lt;section end=&quot;чечітка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечуватися&quot; /&gt;'''Чечува́тися, чу́юся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цятатися|Цятатися]]'''. ''Орішками чечуватися, вишеньками забавлятися.'' Чуб. III. 292.&lt;section end=&quot;чечуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечуга&quot; /&gt;'''Чечу́га, ги,''' ''ж.'' 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. I. 72. ''Рибка чечуга плаває доволі.'' Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.&lt;section end=&quot;чечуга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечура&quot; /&gt;'''Чечу́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечуга|Чечуга 1?]]''' ''Зобачив рибу чечуру.'' Чуб. III. 441.&lt;section end=&quot;чечура&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечутиня&quot; /&gt;'''Чечути́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечітка|Чечітка]]'''.&lt;section end=&quot;чечутиня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеша&quot; /&gt;'''Чеша, ші,''' ''ж.'' Чехонь. Черк. у.&lt;section end=&quot;чеша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чєгір&quot; /&gt;'''Чєгі́р, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чагарь|Чагарь]]'''. Шух. I. 210.&lt;section end=&quot;чєгір&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чєра&quot; /&gt;'''Чєра, ри,''' ''ж.'' Жидкая '''[[Словарь української мови (1924)/кулеша|куле́ша]]'''. (См.). Шух. I. 108.&lt;section end=&quot;чєра&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чи&quot; /&gt;'''Чи,''' ''с.'' Ли, или, развѣ. ''Чи може сліпий сліпого водити?'' Єв. Л. VI. 39. ''Чи гріх, чи два, а вже не видержу.'' Ном. № 118. ''Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива.'' Чуб. ''Та чи то ж повірять?'' Шейк. ''Чи вже б то пожаліли?'' Сим. 236. ''Може до того чи й доживемо.'' О. 1861. VII. 16. '''Чи так, то й так'''. Ну, пусть будетъ и такъ. Рудч. Ск. I. 1. '''Чи що'''. Что-ли. ''Що він там чортів сліпить, чи що?'' Ном. № 10932.&lt;section end=&quot;чи&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чиберачки&quot; /&gt;'''Чиберачки'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чеберячка|Чеберячка]]'''. ''Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки.'' Чуб. III. 478.&lt;section end=&quot;чиберачки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чибрик&quot; /&gt;'''Чи́брик, ка,''' ''м.'' Раст. а) = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець а)]]'''. Шух. I. 22. б) — '''ди́кий'''. Thymus montanus. Шух. I. 22.&lt;section end=&quot;чибрик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чига&quot; /&gt;'''Чига́, ги́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечуга|Чечуга 1]]'''. МУЕ. I. 40.&lt;section end=&quot;чига&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чигати&quot; /&gt;'''Чига́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. ''Піднялись чужі на мене, на мою чигають душу.'' К. Псал. 125.&lt;section end=&quot;чигати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чигінь&quot; /&gt;'''Чигі́нь,''' ('''ні,''' ''ж.''?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или '''[[Словарь української мови (1924)/берлина|берли́ни]]''', чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.&lt;section end=&quot;чигінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чиж&quot; /&gt;'''Чиж, жа́,''' ''м.'' 1) Чижъ, Fringilla Spinus. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. Ум. '''Чи́жик'''. ''Весною чижик молоденький, такий співучий, проворненький в садочку все собі скакав.'' Гліб.&lt;section end=&quot;чиж&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижемки&quot; /&gt;'''Чиже́мки, мок,''' ''ж. мн.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чижми|чижми]]'''. 2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ. Гол. Од. 25.&lt;section end=&quot;чижемки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижмак&quot; /&gt;'''Чижма́к, ка́,''' ''м.'' Сапогъ. Желех. Ум. '''Чижмачок'''. ''Да із сих чижмачків обулись в сап'янові.'' Маркев. 34.&lt;section end=&quot;чижмак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижмар&quot; /&gt;'''Чижма́р, ра,''' ''м.'' Сапожникъ.&lt;section end=&quot;чижмар&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижми&quot; /&gt;'''Чижми, жем,''' ''ж. мн.'' Венгерскіе сапоги черные или красные. Гол. Од. 77, 79, 81. ''Чижми з острогами.'' Гол. III. 408. Ум. '''Чиже́мки'''.&lt;section end=&quot;чижми&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чий&quot; /&gt;'''Чий, чия́, чиє́,''' ''мѣст.'' Чей, чья, чье. ''Чиї ворота минеш, а попових ні.'' Ном. № 216. '''Чийсь'''. Чей то. ''Чиясь доля плаче.'' Ном. № 8877.&lt;section end=&quot;чий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чик (I)&quot; /&gt;'''I. Чик, ка,''' ''м.'' Пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чик (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чик (II)&quot; /&gt;'''II. Чик,''', ''меж.'' 1) Отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чикати|чикати]]''', — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). ''Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик!'' Ном. Заг. № 335.&lt;section end=&quot;чик (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чика&quot; /&gt;'''Чи́ка, ки,''' ''ж.'' Дѣтск. Ножикъ, все острое. ''Не займай — це чика.'' Екатериносл. г.&lt;section end=&quot;чика&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикавка&quot; /&gt;'''Чи́кавка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекіт|Чекіт]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чикавка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикало&quot; /&gt;'''Чи́кало, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чапавка|Чапавка]]'''. Вх. Пч. II. 23.&lt;section end=&quot;чикало&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикати&quot; /&gt;'''Чи́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотать. ''Сорока чикат.'' Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чикати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикач&quot; /&gt;'''Чика́ч, ча,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекіт|Чекіт]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекавка|Чекавка]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чикач&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7etcrtq2ixg0wrocuzipcbbqnyxncn7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466221</id>
      <parentid>465594</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T23:54:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9939" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;четирхатий&quot; /&gt;'''Четирха́тий, а, е.''' Шершавый, шероховатый. Вх. Пч. I. 15.&lt;section end=&quot;четирхатий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;четь&quot; /&gt;'''Четь, ти,''' ''ж.'' Четверть. ''Три четі.'' О. 1862. I. 81.&lt;section end=&quot;четь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чех&quot; /&gt;'''Чех, ха,''' ''м.'' 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. I. 38.&lt;section end=&quot;чех&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехмейстер&quot; /&gt;'''Чехме́йстер, ра,''' ''м.'' Шафмейстеръ, начальникъ овцеводнаго хозяйства въ крупныхъ экономіяхъ. Херс. г.&lt;section end=&quot;чехмейстер&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехнути&quot; /&gt;'''Че́хнути, ну, неш,''' ''гл.'' Чахнуть. ''Батько наш чехне та й чехне, почав кашляти, а далі й зовсім ліг.'' Харьк. у.&lt;section end=&quot;чехнути&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чехоня&quot; /&gt;'''Чехо́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чахоня|Чахоня]]'''.&lt;section end=&quot;чехоня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечевиця&quot; /&gt;'''Чечеви́ця, ці,''' ''ж.'' Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. I. 122. ''Хто в горох, а хто в чечевицю.'' Ном. № 6658.&lt;section end=&quot;чечевиця&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечекати&quot; /&gt;'''Чече́кати, каю, єш,''' ''гл.'' Трещать (о насѣкомыхъ). ''Метелики, шершні, бабки, коники снують, гудуть, чечекають.'' Г. Барв. 145.&lt;section end=&quot;чечекати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечик&quot; /&gt;'''Че́чик, ка,''' ''м.'' Пт. чечетъ. ''Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала.'' Ном. заг. № 429.&lt;section end=&quot;чечик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечиченя&quot; /&gt;'''Чечиче́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечітка|Чечітка]]'''. Грин. III. 664.&lt;section end=&quot;чечиченя&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечітка&quot; /&gt;'''Чечі́тка, ки,''' ''ж.'' Чечетка, Tringilla linaria. Вх. Пч. II. 11. ''Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка.'' Ном. № 13690.&lt;section end=&quot;чечітка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечуватися&quot; /&gt;'''Чечува́тися, чу́юся, єшся,''' ''гл.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/цятатися|Цятатися]]'''. ''Орішками чечуватися, вишеньками забавлятися.'' Чуб. III. 292.&lt;section end=&quot;чечуватися&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечуга&quot; /&gt;'''Чечу́га, ги,''' ''ж.'' 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. I. 72. ''Рибка чечуга плаває доволі.'' Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.&lt;section end=&quot;чечуга&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечура&quot; /&gt;'''Чечу́ра, ри,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечуга|Чечуга 1?]]''' ''Зобачив рибу чечуру.'' Чуб. III. 441.&lt;section end=&quot;чечура&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чечутиня&quot; /&gt;'''Чечути́ня, ні,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечітка|Чечітка]]'''.&lt;section end=&quot;чечутиня&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чеша&quot; /&gt;'''Чеша, ші,''' ''ж.'' Чехонь. Черк. у.&lt;section end=&quot;чеша&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чєгір&quot; /&gt;'''Чєгі́р, ра,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чагарь|Чагарь]]'''. Шух. I. 210.&lt;section end=&quot;чєгір&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чєра&quot; /&gt;'''Чєра, ри,''' ''ж.'' Жидкая '''[[Словарь української мови (1924)/кулеша|куле́ша]]'''. (См.). Шух. I. 108.&lt;section end=&quot;чєра&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чи&quot; /&gt;'''Чи,''' ''с.'' Ли, или, развѣ. ''Чи може сліпий сліпого водити?'' Єв. Л. VI. 39. ''Чи гріх, чи два, а вже не видержу.'' Ном. № 118. ''Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива.'' Чуб. ''Та чи то ж повірять?'' Шейк. ''Чи вже б то пожаліли?'' Сим. 236. ''Може до того чи й доживемо.'' О. 1861. VII. 16. '''Чи так, то й так'''. Ну, пусть будетъ и такъ. Рудч. Ск. I. 1. '''Чи що'''. Что-ли. ''Що він там чортів сліпить, чи що?'' Ном. № 10932.&lt;section end=&quot;чи&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чиберачки&quot; /&gt;'''Чиберачки'''. См. '''[[Словарь української мови (1924)/чеберячка|Чеберячка]]'''. ''Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки.'' Чуб. III. 478.&lt;section end=&quot;чиберачки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чибрик&quot; /&gt;'''Чи́брик, ка,''' ''м.'' Раст. а) = '''[[Словарь української мови (1924)/чебрець|Чебрець а)]]'''. Шух. I. 22. б) — '''ди́кий'''. Thymus montanus. Шух. I. 22.&lt;section end=&quot;чибрик&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чига&quot; /&gt;'''Чига́, ги́,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чечуга|Чечуга 1]]'''. МУЕ. I. 40.&lt;section end=&quot;чига&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чигати&quot; /&gt;'''Чига́ти, га́ю, єш,''' ''гл.'' Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. ''Піднялись чужі на мене, на мою чигають душу.'' К. Псал. 125.&lt;section end=&quot;чигати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чигінь&quot; /&gt;'''Чигі́нь,''' ('''ні,''' ''ж.''?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или '''[[Словарь української мови (1924)/берлина|берли́ни]]''', чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.&lt;section end=&quot;чигінь&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чиж&quot; /&gt;'''Чиж, жа́,''' ''м.'' 1) Чижъ, Fringilla Spinus. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. Ум. '''Чи́жик'''. ''Весною чижик молоденький, такий співучий, проворненький в садочку все собі скакав.'' Гліб.&lt;section end=&quot;чиж&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижемки&quot; /&gt;'''Чиже́мки, мок,''' ''ж. мн.'' 1) Ум. отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чижми|чижми]]'''. 2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ. Гол. Од. 25.&lt;section end=&quot;чижемки&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижмак&quot; /&gt;'''Чижма́к, ка́,''' ''м.'' Сапогъ. Желех. Ум. '''Чижмачок'''. ''Да із сих чижмачків обулись в сап'янові.'' Маркев. 34.&lt;section end=&quot;чижмак&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижмар&quot; /&gt;'''Чижма́р, ра,''' ''м.'' Сапожникъ.&lt;section end=&quot;чижмар&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чижми&quot; /&gt;'''Чижми, жем,''' ''ж. мн.'' Венгерскіе сапоги черные или красные. Гол. Од. 77, 79, 81. ''Чижми з острогами.'' Гол. III. 408. Ум. '''Чиже́мки'''.&lt;section end=&quot;чижми&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чий&quot; /&gt;'''Чий, чия́, чиє́,''' ''мѣст.'' Чей, чья, чье. ''Чиї ворота минеш, а попових ні.'' Ном. № 216. '''Чийсь'''. Чей то. ''Чиясь доля плаче.'' Ном. № 8877.&lt;section end=&quot;чий&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чик (I)&quot; /&gt;'''I. Чик, ка,''' ''м.'' Пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чик (I)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чик (II)&quot; /&gt;'''II. Чик,''', ''меж.'' 1) Отъ '''[[Словарь української мови (1924)/чикати|чикати]]''', — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). ''Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик!'' Ном. Заг. № 335.&lt;section end=&quot;чик (II)&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чика&quot; /&gt;'''Чи́ка, ки,''' ''ж.'' Дѣтск. Ножикъ, все острое. ''Не займай — це чика.'' Екатериносл. г.&lt;section end=&quot;чика&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикавка&quot; /&gt;'''Чи́кавка, ки,''' ''ж.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекіт|Чекіт]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чикавка&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикало&quot; /&gt;'''Чи́кало, ла,''' ''с.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чапавка|Чапавка]]'''. Вх. Пч. II. 23.&lt;section end=&quot;чикало&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикати&quot; /&gt;'''Чи́кати, каю, єш,''' ''гл.'' 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотать. ''Сорока чикат.'' Вх. Лем. 482.&lt;section end=&quot;чикати&quot; /&gt;

&lt;section begin=&quot;чикач&quot; /&gt;'''Чика́ч, ча,''' ''м.'' = '''[[Словарь української мови (1924)/чекіт|Чекіт]]''' = '''[[Словарь української мови (1924)/чикавка|{{errata|Чекавка|Чикавка}}]]'''. Вх. Пч. II. 12.&lt;section end=&quot;чикач&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r5viljvpl64ioqiog0dj0gppcfjz1yb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/ча</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221587</id>
    <revision>
      <id>465595</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="505" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;ча
 | попередня = 
 | наступна = [[../чабак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;ча&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ebi5knwxm36oubh72u6lvl34pmfatrz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221588</id>
    <revision>
      <id>465596</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="531" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабак
 | попередня = [[../ча/]]
 | наступна = [[../чабала/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rqqb8onba7z9559jmr0hvmbjrsh0fg7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабала</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221589</id>
    <revision>
      <id>465597</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабала
 | попередня = [[../чабак/]]
 | наступна = [[../чабан/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабала&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fpc9bc3sjqjeacjlm2u4hjb87rnqfhw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221590</id>
    <revision>
      <id>465598</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабан
 | попередня = [[../чабала/]]
 | наступна = [[../чабаненко/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабан&quot; /&gt;</text>
      <sha1>258e53dvjn9lbsi74mmbmoj36snwvxa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабаненко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221591</id>
    <revision>
      <id>465599</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабаненко
 | попередня = [[../чабан/]]
 | наступна = [[../чабаний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабаненко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0r59jlcbexuucyjibi6y0eod6tew2n6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабаний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221592</id>
    <revision>
      <id>465600</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабаний
 | попередня = [[../чабаненко/]]
 | наступна = [[../чабанистий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабаний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>b117baor9k1khreju3ly0h9ps56sli4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанистий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221593</id>
    <revision>
      <id>465601</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанистий
 | попередня = [[../чабаний/]]
 | наступна = [[../чабанити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанистий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lf96p6usgvxbbtz3ufkcqb05yw7ikfy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221594</id>
    <revision>
      <id>465602</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанити
 | попередня = [[../чабанистий/]]
 | наступна = [[../чабаниха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rxx3xpgkfleauy19tfmb829k0ftnwtm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабаниха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221595</id>
    <revision>
      <id>465603</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабаниха
 | попередня = [[../чабанити/]]
 | наступна = [[../чабанів/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабаниха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jof0vf1qup1wzby1nf5go89ya252pzs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221596</id>
    <revision>
      <id>465604</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанів
 | попередня = [[../чабаниха/]]
 | наступна = [[../чабанівна/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанів&quot; /&gt;</text>
      <sha1>q0kafeqv2g4ql6exgq8fu870pot90gd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221597</id>
    <revision>
      <id>465605</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанівна
 | попередня = [[../чабанів/]]
 | наступна = [[../чабанка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанівна&quot; /&gt;</text>
      <sha1>05en8503035jnelotqa779ltbty0bx3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221598</id>
    <revision>
      <id>465606</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанка
 | попередня = [[../чабанівна/]]
 | наступна = [[../чабанство/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rxxr4rkfxu7zoxq5ko0vtw83xprxlio</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанство</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221599</id>
    <revision>
      <id>465607</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанство
 | попередня = [[../чабанка/]]
 | наступна = [[../чабанський/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанство&quot; /&gt;</text>
      <sha1>i68sjxjv454qdxnwij28oh655wxnebm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанський</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221600</id>
    <revision>
      <id>465608</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанський
 | попередня = [[../чабанство/]]
 | наступна = [[../чабанування/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанський&quot; /&gt;</text>
      <sha1>277j7s0y6ig6nf7rot5swx44828c2k3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанування</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221601</id>
    <revision>
      <id>465609</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="579" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанування
 | попередня = [[../чабанський/]]
 | наступна = [[../чабанувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанування&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2rl8coaa5z41ivvh0fez2fyxurenk7p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221602</id>
    <revision>
      <id>465610</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанувати
 | попередня = [[../чабанування/]]
 | наступна = [[../чабанчук/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4l40bk4jlu1fgkonmilfgp53hro3j9h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанчук</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221603</id>
    <revision>
      <id>465611</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанчук
 | попередня = [[../чабанувати/]]
 | наступна = [[../чабанюга/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанчук&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nu4tnzlcvfbtn5phg5tutrlincb5lm4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабанюга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221604</id>
    <revision>
      <id>465612</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабанюга
 | попередня = [[../чабанчук/]]
 | наступна = [[../чабара/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабанюга&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5o32ibk4yj1botxo2ta8kl942hi35d4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабара</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221605</id>
    <revision>
      <id>465613</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабара
 | попередня = [[../чабанюга/]]
 | наступна = [[../чабарашка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабара&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9lduqf8ol7seex62ci0mks8xxf1siuj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабарашка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221606</id>
    <revision>
      <id>465614</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабарашка
 | попередня = [[../чабара/]]
 | наступна = [[../чабарня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабарашка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d36ba8p5xqnc76t8jxdiaxs478syclq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабарня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221607</id>
    <revision>
      <id>465615</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабарня
 | попередня = [[../чабарашка/]]
 | наступна = [[../чабачина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабарня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>56p1asmhsegyjqbvnqacmiitrak0xhx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабачина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221608</id>
    <revision>
      <id>465616</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабачина
 | попередня = [[../чабарня/]]
 | наступна = [[../чабачок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабачина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nx0c4vpyocu5czodlju9un6bxmks07k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабачок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221609</id>
    <revision>
      <id>465617</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:13:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабачок
 | попередня = [[../чабачина/]]
 | наступна = [[../чабер/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабачок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>g1z6fh619oinmq2kzv1vj71tdj9a731</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221610</id>
    <revision>
      <id>465618</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабер
 | попередня = [[../чабачок/]]
 | наступна = [[../чабрак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабер&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hyeuz7jjpgf4keleb4nz4of4b7tghfh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабрак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221611</id>
    <revision>
      <id>465619</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабрак
 | попередня = [[../чабер/]]
 | наступна = [[../чабрець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабрак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k7all9df5zl7f5e7bv77s99w4ws3qyz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабрець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221612</id>
    <revision>
      <id>465620</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабрець
 | попередня = [[../чабрак/]]
 | наступна = [[../чабрик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабрець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>372wznbl2gqgqqkgj9jmz6w894s4vwv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабрик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221613</id>
    <revision>
      <id>465621</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабрик
 | попередня = [[../чабрець/]]
 | наступна = [[../чабулькнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабрець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3kn6ugrdi91yill6uxx3a05daci0bi7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чабулькнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221614</id>
    <revision>
      <id>465622</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чабулькнути
 | попередня = [[../чабрик/]]
 | наступна = [[../чавити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чабулькнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pzq164gfirghej8vwfoiw1k51ba3fxh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чавити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221615</id>
    <revision>
      <id>465623</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чавити
 | попередня = [[../чабулькнути/]]
 | наступна = [[../чавкати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чавити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>h5dr0v5v7rlbetrbloyhlenkgh0yomb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чавкати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221616</id>
    <revision>
      <id>465624</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чавкати
 | попередня = [[../чавити/]]
 | наступна = [[../чавун/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чавкати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4v62mv9b7jt20byvkc768jud1yilphe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чавун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221617</id>
    <revision>
      <id>465625</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чавун
 | попередня = [[../чавкати/]]
 | наступна = [[../чавунний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чавун&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k79dykgq0ffdongguzed9wtiwzym99c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чавунний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221618</id>
    <revision>
      <id>465626</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чавунний
 | попередня = [[../чавун/]]
 | наступна = [[../чавучити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чавунний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>a4lbak9giawglqthmvidum5lgwf146x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чавучити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221619</id>
    <revision>
      <id>465627</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="560" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чавучити
 | попередня = [[../чавунний/]]
 | наступна = [[../чав'ядіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чавучити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bdttrtwrybq0ggvjvxxhtlm6ldvb3bk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чав'ядіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221620</id>
    <revision>
      <id>465628</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чав'ядіти
 | попередня = [[../чавучити/]]
 | наступна = [[../чагарець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чав'ядіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3yg89bikmv7cayk4evtdfo237mmtio8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чагарець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221621</id>
    <revision>
      <id>465629</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="560" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чагарець
 | попередня = [[../чав'ядіти/]]
 | наступна = [[../чагарник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;чагарець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kfe92lcps26adzmnvsac823t6ib16wk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чагарник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221622</id>
    <revision>
      <id>465630</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чагарник
 | попередня = [[../чагарець/]]
 | наступна = [[../чагарняк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чагарник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0f5fs5sf6l6kcxd6jolepuvp2natbhw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чагарняк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221623</id>
    <revision>
      <id>465631</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чагарняк
 | попередня = [[../чагарник/]]
 | наступна = [[../чагарь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чагарняк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>t6pb2jords94l40g4gkbefv95u6ndrs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чагарь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221624</id>
    <revision>
      <id>465632</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чагарь
 | попередня = [[../чагарняк/]]
 | наступна = [[../чагун/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чагарь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3qexadpaco4y65h5brse23sq63bmoed</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чагун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221625</id>
    <revision>
      <id>465633</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="533" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чагун
 | попередня = [[../чагарь/]]
 | наступна = [[../чад/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чагун&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hmhwimachgrc62vn8t577qadrkk3lyt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чад</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221626</id>
    <revision>
      <id>465634</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="533" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чад
 | попередня = [[../чагун/]]
 | наступна = [[../чаденько/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чад&quot; /&gt;</text>
      <sha1>emd6jrdmouzrwk8me3r5pe65sfmeezc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаденько</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221627</id>
    <revision>
      <id>465635</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаденько
 | попередня = [[../чад/]]
 | наступна = [[../чадити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаденько&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bbaszzi22tknu427iym7f49hk37uv6f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чадити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221628</id>
    <revision>
      <id>465636</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чадити
 | попередня = [[../чаденько/]]
 | наступна = [[../чадіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чадити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pal1fajjo4fvb76c47gsjau8v77dko8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чадіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221629</id>
    <revision>
      <id>465637</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чадіти
 | попередня = [[../чадити/]]
 | наступна = [[../чадний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чадіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qzbhl9skl0cv12ehrffqeab3ie437f3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чадний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221630</id>
    <revision>
      <id>465638</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чадний
 | попередня = [[../чадіти/]]
 | наступна = [[../чадно/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чадний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>s5sv3c1uv2eaap6qcx799j1cv8klzxn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чадно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221631</id>
    <revision>
      <id>465639</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чадно
 | попередня = [[../чадний/]]
 | наступна = [[../чадо/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чадно&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nsijzhyoflutcclwf1mx14tpw4e4x9l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чадо</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221632</id>
    <revision>
      <id>465640</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="531" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чадо
 | попередня = [[../чадно/]]
 | наступна = [[../чаєня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чадо&quot; /&gt;</text>
      <sha1>p1veo6huxsd7oyfwds6w5onfe438id7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаєня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221633</id>
    <revision>
      <id>465641</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаєня
 | попередня = [[../чадо/]]
 | наступна = [[../чаєчка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаєня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5zztne9bh27607qcc14p8rsw741zz1v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаєчка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221634</id>
    <revision>
      <id>465642</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаєчка
 | попередня = [[../чаєня/]]
 | наступна = [[../чаїний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаєчка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2r4l7crvrrmy52gx2ut7cvokhr7qx1f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаїний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221635</id>
    <revision>
      <id>465643</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаїний
 | попередня = [[../чаєчка/]]
 | наступна = [[../чаїник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаїний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9acs7vk09qqmwvsorqb6kx28dvf1zef</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаїник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221636</id>
    <revision>
      <id>465644</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаїник
 | попередня = [[../чаїний/]]
 | наступна = [[../чай/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаїник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>trwie0ka3qyi0uvsaq7ts2ha9jycs5u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чай</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221637</id>
    <revision>
      <id>465645</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="529" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чай
 | попередня = [[../чаїник/]]
 | наступна = [[../чайка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чай&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2yl2hstgy216qpt69ksm0obewjheo8c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чайка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221638</id>
    <revision>
      <id>465646</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="531" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чайка
 | попередня = [[../чай/]]
 | наступна = [[../чайма/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чайка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7p5aili8sxwfgi7qnf9td1civq5vb17</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чайма</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221639</id>
    <revision>
      <id>465647</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чайма
 | попередня = [[../чайка/]]
 | наступна = [[../чайний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чайма&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rszz5sz8qmuobwmk94dr4sypwbwreq9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чайний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221640</id>
    <revision>
      <id>465648</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чайний
 | попередня = [[../чайма/]]
 | наступна = [[../чайник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чайний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>oklxe3i8393qdswtb0gqhtwsgtnzwlh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чайник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221641</id>
    <revision>
      <id>465649</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чайник
 | попередня = [[../чайний/]]
 | наступна = [[../чайня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чайник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>co4ajrxnnn35ume9pzs6gkxh54rc42w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чайня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221642</id>
    <revision>
      <id>465650</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чайня
 | попередня = [[../чайник/]]
 | наступна = [[../чайом/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чайня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0b8e4oo03l9bpfhbpg1nde7ycar9w9l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чайом</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221643</id>
    <revision>
      <id>465651</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чайом
 | попередня = [[../чайня/]]
 | наступна = [[../чакан/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чайом&quot; /&gt;</text>
      <sha1>31vnmt6w1eib66d08rw69jqu0wcf1e7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чакан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221644</id>
    <revision>
      <id>465652</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чакан
 | попередня = [[../чайом/]]
 | наступна = [[../чаклій/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чакан&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9x27qo0g41eiy12sfvikk542b09t12p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаклій</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221645</id>
    <revision>
      <id>465653</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаклій
 | попередня = [[../чакан/]]
 | наступна = [[../чаклування/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаклій&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hpj3s8el79brd1gok1yd4p3ljgbk01m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаклування</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221646</id>
    <revision>
      <id>465654</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаклування
 | попередня = [[../чаклій/]]
 | наступна = [[../чаклувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаклування&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0ikqkd4cwp9k77wmq53tpjdkcwx362q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаклувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221647</id>
    <revision>
      <id>465655</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаклувати
 | попередня = [[../чаклування/]]
 | наступна = [[../чаклун/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаклувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fy46xe24eue5xvbex31odtsv75ns7xy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаклун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221648</id>
    <revision>
      <id>465656</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаклун
 | попередня = [[../чаклувати/]]
 | наступна = [[../чако/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чаклун&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0qi6ci4stqampa4knhw4fp66y5vuhsr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чако</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221649</id>
    <revision>
      <id>465657</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="532" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чако
 | попередня = [[../чаклун/]]
 | наступна = [[../чала!/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чако&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3r2yi0dhao9sbm2ukfespueiik8pxtt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чала!</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221650</id>
    <revision>
      <id>465658</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чала!
 | попередня = [[../чако/]]
 | наступна = [[../чалапати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чала!&quot; /&gt;</text>
      <sha1>27byxgesu19lgvmkatgbrzqvd3to0kb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалапати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221651</id>
    <revision>
      <id>465659</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="554" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалапати
 | попередня = [[../чала!/]]
 | наступна = [[../чалапкати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чалапати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4610cggfm47w1skiodesi9sfyu34yh4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалапкати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221652</id>
    <revision>
      <id>465660</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалапкати
 | попередня = [[../чалапати/]]
 | наступна = [[../чалапкотіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чалапкати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>toxr39cleakpunat0txvfgf4b9060s6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалапкотіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221653</id>
    <revision>
      <id>465661</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалапкотіти
 | попередня = [[../чалапкати/]]
 | наступна = [[../чалапути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чалапкати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6aamklgucvja0mc80l8y7m8mvdxdnaj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалапути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221654</id>
    <revision>
      <id>465662</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалапути
 | попередня = [[../чалапкотіти/]]
 | наступна = [[../чалий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чалапути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>e2c4ondzmk1307efij864g7l5uta58f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221655</id>
    <revision>
      <id>465663</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалий
 | попередня = [[../чалапути/]]
 | наступна = [[../чалитися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чалий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1dgmy2ovfv5n25onuhr8tb8zlewx4za</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалитися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221656</id>
    <revision>
      <id>465664</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалитися
 | попередня = [[../чалий/]]
 | наступна = [[../чалітися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=957 onlysection=&quot;чалитися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rnuenykc64tsr96nix1phbg1tq83n0p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалітися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221657</id>
    <revision>
      <id>465665</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалітися
 | попередня = [[../чалитися/]]
 | наступна = [[../чалка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чалітися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4pqwff1epmtlghumyjcjtghs47phe65</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чалка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221658</id>
    <revision>
      <id>465666</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чалка
 | попередня = [[../чалітися/]]
 | наступна = [[../чамайдан/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чалка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>t5mr97rgk98cf3nny66uy91ukddds82</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чамайдан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221659</id>
    <revision>
      <id>465667</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чамайдан
 | попередня = [[../чалка/]]
 | наступна = [[../чамара/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чамайдан&quot; /&gt;</text>
      <sha1>p4kht05mwpse7o1tpxjb1hthyltw76s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чамара</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221660</id>
    <revision>
      <id>465668</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чамара
 | попередня = [[../чамайдан/]]
 | наступна = [[../чамаришок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чамара&quot; /&gt;</text>
      <sha1>twdaj9mqn89z2toyxriqwok04gwzsvq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чамаришок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221661</id>
    <revision>
      <id>465669</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чамаришок
 | попередня = [[../чамара/]]
 | наступна = [[../чамбул/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чамаришок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mx1o9ss4xtf5zd8oiooulewnqsi7pre</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чамбул</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221662</id>
    <revision>
      <id>465670</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чамбул
 | попередня = [[../чамаришок/]]
 | наступна = [[../чамняний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чамбул&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mq6g0g5hc5oz4lzq2qfto1k86fa9ktv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чамняний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221663</id>
    <revision>
      <id>465671</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чамняний
 | попередня = [[../чамбул/]]
 | наступна = [[../чамур/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чамняний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>77m2rgymzjqijq3cze0p6b3jsc79vd3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чамур</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221664</id>
    <revision>
      <id>465672</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чамур
 | попередня = [[../чамняний/]]
 | наступна = [[../чапавка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чамур&quot; /&gt;</text>
      <sha1>aoucbnxh5dav81v55lfzlxclrkv83jj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапавка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221665</id>
    <revision>
      <id>465673</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапавка
 | попередня = [[../чамур/]]
 | наступна = [[../чапайло/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапавка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>c8w0mzzj31n286rr0mq5kjmlaykimmk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапайло</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221666</id>
    <revision>
      <id>465674</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапайло
 | попередня = [[../чапавка/]]
 | наступна = [[../чапак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапайло&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ojnwv5bg9vlzssjhleoaey1sgtr72vy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221667</id>
    <revision>
      <id>465675</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапак
 | попередня = [[../чапайло/]]
 | наступна = [[../чапати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9wscjxyjbniodptrdpku6goskf37qnb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221668</id>
    <revision>
      <id>465676</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапати
 | попередня = [[../чапак/]]
 | наступна = [[../чапаш/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7p3nmdooc23tew4dodqe6eszg51w4su</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапаш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221669</id>
    <revision>
      <id>465677</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапаш
 | попередня = [[../чапати/]]
 | наступна = [[../чапелинка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапаш&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9rc8z2kemhg73zgkcfkslszy6coem1g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапелинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221670</id>
    <revision>
      <id>465678</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапелинка
 | попередня = [[../чапаш/]]
 | наступна = [[../чапіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапелинка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9yqdof10kt2p2zvvf230p40myth8r6v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221671</id>
    <revision>
      <id>465679</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапіти
 | попередня = [[../чапелинка/]]
 | наступна = [[../чапкий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1f4jhb3tt7gpv2lgvyjyqqll33yw8pq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапкий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221672</id>
    <revision>
      <id>465680</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапкий
 | попередня = [[../чапіти/]]
 | наступна = [[../чапко/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапкий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>krnq2qzw52r5xrgkosmd33p6ao49yqh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221673</id>
    <revision>
      <id>465681</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапко
 | попередня = [[../чапкий/]]
 | наступна = [[../чапленя/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8ms83dzrt6pdf61g7kt0ba1uilxzr8d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапленя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221674</id>
    <revision>
      <id>465682</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапленя
 | попередня = [[../чапко/]]
 | наступна = [[../чаплиїльно/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапленя&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3i85if8qh569ebjc9ziy716qju17fhz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаплиїльно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221675</id>
    <revision>
      <id>465683</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаплиїльно
 | попередня = [[../чапленя/]]
 | наступна = [[../чаплин/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чаплиїльно&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cfs50vi5kz8p747p96k12esqg98tejh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаплин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221676</id>
    <revision>
      <id>465684</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаплин
 | попередня = [[../чаплиїльно/]]
 | наступна = [[../чаплія/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чаплин&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2uv3nsacum68f0s6dq3u6xibsh3flza</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаплія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221677</id>
    <revision>
      <id>465685</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаплія
 | попередня = [[../чаплин/]]
 | наступна = [[../чаплюра/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чаплія&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mj9wwkl413rpzcg06ptukfftlcism9t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаплюра</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221678</id>
    <revision>
      <id>465686</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаплюра
 | попередня = [[../чаплія/]]
 | наступна = [[../чапля/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чаплюра&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jzussjyrh2io3aesr94g9yvxdyv4hpu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапля</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221679</id>
    <revision>
      <id>465687</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапля
 | попередня = [[../чаплюра/]]
 | наступна = [[../чаполоть/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапля&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ng8dcazhnvf8t1iforgshkvl0fyfybk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаполоть</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221680</id>
    <revision>
      <id>465688</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаполоть
 | попередня = [[../чапля/]]
 | наступна = [[../чаполоч/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чаполоть&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0dufkooeaik358xm51r0k6o1gq0u1yw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаполоч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221681</id>
    <revision>
      <id>465689</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаполоч
 | попередня = [[../чаполоть/]]
 | наступна = [[../чапрак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чаполоть&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nwnhzq2bonnqnplsvcp8i44yyrdv6hr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапрак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221682</id>
    <revision>
      <id>465690</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапрак
 | попередня = [[../чаполоч/]]
 | наступна = [[../чапуга/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапрак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5i975l0tcjvyhp3qu9lvz9f8fjbu900</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапуга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221683</id>
    <revision>
      <id>465691</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапуга
 | попередня = [[../чапрак/]]
 | наступна = [[../чапула/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапуга&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pc0liapwq2efm4kfr4hpigj584fygkv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапула</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221684</id>
    <revision>
      <id>465692</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапула
 | попередня = [[../чапуга/]]
 | наступна = [[../чапура/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапула&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9kj16oin6ne9c1cezbdrrbp9z4djdzd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чапура</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221685</id>
    <revision>
      <id>465693</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чапура
 | попередня = [[../чапула/]]
 | наступна = [[../чар/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чапура&quot; /&gt;</text>
      <sha1>m1j2hlccm9pbz4zwg38745bj034ky0j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221686</id>
    <revision>
      <id>465694</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="527" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чар
 | попередня = [[../чапура/]]
 | наступна = [[../чара/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чар&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8k78l0fmm6xwc1mzpf9nrbgbeo8kdqx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чара</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221687</id>
    <revision>
      <id>465695</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="529" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чара
 | попередня = [[../чар/]]
 | наступна = [[../чардак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чара&quot; /&gt;</text>
      <sha1>f2p29tk0ismqpxhatw5bce1ydspzp59</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чардак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221688</id>
    <revision>
      <id>465696</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чардак
 | попередня = [[../чара/]]
 | наступна = [[../чарівка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чардак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7nh5c445j5xnca3sj2zbo58b3a3u87w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221689</id>
    <revision>
      <id>465697</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівка
 | попередня = [[../чардак/]]
 | наступна = [[../чарівкий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чарівка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mkxrn96pee11d2ceyup28h2yspn9w9x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівкий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221690</id>
    <revision>
      <id>465698</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівкий
 | попередня = [[../чарівка/]]
 | наступна = [[../чарівний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чарівкий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2yrl7p1qantgygt6u1xup37sucjja1c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221691</id>
    <revision>
      <id>465699</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівний
 | попередня = [[../чарівкий/]]
 | наступна = [[../чарівник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=958 onlysection=&quot;чарівний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>shrrk8v5etqhgenuuxsstljhda0mzis</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221692</id>
    <revision>
      <id>465700</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівник
 | попередня = [[../чарівний/]]
 | наступна = [[../чарівництво/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=958 to=959 onlysection=&quot;чарівник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hvjj2l8jktgqnok3dokt7zla8mugmqe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівництво</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221693</id>
    <revision>
      <id>465701</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="579" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівництво
 | попередня = [[../чарівник/]]
 | наступна = [[../чарівницький/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарівництво&quot; /&gt;</text>
      <sha1>tivgugzajs90557xb8xohqkq0waqdba</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівницький</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221694</id>
    <revision>
      <id>465702</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="583" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівницький
 | попередня = [[../чарівництво/]]
 | наступна = [[../чарівниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарівницький&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8se56w7wp6lnt0dr6w7uzm04mtujv8i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221695</id>
    <revision>
      <id>465703</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:14:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівниця
 | попередня = [[../чарівницький/]]
 | наступна = [[../чарівничий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарівниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6mds6vwye7r45w2uoollyhihp9g5dc2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівничий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221696</id>
    <revision>
      <id>465704</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівничий
 | попередня = [[../чарівниця/]]
 | наступна = [[../чарівничка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарівничий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>40yq3m2eeg6blps8y0w045sc2ut3chj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівничка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221697</id>
    <revision>
      <id>465705</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівничка
 | попередня = [[../чарівничий/]]
 | наступна = [[../чарівочка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарівничка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ew2e066lgjnhht8js5ood9ars95tpz0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарівочка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221698</id>
    <revision>
      <id>465706</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарівочка
 | попередня = [[../чарівничка/]]
 | наступна = [[../чарка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарівочка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hzphudb7hoq5e9irdm331qh17s7y10q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221699</id>
    <revision>
      <id>465707</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарка
 | попередня = [[../чарівочка/]]
 | наступна = [[../чаркувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0gjx9n9bp5qx8cxfvq6zzv9qur0vvy3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаркувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221700</id>
    <revision>
      <id>465708</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаркувати
 | попередня = [[../чарка/]]
 | наступна = [[../чаркуватися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чаркувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>a4kpeowrjfuhj9o8dp3fofjm8st50je</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаркуватися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221701</id>
    <revision>
      <id>465709</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаркуватися
 | попередня = [[../чаркувати/]]
 | наступна = [[../чаровина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чаркуватися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l5if9wol7iw2ga2sebiqdgu898g26qm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаровина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221702</id>
    <revision>
      <id>465710</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаровина
 | попередня = [[../чаркуватися/]]
 | наступна = [[../чародінник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чаровина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>14lkx2uf9rxslarcr17aormjs332ds9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чародінник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221703</id>
    <revision>
      <id>465711</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чародінник
 | попередня = [[../чаровина/]]
 | наступна = [[../чаронька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чародінник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lyc0swf7sydx5gt9dvaerqhf14ylcym</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаронька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221704</id>
    <revision>
      <id>465712</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаронька
 | попередня = [[../чародінник/]]
 | наступна = [[../чароньки/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чаронька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4wvhh0kfjkvyqpc28o35j4xp3hr0o4s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чароньки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221705</id>
    <revision>
      <id>465713</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чароньки
 | попередня = [[../чаронька/]]
 | наступна = [[../чарпати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чароньки&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5ty0r6enr0u8v27opm6l5hxpjndr7i8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарпати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221706</id>
    <revision>
      <id>465714</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарпати
 | попередня = [[../чароньки/]]
 | наступна = [[../чарствий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарпати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sanpa13vdix4smx67r3boigt6uerxnm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарствий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221707</id>
    <revision>
      <id>465715</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарствий
 | попередня = [[../чарпати/]]
 | наступна = [[../чарування/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарствий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6xc1uhul0ti8plqppgq3aq3sa6m66se</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарування</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221708</id>
    <revision>
      <id>465716</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарування
 | попередня = [[../чарствий/]]
 | наступна = [[../чарувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарування&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ltwrnb99sobdrwassm7q3t82fk4cp2r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221709</id>
    <revision>
      <id>465717</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарувати
 | попередня = [[../чарування/]]
 | наступна = [[../чарупина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>82r3qqludtk9x00ajqee56lbklbmcnu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарупина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221710</id>
    <revision>
      <id>465718</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарупина
 | попередня = [[../чарувати/]]
 | наступна = [[../чарупка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарупина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>m9ct3v0k25ueyafh8oqxttg9s8bpj6z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарупка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221711</id>
    <revision>
      <id>465719</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарупка
 | попередня = [[../чарупина/]]
 | наступна = [[../чарчина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарупка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5ycwmr8hrl7iaufpbj5wkn4r9m86ecm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чарчина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221712</id>
    <revision>
      <id>465720</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чарчина
 | попередня = [[../чарупка/]]
 | наступна = [[../чаряпкатися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чарчина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5h1lcdojsv362zm37em9yy5o8xxxq2q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаряпкатися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221713</id>
    <revision>
      <id>465721</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаряпкатися
 | попередня = [[../чарчина/]]
 | наступна = [[../час/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=959 onlysection=&quot;чаряпкатися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>n2cm5l00aaa89vb3gjqemqoc5iqfn0r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/час</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221714</id>
    <revision>
      <id>465722</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;час
 | попередня = [[../чаряпкатися/]]
 | наступна = [[../часина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=959 to=960 onlysection=&quot;час&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jk71f9x0ex0k2t6p5t1n68l63ylgp6z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221715</id>
    <revision>
      <id>465723</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часина
 | попередня = [[../час/]]
 | наступна = [[../часловець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eblb43s44b9zdvbx79w88nxendfor6i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часловець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221716</id>
    <revision>
      <id>465724</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часловець
 | попередня = [[../часина/]]
 | наступна = [[../часний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часловець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pcq2pl1ifdp5cu44aapk89lw5xnyfw8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221717</id>
    <revision>
      <id>465725</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часний
 | попередня = [[../часловець/]]
 | наступна = [[../часник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ff5jrokwtw2x0eq580nsosplnsl7x5f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221718</id>
    <revision>
      <id>465726</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часник
 | попередня = [[../часний/]]
 | наступна = [[../часниковий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>epp5anse1cl0v7a60rjzymt0jz4rk9x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часниковий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221719</id>
    <revision>
      <id>465727</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часниковий
 | попередня = [[../часник/]]
 | наступна = [[../часовий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часниковий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>oiq5292p8nxx2ocvfznctio5pzzssmb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часовий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221720</id>
    <revision>
      <id>465728</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часовий
 | попередня = [[../часниковий/]]
 | наступна = [[../часок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часовий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7g571ft77d90tz8nxi92t1u2azr3a4j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221721</id>
    <revision>
      <id>465729</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часок
 | попередня = [[../часовий/]]
 | наступна = [[../часом/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sj3xg8926gtrel076njwxtf5ukegska</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часом</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221722</id>
    <revision>
      <id>465730</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часом
 | попередня = [[../часок/]]
 | наступна = [[../часопис/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часом&quot; /&gt;</text>
      <sha1>seijpjzr04la9bg04qm9nohn1zqvkx6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часопис</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221723</id>
    <revision>
      <id>465731</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часопис
 | попередня = [[../часом/]]
 | наступна = [[../часочок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часопис&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pw3n2yxbfnstqphz1f4sry7hgicmiav</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часочок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221724</id>
    <revision>
      <id>465732</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часочок
 | попередня = [[../часопис/]]
 | наступна = [[../частий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часочок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>todp1jepwd7zh5ny81hrbzmdvx5ijw5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221725</id>
    <revision>
      <id>465733</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частий
 | попередня = [[../часочок/]]
 | наступна = [[../частина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jo8mbcmqbxgabbfdz2ljdei65jjx1kd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221726</id>
    <revision>
      <id>465734</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частина
 | попередня = [[../частий/]]
 | наступна = [[../частити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5u03kwe3q42m3cfyvm1ney5pdfsit16</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221727</id>
    <revision>
      <id>465735</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частити
 | попередня = [[../частина/]]
 | наступна = [[../частиця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>c89ygpk2a25pl4bis0dftyu3j2tppvf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221728</id>
    <revision>
      <id>465736</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частиця
 | попередня = [[../частити/]]
 | наступна = [[../частка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частиця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ckqgavv03puqv7m9yvyt97m0ippg9w7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221729</id>
    <revision>
      <id>465737</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частка
 | попередня = [[../частиця/]]
 | наступна = [[../часто/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>si3to12b3hlckckv1jxrv50zeubso8o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часто</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221730</id>
    <revision>
      <id>465738</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часто
 | попередня = [[../частка/]]
 | наступна = [[../частокіл/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часто&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mlw502ewcto3udqupm5q03h64kz39tw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частокіл</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221731</id>
    <revision>
      <id>465739</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частокіл
 | попередня = [[../часто/]]
 | наступна = [[../частоколистий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частокіл&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lo03q91xc8y2oftdum1no6tl2yykbe7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частоколистий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221732</id>
    <revision>
      <id>465740</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частоколистий
 | попередня = [[../частокіл/]]
 | наступна = [[../частом/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частоколистий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ekzipmcduru4wv950fwyt9na845a0fy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частом</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221733</id>
    <revision>
      <id>465741</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частом
 | попередня = [[../частоколистий/]]
 | наступна = [[../частонить/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частом&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7lc1zrxqdx4lfz26i6jbkqnxovh57ha</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частонить</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221734</id>
    <revision>
      <id>465742</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частонить
 | попередня = [[../частом/]]
 | наступна = [[../часточка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частонить&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qcw7f8x2514mpeqxigfvkwddh69bd8y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часточка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221735</id>
    <revision>
      <id>465743</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часточка
 | попередня = [[../частонить/]]
 | наступна = [[../частування/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;часточка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>r55a54q68m8ncrpie4q084t55ylwv2u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частування</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221736</id>
    <revision>
      <id>465744</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частування
 | попередня = [[../часточка/]]
 | наступна = [[../частувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=960 onlysection=&quot;частування&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l2499hjkp2yfwsh3vn53zvv3hz5ozlo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221737</id>
    <revision>
      <id>465745</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частувати
 | попередня = [[../частування/]]
 | наступна = [[../частуватися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=960 to=961 onlysection=&quot;частувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8tduy06vrq7aeult6d6eiyep9z8arwk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частуватися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221738</id>
    <revision>
      <id>465746</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частуватися
 | попередня = [[../частувати/]]
 | наступна = [[../частуха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;частуватися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qbm6739i08soi24zgaho66uunhcb0x7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частуха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221739</id>
    <revision>
      <id>465747</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частуха
 | попередня = [[../частуватися/]]
 | наступна = [[../часть/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;частуха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hx4bb0dxxmp9es002hic6omgys7o8h3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часть</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221740</id>
    <revision>
      <id>465748</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часть
 | попередня = [[../частуха/]]
 | наступна = [[../частюка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;часть&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ft5jj7hk8t86ts61rew5voswxp6mz0g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/частюка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221741</id>
    <revision>
      <id>465749</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;частюка
 | попередня = [[../часть/]]
 | наступна = [[../часувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;частюка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qhpb99wzs1b8mrbehpx4cd4d90b4clz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221742</id>
    <revision>
      <id>465750</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часувати
 | попередня = [[../частюка/]]
 | наступна = [[../часунка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;часувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>m3zg22pnql91o99t76flket9769ni3r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/часунка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221743</id>
    <revision>
      <id>465751</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;часунка
 | попередня = [[../часувати/]]
 | наступна = [[../чата/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;часунка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>i0rajnarxrytjv1hekhdogjdjqlslbq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чата</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221744</id>
    <revision>
      <id>465752</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чата
 | попередня = [[../часунка/]]
 | наступна = [[../чатина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чата&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4pldd2lhuazqfmd7mn2k5t5y09cmy39</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221745</id>
    <revision>
      <id>465753</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатина
 | попередня = [[../чата/]]
 | наступна = [[../чатівник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>m1azdtp49u2rfvlr8dr3c0uuanf885f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатівник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221746</id>
    <revision>
      <id>465754</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатівник
 | попередня = [[../чатина/]]
 | наступна = [[../чатівницький/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатівник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>io7oby9cuayi18oiek58iyc3x9yivw7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатівницький</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221747</id>
    <revision>
      <id>465755</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатівницький
 | попередня = [[../чатівник/]]
 | наступна = [[../чатки/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатівницький&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l4ay7v09i1sj96oex8n237i3qupkfpt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221748</id>
    <revision>
      <id>465756</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатки
 | попередня = [[../чатівницький/]]
 | наступна = [[../чатовий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатки&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ofx3d3a3sn3r5swc85rg5lg91qjwg8d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатовий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221749</id>
    <revision>
      <id>465757</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатовий
 | попередня = [[../чатки/]]
 | наступна = [[../чатовник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатовий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>36a3u158i081xz1auqqnspd2vaqg6nr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатовник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221750</id>
    <revision>
      <id>465758</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатовник
 | попередня = [[../чатовий/]]
 | наступна = [[../чатовницький/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатівник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hr10cohigaa6sgxriqphtmahtcsc2wr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатовницький</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221751</id>
    <revision>
      <id>465759</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатовницький
 | попередня = [[../чатовник/]]
 | наступна = [[../чатування/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатівницький&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kkkoyfswp85gro476yniv0n01931uq8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатування</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221752</id>
    <revision>
      <id>465760</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатування
 | попередня = [[../чатовницький/]]
 | наступна = [[../чатувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатування&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cym9zwsj57tcxilbqyxb62p89df9nzn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чатувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221753</id>
    <revision>
      <id>465761</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="552" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чатувати
 | попередня = [[../чатування/]]
 | наступна = [[../чах!/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чатувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eenv4b49przzq1y43mjrawudh16z9gx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чах!</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221754</id>
    <revision>
      <id>465762</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чах!
 | попередня = [[../чатувати/]]
 | наступна = [[../чахати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чах!&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ggjpsecpjt972gyj74ij9lvowzz5uuv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чахати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221755</id>
    <revision>
      <id>465763</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="538" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чахати
 | попередня = [[../чах!/]]
 | наступна = [[../чахлик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чахати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>r4sty2sq7547rupbakkmizbdxlel0pv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чахлик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221756</id>
    <revision>
      <id>465764</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чахлик
 | попередня = [[../чахати/]]
 | наступна = [[../чахниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чахлик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>p9x2qx6t1lhedovhvuifipii3svqcb9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чахниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221757</id>
    <revision>
      <id>465765</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чахниця
 | попередня = [[../чахлик/]]
 | наступна = [[../чахнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чахниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8hd28q7e6nrvec4v9w8ufry6tmgq5sm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чахнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221758</id>
    <revision>
      <id>465766</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чахнути
 | попередня = [[../чахниця/]]
 | наступна = [[../чаховина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чахнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nerzv4ah9fbdu56zi3rlydalkco3o1l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаховина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221759</id>
    <revision>
      <id>465767</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаховина
 | попередня = [[../чахнути/]]
 | наступна = [[../чахонька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чаховина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>se2rsh4aotgjnp8gimvusbsqlh0hz5b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чахонька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221760</id>
    <revision>
      <id>465768</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чахонька
 | попередня = [[../чаховина/]]
 | наступна = [[../чахоня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чахонька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rpxqhxkpv5docnwt00egi0xhg97croe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чахоня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221761</id>
    <revision>
      <id>465769</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чахоня
 | попередня = [[../чахонька/]]
 | наступна = [[../чахрувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чахоня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>aaxnvqurtjgsmheruofjzdlr47zwz0r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чахрувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221762</id>
    <revision>
      <id>465770</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чахрувати
 | попередня = [[../чахоня/]]
 | наступна = [[../чаша/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чахрувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>s15lm1rn9j6diublrclieq4fki61178</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чаша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221763</id>
    <revision>
      <id>465771</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чаша
 | попередня = [[../чахрувати/]]
 | наступна = [[../чашечка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чаша&quot; /&gt;</text>
      <sha1>re62mr4bgcidin43qyqnbyemeqr3yig</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чашечка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221764</id>
    <revision>
      <id>465772</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чашечка
 | попередня = [[../чаша/]]
 | наступна = [[../чашина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чашечка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>oy79nsrpy5hvehmzo94m7y64s0f8oio</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чашина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221765</id>
    <revision>
      <id>465773</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чашина
 | попередня = [[../чашечка/]]
 | наступна = [[../чашка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чашина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bthojaow80s1qm1gx3pi9yxi4k5fiw8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чашка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221766</id>
    <revision>
      <id>465774</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чашка
 | попередня = [[../чашина/]]
 | наступна = [[../чашовина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чашка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pvw05067kl32441l4xhnxnsclss99au</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чашовина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221767</id>
    <revision>
      <id>465775</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чашовина
 | попередня = [[../чашка/]]
 | наступна = [[../чвак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чашовина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l61ix9whb3v30qp72e6kzcmhsfscj68</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221768</id>
    <revision>
      <id>465776</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвак
 | попередня = [[../чашовина/]]
 | наступна = [[../чвакати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чвак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lnwa2pg1l6gatjhgwj7bc6c2165vxev</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвакати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221769</id>
    <revision>
      <id>465777</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвакати
 | попередня = [[../чвак/]]
 | наступна = [[../чвалай/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чвакати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2y60p1rr0amp3c96mnsktow6ehttu7o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвалай</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221770</id>
    <revision>
      <id>465778</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвалай
 | попередня = [[../чвакати/]]
 | наступна = [[../чвалати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=961 onlysection=&quot;чвалай&quot; /&gt;</text>
      <sha1>341u9z4cft1w5pkfy3zq18espyhytey</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвалати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221771</id>
    <revision>
      <id>465779</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвалати
 | попередня = [[../чвалай/]]
 | наступна = [[../чвалем/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=961 to=962 onlysection=&quot;чвалати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3pfsjxoo7or7dikju8ar8vwkyl37gx7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвалем</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221772</id>
    <revision>
      <id>465780</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвалем
 | попередня = [[../чвалати/]]
 | наступна = [[../чванитися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвалем&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0325kd2i7pzju9c4ckt600f491cj5ar</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чванитися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221773</id>
    <revision>
      <id>465781</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чванитися
 | попередня = [[../чвалем/]]
 | наступна = [[../чваніння/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чванитися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>j6izadjceyd7rkgi3rqjwnuduyybbkn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чваніння</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221774</id>
    <revision>
      <id>465782</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чваніння
 | попередня = [[../чванитися/]]
 | наступна = [[../чванливий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чваніння&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9ita2grmdybscgwcytrhvp39phcuurt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чванливий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221775</id>
    <revision>
      <id>465783</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чванливий
 | попередня = [[../чваніння/]]
 | наступна = [[../чванливо/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чванливий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lfrdzcbrmrwf03gidmev242nyj2srmv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чванливо</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221776</id>
    <revision>
      <id>465784</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:15:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чванливо
 | попередня = [[../чванливий/]]
 | наступна = [[../чванство/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чванливо&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9d8x99po7sdg9asdugq4hjemb5do181</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чванство</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221777</id>
    <revision>
      <id>465785</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чванство
 | попередня = [[../чванливо/]]
 | наступна = [[../чвань/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чванство&quot; /&gt;</text>
      <sha1>stvzcjxjgdfeiv0kb3v1o68rf4utqag</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвань</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221778</id>
    <revision>
      <id>465786</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвань
 | попередня = [[../чванство/]]
 | наступна = [[../чванька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвань&quot; /&gt;</text>
      <sha1>byznttnwriwzaua28s7hnkvew3b5u1w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чванька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221779</id>
    <revision>
      <id>465787</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чванька
 | попередня = [[../чвань/]]
 | наступна = [[../чванько/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чванька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9ci9ze8hhtp1cs304ig6lesnohtjzh8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чванько</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221780</id>
    <revision>
      <id>465788</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чванько
 | попередня = [[../чванька/]]
 | наступна = [[../чваньковитий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чванько&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fmghaxsacg5aj13wrtj4kudwdw70nvt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чваньковитий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221781</id>
    <revision>
      <id>465789</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чваньковитий
 | попередня = [[../чванько/]]
 | наступна = [[../чванькуватий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чваньковитий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ohfvj5zrppg99y11qi020yyu5tt3dkg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чванькуватий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221782</id>
    <revision>
      <id>465790</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чванькуватий
 | попередня = [[../чваньковитий/]]
 | наступна = [[../чвара/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чваньковитий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3xwalvlo66itdk8r5h770x9fccnltpf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвара</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221783</id>
    <revision>
      <id>465791</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвара
 | попередня = [[../чванькуватий/]]
 | наступна = [[../чварахнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвара&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0c6tanrq4ya9963xm1n0yksa7qoenqs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чварахнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221784</id>
    <revision>
      <id>465792</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чварахнути
 | попередня = [[../чвара/]]
 | наступна = [[../чваркати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чварахнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1puclm102yk2nazjgxcpf1s6j09iq90</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чваркати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221785</id>
    <revision>
      <id>465793</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чваркати
 | попередня = [[../чварахнути/]]
 | наступна = [[../чварснути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чваркати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0rpzlgukirp0c7gldhl9sqwftp0lh86</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чварснути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221786</id>
    <revision>
      <id>465794</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чварснути
 | попередня = [[../чваркати/]]
 | наступна = [[../чваруватий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чварснути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>c6hh27fszcqzohlafe2et735ie5yeih</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чваруватий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221787</id>
    <revision>
      <id>465795</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чваруватий
 | попередня = [[../чварснути/]]
 | наступна = [[../чвати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чваруватий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>egbl7cqqpzb0q5nzlteutse6jru1zol</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221788</id>
    <revision>
      <id>465796</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвати
 | попередня = [[../чваруватий/]]
 | наступна = [[../чвертівка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sj1b0ei5v3gn5i6l4bgebajq2ylen6a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвертівка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221789</id>
    <revision>
      <id>465797</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвертівка
 | попередня = [[../чвати/]]
 | наступна = [[../чвертка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвертівка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pyw1zjzliisng1c1uzvwktfp0m1ztl8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвертка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221790</id>
    <revision>
      <id>465798</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвертка
 | попередня = [[../чвертівка/]]
 | наступна = [[../чвертувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвертка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>iecfgpoxb2xvxhb0jxpmab87y28ar3g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвертувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221791</id>
    <revision>
      <id>465799</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвертувати
 | попередня = [[../чвертка/]]
 | наступна = [[../чвертуха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвертувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ryzwr5o731ld7fh5mkak8mwkx36exm1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвертуха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221792</id>
    <revision>
      <id>465800</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвертуха
 | попередня = [[../чвертувати/]]
 | наступна = [[../чверть/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвертуха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>km39md3ug44ppq8lwqp6fj2knhawpqh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чверть</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221793</id>
    <revision>
      <id>465801</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чверть
 | попередня = [[../чвертуха/]]
 | наступна = [[../чверщок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чверть&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d4ntp2y2s96j1lopew6tzkury63gle0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чверщок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221794</id>
    <revision>
      <id>465802</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чверщок
 | попередня = [[../чверть/]]
 | наступна = [[../чвир/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чверщок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kiy2qmt7v9jsdjex1lu0zuhszlw0dqc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвир</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221795</id>
    <revision>
      <id>465803</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвир
 | попередня = [[../чверщок/]]
 | наступна = [[../чвирк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвир&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1i3k6i4v94xq3eypnnykazfs117cym0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвирк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221796</id>
    <revision>
      <id>465804</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвирк
 | попередня = [[../чвир/]]
 | наступна = [[../чвиркати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвирк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7mlypfr5vb8ye3x8sksevugwbffoys8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвиркати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221797</id>
    <revision>
      <id>465805</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвиркати
 | попередня = [[../чвирк/]]
 | наступна = [[../чвиркнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвиркати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eix435nd9c8nh7bn0tiq7ulhpf61wgd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвиркнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221798</id>
    <revision>
      <id>465806</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвиркнути
 | попередня = [[../чвиркати/]]
 | наступна = [[../чвиря/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвиркати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2tv2s874zdxaxckaa2spi6agz9zmphj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвиря</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221799</id>
    <revision>
      <id>465807</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвиря
 | попередня = [[../чвиркнути/]]
 | наступна = [[../чвіртка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=962 onlysection=&quot;чвиря&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kyh0txeegwgltcvijmhffqdauf52bkb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвіртка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221800</id>
    <revision>
      <id>465808</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвіртка
 | попередня = [[../чвиря/]]
 | наступна = [[../чвохнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=962 to=963 onlysection=&quot;чвіртка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9z32ulgw49rgnsqtiqct333sktahgjy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвохнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221801</id>
    <revision>
      <id>465809</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвохнути
 | попередня = [[../чвіртка/]]
 | наступна = [[../чвохтіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чвохнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5zmpw1xtmlbljgydin8n22iuxiegx0r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чвохтіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221802</id>
    <revision>
      <id>465810</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="558" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чвохтіти
 | попередня = [[../чвохнути/]]
 | наступна = [[../чв'якати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чвохтіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sccln01c96qgasvazg5ec2mm4z1niew</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чв'якати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221803</id>
    <revision>
      <id>465811</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="562" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чв'якати
 | попередня = [[../чвохтіти/]]
 | наступна = [[../чв'яхкотіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чв'якати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>afuxwlxd4pwhq0bcxpz65bqcx7c168g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чв'яхкотіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221804</id>
    <revision>
      <id>465812</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="572" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чв'яхкотіти
 | попередня = [[../чв'якати/]]
 | наступна = [[../чеберхнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чв'яхкотіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4ppetwge3va10rddivr0zphmm5talmt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеберхнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221805</id>
    <revision>
      <id>465813</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="574" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеберхнути
 | попередня = [[../чв'яхкотіти/]]
 | наступна = [[../чеберчати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чеберхнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1vrhk6xsprzorzq18mtddb7bu9x2yq0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеберчати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221806</id>
    <revision>
      <id>465814</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеберчати
 | попередня = [[../чеберхнути/]]
 | наступна = [[../чеберячка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чеберчати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2wslm6lc8wr6tnkau4v7czsh80z6i0p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеберячка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221807</id>
    <revision>
      <id>465815</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеберячка
 | попередня = [[../чеберчати/]]
 | наступна = [[../чебрець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чеберячка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>n8y373jwij60x34elsnxge5g6n0r5gt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чебрець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221808</id>
    <revision>
      <id>465816</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чебрець
 | попередня = [[../чеберячка/]]
 | наступна = [[../чебрик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чебрець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>n74372dt7rto4eoegih3v76bfvt33ia</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чебрик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221809</id>
    <revision>
      <id>465817</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чебрик
 | попередня = [[../чебрець/]]
 | наступна = [[../чебриця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чебрик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2hrqyslbuj1bss7n6vyp2nstm3n33hf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чебриця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221810</id>
    <revision>
      <id>465818</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чебриця
 | попередня = [[../чебрик/]]
 | наступна = [[../чебчик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чебриця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3ytlt9y9kvhmu9afdfvl1ccmxx48m9p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чебчик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221811</id>
    <revision>
      <id>465819</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чебчик
 | попередня = [[../чебриця/]]
 | наступна = [[../чеверниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чебчик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>382hzdww44euud9veiy0mropw67t52q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеверниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221812</id>
    <revision>
      <id>465820</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеверниця
 | попередня = [[../чебчик/]]
 | наступна = [[../чеверногий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чеверниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9m0hkyvf4x23us1umdmtxxx2cfcknr3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеверногий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221813</id>
    <revision>
      <id>465821</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеверногий
 | попередня = [[../чеверниця/]]
 | наступна = [[../чевріти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чеверногий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>drk8oonfqhqrsgmg8uyrkimb0v9t5s9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чевріти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221814</id>
    <revision>
      <id>465822</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="560" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чевріти
 | попередня = [[../чеверногий/]]
 | наступна = [[../чев'ядіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чевріти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>g7hf9fg953vh06jhrd6rcoob4k8sqo0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чев'ядіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221815</id>
    <revision>
      <id>465823</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чев'ядіти
 | попередня = [[../чевріти/]]
 | наступна = [[../чезнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чев'ядіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hlencl60azsg07ndy4zjukddrlszbbw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чезнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221816</id>
    <revision>
      <id>465824</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="546" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чезнути
 | попередня = [[../чев'ядіти/]]
 | наступна = [[../чей/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чезнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7hbosc17ki0ncnhx7zk7j2whcfe2nyr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чей</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221817</id>
    <revision>
      <id>465825</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="527" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чей
 | попередня = [[../чезнути/]]
 | наступна = [[../чек/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чей&quot; /&gt;</text>
      <sha1>66beb0s01v63f3k3w7q7og4awfyaxkv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чек</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221818</id>
    <revision>
      <id>465826</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="527" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чек
 | попередня = [[../чей/]]
 | наступна = [[../чекання/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чек&quot; /&gt;</text>
      <sha1>j5pf4zj795nep91b2nbwnji5xlw48py</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекання</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221819</id>
    <revision>
      <id>465827</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекання
 | попередня = [[../чек/]]
 | наступна = [[../чекарь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекання&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3wqulkonyigbhkd2bsl4pdna2ulsmoc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекарь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221820</id>
    <revision>
      <id>465828</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекарь
 | попередня = [[../чекання/]]
 | наступна = [[../чекати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекарь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2ds93cbox2ws3dw2a6mejj4y4aox02o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221821</id>
    <revision>
      <id>465829</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекати
 | попередня = [[../чекарь/]]
 | наступна = [[../чекіт/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rfkbuwwvf09eaffdeqbwoikp57pexcd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекіт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221822</id>
    <revision>
      <id>465830</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекіт
 | попередня = [[../чекати/]]
 | наступна = [[../чекман/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекіт&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ror01y83pmtp61uq6zg5gpfkc7m4kg2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекман</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221823</id>
    <revision>
      <id>465831</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекман
 | попередня = [[../чекіт/]]
 | наступна = [[../чекмінь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекман&quot; /&gt;</text>
      <sha1>n25r1y0sc48o9aaqk5hmc9kk47xprxy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекмінь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221824</id>
    <revision>
      <id>465832</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекмінь
 | попередня = [[../чекман/]]
 | наступна = [[../чекотати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекмінь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>oevf2k2xcuamlqf734c1zj2sadnx8av</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекотати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221825</id>
    <revision>
      <id>465833</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекотати
 | попередня = [[../чекмінь/]]
 | наступна = [[../чекуша/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекотати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ss8wa6rdd26ze8j9ow8m4clboj3abkv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чекуша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221826</id>
    <revision>
      <id>465834</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чекуша
 | попередня = [[../чекотати/]]
 | наступна = [[../челенко/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;чекуша&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pe0a5tstletypeoggef721x3nmn1l4e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челенко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221827</id>
    <revision>
      <id>465835</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челенко
 | попередня = [[../чекуша/]]
 | наступна = [[../челенок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;челенко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cidgguruzd1ajlbncs83tmq0t2deit7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челенок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221828</id>
    <revision>
      <id>465836</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челенок
 | попередня = [[../челенко/]]
 | наступна = [[../челепати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;челенко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bwwfusc564ip3xw6rused02lforzyv5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челепати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221829</id>
    <revision>
      <id>465837</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челепати
 | попередня = [[../челенок/]]
 | наступна = [[../челестник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;челепати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6t8iry7decylld16ylblcngrhj0rejq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челестник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221830</id>
    <revision>
      <id>465838</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челестник
 | попередня = [[../челепати/]]
 | наступна = [[../челлений/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;челестник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>r50y4iux9txcy0vs8m7mwfs30q33mby</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челлений</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221831</id>
    <revision>
      <id>465839</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челлений
 | попередня = [[../челестник/]]
 | наступна = [[../чельний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=963 onlysection=&quot;челлений&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ensnr02ampep8c576kaqg16jfam8qw3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чельний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221832</id>
    <revision>
      <id>465840</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чельний
 | попередня = [[../челлений/]]
 | наступна = [[../челюсти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;чельний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jkimz9082y5fa3j9r9dhoy5bf7546cu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челюсти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221833</id>
    <revision>
      <id>465841</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челюсти
 | попередня = [[../чельний/]]
 | наступна = [[../челюстники/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челюсти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9rcl5z2xh9kdr3cvgv65bxssmxedn00</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челюстники</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221834</id>
    <revision>
      <id>465842</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челюстники
 | попередня = [[../челюсти/]]
 | наступна = [[../челяда/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челюстники&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2cb2mtqelv3arjvb6s47fonf0dc3qo4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челяда</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221835</id>
    <revision>
      <id>465843</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челяда
 | попередня = [[../челюстники/]]
 | наступна = [[../челядин/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челяда&quot; /&gt;</text>
      <sha1>llytlaugbgo2whb5tm29mlt1zjumpii</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221836</id>
    <revision>
      <id>465844</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядин
 | попередня = [[../челяда/]]
 | наступна = [[../челядина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядин&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6mxbzpsl2at2k5v1uer2q7p4mdd8cge</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221837</id>
    <revision>
      <id>465845</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядина
 | попередня = [[../челядин/]]
 | наступна = [[../челядинець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>aou0evcfyal5s4t93vs344c5xvfle3y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядинець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221838</id>
    <revision>
      <id>465846</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядинець
 | попередня = [[../челядина/]]
 | наступна = [[../челядинка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядинець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>a99efo3kh8tb8e6shyzf8wwhme8pcsp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221839</id>
    <revision>
      <id>465847</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядинка
 | попередня = [[../челядинець/]]
 | наступна = [[../челядинонька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядинка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>080jdsqdb6gmwhhrcjqyk446bidlj25</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядинонька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221840</id>
    <revision>
      <id>465848</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="585" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядинонька
 | попередня = [[../челядинка/]]
 | наступна = [[../челядинський/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядинонька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>g6ymy79rapjf933lr9bcowclehlpqth</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядинський</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221841</id>
    <revision>
      <id>465849</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядинський
 | попередня = [[../челядинонька/]]
 | наступна = [[../челядка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядинський&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ozx4edrwql1if3db7q45pq7fok9ecl8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221842</id>
    <revision>
      <id>465850</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядка
 | попередня = [[../челядинський/]]
 | наступна = [[../челядний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>oqbrl65yiygmufnn0wkmrv3y7n01wou</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221843</id>
    <revision>
      <id>465851</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядний
 | попередня = [[../челядка/]]
 | наступна = [[../челядник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>f9aly95brk1zl8ggme3og7m6d24mkpb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221844</id>
    <revision>
      <id>465852</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядник
 | попередня = [[../челядний/]]
 | наступна = [[../челядникувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dftar8gpwz0esypyxtrwifzx1v1r7ea</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядникувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221845</id>
    <revision>
      <id>465853</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="587" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядникувати
 | попередня = [[../челядник/]]
 | наступна = [[../челядницький/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядникувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nf8ohdxp33ky8x07vfhtwuq08u4q23u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядницький</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221846</id>
    <revision>
      <id>465854</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="587" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядницький
 | попередня = [[../челядникувати/]]
 | наступна = [[../челядниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядницький&quot; /&gt;</text>
      <sha1>21w2vrs29l41fjv10ttv43m5sfptknz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221847</id>
    <revision>
      <id>465855</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядниця
 | попередня = [[../челядницький/]]
 | наступна = [[../челядно/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>h32jzkpb164u4oanfyvi2lavahdgbo9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221848</id>
    <revision>
      <id>465856</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядно
 | попередня = [[../челядниця/]]
 | наступна = [[../челядонька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядно&quot; /&gt;</text>
      <sha1>c12eh3z1wmx922clpn3lcgn1wvkuq24</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядонька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221849</id>
    <revision>
      <id>465857</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядонька
 | попередня = [[../челядно/]]
 | наступна = [[../челядочка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядонька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pk5hezv08k6hb8cka8jpvpcbtpczpk9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядочка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221850</id>
    <revision>
      <id>465858</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядочка
 | попередня = [[../челядонька/]]
 | наступна = [[../челядський/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядонька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hhx3voct3e0dtx5dun60seuobn0zfnd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядський</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221851</id>
    <revision>
      <id>465859</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядський
 | попередня = [[../челядочка/]]
 | наступна = [[../челядь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядський&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9nebp6id16cfewf7hsk3vku67tbthkz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/челядь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221852</id>
    <revision>
      <id>465860</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;челядь
 | попередня = [[../челядський/]]
 | наступна = [[../чембор/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;челядь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5scpvo0g3viid0ub7k3pln5d88azzxb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чембор</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221853</id>
    <revision>
      <id>465861</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чембор
 | попередня = [[../челядь/]]
 | наступна = [[../чемер/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=964 onlysection=&quot;чембор&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gh387s8lshbyojr3sph0otoc18mi6p5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221854</id>
    <revision>
      <id>465862</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемер
 | попередня = [[../чембор/]]
 | наступна = [[../чемера/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=964 to=965 onlysection=&quot;чемер&quot; /&gt;</text>
      <sha1>tgf2r5atvjvhdi1cjca4qe8ifvhp9oe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемера</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221855</id>
    <revision>
      <id>465863</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемера
 | попередня = [[../чемер/]]
 | наступна = [[../чемерис/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемера&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mv0ff9iphpd08xdqf750s3dr9qnwcg2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемерис</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221856</id>
    <revision>
      <id>465864</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемерис
 | попередня = [[../чемера/]]
 | наступна = [[../чемериця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемерис&quot; /&gt;</text>
      <sha1>agqfe9sx2u2asa8e8ebwyxofk93qyuz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемериця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221857</id>
    <revision>
      <id>465865</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемериця
 | попередня = [[../чемерис/]]
 | наступна = [[../чемерівка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемериця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0jq93ar8epo85jm9n1zins231cc0ud3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемерівка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221858</id>
    <revision>
      <id>465866</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемерівка
 | попередня = [[../чемериця/]]
 | наступна = [[../чемерка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемерівка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dcvskkr5cecuquuwqvmym9h5hf1qp4g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемерка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221859</id>
    <revision>
      <id>465867</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемерка
 | попередня = [[../чемерівка/]]
 | наступна = [[../чемерчина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемерка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mnre1cnk0c2jj2mpbduwnepbivyj4x7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемерчина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221860</id>
    <revision>
      <id>465868</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемерчина
 | попередня = [[../чемерка/]]
 | наступна = [[../чемесити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемерчина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>owxtgn0z43iv70u308s8q8xvjx6crwc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемесити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221861</id>
    <revision>
      <id>465869</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемесити
 | попередня = [[../чемерчина/]]
 | наступна = [[../чемір/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемесити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>prm7ayufgxfpwbajx3uf8m2sfmy48je</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемір</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221862</id>
    <revision>
      <id>465870</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:16:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемір
 | попередня = [[../чемесити/]]
 | наступна = [[../чемліт/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемір&quot; /&gt;</text>
      <sha1>e7f5hlvwqih1xhy1dl1ykij5xgeeo77</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемліт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221863</id>
    <revision>
      <id>465871</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемліт
 | попередня = [[../чемір/]]
 | наступна = [[../чемний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемліт&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6fvz3927lscwraaq173hl229zmfb1mk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221864</id>
    <revision>
      <id>465872</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемний
 | попередня = [[../чемліт/]]
 | наступна = [[../чемність/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>i3r39eue8f96kwfp6l7q757eb5pfvwc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемність</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221865</id>
    <revision>
      <id>465873</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемність
 | попередня = [[../чемний/]]
 | наступна = [[../чемно/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемність&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pi7r71isd2aolf2nvvkldgx7e0195a3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221866</id>
    <revision>
      <id>465874</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемно
 | попередня = [[../чемність/]]
 | наступна = [[../чемсати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемно&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8t9rtjkq62hgzxefunjoogigvbxw7e4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемсати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221867</id>
    <revision>
      <id>465875</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемсати
 | попередня = [[../чемно/]]
 | наступна = [[../чемчикувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемсати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ewddd47ihdu6usss8tlvay7enb76fcl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чемчикувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221868</id>
    <revision>
      <id>465876</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чемчикувати
 | попередня = [[../чемсати/]]
 | наступна = [[../ченець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чемчикувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>n1sk8x1n4dsuw1povoo1a2mltm0apx2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/ченець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221869</id>
    <revision>
      <id>465877</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;ченець
 | попередня = [[../чемчикувати/]]
 | наступна = [[../ченцювати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;ченець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sjlwx88ws9ft88b4w6k9q7mj9wj0cb4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/ченцювати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221870</id>
    <revision>
      <id>465878</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;ченцювати
 | попередня = [[../ченець/]]
 | наступна = [[../ченчик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;ченцювати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8f1q97270ucul3ylyw126dei5bs90ic</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/ченчик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221871</id>
    <revision>
      <id>465879</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;ченчик
 | попередня = [[../ченцювати/]]
 | наступна = [[../ченчух/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;ченчик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4ix4eud8scxpve5lyz7aazv37ab797m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/ченчух</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221872</id>
    <revision>
      <id>465880</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;ченчух
 | попередня = [[../ченчик/]]
 | наступна = [[../ченш/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;ченчух&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ehn5sdyfq5070u77wl8okgugp8hz6v6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/ченш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221873</id>
    <revision>
      <id>465881</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;ченш
 | попередня = [[../ченчух/]]
 | наступна = [[../ченшовий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;ченш&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kuaj4r66rww0fgnuu5rzbinj65v1rob</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/ченшовий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221874</id>
    <revision>
      <id>465882</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;ченшовий
 | попередня = [[../ченш/]]
 | наступна = [[../чень/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;ченшовий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fbjum6v1abdou7mgye8wg1jjg8eusve</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221875</id>
    <revision>
      <id>465883</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чень
 | попередня = [[../ченшовий/]]
 | наступна = [[../чепа/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чень&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ewr77rl12dt40uv2knsbj8vw0i6uqiw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221876</id>
    <revision>
      <id>465884</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="529" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепа
 | попередня = [[../чень/]]
 | наступна = [[../чепак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепа&quot; /&gt;</text>
      <sha1>slgrughbnw390cd5c4rn7n6dwnxdm3a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221877</id>
    <revision>
      <id>465885</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепак
 | попередня = [[../чепа/]]
 | наступна = [[../чепарити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>imnp6jh32y0ln7y57zzlj4tbas9ws6f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепарити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221878</id>
    <revision>
      <id>465886</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепарити
 | попередня = [[../чепак/]]
 | наступна = [[../чепаритися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепарити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ja0xc1wphw8tpolgvf1hq7icvq55324</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепаритися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221879</id>
    <revision>
      <id>465887</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепаритися
 | попередня = [[../чепарити/]]
 | наступна = [[../чепати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепаритися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0tokcudijio03r7ol9dyfev65nh134u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221880</id>
    <revision>
      <id>465888</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепати
 | попередня = [[../чепаритися/]]
 | наступна = [[../чепачок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>m824emvoddfly9sc3a2kmzpmwum8rwi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепачок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221881</id>
    <revision>
      <id>465889</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепачок
 | попередня = [[../чепати/]]
 | наступна = [[../чепелик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепачок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9y7m9r5ngbug1pax5u6ozbltwmtmvwi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепелик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221882</id>
    <revision>
      <id>465890</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепелик
 | попередня = [[../чепачок/]]
 | наступна = [[../чепелина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепелик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>o3eka9fnaacyfi88wlhvruddyk7hw1i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепелина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221883</id>
    <revision>
      <id>465891</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепелина
 | попередня = [[../чепелик/]]
 | наступна = [[../чепель/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепелина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bdq3fp39olfxm0xo86a69o9civdqlc4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221884</id>
    <revision>
      <id>465892</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепель
 | попередня = [[../чепелина/]]
 | наступна = [[../чепельгати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепель&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0nbi246tvcr9vhdkw2cb8lk9pm0u9sb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепельгати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221885</id>
    <revision>
      <id>465893</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепельгати
 | попередня = [[../чепель/]]
 | наступна = [[../чепеля/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепельгати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>t1lv94lzgnkbp6ae265co3a8uaq14p2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепеля</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221886</id>
    <revision>
      <id>465894</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепеля
 | попередня = [[../чепельгати/]]
 | наступна = [[../чепеляти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепеля&quot; /&gt;</text>
      <sha1>iil1hub7pc4vh17yybighla1k0xajsn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепеляти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221887</id>
    <revision>
      <id>465895</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепеляти
 | попередня = [[../чепеля/]]
 | наступна = [[../чепера/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепеляти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6klhdg8w7xaecbgidi9ianfqk3f5njh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепера</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221888</id>
    <revision>
      <id>465896</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепера
 | попередня = [[../чепеляти/]]
 | наступна = [[../чеперга/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепера&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gsihqnsvc57sq6ic92ibjv10vo4d1ir</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеперга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221889</id>
    <revision>
      <id>465897</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеперга
 | попередня = [[../чепера/]]
 | наступна = [[../чеперуха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепера&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6cb3wbaq57w3issszmzlza3hk33mer9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеперуха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221890</id>
    <revision>
      <id>465898</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеперуха
 | попередня = [[../чеперга/]]
 | наступна = [[../чепець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чеперуха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sqmay60ciamugsd483xp1vi95yljcm1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221891</id>
    <revision>
      <id>465899</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепець
 | попередня = [[../чеперуха/]]
 | наступна = [[../чепиргач/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8ncip5h0ndvx20dn9ov3im9zsn2a110</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепиргач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221892</id>
    <revision>
      <id>465900</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепиргач
 | попередня = [[../чепець/]]
 | наступна = [[../чепіга/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=965 onlysection=&quot;чепиргач&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qe1eio4wxisccx52fe8qpq3qyqqxno5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепіга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221893</id>
    <revision>
      <id>465901</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепіга
 | попередня = [[../чепиргач/]]
 | наступна = [[../чепілик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепіга&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1r0unjroop308s6wxvmigccdy1grinq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепілик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221894</id>
    <revision>
      <id>465902</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепілик
 | попередня = [[../чепіга/]]
 | наступна = [[../чепіль/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепілик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1endrlcdguia5p5amq5w28eyqcnu981</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепіль</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221895</id>
    <revision>
      <id>465903</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепіль
 | попередня = [[../чепілик/]]
 | наступна = [[../чепірнатий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепіль&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k3f6u8lieuktha76zpwry6tomuc4ryt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепірнатий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221896</id>
    <revision>
      <id>465904</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепірнатий
 | попередня = [[../чепіль/]]
 | наступна = [[../чепія/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепірнатий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gdr1c2vcqpxttv0di6julc7n81d9u6v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221897</id>
    <revision>
      <id>465905</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепія
 | попередня = [[../чепірнатий/]]
 | наступна = [[../чепкий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепія&quot; /&gt;</text>
      <sha1>go4s8u4ox4o6yd7ze7xdva9yfy3z5d7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепкий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221898</id>
    <revision>
      <id>465906</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепкий
 | попередня = [[../чепія/]]
 | наступна = [[../чепко/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепкий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6xeajmgixh72eoxdcr0e1oj3tltghxx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221899</id>
    <revision>
      <id>465907</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепко
 | попередня = [[../чепкий/]]
 | наступна = [[../чеплія/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ln0avyhccoa9jyt3qqknmizvvyqy3u3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеплія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221900</id>
    <revision>
      <id>465908</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеплія
 | попередня = [[../чепко/]]
 | наступна = [[../чепляти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чеплія&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3koraopmc9jhn6aqy4t6pc452q4ezhb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепляти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221901</id>
    <revision>
      <id>465909</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепляти
 | попередня = [[../чеплія/]]
 | наступна = [[../чеплятися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепляти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>roac3inszsi73uqtb6kx1sso7h3fgsp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеплятися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221902</id>
    <revision>
      <id>465910</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеплятися
 | попередня = [[../чепляти/]]
 | наступна = [[../чепрага/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чеплятися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gbjs634u7putlgwdn1duvuyw34yy2u8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепрага</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221903</id>
    <revision>
      <id>465911</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепрага
 | попередня = [[../чеплятися/]]
 | наступна = [[../чепуляти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепрага&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4ku2bv4cfp36lsqz7298k2t7au0b0nk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепуляти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221904</id>
    <revision>
      <id>465912</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепуляти
 | попередня = [[../чепрага/]]
 | наступна = [[../чепуристий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепуляти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ekhszb6bnoxcfz1ygnisqo27uk3j965</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепуристий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221905</id>
    <revision>
      <id>465913</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепуристий
 | попередня = [[../чепуляти/]]
 | наступна = [[../чепурити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепуристий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3gk52plwwmmyoqs8jlci8x5lxpa35an</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепурити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221906</id>
    <revision>
      <id>465914</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепурити
 | попередня = [[../чепуристий/]]
 | наступна = [[../чепуритися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепурити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6mrul9ekxq5r3k7bo8t8vxfyl8un2vk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепуритися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221907</id>
    <revision>
      <id>465915</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепуритися
 | попередня = [[../чепурити/]]
 | наступна = [[../чепурість/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепуритися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>63oxuz3xh9f5ld6a50rbyowmumgzy1t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепурість</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221908</id>
    <revision>
      <id>465916</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепурість
 | попередня = [[../чепуритися/]]
 | наступна = [[../чепурка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепурість&quot; /&gt;</text>
      <sha1>61f4z9zevgrdzm27gythkvs9e406ubm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепурка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221909</id>
    <revision>
      <id>465917</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепурка
 | попередня = [[../чепурість/]]
 | наступна = [[../чепуркуватий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепурка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4teii9li71f8vr1cvuc85xja3fi152h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепуркуватий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221910</id>
    <revision>
      <id>465918</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепуркуватий
 | попередня = [[../чепурка/]]
 | наступна = [[../чепурний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепуркуватий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dqwtuxnrkbgjr7yraf7c7n8xteldo5p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепурний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221911</id>
    <revision>
      <id>465919</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепурний
 | попередня = [[../чепуркуватий/]]
 | наступна = [[../чепурніти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепурний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pwnakr3ru0zcj8ckkow2uhi2hhukmmb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепурніти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221912</id>
    <revision>
      <id>465920</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепурніти
 | попередня = [[../чепурний/]]
 | наступна = [[../чепурно/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепурніти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lnifxgd8cumk0fzgrwtpfrwyccbt3nb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепурно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221913</id>
    <revision>
      <id>465921</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепурно
 | попередня = [[../чепурніти/]]
 | наступна = [[../чепурун/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепурно&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ja260wm5x679tgg9pk7efc99jj9ehi8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепурун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221914</id>
    <revision>
      <id>465922</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепурун
 | попередня = [[../чепурно/]]
 | наступна = [[../чепуруха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепурун&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1uqzl475pv4rmuseb2vbv1vq1p8df4w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепуруха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221915</id>
    <revision>
      <id>465923</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепуруха
 | попередня = [[../чепурун/]]
 | наступна = [[../чепчик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепуруха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2mkfot15swrh59yvt354rwfnfl4iv9x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чепчик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221916</id>
    <revision>
      <id>465924</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чепчик
 | попередня = [[../чепуруха/]]
 | наступна = [[../черв/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;чепчик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ri6d7wwu31kln3aazmd1wdkjsmytrg6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221917</id>
    <revision>
      <id>465925</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="533" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черв
 | попередня = [[../чепчик/]]
 | наступна = [[../черва/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;черв&quot; /&gt;</text>
      <sha1>q431mltret8swekpcgoo65i46wnwcfj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черва</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221918</id>
    <revision>
      <id>465926</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черва
 | попередня = [[../черв/]]
 | наступна = [[../червак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;черва&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dhbkbcdw2qa41sedj2hvmd2rfcki8lz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221919</id>
    <revision>
      <id>465927</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червак
 | попередня = [[../черва/]]
 | наступна = [[../черваковий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;червак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>afauivwcfrlxfwxm9g8b97htz6r457v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черваковий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221920</id>
    <revision>
      <id>465928</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черваковий
 | попередня = [[../червак/]]
 | наступна = [[../черваковитий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=966 onlysection=&quot;черваковий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0dyd0ce9x0xzqho0315dx0u32zj8epd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черваковитий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221921</id>
    <revision>
      <id>465929</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="579" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черваковитий
 | попередня = [[../черваковий/]]
 | наступна = [[../червачок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;черваковитий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>o021776dolehvolc26v4wrdgg2ey0bn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червачок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221922</id>
    <revision>
      <id>465930</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червачок
 | попередня = [[../черваковитий/]]
 | наступна = [[../червений/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червачок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8xyk6sc0wmmr7jcpw91o1pucltgvyki</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червений</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221923</id>
    <revision>
      <id>465931</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червений
 | попередня = [[../червачок/]]
 | наступна = [[../червениця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червений&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3bdatrs5z6opbevgmj5kijkq42h84h4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червениця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221924</id>
    <revision>
      <id>465932</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червениця
 | попередня = [[../червений/]]
 | наступна = [[../червеніти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червениця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eqiz41avbfjg5r7c4no628lgwdqun5s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червеніти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221925</id>
    <revision>
      <id>465933</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червеніти
 | попередня = [[../червениця/]]
 | наступна = [[../червенобочка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червеніти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>efx1b4f4j152nxrudxvu88jhw9fiagn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червенобочка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221926</id>
    <revision>
      <id>465934</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="585" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червенобочка
 | попередня = [[../червеніти/]]
 | наступна = [[../червенодупец/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червенобочка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hpuzsl2oigqupj8jkydug8rv6fk862f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червенодупец</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221927</id>
    <revision>
      <id>465935</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червенодупец
 | попередня = [[../червенобочка/]]
 | наступна = [[../червень/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червенодупец&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mmwszxe4mt9qs8w8uihu9y0wzi47xua</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221928</id>
    <revision>
      <id>465936</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червень
 | попередня = [[../червенодупец/]]
 | наступна = [[../червеняк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червень&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gnsf0bya6k3ysyh422f2exguj0cmdu3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червеняк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221929</id>
    <revision>
      <id>465937</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червеняк
 | попередня = [[../червень/]]
 | наступна = [[../червець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червеняк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>roak4crqfr429uwwl2sj761nqfqupgw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221930</id>
    <revision>
      <id>465938</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червець
 | попередня = [[../червеняк/]]
 | наступна = [[../червивий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>seotwxk73xjb4j6mpilo60iep5cszw2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червивий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221931</id>
    <revision>
      <id>465939</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червивий
 | попередня = [[../червець/]]
 | наступна = [[../червивіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червивий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>159x9x16anflpx51j6cqhutiocrymkr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червивіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221932</id>
    <revision>
      <id>465940</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червивіти
 | попередня = [[../червивий/]]
 | наступна = [[../червити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червивіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>c2pz7buo5v32b5oshq6e50u3p7h18qt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221933</id>
    <revision>
      <id>465941</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червити
 | попередня = [[../червивіти/]]
 | наступна = [[../червиця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3l8521scvami0j2fk55oq4reref27lz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221934</id>
    <revision>
      <id>465942</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червиця
 | попередня = [[../червити/]]
 | наступна = [[../червишник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червиця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rxm7uo5nt86koozrl46ysqiwh6blz4f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червишник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221935</id>
    <revision>
      <id>465943</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червишник
 | попередня = [[../червиця/]]
 | наступна = [[../червінець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червишник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eaixf3h82fcvw8tmxwfl6h6msm0wi3m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червінець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221936</id>
    <revision>
      <id>465944</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червінець
 | попередня = [[../червишник/]]
 | наступна = [[../червінка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червінець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dtu7fp9qf1meokfziql431jj4n4w5si</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червінка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221937</id>
    <revision>
      <id>465945</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червінка
 | попередня = [[../червінець/]]
 | наступна = [[../червінь (I)/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червінка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>051dky52orz8765512a1yi2ai7nj04e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червінь (I)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221938</id>
    <revision>
      <id>465946</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="566" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червінь (I)
 | попередня = [[../червінка/]]
 | наступна = [[../червінь (II)/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червінь (I)&quot; /&gt;</text>
      <sha1>s09pmchnrwnwr13ht1m0frwsvwdzhs3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червінь (II)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221939</id>
    <revision>
      <id>465947</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червінь (II)
 | попередня = [[../червінь (I)/]]
 | наступна = [[../червінька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червінь (II)&quot; /&gt;</text>
      <sha1>seue0ssmypnoimey1dsrydtkexucuvx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червінька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221940</id>
    <revision>
      <id>465948</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="574" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червінька
 | попередня = [[../червінь (II)/]]
 | наступна = [[../червіньковий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червінька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9d4h9uub11b9o95ae8ra1d07nngnzqn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червіньковий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221941</id>
    <revision>
      <id>465949</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червіньковий
 | попередня = [[../червінька/]]
 | наступна = [[../червіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червіньковий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nmlnuu860269v816y6q0w7ml0kgivh1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221942</id>
    <revision>
      <id>465950</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червіти
 | попередня = [[../червіньковий/]]
 | наступна = [[../черво/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sc0e5mshbj169f6fsd8j7mouvsw4tez</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черво</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221943</id>
    <revision>
      <id>465951</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черво
 | попередня = [[../червіти/]]
 | наступна = [[../червонастий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;черво&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6intxazbdoqxd44nmzvrs9vbigiupht</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонастий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221944</id>
    <revision>
      <id>465952</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонастий
 | попередня = [[../черво/]]
 | наступна = [[../червоний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червонастий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bvx7bn6c1j2y9tgp71uiu60vyo1c53o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221945</id>
    <revision>
      <id>465953</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоний
 | попередня = [[../червонастий/]]
 | наступна = [[../червонити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d93p3oa3gk7uwvr7nl8r6iuu7hrlgk7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221946</id>
    <revision>
      <id>465954</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонити
 | попередня = [[../червоний/]]
 | наступна = [[../червоність/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червонити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>f5kvackj1toeivyvnmsvimw8t32wbeq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоність</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221947</id>
    <revision>
      <id>465955</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоність
 | попередня = [[../червонити/]]
 | наступна = [[../червоніти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоність&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ddkgwy5i4ynqkrjitcxxa0wrzgw4rx6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоніти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221948</id>
    <revision>
      <id>465956</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоніти
 | попередня = [[../червоність/]]
 | наступна = [[../червоно/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоніти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rjjc9v07j8vetifvwge5h2jdw1dsdhp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221949</id>
    <revision>
      <id>465957</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоно
 | попередня = [[../червоніти/]]
 | наступна = [[../червонобокий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоно&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l13a0wi0fjiy3g6u800v6xomtpcoc63</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонобокий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221950</id>
    <revision>
      <id>465958</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="583" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонобокий
 | попередня = [[../червоно/]]
 | наступна = [[../червоноверхий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червонобокий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9mch0mso9m6maduveelzvqztc6vrxbn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоноверхий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221951</id>
    <revision>
      <id>465959</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:17:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="595" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоноверхий
 | попередня = [[../червонобокий/]]
 | наступна = [[../червоновидий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоноверхий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hnx85uejzgx19yynzjw4bh551fhwge8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоновидий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221952</id>
    <revision>
      <id>465960</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="595" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоновидий
 | попередня = [[../червоноверхий/]]
 | наступна = [[../червоногрудий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоновидий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>q93j5pzss5ug0gmhitjsm2wwlu61v6a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоногрудий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221953</id>
    <revision>
      <id>465961</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="597" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоногрудий
 | попередня = [[../червоновидий/]]
 | наступна = [[../червоножовтий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоногрудий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2i46th56rhvk6jvo65c3h072p5u5hee</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоножовтий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221954</id>
    <revision>
      <id>465962</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="599" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоножовтий
 | попередня = [[../червоногрудий/]]
 | наступна = [[../червонозлотий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червоножовтий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1yak32yyfi5yn3bc6dz5h6bn5pmyuip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонозлотий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221955</id>
    <revision>
      <id>465963</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="599" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонозлотий
 | попередня = [[../червоножовтий/]]
 | наступна = [[../червонокрилий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червонозлотий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jf6ms91qwii9msc6g2ehz6pgn249zjp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонокрилий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221956</id>
    <revision>
      <id>465964</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="597" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонокрилий
 | попередня = [[../червонозлотий/]]
 | наступна = [[../червонолиций/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=967 onlysection=&quot;червонокрилий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5dfmwny8ws1e458orai7h05oprystye</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонолиций</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221957</id>
    <revision>
      <id>465965</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="599" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонолиций
 | попередня = [[../червонокрилий/]]
 | наступна = [[../червономордий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=967 to=968 onlysection=&quot;червонолиций&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dujegc9pi5qnr2368sk36qjasfmmqu5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червономордий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221958</id>
    <revision>
      <id>465966</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="595" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червономордий
 | попередня = [[../червонолиций/]]
 | наступна = [[../червононогий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червономордий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>45q5j0lf06rb53ckbjp3ug95wszhfb3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червононогий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221959</id>
    <revision>
      <id>465967</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="593" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червононогий
 | попередня = [[../червономордий/]]
 | наступна = [[../червонопикий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червононогий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gikt7zv0sbqpppav991f58uthp4g6s5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонопикий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221960</id>
    <revision>
      <id>465968</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="595" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонопикий
 | попередня = [[../червононогий/]]
 | наступна = [[../червонорожевий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червонопикий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>casqvrghnsl5vpdhlafw0bt04ox0k7d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонорожевий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221961</id>
    <revision>
      <id>465969</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="599" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонорожевий
 | попередня = [[../червонопикий/]]
 | наступна = [[../червонуватий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червонорожевий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l7f5y35g1fhh9zllpma3hhrxe5x0w13</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонуватий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221962</id>
    <revision>
      <id>465970</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="587" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонуватий
 | попередня = [[../червонорожевий/]]
 | наступна = [[../червонюк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червонуватий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>tib1137mrqif5wxabh9qrbj5dngq3g2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонюк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221963</id>
    <revision>
      <id>465971</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонюк
 | попередня = [[../червонуватий/]]
 | наступна = [[../червонюх/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червонюк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k1zc79ymf0c4ge9tg8twn8tf5k7ig1m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонюх</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221964</id>
    <revision>
      <id>465972</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонюх
 | попередня = [[../червонюк/]]
 | наступна = [[../червонявий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червонюх&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rgyhxmpz59zmggaac3958kma824q5sk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонявий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221965</id>
    <revision>
      <id>465973</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонявий
 | попередня = [[../червонюх/]]
 | наступна = [[../червонястий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червонявий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d38bx8xd2ahjpj5ru3zjie6hvba4b5f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червонястий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221966</id>
    <revision>
      <id>465974</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червонястий
 | попередня = [[../червонявий/]]
 | наступна = [[../червотока/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червонявий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>n271xordv5s77ish38hb5kva6litlji</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червотока</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221967</id>
    <revision>
      <id>465975</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червотока
 | попередня = [[../червонястий/]]
 | наступна = [[../червотокий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червотока&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8hfv7oes1vt5aey5l21ivcq7ghc9yvw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червотокий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221968</id>
    <revision>
      <id>465976</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червотокий
 | попередня = [[../червотока/]]
 | наступна = [[../червоточина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червотокий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fljndv6m8x1e8y1fm8begzxisr0glvr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червоточина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221969</id>
    <revision>
      <id>465977</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червоточина
 | попередня = [[../червотокий/]]
 | наступна = [[../червцевий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червоточина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hbryqdw76cazq5bqf2eoouj17loj4ag</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червцевий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221970</id>
    <revision>
      <id>465978</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червцевий
 | попередня = [[../червоточина/]]
 | наступна = [[../червчатий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червцевий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>b9eovmnyux349bt5v2nad9jcxecukxp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червчатий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221971</id>
    <revision>
      <id>465979</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червчатий
 | попередня = [[../червцевий/]]
 | наступна = [[../червчатка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червчатий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lb8g2azajqeqywz56g7s2mq2lzeu1z1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червчатка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221972</id>
    <revision>
      <id>465980</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червчатка
 | попередня = [[../червчатий/]]
 | наступна = [[../червчик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червчатка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2jz6soil9yaxgog7iuigsrhk6xsn6c6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червчик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221973</id>
    <revision>
      <id>465981</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червчик
 | попередня = [[../червчатка/]]
 | наступна = [[../червчистий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червчик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>thiv7pkmezn209o7ocnq7rwaiuvosji</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/червчистий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221974</id>
    <revision>
      <id>465982</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="562" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;червчистий
 | попередня = [[../червчик/]]
 | наступна = [[../черв'як/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;червчистий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>llztje1rrijqyk9k12jh4tqdehuxe38</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черв'як</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221975</id>
    <revision>
      <id>465983</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="558" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черв'як
 | попередня = [[../червчистий/]]
 | наступна = [[../черв'ячок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черв'як&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ktzfp1zj8yymvl4736xl6di1jbdyyfi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черв'ячок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221976</id>
    <revision>
      <id>465984</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="552" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черв'ячок
 | попередня = [[../черв'як/]]
 | наступна = [[../черга/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черв'ячок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4d5hs9grgt3jcl6opwpvsbf385won8v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221977</id>
    <revision>
      <id>465985</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="554" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черга
 | попередня = [[../черв'ячок/]]
 | наступна = [[../чергинькати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черга&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kwd1fvny0bpxppex41ojqwc27loq64r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чергинькати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221978</id>
    <revision>
      <id>465986</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чергинькати
 | попередня = [[../черга/]]
 | наступна = [[../черговець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;чергинькати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7pyig2nj1fjq0fme2tehh0olszamqe3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черговець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221979</id>
    <revision>
      <id>465987</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черговець
 | попередня = [[../чергинькати/]]
 | наступна = [[../черговий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черговець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3n99h7p8rjrw50klfwzif758kz80l2w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черговий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221980</id>
    <revision>
      <id>465988</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черговий
 | попередня = [[../черговець/]]
 | наступна = [[../черготіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черговий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mwo55uwspdsdpftemm5kvdkiv8z9mlo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черготіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221981</id>
    <revision>
      <id>465989</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черготіти
 | попередня = [[../черговий/]]
 | наступна = [[../чергуватися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черготіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>idegjkspij4x0g4cvt93owy4z0oi2gs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чергуватися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221982</id>
    <revision>
      <id>465990</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чергуватися
 | попередня = [[../черготіти/]]
 | наступна = [[../чердак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;чергуватися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4uttc6zlbks1m8ydtowjm15uwvwfv3k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чердак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221983</id>
    <revision>
      <id>465991</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чердак
 | попередня = [[../чергуватися/]]
 | наступна = [[../чердаш/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;чердак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>av9uukja8zxwh67dkbev9dy9ltpnqrr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чердаш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221984</id>
    <revision>
      <id>465992</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чердаш
 | попередня = [[../чердак/]]
 | наступна = [[../черевань/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;чердаш&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k5oueo0p5bbph0n3sz2n6gstipu2btq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевань</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221985</id>
    <revision>
      <id>465993</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевань
 | попередня = [[../чердаш/]]
 | наступна = [[../череванька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черевань&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4vudyuw2fqv72koba0503jxxtnsd9c9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череванька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221986</id>
    <revision>
      <id>465994</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череванька
 | попередня = [[../черевань/]]
 | наступна = [[../череватий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;череванька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>354jy2in6t27ou6qw6es14i4ydavkco</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череватий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221987</id>
    <revision>
      <id>465995</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череватий
 | попередня = [[../череванька/]]
 | наступна = [[../череватіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;череватий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8o98a0p2lwz1wx11vsw3engzxw8g1nj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череватіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221988</id>
    <revision>
      <id>465996</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череватіти
 | попередня = [[../череватий/]]
 | наступна = [[../черевець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;череватіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>njvrbpr3cc8tokhrgmhhbsu1nhf2rh5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221989</id>
    <revision>
      <id>465997</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевець
 | попередня = [[../череватіти/]]
 | наступна = [[../черевик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=968 onlysection=&quot;черевець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pmum6c2798dz0181d44ir32id0mfo0x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221990</id>
    <revision>
      <id>465998</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевик
 | попередня = [[../черевець/]]
 | наступна = [[../черевина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=968 to=969 onlysection=&quot;черевик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>s0dipc9xgkwr7pi22cjtua1h8vq97vw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221991</id>
    <revision>
      <id>465999</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевина
 | попередня = [[../черевик/]]
 | наступна = [[../черевича/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>g0moblagfqyrfqllvhiiijksg3s2mwb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевича</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221992</id>
    <revision>
      <id>466000</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевича
 | попередня = [[../черевина/]]
 | наступна = [[../черевиченько/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевича&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rbsc5j7umcox1wmmhmgrontz42bj3rk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевиченько</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221993</id>
    <revision>
      <id>466001</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="579" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевиченько
 | попередня = [[../черевича/]]
 | наступна = [[../черевичний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевиченько&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5yhnwybzfp9d26r11j0trvrx9yscxvy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевичний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221994</id>
    <revision>
      <id>466002</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="579" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевичний
 | попередня = [[../черевиченько/]]
 | наступна = [[../черевичник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевичний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>o1ckxvxt3mtrnwactcsselqx65rsyln</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевичник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221995</id>
    <revision>
      <id>466003</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевичник
 | попередня = [[../черевичний/]]
 | наступна = [[../черевичок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевичник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8ue8d0zhmopi6qnxmnd3rreuewk1lz6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевичок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221996</id>
    <revision>
      <id>466004</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="578" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевичок
 | попередня = [[../черевичник/]]
 | наступна = [[../черевірний зуб/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевичок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>189rdxi1ixjtbt39dhvuglujg0o3mx9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевірний зуб</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221997</id>
    <revision>
      <id>466005</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевірний зуб
 | попередня = [[../черевичок/]]
 | наступна = [[../черевко/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевірний зуб&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6pucfhebbblogp6778jb6p0rhvmb2ja</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221998</id>
    <revision>
      <id>466006</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="562" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевко
 | попередня = [[../черевірний зуб/]]
 | наступна = [[../черево/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0cmo8tqtli72hovo9v3zz4tpy59eitk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черево</title>
    <ns>0</ns>
    <id>221999</id>
    <revision>
      <id>466007</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черево
 | попередня = [[../черевко/]]
 | наступна = [[../черевуга/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черево&quot; /&gt;</text>
      <sha1>i2rjrzjsknnamdmby9msmeqb1e5w6fy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевуга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222000</id>
    <revision>
      <id>466008</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевуга
 | попередня = [[../черево/]]
 | наступна = [[../черевуха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевуга&quot; /&gt;</text>
      <sha1>69lxpenak5wmodmj4nqj0mycqfbwkxa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черевуха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222001</id>
    <revision>
      <id>466009</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черевуха
 | попередня = [[../черевуга/]]
 | наступна = [[../череда/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черевуга&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5mb41dgd0xpq7v3zzfqmplp8inz5dec</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череда</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222002</id>
    <revision>
      <id>466010</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череда
 | попередня = [[../черевуха/]]
 | наступна = [[../чередарь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;череда&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dc0otnixivxp7dw42j75likipy3u2js</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередарь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222003</id>
    <revision>
      <id>466011</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередарь
 | попередня = [[../череда/]]
 | наступна = [[../чередільниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередарь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>esdte8c8g31db40o5ew3ll4fmgwogrk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередільниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222004</id>
    <revision>
      <id>466012</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередільниця
 | попередня = [[../чередарь/]]
 | наступна = [[../чередник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередільниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mtucvz7o8scetlfa82mszyj81l6tvac</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222005</id>
    <revision>
      <id>466013</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередник
 | попередня = [[../чередільниця/]]
 | наступна = [[../чередникувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lekuf3gtmmvg34edcnmp77s0zzm7764</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередникувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222006</id>
    <revision>
      <id>466014</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередникувати
 | попередня = [[../чередник/]]
 | наступна = [[../чередниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередникувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7x7uc2zue44mjjyuphisfbeuqeqi318</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222007</id>
    <revision>
      <id>466015</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередниця
 | попередня = [[../чередникувати/]]
 | наступна = [[../чередниченко/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>96410xe52ax5ieaj1kl5aizcpr299qt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередниченко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222008</id>
    <revision>
      <id>466016</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="587" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередниченко
 | попередня = [[../чередниця/]]
 | наступна = [[../чередниченько/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередниченко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dd0cfu2pa5l89hf8rtu95q86mmu397u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередниченько</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222009</id>
    <revision>
      <id>466017</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="591" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередниченько
 | попередня = [[../чередниченко/]]
 | наступна = [[../чередничка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередниченько&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1vvp0p3bu66fdvtxcwekxli8gx7n5dm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередничка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222010</id>
    <revision>
      <id>466018</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="581" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередничка
 | попередня = [[../чередниченько/]]
 | наступна = [[../чередничок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередничка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7sx0zmpfi3r0s5kzx8az6iwn5015f69</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чередничок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222011</id>
    <revision>
      <id>466019</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чередничок
 | попередня = [[../чередничка/]]
 | наступна = [[../чережний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чередничок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fgpm7tyozldh73aokncljx6t4ofa1nn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чережний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222012</id>
    <revision>
      <id>466020</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чережний
 | попередня = [[../чередничок/]]
 | наступна = [[../через/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;чережний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pe6vb259okab7zhn1rlh9r90k0msadw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/через</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222013</id>
    <revision>
      <id>466021</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;через
 | попередня = [[../чережний/]]
 | наступна = [[../черезножиця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;через&quot; /&gt;</text>
      <sha1>e8ky6o62x9sc6knji6jilmk0ue4wy3z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черезножиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222014</id>
    <revision>
      <id>466022</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черезножиця
 | попередня = [[../через/]]
 | наступна = [[../черезплічник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черезножиця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4gpzh559zydzh6vsjr6gzrcrzpcr5w3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черезплічник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222015</id>
    <revision>
      <id>466023</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="591" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черезплічник
 | попередня = [[../черезножиця/]]
 | наступна = [[../черезсіделень/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черезплічник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>i7v2jlgqrwfeovsqly7ijkrrox60anm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черезсіделень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222016</id>
    <revision>
      <id>466024</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="595" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черезсіделень
 | попередня = [[../черезплічник/]]
 | наступна = [[../черезсіделок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черезсіделень&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rhgccunsc1moeu56mm2r3j6yd2k459o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черезсіделок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222017</id>
    <revision>
      <id>466025</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="585" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черезсіделок
 | попередня = [[../черезсіделень/]]
 | наступна = [[../черемуха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черезсіделок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8jwpmciwfi0pyica0vgsw6f1sbleb7b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черемуха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222018</id>
    <revision>
      <id>466026</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черемуха
 | попередня = [[../черезсіделок/]]
 | наступна = [[../черемха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черемуха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4ulpqy5udwxpmtvlmgscqzowbu3amt7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черемха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222019</id>
    <revision>
      <id>466027</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черемха
 | попередня = [[../черемуха/]]
 | наступна = [[../черемшина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черемуха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d7krl3ni2hkxlo7u9cu9wxl6y9b85ii</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черемшина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222020</id>
    <revision>
      <id>466028</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черемшина
 | попередня = [[../черемха/]]
 | наступна = [[../черен/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=969 onlysection=&quot;черемшина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2mfq3iyj9mk0y8ymp0ny95imvrsglqc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222021</id>
    <revision>
      <id>466029</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черен
 | попередня = [[../черемшина/]]
 | наступна = [[../черенка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=969 to=970 onlysection=&quot;черен&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6fnrname5y48az4ufwwf94w1b1pjswf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черенка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222022</id>
    <revision>
      <id>466030</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черенка
 | попередня = [[../черен/]]
 | наступна = [[../черенки/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черенка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ksiqg36nb9tudefd8itmgshvposfy16</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черенки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222023</id>
    <revision>
      <id>466031</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="560" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черенки
 | попередня = [[../черенка/]]
 | наступна = [[../черенній зуб/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черенки&quot; /&gt;</text>
      <sha1>47tv0qy3lrus36dnsv5du8zcs8n7cue</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черенній зуб</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222024</id>
    <revision>
      <id>466032</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черенній зуб
 | попередня = [[../черенки/]]
 | наступна = [[../череп/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черенній зуб&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cn2x9bz36p64meb6440cwqy52wx59xo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череп</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222025</id>
    <revision>
      <id>466033</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="558" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череп
 | попередня = [[../черенній зуб/]]
 | наступна = [[../черепанька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;череп&quot; /&gt;</text>
      <sha1>n9df3em0seyu3bnwr4u9e1n182sjuvk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепанька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222026</id>
    <revision>
      <id>466034</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепанька
 | попередня = [[../череп/]]
 | наступна = [[../черепаня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепанька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>84947ml7phjtpzyxbcrvyiha7i4s2s7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепаня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222027</id>
    <revision>
      <id>466035</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепаня
 | попередня = [[../черепанька/]]
 | наступна = [[../черепаха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепаня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6thsrpmwz9j9pr2mxptvrcgd0d9cxey</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепаха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222028</id>
    <revision>
      <id>466036</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепаха
 | попередня = [[../черепаня/]]
 | наступна = [[../черепашеня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепаха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>r3qlw73ll4trnapwhmypu33tjyloi8q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепашеня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222029</id>
    <revision>
      <id>466037</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепашеня
 | попередня = [[../черепаха/]]
 | наступна = [[../черепашка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепашеня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gcrkuzlqc9ug5l9natr2rfgunq3hcsf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепашка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222030</id>
    <revision>
      <id>466038</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепашка
 | попередня = [[../черепашеня/]]
 | наступна = [[../черепинка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепашка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>q1mnh3zm14eut0p5lffmstzg7i7fz52</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222031</id>
    <revision>
      <id>466039</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепинка
 | попередня = [[../черепашка/]]
 | наступна = [[../черепиця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепинка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>e3kj1f3r8h3dwg9beymw1wtfancgepo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222032</id>
    <revision>
      <id>466040</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепиця
 | попередня = [[../черепинка/]]
 | наступна = [[../черепок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепиця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qsasdtyykffqbuhdibwvjfwnxej1q42</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222033</id>
    <revision>
      <id>466041</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепок
 | попередня = [[../черепиця/]]
 | наступна = [[../черепушечка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pr874ntf6hmuuna9x6bkkies0hmuzya</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепушечка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222034</id>
    <revision>
      <id>466042</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепушечка
 | попередня = [[../черепок/]]
 | наступна = [[../черепушка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепушечка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>r8qsylaqz5htx8do51ginsr9pqow674</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепушка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222035</id>
    <revision>
      <id>466043</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепушка
 | попередня = [[../черепушечка/]]
 | наступна = [[../черепча/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепушка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>isdqabcxza69ixrtzq3sva41bfcjsa6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черепча</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222036</id>
    <revision>
      <id>466044</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:18:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="554" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черепча
 | попередня = [[../черепушка/]]
 | наступна = [[../череп'я/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черепча&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rimtfmzuhzjd7aixq8wbtes23zw9una</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череп'я</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222037</id>
    <revision>
      <id>466045</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="554" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череп'я
 | попередня = [[../черепча/]]
 | наступна = [[../череп'яний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;череп'я&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ezakq5njlu53ijqpmhttz6g5dw7u25b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череп'яний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222038</id>
    <revision>
      <id>466046</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череп'яний
 | попередня = [[../череп'я/]]
 | наступна = [[../череп'янка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;череп'яний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8a27h5ghgyc0x6wskvtb7t3dsrra0y5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череп'янка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222039</id>
    <revision>
      <id>466047</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="562" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череп'янка
 | попередня = [[../череп'яний/]]
 | наступна = [[../черес/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;череп'янка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>s8t837aww0839zu3jp4zoy1ngzxzpt6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черес</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222040</id>
    <revision>
      <id>466048</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="548" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черес
 | попередня = [[../череп'янка/]]
 | наступна = [[../чересло/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черес&quot; /&gt;</text>
      <sha1>j6xgc92nu82ptcixuge9mwr8s8dfe7e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чересло</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222041</id>
    <revision>
      <id>466049</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чересло
 | попередня = [[../черес/]]
 | наступна = [[../чересок/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;чересло&quot; /&gt;</text>
      <sha1>o0mwm9z376etsmt0svdrdci5b247qbx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чересок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222042</id>
    <revision>
      <id>466050</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чересок
 | попередня = [[../чересло/]]
 | наступна = [[../черет/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;чересок&quot; /&gt;</text>
      <sha1>l7dbqvzmgbnzwgv6v2vz4m75aesvk95</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черет</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222043</id>
    <revision>
      <id>466051</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черет
 | попередня = [[../чересок/]]
 | наступна = [[../черетка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черет&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ai128nu8bcqv4dtcmxwj54okey4omlh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черетка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222044</id>
    <revision>
      <id>466052</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черетка
 | попередня = [[../черет/]]
 | наступна = [[../черетниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черетка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>j3pniene6jjgravjox8awjas4p2e9td</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черетниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222045</id>
    <revision>
      <id>466053</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черетниця
 | попередня = [[../черетка/]]
 | наступна = [[../череха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черетниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>31vt95py8xwceeaahhyan4vwn7ylmr8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/череха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222046</id>
    <revision>
      <id>466054</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;череха
 | попередня = [[../черетниця/]]
 | наступна = [[../черець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;череха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>is374cwbdeld6s7htwphetw2qt49jt0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222047</id>
    <revision>
      <id>466055</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черець
 | попередня = [[../череха/]]
 | наступна = [[../черешенька/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>myiy1gpl2wr1d2478uipemd7ojzufec</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешенька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222048</id>
    <revision>
      <id>466056</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешенька
 | попередня = [[../черець/]]
 | наступна = [[../черешина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черешенька&quot; /&gt;</text>
      <sha1>boksfwskwetf9qjj18ja16148dh3nw9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222049</id>
    <revision>
      <id>466057</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешина
 | попередня = [[../черешенька/]]
 | наступна = [[../черешневий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черешина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>e1ie2f0sxsbxph9gniumih1ztk63nzk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешневий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222050</id>
    <revision>
      <id>466058</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешневий
 | попередня = [[../черешина/]]
 | наступна = [[../черешник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черешневий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9f4jwxa5emtd06hw2t9w8g0qwrknmxe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222051</id>
    <revision>
      <id>466059</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешник
 | попередня = [[../черешневий/]]
 | наступна = [[../черешнина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черешник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ch4sdprrvdjwt1lmkkb5yg8465xypav</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешнина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222052</id>
    <revision>
      <id>466060</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешнина
 | попередня = [[../черешник/]]
 | наступна = [[../черешня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=970 onlysection=&quot;черешнина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cjk73dxgmrd5ph8kee5uujbtasr2cxa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222053</id>
    <revision>
      <id>466061</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешня
 | попередня = [[../черешнина/]]
 | наступна = [[../черешняк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=970 to=971 onlysection=&quot;черешня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3asd6lwegxt5mfl73yfohiab9ifyidm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешняк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222054</id>
    <revision>
      <id>466062</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешняк
 | попередня = [[../черешня/]]
 | наступна = [[../черешнянка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черешняк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7feqyug8otyaoktai0nlwbiug4rxqd5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешнянка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222055</id>
    <revision>
      <id>466063</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешнянка
 | попередня = [[../черешняк/]]
 | наступна = [[../черешняр/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черешнянка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ptzytw1krl5ji3fmco98ryi2rofc636</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черешняр</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222056</id>
    <revision>
      <id>466064</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черешняр
 | попередня = [[../черешнянка/]]
 | наступна = [[../черити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черешняр&quot; /&gt;</text>
      <sha1>r8d7favk5xjc2esmywjwgiukm5vm0t1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222057</id>
    <revision>
      <id>466065</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черити
 | попередня = [[../черешняр/]]
 | наступна = [[../черичка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dzdaf1s293sr94k3w893vvb4jgdyit7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черичка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222058</id>
    <revision>
      <id>466066</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черичка
 | попередня = [[../черити/]]
 | наступна = [[../черідка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черичка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>58991bill9g1yu5ixb36rqj2dgps07x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черідка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222059</id>
    <revision>
      <id>466067</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черідка
 | попередня = [[../черичка/]]
 | наступна = [[../черінь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черідка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1ftcucwxwubktxmco3nujtqe7eq2iim</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черінь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222060</id>
    <revision>
      <id>466068</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черінь
 | попередня = [[../черідка/]]
 | наступна = [[../черк (I)/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черінь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8eg21y80mei33hllvza2t685qi32jzj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черк (I)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222061</id>
    <revision>
      <id>466069</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="544" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черк (I)
 | попередня = [[../черінь/]]
 | наступна = [[../черк (II)/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черк (I)&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hf9yw5ej3e1w05bpph09d40cgfzey4g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черк (II)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222062</id>
    <revision>
      <id>466070</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черк (II)
 | попередня = [[../черк (I)/]]
 | наступна = [[../черкавка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черк (II)&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5rribkxh7l3aoujzx4x303774xte2in</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкавка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222063</id>
    <revision>
      <id>466071</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="560" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкавка
 | попередня = [[../черк (II)/]]
 | наступна = [[../черкасевий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкавка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nwac069jevg4uuqcsdsdtcqf0rel4oa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкасевий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222064</id>
    <revision>
      <id>466072</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкасевий
 | попередня = [[../черкавка/]]
 | наступна = [[../черкасин/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкасевий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>edunenjegzpg0i3zcqwwg2c7q0glaat</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкасин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222065</id>
    <revision>
      <id>466073</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкасин
 | попередня = [[../черкасевий/]]
 | наступна = [[../черкасиновий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкасин&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5bgc0szg5gg740qnpvvck9arka7ggro</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкасиновий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222066</id>
    <revision>
      <id>466074</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкасиновий
 | попередня = [[../черкасин/]]
 | наступна = [[../черкати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкасиновий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0gn438m71yqmmgygpno8ldub34f85pg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222067</id>
    <revision>
      <id>466075</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкати
 | попередня = [[../черкасиновий/]]
 | наступна = [[../черкатися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>b7eivms5gwkw1bs1hvtlpxxlk4qcc56</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкатися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222068</id>
    <revision>
      <id>466076</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкатися
 | попередня = [[../черкати/]]
 | наступна = [[../черкач/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкатися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>77co1alrxx20zgkl1af6w1zculjv24e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222069</id>
    <revision>
      <id>466077</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкач
 | попередня = [[../черкатися/]]
 | наступна = [[../черкес/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкач&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d4copfg1wtk9e0qziqiaqeye1zmybrl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкес</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222070</id>
    <revision>
      <id>466078</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкес
 | попередня = [[../черкач/]]
 | наступна = [[../черкеска/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкес&quot; /&gt;</text>
      <sha1>69hv0sy4198ebw8znqcmf3nymaa39dt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкеска</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222071</id>
    <revision>
      <id>466079</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкеска
 | попередня = [[../черкес/]]
 | наступна = [[../черкеський/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкеска&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9x04shg539cxcfh4u9f3q9kg1n9qlrt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкеський</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222072</id>
    <revision>
      <id>466080</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкеський
 | попередня = [[../черкеска/]]
 | наступна = [[../черкітка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкеський&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pbgjlymfv0cn7xl0okx4hofxdxw3tkt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкітка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222073</id>
    <revision>
      <id>466081</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкітка
 | попередня = [[../черкеський/]]
 | наступна = [[../черкнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=971 onlysection=&quot;черкітка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d8ewi9ibm7au2fob426erl3nw1l8kz9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222074</id>
    <revision>
      <id>466082</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкнути
 | попередня = [[../черкітка/]]
 | наступна = [[../черкнутися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=971 to=972 onlysection=&quot;черкнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mef2wllm57wi6o5m9u99b3skkz5xamy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкнутися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222075</id>
    <revision>
      <id>466083</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкнутися
 | попередня = [[../черкнути/]]
 | наступна = [[../черконути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черкнутися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lzg2wfkvqvsj2ksdgeetaxcgacsccxp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черконути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222076</id>
    <revision>
      <id>466084</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черконути
 | попередня = [[../черкнутися/]]
 | наступна = [[../черкоти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черконути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>p4qeatpplc0sqof45fe8vho2t9zmoae</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черкоти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222077</id>
    <revision>
      <id>466085</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черкоти
 | попередня = [[../черконути/]]
 | наступна = [[../черлений/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черкоти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4077rumx88r0qs3g97ohx7t1sl2sj7m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черлений</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222078</id>
    <revision>
      <id>466086</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черлений
 | попередня = [[../черкоти/]]
 | наступна = [[../черлениця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черлений&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7nk5k9gjabvc35y0dpk2zxyjdat4tle</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черлениця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222079</id>
    <revision>
      <id>466087</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черлениця
 | попередня = [[../черлений/]]
 | наступна = [[../чернетка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черлениця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dab03au8r3gta1x9g6anjgw84zuhnza</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернетка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222080</id>
    <revision>
      <id>466088</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернетка
 | попередня = [[../черлениця/]]
 | наступна = [[../чернецтво/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернетка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>deb92rngfhcl1lvhwcyrigm3i796lt7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернецтво</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222081</id>
    <revision>
      <id>466089</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернецтво
 | попередня = [[../чернетка/]]
 | наступна = [[../чернець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернецтво&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7h6bhbdt54kofb4etw4idyn0z8qra02</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222082</id>
    <revision>
      <id>466090</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернець
 | попередня = [[../чернецтво/]]
 | наступна = [[../чернецький/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lvy9x8qmusmrppzwfoefrux69z66kx3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернецький</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222083</id>
    <revision>
      <id>466091</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернецький
 | попередня = [[../чернець/]]
 | наступна = [[../чернечий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернецький&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dka87wgg7k1dnidfeiawx0r1ytf1i8y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернечий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222084</id>
    <revision>
      <id>466092</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернечий
 | попередня = [[../чернецький/]]
 | наступна = [[../чернеччина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернечий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gtkvynpwyhaullechcdqoa7duwiiijm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернеччина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222085</id>
    <revision>
      <id>466093</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернеччина
 | попередня = [[../чернечий/]]
 | наступна = [[../чернещина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернеччина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ky4zd53mh8958pj7n1xf9tyxxm5fn6e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернещина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222086</id>
    <revision>
      <id>466094</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернещина
 | попередня = [[../чернеччина/]]
 | наступна = [[../чернило/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернещина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>icokgrz8h3xjsk5t39zr9qzfxmtd1ia</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернило</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222087</id>
    <revision>
      <id>466095</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернило
 | попередня = [[../чернещина/]]
 | наступна = [[../чернити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернило&quot; /&gt;</text>
      <sha1>maoaafuq1cxbj91pkwnomr0e4he8szk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222088</id>
    <revision>
      <id>466096</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернити
 | попередня = [[../чернило/]]
 | наступна = [[../черниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pxi4j8gvh7omitvz88ncm2u6ejgxhn4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222089</id>
    <revision>
      <id>466097</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черниця
 | попередня = [[../чернити/]]
 | наступна = [[../черничити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>g8zb07baiydq8127jaouf8f4bvez9oq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черничити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222090</id>
    <revision>
      <id>466098</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черничити
 | попередня = [[../черниця/]]
 | наступна = [[../черничка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черничити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2uye1wwis1e9mvlyz76anv1619kw4oi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черничка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222091</id>
    <revision>
      <id>466099</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черничка
 | попередня = [[../черничити/]]
 | наступна = [[../черніт/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черничка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>c9cb4hnwvpm797xfqca0ese2r0vgqry</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черніт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222092</id>
    <revision>
      <id>466100</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черніт
 | попередня = [[../черничка/]]
 | наступна = [[../чернітка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черніт&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ii5sigicyj090h942vh7c1txt2tds3c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернітка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222093</id>
    <revision>
      <id>466101</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернітка
 | попередня = [[../черніт/]]
 | наступна = [[../чернобіль/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернітка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sqwm784b5tw3d4dd3t9wwmdnoxhp1e9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернобіль</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222094</id>
    <revision>
      <id>466102</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернобіль
 | попередня = [[../чернітка/]]
 | наступна = [[../чернобривець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернобіль&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ixlwuz8mdc83t2drmggtczb9nysowcv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернобривець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222095</id>
    <revision>
      <id>466103</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернобривець
 | попередня = [[../чернобіль/]]
 | наступна = [[../чернуля/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернобривець&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3i4lskz1fd05a8iil3blokwf1717btz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернуля</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222096</id>
    <revision>
      <id>466104</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="567" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернуля
 | попередня = [[../чернобривець/]]
 | наступна = [[../чернушечка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернуля&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lcwjmz24bqnutb0s8ad0l6grczj8gdf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернушечка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222097</id>
    <revision>
      <id>466105</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернушечка
 | попередня = [[../чернуля/]]
 | наступна = [[../чернушка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернушечка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>71x5xjzu3ljj8fptchgcfbhgke9n0w8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернушка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222098</id>
    <revision>
      <id>466106</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернушка
 | попередня = [[../чернушечка/]]
 | наступна = [[../чернь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернушка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1aefre3mcxy53vezikz5yk4k7r690rg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222099</id>
    <revision>
      <id>466107</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернь
 | попередня = [[../чернушка/]]
 | наступна = [[../черня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rg5rn6h9eq3au4ggox16x2v7v53jn5w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222100</id>
    <revision>
      <id>466108</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черня
 | попередня = [[../чернь/]]
 | наступна = [[../чернява/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;черня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ivuq7p5y5slumffj2i8k511e2uibg0x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернява</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222101</id>
    <revision>
      <id>466109</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернява
 | попередня = [[../черня/]]
 | наступна = [[../чернядка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернява&quot; /&gt;</text>
      <sha1>65eaqruw100lzzskt9vztt3xu7bs36u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чернядка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222102</id>
    <revision>
      <id>466110</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чернядка
 | попередня = [[../чернява/]]
 | наступна = [[../черпак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=972 onlysection=&quot;чернядка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hrv5fgbvde83w8jqo07v8a6urv49dsv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черпак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222103</id>
    <revision>
      <id>466111</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черпак
 | попередня = [[../чернядка/]]
 | наступна = [[../черпаковий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=972 to=973 onlysection=&quot;черпак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kyxnshrn1w3xyu2cah7d1tifg181v1q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черпаковий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222104</id>
    <revision>
      <id>466112</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черпаковий
 | попередня = [[../черпак/]]
 | наступна = [[../черпати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черпаковий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mj69e4xv7ili3rimn79rnk8bybreum6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черпати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222105</id>
    <revision>
      <id>466113</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черпати
 | попередня = [[../черпаковий/]]
 | наступна = [[../черпіта/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черпати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jcukr2yqeyc3kcp8tplv00bnohm8c43</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черпіта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222106</id>
    <revision>
      <id>466114</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черпіта
 | попередня = [[../черпати/]]
 | наступна = [[../черпітиха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черпіта&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4gfsix4nafyi8pdxg25d2lh3p5ep92y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черпітиха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222107</id>
    <revision>
      <id>466115</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черпітиха
 | попередня = [[../черпіта/]]
 | наступна = [[../черсак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черпітиха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cdnerere3oqdpjdx3rsbsghzx4v8lum</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черсак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222108</id>
    <revision>
      <id>466116</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черсак
 | попередня = [[../черпітиха/]]
 | наступна = [[../черсати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черсак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>962udxyy1cknqmvngqkmk0uuy4xsho2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черсати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222109</id>
    <revision>
      <id>466117</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черсати
 | попередня = [[../черсак/]]
 | наступна = [[../черснути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черсати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>etlh2455azrnnfyeuvup5syohbv6087</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черснути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222110</id>
    <revision>
      <id>466118</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черснути
 | попередня = [[../черсати/]]
 | наступна = [[../черствак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черсати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>tgf7qbanbqm582wjc49hg4b2jbzhcxl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черствак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222111</id>
    <revision>
      <id>466119</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черствак
 | попередня = [[../черснути/]]
 | наступна = [[../черствий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черствак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eh7zh46rxq5whrzeayr5cp3jld3js0b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черствий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222112</id>
    <revision>
      <id>466120</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черствий
 | попередня = [[../черствак/]]
 | наступна = [[../черствіти/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черствий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ns333wxethxv3nb1byxirkgs4u6mpuw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черствіти</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222113</id>
    <revision>
      <id>466121</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черствіти
 | попередня = [[../черствий/]]
 | наступна = [[../чертежник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черствіти&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1hhyd8kp6gf9vieo090ficjfs5808hg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чертежник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222114</id>
    <revision>
      <id>466122</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чертежник
 | попередня = [[../черствіти/]]
 | наступна = [[../чертец/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чертежник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bqc1ms9et5vo5ixou54xug6h8dqultm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чертец</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222115</id>
    <revision>
      <id>466123</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чертец
 | попередня = [[../чертежник/]]
 | наступна = [[../чертець/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чертец&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gewwik2qdh0c0jtwinw0i8ed7zm2jei</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чертець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222116</id>
    <revision>
      <id>466124</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чертець
 | попередня = [[../чертец/]]
 | наступна = [[../чертина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чертец&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3mo7dp03ksl7sga3z0bre9ely4qi0ks</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чертина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222117</id>
    <revision>
      <id>466125</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чертина
 | попередня = [[../чертець/]]
 | наступна = [[../чертити/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чертина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>635j22jcutm0rvhpbiu7pq2nvb6iptz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чертити</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222118</id>
    <revision>
      <id>466126</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чертити
 | попередня = [[../чертина/]]
 | наступна = [[../чертиця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чертити&quot; /&gt;</text>
      <sha1>bswuteqifqj468c2ish645277cbkh2o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чертиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222119</id>
    <revision>
      <id>466127</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чертиця
 | попередня = [[../чертити/]]
 | наступна = [[../чертіж/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чертиця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5luvmq93m4t6sbrvnba026i9oal31b0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чертіж</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222120</id>
    <revision>
      <id>466128</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="544" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чертіж
 | попередня = [[../чертиця/]]
 | наступна = [[../черть!/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чертіж&quot; /&gt;</text>
      <sha1>62jlai3pft6316p8aa8l9vplr6fawp1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черть!</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222121</id>
    <revision>
      <id>466129</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черть!
 | попередня = [[../чертіж/]]
 | наступна = [[../черун/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черть!&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kms6q27mmgeatft4loc3zb4lawnws95</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222122</id>
    <revision>
      <id>466130</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="544" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черун
 | попередня = [[../черть!/]]
 | наступна = [[../черцьовий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черун&quot; /&gt;</text>
      <sha1>h2m4gkuq0g0fnrftap60xrq48chvlh5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черцьовий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222123</id>
    <revision>
      <id>466131</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черцьовий
 | попередня = [[../черун/]]
 | наступна = [[../черч/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черцьовий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>krdud0nvzcwq8t4rlvurhnyd7vd5toh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222124</id>
    <revision>
      <id>466132</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черч
 | попередня = [[../черцьовий/]]
 | наступна = [[../черчати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черч&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4b33a36fhrtn48dvqu8mj9jq8rk863e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222125</id>
    <revision>
      <id>466133</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:19:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчати
 | попередня = [[../черч/]]
 | наступна = [[../черчатий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mdhk0osa9atm8rscn8z0yr1o7m15l7v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчатий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222126</id>
    <revision>
      <id>466134</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчатий
 | попередня = [[../черчати/]]
 | наступна = [[../черчатка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчатий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>tlvoy5w9oy8nakfdz4s5k6mmy356f0b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчатка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222127</id>
    <revision>
      <id>466135</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчатка
 | попередня = [[../черчатий/]]
 | наступна = [[../черчеть/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчатка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4zalx1jb6prdqfpmg7i2shz5ku7iis6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчеть</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222128</id>
    <revision>
      <id>466136</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчеть
 | попередня = [[../черчатка/]]
 | наступна = [[../черчик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчеть&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ahf2pw3v6i4z0xg0i733v8d5r0zvfw8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222129</id>
    <revision>
      <id>466137</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчик
 | попередня = [[../черчеть/]]
 | наступна = [[../черчиковий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>c747z0aqsrvao86f3dnm2edmkswhbsg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчиковий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222130</id>
    <revision>
      <id>466138</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчиковий
 | попередня = [[../черчик/]]
 | наступна = [[../черчистий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчиковий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ocxix2k5yev6i9k3jo4yhi8tb1lmp1f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчистий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222131</id>
    <revision>
      <id>466139</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчистий
 | попередня = [[../черчиковий/]]
 | наступна = [[../черчук/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчистий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>hbe91pysa5st40il784qq72y4fpc8sf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черчук</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222132</id>
    <revision>
      <id>466140</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черчук
 | попередня = [[../черчистий/]]
 | наступна = [[../черянка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черчук&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0z4lmq8o027l15g0tt1r1q5c4gqryar</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черянка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222133</id>
    <revision>
      <id>466141</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черянка
 | попередня = [[../черчук/]]
 | наступна = [[../черятися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черянка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4xz5on9yacl52bx3bqgr315i3snq5yh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/черятися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222134</id>
    <revision>
      <id>466142</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;черятися
 | попередня = [[../черянка/]]
 | наступна = [[../чесальний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;черятися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>95hioolesyh7ttg6u2h5xde2zo5917h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесальний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222135</id>
    <revision>
      <id>466143</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесальний
 | попередня = [[../черятися/]]
 | наступна = [[../чесанний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чесальний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>plezmneu742ybqye3okd7k3a7aindx2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесанний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222136</id>
    <revision>
      <id>466144</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесанний
 | попередня = [[../чесальний/]]
 | наступна = [[../чесання/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чесанний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>33a46q1qid9z6rhtoezhh3zktbhxeu2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесання</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222137</id>
    <revision>
      <id>466145</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесання
 | попередня = [[../чесанний/]]
 | наступна = [[../чесати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чесання&quot; /&gt;</text>
      <sha1>f8zph27ev75uqtemq01vofdzx2agncd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222138</id>
    <revision>
      <id>466146</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесати
 | попередня = [[../чесання/]]
 | наступна = [[../чесатися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чесати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4xjvv3vh4uwn8410xcpe2tmlue546w7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесатися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222139</id>
    <revision>
      <id>466147</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесатися
 | попередня = [[../чесати/]]
 | наступна = [[../чесний/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чесатися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>25isebm8p73e1du7kxjxzg6d32sk1ao</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222140</id>
    <revision>
      <id>466148</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесний
 | попередня = [[../чесатися/]]
 | наступна = [[../чесність/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чесний&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k9abk1crgodwmjtgb5ib9lqtn3nxhyc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесність</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222141</id>
    <revision>
      <id>466149</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесність
 | попередня = [[../чесний/]]
 | наступна = [[../чесно/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=973 onlysection=&quot;чесність&quot; /&gt;</text>
      <sha1>3rzygtf3o9qxdq7kyt6w51uu2firhn6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222142</id>
    <revision>
      <id>466150</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесно
 | попередня = [[../чесність/]]
 | наступна = [[../чеснота/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; from=973 to=974 onlysection=&quot;чесно&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kup4znkxdl36p7zmlumlb652hule6go</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеснота</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222143</id>
    <revision>
      <id>466151</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеснота
 | попередня = [[../чесно/]]
 | наступна = [[../чеснути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;чеснота&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rxplhexm0tbvyfuvgpjcoz2t3ia7bwq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеснути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222144</id>
    <revision>
      <id>466152</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеснути
 | попередня = [[../чеснота/]]
 | наступна = [[../чесняк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;чеснути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cbciqhc1fqziotjce2i627np1ehagbj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чесняк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222145</id>
    <revision>
      <id>466153</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чесняк
 | попередня = [[../чеснути/]]
 | наступна = [[../честень/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;чесняк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>23k61nxwl2u220hnjx76gbxjgj6a82a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/честень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222146</id>
    <revision>
      <id>466154</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;честень
 | попередня = [[../чесняк/]]
 | наступна = [[../честь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;честень&quot; /&gt;</text>
      <sha1>p3ap7ywjcjtxpgq7oze4sik0oh5hpz0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/честь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222147</id>
    <revision>
      <id>466155</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;честь
 | попередня = [[../честень/]]
 | наступна = [[../чеськи/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;честь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2hlsz8pwwem4vg1koh0e8lmf3839ryu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеськи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222148</id>
    <revision>
      <id>466156</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеськи
 | попередня = [[../честь/]]
 | наступна = [[../четвер/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;чеськи&quot; /&gt;</text>
      <sha1>akvh1ni4612no7rnhz53j9odfzhtlvq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222149</id>
    <revision>
      <id>466157</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвер
 | попередня = [[../чеськи/]]
 | наступна = [[../четверговий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвер&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9t7amwoo84h1di4m9kehbzpjpxm8ygs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверговий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222150</id>
    <revision>
      <id>466158</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверговий
 | попередня = [[../четвер/]]
 | наступна = [[../четверень/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверговий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rsetx8rn62o4jqet4jhjhdprlok3pf7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222151</id>
    <revision>
      <id>466159</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверень
 | попередня = [[../четверговий/]]
 | наступна = [[../четверик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверень&quot; /&gt;</text>
      <sha1>igosy5sii4wxhpqpzlaxtqz3pqfslm8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222152</id>
    <revision>
      <id>466160</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверик
 | попередня = [[../четверень/]]
 | наступна = [[../четверинка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2gbijpumdfb7b4rhb8dlufqk4kwmmaf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222153</id>
    <revision>
      <id>466161</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверинка
 | попередня = [[../четверик/]]
 | наступна = [[../четверник/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверинка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>svoid3gikk8rt9uf9opm9u3ih4g6qd4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222154</id>
    <revision>
      <id>466162</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверник
 | попередня = [[../четверинка/]]
 | наступна = [[../четверниця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверник&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2eod51ae9t32y2v8564d5jz8xj7qkrf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222155</id>
    <revision>
      <id>466163</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверниця
 | попередня = [[../четверник/]]
 | наступна = [[../четверня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверниця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kstlgowt0pkaz17fgy2vw8zntgfze5q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222156</id>
    <revision>
      <id>466164</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверня
 | попередня = [[../четверниця/]]
 | наступна = [[../четверняк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>azb3vby0xn068fw545eg2zdo6a2beo2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверняк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222157</id>
    <revision>
      <id>466165</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверняк
 | попередня = [[../четверня/]]
 | наступна = [[../четверо/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверняк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>30yi4k1k7jl1gk3jiu1oe6vg1s7c474</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверо</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222158</id>
    <revision>
      <id>466166</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверо
 | попередня = [[../четверняк/]]
 | наступна = [[../четвертак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверо&quot; /&gt;</text>
      <sha1>tu7du969a5azud9oi9v9emu4rqt1fgh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвертак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222159</id>
    <revision>
      <id>466167</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвертак
 | попередня = [[../четверо/]]
 | наступна = [[../четвертака/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвертак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0mnwggqnc1xuny4o91yyckizmyjrj0m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвертака</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222160</id>
    <revision>
      <id>466168</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвертака
 | попередня = [[../четвертак/]]
 | наступна = [[../четвертий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвертака&quot; /&gt;</text>
      <sha1>q57nlbj5pxflta8twphzhu9zlxsjtyy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвертий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222161</id>
    <revision>
      <id>466169</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="571" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвертий
 | попередня = [[../четвертака/]]
 | наступна = [[../четвертина/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвертий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k8ctxl0ja2o2scpd2exhxzepusg6uro</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвертина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222162</id>
    <revision>
      <id>466170</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвертина
 | попередня = [[../четвертий/]]
 | наступна = [[../четвертувати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвертина&quot; /&gt;</text>
      <sha1>kz7hxegzekid8afkxu3lq4767n2au83</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвертувати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222163</id>
    <revision>
      <id>466171</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="579" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвертувати
 | попередня = [[../четвертина/]]
 | наступна = [[../четверть/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвертувати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>8qu9gt50weela2k8125jfsd9hgzkd4d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверть</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222164</id>
    <revision>
      <id>466172</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="569" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверть
 | попередня = [[../четвертувати/]]
 | наступна = [[../четвертяк/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверть&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7sxgsxp8q4d94j8z4gk9pd0h0dmse43</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвертяк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222165</id>
    <revision>
      <id>466173</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвертяк
 | попередня = [[../четверть/]]
 | наступна = [[../четверуватися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвертяк&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5z4df769xittz2ebok5hc1lw3r65zlc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверуватися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222166</id>
    <revision>
      <id>466174</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="583" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверуватися
 | попередня = [[../четвертяк/]]
 | наступна = [[../четверуха/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверуватися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ramj4y8pwk7llz1q9ybl2nf4wbomjwh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четверуха</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222167</id>
    <revision>
      <id>466175</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четверуха
 | попередня = [[../четверуватися/]]
 | наступна = [[../четвірко/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четверуха&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4s6j2ksihu3zyph48uzgif8kwghypsx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четвірко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222168</id>
    <revision>
      <id>466176</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четвірко
 | попередня = [[../четверуха/]]
 | наступна = [[../четен/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четвірко&quot; /&gt;</text>
      <sha1>tq6lkpsqgzashzzw5k2jmv3t6vt6p55</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222169</id>
    <revision>
      <id>466177</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четен
 | попередня = [[../четвірко/]]
 | наступна = [[../четирня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четен&quot; /&gt;</text>
      <sha1>59bumnbvtojf57g2bf7rx6xrbqgb0wn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четирня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222170</id>
    <revision>
      <id>466178</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четирня
 | попередня = [[../четен/]]
 | наступна = [[../четирхатий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=974 onlysection=&quot;четирня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rx8lujzofi3unaqmg0ob2e287yu8j4e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четирхатий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222171</id>
    <revision>
      <id>466179</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="557" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четирхатий
 | попередня = [[../четирня/]]
 | наступна = [[../четь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;четирхатий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eqyrc8cowbcl3z98w02typ2ojh0jln2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/четь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222172</id>
    <revision>
      <id>466180</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;четь
 | попередня = [[../четирхатий/]]
 | наступна = [[../чех/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;четь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4bp2s5yn5gh230tju84686uhp52w0hy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чех</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222173</id>
    <revision>
      <id>466181</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чех
 | попередня = [[../четь/]]
 | наступна = [[../чехмейстер/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чех&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rvpxy8r1ocgf767ejp3e3ingr3zvf3n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чехмейстер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222174</id>
    <revision>
      <id>466182</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чехмейстер
 | попередня = [[../чех/]]
 | наступна = [[../чехнути/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чехмейстер&quot; /&gt;</text>
      <sha1>5p4zt4bdjwtn2k3gxduo6f91ext56eu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чехнути</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222175</id>
    <revision>
      <id>466183</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чехнути
 | попередня = [[../чехмейстер/]]
 | наступна = [[../чехоня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чехнути&quot; /&gt;</text>
      <sha1>p5snjasps5x0vgoftdvy9mh80gyi2h2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чехоня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222176</id>
    <revision>
      <id>466184</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чехоня
 | попередня = [[../чехнути/]]
 | наступна = [[../чечевиця/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чехоня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>amvpdfijllvphgikbazxh1fc07m7ow1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечевиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222177</id>
    <revision>
      <id>466185</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="555" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечевиця
 | попередня = [[../чехоня/]]
 | наступна = [[../чечекати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечевиця&quot; /&gt;</text>
      <sha1>51sbxfuk6pa7dnlgfgabtq9kk34z8c0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечекати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222178</id>
    <revision>
      <id>466186</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечекати
 | попередня = [[../чечевиця/]]
 | наступна = [[../чечик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечекати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gz3d2tpgb6cjlw8tqvf52d3df500n0g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222179</id>
    <revision>
      <id>466187</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечик
 | попередня = [[../чечекати/]]
 | наступна = [[../чечиченя/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>t82znhzp2q0no405ukn39e8o1893ycv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечиченя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222180</id>
    <revision>
      <id>466188</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечиченя
 | попередня = [[../чечик/]]
 | наступна = [[../чечітка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечиченя&quot; /&gt;</text>
      <sha1>2phkwfxgnh0x9lol5we7ck3wopz1qxj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечітка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222181</id>
    <revision>
      <id>466189</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечітка
 | попередня = [[../чечиченя/]]
 | наступна = [[../чечуватися/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечітка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>crx1uit7vlrujreiz2q0xqy1y0crnbj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечуватися</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222182</id>
    <revision>
      <id>466190</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечуватися
 | попередня = [[../чечітка/]]
 | наступна = [[../чечуга/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечуватися&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0y0jyfb7h0v7mjegq4joprc4fnqdinh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечуга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222183</id>
    <revision>
      <id>466191</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечуга
 | попередня = [[../чечуватися/]]
 | наступна = [[../чечура/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечуга&quot; /&gt;</text>
      <sha1>daljwydoy0f9lckicyt4mndmxqh7xey</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечура</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222184</id>
    <revision>
      <id>466192</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечура
 | попередня = [[../чечуга/]]
 | наступна = [[../чечутиня/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечура&quot; /&gt;</text>
      <sha1>56h5k0w3j23h5an3jf63ngi1h9hvzfs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чечутиня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222185</id>
    <revision>
      <id>466193</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чечутиня
 | попередня = [[../чечура/]]
 | наступна = [[../чеша/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чечутиня&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qam44z1amhou4c52kahqazldyhdcu5i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чеша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222186</id>
    <revision>
      <id>466194</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чеша
 | попередня = [[../чечутиня/]]
 | наступна = [[../чєгір/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чеша&quot; /&gt;</text>
      <sha1>4p3b597hbbcywlnr21j4fg2payczocp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чєгір</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222187</id>
    <revision>
      <id>466195</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="531" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чєгір
 | попередня = [[../чеша/]]
 | наступна = [[../чєра/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чєгір&quot; /&gt;</text>
      <sha1>9bu7jaqy0cr8q1qbqsw8mat0pyc0dgk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чєра</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222188</id>
    <revision>
      <id>466196</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="525" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чєра
 | попередня = [[../чєгір/]]
 | наступна = [[../чи/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чєра&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d4pp1wusgvf46ckija1vc4ulv0fiyyx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222189</id>
    <revision>
      <id>466197</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="529" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чи
 | попередня = [[../чєра/]]
 | наступна = [[../чиберачки/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чи&quot; /&gt;</text>
      <sha1>eaz9c3j7mqfvklrhugabq9cbzdhswp3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чиберачки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222190</id>
    <revision>
      <id>466198</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чиберачки
 | попередня = [[../чи/]]
 | наступна = [[../чибрик/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чиберачки&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dwitv525a25zmgj0jfq6ptcjozv4fjx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чибрик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222191</id>
    <revision>
      <id>466199</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чибрик
 | попередня = [[../чиберачки/]]
 | наступна = [[../чига/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чибрик&quot; /&gt;</text>
      <sha1>75tsf7535zfkexzyudlsam0y2qkkdbp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чига</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222192</id>
    <revision>
      <id>466200</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чига
 | попередня = [[../чибрик/]]
 | наступна = [[../чигати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чига&quot; /&gt;</text>
      <sha1>dfksjmf6wcfydw7cfe5glu1edi1v9r2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чигати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222193</id>
    <revision>
      <id>466201</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="539" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чигати
 | попередня = [[../чига/]]
 | наступна = [[../чигінь/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чигати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>q6bin8f5uvxjf0e658mta6u2zmzh365</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чигінь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222194</id>
    <revision>
      <id>466202</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="537" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чигінь
 | попередня = [[../чигати/]]
 | наступна = [[../чиж/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чигінь&quot; /&gt;</text>
      <sha1>htwzpqbbrsofievoh2b3feqldufq388</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чиж</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222195</id>
    <revision>
      <id>466203</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="533" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чиж
 | попередня = [[../чигінь/]]
 | наступна = [[../чижемки/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чиж&quot; /&gt;</text>
      <sha1>diuoxbtan5fm6unnxssgbr7474ogxuu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чижемки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222196</id>
    <revision>
      <id>466204</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чижемки
 | попередня = [[../чиж/]]
 | наступна = [[../чижмак/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чижемки&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jekrl1otp2ckxzcewq518jpz1oh23qi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чижмак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222197</id>
    <revision>
      <id>466205</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чижмак
 | попередня = [[../чижемки/]]
 | наступна = [[../чижмар/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чижмак&quot; /&gt;</text>
      <sha1>enmil8clcw0a35o3cxr1url2xd9go8v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чижмар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222198</id>
    <revision>
      <id>466206</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чижмар
 | попередня = [[../чижмак/]]
 | наступна = [[../чижми/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чижмар&quot; /&gt;</text>
      <sha1>b08wqbzbhz3idv92oomefbwzdrggnva</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чижми</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222199</id>
    <revision>
      <id>466207</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="533" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чижми
 | попередня = [[../чижмар/]]
 | наступна = [[../чий/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чижми&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1mlpxunaioz81knv54jz6v2mkhls054</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222200</id>
    <revision>
      <id>466208</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="527" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чий
 | попередня = [[../чижми/]]
 | наступна = [[../чик (I)/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чий&quot; /&gt;</text>
      <sha1>izv4gpc0a70b9dv9exhn0ci3t8fc8vi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чик (I)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222201</id>
    <revision>
      <id>466209</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="532" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чик (I)
 | попередня = [[../чий/]]
 | наступна = [[../чик (II)/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чик (I)&quot; /&gt;</text>
      <sha1>pvyhx4r6jl9cv021j0u6cbsx4olfd61</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чик (II)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222202</id>
    <revision>
      <id>466210</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чик (II)
 | попередня = [[../чик (I)/]]
 | наступна = [[../чика/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чик (II)&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k48dwa9jr33fcew4zn3qrzap6vfp8x8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222203</id>
    <revision>
      <id>466211</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="536" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чика
 | попередня = [[../чик (II)/]]
 | наступна = [[../чикавка/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чика&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gtzvy7vvnxruxwwkyp7eemix6drejm1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чикавка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222204</id>
    <revision>
      <id>466212</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="543" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чикавка
 | попередня = [[../чика/]]
 | наступна = [[../чикало/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чикавка&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gfe2xn8td7dzu22zgc1srgswa8c9am8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чикало</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222205</id>
    <revision>
      <id>466213</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="545" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чикало
 | попередня = [[../чикавка/]]
 | наступна = [[../чикати/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чикало&quot; /&gt;</text>
      <sha1>oi1itg1fftbjun4ywlnoqcv6hicrqf9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чикати</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222206</id>
    <revision>
      <id>466214</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:20:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чикати
 | попередня = [[../чикало/]]
 | наступна = [[../чикач/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чикати&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7920sy2hxsj8cu5kwett4qy927b7esp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/чикач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222207</id>
    <revision>
      <id>466215</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:21:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="519" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чикач
 | попередня = [[../чикати/]]
 | наступна = 
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чикач&quot; /&gt;</text>
      <sha1>avfbrox6c1kpewq8g9vahki99fmuuag</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466227</id>
      <parentid>466215</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T01:04:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="544" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = [[../Ч/]]&lt;br/&gt;чикач
 | попередня = [[../чикати/]]
 | наступна = [[../чики-чики/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=975 onlysection=&quot;чикач&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ageqzdiy6j4plgx1n4hvjb9dfpyrhdb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/Ч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222208</id>
    <revision>
      <id>466216</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:26:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>нова</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7591" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = Ч
 | попередня = [[../Ц/]]
 | наступна = [[../Ш/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}
{{абетка}}
&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;

{{justify|[[../ча/]]  •  [[../чабак/]]  •  [[../чабала/]]  •  [[../чабан/]]  •  [[../чабаненко/]]  •  [[../чабаний/]]  •  [[../чабанистий/]]  •  [[../чабанити/]]  •  [[../чабаниха/]]  •  [[../чабанів/]]  •  [[../чабанівна/]]  •  [[../чабанка/]]  •  [[../чабанство/]]  •  [[../чабанський/]]  •  [[../чабанування/]]  •  [[../чабанувати/]]  •  [[../чабанчук/]]  •  [[../чабанюга/]]  •  [[../чабара/]]  •  [[../чабарашка/]]  •  [[../чабарня/]]  •  [[../чабачина/]]  •  [[../чабачок/]]  •  [[../чабер/]]  •  [[../чабрак/]]  •  [[../чабрець/]]  •  [[../чабрик/]]  •  [[../чабулькнути/]]  •  [[../чавити/]]  •  [[../чавкати/]]  •  [[../чавун/]]  •  [[../чавунний/]]  •  [[../чавучити/]]  •  [[../чав'ядіти/]]  •  [[../чагарець/]]  •  [[../чагарник/]]  •  [[../чагарняк/]]  •  [[../чагарь/]]  •  [[../чагун/]]  •  [[../чад/]]  •  [[../чаденько/]]  •  [[../чадити/]]  •  [[../чадіти/]]  •  [[../чадний/]]  •  [[../чадно/]]  •  [[../чадо/]]  •  [[../чаєня/]]  •  [[../чаєчка/]]  •  [[../чаїний/]]  •  [[../чаїник/]]  •  [[../чай/]]  •  [[../чайка/]]  •  [[../чайма/]]  •  [[../чайний/]]  •  [[../чайник/]]  •  [[../чайня/]]  •  [[../чайом/]]  •  [[../чакан/]]  •  [[../чаклій/]]  •  [[../чаклування/]]  •  [[../чаклувати/]]  •  [[../чаклун/]]  •  [[../чако/]]  •  [[../чала!/]]  •  [[../чалапати/]]  •  [[../чалапкати/]]  •  [[../чалапкотіти/]]  •  [[../чалапути/]]  •  [[../чалий/]]  •  [[../чалитися/]]  •  [[../чалітися/]]  •  [[../чалка/]]  •  [[../чамайдан/]]  •  [[../чамара/]]  •  [[../чамаришок/]]  •  [[../чамбул/]]  •  [[../чамняний/]]  •  [[../чамур/]]  •  [[../чапавка/]]  •  [[../чапайло/]]  •  [[../чапак/]]  •  [[../чапати/]]  •  [[../чапаш/]]  •  [[../чапелинка/]]  •  [[../чапіти/]]  •  [[../чапкий/]]  •  [[../чапко/]]  •  [[../чапленя/]]  •  [[../чаплиїльно/]]  •  [[../чаплин/]]  •  [[../чаплія/]]  •  [[../чаплюра/]]  •  [[../чапля/]]  •  [[../чаполоть/]]  •  [[../чаполоч/]]  •  [[../чапрак/]]  •  [[../чапуга/]]  •  [[../чапула/]]  •  [[../чапура/]]  •  [[../чар/]]  •  [[../чара/]]  •  [[../чардак/]]  •  [[../чарівка/]]  •  [[../чарівкий/]]  •  [[../чарівний/]]  •  [[../чарівник/]]  •  [[../чарівництво/]]  •  [[../чарівницький/]]  •  [[../чарівниця/]]  •  [[../чарівничий/]]  •  [[../чарівничка/]]  •  [[../чарівочка/]]  •  [[../чарка/]]  •  [[../чаркувати/]]  •  [[../чаркуватися/]]  •  [[../чаровина/]]  •  [[../чародінник/]]  •  [[../чаронька/]]  •  [[../чароньки/]]  •  [[../чарпати/]]  •  [[../чарствий/]]  •  [[../чарування/]]  •  [[../чарувати/]]  •  [[../чарупина/]]  •  [[../чарупка/]]  •  [[../чарчина/]]  •  [[../чаряпкатися/]]  •  [[../час/]]  •  [[../часина/]]  •  [[../часловець/]]  •  [[../часний/]]  •  [[../часник/]]  •  [[../часниковий/]]  •  [[../часовий/]]  •  [[../часок/]]  •  [[../часом/]]  •  [[../часопис/]]  •  [[../часочок/]]  •  [[../частий/]]  •  [[../частина/]]  •  [[../частити/]]  •  [[../частиця/]]  •  [[../частка/]]  •  [[../часто/]]  •  [[../частокіл/]]  •  [[../частоколистий/]]  •  [[../частом/]]  •  [[../частонить/]]  •  [[../часточка/]]  •  [[../частування/]]  •  [[../частувати/]]  •  [[../частуватися/]]  •  [[../частуха/]]  •  [[../часть/]]  •  [[../частюка/]]  •  [[../часувати/]]  •  [[../часунка/]]  •  [[../чата/]]  •  [[../чатина/]]  •  [[../чатівник/]]  •  [[../чатівницький/]]  •  [[../чатки/]]  •  [[../чатовий/]]  •  [[../чатовник/]]  •  [[../чатовницький/]]  •  [[../чатування/]]  •  [[../чатувати/]]  •  [[../чах!/]]  •  [[../чахати/]]  •  [[../чахлик/]]  •  [[../чахниця/]]  •  [[../чахнути/]]  •  [[../чаховина/]]  •  [[../чахонька/]]  •  [[../чахоня/]]  •  [[../чахрувати/]]  •  [[../чаша/]]  •  [[../чашечка/]]  •  [[../чашина/]]  •  [[../чашка/]]  •  [[../чашовина/]]  •  [[../чвак/]]  •  [[../чвакати/]]  •  [[../чвалай/]]  •  [[../чвалати/]]  •  [[../чвалем/]]  •  [[../чванитися/]]  •  [[../чваніння/]]  •  [[../чванливий/]]  •  [[../чванливо/]]  •  [[../чванство/]]  •  [[../чвань/]]  •  [[../чванька/]]  •  [[../чванько/]]  •  [[../чваньковитий/]]  •  [[../чванькуватий/]]  •  [[../чвара/]]  •  [[../чварахнути/]]  •  [[../чваркати/]]  •  [[../чварснути/]]  •  [[../чваруватий/]]  •  [[../чвати/]]  •  [[../чвертівка/]]  •  [[../чвертка/]]  •  [[../чвертувати/]]  •  [[../чвертуха/]]  •  [[../чверть/]]  •  [[../чверщок/]]  •  [[../чвир/]]  •  [[../чвирк/]]  •  [[../чвиркати/]]  •  [[../чвиркнути/]]  •  [[../чвиря/]]  •  [[../чвіртка/]]  •  [[../чвохнути/]]  •  [[../чвохтіти/]]  •  [[../чв'якати/]]  •  [[../чв'яхкотіти/]]|style=text-align-last:center}}</text>
      <sha1>t0rv30orgzrlvozzme9lijcclyjpszd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466217</id>
      <parentid>466216</parentid>
      <timestamp>2022-08-25T23:29:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7708" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = Ч
 | попередня = [[../Ц/]]
 | наступна = [[../Ш/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}
{{абетка}}
&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;
{{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em|ex=Ча–Чв}}
{{justify|[[../ча/]]  •  [[../чабак/]]  •  [[../чабала/]]  •  [[../чабан/]]  •  [[../чабаненко/]]  •  [[../чабаний/]]  •  [[../чабанистий/]]  •  [[../чабанити/]]  •  [[../чабаниха/]]  •  [[../чабанів/]]  •  [[../чабанівна/]]  •  [[../чабанка/]]  •  [[../чабанство/]]  •  [[../чабанський/]]  •  [[../чабанування/]]  •  [[../чабанувати/]]  •  [[../чабанчук/]]  •  [[../чабанюга/]]  •  [[../чабара/]]  •  [[../чабарашка/]]  •  [[../чабарня/]]  •  [[../чабачина/]]  •  [[../чабачок/]]  •  [[../чабер/]]  •  [[../чабрак/]]  •  [[../чабрець/]]  •  [[../чабрик/]]  •  [[../чабулькнути/]]  •  [[../чавити/]]  •  [[../чавкати/]]  •  [[../чавун/]]  •  [[../чавунний/]]  •  [[../чавучити/]]  •  [[../чав'ядіти/]]  •  [[../чагарець/]]  •  [[../чагарник/]]  •  [[../чагарняк/]]  •  [[../чагарь/]]  •  [[../чагун/]]  •  [[../чад/]]  •  [[../чаденько/]]  •  [[../чадити/]]  •  [[../чадіти/]]  •  [[../чадний/]]  •  [[../чадно/]]  •  [[../чадо/]]  •  [[../чаєня/]]  •  [[../чаєчка/]]  •  [[../чаїний/]]  •  [[../чаїник/]]  •  [[../чай/]]  •  [[../чайка/]]  •  [[../чайма/]]  •  [[../чайний/]]  •  [[../чайник/]]  •  [[../чайня/]]  •  [[../чайом/]]  •  [[../чакан/]]  •  [[../чаклій/]]  •  [[../чаклування/]]  •  [[../чаклувати/]]  •  [[../чаклун/]]  •  [[../чако/]]  •  [[../чала!/]]  •  [[../чалапати/]]  •  [[../чалапкати/]]  •  [[../чалапкотіти/]]  •  [[../чалапути/]]  •  [[../чалий/]]  •  [[../чалитися/]]  •  [[../чалітися/]]  •  [[../чалка/]]  •  [[../чамайдан/]]  •  [[../чамара/]]  •  [[../чамаришок/]]  •  [[../чамбул/]]  •  [[../чамняний/]]  •  [[../чамур/]]  •  [[../чапавка/]]  •  [[../чапайло/]]  •  [[../чапак/]]  •  [[../чапати/]]  •  [[../чапаш/]]  •  [[../чапелинка/]]  •  [[../чапіти/]]  •  [[../чапкий/]]  •  [[../чапко/]]  •  [[../чапленя/]]  •  [[../чаплиїльно/]]  •  [[../чаплин/]]  •  [[../чаплія/]]  •  [[../чаплюра/]]  •  [[../чапля/]]  •  [[../чаполоть/]]  •  [[../чаполоч/]]  •  [[../чапрак/]]  •  [[../чапуга/]]  •  [[../чапула/]]  •  [[../чапура/]]  •  [[../чар/]]  •  [[../чара/]]  •  [[../чардак/]]  •  [[../чарівка/]]  •  [[../чарівкий/]]  •  [[../чарівний/]]  •  [[../чарівник/]]  •  [[../чарівництво/]]  •  [[../чарівницький/]]  •  [[../чарівниця/]]  •  [[../чарівничий/]]  •  [[../чарівничка/]]  •  [[../чарівочка/]]  •  [[../чарка/]]  •  [[../чаркувати/]]  •  [[../чаркуватися/]]  •  [[../чаровина/]]  •  [[../чародінник/]]  •  [[../чаронька/]]  •  [[../чароньки/]]  •  [[../чарпати/]]  •  [[../чарствий/]]  •  [[../чарування/]]  •  [[../чарувати/]]  •  [[../чарупина/]]  •  [[../чарупка/]]  •  [[../чарчина/]]  •  [[../чаряпкатися/]]  •  [[../час/]]  •  [[../часина/]]  •  [[../часловець/]]  •  [[../часний/]]  •  [[../часник/]]  •  [[../часниковий/]]  •  [[../часовий/]]  •  [[../часок/]]  •  [[../часом/]]  •  [[../часопис/]]  •  [[../часочок/]]  •  [[../частий/]]  •  [[../частина/]]  •  [[../частити/]]  •  [[../частиця/]]  •  [[../частка/]]  •  [[../часто/]]  •  [[../частокіл/]]  •  [[../частоколистий/]]  •  [[../частом/]]  •  [[../частонить/]]  •  [[../часточка/]]  •  [[../частування/]]  •  [[../частувати/]]  •  [[../частуватися/]]  •  [[../частуха/]]  •  [[../часть/]]  •  [[../частюка/]]  •  [[../часувати/]]  •  [[../часунка/]]  •  [[../чата/]]  •  [[../чатина/]]  •  [[../чатівник/]]  •  [[../чатівницький/]]  •  [[../чатки/]]  •  [[../чатовий/]]  •  [[../чатовник/]]  •  [[../чатовницький/]]  •  [[../чатування/]]  •  [[../чатувати/]]  •  [[../чах!/]]  •  [[../чахати/]]  •  [[../чахлик/]]  •  [[../чахниця/]]  •  [[../чахнути/]]  •  [[../чаховина/]]  •  [[../чахонька/]]  •  [[../чахоня/]]  •  [[../чахрувати/]]  •  [[../чаша/]]  •  [[../чашечка/]]  •  [[../чашина/]]  •  [[../чашка/]]  •  [[../чашовина/]]  •  [[../чвак/]]  •  [[../чвакати/]]  •  [[../чвалай/]]  •  [[../чвалати/]]  •  [[../чвалем/]]  •  [[../чванитися/]]  •  [[../чваніння/]]  •  [[../чванливий/]]  •  [[../чванливо/]]  •  [[../чванство/]]  •  [[../чвань/]]  •  [[../чванька/]]  •  [[../чванько/]]  •  [[../чваньковитий/]]  •  [[../чванькуватий/]]  •  [[../чвара/]]  •  [[../чварахнути/]]  •  [[../чваркати/]]  •  [[../чварснути/]]  •  [[../чваруватий/]]  •  [[../чвати/]]  •  [[../чвертівка/]]  •  [[../чвертка/]]  •  [[../чвертувати/]]  •  [[../чвертуха/]]  •  [[../чверть/]]  •  [[../чверщок/]]  •  [[../чвир/]]  •  [[../чвирк/]]  •  [[../чвиркати/]]  •  [[../чвиркнути/]]  •  [[../чвиря/]]  •  [[../чвіртка/]]  •  [[../чвохнути/]]  •  [[../чвохтіти/]]  •  [[../чв'якати/]]  •  [[../чв'яхкотіти/]]|style=text-align-last:center}}</text>
      <sha1>81cw23k6uv76do11twdazrxq42gssj7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/Че–Чер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222209</id>
    <revision>
      <id>466218</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:42:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11969" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = Ч
 | попередня = [[../Ц/]]
 | наступна = [[../Ш/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}
{{абетка}}
&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;
{{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em}}
{{justify|[[../чеберхнути/]]  •  [[../чеберчати/]]  •  [[../чеберячка/]]  •  [[../чебрець/]]  •  [[../чебрик/]]  •  [[../чебриця/]]  •  [[../чебчик/]]  •  [[../чеверниця/]]  •  [[../чеверногий/]]  •  [[../чевріти/]]  •  [[../чев'ядіти/]]  •  [[../чезнути/]]  •  [[../чей/]]  •  [[../чек/]]  •  [[../чекання/]]  •  [[../чекарь/]]  •  [[../чекати/]]  •  [[../чекіт/]]  •  [[../чекман/]]  •  [[../чекмінь/]]  •  [[../чекотати/]]  •  [[../чекуша/]]  •  [[../челенко/]]  •  [[../челенок/]]  •  [[../челепати/]]  •  [[../челестник/]]  •  [[../челлений/]]  •  [[../чельний/]]  •  [[../челюсти/]]  •  [[../челюстники/]]  •  [[../челяда/]]  •  [[../челядин/]]  •  [[../челядина/]]  •  [[../челядинець/]]  •  [[../челядинка/]]  •  [[../челядинонька/]]  •  [[../челядинський/]]  •  [[../челядка/]]  •  [[../челядний/]]  •  [[../челядник/]]  •  [[../челядникувати/]]  •  [[../челядницький/]]  •  [[../челядниця/]]  •  [[../челядно/]]  •  [[../челядонька/]]  •  [[../челядочка/]]  •  [[../челядський/]]  •  [[../челядь/]]  •  [[../чембор/]]  •  [[../чемер/]]  •  [[../чемера/]]  •  [[../чемерис/]]  •  [[../чемериця/]]  •  [[../чемерівка/]]  •  [[../чемерка/]]  •  [[../чемерчина/]]  •  [[../чемесити/]]  •  [[../чемір/]]  •  [[../чемліт/]]  •  [[../чемний/]]  •  [[../чемність/]]  •  [[../чемно/]]  •  [[../чемсати/]]  •  [[../чемчикувати/]]  •  [[../ченець/]]  •  [[../ченцювати/]]  •  [[../ченчик/]]  •  [[../ченчух/]]  •  [[../ченш/]]  •  [[../ченшовий/]]  •  [[../чень/]]  •  [[../чепа/]]  •  [[../чепак/]]  •  [[../чепарити/]]  •  [[../чепаритися/]]  •  [[../чепати/]]  •  [[../чепачок/]]  •  [[../чепелик/]]  •  [[../чепелина/]]  •  [[../чепель/]]  •  [[../чепельгати/]]  •  [[../чепеля/]]  •  [[../чепеляти/]]  •  [[../чепера/]]  •  [[../чеперга/]]  •  [[../чеперуха/]]  •  [[../чепець/]]  •  [[../чепиргач/]]  •  [[../чепіга/]]  •  [[../чепілик/]]  •  [[../чепіль/]]  •  [[../чепірнатий/]]  •  [[../чепія/]]  •  [[../чепкий/]]  •  [[../чепко/]]  •  [[../чеплія/]]  •  [[../чепляти/]]  •  [[../чеплятися/]]  •  [[../чепрага/]]  •  [[../чепуляти/]]  •  [[../чепуристий/]]  •  [[../чепурити/]]  •  [[../чепуритися/]]  •  [[../чепурість/]]  •  [[../чепурка/]]  •  [[../чепуркуватий/]]  •  [[../чепурний/]]  •  [[../чепурніти/]]  •  [[../чепурно/]]  •  [[../чепурун/]]  •  [[../чепуруха/]]  •  [[../чепчик/]]  •  [[../черв/]]  •  [[../черва/]]  •  [[../червак/]]  •  [[../черваковий/]]  •  [[../черваковитий/]]  •  [[../червачок/]]  •  [[../червений/]]  •  [[../червениця/]]  •  [[../червеніти/]]  •  [[../червенобочка/]]  •  [[../червенодупец/]]  •  [[../червень/]]  •  [[../червеняк/]]  •  [[../червець/]]  •  [[../червивий/]]  •  [[../червивіти/]]  •  [[../червити/]]  •  [[../червиця/]]  •  [[../червишник/]]  •  [[../червінець/]]  •  [[../червінка/]]  •  [[../червінь (I)/]]  •  [[../червінь (II)/]]  •  [[../червінька/]]  •  [[../червіньковий/]]  •  [[../червіти/]]  •  [[../черво/]]  •  [[../червонастий/]]  •  [[../червоний/]]  •  [[../червонити/]]  •  [[../червоність/]]  •  [[../червоніти/]]  •  [[../червоно/]]  •  [[../червонобокий/]]  •  [[../червоноверхий/]]  •  [[../червоновидий/]]  •  [[../червоногрудий/]]  •  [[../червоножовтий/]]  •  [[../червонозлотий/]]  •  [[../червонокрилий/]]  •  [[../червонолиций/]]  •  [[../червономордий/]]  •  [[../червононогий/]]  •  [[../червонопикий/]]  •  [[../червонорожевий/]]  •  [[../червонуватий/]]  •  [[../червонюк/]]  •  [[../червонюх/]]  •  [[../червонявий/]]  •  [[../червонястий/]]  •  [[../червотока/]]  •  [[../червотокий/]]  •  [[../червоточина/]]  •  [[../червцевий/]]  •  [[../червчатий/]]  •  [[../червчатка/]]  •  [[../червчик/]]  •  [[../червчистий/]]  •  [[../черв'як/]]  •  [[../черв'ячок/]]  •  [[../черга/]]  •  [[../чергинькати/]]  •  [[../черговець/]]  •  [[../черговий/]]  •  [[../черготіти/]]  •  [[../чергуватися/]]  •  [[../чердак/]]  •  [[../чердаш/]]  •  [[../черевань/]]  •  [[../череванька/]]  •  [[../череватий/]]  •  [[../череватіти/]]  •  [[../черевець/]]  •  [[../черевик/]]  •  [[../черевина/]]  •  [[../черевича/]]  •  [[../черевиченько/]]  •  [[../черевичний/]]  •  [[../черевичник/]]  •  [[../черевичок/]]  •  [[../черевірний зуб/]]  •  [[../черевко/]]  •  [[../черево/]]  •  [[../черевуга/]]  •  [[../черевуха/]]  •  [[../череда/]]  •  [[../чередарь/]]  •  [[../чередільниця/]]  •  [[../чередник/]]  •  [[../чередникувати/]]  •  [[../чередниця/]]  •  [[../чередниченко/]]  •  [[../чередниченько/]]  •  [[../чередничка/]]  •  [[../чередничок/]]  •  [[../чережний/]]  •  [[../через/]]  •  [[../черезножиця/]]  •  [[../черезплічник/]]  •  [[../черезсіделень/]]  •  [[../черезсіделок/]]  •  [[../черемуха/]]  •  [[../черемха/]]  •  [[../черемшина/]]  •  [[../черен/]]  •  [[../черенка/]]  •  [[../черенки/]]  •  [[../черенній зуб/]]  •  [[../череп/]]  •  [[../черепанька/]]  •  [[../черепаня/]]  •  [[../черепаха/]]  •  [[../черепашеня/]]  •  [[../черепашка/]]  •  [[../черепинка/]]  •  [[../черепиця/]]  •  [[../черепок/]]  •  [[../черепушечка/]]  •  [[../черепушка/]]  •  [[../черепча/]]  •  [[../череп'я/]]  •  [[../череп'яний/]]  •  [[../череп'янка/]]  •  [[../черес/]]  •  [[../чересло/]]  •  [[../чересок/]]  •  [[../черет/]]  •  [[../черетка/]]  •  [[../черетниця/]]  •  [[../череха/]]  •  [[../черець/]]  •  [[../черешенька/]]  •  [[../черешина/]]  •  [[../черешневий/]]  •  [[../черешник/]]  •  [[../черешнина/]]  •  [[../черешня/]]  •  [[../черешняк/]]  •  [[../черешнянка/]]  •  [[../черешняр/]]  •  [[../черити/]]  •  [[../черичка/]]  •  [[../черідка/]]  •  [[../черінь/]]  •  [[../черк (I)/]]  •  [[../черк (II)/]]  •  [[../черкавка/]]  •  [[../черкасевий/]]  •  [[../черкасин/]]  •  [[../черкасиновий/]]  •  [[../черкати/]]  •  [[../черкатися/]]  •  [[../черкач/]]  •  [[../черкес/]]  •  [[../черкеска/]]  •  [[../черкеський/]]  •  [[../черкітка/]]  •  [[../черкнути/]]  •  [[../черкнутися/]]  •  [[../черконути/]]  •  [[../черкоти/]]  •  [[../черлений/]]  •  [[../черлениця/]]  •  [[../чернетка/]]  •  [[../чернецтво/]]  •  [[../чернець/]]  •  [[../чернецький/]]  •  [[../чернечий/]]  •  [[../чернеччина/]]  •  [[../чернещина/]]  •  [[../чернило/]]  •  [[../чернити/]]  •  [[../черниця/]]  •  [[../черничити/]]  •  [[../черничка/]]  •  [[../черніт/]]  •  [[../чернітка/]]  •  [[../чернобіль/]]  •  [[../чернобривець/]]  •  [[../чернуля/]]  •  [[../чернушечка/]]  •  [[../чернушка/]]  •  [[../чернь/]]  •  [[../черня/]]  •  [[../чернява/]]  •  [[../чернядка/]]  •  [[../черпак/]]  •  [[../черпаковий/]]  •  [[../черпати/]]  •  [[../черпіта/]]  •  [[../черпітиха/]]  •  [[../черсак/]]  •  [[../черсати/]]  •  [[../черснути/]]  •  [[../черствак/]]  •  [[../черствий/]]  •  [[../черствіти/]]  •  [[../чертежник/]]  •  [[../чертец/]]  •  [[../чертець/]]  •  [[../чертина/]]  •  [[../чертити/]]  •  [[../чертиця/]]  •  [[../чертіж/]]  •  [[../черть!/]]  •  [[../черун/]]  •  [[../черцьовий/]]  •  [[../черч/]]  •  [[../черчати/]]  •  [[../черчатий/]]  •  [[../черчатка/]]  •  [[../черчеть/]]  •  [[../черчик/]]  •  [[../черчиковий/]]  •  [[../черчистий/]]  •  [[../черчук/]]  •  [[../черянка/]]  •  [[../черятися/]]|style=text-align-last:center}}</text>
      <sha1>gkpy7p7srbzwyo83nbkfbitqzwcxw01</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/Чес–Чє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222210</id>
    <revision>
      <id>466219</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:42:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2430" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Словарь української мови]]
 | автор = Борис Грінченко
 | секція = Ч
 | попередня = [[../Ц/]]
 | наступна = [[../Ш/]]
 | рік = 1924
 | місто = Берлін
 | видавець = Українське слово
 | примітки =
}}
{{абетка}}
&lt;pages index=&quot;Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu&quot; include=956 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;
{{абетка|Ча–Чв:Че–Чер:Чес–Чє:Чи–Чм:Чо–Чт:Чу–Чя|gap=0.5em}}
{{justify|[[../чесальний/]]  •  [[../чесанний/]]  •  [[../чесання/]]  •  [[../чесати/]]  •  [[../чесатися/]]  •  [[../чесний/]]  •  [[../чесність/]]  •  [[../чесно/]]  •  [[../чеснота/]]  •  [[../чеснути/]]  •  [[../чесняк/]]  •  [[../честень/]]  •  [[../честь/]]  •  [[../чеськи/]]  •  [[../четвер/]]  •  [[../четверговий/]]  •  [[../четверень/]]  •  [[../четверик/]]  •  [[../четверинка/]]  •  [[../четверник/]]  •  [[../четверниця/]]  •  [[../четверня/]]  •  [[../четверняк/]]  •  [[../четверо/]]  •  [[../четвертак/]]  •  [[../четвертака/]]  •  [[../четвертий/]]  •  [[../четвертина/]]  •  [[../четвертувати/]]  •  [[../четверть/]]  •  [[../четвертяк/]]  •  [[../четверуватися/]]  •  [[../четверуха/]]  •  [[../четвірко/]]  •  [[../четен/]]  •  [[../четирня/]]  •  [[../четирхатий/]]  •  [[../четь/]]  •  [[../чех/]]  •  [[../чехмейстер/]]  •  [[../чехнути/]]  •  [[../чехоня/]]  •  [[../чечевиця/]]  •  [[../чечекати/]]  •  [[../чечик/]]  •  [[../чечиченя/]]  •  [[../чечітка/]]  •  [[../чечуватися/]]  •  [[../чечуга/]]  •  [[../чечура/]]  •  [[../чечутиня/]]  •  [[../чеша/]]  •  [[../чєгір/]]  •  [[../чєра/]]|style=text-align-last:center}}</text>
      <sha1>d1en2f03ox62t5zldth35rjcow8pu5q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словарь української мови (1924)/Ча–Чв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>222211</id>
    <redirect title="Словарь української мови (1924)/Ч" />
    <revision>
      <id>466220</id>
      <timestamp>2022-08-25T23:46:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="69" xml:space="preserve">#Redirect[[Словарь української мови (1924)/Ч]]</text>
      <sha1>lkhn6ntx9qf98d9ns4r0llwhtagi4w0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222212</id>
    <revision>
      <id>466229</id>
      <timestamp>2022-08-26T05:52:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4445" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;30-VIII р. 1919 в місто ввійшли частини армії Соборної України (корпуси: Запорозький та 2-й Галицький); з боку Денікина — полки гвардії та козачі частини.

Сутичка між українськими та добровольчими частинами була неминучою. Військо Соборної України мусило виступити з Київа не тільки тому, що частини Добрармії були сильнішці, але й через те, що в тилу Української армії опинилася ХІV Совітська армія, яка хотіла за всяку ціну прорватися на північ. На очах обох ворожих станів ХIV Совітська армія, з важкими обозами, пройшла коридором, що утворився поміж арміями з півдня на північ, і зайняла Бердичів.

Я можу з певностю сказати, що війна, яка виникла потім між Українською національною збройною силою і Добрармією, лежить цілком на відповідальності керовників останньої.

Пошанований довіррям обох Українських армій, я, в товаристві панів Певного, Трепета й сотника Начальної Команди Галицької армії, провадив переговори з комісією Добрармії, на чолі якої стояв генерал Непенін*).

Головна й непереможна перепона була в пропозиціях добровольців — підписати {{sp|політичну умову, яка б обнижувалa вимоги Українців до культурно-освітньої автономії}}.

Ще тиждень проволікання, для нас дуже невигідного, бо наближалася осінь, а наша армія була необута й неодягнута, і на фронті від Кодими (залізнича стація на колії Жмеринка-Одеса) до Фастова розпочалася нова війна, яка вже мала {{sp|чисто національний характер}}.

Українські армії кинулись до бою, і поки було тільки два вороги — „білий&quot; та „червоний&quot;, вони на загал успішно провадила боротьбу; Запорожці й Волинці билися на Одеському напрямку, Київці та 3-тя дивізія — на Уманському, далі на північ був район Галицької армії.

Тиф ріжних видів та инші пошесті показалися найдужчим ворогом: за короткий час добрі військові частини, що мали найцінніші вояцькі кадри, гинули від тифу.

Наприклад, Запорозька група (дві дивізії), що в липні мала до десяти тисяч чоловік і втратила в боях з добровольцями не більш як 200-300 чоловік, — на листопад числила лише 2-3 тисячі.

Коли Українська армія так гинула від пошестей, бо не мала ліків і не могла їх одержати з-за кордону через {{sp|заборону деpжав}}, які підтримували Денікина, то Добрармія мала добре організовані санітарні потяги і не боялася тифу.

Не дивно, що в цих умовах, замісць успіхів, настали воєнні невдачі, які мали наслідком відступ нашого війська на всьому

{{rule|10em}}
{{smaller|*) Особливу ролю відогравав офіцер Цімерман, майор Української Галицької армії.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0g29eq7z5jdw7uhls70o4h3nvcs981r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466239</id>
      <parentid>466229</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T06:38:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4446" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;30-VIII р. 1919 в місто ввійшли частини армії Соборної України (корпуси: Запорозький та 2-й Галицький); з боку Денікина — полки гвардії та козачі частини.

Сутичка між українськими та добровольчими частинами була неминучою. Військо Соборної України мусило виступити з Київа не тільки тому, що частини Добрармії були сильнішці, але й через те, що в тилу Української армії опинилася ХІV Совітська армія, яка хотіла за всяку ціну прорватися на північ. На очах обох ворожих станів ХIV Совітська армія, з важкими обозами, пройшла коридором, що утворився поміж арміями з півдня на північ, і зайняла Бердичів.

Я можу з певностю сказати, що війна, яка виникла потім між Українською національною збройною силою і Добрармією, лежить цілком на відповідальності керовників останньої.

Пошанований довіррям обох Українських армій, я, в товаристві панів Певного, Трепета й сотника Начальної Команди Галицької армії, провадив переговори з комісією Добрармії, на чолі якої стояв генерал Непенін*).

Головна й непереможна перепона була в пропозиціях добровольців — підписати {{sp|політичну умову, яка б обнижувалa вимоги Українців до культурно-освітньої автономії}}.

Ще тиждень проволікання, для нас дуже невигідного, бо наближалася осінь, а наша армія була необута й неодягнута, і на фронті від Кодими (залізнича стація на колії Жмеринка-Одеса) до Фастова розпочалася нова війна, яка вже мала {{sp|чисто національний характер}}.

Українські армії кинулись до бою, і поки було тільки два вороги — „білий&quot; та „червоний&quot;, вони на загал успішно провадила боротьбу; Запорожці й Волинці билися на Одеському напрямку, Київці та 3-тя дивізія — на Уманському, далі на північ був район Галицької армії.

Тиф ріжних видів та инші пошесті показалися найдужчим ворогом: за короткий час добрі військові частини, що мали найцінніші вояцькі кадри, гинули від тифу.

Наприклад, Запорозька група (дві дивізії), що в липні мала до десяти тисяч чоловік і втратила в боях з добровольцями не більш як 200-300 чоловік, — на листопад числила лише 2-3 тисячі.

Коли Українська армія так гинула від пошестей, бо не мала ліків і не могла їх одержати з-за кордону через {{sp|заборону деpжав}}, які підтримували Денікина, то Добрармія мала добре організовані санітарні потяги і не боялася тифу.

Не дивно, що в цих умовах, замісць успіхів, настали воєнні невдачі, які мали наслідком відступ нашого війська на всьому

{{rule|10em}}
{{smaller|*) Особливу ролю відогравав офіцер Цімерман, майор Української Галицької армії.}}&lt;noinclude&gt;7&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p8di2mw03xrs2iwu3c9nltlr4dcotps</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/78</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222213</id>
    <revision>
      <id>466230</id>
      <timestamp>2022-08-26T05:55:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3880" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Сули на великій віддалі тягнуться вали та насипи, рештки давним-давно збудованої «лінії» — оборони проти степових кочовиків.

Поминаємо Городище, а потім Крилов, у гирлі [[w:Тясмин|Тясмина]]. Крилов збудували 1715 року поляки, на татарському «перелазі» із степу. Підходимо до Кремінчука. Пристойний, чепурний Кремінчук — теж свідок давньої давнини; його засновано ще 1571 року, а [[w:Гійом Левассер де Боплан|Боплан]] згадує за нього у 1675 році, як за багате, жваве місто. Ба й справді, Кремінчук і тепер у вигідному становищі, на перехресті Дніпра й залізниці. І тепер у Кремінчуці буяє життя: працює залізниця, працює пристань, працюють фабрики. У місті курява й спека. З церков уже знято хрести, натомість майорять на банях прапори й антени, — видно, в церквах уже клюби. Незабаром, очевидячки, полетять додолу й дзвони, що затрималися досі на дзвіницях. Вони потрібні країні в будівничу добу.

За Кремінчуком у Дніпро вливається Псьол. Великий приплив Дніпровий довжиною понад шістьсот верстов. Потім трохи далі велике мальовниче село [[w:Келеберда (Кременчуцький район)|Келиберда]], старовинне селище наддніпрянське, що його не раз руйнували татари. На самому березі стремлять гострі високі кам'яні шпилі. Це прекрасні й багаті поклади граніту.

Від Кремінчука почавши і до самого Дніпропетровського, раз-по-раз Дніпрове річище перетинають так звані «забори», кам'яні кряжі, що дуже ускладнюють судноплавство, але нічим не загрожують нашому човнові, крім хіба потреби маневрувати широким річищем і через те гаяти час.

На цім відтинку Дніпровому з лівого берега вливаються в нього ще два припливи: Ворскла, нижче [[w:Переволочна (Кобеляцький район)|Переволочної]], дуже старовинного селища, відомого ще з XI століття, та [[w:Оріль|Орель]], що впадає в Дніпро на кілька верстов нижче за пристанню Орлик. Під Переволочною, як відомо, закінчився [[w:Капітуляція під Переволочною|останній акт полтавської трагедії]]: тут [[w:Петро I|Петрове]] військо полонило коло п'ятнадцяти тисяч шведів, що в розпачі тікали з-під Полтави; саме тут, переправившись на турецький бік, тікали диким полем від Петрової помсти [[w:Карл XII|Карло]] з [[w:Іван Мазепа|Мазепою]].{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jbcsrdvf2wymy9ol19k9lyfatwcxxep</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/79</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222214</id>
    <revision>
      <id>466231</id>
      <timestamp>2022-08-26T05:58:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3726" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;За нами від Києва по обидва боки Дніпрові залишився багатющий край — правобережний і лівобережний лісостеп з родючою чорноземлею, з багатьома цукроварнями, з старими, вже цілком оформленими буряковими районами. Як і вся країна, український лісостеп по обидва боки річки вступає в реконструктивну добу. Технічно озброюється й колективізується сільське господарство, перебудовуються й будуються нові цукровари і, шириться площа під цукровим буряком. Але сьогодні не відчуваються ще ці процеси на Дніпрі. За ввесь час нашої подорожі ми зустрічали головним чином, пасажирські пароплави; вантажів Дніпром іде ще дуже мало. І от, переходячи від історії до економіки, треба сказати, треба підкреслити, що справа водяного транспорту у нас ще не розвинена, як слід, що вантажі, для яких Дніпро — найвигідніший шлях сполучення, ще його обминають. Зрозуміло, що цю справу зразу розрубає Дніпрельстан, але час уже, здається, готуватися до того зламного моменту, щоб він не захопив нас зненацька. Дніпрові хвилі даремно біжать з півночі на південь і чекають того потужного вантажообігу, що його може підняти й перекинути могутня Дніпрова течія,

Так, лісостеп увесь залишився позаду. Перед нами справжня степова місцевість, колишнє «[[w:Дике Поле|дике поле]]», колишня територія кочовиків-татарів.

Уночі — здалека заграва; палахкотить полум'я й вогні над Кам'янським. Реве, грюкотить і якось особливо скрегоче велетень металюргійний завод, що на ньому працюють понад дванадцять тисяч робітників.

А ранком ми в Дніпропетровському. Це справжнє місто вугілля й металу. Це місто перше на Україні щодо питомої ваги пролетаріяту в загальній кількості людности. І от, коли поминути вугільну куряву й дрібний чорний пил, що осідає в горлі, в очах, на зубах, — у Дніпропетровському на кожному кроці, в кожному прояві зовнішнього життя відчуваєш центр, великий індустріяльний центр, та ще й найважливішої галузі важкої індустрії.

Це можна побачити і на зовнішньому вигляді міста, і його мешканців, а особливо відчути в темпах руху {{errata|житття|життя}} а в настро-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k8g7pev1fi6lqrwaw3dvthznt4q350y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222215</id>
    <revision>
      <id>466232</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:04:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4782" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;добровольчому фронті. (В північно-східньому напрямку, Бердичів
ському, большовики були пасивними).

На нарадах з представниками Уряду в Камянці на Подiллю та Жмеринці Вище Українське Командування представило владі необхідність знайти вихід, щоб урятувати від фізичного знищення рештки славних частин (доклад військового міністра В. Сальського)*). Але ситуація ще більш ускладнилася після того, як дня 2 ХІ р. 1919 Начальна Команда Галицької Армії підписала сепаратну умову з Денівинським Командуванням Новоросійської округи (угода генералів Тарнавського й Шиллінга), — цим було скреслено пляни організованої боротьби на далі для задержання
якої-будь території.

Сепаратна угода з дня 2-ХІ Команди Галицької Армії пригноблююче вражає цілу Армію: з півдня і сходу — білі, на півночі — червоні Москвини, у запіллі, від Збруча до Шепетівки — Поляки, в середині — шпиталі...

Я не маю змоги детальніше спинятися на питанню про сепаратну угоду Галицького командування з Денікином, бо в той час я був цілком захоплений боротьбою на фронті супроти військ генерала Розеншильда-Паулена. Вважаю за потрібне зазначити, що ще в момент моєї командировки в добровольчий стан для переговорів, я вже помітив, що у Вищої Галицької Команди були окремі думки щодо дальших стосунків з Добрармією.

Пригадую, що я це пояснив собі, як наслідок першої невдалої сутички з Денікинськими частинами.

Як дисциплінована орґанізація Українська Галицька армія не може відповідати за вчинки своїх політичних та військових провідників. А серед цих провідників у той час запанувала віра, ні на чім не оперта, що Денікин „визволить Галичину з-під Польщі&quot;, що „Денікин непереможна сила&quot; і т.д.

Ці провідники Галицької армії, наважившись на цей крок, несуть відповідальність і за дальшу руїну Галицької армії.

Українська Галицька армія билася за самостійну Україну. Коли оборонці цього переходу Галицької армії на бік найтяжчого ворога українського народу зазначають (не треба забувати ноступовання заступників генерала Денікина на Кубані), що мусили рятувати армію, яка була нездатна до боротьби, то арґумент цей нічого не вартий.

Не в кращому стані була Наддніпрянська армія. Аджеж Галичан обернув Денікии негайно проти большовиків під Бердичевом, — по волі своїх провідників вона мусила битися на своїй землі за інтереси чужинців.

Що політика провідників Галицької армії ані трохи не відповідала настроям галипьких стрільців та старшин, видно з того, що вже в кінці листопаду Галицька армія прислала до Те

{{rule|10em}}
{{smaller|*) На цих нарадах я не брав участи, бо як раз в той час Добровольці занадто натискали на Запорозьку групу з Одеського напрямку.}}&lt;noinclude&gt;8&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>edlklf1rdgehgyv6r3ilgw793k08dew</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/80</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222216</id>
    <revision>
      <id>466233</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:05:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3854" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ях. Тут ще зайвий раз переконуємся, що не адміністративні вага й не торговельні спроможності є головною запорукою здорового потужного розвитку нашого радянського міста, а міцна ґрунтовна індустріяльна база.

В Дніпропетровському і навколо нього величезні заводи перебудовуються й ширяться, поповнюючи пролетарські лави. В Дніпропетровському розгортається величезне нове житлове будівництво: цілі нові селища чепурних будинків, з рівними вулицями, прекрасними садками й майданчиками повиростали там, де ще недавно були порожні місця, смітники та піщані кучугури. В Дніпропетровському, нарешті, розгортається велика культурна робота й культурно-соціяльне будівництво.

Нам іще хочеться, бодай кількома словами, згадати [[w:Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|Дніпропетровський музей]], де так багато цікавого зібрано з історії усього краю, а, головне, з історії тієї його частини, куди ми {{errata|още|оце}} простуємо: з історії порогів, Запоріжжя та долішнього Дніпра.
{{rule|3em}}
У писаних документах людства Дніпро відомий з давніх давен, ще від тих часів, коли спритні торговці-греки, посуваючись берегами Понту Евксинського (Чорного моря), отаборилися на його північному узбережжі, навколо Дніпрового гирла. Тут греки побудували чимало колоній, міст, селищ; тут за короткий час розгорнулася досить таки жива торгівля.

От сюди-то й завітав за 450 років до нашої доби непосидющий Геродот, один з найдавніших істориків європейської цивілізації, а потім докладно розповів у четвертій книжці своєї історії під назвою «Мельпомена» про цю подорож.

Геродот захоплювався Дніпром не менше, ніж наші сучасні туристи, але підступав до справи далеко реальніше, ніж вони. Геродот похвалював тутешній хліб і сіль, трави й худобу і чисті приємні на смак води дніпрові. Для нас цікаво відзначити, що Геродот визнавав Дніпро за судноплавний тільки на відстані сорок день подорожі від моря.

За Геродотом тут були багато інших, що залишили після себе писані пам'ятки. Серед них варто згадати [[w:Страбон|Страбона]] та [[w:Пліній Молодший|Плінія Молодшого]] (перше століття нашої доби). Вони мало що&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>g8om7iz45d8hpmp0wj2vb7snp13rlq2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/81</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222217</id>
    <revision>
      <id>466234</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:13:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4129" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дають нового, рівняючи до даних Геродотових; варто тільки відзначити вже в них згадку про Дніпрові верхів'я, про шлях до Балтійського моря, вже тоді, очевидячки, випробований і відомий. А в одного з свідків того часу — [[w:Діон Хрисостом|ритора Діона]] — слід згадати дуже нехвальну характеристику грецьких торговців, що поводилися тут, як справжні запеклі спекулянти, збуваючи погане ганчір'я й низької якости вино. Для нас зокрема треба відзначити геть в усіх цих стародавніх інформаціях про Дніпро те, що він уже тоді був за велику й надзвичайно важливу торговельну артерію. [[w:Ольвія|Ольбія]], що її руїни ми тепер розкопуємо, народилася, як торговельне місто. Ще за Геродота [[w:Афіни|Атени]] через Ольбію одержували чотири мільйони пудів хліба; греки вже тоді торгували рибою, а по цінний бурштин подорожували аж у Балтійське море. Так звана, «цивілізація» посувалася в данім разі в напрямку з півдня на північ; через те кожне хронологічно пізніше джерело дає нові відомості про ріку і людність навколо неї — далі й далі в напрямку північному.

Хочеться окремо зупинитися на дуже докладних відомостях про Дніпро візантійського імператора [[w:Костянтин VII Багрянородний|Костянтина Багрянородного]] (десяте столліття нашої доби). За шість–сім віків від Діона до Костянтина багато змінилося на Дніпрі й навколо нього. За ці роки вже зникають або занепадають грецькі колонії на Чорному морі, сферу південного Дніпрі займають [[w:Печеніги|печеніги]], [[w:Половці|половці]] та інші кочовики, а далі на півночі в середній течії Дніпровій виростає нова держава — князівство й нове місто [[w:Самбатас|Самватас]], тобто Київ.

Основне в творі Костянтина Багрянародного — це докладний опис торговельного шляху з півночі аж до Чорного моря. В його творі вже є вказівки про судна, що ходили в Чорне море й далі в Болгарію та Греччину аж з Новгорода, Любеча й Смоленського. Зокрема цей імператор виявив виразно торговельні нахили: він дуже докладно розповідає про організацію та вирядження експедицій із північних країн у Чорне море, відзначає всі місця, де експедиції зупиняються, перевантажуються; без сумніву — все це найбільше його цікавить.

До Костянтина {{errata|Багрянародного|Багрянародного}} нам доведеться ще повернутися, а тепер ми зупинимося на літописах, наших власних&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lzc03il02it9vvqq6sfvzz64d50gxaf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/82</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222218</id>
    <revision>
      <id>466235</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:18:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3643" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;джерелах про Дніпро. В них — цілком природно — про Дніпро пишеться дуже багато; можна скласти цілу розвідку про нього за літописними даними.

Та нам не доведеться ставати на цей шлях. Ми залишимо без розгляду дуже цікаві докладні географічні відомості, відзначивши тільки, що вони незрівняно докладніші, ґрунтовніші й правдивіші, ніж усі чужоземні джерела загалом, бо ж літописи писали люди, що самі це знали й бачили, а не з чужих переказів, як це подибуємо в чужоземних джерелах.

В літописах нас цікавить одне — це роля Дніпра, як торговельного шляху. Це ж бо з літописів пішов крилатий тепер вираз про «путь із варяг в греки», вираз, що зовсім із новим змістом відроджується саме тепер, у зв'язку з будуванням Дніпрельстану.

Літопис так визначає цей шлях:

«І бє путь із варяг в греки і із грек по Днєпру, і вверх Днєпра волок до Ловаті, і по Ловаті вніті в Ілмер озеро великоє, із него же озера потечеть Волхов, і втечеть в озеро великоє Нево, і того озера внідет устіє в море варяжськоє»…

Цей стародавній шлях перетинав цілий суходіл від Чорного моря до Варязького (Балтійського); величезні труднощі — волоки, напади кочовиків, природні страшні перепони,  — ніщо не могло тоді порвати ту торговельну артерію. Не зважаючи на все це, вона існувала, росла, розвивалась.

Крім хліба, воску, меду, хутра, шкіри, соли та худоби був іще один дорогий, хоч і страшний крам, — це раби, невільники, — бранці, або засуджені, дешеві мускулясті робочі руки, що на них був такий ласий тодішній Схід. За ці багатства наші предки діставали, власне кажучи, дурниці: різні предмети розкоші, дорогі тканини, вино… Торг, як бачите, був цілковито невігідний для барбарів і корисний для хитрих «культур-трегерів» греків.

За час з XIII до XVIII віку знову є чимало творів, що висвітлюють (висловлючись сучасною мовою) той чи той бік дніпрової проблеми, знову таки творів здебільшого чужоземний авторів. Серед багатьох згадаймо: [[w:Зиґмунд Герберштайн|Сигизмунда Герберштайна]], що двічі їздив послом до Польщі й Москви (1516–1526 р.р.),&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5s89m3ynld9q67r8uas06hua9133mbk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/83</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222219</id>
    <revision>
      <id>466236</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:25:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3613" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;польського комісара [[w:Михайло Литвин|Міхалона Литвина]], що перебував 1544 року на Литві й на Україні, посланця до запорожців від імператора Рудольфа II [[w:Еріх Лясота|Ериха Лясоту]] (1594 р.) і нарешті Гільома Левасер де Боплана, автора відомого твору «[[w:Опис України|Опис України]]», що, як військовий інженер, 17 років перебував на Україні з доручення королів польських. Кожний із них відповідно до своїх завдань та нахилів звертав увагу: чи на торгівлю, чи на побут, чи на природу, чи на щось інше. Герберштайна, скажімо, цікавлять географічні дані; Міхалон Литвин з захопленням розповідає про чудову природу українську, про ліси, степи, безліч тварин, риби та птаства понад Дніпром. Наші природники, коли виступають проти безглуздого нищення тварин і птахів на Україні, ще й досі посилаються на поетичні оповідання Міхалона Литвина. Проте і Герберштайн, і Лясота, і Боплан особливо цікавляться порогами. Рушаймо й ми на пороги, побачимо їх на власні очі.
{{dhr|1em}}
{{larger|ПОРОГАМИ.}}

З Дніпропетровського наш випробований і майже рідний човен самотній повертався на пароплаві в Київ. А ми, як запеклі зрадники, на іншому, чужому, лоцманському човні рушили плавом через пороги.

Уже десьто мало є на Україні письменних людей, які не знали б, що на відстані 65 верстов від [[w:Лоцманська Кам'янка|Лоцманської Кам'янки]] Дніпро поперек перетинають десять великих загрозливих для плавання [[w:Дніпрові пороги|порогів]]: Кайдацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситець, Вовнизький, Будило, Лишній, Вільний та Явлений. Знали це добре й ми.

Навмисно не поспішаючи, повільно й помірковано посувались ми крок за кроком від Лоцманської Кам'янки до Кайдацького порога. Зазнавши на ньому доброго прочухана й переляку, ми потім жартома перестрибнули Сурський, за ним Лоханський з скелею Богатир, та Звонецький. Ніби якесь розчарування охоплює всіх нас, старих, досвідчених, Дніпрових веслярів. Бо справді ж, багато жахливіших хвилин зазнавали ми на Дніпрі, коло Києва, в бурю, в повінь. Чомусь здавалося, що&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7kfd9knfju1xkc3unas29xtqnwjy8ht</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/84</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222220</id>
    <revision>
      <id>466238</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:34:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3677" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;на порогах буде могутніше, страшніше, а заразом і небезпечніше. А тут, хоч вода й невисока, а пороги мають досить таки сумирний, несерйозний вигляд. Тим часом ми добре бачимо, якого досконалого знання, сміливости та вміння володіти собою, точно розраховувати кожний рух, вимагають від лоцмана ці з першого погляду «невинні» пороги. Ні, це не жарт через них переїздити!..

Ці міркування рішуче й авторитетно стверджує рев невгамонного Ненаситця, славнозвісного запорозького діда, що з ним вони часто вигравали, як завжди, необачно ризикуючи своїм посіпацьким життям. Саме тут ви відчуваєте всю велич і силу Дніпрової течії та хвиль, саме тут зрозумієте, що людина, коли вона недосвідчена, коли одна діє, — не більше, як комаха на сивій гриві порога. На Ненаситцеві треба обов'язково зупинитися, щоб вивчити й впізнати старого в усій його грізній і непримиреній красі.

Після Ненаситця — вартий уваги тільки Вовнизький поріг, довгий та одноманітний, а решта — Будило, Лишній та Вільний нічого особливого не уявляють, крім хіба відомого Вовчого Горла проти порога Вільного.

А там уже — край порогам, уже — [[w:Кічкас|Кічкас]], а в Кічкасі й навколо нього — нова доба. А перше, ніж перейти до неї, повинні ми докладніше зупинитися на порогах, бо не будь порогів, не було б і Дніпрельстану.

Для відомого вже нам імператора торговця й письменника, Костянтина Багрянородного пороги буди надзвичайно прикрою перешкодою на вигіднім, дешевім шляху до неосвічених, темних, але багатих на цінні речі слов'ян. Перешкода була не стільки в самих порогах, як у тому, що саме навколо порогів на дніпрових берегах професійні вояки-кочовики влаштовували засідки на грецьких крамарів і брали вільною рукою щедрої данини, скільки хотіли, а заміристих греків-мандрівників без вагань і жалю пускали в бурхливі дніпрові хвилі: хай, мовляв, пливуть, звідкіля прийшли.

От-то Костянтин Багрянародний і зупиняється так довго на описові порогів. Хоч саме він і не був тут ніколи, а тим часом, очевидячки, мав добрі інформації: навіть деякі назви його&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0vlk0kbualcq76ntrjstnnhv2pxjl1w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/85</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222221</id>
    <revision>
      <id>466240</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:40:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3731" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;зберіглися за порогами до нашого часу. [[w:Про управління імперією|Оповідання]] Костянтина Багрянородного таке цікаве, що ми не можемо не подати з нього кілька уривків.

Розповівши про те, що в Києві купці-мореплавці перевантажують крам в однодеревні невеликі човни, а потім кілька день стоять у [[w:Витачів|Вітачеві]], чекаючи, доки як найбільше човнів збереться заразом, він далі каже:

«І спочатку припливають до першого порога, що зветься Ессупі, що по роському та слов'янському значить «не спати». Це таке вузьке місце, що не ширше циканістрія (міра довжини — коло 270 футів), посередині ж стремлять скелі{{errata|-| — }}прямовисні та високі, схожі на островки. Вода, вдаряючись у них, бурує, а потім, падаючи долу, створює великий грюкіт та жах. Через те роси не наважуються проходити через них, але, зупинившись поблизу, висажують людей на берег, рештку ж речей залишивши в човнах, голими ногами намацують дно, щоб не спіткнутися на камінні, у той час, як інші тоді відштовхують очепами чардак, корму та облавки човна. З такими застереженнями переходять вони перший поріг через неглибокі прибережні притоки ріки.

Коли перейдуть цього порога, то взявши решту людей з берега, пливуть до другого порога, що по роському зветься Ульворсі, по слов'янському ж Островуніпрах, тобто острів порога. І цей схожий на перший, і переходити через нього дуже важко. Через те, знову висадивши людей, переводять човни, як і раніш. Так само переходять і третій поріг, назвиськом Геландрі, що по слов'янському значить дзвін порога. Потім у такий же спосіб четвертий великий, що зветься по роському Айфар, по слов'янському Неасит, бо птиці-баби (пелікани) гніздують у скелях на порозі. Тут прямо пристають до берега; вибрані люди виходять на беріг і рушають на охорону, і вартують дуже пильно, з огляду на печенігів. Решта ж, узявши з човнів свої речі, ведуть рабів своїх у кайданах берегом, шість тисяч кроків далі, доки не поминуть порога. Потім одні волочать човни, інші несуть на плечах, доки не поминуть порога, а поминувши спускають човни на воду, і, навантаживши знову пливуть.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3pwwhre4fn145irzztiisf9dahyqv9c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/107</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222222</id>
    <revision>
      <id>466241</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:43:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4649" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;літературою, пресою, матеріально підтримувати періодичні видання, організовувати лекції, вечори, аматорські театральні вистави. Членами клубу могли бути лише жінки-українки. На цю обмеженість статуту звернула увагу дружина І. Франка Ольга і запропонувала приймати в члени клубу жінок інших національностей, а також чоловіків&lt;ref&gt;Діло. — 1893.-№ 24.&lt;/ref&gt;. Цю пропозицію відкинули.

Культурну програму клубу підтримувала львівська громадськість. &quot;Клуб русинок&quot; організував для дітей свято св. Миколая. Тексти для виконавців написав І. Франко. Члени клубу збирали найрізноманітніші етнографічні матеріали. Клуб оформив свою експозицію на краєві й виставці 1894 р., видав альбом зразків українських вишивок. Частину програмних завдань товариства, багато з його починань не вдалось здійснити через несприятливі обставини. &quot;Клуб русинок&quot; практично не реалізував програмне завдання підтримати матеріально періодичні видання, не вдалося зібрати відповідну кількість грошей для побудови пам'ятника Т. Шевченкові. Це пояснюється і організаційною слабістю товариства, і загальним станом галицького суспільства.

У 1894 р. було створене &quot;Общество русских женщин&quot; на Буковині. Товариство прагнуло об'єднати представників москвофільського і народовського напрямів. М. Пазлик, інформуючи в журналі &quot;Народ&quot; про перше зібрання буковинського жіночого товариства, позитивно відгукнувся про бажання не фіксувати увагу на міжнаціональних суперечках, а також висловився за те, щоб членами були жінки різних віросповідань&lt;ref&gt;Народ. — 1894. — № 19. — С.296-297.&lt;/ref&gt;. Буковинське жіноче товариство отримало на свої потреби матеріальну допомогу від румунського жіночого товариства. Це викликало певний осуд частини української громадськості на Буковині. О.Кобилянська, одна з активних учасниць товариства, у листі до М. Павлика 27 жовтня 1894 р. просила пояснити через журнал &quot;Народ&quot; дійсне спрямування цієї допомоги на потреби бідних українських дітей&lt;ref&gt;''Кобилянська О.'' До Павлика М. 27.10.1894 р. //Твори у 15т. — Київ, 1963. — Т. 5. — С.267.&lt;/ref&gt;. М. Павлик писав у журналі, що в співпраці українок і румунок не може бути нічого поганого, якщо ця співпраця грунтується на взаємному визнанні національних прав обох сторін, на прагненні до культурного піднесення двох народів. Він вказував на небезпеку антипольських і антиєврейських настроїв&lt;ref&gt;Народ. — 1894. — № 19. — С.297.&lt;/ref&gt;.

Спочатку члени буковинського товариства планували займатися організацією навчання дітей української історії, а також створити курси шиття для бідних дівчат. У перший рік заснування товариство нараховувало&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>19qwenyoyn9dkba9i62c5m34eh5si2h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/86</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222223</id>
    <revision>
      <id>466242</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:44:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3805" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Коли ж дістануться до п'ятого порога, що по роському зветься «Варуфорос», а по слов'янському «Вулнипрах», бо він утворює велике озеро, знову так само через глибокі річні протоки при березі ведуть свої човни, як це робили, переходивши перший та другий поріг, і доходять до шостого, що зветься по роському «Леанті», по слов'янському «Беручі», що визначає кипіння води, і так само переходять через нього. Від цього пливуть до сьомого порогу, що по роському зветься Струвун, а по слов'янському Напрезі, тобто маленький поріг.

…Перепливши пороги, торговці досягають так званого Крарійського перевозу… Приходять сюди печеніги й нападають на росів».

Оповідання Костянтина Багрянородного закінчується описом жертов — живих півнів — під великим дубом на острові святого Григора, подячних жертов за звільнення від смертної небезпеки, бо за цим островом печеніги вже не нападають на подорожніх.

Коли відкинути з цього оповідання деякий елемент перебільшення, що утворювався під впливом багатьох переказів, то ми маємо досить цікаву й правдиву картину. І суть тут не в тому, що чимало назов збереглися до наших часів, а решта, очевидно, перекручені через словесну передачу людей, що не знали тутешніх мов. Бо ж не важко впізнати в Геляндрі (дзвін порога) — Дзвонецький, а Айфарі (неасит)  — Ненаситця{{errata||,}} у Варуфоросі (Вулніпрах) — Вовнізький; тепер уже вважають за доведене, що Крарійський перевіз — це Кічкас, а острів Святого Григора — [[w:Хортиця|Хортиця]]. Суть, безперечно, не в цьому. Нас в даному разі цікавить такий звичайний, буденний, простий погляд на той живий крам, що возили колись великим дніпровим шляхом.

Єй, не треба багато фантазії, щоб уявити собі з поміркованих скупих слів грецького імператора досить таки ефектну картину. На бурхливі, ревучі, піною й хвилями вкриті пороги сходять з гори рікою величезна валка човнів — галаслива рухлява, барвиста. Ідуть заповзяті, відважні купці, їдуть у далеку подорож, що віщує великі прибутки. Чимало краму всякого везуть вони аж за море, а серед того краму найцінніший — раби, єдині в цій веселій валці мовчазні, похмурі, сумні.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dg7346sje2q82tdzq5vm0v74no2cxiu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/87</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222224</id>
    <revision>
      <id>466243</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:46:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3664" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Уявіть собі: сяє й гріє лагідне українське сонце, гуде-реве сивий довгобородий дід Ненаситець, загадково-сердито поглядають сиві круті скелі. Над скелями й водою літають великі чудернацькі птахи-баби, потривожені цим галасливим збіговиськом. А далі берегом, вузькими стежками, серед скель та круч ідуть і дзвенять кайданами раби. Переважно здорові, дужі чоловіки та вродливі молоді дівчата й жінки, бо тільки чоловіча сила й жіноча врода мали тоді ціну. Тільки їх, а не стару, безсилу каліч варто було возити так далеко на продаж.

Хто вони?… Це, очевидячки, була військова здобич — бранці й бранки, або просто віддані в рабство за тодішніми законами за борги чи за провини.

Ідуть похмурі раби і думають про те, що їх чекає. Продаж у неволю, важка праця, гніт та поневіряння.

Пестить землю сонце. Реве Ненаситець. Понуро ступають раби, оточені вартою. Дзвенять кайдани й точаться в похилених головах безсилі думки про волю, про помсту. В цей момент з нелюдським ревом і криком, немов якісь чорти, налітає на конях орда печенігів — трощать, колють, рубають, нищать.

І через декілька хвилин летять у дніпрові піняві хвилі голови недавніх веселих торговців господарів, що вперто боронили свій крам, а решта їх, закута вже поруч із своїми ще недавно рабами, а нині товаришами, ідуть похмуро по колючих степових просторах, кудись у безвість, у неволю…

Погодьтеся, що для такої картини не треба надто багато фантазії…

А тепер нам доведеться здорово стрибнути в напрямі від давнини до пізніших часів, і зупинитися на половині XVII століття.

Гільом Левассер де-Боплан належав до французьких «шукачів пригод», що за тих часів подавалися по щастя в нові недосліджені країни. Боплан, людина освічена, служив у польському війську, як старший капітан гарматник і королівський інженер. Він сімнадцять років прожив на Україні, будував селища й фортеці, воював з козаками, а потім, повернувшись додому, написав свого «Описа України», складав протягом восьми років мапи недосліджених земель і з уклінними присвятами підносив усе&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sqatzpb63b9sc4byu57o7emtrm7bezg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222225</id>
    <revision>
      <id>466244</id>
      <timestamp>2022-08-26T06:52:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: решполя (коло Любара) делєґацію: д-ра Давида та Петрика для досягнення ясности акції з Наддніпрянцями. {{sp|Це сталося тоді, коли політичні провідники Галицької армії, побaчивши свою помилку на coюзі з Денікином, пoїxaли шукати инших шляхів за кордоном}}.  Ум...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4226" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;решполя (коло Любара) делєґацію: д-ра Давида та Петрика для
досягнення ясности акції з Наддніпрянцями. {{sp|Це сталося тоді, коли політичні провідники Галицької армії, побaчивши свою помилку на coюзі з Денікином, пoїxaли шукати инших шляхів за кордоном}}.

Умову з Добровольцями підписали з боку Галичан: майор Цімерман, сотник Турчан і д-р Давид, а від Денікина — полковники — Даровський, Коновалов та Самборський.

Найважнійші були пакти: 6) Галицька армія не буде воювати з армією отамана Петлюри, яка бореться на фронті. 7) Галицька армія зосереджується не пізніще 30-ХІ-1919 р., в районі Козятина. 8) Для забезпечення того зосередження Галицька армія частиною сил негайно обсаджує і утримує район Бердичева. 9) Штаб Галицької армії переходить не пізніше 30-ХІ до м. Уманя. 10) Всі тили (військові установи, етапи, склади) пересуваються і розташовуються на лінії Христинівка — Ольгопіль — Вознесенськ — Миколаїв. — (Ю. Р.).

Це розміщення Галицької армії залишалося й надалі. Командування Наддніпрянською армією взяло на увагу це при своїх дальших оперативних намірах.*)
{{rule|20em}}
Знесилені пошестями й руїною запілля частини наші під ворожими ударами відходили в північно-західньому напрямку, все зменшуючи й зменшуючи свій маневровий пляцдарм. Стійкість війська й уперті арієрґардні бої (особливо бої за Вапнярський залізничний вузел) дійсно варті подиву. 

Дороги стали кладовищем не лишень людей, а й коней і худоби. Часом, що сто кроків можна було бачити їхні задубілі трупи.

Добровольці заняли Проскурів перше, ніж підійшли південні наші групи. Там загинули рештки тилу армії.

До катастроф на фронті приєднуються труднощі й авантури на запіллі: Пашковецька волость оголосила свою власну, ні від кого незалежну, республіку й стала на перешкоді відходу наших тилів на Старокостянтинів.

В армії знов {{sp|повстає отаманщина}}; головнокомандуючий повстанцями отаман Волох зі своїми гайдамаками починає одверто провадити свою розкладову працю в армії і не виконує оперативних наказів Командарма.

Наказом з дня 23-ХІ ч. 03132 (с. Війтівці) Головна Команда
армії видає {{sp|перший наказ}}, який можна віднести {{sp|до типу
ліквідaційних}}:
{{rule|10em}}
{{smaller|*) Перехід Галицького війська на бік Денікинців був і для селянства повною несподіванкою й річчю незрозумілою (доповіщ. старшини Лукасенка, який в той час перебував в Гайсинському повіті.}}&lt;noinclude&gt;9&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9ak0l3vpy37vnr7udtg0avrb394hi60</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/88</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222226</id>
    <revision>
      <id>466245</id>
      <timestamp>2022-08-26T07:01:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3800" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;королеві польському, не двозначно натякаючи на реальні компенсації.

Латинське прислів'я каже, що «[[q:Латинські вирази#H|книжки мають свою долю]]». Але це твердження можна на багато поширити. Мають свою долю не тільки книжки, а й мапи, і фортеці.

У 1635 році досвідчений військовий інженер Боплан будує біля першого — Кайдацького порога фортецю [[w:Кодацька фортеця|Кодак]]. Думка була цілком ясна й зрозуміла. Треба було мати на тільки пильне око, щоб стежити за таким непевним і зрадливим елементом, як запорожці, а ще й твердого дужого кулака, щоб часами при потребі боляче ним стукнути. І життя якнайблискучіше ствердило правдивість цих міркувань, правда, що спочатку не в пляні сподіванок інженера Боплана та його патрона гетьмана [[w:Станіслав Конецпольський|Конецпольського]]. Сам Боплан досить спокійно й поважно про це розповідає:

«Тут існує фортеця, що я її заклав у липні 1635 року; а в наступному ж серпні, коли я від'їхав, якийсь [[w:Іван Сулима|Сулима]], ватажок повсталих козаків, повернувшись з морського походу й побачивши, що фортеця перешкоджає йому повернутися до-дому захопив її зненацька, порубав усю залогу, що становила приблизно двіста чоловіка… Потім Сулима… повернувся з козаками на Запоріжжя. Проте вони не довго володіли цією фортецею, бо незабаром її обложили інші вірні козаки з наказу великого {{errata|Конецьпольського|Конецпольського}}, краківського кастеляна. Нарешті цього ватажка повстанців узяли в полон, разом з товаришами завезли в Варшаву і там скарали на смерть, порубавши кожного на четверо».

Цей бурхливий і кривавий початок був справді тільки скромним початком, бо в цім неначе забутому, нецікавому закуткові точилася невпинна боротьба увесь короткий час до 1709 року, коли воєвода Яковлев, з наказу Петрового, захопив, спалив і остаточно зруйнував Кодацьку фортецю.

Отож «мають свою долю книги й мапи». Бопланів «Опис України», а також його мапи, не один раз видані старанно й художньо, збереглися до наших часів і вважаються за цінний документ. Але «мають свою долю й фортеці». Від Бопланового Кодака залишилися тільки земляні насипи; роля їхня досить&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>re7ucodrx0xp570wmwjjjnah2xg697m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/89</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222227</id>
    <revision>
      <id>466246</id>
      <timestamp>2022-08-26T07:28:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3694" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;скромна. Вони залишаються спеціяльно, щоб викликати кілька співчутливих зідхань від туристів, ласих до старої запорозької романтики.

Із Бопланового опису видно, що він виїздив на південь тільки до фортеці, але з чужих слів він докладно й досить правдиво описує Дніпрові пороги, береги й острови аж до самого моря. Варто тут відзначити, що й за часів Бопланових, як він сам лише, «в околицях порогів подорож із сотнею, ба навіть тисячею чоловіка небезпечна; ціле військо мусить іти степом, та ще й добре вишиковане: бо татари, не маючи постійного житла на просторих дніпрових рівнинах, раз-у-раз мандрують тут з загонами по п'ять, шість ба навіть десять тисяч вершників».

Становище, як видно, мало чим змінилося за цілих сім століть, від Костянтина до Боплана. Дніпро й далі залишався великим торговельним шляхом, і ця жвава артерія, якою ввесь час пересувалися люди й крам, ввесь час притягала до себе шукачів легкої поживи, а таке зручне місце, як пороги, де подорожнім обов'язково треба було виходити на беріг, і далі було для них загрозливою пасткою.

Але незабаром становище починає змінятися радикально, саме з того часу, коли починається колонізація українських степів, коли Потьомкин, шукаючи нових просторів для цариці-коханки, незграбно і похапцем береться будувати «Новоросію». З цього довгого, але послідовного процесу варто відзначити кілька дат.

У 1775 році [[w:Текелій Петро Абрамович|Текелій]] остаточно зруйнував Січ; у 1783 році до Росії приєднано Крим; у 1784 році починають будувати цілу лінію фортець, щоб оборонити новоздобуті степи від Туреччини й Польщі; того ж 1784 року Потьомкин наказує будувати на місці Запорізького селища [[w:Половиця|Половиці]], на крутих мальовничих дніпрових берегах, — місто [[w:Дніпро (місто)#Катеринослав|Катеринослав]], що мало уславити царицю на ввесь світ.

Ні Потьомкин, ні Катерина, звісно, і гадки не мали про вугільні й рудні поклади навколо цих місцевостей. Для них принадою були степові простори та Дніпро з його виходом у Чорне море, як прекрасний вигідний шлях і на Схід, і в Европу.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5eerr6d46j1r9jo20j6o0yxhqt2kluc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/90</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222228</id>
    <revision>
      <id>466247</id>
      <timestamp>2022-08-26T07:38:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3720" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А перепоною для повного використання цього шляху були ті таки пороги.

Не було вже печенігів і татарів — одійшли вони з тутешньої арени в безвість. Але широке, реґулярне судноплавство й далі було неможливе, бо залишилася {{errata|пепроможна|непроможна}} перепона довжиною коло 62 кілометрів, перепона для переходу суден із середнього Дніпра в долішній, і ще більша — для суден, що мали йти з моря в глибину країни. І через те півтора чи два століття збігають у шуканнях способів знешкодити пороги.

Ще Петро, кажуть, цікавився розчищенням дніпрового річища на порогах. Принаймні академік [[w:Зуєв Василь Федорович|Зуєв]] у своїх мандрівних нотатках (р. 1787) так говорить:

«Истребление таковаго по реке неудобства от порогов, в разсуждении плавания, было в мыслях и у блаженной памяти Петра великого; но сей государь, будучи занят другими делами и видя, что по тогдашнему времени еще нельзя России надеяться той пользы, какой бы от толикого труда ожидать надлежало, начатое чищение оставил».

Цей таки Зуєв був свідком, як полковник Фадеєв, з доручення Потьомкина зривав порохом каміння на порогах, розчищаючи ходи, і збудував обхідну кам'яну канаву на Ненаситцеві.

Після подорожі Катерини Дніпром з Києва аж до Половиці і через пороги, цю справу 1795 року було доручено інженерові [[w:Франц де Воллан|Франсуа де-Воланові]]. Він побудував обкладені камінням ходи через пороги. Після нього ці роботи ввесь час продовжуються з перервами, але бажаного ефекта не дають. За [[w:Микола I (російський імператор)|Миколи першого]] одинадцять років будують канави на порогах. Вони досягають довжини в дві тисячі сажнів; на цю справу до 1872 року витрачають до двох мільйонів карбованців, але судноплавство немає даних для розвитку, бо немає безпечного шляху через пороги.

Ми не будемо докладно зупинятися на всіх подробицях відомчого прожектьорства щодо опанування порогів на протязі цілого XIX століття. Досить згадати найголовніші моменти. У 1873 році було розроблено проект шлюзування порогів, передбачалося збудувати 780 [[w:Сажень|сажнів]] шлюзів загальною вартістю&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k4eqzhy150vhtzqr1ygw42jupye7agf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466249</id>
      <parentid>466247</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T07:51:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3777" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А перепоною для повного використання цього шляху були ті таки пороги.

Не було вже печенігів і татарів — одійшли вони з тутешньої арени в безвість. Але широке, реґулярне судноплавство й далі було неможливе, бо залишилася {{errata|пепроможна|непроможна}} перепона довжиною коло 62 кілометрів, перепона для переходу суден із середнього Дніпра в долішній, і ще більша — для суден, що мали йти з моря в глибину країни. І через те півтора чи два століття збігають у шуканнях способів знешкодити пороги.

Ще Петро, кажуть, цікавився розчищенням дніпрового річища на порогах. Принаймні академік [[w:Зуєв Василь Федорович|Зуєв]] у своїх мандрівних нотатках (р. 1787) так говорить:

«Истребление таковаго по реке неудобства от порогов, в разсуждении плавания, было в мыслях и у блаженной памяти Петра великого; но сей государь, будучи занят другими делами и видя, что по тогдашнему времени еще нельзя России надеяться той пользы, какой бы от толикого труда ожидать надлежало, начатое чищение оставил».

Цей таки Зуєв був свідком, як полковник [[w:Фалєєв Михайло Леонтійович|Фадеєв]], з доручення Потьомкина зривав порохом каміння на порогах, розчищаючи ходи, і збудував обхідну кам'яну канаву на Ненаситцеві.

Після подорожі Катерини Дніпром з Києва аж до Половиці і через пороги, цю справу 1795 року було доручено інженерові [[w:Франц де Воллан|Франсуа де-Воланові]]. Він побудував обкладені камінням ходи через пороги. Після нього ці роботи ввесь час продовжуються з перервами, але бажаного ефекта не дають. За [[w:Микола I (російський імператор)|Миколи першого]] одинадцять років будують канави на порогах. Вони досягають довжини в дві тисячі сажнів; на цю справу до 1872 року витрачають до двох мільйонів карбованців, але судноплавство немає даних для розвитку, бо немає безпечного шляху через пороги.

Ми не будемо докладно зупинятися на всіх подробицях відомчого прожектьорства щодо опанування порогів на протязі цілого XIX століття. Досить згадати найголовніші моменти. У 1873 році було розроблено проект шлюзування порогів, передбачалося збудувати 780 [[w:Сажень|сажнів]] шлюзів загальною вартістю&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9hr99l4tc9q2yv11noh3vxw9pq9zl9w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/91</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222229</id>
    <revision>
      <id>466248</id>
      <timestamp>2022-08-26T07:46:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3856" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;10 мільйонів карбованців. Цей проект так і не було реалізовано. Зате зробили спроби в 1870 році втягти судна через пороги проти води так званою туєрною тягою, тобто з допомогою парових суден, але спроби були невдалі. У 90-х роках міністерство шляхів уже ставило питання про відновлення в нових формах старого шляху «із варяг в греки», тобто Балтійсько-Чорноморського суцільного водяного шляху, але всі до одного проекти, а їх було чимало, залишилися на паперах, у теках міністерських канцелярій. А проблема порогів до революції так і залишилася нерозв'язана. Бо не можна ж вважати за розв'язання проблеми переведення суден і плотів через пороги, головне, тільки за водою, з допомогою кам'янських лоцманів.

Донедавна вважали, що та гірська смуга, яка перетинає всю Україну від Волині аж до Маріюполя й [[w:Кам'яні Могили|Кам'яних Могил]], а зокрема дніпрове річище від Дніпропетровського до Маріенталя, смуга на 62 верстви завширшки, є відрогом Карпатського кряжа. Тепер уже доводять, що це пасмо далеко давнішого походження, ніж Карпати, і нічого спільного з ними не має. Для нашого викладу суперечливість цих двох поглядів не має великого значіння. Нам тільки на закінчення справи з порогами в цьому пляні треба додати одне число: спад води на всій смузі порогів становить пересічно 15,72 сажнів.
{{dhr|1em}}
{{larger|ПРОБЛЕМА ДНІПРЕЛЬСТАНУ.}}

Останні роки XIX століття для царської Росії позначились досить жвавим розвитком індустрії, особливо в Донбасі й Криворіжжі, та зростанням експорту, правда, що цілком екстенсивного, кабального. За таких умов дніпровська течія, будь вона без перепон, важила б надзвичайно багато. Але залишаються перепони: пороги на півдні не давали вільного, безперервного виходу в Чорне море, а [[w:Березинська водна система|Березинська система]], що з'єднувала дніпрові верхів'я з [[w:Західна Двіна|Західною Двиною]], тобто Балтійським морем, була зовсім непридатна навіть для путящого лісосплаву, не кажучи вже про будь-яке серйозне судоплавство. [[w:Міністерство шляхів сполучення|Міністерство шляхів]] цікавилося проблемою сполучення водяним шляхом Чорного моря з Балтійським. Воно готувалося до будування&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hyodmhk7wg8cdcin3f9icvobhkct49b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/92</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222230</id>
    <revision>
      <id>466250</id>
      <timestamp>2022-08-26T07:53:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3871" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;нових з'єднувальних каналів, досліджувало місцевість, коли раптом у цей час французький інженер Дефос запропонував ідею безперервного водяного шляху Ріга — Херсон. Цей проєкт, просякнутий більше палкими фантазіями, ніж ґрунтовними, реальними обрахунками, передбачав, між іншим, побудування через усі пороги одного великого каналу для безпосереднього проходження суден. Це було, правда, досить радикально, але цілком фантастично, бо в цьому каналі течія несла б судно за водою з неприпустимою швидкістю, а вгору проти води треба було б, очевидячки, знову запроваджувати якусь механічну тягу. Так саме нереальна була пропозиція Дефосова загородити всі дніпрові припливи загатами, щоб вода з них не вибігла в Дніпро й у море. На цих загатах Дефос пропонував побудувати електростанції й дуже мальовничо розповідав про можливість різноманітного використання енергії. Для нас — це найцікавіший момент у фантастичному Дефосовому пляні: адже це він перший до проблеми Дніпра, а зокрема до порогів, прилучує перспективу електрифікації, хай побічно, частково й не реально, У певній проникливості й інтуїції цьому французові відмовити не можна…

Ще трохи згодом починається ширше трактування проблеми порогів і серед російських інженерних кіл. Перший ширший проект подали 1905 року інженери Графтіо та Мітрофанов, а потім пішло чимало інших. Всі ці проекти розв'язують питання несміливо й примітивно. Та це й зрозуміло. На ті часи в закордонній, а тим більше в нашій практиці не було ще досвіду роботи великих гідростанцій, що з'явилися пізніше. Через те автори проектів здебільшого пропонували будувати на окремих порогах окремі електростанції, а для суден рити й будувати канали.

Дедалі комплекс питань, об'єднуваних навколо порогів, шириться. В окремих проектах з'являється виразна думка використати енерґію з порогів для околишньої промисловосте, а потім, нарешті, в 1913 році один з авторів висунув питання й про зрошування сумежних посушливих земель дніпровою водою, користуючись дніпровою таки енерґією.

Царатові не сила було впоратися з цією проблемою. Не зважаючи на те, що останні 10–15 років перед війною проєктів&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o20ykhdg1s83y37ofjle6k3d26rzy6j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/93</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222231</id>
    <revision>
      <id>466251</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:24:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3952" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;всякого роду було справді «хоч греблю гати», жоден з них навіть не ставився серйозно, як можливий до реалізації. Всі вони тонули в нетрах бюрократичних відомств головне через те, що їхня реалізація тим чи тим боком упиралася в чиїсь вузькі, групові, відомчі або персональні інтереси, чи стикалася з «непорушним» правом власности, вимагала великих вивласнень у великих капіталістів, а на це царські міністри не наважувалися.

Цю велетенську проблему реалізувала радянська влада за блискучим комплексним, синтетичним проєктом професора [[w:Александров Іван Гаврилович|І. Г. Олександрова]], що кільканадцять років присвятив спеціяльно дніпровій проблемі. Проєкт проф. Олександрова сполучує в один нерозривний комплекс — греблю з величезною електростанцією, що запліднить дешевою енерґією могутній індустріяльний вузел при Дніпрі; шлюз, що пускатиме судна за водою й проти води і тим нарешті розв'язує назавжди питання про перепону порогів на долішньому Дніпрі; зрошення великих степових посушливих просторів і побудування нової залізниці, що з'єднуватиме Криворіжжя з Донбасом через дніпровську станцію.

Цього проєкта й не можна рівняти з усіма попередніми. Закордонна практика будування гідро-електричних станцій, збільшення кожного року, коли не місяця потужности агрегатів, — усе це підштовхнуло автора проєкту на сміливу думку… Справді: ніж наслідуючи своїх попередників — проєктувати мало не на кожному порозі невеличку {{errata|електичну|електричну}} станцію на зразок тих примітивних млинків, що туляться при берегах дніпрових, а для суден побудувати канали, — чи не краще ж перегатити Дніпро раз, затопити всі пороги водою, на величезному спаді збудувати могутню електростанцію, а для суден побудувати шлюз, щоб вони вільно ходили крізь нього за водою й проти води. Цей проєкт простий, як більшість великих речей. Про те, наскільки він ширший за всі попередні, ми вже говорили. Залишається ще розповісти про його величезну вагу в нашому соціялістичному будівництві.

Протягом тисячоліть пороги були не тільки прикрою перепоною на великім торговельнім шляху, а й місцем, де накладали головами сотні й тисячі спритних світових спекулянтів; протягом&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8zkybcw89gy6iut3e1f9i62wazvo2fn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222232</id>
    <revision>
      <id>466254</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:33:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1786" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Сестра Оксана зсунулася на софу і заплакала тихо.

Мов на тайний приказ вибив стінний старомодний годинник. Поплила від нього музика, мов зворушливі краплі тонів, щоб утишити бурхливі почування.

Батько поглянув на годинник.

— Хто його накрутив? Його мусів хтось недавно накрутити!

— Я! — відповів син, поглянувши певно батькові в очі.

Батько кивнув головою.

— У цій хвилині я міг би тобі багато простити — сказав стисненим голосом, зідхнувши глибоко. — Цей годинник то мій єдиний скарб і приятель, памятка по батькові. А що… — На мить перервав і докінчив:

— Він не лише свідок моїх сирітських літ, але він був і першим дарунком вашій матері, свідок моїх освідчин і свідок, як вона, та добра й терпелива, приняла мої освідчини, а враз із тим вибрала собі і батька для своїх дітей.

Сказавши це не поглянув ні на кого і вийшов.

{{c|*}}

У кімнаті стало тихо.

Всі були під вражінням цієї хвилини.

По хвилині мовчанки лягли на кімнату вже сутінки. Юліян стояв ще при вікні, спливши пальці&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d186kwvzciggth7gweecl1qbwnr7bs1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/94</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222233</id>
    <revision>
      <id>466255</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:36:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4128" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;минулого століття вони вже були тільки фізичною перепоною для безперервного судоплавства. А розвиток техніки всі ці перешкоди й перепони зрештою перетворив на багатюще джерело так званого «білого вугілля», сили текучої води, найдешевшого в світі джерела рухової енергії.

Людність почала використовувати біле вугілля порівнюючи недавно, але наслідки використовування на сьогодні вже величезні. Гадають, що світові запаси білого вугілля сягають астрономічного числа 5 мільярдів [[w:Кінська сила|механічних коней]], але використати з них можна ледве 750 мільйонів механічних коней. Найбільші запаси білого вугілля має Азія — 236 мільйонів механічних коней, найменші — Австралія — 30 мільйонів м. к. Европа має білого вугілля щось на 65 мільйонів мех. коней.

Одна з найстаріших гідроелектричних станцій у світі — це [[w:Ніагарська ГЕС Роберта Мозеса|Ніягарська]], на кордоні між Сполученими Штатами й Канадою. {{errata|її|Її}} збудовано 1881 року. На своїй течії з озера [[w:Ері (озеро)|Ері]] в озеро [[w:Онтаріо (озеро)|Онтаріо]] річка Ніягара утворює водоспад височиною 565 метрів. Цілковите використання цього спаду води змогло б дати енергії на 8 мільйонів механічних коней; фактична ж потужність Ніягарської гідростанції становить тільки 1,4 мільйонів мех. кон. Лише 1895 року було збудовано тут [[w:Ніагарська ГЕС (1895)|гідроелектростанцію]] на 34 тисячі механічних коней; до цієї станції будували турбіни на 1600–3.550 мех. коней кожну. Але техніка в цій справі ступає велетенським кроком: нині вже будують турбіни на 87 тисяч мех. кон. кожна.

У тих таки Сполучених Штатах нам треба відзначити [[w:ГЕС Кеокук|гідростанцію]] на річці [[w:Міссісіпі (річка)|Місісіпі]], бо вона дуже нагадує наш Дніпрельстан. Там також збудували греблю на порогах, затопили пороги, утворили нормальні умови для плавби, збудували шлюзи для пароплавів і гідростанцію на 300 тисяч мех. коней. Зокрема в Сполучених Штатах є чимало гідростанцій спеціяльно збудованих для зрошування посушливих просторів, і наслідки їхньої роботи позначаються справжніми чудесами: колишні пустелі, абсолютно неродючі землі за короткий час перетворилися на багаті, розкішні сільсько-господарські райони. В Европі особливо розвинене використання білого вугілля в гірських країнах, зокрема в Норвегії, Швеції й Швайцарії. У Норвегії&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gcm9ulmpr7ldkb6ubr7u4qd1a6m1ri5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/108</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222234</id>
    <revision>
      <id>466256</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:37:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4824" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;91 жінку і 41 чоловіка&lt;ref&gt;Народ. — 1895. № 15,- 16. — С.262.&lt;/ref&gt;. Члени товариства організовували курси для неписьменних, лекції, вечори, створювали бібліотеки, читальні, а також розпочали виробничо-комерційну діяльність, зокрема збирали серед селянок вишивки і займались їх комерційним збутом. Ручні роботи буковинських селянок товариство демонструвало на виставках у Відні, інших містах, де вони дістали загальне визнання. Члени товариства займались також створенням дитячих дошкільних закладів (охоронок).

На початку існування товариства активну участь у його роботі брала О. Кобилянська, але через деякий час вона виявилася по суті єдиною, що відстоювала демократичні принципи. О. Кобилянська систематично інформувала М. Павлика про роботу товариства. Це листування, аналіз роботи товариства привели її до висновку про неможливість існування організації, яка об'єднувала б жінок різної політичної орієнтації. Особливо детально О. Кобилянська характеризувала боротьбу, яку вели москвофіли і народовці за вплив у товаристві, писала про ту шкоду, яку зазнав жіночий рух Буковини через суперечки навколо непринципових питань&lt;ref&gt;''Кобилянська О.'' До Павлика 27.10.1894. — Т. 5. — С.266.&lt;/ref&gt;. Пояснюючи свій вихід з товариства, О. Кобилянська підкреслювала, що у товаристві &quot;сліпий фанатизм вбиває всі благородні почуття&quot;&lt;ref&gt;Там же.&lt;/ref&gt;. Поступово товариство відійшло від первісних планів, обмежило сферу своєї діяльності тільки деякими формами просвітницької роботи і філантропії, перетворилося в один із центрів москвофільства на Буковині. Тут згодом також було створено &quot;Кружок українських дівчат&quot;. Очолити його запропонували українській письменниці, громадській діячці Є. Ярошинській. Цю пропозицію вона відхилила, бо культурно-розважальна програма товариства, соціальний склад його членів (дівчата переважно з заможних сімей) не відповідали її уявленням про роль і призначення подібних організацій в демократизації громадського життя краю&lt;ref&gt;Центральний державний історичний архів у Львові, ф.663, оп.1, спр.248, л.148-149.&lt;/ref&gt;. Історія буковинських жіночих товариств, як зрештою і галицьких, свідчить, що своє місце у громадсько-політичному житті краю їм вдалось знайти не зразу. Деякі з них були втягнуті у міжпартійну суперечку, а частина зуміла витворити ідеологію прагматичного фемінізму, яка основну увагу зосереджувала на конкретних завданнях національно-культурного життя, на проблемі соціалізації жінки, уникаючи при цьому надмірної політизації. Безумовно, що в умовах бездержавного розвитку українців у всіх їх громадських рухах, організаціях, у тому числі і в жіночих, домінувала проблема розбудови нації, повного її функціонування.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>g5gpfwhciimcwp5fkf4rabroruxqeaz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/41</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222235</id>
    <revision>
      <id>466257</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:37:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1950" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;поза голову і не рухався. „О, Цезаре, Цезаре…“ — прошепотів і замовк.

Старша сестра приступила до нього на пальцях і погладила його по рамені.

— Ти любиш того Цезаря?

— Так, але його зрадили і вбили. Це був один із найбільших державних мужів.

— Зрада, Юліяне, це мабуть найпідліший вчинок, на який може спромогтись людина — сказала сестра.

— Ми майже всі зрадники, сестро. Хто більше, хто менше.

— Якто?

— Підстелюємося, лицеміримо, продаємо свої погляди… — махнув рукою і замовк, відвернувшися до вікна. Сестра помовчавши сказала:

— Ти такий щирий, Юліяне…

— Колись усе зміниться… хочеш сказати. Я знаю. З дня на день відбувається зміна, доводить до чогось нового, свіжого.

— Ти фільософуєш, як іноді батько, а я хотіла сказати щось інше. Хотіла сказати {{sp|який він}}.

Брат зморщив чоло.

— Залиши його. Він не зносить усе слабосильне. Такий його характер, і ніколи інший не буде. Саме на таких як він можна будувати. Він нас ніколи незаводив. Не обіцював, чого не міг дотримати.

— А я думаю про наші обставини, Юліяне. Ти нас колись ущасливиш, як добєшся своєї цілі.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>juqn5ovijtjf0zdfwunht38yvmesdxr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/42</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222236</id>
    <revision>
      <id>466258</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:41:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2138" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Коли це буде? — спитав.

— Ну, колись… за кілька років, кажім.

— На мою поміч можете все числити — яка б вона там і не була.

— Доки не одружишся — обізвалася нараз з іронією Оксана.

— Не говори нісенітниць, Оксано, особливо, коли я не в настрою до жартів. Гляди, щоб ти не віддалася, заки я одружуся.

— Я йду з дому — додав згодом. — Вернусь може пізно. Ви йдіть у сад. Не сидіть довго в хаті. Вечір заповідається гарний. Щастя, що недалеко нас отой міський парк.

{{c|*}}

Але сестри не пішли в парк.

Старша засвітила світло і взялася викінчувати роботу. А Оксана не виявляла охоти виходити з дому. Вдивлялася мовчки, як зорі одна по другій запалюються на небі. Гляділа на місяць, але він легко прикритий невеликими прозірчастими хмарками, віддалявся спішно в далечину. Великі липи з сусіднього парку і кілька тополь стояли нерухомо. Глибока туга прокинулась у дівочій душі і гризла її. „Гляди, щоб ти не віддалася, заки я одружуся“ повторяла слова брата. Мрійний усміх пересунувся через її молоді уста і згас. Її ніхто не любив. Вона не була до „любови“. Зате він, той їх єдиний брат, був такий, що його певно {{sp|якась}} полюбить і забере їм його. На ту думку защеміло Їй болюче сер-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9kw6nk3mlw8exd8y4sbahvldaa0vx25</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/95</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222237</id>
    <revision>
      <id>466259</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:41:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1793" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;найбільша в Европі гідроелектростанція можністю 290 тисяч мех. коней; Швеція тільки всебічно використовує для своїх потреб гідро-електроенерґію, а й продає її через море в Данію, на віддаль коло 150 кілометрів, у кількості щось понад 6 тисяч мех. коней. Нарешті Швайцарія використовує вже 800 тисяч мех. коней електро-енерґії для потреб промисловосте сільського господарства та транспорту.
 
{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Найголосніше відповідає Дніпрельстан.}}}}

Дуже скупі попередні обрахунки доводять, що запаси білого вугілля СРСР перевищують 20 мільйонів механічних коней, тобто в перерахунку на людську силу це дає нам резерв 200 мільйонів цілком здорових робітників. Важко навіть уявити собі, який колосальний ресурс рухової енергії таїться на порогах і водоспадах наших рік і річок!..

[[w:Герберт Веллс|Герберт Велс]], відомий англійський письменник, приїхав був до нас ще в роки воєнного комунізму подивитися, що роблять оті чудернацькі люди в країні Рад. Але його упереджені буржу-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9v9u72l9r3qucpo5s4d5kwyifc7itng</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466276</id>
      <parentid>466259</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T09:31:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1793" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;найбільша в Европі гідроелектростанція можністю 290 тисяч мех. коней; Швеція тільки всебічно використовує для своїх потреб гідро-електроенерґію, а й продає її через море в Данію, на віддаль коло 150 кілометрів, у кількості щось понад 6 тисяч мех. коней. Нарешті Швайцарія використовує вже 800 тисяч мех. коней електро-енерґії для потреб промисловосте сільського господарства та транспорту.
 
{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Найголосніше відповідає Дніпрельстан.}}}}

Дуже скупі попередні обрахунки доводять, що запаси білого вугілля СРСР перевищують 20 мільйонів механічних коней, тобто в перерахунку на людську силу це дає нам резерв 200 мільйонів цілком здорових робітників. Важко навіть уявити собі, який колосальний ресурс рухової енергії таїться на порогах і водоспадах наших рік і річок!..

[[w:Герберт Веллс|Герберт Велс]], відомий англійський письменник, приїхав був до нас ще в роки воєнного комунізму подивитися, що роблять оті чудернацькі люди в країні Рад. Але його упереджені буржу-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ixxs86n026w8mepvlnsihkowbps5x7p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/43</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222238</id>
    <revision>
      <id>466260</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:43:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2283" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;це і підвела голову вгору. Відвернулася від вікна і вийшла живо до садочку.

Тут обхопив її запах рож, що стояли сильно розцвілі. Вона похилилася над білими. {{sp|Любов}}. Любов це безперечно щось таке гарне, солодке, невловне як запах. Може як запах оцих білих рож. І туга. І знов глянула на місяць.

А он. Ні, він стоїть, але блідий… То хмарки темними вже пасмами через нього пересуваються, гадають — поволічуть його з собою. Але й ніхто не любив. Кінчила вже шіснацятий рік, хоч у хаті вона все ще пятнацятилітня і „мала“. Вернувшись у хату записала у свій денник: „Неронська сцена з батьком. Два пасма на моїх плечах від карбача. Лірика стародавнього годинника. Чудовий вечір. Місяць — зорі. Ґрупа дерев з тополями, що пригадували картини Метерлінських композицій і творів. Я не до любови, зате мій брат, який усе від дівчат тримається здалека, коли яка несподівано зайде в кімнату, він кланяється і в тій хвилині щезае.“

*

Тиждень пізніше сидів старий Цезаревич у своїй робітні похилений над якимось годинником давньої конструкції і роздумував. Не міг дійти причини, чому механізм не відповідав законові рухів. Морщив чоло, підсував брови вгору: „Гм, гм, гм…“

— Що там, тату? — спитала його помічниця.

— Чудно. Перший раз у житті мені таке трапляється.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qlgh28kwlg9ew1kgpbk5fozbbxumm7q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/44</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222239</id>
    <revision>
      <id>466261</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:46:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2063" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Нараз хтось застукав, і не вижидаючи на запрошення увійшов. Це був Юліян.

Здав матуру з якнайліпшим успіхом і приніс свідоцтво. Був ще у святочній одежі. Від часу бурхливої сцени, батько і син оминали один одного. Оба вижидали сьогоднішньої днини, відчуваючи, що перша стріча по матурі змінить їх взаємини.

Батько переглянув швидким оком свідоцтво і сказав: — Я тобі не ґратулюю, сину. Я цього від тебе сподівався. Ти зробив у першій мірі собі, а не мені вдоволення.

Подав йому руку і він стиснув її щиро. В очах Юліяна заблис промінь, і він хотів покинути кімнату, одначе батько стримав його. — Випроси собі щось у твого батька, Юліяне. Я бажав би тобі сьогодні щось миле зробити.

Син станув. По міміці його темних брів було видно, що він думав живо.

Батько замітивши це, усміхнувся. — Не можеш?

— Я лише хотів, щоб ви моє бажання самі вгадали.

— Пусте. Кажи! Опісля і я собі щось від тебе випрошу.

— Моя просьба до вас, тату: щоб ви, як мене не стане у вашій хаті, не брали нагая у руки.

Годинникар поглянув на сина. Цей стояв перед ним поважний і підняв очі. Ці очі темно отінені не благали, а — рішали.

Батько притакнув мовчки головою.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f6q7kulxoycpuef5zd9feflcmqk1x8n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/45</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222240</id>
    <revision>
      <id>466262</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:52:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1907" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Скажіть, тату, щоб я для вас вчинив?

— Дві речі, мій сину. Одна: в карти не грати, а друга: довгів не робити.

Юліян усміхнувся і надумавшись відповів: — На перше даю слово, але на друге можу лиш з застереженням дати. Я не певний, в які моменти мене поставить життя. Можу приректи, що не з легкодушности вчинив би їх.

— Держи слово — вдруге подав йому руку і спитав: — А тепер який факультет? фільольоґія чи богословя?

— Покищо нічого. Впишуся може на фільольоґію.

— Може?… — батько зняв брови вгору.

Юліян вгадуючи хід думок батька, витягнув з кишені білєт.

— Від батька Едварда Ґанґа, тату.

— Що він пише?

— Читайте!

Годинникар читав: „Прохаю вас, шановний пане, батьківського дозволу затримати вашого сина, Юліяна цілі вакації в нас, а пізніше згодитися на мою пропозицію, щоб ваш Юліян з моїм сином відслужив рік війська, як однорічник у Відні. Реверс за вашого сина виставлю я. Про решту поговорю з ним особисто.

{{right|{{sp|Освальд Ґанґе.}}|2em}}

— Сьогодні ввечір я вже відїду, тату — сказав Юліян. — Я такий гордий.

— З чого?

— Що я свобідний…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3p2stobmg2lcl1tqozjnetdj3wzp2tb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/46</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222241</id>
    <revision>
      <id>466263</id>
      <timestamp>2022-08-26T08:56:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2010" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Батько усміхнувся. — Звичайно, почування студента. Я розумію тебе, хоч ніколи студентом не був.

— Чи конче вже сьогодні мусиш їхати? — спитала сестра зазираючи йому з жалем в очі.

— Конче, сестро. Якби ти знала, як я нетерпляче ждав цієї хвилини. Вона мене багато коштувала.

Батько зморщив брови. — Так? Я гадав, що тобі студії не завдавали ніколи великих труднощів.

— Не забувайте, тату, кілько я працював поза ними.

— Ти, здається, дуже скоро справився з собою.

— Не було часу. Я одинак. У вас три доньки, а що найважніше, я вже знаю, чого хочу.

— Я не знаю, чи ти вже знаєш, але кажу тобі лиш те, що доля чоловіка мати свою пайку у віковічнім тягарі праці. Не забудь за скоро за свій народ.

— Народ, народ, тату, велика річ. Але заки до нього справді дібюся — піду в світ. Військо, дисципліна, подорожі, але про те все ще час говорити.

І з тим вийшов з хати.

Батько підпер голову в руки і сидів довший час мовчки. Відтак протерши чоло, неначе відсунув тим рухом якусь заслону зперед очей і сказав уголос: — Чи я мав сина?

Донька глянула поважним поглядом на батька, яким глядів іноді її брат, опісля підвелася не-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l5xnclyv4adch4mso8m2j5zarv2kcve</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/47</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222242</id>
    <revision>
      <id>466264</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:03:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1789" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;чутно із свого місця і приступила до батька. Без слова взяла його руку і зложила на ній поцілунок.

— І сина маєте й доньок маєте, тату — сказала.

— Дякую тобі, моя дитино — відповів.

По мовчанці сказав: — Який він тепер, я знаю, та який ще може стати, ніхто не знає. Поїде в велике місто, в море людей, і я боюсь, що воно приправить його там не на дріжджі для свого народу, а матеріяліста, безідейника…

— Ви бачите примари, тату — відповіла Зоня.

— Може…

Годинники, якби протестували. Всі загомоніли враз. А один, найбільший з них, вдарив якусь годину. Рівно, поважно, сумно.

Зоня підняла голову й поглянула на нього, а від нього на батька.

Він був такий чудний сьогодні.

{{c|*}}

По обіді у кімнаті Юліяна був рух.

Дві валізки стояли відчинені. Юліян, сестра і мати укладали в них, що потрібне на довгу подорож.

Пакування йшло якось розсіяно й пиняво. Сестри і мати були зворушені несподівано скорим відїздом любимця.

Юліян не сподівався, що його відїзд викличе таке зворушення в хаті.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9843n38m2o0kp9q6z5c5o64l6hoylr2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/48</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222243</id>
    <revision>
      <id>466265</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:07:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2217" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Але чи ти мусиш відразу на цілі вакації їхати? — обізвалася Оксана, витягнувши якийсь підніжок близько брата, і сіла коло нього.

— Вже порішено.

— Отже до панства Ґанґів. І до Покутівки, чи до другого їх села?

— Здається, вперед до Покутівки. Та може відвідаю вас ще колись. Не сумуйте. Час скоро мизнає. Вакації минуть як ніщо. Вже довше затягнеться, коли буду при війську. А потім — додав, — Як мені виявив Едвард, подамося в подорож на рік, за границю. Швайцарія, Німеччина, Льондон, Оксфорд.

Мав почуття, що мусить стримати віддих з радости, від перспективи того всього величавого і нового, що побачить і почує.

— Стій, сину — ти убогий з дому — вмішався батько, що появився у кімнаті. — Чиїм коштом?

— Едвардового батька. — І тут пояснив Юліян, що цей бере його на секретаря свого сина і опікуна, щоб стежити за сином і здавати батькові з усього якнайдокладніший звіт.

— Вважай сину. Панська ласка до порога, каже народня приповідка. В подорожі чоловік багато користає і це може буде найкращий здобуток твоєї молодости. Але… Едвард не потребує з кожчим роком числитися, як ти. Він син заможніх родичів, а ти… Треба памятати, що люди є роджені в залежности і через одну струну получені з тим, що дає нам поживу.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>piasahbqlizgx4gygs5kv30icwvoq7j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/49</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222244</id>
    <revision>
      <id>466266</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:11:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2009" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Юліян слухав батька, а коли цей скінчив, він відповів, що чує, що подорож не відбере йому того, що дасть йому колись поживу. Хотів би поїхати до тітки Софії в гори, але нехай цього року якась з сестер поїде туди, бо він не може.

Але батько вийшов з кімнати так само нечутно, як прийшов.

— Отже, скажи, Юліяне, — перебила перша Оксана мовчанку. — Чи Покутівка те село, звідки отець Захарій?

— Так, Оксано. Або що? — спитав. — Батько Едварда є власником двох сіл. Цього літа будуть вони перебувати почасти в Покутівці, почасти у другім.

— То ти будеш якийсь час і в отця Захарія гостювати. Він перший тебе запросив. Пригадуєш собі?

— Він мені вже кілька разів і через Едварда пригадував.

— Не забудь зайти до нього; це така добра і чесна людина, і як тато слушно каже, „наш чоловік“.

— У тім то і річ, що {{sp|наш}}; маєш його зараз на плечах, — відповів Юліян подратований. — Я сповнив йому фірманську послугу і зате маю бути комусь тягарем ід іназвою — „гостя“. Мене не тягне туди, коли вже конче хочеш знати. У Ґанґів я з Едвардом мов із братом годимося. Будемо разом у чужих мовах вправлятися, в їзді верхи…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2far1m45ya90ma7pwm7n3owis2bhqsk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/50</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222245</id>
    <revision>
      <id>466267</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:13:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2157" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Але ти звичайно любиш дотримувати своєї обіцянки, братчику, а тут…

— І буду дотримувати. Але тут ця обіцянка побути в них тяжить на моїй душі якоюсь чорною точкою. Я чую навіть тепер, що доки з тією обіцянкою не впораюся, вона буде в моїй душі виростати.

— То впорайся з нею — промовила сестра Марія.

— І те все, якби мені навмисне, — відповів Юліян.

— Ти надто з книжками зжився, Юліяне, і все, що не звязане з ними, видається тобі немиле або зайве. Не робись уже тепер диваком — і не сторони від людей.

— Тобі б уже час і залюбитися, брате.

— Ще чого б не стало? Доста мені вас усіх у серцю, а не то ще когось там, — відповів, — негоден буду понести стільки добра.

— Тоді стрясеш нас, як горішки з гилячок і залишиться лише вона одна в тебе. Уявляю собі, що це буде якесь чудо природи — докінчила Марія.

— Ні, радше якась Антиґона, що нас усіх своїм античним розумом і геройством побє, — жартувала Оксана. — Юліян любить усе клясичне, скінчене…

— Не чіпайте Антиґони, бо це надто велика постать патріотки. І не пророкуйте, бо… — і брат усміхнувся, погрозивши пальцем. — Ануж справдиться…

Батько і мати ввійшли в хату. Надїхала карета молодого дідича і треба кінчити пакування.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ggkyssvvqzguo9yeh3gk95t5ymndz6g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/51</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222246</id>
    <revision>
      <id>466268</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:15:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1925" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Вмить усе споважніло.

Юліян закинув пальто наопашки і приступив до батька:

— Не запрацьовуйтеся, тату, і до побачення. Розуміється, що перед відїздом до війська буду ще у вас.

— Не забудь, сину, ми старі, — відповів коротко.

Мати німо притиснула сина до грудей.

— Не спаношися, дитино, — прошептала, бо голосу десь їй забракло.

— Ех, мамо… — вирвалося йому з уст, і вій схилився низько, щоб поцілувати її в руку.

Відтак звернувся до сестер.

Вони стояли німі й лиш мовчки стиснули братові руку. При батькові звикли не показувати своїх почувань.

Годинникар проводив сина до хвіртки, за ним мати, а сестри повибігали в сад. Там ніхто їх не бачив…

{{c|*}}

Увечір тиша запанувала довкола чистенької хати і в вечірніх легких сутінках здавалася ще біліша. По відїзді брата забракло сестрам спонуки до розмови. Ходили, снувалися, вертались думками до нього і замовкали.

Коли вийшли обі з кімнати, на дворі стояв погідний вечір. Спокійний, без найменшого подуву, здалека доходило рахкання жаб, наче на селі.

— Тепер було б гарно жити на селі — обізвалася старша.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lvp62w50xtaic3ns7ryuicigpvi6p1u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/52</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222247</id>
    <revision>
      <id>466269</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:18:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2134" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Ні, в горах, — додала учениця.

— Ні, на долах. І вертатись оттак самому, або удвійку, мовчки по вузькій стежці крізь високе збіжжя, зрошене вечірньою росою.

— Ні, в горах, Маріє. Десь сходити з залісненої гори, чути в долині шум гірської ріки і в товаристві вертатись мовчки, або співати півголосом тужливу якусь пісню. Десь-не-десь хтось сказав би гарне слово… щось поважне, — як Юліян каже… приманчиве. Над головою глибоке небо, місяць повний, розжарений, а ми — йдемо, йдемо трохи притомлені і… розходимося…

— Ти поетка, Оксано.

— Що з того? Я чую, що ніколи не буду така щаслива, як інша. Туга, що мою душу вічно наповнює, ніколи її не покине.

— Відки ти це взяла?

— Сама з себе. Чому я почуваюсь все самітна? Або знов вистачаю собі все і всюди? Хоч би й як весело, Марійко, а мене внутрішня самота переслідує, часом навіть посеред гамірного гурту до себе манить. Мені тільки з отими там добре.

І показала на небо.

— Не знати, чи Юлик буде вже на місці? — спитала якось розсіяно Марія.

— Ні, мабуть аж пізно вночі; вони поїхали залізницею.

Коли мати вернулась з орудками додому і всі дівчата зібралися на чистім поді (літом вони там ночували, щоб утримати чистіше кімнати в&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5j4t4kdrdcv2ca0h9l5jfvuu3ieacar</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/53</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222248</id>
    <revision>
      <id>466270</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:20:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2072" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;долині) виглядали мов гурт янголів. Молились, обтулюючись довгим волоссям мов крилами, ховались під білі покривала і вмовкали.

— Може Юлик уже на місці згадує нас? — пішло шепотом з уст наймолодшої.

— Може…

— Я завтра в пятій встану, щоб цвіти і ярину підлити. Може білий гвоздик розцвітеться, той, що я дістала — сказала півголосом Марія до старшої сестри.

— Що за гвоздик ти дістала? — пішло ледви чутно з уст наймолодшої, що вже засипляла. Але Марія мабуть не дочула. Перед її дівочою душею виринула „Покутівка“ і панський сад. Між його деревами, кущами, і клюмбами з цвітами виринала струнка постать молодого городника з непокритою головою.

{{c|*}}

Юліян провів уже місяць вакацій гостем у Ґанґів, а до парохії ще не навідувався. Вона лежала годину ходу від двору і він не міг якось туди вибратись. Великий став, куди їздили купатися з дідичівським сином, притикав своєю трощею майже до саду парохії, був такий розширний, що треба було довшого ходу, щоб дійти аж до саду. Юліян і не згадував товаришеві, що має намір туди зайти.

Аж раз:

— Ти куди? — спитав його Едвард, коли Юліян узяв ціпок у руки і прощаючись, звернувся до дверей.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fx9fe8dg7gtfazhs7sh35uuafr2c53y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/54</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222249</id>
    <revision>
      <id>466271</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:22:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1860" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— На парохію.

— Чого тобі там?

— Запросили свого часу… ще від афери. Треба вивязатися з обітниці.

— А-га!.. тодішня історія, де ти відограв ролю янгола спасителя — відповів молодий німчик і усміхнувся.

— Іди, іди, — сказав. — Це порядні люди. Панна не дуже гарна, але кажуть, мудренька, багатонадійна спадкоємниця…

— А мене це що обходить? — відповів понуро Юліян.

— Ну, ти не буркочи зараз. Як тебе схотять там довше затримати, ти не давайся. Попівські доми на селі голодні на інтеліґенцію.

— Не бійся! Я числюся з часом. І чого б мені там на довго? Занудили би.

І пішов.

На парохії Юліян зустрінувся на ґанку з отцем Захарієм, що саме відправив якогось чоловіка за орудками в сусіднє містечко.

— До пані Орелецької не поступайте. Нехай хоч з тиждень буде в хаті спокій — почув Юліян. Чоловік вклонився й пішов, а о. Захарій звернувся до гостя.

О. Захарій зрадів. Він уже чув про його побут у дідича. Гадав, що Юліян взагалі не загляне до них.

— Так тяжко вирватися з двора — виправдувався Юліян. Дотого він студіює…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kfnathsdi5oznzyn490xkrjexi8myt2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/55</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222250</id>
    <revision>
      <id>466272</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:25:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1972" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Студіює?

Вправляють з Едвардом в анґлійській, французькій і російській мові.

Увійшли у простору, гарну кімнату, де штори були дополовини спущені, бо на дворі стояла липнева спека.

О. Захарій подав папіросницю:

— Куріть, бо я лише десь колись. Мені шкодить.

У хату ввійшла їмость: гарна, з лагідними рисами бльондинка, трохи подібна до чоловіка. За хвилину двері за спиною Юліяна злегка рипнули і він озирнувся.

Увійшла молода дівчина, середнього росту, із смаглявим лицем і зупинилася.

— Ви її знаєте вже, наша донька Ева — сказала їмость. Ева дивилася на батька допитливим зором, якби питала: „Ви говорите з ним, недавно ще критикували його, що нехтує вашими запросинами?…“

Ні, рішуче не була гарна. Едвард говорив правду. Але мусів бачити її гарне, мов з мармуру виточене чоло з темними рівними бровами. Уста, правда, були ніби грубшим пензлем мальовані, але очі в неї мудрі і допитливі.

Батько усміхнувся і спитав:

— Пізнаєш цього пана?

— Так, — і знову дивилася на нього, не промовивши ні слова. Стрінувшись з його очима, її очі втікли з його обличчя і спинилися на його руках,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>q64yjup20lf0cco7s8ck5rounjvo776</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/56</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222251</id>
    <revision>
      <id>466273</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:28:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1871" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;наче шукали на них якихось слідів. Так, Евині очі не найшли нічого на руках гостя. Вони були в нього гарні, сильні, як бувають у добрих спортсменів, притім плекані, гнучкі. А такі були „тоді“ закривавлені, подумала і прислухувалася розмові. Юліян говорив спокійно, виразно і Ева заслухалася в його голос, як любителі музики у звуки інструменту.

Чи він вже знає всю тутешню околицю? спитала.

Майже. У перших двох днях показали йому.

Був певно і над ставом і купався.

О, так, і над ставом, хоч він не любить спокійної води, їздили у ліс. Ліс і став це найкращі місця в Покутівці.

— Найкращі місця ліса і ставу тільки Ева знає, — докинула їмость. — Вона то в лісі, то над водою літом.

Юліян глянув на дівчину.

Так матері здається. Вона знає лиш ті місця добре, що в сусідстві їх саду, а далі ті до ліса менше. Сама не любить у глиб ліса ходити. Але вона його навчить веслувати, якби він хотів.

Вона його?

Юліян здивувався, підсуваючи легко брови і всміхнувся.

Дівчина збентежилась, бо його очі спинилися на її чолі.

Вона вміє.

І він теж.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8p79n5pugfj3l8iz21xjjsshe8hfecw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/57</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222252</id>
    <revision>
      <id>466274</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:31:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2079" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Ах, він певно лиш поверховно вміє. Бо вона вміє навіть тоді, коли вихор здіймається. Неодин з гостей у Покутівці пробував і впевняв, що це тяжко.

Він усміхнувся. Коли вона не вірить, то колись повеслують навперейми. Юліян в ясні ночі їздив з ґаздою Матвієм, що найкраще в селі веслує. З нього сміялись у дворі.

— Я вночі ще ніколи не веслувала, — сказала дівчина. — Ах, я би так хотіла колись ясним вечором або вночі повеслувати, мамо. Це мусить бути гарно і лячно.

— Ти доволі вдень бродиш…

До дверей застукала служниця. До єґомостя прийшли люди з требою. Їмость пішла за господарством.

Еві припала роля провести гостя по саді і показати, що найкраще в ньому.

Подалися до саду.

За годину він мусить вертатись, сказав.

Ева зморщила брови.

Вона його не буде затримувати. В них до нічого нікого не силують. Це не є правдива гостинність. Нехай лишиться доки йому приємно.

По лиці юнака перебіг легкий румянець.

Ввійшли у сад, де губився своїми стежками зільник. Ева в ясній легкій одежі, з волоссям зчола зчесанім назад, звязанім великою кокардою, виглядала як дітвак. З цим дитячим виглядом рішуче суперечили задумливі великі очі і дрібна зморшка&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gyq30ullojwbea6r6d5rnnzzwy2vdpi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/96</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222253</id>
    <revision>
      <id>466275</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:31:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2185" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;азні чуття й розум нічого не підказали йому, і він нічогісенько не зрозумів з того, що бачив і чув. Зокрема не зрозумів він і генерального пляну електрифікації, ухваленого на VIII-му З'їзді Рад. Повернувшись в Англію, він написав [[w:Росія в імлі|брошурку]], в якій глузував з нашого пляну електрифікації. — Де там, — мовляв, — у голій, голодній і такій плискатій країні, як Росія, захоплюватися такою розкішшю, як електрифікація. Це справжня утопія!…

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Гребля бере в лабети хвилі Дніпрові.}}}}

На бундючну іронію буржуазного письменника ніхто, здається, не схотів відповідати словами. Тим красномовніше відповіло йому саме життя, відповіло [[w:Волховська ГЕС|Волховською]], [[w:Шатурська ГРЕС|Шатурською]], [[w:Штерівська ДРЕС|Штерівською]], Ріонською, Земо-Авчальською, [[w:Буцька ГЕС|Бузькою]] та багатьома іншими електростанціями, що вже чимало той плян електрификації перевищують.

А тепер найголосніше відповідає Дніпрельстан, Дніпровська електрична станція. Ми не тільки повним темпом і в кожній дрібниці використовуємо всі переваги, що їх нам дає наше плянове господарство. Ми цілком використовуємо також увесь великий і корисний досвід капіталістичних країн, застосовуємо&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>42prc8lcbfpprsruyg55is2zzyk9z44</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/58</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222254</id>
    <revision>
      <id>466277</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:33:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2063" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;між бровами. Сказала, що поведе його туди, де в них найкраще, де читає, або пересиджує, коли смутна.

— Це буває в вас?

Коли стрінулася з його очима, спустила зніяковіла погляд.

— Чому це не може бути в мене? І ви думаєте, як інші, що коли одиначка, то вже ніколи не може бути сумна?

Ні. Цього він не думав. Він лиш думав, що в кого такі добрі родичі, як у неї (так він чув), то той і не може мати багато причини до смутку. Але коли її цим вразив, то нехай вибачить. Він не вміє бути ввічливим. Він терпкий, змалку залізно вихований.

Вони йшли хутко, не зупиняючись у зільнику, хоч він був гарний і повний барвистої рістні. Немовби прямували до поважної цілі, йшли далі, аж опинилися коло білої лавки та обємистого пня зрубаної липи.

Тут вона звичайно читає або вчиться зі своєю вчителькою п-ю др. Емі. Вона приватистка ґімназії. Др. Емі сидить на лавці, а вона на пні.

— Сядьте трохи на лавку. Я присяду на свій пеньок.

— Чи ви собі пригадуєте, як я була у вас з батьком подякувати вам за ваш учинок? Ви були собі через нас так сильно скалічили руку. Я цього ніколи не забуду. А я вам не могла подякувати, дома вночі по тих відвідинах плакала. І жаль було&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ihizfb1tjlk6ea2rq4wfuzzrqp80qxq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/59</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222255</id>
    <revision>
      <id>466278</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:34:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2028" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мені і соромно. І я чомусь не вірила, що ви приїдете колись до нас і я буду мати змогу свою провину направити.

Що мав відповісти отим великим, допитливим, чорним очам? Мовчав.

— Я довго ще після цього бачила вас блідим з перевязаною рукою і всміхненим. Очевидно ви сміялись з мене. Подайте мені вашу руку.

Вона стиснула її обома руками і задивилася на його долоню, наче шукала там за чимось.

Він вихопив руку. Вона злякалася.

— Я хотіла бачити, чи є ще слід на долоні…

Її уста були бліді…

— Вибачте, коли я вас перелякав, — сказав він — я не звик… Людська долоня, як відкрита душа, сказав один психольоґ. Я вихований на коваля. Краще не згадуйте мені більше про той незначний учинок.

По часі вона перша спитала: чи він і та сестра, яку в робітні пізнала, лише двоє у своїх батьків?

О, ні! В нього гурт сестер. І всі вони люблять одна одну…

Ева не може собі уявити, що ще таке мати сестри, або брата і любити їх. Вона звикла, що всі з її родини, лише її одну люблять. Але їй з тією любовю всіх не дуже так добре. Іноді з нею як із золотим тягарем, як то кажуть. Вона мусить, ніби та невільниця, всіх задовольняти. Хоровитий бать-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aii90qy0d0w0wowexrb3pn8nd2ohpip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/60</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222256</id>
    <revision>
      <id>466279</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:37:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2351" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ко заєдно у тривозі, що і вона мусить колись на його хоробу занедужати, мати тремтить над нею, не дає нічого до рук узяти, бо вона {{sp|одиначка}}… Особливо щодо науки, щоб не „перевчитися“, а там є ще в неї і бабуня. Ох, та бабуня. Дівчина зідхнула глибоко, зморщила брови і поглянула далеко вперед себе, мов побачила щось прикре.

— Тепер підемо далі.

Він поглянув на годинник і пішов мовчки за нею. Її несподівана поведінка з його рукою, відобрала йому рівновагу. Що це за дівчина якась, що не розуміється на любові між сестрами і братами? Пів дитина, пів доросла. Вона, мов ясний мотиль рухалась ґраціозно, майже нечутно, показуючи йому то якесь особливе овочеве дерево, то якийсь чужинний кущ, квітку плекану нею. Опинилися перед двома березами, такими близькими одна до одної, якби природа хотіла показати, що ще близнюки. Між ними висіла гойданка.

Нехай він сідає, вона його поколихає. Ні: вона нехай сідає, він здатніший до цього.

Заперечила головою: вона любить тільки тоді, як нікого нема, коли можна тут мріяти.

Вона хоче йому ще несподіванку зробити, заки відійде.

По її стрункій, молодій постаті зсунувся його погляд і зустрівся з її очима. Ох! як вони розбіглися, ті молоді очі. Вона вже така, нехай він не дивується, коли хоче щось зробити то робить це зараз, без надуми, добре воно, чи ні.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dofa8kbcl8t3z0zb8bbi4uesxx1ls18</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/61</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222257</id>
    <revision>
      <id>466280</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:39:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2062" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Дійшовши широкою стежкою аж до кінця саду, вони спинилися перед високим парканом з хвірткою на замок зачиненою. Недалеко знов якась лавочка, — Тут також добре сидіти і може найкраще, бо найспокійніше, — перервала дівчина мовчанку. Ева вдарилася раптом у чоло. Ох, і забудько ж з неї! Ідучи в сад, забула ключа від цієї хвіртки. Нехай він буде добрий пождати хвилинку. Юліян змірив очима висоту паркану і сказав, що якби вона не боялася, то він пересадив би її на другий бік. Так пішло б скоріше. Та вона розсміялася і щезла з його очей. Вона не відбігла далеко, як почула, мов вихор, погоню.

Не спамяталася, як він несподівано стримав її. Він сам принесе ключ. Стояв близько неї і глядів, усміхаючись на неї.

— В мами ключ! — перебила вона збентежена і завернула в глиб саду.

За недовгий час вернувсь із ключем.

— Що там таке цікаве за цією хвірткою? Тайна в лісі? Рай? Пекло? і підсунув брови усміхаючись. Їх щоки горіли ще від бігу.

— Самі побачите: може рай, може пекло, а може щось інше.

Він поглянув на неї допитливо, а вона пояснила:

— Може таке, що {{sp|вабить і губить}}.

— Так? Тоді треба з неабиякою увагою входити. Ви кажете, вабить?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tiv051pogrf9gjktyv6qklz5t4fdiay</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/62</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222258</id>
    <revision>
      <id>466281</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:42:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2071" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Так, така сила. Не така, як алькоголь, а все одно згубна, бо приманчива. Ліс і вода мають свої вроки, як людина і так само привабливі.

— Але ліс і вода то природа, а ви говорите про алькоголь, а він же не природа — відповів він. — Але і людина — природа і тягне до алькоголю й тому вони собі противники. В декого проявляється нахил до алькоголю так само як диспозиція до деяких недуг.

Вона собі то все так до одного зводить. Може помиляється. Нехай він не сміється, але вона стоїть саме тепер на точці, як то кажуть, критичної обсервації свого „я“… Юліян не розумів дівчини, здвигнув мовчки плечима, але з його обличчя зник усміх.

— Ви мабуть багато читаєте? — спитав і його погляд спинився на ній.

— Так, коли це можливе попри науку. — Після середньої школи хоче йти на медицину. Все ж лікарі багато дечого можуть…

— На медицину? Так. Для бабуні, яку вона дуже любить. Він все ще дивився не розуміючи

{{c|*}}

Ввійшли поза хвіртку.

— Тут справді, як у раю, — кликнув він вражений красою старого ліса.

— Як у казці, — поправила вона й усміхнулася вдоволена, поступаючи перед нього. Лісовий холод обняв їх і відразу перемінив на інших. Він від-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c2kxjg4hlb0s9dub2720lraausy5go3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/63</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222259</id>
    <revision>
      <id>466282</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:44:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2048" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;крив голову, відгорнув волосся з зіпрілого чола, а вона, зупинившись на часок, відітхнула глибоко. Здавалася, ніби зеленим світлом облита.

Вона тут певно часто буває? Не відповіла хвилину. Була, видко, перенята ще попередніми думками.

Як часом… Іноді вона дійсно боїться заходити сама в глиб ліса. — Кажуть, чоловіка може {{sp|блуд}} обхопити — додала поважно.

— Блуд? — здивувався.

Ліс, кажуть, має свою невидну силу, що манить і відбирає відвагу чоловікові, коли він пуститься сам один у його глибінь. Вона це чула ще малою від своєї бабуні й не хоче того на собі зазнавати.

Він не чув ніколи про щось таке.

— Не чули про те, що вабить до себе, вкладаючи людині тугу і несупокій у груди, що викликують враз жах і миле почування? Людина йде за тим наче сонна — доки…

— Доки? — спитав він і станув.

— Доки або не визволиться з чару завороження, або не згубить себе.

Вона вказала на чоло.

— І ви вірите у щось таке? — усміхнувся весело.

— Коли я сама в лісі, тоді воно приходить мені на думку. І гарно мені в ньому і лякливо… Ви глузуєте! — кликнула, побачивши, що в нього усміх не щезав з уст. Ніхто не хоче її поважно розуміти.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>60xpu2qw6fo2wgxqpfhu49sdhy9xozw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/97</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222260</id>
    <revision>
      <id>466283</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:47:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3967" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;всюди, де потрібно, вдаємося до чужоземної консультації, купуємо закордонне технічне устаткування і переходимо на темпи й розмахи, що випережають на сьогодні досі непереможені темпи й розмахи американські.

За проєктом проф. Олександрова загальна можність дніпровської гідростанції становила 650.000 мех. коней, з уставленням 13 турбін по 50.000 мех. коней кожна. Цю можність передбачалося запровадити в дві черги, з них у першу — тільки 300.000 мех. коней. Цей на свій час велетенський проєкт для наших сьогодняшніх темпів уже недостатній: нині вже станцію будується на загальну можність 810.000 механічних коней, з них 540.000 у першу чергу. На всю цю можність ми замовляємо тільки 9 турбін по 90.000 мех. коней кожна. Це найбільше, що знає на сьогодні світове важке машинобудівництво; ці могутні турбіни останнє слово для Сполучених Штатів, а в Европі таких машин ще немає. Отже одна дніпровська гідростанція перевищує можність всієї використаної сили білого вугілля цілої Швайцарії. Так, для нас уже не обов'язкові проміжні стадії електрифікації, що їх переживали й переживають капіталістичні країни; ми переступаємо через них, бо ступаємо до кінцевої мети незнаними досі в світі кроками.

Проти колонії Кічкас перетинає Дніпро крива, вигнена опуклістю проти води гребля на 760 метрів довжиною й на 52 метри заввишки. Ця гребля затримає й візьме в бетонові лабети колись грізні, примхливі хвилі Дніпрові й підніме рівень води на 37,5 метрів. Вище греблі затонуть не тільки геть усі пороги, острови й залізничий міст, а й [[w:Затоплені селища на Дніпрі (1930-ті роки)|26 сел]], 3715 дворів, понад 12.000 гектарів землі. Перед греблею утвориться [[w:Дніпровське водосховище|велике озеро]] на 80 квадратних кілометрів, глибоке настільки, що найвищі скелі будуть на два метри під водою й найбільші пароплави вільно пропливатимуть над ними. Аж тепер нарешті пороги остаточно зникають на водянім дніпровім шляху, як непереможна перешкода. А щоб зробити шлях дніпровий єдиним безперервним шляхом, при лівому березі будується великий шлюз на три камери. Він без усяких перешкод, легко й просто пропускатиме судна з гори на низ і з низу на гору; отже коли дніпрове річище вище греблі буде належно виправлене й поглиб-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tlctw8mmk9zcpz4fbrjopy9nemjijdm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/64</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222261</id>
    <revision>
      <id>466284</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:48:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2058" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Скажіть, ради Бога, звідки ви таке берете?.. — спитав.

Перед ними опинилася служниця ї попросила до підвечірку.

{{c|*}}

Коли в тиждень пізніше Юліян знову зайшов, пішов з Евою по так званій „вступній балачці“ з родичами, знов у сад. Ішли якийсь час мовчки.

— Панно Ево, підемо шукати „блуду“ вдвох, — промовив він нараз весело. — Я здоровий ї сильний; як щось нас „незнане“ або блудне, хоч би й яке приманчиве та страшне, стріне — в мене є відваги й сили за двоїх. Я підійму вас високо, високо вгору, мов смолоскип і буду так лісом нести, аж вернемось додому. Хочете?

Не знає. В кожнім разі сьогодні ні. Оцей ліс дуже великий і тягнеться аж до чужого села. Глибина ліса мовчазна, тому викликує жах.

— Так ми розрушимо мовчання ліса.

Вона поглянула йому в очі і сказала:

— Може підемо колись.

Нараз обернувся обличчям до глибини і гукнув з усієї сили: „Ево!“

…Ево… відбилося звідкись, не то зпоміж дерев… не то з боку. Вона поклала палець на устах і шепнула:

— Здається, на землю впало…

— Або між галуззям повисло… — відповів так само пошепки, мов дослухувався з лісової глибини кроку. Тиша довкола наче чогось собі вижидала.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oacifwwb5ywkam7qcsudjwngxx8me4t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/65</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222262</id>
    <revision>
      <id>466285</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:50:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1902" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;…А тепер нехай вона йому по щирости скаже, хто їй такі чудасії в головку вложив.

Її погляд пішов по нім.

— Бабуня. Вона нещаслива і час-від-часу переживає страшні хвилини боротьби з отим блудом. І все він бере верх над нею. Закрила лице і прошептала:

— Я її внучка і подібна не лише зверха до неї і я може також колись… — і не договорила.

За хвилину почала говорити про бурі в лісі, про ліс в ясний соняшний день, про лісну звірню в місячних ночах, його пташню, гадюку, яка над берегом ставу час-від-часу показується і вигрівається на сонці.

Похитав головою. Не сподівався у Покутівці з уст ґімназистки таке почути. Був цілком зчудований. Вона запримітила це і збентежилась.

„Добре!“ Другий раз він цього з її уст не почує!

Це „добре“ сказала таким голосом, наче йому хто гарячий ніж під серце встромив.

— Панно Ево!

— Що? — Вона споважніла і перед його очима виросла.

— Бачите, який я? Я вже вдруге…

— Це ніщо. Скільки голів, стільки і гадок, — відповіла.

Мовчки пішли дальше.

Нараз станув перед нею, мов вкопаний і сказав зміненим голосом:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r2jeh0rnudqan3dbha60lwwgu7olaj9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/98</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222263</id>
    <revision>
      <id>466286</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:51:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3958" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;лене, для морських пароплавів утворюється можливість безпосереднього сполучення аж з Києвом, або й ще вище. Дуже скромні підрахунки визначають норму вантажів для Дніпра в 200 мільйонів пудів на рік. Серед них насамперед треба згадати про ліс з верховин дніпрових. Досі ліс ішов сплавом, плотами; через пороги його сплавляли в дуже невеликій кількості. Тепер утворюється можливість транспортувати великі партії лісу на південь, експортуючи його в чужі країни Чорноморського узбережжя. Такі ж перспективи повстають і щодо хліба. Досі хліб через пороги майже не возили; він ішов Дніпром, головне, на північ і то в невеликій кількості. Тепер транзитний шлях у Чорне море, будування елеваторів у Запоріжжі й Херсоні мусять утворити масовий рух хлібних вантажів Дніпром і морем на експорт. Всього можна сподіватися 140 мільйонів пудів хлібних вантажів річно. Багатий цукровий район з Наддніпрянщини даватиме цукор у Закавказзя та [[w:Персія|Персію]].

Шлюзування Дніпра викличе чималий приплив вантажів і в північному напрямі, проти води. З них насамперед треба згадати нафтопродукти, а зокрема гас. Після побудування нафтопроводів у Чорне море, транспортування нафтопродуктів Дніпром буде дуже вигідне з народньо-господарчого погляду: вони йтимуть аж у дніпрові верхів'я. Українська металюргія може перекинути на воду теж велику кількість своєї продукції, потрібної для України, Білоруси та тих частин [[w:Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|РСФРР]], що межують з горішнім Дніпром. Коли виходити із згаданої скромної норми вантажообігу, то й це дасть народньому господарству чистої економії понад 10 мільйонів карбованців річно.

Електростанція такої величезної можности — це ж багатющий осередок для розвитку індустрії. Станції потрібно ціле коло споживачів для її енерґії. В перші часи будування гідростанції подекуди висловлювали думку, що в нас не знайдеться споживачів для такої великої кількости енерґії. Але, зрозуміла річ, такий погляд був безоглядним панікерством і нерозумінням величі завдань нашої сучасносте.

Коли країна стає на шлях невиданої реконструкції, то нічого турбуватися за споживачів. Споживачі є. Їх добирають за&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t5tiaps6xhzywirrvvgp3pftt1rmmvx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/66</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222264</id>
    <revision>
      <id>466287</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:53:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1655" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Панно, Ево, усміхніться!

Дівчина глянула з переляком на нього.

— Я вас прошу.

Вона похитала поважним заперечливим рухом голови:

— Ні.

— Я вас прошу.

— Я не можу. Ви глузуєте.

— Ні. Я цілком поважно прошу, як свою сестру. Усміхніться!

Вона глянула вдруге в його очі і опустила погляд.

Його очі були повні чистої щирости і просили.

Вона усміхнулася мимоволі і тоді на його гарнім, молодім обличчі показався, мов соняшний промінь, усміх.

— Дякую — сказав коротко.

Якийсь час ішли не промовивши до себе словечком, віддалені на крок від себе, мов двоє слухняних дітей, висланих кудись мамою, кожне із своїми думками зокрема.

{{c|*}}

Він був поважний і лише час-від-часу спинявся його погляд на ній неначе взяв її від хвилини, під свою мужеську опіку.

Нараз вона кликнула:

— Гляньте, пане Цезаревич, гляньте {{sp|тут}} — тут! — і показала рукою праворуч. Тут, де росли густо дерева, дуби, береза, граби, заблистіла про-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rvrx4bulv2mc1pglxuyy7sxysv1f3y2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/67</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222265</id>
    <revision>
      <id>466288</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:56:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2091" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ти сонця, що клонилося до заходу, жевріючи — вода ставу.

Він доглянув воду.

Сонце, здавалося, втікало перед ними між деревиною. Кидалося їм золотими клаптиками збиточно по ногах просто в обличчя. Опинилися над самим берегом ставу.

Лежав роскішний, темнозелений під берегом ліса непорушний.

Вона глянула цікаво на юнака і на її устах заграв любий й переможний усміх. Що він скаже про став на такому місці?

— Рай, — відповів коротко.

Коло густої трощі, що буйно затягнулася недалеко берега, заслоняючи парохіяльний паркан, стояв невеликий човен.

— Це мій човен. — сказала, мов представляючи йому свого доброго товариша. — А там далеко — на протилежній стороні берега бачите? Це човен — уже більший — панства Ґанґів.

Вже зорієнтувався.

Чи вода глибока не приманчива? Коли вона, Ева, сама сюди приходить розгнівана чи схвильована, тоді вона вспокоюється. А пані доктор Емі не любить води. Називає її „unheimliches Element“. А знову бабуня заходить так як і вона сюди, лише крадькома, аби батьки не знали. Ні слуги не знали. І тут бабуня {{sp|висипляється}}. Тоді Ева сторожить над нещасливою, щоб та не скотилася часом у воду. Вода може потягти її до себе…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a3pqk1g2cluojrvwfag9o857zj2uolf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466289</id>
      <parentid>466288</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T09:56:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2104" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ти сонця, що клонилося до заходу, жевріючи — вода ставу.

Він доглянув воду.

Сонце, здавалося, втікало перед ними між деревиною. Кидалося їм золотими клаптиками збиточно по ногах просто в обличчя. Опинилися над самим берегом ставу.

Лежав роскішний, темнозелений під берегом ліса непорушний.

Вона глянула цікаво на юнака і на її устах заграв любий й переможний усміх. Що він скаже про став на такому місці?

— Рай, — відповів коротко.

Коло густої трощі, що буйно затягнулася недалеко берега, заслоняючи парохіяльний паркан, стояв невеликий човен.

— Це мій човен{{errata|.|,}} — сказала, мов представляючи йому свого доброго товариша. — А там далеко — на протилежній стороні берега бачите? Це човен — уже більший — панства Ґанґів.

Вже зорієнтувався.

Чи вода глибока не приманчива? Коли вона, Ева, сама сюди приходить розгнівана чи схвильована, тоді вона вспокоюється. А пані доктор Емі не любить води. Називає її „unheimliches Element“. А знову бабуня заходить так як і вона сюди, лише крадькома, аби батьки не знали. Ні слуги не знали. І тут бабуня {{sp|висипляється}}. Тоді Ева сторожить над нещасливою, щоб та не скотилася часом у воду. Вода може потягти її до себе…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2pghjux6wlmckq2plktwefqalhtr23a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/109</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222266</id>
    <revision>
      <id>466290</id>
      <timestamp>2022-08-26T09:58:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4709" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;У 1901 р, у Львові було утворено &quot;Кружок українських, дівчат&quot;, метою якого було сприяти самоосвіті жінок, розбудити інтерес до громадського життя, готувати своїх членів до роботи на громадській ниві&lt;ref&gt;Молода Україна. — 1901. № 4. — С. 140.&lt;/ref&gt;. Головним обов'язком членів проголошувалося проведення культурно-просвітньої роботи, в тому числі і серед селянок. Голова гуртка Н. Будзиновська і секретар Д. Шухевич у журналі &quot;Молода Україна&quot; опублікували програму організації. &quot;Кружок українських дівчат&quot; домагався розбудови системи жіночої освіти.

У 1909 р. у Львові замість &quot;Клубу русинок&quot; і &quot;Кружка українських дівчат&quot; була утворена &quot;Жіноча громада&quot;, яка прагнула охопити всі види діяльності попередніх організацій. У програмі товариства основною проголошувалася культурно-просвітня, виробничо-комерційна, добродійна робота серед українських жінок. Найкращими формами товариство вважало організацію лекцій, зборів, бібліотек, читалень, театральних вистав, видання періодики і книжок для жінок, створення притулків для сиріт і бідних, дошкільних дитячих закладів, пансіонатів для учнів, майстерень, магазинів, економічних союзів, шкіл і курсів ведення господарства і домашніх промислів&lt;ref&gt;Ілюстрований календар товариства &quot;Просвіта&quot; на 1910 р. — Львів. 1910. — П.35. — С.69.&lt;/ref&gt;. Товариство вело боротьбу за політичні, зокрема виборчі права жінок&lt;ref&gt;Жінка. — 1933. — № 3. — С.2.&lt;/ref&gt;. Воно скликало віча (наприклад, 1906, 1910 рр.), збирало підписи під відповідними петиціями. Активістками &quot;Жіночої громади&quot; були М. Білецька, К. Малицька, О. Будзиновська і ін. З ініціативи К. Малицької було створено фонд &quot;На потреби України&quot; у 1912 році, який дав першу значну допомогу організації Українських Січових Стрільців.

У 1898 р. на Буковині була створена &quot;Жіноча громада&quot;. Товариство мало свої філії у багатьох містечках і селах. У 1911 р, таких філій на Буковині було 14, нараховували до 600 членів. Статут передбачав, що членом організації могла бути кожна жінка-українка, незалежно від соціального стану&lt;ref&gt;Православний календар. — Чернівці, 1912. — С. 169.&lt;/ref&gt;. &quot;Жіноча громада&quot; організовувала дитячі садки (охоронки), притулки для сиріт, кравецьку майстерню, школу крою і шиття, бурсу для дівчат, майстерню народного мистецтва (вишивка). Буковинська &quot;Жіноча громада&quot; була учасником виставок народного промислу у Чернівцях (1912 р.), у Відні (1912 р.), Гаазі і Києві (1913 р.).

Жіночі товариства прагнули урізноманітнити форми роботи. З ініціативи жіночих товариств на початку XX ст. було утворено товариства &quot;Труд&quot;, &quot;Опіки над служницями&quot;, &quot;Вакаційних осель&quot; і &quot;Українська захоронка”. Членами цих товариств були переважно жінки.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ijkings41oyc6rvkbt0bxlxvz9zowbn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/68</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222267</id>
    <revision>
      <id>466294</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:08:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1903" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Юліян знову поглянув поважно на неї, але не сказав ні слова.

Став тягнувся у всій своїй величині попід ліс, а там відкрився вид на поля. На деяких пишався ще золотистий хліб, деякі ниви перемінилися у стернину і все було рівне-рівнесеньке, зливаючись ген у далечіні з обрієм.

Обоє стояли й гляділи мовчки на воду. Обернені вже спиною до ліса, мали, крім виду на став ще й далеку сільську дорогу, що бігла паралєльно в інші сусідські околиці.

Вони вернулись берегом і лісом додому, зачиняючи хвіртку за собою.

Заки вийшли з лісу, Юліян сказав:

— Ви певно маєте і тут десь своє улюблене місце.

Вона притакнула головою.

— Де саме? — оглянувся. — Чи може там, де лавка?

— Недалеко лавки.

Близько берега? Троща все закриває. Як живий параван.

— Тут повинна десь недалеко гойданка висіти, звернена у глиб ліса, і повинна слухати лісових казок…

Вона дивилася на нього мовчки.

Він пішов, ледви подавши їй руку.

Ніколи не виявила просьби, щоб він приходив, а він нічого не обіцяв. Лише коли, здавалося, минув якийсь час і надносив з собою тугу і порожнечу…&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f9f3dskranmvvdgg172l4vgkzh4wngh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/69</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222268</id>
    <revision>
      <id>466295</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:10:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2169" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;він зявлявся. Тоді не бачили ні батьків, ні кого іншого між собою, подавали собі руки та йшли в сад. Ліс тягнув їх до себе, мов сумління і щойно там сповідалися.

{{errata|*|}}

Два тижні пізніше настала слота. Дощ падав безнастанно грубими краплями; полокав деревину по садах і лісі, розмокав стернину і не хотів вгавати. По ночах хлипав, бився з вітром, а в днину сік.

Одної такої сірої днини по обіді Ева сиділа при вікні і дивилася нетерплячими очима на ліс, де найвищі дерева гнулися й подавалися, куди їх вітер силував, із ставу здоймалися легкі мряки, воліклись кудись сірим серпанком, не вертались. О. Захарій перебував у своїй канцелярії, їмость зі службою у шпихлірі.

Сидячи так, мов потонула всією душею у мряці, Ева, почула раптом тупіт коня і майже рівночасно, майнув перед вікном якийсь їздець і щез.

Цезаревич!

Вона жахнулася і побігла до своєї кімнати. Це сталося так скоро, якби хто вдарив пястуком в шибу. Румянець, що загорівся на її блідавім обличчі зник, лише раптовий переляк потряс нею.

Відітхнула, протерла чоло, стиснула уста, сперлася на крісло і ждала.

Непомилилася. За кілька хвилин почула голос батька, а за ним і голос Юліяна: дзвінкий, свіжий, повний чогось схвильованого.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7vp2mtrcs9mtjn7grlhhcn2n8kkz3g8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>466296</id>
      <parentid>466295</parentid>
      <timestamp>2022-08-26T10:10:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2163" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;він зявлявся. Тоді не бачили ні батьків, ні кого іншого між собою, подавали собі руки та йшли в сад. Ліс тягнув їх до себе, мов сумління і щойно там сповідалися.

{{c|*}}

Два тижні пізніше настала слота. Дощ падав безнастанно грубими краплями; полокав деревину по садах і лісі, розмокав стернину і не хотів вгавати. По ночах хлипав, бився з вітром, а в днину сік.

Одної такої сірої днини по обіді Ева сиділа при вікні і дивилася нетерплячими очима на ліс, де найвищі дерева гнулися й подавалися, куди їх вітер силував, із ставу здоймалися легкі мряки, воліклись кудись сірим серпанком, не вертались. О. Захарій перебував у своїй канцелярії, їмость зі службою у шпихлірі.

Сидячи так, мов потонула всією душею у мряці, Ева, почула раптом тупіт коня і майже рівночасно, майнув перед вікном якийсь їздець і щез.

Цезаревич!

Вона жахнулася і побігла до своєї кімнати. Це сталося так скоро, якби хто вдарив пястуком в шибу. Румянець, що загорівся на її блідавім обличчі зник, лише раптовий переляк потряс нею.

Відітхнула, протерла чоло, стиснула уста, сперлася на крісло і ждала.

Непомилилася. За кілька хвилин почула голос батька, а за ним і голос Юліяна: дзвінкий, свіжий, повний чогось схвильованого.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2d5lve3mctdqp9umf33zophaml8q813</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/70</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222269</id>
    <revision>
      <id>466297</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:13:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1890" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Його голос із батьковим мішалися. Його голос із тим своїм „чимось“ був так далеко від усього того, що було тут.

— Панна Ева дома?

— Так.

— Я хотів би на хвилинку до неї, як можна.

— Прошу, — відповів батько. — Вона буде в своїй кімнаті.

Юліян увійшов.

Чи скора їзда верхи нагнала йому кров на обличчя і надала очам яскравішого блиску, чи що інше, він видався їй наче збентежений. Чи бажала, чи ні, прийшов — пояснював. — Але дощ і всяке інше спиняло, час так скоро біжить. Що вона робила за всю ту слоту?.. У лісі й над ставом напевне не була… Йому за ввесь той час якось „ніяково“ було, хоч все чимось займався.

Відгорнув волосся з чола, переїхав рукою по очах і дивився хвилинку на дівчину.

Сьогодні боялася тих темно-сивих, чорно отінених поглядів.

Час справді скоро минає. Коли вона пригадає, що вже за три неділі має лагодитися до виїзду на дальші студії — не хочеться їй вірити.

Чи Ева переїде в столицю?

Так. Так обрадили з др. Емі та іншими професорами батьки. Мусіла брати лєкції. Покине Покутівку.

— І не буде їй жаль?

— За чим?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ngrx2agj1qu5k8nptglgm86wi94z0yb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/71</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222270</id>
    <revision>
      <id>466298</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:21:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2028" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;За тим усім тут, серед чого виросла і що тут гарне. За лісом, за бабунею…

— А за ставом?

Вона усміхнулася.

Вона і сьогодні була там і вчора.

У дощі?

Так. Вона любить приглядатися воді, коли великі раптові краплі скачуть і тонуть під поверхнею води. Але приглядалася не довго. Було надто мокро і під парасолею невигідно. Дотого вона боїться салямандер і водних змій. У лісі було краще, так тихо, так заспокійливо. Вона мимоволі обняла руками одного дуба і притиснула чоло до нього. Їй було сумно. І скоро звідти вернулась. Нехай він гляне, що вона найшла. Чотиролисткову конюшинку. „Щастя“ зовуть це.

Він знає. Його сестри ховали оттаке зілля в молитовнику.

Вона счудувалася.

Його сестри по старосвітськи виховані. Моляться? Молода дівчина видивилася на нього побільшеними очима.

Дуже побожні. А вона?

Вона зігнулася почерез стіл і відповіла пошепки.

— Відколи я прочитала [[:de:Ludwig Büchner|Біхнера]] „Kraft und Stoff“ і [[:en:Author:John William Draper|Дрепера]], я стала іншою.. Ах, пане Цезаревич, які були греки й римляни! Др. Емі знає чудово старинну історію. Які відмінні були їх ідеали від наших. Від теперішних. Я боюся, що зчасом забуду і&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eozj0gm40oh2o7g3the6a30x00rv82s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/72</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222271</id>
    <revision>
      <id>466299</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:24:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2384" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„[[Отче наш]]“; чого я не хотіла б. Я цілком певно цього не хочу. Особливо, коли бачу як моя мати навколішках молиться. А раз я навіть бачила, як вона хрестом лежала у церкві й молилася. — Ні, ні, — додала майже з переляком — Ми не сміємо Господа Бога і Христову науку, як впевняє татунцьо, занедбувати. Правда? Коли грім із страшним лоскотом серед блискавки вдаряє, — я скоро хрещуся. Чому так? Він відповів: — Мабуть маємо у крові. Греки й римляни? Греки зробили гарне людське тіло образом совершенства і щойно з нього виробили образ бога, прославляючи совершенне тіло на землі, як божу істоту, що перебувала в небі і звідти кермувала. Цей погляд, як знаєте, витворив і грецьку різьбу. Статуя, що була найкращою з усіх, мусіла певно зображати якогось бога, бо виражала безсмертний супокій, яким бог нас перевищає. Ах, кілько можна про них, їх ідеали, культуру й працю говорити. Я великий прихильник старинного світа, лише за мало про нього покищо знаю.

Ева держала чотиро-листковий листочок „щастя“ і слухала. Коли він скінчив, вона зідхнула.

Підсуваючи йому листок через стіл сказала:

— Я поділюся з вами оцим щастям. Хочете?

Він усміхнувся.

— Ні, — відповів. — Це ваша власність. Яке діло кому до того?

Щастя треба собі самому здобути. Що сам здобуду, то знаю, що моє.

Ну, коли він не хоче з нею поділитися щастям,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>akt40kr9yw0xxtk60uvb6trhtbyyg53</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/99</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222272</id>
    <revision>
      <id>466301</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:38:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4095" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;певними принципами, виходячи з певних міркувань. Насамперед беруть нові виробництва, що їх не було досі в Радянському Союзі, і що вимагають дешевої енергії, як, скажімо, алюмінієве виробництво. Потім вибирають такі виробництва, що потрібують особливо багато енергії; за таких умов дешева енерґія зменшує вартість інших витрат виробництва, а відтак і вартість цілого виробництва. Нарешті додають такі галузі, що можуть скористати з лишків, так званої «сезонної» енерґії, що буде весною в повінь і на початку літа. Таким чином, визначаються межі й обсяг нового індустріяльного комбінату на базі Дніпровської станції.

Сам комбінат розташується за 3 кілометри від станції, на лівому березі, між шлюзом і селом [[w:Павло-Кічкас|Павлів-Кічкас]]. Тут буде збудовано заводи: металюргійний, електро-криці, феро-стопів та хемічний комбінат. Вся територія цього величезного комбінату досягає 9,5 кілометрів. У північно-західному кутку цієї території буде річна гавань, а природною південною межею пройде нова (теж за проектом) залізнична колія, «зверхмагістраль» Донбас–Криворіжжя.

Велетень металюргійний завод даватиме {{errata|р чно|річно}} 1.055 тис. тонн чавуну і 780 тис. тонн прокату (у тому числі 520 тис. тонн рафінованої в електрогрубах криці й 260 тис. тонн заліза). [[w:Запоріжсталь|Завод електрокриці]] дасть високоякісну крицю — 380 тис. тонн прокату, крицю так потрібну нам для тракторобудівництва. [[w:Запорізький завод феросплавів|Завод ферро-стопів]] дасть 109 тис. тонн продукції, алюмінієвий завод, чи, правдивіше, [[w:Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат|комбинат]], бо він складається з глиноземного, фтористих солів, електродного та електролітного заводів, — дасть 15 тис. тонн алюмінію. {{errata|Хем чний|Хемічний}} комбінат дасть цілий комплекс різних хемічних виробів.

За таких великих розмірів будівництва й території багато важить і сам порядок розташування заводів на призначеному для них майдані. В напрямі з заходу на схід, тобто від станції й берега, ідуть заводи порядком зменшення їхньої потреби на електроенергію й технологічної близькости до хемічної групи. Через те заводи в напрямі з заходу на схід будуватимуть таким порядком: алюмінієвий комбінат — найбільший споживач енерґії, ферро-стопи, електро-криця, металюргійний завод,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s12p6fubzb3d8akoxpmlbbiyzpdfns6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/100</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222273</id>
    <revision>
      <id>466304</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:43:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3912" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і нарешті крайній на сході хемічний комбінат, що його з'єднуватимуть з металюргійним коксові батерії.

Цей сухий короткий перелік, повний чужоземних і малозрозумілих термінів, не може, звичайно, дати уяви про ту колосальну технічну революцію, що її створять такі заводи й комбінати за короткий час своєї праці. Вони бо даватимуть метал для тракторів, автомобілів, літаків, моторів та двигунів, і штучне угноєння, і хемікалії для фарб і для боротьби з шкідниками. Все, що вони продукуватимуть, досі ми купували закордоном; все це не тільки забирало в нас силу потрібної нам валюти, а й ставило нас у залежність від капіталістичного світу. Побудовані на дешевій енерґії Дніпрельстану, всі ці підприємства прискорять підведення під Радянський Союз міцної, непохитної металевої бази, прискорюватимуть індустріялізацію нашої країни й позначаться великим ефектом у нашому народньому господарстві. Досить буде сказати, що річний прибуток від енерґії Дніпрельстану на цих підприємствах сягатиме 36 міл. карбованців.

Щоб уявити собі велич цього індустріяльного вузла, подамо кілька красномовних чисел: він коштуватиме 400 міл. карб., а разом з Дніпрельстаном 600 міл. карб. В цьому індустріяльному осередкові працюватиме понад 25 тисяч робітників, а це значить — близько 200 тисяч нової людности в цій досі пустопорожній, пустельній місцевості. Річний фонд зарплатні на Дніпрельстані сягатиме 23 мільйони карбованців; щоб задовольнити людність житлом, треба розгорнути житлобудівництво на 130 міл. крб.

Цілком очевидно, що в пустельних степах, де колись гуляли вітри та воювали кочовики, за короткий час доведеться збудувати нове, велике місто. Так повстає проблема будування так званого, «Великого Запоріжжя». Теперішнє Запоріжжя, звичайне невеличке окружне місто, і воно буде хоча й мікроскопічною, а первісною відправною базою для будови першого нового соціялістичного міста. В цьому місті все буде по новому: і плянування і стиль будівель — простий функціональний, і — головне — будують усі передумови для створення нового колективного побуту. І мають, здається, рацію ті далекозорі люди, що вже заздалегідь пропонують для цього міста принадну&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ltoo96mzt3072djsjsism45a8hqbb2p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/101</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222274</id>
    <revision>
      <id>466305</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:49:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3508" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;назву Електрополя, що вже заздалегідь називають його майбутньою столицею соціялістичної України.

Залишається сказати ще про одне, що дасть Дніпрельстан: це зрошування родючих, але посушливих степових просторів південної України. Уже найближчими часами після закінчення будівництва, Дніпрельстан має зросити 45 тисяч гектарів посушливих земель. А далі, в другу чергу збудують на долішньому Дніпрі ще дві гідростанції, спеціяльно для зрошування. Важко навіть обчислити, яку користь дасть країні ця робота Дніпрельстану. Надто великі вийдуть числа. Ба й справді: за посухи в цих степах звичайний урожай 12–15 пудів з десятини, а зрошування забезпечить 160–180 пудів цілком певних, від жодних метеорологічних умов незалежних. Крім того, зрошування забезпечує розвиток таких цінних культур, як бавовняник і кенаф. На зрошуваних землях вони, як довів дослід, цілком пристосовуються до наших умов і дадуть добрі врожаї в степах навколо Дніпрельстану.

Нині вже ніхто не говорить, що Дніпрельстанова енерґія не знайде собі споживача. Навпаки: комбінати, запроєктовані в згаданих вище маштабах, уже перевищують можливості Дніпрельстану. Замість можливих 1.830 міл. кіловатгодин, вони вимагатимуть 2.344 міл. кіловатгодин. І сьогодні це питання вже розв'язують зовсім не так, як пропонували розв'язати ще недавно. Не дніпровська станція буде енергетичним резервом для великих парових станцій Донбасу і Дніпропетровщини, а вони, ці станції, з'єднані кільцюванням з Дніпрельстаном, будуть для нього резервами енерґії.
{{dhr|1em}}
{{larger|НА ЗАГАТІ.}}

Другий день я на великій загаті, а ще й досі не можу прийти до пам'яти від ґрандіозности й вражливости всього того, що тут побачив. Я був тут на перших кроках будівництва, був, як тільки воно починало розгортатися. Такі непереможно грізні здавалися тоді скелі, такою комахою безпомічною, немічною здавалася людина, що прийшла сюди  — перебороти стихії й запровадити своє, жадане, нове життя.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hvyfyo70oxebuvc6mospas8kphehfbg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/1/73/60</title>
    <ns>116</ns>
    <id>222275</id>
    <revision>
      <id>466306</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:49:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту  | рік = 1833-1834  | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-60. 1833-1834. Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту.pdf]] }}  File:ДАЖО 1-73-60. 1833-1834. Клірові відомості та описи церков Житомирсь...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="552" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту
 | рік = 1833-1834
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-73-60. 1833-1834. Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАЖО 1-73-60. 1833-1834. Клірові відомості та описи церков Житомирського повіту.pdf|150px]]

[[Категорія:Житомирський повіт]]</text>
      <sha1>dnwp5f0q55jtz511mj45a5nyk0fzf4i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/102</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222276</id>
    <revision>
      <id>466307</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:52:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2023" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Тепер — не те… Невеличка німецька колонія Кічкас, майбутня жертва широкої повіні Дніпрової, що була ще недавно єдиним живим і наче культурним центром на цих пустельних, ніби досі первісних берегах, — тепер зблідла й зникла в безлічі нових і різноманітних будівель. Не можна розповісти хоча б про найцікавіше з цього велетенського будівництва, де на невеличкій території скупчено й невпинно працює 16 тисяч робітни-

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Загребуща лапа екскаватора.}}}}

ків; де для них, як у казці, за два роки виросли різноманітні, але всі чисті, пристойні, культурні, комфортабельні селища; де останні досягнення світової будівельної техніки дали людині силу, щоб крицею й вибуховими речовинами вгризтися в кам'яні, сірі скелі, дістатися до гранітного дна дніпрового й будувати для нього бетонові кайдани.

Тепер уже не те… за півтора тільки роки така колосальна різниця, такий розмах роботи. Копані лівого берега й правого берега, шлюзи, основа майбутньої загати, — все це вкрито людьми, як комашнею, всюди бігають і гуркотять вантажні поїзди (одних залізничних колій тут понад 100 кілометрів); всюди&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aap2mjhrmcwnrbeltm44hi68cldt88u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/103</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222277</id>
    <revision>
      <id>466308</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:55:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1713" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;простягають довгі, загребущі лапи екскаватори, перекреслюють у всіх напрямках повітря довгі щогли підойм. Такої механізації будівництва не було ще в практиці нашій, і робітники всіх тих різноманітних спеціяльностей, що їх використовує Дніпрельстан, — всі, працюючи, вчаться, проходять добру школу, здобувають високу кваліфікацію на цьому будівництві. Так — 

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Востаннє плавлять ліс.}}}}

Дніпрельстан добра школа!… Тут є чого повчитись і кваліфікованому робітникові, і інженерові.

Під гарячим соняшним промінням, під глибоким, бездонним степовим небом — це велетенське будівництво, коли воно кипить великим казаном і забиває вам уха різноманітним, але таким бадьорим, грюкотом і скрегетом, нагадує якусь стару казку про маленьких чоловічків, що копирсаються в крутих, прямовисних скелях.

Так, вони дуже маленькі здаються, ці чоловічки на тлі височенних биків і рештовань, на тлі глибоких копанів і гранді-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>08qwbxsr22um70rx5ryoksbg0o4az31</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/337а</title>
    <ns>116</ns>
    <id>222278</id>
    <revision>
      <id>466309</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:57:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви Покрова Пресвятої Богородиці м. Бишів Київського повіту  | рік = 1762-1801  | попередня = 337  | наступна = 338  | примітки = c:File:ЦДІАК 127-1012-337а. 1762-1801. Метрична книга церкви Покрова Пресвятої Богородиці м. Бишів Київськ...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="859" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви Покрова Пресвятої Богородиці м. Бишів Київського повіту
 | рік = 1762-1801
 | попередня = 337
 | наступна = 338
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-337а. 1762-1801. Метрична книга церкви Покрова Пресвятої Богородиці м. Бишів Київського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-337а. 1762-1801. Метрична книга церкви Покрова Пресвятої Богородиці м. Бишів Київського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/337a/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Київський повіт]]</text>
      <sha1>f5ne6y5mn1s3xxazgu0w8eqpl4m3my8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/1404</title>
    <ns>116</ns>
    <id>222279</id>
    <revision>
      <id>466310</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:58:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церков Богуславського повіту  | рік = 1816  | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1404. 1816. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf]] }} [[File:ЦДІАК 127-1012-1404. 1816. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf|thumb]]  [https://cdiak.archives.go...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="610" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церков Богуславського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-1404. 1816. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-1404. 1816. Метрична книга церков Богуславського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/1404/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Богуславський повіт]]</text>
      <sha1>2ywsk7tosqdahihhh9uqkl0gcu9o2fd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/104</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222280</id>
    <revision>
      <id>466311</id>
      <timestamp>2022-08-26T10:59:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3915" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;озних механізмів, але ж то вони-таки, ті маленькі чоловічки, побудували і бики, і рештовання, і копані, і багато, багато інших великих і цінних речей, підвалин {{errata|майбутьного|майбутнього}} Дніпрельстану.

Крім самого будівництва, тут усюди ви зустрінете допомічні підприємства: електричну станцію, бетоновий завод, завод для виробу рідкого повітря, яке використовують тут, як вибухову речовину, [[w:Лісопильня|тартаки]], цегельні, — все це працює тут для потреб будівництва. Перше ніж стати бетоновим непохитним муром поперек хвиль і течії дніпрової, Дніпрельстан спожив і споживає величезну кількість різних будівельних матеріялів. Ось погляньте — величезні штабелі прекрасного будівельного лісу; щоденно його приставляють сюди залізницями, майже щоденно йде він і сплавом через пороги. Лоцмани востаннє плавлять ліс, щоб знищити свій старовинний промисел; ліс пливе через пороги для того, щоб далі порогів не було.

Така логіка життя  — проста, залізна, незмінна. Скільки розгорталося сувоїв історичних подій у цих місцях… Сновигали греки, плавали варяги в [[w:Константинополь|Царгород]], ішли закуті великим ланцюгом наші предки, продавані в рабство, соталися сюди й туди за водою й проти води непосидющі, ворохобні запорожці…

Потрібні були тисячоліття бурхливого життя на берегах дніпрових, щоб дійшло до Дніпрельстану. Потрібна була рішуча перемога пролетаріяту, потрібний пролетарський, творчий будівничий ентузіязм, щоб назавжди одійшла в безповоротне минуле строката історія цих здавна відомих місць, щоб на місці колишнього Крарійського перевозу та острова святого Григора утворився наймогутніший у цілому Союзі енергетично-індустріяльний вузол, щоб розквітло й забуяло тут нове, незнане досі життя. А на місці всіх тих Геландрі, Айфарів, Леанті бурхливо розіллються величезним озером води дніпрові й укриють назавжди цих мовчазних свідків кривавої давнини.

Сумні сторінки перегорнулися востаннє. Не слід до них більше повертатися. Адже попереду — бурхливі творчі процеси, піднесене й напружене будівництво; попереду перші міцні непорушні підвалини соціялістичного будівництва, якого Дніпрельстан є першою дитиною.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>88yw9u7kt2ccuh61iqrj0nns3qbrjjf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/127/1012/2355в</title>
    <ns>116</ns>
    <id>222281</id>
    <revision>
      <id>466312</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:05:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга церкви св. Архангела Михаїла с. Красне Радомишльського повіту  | рік = 1846-1853  | попередня = 2355б  | наступна = 2356  | примітки = c:File:ЦДІАК 127-1012-2355в. 1846-1853. Метрична книга церкви св. Архангела Михаїла с. Красне Радомишльсько...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="867" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга церкви св. Архангела Михаїла с. Красне Радомишльського повіту
 | рік = 1846-1853
 | попередня = 2355б
 | наступна = 2356
 | примітки = [[c:File:ЦДІАК 127-1012-2355в. 1846-1853. Метрична книга церкви св. Архангела Михаїла с. Красне Радомишльського повіту.pdf]]
}}
[[File:ЦДІАК 127-1012-2355в. 1846-1853. Метрична книга церкви св. Архангела Михаїла с. Красне Радомишльського повіту.pdf|thumb]]

[https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0127/1012/2355v/ Копія справи на сайті архіву]

[[Категорія:Радомисльський повіт]]</text>
      <sha1>jeggwmgv32p0t6lq9qiu54sc8xtzz5e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/105</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222282</id>
    <revision>
      <id>466313</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:06:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2358" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Найяскравіше цей колосальний злам, ця величезна вага великої дніпрової загати й виключний інтерес до неї мільйонів трудящих виявилися 26 листопада 1929 року, коли ціла сесія [[w:Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] в повному складі прибула на Дніпрельстан — обізнатися з велетенським будівництвом. Два дні праці сесії на будівництві, промови товаришів [[w:Петровський Григорій Іванович|Петровського]], [[w:Косіор Йосип Вікентійович|Косіора]] й [[w:Чубар Влас Якович|Чубаря]], доповідь керівника будівництва інженера [[w:Вінтер Олександр Васильович|Вінтера]], палкі дебати,

{{Потрібне зображення}}
{{c|{{fine|Перекреслюють повітря довгі щогли підойм.}}}}


привітання й рапорти від робітників та червоноармійців, тверді зобов'язання й обіцянки, — все це створювало незвичайну, особливу піднесену атмосферу.

І тов. Косіор, і тов. Чубар підкреслювали святочний характер цієї сесії. Де ж справді? Для найспокійніших і найтверезіших були всі підстави піддатися святочним настроям. Хіба ж не свято було відзначити, що будівництво, розмах якого досягає маштабів справді світових і досі незнаних, що таке будівництво наша бідна країна, століттями затримувана в ролі колонії капіталістичного заходу, без досвіду, в ворожому оточенні, не зважаючи на сичання ворогів, почала, розгорнула й прова-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cgtdv8jqs9h8y6o552x363zuwqw25no</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/106</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222283</id>
    <revision>
      <id>466314</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:11:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3787" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дить надамериканським темпом? Ті числа, що їх офіційно подавали на сесії, як короткий підсумок пройденого вже шляху, давали всі підстави говорити про справжнє свято трудящих. Бо ж ще на 1 жовтня 1929 року було закінчено 77% усіх земляних робот (495.740 куб. метрів ґрунту), 43% скельних робот (446.630 куб. метр. ґрунту). Уже покладено 88.437 куб. метрів бетону; на мостовому переході 32,4% земляних робот (88.235 куб. метрів), 46,7% кам'яних і бетонових та 54,6% штучних споруджень. В окремих галузях виявили темпи, що переступили американські, а загалом уже поминули період навчання, вже засвоїли способи поводження з складним технічним устаткованням, уже в основному кваліфікувалися. Копані греблі правої й лівої протоки готові, копані електростанції закінчують. Збудовано житлових будинків 570 тисяч куб. метр., відремонтовано 190 тис. куб. метрів. Збудовано електростанцію на 700 кіловат, тартак, деревообробний завод, механічні майстерні, бетоновий завод та камінедробарні. Соціялістичне змагання, що розгорнулося на будівництві, охопивши понад 60% робітників, уже дало й далі даватиме разючі наслідки.

Чи ж не святом було почути, що, не зважаючи на песимістичні пророкування американського консультанта полковника [[w:Г'ю Лінкольн Купер|Купера]], який рішучо настоював, що будівництво буде закінчено не раніше 1934 року, не зважаючи на це, управління будівництва перед сесією взяло на себе обов'язок закінчити будівництво 1 травня 1932 року?

І сесія так і відзначила: ці підсумки визнала за безперечне досягнення будівництва, але попереду поставила відповідальні завдання — далі прискорювати темпи, заощаджувати державні кошти…

І літом, і взимку, не вгаваючи, кипить робота на Дніпрельстані. А цієї зими особливо напружено працюють: багато відповідальних завдань припадає на цей час. Серед них найважливіше було  — цементація гранітової підвалини для греблі в лівій протоці. Закінчили цю відповідальну роботу 15 січня; закінчили й пустили воду Дніпрову лівою протокою, закривши середню. Ще в своїй доповіді на сесії тов. Вінтер застерігав, що це дуже відповідальна й небезпечна робота, що тут можливі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ep479koas7hmr31w6xf596qcg2kopo3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/73</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222284</id>
    <revision>
      <id>466315</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:12:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2080" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;яке вона знайшла на березі ставу, то нехай візьме його на памятку свого побуту в Покутівці.

Він усміхнувся і похитав головою.

Він і цього не хоче. Але він зробить інакше. Сягнув у грудну кишеню свого суртука і виняв звідти щось невеличке, завите в білий шовковий папір і поставив перед нею.

Вона не рухнулася. Гляділа на звиток. Цікавість перемогла. Розгорнула обережно білий шовковий папір і зігнулася. Білий, як пушок, кучерявий, китайський гвоздик запишався перед її очима. А!.. і який же він гарний! — Такий білий.

Вона підняла його й повела до носа й уст, подаючи головку трохи взад і впивалася запахом цвітки.

— І з двома білими вусиками в середині — подумайте, пане Цезаревич.

Він усміхнувся вдоволено. Додав нараз:

— Не знаю, чи побачимося ще.

Вона почервоніла і не підводячи очей сказала:

— Як гадаєте, пане Юліяне?..

Він мовчки подав їй руку і вийшов з кімнати. Заки вона встигла його дігнати — він був уже далеко і чути було лише тупіт коня.

{{c|*}}

За якийсь час зайшов Юліян знову на парохію. Застав лише самого о. Захарія. Їмость виїхала з Евою і тещою в сусіднє містечко за орудками для хати. Панотець попросив гостя посидіти з ним на&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>me4gsyi1w2tb7lno27yukq7tgk27wmq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/107</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222285</id>
    <revision>
      <id>466316</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:17:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3845" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;всілякі несподіванки. Але побоювання були марні: течія дніпрова, підпорядкована організованій волі людській, уже кориться їй. Дніпро пішов лівою протокою, без усяких суперечок, ніби зрозумівши, що сперечатися тут нічого. У половині ж таки січня закінчили копання гідро-станції. Потрібна тільки тепла погода, щоб почати його бетонувати. В обох цих роботах є велике заощадження часу. Цементацію мали закінчити після 15 березня, копань для гідростанції 1 квітня.

Перед будівництвом дуже відповідальний третій {{errata|перід|період}} будівництва — все бетонування — загальною кількістю 350.000 куб. метр. Щоб не загубити темпів, не прогаяти час в цій частині роботи, організували ударні бригади. Вони охопили вже понад 60% цілого робочого колектива. За зиму бригади вивчають механізоване встаткування й визначають для нього обов'язкові норми виробки, на ЗО–40% більше за фактичні норми минулого сезону.

І літом, і взимку — однаково кипить робота на цьому невиданому досі будівництві. Дніпрельстан от-от зустрічатиме третю повінь на своїм віку. Перших він трохи побоювався; тепер уже нічим його не злякаєш. Дніпро — приборканий, і запрягти його остаточно — це вже справа тільки часу. І мені дуже шкода, що так безглуздо застудився й раптово помер мій приятель, дід Мина. Я певний, що підбив би його — змотатися поглянути, «як білшовики Дніпро перегатили». Це було б вивершенням того зламу в психіці старого рибалки, що я його несподівано, для себе знайшов і запримітив. 

Колись подорожували на пороги й на Хортицю, щоб випити «за упокой» неспокійних таки за життя запоріжців. Навряд чи збереглися до наших часів аматори таких «заупокойних» подорожів. Але — я напевно знаю — є тепер багато таких, що через кожні 3–4 місяці, через півроку, залишивши все, вириваються бодай на добу: поглянути, як швидко росте наш велетень. Серед літературних робітників наших мало хто відгукнувся на теми Дніпрельстану, мало хто відчув принадну романтику цього виключного творчого моменту. І кіно, що могло б саме на цім матеріялі так блискучо подати патос соціялістичного будівництва, кіно невміло й незграбно підійшло до такої прек-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qzihse7rqiucfme7rcmiijh5c2m36qb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/74</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222286</id>
    <revision>
      <id>466317</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:17:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2367" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ганку, звідки було видко дорогу, ціле обійстя й було близенько лиш на ліво і до хвіртки, що вела до зільника і до саду. Отже неабияке місце для контролі. Між чотирма великими олєандрами, що пишалися по кутах просторого ґанку, сиділи оба на старосвітських, уже добре витертих, фотелях і розмовляли.

О. Захарій оповідав про життя своїх парохіян, про процент „свідомих“ та знов „несвідомих“, про їх відношення до влади.

Оповідав, як нужда і жадоба побільшити своє майно, чи сплатити довги витягає людей у той новий світ, де наш чоловік у тамошніх обставинах почувається мов справжня тварина.

— Чого їдете до Канади, Михайле? — спитав він одного, не дуже вже молодого, ґазду, що мав свою добру хату, невеликий шматок землі, жінку і двоє дітей і був чи не найзручніший робітник у селі, за яким усі розбивалися. Він зняв капелюх з голови, почухався і відповів:

— Та я, бачте єґомость, гадаю, що не слід сидіти всім на місці, де мене родичі породили. Поїду на яких кілька років, попробую. Зароблю що — добре, не зароблю — вернусь. Їдуть другі, поїду і я.

І справді. Поїхав і за три роки вернувся. Люди розпитували про всяке, він між іншим казав: „Коли нас корабель віз, то він не віз отаке, як то кажуть, „людей“, ні, він віз цілий один край, де не було нічого крім нужди, лахів, голоду і плачу, а між ними був і я.“{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8ow6iuvv2ptdls5yfgb6zmzrt5gl3re</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/75</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222287</id>
    <revision>
      <id>466318</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:22:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2572" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Ти не пішов з нужди, Михайле. В тебе була земля, хата й жінка, діти… Ти мав де й на чім заробляти. — Було, — відповів якось глухо, мов чим то провинився. — І привіз гроша? — спитав Юліян зацікавлено. — Привіз. Небагато їх там мав. Але й то пропив. За той час, як був за морем хата згоріла, жінка скоро по його повороті померла, а він сам тепер чимраз більше морально підупадає. — Це Канада з нього зробила — говорили чоловіки і жінки, бачучи як він іноді непевним кроком вертався додому, а капелюх з якоїсь досади аж на вухо зсував. — Нема кого вдома бити, — говорили. — Хлопців своїх порозганяв по службах, дарма, що ледви від землі відросли, та і сам став волоцюгою. — А вам що до мене? — відзивався, коли: яке слово дійшло до його вуха. — Що? Я свій пан, свій ґазда. Як схочу, знов поїду. А тепер я на своїм родиннім клапті, та на тім, що найшов. Хочете знати, що найшов? Гній і вас, дурних, спутаних, що видять і знають лише те, що під ніс йому лізе. Іди мой один з другим у світ, не ньоркайся тут — учися… але тут учися, а там… працюй… і аж тоді вертайся і говори. Моя Домна пішла за скоро в яму, я б ще раз туди вернувся, де машини і гроші світ обертають. Ех, мой гроші, гроші, а ті машини, гадаєте, ми варті щось без них? — Ади який розумний — відказували знайомі й сміялися. — Розум лишив при машинах, а гроші хоч привіз з собою, то до Срулевого Дудя носить. А Дудьо лиш облизується, коли його здалека бачить, дарма, що Михай-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9phd81jwd27vrrc47jqdrb6nvytyiyp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/108</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222288</id>
    <revision>
      <id>466319</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:22:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2502" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;расної, величної теми й спаплюжило її. Що справді показало кіно з Дніпрельстану? Та не багато. Технічні витребеньки в «[[w:Одинадцятий (фільм)|Одинадцятому]]»; подвійні експозиції, що Дніпрельстанівські масиви перетворили в прозоре мереживо; нарешті, трагедію останнього лоцмана, дрібненьку, бліду, особисту трагедію, зовсім нікчемну на тлі Дніпрельстану. Ось і все… Справі можна й треба зарадити: потрібне гостре око, смілива рука й висока свідомість великого майстра, щоб, з усією рішучістю відкинувши солоденькі, персональні ідилії й трагедії, показав він Дніпрельстан справді, як могутній чинник соціялістичного будівництва, клясової боротьби й остаточної перемоги пролетаріяту.

Про Дніпрельстан можна й треба багато говорити. Треба сказати про колосальний аґрокомбінат, площею 1.600 тисяч гектарів, що з весни почне будуватися навколо, зрошуваний і запліднений енергією Дніпрельстану. З аґрокомбінатом повстане, очевидно, питання ще про одне аґромісто, про нові форми життя й побуту в «дикому полі». Бурхливо росте Дніпрельстан, бурхливо повстають і реалізуються навколо нього величні проблеми.

І це — тільки початок. Соціялістичне будівництво на Україні в основних своїх питаннях так чи так, а ще довший час обов'язково зв'язуватиметься з Дніпрельстаном, з першим дитям доби реконструкції, з наймогутнішим в Европі джерелом дешевої енерґії.
{{dhr|2em}}{{rule|5em}}{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pdpkvtizadhqgbvbxsqvzvl6e8t37p3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/76</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222289</id>
    <revision>
      <id>466320</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:26:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2180" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ло кулаком відгрожується. Хитрий став за морем, але не розумніший. „Отче наш“ не вміє вже говорити; та ще й інших висилає… гай, гай… свята земля зпід його ніг виховзується. А що чоловік без неї варта?

— За тим щось є — завважав Юліян.

— Було б, якби була більша освіта.

— Так, освіта й орґанізація.

О. Захарій притакнув головою.

— Але й боже слово нехай має своє місце в душі народу. Наука Христова не захитає його ґрунту під ногами… як не скріпить.

Він замовк на хвилину, ніби задумався, а відтак додав:

— Я маю гарних людей у своїй Покутівці, добрі і не без охоти до просвіти й орґанізації, і це мені нагородою за мою працю між ними. Коли б лиш Господь здоровля дав, а то живу з дня на день. Роблю, що можу. Гадаю, як виховаю кільканацять таких, з яких вийдуть зразки культури, тоді я не жив дурно.

Він замовк і зідхнув…

Юліян сперся ліктями на коліна, опустив голову на руки й задумався.

Він чув уже нераз, що о. Захарій був, так сказати б, ідеальним душпастирем, хоча може чудаком у своїм роді. Був без лакомства на матеріяльні здобутки, викладав дітям під голим небом Христову науку, вчив їх любити і шанувати один одного, триматись з собою, любити землю і поборювати брехню, хочби яку дрібненьку.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hqcm32lu20wsuitxmnnu437gu6eym9d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/77</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222290</id>
    <revision>
      <id>466321</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:29:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2372" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Його стадо йшло наче насліпо в важних моментах до нього. Та при цьому не менше ревно обкрадали і обманювали його в господарстві, як траплялась нагода.

Їмость, іншої вдачі та інших поглядів, нарікала голосно перед своїми сільськими приятельками на невдяку тих вихованців, що не бояться Бога, свого доброго і чесного душпастиря, як Юди, за плечима кривдять. Бувало, що та жіноча її гвардія, вихована нею вже роками, не менше привязана до своєї духовної „мамки“, як вона до них, накликувала таку бучу на чоловічу безсоромність, що нераз зявлялися тайком у о. Захарія ґазди з самими винуватцями, що признавалися до своїх зловчинків і винагороджували свому душпастиреві заподіяну йому кривду і просили вибачення, щоб лиш сором не розходився по селу і далі.

О. Захарій замовк, спершися на спинку фотелю, а Юліян задуманий крутив папіроски, складаючи їх рівно у свою папіросницю.

— Отже ви, як згадували мені недавно, — перебив душпастир — не рішилися ще справді до якого факультету вам звернутись.

— Ні. Родичі бажають, щоб я йшов на богословя, але мене богословя не манить. Батько мотивує, що воно дає найскорше кусень хліба, мама хоче мене бачити лиш душпастирем, бо вся її родина із священичого стану.

— Ваш батько з якого роду? — кинув о. Захарій питання.

— Мій дід був військовим. Помер капітаном.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5x7zdd22qskvmobfhske2a4k5ze14in</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/78</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222291</id>
    <revision>
      <id>466322</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:32:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2372" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Ваш батько не звичайний годинникар, як інші його товариші професіоналісти.

— Він трохи дивак і свого роду фільософ.

— Чи був завсіди такий?

— Від коли я його знаю, завсіди.

— Отже з військового стану — сказав о. Захарій, мов більше до себе.

— Мій дід вчасно і несподівано помер. Моя прабабуня по смерти моєї бабуні, а її доньки, і свого зятя, себто мого діда, жила у біді, щоб виховувати внуків. Енерґійна і мудра, як оповідав батько, все ж посилала дітей до школи. Мій батько, хоч і як вчився добре, не міг скінчити середньої школи. Дійшовши до 7-мої кляси ґімназії, взявся до професії, в якій йому пощастилося: оженився вчасно і став похмурим, строгим, але з традиціями переданими йому гордою прабабунею і непохитними засадами. Сестра його, моя єдина тітка, вийшла заміж за старшого і чесного чоловіка. Живе глибоко в горах і лише рідко, раз у рік, у день його уродин, обзивається до нього або відвідує його. Душа мого батька без тепла, повна погорди до слабосилля і прощання людських хиб, до всього, що мягке…

— Чудно{{errata|.|,}} — відповів о. Захарій. — Коли ми дитиною терпимо, не маємо доволі тепла від батька і мами, тоді затягаємо сірість на пізніший свій вік. Ви казали, що ваша прабабуня була горда і енерґійна, непохитна, хто знає який вплив ішов від тої жінки на розвій вашої дитячої душі! Хто знає!{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5vmqeq8q861hfpcwjl6niqdce9o8td7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/79</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222292</id>
    <revision>
      <id>466323</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:34:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2031" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Юліян звів брови і дивився хвилину здивований на душпастиря. Через його думки перейшло щось мов спомин з сірої давнини, коли жила прабабуня, потонулий у забуття. Залишилось йому в памяти тільки, що буцімто хтось „загнав собі кулю в лоб“.

Коли про те, що чув з уст батька дитиною, розпитував пізніше у своєї мами, вона замісць відповіді гладила його по лиці пестливо і запевняла, що йому мабуть щось таке снилося. Прабабуня не була вовчицею, лише добра та спокійна і тулила його нераз до грудей, коли батько був занадто строгий для нього. Про це він не хотів казати перед о. Захарієм.

— Цезаревич, — вимовив нараз о. Захарій це імя, наче пригадуючи собі щось.

І стрінувшись з поглядом молодого чоловіка додав:

— Я чув це імя колись, але при якій нагоді і з чиїх уст не памятаю. Отже, ви, пане Цезаревич, з військового роду…

— Так, отче.

— Постать ваша і вигляд військовий, лише кров мішана з попівською.

О. Захарій усміхнувся, а потім додав:

— Не диво, що вас не тягне до попівського стану. Дарма. Але найважніша причина якась, так сказати б, мусить бути.

Юліян здвигнув плечима.

— Я думаю про фільольоґію, думаю про тех-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gk1vs62zjvo71fj4qbdhd5qpkhl0l3x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/80</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222293</id>
    <revision>
      <id>466324</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:36:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2240" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ніку, про такий фах, щоб мене не привязував до одного місця. В житті священика є багато сонного, самітнього і багато середнєвічного.

О. Захарій підняв руку.

— Апостольського хотіли ви сказати…

— Нехай і так.

— А проте ви не були б проти того, щоб стати розсадником моралі між своїм народом.

Юліян усміхнувся своїм гарним усміхом ї наче говорив до дитини:

— Щодо того, то не відмовляюся. Ця праця має дещо за собою. Я люблю природу. Ставши духовником, мав би нагоду жити серед неї, на селі, не мусів би бути зобовязаний усяким державним і приватним „великим цього мира“ (крім „консисторії“), головно там, де йде про інтереси народу. Я б не жив безчинно. Та чи справді з народу такого як він є тепер можна б золото викувати глибиною? Я боюсь, що — ні, отче.

О. Захарій зморщив брови, наче б його хто болючо вразив.

— Народ без глибини? — спитав і по хвилині додав: — Наш нарід є тою клявіятурою, з якої можна і мусимо добути звуки, що стали б зчасом скінченим мистецько викінченим твором. Апостол черні мусить бути і творчим духом моралі, серця та ума. Мусить ним справді наскрізь бути — не фарисействувати в користь особистих, еґоїстичних цілей, нижчих від тої „черні“, між якою живе ї годується! — Ах, що ви ще знаєте, мій сину, що ви&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>it4c1vge6zi5akt9ln4t7xxkoxxz2hf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/81</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222294</id>
    <revision>
      <id>466325</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:38:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2342" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ще знаєте, що значить бути справдішнім апостолом народу!

Погляд молодого чоловіка зупинився хвилину на поважнім обличчі о. Захарія, і йому здавалось нараз, якби стояв перед святим.

Відтак обізвався:

— Я уявляю собі, що стан справдішнього апостола „черні“ нелегкий. Розуміється, я маю тут на увазі людину, що з надумою і з сумлінням рішилась би на неї. Чи вам здається, отче, що в мені могло б бути стільки безкорисного тепла і витривалости! Ні. Я вертаюсь до свого. Я чую, що мені треба такого поля до праці, де я міг би цілком потонути. Маю виразне почуття, що я міг би стати драматичним артистом, може ще й архітектом, або фільольоґом. Про що інше не думаю. Але до теольоґії я не здатний. Зрештою — додав і схилився заслонюючи очі руками, — я не знаю. Я ще молодий. Я сповняв би може функції душпастиря совісно, робив би для народу, що міг би, але далі… Я питаю, де та глибина, де я міг би пірнути до самозабуття і, випливши з неї, дати свому народові щось нове, реальне?

— Ви гадаєте, що і все новітнє потрібне народові? Наш нарід не доріс ще навіть і до того „старого, доброго, культурного“, що вже в інших народах майже у кров перейшло, а наш покищо перетравлювати починає. Де йому із своїм сирим, дитячим умом до новини. Ну, але ви бодай отверті, і мені цікаво пізнати душу нашого молодого інте-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mpd4os6owspoy9gyp1nwhqboexubv2y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/109</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222295</id>
    <revision>
      <id>466326</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:39:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="774" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|style=width:100%; max-width:30em}}
{{dhr}}
{{c|{{sp|{{larger|ЗМІСТ}}}}}}
{{dhr}}
{{Dotted TOC page listing||Степ і степ, один без краю|3|4}}
{{Dotted TOC page listing||У чаплях|15|4}}
{{Dotted TOC page listing||По незнаних закутках українских|34|4}}
{{Dotted TOC page listing||Над Озівською «калюжею»|50|4}}
{{Dotted TOC page listing||На великій загаті|71|4}}
{{Dotted TOC page listing||{{gap|2em}}Київ-Дніпропетровське|74|4}}
{{Dotted TOC page listing||{{gap|2em}}Порогами|83|4}}
{{Dotted TOC page listing||{{gap|2em}}Проблема Дніпрельстану|91|4}}
{{Dotted TOC page listing||{{gap|2em}}На загаті|101|4}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>20ks6a29wjnrfq1alntghtpctpkbjeb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/82</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222296</id>
    <revision>
      <id>466327</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:44:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2227" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ліґента. А про „{{sp|глибінь}}“ — про яку ви говорите, що ви хотіли сказати?

— Я хотів спитати, як мені ту глибінь в народі віднайти, коли я, як ви лише іншими словами кажете, лише {{sp|очима}} живу, і безнастанно тільки користи шукаю.

— Хліба, пане Цезаревичу, не можна вважати за великий гріх. Це ж перша умова існування і в тім треба йому на поміч іти. Киньте „глибінь“, а просвіщайте його почавши від тілесної культури аж що високого розвою його духовости. „Глибінь“ прийде сама, бо вона не „ґеній“, як сказав Ґете, лиш {{sp|природа}}. Подумайте про Шевченка, про Франка та інші наші глибини, що вийшли не з їншої верстви як з „черні“.

На хвилину запанувала мовчанка, Юліян сягнув по папіросницю, а до ґанку підійшов листонош і подав часопис і лист для панни дому.

О. Захарій спитав його, чи невідомо йому, чи не вернулася пані Орелецька, директорка пошти, до дому. Виїхала з їмостю і панночкою ще зраня і досі їх нема.

Ні. Не чув нічого.

— Скажіть мені, молодче, чи таких є більше, такої думки, як ви, себто, що відтягаються від богословя?

— Ні, Я цього не сказав би — відповів Юліян. — Я говорив тільки сам за себе.

— Кажуть, від молоді поступ ішов та йде. Який може бути поступ від тих, що ще самі незрілі, а може і зовсім буденні?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hvt62hjuaxp0553vrguvrqmakapa4xr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/83</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222297</id>
    <revision>
      <id>466328</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:46:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2208" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Мусимо мати лиш найздатніший процент на увазі. Це не роблять все сильні одиниці, отче, бо буденність іде напомацьки за голосом провідника.

— Молодь гарна, пориває своїм запалом. Але запал так само творить, як і руйнує.

Тут о. Захарій замовк, наче б хотів усе виявити, що важило йому на душі і лише по хвилині сказав:

— Що молодь творить, може бути добре і лихе. Наш простолюд покищо лише {{sp|матеріял}}, з якого повинен витворитися {{sp|народ}}, а праця в цьому напрямку вимагає також сумлінних і просвічених душпастирів. Але, судячи по теперішній молоді мені щось інше видається.

Юліян, поглянув на о. Захарія, відгорнув волосся з чола і замовк. Він не знав, що має думати. Чи цей апостол перед ним був справді таким у душі та сумлінні, як виявляв себе? Чи була це лише його постанова намовляти молодь іти туди, куди він пішов, щоб його ділянка праці не залишилась згодом пусткою…

О. Захарій мов відгадав його думки.

— Ви ще справді дуже молоді, мій сину, і не знаєте багато життя і людей, — сказав спокійно, з усміхом на устах.

Юліян легко спалахнув:

— Як кажуть деякі авторитети, нарід невдячний, і потребує або Христа, або надлюдину між собою, щоб умів з ним працювати і оминув конфліктів.

О. Захарій не обзивався.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m1084efqi7gvv75ki5t7qrr8ia4g4oi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/84</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222298</id>
    <revision>
      <id>466329</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:48:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2108" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Добре було б передовсім і себе самого спитати, кілько в нас тієї любови до народу.

Тут Юліян зупинився на хвилинку і поглянув наново на душпастира, чи не стане він йому перечити?

Але ні. Мовчав і притакнув головою.

— Тієї любови, отче, про яку кажуть й пишуть, що вона змиває ближнім ноги та служить їм. Крім того треба також бути свідомим того, в якому відношенні ми самі стоїмо до Царства Господнього.

— Я з вами згоджуюсь, Цезаревичу, — сказав душпастир з якимось внутрішнім вдоволенням. — Ви говорите як з книжок. З вас став би згодом неабиякий проповідник.

Юліян вийняв наново папіроску і закурив. Потягнув кілька разів і кинув її позад себе на подвіря.

— Я не говорю з книжки, отче. Та хоч би й так! Чи книжок не пишуть люди? Не черпають їх змісту здебільша з життя? Вони ж на те й пишуть, щоб ми те, що читаємо, до життя ліпше пристосовували. Щодо себе скажу лише, що я не доріс до праці між народом. Вона мозольна і поважна, і не притягає мене.

— Ви ще молоді і можете помилятися щодо себе.

Юліян поглянув на о. Захарія.

— І ще одно, отче, до чого признаюся отверто. Я за гордий, за неподатливий, щоб бути таким, як от, наприклад, ви, як оповідають про вас; вашу&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1p8sdmetlbhbfuic910m73f4y6y63p6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/85</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222299</id>
    <revision>
      <id>466330</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:49:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2167" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;терпеливість, безкорисність, непохитну віру в добрі людські прикмети й те, що з зерна, яке засіваєте, мусить колись само зійти. Що я з вами так отверто говорю, ви самі винні, шановний отче. Мені здається, що перед вами мусить кожна душа сама відкриватися.

Він замовк, але не відводив очей з обличчя душпастиря. По лиці панотця перебігла мов легка смуга притаєної доброти.

— Скажіть ще щось, молодий чоловіче, бо я знаю, що вже скоро до нас не зайдете.

Юліян збентежився…

— Я прийду, чому би ні? Не можу собі навіть уявити, що пізнавши раз ваш дім, можна б сюди не приходити.

Йому здається, що кожна днина, яка тепер минає, пропадає для нього як нагода на майбутнє.

О. Захарій усміхнувся.

— Не бійтеся, мій сину. Нічого не втратите. А може і побут у Покутівці дасть вам колись пізніше кращі моменти, щось милішого, бо… — перервав і замовк.

— Бо щодо шляху, на який я маю вступити, то він мені сам покажеться, — докінчив Юліян.

Він протер чоло, наче відсвіжив себе, відітхнув і встав. Йому час до дому. І часу забрав отцю багато. А там і сонце клониться до заходу.

А тут у вас, отче, усе таке мирне, повне якоїсь гармонії і безпеки, що прокидає приспалі сили і перетворює на моменти… Ах, він сам не знає у&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d4b2egt0i2yaxsljdzkga8a174tzyms</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/86</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222300</id>
    <revision>
      <id>466331</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:52:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2347" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;що, у зовсім інший світ — скінчив спішно, якби стримував себе, щоб не проявити мягкости, що намагалася пробитись назверх.

О. Захарій усміхнувся своїм лагідним усміхом.

— Могло б ще інакше бути. Краще — сказав приємно зворушений. — Хочете вже йти? Йдіть і приходіть знов — і подав руку молодому. — Може стрінете там де моїх. Перекажіть, щоб скоро вертались. Мали доволі орудок у місті, але повинні би вже дома бути. Та коли їде з ними моя теща, то воно все так буває. Бачите, сину. Кожна хата має свою чорну хмару.

Юліян вертаючи сільською дорогою, думав, чому о. Захарій так допитувався його, чи не вступить до семинарії і не намовляв його. Його погляд побіг по дорозі, по полях, де люди укладали з клань снопи збіжжя на фіри і відвозили до дому. Сонце жевріло на заході і над лісом сліпило око. Повітря було чисте, повне запаху свіжої стерні і ледве замітний вітрець овівав чоло, очі та лиця.

Він згадав Еву.

Як чудно все зложилося. Долі захотілося, щоб коні о. Захарія сполошилися, і щоб він „спас“ подорожніх, що сусідували із двором.

Які добрі були вони всі для нього, які ввічливі, а як важко було йому сюди зайти вперше! Тут світ у них зовсїм інший, а все-ж рідний. Інший, як дім дідичів і — дім батьків.

Батьків? Та що це? Прокинулась погорда до рідної хати? Соромився? Щезла вже любов до тієї&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3sk0t6a08gh0idh78coinoj33flnfqg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Ольга Кобилянська. Апостол черні. Том 1. 1936.djvu/87</title>
    <ns>250</ns>
    <id>222301</id>
    <revision>
      <id>466332</id>
      <timestamp>2022-08-26T11:56:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2258" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;хатини, де панувала жіноча праця мовчазно, невтомно, під руками його золотоволосих сестер, яких мати мов освячувала своїм усміхом доброти і благальним поглядом, щоб витримувати те, що йшло від непривітних життєвих обставин і їх батька, невблагальне, строге, примусове.

По його устах перебіг сумний усміх, він похилив голову і потонув у думках.

Нараз від ліса гукнув хтось. Він здрігнувся. Це був Едвард Ґанґе, що стояв на вузькій пільній дорозі з далекоглядом і дивився в його сторону. Пізнавши в самітнім мандрівнику свого вчителя й товариша, він спустив шкло.

— Я за тобою, бо не міг тебе діждатися. Дві години ти перебув на парохії. Чи не взяли тебе може в який фамілійний полон? — розсміявся.

Юліян легко почервонів і пояснив, що забалакався з о. Захарієм.

А решта?

— Виїхали в місто, і саме отець просив мене, щоб, коли стріну їх, переказати, аби не вступали ніде, а вертались просто до хати.

— Значить, ти будеш десь тут по шляху блукати, щоб стрінути їмость і панну Еву. Підійдім онтам на той горбок, де доріжка завертає до нашої покутівської. З того горба видко на всі сторони. Там є і добре джерело, напємося води, бо мені вже добре в горлі висохло…

Юліян поглянув на годинник і пішли куди вказав приятель. Коли опинилися коло горбка, Ед-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m32w7qda9wl8jqz2rtmeqfbj4iq87vh</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>