Вікімандри ukwikivoyage https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.22 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімандри Обговорення Вікімандрів Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Портал Обговорення порталу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk Київ 0 94 32868 32867 2022-07-28T12:05:31Z Mykola7 4555 /* Де навчатись */ wikitext text/x-wiki {{geo|50.45012|30.52340|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = St. Andriy's Church in Kyiv.jpg | caption= Андріївська церква | city= Київ | arm = COA of Kyiv Kurovskyi.svg | population = 2 868.7 тис (на 1.01.2014) | callingcode = +380-44 }} '''Київ''' — столиця і найбільше місто [[Україна|України]]. Знаходиться на півночі [[Центральна Україна|Центральної України]], адміністративний центр [[Київська область|Київської області]], на березі р. Дніпро. Сьоме місто в [[Європа|Європі]] за чисельністю населення. == Зрозуміти == '''Київ''' — столиця [[Україна|України]], одне з найбільших і найстаріших міст [[Європа|Європи]]. Розташований у середній течії Дніпра, у північній [[Центральна Україна|Наддніпрянщині]]. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Україна|України]] і адміністративний центр [[Київська область|Київської області]]. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні. Населення — понад 2,8 млн чол. Київ з населеними пунктами вздовж Дніпра утворює Київську агломерацію з населенням до 4 млн осіб. === Історія === Заснований наприкінці V — початку VI століття. Був столицею полян, Русі, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства, литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, німецької генеральної округи. За легендою «Повісті врем'янних літ» Київ було засновано легендарним полянським князем Києм разом із братами Щеком і Хоривом і сестрою Либідь. Літопис не має дати заснування міста. Археологічні та писемні джерела свідчать, що Київ розвинувся на основі язичницького поселення кінця 5—початку 6 століття. З 882 року, після завоювання його варягами, Київ став столицею Руської держави — «матір'ю міст руських». Місто було одним із центрів міжнародної торгівлі з Візантією, Скандинавією, Західною Європою, мусульманським світом. На середину 12 століття в Києві проживало близько 50 тисяч мешканців, діяло близько 400 церков, 8 базарів. Площа міста становила до 400 га. З другої половини 12 століття роль Києва як політичного центру Русі занепала. Цьому сприяло розорення міста 1169 року, здійснене князем Андрієм Боголюбським, володарем північно-східного Володимиро-Суздальського князівства. Попри це, до середини 13 століття Київ залишався культурно-духовним центром Русі. 1240 року місто завоювали війська Монгольської імперії під командуванням Батия. 1363 року його захопив Ольгерд, правитель Великого князівства Литовського, і приєднав до своєї держави. 1596 року, на прохання київської шляхти та за рішенням Люблінської унії між Литвою і Польщею, що утворювала федеративну державу Річ Посполиту, Київ разом із воєводством перейшов до складу Польської корони. Протягом 14 — 18 століть Київ залишався невеликим містечком, розташованим на кордонах християнського та мусульманського світів. 1667 року, у результаті підписання Андрусівського миру, який розділив козацьку державу між Річчю Посполитою і Московським царством, місто увійшло до складу останнього. Після скасування автономії Війська Запорозького 1782 року Київ остаточно перейшов під владу росіян. За часів управління Російської імперії в 18 — початку 20 століття Київ був великим провінційним містом. Він займав п'яте місце за величиною серед імперських міст після Санкт-Петербургу, Москви, Варшави і Одеси. На відміну від попередніх століть кияни вперше отримали можливість розвивати своє місто в мирних умовах. Незважаючи на ліберальну соціально-економічну політику, імперський уряд проводив жорстку русифікацію місцевого польського, українського і єврейського населення. В добу визвольних змагань 1917–1920 років Київ був центром боротьби за українську державність. Однак в результаті невдачі в створенні незалежності місто остаточно повернулося до радянської влади. 1934 року місто стало столицею УРСР, яка до цього перебувала в Харкові. Більшовики, що сповідували войовничий атеїзм, зруйнували більшу частину київських унікальних храмів. 1991 року Київ став столицею незалежної України. Проте в місті важко впроваджувались позитивні зрушення: давалася взнаки загальнодержавна соціально-економічна криза, що призвела до безробіття та скорочення виробництва. У цей час добудовано лінію метрополітену на Лук'янівку та Харківський масив, відкрито Співоче поле. З листопада 2004 до січня 2005 в місті відбувалися масові протести проти фальсифікації президентських виборів, які отримали назву Помаранчева революція. === Клімат === Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −5,5 °C, липня +19,2 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C , абсолютний максимум — +39,9 °C . Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку у Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна — 440 см. Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64% (травень) до 85% (листопад). == Як дістатись == === {{Літаком}} === * '''[[Міжнародний аеропорт Бориспіль|Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]]''' (IATA: KBP) — основні повітряні ворота до Києва. В аеропорту 4 пасажирські термінали — B (рейси по Україні), F і D (міжнародні), С (VIP-рейси і мала авіація), розташовані недалеко один від одного. Центр міста і аеропорт пов'язані цілодобовим автобусом-експресом SKY BUS [http://kievis.com/ua/transfer.html], які курсують до центрального залізничного вокзалу через станцію метро «Харківська». В аеропорту стоянка автобусів знаходиться поруч із залом вильоту терміналу В, в місті — праворуч від виходу в місто з Південного вокзалу, біля станції «Харківська» — біля виходу метро з боку останнього вагона, направо. Автобуси курсують строго за розкладом: вдень кожні 15 хвилин, вночі кожні 30 хвилин, вартість проїзду складає 25 грн до вокзалу, і 20 грн до станції «Харківська». У зворотному напрямку до аеропорту, біля станції метро «Харківська», автобус зупиняють на вимогу, тому офіційно зупинка там не дозволена, при цьому сидячі місця як правило вже зайняті. Офіційний час у дорозі — 45-70 хвилин, але в годину пік може досягати двох годин. Якщо їхати з аеропорту до Києва в годину пік, швидше за все буде вийти на станції метро «Харківська» і доїхати в центр на метро. Якщо ж їхати в аеропорт, і час підтискає, то краще всього доїхати до станції «Харківська», перейти на іншу сторону просп. Бажана, і легко знайти попутку за 20-50 грн. Крім цього, в аеропорту постійно курсують машини власного таксопарку аеропорту — Sky Taxi, яке орієнтується на іноземців, і є найдорожчим таксі міста. Всі машини — Hyundai Sonata люксової комплектації, до оплати приймаються в тому числі банківські карти. Тому, якщо необхідно заощадити, то досить почекати біля терміналу, куди постійно прибувають таксі інших диспетчерів, які, щоб не їхати порожняком назад, з радістю довезуть вас до Києва за помірні гроші. * '''[[Міжнародний аеропорт Київ|Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського]]''' (IATA: IEV) – основний аеропорт [[Список бюджетних авіакомпаній|бюджетної авіакомпанії]] WizzAir. Розташований на відстані 8 км від центру Києва, в 1,5 км від кільцевої дороги. Неподалік від аеропорту знаходиться залізнична станція Київ-Волинський. До аеропорту можна доїхати від станції метро Шулявська (тролейбус № 22, маршрутне таксі № 213) або від станції метро Університет або площі Льва Толстого (тролейбус № 8а). === {{Потягом}} === Більшість потягів прибувають на вокзал станції ''Київ-Пасажирський''. Він має два термінали: '''Центральний вокзал''' і '''Південний вокзал''', з'єднані мостом-переходом на рівні другого поверху. Зліва від входу в Центральний вокзал розташована станція метро «Вокзальна». Біля Південного вокзалу розташовані різноманітні магазини та заклади харчування. Є також потяги, які роблять зупинку на залізничному вокзалі станції ''Дарниця.'' Цей вокзал розташований у Дарницькому районі м. Києва, на лівому березі р. Дніпро, у кварталі, що обмежений Харківським шосе та вулицями Привокзальною, Празькою та Бориспільською, поруч з вокзалом проходить трамвайна лінія, за допомогою якої ви зможете дістатись до станцій метро Позняки, Лісова і Бориспільська. Також станція Дарниця є кінцевою зупинкою міської електрички, на яку ви можете зробити пересадку для подальшої поїздки по місту. Актуальну інформацію стосовно наявності потягів до Києва з вашого міста, а також наявності квитків та їх вартості ви можете дізнатися на сайті https://booking.uz.gov.ua/ На цьому ж сайті ви зможете швидко придбати квитки на обраний вами потяг та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === {{Автомобілем}} === Основні напрямки трас: * {{Автошлях|M|01}} (Броварське шосе) — з [[Росія|Російської Федерації]] і [[Білорусь|Республіки Білорусь]], [[Чернігів|Чернігова]], [[Гомель|Гомеля]], [[Санкт-Петербург]]а. * {{Автошлях|M|03}} (Бориспільське шосе) — з Міжнародного аеропорту «Бориспіль», [[Харків|Харкова]], [[Полтава|Полтави]]. * {{Автошлях|M|05}} (Одеська траса) — з [[Одеса|Одеси]], [[Біла Церква|Білої Церкви]], [[Умань|Умані]]. * {{Автошлях|M|06}} (Житомирське шосе) — з [[Львів|Львова]], [[Рівне|Рівного]], [[Житомир]]а. * {{Автошлях|M|07}} (Варшавське шосе (Варшавка)) — з [[Польща|Польщі]], [[Ковель|Ковеля]], [[Коростень|Коростеня]]. === {{Автобусом}} === В місті існує 22 (станом на липень 2018) автовокзали різного масштабу, що розташовані у різних його куточках, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в будь-який обласний, а також районні центри України. Актуальну інформацію стосовно наявності автобусів до Києва з вашого міста, автовокзал прибуття, а також інформацію про наявність квитків та їх вартість ви можете дізнатися на сайті https://busfor.ua/ На цьому ж сайті ви зможете швидко забронювати квитки на обраний вами автобус та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === {{Кораблем}} === == Транспорт == === Державний громадський транспорт === [[Файл:Kyiv Transit Map beta.png|thumb|left|Схема державного громадського транспорту Києва.]] По місту можна пересуватися метрополітеном, міськими автобусами, тролейбусами, трамваями та міською електричкою. Також біля станції метро Поштова площа курсує фунікулер, що з'єднує історичне Верхнє місто та Поділ. Актуальний розклад, маршрути руху міського пасажирського транспорту, а також актуальну вартість разових та місячних проїзних квитків міського транспорту Києва ви можете дізнатися, відвідавши офіційний сайт Київпастрансу [https://kpt.kiev.ua/information/passengers/timetable/ https://kpt.kiev.ua/] Схему ліній київського метрополітену, розклад руху поїздів, режим роботи станцій та актуальну вартість проїзду ви можете дізнатися на офіційному сайті Київського метрополітену http://www.metro.kiev.ua/ ====Сплата проїзду==== [[Файл:Kyiv Tsyfrovyi card.jpg|thumb|left|Транспортна картка Київ Цифровий]] [[Файл:Back of Kyiv Tsyfrovyi card.jpg|thumb|right|Зворотній бік картки Київ Цифровий]] [[File:Public transport ticket validator in Kyiv.jpg|thumb|Валідатор проїзду в громадському транспорті Києва.]] Вартість проїзду складає 8 ₴ та не залежить від тривалості чи маршруту поїздки містом. Кожна пересадка між маршрутами (окрім між гілками метра) сплачується як додаткова поїздка. Квитки '''НЕ можна придбати в салоні''' чи у водія, тож за квиток варто подбати перед посадкою. Доступні також місячні проїзні квитки, а в середині місяця такі квитки на другу половину місяця можна придбати за половину вартості. Є 4 способи сплати: * Разові квитки на транспорт можна придбати в [https://play.google.com/store/apps/details?id=com.kyivdigital Андроїдному] / [https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2-%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9/id1534007479 Айосному] додатку Київ Цифровий. Дійсні в усіх видах транспорту. * Придбавши (на станціях метрополітену) та поповнивши пластикову картку Київ Цифровий на багато поїздок заздалегідь (надається додаткова знижка). Дійсна у всіх видах транспорту. * Паперовий одноразовий квиток. Дійсний у всіх видах транспорту. * На турнікетах метрополітену та фунікулеру сплатити також за проїзд можна безпосередньо приклавши мобілку з Гугл-Пеєм чи Епел-Пеєм або ж банківську картку Віза чи Майстеркард (такі турнікети позначені помаранчевим кольором). За відсутності турнікету, після входу до транспортного засобу прикладіть свою мобілку (чи картку Київ Цифровий, квиток) до валідатора лише один раз, немає потреби прикладати знову перед виходом (оскільки вартість не залежить від тривалості поїздки). === Інший транспорт === Маршрутні таксі частково дублюють і/або подовжують маршрути наземного пасажирського транспорту. Картка '''Київ Цифровий не є дійсною в маршрутках''' станом на 2021 рік. Сплата відбувається готівкою при вході водію. Таксі можна викликати онлайн, завантаживши у свій планшет чи смартфон додаток Убер, Уклон, Болт, OnTaxi та багато інших. === Самокатопрокати, велопрокати і веломаршрути === ''За Правилами дорожнього руху дорослим заборонено рухатися велосипедом по тротуару, але на це ніхто не зважає.'' * velorout.com.ua — багато маршрутів парками та околицями Києва. Детальні описи, треки, фотографії. * velorout.com.ua Карта велопрокатів України * Найбільша мережа велопрокатів у Києві (понад 15 пунктів) і Україні — veliki.kiev.ua (veliki.ua). Якісні велосипеди, додаткове обладнання, захист. Необхідно попереднє замовлення — часто пункти прокату — прості гаражі. Багатомовний сайт. Є посилання на місця катання із гарними фото і англомовним описом. *[https://velosklad.com.ua/ velosklad.com.ua] - велопрокат в якому можна взяти в оренду велосипед не тільки жителям столиці, а й іноземцям і гостям Києва. В статті [[Маршрути]] ви знайдете кілька веломаршрутів Києвом. == Що відвідати == [[Файл:St. Sophia's.jpg|thumb|right|250px|Собор Святої Софії]] {{see| name=Хрещатик | wikipedia=Хрещатик | wikidata=Q1076911 | lat=50.447222 | long=30.521944 | map=<!-- номер --> | vkontakte=<!-- ВКонтакті --> | skype=<!-- скайп --> | content=Є центральною вулицею міста, навколо неї зосереджений діловий центр столиці України. Хрещатик проходить через і Печерський райони міста, з одного боку вулиця обмежена Європейською площею, з іншого виходить на Бессарабську площу. }} {{see| name=Майдан Незалежності | wikipedia=| wikidata=Q863759 | lat=50.45025 | long=30.523889 | map=<!-- номер --> | vkontakte=<!-- ВКонтакті --> | skype=<!-- скайп --> | content=центральна площа Києва }} {{see| name=Андріївський узвіз | wikipedia=Андріївський узвіз| wikidata=Q2622438 | lat=50.459861 | long=30.515139 | map=<!-- номер --> | vkontakte=<!-- ВКонтакті --> | skype=<!-- скайп --> | content=Один із стародавніх шляхів, що сполучають Верхнє місто, його центральну частину, з торговим Подолом. На вулиці знаходиться Андріївська церква, Музей однієї вулиці, Музей письменника Михайла Булгакова (Будинок Турбіних), меморіальний будинок-музей Кавалерідзе. Зараз Андріївський узвіз - це вулиця-музей, одна з головних туристичних визначних пам'яток української столиці. Тут жили і працювали багато відомих діячів науки і культури: вчені, письменники, композитори, художники, скульптори. На вулиці влаштовуються свята, художні виставки, фестивалі мистецтв. Сюди приходять послухати вуличних музикантів і подивитися костюмовану виставу просто неба. У будівлях, уздовж вулиці, працюють художні галереї, виставки, театри і художні майстерні. Під відкритим небом розташовані численні сувенірні лавки. }} {{see| name=Київський зоопарк | url=https://zoo.kiev.ua/ | wikipedia=Київський зоопарк | wikidata=Q2459274 | email=zoo.kiev@ukr.net | address=просп. Перемоги, 32 | lat=50.454167 | long=30.462778 | phone=+38 (044) 277-47-69 | hours=Понеділок 12:00-16:00, Вівторок-неділя 09:00-16:00 | price=Дорослі 100,00 грн | map=<!-- номер --> | vkontakte=<!-- ВКонтакті --> | skype=<!-- скайп --> | content= }} * '''Золоті ворота''' * '''Маріїнський Палац''' * '''Телевізійна вежа''' * '''Батьківщина-Мати''' === Релігійні споруди === * '''Собор Святої Софії''' * '''Києво-Печерська лавра''' * {{listing | name=Іллінська церква | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-31 | content= }} * {{listing | name=Десятинна церква | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-31 | content= }} === Військові меморіали === * '''Бабин Яр''' * '''Німецький військовий цвинтар''' == Чим зайнятись == === Музеї === * '''Національний музей «Чорнобиль»''' * '''Музей однієї вулиці''' * '''Музей народної архітектури та побуту''' {{listing|type=do| lat=| long= |wdid=| name= Мотузковий парк «Seiklar»| alt= | image=| address= Київ, Парк Партизанської слави (ст. м Бориспільська") | directions=Приозерний парк| url=http://seiklar.com.ua/index_ua.html | facebook=https://www.facebook.com/seiklar | vkontakte=https://vk.com/seiklarpark| phone= | email= | skype=| hours= | price=| lastedit=2016-01-08| description=}} == Що купувати == Київську перепічку - вул. Богдана Хмельницького, 3; Сувеніри на Андріївському узвозі та біля Києво-Печерської лаври; Солодощі та кондитерські вироби у магазинах Roshen; [https://optipak.com.ua/ Optipak] - Одноразовий посуд від виробника - різноманітність продукції для вашого кафе або підприємства з доставкою по Україні. +38 (063)-129-73-96, вул. Дегтярівська 33А. == Де поїсти == === Паби === * BierStadt * Golden Gate * Lucky Pub * O'Brien's * Salvador Dali * Schnitzel Haus * Портер * Сундук * У ХРОМОГО ПОЛА === Ресторани === * Belvedere * Casanova * Da Vinci Fish Club * Freedom * Nobu * Porto Maltese * Salateria * Ангел * Ані * Будьмо! * Бринзабар * Вагон-ресторан * Велюр * Дежавю * Диканька * Замок Видубичі * Ікра * Mantra Restaurant & Party bar * Story Сafe * Tequila House * Диван * Казбек * Калинка-Малинка * Креп де Шин * Липський особняк * Міміно * Майамі-Блюз * Маракеш * Мисливський двір * Млин * Монастирська трапезна * Отаман * О'Панас * Пантагрюель * Первак * Петрович * Рішельє * Розгуляєво * Руставелі * Сейф * Стейк хаус * Суаре * Східний експрес * Такі-Макі * Тампопо * Тераса * Трюфель * У кульгавого Пола * Фортеця * Хата рибака * Хатинка * Червона Калина * Шато * Шинок * {{listing|type=eat | lat=50.439543 | long=30.548150 | name=Good Music Bar&Restaurant | alt= | address=вул. Суворова, 4/6 | directions= | url=http://www.goodbar.com.ua | facebook=https://www.facebook.com/goodkiev | vkontakte= | wikipedia= | email=info@goodbar.com.ua | phone=+38 096 753-35-55 | fax= | hours=НД - ЧТ: 18:00 - 06:00, ПТ - СБ: 22:00 - 06:00 | price= | description=Good Bar Київ: ресторан, нічний клуб, караоке-бар на Печерську. Караоке-ресторан в центрі Києва. }} * {{listing | name=Watatsumi | alt= | url=https://kyiv.watatsumi.com.ua/uk/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=ВУЛ. ЛУГОВА, 12, ТРК “КАРАВАН” | lat= | long= | directions= | phone=+380 (66) 993-15-15 | tollfree= | fax= | hours=10:00-22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/Watatsumi-Kyiv-104961364375904/ | instagram=https://www.instagram.com/watatsumi.kyiv/ | lastedit=2021-10-06 | content=Доставка суші додому }} === Заклади швидкого харчування === ==== МакДональдзи ==== * {{listing|type=eat |map= 1|lat = 50.46257|long = 30.48163 |name = McDonald's №1 Лук'янівська |alt = |address = вул. Мельникова, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-44|fax = (044) 230-27-43|email = UA-00001.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 2|lat = 50.42391|long = 30.45853 |name = McDonald's №2 Севастопольська |alt = |address = пл. Севастопольська, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 501-59-02|fax = (044) 245-92-24|email = UA-00002.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 3|lat = 50.44735|long = 30.52296 |name = McDonald's №4 Хрещатик |alt = |address = вул. Хрещатик, 19а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-37|fax = (044) 230-27-38|email = UA-00004.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 4|lat = 50.45971|long = 30.52575 |name = McDonald's №5 Поштова |alt = |address = Боричів узвіз, 10а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 425-15-86|fax = (044) 425-15-86|email = UA-00005.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 7:00 - 23:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 5|lat = 50.45138|long = 30.59912 |name = McDonald's №6 Літній |alt = |address = вул. Марини Раскової, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 536-0892|fax = (044) 536-0893|email = UA-00006.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 6|lat = 50.50159|long = 30.60503 |name = McDonald's №7 Радосінь |alt = |address = вул. Теодора Драйзера, 4|directions = |url = http://www.mcdonalds.ua|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 515-9023|fax = (044) 536-09-24|email = UA-00007.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 7|lat = 50.44809|long = 30.47923 |name = McDonald's №10 Адоніс |alt = |address = вул. Борщагівська, 2б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-29|fax = (044) 230-20-46|email = UA-00010.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 6:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 8|lat = 50.44338|long = 30.62687 |name = McDonald's №17 Ленінградська пл. |alt = |address = просп. Юрія Гагаріна, 2а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 451-44-62|fax = (044) 451-86-68|email = UA-00017.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 6:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 9|lat = 50.44140|long = 30.48962 |name = McDonald's №20 Київ-Вокзал |alt = |address = пл. Вокзальна, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 501-32-96|fax = (044) 501-32-97|email = UA-00020.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 05:00 - 01:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 10|lat = 50.51290|long = 30.50038 |name = McDonald's №22 Мінська |alt = |address = просп. Оболонський, 26а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 411-22-19|fax = (044) 537-28-67|email = UA-00022.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-01:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 11|lat = 50.45146|long = 30.52174 |name = McDonald's №25 Майдан |alt = |address = вул. Софійська, 1/2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-24-62|fax = (044) 230-24-61|email = UA-00025.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 08:00-22:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 12|lat = 50.40210|long = 30.65393 |name = McDonald's №29 Харківська |alt = |address = просп. Миколи Бажана, 3б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 560-17-62|fax = (044) 578-31-53|email = UA-00029.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 07:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 13|lat = 50.50646|long = 30.45033 |name = McDonald's №32 Виноградар |alt = |address = вул. Вишгородська, 33а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 451-89-35|fax = (044) 451-89-34|email = UA-00032.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-23:30|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 14|lat = 50.40625|long = 30.51919 |name = McDonald's №41 Московська |alt = |address = пл. Московська, 1/3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 451-86-29|fax = (044) 451-42-61|email = UA-00041.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 15|lat = 50.48848|long = 30.49784 |name = McDonald's №43 Петрівка |alt = |address = просп. Московський, 12а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 531-39-21|fax = (044) 531-39-23|email = UA-00043.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 16|lat = 50.39643|long = 30.63120 |name = McDonald's №46 Центральний офіс |alt = |address = вул. Гришка, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 572-33-96|fax = (044) 573-85-45|email = UA-00046.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00 (по пт і сб з 06:00-01:00)|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 17|lat = 50.45055|long = 30.52324 |name = McDonald's №49 Фуд-корт |alt = |address = ТВК «Глобус», Підземний простір, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 501-79-27|fax = (044) 501-79-28|email = UA-00049.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 07:30-23:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 18|lat = 50.44692|long = 30.50908 |name = McDonald's №50 Аптека |alt = |address = вул. Богдана Хмельницького, 40/25|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-27-47|fax = (044) 230-27-48|email = UA-00050.store@ua.mcd.com|skype = |hours = пн-пт 08:00-22:00, сб-нд 08:00-22:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 19|lat = 50.42743|long = 30.53851 |name = McDonald's №51 Лесі Українки |alt = |address = бульв. Лесі Українки, 26|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 284-26-58|fax = (044) 285-08-43|email = UA-00051.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-23:45|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 20|lat = 50.45654|long = 30.61260 |name = McDonald's №53 Дитячий світ |alt = |address = просп. Броварський, 27|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 541-19-70|fax = (044) 543-97-66|email = UA-00053.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 21|lat = 50.50558|long = 30.47358 |name = McDonald's №54 Караван |alt = |address = вул. Лугова, 12|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 206-43-91|fax = (044) 206-43-92|email = UA-00054.store@ua.mcd.com|skype = |hours = пн-чт; нд 08:00-1:00 пт-сб 08:00-1:30|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 22|lat = 50.43963|long = 30.51692 |name = McDonald's №55 Льва Толстого |alt = |address = вул. Велика Васильківська, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 278-35-99|fax = (044) 278-36-75|email = UA-00055.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 23|lat = 50.49751|long = 30.57612 |name = McDonald's №63 Київ-Глобал |alt = |address = вул. Оноре де Бальзака, 2а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 390-06-51|fax = (044) 390-06-52|email = UA-00063.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 07:00-24:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 24|lat = 50.49318|long = 30.55767 |name = McDonald's №69 Скай Молл |alt = |address = просп. Генерала Ватутіна, 2т|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 393-32-01|fax = (044) 393-32-02|email = UA-00069.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 10:00-22:00|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 25|lat = 50.46263|long = 30.35531 |name = McDonald's №71 Палладіна |alt = |address = пр. Академіка Палладіна, 7а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 423-14-34|fax = (044) 423-29-19|email = UA-00071.store@ua.mcd.com|skype = |hours = 06:00-24:00|price = |description = }} ==== Пузата хата ==== * {{listing|type=eat |map= 26|lat = 50.44225|long = 30.52257 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Басейна, 1/2 а|directions = |url = http://www.puzatahata.com.ua|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 235-88-68|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 27|lat = 50.43745|long = 30.51577 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Велика Васильківська, 40|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 499-57-40|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 28|lat = 50.43101|long = 30.38387 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Гната Юри, 20|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 206-05-62|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 29|lat = 50.37858|long = 30.44183 |name = Пузата хата |alt = |address = Кільцева дорога, 1в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 593-73-97|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 30|lat = 50.44218|long = 30.62386 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Миру, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 496-77-53|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 31|lat = 50.39017|long = 30.64113 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Петра Григоренка, 43|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 537-40-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 32|lat = 50.48971|long = 30.49687 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Московський, 23|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 499-18-67|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 33|lat = 50.48627|long = 30.51718 |name = Пузата хата |alt = |address = просп. Московський, 26в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 426-76-05|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 34|lat = 50.46245|long = 30.51947 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Петра Сагайдачного, 24|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 425-34-44|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 35|lat = 50.44731|long = 30.52401 |name = Пузата хата |alt = |address = вул. Хрещатик, 15/4|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 278-55-77|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ==== Піцерії Челентано ==== * {{listing|type=eat |map= 36|lat = 50.45807|long = 30.51763 |name = Pizza Celentano |alt = |address = Андріївський узвіз, 38|directions = |url = http://pizza-celentano.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 279-08-24|fax = |email = ffs@ffs-company.com|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 37|lat = 50.48948|long = 30.48706 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Московський, 11а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 569-34-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 38|lat = 50.45147|long = 30.52575 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Хрещатик, 10|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 39|lat = 50.39016|long = 30.64122 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Петра Григоренка, 43|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 577-14-48|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 40|lat = 50.43941|long = 30.59238 |name = Pizza Celentano |alt = |address = Русанівська набережна, 10|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 550-10-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 41|lat = 50.43023|long = 30.51640 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 287-53-85, (044) 278-04-96|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 42|lat = 50.37858|long = 30.44188 |name = Pizza Celentano |alt = |address = Кільцева дорога, 1в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 250-82-78|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 43|lat = 50.43222|long = 30.47327 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Митрополита Липківського (Урицького), 40|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 246-31-05|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 44|lat = 50.43567|long = 30.50802 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Саксаганського, 57а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 284-33-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 45|lat = 50.44205|long = 30.52154 |name = Pizza Celentano |alt = |address = пл. Бессарабська, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 235-22-56|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 46|lat = 50.47101|long = 30.47741 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Багговутівська, 17/21|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 206-53-98|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 47|lat = 50.43881|long = 30.51713 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 23в|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 235-66-87|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 48|lat = 50.44000|long = 30.49094 |name = Pizza Celentano |alt = |address = вул. Вокзальна, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 245-10-62|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 49|lat = 50.50216|long = 30.59169 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Володимира Маяковського, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 547-85-38|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 50|lat = 50.51222|long = 30.50857 |name = Pizza Celentano |alt = |address = просп. Героїв Сталінграда, 24а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 230-85-19|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ==== Муракамі ==== * {{listing|type=eat |map= 51|lat = 50.39735|long = 30.63829 |name = Муракамі в ТЦ "Піраміда" |alt = |address = вул. Олександра Мішуги, 4.|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 495-70-33|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 52|lat = 50.43413|long = 30.51557 |name = Муракамі стадіон «Олімпійський» |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 57/3.|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 287-03-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 53|lat = 50.43820|long = 30.51575 |name = Муракамі на Великій Васильківській |alt = |address = вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 32|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 502-65-37|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 54|lat = 50.42330|long = 30.46368 |name = Муракамі на Червонозоряному проспекті |alt = |address = просп. Червонозоряний, 4а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 502-67-75|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 55|lat = 50.36800|long = 30.45921 |name = Муракамі Магелан |alt = |address = просп. Академіка Глушкова, 13б, 3-й поверх, ТЦ Магелан.|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 469-13-28|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 56|lat = 50.43756|long = 30.52736 |name = Муракамі в БЦ "Парус" |alt = |address = вул. Мечникова, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 593-37-10, (044) 235-81-03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 57|lat = 50.44209|long = 30.49830 |name = Муракамі в БЦ "Європа Плаза" |alt = |address = вул. Саксаганського, 120б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 538-07-70|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 58|lat = 50.50875|long = 30.51214 |name = Муракамі Оболонь |alt = |address = просп. Героїв Сталінграду, 14г|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 331-01-99|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 59|lat = 50.45163|long = 30.52570 |name = Муракамі Хрещатик |alt = |address = вул. Хрещатик, 14|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 279-56-69|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 60|lat = 50.43978|long = 30.59235 |name = Муракамі Русанівка |alt = |address = Русанівська набережна, 10|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 295-98-49|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 61|lat = 50.40182|long = 30.63648 |name = Муракамі Позняки |alt = |address = вул. Драгоманова, 29|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 581-59-14|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 62|lat = 50.44822|long = 30.51394 |name = Муракамі Золоті ворота |alt = |address = вул. Володимирська, 42|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 234-43-02|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= 63|lat = 50.46122|long = 30.52041 |name = Муракамі Поділ |alt = |address = вул. Петра Сагайдачного, 35|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (044) 425-01-90|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === Хостели та аренда квартир (на околицях міста). === Середні ціни === * {{listing|type=sleep|map= 1|lat = 50.46116504|long = 30.76573133|name=Комплекс відпочинку «Княжий двір» |alt= |comment= |address=07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Стогнія, 39-39 a |directions= |phone=+38 044 277 29 00 |fax=+38 044 277 29 14 |email=info@kdvir.com |url=http://www.kdvir.com |hours= |price= |description=Комплекс відпочинку, що включає в себе: готель «Анаїтта», Готель «Зруб», ресторан, стадіон, волейбольний майданчик, басейн та зону відпочинку, боулінг на 4 доріжки з дитячою кімнатою, зал для проведення конференцій, альтанки над озером, дитячий ігровий майданчик.}} * {{sleep | name=Готель «Хрещатик» | alt= | url=http://www.hotel-khreschatyk.kiev.ua/ | wikipedia= | wikidata=Q12167848 | email=sales@hotel-khreschatyk.kiev.ua | address=01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 14 | lat=50.45137153 | long=30.52520022 | directions= | phone=+38 044 596 80 00 | tollfree= | fax=+38 044 596 80 01 | hours= | checkin=14:00 | checkout=12:00 | price=Ціна за ніч від 76 EUR | facebook= | instagram= | map=2 | description=Готель розташований у центрі Києва. Комфортабельні номери з видом на Хрещатик. Безкоштовний Wi-Fi, сніданок "шведський стіл", онлайн бронювання номерів. | content= }} * {{listing|type=sleep|map= 3|lat = 50.42244365|long = 30.46775401|name=Готель «Оберіг»|alt= |comment= |address=01001, м. Київ, проспект Червонозоряний 25/16 |directions= |phone=+38 044 270 44 66 |fax=+38 044 270 44 67 |email=info@oberighotel.kiev.ua |url=http://www.oberighotel.kiev.ua/ |hours= |checkin=14:00 |checkout=12:00 |price=Ціна за ніч від 405 UAH |description=Готель Оберіг входить до списку кращих готелів Києва. Комфортабельні номери в центрі Києва. Безкоштовний Wi-Fi, безкоштовний паркінг, сніданок «шведський стіл», онлайн бронювання номерів.}} * {{listing|type=sleep|map= 4|lat = 50.45746987|long = 30.60940683|name=Готель «Братислава»|alt= |comment= |address=02192, м. Київ, вул. А. Малишка, 1 |directions= |phone=+38 044 537 39 75 |fax=+38 044 559 75 70 |email=reservation@bratislava.com.ua |url=http://www.bratislava.com.ua/ |hours= |checkin=13:00 |checkout=12:00 |price=Ціна за ніч від 345 UAH |description=Готель Братислава розташований на лівому березі Дніпра, за 5 хвилин ходьби від станції метро "Дарниця", звідки можна без пересадок доїхати до центру Києва. До послуг гостей 337 сучасних номерів за доступними цінами.}} * {{listing|type=sleep|map= 5|lat = 50.44872599|long = 30.52729905|name=Готель «Україна»|alt= |comment= |address=01001, м. Київ, вул. Інститутська, 4 |directions= |phone=+38 044 590 54 74 |fax=+38 044 279 09 41 |email=marketing@ukraine-hotel.kiev.ua |url=http://www.ukraine-hotel.kiev.ua/ |hours= |checkin=14:00 |checkout=12:00 |price=Ціна за ніч від 544 UAH |description=Чотирьохзірковий готель "Україна" розташований у центрі Києва на Майдані Незалежності. В готелі 371 номер різноманітних категорій, які відповідають усім вимогам комфорту та доступні по вартості проживання.}} * '''[http://www.mini-hotel.kiev.ua Міні-готель Рандеву],''' м. Київ, проспект Правди, 31 а. <abbr>☎</abbr> [tel:+380445876893 +3 8 044 587 68 93], e-mail : [mailto:Randevukiev@gmail.com Randevukiev@gmail.com]. Більше 10-ти адрес в різноманітних куточках міста. * {{listing | name=President Hotel | alt= | url=http://presidenthotel.com.ua | wikipedia= | email= | address=вул. Госпітальна 12, Київ, Україна, 01601 | lat=50.43584 | long=30.52611 | directions=метро Кловська, Палац Спорту | phone=+38 (044) 256 - 3256 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-30 | content=Чотирьохзірковий готель на 374 номери різних категорій – від Бізнес до Президентського Люкса }} * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Верховина" (пр. Перемоги) | alt= | url=https://verhovina.ua/pro-gotel-2-ukr | wikipedia= | email=oldverhovina@gmail.com | address=пр. Перемоги, 135 | lat=50.453774 | long=30.346470 | directions=Розташований неподалік ст. метро Житомирська, у декількох метрах від автостанції "Дачна" | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Готель на виїзді з міста в сторону Житомира. Через дорогу автостанція "Дачна", трохи далі станція метро Житомирська. Зручні номери з телевізором, холодильником, чайником та кондиціонером. Є ресторан. Поруч ставок. Безкоштовний Wi-fi. }} * {{sleep | name=Готель "Восход" | alt= | url=http://hotel-voshod.com.ua/ua/ | wikipedia= | email=arenda.voshod@ukr.net | address=с. Софіївська Борщагівка, вул. Пушкіна, 14 | lat=50.424310 | long=30.364172 | directions=швидкісний трамвай № 3 від залізничного вокзалу, маршрутні таксі від станцій метро Житомирська, Нивки, Академмістечко | phone=+380445834868 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Готель територіально розташований у селі Софіївська Борщагівка, проте до околиці Києва пішки йти близько 2 хвилин. Є номери різних категорій: економ, стандарт, покращений, люкс. }} * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Верховина" (Кільцева дорога) | alt= | url=https://verhovina.ua/pro-gotel-ukr | wikipedia= | email= | address=с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 24 | lat=50.443677 | long=30.356641 | directions=від станції м. Житомирська маршрутне таксі № 23, № 716, № 720, від зал. вокзалу № 401 до зупинки Янтарна | phone=+380443399931 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content=На відміну від готелю на пр. Перемоги - це великий готельний комплекс із багатьма корпусами. Формально розташований у с. Петропавлівська Борщагівка, проте знаходиться біля Кільцевої дороги. Їхати 5-7 хв. від м. Житомирська. У номерах економ-класу є душ, телевізор, кондиціонер, холодильник, чайник, безкоштовний Wi-fi. }} === Дорого === == Де навчатись == [[Файл:Shevchenko University.jpg|міні|Київський національний університет імені Тараса Шевченка]] Київ є найбільшим освітнім і науковим центром України. Серед вищих навчальних закладів: * {{listing |type=other|map= |lat = 50.442087|long = 30.510402 |name = Київський національний університет імені Тараса Шевченка |alt = |address = вул. Володимирська, 60|directions = |url = http://univ.kiev.ua/ua/|wikipedia = Київський національний університет імені Тараса Шевченка|facebook = https://www.facebook.com/kyiv.university|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Самоврядний дослідницький національний університет. Заснований в 1834 році. Має репутації одного з найкращих українських навчальних закладів. 15 факультетів і 6 навчальних Інститутів.}} * {{listing |type=other|map= |lat = 50.44912|long = 30.45744 |name = Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» |alt = НТУУ «КПІ»|address = пр. Перемоги, 37|directions = |url = http://kpi.ua/|wikipedia = Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat =50.2757 |long =30.3817 |name = Київський національний торговельно-економічний університет |alt = КНТЕУ|address =02156, вул. Кіото, 19 |directions = |url =https://knute.edu.ua/ |wikipedia = Київський національний торговельно-економічний університет|facebook =https://www.facebook.com/257199294443241 |vkontakte =https://vk.com/knteu |phone =+380445133348 |fax =+380445314741 |email =knteu@knteu.kiev.ua |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = 50.458545|long = 30.405017 |name = Національний медичний університет імені Олександра Богомольця |alt = |address = пр. Перемоги, 34|directions = |url = http://nmu.edu.ua|wikipedia = Національний медичний університет імені Олександра Богомольця|facebook = |vkontakte = |phone = (044) 454-49-83, (044) 234-40-62|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національний університет «Києво-Могилянська академія» |alt = НаУКМА|address = |directions = |url = https://www.ukma.edu.ua/|wikipedia = Національний університет «Києво-Могилянська академія»|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |alt = КНЕУ|address = |directions = |url = https://kneu.edu.ua/|wikipedia = Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національна музична академія |alt = |address = |directions = |url = https://knmau.com.ua/|wikipedia = Національна музична академія України імені Петра Чайковського|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |alt = |address = |directions = |url = https://naoma.edu.ua/|wikipedia = Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національний авіаційний університет |alt = НАУ|address = |directions = |url = https://nau.edu.ua/|wikipedia = Національний авіаційний університет|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний університет будівництва і архітектури |alt = КНУБА|address = |directions = |url = http://www.knuba.edu.ua/|wikipedia = Київський національний університет будівництва і архітектури|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національний університет біоресурсів і природокористування України |alt = |address = |directions = |url = https://nubip.edu.ua/|wikipedia = Національний університет біоресурсів і природокористування України|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=other | lat= | long= |name= Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова | alt= | address= | directions= | url= https://npu.edu.ua/| facebook= | vkontakte= | wikipedia=Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв |alt = |address = |directions = |url = https://nakkkim.edu.ua/|wikipedia = Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний університет культури і мистецтв |alt = |address = вул. Є. Коновальця, 36|directions = |url = http://knukim.edu.ua/|wikipedia = Київський національний університет культури і мистецтв|facebook = https://www.facebook.com/KNUKiM/|vkontakte = |phone = +30442854403|fax = +0442858527|email = abiturient_knukim@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський міжнародний університет |alt = КиМУ|address = |directions = |url = https://nakkkim.edu.ua/|wikipedia = Київський міжнародний університет|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat = |long = |name = Київський національний університет технологій та дизайну |alt = КНУТД|address = |directions = |url = https://www.knutd.edu.ua/|wikipedia = Київський національний університет технологій та дизайну|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 01000—06999. Телефонний код — +380-44. Офіційний туристичний портал міста — http://visitkyiv.travel/ == Куди далі == * у північному напрямі — [[Гомель]], [[Чернігів]], [[Славутич]]; * у південному — [[Черкаси]], [[Вінниця]]; * у західному — [[Житомир]]; * у східному напрямі — [[Суми]]. {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} n1ghnlrhheujudl23az39c4vffab4om Одеса 0 144 32871 32718 2022-07-29T09:03:07Z 109.86.177.144 /* Eat */ Доданий новий пункт списку: Roll Club wikitext text/x-wiki {{geo|46.48460|30.73261|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Одеса''' — місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт країни, місто обласного значення, центр Одеської області. Перша згадка 1415 року під назвою Кацюбіїв, пізніше — Хаджибе́й. Сучасна назва вперше з'явилася у документі від 1795 року. Населення — 1 015 615 осіб (1 листопада 2019). Клімат — вологий континентальний, середньорічна температура повітря становить +10,1 °C, найнижча вона у січні (-1,7 °C), найвища — в липні (+21,4 °C). Середньорічна кількість опадів — 464 мм. Свій день народження — день міста Одеса святкує 2 вересня. == Зрозуміти == Місто має один з найбільших історичних центрів серед міст сучасної України. У 1841-му році у місті було 73888 жителів, а в 1912-му році проживало 620143 жителі, хоча розміри міста залишалися майже незмінними у порівнянні з 1841-м роком. Такої великої кількості населення було досягнуто завдяки великій щільності забудови. Периметр більшості ділянок був облямований крилами будинків, а поверховість забудови на деяких ділянках у 1910-х досягала п'яти поверхів. Все ж поверховість забудови у залежності від ділянки змінювалась від ділянки до ділянки у межах 1-5 поверхів. Таких характер забудови внаслідок того, що 1-2 поверхове місто 1-ої половини ХІХ століття з часом забудовувалось більш вищими будинками. У цілому міська забудова уявляє собою суміш стилів різних епох: класицизму еклектики, модерну, конструктивізму, неокласицизму — це суттєво відрізняє Одесу від більшості інших міст які поступово зростали, що обумовило стильову спорідненість найближчих кварталів. Регулярний план міста обумовив однорідність форми кварталів. План історичного центру походить на решітку й складається з прямокутних кварталів. Для деякого різноманіття сітка кварталів на захід вулиці Преображенської була розташована під кутом. З початку ХІХ століття місто швидко розвивалося завдяки торгівлі зерном, в Одесі також існувала зона вільної торгівлі Порто-франко, яка дозволяла продавати у місті товари без мита, тоді Одеса начебто знаходилася поза межами Російської імперії від якої її відокремлював кордон межі Порто-франко. Пізніше межа Порто-франко була пересунута далі від міста й у спадок від цієї межі залишилися вулиці Старопортофранківська, Новощіпний Ряд, Італійський бульвар, Леонтовича, Лідерсівський бульвар. Нова межа проходила далі від міста, але пізніше зона Порто-франко була остаточно скасована, однак ще у 1990-х біля 10-ї станції Фонтану існували залишки валів даного кордону. Також від останньої межі Порто-франко залишилися вулиці Академіка Воробйова, Кордонна та Маршала Малиновського. Якщо у місті селилися переважно заможні міщани (хоча їх склад і у центрі був достатньо неоднорідним), то за містом виникли передмістя Молдованка, Пересип, Ближні та Дальні Млини, Воронцовка, Слобідка, Бугаївка, Сахалінчик. У даних передмістях селилися дрібні торговці, робітники, майстрові, у численних постоялих дворах зупинялися селяни. З цих районів найбільш великим та солідним була Молдаванка, яка була забудована вкрай неоднорідно. Більшість території Молдаванки будо одно-двоповерховою, однак деякі вулиці уявляли собою достатньо значну забудову, а у глибині деяких дворів ховаються триповерхові житлові будинки, є на Молдаванці й дореволюційна чотириповерхова забудова, але активне будівництво на Молдаванці розгорнулося у 1930-х роках. З кінця ХІХ ст. торгівля зерном зменшилася, у місця з'явилися конкуренти — Ростов-на-Дону, Миколаїв, Херсон, однак у до початку XX ст. ще зберігалася динаміка зросту й у 1880-1890-і роки в Одесі було побудовано багато державних установ, благодійних та громадських будівель. Спільно з тим збільшувалась значення Одеси як курорту. На початку XX ст. територія міста включала не тільки згадані передмістя, але й величезну територію узбережжя, що закінчувалася біля дачі Ковалевського. Існування таких великих розмірів курортної забудови стали можливі завдяки тому, що наприкінці ХІХ ст. до 16-ї станції по всьому узбережжю було прокладено паровий трамвай (потяг), який дозволяв швидко дістатися до необхідної дачі. На всьому протязі даної території була розташована численна кількість дач, з яких до нашого часу збереглися лише одиниці. Найкращі дачі належали аристократам і були розташовані на території колишнього Малого Фонтану, тобто у місцевостях Ланжерон, Відрада та на Французькому бульварі. Далі, на Середньому та Великому Фонтані були споруджені достатньо прості будинки дач без прикрас, серед яких, однак, траплялись достатньо значні будівлі. До таких дач слід віднести дачу Бродської на 16-й станції Фонтану (арх. В.О. Домбровський, 1906 р.). Курортними центрами вважались Ланжерон, Аркадія, 10-а та 16-а станції Фонтану, де була влаштована курортна інфраструктура, тобто морські ванни у всіх згаданих курортних центрах, ресторан в Аркадії, театр та амбулаторія на 16-ї станції Фонтану. Не менш популярними були курорти Хаджибей та Куяльник, до останнього з вокзалу Одеса-Порт ходив пасажирський потяг. На даних курортах знаходилась величезна кількість дач та санаторіїв, пансіонів, на Куяльнику самою значною спорудою була будівля міської грязелікарні. У місті також виникли численні лікувальні заклади, деякі гарні будівлі яких збереглись до нашого часу, біля порту були також розташовані морські ванни. Зростала роль Одеси і як промислового міста до 1910-х років з'явилися машинобудівні, механічні та цегляні заводи, численні пивоварні, шпалерний завод, тютюнові фабрики та інші. Більша кількість заводів була розташована на Пересипу, Бугаївці та Молдаванці. Існували заводи на Сахалінчику та на півдні від початку щільної забудови. Деякі підприємства були розташовані навіть у центрі міста. Нині від всієї численної кількості фабрик збереглися лише лічені споруди. Особливої уваги коштує завод шампанського, пивоварні заводи на вулиці Дальницької та проспекті Гагаріна, канатний завод на Водопровідній вулиці, лікеро-горілчаний завод на Старосінній площі. Збереглися деякі виробничі корпуси на Пересипу, шкіряний завод на Дальницькій вулиці та інші. На початку XX ст. з'явилося декілька нових кварталів житлової забудови, це квартали фонової забудови починаючи від вулиці Композитора Ніщинського та вище. На колишніх землях Халайджогло виникло ще три ділянки. Ділянка, що розташована нижче Старосінної вулиці була забудована бюджетними триповерховими будинками у стилі еклектики, однак Одеса була б не Одесою, якби й тут не знайшлась перлина у якості якої виступив особняк Вейнмарн. Між початком Французького бульвару виник район Відрада, назва якого походить від назви дачі Халайдогло. Район виник наприкінці ХІХ ст. і переважно забудовувався будинками на початку XX ст. Район складається з фешенебельних двох-три поверхових прибуткових будинків, які споруджувались згідно з концепцією міста-саду у зв'язку з чим розташовані у глибині садових ділянок. Архітектура даного району суттєво відрізняється від архітектури центра, її притаманна деяка вільність у трактуванні форм. Поблизу даного району у 1910-х роках для А. Рабіновича було споруджено один з перших багатосекційних будинків Одеси. Нижче військового шпиталю ще одній ділянка Халайджогло була розпродана під ділянки, багато з яких так і не були забудовані до Жовтневої революції. Однак на інших ділянках виникли житлові комплекси. Один з них — житловий комплекс Бодаревської уявляє собою п'ять двоповерхових котеджів споруджених у стилю Югендштиль. Ближче до початку вулиці було споруджено два багатоповерхових комплекси товариства домовласників, особливо цікавим з яких є комплекс за адресою Пироговська вул., 3, який було споруджено у стилі українського модерну (арх. Я.М, Пономаренко, 1913-1914 роках). Наприкінці ХІХ століття, особливо у ті часи, коли міським головою був відомий меценат Г. Г. Маразлі, у місті було споруджена численна кількість благодійних закладів, які переважно були розташовані на вулиці Старопортофранківській або на півдні від щільної забудови міста. Дані споруди мають достатньо виразний вигляд і рекомендуються для відвідування. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Міжнародний аеропорт Одеса]] — до нього можна доїхати маршрутками з центру міста. === {{Потягом}} === Потяги прибувають на вокзал «Одеса-головна» [http://uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23600&by_station=1], де здійснюється посадка на потяги дальнього слідування і приміські потяги. === {{Автомобілем}} === З Києва простягається Київська траса до Одеси. Відстань до Одеси 500&nbsp;км. * {{Автошлях|M|15}} Рені — Ізмаїл - Татарбунари - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|87}}) * {{Автошлях|M|14}} Новоазовськ - Маріуполь - Бердянськ - Нова Каховка - Херсон - Миколаїв - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|58}}) * {{Автошлях|M|05}} Київ - Умань - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|95}}) === {{Автобусом}} === У Одесі є два автовокзали та чотири автостанції. Найбільша кількість маршрутів обслуговується Центральним автовокзалом, до якого існують маршрути з усіх районних центрів. Вокзал розташований далеко від центру і у деяких випадках краще буде скористатися вокзалом Одеса-Привоз, який було влаштовано у 2000-х роках неподалік від Залізничного вокзалу. Вокзал Одеса-Привоз з'єднує з Одесою деякі районі Центри Одеської та сусідніх областей, а також міста Кишинів, Миколаїв, Херсон, Харків, Київ, Дніпропетровськ та Донецьк. Автостанції дозволяють дістатися до населених пунктів Одеської області. Також існує автостанція Одесса-7км, яка розташована поза межами міста. Автостанція з'єднує Оптовий ринок 7км з деякими містами, що є зручним для тих, хто бажає відвідати лише ринок. === {{Кораблем}} === Пасажирські судна й пороми курсують між Одесою і Стамбулом, Хайфою і Варною. == Транспорт == З 1910 року у Одесі існує трамвайне сполучення. На жаль до нашого часу збереглася лише частина ліній, а з трьох депо за первісним призначенням працює лише одно. Трамваї на деяких маршрутах необхідно чекати дуже довго. Також у місті працює декілька тролейбусних маршрутів. Ціна квітка 5.00 гривень, білети необхідно придбати лише на поточний рейс у кондуктора, або за відсутності такого у водія. Найкраще представлено автобусне сполучення, яке здійснюється автобусами малої місткості, що працюють у режимі маршрутного такси. Ціна проїзду 7.00 гривень, сплачувати за проїзд необхідно при виході у водія. Проїзд у автобусах, що з'єднують центр міста з приміськими селищами коштує більше, зокрема маршрути до ринку 7км, але існують певні маршрути, що передбачають гнучку тарифікацію у залежності від точки висадки. У Одесі у часи пик часто трапляються пробки, а транспорт є дуже переповненим. Фунікулер з'єднує Приморський бульвар та Приморську вулицю, проїзд платний, ціна квітка 5.00 гривень. Підвісна канатна дорога з'єднує місто з пляжем "Відрада", проїзд платний, ціна квітка 70.00 гривень. щоб дістатися до канатної дороги з боку міста необхідно пройти від Мавританської арки у перехрестя Пироговської вулиці і Французького бульвару до сходів, що ведуть на пляж. == Що відвідати == [[Файл:Operniy-1.jpg|350px|міні|праворуч|Одеський національний академічний театр опери та балету]] * Одеський національний академічний театр опери та балету * Циркульний корпус інфекційної лікарні * Пам'ятник засновникам Одеси * Одеська кірха * Потьомкінські сходи * Приморський бульвар * Будинок вчених (Колишня картина галерея родини Толстих) * Одеська обласна філармонія * Сабанські казарми * Пам'ятник Дюку Рішельє * Рішельєвський ліцей * Пам'ятник Іванові Франку * Храм святого Пантелеймона (Колишнє) * Монумент апельсину * Св'ятоуспенський храм *Військова Академія ( колишній ОІСВ) == Чим зайнятись == === Музеї === * '''[http://history.odessa.ua Одеський історико-краєзнавчий музей].''' Музей розташований у міському особняку С. Новікова (арх. Ф.В. Гонсіоровський, 1874-1975 рр.), який пізніше використовувався у якості Дворянського забрання, а за радянських часів будинок був переданий під музей. У постійну експозицію музею входять документи, друковані видання, предмети прикладного і образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII - XIX століть, пов'язані з історією міста та краю і колись входили до зібрання Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси та деяких інших, виявилися складовою частиною його фондів. У 1983 році музей закрився на капітальний ремонт. В результаті палацові інтер'єри особняка були відновлені в своєму первозданному вигляді. У внутрішньому дворику розташований фонтан "Грот" та деякі експонати. Контакти: Гаванна вул., 4, тел.: (048) 722-84-90; 725-52-02. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). У музеї влаштовано декілька експозицій у кожну з яких потрібно придбати окремий квіток. * '''[http://history.odessa.ua/ex12.htm Філіал Одеського краєзнавчого музею "Степова Україна"].''' Музей було створено у 1925 р. як збірку етнографічних матеріалів народів ,що проживають на території степової зони України. Окрім української культури також представлені німецька (колоністи), молдавська, болгарська, грецька та інші. Контакти: Ланжеронівська вул., 24а, тел.: (048) 722-48-67. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). * '''[http://museum.odessa.net/fineartsmuseum/russian/index.html Одеський художній музей].''' Музей був заснований у 1899 році Одеським товариством красних мистецтв та міським головою Г.Г. Маразлі, який за власні кошти викупив палац Наришкінів і подарував його місту під художній музей. Після 1917-го року колекція музею суттєво збільшилась завдяки отриманню картин, що раніше належали М.М. Толстому (молодшому), О.П. Руссову, М.В. Брайкевичу та іншім. Колекція образотворчого мистецтва Одеського художнього музею - одна з найбільш значних і багатопланових в Україні. Вона охоплює всі види образотворчого мистецтва: живопис, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво та включає в себе твори російських та українських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності, нараховуючи більше 10 тисяч оригінальних робіт. Окрім головної експозиції є експозиція присвячена іконам, також для груп здійснюються екскурсії у грот, який було створено наприкінці ХІХ ст. для виставки. Контакти: вул.Софіївська 5, тел.: (048) 723-82-72. Працює з 10:30 до 18:00, каса - до 17:00 (вихідний: вівторок). * '''[http://www.oweamuseum.odessa.ua Одеський музей західного і східного мистецтва].''' первісно будівля була міським особняком, який було споруджено у 1856-1858 роках архітектором Л.Ц. Оттоном для купця Абази. У 1880-х роках будівлю було пристосовано під міську гімназію №4. Музей західного і східного мистецтва було засновано у 1823-му році і на відміну від Художнього музею у ньому зберігаються твори закордонних авторів. У музею розташовані дві окремі експозиції Західного мистецтва та Східного мистецтва, але станом на 2012-й рік працювала тільки експозиція східного мистецтва, а в залах на другому поверсі влаштовувались різноманітні вистави. Контакти: вул. Пушкінська 9, (048) 722-48-15. Працює влітку з 10:00 до 18:00 (каса до 17.30), взимку з 10:30. до 18:00 (каса до 16.30). (вихідний: середа). Квітки до кожної з експозицій сплачуються окремо. * '''[http://www.archaeology.odessa.ua Одеський археологічний музей].''' Музей був заснований в 1825 році і спочатку розміщувався у орендованих приміщеннях. У 1883-му році було споруджено будівлю Міської бібліотеки (арх. Ф.В. Гонсіоровський) у який знайшлось місце і для археологічного музею. З 1907-го року бібліотека переїхала у нову будівлю на вулиці Пастера, і колишній будинок бібліотеки повністю відійшов під потреби музею. Музей опікувався товариством історії і старожитностей, яке провадило дослідження на Північному узбережжі Чорного моря і таким чином у музеї надходило багато артефактів з Пантикапею, Феодосії, Крекінітиди, Херсонесу та Ольвії. Зараз в музеї зберігається понад 160 тисяч експонатів, які є найбільшими зборами джерел по древній історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'ятників Давнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети і медалі. Контакти: вул. Ланжеронівська, буд.4, тел.: (048) 722-01-71. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua Одеський лiтературний музей].''' Будинок, у якому розташований музей уявляє собою міський особняк С. Гагаріної (арх. Л.Ц. Оттон, 1849-1850 рр.), на початку ХХ ст. у ньому розміщувався Літературно-артистичне товариство. У 1984 році у особняку було розміщено літературний музей, який розповідає про літераторів, творчість яких була пов'язана з Одесою. Будинок виглядає ззовні дещо скромно, але має вишукані палацові інтер'єри. У дворику музею знаходиться окрема експозиція "Сад скульптур" у якому розташовані різноманітні скульптури на гумористичну тематику. Контакти: вул. Ланжеронівська 2, тел.: (048) 722-33-70. Музей працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). Сад скульптур працює щоденно, влітку з 10:00 до 20:00, а взимку з 10:00 до 18:00. Квіток до саду скульптур сплачується окремо. * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id75 Філія Одеського літературного музею: Одеський музей О.С. Пушкіна].''' Під час перебування у Одесі О.С. Пушкін проживав послідовно у декількох місцях, одним з яких був готель "Hotel du Nord", який було розміщено у будинку на ділянці К. Сіккара (арх. Ф. Шаль, Ф.К. Боффо, 1820-1821 рр. Надбудова поверху, арх. І.С. Козлов, 1859 р.). Пушкін зупинився у готелі 3 липня 1823 р. і прожив у ньому місяць. Музей було відкрито у 1861 році. Контакти: Пушкінська вул., 13, тел: (048) 722-74-53, 725-11-34. Працює з 10:00 до 17:00. (Вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id76 Фiлiя Одеського лiтературного музею: Меморіальний музей К. Г. Паустовского].''' Музей було засновано у 1998 році неподалік від місця розташування будинку, де жив Костянтин Паустовський у часи Російської громадянської війни (на жаль будинок був зруйнований, а музей розміщується у одному із дворових флігелів). Про своє перебування у Одесі, зокрема про роки життя у будинку на вул. Чорноморській Костянтин Паустовський присвятив книгу "Час великих очікувань", яку краще прочитати до відвідування музею. Контакти: Чорноморська вул., 6 (біля пляжу Ланжерон). Тел. (048) 722-84-47, 731-45-97. Працює з 10:00 до 17:00 (Вихідний: понеділок). * '''[http://odessa-roerich-house.od.ua/ Одеський Будинок-музей ім. М.К. Реріха].''' музей розміщується у дореволюційному житловому будинку (арх. К.М. Попов, 1891 р.) у звичайній квартирі. Стеля під'їзду прикрашена живописним панно, у вікнах колись були влаштовані вітражі. Музей розповідає про творчість родини Реріхів, а саме Є.І. Реріх, М.К. Реріха, С.М. Реріха та Ю.М. Реріха. Значну частину експозиції складає живопис М.К та С.М. Реріхів. Контакти: Велика Арнаутська вул., 47, офіс 2 (останній поверх), тел.: (048) 728-77-56, (048) 715-58-58. Працює з 10:00 до 19:00 (Вихідний: понеділок). Вхід безкоштовний. * '''[http://bleschunov.livejournal.com/ Одеський муніципальний музей приватних колекцій ім. О.В. Блещунова].''' Олександр Блещунов був мандрівником і під час своїх численних подорожів зібрал багато екзотичних предметів з різноманітних кутів світу. Перед смертю О.В. Блещунов передав свою колекцію місту, яка і послужила базою для створення даного достатньо цікавого музею. Контакти: Польска вул., 19, тел. (048) 722-10-81, 725-04-53. Працює з 10:00 до 18:00 (каса: до 17:00) (вихідний день - середа). * '''Музей ім. Ф. П. Де Волана Одеського порту'''. Музей було засновано 10 квітня 1990 року і був відкритий до 200-річного ювілею Одеси. У даний момент експозиція музею складається з 5 залів, загальною площею 490 кв. метрів. Музей має гарну експозицію, повністю розкриває всю багатогранну діяльність порту, велику кількість експонатів, цікаві документи, мапи та рідкі фотографії. Контакти: Ланжеронівський узвіз, 2. Працює з 10.00 до 17.00 (вихідний: субота, неділя). Вхід: безкоштовний * '''[http://www.hfcodessa.org/ukr/museum.html Музей "Філікі Етерія"] Грецького фонду культури.''' Музей розповідає про роботу таємного товариства "Філікі Етерія", яке боролось за незалежність Греції від Туреччини, також у музеї зберігаються деякі предмети побуту греків. Контакти: Красний пров. ,20, тел.: (048) 35-71-36, 34-66-40. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). * '''[http://www.migdal.ru/migdal/museum/ Музей історії євреїв "Мігдаль-Шорашим"].''' Музей розповідає про історію євреїв Оодеси, його експозицію складають предмети побуту, фотографії, документи та інше. Контакти: Ніжинська вул., 66 (вхід у кінці правого дворового крила (необхідно зайти на подвір'я)), тел.: 728-97-43. Працює з 13:00 до 19:00 (вихідний: п'ятниця, субота, єврейські свята). * '''[http://www.holocaust-odessa.org Музей «Голокосту - жертв фашизму»].''' Музей був створений у 1990-му році і розповідає про долю в'язнів єврейського гетто та концтаборів. Контакти: Мала Арнаутська вул., 111, тел.: 722-60-97. Працює з 12:00 до 16:00 (перерва з 13:00 до 15:00) — (вихідний: понеділок, субота, єврейські свята). * '''[http://www.museum.com.ua Одеський музей нумізматики].''' У музеї зберігаються античні та середньовічні монети, старі і сучасні гроші України. Контакти: Грецька вул., 33, тел.: (048) 725-02-77, 731-51-19. Працює з 12:00 до 16:00 (вихідний: неділя, понеділок). * '''[http://pamatidryzei2009.narod.ru Народний музей Органів внутрішніх справ у Одесі].''' Музей розповідає про історію одеської міліції починаючи з початку встановлення радянської влади. Експозиція розташована у кількох залах. Контакти: Єврейська вул., 14 (вхід в арці проїзду), тел.: (048) 779-40-51. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). Вхід безкоштовний. * '''Військово-історичний музей південного оперативного командування.''' Музей відкрився 6 листопада 1967 рокі і нині розташований у власному будинку. Музей містить велику експозицію, яка розповідає про створення та історію Одеського військового округу. Контакти: вул. Пироговська, 2, тел.: (048) 779-80-92. Працює з 09:00 до 18:00 (Перерва з 13:00 до 14:00) (Вихідний: субота, неділя). * '''Меморіал героїчної оборони Одеси.''' Меморіал присв'ячений обороні Одеси за часів Другої світової війни. Осоновою музея є залишки 411-ї батареї артилерійських гармат, яка обороняла місто з півдня. Збереглися три гарматні дворики та каземат електростанції, на величезній території меморіалу можна знайти окопи та протитанкові їжаки, також розміщена відкрита експозиція військової техніки тих часів, діамантом якої є підводний човен. У музейній будівлі також розташована експозиція. Контакти: вул. Дача Ковалевского, 150 (будівля музею розташована у глибині території меморіалу), тел.(048) 44-45-27. Працює з 10:00 до 18:00 (Вихідний: п'ятниця). * '''Виставка якорів на Морвокзалі.''' На невеликій виставці представлені різноманітні види якорів: Коромислова, виготовлені цілком з одного шматка заліза, Адміралтейський і Холловскій, якір Матросова, так звані «кішки», абордажні гаки. Контакти: Приморська вул., 8а (Морвокзал, біля церкви св. Миколая). Вхід вільний, постійно працює аудіогід. * '''[http://www.baba-utya.com/ Музей воскових фігур "У баби Уті"].''' Музей містить більше 70-ти фігур відомих людей, зірок театру і кіно, казкових персонажів. Контакти: Рішельєвська вул., 4. Ціна квітка: 30 грн. (станом на 2012 р.). == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === *{{listing |map = 1|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = МакДональдз|alt = <!-- інша назва -->|address = Всього 7 фастфудів у місті.|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://www.mcdonalds.ua/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 2|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Жарю-Парю|alt = <!-- інша назва -->|address = Грецька 45|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Таврія В|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = 8 кафе у місті.|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Безкоштовний Wi-Fi}} === Середні ціни === * {{eat | name=Roll Club | alt= | url=https://roll-club.od.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@roll-club.od.ua | address=вул. Семена Палія, 94 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (050) 555-87-44 | tollfree= | fax= | hours=Працюємо з 10:00 до 21:00 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-07-29 | content=Смачні суші та роли. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Хостел «Логово» | alt=Хостел «Логово» | image= | address=вул. Долинська, 12 | directions= | url=https://logovo-hostel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+38 096 868-0707 or +38 093 086-0707 | email=hotel@logovo-hostel.com | hours= | price=від 175 грн | lastedit=2020-05-15 | description=53 номера, 196 ліжко-місць. Безкоштовний Wi-Fi, парковка, закриваються шафки. Затишний і гостинний хостел в Одесі створено для комфорту туристів і мандрівників. }} * {{sleep | name=Апарт готель на Преображенській 24 | alt= | url=http://www.letsgoodessa.com | wikipedia= | wikidata= | email=letsgoodessa2@gmail.com | address=Преображенська 24, Одесса | lat=FPPM+G8 Одесса, Odessa Oblast | long= | directions= | phone=+380674844302 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=430 | facebook=http://letsgoodessa.com/rus/apartments_bestapartments.html | instagram=preobrazhenskaya_24_apart | lastedit=2020-10-27 | content=Апартаменти у самому центрі Одеси }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Апарт-отель «Посейдон» | alt=Апарт-отель «Посейдон» | image= | address=с. Бурлача Балка, вул, Чорноморська дорога, 2А | directions= | url=https://www.poseidon-apart-otel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 97 017-7007 or +380 66 750-0098 | email=info@poseidon-apart-otel.com | hours= | price=від 900 грн | lastedit=2020-05-15 | checkin=14:00 | checkout=12:00 | description=Готель розташований на березі Чорного моря, в 30 метрах від води. 10 категорій апартаментів і номерів. }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова * Одеська національна академія харчових технологій * Одеська національна морська академія * Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова * Одеський національний політехнічний університет * Одеський національний медичний університет * Одеський національний морський університет * Одеський національний економічний університет * Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського * Одеський національний університет "Одеська юридична академія" * Одеський державний аграрний університет * Одеський державний екологічний університет * Одеський державний університет внутрішніх справ * Одеська державна академія будівництва та архітектури * Військова академія == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код 48 Головний поштамт розташований на Садовій вул., 10. == Куди далі == {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} p5hhrea693dezmag1desngjliowoq4d 32880 32871 2022-07-29T10:36:58Z 37.73.150.26 wikitext text/x-wiki 32881 32880 2022-07-29T11:00:05Z Mykola7 4555 Відкинуто редагування [[Special:Contributions/37.73.150.26|37.73.150.26]] ([[User talk:37.73.150.26|обговорення]]) до зробленого [[User:109.86.177.144|109.86.177.144]] wikitext text/x-wiki {{geo|46.48460|30.73261|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Одеса''' — місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт країни, місто обласного значення, центр Одеської області. Перша згадка 1415 року під назвою Кацюбіїв, пізніше — Хаджибе́й. Сучасна назва вперше з'явилася у документі від 1795 року. Населення — 1 015 615 осіб (1 листопада 2019). Клімат — вологий континентальний, середньорічна температура повітря становить +10,1 °C, найнижча вона у січні (-1,7 °C), найвища — в липні (+21,4 °C). Середньорічна кількість опадів — 464 мм. Свій день народження — день міста Одеса святкує 2 вересня. == Зрозуміти == Місто має один з найбільших історичних центрів серед міст сучасної України. У 1841-му році у місті було 73888 жителів, а в 1912-му році проживало 620143 жителі, хоча розміри міста залишалися майже незмінними у порівнянні з 1841-м роком. Такої великої кількості населення було досягнуто завдяки великій щільності забудови. Периметр більшості ділянок був облямований крилами будинків, а поверховість забудови на деяких ділянках у 1910-х досягала п'яти поверхів. Все ж поверховість забудови у залежності від ділянки змінювалась від ділянки до ділянки у межах 1-5 поверхів. Таких характер забудови внаслідок того, що 1-2 поверхове місто 1-ої половини ХІХ століття з часом забудовувалось більш вищими будинками. У цілому міська забудова уявляє собою суміш стилів різних епох: класицизму еклектики, модерну, конструктивізму, неокласицизму — це суттєво відрізняє Одесу від більшості інших міст які поступово зростали, що обумовило стильову спорідненість найближчих кварталів. Регулярний план міста обумовив однорідність форми кварталів. План історичного центру походить на решітку й складається з прямокутних кварталів. Для деякого різноманіття сітка кварталів на захід вулиці Преображенської була розташована під кутом. З початку ХІХ століття місто швидко розвивалося завдяки торгівлі зерном, в Одесі також існувала зона вільної торгівлі Порто-франко, яка дозволяла продавати у місті товари без мита, тоді Одеса начебто знаходилася поза межами Російської імперії від якої її відокремлював кордон межі Порто-франко. Пізніше межа Порто-франко була пересунута далі від міста й у спадок від цієї межі залишилися вулиці Старопортофранківська, Новощіпний Ряд, Італійський бульвар, Леонтовича, Лідерсівський бульвар. Нова межа проходила далі від міста, але пізніше зона Порто-франко була остаточно скасована, однак ще у 1990-х біля 10-ї станції Фонтану існували залишки валів даного кордону. Також від останньої межі Порто-франко залишилися вулиці Академіка Воробйова, Кордонна та Маршала Малиновського. Якщо у місті селилися переважно заможні міщани (хоча їх склад і у центрі був достатньо неоднорідним), то за містом виникли передмістя Молдованка, Пересип, Ближні та Дальні Млини, Воронцовка, Слобідка, Бугаївка, Сахалінчик. У даних передмістях селилися дрібні торговці, робітники, майстрові, у численних постоялих дворах зупинялися селяни. З цих районів найбільш великим та солідним була Молдаванка, яка була забудована вкрай неоднорідно. Більшість території Молдаванки будо одно-двоповерховою, однак деякі вулиці уявляли собою достатньо значну забудову, а у глибині деяких дворів ховаються триповерхові житлові будинки, є на Молдаванці й дореволюційна чотириповерхова забудова, але активне будівництво на Молдаванці розгорнулося у 1930-х роках. З кінця ХІХ ст. торгівля зерном зменшилася, у місця з'явилися конкуренти — Ростов-на-Дону, Миколаїв, Херсон, однак у до початку XX ст. ще зберігалася динаміка зросту й у 1880-1890-і роки в Одесі було побудовано багато державних установ, благодійних та громадських будівель. Спільно з тим збільшувалась значення Одеси як курорту. На початку XX ст. територія міста включала не тільки згадані передмістя, але й величезну територію узбережжя, що закінчувалася біля дачі Ковалевського. Існування таких великих розмірів курортної забудови стали можливі завдяки тому, що наприкінці ХІХ ст. до 16-ї станції по всьому узбережжю було прокладено паровий трамвай (потяг), який дозволяв швидко дістатися до необхідної дачі. На всьому протязі даної території була розташована численна кількість дач, з яких до нашого часу збереглися лише одиниці. Найкращі дачі належали аристократам і були розташовані на території колишнього Малого Фонтану, тобто у місцевостях Ланжерон, Відрада та на Французькому бульварі. Далі, на Середньому та Великому Фонтані були споруджені достатньо прості будинки дач без прикрас, серед яких, однак, траплялись достатньо значні будівлі. До таких дач слід віднести дачу Бродської на 16-й станції Фонтану (арх. В.О. Домбровський, 1906 р.). Курортними центрами вважались Ланжерон, Аркадія, 10-а та 16-а станції Фонтану, де була влаштована курортна інфраструктура, тобто морські ванни у всіх згаданих курортних центрах, ресторан в Аркадії, театр та амбулаторія на 16-ї станції Фонтану. Не менш популярними були курорти Хаджибей та Куяльник, до останнього з вокзалу Одеса-Порт ходив пасажирський потяг. На даних курортах знаходилась величезна кількість дач та санаторіїв, пансіонів, на Куяльнику самою значною спорудою була будівля міської грязелікарні. У місті також виникли численні лікувальні заклади, деякі гарні будівлі яких збереглись до нашого часу, біля порту були також розташовані морські ванни. Зростала роль Одеси і як промислового міста до 1910-х років з'явилися машинобудівні, механічні та цегляні заводи, численні пивоварні, шпалерний завод, тютюнові фабрики та інші. Більша кількість заводів була розташована на Пересипу, Бугаївці та Молдаванці. Існували заводи на Сахалінчику та на півдні від початку щільної забудови. Деякі підприємства були розташовані навіть у центрі міста. Нині від всієї численної кількості фабрик збереглися лише лічені споруди. Особливої уваги коштує завод шампанського, пивоварні заводи на вулиці Дальницької та проспекті Гагаріна, канатний завод на Водопровідній вулиці, лікеро-горілчаний завод на Старосінній площі. Збереглися деякі виробничі корпуси на Пересипу, шкіряний завод на Дальницькій вулиці та інші. На початку XX ст. з'явилося декілька нових кварталів житлової забудови, це квартали фонової забудови починаючи від вулиці Композитора Ніщинського та вище. На колишніх землях Халайджогло виникло ще три ділянки. Ділянка, що розташована нижче Старосінної вулиці була забудована бюджетними триповерховими будинками у стилі еклектики, однак Одеса була б не Одесою, якби й тут не знайшлась перлина у якості якої виступив особняк Вейнмарн. Між початком Французького бульвару виник район Відрада, назва якого походить від назви дачі Халайдогло. Район виник наприкінці ХІХ ст. і переважно забудовувався будинками на початку XX ст. Район складається з фешенебельних двох-три поверхових прибуткових будинків, які споруджувались згідно з концепцією міста-саду у зв'язку з чим розташовані у глибині садових ділянок. Архітектура даного району суттєво відрізняється від архітектури центра, її притаманна деяка вільність у трактуванні форм. Поблизу даного району у 1910-х роках для А. Рабіновича було споруджено один з перших багатосекційних будинків Одеси. Нижче військового шпиталю ще одній ділянка Халайджогло була розпродана під ділянки, багато з яких так і не були забудовані до Жовтневої революції. Однак на інших ділянках виникли житлові комплекси. Один з них — житловий комплекс Бодаревської уявляє собою п'ять двоповерхових котеджів споруджених у стилю Югендштиль. Ближче до початку вулиці було споруджено два багатоповерхових комплекси товариства домовласників, особливо цікавим з яких є комплекс за адресою Пироговська вул., 3, який було споруджено у стилі українського модерну (арх. Я.М, Пономаренко, 1913-1914 роках). Наприкінці ХІХ століття, особливо у ті часи, коли міським головою був відомий меценат Г. Г. Маразлі, у місті було споруджена численна кількість благодійних закладів, які переважно були розташовані на вулиці Старопортофранківській або на півдні від щільної забудови міста. Дані споруди мають достатньо виразний вигляд і рекомендуються для відвідування. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Міжнародний аеропорт Одеса]] — до нього можна доїхати маршрутками з центру міста. === {{Потягом}} === Потяги прибувають на вокзал «Одеса-головна» [http://uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23600&by_station=1], де здійснюється посадка на потяги дальнього слідування і приміські потяги. === {{Автомобілем}} === З Києва простягається Київська траса до Одеси. Відстань до Одеси 500&nbsp;км. * {{Автошлях|M|15}} Рені — Ізмаїл - Татарбунари - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|87}}) * {{Автошлях|M|14}} Новоазовськ - Маріуполь - Бердянськ - Нова Каховка - Херсон - Миколаїв - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|58}}) * {{Автошлях|M|05}} Київ - Умань - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|95}}) === {{Автобусом}} === У Одесі є два автовокзали та чотири автостанції. Найбільша кількість маршрутів обслуговується Центральним автовокзалом, до якого існують маршрути з усіх районних центрів. Вокзал розташований далеко від центру і у деяких випадках краще буде скористатися вокзалом Одеса-Привоз, який було влаштовано у 2000-х роках неподалік від Залізничного вокзалу. Вокзал Одеса-Привоз з'єднує з Одесою деякі районі Центри Одеської та сусідніх областей, а також міста Кишинів, Миколаїв, Херсон, Харків, Київ, Дніпропетровськ та Донецьк. Автостанції дозволяють дістатися до населених пунктів Одеської області. Також існує автостанція Одесса-7км, яка розташована поза межами міста. Автостанція з'єднує Оптовий ринок 7км з деякими містами, що є зручним для тих, хто бажає відвідати лише ринок. === {{Кораблем}} === Пасажирські судна й пороми курсують між Одесою і Стамбулом, Хайфою і Варною. == Транспорт == З 1910 року у Одесі існує трамвайне сполучення. На жаль до нашого часу збереглася лише частина ліній, а з трьох депо за первісним призначенням працює лише одно. Трамваї на деяких маршрутах необхідно чекати дуже довго. Також у місті працює декілька тролейбусних маршрутів. Ціна квітка 5.00 гривень, білети необхідно придбати лише на поточний рейс у кондуктора, або за відсутності такого у водія. Найкраще представлено автобусне сполучення, яке здійснюється автобусами малої місткості, що працюють у режимі маршрутного такси. Ціна проїзду 7.00 гривень, сплачувати за проїзд необхідно при виході у водія. Проїзд у автобусах, що з'єднують центр міста з приміськими селищами коштує більше, зокрема маршрути до ринку 7км, але існують певні маршрути, що передбачають гнучку тарифікацію у залежності від точки висадки. У Одесі у часи пик часто трапляються пробки, а транспорт є дуже переповненим. Фунікулер з'єднує Приморський бульвар та Приморську вулицю, проїзд платний, ціна квітка 5.00 гривень. Підвісна канатна дорога з'єднує місто з пляжем "Відрада", проїзд платний, ціна квітка 70.00 гривень. щоб дістатися до канатної дороги з боку міста необхідно пройти від Мавританської арки у перехрестя Пироговської вулиці і Французького бульвару до сходів, що ведуть на пляж. == Що відвідати == [[Файл:Operniy-1.jpg|350px|міні|праворуч|Одеський національний академічний театр опери та балету]] * Одеський національний академічний театр опери та балету * Циркульний корпус інфекційної лікарні * Пам'ятник засновникам Одеси * Одеська кірха * Потьомкінські сходи * Приморський бульвар * Будинок вчених (Колишня картина галерея родини Толстих) * Одеська обласна філармонія * Сабанські казарми * Пам'ятник Дюку Рішельє * Рішельєвський ліцей * Пам'ятник Іванові Франку * Храм святого Пантелеймона (Колишнє) * Монумент апельсину * Св'ятоуспенський храм *Військова Академія ( колишній ОІСВ) == Чим зайнятись == === Музеї === * '''[http://history.odessa.ua Одеський історико-краєзнавчий музей].''' Музей розташований у міському особняку С. Новікова (арх. Ф.В. Гонсіоровський, 1874-1975 рр.), який пізніше використовувався у якості Дворянського забрання, а за радянських часів будинок був переданий під музей. У постійну експозицію музею входять документи, друковані видання, предмети прикладного і образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII - XIX століть, пов'язані з історією міста та краю і колись входили до зібрання Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси та деяких інших, виявилися складовою частиною його фондів. У 1983 році музей закрився на капітальний ремонт. В результаті палацові інтер'єри особняка були відновлені в своєму первозданному вигляді. У внутрішньому дворику розташований фонтан "Грот" та деякі експонати. Контакти: Гаванна вул., 4, тел.: (048) 722-84-90; 725-52-02. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). У музеї влаштовано декілька експозицій у кожну з яких потрібно придбати окремий квіток. * '''[http://history.odessa.ua/ex12.htm Філіал Одеського краєзнавчого музею "Степова Україна"].''' Музей було створено у 1925 р. як збірку етнографічних матеріалів народів ,що проживають на території степової зони України. Окрім української культури також представлені німецька (колоністи), молдавська, болгарська, грецька та інші. Контакти: Ланжеронівська вул., 24а, тел.: (048) 722-48-67. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). * '''[http://museum.odessa.net/fineartsmuseum/russian/index.html Одеський художній музей].''' Музей був заснований у 1899 році Одеським товариством красних мистецтв та міським головою Г.Г. Маразлі, який за власні кошти викупив палац Наришкінів і подарував його місту під художній музей. Після 1917-го року колекція музею суттєво збільшилась завдяки отриманню картин, що раніше належали М.М. Толстому (молодшому), О.П. Руссову, М.В. Брайкевичу та іншім. Колекція образотворчого мистецтва Одеського художнього музею - одна з найбільш значних і багатопланових в Україні. Вона охоплює всі види образотворчого мистецтва: живопис, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво та включає в себе твори російських та українських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності, нараховуючи більше 10 тисяч оригінальних робіт. Окрім головної експозиції є експозиція присвячена іконам, також для груп здійснюються екскурсії у грот, який було створено наприкінці ХІХ ст. для виставки. Контакти: вул.Софіївська 5, тел.: (048) 723-82-72. Працює з 10:30 до 18:00, каса - до 17:00 (вихідний: вівторок). * '''[http://www.oweamuseum.odessa.ua Одеський музей західного і східного мистецтва].''' первісно будівля була міським особняком, який було споруджено у 1856-1858 роках архітектором Л.Ц. Оттоном для купця Абази. У 1880-х роках будівлю було пристосовано під міську гімназію №4. Музей західного і східного мистецтва було засновано у 1823-му році і на відміну від Художнього музею у ньому зберігаються твори закордонних авторів. У музею розташовані дві окремі експозиції Західного мистецтва та Східного мистецтва, але станом на 2012-й рік працювала тільки експозиція східного мистецтва, а в залах на другому поверсі влаштовувались різноманітні вистави. Контакти: вул. Пушкінська 9, (048) 722-48-15. Працює влітку з 10:00 до 18:00 (каса до 17.30), взимку з 10:30. до 18:00 (каса до 16.30). (вихідний: середа). Квітки до кожної з експозицій сплачуються окремо. * '''[http://www.archaeology.odessa.ua Одеський археологічний музей].''' Музей був заснований в 1825 році і спочатку розміщувався у орендованих приміщеннях. У 1883-му році було споруджено будівлю Міської бібліотеки (арх. Ф.В. Гонсіоровський) у який знайшлось місце і для археологічного музею. З 1907-го року бібліотека переїхала у нову будівлю на вулиці Пастера, і колишній будинок бібліотеки повністю відійшов під потреби музею. Музей опікувався товариством історії і старожитностей, яке провадило дослідження на Північному узбережжі Чорного моря і таким чином у музеї надходило багато артефактів з Пантикапею, Феодосії, Крекінітиди, Херсонесу та Ольвії. Зараз в музеї зберігається понад 160 тисяч експонатів, які є найбільшими зборами джерел по древній історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'ятників Давнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети і медалі. Контакти: вул. Ланжеронівська, буд.4, тел.: (048) 722-01-71. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua Одеський лiтературний музей].''' Будинок, у якому розташований музей уявляє собою міський особняк С. Гагаріної (арх. Л.Ц. Оттон, 1849-1850 рр.), на початку ХХ ст. у ньому розміщувався Літературно-артистичне товариство. У 1984 році у особняку було розміщено літературний музей, який розповідає про літераторів, творчість яких була пов'язана з Одесою. Будинок виглядає ззовні дещо скромно, але має вишукані палацові інтер'єри. У дворику музею знаходиться окрема експозиція "Сад скульптур" у якому розташовані різноманітні скульптури на гумористичну тематику. Контакти: вул. Ланжеронівська 2, тел.: (048) 722-33-70. Музей працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). Сад скульптур працює щоденно, влітку з 10:00 до 20:00, а взимку з 10:00 до 18:00. Квіток до саду скульптур сплачується окремо. * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id75 Філія Одеського літературного музею: Одеський музей О.С. Пушкіна].''' Під час перебування у Одесі О.С. Пушкін проживав послідовно у декількох місцях, одним з яких був готель "Hotel du Nord", який було розміщено у будинку на ділянці К. Сіккара (арх. Ф. Шаль, Ф.К. Боффо, 1820-1821 рр. Надбудова поверху, арх. І.С. Козлов, 1859 р.). Пушкін зупинився у готелі 3 липня 1823 р. і прожив у ньому місяць. Музей було відкрито у 1861 році. Контакти: Пушкінська вул., 13, тел: (048) 722-74-53, 725-11-34. Працює з 10:00 до 17:00. (Вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id76 Фiлiя Одеського лiтературного музею: Меморіальний музей К. Г. Паустовского].''' Музей було засновано у 1998 році неподалік від місця розташування будинку, де жив Костянтин Паустовський у часи Російської громадянської війни (на жаль будинок був зруйнований, а музей розміщується у одному із дворових флігелів). Про своє перебування у Одесі, зокрема про роки життя у будинку на вул. Чорноморській Костянтин Паустовський присвятив книгу "Час великих очікувань", яку краще прочитати до відвідування музею. Контакти: Чорноморська вул., 6 (біля пляжу Ланжерон). Тел. (048) 722-84-47, 731-45-97. Працює з 10:00 до 17:00 (Вихідний: понеділок). * '''[http://odessa-roerich-house.od.ua/ Одеський Будинок-музей ім. М.К. Реріха].''' музей розміщується у дореволюційному житловому будинку (арх. К.М. Попов, 1891 р.) у звичайній квартирі. Стеля під'їзду прикрашена живописним панно, у вікнах колись були влаштовані вітражі. Музей розповідає про творчість родини Реріхів, а саме Є.І. Реріх, М.К. Реріха, С.М. Реріха та Ю.М. Реріха. Значну частину експозиції складає живопис М.К та С.М. Реріхів. Контакти: Велика Арнаутська вул., 47, офіс 2 (останній поверх), тел.: (048) 728-77-56, (048) 715-58-58. Працює з 10:00 до 19:00 (Вихідний: понеділок). Вхід безкоштовний. * '''[http://bleschunov.livejournal.com/ Одеський муніципальний музей приватних колекцій ім. О.В. Блещунова].''' Олександр Блещунов був мандрівником і під час своїх численних подорожів зібрал багато екзотичних предметів з різноманітних кутів світу. Перед смертю О.В. Блещунов передав свою колекцію місту, яка і послужила базою для створення даного достатньо цікавого музею. Контакти: Польска вул., 19, тел. (048) 722-10-81, 725-04-53. Працює з 10:00 до 18:00 (каса: до 17:00) (вихідний день - середа). * '''Музей ім. Ф. П. Де Волана Одеського порту'''. Музей було засновано 10 квітня 1990 року і був відкритий до 200-річного ювілею Одеси. У даний момент експозиція музею складається з 5 залів, загальною площею 490 кв. метрів. Музей має гарну експозицію, повністю розкриває всю багатогранну діяльність порту, велику кількість експонатів, цікаві документи, мапи та рідкі фотографії. Контакти: Ланжеронівський узвіз, 2. Працює з 10.00 до 17.00 (вихідний: субота, неділя). Вхід: безкоштовний * '''[http://www.hfcodessa.org/ukr/museum.html Музей "Філікі Етерія"] Грецького фонду культури.''' Музей розповідає про роботу таємного товариства "Філікі Етерія", яке боролось за незалежність Греції від Туреччини, також у музеї зберігаються деякі предмети побуту греків. Контакти: Красний пров. ,20, тел.: (048) 35-71-36, 34-66-40. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). * '''[http://www.migdal.ru/migdal/museum/ Музей історії євреїв "Мігдаль-Шорашим"].''' Музей розповідає про історію євреїв Оодеси, його експозицію складають предмети побуту, фотографії, документи та інше. Контакти: Ніжинська вул., 66 (вхід у кінці правого дворового крила (необхідно зайти на подвір'я)), тел.: 728-97-43. Працює з 13:00 до 19:00 (вихідний: п'ятниця, субота, єврейські свята). * '''[http://www.holocaust-odessa.org Музей «Голокосту - жертв фашизму»].''' Музей був створений у 1990-му році і розповідає про долю в'язнів єврейського гетто та концтаборів. Контакти: Мала Арнаутська вул., 111, тел.: 722-60-97. Працює з 12:00 до 16:00 (перерва з 13:00 до 15:00) — (вихідний: понеділок, субота, єврейські свята). * '''[http://www.museum.com.ua Одеський музей нумізматики].''' У музеї зберігаються античні та середньовічні монети, старі і сучасні гроші України. Контакти: Грецька вул., 33, тел.: (048) 725-02-77, 731-51-19. Працює з 12:00 до 16:00 (вихідний: неділя, понеділок). * '''[http://pamatidryzei2009.narod.ru Народний музей Органів внутрішніх справ у Одесі].''' Музей розповідає про історію одеської міліції починаючи з початку встановлення радянської влади. Експозиція розташована у кількох залах. Контакти: Єврейська вул., 14 (вхід в арці проїзду), тел.: (048) 779-40-51. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). Вхід безкоштовний. * '''Військово-історичний музей південного оперативного командування.''' Музей відкрився 6 листопада 1967 рокі і нині розташований у власному будинку. Музей містить велику експозицію, яка розповідає про створення та історію Одеського військового округу. Контакти: вул. Пироговська, 2, тел.: (048) 779-80-92. Працює з 09:00 до 18:00 (Перерва з 13:00 до 14:00) (Вихідний: субота, неділя). * '''Меморіал героїчної оборони Одеси.''' Меморіал присв'ячений обороні Одеси за часів Другої світової війни. Осоновою музея є залишки 411-ї батареї артилерійських гармат, яка обороняла місто з півдня. Збереглися три гарматні дворики та каземат електростанції, на величезній території меморіалу можна знайти окопи та протитанкові їжаки, також розміщена відкрита експозиція військової техніки тих часів, діамантом якої є підводний човен. У музейній будівлі також розташована експозиція. Контакти: вул. Дача Ковалевского, 150 (будівля музею розташована у глибині території меморіалу), тел.(048) 44-45-27. Працює з 10:00 до 18:00 (Вихідний: п'ятниця). * '''Виставка якорів на Морвокзалі.''' На невеликій виставці представлені різноманітні види якорів: Коромислова, виготовлені цілком з одного шматка заліза, Адміралтейський і Холловскій, якір Матросова, так звані «кішки», абордажні гаки. Контакти: Приморська вул., 8а (Морвокзал, біля церкви св. Миколая). Вхід вільний, постійно працює аудіогід. * '''[http://www.baba-utya.com/ Музей воскових фігур "У баби Уті"].''' Музей містить більше 70-ти фігур відомих людей, зірок театру і кіно, казкових персонажів. Контакти: Рішельєвська вул., 4. Ціна квітка: 30 грн. (станом на 2012 р.). == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === *{{listing |map = 1|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = МакДональдз|alt = <!-- інша назва -->|address = Всього 7 фастфудів у місті.|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://www.mcdonalds.ua/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 2|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Жарю-Парю|alt = <!-- інша назва -->|address = Грецька 45|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Таврія В|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = 8 кафе у місті.|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Безкоштовний Wi-Fi}} === Середні ціни === * {{eat | name=Roll Club | alt= | url=https://roll-club.od.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@roll-club.od.ua | address=вул. Семена Палія, 94 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (050) 555-87-44 | tollfree= | fax= | hours=Працюємо з 10:00 до 21:00 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-07-29 | content=Смачні суші та роли. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Хостел «Логово» | alt=Хостел «Логово» | image= | address=вул. Долинська, 12 | directions= | url=https://logovo-hostel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+38 096 868-0707 or +38 093 086-0707 | email=hotel@logovo-hostel.com | hours= | price=від 175 грн | lastedit=2020-05-15 | description=53 номера, 196 ліжко-місць. Безкоштовний Wi-Fi, парковка, закриваються шафки. Затишний і гостинний хостел в Одесі створено для комфорту туристів і мандрівників. }} * {{sleep | name=Апарт готель на Преображенській 24 | alt= | url=http://www.letsgoodessa.com | wikipedia= | wikidata= | email=letsgoodessa2@gmail.com | address=Преображенська 24, Одесса | lat=FPPM+G8 Одесса, Odessa Oblast | long= | directions= | phone=+380674844302 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=430 | facebook=http://letsgoodessa.com/rus/apartments_bestapartments.html | instagram=preobrazhenskaya_24_apart | lastedit=2020-10-27 | content=Апартаменти у самому центрі Одеси }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Апарт-отель «Посейдон» | alt=Апарт-отель «Посейдон» | image= | address=с. Бурлача Балка, вул, Чорноморська дорога, 2А | directions= | url=https://www.poseidon-apart-otel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 97 017-7007 or +380 66 750-0098 | email=info@poseidon-apart-otel.com | hours= | price=від 900 грн | lastedit=2020-05-15 | checkin=14:00 | checkout=12:00 | description=Готель розташований на березі Чорного моря, в 30 метрах від води. 10 категорій апартаментів і номерів. }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова * Одеська національна академія харчових технологій * Одеська національна морська академія * Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова * Одеський національний політехнічний університет * Одеський національний медичний університет * Одеський національний морський університет * Одеський національний економічний університет * Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського * Одеський національний університет "Одеська юридична академія" * Одеський державний аграрний університет * Одеський державний екологічний університет * Одеський державний університет внутрішніх справ * Одеська державна академія будівництва та архітектури * Військова академія == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код 48 Головний поштамт розташований на Садовій вул., 10. == Куди далі == {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} p5hhrea693dezmag1desngjliowoq4d 32882 32881 2022-07-29T11:00:17Z Mykola7 4555 Захистив «[[Одеса]]»: частий вандалізм ([Редагування=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 12:00, 31 грудня 2022 (UTC))) wikitext text/x-wiki {{geo|46.48460|30.73261|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Одеса''' — місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт країни, місто обласного значення, центр Одеської області. Перша згадка 1415 року під назвою Кацюбіїв, пізніше — Хаджибе́й. Сучасна назва вперше з'явилася у документі від 1795 року. Населення — 1 015 615 осіб (1 листопада 2019). Клімат — вологий континентальний, середньорічна температура повітря становить +10,1 °C, найнижча вона у січні (-1,7 °C), найвища — в липні (+21,4 °C). Середньорічна кількість опадів — 464 мм. Свій день народження — день міста Одеса святкує 2 вересня. == Зрозуміти == Місто має один з найбільших історичних центрів серед міст сучасної України. У 1841-му році у місті було 73888 жителів, а в 1912-му році проживало 620143 жителі, хоча розміри міста залишалися майже незмінними у порівнянні з 1841-м роком. Такої великої кількості населення було досягнуто завдяки великій щільності забудови. Периметр більшості ділянок був облямований крилами будинків, а поверховість забудови на деяких ділянках у 1910-х досягала п'яти поверхів. Все ж поверховість забудови у залежності від ділянки змінювалась від ділянки до ділянки у межах 1-5 поверхів. Таких характер забудови внаслідок того, що 1-2 поверхове місто 1-ої половини ХІХ століття з часом забудовувалось більш вищими будинками. У цілому міська забудова уявляє собою суміш стилів різних епох: класицизму еклектики, модерну, конструктивізму, неокласицизму — це суттєво відрізняє Одесу від більшості інших міст які поступово зростали, що обумовило стильову спорідненість найближчих кварталів. Регулярний план міста обумовив однорідність форми кварталів. План історичного центру походить на решітку й складається з прямокутних кварталів. Для деякого різноманіття сітка кварталів на захід вулиці Преображенської була розташована під кутом. З початку ХІХ століття місто швидко розвивалося завдяки торгівлі зерном, в Одесі також існувала зона вільної торгівлі Порто-франко, яка дозволяла продавати у місті товари без мита, тоді Одеса начебто знаходилася поза межами Російської імперії від якої її відокремлював кордон межі Порто-франко. Пізніше межа Порто-франко була пересунута далі від міста й у спадок від цієї межі залишилися вулиці Старопортофранківська, Новощіпний Ряд, Італійський бульвар, Леонтовича, Лідерсівський бульвар. Нова межа проходила далі від міста, але пізніше зона Порто-франко була остаточно скасована, однак ще у 1990-х біля 10-ї станції Фонтану існували залишки валів даного кордону. Також від останньої межі Порто-франко залишилися вулиці Академіка Воробйова, Кордонна та Маршала Малиновського. Якщо у місті селилися переважно заможні міщани (хоча їх склад і у центрі був достатньо неоднорідним), то за містом виникли передмістя Молдованка, Пересип, Ближні та Дальні Млини, Воронцовка, Слобідка, Бугаївка, Сахалінчик. У даних передмістях селилися дрібні торговці, робітники, майстрові, у численних постоялих дворах зупинялися селяни. З цих районів найбільш великим та солідним була Молдаванка, яка була забудована вкрай неоднорідно. Більшість території Молдаванки будо одно-двоповерховою, однак деякі вулиці уявляли собою достатньо значну забудову, а у глибині деяких дворів ховаються триповерхові житлові будинки, є на Молдаванці й дореволюційна чотириповерхова забудова, але активне будівництво на Молдаванці розгорнулося у 1930-х роках. З кінця ХІХ ст. торгівля зерном зменшилася, у місця з'явилися конкуренти — Ростов-на-Дону, Миколаїв, Херсон, однак у до початку XX ст. ще зберігалася динаміка зросту й у 1880-1890-і роки в Одесі було побудовано багато державних установ, благодійних та громадських будівель. Спільно з тим збільшувалась значення Одеси як курорту. На початку XX ст. територія міста включала не тільки згадані передмістя, але й величезну територію узбережжя, що закінчувалася біля дачі Ковалевського. Існування таких великих розмірів курортної забудови стали можливі завдяки тому, що наприкінці ХІХ ст. до 16-ї станції по всьому узбережжю було прокладено паровий трамвай (потяг), який дозволяв швидко дістатися до необхідної дачі. На всьому протязі даної території була розташована численна кількість дач, з яких до нашого часу збереглися лише одиниці. Найкращі дачі належали аристократам і були розташовані на території колишнього Малого Фонтану, тобто у місцевостях Ланжерон, Відрада та на Французькому бульварі. Далі, на Середньому та Великому Фонтані були споруджені достатньо прості будинки дач без прикрас, серед яких, однак, траплялись достатньо значні будівлі. До таких дач слід віднести дачу Бродської на 16-й станції Фонтану (арх. В.О. Домбровський, 1906 р.). Курортними центрами вважались Ланжерон, Аркадія, 10-а та 16-а станції Фонтану, де була влаштована курортна інфраструктура, тобто морські ванни у всіх згаданих курортних центрах, ресторан в Аркадії, театр та амбулаторія на 16-ї станції Фонтану. Не менш популярними були курорти Хаджибей та Куяльник, до останнього з вокзалу Одеса-Порт ходив пасажирський потяг. На даних курортах знаходилась величезна кількість дач та санаторіїв, пансіонів, на Куяльнику самою значною спорудою була будівля міської грязелікарні. У місті також виникли численні лікувальні заклади, деякі гарні будівлі яких збереглись до нашого часу, біля порту були також розташовані морські ванни. Зростала роль Одеси і як промислового міста до 1910-х років з'явилися машинобудівні, механічні та цегляні заводи, численні пивоварні, шпалерний завод, тютюнові фабрики та інші. Більша кількість заводів була розташована на Пересипу, Бугаївці та Молдаванці. Існували заводи на Сахалінчику та на півдні від початку щільної забудови. Деякі підприємства були розташовані навіть у центрі міста. Нині від всієї численної кількості фабрик збереглися лише лічені споруди. Особливої уваги коштує завод шампанського, пивоварні заводи на вулиці Дальницької та проспекті Гагаріна, канатний завод на Водопровідній вулиці, лікеро-горілчаний завод на Старосінній площі. Збереглися деякі виробничі корпуси на Пересипу, шкіряний завод на Дальницькій вулиці та інші. На початку XX ст. з'явилося декілька нових кварталів житлової забудови, це квартали фонової забудови починаючи від вулиці Композитора Ніщинського та вище. На колишніх землях Халайджогло виникло ще три ділянки. Ділянка, що розташована нижче Старосінної вулиці була забудована бюджетними триповерховими будинками у стилі еклектики, однак Одеса була б не Одесою, якби й тут не знайшлась перлина у якості якої виступив особняк Вейнмарн. Між початком Французького бульвару виник район Відрада, назва якого походить від назви дачі Халайдогло. Район виник наприкінці ХІХ ст. і переважно забудовувався будинками на початку XX ст. Район складається з фешенебельних двох-три поверхових прибуткових будинків, які споруджувались згідно з концепцією міста-саду у зв'язку з чим розташовані у глибині садових ділянок. Архітектура даного району суттєво відрізняється від архітектури центра, її притаманна деяка вільність у трактуванні форм. Поблизу даного району у 1910-х роках для А. Рабіновича було споруджено один з перших багатосекційних будинків Одеси. Нижче військового шпиталю ще одній ділянка Халайджогло була розпродана під ділянки, багато з яких так і не були забудовані до Жовтневої революції. Однак на інших ділянках виникли житлові комплекси. Один з них — житловий комплекс Бодаревської уявляє собою п'ять двоповерхових котеджів споруджених у стилю Югендштиль. Ближче до початку вулиці було споруджено два багатоповерхових комплекси товариства домовласників, особливо цікавим з яких є комплекс за адресою Пироговська вул., 3, який було споруджено у стилі українського модерну (арх. Я.М, Пономаренко, 1913-1914 роках). Наприкінці ХІХ століття, особливо у ті часи, коли міським головою був відомий меценат Г. Г. Маразлі, у місті було споруджена численна кількість благодійних закладів, які переважно були розташовані на вулиці Старопортофранківській або на півдні від щільної забудови міста. Дані споруди мають достатньо виразний вигляд і рекомендуються для відвідування. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Міжнародний аеропорт Одеса]] — до нього можна доїхати маршрутками з центру міста. === {{Потягом}} === Потяги прибувають на вокзал «Одеса-головна» [http://uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23600&by_station=1], де здійснюється посадка на потяги дальнього слідування і приміські потяги. === {{Автомобілем}} === З Києва простягається Київська траса до Одеси. Відстань до Одеси 500&nbsp;км. * {{Автошлях|M|15}} Рені — Ізмаїл - Татарбунари - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|87}}) * {{Автошлях|M|14}} Новоазовськ - Маріуполь - Бердянськ - Нова Каховка - Херсон - Миколаїв - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|58}}) * {{Автошлях|M|05}} Київ - Умань - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|95}}) === {{Автобусом}} === У Одесі є два автовокзали та чотири автостанції. Найбільша кількість маршрутів обслуговується Центральним автовокзалом, до якого існують маршрути з усіх районних центрів. Вокзал розташований далеко від центру і у деяких випадках краще буде скористатися вокзалом Одеса-Привоз, який було влаштовано у 2000-х роках неподалік від Залізничного вокзалу. Вокзал Одеса-Привоз з'єднує з Одесою деякі районі Центри Одеської та сусідніх областей, а також міста Кишинів, Миколаїв, Херсон, Харків, Київ, Дніпропетровськ та Донецьк. Автостанції дозволяють дістатися до населених пунктів Одеської області. Також існує автостанція Одесса-7км, яка розташована поза межами міста. Автостанція з'єднує Оптовий ринок 7км з деякими містами, що є зручним для тих, хто бажає відвідати лише ринок. === {{Кораблем}} === Пасажирські судна й пороми курсують між Одесою і Стамбулом, Хайфою і Варною. == Транспорт == З 1910 року у Одесі існує трамвайне сполучення. На жаль до нашого часу збереглася лише частина ліній, а з трьох депо за первісним призначенням працює лише одно. Трамваї на деяких маршрутах необхідно чекати дуже довго. Також у місті працює декілька тролейбусних маршрутів. Ціна квітка 5.00 гривень, білети необхідно придбати лише на поточний рейс у кондуктора, або за відсутності такого у водія. Найкраще представлено автобусне сполучення, яке здійснюється автобусами малої місткості, що працюють у режимі маршрутного такси. Ціна проїзду 7.00 гривень, сплачувати за проїзд необхідно при виході у водія. Проїзд у автобусах, що з'єднують центр міста з приміськими селищами коштує більше, зокрема маршрути до ринку 7км, але існують певні маршрути, що передбачають гнучку тарифікацію у залежності від точки висадки. У Одесі у часи пик часто трапляються пробки, а транспорт є дуже переповненим. Фунікулер з'єднує Приморський бульвар та Приморську вулицю, проїзд платний, ціна квітка 5.00 гривень. Підвісна канатна дорога з'єднує місто з пляжем "Відрада", проїзд платний, ціна квітка 70.00 гривень. щоб дістатися до канатної дороги з боку міста необхідно пройти від Мавританської арки у перехрестя Пироговської вулиці і Французького бульвару до сходів, що ведуть на пляж. == Що відвідати == [[Файл:Operniy-1.jpg|350px|міні|праворуч|Одеський національний академічний театр опери та балету]] * Одеський національний академічний театр опери та балету * Циркульний корпус інфекційної лікарні * Пам'ятник засновникам Одеси * Одеська кірха * Потьомкінські сходи * Приморський бульвар * Будинок вчених (Колишня картина галерея родини Толстих) * Одеська обласна філармонія * Сабанські казарми * Пам'ятник Дюку Рішельє * Рішельєвський ліцей * Пам'ятник Іванові Франку * Храм святого Пантелеймона (Колишнє) * Монумент апельсину * Св'ятоуспенський храм *Військова Академія ( колишній ОІСВ) == Чим зайнятись == === Музеї === * '''[http://history.odessa.ua Одеський історико-краєзнавчий музей].''' Музей розташований у міському особняку С. Новікова (арх. Ф.В. Гонсіоровський, 1874-1975 рр.), який пізніше використовувався у якості Дворянського забрання, а за радянських часів будинок був переданий під музей. У постійну експозицію музею входять документи, друковані видання, предмети прикладного і образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII - XIX століть, пов'язані з історією міста та краю і колись входили до зібрання Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси та деяких інших, виявилися складовою частиною його фондів. У 1983 році музей закрився на капітальний ремонт. В результаті палацові інтер'єри особняка були відновлені в своєму первозданному вигляді. У внутрішньому дворику розташований фонтан "Грот" та деякі експонати. Контакти: Гаванна вул., 4, тел.: (048) 722-84-90; 725-52-02. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). У музеї влаштовано декілька експозицій у кожну з яких потрібно придбати окремий квіток. * '''[http://history.odessa.ua/ex12.htm Філіал Одеського краєзнавчого музею "Степова Україна"].''' Музей було створено у 1925 р. як збірку етнографічних матеріалів народів ,що проживають на території степової зони України. Окрім української культури також представлені німецька (колоністи), молдавська, болгарська, грецька та інші. Контакти: Ланжеронівська вул., 24а, тел.: (048) 722-48-67. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). * '''[http://museum.odessa.net/fineartsmuseum/russian/index.html Одеський художній музей].''' Музей був заснований у 1899 році Одеським товариством красних мистецтв та міським головою Г.Г. Маразлі, який за власні кошти викупив палац Наришкінів і подарував його місту під художній музей. Після 1917-го року колекція музею суттєво збільшилась завдяки отриманню картин, що раніше належали М.М. Толстому (молодшому), О.П. Руссову, М.В. Брайкевичу та іншім. Колекція образотворчого мистецтва Одеського художнього музею - одна з найбільш значних і багатопланових в Україні. Вона охоплює всі види образотворчого мистецтва: живопис, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво та включає в себе твори російських та українських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності, нараховуючи більше 10 тисяч оригінальних робіт. Окрім головної експозиції є експозиція присвячена іконам, також для груп здійснюються екскурсії у грот, який було створено наприкінці ХІХ ст. для виставки. Контакти: вул.Софіївська 5, тел.: (048) 723-82-72. Працює з 10:30 до 18:00, каса - до 17:00 (вихідний: вівторок). * '''[http://www.oweamuseum.odessa.ua Одеський музей західного і східного мистецтва].''' первісно будівля була міським особняком, який було споруджено у 1856-1858 роках архітектором Л.Ц. Оттоном для купця Абази. У 1880-х роках будівлю було пристосовано під міську гімназію №4. Музей західного і східного мистецтва було засновано у 1823-му році і на відміну від Художнього музею у ньому зберігаються твори закордонних авторів. У музею розташовані дві окремі експозиції Західного мистецтва та Східного мистецтва, але станом на 2012-й рік працювала тільки експозиція східного мистецтва, а в залах на другому поверсі влаштовувались різноманітні вистави. Контакти: вул. Пушкінська 9, (048) 722-48-15. Працює влітку з 10:00 до 18:00 (каса до 17.30), взимку з 10:30. до 18:00 (каса до 16.30). (вихідний: середа). Квітки до кожної з експозицій сплачуються окремо. * '''[http://www.archaeology.odessa.ua Одеський археологічний музей].''' Музей був заснований в 1825 році і спочатку розміщувався у орендованих приміщеннях. У 1883-му році було споруджено будівлю Міської бібліотеки (арх. Ф.В. Гонсіоровський) у який знайшлось місце і для археологічного музею. З 1907-го року бібліотека переїхала у нову будівлю на вулиці Пастера, і колишній будинок бібліотеки повністю відійшов під потреби музею. Музей опікувався товариством історії і старожитностей, яке провадило дослідження на Північному узбережжі Чорного моря і таким чином у музеї надходило багато артефактів з Пантикапею, Феодосії, Крекінітиди, Херсонесу та Ольвії. Зараз в музеї зберігається понад 160 тисяч експонатів, які є найбільшими зборами джерел по древній історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'ятників Давнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети і медалі. Контакти: вул. Ланжеронівська, буд.4, тел.: (048) 722-01-71. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua Одеський лiтературний музей].''' Будинок, у якому розташований музей уявляє собою міський особняк С. Гагаріної (арх. Л.Ц. Оттон, 1849-1850 рр.), на початку ХХ ст. у ньому розміщувався Літературно-артистичне товариство. У 1984 році у особняку було розміщено літературний музей, який розповідає про літераторів, творчість яких була пов'язана з Одесою. Будинок виглядає ззовні дещо скромно, але має вишукані палацові інтер'єри. У дворику музею знаходиться окрема експозиція "Сад скульптур" у якому розташовані різноманітні скульптури на гумористичну тематику. Контакти: вул. Ланжеронівська 2, тел.: (048) 722-33-70. Музей працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). Сад скульптур працює щоденно, влітку з 10:00 до 20:00, а взимку з 10:00 до 18:00. Квіток до саду скульптур сплачується окремо. * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id75 Філія Одеського літературного музею: Одеський музей О.С. Пушкіна].''' Під час перебування у Одесі О.С. Пушкін проживав послідовно у декількох місцях, одним з яких був готель "Hotel du Nord", який було розміщено у будинку на ділянці К. Сіккара (арх. Ф. Шаль, Ф.К. Боффо, 1820-1821 рр. Надбудова поверху, арх. І.С. Козлов, 1859 р.). Пушкін зупинився у готелі 3 липня 1823 р. і прожив у ньому місяць. Музей було відкрито у 1861 році. Контакти: Пушкінська вул., 13, тел: (048) 722-74-53, 725-11-34. Працює з 10:00 до 17:00. (Вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id76 Фiлiя Одеського лiтературного музею: Меморіальний музей К. Г. Паустовского].''' Музей було засновано у 1998 році неподалік від місця розташування будинку, де жив Костянтин Паустовський у часи Російської громадянської війни (на жаль будинок був зруйнований, а музей розміщується у одному із дворових флігелів). Про своє перебування у Одесі, зокрема про роки життя у будинку на вул. Чорноморській Костянтин Паустовський присвятив книгу "Час великих очікувань", яку краще прочитати до відвідування музею. Контакти: Чорноморська вул., 6 (біля пляжу Ланжерон). Тел. (048) 722-84-47, 731-45-97. Працює з 10:00 до 17:00 (Вихідний: понеділок). * '''[http://odessa-roerich-house.od.ua/ Одеський Будинок-музей ім. М.К. Реріха].''' музей розміщується у дореволюційному житловому будинку (арх. К.М. Попов, 1891 р.) у звичайній квартирі. Стеля під'їзду прикрашена живописним панно, у вікнах колись були влаштовані вітражі. Музей розповідає про творчість родини Реріхів, а саме Є.І. Реріх, М.К. Реріха, С.М. Реріха та Ю.М. Реріха. Значну частину експозиції складає живопис М.К та С.М. Реріхів. Контакти: Велика Арнаутська вул., 47, офіс 2 (останній поверх), тел.: (048) 728-77-56, (048) 715-58-58. Працює з 10:00 до 19:00 (Вихідний: понеділок). Вхід безкоштовний. * '''[http://bleschunov.livejournal.com/ Одеський муніципальний музей приватних колекцій ім. О.В. Блещунова].''' Олександр Блещунов був мандрівником і під час своїх численних подорожів зібрал багато екзотичних предметів з різноманітних кутів світу. Перед смертю О.В. Блещунов передав свою колекцію місту, яка і послужила базою для створення даного достатньо цікавого музею. Контакти: Польска вул., 19, тел. (048) 722-10-81, 725-04-53. Працює з 10:00 до 18:00 (каса: до 17:00) (вихідний день - середа). * '''Музей ім. Ф. П. Де Волана Одеського порту'''. Музей було засновано 10 квітня 1990 року і був відкритий до 200-річного ювілею Одеси. У даний момент експозиція музею складається з 5 залів, загальною площею 490 кв. метрів. Музей має гарну експозицію, повністю розкриває всю багатогранну діяльність порту, велику кількість експонатів, цікаві документи, мапи та рідкі фотографії. Контакти: Ланжеронівський узвіз, 2. Працює з 10.00 до 17.00 (вихідний: субота, неділя). Вхід: безкоштовний * '''[http://www.hfcodessa.org/ukr/museum.html Музей "Філікі Етерія"] Грецького фонду культури.''' Музей розповідає про роботу таємного товариства "Філікі Етерія", яке боролось за незалежність Греції від Туреччини, також у музеї зберігаються деякі предмети побуту греків. Контакти: Красний пров. ,20, тел.: (048) 35-71-36, 34-66-40. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). * '''[http://www.migdal.ru/migdal/museum/ Музей історії євреїв "Мігдаль-Шорашим"].''' Музей розповідає про історію євреїв Оодеси, його експозицію складають предмети побуту, фотографії, документи та інше. Контакти: Ніжинська вул., 66 (вхід у кінці правого дворового крила (необхідно зайти на подвір'я)), тел.: 728-97-43. Працює з 13:00 до 19:00 (вихідний: п'ятниця, субота, єврейські свята). * '''[http://www.holocaust-odessa.org Музей «Голокосту - жертв фашизму»].''' Музей був створений у 1990-му році і розповідає про долю в'язнів єврейського гетто та концтаборів. Контакти: Мала Арнаутська вул., 111, тел.: 722-60-97. Працює з 12:00 до 16:00 (перерва з 13:00 до 15:00) — (вихідний: понеділок, субота, єврейські свята). * '''[http://www.museum.com.ua Одеський музей нумізматики].''' У музеї зберігаються античні та середньовічні монети, старі і сучасні гроші України. Контакти: Грецька вул., 33, тел.: (048) 725-02-77, 731-51-19. Працює з 12:00 до 16:00 (вихідний: неділя, понеділок). * '''[http://pamatidryzei2009.narod.ru Народний музей Органів внутрішніх справ у Одесі].''' Музей розповідає про історію одеської міліції починаючи з початку встановлення радянської влади. Експозиція розташована у кількох залах. Контакти: Єврейська вул., 14 (вхід в арці проїзду), тел.: (048) 779-40-51. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). Вхід безкоштовний. * '''Військово-історичний музей південного оперативного командування.''' Музей відкрився 6 листопада 1967 рокі і нині розташований у власному будинку. Музей містить велику експозицію, яка розповідає про створення та історію Одеського військового округу. Контакти: вул. Пироговська, 2, тел.: (048) 779-80-92. Працює з 09:00 до 18:00 (Перерва з 13:00 до 14:00) (Вихідний: субота, неділя). * '''Меморіал героїчної оборони Одеси.''' Меморіал присв'ячений обороні Одеси за часів Другої світової війни. Осоновою музея є залишки 411-ї батареї артилерійських гармат, яка обороняла місто з півдня. Збереглися три гарматні дворики та каземат електростанції, на величезній території меморіалу можна знайти окопи та протитанкові їжаки, також розміщена відкрита експозиція військової техніки тих часів, діамантом якої є підводний човен. У музейній будівлі також розташована експозиція. Контакти: вул. Дача Ковалевского, 150 (будівля музею розташована у глибині території меморіалу), тел.(048) 44-45-27. Працює з 10:00 до 18:00 (Вихідний: п'ятниця). * '''Виставка якорів на Морвокзалі.''' На невеликій виставці представлені різноманітні види якорів: Коромислова, виготовлені цілком з одного шматка заліза, Адміралтейський і Холловскій, якір Матросова, так звані «кішки», абордажні гаки. Контакти: Приморська вул., 8а (Морвокзал, біля церкви св. Миколая). Вхід вільний, постійно працює аудіогід. * '''[http://www.baba-utya.com/ Музей воскових фігур "У баби Уті"].''' Музей містить більше 70-ти фігур відомих людей, зірок театру і кіно, казкових персонажів. Контакти: Рішельєвська вул., 4. Ціна квітка: 30 грн. (станом на 2012 р.). == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === *{{listing |map = 1|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = МакДональдз|alt = <!-- інша назва -->|address = Всього 7 фастфудів у місті.|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://www.mcdonalds.ua/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 2|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Жарю-Парю|alt = <!-- інша назва -->|address = Грецька 45|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Таврія В|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = 8 кафе у місті.|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Безкоштовний Wi-Fi}} === Середні ціни === * {{eat | name=Roll Club | alt= | url=https://roll-club.od.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@roll-club.od.ua | address=вул. Семена Палія, 94 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (050) 555-87-44 | tollfree= | fax= | hours=Працюємо з 10:00 до 21:00 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-07-29 | content=Смачні суші та роли. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Хостел «Логово» | alt=Хостел «Логово» | image= | address=вул. Долинська, 12 | directions= | url=https://logovo-hostel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+38 096 868-0707 or +38 093 086-0707 | email=hotel@logovo-hostel.com | hours= | price=від 175 грн | lastedit=2020-05-15 | description=53 номера, 196 ліжко-місць. Безкоштовний Wi-Fi, парковка, закриваються шафки. Затишний і гостинний хостел в Одесі створено для комфорту туристів і мандрівників. }} * {{sleep | name=Апарт готель на Преображенській 24 | alt= | url=http://www.letsgoodessa.com | wikipedia= | wikidata= | email=letsgoodessa2@gmail.com | address=Преображенська 24, Одесса | lat=FPPM+G8 Одесса, Odessa Oblast | long= | directions= | phone=+380674844302 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=430 | facebook=http://letsgoodessa.com/rus/apartments_bestapartments.html | instagram=preobrazhenskaya_24_apart | lastedit=2020-10-27 | content=Апартаменти у самому центрі Одеси }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Апарт-отель «Посейдон» | alt=Апарт-отель «Посейдон» | image= | address=с. Бурлача Балка, вул, Чорноморська дорога, 2А | directions= | url=https://www.poseidon-apart-otel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 97 017-7007 or +380 66 750-0098 | email=info@poseidon-apart-otel.com | hours= | price=від 900 грн | lastedit=2020-05-15 | checkin=14:00 | checkout=12:00 | description=Готель розташований на березі Чорного моря, в 30 метрах від води. 10 категорій апартаментів і номерів. }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова * Одеська національна академія харчових технологій * Одеська національна морська академія * Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова * Одеський національний політехнічний університет * Одеський національний медичний університет * Одеський національний морський університет * Одеський національний економічний університет * Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського * Одеський національний університет "Одеська юридична академія" * Одеський державний аграрний університет * Одеський державний екологічний університет * Одеський державний університет внутрішніх справ * Одеська державна академія будівництва та архітектури * Військова академія == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код 48 Головний поштамт розташований на Садовій вул., 10. == Куди далі == {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} p5hhrea693dezmag1desngjliowoq4d Французький розмовник 0 218 32870 32377 2022-07-28T19:44:34Z 193.56.13.3 /* Гроші */ wikitext text/x-wiki {{pagebanner }} [[file:Map-Francophone World.svg|right|frameless]] '''Французька мова''' — офіційна мова [[Франція|Франції]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Канада|Канади]] та багатьох африканських країн == Довідник з вимови == === Голосні === === Приголосні === === Поширені дифтонги === == Список фраз == === Основні === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Добрий день. || Bonjour. || Бонжур |- | Привіт. || Salut. || Салют |- | Як у вас справи? || Comment allez-vous? ||комо але ву |- | Добре, дякую. || Ça va, merci. || Са ва мерсі |- | Як Вас звати? || Comment vous appelez-vous? ||комо ву апле ву |- | Мене звати _____ || Je m'appelle _____. || жьо мапель _____ |- | Дуже приємно познайомитися. || Enchanté(e) (de faire votre connaissance) ||ашьонте |- | Будь ласка (прохання) || S'il vous plaît. ||сіль ву плє |- | Дякую. || Merci. ||мерсі |- | Будь ласка (відповідь на подяку) || Je vous en prie || же вус ен пріє |- | Так. || Oui. ||уі |- | Ні. || Non. ||но |- | Вибачте (звернути увагу) || Pardon. ||пардон |- | Пробачте (просити вибачення) || Excusez-moi. ||екскюзе-муа |- | До побачення. || Au revoir. ||оревуар |- | Бувай (прощання) || Á bientôt. ||бєнтуа |- | Я не розмовляю французькою [добре] || Je ne parle (bien) pas français ||же не парл(е) па фрас'яс |- | Ви володієте українською? || Parlez-vous ukrainien? || |- | Чи тут хтось розмовляє українською? || Est-ce que quelqu'un parle ukrainien? || |- | Допоможіть! || Au secours! || |- | Обережно! || Attention! ||атонсйон |- | Доброго ранку. || Bonjour. ||божур |- | Доброго дня. || Bonjour. ||божур |- | Добрий вечір. || Bonsoir. ||бонсуар |- | Добраніч. || Bonne nuit. ||бонне нуі |- | Я не розумію. || Je ne comprends pas. ||жьо но компран па |- | Де знаходиться вбиральня? || Où sont les toilettes? || |} === Проблеми === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Відчепись! || Laisse-moi! || |-Льес-муа | Не чіпай мене! || Laisse-moi! || |- | Я викличу поліцію! || Je vais appeler la police! || |-жьо ве аплє ля поліс | Поліція!|| Police! || |-поліс | Тримайте злодія! || Au voleur! || О вольор |- | Мені потрібна ваша допомога. || J'ai besoin de votre aide. || |-же бьозвуа дьо вотр ед | Це терміново! || C'est urgent || |-се та уьржа(уьржа-а-носове) | Я загубився. || Je me suis perdu(e). || жьо мьо сві пердю😂 |- | Я загубив свою сумку. || J'ai perdu mon sac. || |-же пердю мо сак(mon-o-глибоке в ніс майже "у") | Я загубив свій гаманець. || J'ai perdu mon porte-monnaie. || |- | Я хворий. || Je suis malade. || жьо сві маляд |- | Я поранений. || Je suis blessé(e). || жьо сві бльосє |- | Мені потрібен лікар. || J'ai besoin de médecin. || |-же бьозвуа дьо мєдса("e" якщо нема наголоса на випадає і "in" це "а" носове. | Можна від вас подзвонити? ||Vous pouvez faire appel à vous? || |} === Числа === {| class="wikitable" |- ! Текст заголовка !! Текст заголовка !! Текст заголовка |- | 1 || un || ан |- | 2 || deux ||дьо |- | 3 || troi ||труа |- | 4 || quatre ||катр |- | 5 || cinq ||санк |- | 6 || six ||сіс |- | 7 || sept ||сет |- | 8 || huit ||юіт |- | 9 || neuf ||ньоф |- | 10 || dix ||діс |- | 11 || onze ||онз |- | 12 || douse ||дуз |- | 13 || treize ||трез |- | 14 || quatorze ||каторз |- | 15 || quinze ||кенз |- | 16 || seize ||сез |- | 17 || dix-sept ||ді-сет |- | 18 || dix-huit ||дізюіт |- | 19 || dix-neuf ||діз-ньоф |- | 20 || vingt ||вен |- | 21 || vingt et un ||вен еи ен |- | 22 || vingt-deux ||вен дью |- | 23 || vingt-troi || |- | 30 || trente || трант |- | 40 || quarante || карант |- | 50 || cinquante || санкант |- | 60 || soixante || |- | 70 || soixante-dix || |- | 80 || quatre-vingts || |- | 90 || quatre-vingts-dix || |- | 100 || cent || сан |- | 150 || cent cinquante || |- | 200 || deux cent || |- | 300 || trois cents || |- | 400 || quatre cent || |- | 500 || cinq cents || |- | 1000 || mille || міль |- | 2000 || deux mille || |- | 5000 || cinq mille || |- | 1000000 || un million || |- | 1000000000 || un milliard || |- | Номер || numéro || |- | Половина ||moitié || |- | Більше ||plus || |- | Менше ||moins || |} === Час === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Зараз || maintenant || матно |- | Раніше || plus tôt || |- | Пізніше || plus tard || плю тар |- | Ранок || matin || матан |- | День || jour (après-midi) || апре-міді |- | Вечір || soir || суар |- | Ніч || nuit || нуі |- | Вранці || le matin || ле матан |- | Після обіду|| dans l'après-midi || апре-міді |- | Ввечері || le soir || суар |- | Вночі || la nuit || ле нуі |} ==== Годинник ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Котра година? || Quelle heure est-il? || кель ойре тіль |- | Половина _____ || Il est _____ heures et demie. || |- | Пˈятнадцять хвилин по _____ || Il est _____ heures et quart. || |- | За пˈятнадцять хвилин _____ || Il est _____ heures moins le quart. || |- | 2:00 ||deuxième heures|| |- | 3:00 ||troisième heures || |- | 4:00 ||quatrième heures || |- | 5:00 ||cinquème heures || |- | 6:00 ||sixième heures || |- | 7:00 ||septième heures || |- | 8:00 ||huitième heures || |- | 9:00 ||neuvième heures || |- | 10:00 ||dixième heures || |- | 11:00 ||onzième heures || |- | 12:00 ||douzième heures || |- | Південь || Midi || |- | Північ || Minuit || |} ==== Тривалість ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | _____ хвилина/хвилини/хвилин || _____ minute/minutes ||мінут |- | _____ день/дні/днів || _____ jour/jours ||жур |- | _____ тиждень/тижні/тижнів || _____ semaine/semaines ||сомен |- | _____ місяць/місяці/місяців || _____ mois/mois ||муа |- | _____ рік/роки/років || _____ an/ans ||анее |} ==== Дні тижня ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Сьогодні || aujourd'hui ||ожурдві |- | Вчора || hier ||ієр |- | Завтра || demain ||доман |- | Цього тижня/місяця/року || cette semain/ce mois/cette année || |- | Минулого тижня/місяця/року || la semaine/le mois/l'année dernier (-ière) || |- | Наступного тижня/місяця/року || la semaine/le mois/l'année suivant(e) || |- | Понеділок || lundi ||лянді |- | Вівторок || mardi ||марді |- | Середа || mercredi ||меркреді |- | Четвер || jeudi ||жьоді |- | Пˈятниця || vendredi ||ванреді |- | Субота || samedi ||самді |- | Неділя || dimanche ||діманш |} ==== Місяці ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Січень || janvier ||женві |- | Лютий || fevrier ||февр:ін |- | Березень || mars ||марс |- | Квітень || avril ||авріль |- | Травень || mai ||мей |- | Червень || juin ||жуан |- | Липень || juillet ||жульє |- | Серпень || août ||ут |- | Вересень || septembre ||сертомбр |- | Жовтень || octobre ||октобре |- | Листопад || novembre ||новембр |- | Грудень || décembre ||десоумбр |} ==== Як писати час і число ==== === Кольори === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Чорний || noir (noire) || нуар |- | Білий || blanc (blanche) || |- | Сірий || gris (grise) || ґрі |- | Червоний || rouge || руж |- | Синій || bleu (bleue) || блю |- | Блакитний || bleu (bleue) || |- | Жовтий || jaune || жон |- | Зелений || vert (verte) || верт |- | Помаранчевий || orange || оранж |- | Фіолетовий || violet (violette) || |- | Коричневий || brun (brune) || |} === Транспорт === ==== Автобус і потяг ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Скільки коштує квиток до _____? || Combien coûte le buillet à (au, aux) _____? || |- | Один квиток до _____, будь ласка. ||Un billet pour _____, s'il vous plaît. || |- | Куди їде цей потяг/автобус? ||Où équitation ce train / bus? || |- | Де потяг/автобус до _____? || Où est le train / bus pour _____? || |- | Цей потяг/автобус зупиняється в _____? || Où est le train / bus pour _____? || |- | Коли відходить потяг/автобус до _____? || Où est le train / bus pour _____? || |} ==== Пересування ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Як дістатися до_____? || || |- | ... автовокзалу? || || |- | ... аеропорту? || || |- | ... вокзалу? || || |- | ... готелю _____? || || |- | ... гуртожитку? || || |- | ... українського консульства/посольства? || || |- | ... центру? || || |- | Де є багато _____? || || |- | ... барів? || || |- | ... готелів? || || |- | ... пам'яток? || || |- | ... ресторанів? || || |- | Будь ласка, покажіть на карті _____. || || |- | ... вулицю || || |- | Поверніть направо || || |- | Поверніть наліво || || |- | До _____ || || |- | Повз _____ || || |- | Перед _____ || || |- | Шукайте _____ || || |- | Перехрестя || || |- | Північ || || |- | Південь || || |- | Схід || || |- | Захід || || |- | Вгору || || |- | Вниз || || |} ==== Таксі ==== {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Таксі! || || |- | Відвезіть мене до _____, будь ласка. || || |- | Скільки коштує доїхати до _____? || || |- | Відвезіть мене туди, будь ласка. || || |} === Ночівля === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є вільні кімнати? || || |- | Скільки коштує кімната для одного/двох? || || |- | В цій кімнаті є місце___|| || |- | ... простирадла? || || |- | ... ванна? || || |- | ... телефон? || || |- | ... телевізор? || || |- | Можу я спочатку поглянути на кімнату? || || |- | У вас є _____ кімнати? || || |- | … тихіші …? || || |- | ... більші ...? || || |- | ... чистіші …? || || |- | ... дешевші …? || || |- | Добре, я беру. || || |- | Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей. || || |- | Ви можете запропонувати інший готель? || || |- | У вас є _____ || || |- | … сейф? || || |- | ... індивідуальні сейфи? || || |- | Сніданок/вечеря враховані? || || |- | О котрій сніданок/вечеря? || || |- | Приберіть мою кімнату, будь ласка. || || |- | Не могли б ви розбудити мене о _____? || || |- | Дайте рахунок. || || |} === Гроші === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви приймаєте кредитні картки? || Acceptez vous les cartes de credit?|| |- | Чи не могли б ви обміняти гроші? || || |- | Де можна обміняти гроші? || || |- | Який курс обміну? || || |- | Де найближчий банкомат? || || |} === Їжа === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Столик для одного/двох чоловік, будь ласка. || Une table pour une personne / deux personnes, s'il vous plaît. || |- | Можна меню? || peuve me donne le menu? || |- | У вас є фірмові страви? || || |- | У вас є страви місцевої кухні? || Avez-vous une cuisine locale? || |- | Я вегетаріанець/вегетаріанка. || Je suis végétalien / végétarien. || |- | Я не їм свинину. || Je ne mange pas de porc. || |- | Сніданок || Petit déjeuner. || |- | Обід || Déjeuner. || |- | Вечеря || Dîner || |- | Я хочу ____. || Je veux ____. || |- | ... курку || ...de poulet || |- | ... яловичини || ...de boeuf || |- | ... рибу || ...du poisson. || |- | ... свинини || ...du porc || |- | ... ковбасу || ...une saucisse || |- | ... сир || ...de fromage || |- | ... яйця || ...des œufs || |- | ... салат || ...une salade || |- | ... (свіжі) овочі || ...des légumes (frais) || |- | ... (свіжі) фрукти || ...des fruits (frais) || |- | ... тост || ...du pain grillé || |- | ... макарони || ...des pâtes || |- | ... рису || ...de riz || |- | ... квасолі || ...des haricots || |- | ... гамбургер || ...un hamburger || |- | ... біфштекс || ...un steak || |- | ... гриби || ...des champignons || |- | ... апельсин || ...d'orange || |- | ... яблуко || ...d'une pomme || |- | ... банан || ...d'une banane || |- | ... ананас || ...d'ananas || |- | ... ягоду || ...des baies || |- | ... виноград || ...de raisins || |- | Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____ || S'il vous plaît donnez-moi un verre / tasse / bouteille _____ || |- | ... кави || ...Du café || |- | ... чаю || ...de thé || |- | ... соку || ...de jus || |- | ... мінеральної води || ...L'eau minérale || |- | ... води || ...de l'eau || |- | ... пива || ... Bière || |- | ... червоного/білого вина || ... Rouge / du vin blanc || |- | ... горілки || ...de vodka || |- | ... віскі || ...de whiskey || |- | ... рому || ...de rhum || |- | ... газованої води || ...de soude || |- | ... апельсинового соку || ...Le jus d'orange || |- | ... коли || ...Cola || |- | Дайте, будь ласка ____. || S'il vous plaît donner moile ____. || |- | … солі || ...le sel || |- | … перцю || ...le poivre || |- | … масла || ...d'huile || |- | Офіціант! || Garçon! || |- | Я закінчив. || J'ai fini. || |- | Я наївся. || J'ai mangé. || |- | Це було чудово. || C'était merveilleux. || |- | Можете прибрати зі столу. || Vous pouvez supprimer du tableau. || |- | Дайте, будь ласка, рахунок. || S'il vous plaît donner l'addition. || |} === Бари === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Ви продаєте алкогольні напої? || || |- | Є столики? || || |- | Будьте ласкаві, одне пиво/два пива. || || |- | Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина. || || |- | Будьте ласкаві, одну пінту _____. || || |- | Будьте ласкаві, одну пляшку _____. || || |- | Тут є буфет? || || |- | Ще одну, будь ласка. || || |- | Коли ви зачиняєтеся? || || |} === Покупки === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | У вас є _____ мого розміру? || || |- | Скільки це коштує? || || |- | Це занадто дорого. || || |- | Ви приймете _____? || || |- | Дорого || || |- | Дешево || || |- | Я не можу собі цього дозволити. || || |- | Я цього не хочу. || || |- | Ви мене обманюєте. || || |- | Мені це не цікаво. || || |- | Добре, я візьму. || || |- | Дайте, будь ласка, пакет. || || |- | У вас є доставка (за кордон)? || || |- | Давайте дві. || || |- | Мені потрібний/-на/-не/-ні ... || || |- | ... зубна паста || || |- | ... зубна щітка || || |- | ... тампони || || |- | ... мило || || |- | ... шампунь || || |- | ... аспірин (знеболююче) || || |- | ... ліки від застуди || || |- | ... ліки від живота || || |- | ... бритва || || |- | ... парасолька || || |- | ... лосьйон від засмаги || || |- | ... листівка || || |- | ... поштові марки || || |- | ... батарейки || || |- | ... папір || || |- | ... ручка || || |- | ... книги українською мовою || || |- | ... журнали українською мовою || || |- | ... газета українською мовою || || |- | ... французько-український словник || || |} === Водіння === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я хочу взяти машину напрокат. || || |- | Я можу взяти страховку? || || |- | СТОП || || |- | Односторонній рух || || |- | Поступіться дорогою || || |- | Парковки немає || || |- | Обмеження швидкості || || |- | Заправка || || |- | Бензин || || |- | Дизельне паливо || || |} === Поліція === {| class="wikitable" |- ! Фраза !! Переклад !! Транскрипція |- | Я нічого поганого не робив. || || |- | Ми один одного не зрозуміли. || || |- | Куди ви мене везете? || || |- | Мене заарештовано? || || |- | Я громадянин України. || || |- | Я хочу поговорити з консульством/посольством України. || || |- | Я хочу поговорити з адвокатом. || || |- | Я можу сплатити штраф зараз? || || |} {{footer|ispartof=Розмовники|type=Розмовник}} 5mox4xx7fny1dt6llo3y5mxqswy2d8j Таганрог 0 2697 32879 24653 2022-07-29T09:36:54Z Mykola7 4555 wikitext text/x-wiki {{Pagebanner}} [[Файл:Chekhov_Birthhouse.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Будиночок Чехова]] '''Таганрог''' знаходиться в [[Ростовська область| Ростовській області]]. Морський порт в Таганрозькій затоці Азовського моря є великим промисловим центром на півдні Росії. Розташований в південно-східній частині Міуського півострова, в 70 кілометрах від Ростова-на-Дону, недалеко від кордону з Україною. == Зрозуміти == === Історія === Місто було засноване в 1698 році як фортеця і гавань на Азовському морі за наказом Петра I. Під час Німецько-радянської війни, місто постраждало не дуже, зберігши при цьому основні архітектурні пам'ятки. Відоме як батьківщина Чехова, Фаїни Раневської і Михайла Таніча. == Як дістатися == {{mapframe|чого=Таганрога}} === {{Літаком}} === {{go| name=Аеропорт Таганрог-Південний | address=площа Авіаторів, 1 | lat=47.197905 | long=38.880379 | phone=+7 (8634) 39-07-01 | lastedit=2018-11-10 | description=Аеропорт міста «Таганрог-Південний» обслуговує пасажирські рейси до Москви та з Москви двічі на тиждень. Найближчий аеропорт знаходиться в місті [[Ростов-на-Дону]]. | content=Аеропорт міста «Таганрог-Південний» обслуговує пасажирські рейси до Москви та з Москви двічі на тиждень. Найближчий аеропорт знаходиться в місті [[Ростов-на-Дону]] }}. === {{Потягом}} === {{listing|type=go| lat=47.262479 | long=38.918018 | wdid= | name=Залізничний вокзал Таганрог | alt= | image= | address= вул. Москатова, 8 | directions= | url=http://taganrog.dzvr.ru | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} '''Із Росії''' Раніше значна частина поїздів із Москви та Санкт-Петербурга на Південь Росії проходила транзитом через територію [[Україна | України]] і Таганрог. Згодом майже всі вони були переведені на маршрути, які повністю проходять по території Росії. Станом на 2010 рік є тільки один прямий поїзд із Москви - 027 «Москва-Новоросійськ». Оптимальний спосіб дістатися до Таганрога - поїздом до Ростова-на-Дону, потім електричкою або маршрутним таксі. '''Із України''' Всі поїзди, що прямують з України на Південь Росії, проходять через Таганрог. === {{Автомобілем}} === '''Із Москви''' по трасі {{Автошлях|M|4}} «Дон» через Воронеж, з'їзд з траси М4 у Ростові-на-Дону, далі 70 кілометрів по трасі Е58-М23 до Таганрога. У літню пору можна кілька годин простояти в пробці перед Ростовом. До того ж в будь-який час року проїхати через весь Ростов в денний час це ще 2-3 години. У 15 км перед Ростовом є поворот на Чалтирь - хороша другорядна дорога (відремонтована в 2016 році). Дорога вузька на дві смуги, по відстані стільки ж як і через Ростов, у багатьох місцях заборонений обгін, але зате немає заторів, в середньому 50-60 км/год. '''Із України''' - через [[Маріуполь]], [[Новоазовськ]] і Новоазовську митницю. Новоазовськ контролюється злочинними угрупуваннями "ДНР". Слід зазначити, що влітку в денний час митниця перевантажена потоком машин з Криму, тому рекомендується об'їзд через Амвросіївку: в Новоазовську повернути ліворуч, на Коньково, Новоіванівку, Амвросіївку і Матвіїв Курган. При подовженні шляху на 70 км економія в часі може скласти 3-6 годин. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == ===Музеї=== * {{listing|type=do | name=Історико-краєзнавчий музей | alt=Палац Алфераки | url=http://www.tgliamz.ru | email= | address=вул. Фрунзе, 41 | lat=47.213528 | long=38.928277 | directions= | phone=+7 8634 38-33-63 | fax= | hours=Вт-Вс 10:00 - 18:00 | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Таганрозький художній музей | alt= | url=http://www.artmuseumtgn.ru | email=gallery2004@yandex.ru | address=вул. Александровська, 56, | lat=47.210583 | long=38.930604 | directions= | phone=+7 8634 38-31-70 | fax= | hours= | price=50-150 ₽ | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей Містобудування та побуту | alt= | url=http://www.tgliamz.ru/visitors/room1.php | email= | address=вул. Фрунзе, 80 | lat=47.218553 | long=38.921064 | directions= | phone=+7 8634 61-43-33 | fax= | hours=Вт-Вс 10:00 - 18:00 | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей «Домик А.П. Чехова» | alt= | url= | email= | address=вул. Чехова, 69 | lat=47.206911 | long=38.931305 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Літературный музей А.П. Чехова | alt= | url= | email= | address=вул. Октябрська, 9 | lat=47.215388 | long=38.921432 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей «Лавка Чеховых» | alt= | url= | email= | address=вул. Александровська, 100 | lat=47.215982 | long=38.918063 | directions= | phone=+7 (8634) 61-27-82 | fax= | hours= | price=20-60 ₽ | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей І.Д. Василенко | alt= | url= | email= | address=вул. Чехова, 88/37 | lat=47.209733 | long=38.925519 | directions= | phone=+7 8634 61-36-73 | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | name=Музей А.А. Дурова | alt= | url= | email= | address=пров. А.Глушко, 44 | lat=47.209176 | long=38.922762 | directions= | phone= +7 8634 61-40-31 | fax= | hours= | price= | description= }} ===Театри=== * {{do | name=Таганрозький драматичний театр ім. Чехова | alt= | url=http://www.chehovsky.ru | wikipedia= | wikidata= | email=tagteatr@mail.ru | address=вул. Петровська, 90 | lat=47.216184 | long=38.928619 | directions= | phone=+7 8634 38-34-93 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | wikidata=Q4449569 | content=Один із кращих театрів на півдні Росії, веде свою історію з 1827 року. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == ===Дешево=== * {{listing|type=eat| lat=47.212824 | long=38.933604 | wdid= | name=«Красный мак» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 68, корп. А | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 39-43-62 | email= | hours=09:00 - 20:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.205594 | long=38.938213 | wdid= | name=«Остановка» | alt= | image= | address=вул. Чехова, 28 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 36-06-96 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} ===Середні ціни=== * {{listing|type=eat| lat=47.210743 | long=38.932140 | wdid=Q16712611 | name=Кафе «Фрекен Бок» | alt= | image=Freken Bok 2011.jpg | address=пров. Тургеневський, 24 | directions= | url=http://www.frekenbok-cafe.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 310-440 | email= | hours=8:00—23:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.205760 | long=38.936380 | wdid= | name=«Фортепиано» | alt= | image= | address=вул. Чехова, 43 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 68-19-00 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.211942 | long=38.935778 | wdid= | name=«Бушон» | alt= | image= | address=пров. Тургеневський, 9/1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 34-14-55 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.215382 | long=38.929643 | wdid= | name=«Поляна» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 84 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 31-45-45 | email= | hours=10:00—24:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} * {{listing|type=eat| lat=47.216955 | long=38.927145 | wdid= | name=«РИС» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 98 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=Доставка +7 (8634) 38-34-98 | email= | hours=11:00—02:00, в пятницу и субботу до 07:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Японська кухня. }} * {{listing|type=eat| lat=47.222849 | long=38.916824 | wdid= | name=«Осака Т» | alt= | image= | address=вул. Леніна, 123 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 61-38-91 | email= | hours=11:00—02:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Японська, китайська кухня. }} ===Дорого === * {{listing|type=eat| lat=47.211881 | long=38.934197 | wdid= | name=«Sapore Italiano» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 49 / пер. Тургеневский | directions= | url=http://saporeitaliano.ru/sapore-taganrog/about | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 39-23-53 | email= | hours=8:00-24:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Італійська кухня. }} * {{listing|type=eat| lat=47.207051 | long=38.932320 | wdid= | name=«Тянь-Шань» | alt= | image= | address=вул. Чехова, 63 | directions= | url=http://www.tyanshan.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 37-92-66 | email= | hours=12:00—24:00 | price= | lastedit=2018-11-10 | description=Китайська кухня. }} * {{listing|type=eat| lat=47.215584 | long=38.929247 | wdid= | name=«Старая крепость» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 86 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 31-21-31 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} == Де розважитись == == Нічне життя == == Де зупинитись == * {{sleep | name=Готель «Алмаз» | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Александровська, 91 | lat=47.215627 | long=38.917785 | directions= | phone=+7 (8634) 31-2646, 31-2644 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-11-10 | content= }} * {{listing|type=sleep| lat=47.212004 | long=38.934754 | wdid= | name=Готель «Центральная» | alt= | image= | address=вул. Петровська, 64 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (8634) 38-30-22 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-10 | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Як вирішувати проблеми == == Застереження == == Зв'язок == == Куди далі == kyf2j6zhjxfc1dye9v6ie9vmaa74t9b Саранськ 0 2721 32876 29325 2022-07-29T09:35:05Z Mykola7 4555 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} ''Саранськ'' — велике місто в [[Середнє Поволжя | Середньому Поволжі]], адміністративний і культурний центр [[Мордовія | Республіки Мордовія]]. Розташоване місто на річці Інсар у 642 км на південний схід від [[Москва | Москви]]. {{Geo | 54.188 | 45.202 | zoom = 13 | map = city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Саранськ | citylocal= мокш. ''Саранск ошсь'', ерз. ''Саран Ош''</small> | image=Saransk MGU main building.jpg | caption=Головна будівля МДУ | website=http://www.adm-saransk.ru/ | callingcode= +7 8342 | monumentlist= Мордовія/Саранськ | timezone= }} Саранськ заснований в 1641 році в якості фортеці на Великій засічній Чорті. Перебуваючи трохи в стороні від основних торгових шляхів, місто не змогло стати великим економічним центром і до 1930-х років було забудоване переважно дерев'яними одноповерховими будинками, проте в 1934 році місто стало столицею Мордовської АРСР. Статус столиці накладав свої вимоги: старий центр був майже повністю знесений і замінений сталінками. У 2000-х - на початку 2010-х років центр модернізували ще раз: частину будинків відреставрували з використанням сучасних матеріалів, а частину знесли та замінили сучасними забудовами, причому цілком гармонійними, а не безликими скляно-бетонними. У 2018 році Саранськ приймав матчі чемпіонату світу з футболу. У центрі Саранська не збереглося архітектурних ансамблів, та й взагалі старої архітектури досить небагато, і вона не першокласна. У цьому сенсі місто мало відрізняється від десятків колишніх повітових центрів середньої смуги Росії. Незважаючи на те, що місто є столицею національної автономії, Саранськ - абсолютно російське місто, і ні ерзянської, ні мокшанської мови ви там не почуєте, якщо не зробите спеціальні зусилля. Проте, в Саранську є і непоганий музей мордовської національної культури, і сучасна архітектура, відчастини стилізована під національну. Все це - непогане доповнення до двох туристичних об'єктів, через які і треба їхати в Саранськ - музею образотворчих мистецтв з великою колекцією скульптур Степена Ерьзі та Макарівського монастиря початку XVIII століття, який є одним з найбільш видовищних ансамблів середнього Поволжя. === Орієнтація === Центр Саранська обмежений вулицею Полежаєва з півночі і берегом річки Саранки на півдні, основна магістраль центру - проходить по вулиці Комуністичній. Ядром міста є ''Радянська площа''. Всі ключові об'єкти Саранська знаходяться тут або в найближчих околицях: пройшовшись по ній, можна отримати уявлення про місто хвилин за п'ятнадцять. Район приватної забудови на правому березі Саранки називається ''Низи''. Тут можна побачити, як виглядало все місто до 30-х років ХХ століття, і оцінити автентичні дерев'яні будинки мордви. Приватні будинки активно зносяться та замінюються сучасними багатоповерхівками. {{listing|type=other| lat=54.18585 | long=45.18380 | wdid= | name=Інформаційно-туристичний центр | alt= | image= | address=ул. Б.&nbsp;Хмельницького, 26, оф. 106 | directions= | url=http://turizmrm.ru/ | facebook= | vkontakte=https://vk.com/tic_rm {{dead link|July 2017}} | phone=+7 (8342) 777-677 | email=tic-rm@mail.ru | skype= | hours=пн-пт 9:00–18:00 | price= | lastedit=2017-04-24 | description=Знаходиться на Площі тисячоліття, в правому під'їзді Національної бібліотеки ім. О.С. Пушкіна }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === gjagylxtba1jfbczu7uiked94injvfb Пардубіце 0 2949 32875 29094 2022-07-29T09:34:45Z Mykola7 4555 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Пардубіце''' - місто, що розташоване на сході Чехії. == Зрозуміти == Пардубіце - затишне місто, яке розташоване на відстані 96 кілометрів на схід від [[Прага|Праги]]. Одне з найцікавіших міст Чехії, яке відоме великої кількістю пряників та продукції, яка з ними пов'язана. В Пардубіце ви побачите музей пряників, величезну кількість магазинів з пряниками та спеціальними дошками, формами та будиночками. Перед різдвяними та новорічними святами на Центральній площі Пардубіце відбувається різдвяний ярмарок, на якому можна придбати не тільки новорічну продукцію, але й послухати виступи місцевих колективів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === В Пардубіце є аеропорт, який користується популярністю серед туристів. Від нього легко дістатись як центру міста, так і до столиці Чехії - Праги. === {{Потягом}} === Шлях від головного залізничного вокзалу Праги до залізничного вокзалу Пардубіце займає трохи більше 1 години. Зверніть увагу, що у період новорічних свят є більш дорожчі білети, придбавши які за вами буде закріплене якесь конкретне місце. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Біля залізничного вокзалу розташовані автобусні зупинки з розкладом, з яким потрібно одразу ж ознайомитись. Може так статись, що по потрібному вам маршруту здійснюються рейси лише декілька разів на день. == Що відвідати == *Замок Кунетицька-Гора. *Музей пряників, що розташований у лісі поряд з Кунетицька-Гора. Проте, будьте уважними - графік роботи музею змінюється в залежності від пори року. Взимку він може бути зачиненим та відкритим лише для планових екскурсій. Поблизу будівлі музею є міфічні статуї та вказівники. *Центральна площа Pernštýnské, яка оточена старовинними будинками. До площі можна дістатись тролейбусом чи автобусом. *На околицях Пардубіце є господарства, де можна побачити оленей. *Сільський паб в околицях Пардубіце. Якщо ви на декілька годин застрягните в одному з найближчих сіл в очікуванні автобусу до міста, найкращий варіант провести час - відбудати паб з його неймовірною атмосферою. Щось з їжі там знайти важко, але чай є. *Магазини з пардубіцькими пряниками. *Історичний центр Пардубіце. == Чим зайнятись == == Що купувати == *Пардубіцікі пряники. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Треба заздалегідь ознайомитись з автобусними маршрутами та продумати огляд місць, що розташовані поблизу Пардубіце. Взимку, автобус може виконувати певний маршрут у передмістя лише декілька раз на день з великими перервами. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Місто}} atm3f9xbbpipzbzo3c3y0j01irk4io1 Старокостянтинів 0 3010 32878 26499 2022-07-29T09:36:32Z Mykola7 4555 wikitext text/x-wiki {{geo||}} '''Старокостянтинів''' — місто обласного значення, центр Старокостянтинівського району Хмельницької області. == Зрозуміти == '''Старокостянтинів''' – місто з унікальною історією та зручним розташування. Він розташований на злитті річок Случ та Ікопоть. Відстань від Хмельницького - 48 кілометрів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Старокостянтинові два вокзали. Зі станції Старокостянтинів-1 (вулЗалізнична, 1) прямують електрички та дизелі до Хмельницького та Шепетівки.  Зі станції Старокостянтинів-2 (вул. Гончара, 4) можно добратись до Києва, Вінниці. === {{Автомобілем}} === Відстань між містами: Київ — Старокостянтинів 277 км. (4 ч. 40хв.) Хмельницький – Старокостянтинів 47 км. (52 мин.). === {{Автобусом}} === Автостанція розташована у центрі міста (вул..К.Острозького,2). '''<br />{{Кораблем}}''' == Транспорт == Єдиним видом громадського транспорту у Старокостянтинові є автобус. == Що відвідати == * Замок князів Острозьких (XVI ст.) * Оборонна вежа (XVI - XVII ст.) * Червоний млин (1905 рік) * Костел Івана Хрестителя і монастир ордену отців Капуцинів (1754) * Скульптури Мазура (1992 рік) * Краєзнавчий музей (1932 рік) * Ротонда-альтанка з погруддям князя К. Острозького (1995рік); * Андріївська церква (XIX ст.); * Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1807 р.); * Замкова церква (XVI ст.); * Старокостянтинівська гімназія (1905 р.); * В зірці дореволюційної забудови міста. == Чим зайнятись == У Старокостянтинові варто відвідати музеї. Історико-культурний центр-музей «Старий Костянтинів» розташований в приміщенні пам’ятки архітектури національного значення «Замок князів Острозьких». Його адреса: вул. Замкова 1/1. Музей працює кожного дня. В зимовий період з його графік роботи - з 08.00 до 17.00 години, влітку з 08.00 до 20.00. Обідня перерва з 12 до 13 години. Ще один музей, який варто відвідати - Старокостянтинівській районний історико-краєзнавчий музей по вул. Грушевського, 15. Він працює постійно з вівторка по суботу з 8 до 17 години. Музей історії міста розташований по вул. Миру 1/79, кімната 15. У місті працюють районні та міські бібліотеки, є дитяча бібліотека. У місті працює кінотеатр. == Що купувати == У Старокостянтинові варто купувати текстиль: українські вишиванки, прикраси, намиста, ляльки-мотанки, магнітики з зображенням міста, глиняний посуд, мед, сувеніри з гутного скла. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Golden Home по вул. Олександра Довженка, 51. Готель розташований на відстані 900 метрів від центру міста. Готель «Случ» по вул.і Князя Костянтина Острозького, 10. ApartmentsIn, вул. Старомлинська 14. Апартаменти AmazingFlat, вул. Г.Сквороди 1. White Apartament, вул. Пушкіна, 19. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У Старокостянтинові працює 9 шкіл, в їх число входить гімназіята ліцей. Для обдарованої молоді є дитяча художнятамузична школи. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} lalh2dh3z8d6dcqza4imi30fa29mjeq Шяуляй 0 3048 32873 29138 2022-07-29T09:34:23Z Mykola7 4555 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Шяуляй''' (лит.Siauliai) – це назва міста центрального повіту Siauliai County. Шяуляй розташоване в долині річки Вента, є частиною Шяуляйського району. == Зрозуміти == Шяуляй – це одне з литовських міст, яке має найдавнішу історію. У місті багато архітектурних та історичних пам’яток, які зберіглись до наших часів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Поблизу міста розташовано три аеропорти у радіусі 150 кілометрів. Вони обслуговують міжнародні та місцеві рейси. === {{Потягом}} === У місті розташована вузлова залізнична станція. === {{Автомобілем}} === Вільнюс - Шяуляй 2 ч. 36 мин. (213,0 км) Маршрут: A2 и A9 3 ч. (217,5 км) Маршрут: A2 3 ч. 25 мин. (273,2 км) Маршрут: A2 и A Київ - Шяуляй 12 ч. 59 мин. (933,6 км) Маршрут: Р31 === {{Автобусом}} === У місті Шауляй є автовокзал. На нього прибувають місцеві та іноземні автобуси. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Якщо ви хочете скористатись громадським транспортом у Шауляй, зверніть увагу на автобуси на маршрутне таксі. Також працює цілодобове таксі за замовленням. Можно взяти на прокат авто та велосипед. == Що відвідати == *Гора Хрестів, яка розташується на відстані 12 км на північ від міста Шяуляй. *Вілла Хаїма Френкеля *Музей велосипедів. *Музей шоколаду. *Музей фотографії. *Музей кішок. *Музей радіо і телебачення. *Пожежно - технічний музей, експозиція якого присвячена історії пожежної справи. *Меморіальний будинок - музей Венцлаускісов. *Меморіальний будинок – музей Іовараса, одного з найпопулярніших литовськи хпоетів початку ХХ століття. *Історико - етнографічний музей «Аушра» *Кафедральний собор Святих Петра і Павла *Площа з годинником «Півник» *Скульптура «Залізна лисиця» *Конфетная фабрика «Рута» == Чим зайнятись == Якщо ви будете подорожувати та завітаєте до міста Шяуляй, обов’язково відвідайте регіональні парки Загаре і Тітувенай, подивіться озеро Реківа, яке відоме своїм льодовиковим походженням. Національні традиції можна дослідити у Жалюкайській садибі мельника. Можна відвідати ботанічний сад при місцевому університеті. Якщо є вільний час, завітайте до Шяуляйського драматичного театру, кинотеатрів чи публічних бібліотек міста. Можна спробувати себе у парашутному спорті, верховій їзді, порибалити. Шауляй відоме своїми фонтанами, які мають назву «Три птахи», «Руді», «Пелікан», «Материнство». == Що купувати == Якщо ви полюбляєте привозити сувеніри з країн, які відвідуєте, у Литві зверніть увагу на різні вироби із бурштину, скла, придбайте кераміку ручної роботи, дерев’яні різьблені сувеніри. Є численні магнітики, листівки , рушники з бавовни. В магазинах є велика кількість сувенірних кружок. == Де поїсти == Пообідати можна у закусочних, піцеріях, барах чи кафе. У ресторанах є традиційна і екзотична кухня. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == В місті для туристі є великий вибір місць, де можна зупинитись. Це може бути готель, гостьовий будинок, хостел. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Шяуляйскій університет вважається один знайбільших і найвідоміших навчальних закладів в північній Литві. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Інформаційний туристичний центр міста допоможе туристам, які розгубились і не знають, що відвідати. Тут нададуть інформацію про те, де можна взяти в оренду автомобільчи велосипед. == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Литва|type=Місто}} sqt2hxiqj17q060onigg92mrrat7tfc Кирилов 0 3115 32874 28149 2022-07-29T09:34:33Z Mykola7 4555 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Кирилов | citylocal= | arm = Kirillov COA (1996).gif | image=Вид на южную часть Кирилло-Белозерского монастыря.jpg | caption=Кирило-Білозерський монастыр на березі Сіверського озера. | website=http://admkirillov.ru/ | callingcode=+7 81757 | timezone= UTC+3 | monumentlist=Вологодська область/Кирилов Вологодская область/Кириллов | naturelist= }} Кирилов розташований в північно-західній частині Вологодської області на березі Сіверського озера. Це невелике провінційне містечко зі своїми околицями є найбільш відвідуваним туристичним центром Вологодської області. Візитною карткою міста і всього регіону є Національний Києво-Печерський монастир - найбільша православна обитель в світі і скарбниця російської культури. У 20 кілометрах від Кирилова розташований Ферапонтів монастир з фресками Діонісія - об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також недалеко від міста розташовані Горицький монастир і Ніло-Сорська пустель - ще одні важливі туристичні об'єкти на території національного парку «Російська Північ», який займає більшу частину Кирилівського району. == Зрозуміти == ===Історія=== Кирилов виник на березі Сіверського озера навколо Кирило-Білозерського монастиря, з яким нерозривно пов'язана історія міста. Початок обителі поклав в 1397 році архімандрит московського Симонова монастиря Кирило разом з монахом того ж монастиря Ферапонтом. Статут Кирило-Білозерської обителі славився жорсткістю і дисципліною - у ченців не повинно було бути нічого зайвого, навіть води в келіях. Ферапонт, мав інші погляди на чернече життя, в 1398 відокремився і заснував неподалік власний Ферапонтів монастир. Високий авторитет і організаторські здібності Кирила сприяли притоку нових ченців і становленню нового духовного центру на Російській Півночі. У XV столітті Кирило-Білозерський монастир став один із центрів виникнення некористолюбства в російській церкві, припускало заперечення земних багатств і мінімальні матеріальні блага. У 1450-ті - 1470-ті роки тут був ченцем один яскравих представників цього руху, Ніл Сорський, який в наступні роки заснував неподалік один з найбільш аскетичних монастирів на Русі - Ніло-Сорську пустель. Кирилівський монастир, тривалий час керувався духом некористолюбства і намагався не купувати землі у власність. Однак уже на початку XVI століття братія монастиря стала більше підтримувати ідеї іосифлян, прихильників поглядів Йосипа Волоцького, який вважав, що церкви повинні нарощувати своє матеріальне багатство для здійснення своєї просвітницької та благодійної діяльності.З першої половини XVI століття Кирилівський монастир став одним з найбільш шанованих на Русі і сюди стали регулярно їздити Московські великі князі та царі, які робили багаті вклади. У 1528 сюди приїжджав Василь III з дружиною Оленою Глинською молити про спадкоємця - згодом у них народився син, Іван Грозний, який був тут тричі і жертвував великі суми на розвиток монастиря. Таким чином, якщо будівництво перших кам'яних храмів - Успенського собору і Введенської церкви з трапезної диктувалося внутрішніми потребами обителі, то подальше будівництво, в значній мірі, пристосовувалося до пам'ятних подій і багатим вкладами правлячих осіб і їх оточення.У роки опричнини сюди засилали багатьох відомих діячів, які потрапили в опалу до Івана Грозного, наприклад героя Казанського походу воєводу Воротинського, митрополита Симеона, бояр Шереметьєвих і ін. Заслані бояри робили значні внески, будуючи церкви над похованнями своїх родичів. Завдяки багатим вкладами Василя III, його сина Івана Грозного, а також представників династії Романових, обитель стала скарбницею мистецьких цінностей, багато з яких збереглися і представлені в музейному фонді монастиря. У XVI столітті монастирське будівництво досягло особливого розмаху: було побудовано 7 з 11 його храмів. Монастир, що розрісся, розділили на дві частини: основна територія - Великий Успенський монастир і територія навколо гірки, де жив преподобний Кирило - Малий Іванівський монастир. В кінці XVI століття обитель перетворилася на могутню фортецю, кам'яні стіни якої були протяжністю близько кілометра, з 8 вежами і 3 проїзними воротами. Могутні монастирські стіни успішно витримали облогу литовсько-польських загарбників в 1612-1618 роках, що розорили багато навколишніх земель. Після смерті царя Олексія Михайловича в 1676 році сюди був переведений з Ферапонтово опальний патріарх Никон, який провів тут під суворим наглядом останні 5 років перед своєю смертю по дорозі в Новий Єрусалим. До початку XVIII століття з центру некористолюбства обитель перетворилася в один з найбагатших монастирів на Русі, якому належало понад 600 сіл. Монастир став феодальним центром, мав в своєму розпорядженні майстрів, що зводили багато нових споруд. Навколо обителі утворилася ціла слобода, з якої згодом виросло сучасне місто Кирилов. До середини XVIII століття монастир був важливим культурно-економічним центром Російської Півночі, місцем паломництва і політичного заслання. Також він мав стратегічне значення - охороняв важливий сухопутний торговельний шлях з Архангельська до Москви. Після будівництва балтійських портів за Петра I значення північній торгівлі через Архангельськ впало, і економічне значення Кирилова зменшилось. У 1764 Катерина II позбавила монастирі земель і селян, і Північна Лавра почала стрімко втрачати свій вплив. У 1776 Кирилов указом імператриці став повітовим містом Новгородської губернії. Забудова Кирилова повинна була проводитися за регулярним планом, затвердженим Катериною II в 1777 році: тут мало з'явитися до 40 вулиць і 4 площі. Однак, значна частина цих планів так і не була реалізована, зате в монастирських стінах була утворена повітова тюрма. У 1918 радянська влада націоналізувала церковне майно і розстріляла на горі Золотуха, в 2 км на захід від монастиря, його останнього настоятеля, Варсонофія. У 1924 монастир був остаточно закритий, а на його базі відкрили історико-архітектурний музей-заповідник. Це дозволило зберегти багато художніх цінностей і будівлі монастиря від руйнування. Саме місто Кирилов в 1927 став районним центром Ленінградської, а з 1937 Вологодської області. У 1958 році на територію колишньої обителі були перевезені пам'ятки дерев'яної архітектури з околиць Кирилова, які потрапили в зону затоплення при будівництві Волго-Балтійського водного шляху. ===Сучасність=== Заснований як подмонастирська слобода, Кирилов зберіг до нашого часу вигляд невеликого повітового міста. Сучасні стіни монастиря утворюють потужну середньовічну фортецю в його центрі, що залучає в місто натовпи туристів, в тому числі іноземних. Усередині високих монастирських стін розташовується 11 великих і малих церков, келійні і господарські споруди. Після того, як в кінці 1990-х частину території монастиря віддали РПЦ, він співіснує з музеєм. В даний час чинними є лише кілька церков, в одній з яких (церква Кирила) знаходяться мощі засновника обителі. У 1991 Кирилов увійшов в популярний водний туристичний маршрут «Москва-Санкт-Петербург», що дозволило значно збільшити доходи музею і кількість туристів в місті. В даний час Кирилов з околицями став найвідвідуванішим місцем Вологодської області, куди щорічно приїжджають понад 300 тисяч туристів. У 1992 на території Кирилівського району був утворений національний парк «Російський Північ», який покликаний сприяти додатковій привабливості Кирилівського району і зберігати місцеві природно-культурні комплекси. Проте, розвиток туристичної інфраструктури Кирилова поки недостатній, і в літню пору місця в готелях краще бронювати заздалегідь. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться в Череповці в 100 км від Кирилова, куди можна долетіти з Москви, Санкт-Петербурга, Мурманська і Калінінграда. У Вологду літають тільки літаки з Москви і то не кожен день. === {{Потягом}} === До залізничного вокзалу Вологди або Череповця, далі автотранспортом. === {{Автомобілем}} === З огляду на відсутність у місті залізниці і досить нечасте автобусне сполучення, автомобіль є оптимальним способом швидко дістатися до міста. Крім того, він може бути єдиним зручним способом відвідати його околиці. Кирилов перебуває в 130 км від Вологди по трасі А119 «Вологда - Медвежегірськ» і 100 км від Череповця (найбільше місто області за населенням). Стан дороги від Вологди до Кирилова відмінний - можна доїхати швидко і без пробок. Від Москви і Санкт-Петербурга їхати приблизно однаково, по 600 км. З Москви можна доїхати через Ярославль і Вологду по хорошій дорозі. З Санкт-Петербурга через Череповець по трасі А-114. * {{listing | name=АЗС «Лукойл» | alt= | url= | email= | address=вул. Преображенского, 47 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Найбільша і найпопулярніша в Кирилові заправка з якісним бензином, гарним обслуговуванням, кафе і туалетом. Розташовується на в'їзді в місто з боку [[Вологда | Вологди]]. В цілому, АЗС великих федеральних мереж в Кирилові та його околицях небагато. }} === {{Автобусом}} === Прямі рейсові автобуси з Москви або Санкт-Петербурга в Кирилов не ходять, тому необхідно спочатку дістатися будь-яким транспортом до Вологди або Череповця. Від автовокзалу Вологди на автостанцію Кирилова 5 разів на день ходить автобус 5410 - час у дорозі 2 год. 45 хв., Вартість 423 руб. (Грудень 2020). Також можна сісти в Вологді на транзитний автобус до Петрозаводська, але він зупиниться не на автостанції, а на повороті на Кирилов з траси А119, звідки до міста ще 15 кілометрів доведеться добиратися на таксі або автостопом. Від Череповця до автостанції Кирилов також 5 разів на день ходить прямий автобус. Час в дорозі 2 год. 12 хв., Вартість 301 руб. (Грудень 2020). Можна сісти в Череповці на транзитний автобус до Витегри - він теж їде через автостанцію Кирилов. * {{listing | name=Автостанція Кирилів | alt= | url= | email= | address=вул. Гагаріна, 94 | lat=59.854875 | long=38.375123 | directions= | phone={{phone|7|817|573-13-33}} | tollfree= | fax= | hours=05:30 – 12:00, 13:30 – 16:00, 16:30 – 19:00 | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Непримітна двоповерхова цегляна будівля з касовим залом і посадочним майданчиком. Знаходиться в 500 метрах від головного входу в монастир. }} === {{Кораблем}} === C травня по вересень на круїзних теплоходах, прямуючих за Волго-Балтійським річковим шляхом до пристані Гориці або Кузино. Далі в складі організованої екскурсії кілька кілометрів на туристичному автобусі до Кирилова. Екскурсії можуть бути включені в путівку круїзу або пропонуватися на борту теплохода за окрему плату. * {{listing | name=Пристань "Гориці" | alt= | url= | email= | address= | lat=59.866870 | long=38.253840 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Головні річкові ворота Кирилова на річці Шексне, що розташовується в 8 км від центру міста. Відкриті в 1964 році при будівництві [[Водний шлях з Москви в Санкт-Петербург | Волго-Балтійського каналу]]. Потім були прибудовані додаткові причали для прийому великих круїзних туристичних суден. Останній раз реконструкція пристані була в 2013 році, тепер вона може приймати за день до двох десятків теплоходів, а також приватні яхти. Поруч з пристанню розташований [[Кирилов # Воскресенскій_Горіцкій _женскій_монастирь | Горицкий монастир]] і [[Кирилов # Історико-етнографіческій_комплекс_ «Сугорье» | історико-етнографічний комплекс «Сугор'є»]]. На пристані можна купити сувеніри, але ціни вище, ніж в місті. }} * {{listing | name=Причал «Кузино» | alt= | url= | email= | address= | lat=59.764439 | long=38.283810 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Новий пасажирський причал, відкритий в 2010 році нижче по річці Шексне в зв'язку з перевантаженістю пристані «Гориці». Причал приймає частинe круїзних суден, які раніше зупинялися в Горицях і розташований в 17 км від Кирилова. З 2012 по 2019 роки тут розміщувався етнографічний комплекс «Сугор’є», який зараз переїхав в Гориці, а на його місці розташований практично аналогічний комплекс «Застава князів Білозерських». Тут відтворено середньовічне північне поселення XI - XIII ст., Можна пообідати, відвідати театралізовані постановки, сфотографуватися в княжих шатах, купити сувеніри. }} == Транспорт == Кирилов - місто невелике, і по ньому цілком можна пересуватися пішки. Громадський транспорт, в основному, представлений приміськими автобусами, які ходять більше в будні дні і нечасто (кілька разів на день). Зручніше брати таксі, яке в межах міста зазвичай коштує 100 руб. Агрегатори таксі в Кириллова не працюють, тому машини можна ловити в туристичних місцях, подивитися номери телефонів в інтернеті або на вуличних стовпах. Найзручнішим варіантом для пересування по місту і околицям є власний автомобіль, тим більше що пробок в місті немає, а паркування в туристичних місцях безкоштовні. == Що відвідати == * {{see | name=Кирило-Білозерський монастир | alt= | url=https://kirmuseum.org/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone={{phone|7|817|573-14-79}} | tollfree= | fax= | hours={{hours|||9||18}} | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Найбільше за площею і протяжністю стін монастиря в Європі і другий у світі - більшу площу (20 га) займає тільки будиський монастир Дрепунг в [[Тібет]]і. Масивні стіни Кирило-Білозерської обителі обмежують площу близько 12 га, яку можна розділити на Старе і Нове місто. Між ними раніше розташовувалася фортеця Острог, яка не збереглася. Старе місто знаходиться ближче до берега Сіверського озера і включає території Великого Успенського і Малого Іванівського монастирів. Тут знаходиться велика частина архітектурних пам'яток і експозицій музею монастиря. Монастир часто називають Північною лаврою, порівнюючи його з [[Сергієв Посад # Троїце-Сергієва Лавра | самої шанованої на Русі обителлю]] в [[Сергієв Посад | Сергієвому Посаді]]. Однак, на відміну від неї, Кирилівський монастир є державним музеєм-заповідником. Лише окрема частина її споруд передана Російській православній церкві, де веде свою діяльність невелика чоловіча чернеча громада. Решта будови є музеєм, і за вхід до неї треба платити. Єдиний квиток в будівлі і на стіни монастиря коштує 900 руб. На саму територію монастиря вхід безкоштовний, біля головного входу (Казанська вежа) є велика стоянка. Щоб оглянути всю територію обителі, треба пройти кілька кілометрів, а з відвідуванням всіх музейних експозицій це може зайняти півдня. }} ===Великий Успенський монастир=== Найбільш насичена за кількістю будівель і експозицій частина монастиря: тут розташовані 9 зведених в різний час храмів і господарські будівлі, в яких розміщуються основні експонати. Крім Кирилівської церкви, всі будівлі на території Успенського монастиря належать музею-заповіднику, і за вхід в них треба платити. Фортечні стіни Успенського монастиря XVI століття були досить потужні і мали вежі висотою 15 метрів і 1,5 метра ширини - до нашого часу збереглася лише '' 'Світочная вежа' '' 1591 року. Цим же роком датується і законсервовані залишки '' 'Малої Мереженної вежі' '', розташованої поруч з кутовою Білозерською, яку ще називають Велика Мереженна. У 1630 до лінії стін з боку озера прибудували ще '' 'Хлєбенну' '' і '' 'Поварену вежі' '' - вони мали високі шатрові покрівлі, які пізніше були замінені залізними покрівлями з восьмигранними главками і шпилями. * {{see | name=Святі врата з надбрамною церквою Іоанна Лествичника | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857836 | long=38.367535 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=150 руб. | lastedit=2020-12-13 | content=Врата, зведені в 1523 році, ведуть з Нового міста на головну соборну площу монастиря і мають досить складну конструкцію з двома прольотами: вузький для проходу, широкий для проїзду. Стіни і склепіння воріт розписані фресками в 1585 році - це один з найбільш ранніх і повних збережених зразків російського живопису на воротах монастиря. Надбрамна церква була побудована над Святою брамою вже в 1572 році на кошти синів Івана Грозного, царевичів Івана і Федора. Її головний престол і вівтар освятили на честь їх небесних покровителів, святих Іоанна Лествичника і Федора Стватілата. У церкві Іоанна Лествичника збереглася досить багата внутрішня прикраса і рідкісний тябловий іконостас XVI століття. Храм відкритий для відвідування в літній час. }} * {{see | name=Казенна палата | alt= | url= | email= | address= | lat=59.858025 | long=38.367134 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Праворуч від Святих воріт розташовується Казенна палата, побудована в XVI-XVII ст. для зберігання скарбниці монастиря. Усередині палати можна побачити один з рідкісних збережених прикладів інтер'єру громадянського будинку XVII ст. У Казенній палаті знаходиться одна з кас музею і виставка «Церковне мистецтво XVII-XIX ст.» }} * {{see | name=Монаші келії | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857530 | long=38.368018 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=50 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Кам'яні келії XVII століття розташовані зліва від Святих воріт і виділяються своєю складністю і мальовничістю, в тому числі привертають увагу цегляні наличники на вікнах келій. Зараз тут розташований конференц-зал, бібліотека і наукові відділи музею, а на першому поверсі відкрито виставку з інтер'єром чернечої келії XVII-XVIII ст. }} * {{see | name=Успенський собор | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857314 | long=38.366829 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=150 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Головний храм і найраніша кам'яна споруда Кирило-Білозерського монастиря, що датується 1 497 роком. Побудований Прохором Ростовським зі своєю артеллю і є одним з найдавніших збережених пам'яток ростовської школи зодчества. У наступні роки собор обріс з усіх боків маленькими храмами, і в даний час являє собою цілий ансамбль з прибудовами і паперті, який формувався протягом декількох століть і перевершив за розмірами головні собори багатьох московських монастирів. Успенський собор став центром духовного життя монастиря і головним сховищем давньоруського мистецтва. Унікальний п'ятиярусний іконостас 1497 року і монументальні розписи інтер'єру та північної паперті являють собою колекцію пам'яток монументального церковного живопису XV-XVIII ст. Іконостас став найбільш великий комплексом одночасно створених древніх ікон, що дійшли до нашого часу. Всього вціліло 60 ікон: половина з них розташована в Архімандричих келіях монастиря, а друга частина передана в найбільші столичні музеї: Трет’яковку, Російський музей, Музей імені Андрія Рубльова - в самому іконостасі собору є фотокопії ікон. По неділях і церковних святах в соборі відбуваються богослужіння. }} * {{see | name=Церква Кирила Білозерського | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857103 | long=38.366942 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Невеличка церква, яка примикає з південної стіни Успенського собору. Вперше була побудована в 1585 році над гробницею засновника монастиря, який помер ще в 1427. Її зведення було пов'язано зі знаменитим «Посланням в Національний Києво-Печерський монастир» Івана Грозного, який обурювався будівництвом церкви над похованням князя Воротиського (Володимирський храм), в той час , як могила засновника монастиря залишалася без храму. Згодом церква прийшла в старий стан, її розібрали і в 1782-1785 рр. перебудували в стилі пізнього бароко - зараз вона виділяється на тлі сусідніх будівель монастиря. Є діючою церквою, де регулярно відбуваються богослужіння і поклоніння мощам Кирила Білозерського - головною церковною святинею монастиря. Залишки старовинного різьбленого іконостасу храму були перенесені до церкви Іоанна Предтечі. }} * {{see | name=Володимирська церква | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857362 | long=38.367094 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Мініатюрна церква, яка примикає до Успенського собору зі сходу - побудована в 1554 над могилою засланця боярина Володимира Воротинського, воєводи Івана Грозного і викликала люту критику царя. Храм побудований без особливих вишукувань, зі сходу до нього прибудована Церква Єпіфанія Кіпрського, яка є його більшої і пізньої копією. }} * {{see | name=Церква Епіфанія | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857425 | long=38.367267 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Примикає зі сходу до схожої, але меншої за розмірами Володимирської церкви. Побудована над могилою Федора Телятевського, воєводи за царя Михайла Романова, який перед смертю підстригся в ченці і взяв собі ім'я Епіфаній. Храм був зведений в 1645 кирилівськими майстрами без розписів, його інтер'єр і іконостас дійшов до наших днів без значних змін. }} * {{see | name=Введенська церква з трапезною палатою | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857462 | long=38.365898 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=200 | lastedit=2020-12-13 | content=Церква введення Марії у Храм з трапезної палатою була побудована в 1519 на місці старої дерев'яної трапезної на захід від Успенського собору. У XIX столітті її перебудували, був доданий колонний зал в стилі ампір. Зал був розписаний в 1865 році, частина живопису збереглася до теперішнього часу (крім фресок). Трапезна являє собою величезне склепінчасте приміщення, в якому збиралися на трапезу одночасно всі ченці обителі. В даний час тут розташовується одна з головних експозицій музею, де можна побачити особисті речі Кирила Білозерського, предмети, що розповідають про життя і історії монастиря, також тут знаходиться одна з кас. З північної сторони до трапезної палати прибудована поварня, де зараз розташовується безкоштовна виставка "Народне мистецтво Білозір'я". А в підкліті трапезної є археологічна експозиція "Старовини Білозір'я", вартість її відвідування обійдеться в додаткові 100 руб. }} * {{see | name=Церква Архангела Гавриїла | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857197 | long=38.366385 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Побудована в 1531-1534 рр. ростовскими майстрами на кошти князя Василя III в честь народження у нього сина, одночасно з церквою Іоанна Предтечі (за межами стін Великого Успенського монастиря). Архітектура храму відображає нові елементи, що з'явилися в російській архітектурі від італійських майстрів, які побудували багато об'єктів в [[Москва | Москві]] в XV-XVI ст. }} * {{see | name=Дзвіниця | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857263 | long=38.366341 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Побудована в стилі північного бароко в другій половині XVIII ст., Між Введенським храмом і церквою Архангела Гавриїла на місці застарілої дзвіниці XVI в. Це одна з найвищих споруд монастиря, яке робить сильний акцент в його загальному ансамблі. У літню пору на 3 та 4 ярусах працює виставка «Дзвоновий світ», можна також відвідати ярус дзвону. }} * {{see | name=Архімадричі келії | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857832| long=38.366422 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=200 руб | lastedit=2020-12-13 | content=Побудовані в XVII столітті спочатку в одноповерховому виконанні, але в кінці того ж століття над келіями був зведений верхній ярус - в результаті будівля стала двоповерховою з головного фасаду і триповерховою з двору. Майже кожен новий настоятель монастиря прагнув оновити свою резиденцію, в результаті, в 1821 будівля набула риси провінційного ампіру, з чотириколонним портиком і аттиком на головному фасаді. В даний час тут розташовується одна з найбільш цікавих експозицій музею з унікальними іконами XV в. з іконостасу Успенського собору, древніми книгами, іншими творами російського іконописного і декоративно-прикладного мистецтва XV-XVII ст. }} * {{see | name=Церква Евфімія Великого і Великі лікарняні палати | alt= | url= | email= | address= | lat=59.856658 | long=38.366892 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Єдина кам'яна шатрова церква монастиря була зведена місцевими каменярами в 1646 - це остання культова споруда обителі, її лікарняний храм. Сам лікарняний комплекс споруджений в середині XVII ст., І складається з двох великих палат, освітлених великою кількістю маленьких віконець. У 1960-70-і роки лікарняні палати були відновлені з руїн. Церква була єдиною, де дозволяли молитися патріарху Никона під час його перебування в монастирі під суворим наглядом у 1676-1681 рр. З південного боку до церкви прибудована невелика трапезна палата, через яку можна було пройти безпосередньо в лікарняні покої. Над трапезній знаходиться діюча однопрогонова дзвіниця, яка запрошує ченців на богослужіння до церкви Кирила. }} * {{see | name=Водяні ворота з надбрамною Преображенською церквою | alt= | url= | email= | address= | lat=59.857080 | long=38.365572 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Парадні ворота монастиря з боку Сіверського озера зараз відкриті тільки в літній час - поруч з ними облаштований плавний спуск до води. Ворота мають дві проїзні арки з господарськими палатами: зі сходу розташована комора, із заходу калачний, де розташовувалися печі, на яких ченці випікали калачі та пироги, які іноді у свята роздавали народу. У 1595 р кирилівські майстри під керівництвом ченця Леонiда Ширшова звели над воротами Церкву Преображення Господнього. Храм виділяється на тлі інших будівель монастиря трьома главами, які трохи зміщені від центру на південний схід - дві малі глави підносяться над прибудовами Миколи Чудотворця і великомучениці Ірини (на честь сестри Бориса Годунова). В інтер'єрі церкви добре зберігся іконостас XVI століття. Храм відкритий для відвідування в літній час. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Перекладено|мова=ru|стаття=Кириллов}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} ja327kbmg5he5t2hrm87fnmqvvv8k9g Стара Русса 0 3122 32877 28156 2022-07-29T09:35:55Z Mykola7 4555 wikitext text/x-wiki {{citybar | city=Стара Русса | citylocal= | image= Staraya Russa asv2018-07 Resort img04.jpg | caption= | website= http://visitrussa.ru | callingcode= +7 81652 | timezone= UTC+4 | monumentlist=Новгородська область/Стара Русса }} {{geo||}} {{pagebanner}} '''Стара Русса''' - невелике і дуже затишне місто на північному заході Росії, одне з найстаріших на Новгородчині. Він цікавий своїми стародавніми храмами, літнім будинком Ф.М. Достоєвського і незвичним в Європейській частині Росії бальнеологічним курортом, що виник тут задовго до революції. == Зрозуміти == Стара Русса розташовується в Південному Приільменьі, в 96 км від Новгорода якщо їхати по дорозі і всього в 60 км якщо рухатися навпростець. Місто стоїть біля впадіння річки Порус, відомої також як Переритіца, в Полість, яка, в свою чергу, є притокою більшої Ловати, що протікає в 15 км на схід. Жителі міста звуться рушанами. Виникнення Старої Русси овіяне легендами. За однією з них, князі Словен і Рус заснували в околицях озера Ільмень міста Словенськ (майбутній Новгород) і Руса. За іншою легендою, ніякого Словена не було, а замість нього компанію Русу склали Лех і Чех - засновники Польщі і Чехії. Наукові версії легенд пов'язують назву «Стара Русса» (до XVI століття - просто «Руса») з племенем руси, яке чи то жило в Приільменії ще до приходу варягів, чи то само було тим, що прийшло на поки неіснуючу і безіменну «Русь» варягами - дружиною Рюрика. Тим не менш, не то що споруди, а навіть археологічні об'єкти IX століття на території Старої Руси не виявлені, тому офіційною датою заснування міста вважається 1167 рік - перша згадка в літописі, хоча найстаріші знахідки датуються вже серединою X століття, тобто напівлегендарним дохристиянським періодом історії Стародавньої Русі. Пізніше Стара Русса стала одним із значущих північно-західних міст і центром солеваріння, а по річці Ловать йшов торговий шлях «з варяг у греки». З моменту свого заснування Стара Русса перебувала під впливом Новгорода, про що нагадують берестяні грамоти, яких тут виявлено понад сорок. З кінця XV століття місто потрапляє під владу Москви, не втрачаючи свого торгового і соляного значення. На рубежі XVI і XVII ст. Стара Русса сильно постраждала під час Лівонської війни, а потім і в Смутні часи, коли тут десять років господарювали шведи. Пожежа 1763 знищила всі дерев'яні будівлі, після чого Стара Русса забудовувалася кам'яними будинками по регулярному прямокутному плану. Видобуток солі поступово зійшла нанівець, проте сама сіль залишилася затребуваною у вигляді мінеральних вод і супутніх їм грязей, які стали використовувати в лікувальних цілях. У 1828 році в Старій Руссі відкривається чи не перший в Росії бальнеогрязевой курорт. За наступні 90 років його встигли відвідати Добролюбов, Горький, сини Олександра II і, звичайно, Ф.М. Достоєвський, який тут, втім, не лікувався, а рятувався - від ігрової залежності та петербурзьких кредиторів. Стара Русса йому підійшла: навколо курорту йшло хоча б якесь культурне життя, але і гуляти було особливо ніде. У Старій Руссі письменник закінчив «Бісів», повністю написав «Підлітка» і «Братів Карамазових», але не варто шукати в книгах Достоєвського захоплених описів Старої Русси (як, втім, і ще чого б то не було), адже під ім'ям Скотопрігон’євськ, де розгортається дія роману, ховається саме Стара Русса. Худоба тут дійсно ганяли, але в іншому достоєвщиною і не пахло: влітку збиралося петербурзьке суспільство, вже в 1878 році через місто пройшла залізниця, а після революції був навіть запущений трамвай, який зник з початком Другої світової війни і пізніше не відновлювався. Військові роки принесли Старій Руссі найсильніші руйнування: лінія фронту проходила неподалік, і в тутешніх болотах два роки поспіль йшли безуспішні контрнаступальні операції. Русса постраждала не менше Новгорода, але в обох містах потім добре попрацювали реставратори. Після війни Стара Русса стає зразковою глушиною, хоча за мірками Північного Заходу тут чимало промисловості: завод хімічного машинобудування і непогано себе почуває авіаремонтний завод. У порівнянні з XIX століттям бальнеологічний курорт користується незрівнянно меншою популярністю, оскільки болотиста Стара Русса не може конкурувати з сонячним Кавказом, не кажучи вже про закордон. Місто мляво розвиває туризм, час від часу в ньому навіть з'являються іноземці, що цікавляться спадщиною Достоєвського. Приїхати в Стару Руссу варто заради кількох стародавніх храмів, затишної патріархальної обстановки і старомодного курорту місцевого значення. Все головне можна оглянути за півдня; залишатися в місті довше ніж на день варто лише тим, хто зібрався підлікуватися. Для подорожуючих на машині це зручна зупинка на шляху з Пскова до Новгороду, а ось громадським транспортом ви, швидше за все, приїдете з Новгорода і поїдете потім туди ж. * {{listing | name=Туристсько-інформаційний центр | alt= | url= | email= | address=вул. Воскресенська,6 | lat=57.99118 | long=31.35425 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours={{hours|Пн|Пт|9||18}}, {{hours|Сб||10||16}} | price= | lastedit=2020-12-13 | content=Міський центр туризму розрахований, в основному, на роботу з турфірмами і на тих самостійних мандрівників, яким потрібні екскурсії. Тут також торгують сувенірами, а буклети так і зовсім роздають безкоштовно. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Перекладено|мова=ru|стаття=Старая Русса}} {{footer|ispartof=Новгородська область|type=Місто}} 1tfeluhlbsc6k2ry08b46fc1jfejknp Обговорення користувача:Mykola7 3 3179 32869 32541 2022-07-28T16:07:42Z Jphwra 1280 /* Питання */ Відповідь wikitext text/x-wiki {{welcome}}--[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 18:49, 16 січня 2021 (EET) == Вандал з УкрВікі == Вітаю. Викиньте, будь ласка, того і все, що з ним пов'язано. З повагою, [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 03:33, 23 січня 2021 (EET) : {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}}, доброї ночі. Зараз стюардам напишу, адмінів немає. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 03:37, 23 січня 2021 (EET) :: Вибачте. Мені здалося, що Вам отут якісь права боротися з вандалами надали. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 03:39, 23 січня 2021 (EET) ::: Та ті самі, що й в нас). --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 03:49, 23 січня 2021 (EET) ::: {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}}, глобальний адмін заблокував. З вилученням його "добра" доведеться чекати локальних адмінів. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 04:03, 23 січня 2021 (EET) :::: Зрозумів ;) [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 04:13, 23 січня 2021 (EET) == Can just ping me locally == Hi. If there are problems here and no one is around, then just ping a note on my user talk page here. Ignore that I have it set up as a soft redirect as it will still put an email into my mailbox and ping me on wiki. There is no issue doing it, and it contains all stuff locally for admins to see. [[Користувач:Billinghurst|Billinghurst]] ([[Обговорення користувача:Billinghurst|обговорення]]) 02:23, 24 січня 2021 (EET) :Ok. Thank you! --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 02:26, 24 січня 2021 (EET) == Давайте знову == Вітаю! Бачу Ви тут адмін, то вже знову є робота. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 17:46, 31 січня 2021 (EET) : {{ping|Yukh68}} Вітаю! Ніби все прибрав. дякую за сповіщення. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 17:54, 31 січня 2021 (EET) == Знову воно == Вітаю. Воно знову. [[Шотландія]] тощо. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:46, 1 лютого 2021 (EET) : {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}}, {{Done}}. Дякую, що сповістили. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:55, 1 лютого 2021 (EET) :: Вам подяка, що не спите. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:58, 1 лютого 2021 (EET) ::: воно надіслало мені листа https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Чи можете Ви щось відкинути і заховати? [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:57, 2 лютого 2021 (EET) :::: {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}} мені вже інший користувач написав на пошту про це, я вже переблокував його. Відкинути/заховати тут нічого не можу, бо не можу бачити, що він і кому писав. Можете за бажанням, для уникнення таких випадків, вимкнути отримання листів тут. В налаштуваннях у вкладці "особові дані" зніміть галочки про отримання листів від усіх або від новозареєстрованих. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 02:05, 2 лютого 2021 (EET) ::::: Дякую за блокування. А отримання листів начебто вимкнув. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 02:42, 2 лютого 2021 (EET) == Воно знову == Вітаю. На сторінці Вікімандри:Кнайпа Наш край трудовой. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:18, 4 лютого 2021 (EET) : Вітаю. Дякую! --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:31, 4 лютого 2021 (EET) :: Це Вам подяка. Коли Ви спите? :) [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:32, 4 лютого 2021 (EET) ::: Якраз збирався{{smile}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:35, 4 лютого 2021 (EET) == Блокуйте! == Добрий день! Блокуйте вандала. Дякую. --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:48, 9 лютого 2021 (EET) Пропінгую, на всяк випадок ще двох. {{пінг|Visem|RLuts|Alina Vozna}} --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:48, 9 лютого 2021 (EET) :Дякую за оперативність! ;-) Ще б підчистити... --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:53, 9 лютого 2021 (EET) :: Є. Дякую. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 14:55, 9 лютого 2021 (EET) ::: Навзаєм! ;-) --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:56, 9 лютого 2021 (EET) Вже знову є вандал. Може мою сторінку обговорення тут захистити. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 16:38, 9 лютого 2021 (EET) : {{ping|Yukh68}} Заблокував і приховав. Ваша СО тут захищена до 17 березня 2021. Дякую за сповіщення. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:41, 9 лютого 2021 (EET) : Дякую! --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 16:42, 9 лютого 2021 (EET) :: Вже знову є вандал. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 18:24, 9 лютого 2021 (EET) ::: {{ok}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 18:32, 9 лютого 2021 (EET) == Захист СО == Захистіть від створення моєї СО. --[[Користувач:Submajstro|Submajstro]] ([[Обговорення користувача:Submajstro|обговорення]]) 22:33, 9 лютого 2021 (EET) : Мою також, будь ласочка, дякую!--[[Користувач:Xsandriel|Xsandriel]] ([[Обговорення користувача:Xsandriel|обговорення]]) 22:34, 9 лютого 2021 (EET) :: {{Done}} Замахав він вже сьогодні. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:42, 9 лютого 2021 (EET) ::: Сьогодні знову тут прокинувся. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 21:59, 10 лютого 2021 (EET) :::: {{ping|Yukh68}} Дякую. Надати вам права відкочувача? --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:10, 10 лютого 2021 (EET) ::::: Та бачу, що треба. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 22:11, 10 лютого 2021 (EET) :::::: Надав. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:17, 10 лютого 2021 (EET) == Вирвався на волю == Вітаю. Оце [[Користувач:Смішні яйца]] вандалює. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 00:31, 14 лютого 2021 (EET) : Вітаю. {{u|RLuts}} вже дав раду.{{smile}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 00:35, 14 лютого 2021 (EET) == Захист сторінки обговорення та внесок == Вітаю. Прохання тут також вилучити вміст, захистити сторінку обговорення. Дякую. [[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 16:59, 26 лютого 2021 (EET) : Привіт! {{ping|Galkinletter}} я захистив вашу СО на 1 день, але майте на увазі, що враховуючи, що ви ввійшли на вікімандри тільки вчора, ви ще не маєте статусу автопідтвердженого користувача, тому також не можете редагувати власну СО. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 17:03, 26 лютого 2021 (EET) :: Ок [[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 17:06, 26 лютого 2021 (EET) == Рецидивіст == Вітаю. Не знаю, чи Ви он-лайн. Вандал створив [[Обговорення користувача:Andriy.v]] з відповідним вмістом і ще. Полікуйте. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:46, 16 березня 2021 (EET) : Вітаю. Полікував)) --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:54, 16 березня 2021 (EET) == Знову вандалізм на СО == Вітаю. Знову вандалізм на моїй СО. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 22:56, 18 березня 2021 (EET) * {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:01, 18 березня 2021 (EET) : Дякую. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 23:05, 18 березня 2021 (EET) :: І в мене на СО--[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:10, 19 березня 2021 (EET) == Вандалізм == Вандалізм з IPvandal - {{ipvandal|46.211.75.163}}. Внесок вилучити. Сторінку Дубай захистити --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 23:11, 18 березня 2021 (EET) : Already {{done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:12, 18 березня 2021 (EET) == Погрози == {{IPvandal|Домашние деньги 2}}--[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:09, 19 березня 2021 (EET) : {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:17, 19 березня 2021 (EET) :: Дуже дякую, Вам.--[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:18, 19 березня 2021 (EET) ::: {{ping|Vlad398}} я вже розблокував, але це був не збій фільтра. Будь ласка, утримуйтесь від образ навіть у сторону цього вандала, бо блокування таки було вірне.) --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:20, 19 березня 2021 (EET) :::: {{ping|Mykola7}} як можна утриматись ----[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:23, 19 березня 2021 (EET) ::::: {{ping|Vlad398}} Це вже залежить від вас самих, але уж точно не потрібно писати таке, що ви написали в останньому редагуванні, за що і були заблоковані фільтром. Розумію, що це неприємно, але тим ви себе з кращої сторони не показуєте. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:28, 19 березня 2021 (EET) :::::: {{ping|Mykola7}} постараюсь, якщо ще один буде вандал, то я до Вас звернусь --[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:32, 19 березня 2021 (EET) == Черговий вандалізм == Черговий вандалізм. Прохання заблокувати 46.211.59.155, внесок видалити. Сторінку захистити від анонімів мінімум на тиждень, бо частий вандалізм підтверджений попереднім вандалізмом. Дякую. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 16:59, 20 березня 2021 (EET) : {{ping|Galkinletter}} Вже зроблено) RLuts захистив статті на 2 тижні. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 17:00, 20 березня 2021 (EET) == Кросвікі-переслідування == Салют! Якийсь користувач (тут це Lizzydryer) узявся вандалити мої СО по усім вікі-розділам. Заблокуй, будь ласка, або постав захист на мою СО. Дякую. --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 16:18, 24 березня 2021 (EET) : {{ping|Fessor}} Привіт! Заблокував і захистив. Це Марат Губаєв, нічого дивного.) --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:57, 24 березня 2021 (EET) :: От нема чого йому робити. Хоча з урахуванням усіх отих петицій - бідні харків'яни... --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 17:16, 24 березня 2021 (EET) ::: Знову Марат на моїй сторінці обговорення з'явився. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 19:11, 25 березня 2021 (EET) :::: {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:21, 25 березня 2021 (EET) * [[Користувач:Mykola7|Mykola7]], якщо можна захистіть тут обидві мої сторінки сірим замочком безстроково. Дякую. [[Користувач:Alex Khimich|Alex Khimich]] ([[Обговорення користувача:Alex Khimich|обговорення]]) 01:49, 26 березня 2021 (EET) *: {{ping|Alex Khimich}} Можна) СО захистив, для СК тут стоїть фільтр. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:54, 26 березня 2021 (EET) *: Знов воно. Таки треба захист. Дякую. --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 18:59, 3 квітня 2021 (EEST) *:: {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:05, 3 квітня 2021 (EEST) *::: Бачу, можна отримати відкочувача позачергово{{smile}} А мені можна? --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 19:06, 3 квітня 2021 (EEST) *:::: Та навіть треба{{smile}}. {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:07, 3 квітня 2021 (EEST) == Шаблон == Вітаю. А тут шаблону [[Шаблон:Cite web]] немає? --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 19:38, 22 вересня 2021 (EEST) : Вітаю. Мабуть таки немає, я не знайшов ні його, ні чогось подібного. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:38, 23 вересня 2021 (EEST) :: Можливо є сенс зробити? Думаю можна спробувати. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 21:01, 24 вересня 2021 (EEST) ::: Маєте можливість? Сенс, думаю, є, але в мене зараз мало часу і не маю доступу до комп'ютера. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 11:47, 26 вересня 2021 (EEST) ::::Думаю зможу, але трохи згодом. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 21:27, 2 жовтня 2021 (EEST) == How we will see unregistered users == <section begin=content/> Привіт! Ви отримали це повідомлення, бо є адміном у вікі Вікімедіа. На сьогодні, коли хтось редагує вікі Вікімедіа, не ввійшовши в систему, ми показуємо їхню IP-адресу. Як ви вже можете знати, у майбутньому ми не зможемо цього робити. Це рішення юридичного відділу Фонду Вікімедіа, яке випливає зі змін у нормах і правилах приватності онлайн. Замість IP ми показуватимемо маску. Ви як адмін '''і далі зможете отримувати доступ до IP'''. Також буде новий прапорець користувача для тих, кому треба бачити повні IP-адреси незареєстрованих користувачів, щоб боротися з вандалізмом, переслідуваннями та спамом, не будучи при цьому адмінами. Патрульні також бачитимуть частину IP навіть не маючи цього прапорця. А ще ми працюємо над [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/Improving tools/uk|кращими допоміжними інструментами]]. Якщо ви ще не бачили, то можете [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk|почитати більше про це на Мета-вікі]]. Щоб упевнитися, що ви не проґавите технічні зміни у вікі Вікімедіа, ви можете [[m:Global message delivery/Targets/Tech ambassadors|підписатися]] на [[m:Tech/News/uk|розсилку щотижневих Тех. новин]]. У нас є [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk#FAQ|два пропоновані варіанти]] того, як можуть працювати маски. '''Ми б хотіли почути ваш відгук''' про те, який варіант, на вашу думку, краще спрацює для вас і вашої вікі, зараз і в майбутньому. Ви можете [[m:Talk:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation|написати нам на сторінці обговорення]]; писати можна своєю мовою. Пропозиції були опубліковані у жовтні, а рішення ми будемо приймати після 17 січня. Дякуємо. /[[m:User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]<section end=content/> 20:20, 4 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/Admins2022(8)&oldid=22532697 --> == Vandalism == Hi Mykola7, could you block this user [https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/RomboArtemida]? (lock evasion/long term abuse, see his edited pages). -- [[Користувач:Johannnes89|Johannnes89]] ([[Обговорення користувача:Johannnes89|обговорення]]) 22:30, 18 лютого 2022 (EET) :Ahh already done, thanks! -- [[Користувач:Johannnes89|Johannnes89]] ([[Обговорення користувача:Johannnes89|обговорення]]) 22:31, 18 лютого 2022 (EET) :: Hello. Yes, it's done. Thank you. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:32, 18 лютого 2022 (EET) == Питання == Як тут стати адміном? І я після цього зможу тут блокувати вандалів? --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 18:13, 4 травня 2022 (EEST) : {{u|Jphwra}}, подати заявку [[Вікімандри:Адміністратори#Заявки|на цій сторінці]]. Так. Дякую, що написали, по сповіщенню зайшов. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:02, 4 травня 2022 (EEST) :: {{u|Mykola7}}, все подав заявку. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:22, 4 травня 2022 (EEST) ::: Ок. Голосування триває тиждень, після чого потрібно подати заявку стюардам на [[:m:SRP]]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:28, 4 травня 2022 (EEST) :::: заявку стюрдам хто подає? --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 17:37, 11 травня 2022 (EEST) :::::Немає різниці. Я подав. [[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 14:17, 12 травня 2022 (EEST) ::::::в тебе спливають адмінправа. [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:07, 28 липня 2022 (EEST) prltpnsvlrbfowpa5r83b4n2assyntg 32872 32869 2022-07-29T09:19:49Z Mykola7 4555 /* Питання */ Відповідь wikitext text/x-wiki {{welcome}}--[[Користувач:Visem|Visem]] ([[Обговорення користувача:Visem|обговорення]]) 18:49, 16 січня 2021 (EET) == Вандал з УкрВікі == Вітаю. Викиньте, будь ласка, того і все, що з ним пов'язано. З повагою, [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 03:33, 23 січня 2021 (EET) : {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}}, доброї ночі. Зараз стюардам напишу, адмінів немає. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 03:37, 23 січня 2021 (EET) :: Вибачте. Мені здалося, що Вам отут якісь права боротися з вандалами надали. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 03:39, 23 січня 2021 (EET) ::: Та ті самі, що й в нас). --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 03:49, 23 січня 2021 (EET) ::: {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}}, глобальний адмін заблокував. З вилученням його "добра" доведеться чекати локальних адмінів. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 04:03, 23 січня 2021 (EET) :::: Зрозумів ;) [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 04:13, 23 січня 2021 (EET) == Can just ping me locally == Hi. If there are problems here and no one is around, then just ping a note on my user talk page here. Ignore that I have it set up as a soft redirect as it will still put an email into my mailbox and ping me on wiki. There is no issue doing it, and it contains all stuff locally for admins to see. [[Користувач:Billinghurst|Billinghurst]] ([[Обговорення користувача:Billinghurst|обговорення]]) 02:23, 24 січня 2021 (EET) :Ok. Thank you! --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 02:26, 24 січня 2021 (EET) == Давайте знову == Вітаю! Бачу Ви тут адмін, то вже знову є робота. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 17:46, 31 січня 2021 (EET) : {{ping|Yukh68}} Вітаю! Ніби все прибрав. дякую за сповіщення. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 17:54, 31 січня 2021 (EET) == Знову воно == Вітаю. Воно знову. [[Шотландія]] тощо. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:46, 1 лютого 2021 (EET) : {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}}, {{Done}}. Дякую, що сповістили. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:55, 1 лютого 2021 (EET) :: Вам подяка, що не спите. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:58, 1 лютого 2021 (EET) ::: воно надіслало мені листа https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Чи можете Ви щось відкинути і заховати? [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:57, 2 лютого 2021 (EET) :::: {{ping|Шкурба Андрій Вікторович}} мені вже інший користувач написав на пошту про це, я вже переблокував його. Відкинути/заховати тут нічого не можу, бо не можу бачити, що він і кому писав. Можете за бажанням, для уникнення таких випадків, вимкнути отримання листів тут. В налаштуваннях у вкладці "особові дані" зніміть галочки про отримання листів від усіх або від новозареєстрованих. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 02:05, 2 лютого 2021 (EET) ::::: Дякую за блокування. А отримання листів начебто вимкнув. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 02:42, 2 лютого 2021 (EET) == Воно знову == Вітаю. На сторінці Вікімандри:Кнайпа Наш край трудовой. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:18, 4 лютого 2021 (EET) : Вітаю. Дякую! --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:31, 4 лютого 2021 (EET) :: Це Вам подяка. Коли Ви спите? :) [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:32, 4 лютого 2021 (EET) ::: Якраз збирався{{smile}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:35, 4 лютого 2021 (EET) == Блокуйте! == Добрий день! Блокуйте вандала. Дякую. --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:48, 9 лютого 2021 (EET) Пропінгую, на всяк випадок ще двох. {{пінг|Visem|RLuts|Alina Vozna}} --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:48, 9 лютого 2021 (EET) :Дякую за оперативність! ;-) Ще б підчистити... --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:53, 9 лютого 2021 (EET) :: Є. Дякую. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 14:55, 9 лютого 2021 (EET) ::: Навзаєм! ;-) --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 14:56, 9 лютого 2021 (EET) Вже знову є вандал. Може мою сторінку обговорення тут захистити. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 16:38, 9 лютого 2021 (EET) : {{ping|Yukh68}} Заблокував і приховав. Ваша СО тут захищена до 17 березня 2021. Дякую за сповіщення. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:41, 9 лютого 2021 (EET) : Дякую! --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 16:42, 9 лютого 2021 (EET) :: Вже знову є вандал. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 18:24, 9 лютого 2021 (EET) ::: {{ok}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 18:32, 9 лютого 2021 (EET) == Захист СО == Захистіть від створення моєї СО. --[[Користувач:Submajstro|Submajstro]] ([[Обговорення користувача:Submajstro|обговорення]]) 22:33, 9 лютого 2021 (EET) : Мою також, будь ласочка, дякую!--[[Користувач:Xsandriel|Xsandriel]] ([[Обговорення користувача:Xsandriel|обговорення]]) 22:34, 9 лютого 2021 (EET) :: {{Done}} Замахав він вже сьогодні. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:42, 9 лютого 2021 (EET) ::: Сьогодні знову тут прокинувся. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 21:59, 10 лютого 2021 (EET) :::: {{ping|Yukh68}} Дякую. Надати вам права відкочувача? --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:10, 10 лютого 2021 (EET) ::::: Та бачу, що треба. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 22:11, 10 лютого 2021 (EET) :::::: Надав. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:17, 10 лютого 2021 (EET) == Вирвався на волю == Вітаю. Оце [[Користувач:Смішні яйца]] вандалює. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 00:31, 14 лютого 2021 (EET) : Вітаю. {{u|RLuts}} вже дав раду.{{smile}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 00:35, 14 лютого 2021 (EET) == Захист сторінки обговорення та внесок == Вітаю. Прохання тут також вилучити вміст, захистити сторінку обговорення. Дякую. [[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 16:59, 26 лютого 2021 (EET) : Привіт! {{ping|Galkinletter}} я захистив вашу СО на 1 день, але майте на увазі, що враховуючи, що ви ввійшли на вікімандри тільки вчора, ви ще не маєте статусу автопідтвердженого користувача, тому також не можете редагувати власну СО. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 17:03, 26 лютого 2021 (EET) :: Ок [[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 17:06, 26 лютого 2021 (EET) == Рецидивіст == Вітаю. Не знаю, чи Ви он-лайн. Вандал створив [[Обговорення користувача:Andriy.v]] з відповідним вмістом і ще. Полікуйте. [[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|Шкурба Андрій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 01:46, 16 березня 2021 (EET) : Вітаю. Полікував)) --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:54, 16 березня 2021 (EET) == Знову вандалізм на СО == Вітаю. Знову вандалізм на моїй СО. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 22:56, 18 березня 2021 (EET) * {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:01, 18 березня 2021 (EET) : Дякую. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 23:05, 18 березня 2021 (EET) :: І в мене на СО--[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:10, 19 березня 2021 (EET) == Вандалізм == Вандалізм з IPvandal - {{ipvandal|46.211.75.163}}. Внесок вилучити. Сторінку Дубай захистити --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 23:11, 18 березня 2021 (EET) : Already {{done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:12, 18 березня 2021 (EET) == Погрози == {{IPvandal|Домашние деньги 2}}--[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:09, 19 березня 2021 (EET) : {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:17, 19 березня 2021 (EET) :: Дуже дякую, Вам.--[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:18, 19 березня 2021 (EET) ::: {{ping|Vlad398}} я вже розблокував, але це був не збій фільтра. Будь ласка, утримуйтесь від образ навіть у сторону цього вандала, бо блокування таки було вірне.) --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:20, 19 березня 2021 (EET) :::: {{ping|Mykola7}} як можна утриматись ----[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:23, 19 березня 2021 (EET) ::::: {{ping|Vlad398}} Це вже залежить від вас самих, але уж точно не потрібно писати таке, що ви написали в останньому редагуванні, за що і були заблоковані фільтром. Розумію, що це неприємно, але тим ви себе з кращої сторони не показуєте. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:28, 19 березня 2021 (EET) :::::: {{ping|Mykola7}} постараюсь, якщо ще один буде вандал, то я до Вас звернусь --[[Користувач:Vlad398|Vlad398]] ([[Обговорення користувача:Vlad398|обговорення]]) 16:32, 19 березня 2021 (EET) == Черговий вандалізм == Черговий вандалізм. Прохання заблокувати 46.211.59.155, внесок видалити. Сторінку захистити від анонімів мінімум на тиждень, бо частий вандалізм підтверджений попереднім вандалізмом. Дякую. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 16:59, 20 березня 2021 (EET) : {{ping|Galkinletter}} Вже зроблено) RLuts захистив статті на 2 тижні. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 17:00, 20 березня 2021 (EET) == Кросвікі-переслідування == Салют! Якийсь користувач (тут це Lizzydryer) узявся вандалити мої СО по усім вікі-розділам. Заблокуй, будь ласка, або постав захист на мою СО. Дякую. --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 16:18, 24 березня 2021 (EET) : {{ping|Fessor}} Привіт! Заблокував і захистив. Це Марат Губаєв, нічого дивного.) --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:57, 24 березня 2021 (EET) :: От нема чого йому робити. Хоча з урахуванням усіх отих петицій - бідні харків'яни... --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 17:16, 24 березня 2021 (EET) ::: Знову Марат на моїй сторінці обговорення з'явився. --[[Користувач:Yukh68|Yukh68]] ([[Обговорення користувача:Yukh68|обговорення]]) 19:11, 25 березня 2021 (EET) :::: {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:21, 25 березня 2021 (EET) * [[Користувач:Mykola7|Mykola7]], якщо можна захистіть тут обидві мої сторінки сірим замочком безстроково. Дякую. [[Користувач:Alex Khimich|Alex Khimich]] ([[Обговорення користувача:Alex Khimich|обговорення]]) 01:49, 26 березня 2021 (EET) *: {{ping|Alex Khimich}} Можна) СО захистив, для СК тут стоїть фільтр. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 01:54, 26 березня 2021 (EET) *: Знов воно. Таки треба захист. Дякую. --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 18:59, 3 квітня 2021 (EEST) *:: {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:05, 3 квітня 2021 (EEST) *::: Бачу, можна отримати відкочувача позачергово{{smile}} А мені можна? --[[Користувач:Fessor|Fessor]] ([[Обговорення користувача:Fessor|обговорення]]) 19:06, 3 квітня 2021 (EEST) *:::: Та навіть треба{{smile}}. {{Done}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:07, 3 квітня 2021 (EEST) == Шаблон == Вітаю. А тут шаблону [[Шаблон:Cite web]] немає? --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 19:38, 22 вересня 2021 (EEST) : Вітаю. Мабуть таки немає, я не знайшов ні його, ні чогось подібного. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 23:38, 23 вересня 2021 (EEST) :: Можливо є сенс зробити? Думаю можна спробувати. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 21:01, 24 вересня 2021 (EEST) ::: Маєте можливість? Сенс, думаю, є, але в мене зараз мало часу і не маю доступу до комп'ютера. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 11:47, 26 вересня 2021 (EEST) ::::Думаю зможу, але трохи згодом. --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 21:27, 2 жовтня 2021 (EEST) == How we will see unregistered users == <section begin=content/> Привіт! Ви отримали це повідомлення, бо є адміном у вікі Вікімедіа. На сьогодні, коли хтось редагує вікі Вікімедіа, не ввійшовши в систему, ми показуємо їхню IP-адресу. Як ви вже можете знати, у майбутньому ми не зможемо цього робити. Це рішення юридичного відділу Фонду Вікімедіа, яке випливає зі змін у нормах і правилах приватності онлайн. Замість IP ми показуватимемо маску. Ви як адмін '''і далі зможете отримувати доступ до IP'''. Також буде новий прапорець користувача для тих, кому треба бачити повні IP-адреси незареєстрованих користувачів, щоб боротися з вандалізмом, переслідуваннями та спамом, не будучи при цьому адмінами. Патрульні також бачитимуть частину IP навіть не маючи цього прапорця. А ще ми працюємо над [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/Improving tools/uk|кращими допоміжними інструментами]]. Якщо ви ще не бачили, то можете [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk|почитати більше про це на Мета-вікі]]. Щоб упевнитися, що ви не проґавите технічні зміни у вікі Вікімедіа, ви можете [[m:Global message delivery/Targets/Tech ambassadors|підписатися]] на [[m:Tech/News/uk|розсилку щотижневих Тех. новин]]. У нас є [[m:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation/uk#FAQ|два пропоновані варіанти]] того, як можуть працювати маски. '''Ми б хотіли почути ваш відгук''' про те, який варіант, на вашу думку, краще спрацює для вас і вашої вікі, зараз і в майбутньому. Ви можете [[m:Talk:IP Editing: Privacy Enhancement and Abuse Mitigation|написати нам на сторінці обговорення]]; писати можна своєю мовою. Пропозиції були опубліковані у жовтні, а рішення ми будемо приймати після 17 січня. Дякуємо. /[[m:User:Johan (WMF)|Johan (WMF)]]<section end=content/> 20:20, 4 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johan (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Johan_(WMF)/Target_lists/Admins2022(8)&oldid=22532697 --> == Vandalism == Hi Mykola7, could you block this user [https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/RomboArtemida]? (lock evasion/long term abuse, see his edited pages). -- [[Користувач:Johannnes89|Johannnes89]] ([[Обговорення користувача:Johannnes89|обговорення]]) 22:30, 18 лютого 2022 (EET) :Ahh already done, thanks! -- [[Користувач:Johannnes89|Johannnes89]] ([[Обговорення користувача:Johannnes89|обговорення]]) 22:31, 18 лютого 2022 (EET) :: Hello. Yes, it's done. Thank you. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 22:32, 18 лютого 2022 (EET) == Питання == Як тут стати адміном? І я після цього зможу тут блокувати вандалів? --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 18:13, 4 травня 2022 (EEST) : {{u|Jphwra}}, подати заявку [[Вікімандри:Адміністратори#Заявки|на цій сторінці]]. Так. Дякую, що написали, по сповіщенню зайшов. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:02, 4 травня 2022 (EEST) :: {{u|Mykola7}}, все подав заявку. --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:22, 4 травня 2022 (EEST) ::: Ок. Голосування триває тиждень, після чого потрібно подати заявку стюардам на [[:m:SRP]]. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 19:28, 4 травня 2022 (EEST) :::: заявку стюрдам хто подає? --[[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 17:37, 11 травня 2022 (EEST) :::::Немає різниці. Я подав. [[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 14:17, 12 травня 2022 (EEST) ::::::в тебе спливають адмінправа. [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:07, 28 липня 2022 (EEST) :::::::Я знаю, дякую. Наразі не планував подаватися знову. [[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 12:19, 29 липня 2022 (EEST) n6al091jlufdhu5xew3o95k5uhk23rv