Вікімандри ukwikivoyage https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.23 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімандри Обговорення Вікімандрів Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Портал Обговорення порталу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk 0 202 32969 32955 2022-08-15T22:13:01Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|49.55353|25.59477|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Тернопіль, церква Успіння Богородиці.JPG|thumb|300px|Церква Успіння Богородиці]] [[Файл:Церква над ставом.jpg|мини|450px|[[:w:Воздвиженська церква (Тернопіль)|Здвиженська церква]] XVI ст. над [[:w:Тернопільський став|Тернопільським ставом]] — найдавніша церква в місті]] '''Тернопіль''' — місто у західній частині [[Україна|України]], політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. Населення — 215 000 осіб. == Зрозуміти == Перлиною міста вважається Тернопільський став — велика штучна водойма, що простягається від центру Тернополя аж до його околиць. === Історія === Тернопіль був заснований у 1540 році Яном Амором Тарновським для оборони польських земель від татарських набігів. У 1772 в ході першого поділу Речі Посполитої місто було анексоване Австрією. У 1810–1815 роках місто перебувало під російською окупацією — тоді воно було центром Тернопільського краю Російської імперії. У 1920 Тернопіль став центром однойменного воєводства. У 1939 місто було приєднане до СРСР і стало центром Тернопільської області. Місто відоме також тим, що у 1944 воно було майже повністю зруйноване, через що його прозвали «другим Сталінградом». У післявоєнний час місто було відбудоване. З 1991 входить до складу незалежної України. == Як дістатись == === Літаком === Обслуговується міжнародним аеропортом Тернопіль, що знаходиться у східній частині міста. Аеропорт має статус «міжнародного», але приймає лише чартерні рейси. === Потягом === Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя курсують поїзди в основних напрямках державного та міжнародного значення. === Автомобілем === === Автобусом === Автовокзал міста забезпечує автобусне сполучення з Києвом, окремими обласними центрами Ук­раїни, райцентрами та іншими населеними пунктами області. Також ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Мюнхена (Німеччина), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова), Москви (Росія) та інших міст ряду країн. У Тернополі є ще окрема автостанція, яка обслуговує автобусним сполученням приміські населені пункти. == Транспорт == В Тернополі наявні автобуси, маршрутні таксі та тролейбуси. == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Палац Тернопільського замку 1540-го року * Костел монастиря домініканів, келії 1749–1779 рр. * Воздвиженська церква кінця XVI століття * Церква Різдва Христового друга половина XVI століття === Пам'ятки архітектури місцевого значення === * Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура) * Офіцерське казино (нині міська рада) * Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека) * Залізничний вокзал * Міський шпиталь (нині школа) * Австро-Угорський банк (нині Національний банк) * Готель «Подільський» (колишній готель «Україна») * Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка) * «Міщанське братство» (нині філармонія) * Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок) * Друга польська гімназія (нині школа) * Міська ощадна каса (нині Ощадбанк) * Промислова школа (нині супермаркет) == Чим зайнятись == === Музеї === * Тернопільський краєзнавчий музей * Тернопільський обласний художній музей * Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів * Міська картинна галерея * Музей Івана Пулюя По Тернопільському ставу в сезон навігації курсують теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій». У теплу погоду судна сполучають центр міста з Дальнім пляжем, а у прохолодніші дні роблять круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло станом на 2012 рік становить 10 гривень, в один кінець (до ресторану «Хутір» чи до Дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років — 50% від повної вартості. Для дітей до 5-річного віку проїзд безкоштовний. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing | name=кафе-бар "Христина" | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=вулиця Текстильна,28 | lat=25.61794 | long=49.57449 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-03-17 | content= }} === Середні ціни === * Кафе-ресторан «Файне місто» * Ресторан «Старий млин» * Ресторан «Ковчег» * {{listing | name=Білий Налив | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= Валова вулиця 3 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-30 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Хостел "Тарнопіль" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Качали 18 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-12 | content= }} === Середні ціни === * {{listing | name=Готельний комплекс "Глобус" | alt= | url=http://www.hotel-globus.com | wikipedia=undefined | email=globus-hotel@mail.ru | address=вул.С.Будного,18 | lat=49.3229 | long=25.3317 | directions=Маршрутними автобусами №27,30, тролейбусом №11 з залізничного вокзалу та автобусами №5,28 з автовокзалу | phone=0686469995 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, без вихідних | price= | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100010113648530 | vkontakte=https://vk.com/id261894267 | lastedit=2017-04-07 | content=Приїжджаючи у гарне місто Тернопіль по справах, чи з метою подивитися місто, Ви завжди зустрінете привітний прийом і бездоганний сервіс у готельному комплексі «Глобус».<p>Комплекс ідеально підходить і для ділової поїздки, і для відпочинку. Він зручно розташований в діловій частині міста, в 5км. від центру, авто та залізничного вокзалів. Також в 5-ти хвилинах їзди знаходиться Тернопільське озеро, де можна насолодитися природою та свіжим повітрям.</p><p>Комфортабельні номери різних категорій від стандартів до VIP-люксу, ідеально підходять як для романтичного відпочинку , так і для ділового візиту. Всі номери оснащенні системою кондиціонування, кабельним телебаченням, бездротовим доступом в інтернет (Wi-Fi) та телефоном.</p><p>До Ваших послуг також: вишуканий ресторан, 2 конференц-зали з сучасним обладнанням, кімната відпочинку, 2 сауни, професійна автомийка, безкоштовна стоянка, цілодобовий room-service.</p><p>Готельний комплекс «Глобус » - це високі стандарти обслуговування, затишна атмосфера гостинності та демократичні ціни.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == * Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ) * Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ) * Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (ТНТУ) * Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ) * Тернопільський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (ТІ МАУП) * Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (ТДМУ) * Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (ТЕІПО) * ВНПЗ Європейський Університет Тернопільська філія * Тернопільський інститут економіки і підприємництва (ТІЕП) * Тернопільський комерційний інститут (ТКІ) * [http://www.tvpu.adr.com.ua Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 46000-499 Телефонний код +380-352 == Куди далі == [[Львів]] {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} 7tct8255kkp2mlwmdxqvabe0lk44otc 0 208 32975 32757 2022-08-15T22:18:22Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|48.62080|22.28791|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Ужгород''' — столиця [[Закарпатська область|Закарпаття]] і найменший областний центр [[Україна|України]]. Самобутнє місто, що увібрало в себе елементи багатьох культур — угорської, австрійської, чеської, а в останні роки ще й української. В Ужгороді цікавий середньовічний замок, закарпатський музей народної архітектури та побуту, загадкова Горянська ротонда з унікальними фресками XIV століття і величезний пласт міжвоєнної чехословацької архітектури, якої тут більше ніж де-небудь ще за межами [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]]. Відвідавши Ужгород, не можна скласти повне уявлення про Закарпаття, але, безумовно, він стане відмінним вступом до цього самобутнього регіону. == Зрозуміти == {{citybar | city= Ужгород | citylocal= | arm = | image= Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg | caption = Горянська ротонда | website = | population =116 304 (2013) | callingcode =+380 312 | timezone = UTC+2/UTC+3 }} [[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|Будівля обласної адміністрації]] [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Streets-4.jpg|thumb|Корзо — головна вулиця]] Ужгород — адміністративний центр наймолодшої області України — Закарпатської. Закарпаття було приєднано до Української РСР 1945 року. До цього часу воно входило до складу Чехословаччини, а до 1919 року належало Австро-Угорщині. Населення Ужгороду багатонаціональне — більшість складають українці, але також живе багато росіян, угорців, словаків, німців, євреїв, циган. Іноземцю потрібно проявляти багато терпіння в спілкуванні з місцевими жителями. Проте, Ужгород заслуговує на увагу як перехрестя культур. Часто місцеві жителі зможуть допомогти або вказати дорогу українською, угорською чи російською мовами. Центр міста — дуже цікаве і приємне місце, де є магазини, ресторани і готелі. == Як дістатись == === Літаком === {{listing|type=go| lat=48.63797| long= 22.27238 |wdid= Q1077892 | name= Міжнародний аеропорт «Ужгород» | alt= IATA:UDJ | image= Uzhhorod Airport 2010 2.jpg | address= вул. Собранецька, 145 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Знаходиться в 3 км від центру міста. ВПП впирається в словацький кордон, тому літаки прибувають до Ужгорода з повітряного простору Словаччини а також направляються туди відразу після зльоту. Таких літаків, втім, небагато: один раз в день з Києва (авіакомпанія [http://flymotorsich.com/ Мотор-Січ]). Ніяких інших рейсів давно вже немає і навряд чи вони з'являться. }} === Потягом === [[Файл:Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал Ужгороду]] {{listing|type=go| lat=48.6093 | long=22.3006 | name= Залізничний вокзал | alt= | image= Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg | address= вул. Станційна, 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Стара будівля збудована в 1903 році і виглядала би просто, якби не прибудована до неї в кінці 1990-х нова будівля, виконана в тому ж стилі з очевидними (і вдало підібраними) елементами закарпатської архітектури. }} === Автомобілем === Ужгород є найбільшим транспортним вузлом Закарпатської області, через який проходить низка європейських автошляхів — {{Автошлях|E|50}}, {{Автошлях|E|58}}, {{Автошлях|E|573}}, а також міжнародні автошляхи {{Автошлях|М|06}}, {{Автошлях|М|08}} та автомобільний шлях національного значення {{Автошлях|М|13}}. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспортна мережа міста об'єднує 29 автобусних маршрутів та розгалужену сітку таксомоторних перевезень. == Що відвідати == === Центр === [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg|thumb|Замок]] * {{listing|type=see |lat =48.62061 |long =22.30682 |wdid=Q832656 |name =Замок-фортеця |alt = |image =Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg |address =вул.Капітульна, 33 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Перші кам'яні споруди побудовані угорцями на початку XI століття. Найстаріші мури відносяться до масштабної реконструкції в 1312 році, в ході якої склалася сучасна структура замку: обнесений ровом палац-цитадель і зовнішній контур стін. Все це неабияк перебудовувалося в XVI столітті, та й потім зазнавало змін після того, як замок втратив своє оборонне значення. Проте, відчуття старовини, середньовіччя тут збереглося. Це одна з самих цілісних середньовічних оборонних споруд на території України. Усередині розміщується Закарпатський обласний краєзнавчий музей (див. нижче). }} [[Файл:Cathedral_of_the_Exaltation_of_the_Holy_Cross_Uzhhorod_2009.jpg|thumb|220px|Хрестовоздвиженський кафедральний собор]] * {{listing|type=see |lat =48.6229 |long =22.3023 |name =Греко-католицький Хрестовоздвиженський кафедральний собор |alt = |image =Griechkat kathedrale uschhod.jpg |address =вул.Капітульна, 11 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Храм збудований біля 1646 року. }} [[Файл:Uzhgorod Roman Catholic Church.JPG|thumb|Католицький собор]] * {{listing|type=see |lat =48.62361 |long =22.2995 |name =Римо-католицька церква Св. Юрія |alt = |image = |address =вул. Волошина, 7/9 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237652 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62587 |long =22.30428 |name =Церква Адвентистів сьомого дня |alt = |image = |address =вул. Підгірна, 48 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62687 |long =22.2991 |name =Свято-Преображенська церква |alt = |image = |address =вул. Петрова, 2 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. }} * {{listing|type=see |lat =48.62563 |long =22.29613 |name =Закарпатська реформаторська церква |alt = |image = |address =пл. Жупанатська, 5 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237356 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6207 |long =22.3030 |name =Колишній греко-католицький чоловічий монастир ордена Cв.Василя Великого |alt = |image = |address =вул. Волошина, 54 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Уніатський монастир, був побудований в 1912 році. Тоді цей чотириповерховий будинок був найвищим в Ужгороді. Тепер будівля п'ятиповерхова і в ній розміщується фізико-біологічний факультет Ужгородського університету та унікальний зоологічний музей. }} * Резиденція єпископа (вул. Капітульна, 9) * Будинок правління Ужанського комітату (1809 р.) (пл. Жупанатська, 3) * Шпихлір і винний погріб (вул. Ракоці, 2) * Садибний будинок у Радванці (вул. Дієндеші) * Шелестівська Михайлівська церква (вул. Капітульна, 33а) * Горянська церква Св. Миколи (пров. Музейний) === Околиці === [[Файл:Горянська ротонда 2.JPG|thumb|upright=1.35|Фрески XIV століття в Горянській ротонді — Тайна вечеря]] * {{listing|type=see |lat=48.6063 | long=22.3370 |wdid= Q12097186 |name =Горянська ротонда |alt = церква святої Анни |image = Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg |address = |directions = |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches_rotonda.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найважливіша пам'ятка Ужгорода знаходиться в містечку Горяни, що в 3 км на південний схід від міста. Колись тут була угорська фортеця, зруйнована в епоху пізнього Середньовіччя, а от церква, що знаходилася всередині фортеці, збереглася. Її датування вкрай розпливчасте, та й будівельники невідомі. Чи то це були угорці, чи то жителі Галицько-Волинського князівства; чи то до монгольської навали, чи то незабаром після неї: швидше за все, або XII, або XIII століття. Втім, навіть якщо не відносити церкву до домонгольської архітектури, важко не визнати її незвичайною. Архітектурна форма ротонди швидше за все прийшла в Закарпаття із заходу, з Угорщини. У XV столітті до спочатку круглого храму був прибудований прямокутний неф, в XVIII столітті додана дерев'яна башточка. <br> Найцікавіше в церкві - збережені у древній частині (ротонді) фрески, написані в 1367 році від час реконструкції після пожежі. Автори фресок невідомі: можливо, це були тірольські майстри, а за іншою версією - італійські майстри зі школи Джотто. У будь-якому випадку, і лики, і деталі тут абсолютно видатні. Розпис нефу відноситься до XV століття. <br> У Горяни ходять маршрутки з Ужгорода, зокрема від залізничного вокзалу. Ротонда стоїть осторонь від дороги, в глибині приватної забудови, тому знайдіть її на карті заздалегідь. Церква діюча, в денний час зазвичай відкрита. Якщо ні, то шукайте дзвонаря в першому будинку по вуличці вище церкви. Відвідування туристами всіляко вітається. }} * {{listing|type=see |lat =48.61753 |long =22.30437 |name =Православна церква Покрови |alt = |image = |address =вул. Коцюбинського, 1 |directions =на південному березі р. Уж |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62396 |long =22.2794 |name =Церква Св. Петра і Павла |alt = |image = |address =вул. Івана Франка, 18 |directions =в 1 км на захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone= +380 67 7724025, +380 50 7005916 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6139 |long =22.2930 |name =Православний собор Кирила і Мефодія |alt = |image = |address =вул. Швабська, 64 |directions =1 км на південь |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. Базовий розмір 60 м x 45 м, висота 60 м. Місткість 5 тисяч осіб. З 2000 року тут проводяться служби.}} * {{listing|type=see |lat =48.6091 |long =22.2843 |name =Церквa євангельських християн-баптистів |alt = |image = |address =вул. Миколи Грушевського, 37A |directions =в 1,7 км на південний захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing|type=do |lat =48.62061 |long =22.30666 |name =Закарпатський обласний краєзнавчий музей |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =В краєзнавчому музеї 30 залів, 110 тис. експонатів. Колекція бронзи — одна з найбільших в Європі. }} * {{listing|type=do |lat =48.62030 |long =22.30632 |name =Закарпатський музей архітектури та побуту |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33А |directions =знаходиться перед замком |wdid=Q2024073 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=do |lat =48.62510 |long =22.29624 |name =Закарпатський художній музей імені Й. Бокшая |alt = |image = |address = |directions =знаходиться в колишній ратуші |wdid=Q12105400 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Театри === * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв |alt = |image = |address =вул. Льва Толстого, 12 |directions = |wdid= |url =http://www.muzdramteatr.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237187, +380 312 612862 |email =muzdramteatr@gmail.com |skype = |hours = |price = |description =Театр почав свою роботу в 1946 році з вистави «Під каштанами Праги» К. Симонова. Сьогодні на сцені в театрі можна побачити народних артистів України Марію Харченко, Анатолія Філіппова, Ларису Білак. }} * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка» |alt = |image = |address =пл. Театральна, 8 |directions =в центрі міста |wdid= |url =http://bavka.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 233049, +380 312 615801 |email =puppetszak@bigmir.net |skype = |hours =Початок вистави в 11:00 і 13:00 |price = |description =Театр працює з 1988 року в історичному помешканні. }} === Інші === * {{listing|type=do |lat=48.6197 | long=22.3042 |name =Ужгородський ботанічний сад |alt = |image = |address =вул. Івана Ольбрахта |directions = |wdid=Q4469636 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Памятник садово-паркового мистецтва державного значення. В ботанічному саду висаджено 3900 видів та сортів рослин відкритого грунту, 1100 — тепличних рослин. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat | lat=48.62418 | long=22.29790 | name=Антресоль панi Грiнвiч | alt= | address=пл. Корятовича, 1а | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club16532479 | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Незважаючи на щось англійське в назві, основна страва тут піцца. А ще крем-суп. Відвідувачі хвалять. }} * {{listing|type=eat| lat=48.62072 | long=22.30387 | name= Кавярня-музей «Пiд замком» | alt= | image= | address= вул. Ольбрахта, 3 | directions= центр міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 09:00-23:00 | price= | description= Читається як «під за́мком», а не «під замко́м». Атмосферне місце, заставлене (якщо не сказати завалене) різними старими штуками: від прасок до мотоциклу, табличок чехословацьких часів та інструкцій по цивільній обороні. Музеєм це можна назвати з великою натяжкою, але для кавярні колекція дійсно видатна. Відвідувачі дуже хвалять. }} === Дорого === === Кавярні === * {{listing|type=eat| lat=48.62480 | long=22.29876 | name= Сімейне кафе Palachinta | alt= | image= | address= вул. Фединця, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/cafepalachinta | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 08:00-22:00 | price= | description= Затишна кавярня, в якій пропонують салати, блинці, сирники та ще чомусь гамбургери. Добрі відгуки. Є Wi-Fi. }} * {{listing | name=Кафе-кав'ярня "Mokasol Caffe" | alt= | url=http://mokasolcaffe.com | wikipedia= | email= | address=пл. Жупанатська, 11 | lat=22.29681 | long=48.62557 | directions=Центр міста - пішки, на ато, автобусом | phone=+380938708703 | tollfree= | fax= | hours=08.00 - 21.00 | price=Середні | facebook=https://www.facebook.com/mokasolcoffee/ | vkontakte= | lastedit=2016-04-17 | content= }} * Кав'ярня «Goriziana family», вул. Гойди, 28. ПН-СБ 8:00-18:00. Справжня ужгородська кава. * {{eat | name=Вегетаріанське еко-кафе “Ясне Сонечко” | alt=Ясне Сонечко | url=https://yasnesonechko.com | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Ужгород, вулиця Минайська, 6A | lat= | long= | directions= | phone=+38 ( 097 ) 047 – 63 – 28 | tollfree= | fax= | hours=з 10:00 до 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/uavegan/posts/340408416133783/ | instagram= | lastedit=2021-06-05 | content=Вегетаріанське кафе в Ужгороді. Великий вибір вегетарінських страв, є можливість замовити страви у веган-варіанті. Гомбовці, вареники, деруни та інше. Є доставка }} == Де розважитись == * {{listing|type=eat | lat= | long= | name=Панорама | alt= | address=вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep |lat =48.6116 |long =22.2931 |name =ДТК «Інтурист–Закарпаття» |alt = |image = |address =пл. Кирила та Мефодія, 5 |directions =в південній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://intur-zak.com/web/ua/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 67-13-70 (бронювання), +380 312 67-31-43 (адміністратор) |email = |skype = |price = Двомісний номер: 300&ndash;410 грн (2014) |description = Монстр радянської епохи. Номери трьох категорій (економ, бізнес і еліт), всі зі зручностями, розрізняються давністю проведення ремонту або його повною відсутністю, а влітку одинаково страждають від відключення гарячої води. Втім, якщо все це вас не лякає, то прилив ностальгії гарантований, та й ціни низькі, особливо на одномісні номери. Wi-Fi тільки у вестибюлі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6346 |long =22.2957 |name =Готельний комплекс «Ізумруд» |alt =|image = |address =вул. Малокам'яна, 10 |directions =в північній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://www.izumrud.info/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-38-58, +380 312 61-38-56 |email = |skype = |price = Двомісний номер: від 240 грн (2014) |description = Складається з двох корпусів. В одному дешеві і аскетичні номери (із зручностями), в іншому - трохи більш просторі і сучасні люкси. Відгуки в цілому непогані. Є Wi-Fi, також рекомендують ресторан закарпатської кухні при готелі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6278 |long =22.3025 |name =Мотель «У Аніти» |alt = |image = |address =вул. Берченi, 24 |directions =в центре |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 61-40-19 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 270&ndash;300 грн (2014) |description = Всі номери зі зручностями, ніби непогані і навіть зі сніданком. Основна скарга - слабкий сигнал Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.62290 |long =22.30027 |name =Хостел «Five Flags» |alt = |image = |address =вул. Волошина, 19, кв. 3 |directions = центр |url =http://www.fiveflagshostel.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+ 380 312 61-39-28, +380 63 476-89-96 |email =fiveflagshostel@gmail.com |skype = |price = 89 грн/чол, двомісний номер: 270 грн (2014) |description =Загальна кімната на 10 ліжок і окремий номер з двоспальним ліжком, обидва зі зручностями в коридорі. У хостелі чиста ванна, повністю обладнана кухня, а також загальна кімната з затишними диванами і підключеним до інтернету комп'ютером. Добрі відгуки. Wi-Fi. }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep |lat =48.6250 |long =22.3010 |name =Готель «Атлант» |alt =|image = |address =пл. Корятовича, 27 |directions =в центре |url = http://www.atlant-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-40-95, +380 312 61-37-99 |email = |skype = |price = Двомісний номер: біля 400 грн (2014) |description = Номери з вигодами. Судячи з відгуків, нічого видатного, але жити можна: до того ж, це майже єдиний готель, який розташований прямо в центрі, в двох кроках від всіх визначних пам'яток. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat=48.6248 | long=22.2744 |name =Готельний комплекс «Олімп» |alt = |image = |address =вул. Гленца, 4 |directions = в західній частині міста, 15-20 хвилин від центру |url = http://hotel-olymp.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 64-08-79 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 480 грн (2014) |description = Непогані номери з вигодами, проте до заявленого чотиризіркового рівня тут також далеко, як від Ужгороду до Парижу. Суперечливі відгуки. Wi-Fi є, але викликає нарікання. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6456 |long =22.2745 |name =Готель «Прага» |alt = |image = |address =вул. Верховинська, 38 |directions = північно-захілна околиця, поруч з аеропортом |url =http://www.hotel-praha.com.ua/ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 64-07-64, +380 66 005-77-75 |email = |skype = |price =Двомісний номер: 450 грн (2014) |description =Красивий чотиризірковий готель, хоча, якщо вірити відгукам, обслуговування і рівень комфорту більше відповідають класу «3 зірки». Далеченько від центру, але є власний ресторан. Зустрічаються різко негативні відгуки. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6234 |long =22.3145 |name =Етно-велнес готель «УнгварЪскiй» |alt = |image = |address =вул. Електрозаводська, 2 |directions = на схід від замку |url =http://www.ungvarskiy-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-65-65, +380 66 346-00-55 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 350 грн (2014) |description = Готель без особливих вишукувань, але для комфортного нічлігу цілком підійде. Якщо ж вам потрібна повна релаксація, скористайтеся розташованими тут же оздоровчим центром і спа. В цілому хороші відгуки. Wi-Fi. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep |lat =48.62092 |long =22.29715 |name = Готель Old Continent |alt = |image = |address =пл. Шандора Петефi, 4 |directions = центр |url =http://www.hotel-oldcontinent.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 66-93-66, +380 312 66-93-55 |email = |skype = |hours = |price = Двомісний номер: від 990 грн (2014) |description = Найдорожчий готель Ужгороду. В основному відповідає заявленому рівню «4 зірки», хоча постояльці скаржаться на невиправдано дорогі сніданки з ціною від 150 грн. Wi-Fi, зате, безкоштовний. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Мукачеве]] * Чоп (кордон з [[Угорщина|Угорщиною]]) {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} 9sv2twrtg8d6yz60pazx7z8jdhctrsp 32976 32975 2022-08-15T22:19:58Z Baun barum 6004 /* Літаком */ wikitext text/x-wiki {{geo|48.62080|22.28791|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Ужгород''' — столиця [[Закарпатська область|Закарпаття]] і найменший областний центр [[Україна|України]]. Самобутнє місто, що увібрало в себе елементи багатьох культур — угорської, австрійської, чеської, а в останні роки ще й української. В Ужгороді цікавий середньовічний замок, закарпатський музей народної архітектури та побуту, загадкова Горянська ротонда з унікальними фресками XIV століття і величезний пласт міжвоєнної чехословацької архітектури, якої тут більше ніж де-небудь ще за межами [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]]. Відвідавши Ужгород, не можна скласти повне уявлення про Закарпаття, але, безумовно, він стане відмінним вступом до цього самобутнього регіону. == Зрозуміти == {{citybar | city= Ужгород | citylocal= | arm = | image= Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg | caption = Горянська ротонда | website = | population =116 304 (2013) | callingcode =+380 312 | timezone = UTC+2/UTC+3 }} [[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|Будівля обласної адміністрації]] [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Streets-4.jpg|thumb|Корзо — головна вулиця]] Ужгород — адміністративний центр наймолодшої області України — Закарпатської. Закарпаття було приєднано до Української РСР 1945 року. До цього часу воно входило до складу Чехословаччини, а до 1919 року належало Австро-Угорщині. Населення Ужгороду багатонаціональне — більшість складають українці, але також живе багато росіян, угорців, словаків, німців, євреїв, циган. Іноземцю потрібно проявляти багато терпіння в спілкуванні з місцевими жителями. Проте, Ужгород заслуговує на увагу як перехрестя культур. Часто місцеві жителі зможуть допомогти або вказати дорогу українською, угорською чи російською мовами. Центр міста — дуже цікаве і приємне місце, де є магазини, ресторани і готелі. == Як дістатись == === Літаком === {{listing|type=go| lat=48.63797| long= 22.27238 |wdid= Q1077892 | name= Міжнародний аеропорт «Ужгород» | alt= IATA:UDJ | image= Uzhhorod Airport 2010 2.jpg | address= вул. Собранецька, 145 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Знаходиться в 3 км від центру міста. ЗПС впирається в словацький кордон, тому літаки прибувають до Ужгорода з повітряного простору Словаччини а також направляються туди відразу після зльоту. Таких літаків, втім, небагато: один раз в день з Києва (авіакомпанія [http://flymotorsich.com/ Мотор-Січ]). Ніяких інших рейсів давно вже немає і навряд чи вони з'являться. }} === Потягом === [[Файл:Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал Ужгороду]] {{listing|type=go| lat=48.6093 | long=22.3006 | name= Залізничний вокзал | alt= | image= Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg | address= вул. Станційна, 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Стара будівля збудована в 1903 році і виглядала би просто, якби не прибудована до неї в кінці 1990-х нова будівля, виконана в тому ж стилі з очевидними (і вдало підібраними) елементами закарпатської архітектури. }} === Автомобілем === Ужгород є найбільшим транспортним вузлом Закарпатської області, через який проходить низка європейських автошляхів — {{Автошлях|E|50}}, {{Автошлях|E|58}}, {{Автошлях|E|573}}, а також міжнародні автошляхи {{Автошлях|М|06}}, {{Автошлях|М|08}} та автомобільний шлях національного значення {{Автошлях|М|13}}. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспортна мережа міста об'єднує 29 автобусних маршрутів та розгалужену сітку таксомоторних перевезень. == Що відвідати == === Центр === [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg|thumb|Замок]] * {{listing|type=see |lat =48.62061 |long =22.30682 |wdid=Q832656 |name =Замок-фортеця |alt = |image =Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg |address =вул.Капітульна, 33 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Перші кам'яні споруди побудовані угорцями на початку XI століття. Найстаріші мури відносяться до масштабної реконструкції в 1312 році, в ході якої склалася сучасна структура замку: обнесений ровом палац-цитадель і зовнішній контур стін. Все це неабияк перебудовувалося в XVI столітті, та й потім зазнавало змін після того, як замок втратив своє оборонне значення. Проте, відчуття старовини, середньовіччя тут збереглося. Це одна з самих цілісних середньовічних оборонних споруд на території України. Усередині розміщується Закарпатський обласний краєзнавчий музей (див. нижче). }} [[Файл:Cathedral_of_the_Exaltation_of_the_Holy_Cross_Uzhhorod_2009.jpg|thumb|220px|Хрестовоздвиженський кафедральний собор]] * {{listing|type=see |lat =48.6229 |long =22.3023 |name =Греко-католицький Хрестовоздвиженський кафедральний собор |alt = |image =Griechkat kathedrale uschhod.jpg |address =вул.Капітульна, 11 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Храм збудований біля 1646 року. }} [[Файл:Uzhgorod Roman Catholic Church.JPG|thumb|Католицький собор]] * {{listing|type=see |lat =48.62361 |long =22.2995 |name =Римо-католицька церква Св. Юрія |alt = |image = |address =вул. Волошина, 7/9 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237652 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62587 |long =22.30428 |name =Церква Адвентистів сьомого дня |alt = |image = |address =вул. Підгірна, 48 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62687 |long =22.2991 |name =Свято-Преображенська церква |alt = |image = |address =вул. Петрова, 2 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. }} * {{listing|type=see |lat =48.62563 |long =22.29613 |name =Закарпатська реформаторська церква |alt = |image = |address =пл. Жупанатська, 5 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237356 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6207 |long =22.3030 |name =Колишній греко-католицький чоловічий монастир ордена Cв.Василя Великого |alt = |image = |address =вул. Волошина, 54 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Уніатський монастир, був побудований в 1912 році. Тоді цей чотириповерховий будинок був найвищим в Ужгороді. Тепер будівля п'ятиповерхова і в ній розміщується фізико-біологічний факультет Ужгородського університету та унікальний зоологічний музей. }} * Резиденція єпископа (вул. Капітульна, 9) * Будинок правління Ужанського комітату (1809 р.) (пл. Жупанатська, 3) * Шпихлір і винний погріб (вул. Ракоці, 2) * Садибний будинок у Радванці (вул. Дієндеші) * Шелестівська Михайлівська церква (вул. Капітульна, 33а) * Горянська церква Св. Миколи (пров. Музейний) === Околиці === [[Файл:Горянська ротонда 2.JPG|thumb|upright=1.35|Фрески XIV століття в Горянській ротонді — Тайна вечеря]] * {{listing|type=see |lat=48.6063 | long=22.3370 |wdid= Q12097186 |name =Горянська ротонда |alt = церква святої Анни |image = Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg |address = |directions = |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches_rotonda.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найважливіша пам'ятка Ужгорода знаходиться в містечку Горяни, що в 3 км на південний схід від міста. Колись тут була угорська фортеця, зруйнована в епоху пізнього Середньовіччя, а от церква, що знаходилася всередині фортеці, збереглася. Її датування вкрай розпливчасте, та й будівельники невідомі. Чи то це були угорці, чи то жителі Галицько-Волинського князівства; чи то до монгольської навали, чи то незабаром після неї: швидше за все, або XII, або XIII століття. Втім, навіть якщо не відносити церкву до домонгольської архітектури, важко не визнати її незвичайною. Архітектурна форма ротонди швидше за все прийшла в Закарпаття із заходу, з Угорщини. У XV столітті до спочатку круглого храму був прибудований прямокутний неф, в XVIII столітті додана дерев'яна башточка. <br> Найцікавіше в церкві - збережені у древній частині (ротонді) фрески, написані в 1367 році від час реконструкції після пожежі. Автори фресок невідомі: можливо, це були тірольські майстри, а за іншою версією - італійські майстри зі школи Джотто. У будь-якому випадку, і лики, і деталі тут абсолютно видатні. Розпис нефу відноситься до XV століття. <br> У Горяни ходять маршрутки з Ужгорода, зокрема від залізничного вокзалу. Ротонда стоїть осторонь від дороги, в глибині приватної забудови, тому знайдіть її на карті заздалегідь. Церква діюча, в денний час зазвичай відкрита. Якщо ні, то шукайте дзвонаря в першому будинку по вуличці вище церкви. Відвідування туристами всіляко вітається. }} * {{listing|type=see |lat =48.61753 |long =22.30437 |name =Православна церква Покрови |alt = |image = |address =вул. Коцюбинського, 1 |directions =на південному березі р. Уж |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62396 |long =22.2794 |name =Церква Св. Петра і Павла |alt = |image = |address =вул. Івана Франка, 18 |directions =в 1 км на захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone= +380 67 7724025, +380 50 7005916 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6139 |long =22.2930 |name =Православний собор Кирила і Мефодія |alt = |image = |address =вул. Швабська, 64 |directions =1 км на південь |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. Базовий розмір 60 м x 45 м, висота 60 м. Місткість 5 тисяч осіб. З 2000 року тут проводяться служби.}} * {{listing|type=see |lat =48.6091 |long =22.2843 |name =Церквa євангельських християн-баптистів |alt = |image = |address =вул. Миколи Грушевського, 37A |directions =в 1,7 км на південний захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing|type=do |lat =48.62061 |long =22.30666 |name =Закарпатський обласний краєзнавчий музей |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =В краєзнавчому музеї 30 залів, 110 тис. експонатів. Колекція бронзи — одна з найбільших в Європі. }} * {{listing|type=do |lat =48.62030 |long =22.30632 |name =Закарпатський музей архітектури та побуту |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33А |directions =знаходиться перед замком |wdid=Q2024073 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=do |lat =48.62510 |long =22.29624 |name =Закарпатський художній музей імені Й. Бокшая |alt = |image = |address = |directions =знаходиться в колишній ратуші |wdid=Q12105400 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Театри === * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв |alt = |image = |address =вул. Льва Толстого, 12 |directions = |wdid= |url =http://www.muzdramteatr.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237187, +380 312 612862 |email =muzdramteatr@gmail.com |skype = |hours = |price = |description =Театр почав свою роботу в 1946 році з вистави «Під каштанами Праги» К. Симонова. Сьогодні на сцені в театрі можна побачити народних артистів України Марію Харченко, Анатолія Філіппова, Ларису Білак. }} * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка» |alt = |image = |address =пл. Театральна, 8 |directions =в центрі міста |wdid= |url =http://bavka.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 233049, +380 312 615801 |email =puppetszak@bigmir.net |skype = |hours =Початок вистави в 11:00 і 13:00 |price = |description =Театр працює з 1988 року в історичному помешканні. }} === Інші === * {{listing|type=do |lat=48.6197 | long=22.3042 |name =Ужгородський ботанічний сад |alt = |image = |address =вул. Івана Ольбрахта |directions = |wdid=Q4469636 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Памятник садово-паркового мистецтва державного значення. В ботанічному саду висаджено 3900 видів та сортів рослин відкритого грунту, 1100 — тепличних рослин. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat | lat=48.62418 | long=22.29790 | name=Антресоль панi Грiнвiч | alt= | address=пл. Корятовича, 1а | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club16532479 | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Незважаючи на щось англійське в назві, основна страва тут піцца. А ще крем-суп. Відвідувачі хвалять. }} * {{listing|type=eat| lat=48.62072 | long=22.30387 | name= Кавярня-музей «Пiд замком» | alt= | image= | address= вул. Ольбрахта, 3 | directions= центр міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 09:00-23:00 | price= | description= Читається як «під за́мком», а не «під замко́м». Атмосферне місце, заставлене (якщо не сказати завалене) різними старими штуками: від прасок до мотоциклу, табличок чехословацьких часів та інструкцій по цивільній обороні. Музеєм це можна назвати з великою натяжкою, але для кавярні колекція дійсно видатна. Відвідувачі дуже хвалять. }} === Дорого === === Кавярні === * {{listing|type=eat| lat=48.62480 | long=22.29876 | name= Сімейне кафе Palachinta | alt= | image= | address= вул. Фединця, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/cafepalachinta | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 08:00-22:00 | price= | description= Затишна кавярня, в якій пропонують салати, блинці, сирники та ще чомусь гамбургери. Добрі відгуки. Є Wi-Fi. }} * {{listing | name=Кафе-кав'ярня "Mokasol Caffe" | alt= | url=http://mokasolcaffe.com | wikipedia= | email= | address=пл. Жупанатська, 11 | lat=22.29681 | long=48.62557 | directions=Центр міста - пішки, на ато, автобусом | phone=+380938708703 | tollfree= | fax= | hours=08.00 - 21.00 | price=Середні | facebook=https://www.facebook.com/mokasolcoffee/ | vkontakte= | lastedit=2016-04-17 | content= }} * Кав'ярня «Goriziana family», вул. Гойди, 28. ПН-СБ 8:00-18:00. Справжня ужгородська кава. * {{eat | name=Вегетаріанське еко-кафе “Ясне Сонечко” | alt=Ясне Сонечко | url=https://yasnesonechko.com | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Ужгород, вулиця Минайська, 6A | lat= | long= | directions= | phone=+38 ( 097 ) 047 – 63 – 28 | tollfree= | fax= | hours=з 10:00 до 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/uavegan/posts/340408416133783/ | instagram= | lastedit=2021-06-05 | content=Вегетаріанське кафе в Ужгороді. Великий вибір вегетарінських страв, є можливість замовити страви у веган-варіанті. Гомбовці, вареники, деруни та інше. Є доставка }} == Де розважитись == * {{listing|type=eat | lat= | long= | name=Панорама | alt= | address=вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep |lat =48.6116 |long =22.2931 |name =ДТК «Інтурист–Закарпаття» |alt = |image = |address =пл. Кирила та Мефодія, 5 |directions =в південній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://intur-zak.com/web/ua/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 67-13-70 (бронювання), +380 312 67-31-43 (адміністратор) |email = |skype = |price = Двомісний номер: 300&ndash;410 грн (2014) |description = Монстр радянської епохи. Номери трьох категорій (економ, бізнес і еліт), всі зі зручностями, розрізняються давністю проведення ремонту або його повною відсутністю, а влітку одинаково страждають від відключення гарячої води. Втім, якщо все це вас не лякає, то прилив ностальгії гарантований, та й ціни низькі, особливо на одномісні номери. Wi-Fi тільки у вестибюлі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6346 |long =22.2957 |name =Готельний комплекс «Ізумруд» |alt =|image = |address =вул. Малокам'яна, 10 |directions =в північній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://www.izumrud.info/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-38-58, +380 312 61-38-56 |email = |skype = |price = Двомісний номер: від 240 грн (2014) |description = Складається з двох корпусів. В одному дешеві і аскетичні номери (із зручностями), в іншому - трохи більш просторі і сучасні люкси. Відгуки в цілому непогані. Є Wi-Fi, також рекомендують ресторан закарпатської кухні при готелі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6278 |long =22.3025 |name =Мотель «У Аніти» |alt = |image = |address =вул. Берченi, 24 |directions =в центре |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 61-40-19 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 270&ndash;300 грн (2014) |description = Всі номери зі зручностями, ніби непогані і навіть зі сніданком. Основна скарга - слабкий сигнал Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.62290 |long =22.30027 |name =Хостел «Five Flags» |alt = |image = |address =вул. Волошина, 19, кв. 3 |directions = центр |url =http://www.fiveflagshostel.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+ 380 312 61-39-28, +380 63 476-89-96 |email =fiveflagshostel@gmail.com |skype = |price = 89 грн/чол, двомісний номер: 270 грн (2014) |description =Загальна кімната на 10 ліжок і окремий номер з двоспальним ліжком, обидва зі зручностями в коридорі. У хостелі чиста ванна, повністю обладнана кухня, а також загальна кімната з затишними диванами і підключеним до інтернету комп'ютером. Добрі відгуки. Wi-Fi. }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep |lat =48.6250 |long =22.3010 |name =Готель «Атлант» |alt =|image = |address =пл. Корятовича, 27 |directions =в центре |url = http://www.atlant-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-40-95, +380 312 61-37-99 |email = |skype = |price = Двомісний номер: біля 400 грн (2014) |description = Номери з вигодами. Судячи з відгуків, нічого видатного, але жити можна: до того ж, це майже єдиний готель, який розташований прямо в центрі, в двох кроках від всіх визначних пам'яток. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat=48.6248 | long=22.2744 |name =Готельний комплекс «Олімп» |alt = |image = |address =вул. Гленца, 4 |directions = в західній частині міста, 15-20 хвилин від центру |url = http://hotel-olymp.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 64-08-79 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 480 грн (2014) |description = Непогані номери з вигодами, проте до заявленого чотиризіркового рівня тут також далеко, як від Ужгороду до Парижу. Суперечливі відгуки. Wi-Fi є, але викликає нарікання. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6456 |long =22.2745 |name =Готель «Прага» |alt = |image = |address =вул. Верховинська, 38 |directions = північно-захілна околиця, поруч з аеропортом |url =http://www.hotel-praha.com.ua/ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 64-07-64, +380 66 005-77-75 |email = |skype = |price =Двомісний номер: 450 грн (2014) |description =Красивий чотиризірковий готель, хоча, якщо вірити відгукам, обслуговування і рівень комфорту більше відповідають класу «3 зірки». Далеченько від центру, але є власний ресторан. Зустрічаються різко негативні відгуки. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6234 |long =22.3145 |name =Етно-велнес готель «УнгварЪскiй» |alt = |image = |address =вул. Електрозаводська, 2 |directions = на схід від замку |url =http://www.ungvarskiy-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-65-65, +380 66 346-00-55 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 350 грн (2014) |description = Готель без особливих вишукувань, але для комфортного нічлігу цілком підійде. Якщо ж вам потрібна повна релаксація, скористайтеся розташованими тут же оздоровчим центром і спа. В цілому хороші відгуки. Wi-Fi. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep |lat =48.62092 |long =22.29715 |name = Готель Old Continent |alt = |image = |address =пл. Шандора Петефi, 4 |directions = центр |url =http://www.hotel-oldcontinent.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 66-93-66, +380 312 66-93-55 |email = |skype = |hours = |price = Двомісний номер: від 990 грн (2014) |description = Найдорожчий готель Ужгороду. В основному відповідає заявленому рівню «4 зірки», хоча постояльці скаржаться на невиправдано дорогі сніданки з ціною від 150 грн. Wi-Fi, зате, безкоштовний. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Мукачеве]] * Чоп (кордон з [[Угорщина|Угорщиною]]) {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} jedhxrryxoga5jmc0y7bj6ywbcl1yc8 0 1428 32977 26156 2022-08-15T22:20:26Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|48.443521|22.720355|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Панорама Мукачево.jpg | caption= | city=Мукачево | citylocal= | map= | arm=Mukachevo gerb.png | population=82 000 (2011) | callingcode= }} '''Мукачево''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Потяг Київ-Ужгород. Наприклад, потяг № 13: виїзд з Києва 18-35, прибуття до Мукачевого 8-48. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Викликати авто можна за допомогою [https://fresh-taxi.com.ua мобільного додатка Fresh Taxi]. == Що відвідати == Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано величезну кількість книг в бібліотеці; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир. [[Файл:Palanok castle map.png|thumb|200px|Замок Паланок]] [[Файл:Мукачево.Замок Паланок.JPG|thumb|200px|Замок Паланок]] {{Listing|type=see|map= |lat=48.4318 | long=22.6873 |name = Замок «Паланок» |alt = |address =Замкова гора |directions = |url =http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 3131 44053 |fax = |email = |skype = |hours =9:00 - 18:00 |price =Дорослий білет - 10 грн., дитячий - 5 грн. |description = }} Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей. [[Файл:Палац графів Шенборнів "Білий будинок".jpg|thumb|200px|Палац Ракоці]] [[Файл:Mukacheve town hall 2.jpg|thumb|200px|Мукачівська ратуша]] [[Файл:Римо-католицький храм "Хреста Спасителя". Мукачево.JPG|thumb|200px|Костел Святого Мартина]] [[Файл:Munkacs Reformator Church.jpg|thumb|200px|Реформаторська церква]] [[Файл:Munkacs Ortodox Church.jpg|thumb|200px|Православна церква ]] * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44080 | long=22.72001 |name = Палац Ракоці |alt =«Білий будинок» |address =пл. Миру, 26—28 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Після того як Дєрдь Ракоці став в 1633 році власником Мукачівського замку, палац був сильно перебудований. Стиль палацу змішаний, тут є і ренесанс, і барокко. Свою другу назву - «Білий будинок», палац отримав за білий фасад, декорований червоними вставками. А в 1726 році кам'яниця стала власністю сім'ї Шенборнів. Після роботи архітектора з Австрії палац знову сильно помінявся і, до речі, зараз він не білий, а рожевий. У палаца цікавий портал в стилі барокко і центральні сходи. Зараз в палаці працює художня школа. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44193 | long=22.71831 |name = Мукачівська ратуша |alt = |address =вул. Пушкіна, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Збудована на початку XX сторіччя (1904-1910 рр.), у стилі сецесії з елементами неоготики. Споруда зведена будапештським архітектором Яношем Бабулою-молодшим. Ратушна вежа стоїть на могутніх опорах у формі стрілчастих арок і примикає до виступаючої частини будівлі з маленькими шпилястими баштами-еркерами по кутах, під якими вміщені барельєфи з зображенням історичного герба міста (Святого Мартина на коні). Вікна першого поверху також мають вигляд великих стрілчастих арок. Стіна фасаду розчленована пілястрами і завершується плавною хвилястою лінією невисокого аттіка. На ратушній вежі — годинник-куранти, виготовлений Йосипом Шовінським, один з найкращих баштових годинників у Європі на той час. Головний механізм годинника знаходиться у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Удар по меншому дзвону відбиває чверті години, а удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44033 | long=22.72278 |name = Костел Святого Мартина |alt = |address =вул. Миру, 51 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Костел, названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя Мукачева — Святого Мартина, збудований на місці старого католицького храму, однієї з перших культових споруд у Мукачеві, яка існувала в Мукачеві за часів правління королеви Єлизавети, яка часто там молилася. Новий готичний храм було побудовано в рисах романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Посвячення новозбудованої церкви відбулося 24 вересня 1905-го року. З 27 березня 2002 року церква стала кафедральним собором новоствореної Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами. Музичний орган на 16 регістрів для костьолу, «opus» 1866, був збудований у 1913 році Отто Рігером з Будапешту. При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ — картина угорського художника Віктора Мадараса із зруйнованої церкви села Софія. На ньому зображено першого угорського короля Стефана I Святого, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу. Перлина костелу — старовинна каплиця Святого Йосипа, яка датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високий чотирикутний дах зі шпилем. В каплиці збереглися розписи XIV ст. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.43950 | long=22.71775 |name = Собор Успіння Пресвятої Богородиці |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Діючий греко-католицький храм. Почали будівництво в 1829 році, а 27 серпня 1859 року єпископ Василь Попович висвятив храм. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостасу намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. Годинник для вежі виготовили у Мюнхені. Вівтарний образ та ікони для іконостасу, який коштував 5 тисяч форинтів, намалював художник Мікловші (Михайло Змій-Миклошик), а стіни розписали біблійними сюжетами єпархіальний живописець Юлій Корнило-Фенцик та маляр Андрій Мікловда в 1892-1893 роках. Після приходу радянської влади, у 1947 році церкву підпорядкували Московському православному патріархату, а священиків репресували. У 1992 році храм повернули греко-католикам. Православні віряни усе оздоблення перенесли в нову православну церкву, тому після передачі собор був повністю пустим, уціліла лише центральна лита люста 1905 року. По тому у 1990-х роках тривало відновлення храму. Під час відновлення всередині було наново зроблено електрику, штукатурку, іконостас, розпис, підлогу; зовні було відновлено дах та фасад. Відновлення тривало до 2009 року. У 2010 році було освячено іконостас. Розписи у храмі — візайнтійського стилю. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44166 | long=22.72353 |name = Реформатська церква |alt = |address =вул.Духновича,11 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Кальвіністська церква (1790-1814 р.) }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.45505 | long=22.73381 |name = Свято-Миколаївський монастир |alt = |address =вул. Північна, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній монастир ордену Василіян на Чернечій горі, заснований в 1360 році мукачівським князем Федором Корятовичем, де він був пізніше похований. Звідси також поширилося з'єднання закарпатських українців з Римом у другій половині XVII століття. Теперішній камінний монастир побудований між 1766 — 1772 (архітектор Дмитро Рац), а велична камінна Свято-Миколаївська церква у 1798 — 1804. В 1947 році монастир ордену Василіян був примусово ліквідований радянською владою і переданий під управу православних черниць. Миколаївський монастир, його церква і келії з дзвіницею є пам'ятками архітектури національного значення. }} * {{Listing|type=see |map= |lat =48.441577 |long = 22.719715 |name = Пам’ятник сажотрусу |alt = |address = площа Миру|directions = навпроти мукачівського Будинку культури |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У пам'ятника закарпатського скульптора Івана Бровді є реальний прототип – мукачівський сажотрус Бертолон Товт, який відпрацював в Мукачеві більш ніж 50 років. Не забудьте потерти гудзик на одязі сажотруса, що за повір'ям неодмінно має принести успіх та посприяти у здійсненні бажань, або на вдачу погладити по спинці кота. }} == Чим зайнятись == * {{Listing|type=do|map= |lat=48.43213 | long=22.68712 |name = Мукачівський історичний музей |alt = |address =вул. Підзамкова, 57 |directions = Замок "Паланок" |url =http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03131) 4-40-53, 4-40-96|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.44069 | long=22.71913 |name = Картинна галерея |alt = |address =пл. І. Федорова, 5 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-14-14 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Сб 10:00–18:00 |price = Дорослий білет — 2 грн., дитячий — 1 грн. |description = Створена в 1995 році. Протягом року тут проводять 15-18 виставок художників з Закарпаття, інших регіонів України, а також закордонних. }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.4508 | long=22.7143 |name = Музей прикладного мистецтва Закарпаття |alt = |address =вул. Я. Коменського, 59 |directions = Приміщення Мукачівського державного університету |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (095) 873-00-91 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Пт 9:00–17:00, обід 13:00-14:00 |price =Вхід безкоштовний |description = Народні костюми, вишивка, кераміка, різьба по дереву. }} * {{Listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Виставка церковної дерев'яної архітектури |alt = |address =вул. Пирогова, 4 |directions = у дворику, за аптекою |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (068) 229-49-27 |fax = |email = |skype = |hours = Вт-Пт 9:00–18:00, Сб 9:00-15:00 |price =Дорослий білет — 6 грн., дитячий — 3 грн. |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Музей угорського художника М. Мункачі |alt = |address =пл. Миру, 16 |directions = Експозиція музею розміщена в холі колишнього палацу Ракоці |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131)2-32-77 |fax = |email = |skype = |hours =Пн-Пт 9:00–19:00, Сб 9:00-14:00 |price = Вхід безкоштовний|description = }} * Щороку напередодні Старого Нового року (12-14 січня) в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками. === Театри === * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Будинок культури |alt = |address =пл. Миру, 12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Концерти сучасної і класичної музики, вистави та інші розважальні програми. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Закарпатський обласний державний російський драматичний театр |alt = |address =пл. Миру, 1 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-30-12, 2-13-59 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Історія російськомовного обласного драматичного театру у місті Мукачеве розпочалася в серпні 1947 року прем'єрою історико-документальної драми за п'єсою Бехтєрєва та А. Розумовсьуого «Полководець Суворов». У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, з приходом якого в театрі відновились постановки п'єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала постановка театром «Лісової пісні» Лесі Українки. Крім «Лісової пісні» у доробку режисера-постановника Є. Тищука — «Дім Бернарди Альби» Ф.Г. Лорки та «Лізістрата» Л. Філатова. А режисер-постановник Віталій Дворцин поставив «Вишневий сад» А.П. Чехова, «Пізня любов», «Доходне місце» О.М. Островського, «Лиса співачка» Е. Іонеско та «Варшавська мелодія» Л. Зоріна. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Приватний театр «Бенефіс» |alt = |address =вул. Ерделі, 21а |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03131) 4-18-18 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Що купувати == == Де поїсти == '''РЕСТОРАНИ:''' * {{Listing|type=eat |map= |lat=48.45400 | long=22.69178 |name = Ловачка |alt = |address = |directions = шосе Київ-Чоп |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (067) 31 07 373, (03131) 2 21 44 |fax = |email =lovachka@ukr.net |skype = |hours =11:00 - 23:00 |price = |description = Великий банкетний зал на 120 чоловік, літня тераса.}} Також ресторани є при готелях «Червона гора», «Латориця», «Зірка» та «Лангер». '''КАФЕ:''' * «Білий папуга» пл. Миру, 3 * «Старий град» вул. Миру, 5 * «У Віктора» вул. Дзержинського * «Ліана» вул. Пушкіна, 11 * «Арт-кафе» пл. Федорова, 7 * «Святий Мартин» вул. Грушевського, 3 * «Трактіръ» вул. Пушкіна, 12 * «Гарячі страви» вул. Зріні, 46 * «Латорична корчма» вул. Червоноармійська * «Якір» вул. Парканія * «Фрегат» міський парк '''ПІЦЕРІЇ:''' * Тіволі вул. Недецеї, 7 * Едем вул. Миру, 6 * Мілано вул. Миру, 12 '''КОНДИТЕРСЬКІ:''' * Vаніль, вул. Миру, 2 * Кондитерський дім «BONDARENKO» — кав'ярня, вулиця Достоєвського === Дешево === * Супермаркет Silverland вул. Купальна 14; * Центральний ринок Зелений, вул. Возз'єднання 21; * «Бістро» на першому поверсі ТРЦ «Щодня», вул. Возз'єднання 20. === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Готельний комплекс «Лангер» |alt = |address =вул. Підопригори, 3а |directions =500 метрів від центру міста |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-22-87 |fax =380-3131) 2-32-14 |email = |skype = |hours = |price = |description = Приватний готель березі річки Латориці. Ресторан, сауна, басейн, спортивний зал, парковка з охороною. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat=48.46222 | long=22.71830 |name = Готель «Червона гора» |alt = |address = вул. Червона гора, 1а|directions = |url =http://hotels24.ua/Гостиницы-Мукачева/Гостиница-Червона-гора-325.html |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 99 733-06-02 |fax =+380 (3131) 5-71-73 |email = info@langer.com.ua |skype = |hours = |price = |description = Ресторан, бар, винний погріб. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Лікувально-оздоровчий комплекс «Латориця» |alt = |address =вул. Духновича, 96 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-32-06 |fax =(380-3131) 2-32-16 |email = |skype = |hours = |price = |description =Конференц-зал, ресторан, власна свердловина з хлоридно-кальцево-натрієвою мінеральною водою, лікувальний відділ із 5 лікувальними ваннами з термальною водою, а також масаж, мануальна терапія, скелетна витяжка, озокерит, соляна кімната, фізіотерапія. Поряд знаходиться літній відкритий басейн з лікувальною термальною водою. }} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Чотиризірковий готель «Стар» |alt = |address =пл. Миру 10-12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 31 0 31 |fax =+38 (03131) 5 48 80 |email =star-ar@mk.uz.ua |skype = |hours = |price = |description = Конференц-зали, ресторани, салон краси, сауна, басейн, спортивний зал, сучасний бізнес-центр, парковка з охороною.}} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Готель «Барва» |alt = |address =вул. Миру, 66 |directions = |url = http://www.karpaty.info/ru/uk/zk/mk/mukachevo/hotels/barva/#map1 |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 5-20-58 |fax =(380-3131) 5-20-58 |email = |skype = |hours = |price = |description = Номери "люкс", кафе-бар.}} Також через мукачівські туристичні фірми або Інтернет ви можете забронювати приватні вілли та будинки. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ужгород]] * [[Чоп]] * [[Івано-Франківськ]] * [[Львів]] * [[Берегове]] * [[Хуст]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} komq8s8uz2j0qx7bresa7c62rafq389 32978 32977 2022-08-15T22:21:11Z Baun barum 6004 /* Що відвідати */ wikitext text/x-wiki {{geo|48.443521|22.720355|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Панорама Мукачево.jpg | caption= | city=Мукачево | citylocal= | map= | arm=Mukachevo gerb.png | population=82 000 (2011) | callingcode= }} '''Мукачево''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Потяг Київ-Ужгород. Наприклад, потяг № 13: виїзд з Києва 18-35, прибуття до Мукачевого 8-48. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Викликати авто можна за допомогою [https://fresh-taxi.com.ua мобільного додатка Fresh Taxi]. == Що відвідати == Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано величезну кількість книг в бібліотеці; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир. [[Файл:Palanok castle map.png|thumb|200px|Замок Паланок]] [[Файл:Мукачево.Замок Паланок.JPG|thumb|200px|Замок Паланок]] * {{Listing|type=see|map= |lat=48.4318 | long=22.6873 |name = Замок «Паланок» |alt = |address =Замкова гора |directions = |url =http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 3131 44053 |fax = |email = |skype = |hours =9:00 - 18:00 |price =Дорослий білет - 10 грн., дитячий - 5 грн. |description = }} Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей. [[Файл:Палац графів Шенборнів "Білий будинок".jpg|thumb|200px|Палац Ракоці]] [[Файл:Mukacheve town hall 2.jpg|thumb|200px|Мукачівська ратуша]] [[Файл:Римо-католицький храм "Хреста Спасителя". Мукачево.JPG|thumb|200px|Костел Святого Мартина]] [[Файл:Munkacs Reformator Church.jpg|thumb|200px|Реформаторська церква]] [[Файл:Munkacs Ortodox Church.jpg|thumb|200px|Православна церква ]] * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44080 | long=22.72001 |name = Палац Ракоці |alt =«Білий будинок» |address =пл. Миру, 26—28 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Після того як Дєрдь Ракоці став в 1633 році власником Мукачівського замку, палац був сильно перебудований. Стиль палацу змішаний, тут є і ренесанс, і барокко. Свою другу назву - «Білий будинок», палац отримав за білий фасад, декорований червоними вставками. А в 1726 році кам'яниця стала власністю сім'ї Шенборнів. Після роботи архітектора з Австрії палац знову сильно помінявся і, до речі, зараз він не білий, а рожевий. У палаца цікавий портал в стилі барокко і центральні сходи. Зараз в палаці працює художня школа. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44193 | long=22.71831 |name = Мукачівська ратуша |alt = |address =вул. Пушкіна, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Збудована на початку XX сторіччя (1904-1910 рр.), у стилі сецесії з елементами неоготики. Споруда зведена будапештським архітектором Яношем Бабулою-молодшим. Ратушна вежа стоїть на могутніх опорах у формі стрілчастих арок і примикає до виступаючої частини будівлі з маленькими шпилястими баштами-еркерами по кутах, під якими вміщені барельєфи з зображенням історичного герба міста (Святого Мартина на коні). Вікна першого поверху також мають вигляд великих стрілчастих арок. Стіна фасаду розчленована пілястрами і завершується плавною хвилястою лінією невисокого аттіка. На ратушній вежі — годинник-куранти, виготовлений Йосипом Шовінським, один з найкращих баштових годинників у Європі на той час. Головний механізм годинника знаходиться у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Удар по меншому дзвону відбиває чверті години, а удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44033 | long=22.72278 |name = Костел Святого Мартина |alt = |address =вул. Миру, 51 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Костел, названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя Мукачева — Святого Мартина, збудований на місці старого католицького храму, однієї з перших культових споруд у Мукачеві, яка існувала в Мукачеві за часів правління королеви Єлизавети, яка часто там молилася. Новий готичний храм було побудовано в рисах романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Посвячення новозбудованої церкви відбулося 24 вересня 1905-го року. З 27 березня 2002 року церква стала кафедральним собором новоствореної Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами. Музичний орган на 16 регістрів для костьолу, «opus» 1866, був збудований у 1913 році Отто Рігером з Будапешту. При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ — картина угорського художника Віктора Мадараса із зруйнованої церкви села Софія. На ньому зображено першого угорського короля Стефана I Святого, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу. Перлина костелу — старовинна каплиця Святого Йосипа, яка датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високий чотирикутний дах зі шпилем. В каплиці збереглися розписи XIV ст. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.43950 | long=22.71775 |name = Собор Успіння Пресвятої Богородиці |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Діючий греко-католицький храм. Почали будівництво в 1829 році, а 27 серпня 1859 року єпископ Василь Попович висвятив храм. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостасу намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. Годинник для вежі виготовили у Мюнхені. Вівтарний образ та ікони для іконостасу, який коштував 5 тисяч форинтів, намалював художник Мікловші (Михайло Змій-Миклошик), а стіни розписали біблійними сюжетами єпархіальний живописець Юлій Корнило-Фенцик та маляр Андрій Мікловда в 1892-1893 роках. Після приходу радянської влади, у 1947 році церкву підпорядкували Московському православному патріархату, а священиків репресували. У 1992 році храм повернули греко-католикам. Православні віряни усе оздоблення перенесли в нову православну церкву, тому після передачі собор був повністю пустим, уціліла лише центральна лита люста 1905 року. По тому у 1990-х роках тривало відновлення храму. Під час відновлення всередині було наново зроблено електрику, штукатурку, іконостас, розпис, підлогу; зовні було відновлено дах та фасад. Відновлення тривало до 2009 року. У 2010 році було освячено іконостас. Розписи у храмі — візайнтійського стилю. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44166 | long=22.72353 |name = Реформатська церква |alt = |address =вул.Духновича,11 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Кальвіністська церква (1790-1814 р.) }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.45505 | long=22.73381 |name = Свято-Миколаївський монастир |alt = |address =вул. Північна, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній монастир ордену Василіян на Чернечій горі, заснований в 1360 році мукачівським князем Федором Корятовичем, де він був пізніше похований. Звідси також поширилося з'єднання закарпатських українців з Римом у другій половині XVII століття. Теперішній камінний монастир побудований між 1766 — 1772 (архітектор Дмитро Рац), а велична камінна Свято-Миколаївська церква у 1798 — 1804. В 1947 році монастир ордену Василіян був примусово ліквідований радянською владою і переданий під управу православних черниць. Миколаївський монастир, його церква і келії з дзвіницею є пам'ятками архітектури національного значення. }} * {{Listing|type=see |map= |lat =48.441577 |long = 22.719715 |name = Пам’ятник сажотрусу |alt = |address = площа Миру|directions = навпроти мукачівського Будинку культури |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У пам'ятника закарпатського скульптора Івана Бровді є реальний прототип – мукачівський сажотрус Бертолон Товт, який відпрацював в Мукачеві більш ніж 50 років. Не забудьте потерти гудзик на одязі сажотруса, що за повір'ям неодмінно має принести успіх та посприяти у здійсненні бажань, або на вдачу погладити по спинці кота. }} == Чим зайнятись == * {{Listing|type=do|map= |lat=48.43213 | long=22.68712 |name = Мукачівський історичний музей |alt = |address =вул. Підзамкова, 57 |directions = Замок "Паланок" |url =http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03131) 4-40-53, 4-40-96|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.44069 | long=22.71913 |name = Картинна галерея |alt = |address =пл. І. Федорова, 5 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-14-14 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Сб 10:00–18:00 |price = Дорослий білет — 2 грн., дитячий — 1 грн. |description = Створена в 1995 році. Протягом року тут проводять 15-18 виставок художників з Закарпаття, інших регіонів України, а також закордонних. }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.4508 | long=22.7143 |name = Музей прикладного мистецтва Закарпаття |alt = |address =вул. Я. Коменського, 59 |directions = Приміщення Мукачівського державного університету |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (095) 873-00-91 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Пт 9:00–17:00, обід 13:00-14:00 |price =Вхід безкоштовний |description = Народні костюми, вишивка, кераміка, різьба по дереву. }} * {{Listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Виставка церковної дерев'яної архітектури |alt = |address =вул. Пирогова, 4 |directions = у дворику, за аптекою |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (068) 229-49-27 |fax = |email = |skype = |hours = Вт-Пт 9:00–18:00, Сб 9:00-15:00 |price =Дорослий білет — 6 грн., дитячий — 3 грн. |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Музей угорського художника М. Мункачі |alt = |address =пл. Миру, 16 |directions = Експозиція музею розміщена в холі колишнього палацу Ракоці |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131)2-32-77 |fax = |email = |skype = |hours =Пн-Пт 9:00–19:00, Сб 9:00-14:00 |price = Вхід безкоштовний|description = }} * Щороку напередодні Старого Нового року (12-14 січня) в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками. === Театри === * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Будинок культури |alt = |address =пл. Миру, 12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Концерти сучасної і класичної музики, вистави та інші розважальні програми. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Закарпатський обласний державний російський драматичний театр |alt = |address =пл. Миру, 1 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-30-12, 2-13-59 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Історія російськомовного обласного драматичного театру у місті Мукачеве розпочалася в серпні 1947 року прем'єрою історико-документальної драми за п'єсою Бехтєрєва та А. Розумовсьуого «Полководець Суворов». У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, з приходом якого в театрі відновились постановки п'єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала постановка театром «Лісової пісні» Лесі Українки. Крім «Лісової пісні» у доробку режисера-постановника Є. Тищука — «Дім Бернарди Альби» Ф.Г. Лорки та «Лізістрата» Л. Філатова. А режисер-постановник Віталій Дворцин поставив «Вишневий сад» А.П. Чехова, «Пізня любов», «Доходне місце» О.М. Островського, «Лиса співачка» Е. Іонеско та «Варшавська мелодія» Л. Зоріна. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Приватний театр «Бенефіс» |alt = |address =вул. Ерделі, 21а |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03131) 4-18-18 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Що купувати == == Де поїсти == '''РЕСТОРАНИ:''' * {{Listing|type=eat |map= |lat=48.45400 | long=22.69178 |name = Ловачка |alt = |address = |directions = шосе Київ-Чоп |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (067) 31 07 373, (03131) 2 21 44 |fax = |email =lovachka@ukr.net |skype = |hours =11:00 - 23:00 |price = |description = Великий банкетний зал на 120 чоловік, літня тераса.}} Також ресторани є при готелях «Червона гора», «Латориця», «Зірка» та «Лангер». '''КАФЕ:''' * «Білий папуга» пл. Миру, 3 * «Старий град» вул. Миру, 5 * «У Віктора» вул. Дзержинського * «Ліана» вул. Пушкіна, 11 * «Арт-кафе» пл. Федорова, 7 * «Святий Мартин» вул. Грушевського, 3 * «Трактіръ» вул. Пушкіна, 12 * «Гарячі страви» вул. Зріні, 46 * «Латорична корчма» вул. Червоноармійська * «Якір» вул. Парканія * «Фрегат» міський парк '''ПІЦЕРІЇ:''' * Тіволі вул. Недецеї, 7 * Едем вул. Миру, 6 * Мілано вул. Миру, 12 '''КОНДИТЕРСЬКІ:''' * Vаніль, вул. Миру, 2 * Кондитерський дім «BONDARENKO» — кав'ярня, вулиця Достоєвського === Дешево === * Супермаркет Silverland вул. Купальна 14; * Центральний ринок Зелений, вул. Возз'єднання 21; * «Бістро» на першому поверсі ТРЦ «Щодня», вул. Возз'єднання 20. === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Готельний комплекс «Лангер» |alt = |address =вул. Підопригори, 3а |directions =500 метрів від центру міста |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-22-87 |fax =380-3131) 2-32-14 |email = |skype = |hours = |price = |description = Приватний готель березі річки Латориці. Ресторан, сауна, басейн, спортивний зал, парковка з охороною. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat=48.46222 | long=22.71830 |name = Готель «Червона гора» |alt = |address = вул. Червона гора, 1а|directions = |url =http://hotels24.ua/Гостиницы-Мукачева/Гостиница-Червона-гора-325.html |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 99 733-06-02 |fax =+380 (3131) 5-71-73 |email = info@langer.com.ua |skype = |hours = |price = |description = Ресторан, бар, винний погріб. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Лікувально-оздоровчий комплекс «Латориця» |alt = |address =вул. Духновича, 96 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-32-06 |fax =(380-3131) 2-32-16 |email = |skype = |hours = |price = |description =Конференц-зал, ресторан, власна свердловина з хлоридно-кальцево-натрієвою мінеральною водою, лікувальний відділ із 5 лікувальними ваннами з термальною водою, а також масаж, мануальна терапія, скелетна витяжка, озокерит, соляна кімната, фізіотерапія. Поряд знаходиться літній відкритий басейн з лікувальною термальною водою. }} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Чотиризірковий готель «Стар» |alt = |address =пл. Миру 10-12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 31 0 31 |fax =+38 (03131) 5 48 80 |email =star-ar@mk.uz.ua |skype = |hours = |price = |description = Конференц-зали, ресторани, салон краси, сауна, басейн, спортивний зал, сучасний бізнес-центр, парковка з охороною.}} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Готель «Барва» |alt = |address =вул. Миру, 66 |directions = |url = http://www.karpaty.info/ru/uk/zk/mk/mukachevo/hotels/barva/#map1 |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 5-20-58 |fax =(380-3131) 5-20-58 |email = |skype = |hours = |price = |description = Номери "люкс", кафе-бар.}} Також через мукачівські туристичні фірми або Інтернет ви можете забронювати приватні вілли та будинки. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ужгород]] * [[Чоп]] * [[Івано-Франківськ]] * [[Львів]] * [[Берегове]] * [[Хуст]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} ky8mfbtfvgvyqmn75ujkgxuglq2byd9 0 1735 32973 28983 2022-08-15T22:17:17Z Baun barum 6004 /* Зрозуміти */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни - [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв’язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} o5ve992i8t4ohyor8ovm4j25eh6sa3i 32974 32973 2022-08-15T22:17:31Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} iuk2w9qnb0oisvwiblwl9lqmma9ppt4 32982 32974 2022-08-15T22:24:28Z Baun barum 6004 /* Транспорт */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). Автобус В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO – синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} j3bnxtre4u9vzrfsampm30mz5x7bcuk 32983 32982 2022-08-15T22:24:43Z Baun barum 6004 /* Транспорт */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). == Автобус == В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO – синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} rd9i0sqf9lxt53awh9ed8whgc33cu9s 32984 32983 2022-08-15T22:24:51Z Baun barum 6004 /* Автобус */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). == Автобус == В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} cbyt872ks8j48saoou82e6c8ym215ux 32985 32984 2022-08-15T22:25:23Z Baun barum 6004 /* Автобус */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} eljphmf0radmy8aewu8lr00st4by2ba 32986 32985 2022-08-15T22:26:52Z Baun barum 6004 /* Транспорт */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Муніципальні автобуси Анкари == == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 5yiubetxg30li9l46i0by7to5gb96fe 32987 32986 2022-08-15T22:27:10Z Baun barum 6004 /* Муніципальні автобуси Анкари */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Муніципальні автобуси Анкари == Муніципальні автобуси Анкари, названі Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), складаються з розгалуженої та щільної автобусної мережі, і належать та управляються муніципалітетом Анкари. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 2e1rj0fc163ba7ijkthb1p50o1i87wu 32988 32987 2022-08-15T22:28:11Z Baun barum 6004 /* Муніципальні автобуси Анкари */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Муніципальні автобуси Анкари == Муніципальні автобуси Анкари, названі Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), складаються з розгалуженої та щільної автобусної мережі, і належать та управляються муніципалітетом Анкари. Система оплати муніципальних автобусів заснована на багаторазових магнітних картках, які також використовуються для метро; починаючи з найменшої з доступних карток: картка на 1 одиницю коштує 1,65 TL, картка на 2 одиниці коштує 3,30 TL, картка на 3 одиниці коштує 4,95 TL, картка на 5 одиниць коштує 8,25 TL, картка на 10 одиниць коштує 16,50 TL і картки на 20 одиниць, які коштують 33,00 TL. Безкоштовний трансфер за допомогою магнітних карток можливий протягом 45 хвилин між лініями автобуса та лініями метро. Магнітні картки не можна придбати в автобусах, їх потрібно купувати заздалегідь у кіосках і на станціях метро. Вавтобусах і зупинках не відображаються зупинки та карти, а також не оголошуються голосом в автобусах. Проте вся актуальна інформація про автобус доступна онлайн на веб-сайті EGO English. Крім того, доступні програми для смартфонів з такою ж функціональністю. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} f5ye7dgfnoejp78bxidp3tefju38ezj 32989 32988 2022-08-15T22:28:20Z Baun barum 6004 /* Муніципальні автобуси Анкари */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Муніципальні автобуси Анкари == Муніципальні автобуси Анкари, названі Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), складаються з розгалуженої та щільної автобусної мережі, і належать та управляються муніципалітетом Анкари. Система оплати муніципальних автобусів заснована на багаторазових магнітних картках, які також використовуються для метро; починаючи з найменшої з доступних карток: картка на 1 одиницю коштує 1,65 TL, картка на 2 одиниці коштує 3,30 TL, картка на 3 одиниці коштує 4,95 TL, картка на 5 одиниць коштує 8,25 TL, картка на 10 одиниць коштує 16,50 TL і картки на 20 одиниць, які коштують 33,00 TL. Безкоштовний трансфер за допомогою магнітних карток можливий протягом 45 хвилин між лініями автобуса та лініями метро. Магнітні картки не можна придбати в автобусах, їх потрібно купувати заздалегідь у кіосках і на станціях метро. В автобусах і зупинках не відображаються зупинки та карти, а також не оголошуються голосом в автобусах. Проте вся актуальна інформація про автобус доступна онлайн на веб-сайті EGO English. Крім того, доступні програми для смартфонів з такою ж функціональністю. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} fn5e4158go6neo1fgdpqtgdz4mbh2c4 32990 32989 2022-08-15T22:28:29Z Baun barum 6004 /* Муніципальні автобуси Анкари */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. == Муніципальні автобуси Анкари == Муніципальні автобуси Анкари, названі Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), складаються з розгалуженої та щільної автобусної мережі, і належать та управляються муніципалітетом Анкари. Система оплати муніципальних автобусів заснована на багаторазових магнітних картках, які також використовуються для метро; починаючи з найменшої з доступних карток: картка на 1 одиницю коштує 1,65 TL, картка на 2 одиниці коштує 3,30 TL, картка на 3 одиниці коштує 4,95 TL, картка на 5 одиниць коштує 8,25 TL, картка на 10 одиниць коштує 16,50 TL і картки на 20 одиниць, які коштують 33,00 TL. Безкоштовний трансфер за допомогою магнітних карток можливий протягом 45 хвилин між лініями автобуса та лініями метро. Магнітні картки не можна придбати в автобусах, їх потрібно купувати заздалегідь у кіосках і на станціях метро. В автобусах і зупинках не відображаються зупинки та карти, а також не оголошуються голосом в автобусах. Проте вся актуальна інформація про автобус доступна онлайн на веб-сайті EGO English. Крім того, доступні програми для смартфонів з такою ж функціональністю. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} s2968pi1ysube0ojitf23xsxhdtxg3i 32991 32990 2022-08-15T22:28:43Z Baun barum 6004 /* Муніципальні автобуси Анкари */ wikitext text/x-wiki {{geo|39.8666666667|32.8666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Анкара''' знаходиться в [[Туреччина|Туреччині]]. Столиця країни. == Зрозуміти == Анкара знаходиться приблизно у центрі країни. Тут розташована столиця Туреччини. Місто доволі спокійне і відрізняється від ритму життя в найбільшому місті країни — [[Стамбул]]і. Крім старого міста в цитаделі поблизу Улусу та навколо нього, а також незапланованих кварталів нетрі, тут і там, поспішно побудованих новими іммігрантами з сільської місцевості з 1960-х років, більша частина Анкари, яка була провінційним містечком з 20 000 людей у ​​перші дні Республіка є спеціально побудованою столицею через своє стратегічне розташування в центрі країни, хоча історія поселення в околицях налічує тисячоліття. Хоча найбільшою популярністю міста раніше була довгошерста місцева порода кіз, названа на честь колишньої назви міста (Ангора), з якої виробляли високоякісні мохерові тканини, сьогодні лише кілька місць, де можна побачити у місті це газони в деяких парках або на узбіччях конюшинових розв'язок на магістралях — у вигляді милих скульптур. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == В Анкарі функціонує метрополітен. Одна з гілок має свою специфіку і має назву Ankaray (тобто зовсім інший вид транспорту, проте насправді виконує ті ж самі функції, що і гілки метро). === Автобус === В Анкарі є два типи громадських автобусів; ті, якими керує муніципалітет Анкари під назвою Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), і ті, якими керує приватна корпорація під назвою Ankara Özel Halk Otobüsleri (ÖHO). Ви можете відрізнити ці два типи за їх кольорами. Автобуси EGO є біло-синіми, а автобуси ÖHO — синіми. Обидва типи цих громадських автобусів використовують ту саму автобусну мережу та автобусні зупинки. === Муніципальні автобуси Анкари === Муніципальні автобуси Анкари, названі Ankara Belediye Otobüsleri (EGO), складаються з розгалуженої та щільної автобусної мережі, і належать та управляються муніципалітетом Анкари. Система оплати муніципальних автобусів заснована на багаторазових магнітних картках, які також використовуються для метро; починаючи з найменшої з доступних карток: картка на 1 одиницю коштує 1,65 TL, картка на 2 одиниці коштує 3,30 TL, картка на 3 одиниці коштує 4,95 TL, картка на 5 одиниць коштує 8,25 TL, картка на 10 одиниць коштує 16,50 TL і картки на 20 одиниць, які коштують 33,00 TL. Безкоштовний трансфер за допомогою магнітних карток можливий протягом 45 хвилин між лініями автобуса та лініями метро. Магнітні картки не можна придбати в автобусах, їх потрібно купувати заздалегідь у кіосках і на станціях метро. В автобусах і зупинках не відображаються зупинки та карти, а також не оголошуються голосом в автобусах. Проте вся актуальна інформація про автобус доступна онлайн на веб-сайті EGO English. Крім того, доступні програми для смартфонів з такою ж функціональністю. == Що відвідати == * {{listing | name=Аниткабір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} * {{listing | name=Атакуле | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-25 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}} 7tavmhcp0mpqxazlvz8meg0kxd6lwtu 0 3088 32972 28112 2022-08-15T22:15:05Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Великий Устюг | citylocal= | arm= | population= | callingcode= | website= }} '''Великий Устюг''' розташовується в північно-східній частині Вологодської області. Древнє російське місто, що лежить на злитті річок Сухона та Юг, через що і отримало свою початкову назву. Приставка «Великий» була дана місту відповідно до царського веління за свою роль в історії і торгове значення. Устюг лежав на важливому шляху освоєння комі-перм'яцьких земель, Уралу, а потім і Сибіру, був батьківщиною для багатьох російських землепрохідців. Пізніше, значення міста суттєво зменшилося. Руйнівні, для церков і соборів, роки радянської влади Устюг пережив, зберігши своє багатство храмової архітектури XVIII століття в стилі північного бароко. Незважаючи на достатню транспортну важкодоступність, в останні десять-п'ятнадцять років місто переживає справжній туристичний бум, який втім носить сезонний характер. Устюг позиціонується як місце проживання Діда Мороза, що робить його привабливим для сімейного туризму в зимовий час. Любителям історії та архітектури, а також суворої, але красивою північної природи сюди краще приїжджати влітку, це буде вкрай цікава, пізнавальна і поїздка, яка запам'ятається. == Зрозуміти == Великий Устюг розташовується на березі річки Сухона в місці впадіння притоки Юг, в 30 кілометрах від кордону з Архангельською областю і в 60 кілометрах від Котласу. Адміністративний центр Великоустюгського району. == Як дістатись == [[Файл:Великий Устюг, виды 12.jpg|300 px|міні|праворуч|Вулицями Великого Устюга]] === {{Літаком}} === Аеропорт. Регіональні рейси з [[Вологда|Вологди]] і Череповця. === {{Потягом}} === До станції Котлас чи Ядриха і далі на автобусі чи таксі. В зимовий тур сезон ходять прямі потяги до Устюга. === {{Автомобілем}} === З Москви по федеральній трасі М8 «Холмогори» через Ростов, Ярославль, Вологду, Кадників, в Чекшіно з'їзд на Р7 через Тотьму до Великого Устюга. Стан дороги від Чекшіно до Великого Устюга залишає бажати кращого. === {{Автобусом}} === Практично кожну годину вдень ходять автобуси в Котлас (1,5 год). В сторону Вологди (6-7 год) і Тотьми (2,5-3 год) офіційно тільки один автобус, і то не кожен день, але активні водії маршруток, які працюють за попереднім замовленням і забирають людей за адресами; вони непогадно представлені в інтернеті. Автостанція, вул.. Транспорта, 4 (біля північного виїзду з міста). 07:00-18:10. Невелика зала очікування, щось середнє між вокзальним буфетом і магазином. На всіх схемах і маршрутних табличках позначається як «ПАТП». Міський транспорт ходить доволі часто. === {{Кораблем}} === == Транспорт == [[Файл:Великий Устюг, Окружной суд.jpg|300 px|міні|праворуч|Великий Устюг]] Кілька автобусних маршрутів, вартість проїзду 22 руб. (2018), оплата на вході водієві чи кондуктору, розклад і схема є на зупинках. Найчастіше ходить маршрут № 1 від автовокзалу («ПАТП») через центр міста до судноремонтного заводу. Можливо, в місті також є якісь приватні маршрутки. == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=60.7318 | long=46.3317 |wdid= | name= Злиття Сухони та Юга. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-20 | description= Злиття Сухони та Юга – місце утворення Північної Двіни. }} === Храмова архітектура === У місті збереглася багата забудова храмової архітектури в стилі так званого «північного бароко». [[Файл:Великий Устюг - panoramio (1).jpg|350 px|міні|Архітектура Великого Устюга]] {{listing|type=see| lat=60.7604802| long=46.2985218 |wdid= | name= Соборне дворище | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= | star=yes }} {{listing|type=see| lat=60.760302| long=46.297996 |wdid= | name=Собор Прокопія Праведного| alt= | image= | address= | directions=Діючий кафедральний собор | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7607998| long=46.298511 |wdid= | name=Успенський собор| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7605693| long=46.29776 |wdid= | name= Церква Іоанна Устюжського| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7607527| long=46.2972236 |wdid= | name=Богоявленська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7603911| long=46.2992191 |wdid= | name= Архієрейський будинок з церквою святителя Алексія Московського. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7627912| long=46.3047659 |wdid= | name=Михайло-Архангельський монастир | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7607841| long=46.3065737 |wdid= | name=Спасо-Преображенська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Храм колишнього Спасо-Преображенського монастиря, скасованого в 1764 році. }} {{listing|type=see| lat=60.7607501| long=46.3073677 |wdid= | name=Стрітенська-Преображенська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Храм колишнього Спасо-Преображенського монастиря, скасованого в 1764 році }} {{listing|type=see| lat=60.7537924| long=46.3095188 |wdid= | name= Михайло-Архангельська церква| alt= | image= | address=вул. Городище| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Церква розташовується на місці Городища - місці первинних будівель міста. Тут розташовувався і Покровський монастир, скасований в XVII столітті. }} {{listing|type=see| lat=60.7554226| long=46.3101143 |wdid= | name=Вознесенська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=XVII століття }} {{listing|type=see| lat=60.7459813| long=46.3147116 |wdid= | name=Церква Симеона Стовпника | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=XVIII століття. Діюча }} {{listing|type=see| lat=60.7566857| long= 46.3052273|wdid= | name=Церква Миколи Гостунського| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7528804| long=46.311729 |wdid= | name=Церква Дружин-мироносиць | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7531844| long=46.3126194 |wdid= | name=Стрітенська-Мироносицька церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7618348| long=46.2937367 |wdid= | name=Іллінська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7552286| long=46.3183111 |wdid= | name=Георгіївська церква | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7494887 | long=46.3224578 |wdid= | name=П'ятницька церква. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.763944| long=46.2904751 |wdid= | name= Леонтіївська церква. | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7737414| long=46.3214654 |wdid= | name=Церква Стефана Пермського | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Цвинтарна, діюча. }} [[Файл:Великий Устюг, виды 7.jpg|350 px|міні|праворуч|Великий Устюг у Вологодській області]] === Громадська архітектура === {{listing|type=see| lat=60.75495| long=46.31487 |wdid= | name=Будинок Шилова | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-20 | description= }} === Пам'ятники === {{listing|type=see| lat=60.76135 | long=46.29815 | wdid= | name=Пам’ятник Семену Дежневу | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7604828| long= 46.3059407|wdid= | name=Пам’ятник Ерофію Хабарову | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7624113| long=46.2935704 |wdid= | name=Монумент Слави| alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7538711| long=46.3128555 |wdid= | name=Бюст адмірала Кузнєцова | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7522225| long=46.3109511 |wdid= | name=Пам’ятник С.М. Кірову | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description= }} {{listing|type=see| lat=60.7516983| long=46.3100982 |wdid= | name=Скульптура «Водолій» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-18 | description=Скульптура зроблена у вигляді фонтану, на якому водолій зливає 2 річки з глечиків. На постаменті є надпис: «Поєднує сивий Водолій річки один з одним. Поєднує серед рощ та полів Сухону з Югом». }} == Чим зайнятись == [[Файл:Октябрьский переулок (Великий Устюг).jpg|350 px|міні|праворуч|Вулицями міста]] {{listing|type=do| lat=60.75847 | long=46.30202 | wdid= | name=Великоустюгський музей-заповідник| alt= | image= | address=Набережна, 64 | directions= | url=http://ustyug-museum.ru/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description=В одній з екскурсій в літній час можна піднятись на дзвіницю і оглянути місто з висоти пташиного польоту. }} * Музей історії та культури Великого Устюга (будинок Усова) * Музей етнографії (Нікольська церква) * Музей древньоруського мистецтва (Вознесенська церква) * Музей природи * Дитячий музейний центр * {{listing|type=do| lat=60.75293 | long=46.31157 | wdid= | name=Музей новорічної і різдвяної іграшки (церква Дружин-Мироносиць) | alt=церковь Жен-Мироносиц | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} * Фондосховище * {{listing|type=do| lat=60.75798 | long=46.31465 |wdid= | name=Музей заводу «Північна чернь» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= +7 931 508 76 03 | email= | skype= | hours= | price=100 руб. | lastedit=2016-01-20 | description= Відвідування виставкового залу заводу. Можливо навчання (майстер-клас). }} {{listing|type=do | name=Резиденція Діда Мороза | alt= | url=http://www.dom-dm.ru/ | email= | address= | lat=60.76104 | long=46.29983 | directions= | phone= | fax= | hours= | price= 100 руб.| description= }} * {{listing|type=do| lat=60.76116 | long=46.30025 |wdid= | name=Пошта Діда Мороза | alt= | image= | address= пер. Октябрьский, 1А| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price=Безкоштовно | lastedit=2016-01-20 | description= }} * {{listing|type=do| lat=60.76094 | long=46.29985 |wdid= | name=Музей новорічної листівки | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price=50 рублів. | lastedit=2016-01-20 | description= }} * {{listing|type=do| lat=60.7522 | long=46.1877 | wdid= | name=Вотчина Діда Мороза | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.votchina-dm.ru | facebook= | vkontakte= | phone=+7 81738 5 21 20 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-12 | description= | star=yes }} * {{listing|type=do| lat=60.75003 | long=46.17610 | wdid= | name=Зоопарк вотчини Діда Мороза (відвідати можна окремо від вотчини) | alt= | image= | address= | directions=посетить можно отдельно от вотчины | url=http://zoopark-dm.ucoz.ru | facebook= | vkontakte=https://vk.com/id302908362 | phone= | email= | skype= | hours= | price=400₽ | lastedit=2016-01-12 | description= }} * {{listing|type=do| lat=60.7555 | long=46.3127 |wdid= | name=Смольніковське озеро | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-20 | description=У зимовий час катання на ватрушках (150 руб. / Год), снігоходах. }} == Що купувати == [[Файл:Великий Устюг - panoramio (6).jpg|300 px|міні|праворуч|Старовинні будівлі міста]] * Продукція фабрики «Великоустюгські візерунки»: плетіння, різьблення і розпис на бересті (шкатулки, туєси та ін.) * Великоустюжське чорніння по сріблу == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=60.76007 | long=46.30405 | wdid= | name=Народне кафе «Романов» | alt= | image= | address=Червоний пров, 15 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7 (81738) 2-34-36 | email= | hours={{hours|||8||22|}} | price= | lastedit=2018-07-08 | description=Досить затишна і популярна їдальня з безалкогольним баром. }} === Дорого === == Де розважитись == {{listing|type=drink| lat=60.76176 | long=46.29972 | name=Club «Dezhnev» | alt= | image= | address=вул. Червоноармійська, 6 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/party_club_dezhnev_vu | phone=+7 911 444 1996 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-12 | description= }} == Де зупинитись == {{listing|type=sleep| lat=60.76220 | long=46.29915 | name=Готель "Великий Устюг" | alt= | image= | address= вул. Червоноармійська, буд. 15 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.75991 | long=46.30593 | name=Готель "Двіна" | alt= | image= | address=вул. Червона, буд. 104 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.76011 | long=46.30332 | name=Готель "Постоялець" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.7721 | long=46.2726 | name=Готель "Прокоп'євська" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.7514 | long=46.3153 | name=Готель "Різдвяний" | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-10 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=60.7599456 | long=46.3054311 | name=Готель "Сухона" | alt= | image= | address=пров. Червоний, 12 | directions= | url=http://www.oao-dedmoroz.ru/gostsu.html | facebook= | vkontakte= | phone=+78173820432 | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2016-01-12 | description= }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У Великому Устюзі діють 4 оператора стільникового зв'язку: * Мегафон * Білайн * МТС * Теле2 == Куди далі == * [[Тотьма]] * Котлас * Сольвичегодськ * Троїце-Гледенський монастир, с. Морозовиця, вул. Гледенська. Закритий монастир. У храмі монастиря унікальний дерев'яний іконостас. В зимовий час закритий для відвідування. * Храми Димковської слободиб с. Димково, 1-й проїзд. {{Перекладено|мова=ru|стаття=Великий Устюг}} {{footer|ispartof=Вологодська область|type=Місто}} dm32103hnappw1gxdzeggeuhsd30lkm 0 3657 32979 32367 2022-08-15T22:22:02Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Чоп''' місто в Ужгородському районі Закарпатської області України, центр Чопської міської громади. == Зрозуміти == Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра. На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102–107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700–750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт. === Історія === 895 року на ці землі переселився угорський народ. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття. У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703–1711 років. З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою. Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської революції 1848–1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату. Коли в Угорщині в березні 1919 року владу захопила комуністична Революційна Правляча Рада, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату. 10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато армійців. 4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 1920–1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків. 10 листопада 1938 року до Чопа вступає угорська королівська армія. У 1938–1944 роках — Чоп знову частина Угорщини. 28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року. 29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945–1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР. 30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу. 1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік. 1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році. На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19%. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68%; Народний Фронт — 16,07%; Самопоміч — 11,47%; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16%. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} sn5iz722mwkzd0grk10si39h5icc3yk 32980 32979 2022-08-15T22:22:35Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Чоп''' місто в Ужгородському районі [[Закарпатська область|Закарпатської області]] України, центр Чопської міської громади. == Зрозуміти == Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра. На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102–107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700–750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт. === Історія === 895 року на ці землі переселився угорський народ. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття. У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703–1711 років. З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою. Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської революції 1848–1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату. Коли в Угорщині в березні 1919 року владу захопила комуністична Революційна Правляча Рада, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату. 10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато армійців. 4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 1920–1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків. 10 листопада 1938 року до Чопа вступає угорська королівська армія. У 1938–1944 роках — Чоп знову частина Угорщини. 28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року. 29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945–1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР. 30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу. 1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік. 1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році. На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19%. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68%; Народний Фронт — 16,07%; Самопоміч — 11,47%; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16%. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} 3h2ealac11etnzjov8mklnyc3bn35nw 32981 32980 2022-08-15T22:22:59Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Чоп''' місто в Ужгородському районі [[Закарпатська область|Закарпатської області]] [[Україна|України]], центр Чопської міської громади. == Зрозуміти == Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра. На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102–107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700–750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт. === Історія === 895 року на ці землі переселився угорський народ. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття. У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703–1711 років. З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою. Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської революції 1848–1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату. Коли в Угорщині в березні 1919 року владу захопила комуністична Революційна Правляча Рада, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату. 10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато армійців. 4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 1920–1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків. 10 листопада 1938 року до Чопа вступає угорська королівська армія. У 1938–1944 роках — Чоп знову частина Угорщини. 28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року. 29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945–1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР. 30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу. 1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік. 1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році. На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19%. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68%; Народний Фронт — 16,07%; Самопоміч — 11,47%; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16%. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} 41xvospruwi8yd1qyeszt35ra8ocqyl 0 3697 32963 32953 2022-08-15T22:07:37Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району Тернопільської області. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} sdins2lf3mwr52ktre4b8ct9m1hj9lm 32964 32963 2022-08-15T22:08:37Z Baun barum 6004 /* Що відвідати */ wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району Тернопільської області. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Замок у Кременці Монастирський комплекс Єзуїти == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} 11ef1wpthx7xbp2jtr5tuqlo6dmmatq 32965 32964 2022-08-15T22:09:02Z Baun barum 6004 /* Що відвідати */ wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району Тернопільської області. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїти * == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} pfnfsrps7c5pcrxoqvx1pvqxk82indw 32966 32965 2022-08-15T22:09:14Z Baun barum 6004 /* Що відвідати */ wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району Тернопільської області. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїти == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} os1uzh83rsri843p2wglmpp3mo2qbw3 32967 32966 2022-08-15T22:10:23Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району Тернопільської області. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїти == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} k2puow6yt5w7v4n04ylz2799gp4u9fc 32968 32967 2022-08-15T22:11:18Z Baun barum 6004 /* Що відвідати */ wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району Тернопільської області. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїтів == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} fm4iqfeqdttjtw5tf5dzsyuychkovjn 32970 32968 2022-08-15T22:13:28Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїтів == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} 353zvy9wh4j5c51fz2z57vq2nmateya 32971 32970 2022-08-15T22:14:14Z Baun barum 6004 /* Що відвідати */ wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїтів * Католицький костел святого Станіслава == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} et3j9g0yows1poktl4qxhmiri9s9exd