Вікімандри ukwikivoyage https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.25 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімандри Обговорення Вікімандрів Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Портал Обговорення порталу TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk Івано-Франківськ 0 17 33176 31561 2022-08-24T01:15:45Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.92264|24.71097|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Townhall ivano-frankivsk.jpg | caption=Міська ратуша Івано-Франківська | city=Івано-Франківськ | arm = Ivano-Frankivsk Coat of Arms.png | population = 226 124 (на 1.02.2013) | callingcode = +380-342 | }} [[Файл:Frankivsk1.JPG|thumb|270px|Частина вулиці Незалежності під назвою ''стометрівка'']] '''Іва́но-Франкі́вськ''' — місто на [[Західна Україна|заході України]], одне з найбільших міст Галичини, обласний центр [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. == Зрозуміти == Дата заснування міста точно не відома, але 1662 року було отримано магдебурзьке право, тож цей рік і вважають офіційною датою заснування міста. === Географічне розташування === == Як дістатись == === Літаком === У місті діє міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», розташований за 4,4 км від центру міста. === Потягом === Актуальну інформацію стосовно наявності потягів до Івано-Франківська з вашого міста, а також наявності квитків та їх вартості ви можете дізнатися на сайті https://booking.uz.gov.ua/ На цьому ж сайті ви зможете швидко придбати квитки на обраний вами потяг та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Таксі === В Івано-Франківську працюють такі перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Dрайв-економ''' ''<small>тел. (050) 672-35-28, (096) 331-27-31, (093) 020-41-11</small>''; :* '''Чемпіон''' ''<small>тел. (050) 540-42-12, (067) 343-09-10, (067) 977-10-10</small>''; :* '''Галичина''' ''<small>тел. (050) 661-85-26, (067) 969-68-40, (068) 144-20-89</small>''; :* '''Явір''' ''<small>тел. 740 (з мобільного)(0342) 79-15-54, (050) 517-88-51, (050) 373-00-54, (067) 965-36-36, (096) 916-16-16</small>''; :* '''Лідер''' ''<small>тел. (0342) 66-66-8, (0342) 755-111, (050) 674-78-83, (067) 944-04-82, (063) 178-63-83, (067) 344-46-40</small>''; :* '''Фортуна''' ''<small>тел. (067) 252-85-34 (безліміт), (068) 144-56-31 (безліміт), (050) 584-62-47 (безліміт) </small>''; :* '''Станіслав''' ''<small>тел. (050) 588-67-11, (067) 947-02-83, (067) 344-46-60 (безліміт)</small>''; :* '''Еталон''' ''<small>тел. (050) 373-62-46, (067) 296-88-81, (050) 552-86-36, (063) 40-10-158, (068) 10-41-000</small>''; :* '''Карпати''' ''<small>тел. (050) 434-31-10 (безліміт), (067) 790-13-68</small>''; :* '''Спартак''' ''<small>тел. (0342) 55-20-55, (050) 657-05-80 (безліміт), (067) 681-75-84 </small>''; :* '''Сервіс''' ''<small>тел. (050) 950-09-14, (067) 739-41-69</small>''. </div> == Що відвідати == [[Файл:IvanoFrankivskMapCentral.JPG|thumb|270px|Туристична мапа Івано-Франківська]] * '''Міська ратуша''' — найдавніша споруда Івано-Франківська (декілька разів була повністю відбудована; востаннє — в 1935 році). У її будівлі працює Івано-Франківський краєзнавчий музей, фонди якого налічують понад 110 одиниць. * '''Катедральний собор Святого Воскресіння''' — греко-католицький храм, побудований 1729 року. * '''«Стометрівка»''' — пішохідна частина вулиці Незалежності в центральній частині міста * '''Площа Ринок''' — центральна площа міста, на якій розміщена ратуша. Історичний центр Івано-Франківська. * '''Парк культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка'''. Створений 1896 року. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * '''«Смак міста»''' * '''Пивний клуб "Десятка"''' http://www.beerclub10.if.ua/ вул. Шашкевича, 4. Не дивлячись на те, що це пивний клуб, годують там дуже ситно, різноманітно, смачно і недорого. * '''бар «Гост»''' * '''Ресторан «Фабрика»''' * {{listing | name=Street Food Merci | alt=вулична їжа Merci | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Грушевського, 1 (біля парку Міцкевича) Вул. Незалежності, 9 (біля переходу з парку до Стометрівки) Вул. Залізнична, 49 (навпроти Chicken Hut) Вул. Новгородська, 24a (навпроти входу у Центральний базар) | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10.00-19.00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/streetfoodmerci/ | vkontakte=https://vk.com/streetfoodmerci | lastedit=2017-09-27 | content=Найсмачніший STREET-FOOD в Івано-Франківську.<p>Паніні з куркою, салямі, овочами гриль та хамоном, французький та баварський хот-доги.</p> }} * '''Ресторан "Фонтуш"''' http://www.fontush.if.ua/ https://www.facebook.com/restoranfontush/ вул. Чорновола, 82. тел +38 066 392 66 76 Подають страви європейської та української кухні. Готель. Конференц-зал. === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat |lat=|long= | name=«П'ятачок» | alt= | address=вул. Незалежності, 36 | directions= | phone=+380 (066) 791-86-47; +380 (096) 784-51-97 | url= | email= | price= | description= }} * {{listing|type=eat |lat=|long= | name=«Надія» | alt= | address=вул. Незалежності, 40 | directions= | phone=+380 (050) 434-09-87; +380 (342) 72-14-53, +380 (342) 72-14-54 | url= | email= | price= | description= }} *'''Ресторан "Фонтуш"''' вул. Чорновола, 82. тел +38 066 392 66 76 страви європейської та української кухні. Готель. Конференц-зал. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == ;Готелі Апартаменти подобово "Хочу ЦЮ" +380663704836 [https://www.podobovo-ivano-frankivsk.com/nomera/] * Готель-ресторан "Під Явором" +38(067)344-21-77, 38(095)849-43-49 * Готель «Надія» * Готель "Фонтуш бутік готель" +38 095 207 47 94 * Готель «Аускопрут» * Готель «Парк Готель» * Готель «Легенда» * Готель «Прикарпаття» * Готель «Галицька садиба» * Готель-ресторан «Станіславський двір» * Готель «Нива» * Готель «Дружба» * Готель «Дністер» * Готель «Атріум» * Готель «Старий Станіславів» * Готель-ресторан «Черемош» * Готель "Під Темплем" * Готель "Бистриця Люкс" ;Мотелі * Мотель «Жокей» * Мотель «Формула-1» * Мотель «С. В. Кар» * Мотель «Мрія» * Мотель «Венеція» === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Приміські потяги дозволять зекономити кошти і добратися до таких мальовничих містечок як [[Коломия]] та [[Яремче]]. Автобуси та маршрутки регулярно курсують на курорт [[Буковель]]. * [[Львів]] * [[Мукачеве]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] o2z2l71axndvkaxqhvq6dbnchb1m1q4 33279 33176 2022-08-24T01:53:08Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.92264|24.71097|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image =Townhall ivano-frankivsk.jpg | caption=Міська ратуша Івано-Франківська | city=Івано-Франківськ | arm = Ivano-Frankivsk Coat of Arms.png | population = 226 124 (на 1.02.2013) | callingcode = +380-342 | }} [[Файл:Frankivsk1.JPG|thumb|270px|Частина вулиці Незалежності під назвою ''стометрівка'']] '''Іва́но-Франкі́вськ''' — місто на [[Західна Україна|заході України]], одне з найбільших міст Галичини, обласний центр [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. == Зрозуміти == Дата заснування міста точно не відома, але 1662 року було отримано магдебурзьке право, тож цей рік і вважають офіційною датою заснування міста. === Географічне розташування === == Як дістатись == === Літаком === У місті діє міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», розташований за 4,4 км від центру міста. === Потягом === Актуальну інформацію стосовно наявності потягів до Івано-Франківська з вашого міста, а також наявності квитків та їх вартості ви можете дізнатися на сайті https://booking.uz.gov.ua/ На цьому ж сайті ви зможете швидко придбати квитки на обраний вами потяг та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == === Таксі === В Івано-Франківську працюють такі перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Dрайв-економ''' ''<small>тел. (050) 672-35-28, (096) 331-27-31, (093) 020-41-11</small>''; :* '''Чемпіон''' ''<small>тел. (050) 540-42-12, (067) 343-09-10, (067) 977-10-10</small>''; :* '''Галичина''' ''<small>тел. (050) 661-85-26, (067) 969-68-40, (068) 144-20-89</small>''; :* '''Явір''' ''<small>тел. 740 (з мобільного)(0342) 79-15-54, (050) 517-88-51, (050) 373-00-54, (067) 965-36-36, (096) 916-16-16</small>''; :* '''Лідер''' ''<small>тел. (0342) 66-66-8, (0342) 755-111, (050) 674-78-83, (067) 944-04-82, (063) 178-63-83, (067) 344-46-40</small>''; :* '''Фортуна''' ''<small>тел. (067) 252-85-34 (безліміт), (068) 144-56-31 (безліміт), (050) 584-62-47 (безліміт) </small>''; :* '''Станіслав''' ''<small>тел. (050) 588-67-11, (067) 947-02-83, (067) 344-46-60 (безліміт)</small>''; :* '''Еталон''' ''<small>тел. (050) 373-62-46, (067) 296-88-81, (050) 552-86-36, (063) 40-10-158, (068) 10-41-000</small>''; :* '''Карпати''' ''<small>тел. (050) 434-31-10 (безліміт), (067) 790-13-68</small>''; :* '''Спартак''' ''<small>тел. (0342) 55-20-55, (050) 657-05-80 (безліміт), (067) 681-75-84 </small>''; :* '''Сервіс''' ''<small>тел. (050) 950-09-14, (067) 739-41-69</small>''. </div> == Що відвідати == [[Файл:IvanoFrankivskMapCentral.JPG|thumb|270px|Туристична мапа Івано-Франківська]] * '''Міська ратуша''' — найдавніша споруда Івано-Франківська (декілька разів була повністю відбудована; востаннє — в 1935 році). У її будівлі працює Івано-Франківський краєзнавчий музей, фонди якого налічують понад 110 одиниць. * '''Катедральний собор Святого Воскресіння''' — греко-католицький храм, побудований 1729 року. * '''«Стометрівка»''' — пішохідна частина вулиці Незалежності в центральній частині міста * '''Площа Ринок''' — центральна площа міста, на якій розміщена ратуша. Історичний центр Івано-Франківська. * '''Парк культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка'''. Створений 1896 року. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * '''«Смак міста»''' * '''Пивний клуб "Десятка"''' http://www.beerclub10.if.ua/ вул. Шашкевича, 4. Не дивлячись на те, що це пивний клуб, годують там дуже ситно, різноманітно, смачно і недорого. * '''бар «Гост»''' * '''Ресторан «Фабрика»''' * {{listing | name=Street Food Merci | alt=вулична їжа Merci | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Грушевського, 1 (біля парку Міцкевича) Вул. Незалежності, 9 (біля переходу з парку до Стометрівки) Вул. Залізнична, 49 (навпроти Chicken Hut) Вул. Новгородська, 24a (навпроти входу у Центральний базар) | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10.00-19.00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/streetfoodmerci/ | vkontakte=https://vk.com/streetfoodmerci | lastedit=2017-09-27 | content=Найсмачніший STREET-FOOD в Івано-Франківську.<p>Паніні з куркою, салямі, овочами гриль та хамоном, французький та баварський хот-доги.</p> }} * '''Ресторан "Фонтуш"''' http://www.fontush.if.ua/ https://www.facebook.com/restoranfontush/ вул. Чорновола, 82. тел +38 066 392 66 76 Подають страви європейської та української кухні. Готель. Конференц-зал. === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat |lat=|long= | name=«П'ятачок» | alt= | address=вул. Незалежності, 36 | directions= | phone=+380 (066) 791-86-47; +380 (096) 784-51-97 | url= | email= | price= | description= }} * {{listing|type=eat |lat=|long= | name=«Надія» | alt= | address=вул. Незалежності, 40 | directions= | phone=+380 (050) 434-09-87; +380 (342) 72-14-53, +380 (342) 72-14-54 | url= | email= | price= | description= }} *'''Ресторан "Фонтуш"''' вул. Чорновола, 82. тел +38 066 392 66 76 страви європейської та української кухні. Готель. Конференц-зал. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == ;Готелі Апартаменти подобово "Хочу ЦЮ" +380663704836 [https://www.podobovo-ivano-frankivsk.com/nomera/] * Готель-ресторан "Під Явором" +38(067)344-21-77, 38(095)849-43-49 * Готель «Надія» * Готель "Фонтуш бутік готель" +38 095 207 47 94 * Готель «Аускопрут» * Готель «Парк Готель» * Готель «Легенда» * Готель «Прикарпаття» * Готель «Галицька садиба» * Готель-ресторан «Станіславський двір» * Готель «Нива» * Готель «Дружба» * Готель «Дністер» * Готель «Атріум» * Готель «Старий Станіславів» * Готель-ресторан «Черемош» * Готель "Під Темплем" * Готель "Бистриця Люкс" ;Мотелі * Мотель «Жокей» * Мотель «Формула-1» * Мотель «С. В. Кар» * Мотель «Мрія» * Мотель «Венеція» === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Приміські потяги дозволять зекономити кошти і добратися до таких мальовничих містечок як [[Коломия]] та [[Яремче]]. Автобуси та маршрутки регулярно курсують на курорт [[Буковель]]. * [[Львів]] * [[Мукачеве]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] fnfjpgl2v13zk4ymhdatp82b9hjhq57 Івано-Франківська область 0 18 33200 32289 2022-08-24T01:24:21Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.6583333333|24.505|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Івано-Франківська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == Івано-Франківська область складається із таких історико-етнографічних регіонів: Опілля (Рогатинський район), Бойківщина (Долинський, Рожнятівський райони), Покуття (Тисменицький, Надвірнянський, Коломийський, Тлумацький, Галицький, Городенківський, Снятинський райони), Гуцульщина (Надвірнянський, Верховинський, Косівський райони) == Міста == * [[Івано-Франківськ]] * [[Верховина]] * [[Галич]] * [[Калуш]] * [[Коломия]] * [[Косів]] * [[Надвірна]] * [[Рогатин]] * [[Снятин]] * [[Тисмениця]] * [[Яремче]] == Інші місця == * [[Черче]] ;Населені пункти в Карпатах: * [[Буковель]] * [[Ворохта]] * [[Дземброня]] * [[Микуличин]] * [[Поляниця]] * [[Татарів]] * [[Яблуниця]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == В обласному центрі є маса цікавих локацій на які пішки можна відвести декілька днів, щоб повністю відчути атмосферу Івано-Франківська.Переважно вони знаходяться в центрі Івано-Франківська, де гостям міста зручно орендувати готель чи апартаменти подобово в Івано-Франківську [https://www.podobovo-ivano-frankivsk.com/nomera/] == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] tl2058l883dnrwmkm4aujmyk6ucf7ve 33291 33200 2022-08-24T01:55:49Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|48.6583333333|24.505|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Івано-Франківська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == Івано-Франківська область складається із таких історико-етнографічних регіонів: Опілля (Рогатинський район), Бойківщина (Долинський, Рожнятівський райони), Покуття (Тисменицький, Надвірнянський, Коломийський, Тлумацький, Галицький, Городенківський, Снятинський райони), Гуцульщина (Надвірнянський, Верховинський, Косівський райони) == Міста == * [[Івано-Франківськ]] * [[Верховина]] * [[Галич]] * [[Калуш]] * [[Коломия]] * [[Косів]] * [[Надвірна]] * [[Рогатин]] * [[Снятин]] * [[Тисмениця]] * [[Яремче]] == Інші місця == * [[Черче]] ;Населені пункти в Карпатах: * [[Буковель]] * [[Ворохта]] * [[Дземброня]] * [[Микуличин]] * [[Поляниця]] * [[Татарів]] * [[Яблуниця]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == В обласному центрі є маса цікавих локацій на які пішки можна відвести декілька днів, щоб повністю відчути атмосферу Івано-Франківська. Переважно вони знаходяться в центрі Івано-Франківська, де гостям міста зручно орендувати готель чи апартаменти подобово в Івано-Франківську [https://www.podobovo-ivano-frankivsk.com/nomera/] == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] fz0b9sw4zbpyykpf61fevbx6ydzsxer Ірландія 0 20 33414 32529 2022-08-24T02:37:53Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|53|-8|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = RockOfCashelSummer1986.jpg |flag = Flag of Ireland.svg |location = EU-Ireland.svg |capital = [[Дублін]] |government = демократична республіка. |currency = євро (EUR, €) |area = 70,273 км² |population = 4 588 252 чол. |language = англійська, ірландська |religion = католицизм (93%), протестантизм (5%). |electricity = |callingcode = +353 |tld = |timezone = UTC+0 }} '''Ірландія''' знаходиться на [[Британські острови|Британських островах]]. == Зрозуміти == ====== Історія ====== До 13 000 років до нашої ери Ірландія та Велика Британія були покриті єдиним льодовиковим покривом. Гори, які вже були дуже старими та вивітрилими, далі були розтерті в заокруглені пагорби з мальовничими U-подібними долинами. Уламки льодовика накопичувалися на краю льоду, утворюючи хребти, які перекривали відтік річки: озера заповнювалися водно-болотними угіддями, а потім торф’яними болотами, і виникали вологі низовини Ірландії. Європейські види, витіснені льодовиковим періодом, включно з людьми, тепер повернулися через льодовий міст – зміям було байдуже, і, на відміну від кроликів, ніхто не вважав за потрібне їх знову запровадити. Полювання на ведмедя в 10 500 р. до н.е. показує, що в Ірландії на той час жили мисливці-збирачі, а найдавніше «село» датується 7000 р. до н.е. За деякий час до 4000 р. до н.е. з'явилася неолітична культура з осілим землеробством - деякі з їх польових систем збереглися під торф'яним болотом. Їхні дерев’яні чи плетені світські споруди не збереглися, але зберігся чудовий ритуальний ландшафт великих кам’яних пам’ятників із точним астрономічним вирівнюванням. У Бру-на-Боінне серединний зимовий схід сонця на короткий час сяє на написах глибоко в підземній похоронній камері, але це просто найвідоміший з багатьох таких пам’ятників. Бронзовий вік з 2500 року до нашої ери приніс клинові гробниці, укріплення на пагорбах і металеву зброю, але його найкраща спадщина - це складна обробка золота в ювелірні вироби, виставлена ​​в Національному музеї в Дубліні. Кілька казкових скарбів були жертвами, навмисно загубленими в болотах, які в ту епоху піднімалися й поглинали землю. Якщо це було призначено для того, щоб умилостивити богів зміни клімату, це не спрацювало, і поганий клімат, ритуальні болотяні дамби та золоті жертвоприношення тривали в залізному віці з 800 року до нашої ери. Для «заліза» читайте «сталь», виковану з набагато міцнішої зброї та сільськогосподарських знарядь — ви могли орати нову землю чи вирубувати деревину або братися за своїх сусідів, щоб краще впливати, і це викликало переміщення населення по Європі. Кельтська мова та культура виникли в Ірландії, хоча незрозуміло, чи прибув генетично відмінний кельтський народ. Велика Британія опинилася під римським пануванням, і її племена говорили на P-кельтських мовах, попередниках валлійської та корнішської, в той час як Ірландія говорила Q-кельтськими попередниками гальської, яка значно пізніше поширилася в Шотландії. Ірландія була християнізована з 5 століття, що принесло письменність і зв’язок з латинською культурою. Заснувалися монастирські міста, які стали центрами навчання та літератури. Ченці складали вірші, записували ірландські легенди і винайшли кілька власних, щоб дати ірландцям фальшиву історію біблійних країн. Монастирі піддалися нападу скандинавів наприкінці 8 століття, але норвежці, у свою чергу, стали християнами і заснували великі поселення в Дубліні, Вексфорді, Уотерфорді, Корку та Лімерику. Ірландія в цю епоху поширила свою культуру та християнство у Великобританії та по всій Європі. У 1169 році південний вождь запросив англо-норманів допомогти з його місцевими ворогами, що було схоже на запрошення сарани, щоб позбавити ваш сад від зеленої мушки. Норманські очі загорілися від побаченого, і почався захоплення землі. Це було переважно на півдні та сході, тому ці регіони мають найбагатшу спадщину середньовічних кам’яних замків і монастирів, побудованих на основі більш ранніх дерев’яних та земляних споруд. Нормани робили менше вторгнень в інші місця, і дійсно були відкинуті від середньої землі, щоб сховатися за Дублінським частоколом. «За межами блідості» керували гельськими вождями, поки Тюдори під керівництвом Єлизавети I не відновили проект захоплення. Ольстерські вожді трималися до 1603 року, коли їхня влада була зламана, а їхні землі захоплені, щоб бути колонізованими лояльними «Плантаціями» - як це робилося в попередні часи, з тією важливою різницею, що колоністами в Ольстері були протестанти (часто шотландці). в країні, вихідці з якої були католиками. Це утворило сектантську лінію розлому на півночі, поштовхи якої відчуваються донині. Велика Британія 17 століття була вражена громадянською війною, створивши вакуум влади, який дозволив виникнути квазінезалежної Ірландської Конфедерації з центром у Кілкенні. Це тривало шість неспокійних років, коли Олівер Кромвель прибув до Дрогеди, щоб знищити це місто та вбити його мешканців. Він набув смаку до обох розваг і пішов, щоб підкорити всю Ірландію. Пізніше Великобританія відновила монархію, але скинула католицького короля Якова II, коронувавши протестантського Георга I. Джеймс мав більшу підтримку в Ірландії, але програв битву при Бойні і втік до Франції. Це стало сигналом до більшої конфіскації земель і юридичних обмежень проти католиків, кримінальних законів. Наступним великим потрясінням було повстання 1798 року, центром якого був Вексфорд, але з висадкою французьких військових у Мейо. Збурений лондонський уряд намагався ще більше посилити свою хватку і в 1801 році створив Сполучене Королівство, яке відтепер править Ірландією як сукупність провінційних графств або графств без претензій на незалежність. Ірландія почала індустріалізуватися, але залишалася переважно сільськогосподарською та ірландською мовою за межами міст. Його основними скаргами були карні закони, суворі закони про землеволодіння та працю, придушення ірландської мови (наприклад, у школі) та правління меншин протестантською клікою. Ті, хто міг виїхати, вибиралися в промислові міста Англії, Шотландії та Північної Америки або вступали в армію. А потім у 1840-х роках стався найгірший із кількох голодоморів, і країна була потрощена. Ірландський картопляний голод (відомий в Ірландії як просто Великий голод) у 1845-1852 роках був настільки руйнівним, що навіть у 21 столітті населення Ірландії все ще не відновилося до рівня, який був до голоду. Політична агітація після Великого голоду вважала англійське панування першопричиною ірландських труднощів – принаймні на півдні. Ірландська мова, культура, спорт, релігія та власність на власну землю могли б процвітати, лише якщо це ярмо було скинуто. Центральні реформи відбулися занадто мало, надто пізно, і земля була розбурхана «Смутами». Тим часом на півночі Белфаст і його внутрішні райони були стійкими британськими, протестантськими та промисловими. Після кількох невдалих спроб парламентом у 1914 році був прийнятий законопроект про самоуправління, який вчасно був зупинений початком Першої світової війни. Сотні тисяч ірландців рушили за Юніон-Джек до окопів Фландрії та Сомми. На Великдень 1916 року в Дубліні спалахнуло збройне повстання, коли націоналісти захопили головне поштове відділення і зачитали проголошення незалежності. Вони мали невелику підтримку, і невдовзі їх кинули бомбардувати, щоб вони здалися, але їхні суди та страти шляхом розстрілу відкинули настрої позаду. Після перемир’я 1918 року опір Британії переріс у війну за незалежність, але північ був категорично проти правління Дубліна. Ціною миру в 1921 році був поділ, коли 26 графств приєдналися до Ірландського вільного штату (попередника нинішньої Республіки), а шість графств на північному сході залишилися у Сполученому Королівстві як Північна Ірландія. Ірландії все ще довелося вести громадянську війну проти тих, хто чинив опір розділу як зраду, але «Неприємності» потім зникли. З 1960-х років обурення переросло в черговий раунд «Неприємності» в Північній Ірландії та її прикордонних регіонах – ця історія описана на цій сторінці, вона мало вплинула на південь і, схоже, була вирішена Угодою Страсної п’ятниці 1998 року. Республіка залишалася бідною, сільськогосподарською країною, нейтральною під час Другої світової війни. Він почав приваблювати туристів у післявоєнному 20 столітті, а в 1973 році приєднався до Європейського співтовариства, як і Великобританія. Починаючи з 1990-х років Ірландія переживала економічний бум, і її називали «Кельтським тигром», коли середовище з низькими оподаткуваннями для бізнесу привернуло глобальні інвестиції. Багато з цього було нежиттєздатним; бульбашка лопнула з рецесією 2008 року. Поряд з іншими західними економіками, Ірландія відновилася з тих пір. Що ще важливіше для мандрівника, він покращив зручності для відвідувачів і розширив свій імідж, який занадто довго був халтурною пропозицією Гіннеса в Дубліні, риболовлею на озерах і купівлею рушника в замку Бларні. Разом із північчю Ірландія тепер представляє себе культурно багатою, захоплюючою країною, якою вона була весь час. '''Республіка і Північ''' Термін «Ірландія» відноситься як до великого острова в 300 км на захід від Великобританії, так і до незалежної нації, яка складається з більшої його частини. Зазвичай з контексту зрозуміло, що мається на увазі, і будь-яке посилання до 1921 року означає одне й те саме. Нація відома як Республіка Ірландія (скорочено RoI), і вона була утворена з 26 з 32 округів на острові. Інші шість утворили Північну Ірландію, і вони донині залишаються частиною Сполученого Королівства. Люди з обох сторін неофіційно говорять про «південь» і «північ», хоча графство Донегал у республіці простягається на північ, ніж будь-де в Північній Ірландії. Термін «все-Ірландія» особливо використовується для таких видів спорту, як Союз регбі, де північ і південь грають як єдина команда. Кордон нині такий же непомітний, як кордони графства чи міста. Немає перевірок, і єдина відмінність, яку ви помітите, полягає в тому, що обмеження швидкості змінюються між км/год у республіці та милями на годину на півночі. Тим не менш, ви несете відповідальність за те, щоб ваша власна документація та документація вашого автомобіля були дійсною, дивіться розділ «Увійти» нижче. Грошова одиниця Республіки — євро, валюта півночі — фунт стерлінгів, але євро широко прийнято. '''Клімат''' Загалом, Ірландія має м’який, але мінливий океанічний клімат з кількома екстремальними умовами. В Ірландії ви справді можете відчути «чотири сезони за один день», тому збирайтеся відповідно та будьте в курсі останніх прогнозів погоди. Незалежно від погоди, очікуйте, що це стане темою розмови серед місцевих жителів. Ви можете помітити незначні перепади температури між північчю та півднем країни, а також більше опадів на заході порівняно зі сходом. Середньодобові температури взимку коливаються від 4 °C до 7 °C, а середньодобові температури влітку від 14,5 °C до 16 °C. Температура рідко перевищуватиме 25 °C і рідко опускатиметься нижче -5 °C. Незалежно від того, коли ви відвідуєте Ірландію, навіть у середині літа, ви, швидше за все, зіткнетеся з дощем, тому, якщо ви збираєтеся бути на вулиці, рекомендується водонепроникне пальто. '''Свята''' Ірландські назви в дужках. 1 січня: Новий рік ''(Lá Caille)'' або ''(Lá na Bliana Nua)'' 17 березня: День Святого Патрика ''(Lá Fhéile Pádraig)'' Березень або квітень за григоріанським календарем: Великдень (An Cháisc) Перші понеділки травня, червня та серпня: травневі свята, червневі свята, серпневі свята ''(Lá Saoire i mí Bealtaine, Lá Saoire i mí Mheithimh, Lá Saoire i mí Lúnasa)'' Останній понеділок жовтня: свято жовтня ''(Lá Saoire i mí Dheireadh Fómhair)'' or ''(Lá Saoire Oíche Shamhna)'' 31 жовтня Хеллоуїн (Oiche Shamhna) 25 грудня: Різдво ''(Lá Nollag)'' 26 грудня: День святого Стефана ''(Lá Fhéile Stiofáin)'' == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Ireland regions map4.png | regionmaptext= | regionmapsize=450px }} == Міста == [[Дублін]] - столиця країни, розташований на сході острова. [[Корк]] - друге за величиною місто країни, столиця однойменного графства [[Лімерик]] - Важливий торговий та адміністративний центр [[Дінгл]] - невеличке місто на однойменному півострові, на крайньому заході Ірландії. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Майже всі говорять англійською як рідною мовою, хоча часто таким чином, що відображає вплив ірландської. Ірландська або ірландська гельська (Gaeilge) є першою офіційною мовою відповідно до конституції. Він належить до гойдельської гілки кельтської родини мов і разюче відрізняється від англійської. Основними діалектами ірландської мови є діалекти провінцій Ольстер, Мюнстер і Коннахт (причому останній історично був центральним діалектом, який простягався на схід до Лейнстера). Ольстерський діалект має найбільше спільного з шотландською гельською. Деякі ірландці можуть образитися, якщо ви називаєте ірландську «гельською», оскільки це дійсно відноситься до цілої гілки кельтських мов, включаючи ірландську, менську та шотландську гельську. Називайте це просто «ірландською» або «ірландською мовою». Ще є тисячі людей, які вільно говорять ірландською мовою, і всі вони двомовні. Деякі з них є традиційними носіями мови у віддалених (і зазвичай мальовничих) сільських районах, відомих як Gaeltachtaí. Зараз їх чисельно переважають люди, які говорять ірландською мовою в містах, яких особливо багато в Дубліні, і часто вони молоді, представники середнього класу та добре освічені. Ірландською мовою є ряд радіостанцій, онлайн-газета, численні блоги та інноваційна телевізійна станція (TG4). У них є вражаюча сучасна література та популярний щорічний фестиваль мистецтв, відомий як Oireachtas. Ірландська мова є обов’язковою в звичайних англомовних школах Республіки та необхідна для вступу до певних ірландських університетів. Близько 40% (близько 1 500 000) людей у ​​республіці заявляють про певні знання мови, але реальна кількість тих, хто володіє мовою, ймовірно, наближається до 300 000 (близько 7% населення). Незважаючи на це, англійська мова є єдиною мовою, з якою ви, ймовірно, зіткнетеся під час подорожі в Ірландії. Це означає, що відвідувачі часто не знають, що звичні люди, які говорять ірландською мовою, можна знайти по всій країні, з процвітаючою (хоча й не настільки очевидною) власною культурою. Такі носії зазвичай використовують англійську в присутності незнайомців, але більшість ірландців розглядають мову як невід’ємну частину своєї культури. Оскільки багато топонімів та особистих імен написані ірландською мовою, деякі знання ірландської вимови можуть бути корисними для іноземців, і навіть місцеві жителі, які не володіють вільно ірландською мовою, зазвичай знають, як вимовляти ірландські слова. Туристи, які бажають вивчити кілька слів ірландської мови, можуть потрапити на витівку, коли їх навчають лаятися, будучи впевненими, що вони вивчають привітання або подібну фразу. В Ірландії говорять як ірландською, так і англійською мовами з кількома різними акцентами, і легко відрізнити акцент когось із Північної Ірландії від акценту когось із Республіки. Часто можна навіть розрізняти різні міста в межах Республіки Ірландія (наприклад, Дублін проти Корка). Акценти також відрізняються залежно від соціального класу, і, зокрема, у місті Дублін ви помітите чіткі акценти вищого та робітничого класу. Важливо пам’ятати, що багато ірландців говорять англійською досить швидко в порівнянні з носіями Великобританії або Північної Америки. В Ірландії деякі слова відрізняються і можуть мати різні значення. Наприклад, «смертельний» на гіберно-англійській зазвичай означає «крутий» або «чудовий» (наприклад, «Це смертельно» означає «Це чудово») замість «небезпечно». Ірландські запозичення та ідіоми також поширені в гіберно-англійській мові. У повсякденному спілкуванні ірландські друзі та родичі вступають у стиль розмови, який дивує (якщо не викликає тривогу) для непідготовлених туристів. Образа, лайка або лайка, відома як «стеб», — це дуже тонка форма мистецтва, спрямована на демонстрацію прихильності. Все залежить від часу та тону, і не варто намагатися, якщо ви явно не в хорошому настрої. Жорстоке та дружнє кепкування також відоме як craic і, як правило, невіддільне від вживання алкоголю. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Британські острови|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 9jtyevkxcdbcimae7piw6p2p8owxu45 Ісландія 0 21 33435 32739 2022-08-24T02:42:48Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|64.83055556|-17.98666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Iceland.svg |location= Europe-Iceland.svg |capital=[[Рейк'явік]] |government= |currency= ісландська крона |area= 103 000 км² |population= 318 452 чол. |language=[[Ісландський розмовник|ісландська]] |religion= лютеранство |electricity= |callingcode= +354 |tld=.is |timezone= GMT }} '''Ісландія''' знаходиться у [[Європа|Північній Європі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist |regionmap=Iceland Regions map 2.png |regionmapsize=400px |regionmaptext=Регіони Ісландії |region1name=[[Південно-західна Ісландія]] |region1color=#b6ece2 |region1items= |region1description= |region2name=[[Вестфіорд]] |region2color=#a7c3ea |region2items= |region2description= |region3name=[[Західна Ісландія]] |region3color=#6c9ce4 |region3items= |region3description= |region4name=[[Північна Ісландія]] |region4color=#cccccc |region4items= |region4description= |region5name=[[Східна Ісландія]] |region5color=#cae0e6 |region5items= |region5description= |region6name=[[Південна Ісландія]] |region6color=#87cdde |region6items= |region6description= |region7name=[[Центральна Ісландія]] |region7color=#ececec |region7items= |region7description= }} ==Міста== ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] b59t91ege4r6513i4cu8u262jamhs68 Іспанія 0 22 33424 30003 2022-08-24T02:40:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|40|-3|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag_of_Spain.svg |location = LocationSpain.png |capital = [[Мадрид]] |government = Парламентська демократія і конституційна монархія |currency = Євро (EUR) |area = 504 645 км² |population = 45 200 737 (оцінка 2007) |language = Іспанська |religion = лютерани 95%, інші протестанти і католики 3%, мусульмани 2%. |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +34 |tld = .es |timezone = CET (UTC+1) }} '''Іспанія''' знаходиться на [[Іберія|Піренейському півосторові]] в [[Європа|Південній Європі]]. '''Іспа́нія''', офіційно — Іспа́нське Королівство (галіс. та ісп. Reino de España, каталан. Regne d'Espanya, баск. Espainiako Erresuma, ок. Reialme d'Espanha, астур. Reinu d'España) — держава на південному заході Європи. Займає більшу частину Піренейського півострова. Межує з [[Португалія|Португалією]] на заході, [[Франція|Францією]] та [[Андорра|Андоррою]] на півночі, омивається Атлантичним океаном на заході і півночі, а також Середземним морем на сході і півдні. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Spain map (ru).png | regionmaptext= | regionmapsize=400px | region1name=[[Північно-західна Іспанія]] | region1color=#ae7472| region1items=[[Галісія]], [[Астурія]], [[Кантабрія]] | region1description= | region2name=[[Країна Басків і північна Іспанія]] | region2color=#9572bc | region2items=[[Країна Басків]], [[Наварра]], [[Ріоха]] | region2description= | region3name=[[Каталонія і північно-східна Іспанія]] | region3color=#64bf87 | region3items=[[Каталонія]], [[Арагон]] | region3description= | region4name=[[Центральна Іспанія]] | region4color=#b1a267 | region4items=[[Мадрид]], [[Кастилія — Ла-Манча]], [[Кастилія і Леон]], [[Естремадура]] | region4description= | region5name=[[Східна Іспанія]] | region5color=#add17b | region5items=[[Мурсія (регіон)|Мурсія]], [[Валенсія (регіон)|Валенсія]] | region5description= | region6name=[[Андалусія]] | region6color=#6886be | region6items= | region6description= | region7name=[[Зовнішні території Іспанії]] | region7color=#de7d7d | region7items=[[Балеарські острови]], [[Канарські острови]], [[Сеута]], [[Мелілья]] | region7description= | }} == Міста == * [[Мадрид]] - столиця * [[Барселона]] * [[Валенсія]] * [[Сарагоса]] * [[Гранада]] * [[Севілья]] * [[Більбао]] * [[Толедо]] * [[Сеговія]] * [[Жирона]] * [[Фігерас]] == Інші місця == *[[Гора Монтсеррат]] - велична гора поблизу Барселони *[[Ескоріал]] - пантеон іспанських королів *[[Ескоріал|Долина загиблих]] - меморіал пам’яті Громадянської Війни *[[Коста дель Соль]] і [[Коста-де-ла-Лус]] - багатокілометрові пляжі Андалузії *[[Сантьяго-де-Компостела]] і [[Шлях Святого Іакова]] - центр католицького паломництва *[[Каравака-де-ла-Крус]] і [[Санто-Торібіо-де-Льєбана]] - головні монастирі Католицької Церкви == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] lsojgzljz8od3lzwqibs778e126pm5c Італія 0 23 33416 14631 2022-08-24T02:38:18Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|43|12|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Rome at night.jpg |caption = Rome at night. |flag = Flag of Italy.svg |location = LocationItaly.png |capital = [[Рим]] |government = |currency = Євро (EUR, €) |area = 301,230 км² |population = оцінка 2012 р. ▲ 60 870 745 |language = італійська мова (офіційна); зустрічаються також німецька, французька та словенська мови |religion = римо-католики |callingcode = +39 | tld = .it | timezone = UTC+1 | electricity = 230V/50Hz (European or Italian plug) }} '''Італія''' знаходиться в [[Європа|Європі]]. == Зрозуміти == Населення - понад 60 млн. Площа - 301 340 км², з яких площа суші — 294 020 км², з яких 38,7 % — гори, 39,7 % — пагорби, 21,6 % — рівнини. == Регіони == ;15 областей *[[Абруццо]] *[[Апулія]] *[[Базиліката]] *[[Калабрія]] *[[Кампанія]] *[[Емілія-Романья]] *[[Лаціо]] *[[Ліґурія]] *[[Ломбардія]] *[[Марке]] *[[Молізе]] *[[П’ємонт]] *[[Тоскана]] *[[Умбрія]] *[[Венето]] ; 5 автономних областей *[[Фріулі-Венеція-Джулія]] *[[Сардинія]] *[[Сицилія]] *[[Трентіно-Альто-Адідже]] *[[Валле-д'Аоста]] == Міста == [[Image:Neptune fountain.jpg|thumb|250px|right|Рим (фонтан Нептуна, площа Навона)]] [[Image:Florence bridges.jpg|thumb|250px|right|Флоренція (річка Арно, на передньому плані Ponte Vecchio)]] В Італії сотні міст. Ось дев’ятка найвідоміших міст: <!-- '''дев’ять''' Будь ласка, не змінюйте цей список без попереднього обговорення змін на сторінці Обговорення. Список міст має включати ДО 9 міст.--> * [[Рим]] (''Roma'') — столиця. * [[Болонья]] — одне з найвідоміших університетських міст з багатою історією, культурою, технологіями та вишуканою кухнею. * [[Флоренція]] (''Firenze'') — місто Ренесансу, відоме своєю архітектурою, мистецтвом. * [[Генуя]] (''Genova'') — колишня морська республіка. * [[Мілан]] (''Milano'') — один з відомих центрів моди, також відомий центр бізнесу і торгівлі. * [[Неаполь]] (''Napoli'') — одне з найдревніших міст Західного Світу, входить до UNESCO World Heritage Site. * [[Піза]] — тут знаходиться відома Пізанська вежа. * [[Турін]] (''Torino'') — відоме промислове місто, домівка FIAT, інших автогігантів та аерокосмічної галузі. * [[Венеція]] (''Venezia'') — одне з найпрекрасніших міст Італії, відоме своєю історією мистецтвом і також всесвітньовідомими каналами. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] i3hec4rsio96rwys2v15ncz9uhvqkzk Австрія 0 25 33441 27211 2022-08-24T02:44:22Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48|14|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= Vienna Parlament 2005.jpg |flag= Flag of Austria.svg |location= EU-Austria.svg |capital= [[Відень]] |government= |currency= Євро (EUR, €) |area= 83 871 км² |population= 8 414 638 ''(2011)'' |language= [[Німецький розмовник|Німецька]] |religion= Християнство (католицизм (90%), протестантизм) |electricity= 230В/50Гц (вилка Європейського типу) |callingcode= +43 |tld= .at, .eu |timezone= +1 }} '''Австрія''' знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Межує з [[Німеччина|Німеччиною]] та [[Чехія|Чехією]] на півночі, [[Словаччина|Словаччиною]] та [[Угорщина|Угорщиною]] на сході, [[Словенія|Словенією]] та [[Італія|Італією]] на півдні та [[Швейцарія|Швейцарією]] і [[Ліхтенштейн]]ом на заході. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist| regionmap=Austria-regions(uk).png | regionmapsize=500px | regionmaptext= Регіони Австрії| region1name= [[Бургенланд]] | region1color=#608860 | region1items= | region1description= | region5name= [[Каринтія]] | region5color=#578e86 | region5items= | region5description= | region6name= [[Нижня Австрія]] | region6color=#a4c28d | region6items= | region6description= | region4name= [[Зальцбург (район)|Зальцбург]]| region4color=#6698bb | region4items= | region4description= | region9name= [[Штирія]] | region9color=#b383b3 | region9items= | region9description= | region7name= [[Тіроль]] | region7color=#c8b7b7 | region7items= | region7description= | region2name= [[Верхня Австрія]] | region2color=#c5995c | region2items= | region2description= | region3name= [[Відень]] | region3color=#dde58b | region3items= | region3description= | region8name= [[Форарльберг]] | region8color=#71b37b | region8items= | region8description= | }} == Міста == * [[Відень]] — столиця Австрії * [[Зальцбург]] * [[Інсбрук]] * [[Лінц]] * [[Грац]] * [[Клагенфурт]] * [[Мельк]] *[[Гальштат]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Символи нацизму, в тому числі матеріали, що ставлять під сумнів злочини націонал-соціалізму або виправдовують їх, заборонені в Австрії, згідно зі статею 3g Закону про заборону нацизму. Подібний вияв неонацизму карається або позбавленням волі на строк до десяти років, або ж штрафом (максимум €21 600). Іноземці не звільняються від цього закону. Також ці норми поширюються на викрики нацистських паролів типу "Sieg heil", а також на демонстрацію гітлерівського салюту. Не робіть ніколи цього, навіть жартівливо. Це дуже засмутить ваших австрійських друзів. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 3snss8fs8te6urs0ja3gx3njx2pi998 Азербайджан 0 26 33426 21616 2022-08-24T02:40:33Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|40.3|47.7|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |caption = |location = LocationAzerbaijan.png |flag = Flag of Azerbaijan.svg |capital = [[Баку]] |government = Республіка |currency = Азербайджанський манат (AZN) |area = 86 600 км² |population = 9 164 600 чол. |language = [[Азербайджанський розмовник|азербайджанська]], [[Російський розмовник|російська]] |religion = мусульмани 95.4%, Православні 2.8%, інші 1.8% |electricity = 220 В/50 Гц |callingcode = +994 |tld = .az |timezone = UTC+4 (FET) }} '''Азербайджан''' розташований на [[Кавказ|Кавказі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== ==Міста== * [[Баку]] ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== Головними повітряними воротами країни є Бакинський аеропорт імені Гейдара Алієва, який є домашнім для азербайджанських авіакомпаній, а також приймає рейси багатьох міжнародних авіаперевізників, переважно з Європи та Азії. ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == Головною мовою країни є азербайджанська мова. Мова дуже споріднена з турецькою, тому якщо ви володієте нею, то проблем у спілкуванні не виникне. Більшість населення володіють російською мовою, проте говорять нею зі специфічним акцентом. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Офіційною валютою є азербайджанський манат (AZN), дрібні монети - копійки (qəpik). 1 євро = 2 манати. Будьте обережні, при розрахунках, адже манати візуально дуже схожі на євро проте значно менші за номіналом. Наприклад купюра номіналом в 1 манат дуже схожа з купюрою 5 євро. == Регіональна кухня == [[Image:Azerbaijan Light snack.jpg|thumb|300px|Азербайджанські страви (закуски)]] == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Якщо ви вирішили їхати в цю країну, то будьте готовими до того, що місцеве населення часто буває досить небезпечним, особливо у віддалених селах. Намагайтесь не привертати до себе зайвої уваги. Для жінки перебування в цій країні без чоловіка є особливо небезпечним для її життя. Якщо ви подорожуєте автостопом, то завжди попереджайте водія про те, що у вас немає грошей, тому що більшість населення не знає про такий спосіб пересування і забажає від вас грошей за дорогу. Намагайтесь зупиняти тільки автомобілі з іноземними номерами. Намагайтесь уникати контакту з місцевою поліцією - в основному це корумпована структура, яка не дуже ввічливо ставиться до іноземців. В цілому ж до туристів місцеве населення ставиться дружелюбно та гостинно. Проте при в'їзді до Азербайджану перепоною можуть стати вірменське походження мандрівника та інформацію про відвідування Вірменії. Нині азербайджанські прикордонники менше звертають уваги на наявність штампів про перетин вірменського кордону, проте їх наявність часто може викликати додаткові питання у прикордонників, особливо якщо в'їжджаєте наземним шляхом. Якщо плануєте за одну поїздку відвідати і Вірменію, і Азербайджан, то краще починайте мандрівку з Азербайджану. Крім того, заборонений в'їзд для осіб, які відвідували [[Нагірний Карабах]], що може мати більш серйозні наслідки, оскільки відвідування Нагірного Карабаху без дозволу азербайджанської влади у Азербайджані вважається незаконним (як отримати такий дозвіл також невідомо, так як з території Азербайджану туди потрапити неможливо). Громадяни Вірменії не можуть потрапити до Азербайджану, такі візити можливі лише у випадку проведення міжнародних заходів за попереднім дозволом азербайджанської влади. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 42pfiw071lr8rs4jufwev5ql3zp2taq Албанія 0 28 33399 26637 2022-08-24T02:34:33Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|41|20|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Tirana-2003.png |flag=Flag of Albania.svg |location=LocationAlbania.svg |capital=[[Тирана]] |government=Виборча республіка |currency= албанський лек (ALL) |area= 28,748 км<sup>2</sup> |population= 3,600,523 осіб |language=албанська |religion= |electricity= 230V/50Hz (розетка Європейського зразку) |callingcode= +355 |tld= .al |timezone= UTC +1 }} '''Албанія''' знаходиться в Південній Європі. Розташована на [[Балкани|Балканському півострові]], на побережжі Адріатичного та Іонічного морів. Має сухопутні кордони з [[Сербія|Сербією]] і [[Чорногорія|Чорногорією]] на півночі, з [[Македонія|Македонією]] на сході, з [[Греція|Грецією]] на півдні і південному сході, через протоку з грецьким островом Корфу. Через протоку Отранто розташована [[Італія]]. == Зрозуміти == == Регіони == Адміністративно Албанія розділена на 12 префектур: * Берат * Вльора * Гірокастра * Дібра * Дуррес * Корча * Кукес * Леже * Тирана * Фієрі * Шкодер * Ельбасан == Міста == * [[Тирана]] - столиця і найбільше місто країни * [[Дуррес]] * [[Шкодер]] * [[Берат]] * [[Гірокастра]] - входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО * [[Саранда]] * [[Корча]] * [[Леже]] * [[Поградец]] == Інші місця == * [[Албанська рив'єра]] * '''Стародавнє місто Бутрінт (Бутрінті)'''. Цей об'єкт входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - археологічний музей-заповідник на місці старогрецької колонії, давньоримського міста і центру єпископства, в даний час руїни. Розташований на півдні країни близько міста Саранда, на побережжі Іонічного моря напроти грецького острова Корфу. Поряд розташовується сучасне селище під назвою Бутрінті. == Як дістатись == === Літаком === * Аероропорт міста Тирана імені Матері Терези приймає як регулярні, так і чартерні рейси. Планується будівництво нового аеропорту між Вльорою та Сарандою. === Потягом === У країні нема міжнародного залізничного сполучення, окрім як з Чорногорією. Потяги ходять до [[Шкодер]]а. === Автомобілем === === Автобусом === Регулярне автобусне сполучення з сусідніми країнами відсутнє, за винятком Косово. Найбільш бюджетний варіант попадання в країну - прямий автобус з Пріштіни до Тірани, також можна доїхати з Македонії або Чорногорії на таксі до межі (10-12 євро) і далі також на таксі від межі до найближчого албанського міста. === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Албанська, багато хто розуміє і розмовляє італійською, також на прикордонних територіях поширені мови суміжних країн. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Офіційна грошова одиниця - '''албанський лек''' (ALL). Станом на 2017 рік за 1 євро дають 130 лек, за 1 долар - 115 лек. Повсюди в країні приймають євро. == Регіональна кухня == Албанська кухня у сучасному вигляді представлена сумішшю балканської та середземноморської. Продукти вирізняються своєю якістю та свіжістю. На узбережжі багато закладів харчування запропонують широкий вибір морепродуктів, а у гірських районах - м'ясних. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Албанія є безпечною країною для відпочинку, крадіжки тут рідкість порівняно із країнами Західної Європи, проте зайва пильність не завадить. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] ge40z65brthi3zbbzrlb17hi0lsh1ks Андорра 0 35 33422 12134 2022-08-24T02:39:47Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|42.5583333333|1.55527777778|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = {{#property:P41}} |location = LocationAndorra.png |capital = [[{{#property:P36}}]] |government = Парламенська демократія і Князівство |currency = {{#property:P38}} |area = 468 км² |population = 82,000 (оцінка 2007) |language = Каталанська |religion = |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = {{#property:P474}} |tld = {{#property:P78}} |timezone = {{#property:P421}} }} '''Андора''' знаходиться в [[Європа|Південній Європі]]. Невелика гірська країна-князівство в Піренеях на кордоні між [[Франція|Францією]] та [[Іспанія|Іспанією]]. == Зрозуміти == == Регіони == [[Image:Andorra map (ru).png|thumb|350px|Карта країни]] == Міста == * [[Андорра-ла-Велья]] - столиця * [[Канільо]] * [[Ла-Массана]] * [[Ордіно]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] cparxg9mueor38wamv3owdx16r7cs0h Бельгія 0 41 33408 32995 2022-08-24T02:36:29Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51|5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Belgium.svg |location= EU-Belgium.svg |capital=[[Брюссель]] |government= |currency= євро |area= 32 547 км² |population= 11 720 716 чол. |language=[[нідерландський розмовник|нідерландська]], [[французький розмовник|французька]], [[німецький розмовник|німецька]] |religion= католицизм, іслам, протестантизм |electricity= |callingcode= +32 |tld=.be |timezone= GMT+1 |ne= }} '''Бельгія''' знаходиться в [[Європа|Західній Європі]], на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з [[Франція|Францією]], на сході з [[Люксембург|Люксембурґом]] і [[Німеччина|Німеччиною]], на північному сході з [[Нідерланди|Нідерландами]]; на північному заході міститься Північне море. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Begium.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Бельгії | region1name=[[Фландрія]] | region1color=#b0af88 | region1items= | region1description= | region2name=[[Брюссель]] | region2color=#888db0 | region2items= | region2description= | region3name=[[Валлонія]] | region3color=#7cbc7f | region3items= | region3description= }} ==Міста== * [[Брюссель]] - столиця * [[Антверпен]] * [[Льовен]] * [[Мехелен]] * [[Ґент]] * [[Брюгге]] * [[Льєж]] * [[Шарлеруа]] ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== У Бельгії два міжнародні аеропорти - Аеропорт Брюсселя [http://www.brusselsairport.be/en/] і аеропорт Шарлеруа-Південний [http://www.charleroi-airport.com/]. Міжнародний аеропорт Шарлеруа-Південний що знаходиться в місті Шарлеруа в 50 км на південь від Брюсселя, є пунктом прильоту безлічі бюджетних авіакомпаній (RyanAir, Jet4You, WizzAir та інші). Безпосередньо з Аеропорту Шарлеруа можна доїхати автобусом до Південного залізничного вокзалу Брюсселя (автобус номер 22, 10 євро). З аеропорту Шарлеруа також можна доїхати до Південного залізничного вокзалу міста Шарлеруа на автобусі Bus A (5 євро). Шлях з терміналу до місця зупинки легко знайти по аеропортовим вказівникам. Для покупки квитків на автобус з аеропорту можна скористатися автоматами, розташованими біля платформи відправлення або придбати у водія. Також в автоматах можна придбати комбінований квиток "до вокзалу та далі до пункта призначення", який працюватиме і на поїзд. Це не дорожче та не дешевше, просто зручність. Від Шарлеруа далі можна на поїзді доїхати до Брюсселя (до будь-якого з трьох залізничних вокзалів), де пересісти на поїзд до Антверпена, Генту або Брюгге. До Антверпена, втім, можна доїхати й прямим поїздом, але вони ходять рідше. Сайт залізниць Бельгії [http://www.b-rail.be/main/E/ тут]. ===Потягом=== ===Автомобілем=== При поїздці власним автомобілем потрібно врахувати порядок проходження митних постів на виїзді з України. Для перевірки визнання посвідчень водія можна скористатися [http://mobilit.belgium.be/fr/circulationroutiere/permis_de_conduire/permis_de_conduire_etrangers/permis_non_europeens сайтом міністерства транспорту Бельгії]. ===Автобусом=== ===Мікроавтобусами=== Можна замовити поїздку у компаній-перевізників, але будьте обережними, що не наткнутися на шахраїв. Тому краще обирати офіційні компанії. Також при поїздках мікроавтобусами, потрібно враховувати і правила та порядок проходження митних постів України, хоча, зазвичай, це бере на себе перевізник. Поїздка мікроавтобусом дещо швидша за поїздку автобусом, і Вас можуть доставити по вказаній адресі як в Бельгії, так і в Україні! ([https://www.svit-komfortnykh-perevezen.com/ сайт перевізника]) ===Кораблем=== ==Транспорт== Найпопулярнішим міжміським транспортом Бельгії є '''поїзди''' [http://www.belgianrail.be/ (сайт оператора)]. Звісно, вони всі сидячі та можуть дуже відрізнятися ззовні. Але як би жахливо вони не виглядали, всередині будуть цілком приємні. В них обов'язково є туалети та, іноді, розетки. Подорож поїздами можна спланувати на сайті оператора. Поїзка може містити в собі декілька пересадок, але для Бельгії це звична справа. Часто при пересадках тривалістю 3-5 хв. поїзди знаходяться на одній платформі, та все ж краще вивчати маршрут включно з номерами платформ - можливі затримки поїздів. Вночі поїзди не ходять. '''Типи квитків (деякі):''' * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/passes-cards/go-pass-10.aspx Go Pass 10]: 5 євро у будь-яку точку Бельгії (для молоді до 26 років) при купівлі 10 поїздок гуртом - найкращий метод економії. Навіть якщо плануєте близько 5-6 поїздок, велика ймовірність, що все одно зекономите. Якщо вас двоє, то 5 поїздок на двох з одного ГоуПасу. Діє на протязі року. В такому квитку треба внести до (!) посадки в поїзд день тижня, дату, станцію відправлення та станцію призначення. Коли прийде контролер заповнювати буде пізно та треба буде сплатити звичайну вартість квитка. ''Примітка'': при подорожі в/з міжнародного аеропорту Брюселя потрібно додатково заплатити Diabolo Fee (4,4 євро) * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/passes-cards/rail-pass.aspx Rail Pass]: 7,6 євро у будь-яку точку Бельгії (для 26- та більше річних) при купівлі 10 поїздок гуртом - найкращий метод економії. Навіть якщо плануєте близько 5-6 поїздок, велика ймовірність, що все одно зекономите. Якщо вас двоє, то 5 поїздок на двох з одного РейлПасу. Діє на протязі року. В такому квитку треба внести до (!) посадки в поїзд день тижня, дату, станцію відправлення та станцію призначення. Коли прийде контролер заповнювати буде пізно та треба буде сплатити звичайну вартість квитка. ''Примітка'': при подорожі в/з міжнародного аеропорту Брюселя потрібно додатково заплатити Diabolo Fee (4,4 євро) * [http://www.belgianrail.be/travel-tickets/tickets/go-pass-1.aspx Go Pass 1]: 6 євро за одну поїздку у будь-яку точку Бельгії (для молоді до 26 років). Можливо придбати '''лише онлайн''' на сайті компанії-оператора ''Примітка'': при подорожі в/з міжнародного аеропорту Брюселя потрібно додатково заплатити Diabolo Fee (4,4 євро). Так при подорожі до/з самого Брюселя дешевше буде придбати Стандартний квиток. * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/standard-ticket.aspx Стандартний квиток (Standart ticket)]: звичайний квиток з точки А в точку Б може включати декілька пересадок. Якщо Вам не виповнилося 26 років - обов'язково скажіть про це касиру або контролеру (цей тип квитка можна придбати в самому поїзді), але переконайтеся, що маєте з собою в поїзді паспорт, який це підтвердить. * [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/weekend-ticket.aspx Weekend Ticket] дозволяє зекономити 50% при купівлі подорожі в обидва боки на поїзд, що відправляється не раніше 19:01 у п'ятницю з поверненням не пізніше неділі. Якщо національні свята прилягають до вихідних, діапазон дії розширюється відповідно. Знижка пробивається автоматично при купівлі саме "туди-назад" на визначений час. * також є багато інших пропозицій на сайті компанії-оператора, які постійно змінюються та доповнюються, тож за можливості краще перевірити [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets.aspx відповідний розділ сайту]. Наприклад: 7,5 євро [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/summer-deal.aspx влітку 2013 р.] у будь-який кінець Бельгії в робочі дні, [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/tickets/to-charleroi-airport-ticket.aspx квиток в/з аеропорту Шарлеруа,] комбінований з шатлом від/до вокзалу до/з аеропорту, [http://www.belgianrail.be/en/travel-tickets/passes-cards/jump-card.aspx Jump Card] для економії на транспорті в Брюселі та околицях і т.і. Крім того, компанія пропонує вигідні [http://www.belgianrail.be/en/leisure/bexcursions.aspx комбіновані квитки] на поїзд-автобус-вхід до фестивалю/музею/тематичного чи зоологічного парку. Також, в Бельгії курсують швидкісні поїзди компанії [http://www.thalys.com/be/en/ Thalys], які дозволяють менше ніж за півтори години подолати 300 км між Брюсселем та Парижем. '''Міжміські та міські маршрути''' всередині Бельгії обслуговують 3 основні оператори: це [http://www.infotec.be/ TEC] у Валлонії, [http://www.delijn.be/en/ De Lijn] у Фландрії, [http://www.mivb.be/index.htm?l=en MIVB/STIB] в Брюселі. Це і автобуси, і трамваї, і метро-трамваї (в центрах міст трамвайні колії проходять під землею). Квитки в них зазвичай обмежені за часом, але включають пересадки. Існують знижкові пропозиції, з якими можна ознайомитись на сайтах компаній. ==Мова== Офіційні мови — нідерландська, французька й німецька. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською; на півдні, у Валлонії — французькою; в Брюсселі розмовляють французькою й нідерландською мовами. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Бенілюкс|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] km8qugm7sdsaq5jrrciwo5sxz6zs7rx Болгарія 0 47 33401 32798 2022-08-24T02:34:56Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|42.75|25.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Bulgaria.svg |location=LocationBulgaria.png |capital=[[Софія]] |government= |currency=Болгарський лев |area= |population= |language=болгарська |religion=православ'я |electricity= |callingcode=+359 |tld=.bg |timezone= }} '''Болгарія''' знаходиться в [[Європа|Південній Європі]] на [[Балкани|Балканському півострові]]. Межує з [[Греція|Грецією]] і [[Туреччина|Туреччиною]] на півдні, з [[Сербія|Сербією]] і [[Македонія|Македонією]] на заході і [[Румунія|Румунією]] на півночі. Має берегову лінію з водами Чорного моря на сході. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Bulgaria Regions map.png | regionmaptext=Регіони Болгарії | regionmapsize=450px | region1name=Північний Захід | region1color=#528B8B | region1items= | region1description= | region2name=Південний Захід | region2color=#548B54 | region2items= | region2description= | region3name=Північ | region3color=#00EE76 | region3items= | region3description= | region4name=Північна Фракія | region4color=#C1FFC1 | region4items= | region4description= | region5name=[[Чорноморське узбережжя Болгарії|Чорноморське узбережжя]] | region5color=#6CA6CD | region5items= | region5description= }} == Міста == * [[Софія]]&nbsp;— столиця країни * [[Варна]] * [[Бургас]] * [[Пловдив]] * [[Габрово]] == Інші місця == * [[Золоті Піски]] * [[Сонячний Берег]] == Як дістатись == === Літаком === Міжнародні аеропорти розташовані в: * Софії * Варні * Бургасі === Потягом === Є залізничне сполучення з усіма сусідніми країнами, крім [[Македонія|Македонії]]. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Подорожувати Болгарією найкомфортніше на автобусах : сполучення між містами регулярне. '''Міський транспорт''' більш-менш розвинений – у всіх містах є автобуси, тролейбуси; в деяких є трамваї, а в Софії '''одна гілка метро.''' Проте стан автобусних парків не дуже добрий: більшість моделей досить старі. Крім цього, великим мінусом міських автобусів і тролейбусів Болгарії є їх '''переповненість''' . У годину пік фізично складно забратися до транспорту Болгарії. '''Залізничний транспорт''' зручно користуватися тільки у випадку, якщо ви плануєте поїздки в напрямках, '''що користуються популярністю''' , наприклад, Софія - Бургас або Софія-Варна. На жаль, '''поїзди''' , як і міський транспорт, здебільшого досить старі – лише зрідка трапляються вагони з такими зручностями, як '''біотуалет та кондиціонер''' . Якщо ви готові витратити трохи більше грошей, щоб проїхатися між містами з великим комфортом, то варто звернути увагу на міжнародні залізничні лінії, які частково проходять по цій країні. '''Таксі''' краще замовляти '''телефоном''' , т.к. у Болгарії дуже багато нелегальних перевізників, які не забезпечують безпеку туристів. Як правило, машини таксі в Болгарії забарвлені у жовті кольори, на склі прикріплений прайс-лист. Якщо на курорті таксист пропонує вам «договірну ціну», поторгуйтесь. == Мова == == Що відвідати == === Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО === * Боянська церква * Мадарський вершник * Печерні церкви в Іваново * Фракійська гробниця в Казанлиці * Стара частина міста Несебр * Національний парк Пірін * Рильський монастир * Природний резерват Сребирна * Фракійські гробниці в Свештарах == Чим зайнятись == Гольф-туризм в Болгарії має особливий потенціал, тому що погодні умови дозволяють грати в гольф протягом трьох сезонів поспіль. Майданчики ''Black Sea Rama'' і ''Lighthouse,'' що недалеко від Варни, визнані кращими для проведення гольф-турнірів. У Болгарії багато річок і озер, які відкривають безмежні можливості для водного екстриму: * ''Рафтинг та каякінг'' - спуск по гірських річках на багатомісних надувних лотках, плотах, каяках. Ідеальний час для рафтингу - з березня по травень. Каякінг популярний навесні, влітку і восени. Річки Струма і Іськир підійдуть початківцям спортсменам. А для любителів гострих відчуттів вибирають Крушунскіе водоспади з частими порогами і сильною течією. * ''Водний туризм'' - захоплююча прогулянка на човні. Він не передбачає особливої фізичної підготовки. Зате дає можливість отримати насолоду від краси болгарської природи, відвідати дивовижні водні печери. Ви можете вибрати річкову або морську прогулянку на свій розсуд. Кінний туризм давно розвинений в Болгарії. Найбільший і найвідоміший в Болгарії конезавод відкритий ще в 1864 році. Це - «Кабіюк». Він славиться елітними породами коней, популярними європейськими виставками і змаганнями. Там вам обов'язково дозволять покататися на коні! Прогулянку верхи під наглядом інструктора можна ще замовити в приватній стайні або в кінному клубі. Болгарія приваблює виндсерферов з усієї Європи. Болгарське узбережжя ідеально підходить для початківців віндсерферів, тому що тут немає таких поривів вітру і високих хвиль, як на океанському узбережжі. І майже кожен болгарський курорт готовий надати в прокат всю необхідну екіпіровку. Найбільше виндсерферов у вересні на таких курортах як Золоті піски, Сонячний берег, Приморсько і Албена. Також можна зайнятися спелеологією. А в Болгарії точно є, що подивитися. Там налічується більше 4000 печер, ущелин і прірв. Без особливої підготовки і спеціальних дозволів туристи можуть оглянути 12 живописних печер. Серед них Леденика, Магура, Сиева діра і Дьявольское горло. Назви печер говорять самі за себе - нудьгувати точно не доведеться! == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] bxi1tk9tbsxsoez5v2dx1ieab1das1s Боснія і Герцеговина 0 49 33400 31988 2022-08-24T02:34:45Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|44|18|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Bosnia and Herzegovina culture collage.jpg |flag=Flag of Bosnia and Herzegovina.svg |location=LocationBosniaAndHerzegovina.png |capital=[[Сараєво]] |government= |currency=конвертована марка |area= |population= |language=боснійська, сербська, хорватська |religion= |electricity= |callingcode= +387 |tld= .ba |timezone= }} '''Боснія і Герцеговина''' знаходиться в Південній Європі. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує з [[Хорватія|Хорватією]] на півночі, заході і південному заході, з [[Сербія|Сербією]] на сході і [[Чорногорія|Чорногорією]] на південному сході. Територія країни має переважно гористий рельєф, за винятком вузької берегової лінії Адріатичного моря на півдні. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Bosnia and Herzegovina Regions map(uk).png | regionmaptext=Карта туристичних регіонів Боснії та Герцеговини. | regionmapsize=430px | region1name=[[Боснійська Країна]] | region1color=#71B37B | region1items= | region1description= | region2name=[[Герцеговина]] | region2color=578E86 | region2items= | region2description= | region3name= [[Північно-східна Боснія]] | region3color=B097B0 | region3items= | region3description= | region4name= [[Посавина]] | region4color=#C8BEB7 | region4items= | region4description= | region5name= [[Сараєво та околиці]] | region5color=#9DB28E | region5items= | region5description= | region6name=[[Центральна Боснія]] | region6color=#77A3C0 | region6items= | region6description= }} == Міста == * [[Сараєво]] - столиця країни * [[Баня-Лука]] * [[Зеніца]] * [[Тузла]] * [[Мостар]] * [[Біхач]] * [[Какань]] * [[Брчко]] * [[Неум]] - єдине місто країни на березі моря == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === * {{see | name=україна | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-03-17 | content= }} === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == * '''Імператорська мечеть (Сараєво)'''. * '''Вишеградський міст (Міст Мехмеда-паши)''', Вишеград. Цей об'єкт входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Кам'яний міст завдовжки 180 метрів з одинадцятьма прольотами через річку Дріну в місті Вишеград. * '''Район Старого моста (Мостар)'''. Цей об'єкт входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міст через річку Неретва, розташований в історичному центрі міста Мостар. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == Велика кількість населення країни мусульмани, тому варто дотримуватися відповідних норм одягу та поведінки, особливо в мусульманських кварталах. == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] rjtxxe3uumi0lu18kh9qi658bw24s2q Білорусь 0 54 33411 29090 2022-08-24T02:37:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|54|29|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= Belarussian culture collage.jpg |flag= Flag of Belarus.svg |location= Belarus in its region.svg |capital=[[Мінськ]] |government= |currency= білоруський рубль |area= 207 600 км² |population= 9 675 800 чол. |language=[[Білоруський розмовник|білоруська]], [[Російський розмовник|російська]] |religion= православ'я, католицизм |electricity= 220 В/50 Гц |callingcode= |tld=.by |timezone= UTC+3 (FET) }} '''Білорусь''' розташована в [[Європа|Східній Європі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Regions of Belarus (UKR).png | regionmapsize=500px | regionmaptext=Регіони Білорусі | region1name=[[Берестейська область]] | region1color=#b383b3 | region1items= | region1description= | region2name=[[Гомельська область]] | region2color=#d56d76 | region2items= | region2description= | region3name=[[Гродненська область]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= | region4name=[[Могильовська область]] | region4color=#d5dc76 | region4items= | region4description= | region5name=[[Мінська область]] | region5color=#d09440 | region5items= | region5description= | region6name=[[Вітебська область]] | region6color=#8a84a3 | region6items= | region6description= }} ==Міста== * [[Мінськ]] — столиця країни * [[Берестя]] * [[Бобруйськ]] * [[Вітебськ]] * [[Гомель]] * [[Гродно]] * [[Могильов]] * [[Несвіж]] * [[Полоцьк]] ==Інші місця== * [[Біловезька пуща]] — державне заповідно-мисливське господарство на південному заході Білорусі (в межах Гродненської і Берестейської областей) та на території Польщі, розташоване на вододілі річок Бугу, Німану і Прип'яті. Загальна площа 76 700 га, з яких 72 000 га знаходиться в Білорусі, а 4 700 га в Польщі. 80 % території Біловезької Пущі Білорусії — незаймані ліси, в яких налічується понад 20 видів деревних рослин. З них найпоширеніші — сосна, ялина, дуб, граб, береза, вільха, ясен. Назва «Біловезька пуща» походить від збудованої тут у XIII столітті Білої вежі. ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== Існує залізничне сполучення з усіма сусідніми країнами. Залізничні пункти пропуску на кордоні з Україною: * Заболоття (Волинська область) - Хотислав (Берестейська область) * Удрицьк (Рівненська область) - Горинь (Берестейська область) * Виступовичі (Житомирська область) - Словечна (Гомельська область) * Неданчичі (Чернігівська область) - Йолча (Гомельська область) - (далі Семиходи (Київська область), у Чорнобильській зоні відчуження) * Горностаївка (Чернігівська область) - Терюха (Гомельська область) * Хоробичі (Чернігівська область) - Терехівка (Гомельська область) Залізничні пункти пропуску на кордоні з Польщею: * Брест - Тересполь ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ==Транспорт== == Мова == Російська та білоруська (дуже рідко). == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == У Білорусі діє закон про прикордонну зону - спеціальний режим встановлений на кордонах з усіма країнами, крім Росії. Туди входять звичайні населені пункти, але щоб їх відвідувати, для іноземця необхідно оформити перепустку в прикордонну зону. Без перепустки можна перебувати до 3 годин при проїзді транзитом. За порушення Вас можуть затримати до 3 годин та притягнути до адміністративної відповідальності (на перший раз напишуть протокол та зобов'яжуть покинути прикордонну зону, штрафів не передбачено). == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] k2z8ie5p9ndzzdcs32arhftx8s1snph Ватикан 0 55 33415 22833 2022-08-24T02:38:06Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|41.90231|12.45193|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of the Vatican City.svg |location = LocationVaticanCity.png |capital = [[Ватикан]] |government = Монархія(виборча)/теократія |currency = євро (EUR) |area = 0,44 км² |population = 800 чол. |language = Латинь (офіційна), [[Італійський розмовний|Італійська]] (офіційна) |religion = Католицизм |electricity = |callingcode = +39 |tld = .va |timezone = UTC +1 }} '''Ватикан''' - країна [[Європа|Південної Європи]], світовий центр католицизму. Ватикан є містом-державою, яка розташована в центрі [[Рим]]у, столиці [[Італія|Італії]]. == Зрозуміти == '''Ватикан''' - найменша у світі незалежна держава, анклав посеред [[Рим]]у в [[Італія|Італії]]. В ньому розташовується резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Розташований на Ватиканському пагорбі (Mons Vaticanus), що отримав свою назву ще у дохристиянські часи, і на Ватиканських полях (північніше від пагорба, на якому побудовано базиліку Святого Петра, Сікстинську капелу і Ватиканські музеї). Ватикан відомий своїм малярством і архітектурою, його найзнаменитіша споруда — базиліка Святого Петра, побудована на гробі першого Папи. Базиліка Святого Петра, проте, не є головним храмом. Головний храм Риму — базиліка Святого Івана на пагорбі Латеранум (Латеранському пагорбі). Саме звідси Папа керував Церквою в добу Середньовіччя. === Історія === В античності територія Ватикану (лат. ager vaticanus) не була заселена, оскільки в Стародавньому Римі це місце вважалося святим. У 326 році, після приходу християнства, над гіпотетичною гробницею святого Петра була споруджена базиліка Костянтина і з тих пір це місце стало заселятися. Папська держава, утворена у VIII столітті при підтримці Карла Великого на підставі легенди про Константинів дар, проіснувала у досить великих розмірах до 1870, коли утворилася сучасна держава Італія, а Рим став її столицею. На момент найвищого розквіту на початку 16-го століття папська держава включала в себе герцогства Падую, П'яченцу, Модену, Романью, Урбіно, Сполето і Кастро, Анконську Марку та провінції Болонью, Перуджу і Орвіетано. У 1929 відновлена після Латеранської угоди Муссоліні з папою Пієм ХІ в нинішніх розмірах. 7 червня 1929 була ратифікована угода між Італією і Святим престолом, відповідно до якої утворилася держава Ватикан і опублікована конституція цієї країни. == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Аеропортів у Ватикані немає і, скоріш за все, ніколи не буде через брак території. Тож усі туристи, які їдуть до Ватикану прилітають спершу в [[Рим]]. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою є [[Італійський розмовник|італійська]] == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Рим|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] jndmt95msf35rhqbh551py8dj75yb7i Велика Британія 0 56 33413 25844 2022-08-24T02:37:41Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|54|-2|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Westminster Bridge, Parliament House and the Big Ben.jpg |flag = Flag of the United Kingdom.svg |location = LocationUnitedKingdom.svg |capital = [[Лондон]] |government = |currency = Фунт стерлінгів (£) |area = 243 610 |population = 62,041,708 (2010) |language = англійська |religion = християни та інші |electricity = |callingcode = +44 |tld = .uk |timezone = ''літом'': UTC +1<br> ''взимку'': UTC }} '''Велика Британія''' знаходиться в [[Європа|Західній Європі]]. == Зрозуміти == === Клімат === Клімат Сполученого Королівства м'який, з теплим літом, не дуже холодними зимами, але постійними опадами протягом всього року. Крім того, Британія знаменита своїми туманами. Іноді тумани такі густі, що неможливо побачити щось у межах 2 або 3 метрів. Середня температура січня коливається від +7°С на півострові Корнуолл до +3,5°С у Східній Англії, однак бувають і морози до -15°...-18°C. Літо у країні прохолодне, середня температура липня становить +16°С, а в районі Лондона – +11°...+13°С. == Регіони == {{Regionlist| regionmap=UK map.png | regionmapsize=200px | regionmaptext= Регіони Великої Британії | region1name= [[Англія]] | region1color=#ff2929 | region1items= | region1description= | region2name= [[Шотландія]] | region2color=#21217b | region2items= | region2description= | region3name= [[Уельс]] | region3color=#840000 | region3items= | region3description= | region4name= [[Північна Ірландія]] | region4color=#185218 | region4items= | region4description= | }} == Міста == *[[Лондон]] - столиця і найбільше місто держави, одне з найбільших міст в Європі (3-тє місце). *[[Бірмінгем]] *[[Кембридж]] *[[Лідс]] *[[Ліверпуль]] *[[Манчестер]] *[[Ноттінгем]] *[[Ньюкасл-апон-Тайн]] *[[Оксфорд]] *[[Шеффілд]] *[[Глазго]] *[[Единбург]] *[[Белфаст]] *[[Кардіф|Кардіфф]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === * {{listing | name=Лондон | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Є регулярні прямі рейси з Бориспільського аеропорту. }} * {{listing | name=Манчестер | alt= | url= | wikipedia=Манчестер (аеропорт) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Скоро авіакомпанія Ryanair почне облуговування прямого рейсу з Бориспільського аеропорту }} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Найуживаніша мова Великої Британії - [[Англійський розмовник|англійська]]. Також в певних регіонах розмовляють валлійською, шотландською (гельською та скотсом), ірландською мовами. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Британські острови|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] aujsifyodqhh5h503y0jqdemyjntyn7 Волинська область 0 58 33207 32287 2022-08-24T01:26:42Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.7413888889|25.3538888889|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Волинська область''' — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки [[Польща]], на півночі — з Брестською областю Республіки [[Білорусь]], на сході — з [[Рівненська область|Рівненською]], на півдні — з [[Львівська область|Львівською]] областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону. На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття. == Регіони == == Міста == * [[Луцьк]] * [[Володимир-Волинський]] * [[Берестечко]] * [[Ковель]] * [[Шацьк]] == Інші місця == * [[Шацькі озера]] ** озеро Пісочне (с. Кримно, с. Мельники) ** озеро Луки (с. Дубечне, с. Лютка) * замок Любарта (м. Луцьк) ** Музей дзвонів, музей книги (у приміщенні замку Любарта) * Луцький зоопарк * Порт сіті (Луцьк) * скансен - музей під відкритим небом (с. Рокині) * музей-садиба лесі Українки (с. Колодяжне) * дитячий оздоровчий комплекс "Віфанія" (с. Дубечне) * замок Радзивілів (с. Олика) * Оконські джерела * музей Стравінського (Устилуг) *Свято-Миколаївський Жидичинський монастир (Жидичин) == Зрозуміти == == Мова == Більшість мешканців розмовляють українською, але чудово розуміють російську,білоруську, польську, а молодше покоління - і англійську. == Як дістатись == '''Залізничний транспорт:''' найбільшими залізничними вузлами є Луцьк і Ковель. З Ковеля автобусом можна дістатись до Шацька, Світязя, Дубечне та ін. місць. '''Автомобільний транспорт:''' Автостанції розташовані у всіх містах і містечках області, тому діістатися у будь-яку точку не буде проблемою. == Транспорт == == Що відвідати == * [[Шацькі озера]] - група з понад 30 озер у північно-західній частині Шацького району == Чим зайнятись == '''Активний відпочинок''': ур. Гряда ( о. Світязь), summer camp " Freya" ( Дубечне), національний парк ( "Прип'ять-Стохід"). '''Дитячий, сімейний відпочинок:''' оздоровчий комплекс "Віфанія" ( с. Дубечне) Шацький національний парк, с . Світязь, Луцький зоопарк, Порт сіті ( Луцьк) '''Культурний відпочинок:''' Замок Любарта, музей-садиба Лесі Українки, скансен у с. Рокині., замок Радзивілів '''Духовний відпочинок:''' Зимненський монастир, монастир у с. Мильці, Костел св. Анни (Ковель), Троїцький костел (с. Берестечко), Кафедральний собор Успіння Пресвятої богородиці (В.-Волинський), Георгіївська церква (Голоби), Покровська церква (с. Піддубці) == Регіональна кухня == Волинська кухня багата та різноманітна. Вам запропонують вареники з будь-якими начинками, деруни, печену картоплю, волинський борщ, галушки, гречаники, голубці, крученики волинські,сирники, млинці, юшку з риби та ще багато рибних страв, а також пончики "По-світязькі", узвари, кваси та багато іншого. Щоб найкраще відчути смак волинських страв, варто їхати влітку: господині додоють свіжі гриби та лісові ягоди у свої смаколики) == Нічне життя == Тоді, як с. Світязь та с. Мельники вважаються сімейно-дитячими тихими, спокійними куточками для відпочинку, то любителям нічного життя варто поїхати в ур. Гряда на іншому березі озера, де є диско-бари, нічні клуби і т. ін. У містах нічне життя також вирує у нічних клубах та барах. Часто влітку проводять фестивалі під відкритим небом. == Застереження == Не забудьте крем від комарів та сонцезахисний крем. Збираючись на о. Світязь і Шацькі озера загалом забронюйте житло заздалегідь. == Куди далі == З Ковеля, Луцька, Рожища та Ківерець курсують потяги і автобуси до Львова та Івано-Франківська. Тож відпочивши на лоні природи, накупавшись у чистих озерах та нагулявшись поліськими лісами, вирушайте збагачуватись культурно ло Львова або підкоряти гори на Франківщину!{{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] bkix7ejsniph60xrarnore9y2vwodvq Вінницька область 0 59 33201 28748 2022-08-24T01:24:39Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.93|28.69|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Вінницька область''' — це область у [[Центральна Україна|Центральній Україні]]. Утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр — місто [[Вінниця]]. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Подільської височини. На заході межує з [[Чернівецька область|Чернівецькою]] та [[Хмельницька область|Хмельницькою]], на півночі з [[Житомирська область|Житомирською]], на сході з [[Київська область|Київською]], [[Кіровоградська область|Кіровоградською]] та [[Черкаська область|Черкаською]], на півдні з [[Одеська область|Одеською]] областями України та з [[Молдова|Республікою Молдова]], в тому числі частина кордону приходиться на невизнане [[Придністров'я]]. == Регіони == == Міста == * [[Вінниця]] * [[Бар]] * [[Калинівка]] * [[Козятин]] * [[Жмеринка]] * [[Іллінці]] * [[Липовець]] * [[Могилів-Подільський]] * [[Немирів]] * [[Тульчин]] * [[Шаргород]] * [[Хмільник]] * [[Ямпіль]] == Селища == * [[Брацлав]] * [[Дашів]] * [[Літин]] * [[Муровані Курилівці]] * [[Оратів]] * [[Тиврів]] * [[Турбів]] * [[Шпиків]] == Інші місця == * [[Буша]] * [[Чернятин]] == Зрозуміти == == Мова == В області поширена українська мова. Також у великих містах можна часто зустріти російськомовних людей. Мешканці розуміють російську, проте багато людей розмовляють російською з труднощами. Тому якщо Ви опинитесь у сільській місцевості, то відповідь часто отримаєте українською. == Як дістатись == Вінниччина знаходиться в центральній частині України, тому тут проходять багато автобусів та потягів, що слідують як до міст області, так і до інших куточків України та інших країн. == Транспорт == У Вінниці найкращі трамваї України. == Що відвідати == === Барський район === * Історико-краєзнавчий музей, м. Бар, пл. Св. Миколая * {{see|name=Етнографічний музей БКТБ|alt=|url=|wikipedia=Етнографічний музей у Барському коледжі транспорту та будівництва|email=}} * {{see|name=Кармелітський монастир (пам'ятка архітектури XVII ст, м. Бар)|alt=|url=|wikipedia=Покровська церква з келіями (Кармелітський монастир)|email=}} * {{see|name=Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці|alt=|url=|wikipedia=Успенська церква (Бар)|email=}} * {{see|name=Костел Святої Анни|alt=|url=|wikipedia=Костел святої Анни (Бар)|email=}} * {{see|name=Церква греко-католицька|alt=|url=|wikipedia=Церква греко-католицька (Бар)|email=}} * {{see|name=Руїни Барської фортеці|alt=|url=|wikipedia=Барський замок|email=}} * {{see|name=Палац Чихачова в с. Митки|alt=|url=|wikipedia=Палац Чихачова в Митках|email=}} * {{see|name="Барський" орнітологічний заказник|alt=|url=|wikipedia=Барський заказник|email=}} * Гора Бони Сфорци (висота до 30 метрів).<ref name=":0">{{Cite web|title=Гайда до Бара! Путівник сучасним містом з багатою історією|url=https://barnews.city/read/plani/32897/gajda-do-bara-putivnik-suchasnim-mistom-z-bagatoyu-istorieyu|website=БарNews.City|accessdate=2019-12-12|language=ru}}</ref> === Бершадський район === * Урочище «Устянська Дача» (ботанічний заказник загальнодержавного значення, с. Поташня) === Вінницький район === * Архітектурно-парковий комплекс «Маєток Грохольських — Можайських» (пам'ятка архітектури XVIII ст, смт Вороновиця Вінницького р-ну) === Гайсинський район === * Музей гончарного мистецтва (с. Новоселівка) === Жмеринський район === * Палац та парк графа Львова (пам'ятка архітектури XVIII ст, с. Чернятин) === Іллінецький район === * Кратер астероїда — Іллінецька астроблема (с. Лугова) * Михайлівська церква (пам'ятка архітектури XVIII ст, с. Дашів) === Калинівський район === * {{see | name=Костьол Діви Марії | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=с. Іванів, Калинівський район | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-01-13 | content= }} === Козятинський район === * Свято-Преображенська церква (пам'ятка архітектури XVII ст, с. Поличинці) * Народний музей Хліба (с.Білопілля) * Музей Михайла Грушевського (с.Сестринівка) === Крижопільський район === * Музей-садиба академіка Д. К. Заболотного (с. Заболотне) === Липовецький район === * Парк "Турбівська Софіївка" (смт [[Турбів]]) * Дерев'яна церква (смт [[Турбів]]) * Словацький монумент (м. Липовець) * Палац Тора Ланге (с. Нападівка) * Староприлуцький палац та парк (с. Стара Прилука) * Гідрологічний заказник "Початок" (витоки річки Соб, поблизу с-ща Ксаверівка) * Музей (с. Вахнівка) * Кратери Іллінецької астроблеми (с. Іваньки) * Дерев'яна церква Іоанна Богослова (с. Косаківка) * Палац Раковських (с. Козинці) * Монумент на честь Липовецької битви (м. Липовець) === Літинський район === * Літературно-меморіальний музей М. Стельмаха (с. Дяківці) === Могилів-Подільський район === * Озаринецький замок (с. Озаринці) * Нагорянські печери (с. Нагоряни) * Лядівський монастир (с. Лядова) * Грушківська свита (геологічна пам'ятка природи, с. Грушка) * Дерев'яна церква Св. Параскеви Сербської (с. Немія) * Шевченкова криниця (поблизу р. Лядова, с. Яришів) * Козацькі та єврейські поховання (на кладовищах с. Яришів) === Мурованокуриловецький район === * {{see|name=Палац родини Комарів (1871—1873 рр.)|alt=|url=|wikipedia=Палац Комарів|email=}} та парк навколо палацу * Музей в Будинку кільтури та художня виставка * Джерело мінеральної води "Регіна" * {{see|name=Церкви району|alt=|url=|wikipedia=Церкви Мурованокуриловецького району|email=}} === Немирівський район === * Палац та парк княгині Щербатової (пам'ятка архітектури кінця XIX ст, м. Немирів) * Музей «Літературна Немирівщина» (м. Немирів) * Цілюща свята водичка (с. Остапківці) === Оратівський район === === Піщанський район === * Музей-садиба П.І. Муравського (с. Дмитрашківка) * Чорноминський палац (с. Чорномин) * Гонорівський палац (с. Гонорівка) * Урочище "Княгиня" (с. Дмитрашківка) * Вузькоколійна залізниця Рудниця-Гайворон-Голованівськ * Панська будівля для прислуги та погріб (с. Ставки) * Церква (с. Дмитрашківка) * Церква (с. Кукули) === Погребищенський район === * Музей просто неба (с. Круподеринці) === Теплицький район === * Музей М.Д. Леонтовича (с. Марківка) === Тиврівський район === === Томашпілький район === * Одвічна Русава («Сонна поляна», урочище «Глибокий яр», «Яланецька скеля», мурована церква, кладовище кінця XIX ст, будинок лісника та млин кінця XIX — початку XX ст, с. Стіна) * Олександрійський парк (с. Благодатне) === Тростянецький район === * Батозька битва (історичні місця села Четвертинівка Тростянецького р-ну) === Тульчинський район === * меморіальний музей М.Д. Леонтовича (м. Тульчин) === Хмільницький район === === Чернівецький район === === Чечельницький район === * Храм Покрови Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури XVIII ст, с. Каташин) === Шаргородський район === === Ямпільський район === * {{listing | name=Заповідник "Мохната Гора" | alt=Підкова | url= | wikipedia=undefined | email= | address= | lat= | long= | directions=До Ямполя автобусом, далі на авто або таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-01-16 | content=Прекрасний вид на річку Дністер }} === [[Вінниця]] === * Комплекс пам'яток архітектури і містобудування національного значення «Мури» (Домініканський та Єзуїтський монастирі XVII ст, м. Вінниця) * Літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського (м. Вінниця) * Вінницький обласний краєзнавчий музей * Свято - Преображенський кафедральний собор (православний собор) * Собор Пресвятої Діви Марії Ангельської (католицький собор) * Вінницька вежа у сквері Козицького * Меморіал Слави у сквері Козицького. Меморіальний комплекс героям революції,громадянської та Великої Вітчизняної війни відкрито у1958 році.Тут поховано 79 воїнів . Автори скульптор Я.Куленко та архітектор В.Спусканюк * Вінницький обласний академічний театр ім. Садовського * Національний музей - садиба ім. Пирогова М.І. та церква - некрополь (усипальня з тілом М.І. Пирогова) * Музично - світловий [[фонтан]] * === Жмеринка === * {{listing | name=Будівля залізничного вокзалу | alt=Вокзал | url= | wikipedia=Жмеринка (станція) | email= | address= просп. Б. Олійника, 1 | lat=49.0342 | long=28.1121 | directions=Залізницею з Києва, Одеси, Тернополя, Харкова, Вінниці, приміськими електропоїздами з Козятина, Вапнярки, Могилева-Подільського, Хмельницького, Автобусом з Києва, Шаргорода, Вінниці. Містом автобусами №№ 1а, 1б, 2а, 3, 6, 7, 9а | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Будівля побудована у стилі модерну, що в народі називається "жмеринським". Архітектори З. Журавський, В. Риков, І. Беляєв. }} * {{listing | name=Костел святого Олексія | alt= | url= | wikipedia=Костел святого Олексія (Жмеринка) | email= | address= Костельна вул., 2 | lat=49.02813 | long=28.11991 | directions=містом із центру курсують автобуси маршруту №3, Жмеринка-Жуківці, Жмеринка-Станіславчик | phone=+380433222823 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Будівля побудована 1911 р. у неоготичному стилі. Білого кольору із простими оздобленнями, що притаманно місту. Куполи темно-сірі. на території знаходиться невелика статуя Ісуса Христа. }} * {{listing | name=Музей історії міста | alt=міський музей | url= | wikipedia=Жмеринський міський історичний музей | email=museum23100@i.ua | address=вул. Центральна, 24 | lat=49.03736 | long=28.11606 | directions=з центру міста автобусами маршруту №1б | phone=+38 043 322 1705 | tollfree= | fax= | hours=08:00 - 17.00; вихідні - Неділя, Понеділок | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Це будівля, що колись належала графу Гейдену та виконувала роль приймальні першого міського голови К. В. Вронського. Належить до раніше згаданого "жмеринського" модерну. Пофарбована у кремовий колір, має багате оздоблення. У експозиції представлені композиції жмеринських митців: картини художників, навіть дерев'яні, кілька скульптур. Також розміщені предмети побуту жмеринчан на межі ХІХ та ХХ столітть, зокрема посуд, меблі, рушники. Представлене чорне фортепіано виробництва однієї вінницької фабрики, а також унікальні роботи почесного громадянина Жмеринки, відомого у всьому світі мікромініатюриста Михайла Григоровича Маслюка. }} * {{listing | name=Парк культури та відпочинку ім. М. Горького | alt=міський парк, парк Горького | url= | wikipedia=Парк культури та відпочинку імені Максима Горького (Жмеринка) | email= | address=вул. М. Кривоноса | lat=49.02434 | long=28.11333 | directions=з центру міста автобусами маршрутів №№ 2а, 6 | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Найбільший у місті парк, що знаходиться у південній частині Жмеринки, місцевість Постройки. За офіційними даними заснований машиністом Бєлінським. У парку розташована левова частина пам'ятників міста. Поруч розміщений СК "Локомотив" }} * {{listing | name=Будівля локомотивного депо | alt= | url= | wikipedia=Жмеринка (локомотивне депо) | email= | address=просп. Б. Олійника, 5 | lat=49.03633 | long=28.10689 | directions=з центру міста автобус №1а | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Старовинна будівля локомотивного депо, що було засноване у 1870 р. }} * {{listing | name=Будівля жмеринської загальноосвітньої школи №1 | alt=Школа №1, Гімназія, Чоловіча гімназія | url= | wikipedia=Жмеринська загальноосвітня школа № 1 | email= | address=вул. М. Коцюбинського, 38 | lat=49.03180 | long=28.10491 | directions=з центру міста автобусами маршрутів №№1а, 1б, 2а, 7, до зуп. "вул. Свободи 1-ша", далі пішки по вул. Коцюбинського | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Будівля була побудована за кошт графа Гейдена, який інціював появу чоловічої гімназії у місті. Побудовано 1909 р. У цих стінах навчалися письменник та журналіст Юрій Смолич, революціонер Борис Біров. }} === Козятин === * '''Будівля вокзалу залізничної станції Козятин-1 (Вокзал)''' вул. Привокзальна, 1 (0434252111). (Залізницею з Києва, Вінниці, Одеси, Харкова, приміськими електропоїздами з Жмеринки, Вінниці, Вапнярки. Міськими автобусами №№ 1,2,3). Пам'ятка архітектури збудована у 1889 році архітектором Олександр Васильович Кобєлєвим. * '''Музей історії міста''' вул. Грушевського, 15 (автобусами №№ 1,2,3,7) === Ладижин === === Могилів-Подільський === === Хмільник === * Місто-курорт Хмільник — «Радонова скарбниця» == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == ==Куди далі== Можна відвідати сусідні області, а також завітати на інший берег річки Дністер - у Молдову, або відвідати Придністровську Молдовську Республіку. Пункти пропуску на кордоні з Молдовою (Придністров'ям), що знаходяться у Вінницькій області: * {{listing |type=other|map= |lat =48.44310 | long=27.79163 |name =[[Могилів-Подільський]] - Атаки |alt =Mohyliv-Podilskyi - Ataky |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =автмобільний, міжнародний; міст через р. Дністер }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.44862 | long=27.77927 |name =[[Могилів-Подільський]] - Велчинець |alt =Mohyliv-Podilskyi ( Moghilǎu/Movilǎu ) - Velchynets |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =залізничний }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.23182 | long=28.28602 |name =Ямпіль - Косеуць |alt =Yampil-Cosauti |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =поромний, міжнародний, працює у світлий час доби }} * {{listing |type= other|map= |lat =48.16248 | long=28.30975 |name =Цекинівка - [[Сороки]] |alt =Tsekynivka -Soroca |address = |directions = |vkontakte = |phone = |hours = |price = |description =поромний, міждержавний, працює у світлий час доби }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.12726 | long=28.49596 |name =Велика Кісниця - Грушка |alt =Velyka Kysnitsia - Hruska |address = |directions = |phone = |hours = |price = |description =автомобільний, міждержавний, на кордоні з Придністровським регіоном }} * {{listing |type=other|map= |lat =48.13379 | long=28.74135 |name =Болган - Хрустова |alt =Bolhan - Khrustova |address = |directions = |url = |wikipedia = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =автомобільний, міжнародний, на кордоні з Придністровським регіоном }} Через міжнародні пункти пропуску можуть проходити громадяни всіх країн, через міждержавні - лише громадяни України та Молдови. {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] hre2h41xzsi9p7868qppup8o1d6lgzm Вінниця 0 60 33178 32996 2022-08-24T01:16:33Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.23310|28.46822|zoom=13}} [[Файл:Vinnytsya gerb.png|міні| Герб Вінниці ]] {{pagebanner}} [[Файл:Flag of Vinnycia.svg|міні| Прапор Вінниці ]] [[Файл:Old Tower night winter 2009 G1.jpg|міні|'''''Водонапірна вежа 1912 рік''''']] '''Вінниця''' — місто в [[Україна|Україні]] на березі Південного Бугу, адміністративний центр [[Вінницька область|Вінницької області]], значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави. Центр Вінницької агломерації. == Зрозуміти == Вінниця розміщена за 200 км від столиці [[Україна|України]]. Населення становить 372,7 тис. вінничан (2017 рік). Місто стоїть на річці Південний Буг. Вінниця була столицею України з 2 лютого 1919 року. Журнал «Фокус» оголосив Вінницю найкращим містом для життя в Україні за підсумками рейтингу 2013 року. У 2015 і 2017 роках Вінниця очолювала подібний рейтинг, складений соціологічною групою «Рейтинг». Єдиний варіант написання латинкою — ''Vinnytsia''. == Історія == Засноване 1355 року. Найбільш ймовірне походження назви міста «Вінниця» є старослов'янське слово «вѣно» — «''посаг за нареченою''». У 1545 році Вінниця починає рости — налічується 273 будинки, через сім років — 429. Перший замок було споруджено на високому місці лівого берега. У 1569 року Вінниця входила до складу [[Польща|Польщі]] і з 1598 року була центром Брацлавського воєводства. 7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає сотенним містом Кальницького полку. Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У 1643 і 1653 рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: «''Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи''». Протягом 1653–1667 рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави. За останні 40 років XIX століття Вінниця інтенсивно економічно росла. Центр міста, зокрема навчальні заклади, театр, готель, водонапірну вежу будує талановитий архітектор Григорій Артинов. Пізніше Вінниця на досить складному етапі Української революції (листопад 1918 — травень 1920 рр.) тричі ставала місцем перебування урядових структур Української Народної Республіки і саме тут, у готелі «Савой», ухвалювалися принципові, доленосні для національної державності рішення. Вінниця була столицею України. З 2 лютого 1919 року Директорія УНР переїхала до Вінниці, через складну політичну обстановку. Директорія тоді була найвищим органом державної влади, тому на цілий місяць Вінниця стала столицею України. 1923 року місто стає центром округу, а від 1931 року й досі — адміністративним центром утвореної Вінницької області. У Вінниці німецькі окупанти розмістили ставку «Вервольф». З проголошенням Україною суверенності, Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор. == Клімат == Лежить місто в середніх широтах, що визначає помірність його клімату. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно короткою не суворою зимою. Середня температура січня −5,8 ° С, липня +18,3 ° С. Річна кількість опадів 638 мм. Із несприятливих кліматичних явищ на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37-60 днів), погрожуй з градом (3-5 днів). Тривалість світлового дня коливається від 8 до 16,5 годин. == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт Вінниця (Гавришівка) наразі закритий. Можна буде дістатися з таких міст як [[Тель-Авів]] ([[Ізраїль]]), [[Шарм-еш-Шейх]] ([[Єгипет]]). Детальніше про рейсах: http://depo.vn.ua/content/aeroport === Потягом === Швидкісним потягом за 2 години з Києва, простим — за 3-5 годин. Відстань залізницею з Києва до Вінниці становить 221 км. === Автомобілем === Автошляхами — понад 265 км — за 3,5-4 години (автошлях E50, із яким збігаються E583 та Р17). === Автобусом === Вартість від 100 гривень. З Києва можна відправитися з Центрального автовокзалу (навпроти залізничного). Розклад: http://zhvbook.com/?page_id=2783 == Транспорт == [[Файл:Vinnytsia Transit Map.png|thumb|left|Схема громадського транспорту Вінниці.]] У Вінниці найкраща в Україні система міського громадського транспорту. У місті працює 15 тролейбусних, 6 трамвайних, 17 муніципальних автобусних маршрутів і маршрутки приватних перевізників. В райони обслуговуємі електротранспортом можна дістатись ~з 6 до 23 години. На зупинках встановлені розклади руху. Також їх можна подивитись у [http://depo.vn.ua/route/bystation відповідному розділі транспортного сайту Вінниці]. З 1 травня 2020 року оплата проїзду у '''муніципальному''' транспорті виключно безготівкова: * безконтактними платіжними картами в салоні * через QR коди в мобільному додатку приватбанка приват24 (валідатори і коди є у кожної двері) * платною [http://depo.vn.ua/sms SMS на короткий номер 877] з сім карт операторів Vodafone, Київстар, Lifecell * безконтактними транспортними картами що продаються на зупинках у кіосках «Преса». ''Заставна вартість карти 60 грн. Станом на травень 2020 року повернути карту з поверненням застави не можна.'' При оплаті проїзда картою можна безкоштовно пересісти на інший муніципальний тролейбус/автобус/трамвай упродовж 30 хвилин. Вартість проїзду станом на червень 2020 року: 4 грн у трамваях/тролейбусах, 5 грн у муніципальних автобусах, 6 грн у маршрутках приватних перевізників. Більшість трамваїв на маршрутах Вінниці вироблені у Швейцарії у 60-х роках. Передані з Цюріха 2007–2011 року в чудовому стані. Працює музей трамваю на території депо. [http://museum.depo.vn.ua/contact Відвідування і екскурсії можливі за попереднім записом] === '''Велопрокати і веломаршрути''' === Станом на червень 2020 року у місті працює 10 [https://www.nextbike.ua/uk/Vinnytsia/ прокатних станцій Nextbike Ukraine.] Є [https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=17JvEpapp7Bj2CV6oGHV-0jwvzWI_ckjw&ll=49.232395910785286%2C28.455563947392427&z=14 мережа велодоріжок] що дозволяє дістатись з центральної Соборної вулиць найвіддаленіших прокатних станцій упродовж півгодини. == Що відвідати == [[Файл:Фонтан Рошен 2.jpg|міні|''Фонтан Рошен'']] * Єзуїтський монастир * Домініканський монастир * Садиба у П'ятничанах * Садиба М. М. Коцюбинського * Садиба М. І. Пирогова * Вінницький фонтан — найбільший у Європі та 3-ій найкрасивіший танцюючий фонтан у світі. == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{listing | name=Вінницька цукерка | alt=Вінницька кондитерська фабрика | url=http://www.zukerka.com.ua/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-13 | content=Цукерки та інші вироби ТМ "Вінницька цукерка". Є точки продажу у Вінниці. }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Кімнати відпочинку на залізничному вокзалі | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.239769 | long=28.511029 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=115 гривень | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-27 | content= }} Околиці міста: * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Олена" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=смт Турбів, вул. Миру | lat=49.347270 | long=28.715944 | directions=Їхати від автостанції Східна (вранці і о 20:30) можна із залізничного вокзалу до Турбова. Зупинка або в центрі, або наступна в Калинівському напрямку | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-31 | content= }} * {{sleep | name=Торгово-розважальний центр "Україна" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=смт Турбів, вул. Миру | lat=49.351834 | long=28.715086 | directions=Поруч із машинобудівним заводом. Їхати від автостанції Східна (вранці і о 20:30) можна із залізничного вокзалу до Турбова. Зупинка або в центрі, або наступна в Калинівському напрямку | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-11 | content= }} === Середні ціни === Околиці міста: * {{sleep | name=Гостевія | alt= | url=http://gosteviya.vn.ua/ | wikipedia= | email= | address= | lat=49.348724 | long=28.510895 | directions=10 км від Вінниці в напрямку Житомира | phone=+380965071022, +380432581970 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 360 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-11 | content=Затишний готельний комплекс, розташований у лісі поблизу автодороги. Є сауна, альпін-парк, зоопарк та ін. Складається з двох корпусів та окремих будинків. Єдиний мінус - орієнтований на проведення весільних та інших заходів, що мають шумовий ефект. }} === Дорого === == Де навчатись == * [[w:Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова|Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова]] * [[w:Вінницький національний технічний університет|Вінницький національний технічний університет]] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 21017-21050. http://www.uaidx.com/1/7/%D0%9F Телефонний код — +380-43. == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] 8t0s2r9tbrgd9vlfg39oncmpxzuj2qr 33231 33178 2022-08-24T01:38:44Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.23310|28.46822|zoom=13}} [[Файл:Vinnytsya gerb.png|міні| Герб Вінниці ]] {{pagebanner}} [[Файл:Flag of Vinnycia.svg|міні| Прапор Вінниці ]] [[Файл:Old Tower night winter 2009 G1.jpg|міні|'''''Водонапірна вежа 1912 рік''''']] '''Вінниця''' — місто в [[Україна|Україні]] на березі Південного Бугу, адміністративний центр [[Вінницька область|Вінницької області]], значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави. Центр Вінницької агломерації. == Зрозуміти == Вінниця розміщена за 200 км від столиці [[Україна|України]]. Населення становить 372,7 тис. вінничан (2017 рік). Місто стоїть на річці Південний Буг. Вінниця була столицею України з 2 лютого 1919 року. Журнал «Фокус» оголосив Вінницю найкращим містом для життя в Україні за підсумками рейтингу 2013 року. У 2015 і 2017 роках Вінниця очолювала подібний рейтинг, складений соціологічною групою «Рейтинг». Єдиний варіант написання латинкою — ''Vinnytsia''. == Історія == Засноване 1355 року. Найбільш ймовірне походження назви міста «Вінниця» є старослов'янське слово «вѣно» — «''посаг за нареченою''». У 1545 році Вінниця починає рости — налічується 273 будинки, через сім років — 429. Перший замок було споруджено на високому місці лівого берега. У 1569 року Вінниця входила до складу [[Польща|Польщі]] і з 1598 року була центром Брацлавського воєводства. 7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає сотенним містом Кальницького полку. Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У 1643 і 1653 рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: «''Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи''». Протягом 1653–1667 рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави. За останні 40 років XIX століття Вінниця інтенсивно економічно росла. Центр міста, зокрема навчальні заклади, театр, готель, водонапірну вежу будує талановитий архітектор Григорій Артинов. Пізніше Вінниця на досить складному етапі Української революції (листопад 1918 — травень 1920 рр.) тричі ставала місцем перебування урядових структур Української Народної Республіки і саме тут, у готелі «Савой», ухвалювалися принципові, доленосні для національної державності рішення. Вінниця була столицею України. З 2 лютого 1919 року Директорія УНР переїхала до Вінниці, через складну політичну обстановку. Директорія тоді була найвищим органом державної влади, тому на цілий місяць Вінниця стала столицею України. 1923 року місто стає центром округу, а від 1931 року й досі — адміністративним центром утвореної Вінницької області. У Вінниці німецькі окупанти розмістили ставку «Вервольф». З проголошенням Україною суверенності, Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор. == Клімат == Лежить місто в середніх широтах, що визначає помірність його клімату. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно короткою не суворою зимою. Середня температура січня −5,8 ° С, липня +18,3 ° С. Річна кількість опадів 638 мм. Із несприятливих кліматичних явищ на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37-60 днів), погрожуй з градом (3-5 днів). Тривалість світлового дня коливається від 8 до 16,5 годин. == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт Вінниця (Гавришівка) наразі закритий. Можна буде дістатися з таких міст як [[Тель-Авів]] ([[Ізраїль]]), [[Шарм-еш-Шейх]] ([[Єгипет]]). Детальніше про рейсах: http://depo.vn.ua/content/aeroport === Потягом === Швидкісним потягом за 2 години з Києва, простим — за 3-5 годин. Відстань залізницею з Києва до Вінниці становить 221 км. === Автомобілем === Автошляхами — понад 265 км — за 3,5-4 години (автошлях E50, із яким збігаються E583 та Р17). === Автобусом === Вартість від 100 гривень. З Києва можна відправитися з Центрального автовокзалу (навпроти залізничного). Розклад: http://zhvbook.com/?page_id=2783 == Транспорт == [[Файл:Vinnytsia Transit Map.png|thumb|left|Схема громадського транспорту Вінниці.]] У Вінниці найкраща в Україні система міського громадського транспорту. У місті працює 15 тролейбусних, 6 трамвайних, 17 муніципальних автобусних маршрутів і маршрутки приватних перевізників. В райони обслуговуємі електротранспортом можна дістатись ~з 6 до 23 години. На зупинках встановлені розклади руху. Також їх можна подивитись у [http://depo.vn.ua/route/bystation відповідному розділі транспортного сайту Вінниці]. З 1 травня 2020 року оплата проїзду у '''муніципальному''' транспорті виключно безготівкова: * безконтактними платіжними картами в салоні * через QR коди в мобільному додатку приватбанка приват24 (валідатори і коди є у кожної двері) * платною [http://depo.vn.ua/sms SMS на короткий номер 877] з сім карт операторів Vodafone, Київстар, Lifecell * безконтактними транспортними картами що продаються на зупинках у кіосках «Преса». ''Заставна вартість карти 60 грн. Станом на травень 2020 року повернути карту з поверненням застави не можна.'' При оплаті проїзда картою можна безкоштовно пересісти на інший муніципальний тролейбус/автобус/трамвай упродовж 30 хвилин. Вартість проїзду станом на червень 2020 року: 4 грн у трамваях/тролейбусах, 5 грн у муніципальних автобусах, 6 грн у маршрутках приватних перевізників. Більшість трамваїв на маршрутах Вінниці вироблені у Швейцарії у 60-х роках. Передані з Цюріха 2007–2011 року в чудовому стані. Працює музей трамваю на території депо. [http://museum.depo.vn.ua/contact Відвідування і екскурсії можливі за попереднім записом] === '''Велопрокати і веломаршрути''' === Станом на червень 2020 року у місті працює 10 [https://www.nextbike.ua/uk/Vinnytsia/ прокатних станцій Nextbike Ukraine.] Є [https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=17JvEpapp7Bj2CV6oGHV-0jwvzWI_ckjw&ll=49.232395910785286%2C28.455563947392427&z=14 мережа велодоріжок] що дозволяє дістатись з центральної Соборної вулиць найвіддаленіших прокатних станцій упродовж півгодини. == Що відвідати == [[Файл:Фонтан Рошен 2.jpg|міні|''Фонтан Рошен'']] * Єзуїтський монастир * Домініканський монастир * Садиба у П'ятничанах * Садиба М. М. Коцюбинського * Садиба М. І. Пирогова * Вінницький фонтан — найбільший у Європі та 3-ій найкрасивіший танцюючий фонтан у світі. == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{listing | name=Вінницька цукерка | alt=Вінницька кондитерська фабрика | url=http://www.zukerka.com.ua/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-13 | content=Цукерки та інші вироби ТМ "Вінницька цукерка". Є точки продажу у Вінниці. }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Кімнати відпочинку на залізничному вокзалі | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.239769 | long=28.511029 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=115 гривень | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-27 | content= }} Околиці міста: * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Олена" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=смт Турбів, вул. Миру | lat=49.347270 | long=28.715944 | directions=Їхати від автостанції Східна (вранці і о 20:30) можна із залізничного вокзалу до Турбова. Зупинка або в центрі, або наступна в Калинівському напрямку | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-31 | content= }} * {{sleep | name=Торгово-розважальний центр "Україна" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=смт Турбів, вул. Миру | lat=49.351834 | long=28.715086 | directions=Поруч із машинобудівним заводом. Їхати від автостанції Східна (вранці і о 20:30) можна із залізничного вокзалу до Турбова. Зупинка або в центрі, або наступна в Калинівському напрямку | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-11 | content= }} === Середні ціни === Околиці міста: * {{sleep | name=Гостевія | alt= | url=http://gosteviya.vn.ua/ | wikipedia= | email= | address= | lat=49.348724 | long=28.510895 | directions=10 км від Вінниці в напрямку Житомира | phone=+380965071022, +380432581970 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 360 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-11 | content=Затишний готельний комплекс, розташований у лісі поблизу автодороги. Є сауна, альпін-парк, зоопарк та ін. Складається з двох корпусів та окремих будинків. Єдиний мінус - орієнтований на проведення весільних та інших заходів, що мають шумовий ефект. }} === Дорого === == Де навчатись == * [[w:Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова|Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова]] * [[w:Вінницький національний технічний університет|Вінницький національний технічний університет]] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 21017-21050. http://www.uaidx.com/1/7/%D0%9F Телефонний код — +380-43. == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Вінницької області]] c3750jphch7fbgneia33jvx1niuje1t Вірменія 0 61 33427 28171 2022-08-24T02:40:45Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|40.383333|44.95|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |caption = |location = LocationArmenia.png |flag = Flag of Armenia.svg |capital = [[Єреван]] |government = Республіка |currency = вірменський драм (AMD) |area = 29,800 км² |population = 3 277 500 чол. |language = [[Вірменський розмовник|вірменська]], [[Російський розмовник|російська]] |religion = християни 95.4%, йезіди 2% |electricity = 220 В/50 Гц |callingcode = +374 |tld = .am |timezone = UTC+4 (FET) }} '''Вірменія''' розташована на [[Кавказ|Кавказі]]. Межує з [[Туреччина|Туреччиною]] на заході, [[Грузія|Грузією]] на півночі, [[Іран]]ом на півдні, [[Азербайджан]]ом на сході. ==Зрозуміти== ==Регіони== ==Міста== * [[Єреван]] - столиця * [[Гюмрі]] * [[Ванадзор]] * [[Цахкадзор]] * [[Джермук]] * [[Арзні]] * [[Діліжан]] * [[Ноемберян]] * [[Горіс]] ==Інші місця== * [[Севан]] ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== Можна дістатися з Грузії потягом Тбілісі - Єреван, а в літній період поїздом Махінджаурі - Єреван. Єдиний діючий залізничний шлях до Вірменії проходить через прикордонну залізничну станцію Айрум. ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== Є різні види транспорту, проте пересування на таксі у Вірменії є досить поширеним та недорогим способом, тому з'їздити на невелику відстань за місто (наприклад до озера Севан з Єревану) для невликої групи мандрівників обійдеться у досить прийнятну суму. == Мова == Державною є вірменська мова. Вірмени також достатньо добре володіють розмовною російською мовою, хоча у побуті між собою нею не послуговуються. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта — вірменський драм (AMD). == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 5vw92xyyulfp8ulkuc7vz4ezjgzu6n8 Греція 0 67 33419 28813 2022-08-24T02:38:55Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|39|22|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Greece.svg |location= EU-Greece.svg |capital=[[Афіни]] |government= |currency= Євро |area= 131 990 км² |population= 11 305 118 чол. |language=[[Грецький розмовник|Грецька]] |religion= православ'я |electricity= |callingcode= +30 |tld= .gr |timezone= GMT+2 }} '''Греція''' — країна [[Європа|Південної Європи]]. На півночі межує з [[Албанія|Албанією]], [[Македонія|Республікою Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на сході — з [[Туреччина|Туреччиною]]. == Зрозуміти == '''Греція''' ([[Грецький розмовник|грец.]] ''Ελλάδα'' — ''Еллада'') — країна в [[Європа|Південній Європі]]. Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця. Багата культурна спадщина, географічне положення роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу. Вона приваблює туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського світу. === Клімат === Клімат країни субтропічний, середземноморський, зі спекотним і сухим літом, м'якою дощовою зимою. В році 300–310 сонячних днів. Середні температури січня 4—12 °C, липня 25—27 °C. Опадів на рівнинах 400–700 мм, в горах до 1 500 мм на рік. == Регіони == {{Regionlist | regionmap=GreeceDioikiseis.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Греції | region1name=[[Аттика]] | region1color=#FFCD00 | region1items=включаючи [[Афіни]] | region1description= | region2name=[[Македонія і Фракія]] | region2color=green | region2items= | region2description= | region3name=[[Епір і Західна Македонія]] | region3color=red | region3items= | region3description= | region4name=[[Фессалія і Центральна Греція]] | region4color=#8F00FF | region4items= | region4description= | region5name=[[Пелопоннес, Західна Греція та Іонія]] | region5color=#808000 | region5items= | region5description= | region6name=[[Егейські острови]] | region6color=blue | region6items= | region6description= | region7name=[[Крит]] | region7color=#FF6600 | region7items= | region7description= | region8name=Автономна чернеча область Святої Гори [[Афон]] | region8color=#FFB6C1 | region8items= | region8description= }} == Міста == * [[Афіни]] — столиця і найбільше місто * [[Салоніки]] - друге за розміром місто та найбільший центр на півночі країни * [[Волос]] * [[Коринф]] * [[Іракліон]] * [[Нафпліон]] * [[Касторія]] * [[Ханья]] * [[Нікея]] * [[Лариса]] * [[Перістері]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Час перельоту з Києва до Греції — приблизно три години. Найпростіше та найдешевше купувати авіаквитки в українського представництва грецької компанії «Музенідіс Тревел» (Mouzenidis Travel). Однак працівники агенції часто неуважні, тому варто пильно контролювати процес бронювання та оплати квитків. Квитки до Греції продають й інші авіалінії, але лоу-костів немає. === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Основним засобом транспортного сполучення в містах та між містами є автобуси. Система оплати за проїзд можуть трохи відрізнятися в різних місцевостях. Якщо це квитки, куплені в кіосках, треба звернути увагу на те, що вони бувають одноразові та кількаразові, певним чином обмежені в часі використання (така інформація зазначена на самих квитках) та повинні бути закомпостовані в автобусі. Якщо вам важко зорієнтуватися в таких питаннях — попросіть поради в будь-якого грека, і вам залюбки допоможуть. В [[Афіни|Афінах]] також існує метро. В [[Салоніки|Салоніках]] метро поки що не збудоване. Також на вулицях багато таксі, які повсюди повинні їздити за лічильниками. == Мова == Основною мовою спілкування (і офіційною мовою) є [[Грецький розмовник|новогрецька]]. Водночас, греки досить освічені, і майже всі можуть спокійно спілкуватися англійською мовою, а дехто — і французькою. == Що відвідати == == Чим зайнятись == [[Файл:Epidaurus Theater.jpg|350px|міні|праворуч|Театр в [[Епідавр]]і]] # Відвідати видатні історичні пам'ятки різних періодів. #Відвідати визначні та невеликі храми, монастирі та святині. #Побачити мальовничу грецьку провінцію. #Відвідати сучасну або давньогрецьку виставу під відкритим небом у справжньому давньогрецькому театрі. #Сходити на музичний концерт під відкритим небом. Навіть ніч повного місяця може стати приводом для концертів музики різних стилів у різних точках міста. Найбільше концертів проводиться у вересні. #Послухати гру на бузукі. #Відвідати традиційну грецьку вечірку з народними танцями та вогняним шоу. #Сходити на пляж. Окрім звичайних пляжів, у Греції також є «червоні піски» (пляжі, вкриті червоними коралами) — наприклад, на Криті, і вулканічний пляж на острові Санторіні. == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == У великих містах (Афіни, Салоніки) висока ймовірність пограбування на вулицях. Але це геть не стосується маленьких містечок та провінцій. Разом із тим, ризик того, що ваша кімната буде обікрадена, досить низький. Таксисти схильні «накручувати лічильники» туристам. == Як зберегти здоров'я == Влітку дуже бажано носити головний убір та завжди мати із собою пляшку води, щоб запобігти сонячному або тепловому удару. Опівдні, коли сонце палить найсильніше, греки відпочивають, і краще послідувати їх прикладу. == Поважати == == Зв'язок == Є два вигідних засоби телефонного зв'язку: : 1) через SIM-карту місцевого мобільного оператора; : 2) купити за 5 євро карту Facecard зі скретч-кодом і дзвонити з таксофона, слідкуючи інструкціям. Це найдешевший спосіб зв'язку із закордоном. Дзвонити на стаціонарні телефони дешевше, ніж на мобільні. В кафе західного типу найчастіше є Wi-Fi. В традиційних тавернах, як правило, немає. В маленьких містечках знайти Wi-Fi буде складно. {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 6b9bfugx5ywc6wrvfsugilmvzqomg2c Грузія 0 68 33428 22111 2022-08-24T02:41:07Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|42.016667|43.733333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Svaneti 001.jpg |caption = |location = Europe Georgia.svg |flag = Flag of Georgia.svg |capital = [[Тбілісі]] |government = Президентська республіка |currency = ларі (ლ) (GEL) |area = 69 700 км² |population = 4 385 400 чол. |language = [[Грузинський розмовник|грузинська]] |religion = християни, мусульмани |electricity = 220 В/50 Гц |callingcode = +995 |tld = .ge |timezone = UTC+4 (FET) }} [http://www.georgia.travel/ '''Грузія'''] (грузинська: საქართველო, ''Сакартвело''), розташована в [[Європа|Східній Європі]] на [[Кавказ|Кавказі]]. Межує з [[Туреччина|Туреччиною]] і [[Вірменія|Вірменією]] на півдні, [[Росія|Росією]] на півночі, [[Азербайджан|Азербайджаном]] на сході. ==Зрозуміти== <br clear="all" /> ==Регіони== {{Regionlist| regionmap=Georgia regions map2 (ru).png | regionmapsize=450px | regionmaptext=Регіони Грузії| region1name=[[Картлі]] | region1color=#a3ba7b | region1items=[[Казбегі (регіон)|Казбегі]], [[Квемо Картлі]], [[Мцхета-Мтіанеті]], [[Тушеті]], [[Хевсуреті]], [[Шида Картлі]] і [[Південна Осетія]] | region1description=Серце Грузії, історичний центр Східної Грузії, національний економічний, культурний і політичний центр; тут знаходяться найбільш відвідувані міста країни — [[Тбілісі]], [[Мцхета]], [[Ґорі]] и [[Казбегі]] | region2name=[[Регіон Ріоні]] | region2color=#94c089 | region2items=[[Імеретія]] і [[Рача]] | region2description=Історичний і сучасний центр Західної Грузії і древнього царства Колхіда — землі золотого руна; сьогодні в регіоні є прекрасні місця із списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і нереальні гірські пейзажі в регіонах [[Рача]] і [[Імеретія]] | region3name=[[Кахеті]] | region3color=#a8a6ba | region3items= | region3description=Виноградарський регіон Грузії, наповнений красивими церквами, монастирями і виноробнями | region4name=[[Південно-західна Грузія]] | region4color=#c4b98b | region4items=[[Аджарія]] і [[Ґурі]] | region4description=Субтропічний регіон країни зі значним мусульманським населенням, тут розташовані головні приморські курорти с чудовими пляжами | region5name=[[Північно-західна Грузія]] | region5color=#99b4b6 | region5items=[[Мінгрелія]] і [[Сванетія]] | region5description=Регіон вартий відвідування, щоби подивитись на укнікальну красоту Сванетії | region6name=[[Самцхе-Джавахеті]] | region6color=#bda9b6 | region6items= | region6description=Тут живе більшість вірменського населення Грузії, варто відвідати пещерне місто [[Вардзія]] і чудовий монастир Сапара | region7name=Окуповані території | region7color=#bbbcbb | region7items=[[Абхазія]], [[Південна Осетія]] - регіони, що перебувають під контролем самопроголошених республік | region7description= | }} ==Міста== * '''[[Тбілісі]]''' — столиця та найбільше місто. * '''[[Ахалцихе]]''' * '''[[Ванадзор]]''' * '''[[Батумі]]''' — найбільший морський курорт. * '''[[Боржомі]]''' * '''[[Ґорі]]''' * '''[[Кутаїсі]]''' — найбільше місто Західної Грузії, резиденція парламенту. * '''[[Мцхета]]''' * '''[[Поті]]''' — найбільший товарний порт. * '''[[Сігнагі]]''' * '''[[Сухумі]]''' — морський курорт, столиця самопроголошеною Республіки Абхазії. * '''[[Телаві]]''' ==Інші місця== ==Як дістатись== Для відвідин Грузії громадянам України не потрібна віза, лише закордонний паспорт. Таким чином можна перебувати на території країни до 90 діб. '''Дуже важливо''' не мати в паспорті відміток про відвідини [[Абхазія|Абхазії]] чи [[Південна Осетія|Південної Осетії]], оскільки в Грузії за це передбачено кримінальну відповідальність (у кращому випадку чималий штраф, у гіршому — ув'язнення). '''Ситуація з Абхазією та Південною Осетією.''' Грузія трактує ці регіони як "окуповані", тому перетин кордону на російсько-абхазькій чи російського-південноосетинській ділянці є категорично не рекомендованим, якщо ви плануєте згодом відвідати Грузію. На практиці, прикордонники цих частково визнаних республік можуть, на ваше прохання, не ставити в паспорті відмітку про перетин кордону, проте російські прикордонники на таку "послугу" не погодяться, тож у такому випадку в паспорті все одно буде свідчення про перетин російського кордону в районі Абхазії / Південної Осетії. Це свідчення буде прямим доказом про порушення грузинських законів, що стосуються "окупованих територій", що на території Грузії матиме юридичні наслідки (певний термін ув'язнення або чималий штраф). Варто зазначити, що відповідних проблем не мають громадяни Російської Федерації, оскільки вони для в'їзду на територію Абхазії / Південної Осетії можуть скористатися внутрішнім паспортом РФ (тобто доказів про порушення грузинських законів з їхнього боку не буде). Водночас потрапити в Абхазію / Південну Осетію з території Грузії є фактично неможливим (легально) через відсутність відповідних пунктів перетину. ===Літаком=== Головними авіарейсам з України до Грузії є сполучення Київ — Тбілісі та Київ — Кутаїсі. Крім того, є низка іншим авіарейсів, типу Львів — Батумі. ===Потягом=== ===Автомобілем=== Найближчий автомобільний шлях з України до Грузії пролягає через Росію (траса Ростов — [[Баку]] з поворотом на [[Владикавказ]]). Пункт пропуску Верхній Ларс (російська назва) — це єдине доступне місце для наземного перетину російсько-грузинського кордону. Крім того автомобілем з України до Грузії можна дістатися з боку [[Туреччина|Туреччини]] (транзитом через [[Румунія|Румунію]] та [[Болгарія|Болгарію]]). ===Автобусом=== ===Кораблем=== Паром Іллічівськ — Поті. ==Транспорт== == Мова == :''Див. '''[[Грузинський розмовник]]''''' Основною мовою є грузинська. Нею можуть розмовляти майже всі, незалежно від національності. Серед іноземних мов найімовірніше зустріти людину, яка розуміє [[Російський розмовник|російську]] (щоправда, чимало людей її не розуміють або розмовляють погано). Серед молоді в містах відносно поширеним є знання [[Англійський розмовник|англійської]]. У Джавахеті поширена також [[вірменський розмовник|вірменська мова]]. Частина людей (особливо у віддалених куточках країни) не розуміє жодної мови, окрім грузинської, тому корисно знати бодай кілька важливих слів цією мовою. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Хачапурі — борошняний виріб з великим вмістом сиру: його в хачапурі приблизно вдвічі більше за вагою, ніж борошна (існує багато різновидів хачапурі, і ці різновиди виникли в різних регіонах Грузії). == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Кавказ|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] hwepfmawu4pcsre7nm53k2gtuuza24m Гібралтар 0 69 33423 14722 2022-08-24T02:39:58Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|36.138706|-5.347422|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Gibraltar.svg |location = |capital = [[Гібралтар]] |government = Британська заморська територія |currency = гібралтарський фунт £ (GIP) |area = 6,8 км² |population = 29 286 (оцінка 2008) |language = англійська |religion = |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +350 |tld = .gi |timezone = CET (UTC+1) }} '''Гібралтар''' [http://www.gibraltar.gov.gi/] знаходиться в [[Європа|Південній Європі]]. В Гібралтарі розташована військово-морська база НАТО. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 7lfv3ol18jzetvan58jrs4qey7l6xze Данія 0 70 33434 28975 2022-08-24T02:42:33Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|56|10|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Denmark.svg |location= LocationDenmark.png |capital=[[Копенгаген]] |government= Конституційна монархія |currency= Данська крона (DKK) |area= 43,094 км² (134) |population= 5.450.661 чол. |language=[[Данський розмовник|данська]] |religion= євангельські лютерани 82%, нерелігійні 13%, інші протестанти та римо-католики 3%, мусульмани 2% |electricity= 230В/50Гц (European plug) |callingcode= +45 |tld= .dk |timezone= UTC+1 }} '''Данія''' знаходиться в [[Скандинавія|Скандинавії]]. Займає значну частину півострова Ютландія, і велику кількість островів у зоні проток між Балтійським та Північним морями, найбільші з яких - острови Зеландія і Фюн. Межує з [[Німеччина|Німеччиною]] на півдні, має морські кордони з [[Швеція|Швецією]] та [[Норвегія|Норвегією]]. [[Гренландія]] також є також автономною частиною території Данії. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist| regionmap=Denmark regions (ru).png | regionmapsize=380px | regionmaptext= | region1name=[[Ютландія]] | region1color=#659965 | region1items= | region1description= | region2name=[[Острів Фюн|Фюн]] | region2color=#a06464 | region2items= | region2description= | region3name=[[Острів Зеландія|Зеландія]] | region3color=#b8991c | region3items= | region3description= | region4name=[[Острів Борнхольм|Борнхольм]] | region4color=#5f4eff | region4items= | region4description= | }} <br clear="all" /> ==Міста== * [[Копенгаген]] - столиця * [[Біллунд]] - у цьому місті розташований всесвітньовідомий парк ЛегоЛенд (LegoLand) * [[Ольборг]] * [[Орхус]] * [[Оденсе]] * [[Роскілле]] * [[Сількеборг]] * [[Фредеріксхавн]] ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== У Данії досить густа мережа залізниць і безліч автобусних міжміських сполучень прекрасно стикуються між собою. У більшості міст автостанція та залізничний вокзал розташовуються в межах 3-5 хвилин ходьби, а рейси рідко спізнюються більш ніж на 2-3 хвилини, так що короткі стикування цілком звичайна справа. Планувати поїздку по країні краще всього за допомогою сайту [http://www.rejseplanen.dk/ rejseplanen.dk]. В ньому закладена і постійно оновлюється інформація про всі маршрути наземного транспорту в країні - міські і міжміські автобуси, поїзди і електрички різних транспортних компаній, а також пороми і метро. Все це зав'язано на геоінформаційну систему, яка дає можливість отримувати точний маршрут від однієї точки до іншої навіть з урахуванням того, де і скільки потрібно пройти пішки і коли потрібно вийти з готелю або кафе, щоб потрапити кудись до певного часу. Там же можна подивитися весь маршрут або його окремі ділянки на карті і купити квитки майже на всі види транспорту (крім деяких автобусних маршрутів, про що видається окреме попередження). Сайт доступний датською, німецькою та англійською мовами. ==Мова== Офіційна мова - данська, проте потрібно мати на увазі, що данська, якою розмовляють в Копенгагені і, скажімо, в західній Ютландії відрізняється доволі сильно. До того ж вона дуже складна у вимові, навіть данці в розмові один з одним часто перепитують співрозмовника, що він сказав. Тому розмовниками користуватися не рекомендується. До того ж більшість населення (особливо у віці до 40-50 років), персонал в кафе, великих магазинах або в транспорті чудово розмовляють англійською. Виняток становлять іммігранти з деяких азіатських і арабських країн, вони, як правило, відразу починають вчити данську і англійською не володіють взагалі або ж знають лише кілька загальних слів. Особливо це помітно в невеликих містечках. На півдні Ютландії, особливо поряд з німецьким кордоном багато населення розмовляє німецькою. ==Що відвідати== * "Край землі" (Скаген) ===Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Данії=== * Рунічне каміння в Еллінзі (дан. Jellingstenene) - місто Еллінг * Собор Роскілле (дан. Roskilde Domkirke) - місто Роскілле * Замок Кронборг (дан. Kronborg) - біля міста Хельсінгьор == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Валюта - данська крона (DKK). 1 USD ~ 6 DKK. Ціни вищі за середньоєвропейські. При купівлі товарів у пляшках, за кожну пляшку стягується додаткова плата 1-3 DKK. Після використання, пляшки можна здати у будь-якому супермаркеті та отримати чек на знижку при купівлі товарів. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Телефонний код країни +45 (007 при дзвінку з Кенії або Уганди). Інтернет-домен країни має розширення .dk {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 220no4iwk21dxspde78tzvuuq12azzh Дніпро 0 71 33172 33061 2022-08-24T01:14:32Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.46472|35.04616|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Dnipropetrowsk.jpg|міні|350px]] Місто '''Дніпро''' знаходиться в [[Східна Україна|Східній Україні]]. == Зрозуміти == '''Дніпро''' — адміністративний центр [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Місто Дніпро розташовано в південно-східній частині України на обох берегах Дніпра. Є потужним промисловим, науковим, освітнім, фінансовим, політичним і культурним центром; 4-м за чисельністю містом [[Україна|України]]. '''Населення:''' 999 тис. ''(2013)'', '''площа:''' 405 км². Код КОАТУУ — 1210100000. === Історія === Місто офіційно засноване 1776 року Катериною ІІ, у різні часи носило різні назви, як ''Новий Кодак'', ''Катеринослав'', ''Новомосковськ'', ''Січеслав'', ''Дніпропетровськ'' та інші. === Клімат === У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 8,5 °С, найнижча вона у січні (мінус 5,5 °С), найвища — в липні (21,3 °С). == Райони == * Амур-Нижньодніпровський * Шевченківський * Соборний * Індустріальний * Центральний * Чечелівський * Новокодацький * Самарський == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Дніпра приймає як міжнародні, так і внутрішні рейси. === {{Потягом}} === Станція Дніпро щоденно приймає велику кількість потягів, які курсують між різними частинами України. Є також декілька поїздів з Росії та з інших країн. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Також Дніпро має автовокзал, за допомогою якого ви безперешкодно зможете дістатись будь-якого населенного пункту Дніпропетровщини. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Спасо-Преображенський собор * Фортеця Кодак * Новобогородицька фортеця * Свято-Троїцький кафедральний собор * Свято-Миколаївський храм * Верстова єкатерининська миля * Потьомкінський палац (Палац студентів ДНУ) * Катеринославська суконна фабрика * Будинок Національного Гірничого університету * Будинок органної та камерної музики * Будівля Головпоштамту * Колишня будівля Земської лікарні (зараз лікарня ім. Мечникова) * Будинок-музей академіка Д. І. Яворницького * Могила поета Івана Манжури * Дім Губернатора * Парк ім. Т. Г. Шевченко * Парк ім. Лазаря Глоби * Дитяча залізниця (рік заснування — 1936) == Чим зайнятись == === Театри === * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|alt = |address = вул. Леніна, 5|directions = |url = http://ukrdrama.dp.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 778-55-55|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Театр діє з 1918 року.}} * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський академічний театр російської драми імені Максима Горького|alt = |address = пр. Карла Маркса, 97|directions = |url = http://gorkiy-theatre.at.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = 778-48-69 (каса), 31-38-91 (адміністратор)|fax = |email = gorkiy-theatre@i.ua|skype = |hours = щодня з 09:30 до 19:00|price = від 25 грн. до 70 грн.|description = Заснований в 1927 році.}} * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський державний академічний театр опери та балету|alt = |address = пр. Карла Маркса, 72А|directions = |url = http://www.opera-ballet.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 778-44-69 (каса)|fax = |email = info@opera-ballet.com.ua|skype = |hours = |price = |description = Театр користується великим попитом серед містян. До театру також часто навідуються зірки світової величини.}} === Цирки === * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський державний цирк|alt = |address = вул. Набережна Леніна, 33|directions = |url = http://www.circus.dp.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 744-86-59 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Цирк було засновано в кінці XIX століття.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Watatsumi | alt= | url=https://watatsumi.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=ПР. ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, 104-А | lat= | long= | directions= | phone=+380 (50) 507-8-111 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/WatatsumiOnline | instagram=https://www.instagram.com/watatsumi.com.ua/ | lastedit=2021-10-06 | content=Ресторан суші і доставка суші. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 49000-489. Телефонний код — +380-56 — для 7-значних, 562 — для 6-значних номерів. У багатьох кафе і ресторанах присутній Wi-Fi. Часто захищений паролем. Пароль краще отримувати в персоналу закладу. Працюють мобільні оператори «Vodafone», «Lifecell», «Київстар», «Інтертелеком». Для покупки стартового пакета паспорт не потрібен. Купити стартові пакети можна в будь-якому торговому центрі або кіоску на стоянці громадського транспорту. Ціна змінюється від 50 до 200 в залежності від тарифу. == Куди далі == [[Запоріжжя]], [[Херсон]]. {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] n84mczhz1k1oz7emifhhzf166iv2k9k 33244 33172 2022-08-24T01:43:51Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.46472|35.04616|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Dnipropetrowsk.jpg|міні|350px]] Місто '''Дніпро''' знаходиться в [[Східна Україна|Східній Україні]]. == Зрозуміти == '''Дніпро''' — адміністративний центр [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Місто Дніпро розташовано в південно-східній частині України на обох берегах Дніпра. Є потужним промисловим, науковим, освітнім, фінансовим, політичним і культурним центром; 4-м за чисельністю містом [[Україна|України]]. '''Населення:''' 999 тис. ''(2013)'', '''площа:''' 405 км². Код КОАТУУ — 1210100000. === Історія === Місто офіційно засноване 1776 року Катериною ІІ, у різні часи носило різні назви, як ''Новий Кодак'', ''Катеринослав'', ''Новомосковськ'', ''Січеслав'', ''Дніпропетровськ'' та інші. === Клімат === У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 8,5 °С, найнижча вона у січні (мінус 5,5 °С), найвища — в липні (21,3 °С). == Райони == * Амур-Нижньодніпровський * Шевченківський * Соборний * Індустріальний * Центральний * Чечелівський * Новокодацький * Самарський == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Дніпра приймає як міжнародні, так і внутрішні рейси. === {{Потягом}} === Станція Дніпро щоденно приймає велику кількість потягів, які курсують між різними частинами України. Є також декілька поїздів з Росії та з інших країн. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Також Дніпро має автовокзал, за допомогою якого ви безперешкодно зможете дістатись будь-якого населенного пункту Дніпропетровщини. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Спасо-Преображенський собор * Фортеця Кодак * Новобогородицька фортеця * Свято-Троїцький кафедральний собор * Свято-Миколаївський храм * Верстова єкатерининська миля * Потьомкінський палац (Палац студентів ДНУ) * Катеринославська суконна фабрика * Будинок Національного Гірничого університету * Будинок органної та камерної музики * Будівля Головпоштамту * Колишня будівля Земської лікарні (зараз лікарня ім. Мечникова) * Будинок-музей академіка Д. І. Яворницького * Могила поета Івана Манжури * Дім Губернатора * Парк ім. Т. Г. Шевченко * Парк ім. Лазаря Глоби * Дитяча залізниця (рік заснування — 1936) == Чим зайнятись == === Театри === * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|alt = |address = вул. Леніна, 5|directions = |url = http://ukrdrama.dp.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 778-55-55|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Театр діє з 1918 року.}} * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський академічний театр російської драми імені Максима Горького|alt = |address = пр. Карла Маркса, 97|directions = |url = http://gorkiy-theatre.at.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = 778-48-69 (каса), 31-38-91 (адміністратор)|fax = |email = gorkiy-theatre@i.ua|skype = |hours = щодня з 09:30 до 19:00|price = від 25 грн. до 70 грн.|description = Заснований в 1927 році.}} * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський державний академічний театр опери та балету|alt = |address = пр. Карла Маркса, 72А|directions = |url = http://www.opera-ballet.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 778-44-69 (каса)|fax = |email = info@opera-ballet.com.ua|skype = |hours = |price = |description = Театр користується великим попитом серед містян. До театру також часто навідуються зірки світової величини.}} === Цирки === * {{listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Дніпропетровський державний цирк|alt = |address = вул. Набережна Леніна, 33|directions = |url = http://www.circus.dp.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (056) 744-86-59 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Цирк було засновано в кінці XIX століття.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Watatsumi | alt= | url=https://watatsumi.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=ПР. ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, 104-А | lat= | long= | directions= | phone=+380 (50) 507-8-111 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/WatatsumiOnline | instagram=https://www.instagram.com/watatsumi.com.ua/ | lastedit=2021-10-06 | content=Ресторан суші і доставка суші. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 49000-489. Телефонний код — +380-56 — для 7-значних, 562 — для 6-значних номерів. У багатьох кафе і ресторанах присутній Wi-Fi. Часто захищений паролем. Пароль краще отримувати в персоналу закладу. Працюють мобільні оператори «Vodafone», «Lifecell», «Київстар», «Інтертелеком». Для покупки стартового пакета паспорт не потрібен. Купити стартові пакети можна в будь-якому торговому центрі або кіоску на стоянці громадського транспорту. Ціна змінюється від 50 до 200 в залежності від тарифу. == Куди далі == [[Запоріжжя]], [[Херсон]]. {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] tdsj4ay6qz4psr0mvs0yxfkeinal5s4 Дніпропетровська область 0 72 33196 33068 2022-08-24T01:23:21Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.39|34.71|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Дніпропетровська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. Розділена на два географічні регіони: * Східні вугледобувні райони належать до Донбасу; * Решта області належить до Наддніпрянщини. == Регіони == == Міста == * [[Дніпро]] (Дніпропетровськ) * [[Кривий Ріг]] — великий індустріальний та культурний центр; найдовше місто України * [[Нікополь]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] s8a4km1jeic4p4pfzat9za6tvteyxsg Донецьк 0 73 33193 30508 2022-08-24T01:21:30Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.01589|37.80284|zoom=13}} {{pagebanner|Donetsk WV banner.jpg}} {{Донбас}} [[File:Donetsk-Ukraine-map.png|thumb|Місцезнаходження Донецька на мапі України]] '''Донецьк''' — місто в [[Україна|Україні]]. Знаходиться в центрі [[Східна Україна|Східної України]], на березі річки Кальміус. == Зрозуміти == Донецьк сьогодні — великий промисловий та фінансовий осередок Східної України, «шахтарська» столиця України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Це розвинений мегаполіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, розвинена інфраструктура й виробнича база. Донецьк утворює агломерацію з населенням понад 1,7 млн мешканців. == Як дістатись == === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Автобусним сполученням Донецьк пов'язаний із усіма населеними пунктами Донецької області, найбільшими центрами України, близького та далекого зарубіжжя. Більшість регіональних рейсів у південному напрямку обслуговує автовокзал «Південний», регіональні рейси північного напрямку та міжнародні рейси в 2000-х роках обслуговував автовокзал «Путилівський», який також позначався «Донецьк-3». Перша черга нового автовокзалу «Західний» наприкінці квітня 2011 року замінила автовокзал «Путилівський». Будівництво другої черги автовокзалу вже розпочалося, його планують завершити до 2012 року == Транспорт == [[File:CityLAZ 12 (ЛАЗ-А183D1) в Донецке.jpg|thumb|200пкс|Міський автобус в Донецьку]] У Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів в місті функціонує 4 автобусні парки, в яких знаходиться більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць. Загальна протяжність у місті автомобільних шляхів — 180 км; тролейбусних колій — 139 км; трамвайних колій — 130 км. Також будується метрополітен. == Що відвідати == == Чим зайнятись == На сьогодні в Донецьку нараховується 254 пам'ятки культурної спадщини. В місті розташовано 11 кінотеатрів, 53 Палаци культури та клубів, 140 музеїв та музейних кімнат, 368 бібліотек із фондом більше 15 522 662 книжок, 16 початкових спеціалізованих навчальних закладів мистецтв, серед яких Український культурологічний центр, Донецька обласна філармонія імені С. С. Прокоф'єва, Донецький державний цирк «Космос», Донецький планетарій, театр кіно ім. Т. Г. Шевченка. У Донецьку відбуваються такі фестивалі: «32 травня», «Бельканто», «Золотий Скіф», «Пані Україна», «Підводні фантазії», «Прокоф'євська весна», «ДоДж», а також щоосені, за особистого сприяння Вадима Писарєва, фестиваль «Зірки світового балету». 2011 року в Донецьку у Міжнародний день театру буде відновлено Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря. ===Музеї та експозиції=== В Донецьку діють 140 музеїв і музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Крім державних музеїв, існують музеї, створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: Музей історії й розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; Музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейської спадщини Донбасу, створений Донецьким єврейським общинним центром; Музей історії ДМЗ, створений Донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати. У 2010 році в будівлі Донбас-Арени було відкрито Музей історії ФК «Шахтар», який вирізняється своєю іноваційністю. У 2012 році музей було номіновано у престижному конкурсі European Museum of the Year. Це перший випадок, коли український музей номінується на міжнародну нагороду такого рівню. У 2011 році відбулося відкриття сучасного виставкового центру «Арт-Донбас». Він розташувався в Музичному парку. ===Театри=== У місті діють Національний академічний український музично-драматичний театр, що має 5 сцен — велику, малу, експериментальну, Театральну вітальню та Літній майданчик; Академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка, при якому діє Хореографічна школа Вадима Писарєва і на сцені якого проходить фестиваль «Зірки світового балету»; Академічний обласний театр ляльок — перший на Донбасі й один з перших у країні в цілому. ===Палаци культури=== Ще в радянських період історії міста у кожному районі, мікрорайоні або при промисловому підприємстві діяв свій палац культури, зокрема Міський Палац культури (колишній ДК імені Жовтневої революції), Палац культури «Донбас» (колишній ПК шахти «Заперевальна»), Палац культури ВАТ «Донецькгірмаш» (колишній ПК імені XXI з'їзду КПРС), Палац культури заводу хімреактивів, Палац культури імені О. М. Горького шахтоуправління «Червона Зірка», Палац культури імені О. М. Горького шахти імені О. Ф. Засядька, Палац культури імені О. С. Пушкіна, Палац культури імені В. В. Куйбишева, Палац культури імені Г. І. Петровського, Палац культури імені Є. Т. Абакумова, Палац культури імені І. Я. Франка, Палац культури імені М. І. Калініна (реорганізований в Торгово-промислову палату міста Донецька), Палац культури імені М. О. Островського (колишній ПК імені М. О. Островського шахти «Кіровська»), Палац культури імені Т. Г. Шевченка, Палац культури металургів (раніше — імені В. І. Леніна металургійного заводу), Палац культури шахти «Лідіївка», Палац культури шахти «Жовтнева», Палац культури «Ювілейний», Палац культури (домобудівного комбінату, Будьонівський район), Палац культури імені Ілліча, Палац культури шахти «Трудовська», Донецький обласний палац дітей та юнацтва, Міський палац дітей та юнацтва, Палац молоді «Юність», Будинок культури «Батьківщина», Міський будинок творчості, Міський будинок вчителів, Будинок культури імені С. М. Кірова. ===Кінотеатри=== Театр кіно імені Т. Г. Шевченка — один із символів Донецька, на момент відкриття був першим багатозальним кінотеатром України[63]. В останні роки в місті відкрилась низка сучасних приватних кінотеатрів: Мультиплекс «Донецьк-Сіті» та Мультиплекс «Золоте кільце», Кінопалац «Зірочка», кінотеатр «Кіно-Культ» з 3D-залом. Продовжують діяти кінотеатри «Берізка», «Донбас», «Первомайський», «МИР». Закриті або працюють частково кінотеатри: «Зоря», «Аврора», «Супутник», «Будівельник», «Планета», «Юність», «Комсомолець», «Хроніка і Повторного фільму», «Світ», «Червона Шапочка», Кіноконцертний комплекс (ККК) «Донецьк», «Гірник», «Кристал»; в тому числі літні кінотеатри «Кальміус» і «Зелений» в парку Щербакова. Кінотеатр «Сталь» також припинив своє існування, на його місці побудовано біблійний інститут «Слово Життя». У 2010 році було відкрито автомобільний кінотеатр «Moonlight» з найбільшим в Європі екраном розміром 22х11 метрів. ===Планетарії=== [[File:Planetarium in Donetsk.jpg|thumb|200пкс|Новий планетарій в Донецьку]] В Донецьку функціонує цифровий планетарій в районі скверу «Сокіл», який було відкрито у 2008 році. В будівлі встановлено обладнання, яке дозволяє демонструвати відео у повнокупольному форматі, що в сукупності с об'ємним звуком дозволяє досягнути високого рівня реалізму. У планетарії постійно демонструються повнокупольні фільми мірових виробників, а також фільми виробництва самого планетарія. Основні теми повнокупольного контенту установи: астрономія, космологія, природознавчі науки. Невеликий процент також займає розважальний та видовищний контент. Для всіх бажаючих планетарій регулярно проводить спостереження у телескоп планет Сонячної системи, Сонця та інших доступних для спостережння у межі міста об'єктів. Донецький планетарій є першим цифровим пленетарієм, який відкрили на території України, другим, який відкрили на території країн-стран СНД (після планетарію у Нижньому Новгороді), а на даний час є одним з двох цифрових стаціонарних планетаріїв країни. Донецький планетарій - один з відоміших виробників повнокупольного контенту у СНД. ===Аквапарк=== На території Парку культури та відпочинку ім. А. С. Щербакова будується аквапарк «Aquasferra») — найбільший критий аквапарк в світі. За прогнозами експертів він увійде в топ-20 кращих аквапарків світу. Важливою перевагою Донецького парку водних розваг стане те, що він буде мати як відкриту так і криту аквазони. Також для гостей аквапарку будут працювати 8 гірок, унікальні для Східної Європи атракціони, басейн, джакузі та розважальна зона. Загальна площа водного покрову парку — 7 тисяч м². Відкриття об'єкту планується влітку 2012 року. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Наразі в місті діють більше 40 готелів, серед них 5 п'ятизіркових. В ході підготовки до проведення «Євро-2012» будується кілька великих готелів: 23-поверховий корпус готелю «Вікторія» — 5 зірок, 24-поверховий готель «Пушкінський», готель «Флора», розширюється готель «Централь», здійснюється реконструкція готелю «Шахтар» тощо. 5-зірковий готель «Донбас Палас» входить у топ-100 готелів за версією World Travel Awards, неодноразово визнаний кращим готелем України. Входить у міжнародну асоціацію «Great Hotels of the World». Готелі Донецька зосереджені переважно у Ворошиловському (центральному), Київському та Калінінському районах міста: [[File:Donetsk donbass palace 02.jpg|thumb|200пкс|5* готель Донбас Палас]] * «Аврора» * готельний комплекс «Вікторія» * «Великобританія» * «Донбас Палас» * «Джон Юз» * «Єва» * «Європа» * «Іспанський дворик» * «Парк Інн» (колишній «Київ») * «Легіон» * «Ліверпуль» * «Люкс» * «Олімп» * «Політ» * «Прага» * «Ріальто» * «Ramada Donetsk» (колишній «Атлас») * «Столичний» * «Україна» * «Централь» * «Цирк» * «Шахтар Плаза» * «Роялті» === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Донецька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] mupq02qqdasd8qppdilsvg26o0tdrh4 33226 33193 2022-08-24T01:36:21Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Донецької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.01589|37.80284|zoom=13}} {{pagebanner|Donetsk WV banner.jpg}} {{Донбас}} [[File:Donetsk-Ukraine-map.png|thumb|Місцезнаходження Донецька на мапі України]] '''Донецьк''' — місто в [[Україна|Україні]]. Знаходиться в центрі [[Східна Україна|Східної України]], на березі річки Кальміус. == Зрозуміти == Донецьк сьогодні — великий промисловий та фінансовий осередок Східної України, «шахтарська» столиця України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Це розвинений мегаполіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, розвинена інфраструктура й виробнича база. Донецьк утворює агломерацію з населенням понад 1,7 млн мешканців. == Як дістатись == === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === Автобусним сполученням Донецьк пов'язаний із усіма населеними пунктами Донецької області, найбільшими центрами України, близького та далекого зарубіжжя. Більшість регіональних рейсів у південному напрямку обслуговує автовокзал «Південний», регіональні рейси північного напрямку та міжнародні рейси в 2000-х роках обслуговував автовокзал «Путилівський», який також позначався «Донецьк-3». Перша черга нового автовокзалу «Західний» наприкінці квітня 2011 року замінила автовокзал «Путилівський». Будівництво другої черги автовокзалу вже розпочалося, його планують завершити до 2012 року == Транспорт == [[File:CityLAZ 12 (ЛАЗ-А183D1) в Донецке.jpg|thumb|200пкс|Міський автобус в Донецьку]] У Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів в місті функціонує 4 автобусні парки, в яких знаходиться більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць. Загальна протяжність у місті автомобільних шляхів — 180 км; тролейбусних колій — 139 км; трамвайних колій — 130 км. Також будується метрополітен. == Що відвідати == == Чим зайнятись == На сьогодні в Донецьку нараховується 254 пам'ятки культурної спадщини. В місті розташовано 11 кінотеатрів, 53 Палаци культури та клубів, 140 музеїв та музейних кімнат, 368 бібліотек із фондом більше 15 522 662 книжок, 16 початкових спеціалізованих навчальних закладів мистецтв, серед яких Український культурологічний центр, Донецька обласна філармонія імені С. С. Прокоф'єва, Донецький державний цирк «Космос», Донецький планетарій, театр кіно ім. Т. Г. Шевченка. У Донецьку відбуваються такі фестивалі: «32 травня», «Бельканто», «Золотий Скіф», «Пані Україна», «Підводні фантазії», «Прокоф'євська весна», «ДоДж», а також щоосені, за особистого сприяння Вадима Писарєва, фестиваль «Зірки світового балету». 2011 року в Донецьку у Міжнародний день театру буде відновлено Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря. ===Музеї та експозиції=== В Донецьку діють 140 музеїв і музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Крім державних музеїв, існують музеї, створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: Музей історії й розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; Музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейської спадщини Донбасу, створений Донецьким єврейським общинним центром; Музей історії ДМЗ, створений Донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати. У 2010 році в будівлі Донбас-Арени було відкрито Музей історії ФК «Шахтар», який вирізняється своєю іноваційністю. У 2012 році музей було номіновано у престижному конкурсі European Museum of the Year. Це перший випадок, коли український музей номінується на міжнародну нагороду такого рівню. У 2011 році відбулося відкриття сучасного виставкового центру «Арт-Донбас». Він розташувався в Музичному парку. ===Театри=== У місті діють Національний академічний український музично-драматичний театр, що має 5 сцен — велику, малу, експериментальну, Театральну вітальню та Літній майданчик; Академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка, при якому діє Хореографічна школа Вадима Писарєва і на сцені якого проходить фестиваль «Зірки світового балету»; Академічний обласний театр ляльок — перший на Донбасі й один з перших у країні в цілому. ===Палаци культури=== Ще в радянських період історії міста у кожному районі, мікрорайоні або при промисловому підприємстві діяв свій палац культури, зокрема Міський Палац культури (колишній ДК імені Жовтневої революції), Палац культури «Донбас» (колишній ПК шахти «Заперевальна»), Палац культури ВАТ «Донецькгірмаш» (колишній ПК імені XXI з'їзду КПРС), Палац культури заводу хімреактивів, Палац культури імені О. М. Горького шахтоуправління «Червона Зірка», Палац культури імені О. М. Горького шахти імені О. Ф. Засядька, Палац культури імені О. С. Пушкіна, Палац культури імені В. В. Куйбишева, Палац культури імені Г. І. Петровського, Палац культури імені Є. Т. Абакумова, Палац культури імені І. Я. Франка, Палац культури імені М. І. Калініна (реорганізований в Торгово-промислову палату міста Донецька), Палац культури імені М. О. Островського (колишній ПК імені М. О. Островського шахти «Кіровська»), Палац культури імені Т. Г. Шевченка, Палац культури металургів (раніше — імені В. І. Леніна металургійного заводу), Палац культури шахти «Лідіївка», Палац культури шахти «Жовтнева», Палац культури «Ювілейний», Палац культури (домобудівного комбінату, Будьонівський район), Палац культури імені Ілліча, Палац культури шахти «Трудовська», Донецький обласний палац дітей та юнацтва, Міський палац дітей та юнацтва, Палац молоді «Юність», Будинок культури «Батьківщина», Міський будинок творчості, Міський будинок вчителів, Будинок культури імені С. М. Кірова. ===Кінотеатри=== Театр кіно імені Т. Г. Шевченка — один із символів Донецька, на момент відкриття був першим багатозальним кінотеатром України[63]. В останні роки в місті відкрилась низка сучасних приватних кінотеатрів: Мультиплекс «Донецьк-Сіті» та Мультиплекс «Золоте кільце», Кінопалац «Зірочка», кінотеатр «Кіно-Культ» з 3D-залом. Продовжують діяти кінотеатри «Берізка», «Донбас», «Первомайський», «МИР». Закриті або працюють частково кінотеатри: «Зоря», «Аврора», «Супутник», «Будівельник», «Планета», «Юність», «Комсомолець», «Хроніка і Повторного фільму», «Світ», «Червона Шапочка», Кіноконцертний комплекс (ККК) «Донецьк», «Гірник», «Кристал»; в тому числі літні кінотеатри «Кальміус» і «Зелений» в парку Щербакова. Кінотеатр «Сталь» також припинив своє існування, на його місці побудовано біблійний інститут «Слово Життя». У 2010 році було відкрито автомобільний кінотеатр «Moonlight» з найбільшим в Європі екраном розміром 22х11 метрів. ===Планетарії=== [[File:Planetarium in Donetsk.jpg|thumb|200пкс|Новий планетарій в Донецьку]] В Донецьку функціонує цифровий планетарій в районі скверу «Сокіл», який було відкрито у 2008 році. В будівлі встановлено обладнання, яке дозволяє демонструвати відео у повнокупольному форматі, що в сукупності с об'ємним звуком дозволяє досягнути високого рівня реалізму. У планетарії постійно демонструються повнокупольні фільми мірових виробників, а також фільми виробництва самого планетарія. Основні теми повнокупольного контенту установи: астрономія, космологія, природознавчі науки. Невеликий процент також займає розважальний та видовищний контент. Для всіх бажаючих планетарій регулярно проводить спостереження у телескоп планет Сонячної системи, Сонця та інших доступних для спостережння у межі міста об'єктів. Донецький планетарій є першим цифровим пленетарієм, який відкрили на території України, другим, який відкрили на території країн-стран СНД (після планетарію у Нижньому Новгороді), а на даний час є одним з двох цифрових стаціонарних планетаріїв країни. Донецький планетарій - один з відоміших виробників повнокупольного контенту у СНД. ===Аквапарк=== На території Парку культури та відпочинку ім. А. С. Щербакова будується аквапарк «Aquasferra») — найбільший критий аквапарк в світі. За прогнозами експертів він увійде в топ-20 кращих аквапарків світу. Важливою перевагою Донецького парку водних розваг стане те, що він буде мати як відкриту так і криту аквазони. Також для гостей аквапарку будут працювати 8 гірок, унікальні для Східної Європи атракціони, басейн, джакузі та розважальна зона. Загальна площа водного покрову парку — 7 тисяч м². Відкриття об'єкту планується влітку 2012 року. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Наразі в місті діють більше 40 готелів, серед них 5 п'ятизіркових. В ході підготовки до проведення «Євро-2012» будується кілька великих готелів: 23-поверховий корпус готелю «Вікторія» — 5 зірок, 24-поверховий готель «Пушкінський», готель «Флора», розширюється готель «Централь», здійснюється реконструкція готелю «Шахтар» тощо. 5-зірковий готель «Донбас Палас» входить у топ-100 готелів за версією World Travel Awards, неодноразово визнаний кращим готелем України. Входить у міжнародну асоціацію «Great Hotels of the World». Готелі Донецька зосереджені переважно у Ворошиловському (центральному), Київському та Калінінському районах міста: [[File:Donetsk donbass palace 02.jpg|thumb|200пкс|5* готель Донбас Палас]] * «Аврора» * готельний комплекс «Вікторія» * «Великобританія» * «Донбас Палас» * «Джон Юз» * «Єва» * «Європа» * «Іспанський дворик» * «Парк Інн» (колишній «Київ») * «Легіон» * «Ліверпуль» * «Люкс» * «Олімп» * «Політ» * «Прага» * «Ріальто» * «Ramada Donetsk» (колишній «Атлас») * «Столичний» * «Україна» * «Централь» * «Цирк» * «Шахтар Плаза» * «Роялті» === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Донецька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Донецької області]] sqthznsqogw0m6phm2fjclnm75ztxix Донецька область 0 74 33218 32293 2022-08-24T01:30:05Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.14|37.74|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Донбас}} '''Донецька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Авдіївка]] * [[Бахмут]] * [[Горлівка]] * [[Єнакієве]] * [[Дзержинськ]] * [[Димитров]] * [[Добропілля]] * [[Донецьк]] * [[Дружківка]] * [[Костянтинівка]] * [[Краматорськ]] * [[Макіївка]] * [[Маріуполь]] * [[Покровськ]] * [[Святогірськ]] * [[Слов'янськ]] * [[Сніжне]] * [[Соледар]] * [[Торез]] * [[Харцизьк]] * [[Шахтарськ]] * [[Ясинувата]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 8n22qawj0x056l9b33mjmjj9g7funcf Естонія 0 76 33431 25973 2022-08-24T02:41:51Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|59|26|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Tallinn-general-1.jpg |flag = Flag of Estonia.svg |location = LocationEstonia.png |capital = [[Таллінн]] |government = парламентська республіка |currency = євро |area = 45 226 км² |population = 1 294 236 (2012) |language = [[Естонський розмовник|естонська]] (офіційна), англійська та російська |religion = християнство |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +372 |tld = .ee |timezone = UTC +2 }} '''Естонія''' (ест. Eesti) — країна в [[Європа|Європі]], відноситься до [[Балтійські країни|Балтійських країн]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Таллінн]] — столиця і найбільше місто країни, історичний центр є об'єктом Всесвітнього спадку ЮНЕСКО * [[Тарту]] — старовинне університетське місто і друге за величиною місто Естонії. * [[Пярну]] — літня столиця Естонії * [[Нарва]] — місто на кордоні з Росією із старовинною фортецею і сусіднім містом-курортом [[Нарва-Йиесуу]] * [[Кохтла-Ярве]] — промислове місто, котре буквально «розмазане» по [[Східна Естонія|Східній Естонії]] * [[Раквере]] — місто, в котрому знаходиться середньовічна фортеця і статуя бичка, що вионує бажання * [[Вільянді]] * [[Курессааре]] — курортне місто на острові [[Сааремаа]], що має до того ж і старовинний замок * [[Валга]] — найпівденніше місто Естонії * [[Хаапсалу]] — місто із старовинною фортецею, в котрій з'являється привид Білої дами. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Відомостей про процес розвитку естонської кухні вкрай мало. Відомо, що остаточно вона склалася в другій половині XIX століття, а до цього не відрізнялася особливою різноманітністю. Виною тому — суворий клімат цієї країни і убогий кам'янистий ґрунт. Естонська кухня найбільш повно зберегла до наших днів свої специфічні національні риси які склалися до кінця 19 — початку 20 століття. Десь в середині XIX століття естонці почали вирощувати картоплю і, згодом, цей продукт витіснив страви з круп, ставши фактично другим хлібом. Пізніше з розвитком економіки і торгівлі розвивалася і естонська кухня, запозичуючи нові інгредієнти і технології їх приготування у сусідів. У різний час на процес її становлення впливали німецька, шведська, польська та російська кухні. Харчова сировина, найбільш характерна для естонської кухні, це риба, молоко, сметана, вершки, постна і беконна свинина, м'ясні субпродукти, картопля, капуста, горох, брюква, причому молоко і картопля завжди виступають у якості обов'язкових компонентів: вони поєднуються зі всіма використовуємися в естонській кухні продуктами, у тому числі з такими, з якими вони не складається ні в одній іншій національній кухні. Наприклад молоко з горохом і рибою, картопля в якості компонента кондитерського виробу. Що стосується технології, то кухня яскраво виражена відварним: овочі, м'ясо, риба, яйця, гриби — все це вариться. Правда в естонській кухні є і смажені страви, але вони належать до запозичених. Естонська кухня обсмажує у молочно-сметаному або молочно-борошнянім осередку, але не на маслі, і страви виходять напів смаженими, напів вареними, без характерних ознак смажених продуктів — без запаха масла та зовнішні жорсткі обсмажені скоринки. Відварення ведеться тільки в рідкому виді, на пару або водяній бані не використовуються. Естонці можуть варити у воді, квасі, молоці, молоці і борошні, молоці і сметані, молоці і яйцях. Склад естонського столу простий. Протягом століть вони не зраджують своїм звичкам: для приготування страв використовують переважно інгредієнти, які дає їм земля; не захоплюються прянощами — вони присутні лише в деяких національних стравах в малих кількостях. Як і у всіх прибалтійських народів у естонців помітну роль грає холодний стіл — молочні та м'ясні супи, кашообразні овоче-зернові страви, риба усіх виглядах і ситні які мають борошно, крупи і крахмал солодкі страви. Із усіх прибалтійських кухонь естонська являється найбільш рибною. Рибні страви складають її не тільки більшу частину у порівнянні з овочевими але і найбільш оригінально розробленими. Естонія використовує камбалу, салаку, оселедця, угря, щуки, снитки, окуня, салаку. Велике місце в естонському стилі займає копчена, в'ялена і сушена риба. В'ялена і сушена іде в більшості на приготування супів. Копчена використовується для других гарячих страв. У порівнянні з рибними стравами естонські м'ясні блюда неоригінальні. У м'ясних стравах найбільше використовуються постна нежирна свинина, доволі широко використовується телятина, баранина, особливо солонина, і набагато рідше і менше яловичина і курятина. У відмінності від литовської кухні естонська народна кухня майже не знає гусятини, так як і дичини. Невеликим винятком є зайчатина. Із естонських рибних страв треба назвати сільдь коорега (оселедця у сметані), хаутатуд кала (тушена риба), калапірукарт (рибні запіканки в тісті), свільгуруллід (ролики). З м'ясних страв акіла тухлінотт, кіллатухлід зі свинини, картуліпорсс (картопляні поросята), ах'юліха. Овочеві і овоче-зернові блюда відіграють важливу роль у естонській кухні. Вони виступають не тільки як гарнір, а і основна страва. Естонці люблять поєднувати крупи і картоплю у одній тарілці, наприклад бруквино-круп'яна каша овочево-молочно-горохова каша, горохово-картопляна каша, капустяна каша, картопляна каша. Кама — це комбіноване толокно. Його виготовляють з борошна, змолотого з попередньо обсмажених насінин жита, овса, ячменя, гороха, чорних бобів узятих в рівних частинах. Кама, як продукт характерна тільки для естонської кухні, це один із найстаріших естонських харчових продуктів не загубивший популярності і досі. Кама випускається харчовою промисловістю Естонії, входить у склад ряда страв. Але найбільш часте та традиційне використання ками — це ії механічне змішування зі свіжим молоком або простоквашою, вершками у кашу — камакерт, яка при підсолювальнні грає роль закуски, а при підсолоджуванні медом виступає солодкою стравою. Естонські десерти доволі важкі та ситні, навіть коли в їхній склад входять овочі та фрукти. Призначення солодких страв бути десертом, третьою стравою під час обіду і другими стравами під час вечері. Крім звичайних булочок з корицею, пісочного печива і ягідних джемів серед естонських десертів виділяються солодкі супи, які пропонуються в самих різних варіаціях. Одним з найвідоміших десертів є хлібний суп, який готується з черствого хліба, розмоченого у воді, з додаванням родзинок і збитих вершків. Не менш популярний серед місцевих жителів і ягідний суп, який вариться з найрізноманітніших ягід з додаванням меду і горіхів. На особливу увагу заслуговують оригінальні естонські цукерки, з начинками з м'яти, горіхів, кави або лікеру. Крім того, любителі солодких десертів можуть спробувати в Естонії збитий манний мус з фруктового соку, яблучні запіканки і кисіль зі збитими вершками, пумперникель, месілейб, медуоліс, піпаркоок — традиційне різдвяне печиво з прянощами. Бубертом є варіація пудингу. Серед безалкогольних напоїв естонці віддають перевагу різним киселям. Крім того, серед напоїв дуже поширені морси, квас і кава. Естонські спиртні напої користуються заслуженою популярністю і за межами країни. Самі естонці вважають своїм національним напоєм пиво, яке тут варять повсюдно. Кожен регіон Естонії має своє традиційний рецепт. Найбільшою популярністю користуються темне пиво «Саарі» і світле пиво «Саку». Ще одним традиційним винаходом естонської кухні вважається медове пиво. Домашнє пиво з ялівцем — це істинно традиційний естонський напій. Дуже поширений в Естонії і «хйоегвейн» — місцевий глінтвейн, який можна не тільки спробувати в місцевих кафе і барах, а й привезти додому як сувенір. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балтійські країни|type=Країна}} 15i66mudij4l92v7zy8ogphdthkk6bk 33438 33431 2022-08-24T02:43:43Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|59|26|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Tallinn-general-1.jpg |flag = Flag of Estonia.svg |location = LocationEstonia.png |capital = [[Таллінн]] |government = парламентська республіка |currency = євро |area = 45 226 км² |population = 1 294 236 (2012) |language = [[Естонський розмовник|естонська]] (офіційна), англійська та російська |religion = християнство |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +372 |tld = .ee |timezone = UTC +2 }} '''Естонія''' (ест. Eesti) — країна в [[Європа|Європі]], відноситься до [[Балтійські країни|Балтійських країн]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Таллінн]] — столиця і найбільше місто країни, історичний центр є об'єктом Всесвітнього спадку ЮНЕСКО * [[Тарту]] — старовинне університетське місто і друге за величиною місто Естонії. * [[Пярну]] — літня столиця Естонії * [[Нарва]] — місто на кордоні з Росією із старовинною фортецею і сусіднім містом-курортом [[Нарва-Йиесуу]] * [[Кохтла-Ярве]] — промислове місто, котре буквально «розмазане» по [[Східна Естонія|Східній Естонії]] * [[Раквере]] — місто, в котрому знаходиться середньовічна фортеця і статуя бичка, що вионує бажання * [[Вільянді]] * [[Курессааре]] — курортне місто на острові [[Сааремаа]], що має до того ж і старовинний замок * [[Валга]] — найпівденніше місто Естонії * [[Хаапсалу]] — місто із старовинною фортецею, в котрій з'являється привид Білої дами. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Відомостей про процес розвитку естонської кухні вкрай мало. Відомо, що остаточно вона склалася в другій половині XIX століття, а до цього не відрізнялася особливою різноманітністю. Виною тому — суворий клімат цієї країни і убогий кам'янистий ґрунт. Естонська кухня найбільш повно зберегла до наших днів свої специфічні національні риси які склалися до кінця 19 — початку 20 століття. Десь в середині XIX століття естонці почали вирощувати картоплю і, згодом, цей продукт витіснив страви з круп, ставши фактично другим хлібом. Пізніше з розвитком економіки і торгівлі розвивалася і естонська кухня, запозичуючи нові інгредієнти і технології їх приготування у сусідів. У різний час на процес її становлення впливали німецька, шведська, польська та російська кухні. Харчова сировина, найбільш характерна для естонської кухні, це риба, молоко, сметана, вершки, постна і беконна свинина, м'ясні субпродукти, картопля, капуста, горох, брюква, причому молоко і картопля завжди виступають у якості обов'язкових компонентів: вони поєднуються зі всіма використовуємися в естонській кухні продуктами, у тому числі з такими, з якими вони не складається ні в одній іншій національній кухні. Наприклад молоко з горохом і рибою, картопля в якості компонента кондитерського виробу. Що стосується технології, то кухня яскраво виражена відварним: овочі, м'ясо, риба, яйця, гриби — все це вариться. Правда в естонській кухні є і смажені страви, але вони належать до запозичених. Естонська кухня обсмажує у молочно-сметаному або молочно-борошнянім осередку, але не на маслі, і страви виходять напів смаженими, напів вареними, без характерних ознак смажених продуктів — без запаха масла та зовнішні жорсткі обсмажені скоринки. Відварення ведеться тільки в рідкому виді, на пару або водяній бані не використовуються. Естонці можуть варити у воді, квасі, молоці, молоці і борошні, молоці і сметані, молоці і яйцях. Склад естонського столу простий. Протягом століть вони не зраджують своїм звичкам: для приготування страв використовують переважно інгредієнти, які дає їм земля; не захоплюються прянощами — вони присутні лише в деяких національних стравах в малих кількостях. Як і у всіх прибалтійських народів у естонців помітну роль грає холодний стіл — молочні та м'ясні супи, кашообразні овоче-зернові страви, риба усіх виглядах і ситні які мають борошно, крупи і крахмал солодкі страви. Із усіх прибалтійських кухонь естонська являється найбільш рибною. Рибні страви складають її не тільки більшу частину у порівнянні з овочевими але і найбільш оригінально розробленими. Естонія використовує камбалу, салаку, оселедця, угря, щуки, снитки, окуня, салаку. Велике місце в естонському стилі займає копчена, в'ялена і сушена риба. В'ялена і сушена іде в більшості на приготування супів. Копчена використовується для других гарячих страв. У порівнянні з рибними стравами естонські м'ясні блюда неоригінальні. У м'ясних стравах найбільше використовуються постна нежирна свинина, доволі широко використовується телятина, баранина, особливо солонина, і набагато рідше і менше яловичина і курятина. У відмінності від литовської кухні естонська народна кухня майже не знає гусятини, так як і дичини. Невеликим винятком є зайчатина. Із естонських рибних страв треба назвати сільдь коорега (оселедця у сметані), хаутатуд кала (тушена риба), калапірукарт (рибні запіканки в тісті), свільгуруллід (ролики). З м'ясних страв акіла тухлінотт, кіллатухлід зі свинини, картуліпорсс (картопляні поросята), ах'юліха. Овочеві і овоче-зернові блюда відіграють важливу роль у естонській кухні. Вони виступають не тільки як гарнір, а і основна страва. Естонці люблять поєднувати крупи і картоплю у одній тарілці, наприклад бруквино-круп'яна каша овочево-молочно-горохова каша, горохово-картопляна каша, капустяна каша, картопляна каша. Кама — це комбіноване толокно. Його виготовляють з борошна, змолотого з попередньо обсмажених насінин жита, овса, ячменя, гороха, чорних бобів узятих в рівних частинах. Кама, як продукт характерна тільки для естонської кухні, це один із найстаріших естонських харчових продуктів не загубивший популярності і досі. Кама випускається харчовою промисловістю Естонії, входить у склад ряда страв. Але найбільш часте та традиційне використання ками — це ії механічне змішування зі свіжим молоком або простоквашою, вершками у кашу — камакерт, яка при підсолювальнні грає роль закуски, а при підсолоджуванні медом виступає солодкою стравою. Естонські десерти доволі важкі та ситні, навіть коли в їхній склад входять овочі та фрукти. Призначення солодких страв бути десертом, третьою стравою під час обіду і другими стравами під час вечері. Крім звичайних булочок з корицею, пісочного печива і ягідних джемів серед естонських десертів виділяються солодкі супи, які пропонуються в самих різних варіаціях. Одним з найвідоміших десертів є хлібний суп, який готується з черствого хліба, розмоченого у воді, з додаванням родзинок і збитих вершків. Не менш популярний серед місцевих жителів і ягідний суп, який вариться з найрізноманітніших ягід з додаванням меду і горіхів. На особливу увагу заслуговують оригінальні естонські цукерки, з начинками з м'яти, горіхів, кави або лікеру. Крім того, любителі солодких десертів можуть спробувати в Естонії збитий манний мус з фруктового соку, яблучні запіканки і кисіль зі збитими вершками, пумперникель, месілейб, медуоліс, піпаркоок — традиційне різдвяне печиво з прянощами. Бубертом є варіація пудингу. Серед безалкогольних напоїв естонці віддають перевагу різним киселям. Крім того, серед напоїв дуже поширені морси, квас і кава. Естонські спиртні напої користуються заслуженою популярністю і за межами країни. Самі естонці вважають своїм національним напоєм пиво, яке тут варять повсюдно. Кожен регіон Естонії має своє традиційний рецепт. Найбільшою популярністю користуються темне пиво «Саарі» і світле пиво «Саку». Ще одним традиційним винаходом естонської кухні вважається медове пиво. Домашнє пиво з ялівцем — це істинно традиційний естонський напій. Дуже поширений в Естонії і «хйоегвейн» — місцевий глінтвейн, який можна не тільки спробувати в місцевих кафе і барах, а й привезти додому як сувенір. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балтійські країни|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 8o83177eg7i1ab0s4gwczz0m968gsd0 Житомир 0 77 33186 32751 2022-08-24T01:19:02Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.25466|28.65867|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Житомир''' місто на півночі України, є адміністративним центром [[Житомирська область|Житомирської області]]. Заснований 884 року, нині є значним культурним, рекреаційним та освітнім осередком. У місті багато парків, скверів, через нього протікають шість річок. '''Населення:''' 271 195 ''(2012)''. '''Площа:''' 65 км² == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= | arm = | image= | caption = | website = | population = | callingcode = | timezone = }} Старовинне місто, засноване 884 року. Розташоване на мальовничих берегах річок Тетерів і Кам'янка Лісова. Нині Житомир приваблює своїми парками та скверами, він є значним освітнім і культурним центром. == Як дістатись == {{mapframe|layer=W}} === Літаком === * {{go | name=Аеропорт «Житомир» імені Сергія Корольова | alt= | url= | wikipedia=Аеропорт «Житомир» | wikidata=Q8071268 | email= | address=вул. Авіаторів, 9 | lat=50°16′ | long=28°44′ | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-04-30 | content=Наразі аеропорт не обслуговує пасажирські рейси, хоча майже всі умови для цього створені. 2021 року планується розширення злітно-посадкової смуги. }} === Потягом === * {{go | name=Залізнична станція Житомир | alt= | url=https://www.uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/southwestrailway/402893/ | wikipedia=Житомир (станція) | wikidata=Q12104625 | email= | address=Привокзальна площа, 2 | lat=50°16′05″ | long=28°41′52″ | directions= | phone=+3 80412 443105 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Наразі по станції Житомир курсує вкрай мала кількість пасажирських поїздів. Зокрема залізницею до Житомира (прямим рейсом) можна дістатись із [[Вінниця|Вінниці]], [[Коростень|Коростеня]] та [[Новоград-Волинський|Новограда-Волинського]]. }} === Автомобілем === Житомир розташований на перетині великих автомобільних шляхів, у тому числі й міжнародних. Зокрема, до Житомира можна дістатись із Києва автошляхом М 06 (Київ—[[Чоп]]). Також через місто проходять найдовший європейський автошлях E40 ([[Кале]]—[[Ріддер]]), автошлях E583, що поєднує румунське місто [[Роман]] з Житомиром, а також М 21, що веде від кордону з [[Білорусь|Білоруссю]] до кордону з [[Молдова|Молдовою]]. === Автобусом === Місто має сполучення з багатьма містами України, є дві автостанції. Через Житомир також проходять основні автобусні маршрути, що з'єднують [[Київ]] з [[Польща|польськими]] ([[Краків]], [[Перемишль]]), [[Словаччина|словацькими]], [[Чехія|чеськими]] ([[Прага]], [[Брно]]) та [[Німеччина|німецькими]] ([[Кельн]]) містами. * {{go | name=Житомирська АС-1 | alt=Автовокзал Житомир | url=http://avtotrans.zt.ua/busstations/zhytomyr-as-1/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Київська, 93 | lat=50.2692354 | long=28.6902493 | directions= | phone=+38 0412 412303 | tollfree= | fax= | hours= Цілодобово. | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Є можливість придбати квиток до населених пунктів [[Житомирська область|Житомирської області]], міст і селищ Рівненської, Волинської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Вінницької, Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей, а також до країн Європи. }} * {{go | name=Житомирська АС-2 | alt=Автостанція Житній ринок | url=http://avtotrans.zt.ua/busstations/zhytomyr-as-2/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Хлібна, 14 | lat=50.2573176 | long=28.6735159 | directions= | phone=+38 0412 421972 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 5.00-19.20 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Автобуси приміського та внутрішньообласного сполучення. Також курсують автобуси до [[Київ|Києва]]. }} == Транспорт == У Житомирі розвинута [https://ttu.zt.ua/ тролейбусна мережа], а також є один маршрут трамваю. Окрім того, практично до кожного району міста можна дістатись автобусами (маршрутками). У всіх видах міського транспорту є можливість розрахунку за проїзд банківською карткою. == Що відвідати == === Культові споруди === * {{see | name=Свято-Михайлівський кафедральний собор| alt= | url=http://smk-sobor.org.ua/ | email=smk.sobor@gmail.com | wikidata=Q9187842 | wikipedia=Свято-Михайлівський кафедральний собор (Житомир) | address=вул. Київська, 18| lat=50°15′23″ | long=28°39′49″| directions=на розі вулиць Михайлівської та Київської | phone=+38 (098) 090 25 49 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Храм, зведений 1856 року на кошти житомирського купця Михайла Хаботіна, нині є пам'яткою архітектури місцевого значення та кафедральним собором Православної церкви України. 2017 року поряд із храмом було відкрито [https://www.unian.ua/society/1993011-u-jitomiri-vidkrili-pamyatnik-mitropolitu-ilarionu-ogienku.html пам'ятник митрополиту Іларіону (Огієнку)]. 2020 року почались роботи з відновлення всередині храму старовинних українських розписів. }} * {{see | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | url=http://zhytomyr-eparchy.org/ru/kafedralnyy-sobor.html | email= | wikidata=Q1327066| wikipedia=Спасо-Преображенський собор (Житомир) | address=вул. Перемоги, 17 | lat=50°15′27″ | long=28°39′26″ | directions= майдан Перемоги | phone=+380 (412) 47-03-75 | tollfree= | fax=+380 (412) 47-03-75 | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Храм, будівництво якого було завершено 1874 року, нині є пам'яткою архітектури державного значення та кафедральним собором Житомирської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. }} * {{see | name=Собор святої Софії | alt=Кафедральний костел Святої Софії | url=https://kzd.org.ua/parishes/parafiya-sv-sofiyi | email=kanclerkzd@ukr.net | wikidata=Q11737359| wikipedia=Собор святої Софії (Житомир) | address=пл. Замковий Майдан, 2| lat=50°15′17″| long=28°39′16″| directions= | phone=+38044 278-75-19| tollfree= | fax=+38044 278-71-71 | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Будівництво цього римо-католицького храму в Житомирі завершилось 1746 року, а у 1789-1801 роках його перебудували. Нині є кафедральним собором Києво-Житомирської дієцезії (разом із собором Святого Олександра в Києві). 2011 року перед собором було встановлено [https://zaxid.net/v_zhitomiri_vidkrili_pamyatnik_ivanu_pavlu_ii_n1239362 пам'ятник Папі Римському Івану Павлу II]. }} [[Файл:Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі P1160626 18-101-0103.jpg|міні|праворуч|150пкс|Семінарський костел святого Йоана з Дуклі]] * {{see | name=Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі| alt= | url=https://www.janzdukli.org.ua/| email=zhytomyr@ofm.org.ua | wikidata=Q20092918| wikipedia=Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (Житомир) | address=вул. Київська, 4| lat=50°15'18.25''| long=28°39'36.68''E| directions= | phone=+38 (0412) 22-78-88| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content=Будівлю в неокласичному стилі було збудовано у 1838—1842 роках як костел Луцько-Житомирської духовної семінарії замість храму монастиря францисканців, що був заснований 1763 року, втім згорів. До 1917 року в монастирському корпусі розміщувалася духовна семінарія, а за радянської влади — військкомат. 1992 року будівлю повернули францисканцям, храм освячений 1997. Монастир чинний. Будівля є пам'яткою архітектури державного значення та однією з головних архітектурних пам'яток Житомира. }} * {{see | name=Старообрядницька церква Покрова Святої Богородиці| alt= | url= | email= | wikidata=Q25436411| wikipedia=Старообрядницька церква Покрова Святої Богородиці | address=вул. Каракульна, 6| lat=50°16′27″| long=28°38′43″| directions= | phone=+38 (0412) 253 415| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= Дерев'яний храм із цегляною дзвіницею, будівництво якого почалось 1825, а завершилось 1914 року. }} * {{see | name=Лютеранська кірха | alt= | url= | email= | wikidata=Q49495104| wikipedia=Лютеранська кірха (Житомир) | address=вул. Коцюбинського, 5| lat=50°14′54″| long=28°40′32″| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= Будівля кінця XIX століття, збудована в неоготичному стилі, нині є кірхою, а також баптистською протестантською церквою зі школою, будівництво яких відбулось у 190-их роках на кошти нідерландської християнської академії «De Driestar». 1996 року було зведено 25-метрову дзвіницю. Храм є пам'яткою архітектури місцевого значення. }} * {{see | name=Свято-Хрестовоздвиженська церква| alt= УПЦ МП | url=| email= | wikidata=Q20096016| wikipedia=Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Житомир) | address=вул. Кафедральна, 14| lat=50.2539234| long=28.6509873| directions=Замкова гора | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content=Храм було зведено у 1897-1900 роках. Нині є пам'яткою архітектури місцевого значення. }} * {{see | name=Монастир святої Анастасії Римлянки | alt= УПЦ МП| url=http://zhytomyr-eparchy.org/uk/svyato-anastasiyivskiy-stavropigiyniy-zhinochiy-monastir.html| email= | wikidata=Q4180734| wikipedia=На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ | address=вул. Соснова, 13-а| lat=50°15′58″| long=28°37′05″| directions= | phone=+38 (0412) 245656 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= }} === Музеї === [[Файл:Korolev-museum-zhytomyr.jpg|міні|праворуч|200пкс|Музей космонавтики]] * {{see | name=Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова | alt= | url=https://cosmosmuseum.info/| email=post@cosmosmuseum.info | wikidata=Q538095| wikipedia=Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова | address=вул. Дмитрівська, 5| lat=50°15′10″| long=28°40′39″| directions= | phone=+38 (0412) 372030| tollfree= | fax= | hours=Вт-Нд 10.00-17.15 | price=Єдиний квиток на відвідування обох експозицій: дорослий - 30 грн, дитячий - 20 грн; екскурсії: дорослий - 80 грн, дитячий - 50 грн; екскурсія іноземною мовою (англійська, німецька, польська) - 120 грн | lastedit=2021-05-06 | content=Унікальний в Україні музей, що включає дві експозиції: історія космонавтики та будинок-музей Сергія Корольова. Серед іншого в музеї можна побачити такі експонати, як спускний апарат космічного корабля «Союз-27»; 9 мг місячного ґрунту; виставковий зразок космічного корабля «Союз», макети «Лунохода-2» та спускного апарату гагарінського «Востока» у натуральну величину; польотні речі космонавтів, космічна їжа тощо. }} [[Файл:Магістрат (Житомирський обласний краєзнавчий музей) 3.jpg|міні|праворуч|200пкс|Краєзнавчий музей]] * {{see | name=Краєзнавчий музей | alt= | url=https://www.facebook.com/kraymuz.zt/| email=kraymuz_zt@ukr.net | wikidata=Q12104642| wikipedia=Житомирський краєзнавчий музей | address=вул. Замкова, 1| lat=50°15′17″| long=28°39′19″| directions=Замкова гора | phone=+38 (0412) 474922| tollfree= | fax= | hours=Вт-Чт 10.00-17.00, Пт 10.00-18.00, Сб, Нд 10.00-17.00| price= | lastedit=2021-05-06 | content= Музей бере початок від заснованого у жовтні 1865 року музею при Російській публічній бібліотеці у Житомирі. Експозиції музею надають уявлення про геологію, археологію, історію, флору та фауну Житомирщини, зокрема тут виставлена унікальна таксидермічна збірка фауни Житомирського регіону. Також частина зал музею виставляє художні твори митців різних часів і культур. }} * {{see | name=Музей пожежної охорони Житомира| alt= | url=https://zabytki.in.ua/uk/1671/muzei-pozhezhnoyi-okhoroni-zhitomira| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Святослава Ріхтера, 33А| lat=50.2512031|long=28.677967| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-16.00 | price= | lastedit=2021-05-07 | content= }} * {{see | name=Літературний музей| alt=Житомирський обласний літературний музей| url=https://web.archive.org/web/20150402101550/http://www.ukt.zhitomir-region.gov.ua/index.php?museum_lit| email= | wikidata=Q12104645| wikipedia=Житомирський обласний літературний музей | address=вул. Київська, 45| lat= | long= | directions= | phone=+38 (0412) 374282, +38 (0412) 421894| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-18.00 | price= | lastedit=2021-05-07 | content= }} * {{see | name=Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка| alt= | url= | email= | wikidata=Q12119967| wikipedia=Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка | address=вул. Короленка, 1| lat=50°15′39″| long=28°38′58″| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 10.00-18.00 | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Літературно-меморіальний музей, присвячений життю та діяльності письменника, публіциста, критика та правника Володимира Короленка, який народився в Житомирі. Музей є філією Житомирського обласного краєзнавчого музею. }} === Пам'ятки === [[Файл:Водонапірна вежа (Житомир).jpg|міні|праворуч|150пкс|Водонапірна вежа]] * {{see | name=Водонапірна вежа| alt= | url= | email= | wikidata=Q28707913| wikipedia=Водонапірна вежа (Житомир) | address=вул. Пушкінська, 24| lat=50°14′57″| long=28°39′50″| directions=поряд з обласною філармонією | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Пам'ятка архітектури місцевого значення та пам'ятка культурної спадщини України. Зведена 1898 року, використовувалась як регулятор тиску води у водопровідній системі та пожежна оглядова вежа. За радянських часів у вежі розміщувався ресторан. }} * {{see | name=Келії єзуїтського монастиря| alt= | url= | email= | wikidata=Q20077621| wikipedia=Келії єзуїтського монастиря (Житомир) | address=вул. Леха Качинського, 12|lat=50.251983| long=28.655849| directions=у дворі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Пам'ятка архітектури національного значення, є однією з найстаріших споруд Житомира. Будівля датована 1724 роком, нині перебуває у напівзруйнованому стані та потребує реставрації. }} * {{see | name=Монумент Вічної слави | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=1-й Павликівський провулок, 18| lat=50.243364| long=28.6491922| directions=на пагорбі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-09 | content=Монумент у пам'ять загиблих у Другій світовій війні було відкрито 1979 року. Розташований на пагорбі над річкою Тетерів. Перед монументом палає «вічний» вогонь. }} * {{see | name=Пам'ятний знак на честь заснування Житомира| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна | lat=50.2533835| long=28.6544239| directions=Замкова гора, в центрі скверу | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-09 | content=Встановлено у вересні 1984 року до 1100-ї річниці створення міста. }} == Чим зайнятись == === Парки та пляжі === [[Файл:Житомир. Замкова гора..JPG|міні|праворуч|200пкс|Замкова гора]] * {{do | name=Парк імені Гагаріна | alt=Шодуарівський парк | url= | email= | wikidata=Q28705297| wikipedia=Парк імені Ю. Гагаріна | address=Старий бульвар, 34| lat=50.2448876| long=28.665104| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Центральний міський парк, в якому є атракціони для дітей і дорослих, а також підвісний міст через Тетерів. Окрім того, парк відомий колекцією рідкісних рослин, яку почав збирати ще барон Шодуар, маєток якого розміщувався на місці сучасного парку. У південній частині парку є вихід на набережну річки Тетерів, де розбито новий сквер. Також у парку розміщений літній концертний майданчик «Ракушка». }} * {{do | name=Замкова гора | alt= | url= | email= | wikidata=Q98347842| wikipedia=Замкова гора (Житомир) | address=вул. Кафедральна | lat=50.2528| long=28.6507| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Місце, звідки починався Житомир. У давнину тут, на крутих схилах річки Кам'янки, розміщувався замок і міський ринок. Нині на Замковій горі розбитий сквер, є готель, ресторани, нічні клуби та кав'ярні. Також у цій місцевості розташовані православний і католицький храми та Краєзнавчий музей. }} * {{do | name=Гідропарк | alt= | url= | email= | wikidata=Q12098876| wikipedia=Гідропарк (Житомир) | address=Корбутівка | lat=50.2358| long=28.6072| directions=кінцева зупинка тролейбусів 5а, 9, 15 і маршрутних таксі 25, 44. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Парк розваг і відпочинку на березі річки Тетерів з дитячими пляжами, атракціонами, прогулянковими зонами. Більша частина парку розміщується серед лісу. }} * {{do | name=Михайлівська| alt=| url= | email= | wikidata=Q104369291| wikipedia=Михайлівська вулиця (Житомир) | address= | lat=50.253778| long=28.665611| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content=Пішохідна вулиця, на якій розташовані Михайлівський собор, Театр ляльок, кав'ярні та крамниці, зони відпочинку, а також майданчик у центрі вулиці, де періодично відбуваються невеличкі концерти й вистави, як правило, на свята. }} Житомир - місто, багате на місця, де можна відпочити біля водойм і поплавати. Окрім річки Тетерів, у Житомирі є три затоплені гранітні кар'єри (Соколівський, Мальованський і Богунський) з мальовничими скелястими берегами та чистою прозорою водою. * {{do | name=Соколовський кар'єр| alt= | url= | email= | wikidata=Q106901313| wikipedia=Соколовський кар'єр | address= | lat=50.293333| long=28.640833| directions=Крошня | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content= Найбільший та найглибший (до 110 м) затоплений кар'єр у Житомирі. Місце, де можна поплавати й відпочити на березі. Разом з тим, варто уникати стрибків у воду зі скелястих берегів та з брил, що виступають з води, через небезпеку наштовхнутись на гострі уламки каменю. }} === Театри та концертні зали === [[Файл:Житомир. Колишній міський театр, нині Житомирська обласна філармонія (MG 2625).jpg|міні|праворуч|200пкс|Філармонія]] * {{do | name=Театр імені Івана Кочерги | alt=Драмтеатр| url=http://www.zt-teatr.com.ua/| email=zt_teatr@ukr.net | wikidata=Q12104646| wikipedia=Житомирський театр імені Івана Кочерги | address=м-н Соборний, 6| lat=50.2536| long=28.65936| directions= | phone=+38 (0412) 470076| tollfree= | fax= | hours=Квиткові каси: Вт-Сб 11.00-19.00 | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Філармонія | alt=Житомирська обласна філармонія імені С. Ріхтера| url=https://filarmonia.zt.ua/| email=filrihter@ukr.net | wikidata=Q12104633| wikipedia=Житомирська обласна філармонія | address=вул. Пушкінська, 26| lat=50.24933095| long=28.6646522| directions=поряд із водонапірною вежею | phone=+38 (0412) 221357| tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 10:30-19:00| price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Театр ляльок | alt= | url=https://teatrkukolzt.com/| email=zhitomirteatrlyalok@ukr.net | wikidata=Q12104639| wikipedia=Житомирський академічний обласний театр ляльок | address=вул. Михайлівська, 7| lat=50.254761| long=28.664784| directions= | phone=+38 (0412) 420353, +38 (098) 4456018| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Місцевий навколокультурний простір | alt= | url=https://prostir.zt.ua/| email=mist.prostir@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=провулок Скорульського, 5| lat=50.254627| long=28.6632803| directions= | phone=+38 (093) 5405507| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 9.00-20.00 | price= | lastedit=2021-05-11 | content=Майданчик, де відбуваються концерти місцевих гуртів та виконавців, мистецькі перформанси та вистави малих театральних труп, наприклад театру-студії «Сюртук». }} * {{do | name=Літня естрада | alt=«Ракушка» | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Професора Кравченка, 10| lat=50.2458386| long=28.6600363| directions=Шодуарівський парк | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} == Що купувати == Традиційно популярністю користується продукція [https://www.zl.com.ua/ кондитерської фабрики «Житомирські ласощі»], [http://lgz.com.ua/ лікеро-горілчаного заводу] й [http://ztsocks.com/ панчішної фабрики]. == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Фудкорт ТРЦ Глобал UA | alt= | url=http://www.globalua.com.ua/uk/| email=globalua109@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 77| lat=50.2662864| long=28.6837595| directions= | phone=+38 (0412) 512448| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 8.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content= }} * {{eat | name=Балувана Галя| alt=варенична| url=https://misteram.com.ua/zhytomyr/baluvana-galia-zt| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 14| lat=50.2558114| long=28.6629637| directions= | phone=+38 (063) 4728848| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content= }} * {{eat | name=Час поїсти| alt=мережа закладів швидкого харчування| url=https://chaspoisty.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=м-н Перемоги, 3; вул. Київська, 77; площа Житній ринок, 1; пр-т Миру, 15-А| lat= | long= | directions= | phone= +38 (067) 1745488| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-20.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content=Піца, страви домашньої кухні }} === Середні ціни === * {{eat | name=McDonalds| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вулиця Київська, 77| lat=50.2659099| long=28.6836418| directions=ТРЦ Глобал UA | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-14 | content= }} * {{eat | name=Буба| alt=хінкальна| url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 10| lat=50.2562274| long=28.6625441| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-17 | content= Ресторан грузинської кухні з доволі демократичними цінами. 2016 року ввійшов до [https://magazine.nv.ua/ukr/journal/2635-journal-no-16/restoranu-top-100.html топ 100 ресторанів України за версією журналу НВ] }} * {{eat | name=Мелроуз | alt=гриль-бар| url=https://sensuyaki.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 77| lat=50.2672226| long=28.6857541| directions=ТРЦ Глобал UA | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-0.00| price= | lastedit=2021-05-17 | content=Ресторан, в якому подають страви американської, італійської, японської та мексиканської кухні. Інтер'єр ресторану витримано в типовому американському стилі придорожньої кав'ярні. }} === Дорого === * {{eat | name=Фамілія | alt= | url=https://familiyagroup.com/| email=reservation@familiyagroup.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Велика Бердичівська, 10| lat=50.2535122| long=28.6614552| directions= | phone=+38 (067) 6781962| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 9.00-23.00; Сб, Нд 10.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Європейська кухня та вишуканий інтер'єр, що переповідає історію Житомира. Від 9:00 до 12:00 у будні та від 10:00 до 14:00 на вихідних ресторан запрошує на сніданки. }} * {{eat | name=Пан Марципан | alt= | url=http://marcipanzt.com.ua/| email=marzipan.zt@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Велика Бердичівська, 55| lat=50.2491059| long=28.674782| directions= | phone=+38 (097) 9455571| tollfree= | fax= | hours=Пн–Пт 8.00–22.00; Сб, Нд 10.00–22.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Сімейний ресторан європейської та авторської кухні. Також гостям пропонують лінію швидкого харчування, італійську каву та фірмові кондитерські вироби. }} * {{eat | name=PRIMAVERA Ristorante Italiano| alt= | url=https://primavera.zt.ua/ua/| email=zhytomyr.hotel@reikartz.com | wikidata= | wikipedia= | address=м-н Замковий, 5/8| lat=50.2541816| long=28.6523099| directions=Замкова гора, перед готелем Reikartz | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Італійський ресторан у самому центрі міста. Щоп'ятниці проводяться музичні вечори. }} * {{eat | name=Дім Трібеля | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 8/1| lat=50.255533| long=28.6627713| directions= | phone=+38 (067) 7719277| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-19 | content=Ресторан європейської й української кухні. Подають найкращий борщ у місті. }} * {{eat | name=Полісянка | alt= | url=https://polisyanka.com.ua/| email=polysyanka@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=пров. 1-й Сінний, 4| lat=50.2689525| long=28.6621834| directions=у дворі за Сінним ринком | phone=+38 (098) 5112143| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Українська та європейська кухня. Вечори живої музики у святкові дні. }} * {{eat | name=Ресторація МамаДача | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Металіст, 59| lat=50.2826374| long=28.6012569| directions=Соколовський масив | phone=+38 (067) 9199696| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Європейська кухня. }} == Де розважитись == * {{drink | name=Život A Pivo | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна, 8| lat=50.2539574| long=28.6543017| directions=Замкова гора | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 15.00-3.00| price= | lastedit=2021-05-24 | content=Класичний чесько-німецький паб. У вихідні проводяться живі виступи місцевих гуртів. }} * {{drink | name=Чеширський кіт | alt=арт-паб| url=https://www.cheshyrskyj-cat.com.ua/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Івана Сльоти, 49| lat=50.261433| long=28.6993001| directions= | phone=+38 (067) 0001290| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-24 | content=Тут можна гарно розважитись великою гамірною компанією, послухати живу музику чи повболівати за улюблену спортивну команду. }} * {{drink | name=Наливки зі Львова | alt= | url=https://nalyvky.com/#| email=nalyvky.zi.lvova@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 17| lat=50.2552009| long=28.6641502| directions=у дворі | phone=+38 (096) 3226862| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 8.30-22.00, Сб, Нд 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-25 | content=Крамниця-кафе, де пропонують натуральні наливки, в теплу пору працює літній майданчик, а по суботах є можливість потанцювати під живу музику }} * {{drink | name=Ірландський паб | alt=Irish pub| url=https://craftpub.com.ua/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 108| lat=50.2662641| long=28.6897428| directions= | phone=+38 (0412) 512374| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-22.00, Сб, Нд 11.00-0.00| price= | lastedit=2021-05-25 | content=Класичний ірландський паб з крафтовим пивом, живою музикою, переглядом спортивних подій і тематичними вечірками. }} * {{drink | name=Вульф | alt=паб| url=http://pubwolf.blogspot.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 96| lat=50.2634421| long=28.6825433| directions=вхід з боку вулиці Східної | phone=+38 (063) 7188344| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-28 | content=Крафтове пиво та смачна кухня. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Житомир | alt=хостел| url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 114| lat=50.2667777| long=28.6888603| directions= | phone=+38 (098) 9774241| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= ₴175 з особи (€5). | lastedit=2021-05-26 | content=Зручний скромний хостел поряд з автовокзалом і ТРЦ Глобал UA, безкоштовний Wi-Fi }} * {{sleep | name=HOSTEL & SOFIA| alt= | url=https://hotelsofia.wixsite.com/hostel| email=hostel.zt@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Перемоги, 53| lat=50.2653965| long=28.6461298| directions= | phone=+38 (050) 4632148| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= Ліжко у 8-місному номері ₴150, двомісний номер - ₴250. | lastedit=2021-05-26 | content=Хостел неподалік від центра міста, привітний персонал, доступні 8-місні, двомісні номери та напівлюкс. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Ялинка | alt= | url=http://yalynka.zt.ua/| email=yalynka2014@mail.ua | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Миру, 50| lat=50.2865349| long=28.5935125| directions= | phone=+38 (0412) 551488| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2021-06-08 | content= }} * {{sleep | name=Авіатик| alt=міні-готель | url=https://aviatik-hotel.com.ua/| email=booking@aviatik-hotel.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Смоківська, ангар 6| lat=50.275211| long=28.742983| directions= | phone=+38 (096) 4106282| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2021-06-08 | content=Готель із затишними номерами розташований на території однойменного авіаклубу поряд з аеропортом. }} === Дорого === == Де навчатись == * Державний університет [https://ztu.edu.ua/ «Житомирська політехніка»] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] bodwbce6659diqr70exwobw0hfwl0l5 33248 33186 2022-08-24T01:44:58Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Житомирської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.25466|28.65867|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Житомир''' місто на півночі України, є адміністративним центром [[Житомирська область|Житомирської області]]. Заснований 884 року, нині є значним культурним, рекреаційним та освітнім осередком. У місті багато парків, скверів, через нього протікають шість річок. '''Населення:''' 271 195 ''(2012)''. '''Площа:''' 65 км² == Зрозуміти == {{citybar | city= {{PAGENAME}} | citylocal= | arm = | image= | caption = | website = | population = | callingcode = | timezone = }} Старовинне місто, засноване 884 року. Розташоване на мальовничих берегах річок Тетерів і Кам'янка Лісова. Нині Житомир приваблює своїми парками та скверами, він є значним освітнім і культурним центром. == Як дістатись == {{mapframe|layer=W}} === Літаком === * {{go | name=Аеропорт «Житомир» імені Сергія Корольова | alt= | url= | wikipedia=Аеропорт «Житомир» | wikidata=Q8071268 | email= | address=вул. Авіаторів, 9 | lat=50°16′ | long=28°44′ | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-04-30 | content=Наразі аеропорт не обслуговує пасажирські рейси, хоча майже всі умови для цього створені. 2021 року планується розширення злітно-посадкової смуги. }} === Потягом === * {{go | name=Залізнична станція Житомир | alt= | url=https://www.uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/southwestrailway/402893/ | wikipedia=Житомир (станція) | wikidata=Q12104625 | email= | address=Привокзальна площа, 2 | lat=50°16′05″ | long=28°41′52″ | directions= | phone=+3 80412 443105 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Наразі по станції Житомир курсує вкрай мала кількість пасажирських поїздів. Зокрема залізницею до Житомира (прямим рейсом) можна дістатись із [[Вінниця|Вінниці]], [[Коростень|Коростеня]] та [[Новоград-Волинський|Новограда-Волинського]]. }} === Автомобілем === Житомир розташований на перетині великих автомобільних шляхів, у тому числі й міжнародних. Зокрема, до Житомира можна дістатись із Києва автошляхом М 06 (Київ—[[Чоп]]). Також через місто проходять найдовший європейський автошлях E40 ([[Кале]]—[[Ріддер]]), автошлях E583, що поєднує румунське місто [[Роман]] з Житомиром, а також М 21, що веде від кордону з [[Білорусь|Білоруссю]] до кордону з [[Молдова|Молдовою]]. === Автобусом === Місто має сполучення з багатьма містами України, є дві автостанції. Через Житомир також проходять основні автобусні маршрути, що з'єднують [[Київ]] з [[Польща|польськими]] ([[Краків]], [[Перемишль]]), [[Словаччина|словацькими]], [[Чехія|чеськими]] ([[Прага]], [[Брно]]) та [[Німеччина|німецькими]] ([[Кельн]]) містами. * {{go | name=Житомирська АС-1 | alt=Автовокзал Житомир | url=http://avtotrans.zt.ua/busstations/zhytomyr-as-1/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Київська, 93 | lat=50.2692354 | long=28.6902493 | directions= | phone=+38 0412 412303 | tollfree= | fax= | hours= Цілодобово. | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Є можливість придбати квиток до населених пунктів [[Житомирська область|Житомирської області]], міст і селищ Рівненської, Волинської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Вінницької, Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей, а також до країн Європи. }} * {{go | name=Житомирська АС-2 | alt=Автостанція Житній ринок | url=http://avtotrans.zt.ua/busstations/zhytomyr-as-2/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Хлібна, 14 | lat=50.2573176 | long=28.6735159 | directions= | phone=+38 0412 421972 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 5.00-19.20 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-01 | content=Автобуси приміського та внутрішньообласного сполучення. Також курсують автобуси до [[Київ|Києва]]. }} == Транспорт == У Житомирі розвинута [https://ttu.zt.ua/ тролейбусна мережа], а також є один маршрут трамваю. Окрім того, практично до кожного району міста можна дістатись автобусами (маршрутками). У всіх видах міського транспорту є можливість розрахунку за проїзд банківською карткою. == Що відвідати == === Культові споруди === * {{see | name=Свято-Михайлівський кафедральний собор| alt= | url=http://smk-sobor.org.ua/ | email=smk.sobor@gmail.com | wikidata=Q9187842 | wikipedia=Свято-Михайлівський кафедральний собор (Житомир) | address=вул. Київська, 18| lat=50°15′23″ | long=28°39′49″| directions=на розі вулиць Михайлівської та Київської | phone=+38 (098) 090 25 49 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Храм, зведений 1856 року на кошти житомирського купця Михайла Хаботіна, нині є пам'яткою архітектури місцевого значення та кафедральним собором Православної церкви України. 2017 року поряд із храмом було відкрито [https://www.unian.ua/society/1993011-u-jitomiri-vidkrili-pamyatnik-mitropolitu-ilarionu-ogienku.html пам'ятник митрополиту Іларіону (Огієнку)]. 2020 року почались роботи з відновлення всередині храму старовинних українських розписів. }} * {{see | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | url=http://zhytomyr-eparchy.org/ru/kafedralnyy-sobor.html | email= | wikidata=Q1327066| wikipedia=Спасо-Преображенський собор (Житомир) | address=вул. Перемоги, 17 | lat=50°15′27″ | long=28°39′26″ | directions= майдан Перемоги | phone=+380 (412) 47-03-75 | tollfree= | fax=+380 (412) 47-03-75 | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Храм, будівництво якого було завершено 1874 року, нині є пам'яткою архітектури державного значення та кафедральним собором Житомирської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. }} * {{see | name=Собор святої Софії | alt=Кафедральний костел Святої Софії | url=https://kzd.org.ua/parishes/parafiya-sv-sofiyi | email=kanclerkzd@ukr.net | wikidata=Q11737359| wikipedia=Собор святої Софії (Житомир) | address=пл. Замковий Майдан, 2| lat=50°15′17″| long=28°39′16″| directions= | phone=+38044 278-75-19| tollfree= | fax=+38044 278-71-71 | hours= | price= | lastedit=2021-05-04 | content= Будівництво цього римо-католицького храму в Житомирі завершилось 1746 року, а у 1789-1801 роках його перебудували. Нині є кафедральним собором Києво-Житомирської дієцезії (разом із собором Святого Олександра в Києві). 2011 року перед собором було встановлено [https://zaxid.net/v_zhitomiri_vidkrili_pamyatnik_ivanu_pavlu_ii_n1239362 пам'ятник Папі Римському Івану Павлу II]. }} [[Файл:Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі P1160626 18-101-0103.jpg|міні|праворуч|150пкс|Семінарський костел святого Йоана з Дуклі]] * {{see | name=Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі| alt= | url=https://www.janzdukli.org.ua/| email=zhytomyr@ofm.org.ua | wikidata=Q20092918| wikipedia=Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (Житомир) | address=вул. Київська, 4| lat=50°15'18.25''| long=28°39'36.68''E| directions= | phone=+38 (0412) 22-78-88| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content=Будівлю в неокласичному стилі було збудовано у 1838—1842 роках як костел Луцько-Житомирської духовної семінарії замість храму монастиря францисканців, що був заснований 1763 року, втім згорів. До 1917 року в монастирському корпусі розміщувалася духовна семінарія, а за радянської влади — військкомат. 1992 року будівлю повернули францисканцям, храм освячений 1997. Монастир чинний. Будівля є пам'яткою архітектури державного значення та однією з головних архітектурних пам'яток Житомира. }} * {{see | name=Старообрядницька церква Покрова Святої Богородиці| alt= | url= | email= | wikidata=Q25436411| wikipedia=Старообрядницька церква Покрова Святої Богородиці | address=вул. Каракульна, 6| lat=50°16′27″| long=28°38′43″| directions= | phone=+38 (0412) 253 415| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= Дерев'яний храм із цегляною дзвіницею, будівництво якого почалось 1825, а завершилось 1914 року. }} * {{see | name=Лютеранська кірха | alt= | url= | email= | wikidata=Q49495104| wikipedia=Лютеранська кірха (Житомир) | address=вул. Коцюбинського, 5| lat=50°14′54″| long=28°40′32″| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= Будівля кінця XIX століття, збудована в неоготичному стилі, нині є кірхою, а також баптистською протестантською церквою зі школою, будівництво яких відбулось у 190-их роках на кошти нідерландської християнської академії «De Driestar». 1996 року було зведено 25-метрову дзвіницю. Храм є пам'яткою архітектури місцевого значення. }} * {{see | name=Свято-Хрестовоздвиженська церква| alt= УПЦ МП | url=| email= | wikidata=Q20096016| wikipedia=Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Житомир) | address=вул. Кафедральна, 14| lat=50.2539234| long=28.6509873| directions=Замкова гора | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content=Храм було зведено у 1897-1900 роках. Нині є пам'яткою архітектури місцевого значення. }} * {{see | name=Монастир святої Анастасії Римлянки | alt= УПЦ МП| url=http://zhytomyr-eparchy.org/uk/svyato-anastasiyivskiy-stavropigiyniy-zhinochiy-monastir.html| email= | wikidata=Q4180734| wikipedia=На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ | address=вул. Соснова, 13-а| lat=50°15′58″| long=28°37′05″| directions= | phone=+38 (0412) 245656 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-05 | content= }} === Музеї === [[Файл:Korolev-museum-zhytomyr.jpg|міні|праворуч|200пкс|Музей космонавтики]] * {{see | name=Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова | alt= | url=https://cosmosmuseum.info/| email=post@cosmosmuseum.info | wikidata=Q538095| wikipedia=Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова | address=вул. Дмитрівська, 5| lat=50°15′10″| long=28°40′39″| directions= | phone=+38 (0412) 372030| tollfree= | fax= | hours=Вт-Нд 10.00-17.15 | price=Єдиний квиток на відвідування обох експозицій: дорослий - 30 грн, дитячий - 20 грн; екскурсії: дорослий - 80 грн, дитячий - 50 грн; екскурсія іноземною мовою (англійська, німецька, польська) - 120 грн | lastedit=2021-05-06 | content=Унікальний в Україні музей, що включає дві експозиції: історія космонавтики та будинок-музей Сергія Корольова. Серед іншого в музеї можна побачити такі експонати, як спускний апарат космічного корабля «Союз-27»; 9 мг місячного ґрунту; виставковий зразок космічного корабля «Союз», макети «Лунохода-2» та спускного апарату гагарінського «Востока» у натуральну величину; польотні речі космонавтів, космічна їжа тощо. }} [[Файл:Магістрат (Житомирський обласний краєзнавчий музей) 3.jpg|міні|праворуч|200пкс|Краєзнавчий музей]] * {{see | name=Краєзнавчий музей | alt= | url=https://www.facebook.com/kraymuz.zt/| email=kraymuz_zt@ukr.net | wikidata=Q12104642| wikipedia=Житомирський краєзнавчий музей | address=вул. Замкова, 1| lat=50°15′17″| long=28°39′19″| directions=Замкова гора | phone=+38 (0412) 474922| tollfree= | fax= | hours=Вт-Чт 10.00-17.00, Пт 10.00-18.00, Сб, Нд 10.00-17.00| price= | lastedit=2021-05-06 | content= Музей бере початок від заснованого у жовтні 1865 року музею при Російській публічній бібліотеці у Житомирі. Експозиції музею надають уявлення про геологію, археологію, історію, флору та фауну Житомирщини, зокрема тут виставлена унікальна таксидермічна збірка фауни Житомирського регіону. Також частина зал музею виставляє художні твори митців різних часів і культур. }} * {{see | name=Музей пожежної охорони Житомира| alt= | url=https://zabytki.in.ua/uk/1671/muzei-pozhezhnoyi-okhoroni-zhitomira| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Святослава Ріхтера, 33А| lat=50.2512031|long=28.677967| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-16.00 | price= | lastedit=2021-05-07 | content= }} * {{see | name=Літературний музей| alt=Житомирський обласний літературний музей| url=https://web.archive.org/web/20150402101550/http://www.ukt.zhitomir-region.gov.ua/index.php?museum_lit| email= | wikidata=Q12104645| wikipedia=Житомирський обласний літературний музей | address=вул. Київська, 45| lat= | long= | directions= | phone=+38 (0412) 374282, +38 (0412) 421894| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-18.00 | price= | lastedit=2021-05-07 | content= }} * {{see | name=Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка| alt= | url= | email= | wikidata=Q12119967| wikipedia=Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка | address=вул. Короленка, 1| lat=50°15′39″| long=28°38′58″| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 10.00-18.00 | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Літературно-меморіальний музей, присвячений життю та діяльності письменника, публіциста, критика та правника Володимира Короленка, який народився в Житомирі. Музей є філією Житомирського обласного краєзнавчого музею. }} === Пам'ятки === [[Файл:Водонапірна вежа (Житомир).jpg|міні|праворуч|150пкс|Водонапірна вежа]] * {{see | name=Водонапірна вежа| alt= | url= | email= | wikidata=Q28707913| wikipedia=Водонапірна вежа (Житомир) | address=вул. Пушкінська, 24| lat=50°14′57″| long=28°39′50″| directions=поряд з обласною філармонією | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Пам'ятка архітектури місцевого значення та пам'ятка культурної спадщини України. Зведена 1898 року, використовувалась як регулятор тиску води у водопровідній системі та пожежна оглядова вежа. За радянських часів у вежі розміщувався ресторан. }} * {{see | name=Келії єзуїтського монастиря| alt= | url= | email= | wikidata=Q20077621| wikipedia=Келії єзуїтського монастиря (Житомир) | address=вул. Леха Качинського, 12|lat=50.251983| long=28.655849| directions=у дворі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-08 | content=Пам'ятка архітектури національного значення, є однією з найстаріших споруд Житомира. Будівля датована 1724 роком, нині перебуває у напівзруйнованому стані та потребує реставрації. }} * {{see | name=Монумент Вічної слави | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=1-й Павликівський провулок, 18| lat=50.243364| long=28.6491922| directions=на пагорбі | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-09 | content=Монумент у пам'ять загиблих у Другій світовій війні було відкрито 1979 року. Розташований на пагорбі над річкою Тетерів. Перед монументом палає «вічний» вогонь. }} * {{see | name=Пам'ятний знак на честь заснування Житомира| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна | lat=50.2533835| long=28.6544239| directions=Замкова гора, в центрі скверу | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-09 | content=Встановлено у вересні 1984 року до 1100-ї річниці створення міста. }} == Чим зайнятись == === Парки та пляжі === [[Файл:Житомир. Замкова гора..JPG|міні|праворуч|200пкс|Замкова гора]] * {{do | name=Парк імені Гагаріна | alt=Шодуарівський парк | url= | email= | wikidata=Q28705297| wikipedia=Парк імені Ю. Гагаріна | address=Старий бульвар, 34| lat=50.2448876| long=28.665104| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Центральний міський парк, в якому є атракціони для дітей і дорослих, а також підвісний міст через Тетерів. Окрім того, парк відомий колекцією рідкісних рослин, яку почав збирати ще барон Шодуар, маєток якого розміщувався на місці сучасного парку. У південній частині парку є вихід на набережну річки Тетерів, де розбито новий сквер. Також у парку розміщений літній концертний майданчик «Ракушка». }} * {{do | name=Замкова гора | alt= | url= | email= | wikidata=Q98347842| wikipedia=Замкова гора (Житомир) | address=вул. Кафедральна | lat=50.2528| long=28.6507| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Місце, звідки починався Житомир. У давнину тут, на крутих схилах річки Кам'янки, розміщувався замок і міський ринок. Нині на Замковій горі розбитий сквер, є готель, ресторани, нічні клуби та кав'ярні. Також у цій місцевості розташовані православний і католицький храми та Краєзнавчий музей. }} * {{do | name=Гідропарк | alt= | url= | email= | wikidata=Q12098876| wikipedia=Гідропарк (Житомир) | address=Корбутівка | lat=50.2358| long=28.6072| directions=кінцева зупинка тролейбусів 5а, 9, 15 і маршрутних таксі 25, 44. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content=Парк розваг і відпочинку на березі річки Тетерів з дитячими пляжами, атракціонами, прогулянковими зонами. Більша частина парку розміщується серед лісу. }} * {{do | name=Михайлівська| alt=| url= | email= | wikidata=Q104369291| wikipedia=Михайлівська вулиця (Житомир) | address= | lat=50.253778| long=28.665611| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content=Пішохідна вулиця, на якій розташовані Михайлівський собор, Театр ляльок, кав'ярні та крамниці, зони відпочинку, а також майданчик у центрі вулиці, де періодично відбуваються невеличкі концерти й вистави, як правило, на свята. }} Житомир - місто, багате на місця, де можна відпочити біля водойм і поплавати. Окрім річки Тетерів, у Житомирі є три затоплені гранітні кар'єри (Соколівський, Мальованський і Богунський) з мальовничими скелястими берегами та чистою прозорою водою. * {{do | name=Соколовський кар'єр| alt= | url= | email= | wikidata=Q106901313| wikipedia=Соколовський кар'єр | address= | lat=50.293333| long=28.640833| directions=Крошня | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-10 | content= Найбільший та найглибший (до 110 м) затоплений кар'єр у Житомирі. Місце, де можна поплавати й відпочити на березі. Разом з тим, варто уникати стрибків у воду зі скелястих берегів та з брил, що виступають з води, через небезпеку наштовхнутись на гострі уламки каменю. }} === Театри та концертні зали === [[Файл:Житомир. Колишній міський театр, нині Житомирська обласна філармонія (MG 2625).jpg|міні|праворуч|200пкс|Філармонія]] * {{do | name=Театр імені Івана Кочерги | alt=Драмтеатр| url=http://www.zt-teatr.com.ua/| email=zt_teatr@ukr.net | wikidata=Q12104646| wikipedia=Житомирський театр імені Івана Кочерги | address=м-н Соборний, 6| lat=50.2536| long=28.65936| directions= | phone=+38 (0412) 470076| tollfree= | fax= | hours=Квиткові каси: Вт-Сб 11.00-19.00 | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Філармонія | alt=Житомирська обласна філармонія імені С. Ріхтера| url=https://filarmonia.zt.ua/| email=filrihter@ukr.net | wikidata=Q12104633| wikipedia=Житомирська обласна філармонія | address=вул. Пушкінська, 26| lat=50.24933095| long=28.6646522| directions=поряд із водонапірною вежею | phone=+38 (0412) 221357| tollfree= | fax= | hours=Вт-Сб 10:30-19:00| price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Театр ляльок | alt= | url=https://teatrkukolzt.com/| email=zhitomirteatrlyalok@ukr.net | wikidata=Q12104639| wikipedia=Житомирський академічний обласний театр ляльок | address=вул. Михайлівська, 7| lat=50.254761| long=28.664784| directions= | phone=+38 (0412) 420353, +38 (098) 4456018| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} * {{do | name=Місцевий навколокультурний простір | alt= | url=https://prostir.zt.ua/| email=mist.prostir@ukr.net | wikidata= | wikipedia= | address=провулок Скорульського, 5| lat=50.254627| long=28.6632803| directions= | phone=+38 (093) 5405507| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 9.00-20.00 | price= | lastedit=2021-05-11 | content=Майданчик, де відбуваються концерти місцевих гуртів та виконавців, мистецькі перформанси та вистави малих театральних труп, наприклад театру-студії «Сюртук». }} * {{do | name=Літня естрада | alt=«Ракушка» | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Професора Кравченка, 10| lat=50.2458386| long=28.6600363| directions=Шодуарівський парк | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-11 | content= }} == Що купувати == Традиційно популярністю користується продукція [https://www.zl.com.ua/ кондитерської фабрики «Житомирські ласощі»], [http://lgz.com.ua/ лікеро-горілчаного заводу] й [http://ztsocks.com/ панчішної фабрики]. == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Фудкорт ТРЦ Глобал UA | alt= | url=http://www.globalua.com.ua/uk/| email=globalua109@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 77| lat=50.2662864| long=28.6837595| directions= | phone=+38 (0412) 512448| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 8.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content= }} * {{eat | name=Балувана Галя| alt=варенична| url=https://misteram.com.ua/zhytomyr/baluvana-galia-zt| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 14| lat=50.2558114| long=28.6629637| directions= | phone=+38 (063) 4728848| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content= }} * {{eat | name=Час поїсти| alt=мережа закладів швидкого харчування| url=https://chaspoisty.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=м-н Перемоги, 3; вул. Київська, 77; площа Житній ринок, 1; пр-т Миру, 15-А| lat= | long= | directions= | phone= +38 (067) 1745488| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-20.00| price= | lastedit=2021-05-13 | content=Піца, страви домашньої кухні }} === Середні ціни === * {{eat | name=McDonalds| alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вулиця Київська, 77| lat=50.2659099| long=28.6836418| directions=ТРЦ Глобал UA | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-14 | content= }} * {{eat | name=Буба| alt=хінкальна| url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 10| lat=50.2562274| long=28.6625441| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-17 | content= Ресторан грузинської кухні з доволі демократичними цінами. 2016 року ввійшов до [https://magazine.nv.ua/ukr/journal/2635-journal-no-16/restoranu-top-100.html топ 100 ресторанів України за версією журналу НВ] }} * {{eat | name=Мелроуз | alt=гриль-бар| url=https://sensuyaki.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 77| lat=50.2672226| long=28.6857541| directions=ТРЦ Глобал UA | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-0.00| price= | lastedit=2021-05-17 | content=Ресторан, в якому подають страви американської, італійської, японської та мексиканської кухні. Інтер'єр ресторану витримано в типовому американському стилі придорожньої кав'ярні. }} === Дорого === * {{eat | name=Фамілія | alt= | url=https://familiyagroup.com/| email=reservation@familiyagroup.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Велика Бердичівська, 10| lat=50.2535122| long=28.6614552| directions= | phone=+38 (067) 6781962| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 9.00-23.00; Сб, Нд 10.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Європейська кухня та вишуканий інтер'єр, що переповідає історію Житомира. Від 9:00 до 12:00 у будні та від 10:00 до 14:00 на вихідних ресторан запрошує на сніданки. }} * {{eat | name=Пан Марципан | alt= | url=http://marcipanzt.com.ua/| email=marzipan.zt@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Велика Бердичівська, 55| lat=50.2491059| long=28.674782| directions= | phone=+38 (097) 9455571| tollfree= | fax= | hours=Пн–Пт 8.00–22.00; Сб, Нд 10.00–22.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Сімейний ресторан європейської та авторської кухні. Також гостям пропонують лінію швидкого харчування, італійську каву та фірмові кондитерські вироби. }} * {{eat | name=PRIMAVERA Ristorante Italiano| alt= | url=https://primavera.zt.ua/ua/| email=zhytomyr.hotel@reikartz.com | wikidata= | wikipedia= | address=м-н Замковий, 5/8| lat=50.2541816| long=28.6523099| directions=Замкова гора, перед готелем Reikartz | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 10.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Італійський ресторан у самому центрі міста. Щоп'ятниці проводяться музичні вечори. }} * {{eat | name=Дім Трібеля | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 8/1| lat=50.255533| long=28.6627713| directions= | phone=+38 (067) 7719277| tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2021-05-19 | content=Ресторан європейської й української кухні. Подають найкращий борщ у місті. }} * {{eat | name=Полісянка | alt= | url=https://polisyanka.com.ua/| email=polysyanka@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=пров. 1-й Сінний, 4| lat=50.2689525| long=28.6621834| directions=у дворі за Сінним ринком | phone=+38 (098) 5112143| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Українська та європейська кухня. Вечори живої музики у святкові дні. }} * {{eat | name=Ресторація МамаДача | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Металіст, 59| lat=50.2826374| long=28.6012569| directions=Соколовський масив | phone=+38 (067) 9199696| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-19 | content=Європейська кухня. }} == Де розважитись == * {{drink | name=Život A Pivo | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Кафедральна, 8| lat=50.2539574| long=28.6543017| directions=Замкова гора | phone= | tollfree= | fax= | hours=Щоденно 15.00-3.00| price= | lastedit=2021-05-24 | content=Класичний чесько-німецький паб. У вихідні проводяться живі виступи місцевих гуртів. }} * {{drink | name=Чеширський кіт | alt=арт-паб| url=https://www.cheshyrskyj-cat.com.ua/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Івана Сльоти, 49| lat=50.261433| long=28.6993001| directions= | phone=+38 (067) 0001290| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-24 | content=Тут можна гарно розважитись великою гамірною компанією, послухати живу музику чи повболівати за улюблену спортивну команду. }} * {{drink | name=Наливки зі Львова | alt= | url=https://nalyvky.com/#| email=nalyvky.zi.lvova@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Михайлівська, 17| lat=50.2552009| long=28.6641502| directions=у дворі | phone=+38 (096) 3226862| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 8.30-22.00, Сб, Нд 11.00-23.00| price= | lastedit=2021-05-25 | content=Крамниця-кафе, де пропонують натуральні наливки, в теплу пору працює літній майданчик, а по суботах є можливість потанцювати під живу музику }} * {{drink | name=Ірландський паб | alt=Irish pub| url=https://craftpub.com.ua/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 108| lat=50.2662641| long=28.6897428| directions= | phone=+38 (0412) 512374| tollfree= | fax= | hours=Пн-Пт 10.00-22.00, Сб, Нд 11.00-0.00| price= | lastedit=2021-05-25 | content=Класичний ірландський паб з крафтовим пивом, живою музикою, переглядом спортивних подій і тематичними вечірками. }} * {{drink | name=Вульф | alt=паб| url=http://pubwolf.blogspot.com/| email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 96| lat=50.2634421| long=28.6825433| directions=вхід з боку вулиці Східної | phone=+38 (063) 7188344| tollfree= | fax= | hours=Щоденно 11.00-22.00| price= | lastedit=2021-05-28 | content=Крафтове пиво та смачна кухня. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Житомир | alt=хостел| url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Київська, 114| lat=50.2667777| long=28.6888603| directions= | phone=+38 (098) 9774241| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= ₴175 з особи (€5). | lastedit=2021-05-26 | content=Зручний скромний хостел поряд з автовокзалом і ТРЦ Глобал UA, безкоштовний Wi-Fi }} * {{sleep | name=HOSTEL & SOFIA| alt= | url=https://hotelsofia.wixsite.com/hostel| email=hostel.zt@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Перемоги, 53| lat=50.2653965| long=28.6461298| directions= | phone=+38 (050) 4632148| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= Ліжко у 8-місному номері ₴150, двомісний номер - ₴250. | lastedit=2021-05-26 | content=Хостел неподалік від центра міста, привітний персонал, доступні 8-місні, двомісні номери та напівлюкс. }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Ялинка | alt= | url=http://yalynka.zt.ua/| email=yalynka2014@mail.ua | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Миру, 50| lat=50.2865349| long=28.5935125| directions= | phone=+38 (0412) 551488| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2021-06-08 | content= }} * {{sleep | name=Авіатик| alt=міні-готель | url=https://aviatik-hotel.com.ua/| email=booking@aviatik-hotel.com.ua | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Смоківська, ангар 6| lat=50.275211| long=28.742983| directions= | phone=+38 (096) 4106282| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | lastedit=2021-06-08 | content=Готель із затишними номерами розташований на території однойменного авіаклубу поряд з аеропортом. }} === Дорого === == Де навчатись == * Державний університет [https://ztu.edu.ua/ «Житомирська політехніка»] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Житомирської області]] cpb70czyspbulhx4szcvfejy5de6xg3 Житомирська область 0 78 33210 19733 2022-08-24T01:27:47Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.65|28.52|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Житомирська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Житомир]] * [[Коростень]] * [[Бердичів]] * [[Малин]] * [[Новоград-Волинський]] * [[Радомишль]] * [[Овруч]] * [[Ружин]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] nsb2pjbckwylvsdxe56dp9f5zaax7z9 Закарпатська область 0 80 33215 32288 2022-08-24T01:29:24Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.41|23.29|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Закарпатська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Ужгород]] * [[Берегове]] * [[Виноградів]] * [[Іршава]] * [[Мукачево]] * [[Перечин]] * [[Рахів]] * [[Свалява]] * [[Тячів]] * [[Хуст]] * [[Чоп]] == Інші місця == * [[Воловець]] * [[Солотвино]] * [[Великий Бичків]] * [[Дубове]] * [[Калини]] * [[Красна]] * [[Усть-Чорна]] * [[Німецька-Мокра]] * [[Руська-Мокра]] * [[Лопухів]] * [[Карпатський біосферний заповідник]] * [[Національний природний парк «Синевир»]] == Зрозуміти == Як дістатись? Потягом: Київ-Ужгород 099К; Київ-Ужгород 013К; Київ-Ужгород 081К ДЕСНА; Харків-Мукачеве 113О; Львів-Солотвино; Львів-Рахів 606К == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 61a0ujk8irllu1gprd8bok7pkwfxg2c 33272 33215 2022-08-24T01:50:39Z Baun barum 6004 /* Зрозуміти */ wikitext text/x-wiki {{geo|48.41|23.29|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Закарпатська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Ужгород]] * [[Берегове]] * [[Виноградів]] * [[Іршава]] * [[Мукачево]] * [[Перечин]] * [[Рахів]] * [[Свалява]] * [[Тячів]] * [[Хуст]] * [[Чоп]] == Інші місця == * [[Воловець]] * [[Солотвино]] * [[Великий Бичків]] * [[Дубове]] * [[Калини]] * [[Красна]] * [[Усть-Чорна]] * [[Німецька-Мокра]] * [[Руська-Мокра]] * [[Лопухів]] * [[Карпатський біосферний заповідник]] * [[Національний природний парк «Синевир»]] == Зрозуміти == Як дістатись? Потягом: Київ-Ужгород 099К; Київ-Ужгород 013К; Київ-Ужгород 081К ДЕСНА; Харків-Мукачеве 113О; Львів-Солотвино; Львів-Рахів 606К == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] fik0p9tosppbbgoo5jecfu2y1snclsa 33273 33272 2022-08-24T01:50:51Z Baun barum 6004 /* Зрозуміти */ wikitext text/x-wiki {{geo|48.41|23.29|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Закарпатська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Ужгород]] * [[Берегове]] * [[Виноградів]] * [[Іршава]] * [[Мукачево]] * [[Перечин]] * [[Рахів]] * [[Свалява]] * [[Тячів]] * [[Хуст]] * [[Чоп]] == Інші місця == * [[Воловець]] * [[Солотвино]] * [[Великий Бичків]] * [[Дубове]] * [[Калини]] * [[Красна]] * [[Усть-Чорна]] * [[Німецька-Мокра]] * [[Руська-Мокра]] * [[Лопухів]] * [[Карпатський біосферний заповідник]] * [[Національний природний парк «Синевир»]] == Зрозуміти == Як дістатись? Потягом: Київ-Ужгород 099К; Київ-Ужгород 013К; Київ-Ужгород 081К ДЕСНА; Харків-Мукачеве 113О; Львів-Солотвино; Львів-Рахів 606К. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] aa1zjvjtkd5jdcyj5fsh29egkyhpgpc Запоріжжя 0 82 33179 33036 2022-08-24T01:16:51Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.83880|35.13957|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Запоріжжя''' знаходиться у [[Східна Україна|Східній Україні]], є адміністративним центром [[Запорізька область|Запорізької області]]. Розташоване на річці Дніпро, засноване як фортеця Олександрівськ 28 серпня 1770 року, проте існували інші раніші оселення на території сьогоднішнього міста. Є технополісом, значним культурним та освітнім осередком. '''Населення:''' 743 113 ''(2018)''. '''Площа:''' 331 км². == Зрозуміти == '''Запоріжжя''' — місто, що до 1921 року носило назву Олександрівськ за назвою Олександрівської фортеці, закладеної в 1770 році. В 1921 році 15 березня було перейменовано в Запоріжжя. Сучасне Запоріжжя це великий промисловий центр і технополіс. Тут сконцентровано найпотужніші промислові комплекси України: металургійні — «Запоріжсталь», працює з листопада 1933 року «Дніпроспецсталь», Запорізький алюмінієвий комбінат, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Запорізький завод феросплавів машинобудівні — Мотор Січ — найпотужніший виробник у світі авіаційних двигунів для літаків Ан-225 «Мрія», Ан-124 «Руслан» та для гелікоптерів Мі-26, рік заснування 1907 Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) — єдине в країні підприємство з повним виробничим циклом виготовлення автомобілів (раніше — «Запорожець», «Таврія», «Славута», а зараз — Sens, Lanos, Forza, Opel, автобус I-VAN), рік заснування 1863 енергетичні — ДніпроГЕС — найперша дніпровська гідроелектростанція, збудовано в 1932 році. Місто Запоріжжя має чотири діючі мости через річку Дніпро: дамбовий міст, два мости Преображенського, арковий міст . Головна магістраль міста — проспект Соборний. Він перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до Дніпровської ГЕС, довжина становить майже 11 км. === Клімат === Клімат — атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами. Літо жарке, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. == Як дістатись == === Літаком === З Києва, Варшави, Відня, Вільнюса, Будапешта регулярним сполученням. === Потягом === У місті діють два пасажирських залізничних вокзали: Запоріжжя I та Запоріжжя II. Є регулярне залізничне пасажирське сполучення з більшістю великих міст України, а також з Білоруссю та з пересадкою у Києві або Львові з Польщею. Розклад руху пасажирських поїздів по станції Запоріжжя. [http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22730%2C22800&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA] Розклад руху приміських та регіональних поїздів по станції Запоріжжя I. [https://dp.uz.gov.ua/ukr/timetable/search_one_station] У місті налічується 8 залізничних пасажирських станцій, де зупиняються приміські поїзди (Запорізька Січ, Канцерівка, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II, імені Анатолія Алімова). === Автомобілем === === Автобусом === Регулярне сполучення здебільшого поєднує Запоріжжя з іншими містами Південної та Східної України. Є й більш дальні рейси — Київ, Варшава, Кишинів. === Кораблем === == Транспорт == Міський транспорт представлений маршрутними таксі (охоплюють усе місто), трамваями та тролейбусами (центр та окремі райони), автобусами (окремі маршрути) та туристичним річковим трамвайчиком (курсує лише в теплу пору року, для відпочиваючих) Приміський транспорт представлений маршрутками, автобусами та приміськими потягами) деякі мають по декілька зупинок у межах міста) == Що відвідати == * Запорізька обласна філармонія * Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. Магара [http://www.magara.zp.ua/] * Кінний театр * Запорізький державний цирк * Музей історії заводу «Мотор Січ» і виставка перед входом військової техніки. Від майдану Волі можна доїхати трамваєм № 10,12,14,15 (10-15 хв). [http://museum.motorsich.com] * Запорізький обласний краєзнавчий музей [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9] * Музей історії зброї (приватний) * Музей техніки «Фаетон» * Запорізький ботанічний сад * Запорізький туристичний інформаційний центр [http://zaporizhzhia.city] <gallery mode="packed-hover" heights="100px"> File:Хортиця 16.JPG File:Музей техники Богуслаева - panoramio.jpg </gallery> == Чим зайнятись == * Острів Хортиця, комплекс «Запорізька Січ» та музей запорізького козацтва — визначні об'єкти не лише для міста, а і для всієї української історії та духовності. * ДніпроГЕС — на момент пуску у 1932 році одна з найбільших електростанцій світу, один із символів Запоріжжя. * Центральний проспект — одна з найдовших вулиць Європи, у кінці своєму містить характерну забудову 20-30 років ХХ століття * Парк «Дубовий гай», від майдану Волі вниз до Дніпра, п'ять хвилин пішки. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9_(%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] * Запорізька дитяча залізниця — найдовша в Україні (9,4 км). Знаходиться поруч залізничного вокзалу Запоріжжя I. Вихідні дні — понеділок, вівторок. На території залізниці також знаходиться зоопарк міста. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F] * Запорізький обласний краєзнавчий музей, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9], * кінотеатр «Байда», * кінотеатр ім. Довженко, <gallery mode="packed-hover" heights="100px"> File:Нічна Хортиця.jpg File:Запоріжжя Дніпровська ГЕС.jpg File:Вечірнє Запоріжжя.jpg File:Парк "Дубовий гай" 5.jpg </gallery> == Що купувати == Місто відоме як ''козацька столиця'', тому тут можна зустріти величезний вибір сувенірів відповідної тематики. == Де поїсти == === Дешево === * '''Пузата Хата''', проспект Соборний, 42/24 * '''McDonald's''', пр. Соборний 218А (07:00-23:00), вул. Запорізька 1Б (07:00-23:00). === Середні ціни === * '''Львівські пляцки''', проспект Соборний, 186 (09:00-21:30) * '''Добра кава''' (декілька кафе по місту) * {{listing | name=Watatsumi | alt= | url=https://zp.watatsumi.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=проспект СОБОРНИЙ, 170 | lat= | long= | directions= | phone=+380 (56) 767-5-211 | tollfree= | fax= | hours=с 10-00 до 22-00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/Watatsumi-%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%83%D1%88%D0%B8-%D0%B8-%D0%BF%D0%B8%D1%86%D1%86%D1%8B-%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%8C%D0%B5-683067918710674/ | instagram=https://www.instagram.com/watatsumi.zp/ | lastedit=2021-10-06 | content=Доставка суші по всьому місту. В меню і не тільки суші але і багато іншого: вок, бургери, піца, супи, салати і страви для вегетаріанців. }} === Дорого === * '''Піросмані''' (Бородинський район) — грузинська кухня == Де розважитись == * Запорізький академічний театр молоді * Запорізький обласний театр ляльок * кінна прогулянка по о. Хортиця * влітку- банджі-джампінг (з аркового мосту) * прогулятись на катері, або каяках чи каное вздовж Дніпра * відвідати концерти у «ДК Дніпроспецсталь», к/з ім. Глінки, * каскад фонтанів «Райдуга» * традиційний щорічний Покровський Ярмарок (у жовтні) * любителям футболу варто відвідати «Славу́тич-Аре́ну» (до 2006 року — Центральний стадіон «Металург»), нині домашній стадіон футбольних клубів «Металург» (Запоріжжя) та «Зоря» (Луганськ) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%87-%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0] ; * Запорізький державний цирк [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=2165111] * боулінг-клуби == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Запорізький національний університет, * Національний університет «Запорізька політехніка», * Класичний приватний університет, * Запорізький державний медичний університет, * Запорі́зька держа́вна інжене́рна акаде́мія (ЗДІА) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F]. * Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій (ЗІЕІТ) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9] == Як заробити == == Застереження == Якщо ви вирішите відвідати найбільший ринок Запоріжжя — Центральний (вулиця Базарна), обов'язково пильнуйте свої речі, особливо — гаманець. У пізній вечірній та нічний час будьте пильними на перехресті пр. Металургів та пр. Соборного — уникайте п'яних людей, не входьте у темні провулки. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == +380612 код города на стаціонарі телефони. == Куди далі == [[Кривий Ріг]], [[Мелітополь]], [[Бердянськ]], [[Генічеськ]] {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] 0kijauhjuu2dzgwpg8c5xd5nkeork9r 33274 33179 2022-08-24T01:51:31Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Запоріжської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.83880|35.13957|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Запоріжжя''' знаходиться у [[Східна Україна|Східній Україні]], є адміністративним центром [[Запорізька область|Запорізької області]]. Розташоване на річці Дніпро, засноване як фортеця Олександрівськ 28 серпня 1770 року, проте існували інші раніші оселення на території сьогоднішнього міста. Є технополісом, значним культурним та освітнім осередком. '''Населення:''' 743 113 ''(2018)''. '''Площа:''' 331 км². == Зрозуміти == '''Запоріжжя''' — місто, що до 1921 року носило назву Олександрівськ за назвою Олександрівської фортеці, закладеної в 1770 році. В 1921 році 15 березня було перейменовано в Запоріжжя. Сучасне Запоріжжя це великий промисловий центр і технополіс. Тут сконцентровано найпотужніші промислові комплекси України: металургійні — «Запоріжсталь», працює з листопада 1933 року «Дніпроспецсталь», Запорізький алюмінієвий комбінат, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Запорізький завод феросплавів машинобудівні — Мотор Січ — найпотужніший виробник у світі авіаційних двигунів для літаків Ан-225 «Мрія», Ан-124 «Руслан» та для гелікоптерів Мі-26, рік заснування 1907 Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) — єдине в країні підприємство з повним виробничим циклом виготовлення автомобілів (раніше — «Запорожець», «Таврія», «Славута», а зараз — Sens, Lanos, Forza, Opel, автобус I-VAN), рік заснування 1863 енергетичні — ДніпроГЕС — найперша дніпровська гідроелектростанція, збудовано в 1932 році. Місто Запоріжжя має чотири діючі мости через річку Дніпро: дамбовий міст, два мости Преображенського, арковий міст . Головна магістраль міста — проспект Соборний. Він перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до Дніпровської ГЕС, довжина становить майже 11 км. === Клімат === Клімат — атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами. Літо жарке, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. == Як дістатись == === Літаком === З Києва, Варшави, Відня, Вільнюса, Будапешта регулярним сполученням. === Потягом === У місті діють два пасажирських залізничних вокзали: Запоріжжя I та Запоріжжя II. Є регулярне залізничне пасажирське сполучення з більшістю великих міст України, а також з Білоруссю та з пересадкою у Києві або Львові з Польщею. Розклад руху пасажирських поїздів по станції Запоріжжя. [http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22730%2C22800&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA] Розклад руху приміських та регіональних поїздів по станції Запоріжжя I. [https://dp.uz.gov.ua/ukr/timetable/search_one_station] У місті налічується 8 залізничних пасажирських станцій, де зупиняються приміські поїзди (Запорізька Січ, Канцерівка, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II, імені Анатолія Алімова). === Автомобілем === === Автобусом === Регулярне сполучення здебільшого поєднує Запоріжжя з іншими містами Південної та Східної України. Є й більш дальні рейси — Київ, Варшава, Кишинів. === Кораблем === == Транспорт == Міський транспорт представлений маршрутними таксі (охоплюють усе місто), трамваями та тролейбусами (центр та окремі райони), автобусами (окремі маршрути) та туристичним річковим трамвайчиком (курсує лише в теплу пору року, для відпочиваючих) Приміський транспорт представлений маршрутками, автобусами та приміськими потягами) деякі мають по декілька зупинок у межах міста) == Що відвідати == * Запорізька обласна філармонія * Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. Магара [http://www.magara.zp.ua/] * Кінний театр * Запорізький державний цирк * Музей історії заводу «Мотор Січ» і виставка перед входом військової техніки. Від майдану Волі можна доїхати трамваєм № 10,12,14,15 (10-15 хв). [http://museum.motorsich.com] * Запорізький обласний краєзнавчий музей [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9] * Музей історії зброї (приватний) * Музей техніки «Фаетон» * Запорізький ботанічний сад * Запорізький туристичний інформаційний центр [http://zaporizhzhia.city] <gallery mode="packed-hover" heights="100px"> File:Хортиця 16.JPG File:Музей техники Богуслаева - panoramio.jpg </gallery> == Чим зайнятись == * Острів Хортиця, комплекс «Запорізька Січ» та музей запорізького козацтва — визначні об'єкти не лише для міста, а і для всієї української історії та духовності. * ДніпроГЕС — на момент пуску у 1932 році одна з найбільших електростанцій світу, один із символів Запоріжжя. * Центральний проспект — одна з найдовших вулиць Європи, у кінці своєму містить характерну забудову 20-30 років ХХ століття * Парк «Дубовий гай», від майдану Волі вниз до Дніпра, п'ять хвилин пішки. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B9_(%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] * Запорізька дитяча залізниця — найдовша в Україні (9,4 км). Знаходиться поруч залізничного вокзалу Запоріжжя I. Вихідні дні — понеділок, вівторок. На території залізниці також знаходиться зоопарк міста. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F] * Запорізький обласний краєзнавчий музей, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9], * кінотеатр «Байда», * кінотеатр ім. Довженко, <gallery mode="packed-hover" heights="100px"> File:Нічна Хортиця.jpg File:Запоріжжя Дніпровська ГЕС.jpg File:Вечірнє Запоріжжя.jpg File:Парк "Дубовий гай" 5.jpg </gallery> == Що купувати == Місто відоме як ''козацька столиця'', тому тут можна зустріти величезний вибір сувенірів відповідної тематики. == Де поїсти == === Дешево === * '''Пузата Хата''', проспект Соборний, 42/24 * '''McDonald's''', пр. Соборний 218А (07:00-23:00), вул. Запорізька 1Б (07:00-23:00). === Середні ціни === * '''Львівські пляцки''', проспект Соборний, 186 (09:00-21:30) * '''Добра кава''' (декілька кафе по місту) * {{listing | name=Watatsumi | alt= | url=https://zp.watatsumi.com.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=проспект СОБОРНИЙ, 170 | lat= | long= | directions= | phone=+380 (56) 767-5-211 | tollfree= | fax= | hours=с 10-00 до 22-00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/Watatsumi-%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%83%D1%88%D0%B8-%D0%B8-%D0%BF%D0%B8%D1%86%D1%86%D1%8B-%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%8C%D0%B5-683067918710674/ | instagram=https://www.instagram.com/watatsumi.zp/ | lastedit=2021-10-06 | content=Доставка суші по всьому місту. В меню і не тільки суші але і багато іншого: вок, бургери, піца, супи, салати і страви для вегетаріанців. }} === Дорого === * '''Піросмані''' (Бородинський район) — грузинська кухня == Де розважитись == * Запорізький академічний театр молоді * Запорізький обласний театр ляльок * кінна прогулянка по о. Хортиця * влітку- банджі-джампінг (з аркового мосту) * прогулятись на катері, або каяках чи каное вздовж Дніпра * відвідати концерти у «ДК Дніпроспецсталь», к/з ім. Глінки, * каскад фонтанів «Райдуга» * традиційний щорічний Покровський Ярмарок (у жовтні) * любителям футболу варто відвідати «Славу́тич-Аре́ну» (до 2006 року — Центральний стадіон «Металург»), нині домашній стадіон футбольних клубів «Металург» (Запоріжжя) та «Зоря» (Луганськ) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%87-%D0%90%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0] ; * Запорізький державний цирк [https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=2165111] * боулінг-клуби == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Запорізький національний університет, * Національний університет «Запорізька політехніка», * Класичний приватний університет, * Запорізький державний медичний університет, * Запорі́зька держа́вна інжене́рна акаде́мія (ЗДІА) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F]. * Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій (ЗІЕІТ) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B9] == Як заробити == == Застереження == Якщо ви вирішите відвідати найбільший ринок Запоріжжя — Центральний (вулиця Базарна), обов'язково пильнуйте свої речі, особливо — гаманець. У пізній вечірній та нічний час будьте пильними на перехресті пр. Металургів та пр. Соборного — уникайте п'яних людей, не входьте у темні провулки. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == +380612 код города на стаціонарі телефони. == Куди далі == [[Кривий Ріг]], [[Мелітополь]], [[Бердянськ]], [[Генічеськ]] {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Запоріжської області]] h08p4xtm4ep5h9dvovttd7nemyb4u74 Запорізька область 0 83 33202 33046 2022-08-24T01:24:58Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.8333333333|35.1666666667|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Запорізька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Запоріжжя]] [https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F] * [[Бердянськ]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA] * [[Приморськ]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0)] * [[Токмак]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BA] * [[Оріхів]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%96%D1%85%D1%96%D0%B2] * [[Eнергодар]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80] * [[Мелітополь]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C] * [[Гуляйполе]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5] * [[Вільнянськ]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA] * [[Василівка]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)] * [[Дніпрорудне]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5] * [[Кам'янка-Дніпровська]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0] * [[Молочанськ]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA] * [[Пологи]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)] == Інші місця == * [[Хортиця]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F] * [[Кирилівка]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D1%81%D0%BC%D1%82)] * [[Михайлівка]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)] * [[Чернігівка]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D1%81%D0%BC%D1%82)] * [[Розівка]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D1%81%D0%BC%D1%82)] * [[Якимівка]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D1%81%D0%BC%D1%82)] * [[Веселе]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5_(%D1%81%D0%BC%D1%82)] * [[Більмак]] [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BA] == Зрозуміти == Запорізька область знаходиться на півдні України. Південний кордон області омиває Азовське море. Терріторією Запорізької області протікає понад 100 річок, головна з яких-Дніпро (з великим Каховським водосховищем). Також область має безліч озер, ставків, водосховищ, лиманів. Запорізька область налічує 20 районів. === Історія === Вона була утоврена 10.01.1939 року. Історично терріторія Запорізького краю входила до складу Золотої Орди, з 1445 р. до Кримського ханства. У XV–XIX ст. запорізькі степи населяли кочові ногайці. На згадку про ті часи на терріторії області залишилось багато давніх курганів і могил, що стали пам'ятками історії. Згодом терріторія стала колискою запорізького козацтва (Запорізька Січ)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C]. Запорізька Січ довго займала визначне місце в міжнародних відносинах. У XVIII ст. південні землі України увійшли до складу Російської імперії. === Клімат === Помірно континентальний, літо — спекотне, зима — малосніжна і тепла. Не редкість навесні та влітку — суховії. Під час затяжної посухи можна спостергіти як розтріскується земля в степу. == Мова == Державною мовою є українська, проте всі місцеві мешканці вільно володіють російською і саме нею послуговуються частіше. На півдні області в деяких селах спілкуються болгарською та грецькою мовами. == Як дістатись == Літаком до обласного центру можна дістатися з Києва або Москви. Поїздом дістатися до Запоріжжя можна з Києва, Львова, Одеси, Харкова та більшої половини інших обласних центрів України, а також із Криму. Існують прямі потяги з Мінська (Білорусь) та Москви. Автобусним зв'язком місто пов'язано з усіма великими містами Півдня та Сходу України. == Транспорт == Залізничні вузли — Мелітополь, Запоріжжя, Пологи, Бердянськ. Головний порт області — Бердянськ. Аеропорти м. Запоріжжя і м. Бердянськ мають статус міжнародних. == Що відвідати == * Козацька фортеця на о. Хортиця, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%87] * національний заповідник «Хортиця», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F] * Дніпровська ГЕС, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D0%95%D0%A1] * Кам'яні баби ХІ-VIII ст. до н. е.,[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D1%96] * Запорізький обласний краєзнавчий музей, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9] * природний заповідник «Кам'яні Могили», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0] * заказник «Молочний лиман», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD_(%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA)] * національний природний парк «Великий Луг», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D0%B3_(%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA)] * Приазовський національний природний парк, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA] * Каховське водосховище, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5] * Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова», [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0] * Василівський вітряний млин, 1903 р., * Запорозький 700-річний дуб [http://www.zotic.zp.ua/uk/turobl/zaporozhye/zap_dub], * Дубовий гай, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0_(%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%8C%D0%B5)], * узбережжя Азовського моря, * подвір'я і будинок родини Махнів [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87], * Махновська тачанка, * млин Шредера «Надія», 1894 р, * «Саур-могила» [http://www.raidu.com.ua/mesta-sily/savur-mogila], «Мамай-гора» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B9-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0], «Токмак-Могила», [http://isar.org.ua/lukomore/tokmak-mogila-sinyaya-gora-sedaya-vershina-lukomorya.html] * садиби сільського туризму, етносадиби, * Свято-Михайлівський жіночий монастир, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE-%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80], * ландшафтні, ботанічні, орнітологічні заказники, * кліматично-грязьові курорти, санаторії, бази відпочинку на узбережжі Азовського моря , * «Гранітні скелі» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96_(%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C)]. == Чим зайнятись == Якщо приїхати до Запорізької області '''навесні''' ,то Вас зачарує неповторний аромат квітучих садів і ланів, а очі будуть тішитись барвами дерев, що прокинулись від зимового спокою. Степи, ліси і городи вразять своєю яскравою зеленню. Азовське море глибоким синім кольором, який доречно контрастує зі смугою піска в світло-бежевих тонах. '''Влітку''' ви зможете вдихнути гіркувато-пряний трунок степових трав і квітів, почути дзижчання бджіл, радісні співи пташок. А погляд, майнувши до обрію, зможе насолодитись всіма барвами веселки, збагнути всю велич і неосяжність Запорізького краю, моєї України ! Можливо, ви надихнетесь цими краєвидами і виникне бажання малювати, фотографувати, співати, танцювати, складати вірші і пісні, всміхатись і торкатись звабливих квітів .Або просто — вирішите впасти на п'янкі і духмяні трави, щоб відчути, нарешті, єдність з усім світом… В спекотні літні дні багато мандрівників воліють відпочивати біля води. Для міського відпочинку кращими місцями будуть: о. Хортиця з неповторними пейзажами, гранітними кручами, небезпечними порогами, прадавніми пам'ятками, реліктовими видами рослин ; туристичний пляж та численні інші пляжі. А ще: с. Розумівка та зона відпочинку " Великий Луг " (Правий берег, наприкінці Бородинського району) з сосновим лісом та смугами дикого пляжу, де ви можете влаштувати пікнік, пограти в волейбол, бадмінтон тощо… Острів Хортиця є одним із Семи чудес України. Велопоход [http://stur.com.ua/nashy-predlozheniya/velotury.html]- чудова можливість оглянути кожен потаємний куточок цього острова самостійно [https://zp.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/139584/]. Прогулянка на катері (з парку «Дубовий гай») по Дніпру дозволить насолодитись видами дніпровських берегів, які збереглися майже у первісному стані, заплавних луків та островів (найвідоміші: о. Хортиця і о. Байда). Якщо ж ви прибічник активного відпочинку, то варто взяти каное та відчути всю силу наймогутньої річки України — Дніпра. Пропливаючи вздовж схилів ви обов'язково помітите альпіністів, які підкорюють Дніпровські кручі. Чи до снаги вам такі зайняття? Запевняю, якщо ви терміново візьмете фотоапарат, то зробите неповторні селфі і фото на згадку про Запорізький край! Майже у кожному селі та містечку Запорізької області є річка чи ставок. Якщо ви подорожуєте на авто, можете зупинитись будь-де біля водойми, щоб трохи освіжитись. Любителям порибалити теж буде нагода отримати задоволення . Цей опис літнього відпочинку у Запорізькій області був би не повним, якби ми не загадали про узбережжя Азовського моря. З середини травня і по вересень на вас чекатиме одне з найтепліших морів у світі ! Приморськ, Бердянськ, Кирилівка — це найвідоміші центри літнього відпочинку на Азовському морі. Аквапарки, віндсерфинг, водні мотоцикли, різноматні гірки та розваги для дітей урізноманітнять ваш відпочинок. Але є багато й інших, менш відомих, місць, які приваблюють мандрівників на Азовське море. Цей напрямок для тих, хто уникає великого натовпу людей і сподівається ближче відчути природу, або шукає вільний простір для свого хатнього улюбленця, нижчих цін тощо, чом би й ні. Плавати, купатись, пірнати, засмагати, грати в волейбол, робити пісчані скульптури, збирати мушлі, спостерігати за дафніями у морі, намаститись цілющимі грязями з лиману, або зануритись у пісок…Що вам ще до смаку, додайте за бажанням! А як чудово зненацька знайти дикий потічок з прісною крижаною водою, що витікає з проміж глиняних скель, порушуючи спокій прибережних комишів, і впадає в безмежне солоне Азовське море…А коли настане вечірня пора, погляньте на небо й зірки. Тільки біля моря зорі стають ближчими, мерехтять і ваблять поринути в мрії."Молочний шлях", безкінечна «місячна доріжка», нічний морський бриз, крики птахів, пісні під гітару біля багаття, запашний шашлик, який ви зробили особисто і пригостили друзів, наповнять змістом нічну годину на узбережжі. Яким би ви не зустріли море — тихим і ласкавим, чи то бурхливим і шумливим, ви назавжди закохаєтесь в цю стихію. А відпочинок на узбережжі Азвоського моря, у м. Запоріжжя, у сільскій приватній садибі, посеред степу чи біля ставка у Запорізькій області ви будете згадувати з теплотою, сонячним настроєм и нестримним бажанням повернутися до цього краю знову ! == Регіональна кухня == Завзвичай основними стравами є борщ, солянка, рибна юшка, налисники, вареники з різними начинками (іноді в селах трапляються дуже великі єкземпляри, розміром з долоню), гарбузова пшоняна каша, печеня, картопля в різному вигляді, звичайно, сало, тушковані або запечені овочі та інше. Південні райони Запорізької області зберігають кулінарні традиції болгарської, грецької кухні. == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == На півночі і північному заході — [[Дніпропетровська область]], на заході — [[Херсонська область]], на сході-[[Донецька область]], а на півдні — [[Азовське море]]. {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] key2emd0mpvi5gwflz6j4c2gwsqzsdw Кам'янець-Подільський 0 91 33346 31782 2022-08-24T02:14:08Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Хмельницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.68335|26.58365|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Kamianets-Podilskyi Castle (2007)-2.JPG | caption= Вид на Кам'янець-Подільську фортецю з боку Старого міста | city= Кам'янець-Подільський | arm = COA Kamjantec-Podilsky.svg | population = 101 978 (на 01.07.2012) | callingcode = +380-3849 }} '''Кам'янець-Подільський''' — місто, яке розташоване у [[Хмельницька область|Хмельницькій області]], за 100 кілометрів від [[Хмельницький|Хмельницького]]. == Зрозуміти == Кам'янець-Подільський — старовинне руське місто-фортеця на перетині торгових шляхів. Через місто в глибокому скельному каньйоні протікає річка Смотрич, русло якої утворює петлю з вузьким перешийком. На території півострова, утвореного каньйоном, розташоване Старе місто, а підходи до перешийку захищені Старим замком. Кам'янець-Подільський входив до складу Київської Русі і Великого Князівства Литовського, в середні віки був великим ремісничим і торговим пунктом, а також одним з центрів вірменської діаспори на Україні. У 1672 році захоплений і зруйнований Османською імперією; в 1793 році, після другого поділу Речі Посполитої, разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії. У Старому місті частково збереглася забудова, яка відображає різні культурні періоди в історії Кам'янця. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Поїздами 173, 177 і 623 [[Київ]]-Кам'янець, час у дорозі — 6.5-9 годин. Крім пасажирських поїздів є два приміські поїзди з [[Хмельницький|Хмельницького]]. === Автомобілем === З Києва: по трасах {{Автошлях|М|06}}, {{Автошлях|Р|31}}, {{Автошлях|М|12}} і {{Автошлях|Н|03}}, через [[Житомир]], Хмільник, Летичів, та Хмельницький. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Стара фортеця.jpg|thumb|300px|Стара фортеця]] * {{listing |type = see|lat = 48.67347775|long = 26.56301826|name = Старий замок|alt = Кам'янець-Подільська фортеця|address = <!-- адреса -->|directions = В південно-західних околицях міста|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = 9:00-17:00|price = 10 грн<!-- ціни -->|description = Місто, розташоване в Смотрицькій петлі, з'єднує з «великою землею» тільки вузький 9-метровий перешийок, перед яким в кінці XIV століття і був зведений замок. Одна з найбільш добре збережених фортець в Україні. Варто звернути увагу на вежу Ковпак з ключеподібними бійницями для легкої артилерії.}} * '''Каньйон річки Смотрич'''. Незвичайне для Східної Європи геологічне утворення: вертикальний каньйон глибиною 30-50 м, пробитий річкою в скельній породі. * '''Руська та Польська брами'''. Середньовічний гідротехнічний комплекс: в разі небезпеки русло Смотрича перекривався на Руській брамі, і каньйон заповнювався водою. * '''Кафедральний костел Святих Апостолів Петра і Павла (1502–1517)'''. Перед костелом стоїть мінарет — унікальний артефакт 27-річного турецького періоду історії Кам'янця, коли з собору зробили мечеть. Після повернення Кам'янця під управління Польщі верхівку мінарету прикрасили статуєю Богоматері. * '''Вірменська Миколаївська церква (1398)'''. * '''Будинок ратуші (XIV–XIX ст.)'''. * '''Георгіївська церква (XIX ст.)'''. * {{listing | name=Собор Олександра Невського | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=вулиця Соборна, 2 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-04-17 | content=православний собор у неовізантійському стилі }} == Чим зайнятись == * {{listing | name= Екскурсія по Старому місту та замку | url=https://kamenec.best/ | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= В місті налічується більше 100 памяток історії та архітектури. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Стейк-хаус "Лондон" | alt= | address=Князів Коріатовичів, 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/id214285104 | wikipedia= | email= | phone= +380 3849 33821 | fax= | hours= | price= | description= }} === Дорого === == Де розважитись == * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Кінотеатр "Сінема" | alt= | address= | directions=знаходиться неподалік залізничного вокзалу | url=http://yunist.com.ua/ | facebook= | vkontakte=http://vk.com/cinema_kp | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing |type = sleep|lat = 48.668745|long = 26.61644|name = Міні-готель «Villa Ruben»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Сковороди, 9|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://villaruben.com.ua/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = +38-067-3807911, 097-2120386, 03849-96318|fax = <!-- факс -->|email = villaruben@i.ua|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} * Кімнати відпочинку на залізничному вокзалі (станом на 2014 рік вартість місця становить близько 50 гривень). === Середні ціни === * {{listing |type = sleep|lat = 48.679032|long = 26.586785|name = Готель «7 днів»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Соборна, 4|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://7dniv.ua/ua/|facebook = https://www.facebook.com/7dniv.ua|vkontakte = http://vk.com/simdniv|phone = +38 (03849) 69069|fax = +38 (03849) 32302, +38 (067) 442 1881, +38 (067) 442 2332|email = reservation@7dney.com|skype = simdniv_kp_reserv|hours = <!-- графік -->|price = Двомісний номер з триразовим харчуванням — 490 грн.|description = Чуйний персонал і комфортні умови. Wi-Fi — 10 грн на добу.}} === Дорого === == Де навчатись == * {{see | name=Національний університет ім. Івана Огієнка | alt= | url=http://kpnu.edu.ua/ | wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%B0 | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name= Подільський державний аграрно-технічний університет | alt= | address= | url= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name= Національний університет Державної Податкової Служби України | alt= | address= | url= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 32300—32315. Телефонний код — +380-3849. == Куди далі == {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] sfh9qu19folih400oh7gx0t39hntzl4 Кривий Ріг 0 99 33245 33037 2022-08-24T01:44:04Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.91048|33.39179|zoom=13}} {{pagebanner|Kryvyi Rih banner.jpg}} [[Файл:Парк ім.газети «Правда» - "Белые гавани".JPG|300px|thumbnail|Човникова станція при злитті Інгульця й Саксагані]] '''Кривий Ріг''' — місто на півдні [[Україна|України]]. Великий промисловий і культурний центр. Значний транспортний вузол. Найдовше місто України. == Зрозуміти == Місто виникло в останній чверті XVIII століття при злитті річок Інгулець та Саксагань. До 1836 року через місто пролягав поштовий тракт. Значного розвитку місто зазнає з початком розробок покладів залізної руди. Населення — 656 707 (1 грудня 2012). Клімат — помірний континентальний. Місто поділене на 7 районів: * Тернівський; * Центрально-Міський; * Інгулецький; * Жовтневий; * Саксанський; * Довгинцівський; * Дзержинський. == Як дістатись == === Літаком === * '''Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг»''' віддалений від центру міста на 20 км. Працює цілодобово. === Потягом === [[Файл:Kryvyi Rih-Holovnyi Railway Station.jpg|300px|thumbnail|right|Вокзал станції «Кривий Ріг — Головний»]] * '''Станція Кривий Ріг-Головний''' (в народі — Долгінцево) — основні залізничні ворота Кривого Рогу. Будівля вокзалу — дореволюційна. Являє собою пам'ятку архітектури та історії. Поблизу розташовуються ще декілька дореволюційних будівель. : Є пересадка на міський трамвай, тролейбус, а також на маршрутні таксі. Можна замовити звичайне таксі. * '''Станція Кривий Ріг''' (в народі — Червона) * '''Станція Рокувата''' === Автомобілем === Місто розташоване на перетині таких автошляхів як: * {{Автошлях|H|23}}: ** північно-західний напрямок — з [[Кіровоград]]у, Новгородки. ** південно-східний напрямок — з [[Апостолове|Апостолового]], [[Зеленодольськ]]а. * {{Автошлях|H|11}}: ** південно-західний, західний напрямки — з [[Миколаїв|Миколаєва]], Баштанки, Нового Бугу, Казанки. ** східний напрямок — з Софіївки, [[Дніпропетровськ]]а. також: * {{Автошлях|Т|0418}} з Жовтих Вод. * {{Автошлях|Т|0419}} з П'ятихаток. === Автобусом === В місті функціонує автовокзал (автостанція № 1) та дві автостанції (№ 2, 3). ==== Криворізький автовокзал ==== Діють міжнародні рейси Кривий Ріг — Ростов-на-Дону, Кишинів — Дніпропетровськ. == Транспорт == [[Файл:KRMetrotram.jpg|300px|thumbnail]] === Криворізький трамвай === === Криворізький метротрам === Існує одна лінія, 3 маршрути. Являє собою поєднання метрополітену й звичайного трамваю. == Що відвідати == Кривий Ріг — місто насичене геологічними пам'ятками природи. Варто відвідати: * геологічна пам'ятка загальнодержавного значення «Скелі МОДРу» * ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Червона балка Північна» Вартий уваги Криворізький ботанічний сад НАНУ. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Заклади швидкого харчування === ==== МакДональдзи ==== * {{listing|type=eat |map= |lat = |long = |name = McDonald's №1 |alt = |address = просп. Гагаріна, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (0564) 40-09-13| |hours = 06:00-23:45|price = |description = }} * {{listing|type=eat |map= |lat =|long = |name = McDonald's №2 |alt = |address = вул. Лермонтова, 37|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (056) 404-27-40|hours = 06:00-23:45|price = |description = }} === Піцерії Челентано === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * Готель «Кривий Ріг» * Готель «Братислава» * Готель «Park House»(колишній «Саксагань») * Готель «Вікторія» * Готельний комплекс «Домашній затишок» * Готель «Україна» * Готель «Центральний» * Готель «Ювілейний» * Готель «Дружба» * Готель «Імперіал» * Готель КЕІ КНЕУ === Середні ціни === * Готельний комплекс «Аврора» === Дорого === == Де навчатись == * {{listing |type=other|map= |lat =|long = |name = Криворізький національний університет |alt = |address = вул. Вiталiя Матусевича, 11|directions = |url = http://knu.edu.ua/|wikipedia = Криворізький національний університет|facebook = https://www.facebook.com/Kryvyi-Rih-National-University-Криворізький-національний-університет-537677096378120/|vkontakte = |phone = +38 (056) 409-06-06 |fax = |email = knu@alba.dp.ua|skype = |hours = |price = |description =}} * {{listing |type=other|map= |lat =|long = |name = Криворізький державний педагогічний університет |alt = |address = пр. Гагаріна, 54|directions = |url = http://www.kdpu.edu.ua|wikipedia =Криворізький державний педагогічний університет|facebook = https://www.facebook.com/kdpu.ua/|vkontakte = |phone = +38 (056) 471-57-34 |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = |hours = |price = |description =}} * {{listing |type=other|map= |lat =|long = |name = Криворізький економічний інститут імені Вадима Гетьмана |alt = |address = пр. Поштовий, 64|directions = |url = http://www.kneu.dp.ua/|wikipedia =Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|facebook = https://www.facebook.com/groups/keikneu/|vkontakte = |phone = +38 (0564) 90-15-12 |fax = |email =kei@kneu.edu.ua |skype = |hours = |price = |description =}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] givfar4he3f1x8kglpc0ds779w3zgzl Кіпр 0 102 33420 32278 2022-08-24T02:39:09Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|35|33|zoom=6}} {{pagebanner}} {{quickbar |image= Agia Napa Monastery - 12.JPG |location= LocationCyprus.png |flag= Flag of Cyprus.svg |capital= [[Нікосія]] |government= Республіка |currency= Євро (€) |area= 9,250 км² (з яких 3,355 км² площі - територія турецького [[Північний Кіпр|Північного Кіпру]]) |population= 784,301 (2006) |language= [[Грецький розмовник|Грецька]] (офіційна), [[Турецький розмовник|турецька]] (офіційна) |religion= Православ'я - 78%, Іслам - 18%, інші - 4% |callingcode= +357 |tld= .cy |timezone= UTC +2 |electricity= 240В/50Гц (вилка британського типу) }} '''Кіпр''' - країна [[Європа|Південної Європи]]. '''Наразі країна розділена на грецьку (''Республіка Кіпр'') і турецьку ([[Північний Кіпр]], невизнана) частини.''' == Зрозуміти == Кіпр історично та культурно є грецьким островом, спочатку був заселений мікенськими греками приблизно з 1400 р. до н.е., потім був захоплений Олександром Македонським, а набагато пізніше османи контролювали більшу частину його території. Пізніше його було переміщено до венеціанської влади, османський контроль отримав незалежність від Сполученого Королівства в 1960 році. Незважаючи на конституцію, яка гарантувала певний розподіл влади між греками-кіпріотами та меншістю-турками, обидва населення – за підтримки з боку уряди Греції та Туреччини, відповідно, зіткнулися в 1963/4 та 1974 роках, в результаті чого Туреччина контролювала північні та східні 37% острова. У 1983 році контрольована Туреччиною територія проголосила незалежність як Турецька Республіка Північного Кіпру. Поки що тільки Туреччина визнає ТРСК, тоді як усі інші уряди та Організація Об'єднаних Націй визнають лише уряд Республіки Кіпр на всьому острові. ООН має миротворчі сили та вузьку буферну зону між двома кіпрськими етнічними групами. На щастя, відкриті бойові дії деякий час були відсутні, оскільки обидві сторони (тепер із зростаючою залученням Європейського Союзу) поступово наближаються до якогось возз’єднання. == Регіони == Кіпр поділений на 6 адміністративних регіонів, кожен з яких названий на честь своєї адміністративної столиці. З 1974 року весь район Кіренія, більша частина району Фамагуста та північна частина округу Нікосія окуповані турецькою армією. Греки-кіпріоти змушені були виселити ці райони. Республіка Кіпр керує такими районами: Район Фамагуста район Ларнаки Лімассолський район Нікосійський район Пафосський район Сполучене Королівство зберігає дві невеликі заморські території на території Республіки Кіпр, які називаються Акротірі і Декелія, які складаються з кількох частин сіл і двох військових баз. == Міста == * [[Нікосія]] - столиця Республіки [[Кіпр]], у центральній частині острова Кіпр. Населення міста становить 313,4 тисячі мешканців і 84 893 в частині міста, що контролюється [[ТРПК]] (станом на 2006 рік). Загалом Нікосія — остання розділена столиця світу. * [[Ларнака]] - найекономніший курорт Кіпру, що підійде для будь якої категорії туристів. Туристи можуть насолодитися ніжними піщаними пляжами Середземномор’я, прогулятися уздовж пальмової набережної з чудовим видом на білосніжні яхти. Будучи в Ларнаці можна відвідати розкопки античного міста Катіон та чудово збережену Хірокітію, що увійшла в число «Скарбів світових цивілізацій». Також в Ларнаці знаходиться церква Святого Лазаря. Тисячі паломників з усього світу  поспішають до однієї з найважливіших святинь Кіпру: церкви Святого Лазаря. Це тому, що  кожен хоче доторкнутися до мощей святого , який, згідно з Євангелієм, через три дні після смерті воскрес Христом. * [[Лімасол]] - Лімассол — знаменитий курорт Кіпру, де розташований головнийморський порт та центр виноробства. Тут часто проводятьсяфестивалі та карнавали. •Крім того в Лімассолі є визначні пам’ятки, наприклад замок Колоссі,  середньовічна військова фортеця  в десяти кілометрахвід Лімассола. Споруда,  зведена на початку 13 століття , колись була центром лицарів госпітальєрів. * [[Пафос]] - Перший об’єкт ЮНЕСКО Пафос — місто на південному-заході Кіпру. Було заселене ще з неолітичного періоду. Це був центр культу Афродіти, а також еллінських богів родючості. Згідно з легендою, Афродіта народилася саме в цьому місті (Куклія). Стародавнє місто є одним з найважливіших археологічних пам'яток на Кіпрі. Його пам'ятники були внесені до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. == Інші місця == * [[Лефкара]] - село на острові [[Кіпр]], відоме своїми [[Мереживо|мереживами]] [[Лефкарітіка|лефкарітика]] (грецькою мовою: λευκαρίτικα) та срібними [[Народні художні промисли|ремеслами]]. Свою назву село отримало від білого кремнистого кремнію та вапняку: Лефкара походить від поєднання грецьких слів «лефка» ([[Грецька мова|грец.]] λευκά, у перекладі означає білий) та «орі» ([[Грецька мова|грец.]] όρη, у перекладі означає гори, пагорби). Японська асоціація туристичних агентів віднесла село до списку «30 найкрасивіших міст Європи». == Мова == Кіпр має дві офіційні мови: •грецька Використовується в службових цілях Повсякденною мовою є кіпрська грецька •турецька Використовується в службових цілях Повсякденною мовою є кіпрська турецька Мови національних меншин Кіпру: •Вірменська •Кіпрська маронітська арабська Мова без офіційного статусу: •англійська Використовується: На дорожніх знаках, публічних оголошеннях та в рекламі Англійська була єдиною офіційною мовою під час британського колоніального правління та lingua franca до 1960 року, і продовжувала використовуватися (де-факто) в судах до 1989 року та в законодавстві до 1996 року. Англійська мова як друга - 80,4% кіпріотів. == Клімат == •Клімат Кіпру — середземноморський підтип субтропічного. Влітку панують тропічні повітряні маси з антициклональною теплою безхмарною погодою. Кіпр опиняється на кордоні дій західного відрогу Південно-азійського мінімуму і східного відрогу Північно-атлантичного максимуму, нечасті вітри дмуть із західного і північно-західного, з Анатолії. • Ясна безхмарна погода панує на острові 330 днів на рік. З квітняпо вересень тривалість сонячного сяйва — 11 годин. Літо, з травня по жовтень, на острові жарке (до +40 °C) й посушливе. Середня температура повітря в липні вище +28 °C. Зима м'яка (до +16 °C) й дощова. Середня температура повітря в січні +8…+11 °C. Приморозки (до −4 °C) бувають досить рідко, сніг випадаєлише в горах Троодос і лежить там з грудня по квітень(гірськолижний сезон) == Проблеми розвитку туризму == ''<small>НЕГАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗНИЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ ІНОЗЕМНИХ ТУРИСТІВ,ВІДБУВАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ЯКІСТЬ ПОСЛУГ, ПРИ ОДНОЧАСНОМУ ЗРОСТАННІ ЇХ ВАРТОСТІ, СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ РОКІВ, ДОСИТЬ СИЛЬНІ. ЗА ОЦІНКОЮ АНАЛОГІЧНІ ПОСЛУГИ (ЯК НА КІПРІ) ЗА ТАКІ Ж ГРОШІ ПРОПОНУЮТЬ БІЛЬШЕ 100  ДЕРЖАВ». НЕОБХІДНІСТЬ НЕВІДКЛАДНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО «ТУРИСТИЧНОГО ТУРПРОДУКТУ. БАГАТО ОСТРОВІВ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО ТУРИЗМУ ЯК ЗАСОБУ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГОРОЗВИТКУ, ПРИ ЦЬОМУ ТУРИЗМ ЧАСТО СТАЄДОМІНУЮЧИМ СЕКТОРОМ ЕКОНОМІКИ. ПРОТЕ ТАКАЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ТУРИЗМУ ВИЯВИЛАСЯПРОБЛЕМАТИЧНОЮ ДЛЯ БАГАТЬОХ ОСТРІВНИХНАПРЯМКІВ. ТУРИЗМ СТВОРИВ ОСНОВУ ДЛЯ ШВИДКОГОТА УСПІШНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ, АЛЕ ОСТРІВ ТАКОЖ СТАЄ ВСЕ БІЛЬШ ЗАЛЕЖНИМ ВІДТУРИЗМУ ТА НЕВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ВЕЛИКИХ РИНКІВ І ТУРОПЕРАТОРІВ.</small>'' ''<small>КРІМ ТОГО ІСНУЄКІПРСЬКИЙ КОНФЛІКТ, АБО КІПРСЬКАСУПЕРЕЧКА — ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ГРЕКО-КІПРІОТАМИ ТА ТУРКО-КІПРІОТАМИ ЩОДО ОСТРОВА КІПР.</small>'' == Перспективи розвитку туризму == •За рівнем туристичної інфраструктури Кіпр по відношенню до туристичної індустрії займає високе місце. Найбільший наплив туристів відображається в літній сезон. У той час як більшість східних курортів, таких як Протарас та Ая-Напа, приваблює більшість туристів з острова протягом березня-листопада, захід острова залишається відкритим для туризму з просуванням культури кіпрської історії та спеціалізованих видів спорту, таких як гольф та скелелазіння, мають ширше поширення. • На Кіпрі є 66 пляжів, відзначених Блакитним прапором, і одна пристань для яхт Блакитного прапора, відомі екологічні знаки, надані пляжам і пристаням для яхт по всьому світу, які відповідають певним стандартам. У 2019 році Кіпр був удостоєний звання кращої якості води для купання в ЄС. Кіпр має всі можливості стати найкращим курортом у світі. == Розташування == •Кіпр — третій за площею і третій за населенням острів у Середземному морі. Географічно відноситься до Азії. Кіпр розташований в східній частині Середземномор'я на відстані 380 км від Єгипту, 105 км від Сирії та 75 км від Туреччини. * Бейдик відносить Кіпр до Азійського макрорайону. Мезорайон Південно-Західна Азія. * UNWTO відносить Кіпр до Середньоземноморської Європи. == Рослинний світ == Острів лежить у смузі субтропічних середземноморських літньо-сухих лісів і чагарників. Флора Кіпру налічує кілька тисяч ботанічних видів. Природним формуванням рослин Кіпру є макі, що складається з чагарників і невисоких дерев (наприклад, дуби). Серед культурних рослин домінують фрукти, виноград, цитрусові, горіхи, мигдаль, інжир, оливки. До Червоної книги флори Кіпру  внесено 328 видів (з них 45 — ендеміки), ґрунтуючись на критеріях, встановлених Міжнародним союзом охорони природи 23 таксонів — регіонально вимерлі , 46 — зникаючі, 64 — під загрозою зникнення, 128 — уразливі, 45 — недостатньо даних, 15 — поруч із загрозою зникнення. Кіпр, як один із держав-членів Європейського союзу, бере участь в розробці та здійсненні європейського законодавства щодо охорони та збереження навколишнього природного середовища держав-членів. == Тваринний світ == За зоогеографічним районуванням світу острів Кіпр відноситься до східносередземноморської провінції середземноморської підобластіголарктичної області. Тваринний світ острова збіднілий через зведення лісів, розширення сільськогосподарських угідь під виноградники й цитрусові плантації. Зменшується чисельність лисиць, зайців , на межі винищення гірський козелі муфлон. З комахоїдних зустрічаються їжак вухатий білозубка мала, сункус етруський. Гризуни представлені мишами, кіпрською, хатньою і ендемічною кіпрською голчастою; пацюками, сірим  і чорним. У водах навколо Кіпру й на узбережжі можна зустріти тюленя-монаха, який більше не розмножується в прибережній зоні й печерах острова; різні види дельфінів. На прогрітих сонцем каміннях руїн античних і середньовічнихміст водиться велика кількість плазунів: ящірок, змій, хамелеонів. Орнітофауна острова представлена 398 видами, переважно мігруючими. Місцеві: орли, шуліки і представники горобцевих: славки, ластівки, жайворонки. == Вікова структура == Середній вік населення Кіпру становить 36,4 року (68-ме місце у світі): для чоловіків — 35,1, для жінок — 38 років. Очікувана середня тривалістьжиття 2015 року становила 78,51 року (54-те місце у світі), для чоловіків — 75,7 року, для жінок — 81,46 року. Вікова структура населення Кіпру, виглядає таким чином: •діти віком до 14 років — 15,61 % •молодь віком 15-24 роки — 14,87 % •дорослі віком 25-54 роки — 46,97 % •особи передпохилого віку (55-64 роки) — 11,05 % •особи похилого віку (65 років і старіші) — 11,51 %. == Природні умови (рельєф) == У рельєфі острова Кіпр морфоструктурно панують низькі гори. Гори старі й згладжені. Середні висоти — 91 м; найнижча точка — рівень вод Середземного моря (0 м); найвища точка — гора Олімбос (1951 м). Найвищий масив у горах Кіренія зветьсяПентадактілос («п'ять пальців») його утворюють 5 гірських піків, що досить виразноздіймаються над місцевістю. Між гірськими масивами лежить широка родюча розоранадолина Месаорія висоти до 200 м. Загальна довжина берегової лінії Кіпру становить 648 км. Генетично узбережжя Кіпрувідноситься до абразійно-акумулятивного бухтового типу, такого що утворюєтьсяхвильовими процесами. На півночі узбережжя скелясте, круті схили гір Кіренія й Карпос в багатьох місцях круто обриваються до вузької прибережної рівнини, чимосьнагадуючи український південний берег Криму, на півдні береги переважно низинні з кліфами й піщаними пляжами. == Традиції і звичаї == ''<small>МІСЦЕВЕ НАСЕЛЕННЯ КІПРУ МОЖЕ ПОХВАЛИТИСЯ БАГАТОЮ ІСТОРІЄЮ СВОЄЇ ДЕРЖАВИ, АДЖЕ ЦЯ ЦИВІЛІЗАЦІЯ ІСНУЄ ПРИБЛИЗНО 9 ТИСЯЧ РОКІВ. ЗА ТАКИЙ ТРИВАЛИЙ ЧАС НА КІПРІ СКЛАЛОСЯ БАГАТО ЗВИЧАЇВ І ТРАДИЦІЙ, ЯКІ ДБАЙЛИВО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ КІПРІОТАМИ.</small>'' Важко уявити державу без традиційної національної музики. На Кіпрі вона різноманітна і цікава і тісно пов'язана з танцями, які з'явилися за часів шаманів і релігійних підношень. Національний інструмент, який використовується при виконанні музичних композицій, laouto - струнний інструмент, в ролі смичка в якому використовують пір'я хижих птахів. З давніх-давен танці вважалися найкращим способом вираження всієї палітри почуттів, які може мати людина. Чоловіче населення Кіпру з задоволенням танцює на численних святах і церемоніях острова, а от жінкам дозволяється танцювати лише на весіллях. Всі танці кіпріотів об'єднує експресія і чуттєвість. == Релігія == ''<small>НА КІПРІ НЕМАЄ ОФІЦІЙНОЇ РЕЛІГІЇ. ВІДПОВІДНО ДО КОНСТИТУЦІЇ, КОЖНА ЛЮДИНА МАЄ ПРАВО НА СВОБОДУ ДУМКИ, СОВІСТІ ТА РЕЛІГІЇ І ВІЛЬНА СПОВІДУВАТИ СВОЮ ВІРУ, ВИЯВЛЯТИ ЧИ ЗМІНЮВАТИ СВОЮ РЕЛІГІЮ ЧИ ПЕРЕКОНАННЯ. СВОБОДА СПОВІДУВАТИ СВОЮ РЕЛІГІЮ ЧИ ПЕРЕКОНАННЯ ПІДЛЯГАЄ ЛИШЕ ТАКИМ ОБМЕЖЕННЯМ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ І НЕОБХІДНІ В ІНТЕРЕСАХ БЕЗПЕКИ РЕСПУБЛІКИ ЧИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ.</small>'' ''<small>ХРИСТИЯНИ СТАНОВЛЯТЬ 78% ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ КІПРУ. ХРИСТИЯНСТВО ВКЛЮЧАЄ ГРЕЦЬКУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ КІПРУ, ВІРМЕНСЬКУ ЦЕРКВУ НА КІПРІ, МАРОНІТ, РИМО-КАТОЛИЦИЗМ І ПРОТЕСТАНТІВ. БІЛЬШІСТЬ ГРЕКІВ-КІПРІОТІВ Є ЧЛЕНАМИ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КІПРУ (КІПРСЬКОЇ ЦЕРКВИ). ІСЛАМ СТАНОВИТЬ 18% НАСЕЛЕННЯ, БІЛЬШІСТЬ ТУРКІВ-КІПРІОТІВ Є МУСУЛЬМАНАМИ. НА КІПРІ ТАКОЖ Є НЕВЕЛИКІ ІНДУЇЗМ, ІУДАЇЗМ ТА ІНШІ РЕЛІГІЙНІ ГРОМАДИ.</small>'' == Спадщина ЮНЕСКО == Cписок об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО на Кіпрі станом на 2015 рік налічує 3 найменування, що приблизно становить 0,3% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі . •Хірокитія з 1998 року •Розписні церкви в регіоні Троодос (1985, 2001) •Пафос з 1980 року. Усі 3 об'єкти світової спадщини на Кіпрі є пам'ятками культурного типу. Кіпр ратифікував Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 14 серпня 1975 року, а перша кіпрська пам'ятка — руїни стародавнього міста Пафос — увійшли до переліку Світової спадщини 1980 року під час 4-ї сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО == Характристика туристичних ресурсів == ''<small>ОСТРОВИ ВЖЕ ДАВНО Є ПОПУЛЯРНИМИТУРИСТИЧНИМИ НАПРЯМКАМИ, ЇХ ФІЗИЧНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЄДНУЮТЬСЯ З МЕНШ ВІДЧУТНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ «ОСТРІВНОСТІ», ЩОБ СТВОРИТИ ОСОБЛИВУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ДЛЯ ТУРИСТІВ. У РЕЗУЛЬТАТІ БАГАТО ОСТРОВІВЗВЕРНУЛИСЯ ДО ТУРИЗМУ ЯК ЗАСОБУСОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ, ПРИ ЦЬОМУ ТУРИЗМ ЧАСТО СТАЄ ДОМІНУЮЧИМСЕКТОРОМ ЕКОНОМІКИ.</small>'' {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] d2upri1gimejt6bakzkoxcdj9mqb9vd Кропивницький 0 103 33187 31837 2022-08-24T01:19:29Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.50794|32.26231|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Кропивницький''' знаходиться у [[Центральна Україна|Центральній Україні]], є адміністративним центром [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], є значним промисловим, економічним, транспортним вузлом, культурним осередком Центральної України. Засноване 1754 року, внаслідок об'єднання військових поселень та агломерацій навколо Фортеці святої Єлисавети. Історичний центр міста являє собою поєднання багатої архітектури, цілої низки архітектурних стилів, поширених у ХІХ столітті. '''Населення:''' 234 419 ''(2012)''. '''Площа:''' 103 км². == Зрозуміти == '''Кропивницький''' - це місто обласного значення, знаходиться у самому центрі [[Україна|України]]. Місто лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки - Сугоклія та Біянка. Кропивницький - один із найбільш несподіваних обласних центрів України. Тут можна насолодитись архітектурою з будинками в стилі європейських «палаццо», особливого шарму місту надають пам'ятки високої класики та модерну, мавританські, барокові палаци, будинки, на фасадах яких поєднуються готичні мотиви, рококо та ренесанс. Недарма містяни називають своє місто «маленьким Парижем». === '''Історія''' === Територія сучасного міста і його околиць була заселена в давні часи. Поблизу міста в кургані виявлено посуд доби неоліту, досліджено 6 курганів з похованнями доби бронзи. В околицях міста розкопано кілька скіфських курганів. У другій половині ХVI століття на території нинішнього Кропивницького виникають зимівники запорізьких козаків. Заснування міста пов'язане із розпорядженням Російського уряду (11 січня 1752р.) створити лінію військових поселень для оборони від турків і татар. Уряд цариці Єлисавети почав тут будувати укріплення. На землі сучасного Кропивницького були переселені серби, чорногорці, болгари, волохви. Сербові Івану Хорвату було доручено створити земляну фортецю, і назвати її фортецею святої Єлисавети. Споруджувати фортецю почали у 1754 році, що вважається роком заснування сучасного міста. Адже навколо укріплення виник населений пункт. Крім іноземних поселенців, осідали тут і вихідці з українських та російських губерній, яких також включали у поселенські частини. Наприкінці 1757 року земляне укріплення було майже готове. Воно мало форму шестикутника, оточене валами і глибоким ровом з водою. З 1764 року слобода біля фортеці стала центром Єлисаветинської провінції, а з 1775 року дістала назву міста Єлисаветграда (до 1924р). Вигідне розташування міста сприяло його зростанню та розвитку торгівлі. Мешканцями Єлисаветграда були торгові люди та ремісники. В 1796 році місто нараховувало 14 вулиць: Пермська, Московська-Перспективна, Мала Міщанська, Велика Міщанська, Хрестовоздвиженська, Невська тощо. Було розбито міський сад (тепер парк Перемоги) - найстаріший у місті. У ньому крім дерев, вирощували овочі та фрукти, які поставлялися до царського двору. Розквіт міста пов'язаний з графом Д. Є. Остен-Сакеном, який народився неподалік міста Єлисаветграда. Завдяки йому у місті з'явились «великий» міст через Інгул, нові кам'яні будинки, нові бульвари, cади, почалося озеленення та замощення вулиць. У 1882 року у місті почала працювати перша українська професійна театральна трупа (Театр корифеїв) під керівництвом М. Л. Кропивницького, а пізніше - М. П. Старицького. До неї входили І. К. Карпенко-Карий, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька та інші. Певний період часу місто перейменовувалось на Зінов'євськ (1924-1934), потім Кірово (1934-1939 роках) та Кіровоград (1939-2016). Але 14 липня 2016 року Верховною Радою України було ухвалено постанову про перейменування міста Кіровоград на Кропивницький. Місто назване на честь Марка Кропивницького, що зробив неоціненний вклад у розвиток та популяризацію українського професійного театру. == Як дістатись == === Літаком === Авіакомпанією "УРГА", що працює на міжнародних авіалініях. === Потягом === До Кропивницького з Києва можна дістатись поїздом «Столичний Експрес». Відстань від Кропивницького до Києва - 392 км. Також до станції Кропивницький курсують пасажирські поїзди з Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу, Костянтинівки. === Автомобілем === До міста проходять європейські маршрути Е50, Е548. Також сюди можна дістатись автошляхами міжнародного значення М12, М13 та автошляхами національного значення Н14 та Н23. === Автобусом === В місті існує два автовокзали. Автовокзал 1 знаходиться за адресою: Олександрійське шосе, 1, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в районні центри, а також в інші обласні центри. Сюди можна доїхати з Миколаєва, Черкас, Дніпра, Кривого Рогу, Запоріжжя, Вінниці. Також через автостанцію курсують рейси інших країндо (Москви, Вроцлава, Праги). Автовокзал 2 знаходиться за адресою: вул. Євгена Тельнова,1, куди прибувають автобуси переважно з містечок та районних центрів. Актуальну інформацію стосовно розкладу автобусів, цін на квитки, автовокзал прибуття можна дізнатись на сайті https://busfor.ua/. На цьому ж сайті можна забронювати квитки на потрібний автобус. === Кораблем === == Транспорт == По місту можна пересуватись міськими автобусами, тролейбусами, а також маршрутними таксі. Розклад руху громадського транспорту м.Кропивницький ( за даними КП "Електротранс") можна дізнатись на сайті https://elektrotrans.kr.ua/timetable/ == Що відвідати == * Фортеця Святої Єлисавети * Музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького * Обласний художній музей * Історико-краєзнавчий музей * Будинок-музей єлисаветградського художника Олександра Осьмьоркіна * Історичний музей «Євреї Єлисаветграда» * Меморіальний музей М. Л. Кропивницького * Музей Генріха Нейгауза *Літературно-меморіальний музей ім. Івана Карпенка-Карого *Обласний академічний театр ляльок *Кінотеатр Портал == Релігійні споруди == * Синагога єврейської общини * Собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці * Церква Покрови Пресвятої Богородиці * Спасо-Преображенський собор * Андріївська церква *Мечеть «Ковсар» *Каплиця на честь Святого Даніїла Єлисаветградського == Чим зайнятись == # '''Вулиця Дворцова''' - головна пішохідна вулиця міста. Тут майже кожен будинок - справжній витвір архітектури. Вулиця багатолюдна, але дуже спокійна. На вулиці розміщено різноманітна кількість кав’ярень та ресторанів # '''Пам’ятник Олександру Пашутіну'''. Був найвідомішим міським головою Єлисаветграда, почесний громадянин міста, великий меценат. Пам’ятник складається з статуї Олександра Пашутіна, який тримається за стілець, що символізує передачу правління наступникам. Якщо ви були у Кропивницькому і не посиділи на стільці Пашутіна, вважайте, що ви там не були. На стільці люди фотографуються, сідають відпочити. Сам пам'ятник знаходиться у центрі міста і служить орієнтиром для багатьох зустрічей і побачень. # '''Ковалівський парк'''. Знаходиться у центрі міста. Поруч з ним знаходиться '''Театр Кропивницького''' та комплекс юнкерського кавалерійського училища. У самому парку зберігся старий фонтан, літня естрада. Приємне місце, щоб посидіти в тіні вікових дерев. Також є місцем дитячих розваг. # '''Дендропарк.''' Варто відвідати весною, на початку травня, коли на території парку зацвітає тисячі тюльпанів. Однак в інші пори року дендропарк не менш красивий і цікавий. Також мешкає велика кількість степових птахів - міні-зоопарк. == Що купувати == Сувеніри в Дендропарку та на площі Героїв Майдану. Сувеніри та продукцію обласних виробників на передсвяткових ярмарках біля міської ради. == Де поїсти == === Дешево === Смачні традиції вул. Шевченка,15 === Середні ціни === * Старе місто вул. Велика Перспективна,36 * Манія вул. В.Чміленка,57 * Шинок вул. Коваленка,5-А * Підкова проспект Винниченка,11 *Сha-cha вул. Габдрахманова 35 а *Паб Drova вул. В.Панченка 2/14 === Дорого === * Familia Garden вул. Велика Перспективна,34/32 * Granat Pizza вул. Велика Перспективна,21 * Прага вул. В.Чорновола, 31 * Ланжерон вул. В.Чорновола, 1В * Колізей пров. Річковий,7-А * Соренто вул. Паученка,46 * Віп хатинка вул. Куропятникова,23 * Шенген вул. В.Чміленка,24-А == Де розважитись == Особливу увагу заслуговує місцевий '''Дендропарк'''. Велика кількість квітів, доглянуті місця, є різні кафе, де можна перепочити. Для дітей та дорослих представлені 40 видів атракціонів - від найпростіших для найменших дітлахів до молодіжних екстремальних. Є велика доріжка для ролерів і стежки для піших прогулянок. * '''Парк Перемоги.''' Один з сучасних, відреставрованих парків міста. * Зелений сосновий масив в районі вулиці Лісопаркової; * Козачий Острів * Парк Космонавтів * == Де зупинитись == === Дешево === Хостели та аренда квартир (на околицях міста) === Середні ціни === '''Готелі''' * Турист, вул. Ушакова,1-А * Інгул Преображенська,16-Ж * Європа вул. Велика Перспективна,13/16 * Akvatoria вул. Генерала Родімцева,106-А * Зірка вул. Гагаріна,1А * Корона вул. Тарковського,37 * Шенген вул. В.Чміленка,24-Д * Аерополь вул. Полтавська,20/7 * Марія вул. Комарова,33 * Єлисаветград вул. Соборна,1-А * Каталонія вул. Велика Перспективна,21 === Дорого === * ApartUA вул. В.Чорновола,4 * Reikartz вул. В.Чорновола,1-Д * Петрівський вул. Шевченка,16 * Дворцовий вул. Олефіренка,16 == Де навчатись == * Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка * Центральноукраїнський національний технічний університет * Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» * Кропивницький інститут приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» * Приватний вищий навчальний заклад «Кропивницький інститут державного та муніципального управління» * Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства "ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» («ВНЗ» «МАУП») * Приватний вищий навчальний заклад «Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті» * Міжнародний медичний факультет Донецького національного медичного університету *Кропивницький музичний фаховий коледж *Кропивницький машинобудівний коледж ЦНТУ *Кіровоградський медичний фаховий коледж ім. Є.Й.Мухіна *Кропивницький будівельний коледж *Коледж харчування і торгівлі м.Кропивницький *Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс-25000-25490. Телефонний код-0522. == Куди далі == * на північ-Черкаси, Полтава * на південь-Вінниця, Одеса * на захід-Миколаїв, * на схід-Дніпро {{footer|ispartof=Кіровоградська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] hfu63tyutod8aanggwimq4uy2cur8zj 33292 33187 2022-08-24T01:56:24Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.50794|32.26231|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Кропивницький''' знаходиться у [[Центральна Україна|Центральній Україні]], є адміністративним центром [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], є значним промисловим, економічним, транспортним вузлом, культурним осередком Центральної України. Засноване 1754 року, внаслідок об'єднання військових поселень та агломерацій навколо Фортеці святої Єлисавети. Історичний центр міста являє собою поєднання багатої архітектури, цілої низки архітектурних стилів, поширених у ХІХ столітті. '''Населення:''' 234 419 ''(2012)''. '''Площа:''' 103 км². == Зрозуміти == '''Кропивницький''' - це місто обласного значення, знаходиться у самому центрі [[Україна|України]]. Місто лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки - Сугоклія та Біянка. Кропивницький - один із найбільш несподіваних обласних центрів України. Тут можна насолодитись архітектурою з будинками в стилі європейських «палаццо», особливого шарму місту надають пам'ятки високої класики та модерну, мавританські, барокові палаци, будинки, на фасадах яких поєднуються готичні мотиви, рококо та ренесанс. Недарма містяни називають своє місто «маленьким Парижем». === '''Історія''' === Територія сучасного міста і його околиць була заселена в давні часи. Поблизу міста в кургані виявлено посуд доби неоліту, досліджено 6 курганів з похованнями доби бронзи. В околицях міста розкопано кілька скіфських курганів. У другій половині ХVI століття на території нинішнього Кропивницького виникають зимівники запорізьких козаків. Заснування міста пов'язане із розпорядженням Російського уряду (11 січня 1752р.) створити лінію військових поселень для оборони від турків і татар. Уряд цариці Єлисавети почав тут будувати укріплення. На землі сучасного Кропивницького були переселені серби, чорногорці, болгари, волохви. Сербові Івану Хорвату було доручено створити земляну фортецю, і назвати її фортецею святої Єлисавети. Споруджувати фортецю почали у 1754 році, що вважається роком заснування сучасного міста. Адже навколо укріплення виник населений пункт. Крім іноземних поселенців, осідали тут і вихідці з українських та російських губерній, яких також включали у поселенські частини. Наприкінці 1757 року земляне укріплення було майже готове. Воно мало форму шестикутника, оточене валами і глибоким ровом з водою. З 1764 року слобода біля фортеці стала центром Єлисаветинської провінції, а з 1775 року дістала назву міста Єлисаветграда (до 1924р). Вигідне розташування міста сприяло його зростанню та розвитку торгівлі. Мешканцями Єлисаветграда були торгові люди та ремісники. В 1796 році місто нараховувало 14 вулиць: Пермська, Московська-Перспективна, Мала Міщанська, Велика Міщанська, Хрестовоздвиженська, Невська тощо. Було розбито міський сад (тепер парк Перемоги) - найстаріший у місті. У ньому крім дерев, вирощували овочі та фрукти, які поставлялися до царського двору. Розквіт міста пов'язаний з графом Д. Є. Остен-Сакеном, який народився неподалік міста Єлисаветграда. Завдяки йому у місті з'явились «великий» міст через Інгул, нові кам'яні будинки, нові бульвари, cади, почалося озеленення та замощення вулиць. У 1882 року у місті почала працювати перша українська професійна театральна трупа (Театр корифеїв) під керівництвом М. Л. Кропивницького, а пізніше - М. П. Старицького. До неї входили І. К. Карпенко-Карий, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька та інші. Певний період часу місто перейменовувалось на Зінов'євськ (1924-1934), потім Кірово (1934-1939 роках) та Кіровоград (1939-2016). Але 14 липня 2016 року Верховною Радою України було ухвалено постанову про перейменування міста Кіровоград на Кропивницький. Місто назване на честь Марка Кропивницького, що зробив неоціненний вклад у розвиток та популяризацію українського професійного театру. == Як дістатись == === Літаком === Авіакомпанією "УРГА", що працює на міжнародних авіалініях. === Потягом === До Кропивницького з Києва можна дістатись поїздом «Столичний Експрес». Відстань від Кропивницького до Києва - 392 км. Також до станції Кропивницький курсують пасажирські поїзди з Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу, Костянтинівки. === Автомобілем === До міста проходять європейські маршрути Е50, Е548. Також сюди можна дістатись автошляхами міжнародного значення М12, М13 та автошляхами національного значення Н14 та Н23. === Автобусом === В місті існує два автовокзали. Автовокзал 1 знаходиться за адресою: Олександрійське шосе, 1, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в районні центри, а також в інші обласні центри. Сюди можна доїхати з Миколаєва, Черкас, Дніпра, Кривого Рогу, Запоріжжя, Вінниці. Також через автостанцію курсують рейси інших країндо (Москви, Вроцлава, Праги). Автовокзал 2 знаходиться за адресою: вул. Євгена Тельнова,1, куди прибувають автобуси переважно з містечок та районних центрів. Актуальну інформацію стосовно розкладу автобусів, цін на квитки, автовокзал прибуття можна дізнатись на сайті https://busfor.ua/. На цьому ж сайті можна забронювати квитки на потрібний автобус. === Кораблем === == Транспорт == По місту можна пересуватись міськими автобусами, тролейбусами, а також маршрутними таксі. Розклад руху громадського транспорту м.Кропивницький ( за даними КП "Електротранс") можна дізнатись на сайті https://elektrotrans.kr.ua/timetable/ == Що відвідати == * Фортеця Святої Єлисавети * Музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького * Обласний художній музей * Історико-краєзнавчий музей * Будинок-музей єлисаветградського художника Олександра Осьмьоркіна * Історичний музей «Євреї Єлисаветграда» * Меморіальний музей М. Л. Кропивницького * Музей Генріха Нейгауза *Літературно-меморіальний музей ім. Івана Карпенка-Карого *Обласний академічний театр ляльок *Кінотеатр Портал == Релігійні споруди == * Синагога єврейської общини * Собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці * Церква Покрови Пресвятої Богородиці * Спасо-Преображенський собор * Андріївська церква *Мечеть «Ковсар» *Каплиця на честь Святого Даніїла Єлисаветградського == Чим зайнятись == # '''Вулиця Дворцова''' - головна пішохідна вулиця міста. Тут майже кожен будинок - справжній витвір архітектури. Вулиця багатолюдна, але дуже спокійна. На вулиці розміщено різноманітна кількість кав’ярень та ресторанів # '''Пам’ятник Олександру Пашутіну'''. Був найвідомішим міським головою Єлисаветграда, почесний громадянин міста, великий меценат. Пам’ятник складається з статуї Олександра Пашутіна, який тримається за стілець, що символізує передачу правління наступникам. Якщо ви були у Кропивницькому і не посиділи на стільці Пашутіна, вважайте, що ви там не були. На стільці люди фотографуються, сідають відпочити. Сам пам'ятник знаходиться у центрі міста і служить орієнтиром для багатьох зустрічей і побачень. # '''Ковалівський парк'''. Знаходиться у центрі міста. Поруч з ним знаходиться '''Театр Кропивницького''' та комплекс юнкерського кавалерійського училища. У самому парку зберігся старий фонтан, літня естрада. Приємне місце, щоб посидіти в тіні вікових дерев. Також є місцем дитячих розваг. # '''Дендропарк.''' Варто відвідати весною, на початку травня, коли на території парку зацвітає тисячі тюльпанів. Однак в інші пори року дендропарк не менш красивий і цікавий. Також мешкає велика кількість степових птахів - міні-зоопарк. == Що купувати == Сувеніри в Дендропарку та на площі Героїв Майдану. Сувеніри та продукцію обласних виробників на передсвяткових ярмарках біля міської ради. == Де поїсти == === Дешево === Смачні традиції вул. Шевченка,15 === Середні ціни === * Старе місто вул. Велика Перспективна,36 * Манія вул. В.Чміленка,57 * Шинок вул. Коваленка,5-А * Підкова проспект Винниченка,11 *Сha-cha вул. Габдрахманова 35 а *Паб Drova вул. В.Панченка 2/14 === Дорого === * Familia Garden вул. Велика Перспективна,34/32 * Granat Pizza вул. Велика Перспективна,21 * Прага вул. В.Чорновола, 31 * Ланжерон вул. В.Чорновола, 1В * Колізей пров. Річковий,7-А * Соренто вул. Паученка,46 * Віп хатинка вул. Куропятникова,23 * Шенген вул. В.Чміленка,24-А == Де розважитись == Особливу увагу заслуговує місцевий '''Дендропарк'''. Велика кількість квітів, доглянуті місця, є різні кафе, де можна перепочити. Для дітей та дорослих представлені 40 видів атракціонів - від найпростіших для найменших дітлахів до молодіжних екстремальних. Є велика доріжка для ролерів і стежки для піших прогулянок. * '''Парк Перемоги.''' Один з сучасних, відреставрованих парків міста. * Зелений сосновий масив в районі вулиці Лісопаркової; * Козачий Острів * Парк Космонавтів * == Де зупинитись == === Дешево === Хостели та аренда квартир (на околицях міста) === Середні ціни === '''Готелі''' * Турист, вул. Ушакова,1-А * Інгул Преображенська,16-Ж * Європа вул. Велика Перспективна,13/16 * Akvatoria вул. Генерала Родімцева,106-А * Зірка вул. Гагаріна,1А * Корона вул. Тарковського,37 * Шенген вул. В.Чміленка,24-Д * Аерополь вул. Полтавська,20/7 * Марія вул. Комарова,33 * Єлисаветград вул. Соборна,1-А * Каталонія вул. Велика Перспективна,21 === Дорого === * ApartUA вул. В.Чорновола,4 * Reikartz вул. В.Чорновола,1-Д * Петрівський вул. Шевченка,16 * Дворцовий вул. Олефіренка,16 == Де навчатись == * Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка * Центральноукраїнський національний технічний університет * Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» * Кропивницький інститут приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» * Приватний вищий навчальний заклад «Кропивницький інститут державного та муніципального управління» * Центральноукраїнський інститут Приватного акціонерного товариства "ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» («ВНЗ» «МАУП») * Приватний вищий навчальний заклад «Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті» * Міжнародний медичний факультет Донецького національного медичного університету *Кропивницький музичний фаховий коледж *Кропивницький машинобудівний коледж ЦНТУ *Кіровоградський медичний фаховий коледж ім. Є.Й.Мухіна *Кропивницький будівельний коледж *Коледж харчування і торгівлі м.Кропивницький *Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс-25000-25490. Телефонний код-0522. == Куди далі == * на північ-Черкаси, Полтава * на південь-Вінниця, Одеса * на захід-Миколаїв, * на схід-Дніпро {{footer|ispartof=Кіровоградська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] a2vg35iwlx4hoh1ync2oy0opa6g0uic Кіровоградська область 0 104 33211 33013 2022-08-24T01:28:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.46|32.27|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Кіровоградська область''' розташована в самому сердці [[Україна|України]]. == Регіони == == Міста == * [[Кропивницький]] * [[Олександрія]] * [[Знам'янка]] * [[Світловодськ]] * [[Гайворон]] * [[Олександрівка (Кіровоградська область)|Олександрівка]] * [[Компаніївка]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == Українська == Як дістатись == == Транспорт == <gallery> File:Знам'янський залізничний вокзал.JPG|Знам'янський залізничний вокзал File:Залізничний вокзал Кіровоград.jpg|Кіровоградський залізничний вокзал File:На станції Помічна.jpg|Станція Помічна File:Вокзал ст. Чорноліська.jpg|Вокзал станції Чорноліська File:ВокзалКористівка.jpg|Вокзал станції Користівка File:Залізничний вокзал в Новомиргороді.jpg|Вокзал у Новомиргороді </gallery> == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] th5ecpq9dn7hp6pmv2x5uclk67c8h4t Латвія 0 105 33432 33027 2022-08-24T02:42:05Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|57|25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Latvia cultural collage.jpg |flag=Flag of Latvia.svg |location=LocationLatvia.png |capital=[[Рига]] |government=Парламентська демократія |currency=Латвійськй лат (LVL) |area=64,589 км² |population=2 млн. |language=Латиська (офіційна), російська (широко використовується), англійська (широко використовується в Ризі) |religion= |electricity=220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode=+371 |tld=.lv |timezone=UTC+2 }} '''Латвія''' — країна в [[Європа|Європі]], відноситься до [[Балтійські країни|Балтійських країн]]. == Зрозуміти == == Регіони == Існують кілька культурних і соціальних відмінностей між регіонами, наприклад, традиційний одяг міняється від регіона до регіону. Регіон Латгале має свою власну культуру і мову — латгальску. {{Regionlist| regionmap=Latvia regions map (uk).png | regionmaptext=Регіони Латвії | regionmapsize=400px | region1name=Курземе | region1color=#e18792 | region1items= | region1description= | region2name=Латгале | region2color=#c9bd9f | region2items= | region2description= | region3name=Рига і околиці | region3color=#9ce187 | region3items= | region3description= | region4name=Відземе | region4color=#c2a7e1 | region4items= | region4description= | region5name=Земгале | region5color=#87bce1 | region5items= | region5description= | }} == Міста == * [[Рига]] — столиця країни * [[Вентспілс]] * [[Єлгава]] * [[Даугавпілс]] * [[Кулдіга]] * [[Лієпая]] * [[Сігулда]] * [[Цесіс]] * [[Юрмала]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балтійські країни|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] dtkmryynj69qqhnz6eswrhztr92n03d Литва 0 107 33433 28399 2022-08-24T02:42:20Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|56|24|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Merkinė001.JPG |flag=Flag of Lithuania.svg |location=LocationLithuania.png |capital=[[Вільнюс]] |government=Parliamentary democracy |currency= Litas (LTL) |area= 65,200 км² |population= 3 585 906 чол. (липень 2006) |language=[[Литовський розмовник|литовська]] (офіційна), англійська, польська та російська |religion=католицизм, лютерани, російські православні, протестанти, євангельські християни-баптисти, іудаїзм, іслам та язичництво |electricity= 220V/50Hz (European plug) |callingcode= +370 |tld=.lt |timezone=UTC+2 }} '''Литва''' (лит. Lietuva) — країна в [[Європа|Європі]], відноситься до [[Балтійські країни|Балтійських країн]]. == Зрозуміти == ==Регіони== ==Міста== * [[Вільнюс]] — столиця держави * [[Каунас]] — друге за чисельністю місто Литви, стара столиця країни * [[Клайпеда]] — третє за чисельністю місто Литви, порт на Балтийскому морі * [[Шяуляй]] * [[Паневежис]] * [[Алітус]] * [[Маріямполе]] * [[Тракай]] * [[Друскінінкай]] — курортне місто, де розташований найбільший у Литві аквапарк * [[Паланга]] — курортне місто на березі Балтійського моря ==Інші місця== == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балтійські країни|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] tves03o3fif8mdf2dkjfbxfeiph1k96 Луганськ 0 108 33156 32780 2022-08-24T01:04:42Z Baun barum 6004 /* Архітектура */ wikitext text/x-wiki {{geo|48.57406|39.30783|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Донбас}} {{citybar | image =Отель Украина 2.jpg | caption=Середмістя взимку | city=Луганськ | arm = Coat of arms of Luhansk.svg | population = 425 848 (на 1.01.2013) | callingcode = +380-642 }} '''Луганськ''' — місто на [[Східна Україна|сході України]]. Місто є найсхіднішим обласним центром держави. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Має власні символи: герб та прапор. == Зрозуміти == === Географічне розташування === Луганськ розташований на сході України у середньому Подінців'ї, на місці злиття річок Лугань та Вільхова. Площа Луганська становить близько понад 25 тис. га, населення — понад 450 тис. осіб. Місто з околицями та прилеглими населеними пунктами утворює агломерацію з населенням близько півмільйона осіб. Луганськ знаходиться трохи південніше річки Сіверський Донець, північна околиця міста лежить на її правому березі. Луганськ має межі з районами області: * зі Слов'яносербським — на півночі та північному заході. * з Лутугинським — на заході та півдні. * з Краснодонським — на південному сході. * з Станично-Луганським — на сході. Відстань до столиці України, міста Київ, автошляхами становить близько 800 км, до найближчих обласних центрів: до Донецька — 150 км, до Харкова — 330 км. Відстань від Луганську до державного кордону з Російською Федерацією складає близько 30 км. ==== Місцеві топоніми ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Oxford Luh.JPG|текст1 =Житловий комплекс «Оксфорд» (Східні квартали) |Kotsubinskoho Luhansk.jpg|текст2 =Вулиця Коцюбинського (центр) |20070520 002.jpg|текст3 =Вулиця Короленка (Безумний)}} * '''3-й кілометр'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Леніна, приблизно від її перетину з Вулицею Сосюри до кільця трамвайного маршруту №&nbsp;2. Приватний сектор. * '''Авіацентр'''&nbsp;— місцевість на перетині вулиць 50-річчя утворення СРСР та Будьоного. * '''Безумний'''&nbsp;— місцевість навколо колишнього кінотеатру «Буревісник», на південь від кварталу Гайового. Приватний сектор. * '''Вергунка''' ''(Велика Вергунка, Мала Вергунка)''&nbsp;— історична місцевість на сході Луганська, північніше Східних кварталів. Забудова&nbsp;— приватний сектор. * '''Гостра Могила'''&nbsp;— місцевість на південному сході міста. Переважно приватний сектор. * '''Гусинівка'''&nbsp;— історична місцевість від скверу Пам'яті до паровозобудівного заводу (ПАТ «Луганськтепловоз»). Переважно приватний сектор. * '''Дураковка'''&nbsp;— місцевість у центрі Луганська, сквер Героїв Великої Вітчизняної війни навколо пам'ятника Тарасові Шевченку. * '''Камброд'''&nbsp;— розмовна назва Кам'янобродського району міста; місцевість на північ від річки Лугань. Переважно приватний сектор. * '''Містечко ОР''' ''(скорочено від '''Містечко заводу Жовтневої Революції''')''&nbsp;— місцевість на південь від ПАТ «Лугансьтепловоз», уздовж вулиці Лиховида. * '''Південні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» на південному заході Артемівського району, що охоплює квартали Південний, Мирний, Ольховський, Степовий, Зарічний. Переважно багатоповерхова забудова. * '''Селище Косіора''', ''або '''Дурний хутір'''''&nbsp;— місцевість між кварталом Південний і кварталом Героїв Сталінграду. переважно приватний сектор. * '''Старе місто'''&nbsp;— історичний центр міста, територія між вулицею Тараса Шевченка та парком 1-го Травня. Також охоплює вулиці Карла Маркса, Володимира Даля, Пушкінську, Поштову, Свердлова, 9-та лінія, частину вулиць Леніна, Титова, Демьохіна, проспект Пархоменка, площі Революції та Борців Революції. Одно-, п'ятиповерхова забудова. * '''Східні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» у східній чатині Жовтневого району міста. Багатоповерхова забудова. * '''Таксопарк'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Оборонна приблизно від 1-ї Слов'янської вулиці до Дніпровської. Іноді також вживається відносно кварталу Шевченка. Три-, п'ятиповерхова житлова забудова. * '''Центр'''&nbsp;— діловий та комерційний центр Луганська, місцевість, що умовно оточена по периметру вулицями Радянською, Оборонною, 16-ю лінією, Тараса Шевченка та Леніна. Переважно багатоповерхова забудова. === Поділ міста === {{Regionlist | regionmap=Luhansk adm division color.svg | regionmaptext=Адміністративно-територіальний поділ Луганська | regionmapsize=350px | region1name=Артемівський район | region1color=#CC00FF | region1items=''3-й кілометр, Безумний, Південні квартали, Тельмана'' | region1description=Район на південному заході Луганська. Площа району становить 5,5 тис. га, населення району — близько 150 тис. осіб. Артемівський район на сході межує з Ленінським, на півночі — з Кам'янобродським районами. Районом протікають річки Лугань та Вільхова. В районі зосереджено значний промисловий потенціал: підприємства машинобудівної, вугільної, деревооброблювальної, харчової промисловості, чорної металургії. | region2name=Жовтневий район | region2color=#003380 | region2items=''Велика та Мала Вергунка, Вергунський роз'їзд, Веселеньке, Гусинівка, Містечко ОР, Східні квартали, Червоний Яр, Щастя'' | region2description=Район розташований на північному сході міста. Найбільший за населенням та площею район Луганська: площа — 14,4 тис. га, населення — близько 200 тис. осіб. На заході межує з Ленінським та Кам'янобродським районами. В адміністративному підпорядкуванні району знаходиться місто Щастя. Район перетинає річка Лугань, а північною межею району є ріка Сіверський Донець. У західній частині району розташоване ПАТ «Луганськтепловоз». | region3name=Кам'янобрідський район | region3color=#800000 | region3items= | region3description=Район на півночі Луганська, межує з іншими трьома районами міста. Виник на місці селища Кам'яний Брід. Площа району становить 2,99 тис. га, населення — близько 40 тис. осіб, що робить його найменшим районом міста. У південні частині району знаходиться місце злиття річок Лугані та Вільхової. На території району немає жодного великого підприємства. Місцеві мешканці, говорячи про район, вживають скорочення ''Камброд''. | region4name=Ленінський район | region4color=#005500 | region4items=''Видний, Гостра могила, Старе місто, Центр'' | region4description=Центральний район міста. На території району зосереджено представництва обласних та міських органів влади, основні об'єкти соціальної сфери міста. У районі розміщуються 4 музеї, 3 найбільші бібліотеки Луганська, 3 театри, обласний цирк, філармонія, центральний стадіон «Авангард». На території району (переважно у західній частині) розташовані великі промислові підприємства, знаходяться регіональні офіси більшості банків. }} === Клімат === Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400–500 мм. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Вікіпедія|Луганськ (аеропорт)}} У місті діє міжнародний аеропорт «Луганськ», що має сполучення з [[Київ|Києвом]] (Жуляни), [[москва|Москвою]] (Внуково) та [[Анталія|Анталією]]. Аеропорт розташований поблизу села Переможне Лутугинського району [[Луганська область|Луганської області]]. Відстань від аеропорту до міста становить близько 9 км, до центра Луганська — близько 20 км. *{{listing|map =1 |type = go |lat =48.418056 |long = 39.374722 |name = Міжнародний аеропорт «Луганськ»| address = м. Луганськ, Аеропорт |directions = Регулярне пасажирське сполучення з аеропортом відсутнє | phone = (0642) 35-31-05 |email = |fax = (0642) 35-31-01 |url = http://www.airport.lg.ua/ |hours = |price = }} === {{Потягом}} === {{Вікіпедія|Луганськ (станція)}} [[Файл:Luhansk-donetsk.jpg|250px|міні|праворуч|Перша платформа залізничного вокзалу Луганська]] У Луганську діє один залізничний вокзал. Місто має пряме залізничне сполучення з Києвом, [[Харків|Харковом]], [[Донецьк]]ом, [[Одеса|Одесою]], [[Сімферополь|Сімферополем]] та Москвою. У літню пору року Луганськ має залізничне сполучення з [[Феодосія|Феодосією]]. Особливістю станції Луганськ є те, що місто є початковим або кінцевим пунктом слідування будь-якого залізничного маршруту. *{{listing|map =2 |type = go |lat =48.572866 |long = 39.28432 |name = Луганський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Віктора П'ятьоркіна, 6 |directions =| phone =(0642) 91-35-21, 93-10-87 |email = |fax = |url = http://vokzal.lg.ua/ |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} === {{Автомобілем}} === Через Луганськ проходять автомагістралі міжнародного, національного та регіонального значення: * автошлях {{Автошлях|М|04}} з [[Дніпропетровськ]]а та Донецька. * автошлях {{Автошлях|Н|21}} з Донецька та [[Старобільськ]]а. * автошлях {{Автошлях|Р|22}} зі Станично-Луганського району. * автошлях {{Автошлях|Р|66}} з Троїцького району. === {{Автобусом}} === Луганськ має пряме автобусне сполучення з: * '''населеними пунктами області:''' Алчевськ, Антрацит, Бараниківка (Кремінський район), Березівка, (Новопсковський район), Біловодськ, Білокуракине, Вахрушеве, Височинівка, Ганусівка, Кам'янка (Новопсковський район), Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Мілове, Нижня Дуванка, Новобіла, Новопсков, Олександропіль, Просторе, Райгородка (Сватівський район), Ровеньки, Рубіжне, Сватове, Свердловськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ, Стаханов, Тев'яшеве, Троїцьке, Фащівка (Перевальський район), Хороше, Червонопартизанськ, Шарівка (Білокуракинський район). * '''населеними пунктами України:''' Амвросіївка, Бердянськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Євпаторія, Єнакієве, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сєдове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харків, Херсон, Ялта. * '''населеними пунктами Росії:''' Волгоград, Вороніж, Вьошенська, Каменськ-Шахтинський, Краснодар, Москва, Новоросійськ, П'ятигорськ, Розсош, Ростов-на-Дону, Таганрог. Автобуси прибувають на міський автовокзал: *{{listing|type=go |map= 3|lat =48.544981|long =39.334466|name =Луганський автовокзал |address =вул. Оборонна, 28|directions = |phone = (0642) 50-71-35, 50-71-45, 50-71-34|hours = |description = }} Автобуси приміського сполучення прибувають на автостанції: *{{listing|type=go |map= 4|lat =48.572433|long = 39.280672|name =Автостанція №2|address =вул. Кірова, 52 (біля старого залізничного вокзалу)|directions = |phone = (0642) 52-35-16|hours = |description = }} *{{listing|type=go |map= 5|lat =48.574052|long = 39.402187|name =Автостанція №3|address =кв. 60-річчя утворення СРСР (кільце тралейбуса №53)|directions = |phone = (0642) 41-10-24|hours = |description = Станично-Луганський напрямок}} === {{Кораблем}} === Через своє географічне розташування Луганськ не має морського або річкового сполучення з іншими населеними пунктами. == Транспорт == Основними транспортними магістралями Луганська є вулиці Радянська, Оборонна, Сосюри, Леніна, Лутугинська, 16-та лінія, Ломоносова, Будьоного, Ватутіна, Ліньова, Тараса Шевченка, Артема тощо. === Громадський транспорт === {{Вікіпедія|Луганський тролейбус}} * '''Тролейбус.''' Загальна довжина тролейбусних ліній Луганська складає 84 км. У місті діє 5 тролейбусних маршрутів, що з'єднують околиці з центром міста. 4 з 5 маршрутів (окрім № 53) проходять ділянкою квартал Гайового — Центральний ринок, маршрут № 57 сполучає Луганськ з смт Ювілейне. Щодня на маршрути Луганська виходить 20—22 одиниці рухомого складу. Вартість проїзду у міських тролейбусах становить 1 грн. 25 коп. Цей вид громадського транспорту є популярним серед пенсіонерів, оскільки дана категорія пасажирів має право безкоштовного проїзду. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 51''' ''(Автовокзал — кв. Південний)''. ** '''№ 52''' ''(кв. Мирний — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 53''' ''(Автовокзал — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 54''' ''(кв. Гайового — кв. Комарова)''. ** '''№ 57''' ''(Експерементальна база — Центральний ринок)''. [[Файл:Tram 1 Luhansk.JPG|250px|міні|праворуч|Трамвай на маршруті № 1 (вул. Т. Шевченка)]] {{Вікіпедія|Луганський трамвай}} * '''Трамвай.''' Загальна довжина трамвайних ліній Луганська складає понад 84 км. У місті діє регулярних трамвайних маршрутів. Щодня на маршрути Луганська виходить близько 20 трамвайних вагонів. Вартість проїзду у міських трамваях становить 1 грн. 25 коп., пенсіонери мають право безоплатного проїзду. Даний вид транспорту поступається тролейбусу через великі (до 40 хвилин) інтервали руху трамваїв. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 1''' ''(Луганськтепловоз — 3-й кілометр)''. ** '''№ 2''' ''(кв. Дзержинського — 3-й кілометр)''. ** '''№ 3''' ''(Луганськтепловоз — Мала Вергунка)''. ** '''№ 6''' ''(Луганськтепловоз — Обласна лікарня)''. ** '''№ 7''' ''(Луганськтепловоз — парк Горького)''. ** '''№ 10''' ''(Луганськтепловоз — Автовокзал)''. ** '''№ 11''' ''(кв. Дзержинського — Технікум транспортного машинобудування)''. ** '''№ 13''' ''(Автовокзал — Технікум транспортного машинобудування)''. * '''Автобус та маршрутне таксі.''' Автобусна мережа Луганська недостатньо розвинена: містом курсує невелика кількість автобусів виробництва корпорації «Богдан». Заміною автобусів є маршрутні таксі переважно марки «Газель». Загальна кількість маршрутів — 56; щодня маршрути обслуговує до 1000 одиниць рухомого складу. Вартість проїзду в автобусах та маршрутних таксі складає 2 грн. 50 коп. На деяких маршрутах курсують пільгові автобуси, вартість проїзду у яких складає 1 грн. 25 коп. (пенсіонери мають право безоплатного проїзду). Для Луганська актуальною є «транспортна проблема», оскільки через брак комунальних транспортних засобів основна частка пасажирських перевезень у «годину пік» припадає на маршрутні таксі, які не в змозі вмістити велику кількість пасажирів та велика кількість «маршруток» є у занедбаному стані. === Таксі === У Луганську працюють наступні перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Альянс''' ''<small>тел. (0642) 71-22-71, (050) 517-30-00, (067) 641-09-08</small>''; :* '''Комфорт''' ''<small>тел. (095) 204-10-75, (050) 475-70-75, (050) 746-90-75</small>''; :* '''Вояж''' ''<small>тел. (0642) 50-70-00, (068) 972-41-00, (067) 553-70-00, (095) 750-70-00, (063) 873-55-44</small>''; :* '''Конард''' ''<small>тел. 15-61, (0642) 34-39-88, (0642) 58-19-49, (098) 354-60-61, (050) 606-70-60, (050) 606-70-60, (067) 948-41-63</small>''; :* '''Копилка''' ''<small>тел. (0642) 71-19-35, (050) 471-13-35</small>''; :* '''Мега''' ''<small>тел. 15-70, (0642) 71-80-66, (067) 175-30-34, (095) 140-58-58</small>''; :* '''500''' ''<small>тел. (0642) 50-05-00, (095) 842-95-00</small>''; :* '''Анна''' ''<small>тел. (0642) 50-71-50, (068) 691-71-91, (095) 410-71-71</small>''; :* '''Клен''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00, (063) 733-91-36</small>''; :* '''Економ''' ''<small>тел. (0642) 61-49-61, (068) 688-49-61, (067) 641-49-61, (095) 801-56-66, (093) 663-88-99</small>''; :* '''Ліра''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00</small>''; :* '''Флагман''' ''<small>тел. 15-05, (0642) 50-02-52, (068) 689-35-25, (050) 476-06-47</small>''; :* '''Джокер''' ''<small>тел. (0642) 58-00-00, (067) 679-80-00, (095) 692-80-00</small>''; :* '''Лотос''' ''<small>тел. (0642) 71-74-20, (067) 642-04-20, (099) 034-09-20</small>''; :* '''Люкс''' ''<small>тел. (0642) 55-18-92, (067) 621-75-00, (050) 539-80-55</small>''; :* '''Плюс''' ''<small>тел. 15-52, (0642) 717–877, (067) 908-90-00, (050) 621-09-00</small>''; :* '''Вукс''' ''<small>тел. (0642) 58-44-84, (097) 502-99-92, (050) 595-80-00, (093) 650-42-43</small>''. </div> Мінімальна ціна за 1 км проїзду становить 3 грн., мінімальна сума замовлення — від 11 гривень. == Що відвідати == === Парки і сквери === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Т.Г. Шевченко, лето.jpg|текст1 =Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни |LNU Park.jpg|текст2 =Парк-музей кам'яних баб |Rev square 01.JPG|текст3 =Сквер Революції}} *{{listing|type=see |map= 1|lat = 48.570864|long = 39.302147|name = Сквер імені Молодої гвардії|alt = Сквер імені 30-річчя ВЛКСМ|address = між вул. Радянська та Коцюбинського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста, на місці Воскресенського цвинтаря. Сквер відкрито 1956 року. У сквері розташовані наступні пам'ятники: 6 бюстів молодогвардійців, Ульянову-гімназисту, Тетяні Снєжиній, загиблим співробітникам міліції, що загинули у Другій світовій війні, братська могила червоноармійців. Парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.}} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.569308|long = 39.308697|name = Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни|alt = Дураковка, Парк Шевченка|address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий 1957 року у центрі міста на площі у 1,5 га. На території скверу ростуть 30 видів дерев та чагарників; 1977 року отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. 1998 року у парку відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. Поблизу скверу знаходиться будівля обласної адміністрації.}} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.579929|long = 39.290793|name = Парк 1-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку розташований міський парк атракціонів та зоокуточок.}} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.57337|long = 39.258907|name = Парк Горького|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1936 року. Нині перебуває у занедбаному стані.}} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.567748|long = 39.318928|name = Сквер Пам'яті|alt = Сквер імені Дружби народів СРСР|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста на місці Гусинівського цвинтаря 1972 року. На території парку розташовані пам'ятники воїнам-інтернаціоналістам, жертвам сталінських репресій, жертвам Голодомору 1932-1933 років, а також хрест на місці могилі першого міського голови Миколи Холодиліна. У сквері також знаходиться дерев'яна церква святих Гурія, Самона й Авіва.}} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.573981|long = 39.307641|name = Сквер Слави героїв громадянської війни|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у центрі міста між обласним краєзнавчим музеєм та російським драматичним театром. У сквері знаходяться 6 погрудь відомих революційних діячів Луганська. Відкритий 1977 року.}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.559597|long = 39.267|name = Парк 9-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу кварталу Гайового. На території скверу розташована церква Усіх Святих.}} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.568301|long = 39.347273|name = Сквер Перемоги|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу Містечка ОР.}} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.574903|long = 39.30041|name = Сквер на Червоній площі|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста. У сквері знаходиться луганський будинок техніки, бюст Олександра Молодчого.}} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.577558|long = 39.299509|name = Сквер Революції|alt = |address = Площа Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований в історичному центрі міста. У сквері знаходяться братські могили Олександра Пархоменка, Івана Яковенка, братські могили офіцерів Червоної армії та робітників-учасників Жовтневої Революції. У сквері знаходиться пам'ятник Володимирові Леніну, встановлений 1932 року. Біля парку розташоване приміщення обласної філармонії.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.563559|long = 39.317941|name = Парк-музей кам'яних баб|alt = |address = вул. Оборонна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований на території Луганського національного університету ім. Т .Шевченка. У парку зібрана колекція з 68 антропоморфних стел катакомбної культури 2-3 тисячоліття до н. е. та пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століть.}} === Пам'ятники === {{Вікіпедія|Пам'ятники Луганська}} *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.566242|long = 39.309165|name = Пам'ятник жертвам ОУН-УПА|alt = |address = вул. Челюскінців (поблизу пл. Героїв ВВВ)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.57885|long = 39.29983|name = Пам'ятник Володимирові Далю|alt = |address = вул. Даля (поруч з Водолікарнею)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.577161|long = 39.307083|name = Меморіал Борцям Революції|alt = |address = пл. Борців Революції (вздовж вул. К. Маркса)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.576777|long = 39.307169|name = Трофейні англійські танки Mark V|alt = |address = вул. К. Маркса (навпроти меморіалу Борцям Революції)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.299959|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.568784|long = 39.308576|name = Пам'ятник Тарасові Шевченку|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Автор — відомий український скульптор І.М. Чумак (1926—2004).}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.567584|long = 39.319509|name = Пам'ятний знак на честь жертв Голодомору 1932-1933 років|alt = |address = Сквер Пам'яті (поблизу готелю «Луганськ»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.571908|long = 39.30805|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Героїв ВВВ (Театральна пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.567549|long = 39.296196|name = Пам'ятник Трудівникові Луганщині|alt = |address = перехрестя вул Радянської та вул. Луначарського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.57173|long = 39.297686|name = Пам'ятник Климентові Ворошилову|alt = |address = вул. Коцюбинського (навпроти будівлі Луганської міської ради)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкривається краєвид. На обрії з півночі на захід: Камбрід, Свято-Вознесенський собор в Олександрівці, межа Донбасу — шахта "Луганська" у селищі Ювілейному.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.545975|long = 39.332274|name = Пам'ятник воїнам-визволителям|alt = |address = вул. Оборонна (поблизу Автовокзалу)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 12|lat = 48.567861|long = 39.308692|name = Могила невідомого солдата та пам'ятник Героям Радянського Союзу|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 13|lat = 48.568181|long = 39.311752|name = Пам'ятник на честь 2000-річчя Різдва Христового|alt = Богоматір|address = вул. Радянська (поблизу храму ікони Божої Матері «Умілєніє»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 14|lat = 48.568557|long = 39.316988|name = Пам'ятник авторові Слова про Ігорів похід|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 15|lat = 48.577345|long = 39.325571|name = Тисячний післявоєнний паровоз|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 16|lat = 48.51541|long = 39.371989|name = Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули 1943 року в боях за визволення Луганська|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 17|lat = 48.515439|long = 39.373234|name = Обеліск Героям оборони 1919 року|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Пам'ятники Луганська'''</div> |- |[[Файл:Статуя Богородицы с младенцем.jpg|210px|center]] <center>Богоматір</center> |[[Файл:Central square in Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Могила невідомого солдата</center> |[[Файл:MHR 1.JPG|200px|center]] <center>Меморіал Борців Революції</center> |[[Файл:СО17-1000.JPG|200px|center]] <center>Тисячний післявоєнний паровоз</center> |[[Файл:Острая Могила.jpg|210px|center]] <center>Пам'ятник воїнам Радянської Армії…</center> |} === Архітектура === *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.57907|long = 39.299457|name = Водолікарня|alt = Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака|address = вул. Даля, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.575541|long = 39.299265|name = Будинок Васньова|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.567797|long = 39.30804|name = Будинки зі шпилем|alt = |address = вул. Радянська 64 та 66|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.573839|long = 39.30068|name = Будинок техніки|alt = |address = вул. Луначарського, 4 (Червона пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.294662|name = Готель «Україна»|alt = |address = вул. Пушкіна, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.564908|long = 39.316249|name =Луганський університет імені Тараса Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Центральний корпус побудовано у стилі конструктивізму. На території кампусу (південна частина) — парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Архітектура Луганська'''</div> |- |[[Файл:Vasniov House.jpg|200px|center]] <center>Будинок Васньова</center> |[[Файл:East Spire House.jpg|200px|center]] <center>Будинок зі шпилем</center> |[[Файл:Dal str Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Водолікарня</center> |[[Файл:Институт Культуры.jpg|210px|center]] <center>Будинок техніки</center> |} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Музей истории Луганска.jpg|текст1 =Музей історії та культури міста Луганська |Art Museum Luhansk.jpg|текст2 =Луганський обласний художній музей |Museum Dahl.jpg|текст3 =Літературний музей Володимира Даля |Драматический театр.jpg|текст4 =Луганський академічний обласний російський драматичний театр |Luhansk philarmonia.JPG|текст5 = Луганська обласна філармонія |Luhansk Ukrainian theatre.JPG|текст6 = Луганський український театр |Watch. Theator kukol. Lugansk.jpg|текст7 = Театр ляльок |Стадіон Авангард Луганськ.jpg|текст8 = Стадіон Авангард }} *{{listing|type=do|map= 1|lat = 48.575273|long = 39.307391|name = Луганський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 2|directions = |url = http://museum.inf.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = (0642) 92-20-83 (каса)|skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (каса до 16.00)|price = |description = Еспозиції: «природа Луганського краю», «Наш край у давнину», «Наш край у XVI-XVIII ст.», «Історія Луганської області з 1917 до 1961 рік», «Луганщина. Поступ у XXI століття», «Ми з України».}} *{{listing|type=do|map= 2|lat = 48.578364|long = 39.305772|name = Луганський обласний художній музей|alt = |address = вул. Поштова, 3|directions = |url = http://www.artmuseum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642) 93-74-34, 93-75-63|fax = (0642) 93-74-30|email = |skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (вихідні — понеділок, вівторок)|price = 5 грн. (пільговий квиток — 2 грн.) |description = Постіні виставки: «Західноєвропейське мистецтво XVI – поч. XX ст.», «Декоративно-прикладне мистецтво країн Сходу XVIII – XX ст.», «Російське та українське мистецтво XVIII – поч. XX ст.», «Мистецтво XX – поч. XXІ ст.», «Художники Луганщини XX – поч. XXІ ст.».}} *{{listing|type=do|map= 3|lat = 48.576316|long = 39.300714|name = Музей історії та культури міста Луганська|alt = |address = вул. Карла Маркса, 30|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 10.00 до 17.00 (вихідні — неділя, понеділок)|price = |description = Експозиції: «Старий Луганськ», виставки, присвячені Климентові Ворошилову та Михайлу Матусовському.}} *{{listing|type=do|map= 4|lat = 48.57854|long = 39.299144|name = Літературний музей Володимира Даля|alt = |address = вул. В. Даля, 12|directions = |url = http://dal.lg.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 2 грн.|description = Знаходиться у будинку, де народився Володимир Даль. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 5|lat = 48.560562|long = 39.264508|name = Музей-квартира Владислава Титова|alt = |address = квартал Гайового, 18, кв. 62|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у будинку, у якому мешкав письменник Владислав Титов. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 6|lat = |long = |name = Авіаційно-технічний музей|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = http://www.avia-museum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642)34-53-60|fax = |email = avia-prestige@larz.ua |skype = |hours = з 9.00 до 16.00 (вихідні та свята — з 10.00 до 18.00)|price = 20 грн. (студенти — 15 грн., школярі — 10 грн.)|description = Музей під відкритим небом. Експонати — літальні апарати ОКБ Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова.}} *{{listing|type=do|map= 7|lat = 48.563743|long = 39.318137|name = Парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть|alt = |address = |directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На території кампусу університету (південна частина).}} === Театри === *{{listing|type=do|map= 8|lat = 48.556111|long = 39.32|name = Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|alt = |address = вул. Оборонна, 11|directions = |url = http://www.ukrtheatre.lg.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 92-20-83 (каса)|fax = |email = ukrtheatre@yandex.ru|skype = |hours = Каса працює з 11-00 до 18-00, вихідний день — понеділок.|price = |description = Україномовний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} *{{listing|type=do|map= 9|lat = 48.573132|long = 39.313872|name = Луганський академічний обласний театр ляльок|alt = |address = вул. 16-Лінія, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-40-94, (0642) 58-52-33, (0642) 58-52-33 (каси) |fax = |email = kykla@gts.lg.ua|skype = |hours = |price = |description = Поруч з центральним перехрестям. будівля відома скульптурними композиціями на ній та розташованим в ній рестораном. Репертуар: «Мама для мамонтеняти», «Пригоди Каштанчика», «Усі миші люблять сир», «Пан Коцький», «Мишкові ґулі», «Носоріг і Жирафа».}} *{{listing|type=do|map= 10|lat = 48.572657|long = 39.307901|name = Луганський академічний обласний російський драматичний театр|alt = |address = вул. Коцюбинського, 9А|directions = |url = http://lug-theatre.narod.ru/sajt/ind.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642)534-243, (0642)535-270, 056 (каса)|fax = |email = LUG-THEATRE@NAROD.RU|skype = |hours = |price = |description = Російськомовний драматичний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} === Кінотеатри === *{{listing|type=do|map= 11|lat = 48.542509|long = 39.276626|name = Кінотеатр «Parus Cinema»|alt = |address = вул. 2-га Червонопрапорна, 28|directions = |url = http://parus.­lg.­ua|vkontakte = http://vk.com/parus_cinema|phone = (099) 22-68-198|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 12|lat = 48.560626|long = 39.393666|name = Кінотеатр «Мир»|alt = |address = кв. Комарова, 33А|directions = |url = http://mir-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 41-30-24, (098) 538-9-000, (050) 538-9-000|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 13|lat = 48.568976|long = 39.2973|name = Кінотеатр «Оскар 3D»|alt = |address = вул. Лермонтова, 1Б|directions = |url = |vkontakte = http://vk.com/kinooskar|phone = (0642) 33-89-52|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 14|lat = 48.557491|long = 39.316645|name = Промінь|alt = |address = вул. Челюскінців, 16|directions = |url = |vkontakte = |phone = (0642) 71-09-80, (099) 945 30 03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 15|lat = 48.562756|long = 39.316676|name = «Кінотеатр «»Україна»|alt = |address = вул. Оборонна, 4К|directions = |url = http://ukraina-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 50-52-22, (095) 05-95-222, (098) 53-53-222|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Інші заклади === *{{listing|type=do|map= 16|lat = 48.577395|long = 39.298594|name = Луганська обласна філармонія|alt = |address = вул. Леніна, 23|directions = |url = http://filarmonia23.com/?lang=ua|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-21-45 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена 1943 року. На сцені філармонії дають концерти луганський симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю «Легенда», камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь». Філармонія має власний орган, проводяться концерти органної музики.}} *{{listing|type=do|map= 17|lat = 48.562465|long = 39.323092|name = Луганський державний цирк|alt = |address = вул. Херсонська, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 532-376|fax = (0642) 551-506|email = |skype = |hours = |price = |description = Луганський цирк не має власної трупи, вистави дають циркові трупи, що приїздять на гастролі.}} *{{listing|type=do|map= 18|lat = |long = |name =Стадіон "Авангард"|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} <br style="clear: both"> == Що купувати == === Продукти харчування === ==== Ринки ==== ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== ===== Абсолют ===== *{{listing |map=1 |type=buy |lat=48.558063|long=39.319035|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=2 |type=buy |lat=48.567435|long=39.387764|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Сонячний, 4А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=3 |type=buy |lat=48.568912|long=39.324485|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 92|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=4 |type=buy |lat=48.526837|long=39.269103|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 18А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=5 |type=buy |lat=48.5285|long=39.273416|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 3Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=6 |type=buy |lat=48.572213|long=39.344185|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Градусова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=7 |type=buy |lat=48.572383|long=39.304682|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Коцюбинського, 17|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=8 |type=buy |lat=48.567563|long=39.302513|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 54. ТЦ «Центральний»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=9 |type=buy |lat=48.569238|long=39.315945|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 73. ТЦ «Кристал»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=10 |type=buy |lat=48.569934|long=39.393516|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Гагаріна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=11 |type=buy |lat=48.543504|long=39.263889|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Героїв Сталінграду, 7А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=12 |type=buy |lat=48.575628|long=39.388622|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 4В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=13 |type=buy |lat=48.572958|long=39.380481|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Ватутіна, 79А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=14 |type=buy |lat=48.554214|long=39.324249|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 14|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=15 |type=buy |lat=48.564936|long=39.315065|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=16 |type=buy |lat=48.551444|long=39.330386|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Шевченка, 6А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=17 |type=buy |lat=48.569409|long=39.31837|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 77. ТЦ ГУМ|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} ===== Лелека ===== *{{listing |map=18 |type=buy |lat=48.561428|long=39.371521|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Будьоного, 140|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=19 |type=buy |lat=48.56576|long=39.395124|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Корольова, 78|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=20 |type=buy |lat=48.542907|long=39.3353|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Оборонна, 28А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=21 |type=buy |lat=48.560704|long=39.388708|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Комарова, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=22 |type=buy |lat=48.542609|long=39.261164|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Ленінського Комсомолу, 7Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=23 |type=buy |lat=48.563885|long=39.377915|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Жукова, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=24 |type=buy |lat=48.561088|long=39.268567|name=Супермаркет «Сімейний»|address=вул. Радянська, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=25 |type=buy |lat=48.529281|long=39.268095|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Зарічний, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} ===== EuroSpar ===== *{{listing |map=26 |type=buy |lat=48.54893|long=39.329463|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Оборонна, 26. ТЦ «Аврора»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=27 |type=buy |lat=48.527548|long=39.274314|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. 2-га Краснознамення, 28. ТЦ «Южноград»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=28 |type=buy |lat=48.560633|long=39.371478|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Будьоного, 138. ТРЦ «Атріум»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=29 |type=buy |lat=48.566171|long=39.397227|name=Супермаркет «Spar»|address=кв. Волкова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=30 |type=buy |lat=48.55579|long=39.326245|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Курчатова, 7|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=31 |type=buy |lat=48.570105|long=39.315623|name=Супермаркет «Spar-Гурман»|address=вул. 16-та Лінія, 40|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=32 |type=buy |lat=48.559099|long=39.189559|name=Супермаркет «Spar»|address=смт Ювілейне, вул. Леніна, 11|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=33 |type=buy |lat=48.740066|long=39.226555|name=Супермаркет «Spar»|address=м. Щастя, вул. Донецька, 38|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== АТБ ===== *{{listing |map=34 |type=buy |lat=48.540048|long=39.276857|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Щербакова, 6|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=35 |type=buy |lat=48.560974|long=39.265777|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 19|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=36 |type=buy |lat=48.541316|long=39.261798|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Сталінграду, 9А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=37 |type=buy |lat=48.525473|long=39.273075|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Ольховський, 9, прим. 128|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=38 |type=buy |lat=48.571865|long=39.395244|name=Супермаркет «АТБ»|address=|directions=кв. 50-річчя Жовтня, 23Б|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=39 |type=buy |lat=48.565071|long=39.357664|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Ватутіна, 26|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=40 |type=buy |lat=48.557622|long=39.386875|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Левченка, 12Б|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=41 |type=buy |lat=48.550265|long=39.330507|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Шевченка, 5|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=42 |type=buy |lat=48.570878|long=39.403769|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гагаріна, 14В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=43 |type=buy |lat=48.565788|long=39.349861|name=Супермаркет «АТБ»|address=30-й квартал, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=44 |type=buy |lat=48.561102|long=39.398173|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. 30-річчя Перемоги, 37|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=45 |type=buy |lat=48.575315|long=39.308426|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Тараса Шевченка, 8|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=46 |type=buy |lat=48.571255|long=39.393838|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 20|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=47 |type=buy |lat=48.564702|long=39.309928|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Алексєєва, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=48 |type=buy |lat=48.55905|long=39.327309|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Брестської фортеці, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=49 |type=buy |lat=48.568848|long=39.340591|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Панькова, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=50 |type=buy |lat=48.559192|long=39.258708|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 11В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=51 |type=buy |lat=48.572632|long=39.306967|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Коцюбинського, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep|map= 1|lat = 48.5245|long = 39.3591|name = Турист|alt = |address = вул. Оборонна, 112А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-75-89|fax = |email = |skype = |hours = |price = 100-360 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили). Дво- та тримісні номери класу економ не мають зручностей у номері. Три- та чотиримісні номери класу стандарт обладнані душем, санвузлом та телевізором.}} === Середні ціни === [[Файл:Готель "Луганск".JPG|250px|міні|праворуч|Готель «Луганськ»]] *{{listing|type=sleep |map= 2|lat = 48.566917|long = 39.324156|name = Еліт-комфорт|alt = міні-готель|address = вул. 50-річчя утворення СРСР, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-20-52, 58-53-93, 58-55-93|fax = |email = |skype = |hours = |price = 270, 420 грн.|description = Розташований на першому поверсі житлового будинку поблизу обласного цирку. Готель має 6 одномісних стандартних номерів (по 270 грн.) та 3 двокімнатні люкси (по 420 грн.). У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} *{{listing|type=sleep |map= 3|lat = 48.576800|long = 39.295700|name = Гостинний двір|alt = |address = вул. Леніна, 54|directions = |url = http://www.gostiniydvor.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 33-15-16, 34-41-47, 34-42-17|fax = |email = |skype = |hours = |price = 330-1080 грн.|description = Розташований в історичному центрі міста, на другому поверсі будинку, збудованому 1902 року. Готель має 14 двомісних номерів. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе з літнім майданчиком, паркінг. Наявний Wi-Fi.}} *{{listing|type=sleep |map= 4|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-53-53, 53-53-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = 320-1040 грн.|description = Готель займає 6 поверхів готельного комплексу «Дружба». Має 54 номери класу стандарт, стандарт+, полулюкс, люкс, апартаменти. У всіх номерах є Wi-Fi, супутникове телебачення, мінібар, холодильник, балкон. При готелі працюють ресторан українсько-європейської кухні та більярдний салон.}} *{{listing|type=sleep |map= 5|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба+|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 55-38-77, 34-45-55, 34-45-41, 34-47-71|fax = |email = |skype = |hours = |price = 400-600 грн.|description = Розташований на другому поверсі готельного комплексу «Дружба». Готель має 19 номерів (одномісні, двомісні, люкси), що здатні прийняти 38 осіб. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе, ресторани італійської та українською кухні. Наявний паркінг.}} *{{listing|type=sleep|map= 6|lat = 48.523725|long = 39.357208|name = Ініціал|alt = |address = вул. Оборонна, 118А|directions = |url = http://initial.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 34-54-35, 42-83-50, 42-86-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 360-540 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили), на відстані 8 км від аеропорту. Готель має 54 номери: 25 одномісних, 25 двомісних, 4 номери класу люкс. У кожному номері є ванна, санвузол, кондиціонер, супутникове телебачення, холодильник, телефон, Wi-Fi. При готелі працюють бар, ресторан з літнім майданчиком, банкетна зала, 2 конференц-зали (велика та мала).}} *{{listing|type=sleep|map= 7|lat = 48.5728|long = 39.273|name = Каретний двір|alt = |address = вул. Рудя, 118|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 91-01-91, (067) 771-47-34, (050) 500-68-10|fax = |email = |skype = |hours = |price = 350, 450 грн.|description = Комплекс відпочинку містить 2 двомісних номери (зі зручностями у коридорі) та 1 люкс. При готелі працюють сауна, басейн, ресторан козацької кухні.}} *{{listing|type=sleep |map= 8|lat = 48.568053|long = 39.316022|name = Луганськ|alt = |address = вул. Радянська, 76|directions = |url = http://hotel-lugansk.lg.ua/ru/main.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 3-435-29, 34-47-13, (099) 255-71-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 150-1400 грн.|description = Розташований у 19-поверховій будівлі у центрі міста, на перетині вулиць радянська та Оборонна. Неподалік готелю знаходяться торгові центри, представництва комерційних компаній, органів державної влади. Номери розраховані на 1-5 осіб, одночасно готель здатний прийняти до 250 гостей. У вартість номеру входить сніданок, крім того, при готелі працюють ресторан та кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} === Дорого === == Де навчатись == === Училища, ліцеї, технікуми, коледжі === *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.562156|long = 39.385057|name = Вище професійне училище №57|alt = |address = вул. Навчальна, 18А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-23-35|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.575966|long = 39.326771|name = Коледж СНУ ім. В. Даля|alt = Машколедж|address = вул. Фрунзе, 112|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 0642) 49-19-31, 49-43-37|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.567148|long = 39.297628|name = Луганський державний коледж економіки і торгівлі|alt = |address = вул. Радянська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-23-47|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 4|lat = 48.570016|long = 39.29927|name = Луганський коледж культури та мистецтв|alt = |address = вул. Лермонтова, 2В|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-52-76|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 5|lat = 48.562139|long = 39.401241|name = Луганський коледж технологій та дизайну|alt = |address = вул. 30-річчя Перемоги, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 47-50-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.555879|long = 39.268814|name = Луганський кооперативний технікум|alt = |address = вул. Мічуріна, 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 65-29-43, 65-29-42|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 7|lat = 48.539931|long = 39.343327|name = Політехнічний коледж ЛНАУ|alt = |address = кв. Пролетаріату Донбасу, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-74-58|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 8|lat = 48.556799|long = 39.321773|name = Луганський будівельний коледж|alt = |address = вул. Оборонна, 8|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 61-88-75|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 9|lat = 48.57112|long = 39.279201|name = Луганський будівельний технікум транспортного будівництва|alt = |address = вул. Кірова, 62|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-41-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 10|lat = 48.577203|long = 39.332705|name = Луганський центр професійно-технічної освіти|alt = |address = вул. Фрунзе, 109|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-80-41, 33-27-84|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 11|lat = 48.534896|long = 39.344438|name = Луганське вище училище інформаційних технологій|alt = |address = вул. Переяславська, 7|directions = |url = http://vpu.lg.ua/www/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=1&lang=ru|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-84-98|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 12|lat = 48.538247|long = 39.278439|name = Луганське вище училище фізичної культури|alt = |address = кв. Луганський, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 95-22-55|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 13|lat = 48.568174|long = 39.313436|name = Луганське обласне медичне училище|alt = |address = вул. Радянська, 70|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-05-20|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 14|lat = 48.541493|long = 39.346567|name = Луганський політехнічний коледж|alt = |address = вул. 26 Бакинських комісарів, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-83-11|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} === ВНЗ === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Shevchenko LNU.jpg|текст1 =ЛНУ ім. Т. Шевченка. |East Ukraine University First building.jpg|текст2 = СНУ ім. В. Даля}} У Луганську знаходиться 6 вищих навчальних закладів: *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.564805|long = 39.316607|name = Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|alt = ЛНУ|address = вул. Оборонна, 2|directions = |url = http://www.luguniv.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-45-38|fax = (0642) 34-47-45|email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній педагогічний інститут, заснований 1921 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 8 інститутів та 7 факультетів. Університету підпорядковано 11 коледжів у Луганську та області; має філії у кількох містах Луганської області. Навчання студентів здійснюється переважно за гуманітарним та природничим напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.565319|long = 39.378721|name = Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|alt = СНУ|address = кв. Молодіжний, 20А|directions = |url = http://www.snu.edu.ua/welcome.php|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-22-25 |fax = (0642) 41-31-60|email = uni@snu.edu.ua|skype = |hours = |price = |description = Колишній машинобудівний інститут, заснований 1920 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 5 інститутів та 11 факультетів. Університету підпорядкований коледж у Луганську. У своєму складі університет має відокремлені підрозділи у містах Луганської області та АРК. Навчання студентів здійснюється як за гуманітарним, так і за технічним напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.513179|long = 39.358776|name = Луганський державний медичний університет|alt = ЛДМУ|address = кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1|directions = |url = http://www.lsmuedu.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (919) 48-44-28|fax = |email = info@lsmuedu.com|skype = |hours = |price = |description = Створений 1956 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають факультети: медичний №1, медичний №2 (педіатрія), медичний №3 (іноземні студенти), фармацевтичний, стоматологічний та підвищення кваліфікації. Університет є одним з всеукраїнських лідерів за кількістю іноземних студентів.}} *{{listing|type=other|map= 4|lat = |long = |name = Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|alt = ЛДУВС|address = |directions = |url = http://lduvs.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1993 року. IV рівень акредитації. Підготовка ведеться на факультетах кримінальної міліції. підготовки слідчих, економічної та громадської безпеки, заочного та дистанційного навчання. При інституті діє навчально-науковий інститут права, а також навчально-консультаційні пункти у Миколаєві та Лисичанську.}} *{{listing|type=other|map= 5|lat = |long = |name = Луганський національний аграрний університет|alt = ЛНАУ|address = містечко ЛНАУ |directions = |url = http://www.lnau.lg.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 96-60-21|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Заснований 1921 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають 10 факультетів.}} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.574087|long = 39.299254|name = Луганська державна академія культури та мистецтв|alt = ЛДАКМ|address = Червона площа, 7|directions = |url = http://www.lgiki.com.ua/uk|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 59-02-62|fax = (0642) 52-52-76|email = lgiki-press@yandex.ru|skype = |hours = |price = |description = Заснований 2002 року. IV рівень акредитації. Навчання здійснюється на 3 факультетах: культури. образотворчого та музичного мистецтва.}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +380 642. Поштові індекси — 91000-91479. == Куди далі == {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} 0epyh3agbt7vt3pchk9lxqoxj6c30m3 33157 33156 2022-08-24T01:05:37Z Baun barum 6004 /* {{Потягом}} */ wikitext text/x-wiki {{geo|48.57406|39.30783|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Донбас}} {{citybar | image =Отель Украина 2.jpg | caption=Середмістя взимку | city=Луганськ | arm = Coat of arms of Luhansk.svg | population = 425 848 (на 1.01.2013) | callingcode = +380-642 }} '''Луганськ''' — місто на [[Східна Україна|сході України]]. Місто є найсхіднішим обласним центром держави. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Має власні символи: герб та прапор. == Зрозуміти == === Географічне розташування === Луганськ розташований на сході України у середньому Подінців'ї, на місці злиття річок Лугань та Вільхова. Площа Луганська становить близько понад 25 тис. га, населення — понад 450 тис. осіб. Місто з околицями та прилеглими населеними пунктами утворює агломерацію з населенням близько півмільйона осіб. Луганськ знаходиться трохи південніше річки Сіверський Донець, північна околиця міста лежить на її правому березі. Луганськ має межі з районами області: * зі Слов'яносербським — на півночі та північному заході. * з Лутугинським — на заході та півдні. * з Краснодонським — на південному сході. * з Станично-Луганським — на сході. Відстань до столиці України, міста Київ, автошляхами становить близько 800 км, до найближчих обласних центрів: до Донецька — 150 км, до Харкова — 330 км. Відстань від Луганську до державного кордону з Російською Федерацією складає близько 30 км. ==== Місцеві топоніми ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Oxford Luh.JPG|текст1 =Житловий комплекс «Оксфорд» (Східні квартали) |Kotsubinskoho Luhansk.jpg|текст2 =Вулиця Коцюбинського (центр) |20070520 002.jpg|текст3 =Вулиця Короленка (Безумний)}} * '''3-й кілометр'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Леніна, приблизно від її перетину з Вулицею Сосюри до кільця трамвайного маршруту №&nbsp;2. Приватний сектор. * '''Авіацентр'''&nbsp;— місцевість на перетині вулиць 50-річчя утворення СРСР та Будьоного. * '''Безумний'''&nbsp;— місцевість навколо колишнього кінотеатру «Буревісник», на південь від кварталу Гайового. Приватний сектор. * '''Вергунка''' ''(Велика Вергунка, Мала Вергунка)''&nbsp;— історична місцевість на сході Луганська, північніше Східних кварталів. Забудова&nbsp;— приватний сектор. * '''Гостра Могила'''&nbsp;— місцевість на південному сході міста. Переважно приватний сектор. * '''Гусинівка'''&nbsp;— історична місцевість від скверу Пам'яті до паровозобудівного заводу (ПАТ «Луганськтепловоз»). Переважно приватний сектор. * '''Дураковка'''&nbsp;— місцевість у центрі Луганська, сквер Героїв Великої Вітчизняної війни навколо пам'ятника Тарасові Шевченку. * '''Камброд'''&nbsp;— розмовна назва Кам'янобродського району міста; місцевість на північ від річки Лугань. Переважно приватний сектор. * '''Містечко ОР''' ''(скорочено від '''Містечко заводу Жовтневої Революції''')''&nbsp;— місцевість на південь від ПАТ «Лугансьтепловоз», уздовж вулиці Лиховида. * '''Південні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» на південному заході Артемівського району, що охоплює квартали Південний, Мирний, Ольховський, Степовий, Зарічний. Переважно багатоповерхова забудова. * '''Селище Косіора''', ''або '''Дурний хутір'''''&nbsp;— місцевість між кварталом Південний і кварталом Героїв Сталінграду. переважно приватний сектор. * '''Старе місто'''&nbsp;— історичний центр міста, територія між вулицею Тараса Шевченка та парком 1-го Травня. Також охоплює вулиці Карла Маркса, Володимира Даля, Пушкінську, Поштову, Свердлова, 9-та лінія, частину вулиць Леніна, Титова, Демьохіна, проспект Пархоменка, площі Революції та Борців Революції. Одно-, п'ятиповерхова забудова. * '''Східні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» у східній чатині Жовтневого району міста. Багатоповерхова забудова. * '''Таксопарк'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Оборонна приблизно від 1-ї Слов'янської вулиці до Дніпровської. Іноді також вживається відносно кварталу Шевченка. Три-, п'ятиповерхова житлова забудова. * '''Центр'''&nbsp;— діловий та комерційний центр Луганська, місцевість, що умовно оточена по периметру вулицями Радянською, Оборонною, 16-ю лінією, Тараса Шевченка та Леніна. Переважно багатоповерхова забудова. === Поділ міста === {{Regionlist | regionmap=Luhansk adm division color.svg | regionmaptext=Адміністративно-територіальний поділ Луганська | regionmapsize=350px | region1name=Артемівський район | region1color=#CC00FF | region1items=''3-й кілометр, Безумний, Південні квартали, Тельмана'' | region1description=Район на південному заході Луганська. Площа району становить 5,5 тис. га, населення району — близько 150 тис. осіб. Артемівський район на сході межує з Ленінським, на півночі — з Кам'янобродським районами. Районом протікають річки Лугань та Вільхова. В районі зосереджено значний промисловий потенціал: підприємства машинобудівної, вугільної, деревооброблювальної, харчової промисловості, чорної металургії. | region2name=Жовтневий район | region2color=#003380 | region2items=''Велика та Мала Вергунка, Вергунський роз'їзд, Веселеньке, Гусинівка, Містечко ОР, Східні квартали, Червоний Яр, Щастя'' | region2description=Район розташований на північному сході міста. Найбільший за населенням та площею район Луганська: площа — 14,4 тис. га, населення — близько 200 тис. осіб. На заході межує з Ленінським та Кам'янобродським районами. В адміністративному підпорядкуванні району знаходиться місто Щастя. Район перетинає річка Лугань, а північною межею району є ріка Сіверський Донець. У західній частині району розташоване ПАТ «Луганськтепловоз». | region3name=Кам'янобрідський район | region3color=#800000 | region3items= | region3description=Район на півночі Луганська, межує з іншими трьома районами міста. Виник на місці селища Кам'яний Брід. Площа району становить 2,99 тис. га, населення — близько 40 тис. осіб, що робить його найменшим районом міста. У південні частині району знаходиться місце злиття річок Лугані та Вільхової. На території району немає жодного великого підприємства. Місцеві мешканці, говорячи про район, вживають скорочення ''Камброд''. | region4name=Ленінський район | region4color=#005500 | region4items=''Видний, Гостра могила, Старе місто, Центр'' | region4description=Центральний район міста. На території району зосереджено представництва обласних та міських органів влади, основні об'єкти соціальної сфери міста. У районі розміщуються 4 музеї, 3 найбільші бібліотеки Луганська, 3 театри, обласний цирк, філармонія, центральний стадіон «Авангард». На території району (переважно у західній частині) розташовані великі промислові підприємства, знаходяться регіональні офіси більшості банків. }} === Клімат === Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400–500 мм. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Вікіпедія|Луганськ (аеропорт)}} У місті діє міжнародний аеропорт «Луганськ», що має сполучення з [[Київ|Києвом]] (Жуляни), [[москва|Москвою]] (Внуково) та [[Анталія|Анталією]]. Аеропорт розташований поблизу села Переможне Лутугинського району [[Луганська область|Луганської області]]. Відстань від аеропорту до міста становить близько 9 км, до центра Луганська — близько 20 км. *{{listing|map =1 |type = go |lat =48.418056 |long = 39.374722 |name = Міжнародний аеропорт «Луганськ»| address = м. Луганськ, Аеропорт |directions = Регулярне пасажирське сполучення з аеропортом відсутнє | phone = (0642) 35-31-05 |email = |fax = (0642) 35-31-01 |url = http://www.airport.lg.ua/ |hours = |price = }} === {{Потягом}} === {{Вікіпедія|Луганськ (станція)}} [[Файл:Luhansk-donetsk.jpg|250px|міні|праворуч|Перша платформа залізничного вокзалу Луганська з електропоїздом ЕПЛ2Т. 2006 рік]] У Луганську діє один залізничний вокзал. Місто має пряме залізничне сполучення з Києвом, [[Харків|Харковом]], [[Донецьк]]ом, [[Одеса|Одесою]], [[Сімферополь|Сімферополем]] та Москвою. У літню пору року Луганськ має залізничне сполучення з [[Феодосія|Феодосією]]. Особливістю станції Луганськ є те, що місто є початковим або кінцевим пунктом слідування будь-якого залізничного маршруту. *{{listing|map =2 |type = go |lat =48.572866 |long = 39.28432 |name = Луганський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Віктора П'ятьоркіна, 6 |directions =| phone =(0642) 91-35-21, 93-10-87 |email = |fax = |url = http://vokzal.lg.ua/ |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} === {{Автомобілем}} === Через Луганськ проходять автомагістралі міжнародного, національного та регіонального значення: * автошлях {{Автошлях|М|04}} з [[Дніпропетровськ]]а та Донецька. * автошлях {{Автошлях|Н|21}} з Донецька та [[Старобільськ]]а. * автошлях {{Автошлях|Р|22}} зі Станично-Луганського району. * автошлях {{Автошлях|Р|66}} з Троїцького району. === {{Автобусом}} === Луганськ має пряме автобусне сполучення з: * '''населеними пунктами області:''' Алчевськ, Антрацит, Бараниківка (Кремінський район), Березівка, (Новопсковський район), Біловодськ, Білокуракине, Вахрушеве, Височинівка, Ганусівка, Кам'янка (Новопсковський район), Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Мілове, Нижня Дуванка, Новобіла, Новопсков, Олександропіль, Просторе, Райгородка (Сватівський район), Ровеньки, Рубіжне, Сватове, Свердловськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ, Стаханов, Тев'яшеве, Троїцьке, Фащівка (Перевальський район), Хороше, Червонопартизанськ, Шарівка (Білокуракинський район). * '''населеними пунктами України:''' Амвросіївка, Бердянськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Євпаторія, Єнакієве, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сєдове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харків, Херсон, Ялта. * '''населеними пунктами Росії:''' Волгоград, Вороніж, Вьошенська, Каменськ-Шахтинський, Краснодар, Москва, Новоросійськ, П'ятигорськ, Розсош, Ростов-на-Дону, Таганрог. Автобуси прибувають на міський автовокзал: *{{listing|type=go |map= 3|lat =48.544981|long =39.334466|name =Луганський автовокзал |address =вул. Оборонна, 28|directions = |phone = (0642) 50-71-35, 50-71-45, 50-71-34|hours = |description = }} Автобуси приміського сполучення прибувають на автостанції: *{{listing|type=go |map= 4|lat =48.572433|long = 39.280672|name =Автостанція №2|address =вул. Кірова, 52 (біля старого залізничного вокзалу)|directions = |phone = (0642) 52-35-16|hours = |description = }} *{{listing|type=go |map= 5|lat =48.574052|long = 39.402187|name =Автостанція №3|address =кв. 60-річчя утворення СРСР (кільце тралейбуса №53)|directions = |phone = (0642) 41-10-24|hours = |description = Станично-Луганський напрямок}} === {{Кораблем}} === Через своє географічне розташування Луганськ не має морського або річкового сполучення з іншими населеними пунктами. == Транспорт == Основними транспортними магістралями Луганська є вулиці Радянська, Оборонна, Сосюри, Леніна, Лутугинська, 16-та лінія, Ломоносова, Будьоного, Ватутіна, Ліньова, Тараса Шевченка, Артема тощо. === Громадський транспорт === {{Вікіпедія|Луганський тролейбус}} * '''Тролейбус.''' Загальна довжина тролейбусних ліній Луганська складає 84 км. У місті діє 5 тролейбусних маршрутів, що з'єднують околиці з центром міста. 4 з 5 маршрутів (окрім № 53) проходять ділянкою квартал Гайового — Центральний ринок, маршрут № 57 сполучає Луганськ з смт Ювілейне. Щодня на маршрути Луганська виходить 20—22 одиниці рухомого складу. Вартість проїзду у міських тролейбусах становить 1 грн. 25 коп. Цей вид громадського транспорту є популярним серед пенсіонерів, оскільки дана категорія пасажирів має право безкоштовного проїзду. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 51''' ''(Автовокзал — кв. Південний)''. ** '''№ 52''' ''(кв. Мирний — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 53''' ''(Автовокзал — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 54''' ''(кв. Гайового — кв. Комарова)''. ** '''№ 57''' ''(Експерементальна база — Центральний ринок)''. [[Файл:Tram 1 Luhansk.JPG|250px|міні|праворуч|Трамвай на маршруті № 1 (вул. Т. Шевченка)]] {{Вікіпедія|Луганський трамвай}} * '''Трамвай.''' Загальна довжина трамвайних ліній Луганська складає понад 84 км. У місті діє регулярних трамвайних маршрутів. Щодня на маршрути Луганська виходить близько 20 трамвайних вагонів. Вартість проїзду у міських трамваях становить 1 грн. 25 коп., пенсіонери мають право безоплатного проїзду. Даний вид транспорту поступається тролейбусу через великі (до 40 хвилин) інтервали руху трамваїв. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 1''' ''(Луганськтепловоз — 3-й кілометр)''. ** '''№ 2''' ''(кв. Дзержинського — 3-й кілометр)''. ** '''№ 3''' ''(Луганськтепловоз — Мала Вергунка)''. ** '''№ 6''' ''(Луганськтепловоз — Обласна лікарня)''. ** '''№ 7''' ''(Луганськтепловоз — парк Горького)''. ** '''№ 10''' ''(Луганськтепловоз — Автовокзал)''. ** '''№ 11''' ''(кв. Дзержинського — Технікум транспортного машинобудування)''. ** '''№ 13''' ''(Автовокзал — Технікум транспортного машинобудування)''. * '''Автобус та маршрутне таксі.''' Автобусна мережа Луганська недостатньо розвинена: містом курсує невелика кількість автобусів виробництва корпорації «Богдан». Заміною автобусів є маршрутні таксі переважно марки «Газель». Загальна кількість маршрутів — 56; щодня маршрути обслуговує до 1000 одиниць рухомого складу. Вартість проїзду в автобусах та маршрутних таксі складає 2 грн. 50 коп. На деяких маршрутах курсують пільгові автобуси, вартість проїзду у яких складає 1 грн. 25 коп. (пенсіонери мають право безоплатного проїзду). Для Луганська актуальною є «транспортна проблема», оскільки через брак комунальних транспортних засобів основна частка пасажирських перевезень у «годину пік» припадає на маршрутні таксі, які не в змозі вмістити велику кількість пасажирів та велика кількість «маршруток» є у занедбаному стані. === Таксі === У Луганську працюють наступні перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Альянс''' ''<small>тел. (0642) 71-22-71, (050) 517-30-00, (067) 641-09-08</small>''; :* '''Комфорт''' ''<small>тел. (095) 204-10-75, (050) 475-70-75, (050) 746-90-75</small>''; :* '''Вояж''' ''<small>тел. (0642) 50-70-00, (068) 972-41-00, (067) 553-70-00, (095) 750-70-00, (063) 873-55-44</small>''; :* '''Конард''' ''<small>тел. 15-61, (0642) 34-39-88, (0642) 58-19-49, (098) 354-60-61, (050) 606-70-60, (050) 606-70-60, (067) 948-41-63</small>''; :* '''Копилка''' ''<small>тел. (0642) 71-19-35, (050) 471-13-35</small>''; :* '''Мега''' ''<small>тел. 15-70, (0642) 71-80-66, (067) 175-30-34, (095) 140-58-58</small>''; :* '''500''' ''<small>тел. (0642) 50-05-00, (095) 842-95-00</small>''; :* '''Анна''' ''<small>тел. (0642) 50-71-50, (068) 691-71-91, (095) 410-71-71</small>''; :* '''Клен''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00, (063) 733-91-36</small>''; :* '''Економ''' ''<small>тел. (0642) 61-49-61, (068) 688-49-61, (067) 641-49-61, (095) 801-56-66, (093) 663-88-99</small>''; :* '''Ліра''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00</small>''; :* '''Флагман''' ''<small>тел. 15-05, (0642) 50-02-52, (068) 689-35-25, (050) 476-06-47</small>''; :* '''Джокер''' ''<small>тел. (0642) 58-00-00, (067) 679-80-00, (095) 692-80-00</small>''; :* '''Лотос''' ''<small>тел. (0642) 71-74-20, (067) 642-04-20, (099) 034-09-20</small>''; :* '''Люкс''' ''<small>тел. (0642) 55-18-92, (067) 621-75-00, (050) 539-80-55</small>''; :* '''Плюс''' ''<small>тел. 15-52, (0642) 717–877, (067) 908-90-00, (050) 621-09-00</small>''; :* '''Вукс''' ''<small>тел. (0642) 58-44-84, (097) 502-99-92, (050) 595-80-00, (093) 650-42-43</small>''. </div> Мінімальна ціна за 1 км проїзду становить 3 грн., мінімальна сума замовлення — від 11 гривень. == Що відвідати == === Парки і сквери === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Т.Г. Шевченко, лето.jpg|текст1 =Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни |LNU Park.jpg|текст2 =Парк-музей кам'яних баб |Rev square 01.JPG|текст3 =Сквер Революції}} *{{listing|type=see |map= 1|lat = 48.570864|long = 39.302147|name = Сквер імені Молодої гвардії|alt = Сквер імені 30-річчя ВЛКСМ|address = між вул. Радянська та Коцюбинського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста, на місці Воскресенського цвинтаря. Сквер відкрито 1956 року. У сквері розташовані наступні пам'ятники: 6 бюстів молодогвардійців, Ульянову-гімназисту, Тетяні Снєжиній, загиблим співробітникам міліції, що загинули у Другій світовій війні, братська могила червоноармійців. Парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.}} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.569308|long = 39.308697|name = Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни|alt = Дураковка, Парк Шевченка|address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий 1957 року у центрі міста на площі у 1,5 га. На території скверу ростуть 30 видів дерев та чагарників; 1977 року отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. 1998 року у парку відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. Поблизу скверу знаходиться будівля обласної адміністрації.}} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.579929|long = 39.290793|name = Парк 1-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку розташований міський парк атракціонів та зоокуточок.}} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.57337|long = 39.258907|name = Парк Горького|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1936 року. Нині перебуває у занедбаному стані.}} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.567748|long = 39.318928|name = Сквер Пам'яті|alt = Сквер імені Дружби народів СРСР|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста на місці Гусинівського цвинтаря 1972 року. На території парку розташовані пам'ятники воїнам-інтернаціоналістам, жертвам сталінських репресій, жертвам Голодомору 1932-1933 років, а також хрест на місці могилі першого міського голови Миколи Холодиліна. У сквері також знаходиться дерев'яна церква святих Гурія, Самона й Авіва.}} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.573981|long = 39.307641|name = Сквер Слави героїв громадянської війни|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у центрі міста між обласним краєзнавчим музеєм та російським драматичним театром. У сквері знаходяться 6 погрудь відомих революційних діячів Луганська. Відкритий 1977 року.}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.559597|long = 39.267|name = Парк 9-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу кварталу Гайового. На території скверу розташована церква Усіх Святих.}} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.568301|long = 39.347273|name = Сквер Перемоги|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу Містечка ОР.}} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.574903|long = 39.30041|name = Сквер на Червоній площі|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста. У сквері знаходиться луганський будинок техніки, бюст Олександра Молодчого.}} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.577558|long = 39.299509|name = Сквер Революції|alt = |address = Площа Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований в історичному центрі міста. У сквері знаходяться братські могили Олександра Пархоменка, Івана Яковенка, братські могили офіцерів Червоної армії та робітників-учасників Жовтневої Революції. У сквері знаходиться пам'ятник Володимирові Леніну, встановлений 1932 року. Біля парку розташоване приміщення обласної філармонії.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.563559|long = 39.317941|name = Парк-музей кам'яних баб|alt = |address = вул. Оборонна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований на території Луганського національного університету ім. Т .Шевченка. У парку зібрана колекція з 68 антропоморфних стел катакомбної культури 2-3 тисячоліття до н. е. та пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століть.}} === Пам'ятники === {{Вікіпедія|Пам'ятники Луганська}} *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.566242|long = 39.309165|name = Пам'ятник жертвам ОУН-УПА|alt = |address = вул. Челюскінців (поблизу пл. Героїв ВВВ)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.57885|long = 39.29983|name = Пам'ятник Володимирові Далю|alt = |address = вул. Даля (поруч з Водолікарнею)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.577161|long = 39.307083|name = Меморіал Борцям Революції|alt = |address = пл. Борців Революції (вздовж вул. К. Маркса)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.576777|long = 39.307169|name = Трофейні англійські танки Mark V|alt = |address = вул. К. Маркса (навпроти меморіалу Борцям Революції)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.299959|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.568784|long = 39.308576|name = Пам'ятник Тарасові Шевченку|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Автор — відомий український скульптор І.М. Чумак (1926—2004).}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.567584|long = 39.319509|name = Пам'ятний знак на честь жертв Голодомору 1932-1933 років|alt = |address = Сквер Пам'яті (поблизу готелю «Луганськ»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.571908|long = 39.30805|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Героїв ВВВ (Театральна пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.567549|long = 39.296196|name = Пам'ятник Трудівникові Луганщині|alt = |address = перехрестя вул Радянської та вул. Луначарського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.57173|long = 39.297686|name = Пам'ятник Климентові Ворошилову|alt = |address = вул. Коцюбинського (навпроти будівлі Луганської міської ради)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкривається краєвид. На обрії з півночі на захід: Камбрід, Свято-Вознесенський собор в Олександрівці, межа Донбасу — шахта "Луганська" у селищі Ювілейному.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.545975|long = 39.332274|name = Пам'ятник воїнам-визволителям|alt = |address = вул. Оборонна (поблизу Автовокзалу)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 12|lat = 48.567861|long = 39.308692|name = Могила невідомого солдата та пам'ятник Героям Радянського Союзу|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 13|lat = 48.568181|long = 39.311752|name = Пам'ятник на честь 2000-річчя Різдва Христового|alt = Богоматір|address = вул. Радянська (поблизу храму ікони Божої Матері «Умілєніє»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 14|lat = 48.568557|long = 39.316988|name = Пам'ятник авторові Слова про Ігорів похід|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 15|lat = 48.577345|long = 39.325571|name = Тисячний післявоєнний паровоз|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 16|lat = 48.51541|long = 39.371989|name = Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули 1943 року в боях за визволення Луганська|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 17|lat = 48.515439|long = 39.373234|name = Обеліск Героям оборони 1919 року|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Пам'ятники Луганська'''</div> |- |[[Файл:Статуя Богородицы с младенцем.jpg|210px|center]] <center>Богоматір</center> |[[Файл:Central square in Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Могила невідомого солдата</center> |[[Файл:MHR 1.JPG|200px|center]] <center>Меморіал Борців Революції</center> |[[Файл:СО17-1000.JPG|200px|center]] <center>Тисячний післявоєнний паровоз</center> |[[Файл:Острая Могила.jpg|210px|center]] <center>Пам'ятник воїнам Радянської Армії…</center> |} === Архітектура === *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.57907|long = 39.299457|name = Водолікарня|alt = Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака|address = вул. Даля, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.575541|long = 39.299265|name = Будинок Васньова|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.567797|long = 39.30804|name = Будинки зі шпилем|alt = |address = вул. Радянська 64 та 66|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.573839|long = 39.30068|name = Будинок техніки|alt = |address = вул. Луначарського, 4 (Червона пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.294662|name = Готель «Україна»|alt = |address = вул. Пушкіна, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.564908|long = 39.316249|name =Луганський університет імені Тараса Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Центральний корпус побудовано у стилі конструктивізму. На території кампусу (південна частина) — парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Архітектура Луганська'''</div> |- |[[Файл:Vasniov House.jpg|200px|center]] <center>Будинок Васньова</center> |[[Файл:East Spire House.jpg|200px|center]] <center>Будинок зі шпилем</center> |[[Файл:Dal str Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Водолікарня</center> |[[Файл:Институт Культуры.jpg|210px|center]] <center>Будинок техніки</center> |} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Музей истории Луганска.jpg|текст1 =Музей історії та культури міста Луганська |Art Museum Luhansk.jpg|текст2 =Луганський обласний художній музей |Museum Dahl.jpg|текст3 =Літературний музей Володимира Даля |Драматический театр.jpg|текст4 =Луганський академічний обласний російський драматичний театр |Luhansk philarmonia.JPG|текст5 = Луганська обласна філармонія |Luhansk Ukrainian theatre.JPG|текст6 = Луганський український театр |Watch. Theator kukol. Lugansk.jpg|текст7 = Театр ляльок |Стадіон Авангард Луганськ.jpg|текст8 = Стадіон Авангард }} *{{listing|type=do|map= 1|lat = 48.575273|long = 39.307391|name = Луганський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 2|directions = |url = http://museum.inf.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = (0642) 92-20-83 (каса)|skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (каса до 16.00)|price = |description = Еспозиції: «природа Луганського краю», «Наш край у давнину», «Наш край у XVI-XVIII ст.», «Історія Луганської області з 1917 до 1961 рік», «Луганщина. Поступ у XXI століття», «Ми з України».}} *{{listing|type=do|map= 2|lat = 48.578364|long = 39.305772|name = Луганський обласний художній музей|alt = |address = вул. Поштова, 3|directions = |url = http://www.artmuseum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642) 93-74-34, 93-75-63|fax = (0642) 93-74-30|email = |skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (вихідні — понеділок, вівторок)|price = 5 грн. (пільговий квиток — 2 грн.) |description = Постіні виставки: «Західноєвропейське мистецтво XVI – поч. XX ст.», «Декоративно-прикладне мистецтво країн Сходу XVIII – XX ст.», «Російське та українське мистецтво XVIII – поч. XX ст.», «Мистецтво XX – поч. XXІ ст.», «Художники Луганщини XX – поч. XXІ ст.».}} *{{listing|type=do|map= 3|lat = 48.576316|long = 39.300714|name = Музей історії та культури міста Луганська|alt = |address = вул. Карла Маркса, 30|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 10.00 до 17.00 (вихідні — неділя, понеділок)|price = |description = Експозиції: «Старий Луганськ», виставки, присвячені Климентові Ворошилову та Михайлу Матусовському.}} *{{listing|type=do|map= 4|lat = 48.57854|long = 39.299144|name = Літературний музей Володимира Даля|alt = |address = вул. В. Даля, 12|directions = |url = http://dal.lg.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 2 грн.|description = Знаходиться у будинку, де народився Володимир Даль. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 5|lat = 48.560562|long = 39.264508|name = Музей-квартира Владислава Титова|alt = |address = квартал Гайового, 18, кв. 62|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у будинку, у якому мешкав письменник Владислав Титов. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 6|lat = |long = |name = Авіаційно-технічний музей|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = http://www.avia-museum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642)34-53-60|fax = |email = avia-prestige@larz.ua |skype = |hours = з 9.00 до 16.00 (вихідні та свята — з 10.00 до 18.00)|price = 20 грн. (студенти — 15 грн., школярі — 10 грн.)|description = Музей під відкритим небом. Експонати — літальні апарати ОКБ Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова.}} *{{listing|type=do|map= 7|lat = 48.563743|long = 39.318137|name = Парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть|alt = |address = |directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На території кампусу університету (південна частина).}} === Театри === *{{listing|type=do|map= 8|lat = 48.556111|long = 39.32|name = Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|alt = |address = вул. Оборонна, 11|directions = |url = http://www.ukrtheatre.lg.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 92-20-83 (каса)|fax = |email = ukrtheatre@yandex.ru|skype = |hours = Каса працює з 11-00 до 18-00, вихідний день — понеділок.|price = |description = Україномовний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} *{{listing|type=do|map= 9|lat = 48.573132|long = 39.313872|name = Луганський академічний обласний театр ляльок|alt = |address = вул. 16-Лінія, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-40-94, (0642) 58-52-33, (0642) 58-52-33 (каси) |fax = |email = kykla@gts.lg.ua|skype = |hours = |price = |description = Поруч з центральним перехрестям. будівля відома скульптурними композиціями на ній та розташованим в ній рестораном. Репертуар: «Мама для мамонтеняти», «Пригоди Каштанчика», «Усі миші люблять сир», «Пан Коцький», «Мишкові ґулі», «Носоріг і Жирафа».}} *{{listing|type=do|map= 10|lat = 48.572657|long = 39.307901|name = Луганський академічний обласний російський драматичний театр|alt = |address = вул. Коцюбинського, 9А|directions = |url = http://lug-theatre.narod.ru/sajt/ind.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642)534-243, (0642)535-270, 056 (каса)|fax = |email = LUG-THEATRE@NAROD.RU|skype = |hours = |price = |description = Російськомовний драматичний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} === Кінотеатри === *{{listing|type=do|map= 11|lat = 48.542509|long = 39.276626|name = Кінотеатр «Parus Cinema»|alt = |address = вул. 2-га Червонопрапорна, 28|directions = |url = http://parus.­lg.­ua|vkontakte = http://vk.com/parus_cinema|phone = (099) 22-68-198|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 12|lat = 48.560626|long = 39.393666|name = Кінотеатр «Мир»|alt = |address = кв. Комарова, 33А|directions = |url = http://mir-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 41-30-24, (098) 538-9-000, (050) 538-9-000|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 13|lat = 48.568976|long = 39.2973|name = Кінотеатр «Оскар 3D»|alt = |address = вул. Лермонтова, 1Б|directions = |url = |vkontakte = http://vk.com/kinooskar|phone = (0642) 33-89-52|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 14|lat = 48.557491|long = 39.316645|name = Промінь|alt = |address = вул. Челюскінців, 16|directions = |url = |vkontakte = |phone = (0642) 71-09-80, (099) 945 30 03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 15|lat = 48.562756|long = 39.316676|name = «Кінотеатр «»Україна»|alt = |address = вул. Оборонна, 4К|directions = |url = http://ukraina-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 50-52-22, (095) 05-95-222, (098) 53-53-222|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Інші заклади === *{{listing|type=do|map= 16|lat = 48.577395|long = 39.298594|name = Луганська обласна філармонія|alt = |address = вул. Леніна, 23|directions = |url = http://filarmonia23.com/?lang=ua|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-21-45 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена 1943 року. На сцені філармонії дають концерти луганський симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю «Легенда», камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь». Філармонія має власний орган, проводяться концерти органної музики.}} *{{listing|type=do|map= 17|lat = 48.562465|long = 39.323092|name = Луганський державний цирк|alt = |address = вул. Херсонська, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 532-376|fax = (0642) 551-506|email = |skype = |hours = |price = |description = Луганський цирк не має власної трупи, вистави дають циркові трупи, що приїздять на гастролі.}} *{{listing|type=do|map= 18|lat = |long = |name =Стадіон "Авангард"|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} <br style="clear: both"> == Що купувати == === Продукти харчування === ==== Ринки ==== ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== ===== Абсолют ===== *{{listing |map=1 |type=buy |lat=48.558063|long=39.319035|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=2 |type=buy |lat=48.567435|long=39.387764|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Сонячний, 4А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=3 |type=buy |lat=48.568912|long=39.324485|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 92|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=4 |type=buy |lat=48.526837|long=39.269103|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 18А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=5 |type=buy |lat=48.5285|long=39.273416|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 3Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=6 |type=buy |lat=48.572213|long=39.344185|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Градусова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=7 |type=buy |lat=48.572383|long=39.304682|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Коцюбинського, 17|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=8 |type=buy |lat=48.567563|long=39.302513|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 54. ТЦ «Центральний»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=9 |type=buy |lat=48.569238|long=39.315945|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 73. ТЦ «Кристал»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=10 |type=buy |lat=48.569934|long=39.393516|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Гагаріна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=11 |type=buy |lat=48.543504|long=39.263889|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Героїв Сталінграду, 7А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=12 |type=buy |lat=48.575628|long=39.388622|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 4В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=13 |type=buy |lat=48.572958|long=39.380481|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Ватутіна, 79А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=14 |type=buy |lat=48.554214|long=39.324249|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 14|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=15 |type=buy |lat=48.564936|long=39.315065|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=16 |type=buy |lat=48.551444|long=39.330386|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Шевченка, 6А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=17 |type=buy |lat=48.569409|long=39.31837|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 77. ТЦ ГУМ|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} ===== Лелека ===== *{{listing |map=18 |type=buy |lat=48.561428|long=39.371521|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Будьоного, 140|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=19 |type=buy |lat=48.56576|long=39.395124|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Корольова, 78|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=20 |type=buy |lat=48.542907|long=39.3353|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Оборонна, 28А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=21 |type=buy |lat=48.560704|long=39.388708|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Комарова, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=22 |type=buy |lat=48.542609|long=39.261164|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Ленінського Комсомолу, 7Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=23 |type=buy |lat=48.563885|long=39.377915|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Жукова, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=24 |type=buy |lat=48.561088|long=39.268567|name=Супермаркет «Сімейний»|address=вул. Радянська, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=25 |type=buy |lat=48.529281|long=39.268095|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Зарічний, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} ===== EuroSpar ===== *{{listing |map=26 |type=buy |lat=48.54893|long=39.329463|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Оборонна, 26. ТЦ «Аврора»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=27 |type=buy |lat=48.527548|long=39.274314|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. 2-га Краснознамення, 28. ТЦ «Южноград»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=28 |type=buy |lat=48.560633|long=39.371478|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Будьоного, 138. ТРЦ «Атріум»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=29 |type=buy |lat=48.566171|long=39.397227|name=Супермаркет «Spar»|address=кв. Волкова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=30 |type=buy |lat=48.55579|long=39.326245|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Курчатова, 7|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=31 |type=buy |lat=48.570105|long=39.315623|name=Супермаркет «Spar-Гурман»|address=вул. 16-та Лінія, 40|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=32 |type=buy |lat=48.559099|long=39.189559|name=Супермаркет «Spar»|address=смт Ювілейне, вул. Леніна, 11|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=33 |type=buy |lat=48.740066|long=39.226555|name=Супермаркет «Spar»|address=м. Щастя, вул. Донецька, 38|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== АТБ ===== *{{listing |map=34 |type=buy |lat=48.540048|long=39.276857|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Щербакова, 6|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=35 |type=buy |lat=48.560974|long=39.265777|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 19|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=36 |type=buy |lat=48.541316|long=39.261798|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Сталінграду, 9А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=37 |type=buy |lat=48.525473|long=39.273075|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Ольховський, 9, прим. 128|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=38 |type=buy |lat=48.571865|long=39.395244|name=Супермаркет «АТБ»|address=|directions=кв. 50-річчя Жовтня, 23Б|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=39 |type=buy |lat=48.565071|long=39.357664|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Ватутіна, 26|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=40 |type=buy |lat=48.557622|long=39.386875|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Левченка, 12Б|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=41 |type=buy |lat=48.550265|long=39.330507|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Шевченка, 5|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=42 |type=buy |lat=48.570878|long=39.403769|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гагаріна, 14В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=43 |type=buy |lat=48.565788|long=39.349861|name=Супермаркет «АТБ»|address=30-й квартал, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=44 |type=buy |lat=48.561102|long=39.398173|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. 30-річчя Перемоги, 37|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=45 |type=buy |lat=48.575315|long=39.308426|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Тараса Шевченка, 8|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=46 |type=buy |lat=48.571255|long=39.393838|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 20|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=47 |type=buy |lat=48.564702|long=39.309928|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Алексєєва, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=48 |type=buy |lat=48.55905|long=39.327309|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Брестської фортеці, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=49 |type=buy |lat=48.568848|long=39.340591|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Панькова, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=50 |type=buy |lat=48.559192|long=39.258708|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 11В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=51 |type=buy |lat=48.572632|long=39.306967|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Коцюбинського, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep|map= 1|lat = 48.5245|long = 39.3591|name = Турист|alt = |address = вул. Оборонна, 112А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-75-89|fax = |email = |skype = |hours = |price = 100-360 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили). Дво- та тримісні номери класу економ не мають зручностей у номері. Три- та чотиримісні номери класу стандарт обладнані душем, санвузлом та телевізором.}} === Середні ціни === [[Файл:Готель "Луганск".JPG|250px|міні|праворуч|Готель «Луганськ»]] *{{listing|type=sleep |map= 2|lat = 48.566917|long = 39.324156|name = Еліт-комфорт|alt = міні-готель|address = вул. 50-річчя утворення СРСР, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-20-52, 58-53-93, 58-55-93|fax = |email = |skype = |hours = |price = 270, 420 грн.|description = Розташований на першому поверсі житлового будинку поблизу обласного цирку. Готель має 6 одномісних стандартних номерів (по 270 грн.) та 3 двокімнатні люкси (по 420 грн.). У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} *{{listing|type=sleep |map= 3|lat = 48.576800|long = 39.295700|name = Гостинний двір|alt = |address = вул. Леніна, 54|directions = |url = http://www.gostiniydvor.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 33-15-16, 34-41-47, 34-42-17|fax = |email = |skype = |hours = |price = 330-1080 грн.|description = Розташований в історичному центрі міста, на другому поверсі будинку, збудованому 1902 року. Готель має 14 двомісних номерів. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе з літнім майданчиком, паркінг. Наявний Wi-Fi.}} *{{listing|type=sleep |map= 4|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-53-53, 53-53-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = 320-1040 грн.|description = Готель займає 6 поверхів готельного комплексу «Дружба». Має 54 номери класу стандарт, стандарт+, полулюкс, люкс, апартаменти. У всіх номерах є Wi-Fi, супутникове телебачення, мінібар, холодильник, балкон. При готелі працюють ресторан українсько-європейської кухні та більярдний салон.}} *{{listing|type=sleep |map= 5|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба+|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 55-38-77, 34-45-55, 34-45-41, 34-47-71|fax = |email = |skype = |hours = |price = 400-600 грн.|description = Розташований на другому поверсі готельного комплексу «Дружба». Готель має 19 номерів (одномісні, двомісні, люкси), що здатні прийняти 38 осіб. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе, ресторани італійської та українською кухні. Наявний паркінг.}} *{{listing|type=sleep|map= 6|lat = 48.523725|long = 39.357208|name = Ініціал|alt = |address = вул. Оборонна, 118А|directions = |url = http://initial.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 34-54-35, 42-83-50, 42-86-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 360-540 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили), на відстані 8 км від аеропорту. Готель має 54 номери: 25 одномісних, 25 двомісних, 4 номери класу люкс. У кожному номері є ванна, санвузол, кондиціонер, супутникове телебачення, холодильник, телефон, Wi-Fi. При готелі працюють бар, ресторан з літнім майданчиком, банкетна зала, 2 конференц-зали (велика та мала).}} *{{listing|type=sleep|map= 7|lat = 48.5728|long = 39.273|name = Каретний двір|alt = |address = вул. Рудя, 118|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 91-01-91, (067) 771-47-34, (050) 500-68-10|fax = |email = |skype = |hours = |price = 350, 450 грн.|description = Комплекс відпочинку містить 2 двомісних номери (зі зручностями у коридорі) та 1 люкс. При готелі працюють сауна, басейн, ресторан козацької кухні.}} *{{listing|type=sleep |map= 8|lat = 48.568053|long = 39.316022|name = Луганськ|alt = |address = вул. Радянська, 76|directions = |url = http://hotel-lugansk.lg.ua/ru/main.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 3-435-29, 34-47-13, (099) 255-71-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 150-1400 грн.|description = Розташований у 19-поверховій будівлі у центрі міста, на перетині вулиць радянська та Оборонна. Неподалік готелю знаходяться торгові центри, представництва комерційних компаній, органів державної влади. Номери розраховані на 1-5 осіб, одночасно готель здатний прийняти до 250 гостей. У вартість номеру входить сніданок, крім того, при готелі працюють ресторан та кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} === Дорого === == Де навчатись == === Училища, ліцеї, технікуми, коледжі === *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.562156|long = 39.385057|name = Вище професійне училище №57|alt = |address = вул. Навчальна, 18А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-23-35|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.575966|long = 39.326771|name = Коледж СНУ ім. В. Даля|alt = Машколедж|address = вул. Фрунзе, 112|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 0642) 49-19-31, 49-43-37|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.567148|long = 39.297628|name = Луганський державний коледж економіки і торгівлі|alt = |address = вул. Радянська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-23-47|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 4|lat = 48.570016|long = 39.29927|name = Луганський коледж культури та мистецтв|alt = |address = вул. Лермонтова, 2В|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-52-76|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 5|lat = 48.562139|long = 39.401241|name = Луганський коледж технологій та дизайну|alt = |address = вул. 30-річчя Перемоги, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 47-50-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.555879|long = 39.268814|name = Луганський кооперативний технікум|alt = |address = вул. Мічуріна, 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 65-29-43, 65-29-42|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 7|lat = 48.539931|long = 39.343327|name = Політехнічний коледж ЛНАУ|alt = |address = кв. Пролетаріату Донбасу, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-74-58|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 8|lat = 48.556799|long = 39.321773|name = Луганський будівельний коледж|alt = |address = вул. Оборонна, 8|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 61-88-75|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 9|lat = 48.57112|long = 39.279201|name = Луганський будівельний технікум транспортного будівництва|alt = |address = вул. Кірова, 62|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-41-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 10|lat = 48.577203|long = 39.332705|name = Луганський центр професійно-технічної освіти|alt = |address = вул. Фрунзе, 109|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-80-41, 33-27-84|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 11|lat = 48.534896|long = 39.344438|name = Луганське вище училище інформаційних технологій|alt = |address = вул. Переяславська, 7|directions = |url = http://vpu.lg.ua/www/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=1&lang=ru|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-84-98|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 12|lat = 48.538247|long = 39.278439|name = Луганське вище училище фізичної культури|alt = |address = кв. Луганський, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 95-22-55|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 13|lat = 48.568174|long = 39.313436|name = Луганське обласне медичне училище|alt = |address = вул. Радянська, 70|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-05-20|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 14|lat = 48.541493|long = 39.346567|name = Луганський політехнічний коледж|alt = |address = вул. 26 Бакинських комісарів, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-83-11|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} === ВНЗ === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Shevchenko LNU.jpg|текст1 =ЛНУ ім. Т. Шевченка. |East Ukraine University First building.jpg|текст2 = СНУ ім. В. Даля}} У Луганську знаходиться 6 вищих навчальних закладів: *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.564805|long = 39.316607|name = Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|alt = ЛНУ|address = вул. Оборонна, 2|directions = |url = http://www.luguniv.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-45-38|fax = (0642) 34-47-45|email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній педагогічний інститут, заснований 1921 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 8 інститутів та 7 факультетів. Університету підпорядковано 11 коледжів у Луганську та області; має філії у кількох містах Луганської області. Навчання студентів здійснюється переважно за гуманітарним та природничим напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.565319|long = 39.378721|name = Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|alt = СНУ|address = кв. Молодіжний, 20А|directions = |url = http://www.snu.edu.ua/welcome.php|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-22-25 |fax = (0642) 41-31-60|email = uni@snu.edu.ua|skype = |hours = |price = |description = Колишній машинобудівний інститут, заснований 1920 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 5 інститутів та 11 факультетів. Університету підпорядкований коледж у Луганську. У своєму складі університет має відокремлені підрозділи у містах Луганської області та АРК. Навчання студентів здійснюється як за гуманітарним, так і за технічним напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.513179|long = 39.358776|name = Луганський державний медичний університет|alt = ЛДМУ|address = кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1|directions = |url = http://www.lsmuedu.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (919) 48-44-28|fax = |email = info@lsmuedu.com|skype = |hours = |price = |description = Створений 1956 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають факультети: медичний №1, медичний №2 (педіатрія), медичний №3 (іноземні студенти), фармацевтичний, стоматологічний та підвищення кваліфікації. Університет є одним з всеукраїнських лідерів за кількістю іноземних студентів.}} *{{listing|type=other|map= 4|lat = |long = |name = Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|alt = ЛДУВС|address = |directions = |url = http://lduvs.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1993 року. IV рівень акредитації. Підготовка ведеться на факультетах кримінальної міліції. підготовки слідчих, економічної та громадської безпеки, заочного та дистанційного навчання. При інституті діє навчально-науковий інститут права, а також навчально-консультаційні пункти у Миколаєві та Лисичанську.}} *{{listing|type=other|map= 5|lat = |long = |name = Луганський національний аграрний університет|alt = ЛНАУ|address = містечко ЛНАУ |directions = |url = http://www.lnau.lg.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 96-60-21|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Заснований 1921 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають 10 факультетів.}} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.574087|long = 39.299254|name = Луганська державна академія культури та мистецтв|alt = ЛДАКМ|address = Червона площа, 7|directions = |url = http://www.lgiki.com.ua/uk|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 59-02-62|fax = (0642) 52-52-76|email = lgiki-press@yandex.ru|skype = |hours = |price = |description = Заснований 2002 року. IV рівень акредитації. Навчання здійснюється на 3 факультетах: культури. образотворчого та музичного мистецтва.}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +380 642. Поштові індекси — 91000-91479. == Куди далі == {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} 82atm8xjrcbpxmnk9tlp2pmdpjo4eja 33158 33157 2022-08-24T01:06:08Z Baun barum 6004 /* {{Потягом}} */ wikitext text/x-wiki {{geo|48.57406|39.30783|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Донбас}} {{citybar | image =Отель Украина 2.jpg | caption=Середмістя взимку | city=Луганськ | arm = Coat of arms of Luhansk.svg | population = 425 848 (на 1.01.2013) | callingcode = +380-642 }} '''Луганськ''' — місто на [[Східна Україна|сході України]]. Місто є найсхіднішим обласним центром держави. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Має власні символи: герб та прапор. == Зрозуміти == === Географічне розташування === Луганськ розташований на сході України у середньому Подінців'ї, на місці злиття річок Лугань та Вільхова. Площа Луганська становить близько понад 25 тис. га, населення — понад 450 тис. осіб. Місто з околицями та прилеглими населеними пунктами утворює агломерацію з населенням близько півмільйона осіб. Луганськ знаходиться трохи південніше річки Сіверський Донець, північна околиця міста лежить на її правому березі. Луганськ має межі з районами області: * зі Слов'яносербським — на півночі та північному заході. * з Лутугинським — на заході та півдні. * з Краснодонським — на південному сході. * з Станично-Луганським — на сході. Відстань до столиці України, міста Київ, автошляхами становить близько 800 км, до найближчих обласних центрів: до Донецька — 150 км, до Харкова — 330 км. Відстань від Луганську до державного кордону з Російською Федерацією складає близько 30 км. ==== Місцеві топоніми ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Oxford Luh.JPG|текст1 =Житловий комплекс «Оксфорд» (Східні квартали) |Kotsubinskoho Luhansk.jpg|текст2 =Вулиця Коцюбинського (центр) |20070520 002.jpg|текст3 =Вулиця Короленка (Безумний)}} * '''3-й кілометр'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Леніна, приблизно від її перетину з Вулицею Сосюри до кільця трамвайного маршруту №&nbsp;2. Приватний сектор. * '''Авіацентр'''&nbsp;— місцевість на перетині вулиць 50-річчя утворення СРСР та Будьоного. * '''Безумний'''&nbsp;— місцевість навколо колишнього кінотеатру «Буревісник», на південь від кварталу Гайового. Приватний сектор. * '''Вергунка''' ''(Велика Вергунка, Мала Вергунка)''&nbsp;— історична місцевість на сході Луганська, північніше Східних кварталів. Забудова&nbsp;— приватний сектор. * '''Гостра Могила'''&nbsp;— місцевість на південному сході міста. Переважно приватний сектор. * '''Гусинівка'''&nbsp;— історична місцевість від скверу Пам'яті до паровозобудівного заводу (ПАТ «Луганськтепловоз»). Переважно приватний сектор. * '''Дураковка'''&nbsp;— місцевість у центрі Луганська, сквер Героїв Великої Вітчизняної війни навколо пам'ятника Тарасові Шевченку. * '''Камброд'''&nbsp;— розмовна назва Кам'янобродського району міста; місцевість на північ від річки Лугань. Переважно приватний сектор. * '''Містечко ОР''' ''(скорочено від '''Містечко заводу Жовтневої Революції''')''&nbsp;— місцевість на південь від ПАТ «Лугансьтепловоз», уздовж вулиці Лиховида. * '''Південні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» на південному заході Артемівського району, що охоплює квартали Південний, Мирний, Ольховський, Степовий, Зарічний. Переважно багатоповерхова забудова. * '''Селище Косіора''', ''або '''Дурний хутір'''''&nbsp;— місцевість між кварталом Південний і кварталом Героїв Сталінграду. переважно приватний сектор. * '''Старе місто'''&nbsp;— історичний центр міста, територія між вулицею Тараса Шевченка та парком 1-го Травня. Також охоплює вулиці Карла Маркса, Володимира Даля, Пушкінську, Поштову, Свердлова, 9-та лінія, частину вулиць Леніна, Титова, Демьохіна, проспект Пархоменка, площі Революції та Борців Революції. Одно-, п'ятиповерхова забудова. * '''Східні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» у східній чатині Жовтневого району міста. Багатоповерхова забудова. * '''Таксопарк'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Оборонна приблизно від 1-ї Слов'янської вулиці до Дніпровської. Іноді також вживається відносно кварталу Шевченка. Три-, п'ятиповерхова житлова забудова. * '''Центр'''&nbsp;— діловий та комерційний центр Луганська, місцевість, що умовно оточена по периметру вулицями Радянською, Оборонною, 16-ю лінією, Тараса Шевченка та Леніна. Переважно багатоповерхова забудова. === Поділ міста === {{Regionlist | regionmap=Luhansk adm division color.svg | regionmaptext=Адміністративно-територіальний поділ Луганська | regionmapsize=350px | region1name=Артемівський район | region1color=#CC00FF | region1items=''3-й кілометр, Безумний, Південні квартали, Тельмана'' | region1description=Район на південному заході Луганська. Площа району становить 5,5 тис. га, населення району — близько 150 тис. осіб. Артемівський район на сході межує з Ленінським, на півночі — з Кам'янобродським районами. Районом протікають річки Лугань та Вільхова. В районі зосереджено значний промисловий потенціал: підприємства машинобудівної, вугільної, деревооброблювальної, харчової промисловості, чорної металургії. | region2name=Жовтневий район | region2color=#003380 | region2items=''Велика та Мала Вергунка, Вергунський роз'їзд, Веселеньке, Гусинівка, Містечко ОР, Східні квартали, Червоний Яр, Щастя'' | region2description=Район розташований на північному сході міста. Найбільший за населенням та площею район Луганська: площа — 14,4 тис. га, населення — близько 200 тис. осіб. На заході межує з Ленінським та Кам'янобродським районами. В адміністративному підпорядкуванні району знаходиться місто Щастя. Район перетинає річка Лугань, а північною межею району є ріка Сіверський Донець. У західній частині району розташоване ПАТ «Луганськтепловоз». | region3name=Кам'янобрідський район | region3color=#800000 | region3items= | region3description=Район на півночі Луганська, межує з іншими трьома районами міста. Виник на місці селища Кам'яний Брід. Площа району становить 2,99 тис. га, населення — близько 40 тис. осіб, що робить його найменшим районом міста. У південні частині району знаходиться місце злиття річок Лугані та Вільхової. На території району немає жодного великого підприємства. Місцеві мешканці, говорячи про район, вживають скорочення ''Камброд''. | region4name=Ленінський район | region4color=#005500 | region4items=''Видний, Гостра могила, Старе місто, Центр'' | region4description=Центральний район міста. На території району зосереджено представництва обласних та міських органів влади, основні об'єкти соціальної сфери міста. У районі розміщуються 4 музеї, 3 найбільші бібліотеки Луганська, 3 театри, обласний цирк, філармонія, центральний стадіон «Авангард». На території району (переважно у західній частині) розташовані великі промислові підприємства, знаходяться регіональні офіси більшості банків. }} === Клімат === Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400–500 мм. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Вікіпедія|Луганськ (аеропорт)}} У місті діє міжнародний аеропорт «Луганськ», що має сполучення з [[Київ|Києвом]] (Жуляни), [[москва|Москвою]] (Внуково) та [[Анталія|Анталією]]. Аеропорт розташований поблизу села Переможне Лутугинського району [[Луганська область|Луганської області]]. Відстань від аеропорту до міста становить близько 9 км, до центра Луганська — близько 20 км. *{{listing|map =1 |type = go |lat =48.418056 |long = 39.374722 |name = Міжнародний аеропорт «Луганськ»| address = м. Луганськ, Аеропорт |directions = Регулярне пасажирське сполучення з аеропортом відсутнє | phone = (0642) 35-31-05 |email = |fax = (0642) 35-31-01 |url = http://www.airport.lg.ua/ |hours = |price = }} === {{Потягом}} === {{Вікіпедія|Луганськ (станція)}} [[Файл:Luhansk-donetsk.jpg|250px|міні|праворуч|Перша платформа залізничного вокзалу Луганська з електропоїздом ЕПЛ2Т. 2007 рік]] У Луганську діє один залізничний вокзал. Місто має пряме залізничне сполучення з Києвом, [[Харків|Харковом]], [[Донецьк]]ом, [[Одеса|Одесою]], [[Сімферополь|Сімферополем]] та Москвою. У літню пору року Луганськ має залізничне сполучення з [[Феодосія|Феодосією]]. Особливістю станції Луганськ є те, що місто є початковим або кінцевим пунктом слідування будь-якого залізничного маршруту. *{{listing|map =2 |type = go |lat =48.572866 |long = 39.28432 |name = Луганський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Віктора П'ятьоркіна, 6 |directions =| phone =(0642) 91-35-21, 93-10-87 |email = |fax = |url = http://vokzal.lg.ua/ |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} === {{Автомобілем}} === Через Луганськ проходять автомагістралі міжнародного, національного та регіонального значення: * автошлях {{Автошлях|М|04}} з [[Дніпропетровськ]]а та Донецька. * автошлях {{Автошлях|Н|21}} з Донецька та [[Старобільськ]]а. * автошлях {{Автошлях|Р|22}} зі Станично-Луганського району. * автошлях {{Автошлях|Р|66}} з Троїцького району. === {{Автобусом}} === Луганськ має пряме автобусне сполучення з: * '''населеними пунктами області:''' Алчевськ, Антрацит, Бараниківка (Кремінський район), Березівка, (Новопсковський район), Біловодськ, Білокуракине, Вахрушеве, Височинівка, Ганусівка, Кам'янка (Новопсковський район), Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Мілове, Нижня Дуванка, Новобіла, Новопсков, Олександропіль, Просторе, Райгородка (Сватівський район), Ровеньки, Рубіжне, Сватове, Свердловськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ, Стаханов, Тев'яшеве, Троїцьке, Фащівка (Перевальський район), Хороше, Червонопартизанськ, Шарівка (Білокуракинський район). * '''населеними пунктами України:''' Амвросіївка, Бердянськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Євпаторія, Єнакієве, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сєдове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харків, Херсон, Ялта. * '''населеними пунктами Росії:''' Волгоград, Вороніж, Вьошенська, Каменськ-Шахтинський, Краснодар, Москва, Новоросійськ, П'ятигорськ, Розсош, Ростов-на-Дону, Таганрог. Автобуси прибувають на міський автовокзал: *{{listing|type=go |map= 3|lat =48.544981|long =39.334466|name =Луганський автовокзал |address =вул. Оборонна, 28|directions = |phone = (0642) 50-71-35, 50-71-45, 50-71-34|hours = |description = }} Автобуси приміського сполучення прибувають на автостанції: *{{listing|type=go |map= 4|lat =48.572433|long = 39.280672|name =Автостанція №2|address =вул. Кірова, 52 (біля старого залізничного вокзалу)|directions = |phone = (0642) 52-35-16|hours = |description = }} *{{listing|type=go |map= 5|lat =48.574052|long = 39.402187|name =Автостанція №3|address =кв. 60-річчя утворення СРСР (кільце тралейбуса №53)|directions = |phone = (0642) 41-10-24|hours = |description = Станично-Луганський напрямок}} === {{Кораблем}} === Через своє географічне розташування Луганськ не має морського або річкового сполучення з іншими населеними пунктами. == Транспорт == Основними транспортними магістралями Луганська є вулиці Радянська, Оборонна, Сосюри, Леніна, Лутугинська, 16-та лінія, Ломоносова, Будьоного, Ватутіна, Ліньова, Тараса Шевченка, Артема тощо. === Громадський транспорт === {{Вікіпедія|Луганський тролейбус}} * '''Тролейбус.''' Загальна довжина тролейбусних ліній Луганська складає 84 км. У місті діє 5 тролейбусних маршрутів, що з'єднують околиці з центром міста. 4 з 5 маршрутів (окрім № 53) проходять ділянкою квартал Гайового — Центральний ринок, маршрут № 57 сполучає Луганськ з смт Ювілейне. Щодня на маршрути Луганська виходить 20—22 одиниці рухомого складу. Вартість проїзду у міських тролейбусах становить 1 грн. 25 коп. Цей вид громадського транспорту є популярним серед пенсіонерів, оскільки дана категорія пасажирів має право безкоштовного проїзду. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 51''' ''(Автовокзал — кв. Південний)''. ** '''№ 52''' ''(кв. Мирний — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 53''' ''(Автовокзал — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 54''' ''(кв. Гайового — кв. Комарова)''. ** '''№ 57''' ''(Експерементальна база — Центральний ринок)''. [[Файл:Tram 1 Luhansk.JPG|250px|міні|праворуч|Трамвай на маршруті № 1 (вул. Т. Шевченка)]] {{Вікіпедія|Луганський трамвай}} * '''Трамвай.''' Загальна довжина трамвайних ліній Луганська складає понад 84 км. У місті діє регулярних трамвайних маршрутів. Щодня на маршрути Луганська виходить близько 20 трамвайних вагонів. Вартість проїзду у міських трамваях становить 1 грн. 25 коп., пенсіонери мають право безоплатного проїзду. Даний вид транспорту поступається тролейбусу через великі (до 40 хвилин) інтервали руху трамваїв. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 1''' ''(Луганськтепловоз — 3-й кілометр)''. ** '''№ 2''' ''(кв. Дзержинського — 3-й кілометр)''. ** '''№ 3''' ''(Луганськтепловоз — Мала Вергунка)''. ** '''№ 6''' ''(Луганськтепловоз — Обласна лікарня)''. ** '''№ 7''' ''(Луганськтепловоз — парк Горького)''. ** '''№ 10''' ''(Луганськтепловоз — Автовокзал)''. ** '''№ 11''' ''(кв. Дзержинського — Технікум транспортного машинобудування)''. ** '''№ 13''' ''(Автовокзал — Технікум транспортного машинобудування)''. * '''Автобус та маршрутне таксі.''' Автобусна мережа Луганська недостатньо розвинена: містом курсує невелика кількість автобусів виробництва корпорації «Богдан». Заміною автобусів є маршрутні таксі переважно марки «Газель». Загальна кількість маршрутів — 56; щодня маршрути обслуговує до 1000 одиниць рухомого складу. Вартість проїзду в автобусах та маршрутних таксі складає 2 грн. 50 коп. На деяких маршрутах курсують пільгові автобуси, вартість проїзду у яких складає 1 грн. 25 коп. (пенсіонери мають право безоплатного проїзду). Для Луганська актуальною є «транспортна проблема», оскільки через брак комунальних транспортних засобів основна частка пасажирських перевезень у «годину пік» припадає на маршрутні таксі, які не в змозі вмістити велику кількість пасажирів та велика кількість «маршруток» є у занедбаному стані. === Таксі === У Луганську працюють наступні перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Альянс''' ''<small>тел. (0642) 71-22-71, (050) 517-30-00, (067) 641-09-08</small>''; :* '''Комфорт''' ''<small>тел. (095) 204-10-75, (050) 475-70-75, (050) 746-90-75</small>''; :* '''Вояж''' ''<small>тел. (0642) 50-70-00, (068) 972-41-00, (067) 553-70-00, (095) 750-70-00, (063) 873-55-44</small>''; :* '''Конард''' ''<small>тел. 15-61, (0642) 34-39-88, (0642) 58-19-49, (098) 354-60-61, (050) 606-70-60, (050) 606-70-60, (067) 948-41-63</small>''; :* '''Копилка''' ''<small>тел. (0642) 71-19-35, (050) 471-13-35</small>''; :* '''Мега''' ''<small>тел. 15-70, (0642) 71-80-66, (067) 175-30-34, (095) 140-58-58</small>''; :* '''500''' ''<small>тел. (0642) 50-05-00, (095) 842-95-00</small>''; :* '''Анна''' ''<small>тел. (0642) 50-71-50, (068) 691-71-91, (095) 410-71-71</small>''; :* '''Клен''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00, (063) 733-91-36</small>''; :* '''Економ''' ''<small>тел. (0642) 61-49-61, (068) 688-49-61, (067) 641-49-61, (095) 801-56-66, (093) 663-88-99</small>''; :* '''Ліра''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00</small>''; :* '''Флагман''' ''<small>тел. 15-05, (0642) 50-02-52, (068) 689-35-25, (050) 476-06-47</small>''; :* '''Джокер''' ''<small>тел. (0642) 58-00-00, (067) 679-80-00, (095) 692-80-00</small>''; :* '''Лотос''' ''<small>тел. (0642) 71-74-20, (067) 642-04-20, (099) 034-09-20</small>''; :* '''Люкс''' ''<small>тел. (0642) 55-18-92, (067) 621-75-00, (050) 539-80-55</small>''; :* '''Плюс''' ''<small>тел. 15-52, (0642) 717–877, (067) 908-90-00, (050) 621-09-00</small>''; :* '''Вукс''' ''<small>тел. (0642) 58-44-84, (097) 502-99-92, (050) 595-80-00, (093) 650-42-43</small>''. </div> Мінімальна ціна за 1 км проїзду становить 3 грн., мінімальна сума замовлення — від 11 гривень. == Що відвідати == === Парки і сквери === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Т.Г. Шевченко, лето.jpg|текст1 =Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни |LNU Park.jpg|текст2 =Парк-музей кам'яних баб |Rev square 01.JPG|текст3 =Сквер Революції}} *{{listing|type=see |map= 1|lat = 48.570864|long = 39.302147|name = Сквер імені Молодої гвардії|alt = Сквер імені 30-річчя ВЛКСМ|address = між вул. Радянська та Коцюбинського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста, на місці Воскресенського цвинтаря. Сквер відкрито 1956 року. У сквері розташовані наступні пам'ятники: 6 бюстів молодогвардійців, Ульянову-гімназисту, Тетяні Снєжиній, загиблим співробітникам міліції, що загинули у Другій світовій війні, братська могила червоноармійців. Парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.}} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.569308|long = 39.308697|name = Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни|alt = Дураковка, Парк Шевченка|address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий 1957 року у центрі міста на площі у 1,5 га. На території скверу ростуть 30 видів дерев та чагарників; 1977 року отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. 1998 року у парку відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. Поблизу скверу знаходиться будівля обласної адміністрації.}} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.579929|long = 39.290793|name = Парк 1-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку розташований міський парк атракціонів та зоокуточок.}} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.57337|long = 39.258907|name = Парк Горького|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1936 року. Нині перебуває у занедбаному стані.}} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.567748|long = 39.318928|name = Сквер Пам'яті|alt = Сквер імені Дружби народів СРСР|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста на місці Гусинівського цвинтаря 1972 року. На території парку розташовані пам'ятники воїнам-інтернаціоналістам, жертвам сталінських репресій, жертвам Голодомору 1932-1933 років, а також хрест на місці могилі першого міського голови Миколи Холодиліна. У сквері також знаходиться дерев'яна церква святих Гурія, Самона й Авіва.}} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.573981|long = 39.307641|name = Сквер Слави героїв громадянської війни|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у центрі міста між обласним краєзнавчим музеєм та російським драматичним театром. У сквері знаходяться 6 погрудь відомих революційних діячів Луганська. Відкритий 1977 року.}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.559597|long = 39.267|name = Парк 9-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу кварталу Гайового. На території скверу розташована церква Усіх Святих.}} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.568301|long = 39.347273|name = Сквер Перемоги|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу Містечка ОР.}} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.574903|long = 39.30041|name = Сквер на Червоній площі|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста. У сквері знаходиться луганський будинок техніки, бюст Олександра Молодчого.}} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.577558|long = 39.299509|name = Сквер Революції|alt = |address = Площа Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований в історичному центрі міста. У сквері знаходяться братські могили Олександра Пархоменка, Івана Яковенка, братські могили офіцерів Червоної армії та робітників-учасників Жовтневої Революції. У сквері знаходиться пам'ятник Володимирові Леніну, встановлений 1932 року. Біля парку розташоване приміщення обласної філармонії.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.563559|long = 39.317941|name = Парк-музей кам'яних баб|alt = |address = вул. Оборонна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований на території Луганського національного університету ім. Т .Шевченка. У парку зібрана колекція з 68 антропоморфних стел катакомбної культури 2-3 тисячоліття до н. е. та пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століть.}} === Пам'ятники === {{Вікіпедія|Пам'ятники Луганська}} *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.566242|long = 39.309165|name = Пам'ятник жертвам ОУН-УПА|alt = |address = вул. Челюскінців (поблизу пл. Героїв ВВВ)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.57885|long = 39.29983|name = Пам'ятник Володимирові Далю|alt = |address = вул. Даля (поруч з Водолікарнею)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.577161|long = 39.307083|name = Меморіал Борцям Революції|alt = |address = пл. Борців Революції (вздовж вул. К. Маркса)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.576777|long = 39.307169|name = Трофейні англійські танки Mark V|alt = |address = вул. К. Маркса (навпроти меморіалу Борцям Революції)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.299959|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.568784|long = 39.308576|name = Пам'ятник Тарасові Шевченку|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Автор — відомий український скульптор І.М. Чумак (1926—2004).}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.567584|long = 39.319509|name = Пам'ятний знак на честь жертв Голодомору 1932-1933 років|alt = |address = Сквер Пам'яті (поблизу готелю «Луганськ»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.571908|long = 39.30805|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Героїв ВВВ (Театральна пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.567549|long = 39.296196|name = Пам'ятник Трудівникові Луганщині|alt = |address = перехрестя вул Радянської та вул. Луначарського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.57173|long = 39.297686|name = Пам'ятник Климентові Ворошилову|alt = |address = вул. Коцюбинського (навпроти будівлі Луганської міської ради)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкривається краєвид. На обрії з півночі на захід: Камбрід, Свято-Вознесенський собор в Олександрівці, межа Донбасу — шахта "Луганська" у селищі Ювілейному.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.545975|long = 39.332274|name = Пам'ятник воїнам-визволителям|alt = |address = вул. Оборонна (поблизу Автовокзалу)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 12|lat = 48.567861|long = 39.308692|name = Могила невідомого солдата та пам'ятник Героям Радянського Союзу|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 13|lat = 48.568181|long = 39.311752|name = Пам'ятник на честь 2000-річчя Різдва Христового|alt = Богоматір|address = вул. Радянська (поблизу храму ікони Божої Матері «Умілєніє»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 14|lat = 48.568557|long = 39.316988|name = Пам'ятник авторові Слова про Ігорів похід|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 15|lat = 48.577345|long = 39.325571|name = Тисячний післявоєнний паровоз|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 16|lat = 48.51541|long = 39.371989|name = Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули 1943 року в боях за визволення Луганська|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 17|lat = 48.515439|long = 39.373234|name = Обеліск Героям оборони 1919 року|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Пам'ятники Луганська'''</div> |- |[[Файл:Статуя Богородицы с младенцем.jpg|210px|center]] <center>Богоматір</center> |[[Файл:Central square in Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Могила невідомого солдата</center> |[[Файл:MHR 1.JPG|200px|center]] <center>Меморіал Борців Революції</center> |[[Файл:СО17-1000.JPG|200px|center]] <center>Тисячний післявоєнний паровоз</center> |[[Файл:Острая Могила.jpg|210px|center]] <center>Пам'ятник воїнам Радянської Армії…</center> |} === Архітектура === *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.57907|long = 39.299457|name = Водолікарня|alt = Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака|address = вул. Даля, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.575541|long = 39.299265|name = Будинок Васньова|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.567797|long = 39.30804|name = Будинки зі шпилем|alt = |address = вул. Радянська 64 та 66|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.573839|long = 39.30068|name = Будинок техніки|alt = |address = вул. Луначарського, 4 (Червона пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.294662|name = Готель «Україна»|alt = |address = вул. Пушкіна, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.564908|long = 39.316249|name =Луганський університет імені Тараса Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Центральний корпус побудовано у стилі конструктивізму. На території кампусу (південна частина) — парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Архітектура Луганська'''</div> |- |[[Файл:Vasniov House.jpg|200px|center]] <center>Будинок Васньова</center> |[[Файл:East Spire House.jpg|200px|center]] <center>Будинок зі шпилем</center> |[[Файл:Dal str Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Водолікарня</center> |[[Файл:Институт Культуры.jpg|210px|center]] <center>Будинок техніки</center> |} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Музей истории Луганска.jpg|текст1 =Музей історії та культури міста Луганська |Art Museum Luhansk.jpg|текст2 =Луганський обласний художній музей |Museum Dahl.jpg|текст3 =Літературний музей Володимира Даля |Драматический театр.jpg|текст4 =Луганський академічний обласний російський драматичний театр |Luhansk philarmonia.JPG|текст5 = Луганська обласна філармонія |Luhansk Ukrainian theatre.JPG|текст6 = Луганський український театр |Watch. Theator kukol. Lugansk.jpg|текст7 = Театр ляльок |Стадіон Авангард Луганськ.jpg|текст8 = Стадіон Авангард }} *{{listing|type=do|map= 1|lat = 48.575273|long = 39.307391|name = Луганський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 2|directions = |url = http://museum.inf.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = (0642) 92-20-83 (каса)|skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (каса до 16.00)|price = |description = Еспозиції: «природа Луганського краю», «Наш край у давнину», «Наш край у XVI-XVIII ст.», «Історія Луганської області з 1917 до 1961 рік», «Луганщина. Поступ у XXI століття», «Ми з України».}} *{{listing|type=do|map= 2|lat = 48.578364|long = 39.305772|name = Луганський обласний художній музей|alt = |address = вул. Поштова, 3|directions = |url = http://www.artmuseum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642) 93-74-34, 93-75-63|fax = (0642) 93-74-30|email = |skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (вихідні — понеділок, вівторок)|price = 5 грн. (пільговий квиток — 2 грн.) |description = Постіні виставки: «Західноєвропейське мистецтво XVI – поч. XX ст.», «Декоративно-прикладне мистецтво країн Сходу XVIII – XX ст.», «Російське та українське мистецтво XVIII – поч. XX ст.», «Мистецтво XX – поч. XXІ ст.», «Художники Луганщини XX – поч. XXІ ст.».}} *{{listing|type=do|map= 3|lat = 48.576316|long = 39.300714|name = Музей історії та культури міста Луганська|alt = |address = вул. Карла Маркса, 30|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 10.00 до 17.00 (вихідні — неділя, понеділок)|price = |description = Експозиції: «Старий Луганськ», виставки, присвячені Климентові Ворошилову та Михайлу Матусовському.}} *{{listing|type=do|map= 4|lat = 48.57854|long = 39.299144|name = Літературний музей Володимира Даля|alt = |address = вул. В. Даля, 12|directions = |url = http://dal.lg.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 2 грн.|description = Знаходиться у будинку, де народився Володимир Даль. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 5|lat = 48.560562|long = 39.264508|name = Музей-квартира Владислава Титова|alt = |address = квартал Гайового, 18, кв. 62|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у будинку, у якому мешкав письменник Владислав Титов. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 6|lat = |long = |name = Авіаційно-технічний музей|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = http://www.avia-museum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642)34-53-60|fax = |email = avia-prestige@larz.ua |skype = |hours = з 9.00 до 16.00 (вихідні та свята — з 10.00 до 18.00)|price = 20 грн. (студенти — 15 грн., школярі — 10 грн.)|description = Музей під відкритим небом. Експонати — літальні апарати ОКБ Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова.}} *{{listing|type=do|map= 7|lat = 48.563743|long = 39.318137|name = Парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть|alt = |address = |directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На території кампусу університету (південна частина).}} === Театри === *{{listing|type=do|map= 8|lat = 48.556111|long = 39.32|name = Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|alt = |address = вул. Оборонна, 11|directions = |url = http://www.ukrtheatre.lg.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 92-20-83 (каса)|fax = |email = ukrtheatre@yandex.ru|skype = |hours = Каса працює з 11-00 до 18-00, вихідний день — понеділок.|price = |description = Україномовний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} *{{listing|type=do|map= 9|lat = 48.573132|long = 39.313872|name = Луганський академічний обласний театр ляльок|alt = |address = вул. 16-Лінія, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-40-94, (0642) 58-52-33, (0642) 58-52-33 (каси) |fax = |email = kykla@gts.lg.ua|skype = |hours = |price = |description = Поруч з центральним перехрестям. будівля відома скульптурними композиціями на ній та розташованим в ній рестораном. Репертуар: «Мама для мамонтеняти», «Пригоди Каштанчика», «Усі миші люблять сир», «Пан Коцький», «Мишкові ґулі», «Носоріг і Жирафа».}} *{{listing|type=do|map= 10|lat = 48.572657|long = 39.307901|name = Луганський академічний обласний російський драматичний театр|alt = |address = вул. Коцюбинського, 9А|directions = |url = http://lug-theatre.narod.ru/sajt/ind.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642)534-243, (0642)535-270, 056 (каса)|fax = |email = LUG-THEATRE@NAROD.RU|skype = |hours = |price = |description = Російськомовний драматичний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} === Кінотеатри === *{{listing|type=do|map= 11|lat = 48.542509|long = 39.276626|name = Кінотеатр «Parus Cinema»|alt = |address = вул. 2-га Червонопрапорна, 28|directions = |url = http://parus.­lg.­ua|vkontakte = http://vk.com/parus_cinema|phone = (099) 22-68-198|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 12|lat = 48.560626|long = 39.393666|name = Кінотеатр «Мир»|alt = |address = кв. Комарова, 33А|directions = |url = http://mir-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 41-30-24, (098) 538-9-000, (050) 538-9-000|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 13|lat = 48.568976|long = 39.2973|name = Кінотеатр «Оскар 3D»|alt = |address = вул. Лермонтова, 1Б|directions = |url = |vkontakte = http://vk.com/kinooskar|phone = (0642) 33-89-52|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 14|lat = 48.557491|long = 39.316645|name = Промінь|alt = |address = вул. Челюскінців, 16|directions = |url = |vkontakte = |phone = (0642) 71-09-80, (099) 945 30 03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 15|lat = 48.562756|long = 39.316676|name = «Кінотеатр «»Україна»|alt = |address = вул. Оборонна, 4К|directions = |url = http://ukraina-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 50-52-22, (095) 05-95-222, (098) 53-53-222|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Інші заклади === *{{listing|type=do|map= 16|lat = 48.577395|long = 39.298594|name = Луганська обласна філармонія|alt = |address = вул. Леніна, 23|directions = |url = http://filarmonia23.com/?lang=ua|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-21-45 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена 1943 року. На сцені філармонії дають концерти луганський симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю «Легенда», камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь». Філармонія має власний орган, проводяться концерти органної музики.}} *{{listing|type=do|map= 17|lat = 48.562465|long = 39.323092|name = Луганський державний цирк|alt = |address = вул. Херсонська, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 532-376|fax = (0642) 551-506|email = |skype = |hours = |price = |description = Луганський цирк не має власної трупи, вистави дають циркові трупи, що приїздять на гастролі.}} *{{listing|type=do|map= 18|lat = |long = |name =Стадіон "Авангард"|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} <br style="clear: both"> == Що купувати == === Продукти харчування === ==== Ринки ==== ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== ===== Абсолют ===== *{{listing |map=1 |type=buy |lat=48.558063|long=39.319035|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=2 |type=buy |lat=48.567435|long=39.387764|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Сонячний, 4А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=3 |type=buy |lat=48.568912|long=39.324485|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 92|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=4 |type=buy |lat=48.526837|long=39.269103|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 18А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=5 |type=buy |lat=48.5285|long=39.273416|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 3Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=6 |type=buy |lat=48.572213|long=39.344185|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Градусова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=7 |type=buy |lat=48.572383|long=39.304682|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Коцюбинського, 17|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=8 |type=buy |lat=48.567563|long=39.302513|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 54. ТЦ «Центральний»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=9 |type=buy |lat=48.569238|long=39.315945|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 73. ТЦ «Кристал»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=10 |type=buy |lat=48.569934|long=39.393516|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Гагаріна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=11 |type=buy |lat=48.543504|long=39.263889|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Героїв Сталінграду, 7А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=12 |type=buy |lat=48.575628|long=39.388622|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 4В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=13 |type=buy |lat=48.572958|long=39.380481|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Ватутіна, 79А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=14 |type=buy |lat=48.554214|long=39.324249|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 14|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=15 |type=buy |lat=48.564936|long=39.315065|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=16 |type=buy |lat=48.551444|long=39.330386|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Шевченка, 6А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=17 |type=buy |lat=48.569409|long=39.31837|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 77. ТЦ ГУМ|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} ===== Лелека ===== *{{listing |map=18 |type=buy |lat=48.561428|long=39.371521|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Будьоного, 140|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=19 |type=buy |lat=48.56576|long=39.395124|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Корольова, 78|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=20 |type=buy |lat=48.542907|long=39.3353|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Оборонна, 28А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=21 |type=buy |lat=48.560704|long=39.388708|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Комарова, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=22 |type=buy |lat=48.542609|long=39.261164|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Ленінського Комсомолу, 7Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=23 |type=buy |lat=48.563885|long=39.377915|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Жукова, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=24 |type=buy |lat=48.561088|long=39.268567|name=Супермаркет «Сімейний»|address=вул. Радянська, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=25 |type=buy |lat=48.529281|long=39.268095|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Зарічний, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} ===== EuroSpar ===== *{{listing |map=26 |type=buy |lat=48.54893|long=39.329463|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Оборонна, 26. ТЦ «Аврора»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=27 |type=buy |lat=48.527548|long=39.274314|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. 2-га Краснознамення, 28. ТЦ «Южноград»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=28 |type=buy |lat=48.560633|long=39.371478|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Будьоного, 138. ТРЦ «Атріум»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=29 |type=buy |lat=48.566171|long=39.397227|name=Супермаркет «Spar»|address=кв. Волкова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=30 |type=buy |lat=48.55579|long=39.326245|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Курчатова, 7|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=31 |type=buy |lat=48.570105|long=39.315623|name=Супермаркет «Spar-Гурман»|address=вул. 16-та Лінія, 40|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=32 |type=buy |lat=48.559099|long=39.189559|name=Супермаркет «Spar»|address=смт Ювілейне, вул. Леніна, 11|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=33 |type=buy |lat=48.740066|long=39.226555|name=Супермаркет «Spar»|address=м. Щастя, вул. Донецька, 38|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== АТБ ===== *{{listing |map=34 |type=buy |lat=48.540048|long=39.276857|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Щербакова, 6|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=35 |type=buy |lat=48.560974|long=39.265777|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 19|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=36 |type=buy |lat=48.541316|long=39.261798|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Сталінграду, 9А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=37 |type=buy |lat=48.525473|long=39.273075|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Ольховський, 9, прим. 128|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=38 |type=buy |lat=48.571865|long=39.395244|name=Супермаркет «АТБ»|address=|directions=кв. 50-річчя Жовтня, 23Б|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=39 |type=buy |lat=48.565071|long=39.357664|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Ватутіна, 26|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=40 |type=buy |lat=48.557622|long=39.386875|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Левченка, 12Б|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=41 |type=buy |lat=48.550265|long=39.330507|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Шевченка, 5|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=42 |type=buy |lat=48.570878|long=39.403769|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гагаріна, 14В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=43 |type=buy |lat=48.565788|long=39.349861|name=Супермаркет «АТБ»|address=30-й квартал, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=44 |type=buy |lat=48.561102|long=39.398173|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. 30-річчя Перемоги, 37|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=45 |type=buy |lat=48.575315|long=39.308426|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Тараса Шевченка, 8|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=46 |type=buy |lat=48.571255|long=39.393838|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 20|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=47 |type=buy |lat=48.564702|long=39.309928|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Алексєєва, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=48 |type=buy |lat=48.55905|long=39.327309|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Брестської фортеці, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=49 |type=buy |lat=48.568848|long=39.340591|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Панькова, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=50 |type=buy |lat=48.559192|long=39.258708|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 11В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=51 |type=buy |lat=48.572632|long=39.306967|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Коцюбинського, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep|map= 1|lat = 48.5245|long = 39.3591|name = Турист|alt = |address = вул. Оборонна, 112А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-75-89|fax = |email = |skype = |hours = |price = 100-360 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили). Дво- та тримісні номери класу економ не мають зручностей у номері. Три- та чотиримісні номери класу стандарт обладнані душем, санвузлом та телевізором.}} === Середні ціни === [[Файл:Готель "Луганск".JPG|250px|міні|праворуч|Готель «Луганськ»]] *{{listing|type=sleep |map= 2|lat = 48.566917|long = 39.324156|name = Еліт-комфорт|alt = міні-готель|address = вул. 50-річчя утворення СРСР, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-20-52, 58-53-93, 58-55-93|fax = |email = |skype = |hours = |price = 270, 420 грн.|description = Розташований на першому поверсі житлового будинку поблизу обласного цирку. Готель має 6 одномісних стандартних номерів (по 270 грн.) та 3 двокімнатні люкси (по 420 грн.). У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} *{{listing|type=sleep |map= 3|lat = 48.576800|long = 39.295700|name = Гостинний двір|alt = |address = вул. Леніна, 54|directions = |url = http://www.gostiniydvor.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 33-15-16, 34-41-47, 34-42-17|fax = |email = |skype = |hours = |price = 330-1080 грн.|description = Розташований в історичному центрі міста, на другому поверсі будинку, збудованому 1902 року. Готель має 14 двомісних номерів. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе з літнім майданчиком, паркінг. Наявний Wi-Fi.}} *{{listing|type=sleep |map= 4|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-53-53, 53-53-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = 320-1040 грн.|description = Готель займає 6 поверхів готельного комплексу «Дружба». Має 54 номери класу стандарт, стандарт+, полулюкс, люкс, апартаменти. У всіх номерах є Wi-Fi, супутникове телебачення, мінібар, холодильник, балкон. При готелі працюють ресторан українсько-європейської кухні та більярдний салон.}} *{{listing|type=sleep |map= 5|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба+|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 55-38-77, 34-45-55, 34-45-41, 34-47-71|fax = |email = |skype = |hours = |price = 400-600 грн.|description = Розташований на другому поверсі готельного комплексу «Дружба». Готель має 19 номерів (одномісні, двомісні, люкси), що здатні прийняти 38 осіб. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе, ресторани італійської та українською кухні. Наявний паркінг.}} *{{listing|type=sleep|map= 6|lat = 48.523725|long = 39.357208|name = Ініціал|alt = |address = вул. Оборонна, 118А|directions = |url = http://initial.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 34-54-35, 42-83-50, 42-86-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 360-540 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили), на відстані 8 км від аеропорту. Готель має 54 номери: 25 одномісних, 25 двомісних, 4 номери класу люкс. У кожному номері є ванна, санвузол, кондиціонер, супутникове телебачення, холодильник, телефон, Wi-Fi. При готелі працюють бар, ресторан з літнім майданчиком, банкетна зала, 2 конференц-зали (велика та мала).}} *{{listing|type=sleep|map= 7|lat = 48.5728|long = 39.273|name = Каретний двір|alt = |address = вул. Рудя, 118|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 91-01-91, (067) 771-47-34, (050) 500-68-10|fax = |email = |skype = |hours = |price = 350, 450 грн.|description = Комплекс відпочинку містить 2 двомісних номери (зі зручностями у коридорі) та 1 люкс. При готелі працюють сауна, басейн, ресторан козацької кухні.}} *{{listing|type=sleep |map= 8|lat = 48.568053|long = 39.316022|name = Луганськ|alt = |address = вул. Радянська, 76|directions = |url = http://hotel-lugansk.lg.ua/ru/main.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 3-435-29, 34-47-13, (099) 255-71-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 150-1400 грн.|description = Розташований у 19-поверховій будівлі у центрі міста, на перетині вулиць радянська та Оборонна. Неподалік готелю знаходяться торгові центри, представництва комерційних компаній, органів державної влади. Номери розраховані на 1-5 осіб, одночасно готель здатний прийняти до 250 гостей. У вартість номеру входить сніданок, крім того, при готелі працюють ресторан та кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} === Дорого === == Де навчатись == === Училища, ліцеї, технікуми, коледжі === *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.562156|long = 39.385057|name = Вище професійне училище №57|alt = |address = вул. Навчальна, 18А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-23-35|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.575966|long = 39.326771|name = Коледж СНУ ім. В. Даля|alt = Машколедж|address = вул. Фрунзе, 112|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 0642) 49-19-31, 49-43-37|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.567148|long = 39.297628|name = Луганський державний коледж економіки і торгівлі|alt = |address = вул. Радянська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-23-47|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 4|lat = 48.570016|long = 39.29927|name = Луганський коледж культури та мистецтв|alt = |address = вул. Лермонтова, 2В|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-52-76|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 5|lat = 48.562139|long = 39.401241|name = Луганський коледж технологій та дизайну|alt = |address = вул. 30-річчя Перемоги, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 47-50-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.555879|long = 39.268814|name = Луганський кооперативний технікум|alt = |address = вул. Мічуріна, 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 65-29-43, 65-29-42|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 7|lat = 48.539931|long = 39.343327|name = Політехнічний коледж ЛНАУ|alt = |address = кв. Пролетаріату Донбасу, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-74-58|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 8|lat = 48.556799|long = 39.321773|name = Луганський будівельний коледж|alt = |address = вул. Оборонна, 8|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 61-88-75|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 9|lat = 48.57112|long = 39.279201|name = Луганський будівельний технікум транспортного будівництва|alt = |address = вул. Кірова, 62|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-41-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 10|lat = 48.577203|long = 39.332705|name = Луганський центр професійно-технічної освіти|alt = |address = вул. Фрунзе, 109|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-80-41, 33-27-84|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 11|lat = 48.534896|long = 39.344438|name = Луганське вище училище інформаційних технологій|alt = |address = вул. Переяславська, 7|directions = |url = http://vpu.lg.ua/www/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=1&lang=ru|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-84-98|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 12|lat = 48.538247|long = 39.278439|name = Луганське вище училище фізичної культури|alt = |address = кв. Луганський, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 95-22-55|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 13|lat = 48.568174|long = 39.313436|name = Луганське обласне медичне училище|alt = |address = вул. Радянська, 70|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-05-20|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 14|lat = 48.541493|long = 39.346567|name = Луганський політехнічний коледж|alt = |address = вул. 26 Бакинських комісарів, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-83-11|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} === ВНЗ === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Shevchenko LNU.jpg|текст1 =ЛНУ ім. Т. Шевченка. |East Ukraine University First building.jpg|текст2 = СНУ ім. В. Даля}} У Луганську знаходиться 6 вищих навчальних закладів: *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.564805|long = 39.316607|name = Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|alt = ЛНУ|address = вул. Оборонна, 2|directions = |url = http://www.luguniv.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-45-38|fax = (0642) 34-47-45|email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній педагогічний інститут, заснований 1921 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 8 інститутів та 7 факультетів. Університету підпорядковано 11 коледжів у Луганську та області; має філії у кількох містах Луганської області. Навчання студентів здійснюється переважно за гуманітарним та природничим напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.565319|long = 39.378721|name = Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|alt = СНУ|address = кв. Молодіжний, 20А|directions = |url = http://www.snu.edu.ua/welcome.php|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-22-25 |fax = (0642) 41-31-60|email = uni@snu.edu.ua|skype = |hours = |price = |description = Колишній машинобудівний інститут, заснований 1920 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 5 інститутів та 11 факультетів. Університету підпорядкований коледж у Луганську. У своєму складі університет має відокремлені підрозділи у містах Луганської області та АРК. Навчання студентів здійснюється як за гуманітарним, так і за технічним напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.513179|long = 39.358776|name = Луганський державний медичний університет|alt = ЛДМУ|address = кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1|directions = |url = http://www.lsmuedu.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (919) 48-44-28|fax = |email = info@lsmuedu.com|skype = |hours = |price = |description = Створений 1956 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають факультети: медичний №1, медичний №2 (педіатрія), медичний №3 (іноземні студенти), фармацевтичний, стоматологічний та підвищення кваліфікації. Університет є одним з всеукраїнських лідерів за кількістю іноземних студентів.}} *{{listing|type=other|map= 4|lat = |long = |name = Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|alt = ЛДУВС|address = |directions = |url = http://lduvs.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1993 року. IV рівень акредитації. Підготовка ведеться на факультетах кримінальної міліції. підготовки слідчих, економічної та громадської безпеки, заочного та дистанційного навчання. При інституті діє навчально-науковий інститут права, а також навчально-консультаційні пункти у Миколаєві та Лисичанську.}} *{{listing|type=other|map= 5|lat = |long = |name = Луганський національний аграрний університет|alt = ЛНАУ|address = містечко ЛНАУ |directions = |url = http://www.lnau.lg.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 96-60-21|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Заснований 1921 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають 10 факультетів.}} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.574087|long = 39.299254|name = Луганська державна академія культури та мистецтв|alt = ЛДАКМ|address = Червона площа, 7|directions = |url = http://www.lgiki.com.ua/uk|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 59-02-62|fax = (0642) 52-52-76|email = lgiki-press@yandex.ru|skype = |hours = |price = |description = Заснований 2002 року. IV рівень акредитації. Навчання здійснюється на 3 факультетах: культури. образотворчого та музичного мистецтва.}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +380 642. Поштові індекси — 91000-91479. == Куди далі == {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} l9nx4n62yksqgonetbhlabxl4b8w1lu 33194 33158 2022-08-24T01:21:50Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.57406|39.30783|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Донбас}} {{citybar | image =Отель Украина 2.jpg | caption=Середмістя взимку | city=Луганськ | arm = Coat of arms of Luhansk.svg | population = 425 848 (на 1.01.2013) | callingcode = +380-642 }} '''Луганськ''' — місто на [[Східна Україна|сході України]]. Місто є найсхіднішим обласним центром держави. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Має власні символи: герб та прапор. == Зрозуміти == === Географічне розташування === Луганськ розташований на сході України у середньому Подінців'ї, на місці злиття річок Лугань та Вільхова. Площа Луганська становить близько понад 25 тис. га, населення — понад 450 тис. осіб. Місто з околицями та прилеглими населеними пунктами утворює агломерацію з населенням близько півмільйона осіб. Луганськ знаходиться трохи південніше річки Сіверський Донець, північна околиця міста лежить на її правому березі. Луганськ має межі з районами області: * зі Слов'яносербським — на півночі та північному заході. * з Лутугинським — на заході та півдні. * з Краснодонським — на південному сході. * з Станично-Луганським — на сході. Відстань до столиці України, міста Київ, автошляхами становить близько 800 км, до найближчих обласних центрів: до Донецька — 150 км, до Харкова — 330 км. Відстань від Луганську до державного кордону з Російською Федерацією складає близько 30 км. ==== Місцеві топоніми ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Oxford Luh.JPG|текст1 =Житловий комплекс «Оксфорд» (Східні квартали) |Kotsubinskoho Luhansk.jpg|текст2 =Вулиця Коцюбинського (центр) |20070520 002.jpg|текст3 =Вулиця Короленка (Безумний)}} * '''3-й кілометр'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Леніна, приблизно від її перетину з Вулицею Сосюри до кільця трамвайного маршруту №&nbsp;2. Приватний сектор. * '''Авіацентр'''&nbsp;— місцевість на перетині вулиць 50-річчя утворення СРСР та Будьоного. * '''Безумний'''&nbsp;— місцевість навколо колишнього кінотеатру «Буревісник», на південь від кварталу Гайового. Приватний сектор. * '''Вергунка''' ''(Велика Вергунка, Мала Вергунка)''&nbsp;— історична місцевість на сході Луганська, північніше Східних кварталів. Забудова&nbsp;— приватний сектор. * '''Гостра Могила'''&nbsp;— місцевість на південному сході міста. Переважно приватний сектор. * '''Гусинівка'''&nbsp;— історична місцевість від скверу Пам'яті до паровозобудівного заводу (ПАТ «Луганськтепловоз»). Переважно приватний сектор. * '''Дураковка'''&nbsp;— місцевість у центрі Луганська, сквер Героїв Великої Вітчизняної війни навколо пам'ятника Тарасові Шевченку. * '''Камброд'''&nbsp;— розмовна назва Кам'янобродського району міста; місцевість на північ від річки Лугань. Переважно приватний сектор. * '''Містечко ОР''' ''(скорочено від '''Містечко заводу Жовтневої Революції''')''&nbsp;— місцевість на південь від ПАТ «Лугансьтепловоз», уздовж вулиці Лиховида. * '''Південні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» на південному заході Артемівського району, що охоплює квартали Південний, Мирний, Ольховський, Степовий, Зарічний. Переважно багатоповерхова забудова. * '''Селище Косіора''', ''або '''Дурний хутір'''''&nbsp;— місцевість між кварталом Південний і кварталом Героїв Сталінграду. переважно приватний сектор. * '''Старе місто'''&nbsp;— історичний центр міста, територія між вулицею Тараса Шевченка та парком 1-го Травня. Також охоплює вулиці Карла Маркса, Володимира Даля, Пушкінську, Поштову, Свердлова, 9-та лінія, частину вулиць Леніна, Титова, Демьохіна, проспект Пархоменка, площі Революції та Борців Революції. Одно-, п'ятиповерхова забудова. * '''Східні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» у східній чатині Жовтневого району міста. Багатоповерхова забудова. * '''Таксопарк'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Оборонна приблизно від 1-ї Слов'янської вулиці до Дніпровської. Іноді також вживається відносно кварталу Шевченка. Три-, п'ятиповерхова житлова забудова. * '''Центр'''&nbsp;— діловий та комерційний центр Луганська, місцевість, що умовно оточена по периметру вулицями Радянською, Оборонною, 16-ю лінією, Тараса Шевченка та Леніна. Переважно багатоповерхова забудова. === Поділ міста === {{Regionlist | regionmap=Luhansk adm division color.svg | regionmaptext=Адміністративно-територіальний поділ Луганська | regionmapsize=350px | region1name=Артемівський район | region1color=#CC00FF | region1items=''3-й кілометр, Безумний, Південні квартали, Тельмана'' | region1description=Район на південному заході Луганська. Площа району становить 5,5 тис. га, населення району — близько 150 тис. осіб. Артемівський район на сході межує з Ленінським, на півночі — з Кам'янобродським районами. Районом протікають річки Лугань та Вільхова. В районі зосереджено значний промисловий потенціал: підприємства машинобудівної, вугільної, деревооброблювальної, харчової промисловості, чорної металургії. | region2name=Жовтневий район | region2color=#003380 | region2items=''Велика та Мала Вергунка, Вергунський роз'їзд, Веселеньке, Гусинівка, Містечко ОР, Східні квартали, Червоний Яр, Щастя'' | region2description=Район розташований на північному сході міста. Найбільший за населенням та площею район Луганська: площа — 14,4 тис. га, населення — близько 200 тис. осіб. На заході межує з Ленінським та Кам'янобродським районами. В адміністративному підпорядкуванні району знаходиться місто Щастя. Район перетинає річка Лугань, а північною межею району є ріка Сіверський Донець. У західній частині району розташоване ПАТ «Луганськтепловоз». | region3name=Кам'янобрідський район | region3color=#800000 | region3items= | region3description=Район на півночі Луганська, межує з іншими трьома районами міста. Виник на місці селища Кам'яний Брід. Площа району становить 2,99 тис. га, населення — близько 40 тис. осіб, що робить його найменшим районом міста. У південні частині району знаходиться місце злиття річок Лугані та Вільхової. На території району немає жодного великого підприємства. Місцеві мешканці, говорячи про район, вживають скорочення ''Камброд''. | region4name=Ленінський район | region4color=#005500 | region4items=''Видний, Гостра могила, Старе місто, Центр'' | region4description=Центральний район міста. На території району зосереджено представництва обласних та міських органів влади, основні об'єкти соціальної сфери міста. У районі розміщуються 4 музеї, 3 найбільші бібліотеки Луганська, 3 театри, обласний цирк, філармонія, центральний стадіон «Авангард». На території району (переважно у західній частині) розташовані великі промислові підприємства, знаходяться регіональні офіси більшості банків. }} === Клімат === Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400–500 мм. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Вікіпедія|Луганськ (аеропорт)}} У місті діє міжнародний аеропорт «Луганськ», що має сполучення з [[Київ|Києвом]] (Жуляни), [[москва|Москвою]] (Внуково) та [[Анталія|Анталією]]. Аеропорт розташований поблизу села Переможне Лутугинського району [[Луганська область|Луганської області]]. Відстань від аеропорту до міста становить близько 9 км, до центра Луганська — близько 20 км. *{{listing|map =1 |type = go |lat =48.418056 |long = 39.374722 |name = Міжнародний аеропорт «Луганськ»| address = м. Луганськ, Аеропорт |directions = Регулярне пасажирське сполучення з аеропортом відсутнє | phone = (0642) 35-31-05 |email = |fax = (0642) 35-31-01 |url = http://www.airport.lg.ua/ |hours = |price = }} === {{Потягом}} === {{Вікіпедія|Луганськ (станція)}} [[Файл:Luhansk-donetsk.jpg|250px|міні|праворуч|Перша платформа залізничного вокзалу Луганська з електропоїздом ЕПЛ2Т. 2007 рік]] У Луганську діє один залізничний вокзал. Місто має пряме залізничне сполучення з Києвом, [[Харків|Харковом]], [[Донецьк]]ом, [[Одеса|Одесою]], [[Сімферополь|Сімферополем]] та Москвою. У літню пору року Луганськ має залізничне сполучення з [[Феодосія|Феодосією]]. Особливістю станції Луганськ є те, що місто є початковим або кінцевим пунктом слідування будь-якого залізничного маршруту. *{{listing|map =2 |type = go |lat =48.572866 |long = 39.28432 |name = Луганський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Віктора П'ятьоркіна, 6 |directions =| phone =(0642) 91-35-21, 93-10-87 |email = |fax = |url = http://vokzal.lg.ua/ |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} === {{Автомобілем}} === Через Луганськ проходять автомагістралі міжнародного, національного та регіонального значення: * автошлях {{Автошлях|М|04}} з [[Дніпропетровськ]]а та Донецька. * автошлях {{Автошлях|Н|21}} з Донецька та [[Старобільськ]]а. * автошлях {{Автошлях|Р|22}} зі Станично-Луганського району. * автошлях {{Автошлях|Р|66}} з Троїцького району. === {{Автобусом}} === Луганськ має пряме автобусне сполучення з: * '''населеними пунктами області:''' Алчевськ, Антрацит, Бараниківка (Кремінський район), Березівка, (Новопсковський район), Біловодськ, Білокуракине, Вахрушеве, Височинівка, Ганусівка, Кам'янка (Новопсковський район), Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Мілове, Нижня Дуванка, Новобіла, Новопсков, Олександропіль, Просторе, Райгородка (Сватівський район), Ровеньки, Рубіжне, Сватове, Свердловськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ, Стаханов, Тев'яшеве, Троїцьке, Фащівка (Перевальський район), Хороше, Червонопартизанськ, Шарівка (Білокуракинський район). * '''населеними пунктами України:''' Амвросіївка, Бердянськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Євпаторія, Єнакієве, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сєдове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харків, Херсон, Ялта. * '''населеними пунктами Росії:''' Волгоград, Вороніж, Вьошенська, Каменськ-Шахтинський, Краснодар, Москва, Новоросійськ, П'ятигорськ, Розсош, Ростов-на-Дону, Таганрог. Автобуси прибувають на міський автовокзал: *{{listing|type=go |map= 3|lat =48.544981|long =39.334466|name =Луганський автовокзал |address =вул. Оборонна, 28|directions = |phone = (0642) 50-71-35, 50-71-45, 50-71-34|hours = |description = }} Автобуси приміського сполучення прибувають на автостанції: *{{listing|type=go |map= 4|lat =48.572433|long = 39.280672|name =Автостанція №2|address =вул. Кірова, 52 (біля старого залізничного вокзалу)|directions = |phone = (0642) 52-35-16|hours = |description = }} *{{listing|type=go |map= 5|lat =48.574052|long = 39.402187|name =Автостанція №3|address =кв. 60-річчя утворення СРСР (кільце тралейбуса №53)|directions = |phone = (0642) 41-10-24|hours = |description = Станично-Луганський напрямок}} === {{Кораблем}} === Через своє географічне розташування Луганськ не має морського або річкового сполучення з іншими населеними пунктами. == Транспорт == Основними транспортними магістралями Луганська є вулиці Радянська, Оборонна, Сосюри, Леніна, Лутугинська, 16-та лінія, Ломоносова, Будьоного, Ватутіна, Ліньова, Тараса Шевченка, Артема тощо. === Громадський транспорт === {{Вікіпедія|Луганський тролейбус}} * '''Тролейбус.''' Загальна довжина тролейбусних ліній Луганська складає 84 км. У місті діє 5 тролейбусних маршрутів, що з'єднують околиці з центром міста. 4 з 5 маршрутів (окрім № 53) проходять ділянкою квартал Гайового — Центральний ринок, маршрут № 57 сполучає Луганськ з смт Ювілейне. Щодня на маршрути Луганська виходить 20—22 одиниці рухомого складу. Вартість проїзду у міських тролейбусах становить 1 грн. 25 коп. Цей вид громадського транспорту є популярним серед пенсіонерів, оскільки дана категорія пасажирів має право безкоштовного проїзду. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 51''' ''(Автовокзал — кв. Південний)''. ** '''№ 52''' ''(кв. Мирний — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 53''' ''(Автовокзал — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 54''' ''(кв. Гайового — кв. Комарова)''. ** '''№ 57''' ''(Експерементальна база — Центральний ринок)''. [[Файл:Tram 1 Luhansk.JPG|250px|міні|праворуч|Трамвай на маршруті № 1 (вул. Т. Шевченка)]] {{Вікіпедія|Луганський трамвай}} * '''Трамвай.''' Загальна довжина трамвайних ліній Луганська складає понад 84 км. У місті діє регулярних трамвайних маршрутів. Щодня на маршрути Луганська виходить близько 20 трамвайних вагонів. Вартість проїзду у міських трамваях становить 1 грн. 25 коп., пенсіонери мають право безоплатного проїзду. Даний вид транспорту поступається тролейбусу через великі (до 40 хвилин) інтервали руху трамваїв. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 1''' ''(Луганськтепловоз — 3-й кілометр)''. ** '''№ 2''' ''(кв. Дзержинського — 3-й кілометр)''. ** '''№ 3''' ''(Луганськтепловоз — Мала Вергунка)''. ** '''№ 6''' ''(Луганськтепловоз — Обласна лікарня)''. ** '''№ 7''' ''(Луганськтепловоз — парк Горького)''. ** '''№ 10''' ''(Луганськтепловоз — Автовокзал)''. ** '''№ 11''' ''(кв. Дзержинського — Технікум транспортного машинобудування)''. ** '''№ 13''' ''(Автовокзал — Технікум транспортного машинобудування)''. * '''Автобус та маршрутне таксі.''' Автобусна мережа Луганська недостатньо розвинена: містом курсує невелика кількість автобусів виробництва корпорації «Богдан». Заміною автобусів є маршрутні таксі переважно марки «Газель». Загальна кількість маршрутів — 56; щодня маршрути обслуговує до 1000 одиниць рухомого складу. Вартість проїзду в автобусах та маршрутних таксі складає 2 грн. 50 коп. На деяких маршрутах курсують пільгові автобуси, вартість проїзду у яких складає 1 грн. 25 коп. (пенсіонери мають право безоплатного проїзду). Для Луганська актуальною є «транспортна проблема», оскільки через брак комунальних транспортних засобів основна частка пасажирських перевезень у «годину пік» припадає на маршрутні таксі, які не в змозі вмістити велику кількість пасажирів та велика кількість «маршруток» є у занедбаному стані. === Таксі === У Луганську працюють наступні перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Альянс''' ''<small>тел. (0642) 71-22-71, (050) 517-30-00, (067) 641-09-08</small>''; :* '''Комфорт''' ''<small>тел. (095) 204-10-75, (050) 475-70-75, (050) 746-90-75</small>''; :* '''Вояж''' ''<small>тел. (0642) 50-70-00, (068) 972-41-00, (067) 553-70-00, (095) 750-70-00, (063) 873-55-44</small>''; :* '''Конард''' ''<small>тел. 15-61, (0642) 34-39-88, (0642) 58-19-49, (098) 354-60-61, (050) 606-70-60, (050) 606-70-60, (067) 948-41-63</small>''; :* '''Копилка''' ''<small>тел. (0642) 71-19-35, (050) 471-13-35</small>''; :* '''Мега''' ''<small>тел. 15-70, (0642) 71-80-66, (067) 175-30-34, (095) 140-58-58</small>''; :* '''500''' ''<small>тел. (0642) 50-05-00, (095) 842-95-00</small>''; :* '''Анна''' ''<small>тел. (0642) 50-71-50, (068) 691-71-91, (095) 410-71-71</small>''; :* '''Клен''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00, (063) 733-91-36</small>''; :* '''Економ''' ''<small>тел. (0642) 61-49-61, (068) 688-49-61, (067) 641-49-61, (095) 801-56-66, (093) 663-88-99</small>''; :* '''Ліра''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00</small>''; :* '''Флагман''' ''<small>тел. 15-05, (0642) 50-02-52, (068) 689-35-25, (050) 476-06-47</small>''; :* '''Джокер''' ''<small>тел. (0642) 58-00-00, (067) 679-80-00, (095) 692-80-00</small>''; :* '''Лотос''' ''<small>тел. (0642) 71-74-20, (067) 642-04-20, (099) 034-09-20</small>''; :* '''Люкс''' ''<small>тел. (0642) 55-18-92, (067) 621-75-00, (050) 539-80-55</small>''; :* '''Плюс''' ''<small>тел. 15-52, (0642) 717–877, (067) 908-90-00, (050) 621-09-00</small>''; :* '''Вукс''' ''<small>тел. (0642) 58-44-84, (097) 502-99-92, (050) 595-80-00, (093) 650-42-43</small>''. </div> Мінімальна ціна за 1 км проїзду становить 3 грн., мінімальна сума замовлення — від 11 гривень. == Що відвідати == === Парки і сквери === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Т.Г. Шевченко, лето.jpg|текст1 =Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни |LNU Park.jpg|текст2 =Парк-музей кам'яних баб |Rev square 01.JPG|текст3 =Сквер Революції}} *{{listing|type=see |map= 1|lat = 48.570864|long = 39.302147|name = Сквер імені Молодої гвардії|alt = Сквер імені 30-річчя ВЛКСМ|address = між вул. Радянська та Коцюбинського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста, на місці Воскресенського цвинтаря. Сквер відкрито 1956 року. У сквері розташовані наступні пам'ятники: 6 бюстів молодогвардійців, Ульянову-гімназисту, Тетяні Снєжиній, загиблим співробітникам міліції, що загинули у Другій світовій війні, братська могила червоноармійців. Парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.}} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.569308|long = 39.308697|name = Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни|alt = Дураковка, Парк Шевченка|address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий 1957 року у центрі міста на площі у 1,5 га. На території скверу ростуть 30 видів дерев та чагарників; 1977 року отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. 1998 року у парку відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. Поблизу скверу знаходиться будівля обласної адміністрації.}} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.579929|long = 39.290793|name = Парк 1-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку розташований міський парк атракціонів та зоокуточок.}} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.57337|long = 39.258907|name = Парк Горького|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1936 року. Нині перебуває у занедбаному стані.}} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.567748|long = 39.318928|name = Сквер Пам'яті|alt = Сквер імені Дружби народів СРСР|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста на місці Гусинівського цвинтаря 1972 року. На території парку розташовані пам'ятники воїнам-інтернаціоналістам, жертвам сталінських репресій, жертвам Голодомору 1932-1933 років, а також хрест на місці могилі першого міського голови Миколи Холодиліна. У сквері також знаходиться дерев'яна церква святих Гурія, Самона й Авіва.}} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.573981|long = 39.307641|name = Сквер Слави героїв громадянської війни|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у центрі міста між обласним краєзнавчим музеєм та російським драматичним театром. У сквері знаходяться 6 погрудь відомих революційних діячів Луганська. Відкритий 1977 року.}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.559597|long = 39.267|name = Парк 9-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу кварталу Гайового. На території скверу розташована церква Усіх Святих.}} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.568301|long = 39.347273|name = Сквер Перемоги|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу Містечка ОР.}} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.574903|long = 39.30041|name = Сквер на Червоній площі|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста. У сквері знаходиться луганський будинок техніки, бюст Олександра Молодчого.}} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.577558|long = 39.299509|name = Сквер Революції|alt = |address = Площа Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований в історичному центрі міста. У сквері знаходяться братські могили Олександра Пархоменка, Івана Яковенка, братські могили офіцерів Червоної армії та робітників-учасників Жовтневої Революції. У сквері знаходиться пам'ятник Володимирові Леніну, встановлений 1932 року. Біля парку розташоване приміщення обласної філармонії.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.563559|long = 39.317941|name = Парк-музей кам'яних баб|alt = |address = вул. Оборонна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований на території Луганського національного університету ім. Т .Шевченка. У парку зібрана колекція з 68 антропоморфних стел катакомбної культури 2-3 тисячоліття до н. е. та пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століть.}} === Пам'ятники === {{Вікіпедія|Пам'ятники Луганська}} *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.566242|long = 39.309165|name = Пам'ятник жертвам ОУН-УПА|alt = |address = вул. Челюскінців (поблизу пл. Героїв ВВВ)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.57885|long = 39.29983|name = Пам'ятник Володимирові Далю|alt = |address = вул. Даля (поруч з Водолікарнею)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.577161|long = 39.307083|name = Меморіал Борцям Революції|alt = |address = пл. Борців Революції (вздовж вул. К. Маркса)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.576777|long = 39.307169|name = Трофейні англійські танки Mark V|alt = |address = вул. К. Маркса (навпроти меморіалу Борцям Революції)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.299959|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.568784|long = 39.308576|name = Пам'ятник Тарасові Шевченку|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Автор — відомий український скульптор І.М. Чумак (1926—2004).}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.567584|long = 39.319509|name = Пам'ятний знак на честь жертв Голодомору 1932-1933 років|alt = |address = Сквер Пам'яті (поблизу готелю «Луганськ»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.571908|long = 39.30805|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Героїв ВВВ (Театральна пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.567549|long = 39.296196|name = Пам'ятник Трудівникові Луганщині|alt = |address = перехрестя вул Радянської та вул. Луначарського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.57173|long = 39.297686|name = Пам'ятник Климентові Ворошилову|alt = |address = вул. Коцюбинського (навпроти будівлі Луганської міської ради)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкривається краєвид. На обрії з півночі на захід: Камбрід, Свято-Вознесенський собор в Олександрівці, межа Донбасу — шахта "Луганська" у селищі Ювілейному.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.545975|long = 39.332274|name = Пам'ятник воїнам-визволителям|alt = |address = вул. Оборонна (поблизу Автовокзалу)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 12|lat = 48.567861|long = 39.308692|name = Могила невідомого солдата та пам'ятник Героям Радянського Союзу|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 13|lat = 48.568181|long = 39.311752|name = Пам'ятник на честь 2000-річчя Різдва Христового|alt = Богоматір|address = вул. Радянська (поблизу храму ікони Божої Матері «Умілєніє»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 14|lat = 48.568557|long = 39.316988|name = Пам'ятник авторові Слова про Ігорів похід|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 15|lat = 48.577345|long = 39.325571|name = Тисячний післявоєнний паровоз|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 16|lat = 48.51541|long = 39.371989|name = Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули 1943 року в боях за визволення Луганська|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 17|lat = 48.515439|long = 39.373234|name = Обеліск Героям оборони 1919 року|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Пам'ятники Луганська'''</div> |- |[[Файл:Статуя Богородицы с младенцем.jpg|210px|center]] <center>Богоматір</center> |[[Файл:Central square in Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Могила невідомого солдата</center> |[[Файл:MHR 1.JPG|200px|center]] <center>Меморіал Борців Революції</center> |[[Файл:СО17-1000.JPG|200px|center]] <center>Тисячний післявоєнний паровоз</center> |[[Файл:Острая Могила.jpg|210px|center]] <center>Пам'ятник воїнам Радянської Армії…</center> |} === Архітектура === *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.57907|long = 39.299457|name = Водолікарня|alt = Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака|address = вул. Даля, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.575541|long = 39.299265|name = Будинок Васньова|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.567797|long = 39.30804|name = Будинки зі шпилем|alt = |address = вул. Радянська 64 та 66|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.573839|long = 39.30068|name = Будинок техніки|alt = |address = вул. Луначарського, 4 (Червона пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.294662|name = Готель «Україна»|alt = |address = вул. Пушкіна, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.564908|long = 39.316249|name =Луганський університет імені Тараса Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Центральний корпус побудовано у стилі конструктивізму. На території кампусу (південна частина) — парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Архітектура Луганська'''</div> |- |[[Файл:Vasniov House.jpg|200px|center]] <center>Будинок Васньова</center> |[[Файл:East Spire House.jpg|200px|center]] <center>Будинок зі шпилем</center> |[[Файл:Dal str Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Водолікарня</center> |[[Файл:Институт Культуры.jpg|210px|center]] <center>Будинок техніки</center> |} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Музей истории Луганска.jpg|текст1 =Музей історії та культури міста Луганська |Art Museum Luhansk.jpg|текст2 =Луганський обласний художній музей |Museum Dahl.jpg|текст3 =Літературний музей Володимира Даля |Драматический театр.jpg|текст4 =Луганський академічний обласний російський драматичний театр |Luhansk philarmonia.JPG|текст5 = Луганська обласна філармонія |Luhansk Ukrainian theatre.JPG|текст6 = Луганський український театр |Watch. Theator kukol. Lugansk.jpg|текст7 = Театр ляльок |Стадіон Авангард Луганськ.jpg|текст8 = Стадіон Авангард }} *{{listing|type=do|map= 1|lat = 48.575273|long = 39.307391|name = Луганський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 2|directions = |url = http://museum.inf.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = (0642) 92-20-83 (каса)|skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (каса до 16.00)|price = |description = Еспозиції: «природа Луганського краю», «Наш край у давнину», «Наш край у XVI-XVIII ст.», «Історія Луганської області з 1917 до 1961 рік», «Луганщина. Поступ у XXI століття», «Ми з України».}} *{{listing|type=do|map= 2|lat = 48.578364|long = 39.305772|name = Луганський обласний художній музей|alt = |address = вул. Поштова, 3|directions = |url = http://www.artmuseum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642) 93-74-34, 93-75-63|fax = (0642) 93-74-30|email = |skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (вихідні — понеділок, вівторок)|price = 5 грн. (пільговий квиток — 2 грн.) |description = Постіні виставки: «Західноєвропейське мистецтво XVI – поч. XX ст.», «Декоративно-прикладне мистецтво країн Сходу XVIII – XX ст.», «Російське та українське мистецтво XVIII – поч. XX ст.», «Мистецтво XX – поч. XXІ ст.», «Художники Луганщини XX – поч. XXІ ст.».}} *{{listing|type=do|map= 3|lat = 48.576316|long = 39.300714|name = Музей історії та культури міста Луганська|alt = |address = вул. Карла Маркса, 30|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 10.00 до 17.00 (вихідні — неділя, понеділок)|price = |description = Експозиції: «Старий Луганськ», виставки, присвячені Климентові Ворошилову та Михайлу Матусовському.}} *{{listing|type=do|map= 4|lat = 48.57854|long = 39.299144|name = Літературний музей Володимира Даля|alt = |address = вул. В. Даля, 12|directions = |url = http://dal.lg.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 2 грн.|description = Знаходиться у будинку, де народився Володимир Даль. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 5|lat = 48.560562|long = 39.264508|name = Музей-квартира Владислава Титова|alt = |address = квартал Гайового, 18, кв. 62|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у будинку, у якому мешкав письменник Владислав Титов. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 6|lat = |long = |name = Авіаційно-технічний музей|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = http://www.avia-museum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642)34-53-60|fax = |email = avia-prestige@larz.ua |skype = |hours = з 9.00 до 16.00 (вихідні та свята — з 10.00 до 18.00)|price = 20 грн. (студенти — 15 грн., школярі — 10 грн.)|description = Музей під відкритим небом. Експонати — літальні апарати ОКБ Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова.}} *{{listing|type=do|map= 7|lat = 48.563743|long = 39.318137|name = Парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть|alt = |address = |directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На території кампусу університету (південна частина).}} === Театри === *{{listing|type=do|map= 8|lat = 48.556111|long = 39.32|name = Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|alt = |address = вул. Оборонна, 11|directions = |url = http://www.ukrtheatre.lg.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 92-20-83 (каса)|fax = |email = ukrtheatre@yandex.ru|skype = |hours = Каса працює з 11-00 до 18-00, вихідний день — понеділок.|price = |description = Україномовний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} *{{listing|type=do|map= 9|lat = 48.573132|long = 39.313872|name = Луганський академічний обласний театр ляльок|alt = |address = вул. 16-Лінія, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-40-94, (0642) 58-52-33, (0642) 58-52-33 (каси) |fax = |email = kykla@gts.lg.ua|skype = |hours = |price = |description = Поруч з центральним перехрестям. будівля відома скульптурними композиціями на ній та розташованим в ній рестораном. Репертуар: «Мама для мамонтеняти», «Пригоди Каштанчика», «Усі миші люблять сир», «Пан Коцький», «Мишкові ґулі», «Носоріг і Жирафа».}} *{{listing|type=do|map= 10|lat = 48.572657|long = 39.307901|name = Луганський академічний обласний російський драматичний театр|alt = |address = вул. Коцюбинського, 9А|directions = |url = http://lug-theatre.narod.ru/sajt/ind.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642)534-243, (0642)535-270, 056 (каса)|fax = |email = LUG-THEATRE@NAROD.RU|skype = |hours = |price = |description = Російськомовний драматичний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} === Кінотеатри === *{{listing|type=do|map= 11|lat = 48.542509|long = 39.276626|name = Кінотеатр «Parus Cinema»|alt = |address = вул. 2-га Червонопрапорна, 28|directions = |url = http://parus.­lg.­ua|vkontakte = http://vk.com/parus_cinema|phone = (099) 22-68-198|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 12|lat = 48.560626|long = 39.393666|name = Кінотеатр «Мир»|alt = |address = кв. Комарова, 33А|directions = |url = http://mir-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 41-30-24, (098) 538-9-000, (050) 538-9-000|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 13|lat = 48.568976|long = 39.2973|name = Кінотеатр «Оскар 3D»|alt = |address = вул. Лермонтова, 1Б|directions = |url = |vkontakte = http://vk.com/kinooskar|phone = (0642) 33-89-52|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 14|lat = 48.557491|long = 39.316645|name = Промінь|alt = |address = вул. Челюскінців, 16|directions = |url = |vkontakte = |phone = (0642) 71-09-80, (099) 945 30 03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 15|lat = 48.562756|long = 39.316676|name = «Кінотеатр «»Україна»|alt = |address = вул. Оборонна, 4К|directions = |url = http://ukraina-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 50-52-22, (095) 05-95-222, (098) 53-53-222|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Інші заклади === *{{listing|type=do|map= 16|lat = 48.577395|long = 39.298594|name = Луганська обласна філармонія|alt = |address = вул. Леніна, 23|directions = |url = http://filarmonia23.com/?lang=ua|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-21-45 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена 1943 року. На сцені філармонії дають концерти луганський симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю «Легенда», камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь». Філармонія має власний орган, проводяться концерти органної музики.}} *{{listing|type=do|map= 17|lat = 48.562465|long = 39.323092|name = Луганський державний цирк|alt = |address = вул. Херсонська, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 532-376|fax = (0642) 551-506|email = |skype = |hours = |price = |description = Луганський цирк не має власної трупи, вистави дають циркові трупи, що приїздять на гастролі.}} *{{listing|type=do|map= 18|lat = |long = |name =Стадіон "Авангард"|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} <br style="clear: both"> == Що купувати == === Продукти харчування === ==== Ринки ==== ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== ===== Абсолют ===== *{{listing |map=1 |type=buy |lat=48.558063|long=39.319035|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=2 |type=buy |lat=48.567435|long=39.387764|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Сонячний, 4А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=3 |type=buy |lat=48.568912|long=39.324485|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 92|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=4 |type=buy |lat=48.526837|long=39.269103|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 18А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=5 |type=buy |lat=48.5285|long=39.273416|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 3Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=6 |type=buy |lat=48.572213|long=39.344185|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Градусова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=7 |type=buy |lat=48.572383|long=39.304682|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Коцюбинського, 17|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=8 |type=buy |lat=48.567563|long=39.302513|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 54. ТЦ «Центральний»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=9 |type=buy |lat=48.569238|long=39.315945|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 73. ТЦ «Кристал»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=10 |type=buy |lat=48.569934|long=39.393516|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Гагаріна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=11 |type=buy |lat=48.543504|long=39.263889|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Героїв Сталінграду, 7А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=12 |type=buy |lat=48.575628|long=39.388622|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 4В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=13 |type=buy |lat=48.572958|long=39.380481|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Ватутіна, 79А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=14 |type=buy |lat=48.554214|long=39.324249|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 14|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=15 |type=buy |lat=48.564936|long=39.315065|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=16 |type=buy |lat=48.551444|long=39.330386|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Шевченка, 6А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=17 |type=buy |lat=48.569409|long=39.31837|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 77. ТЦ ГУМ|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} ===== Лелека ===== *{{listing |map=18 |type=buy |lat=48.561428|long=39.371521|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Будьоного, 140|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=19 |type=buy |lat=48.56576|long=39.395124|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Корольова, 78|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=20 |type=buy |lat=48.542907|long=39.3353|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Оборонна, 28А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=21 |type=buy |lat=48.560704|long=39.388708|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Комарова, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=22 |type=buy |lat=48.542609|long=39.261164|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Ленінського Комсомолу, 7Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=23 |type=buy |lat=48.563885|long=39.377915|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Жукова, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=24 |type=buy |lat=48.561088|long=39.268567|name=Супермаркет «Сімейний»|address=вул. Радянська, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=25 |type=buy |lat=48.529281|long=39.268095|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Зарічний, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} ===== EuroSpar ===== *{{listing |map=26 |type=buy |lat=48.54893|long=39.329463|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Оборонна, 26. ТЦ «Аврора»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=27 |type=buy |lat=48.527548|long=39.274314|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. 2-га Краснознамення, 28. ТЦ «Южноград»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=28 |type=buy |lat=48.560633|long=39.371478|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Будьоного, 138. ТРЦ «Атріум»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=29 |type=buy |lat=48.566171|long=39.397227|name=Супермаркет «Spar»|address=кв. Волкова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=30 |type=buy |lat=48.55579|long=39.326245|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Курчатова, 7|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=31 |type=buy |lat=48.570105|long=39.315623|name=Супермаркет «Spar-Гурман»|address=вул. 16-та Лінія, 40|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=32 |type=buy |lat=48.559099|long=39.189559|name=Супермаркет «Spar»|address=смт Ювілейне, вул. Леніна, 11|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=33 |type=buy |lat=48.740066|long=39.226555|name=Супермаркет «Spar»|address=м. Щастя, вул. Донецька, 38|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== АТБ ===== *{{listing |map=34 |type=buy |lat=48.540048|long=39.276857|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Щербакова, 6|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=35 |type=buy |lat=48.560974|long=39.265777|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 19|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=36 |type=buy |lat=48.541316|long=39.261798|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Сталінграду, 9А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=37 |type=buy |lat=48.525473|long=39.273075|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Ольховський, 9, прим. 128|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=38 |type=buy |lat=48.571865|long=39.395244|name=Супермаркет «АТБ»|address=|directions=кв. 50-річчя Жовтня, 23Б|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=39 |type=buy |lat=48.565071|long=39.357664|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Ватутіна, 26|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=40 |type=buy |lat=48.557622|long=39.386875|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Левченка, 12Б|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=41 |type=buy |lat=48.550265|long=39.330507|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Шевченка, 5|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=42 |type=buy |lat=48.570878|long=39.403769|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гагаріна, 14В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=43 |type=buy |lat=48.565788|long=39.349861|name=Супермаркет «АТБ»|address=30-й квартал, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=44 |type=buy |lat=48.561102|long=39.398173|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. 30-річчя Перемоги, 37|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=45 |type=buy |lat=48.575315|long=39.308426|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Тараса Шевченка, 8|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=46 |type=buy |lat=48.571255|long=39.393838|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 20|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=47 |type=buy |lat=48.564702|long=39.309928|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Алексєєва, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=48 |type=buy |lat=48.55905|long=39.327309|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Брестської фортеці, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=49 |type=buy |lat=48.568848|long=39.340591|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Панькова, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=50 |type=buy |lat=48.559192|long=39.258708|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 11В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=51 |type=buy |lat=48.572632|long=39.306967|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Коцюбинського, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep|map= 1|lat = 48.5245|long = 39.3591|name = Турист|alt = |address = вул. Оборонна, 112А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-75-89|fax = |email = |skype = |hours = |price = 100-360 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили). Дво- та тримісні номери класу економ не мають зручностей у номері. Три- та чотиримісні номери класу стандарт обладнані душем, санвузлом та телевізором.}} === Середні ціни === [[Файл:Готель "Луганск".JPG|250px|міні|праворуч|Готель «Луганськ»]] *{{listing|type=sleep |map= 2|lat = 48.566917|long = 39.324156|name = Еліт-комфорт|alt = міні-готель|address = вул. 50-річчя утворення СРСР, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-20-52, 58-53-93, 58-55-93|fax = |email = |skype = |hours = |price = 270, 420 грн.|description = Розташований на першому поверсі житлового будинку поблизу обласного цирку. Готель має 6 одномісних стандартних номерів (по 270 грн.) та 3 двокімнатні люкси (по 420 грн.). У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} *{{listing|type=sleep |map= 3|lat = 48.576800|long = 39.295700|name = Гостинний двір|alt = |address = вул. Леніна, 54|directions = |url = http://www.gostiniydvor.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 33-15-16, 34-41-47, 34-42-17|fax = |email = |skype = |hours = |price = 330-1080 грн.|description = Розташований в історичному центрі міста, на другому поверсі будинку, збудованому 1902 року. Готель має 14 двомісних номерів. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе з літнім майданчиком, паркінг. Наявний Wi-Fi.}} *{{listing|type=sleep |map= 4|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-53-53, 53-53-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = 320-1040 грн.|description = Готель займає 6 поверхів готельного комплексу «Дружба». Має 54 номери класу стандарт, стандарт+, полулюкс, люкс, апартаменти. У всіх номерах є Wi-Fi, супутникове телебачення, мінібар, холодильник, балкон. При готелі працюють ресторан українсько-європейської кухні та більярдний салон.}} *{{listing|type=sleep |map= 5|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба+|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 55-38-77, 34-45-55, 34-45-41, 34-47-71|fax = |email = |skype = |hours = |price = 400-600 грн.|description = Розташований на другому поверсі готельного комплексу «Дружба». Готель має 19 номерів (одномісні, двомісні, люкси), що здатні прийняти 38 осіб. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе, ресторани італійської та українською кухні. Наявний паркінг.}} *{{listing|type=sleep|map= 6|lat = 48.523725|long = 39.357208|name = Ініціал|alt = |address = вул. Оборонна, 118А|directions = |url = http://initial.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 34-54-35, 42-83-50, 42-86-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 360-540 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили), на відстані 8 км від аеропорту. Готель має 54 номери: 25 одномісних, 25 двомісних, 4 номери класу люкс. У кожному номері є ванна, санвузол, кондиціонер, супутникове телебачення, холодильник, телефон, Wi-Fi. При готелі працюють бар, ресторан з літнім майданчиком, банкетна зала, 2 конференц-зали (велика та мала).}} *{{listing|type=sleep|map= 7|lat = 48.5728|long = 39.273|name = Каретний двір|alt = |address = вул. Рудя, 118|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 91-01-91, (067) 771-47-34, (050) 500-68-10|fax = |email = |skype = |hours = |price = 350, 450 грн.|description = Комплекс відпочинку містить 2 двомісних номери (зі зручностями у коридорі) та 1 люкс. При готелі працюють сауна, басейн, ресторан козацької кухні.}} *{{listing|type=sleep |map= 8|lat = 48.568053|long = 39.316022|name = Луганськ|alt = |address = вул. Радянська, 76|directions = |url = http://hotel-lugansk.lg.ua/ru/main.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 3-435-29, 34-47-13, (099) 255-71-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 150-1400 грн.|description = Розташований у 19-поверховій будівлі у центрі міста, на перетині вулиць радянська та Оборонна. Неподалік готелю знаходяться торгові центри, представництва комерційних компаній, органів державної влади. Номери розраховані на 1-5 осіб, одночасно готель здатний прийняти до 250 гостей. У вартість номеру входить сніданок, крім того, при готелі працюють ресторан та кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} === Дорого === == Де навчатись == === Училища, ліцеї, технікуми, коледжі === *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.562156|long = 39.385057|name = Вище професійне училище №57|alt = |address = вул. Навчальна, 18А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-23-35|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.575966|long = 39.326771|name = Коледж СНУ ім. В. Даля|alt = Машколедж|address = вул. Фрунзе, 112|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 0642) 49-19-31, 49-43-37|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.567148|long = 39.297628|name = Луганський державний коледж економіки і торгівлі|alt = |address = вул. Радянська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-23-47|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 4|lat = 48.570016|long = 39.29927|name = Луганський коледж культури та мистецтв|alt = |address = вул. Лермонтова, 2В|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-52-76|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 5|lat = 48.562139|long = 39.401241|name = Луганський коледж технологій та дизайну|alt = |address = вул. 30-річчя Перемоги, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 47-50-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.555879|long = 39.268814|name = Луганський кооперативний технікум|alt = |address = вул. Мічуріна, 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 65-29-43, 65-29-42|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 7|lat = 48.539931|long = 39.343327|name = Політехнічний коледж ЛНАУ|alt = |address = кв. Пролетаріату Донбасу, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-74-58|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 8|lat = 48.556799|long = 39.321773|name = Луганський будівельний коледж|alt = |address = вул. Оборонна, 8|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 61-88-75|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 9|lat = 48.57112|long = 39.279201|name = Луганський будівельний технікум транспортного будівництва|alt = |address = вул. Кірова, 62|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-41-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 10|lat = 48.577203|long = 39.332705|name = Луганський центр професійно-технічної освіти|alt = |address = вул. Фрунзе, 109|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-80-41, 33-27-84|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 11|lat = 48.534896|long = 39.344438|name = Луганське вище училище інформаційних технологій|alt = |address = вул. Переяславська, 7|directions = |url = http://vpu.lg.ua/www/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=1&lang=ru|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-84-98|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 12|lat = 48.538247|long = 39.278439|name = Луганське вище училище фізичної культури|alt = |address = кв. Луганський, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 95-22-55|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 13|lat = 48.568174|long = 39.313436|name = Луганське обласне медичне училище|alt = |address = вул. Радянська, 70|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-05-20|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 14|lat = 48.541493|long = 39.346567|name = Луганський політехнічний коледж|alt = |address = вул. 26 Бакинських комісарів, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-83-11|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} === ВНЗ === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Shevchenko LNU.jpg|текст1 =ЛНУ ім. Т. Шевченка. |East Ukraine University First building.jpg|текст2 = СНУ ім. В. Даля}} У Луганську знаходиться 6 вищих навчальних закладів: *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.564805|long = 39.316607|name = Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|alt = ЛНУ|address = вул. Оборонна, 2|directions = |url = http://www.luguniv.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-45-38|fax = (0642) 34-47-45|email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній педагогічний інститут, заснований 1921 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 8 інститутів та 7 факультетів. Університету підпорядковано 11 коледжів у Луганську та області; має філії у кількох містах Луганської області. Навчання студентів здійснюється переважно за гуманітарним та природничим напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.565319|long = 39.378721|name = Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|alt = СНУ|address = кв. Молодіжний, 20А|directions = |url = http://www.snu.edu.ua/welcome.php|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-22-25 |fax = (0642) 41-31-60|email = uni@snu.edu.ua|skype = |hours = |price = |description = Колишній машинобудівний інститут, заснований 1920 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 5 інститутів та 11 факультетів. Університету підпорядкований коледж у Луганську. У своєму складі університет має відокремлені підрозділи у містах Луганської області та АРК. Навчання студентів здійснюється як за гуманітарним, так і за технічним напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.513179|long = 39.358776|name = Луганський державний медичний університет|alt = ЛДМУ|address = кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1|directions = |url = http://www.lsmuedu.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (919) 48-44-28|fax = |email = info@lsmuedu.com|skype = |hours = |price = |description = Створений 1956 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають факультети: медичний №1, медичний №2 (педіатрія), медичний №3 (іноземні студенти), фармацевтичний, стоматологічний та підвищення кваліфікації. Університет є одним з всеукраїнських лідерів за кількістю іноземних студентів.}} *{{listing|type=other|map= 4|lat = |long = |name = Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|alt = ЛДУВС|address = |directions = |url = http://lduvs.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1993 року. IV рівень акредитації. Підготовка ведеться на факультетах кримінальної міліції. підготовки слідчих, економічної та громадської безпеки, заочного та дистанційного навчання. При інституті діє навчально-науковий інститут права, а також навчально-консультаційні пункти у Миколаєві та Лисичанську.}} *{{listing|type=other|map= 5|lat = |long = |name = Луганський національний аграрний університет|alt = ЛНАУ|address = містечко ЛНАУ |directions = |url = http://www.lnau.lg.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 96-60-21|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Заснований 1921 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають 10 факультетів.}} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.574087|long = 39.299254|name = Луганська державна академія культури та мистецтв|alt = ЛДАКМ|address = Червона площа, 7|directions = |url = http://www.lgiki.com.ua/uk|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 59-02-62|fax = (0642) 52-52-76|email = lgiki-press@yandex.ru|skype = |hours = |price = |description = Заснований 2002 року. IV рівень акредитації. Навчання здійснюється на 3 факультетах: культури. образотворчого та музичного мистецтва.}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +380 642. Поштові індекси — 91000-91479. == Куди далі == {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] 1z7u4k7c8yiojxzaonagpeg12pe8mo9 33221 33194 2022-08-24T01:32:22Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Луганської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.57406|39.30783|zoom=13}} {{pagebanner}} {{Донбас}} {{citybar | image =Отель Украина 2.jpg | caption=Середмістя взимку | city=Луганськ | arm = Coat of arms of Luhansk.svg | population = 425 848 (на 1.01.2013) | callingcode = +380-642 }} '''Луганськ''' — місто на [[Східна Україна|сході України]]. Місто є найсхіднішим обласним центром держави. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3. Має власні символи: герб та прапор. == Зрозуміти == === Географічне розташування === Луганськ розташований на сході України у середньому Подінців'ї, на місці злиття річок Лугань та Вільхова. Площа Луганська становить близько понад 25 тис. га, населення — понад 450 тис. осіб. Місто з околицями та прилеглими населеними пунктами утворює агломерацію з населенням близько півмільйона осіб. Луганськ знаходиться трохи південніше річки Сіверський Донець, північна околиця міста лежить на її правому березі. Луганськ має межі з районами області: * зі Слов'яносербським — на півночі та північному заході. * з Лутугинським — на заході та півдні. * з Краснодонським — на південному сході. * з Станично-Луганським — на сході. Відстань до столиці України, міста Київ, автошляхами становить близько 800 км, до найближчих обласних центрів: до Донецька — 150 км, до Харкова — 330 км. Відстань від Луганську до державного кордону з Російською Федерацією складає близько 30 км. ==== Місцеві топоніми ==== {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Oxford Luh.JPG|текст1 =Житловий комплекс «Оксфорд» (Східні квартали) |Kotsubinskoho Luhansk.jpg|текст2 =Вулиця Коцюбинського (центр) |20070520 002.jpg|текст3 =Вулиця Короленка (Безумний)}} * '''3-й кілометр'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Леніна, приблизно від її перетину з Вулицею Сосюри до кільця трамвайного маршруту №&nbsp;2. Приватний сектор. * '''Авіацентр'''&nbsp;— місцевість на перетині вулиць 50-річчя утворення СРСР та Будьоного. * '''Безумний'''&nbsp;— місцевість навколо колишнього кінотеатру «Буревісник», на південь від кварталу Гайового. Приватний сектор. * '''Вергунка''' ''(Велика Вергунка, Мала Вергунка)''&nbsp;— історична місцевість на сході Луганська, північніше Східних кварталів. Забудова&nbsp;— приватний сектор. * '''Гостра Могила'''&nbsp;— місцевість на південному сході міста. Переважно приватний сектор. * '''Гусинівка'''&nbsp;— історична місцевість від скверу Пам'яті до паровозобудівного заводу (ПАТ «Луганськтепловоз»). Переважно приватний сектор. * '''Дураковка'''&nbsp;— місцевість у центрі Луганська, сквер Героїв Великої Вітчизняної війни навколо пам'ятника Тарасові Шевченку. * '''Камброд'''&nbsp;— розмовна назва Кам'янобродського району міста; місцевість на північ від річки Лугань. Переважно приватний сектор. * '''Містечко ОР''' ''(скорочено від '''Містечко заводу Жовтневої Революції''')''&nbsp;— місцевість на південь від ПАТ «Лугансьтепловоз», уздовж вулиці Лиховида. * '''Південні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» на південному заході Артемівського району, що охоплює квартали Південний, Мирний, Ольховський, Степовий, Зарічний. Переважно багатоповерхова забудова. * '''Селище Косіора''', ''або '''Дурний хутір'''''&nbsp;— місцевість між кварталом Південний і кварталом Героїв Сталінграду. переважно приватний сектор. * '''Старе місто'''&nbsp;— історичний центр міста, територія між вулицею Тараса Шевченка та парком 1-го Травня. Також охоплює вулиці Карла Маркса, Володимира Даля, Пушкінську, Поштову, Свердлова, 9-та лінія, частину вулиць Леніна, Титова, Демьохіна, проспект Пархоменка, площі Революції та Борців Революції. Одно-, п'ятиповерхова забудова. * '''Східні квартали'''&nbsp;— назва «спального району» у східній чатині Жовтневого району міста. Багатоповерхова забудова. * '''Таксопарк'''&nbsp;— місцевість вздовж вулиці Оборонна приблизно від 1-ї Слов'янської вулиці до Дніпровської. Іноді також вживається відносно кварталу Шевченка. Три-, п'ятиповерхова житлова забудова. * '''Центр'''&nbsp;— діловий та комерційний центр Луганська, місцевість, що умовно оточена по периметру вулицями Радянською, Оборонною, 16-ю лінією, Тараса Шевченка та Леніна. Переважно багатоповерхова забудова. === Поділ міста === {{Regionlist | regionmap=Luhansk adm division color.svg | regionmaptext=Адміністративно-територіальний поділ Луганська | regionmapsize=350px | region1name=Артемівський район | region1color=#CC00FF | region1items=''3-й кілометр, Безумний, Південні квартали, Тельмана'' | region1description=Район на південному заході Луганська. Площа району становить 5,5 тис. га, населення району — близько 150 тис. осіб. Артемівський район на сході межує з Ленінським, на півночі — з Кам'янобродським районами. Районом протікають річки Лугань та Вільхова. В районі зосереджено значний промисловий потенціал: підприємства машинобудівної, вугільної, деревооброблювальної, харчової промисловості, чорної металургії. | region2name=Жовтневий район | region2color=#003380 | region2items=''Велика та Мала Вергунка, Вергунський роз'їзд, Веселеньке, Гусинівка, Містечко ОР, Східні квартали, Червоний Яр, Щастя'' | region2description=Район розташований на північному сході міста. Найбільший за населенням та площею район Луганська: площа — 14,4 тис. га, населення — близько 200 тис. осіб. На заході межує з Ленінським та Кам'янобродським районами. В адміністративному підпорядкуванні району знаходиться місто Щастя. Район перетинає річка Лугань, а північною межею району є ріка Сіверський Донець. У західній частині району розташоване ПАТ «Луганськтепловоз». | region3name=Кам'янобрідський район | region3color=#800000 | region3items= | region3description=Район на півночі Луганська, межує з іншими трьома районами міста. Виник на місці селища Кам'яний Брід. Площа району становить 2,99 тис. га, населення — близько 40 тис. осіб, що робить його найменшим районом міста. У південні частині району знаходиться місце злиття річок Лугані та Вільхової. На території району немає жодного великого підприємства. Місцеві мешканці, говорячи про район, вживають скорочення ''Камброд''. | region4name=Ленінський район | region4color=#005500 | region4items=''Видний, Гостра могила, Старе місто, Центр'' | region4description=Центральний район міста. На території району зосереджено представництва обласних та міських органів влади, основні об'єкти соціальної сфери міста. У районі розміщуються 4 музеї, 3 найбільші бібліотеки Луганська, 3 театри, обласний цирк, філармонія, центральний стадіон «Авангард». На території району (переважно у західній частині) розташовані великі промислові підприємства, знаходяться регіональні офіси більшості банків. }} === Клімат === Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400–500 мм. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Вікіпедія|Луганськ (аеропорт)}} У місті діє міжнародний аеропорт «Луганськ», що має сполучення з [[Київ|Києвом]] (Жуляни), [[москва|Москвою]] (Внуково) та [[Анталія|Анталією]]. Аеропорт розташований поблизу села Переможне Лутугинського району [[Луганська область|Луганської області]]. Відстань від аеропорту до міста становить близько 9 км, до центра Луганська — близько 20 км. *{{listing|map =1 |type = go |lat =48.418056 |long = 39.374722 |name = Міжнародний аеропорт «Луганськ»| address = м. Луганськ, Аеропорт |directions = Регулярне пасажирське сполучення з аеропортом відсутнє | phone = (0642) 35-31-05 |email = |fax = (0642) 35-31-01 |url = http://www.airport.lg.ua/ |hours = |price = }} === {{Потягом}} === {{Вікіпедія|Луганськ (станція)}} [[Файл:Luhansk-donetsk.jpg|250px|міні|праворуч|Перша платформа залізничного вокзалу Луганська з електропоїздом ЕПЛ2Т. 2007 рік]] У Луганську діє один залізничний вокзал. Місто має пряме залізничне сполучення з Києвом, [[Харків|Харковом]], [[Донецьк]]ом, [[Одеса|Одесою]], [[Сімферополь|Сімферополем]] та Москвою. У літню пору року Луганськ має залізничне сполучення з [[Феодосія|Феодосією]]. Особливістю станції Луганськ є те, що місто є початковим або кінцевим пунктом слідування будь-якого залізничного маршруту. *{{listing|map =2 |type = go |lat =48.572866 |long = 39.28432 |name = Луганський залізничний вокзал| alt = |address = вул. Віктора П'ятьоркіна, 6 |directions =| phone =(0642) 91-35-21, 93-10-87 |email = |fax = |url = http://vokzal.lg.ua/ |hours = |price = |description = На вокзалі працює камера схову.}} === {{Автомобілем}} === Через Луганськ проходять автомагістралі міжнародного, національного та регіонального значення: * автошлях {{Автошлях|М|04}} з [[Дніпропетровськ]]а та Донецька. * автошлях {{Автошлях|Н|21}} з Донецька та [[Старобільськ]]а. * автошлях {{Автошлях|Р|22}} зі Станично-Луганського району. * автошлях {{Автошлях|Р|66}} з Троїцького району. === {{Автобусом}} === Луганськ має пряме автобусне сполучення з: * '''населеними пунктами області:''' Алчевськ, Антрацит, Бараниківка (Кремінський район), Березівка, (Новопсковський район), Біловодськ, Білокуракине, Вахрушеве, Височинівка, Ганусівка, Кам'янка (Новопсковський район), Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Мілове, Нижня Дуванка, Новобіла, Новопсков, Олександропіль, Просторе, Райгородка (Сватівський район), Ровеньки, Рубіжне, Сватове, Свердловськ, Сєвєродонецьк, Старобільськ, Стаханов, Тев'яшеве, Троїцьке, Фащівка (Перевальський район), Хороше, Червонопартизанськ, Шарівка (Білокуракинський район). * '''населеними пунктами України:''' Амвросіївка, Бердянськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Євпаторія, Єнакієве, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сєдове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харків, Херсон, Ялта. * '''населеними пунктами Росії:''' Волгоград, Вороніж, Вьошенська, Каменськ-Шахтинський, Краснодар, Москва, Новоросійськ, П'ятигорськ, Розсош, Ростов-на-Дону, Таганрог. Автобуси прибувають на міський автовокзал: *{{listing|type=go |map= 3|lat =48.544981|long =39.334466|name =Луганський автовокзал |address =вул. Оборонна, 28|directions = |phone = (0642) 50-71-35, 50-71-45, 50-71-34|hours = |description = }} Автобуси приміського сполучення прибувають на автостанції: *{{listing|type=go |map= 4|lat =48.572433|long = 39.280672|name =Автостанція №2|address =вул. Кірова, 52 (біля старого залізничного вокзалу)|directions = |phone = (0642) 52-35-16|hours = |description = }} *{{listing|type=go |map= 5|lat =48.574052|long = 39.402187|name =Автостанція №3|address =кв. 60-річчя утворення СРСР (кільце тралейбуса №53)|directions = |phone = (0642) 41-10-24|hours = |description = Станично-Луганський напрямок}} === {{Кораблем}} === Через своє географічне розташування Луганськ не має морського або річкового сполучення з іншими населеними пунктами. == Транспорт == Основними транспортними магістралями Луганська є вулиці Радянська, Оборонна, Сосюри, Леніна, Лутугинська, 16-та лінія, Ломоносова, Будьоного, Ватутіна, Ліньова, Тараса Шевченка, Артема тощо. === Громадський транспорт === {{Вікіпедія|Луганський тролейбус}} * '''Тролейбус.''' Загальна довжина тролейбусних ліній Луганська складає 84 км. У місті діє 5 тролейбусних маршрутів, що з'єднують околиці з центром міста. 4 з 5 маршрутів (окрім № 53) проходять ділянкою квартал Гайового — Центральний ринок, маршрут № 57 сполучає Луганськ з смт Ювілейне. Щодня на маршрути Луганська виходить 20—22 одиниці рухомого складу. Вартість проїзду у міських тролейбусах становить 1 грн. 25 коп. Цей вид громадського транспорту є популярним серед пенсіонерів, оскільки дана категорія пасажирів має право безкоштовного проїзду. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 51''' ''(Автовокзал — кв. Південний)''. ** '''№ 52''' ''(кв. Мирний — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 53''' ''(Автовокзал — кв. 50-річчя Жовтня)''. ** '''№ 54''' ''(кв. Гайового — кв. Комарова)''. ** '''№ 57''' ''(Експерементальна база — Центральний ринок)''. [[Файл:Tram 1 Luhansk.JPG|250px|міні|праворуч|Трамвай на маршруті № 1 (вул. Т. Шевченка)]] {{Вікіпедія|Луганський трамвай}} * '''Трамвай.''' Загальна довжина трамвайних ліній Луганська складає понад 84 км. У місті діє регулярних трамвайних маршрутів. Щодня на маршрути Луганська виходить близько 20 трамвайних вагонів. Вартість проїзду у міських трамваях становить 1 грн. 25 коп., пенсіонери мають право безоплатного проїзду. Даний вид транспорту поступається тролейбусу через великі (до 40 хвилин) інтервали руху трамваїв. Маршрути (у дужках вказані кінцеві зупинки): ** '''№ 1''' ''(Луганськтепловоз — 3-й кілометр)''. ** '''№ 2''' ''(кв. Дзержинського — 3-й кілометр)''. ** '''№ 3''' ''(Луганськтепловоз — Мала Вергунка)''. ** '''№ 6''' ''(Луганськтепловоз — Обласна лікарня)''. ** '''№ 7''' ''(Луганськтепловоз — парк Горького)''. ** '''№ 10''' ''(Луганськтепловоз — Автовокзал)''. ** '''№ 11''' ''(кв. Дзержинського — Технікум транспортного машинобудування)''. ** '''№ 13''' ''(Автовокзал — Технікум транспортного машинобудування)''. * '''Автобус та маршрутне таксі.''' Автобусна мережа Луганська недостатньо розвинена: містом курсує невелика кількість автобусів виробництва корпорації «Богдан». Заміною автобусів є маршрутні таксі переважно марки «Газель». Загальна кількість маршрутів — 56; щодня маршрути обслуговує до 1000 одиниць рухомого складу. Вартість проїзду в автобусах та маршрутних таксі складає 2 грн. 50 коп. На деяких маршрутах курсують пільгові автобуси, вартість проїзду у яких складає 1 грн. 25 коп. (пенсіонери мають право безоплатного проїзду). Для Луганська актуальною є «транспортна проблема», оскільки через брак комунальних транспортних засобів основна частка пасажирських перевезень у «годину пік» припадає на маршрутні таксі, які не в змозі вмістити велику кількість пасажирів та велика кількість «маршруток» є у занедбаному стані. === Таксі === У Луганську працюють наступні перевізники: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Альянс''' ''<small>тел. (0642) 71-22-71, (050) 517-30-00, (067) 641-09-08</small>''; :* '''Комфорт''' ''<small>тел. (095) 204-10-75, (050) 475-70-75, (050) 746-90-75</small>''; :* '''Вояж''' ''<small>тел. (0642) 50-70-00, (068) 972-41-00, (067) 553-70-00, (095) 750-70-00, (063) 873-55-44</small>''; :* '''Конард''' ''<small>тел. 15-61, (0642) 34-39-88, (0642) 58-19-49, (098) 354-60-61, (050) 606-70-60, (050) 606-70-60, (067) 948-41-63</small>''; :* '''Копилка''' ''<small>тел. (0642) 71-19-35, (050) 471-13-35</small>''; :* '''Мега''' ''<small>тел. 15-70, (0642) 71-80-66, (067) 175-30-34, (095) 140-58-58</small>''; :* '''500''' ''<small>тел. (0642) 50-05-00, (095) 842-95-00</small>''; :* '''Анна''' ''<small>тел. (0642) 50-71-50, (068) 691-71-91, (095) 410-71-71</small>''; :* '''Клен''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00, (063) 733-91-36</small>''; :* '''Економ''' ''<small>тел. (0642) 61-49-61, (068) 688-49-61, (067) 641-49-61, (095) 801-56-66, (093) 663-88-99</small>''; :* '''Ліра''' ''<small>тел. (0642) 50-85-09, (0642) 35-71-35, (067) 640-10-20, (095) 290-02-00</small>''; :* '''Флагман''' ''<small>тел. 15-05, (0642) 50-02-52, (068) 689-35-25, (050) 476-06-47</small>''; :* '''Джокер''' ''<small>тел. (0642) 58-00-00, (067) 679-80-00, (095) 692-80-00</small>''; :* '''Лотос''' ''<small>тел. (0642) 71-74-20, (067) 642-04-20, (099) 034-09-20</small>''; :* '''Люкс''' ''<small>тел. (0642) 55-18-92, (067) 621-75-00, (050) 539-80-55</small>''; :* '''Плюс''' ''<small>тел. 15-52, (0642) 717–877, (067) 908-90-00, (050) 621-09-00</small>''; :* '''Вукс''' ''<small>тел. (0642) 58-44-84, (097) 502-99-92, (050) 595-80-00, (093) 650-42-43</small>''. </div> Мінімальна ціна за 1 км проїзду становить 3 грн., мінімальна сума замовлення — від 11 гривень. == Що відвідати == === Парки і сквери === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Т.Г. Шевченко, лето.jpg|текст1 =Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни |LNU Park.jpg|текст2 =Парк-музей кам'яних баб |Rev square 01.JPG|текст3 =Сквер Революції}} *{{listing|type=see |map= 1|lat = 48.570864|long = 39.302147|name = Сквер імені Молодої гвардії|alt = Сквер імені 30-річчя ВЛКСМ|address = між вул. Радянська та Коцюбинського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста, на місці Воскресенського цвинтаря. Сквер відкрито 1956 року. У сквері розташовані наступні пам'ятники: 6 бюстів молодогвардійців, Ульянову-гімназисту, Тетяні Снєжиній, загиблим співробітникам міліції, що загинули у Другій світовій війні, братська могила червоноармійців. Парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.}} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.569308|long = 39.308697|name = Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни|alt = Дураковка, Парк Шевченка|address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий 1957 року у центрі міста на площі у 1,5 га. На території скверу ростуть 30 видів дерев та чагарників; 1977 року отримав статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. 1998 року у парку відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. Поблизу скверу знаходиться будівля обласної адміністрації.}} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.579929|long = 39.290793|name = Парк 1-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку розташований міський парк атракціонів та зоокуточок.}} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.57337|long = 39.258907|name = Парк Горького|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1936 року. Нині перебуває у занедбаному стані.}} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.567748|long = 39.318928|name = Сквер Пам'яті|alt = Сквер імені Дружби народів СРСР|address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста на місці Гусинівського цвинтаря 1972 року. На території парку розташовані пам'ятники воїнам-інтернаціоналістам, жертвам сталінських репресій, жертвам Голодомору 1932-1933 років, а також хрест на місці могилі першого міського голови Миколи Холодиліна. У сквері також знаходиться дерев'яна церква святих Гурія, Самона й Авіва.}} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.573981|long = 39.307641|name = Сквер Слави героїв громадянської війни|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у центрі міста між обласним краєзнавчим музеєм та російським драматичним театром. У сквері знаходяться 6 погрудь відомих революційних діячів Луганська. Відкритий 1977 року.}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.559597|long = 39.267|name = Парк 9-го Травня|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу кварталу Гайового. На території скверу розташована церква Усіх Святих.}} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.568301|long = 39.347273|name = Сквер Перемоги|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований поблизу Містечка ОР.}} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.574903|long = 39.30041|name = Сквер на Червоній площі|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований у центрі міста. У сквері знаходиться луганський будинок техніки, бюст Олександра Молодчого.}} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.577558|long = 39.299509|name = Сквер Революції|alt = |address = Площа Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований в історичному центрі міста. У сквері знаходяться братські могили Олександра Пархоменка, Івана Яковенка, братські могили офіцерів Червоної армії та робітників-учасників Жовтневої Революції. У сквері знаходиться пам'ятник Володимирові Леніну, встановлений 1932 року. Біля парку розташоване приміщення обласної філармонії.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.563559|long = 39.317941|name = Парк-музей кам'яних баб|alt = |address = вул. Оборонна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Розташований на території Луганського національного університету ім. Т .Шевченка. У парку зібрана колекція з 68 антропоморфних стел катакомбної культури 2-3 тисячоліття до н. е. та пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століть.}} === Пам'ятники === {{Вікіпедія|Пам'ятники Луганська}} *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.566242|long = 39.309165|name = Пам'ятник жертвам ОУН-УПА|alt = |address = вул. Челюскінців (поблизу пл. Героїв ВВВ)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.57885|long = 39.29983|name = Пам'ятник Володимирові Далю|alt = |address = вул. Даля (поруч з Водолікарнею)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.577161|long = 39.307083|name = Меморіал Борцям Революції|alt = |address = пл. Борців Революції (вздовж вул. К. Маркса)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.576777|long = 39.307169|name = Трофейні англійські танки Mark V|alt = |address = вул. К. Маркса (навпроти меморіалу Борцям Революції)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.299959|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Революції|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.568784|long = 39.308576|name = Пам'ятник Тарасові Шевченку|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Автор — відомий український скульптор І.М. Чумак (1926—2004).}} *{{listing|type=see|map= 7|lat = 48.567584|long = 39.319509|name = Пам'ятний знак на честь жертв Голодомору 1932-1933 років|alt = |address = Сквер Пам'яті (поблизу готелю «Луганськ»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 8|lat = 48.571908|long = 39.30805|name = Пам'ятник Володимирові Леніну|alt = |address = пл. Героїв ВВВ (Театральна пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 9|lat = 48.567549|long = 39.296196|name = Пам'ятник Трудівникові Луганщині|alt = |address = перехрестя вул Радянської та вул. Луначарського|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 10|lat = 48.57173|long = 39.297686|name = Пам'ятник Климентові Ворошилову|alt = |address = вул. Коцюбинського (навпроти будівлі Луганської міської ради)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкривається краєвид. На обрії з півночі на захід: Камбрід, Свято-Вознесенський собор в Олександрівці, межа Донбасу — шахта "Луганська" у селищі Ювілейному.}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = 48.545975|long = 39.332274|name = Пам'ятник воїнам-визволителям|alt = |address = вул. Оборонна (поблизу Автовокзалу)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 12|lat = 48.567861|long = 39.308692|name = Могила невідомого солдата та пам'ятник Героям Радянського Союзу|alt = |address = пл. Героїв ВВВ|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 13|lat = 48.568181|long = 39.311752|name = Пам'ятник на честь 2000-річчя Різдва Христового|alt = Богоматір|address = вул. Радянська (поблизу храму ікони Божої Матері «Умілєніє»)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 14|lat = 48.568557|long = 39.316988|name = Пам'ятник авторові Слова про Ігорів похід|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 15|lat = 48.577345|long = 39.325571|name = Тисячний післявоєнний паровоз|alt = |address = вул. Радянська (поблизу Обласної бібліотеки ім. М. Горького)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 16|lat = 48.51541|long = 39.371989|name = Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули 1943 року в боях за визволення Луганська|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 17|lat = 48.515439|long = 39.373234|name = Обеліск Героям оборони 1919 року|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Пам'ятники Луганська'''</div> |- |[[Файл:Статуя Богородицы с младенцем.jpg|210px|center]] <center>Богоматір</center> |[[Файл:Central square in Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Могила невідомого солдата</center> |[[Файл:MHR 1.JPG|200px|center]] <center>Меморіал Борців Революції</center> |[[Файл:СО17-1000.JPG|200px|center]] <center>Тисячний післявоєнний паровоз</center> |[[Файл:Острая Могила.jpg|210px|center]] <center>Пам'ятник воїнам Радянської Армії…</center> |} === Архітектура === *{{listing|type=see|map= 1|lat = 48.57907|long = 39.299457|name = Водолікарня|alt = Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака|address = вул. Даля, 7|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 2|lat = 48.575541|long = 39.299265|name = Будинок Васньова|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 3|lat = 48.567797|long = 39.30804|name = Будинки зі шпилем|alt = |address = вул. Радянська 64 та 66|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 4|lat = 48.573839|long = 39.30068|name = Будинок техніки|alt = |address = вул. Луначарського, 4 (Червона пл.)|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 5|lat = 48.577345|long = 39.294662|name = Готель «Україна»|alt = |address = вул. Пушкіна, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see|map= 6|lat = 48.564908|long = 39.316249|name =Луганський університет імені Тараса Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Центральний корпус побудовано у стилі конструктивізму. На території кампусу (південна частина) — парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Архітектура Луганська'''</div> |- |[[Файл:Vasniov House.jpg|200px|center]] <center>Будинок Васньова</center> |[[Файл:East Spire House.jpg|200px|center]] <center>Будинок зі шпилем</center> |[[Файл:Dal str Luhansk.jpg|200px|center]] <center>Водолікарня</center> |[[Файл:Институт Культуры.jpg|210px|center]] <center>Будинок техніки</center> |} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Музей истории Луганска.jpg|текст1 =Музей історії та культури міста Луганська |Art Museum Luhansk.jpg|текст2 =Луганський обласний художній музей |Museum Dahl.jpg|текст3 =Літературний музей Володимира Даля |Драматический театр.jpg|текст4 =Луганський академічний обласний російський драматичний театр |Luhansk philarmonia.JPG|текст5 = Луганська обласна філармонія |Luhansk Ukrainian theatre.JPG|текст6 = Луганський український театр |Watch. Theator kukol. Lugansk.jpg|текст7 = Театр ляльок |Стадіон Авангард Луганськ.jpg|текст8 = Стадіон Авангард }} *{{listing|type=do|map= 1|lat = 48.575273|long = 39.307391|name = Луганський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Т. Шевченка, 2|directions = |url = http://museum.inf.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = (0642) 92-20-83 (каса)|skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (каса до 16.00)|price = |description = Еспозиції: «природа Луганського краю», «Наш край у давнину», «Наш край у XVI-XVIII ст.», «Історія Луганської області з 1917 до 1961 рік», «Луганщина. Поступ у XXI століття», «Ми з України».}} *{{listing|type=do|map= 2|lat = 48.578364|long = 39.305772|name = Луганський обласний художній музей|alt = |address = вул. Поштова, 3|directions = |url = http://www.artmuseum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642) 93-74-34, 93-75-63|fax = (0642) 93-74-30|email = |skype = |hours = з 9.00 до 17.00 (вихідні — понеділок, вівторок)|price = 5 грн. (пільговий квиток — 2 грн.) |description = Постіні виставки: «Західноєвропейське мистецтво XVI – поч. XX ст.», «Декоративно-прикладне мистецтво країн Сходу XVIII – XX ст.», «Російське та українське мистецтво XVIII – поч. XX ст.», «Мистецтво XX – поч. XXІ ст.», «Художники Луганщини XX – поч. XXІ ст.».}} *{{listing|type=do|map= 3|lat = 48.576316|long = 39.300714|name = Музей історії та культури міста Луганська|alt = |address = вул. Карла Маркса, 30|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 10.00 до 17.00 (вихідні — неділя, понеділок)|price = |description = Експозиції: «Старий Луганськ», виставки, присвячені Климентові Ворошилову та Михайлу Матусовському.}} *{{listing|type=do|map= 4|lat = 48.57854|long = 39.299144|name = Літературний музей Володимира Даля|alt = |address = вул. В. Даля, 12|directions = |url = http://dal.lg.ua/|vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 2 грн.|description = Знаходиться у будинку, де народився Володимир Даль. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 5|lat = 48.560562|long = 39.264508|name = Музей-квартира Владислава Титова|alt = |address = квартал Гайового, 18, кв. 62|directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Знаходиться у будинку, у якому мешкав письменник Владислав Титов. Філія музею історії та культури міста Луганська.}} *{{listing|type=do|map= 6|lat = |long = |name = Авіаційно-технічний музей|alt = |address = Гостра Могила|directions = |url = http://www.avia-museum.lg.ua/ |vkontakte = |phone = (0642)34-53-60|fax = |email = avia-prestige@larz.ua |skype = |hours = з 9.00 до 16.00 (вихідні та свята — з 10.00 до 18.00)|price = 20 грн. (студенти — 15 грн., школярі — 10 грн.)|description = Музей під відкритим небом. Експонати — літальні апарати ОКБ Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова.}} *{{listing|type=do|map= 7|lat = 48.563743|long = 39.318137|name = Парк-музей половецьких кам'яних баб 10-12 століть|alt = |address = |directions = |url = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На території кампусу університету (південна частина).}} === Театри === *{{listing|type=do|map= 8|lat = 48.556111|long = 39.32|name = Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|alt = |address = вул. Оборонна, 11|directions = |url = http://www.ukrtheatre.lg.ua/index.html|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 92-20-83 (каса)|fax = |email = ukrtheatre@yandex.ru|skype = |hours = Каса працює з 11-00 до 18-00, вихідний день — понеділок.|price = |description = Україномовний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} *{{listing|type=do|map= 9|lat = 48.573132|long = 39.313872|name = Луганський академічний обласний театр ляльок|alt = |address = вул. 16-Лінія, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-40-94, (0642) 58-52-33, (0642) 58-52-33 (каси) |fax = |email = kykla@gts.lg.ua|skype = |hours = |price = |description = Поруч з центральним перехрестям. будівля відома скульптурними композиціями на ній та розташованим в ній рестораном. Репертуар: «Мама для мамонтеняти», «Пригоди Каштанчика», «Усі миші люблять сир», «Пан Коцький», «Мишкові ґулі», «Носоріг і Жирафа».}} *{{listing|type=do|map= 10|lat = 48.572657|long = 39.307901|name = Луганський академічний обласний російський драматичний театр|alt = |address = вул. Коцюбинського, 9А|directions = |url = http://lug-theatre.narod.ru/sajt/ind.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642)534-243, (0642)535-270, 056 (каса)|fax = |email = LUG-THEATRE@NAROD.RU|skype = |hours = |price = |description = Російськомовний драматичний театр. У репертуарі класичні та сучасні вистави для дорослих глядачів та дітей.}} === Кінотеатри === *{{listing|type=do|map= 11|lat = 48.542509|long = 39.276626|name = Кінотеатр «Parus Cinema»|alt = |address = вул. 2-га Червонопрапорна, 28|directions = |url = http://parus.­lg.­ua|vkontakte = http://vk.com/parus_cinema|phone = (099) 22-68-198|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 12|lat = 48.560626|long = 39.393666|name = Кінотеатр «Мир»|alt = |address = кв. Комарова, 33А|directions = |url = http://mir-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 41-30-24, (098) 538-9-000, (050) 538-9-000|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 13|lat = 48.568976|long = 39.2973|name = Кінотеатр «Оскар 3D»|alt = |address = вул. Лермонтова, 1Б|directions = |url = |vkontakte = http://vk.com/kinooskar|phone = (0642) 33-89-52|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 14|lat = 48.557491|long = 39.316645|name = Промінь|alt = |address = вул. Челюскінців, 16|directions = |url = |vkontakte = |phone = (0642) 71-09-80, (099) 945 30 03|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=do|map= 15|lat = 48.562756|long = 39.316676|name = «Кінотеатр «»Україна»|alt = |address = вул. Оборонна, 4К|directions = |url = http://ukraina-kino.com.ua/|vkontakte = |phone = (0642) 50-52-22, (095) 05-95-222, (098) 53-53-222|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Інші заклади === *{{listing|type=do|map= 16|lat = 48.577395|long = 39.298594|name = Луганська обласна філармонія|alt = |address = вул. Леніна, 23|directions = |url = http://filarmonia23.com/?lang=ua|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-21-45 (каса)|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена 1943 року. На сцені філармонії дають концерти луганський симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю «Легенда», камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь». Філармонія має власний орган, проводяться концерти органної музики.}} *{{listing|type=do|map= 17|lat = 48.562465|long = 39.323092|name = Луганський державний цирк|alt = |address = вул. Херсонська, 7Б|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 532-376|fax = (0642) 551-506|email = |skype = |hours = |price = |description = Луганський цирк не має власної трупи, вистави дають циркові трупи, що приїздять на гастролі.}} *{{listing|type=do|map= 18|lat = |long = |name =Стадіон "Авангард"|alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} <br style="clear: both"> == Що купувати == === Продукти харчування === ==== Ринки ==== ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== ===== Абсолют ===== *{{listing |map=1 |type=buy |lat=48.558063|long=39.319035|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=2 |type=buy |lat=48.567435|long=39.387764|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Сонячний, 4А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=3 |type=buy |lat=48.568912|long=39.324485|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 92|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=4 |type=buy |lat=48.526837|long=39.269103|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 18А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=5 |type=buy |lat=48.5285|long=39.273416|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Зарічний, 3Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=6 |type=buy |lat=48.572213|long=39.344185|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Градусова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=7 |type=buy |lat=48.572383|long=39.304682|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Коцюбинського, 17|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=8 |type=buy |lat=48.567563|long=39.302513|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 54. ТЦ «Центральний»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=9 |type=buy |lat=48.569238|long=39.315945|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 73. ТЦ «Кристал»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=10 |type=buy |lat=48.569934|long=39.393516|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Гагаріна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=11 |type=buy |lat=48.543504|long=39.263889|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Героїв Сталінграду, 7А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=12 |type=buy |lat=48.575628|long=39.388622|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 4В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=13 |type=buy |lat=48.572958|long=39.380481|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Ватутіна, 79А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=14 |type=buy |lat=48.554214|long=39.324249|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 14|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00}} *{{listing |map=15 |type=buy |lat=48.564936|long=39.315065|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Оборонна, 1|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=16 |type=buy |lat=48.551444|long=39.330386|name=Супермаркет «Абсолют»|address=кв. Шевченка, 6А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=17 |type=buy |lat=48.569409|long=39.31837|name=Супермаркет «Абсолют»|address=вул. Радянська, 77. ТЦ ГУМ|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} ===== Лелека ===== *{{listing |map=18 |type=buy |lat=48.561428|long=39.371521|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Будьоного, 140|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=19 |type=buy |lat=48.56576|long=39.395124|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Корольова, 78|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=20 |type=buy |lat=48.542907|long=39.3353|name=Супермаркет «Лелека»|address=вул. Оборонна, 28А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} *{{listing |map=21 |type=buy |lat=48.560704|long=39.388708|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Комарова, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=22 |type=buy |lat=48.542609|long=39.261164|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Ленінського Комсомолу, 7Г|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=23 |type=buy |lat=48.563885|long=39.377915|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Жукова, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=24 |type=buy |lat=48.561088|long=39.268567|name=Супермаркет «Сімейний»|address=вул. Радянська, 2|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00}} *{{listing |map=25 |type=buy |lat=48.529281|long=39.268095|name=Супермаркет «Сімейний»|address=кв. Зарічний, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 23.00}} ===== EuroSpar ===== *{{listing |map=26 |type=buy |lat=48.54893|long=39.329463|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Оборонна, 26. ТЦ «Аврора»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=27 |type=buy |lat=48.527548|long=39.274314|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. 2-га Краснознамення, 28. ТЦ «Южноград»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=28 |type=buy |lat=48.560633|long=39.371478|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Будьоного, 138. ТРЦ «Атріум»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=29 |type=buy |lat=48.566171|long=39.397227|name=Супермаркет «Spar»|address=кв. Волкова, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=30 |type=buy |lat=48.55579|long=39.326245|name=Супермаркет «Spar»|address=вул. Курчатова, 7|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=31 |type=buy |lat=48.570105|long=39.315623|name=Супермаркет «Spar-Гурман»|address=вул. 16-та Лінія, 40|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=32 |type=buy |lat=48.559099|long=39.189559|name=Супермаркет «Spar»|address=смт Ювілейне, вул. Леніна, 11|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=33 |type=buy |lat=48.740066|long=39.226555|name=Супермаркет «Spar»|address=м. Щастя, вул. Донецька, 38|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== АТБ ===== *{{listing |map=34 |type=buy |lat=48.540048|long=39.276857|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Щербакова, 6|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=35 |type=buy |lat=48.560974|long=39.265777|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 19|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=36 |type=buy |lat=48.541316|long=39.261798|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Сталінграду, 9А|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=37 |type=buy |lat=48.525473|long=39.273075|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Ольховський, 9, прим. 128|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=38 |type=buy |lat=48.571865|long=39.395244|name=Супермаркет «АТБ»|address=|directions=кв. 50-річчя Жовтня, 23Б|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |map=39 |type=buy |lat=48.565071|long=39.357664|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Ватутіна, 26|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=40 |type=buy |lat=48.557622|long=39.386875|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Левченка, 12Б|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=41 |type=buy |lat=48.550265|long=39.330507|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Шевченка, 5|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=42 |type=buy |lat=48.570878|long=39.403769|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гагаріна, 14В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=43 |type=buy |lat=48.565788|long=39.349861|name=Супермаркет «АТБ»|address=30-й квартал, 13|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=44 |type=buy |lat=48.561102|long=39.398173|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. 30-річчя Перемоги, 37|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=45 |type=buy |lat=48.575315|long=39.308426|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Тараса Шевченка, 8|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=46 |type=buy |lat=48.571255|long=39.393838|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. 50-річчя Жовтня, 20|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=47 |type=buy |lat=48.564702|long=39.309928|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Алексєєва, 10|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=48 |type=buy |lat=48.55905|long=39.327309|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Героїв Брестської фортеці, 4|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=49 |type=buy |lat=48.568848|long=39.340591|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Панькова, 32|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=50 |type=buy |lat=48.559192|long=39.258708|name=Супермаркет «АТБ»|address=кв. Гайового, 11В|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} *{{listing |map=51 |type=buy |lat=48.572632|long=39.306967|name=Супермаркет «АТБ»|address=вул. Коцюбинського, 9|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 7.00 до 22.00}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing|type=sleep|map= 1|lat = 48.5245|long = 39.3591|name = Турист|alt = |address = вул. Оборонна, 112А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-75-89|fax = |email = |skype = |hours = |price = 100-360 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили). Дво- та тримісні номери класу економ не мають зручностей у номері. Три- та чотиримісні номери класу стандарт обладнані душем, санвузлом та телевізором.}} === Середні ціни === [[Файл:Готель "Луганск".JPG|250px|міні|праворуч|Готель «Луганськ»]] *{{listing|type=sleep |map= 2|lat = 48.566917|long = 39.324156|name = Еліт-комфорт|alt = міні-готель|address = вул. 50-річчя утворення СРСР, 22|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-20-52, 58-53-93, 58-55-93|fax = |email = |skype = |hours = |price = 270, 420 грн.|description = Розташований на першому поверсі житлового будинку поблизу обласного цирку. Готель має 6 одномісних стандартних номерів (по 270 грн.) та 3 двокімнатні люкси (по 420 грн.). У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} *{{listing|type=sleep |map= 3|lat = 48.576800|long = 39.295700|name = Гостинний двір|alt = |address = вул. Леніна, 54|directions = |url = http://www.gostiniydvor.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 33-15-16, 34-41-47, 34-42-17|fax = |email = |skype = |hours = |price = 330-1080 грн.|description = Розташований в історичному центрі міста, на другому поверсі будинку, збудованому 1902 року. Готель має 14 двомісних номерів. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе з літнім майданчиком, паркінг. Наявний Wi-Fi.}} *{{listing|type=sleep |map= 4|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 53-53-53, 53-53-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = 320-1040 грн.|description = Готель займає 6 поверхів готельного комплексу «Дружба». Має 54 номери класу стандарт, стандарт+, полулюкс, люкс, апартаменти. У всіх номерах є Wi-Fi, супутникове телебачення, мінібар, холодильник, балкон. При готелі працюють ресторан українсько-європейської кухні та більярдний салон.}} *{{listing|type=sleep |map= 5|lat = 48.574167|long = 39.316111|name = Дружба+|alt = |address = вул. Павла Сороки, 16А|directions = |url = http://hotel-druzhba.com/ru/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 55-38-77, 34-45-55, 34-45-41, 34-47-71|fax = |email = |skype = |hours = |price = 400-600 грн.|description = Розташований на другому поверсі готельного комплексу «Дружба». Готель має 19 номерів (одномісні, двомісні, люкси), що здатні прийняти 38 осіб. У вартість номеру входить сніданок. При готелі працює кафе, ресторани італійської та українською кухні. Наявний паркінг.}} *{{listing|type=sleep|map= 6|lat = 48.523725|long = 39.357208|name = Ініціал|alt = |address = вул. Оборонна, 118А|directions = |url = http://initial.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 34-54-35, 42-83-50, 42-86-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 360-540 грн.|description = Розташований на околиці міста (район Гострої Могили), на відстані 8 км від аеропорту. Готель має 54 номери: 25 одномісних, 25 двомісних, 4 номери класу люкс. У кожному номері є ванна, санвузол, кондиціонер, супутникове телебачення, холодильник, телефон, Wi-Fi. При готелі працюють бар, ресторан з літнім майданчиком, банкетна зала, 2 конференц-зали (велика та мала).}} *{{listing|type=sleep|map= 7|lat = 48.5728|long = 39.273|name = Каретний двір|alt = |address = вул. Рудя, 118|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 91-01-91, (067) 771-47-34, (050) 500-68-10|fax = |email = |skype = |hours = |price = 350, 450 грн.|description = Комплекс відпочинку містить 2 двомісних номери (зі зручностями у коридорі) та 1 люкс. При готелі працюють сауна, басейн, ресторан козацької кухні.}} *{{listing|type=sleep |map= 8|lat = 48.568053|long = 39.316022|name = Луганськ|alt = |address = вул. Радянська, 76|directions = |url = http://hotel-lugansk.lg.ua/ru/main.htm|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 3-435-29, 34-47-13, (099) 255-71-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = 150-1400 грн.|description = Розташований у 19-поверховій будівлі у центрі міста, на перетині вулиць радянська та Оборонна. Неподалік готелю знаходяться торгові центри, представництва комерційних компаній, органів державної влади. Номери розраховані на 1-5 осіб, одночасно готель здатний прийняти до 250 гостей. У вартість номеру входить сніданок, крім того, при готелі працюють ресторан та кафе. Наявний Wi-Fi, паркінг.}} === Дорого === == Де навчатись == === Училища, ліцеї, технікуми, коледжі === *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.562156|long = 39.385057|name = Вище професійне училище №57|alt = |address = вул. Навчальна, 18А|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-23-35|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.575966|long = 39.326771|name = Коледж СНУ ім. В. Даля|alt = Машколедж|address = вул. Фрунзе, 112|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 0642) 49-19-31, 49-43-37|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.567148|long = 39.297628|name = Луганський державний коледж економіки і торгівлі|alt = |address = вул. Радянська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-23-47|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 4|lat = 48.570016|long = 39.29927|name = Луганський коледж культури та мистецтв|alt = |address = вул. Лермонтова, 2В|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-52-76|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 5|lat = 48.562139|long = 39.401241|name = Луганський коледж технологій та дизайну|alt = |address = вул. 30-річчя Перемоги, 41|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 47-50-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.555879|long = 39.268814|name = Луганський кооперативний технікум|alt = |address = вул. Мічуріна, 63|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 65-29-43, 65-29-42|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 7|lat = 48.539931|long = 39.343327|name = Політехнічний коледж ЛНАУ|alt = |address = кв. Пролетаріату Донбасу, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-74-58|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 8|lat = 48.556799|long = 39.321773|name = Луганський будівельний коледж|alt = |address = вул. Оборонна, 8|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 61-88-75|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 9|lat = 48.57112|long = 39.279201|name = Луганський будівельний технікум транспортного будівництва|alt = |address = вул. Кірова, 62|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-41-02|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 10|lat = 48.577203|long = 39.332705|name = Луганський центр професійно-технічної освіти|alt = |address = вул. Фрунзе, 109|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 52-80-41, 33-27-84|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 11|lat = 48.534896|long = 39.344438|name = Луганське вище училище інформаційних технологій|alt = |address = вул. Переяславська, 7|directions = |url = http://vpu.lg.ua/www/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=1&lang=ru|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-84-98|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 12|lat = 48.538247|long = 39.278439|name = Луганське вище училище фізичної культури|alt = |address = кв. Луганський, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 95-22-55|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 13|lat = 48.568174|long = 39.313436|name = Луганське обласне медичне училище|alt = |address = вул. Радянська, 70|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-05-20|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=other|map= 14|lat = 48.541493|long = 39.346567|name = Луганський політехнічний коледж|alt = |address = вул. 26 Бакинських комісарів, 5|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 42-83-11|fax = |email |skype = |hours = |price = |description = }} === ВНЗ === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Shevchenko LNU.jpg|текст1 =ЛНУ ім. Т. Шевченка. |East Ukraine University First building.jpg|текст2 = СНУ ім. В. Даля}} У Луганську знаходиться 6 вищих навчальних закладів: *{{listing|type=other|map= 1|lat = 48.564805|long = 39.316607|name = Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|alt = ЛНУ|address = вул. Оборонна, 2|directions = |url = http://www.luguniv.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 58-45-38|fax = (0642) 34-47-45|email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній педагогічний інститут, заснований 1921 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 8 інститутів та 7 факультетів. Університету підпорядковано 11 коледжів у Луганську та області; має філії у кількох містах Луганської області. Навчання студентів здійснюється переважно за гуманітарним та природничим напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 2|lat = 48.565319|long = 39.378721|name = Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|alt = СНУ|address = кв. Молодіжний, 20А|directions = |url = http://www.snu.edu.ua/welcome.php|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 41-22-25 |fax = (0642) 41-31-60|email = uni@snu.edu.ua|skype = |hours = |price = |description = Колишній машинобудівний інститут, заснований 1920 року. IV рівень акредитації. До структури університету входить 5 інститутів та 11 факультетів. Університету підпорядкований коледж у Луганську. У своєму складі університет має відокремлені підрозділи у містах Луганської області та АРК. Навчання студентів здійснюється як за гуманітарним, так і за технічним напрямами.}} *{{listing|type=other|map= 3|lat = 48.513179|long = 39.358776|name = Луганський державний медичний університет|alt = ЛДМУ|address = кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1|directions = |url = http://www.lsmuedu.com/|facebook = |vkontakte = |phone = (919) 48-44-28|fax = |email = info@lsmuedu.com|skype = |hours = |price = |description = Створений 1956 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають факультети: медичний №1, медичний №2 (педіатрія), медичний №3 (іноземні студенти), фармацевтичний, стоматологічний та підвищення кваліфікації. Університет є одним з всеукраїнських лідерів за кількістю іноземних студентів.}} *{{listing|type=other|map= 4|lat = |long = |name = Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|alt = ЛДУВС|address = |directions = |url = http://lduvs.edu.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створений 1993 року. IV рівень акредитації. Підготовка ведеться на факультетах кримінальної міліції. підготовки слідчих, економічної та громадської безпеки, заочного та дистанційного навчання. При інституті діє навчально-науковий інститут права, а також навчально-консультаційні пункти у Миколаєві та Лисичанську.}} *{{listing|type=other|map= 5|lat = |long = |name = Луганський національний аграрний університет|alt = ЛНАУ|address = містечко ЛНАУ |directions = |url = http://www.lnau.lg.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 96-60-21|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Заснований 1921 року. IV рівень акредитації. Структуру університету складають 10 факультетів.}} *{{listing|type=other|map= 6|lat = 48.574087|long = 39.299254|name = Луганська державна академія культури та мистецтв|alt = ЛДАКМ|address = Червона площа, 7|directions = |url = http://www.lgiki.com.ua/uk|facebook = |vkontakte = |phone = (0642) 59-02-62|fax = (0642) 52-52-76|email = lgiki-press@yandex.ru|skype = |hours = |price = |description = Заснований 2002 року. IV рівень акредитації. Навчання здійснюється на 3 факультетах: культури. образотворчого та музичного мистецтва.}} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код — +380 642. Поштові індекси — 91000-91479. == Куди далі == {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Луганської області]] sd18v7uh9yjz35pogkbpvdliqv420ij Луганська область 0 109 33219 32294 2022-08-24T01:30:18Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.92|39.02|zoom=9}} {{pagebanner}} {{Донбас}} '''Луганська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == === Підконтрольні уряду України === * [[Кремінна]] * [[Лисичанськ]] * [[Попасна]] * [[Сватове]] * [[Сєвєродонецьк]] – тимчасовий обласний центр * [[Старобільськ]] * [[Щастя]] === На тимчасово окупованій території === * [[Луганськ]] * [[Хрустальний]] (кол. Красний Луч) * [[Кадіївка]] (кол. Стаханов) * [[Довжанськ]] (кол. Свердловськ) * [[Ровеньки]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == Хоча більшість мешканців розуміють українську мову, проте часто послуговуються російською, що особливо виявляється в південній Луганщині. Населення півночі послуговується місцевим діалектом української мови. == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] fiv7jh2mrdh19ml18mgtragv5ko2hy3 Луцьк 0 110 33183 31942 2022-08-24T01:18:03Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.74724|25.32541|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Луцьк''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Волинська область|Волинської області]]. Політичний, культурний і релігійний центр Волині. == Зрозуміти == Луцьк – одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалось місто раніше. Найбільш вірогідна пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев’яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев’яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одруживши ся з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередились усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні. [[File:MakevichusVytautLutsk.jpg|thumb|З'їзд європейський монархів у Луцьку]] Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430) та Свидригайла (1431-1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з’їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій сучасники називали його „Римом Волині”. Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалось полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку. Наприкінці XVII-XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак, у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство "Українська Громада”. За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено "Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот і місто опинилось у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 – місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в’язнів. Протягом Другої світової війни було знищено біля 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60-70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині. Сьогодні місто нараховує близько 206 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька – розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природній, культурний та туристичний потенціал == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Актуальну інформацію стосовно наявності потягів до Луцька з вашого міста, а також наявності квитків та їх ціни ви можете дізнатися на сайті https://booking.uz.gov.ua/ На цьому ж сайті ви зможете швидко придбати квитки на потяг та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Містом курсують тролейбуси та маршрутне таксі. https://citycard.net/ Оплата проїзду в місті з листопада 2019 року здійснюється лише безготівково, за допомогою електронного квитка. Його можна придбати у спеціальних терміналах, які встановлені у торговельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі - 4 uah, маршрутному таксі - 6 uah. == Що відвідати == * Замок Любарта, XIII–XIV ст. Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова (вул. Кафедральна, 1). * Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку, XVI ст., вул. Драгоманова. * Будинок Фальчевського (Пузини), 1545–1546 рр. — унікальний зразок житлової архітектури (вул. Кафедральна, 23). ===Культові споруди=== * Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями, 1639 р., архітектор Джакомо Бріано. Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — діючий кафедральний собор римо-католицької церкви. * Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів (Свято-Троїцький кафедральний собор), 1752–1755 рр. Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату (пл. Театральна). * Синагога, 1626–1629 рр. Відреставрована у 1981 р. Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька (вул. Данила Галицького, 33). * Лютеранська кірха, поч. XX ст., зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. * Вірменська церква. Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмський недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. * Архітектурний комплекс Луцького братства, 1634 р. Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство . В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму (вул. Данила Галицького, 2). * Покровська церква. Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату (вул. Данила Галицького, 12). * Домініканський монастир, заснований у 1390 р.королем Ягайлом, у XVIII ст. збудовваний новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП (вул. Драгоманова). * Монастир тринітаріїв, 1729 р. Тепер тут військовий шпиталь (вул. Лесі Українки). * Монастир шариток. Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. Вул. Кафедральна, 17-19. * Монастир бригідок, 1624 р. Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП (вул. Кафедральна, 16). ===Музеї та галереї=== * Музей-аптека. На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття.Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекара з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. * Художній музей розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі зарубіжного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії і Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династіі Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. * Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки – єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру і обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи і фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. * Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. * Музей дзвонів у Луцькому замку – єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже півтонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти і навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники із Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. * Музей книги облаштовано у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею - книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двохтомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. * Музей Лесі Українки Волинського національного університету розміщений у другому корпусі університету. Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів - автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли живописні малюнки племінника поетеси - Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. * Музей волинської ікони репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIIIст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Більше 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. Із 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. * Музей історії сільського господарства Волині — скансен, що роташувався на площі понад 170 тис. кв. км. у с. Рокині (12 км від Луцька). Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею - Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захоплюючі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку діючу експозицію під відкритим небом – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і посадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові і захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. '''Галерея 4/8''' ( англ. 4/8 GALLERY) – галерея стріт-арту збудована в 2017 році українським меценатом '''Андрієм Покровським'''. Місце розташування – місто [[Луцьк]], територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проекту – стріт-артер '''Андрій Присяжнюк'''. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор '''Сергій Торбінов'''. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. Аналогів «4/8 Gallery» поки що невідомі, оскільки вона є незалежним архітектурним об'єктом, в розробці якого враховувались ключові засади споруд виставкового типу. Незалежно від експозиції, яка є на стінах галереї, даний об'єкт представляє об'ємно-просторову композицією, самодостатній архітектурний ансамбель, який вже сам по собі несе естетичну функцію, та контекстуально доповнює сформоване середовище. Весь проект заснований на принципі ефемерності, як фундаментальної характеристики вуличного мистецтва, в якому художник замінює художника. Об'ємно-просторова структура «4/8 Gallery» має чітку геометрію та була утворена за допомогою розкриття простору типової галереї із чотирьох стін, стираючи, таким чином, границі між внутрішнім та зовнішнім, що відкриває вільний доступ до виставкового простору. Архітектурну концепцію неформального експозиційного простору розробив Сергій Торбінов. До роботи над концепцією долучився   Роман Литвин.  Експозиційним простором слугують 4 стінописи розміром 3 х 3 м. Зміна експозицій проводиться орієнтовно кожен місяць нові витвори виникатимуть поверх старих, знову і знову. Методи є вільними і різноманітними: акрил, аерозоль, колаж. Завдяки особливості розташування прохожий стає безпосереднім відвідувачем галереї. Особливістю є те, що між стінами галереї можна пройти та відчути запах фарби, атмосферу художньої гармонії. ===Фестивалі=== * Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня» Фестиваль відбувається раз на три роки та об’єднує носіїв фольклорних традицій – співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого зарубіжжя. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури. * Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку» У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури "Меч Луцького замку". У фестивалі прийматимуть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої – лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюму. Відвідаючи фестиваль, Ви від чуєте незабутню атмосферу Середньовіччя! * Міжнарожний джаз-фольк фестиваль "Музичні діалоги" "Музичні діалоги" ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. "Музичні діалоги" - це транскордонний проект, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття. * Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині» На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю – творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України. * Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру» Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях. * Арт-шоу "Ніч у Луцькому замку" Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Арт-шоу "Ніч у Луцькому замку" з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничими підземеллями та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле... "Ніч у Луцькому замку" - це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відео-арту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007-2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти "Stary Olsa" та "Testamentum Terrae" з Білорусі, "Tryzna" з Польщі, "Bakchus" з Чехії, "Львівські менестрелі" та "Kings & Beggars" з України, а також литовський театр історичної реконструкції "Viduramziai", клуб історичної реконструкції "Аквітанія" (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт "Океан Ельзи", Олег Скрипка та гурт "ВВ", Руслана, популярні музичні колективи "Гайдамаки", "Rock-H" (Україна), "Zdob si zdub" (Молдова), "Mgzavrebi" (Грузія) та багато інших. * Міжнародний музичний фестиваль імені Ігора Стравінського "Стравінський та Україна" Міжнародний музичний фестиваль "Стравінський та Україна" - єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю - популяризація творчості Ігора Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігора Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем’єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбуваєтьcя щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку. * Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором" Фестиваль "Поліське літо з фольклором" - це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордонну та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 зарубіжних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки "Поліському літу з фольклором" Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону "Авангард", Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста. * Мистецький фестиваль "Солом'яна птаха" "Солом'яна птаха" - це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти приймають участь в майстер-класах "Скульптура з сіна", створюючи птаху – оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі Львова, Рівного, Тернополя, Червонограду, Житомира, Чернівців, Івано-Франківська та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку – це ковані свічники на декоративній решітці "корони Вітовта", яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві "Ніч у Луцькому замку". Організатори: ВОГО Асоціація "Оберіг Мистецтва", мистецька студія "Оле-арт"(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради. * Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва “Бандерштат” Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам’ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році і народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю. == Що купувати == Фірмові цукерки "Волинські солодощі"; == Де поїсти == === Ресторани === * Музейно-театральний ресторанчик "Монастирська дорога" Чекають на Вас монастирі, що були у місті Луцьку. Тематично оформлені стіни ресторанчика проведуть Вас по монастирській дорозі Луцька, що залишить по собі незабутні враження. А смачна кухня закладу завше манитиме Вас повернутися сюди. * Ресторан "Бравий Швейк" І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику - усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк". Ласкаво просимо до Луцька! * Кафе-ресторан "Базилік" "Базилік" - сімейне кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната. Кафе-ресторан сімейного типу "Базилік" пропонує своїм відвідувачам широкий вибір піци на тонкому тісті за популярними та авторськими рецептами. Шанувальники італійської кухні можуть тут покуштувати млинці фокаччо, класичні пасти та смачні салати з фірмовими соусами. Ті ж, кого не лишає байдужим японська кулінарна майстерність, неодмінно зацікавляться різноманіттям суші, які готують у кафе-ресторані "Базилік" на очаx у клієнтів! "Базилік" пропонує також широкий вибір гарячих та холодних напоїв, алкогольних та безалкогольних коктейлів. Для дітей у кафе-ресторані облаштований дитячий куточок, де малеча може малювати, бавитися та розважатись у товаристві інших дітей. На відвідувачів чекає привітний персонал та швидке обслуговування. Усе це - за помірними цінами. * Ресторан "Рестпарк" Вишуканий ресторан знаходиться на території комплексу «Рестпарк». У ресторані представлені страви української та європейської кухні, які приготовлені з любов’ю чудовими майстрами своєї справи. Також рекреаційний комплекс «Рестпарк» запрошує своїх гостей у затишні дерев’яні альтанки та пропонує скуштувати чудове мангал-меню. Ароматний, соковитий шашлик, стейки та реберця приємно здивують справжніх поціновувачів м’яса та вибагливих гурманів. Окрім м’ясних страв, Вас почастують чудовими овочами-гриль, вишуканими соусами, апетитними салатами, а також фірмовими холодними та гарячими закусками. У рекреаційному комплексі «Рестпарк» Ви можете відсвяткувати весілля, ювілей чи іншу подію та відпочити на природі. * Dj cafe Ring Dj Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні. * Готельно-ресторанний комплекс "Колобок" У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безкоштовний Wi-Fi, електронний сейф, тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безкоштовних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того у комплексі є конференц-зал,а також можна безкоштовно скористатися автостоянкою. * Ресторан "Корона Вітовта" Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами і відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити і давні традиції. * Ресторан "Україна" Для гостей готелю та місцевих пошановувачів смачних та вишуканих страв та затишної атмосфери на території готелю працює ресторан «Україна». Кухарі ресторану – справжні майстри, які гостинно почастують Вас фірмовими стравами української та європейської кухні. До Ваших послуг – сніданки, обіди та вечері, та можливість розміститися у двох залах – залі для для курців або бенкетці для некурців. Клієнтам конференц-сервісу надається послуга «каво-перерва», «фуршет», «бенкет». Кількість місць у залі для курців: за столиками – 50 , фуршетних – 100 , бенкетних – 70. Кількість місць у бенкетці для некурців: за столиками – 27, фуршетних – 40, бенкетних – 30. * Брама у світ смаків Тут можна скуштувати страви української та європейської кухонь. Великий вибір закусок, основних страв, десертів та напоїв за доступними цінами приємно вразить навіть найвибагливішого клієнта. * СушиЯ Перший спеціалізований суші-ресторан у Луцьку пропонує широкий вибір суші, супів та закусок. ===Піцерія=== * Піцерія "Дядя Pizza" В піцерії "Дядя Pizza" пропонують страви італійської кухні, піцу та суші. А ваші діти можуть весело провести час у дитячій розважальній кімнаті. Щонеділі проводяться майстер-класи для дітей. * Піцерія "Теревені" У піцерії «Теревені» у Луцьку ми запрошуємо Вас потеревенити у приємній компанії за апетитною гарячою піцою, де буде для Вас створена домашня затишна атмосфера. Залежно від Вашого апетиту та побажань, можна замовити піцу певного розміру: маленьку (24 см в діаметрі), середню стандартну (32 см), або ж мега-піцу формату XXXL (45 см). Також до піци можна замовити свіженький супчик на Ваш смак та вибір. Потеревенивши та замовивши "балакучу паляницю" на додачу можна посмакувати корисними та смачними салатиками, наприклад, "Вітамінка", "Капрезе", "Нисуаз", "Літечко" та іншими. Для любителів спагетті є вибір пасти: "Фузілі Болоньєзе", "Спагетті Карбонаре", "Фетучіні". А кому цього асортименту здається замало, то можна замовити "млинці-стрибунці" або солоні, або ж солодкі з різними начинками. А які теревені без "гарячих напоїв"? Саме тому варто спробувати різноманітні аперитиви, дижестиви, помандрувати винною картою світу, а також урізноманітнити дружню бесіду як алкогольними, так і безалкогольними коктейлями. * Піцерія "Фелічіта" Затишна атмосфера, якісне обслуговування та смачна піца чекають на Вас у "Фелічіті". Піца, яку печуть для Вас на живому вогні у дров’яній печі з тоненькою скоринкою, томатами та моцарелою! Смачні пасти, салати, десерти, вишукані вина, щирий персонал, море усмішок та хорошого настрою – все те, що необхідно для приємного відпочинку у колі друзів та сім'ї. === Fast Food === * Chicken Hut Заклад швидкого харчування "Chicken Hut" розташований у торгово-розважальному центрі "Варшавський" та у центральному універмазі "Луцьк". "Chicken Hut" - це відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. На вас чекають картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої. * Maxx Burger Ресторан швидкого харчування Maxx Burger, запрошує! Якщо ви бажаєте смачно поїсти, але вам як завжди бракує часу, цей заклад саме для вас! Завітайте до ресторану та смакуйте: соковиті гамбургери, ніжну курятину, свіжі роли, хрустку картоплю-фрі та море інших смачних страв за доступними цінами. Тут можна проводити романтичні побачення, сімейний відпочинок, дитячі свята. * ВареникиТУТ Лише у ВареникиТУТ ви можете скуштувати смачних вареників з картоплею, грибами, м’ясом чи вишнями, додати до них сметани чи полити шкварочками і відчути себе як вдома всього за 7 грн. Також прийшовши сюди ви зможете скуштувати українського борщу, свіжо соленого сала, смальцю з часником, шинки, ковбаски та неперевершених домашніх солінь. * "Ring WOK" Користь, неповторний смак та економія Вашого часу - три основні характеристики терміну ''Ring WOK''! Ми нагодуємо Лучан та гостей міста справжніми стравами паназіатської кухні, які адаптовані під європейський смак! У нас представлені різні види ЛАПШІ, РИСУ, ОВОЧІ, М'ЯСО та різні види САЛАТІВ та СНЕКІВ. Також тут присутній фірмовий БУРГЕР від Ring, який вдало складає смачну компанію східним колегам!). Звичайно ж, у Ring WOK можна випити свіжого ПИВА, посмакувати напоями з КОКТЕЙЛЬНОЇ КАРТИ та скуштувати ЕЛІТНІ НАПОЇ. *Royal Burger Приємний персонал, якісне обслуговування, затишний інтер'єр та смачні страви не залишать нікого байдужим і вам захочеться повернутися до нас ще раз. == Де розважитись == РЦ Адреналін Сіті http://adrenalin.lutsk.ua/ ТРЦ ПортCity https://port-city.sufixlab.com/ РЦ «Промінь» http://promin.lutsk.ua/ ==Спорт та розваги== * Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City" Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні. Завітайте до багатозального Кінокомплексу "Adrenalin" та перегляньте світові кіноновинки у комфортабельних сучасних кінозалах (червона, синя та срібна) в 2D та 3D форматах. А найбільш екстремально налаштовані можуть відчути що таке справжній 5D-формат. Шанувальники активного відпочинку знайдуть себе в екстремальних видах розваг та зможуть випробувати себе в картингу, пейнтболі, лазертазі, рафтінгу, парапланеризмі! Також активно відпочити можна і в Arena sport та її величезному різноманітті спортивних розваг які знаходяться на території комплексу. Теніс, міні-футбол, роллінг, бадмінтон, настільний теніс, а також Формула здоров'я! Задоволених активним відпочинком гостей запросить до себе відпочинковий комплекс «Гарнізон», у якому для вас приготують шашлик, ковбаски та свіжу рибу на вогні. Доки готуються ці смаколики, зможете постріляти в Стрілецькому клубі "Січ" з вогнепальної або пневматичної зброї, або половити рибку у ставку. Маленькі відвідувачі можуть відвідати дитячо-ігровий центр "Лімпопо" або острів розваг "Чунга-Чанга", де мають нагоду весело розважитися та відпочити від уваги батьків, погратися з однолітками, подивитись цікаву анімаційну програму. Дорослі тим часом можуть відвідати авангардне арт-кафе "Стоп-Кадр", де мають змогу посмакувати кращі страви кухонь світу. Особлива послуга для відпочивальників – організація корпоративних свят та загальних чемпіонатів з різних видів спорту. * Розважальний центр "Промінь" – це місце для всієї родини! Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани. *Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км. траси Устилуг — Київ. До ваших послуг: - готель, ресторан, банкетна зала; - зал для святкування на 60 чол.; - спортивний зал, тренажерний зал; - страви української та європейської кухні; - новий бенкетний зал на 50-70 гостей. Для всебічного відпочинку, оздоровлення та дозвілля гостям пропонується: - басейн +28 градусів з протитечією; - тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж; - сауна на дровах; - підвісне відро з холодною водою; - настільні ігри: хокей, футбол, більярд та ін; - караоке, супутникове телебачення; - солярій; - масажне ліжко; - більярд «американка»; - спортивні тренажери; - дартс; - настільний теніс; - ігрові автомати; - великий теніс; - тенісна гармата; - баскетбол; - стрільба з лука; - дитячий майданчик; - шезлонги; - дискотека. * Льодовий майданчик "Снігова королева" "Снігова королева" - це єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. ==Нічне життя== * Opera dance club Адреса: пр. Волі 42 Телефон: +38 (098) 58-23-222 +38 (095) 03-63-777 Веб-сайт: f2f.in.ua/opera Графік роботи: пн.-нд. - 19.00 - 06.00 Кількість місць: 1000 Розміщення: Центр Розміщення: Ближній центр * Нічний клуб "Золото" Адреса: вул. Рівненська, 157 Телефон: +38 (050) 33-97-109 Факс: +38 (0332) 78-89-75 E-mail: rk.oxygen@mail.ru Веб-сайт: oxygen.net.ua Графік роботи: пт.-нд. 22:00 - 05:00 Кількість місць: 300 Розміщення: Околиця міста Послуги - клуб: Можлива попередня резервація * Нічний клуб "HOLLYWOOD" Адреса: вул. Бойка, 1 Телефон: +38 (050) 80-60-505 E-mail: lutskhollywood@gmail.com Веб-сайт: hollywood.lutsk.ua Графік роботи: 22:00-05:00 Розміщення: Центр Послуги - клуб: Можлива попередня резервація * Нічний клуб "Версаль" Адреса: пр.Грушевського, 2 Телефон: +38 (0332) 72-00-01 Веб-сайт: myversal.at.ua Графік роботи: 20:00-06:00 Кількість місць: 200 Розміщення: Ближній центр Послуги - клуб: Можлива попередня резервація ==Для дітей== * Дитяче містечко "Диво" Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут під відкритим небом є гойдалки, гірки, лабіринти, які так люблять ваші діти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфорний майданчик, для дорослих - затишне кафе. * Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" пропонує відпочинок та масу розваг для дітей від 3 до 12 років. Якщо бажаєте влаштувати незабутнє свято своїй дитині, аніматори з радістю допоможуть Вам. Гарний настрій, позитивні емоції, яскраві усмішки та безмежне задоволення гарантують юному імениннику та його друзям у Школі магії та Академії шпигунів, піратській вечірці, ключах від форту Буяр, спартакіаді та рибацьких забавах і не тільки. Тут зроблять все можливе і, навіть більше, для того щоб Ваша дитина запам'ятала цей день назавжди! Спеціалізований дитячий ресторанчик "КАКАДУ" запрошує дітей та батьків не лише у вихідні та будні, а й відзначити урочисті ранки, дні народження та інші дитячі свята. У ресторанчику є Wi-Fi зона. * Луцька дитяча залізниця У Луцьку діє одна з найменших дитячих залізниць України, адже її довжина лише 1,5 км. Всього за 7 хвилин від станції Росинка до станції Водограй уздовж невеликої річки Сапалаївка вас довезе дитячий потяг. Залізниця відкрилась у 1954 році. Машиністами тут є юні залізничники, які під керівництвом досвідчених майстрів керують тепловозом. Дитяча залізниця працює кожних вихідних та у святкові дні із травня по вересень; можливе замовлення індивідуальних екскурсій. Дитячий квиток - 6 UAH Дорослий квиток - 10 UAH * Острів розваг "Чунга-Чанга" Відкритий літній майданчик острів розваг "Чунга-Чанга" пропонує батькам та дітлахам рухливі ігри та розваги на свіжому повітрі. Тут на дітей чекають: басейни з електрочовниками та надувними кулями (зорб), ігрові автомати, атракціони, тарзанка, веломобілі, аерохокей, лабіринт та батути. А батьки можуть відпочити у затишному літньому кафе. На острові розваг "Чунга-Чанга" ви знайдете все, щоб відпочити на природі, не виїжджаючи за межі міста, адже поруч, і зелена територія, і озеро, і освіжаючі напої та привітний персонал. == Де зупинитись == === Дешево === * Хостел Волинського коледжу Національного університету харчових технологій Хостел Волинського коледжу Національного університету харчових технологій знаходиться на вулиці Даньшина, 16 а (перпендикулярна до вулиці Львівська). Для відвідувачів обладнано 5 блоків загальною кількістю у 29 ліжкомісць. Блок містить 2–місний номер і 4-місний номер + передпокій з санвузлом. Номери оснащені сучасними меблями: ліжко, тумбочка, шафа, стіл, а також електрочайником,на поверсі є холодильник. Прейскурант: 80 грн. /особа у 4- х місному, 90 грн. /особа у 2- х місному. === Середні ціни === * Комплекс "Колобок" У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безкоштовний Wi-Fi, електронний сейф, тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безкоштовних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того у комплексі є конференц-зал,а також можна безкоштовно скористатися автостоянкою. * Готель "Маєток" Готель знаходиться на східній околиці міста Луцька. Оформлений у стилі панського будиночку. Усі номери готелю різні за стилістикою, оснащені телевізорами, окремими санвузлами, деякі - супутниковим телебаченням. Містить два номери для тих, хто палить, з окремими входами з вулиці. На території готелю - автостоянка, що охороняється, сауна, у теплу пору року працює літнє кафе та дитячий майданчик. Wi-Fi Internet. Ціни від 180 до 240 гривень * Рекреаційний комплекс "Рестпарк" Унікальністю комплексу "Рестпарк" є мальовнича волинська природа із її лісами та водоймами. Уже протягом декількох років рекреаційний комплекс дбає про створення справжнього парку, де ростуть десятки видів кущів та дерев, милують око різноманітні пахущі квіти, вдало причаїлися садово-паркові скульптури та плескається риба у голубих водах ставків. Для любителів піших прогулянок там знаходиться прилаштована територія із доріжками та кованими лавочками для відпочинку. Поряд із комплексом знаходиться сосновий бір, куди можна відправитись для пішохідної чи вело прогулянки. * Готель "Альтаміра" Готель "Альтаміра" знаходиться неподалік від Луцька у тихому мальовничому куточку, подалі від міської метушні, оточений чудовими краєвидами. До Ваших послуг 27 комфортабельних номерів, вартістю від 350 до 850 грн. Всі номери оснащені телефонами, холодильниками, телевізорами (супутникове телебачення), кондиціонерами та доступом до мережі інтернет за допомогою Wi-Fi. Завжди раді вітати Вас у нашому закладі! * Готель "Срібні лелеки" Готель "Срібні лелеки" - це поєднання вишуканої архітектури і особливої гостинності. Тут вміють приймати гостей. Сучасний і затишний готель створений для тих, хто цінує справді ексклюзивні речі. Клієнти готелю мають право на безкоштовну стоянку та виклик таксі. У кожному номері є кондиціонер, холодильник, супутникове телебачення, телефон та безкоштовне підключення до мережі Інтернет. Вартість додаткового ліжка зі сніданком 100 грн. Готель працює цілодобово, без вихідних. Цілодобове обслуговування в номерах. * Готель "Зелений гай" Перед Вами гостинно відкриються двері 18 затишних номерів на будь-який смак. Абсолютно усі вони мають сучасний інтер'єр. Ванні кімнати містять усе необхідне, якщо подорож є незапланованою. Наша гордість – 3 номери – люкс. «Модерн» - строга вишуканість, мінімалізм, стильне поєднання кольорів. Це внесе розміреність і спокій під час Вашого перебування тут. «Східний» - тут ви безперечно відчуєте себе героєм казок « Тисячі і однієї ночі». Елітний ротанг, оксамит гардин наблизять Вас до розкоші Сходу. А якщо бажаєте повернутись у ХVI століття, у французький Версаль – Вам у найромантичніший третій люкс - «Класику». Воістину королівське ложе, обплетене трояндами, безперечно вразить Вас своєю вишуканістю! * Готель "Околиця" Основними факторами, які роблять заклад привабливим для гостей, є те, що тут вони знаходять затишок і комфорт, збалансовану стратегію ведення готельного бізнесу поряд з якістю наданих послуг, доброзичливістю і професіоналізмом персоналу. * Готель "Профспілковий" Готель "Профспілковий" розміщений у мальовничому куточку міста поряд з парком 900-річчя Луцька. До Ваших послуг конференц-зал, wi-fi, стoянка та сауна. Ми пропонуємо зручні сучасні номери за помірними цінами. * Готель "Світязь" Готель "Світязь" пропонує своїм гостям комфортні номера за помірними цінами. У готелі є ресторан, де відвідувачі можуть насолодитися стравами національної та європейської кухні. У Вашому розпорядженні дартс, більярд, сауна, Wi-Fi, конференц-зала. * Готель «Стара підкова» Кухня пропонує страви у форматі "fusion" (поєднання): модні європейські та американські кулінарні тенденції тут підлаштовуються під національний смак, саме тому у меню поєднуються картопля печена з салом, яєчня з шинкою, біфштекс "Ганс" (січена телятина), стейки "Дикий Захід" (свинина) і "Мрія одинокого ковбоя" (телятина), запечена риба "Ріо Гранд" (хек), корейка фарширована "Прерія" тощо. Прекрасний романтичний настрій для відвідувачів створює диско-клуб, який працює з 21:00 до 5:00. У диско-клубі звучить сучасна музика, музика 80-х та 90-х років, працює ді-джей, а також проводяться трансляції найцікавіших спортивних подій на плазмових екранах. * Міні-готель "Алекс" В міні-готелі є 5 комфортних номерів, де в кожному є не лише телевізор, а й супутникове телебачення, інтернет та безкоштовний Wi-Fi доступ. Кожному відвідувачу пропонується безкоштовний сніданок, а на кухні, обладнаній холодильником, плитою та мікрохвильовою піччю, можливо самостійно приготувати їжу. В просторій ванній кімнаті, крім обов’язкових зручностей, також передбачена пральна машина-автомат. Поруч розташована парковка, яка цілодобово перебуває під охороною. На подвір’ї готелю все зроблено для відпочинку та затишку. Є альтанка та фонтан, а частина подвір’я встелена зеленим газоном. * Мотель «Золоте яблуко» У мотелі є 8 номерів: 7 двомісних стандартних і 1 двомісний Люкс. Додаткові послуги мотелю: - ресторан - бар - стоянка під охороною. * Готель "Лагуна" У готелі "Лагуна" гостям пропонують провести час подалі від міської метушні та отримати незабутні враження! Готель "Лагуна" пропонує своїм клієнтам: - затишні номери готелю: Можливе півдобове заселення. При готелі цілодобово працює ресторан, a тому шеф-кухар завжди готовий у будь-який час задовільнити Ваш апетит; А також, для Вашого комфорту пропонується: - Відпочинок у ресторані та на літній терасі; - Автостоянка; - СТО. === Дорого === * Готель "Україна" Готель "Україна" розташований у самому центрі Луцька. Він виправдовує очікування бізнесменів та туристів, для яких, крім проживання в комфортних готельних номерах, є цікаві екскурсії, комплексне обслуговування в ресторані, відпочинок в СПА-салоні та оздоровлення в клініці "Технологія здоров'я". Готель "Україна" має усі можливості приймати та обслуговувати урочисті події, прес-конференції, тренінги, семінари. А на сьогодні активно працює на ринку внутрішнього туризму — приймає та всебічно обслуговує туристичні групи як з України, так і з-за кордону. у вартість номеру включено сніданок та парковку * {{sleep | name=Готель "Versailles" | alt=Версаль | url=http://www.versailles-hotel.com | wikipedia=undefined | email=info@versailles-hotel.com | address=Президента Грушевского 2 | lat= | long= | directions=Від зд вокзалу автобус №2, №4. З центру №2, №3, №9, №26 | phone=0504778898 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price=від 500грн | facebook= | vkontakte=https://vk.com/public129299214 | lastedit=2016-10-15 | content=Новий готель «Версаль» у центрі Луцька. <p>Надзвичайно вдале розташування робить «Версаль» ідеальним місцем, як для веселого вікенду з друзями, так і для тривалого родинного відпочинку: лише 750 метрів до залізничного вокзалу та 7 хв. їзди до історичної частини Луцька та замку Любарта.</p><p>До послуг гостей 11 відмінно обладнаних номерів різної категорії, які дозволяють розмістити 30 гостей: чотири номери «Стандарт», шість номерів «Напівлюкс» та один «Люкс». У кожному номері є письмовий стіл зі стільцем, шафа для одягу, міні-бар, телевізор, персональний сейф, телефон, зручна ванна кімната з косметичними засобами та феном.</p> }} == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Для отримання інформації про місто та в разі необхідності, за допомогою можна звернутись до Центру туристичної інформації та послуг міста Луцьк, який розташований за адресою вул. Сенаторки Левчанківської 2 (вул. Лесі Українки, 21). Телефон: + 38 (0332) 72-34-19 e-mail: info@visitlutsk.com E-mail: http://www.visitlutsk.com/ == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] dwojucxpdgtui8zcauuf44461bfak7a 33242 33183 2022-08-24T01:41:56Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Волинської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.74724|25.32541|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Луцьк''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Волинська область|Волинської області]]. Політичний, культурний і релігійний центр Волині. == Зрозуміти == Луцьк – одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалось місто раніше. Найбільш вірогідна пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев’яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев’яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одруживши ся з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередились усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні. [[File:MakevichusVytautLutsk.jpg|thumb|З'їзд європейський монархів у Луцьку]] Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430) та Свидригайла (1431-1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з’їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій сучасники називали його „Римом Волині”. Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалось полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку. Наприкінці XVII-XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак, у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство "Українська Громада”. За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено "Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот і місто опинилось у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 – місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в’язнів. Протягом Другої світової війни було знищено біля 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60-70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині. Сьогодні місто нараховує близько 206 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька – розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природній, культурний та туристичний потенціал == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Актуальну інформацію стосовно наявності потягів до Луцька з вашого міста, а також наявності квитків та їх ціни ви можете дізнатися на сайті https://booking.uz.gov.ua/ На цьому ж сайті ви зможете швидко придбати квитки на потяг та здійснити їх оплату без комісії за допомогою банківської платіжної картки. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Містом курсують тролейбуси та маршрутне таксі. https://citycard.net/ Оплата проїзду в місті з листопада 2019 року здійснюється лише безготівково, за допомогою електронного квитка. Його можна придбати у спеціальних терміналах, які встановлені у торговельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі - 4 uah, маршрутному таксі - 6 uah. == Що відвідати == * Замок Любарта, XIII–XIV ст. Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова (вул. Кафедральна, 1). * Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку, XVI ст., вул. Драгоманова. * Будинок Фальчевського (Пузини), 1545–1546 рр. — унікальний зразок житлової архітектури (вул. Кафедральна, 23). ===Культові споруди=== * Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями, 1639 р., архітектор Джакомо Бріано. Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — діючий кафедральний собор римо-католицької церкви. * Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів (Свято-Троїцький кафедральний собор), 1752–1755 рр. Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату (пл. Театральна). * Синагога, 1626–1629 рр. Відреставрована у 1981 р. Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька (вул. Данила Галицького, 33). * Лютеранська кірха, поч. XX ст., зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. * Вірменська церква. Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмський недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. * Архітектурний комплекс Луцького братства, 1634 р. Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство . В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму (вул. Данила Галицького, 2). * Покровська церква. Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату (вул. Данила Галицького, 12). * Домініканський монастир, заснований у 1390 р.королем Ягайлом, у XVIII ст. збудовваний новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП (вул. Драгоманова). * Монастир тринітаріїв, 1729 р. Тепер тут військовий шпиталь (вул. Лесі Українки). * Монастир шариток. Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. Вул. Кафедральна, 17-19. * Монастир бригідок, 1624 р. Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП (вул. Кафедральна, 16). ===Музеї та галереї=== * Музей-аптека. На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття.Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекара з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. * Художній музей розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі зарубіжного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії і Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династіі Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. * Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки – єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру і обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи і фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. * Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. * Музей дзвонів у Луцькому замку – єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже півтонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти і навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники із Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. * Музей книги облаштовано у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею - книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двохтомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. * Музей Лесі Українки Волинського національного університету розміщений у другому корпусі університету. Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів - автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли живописні малюнки племінника поетеси - Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. * Музей волинської ікони репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIIIст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Більше 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. Із 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. * Музей історії сільського господарства Волині — скансен, що роташувався на площі понад 170 тис. кв. км. у с. Рокині (12 км від Луцька). Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею - Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захоплюючі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку діючу експозицію під відкритим небом – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і посадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові і захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. '''Галерея 4/8''' ( англ. 4/8 GALLERY) – галерея стріт-арту збудована в 2017 році українським меценатом '''Андрієм Покровським'''. Місце розташування – місто [[Луцьк]], територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проекту – стріт-артер '''Андрій Присяжнюк'''. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор '''Сергій Торбінов'''. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. Аналогів «4/8 Gallery» поки що невідомі, оскільки вона є незалежним архітектурним об'єктом, в розробці якого враховувались ключові засади споруд виставкового типу. Незалежно від експозиції, яка є на стінах галереї, даний об'єкт представляє об'ємно-просторову композицією, самодостатній архітектурний ансамбель, який вже сам по собі несе естетичну функцію, та контекстуально доповнює сформоване середовище. Весь проект заснований на принципі ефемерності, як фундаментальної характеристики вуличного мистецтва, в якому художник замінює художника. Об'ємно-просторова структура «4/8 Gallery» має чітку геометрію та була утворена за допомогою розкриття простору типової галереї із чотирьох стін, стираючи, таким чином, границі між внутрішнім та зовнішнім, що відкриває вільний доступ до виставкового простору. Архітектурну концепцію неформального експозиційного простору розробив Сергій Торбінов. До роботи над концепцією долучився   Роман Литвин.  Експозиційним простором слугують 4 стінописи розміром 3 х 3 м. Зміна експозицій проводиться орієнтовно кожен місяць нові витвори виникатимуть поверх старих, знову і знову. Методи є вільними і різноманітними: акрил, аерозоль, колаж. Завдяки особливості розташування прохожий стає безпосереднім відвідувачем галереї. Особливістю є те, що між стінами галереї можна пройти та відчути запах фарби, атмосферу художньої гармонії. ===Фестивалі=== * Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня» Фестиваль відбувається раз на три роки та об’єднує носіїв фольклорних традицій – співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого зарубіжжя. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури. * Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку» У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури "Меч Луцького замку". У фестивалі прийматимуть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої – лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюму. Відвідаючи фестиваль, Ви від чуєте незабутню атмосферу Середньовіччя! * Міжнарожний джаз-фольк фестиваль "Музичні діалоги" "Музичні діалоги" ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. "Музичні діалоги" - це транскордонний проект, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття. * Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині» На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю – творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України. * Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру» Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях. * Арт-шоу "Ніч у Луцькому замку" Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Арт-шоу "Ніч у Луцькому замку" з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничими підземеллями та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле... "Ніч у Луцькому замку" - це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відео-арту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007-2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти "Stary Olsa" та "Testamentum Terrae" з Білорусі, "Tryzna" з Польщі, "Bakchus" з Чехії, "Львівські менестрелі" та "Kings & Beggars" з України, а також литовський театр історичної реконструкції "Viduramziai", клуб історичної реконструкції "Аквітанія" (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт "Океан Ельзи", Олег Скрипка та гурт "ВВ", Руслана, популярні музичні колективи "Гайдамаки", "Rock-H" (Україна), "Zdob si zdub" (Молдова), "Mgzavrebi" (Грузія) та багато інших. * Міжнародний музичний фестиваль імені Ігора Стравінського "Стравінський та Україна" Міжнародний музичний фестиваль "Стравінський та Україна" - єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю - популяризація творчості Ігора Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігора Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем’єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбуваєтьcя щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку. * Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором" Фестиваль "Поліське літо з фольклором" - це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордонну та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 зарубіжних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки "Поліському літу з фольклором" Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону "Авангард", Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста. * Мистецький фестиваль "Солом'яна птаха" "Солом'яна птаха" - це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти приймають участь в майстер-класах "Скульптура з сіна", створюючи птаху – оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі Львова, Рівного, Тернополя, Червонограду, Житомира, Чернівців, Івано-Франківська та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку – це ковані свічники на декоративній решітці "корони Вітовта", яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві "Ніч у Луцькому замку". Організатори: ВОГО Асоціація "Оберіг Мистецтва", мистецька студія "Оле-арт"(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради. * Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва “Бандерштат” Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам’ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році і народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю. == Що купувати == Фірмові цукерки "Волинські солодощі"; == Де поїсти == === Ресторани === * Музейно-театральний ресторанчик "Монастирська дорога" Чекають на Вас монастирі, що були у місті Луцьку. Тематично оформлені стіни ресторанчика проведуть Вас по монастирській дорозі Луцька, що залишить по собі незабутні враження. А смачна кухня закладу завше манитиме Вас повернутися сюди. * Ресторан "Бравий Швейк" І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику - усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк". Ласкаво просимо до Луцька! * Кафе-ресторан "Базилік" "Базилік" - сімейне кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната. Кафе-ресторан сімейного типу "Базилік" пропонує своїм відвідувачам широкий вибір піци на тонкому тісті за популярними та авторськими рецептами. Шанувальники італійської кухні можуть тут покуштувати млинці фокаччо, класичні пасти та смачні салати з фірмовими соусами. Ті ж, кого не лишає байдужим японська кулінарна майстерність, неодмінно зацікавляться різноманіттям суші, які готують у кафе-ресторані "Базилік" на очаx у клієнтів! "Базилік" пропонує також широкий вибір гарячих та холодних напоїв, алкогольних та безалкогольних коктейлів. Для дітей у кафе-ресторані облаштований дитячий куточок, де малеча може малювати, бавитися та розважатись у товаристві інших дітей. На відвідувачів чекає привітний персонал та швидке обслуговування. Усе це - за помірними цінами. * Ресторан "Рестпарк" Вишуканий ресторан знаходиться на території комплексу «Рестпарк». У ресторані представлені страви української та європейської кухні, які приготовлені з любов’ю чудовими майстрами своєї справи. Також рекреаційний комплекс «Рестпарк» запрошує своїх гостей у затишні дерев’яні альтанки та пропонує скуштувати чудове мангал-меню. Ароматний, соковитий шашлик, стейки та реберця приємно здивують справжніх поціновувачів м’яса та вибагливих гурманів. Окрім м’ясних страв, Вас почастують чудовими овочами-гриль, вишуканими соусами, апетитними салатами, а також фірмовими холодними та гарячими закусками. У рекреаційному комплексі «Рестпарк» Ви можете відсвяткувати весілля, ювілей чи іншу подію та відпочити на природі. * Dj cafe Ring Dj Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні. * Готельно-ресторанний комплекс "Колобок" У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безкоштовний Wi-Fi, електронний сейф, тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безкоштовних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того у комплексі є конференц-зал,а також можна безкоштовно скористатися автостоянкою. * Ресторан "Корона Вітовта" Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами і відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити і давні традиції. * Ресторан "Україна" Для гостей готелю та місцевих пошановувачів смачних та вишуканих страв та затишної атмосфери на території готелю працює ресторан «Україна». Кухарі ресторану – справжні майстри, які гостинно почастують Вас фірмовими стравами української та європейської кухні. До Ваших послуг – сніданки, обіди та вечері, та можливість розміститися у двох залах – залі для для курців або бенкетці для некурців. Клієнтам конференц-сервісу надається послуга «каво-перерва», «фуршет», «бенкет». Кількість місць у залі для курців: за столиками – 50 , фуршетних – 100 , бенкетних – 70. Кількість місць у бенкетці для некурців: за столиками – 27, фуршетних – 40, бенкетних – 30. * Брама у світ смаків Тут можна скуштувати страви української та європейської кухонь. Великий вибір закусок, основних страв, десертів та напоїв за доступними цінами приємно вразить навіть найвибагливішого клієнта. * СушиЯ Перший спеціалізований суші-ресторан у Луцьку пропонує широкий вибір суші, супів та закусок. ===Піцерія=== * Піцерія "Дядя Pizza" В піцерії "Дядя Pizza" пропонують страви італійської кухні, піцу та суші. А ваші діти можуть весело провести час у дитячій розважальній кімнаті. Щонеділі проводяться майстер-класи для дітей. * Піцерія "Теревені" У піцерії «Теревені» у Луцьку ми запрошуємо Вас потеревенити у приємній компанії за апетитною гарячою піцою, де буде для Вас створена домашня затишна атмосфера. Залежно від Вашого апетиту та побажань, можна замовити піцу певного розміру: маленьку (24 см в діаметрі), середню стандартну (32 см), або ж мега-піцу формату XXXL (45 см). Також до піци можна замовити свіженький супчик на Ваш смак та вибір. Потеревенивши та замовивши "балакучу паляницю" на додачу можна посмакувати корисними та смачними салатиками, наприклад, "Вітамінка", "Капрезе", "Нисуаз", "Літечко" та іншими. Для любителів спагетті є вибір пасти: "Фузілі Болоньєзе", "Спагетті Карбонаре", "Фетучіні". А кому цього асортименту здається замало, то можна замовити "млинці-стрибунці" або солоні, або ж солодкі з різними начинками. А які теревені без "гарячих напоїв"? Саме тому варто спробувати різноманітні аперитиви, дижестиви, помандрувати винною картою світу, а також урізноманітнити дружню бесіду як алкогольними, так і безалкогольними коктейлями. * Піцерія "Фелічіта" Затишна атмосфера, якісне обслуговування та смачна піца чекають на Вас у "Фелічіті". Піца, яку печуть для Вас на живому вогні у дров’яній печі з тоненькою скоринкою, томатами та моцарелою! Смачні пасти, салати, десерти, вишукані вина, щирий персонал, море усмішок та хорошого настрою – все те, що необхідно для приємного відпочинку у колі друзів та сім'ї. === Fast Food === * Chicken Hut Заклад швидкого харчування "Chicken Hut" розташований у торгово-розважальному центрі "Варшавський" та у центральному універмазі "Луцьк". "Chicken Hut" - це відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. На вас чекають картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої. * Maxx Burger Ресторан швидкого харчування Maxx Burger, запрошує! Якщо ви бажаєте смачно поїсти, але вам як завжди бракує часу, цей заклад саме для вас! Завітайте до ресторану та смакуйте: соковиті гамбургери, ніжну курятину, свіжі роли, хрустку картоплю-фрі та море інших смачних страв за доступними цінами. Тут можна проводити романтичні побачення, сімейний відпочинок, дитячі свята. * ВареникиТУТ Лише у ВареникиТУТ ви можете скуштувати смачних вареників з картоплею, грибами, м’ясом чи вишнями, додати до них сметани чи полити шкварочками і відчути себе як вдома всього за 7 грн. Також прийшовши сюди ви зможете скуштувати українського борщу, свіжо соленого сала, смальцю з часником, шинки, ковбаски та неперевершених домашніх солінь. * "Ring WOK" Користь, неповторний смак та економія Вашого часу - три основні характеристики терміну ''Ring WOK''! Ми нагодуємо Лучан та гостей міста справжніми стравами паназіатської кухні, які адаптовані під європейський смак! У нас представлені різні види ЛАПШІ, РИСУ, ОВОЧІ, М'ЯСО та різні види САЛАТІВ та СНЕКІВ. Також тут присутній фірмовий БУРГЕР від Ring, який вдало складає смачну компанію східним колегам!). Звичайно ж, у Ring WOK можна випити свіжого ПИВА, посмакувати напоями з КОКТЕЙЛЬНОЇ КАРТИ та скуштувати ЕЛІТНІ НАПОЇ. *Royal Burger Приємний персонал, якісне обслуговування, затишний інтер'єр та смачні страви не залишать нікого байдужим і вам захочеться повернутися до нас ще раз. == Де розважитись == РЦ Адреналін Сіті http://adrenalin.lutsk.ua/ ТРЦ ПортCity https://port-city.sufixlab.com/ РЦ «Промінь» http://promin.lutsk.ua/ ==Спорт та розваги== * Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City" Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні. Завітайте до багатозального Кінокомплексу "Adrenalin" та перегляньте світові кіноновинки у комфортабельних сучасних кінозалах (червона, синя та срібна) в 2D та 3D форматах. А найбільш екстремально налаштовані можуть відчути що таке справжній 5D-формат. Шанувальники активного відпочинку знайдуть себе в екстремальних видах розваг та зможуть випробувати себе в картингу, пейнтболі, лазертазі, рафтінгу, парапланеризмі! Також активно відпочити можна і в Arena sport та її величезному різноманітті спортивних розваг які знаходяться на території комплексу. Теніс, міні-футбол, роллінг, бадмінтон, настільний теніс, а також Формула здоров'я! Задоволених активним відпочинком гостей запросить до себе відпочинковий комплекс «Гарнізон», у якому для вас приготують шашлик, ковбаски та свіжу рибу на вогні. Доки готуються ці смаколики, зможете постріляти в Стрілецькому клубі "Січ" з вогнепальної або пневматичної зброї, або половити рибку у ставку. Маленькі відвідувачі можуть відвідати дитячо-ігровий центр "Лімпопо" або острів розваг "Чунга-Чанга", де мають нагоду весело розважитися та відпочити від уваги батьків, погратися з однолітками, подивитись цікаву анімаційну програму. Дорослі тим часом можуть відвідати авангардне арт-кафе "Стоп-Кадр", де мають змогу посмакувати кращі страви кухонь світу. Особлива послуга для відпочивальників – організація корпоративних свят та загальних чемпіонатів з різних видів спорту. * Розважальний центр "Промінь" – це місце для всієї родини! Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани. *Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км. траси Устилуг — Київ. До ваших послуг: - готель, ресторан, банкетна зала; - зал для святкування на 60 чол.; - спортивний зал, тренажерний зал; - страви української та європейської кухні; - новий бенкетний зал на 50-70 гостей. Для всебічного відпочинку, оздоровлення та дозвілля гостям пропонується: - басейн +28 градусів з протитечією; - тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж; - сауна на дровах; - підвісне відро з холодною водою; - настільні ігри: хокей, футбол, більярд та ін; - караоке, супутникове телебачення; - солярій; - масажне ліжко; - більярд «американка»; - спортивні тренажери; - дартс; - настільний теніс; - ігрові автомати; - великий теніс; - тенісна гармата; - баскетбол; - стрільба з лука; - дитячий майданчик; - шезлонги; - дискотека. * Льодовий майданчик "Снігова королева" "Снігова королева" - це єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. ==Нічне життя== * Opera dance club Адреса: пр. Волі 42 Телефон: +38 (098) 58-23-222 +38 (095) 03-63-777 Веб-сайт: f2f.in.ua/opera Графік роботи: пн.-нд. - 19.00 - 06.00 Кількість місць: 1000 Розміщення: Центр Розміщення: Ближній центр * Нічний клуб "Золото" Адреса: вул. Рівненська, 157 Телефон: +38 (050) 33-97-109 Факс: +38 (0332) 78-89-75 E-mail: rk.oxygen@mail.ru Веб-сайт: oxygen.net.ua Графік роботи: пт.-нд. 22:00 - 05:00 Кількість місць: 300 Розміщення: Околиця міста Послуги - клуб: Можлива попередня резервація * Нічний клуб "HOLLYWOOD" Адреса: вул. Бойка, 1 Телефон: +38 (050) 80-60-505 E-mail: lutskhollywood@gmail.com Веб-сайт: hollywood.lutsk.ua Графік роботи: 22:00-05:00 Розміщення: Центр Послуги - клуб: Можлива попередня резервація * Нічний клуб "Версаль" Адреса: пр.Грушевського, 2 Телефон: +38 (0332) 72-00-01 Веб-сайт: myversal.at.ua Графік роботи: 20:00-06:00 Кількість місць: 200 Розміщення: Ближній центр Послуги - клуб: Можлива попередня резервація ==Для дітей== * Дитяче містечко "Диво" Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут під відкритим небом є гойдалки, гірки, лабіринти, які так люблять ваші діти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфорний майданчик, для дорослих - затишне кафе. * Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" пропонує відпочинок та масу розваг для дітей від 3 до 12 років. Якщо бажаєте влаштувати незабутнє свято своїй дитині, аніматори з радістю допоможуть Вам. Гарний настрій, позитивні емоції, яскраві усмішки та безмежне задоволення гарантують юному імениннику та його друзям у Школі магії та Академії шпигунів, піратській вечірці, ключах від форту Буяр, спартакіаді та рибацьких забавах і не тільки. Тут зроблять все можливе і, навіть більше, для того щоб Ваша дитина запам'ятала цей день назавжди! Спеціалізований дитячий ресторанчик "КАКАДУ" запрошує дітей та батьків не лише у вихідні та будні, а й відзначити урочисті ранки, дні народження та інші дитячі свята. У ресторанчику є Wi-Fi зона. * Луцька дитяча залізниця У Луцьку діє одна з найменших дитячих залізниць України, адже її довжина лише 1,5 км. Всього за 7 хвилин від станції Росинка до станції Водограй уздовж невеликої річки Сапалаївка вас довезе дитячий потяг. Залізниця відкрилась у 1954 році. Машиністами тут є юні залізничники, які під керівництвом досвідчених майстрів керують тепловозом. Дитяча залізниця працює кожних вихідних та у святкові дні із травня по вересень; можливе замовлення індивідуальних екскурсій. Дитячий квиток - 6 UAH Дорослий квиток - 10 UAH * Острів розваг "Чунга-Чанга" Відкритий літній майданчик острів розваг "Чунга-Чанга" пропонує батькам та дітлахам рухливі ігри та розваги на свіжому повітрі. Тут на дітей чекають: басейни з електрочовниками та надувними кулями (зорб), ігрові автомати, атракціони, тарзанка, веломобілі, аерохокей, лабіринт та батути. А батьки можуть відпочити у затишному літньому кафе. На острові розваг "Чунга-Чанга" ви знайдете все, щоб відпочити на природі, не виїжджаючи за межі міста, адже поруч, і зелена територія, і озеро, і освіжаючі напої та привітний персонал. == Де зупинитись == === Дешево === * Хостел Волинського коледжу Національного університету харчових технологій Хостел Волинського коледжу Національного університету харчових технологій знаходиться на вулиці Даньшина, 16 а (перпендикулярна до вулиці Львівська). Для відвідувачів обладнано 5 блоків загальною кількістю у 29 ліжкомісць. Блок містить 2–місний номер і 4-місний номер + передпокій з санвузлом. Номери оснащені сучасними меблями: ліжко, тумбочка, шафа, стіл, а також електрочайником,на поверсі є холодильник. Прейскурант: 80 грн. /особа у 4- х місному, 90 грн. /особа у 2- х місному. === Середні ціни === * Комплекс "Колобок" У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безкоштовний Wi-Fi, електронний сейф, тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безкоштовних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того у комплексі є конференц-зал,а також можна безкоштовно скористатися автостоянкою. * Готель "Маєток" Готель знаходиться на східній околиці міста Луцька. Оформлений у стилі панського будиночку. Усі номери готелю різні за стилістикою, оснащені телевізорами, окремими санвузлами, деякі - супутниковим телебаченням. Містить два номери для тих, хто палить, з окремими входами з вулиці. На території готелю - автостоянка, що охороняється, сауна, у теплу пору року працює літнє кафе та дитячий майданчик. Wi-Fi Internet. Ціни від 180 до 240 гривень * Рекреаційний комплекс "Рестпарк" Унікальністю комплексу "Рестпарк" є мальовнича волинська природа із її лісами та водоймами. Уже протягом декількох років рекреаційний комплекс дбає про створення справжнього парку, де ростуть десятки видів кущів та дерев, милують око різноманітні пахущі квіти, вдало причаїлися садово-паркові скульптури та плескається риба у голубих водах ставків. Для любителів піших прогулянок там знаходиться прилаштована територія із доріжками та кованими лавочками для відпочинку. Поряд із комплексом знаходиться сосновий бір, куди можна відправитись для пішохідної чи вело прогулянки. * Готель "Альтаміра" Готель "Альтаміра" знаходиться неподалік від Луцька у тихому мальовничому куточку, подалі від міської метушні, оточений чудовими краєвидами. До Ваших послуг 27 комфортабельних номерів, вартістю від 350 до 850 грн. Всі номери оснащені телефонами, холодильниками, телевізорами (супутникове телебачення), кондиціонерами та доступом до мережі інтернет за допомогою Wi-Fi. Завжди раді вітати Вас у нашому закладі! * Готель "Срібні лелеки" Готель "Срібні лелеки" - це поєднання вишуканої архітектури і особливої гостинності. Тут вміють приймати гостей. Сучасний і затишний готель створений для тих, хто цінує справді ексклюзивні речі. Клієнти готелю мають право на безкоштовну стоянку та виклик таксі. У кожному номері є кондиціонер, холодильник, супутникове телебачення, телефон та безкоштовне підключення до мережі Інтернет. Вартість додаткового ліжка зі сніданком 100 грн. Готель працює цілодобово, без вихідних. Цілодобове обслуговування в номерах. * Готель "Зелений гай" Перед Вами гостинно відкриються двері 18 затишних номерів на будь-який смак. Абсолютно усі вони мають сучасний інтер'єр. Ванні кімнати містять усе необхідне, якщо подорож є незапланованою. Наша гордість – 3 номери – люкс. «Модерн» - строга вишуканість, мінімалізм, стильне поєднання кольорів. Це внесе розміреність і спокій під час Вашого перебування тут. «Східний» - тут ви безперечно відчуєте себе героєм казок « Тисячі і однієї ночі». Елітний ротанг, оксамит гардин наблизять Вас до розкоші Сходу. А якщо бажаєте повернутись у ХVI століття, у французький Версаль – Вам у найромантичніший третій люкс - «Класику». Воістину королівське ложе, обплетене трояндами, безперечно вразить Вас своєю вишуканістю! * Готель "Околиця" Основними факторами, які роблять заклад привабливим для гостей, є те, що тут вони знаходять затишок і комфорт, збалансовану стратегію ведення готельного бізнесу поряд з якістю наданих послуг, доброзичливістю і професіоналізмом персоналу. * Готель "Профспілковий" Готель "Профспілковий" розміщений у мальовничому куточку міста поряд з парком 900-річчя Луцька. До Ваших послуг конференц-зал, wi-fi, стoянка та сауна. Ми пропонуємо зручні сучасні номери за помірними цінами. * Готель "Світязь" Готель "Світязь" пропонує своїм гостям комфортні номера за помірними цінами. У готелі є ресторан, де відвідувачі можуть насолодитися стравами національної та європейської кухні. У Вашому розпорядженні дартс, більярд, сауна, Wi-Fi, конференц-зала. * Готель «Стара підкова» Кухня пропонує страви у форматі "fusion" (поєднання): модні європейські та американські кулінарні тенденції тут підлаштовуються під національний смак, саме тому у меню поєднуються картопля печена з салом, яєчня з шинкою, біфштекс "Ганс" (січена телятина), стейки "Дикий Захід" (свинина) і "Мрія одинокого ковбоя" (телятина), запечена риба "Ріо Гранд" (хек), корейка фарширована "Прерія" тощо. Прекрасний романтичний настрій для відвідувачів створює диско-клуб, який працює з 21:00 до 5:00. У диско-клубі звучить сучасна музика, музика 80-х та 90-х років, працює ді-джей, а також проводяться трансляції найцікавіших спортивних подій на плазмових екранах. * Міні-готель "Алекс" В міні-готелі є 5 комфортних номерів, де в кожному є не лише телевізор, а й супутникове телебачення, інтернет та безкоштовний Wi-Fi доступ. Кожному відвідувачу пропонується безкоштовний сніданок, а на кухні, обладнаній холодильником, плитою та мікрохвильовою піччю, можливо самостійно приготувати їжу. В просторій ванній кімнаті, крім обов’язкових зручностей, також передбачена пральна машина-автомат. Поруч розташована парковка, яка цілодобово перебуває під охороною. На подвір’ї готелю все зроблено для відпочинку та затишку. Є альтанка та фонтан, а частина подвір’я встелена зеленим газоном. * Мотель «Золоте яблуко» У мотелі є 8 номерів: 7 двомісних стандартних і 1 двомісний Люкс. Додаткові послуги мотелю: - ресторан - бар - стоянка під охороною. * Готель "Лагуна" У готелі "Лагуна" гостям пропонують провести час подалі від міської метушні та отримати незабутні враження! Готель "Лагуна" пропонує своїм клієнтам: - затишні номери готелю: Можливе півдобове заселення. При готелі цілодобово працює ресторан, a тому шеф-кухар завжди готовий у будь-який час задовільнити Ваш апетит; А також, для Вашого комфорту пропонується: - Відпочинок у ресторані та на літній терасі; - Автостоянка; - СТО. === Дорого === * Готель "Україна" Готель "Україна" розташований у самому центрі Луцька. Він виправдовує очікування бізнесменів та туристів, для яких, крім проживання в комфортних готельних номерах, є цікаві екскурсії, комплексне обслуговування в ресторані, відпочинок в СПА-салоні та оздоровлення в клініці "Технологія здоров'я". Готель "Україна" має усі можливості приймати та обслуговувати урочисті події, прес-конференції, тренінги, семінари. А на сьогодні активно працює на ринку внутрішнього туризму — приймає та всебічно обслуговує туристичні групи як з України, так і з-за кордону. у вартість номеру включено сніданок та парковку * {{sleep | name=Готель "Versailles" | alt=Версаль | url=http://www.versailles-hotel.com | wikipedia=undefined | email=info@versailles-hotel.com | address=Президента Грушевского 2 | lat= | long= | directions=Від зд вокзалу автобус №2, №4. З центру №2, №3, №9, №26 | phone=0504778898 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price=від 500грн | facebook= | vkontakte=https://vk.com/public129299214 | lastedit=2016-10-15 | content=Новий готель «Версаль» у центрі Луцька. <p>Надзвичайно вдале розташування робить «Версаль» ідеальним місцем, як для веселого вікенду з друзями, так і для тривалого родинного відпочинку: лише 750 метрів до залізничного вокзалу та 7 хв. їзди до історичної частини Луцька та замку Любарта.</p><p>До послуг гостей 11 відмінно обладнаних номерів різної категорії, які дозволяють розмістити 30 гостей: чотири номери «Стандарт», шість номерів «Напівлюкс» та один «Люкс». У кожному номері є письмовий стіл зі стільцем, шафа для одягу, міні-бар, телевізор, персональний сейф, телефон, зручна ванна кімната з косметичними засобами та феном.</p> }} == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Для отримання інформації про місто та в разі необхідності, за допомогою можна звернутись до Центру туристичної інформації та послуг міста Луцьк, який розташований за адресою вул. Сенаторки Левчанківської 2 (вул. Лесі Українки, 21). Телефон: + 38 (0332) 72-34-19 e-mail: info@visitlutsk.com E-mail: http://www.visitlutsk.com/ == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Волинської області]] db31f2cuj79z5e9zhn98pezxxtn7qd1 Львів 0 111 33177 33149 2022-08-24T01:16:05Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.84009|24.03019|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Львів | citylocal=Львів | arm= | population= 728 660 (01.05.2013) | callingcode= +380-32 | website=http://lviv.travel/ }} '''Львів'''&nbsp;— місто в західній частині [[Україна|України]]. Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == Львів є адміністративним центром [[Львівська область|Львівської області]] України, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та [[Західна Україна|Західної України]]. У місті знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості. За чисельністю населення — сьоме місто країни. Населення — близько 760 тис. осіб. === Історія === Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова&nbsp;— Ріббентропа анексований Радянським Союзом. === Клімат === Львівський клімат — помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячна температура повітря складає −4 °C у січні і +18 °C у липні. Абсолютний максимум температури повітря (+37,0 °C) зафіксований у серпні 1921 року, абсолютний мінімум — (−33,6 °C)10 лютого 1929 року; максимальна кількість опадів (1 422 мм) випала у 1893 році. Вологість повітря в середньому за рік становить 79%. Найчастіше дують західні вітри, найрідше — північно-східні. Львів характеризується найбільшою кількістю опадів та найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою континентальністю місцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами. Через це місто часто називають «приреченим на дощ». Тема львівського дощу є популярною в місцевих художників, поетів і музикантів. Для всіх пір року характерні різкі перепади атмосферного тиску, температур і вологості повітря. Зими м'які — морози нижче −20 °C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніговий покрив встановлюється не кожної зими. Весна прохолодна та дощова, заморозки і снігопади можливі до початку травня. Літо прохолодне. Звичайні літні полуденні температури в межах +20-25 °C, спека вище +30 °C спостерігається рідко. Влітку частими є грозові зливи і різкі перепади температур при проходженні атмосферних фронтів. При цьому майже щороку спостерігаються ураганні вітри, які призводять до повалення дерев, обриву ліній електропередач, невеликих руйнувань. Так, у 2008 році внаслідок буревію загинуло 4 людей. Осінь помірно тепла і суха. Тривалість вегетаційного періоду — 215 днів. Мікроклімат центральної частини міста, яка розташована в улоговині, характеризується нижчими мінімальними та вищими максимальними температурами. Для підвищених околиць характерні сильні вітри. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing | name=[[Міжнародний аеропорт Львів |Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]] | alt= | url= | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | type=go | address=вулиця Любінська, 168, 79000 | lat=49.813806 | long=23.960092 | directions= | phone=+380 (3222) 98-112 | hours=| lastedit=2018-02-14 | content=}} * З [[Київ|Києва]] (аеропорт «Бориспіль»)&nbsp;— Ukraine International Airlines * З [[Київ|Києва]] (аеропорт «Жуляни»)&nbsp;— UTair Ukraine * З [[Дортмунд]]а, [[Німеччина]]&nbsp;— WizzAir * З [[Мюнхен]]а, [[Німеччина]]&nbsp;— Lufthansa * З [[Мілан]]а, [[Італія]] (Orio Al Serio)&nbsp;— WizzAir * З [[Варшава|Варшави]], [[Польща]]&nbsp;— LOT * Зі [[Стамбул]]а, [[Туреччина]]&nbsp;— Turkish Airlines, Pegasus * З [[Відень|Відня]], [[Австрія]]&nbsp;— Austrian Airlines * З [[Тімішоара|Тімішоари]], [[Румунія]]&nbsp;— Carpatair === {{Потягом}} === [[Файл:Rail Terminal Lviv 2012.JPG|250px|thumbnail|right|Головний залізничний вокзал м. Львова влітку 2012]] У Львові розташовані 2 залізничні вокзали та декілька залізничних станцій. Всі пасажирські поїзди прибувають до Головного залізничного вокзалу, який знаходиться на площі Двірцевій. === {{Автомобілем}} === Основні напрямки трас: * {{Автошлях|M|06}} [[Київ]]&nbsp;— [[Рівне]]&nbsp;— '''Львів'''&nbsp;— [[Чоп]] —> [[Угорщина]], [[Словаччина]] * {{Автошлях|M|10}} '''Львів'''&nbsp;— [[Краковець]] ([[Польща]]) (стан відмінний) * {{Автошлях|E|471}} '''Львів'''&nbsp;— [[Стрий]] —> {{Автошлях|M|12}} [[Мукачеве]] (в іншу сторону [[Тернопіль]]&nbsp;— [[Вінниця]]&nbsp;— [[Кіровоград]]&nbsp;— [[Знам'янка]]) У місто щодня прибувають тисячі автомобілів і маршруток з будь-яких обласних і районних центрів України. Для того щоб забронювати місце в одній з машин, які їдуть до Львова або з нього, можна скористатися безкоштовним сервісом https://sharry.cc/. Він допоможе підібрати вам водія, а ціну за поїздку пасажир вказує самостійно. === {{Автобусом}} === У Львові є автовокзал та 8 регіональних автостанцій. Більшість міжрегіональних та міжнародних автобусів прибувають до автовокзалу. * {{listing|type=go | name= Автовокзал | alt= | url=http://lviv-online.com/ua/info/transport/avtovokzal/ | email= | address=вул. Стрийська, 109 | lat=49.786760 | long=24.016363 | directions= | phone=+38 (0322) 63-24-97, +38 (0322) 63-24-73 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-13 | content= }} * {{listing | name=Автостанція № 2 | alt=Автовокзал Північний | url=http://bus.com.ua/460280/time.html | email= | address=вул. Богдана Хмельницького, 225 | lat=49.864256 | long=24.051316 | directions= | phone=+38 (032) 252-04-89, +38 (032) 252-17-40 | type=go | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-13 | content=Регіональні автобуси, кілька автобусів до міст Волинської, Тернопільської областей та деяких міст Білорусі прибувають на цю автостанцію.}} * {{listing | type=go | name=Автостанція №8 | alt=Двірцевий автовокзал | url=http://bus.com.ua/460800/time.html | wikipedia= | email= | address=пл. Двiрцева, 1 | lat=49.840393 | long=23.995599 | directions=біля залізничного вокзалу | phone=+38 (0322) 718 151 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | content= }} == Транспорт == [[Файл:Квиток на автобус Львів 2019.jpg|міні|праворуч|220пкс|Квиток на проїзд в автобусі (2019)]] Громадський транспорт Львова представлений 11-ма трамвайними, 12-ма тролейбусними та близько 60-ма автобусними маршрутами. Вартість проїзду на електротранспорті&nbsp;— 5 гривень, на автобусі&nbsp;— 7 гривень. Необмежений квиток на 1, 3 або 30 діб (дійсний лише в трамваях та тролейбусах) можна миттєво придбати на [https://tickets.lvivelectrotrans.com.ua/ офіційному сайті]. Таксі містом коштує починаючи від 50 гривень через такі додатки як Убер, Болт, Уклон, ОнТаксі тощо. ===Громадські електросамокати=== Декілька додатків електросамокатів працюють у Львові та користуються популярністю, надаючи простий спосіб рухатися містом без заторів. Після реєстрації у відповідних додатках їх можна розблокувати за лічені секунди. Катання самокатом по автомобільних дорогах є забороненим. Замість цього слід використовувати велосипедні стежки з максимальною швидкістю до 20 км на годину, їхати хідниками також дозволяється з максимальною швидкістю 5 км на годину.[https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/313593-trotuarami-mozhna-a-dorogami-ni-u-lvovi-vveli-pravila-dlya-eletrosamokativ] == Що відвідати == [[Файл:Панорама центра Львова.jpg|200px|thumbnail|right|Панорама центру Львова {{ЮНЕСКО}}]] [[Файл:Вежа Корнякта.jpg|200px|міні|праворуч|Вежа Корнякта]] Львів багатий своїми архітектурними пам'ятками. В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала під час війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Молодим та наполегливим, а також фотографам можна порекомендувати вечірній підйом на вежу міської ратуші, звідки відкривається панорама всієї історичної частини міста. *{{see | name=Площа Ринок та Ратуша | alt= | url= | wikipedia=Площа Ринок (Львів) | wikidata= | email= | address= | lat=49.84190 | long=24.03182 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Вихід на вежу — від 9 до 21:00 | price=Вартість відвідання вежі — 40 грн | facebook= | instagram= | description=Площа Ринок - центральна площа Львова. В ратуші розміщена Львівська міська рада. Цікавим буде перегляд архітектури площі (Ратуша, Чорна кам'яниця, Венеціанська кам'яниця тощо) та панорами центру Львова із Ратуші | content= }} *{{see | name=Оперний театр | alt= | url= | wikipedia=Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької | email= | address=Проспект Свободи, 28 | lat=49.84399 | long=24.02616 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Будівля у стилі бароко та ренесансу. Найпопулярніше місце для туристів Львова. | content= }} *{{see | name=Високий Замок | alt= | url= | wikipedia=Високий Замок | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Гора, з якої можна побачити панораму старої частини міста. У парку є багато скульптур левів, які колись стояли біля старої ратуші. | content= }} *{{listing|type=see |lat = 49.84285|long =24.03570 |name =Порохова вежа |alt = |address = вул. Підвальна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.83864 |long=24.01294 |name =Церква св. Юра |alt = |address = вул. Шевченка|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84338 |long=24.03058 |name = Вірменський собор та ансамбль споруд вірменської громади |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84279 | long=24.03410 |name = Колишній Домініканський костел |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84017 |long=24.02229 |name =Головний корпус Львівського національного університету |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.83523 |long=24.00699 |name =Головний корпус Львівської політехніки |alt = |address = вул. Степана Бандери|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.83692 |long=24.00478 |name = Церква св. Ольги та Єлизавети |alt = |address = пл. Кропивницького|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84296 |long=24.03465 |name = Будівля міського арсеналу |alt = |address = вул. Підвальна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84208 |long=24.03442 |name = Успенська церква та вежа Корнякта |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84430 | long=24.02757 |name = Театр Марії Заньковецької |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == [[Файл:Львівський оперний театр.jpg|thumb|Львівський оперний театр]] === Музеї === У Львові багато музеїв&nbsp;— історичний, меблів, пошти та аптеки, тюрма на Лонцького, а також меморіальні помешкання Івана Франка, Соломії Крушельницької та інших видатних осіб. Любителям мистецтва варто відвідати Національний музей, картинну галерею, галерею українського мистецтва. А для справжніх аматорів&nbsp;— також безліч сучасних камерних виставок і галерей, де можна придбати місцеві вироби, картини, сувеніри та всілякі оригінальні цікавинки. *{{listing|type=do |lat=49.83706 |long=24.02558 |name = Львівська національна галерея мистецтв |alt = |address = вул. Стефаника, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена у 1879 році, перші експонати з'явилися тут у 1902 році; у своєму розпорядженні має більше 62 000 творів національного і світового мистецтва. Галерея є найбільшим художнім музеєм в усій Україні.}} *{{listing|type=do |lat=49.84688 |long=24.03126 |name = Музей найдавніших пам'яток Львова |alt = |address = вул. Ужгородська, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = філія Львівської національної галереї мистецтв. Складається з тимчасових експозицій, що розповідають про давню історію міста.}} *{{listing|type=do |lat=49.84259 |long=24.03259 |name = Музей скла |alt = |address = пл. Ринок, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Представлені цікаві і оригінальні експозиції зі скла, скляні вироби. Змістовні екскурсії розповідають про історію та розвиток скловиробництва. Музей складають два відділи: «Історичне скло» і «Сучасне скло».}} *{{listing|type=do |lat=49.84278 |long=24.03242 |name = Музей-аптека «Під чорним орлом» |alt = |address = вул. Друкарська, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 3 грн.&nbsp;— для дорослих, 2 грн.&nbsp;— для студентів, 1 грн.&nbsp;— для учнів (2011)|description =являє собою аптеку (найстарішу у Львові) і музей одночасно. Випускає оригінальний фірмовий препарат «Залізне вино», що використовується при анемії, і також продається як сувенір. Налічує 16 експозиційних залів }} *{{do | name=Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8223 | long=24.0318 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Тут знаходиться приблизно 4 000 експонатів, пов'язаних із життям та творчістю письменника. | content= }} *{{do | name=Музей «Тюрма на Лонцького» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8345 | long=24.0187 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід та екскурсії безкоштовні. | facebook= | vkontakte= | description=Створений у 2009 році, являє собою музей-меморіал жертв окупаційних режимів, знаходиться на території колишньої політичної тюрми трьох диктатур (польської, радянської та нацистської). Музей наразі відкрив перший етап експозиції, який розповідає про історію споруди, побут в'язнів та масові розстріли у червні 1941 року. Цікаві факти пов'язані з СБУ та її втручанням в роботу музею. | content= }} *{{do | name=Музей-заповідник «Личаківський цвинтар» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8338 | long=24.0524 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=10 грн. | facebook= | vkontakte= | description=На території цвинтарю знаходиться понад 300 тисяч поховань, площа&nbsp;— 42 га. Тут поховані відомі діячі української культури та науки, найвідоміші вихідці з Західної України (Соломія Крушельницька, Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Григорій Тютюнник та інші). Склепи та скульптури кладовища, створені різними майстрами, є справжніми витворами мистецтва. | content= }} *{{do | name=Музей пивоваріння | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8478 | long=24.0156 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=є першим в Україні музеєм подібного типу, створений 2006 року на честь 290-ї річниці «Львівського» пива. Ціна за вхід: 25 грн. Ціна за екскурсію: 25 грн. Екскурсія включає дегустацію пива. | content= }} === Театри === [[Файл:Театр М.Заньковецької Львів.JPG|250px|thumbnail|right|Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької]] *{{do | name=Львівський академічний театр імені Леся Курбаса | alt= | url=http://www.kurbas.lviv.ua/ | wikipedia= | email=kurbas_theatre@yahoo.com | address=вул. Леся Курбаса, 3 | lat=49.84205 | long=24.02546 | directions= | phone=+38 (032) 272 48 24 | tollfree= | fax=+38 (032) 272 92 04 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки | alt= | url=http://ldt-ukrainky.lviv.ua/ | wikipedia= | email=ldt.lesyaukrainka@gmail.com | address=вул. Городоцька, 36 | lat=49.84202 | long=24.01627 | directions= | phone=(032) 233-31-88 | tollfree= | fax=(032) 233-31-85 | hours=''Каса'': Вт-Пт: 11.00 – 17.00 (крім понеділка); Сб-Нд: 11.00 – 18. 00. ''Початок вистав'': Дитячих – 12.00 ; Вечірніх – 18.00. | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський духовний театр «Воскресіння» | alt= | url=http://www.voskresinnia.eu/ | wikipedia= | email=info@voskresinnia.eu | address=пл. Ген. Григоренка, 5 | lat=49.84214 | long=24.02317 | directions= | phone=+38 (032) 261 63 10 | tollfree= | fax=+38 (032) 261 63 50 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С.Крушельницької | alt= | url=http://opera.lviv.ua/ua/ | wikipedia= | email=lvivopera@gmail.com | address=пр. Свободи, 28 | lat=49.84404 | long=24.02621 | directions= | phone=+38 (032) 235-65-86, +38 (032) 260-13-60 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський обласний театр ляльок | alt= | url=http://telesyk.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=пл. Д. Галицького, 1 | lat=49.84445 | long=24.03084 | directions= | phone=(032) 235-58-32 | tollfree= | fax=+380 322 720 773 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» | alt= | url=http://www.puppet.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Фредра, 6 | lat=49.83629 | long=24.03283 | directions= | phone=+38 (032) 261-31-25; +38 (032) 261-21-27 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької | alt= | url=http://www.zankovetska.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Лесі Українки, 1 | lat=49.84426 | long=24.02757 | directions= | phone=+38 (032) 235-55-83 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Перший український театр для дітей та юнацтва | alt= | url=http://www.nashteatr.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Гнатюка, 11 | lat=49.84155 | long=24.02467 | directions= | phone=+380 (32) 272 68 41 | tollfree= | fax=+380 (32) 245 20 24 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} === Кінотеатри === * Планета Кіно IMAX (с. Сокільники, Стрийська 30) * Кінопалац ім. О. Довженка (пр. Червоної Калини, 81) * Кінопалац (вул. Театральна, 22) * Кінопалац Коперник (вул. Коперника, 9) * Львів (вул. Уласа Самчука, 12; [[Стрийський парк]]) * Сокіл (вул. Володимира Великого, 14а) === Парки === [[Файл:Стрийський парк озеро.jpg|250px|thumbnail|right|Лебедине озеро в нижній частині Стрийського парку]] [[Файл:Ворота в парк культуры Львов.jpg|250px|thumbnail|right|Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького (центральний вхід)]] * Високий Замок * Знесіння * Івана Франка * Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького * Снопківський * Стрийський * Шевченківський гай == Що купувати == === Сувенірна продукція === Усім відомий шоколад зі Львова. У Львівській шоколадній майстерні можна навіть замовити спеціальну сувенірну коробку шоколадних цукерок (які ви обиратимете самі), чи красиво обгорнену плитку, навіть картину виконану з шоколаду. Спеціальні мішечки з кавою можна придбати в деяких кафетеріях, сувенірних крамничках; у кав'ярні «Кентавр» відвідувачі можуть придбати баночки меду, варення; коробки з солодощами тощо. У вуличних наметах та різного роду магазинах можна обрати сувенір серед великого асортименту виробів з глини, скла, кераміки, металу, тканини. Окрім того тут активно купуються й всілякі вироби з дерева (посуд, фігурки, предмети побуту тощо). Традиційно туристи купують на згадку собі статуетку Лева&nbsp;— давнього символу міста, овіяного безліччю легенд. Великою популярністю також є так званий «шматочок» Львова&nbsp;— бруківка з авторським малюнком, який можна придбати у кав'ярні «Дім легенд». Відомий також ринок «Вернісаж», що розмістився на площі Театральній у центрі міста. Там можна придбати пейзажі з прекрасними краєвидами міста, виконані львівськими майстрами. Також купуються стилізовані листівки з поздоровленнями зі Львова, футболки, вишиті сорочки та інші сувеніри. == Де поїсти == Львів відомий своїми затишними кафетеріями та кав'ярнями, а також оригінальними кнайпами, що вражають не тільки інтер'єрами, але й цікавими історіями, незвичайним меню та традиціями. У Львові знаходиться шоколадна майстерня, одне з найчастіше відвідуваних гастрономічних місць, де створюється різноманітний асортимент шоколадних виробів. Поряд із тим у місті існує багато як більш бюджетних закладів швидкого харчування, так і дорогих ресторацій. [[Файл:Lviv on wikivoyage uk.PNG|thumb|300px|link={{PoiMap2|49.84009|24.03019|16}}|На карті]] === Кнайпи === *{{listing |type = eat |lat =49.84311 |long =24.03162 |name = «Гасова лямпа» |address = вул. Вірменська, 20 |url = http://gasovalampa.lviv.ua |hours = 10:00 - 20:00 |price = |description = Тематична кнайпа, присвячена одному з найбільш відомих львівських винаходів - гасу та гасової лампи. У закладі знаходиться колекція гасових ламп, а також інших, тематичних експонатів. }} *{{listing |type = eat |lat =49.84103 |long =24.03414 |name = «Дім легенд» |address = вул. Староєврейська, 48 |url = http://www.fest.lviv.ua/index.php?page=1&m=145 |hours = 10:00 - 22:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84206 |long =24.03690 |name = «Кабінет» |address = вул. Винниченка, 20 |url=http://dzyga.com/content/view/65/193/lang,ua/ |hours=10:00 - 23:00 |price= |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84314 |long =24.03429 |name = «Квартира 35» |address = вул. Вірменська, 35 |url=http://dzyga.com/content/view/63/219/lang,ua/ |hours=10:00 - 24:00 |price= |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84237 |long =24.03067 |name = «Кентавр» |address = площа Ринок, 34 |url = http://centaur.lviv.ua/ |hours = 8:00 - 23:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84136 |long =24.03220 |name = «Криївка» |address = площа Ринок, 14 |url = http://www.kryjivka.com.ua/ |hours = 0:00 - 24:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84101 |long =24.03322 |name = «Мазох-кафе» |address = вул. Сербська, 7 |url = http://masoch-cafe.com.ua/ |hours = 00:00 - 2:00 |price = |description = }} *{{eat | name=«Під синьою Фляжкою» | alt=Синя Пляшка | url=http://bluebottle.lviv.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Руська, 4 | lat=49.84101 | long=24.03322 | directions= | phone=+38 (032) 294-91-52 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/underbluebottle/ | instagram= | content=Великий вибір настоянок, та кав }} *{{listing |type = eat |lat =49.84100 |long =24.03324 |name = «Рудий кіт» |address = вул. Друкарська, 4 |url = http://redcat.in.ua/ |hours = 09:30 - 22:30 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.83625 |long =24.04008 |name = «Солодка скриня» |address = вул. Туган-Барановського, 30 |url = http://solodka-skrynia.lviv.ua/ |hours = 09:00 - 21:00 |price = |description = }} === Кав'ярні === *{{listing |type = eat |lat =49.84175 |long =24.03285 |name = «Копальня кави» |address = площа Ринок, 10 |url = http://www.fest.lviv.ua/index.php?page=1&m=314 |hours = 08:00 - 23:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84221 |long =24.03262 |name = «Італійський дворик» |address = площа Ринок, 6 |url = http://lviv.travel/ua/profitably/wheretoeat/~254/italijskij-dvorik?itypes=7 |hours = 10:00 - 20:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84162 |long =24.03008 |name = «На Бамбетлі» |address = площа Ринок, 29 |url = http://nabambetli.com |hours = 10:00 - 22:00 |price = кава - 12-30 грн, десерти 20-25 грн, випічка - 14 грн |description = }} *{{listing |type = eat |lat=49.84044 |long=24.03105 |name = Кав'ярня-ресторан «Цукерня» |address = вул. Староєврейська, 3 |url = http://cukiernia.com.ua |hours = 8:00 - 22:00 |price = |description = }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == === Бари === *{{listing|type=drink |lat = |long = |name = Хмільний дім Роберта Домса |alt = |address = вул. Клепарівська, 18|directions = |url = http://www.robertdoms.lviv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = robert.doms@gmail.com|skype = |hours = з 12:00 до 24:00|price = |description = Перегляд спортивних подій; рок-концерти}} *{{listing|type=drink |lat = |long = |name = Музичний бар «Культ» |alt = |address = |directions = |url = http://www.kult.lviv.ua/|facebook = |vkontakte = http://vk.com/kult.live.music.club|phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=drink |lat = |long = |name = Ірландський паб «Дублін» |alt = |address = Крива Липа, 5|directions = |url = http://www.dublin.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Нічні клуби === *{{listing|type=drink |lat=49.84752 | long=24.02637 |name = Millenium |alt = |address = просп. Чорновола 2|directions = |url = http://www.favorite-club.com/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=drink |lat=49.86226 | long=24.03058 |name = Zanzibar |alt = |address = |directions = |url = http://zanzibar.com.ua/ua/|facebook = |vkontakte = |phone = Резерв столиків: 098 244 66 44 - диско-бар; 068 009 99 90 - караоке-бар|fax = |email = CLUB@ZANZIBAR.COM.UA|skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=drink |lat = | long = |name = Picasso |alt = |address = м. Львів, вул. Зелена, 88|directions = |url = http://www.picasso.lviv.ua/ua|facebook = |vkontakte = |phone = (032) 275-32-72|fax = (032) 275-32-72|email = info@picasso.lviv.ua|skype = |hours = |price = |description = }} === Квест кімнати === *{{listing|type=quest room |lat = |long = |name = Квест віртуальної реальності Грань |alt = |address = м.Львів, вул. Коперника, 17|directions = |url = http://www.gran.lviv.ua/|facebook = http://facebook.com/granualviv/|vkontakte = |phone = +380551552770 |fax = |email = gran.lviv.ua@gmail.com|skype = |hours = з 9:00 до 21:00|price = |description = Унікальний квест віртуальної реальності Грань у центрі Львова - це можливість реалізувати за допомогою окулярів Oculus Rift DK2 та іншого сучасного обладнання вашу мрію побувати у космосі і відчути реальний стан польоту та невагомості.}} == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing |type = sleep |name = Kava hostel Lviv |lat=49.837749 |long=24.029088 |address = вул. П. Ковжуна, 4 |url = http://kava-hostel.lviv.ua/ |phone = +38 097 033 2000 |email = kavahostel@gmail.com |price = від 50 грн. |description = 40 місць, працівники говорять українською, російською та англійською мовами, безкоштовний Wi-Fi }} *{{listing |type = sleep |name = Cats' house hostel |lat=49.83399 |long=24.03357 |address = вул. Саксаганського, 20 |url = http://catshostel.org/ |phone = +38 0934837665 |email = catshostel@catshostel.org |price = від 60 грн. |description = 20 місць, працівники говорять українською, російською та англійською мовами, безкоштовний Wi-Fi }} *{{listing |type = sleep |name = Coffee Home Hostel |lat=49.84146 |long=24.02967 |address = вул. Театральна 10/4 |url = http://coffeehomehostel.lviv.ua/ |phone = +38 0679111431 |email = coffee@homehostels.com.ua |price = від 80 грн. |description = 20 місць, працівники говорять українською, російською, англійською та іспанською мовами }} *{{listing |type = sleep |name = Budget hotel Ekotel |lat=49.82926 |long=24.01283 |address = вул. Академіка А. Сахарова, 42 |url = http://hotel-ekotel.lviv.ua/ |phone = +380 32 244 38 08 +380 67 676 28 08 |email = reception@hotel-ekotel.lviv.ua |price = від 70 грн. |description = Екотель Економ Готель у Львові – це дешеве проживання та комфортні умови на 95 ліжкомісць. Розташований готель неподалік від центру, на останньому поверсі бізнес-центру по вулиці Академіка А. Сахарова, 42, що навпроти студентського містечка НУ “ЛП”. Зручна транспортна розв’язка дозволить вам дістатися швидко в будь-яку частину нашого міста. Забронювати номер ви можете на різних мовах: англійській, польській, російській та українській. }} *{{listing |type = sleep |name = Hostel Kurmanovich |address = вул. Генерала Курмановича, 9 |lat=49.83069 |long=23.95191 |url = http://hostelkurmanovich.com.ua |phone = +380 67 314 66 61 |email = hostelling.lviv@gmail.com |price = від 60 грн. |description = 100 місць, працівники говорять українською, російською, англійською та польською мовами }} *{{listing |name =«ЦісаR» |type = sleep |address = вул. Котлярська, 3 |lat=49.84525 |long=24.02265 |url = http://hotel-cisar.com/ |phone =+38(032)235-82-28 |email = cisar@hotel-cisar.com |price = 240 грн. |description = Готель «ЦісаR» – для гостей, які віддають перевагу не розкоші, а зручності. Тут панує атмосфера доброзичливості та домашнього затишку. Наш готель розташований в самому центрі міста на тихій, спокійній вуличці поруч із платною стоянкою, де Ви завжди можете залишити свій автомобіль. В «ЦісаR» на Вас чекають невеличкі затишні номера, облаштовані всім необхідним (в кожному номері є телевізор, безкоштовний інтернет Wi-Fi душова кабіна, туалетна кімната), автономний котел цілодобово забезпечує нас гарячою водою та теплом, навіть найсуворішою зимою.У нас ви можете скористатися такими безкоштовними послугами як: безоплатне бронювання номеру, ваші речі виперуть та попрасують, у нас є кухня де ви можете користуватись мікрохвильовою піччю, холодильником, газовою плиткою, посудом та ін. також якщо вам необхідно буде залишити речі, ви можете залишити їх в нашій камері схову. }} *{{listing |name =«Арт Hostel» |type = sleep |address = пл. Ринок, 3 |lat=49.841864 |long=24.03364 |url = http://www.arthostel.lviv.ua/ |phone =+38 (067) 3088 066 |email = info.arthostel@gmail.com |price = 93 грн. |description = Хостел “Арт хостел” розташований в історичному центрі Львова, в 15 хвилинах пішки від Високого замку. На території надається безкоштовний Wi-Fi, стійка реєстрації працює цілодобово. Світлі номери хостелу оформлені в класичному стилі і обладнані шафами. Загальні ванні кімнати розташовані в коридорі. Гості можуть самостійно готувати на повністю обладнаній спільній кухні, а приймати їжу в обідній зоні. На іншому боці вулиці ви знайдете кафе "Штрудель", де щоранку подається домашній сніданок. }} *{{listing |type = sleep |name = Lucky Hostel |lat=49.84587 |long=24.02375 |address = вул. куліша 11 |url = http://lucky-hostel.in.ua/ |phone = +380967859869 |email = luhos@yandex.ru |price = від 90 грн. |description = безкоштовний Wi-Fi, часте прибирання, доступ в хостел 24 години, прокат велосипедів }} === Середні ціни === *{{listing |type = sleep |name = Готель Волтер |address = вул. Липинського, 60а |lat=49.86472 |long=24.05075 |url = http://www.hotelvolter.com.ua/ |phone = +380 32 294 88 88 |price = 300-700 грн. |description = 56 місць }} *{{listing |type = sleep |name = Готель Ірена |address = вул. Стороженка, 21 |lat=49.84149 |long=24.00105 |url = http://www.irenahotel.com.ua/ |phone = +380 32 239 58 94 |price = 200-550 грн. |description = 38 місць, працівники говорять українською, російською, польською та англійською мовами, безкоштовний Wi-Fi, платна автостоянка }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Євроготель |alt = |address = вул. Тершаківців, 6А |directions = |url = http://www.eurohotel.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 275-72-14, 275-66-31 |fax = +38 (032) 242-40-02, 242-31-60 |email = info@eurohotel.ua |skype = |hours = |price = 450-1650 грн. |description = }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Бумеранг |alt = |address = вул. Рудненська, 14а |directions = |url = http://www.hotelbumerang.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 297-61-43 |fax = +38 (032) 245-86-33 |email = |skype = |hours = |price = 230-270 грн. |description = }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Відень |alt = |address = проспект Свободи, 12 |directions = |url = http://www.wienhotel.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 244-43-14, 244-43-15 |fax = +38(032)244-43-16 |email = wienhotel@mail.lviv.ua |skype = |hours = |price = 450-870 грн. |description = }} * {{listing | name=Готель Едем | alt= | url=https://hotel-edem.lviv.ua/ | wikipedia= | email=info@hotel-edem.lviv.ua | address=Львів, вул. Городоцька, 95А | lat=49.8387138 | long=24.0088194 | directions=6 трамвай від Залізничного вокзалу, трансфер з аеропорта | phone=+38 097 739-5677 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price=від 1000 грн | facebook=https://www.facebook.com/edemhotellviv/ | vkontakte= | lastedit=2019-01-28 | content= }} === Дорого === *{{listing |type = sleep |name = Готель «Леополіс» |address = вул. Театральна, 16 |lat= 49.84213 |long= 24.02932 |url = http://www.leopolishotel.com/ua/ |phone = +380 32 295 9500 |email = hotel@leopolishotel.com |price = |description = П'ятизірковий готель у центрі міста }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Nobilis |alt = |address = вул. Фредра, 5 |directions = |url = http://www.nobilis-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone = (38) 032 295 25 95 |fax = (38) 032 295 79 97 |email = reservations@nobilis-hotel.com.ua |skype = |hours = |price = 2475-7040 грн. |description = }} == Де навчатись == Львів багатий на компанії у сфері IT, тому багато львівських IT-компаній створюють безкоштовні курси по програмуванню та інженерних галузей. Найбільш поширені SoftServe [http://softserve.ua/university/it-academy/] та GlobalLogic [http://www.globallogic.com.ua/uk/]. Тривалість навчання — близько 3 місяців. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код Львова для семизначних номерів&nbsp;— 32. Для шестизначних використовується 322. Всі дзвінки на і з мобільних телефонів тарифікуються, як міжміські дзвінки. Найпоширеніші мобільні коди&nbsp;— 050, 067, 066, 093, 096, 097 і 099. Основні мобільні оператори&nbsp;— Київстар, МТС і Life. Ви можете купити SIM-карти або картки поповнення балансу в багатьох магазинах по всьому місті. Поштові індекси — 79000-79490. Інтернет-кафе у місті достатньо, у центрі&nbsp;— "Чорна Медея" у провулку Крива Липа, "Мапа" на Театральній. == Куди далі == * Маршрут [[Золота підкова Львівщини]] * Маршрут [[17-те століття в серці Львова]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] s46mn2dau6x16v7mjycjqkvvgd3dxm7 33306 33177 2022-08-24T02:00:43Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.84009|24.03019|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Львів | citylocal=Львів | arm= | population= 728 660 (01.05.2013) | callingcode= +380-32 | website=http://lviv.travel/ }} '''Львів'''&nbsp;— місто в західній частині [[Україна|України]]. Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == Львів є адміністративним центром [[Львівська область|Львівської області]] України, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та [[Західна Україна|Західної України]]. У місті знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості. За чисельністю населення — сьоме місто країни. Населення — близько 760 тис. осіб. === Історія === Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова&nbsp;— Ріббентропа анексований Радянським Союзом. === Клімат === Львівський клімат — помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячна температура повітря складає −4 °C у січні і +18 °C у липні. Абсолютний максимум температури повітря (+37,0 °C) зафіксований у серпні 1921 року, абсолютний мінімум — (−33,6 °C)10 лютого 1929 року; максимальна кількість опадів (1 422 мм) випала у 1893 році. Вологість повітря в середньому за рік становить 79%. Найчастіше дують західні вітри, найрідше — північно-східні. Львів характеризується найбільшою кількістю опадів та найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою континентальністю місцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами. Через це місто часто називають «приреченим на дощ». Тема львівського дощу є популярною в місцевих художників, поетів і музикантів. Для всіх пір року характерні різкі перепади атмосферного тиску, температур і вологості повітря. Зими м'які — морози нижче −20 °C спостерігаються вкрай рідко. Стійкий сніговий покрив встановлюється не кожної зими. Весна прохолодна та дощова, заморозки і снігопади можливі до початку травня. Літо прохолодне. Звичайні літні полуденні температури в межах +20-25 °C, спека вище +30 °C спостерігається рідко. Влітку частими є грозові зливи і різкі перепади температур при проходженні атмосферних фронтів. При цьому майже щороку спостерігаються ураганні вітри, які призводять до повалення дерев, обриву ліній електропередач, невеликих руйнувань. Так, у 2008 році внаслідок буревію загинуло 4 людей. Осінь помірно тепла і суха. Тривалість вегетаційного періоду — 215 днів. Мікроклімат центральної частини міста, яка розташована в улоговині, характеризується нижчими мінімальними та вищими максимальними температурами. Для підвищених околиць характерні сильні вітри. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{listing | name=[[Міжнародний аеропорт Львів |Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]] | alt= | url= | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | type=go | address=вулиця Любінська, 168, 79000 | lat=49.813806 | long=23.960092 | directions= | phone=+380 (3222) 98-112 | hours=| lastedit=2018-02-14 | content=}} * З [[Київ|Києва]] (аеропорт «Бориспіль»)&nbsp;— Ukraine International Airlines * З [[Київ|Києва]] (аеропорт «Жуляни»)&nbsp;— UTair Ukraine * З [[Дортмунд]]а, [[Німеччина]]&nbsp;— WizzAir * З [[Мюнхен]]а, [[Німеччина]]&nbsp;— Lufthansa * З [[Мілан]]а, [[Італія]] (Orio Al Serio)&nbsp;— WizzAir * З [[Варшава|Варшави]], [[Польща]]&nbsp;— LOT * Зі [[Стамбул]]а, [[Туреччина]]&nbsp;— Turkish Airlines, Pegasus * З [[Відень|Відня]], [[Австрія]]&nbsp;— Austrian Airlines * З [[Тімішоара|Тімішоари]], [[Румунія]]&nbsp;— Carpatair === {{Потягом}} === [[Файл:Rail Terminal Lviv 2012.JPG|250px|thumbnail|right|Головний залізничний вокзал м. Львова влітку 2012]] У Львові розташовані 2 залізничні вокзали та декілька залізничних станцій. Всі пасажирські поїзди прибувають до Головного залізничного вокзалу, який знаходиться на площі Двірцевій. === {{Автомобілем}} === Основні напрямки трас: * {{Автошлях|M|06}} [[Київ]]&nbsp;— [[Рівне]]&nbsp;— '''Львів'''&nbsp;— [[Чоп]] —> [[Угорщина]], [[Словаччина]] * {{Автошлях|M|10}} '''Львів'''&nbsp;— [[Краковець]] ([[Польща]]) (стан відмінний) * {{Автошлях|E|471}} '''Львів'''&nbsp;— [[Стрий]] —> {{Автошлях|M|12}} [[Мукачеве]] (в іншу сторону [[Тернопіль]]&nbsp;— [[Вінниця]]&nbsp;— [[Кіровоград]]&nbsp;— [[Знам'янка]]) У місто щодня прибувають тисячі автомобілів і маршруток з будь-яких обласних і районних центрів України. Для того щоб забронювати місце в одній з машин, які їдуть до Львова або з нього, можна скористатися безкоштовним сервісом https://sharry.cc/. Він допоможе підібрати вам водія, а ціну за поїздку пасажир вказує самостійно. === {{Автобусом}} === У Львові є автовокзал та 8 регіональних автостанцій. Більшість міжрегіональних та міжнародних автобусів прибувають до автовокзалу. * {{listing|type=go | name= Автовокзал | alt= | url=http://lviv-online.com/ua/info/transport/avtovokzal/ | email= | address=вул. Стрийська, 109 | lat=49.786760 | long=24.016363 | directions= | phone=+38 (0322) 63-24-97, +38 (0322) 63-24-73 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-13 | content= }} * {{listing | name=Автостанція № 2 | alt=Автовокзал Північний | url=http://bus.com.ua/460280/time.html | email= | address=вул. Богдана Хмельницького, 225 | lat=49.864256 | long=24.051316 | directions= | phone=+38 (032) 252-04-89, +38 (032) 252-17-40 | type=go | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-13 | content=Регіональні автобуси, кілька автобусів до міст Волинської, Тернопільської областей та деяких міст Білорусі прибувають на цю автостанцію.}} * {{listing | type=go | name=Автостанція №8 | alt=Двірцевий автовокзал | url=http://bus.com.ua/460800/time.html | wikipedia= | email= | address=пл. Двiрцева, 1 | lat=49.840393 | long=23.995599 | directions=біля залізничного вокзалу | phone=+38 (0322) 718 151 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | content= }} == Транспорт == [[Файл:Квиток на автобус Львів 2019.jpg|міні|праворуч|220пкс|Квиток на проїзд в автобусі (2019)]] Громадський транспорт Львова представлений 11-ма трамвайними, 12-ма тролейбусними та близько 60-ма автобусними маршрутами. Вартість проїзду на електротранспорті&nbsp;— 5 гривень, на автобусі&nbsp;— 7 гривень. Необмежений квиток на 1, 3 або 30 діб (дійсний лише в трамваях та тролейбусах) можна миттєво придбати на [https://tickets.lvivelectrotrans.com.ua/ офіційному сайті]. Таксі містом коштує починаючи від 50 гривень через такі додатки як Убер, Болт, Уклон, ОнТаксі тощо. ===Громадські електросамокати=== Декілька додатків електросамокатів працюють у Львові та користуються популярністю, надаючи простий спосіб рухатися містом без заторів. Після реєстрації у відповідних додатках їх можна розблокувати за лічені секунди. Катання самокатом по автомобільних дорогах є забороненим. Замість цього слід використовувати велосипедні стежки з максимальною швидкістю до 20 км на годину, їхати хідниками також дозволяється з максимальною швидкістю 5 км на годину.[https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/313593-trotuarami-mozhna-a-dorogami-ni-u-lvovi-vveli-pravila-dlya-eletrosamokativ] == Що відвідати == [[Файл:Панорама центра Львова.jpg|200px|thumbnail|right|Панорама центру Львова {{ЮНЕСКО}}]] [[Файл:Вежа Корнякта.jpg|200px|міні|праворуч|Вежа Корнякта]] Львів багатий своїми архітектурними пам'ятками. В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала під час війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Молодим та наполегливим, а також фотографам можна порекомендувати вечірній підйом на вежу міської ратуші, звідки відкривається панорама всієї історичної частини міста. *{{see | name=Площа Ринок та Ратуша | alt= | url= | wikipedia=Площа Ринок (Львів) | wikidata= | email= | address= | lat=49.84190 | long=24.03182 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Вихід на вежу — від 9 до 21:00 | price=Вартість відвідання вежі — 40 грн | facebook= | instagram= | description=Площа Ринок - центральна площа Львова. В ратуші розміщена Львівська міська рада. Цікавим буде перегляд архітектури площі (Ратуша, Чорна кам'яниця, Венеціанська кам'яниця тощо) та панорами центру Львова із Ратуші | content= }} *{{see | name=Оперний театр | alt= | url= | wikipedia=Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької | email= | address=Проспект Свободи, 28 | lat=49.84399 | long=24.02616 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Будівля у стилі бароко та ренесансу. Найпопулярніше місце для туристів Львова. | content= }} *{{see | name=Високий Замок | alt= | url= | wikipedia=Високий Замок | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Гора, з якої можна побачити панораму старої частини міста. У парку є багато скульптур левів, які колись стояли біля старої ратуші. | content= }} *{{listing|type=see |lat = 49.84285|long =24.03570 |name =Порохова вежа |alt = |address = вул. Підвальна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.83864 |long=24.01294 |name =Церква св. Юра |alt = |address = вул. Шевченка|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84338 |long=24.03058 |name = Вірменський собор та ансамбль споруд вірменської громади |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84279 | long=24.03410 |name = Колишній Домініканський костел |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84017 |long=24.02229 |name =Головний корпус Львівського національного університету |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.83523 |long=24.00699 |name =Головний корпус Львівської політехніки |alt = |address = вул. Степана Бандери|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.83692 |long=24.00478 |name = Церква св. Ольги та Єлизавети |alt = |address = пл. Кропивницького|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84296 |long=24.03465 |name = Будівля міського арсеналу |alt = |address = вул. Підвальна|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84208 |long=24.03442 |name = Успенська церква та вежа Корнякта |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=see |lat=49.84430 | long=24.02757 |name = Театр Марії Заньковецької |alt = |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == [[Файл:Львівський оперний театр.jpg|thumb|Львівський оперний театр]] === Музеї === У Львові багато музеїв&nbsp;— історичний, меблів, пошти та аптеки, тюрма на Лонцького, а також меморіальні помешкання Івана Франка, Соломії Крушельницької та інших видатних осіб. Любителям мистецтва варто відвідати Національний музей, картинну галерею, галерею українського мистецтва. А для справжніх аматорів&nbsp;— також безліч сучасних камерних виставок і галерей, де можна придбати місцеві вироби, картини, сувеніри та всілякі оригінальні цікавинки. *{{listing|type=do |lat=49.83706 |long=24.02558 |name = Львівська національна галерея мистецтв |alt = |address = вул. Стефаника, 3|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Створена у 1879 році, перші експонати з'явилися тут у 1902 році; у своєму розпорядженні має більше 62 000 творів національного і світового мистецтва. Галерея є найбільшим художнім музеєм в усій Україні.}} *{{listing|type=do |lat=49.84688 |long=24.03126 |name = Музей найдавніших пам'яток Львова |alt = |address = вул. Ужгородська, 1|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = філія Львівської національної галереї мистецтв. Складається з тимчасових експозицій, що розповідають про давню історію міста.}} *{{listing|type=do |lat=49.84259 |long=24.03259 |name = Музей скла |alt = |address = пл. Ринок, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Представлені цікаві і оригінальні експозиції зі скла, скляні вироби. Змістовні екскурсії розповідають про історію та розвиток скловиробництва. Музей складають два відділи: «Історичне скло» і «Сучасне скло».}} *{{listing|type=do |lat=49.84278 |long=24.03242 |name = Музей-аптека «Під чорним орлом» |alt = |address = вул. Друкарська, 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = 3 грн.&nbsp;— для дорослих, 2 грн.&nbsp;— для студентів, 1 грн.&nbsp;— для учнів (2011)|description =являє собою аптеку (найстарішу у Львові) і музей одночасно. Випускає оригінальний фірмовий препарат «Залізне вино», що використовується при анемії, і також продається як сувенір. Налічує 16 експозиційних залів }} *{{do | name=Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8223 | long=24.0318 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Тут знаходиться приблизно 4 000 експонатів, пов'язаних із життям та творчістю письменника. | content= }} *{{do | name=Музей «Тюрма на Лонцького» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8345 | long=24.0187 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід та екскурсії безкоштовні. | facebook= | vkontakte= | description=Створений у 2009 році, являє собою музей-меморіал жертв окупаційних режимів, знаходиться на території колишньої політичної тюрми трьох диктатур (польської, радянської та нацистської). Музей наразі відкрив перший етап експозиції, який розповідає про історію споруди, побут в'язнів та масові розстріли у червні 1941 року. Цікаві факти пов'язані з СБУ та її втручанням в роботу музею. | content= }} *{{do | name=Музей-заповідник «Личаківський цвинтар» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8338 | long=24.0524 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=10 грн. | facebook= | vkontakte= | description=На території цвинтарю знаходиться понад 300 тисяч поховань, площа&nbsp;— 42 га. Тут поховані відомі діячі української культури та науки, найвідоміші вихідці з Західної України (Соломія Крушельницька, Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Григорій Тютюнник та інші). Склепи та скульптури кладовища, створені різними майстрами, є справжніми витворами мистецтва. | content= }} *{{do | name=Музей пивоваріння | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.8478 | long=24.0156 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=є першим в Україні музеєм подібного типу, створений 2006 року на честь 290-ї річниці «Львівського» пива. Ціна за вхід: 25 грн. Ціна за екскурсію: 25 грн. Екскурсія включає дегустацію пива. | content= }} === Театри === [[Файл:Театр М.Заньковецької Львів.JPG|250px|thumbnail|right|Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької]] *{{do | name=Львівський академічний театр імені Леся Курбаса | alt= | url=http://www.kurbas.lviv.ua/ | wikipedia= | email=kurbas_theatre@yahoo.com | address=вул. Леся Курбаса, 3 | lat=49.84205 | long=24.02546 | directions= | phone=+38 (032) 272 48 24 | tollfree= | fax=+38 (032) 272 92 04 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки | alt= | url=http://ldt-ukrainky.lviv.ua/ | wikipedia= | email=ldt.lesyaukrainka@gmail.com | address=вул. Городоцька, 36 | lat=49.84202 | long=24.01627 | directions= | phone=(032) 233-31-88 | tollfree= | fax=(032) 233-31-85 | hours=''Каса'': Вт-Пт: 11.00 – 17.00 (крім понеділка); Сб-Нд: 11.00 – 18. 00. ''Початок вистав'': Дитячих – 12.00 ; Вечірніх – 18.00. | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський духовний театр «Воскресіння» | alt= | url=http://www.voskresinnia.eu/ | wikipedia= | email=info@voskresinnia.eu | address=пл. Ген. Григоренка, 5 | lat=49.84214 | long=24.02317 | directions= | phone=+38 (032) 261 63 10 | tollfree= | fax=+38 (032) 261 63 50 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С.Крушельницької | alt= | url=http://opera.lviv.ua/ua/ | wikipedia= | email=lvivopera@gmail.com | address=пр. Свободи, 28 | lat=49.84404 | long=24.02621 | directions= | phone=+38 (032) 235-65-86, +38 (032) 260-13-60 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський обласний театр ляльок | alt= | url=http://telesyk.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=пл. Д. Галицького, 1 | lat=49.84445 | long=24.03084 | directions= | phone=(032) 235-58-32 | tollfree= | fax=+380 322 720 773 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» | alt= | url=http://www.puppet.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Фредра, 6 | lat=49.83629 | long=24.03283 | directions= | phone=+38 (032) 261-31-25; +38 (032) 261-21-27 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької | alt= | url=http://www.zankovetska.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Лесі Українки, 1 | lat=49.84426 | long=24.02757 | directions= | phone=+38 (032) 235-55-83 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} *{{do | name=Перший український театр для дітей та юнацтва | alt= | url=http://www.nashteatr.lviv.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Гнатюка, 11 | lat=49.84155 | long=24.02467 | directions= | phone=+380 (32) 272 68 41 | tollfree= | fax=+380 (32) 245 20 24 | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} === Кінотеатри === * Планета Кіно IMAX (с. Сокільники, Стрийська 30) * Кінопалац ім. О. Довженка (пр. Червоної Калини, 81) * Кінопалац (вул. Театральна, 22) * Кінопалац Коперник (вул. Коперника, 9) * Львів (вул. Уласа Самчука, 12; [[Стрийський парк]]) * Сокіл (вул. Володимира Великого, 14а) === Парки === [[Файл:Стрийський парк озеро.jpg|250px|thumbnail|right|Лебедине озеро в нижній частині Стрийського парку]] [[Файл:Ворота в парк культуры Львов.jpg|250px|thumbnail|right|Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького (центральний вхід)]] * Високий Замок * Знесіння * Івана Франка * Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького * Снопківський * Стрийський * Шевченківський гай == Що купувати == === Сувенірна продукція === Усім відомий шоколад зі Львова. У Львівській шоколадній майстерні можна навіть замовити спеціальну сувенірну коробку шоколадних цукерок (які ви обиратимете самі), чи красиво обгорнену плитку, навіть картину виконану з шоколаду. Спеціальні мішечки з кавою можна придбати в деяких кафетеріях, сувенірних крамничках; у кав'ярні «Кентавр» відвідувачі можуть придбати баночки меду, варення; коробки з солодощами тощо. У вуличних наметах та різного роду магазинах можна обрати сувенір серед великого асортименту виробів з глини, скла, кераміки, металу, тканини. Окрім того тут активно купуються й всілякі вироби з дерева (посуд, фігурки, предмети побуту тощо). Традиційно туристи купують на згадку собі статуетку Лева&nbsp;— давнього символу міста, овіяного безліччю легенд. Великою популярністю також є так званий «шматочок» Львова&nbsp;— бруківка з авторським малюнком, який можна придбати у кав'ярні «Дім легенд». Відомий також ринок «Вернісаж», що розмістився на площі Театральній у центрі міста. Там можна придбати пейзажі з прекрасними краєвидами міста, виконані львівськими майстрами. Також купуються стилізовані листівки з поздоровленнями зі Львова, футболки, вишиті сорочки та інші сувеніри. == Де поїсти == Львів відомий своїми затишними кафетеріями та кав'ярнями, а також оригінальними кнайпами, що вражають не тільки інтер'єрами, але й цікавими історіями, незвичайним меню та традиціями. У Львові знаходиться шоколадна майстерня, одне з найчастіше відвідуваних гастрономічних місць, де створюється різноманітний асортимент шоколадних виробів. Поряд із тим у місті існує багато як більш бюджетних закладів швидкого харчування, так і дорогих ресторацій. [[Файл:Lviv on wikivoyage uk.PNG|thumb|300px|link={{PoiMap2|49.84009|24.03019|16}}|На карті]] === Кнайпи === *{{listing |type = eat |lat =49.84311 |long =24.03162 |name = «Гасова лямпа» |address = вул. Вірменська, 20 |url = http://gasovalampa.lviv.ua |hours = 10:00 - 20:00 |price = |description = Тематична кнайпа, присвячена одному з найбільш відомих львівських винаходів - гасу та гасової лампи. У закладі знаходиться колекція гасових ламп, а також інших, тематичних експонатів. }} *{{listing |type = eat |lat =49.84103 |long =24.03414 |name = «Дім легенд» |address = вул. Староєврейська, 48 |url = http://www.fest.lviv.ua/index.php?page=1&m=145 |hours = 10:00 - 22:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84206 |long =24.03690 |name = «Кабінет» |address = вул. Винниченка, 20 |url=http://dzyga.com/content/view/65/193/lang,ua/ |hours=10:00 - 23:00 |price= |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84314 |long =24.03429 |name = «Квартира 35» |address = вул. Вірменська, 35 |url=http://dzyga.com/content/view/63/219/lang,ua/ |hours=10:00 - 24:00 |price= |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84237 |long =24.03067 |name = «Кентавр» |address = площа Ринок, 34 |url = http://centaur.lviv.ua/ |hours = 8:00 - 23:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84136 |long =24.03220 |name = «Криївка» |address = площа Ринок, 14 |url = http://www.kryjivka.com.ua/ |hours = 0:00 - 24:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84101 |long =24.03322 |name = «Мазох-кафе» |address = вул. Сербська, 7 |url = http://masoch-cafe.com.ua/ |hours = 00:00 - 2:00 |price = |description = }} *{{eat | name=«Під синьою Фляжкою» | alt=Синя Пляшка | url=http://bluebottle.lviv.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Руська, 4 | lat=49.84101 | long=24.03322 | directions= | phone=+38 (032) 294-91-52 | tollfree= | fax= | hours=10:00 - 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/underbluebottle/ | instagram= | content=Великий вибір настоянок, та кав }} *{{listing |type = eat |lat =49.84100 |long =24.03324 |name = «Рудий кіт» |address = вул. Друкарська, 4 |url = http://redcat.in.ua/ |hours = 09:30 - 22:30 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.83625 |long =24.04008 |name = «Солодка скриня» |address = вул. Туган-Барановського, 30 |url = http://solodka-skrynia.lviv.ua/ |hours = 09:00 - 21:00 |price = |description = }} === Кав'ярні === *{{listing |type = eat |lat =49.84175 |long =24.03285 |name = «Копальня кави» |address = площа Ринок, 10 |url = http://www.fest.lviv.ua/index.php?page=1&m=314 |hours = 08:00 - 23:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84221 |long =24.03262 |name = «Італійський дворик» |address = площа Ринок, 6 |url = http://lviv.travel/ua/profitably/wheretoeat/~254/italijskij-dvorik?itypes=7 |hours = 10:00 - 20:00 |price = |description = }} *{{listing |type = eat |lat =49.84162 |long =24.03008 |name = «На Бамбетлі» |address = площа Ринок, 29 |url = http://nabambetli.com |hours = 10:00 - 22:00 |price = кава - 12-30 грн, десерти 20-25 грн, випічка - 14 грн |description = }} *{{listing |type = eat |lat=49.84044 |long=24.03105 |name = Кав'ярня-ресторан «Цукерня» |address = вул. Староєврейська, 3 |url = http://cukiernia.com.ua |hours = 8:00 - 22:00 |price = |description = }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == === Бари === *{{listing|type=drink |lat = |long = |name = Хмільний дім Роберта Домса |alt = |address = вул. Клепарівська, 18|directions = |url = http://www.robertdoms.lviv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = robert.doms@gmail.com|skype = |hours = з 12:00 до 24:00|price = |description = Перегляд спортивних подій; рок-концерти}} *{{listing|type=drink |lat = |long = |name = Музичний бар «Культ» |alt = |address = |directions = |url = http://www.kult.lviv.ua/|facebook = |vkontakte = http://vk.com/kult.live.music.club|phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=drink |lat = |long = |name = Ірландський паб «Дублін» |alt = |address = Крива Липа, 5|directions = |url = http://www.dublin.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Нічні клуби === *{{listing|type=drink |lat=49.84752 | long=24.02637 |name = Millenium |alt = |address = просп. Чорновола 2|directions = |url = http://www.favorite-club.com/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=drink |lat=49.86226 | long=24.03058 |name = Zanzibar |alt = |address = |directions = |url = http://zanzibar.com.ua/ua/|facebook = |vkontakte = |phone = Резерв столиків: 098 244 66 44 - диско-бар; 068 009 99 90 - караоке-бар|fax = |email = CLUB@ZANZIBAR.COM.UA|skype = |hours = |price = |description = }} *{{listing|type=drink |lat = | long = |name = Picasso |alt = |address = м. Львів, вул. Зелена, 88|directions = |url = http://www.picasso.lviv.ua/ua|facebook = |vkontakte = |phone = (032) 275-32-72|fax = (032) 275-32-72|email = info@picasso.lviv.ua|skype = |hours = |price = |description = }} === Квест кімнати === *{{listing|type=quest room |lat = |long = |name = Квест віртуальної реальності Грань |alt = |address = м.Львів, вул. Коперника, 17|directions = |url = http://www.gran.lviv.ua/|facebook = http://facebook.com/granualviv/|vkontakte = |phone = +380551552770 |fax = |email = gran.lviv.ua@gmail.com|skype = |hours = з 9:00 до 21:00|price = |description = Унікальний квест віртуальної реальності Грань у центрі Львова - це можливість реалізувати за допомогою окулярів Oculus Rift DK2 та іншого сучасного обладнання вашу мрію побувати у космосі і відчути реальний стан польоту та невагомості.}} == Де зупинитись == === Дешево === *{{listing |type = sleep |name = Kava hostel Lviv |lat=49.837749 |long=24.029088 |address = вул. П. Ковжуна, 4 |url = http://kava-hostel.lviv.ua/ |phone = +38 097 033 2000 |email = kavahostel@gmail.com |price = від 50 грн. |description = 40 місць, працівники говорять українською, російською та англійською мовами, безкоштовний Wi-Fi }} *{{listing |type = sleep |name = Cats' house hostel |lat=49.83399 |long=24.03357 |address = вул. Саксаганського, 20 |url = http://catshostel.org/ |phone = +38 0934837665 |email = catshostel@catshostel.org |price = від 60 грн. |description = 20 місць, працівники говорять українською, російською та англійською мовами, безкоштовний Wi-Fi }} *{{listing |type = sleep |name = Coffee Home Hostel |lat=49.84146 |long=24.02967 |address = вул. Театральна 10/4 |url = http://coffeehomehostel.lviv.ua/ |phone = +38 0679111431 |email = coffee@homehostels.com.ua |price = від 80 грн. |description = 20 місць, працівники говорять українською, російською, англійською та іспанською мовами }} *{{listing |type = sleep |name = Budget hotel Ekotel |lat=49.82926 |long=24.01283 |address = вул. Академіка А. Сахарова, 42 |url = http://hotel-ekotel.lviv.ua/ |phone = +380 32 244 38 08 +380 67 676 28 08 |email = reception@hotel-ekotel.lviv.ua |price = від 70 грн. |description = Екотель Економ Готель у Львові – це дешеве проживання та комфортні умови на 95 ліжкомісць. Розташований готель неподалік від центру, на останньому поверсі бізнес-центру по вулиці Академіка А. Сахарова, 42, що навпроти студентського містечка НУ “ЛП”. Зручна транспортна розв’язка дозволить вам дістатися швидко в будь-яку частину нашого міста. Забронювати номер ви можете на різних мовах: англійській, польській, російській та українській. }} *{{listing |type = sleep |name = Hostel Kurmanovich |address = вул. Генерала Курмановича, 9 |lat=49.83069 |long=23.95191 |url = http://hostelkurmanovich.com.ua |phone = +380 67 314 66 61 |email = hostelling.lviv@gmail.com |price = від 60 грн. |description = 100 місць, працівники говорять українською, російською, англійською та польською мовами }} *{{listing |name =«ЦісаR» |type = sleep |address = вул. Котлярська, 3 |lat=49.84525 |long=24.02265 |url = http://hotel-cisar.com/ |phone =+38(032)235-82-28 |email = cisar@hotel-cisar.com |price = 240 грн. |description = Готель «ЦісаR» – для гостей, які віддають перевагу не розкоші, а зручності. Тут панує атмосфера доброзичливості та домашнього затишку. Наш готель розташований в самому центрі міста на тихій, спокійній вуличці поруч із платною стоянкою, де Ви завжди можете залишити свій автомобіль. В «ЦісаR» на Вас чекають невеличкі затишні номера, облаштовані всім необхідним (в кожному номері є телевізор, безкоштовний інтернет Wi-Fi душова кабіна, туалетна кімната), автономний котел цілодобово забезпечує нас гарячою водою та теплом, навіть найсуворішою зимою.У нас ви можете скористатися такими безкоштовними послугами як: безоплатне бронювання номеру, ваші речі виперуть та попрасують, у нас є кухня де ви можете користуватись мікрохвильовою піччю, холодильником, газовою плиткою, посудом та ін. також якщо вам необхідно буде залишити речі, ви можете залишити їх в нашій камері схову. }} *{{listing |name =«Арт Hostel» |type = sleep |address = пл. Ринок, 3 |lat=49.841864 |long=24.03364 |url = http://www.arthostel.lviv.ua/ |phone =+38 (067) 3088 066 |email = info.arthostel@gmail.com |price = 93 грн. |description = Хостел “Арт хостел” розташований в історичному центрі Львова, в 15 хвилинах пішки від Високого замку. На території надається безкоштовний Wi-Fi, стійка реєстрації працює цілодобово. Світлі номери хостелу оформлені в класичному стилі і обладнані шафами. Загальні ванні кімнати розташовані в коридорі. Гості можуть самостійно готувати на повністю обладнаній спільній кухні, а приймати їжу в обідній зоні. На іншому боці вулиці ви знайдете кафе "Штрудель", де щоранку подається домашній сніданок. }} *{{listing |type = sleep |name = Lucky Hostel |lat=49.84587 |long=24.02375 |address = вул. куліша 11 |url = http://lucky-hostel.in.ua/ |phone = +380967859869 |email = luhos@yandex.ru |price = від 90 грн. |description = безкоштовний Wi-Fi, часте прибирання, доступ в хостел 24 години, прокат велосипедів }} === Середні ціни === *{{listing |type = sleep |name = Готель Волтер |address = вул. Липинського, 60а |lat=49.86472 |long=24.05075 |url = http://www.hotelvolter.com.ua/ |phone = +380 32 294 88 88 |price = 300-700 грн. |description = 56 місць }} *{{listing |type = sleep |name = Готель Ірена |address = вул. Стороженка, 21 |lat=49.84149 |long=24.00105 |url = http://www.irenahotel.com.ua/ |phone = +380 32 239 58 94 |price = 200-550 грн. |description = 38 місць, працівники говорять українською, російською, польською та англійською мовами, безкоштовний Wi-Fi, платна автостоянка }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Євроготель |alt = |address = вул. Тершаківців, 6А |directions = |url = http://www.eurohotel.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 275-72-14, 275-66-31 |fax = +38 (032) 242-40-02, 242-31-60 |email = info@eurohotel.ua |skype = |hours = |price = 450-1650 грн. |description = }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Бумеранг |alt = |address = вул. Рудненська, 14а |directions = |url = http://www.hotelbumerang.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 297-61-43 |fax = +38 (032) 245-86-33 |email = |skype = |hours = |price = 230-270 грн. |description = }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Відень |alt = |address = проспект Свободи, 12 |directions = |url = http://www.wienhotel.lviv.ua |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (032) 244-43-14, 244-43-15 |fax = +38(032)244-43-16 |email = wienhotel@mail.lviv.ua |skype = |hours = |price = 450-870 грн. |description = }} * {{listing | name=Готель Едем | alt= | url=https://hotel-edem.lviv.ua/ | wikipedia= | email=info@hotel-edem.lviv.ua | address=Львів, вул. Городоцька, 95А | lat=49.8387138 | long=24.0088194 | directions=6 трамвай від Залізничного вокзалу, трансфер з аеропорта | phone=+38 097 739-5677 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price=від 1000 грн | facebook=https://www.facebook.com/edemhotellviv/ | vkontakte= | lastedit=2019-01-28 | content= }} === Дорого === *{{listing |type = sleep |name = Готель «Леополіс» |address = вул. Театральна, 16 |lat= 49.84213 |long= 24.02932 |url = http://www.leopolishotel.com/ua/ |phone = +380 32 295 9500 |email = hotel@leopolishotel.com |price = |description = П'ятизірковий готель у центрі міста }} *{{listing |map = |type = sleep |lat = |long = |name = Nobilis |alt = |address = вул. Фредра, 5 |directions = |url = http://www.nobilis-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone = (38) 032 295 25 95 |fax = (38) 032 295 79 97 |email = reservations@nobilis-hotel.com.ua |skype = |hours = |price = 2475-7040 грн. |description = }} == Де навчатись == Львів багатий на компанії у сфері IT, тому багато львівських IT-компаній створюють безкоштовні курси по програмуванню та інженерних галузей. Найбільш поширені SoftServe [http://softserve.ua/university/it-academy/] та GlobalLogic [http://www.globallogic.com.ua/uk/]. Тривалість навчання — близько 3 місяців. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код Львова для семизначних номерів&nbsp;— 32. Для шестизначних використовується 322. Всі дзвінки на і з мобільних телефонів тарифікуються, як міжміські дзвінки. Найпоширеніші мобільні коди&nbsp;— 050, 067, 066, 093, 096, 097 і 099. Основні мобільні оператори&nbsp;— Київстар, МТС і Life. Ви можете купити SIM-карти або картки поповнення балансу в багатьох магазинах по всьому місті. Поштові індекси — 79000-79490. Інтернет-кафе у місті достатньо, у центрі&nbsp;— "Чорна Медея" у провулку Крива Липа, "Мапа" на Театральній. == Куди далі == * Маршрут [[Золота підкова Львівщини]] * Маршрут [[17-те століття в серці Львова]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Львівської області]] 6j5rt0ax3m4x8odp6089fgvdhxn8vnn Львівська область 0 112 33197 32522 2022-08-24T01:23:35Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.7175|23.9502777778|zoom=9}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= Львівська область | regionlocal= | arm =Coat of Arms of Lviv Oblast SVG.svg | armwidth= 200px | location =Map of Ukraine political simple Oblast Lemberg.png | website = | image= | caption = }} '''Львівська область''' розташована у [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Борислав]] * [[Броди]] * [[Винники]] * [[Городок (Львівська область)|Городок]] * [[Дрогобич]] * [[Жидачів]] * [[Жовква]] * [[Золочів]] * [[Львів]] * [[Моршин]] * [[Поморяни]] * [[Самбір]] * [[Сколе]] * [[Славське]] * [[Сокаль]] * [[Старий Самбір]] * [[Стебник]] * [[Стрий]] * [[Трускавець]] * [[Червоноград]] * [[Яворів]] * [[Миколаїв (Львівська область)]] == Інші місця == * [[Золота підкова Львівщини]] ([[Золочів]], [[Олесько]], [[Підгірці]], [[Свірж]]) * [[Яворівський національний природний парк]] * [[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]] * Рештки наскельної фортеці [[Тустань]] == Зрозуміти == Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Область належить до найбільш густозаселених у країні. Населення — 2,75 млн осіб. Львівська область відома, як одне з найкращих в Україні місць рекреації та туризму. 400 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище. На базі багатих природно-рекреаційних ресурсів створено санаторно-оздоровчі заклади: [[Великий Любінь]], [[Моршин]], [[Немирів (Львівська область)|Немирів]], [[Роздол]], [[Східниця]], [[Трускавець]], [[Шкло]]. Зоною туризму є південь області, територія Українських Карпат та Прикарпаття. Найбільші центри пізнавального туризму – Львів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам'ятками: Жовква, Дорогобич, Городок, Самбір, Золочів. '''Ландшафт''' Ландшафт різноманітний, що зумовлено розташуванням на стику різних фізико-географічних регіонів. Водні ресурси: густа мережа річок, найбільші з яких - Дністер і Західний Буг. Грунти - переважно темно-сірий підзолистий та лучний. '''Клімат''' Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — [[Львів]], Красне, [[Самбір]], [[Стрий]]. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. === Аеропорти === У Львові працює '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''', який здійснює міжнародні та внутрішні авіарейси. Сьогодні повітряні рейси зі Львова прямують до міст України, Росії, Польщі, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Іспанії та Туреччини. Також у Львівській області працює спортивний аеродром «Цунів» та військова вертолітна авіабаза «Калинів». === Автодороги === Через Львів проходять: * '''міжнародні автошляхи''': ** [[File:M-road-06-Ukraine.svg|30px]] ([[Київ]]&nbsp;— [[Чоп]]; на [[Київ]] та [[Будапешт]]) ** [[File:M-road-09-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Рава-Руська]], на [[Варшава|Варшаву]]) ** [[File:M-road-10-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Краковець]], на [[Краків]]) ** [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Шегині]], на [[Краків]]) * '''національні автошляхи''' ** [[File:N-road-09-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[Мукачеве]]) ** [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Самбір]]&nbsp;— [[Ужгород]]) ** [[File:N-road-17-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Луцьк]]). * '''європейські маршрути''' ** [[File:Tabliczka E40.svg|30px]] ([[Кале (місто)|Кале]]&nbsp;—[[Ріддер]]) ** [[File:Tabliczka E372.svg|30px]] ([[Варшава]]&nbsp;— [[Львів]]) ** [[File:Tabliczka E471.svg|30px]] ([[Мукачеве]]&nbsp;— [[Львів]]). == Що відвідати == Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934. На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів. До найважливіших об'єктів туризму належать: * Ансамбль історичного центру [[Львів|Львова]] чи Старе місто — територія у центральній частині [[Львів|міста Львова]], що внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. * Львівський державний історико-архітектурний заповідник. * Державний історико-культурний заповідник [[Тустань|«Тустань»]] (залишки наскельної фортеці IX — XIV ст.) * Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі. * Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». * Філія Львівського історичного заповідника у Жовкві * Монастирський комплекс у Крехові * Давньоруські городища Х — XIII ст. у Звенигороді та Стільському. * '''Золота підкова України:''' Олеський замок XIII—XVII ст. Золочівський замок. Підгорецький замок. Свірзький замок. * Найдавніші архітектурні пам'ятки [[Львів|Львова]] — Високий замок, Церква святого Миколая, Вірменський кафедральний собор, пам'ятки в стилі готики, бароко — костьоли кармеліток босих 1644 р. Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням — друге, після [[ Крим|Автономної Республіки Крим]]. '''Водоспади:''' * Бориславський * Гуркало * Гуркало мале * Залотом'ятий * Кам'янський * Верхньокам'янський, біля с. Кам'янка * Лазний * Під Кудрявцем, на околиці с. Кам'янка * Підступи * Підступи верхній * Сопіт * Фантом * Крушельницький * Дзюрчик, у с. Кам'янка ==Культура== У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури: * 17 музеїв * 11 театрів * 1374 бібліотеки * 1397 установ клубного типу * 13 концертних організацій. Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет. У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == [[Закарпатська область]], [[Івано-Франківська область]] {{related|Золота підкова Львівщини}} {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 3mi319tikdq7yijkdtbk1c7653lvxnz Люксембург 0 113 33409 12292 2022-08-24T02:36:40Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50|6|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Luxembourg_City_Center.JPG |flag = Flag of Luxembourg.svg |location = LocationLuxembourg.png |capital = [[Люксембург (місто)|Люксембург]] |government = парламентська республіка |currency = euro (EUR) |area = 2 586 км² |population = 474 413 (2012) |language = люксембурзька (офіційна), [[Німецький розмовник|німецька]] і [[Французький розмовник|французька]]. |religion = католики 87%, протестантизм, іслам |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +352 |tld = .lu |timezone = UTC +1 }} '''Люксембург'''[http://www.visitluxembourg.com/en] (люксембурзькою: ''Groussherzogtum Lëtzebuerg'', французькою:''Grand-Duché de Luxembourg'', німецькою: ''Großherzogtum Luxemburg'') – країна [[Бенілюкс|Бенілюксу]]. Герцогство, одна з трьох країн [[Бенілюкс|Бенілюксу]]. Межує з [[Бельгія|Бельгією]], [[Німеччина|Німеччиною]] і [[Франція|Францією]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== Невелика країна, тим не менше, ділиться на 3 округи: * Люксембург * Дікірш * Гревенмахер ==Міста== ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Бенілюкс|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] cyd4qa5pk37db7h30xr3vn4b6enx7ph Ліхтенштейн 0 116 33442 32948 2022-08-24T02:44:34Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.145|9.553889|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Field, corn, Liechtenstein, Mountains, Alps, Vaduz, sky, clouds, landscape.jpg |flag = Flag of Liechtenstein.svg |location = LocationLiechtenstein.png |capital = [[Вадуц]] |government = спадкова конституційна монархія. |currency = Швейцарський франк (CHF) |area = 160 км² |population = 33 987 (липень 2006) |language = Німецька (офіційна) |religion = католики 76.2%, протестанти 7%, невідомо 10.6%, інші 6.2%. |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +423 |tld = .li |timezone = +1 }} '''Ліхтенштейн''' знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. == Зрозуміти == У 1866 році Ліхтенштейн змінив свою структуру з на той час розпущеної Німецької конфедерації на Австро-Угорщину до кінця Першої світової війни, коли економічне спустошення та розпад дуалістичної монархії, викликаний цим конфліктом, змусили Ліхтенштейн укласти митний і валютний союз зі Швейцарією. З часів Другої світової війни (у якій Ліхтенштейн залишався нейтралітетним) репутація країни як «податкової гавані» стимулювала видатне економічне зростання. Крім банківської справи, основними видами економічної діяльності Ліхтенштейну є виробництво вставних зубів і туризм. == Регіони == == Міста == * [[Вадуц]] — столиця держави * [[Шан]] — найбільше місто країни == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 3hzdk3kkac05fdzy5k3rxggat6zph8h Північна Македонія 0 118 33402 26559 2022-08-24T02:35:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|41.65|21.716667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of the Republic of Macedonia.svg |location = LocationMacedonia.png |capital = [[Скоп’є]] |government = Республіка |currency = македонський денар (MKD) |area = 25 713 км² |population = 2 057 284 (оцінка 31.12.2010 р.) |language = македонська |religion = православні 67%, мусульмани 30% |electricity = |callingcode = +389 |tld = .mk |timezone = }} '''Північна Македонія''' ([[Македонський розмовник|мак.]] Северна Македонија, Severna Makedonija; колишня '''Республіка Македонія''', також '''КЮРМ''' ('''Коришня Югославська Республіка Македонія''')) знаходиться в Південній Європі. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує із [[Сербія|Сербією]] (та [[Косово]]) на півночі, із [[Албанія|Албанією]] на заході, на півдні з [[Греція|Грецією]] і з [[Болгарія|Болгарією]] на сході. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Скоп'є]] - столиця країни * [[Охрид]] - культурний центр південно-західного регіону * [[Бітола]] - друге за розміром місто країни == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Македонія має залізничне сполучення з усіма сусідніми країнами, крім [[Болгарія|Болгарії]]. === Автомобілем === === Автобусом === До столиці Македонії автобусом можна дістатися з сусідніх країн. == Транспорт == == Мова == *'''Македонська''' 66% *'''Албанська''' 25% *'''Турецька''' 3% *'''Сербськохорватська''' 2% == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == В обігу є паперові, а також монети. Грошовою одиницею є денар. Купувати речі можливо в магазинах, бо речові ринки там відсутні. Речі краще купувати в сезонні розпродажі, коли знижки доходять 80-ти відсотків. Поїсти краще зайти в кафе на вулиці - їх там безліч і ціни доступні для будь-кого. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] spapocnhd7fl725lkrjil07h0n32rln Мальта 0 120 33417 32497 2022-08-24T02:38:31Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|35.8833333333|14.5|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Malta.svg |location= EU-Malta.svg |capital=[[Валетта]] |government= |currency= євро |area= 316 км² |population= 452 515 чол. |language=[[Мальтійський розмовник|мальтійська]], [[Англійський розмовник|англійська]] |religion= католицизм |electricity= |callingcode= +356 |tld= .mt |timezone= GMT+1 }} '''Мальта''' – країна [[Європа|Південної Європи]]. Республіка Мальта розташована на острові в Середземному морі на відстані 93 км від Сицилії та 290 км – від Тунісу. Загальна площа архіпелагу становить 316 кв. км (Мальта — 246 кв. км, Гозо — 67 кв. км і Коміно — 2,7 кв. км). Довжина Мальти складає близько 27 км (від південно-східної до північно-західної точки), найбільша протяжність з сходу на захід — 14,5 км, з півночі на південь — 7,2 км. В острови врізаються глибокі бухти. На берегах найзручнішої для суден Великої бухти на північно-східному узбережжі острова Мальта розташована столиця і головний порт країни Валлетта. Острови Мальтійського архіпелагу материкового походження. Вони являють собою піднесені над рівнем моря високі ділянки підводного порогу, що простягається від острова Сицилія. Береги островів на півночі круті, обривисті, на півдні – зазвичай пологіші. Геологічно Мальтійські острови складені вапняками з тонкими прошарками глини і пісковиків. Відносно м'які вапняки легко піддаються вивітрюванню, і на них формуються родючі ґрунти, широко використовувані в землеробстві. На стародавніх щільних коралових вапняках розвинені типові червонуваті грунти, які погано піддаються обробці або взагалі непридатні дня землеробства. На великій частині країни переважає рівнинний рельєф. Клімат Мальти – середземноморський відповідно до класифікації кліматів Кеппена. Зима дуже м'яка, дощова, на противагу сухому і жаркому літу. Середньорічна температура становить +23 °С вдень і +16 °С вночі. У найхолодніший місяць – січень – температура коливається від +7 °С-+12 °С вночі до+12 °С – +20 °С вдень, у найспекотніший – серпень – від +20 °С – +24 °С вночі до +28 °С – +34 °С вдень. Рекордні зафіксовані значення температури: +2,6 °С і +43,1 °С. Середньорічна відносна вологість становить 75,8%, коливаючись від 65% у липні до 80% у зимові місяці. У зв`язку з острівної структурою острова і жарким кліматом рослинність на острові дуже мізерна. Влітку вона майже вся вигоряє. Тваринний світ більш різноманітний. На острові налічується більше 600 видів жуків, 150 видів бджіл і 590 видів метеликів. Також на острові мешкають плазуни - мальтійська ящірка і земляна жаба. У водах Середземного моря, що омиває Мальту, мешкають кефаль, мокрель, сардина, скумбрія і безліч видів молюсків. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Malta Regions map.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Мальти | region1name=[[Мальта (острів)]] | region1color=#6d9173 | region1items= | region1description= | region2name=[[Коміно]] | region2color=#9f702e | region2items= | region2description= | region3name=[[Гоцо]] | region3color=#b494b4 | region3items= | region3description= }} ==Історико-архітектурні та культурні пам'ятки== * '''''Палац Парізіо.''''' Палац Парізіо, побудований в кінці 18 століття, знаходиться недалеко від Палацу Кастільі. Коли під час Єгипетської кампанії Наполеон захопив Валетту (11 червня 1798 року), він розмістився саме в цьому палаці і прожив в нім рівно п'ять днів. Інтер'єр палацових приміщень приголомшує красою і розкішшю: прекрасні гобелени, чудові меблі і безліч дрібних аксесуарів, які роблять декор біліше дорогим і витонченим. Сьогодні в Дворце Парізіо розташовується Міністерство співдружності і Закордонних справ. * '''''Собор Святого Іоана.''''' Собор Святого Іоана побудований в період з 1573 по 1577 рік архітектором Джероламо Кассаром. Досить спокійний фасад церкви приховує вельми багате убрання: прекрасні високі зведення, викладений мармуровими надгробками лицарів мальтійського ордена пів і шедевр Караваджо, що знаходиться в капелі собору, - «Усікання голови Іоана Крестітеля». Вважається, що обличчя Іоана Крестітеля - автопортрет художника. * '''''Церква корабельної Аварії Святого Павла.''''' Церква корабельної Аварії Святого Павла побудована на честь Святого Павла, який першим хрестив місцевих жителів. У церкві знаходиться величезна кількість святих реліквій, найцікавішими з яких вважаються гроно апостола Павла, частина колони, на якій він був страчений за вироком римського суду, трон магістра, що датується 18 століттям. Убрання храму не менше цікавий: красиві старовинні фрески, дерев'яне різьблення з позолотою і прекрасні арочні зведення, які неначе вирушають в небо. * '''''Театр «Маноель».''''' Театр «Маноель», побудований в 1731 році, по акустичних властивостях вважається одним з найкращих у всьому світі. В середині 19 століття в будівлі театру відкрився Королівський оперний театр, виступити в якому прагнуть багато прославлених оперних співців. Окрім цього, в музеї при театрі зберігається величезна кількість унікальних експонатів: колекції театральних костюмів, живописних портретів, малюнків і красиві елементи театральних декорацій. ==Геодемографічна характеристика== '''''Населення:''''' 440 тис. (на 01.01.2017, Національне управління статистики Мальти). '''''Очікувана тривалість життя при народженні:''''' 81,9 р. (для чоловіків 79,7, для жінок – 84) (2015, Євростат). '''''Щільність населення дуже висока''''' - країна за цим показником займає в світі 4-е місце. Більшість громадян Мальти проживає на острові Мальта - близько 87%; решта проживають на острові Гозо - на Коміно живе всього кілька сімей, кілька островів є безлюдними. Велика частина населення проживає в містах - близько 94%. '''''Етнічний склад''''' населення: мальтійці – 95,1 % за громадянством (91,5 % народились на Мальті); британці – 1,6 % за громадянством (2,5 % народились у Великій Британії) (2012, На ціо наль не управління статистики Мальти). '''''Чисельність українців''''': упродовж 2014– 2016 рр. із 193 українців, які просили притулку, 102 отримали право проживати на Мальті (Націоальне управління статистики Мальти) == Природні території та пам'ятки природи == '''''Ботанічний сад Арготті''''' Розташовані у Флоріані, Сади Арготті були розбиті у 18 столітті як приватний сад, що належить Великому Магістру Пінто. Через століття сади стали ботанічними. У них росте велика різноманітність дерев і чагарників від дубів та олеандрів до горщикових рослин, особливо широко представлені кактуси. У садах також широко представлені водні об'єкти - фонтани, ставки, водонапірні башти. У приватній частині садів виростають як місцеві, і привізні рослини. '''''Нижні сади Барракка''''' Ці сади розташовані на вершині бастіону і височіють над входом у Велику Гавань (Grand Harbour). З них відкривається чудовий вид на Форт Рікасолі (Fort Ricasoli), Палац Бігі (Bighi Palace), Форт Сент Анжело (Fort St Angelo) та бухти Вітторіоза (Vittoriosa Creek) та Калкара (Kalkara Creek). Тут серед дерев стоїть пам'ятник Серу Олександру Болл, одному з лідерів Мальтійських повстанців, що боролися проти Франції в 1798р. Після того, як французи капітулювали і Мальта стала частиною Британської Імперії, Олександр Болл став першим Британським губернатором Мальти. '''''Блакитний Грот''''' Цей природний мальовничий грот і суміжна система порожнин, як у дзеркалі, відображає найяскравіші фосфоресціруючі кольори підводної флори. Блакитний Грот розташований біля «Уїд із-Зуррік», на південь від міста Зуррік. До багатьох печер, включаючи Блакитний Грот, який найбільший з них, можна дістатися на човні з Уїд із Зурріка. З Уїд із Зурріка також видно маленький острів Філфла. Філфла абсолютно безлюдна, якщо не вважати унікальний вид ящірок, що оселився там. Коли Мальта була Британською колонією, острів Філфла використовувався Британською армією як мета під час стрільб. Наразі острів охороняється мальтійськими законами. Види, що сягають у цих місцях такі, що дух захоплює. Скелі здіймаються з синя Середземного моря, і біла піна прибою, яку хвилі збивають, ударяючись об скелі, дуже добре виходить на фотографіях. '''Літаком''' ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 6sceccu7s41ypkn5upnde2xnabdhz36 Миколаїв 0 126 33318 31939 2022-08-24T02:04:47Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Миколаївської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012). == Зрозуміти == Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали верф, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам’яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з верфі спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. == Як дістатись == === Літаком === * {{go | name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email= | address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=На другому поверсі терміналу є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]]. }} === Потягом === Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год.), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год), з [[Москва|Москви]] через [[Калуга|Калугу]], [[Брянськ]] (24 год), [[Мінськ]]а та [[Полоцьк]]а через [[Гомель]] (24 та 28 год відповідно). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]]. * {{go | name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email= | address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&by_station=Пошук дальні] потяги. }} * {{go | name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia= | wikidata=Q12157340 | email= | address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Наближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходится на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом. }} === Автомобілем === * {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон|Херсона]], [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ|Приморська]], [[Бердянськ|Бердянська]], [[Мангуш|Мангуша]], [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ|Новоазовська]]; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]]. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Соборна вулиця | alt=Радянська вулиця | url= | wikipedia=Соборна вулиця (Миколаїв) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-18 | content=Найдовша пішохідна вулиця в Україні. Багато кафе. Біля Каштанового скверу миколаївські художники продають свої картини. Вихід на Соборну площу і Центральний проспект. }} * {{listing | name=Флотський бульвар | alt=Бульвар адмірала Макарова; БАМ | url= | wikipedia=Флотський бульвар (Миколаїв) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-18 | content=Мальовничий вид з високого берега Інгулу на завод ім. 61 комунара, Темвод, Соляні. }} * {{listing | name=Соборна площа | alt=Площа Леніна | url= | wikipedia=Соборна площа (Миколаїв) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-18 | content=Центральна площа міста, на якій проводяться мітинги, святкові заходи. Розташовані Миколаївська міська та обласна ради, меморіально-парковий комплекс десанту Ольшанського. Вихід на вулиці Соборну, Адміральську, Флотський бульвар. }} === Музеї === * {{listing | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia=undefined | email= | address=[[Миколаїв]], [[вулиця Набережна (Миколаїв)|вул. Набережна]], 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions= | phone=(0512) 37-70-14, (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн. | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-05-18 | content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва. }} * Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»; * '''[http://www.vereschagin.com.ua Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна];''' * Миколаївський музей суднобудування і флоту; * Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії. * {{listing | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email= | address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat= | long= | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9; трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-02-28 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Миколаївської області]] 1ysgyvsogur5zhwryu9s6xm2y2bm76q Миколаївська область 0 127 33214 28335 2022-08-24T01:29:01Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.43|31.8|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Миколаївська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Миколаїв]] * [[Очаків]] == Інші місця == * [[Коблеве]] * [[Чорноморський біосферний заповідник]] — один з найстаріших заповідників України. == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * [[Актовський каньйон|Актовський]] і Арбузинський каньйони == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Одеська область]] * [[Херсонська область]] {{footer|ispartof=Південна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] baonbke0k7w92m4028mf6pf828d7d3p Молдова 0 129 33403 26158 2022-08-24T02:35:25Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.25|28.516667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Lake Raionul Orhei.jpg |flag = Flag of Moldova.svg |location = LocationMoldova.png |capital = [[Кишинів]] |government = Парламентська республіка |currency = Лей (MDL) |area = 33 843 км² |population = 3 559 500 (оцінка 2012) |language = молдавська (румунська) |religion = православні 98%, іудеї 1.5%, баптисти та інші 0.5% |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +373. |tld = .md |timezone = EET (UTC+2) }} '''Молдова''' (молд. Republica Moldova, [http://www.turism.md/rus/]) знаходиться в [[Європа|Південній Європі]] на [[Балкани|Балканському півострові]]. == Зрозуміти == == Регіони == [[Image:Moldova Regions map.png|thumb|right|410px|Карта Молдови]] * '''[[Придністров'я]]''' — територія на лівому березі Дністра, що перебуває під контролем невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Потрапити в ПМР юридично нескладно (не потрібно візи, лише закордонний паспорт), але при в'їзді слід вказати точну адресу перебування, якщо це не транзит. * '''[[Гагаузія]]''' - автономне теритроріальне утворення у складі Молдови. == Міста == * '''[[Кишинів]]''' — столиця та найбільше місто. * '''[[Аненій-Ной]]''' * '''[[Бєльці]]''' * '''[[Бендери]]''' * '''[[Комрат]]''' * '''[[Рибниця]]''' * '''[[Сороки]]''' * '''[[Тирасполь]]''' — столиця невизнаного Придністров'я. * '''[[Тараклія]]''' == Інші місця == * Старий Орхей == Як дістатись == === Літаком === Головними повітряними воротами країни є аеропорт м. Кишинів. Більшість рейсів здійснюється національною компанією Air Moldova. === Потягом === До Молдови ходять потяги з Росії, Білорусі, України, Румунії та Болгарії. Через територію України ходять потяги через пункти пропуску в Могилів-Подільському та Кучургані. Також є потяг Чернівці-Окниця (єдиний потяг Укрзалізниці), що кілька разів на шляху перетинає державний кордон України та Молдови. Крім того державний кордон України та Молдови декілька раз перетинає залізнична магістраль Кишинів-Рені, де раніше ходив потяг, а зараз є декілька приміських потягів (з пересадками). === Автомобілем === Автомобілем можна потрапити до Молдови через будь-які міжнародні автомобільні та поромні пункти пропуску (для громадян України та Молдови також через міждержавні пункти пропуску між цими країнами). === Автобусом === Багато міст Молдови мають прямі автобусні сполучення з містами України, Румунії та іншими країнами СНД, ЄС та Туреччини. === Річковим транспортом === Для подорожуючих з усіх країн діє міжнародний поромний пункт пропуску через річку Дністер Ямпіль (Вінницька область) - Косеуць (Сороцький район). Також, лише для громадян України та Молдови, діє міждержавний поромний пункт пропуску Цекинівка (Ямпільський район, Вінницька область) - Сороки. Крім того, нещодавно запрацював вантажний та пасажирський порт Джурджулешть (на р. Дунай), з якого є рейси на Стамбул. == Транспорт == == Мова == Основною є [[румунський розмовник|румунська]] мова (яку тут називають молдавською), хоча більшість населення розуміє також [[російський розмовник|російську]]. В Придністров'ї, а також у північних регіонах досить поширеною є українська мова. На півдні поширені також [[болгарський розмовник|болгарська]] та ґаґаузька мови. == Що відвідати == * Сороцька фортеця * Бендерська фортеця * Історичний комплекс "Старий Орхей" == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Однією з найважливіших галузей та традицій Молдови є виноробство. Тому рекомендується купувати молдовське вино. Ціни на домашнє та заводське вино суттєво відрізняються. == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] fezr9bjwhej2tk4iw7cfjiljj8ta4fp Монако 0 130 33429 32506 2022-08-24T02:41:20Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|43.731245|7.419744|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Aerial view of Monaco at dusk.jpg |flag = Flag of Monaco.svg |location = LocationMonaco.png |capital = Монако |government = конституційна монархія |currency = Євро (EUR) |area = 1,95 км² |population = 32 671 (липень 2007) |language = [[Французький розмовник|французька]] (офіційна), [[Англійський розмовник|англійська]], [[Італійський розмовник|італійська]], монегаська |religion = католики 90% |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +377 |tld = .mc |timezone = CET (UTC+1) }} '''Князівство Монако''' [http://www.visitmonaco.com/index.cfm?fuseaction=page.viewPage&pageID=2105&nodeID=20] знаходиться в [[Європа|Західній Європі]]. Монако — місто-держава, оточено територією [[Франція|Франції]] зі всіх сторін (Французька Рів'єра), крім берегової лінії Середземного моря. Лише в декількох кілометрах на схід знаходиться [[Італія|Італійська]] Рів'єра. За площею друга найменша в світі країна (після [[Ватикан]]у), а також найгустонаселеніша країна в світі. == Зрозуміти == Монако — друга найменша незалежна держава у світі (територія лише в 6 разів більша площі Ватикану) і майже повністю складається з одного міста. Уряд Монако розташований в Монте-Карло, але цей район не є столицею Монако. Країна розділена на чотири області: Монако-Вілль (старе місто), Кондамін (порт квартал), Монте-Карло (для бізнесу та відпочинку) та Фонтвілль (відпочинок та легка промисловість). Не маючи природних ресурсів для експлуатації, окрім його розташування і сприятливого клімату, князівство стало курортом для туристів і «податковим раєм» для бізнесу. Монако — одна з найбільш густонаселених незалежних країн в світі. == Регіони == Країна являє собою одну міську агломерацію, котра формально складається з деяких мікрорайонів: * '''Монте-Карло''' * '''Монако-Вілля''' * '''Ла-Кондаман''' * '''Фонв'єй''' == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найближчим аеропортом є міжнародний аеропорт '''[[Ніцца]]-Лазурний Берег''' [http://www.nice.aeroport.fr/include_en], який знаходиться приблизно за 40 км на захід від князівства. Виконуються щоденні рейси до головних міст Європи, зокрема [[Лондон]]а і [[Париж]]а. Існує регулярне швидкісне автобусне сполучення Rapide Cote D'Azur [http://www.rca.tm.fr] з обох терміналів аеропорту Ніцци. Завжди є можливість дістатись на таксі, що чекає в аеропорту. Таксі дороге, тому рекомендується узгодити вартість проїзду наперед, або переконатись, що лічильник буде ввімкнено на початку подорожі (французькі таксисти відомі тим, що часто завищують вартість проїзду на власний розсуд). === Гелікоптером === Геліпорт Монако розташований у кромки моря і забезпечує сполучення між Ніццою та Монте-Карло. Вартість перельоту залежить від сезону, в межах 100–300 євро. Проте, в сезон Каннського кінофестивалю (кінець маю), ціна може становити до 700 євро. Потрапити до князівства гелікоптером, не менш красиво ніж яхтою, оскільки з повітря відкривається мальовнича панорама усієї країни. === Потягом === [[Файл:Gare souterraine Monaco - TER à quais.JPG|міні|ліворуч|Залізнична станція князівства]] '''Монако-Монте-Карло''' є єдиною залізничною станцією князівства, знаходиться на лінії [[Марсель]]-[[Ніцца]]-[[Вентімілья]]. В Монако немає своєї залізничної компанії, тому оператором є французька національна залізнична компанія SNCF. Протяжність залізниць на території князівства складає усього 1.7 км. Станція розташована за 300 м від порту, на Авеню князя П'єра (Avenue Prince Pierre). Станція є унікальною, бо практично висічена всередині скелі, багатоярусна. Станція обладнана за останнім словом техніки (реконструйована у 1999 році). Внутрішній простір облицьований мармуром, лампи освітлення створюють ефект золотого світіння. Зі станції можна потрапити у два протилежних кінці Монако. Тому перед тим як виходити, слід уважно ознайомитись з вказівниками, оскільки один вихід зі станції веде в курортно-історичну частину міста, а другий — в зону казино. Камер зберігання багажу немає, оскільки залишати багаж на території князівства заборонено. Виконуються регулярні залізничні сполучення до ближніх міст Франції і Італії, що здійснюються переважно компаніями SNCF, а також Trenitalia. Щогодини виконується 2-4 сполучення з [[Ніцца|Ніццою]], [[Канни|Каннами]], [[Ментон]]ом, а також італійським містом [[Вентімілья]]. На станції зупиняються потяги далекого слідування: * ''Ligure'' ([[Марсель]] — [[Мілан]]), * ''Train Bleu'' ([[Париж]] — [[Вентімілья]]), * швидкісний TGV [[Ніцца]] — [[Париж]], * найдовший потяг Європи [[Ніцца]] — [[Москва]] (47 годин, оператор Російські залізниці). Необхідно робити валідацію білетів (компостування) перед посадкою — для цього на платформах існують спеціальні автомати. === Автомобілем === Монако входить у загальноєвропейську систему швидкісних автомагістралей. З будь-якого міста Європи сюди можно дістатись автомобілем швидкісними дорогами через французські міста ''Ла-Турбі'' і ''Рокбрюн'', або через італійське місто [[Вентімілья]], а також звичайними автомобільними дорогами через ''Ля-Басс'', ''Ля-Мойєн'' і ''Ля-Гранд-Корніш''. Стан доріг прекрасний. Для перетину кордону між Францією і Монако не існує жодних формальностей. === Автобусом === У князівстві не існує автовокзалу, проте міжнародні автобуси зупиняються у різних точках міста. Діє 6 автобусних маршрутів. З аеропортом [[Ніцца|Ніцци]] Монако сполучає експрес 110, що відправляється кожних півгодини, вартість проїзду 18 євро (в обидва кінці 28.50 євро). Маршрут 100 відправляється кожних 15 хвилин з центрального автовокзалу Ніцци (Gare Routière), вартість проїзду 1 євро. === Кораблем === == Транспорт == Незважаючи на площу в 2 км² та особливості рельєфу князівства, розташованого між морем та горами, Монако обслуговується різними видами транспорту. У князівстві працюють чотири автобусні лінії французької мережі Ligne d'Azur: автобусна лінія номер 110 з'єднує Ментону з аеропортом Ніцца-Лазурний берег, номер 100 функціонує по осі Ніцца — Монако — Ментона, номер 100X з'єднує Ніццу з Монако і 114 Тюрбі. З 2019 року у князівстві курсує автономний електричний шатл. Він обслуговує Княжий палац, Кафедральний собор, Океанографічний музей і Площа Відвідування — ключові місця для туристів. З 2013 року у князівстві працює власна служба прокату електричних велосипедів MonaBike. У розпорядженні мешканців та гостей Монако є 300 велосипедів у вільному доступі, припарковані на 35 станціях по всьому князівству. == Мова == Офіційною мовою є французька. Також офіційною є монегаскська мова, але вона майже не вживається. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Монако це країна для багатіїв, тож усе там надзвичайно дороге і набагато дешевше буде поїхати до Ніцци і придбати потрібні речі там. == Регіональна кухня == Кухня монегасків базується на стравах з риби, овочів, фруктів і морепродуктів. З рибних страв виділяється «буябес» — блюдо, яке представляє собою юшку з барабульки, тригли і скорпени з додаванням креветок, оливкового масла, часнику, томатів, приправ (кмин, шафран, шавлія), а під кінець готування туди вливають біле вино (до «буйабеса» подається соус «руй» — його зазвичай намазують на хліб). Відпочиваючи в князівстві, обов'язково слід спробувати сендвіч «банья» (Основні інгредієнти: анчоуси, яйця, зварені круто, каперси, зелений салат, скибочки помідорів іолівкі, а в якості заправки виступає оливкова олія). Ще одна поширена закуска в Монако — смажені коржики (їх їдять як самостійну страву, так і вприкуску з основною стравою), наприклад, «фугас» (Коржик з маслинами, цибулею і салом) або «паніні» (Хліб, попередньо підсмажений, з шинкою). == Нічне життя == == Де зупинитись == == авчатись == '''Початкова та середня освіта''' У Монако є 10 державних освітніх установ, включаючи 7 дитячих садків і початкових шкіл і одну середню школу (коледж Шарля III), один ліцей, який надає загальну і технічну освіту (ліцей Альберта I) і один ліцей, що надає освіту в сфері туризму. Також в Монако є дві приватні школи, що фінансуються релігійними громадами (Інститут Франциска Ассизького Ніколя Барре і школа домініканців) і одна міжнародна школа (Міжнародна школа Монако). '''Вища освіта''' У Монако є тільки один вищий навчальний заклад-Міжнародний Університет Монако. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} q11e5lhdctal3fmp71zn9j8x62aj4s2 33437 33429 2022-08-24T02:43:20Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|43.731245|7.419744|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Aerial view of Monaco at dusk.jpg |flag = Flag of Monaco.svg |location = LocationMonaco.png |capital = Монако |government = конституційна монархія |currency = Євро (EUR) |area = 1,95 км² |population = 32 671 (липень 2007) |language = [[Французький розмовник|французька]] (офіційна), [[Англійський розмовник|англійська]], [[Італійський розмовник|італійська]], монегаська |religion = католики 90% |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +377 |tld = .mc |timezone = CET (UTC+1) }} '''Князівство Монако''' [http://www.visitmonaco.com/index.cfm?fuseaction=page.viewPage&pageID=2105&nodeID=20] знаходиться в [[Європа|Західній Європі]]. Монако — місто-держава, оточено територією [[Франція|Франції]] зі всіх сторін (Французька Рів'єра), крім берегової лінії Середземного моря. Лише в декількох кілометрах на схід знаходиться [[Італія|Італійська]] Рів'єра. За площею друга найменша в світі країна (після [[Ватикан]]у), а також найгустонаселеніша країна в світі. == Зрозуміти == Монако — друга найменша незалежна держава у світі (територія лише в 6 разів більша площі Ватикану) і майже повністю складається з одного міста. Уряд Монако розташований в Монте-Карло, але цей район не є столицею Монако. Країна розділена на чотири області: Монако-Вілль (старе місто), Кондамін (порт квартал), Монте-Карло (для бізнесу та відпочинку) та Фонтвілль (відпочинок та легка промисловість). Не маючи природних ресурсів для експлуатації, окрім його розташування і сприятливого клімату, князівство стало курортом для туристів і «податковим раєм» для бізнесу. Монако — одна з найбільш густонаселених незалежних країн в світі. == Регіони == Країна являє собою одну міську агломерацію, котра формально складається з деяких мікрорайонів: * '''Монте-Карло''' * '''Монако-Вілля''' * '''Ла-Кондаман''' * '''Фонв'єй''' == Міста == == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === Найближчим аеропортом є міжнародний аеропорт '''[[Ніцца]]-Лазурний Берег''' [http://www.nice.aeroport.fr/include_en], який знаходиться приблизно за 40 км на захід від князівства. Виконуються щоденні рейси до головних міст Європи, зокрема [[Лондон]]а і [[Париж]]а. Існує регулярне швидкісне автобусне сполучення Rapide Cote D'Azur [http://www.rca.tm.fr] з обох терміналів аеропорту Ніцци. Завжди є можливість дістатись на таксі, що чекає в аеропорту. Таксі дороге, тому рекомендується узгодити вартість проїзду наперед, або переконатись, що лічильник буде ввімкнено на початку подорожі (французькі таксисти відомі тим, що часто завищують вартість проїзду на власний розсуд). === Гелікоптером === Геліпорт Монако розташований у кромки моря і забезпечує сполучення між Ніццою та Монте-Карло. Вартість перельоту залежить від сезону, в межах 100–300 євро. Проте, в сезон Каннського кінофестивалю (кінець маю), ціна може становити до 700 євро. Потрапити до князівства гелікоптером, не менш красиво ніж яхтою, оскільки з повітря відкривається мальовнича панорама усієї країни. === Потягом === [[Файл:Gare souterraine Monaco - TER à quais.JPG|міні|ліворуч|Залізнична станція князівства]] '''Монако-Монте-Карло''' є єдиною залізничною станцією князівства, знаходиться на лінії [[Марсель]]-[[Ніцца]]-[[Вентімілья]]. В Монако немає своєї залізничної компанії, тому оператором є французька національна залізнична компанія SNCF. Протяжність залізниць на території князівства складає усього 1.7 км. Станція розташована за 300 м від порту, на Авеню князя П'єра (Avenue Prince Pierre). Станція є унікальною, бо практично висічена всередині скелі, багатоярусна. Станція обладнана за останнім словом техніки (реконструйована у 1999 році). Внутрішній простір облицьований мармуром, лампи освітлення створюють ефект золотого світіння. Зі станції можна потрапити у два протилежних кінці Монако. Тому перед тим як виходити, слід уважно ознайомитись з вказівниками, оскільки один вихід зі станції веде в курортно-історичну частину міста, а другий — в зону казино. Камер зберігання багажу немає, оскільки залишати багаж на території князівства заборонено. Виконуються регулярні залізничні сполучення до ближніх міст Франції і Італії, що здійснюються переважно компаніями SNCF, а також Trenitalia. Щогодини виконується 2-4 сполучення з [[Ніцца|Ніццою]], [[Канни|Каннами]], [[Ментон]]ом, а також італійським містом [[Вентімілья]]. На станції зупиняються потяги далекого слідування: * ''Ligure'' ([[Марсель]] — [[Мілан]]), * ''Train Bleu'' ([[Париж]] — [[Вентімілья]]), * швидкісний TGV [[Ніцца]] — [[Париж]], * найдовший потяг Європи [[Ніцца]] — [[Москва]] (47 годин, оператор Російські залізниці). Необхідно робити валідацію білетів (компостування) перед посадкою — для цього на платформах існують спеціальні автомати. === Автомобілем === Монако входить у загальноєвропейську систему швидкісних автомагістралей. З будь-якого міста Європи сюди можно дістатись автомобілем швидкісними дорогами через французські міста ''Ла-Турбі'' і ''Рокбрюн'', або через італійське місто [[Вентімілья]], а також звичайними автомобільними дорогами через ''Ля-Басс'', ''Ля-Мойєн'' і ''Ля-Гранд-Корніш''. Стан доріг прекрасний. Для перетину кордону між Францією і Монако не існує жодних формальностей. === Автобусом === У князівстві не існує автовокзалу, проте міжнародні автобуси зупиняються у різних точках міста. Діє 6 автобусних маршрутів. З аеропортом [[Ніцца|Ніцци]] Монако сполучає експрес 110, що відправляється кожних півгодини, вартість проїзду 18 євро (в обидва кінці 28.50 євро). Маршрут 100 відправляється кожних 15 хвилин з центрального автовокзалу Ніцци (Gare Routière), вартість проїзду 1 євро. === Кораблем === == Транспорт == Незважаючи на площу в 2 км² та особливості рельєфу князівства, розташованого між морем та горами, Монако обслуговується різними видами транспорту. У князівстві працюють чотири автобусні лінії французької мережі Ligne d'Azur: автобусна лінія номер 110 з'єднує Ментону з аеропортом Ніцца-Лазурний берег, номер 100 функціонує по осі Ніцца — Монако — Ментона, номер 100X з'єднує Ніццу з Монако і 114 Тюрбі. З 2019 року у князівстві курсує автономний електричний шатл. Він обслуговує Княжий палац, Кафедральний собор, Океанографічний музей і Площа Відвідування — ключові місця для туристів. З 2013 року у князівстві працює власна служба прокату електричних велосипедів MonaBike. У розпорядженні мешканців та гостей Монако є 300 велосипедів у вільному доступі, припарковані на 35 станціях по всьому князівству. == Мова == Офіційною мовою є французька. Також офіційною є монегаскська мова, але вона майже не вживається. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == Монако це країна для багатіїв, тож усе там надзвичайно дороге і набагато дешевше буде поїхати до Ніцци і придбати потрібні речі там. == Регіональна кухня == Кухня монегасків базується на стравах з риби, овочів, фруктів і морепродуктів. З рибних страв виділяється «буябес» — блюдо, яке представляє собою юшку з барабульки, тригли і скорпени з додаванням креветок, оливкового масла, часнику, томатів, приправ (кмин, шафран, шавлія), а під кінець готування туди вливають біле вино (до «буйабеса» подається соус «руй» — його зазвичай намазують на хліб). Відпочиваючи в князівстві, обов'язково слід спробувати сендвіч «банья» (Основні інгредієнти: анчоуси, яйця, зварені круто, каперси, зелений салат, скибочки помідорів іолівкі, а в якості заправки виступає оливкова олія). Ще одна поширена закуска в Монако — смажені коржики (їх їдять як самостійну страву, так і вприкуску з основною стравою), наприклад, «фугас» (Коржик з маслинами, цибулею і салом) або «паніні» (Хліб, попередньо підсмажений, з шинкою). == Нічне життя == == Де зупинитись == == авчатись == '''Початкова та середня освіта''' У Монако є 10 державних освітніх установ, включаючи 7 дитячих садків і початкових шкіл і одну середню школу (коледж Шарля III), один ліцей, який надає загальну і технічну освіту (ліцей Альберта I) і один ліцей, що надає освіту в сфері туризму. Також в Монако є дві приватні школи, що фінансуються релігійними громадами (Інститут Франциска Ассизького Ніколя Барре і школа домініканців) і одна міжнародна школа (Міжнародна школа Монако). '''Вища освіта''' У Монако є тільки один вищий навчальний заклад-Міжнародний Університет Монако. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 4tirsjx4k62jim48a1qr9t6dlto2oj7 Моршин 0 131 33304 32709 2022-08-24T02:00:12Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.15002|23.86647|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Моршин''' знаходиться в [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Моршин розташований серед прикарпатських заповідних лісів, за 10 км від Стрия, 95 км від Івано-Франківська та 82 км від обласного центру — міста Львова. Бальнеологічний курорт України. Завдяки цілющим мінеральним джерелам та праці лікарів-дослідників він перетворився в справжню карпатську перлину. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === У місті є приміський вокзал з якого до Львова через Стрий вранці ходить електропотяг (тривалість: 2 години), який ввечері повертається зі Львова у Моршин. === Автомобілем === Зі Львову: трасою Е471 до м. Стрий, перетнути річку та виїхати на трасу Н10. Після Станкова на кільці повернути у другий з'їзд.<br> З Тернополя: трасою Е50 через Бережани, Рогатин, Ходорів, Стрий.<br> З Івано-Франківська: по трасі Н10 через Долину та Болехів. === Автобусом === До Моршина або через нього ходить багато транспорту — місто розташовано біля траси Івано-Франківськ — Львів, але слід пам'ятати, що не весь транспорт йде через Моршин, їснує об'їздна дорога, якою користуються деякі рейсові автобуси. Автобусна станція знаходиться в районі переїзду, неподалік від залізничного вокзалу. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Morshin old bouvet.jpg|thumb|250px|Старий бювет мінеральних вод]] * Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1700-і рр. * Храм Святої покрови Пресв'ятої Діви Марії (УКГЦ) (сучасний) * Вілла, вул. Івана Франка, 25а * Вілла «Анна», 1876 р. * Бювет, 1930-і рр. * Санаторій «Мармуровий палац», інж. Никодимович, 1935–1938 рр. * Пам'ятник Т. Г. Шевченку, ск. М.Посікіра, Л.Яремчук, арх. В.Каменщик, 1997 р. * Міський парк * Джерело Матері Божої * Міський став <gallery> Моршин Мармуровий палац.jpg| Моршин Джерело Матері Божої.jpg| Моршин, Церква Покрови Пресвятої Богородиці.jpg| Моршинський став.jpg| Свердловина № 17 а ввечері.jpg| Джерело № 4 в санаторії.jpg| Morshyn Lvivska-new source N1 Boniface-back building-.jpg| Боніфацій 2.jpg| </gallery> == Чим зайнятись == Можна відвідати атракції міста, подивиться на нечисленні старі вілли та колишні польські пансіонати, погуляти у місцевому парку або у чудовому лісі. Також є можливість засмагати на пляжі біля озера у парку санаторія або винайняти там човен. == Що купувати == У великому різноманітті представлена сувенірна продукція: поїлки, магніти, іграшки. Є можливість придбати голубу глину, мінеральні грязі. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Велика кількість будиночків здається в оренду - можна зупинитись у приватному пансіонаті чи санаторії. === Дешево === https://morshyn.net - Сайт для бронювання дешевого відпочинку в Моршині === Середні ціни === * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name =Пансіонат «Одеса» |alt = |address =м.Моршин,50-років УПА 7 |directions = |url =http://odesahotel.com/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380-32-6060800 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == У сусідньому селі Лисовичі споруджений санаторій «Прикарпатська ватра», між санаторієм і містом курсує автобус санаторію. Також у селі збереглася дерев'яна Церква Богоявлення Господнього, яка була побудована у 1755 р. Неподалік від міста є кілька природних пам'яток, до них важко дістатися без власного транспорту, але у Моршині є цілий ряд туристичних бюро, які пропонують маршрути як на пів дня, так і на цілий день. Так, наприклад, здійснюються екскурсії на озеро Синевір, скелі Довбуша у Бубнищі та фортецю Тустань. Недалеко від Моршина є колишній печерний монастир у с. Розгірче. Важливим місцем паломництва є Гошівський монастир поблизу Болехова, розташований на мальовничій горі. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 5573jpssocntmfu32v3fst2uml8jytf Норвегія 0 138 33436 12352 2022-08-24T02:42:59Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|61|8|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Norway.svg |location= Europe-Norway.svg |capital=[[Осло]] |government= |currency= норвезька крона |area= 385 155 км² |population= 4 721 600 чол. |language=[[Норвезький розмовник|норвезька]] |religion= лютеранство, католицизм |electricity= |callingcode= |tld=.no |timezone= GMT+1 }} '''Норвегія''' знаходиться у [[Європа|Північній Європі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Norway regions map.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Норвегії | region1name=[[Східна Норвегія]] | region1color=#80afdc | region1items= | region1description= | region2name=[[Центральна Норвегія]] | region2color=#94e38f | region2items= | region2description= | region3name=[[Північна Норвегія]] | region3color=#f9d99a | region3items= | region3description= | region4name=[[Південна Норвегія]] | region4color=#dc8080 | region4items= | region4description= | region5name=[[Західна Норвегія]] | region5color=#dc7fdf | region5items= | region5description= | region6name=[[Шпіцберген]] | region6color=#a7976e | region6items= | region6description= | region7name=[[Ян-Маєн]] | region7color=#777777 | region7items= | region7description= }} ==Міста== ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 1rz488to2vmn3ckt5fa23zq63qnw6dr Нідерланди 0 141 33410 29119 2022-08-24T02:36:55Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|52.3166666667|5.55|zoom=6}} {{pagebanner|Keukenhof banner.jpg}} '''Нідерланди''' – країна [[Бенілюкс]]у. == Зрозуміти == === Клімат === [[Файл:Ice Skating Fun (6861180671).jpg|thumb|right|Катання на ковзанах у Гронінгені]] Клімат Нідерландів є помірним, з прохолодним літом та м'якою зимою. Дощить кожного місяця року і не має вираженого сухого чи вологого сезону. Найкращий час для подорожі - з травня по вересень (коли денні максимуми сягають +18/19 °C і до + 23 °C), але м'яка і сонячна погода може бути і у квітні та жовтні. Весною температури значно різняться. Заморозки можуть траплятись до початку травня, але звичними є і температури понад + 20 °C. В середньому сонце світить 4-7 годин на день, зростаючи протягом сезону. Хоча весна є найбільш сухим сезоном (а квітень - найсухішим місяцем), до дощу слід бути готовим завжди. Влітку температура зазвичай перевищує + 20 °C і часто буває вище +25 °C. Прохолодна погода переважно поєднується з дощем. Щомісяця декілька днів може бути спекотно понад +30 °C, і ця спекотна хвиля часто завершується грозою. В середньому сонце світить 7 днів на день. Восени температури зменшуються, але у вересні та жовтні, температура часто становить все ще приємні +15-19 °C, деколи перевищуючи +25 °C у вересні. Багато дощить і кількість сонячних годин значно зменшується. У листопаді часті заморозки, денні температури коливаються довкола +9 °C, але морозні дні та сніг теж трапляються. Осінні ранки досить туманні. Взимку температури в середньому становлять 0- +6 °C, але кожної зими є морозний період, зазвичай до −5 °C, але деколи і до −10 °C. Часті опади, хоча більше у вигляді дощу, а не снігу. Коли випадає будь-яка кількість снігу, це як правило вносить хаос у громадський транспорт. ==== Катання на ковзанах ==== Коли морозна погода триває більше одного дня поспіль, багато голландців дістають ковзати з комор, а вся країна вкривається місцями для ковзання - штучними ковзанками, ковзанками, створеними на замерзлих малих каналах, або при більш сильних морозах - на більших водних поверхнях. Під час сильних морозів протягом багатьох днів пропонуються крижані тури, серед яких найбільш популярним є відомий фризький ''Elfstedentocht'' (тур одинадцяти сіл чи міст), але востаннє таке було 1997 р. === Туристична інформація === [[Файл:Detail ingangspartij met natuurstenen omlijsting en huisnummer, gemeentewapen en VVV-uithangbord - Winsum - 20416323 - RCE.jpg|right|thumbnail| Туристичний офіс у Вінсумі, провінція Гронінген]] Туристичні офіси у Нідерландах можна знайти під синім логотипом з трьома літерами VVV. Ця абревіатура означає '''Vereniging voor Vreemdelingenverkeer'''. Як правило, ці офіси розташовані у основних містах та туристичних місцях; деколи в них працюють волонтери. Персонал зазвичай розмовляє англійською, а у місцях, де великий потік іноземних туристів, в таких офісах також буде друкована інформація принаймні англійською мовою. Основною метою цього об'єднання є інформування та поради відвідувачам щодо основних туристичних принад у громаді та регіоні, допомога з резервуванням готелів, інформування про музеї, години роботи тощо, а також часто продаж квитків чи сертифікатів. Завжди присутні безкоштовні буклети та прості карти міста чи регіону; у продажу є більш детальні та різноманітні карти, книги і сувеніри. ==Регіони== {{Mapframe|zoom=7|height=|width=425|layer=W|align=}} Нідерланди є парламентською монархією, адміністративно поділеною на 12 провінцій (''provincies''). Хоча Нідерланди є маленькою країною, ці провінції є відносно різноманітні та мають достатньо культурних та лінгвістичних відмінностей. Зазвичай провінції поділяють на чотири регіони: {{Regionlist | regionmap=Netherlands-regions-new.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Нідерландів | region1name=[[Західні Нідерланди]] | region1color=#c5995c | region1items= [[Флеволанд]], [[Північна Голландія]], [[Південна Голландія]], [[Утрехт (провінція)|Утрехт]] | region1description= Найбільш щільно заселена частина країни. Тут розташовані чотири найбільші міста Нідерландів. | region2name=[[Північні Нідерланди]] | region2color=#a4c28d | region2items=[[Дрент]], [[Фрісланд]], [[Гронінген (провінція))|Гронінген]] | region2description= Найменш щільно заселена частина країни, маловідома іноземним туристам, але популярна у місцевих | region3name=[[Східні Нідерланди]] | region3color=#b383b3 | region3items= [[Гелдерланд]], [[Оверіссель]] | region3description= Домівка найбільшого природного заповідника країни | region4name=[[Південні Нідерланди]] | region4color=#c8b7b7 | region4items=[[Лімбург (Нідерланди)|Лімбург]], [[Північний Брабант]], [[Зеландія]] | region4description= Відділені від решти країни історією католицизму, який вони ділять з Бельгією. Відомі культурою пива та доброї їжі. }} ==Міста== * {{marker|type=city|name=[[Амстердам]]|url=|lat=52.366667|long=4.9|wikidata=Q727}} * {{marker|type=city|name=[[Роттердам]]|url=|lat=51.916667|long=4.5|wikidata=Q34370}} * {{marker|type=city|name=[[Гаага]]|url=|lat=52.083333|long=4.316667|wikidata=Q36600}} (''Den Haag'') * {{marker|type=city|name=[[Делфт]]|url=|lat=52.011736|long=4.359208|wikidata=Q690}} * {{marker|type=city|name=[[Лейден]]|url=|lat=52.166667|long=4.483333|wikidata=Q43631}} * {{marker|type=city|name=[[Утрехт]]|url=|lat=52.083333|long=5.116667|wikidata=Q803}} ==Інші місця== * {{marker|name=[[Ліссе#Кекенгоф|Кекенгоф]]|wikidata=Q332730}} — більше 800 000 туристів відвідують ці величезні квіткові сади щовесни * {{marker|name=[[Кіндердайк]]|wikidata=Q740066}} — показують голландський пейзаж у всій його красі * {{marker|name=[[Тесел]]|wikidata=Q9966}} — один із західно-фризьких островів, тут розміщені великі туристичні курорти та пляжі * {{marker|name=[[Зансе-Сханс]]|wikidata=Q136661}} — відкритий дисплей голландських вітряних млинів і будинків * {{marker|name=[[Занстрек-Ватерланд]]|wikidata=Q2621328}} — традиційні голландські села з сабо, дерев'яними будинками і вітряками * {{marker|name=[[Національний парк «Цейд-Кеннемерланд»]]|wikidata=Q774464}} —Ліси, пляжі та дюни, щоб погуляти ==Як дістатись== ===Літаком=== * {{listing | name=Амстердам | alt=Міжнародний аеропорт Схіпгол | url= | wikipedia=Схіпгол (аеропорт) | email= | address= | lat=52.3081 | long=4.764169 | directions=найпопулярніший варіант серед туристів - метро | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Один з найбільших аеропортів світу. Є прямі рейси з Бориспільського аеропорту }} === Потягом === [[Файл:Thalys.jpg|thumb|right|Thalys]] (Швидкісні) поїзди можуть бути найбільш комфортним способом подорожі між основними містами Європи. Хоча деякі бюджетні авіалінії можуть пропонувати дешевші квитки, ніж потягом, слід брати до уваги те, що: * поїзди прибувають до центрів міст, а бюджетні часто літають з/до аеропортів, розташованих далеко від міста; * бюджетні авіалінії сумнозвісні своїми додатковими зборами (особливо за багаж), а квиток на поїзд як правило включає всі витрати; * за виключенням Eurostar, на поїзд не має потреби приходити раніше 5-10 хвилин до відправлення; * як правило, в поїздах більше відстань між сидіннями, ніж у літаках; * у швидкісних поїздах переважно є розетки, щоб підключити ноутбук, де можна працювати або дивитися кіно. Найдешевші квитки часто рано розпродаються, адже доступні за 3-6 місяців до подорожі в залежності від оператора залізниці, типу квитка та каналу придбання. Придбати квитки можна через [https://www.nsinternational.nl/ NS International] (голландські залізниці) або через їх [http://www.bahn.de німецьких] і [http://www.sncb.be бельгійських] колег. NS International також продає комбіновані квитки на їх поїзди та на Eurostar для подорожі з та до Лондона. ==== З Франції, Бельгії та Великої Британії ==== Швидкісний поїзд [http://www.thalys.nl '''Thalys'''], який поєднує Нідерланди з [[Франція|Францією]] і [[Бельгія|Бельгією]], є досить дорогим, але якщо купувати завчасно або ваш вік до 26 чи понад 60 років, можна знайти цікаві пропозиції. Він також швидший, часто дешевший та зручніший, ніж авіаподорож. Прямі поїзди відходять з Амстердаму, аеропорту Скіпхол і Роттердаму. До [[Маастріхт]]у можна також дістатися Thalys в напрямку '''Льєж''', '''Аахен''', але потрібно пересісти у Liège-Guillemins на прямий потяг до Маастріхту — більше інформації [http://www.nshispeed.nl/ тут]. [https://www.nsinternational.nl/en/belgium/brussels-by-train ''Intercity Brussels''], який використовує стандартні потяги інтерсіті, курсує між Амстердамом та Брюсселем. Квитки дешевші ніж на Thalys, крім того доступні знижки у вихідні дні на подорожі з (та до) Бельгії. Існують також місцеві потяги від Роозендаля до Антверпена та від Маастріхта до Льєжа. Також завершується будівництво електрички під Маастріхту до Хассельта. Лондонський вокзал Сент-Панткрас поєднаний з Нідерландами швидкісними потягами Eurostar. ==== З Німеччини, Швейцарії, Данії… ==== Швидкісний потяг '''[http://www.bahn.de/p/view/angebot/international/zuege/ice-amsterdam.shtml Inter-City Express (ICE)]''' курсує від Базеля до Амстердаму через [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурт]], Кельн (тут потрібно зробити пересадку), Дюссельдорф, Арнхем та Утрехт. Потягом Intercity також можна дістатися до Амстердаму з [[Берлін]]у та [[Ганновер]]у через Оснабрюк, а також до Хенгело, Девентер, Апельдоорн, Амерсфорт і Хілверсум. Нічних потягів колись було багато, але принаймні з 2017 року до Нідерландів жоден не курсує. Однак, австрійський [http://www.nightjet.at ÖBB Nightjet] все ще ходить до [[Дюссельдорф]]а, який розташований неподалік від кордону з Нідерландами, і з якого до країни можна дістатися рядом поїздів, у тому числі ICE. Квитки на ці потяги NS також продає. [http://www.bahn.de Deutsche Bahn] продає квитки на всі регіональні потяги по та з Німеччини, та на всі швидкісні ICE, IC і EC та ряд інших. Між прикордонними регіонами Німеччини та Нідерландів курсують регіональні потяги: * Між Гронінгеном та [[Леер]] — [http://www.arriva.nl щогодини]. * Між [[Еншеде]] і [[Мюнстер]]ом та між Енсхеде та [[Дортмунд]]ом — щогодини. * Між [[Венло]] і [[Хамм]], через Мьонхенгладбах та Дюссельдорф, — щогодини. * Між Хеерлен і [[Аахен]]ом і далі до Ешвайлер/Столберг, — щогодини. * 24 потяни на день поєднують Хенгело та Бад Вентхайм між 06:09 і 22:09. ===Автомобілем=== === Автобусом === Подорож автобусом може бути найдешевшим способом доїхати до країни, а молодші 26 років часто ще отримують знижку. ==== Місцеві ==== * Перелік місцевих автобусних маршрутів, які перетинають кордон між Німеччиною і Нідерландами можна побачити [http://www.xs4all.be/~rvdborgt/bus/duitsland.html тут]. * Перелік місцевих автобусних маршрутів, які перетинають кордон між Бельгією і Нідерландами можна побачити [http://www.xs4all.be/~rvdborgt/bus/belgie.html тут]. * крім того, що воно є цікавим наслідком європейської історії, місто '''Baarle''' (офіційно '''Baarle-Hertog''' у Бельгії і '''Baarle-Nassau''' у Нідерландах) є можливою станцією пересадки, оскільки основну автобусну зупинку міста ''Sint-Janstraat'' обслуговують фламандські та голландські автобуси. * Фламандська (бельгійська) компанія De Lijn є оператором маршруту, який перетинає кордон між бельгійським '''Turnhout''' і голландським '''Tilburg''', обидва з яких є кінцевими станціями залізниць відповідної країни. ==== Міжнародні ==== * '''[http://www.eurolines.com/ Eurolines]''' є основним оператором міжнародних автобусів до Нідерландів. * '''[https://www.bahn.com/i/view/GBR/en/prices/europe/ic-bus.shtml Deutsche Bahn]''' має декілька автобусних експресів. * '''[http://www.flixbus.de Flixbus]''' обслуговує як міжнародні маршрути по Нідерландах та сусідніх країнах, так і деякі внутрішні. ===Кораблем=== ==Транспорт== ====Квитки==== Громадський транспорт Нідерландів перейшов від паперових квитків на безконтактні смарт-карти [https://www.ov-chipkaart.nl/?taal=en '''OV-Chipkaart'''] (OV є скороченням від ''Openbaar Vervoer'', що означає "громадський транспорт"). У автобусах чи трамваях ще можна придбати одноразові паперові квитки у водія при вході, але дорожче і (зазвичай) лише з використанням платіжної картки. Одноразові квитки (смарт-карти) можна придбати на поїзд, але вони коштують дорожче на €1 ніж придбання квитка на багаторазову карту. Якщо ви плануєте використовувати багато громадського транспорту (зазвичай більше трьох днів), то дешевше придбати OV-chipkaart по прибуттю в країну, оскільки це зручно і стає дешевше після певної кількості поїздок. Однак для використання на залізниці на карті повинно бути не менше €20. [[File:OV-chipkaartlezer in een bus 2.jpg|thumb|Зчитувач OV-chipkaart в автобусі]] OV-chipkaart має три версії: * одноразова OV-chipkaart - одноразовий квиток, він не може бути повторно використаний, але часто діє на певний часу певному напрямку (між містами або по місту) і дозволяє пересадки між видами транспорту та операторами в межах відведеного часу і напрямку. Деякі оператори громадського транспорту продають 1-, 2- чи 3-денні квитки на необмежене використання у певних регіонах. * анонімна OV-chipkaart - найбільш широко використовуваний тип смарт-карти. Вартість її придбання становить is €7.50 (станом на 2017), які не відшкодовуються. Такі карти можна придбати у квиткових касах та автоматах. Вони діють 5 років та призначенні для багаторазового використання і поповнення. * особиста OV-chipkaart корисна для людей, які користуються пільгами або місячними чи сезонними проїзними. Але для отримання цієї карти потрібна адреса проживання у країнах Бенілюксу чи Німеччині або банківський рахунок у цих країнах, тому вона недоступна для більшості туристів. На такій карті є фото власника та дата народження. =====Використання===== Під час подорожі поїздом чи метро, OV-chipkaart прикладають до кардрідера (вільно закріпленого або вбудованого у турнікет) на вході та виході зі станції чи платформи. При подорожі трамваєм чи автобусом, карту прикладають на вході та виході в/з вагону (вони є біля кожної двері). В автобус вхід часто біля водія, а вихід - через інші двері. При пересадці з одного поїзда до іншого в напрямку руху одного оператора повторна валідація, як правило, не потрібна, а при зміні оператора - обов'язкова. З однієї станції можуть відправляти маршрути різні оператори, і там можуть бути присутні кардрідери кожного з них. У такому випадку, слід знайти валідатор того оператора (тобто NS, Arriva чи Veolia), яким Ви будете подорожувати. =====Придбання і поповнення===== Анонімні та одноразові карти можна придбати у квиткових автоматах на залізничних станціях та станціях метро Амстердаму (GVB) і Роттердаму (RET). Анонімні картки також продають багато супермаркетів, тютюнових кіосків та книжкових магазинів "Bruna". Як правило, там де можна придбати анонімну картку, там їх можна і поповнити, але найчастіше потрібна буде дебітна картка з PIN. На зупинках трамваїв та автобусів, як правило, картки ні придбати, ні поповнити не можна. == Мова == == Що відвідати == === Історичні міста === [[Файл:Oudewater 13052012B.JPG|thumb|right|Удеватер]] Дуже гарно поблукати величним містом Амстердам з його чудовими каналами та сотнями історичних пам'яток 17-го ст. Для більшості туристів подорож до Нідерландів буде неповною без принаймні одного дня у столиці країни. Тим не менш, це лише одне з багатьох міст країни, яке має красивий історичний центр. До того, як Амстердам став відомим наприкінці 16-го ст, найбільш важливим містом країни був укріплений [[Утрехт]]. Збереглася більшість середньовічного планування Утрехта, з каналами, оточеними причально-складськими будівлями, багатьма будинками раннього Середньовіччя та декількома вражаючими старовинними церквами. [[Маастріхт]] часто називають найбільш красивим містом країни; він відомий своїми романтичними вуличками, стародавніми монументами та тим, що голландці називають його «бургундською» атмосферою. [[Лейден]], місце народження Рембрандта і домівка найстарішого університету країни, є ще одним красивим місцем з каналами, вузькими вуличками і понад 2 700 пам'ятками. [[Гаага|Гаагу]] часто називають «правовою столицею світу», оскільки в ній розташований Палац Миру та багато міжнародних організацій. Її планування просторе, з великими маєтками та стародавнім Бінненхофом - місцем розташування уряду Нідерландів протягом сторіч. Також вартими уваги є історичні центри таких міст як [[Гарлем]], [[Делфт]], [[Ден Босх]], [[Алкмаар]], [[Гауда]] та [[Амерсфоорт]]. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Бенілюкс|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 9gf4vlc8z3wjw7iu0507whvbie4eu3z Німеччина 0 143 33443 32777 2022-08-24T02:44:45Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51|10|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Germany.svg |location= Location Germany EU Europe.png |capital=[[Берлін]] |government= парламентська республіка |currency= євро |area= 357 021 км² |population= 81 844 000 чол. |language=[[Німецький розмовник|німецька]] |religion= протестантизм, католицизм, іслам |electricity= 230 В/ 50 Гц, вилка європейського типу |callingcode= +49 |tld= .de |timezone= GMT+1 }} '''Німеччина''' — країна [[Європа|Центральної Європи]]. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Germany Regions 02.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Німеччини | region1name=Північна Німеччина | region1color=#6ca26c | region1items=[[Бремен]], [[Гамбург]], [[Мекленбург — Передня Померанія]], [[Нижня Саксонія]], [[Шлезвіг-Гольштейн]] | region1description= | region2name=Західна Німеччина | region2color=#cbcc51 | region2items=[[Рейнланд-Пфальц]], [[Саарланд]], [[Північний Рейн-Вестфалія]] | region2description= | region3name=Центральна Німеччина | region3color=#8e6c96 | region3items=[[Гессен]], [[Тюрінгія]] | region3description= | region4name=Східна Німеччина | region4color=#b17373 | region4items=[[Бранденбург]], [[Берлін]], [[Саксонія]], [[Саксонія-Ангальт]] | region4description= | region5name=Південна Німеччина | region5color=#80afdc | region5items=[[Баварія]], [[Баден-Вюртемберг]] | region5description= }} == Міста == * [[Берлін]] * [[Ганновер]] * [[Дрезден]] * [[Мюнхен]] * [[Франкфурт-на-Майні]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною і найпоширенішою мовою в Німеччині є літературна [[Німецький розмовник|німецька мова]] (близько 95% населення країни). Однак німецька мова має багато діалектів: верхньо-, середньо- і нижньонімецькі. Для середньостатистичного українця, який вивчав німецьку мову в Україні в школі/ВУЗі/на курсах/самостійно можуть виникати деякі проблеми з розумінням вимови німців в Саксонії - Дрезден, Лайпціг ітд, в Баварії та на півночі Німеччини. Центральна Німеччина за деякими винятками розмовляє мовою, яка максимально наближена до літературної німецької. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Міжнародний телефонний код +49. Інтернет-домен країни .de. {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 0s8g1fgja3hhksk5fad3vboguvvz1rf Одеса 0 144 33180 32882 2022-08-24T01:17:08Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.48460|30.73261|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Одеса''' — місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт країни, місто обласного значення, центр Одеської області. Перша згадка 1415 року під назвою Кацюбіїв, пізніше — Хаджибе́й. Сучасна назва вперше з'явилася у документі від 1795 року. Населення — 1 015 615 осіб (1 листопада 2019). Клімат — вологий континентальний, середньорічна температура повітря становить +10,1 °C, найнижча вона у січні (-1,7 °C), найвища — в липні (+21,4 °C). Середньорічна кількість опадів — 464 мм. Свій день народження — день міста Одеса святкує 2 вересня. == Зрозуміти == Місто має один з найбільших історичних центрів серед міст сучасної України. У 1841-му році у місті було 73888 жителів, а в 1912-му році проживало 620143 жителі, хоча розміри міста залишалися майже незмінними у порівнянні з 1841-м роком. Такої великої кількості населення було досягнуто завдяки великій щільності забудови. Периметр більшості ділянок був облямований крилами будинків, а поверховість забудови на деяких ділянках у 1910-х досягала п'яти поверхів. Все ж поверховість забудови у залежності від ділянки змінювалась від ділянки до ділянки у межах 1-5 поверхів. Таких характер забудови внаслідок того, що 1-2 поверхове місто 1-ої половини ХІХ століття з часом забудовувалось більш вищими будинками. У цілому міська забудова уявляє собою суміш стилів різних епох: класицизму еклектики, модерну, конструктивізму, неокласицизму — це суттєво відрізняє Одесу від більшості інших міст які поступово зростали, що обумовило стильову спорідненість найближчих кварталів. Регулярний план міста обумовив однорідність форми кварталів. План історичного центру походить на решітку й складається з прямокутних кварталів. Для деякого різноманіття сітка кварталів на захід вулиці Преображенської була розташована під кутом. З початку ХІХ століття місто швидко розвивалося завдяки торгівлі зерном, в Одесі також існувала зона вільної торгівлі Порто-франко, яка дозволяла продавати у місті товари без мита, тоді Одеса начебто знаходилася поза межами Російської імперії від якої її відокремлював кордон межі Порто-франко. Пізніше межа Порто-франко була пересунута далі від міста й у спадок від цієї межі залишилися вулиці Старопортофранківська, Новощіпний Ряд, Італійський бульвар, Леонтовича, Лідерсівський бульвар. Нова межа проходила далі від міста, але пізніше зона Порто-франко була остаточно скасована, однак ще у 1990-х біля 10-ї станції Фонтану існували залишки валів даного кордону. Також від останньої межі Порто-франко залишилися вулиці Академіка Воробйова, Кордонна та Маршала Малиновського. Якщо у місті селилися переважно заможні міщани (хоча їх склад і у центрі був достатньо неоднорідним), то за містом виникли передмістя Молдованка, Пересип, Ближні та Дальні Млини, Воронцовка, Слобідка, Бугаївка, Сахалінчик. У даних передмістях селилися дрібні торговці, робітники, майстрові, у численних постоялих дворах зупинялися селяни. З цих районів найбільш великим та солідним була Молдаванка, яка була забудована вкрай неоднорідно. Більшість території Молдаванки будо одно-двоповерховою, однак деякі вулиці уявляли собою достатньо значну забудову, а у глибині деяких дворів ховаються триповерхові житлові будинки, є на Молдаванці й дореволюційна чотириповерхова забудова, але активне будівництво на Молдаванці розгорнулося у 1930-х роках. З кінця ХІХ ст. торгівля зерном зменшилася, у місця з'явилися конкуренти — Ростов-на-Дону, Миколаїв, Херсон, однак у до початку XX ст. ще зберігалася динаміка зросту й у 1880-1890-і роки в Одесі було побудовано багато державних установ, благодійних та громадських будівель. Спільно з тим збільшувалась значення Одеси як курорту. На початку XX ст. територія міста включала не тільки згадані передмістя, але й величезну територію узбережжя, що закінчувалася біля дачі Ковалевського. Існування таких великих розмірів курортної забудови стали можливі завдяки тому, що наприкінці ХІХ ст. до 16-ї станції по всьому узбережжю було прокладено паровий трамвай (потяг), який дозволяв швидко дістатися до необхідної дачі. На всьому протязі даної території була розташована численна кількість дач, з яких до нашого часу збереглися лише одиниці. Найкращі дачі належали аристократам і були розташовані на території колишнього Малого Фонтану, тобто у місцевостях Ланжерон, Відрада та на Французькому бульварі. Далі, на Середньому та Великому Фонтані були споруджені достатньо прості будинки дач без прикрас, серед яких, однак, траплялись достатньо значні будівлі. До таких дач слід віднести дачу Бродської на 16-й станції Фонтану (арх. В.О. Домбровський, 1906 р.). Курортними центрами вважались Ланжерон, Аркадія, 10-а та 16-а станції Фонтану, де була влаштована курортна інфраструктура, тобто морські ванни у всіх згаданих курортних центрах, ресторан в Аркадії, театр та амбулаторія на 16-ї станції Фонтану. Не менш популярними були курорти Хаджибей та Куяльник, до останнього з вокзалу Одеса-Порт ходив пасажирський потяг. На даних курортах знаходилась величезна кількість дач та санаторіїв, пансіонів, на Куяльнику самою значною спорудою була будівля міської грязелікарні. У місті також виникли численні лікувальні заклади, деякі гарні будівлі яких збереглись до нашого часу, біля порту були також розташовані морські ванни. Зростала роль Одеси і як промислового міста до 1910-х років з'явилися машинобудівні, механічні та цегляні заводи, численні пивоварні, шпалерний завод, тютюнові фабрики та інші. Більша кількість заводів була розташована на Пересипу, Бугаївці та Молдаванці. Існували заводи на Сахалінчику та на півдні від початку щільної забудови. Деякі підприємства були розташовані навіть у центрі міста. Нині від всієї численної кількості фабрик збереглися лише лічені споруди. Особливої уваги коштує завод шампанського, пивоварні заводи на вулиці Дальницької та проспекті Гагаріна, канатний завод на Водопровідній вулиці, лікеро-горілчаний завод на Старосінній площі. Збереглися деякі виробничі корпуси на Пересипу, шкіряний завод на Дальницькій вулиці та інші. На початку XX ст. з'явилося декілька нових кварталів житлової забудови, це квартали фонової забудови починаючи від вулиці Композитора Ніщинського та вище. На колишніх землях Халайджогло виникло ще три ділянки. Ділянка, що розташована нижче Старосінної вулиці була забудована бюджетними триповерховими будинками у стилі еклектики, однак Одеса була б не Одесою, якби й тут не знайшлась перлина у якості якої виступив особняк Вейнмарн. Між початком Французького бульвару виник район Відрада, назва якого походить від назви дачі Халайдогло. Район виник наприкінці ХІХ ст. і переважно забудовувався будинками на початку XX ст. Район складається з фешенебельних двох-три поверхових прибуткових будинків, які споруджувались згідно з концепцією міста-саду у зв'язку з чим розташовані у глибині садових ділянок. Архітектура даного району суттєво відрізняється від архітектури центра, її притаманна деяка вільність у трактуванні форм. Поблизу даного району у 1910-х роках для А. Рабіновича було споруджено один з перших багатосекційних будинків Одеси. Нижче військового шпиталю ще одній ділянка Халайджогло була розпродана під ділянки, багато з яких так і не були забудовані до Жовтневої революції. Однак на інших ділянках виникли житлові комплекси. Один з них — житловий комплекс Бодаревської уявляє собою п'ять двоповерхових котеджів споруджених у стилю Югендштиль. Ближче до початку вулиці було споруджено два багатоповерхових комплекси товариства домовласників, особливо цікавим з яких є комплекс за адресою Пироговська вул., 3, який було споруджено у стилі українського модерну (арх. Я.М, Пономаренко, 1913-1914 роках). Наприкінці ХІХ століття, особливо у ті часи, коли міським головою був відомий меценат Г. Г. Маразлі, у місті було споруджена численна кількість благодійних закладів, які переважно були розташовані на вулиці Старопортофранківській або на півдні від щільної забудови міста. Дані споруди мають достатньо виразний вигляд і рекомендуються для відвідування. == Як дістатись == === {{Літаком}} === [[Міжнародний аеропорт Одеса]] — до нього можна доїхати маршрутками з центру міста. === {{Потягом}} === Потяги прибувають на вокзал «Одеса-головна» [http://uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23600&by_station=1], де здійснюється посадка на потяги дальнього слідування і приміські потяги. === {{Автомобілем}} === З Києва простягається Київська траса до Одеси. Відстань до Одеси 500&nbsp;км. * {{Автошлях|M|15}} Рені — Ізмаїл - Татарбунари - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|87}}) * {{Автошлях|M|14}} Новоазовськ - Маріуполь - Бердянськ - Нова Каховка - Херсон - Миколаїв - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|58}}) * {{Автошлях|M|05}} Київ - Умань - '''Одеса''' (Траса {{Автошлях|Е|95}}) === {{Автобусом}} === У Одесі є два автовокзали та чотири автостанції. Найбільша кількість маршрутів обслуговується Центральним автовокзалом, до якого існують маршрути з усіх районних центрів. Вокзал розташований далеко від центру і у деяких випадках краще буде скористатися вокзалом Одеса-Привоз, який було влаштовано у 2000-х роках неподалік від Залізничного вокзалу. Вокзал Одеса-Привоз з'єднує з Одесою деякі районі Центри Одеської та сусідніх областей, а також міста Кишинів, Миколаїв, Херсон, Харків, Київ, Дніпропетровськ та Донецьк. Автостанції дозволяють дістатися до населених пунктів Одеської області. Також існує автостанція Одесса-7км, яка розташована поза межами міста. Автостанція з'єднує Оптовий ринок 7км з деякими містами, що є зручним для тих, хто бажає відвідати лише ринок. === {{Кораблем}} === Пасажирські судна й пороми курсують між Одесою і Стамбулом, Хайфою і Варною. == Транспорт == З 1910 року у Одесі існує трамвайне сполучення. На жаль до нашого часу збереглася лише частина ліній, а з трьох депо за первісним призначенням працює лише одно. Трамваї на деяких маршрутах необхідно чекати дуже довго. Також у місті працює декілька тролейбусних маршрутів. Ціна квітка 5.00 гривень, білети необхідно придбати лише на поточний рейс у кондуктора, або за відсутності такого у водія. Найкраще представлено автобусне сполучення, яке здійснюється автобусами малої місткості, що працюють у режимі маршрутного такси. Ціна проїзду 7.00 гривень, сплачувати за проїзд необхідно при виході у водія. Проїзд у автобусах, що з'єднують центр міста з приміськими селищами коштує більше, зокрема маршрути до ринку 7км, але існують певні маршрути, що передбачають гнучку тарифікацію у залежності від точки висадки. У Одесі у часи пик часто трапляються пробки, а транспорт є дуже переповненим. Фунікулер з'єднує Приморський бульвар та Приморську вулицю, проїзд платний, ціна квітка 5.00 гривень. Підвісна канатна дорога з'єднує місто з пляжем "Відрада", проїзд платний, ціна квітка 70.00 гривень. щоб дістатися до канатної дороги з боку міста необхідно пройти від Мавританської арки у перехрестя Пироговської вулиці і Французького бульвару до сходів, що ведуть на пляж. == Що відвідати == [[Файл:Operniy-1.jpg|350px|міні|праворуч|Одеський національний академічний театр опери та балету]] * Одеський національний академічний театр опери та балету * Циркульний корпус інфекційної лікарні * Пам'ятник засновникам Одеси * Одеська кірха * Потьомкінські сходи * Приморський бульвар * Будинок вчених (Колишня картина галерея родини Толстих) * Одеська обласна філармонія * Сабанські казарми * Пам'ятник Дюку Рішельє * Рішельєвський ліцей * Пам'ятник Іванові Франку * Храм святого Пантелеймона (Колишнє) * Монумент апельсину * Св'ятоуспенський храм *Військова Академія ( колишній ОІСВ) == Чим зайнятись == === Музеї === * '''[http://history.odessa.ua Одеський історико-краєзнавчий музей].''' Музей розташований у міському особняку С. Новікова (арх. Ф.В. Гонсіоровський, 1874-1975 рр.), який пізніше використовувався у якості Дворянського забрання, а за радянських часів будинок був переданий під музей. У постійну експозицію музею входять документи, друковані видання, предмети прикладного і образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII - XIX століть, пов'язані з історією міста та краю і колись входили до зібрання Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси та деяких інших, виявилися складовою частиною його фондів. У 1983 році музей закрився на капітальний ремонт. В результаті палацові інтер'єри особняка були відновлені в своєму первозданному вигляді. У внутрішньому дворику розташований фонтан "Грот" та деякі експонати. Контакти: Гаванна вул., 4, тел.: (048) 722-84-90; 725-52-02. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). У музеї влаштовано декілька експозицій у кожну з яких потрібно придбати окремий квіток. * '''[http://history.odessa.ua/ex12.htm Філіал Одеського краєзнавчого музею "Степова Україна"].''' Музей було створено у 1925 р. як збірку етнографічних матеріалів народів ,що проживають на території степової зони України. Окрім української культури також представлені німецька (колоністи), молдавська, болгарська, грецька та інші. Контакти: Ланжеронівська вул., 24а, тел.: (048) 722-48-67. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). * '''[http://museum.odessa.net/fineartsmuseum/russian/index.html Одеський художній музей].''' Музей був заснований у 1899 році Одеським товариством красних мистецтв та міським головою Г.Г. Маразлі, який за власні кошти викупив палац Наришкінів і подарував його місту під художній музей. Після 1917-го року колекція музею суттєво збільшилась завдяки отриманню картин, що раніше належали М.М. Толстому (молодшому), О.П. Руссову, М.В. Брайкевичу та іншім. Колекція образотворчого мистецтва Одеського художнього музею - одна з найбільш значних і багатопланових в Україні. Вона охоплює всі види образотворчого мистецтва: живопис, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво та включає в себе твори російських та українських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності, нараховуючи більше 10 тисяч оригінальних робіт. Окрім головної експозиції є експозиція присвячена іконам, також для груп здійснюються екскурсії у грот, який було створено наприкінці ХІХ ст. для виставки. Контакти: вул.Софіївська 5, тел.: (048) 723-82-72. Працює з 10:30 до 18:00, каса - до 17:00 (вихідний: вівторок). * '''[http://www.oweamuseum.odessa.ua Одеський музей західного і східного мистецтва].''' первісно будівля була міським особняком, який було споруджено у 1856-1858 роках архітектором Л.Ц. Оттоном для купця Абази. У 1880-х роках будівлю було пристосовано під міську гімназію №4. Музей західного і східного мистецтва було засновано у 1823-му році і на відміну від Художнього музею у ньому зберігаються твори закордонних авторів. У музею розташовані дві окремі експозиції Західного мистецтва та Східного мистецтва, але станом на 2012-й рік працювала тільки експозиція східного мистецтва, а в залах на другому поверсі влаштовувались різноманітні вистави. Контакти: вул. Пушкінська 9, (048) 722-48-15. Працює влітку з 10:00 до 18:00 (каса до 17.30), взимку з 10:30. до 18:00 (каса до 16.30). (вихідний: середа). Квітки до кожної з експозицій сплачуються окремо. * '''[http://www.archaeology.odessa.ua Одеський археологічний музей].''' Музей був заснований в 1825 році і спочатку розміщувався у орендованих приміщеннях. У 1883-му році було споруджено будівлю Міської бібліотеки (арх. Ф.В. Гонсіоровський) у який знайшлось місце і для археологічного музею. З 1907-го року бібліотека переїхала у нову будівлю на вулиці Пастера, і колишній будинок бібліотеки повністю відійшов під потреби музею. Музей опікувався товариством історії і старожитностей, яке провадило дослідження на Північному узбережжі Чорного моря і таким чином у музеї надходило багато артефактів з Пантикапею, Феодосії, Крекінітиди, Херсонесу та Ольвії. Зараз в музеї зберігається понад 160 тисяч експонатів, які є найбільшими зборами джерел по древній історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'ятників Давнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети і медалі. Контакти: вул. Ланжеронівська, буд.4, тел.: (048) 722-01-71. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua Одеський лiтературний музей].''' Будинок, у якому розташований музей уявляє собою міський особняк С. Гагаріної (арх. Л.Ц. Оттон, 1849-1850 рр.), на початку ХХ ст. у ньому розміщувався Літературно-артистичне товариство. У 1984 році у особняку було розміщено літературний музей, який розповідає про літераторів, творчість яких була пов'язана з Одесою. Будинок виглядає ззовні дещо скромно, але має вишукані палацові інтер'єри. У дворику музею знаходиться окрема експозиція "Сад скульптур" у якому розташовані різноманітні скульптури на гумористичну тематику. Контакти: вул. Ланжеронівська 2, тел.: (048) 722-33-70. Музей працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). Сад скульптур працює щоденно, влітку з 10:00 до 20:00, а взимку з 10:00 до 18:00. Квіток до саду скульптур сплачується окремо. * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id75 Філія Одеського літературного музею: Одеський музей О.С. Пушкіна].''' Під час перебування у Одесі О.С. Пушкін проживав послідовно у декількох місцях, одним з яких був готель "Hotel du Nord", який було розміщено у будинку на ділянці К. Сіккара (арх. Ф. Шаль, Ф.К. Боффо, 1820-1821 рр. Надбудова поверху, арх. І.С. Козлов, 1859 р.). Пушкін зупинився у готелі 3 липня 1823 р. і прожив у ньому місяць. Музей було відкрито у 1861 році. Контакти: Пушкінська вул., 13, тел: (048) 722-74-53, 725-11-34. Працює з 10:00 до 17:00. (Вихідний: понеділок). * '''[http://museum-literature.odessa.ua/pbasic/lru/tb3/tp3/id76 Фiлiя Одеського лiтературного музею: Меморіальний музей К. Г. Паустовского].''' Музей було засновано у 1998 році неподалік від місця розташування будинку, де жив Костянтин Паустовський у часи Російської громадянської війни (на жаль будинок був зруйнований, а музей розміщується у одному із дворових флігелів). Про своє перебування у Одесі, зокрема про роки життя у будинку на вул. Чорноморській Костянтин Паустовський присвятив книгу "Час великих очікувань", яку краще прочитати до відвідування музею. Контакти: Чорноморська вул., 6 (біля пляжу Ланжерон). Тел. (048) 722-84-47, 731-45-97. Працює з 10:00 до 17:00 (Вихідний: понеділок). * '''[http://odessa-roerich-house.od.ua/ Одеський Будинок-музей ім. М.К. Реріха].''' музей розміщується у дореволюційному житловому будинку (арх. К.М. Попов, 1891 р.) у звичайній квартирі. Стеля під'їзду прикрашена живописним панно, у вікнах колись були влаштовані вітражі. Музей розповідає про творчість родини Реріхів, а саме Є.І. Реріх, М.К. Реріха, С.М. Реріха та Ю.М. Реріха. Значну частину експозиції складає живопис М.К та С.М. Реріхів. Контакти: Велика Арнаутська вул., 47, офіс 2 (останній поверх), тел.: (048) 728-77-56, (048) 715-58-58. Працює з 10:00 до 19:00 (Вихідний: понеділок). Вхід безкоштовний. * '''[http://bleschunov.livejournal.com/ Одеський муніципальний музей приватних колекцій ім. О.В. Блещунова].''' Олександр Блещунов був мандрівником і під час своїх численних подорожів зібрал багато екзотичних предметів з різноманітних кутів світу. Перед смертю О.В. Блещунов передав свою колекцію місту, яка і послужила базою для створення даного достатньо цікавого музею. Контакти: Польска вул., 19, тел. (048) 722-10-81, 725-04-53. Працює з 10:00 до 18:00 (каса: до 17:00) (вихідний день - середа). * '''Музей ім. Ф. П. Де Волана Одеського порту'''. Музей було засновано 10 квітня 1990 року і був відкритий до 200-річного ювілею Одеси. У даний момент експозиція музею складається з 5 залів, загальною площею 490 кв. метрів. Музей має гарну експозицію, повністю розкриває всю багатогранну діяльність порту, велику кількість експонатів, цікаві документи, мапи та рідкі фотографії. Контакти: Ланжеронівський узвіз, 2. Працює з 10.00 до 17.00 (вихідний: субота, неділя). Вхід: безкоштовний * '''[http://www.hfcodessa.org/ukr/museum.html Музей "Філікі Етерія"] Грецького фонду культури.''' Музей розповідає про роботу таємного товариства "Філікі Етерія", яке боролось за незалежність Греції від Туреччини, також у музеї зберігаються деякі предмети побуту греків. Контакти: Красний пров. ,20, тел.: (048) 35-71-36, 34-66-40. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). * '''[http://www.migdal.ru/migdal/museum/ Музей історії євреїв "Мігдаль-Шорашим"].''' Музей розповідає про історію євреїв Оодеси, його експозицію складають предмети побуту, фотографії, документи та інше. Контакти: Ніжинська вул., 66 (вхід у кінці правого дворового крила (необхідно зайти на подвір'я)), тел.: 728-97-43. Працює з 13:00 до 19:00 (вихідний: п'ятниця, субота, єврейські свята). * '''[http://www.holocaust-odessa.org Музей «Голокосту - жертв фашизму»].''' Музей був створений у 1990-му році і розповідає про долю в'язнів єврейського гетто та концтаборів. Контакти: Мала Арнаутська вул., 111, тел.: 722-60-97. Працює з 12:00 до 16:00 (перерва з 13:00 до 15:00) — (вихідний: понеділок, субота, єврейські свята). * '''[http://www.museum.com.ua Одеський музей нумізматики].''' У музеї зберігаються античні та середньовічні монети, старі і сучасні гроші України. Контакти: Грецька вул., 33, тел.: (048) 725-02-77, 731-51-19. Працює з 12:00 до 16:00 (вихідний: неділя, понеділок). * '''[http://pamatidryzei2009.narod.ru Народний музей Органів внутрішніх справ у Одесі].''' Музей розповідає про історію одеської міліції починаючи з початку встановлення радянської влади. Експозиція розташована у кількох залах. Контакти: Єврейська вул., 14 (вхід в арці проїзду), тел.: (048) 779-40-51. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). Вхід безкоштовний. * '''Військово-історичний музей південного оперативного командування.''' Музей відкрився 6 листопада 1967 рокі і нині розташований у власному будинку. Музей містить велику експозицію, яка розповідає про створення та історію Одеського військового округу. Контакти: вул. Пироговська, 2, тел.: (048) 779-80-92. Працює з 09:00 до 18:00 (Перерва з 13:00 до 14:00) (Вихідний: субота, неділя). * '''Меморіал героїчної оборони Одеси.''' Меморіал присв'ячений обороні Одеси за часів Другої світової війни. Осоновою музея є залишки 411-ї батареї артилерійських гармат, яка обороняла місто з півдня. Збереглися три гарматні дворики та каземат електростанції, на величезній території меморіалу можна знайти окопи та протитанкові їжаки, також розміщена відкрита експозиція військової техніки тих часів, діамантом якої є підводний човен. У музейній будівлі також розташована експозиція. Контакти: вул. Дача Ковалевского, 150 (будівля музею розташована у глибині території меморіалу), тел.(048) 44-45-27. Працює з 10:00 до 18:00 (Вихідний: п'ятниця). * '''Виставка якорів на Морвокзалі.''' На невеликій виставці представлені різноманітні види якорів: Коромислова, виготовлені цілком з одного шматка заліза, Адміралтейський і Холловскій, якір Матросова, так звані «кішки», абордажні гаки. Контакти: Приморська вул., 8а (Морвокзал, біля церкви св. Миколая). Вхід вільний, постійно працює аудіогід. * '''[http://www.baba-utya.com/ Музей воскових фігур "У баби Уті"].''' Музей містить більше 70-ти фігур відомих людей, зірок театру і кіно, казкових персонажів. Контакти: Рішельєвська вул., 4. Ціна квітка: 30 грн. (станом на 2012 р.). == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === *{{listing |map = 1|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = МакДональдз|alt = <!-- інша назва -->|address = Всього 7 фастфудів у місті.|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://www.mcdonalds.ua/|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 2|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Жарю-Парю|alt = <!-- інша назва -->|address = Грецька 45|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = eat|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Таврія В|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = 8 кафе у місті.|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Безкоштовний Wi-Fi}} === Середні ціни === * {{eat | name=Roll Club | alt= | url=https://roll-club.od.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@roll-club.od.ua | address=вул. Семена Палія, 94 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (050) 555-87-44 | tollfree= | fax= | hours=Працюємо з 10:00 до 21:00 | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-07-29 | content=Смачні суші та роли. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Хостел «Логово» | alt=Хостел «Логово» | image= | address=вул. Долинська, 12 | directions= | url=https://logovo-hostel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+38 096 868-0707 or +38 093 086-0707 | email=hotel@logovo-hostel.com | hours= | price=від 175 грн | lastedit=2020-05-15 | description=53 номера, 196 ліжко-місць. Безкоштовний Wi-Fi, парковка, закриваються шафки. Затишний і гостинний хостел в Одесі створено для комфорту туристів і мандрівників. }} * {{sleep | name=Апарт готель на Преображенській 24 | alt= | url=http://www.letsgoodessa.com | wikipedia= | wikidata= | email=letsgoodessa2@gmail.com | address=Преображенська 24, Одесса | lat=FPPM+G8 Одесса, Odessa Oblast | long= | directions= | phone=+380674844302 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=430 | facebook=http://letsgoodessa.com/rus/apartments_bestapartments.html | instagram=preobrazhenskaya_24_apart | lastedit=2020-10-27 | content=Апартаменти у самому центрі Одеси }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep| lat= | long= | wdid= | name=Апарт-отель «Посейдон» | alt=Апарт-отель «Посейдон» | image= | address=с. Бурлача Балка, вул, Чорноморська дорога, 2А | directions= | url=https://www.poseidon-apart-otel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 97 017-7007 or +380 66 750-0098 | email=info@poseidon-apart-otel.com | hours= | price=від 900 грн | lastedit=2020-05-15 | checkin=14:00 | checkout=12:00 | description=Готель розташований на березі Чорного моря, в 30 метрах від води. 10 категорій апартаментів і номерів. }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова * Одеська національна академія харчових технологій * Одеська національна морська академія * Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова * Одеський національний політехнічний університет * Одеський національний медичний університет * Одеський національний морський університет * Одеський національний економічний університет * Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського * Одеський національний університет "Одеська юридична академія" * Одеський державний аграрний університет * Одеський державний екологічний університет * Одеський державний університет внутрішніх справ * Одеська державна академія будівництва та архітектури * Військова академія == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код 48 Головний поштамт розташований на Садовій вул., 10. == Куди далі == {{footer|ispartof=Одеська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] f0vbfsyi967ps2l693f5df882lwrwc7 Одеська область 0 145 33203 32716 2022-08-24T01:25:21Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47|30|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Одеська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Одеса]] * [[Ізмаїл]] * [[Білгород-Дністровський]] * [[Кілія]] * [[Рені]] * [[Вилкове]] * [[Чорноморськ]] == Інші місця == * [[Затока]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Молдова]] * [[Придністров'я]] * [[Румунія]] * [[Миколаївська область]] {{footer|ispartof=Південна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] qxkqzfqu4qk2ia4y8waa96qpndw92im Острог 0 147 33326 12756 2022-08-24T02:07:26Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Рівненської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.33029|26.51597|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:New Tower of the Ostroh Castle (Klymenko).jpg|250px|thumbnail|«Кругла вежа» в Острозі]] '''Острог''' розташоване на півдні [[Рівненська область|Рівненської області]], в історичному регіоні Волинь. == Зрозуміти == Старовинне місто, що вперше згадується у 1100 році. Довгий час Острог був одним з найважливіших міст Волині. Період найбільшого розквіту — 16-17 століття. У 1576 році тут відкрита Острозька слов'яно-греко-латинська академія, яка довгий час була центром науки та культури. Після зникнення роду Острозьких та закриття академії занепадає і стає простим повітовим містечком. У 1994 році силами ентузіастів відновлюється Острозька Академія, що робить Острог порівняно благополучним і перетворює його на місто студентів. Через Острог протікають дві річки — Горинь та Вілія, друга тут само впадає в першу. == Як дістатись == === Літаком === Найближчий аеропорт розташований у [[Рівне|Рівному]] === Потягом === Залізнична станція «Острог» розташована в с. Оженин, за 13 кілометрів від міста. * З [[Київ|Києва]] (всі потяги Рівненського напрямку). * З [[Львів|Львова]] (всі потяги Рівненського напрямку). === Автомобілем === * {{Автошлях|P|05}} — [[Городище]] — [[Рівне]] — [[Сарни]] — [[Старокостянтинів]] * {{Автошлях|P|26}} — '''Острог''' — [[Кременець]] — [[Радивилів]] === Автобусом === * З [[Рівне|Рівного]] (до 21:25, інтервал відправлення 30-50 хв., 46 кілометрів від Острога) * Зі [[Здолбунів|Здолбунова]] (всі автобуси з Рівного на Острог, Нетішин, Хмельницький, Шепетівку, вузлова залізнична станція, 34 кілометри від Острога). * З [[Хмельницький|Хмельницького]] (всі автобуси Рівненського напрямку). * Зі [[Львів|Львова]] (з пересадкою в Рівному). * З [[Київ|Києва]] (прямі автобуси від залізничного вокзалу або з пересадкою в Рівному). == Транспорт == Маршрутка до залізничної станції Острог, яка розташована за 13 кілометрів від міста, відправляється кожні 20-30 хвилин. Місто невелике, міського транспорту немає. == Що відвідати == [[Файл:Lutsk Gate Tower, Ostroh 4.jpg|міні|Луцька вежа]] [[Файл:Ostroh Academy.jpg|міні|Острозька академія]] [[Файл:Pc160123.jpg|міні|Межиріцький монастир]] *{{listing |map = 1|type = see|lat = |long = <!-- довгота -->|name = Замок князів Острозьких|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Академічна, 5|directions = |url = |facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = |phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = Вт-Чт – з 9:30 до 17:30, Пт – з 9:30 до 16:30. Пн – вихідний|price = <!-- ціни -->|description = На території замку розташований острозький краєзнавчий музей.}} *{{listing |map = 2|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Татарська вежа|wikipedia =Татарська вежа (Острог)|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Луцька вежа|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|wikipedia =Луцька вежа (Острог)|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 4|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Костел Успіння Діви Марії|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Князів Острозьких 3а|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Пам'ятка християнського сакрального будівництва}} *{{listing |map = 5|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Велика синагога (руїни)|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Пам'ятка юдейської сакральної архітектури в колишньому єврейському кварталі}} *{{listing |map = 6|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Монастир капуцинів|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Семінарська 2|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Зараз Старомонастирський корпус «Острозької академії»}} *{{listing |map = 7|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Пам'ятник князям Острозьки|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 8|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Національний університет «Острозька академія»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Семінарська 2|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = http://www.oa.edu.ua/‎|wikipedia = Національний університет «Острозька академія»|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 9|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Єврейське кладовище|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Відновлене у 2011 році}} *{{listing |map = 10|type = see|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Богоявленський собор 16 століття|alt = <!-- інша назва -->|address = <!-- адреса -->|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = Головний фамілійний храм князів Острозьких}} *{{listing|type=see|map= 11|lat = |long = |name = Межиріцький монастир |alt = |address = с. Межиріч, 5 кілометрів від Острога|directions = |url = |wikipedia = Межиріцький монастир|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Архітектурний ансамбль монастирських будівель 16-17 століть}} == Чим зайнятись == === Музеї === *{{listing |map = 1|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Острозький краєзнавчий музей|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Замкова, 5 (на території Острозького замку)|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = Вт-Чт – з 9:30 до 17:30, Пт – з 9:30 до 16:30. Пн – вихідний|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 2|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Музей книги і друкарства|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Папаніна, 7|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Музей нумізматики|alt = <!-- інша назва -->|address = пров. Незалежності, 45|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} *{{listing |map = 3|type = do|lat = <!-- широта -->|long = <!-- довгота -->|name = Державний історико-культурний заповідник|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Академічна, 5|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} == Що купувати == === Продукти === * Супермаркет «ЕКО-маркет» — вул. Островського 1. ''Графік роботи: 8:00-23:00'' * Безліч невеликих продуктових магазинів. == Де поїсти == * '''Кафе «Маестро»''' — до меню входять, гарячі страви, напої, варто скуштувати піцу (печеться в печі на дровах). Два зали з приємним інтер'єром. Паркінг, Wi-Fi. ''Графік роботи: 11:00 — 23:00'', пр. Незалежності, 17 * '''Княжий льох''' — ресторан розташований в самому центрі міста, в підвалі житлового будинку, оформлений в старовинному стилі. просп. Незалежності, 3 ''Графік роботи: 11:00 — 23:00'' * '''Юнет''' — культове місце відпочинку студентів Академії. Для гостів міста може здатись простим генделиком. ''Графік роботи: 10:00 — 23:00'' * '''Ресторан «Полонія»''' — українська кухня, комплексні обіди, десерти, вул. Островського, 1, ''Графік роботи: 10:00 — 23:00'' === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == * Нічний клуб «Східна Брама» == Де зупинитись == === Дешево === * '''Готель «Маестро»''' — пр. Незалежності, 17. Ціни: двомісний стандарт — 200 грн. === Середні ціни === * '''Оздоровчий комплекс «Обуховські»''' Послуги: сауна «Люкс», басейн, тренажерний зал, кабінет оздоровчого масажу, салон-перукарня, бенкетний зал на 120 осіб, готель (двох -, трьох -, п'ятимісні номери). На базі ОК «Обухівські» проводяться такі види масажу: лікувальний, загальнооздоровчий, антицилюлітний, релакс-масаж. Працюють щоденно, крім неділі з 10.00 до 21.00. Можна також відвідати ліжко «Нуга Бест» та солярій. Адреса: м. Острог, вул. Яворницького, 20 Телефон: (03654) 22835, 80679220971 == Де навчатись == У місті розташований найстаріший ВНЗ України та Східної Європи — «Острозька академія». == Як заробити == == Застереження == Особливою кримінагенністю місто не відрізняється. Не вірте чуткам про величезну радіацію у зв'язку з близьким розташуванням міста до Хмельницької АЕС. == Зв'язок == Телефонний код Острога — 03654. == Куди далі == * '''Межиріч''' — село за 2 кілометри на південний захід від Острога. Тут розташований Межиріцький чоловічий свято-троїцький монастир. ''Як дістатись:'' Всі автобуси на Тернопіль, Теофіполь, Волочиськ та інші. * '''Верхів''' — село за 16 кілометрів на північний захід від Острога. Доволі мальовниче озеро, яке потроху обкладається будинками місцевої еліти. ''Як дістатись:'' Всі автобуси на Рівне. * '''Оженин''' — село за 15 кілометрів на північ. Тут власне розташована залізнична станція Острог. ''Як дістатись:'' Автобуси Острог — ст. Острог, ходять з інтервалами 30 хв. * '''Нетішинське водосховище (Дамба)''' — улюблене місце відпочинку мешканців Острога на свіжому повітрі. Від центру 4 кілометри на південь. ''Як дістатись:''на таксі або пішки. * [[Нетішин]] — місто-супутник Хмельницької АЕС, розташоване за 10 кілометрів від Острога. ''Як дістатись:''автобуси ходять з інтервалом 10-30 хв. * '''Хмельницька АЕС''' — розташована за 10 кілометрів від Острога. ''Як дістатись:'' автобусом до Нетішина, звідти прямо до прохідної станції. Далі не пустять. {{footer|ispartof=Рівненська область}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] r2jwhxjihxtpim0owi5h1wt7xdq8wxd Полтава 0 151 33185 31949 2022-08-24T01:18:43Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.58828|34.55141|zoom=13}} {{pagebanner}} [[File:Будинок губернського земства.JPG|thumb|300px|Будинок губернського земства]] '''Полтава''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Полтавська область|Полтавської області]]. Населення — 300 000 осіб. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Має два залізничні вокзали — Полтава-Київська та Полтава-Південна. Полтава-Київська обслуговує електрифіковану магістральну ділянку Київ—Харків. Через станцію проходять усі електропоїзди на Гребінку та Ромодан, а також частково електропоїзди у харківському напрямку. Полтава-Південна обслуговує електрифіковані ділянки Полтава—Кременчук та Полтава—Красноград. Через станцію проходять також деякі електропоїзди у гребінківському напрямку та більшість електропоїздів харківського напрямку. === Автомобілем === === Автобусом === Автобусне сполучення забезпечують автовокзал (внутрішньообласні та міжобласні рейси) та дві автостанції (приміські маршрути). === Кораблем === == Транспорт == Міський транспорт представлено маршрутними таксі, до яких зараховано і автобуси (ціна проїзду станом на вересень 2015 року — 4.00 грн), та тролейбусами (2.00 грн.). == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Пам'ятник "Слави" 1805-1811 рр. (вул. Жовтнева) * Поштамт 1809р. (вул. Жовтнева) * Присутствені місця 1810р. (вул. Жовтнева) * Губернаторський будинок 1810р. (вул. Жовтнева) * Кадетський корпус 1840р. (вул. Жовтнева) * Дворянське зібрання 1810р. (вул. Жовтнева) * Старо-губернаторський будинок 1811р. (вул. Жовтнева) * Віце-губернаторський будинок 1811р. (вул. Жовтнева) * Спаська церква 1705-1811 рр. (вул. Жовтнева) * Богадільня 1820р. (вул. Шевченка) * Пожежна команда XIX ст. (проспект 1-го Травня) * Інститут благородних дівиць 1832р. (проспект 1-го Травня) * Дзвіниця 1774-1801 рр. (Червона площа) * Здвиженський собор та дзвіниця XVII-XVIII ст. (Вул. Фрунзе) == Чим зайнятись == ===Музеї=== У Полтаві велике число музеїв — як державних, муніципальних (комунальних), так і створених на громадських засадах * Полтавський краєзнавчий музей * Музей історії Полтавської битви (планується зміна концепції закладу як музею «Козацька держава») * Музей-садиба Івана Котляревского * Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського * Музей-садиба В. Г. Короленка * Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного * Народний Музей історії внутрішніх справ Полтавської області * Полтавський художній музей * Полтавський музей авіації та космонавтики * Геологічний музей * Музей військових конфліктів ХХ сторіччя * Музей дальньої та стратегічної авіації * Народний музей Полтавського тепловозоремонтного заводу ===Театри міста=== * Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя * Полтавський обласний театр ляльок * Полтавське українське драматичне товариство == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] gfirrqsfdzstinrpkgltqj66gl89bba 33320 33185 2022-08-24T02:05:44Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Полтавської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.58828|34.55141|zoom=13}} {{pagebanner}} [[File:Будинок губернського земства.JPG|thumb|300px|Будинок губернського земства]] '''Полтава''' — місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Полтавська область|Полтавської області]]. Населення — 300 000 осіб. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Має два залізничні вокзали — Полтава-Київська та Полтава-Південна. Полтава-Київська обслуговує електрифіковану магістральну ділянку Київ—Харків. Через станцію проходять усі електропоїзди на Гребінку та Ромодан, а також частково електропоїзди у харківському напрямку. Полтава-Південна обслуговує електрифіковані ділянки Полтава—Кременчук та Полтава—Красноград. Через станцію проходять також деякі електропоїзди у гребінківському напрямку та більшість електропоїздів харківського напрямку. === Автомобілем === === Автобусом === Автобусне сполучення забезпечують автовокзал (внутрішньообласні та міжобласні рейси) та дві автостанції (приміські маршрути). === Кораблем === == Транспорт == Міський транспорт представлено маршрутними таксі, до яких зараховано і автобуси (ціна проїзду станом на вересень 2015 року — 4.00 грн), та тролейбусами (2.00 грн.). == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Пам'ятник "Слави" 1805-1811 рр. (вул. Жовтнева) * Поштамт 1809р. (вул. Жовтнева) * Присутствені місця 1810р. (вул. Жовтнева) * Губернаторський будинок 1810р. (вул. Жовтнева) * Кадетський корпус 1840р. (вул. Жовтнева) * Дворянське зібрання 1810р. (вул. Жовтнева) * Старо-губернаторський будинок 1811р. (вул. Жовтнева) * Віце-губернаторський будинок 1811р. (вул. Жовтнева) * Спаська церква 1705-1811 рр. (вул. Жовтнева) * Богадільня 1820р. (вул. Шевченка) * Пожежна команда XIX ст. (проспект 1-го Травня) * Інститут благородних дівиць 1832р. (проспект 1-го Травня) * Дзвіниця 1774-1801 рр. (Червона площа) * Здвиженський собор та дзвіниця XVII-XVIII ст. (Вул. Фрунзе) == Чим зайнятись == ===Музеї=== У Полтаві велике число музеїв — як державних, муніципальних (комунальних), так і створених на громадських засадах * Полтавський краєзнавчий музей * Музей історії Полтавської битви (планується зміна концепції закладу як музею «Козацька держава») * Музей-садиба Івана Котляревского * Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського * Музей-садиба В. Г. Короленка * Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного * Народний Музей історії внутрішніх справ Полтавської області * Полтавський художній музей * Полтавський музей авіації та космонавтики * Геологічний музей * Музей військових конфліктів ХХ сторіччя * Музей дальньої та стратегічної авіації * Народний музей Полтавського тепловозоремонтного заводу ===Театри міста=== * Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя * Полтавський обласний театр ляльок * Полтавське українське драматичне товариство == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Полтавської області]] dt2wsn8g6lw57m33zlagewi2tkg5ria Полтавська область 0 152 33209 32911 2022-08-24T01:27:28Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.5|34|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Полтавська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Після війни 1648—1654 років розпочалася масова міграція населення з Правобережної України на Лівобережну, у тому числі до Полтавщини. Це визначило мононаціональний склад регіону (українці — понад 90% населення), а Полтавщина стала одним із центрів формування української культури. У Миргороді, Диканьці та Великих Сорочинцях відбувається дія творів Гоголя. 27 червня 1709 р. в околицях Полтави відбулася одна з вирішальних битв Північної війни — Полтавська битва. Нині поле Полтавської битви — історико-культурний заповідник. == Регіони == == Міста == * [[Диканька]] * [[Кременчук]] * [[Миргород]] * [[Полтава]] * [[Гадяч]] * [[Лубни]] * == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] lxrhbeuy2nkvnuxqrrqzkrl7jwfpx50 Польща 0 154 33444 31403 2022-08-24T02:44:57Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|52|19|zoom=6}} {{pagebanner }} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Poland.svg |location=EU-Poland.svg |capital=[[Варшава]] |government= |currency=злотий |area= |population= |language=польська мова |religion=католицизм |electricity= |callingcode= |tld= |timezone= }} '''Польща''' міститься в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. == Зрозуміти == Держава у Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Клімат - помірний. Влітку середня температура становить +17°С на узбережжі до 19,3°С в Нижній Сілезії. Взимку, від 0°С на балтійському узбережжі; до −5 градусів на північному сході. Україномовний портал про Польщу: [http://pl-ua.info/ "Віртуальна Польща"] == Регіони == [[File:POLSKA mapa woj z gminami.png|thumb|upright=2.2|Регіони Польщі (2007)]] *[[Вармінсько-Мазурське воєводство]] *[[Великопольське воєводство]] *[[Західнопоморське воєводство]] *[[Куявсько-Поморське воєводство]] *[[Лодзинське воєводство]] *[[Люблінське воєводство]] *[[Любуське воєводство]] *[[Мазовецьке воєводство]] *[[Малопольське воєводство]] *[[Нижньосілезьке воєводство]] *[[Опольське воєводство]] *[[Підкарпатське воєводство]] *[[Підляське воєводство]] *[[Поморське воєводство]] *[[Свентокшиське воєводство]] *[[Сілезьке воєводство]] == Міста == * [[Варшава]] (Warszawa) — (місто 1 707 тис., агломерація 2 680 тис.) * [[Краків]] (Kraków) — (756,6 тис.) * [[Лодзь]] (Łódź) — (753,2 тис.) * [[Вроцлав]] (Wrocław) — (632,8 тис.) * [[Познань]] (Poznań) — (560,9 тис.) * [[Ґданськ]] (Gdańsk) — (455,7 тис.) * [[Щецин]] (Szczecin) — (416,7 тис.) * [[Бидґощ]] (Bydgoszcz) — (361,2 тис.) * [[Люблін]] (Lublin) — (351,8 тис.) * [[Катовіце]] (Katowice) — (312,2 тис., агломерація 2 784 тис.). * [[Перемишль]] (Przemyśl) — (66,715 тис.) == Інші місця == === Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО === {{#lsth:Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|[[Польща]]}} == Як дістатись == Найдешевший шлях - пішки через кордон Шегині-Медика. До Шегині курсують маршрутки від залізничного вокзалу у Львові. До Медики курсують маршрутки від залізничного вокзалу у Перемишлі. Дешевий, але зручніший шлях - автобусом зі Львова, їздять на Перемишль, Варшаву, Краків, Катовіце, Лодзь. Зручніший, але дорожчий шлях - поїздом. Найшвидше, і найкомфортніше - літаком. Однак, найчастіше (якщо не брати до уваги заздалегіть куплені авіаквитки лоукоста) і найдорожче. === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === [[Файл:Znak D-39 (wersja 2021).svg|300px|міні|праворуч|Дозволені швидкості на польських дорогах]] === Автобусом === Автобусом можна дістатись з Вінниці до Варшави (через Хмельницький, Рівне, Луцьк, Люблін) та з Луцька до Любліна. === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Див. [[Польський розмовник]] == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Як заробити == Багато українців працює на будівництві, заводах і фабриках. На будівництво часто беруть прямо з вулиці, на заводи та інші праці іноді потрібно почекати до 5-10 днів на оформлення документів. Більшість працедавців беруть на роботу по безвізовому паспорту, в той же час деякі вимагають робочу візу (від 4 місяців або навіть лише повну візу від 6 місяців). Більшість працедавців офіційно оформляють на роботу, самі роблячи потрібні документи (іноді за це стягують кауцію-задаток у сумі 100 або 200 злотих, після закінчення контракту його повертають). Зарплату в такому випадку практично завжди виплачують на банківську карточку. Банківську карточку бажано оформити заздегідь, бо її оформлення займає в середньому тиждень - її присилають по пошті за адресою проживання. Найкращий варіант - банк Польський або Пекао. Значна частина працедавців співпрацюють саме із цими банками. Карточки безконтакті, якщо купуєте до 50 злотих, то вводити пін-код не треба. Українські карточки теж скрізь приймають до оплати (але все ж таки, бажано оформити безконтакту карточку в Україні), знімаючи в середньому 3-4% комісії. Найвигідніше - відразу зняти всю суму готівки із української карточки і розраховуватися вже знятими злотими, оскільки комісія за зняття готівки трохи менше, приблизно 2%. Частина банкоматів мають український інтерфейс. Часто у віділенні серед банківських працівників є українці. В крайньому випадку (якщо не володієте польською) можна спілкуватися англійською (банківські працівники, як правило, знають добре англійську) або скористатися гуглоперекладачем. Увага! Деякі польські банки беруть велику комісію за зняття готівки - наприклад, Євронет знімає мінімум 16 злотих (140 грн на 2019). Оплата праці. У Польщі мінімальна оплата праці 10 злотих за годину. В середньому мінімальна зарплата за місяць від 2100 злотих. Середня зарплата некваліфікованих працівників - від 2500 до 3500 злотих на місяць. Найвищі заробітки у Варшаві, але там і найдорожче життя - квартири, їжа тощо. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Мобільний зв'язок досить дешевий, як для Європи. Так, сім-картка коштує 5 злотих (близько 37 грн на 2019), а середній пакет послуг на місяць коштує 30 злотих (Play). В Україні можна купити стартові пакети з реєстрацією по закордонному паспорту * play у салонах мобільного зв'язку [http://www.zhuk.mobi/news/28/startovi-paketi-polskogo-mobilnogo-operatoru-play-v-zhzhuku жжук] * heyah у касах продажу перевізника [https://www.lux-reisen.com/ lux reisen] {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 4lp1zom220qfa7dg2xsqwrla552sli1 Португалія 0 156 33425 31464 2022-08-24T02:40:21Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|38.7|-9.18333333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Portugal.svg |location = LocationPortugal.png |capital = [[Лісабон]] |government = Парламентська республіка |currency = Євро (EUR) |area = 92 391 км² |population = 10 347 892 (Перепис 2021 року) |language = Португальська |religion = католики 84%, протестанти. |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +351 |tld = .pt |timezone = CET (UTC+1) }} '''Португалія''' знаходиться в західній частині [[Іберія|Піренейського півосторова]] в [[Європа|Південній Європі]]. На півночі і сході межує з [[Іспанія|Іспанією]], омивається Атлантичним океаном на заході. == Зрозуміти == '''Португалія''' ([[Португальський розмовник|порт.]] ''Portugal'') — країна [[Європа|Південної Європи]], розташована в західній частині [[Іберія|Піренейського півосторова]]. Португалія є високорозвиненою парламентською державою, членом ЄС. === Історія === Перше португальське графство було утворене в 868 році. У 1139 Португалія стала незалежним від [[Іспанія|Іспанії]] королівством. У XVI столітті Португалія була провідною морською державою Європи, а в наступному — першою з європейських країн створила величезну імперію із заморськими володіннями в Південній Америці, Африці, Індії і Ост-Індії. У 1910 в Португалії монархію було скинуто, а 25 квітня 1974 році відбулася Революція гвоздик, коли демократично настроєна військова хунта поклала кінець диктаторському режиму Нової держави, що існував з 1926 року. Прийнята в 1976 році конституція проголосила Португалію парламентською республікою. В 1928-68 роках в Португалії була військова диктатура під керівництвом Антоніу де Олівейра Салазара. Її африканські колонії стали незалежними в 1975, у 1976 була прийнята нова конституція, що забезпечувала повернення до громадянського правління. Нова конституція була прийнята в 1982 році, у ній обмежуються права президента. У 1986 році Маріу Суареш був обраний першим за 60 років цивільним президентом. У тому ж році Португалія приєдналася до Європейського співтовариства. У 1998 році в країні було проведено всесвітню виставку Expo'98 (Лісабон), а у 2004 році — чемпіонат Європи з футболу. === Клімат === Португалія розташована в субтропічному поясі. Середземноморський клімат присутній на всій території Португалії. Суворіший клімат присутній на південь від Серра-да-Ештрела, який володіє високою температурою влітку і прохолодною взимку, а літо сухе і волога зима. На північ від Серра-да-Ештрела і на північному сході клімат середземноморський континентальний — більш вологий, з нижчою середньою температурою. == Регіони == * [[Північна Португалія]] * [[Північно-центральна Португалія]] * [[Південно-центральна Португалія]] * [[Південна Португалія]] * [[Азорські острови]] * [[Мадейра]] == Міста == * [[Лісабон]] — столиця * [[Авейру]] * [[Брага]] * [[Коїмбра]] * [[Евора]] * [[Фуншал]] * [[Гімарайш]] * [[Порту]] * [[Віана-ду-Каштелу]] == Інші місця == * Ангра-ду-Ероїжму {{ЮНЕСКО}} == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційна і найбільш вживана мова в країні — [[Португальський розмовник|португальська]]. В Португалії в спілкуванні вживається понад десяток різноманітних діалектів португальської мови. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Іберія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 900504nffwp3kqe5zv1kl9g89sxhtns Румунія 0 170 33404 28929 2022-08-24T02:35:38Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46|25|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = HunyadCastle.jpg |flag = Flag of Romania.svg |location = LocationRomania.png |capital = [[Бухарест]] |government = Республіка |currency = лей (RON) |area = 238 392 км² |population = 19 042 096 (перепис 2011 року) |language = румунська |religion = православні румунської церкви 87%, протестанти 6.8%, католики 5.6%, інші 0.6% |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +40. |tld = .ro |timezone = EET (UTC+2) }} '''Румунія''' (рум. România) знаходиться в [[Європа|Південній Європі]] на [[Балкани|Балканському півострові]]. == Зрозуміти == Населення спілкується румунською мовою (Див. [[Румунський розмовник]]). == Регіони == {{Regionlist | regionmap= Romania Regions map.png | regionmapsize= 450px | region1name=[[Західна Молдова]] | region1color=#c5995c | region1items= | region1description= | region2name=[[Південна Буковина]] | region2color=#608860 | region2items= | region2description= | region3name=[[Трансильванія]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= | region4name=[[Південна Мармарощина]] | region4color=#dde58b | region4items= | region4description= | region5name=[[Кришана]] | region5color=#a4c28d | region5items= | region5description= | region6name=[[Банат]] | region6color=#578e86 | region6items= | region6description= | region7name=[[Олтенія]] | region7color=#b383b3 | region7items= | region7description= | region8name=[[Мунтенія]] | region8color=#6698bb | region8items= | region8description= | region9name=[[Північна Добруджа]] | region9color=#c8b7b7 | region9items= | region9description= }} == Міста == * [[Бухарест]] - столиця країни * [[Брашов]] - розташований в південно-східній Трансильванії, в центрі збереглося середньовічне місто. Неподалік - курорт [[Пояна Брашов]], [[Раснов]] і замок Бран - місце проживання графа Дракули. * [[Констанца]] - морський порт на Чорному морі, торговий вузел. Північний район [[Мамая]] - один з кращих курортів. * [[Галац]] - місто, в яке найлегше потрапити із півдня України, всього лише 8 км від кордону з Україною і 10 км від українського міста [[Рені]]. * [[Браїла]] - місто, теж дуже близько від України, лише 30 км від кордону з Україною і 15 від [[Галац]]а. * [[Плоєшті]] * [[Пітешть]] * [[Ясси]] * [[Тімішоара]] - одне з найрозвинутіших міст. * [[Мангалія]] - курортне містечно на півдні Румунії, за 20 км на південь від [[Констанца|Констанци]]. == Інші місця == * [[Сатурн]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Румунія — країна дружня, і для мандрівника настільки ж безпечна, як її сусіди по Східній Європі. У деяких місцях вам можуть зустрітися звичайні види шахрайства (нечесні таксисти, незнайомці, що зазивають кудись, написаний дрібним шрифтом занижений обмінний курс), але їх не більше, ніж в будь-якій іншій уподобаній туристами точці Європи. У звичайній же румунській провінції мандрівник буде сам по собі. Хоча румуни — один з найвідкритіших і гостинних європейських народів, нав'язувати вам своє спілкування вони не стануть. Дві потенційні небезпеки, характерні для місць нетуристичних — це кочові цигани і бродячі собаки. Між ними багато спільного: вони розподілені по країні вкрай нерівномірно — в деяких містах їх немає зовсім, зате в інших зустрічаються постійно — і прямої загрози зазвичай не представляють, але в окремих випадках можуть бути небезпечні. З боку циган відомі випадки крадіжок, в тому числі зі зломом (наприклад, закритих автомобілів), тому не носіть нічого цінного на видноті і, якщо бачите навколо циган (як, втім, і будь-яку іншу сумнівну публіку), не залишайте цінні речі в машині. Якщо цигани намагаються заговорити або щось у вас випрошують — ігноруйте. З боку ж бродячих собак іноді трапляються напади невмотивованої агресії, і в цьому випадку потрібно або акуратно змінити напрямок, або повільно йти своїм шляхом, пристрахавши собак палицею або каменем. Правильна тактика залежить від конкретної ситуації і того, скільки собак зібралося навколо. Ще на початку 2000-х вони були всюди, але зараз, після досить жорстокої програми по їх винищенню, зустрічаються лише по двоє-троє і не виглядають надто страхітливо. У сільській місцевості крім звичайних бродячих собак можуть зустрітися собаки-пастухи, від яких краще триматися подалі, оскільки вони охороняють цілком певну територію. Є в Румунії й різноманітні дикі тварини, в тому числі ті, з ким зустрічатися не варто. Влаштовуючи похід по зовсім глухій місцевості, поцікавтеся у місцевих жителів, чи водяться там вовки або, скажімо, бурі ведмеді (Румунія — одна з небагатьох європейських країн, де вони ще є), і як діяти при їх появі. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] i2004gn272d7ngmmwdt3eyw42my1c60 Рівне 0 171 33182 31944 2022-08-24T01:17:46Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Рівне''' знаходиться в [[Західна Україна|Західній Україні]]. [[Файл:Логотип міста Рівне.svg|міні|Логотип Рівного]] [[Файл:Flag of Rivne.svg|міні|Прапор Рівного]] [[Файл:Coat of arms Rivne.svg|міні|Герб міста Рівне]] == Зрозуміти == '''Рівне''' — місто обласного значення в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Рівненська область|Рівненської області]]. Затишне, комфортне, зелене, квітуче місто через яке протікає річка [[w:Устя_(притока_Горині)|Устя]]. Код КОАТУУ — 5610100000. Населення: 246 535 мешканців (станом на 01.01.2019). {{Mapframe|50.6197|26.25134|zoom=12}} === Історія === Перша відома письмова згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства датована 1283 р. Проте, як стверджують місцеві археологи, Рівне на 250 років старіше. Під час останніх досліджень місцеві науковці відшукали будівлі, керамічний посуд, залишки зброї і будівель, датованих 10 століттям. З другої половини XIV століття місто перебувало під владою литовських князів. У 1492 під час правління польського короля і великого князя Казимира Ягеллона місто отримує Магдебурзьке право. З 1518 по 1621 місто перебувало у власності князів Острозьких. C 1569 м. Рівне переходить від Литви до Польщі. З 1793 р. внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії. Рівне стає повітовим містом Волинського намісництва, а з 1797 р. — губернії. Під час Першої світової війни Рівне протягом тривалого часу було прифронтовим містом. У 1916 р. перед наступом російських військ його відвідали імператор Микола II та генерал О. Брусилов. 19 вересня 1920 р. Рівне захоплюють польські війська, і до вересня 1939 р. місто перебувало у складі Польської держави як повітовий центр Волинського воєводства. У вересні 1939 р. згідно з пактом Молотова-Ріббентропа західно-українські землі відійшли до СРСР. В цей же рік Рівне, отримавши статус міста, стає обласним центром новоствореної Рівненської області у складі УРСР. У роки фашистської окупації місто стає своєрідною столицею окупованих українських земель. З вересня 1941 р. тут розташувався «Райхскоміссаріат України» та резиденція гауляйтера. В цей же час у місті відроджуються українські громадські та нелегальні організації, Рівне стає одним із центрів українського національно-визвольного руху. Паралельно існувало і кілька радянських підпільних організацій. У лютому 1944 р. місто було звільнено від фашистів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === На відстані 8 км від центру Рівного, практично в межах міста розташований міжнародний аеропорт «Рівне». Біля аеропорту проходять автомобільні магістралі (зокрема Е-40). Аеропорт має статус «міжнародного» але, на жаль, приймає лише чартерні рейси. Найближчий Міжнародний аеропорт знаходиться в [[Львів|Львові]] (див. [[Львів#Літаком|Львів → Як дістатись → Літаком]]) та [[Київ|Києві]] (див. [[Київ#Літаком|Київ → Як дістатись → Літаком]]). === {{Потягом}} === Залізнична станція Рівне розміщена на лінії «Здолбунів-Ковель». === {{Автомобілем}} === Через місто проходить автошляхи [[Київ]]—[[Житомир]]—'''Рівне'''—[[Дубно]]—[[Львів]]—[[Чоп]] ({{Автошлях|М|06}}, частина {{Автошлях|E|40}}), '''Рівне'''—[[Луцьк]]—Устилуг ({{Автошлях|Н|22}}) і Старокостянтинів—[[Острог]]—Здолбунів—'''Рівне'''—Сарни—Житковичі ([[Білорусь]]) ({{Автошлях|Р|05}}). === {{Автобусом}} === Автовокзали Рівного * {{listing |type=other|map= |lat=50.61507 | long=26.28292 |name = Автостанція «РІВНЕ» |alt =Автовокзал |address =вул. Київська, 40 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(0362) 23-33-97, (0362) 23-60-56 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat=50.63061 | long=26.27299 |name = Автостанція «ЧАЙКА» |alt = |address =вул. Гагаріна, 16б |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(0362) 24-12-11, (0362) 24-94-44, (0362) 68-06-03 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Частіше здійснюється рейси і напрямку Сарн, Тучина|instagram=}} == Транспорт == У місті працюють дев'ять маршрутів тролейбусу та 24 автобусні маршрути. == Що відвідати == === Пам'ятки === * {{listing |type = see|lat = 50.61981|long = 26.24061|name = Костел Святого Антонія (нині - зал камерної та органної музики)|alt = |address =вул. Соборна, 137 |directions = |url = |wikipedia=Костел Св. Антонія (м. Рівне)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Костел зведений в стилі неоготики в кінці XIX ст., спорудженням керував польський архітектор Костянтин Войцеховський.|instagram=}} * {{listing |type = see|lat = 50.61491698|long = 26.21834971|name = Меморіал слави|alt = |address = вул. Київська|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 1985 року.|wikipedia=|instagram=}} === Парки === *{{listing |type = see|lat = 50.61577475|long = 26.26011103|name = Парк імені Т. Г. Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |wikipedia=Парк імені Тараса Шевченка (Рівне)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Пам'ятник садово-паркового мистецтва державного значення. Заснований в кінці XVIII ст.|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.616822|long = 26.245714|name = Парк Молоді (Лебединка)|alt = |address = майдан Короленка і вул. Драгоманова|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.61491698|long = 26.21834971|name = Парк слави|alt = |address = вул. Київська|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 1985 року.|wikipedia=|instagram=}} *'''Гідропарк I-ої черги''' (вул. С. Бандери і вул. Набережна) *'''Гідропарк II-ої черги''' (вул. С. Бандери і вул. Севастопольська) *'''Парк "Жовтневий"''' (вул. кн. Володимира) *{{listing |type = see|lat = 50.6371|long = 26.208|name = Дендропарк в мікрорайоні "Ювілейний"|alt = |address = між вулицями Соборна, Ювілейна, Гурія Бухала|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Затишний парк. Є невелика водойма, пляж, волейбольна площадка, скеледром "Козак", мотузковий парк "Мауглі", атракціони, фонтан, палац культури "Хімік" |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.61063045|long = 26.33000605|name = Рівненський зоопарк|alt = |address = вул. Київська, 110|directions = Проїзд з міста: маршрутне таксі № 34 та № 41|url = http://zoopark.rv.ua/|wikipedia=Рівненський зоопарк|facebook = https://www.facebook.com/Rivnezoo|vkontakte = http://vk.com/rivnezoo|phone = (0362) 28-84-83, 28-86-47|fax = |email = zoorivne@ukrwest.net, zoo.rv.ua@gmail.com|skype = |hours = 09:00–20:00|price = дорослі: 80 грн, діти: 50 грн.|description = Зоологічний парк загальнодержавного значення. Створений в 1982 році.|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.59371|long = 26.23826|name = Городище Оствиця|alt = |address = парк історичної реконструкції на березі озера Басів Кут, що відтворює атмосферу часів Давньої Русі|directions = |url =https://www.facebook.com/ostvytsya/ |facebook =https://www.facebook.com/ostvytsya/ |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=Городище Оствиця|instagram=https://www.instagram.com/ostvycia_rivne/}} === Музеї === *{{listing |type = see|lat = 50.615475|long = 26.247926|name = Рівненський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Драгоманова, 19|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Головне і найбільше (бл. 140 000 музейних експонатів, 2006) зібрання матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat =50.62298 |long =26.24898 |name = Музей Бурштину|alt = |address = вул. Петлюри, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 26-85-61|fax = |email = |skype = |hours = З 10:00 до 18:00; вихідні - субота, понеділок|price = |description = Наймолодший музейний заклад міста (відкритий улітку 2010 року), в основі якого — дві бурштинові кімнати, де представлено ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені на Рівненщині, а також одяг та взуття, прикрашені цим каменем. Ідея влаштувати Бурштиновий музей належить Рівненській обласній державній адміністрації, оформлення 2 «бурштинових кімнат» здійснено жителькою села Каноничі Дубровицького району Галиною Лемець.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62300391|long = 26.24890074|name = Музей українського мистецтва|alt = |address = вул. Петлюри, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 22-69-01|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62410486|long = 26.22841939|name = Музей бойової слави 13-го Армійського корпусу|alt = |address = Соборна вул., 360|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *'''Літературний музей Уласа Самчука''' –  це відділ Рівненського обласного краєзнавчого музею. Музей, відкрито 20 лютого 2007 р. –  у 102-річницю від дня народження письменника. Улас Самчук (1905-1987рр.) – видатний український письменник, народжений на Рівненщині (с. Дермань Здолбунівського району), журналіст і публіцист, редактор, автор  книг «Волинь»,  «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Кулак», «На білому коні», «На коні вороному», «Чого не гоїть огонь», «Гори говорять», «Плянета Ді-Пі», «Ост», та ін. Більшу частину свого життя він прожив у еміграції, завжди залишаючись  літописцем свого часу і народу. Самчука називали українським Гомером ХХ століття. === Театри === *{{listing |type = see|lat = 50.62052|long = 26.24598|name = Рівненський обласний український музично-драматичний|alt = |address = Театральна площа, 1|directions = |url = http://www.dramteatr.com.ua|facebook =https://www.facebook.com/dramteatr.rivne |vkontakte = |phone =+38 067 320-22-20 |fax = |email = teatr.rivne@gmail.com|skype = |hours = |price = |description = Театр заснований у 1939 році.|wikipedia=Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62300391|long = 26.24890074|name = Театр ляльок|alt = |address = вул. С. Петлюри, 15|directions = |url = http://www.teatr.rv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = rivne_teatr@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = Обласний академічний ляльковий театр. У діючому репертуарі театру понад 20 вистав за творами українських і зарубіжних класиків.|wikipedia=|instagram=}} === Релігійні будівлі === *{{listing |type = see|lat = 50.617797|long = 26.266117|name = Свято-Покровський кафедральний собор (ПЦУ)|alt = |address = вул. Соборна, 6|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 26-24-24|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Один з найбільших та найвищих храмів України. Нижній і верхній храми собору можуть вмістити більше 3 тисяч парафіян кожен. У храмі діють підйомники для інвалідів та людей похилого віку, є приміщення для дитячої недільної школи, медпункту, бібліотеки, репетицій хору, музею тощо.|wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = see|lat = 50.62661|long = 26.24837|name = Свято-Успенська церква|alt = Омелянська церква|address = вул. Шевченка, 113|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (362) 22-30-09|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найстаріша культова та архітектурна споруда Рівного. Збудована в 1756 році.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing|type=see | lat=50.61928736 | long=26.24932051 | name=Свято-Воскресенський кафедральний собор | alt=Свято-Воскресенський собор | address=вул. Соборна, 39 | directions=Знаходиться в центрі міста | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Свято-Воскресенський кафедральний собор (Рівне) | email= | phone=+380362266639 | fax= | hours= | price= | description=Православний храм збудований у XIX столітті на місці дерев'яної церкви Воскресіння Христового, яка згоріла за часів татаро-монгольскої навали. Верхній поверх - це Воскресенський храм, що займає УПЦ КП, нижній - підземний храм св. Архангела Михаїла. }} * == Чим зайнятись == *{{listing |type = do|lat = 50.59371|long = 26.23826|name = Катання на прадавніх човнах дракар "Гунгнір" та лодь "Лада"|alt = |address = в парку "Городище Оствиця" можна замовити екскурсію на човнах по озеру Басів Кут. Неймовірні враження! Обов'язково спробуйте. Запис на екскурсію-катання за тел. +380673600039 (Ольга).|directions = |url =https://www.facebook.com/ostvytsya/services/?ref=page_internal |facebook =https://www.facebook.com/ostvytsya/services/?ref=page_internal |vkontakte = |phone =+380673600039 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=Городище Оствиця|instagram=https://www.instagram.com/ostvycia_rivne/}} === Бібліотеки === * {{listing |type = do|lat = 50.617892|long = 26.246209|name = Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека|alt = Рівненська державна обласна бібліотека|address = вул.Короленка, 6|directions = |url = http://www.libr.rv.ua|wikipedia=Рівненська державна обласна бібліотека|facebook = https://www.facebook.com/libr.rv|vkontakte = http://vk.com/libr_rv|phone = +380 362 22-10-63|fax = +380 362 22-21-21|email = library@libr.rv.ua|skype = |hours = |price = |description = Одна з найголовніших книгозбірень регіону, депозитарій краєзнавчих ресурсів, культурно-освітній, науково-методичний та навчальний центр.}} *{{listing |type = do|lat = 50.61328564|long = 26.28234252|name = Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Короленка|alt = |address = вул. Київська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362)23-35-38|fax = |email = RivneLibr_CMB@ukr.net|skype = |hours = 9:00-18:00; вихідний - п'ятниця|price = |description = Заснована у 1947 р. Фонд – 68 тис. прим. документів.}} * == Що купувати == * Горілка "'''Бурштинівка'''". На дні пляшки лежать бурштинові камінці. == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type = eat|lat = 50.61833|long = 26.25972|name = Піцерія "Сієста"|alt = |address = вул. Соборна, 14а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 63-38-83|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = eat|lat = 50.61738983|long = 26.25299916|name = Піцерія "Челентано"|alt = |address = вул. Словацького, 4/6|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 62-34-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = eat|lat = 50.62305|long = 26.25169|name = Піцерія "Сицилія"|alt = |address = вул. проспект Миру, 9|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 097 319 7027|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{Listing|type=eat|instagram=|price=|hours=|skype=|email=|fax=|phone=+38 (0362) 227046|facebook=|lat=50.61955|wikipedia=|url=|directions=|address=вул. Короленка, 2|alt=|name=Аміго, бістро|long=26.24772|description=Піца, свіжа випічка, фаст-фуд, напої}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == Нічний клуб "Лагуна", кінотеатр "Україна", трц "Екватор",Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр,. == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Full House Hotel & Capsule Hostel | alt=Full House | url=https://hostel.rivne.ua | wikipedia= | email=FullHouseRivne@gmail.com | address=вул. Київська, 10. | lat=26.27431 | long=50.61574 | directions=5 хв від центрального автовокзалу. | phone=+380671241010 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Спальне місце у хостелі - 170 грн. Готельний номер - 550 грн. | facebook=https://www.facebook.com/FullHouseHotelHostel/ | vkontakte= | lastedit=2019-03-07 | content=Сучасний готель та капсульний хостел у місті Рівне. 60 спальних місць. Парковка під охороною. Wi-Fi. }} *{{sleep | name=Rivne Hostel | alt= | url=http://www.hostel.rv.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=Rivnehostel@gmail.com | address=вул. Соборна, 19/21, кв. 23 | lat=26.25157 | long=50.61906 | directions=Центр міста, навпроти майдану Незалежності | phone=+38 (068) 625 05 05, +38 (099) 788 81 77 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Ціна проживання у Хостелі за добу - 150 грн./ 170 грн. / 190 грн. / 200 грн. - відповідно до формату номерів. | facebook=https://www.facebook.com/Rivnehostel | instagram= | lastedit=2019-03-07 | content= }} === Середні ціни === === Дорого === * {{listing |type = sleep|lat = 50.6199566|long = 26.24671453|name = Готель "Україна"|alt = |address = вул. Соборна, 112|directions = |url = http://hotelukraine.rv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 ( 0362) 64-91-41|fax = |email = |skype = |hours = |price = Від 400 грн. (до 3800 грн. за люкс поліпшений номер)|description = Чотиризірковий готель «Україна » розташований в самому серці Рівного. Сервіси: паркінг, ресторан, масаж, безкоштовний Wi - Fi, сауна, ресторан, ірландський паб.}} *{{listing |type = sleep|lat = 50.622|long = 26.25077|name = Готель "Оптіма"|alt = |address = вул. Словацького, 9|directions = |url = https://reikartz.com/uk/hotels/optima-rovno/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 420 310|fax = |email =rivne.hotel@reikartz.com |skype = |hours = |price = Від 900 грн. (до 1500 грн. за люкс поліпшений номер)|description = Трьохзірковий готель «Оптіма» розташований в центрі міста поблизу майдану Незалежності.|wikipedia=|instagram=}} == Де навчатись == * {{listing |type=other|lat = 50.617799|long = 26.258569 |name = Національний університет водного господарства та природокористування |alt = НУВГП|address = вул.Соборна, 11|directions = |url = http://www.nuwm.rv.ua/|wikipedia = Національний університет водного господарства та природокористування|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.61024|long = 26.287805 |name = Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука |alt = МЕГУ|address = вул. акад. С. Дем'янчука, 4|directions = |url = http://www.regi.rovno.ua/|wikipedia = Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука|facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 23-01-86, 23-72-02, (0362) 23-72-12, (050) 104-69-80|fax = |email = mail@regi.rovno.ua|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.61024|long = 26.287805 |name = Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж |alt = РЕГІк|address = вул. Академіка Степана Дем’янчука, 4|directions = |url = http://www.regik.rv.ua/|wikipedia = Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Приватний вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації.}} * {{listing |type=other|lat = 50.608511|long = 26.256654 |name = Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти |alt = РОІППО|address = вул. В. Чорновола, 74|directions = |url = http://www.roippo.org.ua/|wikipedia = Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти|facebook = |vkontakte = |phone = 64-96-60, 22-22-02|fax = 22-22-02|email = roppo@mail.ru|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.619106|long = 26.226704 |name = Рівненський інститут слов'янознавства |alt = РІС КСУ|address = вул. Петра Могили, 28|directions = |url = http://rissksu.rivne.com/|wikipedia = Рівненський інститут слов'янознавства|facebook = https://www.facebook.com/pages/Рівненський-інститут-словянознавства-КСУ/186281894738262|vkontakte = https://vk.com/riss_ksu|phone = (0362) 63 14 05|fax = (0362) 63 14 05|email = rissksu@rivne.com|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.612366|long = 26.250037 |name = Рівненське музичне училище |alt = |address = вул. С. Бандери, 6|directions = |url = http://www.muz.rv.ua/|wikipedia = Рівненське музичне училище|facebook = |vkontakte = https://vk.com/rivnemuz|phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *[[w:Рівненський_державний_гуманітарний_університет|Рівненський державний гуманітарний університет]], вул. Степана Бандери, 12, Рівне, 33028, Україна * == Як заробити == == Застереження == === Мова === * на території міста українська мова прийнята за регіональну, але чимало мешканців розуміють російську мову; * в багатьох закладах харчування та магазинах також не розуміють англійську мову. == Як вирішувати проблеми == * всі види екстреної допомоги - 112 * пожежна охорона, служба порятунку - 101 * поліція - 102 * швидка медична допомога - 103 * довідкова служба - (036) 99-109-11 == Зв'язок == === Телефонний === Телефонний код України '''+380''', міста '''362''', далі йде шестизначний номер (наприклад '''+380 362 123456'''). ==== Стільниковий ==== На території міста є покриття операторів стільникового зв'язку: Lifecell, Київстар, Vodafone. === Пошта === Поштові індекси — 33000-33499 *{{listing |type=other |lat=50.61935 |long=26.25255 |name = Рівненська дирекція УДППЗ «Укрпошта» |alt = |address = вул. Соборна, 56 |directions = |url = http://www.rv.ukrposhta.com/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 22-12-00, 22-43-35 |fax = |email = Rivno@ukrposhta.com |skype = |hours = |price = |description = }} == Куди далі == * Західний напрямок — [[Луцьк]] * Південно-західний по автошляху {{Автошлях|М|06}} — [[Дубно]], [[Львів]] {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] lkcezyffkfmv8gqw9alsdkef9mj3dkv 33325 33182 2022-08-24T02:07:13Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Рівненської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Рівне''' знаходиться в [[Західна Україна|Західній Україні]]. [[Файл:Логотип міста Рівне.svg|міні|Логотип Рівного]] [[Файл:Flag of Rivne.svg|міні|Прапор Рівного]] [[Файл:Coat of arms Rivne.svg|міні|Герб міста Рівне]] == Зрозуміти == '''Рівне''' — місто обласного значення в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Рівненська область|Рівненської області]]. Затишне, комфортне, зелене, квітуче місто через яке протікає річка [[w:Устя_(притока_Горині)|Устя]]. Код КОАТУУ — 5610100000. Населення: 246 535 мешканців (станом на 01.01.2019). {{Mapframe|50.6197|26.25134|zoom=12}} === Історія === Перша відома письмова згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства датована 1283 р. Проте, як стверджують місцеві археологи, Рівне на 250 років старіше. Під час останніх досліджень місцеві науковці відшукали будівлі, керамічний посуд, залишки зброї і будівель, датованих 10 століттям. З другої половини XIV століття місто перебувало під владою литовських князів. У 1492 під час правління польського короля і великого князя Казимира Ягеллона місто отримує Магдебурзьке право. З 1518 по 1621 місто перебувало у власності князів Острозьких. C 1569 м. Рівне переходить від Литви до Польщі. З 1793 р. внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії. Рівне стає повітовим містом Волинського намісництва, а з 1797 р. — губернії. Під час Першої світової війни Рівне протягом тривалого часу було прифронтовим містом. У 1916 р. перед наступом російських військ його відвідали імператор Микола II та генерал О. Брусилов. 19 вересня 1920 р. Рівне захоплюють польські війська, і до вересня 1939 р. місто перебувало у складі Польської держави як повітовий центр Волинського воєводства. У вересні 1939 р. згідно з пактом Молотова-Ріббентропа західно-українські землі відійшли до СРСР. В цей же рік Рівне, отримавши статус міста, стає обласним центром новоствореної Рівненської області у складі УРСР. У роки фашистської окупації місто стає своєрідною столицею окупованих українських земель. З вересня 1941 р. тут розташувався «Райхскоміссаріат України» та резиденція гауляйтера. В цей же час у місті відроджуються українські громадські та нелегальні організації, Рівне стає одним із центрів українського національно-визвольного руху. Паралельно існувало і кілька радянських підпільних організацій. У лютому 1944 р. місто було звільнено від фашистів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === На відстані 8 км від центру Рівного, практично в межах міста розташований міжнародний аеропорт «Рівне». Біля аеропорту проходять автомобільні магістралі (зокрема Е-40). Аеропорт має статус «міжнародного» але, на жаль, приймає лише чартерні рейси. Найближчий Міжнародний аеропорт знаходиться в [[Львів|Львові]] (див. [[Львів#Літаком|Львів → Як дістатись → Літаком]]) та [[Київ|Києві]] (див. [[Київ#Літаком|Київ → Як дістатись → Літаком]]). === {{Потягом}} === Залізнична станція Рівне розміщена на лінії «Здолбунів-Ковель». === {{Автомобілем}} === Через місто проходить автошляхи [[Київ]]—[[Житомир]]—'''Рівне'''—[[Дубно]]—[[Львів]]—[[Чоп]] ({{Автошлях|М|06}}, частина {{Автошлях|E|40}}), '''Рівне'''—[[Луцьк]]—Устилуг ({{Автошлях|Н|22}}) і Старокостянтинів—[[Острог]]—Здолбунів—'''Рівне'''—Сарни—Житковичі ([[Білорусь]]) ({{Автошлях|Р|05}}). === {{Автобусом}} === Автовокзали Рівного * {{listing |type=other|map= |lat=50.61507 | long=26.28292 |name = Автостанція «РІВНЕ» |alt =Автовокзал |address =вул. Київська, 40 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(0362) 23-33-97, (0362) 23-60-56 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|map= |lat=50.63061 | long=26.27299 |name = Автостанція «ЧАЙКА» |alt = |address =вул. Гагаріна, 16б |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(0362) 24-12-11, (0362) 24-94-44, (0362) 68-06-03 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Частіше здійснюється рейси і напрямку Сарн, Тучина|instagram=}} == Транспорт == У місті працюють дев'ять маршрутів тролейбусу та 24 автобусні маршрути. == Що відвідати == === Пам'ятки === * {{listing |type = see|lat = 50.61981|long = 26.24061|name = Костел Святого Антонія (нині - зал камерної та органної музики)|alt = |address =вул. Соборна, 137 |directions = |url = |wikipedia=Костел Св. Антонія (м. Рівне)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Костел зведений в стилі неоготики в кінці XIX ст., спорудженням керував польський архітектор Костянтин Войцеховський.|instagram=}} * {{listing |type = see|lat = 50.61491698|long = 26.21834971|name = Меморіал слави|alt = |address = вул. Київська|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 1985 року.|wikipedia=|instagram=}} === Парки === *{{listing |type = see|lat = 50.61577475|long = 26.26011103|name = Парк імені Т. Г. Шевченка|alt = |address = |directions = |url = |wikipedia=Парк імені Тараса Шевченка (Рівне)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Пам'ятник садово-паркового мистецтва державного значення. Заснований в кінці XVIII ст.|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.616822|long = 26.245714|name = Парк Молоді (Лебединка)|alt = |address = майдан Короленка і вул. Драгоманова|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.61491698|long = 26.21834971|name = Парк слави|alt = |address = вул. Київська|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Відкритий до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 1985 року.|wikipedia=|instagram=}} *'''Гідропарк I-ої черги''' (вул. С. Бандери і вул. Набережна) *'''Гідропарк II-ої черги''' (вул. С. Бандери і вул. Севастопольська) *'''Парк "Жовтневий"''' (вул. кн. Володимира) *{{listing |type = see|lat = 50.6371|long = 26.208|name = Дендропарк в мікрорайоні "Ювілейний"|alt = |address = між вулицями Соборна, Ювілейна, Гурія Бухала|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Затишний парк. Є невелика водойма, пляж, волейбольна площадка, скеледром "Козак", мотузковий парк "Мауглі", атракціони, фонтан, палац культури "Хімік" |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.61063045|long = 26.33000605|name = Рівненський зоопарк|alt = |address = вул. Київська, 110|directions = Проїзд з міста: маршрутне таксі № 34 та № 41|url = http://zoopark.rv.ua/|wikipedia=Рівненський зоопарк|facebook = https://www.facebook.com/Rivnezoo|vkontakte = http://vk.com/rivnezoo|phone = (0362) 28-84-83, 28-86-47|fax = |email = zoorivne@ukrwest.net, zoo.rv.ua@gmail.com|skype = |hours = 09:00–20:00|price = дорослі: 80 грн, діти: 50 грн.|description = Зоологічний парк загальнодержавного значення. Створений в 1982 році.|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.59371|long = 26.23826|name = Городище Оствиця|alt = |address = парк історичної реконструкції на березі озера Басів Кут, що відтворює атмосферу часів Давньої Русі|directions = |url =https://www.facebook.com/ostvytsya/ |facebook =https://www.facebook.com/ostvytsya/ |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=Городище Оствиця|instagram=https://www.instagram.com/ostvycia_rivne/}} === Музеї === *{{listing |type = see|lat = 50.615475|long = 26.247926|name = Рівненський обласний краєзнавчий музей|alt = |address = вул. Драгоманова, 19|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Головне і найбільше (бл. 140 000 музейних експонатів, 2006) зібрання матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat =50.62298 |long =26.24898 |name = Музей Бурштину|alt = |address = вул. Петлюри, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 26-85-61|fax = |email = |skype = |hours = З 10:00 до 18:00; вихідні - субота, понеділок|price = |description = Наймолодший музейний заклад міста (відкритий улітку 2010 року), в основі якого — дві бурштинові кімнати, де представлено ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені на Рівненщині, а також одяг та взуття, прикрашені цим каменем. Ідея влаштувати Бурштиновий музей належить Рівненській обласній державній адміністрації, оформлення 2 «бурштинових кімнат» здійснено жителькою села Каноничі Дубровицького району Галиною Лемець.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62300391|long = 26.24890074|name = Музей українського мистецтва|alt = |address = вул. Петлюри, 17|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 22-69-01|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62410486|long = 26.22841939|name = Музей бойової слави 13-го Армійського корпусу|alt = |address = Соборна вул., 360|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *'''Літературний музей Уласа Самчука''' –  це відділ Рівненського обласного краєзнавчого музею. Музей, відкрито 20 лютого 2007 р. –  у 102-річницю від дня народження письменника. Улас Самчук (1905-1987рр.) – видатний український письменник, народжений на Рівненщині (с. Дермань Здолбунівського району), журналіст і публіцист, редактор, автор  книг «Волинь»,  «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Кулак», «На білому коні», «На коні вороному», «Чого не гоїть огонь», «Гори говорять», «Плянета Ді-Пі», «Ост», та ін. Більшу частину свого життя він прожив у еміграції, завжди залишаючись  літописцем свого часу і народу. Самчука називали українським Гомером ХХ століття. === Театри === *{{listing |type = see|lat = 50.62052|long = 26.24598|name = Рівненський обласний український музично-драматичний|alt = |address = Театральна площа, 1|directions = |url = http://www.dramteatr.com.ua|facebook =https://www.facebook.com/dramteatr.rivne |vkontakte = |phone =+38 067 320-22-20 |fax = |email = teatr.rivne@gmail.com|skype = |hours = |price = |description = Театр заснований у 1939 році.|wikipedia=Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр|instagram=}} *{{listing |type = see|lat = 50.62300391|long = 26.24890074|name = Театр ляльок|alt = |address = вул. С. Петлюри, 15|directions = |url = http://www.teatr.rv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = rivne_teatr@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = Обласний академічний ляльковий театр. У діючому репертуарі театру понад 20 вистав за творами українських і зарубіжних класиків.|wikipedia=|instagram=}} === Релігійні будівлі === *{{listing |type = see|lat = 50.617797|long = 26.266117|name = Свято-Покровський кафедральний собор (ПЦУ)|alt = |address = вул. Соборна, 6|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 26-24-24|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Один з найбільших та найвищих храмів України. Нижній і верхній храми собору можуть вмістити більше 3 тисяч парафіян кожен. У храмі діють підйомники для інвалідів та людей похилого віку, є приміщення для дитячої недільної школи, медпункту, бібліотеки, репетицій хору, музею тощо.|wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = see|lat = 50.62661|long = 26.24837|name = Свято-Успенська церква|alt = Омелянська церква|address = вул. Шевченка, 113|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (362) 22-30-09|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найстаріша культова та архітектурна споруда Рівного. Збудована в 1756 році.|wikipedia=|instagram=}} *{{listing|type=see | lat=50.61928736 | long=26.24932051 | name=Свято-Воскресенський кафедральний собор | alt=Свято-Воскресенський собор | address=вул. Соборна, 39 | directions=Знаходиться в центрі міста | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Свято-Воскресенський кафедральний собор (Рівне) | email= | phone=+380362266639 | fax= | hours= | price= | description=Православний храм збудований у XIX столітті на місці дерев'яної церкви Воскресіння Христового, яка згоріла за часів татаро-монгольскої навали. Верхній поверх - це Воскресенський храм, що займає УПЦ КП, нижній - підземний храм св. Архангела Михаїла. }} * == Чим зайнятись == *{{listing |type = do|lat = 50.59371|long = 26.23826|name = Катання на прадавніх човнах дракар "Гунгнір" та лодь "Лада"|alt = |address = в парку "Городище Оствиця" можна замовити екскурсію на човнах по озеру Басів Кут. Неймовірні враження! Обов'язково спробуйте. Запис на екскурсію-катання за тел. +380673600039 (Ольга).|directions = |url =https://www.facebook.com/ostvytsya/services/?ref=page_internal |facebook =https://www.facebook.com/ostvytsya/services/?ref=page_internal |vkontakte = |phone =+380673600039 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=Городище Оствиця|instagram=https://www.instagram.com/ostvycia_rivne/}} === Бібліотеки === * {{listing |type = do|lat = 50.617892|long = 26.246209|name = Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека|alt = Рівненська державна обласна бібліотека|address = вул.Короленка, 6|directions = |url = http://www.libr.rv.ua|wikipedia=Рівненська державна обласна бібліотека|facebook = https://www.facebook.com/libr.rv|vkontakte = http://vk.com/libr_rv|phone = +380 362 22-10-63|fax = +380 362 22-21-21|email = library@libr.rv.ua|skype = |hours = |price = |description = Одна з найголовніших книгозбірень регіону, депозитарій краєзнавчих ресурсів, культурно-освітній, науково-методичний та навчальний центр.}} *{{listing |type = do|lat = 50.61328564|long = 26.28234252|name = Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Короленка|alt = |address = вул. Київська, 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362)23-35-38|fax = |email = RivneLibr_CMB@ukr.net|skype = |hours = 9:00-18:00; вихідний - п'ятниця|price = |description = Заснована у 1947 р. Фонд – 68 тис. прим. документів.}} * == Що купувати == * Горілка "'''Бурштинівка'''". На дні пляшки лежать бурштинові камінці. == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type = eat|lat = 50.61833|long = 26.25972|name = Піцерія "Сієста"|alt = |address = вул. Соборна, 14а|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 63-38-83|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = eat|lat = 50.61738983|long = 26.25299916|name = Піцерія "Челентано"|alt = |address = вул. Словацького, 4/6|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 62-34-88|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} * {{listing |type = eat|lat = 50.62305|long = 26.25169|name = Піцерія "Сицилія"|alt = |address = вул. проспект Миру, 9|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 097 319 7027|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = |wikipedia=|instagram=}} *{{Listing|type=eat|instagram=|price=|hours=|skype=|email=|fax=|phone=+38 (0362) 227046|facebook=|lat=50.61955|wikipedia=|url=|directions=|address=вул. Короленка, 2|alt=|name=Аміго, бістро|long=26.24772|description=Піца, свіжа випічка, фаст-фуд, напої}} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == Нічний клуб "Лагуна", кінотеатр "Україна", трц "Екватор",Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр,. == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=Full House Hotel & Capsule Hostel | alt=Full House | url=https://hostel.rivne.ua | wikipedia= | email=FullHouseRivne@gmail.com | address=вул. Київська, 10. | lat=26.27431 | long=50.61574 | directions=5 хв від центрального автовокзалу. | phone=+380671241010 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Спальне місце у хостелі - 170 грн. Готельний номер - 550 грн. | facebook=https://www.facebook.com/FullHouseHotelHostel/ | vkontakte= | lastedit=2019-03-07 | content=Сучасний готель та капсульний хостел у місті Рівне. 60 спальних місць. Парковка під охороною. Wi-Fi. }} *{{sleep | name=Rivne Hostel | alt= | url=http://www.hostel.rv.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email=Rivnehostel@gmail.com | address=вул. Соборна, 19/21, кв. 23 | lat=26.25157 | long=50.61906 | directions=Центр міста, навпроти майдану Незалежності | phone=+38 (068) 625 05 05, +38 (099) 788 81 77 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово | price=Ціна проживання у Хостелі за добу - 150 грн./ 170 грн. / 190 грн. / 200 грн. - відповідно до формату номерів. | facebook=https://www.facebook.com/Rivnehostel | instagram= | lastedit=2019-03-07 | content= }} === Середні ціни === === Дорого === * {{listing |type = sleep|lat = 50.6199566|long = 26.24671453|name = Готель "Україна"|alt = |address = вул. Соборна, 112|directions = |url = http://hotelukraine.rv.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 ( 0362) 64-91-41|fax = |email = |skype = |hours = |price = Від 400 грн. (до 3800 грн. за люкс поліпшений номер)|description = Чотиризірковий готель «Україна » розташований в самому серці Рівного. Сервіси: паркінг, ресторан, масаж, безкоштовний Wi - Fi, сауна, ресторан, ірландський паб.}} *{{listing |type = sleep|lat = 50.622|long = 26.25077|name = Готель "Оптіма"|alt = |address = вул. Словацького, 9|directions = |url = https://reikartz.com/uk/hotels/optima-rovno/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 (0362) 420 310|fax = |email =rivne.hotel@reikartz.com |skype = |hours = |price = Від 900 грн. (до 1500 грн. за люкс поліпшений номер)|description = Трьохзірковий готель «Оптіма» розташований в центрі міста поблизу майдану Незалежності.|wikipedia=|instagram=}} == Де навчатись == * {{listing |type=other|lat = 50.617799|long = 26.258569 |name = Національний університет водного господарства та природокористування |alt = НУВГП|address = вул.Соборна, 11|directions = |url = http://www.nuwm.rv.ua/|wikipedia = Національний університет водного господарства та природокористування|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.61024|long = 26.287805 |name = Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука |alt = МЕГУ|address = вул. акад. С. Дем'янчука, 4|directions = |url = http://www.regi.rovno.ua/|wikipedia = Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука|facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 23-01-86, 23-72-02, (0362) 23-72-12, (050) 104-69-80|fax = |email = mail@regi.rovno.ua|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.61024|long = 26.287805 |name = Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж |alt = РЕГІк|address = вул. Академіка Степана Дем’янчука, 4|directions = |url = http://www.regik.rv.ua/|wikipedia = Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Приватний вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації.}} * {{listing |type=other|lat = 50.608511|long = 26.256654 |name = Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти |alt = РОІППО|address = вул. В. Чорновола, 74|directions = |url = http://www.roippo.org.ua/|wikipedia = Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти|facebook = |vkontakte = |phone = 64-96-60, 22-22-02|fax = 22-22-02|email = roppo@mail.ru|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.619106|long = 26.226704 |name = Рівненський інститут слов'янознавства |alt = РІС КСУ|address = вул. Петра Могили, 28|directions = |url = http://rissksu.rivne.com/|wikipedia = Рівненський інститут слов'янознавства|facebook = https://www.facebook.com/pages/Рівненський-інститут-словянознавства-КСУ/186281894738262|vkontakte = https://vk.com/riss_ksu|phone = (0362) 63 14 05|fax = (0362) 63 14 05|email = rissksu@rivne.com|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = 50.612366|long = 26.250037 |name = Рівненське музичне училище |alt = |address = вул. С. Бандери, 6|directions = |url = http://www.muz.rv.ua/|wikipedia = Рівненське музичне училище|facebook = |vkontakte = https://vk.com/rivnemuz|phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *[[w:Рівненський_державний_гуманітарний_університет|Рівненський державний гуманітарний університет]], вул. Степана Бандери, 12, Рівне, 33028, Україна * == Як заробити == == Застереження == === Мова === * на території міста українська мова прийнята за регіональну, але чимало мешканців розуміють російську мову; * в багатьох закладах харчування та магазинах також не розуміють англійську мову. == Як вирішувати проблеми == * всі види екстреної допомоги - 112 * пожежна охорона, служба порятунку - 101 * поліція - 102 * швидка медична допомога - 103 * довідкова служба - (036) 99-109-11 == Зв'язок == === Телефонний === Телефонний код України '''+380''', міста '''362''', далі йде шестизначний номер (наприклад '''+380 362 123456'''). ==== Стільниковий ==== На території міста є покриття операторів стільникового зв'язку: Lifecell, Київстар, Vodafone. === Пошта === Поштові індекси — 33000-33499 *{{listing |type=other |lat=50.61935 |long=26.25255 |name = Рівненська дирекція УДППЗ «Укрпошта» |alt = |address = вул. Соборна, 56 |directions = |url = http://www.rv.ukrposhta.com/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (0362) 22-12-00, 22-43-35 |fax = |email = Rivno@ukrposhta.com |skype = |hours = |price = |description = }} == Куди далі == * Західний напрямок — [[Луцьк]] * Південно-західний по автошляху {{Автошлях|М|06}} — [[Дубно]], [[Львів]] {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Рівненської області]] ce2i9tjsvmiu4f667vmnshn6p2petpn Рівненська область 0 172 33206 32290 2022-08-24T01:26:24Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.74|26.35|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Рівненська область''' розташована в [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Рівне]] * [[Острог]] * [[Дубно]] * [[Гоща]] * [[Здолбунів]] * [[Корець]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === Сім чудес Рівненщини === # '''Вузькоколійна залізниця''' Антонівка-Зарічне (Володимирецький, Зарічненський райони). # '''[[Тараканівський форт]]''' (Дубенський район). # '''[[Острог|Історико-культурний комплекс м. Острога]]'''. # {{see | name=Поле Берестецької битви | alt=Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» | url=https://berestechko.org/ | wikipedia=Національний_історико-меморіальний_заповідник_«Поле_Берестецької_битви» | wikidata= | email= | address=вулиця Козацької Слави 26, село Пляшева, Радивилівський район, Рівненська область, Україна | lat=50.34957711999597 | long=25.19443994328617 | directions= | phone=+38 (03633) 28 7 39 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-06 | content=На Рівненщині у 1651 році у битві під Берестечком зійшлися козаки й поляки-мушкетери, татари і священики, там були навіть діти, які підносили кулі. Сьогодні на тому місці знаходиться музей-заповідник. А поле Берестецької битви — чи не єдине в Європі, яке лишилося таким, як було три століття тому. }} # '''[[Свято-Троїцький жіночий монастир (Корець)|Свято-Троїцький жіночий монастир]]''' (м. Корець). #'''[[Дубенський замок|Замок князів Любомирських]]''' (м. Дубно). #'''Свято-Троїцький чоловічий монастир''' (с. Межиричі Острозького району). === Зелений шлях "Медове коло" === *{{see | name=Культурно-археологічний центр «Пересопниця» | alt=«Пересопниця» | url=http://peresopnytsya.rv.ua/ | email= | address=село Пересопниця | lat=50.66647 | long=25.96877 | directions= | phone=+380 (362) 40 05 41 | tollfree= | fax= | hours=З 10-00 до 18-00 (в зимовий період: з 9-00 до 17-00). Вихідні дні - понеділок і четвер | price=5-50 грн | lastedit=2019-12-05 | content= |wikipedia=Пересопниця}} *{{see | name=Тунель кохання | alt= | url= | wikipedia=Тунель_кохання | wikidata= | email= | address= | lat=50.75058 | long=26.04412 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-05 | content=Чудове місце }} * * * * {{see | name=Базальтові стовпи | alt= | url= | wikipedia=Базальтові_стовпи | wikidata= | email= | address= | lat=50.9228 | long=26.2352 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-05 | content=600 мільйонів років тому на цій території були діючі вулкани, а тепер височіють кам’яні брили неймовірної краси заввишки з дев’ятиповерховий будинок. Таке місце – єдине в Україні. }} * {{see | name=Архаїчний вітряний млин (XVIII-XIXст.) | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=село Красносілля, Гощанський район, Рівненська область, Україна | lat=50.63229 | long=26.69488 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Вхід вільний | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-06 | content=Стародавній млин вартий уваги. }} * * {{see | name=Губківський замок, XIV ст. | alt= | url= | wikipedia=Губківський_замок | wikidata= | email= | address=село Губків, Березнівський район, Рівненська область, Україна | lat=50.8258646 | long=27.0450582 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-12-10 | content=Руїни замку розташовані на вершині скелі "Князь" (заввишки 60-70 метрів). З гори відкривається прекрасний краєвид на річку Случ та прилеглі території, які мають назву "Соколині гори". Обов'язково відвідайте це місце. }} == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] ib3khw5k02gffjlils97xki4gdcqomn Сан-Марино 0 174 33418 32900 2022-08-24T02:38:43Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|43.9333333333|12.4666666667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = View from San Marino.jpg |flag = Flag of San Marino.svg |location = LocationSanMarino.png |capital = [[Сан-Марино]] |government = Республіка |currency = євро (EUR) |area = 61.2 км² |population = 27,730 чол. (2002) |language = [[Італійський розмовник|Італійська]] |religion = Католицизм |electricity = 230V/50Hz (Вилка Європейського і Італійського стандартів) |callingcode = +378 (+0549 - з Італії) |tld = .sm |timezone = UTC+1 }} '''Сан-Марино''' країна [[Європа|Південної Європи]]. == Зрозуміти == == Регіони == Адміністративно територія країни поділена на 9 областей: * Аквавива * Борго-Маджоре * Доманьяно * К'єзануова * Монте-Джардіно * Сан-Маріно * Серравалле * Фаетано * Фьорентіно == Міста == * [[Сан-Марино]] — столиця країни * [[Серравалле]] — найбільше місто == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === В самому [[Сан-Марино]] аеропорти відсутні. В'їхати до Сан-Марино фактично можна лише через [[Італія|Італію]]. Поблизу міста Ріміні знаходиться аеропорт "Ріміні-Сан-Марино". === Потягом === Поїздом до Сан-Марино дістатися неможливо. Один з варіантів: поїздом до Ріміні (або будь-яке інше місто, що знаходиться поряд) і звідти на автобусі без проблем. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == У Сан-Марино є кілька дорогих готелів. Набагато більший вибір житла пропонує розташоване неподалік італійське місто [[Ріміні]]. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] b347t36ruh05909ovyl4ujliawq3tx8 Сербія 0 180 33405 13083 2022-08-24T02:35:54Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|43.95|20.9333333333|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Serbia.svg |location=LocationSerbia.png |capital=[[Белград]] |government= Парламентська республіка |currency= Сербський динар (RSD) |area= 88 361 км² |population= 7,186,862 (2011) |language=[[Сербський розмовник|сербська]] |religion= православ'я (85 %), католицизм (5,5 %), іслам (3,2 %) |electricity= 230В/50Гц (розетка європейського типу) |callingcode=+381 |tld=.rs |timezone=UTC +1 }} '''Сербія''' знаходиться в Південній Європі. Країна межує з [[Чорногорія|Чорногорією]] і [[Албанія|Албанією]] на південному заході, з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] на заході, [[Болгарія|Болгарією]] на південному сході, [[Хорватія|Хорватією]] на північному заході, [[Угорщина|Угорщиною]] на півночі, [[Македонія|Македонією]] на півдні, [[Румунія|Румунією]] на північному сході. == Зрозуміти == === Клімат === На півночі континентальний клімат (холодна зима і спекотне, вологе літо з рівно розподіленим кількістю опадів); в центрі — помірний континентальний клімат, на півдні — спекотне сухе літо і осінь, з відносно холодною зимою з сильними снігопадами. === Географія === Вкрай різноманітна: на півночі — багата родюча рівнина; на сході вапнякові хребти і басейни; на південному сході — стародавні гори і пагорби. Найвища точка: Гора Джеравіца (Đeravica) 2656 м. === Свята === * 1,2 січня — Новий рік (Nova godina) * 7 січня — Різдво Христове (Božić) * 15 лютого — День нації (Dan državnosti Srbije) — ''Річниця Першого сербського повстання і прийняття сербської конституції'' * Велика П'ятниця (Veliki petak) — 2 квітня (2010), 22 квітня (2011) * Великдень (Vaskrs) — 4 квітня (2010), 24 квітня (2011) * Поливаний понеділок (Vaskrsni ponedeljak) — 5 квітня (2010), 25 квітня (2011) * 1,2 травня — Свято весни і праці (Praznik rada) «Робочі» свята: * 27 січня — День Святого Савви (Sveti Sava) * 9 травня — День Європи/День Перемоги — ''Святкування капітуляції нацистської Німеччини та святкування миру і єдності в Європі'' * 28 червня — День Святого Вітта (Vidovdan) — ''День пам'яті битви на Косовому полі'' === Фестивалі та ярмарки === * Найстаріша і найбільш відвідувана культурна подія Сербії, '''Вуков Сабор''' проводиться в селі Тршіч (Лозниця) з 1933 традиційно у вересні. Проходять тематичні виставки, концерти, літературні та кіно вечори, книжкові акції та подібні заходи. Тршіч — місце народження Вука Караджича, філолога, реформатора сербської мови, збирача народних пісень і автора першого словника. * Міжнародний '''книжковий ярмарок в Белграді''' є найбільшою виставкою Південно-Східної Європи, що займається питаннями розвитку книги і публікацій. [Http://www.beogradskisajamknjiga.com/] * Найвідоміший '''міжнародний фестиваль музики Exit (Вихід)''', який проводиться кожного літа в фортеці Петроварадін поблизу міста [[Нові-Сад]]. * Етнофестиваль музики '''Драгачевскі Сабор''' [http://www.guca.rs/eng/] в Гуча, в західній Сербії. * BITEF — щорічний театральний фестиваль У Белграді. [Http://www.bitef.rs/] <br clear="left"/> == Регіони == Сербія розділена на три великих регіони: Центральна Сербія, автономна область Воєводина і спірна територія, яка обстоює право на незалежність, Косово. {{Regionlist |regionmap = Serbia Regions map.png |regionmaptext = Регіони Сербії |regionmapsize = 450px |region1name = [[Белград]] |region1color = #CB9F5F |region1items = |region1description = (серб.''Београд'') - столиця країни. |region2name = [[Подунав'я]] |region2color = #71B37B |region2items = |region2description = (серб.''Подунавље'') Схід країни, обмежений Дунаєм і сусідить з [[Румунія|Румунією]], [[Болгарія|Болгарією]] і [[Македонія | Македонією]]. До його складу також входить регіон Поморав'є, що розкинувся вздовж річки Морави. |region3name = [[Подріньє]] |region3color = #6D926D |region3items = |region3description = (серб.''Подріње'') Західний регіон, який об'єднує Санджак, Рашку і інші регіони, розташовані вздовж річки Дріна. Межує з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] і [[Чорногорія|Чорногорією]]. |region4name = [[Шумада]] |region4color = #7DA4BE |region4items = |region4description = Центральний регіон, що включає в себе власне Шумаду (серб.'' Шумадіја''), простору річок від Дунаю і Сави на півночі до Великої Морави на сході і обмежені Лігою та Колубарою на заході. |region5name = [[Воєводіна]] |region5color = #ADC997 |region5items = |region5description = (серб.''Војводіна'') Автономна північна провінція, що складається з субрегіонів (із заходу на схід) Срем, Бачка та Банат. Межує на півночі з [[Угорщина|Угорщиною]], на сході з [[Румунія|Румунією]], на заході з [[Хорватія|Хорватією]] і південному заході з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]]. |region6name = [[Косово]] |region6color = #908B6F |region6items = |region6description = (серб.''Косово і Метохіја'') найпівденніший регіон, колиска сербського народу, частково визнаний окремою державою.}} == Міста == * [[Белград]] — столиця держави. * [[Нові-Сад]] — друге за розміром місто і столиця Воєводини. * [[Ніш]] — третє за розміром місто. * [[Крагуєвац]] — перша столиця Сербії, промисловий вузол і четверте за розміром місто. * [[Кралево]] * [[Пожаревац]] — одне з найстаріших міст з багатою історичною спадщиною. * [[Нови-Пазар]] * [[Суботіца]] — одне з найкрасивіших міст північної Сербії. Основні мови — сербська і угорська. * [[Приштина]] — найбільше місто в Косово. * [[Вршац]] — один з найкрасивіших міст. == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Офіційною мовою Сербії є [[Сербський розмовник|сербська]] на кирилиці — найпоширеніша мова в більшій частині країни (окрім Косово). В Воєводині також використовуються [[Угорський розмовник|угорська]], [[Словацький розмовник|словацька]], [[Хорватський розмовник|хорватська]], [[Румунський розмовник|румунська]], українська і русинська мови, а в Косові і Метохії — сербська і [[Албанський розмовник|албанська]]. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == В Сербії існує три GSM/UMTS мережі мобільного зв'язку: MTS, Telenor і Vip. Попередньо оплачені SIM-карти зазвичай коштують 200 динарів і їх не потрібно ідентифікувати при покупці. У деяких магазинах можна купити простий мобільний телефон в комплекті з передплаченою SIM-картою за 2000-3000 динарів. У більшості готелів країни наявне підключення до Інтернету. Ви можете знайти точки доступу Wi-Fi в багатьох ресторанах. {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] lkl4ytfdl3e1kbhtez1bqeqczz14e7g Славське 0 183 33309 17349 2022-08-24T02:01:25Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.84495|23.44603|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Славське''' (''також відоме, як Славськ, Славсько'') — невеличке містечко та відомий гірськолижний курорт, який розташований в українських Карпатах у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Невеличке містечко, популярне серед відпочивальників зі Львова, Стрия, Ужгорода тощо. Підходить для відпочинку як взимку, так і влітку. У Славському прокладено декілька гірськолижних трас європейського значення. == Як дістатись == === Літаком === До [[Львів|Львова]]. Звідти потягом або автобусом. === Потягом === До Славського можна дістатися потягом з багатьох міст України. Також є пряме сполучення із іншими країнами. [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23091&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад потягів по станції Славське]. ==== Зі Львова ==== * Електропотяг [[Львів]] — [[Лавочне]] * Пасажирський потяг [[Львів]] — [[Мукачево]] === Автомобілем === * Зі Львова: {{Автошлях|E|471}} ({{Автошлях|M|06}}) * З Ужгорода: {{Автошлях|E|58}} ({{Автошлях|M|06}}) === Автобусом === == Транспорт == Від залізничного вокзалу найкраще взяти таксі. Ціна по місту — до 60 гривень. == Що відвідати == *{{listing|type=see|map=1|name=Карпатський музей Визвольної боротьби Юрія Микольского|address=вул. Січових Стрільців, 2|description =Музей, більшість експонатів якого належать до військової тематики: ордени, шоломи, шаблі, гвинтівки, снарядні гільзи (найбільша — від австрійської мортири калібром 30,5 сантиметри), автомати і т.д.}} == Чим зайнятись == [[File:Славське Рок 2008 (поле).jpg|250px|thumbnail|right|Фестиваль Славське рок]] *{{listing |map = 1|type = do|name = База відпочинку «Перлина Карпат»|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. Івана Франка, 43-б|url = http://perlyna.com|phone = +38 (032) 297-15-16|hours = <!-- графік -->|price = Ціна залежить від сезону (250-700 грн)|description = Сауна з купіллю, відкритий басейн з підігрівом, джакузі, спортивний майданчик, великий і настільний теніс, більярд, мангальная майданчик, нічний диско-бар, прокат гірських велосипедів, організація екскурсій на снігоходах.}} *{{listing |map = 2|type = do|name = База відпочинку «Тростян Резорт»|alt = <!-- інша назва -->|address = |url = http://trostyan-rezort.com.ua/|phone = +38 (03251) 42-736, +38 (067) 313-25-60|hours = <!-- графік -->|email=trostyanrezort@gmail.com|price = Ціна залежить від сезону. Весна — одномісний номер: 250-450 грн., додаткове місце — 100 грн. Котедж — 1000 грн.|description = Відпочинковий комплекс, який складається з 14 комфортних номерів та VIP – будиночка, розрахованого для сімейного відпочинку або для невеличкої компанії від 5 до 9 осіб. Загальна кількість осіб, яку може прийняти готель – 50 осіб. Ставок для любителів риболовлі, прокат квадроциклів, басейн тощо}} *{{listing |map = 3|type = do|name=Фестиваль «Славське Рок»|url=http://slavskerock.in.ua/|description =щорічний міжнародний рок-фестиваль, який складається з чотирьох частин: музичної, екологічної, спортивної та мистецької. Музиканти виступають на двох сценах: малій (денній) та великій (вечірній). Дати проведення — липень-серпень.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == У Славському дуже багато невеличких приватних готелів та будинків, тому проблем з ночівлею швидше за все не буде. Проте варто перестрахуватись і забронювати собі номер зазделегідь по телефону. === Дешево === Через велику конкуренцію у місті можна зняти недорогу кімнату у приватному будинку. Ціни залежать від сезону. Влітку — від 30-40 гривень з людини, в зимовий сезон — від 70 гривень. Список приватних будинків можна знайти тут: [http://www.karpaty.info/ua/], [http://www.karpaty-slav.com/] === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Державний історико-культурний заповідник Тустань - пам'ятку історії, археології, архітектури та природи (Львівська обл., Сколівський р-н., с. Урич) * Кам'янецький водоспад (знаходиться за 7 км від Сколе) * Любителям пішохідних маршрутів варто почитати серію наших статей [[Маршрути Карпатами]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] o51ahk1tw0kbrbhfm0x30yoq8wc8phy Словаччина 0 184 33445 29154 2022-08-24T02:45:15Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49|20|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Slovakia.svg |location= EU-Slovakia.svg |capital=[[Братислава]] |government= |currency= євро |area= 49 036 км² |population= 5 397 036 чол. |language=[[Словацький розмовник|словацька]] |religion= католицизм, протестантизм |electricity= |callingcode= +421 |tld= .sk |timezone= GMT+1 }} '''[http://www.slovakia.travel Словаччина]''' ([[Словацький розмовник|словацький]]: ''Slovensko'') або '''Словацька Республіка''' (''Slovenská republika'') — країна, що не має виходу до моря, в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Вона межує з [[Австрія|Австрією]] на заході, [[Чехія|Чехією]] на північному заході, [[Угорщина|Угорщиною]] на півдні, [[Польща|Польщею]] на півночі і на сході з [[Україна|Україною]]. Словаччина є сучасною демократичною країною і є членом [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Основними причинами для відвідування Словаччини є її природна краса, яскрава історія і великі можливості для відпочинку (а завдяки малому розміру країни, поєднати всі три дуже легко). Словаччина має дев'ять національних парків, які охоплюють відносно велику частину країни і мають найвищу частину Карпатського хребта [[Високі Татри]], які пропонують багато можливостей для гірських і зимових видів спорту, а також чудові краєвиди. Геологічно велика частина Словаччини складається з вапняку, який у поєднанні з багатьма джерелами і річками призвів до утворення численних печер (12 відкритих для громадськості, деякі з яких є в списку ЮНЕСКО) і прекрасних скельних утворень, каньйонів і водоспадів [[Національний парк Словацький рай|Словацького раю]] та [[Національний парк Словацький карст|Словацького карста]]. Навіть за межами цих районів, є деякі красиві ландшафти, і вся Словаччина покрита тисячами добре позначених пішохідних стежок. Для любителів історії, у Словаччині одна з найбільших кількість замків і палаців на душу населення в світі, починаючи від простих руїн до добре збережених житлових замків з меблями. Є також численні міста з [[Готична архітектура|готичною]] і бароковою архітектурою, включаючи столицю. Тут ви також можете знайти добре збережені приклади дерев'яної народної архітектури, включаючи церкви, зроблені повністю з дерева, і найвищий дерев'яний вівтар у світі. У Словаччині є численні мінеральні та термальні джерела і деяких з цих всесвітньо відомих спа-курортів пропонують гарні можливості для лікувальної терапії або просто розслаблення. Ви також можете поплавати і позасмагати біля берегів кількох місцевих озер і басейнів або спробувати аквапарки Tatralandia або AquaCity. Крім того, [[Братислава]] може похвалитися жвавим нічним життям і є популярним місцем для вечірок. == Регіони == {{mapframe|48.7199|19.6985|zoom=7|staticmap=Slovakia Regions map.png|width=550|height=350}} {{Regionlist | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Словаччини | region1name=[[Західна Словаччина]] | region1color=#9bb687 | region1items= | region1description= Туризм тут зосереджений на столиці [[Братислава|Братиславі]] та її найближчих околицях. Південь регіону - це велика рівнина уздовж річки Дунай, найбільш родючої території країни. Північ складається з широких долин річок Ваг і Нітра, розділених лісистими горами, увінчаними замками, як, наприклад у [[Нітра|Нітрі]], [[Тренчин]]і або [[Бойнице]]. | region2name=[[Центральна Словаччина]] | region2color=#619abf | region2items= | region2description=Регіон в самому серці [[Карпати|Карпат]]. Тут є декілька місць для зимових видів спорту, з них найбільше в [[Низькі Татри|Ясній]]. Є також кілька національних парків: [[Низькі Татри]], [[Велика Фатра]], [[Мала Фатра]] та інші. Головні міста: [[Банська Бистриця]] та [[Жиліна]], але ще є декілька цікавих містечок, наприклад, [[Банська Штявница]] з повністю збереженим середньовічним центром, яка знаходиться у списку ЮНЕСКО. | region3name=[[Східна Словаччина]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description=Область гір [[Високі Татри]] та національних парків [[Національний парк Словацький рай|Словацький рай]], рай для походів по каньонам, та [[Національний парк Словацький карст|Словацький карст]]. Включає міста [[Левоча]] і [[Бардейов]], що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, а також більшість дерев'яних церков країни. Основними містами є [[Кошице]] та [[Пряшів]]. }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#9bb687|title=[[Західна Словаччина]]|wikidata=Q696333,Q183498}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#619abf|title=[[Центральна Словаччина]]|wikidata=Q1541057}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#71b37b|title=[[Східна Словаччина]]|wikidata=Q363496}} == Міста == * {{marker|type=city|name=[[Братислава]]|wikidata=Q1780}} — столиця та найбільше місто Словаччини з гарно відновленим історичним центром з багатьма готичними, бароковими, та ренесансними церквами, будинками та палацами, вулицями з бруківкою, фонтанами, приємними кафе та космополітичною атмосферою. * {{marker|type=city|name=[[Банська Бистриця]]|wikidata=Q144983}} — було одним з самих важливих гірничодобувних міст в угорській частині Австро-Угорщини; гарно відновлені площі, багато церков, палаців, музеїв та меморіал Словацького національного повстання. * {{marker|type=city|name=[[Кошице]]|wikidata=Q25409}} — місто на сході, друге за населенням у країні з найсхіднішим готичним храмом у світі, найстарішим гербом міста у Європі, чудовим історичним центром, з численними церквами, палацами та цікавими музеями. * {{marker|type=city|name=[[Нітра]]|wikidata=Q26397}} — найстаріше словацьке місто з чудовим замком * {{marker|type=city|name=[[Попрад]]|wikidata=Q26393}} — вхід до Високих Татр * {{marker|type=city|name=[[Раєцьке Тепліце]]|wikidata=Q135655}} — дуже тихий спа-місто біля національного парку Мала Фатра * {{marker|type=city|name=[[Тренчин]]|wikidata=Q145002}} — одне з найгарніших міст у Словаччині з замком понад історичним центром і річкою Ваг * {{marker|type=city|name=[[Трнава]]|wikidata=Q26175}} — старе словацьке місто з найбільшою кількістю церков (12) та добре збереженою бароковою архітектурою * {{marker|type=city|name=[[Жиліна]]|wikidata=Q25797}} — четверте місто за населенням з добре збереженим історичним центром з впливом німецької архітектури та унікальним музеєм лудильництва в Будятинському замку == Інші місця == [[Файл:HighTatras.JPG|thumb|400px|right|Високі Татри]] * {{marker|name=[[Національний парк Словацький рай]]|wikidata=Q1507799}} — ''Slovenský Raj'' складається з глибоких ущелин та каньйонів, створених водяними каскадами, які пробиваються через вапняк. * {{marker|name=[[Високі Татри]]|wikidata=Q690323}} — ''Vysoké Tatry'' є найбільшим національним парком в Словаччині та центром зимових видів спорту та пішого туризму. * {{marker|name=[[Влколинець]]|wikidata=Q392365}} — село з [[Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|списку світової спадщини ЮНЕСКО]], яке зберегло характер традиційного карпатського села * {{marker|name=[[Національний парк Словацький карст]]|wikidata=Q1351150}} — ''Slovenský kras'', відомий за печери, частина світової спадщини ЮНЕСКО * {{marker|name=[[Левоча]]|wikidata=Q242478}} — чудова середньовічна перлина Списького регіону, оточена міськими стінами з унікальною ренесансною мерією, будинками бюргерів, численними церквами та Собором св. Якуба, де знаходиться найвищий дерев'яний вівтар у світі * {{marker|name=[[Бойнице]]|wikidata=Q788753}} — найчастіше відвідуваний замок у Словаччині, майже недоторканий з чудово збереженим інтер'єром. * {{marker|name=[[П'єштяни]]|wikidata=Q321074}} — найвідоміше спа-місто в Словаччині * {{marker|name=[[Списький Град]]|wikidata=Q537778}} — один з найбільших замків у [[Європа|Європі]] та місце світової спадщини ЮНЕСКО. * {{marker|name=[[Бардейов]]|wikidata=Q27007}} — спа-місто в північно-східній Словаччині з численними культурними монументами у повністю збереженому середньовічному центрі міста і який знаходиться у списку світової спадщини ЮНЕСКО. == Зрозуміти == === Місцевість === Значна частина центральної та північної частини Словаччини є пересіченою і гірською. Герлаховський пік з висотою 2655 м в [[Високі Татри | Високих Татрах]] є найвищою вершиною не тільки Словаччини, а й Карпат. [[Татри]] на півночі, які Словаччина поділяє з Польщею, мають багато мальовничих озер і долин. В цих районах звичайно холодніше і люди тут традиційно живуть випасом овець. Низини знаходяться на півдні з найнижчою точкою в райони річки Бодрог — 94 м над рівнем моря. Ґрунт тут набагато більш родючий, особливо в районі між Малим Дунаєм і Дунаєм, і є більш сільськогосподарським. Погода є більш м'якою, а літо може бути доволі теплим. === Історія === Територія нинішньої Словаччини була заселена з епохи раннього палеоліту. До внутрішньої міграції слов'ян і гунів найважливішими культурами були кельти і римляни. До цього дня можна знайти артефакти та свідчення про наявність цих культур. Слов'янські племена, що вторглися в цю місцевість у V столітті, створили тут низку впливових царств. Протягом цієї епохи, що тривала до X-го століття, коли розпалася Велике Моравське королівство, слов'яни прийняли християнство і побудували багато середньовічних фортів, руїни деяких з них ще досі залишились. У X-му столітті Словаччина стала частиною Королівства Угорщини, яка після 1867 р. утворила союз з Австрійською імперією і стала [[Австро-Угорщина | Австро-Угорщиною]]. Цей союз, що тривав до 1918 року, мав великий вплив на формування всього регіону. Це була багатонаціональна держава з багатьма культурами, які живуть разом, і формують спільну культурну історію, яку поділяють багато країн Центральної Європи. [[Файл:Levice Castle.jpg | thumb | right | 300px | Замок у Левіце]] У 1918 р. словаки приєдналися до тісно поріднених чехів для створення республіки Чехословаччини. Між двома світовими війнами Чехословаччина також була дуже різноманітною державою з великими етнічними меншинами, включаючи угорців, євреїв і німецькомовних. У цій країні було більше носіїв німецької мови, ніж етнічних словаків. Під час Другої світової війни Чехословаччина ненадовго розкололася, а чеські регіони були окуповані нацистами, а Словаччина стала маріонетковою державою, яка співпрацювала з нацистами під керівництвом Йозефа Тисо. Після хаосу Другої світової війни Чехословаччина стала комуністичною країною у складі Східного Блоку. Радянський вплив закінчився в 1989 році, і Чехословаччина знову стала вільною. Словаки та чехи погодилися мирно розійтися 1 січня 1993 року, і Словаччина стала незалежною країною. Ця подія відома як «Оксамитове розлучення». Обидві країни залишаються близькими культурно, і між ними існує високий рівень політичного та економічного співробітництва. Історичні, політичні та географічні фактори змусили Словаччину відчути більше труднощів у розвитку сучасної ринкової економіки, ніж деякі з її сусідів, але тепер вона може похвалитися однією з найбільш швидкозростаючих економік у Європі. Словаччина є членом Європейського Союзу, Шенгенської угоди, і країна прийняла євро 1 січня 2009 року. === Етнічний склад === Існує певна подібність між чеською та словацькою культурами, але ці народи мають й багато відмінностей. Одна з найяскравіших полягає в тому, що, хоча чехи є в основному атеїстами, словаки в основному є католиками, як і їхні польські сусіди. Словаччина була частиною Угорської імперії майже тисячоліття, а сильна угорськомовна меншина — 9,7%, залишається в основному на півдні Словаччини. Історичні німецькі популяції були виселені та вигнані після Другої світової війни, але їх історичний вплив залишається. У східній частині країни живе багато ромів / циган і русняків / русинів та українців. Також є меншини чехів, поляків та німців. === Клімат === У Словаччині помірний клімат з сонячним жарким літом і холодною, хмарною, вологою і сніжною зимою. Клімат континентальний, з чотирма сезонами, і в той час як загальний клімат м'який, існує значна різниця температур між літніми та зимовими місяцями. Тут, як правило, тепліше в південних регіонах і низовинах, де літні температури можуть підніматися вище 30 °C у гарячі дні, і де дощ частіше зустрічається в зиму, ніж сніг, який зазвичай тане через кілька днів. Північні, а особливо гірські райони мають більш холодний клімат, з літніми температурами не вище 25 °C. В горах може бути досить холодно зимою, коли температура знижується до −20 °C. У горах погода може різко змінитися за лічені хвилини, а влітку може йти дощ або сніг. Візьміть відповідний одяг та обладнання, не варто недооцінювати погоду. == Як дістатись == Словаччина входить в [[Шенгеньска зона|Шенгеньску зону]]. === Літаком === [[Файл:Bratislava - Milan Rastislav Stefanik (Ivanka) (BTS - LZIB) AN1902830.jpg|thumb|В Братиславі є аеропорт, але багато хто віддають перевагу аеропорту у Відні, де більше рейсів]] До Словаччини є прямі рейси з Києва та Львова до Братислави (WizzAir). Також можна долетіти до Відня, аеропорт якого розташований в 50 км від Братислави (Ryanair, WizzAir, Austrian Airlines, МАУ). Також у країні є аеропорти у Кошице та Попраді (поблизу Високих Татр). === Потягом === З Києва ходить потяг до Братислави, але він йде більше доби. Якщо ж ви плануєте потрапити до Словаччини через інші країни, то є багато потягів з Чехії, Австрії, Польщі, Угорщини. === Автомобілем === Потрапити до Словаччини можна через два прикордонні переходи в Ужгороді та Малий Березний, або через Угорщину чи Польщу. === Автобусом === З Ужгорода, Мукачево та інших українських міст є багато рейсів до Словаччини, а також ті, що проходять через неї до Чехії. == Транспорт == [[Файл:Bombardier Talent RegioJet - on platform in Bratislava - afternoon.JPG|thumb|Потяг на станції Братислава]] cp.sk пропонує '''[http://cp.sk/ корисний вебсайт]''' та мобільну програму, яка включає розклади усіх потягів та автобусів у Словаччині (та за її межами). Також можна прокласти маршрут між містами, з усіма пересадками між різними видами транспорту. === Потягом === Залізниця — найкращий вибір для подорожі Словаччиною, якщо ви не на власному авто. Потяги з'єднують усі великі міста та містечка. Хоча у деякі райони ви можете дістатись тільки автобусом. Квітки можна придбати на сайті [http://www.slovakrail.sk Словацьких залізниць] чи у касах. Інтернет квітки у електронній чи у паперовій формі діють для обраного потягу та дату, або на інший потяг (хоча ви втратите резервування міста) для першого дня періоду для якого квиток дійсний (окрім усіх IC потягів та Ex 1502 Chopok). Квітки, які були куплені у касах, дійсні для будь якої поїздки для визначеного у квітку маршруті і визначеної періоду часу (звичайно це 1-2 дні, залежно від відстані). Також у країні діють приватні перевізники як [https://www.regiojet.sk/ RegioJet] та [https://www.leoexpress.com/sk Leo Express]. === Автобусом === Автобуси пересуваються звичайно повільніше (через численні зупинки), але можуть вас довезти туди, куди потяги не ходять. Подорож з Братислави до Нітри є одним з небагатьох випадків, коли подорож автобусом буде швидше та дешевше. Автобуси пунктуальні, тому треба це враховувати, час, зазначений у розкладі — це час відходу. У більшості випадків квітки треба покупати у водія, тому вам знадобиться готівка (краще невеликими купюрами). Також діють приватні лінії: [https://www.leoexpress.com/sk Leo Express], [https://www.turancar.sk Turancar], та інші. === Автівкою === Автошляхи звичайно у доброму стані. Більшість головних шляхів (особливо у західній частині) з двома смугами та добре відремонтовані, але більшість другорядних шляхів мають тільки одну смугу та можуть мати деякі відносні проблеми. Уздовж головних шляхів є достатньо зон для відпочинку (''odpočívadlo'') та заправок (''čerpacia stanica''), де можна й поснідати. ==== Водіння ==== Стиль водіння в Словаччині більш агресивний ніж у західних країнах. Обмеження швидкості: 50 км/ч у містах, 90 км/ч на звичайних дорогах, та 130 км/ч на швидкісних автошляхах. Пристьобування ременями обов'язкове, діти менш ніж 11 років або нижче 150 см повинні сидіти на задньому сидінні. Фари мають бути увімкнені цілий рік, незалежно від погоди, дня чи ночі. Зимою, на деякі дороги вимагають ланцюги на шинах. [[Файл:Slovak hiking signpost - intersection just above Tery's Hut in High tatras.jpg|thumb|baseline|right|300px|Туристичний знак у Високих Татрах]] У Словаччині діє політика нульової толерантності до алкоголю, тобто ви маєте бути абсолютно тверезим, штрафи суворі. Присутність поліції доволі часта, особливо на головних шляхах, в позначених та непозначених машинах. Для подорожні швидкісними автомагістралями ви потребуєте купити віньєтку (''vignette''), яку звичайно можна купити на більшості заправок на 10 діб (€10), місяць (€14) або рік (€50). === Пішки === У Словаччині існує довга традиція походів та прогулянок горами та це дуже популярне проведення часу. Мережа туристичних стежок доволі добре підтримується, з унікальною для Європи (а можливо і світу) якістю та ефективністю туристичних позначень. Кожний маршрут позначений різним кольором та знаки зустрічаються кожні кілька сотень метрів. Ви також можете купити туристичні карти, які базується на колишніх військових картах у доволі доброму масштабі (1:50000) де усі стежки теж позначені. Також інформацію можна знайти на сайтах [http://www.freemap.sk/ Freemap Slovakia] (базується на Openstreetmap) або [http://mapy.hiking.sk/ hiking.sk]. == Мова == Офіційна мова — [[Словацький розмовник|словацька]] і словаки дуже нею пишаються. Словацька мова використовує латиницю з деякими допоміжними знаками у порівнянні з англійською мовою. Чеська мова подібна до словацької, але це все ж різні мови. Також словаки можуть зрозуміти й інші слов'янські мови (а в східних регіонах дехто може й розмовляти українською чи російською). Оскільки Словаччина довго була у складі Угорщини, існує угорська меншина (9.7%), здебільшого на півдні країни і деякі угорці не розуміють словацьку. Також, й словаки переважно не розуміють угорську. == Що відвідати == [[Файл:Castle Bojnice SK.jpg|thumb|Бойницький замок є одним з найбільш відвідуваних у країні]] [[Файл:Jastrabia veža from dolina Zeleného plesa.jpg|thumb|Зелене плесо у [[Високі Татри|Високих Татрах]]]] Словаччина поєднує усі типові особливості європейської історії з дуже привабливою природою і зручною для мандрівників сучасною атмосферою. Її досить маленька столиця [[Братислава]] може не мати величних визначних пам'яток, які ви знайдете в деяких інших східноєвропейських столицях, але вона має енергійну атмосферу, прекрасне Старе місто, Братиславський замок і нескінченний можливості, щоб чудово провести час. Місто в цілому є вигадливим поєднанням рококо XVIII-го століття і бетонних комуністичних будівельних кварталів. Денна кава в одній з незліченних вуличних кавярень уздовж знаменитого Дунаю є вашим абсолютним обов'язком і хорошим шансом того, щоб спостерігати за людьми і поглинати атмосферу. Щоб доторкнутись до величі, пройдіть річковий тур до Замка Девіна, чудового прикладу рекордно високого кількості словацьких замків і палаців. Деякі з них — це трохи більше, ніж купа каменів, захованих у глибокому лісі, інші — розкішні барокові особняки чи цитаделі посеред міст. Іншими прикладами замків, що заслуговують на увагу, є [[Списький замок]] (один з найбільших замків у всій Європі) і [[Бойницький замок]] XIX-го століття, улюблена пам'ятка словаків. Майже таким же популярним є красивий [[Оравський замок]] біля [[Дольний Кубін|Дольного Кубіна]], який знаходиться високо на скелі з видом на річку Орава. Гарні приклади великих історичних міських центрів включають старі міста [[Кошице]], [[Трнава]], [[Бардейов]] і [[Левоча]]. [[Банска Штявниця]] є казково збереженим середньовічним гірським містом і одним з об'єктів світової спадщини країни. Там, де Банська Штявниця добувала срібну руду, невелике, але однаково добре збережений середньовічне місто [[Кремниця]] було побудоване над золотими копальнями і може похвалитися найстарішою у світі копальною, що все ще працює. Якщо ви любите природу, Словаччина буде чудовим пунктом призначення для вас. Великі частини країни покриті густими лісами, а світ диких тварин включає бурих ведмедів, вовків та рисів. [[Татранський національний парк| Татри]], точніше [[Високі Татри]], є головною туристичною приманкою і пропонує вражаючі гірські панорами, а також великі можливості для катання на лижах та інших видів спорту. У великих карстових районах по всій країні велика кількість печер. Десятки доступні для туристів. Виділяється Охтинська арагонітова печера біля [[Рожнява|Рожняви]], оскільки вона є однією з трьох арагонітовиих печер у світі. Разом з іншими печерами Словацького Карста вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Якщо ви любите походи, спробуйте [[Національний парк Словацький рай]], відомий своїми прекрасними каньйонами і ущелинами з безліччю водоспадів і скелястих утворень. Для більш спокійної зустрічі з природним середовищем Словаччини відправляйтеся в один з багатьох курортів мінеральних джерел і спа. [[П'єштяни]] є одним з найвідоміших, але існують ще купа інших варіантів. Якщо отримаєте шанс, подорожуйте трохи по сільській місцевості Словаччини. Вона усіяна історичними селами, іноді, здавалося б, незайманими часом, і часто є гарним способом побачити народні традиції країни. Селище [[Влколинець]] вважається яскравим прикладом сільської народної архітектури, але й [[Чичмани]] чи [[Бргловце]] теж прекрасні приклади цього. Неможливо не помітити й історичні церкви, які ви знайдете у кожному селі, місті чи містечку. Особливо відомими є багато ''дерев'яних церков'' у північній та північно-східній частині країни. == Чим зайнятись == [[Файл:Banská Štiavnica (Selmecbánya, Schemniz) - ulica Andreja Kmeťa.jpg|thumb|300px|Середьновічне шахтарське місто Банська Штявниця]] * Відвідайте палац або замок поблизу — у багатьох з них вік сягає сотень років, деякі збереглися в житловому стані з меблями різних періодів, де пропонуються численні екскурсії. * Відправитися в похід! — вся Словаччина (за винятком рівнини) покрита сотнями миль надзвичайно добре позначених пішохідних стежок, які особливо в національних парках ведуть до чудових пейзажів. Отримати ідею [http://mapy.hiking.sk/ тут]. * Відвідайте одну з традиційних дерев'яних церков, вони унікальні для регіону. Але до них краще добиратись автівкою. * Відчуйте себе спелеологом — печери зустрічаються по всій Словаччині (усього 6000), і деякі з них відкритих для широкої публіки, вони є одними з найбільш доступних у світі. Багато з них внесені до списку ЮНЕСКО, включаючи Добшинську крижану печеру (у Словацькому Раю), Охтинську арагонітову, Домицю, Ясовську та Гомбасецьку печери (усі в Словацькому Карсті). [[Файл:Domica Cave 13.jpg|thumb|right|300px|Печера Домиця]] * Відвідайте місцевий фестиваль — на початку весни відзначається «Fasiangy» (Mardi Gras), особливо в сільській місцевості, і на початку осені кінець періоду збору врожаю відзначається у виноробних регіонах. Частина центру міста буде закрита, а традиційний ринок відкриється, з здебільшого місцевою продукцією і ремеслами для продажу. У великих містах подібні різдвяні ринки відкриваються в грудні та близько Різдва. * Покатайтесь на лижах і сноубордах в горах, особливо в [[Високі Татри|Високих]] і [[Низькі Татри|Низьких]] Татрах. Менші гори також підходять для катання на лижах. * Сплавтесь по річках Ваг або Дунаєць на плоту через мальовничі ущелини. Для більш м'якої їзди, можна спуститись по Малому Дунаю. * Якщо ви полюбляєте історію залізниць або хочете провести день романтично, Словаччина пропонує ряд виведених з ужитку залізничних шляхів, які колись використовувалися для транспортування деревини, але тепер транспортують тільки туристів в затишних парових поїздах через ліси і долини. Найбільш збереженими з них є [http://www.chz.sk ČHŽ] біля міста Брезно. * Словаччина пропонує безліч чудових курортів. Якщо вам подобається смердючий бруд і ви готові платити за нього, найкращий та найвідоміший (і найдорожчий) курорт знаходиться в [[П'єштяни|П'єштянах]]. Інші важливі спа-центри знаходяться в Тренчанському Теплице, Раєцькому Теплице, [[Бардейов]]і, Дудінце і Подгайській. * Якщо спа-курорти дуже спокійно для вас і ви вітаєте водні гірки і веселі розваги, спробуйте аквапарки в Бешеньові, Ліптовському Мікулаші, [[Попрад]]і, Турчанському Теплице, Оравице, або Сенеці. Значно дешевше піти до класичного басейна під відкритим небом, деякі з кращих знаходяться у Велькському Медері та Штурово. === Культурні події === * {{do | name=Міжнародний кінофестиваль Artfilm | alt= | url=http://www.artfilm.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=Art Film Fest | wikidata=Q4288457 | content=Щорічно у червні/липні в Тренчинському Теплице та [[Тренчин]]і. }} * {{do | name=Міжнародний кінофестиваль Cinematik | alt= | url=http://www.cinematik.sk | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=International Film Festival Cinematik | wikidata=Q6050556 | content=Щорічно на початку вересня в [[П'єштяни|П'єштянах]]. Молодий та відносно малий кінофестиваль. Акредитація на цілий фестиваль коштує менше ніж €7. }} * {{do | name=Міжнародний кінофестиваль Bratislava | alt= | url=http://www.iffbratislava.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | wikipedia=International Film Festival Bratislava | wikidata=Q5860972 | content=Завжди у грудні. }} * '''[http://comics-salon.sk/index.php?eng Comics-Salón]''' — Подія присвячена японському аніме та манга, фентезі, науковій фантастиці, та їх фанам, але не тільки їм! Чудова атмосфера, дружні люди та багато розваг чекають на вас тут. Ця подія бере початок у 2004 році. Тепер, щорічно у вересні Братислава насолоджується приливом дуже різних індивідуальностей з усієї Європи. === Музичні події === * {{do | name=Pohoda Music Festival | alt= | url=http://www.pohodafestival.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Один з найбільших словацьких музичних фестивалів, який признано на європейському рівні. Проводиться щорічно у липні в [[Тренчин]]у. Здебільшого приймає альтернативну музику. }} * {{do | name=Grape Music Festival | alt= | url=http://www.grapefestival.sk/ | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content=Ще один менший фестиваль альтернативної музики. Щорічно у серпні в [[П'єштяни|П'єштянах]]. }} == Гроші та покупки == Словаччина використовує євро. === Чайові === Чайові не обов'язкові у Словаччині, але загальна практика є залишити десь 10% на чайові. Чайові дають безпосередньо офіціанту (або сказати скільки він або вона може залишити собі). Чайові не включаються у рахунок. Чайові незвичні у барах та пабів. == Регіональна кухня == [[Файл:HaluskyzoZiaru.JPG|thumb|right|200px|Бринзові галушки]] '''Бринзові галушки''' — словацька національна страва зроблена з картопляників та бринзою. Галушки можна знайти у багатьох ресторанах, однак якість може бути різною. Якщо можете, знайдіть етнічний словацький ресторан (що може бути важче, ніж здається), або попитайте найкраще місто у місцевих жителів. На півночі країни можна знайти аутентичні ресторани під назвою ''Salaš'' (''салаш'', що значить «ферма овець» та звичайно пропонує продукти з них). Тут також буде багато виді сиру, включаючи ''korbáčiky'' (''корбачики'', «коси» словацькою), '''údený syr''' копчений сир, '''oštiepok''', або 'hermelín' (локальний сир, схожий на Камамбер). Також усі різновиди сирів можна купити у супермаркетах. Окрема страва '''strapačky''' також може бути у меню, де кисла капуста замінює бринзу, але це не дуже типово (вона також звичайно готується з беконом зверху). [[Файл:Silvestrovska kapustnica.JPG|thumb|200px|''Kapustnica'' з ковбасою]] Більшість інших страв є регіональними та їх варіації можна зустріти у інших місцях Центральної Європи. Вони включають '''kapustnica''' (''капусниця''), суп з кислої капусти, якій звичайно готують на Різдво, але який можна зустріти цілий рік у ресторанах. Залежно від рецепту, у ньому можуть бути ковбаси, копчене м'ясо або сушені гриби. Різні види вареників звуться тут '''pirohy''' (''пироги'') та залежно від начинки можуть бути соленими чи солодкими. Вони дуже схожі на польські ''pierogi''. '''Goulash''' (''гуляш'') є регіональною стравою, зробленою з м'яса, лука, овочів та картоплі. Окрім капусниці та гуляшу, інші супи теж популярні, як закуски. У деяких ресторанах їх готують у хлібі (''v bochniku''), що теж може бути цікаво та смачно. Іншою типовою вуличною стравою є '''lokše''' (''локше''), картопляні млинці з різними начинками, та '''langoš''' (''лангош''), великий хліб або коржик з часником, сиром та кетчупом, майонезом, або сметаною. Локальна версія бургера зветься '''cigánska pečienka''' (або просто '''cigánska'''), але зроблений не з яловичини, а з свинини або курятини, з луком, чілі, капустою, кетчупом та/або гірчицею. Якщо шукаєте щось сладке, то можете завітати до локальних '''cukráreň''' (''цукрарень''). Тут ви можете знайти '''štrudel''' або '''štrúdla''', '''pagáč''', '''krémeš''', '''veterník''' (різновид заварних тістечок). У супермаркеті не забудьте купити вафлі '''Tatranky''' або '''Horalky'''. === Неалкогольні напої === [[Файл:Kofola bottle.jpg|100px|thumb|Кофола]] Спробуйте '''Vinea''', напій з винограду та '''Kofola''', напій схожий на інші види коли. Словаччина є однією з трьох країн у світі, де Кока-кола не займає перше місце на ринку. Також спробуйте мінеральну воду, яка є однією з найкращих у світі, та включає дуже багато різновидів з дуже різним складом. В Словаччині дуже популярна кава з безліччю кав'ярень та культурою кави, що дісталася у спадок з часів Австро-Угорщини. === Алкогольні напої === З сортів пива популярні '''Zlatý Bažant''', '''Smädný Mních''', '''Topvar''' та '''Šariš'''. Виноградарство поширене на півдні країни, та включає Малий Карпатський винний район та частину '''Токая''' (більша частина якого знаходиться в Угорщині). З більш міцних напоїв популярні сливовий бренді '''Slivovica''', грушевий бренді '''Hruškovica''', трав'яний лікер '''Demänovka''', різновид джина '''Borovička'''. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Код Словаччини +421. У надзвичайній ситуації дзвоните 112, або 150 напряму пожарникам, 155 медичній допомозі, 158 поліції. {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] p672sfx1i60wrcybqghzcvrq699yse5 Словенія 0 185 33446 32468 2022-08-24T02:45:34Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46|15|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Slovenia.svg |location = LocationSlovenia.png |capital = [[Любляна]] |government = Республіка |currency = Євро (EUR) |area = 20 273 км² |population = 2 010 347 (оцінка 2006) |language = Словенська |religion = католики 57.8%, мусульмани 2.4%, православні 2.3%, протестанти 0.9%, атеїсти 10.1%, інші 26.5%. |electricity = 230В/50Гц з вилкою європейського зразка |callingcode = +386 |tld = .si |timezone = CET (UTC+1) }} '''Словенія''' ([http://www.slovenia.info/?lng=6]) знаходиться в Центральній Європі. Країна знаходиться у Східних Альпах, на південному заході має вихід до Адріатичного моря. Межує із [[Хорватія|Хорватією]] на півдні, із [[Австрія|Австрією]] на півночі, на північному заході з [[Італія|Італією]] та [[Угорщина|Угорщиною]] на північному сході.Незважаючи на свої невеликі розміри, Словенія має дивовижну різноманітність місцевості, починаючи від пляжів Середземного моря до вершин Юлійських Альп і пагорбів на півдні. Словенія також є домом для одні з найкращих краєвидів у «Новій Європі». Перехід від соціалізму до європейської спільної ринкової економіки пройшов успішно і слугує взірцем для інших країн, яким слід наслідувати. == Зрозуміти == ===Історія=== Слов'янські предки словенців прийшли зі східних частин Європи і населяли територію на північ від нинішньої словенської території в 6 столітті нашої ери. Вони створили державу під назвою Карантанія (словенською Karantanija), яка була раннім прикладом парламентської демократії в Європі. Правитель (кнез по-словенськи) обирався всенародним голосуванням. Згодом карантанці зазнали поразки від баварців і франків, які підпорядкували їм. Вони були християнізовані, але вони зберегли багато обрядів своєї язичницької релігії, а передусім зберегли рідну мову. Словенські землі були частиною Священної Римської імперії та Австрії під династією Габсбургів до 1918 року, коли словенці приєдналися до сербів і хорватів у формуванні нової південно-слов'янської держави, якою керувала сербська династія Караджорджевичів, яка називалася '''Королівством сербів''', '''хорвати''' та '''словенці''' («Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev» на словенській), перейменовані в Югославію в 1929 році. Під час Другої світової війни Словенія була вторгнута та окупована німцями, італійцями та угорцями, що призвело до паралельної громадянської війни між прокомуністичними визвольними силами (Partizani) та антикомуністичні реакційні фракції ("Белогардисти" та "Добранці"), спонсоровані віссю. Перемога союзників і, як наслідок, партизанів призвела до насильницького масового виходу тих, хто воював з окупаційними військами, включаючи більшість корінних німецьких та італійських меншин. Після Другої світової війни Словенія стала республікою у відновленій Югославії, яка отримала невеликі територіальні вигоди від Італії. Хоча Югославія була комуністичною, вона вийшла з радянського блоку в 1948 році. До європейської інтеграції Словенія вже була економічно розвиненою, ніж країни за залізною завісою. Незадоволені здійсненням влади в Белграді, словенці здобули незалежність у 1991 році з мінімальним кровопролиттям. Після здобуття незалежності та переходу до демократії Словенія пережила швидке економічне зростання, і сьогодні широко вважають, що вона досягла статусу розвинутої країни, будучи класифікована Міжнародним валютним фондом (МВФ) як «розвинена економіка» з 2007 року, єдина колишня Югославська країна отримала цю відзнаку з 2021 року. У 2004 році Словенія приєдналася до Європейського Союзу та НАТО. У 2007 році Словенія прийняла євро, завершивши швидкий та ефективний вступ до Європи та ЄС. ===Культура=== Словенія знаходиться на трійці германської, латинської та слов’янської культур, і словенці неабияк пишаються своєю культурою. Два імена, з якими ви будете зустрічатися знову і знову, це національний поет Франс Прешерен (1800-1849), який написав (серед іншого) національний гімн Словенії, і архітектор Йоже Плечник (1872-1957), якому приписують культові мости Тромостов'я в Любляні. і, здавалося б, половина сучасних будівель країни. Саме ченці католицької церкви підтримували словенську мову протягом століть невпинної германізації з півночі. В результаті словенська вижила у своїй унікальній формі, відмінній від сербохорватської на півдні. Частина як сільської, так і міської архітектури в Юлійських Альпах має багато спільного з сусідньою Австрією, включаючи незліченну кількість придорожніх святинь і гарні барокові шпилі, що надає інтер’єру нації справді альпійського колориту. Частину гірської Словенії можна легко прийняти за Тіроль, Зальцбург чи Баварію. У наш час індустріальна група Laibach послужила для того, щоб показати Словенію на карті. У попередні десятиліття так само робили Славко Авсеник і його Oberkrainer (як відомо німецькою). ===Клімат=== Середземноморський клімат на узбережжі, гірський клімат в Альпах з м'яким літом і морозною зимою і континентальний клімат з жарким літом і морозною зимою на плато і в долинах на сході. Словенія — країна, яку можна відвідувати цілий рік. Найвищий туристичний сезон — червень-серпень. Відмінний час для відвідування Словенії квітень-травень і вересень-жовтень. У цей час мало туристів, сухо і тепло. Це відмінний час для піших прогулянок, знайомства з природою і пам’ятками країни. ===Місцевість=== Коротка прибережна смуга на Адріатиці, альпійський гірський регіон, що прилягає до Італії та Австрії, змішані гори та долини з численними річками на сході та Паннонським басейном на північному сході. Центральна Люблянська долина з Люблянськими болотами в південній частині. На південному заході є Карст (Крас по-словенськи, Карсо по-італійськи) (звідки власне і походить назва карстового рельєфу в цілому). Регіон Карст – це безплідний, але красивий вапняковий регіон безпосередньо на північ від італійського міста Трієст. == Регіони == == Міста == * [[Любляна]] — офіційна столиця країни * [[Веленье]] * [[Копер]] * [[Крань]] * [[Марибор]] * [[Нова Горица]] * [[Ново Место]] * [[Птуй]] * [[Трбовле]] * [[Целе]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === * Елемент маркованого списку === Потягом === Мережа поїздів Словенії, керована Словенськими залізничними службами, доставить вас до більшості пунктів призначення в країні, хоча в мережі є деякі неприємні прогалини, а маршрути можуть бути обхідними, тому пересування з будь-якого місця в будь-яке місце зазвичай вимагає пересадки в Любляні. Проте поїзди приблизно на 30% дешевші, ніж автобуси, а у вихідні дні доступні знижки в зворотному напрямку. Купуйте квитки перед посадкою, оскільки за будь-які квитки, куплені у провідника, стягується додаткова плата, за винятком випадків, коли квитки продаються не на вокзалі. Додаткова плата в розмірі 1,20 євро також застосовується до будь-яких поїздів InterCity. На модернізацію системи було вкладено чимало грошей і зусиль, і новітні поїзди так само гарні, як і будь-що, що ви знайдете в Західній Європі, і хоча сільські станції часто є досить простими, більшість станцій надзвичайно добре зберігаються з квітами, які прикрашають платформи протягом літніх місяців. Зокрема, назва станції зазвичай видно лише на одній табличці на самій будівлі вокзалу, тому з’ясувати, де ви перебуваєте, означає багато витягнути шию. Новіші поїзди мають систему голосового сповіщення, яка повідомляє вам, до якої станції ви наближаєтеся. Потяги є пунктуальними (крім деяких міжнародних), тому перевірте очікуваний час прибуття та назви деяких попередніх станцій, щоб бути впевненим, де вийти. Щоб визначити свій наступний потяг зі станції; електронні вивіски — рідкість (за межами Любляни), але друковані розклади завжди доступні: odhod (жовтий) означає вильоти, а prihod (білий) — прибуття, хоча зазвичай це вказується як англійською, так і словенською мовами. === Автомобілем === Словенія має чудову мережу автомагістралей, пов’язаних із сусідніми країнами. Словенія вимагає, щоб усі транспортні засоби з дозволеною масою до 3,5 тонн купували віньєтку (дорожній податок) перед тим, як їздити по автомагістралям або швидкісним дорогам. Для легкових автомобілів віньєтка коштує 15,00 євро на тиждень, 30,00 євро на місяць або 95,00 євро на рік. Для мотоциклістів це коштує 7,50 євро на тиждень, 25,00 євро на 6 місяців і 47,50 євро на рік.[3] Використання автомагістралей без віньєтки спричинить штраф у розмірі 300 євро. Віньєтки продаються на кордоні, будь ласка, не забудьте запитати (прикордонні агенти повинні дати вам листівку з порадою купити її, але вони не завжди це роблять. Розміщені таблички, що радять вам купити віньєтку, розміщені лише словенською мовою ). При в’їзді через північну сусідню Австрію вам також потрібна окрема віньєтка, щоб користуватися мережею австрійських доріг. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == Словенською, національною мовою, як рідною мовою розмовляє 91% населення, але є також невелика італійська (зосереджена на узбережжі Приморського) та дещо більша угорська (у Прекмур'ї на північному сході) меншини. Історично, і до кінця Другої світової війни також була значна німецькомовна меншина. І навпаки, словенською розмовляють у прикордонних регіонах сусідніх країн. Англійською широко розмовляють молоді люди, які виросли після падіння комунізму. Багато людей, з якими ви стикаєтеся як турист, будуть говорити англійською та, можливо, мають деякі функціональні знання німецької, зокрема у Східній Словенії, та італійської у прибережному регіоні, де італійська мова є спільною офіційною мовою. Сербохорватська дуже тісно пов’язана зі словенською та широко зрозуміла. Словенська шкільна система активно сприяє викладанню іноземних мов, починаючи з початкової школи. Діти вивчають дві іноземні мови (найчастіше англійську та німецьку) до того часу, коли вони потрапляють до гімназії. У типовій гімназії часто викладають додаткову третю іноземну мову, іспанську, італійську чи французьку. Багато хто добре розмовляє англійською, а літні люди говорять німецькою. Деякі люди старшого віку можуть говорити російською, оскільки вона була обов’язковою другою мовою в школах протягом кількох років після Другої світової війни. * Основні фрази dobro jutro (добро йутро): доброго ранку dobro veče (добро вече): добрий вечір dobar dan (добар дан): добрий день == Що відвідати == [[Файл:Bled island July 2005.jpg|thumb|250px|Озеро Блед]] == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == ===Валюта=== Словенія використовує євро, як і кілька інших європейських країн. Один євро ділиться на 100 центів. Офіційним символом євро є євро, а його код ISO — євро. Офіційного символу цента немає. Усі банкноти та монети цієї спільної валюти є законним платіжним засобом у всіх країнах, за винятком того, що монети низького номіналу (один і два центи) у деяких із них припиняються. Банкноти виглядають однаково в різних країнах, у той час як монети мають стандартний загальний малюнок на реверсі, що виражає вартість, і національний дизайн для конкретної країни на аверсі. Аверс також використовується для різних дизайнів пам’ятних монет. Дизайн аверсу не впливає на використання монети. Євро замінив словенський толар (SIT). ===Ціни=== Ціни високі в порівнянні з більшістю країн Східної Європи (крім Хорватії), але нижчі порівняно з Італією чи Австрією. Хоча ціни дуже різняться, це дійсно залежить від місця розташування. Наприклад, пиво (0,5 літра) в пабі в "Стара Любляна" (буквально "Старе (Місто) Любляна") коштуватиме приблизно 3,00 євро, а пиво за межами Любляни - приблизно 1,80 євро. Мандрівник, який налаштований на бюджет, може втриматися, якщо він розумний. Наприклад, покупка продуктів у великому магазині (супермаркеті), наприклад Mercator, Tuš, Spar, Lidl, Hofer, E.Leclerc тощо, швидше за все, буде дешевше, ніж покупка на ринку чи в невеликому магазині тощо. З більшості покупок стягується податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 22% (зі зниженою ставкою 9,5%, яка зазвичай застосовується до продуктів харчування, включаючи деякі безалкогольні напої) — це завжди входить у відображену ціну. Зауважте, що якщо ви не є резидентом ЄС, ви маєте право на податкову декларацію з ПДВ за покупки, що перевищують певну вартість. Попросіть касира записати ваше ім’я на вашому рахунку (račun, вимовляється rah-CHOON) і показати цей рахунок, коли ви виїжджаєте зі Словенії через аеропорт Йоже Пучника (колишній Брнік). ===Чайові=== У Словенії традиційно чайові не практикували, але зворотна сторона практичного зникнення «обслуговування з ричанням» у комуністичному стилі полягає в тому, що чайові за обслуговування тепер зазвичай очікують у ресторанах для відпочинку, а 10% вважаються стандартними. == Регіональна кухня == Люди з північного сусіда Словенії Австрії приїжджають до Словенії лише заради їжі; із сумішшю субальпійської, італійської, угорської, центральноєвропейської та балканської кухонь більшість людей знайдуть щось до душі, якщо тільки вони не суворі вегетаріанці. Багато хто стверджує, що піца тут така ж хороша, а то й краща, як у сусідній Італії. ===Кухня=== Загалом словенська їжа важка, м’ясна і проста. Типова трапеза з трьох страв починається з супу (juha), часто просто яловичого (goveja) або курячого (piščančja) бульйону з яєчною локшиною (rezanci), а потім м’ясної страви, яка подається з картоплею (krompir) і оцтовим свіжим салатом ( solata). Свіжий хліб (kruh) часто подають на гарнір і він однорідно смачний. Звичайні страви включають котлети (zrezek), ковбасу (klobasa) та гуляш (golaž), які зазвичай готуються зі свинини (svinjina), баранини (jagnjetina) та дичини (divjačina), але є великий вибір риби (ribe) та морепродуктів. ще далі від узбережжя. Популярний італійський імпорт включає всі види макаронних виробів (testenine), піцу (pica), равіолі (ravioli) і різотто (rižota). Головною подією в сільській місцевості до сьогодні є забій свині, з якої виготовляють багато різноманітних продуктів: кров’яну ковбасу (krvavica), печеню (pečenka), фаршировану ковбасу (polnjeni vampi), копчену ковбасу (prekajena salama), салямі (salama). ), шинка (šunka) і бекон (сланіна). Протягом багатьох століть збереглися рецепти приготування птиці (perutnina), особливо індички (puran), гусака (gos), качки (raca) і капуна (kopun). Також поширена курка (piščanec). Кальмар досить поширений і за розумною ціною. Доступні унікальні словенські страви, але ви знайдете їх не в кожному меню, тому ось на що варто звернути увагу: * Kraški pršut - в’ялена шинка, схожа на італійську прошутто, але не така ж * štruklji - пельмені, які словенці готують 70 різними способами, фаршировані солодкою начинкою, м'ясом або овочами * žganci - різновид поленти (ajdovi žganci готуються з гречки) * žlikrofi - картопляні пельмені, схожі на ньоккі, фірмова страва регіону Ідрія * jota - різновид супу з квасолі, квашеної капусти, картоплі, бекону, реберців, а основна приправа — часник. ===Місця, де можна поїсти=== На вершині харчового ланцюга знаходиться restavracija (ресторан), який може бути вишуканим рестораном з офіціантами та скатертинами або просто типовим китайським рестораном. Більш поширеними в сільській місцевості є gostilna і gostišče, сільські заїжджі двори, де подають ситні страви словенської кухні. Обідні набори (dnevno kosilo) коштують близько 7 євро за три страви (суп, салат і основне), а великі порції зазвичай коштують мізерної вартості. Фаст-фуд завжди дешевий, жирний і (частіше) жахливий. Найкраще уникати місцевої мутації гамбургера, який подають у грилях і снек-барах, відомих як okrepčevalnica. Справжнього словенського фаст-фуду немає, але словенці взяли на озброєння жирні балканські грилі, такі як плескавіца (пітка для гамбургерів із спеціями) і čevapčiči (гострі фрикадельки), є повсюдно, але одним із смачніших, якщо не здорових варіантів, є боснійський фірмовий бюрек, велика, пластівська випічка, фарширована м’ясом (mesni), сиром (sirni) або яблуком (jabolčni), часто продається всього за 2 євро. Багато закладів швидкого харчування готують донер-кебаб, і вони є одними з найпопулярніших фаст-фудів у Словенії. У Словенії дуже важко знайти поганий шашлик, і його продають у багатьох місцях по всій країні. == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 4sosucrtc9mau8zyg2htzdy2dqjtcjq Стрий 0 188 33313 31470 2022-08-24T02:02:15Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.258056|23.840556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Стрий вул. Матейка,4.jpg | caption= | city= Стрий | citylocal= | map= | arm= Coat Of Arms of Stryi (1844).gif | population=60 126 | callingcode= +380 3245 }} '''Стрий''' знаходиться в [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Стрий є містом з великою частиною історичної забудови, що збереглась. Місто має обласне значення і є важливим транспортним вузлом. Заснований Стрий був у 1385 році, пізніше навколо міста була споруджена фортеця, але нині від неї нічого не залишилося. Костел, що веде час свого існування з часів середньовіччя був пізніше значно перебудований, але з часів ренесансу зберігся добре оздоблений портал приділу. Місто набуло швидкого розвитку наприкінці ХІХ ст., коли почали споруджуватись різноманітні громадські будівлі, поверховість та рівень оздоблення житлових будинків почав зростати і у 1910-х роках у місті споруджувались триповерхові будинки. Найбільш численними стали будинки доби пізнього модерну, які утворюють найбільшій відсоток у числі будов періоду Австро-угорської імперії. Стрийська сецесійна архітектура є достатньо самобутньою і варта того, щоби відвідати місто. За часів Польщі будівництво продовжувалось, на півдні міста виникли достатньо цікаві квартали у стилі функціоналізму, а кількість поверхів сягнула чотирьох. У площині історичних подій Стрий відзначився як один із вогнищ Визвольних змагань, саме у Стрию було сформовано легіон Січових стрільців, у місті народився батько Степана Бандери, у міжвоєнний період у місті активно діяло ОУН. Про бурхливе життя міста розповідають десять музеїв. == Як дістатись == === Потягом === Завдяки тому, що Стрий є великим транспортним вузлом і через нього проходить залізнична гілка між [[Львів|Львовом]] та Ужгородом, до міста легко дістатися будь-яким потягом, що йде через [[Львів]]. Також зі Львова практично щогодини їздять електрички до Стрия. === Автомобілем === Через Стрий пролягає траса Київ-Чоп і Стрий-Тернопіль. === Автобусом === Достатньо добре налагоджено автобусне сполучення між [[Львів|Львовом]] та Стриєм. Стрий також розташований недалеко від відомого курорту Моршин, через який до Стрия проходять автобуси з Івано-Франківська до [[Львів|Львова]]. == Транспорт == Основним видом громадського транспорту у Стрию є мікроавтобуси, що курсують в режимі маршрутного таксі. Станом на 2017 рік вартість проїзду становить 4 гривні. == Що відвідати == До найголовніших історико-архітектурних пам'яток міста належать: * Костел Різдва Пресвятої Богородиці (пл. 22-го Січня, 1) — одна із найстаріших будівель міста. Зведений у 1425 році, пережив декілька реконструкцій. * Церква Архістратига Михаїла (вул. С. Крушельницької, 21) — колишній костел Святого Йосифа, збудований у стилі модерн з елементами неоготики у 1912 році. * Народний дім (вул. Народна, 8) — один із міських закладів культури побудований на кошти українців і відкритий у 1901 році, архітекртурний стиль — еклектизм. * Міський будинок культури (вул. С. Крушельницької, 18) — колишній будинок товариства «Сокіл» зведений у 1906 році. * Будинок санстанції (вул. Шевченка, 26) — колишній фільварок, одна із найстаріших будівель міста. За переказами, цей будинок спорудив колишній стрийський староста, а пізніше король Польщі Ян III Собеський для своєї дружини Марії. * Будинок центру творчості дітей та юнацтва (вул. С.Крушельницької, 16) — колишня вілла «Турег», збудована у другій половині XIX століття у стилі еклектичного історизму. * Будинок середньої школи № 7 (вул. Ф. Колесси, 12) — будівля колишньої гімназії, зведена у стилі класицизм. <gallery> Стрий Костел Св.Михаїла.jpg|Костел Св.Михаїла Стрий вул. Тараса Шевченка,105.jpg|житловий будинок Стрий Костел Різдва Пресвятої Діви Марії.jpg|Костел Різдва Пресвятої Діви Марії Велика синагога (Стрий).jpg|Велика синагога Стрий вул. І.Франка,14.jpg|вілла Стрий вул. Тараса Шевченка,73.jpg|Палацик Народний дім у м.Стрий.JPG|Народний дім </gallery> == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name= Пікаділлі| alt= | url= | email= | address=вулиця Успенська, 15, | lat=49.254322| long= 23.853652 | directions= | phone= 03245 40227| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} *'''Челентано''' (піцерія), вул. Красівського, 30Б, 03245 53265. * {{eat | name=New York Street Pizza | alt= | url= | email=pizza-nys.com.ua | address=вулиця Валова, 1 | lat= 49.258750 | long=23.852120| directions= | phone= 03245 59076| tollfree= | fax= | hours= 9-23| price= | content= }} * 🔝'''Тарантела''' (піцерія), вулиця Успенська 41В ☎️0996623331 == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{sleep | name= Hotel Star| alt= | url= | email=hotel-star.com.ua | address= вул. Марії Заньковецької | lat= 49.255298| long= 23.859086| directions= | phone= 03245 71355| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=≈600 | content= }} * {{sleep | name= Магніт| alt= | url= | email=hotelmagnet.com.ua | address= вулиця Маркіяна Шашкевича, 21| lat=49.251789 | long=23.858470 | directions= | phone= 03245 40030| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=≈780 | content= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 82419. == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] jtwfoadm19smbhtt92u02re78t9wlhi Суми 0 190 33191 31945 2022-08-24T01:20:41Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.90773|34.79810|zoom=13}} {{pagebanner}} Суми – маленьке місто великих вражень. Сумам 367 років, тут проживає 264 000 мешканців, які кожного дня роблять місто живим та цікавим. == Зрозуміти == В ареал старого міста входять сучасні вулиці Соборна, Воскресенська, Козацький Вал, Кооперативна, Троїцька, Петропавлівська. Вулиця Соборна виникла наприкінці XVIII ст. та зберегла значну частину старих будівель дореволюційної доби: двоповерхові будівлі з розлогими підвалами та широкими залами. Центральним елементом історичного центру є Спасо – Преображенський собор, який є єдиним у світі православним храмом, на куполі якого встановлено католицькі скульптури. Обабіч Соборної знаходиться Воскресенська вулиця, яка свою назву бере від старовинного козацького храму – Свято – Воскресенського кафедрального собору. Збудована вона була у 1702 році за ініціативою козацьких полковників Герасима та Андрія Кондратьєвих. == Як дістатись == === Потягом === Київ-Суми (4,5-5,5 годин у дорозі) Харків-Суми (3-3,5 годин у дорозі) Дістатится прямим потягом до Сум можна з Ужгорода, Запоріжжя, Чернівців, Вінниці, Івано-Франківськ, Херсон, Миколаїв. Також існують сезонні потяги зі Львова та Одеси. === Автобусом === Місто Суми має автобусне сполучення з більшістю обласних центрів України. У Сумах діють дві автостанції: * Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери 40) * Автостанція (вул. Ковальський проїзд) Також працюють приватні перевізники та Bla Bla Car. == Транспорт == Громадський транспорт Сум представлений маршрутками, тролейбусами, автобусами і таксі. Вартість проїзду на тролейбусах — 4 гривні, на маршрутках — 5 гривень. Таксі по місту від 30 до 60 гривень. == Що відвідати == Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII&nbsp;— початку ХХ століть, зокрема О.&nbsp;О.&nbsp;Палицин, П.&nbsp;А.&nbsp;Ярославський, М. Ловцов, О.&nbsp;В.&nbsp;Щусєв тощо. Головними архітектурними пам'ятками Сум є: * Свято-Воскресенський кафедральний собор&nbsp;— перша міська кам'яниця; тризрубна, трибанна, двоповерхова церква&nbsp;— чудовий взірець ''козацького бароко'' (кін. XVII&nbsp;— поч. XVIII ст.ст.) * Спасо-Преображенський кафедральний собор (XVIII ст.) * Альтанка (одна з найвідоміших пам'яток міста) * Троїцький собор (XIX ст.) * Петропавлівська церква та кладовище. Скульптури Круазі (XIX ст.) * Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна *Католицький костел *Будинок земської управи *Садиба Суханових-Сумовських *Українська академія банківської справи СумДУ - колишній Окружний суд. *Головний будинок садиби Штеричевої == Чим зайнятись == === Музеї === * Обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова, 2)&nbsp;— найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини * Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1) * Сумська міська галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27)&nbsp;— створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сумчан і гостей міста з мистецтвом, в першу чергу сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо * Музей народної освіти області (''Сумський педагогічний музей''; вул. Прокоф'єва, 38)&nbsp;— створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти й науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки і здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України&nbsp;— вчительський інститут у Глухові (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність та життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей вважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10&nbsp;000 осіб * Будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова (вул. Чехова, 79) * Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24) *Музей анатомії СумДУ (вул. Санаторна, 31) *Галерея "BureauArt" (вул. Воскресенська, 6А) *Галерея "Наша" (вул. Псільська, 1) === Парки === * Парк Казка. У парку є атракціони, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів. * Парк імені Івана Кожедуба та набережна річки Псел, у літній період пляж. * Скверик СумДУ. Красиве місце в центрі міста. Сквер належить Інституту бізнесу СумДУ. Зайти до скверу можна зі сторони Академічного провулку. Він відкритий з 9:00 до 17:00 * Сквер Покровський. * Сквер імені Т.Г. Шевченка. Знаходиться в місті Суми по вулиці Соборній. Спочатку на місці сквера, за першим генпланом міста, повинен був розміщуватися адміністративно-діловий центр, проте ця ділянка так і залишилася незабудованою. * Сквер Дружба. Якщо Ви втомились від активності, то цей затишний сквер з широкими алеями чудове місце для відпочинку. * Парк оз. Чеха. Найпопулярніше місце відпочинку містян. Секрет в тому, що окрім самого озера, Ви зможете позайматися спортом, порибалити, побігати в футбол, просто прогулятися та навіть погодувати птахів. == Що купувати == === Lola Bra === Вже майже 5 років бренд створює дизайнерську білизну ручної роботи. Вишуканість у простоті – головна ідея, якою керуються засновниці  Lola Bra. === Poliakov Leather === Бренд існує з 2013 року і займається виготовленням шкіряних виробів. Сумки, рюкзаки, ремені, чохли та інші аксесуари ручної роботи, про які точно можна сказати: “ціна = якість”. === Rozmova === Молодий street style-бренд створений восени 2018 року. Бренд випускає якісні костюми, худі, комбінезони, світшоти та багато іншого з футеру та трикотажу. Простий, охайний та стильний одяг для всієї родини в єдиному стилі. === O’bereg === Cумська сироварня, яка виготовляє натуральний фермерський сир та іншу молочну продукцію. Смакуй із задоволенням! === Сумська горобина === Єдиний виробник лікеро-горілчаної продукції в Сумській області з увіковічненими традиціями. Спробуй на смак справжню сумську горілку. == Де поїсти == === Кафе === * Don Key Hot * Fika * Strudel * Be happy * Bottle&Cup * Flat White * Mc Waffle === Ресторани === * Sazha * Антресоль * Italiamo * Puri Marili * Сан Ремо * Мысли есть * La Spezia * Verde * Viva Olive * Simbiosi&Япі * The Mix * Шалена шкварка * Crocodile * Vincenzo === Броварні === * Веселий Хохол * Козацька броварня === Паби === * Baraboss * Дикий захід * Альбіон * Irish Pub O’Grady’s * Grill Pub * Johnny English Pub * Old Pub == Де розважитись == === ТРЦ === * ТРЦ “Мануфактура” (вул. Харківська, 2) * ТРЦ “Лавина” (пр-кт М. Лушпи, 4/1) * ТРЦ “Євробазар” (вул. Засумська, 2) * ТРЦ “Атріум” (пр-кт М. Лушпи, 41) * ТРЦ “ЦУМ” (пл. Покровська, 3) * ТРЦ “Київ” (вул. Кооперативна, 1) * ТРЦ “Most 81”(пр-кт Курський, 81) === Нічні клуби === * Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30) * Нічний клуб «Alexandria» (вул. Черепіна, 27) * Нічний клуб «Graff.in» (вул. Лермонтова, 15) * Нічний клуб «Marinad» (вул. Воскресенська, 14) * Нічний клуб «Astoria» (пр-т Лушпи 4/1) * Нічний клуб «Модерн» (вул. Ковпака, 71) * Нічний клуб «San Remo» (Червона плоша, 2) * Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9) * Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48) === Фестивалі міста === ==== “Ніч музеїв” ==== Фестиваль, який зібрав під своїми шатами безліч митців, художників, акторів та креативних людей. З кожним роком проект стає ще масштабнішим – розширює свою географію на усе місто, відкриваючи світу нових, молодих та талановитих митців. Захід знайшов відгук у містян і довів, що Суми – територія сучасного мистецтва. ==== “Ніч міста” ==== Фестиваль, приурочений до Дня міста Суми, вмикає свою творчість на повну під гаслом «Вічне місто | Aeterna Urbs»! Головна мета – привернути увагу до міського простору, за допомогою мистецтва акцентувати увагу на місця, повз які вдень мешканці проходять не зупиняючись. ==== “Чехов фест” ==== Всеукраїнський театральний фестиваль, який з 2013 року шість разів проходив у Сумах. За цей час відомі українські театри представили на ньому більш ніж 30 вистав, які відвідали близько 10 тисяч сумчан. ==== «Сурми України» ==== місто Суми має що показати і вишуканим поціновувачам високої музики. Саме в Сумах щороку, у День Конституції України, відбувається Всеукраїнський фестиваль духових оркестрів «Сурми України». Це дійство, яке збирає десятки музичних колективів з різних куточків України і світу може вразити своїм розмахом кожного! Це чудова можливість наживо почути найрізноманітніші музичні твори у віртуозному виконанні славетних оркестрів, що крокують містом. І таке можна побачити тільки у Сумах. == Де зупинитись == * Готель Воскресенський (пл. Незалежності, 15) * Готель "Рейкарц Суми" (вул. Воскресенська, 1) * Готель “Шафран” (вул. Замостянська, 1/4) * Готель “Здибанка” (вул. Заливна, 7/1) * Готель “Фазенда” (вул. Карбишева, 43) * Готель “Весела бджілка” (вул. Д. Галицького, 100) * Готель “Околиця” (вул. Лесі Українки, 9) * Manna Kasha Hostel (вул. Заливна, 1/2) {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] i7n2395c493qvyhmjsfjxur5z4phj5k 33330 33191 2022-08-24T02:08:53Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Сумської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.90773|34.79810|zoom=13}} {{pagebanner}} Суми – маленьке місто великих вражень. Сумам 367 років, тут проживає 264 000 мешканців, які кожного дня роблять місто живим та цікавим. == Зрозуміти == В ареал старого міста входять сучасні вулиці Соборна, Воскресенська, Козацький Вал, Кооперативна, Троїцька, Петропавлівська. Вулиця Соборна виникла наприкінці XVIII ст. та зберегла значну частину старих будівель дореволюційної доби: двоповерхові будівлі з розлогими підвалами та широкими залами. Центральним елементом історичного центру є Спасо – Преображенський собор, який є єдиним у світі православним храмом, на куполі якого встановлено католицькі скульптури. Обабіч Соборної знаходиться Воскресенська вулиця, яка свою назву бере від старовинного козацького храму – Свято – Воскресенського кафедрального собору. Збудована вона була у 1702 році за ініціативою козацьких полковників Герасима та Андрія Кондратьєвих. == Як дістатись == === Потягом === Київ-Суми (4,5-5,5 годин у дорозі) Харків-Суми (3-3,5 годин у дорозі) Дістатится прямим потягом до Сум можна з Ужгорода, Запоріжжя, Чернівців, Вінниці, Івано-Франківськ, Херсон, Миколаїв. Також існують сезонні потяги зі Львова та Одеси. === Автобусом === Місто Суми має автобусне сполучення з більшістю обласних центрів України. У Сумах діють дві автостанції: * Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери 40) * Автостанція (вул. Ковальський проїзд) Також працюють приватні перевізники та Bla Bla Car. == Транспорт == Громадський транспорт Сум представлений маршрутками, тролейбусами, автобусами і таксі. Вартість проїзду на тролейбусах — 4 гривні, на маршрутках — 5 гривень. Таксі по місту від 30 до 60 гривень. == Що відвідати == Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII&nbsp;— початку ХХ століть, зокрема О.&nbsp;О.&nbsp;Палицин, П.&nbsp;А.&nbsp;Ярославський, М. Ловцов, О.&nbsp;В.&nbsp;Щусєв тощо. Головними архітектурними пам'ятками Сум є: * Свято-Воскресенський кафедральний собор&nbsp;— перша міська кам'яниця; тризрубна, трибанна, двоповерхова церква&nbsp;— чудовий взірець ''козацького бароко'' (кін. XVII&nbsp;— поч. XVIII ст.ст.) * Спасо-Преображенський кафедральний собор (XVIII ст.) * Альтанка (одна з найвідоміших пам'яток міста) * Троїцький собор (XIX ст.) * Петропавлівська церква та кладовище. Скульптури Круазі (XIX ст.) * Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна *Католицький костел *Будинок земської управи *Садиба Суханових-Сумовських *Українська академія банківської справи СумДУ - колишній Окружний суд. *Головний будинок садиби Штеричевої == Чим зайнятись == === Музеї === * Обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова, 2)&nbsp;— найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини * Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1) * Сумська міська галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27)&nbsp;— створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сумчан і гостей міста з мистецтвом, в першу чергу сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо * Музей народної освіти області (''Сумський педагогічний музей''; вул. Прокоф'єва, 38)&nbsp;— створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти й науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки і здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України&nbsp;— вчительський інститут у Глухові (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність та життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей вважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10&nbsp;000 осіб * Будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова (вул. Чехова, 79) * Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24) *Музей анатомії СумДУ (вул. Санаторна, 31) *Галерея "BureauArt" (вул. Воскресенська, 6А) *Галерея "Наша" (вул. Псільська, 1) === Парки === * Парк Казка. У парку є атракціони, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів. * Парк імені Івана Кожедуба та набережна річки Псел, у літній період пляж. * Скверик СумДУ. Красиве місце в центрі міста. Сквер належить Інституту бізнесу СумДУ. Зайти до скверу можна зі сторони Академічного провулку. Він відкритий з 9:00 до 17:00 * Сквер Покровський. * Сквер імені Т.Г. Шевченка. Знаходиться в місті Суми по вулиці Соборній. Спочатку на місці сквера, за першим генпланом міста, повинен був розміщуватися адміністративно-діловий центр, проте ця ділянка так і залишилася незабудованою. * Сквер Дружба. Якщо Ви втомились від активності, то цей затишний сквер з широкими алеями чудове місце для відпочинку. * Парк оз. Чеха. Найпопулярніше місце відпочинку містян. Секрет в тому, що окрім самого озера, Ви зможете позайматися спортом, порибалити, побігати в футбол, просто прогулятися та навіть погодувати птахів. == Що купувати == === Lola Bra === Вже майже 5 років бренд створює дизайнерську білизну ручної роботи. Вишуканість у простоті – головна ідея, якою керуються засновниці  Lola Bra. === Poliakov Leather === Бренд існує з 2013 року і займається виготовленням шкіряних виробів. Сумки, рюкзаки, ремені, чохли та інші аксесуари ручної роботи, про які точно можна сказати: “ціна = якість”. === Rozmova === Молодий street style-бренд створений восени 2018 року. Бренд випускає якісні костюми, худі, комбінезони, світшоти та багато іншого з футеру та трикотажу. Простий, охайний та стильний одяг для всієї родини в єдиному стилі. === O’bereg === Cумська сироварня, яка виготовляє натуральний фермерський сир та іншу молочну продукцію. Смакуй із задоволенням! === Сумська горобина === Єдиний виробник лікеро-горілчаної продукції в Сумській області з увіковічненими традиціями. Спробуй на смак справжню сумську горілку. == Де поїсти == === Кафе === * Don Key Hot * Fika * Strudel * Be happy * Bottle&Cup * Flat White * Mc Waffle === Ресторани === * Sazha * Антресоль * Italiamo * Puri Marili * Сан Ремо * Мысли есть * La Spezia * Verde * Viva Olive * Simbiosi&Япі * The Mix * Шалена шкварка * Crocodile * Vincenzo === Броварні === * Веселий Хохол * Козацька броварня === Паби === * Baraboss * Дикий захід * Альбіон * Irish Pub O’Grady’s * Grill Pub * Johnny English Pub * Old Pub == Де розважитись == === ТРЦ === * ТРЦ “Мануфактура” (вул. Харківська, 2) * ТРЦ “Лавина” (пр-кт М. Лушпи, 4/1) * ТРЦ “Євробазар” (вул. Засумська, 2) * ТРЦ “Атріум” (пр-кт М. Лушпи, 41) * ТРЦ “ЦУМ” (пл. Покровська, 3) * ТРЦ “Київ” (вул. Кооперативна, 1) * ТРЦ “Most 81”(пр-кт Курський, 81) === Нічні клуби === * Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30) * Нічний клуб «Alexandria» (вул. Черепіна, 27) * Нічний клуб «Graff.in» (вул. Лермонтова, 15) * Нічний клуб «Marinad» (вул. Воскресенська, 14) * Нічний клуб «Astoria» (пр-т Лушпи 4/1) * Нічний клуб «Модерн» (вул. Ковпака, 71) * Нічний клуб «San Remo» (Червона плоша, 2) * Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9) * Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48) === Фестивалі міста === ==== “Ніч музеїв” ==== Фестиваль, який зібрав під своїми шатами безліч митців, художників, акторів та креативних людей. З кожним роком проект стає ще масштабнішим – розширює свою географію на усе місто, відкриваючи світу нових, молодих та талановитих митців. Захід знайшов відгук у містян і довів, що Суми – територія сучасного мистецтва. ==== “Ніч міста” ==== Фестиваль, приурочений до Дня міста Суми, вмикає свою творчість на повну під гаслом «Вічне місто | Aeterna Urbs»! Головна мета – привернути увагу до міського простору, за допомогою мистецтва акцентувати увагу на місця, повз які вдень мешканці проходять не зупиняючись. ==== “Чехов фест” ==== Всеукраїнський театральний фестиваль, який з 2013 року шість разів проходив у Сумах. За цей час відомі українські театри представили на ньому більш ніж 30 вистав, які відвідали близько 10 тисяч сумчан. ==== «Сурми України» ==== місто Суми має що показати і вишуканим поціновувачам високої музики. Саме в Сумах щороку, у День Конституції України, відбувається Всеукраїнський фестиваль духових оркестрів «Сурми України». Це дійство, яке збирає десятки музичних колективів з різних куточків України і світу може вразити своїм розмахом кожного! Це чудова можливість наживо почути найрізноманітніші музичні твори у віртуозному виконанні славетних оркестрів, що крокують містом. І таке можна побачити тільки у Сумах. == Де зупинитись == * Готель Воскресенський (пл. Незалежності, 15) * Готель "Рейкарц Суми" (вул. Воскресенська, 1) * Готель “Шафран” (вул. Замостянська, 1/4) * Готель “Здибанка” (вул. Заливна, 7/1) * Готель “Фазенда” (вул. Карбишева, 43) * Готель “Весела бджілка” (вул. Д. Галицького, 100) * Готель “Околиця” (вул. Лесі Українки, 9) * Manna Kasha Hostel (вул. Заливна, 1/2) {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Сумської області]] ltze4h8nhnca1lzs6fzg0h6r9f1axho Сумська область 0 191 33216 12446 2022-08-24T01:29:36Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51|34|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Сумська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Суми]] * [[Білопілля]] * [[Буринь]] * [[Ворожба]] * [[Глухів]] * [[Дружба]] * [[Конотоп]] * [[Кролевець]] * [[Лебедин]] * [[Охтирка]] * [[Путивль]] * [[Ромни]] * [[Середина-Буда]] * [[Тростянець]] * [[Шостка]] == Інші місця == * [[Михайлівська цілина]] == Зрозуміти == '''Сумська область''' - область у північно-східній частині [[Україна|України]]; на сході межує з [[Харківська область|Харківською]], на півдні - з [[Полтавська область |Полтавською]], на заході - з [[Чернігівська область|Чернігівською]] областями. Порівняно з іншими областями, має найбільшу довжину державного кордону з [[Росія|Російською Федерацією]] - на півночі та сході межує із Брянською, Курською та Білгородською областями. Територія області охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Область утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто [[Суми]]. Населення області - 1 164,6 тис. мешканців (на 1 жовтня 2010 року). Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок є численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків. Клімат: помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] fcoirqm2pzsuej5wn8y5688in5275me Тернопіль 0 202 33173 32969 2022-08-24T01:15:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри УкраїниОбласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.55353|25.59477|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Тернопіль, церква Успіння Богородиці.JPG|thumb|300px|Церква Успіння Богородиці]] [[Файл:Церква над ставом.jpg|мини|450px|[[:w:Воздвиженська церква (Тернопіль)|Здвиженська церква]] XVI ст. над [[:w:Тернопільський став|Тернопільським ставом]] — найдавніша церква в місті]] '''Тернопіль''' — місто у західній частині [[Україна|України]], політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. Населення — 215 000 осіб. == Зрозуміти == Перлиною міста вважається Тернопільський став — велика штучна водойма, що простягається від центру Тернополя аж до його околиць. === Історія === Тернопіль був заснований у 1540 році Яном Амором Тарновським для оборони польських земель від татарських набігів. У 1772 в ході першого поділу Речі Посполитої місто було анексоване Австрією. У 1810–1815 роках місто перебувало під російською окупацією — тоді воно було центром Тернопільського краю Російської імперії. У 1920 Тернопіль став центром однойменного воєводства. У 1939 місто було приєднане до СРСР і стало центром Тернопільської області. Місто відоме також тим, що у 1944 воно було майже повністю зруйноване, через що його прозвали «другим Сталінградом». У післявоєнний час місто було відбудоване. З 1991 входить до складу незалежної України. == Як дістатись == === Літаком === Обслуговується міжнародним аеропортом Тернопіль, що знаходиться у східній частині міста. Аеропорт має статус «міжнародного», але приймає лише чартерні рейси. === Потягом === Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя курсують поїзди в основних напрямках державного та міжнародного значення. === Автомобілем === === Автобусом === Автовокзал міста забезпечує автобусне сполучення з Києвом, окремими обласними центрами Ук­раїни, райцентрами та іншими населеними пунктами області. Також ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Мюнхена (Німеччина), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова), Москви (Росія) та інших міст ряду країн. У Тернополі є ще окрема автостанція, яка обслуговує автобусним сполученням приміські населені пункти. == Транспорт == В Тернополі наявні автобуси, маршрутні таксі та тролейбуси. == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Палац Тернопільського замку 1540-го року * Костел монастиря домініканів, келії 1749–1779 рр. * Воздвиженська церква кінця XVI століття * Церква Різдва Христового друга половина XVI століття === Пам'ятки архітектури місцевого значення === * Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура) * Офіцерське казино (нині міська рада) * Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека) * Залізничний вокзал * Міський шпиталь (нині школа) * Австро-Угорський банк (нині Національний банк) * Готель «Подільський» (колишній готель «Україна») * Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка) * «Міщанське братство» (нині філармонія) * Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок) * Друга польська гімназія (нині школа) * Міська ощадна каса (нині Ощадбанк) * Промислова школа (нині супермаркет) == Чим зайнятись == === Музеї === * Тернопільський краєзнавчий музей * Тернопільський обласний художній музей * Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів * Міська картинна галерея * Музей Івана Пулюя По Тернопільському ставу в сезон навігації курсують теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій». У теплу погоду судна сполучають центр міста з Дальнім пляжем, а у прохолодніші дні роблять круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло станом на 2012 рік становить 10 гривень, в один кінець (до ресторану «Хутір» чи до Дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років — 50% від повної вартості. Для дітей до 5-річного віку проїзд безкоштовний. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing | name=кафе-бар "Христина" | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=вулиця Текстильна,28 | lat=25.61794 | long=49.57449 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-03-17 | content= }} === Середні ціни === * Кафе-ресторан «Файне місто» * Ресторан «Старий млин» * Ресторан «Ковчег» * {{listing | name=Білий Налив | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= Валова вулиця 3 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-30 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Хостел "Тарнопіль" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Качали 18 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-12 | content= }} === Середні ціни === * {{listing | name=Готельний комплекс "Глобус" | alt= | url=http://www.hotel-globus.com | wikipedia=undefined | email=globus-hotel@mail.ru | address=вул.С.Будного,18 | lat=49.3229 | long=25.3317 | directions=Маршрутними автобусами №27,30, тролейбусом №11 з залізничного вокзалу та автобусами №5,28 з автовокзалу | phone=0686469995 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, без вихідних | price= | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100010113648530 | vkontakte=https://vk.com/id261894267 | lastedit=2017-04-07 | content=Приїжджаючи у гарне місто Тернопіль по справах, чи з метою подивитися місто, Ви завжди зустрінете привітний прийом і бездоганний сервіс у готельному комплексі «Глобус».<p>Комплекс ідеально підходить і для ділової поїздки, і для відпочинку. Він зручно розташований в діловій частині міста, в 5км. від центру, авто та залізничного вокзалів. Також в 5-ти хвилинах їзди знаходиться Тернопільське озеро, де можна насолодитися природою та свіжим повітрям.</p><p>Комфортабельні номери різних категорій від стандартів до VIP-люксу, ідеально підходять як для романтичного відпочинку , так і для ділового візиту. Всі номери оснащенні системою кондиціонування, кабельним телебаченням, бездротовим доступом в інтернет (Wi-Fi) та телефоном.</p><p>До Ваших послуг також: вишуканий ресторан, 2 конференц-зали з сучасним обладнанням, кімната відпочинку, 2 сауни, професійна автомийка, безкоштовна стоянка, цілодобовий room-service.</p><p>Готельний комплекс «Глобус » - це високі стандарти обслуговування, затишна атмосфера гостинності та демократичні ціни.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == * Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ) * Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ) * Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (ТНТУ) * Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ) * Тернопільський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (ТІ МАУП) * Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (ТДМУ) * Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (ТЕІПО) * ВНПЗ Європейський Університет Тернопільська філія * Тернопільський інститут економіки і підприємництва (ТІЕП) * Тернопільський комерційний інститут (ТКІ) * [http://www.tvpu.adr.com.ua Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 46000-499 Телефонний код +380-352 == Куди далі == [[Львів]] {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри УкраїниОбласні центри України]] 8wn7f5uxoj4tzbiwyokmpubtmj0p6i2 33174 33173 2022-08-24T01:15:15Z Baun barum 6004 вилучена [[Категорія:Обласні центри УкраїниОбласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.55353|25.59477|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Тернопіль, церква Успіння Богородиці.JPG|thumb|300px|Церква Успіння Богородиці]] [[Файл:Церква над ставом.jpg|мини|450px|[[:w:Воздвиженська церква (Тернопіль)|Здвиженська церква]] XVI ст. над [[:w:Тернопільський став|Тернопільським ставом]] — найдавніша церква в місті]] '''Тернопіль''' — місто у західній частині [[Україна|України]], політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. Населення — 215 000 осіб. == Зрозуміти == Перлиною міста вважається Тернопільський став — велика штучна водойма, що простягається від центру Тернополя аж до його околиць. === Історія === Тернопіль був заснований у 1540 році Яном Амором Тарновським для оборони польських земель від татарських набігів. У 1772 в ході першого поділу Речі Посполитої місто було анексоване Австрією. У 1810–1815 роках місто перебувало під російською окупацією — тоді воно було центром Тернопільського краю Російської імперії. У 1920 Тернопіль став центром однойменного воєводства. У 1939 місто було приєднане до СРСР і стало центром Тернопільської області. Місто відоме також тим, що у 1944 воно було майже повністю зруйноване, через що його прозвали «другим Сталінградом». У післявоєнний час місто було відбудоване. З 1991 входить до складу незалежної України. == Як дістатись == === Літаком === Обслуговується міжнародним аеропортом Тернопіль, що знаходиться у східній частині міста. Аеропорт має статус «міжнародного», але приймає лише чартерні рейси. === Потягом === Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя курсують поїзди в основних напрямках державного та міжнародного значення. === Автомобілем === === Автобусом === Автовокзал міста забезпечує автобусне сполучення з Києвом, окремими обласними центрами Ук­раїни, райцентрами та іншими населеними пунктами області. Також ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Мюнхена (Німеччина), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова), Москви (Росія) та інших міст ряду країн. У Тернополі є ще окрема автостанція, яка обслуговує автобусним сполученням приміські населені пункти. == Транспорт == В Тернополі наявні автобуси, маршрутні таксі та тролейбуси. == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Палац Тернопільського замку 1540-го року * Костел монастиря домініканів, келії 1749–1779 рр. * Воздвиженська церква кінця XVI століття * Церква Різдва Христового друга половина XVI століття === Пам'ятки архітектури місцевого значення === * Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура) * Офіцерське казино (нині міська рада) * Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека) * Залізничний вокзал * Міський шпиталь (нині школа) * Австро-Угорський банк (нині Національний банк) * Готель «Подільський» (колишній готель «Україна») * Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка) * «Міщанське братство» (нині філармонія) * Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок) * Друга польська гімназія (нині школа) * Міська ощадна каса (нині Ощадбанк) * Промислова школа (нині супермаркет) == Чим зайнятись == === Музеї === * Тернопільський краєзнавчий музей * Тернопільський обласний художній музей * Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів * Міська картинна галерея * Музей Івана Пулюя По Тернопільському ставу в сезон навігації курсують теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій». У теплу погоду судна сполучають центр міста з Дальнім пляжем, а у прохолодніші дні роблять круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло станом на 2012 рік становить 10 гривень, в один кінець (до ресторану «Хутір» чи до Дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років — 50% від повної вартості. Для дітей до 5-річного віку проїзд безкоштовний. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing | name=кафе-бар "Христина" | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=вулиця Текстильна,28 | lat=25.61794 | long=49.57449 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-03-17 | content= }} === Середні ціни === * Кафе-ресторан «Файне місто» * Ресторан «Старий млин» * Ресторан «Ковчег» * {{listing | name=Білий Налив | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= Валова вулиця 3 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-30 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Хостел "Тарнопіль" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Качали 18 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-12 | content= }} === Середні ціни === * {{listing | name=Готельний комплекс "Глобус" | alt= | url=http://www.hotel-globus.com | wikipedia=undefined | email=globus-hotel@mail.ru | address=вул.С.Будного,18 | lat=49.3229 | long=25.3317 | directions=Маршрутними автобусами №27,30, тролейбусом №11 з залізничного вокзалу та автобусами №5,28 з автовокзалу | phone=0686469995 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, без вихідних | price= | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100010113648530 | vkontakte=https://vk.com/id261894267 | lastedit=2017-04-07 | content=Приїжджаючи у гарне місто Тернопіль по справах, чи з метою подивитися місто, Ви завжди зустрінете привітний прийом і бездоганний сервіс у готельному комплексі «Глобус».<p>Комплекс ідеально підходить і для ділової поїздки, і для відпочинку. Він зручно розташований в діловій частині міста, в 5км. від центру, авто та залізничного вокзалів. Також в 5-ти хвилинах їзди знаходиться Тернопільське озеро, де можна насолодитися природою та свіжим повітрям.</p><p>Комфортабельні номери різних категорій від стандартів до VIP-люксу, ідеально підходять як для романтичного відпочинку , так і для ділового візиту. Всі номери оснащенні системою кондиціонування, кабельним телебаченням, бездротовим доступом в інтернет (Wi-Fi) та телефоном.</p><p>До Ваших послуг також: вишуканий ресторан, 2 конференц-зали з сучасним обладнанням, кімната відпочинку, 2 сауни, професійна автомийка, безкоштовна стоянка, цілодобовий room-service.</p><p>Готельний комплекс «Глобус » - це високі стандарти обслуговування, затишна атмосфера гостинності та демократичні ціни.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == * Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ) * Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ) * Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (ТНТУ) * Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ) * Тернопільський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (ТІ МАУП) * Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (ТДМУ) * Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (ТЕІПО) * ВНПЗ Європейський Університет Тернопільська філія * Тернопільський інститут економіки і підприємництва (ТІЕП) * Тернопільський комерційний інститут (ТКІ) * [http://www.tvpu.adr.com.ua Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 46000-499 Телефонний код +380-352 == Куди далі == [[Львів]] {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} 7tct8255kkp2mlwmdxqvabe0lk44otc 33175 33174 2022-08-24T01:15:28Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.55353|25.59477|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Тернопіль, церква Успіння Богородиці.JPG|thumb|300px|Церква Успіння Богородиці]] [[Файл:Церква над ставом.jpg|мини|450px|[[:w:Воздвиженська церква (Тернопіль)|Здвиженська церква]] XVI ст. над [[:w:Тернопільський став|Тернопільським ставом]] — найдавніша церква в місті]] '''Тернопіль''' — місто у західній частині [[Україна|України]], політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. Населення — 215 000 осіб. == Зрозуміти == Перлиною міста вважається Тернопільський став — велика штучна водойма, що простягається від центру Тернополя аж до його околиць. === Історія === Тернопіль був заснований у 1540 році Яном Амором Тарновським для оборони польських земель від татарських набігів. У 1772 в ході першого поділу Речі Посполитої місто було анексоване Австрією. У 1810–1815 роках місто перебувало під російською окупацією — тоді воно було центром Тернопільського краю Російської імперії. У 1920 Тернопіль став центром однойменного воєводства. У 1939 місто було приєднане до СРСР і стало центром Тернопільської області. Місто відоме також тим, що у 1944 воно було майже повністю зруйноване, через що його прозвали «другим Сталінградом». У післявоєнний час місто було відбудоване. З 1991 входить до складу незалежної України. == Як дістатись == === Літаком === Обслуговується міжнародним аеропортом Тернопіль, що знаходиться у східній частині міста. Аеропорт має статус «міжнародного», але приймає лише чартерні рейси. === Потягом === Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя курсують поїзди в основних напрямках державного та міжнародного значення. === Автомобілем === === Автобусом === Автовокзал міста забезпечує автобусне сполучення з Києвом, окремими обласними центрами Ук­раїни, райцентрами та іншими населеними пунктами області. Також ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Мюнхена (Німеччина), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова), Москви (Росія) та інших міст ряду країн. У Тернополі є ще окрема автостанція, яка обслуговує автобусним сполученням приміські населені пункти. == Транспорт == В Тернополі наявні автобуси, маршрутні таксі та тролейбуси. == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Палац Тернопільського замку 1540-го року * Костел монастиря домініканів, келії 1749–1779 рр. * Воздвиженська церква кінця XVI століття * Церква Різдва Христового друга половина XVI століття === Пам'ятки архітектури місцевого значення === * Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура) * Офіцерське казино (нині міська рада) * Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека) * Залізничний вокзал * Міський шпиталь (нині школа) * Австро-Угорський банк (нині Національний банк) * Готель «Подільський» (колишній готель «Україна») * Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка) * «Міщанське братство» (нині філармонія) * Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок) * Друга польська гімназія (нині школа) * Міська ощадна каса (нині Ощадбанк) * Промислова школа (нині супермаркет) == Чим зайнятись == === Музеї === * Тернопільський краєзнавчий музей * Тернопільський обласний художній музей * Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів * Міська картинна галерея * Музей Івана Пулюя По Тернопільському ставу в сезон навігації курсують теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій». У теплу погоду судна сполучають центр міста з Дальнім пляжем, а у прохолодніші дні роблять круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло станом на 2012 рік становить 10 гривень, в один кінець (до ресторану «Хутір» чи до Дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років — 50% від повної вартості. Для дітей до 5-річного віку проїзд безкоштовний. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing | name=кафе-бар "Христина" | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=вулиця Текстильна,28 | lat=25.61794 | long=49.57449 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-03-17 | content= }} === Середні ціни === * Кафе-ресторан «Файне місто» * Ресторан «Старий млин» * Ресторан «Ковчег» * {{listing | name=Білий Налив | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= Валова вулиця 3 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-30 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Хостел "Тарнопіль" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Качали 18 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-12 | content= }} === Середні ціни === * {{listing | name=Готельний комплекс "Глобус" | alt= | url=http://www.hotel-globus.com | wikipedia=undefined | email=globus-hotel@mail.ru | address=вул.С.Будного,18 | lat=49.3229 | long=25.3317 | directions=Маршрутними автобусами №27,30, тролейбусом №11 з залізничного вокзалу та автобусами №5,28 з автовокзалу | phone=0686469995 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, без вихідних | price= | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100010113648530 | vkontakte=https://vk.com/id261894267 | lastedit=2017-04-07 | content=Приїжджаючи у гарне місто Тернопіль по справах, чи з метою подивитися місто, Ви завжди зустрінете привітний прийом і бездоганний сервіс у готельному комплексі «Глобус».<p>Комплекс ідеально підходить і для ділової поїздки, і для відпочинку. Він зручно розташований в діловій частині міста, в 5км. від центру, авто та залізничного вокзалів. Також в 5-ти хвилинах їзди знаходиться Тернопільське озеро, де можна насолодитися природою та свіжим повітрям.</p><p>Комфортабельні номери різних категорій від стандартів до VIP-люксу, ідеально підходять як для романтичного відпочинку , так і для ділового візиту. Всі номери оснащенні системою кондиціонування, кабельним телебаченням, бездротовим доступом в інтернет (Wi-Fi) та телефоном.</p><p>До Ваших послуг також: вишуканий ресторан, 2 конференц-зали з сучасним обладнанням, кімната відпочинку, 2 сауни, професійна автомийка, безкоштовна стоянка, цілодобовий room-service.</p><p>Готельний комплекс «Глобус » - це високі стандарти обслуговування, затишна атмосфера гостинності та демократичні ціни.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == * Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ) * Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ) * Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (ТНТУ) * Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ) * Тернопільський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (ТІ МАУП) * Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (ТДМУ) * Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (ТЕІПО) * ВНПЗ Європейський Університет Тернопільська філія * Тернопільський інститут економіки і підприємництва (ТІЕП) * Тернопільський комерційний інститут (ТКІ) * [http://www.tvpu.adr.com.ua Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 46000-499 Телефонний код +380-352 == Куди далі == [[Львів]] {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] n7gaf6g31y4q7xrs0erru77yrepj7kl 33335 33175 2022-08-24T02:10:20Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Тернопільської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.55353|25.59477|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Тернопіль, церква Успіння Богородиці.JPG|thumb|300px|Церква Успіння Богородиці]] [[Файл:Церква над ставом.jpg|мини|450px|[[:w:Воздвиженська церква (Тернопіль)|Здвиженська церква]] XVI ст. над [[:w:Тернопільський став|Тернопільським ставом]] — найдавніша церква в місті]] '''Тернопіль''' — місто у західній частині [[Україна|України]], політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. Населення — 215 000 осіб. == Зрозуміти == Перлиною міста вважається Тернопільський став — велика штучна водойма, що простягається від центру Тернополя аж до його околиць. === Історія === Тернопіль був заснований у 1540 році Яном Амором Тарновським для оборони польських земель від татарських набігів. У 1772 в ході першого поділу Речі Посполитої місто було анексоване Австрією. У 1810–1815 роках місто перебувало під російською окупацією — тоді воно було центром Тернопільського краю Російської імперії. У 1920 Тернопіль став центром однойменного воєводства. У 1939 місто було приєднане до СРСР і стало центром Тернопільської області. Місто відоме також тим, що у 1944 воно було майже повністю зруйноване, через що його прозвали «другим Сталінградом». У післявоєнний час місто було відбудоване. З 1991 входить до складу незалежної України. == Як дістатись == === Літаком === Обслуговується міжнародним аеропортом Тернопіль, що знаходиться у східній частині міста. Аеропорт має статус «міжнародного», але приймає лише чартерні рейси. === Потягом === Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя курсують поїзди в основних напрямках державного та міжнародного значення. === Автомобілем === === Автобусом === Автовокзал міста забезпечує автобусне сполучення з Києвом, окремими обласними центрами Ук­раїни, райцентрами та іншими населеними пунктами області. Також ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Мюнхена (Німеччина), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова), Москви (Росія) та інших міст ряду країн. У Тернополі є ще окрема автостанція, яка обслуговує автобусним сполученням приміські населені пункти. == Транспорт == В Тернополі наявні автобуси, маршрутні таксі та тролейбуси. == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * Палац Тернопільського замку 1540-го року * Костел монастиря домініканів, келії 1749–1779 рр. * Воздвиженська церква кінця XVI століття * Церква Різдва Христового друга половина XVI століття === Пам'ятки архітектури місцевого значення === * Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура) * Офіцерське казино (нині міська рада) * Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека) * Залізничний вокзал * Міський шпиталь (нині школа) * Австро-Угорський банк (нині Національний банк) * Готель «Подільський» (колишній готель «Україна») * Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка) * «Міщанське братство» (нині філармонія) * Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок) * Друга польська гімназія (нині школа) * Міська ощадна каса (нині Ощадбанк) * Промислова школа (нині супермаркет) == Чим зайнятись == === Музеї === * Тернопільський краєзнавчий музей * Тернопільський обласний художній музей * Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів * Міська картинна галерея * Музей Івана Пулюя По Тернопільському ставу в сезон навігації курсують теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій». У теплу погоду судна сполучають центр міста з Дальнім пляжем, а у прохолодніші дні роблять круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло станом на 2012 рік становить 10 гривень, в один кінець (до ресторану «Хутір» чи до Дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років — 50% від повної вартості. Для дітей до 5-річного віку проїзд безкоштовний. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing | name=кафе-бар "Христина" | alt= | url= | wikipedia=undefined | email= | address=вулиця Текстильна,28 | lat=25.61794 | long=49.57449 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-03-17 | content= }} === Середні ціни === * Кафе-ресторан «Файне місто» * Ресторан «Старий млин» * Ресторан «Ковчег» * {{listing | name=Білий Налив | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= Валова вулиця 3 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-05-30 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Хостел "Тарнопіль" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Качали 18 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-12 | content= }} === Середні ціни === * {{listing | name=Готельний комплекс "Глобус" | alt= | url=http://www.hotel-globus.com | wikipedia=undefined | email=globus-hotel@mail.ru | address=вул.С.Будного,18 | lat=49.3229 | long=25.3317 | directions=Маршрутними автобусами №27,30, тролейбусом №11 з залізничного вокзалу та автобусами №5,28 з автовокзалу | phone=0686469995 | tollfree= | fax= | hours=Цілодобово, без вихідних | price= | facebook=https://www.facebook.com/profile.php?id=100010113648530 | vkontakte=https://vk.com/id261894267 | lastedit=2017-04-07 | content=Приїжджаючи у гарне місто Тернопіль по справах, чи з метою подивитися місто, Ви завжди зустрінете привітний прийом і бездоганний сервіс у готельному комплексі «Глобус».<p>Комплекс ідеально підходить і для ділової поїздки, і для відпочинку. Він зручно розташований в діловій частині міста, в 5км. від центру, авто та залізничного вокзалів. Також в 5-ти хвилинах їзди знаходиться Тернопільське озеро, де можна насолодитися природою та свіжим повітрям.</p><p>Комфортабельні номери різних категорій від стандартів до VIP-люксу, ідеально підходять як для романтичного відпочинку , так і для ділового візиту. Всі номери оснащенні системою кондиціонування, кабельним телебаченням, бездротовим доступом в інтернет (Wi-Fi) та телефоном.</p><p>До Ваших послуг також: вишуканий ресторан, 2 конференц-зали з сучасним обладнанням, кімната відпочинку, 2 сауни, професійна автомийка, безкоштовна стоянка, цілодобовий room-service.</p><p>Готельний комплекс «Глобус » - це високі стандарти обслуговування, затишна атмосфера гостинності та демократичні ціни.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == * Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ) * Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ) * Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (ТНТУ) * Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ) * Тернопільський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (ТІ МАУП) * Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (ТДМУ) * Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (ТЕІПО) * ВНПЗ Європейський Університет Тернопільська філія * Тернопільський інститут економіки і підприємництва (ТІЕП) * Тернопільський комерційний інститут (ТКІ) * [http://www.tvpu.adr.com.ua Тернопільське вище професійне училище сфери послуг та туризму] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 46000-499 Телефонний код +380-352 == Куди далі == [[Львів]] {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Тернопільської області]] l5ry4kckkatmdob1qi8032c1ktbn5wo Тернопільська область 0 203 33199 32291 2022-08-24T01:24:04Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.3930555556|25.5597222222|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Тернопільська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Бережани]] * [[Борщів]] * [[Бучач]] * [[Заліщики]] * [[Збараж]] * [[Зборів]] * [[Копичинці]] * [[Кременець]] * [[Ланівці]] * [[Монастириська]] * [[Підгайці]] * [[Почаїв]] * [[Скалат]] * [[Теребовля]] * [[Тернопіль]] * [[Хоростків]] * [[Чортків]] * [[Шумськ]] == Селища == * [[Підволочиськ]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] ehwes516n045cor9gzv85m0e5g4q69j Туреччина 0 206 33421 29123 2022-08-24T02:39:22Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|39|36|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Туреччина''' - країна [[Близький Схід|Близького Сходу]] і [[Європа|Південної Європи]] (через часткове розташування). Географічно велика частина країни знаходиться в Азії. == Зрозуміти == == Регіони == {{Regionlist2 | regionmap=Turkey regions map.png | regionmapsize=560px | region1name=[[Егейська Туреччина]] | region1color=#a1a4c1 | region1description=Грецькі і римські руїни між блакитним морем з одного боку і сріблястими оливковими гаями з іншого | region2name=[[Чорноморська Туреччина]] | region2color=#9eccb1 | region2description=Гори з великим лісом, що пропонують чудові види спорту на відкритому повітрі, такі як походи і рафтинг | region3name=[[Центральна Анатолія]] | region3color=#ceb881 | region3description=Центральноєвропейські степи з національною столицею, хеттські і фрігійські руїнами, а також Каппадокією, подібною до Місяця | region4name=[[Східна Анатолія]] | region4color=#c0ce98 | region4description=Висока і гірська східна частина з суворими зимами | region5name=[[Мармара (регіон)|Мармара]] | region5color=#b59bb2 | region5description=Найбільш урбанізований регіон з візантійськими та османськими пам'ятниками в деяких найбільших містах країни | region6name=[[Середземноморська Туреччина]] | region6color=#cba88b | region6description=Гори, покриті сосновими лісами, піднімаються прямо з узгодженого узбережжя кристально чистого моря | region7name=[[Південно-Східна Анатолія]] | region7color=#beb588 | region7description=Напівпустеля Середньо-східної частини країни }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#a1a4c1|title=[[Егейська Туреччина]]|wikidata=Q155564}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#9eccb1|title=[[Чорноморська Туреччина]]|wikidata=Q155533}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#ceb881|title=[[Центральна Анатолія]]|wikidata=Q155526}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#c0ce98|title=[[Східна Анатолія]]|wikidata=Q155542}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#b59bb2|title=[[Мармара (region)|Мармара]]|wikidata=Q155583}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#cba88b|title=[[Середземноморська Туреччина]]|wikidata=Q155552}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#beb588|title=[[Південно-Східна Анатолія]]|wikidata=Q155638}} == Міста == <!-- This is meant to be a representative list of no more than NINE cities. If you feel that there should be a change of cities displayed in this list, please discuss your proposal first on the talk page. --> {{Mapframe|39.027332|34.801081|height=300|width=480|zoom=5}} * {{Marker|type=city |lat=39.956 | long=32.854 |zoom=12 |name=[[Анкара]] |image=|wikidata=Q3640 }} — столиця та друге найбільше місто Туреччини * {{Marker|type=city |lat=36.911 | long=30.690 |zoom=12 |name=[[Анталія]] |image=|wikidata=Q6487 }} — Найбільш швидкозростаюче місто, центр для багатьох пляжних курортів * {{Marker|type=city |lat=37.038 | long=27.420 |zoom=12 |name=[[Бодрум]] |image=|wikidata=Q172267 }} — модне прибережне місто в Південному Егейському регіоні, яке є одним із найпопулярніших для туристів курортом, з цитаделлю, римськими руїнами, модними клубами та кількома селами, які оточують півострів * {{Marker|type=city |lat=41.677 | long=26.564 |zoom=12 |name=[[Едірне]] |image=|wikidata=Q43387 }} — друга столиця Османської імперії * {{Marker|type=city |lat=41.018 | long=28.970 |zoom=12 |name=[[Стамбул]] |image=|wikidata=Q406 }} — найбільше місто Туреччини, столиця колишніх Османської та Візантійської імперій, і єдине велике місто у світі, яке охоплює дві частини світу * {{Marker|type=city |lat=38.415 | long=27.144 |zoom=12 |name=[[Ізмір]] |image=|wikidata=Q35997 }} — третє найбільше місто Туреччини, центр для безліччі пляжних курортів * {{Marker|type=city |lat=37.872 | long=32.492 |zoom=12 |name=[[Конья]] |image=|wikidata=Q79857 }} — досить велике місто, яке є серцем містичного суфійського ордену, місця гробниці Румі та елегантної архітектури сельджуків, оточеної великими степами * {{Marker|type=city |lat=41.0063 | long=39.7258 |zoom=12 |name=[[Трабзон]] |image=|wikidata=Q45301 }} — чудовий монастир Сумела знаходиться недалеко від міста, і це чудовий шлях до вивчення турецького північного сходу * {{Marker|type=city |lat=37.161 | long=38.792 |zoom=12 |name=[[Шанлиурфа]] |image=|wikidata=Q133118 }} — місто з красивою архітектурою і надзвичайно доброзичливими місцевими жителями біля воріт Східного світу; поєднання турецьких, курдських, арабських та ассирійських культур == Інші місця == * {{Marker|type=vicinity |lat=40.508613 | long=43.572205 |zoom=12 |name=[[Ані]] |image=|wikidata=Q546010 }} — вражаючі руїни середньовічної вірменської столиці на Далекому Сході країни; відоме як місто 1000 церков * {{Marker|type=vicinity |lat=38.6583 | long=34.8536 |zoom=12 |name=[[Каппадокія]] |image=|wikidata=Q217265 }} — територія в центральних високогір'ях, відома своїми унікальними пейзажами, подібними до Місяця ("казкові димарі"), підземні міста, печерні церкви та будинки, висічені в скелях * {{Marker|type=vicinity |lat=37.9419 | long=27.3415 |zoom=12 |name=[[Ефес]] |image=|wikidata=Q47611 }} — добре збереглися руїни римського міста на західному узбережжі * {{Marker|type=vicinity |lat=40.367222 | long=26.455000 |zoom=12 |name=[[Галліполі]] |image=|wikidata=Q192860 }} — місце висадки 1915 року "Анзак" і багато пам'ятників Першої світової війни * {{Marker|type=vicinity |lat=37.7833 | long=38.6167 |zoom=12 |name=[[Кяхта|Немрут-Даг]] |image=|wikidata=Q375432 }} — [[Світова спадщина ЮНЕСКО|об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО]] з головними статуями, присвяченими древнім богам на його вершині * {{Marker|type=vicinity |lat=36.5503 | long=29.1223 |zoom=12 |name=[[Олюденіз]] |image=|wikidata=Q1344290 }} — незрівнянна краса листівки "Блакитна Лагуна", мабуть, найвідоміший пляж Туреччини, який ви побачите на будь-якій туристичній брошурі * {{Marker|type=vicinity |lat=37.9272 | long=29.1258 |zoom=12 |name=[[Памуккале]] |image=|wikidata=Q232734 }} — "Бавовняний замок", білий світ травертинів, що оточують каскадні дрібні басейни, наповнені термальними водами * {{Marker|type=vicinity |lat=40.6864 | long=39.6542 |zoom=12 |name=[[Трабзон#Панагія Сумела|Панагія Сумела]] |image=|wikidata=Q1419157}} — приголомшливий монастир на скелях * {{Marker|type=vicinity |lat=40.069444 | long=29.221389 |zoom=12 |name=[[Малий Олімп]] |image=|wikidata=Q925688 }} — основний зимовий курорт країни * {{Marker|type=vicinity |lat= | long= |zoom=12 |name=[[Газіантеп]] |image=|wikidata=Q93338 }} == Як дістатись == === Віза === Громадяни України можуть перебувати на території Туреччини без візи не більше 60 днів. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Мова == Державною та основною мовою є [[Турецький розмовник|турецька]]. Але майже в усіх готелях розуміють російську та англійську. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Близький Схід|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] kekrjkp8tc6l12mc07eryy9h4fl4xrx Угорщина 0 207 33447 32350 2022-08-24T02:45:45Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47|19|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag=Flag of Hungary.svg |location=LocationHungary.png |capital=[[Будапешт]] |government= |currency=угорський форинт |area= |population= |language=угорська |religion= |electricity= |callingcode=+36 |tld=.hu |timezone= }} '''Угорщина''' знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]], входить до складу Євросоюзу та Шенгенської зони. Межує зі [[Словаччина|Словаччиною]] на півночі, з [[Україна|Україною]] на північному сході, з [[Румунія|Румунією]] на південному сході, з [[Сербія|Сербією]] на півдні, з [[Хорватія|Хорватією]] і [[Словенія|Словенією]] на південному заході, з [[Австрія|Австрією]] на північному заході. == Зрозуміти == У цій невеликій країні зосереджена величезна кількість культурних і архітектурних пам'яток - від «Перлини Дунаю», [[Будапешт]]а, до крихітних середньовічних містечок і сіл. Природа також не обділила Угорщину своєю увагою, подарувавши їй безліч знаменитих на весь світ термальних і мінеральних джерел. == Регіони == {| ! Назва регіону !! Адміністративний центр |- |Північна Угорщина || [[Мішкольц]] |- |Північний Альфельд || [[Дебрецен]] |- |Південний Альфельд || [[Сегед]] |- |Центральна Угорщина || [[Будапешт]] |- |Центрально-Задунайський край || [[Секешфехервар]] |- |Західно-Задунайський край || [[Дьєр]] |- |Південно-Задунайський край || [[Печ (Угорщина)|Печ]] |} == Міста == * [[Будапешт]] - столиця країни * [[Мішкольц]] - третє за величиною місто країни * [[Дьйор]] * [[Печ]] * [[Сегед]] * [[Дебрецен]] * [[Кечкемет]] * [[Секешфехервар]] * [[Естергом]] * [[Егер]] == Інші місця == * [[Озеро Балатон]] - найбільше озеро [[Центральна Європа|Центральної Європи]]. * [[Озеро Хевіз]] - друге за величиною термальне озеро в світі (знаходиться в [[Хевіз|однойменному місті]]). * [[Тапольца]] - невелике містечко недалеко від [[Озеро Балатон|Балатону]]. Відоме унікальним печерним озером, розташованим в самому центрі міста. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === Є прямий поїзд до [http://pass.rzd.ru/static/public/pass?STRUCTURE_ID=5140 Будапешта з Москви № 15], який їде через Київ. Час у дорозі з Києва 23 години. За посиланням можна подивитися актуальну вартість квитка. Є ще один більш економний варіант. Доїхати до міста Чоп - найзахіднішого міста України. Зробити пересадку до міста Захонь, що вже на території Угорщини. Кордон проходите український на вокзалі в Чопі, угорський в поїзді. Враховуючи, що між Захонь і Чоп повідомлення регулярне, але поїзди ходять з великим інтервалом, то можливо має сенс перетнути кордон на автомобілі. Близько вокзалу в Чопі стоїть безліч бажаючих підвезти мандрівника за не дуже велику плату. З Захоні ходить багато поїздів у бік Будапешта, розклад можна підібрати тут http://www.mav-start.hu/. Вартість з Києва до Будапешта орієнтовно 40 євро/чол. в один бік. === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == Обов'язковими для відвідування у столиці Угорщини - Будапешті - можна назвати Площу героїв, а також проспект Андраши, вздовж якого йде найстаріше на континенті метро (симпатичні, ніби іграшкові жовті вагони). Поруч - Міський парк (Варошлігет), в якому діють чудові купальні графа Сеченя (вхід для дорослого навесні 2013 року - біля 12 євро), а також - зоопарк, що не залишить байдужим ані дітей, ані дорослих (вхід для дорослого навесні 2013 року - біля 10 євро). Варто поїхати, звісно, на Будайську фортецю, звідки - чудовий вид на Дунай та на Пешт (низинну частину міста). Піднятися на фортецю можна на фунікулері (квиток в одну сторону навесні 2013 року - біля 3 євро). На території фортеці розташовано чимало атракцій для туристів - хочеться виділити Музей марципанів та магазин-кафе із марципанами поруч, а також - підземний Лабіринт (вхід навесні 2013 року - біля 10 євро). == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 3oaif8blvgaly78c2nz456nljxgtbrw Ужгород 0 208 33190 33148 2022-08-24T01:20:26Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.62080|22.28791|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Ужгород''' — столиця [[Закарпатська область|Закарпаття]] і найменший областний центр [[Україна|України]]. Самобутнє місто, що увібрало в себе елементи багатьох культур — угорської, австрійської, чеської, а в останні роки ще й української. В Ужгороді цікавий середньовічний замок, закарпатський музей народної архітектури та побуту, загадкова Горянська ротонда з унікальними фресками XIV століття і величезний пласт міжвоєнної чехословацької архітектури, якої тут більше ніж де-небудь ще за межами [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]]. Відвідавши Ужгород, не можна скласти повне уявлення про Закарпаття, але, безумовно, він стане відмінним вступом до цього самобутнього регіону. == Зрозуміти == {{citybar | city= Ужгород | citylocal= | arm = | image= Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg | caption = Горянська ротонда | website = | population =116 304 (2013) | callingcode =+380 312 | timezone = UTC+2/UTC+3 }} [[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|Будівля обласної адміністрації]] [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Streets-4.jpg|thumb|Корзо — головна вулиця]] Ужгород — адміністративний центр наймолодшої області України — Закарпатської. Закарпаття було приєднано до Української РСР 1945 року. До цього часу воно входило до складу Чехословаччини, а до 1919 року належало Австро-Угорщині. Населення Ужгороду багатонаціональне — більшість складають українці, але також живе багато росіян, угорців, словаків, німців, євреїв, циган. Іноземцю потрібно проявляти багато терпіння в спілкуванні з місцевими жителями. Проте, Ужгород заслуговує на увагу як перехрестя культур. Часто місцеві жителі зможуть допомогти або вказати дорогу українською, угорською чи російською мовами. Центр міста — дуже цікаве і приємне місце, де є магазини, ресторани і готелі. == Як дістатись == === Літаком === {{listing|type=go| lat=48.63797| long= 22.27238 |wdid= Q1077892 | name= Міжнародний аеропорт «Ужгород» | alt= IATA:UDJ | image= Uzhhorod Airport 2010 2.jpg | address= вул. Собранецька, 145 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Знаходиться в 3 км від центру міста. ЗПС впирається в словацький кордон, тому літаки прибувають до Ужгорода з повітряного простору Словаччини а також направляються туди відразу після зльоту. Таких літаків, втім, небагато: один раз в день з Києва (авіакомпанія [http://flymotorsich.com/ Мотор-Січ]). Ніяких інших рейсів давно вже немає і навряд чи вони з'являться. }} === Потягом === [[Файл:Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал Ужгороду]] {{listing|type=go| lat=48.6093 | long=22.3006 | name= Залізничний вокзал | alt= | image= Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg | address= вул. Станційна, 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Стара будівля збудована в 1903 році і виглядала би просто, якби не прибудована до неї в кінці 1990-х нова будівля, виконана в тому ж стилі з очевидними (і вдало підібраними) елементами закарпатської архітектури. }} === Автомобілем === Ужгород є найбільшим транспортним вузлом Закарпатської області, через який проходить низка європейських автошляхів — {{Автошлях|E|50}}, {{Автошлях|E|58}}, {{Автошлях|E|573}}, а також міжнародні автошляхи {{Автошлях|М|06}}, {{Автошлях|М|08}} та автомобільний шлях національного значення {{Автошлях|М|13}}. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспортна мережа міста об'єднує 29 автобусних маршрутів та розгалужену сітку таксомоторних перевезень. == Що відвідати == === Центр === [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg|thumb|Замок]] * {{listing|type=see |lat =48.62061 |long =22.30682 |wdid=Q832656 |name =Замок-фортеця |alt = |image =Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg |address =вул.Капітульна, 33 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Перші кам'яні споруди побудовані угорцями на початку XI століття. Найстаріші мури відносяться до масштабної реконструкції в 1312 році, в ході якої склалася сучасна структура замку: обнесений ровом палац-цитадель і зовнішній контур стін. Все це неабияк перебудовувалося в XVI столітті, та й потім зазнавало змін після того, як замок втратив своє оборонне значення. Проте, відчуття старовини, середньовіччя тут збереглося. Це одна з самих цілісних середньовічних оборонних споруд на території України. Усередині розміщується Закарпатський обласний краєзнавчий музей (див. нижче). }} [[Файл:Cathedral_of_the_Exaltation_of_the_Holy_Cross_Uzhhorod_2009.jpg|thumb|220px|Хрестовоздвиженський кафедральний собор]] * {{listing|type=see |lat =48.6229 |long =22.3023 |name =Греко-католицький Хрестовоздвиженський кафедральний собор |alt = |image =Griechkat kathedrale uschhod.jpg |address =вул.Капітульна, 11 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Храм збудований біля 1646 року. }} [[Файл:Uzhgorod Roman Catholic Church.JPG|thumb|Католицький собор]] * {{listing|type=see |lat =48.62361 |long =22.2995 |name =Римо-католицька церква Св. Юрія |alt = |image = |address =вул. Волошина, 7/9 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237652 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62587 |long =22.30428 |name =Церква Адвентистів сьомого дня |alt = |image = |address =вул. Підгірна, 48 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62687 |long =22.2991 |name =Свято-Преображенська церква |alt = |image = |address =вул. Петрова, 2 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. }} * {{listing|type=see |lat =48.62563 |long =22.29613 |name =Закарпатська реформаторська церква |alt = |image = |address =пл. Жупанатська, 5 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237356 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6207 |long =22.3030 |name =Колишній греко-католицький чоловічий монастир ордена Cв.Василя Великого |alt = |image = |address =вул. Волошина, 54 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Уніатський монастир, був побудований в 1912 році. Тоді цей чотириповерховий будинок був найвищим в Ужгороді. Тепер будівля п'ятиповерхова і в ній розміщується фізико-біологічний факультет Ужгородського університету та унікальний зоологічний музей. }} * Резиденція єпископа (вул. Капітульна, 9) * Будинок правління Ужанського комітату (1809 р.) (пл. Жупанатська, 3) * Шпихлір і винний погріб (вул. Ракоці, 2) * Садибний будинок у Радванці (вул. Дієндеші) * Шелестівська Михайлівська церква (вул. Капітульна, 33а) * Горянська церква Св. Миколи (пров. Музейний) * {{listing | name=Ужгородські Сакури | alt= | url=https://go-to.rest/blog/kvitkovij-raj-v-uzhgorodi/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Центр міста | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-20 | content=В кінці квітня-на початку травня обов'язково потрібно відвідати Ужгород через цвітіння сакур. У цей період місто перетворюється у суцільний рожевий райський сад. }} === Околиці === [[Файл:Горянська ротонда 2.JPG|thumb|upright=1.35|Фрески XIV століття в Горянській ротонді — Тайна вечеря]] * {{listing|type=see |lat=48.6063 | long=22.3370 |wdid= Q12097186 |name =Горянська ротонда |alt = церква святої Анни |image = Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg |address = |directions = |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches_rotonda.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найважливіша пам'ятка Ужгорода знаходиться в містечку Горяни, що в 3 км на південний схід від міста. Колись тут була угорська фортеця, зруйнована в епоху пізнього Середньовіччя, а от церква, що знаходилася всередині фортеці, збереглася. Її датування вкрай розпливчасте, та й будівельники невідомі. Чи то це були угорці, чи то жителі Галицько-Волинського князівства; чи то до монгольської навали, чи то незабаром після неї: швидше за все, або XII, або XIII століття. Втім, навіть якщо не відносити церкву до домонгольської архітектури, важко не визнати її незвичайною. Архітектурна форма ротонди швидше за все прийшла в Закарпаття із заходу, з Угорщини. У XV столітті до спочатку круглого храму був прибудований прямокутний неф, в XVIII столітті додана дерев'яна башточка. <br> Найцікавіше в церкві - збережені у древній частині (ротонді) фрески, написані в 1367 році від час реконструкції після пожежі. Автори фресок невідомі: можливо, це були тірольські майстри, а за іншою версією - італійські майстри зі школи Джотто. У будь-якому випадку, і лики, і деталі тут абсолютно видатні. Розпис нефу відноситься до XV століття. <br> У Горяни ходять маршрутки з Ужгорода, зокрема від залізничного вокзалу. Ротонда стоїть осторонь від дороги, в глибині приватної забудови, тому знайдіть її на карті заздалегідь. Церква діюча, в денний час зазвичай відкрита. Якщо ні, то шукайте дзвонаря в першому будинку по вуличці вище церкви. Відвідування туристами всіляко вітається. }} * {{listing|type=see |lat =48.61753 |long =22.30437 |name =Православна церква Покрови |alt = |image = |address =вул. Коцюбинського, 1 |directions =на південному березі р. Уж |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62396 |long =22.2794 |name =Церква Св. Петра і Павла |alt = |image = |address =вул. Івана Франка, 18 |directions =в 1 км на захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone= +380 67 7724025, +380 50 7005916 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6139 |long =22.2930 |name =Православний собор Кирила і Мефодія |alt = |image = |address =вул. Швабська, 64 |directions =1 км на південь |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. Базовий розмір 60 м x 45 м, висота 60 м. Місткість 5 тисяч осіб. З 2000 року тут проводяться служби.}} * {{listing|type=see |lat =48.6091 |long =22.2843 |name =Церквa євангельських християн-баптистів |alt = |image = |address =вул. Миколи Грушевського, 37A |directions =в 1,7 км на південний захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing|type=do |lat =48.62061 |long =22.30666 |name =Закарпатський обласний краєзнавчий музей |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =В краєзнавчому музеї 30 залів, 110 тис. експонатів. Колекція бронзи — одна з найбільших в Європі. }} * {{listing|type=do |lat =48.62030 |long =22.30632 |name =Закарпатський музей архітектури та побуту |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33А |directions =знаходиться перед замком |wdid=Q2024073 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=do |lat =48.62510 |long =22.29624 |name =Закарпатський художній музей імені Й. Бокшая |alt = |image = |address = |directions =знаходиться в колишній ратуші |wdid=Q12105400 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Театри === * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв |alt = |image = |address =вул. Льва Толстого, 12 |directions = |wdid= |url =http://www.muzdramteatr.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237187, +380 312 612862 |email =muzdramteatr@gmail.com |skype = |hours = |price = |description =Театр почав свою роботу в 1946 році з вистави «Під каштанами Праги» К. Симонова. Сьогодні на сцені в театрі можна побачити народних артистів України Марію Харченко, Анатолія Філіппова, Ларису Білак. }} * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка» |alt = |image = |address =пл. Театральна, 8 |directions =в центрі міста |wdid= |url =http://bavka.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 233049, +380 312 615801 |email =puppetszak@bigmir.net |skype = |hours =Початок вистави в 11:00 і 13:00 |price = |description =Театр працює з 1988 року в історичному помешканні. }} === Інші === * {{listing|type=do |lat=48.6197 | long=22.3042 |name =Ужгородський ботанічний сад |alt = |image = |address =вул. Івана Ольбрахта |directions = |wdid=Q4469636 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Памятник садово-паркового мистецтва державного значення. В ботанічному саду висаджено 3900 видів та сортів рослин відкритого грунту, 1100 — тепличних рослин. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat | lat=48.62418 | long=22.29790 | name=Антресоль панi Грiнвiч | alt= | address=пл. Корятовича, 1а | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club16532479 | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Незважаючи на щось англійське в назві, основна страва тут піцца. А ще крем-суп. Відвідувачі хвалять. }} * {{listing|type=eat| lat=48.62072 | long=22.30387 | name= Кавярня-музей «Пiд замком» | alt= | image= | address= вул. Ольбрахта, 3 | directions= центр міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 09:00-23:00 | price= | description= Читається як «під за́мком», а не «під замко́м». Атмосферне місце, заставлене (якщо не сказати завалене) різними старими штуками: від прасок до мотоциклу, табличок чехословацьких часів та інструкцій по цивільній обороні. Музеєм це можна назвати з великою натяжкою, але для кавярні колекція дійсно видатна. Відвідувачі дуже хвалять. }} === Дорого === === Кавярні === * {{listing|type=eat| lat=48.62480 | long=22.29876 | name= Сімейне кафе Palachinta | alt= | image= | address= вул. Фединця, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/cafepalachinta | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 08:00-22:00 | price= | description= Затишна кавярня, в якій пропонують салати, блинці, сирники та ще чомусь гамбургери. Добрі відгуки. Є Wi-Fi. }} * {{listing | name=Кафе-кав'ярня "Mokasol Caffe" | alt= | url=http://mokasolcaffe.com | wikipedia= | email= | address=пл. Жупанатська, 11 | lat=22.29681 | long=48.62557 | directions=Центр міста - пішки, на ато, автобусом | phone=+380938708703 | tollfree= | fax= | hours=08.00 - 21.00 | price=Середні | facebook=https://www.facebook.com/mokasolcoffee/ | vkontakte= | lastedit=2016-04-17 | content= }} * Кав'ярня «Goriziana family», вул. Гойди, 28. ПН-СБ 8:00-18:00. Справжня ужгородська кава. * {{eat | name=Вегетаріанське еко-кафе “Ясне Сонечко” | alt=Ясне Сонечко | url=https://yasnesonechko.com | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Ужгород, вулиця Минайська, 6A | lat= | long= | directions= | phone=+38 ( 097 ) 047 – 63 – 28 | tollfree= | fax= | hours=з 10:00 до 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/uavegan/posts/340408416133783/ | instagram= | lastedit=2021-06-05 | content=Вегетаріанське кафе в Ужгороді. Великий вибір вегетарінських страв, є можливість замовити страви у веган-варіанті. Гомбовці, вареники, деруни та інше. Є доставка }} == Де розважитись == * {{listing|type=eat | lat= | long= | name=Панорама | alt= | address=вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep |lat =48.6116 |long =22.2931 |name =ДТК «Інтурист–Закарпаття» |alt = |image = |address =пл. Кирила та Мефодія, 5 |directions =в південній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://intur-zak.com/web/ua/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 67-13-70 (бронювання), +380 312 67-31-43 (адміністратор) |email = |skype = |price = Двомісний номер: 300&ndash;410 грн (2014) |description = Монстр радянської епохи. Номери трьох категорій (економ, бізнес і еліт), всі зі зручностями, розрізняються давністю проведення ремонту або його повною відсутністю, а влітку одинаково страждають від відключення гарячої води. Втім, якщо все це вас не лякає, то прилив ностальгії гарантований, та й ціни низькі, особливо на одномісні номери. Wi-Fi тільки у вестибюлі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6346 |long =22.2957 |name =Готельний комплекс «Ізумруд» |alt =|image = |address =вул. Малокам'яна, 10 |directions =в північній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://www.izumrud.info/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-38-58, +380 312 61-38-56 |email = |skype = |price = Двомісний номер: від 240 грн (2014) |description = Складається з двох корпусів. В одному дешеві і аскетичні номери (із зручностями), в іншому - трохи більш просторі і сучасні люкси. Відгуки в цілому непогані. Є Wi-Fi, також рекомендують ресторан закарпатської кухні при готелі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6278 |long =22.3025 |name =Мотель «У Аніти» |alt = |image = |address =вул. Берченi, 24 |directions =в центре |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 61-40-19 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 270&ndash;300 грн (2014) |description = Всі номери зі зручностями, ніби непогані і навіть зі сніданком. Основна скарга - слабкий сигнал Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.62290 |long =22.30027 |name =Хостел «Five Flags» |alt = |image = |address =вул. Волошина, 19, кв. 3 |directions = центр |url =http://www.fiveflagshostel.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+ 380 312 61-39-28, +380 63 476-89-96 |email =fiveflagshostel@gmail.com |skype = |price = 89 грн/чол, двомісний номер: 270 грн (2014) |description =Загальна кімната на 10 ліжок і окремий номер з двоспальним ліжком, обидва зі зручностями в коридорі. У хостелі чиста ванна, повністю обладнана кухня, а також загальна кімната з затишними диванами і підключеним до інтернету комп'ютером. Добрі відгуки. Wi-Fi. }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep |lat =48.6250 |long =22.3010 |name =Готель «Атлант» |alt =|image = |address =пл. Корятовича, 27 |directions =в центре |url = http://www.atlant-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-40-95, +380 312 61-37-99 |email = |skype = |price = Двомісний номер: біля 400 грн (2014) |description = Номери з вигодами. Судячи з відгуків, нічого видатного, але жити можна: до того ж, це майже єдиний готель, який розташований прямо в центрі, в двох кроках від всіх визначних пам'яток. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat=48.6248 | long=22.2744 |name =Готельний комплекс «Олімп» |alt = |image = |address =вул. Гленца, 4 |directions = в західній частині міста, 15-20 хвилин від центру |url = http://hotel-olymp.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 64-08-79 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 480 грн (2014) |description = Непогані номери з вигодами, проте до заявленого чотиризіркового рівня тут також далеко, як від Ужгороду до Парижу. Суперечливі відгуки. Wi-Fi є, але викликає нарікання. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6456 |long =22.2745 |name =Готель «Прага» |alt = |image = |address =вул. Верховинська, 38 |directions = північно-захілна околиця, поруч з аеропортом |url =http://www.hotel-praha.com.ua/ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 64-07-64, +380 66 005-77-75 |email = |skype = |price =Двомісний номер: 450 грн (2014) |description =Красивий чотиризірковий готель, хоча, якщо вірити відгукам, обслуговування і рівень комфорту більше відповідають класу «3 зірки». Далеченько від центру, але є власний ресторан. Зустрічаються різко негативні відгуки. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6234 |long =22.3145 |name =Етно-велнес готель «УнгварЪскiй» |alt = |image = |address =вул. Електрозаводська, 2 |directions = на схід від замку |url =http://www.ungvarskiy-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-65-65, +380 66 346-00-55 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 350 грн (2014) |description = Готель без особливих вишукувань, але для комфортного нічлігу цілком підійде. Якщо ж вам потрібна повна релаксація, скористайтеся розташованими тут же оздоровчим центром і спа. В цілому хороші відгуки. Wi-Fi. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep |lat =48.62092 |long =22.29715 |name = Готель Old Continent |alt = |image = |address =пл. Шандора Петефi, 4 |directions = центр |url =http://www.hotel-oldcontinent.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 66-93-66, +380 312 66-93-55 |email = |skype = |hours = |price = Двомісний номер: від 990 грн (2014) |description = Найдорожчий готель Ужгороду. В основному відповідає заявленому рівню «4 зірки», хоча постояльці скаржаться на невиправдано дорогі сніданки з ціною від 150 грн. Wi-Fi, зате, безкоштовний. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Мукачеве]] * Чоп (кордон з [[Угорщина|Угорщиною]]) {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] i8ugg56a1oz1kumg21kxhbjwpc8agio 33253 33190 2022-08-24T01:46:27Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.62080|22.28791|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Ужгород''' — столиця [[Закарпатська область|Закарпаття]] і найменший областний центр [[Україна|України]]. Самобутнє місто, що увібрало в себе елементи багатьох культур — угорської, австрійської, чеської, а в останні роки ще й української. В Ужгороді цікавий середньовічний замок, закарпатський музей народної архітектури та побуту, загадкова Горянська ротонда з унікальними фресками XIV століття і величезний пласт міжвоєнної чехословацької архітектури, якої тут більше ніж де-небудь ще за межами [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]]. Відвідавши Ужгород, не можна скласти повне уявлення про Закарпаття, але, безумовно, він стане відмінним вступом до цього самобутнього регіону. == Зрозуміти == {{citybar | city= Ужгород | citylocal= | arm = | image= Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg | caption = Горянська ротонда | website = | population =116 304 (2013) | callingcode =+380 312 | timezone = UTC+2/UTC+3 }} [[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|Будівля обласної адміністрації]] [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Streets-4.jpg|thumb|Корзо — головна вулиця]] Ужгород — адміністративний центр наймолодшої області України — Закарпатської. Закарпаття було приєднано до Української РСР 1945 року. До цього часу воно входило до складу Чехословаччини, а до 1919 року належало Австро-Угорщині. Населення Ужгороду багатонаціональне — більшість складають українці, але також живе багато росіян, угорців, словаків, німців, євреїв, циган. Іноземцю потрібно проявляти багато терпіння в спілкуванні з місцевими жителями. Проте, Ужгород заслуговує на увагу як перехрестя культур. Часто місцеві жителі зможуть допомогти або вказати дорогу українською, угорською чи російською мовами. Центр міста — дуже цікаве і приємне місце, де є магазини, ресторани і готелі. == Як дістатись == === Літаком === {{listing|type=go| lat=48.63797| long= 22.27238 |wdid= Q1077892 | name= Міжнародний аеропорт «Ужгород» | alt= IATA:UDJ | image= Uzhhorod Airport 2010 2.jpg | address= вул. Собранецька, 145 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Знаходиться в 3 км від центру міста. ЗПС впирається в словацький кордон, тому літаки прибувають до Ужгорода з повітряного простору Словаччини а також направляються туди відразу після зльоту. Таких літаків, втім, небагато: один раз в день з Києва (авіакомпанія [http://flymotorsich.com/ Мотор-Січ]). Ніяких інших рейсів давно вже немає і навряд чи вони з'являться. }} === Потягом === [[Файл:Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал Ужгороду]] {{listing|type=go| lat=48.6093 | long=22.3006 | name= Залізничний вокзал | alt= | image= Uzhhorod Central Rail Terminal.jpg | address= вул. Станційна, 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Стара будівля збудована в 1903 році і виглядала би просто, якби не прибудована до неї в кінці 1990-х нова будівля, виконана в тому ж стилі з очевидними (і вдало підібраними) елементами закарпатської архітектури. }} === Автомобілем === Ужгород є найбільшим транспортним вузлом Закарпатської області, через який проходить низка європейських автошляхів — {{Автошлях|E|50}}, {{Автошлях|E|58}}, {{Автошлях|E|573}}, а також міжнародні автошляхи {{Автошлях|М|06}}, {{Автошлях|М|08}} та автомобільний шлях національного значення {{Автошлях|М|13}}. === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == Транспортна мережа міста об'єднує 29 автобусних маршрутів та розгалужену сітку таксомоторних перевезень. == Що відвідати == === Центр === [[Файл:Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg|thumb|Замок]] * {{listing|type=see |lat =48.62061 |long =22.30682 |wdid=Q832656 |name =Замок-фортеця |alt = |image =Ukraine-Uzhhorod-Castle-15.jpg |address =вул.Капітульна, 33 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Перші кам'яні споруди побудовані угорцями на початку XI століття. Найстаріші мури відносяться до масштабної реконструкції в 1312 році, в ході якої склалася сучасна структура замку: обнесений ровом палац-цитадель і зовнішній контур стін. Все це неабияк перебудовувалося в XVI столітті, та й потім зазнавало змін після того, як замок втратив своє оборонне значення. Проте, відчуття старовини, середньовіччя тут збереглося. Це одна з самих цілісних середньовічних оборонних споруд на території України. Усередині розміщується Закарпатський обласний краєзнавчий музей (див. нижче). }} [[Файл:Cathedral_of_the_Exaltation_of_the_Holy_Cross_Uzhhorod_2009.jpg|thumb|220px|Хрестовоздвиженський кафедральний собор]] * {{listing|type=see |lat =48.6229 |long =22.3023 |name =Греко-католицький Хрестовоздвиженський кафедральний собор |alt = |image =Griechkat kathedrale uschhod.jpg |address =вул.Капітульна, 11 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Храм збудований біля 1646 року. }} [[Файл:Uzhgorod Roman Catholic Church.JPG|thumb|Католицький собор]] * {{listing|type=see |lat =48.62361 |long =22.2995 |name =Римо-католицька церква Св. Юрія |alt = |image = |address =вул. Волошина, 7/9 |directions =знаходиться в центрі міста |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237652 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62587 |long =22.30428 |name =Церква Адвентистів сьомого дня |alt = |image = |address =вул. Підгірна, 48 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62687 |long =22.2991 |name =Свято-Преображенська церква |alt = |image = |address =вул. Петрова, 2 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. }} * {{listing|type=see |lat =48.62563 |long =22.29613 |name =Закарпатська реформаторська церква |alt = |image = |address =пл. Жупанатська, 5 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237356 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6207 |long =22.3030 |name =Колишній греко-католицький чоловічий монастир ордена Cв.Василя Великого |alt = |image = |address =вул. Волошина, 54 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Уніатський монастир, був побудований в 1912 році. Тоді цей чотириповерховий будинок був найвищим в Ужгороді. Тепер будівля п'ятиповерхова і в ній розміщується фізико-біологічний факультет Ужгородського університету та унікальний зоологічний музей. }} * Резиденція єпископа (вул. Капітульна, 9) * Будинок правління Ужанського комітату (1809 р.) (пл. Жупанатська, 3) * Шпихлір і винний погріб (вул. Ракоці, 2) * Садибний будинок у Радванці (вул. Дієндеші) * Шелестівська Михайлівська церква (вул. Капітульна, 33а) * Горянська церква Св. Миколи (пров. Музейний) * {{listing | name=Ужгородські Сакури | alt= | url=https://go-to.rest/blog/kvitkovij-raj-v-uzhgorodi/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Центр міста | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-08-20 | content=В кінці квітня-на початку травня обов'язково потрібно відвідати Ужгород через цвітіння сакур. У цей період місто перетворюється у суцільний рожевий райський сад. }} === Околиці === [[Файл:Горянська ротонда 2.JPG|thumb|upright=1.35|Фрески XIV століття в Горянській ротонді — Тайна вечеря]] * {{listing|type=see |lat=48.6063 | long=22.3370 |wdid= Q12097186 |name =Горянська ротонда |alt = церква святої Анни |image = Ungvar-Gereny 1 Foto Thaler Tamas.jpg |address = |directions = |url =http://www.uzhgorod.ws/architecture_churches_rotonda.htm |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = Найважливіша пам'ятка Ужгорода знаходиться в містечку Горяни, що в 3 км на південний схід від міста. Колись тут була угорська фортеця, зруйнована в епоху пізнього Середньовіччя, а от церква, що знаходилася всередині фортеці, збереглася. Її датування вкрай розпливчасте, та й будівельники невідомі. Чи то це були угорці, чи то жителі Галицько-Волинського князівства; чи то до монгольської навали, чи то незабаром після неї: швидше за все, або XII, або XIII століття. Втім, навіть якщо не відносити церкву до домонгольської архітектури, важко не визнати її незвичайною. Архітектурна форма ротонди швидше за все прийшла в Закарпаття із заходу, з Угорщини. У XV столітті до спочатку круглого храму був прибудований прямокутний неф, в XVIII столітті додана дерев'яна башточка. <br> Найцікавіше в церкві - збережені у древній частині (ротонді) фрески, написані в 1367 році від час реконструкції після пожежі. Автори фресок невідомі: можливо, це були тірольські майстри, а за іншою версією - італійські майстри зі школи Джотто. У будь-якому випадку, і лики, і деталі тут абсолютно видатні. Розпис нефу відноситься до XV століття. <br> У Горяни ходять маршрутки з Ужгорода, зокрема від залізничного вокзалу. Ротонда стоїть осторонь від дороги, в глибині приватної забудови, тому знайдіть її на карті заздалегідь. Церква діюча, в денний час зазвичай відкрита. Якщо ні, то шукайте дзвонаря в першому будинку по вуличці вище церкви. Відвідування туристами всіляко вітається. }} * {{listing|type=see |lat =48.61753 |long =22.30437 |name =Православна церква Покрови |alt = |image = |address =вул. Коцюбинського, 1 |directions =на південному березі р. Уж |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.62396 |long =22.2794 |name =Церква Св. Петра і Павла |alt = |image = |address =вул. Івана Франка, 18 |directions =в 1 км на захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone= +380 67 7724025, +380 50 7005916 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see |lat =48.6139 |long =22.2930 |name =Православний собор Кирила і Мефодія |alt = |image = |address =вул. Швабська, 64 |directions =1 км на південь |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Православний храм. Базовий розмір 60 м x 45 м, висота 60 м. Місткість 5 тисяч осіб. З 2000 року тут проводяться служби.}} * {{listing|type=see |lat =48.6091 |long =22.2843 |name =Церквa євангельських християн-баптистів |alt = |image = |address =вул. Миколи Грушевського, 37A |directions =в 1,7 км на південний захід |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing|type=do |lat =48.62061 |long =22.30666 |name =Закарпатський обласний краєзнавчий музей |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33 |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =В краєзнавчому музеї 30 залів, 110 тис. експонатів. Колекція бронзи — одна з найбільших в Європі. }} * {{listing|type=do |lat =48.62030 |long =22.30632 |name =Закарпатський музей архітектури та побуту |alt = |image = |address =вул. Капітульна, 33А |directions =знаходиться перед замком |wdid=Q2024073 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=do |lat =48.62510 |long =22.29624 |name =Закарпатський художній музей імені Й. Бокшая |alt = |image = |address = |directions =знаходиться в колишній ратуші |wdid=Q12105400 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Театри === * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв |alt = |image = |address =вул. Льва Толстого, 12 |directions = |wdid= |url =http://www.muzdramteatr.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 237187, +380 312 612862 |email =muzdramteatr@gmail.com |skype = |hours = |price = |description =Театр почав свою роботу в 1946 році з вистави «Під каштанами Праги» К. Симонова. Сьогодні на сцені в театрі можна побачити народних артистів України Марію Харченко, Анатолія Філіппова, Ларису Білак. }} * {{listing|type=do |lat = |long = |name =Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка» |alt = |image = |address =пл. Театральна, 8 |directions =в центрі міста |wdid= |url =http://bavka.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 233049, +380 312 615801 |email =puppetszak@bigmir.net |skype = |hours =Початок вистави в 11:00 і 13:00 |price = |description =Театр працює з 1988 року в історичному помешканні. }} === Інші === * {{listing|type=do |lat=48.6197 | long=22.3042 |name =Ужгородський ботанічний сад |alt = |image = |address =вул. Івана Ольбрахта |directions = |wdid=Q4469636 |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description =Памятник садово-паркового мистецтва державного значення. В ботанічному саду висаджено 3900 видів та сортів рослин відкритого грунту, 1100 — тепличних рослин. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=eat | lat=48.62418 | long=22.29790 | name=Антресоль панi Грiнвiч | alt= | address=пл. Корятовича, 1а | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club16532479 | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Незважаючи на щось англійське в назві, основна страва тут піцца. А ще крем-суп. Відвідувачі хвалять. }} * {{listing|type=eat| lat=48.62072 | long=22.30387 | name= Кавярня-музей «Пiд замком» | alt= | image= | address= вул. Ольбрахта, 3 | directions= центр міста | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 09:00-23:00 | price= | description= Читається як «під за́мком», а не «під замко́м». Атмосферне місце, заставлене (якщо не сказати завалене) різними старими штуками: від прасок до мотоциклу, табличок чехословацьких часів та інструкцій по цивільній обороні. Музеєм це можна назвати з великою натяжкою, але для кавярні колекція дійсно видатна. Відвідувачі дуже хвалять. }} === Дорого === === Кавярні === * {{listing|type=eat| lat=48.62480 | long=22.29876 | name= Сімейне кафе Palachinta | alt= | image= | address= вул. Фединця, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= http://vk.com/cafepalachinta | phone= | fax= | email= | skype= | hours= 08:00-22:00 | price= | description= Затишна кавярня, в якій пропонують салати, блинці, сирники та ще чомусь гамбургери. Добрі відгуки. Є Wi-Fi. }} * {{listing | name=Кафе-кав'ярня "Mokasol Caffe" | alt= | url=http://mokasolcaffe.com | wikipedia= | email= | address=пл. Жупанатська, 11 | lat=22.29681 | long=48.62557 | directions=Центр міста - пішки, на ато, автобусом | phone=+380938708703 | tollfree= | fax= | hours=08.00 - 21.00 | price=Середні | facebook=https://www.facebook.com/mokasolcoffee/ | vkontakte= | lastedit=2016-04-17 | content= }} * Кав'ярня «Goriziana family», вул. Гойди, 28. ПН-СБ 8:00-18:00. Справжня ужгородська кава. * {{eat | name=Вегетаріанське еко-кафе “Ясне Сонечко” | alt=Ясне Сонечко | url=https://yasnesonechko.com | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Ужгород, вулиця Минайська, 6A | lat= | long= | directions= | phone=+38 ( 097 ) 047 – 63 – 28 | tollfree= | fax= | hours=з 10:00 до 22:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/uavegan/posts/340408416133783/ | instagram= | lastedit=2021-06-05 | content=Вегетаріанське кафе в Ужгороді. Великий вибір вегетарінських страв, є можливість замовити страви у веган-варіанті. Гомбовці, вареники, деруни та інше. Є доставка }} == Де розважитись == * {{listing|type=eat | lat= | long= | name=Панорама | alt= | address=вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep |lat =48.6116 |long =22.2931 |name =ДТК «Інтурист–Закарпаття» |alt = |image = |address =пл. Кирила та Мефодія, 5 |directions =в південній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://intur-zak.com/web/ua/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 67-13-70 (бронювання), +380 312 67-31-43 (адміністратор) |email = |skype = |price = Двомісний номер: 300&ndash;410 грн (2014) |description = Монстр радянської епохи. Номери трьох категорій (економ, бізнес і еліт), всі зі зручностями, розрізняються давністю проведення ремонту або його повною відсутністю, а влітку одинаково страждають від відключення гарячої води. Втім, якщо все це вас не лякає, то прилив ностальгії гарантований, та й ціни низькі, особливо на одномісні номери. Wi-Fi тільки у вестибюлі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6346 |long =22.2957 |name =Готельний комплекс «Ізумруд» |alt =|image = |address =вул. Малокам'яна, 10 |directions =в північній частині міста, 15-20 хвилин від центра |url = http://www.izumrud.info/ |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-38-58, +380 312 61-38-56 |email = |skype = |price = Двомісний номер: від 240 грн (2014) |description = Складається з двох корпусів. В одному дешеві і аскетичні номери (із зручностями), в іншому - трохи більш просторі і сучасні люкси. Відгуки в цілому непогані. Є Wi-Fi, також рекомендують ресторан закарпатської кухні при готелі. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6278 |long =22.3025 |name =Мотель «У Аніти» |alt = |image = |address =вул. Берченi, 24 |directions =в центре |url = |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 61-40-19 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 270&ndash;300 грн (2014) |description = Всі номери зі зручностями, ніби непогані і навіть зі сніданком. Основна скарга - слабкий сигнал Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.62290 |long =22.30027 |name =Хостел «Five Flags» |alt = |image = |address =вул. Волошина, 19, кв. 3 |directions = центр |url =http://www.fiveflagshostel.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =+ 380 312 61-39-28, +380 63 476-89-96 |email =fiveflagshostel@gmail.com |skype = |price = 89 грн/чол, двомісний номер: 270 грн (2014) |description =Загальна кімната на 10 ліжок і окремий номер з двоспальним ліжком, обидва зі зручностями в коридорі. У хостелі чиста ванна, повністю обладнана кухня, а також загальна кімната з затишними диванами і підключеним до інтернету комп'ютером. Добрі відгуки. Wi-Fi. }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep |lat =48.6250 |long =22.3010 |name =Готель «Атлант» |alt =|image = |address =пл. Корятовича, 27 |directions =в центре |url = http://www.atlant-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-40-95, +380 312 61-37-99 |email = |skype = |price = Двомісний номер: біля 400 грн (2014) |description = Номери з вигодами. Судячи з відгуків, нічого видатного, але жити можна: до того ж, це майже єдиний готель, який розташований прямо в центрі, в двох кроках від всіх визначних пам'яток. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat=48.6248 | long=22.2744 |name =Готельний комплекс «Олімп» |alt = |image = |address =вул. Гленца, 4 |directions = в західній частині міста, 15-20 хвилин від центру |url = http://hotel-olymp.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 64-08-79 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 480 грн (2014) |description = Непогані номери з вигодами, проте до заявленого чотиризіркового рівня тут також далеко, як від Ужгороду до Парижу. Суперечливі відгуки. Wi-Fi є, але викликає нарікання. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6456 |long =22.2745 |name =Готель «Прага» |alt = |image = |address =вул. Верховинська, 38 |directions = північно-захілна околиця, поруч з аеропортом |url =http://www.hotel-praha.com.ua/ru/ |facebook = |vkontakte = |phone = +380 312 64-07-64, +380 66 005-77-75 |email = |skype = |price =Двомісний номер: 450 грн (2014) |description =Красивий чотиризірковий готель, хоча, якщо вірити відгукам, обслуговування і рівень комфорту більше відповідають класу «3 зірки». Далеченько від центру, але є власний ресторан. Зустрічаються різко негативні відгуки. Wi-Fi. }} * {{listing|type=sleep |lat =48.6234 |long =22.3145 |name =Етно-велнес готель «УнгварЪскiй» |alt = |image = |address =вул. Електрозаводська, 2 |directions = на схід від замку |url =http://www.ungvarskiy-hotel.com.ua |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 61-65-65, +380 66 346-00-55 |email = |skype = |price = Двомісний номер: 350 грн (2014) |description = Готель без особливих вишукувань, але для комфортного нічлігу цілком підійде. Якщо ж вам потрібна повна релаксація, скористайтеся розташованими тут же оздоровчим центром і спа. В цілому хороші відгуки. Wi-Fi. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep |lat =48.62092 |long =22.29715 |name = Готель Old Continent |alt = |image = |address =пл. Шандора Петефi, 4 |directions = центр |url =http://www.hotel-oldcontinent.com |facebook = |vkontakte = |phone =+380 312 66-93-66, +380 312 66-93-55 |email = |skype = |hours = |price = Двомісний номер: від 990 грн (2014) |description = Найдорожчий готель Ужгороду. В основному відповідає заявленому рівню «4 зірки», хоча постояльці скаржаться на невиправдано дорогі сніданки з ціною від 150 грн. Wi-Fi, зате, безкоштовний. }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Мукачеве]] * Чоп (кордон з [[Угорщина|Угорщиною]]) {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Закарпатської області]] hdl5f8hbdropo8z2r1thf59bqlc1whd Україна 0 209 33412 33069 2022-08-24T02:37:27Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{Попередження|В даний час в Україні йдуть воєнні дії (із 24 лютого 2022 року, коли Росія напала на Україну). Її відвідування небажане та небезпечне. Сухопутні кордони країни з Росією та Білорусією закриті, з рештою країн працюють у посиленому режимі. Аеропорти та морські порти закриті для пасажирів.}} {{geo|49|32|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar}} '''Україна''' — четверта країна за величиною на європейському континенті після [[Росія|Росії]], [[Туреччина|Туреччини]] та [[Данія|Данії]], та найбільша країна, територія якої повністю лежить в [[Європа|Європі]]. Межує з [[Росія|Росією]] на сході і північному сході, [[Білорусь|Білоруссю]] на півночі, [[Польща|Польщею]], [[Словаччина|Словаччиною]] та [[Угорщина|Угорщиною]] — на заході, [[Румунія|Румунією]] та [[Молдова|Молдовою]] — на південному заході. На півдні і південному сході омивається Чорним й Азовським морями. == Зрозуміти == '''Украї́на''' — держава у [[Європа|Східній Європі]]. Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, однієї автономної республіки [[Крим]] і двох міст з особливим статусом: Київ — столиця та найбільше місто; та [[Севастополь]]. Україна є президентсько-парламентською республікою з окремою законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Найвищим органом державної влади є Верховна рада України, а главою держави — Президент України. Багатонаціональна держава. Офіційною мовою в Україні є українська. У східних і південних областях поширена російська мова. Більшість населення належить до християн східного обряду — православних і греко-католиків. Серед інших конфесій представлені римо-католицизм, протестантизм, іслам. Населення (оцінка) — 41,98 мільйонів (2019 р.). Україна — промислово-аграрна країна. Вона є одним з провідних експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції і продовольства, зокрема, соняшникової олії. Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, автомобілебудування, авіабудування, виробництво техніки, обладнання для електростанцій, нафтогазової та хімічної промисловості. Україна є потужним виробником та експортером електроенергії. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання. Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй, а також членом понад сорока міжнародних організацій. === Історія === Українська історія довга і горда, з моменту створення Київської Русі як найпотужнішої держави в середньовічній Європі. У той час як ця держава впала жертвою монгольського завоювання, західна частина України увійшла до складу Речі Посполитої з 14-го до 18-го століття, навіть сучасна Україна не зобов'язана йому борг сортів. Подальше українська держава в стані, в умовах тиску з боку висхідних Московії, щоб залишатися автономним протягом більше ста років, але російська імперія поглинув більшу частину України в 18-м столітті в збиток їх культурі й самобутності. === Радянський Союз === Незважаючи на короткий, але невизначеною, спалах незалежності в кінці царського режиму, Україна була включена до складу нового СРСР після громадянської війни в Росії в 1922 році, і з урахуванням двох катастрофічних голодоморів (1932-33 і 1946), а також жорстокої боротьби під час Другої світової війни. У радянській республіці, українська мова часто відходила «на другий план», коли російська усе більше брала гору. Сталінські репресії протягом 1930-х років, спроби децентралізації під час адміністрації Хрущова і повторне посилення контролю за часів Брежнєва-Косигіна епоху 1970-х і початку 1980-х років. У будь-якому випадку, традиційно двомовної провінції мали ознаки російської та української мови практично у всіх містах, в тому числі у Львові, де українська є найбільш поширеною. У 1986 Аварія на Чорнобильській АЕС стала ще одною катастрофою для республіки, а й широко розглядається як подія, яка, в кінцевому рахунку, сприяла збільшенню тиску на центральну Радянську владу з метою сприяння автономії. === Незалежна Україна === Україна оголосила про свій суверенітет у складі Радянського Союзу, в липні 1990 року як прелюдію до подій, що розгортаються в рік, щоб прибути. Верховна Рада (парламент України) знову проголосила свою незалежність на початку грудня 1991 року по підсумками референдуму в листопаді 1991 року в якому вказується переважна підтримку населення (90% на користь незалежності). Ця декларація стала конкретною реальністю, як Радянський Союз офіційно припинив своє існування 25 грудня 1991 року Спочатку серйозні економічні труднощі, гіперінфляція і олігархічного правління переважала в перші роки після здобуття незалежності. Питання кумівства, корупції і нібито мали місце порушення в ході голосування прийшли в голову під час сильно спірного президентських виборах 2004 року, де твердження про підтасовування викликало те, що стало відомо як «помаранчевої революції». Ця революція привела до наступних виборів опозиційного кандидата Віктора Ющенка на посту президента. В ході триваючих п'ять років «помаранчева коаліція» розпалася і Віктор Ющенко втратив підтримку більшості українців. Як не дивно, його колишній суперник Віктор Янукович був обраний президентом; в кінцевому рахунку, про-російський Януковича був відсторонений від влади на початку 2014 року після кількох місяців народного протесту проти його нездатності завершити ключову торгову угоду з Європейським Союзом, але його відхід відбувається в той час, коли скарбниця країни порожня, і уряд в безладді. <br clear="all"/> == Регіони == {{Regionlist | regionmap=Regions of Ukraine.png | regionmaptext= | regionmapsize=550px | region1name= [[Центральна Україна]] | region1color=#c7a9a7 | region1items= [[Вінницька область|Вінницька]], [[Житомирська область|Житомирська]], [[Київська область|Київська]], [[Кіровоградська область|Кіровоградська]], [[Полтавська область|Полтавська]], [[Сумська область|Сумська]], [[Черкаська область|Черкаська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]] | region1description= | region2name= [[Західна Україна]] | region2color=#bdaecb | region2items= [[Волинська область|Волинська]], [[Закарпатська область|Закарпатська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Львівська область|Львівська]], [[Рівненська область|Рівненська]], [[Тернопільська область|Тернопільська]], [[Хмельницька область|Хмельницька]], [[Чернівецька область|Чернівецька]] | region2description= Один із найбагатших культурно регіонів України, вважається "оплотом" української національної ідеї. Головні міста — обласні центри — архітектурою, традиціями, навіть релігійно відрізняються від решти регіонів. Західна Україна дуже різноманітна за своїм етнічним складом, історичним минулим, фольклором тощо. Відома своїм мовним розмаїттям — діалектами української мови, що сформувалися під впливом сусідніх країн. Справжніми перлинами містобудування є [[Івано-Франківськ]], [[Львів]], [[Ужгород]], [[Чернівці]], [[Кам'янець-Подільський]] та інші міста. У цьому регіоні знаходиться більша частина об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Тим не менш регіон багатий і на природні принади: Українські Карпати та Подільські товтри [[Медобори]] — улюблене місце для гірськолижного та загалом зимового відпочинку українців та закордонних відвідувачів. Західна Україна відома також своїми ексцентричними фестивалями (тут їх щорічно відбувається чи не найбільше), публічними закладами та міським європейським шармом і водночас дбайливо збереженою культурою українського села, народного побуту та архітектури. | region3name= [[Південна Україна]] | region3color=#c3c4ac | region3items= [[Миколаївська область|Миколаївська]], [[Одеська область|Одеська]], [[Херсонська область|Херсонська]] | region3description= Херсонська область практично вся окупована, Одеса та Миколаїв періодично обстрілюються | region4name= [[Східна Україна]] | region4color=#b0ba91 | region4items= [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Донецька область|Донецька]], [[Запорізька область|Запорізька]], [[Луганська область|Луганська]], [[Харківська область|Харківська]] | region4description= Східна Україна — найбільш урбанізований регіон України, тут зосереджено багато об'єктів промисловості та народного господарства. Найбільші міста: [[Харків]], [[Донецьк]] і [[Дніпро]] можуть похизуватися розвиненою міською інфраструктурою, [[Запорізька область]] є історичною колискою українського козацтва, на її території знаходиться відомий Музей історії українського козацтва, розташований просто неба на острові [[Хортиця]] — найбільшому острові на Дніпрі. Східна Україна, особливо промислові вузли [[Донецька область|Донецької]] та [[Луганська область|Луганської області]] славляться своїми покладами корисних копалин та шахтовим методом їх добування, зокрема популярності набувають екскурсійні спуски у шахти (наприклад, Соляна шахта у [[Соледар|Соледарі]]). У той же час тут знаходиться безліч пам'яток архітектури, історії, природи, археології, котрі будуть цікаві усім українським і закордонним туристам. Луганська область практично окупована, Донецька область окупована більша частина області, на решті частині йдуть бойові дії. Харківська область окупована на третину. Запорізька область окупована на більшій частині. | region5name= [[Крим]] | region5color=#d5d699 | region5items= | region5description= Одне з найпопулярніших місць відпочинку українців та гостей країни. [[Крим|Кримський півострів]] омивається Чорним і Азовським морями, на його території знаходяться Кримські гори, це зумовлює в основному туристичну спрямованість його інфраструктури, зосередженої переважно на [[Південний берег Криму|Південному березі]] та [[Керченський півострів|Керченському півострові]]. Найбільші курортні міста: [[Алушта]], [[Керч]], [[Севастополь]], [[Судак]], [[Феодосія]], [[Ялта]] та інші славляться не тільки своїм рекреаційними та курортними комплексами, але і історичними пам'ятками періодів грецької колонізації, Кримського ханства та російської доби. Історично Крим є значним осередком російської культури в Україні, тут зосереджено найбільше російськомовного населення, а більшість архітектурного надбання (маєтки, палаци, пам'ятники, сади та ін.) була створена саме за часів Російської імперії. Крим завжди надихав і скликав до себе творчу інтелігенцію з усієї [[Східна Європа|Східної Європи]], тому свого часу тут побували та жили велика кількість відомих письменників, художників тощо. Крим є однією із найвідоміших місцевостей України за кордоном. Оскільки Крим окупований Росією, яка веде війну з Україною, то відвідування Криму до закінчення війни небажане. }} == Міста == * [[Київ]] — історична столиця Київської Русі та сучасної України на річці Дніпро. Старовинні собори і монастирі, широкі бульвари, красиві види і різноманітність культурних закладів. * [[Дніпро]] — індустріальне місто на Дніпрі. * [[Донецьк]] — найбільший індустріальний центр України. Окупований Росією. Відвідувати до деокупації не рекомендується. * [[Кам'янець-Подільський]] — стародавнє місто. * [[Львів]] — середньовічне старе місто, унікальна архітектура з польськими та австрійськими елементами. Відвідувати до закінчення обстрілів зі сторони Росії не рекомендується. * [[Одеса]] — порт на Чорному морі, унікальна суміш різних культур. Відвідувати до закінчення обстрілів зі сторони Росії не рекомендується. * [[Севастополь]] — порт на Чорному морі. Окупований Росією. Відвідувати до деокупації не рекомендується. * [[Харків]] — перша столиця колишньої УРСР, науковий, індустріальний, транспортний і студентський центр. Частково зруйнований. Відвідувати до закінчення обстрілів зі сторони Росії не рекомендується. * [[Чернівці]] — історичний центр Буковини і, поряд зі Львовом, вважається культурним центром Західної України. * [[Чернігів]] — красиве давнє місто України з великою кількістю збережених архітектурних пам'яток. Частково зруйнований. Потрібно бути уважним, уникати місць, де можуть бути міни. <!-- Додавати сюди нові міста можна тільки після обговорення на сторінці обговорення --> == Інші місця == * Південний Берег Криму: [[Алушта]], [[Ялта]], [[Феодосія]], [[Судак]] і узбережжя Азовського моря — пляжні курорти. Окупований Росією. Відвідувати до деокупації не рекомендується; * Карпати: [[Буковель]], [[Яремче]], [[Славське]], [[Татарів]], [[Ворохта]]; * [[Трускавець]] — найбільший бальнеологічний курорт в передгір'ях Карпат відомий своїми мінеральними водами; * Історичні місця — [[Хортиця]], Херсонес Таврійський (окупований Росією. Відвідувати до деокупації не рекомендується); * Фортеці: Кам'янець-Подільська, Хотинська, Білгород-Дністровська; * [[Золота підкова Львівщини|Замки Золотої підкови]]: Олеський замок, Підгорецький замок, Золочівський замок; * Замки: Поморянський, Жовківський, Свірзький, Луцький, Мукачівський, Дубенський, Невицький, Збаразький; * Софіївка, [[Умань]] — один з найкрасивіших (і дбайливо підтримуваних) парків Європи; * Дністровський каньйон — сплави на каное і човнах; * Чернігівщина — [[Седнів]], [[Любеч]], [[Тростянець]], [[Батурин]], [[Славутич]], [[Ніжин]] частково були під окупацією Росії. Відвідувати місця, де залишилися міни та нерозірвані боєприпаси, не рекомендується; * Озера — Світязь (на Волині) і Синевир (в Закарпатті). == Як дістатись == === Візові вимоги та правила в'їзду в Україну === Не туристичні візи більше не потрібно для громадян Європейського Союзу, США, Канади, Японії, Південної Кореї, Швейцарії, Ліхтенштейну, Андорри, Ватикану, Монако, Ісландії, Норвегії, Сан-Марино, Монголії, Сербії, Чорногорії, Грузії, Гонконг Гонконг, Ізраїль, Парагвай, Бразилія, Бруней, Чилі, Аргентина, Боснія і Герцеговина, Македонія, Панама, Туреччина і країни Співдружності незалежних держав (за винятком Туркменістану). Станом на 2014 рік, Україна оголосила про плани із введення візових обмежень для поїздок з Росії через окупацією Росією Криму. Можна відвідувати з туристичною метою Україною терміном до 90 днів. Візи після прибуття можуть бути отримані громадянами Антигуа і Барбуда, Барбадос, Сальвадор, Маврикію і Сейшельських островів. Для інших країн, візи можуть бути отримані протягом декількох годин в українському консульстві, отримавши «Лист на фірмовому бланку», якщо у вас є вже арендоване житло або документи на бізнес-поїздку. Більш детальна інформація доступна в посольствах України за кордоном. У зв'язку з ситуацією з СOVID-19, правила в'їзду в Україну значно змінилися. Для туристів, які планують подорож в Україну важливо ознайомитися з переліком необхідних для в'їзду в країну документів, наприклад, такими як документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19, негативний результат експрес-тесту на визначення антигену коронавируса SARS-CoV-2 або негативний результат тесту PCR. З усіх питань щодо правил в'їзду в Україну ви можете звертатися на цілодобову гарячу лінію https://visitukraine.today/ Завжди знати, скільки валюти у вас є з вами. Посадові особи митних органів могли б запитати про кількість бути ввезений в країну. Забороняється приносити великі обсяги української валюти (гривні) в Україні, якщо вона не була оголошена на виїзді з України. Бажано перевірити заздалегідь митні правила (наприклад, веб-сайт аеропорту Бориспіль, який має англійську версію), норми і правила мають звичку міняти в короткі і неоголошених повідомлення. При в'їзді в країну більше не потрібно заповнювати імміграційну форму. === Відвідування Криму === Після приєднання Криму до Росії в березні 2014 року, російські імміграційні та митні органи почали працювати в портах півострова записів. Було оголошено російською владою на 1 квітня 2014 року, що іноземні громадяни потребують регулярних російських в'їзних віз відвідати Крим. Проте, влада Криму планує звернутися до федерального уряду Росії за введення спрощеного візового режиму для окремих категорій короткострокових відвідувачів, відмінних від тієї, яка застосовується в материковій частині Росії. Оскільки Україна не визнає анексію Росії в півострова, в‘їзд в Крим не з материкової частини України розглядається українською владою як «незаконний в'їзд на територію України». Якщо факт такого візиту виявлений українськими прикордонними властями, коли іноземний громадянин пізніше намагається увійти в материкову частину України, іноземний громадянин буде підлягати «адміністративному покаранню» (штраф, або, можливо, відмова у в'їзді в Україну), (Переліт Москва — Крим тепер карний «Політ з Москви до Криму тепер буде караним діянням», інтерв'ю зі співробітником прикордонної служби українського, російською мовою). === Літаком === Детальну інформацію про ціни на авіаквитки та розклад рейсів можна знайти на цих сайтах:<br/> [https://aviatickets.com.ua/ https://aviatickets.com.ua/бронювання-авіаквитків/]<br/> http://www.skyscanner.com.ua/flights-from/ua/cheap-flights-from-ukraine.html Найдешевший спосіб літати в Україну через [[міжнародний аеропорт Бориспіль]] під Києвом. Основні міжнародні центри для цих польотів Будапешт, Франкфурт, Мілан, Мюнхен, Прага, Лондон, Рим, Відень і Варшава з декількома рейсами в день австрійської AUA, CSA Czech Airlines, LOT, Lufthansa, Alitalia, Air France, British Airways, KLM. Бюджетна авіакомпанія Wizz Air базується у аеропорті [[Міжнародний аеропорт Київ|Київ (Жуляни)]] і [[Міжнародний аеропорт Львів|Львів]]. Є кілька авіакомпаній, які пропонують прямі рейси в такі міста, як Дніпропетровськ (Lufthansa), Донецьк (Lufthansa, Austrian), Одеса (LOT, австрійський, CSA Czech Airlines), Харків та Львів (LOT, Austrian Airlines), але вони дорожчі. Щоб літати всередині України, найбільш поширена авіакомпанія Міжнародні Авіалінії України. Це неофіційна національна авіакомпанія, і її маршрути охоплюють всі основні напрями України. === Потягом === Детальну інформацію про ціни на квитки, а також розклад руху потягів, можна знайти тут:<br/> http://booking.uz.gov.ua/ru/<br/> http://poezd.tochka.net/uk/ Є щоденні прямі поїзди на ніч з Берліна, Відня, Праги, Варшави, Белград, Будапешт, Бухарест і Софія до Львова або Києва. При переході із Західної Європи буде 2-3 години очікування на кордоні в той час як візками поїзда митники будуть змінені для того, щоб адаптуватися до іншої залізничної колії. Це як правило, швидше і дешевше, щоб купити квиток до кордону, а потім змінити поїзди, а не чекати, поки наскрізний поїзд. З Києва є хороші міжнародні сполучення з центральною Європою та Росією. Виліт з Белграда (36г), Будапешту (24 години), Кишиніва (15h), Мінська (12h), Праги (35h), Софії (37h) через Бухарест (26ч) і Варшави (16Н). З Москви є безліч потягів, найшвидший з яких є Metropolitan Express, приймаючи тільки 8½ годин. Санкт-Петербург також добре обслуговується з нічним поїздом, приймаючи 23 години. Berlin (22h) мають нічні зв'язку в літній сезон під час відступу від Відня (34h) є нічні M-Th. Існує також зв'язок від Венеції (45ч) через Любляна (41h) один раз на тиждень, що вилітають по четвергах. Більш екзотичні міста з нечастих виїздів з Києва включають в Астані (73H, Чт), Баку (64h, ср) і Мурманськ (61H, сезонний). І якщо ви шукаєте реального подорожі, сісти на поїзд 133E, що з'єднує Київ з Владивостока. Це одна з найдовших поїздок можливих на поїзді, взявши вісім ночей! Інформація про потяги можна знайти на сайті українських залізниць англійською та українською мовами. Веб-сайт як і раніше «бета» і має деякі проблеми, зокрема, при бронюванні онлайн. === Автобусом === Є недорогі послуги, наприклад, прямий автобус до Львова та Івано-Франківська з Польщі. Як правило, вони пропонують рівень бюджету комфорту і вартості близько 90-100 грн. === Кораблем === Є також пороми зі Стамбула, Грузії, Варни (Болгарія) до Одеси. Дивіться Пороми в Середземному морі. === Автомобілем === Найближчий значне місто на польській стороні Пшемисль, і це легко знайти, слідуючи за маршрутом № 4 (який проходить через [[Пшемисль]]), також відомий як E40 в європейських умовах. Коли ви приїдете, дорога не досить вузька (НЕ автомагістралі / автобан це) з черги вантажівок і фургонів, припаркованих праворуч від дороги; злісної автостоянка з кафе / бар зліва. Не зупиняйтеся за транспортних засобів товарів, ковзають вгору по схилу з них, а потім подається в митній зоні, коли хлопець прапори ви вперед (для важливих європейців, ви не стрибають чергу — комерційний трафік проходить через інший процес). Якщо ви перебуваєте в автомобілі зареєстрованої в ЄС, то зробити для ЄС-паспорта, паспортного контролю розділу. Thence для українського паспортного контролю, а потім української митниці, а потім ви до кінця. Раніше кошмар, з апокаліптичними розповідями про 5-6 + годин на кордоні, але українці зробили великі успіхи в ефективності, і це займає близько години, щоб зробити перетин (2012). Не чекайте, що прикордонна поліція ставитися до вас у дружній або навіть шанобливо, насправді, очікувати чогось в діапазоні від нейтрального до вкрай неприємні поведінку. Після того, як через, просто слідуйте по головній дорозі в напрямку Львова на E40 — це маршрут прямо по Україні в [[Київ]] (а звідти на схід). Дотримуйтеся цього — головні міста на шляху є [[Львів]], [[Рівне]], [[Житомир]]. Не упускають про 15-20 км всередині України, в [[Мостиська]], оскільки поліція зійшла з розуму про заходи дорожнього руху, тут (лежачі поліцейські або «сплячих поліцейських»). Вони подібні до айсбергів через дорогу, і дуже погано відзначені. Є чотири або п'ять наборів з них через село. Крім цього, дбати про дорогу, яка, хоча основний схід / захід шосе і головної дороги маршруту в ЄС, як і раніше залишається в жалюгідному стані (поверхня-навхрест). Ви скоро зрозумієте, чому Україна має такі погані статистичні дані щодо водія і пішоходів зі смертельними наслідками і травм. Привід захищаючись! === Пішки та на велосипеді === Ви можете пройти через 200 м від довгого моста Сігету Мармацієй, Румунія. Після того, як ви доберетеся до Солотвино, Україна, ви можете продовжити свою подорож в автомобілі або поїзді. Велосипед також можливість в літній час. Коли ви перетнули прекрасний старий міст йти в гору, в церкви повернути праворуч. Через 50 метрів є банкомат права! Це важливо, тому що квитки на поїзд можна купити тільки в гривнях і немає ні обміну, ні точки, ні банкомат можливість оплатити кредитною карткою на вокзалі! Ідіть вперед і перед залізнично-автомобільного переходу повернути наліво. Існує один поїзд у день до Львова (в кінці дня). Він зупиняється в кожному селі і займає близько 13 годин, щоб дістатися до кінцевого пункту призначення, квиток складає близько € 10. Ви не можете перетнути кордон в Кросценко (Польща) пішки або на велосипеді. Ви повинні бути в транспортному засобі. Виходячи з Польщі на велосипеді в серпні 2011 року велосипедист має тільки чекати близько 5 хвилин, щоб прапор вниз водія, який був готовий (і мав місце), щоб взяти його, велосипед, і повний комплект цикл гастролей. Фактичного перетину потім зайняло близько години або близько того. Там не було ніякого заряду водієм або імміграційних служб. === Зі Словаччини === Є дві дороги в пунктах перетину кордону між Словаччиною і Україною (Ubla і Ужгорода). Ubla для пішоходів і велосипедистів, тільки в Ужгороді лише для автомобілів. Ви можете, однак, отримати в чиюсь машину просто перетнути кордон. Існує один рейок перетину кордону Чоп. Існує щоденний автобус з Кошице (крім неділі та понеділка) і Прешов (Словаччина) збирається Ужгороді. Є також кілька щоденних автобусів від Міхаловце до Ужгорода. Також із Ужгорода прямує нічний потяг до Львова та Одеси. Як альтернатива, Ви можете мандрувати щоденним місцевий потягом з Čierna n.Tisou у Чоп. == Транспорт == === Обійти === Майте на увазі, що всі іноземці підлягають більш жорсткого контролю з боку поліції під час поїздок на громадському транспорті, особливо міжміських його форм. Будьте готові пред'явити паспорт і документи на в'їзд і тримати своє посольство / консульство номер під рукою в разі, якщо ви зіткнетеся з корупціонером. Якщо ви опинилися за межами базового міста без ваших офіційних документів, будьте готовими до великих штрафів. Найшвидший спосіб пересувати у великих містах це так звані маршрутки: мікроавтобуси, які слідують маршрутами так само, як звичайні автобуси. Зазвичай ви можете помітити їх або попросити їх зупинитися в інших місцях, не тільки на зазначених автобусних зупинках. Плата за проїзд оплачується, як тільки ви увійдете до маршрутки, і фіксована, незалежно від того, як далеко ви хочете їхати. Так само у звичайних автобусах, трамваях, тролейбусах і метро — скрізь фіксована ціна на проїзд. Скажіть водієві, що ви хочете вийти, коли ви наближаєтеся до призначення. Кожне місто має міжміський автовокзал, від якого ви можете поїхати майже скрізь в Україні. Тарифи і якість обслуговування варіюються в широких межах. === На літаку === МАУ пропонує дешеві авіаквитки, які можуть бути заброньовані он-лайн і може бути економія часу альтернативи. Наприклад, рейс Одеса-Київ (в одну сторону) USD180 (включаючи податки і збори) і займає 1,5 години. Проте, для найдешевших тарифів обов'язково використовувайте раннє бронювання. Потягом Потяги знаходяться у веденні державних залізниць України. Як і у всіх країнах СНД, класи поїздів, автомобілів і система продажу квитків абсолютно так само, як в Росії. Українські потяги досить старі і повільні в порівнянні з європейськими стандартами, але точно ходять за розкладом, надійні і дуже дешеві. Наприклад, із Сімферополя до Львова за € 8 є спальний вагон (platskart) 3-го класу, час проїзду близько 10 годин. Як правило, в Україні, на великі відстані поїзд краще автобуса через їх комфорт і тому, що часто вони навіть дешевше. В «Люкс» спальні вагони мають дві-місцева каюта. Другий клас каюти з чотирма місцями. Третій клас має шість причалів, через які проходить прохід. Оскільки поїзда користуються популярністю в Україні, можливо, доведеться купувати квитки заздалегідь. Це частіше має місце для третього класу. Ви можете перевірити наявність і навіть купити квитки онлайн або на залізницях України інтернет-магазину (веб-сайт англійською мовою, російською та українською). Інтернет-магазин пропонує як (тільки СНД) внутрішні та міжнародні квитки, починаючи з України. Зверніть увагу, що онлайн-покупки не надасть вам дійсний проїзний документ. Ви повинні зазначити код бронювання (або просто роздрукувати підтвердження бронювання) і піти в будь-якій касі, який буде випускати друкований квиток. Робіть це, принаймні 30 хвилин до виїзду, тому що черги в касах не є рідкістю. Великі залізничні станції можуть мати спеціальні лічильники для квитків, куплених через Інтернет. Спробуйте визначити такий лічильник і туди безпосередньо, замість того, щоб чекати в черзі на черговому лічильнику. Купівля квитків через каси може бути більш складним, хоча. Дами на лічильник не дуже доброзичливі і навряд чи можна говорити на будь-якому іншому мовою, крім української чи російської. Звичайна стратегія написання вашого призначення і номер поїзда на аркуші паперу повинен нормально працювати. Тим не менш, ви можете знайти його більш зручним, щоб запитати місцевих жителів, щоб купити квитки для вас. Великі станції мають великі екрани, які показують квитки, доступні для майбутніх поїздів. Це може бути зручно для останню хвилину покупки квитків. === Автобусом === Є два основних автобусних компаній, які працюють автобуси від всіх великих міст і з Києва: вони Автолюкс, Гюнсел і. Ціни бігають UAH100-120 для служби в Дніпропетровську і Харкові. Основною перевагою служби шини є те, що він виходить з Борисполя і зупиняється в Києві, так що якщо ваш адресат не Київ, його легше, ніж на автобусі до головного пасажирського залізничного вокзалу в Києві. Автобуси стандартні автобуси туристичні автобуси, служать холодні напої і чай, показ фільмів, а також зробити зупинку приблизно кожні 3-4 години. Вони бігають кожні кілька годин. Автолюкс має VIP автобус і з Одеси, яка має хороші шкіряні сидіння і є більш менш нон-стоп. Він відходить один раз в день, займає чотири години або близько того, як і з Києва і коштує близько UAH160-170. === За маршруткою === Крім того, так само, як і в Росії, є приватні маршрутки називають маршрутка. Вони працюють на постійних маршрутах і можуть бути ліцензовані або як автобуси або таксі. Ви можете сісти на один на початку маршруту або на фіксованих зупинках. Деякі з них також буде зупинено в будь-якій точці між призначеними зупинками, але це багато в чому залежить від регіону і навіть на настрій водія. Офіційно вони не повинні падати пасажирів за межами позначених автобусних зупинок, але насправді вони роблять це досить часто. На початку маршруту і за фіксованими маршрутами, ви можете виявити, чергу у вас буде стояти. В інших місцях, просто помахайте рукою, коли ви бачите одне. якщо є в наявності місць, мікроавтобус зупиниться для вас. Для того, щоб вийти, скажіть водієві, коли ви доїдете до місця призначення, і він зупиниться. Вам потрібно оплатити суму вашого тарифу водієві. Ви не отримуєте квиток, якщо ви не просите про це. Часто це не так просто з'ясувати, які маршрутка доставить вас до місця призначення, як і в будь-якому місті є буквально сотні різних маршрутів. === На таксі === Таксі, ймовірно, найбезпечніший спосіб пересування по місту. Ви хочете поставити свій готель або ресторан, щоб зателефонувати вам таксі. Україна в значній мірі є напрямок економіки, заснованої, а це, як ви отримуєте якість, безпеку і хороше обслуговування. Таксі завжди зайняті. Місцеві жителі розкажуть вам зателефонувати заздалегідь. Намагаючись зупинити таксі не буде продуктивним, в кращому випадку, і ви отримаєте серйозні проблеми в гіршому випадку. Може здатися нерозумним найняти таксі, щоб доставити Вас в 100 км до наступного міста. Якщо ви використовуєте готелі напрямок, ви отримаєте пристойну швидкість. Це може бути в два рази дорожче, ніж поїзд, але зручно, менше часу, і безпечно. Майте на увазі, що вам потрібно таксі, щоб доставити Вас до автобусної або залізничної станції. Американці знайдуть автобуси на дальні відстані людно і незручно. === Автомобілем === Можна обійти в Україні на машині, але потрібно знати про деякі особливості: Знаки все українською мовою (кирилиця). Всього лише кілька ознак (кожен 200 км або близько того) написані на латинській абетці, і вказати основні міста. Рекомендується у вас є хороша дорожня карта (ті, які доступні в основному українською мовою, але латинськими карти алфавіту починають з'являтися), тому що назви місця не дуже добре розміщені на дорожніх знаках. Вам настійно рекомендується дотримуватися знаки, особливо обмеження швидкості. Майте на увазі, що на відміну від західних країн, де обмеження повторюється кілька разів, в Україні, зобов'язання або заборона часто вказується на одному знакові, який ви не повинні пропустити. І навіть ці симптоми часто далеко від дороги, покритої гілками і т. д. Поліція завжди там, щоб нагадати вам. Швидкість в містах обмежена до 60 км / год (40mph). Однак люди їздять швидко в будь-якому випадку. Швидкість в «громадяни» (одна проїжджа частина доріг сільській місцевості) обмежена 90 км / год (55 миль в годину). Бідна середня якість доріг вже діє як швидкість перевірки. Швидкість на трасах (автострад) обмежена 110-120km / год (75mph). Майте на увазі, що корупція широко поширена серед українських поліцейських, і туристи особливо вигідним об'єктом. Коли ви зупинили за перевищення швидкості або інших правопорушень, посадові особи можуть агресивно намагатися витягти смішні суми грошей від вас (€ 100 і вище), пропонуючи «скорочення», якщо ви платите на місці (запропонована альтернатива є деяких неприємних і більш дорогий спосіб, все зроблено вгору). Якщо ви запитали нічого, крім того, вимагають письмового квитка для Вас, щоб заплатити пізніше замість цього. Не дозволяйте їм залякати вас. Це дуже корисно мати посольство номер телефону під рукою для цих випадків. Якщо ви говорите, що, вони дозволять вам з гачка швидше, ніж ви це знаєте. У всякому разі, запишіть номери значка офіцерські, звання, номерний знак поліцейської машини, і повідомити про це найближчого посольства / консульства в деталях, щоб допомогти боротися з цими корупції. Паливо вже не є проблемою в Україні, особливо для тих, хто пам'ятає поїздки в Україну під час початку 1990-х, коли бензин вважався дорогоцінним. На сьогоднішній день існує безліч сервісних станцій. Існують різні види палива, такі як дизельне паливо, неетилований з октановим числом 95, і (рідше) неетилований з октановим числом 98; виявлені також 80 і 76 октан. Зверніть увагу, що якщо ви вибираєте, щоб заповнити вгору в сільській місцевості АЗС, вам потрібно буде заплатити по-перше, і в грошовій формі. Навіть там багато станцій дійсно приймають кредитні картки, однако. Стан доріг величезна тема: Головні дороги ОК для всіх автомобілів, до тих пір, поки ви не йти занадто швидко. Численні поточні ремонти створили клаптева дорожнє покриття, і він буде серйозно перевірити свою підвіску — навіть на великих двосмугових дорогах. Другорядні дороги прохідні, але будьте обережні: деякі зони можуть бути сповнені вибоїн, і ви повинні ставитися до них з особливою обережністю, або уникнути їх повністю. Дороги між селами часто трохи більше, ніж бруду й сліду не твердим. Дорожні роботи були тривають, але якість доріг соромиться Західної Європи (за винятком Києва). Будьте обережні під час руху в містах або селах. Іноді тварини віддають перевагу ходити по дорозі, і вони становлять небезпеку для всіх водіїв. Ви, ймовірно, побачити велику кількість тварин, які постраждали від автомобілів, так що будьте готові … велосипедного руху не дуже часто, але іноді ви будете бачити в похилому віці транспортування мішок трави на старій дорозі велосипеді або на велосипеді ентузіастів в яскравому одязі верхи на підлозі-професійний гоночний велосипед. Це ще більш імовірно, повинні бути виконані на упорядкованій дороги, де тротуар гладка. Також велосипедисти будуть використовувати обидві смуги дороги в обох напрямках однаково, тобто ви настільки ж ймовірно, щоб зустріти велосипедист найближчі до вас, верхи на межі, як ви будете подорожувати в вашому напрямку. І майже завжди без вогнів або світлому одязі, тому будьте особливо обережні під час руху в нічний час і на світанку / заході. Крім того, не дивуйтеся, щоб побачити багато коней запряжені — навіть на двосмугових дорогах. === За великим пальцем === Автостоп в Україні знаходиться на середньому рівні. Можна їхати автостопом — як правило, вантажні автомобілі доставить вас безкоштовно, — але це все-таки варто спробувати зупинити особисті автомобілі, а також. Хороші люди є скрізь; ви можете бути підібраний в Lada або Lexus. (Більше, як правило, перший.) Зазвичай автостопом жест (також використовується для граду таксі і маршруток) є особою зустрічного руху і точку на дорозі з прямою правою рукою відтягнути від тіла. Іноді, для видимості, ви можете додати вниз розвіваються рух відкритої правою рукою. Це гарна ідея, щоб написати на аркуші паперу, на якій назва пункту призначення. == Мова == Українська мова є офіційною мовою. Поблизу кордонів з сусідніми країнами говорять російською, румунською, польською, угорською. Російська мова схожа на українську і найчастіше нею спілкуються на півдні і сході України. З впевненістю можна сказати, що практично кожен українець розуміє російську мову; проте, в західних регіонах люди можуть не захотіти допомогти вам, якщо ви говорите російською, також до інших іноземців, українці будуть більш поблажливими, ніж до росіян. Особливо у Львові, вам буде найважче, тому що вони не тільки в основному говорять українською мовою, але й мають свій особливий діалект. З іншого боку, в східній частині, російська мова є найбільш поширеною мовою. У центральній і східній частинах країни, ви також можете знайти людей, які розмовляють діалектами перехідні (зазвичай звані як Суржик, тобто «мікс [мов]»). Крім того, загальні для людей, щоб говорити з іншими на своїй рідній мові, незалежно від співрозмовника один, так що відвідувач говорить по-російськи, може бути дана у відповідь український і навпаки. Київ, столиця, говорить на обох мовах, але російську мову частіше використовується. Таким чином, український частіше зустрічалися в Центральній і Західній Україні, російська мова в Східній і Південній Україні. Молоді люди більш схильні говорити трохи по-англійськи, так як вона є найбільш широко викладається іноземна мова в школі. Більшість людей в індустрії туризму (гуртожитки тощо) говоримо по-англійськи. Крім того, завдяки Україні проведення Євро-2012, було багато покращень в туристичних об'єктів і поліцейських, які вивчають англійську мову, щоб краще допомагати людям там для ігор. В цілому, український робить більше землі, як час йде. У деяких регіонах можуть мати особливі правила і може мати шкільне навчання російською мовою, як і в Луганську. Росії в цілому як і раніше лінгва франка, але нове покоління людей заохочують своїх дітей говорити українською мовою в будинку. Найбільша стіна для українізації є те, що існує опір на Сході і Півдні, який би навіть, як російська мова, щоб бути офіційною мовою держави, також багато засобів масової інформації, такі як книги, відео та відеоігор тільки в Росії, але там було кілька назв з можливістю українських субтитрів на DVD, і деякі автори пишуть виключно українською мовою, так що це робить землю. Університети мав звичай мати вибір між українським або російським, але в даний час більшість національних університетів, за винятком тих, в спеціальних областях або приватних школах виключно викладається українською мовою. Є багато людей, проте, що вважають, Україна завжди буде мати обидві мови і не відчувають одне загрожує існуванню іншого. Також слід зазначити, однак, все є українська громадянством, але є більше мільйона, які мають російське походження, наприклад, сам Харків спортивний 1 мільйон етнічних росіян, так би мовити. Його важко сказати, що вони насправді етнічно різні люди, але вони мігрують за часів Радянського Союзу і пишаються своїм корінням, як росіяни й далі говорять російські зі своїми дітьми, навіть якщо їхні діти здобувають освіту українською мовою. Весь мову предмет українською мовою є делікатна тема, так що сподіваюся, інформація, представлена ​​здається нейтральним. Якщо ви подорожуєте в Україні, дізнатися як основний український або базовий російський заздалегідь (знати ваші фрази книга добре) і / або мати деякі засоби доступу до двомовної динамік, мобільний / стільниковий / зручний номера (майже у кожного є мобільний телефон) може бути знахідкою. Практично ніхто в будь-якої офіційної позиції (на вокзалах, поліцейські, водії автобусів, інформаційні стійки і т. д.) не буде в змозі говорити на будь-якому іншому мовою, крім української та російської мов. Якщо ви вже знаєте інший слов'янську мову, ви, тим не менш, мати можливість спілкуватися як слов'янські мови тісно пов'язані між собою. == Що відвідати == Велика за розміром і різноманіттям культури й ландшафтів Україна має цілу низку визначяних місць, щоб запропонувати. Це як історичні архітектурні пам'ятки, так і краса лісів, гір і морів. Столиця — давньоруський град '''[[Київ]]''' — має такі об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як Софійський собор і Печерська лавра. Варто прогулятися по Андріївському узвозу, Монмартрі Києва, де ви побачите пістряву суміш цікавих речей із рук художників і продавців сувенірів. Окрасою є церква, названа іменем апостола Андрія, який — згідно з легендою — дві тисячі років тому підійнявся до вершини, де тепер височіє храм. Музей народної архітектури [[Пирогово]], який знаходиться недалеко від столиці — найбільший у Європі музей просто неба. Київ є найбільшим економічним, науковим і освітнім центром країни з численними офісами компаній, торговельними центрами, ринками, університетами та музеями. '''Ансамбль історичного центру [[Львів|Львова]]''' включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але місто не повне історії, але й пропонує численні ресторани, музеї, заклади культури та освіти. Прогуючись його брукованими компактними вулицями, можна побачити будівлі, які фундаментами сягають ще Середньовіччя та Ренесансу. Війни майже не зачепили архітектуру міста, яка поєднує стилі різних століть та є справжньо. перлиною для любителів історії, архітетури та культури. '''[[Одеса]]''' — «перлина біля моря» — порт на узбережжі Чорного моря. Славиться красивою архітектурою, зонами відпочинку, театрами (Одеський оперний театр) й музеями. Звідти можна також помандрувати до фортеці в [[Білгород-Дністровський|Білгород-Дністровському]], а також [[Болград]] (центр болгарської громади) і [[Ізмаїл]] (колишня мечеть, залишки турецьких фортифікацій). Або закордон — в [[Кишинів]], столицю Молдови, чи невизнану Придністровську республіку. Для любителів невеликих міст і спокійного відпочинку біля давніх фортець можна порадити поїздку [[Кам'янець-Подільський]] (замок) — [[Хотин]] (фортеця) — [[Чернівці]] (резиденція буковинських і далматінськіх митрополитів). '''«Острів свободи» Хортиця''' в [[Запоріжжя|Запоріжжі]] — колиска українського козацтва. Зараз козацьке селище відбудовано з дерева й воно приймає численні фестивалі і історичні реконструкції. «Український Версаль» — резиденція останнього гетьмана України — Кирила Розумовського, розташована в [[Батурин]]і. Своїми давніми церквами ще часів Русі ставиться [[Чернігів]]. Для екстремалів та шанувальників незвичного відпочинку розроблені екскурсійні тури в [[Чорнобиль]]. ;Природа '''[[Карпати|Карпатські]] гори''' є одним із найкрасивіших місць в Україні. Вони мають красиві панорами лісистих пагорбів, пишні долини в теплу пору року та сніжні вершини взимку й пропонують широкі можливості для піших і велосипедних прогулянок, а також для занять зимовими видами спорту (комплекси [[Буковель]] біля [[Яремче|Яремчі]] і [[Буковиця]] біля [[Трускавець|Трускавця]]). Біля дельта Дунаю розташоване містечко [[Вилкове]] — «українська Венеція», бо половина міста знаходиться на островах, а замість вулиць люди плавають по каналах на човнах. Дунайський біосферний заповідник є ще гарним вибором для любителів природи і орнітологів. '''[[Долина нарцисів]].''' Заповідник, який розташований в селищі Кіреші, Хустського району, Закарпатської області. В цьому заповіднику ростуть вузьколисті нарциси, що занесені до Червоної книги України. У період масового цвітіння (друга — початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів. '''[[Синевир]].''' Найбільше озеро української частини Карпат. Розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області. Синевир є однією з візитних карток Українських Карпат. Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. '''Увага! Для поїздки в Крим треба проходити прикордонний контроль на пунктах пропуску між Україною та АР Крим, яку окупувала Росія'''<br/> Саме в [[Крим]]у розташований найглибший каньйон України — Великий каньйон Криму — який розділяє гірські масиви Бойка і Ай-Петрі та має довжину 3 кілометри. Глибина каньйону — 320 метрів, а всередині можна знайти все: від уривчастих схилів до озер з джерельною водою. == Чим зайнятись == * '''Похід в Карпати''' — недоторкана краса гір і лісів. Також можна підкорити гору Говерлу (2,061) — найвищу гору України. * '''Відпочинок на пляжах в Криму'''. == Гроші та покупки == Одиниця валюти є гривня (UAH). Це пишеться гривня і виражений гривні на українському і гривню на російській мові. Просто, щоб зробити його трохи більш заплутаним, російськомовні на сході часто ставляться до нього як рубль, і це іноді проявляється як «₴» як до, так і після того, як суми і з і без пробілів. Національний банк фактичні ставки. === Гроші === Кожен розумного розміру міста матимуть обміни будки і банки, які перетворюють євро, доларах США або російські рублі в гривні, просто зверніть увагу на знаки з обмінними курсами. Британських фунтах також часто замінюється, хоча при низькій швидкості. У туристичних районах, набагато ширший діапазон валют може бути змінений. Магазин навколо, як пропоновані ставки часто змінюються. Кіоски і банки, як правило, не намагаються афера вас, але розраховувати свої замітки, щоб бути впевненим. У багатьох місцях банківські клерки будуть відмовлятися від грошей навіть з незначних пошкоджень або жирних плям. Сльоза в роботі більш ніж на п'ять міліметрів може бути занадто багато. === Банкомати === Банкомати (банкомат, банкомат) поширені по всій країні і в цілому працювати з міжнародними картами. Вони майже завжди дозувати грн, хоча ви можете знайти деякі дають USD. Вони в основному не стягувати плату з іноземних карт. (Якщо ви не відкликають доларів). Дебетові карти, такі як метр працюють в банкоматах. Cirrus / Maestro / Плюс банківські карти може бути найбільш ефективним способом, щоб отримати готівку в Україні. Не всі банкомати показують, що вони підтримують систему Plus, але в більшості випадків вони підтримують його, якщо вони підтримують Visa. ПриватБанк Банкомати показують, що вони підтримують плюс, але вони не працюють з картами Північної Америки. === Банки === Зміна гроші в банках забирає багато-є багато документів бере участь час. Співробітники Банку можуть не захотіти пройти через всі процедури просто змінити свій рахунок USD100 і може спробувати ФОБ тебе виправдання: «Вибачте, у нас немає грошей» є поширеним явищем. Якщо ви абсолютно необхідно міняти гроші там, ви могли б переконати їх змінити свою думку; але якщо ви можете піти куди-небудь ще, ви, ймовірно, заощадити час. У банку, вам також необхідно пред'явити паспорт. Банки можуть також тільки дозволити вам купити грн; вони можуть перешкодити вам купувати «тверду» валюту. Навіть при великих гілок, ви не можете очікувати, що говорить по-англійськи. Робити нічого, крім обміну валюти може зажадати перекладача або, принаймні, багато терпіння. Можна отримати долари від більшості банків, що використовують грошовий аванс від Visa або MasterCard. Існує невелика плата за обслуговування (3%), щоб зробити це на додаток до того, що ваші банківські збори. === Обмінні пункти === Обмінні пункти, в той час як виглядає досить сумнівний, як правило, кращі місця, щоб поміняти гроші. Їх ставки, як правило, краще, ніж банки "(але не завжди), і вам не буде потрібно ваш паспорт. Сервіс швидко і там часто ніяких документів або квитанції. === Покупка === Згідно із законом, всі операції повинні бути в гривнях, хоча і менш формальні угоди можуть бути в євро або доларах США. Якщо ви хочете купити будь-який вид художнього твору (картини, крашанки) в Києві, місце для відвідування Andriivskij спуск (Андріївський узвіз українською мовою, Андріївський узвіз на російській мові). Це незаконно вивезти з країни всі предмети історичної важливості. Це включає в себе значки, медалі, значки, історичні картини і т. д. Хоча ви навряд чи зіткнеться з пошуком мішок, не носіть будь-які старі значки або показати що-небудь, що може викликати підозру. == Регіональна кухня == Українська кухня дуже смачна, схожість з російською кухнею. Так само, як і інші кухні в регіоні вона використовує багато жирних інгредієнтів, особливо в святкових страв. Традиційна місцева їжа включає в себе «Сало» (солоне сало) і супів, як «Солянка» (солянка в українському, м'ясний суп) або «борщ» (борщ українською мовою) суп з червоного буряка. Західна Україна також має зелену версію борщу, із зеленню і вареними яйцями. По-перше, Сало, можливо, щось ви не могли змусити себе спробувати — однак це смачний гарнір, як і для супів, які є обов'язковою стравою. Якщо ви перебуваєте за межами великого міста або сумніви з приводу їжі, проявляти обережність і здоровий глузд про те, де ви купуєте їжу. Спробуйте не купувати продукти тільки в супермаркетах або великих продуктових магазинах, завжди перевіряйте термін придатності, і ніколи не купувати м'ясо чи молочні продукти на вулиці (ви можете купити їх на ринку, але не поруч з ринком). У більшості міст в Україні є кілька дуже хороших ресторанів. Прочитайте дошки меню, розміщені біля входу кожної установи, щоб допомогти вам вибрати. Ви також можете знайти хороші місця, щоб поїсти не знайомий, а просто димом традиційних дерев'яних пожеж. Вони часто місця, де вони готують страви традиційної української кухні, в тому числі дуже смачний shashlyky (шашлики на українській мові). Ресторатори дуже доброзичливі, і, найчастіше, ви будете одним з перших іноземних відвідувачів. Поруч з «борщ», ви можете також попросити «вареники» (вареники на українському, Вареники з м'ясом, овочами або фруктами) або «Деруни» (деруни, картопляні оладки). Ви повинні спробувати вареники з картоплею і сиром в обсмаженими цибулею і сметанним соусом, фантастичне блюдо. Це тільки закуски, але ті, які могли б заповнити вас швидко. Ви можете також використовувати деякі інтернет-сервіси, які допоможуть вам знайти будь-який ресторан ви хочете. Як правило, вони мають багато варіантів і переклад на англійську мову робить пошук простіше. Ці послуги є безкоштовними і надають інформацію про великі міста. Якщо немає можливості підключення до Інтернету ви можете попросити людей про ресторанах, але пам'ятайте, що знання англійської мови серед українців є низьким, і ви також можете зустріти недружні людей. Але в більшості випадків англійську або іншу іноземну мову робить людей більш люб'язним. === Напої === Українська спеціальність горілка (місцева назва горілки) з перцем. Інші види горілки також вельми популярні — липа (Tilia), мед, береза, пшениця. Ціни варіюються € 1-20 за 1 літр. Сувенірні пляшки доступні за вищими цінами (деякі пляшки сягають понад € 35 за 0,5 л. Існує великий вибір вин, як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Вітчизняні вина в основному відбуваються на півдні, хоча вина з Карпатського регіону Ужгороді є також досить смачно. Україна також славиться це червоні ігристі вина. Ціни на місцевому винному діапазоні € 2-35 за пляшку 0,75 л (щоб уникнути найдешевші вина, € 1 або менше, так як вони іноді розливається, як домашні вина, але продається місцеві марочні), тим не менш, можна знайти справжні італійські, французькі, австралійські вина від € 50 за пляшку і більше у великих супермаркетах і більшості ресторанів. вартість імпортних вин значно знизилися за останні кілька років, а також тенденції вказують на подальше зниження цін, Є багато напоїв (алкогольних і безалкогольних). Українське пиво дуже хорошої якості. Пиво з бочок або кегов (більш поширених в кафе) часто поливав вниз. Консервоване пиво не дуже поширене в Україні, а іноді не має тієї ж якості того ж сорту, що продається в пляшках. Кращі сорти пива вариться Львівське, Оболонському та ППБ (Перша ПРИВАТНА Brovarnia). Імпортні пиво також широко доступні, але дорожче — наприклад, пляшка австрійського Edelweiss може коштувати понад € 2 в той час як середня ціна українського пива становить € 0,50. Всі сказали, українські сорти пива дуже смачний і набуває все більшої популярності в інших країнах Європи. З безалкогольних напоїв, слід спробувати квас — типово слов'янський напій з жита або пшениці. Протягом літа можна легко купити його від призначених вуличних продавців. Є багато жовтих бочок з квасом навколо міста в літній період. Краще купувати його в пляшках з-за невідомої чистоти стовбура. Молочні напої, всіх сортів, також доступні, хоча в основному в супермаркетах. Пляшки мінеральної води доступні скрізь, а також лимонади, пиво і міцні спиртні напої. При пошуку, щоб купувати воду в пляшках, не забудьте попросити «Voda Bez Hazu» (вода без газу) в іншому випадку ви, швидше за все, будуть передані газований напій. Ніколи не купувати горілку або Konjak (місцева назва бренді), за винятком супермаркетів або магазинів спиртних напоїв, оскільки є багато підробок. Щороку кілька вмирають або осліпнути в результаті отруєння метиловим спиртом, з'єднання, що використовується для виготовлення підроблених горілок. В Україні можна купити спирт, отриманий в інших колишніх радянських республіках. Молдавські та вірменські коньяки досить добре і не дорого. Грузинські вина досить незвично і ароматним, якщо занадто солодкий. == Нічне життя == == Де зупинитись == Готелі може бути травмуючим досвідом для західника в будь-якому місці за межами Києва та Львова. Чим дешевше готель, тим більша ймовірність деяких вельми сумних сюрпризів, особливо для тих, хто не знайомий з рівнем радянського типу сервісу, який до цих пір залишається в багатьох місцях. Є багато середині діапазону (€ 25-45) варіанти за межами Києва. Наприклад, в Івано-Франківську (біля Карпат), звичайна ставка становить близько € 35 за номер (спальня і вітальня) в одному такому готелі. Багато готелів мають вибір між відремонтованих номерів / люксів («західний стиль»), а не відремонтовані номери (Східно-європейському стилі). Останній варіант більш ніж на 50% дешевше і дає вам простору старомодний 2 кімнатний люкс, прості, але чисті! Є кілька 5-зіркових готелів у Києві та один у Донецьку; см напрямні для цих міст для списків. В одному такому готелі у Львові, звичайна ставка коливається від € 40-60 за ніч. Інший варіант зняти квартиру в Інтернеті, перш ніж покинути країну. Є багато, щоб вибрати з Києва та Одеси. Те, що багато людей з країн колишнього СРСР зробити, це піти на залізничну станцію, де вони намагаються знайти людей, які готові орендувати кімнату. Ціни, як правило, набагато дешевше, і якщо є достатня кількість людей, які пропонують кімнату ви можете зробити великі угоди. Ці угоди, як правило, не є законним, і вони візьмуть вас в кут до переговорів. Переконайтеся, що вони мають теплу воду, і не бійтеся сказати, що це не те, що ви очікували, побачивши кімнату. == Де навчатись == Є багато іноземних студентів в українських університетах. Хабарництво є звичайним явищем, і ви навіть можете отримати диплом тут перейнявшись тільки двічі (перший і останній дні терміну), якщо у вас є гроші. Це гіпербола, звичайно, але в реальному житті це не сильно відрізняється. Звичайно, якщо хтось хоче, щоб отримати хороші знання вони будуть, але мотивація в такій ситуації є низькою. Після закінчення інституту багато студентів знаходять роботу, яка не пов'язана з їх освітою, але це зовсім не означає, що система освіти погано. Це відбувається через економічну нестабільність. Сама система освіти є всеосяжною і конкурентоспроможною, а також багато іноземних студентів може бути підтвердженням цього факту (не тільки в раніше згаданої гіпербола). * Київський національний університету імені Тараса Шевченка<br/> * Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна<br/> * Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича<br/> * Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького<br/> * Львівський національний університет імені Івана Франка<br/> * Національна академія внутрішніх справ<br/> * Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького == Як заробити == Отримання дозволу на роботу (віза) є необхідністю для іноземців, якщо вони збираються бути використані будь-яким юридичною особою (виключення застосовуються лише для міжнародних організацій та представництв іноземних компаній). Дозвіл на роботу більше дозволу на прийомі на роботу. Потенційний роботодавець повинен звернутися з адміністрацією праці для найму нерезидентних працівника. За допомогою програми ви зможете знайти повний резюме, а також документи, що свідчать про акредитованого освіти, повинні бути представлені. == Застереження == Багато людей скажуть вам, що ви можете взяти копію візи з Вами. На жаль, деякі люди відчувають проблеми з цього приводу. Це завжди краще мати при собі паспорт з вами. Ксерокопія може бути відмовлено як документ, що посвідчує особу. Телефонний дзвінок на місцевий хто може допомогти може виявитися досить ефективним. Отримати детальну інформацію про вашому місцевому посольстві і / або консульствах заздалегідь і відзначити їх номери екстрених служб. Якщо ви можете це корисно мати двомовний знайомий, який може бути викликаний в разі надзвичайної ситуації або якщо у вас виникнуть труднощі. При проживанні протягом тривалого часу, то доцільно, щоб отримати місцеву сім-карту для мобільного телефону на випадок надзвичайних ситуацій та для більш дешевих місцевих дзвінків / текстів. Вони широко доступні, дешево (часто безкоштовно) і легко «доливання», === Питання злочинності === Як і в будь-якій країні, використовуючи здоровий глузд при русі в Україні дозволить звести до мінімуму будь-які шанси бути жертвою дрібних злочинів і крадіжок. Намагайтеся не афішувати той факт, що ви іноземець або виставляти напоказ своє багатство, через ваш вибір одягу або іншим чином. За винятком Києва, Одеси та інших великих містах, західні туристи як і раніше досить рідкісні. Як і в будь-якій країні, можливість дрібної крадіжки існує. У Києві, переконайтеся, щоб захистити ваші сумки і людини, тому що дуже кишенькових крадіжок поширені, особливо в багатолюдних станцій метро. Гіди сказали туристам стежити за певними людьми, тому що вони чули, як люди кажуть: «Вони схожі на американців: давайте слідувати за ними на деякий час і подивитися, що ми можемо отримати.» Грабежі і шахрайства на туристів є досить поширеними, особливо гаманець афера в Києві. Але якщо ви заарештовані поліцією або іншими правоохоронними органами, зробити все можливе, щоб повідомити їм, що ви іноземний гість. Чи не багато співробітників поліції говорять на іноземних мовах вільно, але багато людей прагнуть допомогти в перекладі. Чи не пити алкоголь в компанії невідомих людей (які можуть бути запропоновані більш вільно, ніж на Заході). Ви не знаєте, скільки вони збираються пити (і переконати вас пити з ними), а також те, що конфлікти можуть виникати після цього. Крім того, багато українців, відомі схильністю хороший напій, іноді може споживати таку кількість горілки, яку можна вважати за летальної для середнього пива-звикають Заходу. === Фінансове забезпечення === Україна є переважно грошове господарство. Мережа банківських відділень і банкоматів (банкомати) швидко виріс і тепер легко доступні у всіх, крім самих маленьких селах. Як перевірити безпеку машини — було б розумно використовувати той, який, очевидно, в банку, а не в іншому закладі. V PAY-картки не приймаються в країні. Ви можете використовувати свої кредитні картки (в основному MasterCard і Visa), або готівкові гроші дорожні чеки легко. Кредитні та дебетові карти приймаються в супермаркетах. Але уникнути використання вашої кредитної / дебетової картки для здійснення платежів в установах в невеликих містах, як роздрібні торговці не навчені і контролюється досить, щоб забезпечити вашу карту конфіденційність. Замість цього він широко прийнятно платити готівкою. Місцеві жителі (особливо бізнесмени) іноді носити з собою і платити в нього грошові кошти вважаються незвичайно великий і в інших країнах. Чи не підозрюють, злочинна діяльність в кожному такому випадку. Крім того, настійно рекомендується уникати індивідуальних (вулиця) валютні обмінні пункти, так як є злодії серед таких обмінників, які можуть дати вам замість старих, радянських часів валюти або також купони, які були вилучені з обігу з середини 1990-х років. Використовуйте спеціальні кабіни для обміну (широко поширений) і банків; Також будьте обережні трюків валютних курсів, як 5.059 / 5.62 купити / продати замість 5,59 / 5,62. Євро і долар США, як правило, приймаються як альтернативні форми валюти, особливо в туристичних районах. Вони також є найбільш широко прийнятої конвертованою валютою в обмінних пунктах, з англійських фунтах стерлінгів на третьому місці. Расизм [ред] Територія навколо американського посольства в Києві відомий провокатор груп, орієнтованих на чорношкірих людей, і були повідомлення про такі напади на Andriyivski, головною туристичною вулиці, що йде від Михайлівської вниз в Подолі. Зокрема, в сільській місцевості, мають темну шкіру часто є джерелом шкоди. Антисемітизм все ще зберігаються проблеми в деяких західних регіонах і / або в інших частинах України. Однак є дві єврейські мери, обрані в Херсоні та Вінниці. Русофобія знаходиться на підйомі в результаті російської анексії Криму на початку 2014 року, особливо в Європейському Союзі дружніх західних регіонах країни. Російські громадяни можуть зіткнутися негативне сприйняття через триваючої війни, яка ведеться (станом на 2014 г.) проти України підтримуваними Росією сепаратистами в східній частині країни. Там були етнічні сутички між росіянами і українцями в Одесі. 17 липня 2014 року, російські спинками повстанці збили цивільний авіалайнер над Україною на борту якого перебували сотні громадян ЄС; це призвело до ескалації економічних санкцій з боку Заходу і Росії, так і поляризоване вже-напружену ситуацію на місцях. Окремі приклади досвід свідчить про те, що в Україні, насправді велика частина колишнього Радянського Союзу, мігранти з Середньої і Центральної Азії і рома / сінті люди отримують набагато ближче і більш частого уваги з боку поліції (Міліція). Завжди мати паспорт (або ксерокопію головних сторінок, якщо ви стурбовані втратити його або, якщо ви зупинилися в готелі, який тримає його), як іноземці звертаються більш прихильно, ніж інші. Це не означає, що це небезпечно або загрожувати, але краще бути попереджений про реалії. === Катастрофи === У той час як є багато плавання і дайвінгу пам'яток по всій території України, місцеві рятувальні вода надзвичайно недофінансування. Це малоймовірно, що ви б помітили, в той час як утоплення, особливо на річці. Використовуйте тільки офіційно встановлені пляжі. Україна має одні з найгірших статистичних даних для пов'язаних з дорожньо-транспортних смертей і травм в світі так діяти відповідним чином. Будьте обережні при перетині доріг; ходити і їздити оборонно: бути в курсі, що трафік обганяє як всередині, так і зовні. Іноді вам навіть не потрібно проявляти обережність при використанні пішохідних доріжок, так як в години пік чорний, горбиль-сторонній Audi / BMW / Mercedes іноді можуть вибирати, щоб уникнути трафіку за допомогою широких тротуарів; пішоходи чи ні. Власники / водії дорогих автомобілів були відомі, часом, бути більш недбале безпеки пішоходів. Водії рідко надають пріоритет пішоходів, які переходять дорогу, якщо немає пішохідних вогні. Завжди стежте за вашу безпеку. Також пам'ятайте, що мостові страждають таким же чином, як дороги з точки зору руйнування інфраструктури. Будьте обережні при ходьбі, особливо в темряві і далеко від центральних районів основних міст (факел є корисним володіння), а вулиці погано освітлені, як і більшість із записів / сходах до будівель, а вулиця і тротуар поверхні часто небезпечно вибоїнах. Чи не наступайте на обкладинках людино-доручених, так як вони можуть «кінчик» опускати ногу в отвір з усіма потенційними травмами! === Заборони === Це незаконно, щоб палити цигарки і пити алкоголь в громадських місцях в Україні. Незважаючи на заборону ви можете побачити деякі місцеві жителі роблять це, але не вводити в оману. Це погані приклади. Місцеві поліцейські можуть наполягати на хабарі, якщо вони бачать іноземця порушення заборони. Так що будьте мудрими і уникнути непотрібних проблем. === Надзвичайні === телефонні номери екстрених служб в Україні: 112 — загальна 101 — пожежна охорона 102 — поліція 103 — швидка допомога 104 — витоку газу == Як зберегти здоров'я == === Вода === Як правило, уникати пити воду з крана. Основна причина цього полягає в тому, що вода в багатьох регіонах знезаражують за допомогою хлору, тому смак жахливо. По можливості купувати воду в пляшках, яка широко доступна і в цілому ОК. === Інфекційні захворювання === Україна має найвищий рівень ВІЛ-інфікованих ВІЛ в Європі майже на 1,5% або 1 в 66 дорослих. Будь обережним. === Радіаційний === Існує радіаційне забруднення на північному сході від аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р Проте ефект дуже малий, якщо ви постійно живете в самій Чорнобильській зоні. Є навіть тури в місто Прип'ять, який найближче до станції. Місто славиться переслідують декорації блоків багатоквартирних будинків кинутих в 1986 році, в даний час виділяючись на тлі рослинності, яка породжувала від років зневаги. == Поважати == Поважайте той факт, що Україна є незалежною державою. Ви можете виявити, що люди тут дуже чутливі про те, класифікуються як «російських». Українці мають свою етнічну приналежність і не люблять, коли їх бачили, як російські. Не говори "Україна, " тому, що використання є застарілим і має на увазі, що Україна є регіоном, а не країна. Україна не в якому разі не консервативна країна по відношенню до одягу або поведінки, і нараховує вам, якщо вони можуть отримати з ним, отримати те, що ви заплатили за (якість). Проте, гомосексуалісти не сподобалося там. Підвищення питання України в контексті як частина Радянського Союзу не може бути вітається місцевими жителями. Голодомор, як і Голокост, є чутливим питанням. Найкраще, щоб не похвалити Радянського Союзу або Йосипа Сталіна, радянського лідера під час Другої світової війни і архітектором Голодомору. Тим не менш, деякі українці також згадати недавній період Радянського Союзу, так як період економічного процвітання. == Зв'язок == === Телефон === Укртелеком є основним оператором зв'язку. Код країни для України 380. === Мобільний === Найбільші оператори мобільного зв'язку Київстар, Vodafone (раніше МТС), Lifecell. === Інтернет === Мобільний доступ GPRS доступний на переважній більшості території України. 3G мобільний доступ стабільно розвивається. Wi-Fi точок доступу Public широко поширені у містах. Є плани і проекти для забезпечення масового бездротового широкосмугового доступу в міських відкритих просторів, на дальніх поїздах Укрзалізниці та в міських транспортних засобах загального користування. == Посилання == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 9kh534ne9ewcsjgvrl9r59jmcq7xa7b Умань 0 212 33352 14007 2022-08-24T02:15:51Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Черкаської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.75258|30.21884|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Умань''' — місто, яке розташоване у [[Черкаська область|Черкаській області]], за 180 кілометрів від [[Черкаси|Черкас]]. == Зрозуміти == '''Умань''' — місто обласного підпорядкування, районний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Населення — 87 165 осіб. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === Через місто пролягає автошлях Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Поруч із містом проходить автошлях М 05 (Київ — Одеса), що в Україні збігається з міжнародним автошляхом E95 (Санкт-Петербург — Одеса). === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == [[File:Софіївський-парк.jpg|thumb|Вигляд на фонтан "Змія" у "Софіївці".]] На всю країну і навіть за кордоном відомий Державний заповідник — дендропарк '''«Софіївка»'''. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Черкаської області]] erw9dvf0v6q8r876y5l71twtyil0k4l Франція 0 219 33430 22827 2022-08-24T02:41:35Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47|2|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Eiffel Tower and Pont Alexandre III at night.jpg |flag= Flag of France.svg |location= Europe location F.png |capital=[[Париж]] |government= |currency= євро |area= 551 695 км² |population= 65 073 482 чол. |language=[[Французький розмовник|французька]] |religion= католицизм |electricity= |callingcode= |tld=.fr |timezone= GMT+1 }} '''Франція''' – країна в [[Європа|Західній Європі]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=France-regions.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Франції | region1name=[[Іль-де-Франс]] | region1color=#dde58b | region1items= | region1description= | region2name=[[Північна Франція]] | region2color=#608860 | region2items= | region2description=[[Нормандія]], [[Нор-Па-де-Кале]], [[Пікардія]] | region3name=[[Північно-східна Франція]] | region3color=#b383b3 | region3items= | region3description=[[Ельзас]], [[Лотарингія]], [[Франш-Конте]], [[Шампань-Арденни]] | region4name=[[Західна Франція]] | region4color=#c5995c | region4items= | region4description=[[Бретань]], [[Пеї-де-ла-Луар]] | region5name=[[Центральна Франція]] | region5color=#6698bb | region5items= | region5description=[[Бургундія]], [[Лімузен]], [[Овернь]], [[Пуату-Шарант]], [[Центр (Франція)|Центр]] | region6name=[[Південно-західна Франція]] | region6color=#a4c28d | region6items= | region6description=[[Аквітанія]], [[Південь-Піренеї]] | region7name=[[Південно-східна Франція]] | region7color=#c8b7b7 | region7items= | region7description=[[Корсика]], [[Лангедок-Руссільйон]], [[Прованс-Альпи-Лазурний берег]], [[Рона-Альпи]] }} ==Міста== * [[Париж]] — столиця країни * [[Бордо]] * [[Лілль]] * [[Ліон]] * [[Марсель]] * [[Нант]] * [[Ніцца]] * [[Страсбур]] * [[Тулуза]] ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== * {{listing | name=Париж | alt=Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля | url= | wikipedia=Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля | email= | address= | lat= | long= | directions=на метро | phone= | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-08 | content=Один з неайбільших аеропортів світу. Є прямі регулярні рейси з Бориспільського аеропорту }} ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] c5c4t4yi582uudygm2dsl1lwkkieeer Фінляндія 0 220 33439 32314 2022-08-24T02:43:55Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|64|26|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image= |flag= Flag of Finland.svg |location= EU-Finland.svg |capital=[[Гельсінкі]] |government= |currency= євро |area= 338 145 км² |population= 5 367 188 чол. |language=[[фінський розмовник|фінська]], [[шведський розмовник|шведська]] |religion= лютеранство, православ'я |electricity= |callingcode= |tld=.fi, .ax |timezone= GMT+2 }} '''Фінляндія''' (фін. ''Suomi'') знаходиться у [[Європа|Північній Європі]] і межує з [[Росія|Росією]] на сході, [[Норвегія|Норвегією]] на півночі, і [[Швеція|Швецією]] на заході. Загальна площа країни 338 145 км² ([[Список країн за площею|65-те]] місце у світі). Майже чверть площі країни розташована за [[Північне полярне коло|полярним колом]]. На півдні й заході береги країни омивають води Балтійського моря та його заток — Фінської і Ботнічної. Столиця та найбільше місто - Гельсінкі. Форма правління: парламентська республіка. Глава держава: президент. Законодавча влада: парламент. Офіційні мови:  фінська та шведська. Грошова одиниця - євро. Член ООН, НАТО, OECD, Північної Ради, ЄС, Шенгенської угоди та Єврозони. Фінляндія — горбисто-рівнинна країна. Абсолютні висоти звичайно не перевищують 300 м. Середні висоти — 164 м; найнижча точка — рівень вод Балтійського моря (0 м); найвища точка — гора [[Халті]] (Халтіатунтурі) (1328 м). Південне і південно-західне узбережжя досить сильно порізане [[Фіорд|фіордами]].Біля берегів Фінляндії знаходиться близько 180 тис. різної площі островів.  Гряди льодовикових відкладень ([[Морена|морени]]) перетинають численні долини та підпирають річки. Клімат - помірний, перехідний від морського до континентального. У прибережних районах часті тумани. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, можливими [[Шторм|штормами]], сніговий покрив на півдні тримається 4-5 місяців. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Температура улітку 14° С - 16°С, а зимою від -3° С до -13° С. Зволоження надмірне, на південному узбережжі достатнє. Національний склад однорідний: 93,4% населення фінів, інші меншини - шведи, саамі та роми. Внаслідок недавньої імміграції в країні також є великі групи етнічних росіян, іракців, естонців та сомалійців. Офіційна релігія - лютеранство, головна державна церква знаходиться в Турку. Членами лютеранської церкви є 88% населення, 1% належить до православної. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Finland regions.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Фінляндії | region1name=[[Південна Фінляндія]] | region1color=#d09440 | region1items= | region1description= | region2name=[[Західна Фінляндія]] | region2color=#578e86 | region2items= | region2description= | region3name=[[Східна Фінляндія]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description= | region4name=[[Оулу (регіон)|Оулу]] | region4color=#8a84a3 | region4items= | region4description= |region5name=[[Лапландія]] |region5color=#69999f |region5items= |region5description= |region6name=[[Аланд]] |region6color=#b383b3 |region6items= |region6description= }} ==Міста== [[Файл:Aurajoki, Turku 2.jpg|міні|[[Турку]] та річки Аура]] * [[Гельсінкі]] — столиця Фінляндії і найбільше місто на сьогоднішній день * [[Ювяскюля]] — університетський місто, розташоване в Центральній Фінляндії * [[Оулу]] — шосте за розміром місто Фінляндії, розташоване на північному заході країни * [[Раума]] — місто на заході Фінляндії, на узбережжі Ботнічної затоки * [[Рованіемі]] — найбільше за площею місто в Європі * [[Савонлінна]] — невелике місто на березі озера з великим замком і популярним оперним фестивалем * [[Тампере]] — промислове місто, будинок культури, музики, мистецтва і музеїв * [[Турку]] — колишня столиця на західному узбережжі. Середньовічний замок і кафедральний собор * [[Вааса]] — місто з сильним шведським впливом на західному узбережжі, поруч розташований всесвітньо відомий природний об'єкт ЮНЕСКО — архіпелаг Кваркен ==Інші місця== ==Як дістатись== ===Літаком=== Повітряне сполучення у Фінляндії здійснюється завдяки компанії "Finnair", довжина внутрішніх авіаліній якої найгустіша в світі. Налічується 22 фінляндських аеропортів. ===Потягом=== Автобусне сполучення Лапландії успішно замінює залізничне і є чудовим транспортом для подорожей у цьому мальовничому краї. Загальна довжина залізничного полотна становить майже 6 тис. км. Більшість залізниць електрифіковані. ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== Фінляндія - єдина з мореплавних держав світу в якої всі порти відкриті круглий рік. ==Транспорт== == Мова == Національними мовами Фінляндії є [[Фінський розмовник|фінська]] (володіє близько 91% населення) і [[Шведський розмовник|шведська]]. == Що відвідати == 1) Національний музей Фінляндії (Гельсінкі) побудований на початку XIX століття в стилі романтизму.Експозиції музею розповідають про історію Фінляндії - з кам'яного віку і до сучасності. 2) Острів-музей Сеурасаарі (Гельсінкі) під відкритим небом. Будинки і споруди музею покликані познайомити відвідувачів з способом життя і традиціями фінського народу. 3) Музей шпигунства розташований в місті Тампере. Усередині музею представлені фотографії знаменитих шпигунів, таких як Ріхард Зорге, Мата Харі й інші. Всі експонати можна чіпати руками, використовувати і проводити експерименти на собі. 4) Музей сауни, розташований за 25-ть кілометрів від фінського міста Ювяскюля. 5) Лапландія — напевно найпопулярніше місце у Фінляндії. Саме тут, в лежачому біля Полярного кола Рованіємі, знаходиться рідний будинок Санта-Клауса, куди їдуть туристи з усього світу. До цікавих для туристів явищ є Північне Сяйво. До 200 разів на рік в Лапландії можна спостерігати Revontulet або «Лисячий вогонь» – так у Фінляндіїназивають північне сяйво. У районах Рованіємі, Кильписъярви і Соданкюля сяйво буває майже кожен день. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == Існує близько 8500 готелів, діє приблизно 200 туристичних баз і понад 10 тис. будиночків дач для відпочинку. Більшість об’єктів розташовані у фінському центральному озерному краї. Найвідоміші готелі у Фінляндії: Hotel Indigo Helsinki-Boulevard, Lapland Hotels Bulevardi, Levin Kunkku B6, Hotel Ylläsrinne, Holiday Village Nuorgamin Lomakeskus. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] ljg41iz2z6brklgghtwoj6p9nmjv6k4 Харків 0 221 33171 32854 2022-08-24T01:14:16Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.99351|36.23038|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:LopanStrelkaKharkov.jpg|thumb|right|Злиття рік Лопань та Харків.]] '''Харків''' — місто на сході [[Україна|України]]. == Зрозуміти == Найбільше місто у [[Східна Україна|Східній Україні]] і друге за чисельністю населення місто в країні. Центр історико-географічного краю Слобожанщина, з 1919 по 1934 рр. — столиця Української РСР, через що місто Харків відоме як «Перша столиця». З точки зору міського ансамблю місто цікаве не тільки дореволюційною забудовою, що місцями добре збереглася, а й архітектурою міжвоєнного періоду. Разом зі статусом республіканської столиці Харків отримав і архітектуру відповідну до статусу: монументальну, багатоповерхову. У Харкові, незважаючи на руйнування під час Війни, більше, ніж у будь-якому іншому місті, збереглося пам'яток архітектури в стилі конструктивізму. Також у Харкові знаходиться один із найбільших речових ринків в Україні — «Барабашово». == Як дістатись == === {{Літаком}} === '''Харківський міжнародний аеропорт''' [http://hrk.aero/]. Розташований в 12,5 кілометрах на південний-схід від центру міста. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Автобуси - 5 - 8 грн.[[Файл:Kharkiv Metro.jpg|міні|праворуч|Схема Харківського метрополітену.]] Метро - 8 грн. Трамвай - 5 - 6 грн. Маршрутки - 8 - 10 грн. Таксі - від 30 грн. '''Велодоріжки та велопрокати''' В парках центральної частини міста і в найбільшому лісовому масиві (Лісопарк) є велодоріжки загальною протяжністю 23 км та вело-пішохідна зона 1,9 км. Туристи та гості міста можуть скористатись послугами велопрокатів. Найбільш відомий - http://veloprokatik.com/ налічує більше трьохсот велосипедів від гірських до шосейних. == Що відвідати == * <see name="16-метровий пам'ятник Тарасу Шевченко" alt="" address="" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Покровський собор" alt="1689" address="вул. Університетська" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Собор Успіння Пресвятої Богородиці" alt="1656" address="вул. Університетська" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Благовіщенський собор" alt="1901" address="" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Пам'ятник 50-й паралелі" alt="" address="" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Скрипач на даху" alt="" address="пл. Конституції" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> == Чим зайнятись == *{{listing | name= Харківський театр опери і балету | url=http://theatre.kharkov.ua/ | email= | address= вул. Сумська 24 | lat= | long= | directions= | phone=+380 572 473043 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * '''Зоопарк''' * '''Центральний парк культури і відпочинку ім. М. Горького.''' == Що купувати == * {{listing | name=Бутiк Cherie | alt=Шерi | url=http://cherieboutique.com.ua | wikipedia=undefined | email=cherie@mail.ua | address=Данилевського 18 | lat=50.01053 | long=36.22734 | directions=метро "Наукова" по проспекту Науки до Госпрому, перехрестя з вул. Данилевського | phone=+38 (099) 030 2214 | tollfree= +38 (096) 577 7962 | fax= | hours=10:00 - 20:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/CherieUA/ | vkontakte= | lastedit=2016-03-23 | content=Купальники вiдомих европейських брендiв, Бiлизна жiноча та чоловiча iз Франції та Iталії, Пляжний брендовий жiночий одяг }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Roll Club Asian | alt= | url=https://roll-club.kh.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Площа Конституції, 18 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (099) 285-99-77 | tollfree= | fax= | hours=10-00 до 23-00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/RollClub.Kharkiv | instagram=https://www.instagram.com/roll_club/ | lastedit=2021-10-06 | content=Азіатські вулиці в центрі Харкова! }} === Дорого === == Де розважитись == * {{drink | name=ТРЦ Караван | alt= | url= | email= | address=вул. Героїв Праці 7 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-11-09 | content= }} * {{drink | name=ТРЦ Дафі | alt= | url= | email= | address=вул. Героїв Праці 9 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-11-09 | content= }} * {{drink | name=ТРЦ Французький бульвар | alt= | url= | email= | address=вул. Академіка Павлова, 44Б | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-11-09 | content= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Mirax Boutique Hotel | alt= | url=https://mirax-hotel.com.ua/en/ | wikipedia=undefined | email=info@mirax-hotel.com.ua | address=пр. Московський 86-A, 61001, Харків, Україна | lat= | long= | directions=м. Захистників України | phone=+380 (93) 360-09-79 | tollfree= | fax= | hours= | price=€20 | facebook=https://www.facebook.com/miraxboutique | vkontakte=https://vk.com/miraxboutiqehotel | lastedit=2016-09-13 | content=Розташувавшись в історичному центрі міста, бутік-готель «Mirax» став перлиною стилю і комфорту. У нашому готелі ви не знайдете жодного схожого номера. Кожен з них є унікальним та неповторним. <p>Не дарма, серед усіх готелів Харкова наш готель Міракс вважається одним з кращих. Багато хто думає, що бездоганний сервіс вони можуть знайти тільки за кордоном. Але більшість наших клієнтів підтверджують, що серед готелів Харкова, наш готель може надати послуги VIP-сервісу за помірну плату. Обравши наш готель, ви по-справжньому відчуєте домашній затишок і комфорт, а також усю привітність та гостинність кращих готелів у Харкові.</p> }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Ні в якому разі не слід міняти валюту з рук як на вокзалі та у самому Харкові, так і в поїзді, який через нього проїжджає. Значне число мінял — підставні. Вагонні міняйли є позаштатними співробітниками митниці. Обов'язково міняти валюту в обмінних пунктах. Послуги привокзальних таксистів у півтора рази дорожчі від радіо-таксі. Нічні прогулянки у робітничих районах, таких як ХТЗ, Нова Баварія, Залютино або у приватному секторі поруч з ними можуть бути небезпечними. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ізюм]] * [[Чугуїв]] * [[Зміїв]] * [[Бєлгород]] {{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] r3mj1vozt8gmqli42u6hmsafol0eubt 33339 33171 2022-08-24T02:11:38Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Харківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.99351|36.23038|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:LopanStrelkaKharkov.jpg|thumb|right|Злиття рік Лопань та Харків.]] '''Харків''' — місто на сході [[Україна|України]]. == Зрозуміти == Найбільше місто у [[Східна Україна|Східній Україні]] і друге за чисельністю населення місто в країні. Центр історико-географічного краю Слобожанщина, з 1919 по 1934 рр. — столиця Української РСР, через що місто Харків відоме як «Перша столиця». З точки зору міського ансамблю місто цікаве не тільки дореволюційною забудовою, що місцями добре збереглася, а й архітектурою міжвоєнного періоду. Разом зі статусом республіканської столиці Харків отримав і архітектуру відповідну до статусу: монументальну, багатоповерхову. У Харкові, незважаючи на руйнування під час Війни, більше, ніж у будь-якому іншому місті, збереглося пам'яток архітектури в стилі конструктивізму. Також у Харкові знаходиться один із найбільших речових ринків в Україні — «Барабашово». == Як дістатись == === {{Літаком}} === '''Харківський міжнародний аеропорт''' [http://hrk.aero/]. Розташований в 12,5 кілометрах на південний-схід від центру міста. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Автобуси - 5 - 8 грн.[[Файл:Kharkiv Metro.jpg|міні|праворуч|Схема Харківського метрополітену.]] Метро - 8 грн. Трамвай - 5 - 6 грн. Маршрутки - 8 - 10 грн. Таксі - від 30 грн. '''Велодоріжки та велопрокати''' В парках центральної частини міста і в найбільшому лісовому масиві (Лісопарк) є велодоріжки загальною протяжністю 23 км та вело-пішохідна зона 1,9 км. Туристи та гості міста можуть скористатись послугами велопрокатів. Найбільш відомий - http://veloprokatik.com/ налічує більше трьохсот велосипедів від гірських до шосейних. == Що відвідати == * <see name="16-метровий пам'ятник Тарасу Шевченко" alt="" address="" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Покровський собор" alt="1689" address="вул. Університетська" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Собор Успіння Пресвятої Богородиці" alt="1656" address="вул. Університетська" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Благовіщенський собор" alt="1901" address="" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Пам'ятник 50-й паралелі" alt="" address="" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> * <see name="Скрипач на даху" alt="" address="пл. Конституції" directions="" phone="" email="" fax="" url="" hours="" price=""></see> == Чим зайнятись == *{{listing | name= Харківський театр опери і балету | url=http://theatre.kharkov.ua/ | email= | address= вул. Сумська 24 | lat= | long= | directions= | phone=+380 572 473043 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * '''Зоопарк''' * '''Центральний парк культури і відпочинку ім. М. Горького.''' == Що купувати == * {{listing | name=Бутiк Cherie | alt=Шерi | url=http://cherieboutique.com.ua | wikipedia=undefined | email=cherie@mail.ua | address=Данилевського 18 | lat=50.01053 | long=36.22734 | directions=метро "Наукова" по проспекту Науки до Госпрому, перехрестя з вул. Данилевського | phone=+38 (099) 030 2214 | tollfree= +38 (096) 577 7962 | fax= | hours=10:00 - 20:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/CherieUA/ | vkontakte= | lastedit=2016-03-23 | content=Купальники вiдомих европейських брендiв, Бiлизна жiноча та чоловiча iз Франції та Iталії, Пляжний брендовий жiночий одяг }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Roll Club Asian | alt= | url=https://roll-club.kh.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Площа Конституції, 18 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (099) 285-99-77 | tollfree= | fax= | hours=10-00 до 23-00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/RollClub.Kharkiv | instagram=https://www.instagram.com/roll_club/ | lastedit=2021-10-06 | content=Азіатські вулиці в центрі Харкова! }} === Дорого === == Де розважитись == * {{drink | name=ТРЦ Караван | alt= | url= | email= | address=вул. Героїв Праці 7 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-11-09 | content= }} * {{drink | name=ТРЦ Дафі | alt= | url= | email= | address=вул. Героїв Праці 9 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-11-09 | content= }} * {{drink | name=ТРЦ Французький бульвар | alt= | url= | email= | address=вул. Академіка Павлова, 44Б | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2020-11-09 | content= }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing | name=Mirax Boutique Hotel | alt= | url=https://mirax-hotel.com.ua/en/ | wikipedia=undefined | email=info@mirax-hotel.com.ua | address=пр. Московський 86-A, 61001, Харків, Україна | lat= | long= | directions=м. Захистників України | phone=+380 (93) 360-09-79 | tollfree= | fax= | hours= | price=€20 | facebook=https://www.facebook.com/miraxboutique | vkontakte=https://vk.com/miraxboutiqehotel | lastedit=2016-09-13 | content=Розташувавшись в історичному центрі міста, бутік-готель «Mirax» став перлиною стилю і комфорту. У нашому готелі ви не знайдете жодного схожого номера. Кожен з них є унікальним та неповторним. <p>Не дарма, серед усіх готелів Харкова наш готель Міракс вважається одним з кращих. Багато хто думає, що бездоганний сервіс вони можуть знайти тільки за кордоном. Але більшість наших клієнтів підтверджують, що серед готелів Харкова, наш готель може надати послуги VIP-сервісу за помірну плату. Обравши наш готель, ви по-справжньому відчуєте домашній затишок і комфорт, а також усю привітність та гостинність кращих готелів у Харкові.</p> }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Ні в якому разі не слід міняти валюту з рук як на вокзалі та у самому Харкові, так і в поїзді, який через нього проїжджає. Значне число мінял — підставні. Вагонні міняйли є позаштатними співробітниками митниці. Обов'язково міняти валюту в обмінних пунктах. Послуги привокзальних таксистів у півтора рази дорожчі від радіо-таксі. Нічні прогулянки у робітничих районах, таких як ХТЗ, Нова Баварія, Залютино або у приватному секторі поруч з ними можуть бути небезпечними. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ізюм]] * [[Чугуїв]] * [[Зміїв]] * [[Бєлгород]] {{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Харківської області]] 64xwcn6r708dkpjaj6citc3n3nrzssc Харківська область 0 222 33198 32292 2022-08-24T01:23:49Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.59|36.43|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Харківська область''' розташована в [[Україна|Україні]] на Північному Сході країни. == Регіони == * [[Слобожанщина]] * [[Сіверщина]] * Північний [[Донбас]] == Міста == * [[Харків]] * [[Ізюм]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == * українська * російська * суржик (говірка) == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] fw6szni4y2ddktyinfyj9927dbqbrw4 Херсон 0 223 33192 33033 2022-08-24T01:21:04Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.63541|32.61689|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Херсон.jpg|thumb|right|330px|Вигляд на місто з висоти 10 км]]'''Херсон''' знаходиться в [[Південна Україна|Південній Україні]], є центром [[Херсонська область|Херсонської області]], важливим економічним, транспортним, культурним, освітнім та промисловим вузлом півдня України, знаходиться на правому березі Дніпра. Засноване за часів правління Катерини ІІ у 1778 році, однак перша згадка про нього датується 1737 роком під колишньою назвою Олександрія. '''Населення:''' 337 469 ''(2012)''. == Зрозуміти == === Мова === Більшість населення Херсону білінгвальне, проте основною мовою спілкування є російська мова та україно-російський суржик. Старше покоління надає перевагу [[Російський розмовник|російській мові]], однак в тій же мірі добре розуміє українську; молодь охоче переходить з однієї мови на іншу, часто додатково на побутовому рівні володіє третьою іноземною, як правило, [[Англійський розмовник|англійською]] або [[Німецький розмовник|німецькою]] (рідше, обома) мовами. === Історія === Історія міста тісно пов'язана із історією Російської імперії та її діячами, адже засноване за наказом Катерини ІІ у 1778 році. Свою назву отримало від [[Севастополь|Херсонеса Таврійського]], розташованого на південному заході [[Крим|Кримського півострова]]. Свого часу місто було чи не найбільш розвиненим на [[Південна Україна|Південній Україні]], центром Херсонської губернії, через його порт здійснювалася торгівля з [[Франція|Францією]], [[Іспанія|Іспанією]], [[Італія|Італією]], та іншими країнами [[Європа|Європи]]; що безперечно викликає гордість у міщан. Слід зауважити, що Херсон відіграв також значну роль у творенні української державності, після повалення самодержавства тут була створена політична організація «Українська Хата», що стала основним джерелом ідей національної незалежності на всій [[Херсонська область|Херсонщині]]. Але вже у 1789 році після заснування [[Миколаїв|Миколаєва]], куди було переведено адміралтейство, місто втратило значення важливої прикордонної фортеці, з нього виїхало практично все населення, й Херсон став звичайним повітовим містом. У радянський період Херсон втратив провідні позиції на [[Південна Україна|Півдні України]], однак продовжував розвиватися як великий промисловий та сільськогосподарський центр. Провідними галузями стали судно- та машинобудування, бавовняна, харчова промисловості тощо. Сьогодні Херсон — значний аграрний, індустріальний, торговельний, освітній та культурний осередок; обласний центр, 16-те за кількістю населення місто України. Його символами можна вважати брами Херсонської фортеці, одну з яких зображено на сучасному гербі міста, та пам'ятник першим кораблебудівельникам, розташованому на міській набережній. Має місто-супутник [[Олешки]]. === Туризм === Не слід однозначно вважати Херсон туристично орієнтованим: українських та іноземних туристів тут небагато (особливо останніх); найчастіше його відвідують улітку, як місце транспортної пересадки для подальшої подорожі на морські курорти та різного роду пам'ятки області (Асканія-Нова, Олешківська Січ, винні погреби, Аджигольський маяк тощо). У той же час туристичний потенціал міста значно недооцінений, у центрі знаходиться багато архітектурних пам'яток, старовинних будинків та церков (кінця ХVIІІ — почтаку XIX ст.), музеїв, театрів, торговельних центрів, сувенірних лавок. Через порівняно невелику кількість відвідувачів, міщани охоче діляться історіями та легендами Херсону, приязно ставляться до туристів. Основною проблемою у місті залишається проживання — за наявності досить широкого спектру туристичних послуг, екскурсій, зон відпочинку, туристичної продукції, розваг та іншого, дуже слабко розвинений готельний бізнес. Зовсім відсутні гостели. Розмір цін на більшість продуктів харчування, сувеніри, вартість проживання та інших витрат, порівняно з іншими містами України, помітно нижчий. === Райони === {{Regionlist |regionmap=Kherson regions map.png |regionmaptext=Районування Херсона |regionmapsize=250px |region1name=Дніпровський район |region1color=#a1699a |region1items= |region1description=Адміністративний район, утворений 1965 року, межує з [[Миколаївська область|Миколаївською областю]], до його складу входять три селищні ради. Історично склалося так, що Дніпровський район - район переробної промисловості. На його території знаходиться один з найбільших ринків у Херсоні, а також торговельно-розважальний центр [http://trcfabrika.com.ua/bcms.php "Fabrika"], збудований у 2012 році, де багато херсонців проводять свій вільний час. |region2name=Корабельний район |region2color=#a16947 |region2items= |region2description=Створений 1965 року; розташований на правому схилі долини річки Дніпро. Включає в себе 7 мікрорайонів та 4 населених пункти, є важливим промисловим районом, на його території знаходяться 39 підприємств (станом на 2008 рік), що забезпечують 45% усього промислового виробництва міста, а також 10 сільських господарств усіх форм власності. Частково охоплює центр міста та класичні туристичні маршрути. |region3name=Суворівський район |region3color=#ee696a |region3items= |region3description=Найстаріший адміністративний район міста, був утворений 4 січня 1965 року; в його межах знаходиться історичний центр Херсона, а також більшість історичних, архітектурних пам'яток, закладів освіти та культури тощо. Свою назву отримав в честь відомого полководця, учасника російсько-турецької війни О.В. Суворова, який перебував у місті протягом 1782-84 та 1786-87 рр., його іменем також названо пішохідну вулицю Херсона, місце відпочинку жителів. Тут зосереджено найбільше туристично привабливих місць. }} == Як дістатись == === Літаком === * {{listing|map = |type = go| name=Міжнародний аеропорт "Херсон" |alt= |address= |directions= |phone= |email=support@airport.kherson.ua | fax= | url=http://www.airport.kherson.ua/ |hours= |price= |content=Знаходиться у селі Чорнобаївка поблизу Херсона, заснований у 1946 році. У 2013 році закінчилася реконструкція аеропорту і на сьогоднішній день він функціонує у звичайному режимі. Приймає повітряний транспорт по Україні з та в [[Дніпропетровськ]], [[Київ]], [[Львів]]; географія міжнародних рейсів - [[Греція]], [[Італія]], [[Словенія]], [[Франція]], [[Чехія]]. : На території аеропорту діє медичний пункт, розташований на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. Він забезпечений усім необхідним обладнанням для надання першої медичної допомоги. Пасажири можуть скористатися його послугами в разі нездужання або загострення гострого хронічного захворювання. Для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, надається спеціальне обслуговування. У аеропорті цілодобово працюють співробітники міліції. У разі виникнення будь-яких проблем ви можете звернутися в чергову частину лінійного відділу внутрішніх справ, розташовану на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. : Транспортне сполучення з містом здійснюється автобусним маршрутом № 101 «Красень-Аеропорт», транспорт курсує щодня з 07.00 до 20.00 з інтервалом 15-20 хв. Автобус робить зупинки на «Центральному ринку», «Залізничній» та «Автовокзалі». Крім того до послуг відвідувачів діють служби таксі.}} ''Розклад роботи:'' '''Увага!''' У вихідні та святкові дні обслуговування надається за запитом. Запит повинен бути поданий адміністрації напередодні не пізніше 13:00. : — Адміністрація аеропорту: 08:00-17:00. : — Бюро AFIS з інструктажу: 08:00-17:00. : — Митниця та імміграція: згідно розкладу регулярних рейсів і за запитом чартерних рейсів. : — Медична та санітарна служби: 08:00-17:00. : — Метеорологічне бюро: цілодобово. : — Міліція: цілодобово. ''Контактні телефони:'' : — Бухгалтерія: '''(0 552) 33-71-79'''. : — Заступник директора з авіаційної безпеки: '''(0 552) 33-71-88'''. : — Метеорологічне бюро: '''(0 552) 33-71-81'''. : — Приймальна директора: '''(0 552) 33-71-95'''. : — Служба організації перевезень (факс): '''(0 552) 33-71-87'''. === Потягом === * {{listing|map = |type = drink| name=Залізничний вокзал "Херсон" |alt= |address=''площа Привокзальна, 1'' |directions= |phone= |email= | fax= | url=http://www.uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23530&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA |hours= |price= |description=Єдиний залізничний вокзал у місті, що сполучає Херсон з іншими населеними пунктами, заснований 16 жовтня 1907 року. Він має 4 посадкові колії, розташований на початку центральної вулиці міста - проспекту Ушакова, на Привокзальній площі. Звідси відправляються потяги не лише по території [[Україна|України]], але й закордон ([[Москва]], [[Мінськ]]), також через нього курсують приміські потяги, щоправда у 2012 році їхня кількість різко зменшилась. Дістатися до Херсона потягом можна практично з будь-якої точки України. На вокзалі цілодобово працюють каси з продажу квитків як на приміські, так і на потяги далекого прямування. У центральній будівлі знаходяться дві зали очікувань (звичайна та підвищеного комфорту), кафетерії, туалети. Діють знижки на проїзд для деяких пільгових категорій громадян України. [[File:Залізничний вокзал Херсону.JPG|210px|thumb|left|Вигляд на центральну будівлю вокзалу з Привокзальної площі]]Поряд з будівлею вокзалу знаходяться медичний пункт, камери схову, готелі, є пункти обміну валюти, послуги доступу до Інтернету. З вокзалу можна дістатися у будь-яку точку міста на місцевому транспорті або таксі.}} ''Відстані залізницею та час у дорозі:'' ::: До [[Запоріжжя]] — 280 км (≈ 9 годин). ::: До [[Київ|Києва]] — 582 км (≈ 12 годин). ::: До [[Львів|Львова]] — 832 км (≈ 19-20 годин). ::: До [[Миколаїв|Миколаєва]] — 66 км (≈ 1 година). ::: До [[Одеса|Одеси]] — 198 км (≈ 6-8 годин). ::: До [[Сімферополь|Сімферополя]] — 566 км (≈ 5-6 годин). ::: До [[Харків|Харкова]] — 545 км (≈ 18 годин). ::: До [[Хмельницький|Хмельницького]] — 606 км (≈ 13 годин). ''Контактні телефони:'' : — Довідкова служба вокзалу: '''(0 552) 48-20-08'''. : — Замовлення квитків (цілодобово): '''(0 552) 48-22-91'''. : — Бронювання квитків та замовлення квитків з доставкою у межах міста: '''(0 552)48-34-33'''. : — Багажне відділення: '''(0 552) 48-21-58'''. : — Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів: '''(0 552) 48-35-56'''. === Автомобілем === * {{Автошлях|М|14}} — з Одеси, Миколаєва, Нової Каховки, Мелітополя, Приазовського, Приморська, Бердянська, Мангуша, Маріуполя, Новоазовська; по Європейському автошляху {{Автошлях|Е|57}} (який збігається на території України з М-14) можна дістатись з Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови, Росії. * {{Автошлях|М|17}} — з Цюрупинська, Армянська, Красноперекопська, Джанкоя, Совєтського, Феодосії, Керчі; а також із Російської Федерації та Грузії (траса {{Автошлях|Е|97}}). === Автобусом === Автобусом до Херсона можна дістатись практично з будь-якої точки [[Україна|України]], у місті функціонує один автовокзал, який слугує для прийняття маршрутних таксі міжміського сполучення та громадського транспорту з віддалених населених пунктів [[Херсонська область|Херсонської області]]; і одна автостанція, з котрої відправляються і на яку прибувають автобуси приміського спрямування. * {{listing|map = |type = drink| name=Херсонський автовокзал|alt= |address=вул. Будьоного, 1 |directions= |phone=+38(0 552) 33-70-80 |email=ks@bus.com.ua | fax= | url=http://www.ks.bus.com.ua/html/122.html |hours=цілодобово |price= |description=}} * {{listing|map = |type = drink| name=Херсонська приміська автостанція|alt= |address=вул. Артема, 1; вул. Маяковського, 22 |directions= |phone=+38(0 552) 33-70-80, +38(0 552) 49-92-11,(0 552) 26-44-37 |email=ks@bus.com.ua | fax= | url=http://bus.com.ua/650200/names.html |hours=05:00-23:00 |price= |description=}} === Кораблем === На водному транспорті у місто можна потрапити лише з передмістя та найближчих дачних островів. == Транспорт == Маршрутний автобус по місту коштує ₴6.00, тролейбус — ₴2.50, у плані громадського транспорту Херсон є дуже практичним містом, тому дістатись до будь-якої точки міста можливо менше ніж за півгодини, основні місця заторів на дорогах — на світлофорах Бериславського шосе та проспекту Ушакова, однак час перебування у них зазвичай складає не більше 5-10 хвилин. Міський транспорт, як правило, напівпустий, ходить досить часто; тому потрапити у тисняву можливо лише у час-пік. Працює також водний транспорт (човни та переправи на набережній), які можуть відвезти у будь-який мальовничий куток дельти Дніпра. == Що відвідати == [[Файл:Очаківська брама.jpg|thumb|230px|Очаківська брама Херсонської фортеці, збудована 1793 року]] За даними управління культури обласної державної адміністрації у переліку пам'яток історії та архітектури Херсонської області у місті Херсоні занесено близько 170 об'єктів спадщини. Найвідомішими та водночас одними з перших архітектурних пам'яток у сучасній історії Херсона є Очаківська та Московська брами, Катерининський собор, арсенал — залишки Херсонської фортеці, видатного зразку військово-інженерного мистецтва, збудованої у кінці ХVIIІ століття. На жаль, до нашого часу збереглася дуже мала частина усіх колишніх фортифікаційних споруд. Серед скульптурних надбань Херсонщини у місті можна побачити величний монумент Слави у однойменному парку, скульптуру «Золоту пектораль» поблизу Центрального ринку, твори І. Г. Білокура, пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському (засновнику міста), скульптура Божої Матері «Покрова», пам'ятник Джону Говарду тощо. Своєрідними символами Херсона як «міста корабелів», значного південноукраїнського міста-порту є пам'ятник першим кораблебудівникам, увінчаний фрегатом, та одна з гармат найпершого створеного тут корабля. Місто сповнене певного архітектурного шарму так званого «південного класицизму», оскільки радянська конструктивна забудова практично не торкнулася центральних вулиць міста. У той же час, найдавніші будинки, що не знаходяться у приватній власності виглядають занедбаними та потребують ремонту. [[Файл:Ukraine Cherson 2St.-Ekater.jpg|thumb|left|230px|Катерининський собор, побудований у 1787 році]] Туристам радиться відвідати головну пішохідну вулицю Херсона — вулицю Суворова, засновану в кінці ХVIII століття, на якій знаходиться пам'ятне погруддя полководця О. В. Суворова. Це популярне місце відпочинку міщан та приїжджих, тут розташовано багато магазинів та розважальних закладів. Вулиця з одного боку виходить на Парк імені Леніна, найстаріший міський парк, композиційним центром якого є сторічний дуб, за легендою він був посаджений тут імператором Олександром ІІ ще у 1869 році. У цьому парку часто проводяться свята, одночасно це одне з найкращих місць для відпочинку з дітьми. Набережна міста — одне з обов'язкових місць для відвідування туристами. Також слід прогулятися по вулицях Театральній, Соборній, проспекту Ушакова та іншим історичним вулицям. Якщо є бажання культурно відпочити — відвідайте краєзнавчий та художній музеї Херсона, що знаходяться поряд; музично-драматичний театр імені М. Куліша, обласну філармонію, галереї, кінотеатри, торговельно-рожважальні центри. У сувенірних крамницях можна придбати цікаві та незвичайні подарунки для себе та своїх близьких. Херсон — місце проведення міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» [http://melpomena.org/], події якого відбуваються щорічно у середині червня. == Чим зайнятись == === Музеї === * '''[http://hokm.ks.ua/ Херсонський обласний краєзнавчий музей]''' ''Опис:'' заснований у 1890 році українським громадським діячем, археологом і краєзнавцем В. І. Гошкевичем, являє собою музейний комлекс історичного, природознавчого, літературного та етнографічного напрямків. Експозиції музею розміщені в будинках-пам'ятках архітектури та історії ХІХ століття. У його фондах зберігається більше 170 тис. музейних предметів, серед яких одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, в якому вік найстаріших знахідок — більше 17 тис. років; цікава колекція монет античних міст Північного Причорномор'я; великий комплекс зразків холодної і вогнепальної зброї ХVІ — ХХ ст.; колекція мисливських рушниць ХVІІІ — ХІХ ст.; зібрання порцеляни, антикварних меблів тощо. Усе розмаїття, від скіфських золотих прикрас і давньогрецьких мармурових скульптур до козацької зброї, перших креслень Херсонської фортеці й мистецьких творів минулих століть, представлене у '''відділах історії та етнографії'''. Центральне місце займає експозиція, присвячена заснуванню Херсона та пов'язаним з цим історичним особам. Привертають увагу відвідувачів предмети етнографічного характеру — свідоцтва багатонаціонального складу краю. Унікальні книжкові видання, найцінніші зібрання екслібрисів та гравюр, рукописи, оригінальні живописні полотна, історичні та меморіальні речі визначних письменників, які увійшли до світової літературної еліти: О. С. Пушкіна, Л. М. Толстого, О. Є. Кручоних, Д. Д. Бурлюка, Б. А. Лавреньова, М. Г. Куліша експонуються в [http://hokm.ks.ua/promuzey/55-literaturnij-viddil.html '''літературному відділі'''] музею. Колекція флори та фауни Херсонщини, створена наприкінці ХІХ ст. відомим вченим-біологом Й. К. Пачоським — основа [http://hokm.ks.ua/promuzey/56-muzej-prirodi.html '''природознавчого відділу''']. Цікавою для херсонців та гостей міста є виставка «Рідкісні та зникаючі тварини світу», на якій можна побачити усурійського тигра, леопарда, сніжного барса, ведмедів різних видів. Справжньою перлиною є експозиція, присвячена світу Нижнього Дніпра, лимана, Азовського та Чорного морів. Центральним експонатом розділу «Мешканці світового океану» є один з найбільших музейних предметів України — тридцятиметровий скелет синього кита. У касі головного корпусу музею можна придбати видання, набори листівок, буклети краєзнавчого характеру; тут відбуваються близько 20 регулярних щорічних заходів та днів відчинених дверей, постійно проводяться тематичні експозиції та незвичайні екскурсії присвячені видатним людям, діячам Херсонщини, цікавим науковим дослідженням тощо. Кожен бажаючий може прослухати оглядові екскурсії з природи Херсонщини, її історії з давніх часів до ХХ сторіччя, історії з 1917 до 1945 року; тематичні екскурсії «Старовина та заснування Херсона», «Загадки давніх курганів», «Стародавні греки на терирорії краю», «Херсонщина — край козацький», «Тваринний і рослинний світ Херсонщини», «Херсонщина у роки Великої Вітчизняної Війни»; а також екскурсію по виставці «Людина та зброя». ''Час роботи:'' : — Краєзнавчий музей: середа — неділя з 10:00 до 17:00 . : — Літературний відділ: понеділок — п'ятниця з 10:00 до 17:00 : — Природознавчий відділ: вівторок — субота з 10:00 до 17:00 . ''Ціни:'' вартість відвідування коливається в межах ₴5.00-10.00 за вхідний квиток та ₴10.00-20.00 за екскурсію. Діють знижки для дітей від 5 років, школярів, студентів та пенсіонерів (пільгові квитки). Детальніше: вхід у основну експозицію за дорослим квитком коштує ₴10.00 та за пільговим — ₴6.00; по виставці «Людина і зброя» відповідно ₴10.00 і ₴5.00; по «Залу А. В. Суворова» ₴5.00 і ₴3.00; екскурсія по одному з відділів дорослому обійдеться в ₴20.00, дітям від 5 років, школярам, студентам та пенсіонерам — ₴10.00. [http://hokm.ks.ua/poslugi.html Детальніше про ціни на поточні виставки]. ''Адреси головної будівлі та відділів музею:'' : — вул. Соборна, 9 (Головна будівля); : — вул. Горького, 1 (Літературний відділ); : — вул. Горького, 5 (Природознавчий відділ). ''Як дістатись:'' : — від залізничного вокзалу тролейбусом № 1 з пересадкою на № 4, 9, а також маршрутними таксі № 35, 9; : — від автовокзалу маршрутними таксі № 20, 16, 10, 18, 40, 9; : — від річкового та морського вокзалів легко дійти пішки. ''Контактні телефони:'' : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Краєзнавчий музей): '''(0 552) 22-97-47'''. : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Літературний відділ): '''(0 552) 26-30-66'''. : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Природознавчий відділ): '''(0 552) 49-10-92'''. ''Факс:'' '''(0 552) 42-43-20'''. ''E-mail:'' museum_kherson-kr@mail.ru. * '''Херсонський обласний художній музей імені О. Шовкуненка [http://www.artmuseum.ks.ua/]''' [[Файл:Kherson Town hall.jpg|thumb|250px|Фасад будівлі художнього музею]]''Опис:'' Музей заснований 27 травня 1978 року на честь 200-річного ювілея міста, носить ім'я українського митця та педагога ХХ століття, уродженця Херсона, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 '''Олексія Шовкуненка''']. Розміщений у колишній будівлі міської думи, збудованої 1905 року архітектором Адольфом Мінкусом. Художня колекція музею почала комплектуватися ще на межі ХІХ-ХХ століть: у 1890 році археологом і громадським діячем Гошкевичем В. І. було засновано Херсонський археологічний музей, у 1909 році він був подарований місту; тут окрім нумізматичних колекцій знаходились твори образотворчого мистецтва, переважно ікони та стародавніх картин. У 1912 році на основі археологічного музею був створений Музей образотворчих мистецтв, що вже включав у себе колекції творів живопису, скульптури, порцеляни, кришталю, гравюр та ін. У 20-30-ті роки художня колекція значним чином поповнилася творами російських та західноєвропейських митців, однак більшу частину музейних цінностей було вивезено у [[Німеччина|Німеччину]] та [[Румунія|Румунію]] окупантами під час війни. Художній відділ згодом відновив роботу лише у 1966 році, поповнюючи свої фонди роботами українських і російських майстрів, а також за рахунок отриманої спадщини ленінградської колекціонерки М. І. Корніловської (близько 500 творів образотворчого мистецтва). У 1981 році музею надійшло більше 100 творів херсонця-художника та професора О. О. Шовкуненка, подарованих його дружиною, що дало можливість творити монографічну експозицію робіт митця. Сучасний музей включає в себе близько 8 000 музейних експонатів, поряд з класичними творами важливе місце тут також займають твори інтернаціонального радянського мистецтва майстрів з [[Україна|України]], [[Росія|Росії]], [[Молдова|Молдови]], [[Прибалтика|Прибалтики]], [[Середня Азія|Середньої Азії]] та [[Кавказ]]у. У постійній експозиції музей пропонує глядачам огляд комплексів іконопису ХVII — поч. XX століття, російського мистецтва ХVІІІ — п.п. ХІХ століття, українського та російського мистецтва д.п. ХІХ — поч. ХХ століття, західноєвропейського мистецтва ХVII — ХІХ століття. Експозиція займає 12 просторих музейних залів. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку пропонується інтерактивна форма ознайомлення з експонатами — літературний квест, який вперше був впроваджений у 2012 році і проявив себе як динамічний та цікавий для дитини спосіб познайомитись з творами мистецтва. Окрім того, музей пропонує оглядові та тематичні екскурсії по виставках, музейні вечори з питань матеріальної та духовної культури регіону, зустрічі з творчою інтелігенцією міста, концерти майстрів мистецтв, лекторії з історії світового образотворчого мистецтва та інше. ''Час роботи:'' з 09:00 до 17:00 (середа — неділя). ''Ціни:'' ''Адреса:'' вул. Соборна, 34. ''Контактні телефони:'' : — Відділ інформації та відділ фондів: '''(0 552) 49-31-64'''. : — Каса і черговий: '''(0 552) 49-11-13'''. ''Факс:'' '''(0 552) 49-30-12'''. ''E-mail:'' muzeihs@mail.ru. === Театри === * Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Куліша. * Херсонський обласний театр ляльок. * Херсонська обласна філармонія. === Кінотеатри === * '''Кінотеатр «Multiplex» '''[http://multiplex.ua/poster.aspx?id=13] ''Час роботи:'' 10:00 — 02:00. ''Контактний телефон:'' '''(0 552) 39-71-20'''. ''Адреса:'' вул. Залаегерсег, 18, ТРЦ «Fabrika». ''Опис:'' включає 6 кінозалів, спроектовані з урахуванням усіх нормативів та вимог до якісного кінопоказу, з сучасним обладнанням, [[Бельгія|бельгійськими]] перфорованими кіноекранами, цифровими проекторами з [[США]] та акустикою DolbyDigital (США). На території кінотеатру працює гардеробна кімната та кафетерій з більш ніж 100 найменувань в асортименті. Кінотеатр надає послуги звичайного перегляду та перегляду фільмів у 3D-форматі. У кінотеатру є можливість купівлі та бронювання білетів через Інтернет [http://trcfabrika.com.ua/mshops/202.htm]. ''Ціни:'' ціни коливаються від ₴20.00 до ₴85.00, в середньому квитки коштують ₴35.00 — ₴40.00; в залежності від фільму, його формату та часу сеансу. Вранішні та денні сеанси, як правило коштують дешевше на ₴10.00 — ₴15.00 ніж вечірні. Місця в останньому ряді коштують найдорожче. Вартість бронювання — ₴5.00. Заброньовані білети забираються з каси не пізніше, ніж за 20 хвилин до початку сеансу без черги. Діють знижки для школярів та студентів за наявності відповідного документу: на всі сеанси з понеділка по середу вартість квитка складатиме ₴15.00, з четверга по неділю — ₴20.00 (тільки сектор «GOOD»); знижки для студентів і школярів не діють на прем'єрний уїкенд 3D-фільмів. * ''' Кінотеатр «Україна» ''' ''Контактні телефони:'' — '''(0 552) 22-54-22''' (довідкова служба); — '''(0 552) 49-13-35''' (бронювання квитків). ''Адреса:'' просп. Ушакова, 45. ''Опис:'' Тимчасово не працює у зв'язку з реконструкцією. * '''ККЗ «Ювілейний»''' [http://ubileiniy.ks.ua/ua] [[Файл:Juv cinema kherson.jpg|thumb|230px|left|Фасад ККЗ «Ювілейний»]] ''Час роботи:'' ''Контактні телефони:'' — '''(0 552) 26-41-93''' (довідкова служба); — '''(0 552) 26-47-55''' (каса); — '''(0 552) 45-45-60''' (каса); — '''(0 552) 26-47-07''' (адміністратор). ''Адреса:'' вул. Перекопська, 11. ''Опис:'' Кіноконцертний зал «Ювілейний» було побудовано по архітектурному проекту 1970-го року для проведення презентацій, прем'єр кінофільмів, фестивалів тощо. У перші роки свого існування був одним із найбільших кінотеатрів на [[Південь України|Півдні України]]. На сьогодні «Ювілейний» є в деякій мірі одним із символів Херсону, це кінотеатр, що включає 1500 місць, обладнаний перламутровим екраном розміром 19х82, а також новітньою звуковою системою Dolby Digital EX, що створює об'ємний ефект присутності. Тут також працює 3D-зала розрахована на 100 місць. У холі приміщення знаходиться бар. ККЗ «Ювілейний» також включає 6 артистичних кімнат для гастрольних колективів. На сайті можна здійснити бронювання квитків. Кінопоказ проходитиме за наявності не менше п'яти чоловік. ''Ціни:'' приблизно ₴30.00 — ₴35.00 за місце. Діють пільгові знижки на ₴5.00 для студентів. Заброньовані квитки необхідно оплатити та забрати в касі не пізніше, ніж за 30 хвилин до початку сеансу. Вартість квитків на сайті ККЗ «Ювілейний» [http://ubileiniy.ks.ua/ua/stoimost_biletov]. === Парки === Паркова культура у Херсоні зародилася ще у кінці ХVIII століття, один з найперших парків (теперішній парк ім. Т. Г. Шевченка) був закладений ще у 1785 році, і знаходився між власне містом та Херсонською фортецею; кількома роками раніше на північно-західній околиці міста створюється найстаріший парк міста — Казенний сад. Як правило, паркові зони були улюбленим місцем відпочинку міщан, вони стали місцем проведення народних гулянь; до паркового оформлення запрошувались садівники з-за кордону, саме тому найдавніші парки виконані у традиціях англійського пейзажного парку, з деякими рисами садів бароко. Пізніше, у період занепаду Херсону парки стають занедбані, і відновлюються лише з приходом радянської влади; у цей період також створюється низка нових зон відпочинку та перейменовуються старі. Сьогодні у парках проводяться розважальні програми для міщан, організований відпочинок для дітей, тут знаходяться кафетерії та різноманітні атракціони. Справжніми природними та історичними пам'ятками є Віковий дуб у Казенному саду, вік якого за інвентарною картою становить 130 років, однак деякі дослідники вважають його найстарішим дубом у місті, віком до 200 років. Існує легенда, що дерево було посаджене самою імператрицею Катериною ІІ під час відвідин Херсона. Ще одним знаменитим і унікальним деревом є Олександрівський черешчатий дуб у центрі Ленінського парку, який є пам'яткою природи і охороняється законом. * '''Казенний сад ''(Комсомольський район)''''' : ''Площа: 7 га.'' Найстарішим парком міста вважається Казенний сад (або Міський парк), який був створений у 1783 році. Облаштований англійським садівником Моффетом, тут було висаджено близько 10 000 дерев, включав 12 зелених кварталів і дуже скоро став улюбленим місцем відпочинку херсонців та місцем проведення народних гулянь. За свою історію Сад кілкьа разів занепадав і відновлювався, однак найбільшого руйнування він зазнав у роки революції 1917 року та громадянської війни. На жаль, сьогодні збереглася лише приблизно десята частина грандіозного саду, що складається з величних старих дубів, знайти її можна за адресою вулиця Полтавська, 89 ([http://mapia.ua/ua/kherson/addresses/3037712 '''див. на мапі''']) * '''Парк імені В. І. Леніна. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 8,6 га.'' Один із найстаріших парків міста, вперше був закладений у 1785 році за розпорядженням Г. О. Потьомкіна, однак через деякий час він був занедбаний, а дерева — вирубані. У п.п. ХІХ століття на його території знаходилась плац-парадна площа, до 1868 року тут влаштовували кінні перегони; у 1869 році віце-губернатором було прийняте рішення про відновлення парку, що у майбутньому отримав назву Денисівський, на честь ініціатора відновлення; однак уже у 1880 був перейменований у Олександрівський на честь 25 річниці царювання імператора Олександра ІІ. Парк мав незвичайне для Херсона регулярне променеве планування, охоплював елементи пейзажного та барокового парків, у 1880 в центрі на перетині восьми алей був посаджений знаменитий черешчатий дуб, що можна побачити і до сьогодні. У період загальносоюзної коренізації (у 1927 році) парк було знову перейменовано у Тарасо-Шевченківський, а у 1939 році — на «Парк культури та відпочинку ім. Леніна», так назву він носить і в наш час. Знаходиться між вулицями перекопською, Кірова та проспектом Ушакова ([http://wikimapia.org/461119/ru/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%B8%D0%BC-%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 '''див. на мапі''']) [[Файл:Парк слави.jpg|thumb|Алея Слави з виглядом на меморіальний комплекс та монумент Слави]] * '''Парк імені Ленінського комсомолу. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 26,8 га.'' У парку ім. Ленінського Комсомолу крім залишків Херсонської фортеці розташований ряд пам'ятників, озеро, а також оригінальний пам'ятник коромислу із відрами. Знаходиться між вулицями Перекопська та 40 років Жовтня ([http://ukraina.turmir.com/ua_objmap_1417.html '''див. на мапі''']). * '''Парк Слави. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 9 га.'' До парку ім. Ленінського Комсомолу примикає парк Слави з алеєю Героїв Радянського Союзу, що веде до меморіального комплексу, на честь воїнів-визволителів міста з вічним вогнем. На бронзових плитах розказана історія міста, звідси відкривається красива панорама дніпровських плавнів. Родзинкою цього парку є величний монумент Слави — колони, котру вінчає фігура жінки з вінком, яка і символізує славу Херсонщини. Знаходиться на перетині вулиць Дружби та Перекопської, поряд із парком імені Ленінського комсомолу ([http://ukraina.turmir.com/ua_objmap_1418.html '''див. на мапі''']). * '''Інші парки''' : — Ботанічний сад при Херсонському державному університеті — 12,5 га. ''(Суворівський район)'' : — Гідропарк — 36 га. ''(Комсомольський район)'' : — Дендропарк Херсонського державного аграрного університету — 6 га. ''(Комсомольський район)'' : — Парк імені Димитрова — 18 га. ''(Комсомольський район)'' : — Парк «Ювілейний» — 11 га. ''(Суворівський район)'' : — Парк ім. Ю. Шумського — 3,5 га. ''(Суврівський район)'' : — Потьомкінський сквер. ''(Суворівський район)'' : — Придніпровський парк — 12 га. ''(Дніпровський район)'' == Що купувати == * {{listing|type=buy |map= |lat = |long = |name = Центральний універмаг (ЦУМ) |alt = |address = проспект Ушакова, 49 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0 552) 42-38-23 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Міський універмаг є одним із найперших великих торгових центрів міста, на сьогоднішній день включає велику кількість пунктів продажу предметів першої необхідності, техніки тощо на цокольному, другому та третьому поверхах будівлі (відділ ювелірних виробів, шкіргалантерея, магазин сувенірної продукції, мобільних телефонів та канцелярія - на цокольному поверсі; спортивний одяг та товари, дитячий відділ, жіночий одяг та взуття - на 2-му поверсі; магазин музичних інструментів, меблевий відділ, магазини одягу та взуття - на третьому поверсі). На першому ж поверсі розміщений великий продовольчий супермаркет "Сільпо", торговельні точки продажу ювелірних виробів, сувенірів, продажу мобільних телефонів, побутової хімії, косметичних засобів, кафетерій швидкого харчування та ін.}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Готель "Фрегат" | alt= | url=http://hotelfregat.com/ | wikipedia=Фрегат (готель, Херсон) | email= | address=просп. Ушакова, 2 | lat=46.629786 | long=32.621554 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-09-06 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Міжнародний університет бізнесу і права ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський державний аграрний університет; * Херсонський державний морський інститут; * Херсонський державний університет; * Херсонський економічно-правовий інститут ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський національний технічний університет; * Херсонська філія Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова; * Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. == Як заробити == == Застереження == Правила безпеки досить типові для будь-якого міста: намагатися не гуляти вночі наодинці у нетуристичних районах містах. Не обмінювати валюту на ринках чи стихійних обмінних пунктах, навіть якщо ті пропонують вигідніші угоди. Не купувати їжу та напої з вулиці, якщо їхня якість сумнівна, або вони виготовляються без додержання відповідних санітарно-гігієнічних норм. Тримайте свої речі при собі у людних місцях, уважно слідкуйте за ними на вокзалі, ринках та у громадському транспорті. Як правило, у салоні транспорту висить оголошення з найзручнішим способом оплати для водія, звертайте на них увагу; адже у переважній більшості міського громадського транспорту (а також у частини приміських маршрутних таксі і автобусів) оплата здійснюється на виході — не забувайте платити за проїзд. Розрахунок у громадському транспорті здійснюється переважно готівкою, так що не намагайтесь розрахуватись карткою і завжди майте при собі дрібні купюри для оплати проїзду. Будьте уважними та завжди запитуйте у водія чи доставить вас маршрутне таксі до місця призначення, адже деякі з них мають спільні номери, однак різні маршрути по місту (наприклад, маршрутне таксі № 9). У туристичний сезон (травень-вересень) намагайтесь замовити квитки у обидві сторони якомога раніше (незважаючи на напрям вашого руху), адже пізніше з ними може виникнути проблема, пов'язана із нестачею квитків у касах, перевантаженістю потягів через масовий відтік туристів з міста та найближчих курортних зон, а також виїздом студентства на навчання у кінці серпня — на початку вересня. Однак пам'ятайте, що в касах Укрзалізниці квитки замовляються максимально лише за 45 днів від дати поїздки. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Асканія-Нова]] * [[Арабатська стрілка]] * [[Запоріжжя]] * [[Крим]] * [[Миколаїв]] * [[Одеса]] * [[Олешки]] {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] 7k2tcgwrh8ntr7pyka508s35ahcllb7 33341 33192 2022-08-24T02:12:26Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Херсонської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.63541|32.61689|zoom=13}} {{pagebanner}} [[Файл:Херсон.jpg|thumb|right|330px|Вигляд на місто з висоти 10 км]]'''Херсон''' знаходиться в [[Південна Україна|Південній Україні]], є центром [[Херсонська область|Херсонської області]], важливим економічним, транспортним, культурним, освітнім та промисловим вузлом півдня України, знаходиться на правому березі Дніпра. Засноване за часів правління Катерини ІІ у 1778 році, однак перша згадка про нього датується 1737 роком під колишньою назвою Олександрія. '''Населення:''' 337 469 ''(2012)''. == Зрозуміти == === Мова === Більшість населення Херсону білінгвальне, проте основною мовою спілкування є російська мова та україно-російський суржик. Старше покоління надає перевагу [[Російський розмовник|російській мові]], однак в тій же мірі добре розуміє українську; молодь охоче переходить з однієї мови на іншу, часто додатково на побутовому рівні володіє третьою іноземною, як правило, [[Англійський розмовник|англійською]] або [[Німецький розмовник|німецькою]] (рідше, обома) мовами. === Історія === Історія міста тісно пов'язана із історією Російської імперії та її діячами, адже засноване за наказом Катерини ІІ у 1778 році. Свою назву отримало від [[Севастополь|Херсонеса Таврійського]], розташованого на південному заході [[Крим|Кримського півострова]]. Свого часу місто було чи не найбільш розвиненим на [[Південна Україна|Південній Україні]], центром Херсонської губернії, через його порт здійснювалася торгівля з [[Франція|Францією]], [[Іспанія|Іспанією]], [[Італія|Італією]], та іншими країнами [[Європа|Європи]]; що безперечно викликає гордість у міщан. Слід зауважити, що Херсон відіграв також значну роль у творенні української державності, після повалення самодержавства тут була створена політична організація «Українська Хата», що стала основним джерелом ідей національної незалежності на всій [[Херсонська область|Херсонщині]]. Але вже у 1789 році після заснування [[Миколаїв|Миколаєва]], куди було переведено адміралтейство, місто втратило значення важливої прикордонної фортеці, з нього виїхало практично все населення, й Херсон став звичайним повітовим містом. У радянський період Херсон втратив провідні позиції на [[Південна Україна|Півдні України]], однак продовжував розвиватися як великий промисловий та сільськогосподарський центр. Провідними галузями стали судно- та машинобудування, бавовняна, харчова промисловості тощо. Сьогодні Херсон — значний аграрний, індустріальний, торговельний, освітній та культурний осередок; обласний центр, 16-те за кількістю населення місто України. Його символами можна вважати брами Херсонської фортеці, одну з яких зображено на сучасному гербі міста, та пам'ятник першим кораблебудівельникам, розташованому на міській набережній. Має місто-супутник [[Олешки]]. === Туризм === Не слід однозначно вважати Херсон туристично орієнтованим: українських та іноземних туристів тут небагато (особливо останніх); найчастіше його відвідують улітку, як місце транспортної пересадки для подальшої подорожі на морські курорти та різного роду пам'ятки області (Асканія-Нова, Олешківська Січ, винні погреби, Аджигольський маяк тощо). У той же час туристичний потенціал міста значно недооцінений, у центрі знаходиться багато архітектурних пам'яток, старовинних будинків та церков (кінця ХVIІІ — почтаку XIX ст.), музеїв, театрів, торговельних центрів, сувенірних лавок. Через порівняно невелику кількість відвідувачів, міщани охоче діляться історіями та легендами Херсону, приязно ставляться до туристів. Основною проблемою у місті залишається проживання — за наявності досить широкого спектру туристичних послуг, екскурсій, зон відпочинку, туристичної продукції, розваг та іншого, дуже слабко розвинений готельний бізнес. Зовсім відсутні гостели. Розмір цін на більшість продуктів харчування, сувеніри, вартість проживання та інших витрат, порівняно з іншими містами України, помітно нижчий. === Райони === {{Regionlist |regionmap=Kherson regions map.png |regionmaptext=Районування Херсона |regionmapsize=250px |region1name=Дніпровський район |region1color=#a1699a |region1items= |region1description=Адміністративний район, утворений 1965 року, межує з [[Миколаївська область|Миколаївською областю]], до його складу входять три селищні ради. Історично склалося так, що Дніпровський район - район переробної промисловості. На його території знаходиться один з найбільших ринків у Херсоні, а також торговельно-розважальний центр [http://trcfabrika.com.ua/bcms.php "Fabrika"], збудований у 2012 році, де багато херсонців проводять свій вільний час. |region2name=Корабельний район |region2color=#a16947 |region2items= |region2description=Створений 1965 року; розташований на правому схилі долини річки Дніпро. Включає в себе 7 мікрорайонів та 4 населених пункти, є важливим промисловим районом, на його території знаходяться 39 підприємств (станом на 2008 рік), що забезпечують 45% усього промислового виробництва міста, а також 10 сільських господарств усіх форм власності. Частково охоплює центр міста та класичні туристичні маршрути. |region3name=Суворівський район |region3color=#ee696a |region3items= |region3description=Найстаріший адміністративний район міста, був утворений 4 січня 1965 року; в його межах знаходиться історичний центр Херсона, а також більшість історичних, архітектурних пам'яток, закладів освіти та культури тощо. Свою назву отримав в честь відомого полководця, учасника російсько-турецької війни О.В. Суворова, який перебував у місті протягом 1782-84 та 1786-87 рр., його іменем також названо пішохідну вулицю Херсона, місце відпочинку жителів. Тут зосереджено найбільше туристично привабливих місць. }} == Як дістатись == === Літаком === * {{listing|map = |type = go| name=Міжнародний аеропорт "Херсон" |alt= |address= |directions= |phone= |email=support@airport.kherson.ua | fax= | url=http://www.airport.kherson.ua/ |hours= |price= |content=Знаходиться у селі Чорнобаївка поблизу Херсона, заснований у 1946 році. У 2013 році закінчилася реконструкція аеропорту і на сьогоднішній день він функціонує у звичайному режимі. Приймає повітряний транспорт по Україні з та в [[Дніпропетровськ]], [[Київ]], [[Львів]]; географія міжнародних рейсів - [[Греція]], [[Італія]], [[Словенія]], [[Франція]], [[Чехія]]. : На території аеропорту діє медичний пункт, розташований на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. Він забезпечений усім необхідним обладнанням для надання першої медичної допомоги. Пасажири можуть скористатися його послугами в разі нездужання або загострення гострого хронічного захворювання. Для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, надається спеціальне обслуговування. У аеропорті цілодобово працюють співробітники міліції. У разі виникнення будь-яких проблем ви можете звернутися в чергову частину лінійного відділу внутрішніх справ, розташовану на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. : Транспортне сполучення з містом здійснюється автобусним маршрутом № 101 «Красень-Аеропорт», транспорт курсує щодня з 07.00 до 20.00 з інтервалом 15-20 хв. Автобус робить зупинки на «Центральному ринку», «Залізничній» та «Автовокзалі». Крім того до послуг відвідувачів діють служби таксі.}} ''Розклад роботи:'' '''Увага!''' У вихідні та святкові дні обслуговування надається за запитом. Запит повинен бути поданий адміністрації напередодні не пізніше 13:00. : — Адміністрація аеропорту: 08:00-17:00. : — Бюро AFIS з інструктажу: 08:00-17:00. : — Митниця та імміграція: згідно розкладу регулярних рейсів і за запитом чартерних рейсів. : — Медична та санітарна служби: 08:00-17:00. : — Метеорологічне бюро: цілодобово. : — Міліція: цілодобово. ''Контактні телефони:'' : — Бухгалтерія: '''(0 552) 33-71-79'''. : — Заступник директора з авіаційної безпеки: '''(0 552) 33-71-88'''. : — Метеорологічне бюро: '''(0 552) 33-71-81'''. : — Приймальна директора: '''(0 552) 33-71-95'''. : — Служба організації перевезень (факс): '''(0 552) 33-71-87'''. === Потягом === * {{listing|map = |type = drink| name=Залізничний вокзал "Херсон" |alt= |address=''площа Привокзальна, 1'' |directions= |phone= |email= | fax= | url=http://www.uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23530&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA |hours= |price= |description=Єдиний залізничний вокзал у місті, що сполучає Херсон з іншими населеними пунктами, заснований 16 жовтня 1907 року. Він має 4 посадкові колії, розташований на початку центральної вулиці міста - проспекту Ушакова, на Привокзальній площі. Звідси відправляються потяги не лише по території [[Україна|України]], але й закордон ([[Москва]], [[Мінськ]]), також через нього курсують приміські потяги, щоправда у 2012 році їхня кількість різко зменшилась. Дістатися до Херсона потягом можна практично з будь-якої точки України. На вокзалі цілодобово працюють каси з продажу квитків як на приміські, так і на потяги далекого прямування. У центральній будівлі знаходяться дві зали очікувань (звичайна та підвищеного комфорту), кафетерії, туалети. Діють знижки на проїзд для деяких пільгових категорій громадян України. [[File:Залізничний вокзал Херсону.JPG|210px|thumb|left|Вигляд на центральну будівлю вокзалу з Привокзальної площі]]Поряд з будівлею вокзалу знаходяться медичний пункт, камери схову, готелі, є пункти обміну валюти, послуги доступу до Інтернету. З вокзалу можна дістатися у будь-яку точку міста на місцевому транспорті або таксі.}} ''Відстані залізницею та час у дорозі:'' ::: До [[Запоріжжя]] — 280 км (≈ 9 годин). ::: До [[Київ|Києва]] — 582 км (≈ 12 годин). ::: До [[Львів|Львова]] — 832 км (≈ 19-20 годин). ::: До [[Миколаїв|Миколаєва]] — 66 км (≈ 1 година). ::: До [[Одеса|Одеси]] — 198 км (≈ 6-8 годин). ::: До [[Сімферополь|Сімферополя]] — 566 км (≈ 5-6 годин). ::: До [[Харків|Харкова]] — 545 км (≈ 18 годин). ::: До [[Хмельницький|Хмельницького]] — 606 км (≈ 13 годин). ''Контактні телефони:'' : — Довідкова служба вокзалу: '''(0 552) 48-20-08'''. : — Замовлення квитків (цілодобово): '''(0 552) 48-22-91'''. : — Бронювання квитків та замовлення квитків з доставкою у межах міста: '''(0 552)48-34-33'''. : — Багажне відділення: '''(0 552) 48-21-58'''. : — Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів: '''(0 552) 48-35-56'''. === Автомобілем === * {{Автошлях|М|14}} — з Одеси, Миколаєва, Нової Каховки, Мелітополя, Приазовського, Приморська, Бердянська, Мангуша, Маріуполя, Новоазовська; по Європейському автошляху {{Автошлях|Е|57}} (який збігається на території України з М-14) можна дістатись з Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови, Росії. * {{Автошлях|М|17}} — з Цюрупинська, Армянська, Красноперекопська, Джанкоя, Совєтського, Феодосії, Керчі; а також із Російської Федерації та Грузії (траса {{Автошлях|Е|97}}). === Автобусом === Автобусом до Херсона можна дістатись практично з будь-якої точки [[Україна|України]], у місті функціонує один автовокзал, який слугує для прийняття маршрутних таксі міжміського сполучення та громадського транспорту з віддалених населених пунктів [[Херсонська область|Херсонської області]]; і одна автостанція, з котрої відправляються і на яку прибувають автобуси приміського спрямування. * {{listing|map = |type = drink| name=Херсонський автовокзал|alt= |address=вул. Будьоного, 1 |directions= |phone=+38(0 552) 33-70-80 |email=ks@bus.com.ua | fax= | url=http://www.ks.bus.com.ua/html/122.html |hours=цілодобово |price= |description=}} * {{listing|map = |type = drink| name=Херсонська приміська автостанція|alt= |address=вул. Артема, 1; вул. Маяковського, 22 |directions= |phone=+38(0 552) 33-70-80, +38(0 552) 49-92-11,(0 552) 26-44-37 |email=ks@bus.com.ua | fax= | url=http://bus.com.ua/650200/names.html |hours=05:00-23:00 |price= |description=}} === Кораблем === На водному транспорті у місто можна потрапити лише з передмістя та найближчих дачних островів. == Транспорт == Маршрутний автобус по місту коштує ₴6.00, тролейбус — ₴2.50, у плані громадського транспорту Херсон є дуже практичним містом, тому дістатись до будь-якої точки міста можливо менше ніж за півгодини, основні місця заторів на дорогах — на світлофорах Бериславського шосе та проспекту Ушакова, однак час перебування у них зазвичай складає не більше 5-10 хвилин. Міський транспорт, як правило, напівпустий, ходить досить часто; тому потрапити у тисняву можливо лише у час-пік. Працює також водний транспорт (човни та переправи на набережній), які можуть відвезти у будь-який мальовничий куток дельти Дніпра. == Що відвідати == [[Файл:Очаківська брама.jpg|thumb|230px|Очаківська брама Херсонської фортеці, збудована 1793 року]] За даними управління культури обласної державної адміністрації у переліку пам'яток історії та архітектури Херсонської області у місті Херсоні занесено близько 170 об'єктів спадщини. Найвідомішими та водночас одними з перших архітектурних пам'яток у сучасній історії Херсона є Очаківська та Московська брами, Катерининський собор, арсенал — залишки Херсонської фортеці, видатного зразку військово-інженерного мистецтва, збудованої у кінці ХVIIІ століття. На жаль, до нашого часу збереглася дуже мала частина усіх колишніх фортифікаційних споруд. Серед скульптурних надбань Херсонщини у місті можна побачити величний монумент Слави у однойменному парку, скульптуру «Золоту пектораль» поблизу Центрального ринку, твори І. Г. Білокура, пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському (засновнику міста), скульптура Божої Матері «Покрова», пам'ятник Джону Говарду тощо. Своєрідними символами Херсона як «міста корабелів», значного південноукраїнського міста-порту є пам'ятник першим кораблебудівникам, увінчаний фрегатом, та одна з гармат найпершого створеного тут корабля. Місто сповнене певного архітектурного шарму так званого «південного класицизму», оскільки радянська конструктивна забудова практично не торкнулася центральних вулиць міста. У той же час, найдавніші будинки, що не знаходяться у приватній власності виглядають занедбаними та потребують ремонту. [[Файл:Ukraine Cherson 2St.-Ekater.jpg|thumb|left|230px|Катерининський собор, побудований у 1787 році]] Туристам радиться відвідати головну пішохідну вулицю Херсона — вулицю Суворова, засновану в кінці ХVIII століття, на якій знаходиться пам'ятне погруддя полководця О. В. Суворова. Це популярне місце відпочинку міщан та приїжджих, тут розташовано багато магазинів та розважальних закладів. Вулиця з одного боку виходить на Парк імені Леніна, найстаріший міський парк, композиційним центром якого є сторічний дуб, за легендою він був посаджений тут імператором Олександром ІІ ще у 1869 році. У цьому парку часто проводяться свята, одночасно це одне з найкращих місць для відпочинку з дітьми. Набережна міста — одне з обов'язкових місць для відвідування туристами. Також слід прогулятися по вулицях Театральній, Соборній, проспекту Ушакова та іншим історичним вулицям. Якщо є бажання культурно відпочити — відвідайте краєзнавчий та художній музеї Херсона, що знаходяться поряд; музично-драматичний театр імені М. Куліша, обласну філармонію, галереї, кінотеатри, торговельно-рожважальні центри. У сувенірних крамницях можна придбати цікаві та незвичайні подарунки для себе та своїх близьких. Херсон — місце проведення міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» [http://melpomena.org/], події якого відбуваються щорічно у середині червня. == Чим зайнятись == === Музеї === * '''[http://hokm.ks.ua/ Херсонський обласний краєзнавчий музей]''' ''Опис:'' заснований у 1890 році українським громадським діячем, археологом і краєзнавцем В. І. Гошкевичем, являє собою музейний комлекс історичного, природознавчого, літературного та етнографічного напрямків. Експозиції музею розміщені в будинках-пам'ятках архітектури та історії ХІХ століття. У його фондах зберігається більше 170 тис. музейних предметів, серед яких одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, в якому вік найстаріших знахідок — більше 17 тис. років; цікава колекція монет античних міст Північного Причорномор'я; великий комплекс зразків холодної і вогнепальної зброї ХVІ — ХХ ст.; колекція мисливських рушниць ХVІІІ — ХІХ ст.; зібрання порцеляни, антикварних меблів тощо. Усе розмаїття, від скіфських золотих прикрас і давньогрецьких мармурових скульптур до козацької зброї, перших креслень Херсонської фортеці й мистецьких творів минулих століть, представлене у '''відділах історії та етнографії'''. Центральне місце займає експозиція, присвячена заснуванню Херсона та пов'язаним з цим історичним особам. Привертають увагу відвідувачів предмети етнографічного характеру — свідоцтва багатонаціонального складу краю. Унікальні книжкові видання, найцінніші зібрання екслібрисів та гравюр, рукописи, оригінальні живописні полотна, історичні та меморіальні речі визначних письменників, які увійшли до світової літературної еліти: О. С. Пушкіна, Л. М. Толстого, О. Є. Кручоних, Д. Д. Бурлюка, Б. А. Лавреньова, М. Г. Куліша експонуються в [http://hokm.ks.ua/promuzey/55-literaturnij-viddil.html '''літературному відділі'''] музею. Колекція флори та фауни Херсонщини, створена наприкінці ХІХ ст. відомим вченим-біологом Й. К. Пачоським — основа [http://hokm.ks.ua/promuzey/56-muzej-prirodi.html '''природознавчого відділу''']. Цікавою для херсонців та гостей міста є виставка «Рідкісні та зникаючі тварини світу», на якій можна побачити усурійського тигра, леопарда, сніжного барса, ведмедів різних видів. Справжньою перлиною є експозиція, присвячена світу Нижнього Дніпра, лимана, Азовського та Чорного морів. Центральним експонатом розділу «Мешканці світового океану» є один з найбільших музейних предметів України — тридцятиметровий скелет синього кита. У касі головного корпусу музею можна придбати видання, набори листівок, буклети краєзнавчого характеру; тут відбуваються близько 20 регулярних щорічних заходів та днів відчинених дверей, постійно проводяться тематичні експозиції та незвичайні екскурсії присвячені видатним людям, діячам Херсонщини, цікавим науковим дослідженням тощо. Кожен бажаючий може прослухати оглядові екскурсії з природи Херсонщини, її історії з давніх часів до ХХ сторіччя, історії з 1917 до 1945 року; тематичні екскурсії «Старовина та заснування Херсона», «Загадки давніх курганів», «Стародавні греки на терирорії краю», «Херсонщина — край козацький», «Тваринний і рослинний світ Херсонщини», «Херсонщина у роки Великої Вітчизняної Війни»; а також екскурсію по виставці «Людина та зброя». ''Час роботи:'' : — Краєзнавчий музей: середа — неділя з 10:00 до 17:00 . : — Літературний відділ: понеділок — п'ятниця з 10:00 до 17:00 : — Природознавчий відділ: вівторок — субота з 10:00 до 17:00 . ''Ціни:'' вартість відвідування коливається в межах ₴5.00-10.00 за вхідний квиток та ₴10.00-20.00 за екскурсію. Діють знижки для дітей від 5 років, школярів, студентів та пенсіонерів (пільгові квитки). Детальніше: вхід у основну експозицію за дорослим квитком коштує ₴10.00 та за пільговим — ₴6.00; по виставці «Людина і зброя» відповідно ₴10.00 і ₴5.00; по «Залу А. В. Суворова» ₴5.00 і ₴3.00; екскурсія по одному з відділів дорослому обійдеться в ₴20.00, дітям від 5 років, школярам, студентам та пенсіонерам — ₴10.00. [http://hokm.ks.ua/poslugi.html Детальніше про ціни на поточні виставки]. ''Адреси головної будівлі та відділів музею:'' : — вул. Соборна, 9 (Головна будівля); : — вул. Горького, 1 (Літературний відділ); : — вул. Горького, 5 (Природознавчий відділ). ''Як дістатись:'' : — від залізничного вокзалу тролейбусом № 1 з пересадкою на № 4, 9, а також маршрутними таксі № 35, 9; : — від автовокзалу маршрутними таксі № 20, 16, 10, 18, 40, 9; : — від річкового та морського вокзалів легко дійти пішки. ''Контактні телефони:'' : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Краєзнавчий музей): '''(0 552) 22-97-47'''. : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Літературний відділ): '''(0 552) 26-30-66'''. : — Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Природознавчий відділ): '''(0 552) 49-10-92'''. ''Факс:'' '''(0 552) 42-43-20'''. ''E-mail:'' museum_kherson-kr@mail.ru. * '''Херсонський обласний художній музей імені О. Шовкуненка [http://www.artmuseum.ks.ua/]''' [[Файл:Kherson Town hall.jpg|thumb|250px|Фасад будівлі художнього музею]]''Опис:'' Музей заснований 27 травня 1978 року на честь 200-річного ювілея міста, носить ім'я українського митця та педагога ХХ століття, уродженця Херсона, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 '''Олексія Шовкуненка''']. Розміщений у колишній будівлі міської думи, збудованої 1905 року архітектором Адольфом Мінкусом. Художня колекція музею почала комплектуватися ще на межі ХІХ-ХХ століть: у 1890 році археологом і громадським діячем Гошкевичем В. І. було засновано Херсонський археологічний музей, у 1909 році він був подарований місту; тут окрім нумізматичних колекцій знаходились твори образотворчого мистецтва, переважно ікони та стародавніх картин. У 1912 році на основі археологічного музею був створений Музей образотворчих мистецтв, що вже включав у себе колекції творів живопису, скульптури, порцеляни, кришталю, гравюр та ін. У 20-30-ті роки художня колекція значним чином поповнилася творами російських та західноєвропейських митців, однак більшу частину музейних цінностей було вивезено у [[Німеччина|Німеччину]] та [[Румунія|Румунію]] окупантами під час війни. Художній відділ згодом відновив роботу лише у 1966 році, поповнюючи свої фонди роботами українських і російських майстрів, а також за рахунок отриманої спадщини ленінградської колекціонерки М. І. Корніловської (близько 500 творів образотворчого мистецтва). У 1981 році музею надійшло більше 100 творів херсонця-художника та професора О. О. Шовкуненка, подарованих його дружиною, що дало можливість творити монографічну експозицію робіт митця. Сучасний музей включає в себе близько 8 000 музейних експонатів, поряд з класичними творами важливе місце тут також займають твори інтернаціонального радянського мистецтва майстрів з [[Україна|України]], [[Росія|Росії]], [[Молдова|Молдови]], [[Прибалтика|Прибалтики]], [[Середня Азія|Середньої Азії]] та [[Кавказ]]у. У постійній експозиції музей пропонує глядачам огляд комплексів іконопису ХVII — поч. XX століття, російського мистецтва ХVІІІ — п.п. ХІХ століття, українського та російського мистецтва д.п. ХІХ — поч. ХХ століття, західноєвропейського мистецтва ХVII — ХІХ століття. Експозиція займає 12 просторих музейних залів. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку пропонується інтерактивна форма ознайомлення з експонатами — літературний квест, який вперше був впроваджений у 2012 році і проявив себе як динамічний та цікавий для дитини спосіб познайомитись з творами мистецтва. Окрім того, музей пропонує оглядові та тематичні екскурсії по виставках, музейні вечори з питань матеріальної та духовної культури регіону, зустрічі з творчою інтелігенцією міста, концерти майстрів мистецтв, лекторії з історії світового образотворчого мистецтва та інше. ''Час роботи:'' з 09:00 до 17:00 (середа — неділя). ''Ціни:'' ''Адреса:'' вул. Соборна, 34. ''Контактні телефони:'' : — Відділ інформації та відділ фондів: '''(0 552) 49-31-64'''. : — Каса і черговий: '''(0 552) 49-11-13'''. ''Факс:'' '''(0 552) 49-30-12'''. ''E-mail:'' muzeihs@mail.ru. === Театри === * Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Куліша. * Херсонський обласний театр ляльок. * Херсонська обласна філармонія. === Кінотеатри === * '''Кінотеатр «Multiplex» '''[http://multiplex.ua/poster.aspx?id=13] ''Час роботи:'' 10:00 — 02:00. ''Контактний телефон:'' '''(0 552) 39-71-20'''. ''Адреса:'' вул. Залаегерсег, 18, ТРЦ «Fabrika». ''Опис:'' включає 6 кінозалів, спроектовані з урахуванням усіх нормативів та вимог до якісного кінопоказу, з сучасним обладнанням, [[Бельгія|бельгійськими]] перфорованими кіноекранами, цифровими проекторами з [[США]] та акустикою DolbyDigital (США). На території кінотеатру працює гардеробна кімната та кафетерій з більш ніж 100 найменувань в асортименті. Кінотеатр надає послуги звичайного перегляду та перегляду фільмів у 3D-форматі. У кінотеатру є можливість купівлі та бронювання білетів через Інтернет [http://trcfabrika.com.ua/mshops/202.htm]. ''Ціни:'' ціни коливаються від ₴20.00 до ₴85.00, в середньому квитки коштують ₴35.00 — ₴40.00; в залежності від фільму, його формату та часу сеансу. Вранішні та денні сеанси, як правило коштують дешевше на ₴10.00 — ₴15.00 ніж вечірні. Місця в останньому ряді коштують найдорожче. Вартість бронювання — ₴5.00. Заброньовані білети забираються з каси не пізніше, ніж за 20 хвилин до початку сеансу без черги. Діють знижки для школярів та студентів за наявності відповідного документу: на всі сеанси з понеділка по середу вартість квитка складатиме ₴15.00, з четверга по неділю — ₴20.00 (тільки сектор «GOOD»); знижки для студентів і школярів не діють на прем'єрний уїкенд 3D-фільмів. * ''' Кінотеатр «Україна» ''' ''Контактні телефони:'' — '''(0 552) 22-54-22''' (довідкова служба); — '''(0 552) 49-13-35''' (бронювання квитків). ''Адреса:'' просп. Ушакова, 45. ''Опис:'' Тимчасово не працює у зв'язку з реконструкцією. * '''ККЗ «Ювілейний»''' [http://ubileiniy.ks.ua/ua] [[Файл:Juv cinema kherson.jpg|thumb|230px|left|Фасад ККЗ «Ювілейний»]] ''Час роботи:'' ''Контактні телефони:'' — '''(0 552) 26-41-93''' (довідкова служба); — '''(0 552) 26-47-55''' (каса); — '''(0 552) 45-45-60''' (каса); — '''(0 552) 26-47-07''' (адміністратор). ''Адреса:'' вул. Перекопська, 11. ''Опис:'' Кіноконцертний зал «Ювілейний» було побудовано по архітектурному проекту 1970-го року для проведення презентацій, прем'єр кінофільмів, фестивалів тощо. У перші роки свого існування був одним із найбільших кінотеатрів на [[Південь України|Півдні України]]. На сьогодні «Ювілейний» є в деякій мірі одним із символів Херсону, це кінотеатр, що включає 1500 місць, обладнаний перламутровим екраном розміром 19х82, а також новітньою звуковою системою Dolby Digital EX, що створює об'ємний ефект присутності. Тут також працює 3D-зала розрахована на 100 місць. У холі приміщення знаходиться бар. ККЗ «Ювілейний» також включає 6 артистичних кімнат для гастрольних колективів. На сайті можна здійснити бронювання квитків. Кінопоказ проходитиме за наявності не менше п'яти чоловік. ''Ціни:'' приблизно ₴30.00 — ₴35.00 за місце. Діють пільгові знижки на ₴5.00 для студентів. Заброньовані квитки необхідно оплатити та забрати в касі не пізніше, ніж за 30 хвилин до початку сеансу. Вартість квитків на сайті ККЗ «Ювілейний» [http://ubileiniy.ks.ua/ua/stoimost_biletov]. === Парки === Паркова культура у Херсоні зародилася ще у кінці ХVIII століття, один з найперших парків (теперішній парк ім. Т. Г. Шевченка) був закладений ще у 1785 році, і знаходився між власне містом та Херсонською фортецею; кількома роками раніше на північно-західній околиці міста створюється найстаріший парк міста — Казенний сад. Як правило, паркові зони були улюбленим місцем відпочинку міщан, вони стали місцем проведення народних гулянь; до паркового оформлення запрошувались садівники з-за кордону, саме тому найдавніші парки виконані у традиціях англійського пейзажного парку, з деякими рисами садів бароко. Пізніше, у період занепаду Херсону парки стають занедбані, і відновлюються лише з приходом радянської влади; у цей період також створюється низка нових зон відпочинку та перейменовуються старі. Сьогодні у парках проводяться розважальні програми для міщан, організований відпочинок для дітей, тут знаходяться кафетерії та різноманітні атракціони. Справжніми природними та історичними пам'ятками є Віковий дуб у Казенному саду, вік якого за інвентарною картою становить 130 років, однак деякі дослідники вважають його найстарішим дубом у місті, віком до 200 років. Існує легенда, що дерево було посаджене самою імператрицею Катериною ІІ під час відвідин Херсона. Ще одним знаменитим і унікальним деревом є Олександрівський черешчатий дуб у центрі Ленінського парку, який є пам'яткою природи і охороняється законом. * '''Казенний сад ''(Комсомольський район)''''' : ''Площа: 7 га.'' Найстарішим парком міста вважається Казенний сад (або Міський парк), який був створений у 1783 році. Облаштований англійським садівником Моффетом, тут було висаджено близько 10 000 дерев, включав 12 зелених кварталів і дуже скоро став улюбленим місцем відпочинку херсонців та місцем проведення народних гулянь. За свою історію Сад кілкьа разів занепадав і відновлювався, однак найбільшого руйнування він зазнав у роки революції 1917 року та громадянської війни. На жаль, сьогодні збереглася лише приблизно десята частина грандіозного саду, що складається з величних старих дубів, знайти її можна за адресою вулиця Полтавська, 89 ([http://mapia.ua/ua/kherson/addresses/3037712 '''див. на мапі''']) * '''Парк імені В. І. Леніна. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 8,6 га.'' Один із найстаріших парків міста, вперше був закладений у 1785 році за розпорядженням Г. О. Потьомкіна, однак через деякий час він був занедбаний, а дерева — вирубані. У п.п. ХІХ століття на його території знаходилась плац-парадна площа, до 1868 року тут влаштовували кінні перегони; у 1869 році віце-губернатором було прийняте рішення про відновлення парку, що у майбутньому отримав назву Денисівський, на честь ініціатора відновлення; однак уже у 1880 був перейменований у Олександрівський на честь 25 річниці царювання імператора Олександра ІІ. Парк мав незвичайне для Херсона регулярне променеве планування, охоплював елементи пейзажного та барокового парків, у 1880 в центрі на перетині восьми алей був посаджений знаменитий черешчатий дуб, що можна побачити і до сьогодні. У період загальносоюзної коренізації (у 1927 році) парк було знову перейменовано у Тарасо-Шевченківський, а у 1939 році — на «Парк культури та відпочинку ім. Леніна», так назву він носить і в наш час. Знаходиться між вулицями перекопською, Кірова та проспектом Ушакова ([http://wikimapia.org/461119/ru/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D0%B8%D0%BC-%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 '''див. на мапі''']) [[Файл:Парк слави.jpg|thumb|Алея Слави з виглядом на меморіальний комплекс та монумент Слави]] * '''Парк імені Ленінського комсомолу. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 26,8 га.'' У парку ім. Ленінського Комсомолу крім залишків Херсонської фортеці розташований ряд пам'ятників, озеро, а також оригінальний пам'ятник коромислу із відрами. Знаходиться між вулицями Перекопська та 40 років Жовтня ([http://ukraina.turmir.com/ua_objmap_1417.html '''див. на мапі''']). * '''Парк Слави. ''(Суворівський район)''''' : ''Площа: 9 га.'' До парку ім. Ленінського Комсомолу примикає парк Слави з алеєю Героїв Радянського Союзу, що веде до меморіального комплексу, на честь воїнів-визволителів міста з вічним вогнем. На бронзових плитах розказана історія міста, звідси відкривається красива панорама дніпровських плавнів. Родзинкою цього парку є величний монумент Слави — колони, котру вінчає фігура жінки з вінком, яка і символізує славу Херсонщини. Знаходиться на перетині вулиць Дружби та Перекопської, поряд із парком імені Ленінського комсомолу ([http://ukraina.turmir.com/ua_objmap_1418.html '''див. на мапі''']). * '''Інші парки''' : — Ботанічний сад при Херсонському державному університеті — 12,5 га. ''(Суворівський район)'' : — Гідропарк — 36 га. ''(Комсомольський район)'' : — Дендропарк Херсонського державного аграрного університету — 6 га. ''(Комсомольський район)'' : — Парк імені Димитрова — 18 га. ''(Комсомольський район)'' : — Парк «Ювілейний» — 11 га. ''(Суворівський район)'' : — Парк ім. Ю. Шумського — 3,5 га. ''(Суврівський район)'' : — Потьомкінський сквер. ''(Суворівський район)'' : — Придніпровський парк — 12 га. ''(Дніпровський район)'' == Що купувати == * {{listing|type=buy |map= |lat = |long = |name = Центральний універмаг (ЦУМ) |alt = |address = проспект Ушакова, 49 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0 552) 42-38-23 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Міський універмаг є одним із найперших великих торгових центрів міста, на сьогоднішній день включає велику кількість пунктів продажу предметів першої необхідності, техніки тощо на цокольному, другому та третьому поверхах будівлі (відділ ювелірних виробів, шкіргалантерея, магазин сувенірної продукції, мобільних телефонів та канцелярія - на цокольному поверсі; спортивний одяг та товари, дитячий відділ, жіночий одяг та взуття - на 2-му поверсі; магазин музичних інструментів, меблевий відділ, магазини одягу та взуття - на третьому поверсі). На першому ж поверсі розміщений великий продовольчий супермаркет "Сільпо", торговельні точки продажу ювелірних виробів, сувенірів, продажу мобільних телефонів, побутової хімії, косметичних засобів, кафетерій швидкого харчування та ін.}} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Готель "Фрегат" | alt= | url=http://hotelfregat.com/ | wikipedia=Фрегат (готель, Херсон) | email= | address=просп. Ушакова, 2 | lat=46.629786 | long=32.621554 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-09-06 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == '''Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:''' * Міжнародний університет бізнесу і права ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський державний аграрний університет; * Херсонський державний морський інститут; * Херсонський державний університет; * Херсонський економічно-правовий інститут ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом ''(приватний навчальний заклад)''; * Херсонський національний технічний університет; * Херсонська філія Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова; * Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. == Як заробити == == Застереження == Правила безпеки досить типові для будь-якого міста: намагатися не гуляти вночі наодинці у нетуристичних районах містах. Не обмінювати валюту на ринках чи стихійних обмінних пунктах, навіть якщо ті пропонують вигідніші угоди. Не купувати їжу та напої з вулиці, якщо їхня якість сумнівна, або вони виготовляються без додержання відповідних санітарно-гігієнічних норм. Тримайте свої речі при собі у людних місцях, уважно слідкуйте за ними на вокзалі, ринках та у громадському транспорті. Як правило, у салоні транспорту висить оголошення з найзручнішим способом оплати для водія, звертайте на них увагу; адже у переважній більшості міського громадського транспорту (а також у частини приміських маршрутних таксі і автобусів) оплата здійснюється на виході — не забувайте платити за проїзд. Розрахунок у громадському транспорті здійснюється переважно готівкою, так що не намагайтесь розрахуватись карткою і завжди майте при собі дрібні купюри для оплати проїзду. Будьте уважними та завжди запитуйте у водія чи доставить вас маршрутне таксі до місця призначення, адже деякі з них мають спільні номери, однак різні маршрути по місту (наприклад, маршрутне таксі № 9). У туристичний сезон (травень-вересень) намагайтесь замовити квитки у обидві сторони якомога раніше (незважаючи на напрям вашого руху), адже пізніше з ними може виникнути проблема, пов'язана із нестачею квитків у касах, перевантаженістю потягів через масовий відтік туристів з міста та найближчих курортних зон, а також виїздом студентства на навчання у кінці серпня — на початку вересня. Однак пам'ятайте, що в касах Укрзалізниці квитки замовляються максимально лише за 45 днів від дати поїздки. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Асканія-Нова]] * [[Арабатська стрілка]] * [[Запоріжжя]] * [[Крим]] * [[Миколаїв]] * [[Одеса]] * [[Олешки]] {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Херсонської області]] 9yd63bwyyqlajqcd3egiaykljme2qsy Херсонська область 0 224 33217 33032 2022-08-24T01:29:51Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Херсонська область''' розташована в [[Південна Україна|Південній Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Херсон]] * [[Гола Пристань]] * [[Каховка]] * [[Олешки]] * [[Скадовськ]] * [[Новотроїцьке]] == Інші місця == * [[Залізний Порт]] — популярний курорт * [[Нижні Сірогози]] * [[Чорноморський біосферний заповідник]] — один з найстаріших заповідників України. * [[Арабатська стрілка]] * [[Джарилгач]] * [[Щасливцеве]] * [[Лазурне]] * [[Стрілкове]] * [[Асканія-Нова]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Миколаївська область]] {{footer|ispartof=Південна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 28flp4je20zdb8ujrt3wqq4x8fec982 Хмельницька область 0 225 33204 32391 2022-08-24T01:25:42Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Хмельницька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. {{geo|49.53|26.87|zoom=9}} == Регіони == == Міста == * [[Хмельницький]] * [[Волочиськ]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Дунаївці]] * [[Нова Ушиця]] * [[Старокостянтинів]] * [[Ізяслав]] * [[Полонне]] == Інші місця == * [[Антоніни]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == [https://kamenec.best/ Кам'янець-Подільський замок] та старе місто. Місто займає третє місце в Україні по кількості пам'яток, після Києва і Львова. == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] hf38hxhml3tskhabtbkpnzfk10gomlw 33205 33204 2022-08-24T01:25:56Z Baun barum 6004 /* Кам'янець-Подільський замок та старе місто. Місто займає третє місце в Україні по кількості пам'яток, після Києва і Львова. */ wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Хмельницька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. {{geo|49.53|26.87|zoom=9}} == Регіони == == Міста == * [[Хмельницький]] * [[Волочиськ]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Дунаївці]] * [[Нова Ушиця]] * [[Старокостянтинів]] * [[Ізяслав]] * [[Полонне]] == Інші місця == * [[Антоніни]] == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == === [https://kamenec.best/ Кам'янець-Подільський замок] та старе місто. Місто займає третє місце в Україні по кількості пам'яток, після Києва і Львова. === == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] jscwcv25pxu101mqfl26g1d6bjiwv07 Хмельницький 0 226 33181 31946 2022-08-24T01:17:25Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.42299|26.98714|zoom=13}} {{pagebanner|Khmelnytsky-panoram.jpg}} [[File:Khmelnickyi1.JPG|thumb|300px|Хмельницька обласна державна адміністрація]] '''Хмельницький'''&nbsp;— адміністративний центр [[Хмельницька область|Хмельницької області]], значний історичний та сучасний економічний і культурний центр Поділля. Населення 272 000 осіб. Місто розташоване на Західному Поділлі, на берегах Південного Бугу, за 325&nbsp;км (автомобільний шлях) від [[Київ|Києва]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Потягом === [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22300&by_station=1 Переглянути розклад руху потягів:] === Автомобілем === Хмельницький знаходиться у центрі Хмельницької області на перетині важливих автомобільних доріг Е50 та Н03. Має сполучення з туристичними центрами України. З Києва: трасою Е40 до Житомира, звідти по Н03 через Чуднів, Любар та Старокостянтинів. Відстань 325 км. Зі Львова: шляхом Н02 через Золочів та Тернопіль, звідти по Е50. Відстань: 250 км. === Автобусом === Центральний автовокзал знаходиться за адресою проспект Миру, 94/1. [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=680100 Розклад рейсів] == Транспорт == *Тролейбуси *Автобуси *Маршрутні таксі == Що відвідати == * Собор Різдва Богородиці, збудований в 1837-му році в стилі класицизму по вулиці Соборній. * Алея закоханих по вулиці Старобульварній (Гагаріна). * Центральний парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана. Площа — 55,2745 га. При вході в парк є алея скульптур, звіринцем, літнім театром та атракціонами. * Дендропарк «Поділля» площею 30,5 га у північно-східній частині міста. * Свято-Покровський Кафедральний собор на Кам'янецькій. * Фонтан з лелеками та жабками, який був побудований у 1950-х роках. Розташований поблизу торгового центру "Дитячий світ" за адресою Проскурівська 4/3. Щовечора влітку фонтан працює з додатковим освітленням. * Парк "Заріччя", який розташований на території мікрорайону Виставка. Раніше на цьому місці був фруктовий сад. Найкращий час для відвідування - період цвітіння яблунь. * Ботанічний сад Хмельницького національного університету у період цвітіння магнолій. * Вулиця Проскурівська - центральна вулиця міста, на якій зосереджені будинки, частина з яких була збудована у XIX - на початку XX століття. Гарні приклади будівель того часу - будинок по вулиці Проскурівській, 13 (колишня аптека Людвіга Дєрєвоєда) та приміщення лялькового театру по Проскурівській, 46 (колишній маєток Соломона Маранца). * Майдан Незалежності, на території якого навесні можна побачити квітучу сакуру. * Пам'ятник-фонтан барону Мюнхгаузену (вулиця Кам'янецька, 48). <gallery> Парк Заріччя. Місто Хмельницький 07.jpg|Парк "Заріччя" Ботанічний сад Хмельницького національного університету.jpg|Магнолії у ботанічному саду Хмельницького національного університету </gallery> == Чим зайнятись == ===Музеї=== * Обласний краєзнавчий музей * Обласний художній музей * Літературний музей * Музей історії міста Хмельницького * Кімната-музей Григорія Сковороди * Хмельницький музей-студія фотомистецтва (на Проскурівській) * Музей споріднених міст Хмельницького * Музей-панорама «Звільнення Проскурова» ===Театри=== * Обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького * Хмельницький академічний обласний театр ляльок * Обласна філармонія * Моно-театр «Кут» ===Парки та Сквери=== * Сквер ім.Кузьми Скрябіна. Вулиця Гагаріна, Хмельницький. * Хмельницький Майдан Незалежності. Площа Незалежності. * Парк імені Михайла Чекмана. Вулиця Паркова, 1. * Парк імені Тараса Шевченка. * Сквер імені Івана Франко. Вулиця Проскурівська, 66. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * Гафез кафе (вулиця Інститутська, 15/1). === Середні ціни === * New York Street Pizza (вул. Кам'янецька, 17). === Дорого === * Ресторан "Венеція" (вулиця Старицького, 1А). == Де розважитись == * Ковзанка "Льодовий період" поблизу сквера ім. І. Франка * Кінотеатр "Multiplex", ТЦ "Оазис". Вулиця Степана Бандери, 2 А. * Кінотеатр "Планета" * Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка * Дитяча планета у ТЦ "Квартал". Вулиця Кам'янецька вулиця, 17. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == ===Садочки=== * Хмельницький дошкільний дитячий будинок спеціального призначення. (вул.Львівське шосе, 43/2). * Дошкільний навчальний заклад №26 "Кульбабка". (вулиця Інститутська, 19). ===Школи=== * Навчально-виховний комплекс № 6 (вул.Молодіжна 5/2). * Хмельницький технологічний багатопрофільний ліцей імені Артема Мазура. (вулиця Тернопільська, 14/1). * Cередня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24. (вул.Львівське шосе 47/3). * Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27 імені Дмитра Іваха. (Львівське шосе, 47/4). *Навчально-виховний комплекс №2 (вул.Івана Франка 57/1). ===Інститути=== == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Волочиськ]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Вінниця]] {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] ie2wro23c710x4mhdtqraqqahtm2i0r 33345 33181 2022-08-24T02:13:55Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Хмельницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.42299|26.98714|zoom=13}} {{pagebanner|Khmelnytsky-panoram.jpg}} [[File:Khmelnickyi1.JPG|thumb|300px|Хмельницька обласна державна адміністрація]] '''Хмельницький'''&nbsp;— адміністративний центр [[Хмельницька область|Хмельницької області]], значний історичний та сучасний економічний і культурний центр Поділля. Населення 272 000 осіб. Місто розташоване на Західному Поділлі, на берегах Південного Бугу, за 325&nbsp;км (автомобільний шлях) від [[Київ|Києва]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === Потягом === [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22300&by_station=1 Переглянути розклад руху потягів:] === Автомобілем === Хмельницький знаходиться у центрі Хмельницької області на перетині важливих автомобільних доріг Е50 та Н03. Має сполучення з туристичними центрами України. З Києва: трасою Е40 до Житомира, звідти по Н03 через Чуднів, Любар та Старокостянтинів. Відстань 325 км. Зі Львова: шляхом Н02 через Золочів та Тернопіль, звідти по Е50. Відстань: 250 км. === Автобусом === Центральний автовокзал знаходиться за адресою проспект Миру, 94/1. [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=680100 Розклад рейсів] == Транспорт == *Тролейбуси *Автобуси *Маршрутні таксі == Що відвідати == * Собор Різдва Богородиці, збудований в 1837-му році в стилі класицизму по вулиці Соборній. * Алея закоханих по вулиці Старобульварній (Гагаріна). * Центральний парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана. Площа — 55,2745 га. При вході в парк є алея скульптур, звіринцем, літнім театром та атракціонами. * Дендропарк «Поділля» площею 30,5 га у північно-східній частині міста. * Свято-Покровський Кафедральний собор на Кам'янецькій. * Фонтан з лелеками та жабками, який був побудований у 1950-х роках. Розташований поблизу торгового центру "Дитячий світ" за адресою Проскурівська 4/3. Щовечора влітку фонтан працює з додатковим освітленням. * Парк "Заріччя", який розташований на території мікрорайону Виставка. Раніше на цьому місці був фруктовий сад. Найкращий час для відвідування - період цвітіння яблунь. * Ботанічний сад Хмельницького національного університету у період цвітіння магнолій. * Вулиця Проскурівська - центральна вулиця міста, на якій зосереджені будинки, частина з яких була збудована у XIX - на початку XX століття. Гарні приклади будівель того часу - будинок по вулиці Проскурівській, 13 (колишня аптека Людвіга Дєрєвоєда) та приміщення лялькового театру по Проскурівській, 46 (колишній маєток Соломона Маранца). * Майдан Незалежності, на території якого навесні можна побачити квітучу сакуру. * Пам'ятник-фонтан барону Мюнхгаузену (вулиця Кам'янецька, 48). <gallery> Парк Заріччя. Місто Хмельницький 07.jpg|Парк "Заріччя" Ботанічний сад Хмельницького національного університету.jpg|Магнолії у ботанічному саду Хмельницького національного університету </gallery> == Чим зайнятись == ===Музеї=== * Обласний краєзнавчий музей * Обласний художній музей * Літературний музей * Музей історії міста Хмельницького * Кімната-музей Григорія Сковороди * Хмельницький музей-студія фотомистецтва (на Проскурівській) * Музей споріднених міст Хмельницького * Музей-панорама «Звільнення Проскурова» ===Театри=== * Обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького * Хмельницький академічний обласний театр ляльок * Обласна філармонія * Моно-театр «Кут» ===Парки та Сквери=== * Сквер ім.Кузьми Скрябіна. Вулиця Гагаріна, Хмельницький. * Хмельницький Майдан Незалежності. Площа Незалежності. * Парк імені Михайла Чекмана. Вулиця Паркова, 1. * Парк імені Тараса Шевченка. * Сквер імені Івана Франко. Вулиця Проскурівська, 66. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * Гафез кафе (вулиця Інститутська, 15/1). === Середні ціни === * New York Street Pizza (вул. Кам'янецька, 17). === Дорого === * Ресторан "Венеція" (вулиця Старицького, 1А). == Де розважитись == * Ковзанка "Льодовий період" поблизу сквера ім. І. Франка * Кінотеатр "Multiplex", ТЦ "Оазис". Вулиця Степана Бандери, 2 А. * Кінотеатр "Планета" * Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка * Дитяча планета у ТЦ "Квартал". Вулиця Кам'янецька вулиця, 17. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == ===Садочки=== * Хмельницький дошкільний дитячий будинок спеціального призначення. (вул.Львівське шосе, 43/2). * Дошкільний навчальний заклад №26 "Кульбабка". (вулиця Інститутська, 19). ===Школи=== * Навчально-виховний комплекс № 6 (вул.Молодіжна 5/2). * Хмельницький технологічний багатопрофільний ліцей імені Артема Мазура. (вулиця Тернопільська, 14/1). * Cередня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24. (вул.Львівське шосе 47/3). * Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27 імені Дмитра Іваха. (Львівське шосе, 47/4). *Навчально-виховний комплекс №2 (вул.Івана Франка 57/1). ===Інститути=== == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Волочиськ]] * [[Кам'янець-Подільський]] * [[Вінниця]] {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Хмельницької області]] 9nx4u5z7xngqs5pw6v0crg3wzcpiptm Хорватія 0 227 33406 21661 2022-08-24T02:36:05Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|45.25|15.466667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = |flag = Flag of Croatia.svg |location = LocationCroatia.png |capital = [[Загреб]] |government = Республіка |currency = куна (HRK) |area = 56 542 км² |population = 4,290,612 (2011) |language = Хорватська |religion = католики 87.8%, православні 4.4%, мусульмани 1.3%, інші християни 0.4%, атеїсти та інші 6.1%. |electricity = |callingcode = +385 |tld = .hr |timezone = CET (UTC+1) }} '''Хорватія''' (хорв. ''Republika Hrvatska'') [http://www.croatia.hr/English/default.aspx] розташована в Південній Європі, має довгу берегові лінію з Адріатичним морем. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує із [[Словенія|Словенією]] на північному заході, із [[Угорщина|Угорщиною]] на півночі, на півдні з [[Чорногорія|Чорногорією]] на південному сході з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] і з [[Сербія|Сербією]] на сході. == Зрозуміти == === Клімат === Північна Хорватія має помірно-континентальний клімат, у той час як центральні і високогірні регіони мають гірський клімат. Адріатичне узбережжя характеризуэться приємним середземноморським кліматом. Весна і осінь вздовж узбережжя м'які, а зима холодна і сніжна в центральних і північних районах країни. Середня температура в середині січня коливається від -10°С до 5°С; серпня — від 19°C до 39°C. Середня температура на узбережжі значно вища: січень — від 6° C до 11°C; серпень — від 21°C до 39°C. === Територія === Територія Хорватії є географічно різноманітною. Вздовж угорського кордону вона представлена плоскими сільськогосподарськими рівнинами, поблизу Адріатичного узбережжя невисокими горами і підвищеннями, а також островами, яких тут 1246. Найбільшими з них є [[Крк]] і [[Црес]]. Найвищою вершиною являється гора Дінара з висотою 1831 метр. == Регіони == {{Regionlist |regionmap=Croatia Regions map uk.png |regionmapsize=560px |regionmaptext=Регіони Хорватії | region1name=[[Істрія]] | region1color=#cba46b | region1items= | region1description=(хорв. ''Istra'') півострів на північному заході, біля кордону зі Словенією. | region2name=[[Кварнер]] | region2color=#83aec9 | region2items= | region2description=(хорв. ''Kvarner'') морське побережжя і високогір'я на північ від Далмації, сюди входить Затока Кварнеру і високогір'я (Ліка і Горскі Котар). | region3name=[[Далмація]] | region3color=#71b37b | region3items= | region3description=(хорв. ''Dalmacija'') побережжя, протягнуте вздовж Середземного моря на кордоні з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] | region4name=[[Славонія]] | region4color=#aac496 | region4items= | region4description=(хорв. ''Slavonija'') входять підрегіони Славонія і Баранія (на північ від річки Драва) - північно-східна частина країни, покрита лісами і полями на кордоні з [[Угорщина|Угорщиною]], [[Сербія|Сербією]] і [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] | region5name=[[Центральна Хорватія]] | region5color=#b5af99 | region5items= | region5description=(хорв. ''Središnja Hrvatska'')- північ центрального високогір'я і столиця країни [[Загреб]] }} == Міста == [[Файл:Croatia Pula Amphitheatre 2014-10-11 11-04-27.jpg|thumb|200px|Амфітеатр в Пулі]] * [[Загреб]] — столиця країни * [[Пула]] — найбільше місто на Істрії з римським амфітеатром (Ареною) * [[Спліт]] — портове місто з древньоримськими руїнами * [[Корчула]] * [[Дубровник]] — історичне місто на узбережжі і об'єкт всесвітнього спадку [[ЮНЕСКО]] * [[Задар]] — найбільше місто північної Далмації з багатою історією * [[Шибеник]] * [[Вуковар]] * [[Вараждин]] — колишня столиці Хорватії, збудована у стилі барокко * [[Хум]] — найменше місто (і фортеця) за версією книги Гіннесса == Інші місця == * [[Макарська]] == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Мова == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] ko7mwvz327b8oa5dc7dfp422ulzjjym Черкаси 0 235 33184 31950 2022-08-24T01:18:23Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.44436|32.05978|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar|image=Czerkasy hotel Sloviansky 4187 71-101-0016.jpg|caption=Будівля колишнього готелю «Слов'янський»|city=Черкаси|citylocal=|map=|arm=|population=281 549 осіб|callingcode=0472}} '''Черкаси''' — [[Черкаська область|обласний]] центр в [[Україна|Україні]], регіональний центр [[Центральна Україна|Центральної України]], промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. == Зрозуміти == Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру у 1954 році, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону. Походження топоніму ''Черкаси'' та його достеменна етимологія лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Популярна версія (часів Російської Імперії та СРСР), що назва міста походить від назви народу "черкеси", що переселялися в цю місцевість з Північного Кавказу не знаходить підтверджень, зокрема з огляду на те, що власне ''черкеси'' — одна з гілок кабардинців, що відособились достатньо пізно. Ще одна версія тлумачення топоніму Черкаси походить від праслов'янського слова ''čьrkati'' (черкати межу), так як місто було розташоване на межі Змієвих валів. Третя версія стверджує, що назва ''черкаси'' утворилася в давнину у карпатському регіоні від коренів двох стародавніх мов — іллірійської («чрха» — чорна ріка) і фракійської («кас» — чистий, прозорий). У ХIV столітті ця назва була перенесена на нове наддніпрянське місто . == Як дістатись == === {{Літаком}} === На західній околиці міста розташований міжнародний аеропорт «Черкаси». Проте наразі аеропорт не працює і пасажирських перевезень не виконує. Найближчий діючий [[аеропорт Бориспіль]] у 160 км від міста === {{Потягом}} === Через місто проходить залізниця на неелектрифікованому відрізку станція ім.Тараса Шевченка - Гребінка, що зв'язує дві швидкісні магістралі — Київ-Харків та Київ-Дніпро. У Черкасах функціонує {{listing|type=go|lat=49.426208|long=32.049921|name=Залізничний вокзал|alt=|address=вул. Володимира Ложешнікова, 1|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}, з якого здійснюється регулярне сполучення пасажирськими потягами Київ-Одеса, Київ-Черкаси, Львів-Черкаси, Херсон-Миколаїв-Москва. [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23340&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад руху потягів через ст.Черкаси] Також до Черкас можна дістатися дизельними потягами з сусідніх залізничних вузлів — ім.Т.Шевченка (м.Сміла) та м.Гребінка. Розклад руху дизельних потягів [http://odz.gov.ua/suburban/ Гребінка-Черкаси-ст.ім.Т.Шевченка] === {{Автомобілем}} === Через місто пролягають 2 важливі автошляхи — {{Автошлях|Р|10}} Канів-Кременчук (регіонального значення), а також {{Автошлях|Н|16}} Золотоноша-Умань (національного значення). '''З [[Київ|Києва]]:''' трасою {{Автошлях|М|03}} до м.[[Бориспіль]], поворот в Борисполі за вказівниками на [[Дніпро]], [[Золотоноша|Золотоношу]], Черкаси (траса {{Автошлях|Н|08}}), біля Золотоноші на кільці поворот на 3му з'їзді на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. Переїзд через дамбу Кременчуцького водосховища та міст через Дніпро. Відстань 192 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 2 год. 40 хв. Альтернативні маршрути добирання з [[Київ|'''Києва''']]: трасою {{Автошлях|Н|01}} до [[Миронівка|Миронівки]], звідти поворот на {{Автошлях|Р|09}}, їхати трасою до роздоріжжя Канів-Черкаси - поворот праворуч на трасу {{Автошлях|Р|10}}. Відстань 196 км, орієнтовний час в дорозі 3 години. '''З [[Харків|Харкова]] та [[Полтава|Полтави]]:''' трасою {{Автошлях|М|03}} до м.[[Хорол]], лівий поворот на [[Оржиця|Оржицю]], рух через районні центри [[Оржиця]] та [[Чорнобай]] до траси {{Автошлях|Н|08}}, біля [[Золотоноша|Золотоноші]] на кільці поворот на 4му з'їзді на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. Переїзд через дамбу Кременчуцького водосховища та міст через Дніпро. Відстань від Харкова 378 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 5 год. 30 хв. '''З [[Кропивницький|Кропивницького]]:''' трасою {{Автошлях|Н|14}} до [[Олександрівка|Олександрівки]], на трасу {{Автошлях|Н|01}} до [[Сміла|Сміли]], виїзд на трасу {{Автошлях|Н|16}} до Черкас. Відстань 129 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 2 год. '''З [[Вінниця|Вінниці]]:''' трасою {{Автошлях|Е|50}} до [[Умань|Умані]], за Уманню на кільці 2й з'їзд на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. === {{Автобусом}} === Щоденно курсують пасажирські автобуси з [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]], [[Вінниця|Вінниці]], [[Дніпро|Дніпра]], [[Полтава|Полтави]], [[Кропивницький|Кропивницького]], [[Миколаїв|Миколаєва]] і [[Одеса|Одеси]]. В місті діє автовокзал та 2 автостанції. {{listing|type=go|lat=49.406384|long=32.017014|name=Автовокзал|alt=|address=вул. Смілянська, 150|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}[http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=710100 Розклад руху автобусів по автовокзалу Черкаси] {{listing|type=go|lat=49.426774|long=32.050491|name=Автостанція №2|alt=|address=вулиця Володимира Ложешнікова, 7|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}} Найшвидше дістатися маршрутними таксі з [[Київ|Києва]] (відправлення від {{listing|type=go|lat=50.400784|long=30.651517|name=станція метро "Харківська"|alt=|address=проспект Миколи Бажана|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}та {{listing|type=go|lat=50.442908|long=30.493013|name=залізничний вокзал "Київ-Пасажирський"|alt=|address=вулиця Симона Петлюри|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}), [[Харків|Харкова]] та [[Одеса|Одеси]] (від залізничного вокзалу). === {{Кораблем}} === В місті функціонує {{listing|type=go|lat=49.435684|long=32.101892|name=Річковий вокзал|alt=|address=вул. Припортова, 1|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}Однак нині з нього влітку здійснюються лише туристичні прогулянки пароплавами заплавою Кременчуцького водосховища та до м. [[Канів]]. Регулярні пасажирські рейси здійснювалися з м.Київ до 1990х років == Транспорт == Громадський транспорт міста представлений 12 тролейбусними маршрутами (парк троллейбусів є одним з найрозвиненіших в Україні), та 26 маршрутів автобусів. Також організоване регулярне приміське сполученнями з селами Черкаського та сусідніх районів та м. [[Золотоноша]], [[Станція ім.Тараса Шевченка|залізничною станцією ім.Тараса Шевченка]], [[Чигирин|Чигирином]] та [[Канів|Каневим]] == Що відвідати == Забудова старих Черкас сильно постраждала як під час воєн 20 століття, так і бурхливої розбудови міста, що з провінційного перетворилося на обласний центр. Відтак багато архітектурних пам'яток було втрачено, включаючи майже всі культові споруди міста (Черкаси були відомим центром старообрядництва, на початку 20 ст. в місті нараховувалося 24 церкви). Та все ж деякі архітектурні перлини збереглися. Серед них: [[Файл:Czerkasy Lenina 3 Sczerbyny SAM 7258 71-101-0046.jpg|300px|thumbnail|right|Будинок Щербини]] [[Файл:Czerkasy bank 9292 71-101-0056.jpg|300px|thumbnail|right|Будівля Громадського банку]] [[Файл:Шуховська водогінна вежа. Черкаси.jpg|300px|thumbnail|right|Гіперболоїдна вежа Шухова]] {{see|name=Будинок Щербини (палац одружень)|alt=|url=http://haidamac.org.ua/2010/05/ck-scherbyna/|wikipedia=Будинок_Щербини|email=|address=вулиця Небесної Сотні, 3|lat=49.441256|long=32.069777|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Готель Слов'янський|alt=|url=|wikipedia=Блакитний_палац|email=|address=вулиця Хрещатик, 229/20|lat=49.444951|long=32.063693|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Чоловіча гімназія (арх. В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 6|lat=49.447611|long=32.063609|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=спроектована архітектором В.Городецьким. У 1930-х роках добудовано 3й поверх. Нині - приміщення Черкаського музичного училища|content=}} {{see|name=Будинок Кринського (пристава Табачникова)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 2|lat=49.447014|long=32.067269|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок колишнього Казино (Лисака)|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Лисака|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 14|lat=49.447222|long=32.061660|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині планетарій|content=}} {{see|name=Будинок Лисака-Гаркавенка|alt=|url=|wikipedia=Прибутковий_будинок_Лисака-Гаркавенка|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 33|lat=49.446944|long=32.062222|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині дитяча музична школа|content=}} {{see|name=Будинок Лисенка|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Лисенка|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 36|lat=49.444167|long=32.057778|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Тютюнова фабрика Зарицького|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. О.Дашкевича, 53|lat=49.438862|long=32.056472|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради|content=}} {{see|name=Комплекс будівель рафінадного заводу|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Добровольського, 1|lat=49.421841|long=32.106098|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Успенський монастир|alt=|url=|wikipedia=Успенський_старообрядницький_чоловічий_монастир|email=|address=вул. Благовісна, 374|lat=49.421136|long=32.090350|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Куперштейна|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Куперштейна|email=|address=Замковий узвіз, 1|lat=49.449722|long=32.064444|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Школьникова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Школьникова|email=|address=Замковий узвіз, 3|lat=49.448611|long=32.064167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Комплекс будівель колишнього казенного винного складу|alt=|url=http://www.polytechnic.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вул. Надпільна, 226|lat=49.438246|long=32.054545|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський політехнічний технікум|content=}} {{see|name=Будинок лісничого|alt=|url=|wikipedia=Будинок_лісничого_(Черкаси)|email=|address=вул. Небесної Сотні, 4|lat=49.441389|long=32.069167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - дитячий ляльковий театр|content=}} {{see|name=Синагога|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Скловського|email=|address=пл. Слави, 11|lat=49.448|long=32.059556|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - житловий будинок|content=}} {{see|name=Жіноча гімназія (арх.В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=Жіноча_гімназія_Городецького|email=|address=вул. Смілянська, 33|lat=49.440278|long=32.063611|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Центр дитячої та юнацької творчості|content=}} {{see|name=Будинок Воробйова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Воробйова|email=|address=вул. Верхня Горова, 77|lat=49.439444|long=32.072222|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді|content=}} {{see|name=Будинок братів Цибульських|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Цибульських|email=|address=вул. Хрещатик, 217|lat=49.446111|long=32.061389|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - музей "Кобзаря"|content=}} {{see|name=Будинок Тиверовських|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Тиверовських|email=|address=вул. Хрещатик, 225|lat=49.445556|long=32.063056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будівля колишнього Цивільного банку|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Хрещатик, 251|lat=49.443385|long=32.066761|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=ймовірно спроектований В.Городецьким|content=}} {{see| name=Комплекс Школьникова | wikipedia=Комплекс_Школьникова | wikidata=Q12085307 | address=вул. Хрещатик, 187/189 | lat=49.448889 | long=32.056944 | content= }} {{see|name=Будинок Белахова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Белахова|email=|address=вул. Хрещатик, 219|lat=49.446111|long=32.061667|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Белахова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Белахова|email=|address=вул. Хрещатик, 219|lat=49.446111|long=32.061667|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Куліша|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 298|lat=49.434993|long=32.075164|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський клуб юних моряків|content=}} {{see|name=Будинок Трауру|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 155|lat=49.447741|long=32.053704|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Особняк|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 173|lat=49.446546|long=32.055742|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Верлінського|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Верлінського|email=|address=вул. Дашковича, 1|lat=49.446667|long=32.065278|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Єврейська гімназія|alt=|url=|wikipedia=Єврейська_гімназія_Городецького|email=|address=вул. Хрещатик, 214|lat=49.442222|long=32.0675|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=ймовірно спроектована В.Городецьким. Нині - Черкаська дитяча художня школа|content=}} {{see|name=Старообрядницька церква (Каурівська)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Хрещатик, 257|lat=49.442772|long=32.068563|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=спотворена до невпізнаваності. Нині - будинок вчителя|content=}} {{see|name=Рибні ряди (арх. В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. О.Дашковича, 22 (у дворі)|lat=49.444655|long=32.062416|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Гіперболоїдна вежа Шухова|alt=|url=|wikipedia=Черкаська_гіперболоїдна_вежа|email=|address=вулиця Гетьмана Сагайдачного, 12|lat=49.427222|long=32.059167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=знаходиться на території "Водоканалу". Доступ обмежений, однак добре видно з вулиці|content=}} [[Файл:Czerkasy Dacza SAM 5353 71-101-0015.jpg|300px|thumbnail|right|Дача в Соснівці]] Окрім того варто завітати до мікрорайону Соснівка - колишньої приміської курортної околиці, де збереглося декілька архітектурних атракцій дерев'яних дач (одна з них на жаль згоріла зовсім нещодавно - [http://procherk.info/news/7-cherkassy/22552-dacha-v-sosnivtsi-jaku-vzhe-kolis-gasili-taki-zgorila-foto в квітні 2014 року]) {{see|name=дерев'яна дача в Соснівці|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Дахнівська, 25|lat=49.470193|long=32.016678|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині підприємство "Скло-Сервіс"|content=}} {{see|name=дерев'яна дача "Піонер"|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Тургєньєва|lat=49.472624|long=32.013984|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} Окрім архітектурних атракцій старовини варто відвідати і сучасні, зокрема: {{see|name=Свято-Михайлівський собор|alt=|url=|wikipedia=Свято-Михайлівський_кафедральний_собор_(Черкаси)|email=|address=вул. Надпільна, 212|lat=49.434280|long=32.058899|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}що є одним з найбільших православних храмів України. поряд - зворушливий пам'ятник репресованим служителям культу і будується велетенська [http://vikka.ua/novini/65389-u-cherkasah-buduyut-130-metrovu-dzvinitsyu-u-formi-goluba-foto.htm 130 метрова дзвінниця у формі... голуба] взірець сучасного архітектурного кітча. {{see|name=Буддистський храм Білого Лотоса|alt=|url=|wikipedia=Храм_Білого_Лотоса|email=|address=узвіз Івана Франка, 4|lat=49.456111|long=32.053056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=екскурсії - неділя о 12:00|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} [[Файл:71-101-0002 Cherkasy DSC 5711.jpg|300px|thumbnail|right|Пагорб Слави]] Окрім того варто піднятися на {{see|name=Пагорб Слави|alt=|url=|wikipedia=Пагорб_Слави_(Черкаси)|email=|address=|lat=49.449508|long=32.06277|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}звідки відкривається запаморочлива панорама Дніпра та відвідати найкращі '''''черкаські парки''''': [[Файл:Cherkasy Sosnovy Bir 71-101-5002 SAM 0668.jpg|300px|thumbnail|right|Парк "Сосновий Бір"]] [[Файл:Czerkasy Rose Valley 03.JPG|300px|thumbnail|right|Долина троянд]] [[Файл:Peremoga Cherk-505.jpg|300px|thumbnail|right|Перк Перемоги]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 01.jpg|300px|thumbnail|right|Дніпро в Черкасах]] {{see|name=Замкова гора (сквер ім.Богдана Хмельницького)|alt=|url=|wikipedia=Сквер_Богдана_Хмельницького_(Черкаси)|email=|address=|lat=49.448594|long=32.064973|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}також з панорамним видом на Дніпро. Крім того тут досі зберігся релікт радянських часів - монумент на честь "воз'єднання з Росією", де стверджується, що "на цьому місті стояв Черкаський замок, з якого Богдан Хмельницький писав листа московському царю". Тут розміщений також пам'ятник Івану Підкові та достатньо дорогий ресторан "Чайка" {{see| name=парк Соcновий Бір | wikipedia=Черкаський_міський_парк_«Сосновий_Бір» | lat=49.462363 | long=32.031134 | content= }}розміщений на залишках реліктового лісу [[Черкаський бір]] і спроектований до річниці жовтневого перевороту 1917 р. (колишня назва - парк 50-тиріччя Жовтня) по зразку уманського парку "[[Софіївка]]" (проект отримав державну премію СРСР). Реліктовий дубовий праліс чередується з новішими сосновими насадженнями (що і дали нову назву парку), а рельєф Дніпровських круч пристосовано до розміщення каскаду озер, що спадають потічками вниз до Дніпра. З парку відкривається чудовий краєвид заплави Дніпра з чисельними островами, мостом через річку та довгою дамбою (найдовша інженерна конструкція України). Варто також пройтися містком Закоханих, що перекинувся над глибочезним яром. {{see|name=парк Перемоги|alt=|url=|wikipedia=Черкаський_міський_парк_Перемоги|email=|address=|lat=49.415278|long=32.028056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}найкращий для відвідин золотої осені. Осіннє розмаїття барв (що досягається поєднанням традиційних насаджень з верб, берез та кленів та декоративних, наприклад, гібрид дубоклени) відображається в плесі рукотворних ставів {{see| name=Черкаський зоопарк | url=http://zoocity.ck.ua/ | wikipedia=Черкаський_міський_зоопарк | wikidata=Q10698900 | email=zoocityck@ukr.net | address=вул.Смілянська, 132 | lat=49.415722 | long=32.022833 | phone=+ 38 047 263 46 42 | hours=9:00-19:00 (весна-літо); 10.00-17.00 (осінь-зима) | price=60 грн., пільговий 40 грн. | content= }}міститься в парку Перемоги. Зоологічний парк загальнодержавного значення в Україні, в якому міститься понад 240 видів тварин. {{see|name=Долина Троянд|alt=|url=|wikipedia=Долина_Троянд|email=|address=|lat=49.449833|long=32.065528|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}У парку є декілька фонтанів з міні-озерами, облаштовані алеї з лавочками та ліхтарями, а також невеликий пляж на березі Дніпра. У 2012 році в парку збудований сонячний годинник у вигляді журавля та дванадцяти металевих кованих стільців. «Долина Троянд» традиційно використовується для святкування дня міста та фестивалю "[[Трипільські Зорі]]". любителям археології та цікавих місцин варто також відвідати Черкаські городища. Одне з них {{see|name=городище на горі Василиця|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.476596|long=32.004928|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}знаходиться в лісопарковій зоні в мікрорайоні Соснівка. Це найбільше за площею та найстаріше із черкаських городищ, що розкинулось у Черкаському бору над вулицею Праслов'янською у мікрорайоні Дахнівка. До речі назву вулиця отримала саме через розташування тут археологічної пам'ятки. З усіх черкаських городищ, Василицьке має пам'ятний знак у вигляді бетонного стовпа та чавунної таблички. Одночасно лише тут проводились археологічні розкопки і ученими встановлено, що укріплення існувало 5,5 тисяч років тому. На сьогодні це городище збереглось найкраще, окремі знахідки, а саме древній горщик племен малодослідженої пивихинської культури, можна споглядати у обласному краєзнавчому музеї. {{see|name=Кавказьке городище|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.456277|long=32.053575|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}знаходиться поблизу вулиці Кавказької, що була названа через розташування тут історичного району Кавказ. Височіє над буддистським храмом "Білий Лотос". Від городища можна добре роздивитися не тільки панораму Дніпра, але і сам храм. {{see|name=Шпиль|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.463833|long=32.033440|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}Городище міститься з правого боку містка Закоханих в парку "Сосновий Бір". З нього відкривається вид на заплаву Дніпра. Поціновувачі української літератури можуть також відвідати {{see|name=могилу поета Василя Симоненка|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=кладовище №1, вул. Одеська|lat=49.446743|long=32.025263|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} == Чим зайнятись == === Музеї === {{do| name=Черкаський обласний краєзнавчий музей | url=http://ckoblmuz.ck.ua | wikipedia=Черкаський_обласний_краєзнавчий_музей | address=вул. Слави, 1 | lat=49.44827 | long=32.06074 | phone=0472 37 20 91 | hours=10:00 – 17:00 | price=від 10 до 50 грн | facebook=https://www.facebook.com/oblmyzkray/ | content= }}головне зібрання матеріалів і предметів з природи та історії, етнографії, культури і сучасності Черкащини, один із найбільших краєзнавчих музеї держави {{listing|type=do|lat=49.446354|long=32.061340|name=Музей "Кобзаря"|alt=|address=вул. Байди-Вишневецького, 37|directions=|url=|wikipedia=Музей_«Кобзаря»_Т._Г._Шевченка|facebook=|vkontakte=|phone=0472 354 105|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}}єдиний у світі музей, присвячений одній книжці. {{listing|type=do|lat=49.441944|long=32.068333|name=Черкаський художній музей|alt=|address=вул.Хрещатик 259|directions=|url=http://www.museum.ck.ua|wikipedia=Черкаський_художній_музей|facebook=|vkontakte=|phone=0472 37 28 77|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}}великий музей, в якому регулярно проводяться різноманітні виставки різних рівнів {{listing|type=do|lat=49.443418|long=32.066441|name=Черкаський літературно-меморіальний музей Василя Симоненка|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=|wikipedia=Черкаський_літературно-меморіальний_музей_Василя_Симоненка|facebook=|vkontakte=|phone=0472 370 470|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}} {{listing|type=do|lat=49.443418|long=32.066441|name=Аптека-музей «Крещатикъ»|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=|wikipedia=Аптека-музей_«Крещатикъ»|facebook=|vkontakte=|phone=0472 323 029|fax=|email=|skype=|hours=08:00-20:00|price=|description=}} {{listing|type=do|lat=49.415252|long=32.024314|name=Музей дерев'яної скульптури Михайлa Ширінкіна|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{listing|type=do|lat=49.453662|long=32.046131|name=Черкаський музей українського рушника|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}створений на початку 1990-х у Черкаському національному університеті за ініціативою і керований професором Світланою Китовою нині в експозиції містить понад 500 вишитих рушників кінця XIX&nbsp;— початку XX століть, у першу чергу, з Подніпров'я. {{listing|type=do|lat=49.483956|long=31.994985|name=садиба-музей "Райський куточок"|alt=|address=вулиця Набережна, 150|directions=|url=http://rayskiykytochok.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 310 214|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} === Театри === {{do| name=Черкаський обласний драматичний театр | url=http://theatre-shevchenko.ck.ua/uk/ | wikipedia=Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка | email=theatre.cherkasy@gmail.com | address=бул. Шевченка, 234 | lat=49.441960 | long=32.061215 | phone=(0472)36-07-21 | vkontakte=https://vk.com/club32121977 | content= }} {{do| name=Черкаська обласна філармонія | alt=КЗ "Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради" | url=http://filarmonia.ck.ua/ | address=вулиця Хрещатик, 196 | lat=49.443799 | long=32.064486 | phone=0472 450 161 | content= }} {{do|name=палац культури "Дружба народів"|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульвар Шевченка, 249|lat=49.437988|long=32.072620|directions=|phone=0472 450 034|tollfree=|fax=|hours=08:00-22:00|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} {{do|name=Міський будинок культури ім. І. Кулика|alt=|url=http://mbk.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вулиця Благовісна, 170|lat=49.439540|long=32.057662|directions=|phone=0472 360 011|tollfree=|fax=|hours=08:00-18:00|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} === Кінотеатри === {{do|name=IMAX "Любава"|alt=|url=https://multiplex.ua/ua/|wikipedia=|email=|address=Shopping center Lubava, бульвар Шевченка, 208/1|lat=49.444896|long=32.056155|directions=|phone=0472 599 899|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} {{do|name=IMAX "Дніпро-Плаза"|alt=|url=https://multiplex.ua/ua/|wikipedia=|email=|address=вул. Припортова, 34|lat=49.434615|long=32.091074|directions=|phone=044 496 3738|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} {{do|name="Україна"|alt=|url=http://ukraina.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вулиця Смілянська, 21|lat=49.442201|long=32.066442|directions=|phone=0472 329 701|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} === Спорт та відпочинок === {{do| name=Черкаський крейсерський яхт-клуб "Парус" | url=http://yachtclub.ck.ua/ | email=parusckua@gmail.com | address=вулиця Гагаріна, 7 | lat=49.459835 | long=32.049417 | phone=068 212 5242 | hours=09:00–22:00 | facebook=https://www.facebook.com/pg/yachtclub.ck.ua | content= }} == Що купувати == Якщо ви опинилися в Черкасах і плануєте придбати щось на згадку, або ж ви черкащанин і хочете порадувати своїх друзів з інших міст і країн невеличкими презентами з міста над Дніпром: {{listing|type=buy|lat=49.441944|long=32.068333|name=Черкаський художній музей|alt=|address=вул.Хрещатик 259|directions=|url=http://www.museum.ck.ua|wikipedia=Черкаський_художній_музей|facebook=|vkontakte=|phone=0472 37 28 77|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=10-400 грн.|description=Оригінальні магніти, чашки, постери, закладки, блокноти, сумочки, футболки в рамках проекту "Шевченко forever" мають стильний і свіжий вигляд, розбавляючи стереотипне сприйняття творчості поета. "Шевченківську" сувенірну продукцію презентували декілька років тому, але Художній музей пішов далі і випустив магніти, в основі яких лежать картини з постійних експозицій.}}Оригінальні магніти, чашки, постери, закладки, блокноти, сумочки, футболки в рамках проекту "Шевченко forever" мають стильний і свіжий вигляд, розбавляючи стереотипне сприйняття творчості поета. "Шевченківську" сувенірну продукцію презентували декілька років тому, але Художній музей пішов далі і випустив магніти, в основі яких лежать картини з постійних експозицій. {{listing|type=buy|lat=49.442286|long=32.065349|name=Білий Кролик|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=08:00 - 23:00|price=95 грн.|description=Набір включає 12 листівок із зображеннями архітектурних пам’яток міста. На зворотній стороні ілюстрації – опис будівлі англійською мовою}} Набір 12 листівок із зображеннями архітектурних пам’яток міста. На зворотній стороні ілюстрації – опис будівлі англійською мовою {{listing|type=buy|lat=49.444346|long=32.064779|name=Буквиця - книжковий магазин|alt=|address=Другий поверх., вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=https://bukvica-cherkassy.uaprom.net/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 506 460|fax=|email=|skype=|hours=09:30 - 19:30|price=|description=Унікальні історичні книги про Черкаси допоможуть краще зрозуміти історію і колорит міста. Однією з найцікавіших книжок, в яких невідомі факти про Черкаси написані просто і цікаво, є книга "Черкаські місторії" відомого черкаського журналіста і краєзнавця Бориса Юхна. Крім того, в міських книгарнях можна знайти подарункові фотоальбоми з видами Черкас.}}Унікальні історичні книги про Черкаси допоможуть краще зрозуміти історію і колорит міста. Однією з найцікавіших книжок, в яких невідомі факти про Черкаси написані просто і цікаво, є книга "Черкаські місторії" відомого черкаського журналіста і краєзнавця Бориса Юхна. Крім того, в міських книгарнях можна знайти подарункові фотоальбоми з видами Черкас. {{listing|type=buy|lat=|long=|name=компанія Damico|alt=|address=|directions=|url=http://damico.com.ua|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/branddamico|vkontakte=|phone=093 23 53 292|fax=|email=DAMICOBRAND@GMAIL.COM|skype=|hours=|price=|description=Дизайнерські краватки-метелики з алюмінію та дерева, графічні постери в рамах, вироби зі шкіри}}Дизайнерські краватки-метелики з алюмінію та дерева, графічні постери в рамах, вироби зі шкіри {{listing|type=buy|lat=|long=|name=майстерня Анни Проненко|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063-424-19-16|fax=|email=|skype=|hours=|price=325 грн.|description=подарунковий комплект, що містить розписану керамічну чашечку та набір листівок (5 шт. + 1 в подарунок) з написами "Love you", "Моїй любій матусі", "З тобою хоч на край світу", "З Днем народження", "Моєму котику" та "Найкращій подружці".}}подарунковий комплект, що містить розписану керамічну чашечку та набір листівок (5 шт. + 1 в подарунок) з написами "Love you", "Моїй любій матусі", "З тобою хоч на край світу", "З Днем народження", "Моєму котику" та "Найкращій подружці". {{listing|type=buy|lat=|long=|name=Бюро добрих послуг|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=65 грн.|description=Дерев'яні магніти у вигляді декоративних тарілочок ручної роботи з петриківським розписом і металевою вставкою. Центральним зображенням є герб міста Черкаси}}Дерев'яні магніти у вигляді декоративних тарілочок ручної роботи з петриківським розписом і металевою вставкою. Центральним зображенням є герб міста Черкаси == Де поїсти == [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 06.jpg|300px|thumbnail|right|один з пляжів Черкас]] [[Файл:Ck Yuvileiny Cherk-21.jpg|300px|thumbnail|right|міст Закоханих в Сосновому Бору]] [[Файл:Czerkasy Khresczatyk 251 DSC 8429 71-101-0056.jpg|300px|thumbnail|right|Черкаси нічні]] [[Файл:Сонячний годинник в парку.jpg|300px|thumbnail|right|Сонячний годинник в Долині троянд]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 11.jpg|300px|thumbnail|right|Русалонька в Сосновому Бору]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 02.jpg|300px|thumbnail|right|Сходи з Дніпровських круч]] === Дешево === {{listing|type=eat|lat=49.445169|long=32.057037|name=«Час поїсти»|alt=|address=бульвар Шевченка, 208|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 505 805|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 22:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.443530|long=32.057468|name=Піца Челентано|alt=|address=вулиця Байди Вишневецького, 47|directions=|url=http://www.egoisty.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 377 355|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442091|long=32.065055|name=Фелічіта|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 544 942|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.443661|long=32.058973|name=Ферма|alt=|address=бульвар Шевченка, 222|directions=|url=http://ferma.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063 968 0203|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442617|long=32.065610|name=Львівські круасани|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=https://www.lviv-croissants.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 305 7205|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 21:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442286|long=32.065349|name=Білий Кролик|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=08:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.440758|long=32.064405|name=МакДональдз|alt=|address=вулиця Смілянська, 31|directions=|url=https://www.mcdonalds.ua/ua.html|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 545 235|fax=|email=|skype=|hours=06:00 - 00:00|price=|description=}} === Середні ціни === {{listing|type=eat|lat=49.442544|long=32.065506|name=Коктейль|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 544 445|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442544|long=32.065506|name=Nice 2 Meet U|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=http://nice2meetyou.cafe/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 501 150|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:45|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.444633|long=32.064473|name=Престо|alt=|address=вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=http://presto.ck.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063 480 4423|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.444923|long=32.064608|name=Сантімо|alt=|address=вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=http://santimo.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 540 528|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.445536|long=32.062718|name=Cherkassy Bierstube|alt=|address=вулиця Хрещатик, 225|directions=|url=http://cb.ck.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 610 6101|fax=|email=|skype=|hours=00:00 - 24:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.439632|long=32.066808|name=Фугу|alt=|address=бульвар Шевченка, 258|directions=|url=https://fugu.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=073 984 6456|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.425236|long=32.092198|name=Тарас Бульба|alt=|address=бульвар Шевченка, 418|directions=|url=http://korchmabulba.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 765 166|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.438292|long=32.100577|name=Faro del Porto|alt=|address=вулиця Козацька, 2|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 440 9544|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.441031|long=32.058619|name=Сер Вант|alt=|address=вулиця Гоголя, 242|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 540 545|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.446788|long=32.055394|name=хінкальна "Буба"|alt=|address=бульвар Шевченка, 171|directions=|url=|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/buba.cherkassy|vkontakte=|phone=067 469 0454|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.449927|long=32.047744|name=пивна ресторація "Оскар"|alt=|address=бул. Шевченка, 150|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 474 0906|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.441639|long=32.069821|name=пивна ресторація "Колбасофф"|alt=|address=вулиця Небесної Сотні, 2|directions=|url=http://kolbasoff.business.site/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=096 990 2898|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.452896|long=32.043114|name=Коза Ностра|alt=|address=бульвар Шевченка, 108|directions=|url=https://www.lacosanostra.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 332 504|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} === Дорого === {{listing|type=eat|lat=49.436138|long=32.074282|name=Соборний|alt=|address=бульвар Шевченка, 275|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 313 621|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.448200|long=32.065487|name=Чайка|alt=|address=Парковий узвіз, 3|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 330 273|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.441961|long=32.064935|name=Йоші|alt=|address=бульвар Шевченка, 205|directions=|url=http://yoshi-fujiwara.ua/en/main-page/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=068 469 0590|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.470545|long=32.013186|name=Едем|alt=|address=вулиця Соснівська, 7/2|directions=|url=http://www.restoran-edem.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 450 562|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.459054|long=32.033671|name=Форест|alt=|address=вулиця Пальохи, 25|directions=|url=|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/forestmeatrestaurant/|vkontakte=|phone=0472 333 329|fax=|email=|skype=|hours=12:00 - 00:00|price=|description=}} == Де розважитись == {{listing|type=drink|lat=49.430818|long=32.011662|name=нічний клуб Міленіум|alt=|address=вулиця Сумгаїтська, 39|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 659 418|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.445256|long=32.056274|name=нічний клуб Манхеттен|alt=|address=ТРЦ «Любава», 4 поверх, бульвар Шевченка, 208/1|directions=|url=http://manhattan.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 163 1515|fax=|email=|skype=|hours=10:00-04:00|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.448648|long=32.052498|name=нічний клуб Reflection|alt=|address=бульвар Шевченка, 145|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 962 6463|fax=|email=|skype=|hours=11:00-04:00|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.477456|long=31.996396|name=Космос Боулінг|alt=|address=вул. Лісова, 1|directions=|url=http://www.cosmos-bowling.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 377 572|fax=|email=|skype=|hours=11:00-04:00|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.409451|long=32.129959|name=Спортохота|alt=|address=вулиця Берегова|directions=|url=http://sportohota.com.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 301 7878|fax=|email=|skype=|hours=00:00-24:00|price=|description=}} == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep|lat=49.424251|long=32.015783|name=Перший хостел в Черкасах|alt=|address=вул. 30 років Перемоги, 22|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=150 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.414418|long=32.092819|name=готель SYNDICATE|alt=|address=вул. Нарбутівська, 172|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=300 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.437290|long=32.063707|name=готель Центральний|alt=|address=вул. Небесної Сотні, 30|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=300 грн.|description=}} === Середні ціни === {{listing|type=sleep|lat=49.457841|long=32.015153|name=Готельно-ресторанний комплекс "Арагві"|alt=|address=вул. Олексія Панченка, 7|directions=|url=http://aragvi.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 550 805|fax=|email=|skype=|hours=|price=425 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.435832|long=32.070977|name=Апарт-готель "Черкаси"|alt=|address=вул. Богдана Хмельницького, 50|directions=|url=http://guesthouse.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 7705070|fax=|email=|skype=|hours=|price=430 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.435213|long=32.035624|name=Готельно-розважальний комплекс "Влада"|alt=|address=вулиця Оборонна, 13|directions=|url=http://www.hotelvlada.com.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 56 90 13|fax=|email=|skype=|hours=|price=500 грн.|description=}} === Дорого === {{sleep| name=готель "Optima" | url=https://reikartz.com/uk/ | address=вул. Лазарєва, 6 | lat=49.443956 | long=32.060697 | directions=| phone=0472 590 114 | price=612 грн. | content= }} {{sleep| name=готель "Апельсин" | url=https://hotelapelsin.com/ | email=apelsinbook@gmail.com | address=вулиця Верхня Горова, 145 | lat=49.435146 | long=32.081451 | phone=0472 372 969 | price=від 670 грн. | facebook=https://www.facebook.com/ApelsinCherkassy | content= }} {{sleep| name=готель "Дніпро" | url=http://hoteldnipro.ck.ua/ | address=вул. Верхня Горова, 13 | lat=49.445920 | long=32.068964 | phone=0472 360 199 | price=від 471 грн. | content= }} {{sleep| name=готель "Україна" | url=https://ukraina-hotel.org/ | email=info@ukraina-hotel.org | address=вул. Лісова, 1 | lat=49.477091 | long=31.995390 | phone=050 433 4141 | price=від 750 грн. | facebook=https://www.facebook.com/ukrainahotel/ | content= }} == Де навчатись == [http://chiti.uch.net/ Черкаський державний технологічний університет]. [http://www.cdu.edu.ua/ Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького] [http://fire.ck.ua Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля] [https://cibs.ubs.edu.ua/ Черкаський інститут Університету банківської справи] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код міста 0472 працюють всі національні оператори мобільного зв'язку Kyivstar, Vodaphone, LifeCell практично вся територія міста (окрім мікрорайону Соснівка) покрита якісним мобільним інтернетом 3G == Куди далі == Золотоніський напрям - маршрут старовинними храмами Лівобережжя http://haidamac.org.ua/2009/12/zolotonoschyna/ Канівський напрям - [[Мошни]] - [[Межиріч]] - [[Канів]] Чигиринський напрям- [[Холодний Яр]] - [[Суботів]] - [[Чигирин]] Кам'янський напрям - [[Сміла]] - [[Кам'янка]] Корсуньський напрям - [[Мошни]] - [[Корсунь-Шевченківський]] - [[Стеблів]] Звенигородський напрям - [[Шевченкове]] - [[Будище]] - [[Моринці]] - [[Водяники]] (гірсько-лижний комплекс) - [http://haidamac.org.ua/2010/01/buky/ Букський каньон] Уманський напрям - [http://haidamac.org.ua/2011/09/talne-2/ Тальне] - [[Умань]] - [http://haidamac.org.ua/2010/05/leskove2/ Леськове]{{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] l1vwnsj2xtaibjgk3l1e582yd3mdmrk 33350 33184 2022-08-24T02:15:18Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Черкаської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.44436|32.05978|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar|image=Czerkasy hotel Sloviansky 4187 71-101-0016.jpg|caption=Будівля колишнього готелю «Слов'янський»|city=Черкаси|citylocal=|map=|arm=|population=281 549 осіб|callingcode=0472}} '''Черкаси''' — [[Черкаська область|обласний]] центр в [[Україна|Україні]], регіональний центр [[Центральна Україна|Центральної України]], промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. == Зрозуміти == Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру у 1954 році, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону. Походження топоніму ''Черкаси'' та його достеменна етимологія лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Популярна версія (часів Російської Імперії та СРСР), що назва міста походить від назви народу "черкеси", що переселялися в цю місцевість з Північного Кавказу не знаходить підтверджень, зокрема з огляду на те, що власне ''черкеси'' — одна з гілок кабардинців, що відособились достатньо пізно. Ще одна версія тлумачення топоніму Черкаси походить від праслов'янського слова ''čьrkati'' (черкати межу), так як місто було розташоване на межі Змієвих валів. Третя версія стверджує, що назва ''черкаси'' утворилася в давнину у карпатському регіоні від коренів двох стародавніх мов — іллірійської («чрха» — чорна ріка) і фракійської («кас» — чистий, прозорий). У ХIV столітті ця назва була перенесена на нове наддніпрянське місто . == Як дістатись == === {{Літаком}} === На західній околиці міста розташований міжнародний аеропорт «Черкаси». Проте наразі аеропорт не працює і пасажирських перевезень не виконує. Найближчий діючий [[аеропорт Бориспіль]] у 160 км від міста === {{Потягом}} === Через місто проходить залізниця на неелектрифікованому відрізку станція ім.Тараса Шевченка - Гребінка, що зв'язує дві швидкісні магістралі — Київ-Харків та Київ-Дніпро. У Черкасах функціонує {{listing|type=go|lat=49.426208|long=32.049921|name=Залізничний вокзал|alt=|address=вул. Володимира Ложешнікова, 1|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}, з якого здійснюється регулярне сполучення пасажирськими потягами Київ-Одеса, Київ-Черкаси, Львів-Черкаси, Херсон-Миколаїв-Москва. [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23340&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад руху потягів через ст.Черкаси] Також до Черкас можна дістатися дизельними потягами з сусідніх залізничних вузлів — ім.Т.Шевченка (м.Сміла) та м.Гребінка. Розклад руху дизельних потягів [http://odz.gov.ua/suburban/ Гребінка-Черкаси-ст.ім.Т.Шевченка] === {{Автомобілем}} === Через місто пролягають 2 важливі автошляхи — {{Автошлях|Р|10}} Канів-Кременчук (регіонального значення), а також {{Автошлях|Н|16}} Золотоноша-Умань (національного значення). '''З [[Київ|Києва]]:''' трасою {{Автошлях|М|03}} до м.[[Бориспіль]], поворот в Борисполі за вказівниками на [[Дніпро]], [[Золотоноша|Золотоношу]], Черкаси (траса {{Автошлях|Н|08}}), біля Золотоноші на кільці поворот на 3му з'їзді на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. Переїзд через дамбу Кременчуцького водосховища та міст через Дніпро. Відстань 192 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 2 год. 40 хв. Альтернативні маршрути добирання з [[Київ|'''Києва''']]: трасою {{Автошлях|Н|01}} до [[Миронівка|Миронівки]], звідти поворот на {{Автошлях|Р|09}}, їхати трасою до роздоріжжя Канів-Черкаси - поворот праворуч на трасу {{Автошлях|Р|10}}. Відстань 196 км, орієнтовний час в дорозі 3 години. '''З [[Харків|Харкова]] та [[Полтава|Полтави]]:''' трасою {{Автошлях|М|03}} до м.[[Хорол]], лівий поворот на [[Оржиця|Оржицю]], рух через районні центри [[Оржиця]] та [[Чорнобай]] до траси {{Автошлях|Н|08}}, біля [[Золотоноша|Золотоноші]] на кільці поворот на 4му з'їзді на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. Переїзд через дамбу Кременчуцького водосховища та міст через Дніпро. Відстань від Харкова 378 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 5 год. 30 хв. '''З [[Кропивницький|Кропивницького]]:''' трасою {{Автошлях|Н|14}} до [[Олександрівка|Олександрівки]], на трасу {{Автошлях|Н|01}} до [[Сміла|Сміли]], виїзд на трасу {{Автошлях|Н|16}} до Черкас. Відстань 129 км (між центрами міст), орієнтовний час в дорозі 2 год. '''З [[Вінниця|Вінниці]]:''' трасою {{Автошлях|Е|50}} до [[Умань|Умані]], за Уманню на кільці 2й з'їзд на трасу {{Автошлях|Н|16}} за вказівниками на Черкаси. === {{Автобусом}} === Щоденно курсують пасажирські автобуси з [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]], [[Вінниця|Вінниці]], [[Дніпро|Дніпра]], [[Полтава|Полтави]], [[Кропивницький|Кропивницького]], [[Миколаїв|Миколаєва]] і [[Одеса|Одеси]]. В місті діє автовокзал та 2 автостанції. {{listing|type=go|lat=49.406384|long=32.017014|name=Автовокзал|alt=|address=вул. Смілянська, 150|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}[http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=710100 Розклад руху автобусів по автовокзалу Черкаси] {{listing|type=go|lat=49.426774|long=32.050491|name=Автостанція №2|alt=|address=вулиця Володимира Ложешнікова, 7|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}} Найшвидше дістатися маршрутними таксі з [[Київ|Києва]] (відправлення від {{listing|type=go|lat=50.400784|long=30.651517|name=станція метро "Харківська"|alt=|address=проспект Миколи Бажана|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}та {{listing|type=go|lat=50.442908|long=30.493013|name=залізничний вокзал "Київ-Пасажирський"|alt=|address=вулиця Симона Петлюри|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}), [[Харків|Харкова]] та [[Одеса|Одеси]] (від залізничного вокзалу). === {{Кораблем}} === В місті функціонує {{listing|type=go|lat=49.435684|long=32.101892|name=Річковий вокзал|alt=|address=вул. Припортова, 1|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|content=|wdid=|image=}}Однак нині з нього влітку здійснюються лише туристичні прогулянки пароплавами заплавою Кременчуцького водосховища та до м. [[Канів]]. Регулярні пасажирські рейси здійснювалися з м.Київ до 1990х років == Транспорт == Громадський транспорт міста представлений 12 тролейбусними маршрутами (парк троллейбусів є одним з найрозвиненіших в Україні), та 26 маршрутів автобусів. Також організоване регулярне приміське сполученнями з селами Черкаського та сусідніх районів та м. [[Золотоноша]], [[Станція ім.Тараса Шевченка|залізничною станцією ім.Тараса Шевченка]], [[Чигирин|Чигирином]] та [[Канів|Каневим]] == Що відвідати == Забудова старих Черкас сильно постраждала як під час воєн 20 століття, так і бурхливої розбудови міста, що з провінційного перетворилося на обласний центр. Відтак багато архітектурних пам'яток було втрачено, включаючи майже всі культові споруди міста (Черкаси були відомим центром старообрядництва, на початку 20 ст. в місті нараховувалося 24 церкви). Та все ж деякі архітектурні перлини збереглися. Серед них: [[Файл:Czerkasy Lenina 3 Sczerbyny SAM 7258 71-101-0046.jpg|300px|thumbnail|right|Будинок Щербини]] [[Файл:Czerkasy bank 9292 71-101-0056.jpg|300px|thumbnail|right|Будівля Громадського банку]] [[Файл:Шуховська водогінна вежа. Черкаси.jpg|300px|thumbnail|right|Гіперболоїдна вежа Шухова]] {{see|name=Будинок Щербини (палац одружень)|alt=|url=http://haidamac.org.ua/2010/05/ck-scherbyna/|wikipedia=Будинок_Щербини|email=|address=вулиця Небесної Сотні, 3|lat=49.441256|long=32.069777|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Готель Слов'янський|alt=|url=|wikipedia=Блакитний_палац|email=|address=вулиця Хрещатик, 229/20|lat=49.444951|long=32.063693|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Чоловіча гімназія (арх. В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 6|lat=49.447611|long=32.063609|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=спроектована архітектором В.Городецьким. У 1930-х роках добудовано 3й поверх. Нині - приміщення Черкаського музичного училища|content=}} {{see|name=Будинок Кринського (пристава Табачникова)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 2|lat=49.447014|long=32.067269|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок колишнього Казино (Лисака)|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Лисака|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 14|lat=49.447222|long=32.061660|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині планетарій|content=}} {{see|name=Будинок Лисака-Гаркавенка|alt=|url=|wikipedia=Прибутковий_будинок_Лисака-Гаркавенка|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 33|lat=49.446944|long=32.062222|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині дитяча музична школа|content=}} {{see|name=Будинок Лисенка|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Лисенка|email=|address=вул. Б.Вишневецького, 36|lat=49.444167|long=32.057778|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Тютюнова фабрика Зарицького|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. О.Дашкевича, 53|lat=49.438862|long=32.056472|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради|content=}} {{see|name=Комплекс будівель рафінадного заводу|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Добровольського, 1|lat=49.421841|long=32.106098|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Успенський монастир|alt=|url=|wikipedia=Успенський_старообрядницький_чоловічий_монастир|email=|address=вул. Благовісна, 374|lat=49.421136|long=32.090350|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Куперштейна|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Куперштейна|email=|address=Замковий узвіз, 1|lat=49.449722|long=32.064444|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Школьникова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Школьникова|email=|address=Замковий узвіз, 3|lat=49.448611|long=32.064167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Комплекс будівель колишнього казенного винного складу|alt=|url=http://www.polytechnic.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вул. Надпільна, 226|lat=49.438246|long=32.054545|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський політехнічний технікум|content=}} {{see|name=Будинок лісничого|alt=|url=|wikipedia=Будинок_лісничого_(Черкаси)|email=|address=вул. Небесної Сотні, 4|lat=49.441389|long=32.069167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - дитячий ляльковий театр|content=}} {{see|name=Синагога|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Скловського|email=|address=пл. Слави, 11|lat=49.448|long=32.059556|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - житловий будинок|content=}} {{see|name=Жіноча гімназія (арх.В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=Жіноча_гімназія_Городецького|email=|address=вул. Смілянська, 33|lat=49.440278|long=32.063611|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Центр дитячої та юнацької творчості|content=}} {{see|name=Будинок Воробйова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Воробйова|email=|address=вул. Верхня Горова, 77|lat=49.439444|long=32.072222|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді|content=}} {{see|name=Будинок братів Цибульських|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Цибульських|email=|address=вул. Хрещатик, 217|lat=49.446111|long=32.061389|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - музей "Кобзаря"|content=}} {{see|name=Будинок Тиверовських|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Тиверовських|email=|address=вул. Хрещатик, 225|lat=49.445556|long=32.063056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будівля колишнього Цивільного банку|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Хрещатик, 251|lat=49.443385|long=32.066761|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=ймовірно спроектований В.Городецьким|content=}} {{see| name=Комплекс Школьникова | wikipedia=Комплекс_Школьникова | wikidata=Q12085307 | address=вул. Хрещатик, 187/189 | lat=49.448889 | long=32.056944 | content= }} {{see|name=Будинок Белахова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Белахова|email=|address=вул. Хрещатик, 219|lat=49.446111|long=32.061667|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Белахова|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Белахова|email=|address=вул. Хрещатик, 219|lat=49.446111|long=32.061667|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Куліша|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 298|lat=49.434993|long=32.075164|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині - Черкаський клуб юних моряків|content=}} {{see|name=Будинок Трауру|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 155|lat=49.447741|long=32.053704|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Особняк|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульв. Шевченка, 173|lat=49.446546|long=32.055742|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Будинок Верлінського|alt=|url=|wikipedia=Будинок_Верлінського|email=|address=вул. Дашковича, 1|lat=49.446667|long=32.065278|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Єврейська гімназія|alt=|url=|wikipedia=Єврейська_гімназія_Городецького|email=|address=вул. Хрещатик, 214|lat=49.442222|long=32.0675|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=ймовірно спроектована В.Городецьким. Нині - Черкаська дитяча художня школа|content=}} {{see|name=Старообрядницька церква (Каурівська)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Хрещатик, 257|lat=49.442772|long=32.068563|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=спотворена до невпізнаваності. Нині - будинок вчителя|content=}} {{see|name=Рибні ряди (арх. В.Городецький)|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. О.Дашковича, 22 (у дворі)|lat=49.444655|long=32.062416|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} {{see|name=Гіперболоїдна вежа Шухова|alt=|url=|wikipedia=Черкаська_гіперболоїдна_вежа|email=|address=вулиця Гетьмана Сагайдачного, 12|lat=49.427222|long=32.059167|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=знаходиться на території "Водоканалу". Доступ обмежений, однак добре видно з вулиці|content=}} [[Файл:Czerkasy Dacza SAM 5353 71-101-0015.jpg|300px|thumbnail|right|Дача в Соснівці]] Окрім того варто завітати до мікрорайону Соснівка - колишньої приміської курортної околиці, де збереглося декілька архітектурних атракцій дерев'яних дач (одна з них на жаль згоріла зовсім нещодавно - [http://procherk.info/news/7-cherkassy/22552-dacha-v-sosnivtsi-jaku-vzhe-kolis-gasili-taki-zgorila-foto в квітні 2014 року]) {{see|name=дерев'яна дача в Соснівці|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Дахнівська, 25|lat=49.470193|long=32.016678|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=нині підприємство "Скло-Сервіс"|content=}} {{see|name=дерев'яна дача "Піонер"|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=вул. Тургєньєва|lat=49.472624|long=32.013984|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} Окрім архітектурних атракцій старовини варто відвідати і сучасні, зокрема: {{see|name=Свято-Михайлівський собор|alt=|url=|wikipedia=Свято-Михайлівський_кафедральний_собор_(Черкаси)|email=|address=вул. Надпільна, 212|lat=49.434280|long=32.058899|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}що є одним з найбільших православних храмів України. поряд - зворушливий пам'ятник репресованим служителям культу і будується велетенська [http://vikka.ua/novini/65389-u-cherkasah-buduyut-130-metrovu-dzvinitsyu-u-formi-goluba-foto.htm 130 метрова дзвінниця у формі... голуба] взірець сучасного архітектурного кітча. {{see|name=Буддистський храм Білого Лотоса|alt=|url=|wikipedia=Храм_Білого_Лотоса|email=|address=узвіз Івана Франка, 4|lat=49.456111|long=32.053056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=екскурсії - неділя о 12:00|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} [[Файл:71-101-0002 Cherkasy DSC 5711.jpg|300px|thumbnail|right|Пагорб Слави]] Окрім того варто піднятися на {{see|name=Пагорб Слави|alt=|url=|wikipedia=Пагорб_Слави_(Черкаси)|email=|address=|lat=49.449508|long=32.06277|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}звідки відкривається запаморочлива панорама Дніпра та відвідати найкращі '''''черкаські парки''''': [[Файл:Cherkasy Sosnovy Bir 71-101-5002 SAM 0668.jpg|300px|thumbnail|right|Парк "Сосновий Бір"]] [[Файл:Czerkasy Rose Valley 03.JPG|300px|thumbnail|right|Долина троянд]] [[Файл:Peremoga Cherk-505.jpg|300px|thumbnail|right|Перк Перемоги]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 01.jpg|300px|thumbnail|right|Дніпро в Черкасах]] {{see|name=Замкова гора (сквер ім.Богдана Хмельницького)|alt=|url=|wikipedia=Сквер_Богдана_Хмельницького_(Черкаси)|email=|address=|lat=49.448594|long=32.064973|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}також з панорамним видом на Дніпро. Крім того тут досі зберігся релікт радянських часів - монумент на честь "воз'єднання з Росією", де стверджується, що "на цьому місті стояв Черкаський замок, з якого Богдан Хмельницький писав листа московському царю". Тут розміщений також пам'ятник Івану Підкові та достатньо дорогий ресторан "Чайка" {{see| name=парк Соcновий Бір | wikipedia=Черкаський_міський_парк_«Сосновий_Бір» | lat=49.462363 | long=32.031134 | content= }}розміщений на залишках реліктового лісу [[Черкаський бір]] і спроектований до річниці жовтневого перевороту 1917 р. (колишня назва - парк 50-тиріччя Жовтня) по зразку уманського парку "[[Софіївка]]" (проект отримав державну премію СРСР). Реліктовий дубовий праліс чередується з новішими сосновими насадженнями (що і дали нову назву парку), а рельєф Дніпровських круч пристосовано до розміщення каскаду озер, що спадають потічками вниз до Дніпра. З парку відкривається чудовий краєвид заплави Дніпра з чисельними островами, мостом через річку та довгою дамбою (найдовша інженерна конструкція України). Варто також пройтися містком Закоханих, що перекинувся над глибочезним яром. {{see|name=парк Перемоги|alt=|url=|wikipedia=Черкаський_міський_парк_Перемоги|email=|address=|lat=49.415278|long=32.028056|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}найкращий для відвідин золотої осені. Осіннє розмаїття барв (що досягається поєднанням традиційних насаджень з верб, берез та кленів та декоративних, наприклад, гібрид дубоклени) відображається в плесі рукотворних ставів {{see| name=Черкаський зоопарк | url=http://zoocity.ck.ua/ | wikipedia=Черкаський_міський_зоопарк | wikidata=Q10698900 | email=zoocityck@ukr.net | address=вул.Смілянська, 132 | lat=49.415722 | long=32.022833 | phone=+ 38 047 263 46 42 | hours=9:00-19:00 (весна-літо); 10.00-17.00 (осінь-зима) | price=60 грн., пільговий 40 грн. | content= }}міститься в парку Перемоги. Зоологічний парк загальнодержавного значення в Україні, в якому міститься понад 240 видів тварин. {{see|name=Долина Троянд|alt=|url=|wikipedia=Долина_Троянд|email=|address=|lat=49.449833|long=32.065528|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}У парку є декілька фонтанів з міні-озерами, облаштовані алеї з лавочками та ліхтарями, а також невеликий пляж на березі Дніпра. У 2012 році в парку збудований сонячний годинник у вигляді журавля та дванадцяти металевих кованих стільців. «Долина Троянд» традиційно використовується для святкування дня міста та фестивалю "[[Трипільські Зорі]]". любителям археології та цікавих місцин варто також відвідати Черкаські городища. Одне з них {{see|name=городище на горі Василиця|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.476596|long=32.004928|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}знаходиться в лісопарковій зоні в мікрорайоні Соснівка. Це найбільше за площею та найстаріше із черкаських городищ, що розкинулось у Черкаському бору над вулицею Праслов'янською у мікрорайоні Дахнівка. До речі назву вулиця отримала саме через розташування тут археологічної пам'ятки. З усіх черкаських городищ, Василицьке має пам'ятний знак у вигляді бетонного стовпа та чавунної таблички. Одночасно лише тут проводились археологічні розкопки і ученими встановлено, що укріплення існувало 5,5 тисяч років тому. На сьогодні це городище збереглось найкраще, окремі знахідки, а саме древній горщик племен малодослідженої пивихинської культури, можна споглядати у обласному краєзнавчому музеї. {{see|name=Кавказьке городище|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.456277|long=32.053575|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}знаходиться поблизу вулиці Кавказької, що була названа через розташування тут історичного району Кавказ. Височіє над буддистським храмом "Білий Лотос". Від городища можна добре роздивитися не тільки панораму Дніпра, але і сам храм. {{see|name=Шпиль|alt=|url=|wikipedia=Черкаські_городища|email=|address=|lat=49.463833|long=32.033440|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}}Городище міститься з правого боку містка Закоханих в парку "Сосновий Бір". З нього відкривається вид на заплаву Дніпра. Поціновувачі української літератури можуть також відвідати {{see|name=могилу поета Василя Симоненка|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=кладовище №1, вул. Одеська|lat=49.446743|long=32.025263|directions=|phone=|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|description=|content=}} == Чим зайнятись == === Музеї === {{do| name=Черкаський обласний краєзнавчий музей | url=http://ckoblmuz.ck.ua | wikipedia=Черкаський_обласний_краєзнавчий_музей | address=вул. Слави, 1 | lat=49.44827 | long=32.06074 | phone=0472 37 20 91 | hours=10:00 – 17:00 | price=від 10 до 50 грн | facebook=https://www.facebook.com/oblmyzkray/ | content= }}головне зібрання матеріалів і предметів з природи та історії, етнографії, культури і сучасності Черкащини, один із найбільших краєзнавчих музеї держави {{listing|type=do|lat=49.446354|long=32.061340|name=Музей "Кобзаря"|alt=|address=вул. Байди-Вишневецького, 37|directions=|url=|wikipedia=Музей_«Кобзаря»_Т._Г._Шевченка|facebook=|vkontakte=|phone=0472 354 105|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}}єдиний у світі музей, присвячений одній книжці. {{listing|type=do|lat=49.441944|long=32.068333|name=Черкаський художній музей|alt=|address=вул.Хрещатик 259|directions=|url=http://www.museum.ck.ua|wikipedia=Черкаський_художній_музей|facebook=|vkontakte=|phone=0472 37 28 77|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}}великий музей, в якому регулярно проводяться різноманітні виставки різних рівнів {{listing|type=do|lat=49.443418|long=32.066441|name=Черкаський літературно-меморіальний музей Василя Симоненка|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=|wikipedia=Черкаський_літературно-меморіальний_музей_Василя_Симоненка|facebook=|vkontakte=|phone=0472 370 470|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=|description=}} {{listing|type=do|lat=49.443418|long=32.066441|name=Аптека-музей «Крещатикъ»|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=|wikipedia=Аптека-музей_«Крещатикъ»|facebook=|vkontakte=|phone=0472 323 029|fax=|email=|skype=|hours=08:00-20:00|price=|description=}} {{listing|type=do|lat=49.415252|long=32.024314|name=Музей дерев'яної скульптури Михайлa Ширінкіна|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{listing|type=do|lat=49.453662|long=32.046131|name=Черкаський музей українського рушника|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}створений на початку 1990-х у Черкаському національному університеті за ініціативою і керований професором Світланою Китовою нині в експозиції містить понад 500 вишитих рушників кінця XIX&nbsp;— початку XX століть, у першу чергу, з Подніпров'я. {{listing|type=do|lat=49.483956|long=31.994985|name=садиба-музей "Райський куточок"|alt=|address=вулиця Набережна, 150|directions=|url=http://rayskiykytochok.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 310 214|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} === Театри === {{do| name=Черкаський обласний драматичний театр | url=http://theatre-shevchenko.ck.ua/uk/ | wikipedia=Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка | email=theatre.cherkasy@gmail.com | address=бул. Шевченка, 234 | lat=49.441960 | long=32.061215 | phone=(0472)36-07-21 | vkontakte=https://vk.com/club32121977 | content= }} {{do| name=Черкаська обласна філармонія | alt=КЗ "Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради" | url=http://filarmonia.ck.ua/ | address=вулиця Хрещатик, 196 | lat=49.443799 | long=32.064486 | phone=0472 450 161 | content= }} {{do|name=палац культури "Дружба народів"|alt=|url=|wikipedia=|email=|address=бульвар Шевченка, 249|lat=49.437988|long=32.072620|directions=|phone=0472 450 034|tollfree=|fax=|hours=08:00-22:00|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} {{do|name=Міський будинок культури ім. І. Кулика|alt=|url=http://mbk.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вулиця Благовісна, 170|lat=49.439540|long=32.057662|directions=|phone=0472 360 011|tollfree=|fax=|hours=08:00-18:00|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} === Кінотеатри === {{do|name=IMAX "Любава"|alt=|url=https://multiplex.ua/ua/|wikipedia=|email=|address=Shopping center Lubava, бульвар Шевченка, 208/1|lat=49.444896|long=32.056155|directions=|phone=0472 599 899|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} {{do|name=IMAX "Дніпро-Плаза"|alt=|url=https://multiplex.ua/ua/|wikipedia=|email=|address=вул. Припортова, 34|lat=49.434615|long=32.091074|directions=|phone=044 496 3738|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} {{do|name="Україна"|alt=|url=http://ukraina.ck.ua/|wikipedia=|email=|address=вулиця Смілянська, 21|lat=49.442201|long=32.066442|directions=|phone=0472 329 701|tollfree=|fax=|hours=|price=|facebook=|vkontakte=|content=}} === Спорт та відпочинок === {{do| name=Черкаський крейсерський яхт-клуб "Парус" | url=http://yachtclub.ck.ua/ | email=parusckua@gmail.com | address=вулиця Гагаріна, 7 | lat=49.459835 | long=32.049417 | phone=068 212 5242 | hours=09:00–22:00 | facebook=https://www.facebook.com/pg/yachtclub.ck.ua | content= }} == Що купувати == Якщо ви опинилися в Черкасах і плануєте придбати щось на згадку, або ж ви черкащанин і хочете порадувати своїх друзів з інших міст і країн невеличкими презентами з міста над Дніпром: {{listing|type=buy|lat=49.441944|long=32.068333|name=Черкаський художній музей|alt=|address=вул.Хрещатик 259|directions=|url=http://www.museum.ck.ua|wikipedia=Черкаський_художній_музей|facebook=|vkontakte=|phone=0472 37 28 77|fax=|email=|skype=|hours=10:00-18:00|price=10-400 грн.|description=Оригінальні магніти, чашки, постери, закладки, блокноти, сумочки, футболки в рамках проекту "Шевченко forever" мають стильний і свіжий вигляд, розбавляючи стереотипне сприйняття творчості поета. "Шевченківську" сувенірну продукцію презентували декілька років тому, але Художній музей пішов далі і випустив магніти, в основі яких лежать картини з постійних експозицій.}}Оригінальні магніти, чашки, постери, закладки, блокноти, сумочки, футболки в рамках проекту "Шевченко forever" мають стильний і свіжий вигляд, розбавляючи стереотипне сприйняття творчості поета. "Шевченківську" сувенірну продукцію презентували декілька років тому, але Художній музей пішов далі і випустив магніти, в основі яких лежать картини з постійних експозицій. {{listing|type=buy|lat=49.442286|long=32.065349|name=Білий Кролик|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=08:00 - 23:00|price=95 грн.|description=Набір включає 12 листівок із зображеннями архітектурних пам’яток міста. На зворотній стороні ілюстрації – опис будівлі англійською мовою}} Набір 12 листівок із зображеннями архітектурних пам’яток міста. На зворотній стороні ілюстрації – опис будівлі англійською мовою {{listing|type=buy|lat=49.444346|long=32.064779|name=Буквиця - книжковий магазин|alt=|address=Другий поверх., вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=https://bukvica-cherkassy.uaprom.net/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 506 460|fax=|email=|skype=|hours=09:30 - 19:30|price=|description=Унікальні історичні книги про Черкаси допоможуть краще зрозуміти історію і колорит міста. Однією з найцікавіших книжок, в яких невідомі факти про Черкаси написані просто і цікаво, є книга "Черкаські місторії" відомого черкаського журналіста і краєзнавця Бориса Юхна. Крім того, в міських книгарнях можна знайти подарункові фотоальбоми з видами Черкас.}}Унікальні історичні книги про Черкаси допоможуть краще зрозуміти історію і колорит міста. Однією з найцікавіших книжок, в яких невідомі факти про Черкаси написані просто і цікаво, є книга "Черкаські місторії" відомого черкаського журналіста і краєзнавця Бориса Юхна. Крім того, в міських книгарнях можна знайти подарункові фотоальбоми з видами Черкас. {{listing|type=buy|lat=|long=|name=компанія Damico|alt=|address=|directions=|url=http://damico.com.ua|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/branddamico|vkontakte=|phone=093 23 53 292|fax=|email=DAMICOBRAND@GMAIL.COM|skype=|hours=|price=|description=Дизайнерські краватки-метелики з алюмінію та дерева, графічні постери в рамах, вироби зі шкіри}}Дизайнерські краватки-метелики з алюмінію та дерева, графічні постери в рамах, вироби зі шкіри {{listing|type=buy|lat=|long=|name=майстерня Анни Проненко|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063-424-19-16|fax=|email=|skype=|hours=|price=325 грн.|description=подарунковий комплект, що містить розписану керамічну чашечку та набір листівок (5 шт. + 1 в подарунок) з написами "Love you", "Моїй любій матусі", "З тобою хоч на край світу", "З Днем народження", "Моєму котику" та "Найкращій подружці".}}подарунковий комплект, що містить розписану керамічну чашечку та набір листівок (5 шт. + 1 в подарунок) з написами "Love you", "Моїй любій матусі", "З тобою хоч на край світу", "З Днем народження", "Моєму котику" та "Найкращій подружці". {{listing|type=buy|lat=|long=|name=Бюро добрих послуг|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=65 грн.|description=Дерев'яні магніти у вигляді декоративних тарілочок ручної роботи з петриківським розписом і металевою вставкою. Центральним зображенням є герб міста Черкаси}}Дерев'яні магніти у вигляді декоративних тарілочок ручної роботи з петриківським розписом і металевою вставкою. Центральним зображенням є герб міста Черкаси == Де поїсти == [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 06.jpg|300px|thumbnail|right|один з пляжів Черкас]] [[Файл:Ck Yuvileiny Cherk-21.jpg|300px|thumbnail|right|міст Закоханих в Сосновому Бору]] [[Файл:Czerkasy Khresczatyk 251 DSC 8429 71-101-0056.jpg|300px|thumbnail|right|Черкаси нічні]] [[Файл:Сонячний годинник в парку.jpg|300px|thumbnail|right|Сонячний годинник в Долині троянд]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 11.jpg|300px|thumbnail|right|Русалонька в Сосновому Бору]] [[Файл:Jubilee Park in Cherkasy 02.jpg|300px|thumbnail|right|Сходи з Дніпровських круч]] === Дешево === {{listing|type=eat|lat=49.445169|long=32.057037|name=«Час поїсти»|alt=|address=бульвар Шевченка, 208|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 505 805|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 22:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.443530|long=32.057468|name=Піца Челентано|alt=|address=вулиця Байди Вишневецького, 47|directions=|url=http://www.egoisty.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 377 355|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442091|long=32.065055|name=Фелічіта|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 544 942|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.443661|long=32.058973|name=Ферма|alt=|address=бульвар Шевченка, 222|directions=|url=http://ferma.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063 968 0203|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442617|long=32.065610|name=Львівські круасани|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=https://www.lviv-croissants.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 305 7205|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 21:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442286|long=32.065349|name=Білий Кролик|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=08:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.440758|long=32.064405|name=МакДональдз|alt=|address=вулиця Смілянська, 31|directions=|url=https://www.mcdonalds.ua/ua.html|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 545 235|fax=|email=|skype=|hours=06:00 - 00:00|price=|description=}} === Середні ціни === {{listing|type=eat|lat=49.442544|long=32.065506|name=Коктейль|alt=|address=вулиця Хрещатик, 200|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 544 445|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.442544|long=32.065506|name=Nice 2 Meet U|alt=|address=вулиця Хрещатик, 251|directions=|url=http://nice2meetyou.cafe/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 501 150|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:45|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.444633|long=32.064473|name=Престо|alt=|address=вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=http://presto.ck.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=063 480 4423|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.444923|long=32.064608|name=Сантімо|alt=|address=вулиця Остафія Дашковича, 19|directions=|url=http://santimo.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 540 528|fax=|email=|skype=|hours=09:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.445536|long=32.062718|name=Cherkassy Bierstube|alt=|address=вулиця Хрещатик, 225|directions=|url=http://cb.ck.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 610 6101|fax=|email=|skype=|hours=00:00 - 24:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.439632|long=32.066808|name=Фугу|alt=|address=бульвар Шевченка, 258|directions=|url=https://fugu.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=073 984 6456|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.425236|long=32.092198|name=Тарас Бульба|alt=|address=бульвар Шевченка, 418|directions=|url=http://korchmabulba.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 765 166|fax=|email=|skype=|hours=10:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.438292|long=32.100577|name=Faro del Porto|alt=|address=вулиця Козацька, 2|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 440 9544|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.441031|long=32.058619|name=Сер Вант|alt=|address=вулиця Гоголя, 242|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 540 545|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.446788|long=32.055394|name=хінкальна "Буба"|alt=|address=бульвар Шевченка, 171|directions=|url=|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/buba.cherkassy|vkontakte=|phone=067 469 0454|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.449927|long=32.047744|name=пивна ресторація "Оскар"|alt=|address=бул. Шевченка, 150|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 474 0906|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.441639|long=32.069821|name=пивна ресторація "Колбасофф"|alt=|address=вулиця Небесної Сотні, 2|directions=|url=http://kolbasoff.business.site/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=096 990 2898|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.452896|long=32.043114|name=Коза Ностра|alt=|address=бульвар Шевченка, 108|directions=|url=https://www.lacosanostra.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 332 504|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 00:00|price=|description=}} === Дорого === {{listing|type=eat|lat=49.436138|long=32.074282|name=Соборний|alt=|address=бульвар Шевченка, 275|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 313 621|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.448200|long=32.065487|name=Чайка|alt=|address=Парковий узвіз, 3|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 330 273|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.441961|long=32.064935|name=Йоші|alt=|address=бульвар Шевченка, 205|directions=|url=http://yoshi-fujiwara.ua/en/main-page/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=068 469 0590|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.470545|long=32.013186|name=Едем|alt=|address=вулиця Соснівська, 7/2|directions=|url=http://www.restoran-edem.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 450 562|fax=|email=|skype=|hours=11:00 - 23:00|price=|description=}} {{listing|type=eat|lat=49.459054|long=32.033671|name=Форест|alt=|address=вулиця Пальохи, 25|directions=|url=|wikipedia=|facebook=https://www.facebook.com/forestmeatrestaurant/|vkontakte=|phone=0472 333 329|fax=|email=|skype=|hours=12:00 - 00:00|price=|description=}} == Де розважитись == {{listing|type=drink|lat=49.430818|long=32.011662|name=нічний клуб Міленіум|alt=|address=вулиця Сумгаїтська, 39|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 659 418|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.445256|long=32.056274|name=нічний клуб Манхеттен|alt=|address=ТРЦ «Любава», 4 поверх, бульвар Шевченка, 208/1|directions=|url=http://manhattan.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 163 1515|fax=|email=|skype=|hours=10:00-04:00|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.448648|long=32.052498|name=нічний клуб Reflection|alt=|address=бульвар Шевченка, 145|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 962 6463|fax=|email=|skype=|hours=11:00-04:00|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.477456|long=31.996396|name=Космос Боулінг|alt=|address=вул. Лісова, 1|directions=|url=http://www.cosmos-bowling.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 377 572|fax=|email=|skype=|hours=11:00-04:00|price=|description=}} {{listing|type=drink|lat=49.409451|long=32.129959|name=Спортохота|alt=|address=вулиця Берегова|directions=|url=http://sportohota.com.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=067 301 7878|fax=|email=|skype=|hours=00:00-24:00|price=|description=}} == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep|lat=49.424251|long=32.015783|name=Перший хостел в Черкасах|alt=|address=вул. 30 років Перемоги, 22|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=150 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.414418|long=32.092819|name=готель SYNDICATE|alt=|address=вул. Нарбутівська, 172|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=300 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.437290|long=32.063707|name=готель Центральний|alt=|address=вул. Небесної Сотні, 30|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=300 грн.|description=}} === Середні ціни === {{listing|type=sleep|lat=49.457841|long=32.015153|name=Готельно-ресторанний комплекс "Арагві"|alt=|address=вул. Олексія Панченка, 7|directions=|url=http://aragvi.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 550 805|fax=|email=|skype=|hours=|price=425 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.435832|long=32.070977|name=Апарт-готель "Черкаси"|alt=|address=вул. Богдана Хмельницького, 50|directions=|url=http://guesthouse.ck.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=093 7705070|fax=|email=|skype=|hours=|price=430 грн.|description=}} {{listing|type=sleep|lat=49.435213|long=32.035624|name=Готельно-розважальний комплекс "Влада"|alt=|address=вулиця Оборонна, 13|directions=|url=http://www.hotelvlada.com.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0472 56 90 13|fax=|email=|skype=|hours=|price=500 грн.|description=}} === Дорого === {{sleep| name=готель "Optima" | url=https://reikartz.com/uk/ | address=вул. Лазарєва, 6 | lat=49.443956 | long=32.060697 | directions=| phone=0472 590 114 | price=612 грн. | content= }} {{sleep| name=готель "Апельсин" | url=https://hotelapelsin.com/ | email=apelsinbook@gmail.com | address=вулиця Верхня Горова, 145 | lat=49.435146 | long=32.081451 | phone=0472 372 969 | price=від 670 грн. | facebook=https://www.facebook.com/ApelsinCherkassy | content= }} {{sleep| name=готель "Дніпро" | url=http://hoteldnipro.ck.ua/ | address=вул. Верхня Горова, 13 | lat=49.445920 | long=32.068964 | phone=0472 360 199 | price=від 471 грн. | content= }} {{sleep| name=готель "Україна" | url=https://ukraina-hotel.org/ | email=info@ukraina-hotel.org | address=вул. Лісова, 1 | lat=49.477091 | long=31.995390 | phone=050 433 4141 | price=від 750 грн. | facebook=https://www.facebook.com/ukrainahotel/ | content= }} == Де навчатись == [http://chiti.uch.net/ Черкаський державний технологічний університет]. [http://www.cdu.edu.ua/ Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького] [http://fire.ck.ua Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля] [https://cibs.ubs.edu.ua/ Черкаський інститут Університету банківської справи] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код міста 0472 працюють всі національні оператори мобільного зв'язку Kyivstar, Vodaphone, LifeCell практично вся територія міста (окрім мікрорайону Соснівка) покрита якісним мобільним інтернетом 3G == Куди далі == Золотоніський напрям - маршрут старовинними храмами Лівобережжя http://haidamac.org.ua/2009/12/zolotonoschyna/ Канівський напрям - [[Мошни]] - [[Межиріч]] - [[Канів]] Чигиринський напрям- [[Холодний Яр]] - [[Суботів]] - [[Чигирин]] Кам'янський напрям - [[Сміла]] - [[Кам'янка]] Корсуньський напрям - [[Мошни]] - [[Корсунь-Шевченківський]] - [[Стеблів]] Звенигородський напрям - [[Шевченкове]] - [[Будище]] - [[Моринці]] - [[Водяники]] (гірсько-лижний комплекс) - [http://haidamac.org.ua/2010/01/buky/ Букський каньон] Уманський напрям - [http://haidamac.org.ua/2011/09/talne-2/ Тальне] - [[Умань]] - [http://haidamac.org.ua/2010/05/leskove2/ Леськове]{{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Черкаської області]] t23qezwdh1rsxv65gcnw7e1kmskw2o3 Черкаська область 0 236 33208 32697 2022-08-24T01:27:02Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.4447222222|32.0602777778|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Черкаська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Черкаси]] * [[Умань]] * [[Чигирин]] * [[Канів]] == Інші місця == * [[Холодний Яр]] * Буцький каньйон == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] nbp3d8pqxgpswdflumdemkp7s6yib26 Чернівецька область 0 237 33212 20939 2022-08-24T01:28:24Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.28|26.01|zoom=9}} {{pagebanner}} '''Чернівецька область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == == Міста == * [[Чернівці]] * [[Хотин]] * [[Вижниця]] * [[Кіцмань]] * [[Заставна]] * [[Новодністровськ]] * [[Новоселиця]] * [[Сокиряни]] * [[Глибока]] * [[Путила]] * [[Сторожинець]] * [[Кельменці]] * [[Герца]] * [[Путила]] == Інші місця == == Зрозуміти == == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Західна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] g3uc9jthz0o1oifl91stx2nvcv62hzn Чернівці 0 238 33188 31943 2022-08-24T01:19:45Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.29170|25.93522|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.JPG | caption= Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича | city= Чернівці | arm = Chernivtsi coat of arms.jpg | population = 262 294 (на 1.02.2014) | callingcode = +380-372(2) }} '''Чернівці''' — місто на південному заході України, адміністративний центр [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. == Зрозуміти == Чернівці є історичною столицею Буковини, місто відоме своїми архітектурними ансамблями. Назва міста походить від фортеці, яка в «Списку городів руських дальніх і ближніх» згадується як Черн на Пруті. Перша згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком. Чисельність наявного населення міста станом на 1 грудня 2011 року становить 253 843 осіб. Територія Чернівців становить 153 км². === Клімат === {{Кліматограма|Чернівці |-8|-3|32 |-6|0|32 |-1|5|36 |4|13|58 |9|18|77 |12|23|105 |13|24|103 |12|23|61 |9|19|51 |5|12|32 |1|6|36 |-4|0|37 |float=right |Джерело=[http://www.meteoprog.com/ru/climate/Hotin/ Клімат Чернівців] }} Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить +8,6 °C, найнижча вона у січні (-2,9 °C), найвища — в липні (+19,8 °C). Найменше атмосферних опадів випадає у жовтні та січні-лютому, найбільше — у червні-липні. == Як дістатись == === Літаком === Літаки прибувають в '''Міжнародний аеропорт «Чернівці»'''. Станом на 2012 рік з Києва — раз на тиждень. === Потягом === Поїзди прибувають на вокзал «Чернівці» ([http://uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23500%2C47313&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA розклад руху]) === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * Чернівецький університет — пам'ятка культурної спадщини, занесена до списку ЮНЕСКО. Архітектор Йожеф Главка звів цей комплекс як резиденцію митрополитів Буковини і Далмації. * Вулиця Ольги Кобилянської. Колишня назва «Панська вулиця». Оселитися тут було престижно, і домогтися цього вдавалося переважно особам панського роду: інтеліґенції, домовласникам, лихварям, торговцям. Вулиця пішохідна з безліччю архітектурних пам'яток. На ній же знаходиться Чернівецький краєзнавчий музей. Вулиця виходить на Центральну площу, де розташована ратуша і Чернівецький художній музей. === Музеї === * Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича * Меморіальний музей Володимира Івасюка * Музей історії та культури євреїв Буковини * Чернівецький краєзнавчий музей * Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту * Чернівецький художній музей === Культові споруди === * {{listing |map = 1|type = see|lat = 48.296927|long = 25.924182|name = Резиденція митрополитів Буковини і Далмації|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. М. Коцюбинського, 2|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} {{ЮНЕСКО}} * Вірменська церква. вул. Українська, 30. Споруда роботи знаменитого Йожефа Главки. Окрім прекрасної архітектури, церква має прекрасну акустику, через що тут проводяться концерти органної музики та виступають артисти Чернівецької філармонії. * Костел Пречистого Серця Ісуса * Собор Святого Духа * Церква святої Параскеви Сербської * Церква Святої Трійці * Свято-Миколаївський кафедральний собо. вул. Руська, 35. За незвичайну форму покручених куполів чернівчани називають цю споруду «п'яною церквою». Неподалік, на вулиці Сагайдачного знаходиться дерев'яна Миколаївська церква. * Миколаївська церква. вул. Сагайдачного, 87-А. Пам'ятка архітектури національного значення, один з найстародавніших зразків буковинської школи народного зодчества. === Культурні заклади === * Чернівецький обласний театр ляльок * Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської * Чернівецька обласна філармонія == Чим зайнятись == * Щонеділі проводяться безкоштовні екскурсії історичною частиною міста. Початок екскурсії об 11:45. Місце збору екскурсантів біля Ратуші (площа Центральна, 1). ==== Парки ==== У місті гарні парки для відпочинку містян та гостей міста. * Чернівецький парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка, вул. Садова 1 прилягає до вул.Головна * Чернівецький дендропарк(парк Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича) розташований за головним корпусом університету * Парк Реформації (колишній «Жовтневий парк») — найбільший парк у місті, який займає площу близько 70 га, заснований 1968 == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Кафе «Навколо світу», вул. Горького, 11. Смачна домашня кухня. Великий вибір вареників. Фішка: в обід, поки готують замовлення, безкоштовно подають смажені сухарики з часничним соусом і свіже підсолене сало. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * Готель "Буковина", вул.Головна == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 58000—58033. Телефонний код — +380-372(2). == Куди далі == В Чернівцях організовуються одноденні екскурсії до [[Хотин]]а і [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]]. {{footer|ispartof=Чернівецька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] 9obxjh27e10n13y6n30l856m9um74ya 33354 33188 2022-08-24T02:16:36Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернівецької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.29170|25.93522|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.JPG | caption= Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича | city= Чернівці | arm = Chernivtsi coat of arms.jpg | population = 262 294 (на 1.02.2014) | callingcode = +380-372(2) }} '''Чернівці''' — місто на південному заході України, адміністративний центр [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. == Зрозуміти == Чернівці є історичною столицею Буковини, місто відоме своїми архітектурними ансамблями. Назва міста походить від фортеці, яка в «Списку городів руських дальніх і ближніх» згадується як Черн на Пруті. Перша згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком. Чисельність наявного населення міста станом на 1 грудня 2011 року становить 253 843 осіб. Територія Чернівців становить 153 км². === Клімат === {{Кліматограма|Чернівці |-8|-3|32 |-6|0|32 |-1|5|36 |4|13|58 |9|18|77 |12|23|105 |13|24|103 |12|23|61 |9|19|51 |5|12|32 |1|6|36 |-4|0|37 |float=right |Джерело=[http://www.meteoprog.com/ru/climate/Hotin/ Клімат Чернівців] }} Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить +8,6 °C, найнижча вона у січні (-2,9 °C), найвища — в липні (+19,8 °C). Найменше атмосферних опадів випадає у жовтні та січні-лютому, найбільше — у червні-липні. == Як дістатись == === Літаком === Літаки прибувають в '''Міжнародний аеропорт «Чернівці»'''. Станом на 2012 рік з Києва — раз на тиждень. === Потягом === Поїзди прибувають на вокзал «Чернівці» ([http://uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23500%2C47313&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA розклад руху]) === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * Чернівецький університет — пам'ятка культурної спадщини, занесена до списку ЮНЕСКО. Архітектор Йожеф Главка звів цей комплекс як резиденцію митрополитів Буковини і Далмації. * Вулиця Ольги Кобилянської. Колишня назва «Панська вулиця». Оселитися тут було престижно, і домогтися цього вдавалося переважно особам панського роду: інтеліґенції, домовласникам, лихварям, торговцям. Вулиця пішохідна з безліччю архітектурних пам'яток. На ній же знаходиться Чернівецький краєзнавчий музей. Вулиця виходить на Центральну площу, де розташована ратуша і Чернівецький художній музей. === Музеї === * Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича * Меморіальний музей Володимира Івасюка * Музей історії та культури євреїв Буковини * Чернівецький краєзнавчий музей * Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту * Чернівецький художній музей === Культові споруди === * {{listing |map = 1|type = see|lat = 48.296927|long = 25.924182|name = Резиденція митрополитів Буковини і Далмації|alt = <!-- інша назва -->|address = вул. М. Коцюбинського, 2|directions = <!-- опис, транспорт, тощо -->|url = <!-- інтернет -->|facebook = <!-- Facebook -->|vkontakte = <!-- ВКонтакті -->|phone = <!-- телефон -->|fax = <!-- факс -->|email = <!-- ел. пошта -->|skype = <!-- скайп -->|hours = <!-- графік -->|price = <!-- ціни -->|description = <!-- опис -->}} {{ЮНЕСКО}} * Вірменська церква. вул. Українська, 30. Споруда роботи знаменитого Йожефа Главки. Окрім прекрасної архітектури, церква має прекрасну акустику, через що тут проводяться концерти органної музики та виступають артисти Чернівецької філармонії. * Костел Пречистого Серця Ісуса * Собор Святого Духа * Церква святої Параскеви Сербської * Церква Святої Трійці * Свято-Миколаївський кафедральний собо. вул. Руська, 35. За незвичайну форму покручених куполів чернівчани називають цю споруду «п'яною церквою». Неподалік, на вулиці Сагайдачного знаходиться дерев'яна Миколаївська церква. * Миколаївська церква. вул. Сагайдачного, 87-А. Пам'ятка архітектури національного значення, один з найстародавніших зразків буковинської школи народного зодчества. === Культурні заклади === * Чернівецький обласний театр ляльок * Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської * Чернівецька обласна філармонія == Чим зайнятись == * Щонеділі проводяться безкоштовні екскурсії історичною частиною міста. Початок екскурсії об 11:45. Місце збору екскурсантів біля Ратуші (площа Центральна, 1). ==== Парки ==== У місті гарні парки для відпочинку містян та гостей міста. * Чернівецький парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка, вул. Садова 1 прилягає до вул.Головна * Чернівецький дендропарк(парк Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича) розташований за головним корпусом університету * Парк Реформації (колишній «Жовтневий парк») — найбільший парк у місті, який займає площу близько 70 га, заснований 1968 == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Кафе «Навколо світу», вул. Горького, 11. Смачна домашня кухня. Великий вибір вареників. Фішка: в обід, поки готують замовлення, безкоштовно подають смажені сухарики з часничним соусом і свіже підсолене сало. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * Готель "Буковина", вул.Головна == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 58000—58033. Телефонний код — +380-372(2). == Куди далі == В Чернівцях організовуються одноденні екскурсії до [[Хотин]]а і [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]]. {{footer|ispartof=Чернівецька область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Чернівецької області]] 2heqpwplhej87k07wnnpdwwvn5uaz6a Чернігів 0 239 33189 32836 2022-08-24T01:20:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.49823|31.28933|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Чернігів''' — місто на півночі [[Україна|України]], адміністративний центр [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. == Зрозуміти == Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком. У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом. Населення міста — 296 235 осіб (станом на 1 серпня 2012). Площа — 79 км². Клімат — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +6,7 °C, найнижча вона у січні (-7,1 °C), найвища — в липні (+18,7 °C). == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт «Чернігів» перебуває у законсервованому стані, прямого повітряного сполучення немає. === Потягом === Різноманітні транзитні потяги: * Київ — Мінськ; * Київ — Москва; * Київ — Санкт-Петербург; * Одеса — Мінськ; * Херсон — Барановичі; і ці ж потяги, тільки у зворотньому напрямі. Квитки від 70 гривень і вище в залежності від потяга (станом на липень 2017). Прямих потягів із Чернігова немає. Є тільки електрички: * Неданчичі-Київ; * Неданчичі – Київ-Пас. (Північна) № 844/843 (підвищенного комфорту);<ref>[http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?tid=7323&lng= Неданчичі – Київ-Пас. (Північна) 844/843], Укрзалізниця.</ref> * Горностаївка-Чернігів; * Ніжин-Чернігів; Та відповідно у зворотньому напрямі. Квитки від 12 гривень і вище в залежності від електрички (станом на липень 2017). Підвищенного комфорту 36-54 грн, час у дорозі 3 години 10 хвилин. === Автомобілем === === Автобусом === У Києві: від станції метро: * Чернігівська * Лісова (основний пункт) У Чернігові: * від готелю Україна (основний пункт) * від універсаму Сіверський Проїзд 130 гривень (2018). Час у дорозі від 1 години 40 хвилин до 2 годин в залежності від погодних умов і стану завантаженності доріг. === Кораблем === == Транспорт == У Чернігові діють 46 автобусних і 9 тролейбусних маршрутів. Починаючи від 2000 року перевезення в місті здійснюють приватні підприємці (таксобуси), які охоплюють всі райони і мікрорайони міста. == Що відвідати == [[File:Троїцький монастир.jpg|thumbnail|300px|Троїцько-Іллінський монастир]] * Дитинець (Вал) * Болдині гори * [http://tour-cn.com.ua/publ/cerkvi_chernigivshhini/chernigivskij_rajon/antonievi_pecheri_v_chernigovi/123-1-0-736 Антонієві печери] * Красна площа * Красний міст (орієнтовно вулиця Шевченка 20) * Курган Чорна могила * Кургани Безіменний і Гульбище * Будинок Тарновського * Будинок Мазепи * Будинок жіночої гімназії * Будинок НБУ * Колегіум * Будинок архієпископа * Єлецький Успенський монастир * Троїцько-Іллінський монастир * Чернігівська друкарня * Садиба Глібова * Залізничний вокзал * [http://tour-cn.com.ua/publ/68-1-0-276 Заповідник «Чернігів стародавній»] * [http://guide.cn.ua/na-ekskursiyu-v-chernigovskiy-planetariy/ Планетарій] * «Сіверянська думка» * Залишки Сіверського монастиря == Чим зайнятись == ===Музеї=== *{{listing |map = 1|type = do|lat=51.48706 | long=31.28696 |name = Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського|alt = |address = вул. Коцюбинського, 3|directions = |url = http://www.kotsubinsky.at.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +380(4622) 4-04-59, 4-10-03, 4-43-26, 4-13-45|fax = +380(4622) 4-04-59|email = muzkoc@open.net.ua|skype = |hours =9.00-17.30 (сб, нд – 10.00-17.30) без вихідних|price = |description = }} *{{listing |map = 2|type = do|lat = |long = |name = Чернігівський історичний музей ім.В.В.Тарновського|alt = |address = вул. Горького, 4 - територія Валу|directions = |url = http://www.tarnovskiy.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +380(462) 699-930|fax = |email = muzeumtarn@cg.ukrtel.net|skype = <!-- скайп -->|hours = 9.00 до 16.30 (вихідний - четвер)|price = |description = }} *{{listing |map = 3|type = do|lat=51.49013 | long=31.30994 |name = Чернігівський обласний художній музей ім. Г.П. Галагана|alt = |address = вул. Горького, 6 - територія Валу|directions = |url = http://www.halahan-art.com/|facebook = |vkontakte = |phone = +38(0462) 676715, замовлення екскурсій: +38(0462) 774616|fax = |email = artmuseum1@mail.ru|skype = |hours = вівторок-неділя з 9.00 до 17.00|price = |description = }} ===Театри=== * {{Listing|type=do |map=4|lat =51.489534 |long = 31.303090 |name = Чернігівська обласна філармонія |alt = |address =проспект Миру, 15 |directions = |url =http://www.nota.net.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(+38 0462) 675-893 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=5|lat=51.49235 | long=31.30454 |name = Чернігівський молодіжний театр |alt = |address = вул. Родімцева, 4|directions = |url =http://www.mtch.com.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (+38 0462) 77-49-53, 77-89-48 |fax =(+38 0462) 77-89-48 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=6|lat=51.50102 | long=31.30828 |name = Ляльковий театр |alt = |address = просп. Перемоги, 135|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=7|lat=51.49162 | long=31.29990 |name = Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр |alt = |address = проспект Миру, 23|directions = |url = http://www.teatr.cn.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (+38 0462) 699-360|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ===Кінотеатри=== * Дружба (пр-т Миру 51, тел. 0462 675-800, 675-801). Дуже комфортний обновлений кінотеатр 3Д; * Кінопалац ім. Щорса (вул. Магістратська 3, тел. 774-730). Варто відвідати тільки якщо хочете потрапити назад в минуле на 30 років, до СРСР, оскільки за 30 років нічого не змінилося в кращу сторону; * Перемога (вул. Рокосовського 2, (0462) 610-595). З квітня 2012 року не працює. У приміщенні знаходиться Інститут економіки; * Multiplex в Hollywood’і (вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 1а, тел.). Дуже комфортний сучасний кінотеатр 3Д, 7 залів. == Що купувати == Сувеніри на Валу - магнітики, вишиванки. В центрі повно бутіків і магазинів, а також ринок Центральний. Мегацентр - магазини і бутіки. Там же знаходиться продуктовий супермаркет Симпатік. Вена - промислові товари. Знаходиться біля вулиці Рокосовського. Епіцентр - промислові і для будіництва. Знаходиться за Кільцевою, біля вулиці Бєлова. Ринок Нива - універсальний найбільший базар. Знаходиться біля вулиці Рокосовського. == Де поїсти == У місті дуже багато місць громадського харчування - кафе, ресторани, піцерії. Також їжу можна придбати у численних магазинах. Є мережа супермаркетів, де можна знайти великий вибір продуктів за відносно низькою ціною (загальноукраїнські: АТБ, Еко-маркет, Сільпо; місцеві: Союз, Квартал, Седам). Також є кілька ринків. === Дешево === Є чимало їдалень і столових. Вони рідко де рекламуються і мають невелекі, невиразні вивіски. Більшість із них працюють лише в робочі дні і мають досить обмежене меню. Меню міняється в залежності від дня тижня. ==== Піцерія Базис ==== [[Файл:Піца Базис (Чернігів) овочева із моцарелою.jpg|міні|Піца Базис овочева із моцарелою, виробляється із 2018]] Найвідоміша, найдешевша, і, можливо, найсмачніша піца. Піца Маргаріті коштує лише 13 гривень (на 2018). Невелика за розміром (як ватрушка), але дуже смачна. До складу входять корж, томатна паста, сир, петрушка та часник. Крім того ще є у меню - бульйони, вареники, максі – піца, Базис – піца (30 видів від 13 до 67 гривень), безалкогольні напої, пиво. Доставка піци – 607-607. Прийом замовлень: з 10-00 до 19-00. Вартість доставки по місту 20 грн. При замовленні понад 100 гривень доставка безкоштовно. Адреса: * Піцерія №1 проспект Миру, 42 (центр) Телефон: 699-302 * Піцерія №2 вул. Шевченко, 22 Телефон: 666-315 * Піцерія №3 вул. Рокосовського, 42-а Телефон: 951-664 * Піцерія №4 вул. Пухова, 142 Телефон: 671-900 * Піцерія №5 вул. Перемоги, 18 Телефон: +38(095)271-44-43 * Піцерія №6 вул. Незалежності, 12а Телефон: +38(0462) 607-607 ==== Кафе "Епіцентра" ==== Досить дешеве і смачне кафе від магазину "Епіцентр" на Кільцевій. Працює із 9 до 19-00. В меню - супи, салати, гарніри, соки, чай та десерти. ==== Золотий ключик ==== * вулиця Шевченка 9 Дешева кава і чай. А також чимало тістечок на вибір. Щоправда, не всі тістечка смачні. ;-0 === Середні ціни === ==== Піцерія Марконі ==== Дві піцерії: * пр-т Миру, 30-А, тел. 678-804 * вул. Рокосовського, 16-А, тел. 606-820 Ціни середні - від 35 до 128 гривень. ==== Піцерія Карлуччі (Carlucсi) ==== * вул. Рокосовського, 70, тел. Ціни середні - від 25 до 128 гривень. Відкрилась 25 грудня 2012 року, тому дуже свіженька і новенька. І місця досить часто є, оскільки ще не всі про неї знають. ==== Предслава ==== * вулиця П’ятницька 15 Культова кав'ярня і ресторан. Можна придбати булочки і круасани. ==== Шарлотка ==== * проспект Миру 21. Кав'ярня. ==== Піцерія "Челентано" ==== * проспект Миру 21. * проспект Перемоги 91. Піцерія. Є вегетаріанські піци. ==== Піцерія "Альфонсо" ==== * проспект Миру 76. * вулиця Олександра Молодчого, 12Б. Піцерія. Є вегетаріанські піци. ==== Абажур ==== * проспект Миру 13 Кав'ярня. Середні ціни. ==== BonAmi ==== * проспект Миру 19 Молодіжне кафе. ==== Варенична "Балувана Галя" ==== * проспект Миру 21. Вареники на всякий смак. В тому числі і вегетаріанські і веганські. ==== Морозиво "Джелатерія" ==== * вулиця Серьожнікова 7 Смачне морозиво. Близько 20 видів. ==== Авеню 33 ==== * проспект Миру 33. Знаходиться прямо у тому будинку, де й готель "Україна". По сусідству і суші. ==== Макдональдс ==== * вулиця Кирпоноса, 34 Знаходиться у центрі Чернігова, біля великого АТБ. Поруч зупинка автобуса на Київ. ==== Буба ==== * проспект Миру 21. Ресторан грузинської кухні. Можна скуштувати чебуреки вегетаріанські і з м'ясом. ==== Чебуречная "Джентльмены удачи" ==== Чебуреки на різний смак, у тому числі вегетаріанські із сиром. Заклад оформлений у стилі фільму "Джентльмены удачи". * Проспект Миру 50. === Дорого === ==== Чашка ==== * Проспект Перемоги 90/22 Кав'ярня. Є тістечка та інші смаколики. Досить високі ціни. Заклад виживає лише за рахунок того, що знаходиться на зупинці маршруток на Київ. ==== Mamamia! ==== * Вулиця П'ятницька 50 Круті піци за такою ж ціною. Є вегетаріанські. У вихідні дні буває не протовпитися. ==== Душевний ресторан (Велюров) ==== * Проспект Миру 17а ==== Сенатор ==== * Вулиця Магістратська 1 Ресторан. Переважно м'ясні страви. ==== Хряк ==== * Вулиця Київська 12. Назва говорить сама за себе. Вегетаріанцям тут не місце! ;-) ==== Бібліотека ==== * проспект Миру 19. Оформлене в бандитському "мафіозному" стилі. Проте є чимало і від бібліотеки - збоку є полиці із книгами, які можна читати і навіть брати додому. Меню в основному, розраховане на м'ясоїдів, хоча є й вегетаріанські страви. Страви досить оригінальні. Наприклад, дуже смачний суп із білих грибів. Ціни відповідають публіці - високі. ==== "RiverSide" ==== * вулиця Шевченка, 105 Ресторан біля Десни. Поруч найновіший готель Чернігова Парк-готель "Чернігів". ==== ШишкіNN ==== Елітний комплекс (готель, ресторан, СПА) в лісі, за 15 км від Чернігова. Адреса: вул. Сновська,10, с. Снов`янка, Чернігівська область. == Де розважитись == * ТРК "Базис" (вул. Незалежності 12-а); * ТРЦ "Мегацентр" (проспект Миру 49); * ТРЦ "Голівуд" (вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 1а) - бутіки, магазини, супермаркет "Сільпо", кінотеатри, дитячий майданчик, піцерія "Нью-Йорк Стріт піца" та інші заклади харчування. == Де зупинитись == === Дешево === * [http://tour-cn.com.ua/publ/gotel_navchalno_metodichnogo_centru_profspilok_chernigiv/24-1-0-848«Профспілковий» Готель «Профспілковий»] (вул. Шевченка, 105а) * квартири або приватні будинки на околиці міста * {{listing | name=Садиба "Андріївські озера" | alt= | url=http://andrlakes.org.ua/ | wikipedia= | email= | address=Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Озерна | lat= | long= | directions=автобус Чернігів-Андріївка, таксі | phone=+380462933914 | tollfree=+380503522968 | fax= | hours=з 09:00 | price=від 70 грн (без зручностей) до 450 грн (двохмісний номер з усіма зручностями) | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-01 | content=Садиба розташована у Чернігівському районі, за 23 км від міста. Пропонуються як будинки без зручностей, так і готельні номери, а також різні додаткові послуги (харчування, риболовля, спортивні ігри, приготування їжі, відпочинок на озері, лазня тощо). Власники садиби - сімейна пара Сергій та Тетяна. }} * {{listing | name=Хостел "Лео" | alt= | url=http://leohostel.com.ua | wikipedia= | email= | address=вулиця Толстого, 151 | lat= | long= | directions= | phone=063 790 0069 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-11-18 | content= }} === Середні ціни === * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-119 Готель «Градецький»] (проспект Миру, 68-а) * Готель «Спорт» (вул. Шевченка, 61) * Спортивно-оздоровчий комплекс (вул. Набережна, 31) * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-120 Готель «Брянськ»] (вул. Шевченка, 103) * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-173 Готель «Придеснянський»] (вул. Шевченка, 99a) * [http://tour-cn.com.ua/publ/mini_otel_zolotoj_bereg/24-1-0-846 Готель Туристичного комплексу «Золотой берег»] (вул. Берегова, 30) * Готель «Березки» (вул. Кільцева, 16) === Дорого === * [http://tour-cn.com.ua/publ/gotel_ukrajina_m_chernigiv/24-1-0-830 Готель «Україна»] (проспект Миру, 33), маршрутка з Києва зупиняється навпроти готелю Україна * {{Listing|type=sleep |map=1 |lat=51.50452 | long=31.34176 |name = Парк-готель «Чернігів» |alt = |address =вул. Шевченка, 103-а |directions = |url = http://www.park-hotel.cn.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+ 38 (050) 381 35 36 |fax = |email =reservation@park-hotel.cn.ua |skype = |hours = |price = |description = Новий готель. Збудований у 2012 році.}} * квартири у центрі міста - проспект Миру, проспект Перемоги == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Міський транспорт нормально фунціонує тільки до 20-21:00 вечора. Тролейбуси після 20:00 масово їдуть в депо. Вечором і вночі краще користуватися таксі. Виклик таксі по телефону може коштувати всього 35 гривень замість 55, якщо ловити таксі на вулиці (2018). Особливо це стосується центра міста — місцеві таксисти в центрі беруть дорожче. У святкові дні краще таксі замовляти заздалегідь, оскільки більшість авто можуть бути зайняті. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * {{listing | name=Поштамп | alt= | url= http://cn.ukrposhta.com| email= | address=проспект Миру 28 | lat= | long= | directions= | phone= +3804622 41240| tollfree= | fax= | hours= пн-пт 08:00-18:30, сб 08:00-17:00, вс 09:00-15:00| price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №6 | alt=Відділення зв'язку № 6 | url= | email= | address=проспект Миру 17 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 7-32-40 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №13 | alt=поштове відділення № 13 | url= | email= | address=вулиця Шевченка 22 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 3-31-28 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №24 | alt=поштове відділення № 24 | url= | email= | address=проспект Перемоги 1 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 4-50-44 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №2 | alt= | url= | email= | address=просп. Перемоги, 50 | lat= | long= | directions= | phone= +380 (0462) 968-628| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Нова пошта відділення №8 | alt= | address=вулиця Пухова 142 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=(0462) 968-628 | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | description= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №4 | alt= | url= | email= | address=вулиця Рокосовського 68| lat= | long= | directions= | phone=(0462) 968-628 | tollfree= | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | content= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №7 | alt= | url= | email= | address= просп. Миру, 50 | lat= | long= | directions= | phone=(0462) 968-628 | tollfree= | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | content= }} == Примітки == <references /> == Куди далі == * у північному напрямі — [[Гомель]], [[Любеч]], [[Добрянка]]; * у південному — [[Київ]], [[Ніжин]], [[Прилуки]]; * у західному — [[Славутич]]; * у східному напрямі — [[Седнів]], [[Новгород-Сіверський]], [[Батурин]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] njrh7wdj4v7tyfcj596lepsni0zve2x 33357 33189 2022-08-24T02:17:36Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.49823|31.28933|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Чернігів''' — місто на півночі [[Україна|України]], адміністративний центр [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. == Зрозуміти == Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком. У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом. Населення міста — 296 235 осіб (станом на 1 серпня 2012). Площа — 79 км². Клімат — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +6,7 °C, найнижча вона у січні (-7,1 °C), найвища — в липні (+18,7 °C). == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт «Чернігів» перебуває у законсервованому стані, прямого повітряного сполучення немає. === Потягом === Різноманітні транзитні потяги: * Київ — Мінськ; * Київ — Москва; * Київ — Санкт-Петербург; * Одеса — Мінськ; * Херсон — Барановичі; і ці ж потяги, тільки у зворотньому напрямі. Квитки від 70 гривень і вище в залежності від потяга (станом на липень 2017). Прямих потягів із Чернігова немає. Є тільки електрички: * Неданчичі-Київ; * Неданчичі – Київ-Пас. (Північна) № 844/843 (підвищенного комфорту);<ref>[http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?tid=7323&lng= Неданчичі – Київ-Пас. (Північна) 844/843], Укрзалізниця.</ref> * Горностаївка-Чернігів; * Ніжин-Чернігів; Та відповідно у зворотньому напрямі. Квитки від 12 гривень і вище в залежності від електрички (станом на липень 2017). Підвищенного комфорту 36-54 грн, час у дорозі 3 години 10 хвилин. === Автомобілем === === Автобусом === У Києві: від станції метро: * Чернігівська * Лісова (основний пункт) У Чернігові: * від готелю Україна (основний пункт) * від універсаму Сіверський Проїзд 130 гривень (2018). Час у дорозі від 1 години 40 хвилин до 2 годин в залежності від погодних умов і стану завантаженності доріг. === Кораблем === == Транспорт == У Чернігові діють 46 автобусних і 9 тролейбусних маршрутів. Починаючи від 2000 року перевезення в місті здійснюють приватні підприємці (таксобуси), які охоплюють всі райони і мікрорайони міста. == Що відвідати == [[File:Троїцький монастир.jpg|thumbnail|300px|Троїцько-Іллінський монастир]] * Дитинець (Вал) * Болдині гори * [http://tour-cn.com.ua/publ/cerkvi_chernigivshhini/chernigivskij_rajon/antonievi_pecheri_v_chernigovi/123-1-0-736 Антонієві печери] * Красна площа * Красний міст (орієнтовно вулиця Шевченка 20) * Курган Чорна могила * Кургани Безіменний і Гульбище * Будинок Тарновського * Будинок Мазепи * Будинок жіночої гімназії * Будинок НБУ * Колегіум * Будинок архієпископа * Єлецький Успенський монастир * Троїцько-Іллінський монастир * Чернігівська друкарня * Садиба Глібова * Залізничний вокзал * [http://tour-cn.com.ua/publ/68-1-0-276 Заповідник «Чернігів стародавній»] * [http://guide.cn.ua/na-ekskursiyu-v-chernigovskiy-planetariy/ Планетарій] * «Сіверянська думка» * Залишки Сіверського монастиря == Чим зайнятись == ===Музеї=== *{{listing |map = 1|type = do|lat=51.48706 | long=31.28696 |name = Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського|alt = |address = вул. Коцюбинського, 3|directions = |url = http://www.kotsubinsky.at.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +380(4622) 4-04-59, 4-10-03, 4-43-26, 4-13-45|fax = +380(4622) 4-04-59|email = muzkoc@open.net.ua|skype = |hours =9.00-17.30 (сб, нд – 10.00-17.30) без вихідних|price = |description = }} *{{listing |map = 2|type = do|lat = |long = |name = Чернігівський історичний музей ім.В.В.Тарновського|alt = |address = вул. Горького, 4 - територія Валу|directions = |url = http://www.tarnovskiy.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +380(462) 699-930|fax = |email = muzeumtarn@cg.ukrtel.net|skype = <!-- скайп -->|hours = 9.00 до 16.30 (вихідний - четвер)|price = |description = }} *{{listing |map = 3|type = do|lat=51.49013 | long=31.30994 |name = Чернігівський обласний художній музей ім. Г.П. Галагана|alt = |address = вул. Горького, 6 - територія Валу|directions = |url = http://www.halahan-art.com/|facebook = |vkontakte = |phone = +38(0462) 676715, замовлення екскурсій: +38(0462) 774616|fax = |email = artmuseum1@mail.ru|skype = |hours = вівторок-неділя з 9.00 до 17.00|price = |description = }} ===Театри=== * {{Listing|type=do |map=4|lat =51.489534 |long = 31.303090 |name = Чернігівська обласна філармонія |alt = |address =проспект Миру, 15 |directions = |url =http://www.nota.net.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(+38 0462) 675-893 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=5|lat=51.49235 | long=31.30454 |name = Чернігівський молодіжний театр |alt = |address = вул. Родімцева, 4|directions = |url =http://www.mtch.com.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (+38 0462) 77-49-53, 77-89-48 |fax =(+38 0462) 77-89-48 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=6|lat=51.50102 | long=31.30828 |name = Ляльковий театр |alt = |address = просп. Перемоги, 135|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map=7|lat=51.49162 | long=31.29990 |name = Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр |alt = |address = проспект Миру, 23|directions = |url = http://www.teatr.cn.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (+38 0462) 699-360|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} ===Кінотеатри=== * Дружба (пр-т Миру 51, тел. 0462 675-800, 675-801). Дуже комфортний обновлений кінотеатр 3Д; * Кінопалац ім. Щорса (вул. Магістратська 3, тел. 774-730). Варто відвідати тільки якщо хочете потрапити назад в минуле на 30 років, до СРСР, оскільки за 30 років нічого не змінилося в кращу сторону; * Перемога (вул. Рокосовського 2, (0462) 610-595). З квітня 2012 року не працює. У приміщенні знаходиться Інститут економіки; * Multiplex в Hollywood’і (вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 1а, тел.). Дуже комфортний сучасний кінотеатр 3Д, 7 залів. == Що купувати == Сувеніри на Валу - магнітики, вишиванки. В центрі повно бутіків і магазинів, а також ринок Центральний. Мегацентр - магазини і бутіки. Там же знаходиться продуктовий супермаркет Симпатік. Вена - промислові товари. Знаходиться біля вулиці Рокосовського. Епіцентр - промислові і для будіництва. Знаходиться за Кільцевою, біля вулиці Бєлова. Ринок Нива - універсальний найбільший базар. Знаходиться біля вулиці Рокосовського. == Де поїсти == У місті дуже багато місць громадського харчування - кафе, ресторани, піцерії. Також їжу можна придбати у численних магазинах. Є мережа супермаркетів, де можна знайти великий вибір продуктів за відносно низькою ціною (загальноукраїнські: АТБ, Еко-маркет, Сільпо; місцеві: Союз, Квартал, Седам). Також є кілька ринків. === Дешево === Є чимало їдалень і столових. Вони рідко де рекламуються і мають невелекі, невиразні вивіски. Більшість із них працюють лише в робочі дні і мають досить обмежене меню. Меню міняється в залежності від дня тижня. ==== Піцерія Базис ==== [[Файл:Піца Базис (Чернігів) овочева із моцарелою.jpg|міні|Піца Базис овочева із моцарелою, виробляється із 2018]] Найвідоміша, найдешевша, і, можливо, найсмачніша піца. Піца Маргаріті коштує лише 13 гривень (на 2018). Невелика за розміром (як ватрушка), але дуже смачна. До складу входять корж, томатна паста, сир, петрушка та часник. Крім того ще є у меню - бульйони, вареники, максі – піца, Базис – піца (30 видів від 13 до 67 гривень), безалкогольні напої, пиво. Доставка піци – 607-607. Прийом замовлень: з 10-00 до 19-00. Вартість доставки по місту 20 грн. При замовленні понад 100 гривень доставка безкоштовно. Адреса: * Піцерія №1 проспект Миру, 42 (центр) Телефон: 699-302 * Піцерія №2 вул. Шевченко, 22 Телефон: 666-315 * Піцерія №3 вул. Рокосовського, 42-а Телефон: 951-664 * Піцерія №4 вул. Пухова, 142 Телефон: 671-900 * Піцерія №5 вул. Перемоги, 18 Телефон: +38(095)271-44-43 * Піцерія №6 вул. Незалежності, 12а Телефон: +38(0462) 607-607 ==== Кафе "Епіцентра" ==== Досить дешеве і смачне кафе від магазину "Епіцентр" на Кільцевій. Працює із 9 до 19-00. В меню - супи, салати, гарніри, соки, чай та десерти. ==== Золотий ключик ==== * вулиця Шевченка 9 Дешева кава і чай. А також чимало тістечок на вибір. Щоправда, не всі тістечка смачні. ;-0 === Середні ціни === ==== Піцерія Марконі ==== Дві піцерії: * пр-т Миру, 30-А, тел. 678-804 * вул. Рокосовського, 16-А, тел. 606-820 Ціни середні - від 35 до 128 гривень. ==== Піцерія Карлуччі (Carlucсi) ==== * вул. Рокосовського, 70, тел. Ціни середні - від 25 до 128 гривень. Відкрилась 25 грудня 2012 року, тому дуже свіженька і новенька. І місця досить часто є, оскільки ще не всі про неї знають. ==== Предслава ==== * вулиця П’ятницька 15 Культова кав'ярня і ресторан. Можна придбати булочки і круасани. ==== Шарлотка ==== * проспект Миру 21. Кав'ярня. ==== Піцерія "Челентано" ==== * проспект Миру 21. * проспект Перемоги 91. Піцерія. Є вегетаріанські піци. ==== Піцерія "Альфонсо" ==== * проспект Миру 76. * вулиця Олександра Молодчого, 12Б. Піцерія. Є вегетаріанські піци. ==== Абажур ==== * проспект Миру 13 Кав'ярня. Середні ціни. ==== BonAmi ==== * проспект Миру 19 Молодіжне кафе. ==== Варенична "Балувана Галя" ==== * проспект Миру 21. Вареники на всякий смак. В тому числі і вегетаріанські і веганські. ==== Морозиво "Джелатерія" ==== * вулиця Серьожнікова 7 Смачне морозиво. Близько 20 видів. ==== Авеню 33 ==== * проспект Миру 33. Знаходиться прямо у тому будинку, де й готель "Україна". По сусідству і суші. ==== Макдональдс ==== * вулиця Кирпоноса, 34 Знаходиться у центрі Чернігова, біля великого АТБ. Поруч зупинка автобуса на Київ. ==== Буба ==== * проспект Миру 21. Ресторан грузинської кухні. Можна скуштувати чебуреки вегетаріанські і з м'ясом. ==== Чебуречная "Джентльмены удачи" ==== Чебуреки на різний смак, у тому числі вегетаріанські із сиром. Заклад оформлений у стилі фільму "Джентльмены удачи". * Проспект Миру 50. === Дорого === ==== Чашка ==== * Проспект Перемоги 90/22 Кав'ярня. Є тістечка та інші смаколики. Досить високі ціни. Заклад виживає лише за рахунок того, що знаходиться на зупинці маршруток на Київ. ==== Mamamia! ==== * Вулиця П'ятницька 50 Круті піци за такою ж ціною. Є вегетаріанські. У вихідні дні буває не протовпитися. ==== Душевний ресторан (Велюров) ==== * Проспект Миру 17а ==== Сенатор ==== * Вулиця Магістратська 1 Ресторан. Переважно м'ясні страви. ==== Хряк ==== * Вулиця Київська 12. Назва говорить сама за себе. Вегетаріанцям тут не місце! ;-) ==== Бібліотека ==== * проспект Миру 19. Оформлене в бандитському "мафіозному" стилі. Проте є чимало і від бібліотеки - збоку є полиці із книгами, які можна читати і навіть брати додому. Меню в основному, розраховане на м'ясоїдів, хоча є й вегетаріанські страви. Страви досить оригінальні. Наприклад, дуже смачний суп із білих грибів. Ціни відповідають публіці - високі. ==== "RiverSide" ==== * вулиця Шевченка, 105 Ресторан біля Десни. Поруч найновіший готель Чернігова Парк-готель "Чернігів". ==== ШишкіNN ==== Елітний комплекс (готель, ресторан, СПА) в лісі, за 15 км від Чернігова. Адреса: вул. Сновська,10, с. Снов`янка, Чернігівська область. == Де розважитись == * ТРК "Базис" (вул. Незалежності 12-а); * ТРЦ "Мегацентр" (проспект Миру 49); * ТРЦ "Голівуд" (вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 1а) - бутіки, магазини, супермаркет "Сільпо", кінотеатри, дитячий майданчик, піцерія "Нью-Йорк Стріт піца" та інші заклади харчування. == Де зупинитись == === Дешево === * [http://tour-cn.com.ua/publ/gotel_navchalno_metodichnogo_centru_profspilok_chernigiv/24-1-0-848«Профспілковий» Готель «Профспілковий»] (вул. Шевченка, 105а) * квартири або приватні будинки на околиці міста * {{listing | name=Садиба "Андріївські озера" | alt= | url=http://andrlakes.org.ua/ | wikipedia= | email= | address=Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Озерна | lat= | long= | directions=автобус Чернігів-Андріївка, таксі | phone=+380462933914 | tollfree=+380503522968 | fax= | hours=з 09:00 | price=від 70 грн (без зручностей) до 450 грн (двохмісний номер з усіма зручностями) | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-01 | content=Садиба розташована у Чернігівському районі, за 23 км від міста. Пропонуються як будинки без зручностей, так і готельні номери, а також різні додаткові послуги (харчування, риболовля, спортивні ігри, приготування їжі, відпочинок на озері, лазня тощо). Власники садиби - сімейна пара Сергій та Тетяна. }} * {{listing | name=Хостел "Лео" | alt= | url=http://leohostel.com.ua | wikipedia= | email= | address=вулиця Толстого, 151 | lat= | long= | directions= | phone=063 790 0069 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-11-18 | content= }} === Середні ціни === * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-119 Готель «Градецький»] (проспект Миру, 68-а) * Готель «Спорт» (вул. Шевченка, 61) * Спортивно-оздоровчий комплекс (вул. Набережна, 31) * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-120 Готель «Брянськ»] (вул. Шевченка, 103) * [http://tour-cn.com.ua/publ/24-1-0-173 Готель «Придеснянський»] (вул. Шевченка, 99a) * [http://tour-cn.com.ua/publ/mini_otel_zolotoj_bereg/24-1-0-846 Готель Туристичного комплексу «Золотой берег»] (вул. Берегова, 30) * Готель «Березки» (вул. Кільцева, 16) === Дорого === * [http://tour-cn.com.ua/publ/gotel_ukrajina_m_chernigiv/24-1-0-830 Готель «Україна»] (проспект Миру, 33), маршрутка з Києва зупиняється навпроти готелю Україна * {{Listing|type=sleep |map=1 |lat=51.50452 | long=31.34176 |name = Парк-готель «Чернігів» |alt = |address =вул. Шевченка, 103-а |directions = |url = http://www.park-hotel.cn.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+ 38 (050) 381 35 36 |fax = |email =reservation@park-hotel.cn.ua |skype = |hours = |price = |description = Новий готель. Збудований у 2012 році.}} * квартири у центрі міста - проспект Миру, проспект Перемоги == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Міський транспорт нормально фунціонує тільки до 20-21:00 вечора. Тролейбуси після 20:00 масово їдуть в депо. Вечором і вночі краще користуватися таксі. Виклик таксі по телефону може коштувати всього 35 гривень замість 55, якщо ловити таксі на вулиці (2018). Особливо це стосується центра міста — місцеві таксисти в центрі беруть дорожче. У святкові дні краще таксі замовляти заздалегідь, оскільки більшість авто можуть бути зайняті. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * {{listing | name=Поштамп | alt= | url= http://cn.ukrposhta.com| email= | address=проспект Миру 28 | lat= | long= | directions= | phone= +3804622 41240| tollfree= | fax= | hours= пн-пт 08:00-18:30, сб 08:00-17:00, вс 09:00-15:00| price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №6 | alt=Відділення зв'язку № 6 | url= | email= | address=проспект Миру 17 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 7-32-40 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №13 | alt=поштове відділення № 13 | url= | email= | address=вулиця Шевченка 22 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 3-31-28 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Відділення №24 | alt=поштове відділення № 24 | url= | email= | address=проспект Перемоги 1 | lat= | long= | directions= | phone=380 (4622) 4-50-44 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №2 | alt= | url= | email= | address=просп. Перемоги, 50 | lat= | long= | directions= | phone= +380 (0462) 968-628| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Нова пошта відділення №8 | alt= | address=вулиця Пухова 142 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=(0462) 968-628 | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | description= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №4 | alt= | url= | email= | address=вулиця Рокосовського 68| lat= | long= | directions= | phone=(0462) 968-628 | tollfree= | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | content= }} * {{listing | name=Нова пошта відділення №7 | alt= | url= | email= | address= просп. Миру, 50 | lat= | long= | directions= | phone=(0462) 968-628 | tollfree= | fax= | hours=пн-пт:09:00-20:00; сб:09:00-17:00 | price= | content= }} == Примітки == <references /> == Куди далі == * у північному напрямі — [[Гомель]], [[Любеч]], [[Добрянка]]; * у південному — [[Київ]], [[Ніжин]], [[Прилуки]]; * у західному — [[Славутич]]; * у східному напрямі — [[Седнів]], [[Новгород-Сіверський]], [[Батурин]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри України]] [[Категорія:Міста Чернігівської області]] chjnq2drjmneynfbkzmbm497bt2caep Чернігівська область 0 240 33213 33009 2022-08-24T01:28:42Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області України]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.34|32.06|zoom=9}} {{pagebanner|Generic banner country.jpg}} '''Чернігівська область''' розташована в [[Україна|Україні]]. == Регіони == [[Файл:Chernihiv Oblast subdivisions.svg|thumb|upright=1.8|Карта області]] == Міста == * [[Чернігів]] * [[Ніжин]] * [[Прилуки]] * [[Славутич]] (фактично знаходиться в Чернігівській області, хоча і числиться за Київською, тобто місто-анклав) * [[Батурин]] * [[Борзна]] * [[Новгород-Сіверський]] == Інші місця == * [[Седнів]] — мальовниче селище міського типу (раніше козацьке містечко, а до того — княже місто) із багатою історією на березі річки Снов * [[Короп]] — смт на сході Чернігівщини. * [[Тростянець (Чернігівська область)|Тростянець]] * [[Качанівка]] == Зрозуміти == Чернігівщина межує на заході вздовж Дніпра із [[Київщина|Київщиною]] та [[Українське Полісся|Українським Поліссям]], на північному заході — із Білоруссю, на півночі — із [[Брянська область|Брянською областю]], на південному сході — із [[Слобожанщина|Слобожанщиною]], а на півдні — із [[Полтавська область|Полтавщиною]]. Головна річка Чернігівщини — Десна. == Мова == Українська в більшості сіл. Українська та російська — в Чернігові, Ніжині і Прилуках, в менших містах — переважно українська. В селах, що прилягають до кордону з Білоруссю — поліська або білоруська. В деяких селах, що знаходяться близько від Росії — переважно російська. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Цілком можливо прилетіти на Чернігівський аеродром, він хоч і в незанедбаному стані, але може приймати невеликі гвинтові приватні літаки === {{Потягом}} === Із Києва або Мінська, Петербургу або Москви. === {{Автомобілем}} === Із Києва або з Мінська (Гомеля). === {{Автобусом}} === Регулярні рейси із Києва та інших міст України. === {{Кораблем}} === Річка Десна хоч і судноплавна (від кордону з Росією і до впадіння в Дніпро біля Києва), але з розпадом Радянського Союзу регулярне судноплавство припинилося. Але можна приватно сплавлятися річкою. == Транспорт == Розвинена мережа залізничного та автотранспорту. Залізниця має кілька гілок. Основні дві гілки: Київ-Ніжин-Чернігів-Гомель та Київ-Ніжин-Конотоп-Брянськ. Є ще кілька другорядних гілок: Чернігів-Славутич та Чернігів Городня. Автотранспорт предсталений регулярними автобусними рейсами та маршрутками. Автобуси часто курсують між Черніговом та Києвом. Інші напрямки значно менш затребувані, але однак область щільно покрита автобусними маршрутами — всі райони, включно із всіма великими селами. До малих сіл часто треба добиратися самотужки, або власним авто, або пішки від найближчою зупинки транспорту. == Що відвідати == <center><gallery> Чарівна мить жовтневого світанку.jpg|Чарівна мить жовтневого світанку, [[Седнів]], осінь 2018 року Лизогубівський (Седнівський) парк Ріка Снов у Седневі 16.jpg|Річка Снов біля Седнева </gallery></center> * [[Седнів]] — мальовнище селище на березі річки Снов (одна з найчистіших річок Чернігівщини та України), в селищі розташовувався Союзний будинок художника, колишня козацька станиця * [[Славутич]] — дуже чисте і охайне нове місто, одне з найновіших в Україні, будувалося для переселенців із Чорнобиля * [[Чернігів]] — обласний центр, дуже древне місто, в часи Київської Русі претендувало до столицю Русі нарівні з Києвом * Еко-готель Шишкін — фешенебельний готель в лісі біля Снов'янки * [[Ніжин]] — затишне містечко на шляху між Києвом і Чернігівом, трохи на схід від основної траси Київ-Чернігів * [[Прилуки]] — найбільше місто області після Чернігова * [[Батурин]] — колишня козацька столиця * [[Новгород-Сіверський]] — колишнє княже місто == Чим зайнятись == * Прогулянки центром міста; * Театри; музеї; * Кафе та ресторани в центрі, кілька ТРЦ, передовсім Голівуд; * Влітку пляж на Десні (найкращий — Центральний); * Центральний парк культури і відпочинку; інші парки та гаї; Ялівщина — заповідний ліс майже в центрі міста. == Регіональна кухня == * [[Деруни]] == Нічне життя == Нічне життя бурлить хіба що в Чернігові і то з певними обмеженнями. Більше влітку. Транспорт регулярно ходить до 20-00, подекуди до 21-00. Влітку на годину довше, тому варто розраховувати свій час перебування в нічних закладах або скористатися однієї із служб таксі. Більшість нічних закладів розташовані в центрі міста. Наприклад, нічний клуб Diamond. == Застереження == Область досить благополучна в плані злочинності, проте заходи безпеки зайвими не будуть, особливо в нічні години або в часи виборів та політичної нестабільності. Бувають поодинокі випадки пограбування. == Куди далі == * [[Київ]] * [[Гомель]] {{footer|ispartof=Центральна Україна|type=Регіон}} [[Категорія:Області України]] 77y308set3ry2fog5iwv0cuxgqnw39h Чехія 0 241 33448 32164 2022-08-24T02:45:58Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50|16|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image=Litoměřice Sv Štěpán.jpg |flag=Flag of the Czech Republic.svg |location=Europe location CZ.png |capital=[[Прага]] |government= |currency= чеська крона |area= 78 866 км² |population= 10 349 372 чол. |language=[[Чеський розмовник|чеська]] |religion=католицизм |electricity= |callingcode= |tld=.cz |timezone=GMT+1 }} '''Чехія''' – країна [[Центральна Європа|Центральної Європи]]. ==Зрозуміти== ==Регіони== {{Regionlist | regionmap=Czech-regions-ru.png | regionmapsize=400px | regionmaptext=Регіони Чехії | region1name=[[Богемія]] | region1color=#6ca26c | region1items= | region1description= | region2name=[[Моравія]] | region2color=#b17373 | region2items= | region2description= | region3name=[[Чеська Сілезія|Сілезія]] | region3color=#cbcc51 | region3items= | region3description= }} ==Міста== * [[Прага]] — столиця і найбільше місто. <!-- столиця вгорі, далі в алфавітному порядку. макс 9 міст всього. --> * [[Брно]] — найбільше місто Моравії * [[Карлові Вари]] — куротне містечко, відоме своїми гарячими джерелами. * [[Острава]] * [[Пльзень]] * [[Ліберець]] * [[Пардубіце]] ==Інші місця== * [[Маріанські Лазні]] ==Як дістатись== ===Літаком=== До Праги або до Карлових Вар. ===Потягом=== До Праги ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ==Транспорт== Для подорожей по Чехії зазвичай використовуються міжміські поїзди або автобуси. Дороги в хорошому стані та включають мережу автомобільних доріг. У кожному великому місті та більшості туристичних курортів є хороша туристична інфраструктура. ==Мова== Офіційною мовою Чеської республіки є чеська, якою говорить 96% населення. Старше покоління чехів може говорити російською, також ви можете спробувати говорити німецькою. == Що відвідати == '''Прага.''' Столиця та найвідоміше місто в країні Прага , стала одним із найпопулярніших туристичних напрямків у Європі. Приїжджайте сюди і пройдіть середньовічними вулицями, насолоджуйтеся старовинними будинками, які пережили Другу світову війну. Головна визначна пам'ятка – це пиво, заради якого приїжджає більшість туристів. Підніміться на гору, щоб відвідати Празький Град. Це найбільша резиденція лідера країни на планеті. Крім того, Празький град претендує на звання найбільшого замку у Світі.Приготуйтеся до ексцентричної нічного життя, Що не має собі рівних. '''Ческі Крумлов.''' Це місто розташоване на річці Влтава, і є зменшеною, але більш мальовничою версією Праги. Середньовічна архітектура та будівлі з червоним дахом створять гарну картинку для ваших фотографій, а прогулянка вулицями – чудовий спосіб уповільнити час під час вашої подорожі. Тут багато красивих курортів, а також ложі, які чудово підходять для снігових зим. Празьку Староміську площу можна назвати справжньою виставкою найпопулярніших архітектурних стилів. На Староміської площі можна побачити оригінальні, прекрасно збережені будівлі в стилі пишного бароко, вишуканого ренесансу, романтичного рококо, суворої готики. == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == '''Че́ська ку́хня''' — утворилася на основі місцевих кулінарних традицій і численних запозичень. Вона відрізняється ситними стравами і соковито-солодкими десертами. Найхарактерніші для чеської кухні страви — печеня зі свинини і кнедлики. Гарніри досить різноманітні — картопля (варена, смажена, фрі), овочі. Делікатесом чехи вважають смажену гусятину. Мистецтво чеських кулінарів славиться далеко за межами країни. Смакова основа страв чеської кухні і зараз залишилася такою ж, як і багато років тому. Збереглася безліч старовинних рецептів, за якими чеські господарки із задоволенням готують і зараз. Однією з причин розвитку саме традиційної чеської кухні і наявності у ній величезної кількості різноманітних страв стало видання численних кулінарних книг. Їх автором була Магдалена Добромілова-Реттігова — видатний кухар і не менш видатна особа у середовищі чеських діячів Відродження. Але її кулінарна книга була найкращим здобутком і пережила її поетичні доробки. Своїми книгами вона ніби перетворила і реформувала чеську кухню. Оскільки раніше в чеській кухні овочі використовувалися вкрай рідко, Магдалена Добромілова-Реттігова пропагувала їх широке використання. Ця «Матрона в білому ковпаку», яку знає кожна дитина в Чехії, взагалі стала синонімом смачної чеської кухні. Однак, необхідно розповісти про певні запозичення чеської кухні від кухонь сусідніх країн. Зокрема, не випадкова схожість австрійської і чеської кухонь. Чехи так само як і австрійці вважають основною традиційною їжею біфштекси, відбивні, пиріг штрудель чи запозичений в угорців гуляш. М'ясо чехи завжди готують із соусом. До печеного м'яса чи риби обов'язково додають кмин і поливають карамельним соусом. В українській кухні із здобного тіста печуть пампушки, тістечка, а в чеській — калачі, що прикрашаються згори, булки, булочки з маком, сиром, джемом, повидлом. також розповсюджені зовсім крихітні булочки, политі солодким соусом. Чехи люблять їсти різні види бутербродів та салатів, які часто можна купити в їдальнях, закусочних або маленьких пекарнях. Бутерброди замовляють на різні свята або при святкуванні дня народження. Найчастіше готують бутерброди із різними видами сира та шинки або з картопляним салатом, яйцем, помідором, салямі, оливками, цибулею, дрібними кусочками тунця, лосося, ікри в різних комбінаціях. Широку палітру салатів можна придбати не тільки в крамницях в упаковці, але і в закусочних на вагу і зразу поїсти з печивом за помірковано невелику ціну. Багато видів салатів готується з майонезом, великою популярністю визначається передусім картопляний салат, який як правило їдять або з печивом, або як гарнір до м'яса чи риби. Крім того популярними є й грецький, паризький, власький, яєчний салат, салат із риби та різні овочеві салати. Легкі овочеві салати часто додають до головних страв. Чеські супи цікаві своєю смаковою гамою. Вони, як правило, кисло-солодкі: суп із квашеної капусти, в який обов'язково додають кмин, нарізану цибулю і два-три яблука; грибні супи, супи з фрикадельками з печінки, овочевий суп із кнедликами. До традиційних ще можна віднести капусняк з ковбасою, квасолевий, гороховий, картопляний, часниковий суп «чеснечка». Вони надзвичайно прості в готуванні. У супи обов'язково додають свіжу петрушку, а також кріп і кмин. Обід звикнуть чехи заїдати традиційними киснутими тістечками, так званими «моучнік» з різними начинками, особливою популярністю славляться різні види з повидлом, сливами або маком, передусім «шатечек» та «бухта». Після обіду деколи їдять пудинг або йогурт з фруктами. Широка мережа малих пекарень часто має столики й стільці і різні солодкі чи солоні печива, торти або бутерброди можна поїсти прямо на місці. Цукрарні і кав'ярні пропонують обмежену палітру тістечок та «колачів». Типовим чеським солодким печивом є «трделнік», який часто можна купити на вулиці, а також «моравський фргал». Останнім часом поширені багетерії, як правило з можливостю посидіти на місці та дрібні піцерії, які продають різні види маленьких трикутників піци, як правило з можливістю взяти куплену їжу з собою. Щодо національного чеського напою, то це, безсумнівно, пиво. Деякі сорти чеського пива відомі далеко за межами країни. Це зрозуміло, бо пивоварство в Чехії має давню традицію: воно було широко розвинуте тут в 16 столітті. Вже тоді існувало право пивоварства, і ніхто, крім власників цього права, не міг варити пиво. Знавці кажуть, що кожний з численних місцевих сортів пива має свій особливий смак, тому вибрати найкращий з них — досить велика проблема. До того ж незалежно від місця приготування пива і його технології, усі сорти відрізняються якимсь особливо «по-чеському» насиченим смаком і ароматом. Останнім часом стають популярні слабкі пива типу радлер, передусім з присмаком лимону або грейпфруту. Деякі відомі пивоварні, як наприклад «Pilsner Urquell», «Старопрамен» або «Крушовице» завели на ринок на підтримку своєї марки спеціальні концепти ресторанів, в яких поєднують типічну місцеву кулінарію з культурою пиття пива— так звана мережа «Пльзенський ресторан» (чеськ. ''Plzeňská restaurace''), «Крушовицька ізба» або «Крушовицький двір», іноді у вигляді модерних барів «Потрефена гуса». Своєрідна культура пиття пива породила як закуску «пивний сир», найчастіше торгової марки гермелин або типові «оломоуцькі тваружкі» — трохи неприємний на запах, але здоровий зріючий сир з мінімальним вмістом жирів, який рекомендують лікарі при зниженні рівня холестеролу. == Нічне життя == Прага можете покластися на нічне життя одними з кращих в Європі. Ви не можете закохатися в це місто! Ви можете танцювати всю ніч безперервно в клубах в Празі, пити чеського пива в бар і послухати живу музику всіх видів. Прага має другий найвищий показник щільності барів і нічних клубів в світі. Де Лондон, Нью-Йорк і Токіо мають більше барів, щодо їх населення, Прага має найбільшу кількість барів на людину. Багато модних нічних клубів знаходяться неподалік ''Вацлавської площі'' і вони завжди заповнені туристами. До речі, пиво в Празі є одним з найдешевших у світі! Основні бренди ''Pilsner Urquell, Gambrinus, Staropramen і Budweiser (Budvar).'' Для молоді нічне життя - важлива складова активного відпочинку. З кожним роком нічних клубів в Празі стає все більше. ТОП 10 кращих нічних закладів столиці різних напрямків. На їх сайтах ви знайдете програму на кожен день. Є безліч місць, куди можна відправитися на нічну вечірку, виступ улюбленого музиканта, групи або ді-джея. В даний час Прага переживає зростання танцювальних майданчиків на неймовірних місцях і просторах. Це все дуже добре, але як щодо давніх, відомих місць? === ROXY === Роксі - одне з найстаріших і найшанованіших місць в місті. Нещодавно в клубі зробили "фейс ліфтинг" у вигляді невеликої перепланування інтер'єру. Ці удосконалення зробили його ще більш популярним. У клубі Роксі виступають відомі групи, ді-джеї та музиканти вже протягом багатьох років. Roxy пропонує програми з живою музикою у всіх сучасних стилях. Багатожанрова програма приваблює як місцевих жителів Праги, так і туристів. Поряд з головною ареною розташований бар, де ви, ймовірно, будете довго чекати своїх коктейлів під час аншлагових заходів. Розливне пиво, вина і спиртні напої пропонують тут за розумними для центру міста цінами. У клубі є макет Тардіс - (Time And Relative Dimension (s) In Space) - макет машини часу для допитливих клаберів, яка занесе вас в chill-out зону з невеликим коктейль-баром і з відповідними чіл-аутнимі ді-джеями. '''10 кращих нічних клубів Праги''' Стара будівля на вулиці Jakubská має три поверхи, чотири бари і три сцени. Chapeau Rouge - це одна з цікавих майданчиків для проведення масштабних заходів. На трьох поверхах проходять абсолютно різні вечірки. Щоб знати, що планується і на якому поверсі, дивіться сайт клубу. У нещодавно відреставрованому цокольному поверсі часто можна зустріти цікавих ді-джеїв або групи. Програма Chapeau Rouge - це еклектичне поєднання жанрів, де змішання стилів вітається. Майте на увазі, що вам доведеться заплатити, щоб отримати доступ на певні заходи цього нічного клубу. Зазвичай вартість квитка написана на вході. Chapeau знаходиться в центрі міста. У барах персонал говорить по-чеськи і по-англійськи, обслуговують швидко. Chapeau Rouge є на карті міських пабів, тому будьте готові до великої кількості любителів випивки, які поспішно наповнюють келихи і потім так само поспішно йдуть. Нічний клуб Cross Club вибрали фанати електроніки. Він вражає чудовою звуковою системою. Тут виступають відомі ді-джеї з усього світу. Фасад клубу прикрашений складною комбінацією кованих залізних скульптур. Інтер'єр в стилі хай-тек: світиться стіна з плат, крутиться люстра з прасок ... Cross Club залучає молодь і шукачів гострих відчуттів. Пиво та алкогольні напої за середніми цінами. Поїсти можна на першому поверсі, в барі і на верхньому поверсі щодня з 14:00 до 23:00 (до 24:00 у вихідні). Треба бути обережним, в клубі панує неформатний стиль спілкування з відповідною музикою і атмосферою. Оскільки він працює допізна, то привертає сумнівних осіб. Якщо ви хочете відпочити в комфортній атмосфері, в Cross Club є кав'ярня в класичному стилі. Адреса: Plynární 1096/23, Praha 7-Holešovice. Музичний клуб "Люцерна Мьюзік Бар" - один з найвідоміших музичних клубів Праги, знаходиться поруч з Вацлавській площею. Цей заклад має багату історію і свої традиції. Він дає фанатам рідкісну можливість доторкнутися до їх обожнюваним виконавцям. У клубі тільки одне основне музичний напрям, так що будьте готові до того, що ні альтернативи, ні чіл-ауту ви не почуєте. П'ятничні і суботні вечори стали свого роду паломництвом для місцевих жителів і туристів, які насолоджуються джем-сейшн 80-х років з музичними кліпами. Відмінне місце для того, щоб почути рідкісні задушевні виступу в стилі 80-х! Але все ж головний напрямок клубу - проведення концертів. Весь тиждень тут грають популярні чеські групи або гості з-за кордону. В "Люцерна Мьюзік Бар" працює секція з пошуку і просуванню молодих талантів. Є 2 бари, розташовані на двох поверхах, тому черги за напоями не буває. MeetFactory - це стильне місце, але не нічний клуб в традиційному розумінні, а скоріше концертний майданчик, де проходять виступи клубних музикантів, а так само виставки сучасних художників, часом шокуючі, і театральні вистави. Це місце №1 для празької богеми, передчувають чергове індастріал паті. Продуманий інтер'єр вміщує і музичні групи, і ді-джеїв, і навіть арт-інсталяції та виставки. знаходиться під пильним оком керівника, куратора, художника і скульптора Давида Чорного. Клуб розташований в районі вокзалу Smíchov. Я рекомендую зібратися компанією і попрямувати на індастріал вечірку. Адреса: Ke sklárně 3213/15, Praha 5. === AKROPOLIS === Palác Akropolis - немає більш живого місця, ніж цей нічний клуб. Він складається з 2-х рівнів. На першому поверсі в одному з приміщень грає діджей, є невеликий бар. При вході теж є бар, де сидять, в основному, люди, які прийшли на концерт або просто зайшли на пиво. На нижньому рівні Палацу Акрополіс знаходяться три сцени, розділені галереєю: театральний бар, мала сцена, головна сцена. Головна сцена - тільки для справжніх зірок. На Малій сцені грають реггі, джангл, хіп-хоп, балкан біт, дабстеп, мікси, а іноді експериментальну музику. Музиканти стилю етно та альтернативної музики чекають вас! У барі доброзичливий персонал запропонує вам достаток напоїв за прийнятними цінами. Адреса: Kubelíkova 1548/27, Praha 3. Раніше Storm Club називався Matriх. Нове ім'я клуб отримав після ремонту, але його душа і аудиторії залишилися незмінними. У просторому залі виступають з живими концертами найкращі ді-джеї. Музична спрямованість клубу - це драм енд бейс, Грайм, рок концерти. Хороша якість звуку для нічного клубу. Красивий інтер'єр, безліч місць для відпочинку. Великий вибір відносно дешевих коктейлів. Адреса: Tachovské náměstí 290/5, Praha 3. === KARLOVY LÁZNĚ === Карлові Лазні знаходяться поруч з і займають 5 поверхів, на кожному є свій танцпол, в підвалі - бар. Це одна з найбільших дискотек Європи. Якщо ви вирішили відірватися тут по повній, приготуйтеся витратити кругленьку суму. Накочені вишибали, липкі підлоги, нехитрий список ді-джеїв, бездушна поп-музика і клабери, що п'ють дорогі коктейлі. Мабуть, поєднання цих негативних якостей притягує в LÁZNĚ відвідувачів. Всі місця за столиками, як правило, зайняті. Клуб - як пастка для туристів. Адреса: Smetanovo nábřeží 198/1, Praha 1. Retro Music Hall - перлина поруч с. Стукають хауз джеми і повністю забитий танцпол місцевими жителями. У вихідні клабери хапають світяться палички і трясуть їх до пізньої ночі. Клуб дворівневий, має кілька барів, де ви знайдете хороший вибір алкоголю. Ретро Мьюзік Хол - відмінне місце для компаній, а так же самотніх тусовщиків. Фанати хард хауса будуть насолоджуватися звуками і атмосферою. Адреса: Francouzská 75/4, Praha 2-Vinohrady. Супер-клуб в малопривабливі місці - на Голешовіцком ринку. SaSaZu володіє блискучою репутацією в області східних кулінарних шедеврів. Тут можна повечеряти, відпочити і розважитися. Заклад славиться провідними, живими виступами ді-джеїв. Музика різних напрямків. Елементи декору клубу привезені з Південної Азії. Це робить дизайн унікальним. Klub SaSaZu розташувався на 2-х поверхах, він оснащений сучасною технікою і обладнанням. Перший поверх - танцпол з ді-джеєм. Другий - VIP зона, для членів клубу. Є в SaSaZu аудіо-відео-соно технічне обладнання, плазмові екрани. Адреса: Bubenské nábřeží Praha 7-Holešovice. Простий і нехитрий відпочинок за кухлем пива (найчастіше «народний» "Гамбрінус"), стопкою міцного алкоголю або коктейлем. Нон-стоп-барів в Празі безліч, на будь-який смак. Від найпростіших, з бувалої меблями і відповідної обслугою, до претендують на шикарність, з м'якими диванами, хорошою музикою і дорогим алкоголем. У центрі міста такі бари, як правило, переповнені. Туристи, що становлять там більшість, шумлять і веселяться, знайомляться і планують подальші зустрічі. За межами центру більшість відвідувачів нічних барів - постійні клієнти, сусіди і друзі бармена або барменши. Зал може бути порожній, люди обліплюють стійку бару. Ведуть неспішні бесіди «за життя». Випадкові відвідувачі або сідають на віддалі, або, навпаки, активно підключаються (що не завжди вітається, особливо якщо гість перебуває під градусом і поводиться безцеремонно). Мені доводилося спостерігати ситуації, коли тендітна барменша брала за комір надмірно товариського гостя і виводила його з бару, пославши йому на прощання пару невтішних слів. У разі, якщо виставлений клієнт повертається, щоб помститися, з підсобки може вийти значних розмірів чоловік, готовий врегулювати ситуацію. У таких «народних» барах серед відвідувачів переважають прості, не обтяжені надмірним утворенням люди. І при цьому конфлікти із застосуванням фізичної сили - крайня рідкість! Про такі випадки пишуть газети, ТВ показує репортажі в новинах. Що тому причиною: чи те, що поліція приїжджає за викликом протягом 2-3 хвилин і наводить порядок (без лапок!). У нічному барі можна завести несподіване знайомство, подружитися з барменом або барменом, поспілкуватися з самим собою або з зеленим змієм, написати роман або просто помріяти. Ідеальне місце для флегматиків і людей, охочих побути на самоті. Найвідоміший бар в Празі - «Повіт» на однойменній вулиці. Його знають уже в усьому світі! Унікальний дизайн, неформальна атмосфера, своєрідні бармени - все це привертає до нього увагу, в першу чергу, творчої публіки. Якщо ви будете до ранку читати там свої вірші (неважливо, якою мовою) - вас будуть слухати з непідробним інтересом! Ідеальне місце для знайомства з представниками богеми зі всієї Земної кулі! Клуб передбачає спілкування більш активне. Або це дискотека, або гостям пропонується концертна програма, можливий стриптиз. Клубів в Празі безліч, кожен може вибрати собі до смаку (або по музичному напрямку, або по дизайну, або по контингенту). Є клуби, розраховані буквально на всі категорії, вікові і смакові. Тінейджери всієї Європи знають «Карлові Лазні» на набережній біля Карлового мосту. 5 поверхів, на кожному - музика іншого стилю. Весело, легко, невимушено, інтернаціонально. У клубі дуже демократично, не дуже чисто, за цінними речами краще стежити уважно! Альтернативна молодь шукає пригод в клубах в празькому районі Жижков (Palac Akropolis - флагман празької альтернативної сцени). Або ж їде в центр міста - в Chapeau Rouge, демократичний рок-клуб з танцполом. У таких клубах знайомляться з близькими по духу людьми і курять марихуану. Виступають в таких клубах і світові зірки інді-мьюзік, і знамениті чеські колективи, і нікому не відомі молоді музиканти. Вхід на виступи останніх - поки безкоштовний, але і вони можуть порадувати цілком якісним саундом і енергетикою свого виступу. Є зовсім маленькі клуби з майже домашньою атмосферою. La Pantera на Жижкове, де ді-джей крутить класичні дискотечні хіти всіх часів, залучає абсолютно різновікову публіку. Більшість гостей - жителі сусідніх будинків, яким не спиться в ніч глуху. У Празі сотні нічних клубів - від джазових до стрип-барів. У всіх районах - від центру до далеких околиць. І вони рідко пустують. Хіба що в неділю і понеділок народу поменше. Деякі клуби в неділю навіть не відкриваються. Зате вечорами в п'ятницю і суботу всюди аншлаг! У деяких клубах буквально яблуку ніде впасти, і під ноги танцюючих зі столів падають келихи, а танці тривають прямо на битому склі! І всім весело! Для пристрасних гравців в Празі немає обмежень! І цього пороку можна віддаватися абсолютно вільно. Бари з ігровими автоматами і зали ігрових автоматів. Прихисток жертв «однорукого бандита». Як правило, досить похмурі місця, в яких бармен нудьгує за стійкою, поки суворі чоловіки спускають в автомати всю свою готівку. Я чув розповідь про людину, яка сиділа у автомата 16 годин, пішов в підсумку ні з чим, і за весь цей час не замовив собі навіть чашки кави! Політики постійно загрожують закрити всі або майже всі подібні заклади. Підстав начебто багато (наприклад, з такими барами пов'язано безліч кримінальних випадків - від банального пограбування і нападу на бармена до поножовщини між циганами і чехами в північній Чехії, яка отримала великий політичний резонанс). Однак в Чеській Республіці поки прийнято зважати на думку меншості. Що буде в разі заборони таких «притонів»? Проблема просто піде в тінь, в підпіллі. Приклад Росії цілком показовий, та й історію «сухого закону» в США забувати не варто. Будемо стежити за розвитком подій в цій сфері! Покер-клуби. Покер - інтелектуальна гра, де випадок грає не головну роль. Показовим є те, що в покер грають багато шахових гросмейстери. І добиваються великих успіхів. У Празі відкрилося кілька покер-клубів, і число їх зростає. Казино, боулінг-бари, більярд -клуби і т.д .. Слід враховувати, що більшість казино в Празі - автоматичні, електронні. «Живих» - меншість, багато хто з них розташовані в дорогих готелях. Зате більярд і дартс - широко поширені розваги, їх можна знайти в нічних барах по всій Празі. Любителі подібних розваг можуть паралельно знайти собі нових друзів (чи ворогів, вже як вийде). Загалом, можна сказати так - в Празі є чим зайнятися в темний час доби, коли закриті музеї, театри і бібліотеки! Ну а тим, кого не приваблюють розваги, подібні перерахованим вище, можуть постаратися розважити себе самостійно. Наприклад, прогулявшись по нічній Празі, помилувавшись підсвічуванням Празького Граду і влтавской набережній з Карлова Моста, на якому вночі туристів все ж трохи менше, ніж днем! Або пошукати привидів у вузьких кривих вуличках Старого Міста і Малої Країни (зустрівши привид, не поспішайте хреститися - воно може виявитися просто напідпитку туристом). Або відвідати нічну екскурсію (а таких екскурсій пропонується все більше, включаючи підйом на знамениті готичні вежі по вузьких гвинтових сходах). Нехай нічна Прага порадує вас не менше, ніж денна! Прага прекрасна завжди. І наостанок, про всяк випадок: Прага - місто безпечний. І вдень і вночі. Поліція - на варті порядку, вона охороняє і громадян, і гостей Чехії. Але якщо все-таки щось трапилося - без зволікання телефонуйте 112. З вами поговорять по-російськи, вас зрозуміють, вам допоможуть. Чеську столицю без сумніву можна назвати доброзичливим містом для ЛГБТ-спільноти. Тут регулярно проводяться тематичні зустрічі для представників сексуальних меншин, функціонують спеціальні бари і дискотеки. Крім того, в деяких клубах проводяться періодичні тематичні вечірки. == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == '''Зарплати в Чехії для українців:''' Штукатури 140 чеських крон в годину; Покрівельники 130 - 140 і більше чеських крон в годину ; Столярі 140 чеських крон в годину і більше; Зварювальники 150 чеських крон в годину і більше; Електрики 127 чеських крон в годину і більше; Будівельники з будь яким досвідом від 130-140 чеських крон в годину і більше (без досвіду 120); Різноробочі на автозаводи ( Plast Form, Tristone, Mubea, Ideal Automotive, Continental Automotive , Denso ...) 100-130 чеських крон в годину. '''Українці в Чехії: ким працюють і скільки отримують''' Однією з країн, в яку легко працевлаштуватись жителям України є Чехія, ця країна манить наших співвітчизників на роботу за рахунок різниці зарплати (в Чехії мінімальна заробітня плата - 80 чеських крон в годину). Трудова міграція в Україні- явище загалом досить негативне, адже згідно із даними, майже кожен п’ятий українець працює за кордоном, тобто приблизно 3,2 мільйони працеспроможних громадян працевлаштовані в іноземних країнах. Та все ж, цей факт й має позитивний аспект: тисячі наших співвітчизників надсилають та привозять на батьківщину іноземну валюту, що позитивним чином впливає на економіку країни. Поруч із тим, що багато українців їздять на заробітки до Польщі, немало й тих, котрі вирушають на роботу до Чехії. Останнім часом відсоток працівників з українським громадянством у Чеській Республіці помітно зріс, а наші земляки складають достойну конкуренцію в боротьбі за хороше місце праці. Якщо брати до уваги офіційні дані, то кількість українців на роботі в цій країні дорівнює 150 тисячам осіб. Проте це лише число тих, котрі працевлаштовані офіційно, щоб зрозуміти реальну ситуацію цю кількість потрібно помножити на два, адже потрібно врахувати і нелегалів, і тих, котрі приїхали на сезонну роботу. Загалом є два типи українських робітників у Чехії: ті, хто прибув на певний визначений проміжок часу на тимчасову роботу й ті, хто вважає, що за кордом зможе себе краще реалізувати та досягти значно більше, зокрема, й у фінансовому аспекті, ніж в Україні. Якщо ви маєте стосунок до останньої квоти людей чи просто цікавитеся роботою по спеціальності у Чеській Республіці, тоді зауважте, що необхідною є процедура нострифікації диплому , що ви одержали по завершенні українського вишу. Як повідомляють ті особи, котрі успішно пройшли цю процедуру в ході працевлаштування, здебільшого, українські дипломи приймають та визнають у Чехії, проте бувають і винятки. Також варто розуміти, що якщо в Україні ви одержали закінчену вищу освіту й маєте диплом магістра, то в цій іноземній країні він, швидше за все, прирівнюватиметься до диплому бакалавра. Нострифікація- це така процедура, після проходження якої ваші документи про освіту визнаються легальними та діючими відповідними органами державної влади в іноземній країні. Ще одна важлива примітка для тих, хто бажає працювати за фахом в Чехії та має намір обійняти достойну посаду: варто заздалегідь зайнятися вивченням чеської мови. Це зовсім не означає, що без володіння мовою вас не приймуть на роботу, проте якщо ви розраховуєте на престижне місце в установі чи на підприємстві, тоді повинні розмовляти чеською. '''Робоча віза в Чехію''' Загальна картина демонструє нам наступну ситуацію, що є не надто втішною: більшість наших земляків працюють у Чехії різноробочими, на заводах, будівництві, чимало жінок працевлаштовані покоївками у готелях і виконують нелегку фізичку роботу. Проте, з іншого боку, проглядається протилежна тенденція- дедалі збільшується число й тих українців, котрі обіймають престижні посади у сфері ІТ-технологій, в міжнародних компаніях, викладають в чеських університетах, працюють у сфері медицини: особливо популярною зараз вважається професія стоматолога. Мабуть основне питання стосується рівня заробітної платні. Оплата праці в країні погодинна, а мінімальна зарплата за 1 годину виконання посадових обов’язків становить 80 крон, якщо конвертувати національну чеську валюту в українську, то ви одержите приблизно 90 гривень. Тож під час обговорення нюансів стосовно працевлаштування уточніть в роботодавця яка оплата пропонується за 1 робочу годину та скільки годин включає місячна норма. Адже якщо, до прикладу, вам доведеться працювати 5 днів в тиждень по 8 годин, тоді в кінці місяця навряд чи ваша зарплатня вас дуже втішить. За таких умов ви зможете розраховувати в середньому на 15 тисяч гривень. Таку ж суму ви можете спокійно заробити і в Україні, для цього зовсім не обов’язково їхати на заробітки за кордон. В одному із найбільш відомих та популярних міст Чехії – Празі, одна робоча година цінується трохи більше- приблизно в 100 крон. Якщо ж ви працівник із досвідом та відповідною освітою і збираєтесь працевлаштовуватися за спеціальністю, тоді можете розраховувати, що за 1 робочу годину роботодавець запропонує вам від 100 до 200 крон. Багато нюансів в плані рівня заробітної платні прямо залежить від кваліфікації працівника. == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 0uzuwjrrsdydyz4bjuunminhafj6dx2 Чорногорія 0 244 33407 25529 2022-08-24T02:36:16Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|42.766667|19.216667|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Kotor Boka.jpg |flag = Flag of Montenegro.svg |location = LocationMontenegro.png |capital = [[Подгориця]] |government = Республіка |currency = Євро (EUR) |area = 13,812 км² |population = 625 266 (оцінка 2011) |language = [[Чорногорський розмовник|Чорногорська]] |religion = православні 74%, мусульмани % |electricity = |callingcode = +382 |tld = .me |timezone = CET (UTC+1) }} '''Чорногорія''' [http://www.montenegro.travel/] знаходиться в Південній Європі. Країна на [[Балкани|Балканському півострові]], один з регіонів колишньої Югославії. Межує із [[Хорватія|Хорватією]] та [[Боснія і Герцеговина|Боснією та Герцеговиною]] на півночі, із [[Албанія|Албанією]] на півдні, на північному сході і сході із [[Сербія|Сербією]] До 3 червня 2006 року територія Чорногорії була частиною Державного Союзу Сербії і Чорногорії, після цієї дати республіка стала незалежною. == Зрозуміти == Чорногорія - не просто регіон колишньої Федеративної соціалістичної республіки Югославії, але країна з багатою історією та культурою. Не зважаючи на невеликі розміри, Чорногорія надзвичайно різноманітна: північ приморської частини перебуває під впливом італійської та хорватської культури, центральна частина - православної Сербії, на півдні відчутний колорит мусульманської Албанії, патріархальна столиця Цетінє контрастує з урбаністичним "головним містом" країни - Підгорицею, спекотна адріатична рів'єра - з прохолодними високими горами. Вся ця різноманітність об'єднується до купи завдяки гостинності та терпимості чорногорського народу. Чорногорія проголосила себе екологічною країною. Тут діють жорсткі закони, які захищають екосистему, зберігають чистою воду, землю та повітря. == Регіони == Територія Чорногорії розділена на 21 громаду (чорн. opština), названу за її центром: Андрієвиця (Andrijevica), Бар (Bar), Беране (Berane), Бієло Полє (Bijelo Polje), Будва (Budva), Цетінє (Cetinje), Даніловград (Danilovgrad), Херцеґ Нові (Herceg Novi), Колашин (Kolašin), Котор (Kotor), Мойковац (Mojkovac), Нікшіч (Nikšić), Плав (Plav), Плужіне (Plužine), Плєвля (Pljevlja), Рожає (Rožaje), Шавнік (Šavnik), Тіват (Tivat), Улцинь (Ulcinj), Жабляк (Žabljak), Подгориця (Podgorica), Голубовці (Golubovci), Тузі (Tuzi). З туристичного погляду варто виділити такі регіони: * [[Которська бухта|Которська бухта]] * [[Будванська рів'єра|Будванська рів'єра]] * [[Центральна Чорногорія]] * [[Південне узбережжя Чорногорії]] * [[Гірська (Північна) Чорногорія]] == Міста == * [[Цетинє]] - культурна і офіційна столиця країни * [[Подгориця]] - Адміністративна столиця * [[Котор]] * [[Нікшіч]] * [[Плевля]] * [[Бієло-Поле]] * [[Херцег-Нові]] * [[Беране]] * [[Бар (Чорногорія)|Бар]] * [[Ульцинь]] * [[Тіват]] - аеропорт, порт і Колардово * [[Петровац]] * [[Будва]] - туристичний центр == Інші місця == * [[Светі Стефан]] * [[Ловчен]] == Як дістатись == === Літаком === Починаючи з кінця квітня і по вересень туристичними компаніями організується велика кількість рейсів, окрім того існують регулярні рейси авіакомпаній. З Одеси, Харков, Львова та Донецька відбуваються регулярні чартерні рейси. В зимовий період прямих регулярних рейсів між Україною та Чорногорією нема, за винятком декількох чартерних рейсів, які організовуються деякими туристичними компаніями. В цей період можна дістатися до Чорногорії літаком через Стамбул, Москву, Відень, Белград. Також можливий переліт до Белграда з наступним переїздом потягом Белград-Подгориця. Можливий також переліт до Дубровніка (Хорватія), потім таксі до Херцег Нові, чи автобусом до Будви. === Потягом === * Причепний вагон з Києва 015В до потяга Москва-Белград (час в дорозі 1 доба 10 г. 34 хвил.), від Белграда потягом Белград-Подгориця (в дорозі 11,5 годин, вартість ~2000 RSD). Потяг іде через Угорщину, громадянам України потрібна віза. * Більш дешевий маршрут через Угорщину. Чоп-Будапешт-Чоп (34 євро), Будапешт-Белград-Будапешт (26 євро), далі Белград-Подгориця. * Альтернативний - через Румунію (Бухарест 20:45-Тімішоара 5:40-Белград 8:45), або Jimbolia-Kikinda, Далі потяг Белград-Подгориця. Час подано орієнтовно, потребує уточнення. === Автомобілем === * Київ – Ужгород – Угорщина – Сербія (Белград, Чачак, Ужице і далі) – Чорногорія. * Київ – Ужгород – Угорщина – Сербія (Белград, дорога на Ніш і далі) – Чорногорія. * Київ – Мукачево – Румунія – Сербія – Чорногорія. * Київ – Ужгород – Угорщина – Хорватія – Чорногория. * Київ – Ужгород – Угорщина – Хорватія - Боснія та Герцоговіна – Чорногория. === Автобусом === * Чартер Львів – Стрий – Ніредьхаза – Белград – Будва * Від Белграда автовокзал BAS (636 299; Železnička 4) до Подгориці (9 годин (1500 RSD), * Від Белграда автовокзал BAS (636 299; Železnička 4) до Будви (12 годин (1800 RSD) * Від Дубровніка до Будви (~13,5 євро плюс 1 евро за багаж) === Кораблем === Паром Барі (Італія) - Бар == Транспорт == Чорногорія пов'язана залізничним та автомобільним сполученням. == Мова == : ''Див. також [[Чорногорський розмовник]].'' Офіційною мовою спілкування в Чорногорії є чорногорська мова - одна з групи боснійсько-сербсько-хорватських мов. Від сербської мови чорногорську вирізняє ієкавський діалект, вимова, а також невелика специфічна лексика. На письмі використовується переважно латинська абетка, але припускається використання кирилиці. В готелях, ресторанах і т.п. переважна більшість персоналу розуміє англійську, трохи менше - російску та італійську мови. Через велику кількість лексики, спільної з українською, зрозуміти чорногорську досить легко. Однак треба зважати на те, що значення слів, які чорногорською та українською звучать однаково, може кардинально відрізнятися. Наприклад "башта" означатиме садок, а башта буде "кула". *Основні фрази dobro jutro (добро йутро): доброго ранку dobro veče (добро вече): добрий вечір dobar dan (добар дан): добрий день == Що відвідати == Чорногорія надзвичайно багата на різноманітні природні та архітектурні пам'ятки і пропонує любий вид відпочинку не лише влітку, але і серед зими, коли прибережні міста дарують такий дефіцитний для жителів мегаполісів спокій, а гірськолижні курорти не дадуть туристам сумувати. [[File:Sveti Stefan Crna Gora.jpg|thumb|Готель-місто Светі Стефан в Чорногрії - своєрідна візитна картка країни.]]Найголовніша принада Чорногорії - тепле Адріатичне море і велика кількість пляжів. Найбільший з них - "Велика пляжа" тягнеться від міста Ульцинь на південь. Пляж утворений чорним вулканічним піском. Будванська рів'єра в центральній частині узбережжя пропонує галечні пляжі. Це скелястий пляж Могрен, молодіжно-рейвовий "Слав'янска пляжа" та більш престижний пляж У Бечичи. Невеличкі затишні пляжі є також у Петроваці, Светі Стефан, Дробні Песак (південніше за Светі Стефан). На крайньому півдні на острові Ада Бояна розташований популярний пляж для нудистів. Всі пляжі в Чорногрії повністю обладнані прісноводними душами, ліжаками, парасольками від сонця і т.п. Згідно законодавства, вхід на пляжі вільний для всіх бажаючих. На практиці туристам як правило нав'язують пляжний реманент, за який треба платити. Ціни дуже різняться, залежно від престижності пляжа, від 2 євро (Ада Бояна) до 50 (Светі Стефан) на день. Средня ціна становить близько 10 євро на день. Окрема зона відпочинку - Которська затока (Бока Которська). Тут пляжів небагато, більшість з них розміщується на нешироких смугах піску, чи гальки. Такі пляжі є В Херцег Нові, Которі, Ігало тощо. Значна частина узбережжя Которської бухти забудована кам'яними причалами. Місцеві жителі і гості заходять в воду прямо з них. Треба зауважити, що вода у Которський затоці солона, але хвиль маже ніколи нема. Деякі відпочивальники відзначають своєрідну "маслянистість" которської води, а ближче до Котору в воді може бути сміття. Також досить своєрідним є пляж у Барі, який нагадує Одесу чи Ялту. '''Пам'ятки середньовіччя''' Чорногорія - країна не лише пляжів, але й романтичних середньовічних міст, фортець, палаців та мальовничих руїн. Перлиною краю є місто Котор. Побудовані венеціанцями палаццо та потужні стіни, церкви, деякі з яких датуються 10 ст., варто відвідати Морський музей Чорногорії, костел св. Трифона, церкву св. Луки (1195), св. Марії на Ріці. Особливий атракціон - відвідання бастіону св. Івана (Сан Джованні), який розташований на висоті 260 метрів. Щоб дістатися до нього доведеться здолати кілька тисяч ступенів по напівзруйнованій стіні. Підйом нелегкий, варто ретельно розраховувати власні сили, а в спеку запастися водою. Зі стін бастону відкривається вид на Котрську бухту - один з най красивіших у світі. В Кторі щороку у серпні проходить фестиваль "Бокельська ніч" - своєрідний морський карнавал. Нічне життя в старовинних стінах не затихає до самого ранку. Велика кількість барів та ресторанів у Старому місті доповнюється чудовою добіркою морських ресторанів, які можна знайти, прогулявшись берегом в бік поселення Доброта. Неподалік від Котора на березі Которської бухти розташувалося крихітне місто Пераст. [[File:Perast Montenegro.jpg|thumb|Місто Пераст у Чорногорії]]За легендою, місто деякий час слугувало лігвом піратів. З дзвінниці собору відкривається чарівний вид на рейд бухти та прохід Превлака. Уваги заслуговують рибні ресторани, які пропонують великий вибір морепродуктів. З Пераста човном можна дістатися до ще однієї перлини - острова Госпа од Шкрпела (Madonna dello Scarpello) - "Мадонна на рифі". На рукотворному острові стоїть білосніжна церква Божої Матері. Зсередини стіни церкви прикрашають сотні срібляних табличок, які дврували храму капітани, чиї судна чи життя були порятовані завдяки вищому заступництву. 22 червня в місті проходить свято "Фашинада" з традиційною вітрильною регатою. 15 травня — триденне святкування на спогад про перемогу над турками 15 травня 1654 року. Неодмінний пункт, який відвідують всі туристи у Чорногорії - Старе місто Будви. Середньовічне місто, відбудоване після сильного землетрусу 1974 року, зараз цілком складається з сувенірних крамниць, ресторанів та бутіків. Життя тут вирує до глибокої ночі. Старий Бар. Колись велике середньовічне місто було вщент зруйноване чорногорцями в ході чорногорсько-турецької війни. Решту довершили землетруси. Втім, руїни будинків і могутні стіни з баштами дарять туристам неабияку втіху. Вуличка, що веде до воріт забудована колоритними будиночками в мусульманскому стилі, у яких варто замовити каву по-східному (турска кафа), східний колорит посилюють кілька мечетей, що розташовані неподалік. Підходи, вкриті старовинною бруківкою досить слизькі, отже ви потребуватимете цупкого взуття. На початку вулички - мідний ринок, де можна купити посуд з міді та латуні у східному стилі. Ульцинь. Місто, яке своїм вуличним життям дуже нагадує Стамбул. Ширшого асортименту товарів не знайдеш і у Подгориці. Це не дивно, адже понад 70% населення - албанці. Втім, місцеві жителі з готовністю продемонструють східну гостинність. Гарною ідеєю буде скуштувати албанську кухню - вона сильно відрізняється від тієї, якою почастують вас у інших місцях Чорногорії. На скелі над містом - середньовічна фортеця, у який ховаються кілька рибних ресторанів. Колись твердиня Ульциня була столицею місцевих піратів - г'усарів. '''Гори''' Гори займають більшу частину території Чорногорії. Кілька національних парків надзвичайно красиві і взимку і влітку. Взимку небагатолюдні добре обладнані траси Колашина, чи Жабляка (25 км) подарують справжню насолоду любителям зимових видів спорту. Але і влітку не пожалкуєте, якщо відірветеся на пару днів від спекотних пляжів, щоб насолодитися первісною чистотою Чорного озера на Жабляку, чи незбагненними гірськими пейзажами Колашина. Не дадуть нудьгувати рафтінг річкою Тара, що пробиває гори на кілометрову глибину. Лише в горах можна скуштувати спражню чорногорську кухню, щ нагадує гуцульську: ягня "з-під сача", мамалигу з сиром та шкварками і т ін. == Чим зайнятись == Пляж, дискотеки, бари. Молодіжним курортом вважається Будва. Берег встелений ресторанами, які ввечері перетворюються на дискотеки. Оренда яхт порівняно з іншими країнами регіону досить дорога. == Гроші та покупки == Власної національної валюти в Чорногорії нема. Розрахунки ведуться в євро, хоча офіційно країна не є членом єврозони. Обміняти валюту можно в будь-якому відділенні банку, за пред'явленням паспорту. Відділення банків досить багаточисельні в туристичних зонах. Банкомати також досить поширені, знімати гроші з рахунків можна без проблем. Більшість ресторанів, крамниць, всі готелі приймають картки основних платіжних систем. Втім в деяких закладах за розрахунок готівкою (чорн. "готовина") пропонують суттєві знижки. Шопінг в Чорногрії залежить від сезону. Взимку на Різдво знижки можуть бути дуже значними. В крамницях багато якісних італійських, сербських, а також місцевого виготовлення речей. В невеликих крамницях ціни можуть бути значно нижчими за універмаги, чи спеціалізовані бутіки, навіть на одні і ті самі бренди. Одяг і взуття дещо дешевше українських, особливо на брендові речі. Вартість техніки приблизно відповідає український. Харчові продукти місцевого виробництва значно дешевші за українські, привозні (напр. вершкове масло) - ненабагато дорожчі. Найдорожчі товари в прибережних містах (Будва, Котор), дешевші в Подгориці і внутрішніх регіонах. == Регіональна кухня == Чорногорська кухня досить проста і калорійна. Переважають м'ясні страви. Втім, висока якість місцевих продуктів робить всі страви дуже смачними. Одна з найпопулярніших місцевих страв, яку треба скуштувати - баранина у казані (Ягнетина з-под сача). Являє собою шматки найніжнішої ягнятини, запеченої у казані під кришкою. Подається у великій тарелі з нарізаними свіжими овочами. Також дуже смачною є "плескавіца" - великий бургер, засмажений у вершках "на каймаку". Ту саму плескавіцу чорногорці вставляють у булочки - виходить гамбургер, який чорногорці свято вважають національною стравою. Також вам неодмінно запропонують густий м'ясний суп "чорба", або рибний суп "рибля чорба". Відмовлятися не варто, дуже смачно. Ну і знаменитий "пршут" та "негуський сир". Пршут -це вудженина, яка в'ялилася традиційним способом високо у горах. Аналог італійського "прошютто", чи іспаснського "хамону". Негушський сир - це сир з суміші коров'ячого та овечого молока, також підв'ялений. Іноді продається, залитий оливковою олією. Чорногорська оливкова олія - одна з кращих у світі. Італійський вплив відчутний на узбережжі. Тут у рибних ресторанах велика розмаїтість рибних страв. Досить привабливим є салат з восьминогами, який називається "салата од хоботнице". Можете не хвилюватися, восьминіг буде суперсвіжий, найніжніший, його буде набагато більше за листя зеленого салату і лимонний соус. Взагалі, Чорногорія - рай для любителів морепродуктів. Чиста екологія дозволяє промисловим способом розводити на фермах тигрових креветок, кальмарів, мідій, вонгуле, сібаса, форелей, лобстерів та устриць. Все це коштує відносно недорого, а чорногорці вміють все це приготувати таким чином, що відмовитися просто неможливо. При бажанні зекономити, можна особисто приїхати на морску ферму у Которській бухті і купити морепродукти на місці, це обійдеться значно дешевше, ніж будь-де інде і приготувати самому. Турецька кухня панує на Півдні. Лише не надумайте сказати "турецька", образяться. Місцева кухня - албанська. Жодної свинини, проте яловичина, баранина та курятина, різноманітні шиш-тавуки та кебаби, йогурти та джаджики. І кава "по-турськи", яку тут називають "по-домашньому" (домача кафа). Окремого слова заслуговують невелички крамнички, на яких неодмінно буде написано "пекара". Це не просто пекарня. Це - справжній ресторан-бістро, де вам за мінімальні гроші запропонують смачний м'ясний пиріг (бурек), гамбургер, лаваш, чи булочку. Тут також можна купити йогурт, чи молоко, каву, чай і тут-таки з'їсти це все за столиком. В Чорногорії нема представництв світових мереж швидкого харчування. Також неможливо знайти азійську кухню. Напої. Влітку спрагу найкраще втамує "лімунада" - напій з води та перемелених лимонів. Подається з льодом. Цукор - за смаком. Також можна порекомендувати місцеві газовані і негазовані напої. Всі вони високої якості, з мінімумом хімії. Один з дешевих способів запобігти зневодненю - сухий розчинний порошок "Сідівіта", збагачений вітаміном С. Алкоголь. Чорногорія - батьківщина чудового алкоголю. Найпопулярніші і найякісніші вина червоне "Вранац" і біле "Крстач" - варто спробувати. Також не можна поїхати з країни, не покуштувавши міцних напоїв, в першу чергу ракії. Найякісніша "Лозова Ракія" - виноградна горілка, міцністю 50 градусів "Првиенац", "Круна". Алкоголь дуже високої очистки, зберігає ледве помітний присмак винограду. Втім, чорногорці намагатимуться пригостити гостей різними фруктовими ракіями - "крушка" (грушова), "сливовиця", з інжиру тощо. Домашні ракії дуже високої якості, проте пити їх треба обережніше, адже вони викликають помітний похмільний синдром. Варто також придбати як сувенір "вільямовку" - пляшку грушової ракії з вирощеною всередині грушею. З інших напоїв можна порекомендувати настійку "Горкі лист", а також лікер "Амаро Монтенегро", популярний в Чорногорії, але вироблений в Італії. В монастирях туристам запропонують "траварницу" - ракію, настояну на гірських травах. Кожен монастир має свою рецептуру. == Нічне життя == Осередками нічного життя є Будва з численими дискотеками, барами та опен-ейром. В Которі гомін не стихає майже до самого ранку. Бари, що розташовані у старому місті пропонують музику на різні смаки: від джазу і року до етно-музики. Взимку центром розваг є подгориця та гірськолижні курорти, хоча Будва та Котор також не здають своїх позицій на зимові свята. В Чорногорії дуже розвинута місцева естрада, окрім того, запрошуються популярні виконавці з усіх Балкан. В літній період майже щовечора у прибережних ресторанах живе виконання в стилі поп та турбофолк. == Де зупинитись == Чорногорія пропонує безліч варіантів поселення. Небагаточисельними є лише віп-відпочинок та п'ятизіркові готелі. Готелі вищої категорії є в Будві, Которі, Петроваці. Середньовічні міста пропонують позакатегорійні бутік-готелі з високим рівнем комфорту і вишуканим інтер'єром. Більшим є вибір чотирьозіркових готелей, які запрошують гостей у власні басейни. Найбільший сегмент - це тризіркові готелі та хостели, більшість з яких може запропонувати високий рівень сервісу та комфорту. Місцеве населення пропонує винайняти апартаменти та вілли. На кожному кроці можна помітити надписи "Soba", "Sobe", "Apartmani" що означає, що квартири чи будинки пропонуються до оренди. Навіть у високий сезон житло можна знайти без проблем, винятком є лише житло вищої цінової категорії. == Де навчатись == Чорногорський державний Університет ( [http://www.ucg.ac.me/ Університет Чорногорії]) розташований в Подгориці, але має факультети, розкидані по різних містах країни. Рівень навчання досить високий, викладання ведеться за зразками західноєвропейських університетів, до країни запрошують викладачів з інших балканських країн, а також з Західної Європи. Мова навчання - чорногорська і англійська, але більшість викладачів розуміють російську. Також існує приватний університет. == Як заробити == == Застереження == Чороногорія - молода країна, яка активно прагне до інтеграції в західноєвропейський культурний простір, зокрема, шляхом входження до Європейського союзу. З цією метою в країні імплементуються західне законодавство, правила та норми ЄС. Через швидкий темп інтеграції виникають численні непорозуміння, викликаних незнанням чорногорцями власного законодавства. Треба зауважити, що в разі виникнення утруднень, чорногорські чиновники намагаються вирішити всі питання доброзичливо без конфліктів. Наприклад, два роки тому було прийнято закон про обов'язкову реєстрацію туристів (чорн. borovak) за місцем їхнього знаходження у Чорногорії з утриманням незначного курортного збору. Готелі реєстрували гостей автоматично, але тим, хто жив в приватному секторі пропонувалося самостійно зареєструватися в поліцейському відділку. Нововведення виконати було практично неможливо: небагаточисельні поліцейські відділки просто не витримали би напливу всіх відпочивальників. Зрештою, чорногорці офіційно відмовилися від контролю за дотриманням цієї норми, хоча вибірково виникають неприємності при виїзді з країни - митники можуть забажати перевірити аркуш реєстрації. Вимагають такий документ, наприклад, при в'їзді до Хорватії. тому бажано обговорити з власником приміщення можливість оформлення реєстрації. Чорногорія - країна з дуже низьким рівнем злочинності. Дуже часто можна побачити автомобілі з відкритими дверима або безпечно залишені на шезлонгах портмоне, гроші та документи. Тим не менш, випадки крадіжок трапляються, тому не варто остаточно втрачати пильність. == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == Оператори мобільного зв´язку в Чорногорії – компанія ProMonte та Monet. Карточка до мобільного телефону коштує від 5 Євро. {{footer|ispartof=Балкани|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] c5vhr582jmsimtvrratozdr302bdz8x Швейцарія 0 245 33449 32750 2022-08-24T02:46:11Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.798562|8.231973|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = Matterhornnorth.jpg |flag = Flag of Switzerland.svg |location = LocationSwitzerland.png |capital = [[Берн]] |government = федеральна республіка |currency = Швейцарський франк |area = 41 285 км |population = 7,952,600 (грудень 2011) |language = Німецька, французька, італійська, ломбардська та [[Romansh]] |religion = 38.8% римокатоликів, 30.9% протестантів, 20.1% атеїстів, 4.5% мусульман, 2.4% інші християни, 1.1% інші вірування, 0.24% іудеї |electricity = 220В/50Гц (Європейська вилка) |callingcode = +41 |tld = .ch |timezone = UTC+1 }} '''[http://www.myswitzerland.com/ Швейцарія]''' (нім. ''Schweiz'', фр. ''Suisse'', іт. ''Svizzera'', романш. ''Svizra'') знаходиться в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Межує з [[Франція|Францією]] на заході, з [[Італія|Італією]] на півдні, [[Австрія|Австрією]] і [[Ліхтенштейн|Ліхтенштейном]] на сході та [[Німеччина|Німеччиною]] на півночі. Клімат помірний, але змінюється з висотою. Швейцарія має холодні, хмарні, дощові/сніжні зими і прохолодне, вологе літо з рідкісними зливами. Швейцарія відома своїми горами (Альпи на півдні, Юра на північному заході), але також має центральне плато пагорбів, рівнини і великі озера. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == [[Файл:Berna.jpg|thumb|Берн — столиця Швейцарії]] * [[Берн]] — в столиці Швейцарії збереглося велике і прекрасне «старе місто». * [[Базель]] * [[Женева]] — друге за величиною місто країни і головний міжнародний центр для мистецтва, культури і політики — в місті знаходяться близько 200 урядових і неурядових організацій. * [[Інтерлакен]] * [[Лозанна]] * [[Лугано]] * [[Люцерн]] * [[Цюрих]] — банківський центр і найбільше місто у Швейцарії. Вирізняється жвавим нічним житттям. == Інші місця == * [[Гріндельвальд]] — класичний курорт біля підніжжя гори Ейгер * [[Рейнський водоспад]] — найбільший водоспад Європи, знаходиться поруч з Шаффхаузеном * [[Церматт]] — знаменитий гірський курорт на горі Матергорн == Як дістатись == === Літаком === Найбільшим аеропортом Швейцарії є '''[http://www.zurich-airport.com/‎ Аеропорт Цюрих]''' (код IATA: ZRH). Основні регулярні рейси здійснюються до Цюриха, '''[http://www.gva.ch Женеви]''' (код IATA: GVA) та '''[http://www.euroairport.com ЄвроАеропорта Базель-Мюльхаус-Фрайбург]''' (коди ATA: BSL, MLH, EAP). Інші, менші аеропорти: '''[http://www.lugano-airport.ch Луґано]''' (код IATA: LUG), '''[http://www.alpar.ch Берн]''' (код IATA: BRN) та '''[http://www.airport-stgallen.com Санкт-Галлен]'''. === Потягом === === Автомобілем === Більшість автобанів у напрямку швейцарських кордонів продовжуються після перетину кордону або принаймні переходять у якісні подальші вулиці. З Німеччини ведуть головні дороги з Франкфурту-на-Майні вздовж Рейну до Базелю, від Штутгарту через Зінген на Шаффгаузен, від Мюнхену через Брегенц на митний перехід Люстенау біля Санкт-Маргаретен, який також слугує в'їздною точкою при заїзді з Австрії через Арлберг. Для тих, хто подорожує з південної Франції, найважливішим є перехід біля Женеви, а з Ельзасу заїжджають через Базель. З Італії через Майланд використовується перехід К'яссо. === Автобусом === До Швейцарії можна дістатися і автобусами довгого слідування. Найбільша кількість маршрутів зі східноєвропейських країн, Балтики та Балкан, а також Іспанії та Португалії. Основні пункти прибуття - Цюрих, Базель, Берн, Санкт-Галлен, Лозанна та Женева. === Кораблем === == Транспорт == [[File:InterCity-Neigezug am Hauenstein.jpg|thumb|Поїзд SBB InterCity]] Громадський транспорт в Швейцарії дуже розвинений. Більшість невеликих міст та сіл поєднані з найближчим великим містом транспортом з півгодинним інтервалом, а далеких сіл можна дістатися залізницею або автобусами PostBus. Великі міста зі своїми агломераціями пропонують дуже щільну мережу громадського транспорту. Сайт [http://www.sbb.ch/ Швейцарських федеральних залізниць (SBB)] дозволяє як дізнатися розклад руху, так і придбати всі види квитків, у т.ч. комбінованих (які включають пересування міським транспортом після прибуття залізницею до міста). Національна мережа автобусів довгого слідування не розвинена через густу мережу залізниць, та практично обмежується лініями PostAuto Чур-Беллінцона (майже щогодини) та Санкт-Моріц – Лугано (рідко). На популярних туристичних маршрутах бажано, а деколи і обов'язково резервування місця (здійснюється окремо від придбання квитка), яке може бути безкоштовним, але може мати і деяку ціну. == Мова == В Швейцарії є чотири державні мови: німецька (швейцарська німецька), французька, італійська та ретороманська. Бл.66% населення вважають рідною німецьку, 23% розмовляють французькою, 8% - італійською та 1% - ретороманською. Тих, хто розмовляє чотирма мовами - абсолютна меншість, але досить багато знають дві або три з цих мов. При цьому, хоча всі мови є державними, використання певної мови розподіляється кантонами - є німецька частина Швейцарії, є французька, є італомовний кантон, а ретороманська використовується на південному сході Швейцарії і навіть державні установи повинні надати у разі потреби відповідь ретороманською лише в цьому регіоні. Тому не слід очікувати, що в кантонах, де розмовляють французькою мовою, зрозуміють німецьку. В кантонах з італійською мовою розуміння німецької більш поширене, принаймні в туристичних місцях. В ретороманських регіонах майже всі також володіють місцевою німецькою або італійською. Однак туристу може допомогти англійська, оскільки більшість швейцарців у великих містах та туристичних центрах володіють принаймні базовою англійською. Є три двомовні кантони - Фрібур, Вале та Берн, в яких розмовляють французькою та німецькою, хоча французька сильно переважає. Єдиний тримовний кантон - Граубюнден, де розмовляють німецькою, італійською та ретороманською. В німецький Швейцарії існує велика кількість місцевих діалектів, хоча в шкотах та вишах викладання йде на стандартній німецькій (Hochdeutsch), але з окремими місцевими правилами вимови та написання. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == Швейцарська кухня, завдяки частинам країни з різними мовою і культурою, має впливи італійської, німецької та французької кухні. Відомі страви включають раклет (страва з плавленого сиру сорту Раклет), сирне фондю, альпійські макарони (макарони з сиром), цюріхський шніцель, рьості (картопляні оладки розміром з пательню) та інші страви. У південній частині Швейцарії, популярні полента і різотто. Крім того, Швейцарія відома багатьма різновидами сиру та шоколаду. Для поціновувачів напоїв варто скуштувати швейцарські вина, які (майже) не експортуються за межі країни. == Нічне життя == == Де зупинитись == Як і у більшості європейських країн, у Швейцарії існують різноманітні можливості для ночівлі, що починаються від люксових 5-зіркових готелів та закінчуються кемпінгами, хостелами або ночівлею у сараї на сіні. Однак ціни на ночівлю, як і на більшість іншого, у Швейцарії не з дешевих. Орієнтуватися можна на наступні ціни (хоча все звичайно залежить від розташування, сезону, якості тощо): * 5-зірковий готель: від CHF 350 за людину та ніч * 4-зірковий готель: від CHF 180 за людину та ніч * 3-зірковий готель: від CHF 120 за людину та ніч * 2-зірковий готель: від CHF 80 за людину та ніч * інше (хостели, гірські притулки, кемпінги тощо): від 30 за людину та ніч. Зірки готелям у Швейцарії присуджуються відповідно до класифікації об'єднання '''[http://www.hotelleriesuisse.ch hotelleriesuisse]'''. Всі готелі-учасники hotelleriesuisse регулярно проходять перевірку якості на відповідність своїм зіркам. На сторінці '''[http://www.swisshotels.com swisshotels.com]''' можна отримати інформацію щодо зірок готелів, їх інфраструктури та спеціалізації. Ціни на '''[http://www.youthhostel.ch/search.cfm Швейцарські хостели]''' перебувають на середньоєвропейському рівні, при цьому облаштування в них, як правило, простіше, ніж наприклад в Німеччині, а от сніданок та вечеря - кращі. Для групових поїздок у Швейцарії створено спеціальний централізований посередницький сервіс '''[http://www.groups.ch groups.ch, готелі та відпочинкові будинки для груп]'''. Це посередництво є безкоштовним та незобов'язуючим. У всіх галузях сфери послуг, чайові як правило включені. За особливі заслуги невелика сума, як правило, у вигляді округлення рахунку, не буде зайвою. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == {{footer|ispartof=Центральна Європа|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] bkgt4f402zxq1blxvd14rmuxqpaqkdz Швеція 0 246 33440 25112 2022-08-24T02:44:09Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Країни Європи]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|61|15|zoom=6}} {{pagebanner}} '''Швеція''' &mdash; найбільша з країн [[Скандинавія|Скандинавії]] за розміром і населенням, близько 10 млн. жителів. Вона межує з [[Норвегія|Норвегією]] та [[Фінляндія|Фінляндією]] і з'єднана з [[Данія|Данією]] через міст-тунель через Ересунн. Відвідувачі можуть відчути глибокі ліси і численні озера, спадщину епохи вікінгів і Шведську імперію 17-го століття, гламур Нобелівської премії й успішну сцену поп-музики в країні. == Зрозуміти == {{Quickbar|location= EU-Sweden.svg}} === Рік у Швеції === {{quote|Шведське літо - найкращий день року|author=Шведський жарт}} Погода в Швеції зазвичай холодна з жовтня по квітень, але влітку (з кінця травня до початку вересня) температура становить близько 20°C. Якщо ви любите сніг, відправляйтеся в [[Норрланд]] або [[Даларна|Даларну]] в січні-квітні. Протягом року денне світло сильно змінюється. У Стокгольмі сонце заходить о 15:00 у грудні. Проте в червні та липні літні ночі існують лише у вигляді тривалих сутінків. На північ від Полярного кола можна побачити північне сонце навколо середини літа і арктичну ніч у середині зими. Найважливішими святами є Великдень (påsk), Національний день Швеції або День шведського прапора (nationaldagen або svenska flaggans dag, 6 червня), літнє снцестояння (midsommar, відзначається напередодні п'ятниці між 19-25 червня), Різдво (липень; святвечір, Різдво і День подарунків вважаються святами). Найбільше святкування відбувається напередодні свят; у святвечір, напередодні літнього сонцестояння та ін. Очікуйте, що в сільській місцевості нічого не буде працювати під час свят. Існують три періоди року, коли шведи традиційно відпочивають. Щоб уникнути повністю заброньованих місць, важкого трафіку і переповнених туристичних курортів влітку, ви повинні або забронювати вчасно або залишатися вільним від липня і перших двох тижнів серпня. Ці шість тижнів, як правило, найбільш приємні для літнього відпочинку в Швеції. Зимові канікули (sportlov) зазвичай тижня в лютому або березні залежно від того, коли діти мають вільний час від школи. Цей час року є найпопулярнішим серед туристів по всій території [[Лапландія|Лапландії]], Даларни та деяких зимових курортів на півдні Швеції. Осінні канікули (höstlov) - це тиждень близько кінця жовтня, початку листопада. Цей період став часом читання і роздумів, тому люди, як правило, залишаються вдома, звикаючи до темних зимових вечорів. ==Регіони== {{mapframe|lat=59.33 |long=18.05|zoom=4}} Три традиційні землі Швеції, Йоталанд, Свеаланд і Норрланд далі поділяються на 25 провінцій, ландскапи, які значною мірою визначають культурну ідентичність шведських людей. Провінції в основному збігаються з 20 округами, ленами, політичними суб'єктами середнього рівня. Муніципалітети, комуни, є політичним об'єктом нижнього рівня, який, як правило, складається з міста або міста і навколишньої місцевості, включаючи невеликі села. Деякі муніципалітети використовували привілеї для міських (стад) привілеїв, і досі оформляють себе як такі, хоча юридичної відмінності немає. Більшість муніципалітетів мають власний центр відвідувачів. Хоча шведські люди рідко мають сильні почуття до своєї країни, більшість з них патріотичні для своєї провінції або рідного міста, і цінують все, що може сказати про них.{{Regionlist | region1name=[[Норрланд]] | region1color=#D5DC76 | region1items=[[Норрботтен (лен)|лен Норрботтен]], [[Вестерботтен (лен)|лен Вестерботтен]], [[Вестерноррланд]], [[Ємтланд (лен)|лен Ємтланд]] та [[Євлеборг (лен)|лен Євлеборг]] | region1description=Малонаселена територія, що охоплює більше половини Швеції. Багато пустель, з лісами, озерами, великими річками, величезними болотами і високими горами вздовж кордону з Норвегією. Відмінно підходить для життя на відкритому повітрі і зимового спорту. | region2name= [[Свеаланд]] | region2color=#4F93C0 | region2items=[[Даларна]], [[Нерке]], [[Вермланд]], [[Седерманланд]], [[Стокгольм (лен)|лен Стокгольм]], [[Уппсала (лен)|лен Уппсала]] та [[Вестманланд]] | region2description=Центральна частина країни і батьківщина шведів, з такими містами, як [[Стокгольм]], [[Уппсала]] і [[Еребру]], із багатою шахтерською та металургійною спадщиною. | region3name=[[Йоталанд]] | region3color=#B5D29F | region3items=[[Сконе]], [[Блекінге]], [[Смоланд]], [[Готланд]], [[Еланд]], [[Естерйотланд]], [[Галланд]], [[Вестерйотланд]], [[Богуслен]] та [[Дальсланд]] | region3description=Батьківщина геотів і вірогідне місце походження готів. Багато культурних та історичних пам'яток від середньовічних міст і соборів до парків розваг і найбільших у Швеції озер, "Венерн" і "Веттерн". }} {{mapshape|type=geoshape|fill=#D5DC76|title=[[Норрланд]]|wikidata=Q203505}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#4F93C0|title=[[Свеаланд]]|wikidata=Q203835}} {{mapshape|type=geoshape|fill=#B5D29F|title=[[Йоталанд]]|wikidata=Q201694}} ==Міста== *{{marker|type=city|name=[[Стокгольм]]|lat=59.329444|long=18.068611|wikidata=Q1754}} &mdash; шведська столиця та найбільше місто, розкиданий по декількох островах *{{marker|type=city|name=[[Гетеборг]]|lat=57.7|long=11.966667|wikidata=Q25287}} ({{lang|sv|Göteborg}}) &mdash; найбільший шведський порт і промисловий центр, другий за чисельністю населення *{{marker|type=city|name=[[Карлскруна]]|lat=56.160833|long=15.586111|wikidata=Q25789}} &mdash; об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]], як база для шведського флоту з 17 століття *{{marker|type=city|name=[[Лінчепінг]]|lat=58.415833|long=15.625278|wikidata=Q25413}} &mdash; має великий університет і є батьківщиною авіаційної промисловості Швеції *{{marker|type=city|name=[[Лунд]]|lat=55.7000|long=13.2000|wikidata=Q2167}} &mdash; жваве університетське місто з віковою спадщиною вікінгів *{{marker|type=city|name=[[Мальме]]|lat=55.605833|long=13.035833|wikidata=Q2211}} &mdash; налічує чверть мільйона жителів, з'єднаний з датською столицею [[Копенгаген]]ом мостом Ересунн *{{marker|type=city|name=[[Умео]]|lat=63.825|long=20.263889|wikidata=Q25579}} &mdash; університетське місто в Норрланді *{{marker|type=city|name=[[Уппсала]]|lat=59.858056|long=17.644722|wikidata=Q25286}} &mdash; колись центр епохи вікінгів Швеції, є домом для найбільшого собору і найстарішого університету в скандинавських країнах *{{marker|type=city|name=[[Вісбю]]|lat=57.634722|long=18.299167|wikidata=Q54757}} &mdash; єдине місто на [[Готланд]]і, центр торгівлі Ганзейської ліги з вражаючою міською стіною ==Інші місця== *{{marker|type=vicinity|name=[[Бергслаген]]|lat=59.8|long=15.8|wikidata=Q820245}} &mdash; традиційний центр шведської металургії та гірничої справи *{{marker|type=vicinity|name=[[Екере]]|lat=59.283333|long=17.8|wikidata=Q384083}} &mdash; прісноводний архіпелаг з резиденцією королівської сім'ї Дроттінгольм і вікінговим поселенням Бірка *{{marker|type=vicinity|name=[[Високий берег]]|lat=62.94|long=18.19|wikidata=Q849273}} ({{lang|sv|Höga kusten}}) &mdash; найбільш мальовнича територія уздовж узбережжя Норрланда *{{marker|type=vicinity|name=[[Кіруна]]|lat=67.85|long=20.216667|wikidata=Q499474}} ({{lang|smi|Giron}}) &mdash; на північному краю Швеції відома велика шахта, центр космічних польотів, льодяний готель [[Юккас'ярві]] і національний парк «[[Абіску]]» *{{marker|type=vicinity|name=[[Лапонія]]|lat=67.33333|long=17.58333|wikidata=Q1137314}} &mdash; Найбільша в Західній Європі пустеля, знаходиться в Арктиці *{{marker|type=vicinity|name=[[Стокгольмський архіпелаг]]|lat=59.38778|long=18.73581|wikidata=Q764547}} ({{lang|sv|Stockholms skärgård}}) &mdash; складається з островів усіх форм і розмірів *{{marker|type=vicinity|name=[[Оре]]|lat=63.4|long=13.083333|wikidata=Q271138}} &mdash; один з найбільших гірськолижних курортів Швеції, з 44 підйомниками *{{marker|type=vicinity|name=[[Еланд]]|lat=56.733333|long=16.666667|wikidata=Q239276}} &mdash; другий за величиною острів Швеції з довгими пляжами ==Як дістатись== ===Літаком=== Для приїзду та від'їзду, а також для багато іншої інформації про рейси та аеропорти Швеції, відвідайте '''[http://www.lfv.se/ Luftfartsverket - Шведські аеропорти та аеронавігаційні служби]''' Головні аеропорти: * '''[http://www.arlanda.se Стокгольм-Арланда]''' ({{IATA|ARN}}) є найбільшим аеропортом країни, обслуговуючи більшість великих міжнародних і вітчизняних авіакомпаній. Див. [[Сигтуна]] для зручності аеропортів і [[Стокгольм#Літаком|Стокгольм]] для отримання інформації про трансфер між аеропортом і центром Стокгольма. Є прямі рейси з Борисполя, що здійснюються авіакомпанією МАУ. RyanAir обслуговує рейси до аеропорту Стокгольм-Скавста. * '''[http://www.landvetter.lfv.se/ Гетеборг-Ландветтер]''' ({{IATA|GOT}}) - обслуговує кілька міжнародних авіакомпаній і забезпечує зручний трансфер (близько 20 хвилин) до центру міста [[Гетеборг]]. Прямих рейсів з України немає. * '''[[Аеропорт Копенгаген]]''' ({{IATA|CPH}}) - розташований у [[Данія|Данії]] на острові між [[Копенгаген|Копенгагеном]] і [[Мальме]], це найбільший повітряний вузол Скандинавії, який обслуговується більшістю найбільших авіакомпаній. Пряма залізнична лінія від аеропорту до південної Швеції дозволяє їй обслуговувати більшу частину регіону. Є прямі рейси з Борисполя, що обслуговуються авіакомпанією МАУ. * '''[[Аеропорт Осло-Гардермуен]]''' ({{IATA|OSL}}) в [[Норвегія|Норвегії]] можна вважати місцем призначення західну Швеції. Є прямі рейси з Борисполя авіакомпанією Scandinavian Airlines * '''[http://www.skavsta.se/en/ Стокгольм-Скавста]''' ({{IATA|NYO}}) в основному обслуговуються бюджетними авіакомпаніями, як [http://www.ryanair.com Ryanair] та [http://www.wizzair.com Wizzair], має багато зв'язків з Європою, особливо з [[Балкани|Балканами]]. Знаходиться в Нючипінгу, що досить далеко від Стокгольма (близько 100 км). Є прямі рейси з Борисполя авіакомпанією RyanAir та вони в декілька разів дешевші за рейси МАУ. Більше аеропортів можна знайти на '''[http://www.flygbussarna.se/ Flygbussarna - Airport coaches]''' для квитків від 70 до 100&nbsp;крон. До аеропорту Копенгагенского аеропорту найкраще дістатися на поїзді. Див. '''[http://www.skanetrafiken.se Skånetrafiken]''' для бронювання. ===Потягом=== ===Автомобілем=== ===Автобусом=== ===Кораблем=== ==Транспорт== == Мова == У Швеції нема офіційної мови. Де-факто більшість населення спілкується шведською мовою. Рівень проникнення англійської мови один з найвищих у Європі. Офіційно визнані мови нацменшин: фінська,,ромська,ідиш та мови саамів. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == У країні існує чотири основні мобільні оператори Tele2, Telenor, Telia та 3. У разі необхідності заощадити на зв'язку можна скористатися [[віртуальний оператор|віртуальними операторами]] Comviq та Vimla що мають репутацію економічних рішень серед місцевого населення. {{footer|ispartof=Скандинавія|type=Країна}} [[Категорія:Країни Європи]] 5kebmepjhm0rgq8w52koc17wwsjjmen Вікімандри:Кнайпа 4 360 33151 33150 2022-08-23T14:01:05Z MediaWiki message delivery 924 /* Розпочалося голосування спільнотою на виборах до Ради повірених */ нова тема wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Da Vinci Banner.jpg|xxx=Sunnmoere banner.jpg}} __NEWSECTIONLINK__ __TOC__ {{В|Вікімандри:Портал спільноти}}{{Мета-стаття}}<br clear="both" /> ''Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть <nowiki>~~~~</nowiki> або натисніть кнопку [[Файл:OOjs UI icon signature-ltr.svg]] над віконцем редагування)'' '''[{{SERVER}}{{localurl:Вікімандри:Кнайпа|action=edit&section=new}} Додати нове обговорення]''' - '''Архів обговорень: [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2013|2013]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2014|2014]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2015|2015]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2016|2016]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2017|2017]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2018|2018]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2019|2019]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2020|2020]]''' * '''en:''' Requests for the [[m:bot|bot]] flag should be made on this page. This wiki uses the [[m:bot policy|standard bot policy]], and allows [[m:bot policy#Global_bots|global bots]] and [[m:bot policy#Automatic_approval|automatic approval of certain types of bots]]. Other bots should apply below, and then [[m:Steward requests/Bot status|request access]] from a steward if there is no objection. == Логотип ліворуч == Це в мене щось трапилося чи Вікімандри справді зараз показують старий логотип? -- [[Користувач:Ата|<span style="color:SteelBlue">Ата</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Ата|'''<span style="color:#80A0FF">'''(обг.)'''</span>''']]</sup> 13:11, 16 січня 2021 (EET) : [[Користувач:Ата|Ата]], в мене отакий показує: https://uk.wikivoyage.org/static/images/project-logos/ukwikivoyage.png . --[[Користувач:Base|Base]] ([[Обговорення користувача:Base|обговорення]]) 15:27, 16 січня 2021 (EET) :: У мене інший, зі стрілками, певно старий.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:39, 19 січня 2021 (EET) == Moving Wikimania 2021 to a Virtual Event == <div class="mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"> [[File:Wikimania_logo_with_text_2.svg|right|alt=Wikimania's logo.|75px]] ''{{int:Hello}}. Apologies if you are not reading this message in your native language. {{Int:Please-translate}}. {{Int:Feedback-thanks-title}}'' [[:m:Wikimania 2021|Wikimania will be a virtual event this year]], and hosted by a wide group of community members. Whenever the next in-person large gathering is possible again, [[:m:ESEAP Hub|the ESEAP Core Organizing Team]] will be in charge of it. Stay tuned for more information about how ''you'' can get involved in the planning process and other aspects of the event. [https://lists.wikimedia.org/pipermail/wikimedia-l/2021-January/096141.html Please read the longer version of this announcement on wikimedia-l]. ''ESEAP Core Organizing Team, Wikimania Steering Committee, Wikimedia Foundation Events Team'', 17:16, 27 січня 2021 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Elitre_(WMF)/Wikimania21&oldid=21014617 --> == Project Grant Open Call == This is the announcement for the [[m:Grants:Project|Project Grants program]] open call that started on January 11, with the submission deadline of February 10, 2021.<br> This first open call will be focussed on Community Organizing proposals. A second open call focused on research and software proposals is scheduled from February 15 with a submission deadline of March 16, 2021.<br> For the Round 1 open call, we invite you to propose grant applications that fall under community development and organizing (offline and online) categories. Project Grant funds are available to support individuals, groups, and organizations to implement new experiments and proven ideas, from organizing a better process on your wiki, coordinating a campaign or editathon series to providing other support for community building. We offer the following resources to help you plan your project and complete a grant proposal:<br> * Weekly proposals clinics via Zoom during the Open Call. Join us for [[m:Grants:Project|#Upcoming_Proposal_Clinics|real-time discussions]] with Program Officers and select thematic experts and get live feedback about your Project Grants proposal. We’ll answer questions and help you make your proposal better. We also offer these support pages to help you build your proposal: * [[m:Grants:Project/Tutorial|Video tutorials]] for writing a strong application<br> * General [[m:Grants:Project/Plan|planning page]] for Project Grants <br> * [[m:Grants:Project/Learn|Program guidelines and criteria]]<br> Program officers are also available to offer individualized proposal support upon request. Contact us if you would like feedback or more information.<br> We are excited to see your grant ideas that will support our community and make an impact on the future of Wikimedia projects. Put your idea into motion, and [[m:Grants:Project/Apply|submit your proposal]] by February 10, 2021!<br> Please feel free to get in touch with questions about getting started with your grant application, or about serving on the Project Grants Committee. Contact us at projectgrants{{at}}wikimedia.org. Please help us translate this message to your local language. [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 10:01, 28 січня 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:RSharma (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=20808431 --> == Wiki Loves Folklore 2021 is back! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] You are humbly invited to participate in the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2021|Wiki Loves Folklore 2021]]''' an international photography contest organized on Wikimedia Commons to document folklore and intangible cultural heritage from different regions, including, folk creative activities and many more. It is held every year from the 1st till the 28th of February. You can help in enriching the folklore documentation on Commons from your region by taking photos, audios, videos, and [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:UploadWizard&campaign=wlf_2021 submitting] them in this commons contest. Please support us in translating the [[:c:Commons: Wiki Loves Folklore 2021|project page]] and a [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:Translate?group=Centralnotice-tgroup-wikiloveslove2020&language=en&filter=%21translated&action=translate|one-line banner message] to help us spread the word in your native language. '''Kind regards,''' '''Wiki loves Folklore International Team''' [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 15:25, 6 лютого 2021 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tiven2240@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Tiven2240/wll&oldid=21073884 --> == Фільтр редагувань == У зв'язку з надмірним вандалізмом необхідно провести обговорення для подачі запиту на фабрикатор, щоб для нашого фільтру редагувань підключили можливість автоматичного блокування. --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:30, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Mykola7|Mykola7]] ([[Обговорення користувача:Mykola7|обговорення]]) 16:30, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}}. Додам, що наявні фільтри вдало спрацьовують [https://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=Спеціальна:Журнал_зловживань&wpSearchFilter=29] [[https://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=Спеціальна:Журнал_зловживань&wpSearchFilter=30] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 16:36, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Voll|Voll]] ([[Обговорення користувача:Voll|обговорення]]) 19:04, 17 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 11:29, 19 лютого 2021 (EET) * {{За}} --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 19:53, 19 лютого 2021 (EET) Доданий запит [[phab:T275271]] --[[User:RLuts|'''<span style="color: green;">RLuts</span>''']] [[User talk:RLuts|<span style="font-size:10px; color:green;">(talk)</span>]] 12:11, 20 лютого 2021 (EET) == Wikifunctions logo contest == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> {{Int:Hello}}. Будь ласка, допоможіть обрати концепцію дизайну для логотипу нової вікі — Вікіфункцій. Голосування починається сьогодні і триватиме два тижні. Якщо ви бажаєте взяти участь, то '''[[m:Special:MyLanguage/Abstract Wikipedia/Wikifunctions logo concept/Vote|дізнайтеся більше і проголосуйте зараз]]''' на Мета-вікі. {{Int:Feedback-thanks-title}} --[[m:User:Quiddity (WMF)|Quiddity (WMF)]]</div> 03:51, 2 березня 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21087740 --> == Фаза 2 Універсального кодексу поведінки == [[:wmf:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|'''Універсальний кодекс поведінки''']] забезпечує універсальну основу прийнятної поведінки в усьому Русі Вікімедіа та усіх його проєктах. Проєкт Кодексу зараз перебуває у Фазі 2, в якій окреслюються чіткі шляхи його застосування. Ви можете почитати детальніше про весь проєкт на [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|'''сторінці самого проєкту''']]. === Зголошення до редакційного комітету === Фонд Вікімедіа набирає волонтерів для участі в комітеті, який укладе чернетку процесу, що зробить кодекс реально застосовним. Волонтери комітету матимуть виділити від 2 до 6 годин на тиждень починаючи з кінця квітня і до липня, а тоді знову у жовтні й листопаді. Важливо, щоб комітет був різноманітним та інклюзивним, включав людей з різним досвідом, як досвідчених користувачів, так і новачків, а також тих, хто були переслідуваними, відповідали на переслідування чи були хибно звинувачені в ньому. Подати заявку і дізнатися більше про процес ви можете на сторінці [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee|Редакційного комітету]]. === Консультація спільноти 2021: Оголошення і зголошення волонтерів / перекладачів === 5 квітня — 5 травня 2021 у багатьох проєктах Вікімедіа відбуватимуться обговорення того, як можна забезпечити виконання УКП. Ми шукаємо волонтерів, що перекладуть ключовий матеріал, а також допоможуть започаткувати обговорення у власних мовних розділах чи проєктах, скориставшись пропонованими [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/2021 consultations/Discussion|ключовими запитаннями]]. Якщо ви зацікавлені у волонтерстві в якійсь із цих ролей, будь ласка, [[:m:Talk:Universal Code of Conduct/2021 consultations|зв'яжіться з нами]] будь-якою мовою, якою вам зручно. Дізнатися більше про цю роботу та інші чинні обговорення ви можете на сторінці [[:m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/2021 consultations|консультацій 2021 року щодо Універсального кодексу поведінки]]. -- [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] ([[User talk:Xeno (WMF)|обговорення]]) 00:42, 6 квітня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SOyeyele (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SOyeyele_(WMF)/Announcements/Ukrainian&oldid=21301244 --> == [[Обговорення користувача:Софія Микитишин]]→[[Куликів (смт)]] == Треба перенести і оформити інформацію.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 01:46, 12 квітня 2021 (EEST) == Line numbering coming soon to all wikis == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> [[File:Technical_Wishes_–_Line_numbering_-_2010_wikitext_editor.png|thumb|Приклад]] З 15 квітня деякі текстові редактори wiki зможуть увімкнути нумерацію рядків у просторі імен шаблону - незабаром з’явиться більше просторів імен. Це збільшість видимість розривів рядків і полегшить вказування на конкретні рядки при обговореннях. Ці номери показуватимуться, якщо у вас ввімкнена функція підсвічування синтаксису ([[mw:Special:MyLanguage/Extension:CodeMirror|розширення CodeMirror]]), яке підтримують редактори вікітексту [[mw:Special:MyLanguage/Extension:WikiEditor|2010]] та [[mw:Special:MyLanguage/2017 wikitext editor|2017]]. Більше інформації розміщено на [[m:WMDE Technical Wishes/Line Numbering|цій сторінці проєкту]]. Запрошуємо усіх тестувати цю функцію і залишати відгуки на [[m:talk:WMDE Technical Wishes/Line Numbering|ось цій сторінці обговорення]]. </div> -- [[m:User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] 18:09, 12 квітня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=21329014 --> == Suggested Values == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Починаючи з 29 квітня, у шаблонах можна буде пропонувати значення. пропоновані значення можна буде додати у [[mw:Special:MyLanguage/Help:TemplateData|TemplateData]], і й у [[mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide|візуальному редакторі]] їх буде видно випадним списком. Це дозволить користувачам шаблонів швидко задавати коректне значення. Таким чином уникнемо потенційних помилок і зменшимо зусилля, потрібні для заповнення шаблонів значеннями. Ввести інше, непропоноване значення параметра все одно можна буде. Більше інформації (у тому числі про те, які типи параметрів підтримуються і як саме створювати пропоновані значення) розміщено на: [[mw:Help:TemplateData#suggestedvalues|[1]]] [[m:WMDE_Technical_Wishes/Suggested_values_for_template_parameters|[2]]]. Запрошуємо усіх тестувати цю функцію і залишати відгуки на [[m:Talk:WMDE Technical Wishes/Suggested values for template parameters|ось цій сторінці обговорення]]. </div> [[m:User:Timur Vorkul (WMDE)|Timur Vorkul (WMDE)]] 17:09, 22 квітня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Timur Vorkul (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=21361904 --> == Дослідження для майбутнього хабу вікімедійців Центрально-Східної Європи == Привіт! Однією із ініціатив [[meta:Movement Strategy|міжнародної стратегії]] вікімедійного руху, прийнятої минулого року, є створення [[meta:Hubs|хабів]] — регіональних організацій, які могли б ефективніше допомагати розвитку локальних спільнот. Зараз група вікімедійців Центральної та Східної Європи ({{lang-en|Central and Eastern Europe}}, ''CEE'') працює над створенням потенційного хабу CEE для підтримки розвитку вільних знань у нашому регіоні. Перший крок для його побудови — збір інформації про потреби і виклики, із якими стикаються вікімедійці та локальні вікімедійні організації. Він буде відбуватися через серію онлайн-інтерв’ю, опитувань і досліджень, а також онлайн-воркшопів. Коли дані будуть зібрані, їх поширять із вікіспільнотами Центральної та Східної Європи та з усім вікірухом; це планується зробити у листопаді цього року. Після цього почнеться робота над створенням хабу CEE. Щоб ефективніше організувати цей процес, робоча група подалася на грант у розмірі приблизно 8000 доларів США від Фонду Вікімедіа. Грантову заявку підтримує [[w:uk:Вікімедіа Польща|Вікімедіа Польща]], ви можете почитати її [[meta:Grants:Project/Rapid/Wikimedia Poland/CEE Needs Research|за посиланням]]. Коли заявку буде затверджено, робоча група звернеться до локальних спільнот із детальнішою інформацією про те, як ви можете взяти участь у дослідженні і допомогти краще зрозуміти ситуацію у всіх країнах регіону. --[[Користувач:Aced|Aced]] ([[Обговорення користувача:Aced|обговорення]]) 01:47, 8 червня 2021 (EEST) : Гарна ініциатива --[[Користувач:Galkinletter|Galkinletter]] ([[Обговорення користувача:Galkinletter|обговорення]]) 17:55, 11 червня 2021 (EEST) == Universal Code of Conduct News – Issue 1 == <div style = "line-height: 1.2"> <span style="font-size:200%;">'''Universal Code of Conduct News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 1, June 2021'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1|Read the full newsletter]]</span> ---- Welcome to the first issue of [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct News]]! This newsletter will help Wikimedians stay involved with the development of the new code, and will distribute relevant news, research, and upcoming events related to the UCoC. Please note, this is the first issue of UCoC Newsletter which is delivered to all subscribers and projects as an announcement of the initiative. If you want the future issues delivered to your talk page, village pumps, or any specific pages you find appropriate, you need to [[m:Global message delivery/Targets/UCoC Newsletter Subscription|subscribe here]]. You can help us by translating the newsletter issues in your languages to spread the news and create awareness of the new conduct to keep our beloved community safe for all of us. Please [[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/Participate|add your name here]] if you want to be informed of the draft issue to translate beforehand. Your participation is valued and appreciated. </div><div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> * '''Affiliate consultations''' – Wikimedia affiliates of all sizes and types were invited to participate in the UCoC affiliate consultation throughout March and April 2021. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec1|continue reading]]) * '''2021 key consultations''' – The Wikimedia Foundation held enforcement key questions consultations in April and May 2021 to request input about UCoC enforcement from the broader Wikimedia community. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec2|continue reading]]) * '''Roundtable discussions''' – The UCoC facilitation team hosted two 90-minute-long public roundtable discussions in May 2021 to discuss UCoC key enforcement questions. More conversations are scheduled. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec3|continue reading]]) * '''Phase 2 drafting committee''' – The drafting committee for the phase 2 of the UCoC started their work on 12 May 2021. Read more about their work. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec4|continue reading]]) * '''Diff blogs''' – The UCoC facilitators wrote several blog posts based on interesting findings and insights from each community during local project consultation that took place in the 1st quarter of 2021. ([[m:Universal Code of Conduct/Newsletter/1#sec5|continue reading]])</div> --[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 02:05, 12 червня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SOyeyele (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SOyeyele_(WMF)/Announcements/Other_languages&oldid=21578291 --> == Wikimania 2021: Individual Program Submissions == [[File:Wikimania logo with text 2.svg|right|200px]] Dear all, Wikimania 2021 will be [[:wikimania:2021:Save the date and the Core Organizing Team|hosted virtually]] for the first time in the event's 15-year history. Since there is no in-person host, the event is being organized by a diverse group of Wikimedia volunteers that form the [[:wikimania:2021:Organizers|Core Organizing Team]] (COT) for Wikimania 2021. '''Event Program''' - Individuals or a group of individuals can submit their session proposals to be a part of the program. There will be translation support for sessions provided in a number of languages. See more information [[:wikimania:2021:Submissions/Guidelines#Language Accessibility|here]]. Below are some links to guide you through; * [[:wikimania:2021:Submissions|Program Submissions]] * [[:wikimania:2021:Submissions/Guidelines|Session Submission Guidelines]] * [[:wikimania:2021:FAQ|FAQ]] Please note that the deadline for submission is 18th June 2021. '''Announcements'''- To keep up to date with the developments around Wikimania, the COT sends out weekly updates. You can view them in the Announcement section [[:wikimania:2021:Announcements|here]]. '''Office Hour''' - If you are left with questions, the COT will be hosting some office hours (in multiple languages), in multiple time-zones, to answer any programming questions that you might have. Details can be found [[:wikimania:2021:Organizers#Office hours schedule|here.]] Best regards, [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 07:18, 16 червня 2021 (EEST) On behalf of Wikimania 2021 Core Organizing Team <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Bodhisattwa@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=21597568 --> == Editing news 2021 #2 == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <em>[[m:Special:MyLanguage/VisualEditor/Newsletter/2021/June|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Список підписки на цю багатомовну розсилку новин]]</em> [[File:Reply Tool A-B test comment completion.png|alt=Молодші дописувачі коментують рівень завершення по всіх Вікіпедіях-учасницях.|thumb|296x296px|Коли новачки мали засіб Відповісти (Reply) і намагались розмістити повідомлення на сторінці обговорення, вони були більш успішні у коментуванні. ([https://wikimedia-research.github.io/Reply-tools-analysis-2021/ Джерело])]] Раніше цього року, команда Редагування провела велике дослідження [[mw:Talk pages project/Replying|засобу "Відповісти" (Reply)]]. Основною метою будо визначити, чи засіб "Відповісти" допомагав [[mw:Talk pages project/Glossary|новішим редакторам]] комунікувати у вікі. Другою метою було визначити, чи коментарі новіших редакторів, зроблені за допомогою засобу, потрібно було відкочувати частіше, ніж коментарі, які новіші редактори робили за допомогою наявного редактора сторінок вікітекстом. Ключові результати: * Новіші редактори, які мали автоматичний ("включений за дефолтом") доступ до засобу "Відповісти", [https://wikimedia-research.github.io/Reply-tools-analysis-2021/ з більшою ймовірністю] розміщували коментар на сторінці обговорення. * Коментарі, які новіші редактори робили за допомогою засобу "Відповісти", також [https://wikimedia-research.github.io/Reply-tools-analysis-2021/ з меншою ймовірністю] відкочувались, ніж коментарі новіших редакторів за допомогою редагування сторінки. Ці результати надають команді Редагування впевненість, що засіб є корисним. <strong>Плани на майбутнє</strong> Команда планує зробити засіб "Відповісти" (Reply) доступним для всіх як налаштування за замовчанням у наступні місяці. Це вже було зроблено у арабській, чеській та угорській Вікіпедіях. Наступним кроком є [[phab:T280599|подолання технічного виклику]]. Після цього, вони розгорнуть засіб "Відповісти" спочатку [[phab:T267379|у Вікіпедіях, які брали участь у дослідженні]]. Після цього вони стадійно розгорнуть його по інших Вікіпедіях та всіх вікі, які хостить ФВМ. Ви вже можете включити "{{int:discussiontools-preference-label}}" [[Special:Preferences#mw-prefsection-betafeatures|у Бета-функціях]]. Після того, як Ви отримаєте засіб "Відповісти" (Reply), Ви можете у будь-який час змінити Ваші налаштування у [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing-discussion]]. –[[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] ([[User talk:Whatamidoing (WMF)|Обговорення]]) </div> 17:15, 24 червня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Elitre (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=21624491 --> == Server switch == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch 2020|Читати це повідомлення іншою мовою]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch+2020&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] [[foundation:|Фонд Вікімедіа]] проводить тестування перемикання між своїми основним та допоміжним дата-центрами. Завдяки цьому навіть у випадку катастрофи Вікіпедія та інші вікі Вікімедіа залишаться онлайн. Щоб пересвідчитися, що все працює, Технологічний відділ Вікімедіа повинен провести запланований тест. Тест покаже, чи вони можуть надійно переключатись з одного дата-центру на інший. Для цього потрібно, щоб багато команд підготувалися до тестування і були доступні, якщо з'явиться потреба виправлення будь-яких неочікуваних проблем. <!-- Весь трафік перемкнуть назад на основний дата-центр у '''вівторок 27 жовтня 2020'''. --> На жаль, через деякі обмеження у [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], у цей час все редагування повинне зупинитись. Ми перепрошуємо за такі незручності та докладаємо всіх зусиль для їх мінімізації у майбутньому. '''Упродовж короткого часу ви зможете читати, але не редагувати, всі вікі.''' *Ви не зможете редагувати упродовж близько години у вівторок 29 червня 2021. Тест почнеться о [https://zonestamp.toolforge.org/1624975200 14:00 UTC] (07:00 PDT, 10:00 EDT, 15:00 WEST/BST, 16:00 CEST, 19:30 IST, 23:00 JST, а в Новій Зеландії — о 02:00 NZST у середу 30 червня). *При намаганні редагувати чи зберегти щось у ці проміжки часу, ви побачите повідомлення про помилку. Ми маємо надію, що у ці хвилини редагування не будуть втрачені, але гарантувати цього не можемо. Якщо ви побачите повідомлення про помилку, будь ласка почекайте, доки все відновиться. Після цього ви зможете зберегти своє редагування. Але про всяк випадок, ми рекомендуємо спочатку створити копію ваших змін. ''Інші ефекти'': *Фонові завдання виконуватимуться повільніше, а деякі можуть зупинитись. Червоні посилання можуть оновлюватися повільніше, ніж зазвичай. Якщо ви створите статтю, на яку вже веде звідкись червоне посилання, воно також залишиться червоним довше, ніж зазвичай. Деякі сценарії з тривалим часом виконання потрібно буде зупинити. *Упродовж тижня 28 червня код буде заморожено. Не будуть проводитись ніякі впровадження коду, за винятком необхідних. За необхідності, цей проект може бути відкладено. [[wikitech:Switch_Datacenter#Schedule_for_2021_switch|З графіком можна ознайомитися на wikitech.wikimedia.org]]. Будь-які зміни будуть оголошені у розкладі. Про це будуть ще додаткові повідомлення. За 30 хвилин до операції у всіх вікі показуватиметься банер. '''Будь ласка, поділіться інформацією про це з вашою спільнотою.'''</div></div> [[user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] 04:19, 27 червня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21463754 --> == [[Шаблон:Найкращі статті]] == {{пінг|Alina Voznaya}}, {{пінг|Mykola7}}, {{пінг|RLuts}}, {{пінг|Antanana}}, {{пінг|Visem}}, {{пінг|Voll}}, {{пінг|Ilya}}, {{пінг|Nickispeaki}}, {{пінг|Стефанко1982}}, {{пінг|Aced}}, пропоную замінити на нову велику і достатньо повну статтю '''[[Лінц]]''' авторства {{пінг|Mcoffsky}} — результат конкурсу [[Вікімандри:Європейська весна 2021]] — як визнання її якості.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 14:43, 27 червня 2021 (EEST) :Ок. Тільки два питання - оті червоні категорії внизу статті - чи можна їх забрати? {{пінг|Mcoffsky|Сергій Липко}} І в кінці там кілька розділів порожні... А так - наша стаття виглядає досить непогано на фоні англійської і німецької.--[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 12:40, 30 червня 2021 (EEST) ::Я не надто просунутий користувач Вікімандрів, тому поки не скажу щодо категорій. Очевидно вони підтягуються шаблонами, але як правильно з ними вчинити сказати не готовий. Щодо порожніх розділів, я їх залишав свідомо, втім їх можна просто прибрати, принаймні поки. Бо ті розділи я б залишив для написання тим, хто в Лінці був чи бував, чи ж і зараз є. --[[Користувач:Mcoffsky|Mcoffsky]] ([[Обговорення користувача:Mcoffsky|обговорення]]) 15:22, 1 липня 2021 (EEST) == Universal Code of Conduct - Enforcement draft guidelines review == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="content"/>The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Drafting_committee#Phase_2|Universal Code of Conduct Phase 2 drafting committee]] would like comments about the '''[[:m:Universal Code of Conduct/Enforcement draft guidelines review|enforcement draft guidelines]]''' for the [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]] (UCoC). This review period is planned for 17 August 2021 through 17 October 2021. These guidelines are not final but you can help move the progress forward. The committee will revise the guidelines based upon community input. Comments can be shared in any language on the [[m:Talk:Universal Code of Conduct/Enforcement draft guidelines review|draft review talk page]] and [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Discussions|multiple other venues]]. Community members are encouraged to organize conversations in their communities. There are planned live discussions about the UCoC enforcement draft guidelines: :[[wmania:2021:Submissions/Universal_Code_of_Conduct_Roundtable|Wikimania 2021 session]] (recorded 16 August) :[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/2021_consultations/Roundtable_discussions#Conversation hours|Conversation hours]] - 24 August, 31 August, 7 September @ 03:00 UTC & 14:00 UTC :[[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/2021_consultations/Roundtable_discussions|Roundtable calls]] - 18 September @ 03:00 UTC & 15:00 UTC Summaries of discussions will be posted every two weeks [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee/Digests|here]]. Please let me know if you have any questions.<section end="content"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 01:52, 18 серпня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=21895603 --> == Wikimedia Foundation Board of Trustees election has come to an end == Thank you for participating in the [[:meta:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2021|2021 Wikimedia Foundation Board of Trustees election]]! Voting closed August 31 at 23:59. The official data, including the four most voted candidates, will be announced as soon as the [[:meta:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections_committee|Elections Committee]] completes their review of the ballots. The official announcement of the new trustees appointed will happen later, once the selected candidates have been confirmed by the Board. 6,946 community members from 216 wiki projects have voted. This makes 10.2% global participation, 1.1% higher than in the last Board elections. In 2017, 5167 people from 202 wiki projects cast their vote. A full analysis is planned to be published in a few days when the confirmed results are announced. In the meantime, you can check the [[:meta:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2021/Stats|data produced during the election]]. Diversity was an important goal with these elections. Messages about the Board election were translated into 61 languages. This outreach worked well. There were 70 communities with eligible voters voting in this election for the first time. With your help, next year’s Board of Trustees election will be even better. 23:52, 1 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MNadzikiewicz (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=21895603 --> == The 2022 Community Wishlist Survey will happen in January == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> Привіт усім! Сподіваємося, усі ви в безпеці й при доброму здоров'ї у ці непрості часи. Ми хочемо поділитися з вами деякими новинами про зміни до Опитування побажань спільноти 2022. Нам також хотілось би почути вашу думку. Коротко <div style="font-style:italic;"> Ми проведемо [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитування побажань спільноти]] 2022 у січні 2022. Нам треба більше часу, щоб попрацювати над побажаннями 2021 року. Нам також потрібен час, щоб підготувати зміни до побажань 2022. Тим часом, ви можете скористатися [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Sandbox|виділеною чернеткою, щоб залишити свої ідеї побажань на 2022 рік]]. </div> === Висування побажань і робота над ними відбуватиметься того ж року === У минулому команда [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]] проводила Опитування побажань спільноти на наступний рік упродовж листопада попереднього року. Наприклад, [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021|Опитування 2021]] відбулося у листопаді 2020. Це гарно працювало кілька років тому; тоді ми починали працювати на побажаннями одразу після публікації результатів голосування. Однак у 2021 році була затримка між голосуванням і початком нашої роботи над новими побажаннями. До липня 2021 ми працювали над побажаннями зі [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2020|списку на 2020 рік]]. Ми сподіваємося, що проведення опитування 2022 року у січні 2022 буде інтуїтивно зрозумілим. Це також дасть нам час виконати більше побажань зі списку 2021. === Заохочення ширшої участі з виключених у минулому спільнот === Ми міркуємо над тим, як полегшити участь в Опитуванні побажань. Ми хочемо підтримати більше перекладів і заохотити спільноти з нестачею ресурсів бути більш активними. Ми б хотіли мати якийсь час на ці зміни. === Новий простір для спілкування з нами про пріоритети і ще не виконані побажання === Ми проживемо 365 без опитування побажань. Тому заохочуємо вас до нас звертатися. Сподіваємося побачити ваші коментарі на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Community Wishlist Survey|сторінці обговорення]], але також сподіваємося побачити вас на наших щодвомісячних зустрічах! Ми будемо проводити їх двічі у різний час, щоб було зручно приєднатися з різних часових поясів. Наша перша зустріч відбудеться '''15 вересня о 23:00 UTC'''. Чекайте на детальнішу інформацію про порядок денний і формат. === Мозковий штурм і чернетки пропозицій до прийняття самих пропозицій === Якщо у вас є ранні ідеї побажань, ви можете скористатися [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Sandbox|новою чернеткою Опитування побажань спільноти]]. Таким чином ви не забудете про них до січня 2022, і зможете повертатися і полірувати свої ідеї. Але пам'ятайте, що редагування в чернетці не рахуються як побажання! == Зворотний зв'язок == * Що нам варто покращити на сторінках Опитування побажань? * Як би ви хотіли використати нашу нову [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Sandbox|чернетку]]? * Які ризики, якщо є, ви вбачаєте у нашому рішенні змінити дату проведення Опитування побажань 2022? * Що допоможе більшій кількості людей взяти участь в Опитуванні 2022? Залишайте відповіді на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Community Wishlist Survey|сторінці обговорення]] (будь-якою зручною вам мовою) або на зустрічах з нами. </div> [[user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[user talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 03:23, 7 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21980442 --> == Call for Candidates for the Movement Charter Drafting Committee ending 14 September 2021 == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content"/>Movement Strategy announces [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee|the Call for Candidates for the Movement Charter Drafting Committee]]. The Call opens August 2, 2021 and closes September 14, 2021. The Committee is expected to represent [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Diversity_and_Expertise_Matrices|diversity in the Movement]]. Diversity includes gender, language, geography, and experience. This comprises participation in projects, affiliates, and the Wikimedia Foundation. English fluency is not required to become a member. If needed, translation and interpretation support is provided. Members will receive an allowance to offset participation costs. It is US$100 every two months. We are looking for people who have some of the following [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee#Role_Requirements|skills]]: * Know how to write collaboratively. (demonstrated experience is a plus) * Are ready to find compromises. * Focus on inclusion and diversity. * Have knowledge of community consultations. * Have intercultural communication experience. * Have governance or organization experience in non-profits or communities. * Have experience negotiating with different parties. The Committee is expected to start with 15 people. If there are 20 or more candidates, a mixed election and selection process will happen. If there are 19 or fewer candidates, then the process of selection without election takes place. Will you help move Wikimedia forward in this important role? Submit your candidacy [[:m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee#Candidate_Statements|here]]. Please contact strategy2030[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org with questions.<section end="announcement-content"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 19:35, 10 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=22001977 --> == Server switch == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="en" dir="ltr"><div class="plainlinks"> [[:m:Special:MyLanguage/Tech/Server switch|Read this message in another language]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Tech%2FServer+switch&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] The [[foundation:|Wikimedia Foundation]] tests the switch between its first and secondary data centers. This will make sure that Wikipedia and the other Wikimedia wikis can stay online even after a disaster. To make sure everything is working, the Wikimedia Technology department needs to do a planned test. This test will show if they can reliably switch from one data centre to the other. It requires many teams to prepare for the test and to be available to fix any unexpected problems. They will switch all traffic back to the primary data center on '''Tuesday, 14 September 2021'''. Unfortunately, because of some limitations in [[mw:Manual:What is MediaWiki?|MediaWiki]], all editing must stop while the switch is made. We apologize for this disruption, and we are working to minimize it in the future. '''You will be able to read, but not edit, all wikis for a short period of time.''' *You will not be able to edit for up to an hour on Tuesday, 14 September 2021. The test will start at [https://zonestamp.toolforge.org/1631628049 14:00 UTC] (07:00 PDT, 10:00 EDT, 15:00 WEST/BST, 16:00 CEST, 19:30 IST, 23:00 JST, and in New Zealand at 02:00 NZST on Wednesday, 15 September). *If you try to edit or save during these times, you will see an error message. We hope that no edits will be lost during these minutes, but we can't guarantee it. If you see the error message, then please wait until everything is back to normal. Then you should be able to save your edit. But, we recommend that you make a copy of your changes first, just in case. ''Other effects'': *Background jobs will be slower and some may be dropped. Red links might not be updated as quickly as normal. If you create an article that is already linked somewhere else, the link will stay red longer than usual. Some long-running scripts will have to be stopped. * We expect the code deployments to happen as any other week. However, some case-by-case code freezes could punctually happen if the operation require them afterwards. This project may be postponed if necessary. You can [[wikitech:Switch_Datacenter|read the schedule at wikitech.wikimedia.org]]. Any changes will be announced in the schedule. There will be more notifications about this. A banner will be displayed on all wikis 30 minutes before this operation happens. '''Please share this information with your community.'''</div></div> [[user:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[user talk:SGrabarczuk (WMF)|<span class="signature-talk">{{int:Talkpagelinktext}}</span>]]) 03:46, 11 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21980442 --> == Talk to the Community Tech == [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|{{dir|{{pagelang}}|left|right}}|frameless|50px]] [[:m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Updates/2021-09 Talk to Us|Read this message in another language]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-Community_Wishlist_Survey/Updates/2021-09_Talk_to_Us&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}] Hello! As we have [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Updates|recently announced]], we, the team working on the [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Community Wishlist Survey]], would like to invite you to an online meeting with us. It will take place on [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20210915T2300 '''September 15th, 23:00 UTC'''] on Zoom, and will last an hour. [https://wikimedia.zoom.us/j/89828615390 '''Click here to join''']. '''Agenda''' * [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Status report 1#Prioritization Process|How we prioritize the wishes to be granted]] * [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey/Updates|Why we decided to change the date]] from November 2021 to January 2022 * Update on the [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Warn when linking to disambiguation pages|disambiguation]] and the [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Real Time Preview for Wikitext|real-time preview]] wishes * Questions and answers '''Format''' The meeting will not be recorded or streamed. Notes without attribution will be taken and published on Meta-Wiki. The presentation (first three points in the agenda) will be given in English. We can answer questions asked in English, French, Polish, and Spanish. If you would like to ask questions in advance, add them [[m:Talk:Community Wishlist Survey|on the Community Wishlist Survey talk page]] or send to sgrabarczuk@wikimedia.org. [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Natalia Rodriguez]] (the [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]] manager) will be hosting this meeting. '''Invitation link''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/89828615390 Join online] * Meeting ID: 898 2861 5390 * One tap mobile ** +16465588656,,89828615390# US (New York) ** +16699006833,,89828615390# US (San Jose) * [https://wikimedia.zoom.us/u/kctR45AI8o Dial by your location] See you! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|<span class="signature-talk">{{int:Talkpagelinktext}}</span>]]) 06:04, 11 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=21980442 --> ==Bot policy== Hello. To facilitate [[m:steward|steward]] granting of bot access, I suggest implementing the [[m:Bot policy|standard bot policy]] on this wiki. In particular, this policy allows stewards to automatically flag known interlanguage linking bots (if this page says that is acceptable), which form the vast majority of such requests. The policy also enables [[m:Bot policy#Global_bots|global bots]] on this wiki (if this page says that is acceptable), which are trusted bots that will be given bot access on every wiki that allows global bots. This policy makes bot access requesting much easier for local users, operators, and stewards. To implement it we only need to create a redirect to this page from [[Project:Bot policy]], and add a line at the top noting that it is used here. Please read the text at [[m:Bot policy]] before commenting. If you object, please say so; I hope to implement in two weeks if there is no objection, since it is particularly written to streamline bot requests on wikis with little or no community interested in bot access requests. '''[[User:Rschen7754|Rs]][[User talk:Rschen7754|chen]][[Special:Contributions/Rschen7754|7754]]''' 19:04, 26 вересня 2021 (EEST) #This has now been done. --'''[[User:Rschen7754|Rs]][[User talk:Rschen7754|chen]][[Special:Contributions/Rschen7754|7754]]''' 08:02, 21 жовтня 2021 (EEST) == Редакційний комітет Статуту Руху — Вибори спільнотою відбудуться 11—24 жовтня == <section begin="announcement-content"/>Це коротке повідомлення з новинами про процес Статуту Руху. Зголошення кандидатів до Редакційного комітету завершилося 14 вересня, ми отримали широку плеяду кандидатів. Комітет складатиметься з 15 учасників, яких буде обрано/вибрано трьома різними способами. 15 членів комітету будуть обрані у [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Set Up Process|три етапи]]: * Вибори 7 членів комітету від спільнот проєктів. * Обирання 6 членів комітету від афіліатів. * Призначення 2 членів комітету Фондом Вікімедіа. Вибори спільноти відбудуться з 11 по 24 жовтня. Інші процеси відбудуться паралельно, таким чином, щоб усі вони завершилися до 1 листопада. Детальну інформацію про Статут Руху, його роль, а також процес його створення, дивіться, будь ласка, [[:m:Special:MyLanguage/Movement Charter|на Мета-вікі]]. Ви також можете зв'язатися з нами будь-коли через Telegram або електронну пошту (wikimedia2030[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org).<section end="announcement-content"/> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 17:35, 27 вересня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Поговорімо про Стаціонарні покращення == [[File:Annotated Wikipedia Vector interface (logged-out).png|thumb]] Привіт! Чи помітили ви, що деякі вікі мають [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements|інший інтерфейс стаціонарної версії]]? Чи цікаво вам, що буде далі? Можливо, у вас є запитання або ідеї щодо дизайну чи технічних деталей? Приєднуйтеся до онлайн-зустрічі з командою, що працює над Стаціонарними покращеннями! Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20211012T1600 12 жовтня о 16:00 UTC] у Zoom і триватиме годину. '''[https://wikimedia.zoom.us/j/82936701376 Натисніть тут, щоб приєднатися]'''. '''Програма''' * Новини про свіжі розробки * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Features/Sticky Header|Фіксована шапка]] — презентація демоверсії * Запитання і відповіді, обговорення '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться у [https://docs.google.com/document/d/1G4tfss-JBVxyZMxGlOj5MCBhOO-0sLekquFoa2XiQb8/edit# файлі Google Docs]. Презентаційна частина (перші два пункти програми) вестиметься англійською. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською та іспанською. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements|сторінці обговорення]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме зустріч [[user:OVasileva (WMF)|Ольга Васильєва]] (менеджерка команда). '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/89828615390 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: 829 3670 1376 * [https://wikimedia.zoom.us/u/kB5WUc7yZ Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 02:54, 5 жовтня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Varia&oldid=22121876 --> == Voting for the election for the members for the Movement Charter drafting committee is now open == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content"/> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/MCDC Voter Email short 12-10-2021|{{int:otherlanguages}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/MCDC Voter Email short 12-10-2021}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]''</div> Voting for the election for the members for the Movement Charter drafting committee is now open. In total, 70 Wikimedians from around the world are running for 7 seats in these elections. '''Voting is open from October 12 to October 24, 2021.''' The committee will consist of 15 members in total: The online communities vote for 7 members, 6 members will be selected by the Wikimedia affiliates through a parallel process, and 2 members will be appointed by the Wikimedia Foundation. The plan is to assemble the committee by November 1, 2021. Learn about each candidate to inform your vote in the language that you prefer: <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates> Learn about the Drafting Committee: <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee> We are piloting a voting advice application for this election. Click yourself through the tool and you will see which candidate is closest to you! Check at <https://mcdc-election-compass.toolforge.org/> Read the full announcement: <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Elections> '''Go vote at SecurePoll on:''' <https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Elections> Best, Movement Strategy & Governance Team, Wikimedia Foundation <section end="announcement-content"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 05:04, 14 жовтня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Xeno_(WMF)/Delivery/Wikivoyage&oldid=22185689 --> == Поговоріть із Community Tech == [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|100px|right]] {{int:Hello}} Ми, команда, що працює над [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитуванням побажань спільноти]], хочемо запросити вас на онлайн-зустріч із нами. Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20211027T1430 '''{{#time:j xg|2021-10-27}} ({{#time:l|2021-10-27}}), {{#time:H:i e|14:30|uk|1}}'''] у Zoom'і і триватиме годину. [https://wikimedia.zoom.us/j/83847343544 '''Натисність тут, щоб приєднатися''']. '''Програма''' * Станьте амбасадором Опитування побажань спільноти. Допоможіть нам поінформувати вашу спільноту про ОПС. * Новини щодо побажань про [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Warn when linking to disambiguation pages|неоднозначності]] та [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2021/Real Time Preview for Wikitext|попередній перегляд у реальному часі]]. * Запитання і відповіді '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться без атрибуції і будуть опубліковані на Мета-вікі. Презентаційна частина (усі пункти програми, окрім запитань і відповідей) вестиметься англійською. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською, іспанською, німецькою та італійською. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх [[m:Talk:Community Wishlist Survey|на сторінці обговорення Опитування побажань спільноти]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме цю зустріч [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Наталія Родрігес]], менеджерка [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]]. '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/83847343544 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>83847343544</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/kwDbq4box Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 02:27, 23 жовтня 2021 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Varia&oldid=22226671 --> == Learn how Movement Strategy Implementation Grants can support your Movement Strategy plans == <section begin="announcement-content"/>Movement Strategy Implementation grants now provide more than $2,000 USD to put Movement Strategy plans into action. Find out more about [[:m:Special:MyLanguage/Grants:MSIG/About|Movement Strategy Implementation grants, the criteria, and how to apply]].<section end="annoumcent-content"/> [[User:MNadzikiewicz (WMF)|MNadzikiewicz (WMF)]] ([[User talk:MNadzikiewicz (WMF)#top|talk]]) 13:30, 29 October 2021 (UTC) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MNadzikiewicz (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:MNadzikiewicz_(WMF)/Delivery&oldid=22247589 --> == Meet the new Movement Charter Drafting Committee members == <section begin="announcement-content"/> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Elections/Results/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Charter/Drafting Committee/Elections/Results/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Movement Charter Drafting Committee election and selection processes are complete. * The [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Elections/Results|election results have been published]]. 1018 participants voted to elect seven members to the committee: '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Richard_Knipel_(Pharos)|Richard Knipel (Pharos)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Anne_Clin_(Risker)|Anne Clin (Risker)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Alice_Wiegand_(lyzzy)|Alice Wiegand (Lyzzy)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Micha%C5%82_Buczy%C5%84ski_(Aegis_Maelstrom)|Michał Buczyński (Aegis Maelstrom)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Richard_(Nosebagbear)|Richard (Nosebagbear)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Ravan_J_Al-Taie_(Ravan)|Ravan J Al-Taie (Ravan)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Ciell_(Ciell)|Ciell (Ciell)]]'''. * The [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Affiliate-chosen_members|affiliate process]] has selected six members: '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Anass_Sedrati_(Anass_Sedrati)|Anass Sedrati (Anass Sedrati)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#%C3%89rica_Azzellini_(EricaAzzellini)|Érica Azzellini (EricaAzzellini)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Jamie_Li-Yun_Lin_(Li-Yun_Lin)|Jamie Li-Yun Lin (Li-Yun Lin)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Georges_Fodouop_(Geugeor)|Georges Fodouop (Geugeor)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Manavpreet_Kaur_(Manavpreet_Kaur)|Manavpreet Kaur (Manavpreet Kaur)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee/Candidates#Pepe_Flores_(Padaguan)|Pepe Flores (Padaguan)]]'''. * The Wikimedia Foundation has [[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Wikimedia_Foundation-chosen_members|appointed]] two members: '''[[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Runa_Bhattacharjee_(Runab_WMF)|Runa Bhattacharjee (Runab WMF)]]''', '''[[m:Special:MyLanguage/Movement_Charter/Drafting_Committee/Candidates#Jorge_Vargas_(JVargas_(WMF))|Jorge Vargas (JVargas (WMF))]]'''. The committee will convene soon to start its work. The committee can appoint up to three more members to bridge diversity and expertise gaps. If you are interested in engaging with [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter|Movement Charter]] drafting process, follow the updates [[m:Special:MyLanguage/Movement Charter/Drafting Committee|on Meta]] and join the [https://t.me/joinchat/U-4hhWtndBjhzmSf Telegram group]. With thanks from the Movement Strategy and Governance team<section end="announcement-content"/> 17:53, 5 листопада 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:MNadzikiewicz (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:MNadzikiewicz_(WMF)/Delivery&oldid=22300322 --> == Поговоріть із Community Tech == [[File:Magic Wand Icon 229981 Color Flipped.svg|100px|right]] {{int:Hello}} Ми, команда, що працює над [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитуванням побажань спільноти]], хочемо запросити вас на онлайн-зустріч із нами. Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20211130T1700 '''{{#time:j xg|2021-11-30}} ({{#time:l|2021-11-30}}), {{#time:H:i e|17:00|uk|1}}'''] у Zoom'і і триватиме годину. [https://wikimedia.zoom.us/j/82035401393 '''Натисність тут, щоб приєднатися''']. '''Програма''' * Зміни до Опитування побажань спільноти 2022. Допоможіть нам визначитися. * Станьте амбасадором Опитування побажань спільноти. Допоможіть нам поінформувати вашу спільноту про ОПС. * Запитання і відповіді '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться без атрибуції і будуть опубліковані на Мета-вікі. Презентаційна частина (усі пункти програми, окрім запитань і відповідей) вестиметься англійською. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською, іспанською, німецькою та італійською. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх [[m:Talk:Community Wishlist Survey|на сторінці обговорення Опитування побажань спільноти]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме цю зустріч [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Наталія Родрігес]], менеджерка [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]]. '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/82035401393 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>82035401393</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/keu6UeRT0T Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 02:32, 27 листопада 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Upcoming Call for Feedback about the Board of Trustees elections == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content /> :''You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback:2022 Board of Trustees election/Upcoming Call for Feedback about the Board of Trustees elections|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback:2022 Board of Trustees election/Upcoming Call for Feedback about the Board of Trustees elections}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Board of Trustees is preparing a call for feedback about the upcoming Board Elections, from January 7 - February 10, 2022. While details will be finalized the week before the call, we have confirmed at least two questions that will be asked during this call for feedback: * What is the best way to ensure fair representation of emerging communities among the Board? * What involvement should candidates have during the election? While additional questions may be added, the Movement Strategy and Governance team wants to provide time for community members and affiliates to consider and prepare ideas on the confirmed questions before the call opens. We apologize for not having a complete list of questions at this time. The list of questions should only grow by one or two questions. The intention is to not overwhelm the community with requests, but provide notice and welcome feedback on these important questions. '''Do you want to help organize local conversation during this Call?''' Contact the [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance|Movement Strategy and Governance team]] on Meta, on [https://t.me/wmboardgovernancechat Telegram], or via email at msg[[File:At sign.svg|16x16px|link=|(_AT_)]]wikimedia.org. Reach out if you have any questions or concerns. The Movement Strategy and Governance team will be minimally staffed until January 3. Please excuse any delayed response during this time. We also recognize some community members and affiliates are offline during the December holidays. We apologize if our message has reached you while you are on holiday. Best, Movement Strategy and Governance<section end="announcement-content" /> </div> {{int:thank-you}} [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 19:25, 27 грудня 2021 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22502624 --> == Wiki Loves Folklore is back! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] You are humbly invited to participate in the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022|Wiki Loves Folklore 2022]]''' an international photography contest organized on Wikimedia Commons to document folklore and intangible cultural heritage from different regions, including, folk creative activities and many more. It is held every year from the '''1st till the 28th''' of February. You can help in enriching the folklore documentation on Commons from your region by taking photos, audios, videos, and [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:UploadWizard&campaign=wlf_2022 submitting] them in this commons contest. You can also [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Organize|organize a local contest]] in your country and support us in translating the [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Translations|project pages]] to help us spread the word in your native language. Feel free to contact us on our [[:c:Commons talk:Wiki Loves Folklore 2022|project Talk page]] if you need any assistance. '''Kind regards,''' '''Wiki loves Folklore International Team''' --[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 15:15, 9 січня 2022 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tiven2240@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Tiven2240/wlf&oldid=22560402 --> == Опитування побажань спільноти 2022 == [[File:Community Wishlist Survey Lamp.svg|right|200px]] '''[[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey 2022|Опитування побажань спільноти 2022]]''' розпочато! Це опитування — процес, в який спільноти вирішують, над чим команда [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]] працюватиме упродовж року. Ми заохочуємо усіх подавати пропозиції до '''23 січня''' або коментувати інші пропозиції, щоб зробити їх кращими. Спільноти голосуватимуть за пропозиції з 28 січня до 11 лютого. Команда Community Tech зосереджена на інструментах для досвідчених редакторів Вікімедіа. Ви можете писати пропозиції будь-якою мовою, а ми їх перекладемо за вас. Дякуємо, чекаємо на ваші пропозиції! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 22:01, 10 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" />:''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections/Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open/Short|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections/Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections/Call for Feedback about the Board of Trustees elections is now open/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Call for Feedback: Board of Trustees elections is now open and will close on 7 February 2022. With this Call for Feedback, the Movement Strategy and Governance team is taking a different approach. This approach incorporates community feedback from 2021. Instead of leading with proposals, the Call is framed around key questions from the Board of Trustees. The key questions came from the feedback about the 2021 Board of Trustees election. The intention is to inspire collective conversation and collaborative proposal development about these key questions. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Board of Trustees/Call for feedback: Board of Trustees elections|Join the conversation.]] Best, Movement Strategy and Governance<section end="announcement-content" /> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 02:34, 15 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22610079 --> == Subscribe to the This Month in Education newsletter - learn from others and share your stories == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Dear community members, Greetings from the EWOC Newsletter team and the education team at Wikimedia Foundation. We are very excited to share that we on tenth years of Education Newsletter ([[m:Education/News|This Month in Education]]) invite you to join us by [[m:Global message delivery/Targets/This Month in Education|subscribing to the newsletter on your talk page]] or by [[m:Education/News/Newsroom|sharing your activities in the upcoming newsletters]]. The Wikimedia Education newsletter is a monthly newsletter that collects articles written by community members using Wikimedia projects in education around the world, and it is published by the EWOC Newsletter team in collaboration with the Education team. These stories can bring you new ideas to try, valuable insights about the success and challenges of our community members in running education programs in their context. If your affiliate/language project is developing its own education initiatives, please remember to take advantage of this newsletter to publish your stories with the wider movement that shares your passion for education. You can submit newsletter articles in your own language or submit bilingual articles for the education newsletter. For the month of January the deadline to submit articles is on the 20th January. We look forward to reading your stories. Older versions of this newsletter can be found in the [[outreach:Education/Newsletter/Archives|complete archive]]. More information about the newsletter can be found at [[m:Education/News/Publication Guidelines|Education/Newsletter/About]]. For more information, please contact spatnaik{{@}}wikimedia.org. ------ <div style="text-align: center;"><div style="margin-top:10px; font-size:90%; padding-left:5px; font-family:Georgia, Palatino, Palatino Linotype, Times, Times New Roman, serif;">[[m:Education/Newsletter/About|About ''This Month in Education'']] · [[m:Global message delivery/Targets/This Month in Education|Subscribe/Unsubscribe]] · [[m:MassMessage|Global message delivery]] · For the team: [[User:ZI Jony|<span style="color:#8B0000">'''ZI Jony'''</span>]] [[User talk:ZI Jony|<sup><span style="color:Green"><i>(Talk)</i></span></sup>]], {{<includeonly>subst:</includeonly>#time:l G:i, d F Y|}} (UTC)</div></div> </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:ZI Jony@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:ZI_Jony/MassMessage/Awareness_of_Education_Newsletter/List_of_Village_Pumps&oldid=21244129 --> == Поговоріть із Community Tech == [[File:Community Wishlist Survey Lamp.svg|150px|right]] {{int:Hello}} Ми, команда, що працює над [[m:Special:MyLanguage/Community Wishlist Survey|Опитуванням побажань спільноти]], хочемо запросити вас на онлайн-зустріч із нами. Вона відбудеться [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220119T1800 '''{{#time:j xg|2022-01-19}} ({{#time:l|2022-01-19}}), {{#time:H:i e|18:00|uk|1}}'''] у Zoom'і і триватиме годину. [https://wikimedia.zoom.us/j/85804347114 '''Натисніть тут, щоб приєднатися''']. '''Програма''' * Bring drafts of your proposals and talk to to a member of the Community Tech Team about your questions on how to improve the proposal '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки із зустрічі вестимуться без атрибуції і будуть опубліковані на Мета-вікі. Ми можемо відповідати на запитання, поставлені англійською, французькою, польською, іспанською та німецькою. Якщо ви хотіли б поставити запитання заздалегідь, додайте їх [[m:Talk:Community Wishlist Survey|на сторінці обговорення Опитування побажань спільноти]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. Вестиме цю зустріч [[m:Special:MyLanguage/User:NRodriguez (WMF)|Наталія Родрігес]], менеджерка [[m:Special:MyLanguage/Community Tech|Community Tech]]. '''Посилання запрошення''' * [https://wikimedia.zoom.us/j/85804347114 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>85804347114</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/keu6UeRT0T Дзвінок з телефона] Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|talk]]) 19:30, 18 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Новини Стаціонарних покращень і запрошення на офісне спілкування == {{int:Hello}}. Хочу поділитися новинами про проєкт [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|стаціонарних покращень]], над яким упродовж останніх кількох років працює Веб-команда Фонду Вікімедіа. Цілі цього проєкту — зробити інтерфейс більш дружнім і комфортним для читачів і корисним для досвідчених користувачів. Проєкт складається з серії покращень функцій, які полегшують читання й ознайомлення, навігацію на сторінці, пошук, перемикання між мовами, використання вкладок статті та меню користувача та інше. Покращення уже видимі за замовчуванням для читачів і редакторів 24 вікі, у тому числі Вікіпедіях [[:fr:|французькою]], [[:pt:|португальською]] та [[:fa:|перською]]. Зміни застосовуються лише до [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=vector}} векторного] оформлення. Користувачів [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=monobook}} Monobook] чи [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=timeless}} Timeless] вони не зачіпають. === Функції, впроваджені з часу минулого оновлення === * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/User_menu|Меню користувача]] — зосереджене на тому, щоб зробити навігацію більш інтуїтивною, візуально підкресливши структуру користувацьких посилань і їхнє призначення. * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/Sticky Header|Прикріплювана шапка]] — має на меті давати доступ до важливого функціоналу (вхід/вихід, історія, сторінки обговорення тощо) без необхідності прокручувати сторінку нагору. Повний перелік функцій, які включає цей проєкт, дивіться на [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінці проєкту]]. Ми також запрошуємо вас на нашу [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Updates|сторінку оновлень]]. [[File:Table_of_contents_shown_on_English_Wikipedia_02.webm|thumb|600px|center]] <br clear=all> === Як увімкнути покращення === [[File:Desktop Improvements - how to enable globally.png|thumb|[[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|{{int:globalpreferences}}]]]] * Ви можете увімкнути їх для себе особисто [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|на вкладці «Зовнішній вигляд» у налаштуваннях]], знявши пташку «{{int:prefs-vector-enable-vector-1-label}}» (щоб в квадратику було порожньо). Можна увімкнути це для всі вікі одразу, скориставшись [[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|глобальними налаштуваннями]]. * Якщо ви вважаєте, що добре було б увімкнути це для усіх читачів та редакторів своєї вікі за замовчуванням, не вагайтеся почати обговорення зі спільнотою і зв'язатися зі мною. * У вікі, де зміни видимі за замовчуванням для всіх, користувачі, що увійшли в систему, завжди можуть вимкнути їх і повернутися до старого Вектора. У новому Векторі є легкодоступне посилання на бічній панелі. === Дізнатися більше і відвідати наші події === Якщо ви хочете слідкувати за розвитком нашого проєкту, то можете [[mw:Special:Newsletter/28/subscribe|підписатися на нашу розсилку новин]]. Ви можете ознайомитися зі [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінками проєкту]], переглянути [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Frequently_asked_questions|наші ЧаПи]], написати на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінці обговорення проєкту]], а також завітати на онлайн-зустріч з нами ([https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220127T1500 '''{{#time:j xg|2022-01-27}} ({{#time:l|2022-01-27}}), {{#time:H:i e|15:00|uk|1}}''']). Як приєднатися до онлайн-зустрічі * [https://wikimedia.zoom.us/j/89205402895 Приєднуйтеся онлайн] * ID зустрічі: <span dir=ltr>89205402895</span> * [https://wikimedia.zoom.us/u/kdPQ6k2Bcm Дзвінок з телефона] {{int:Feedback-thanks-title}} Від імені команди Web у Фонді Вікімедіа [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 08:35, 25 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Movement Strategy and Governance News – Issue 5 == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="ucoc-newsletter"/> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5/Global message|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Strategy and Governance/Newsletter/5/Global message}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' <span style="font-size:200%;">'''Movement Strategy and Governance News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 5, January 2022'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5|'''Read the full newsletter''']]</span> ---- Welcome to the fifth issue of Movement Strategy and Governance News (formerly known as Universal Code of Conduct News)! This revamped newsletter distributes relevant news and events about the Movement Charter, Universal Code of Conduct, Movement Strategy Implementation grants, Board elections and other relevant MSG topics. This Newsletter will be distributed quarterly, while more frequent Updates will also be delivered weekly or bi-weekly to subscribers. Please remember to subscribe [[:m:Special:MyLanguage/Global message delivery/Targets/MSG Newsletter Subscription|here]] if you would like to receive these updates. <div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> *'''Call for Feedback about the Board elections''' - We invite you to give your feedback on the upcoming WMF Board of Trustees election. This call for feedback went live on 10th January 2022 and will be concluded on 16th February 2022. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Call for Feedback about the Board elections|continue reading]]) *'''Universal Code of Conduct Ratification''' - In 2021, the WMF asked communities about how to enforce the Universal Code of Conduct policy text. The revised draft of the enforcement guidelines should be ready for community vote in March. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Universal Code of Conduct Ratification|continue reading]]) *'''Movement Strategy Implementation Grants''' - As we continue to review several interesting proposals, we encourage and welcome more proposals and ideas that target a specific initiative from the Movement Strategy recommendations. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Movement Strategy Implementation Grants|continue reading]]) *'''The New Direction for the Newsletter''' - As the UCoC Newsletter transitions into MSG Newsletter, join the facilitation team in envisioning and deciding on the new directions for this newsletter. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#The New Direction for the Newsletter|continue reading]]) *'''Diff Blogs''' - Check out the most recent publications about MSG on Wikimedia Diff. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/5#Diff Blogs|continue reading]])</div><section end="ucoc-newsletter"/> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 05:14, 29 січня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22610079 --> === Updates on the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines Review === Hello, I have an update on the vote on the enforcement guidelines that was mentioned above. [[Користувач:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] ([[Обговорення користувача:Xeno (WMF)|обговорення]]) 04:58, 4 лютого 2022 (EET) ---- <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/2022-02-02 Announcement/Short|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/2022-02-02 Announcement/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/2022-02-02 Announcement/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, The '''[[m:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines|Universal Code of Conduct (UCoC) Enforcement Guidelines]]''' were published 24 January 2022 as a proposed way to apply the [[m:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]] across the movement. Comments about the guidelines can be shared here or [[m:Talk:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines|the Meta-wiki talk page]]. There will be conversations on Zoom on 4 February 2022 at 15:00 UTC, 25 February 2022 at 12:00 UTC, and 4 March 2022 at 15:00 UTC. '''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Conversations|Join the UCoC project team and drafting committee members to discuss the guidelines and voting process]].''' The [[m:Universal Code of Conduct/Project#Timeline|timeline is available on Meta-wiki]]. The voting period is March 7 to 21. '''[[m:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting|See the voting information page for more details]].''' Thank you to everyone who has participated so far. Sincerely, Movement Strategy and Governance<br/> Wikimedia Foundation<section end="announcement-content" /> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Leadership Development Task Force: Your feedback is appreciated</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" />:''[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force/Call for Feedback Announcement|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force/Call for Feedback Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Leadership Development Task Force/Call for Feedback Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Community Development team at the Wikimedia Foundation is supporting the creation of a global, community-driven Leadership Development Task Force. The purpose of the task force is to advise leadership development work. The team is looking for feedback about the responsibilities of the Leadership Development Task Force. This Meta page shares the proposal for a [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force|Leadership Development Task Force]] and how [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Task Force/Participate|you can help.]] Feedback on the proposal will be collected from 7 to 25 February 2022.<section end="announcement-content" /> </div> [[User:Xeno (WMF)|Xeno (WMF)]] 02:45, 9 лютого 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Xeno (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Movement_Strategy_and_Governance/Delivery/Wikivoyage&oldid=22796516 --> === <section begin="announcement-header" />Leadership Development Working Group: Reminder to apply by 10 April 2022<section end="announcement-header" /> === <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate/Announcement/Reminder|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate/Announcement/Reminder|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Leadership Development Working Group/Participate/Announcement/Reminder}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello everyone, The Community Development team at the Wikimedia Foundation is supporting the creation of a global, community-driven [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group|Leadership Development Working Group]]. The purpose of the working group is to advise leadership development work. Feedback was collected in February 2022 and a [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate#5. Summary of Call for Feedback|summary of the feedback]] is on Meta-wiki. The application period to join the Working Group is now open and is closing soon on April 10, 2022. Please [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Purpose and Structure#3. How is the working group formed and structured?|review the information about the working group]], share with community members who might be interested, and [[m:Special:MyLanguage/Leadership Development Working Group/Participate#1. How to participate|apply if you are interested]]. Thank you, -[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 14:04, 4 квітня 2022 (EEST) == Wiki Loves Folklore is extended till 15th March == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">{{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|frameless|180px]] Greetings from Wiki Loves Folklore International Team, We are pleased to inform you that [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore|Wiki Loves Folklore]] an international photographic contest on Wikimedia Commons has been extended till the '''15th of March 2022'''. The scope of the contest is focused on folk culture of different regions on categories, such as, but not limited to, folk festivals, folk dances, folk music, folk activities, etc. We would like to have your immense participation in the photographic contest to document your local Folk culture on Wikipedia. You can also help with the [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Translations|translation]] of project pages and share a word in your local language. Best wishes, '''International Team'''<br /> '''Wiki Loves Folklore''' [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 06:50, 22 лютого 2022 (EET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Rockpeterson@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=22754428 --> == Coming soon == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> === Зустрічайте: кілька покращень для інструментів === Привіт! 9 березня у вашій вікі стануть доступними декілька покращень щодо шаблонів: * фундаментальні покращення [[Mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide#Editing templates|діалогу вставляння шаблонів у візуальному редакторі]] ([[m:WMDE Technical Wishes/VisualEditor template dialog improvements|1]], [[m:WMDE Technical Wishes/Removing a template from a page using the VisualEditor|2]]), * покращення для полегшення розташування шаблона на сторінці ([[m:WMDE Technical Wishes/Finding and inserting templates|3]]) (для діалогів вставляння шаблона у [[Mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide#Editing templates|візуальному редакторі]], [[Mw:Special:MyLanguage/Extension:WikiEditor#/media/File:VectorEditorBasic-en.png|редакторі вікітексту 2010]] і [[Mw:Special:MyLanguage/2017 wikitext editor|новому режимі вікітексту]]), * і покращення розширення підсвічування синтаксису [[Mw:Special:MyLanguage/Extension:CodeMirror|CodeMirror]] ([[m:WMDE Technical Wishes/Improved Color Scheme of Syntax Highlighting|4]], [[m:WMDE Technical Wishes/Bracket Matching|5]]) (доступному у вікі з напрямком письма зліва-направо). Усі ці зміни є частиною проєкту «[[m:WMDE Technical Wishes/Templates|Шаблони]]» команди [[m:WMDE Technical Wishes|WMDE Technical Wishes]]. Ми сподіваємося, що вони допоможуть вам у вашій роботі, і будемо раді почути ваші відгуки на сторінках обговорення цих проєктів. </div> - [[m:User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] 14:39, 28 лютого 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=22907463 --> == Повідомлення щодо ратифікації та загальної поінформованості == Вітаємо, Фонду Вікімедіа відомо про неймовірні труднощі, які зараз переживає ваша спільнота. Війна та насильство забирають життя, руйнують будь-яке відчуття миру та підривають відчуття безпеки. Ми також розуміємо, що багато з вас продовжать робити внески у проекти та брати участь у процесах, щоб підтримати звичні рутини мирного часу. Згідно з [https://wikimediafoundation.org/news/2022/03/01/wikimedia-foundation-calls-for-continued-access-to-free-and-open-knowledge/ офіційним закликом] Фонду до продовження ​​надання доступу до вільних і відкритих знань протягом війни в Україні, ми підтримуємо наших волонтерів в Україні, Росії та в усьому світі, які вимагають негайного та мирного врегулювання конфлікту. Сьогодні ми повідомляємо про голосування за оновлені [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal%20Code%20of%20Conduct/Enforcement%20guidelines настанови] щодо виконання [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct Універсального Кодексу Поведінки] (УКП). Хоча ми продовжимо ділитися інформацією про УКП з вашою спільнотою, ми не очікуємо швидких відповідей чи реакцій, особливо за теперішніх подій. Голосування щодо ратифікації також не буде останнім шансом вплинути на настанови чи на сам УКП, оскільки обидва документи будуть переглядатись разом зі спільнотою щороку. Голосування за ратифікацію розпочнеться на [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines/Voting SecurePoll] 7 березня 2022 року і закінчиться 21 березня 2022 року. Докладніші відомості щодо виборів та вимог до виборців [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines/Voter_information знаходяться на Meta-Wiki]. Універсальний кодекс поведінки (УКП) пояснює базові принципи прийнятної поведінки для всієї спільноти. Переглянуті настанови, розроблені комітетом, що очолюється спільнотою, були опубліковані 24 січня 2022 року. У них сформульовані базові правила для всієї спільноти – водночас, ми пропонуємо спільнотам продовжувати вносити доповнення з урахуванням власної точки зору. Детальніше [https://meta.wikimedia.org/wiki/Universal_Code_of_Conduct/Project про проект УКП можна прочитати тут]. Запрошуємо вас залишати коментарі на сторінках обговорення Meta-Wiki будь-якою мовою. Також ви можете зв’язатися з командою проекту через електронну пошту: ucocproject@wikimedia.org З повагою, Команда стратегії та управління руху Вікімедіа Фонд Вікімедіа (This message has been translated by a Ukrainian language translator and distributed by [[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 20:27, 7 березня 2022 (EET)) == Ukrainian DotM == <small>(sorry for English)</small> As a small symbolic gesture in favor of the Ukrainian population, the Italian community of Wikivoyage has decided to collaborate to push one Ukrainian city as Destination of the Month. The choice fell on [[Львів]] ([[:it:Leopoli]]) because from a touristic point of view, among the interesting historical Ukrainian cities, this is the one furthest away city from the current conflict and therefore (we hope) the one that will suffer the least damage and changes. Do you think this Wikivoyage community could also be interested in a similar initiative? --[[Користувач:Andyrom75|<span style="color:#BB0000; font-family:Papyrus; font-size:12px">'''Andyrom75'''</span>]] ([[Обговорення користувача:Andyrom75|oбговорення]]) 19:40, 12 березня 2022 (EET) == Wiki Loves Folklore 2022 ends tomorrow == [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|frameless|180px]] International photographic contest [[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022| Wiki Loves Folklore 2022]] ends on 15th March 2022 23:59:59 UTC. This is the last chance of the year to upload images about local folk culture, festival, cuisine, costume, folklore etc on Wikimedia Commons. Watch out our social media handles for regular updates and declaration of Winners. ([https://www.facebook.com/WikiLovesFolklore/ Facebook] , [https://twitter.com/WikiFolklore Twitter ] , [https://www.instagram.com/wikilovesfolklore/ Instagram]) The writing competition Feminism and Folklore will run till 31st of March 2022 23:59:59 UTC. Write about your local folk tradition, women, folk festivals, folk dances, folk music, folk activities, folk games, folk cuisine, folk wear, folklore, and tradition, including ballads, folktales, fairy tales, legends, traditional song and dance, folk plays, games, seasonal events, calendar customs, folk arts, folk religion, mythology etc. on your local Wikipedia. Check if your [[:m:Feminism and Folklore 2022/Project Page|local Wikipedia is participating]] A special competition called '''Wiki Loves Falles''' is organised in Spain and the world during 15th March 2022 till 15th April 2022 to document local folk culture and [[:en:Falles|Falles]] in Valencia, Spain. Learn more about it on [[:ca:Viquiprojecte:Falles 2022|Catalan Wikipedia project page]]. We look forward for your immense co-operation. Thanks Wiki Loves Folklore international Team [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 16:41, 14 березня 2022 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Rockpeterson@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=22754428 --> == <section begin="announcement-header" />Join the Wikimedia Foundation Annual Plan conversations with Maryana Iskander<section end="announcement-header" /> == <section begin="announcement-content" /> :[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/Conversations/Announcement|''You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.'']] :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/Conversations/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/Conversations/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hello, The [[m:Special:MyLanguage/Movement Communications|Movement Communications]] and [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance|Movement Strategy and Governance]] teams invite you to discuss the '''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/draft|2022-23 Wikimedia Foundation Annual Plan]]''', a plan of record for the Wikimedia Foundation's work. These conversations continue [[m:User:MIskander-WMF|Maryana Iskander]]'s [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Chief Executive Officer/Maryana’s Listening Tour|Wikimedia Foundation Chief Executive Officer listening tour]]. The conversations are about these questions: * The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia 2030|2030 Wikimedia Movement Strategy]] sets a direction toward "knowledge as a service" and "knowledge equity". The Wikimedia Foundation wants to plan according to these two goals. How do you think the Wikimedia Foundation should apply them to our work? * The Wikimedia Foundation continues to explore better ways of working at a regional level. We have increased our regional focus in areas like grants, new features, and community conversations. What is working well? How can we improve? * Anyone can contribute to the Movement Strategy process. Let's collect your activities, ideas, requests, and lessons learned. How can the Wikimedia Foundation better support the volunteers and affiliates working in Movement Strategy activities? You can find [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Annual Plan/2022-2023/draft/Your Input|'''the schedule of calls on Meta-wiki''']]. The information will be available in multiple languages. Each call will be open to anyone to attend. Live interpretation will be available in some calls. Best regards,<br /><section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 13:23, 15 квітня 2022 (EEST) == <section begin="announcement-header" />Movement Strategy and Governance News – Issue 6<section end="announcement-header"/> == <section begin="ucoc-newsletter"/> <div style = "line-height: 1.2"> <span style="font-size:200%;">'''Movement Strategy and Governance News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 6, April 2022'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6|'''Read the full newsletter''']]</span> ---- Welcome to the sixth issue of Movement Strategy and Governance News! This revamped newsletter distributes relevant news and events about the Movement Charter, Universal Code of Conduct, Movement Strategy Implementation grants, Board of trustees elections and other relevant MSG topics. This Newsletter will be distributed quarterly, while the more frequent Updates will also be delivered weekly. Please remember to subscribe [[m:Special:MyLanguage/Global message delivery/Targets/MSG Newsletter Subscription|here]] if you would like to receive future issues of this newsletter. </div><div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> *'''Leadership Development -''' A Working Group is Forming! - The application to join the Leadership Development Working Group closed on April 10th, 2022, and up to 12 community members will be selected to participate in the working group. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A1|continue reading]]) *'''Universal Code of Conduct Ratification Results are out! -''' The global decision process on the enforcement of the UCoC via SecurePoll was held from 7 to 21 March. Over 2,300 eligible voters from at least 128 different home projects submitted their opinions and comments. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A2|continue reading]]) *'''Movement Discussions on Hubs -''' The Global Conversation event on Regional and Thematic Hubs was held on Saturday, March 12, and was attended by 84 diverse Wikimedians from across the movement. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A3|continue reading]]) *'''Movement Strategy Grants Remain Open! -''' Since the start of the year, six proposals with a total value of about $80,000 USD have been approved. Do you have a movement strategy project idea? Reach out to us! ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A4|continue reading]]) *'''The Movement Charter Drafting Committee is All Set! -''' The Committee of fifteen members which was elected in October 2021, has agreed on the essential values and methods for its work, and has started to create the outline of the Movement Charter draft. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A5|continue reading]]) *'''Introducing Movement Strategy Weekly -''' Contribute and Subscribe! - The MSG team have just launched the updates portal, which is connected to the various Movement Strategy pages on Meta-wiki. Subscriber to get up-to-date news about the various ongoing projects. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A6|continue reading]]) *'''Diff Blogs -''' Check out the most recent publications about Movement Strategy on Wikimedia Diff. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/6#A7|continue reading]]) </div><section end="ucoc-newsletter"/> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 15:23, 23 квітня 2022 (EEST) === Next steps: Universal Code of Conduct (UCoC) and UCoC Enforcement Guidelines === ---- Hi there. Here comes more information about next steps when it comes the UCoC Enforcement Guidelines. --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 22:38, 25 квітня 2022 (EEST) ---- After reviewing vote results and accompanying comments, the Community Affairs Committee decided to launch a fresh round of community consultations. After that, the refined text of the Guidelines will be put for another vote. The comments have shown that community members unequivocally support creating a safe and welcoming culture that stops hostile and toxic behaviour, supports victims of such actions, and encourages good-faith people to be productive on the Wikimedia projects. While the results did show that support for the UCoC Guidelines exceeded the required 50%+1 vote, the comments highlighted that further revisions would be required to have strong community support to follow through with enforcement. Therefore the Committee instructed the Foundation to: Conduct another round of community consultations, and put the newly-refined Guidelines for a community vote. The WMF team will seek feedback on four topics that stood out among the voter comments. You can learn more about the four topics and the Committee's findings on [https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_Board_noticeboard/April_2022_-_Board_of_Trustees_on_Next_steps:_Universal_Code_of_Conduct_(UCoC)_and_UCoC_Enforcement_Guidelines this Meta page]. == <section begin="announcement-header" />2022 Board of Trustees Call for Candidates<section end="announcement-header" /> == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Call for Candidates/Short|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Call for Candidates/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Call for Candidates/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Board of Trustees seeks candidates for the 2022 Board of Trustees election. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Announcement/Call_for_Candidates|'''Read more on Meta-wiki.''']] The [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|2022 Board of Trustees election]] is here! Please consider submitting your candidacy to serve on the Board of Trustees. The Wikimedia Foundation Board of Trustees oversees the Wikimedia Foundation's operations. Community-and-affiliate selected trustees and Board-appointed trustees make up the Board of Trustees. Each trustee serves a three year term. The Wikimedia community has the opportunity to vote for community-and-affiliate selected trustees. The Wikimedia community will vote to fill two seats on the Board in 2022. This is an opportunity to improve the representation, diversity, and expertise of the Board as a team. Who are potential candidates? Are you a potential candidate? Find out more on the [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Apply to be a Candidate|Apply to be a Candidate page]]. Thank you for your support, Movement Strategy and Governance on behalf of the Elections Committee and the Board of Trustees<br /><section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 20:28, 25 квітня 2022 (EEST) == Поговорімо про Стаціонарні покращення == [[File:New table of contents shown on English wikipedia.png|thumb]] Привіт! Чи помітили ви, що деякі вікі мають інакший інтерфейс стаціонарної версії? Вам цікаво, що буде далі? Можливо, у вас є запитання чи ідеї щодо дизайну чи технічного боку справи? Приєднуйтеся на онлайн-зустріч з командою, яка працює над [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|Стаціонарними покращеннями]]! Вона відбудеться '''29 квітня 2022 о 16:00 й 21:00 EEST''' у Zoom. '''[https://wikimedia.zoom.us/j/88045453898 Натисніть тут, щоб приєднатись]'''. ID зустрічі: 88045453898 [https://wikimedia.zoom.us/u/kcOMICmyyA Дзвінок з телефона]. '''Програма''' * Новини про найсвіжіші розробки * Запитання й відповіді, обговорення '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки вестимуться у [https://docs.google.com/document/d/1G4tfss-JBVxyZMxGlOj5MCBhOO-0sLekquFoa2XiQb8/edit# файлі Google Документів]. Вестиме цю зустріч [[mw:User:OVasileva_(WMF)|Ольга Васильєва]] (менеджерка продукту). Презентація буде англійською. Ми можемо відповісти на запитання англійською, французькою, італійською й польською. Якщо ви б хотіли поставити запитання заздалегідь, додайте їх на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінку обговорення]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. На цій зустрічі діє як [[foundation:Friendly_space_policy|Політика дружнього простору]], так і [[mw:Special:MyLanguage/Code_of_Conduct|Кодекс поведінки]] технічних просторів Вікімедіа. Zoom підлягає [[foundation:Privacy_policy|політиці конфіденційності ФВМ]]. Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 05:39, 27 квітня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Coming soon: Improvements for templates == <div class="plainlinks mw-content-ltr" lang="uk" dir="ltr"> <!--T:11--> [[File:Overview of changes in the VisualEditor template dialog by WMDE Technical Wishes.webm|thumb|Фундаментальні зміни у діалоговому віконці шаблону.]] Привіт! У вашій вікі скоро станеться більше змін, які стосуються шаблонів: [[mw:Special:MyLanguage/Help:VisualEditor/User guide#Editing templates|'''Діалогове віконце шаблону''' у візуальному редакторі]] й у [[mw:Special:MyLanguage/2017 wikitext editor|редакторі вікітексту 2017]] (бета) буде '''ґрунтовно покращене''': Це має допомогти користувачам краще розуміти, що шаблони від них очікує, як його переглядати, як додавати параметри. * [[metawiki:WMDE Technical Wishes/VisualEditor template dialog improvements|сторінка проєкту]], [[metawiki:Talk:WMDE Technical Wishes/VisualEditor template dialog improvements|сторінка обговорення]] Для '''підсвічуванні синтаксису''' (розширення [[mw:Special:MyLanguage/Extension:CodeMirror|CodeMirror]]) у своїх налаштуваннях ви можете увімкнути кольорову схему '''для дальтоніків'''. * [[metawiki:WMDE Technical Wishes/Improved Color Scheme of Syntax Highlighting#Color-blind_mode|сторінка проєкту]], [[metawiki:Talk:WMDE Technical Wishes/Improved Color Scheme of Syntax Highlighting|сторінка обговорення]] Впровадження заплановане на 10 може. Це останній набір покращень від команди [[m:WMDE Technical Wishes|WMDE Technical Wishes]] у [[m:WMDE Technical Wishes/Templates|її роботі над шаблонами]]. Ми будемо раді почути ваші відгуки на наших сторінках обговорення! </div> -- [[m:User:Johanna Strodt (WMDE)|Johanna Strodt (WMDE)]] 14:14, 29 квітня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Johanna Strodt (WMDE)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=WMDE_Technical_Wishes/Technical_Wishes_News_list_all_village_pumps&oldid=23222263 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Editing news 2022 #1</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="message"/><i>[[metawiki:VisualEditor/Newsletter/2022/April|Read this in another language]] • [[m:VisualEditor/Newsletter|Subscription list for this multilingual newsletter]]</i> [[File:Junior Contributor New Topic Tool Completion Rate.png|thumb|New editors were more successful with this new tool.]] The [[mw:Special:MyLanguage/Help:DiscussionTools#New discussion tool|New topic tool]] helps editors create new ==Sections== on discussion pages. New editors are more successful with this new tool. You can [[mw:Talk pages project/New topic#21 April 2022|read the report]]. Soon, the Editing team will offer this to all editors at the 20 Wikipedias that participated in the test. You will be able to turn it off at [[Special:Preferences#mw-prefsection-editing-discussion]].<section end="message"/> </div> [[User:Whatamidoing (WMF)|Whatamidoing (WMF)]] 21:55, 2 травня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Quiddity (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/VisualEditor/Newsletter/Wikis_with_VE&oldid=22019984 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Wikimedia Foundation Board of Trustees election 2022 - Call for Election Volunteers</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/2022/Call for Election Volunteers|You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/2022/Call for Election Volunteers|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/2022/Call for Election Volunteers}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' The Movement Strategy and Governance team is looking for community members to serve as election volunteers in the upcoming Board of Trustees election. The idea of the Election Volunteer Program came up during the 2021 Wikimedia Board of Trustees Election. This program turned out to be successful. With the help of Election Volunteers we were able to increase outreach and participation in the election by 1,753 voters over 2017. Overall turnout was 10.13%, 1.1 percentage points more, and 214 wikis were represented in the election. There were a total of 74 wikis that did not participate in 2017 that produced voters in the 2021 election. Can you help increase the participation even more? Election volunteers will help in the following areas: * Translate short messages and announce the ongoing election process in community channels * Optional: Monitor community channels for community comments and questions Volunteers should: * Maintain the friendly space policy during conversations and events * Present the guidelines and voting information to the community in a neutral manner Do you want to be an election volunteer and ensure your community is represented in the vote? Sign up [[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/About|here]] to receive updates. You can use the [[m:Special:MyLanguage/Talk:Movement Strategy and Governance/Election Volunteers/About|talk page]] for questions about translation.<br /><section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Поговорімо про Стаціонарні покращення == [[File:WP20Symbols MediaWiki light background.svg|200px|right]] Привіт! Чи помітили ви, що деякі вікі мають [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements|інакший інтерфейс стаціонарної версії]]? Вам цікаво, що буде далі? Можливо, у вас є запитання чи ідеї щодо дизайну чи технічного боку справи? Приєднуйтеся на онлайн-зустріч з командою, яка працює над Стаціонарними покращеннями! Вона відбудеться '''17 травня 2022 о [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220517T1200 12:00 UTC] й [https://www.timeanddate.com/worldclock/fixedtime.html?iso=20220517T1900 19:00 UTC]''' у Zoom. '''[https://wikimedia.zoom.us/j/86217494304 Натисніть тут, щоб приєднатись]'''. ID зустрічі: 86217494304 [https://wikimedia.zoom.us/u/k7CirSh8W Дзвінок з телефона]. '''Програма''' * Новини про найсвіжіші розробки * Запитання й відповіді, обговорення '''Формат''' Зустріч не буде записуватися чи транслюватися. Нотатки вестимуться у [https://docs.google.com/document/d/1G4tfss-JBVxyZMxGlOj5MCBhOO-0sLekquFoa2XiQb8/edit# файлі Google Документів]. Вестиме цю зустріч [[User:OVasileva (WMF)|Ольга Васильєва]] (менеджерка продукту). Презентація буде англійською. Ми можемо відповісти на запитання англійською, італійською, польською, а також (лише на першій зустрічі) фарсі, в'єтнамською, і (лише на другій) португальською, іспанською, російською. Якщо ви б хотіли поставити запитання заздалегідь, додайте їх на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop Improvements|сторінку обговорення]] або надішліть на sgrabarczuk@wikimedia.org. На цій зустрічі діє як [[foundation:Friendly_space_policy|Політика дружнього простору]], так і [[mw:Special:MyLanguage/Code of Conduct|Кодекс поведінки]] технічних просторів Вікімедіа. Zoom підлягає [[foundation:Privacy_policy|політиці конфіденційності ФВМ]]. Будемо раді вас бачити! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 10:44, 14 травня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Звіт про відгуки виборців під час ратифікації Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки (УКП) == <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Report/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Report/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім! Команда проєкту Універсального кодексу поведінки (УКП) завершила аналіз відгуків, що подавалися під час ратифікаційного голосування щодо Настанов із правозастосування Універсального кодексу поведінки. Після завершення укладання редакції Настанов із правозастосування УКП у 2022 році, вікімедійна спільнота провела голосування щодо настанов. Свої голоси подали виборці з 137 спільнот, 9 найбільшими з яких були англійська, німецька, французька, російська, польська, іспанська, китайська, японська, італійська Вікіпедії та Мета-вікі. Ті, хто голосували, мали можливість залишити коментарі щодо тексту редакції. 658 учасників залишили коментарі. 77% коментарів написані англійською. Виборці залишили коментар 24 мовами, найбільше англійською (508), німецькою (34), японською (28), французькою (25) та російською (12). Звіт буде надіслано редакційному комітету, який перегляне настанови з правозастосування на основі отриманого від спільноти відгуку під час нещодавнього голосування. Публічна версія звіту [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Voting/Report|'''опублікована на Мета-вікі тут''']]. Звіт доступний у перекладах на Мета-вікі. {{int:please-translate}} Ще раз дякуємо усім, хто взяли участь у голосуванні й обговореннях. Ми запрошуємо усіх долучатися до наступних обговорень спільноти. Більше інформації про Універсальний кодекс поведінки та Настанови з правозастосування можна знайти [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Project|на Мета-вікі]]. Від імені команди проєкту Універсального кодексу поведінки<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 13:56, 26 травня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Зміни Настанов з правозастосування Універсального кодексу поведінки (УКП) == <section begin="announcement-content" /> :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Revision discussions/Announcement|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Enforcement guidelines/Revision discussions/Announcement}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Привіт усім! Хочемо ознайомити вас із новинами щодо роботи над Настановами з правозастосування Універсального кодексу поведінки. Після завершення березневого голосування спільнотою щодо настанов, [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation Community Affairs Committee|Комітет зі справ спільноти (КСС)]] Ради [https://lists.wikimedia.org/hyperkitty/list/wikimedia-l@lists.wikimedia.org/thread/JAYQN3NYKCHQHONMUONYTI6WRKZFQNSC/ попросив, щоб деякі місця настанов були покращені] перед фінальним розглядом Радою. Ці місця виявлені на основі обговорень спільноти та коментарів, які писали під час голосування. КСС також просить про перегляд контроверсійної примітки у пункті 3.1 самого УКП. Ще раз висловлюємо вдячність усім, хто голосували, особливо тим, хто залишили конструктивні відгуки й коментарі! Команда проєкту працює з Радою над тим, щоб визначити часові рамки цієї роботи і повідомить про них наступного місяця. Члени двох попередніх [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee|редакційних комітетів УКП]] щедро погодилися виділити час, щоб допомогти з покращеннями настанов. Ви можете почитати більше про них і їхню роботу [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Drafting committee#Revisions_Committee|тут]], а також почитати [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Drafting_committee/Phase_2_meeting_summaries#2022|нотатки з їх щотижневих зустрічей у 2022]]. Вікімедійці дали багато цінних коментарів під час голосування та в інших обговореннях. Зважаючи на розмір та різноманіття спільноти Вікімедіа, існує ще більше голосів, які можуть подати ідеї того, як покращити настанови із правозастосування, і ще цінніші ідеї щодо самого процесу. Щоб допомогти Комітету змін визначити покращення, просимо дати відповідь на кілька запитань від комітету. Завітайте на сторінки Мета-вікі ([[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Enforcement_guidelines/Revision_discussions|Обговорення змін Настанов із правозастосування]], [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Policy text/Revision_discussions|Обговорення змін тексту політики]]), щоб донести свої думки до комітету — дуже важливо, щоб було почуто точки зору з різних спільнот, перш ніж комітет почне писати пропозиції нової редакції. Від імені Команди проєкту УКП <br /><section end="announcement-content" /> Thank you @[[User:Ата|Ата]] for your translation! --[[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 00:33, 3 червня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Новини Стаціонарних покращень == [[File:Table of contents shown on English Wikipedia 02.webm|thumb]] Привіт. Хочу поділитися новинами про проєкт [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|стаціонарних покращень]], над яким упродовж останніх кількох років працює Веб-команда Фонду Вікімедіа. Нашу роботу майже завершено! 🎉 Ми б хотіли, щоб ці покращення стали стандартними для читачів та редакторів у всіх вікі. <span style="background-color:#fc3;">Упродовж наступних тижнів ми почнемо обговорення у більшій кількості вікі, у тому числі у вашій. 🗓️</span> Ми радо прочитаємо ваші пропозиції! Цілі цього проєкту — зробити інтерфейс більш дружнім і комфортним для читачів і корисним для досвідчених користувачів. Проєкт складається з серії покращень функцій, які полегшують читання й ознайомлення, навігацію на сторінці, пошук, перемикання між мовами, використання вкладок статті та меню користувача та інше. Ці покращення уже є видимими за замовчуванням для читачів понад 30 вікі, у тому числі Вікіпедій [[:fr:|французькою]], [[:pt:|португальською]] та [[:fa:|фарсі]]. Зміни застосовуються лише до [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=vector}} векторного] оформлення. Користувачів [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=monobook}} Monobook] чи [{{fullurl:{{FULLPAGENAMEE}}|useskin=timeless}} Timeless] вони не зачіпають. ; Найновіші функції * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/Table of contents|Зміст]] — до нашої версії легше досягнутись, по ній легше орієнтуватись і переміщатись на сторінці без потреби її прокручувати. Ми зараз тестуємо його у пілотних вікі. Він також доступний редакторам, які увімкнули собі тему Вектор 2022. * [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Features/Page tools|Інструменти сторінки]]. Існує два види посилань на бічній панелі. Є дії й інструменти для окремих сторінок (як-от [[Special:RecentChangesLinked|Пов'язані зміни]]), і є посилання, які стосуються всієї вікі (як-то [[Special:RecentChanges|Нові редагування]]). Ми збираємося розділити їх на два інтуїтивні меню. ; Як увімкнути покращення [[File:Desktop Improvements - how to enable globally.png|thumb|[[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|{{int:globalpreferences}}]]]] * Можна увімкнути це персонально, вибравши "{{int:skinname-vector-2022}}" на [[Special:Preferences#mw-prefsection-rendering|вкладці Вигляд у налаштуваннях]]. Можна увімкнути це для всі вікі одразу, скориставшись [[Special:GlobalPreferences#mw-prefsection-rendering|глобальними налаштуваннями]]. * У вікі, де зміни видимі за замовчуванням для всіх, користувачі, що увійшли в систему, завжди можуть вимкнути їх і повернутися до старого Вектора. У новому Векторі є легкодоступне посилання на бічній панелі. ; Дізнатися більше і відвідати наші події Якщо ви хочете слідкувати за розвитком нашого проєкту, то можете [[mw:Special:Newsletter/28/subscribe|підписатися на нашу розсилку новин]]. Ви можете ознайомитися зі [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінками проєкту]], переглянути [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop_Improvements/Frequently_asked_questions|наші ЧаПи]], написати на [[mw:Talk:Reading/Web/Desktop_Improvements|сторінці обговорення проєкту]], а також [[mw:Special:MyLanguage/Reading/Web/Desktop Improvements/Updates/Talk to Web|завітати на онлайн-зустріч з нами]]. дякую! [[User:SGrabarczuk (WMF)|SGrabarczuk (WMF)]] ([[User talk:SGrabarczuk (WMF)|обговорення]]) 05:25, 21 червня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:SGrabarczuk (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SGrabarczuk_(WMF)/sandbox/MM/Other_TOP20/uk&oldid=22381338 --> == Results of Wiki Loves Folklore 2022 is out! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {{int:please-translate}} [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hi, Greetings The winners for '''[[c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022|Wiki Loves Folklore 2022]]''' is announced! We are happy to share with you winning images for this year's edition. This year saw over 8,584 images represented on commons in over 92 countries. Kindly see images '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2022/Winners|here]]''' Our profound gratitude to all the people who participated and organized local contests and photo walks for this project. We hope to have you contribute to the campaign next year. '''Thank you,''' '''Wiki Loves Folklore International Team''' --[[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 19:13, 4 липня 2022 (EEST) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем:Tiven2240@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=23454230 --> == Пропозиції тверджень для Виборчого компасу 2022 == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Propose statements for the 2022 Election Compass| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Propose statements for the 2022 Election Compass|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Propose statements for the 2022 Election Compass}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, [https://meta.wikimedia.org/wiki/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Community_Voting/Election_Compass/uk Запрошуємо волонтерів пропонувати твердження], які будуть використані у Виборчому компасі на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|виборах до Ради повірених у 2022 році]]. Виборчий компас – це інструмент, що допомагає виборцям обирати кандидатів, які найкраще відповідають їхнім переконанням і поглядам. Члени вікіспільноти пропонуватимуть твердження, щодо яких кандидати мають надати відповіді, використовуючи шкалу Лайкерта (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Відповіді кандидатів на твердження будуть додані до Виборчого компасу. Виборці зможуть користуватися компасом, додаючи свої відповіді стосовно тверджень (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Як результат, компас покаже кандидатів, що найкраще відповідають переконанням і поглядам виборця. Розклад подій для Виборчого компасу: 8–20 липня: Волонтери пропонують твердження для Виборчого компасу 21–22 липня: Виборчий комітет переглядає твердження, чи зрозумілими вони є і чи немає таких, що не відповідають тематиці виборів 23 липня – 1 серпня: волонтери голосують за твердження 2–4 серпня: Виборчий комітет обирає топ-15 тверджень 5–12 серпня: кандидати визначають свої позиції стосовно тверджень 15 серпня: Виборчий компас відкритий для виборців, які можуть використовувати його, щоб визначитися з голосуванням Виборчий комітет визначить топ-15 тверджень на початку серпня. Виборчий комітет спостерігатиме за процесом за підтримки Команди Стратегії вікіруху та урядування. Зокрема Команда перевірить, чи запитання є зрозумілими, чи немає повторів, одруків тощо. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету''<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 15:27, 12 липня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == <section begin="announcement-header" /> Оголошення шести кандидатів на вибори до Ради повірених 2022<section end="announcement-header" /> == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election/Short| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election/Short|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election/Short}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, Представники афіліатів завершили голосування. Оголошуємо відібраних кандидатів до Ради повірених у 2022 році: * Tobechukwu Precious Friday ([[:m:User:Tochiprecious|Tochiprecious]]) * Farah Jack Mustaklem ([[:m:User:Fjmustak|Fjmustak]]) * Shani Evenstein Sigalov ([[:m:User:Esh77|Esh77]]) * Kunal Mehta ([[:m:User:Legoktm|Legoktm]]) * Michał Buczyński ([[:m:User:Aegis Maelstrom|Aegis Maelstrom]]) * Mike Peel ([[:m:User:Mike Peel|Mike Peel]]) Ви можете переглянути більше інформації про [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Results|Результати]] і [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Stats|Статистику]] цих виборів до Ради. Організації-афіліати обрали представників, які голосували від імені афіліата. У середині червня представники афіліатів запропонували запитання для кандидатів. Відповіді, які надали кандидати, а також інформація від Аналітичного комітету стала в пригоді представникам, коли вони приймали рішення. Будь ласка, знайдіть хвилину, щоб із вдячністю усвідомити внесок представників афіліатів та членів Аналітичного комітету – їхню участь у цьому процесі та допомогу з тим, щоб розширити можливості та різноманітність Ради повірених. Ці години волонтерської роботи об’єднують нас у розумінні та баченні. Дякуємо за те, що долучилися. Дякуємо членам спільноти, які зголосилися бути кандидатами до Ради повірених. Це далеко не легке рішення – приєднатися до Ради повірених. Час і відданість, яку демонструють кандидати, свідчить про рівень їхньої відповідальності перед вікірухом. Вітання кандидатам, які були відібрані. Багато-багато шани і вдячності до кандидатів, яких не відібрали. Будь ласка, будьте лідерами у Вікімедіа і надалі. Що виборці можуть робити відтепер? [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Results|Перегляньте результати відбіркового процесу афіліатами]]. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Announcing the six candidates for the 2022 Board of Trustees election|Читайте більше про наступні кроки у виборах Ради повірених у 2022 році]]. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету''<br /><section end="announcement-content" /> --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 22:50, 20 липня 2022 (EEST) == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Movement Strategy and Governance News – Issue 7</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="msg-newsletter"/> <div style = "line-height: 1.2"> <span style="font-size:200%;">'''Movement Strategy and Governance News'''</span><br> <span style="font-size:120%; color:#404040;">'''Issue 7, July-September 2022'''</span><span style="font-size:120%; float:right;">[[m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7|'''Read the full newsletter''']]</span> ---- Welcome to the 7th issue of Movement Strategy and Governance News! The newsletter distributes relevant news and events about the implementation of Wikimedia's [[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy/Initiatives|Movement Strategy recommendations]], other relevant topics regarding Movement governance, as well as different projects and activities supported by the Movement Strategy and Governance (MSG) team of the Wikimedia Foundation. The MSG Newsletter is delivered quarterly, while the more frequent [[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy/Updates|Movement Strategy Weekly]] will be delivered weekly. Please remember to subscribe [[m:Special:MyLanguage/Global message delivery/Targets/MSG Newsletter Subscription|here]] if you would like to receive future issues of this newsletter. </div><div style="margin-top:3px; padding:10px 10px 10px 20px; background:#fffff; border:2px solid #808080; border-radius:4px; font-size:100%;"> * '''Movement sustainability''': Wikimedia Foundation's annual sustainability report has been published. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A1|continue reading]]) * '''Improving user experience''': recent improvements on the desktop interface for Wikimedia projects. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A2|continue reading]]) * '''Safety and inclusion''': updates on the revision process of the Universal Code of Conduct Enforcement Guidelines. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A3|continue reading]]) * '''Equity in decisionmaking''': reports from Hubs pilots conversations, recent progress from the Movement Charter Drafting Committee, and a new white paper for futures of participation in the Wikimedia movement. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A4|continue reading]]) * '''Stakeholders coordination''': launch of a helpdesk for Affiliates and volunteer communities working on content partnership. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A5|continue reading]]) * '''Leadership development''': updates on leadership projects by Wikimedia movement organizers in Brazil and Cape Verde. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A6|continue reading]]) * '''Internal knowledge management''': launch of a new portal for technical documentation and community resources. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A7|continue reading]]) * '''Innovate in free knowledge''': high-quality audiovisual resources for scientific experiments and a new toolkit to record oral transcripts. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A8|continue reading]]) * '''Evaluate, iterate, and adapt''': results from the Equity Landscape project pilot ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A9|continue reading]]) * '''Other news and updates''': a new forum to discuss Movement Strategy implementation, upcoming Wikimedia Foundation Board of Trustees election, a new podcast to discuss Movement Strategy, and change of personnel for the Foundation's Movement Strategy and Governance team. ([[:m:Special:MyLanguage/Movement Strategy and Governance/Newsletter/7#A10|continue reading]]) </div><section end="msg-newsletter"/> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]]--11:10, 25 липня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Голосування за твердження для Виборчого компасу == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Vote for Election Compass Statements| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Vote for Election Compass Statements|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Vote for Election Compass Statements}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, Запрошуємо волонтерів голосувати за твердження, які будуть використані у Виборчому компасі на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|виборах до Ради повірених у 2022 році]]. Ви можете [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Community_Voting/Election_Compass/Statements|проголосувати за твердження, які в би хотіли бачити доданими у Виборчий компас на Мета-вікі]]. Виборчий компас – це інструмент, що допомагає виборцям обирати кандидатів, які найкраще відповідають їхнім переконанням і поглядам. Члени вікіспільноти запропонують твердження, щодо яких кандидати мають надати відповіді, використовуючи шкалу Лайкерта (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Відповіді кандидатів на твердження будуть додані до Виборчого компасу. Виборці зможуть користуватися компасом, додаючи свої відповіді стосовно тверджень (погоджуюся/нейтрально/не погоджуюся). Як результат, компас покаже кандидатів, що найкраще відповідають переконанням і поглядам виборця. Розклад подій для Виборчого компасу: *<s>8–20 липня: Волонтери пропонують твердження для Виборчого компасу</s> *<s>21–22 липня: Виборчий комітет переглядає твердження, чи зрозумілими вони є і чи немає таких, що не відповідають тематиці виборів</s> *23 липня – 1 серпня: волонтери голосують за твердження *2–4 серпня: Виборчий комітет обирає топ-15 тверджень *5–12 серпня: кандидати визначають свої позиції стосовно тверджень *15 серпня: Виборчий компас відкритий для виборців, які можуть використовувати його, щоб визначитися з голосуванням Виборчий комітет визначить топ-15 тверджень на початку серпня. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету'' <section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 14:44, 27 липня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == <span lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Delay of the 2022 Wikimedia Foundation Board of Trustees election</span> == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Delay of Board of Trustees election| You can find this message translated into additional languages on Meta-wiki.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Delay of Board of Trustees election|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/Delay of Board of Trustees election}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Hi all, I am reaching out to you today with an update about the timing of the voting for the Board of Trustees election. As many of you are already aware, this year we are offering an [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Community_Voting/Election_Compass|Election Compass]] to help voters identify the alignment of candidates on some key topics. Several candidates requested an extension of the character limitation on their responses expanding on their positions, and the Elections Committee felt their reasoning was consistent with the goals of a fair and equitable election process. To ensure that the longer statements can be translated in time for the election, the Elections Committee and Board Selection Task Force decided to delay the opening of the Board of Trustees election by one week - a time proposed as ideal by staff working to support the election. Although it is not expected that everyone will want to use the Election Compass to inform their voting decision, the Elections Committee felt it was more appropriate to open the voting period with essential translations for community members across languages to use if they wish to make this important decision. The voting will open on August 23 at 00:00 UTC and close on September 6 at 23:59 UTC. Best regards, Matanya, on behalf of the Elections Committee <section end="announcement-content" /> </div> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 13:31, 17 серпня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> == Invitation to join the Movement Strategy Forum == Hello everyone, [https://forum.movement-strategy.org/ The Movement Strategy Forum] (MS Forum) is a multilingual collaborative space for all conversations about Movement Strategy implementation. We are inviting all Movement participants to collaborate on the MS Forum. The goal of the forum is to build community collaboration, using an inclusive multilingual platform. The [https://meta.wikimedia.org/wiki/Movement_Strategy Movement Strategy] is a collaborative effort to imagine and build the future of the Wikimedia Movement. Anyone can contribute to the Movement Strategy, from a comment to a full-time project. Join this forum with your Wikimedia account, engage in conversations, and ask questions in your language. The Movement Strategy and Governance team (MSG) launched the proposal for the MS Forum in May 2022. There was a 2-month community review period, which ended on 24 July 2022. The community review process included several questions that resulted in interesting conversations. You can read the [https://forum.movement-strategy.org/t/ms-forum-community-review-report/1436 Community Review Report]. We look forward to seeing you at the MS Forum! Best regards, Movement Strategy and Governance team --[[Користувач:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] ([[Обговорення користувача:AAkhmedova (WMF)|обговорення]]) 10:58, 22 серпня 2022 (EEST) == Розпочалося голосування спільнотою на виборах до Ради повірених == <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting period is now open| Це повідомлення також перекладене іншими мовами на Мета-вікі.]]'' :''<div class="plainlinks">[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting period is now open|{{int:interlanguage-link-mul}}]] • [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Wikimedia Foundation elections/2022/Announcement/The 2022 Board of Trustees election Community Voting period is now open}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]</div>'' Усім привіт, Голосування спільнотою на [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022|виборах]] до Ради повірених розпочате. Наводимо кілька корисних посилань, щоб ви могли отримати необхідну для голосування інформацію: * Спробуйте скористатися [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Community_Voting/Election_Compass|Виборчим компасом]], що показує позицію кандидатів стосовно 15 різних тем. * Прочитайте [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates|звернення кандидатів]] [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Affiliate_Organization_Participation/Candidate_Questions|та їхні відповіді на запитання від афіліатів]]. * [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Apply to be a Candidate|Дізнайтеся більше про навички, які очікуються від повірених Ради]], і наскільки кандидати відповідають цим навичкам згідно з [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation elections/2022/Candidates|висновками Аналітичного комітету]]. Якщо ви готові проголосувати, то можете перейти до [[Special:SecurePoll/vote/Wikimedia_Foundation_Board_Elections_2022| перейти на сторінку голосування SecurePoll]]. '''Ви можете голосувати з 23 серпня о 00:00 UTC до 6 вересня о 23:59 UTC.''' Щоб дізнатися, чи відповідаєте ви критеріям права голосу, будь ласка, перегляньте [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_elections/2022/Voter_eligibility_guidelines|Критерії права голосу]]. З найкращими побажаннями, Команда Стратегії вікіруху та урядування ''Це повідомлення надіслане від імені спеціальної групи з відбору до Ради та Виборчого комітету''<br /><section end="announcement-content" /> [[User:AAkhmedova (WMF)|AAkhmedova (WMF)]] 17:01, 23 серпня 2022 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем:AAkhmedova (WMF)@metawiki використовується список у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/uk&oldid=13862786 --> 7tgzkomw19992h8rxejdcd4ik6yh3i5 Кременчук 0 469 33322 32198 2022-08-24T02:06:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Полтавської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.06580|33.41004|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Свято-Пантелеймонська церква (Кременчук).JPG | caption=Свято-Пантелеймонська церква | city=Кременчук | citylocal= | map= | arm= | population=224 800 (2013) | callingcode= }} '''Кременчук''' — місто обласного підпорядкування в [[Полтавська область|Полтавській області]] України, адміністративний центр Кременчуцького району. == Зрозуміти == Населення міста — 222 тисячі осіб (2017). За цим показником займає 29 місце в Україні. Розташований у зоні помірного континентального клімату в межах Придніпровської низовини й середньої течії річки Дніпра на лівому та правому її берегах, у центральній частині України на відстані 115 км від обласного центру міста Полтави й 290 км від столиці України міста Києва. Територія становить 9600 га.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] Адміністративно місто поділене на два райони: Автозаводський (лівобережна частина) та Крюківський (правобережна та частково лівобережна).[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] Кременчук — великий індустріальний центр Полтавщини. На сьогодні у місті функціонує 86 промислових підприємств, 58 будівельних організацій різних форм власності та близько 14 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] За рейтингом регіонів, міст та районів України, який проводить недержавний аналітичний центр «Інститут Реформ», Кременчук займає 8-ме місце із 494 територій України.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] За економічними показниками він займає 15-те місце серед 45 великих міст України.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] Загальна сума від зборів та податків, зібраних у Кременчуці та районі за перші 11 місяців 2011 року — 9,2 мільярда гривень.[http://www.telegraf.in.ua/kremenchug/2011/12/10/v-kremenchuge-sobrali-92-milliarda-griven-nalogov-za-11-mesyacev-etogo-goda_10019086.html] == Як дістатись == === {{Літаком}} === Прямих рейсів немає. Можна долетіти до Києва, або Запоріжжя та звідти приїхати автобусом або поїздом. === {{Потягом}} === Купити квитки можна електронно через інтернет-сервіс замовлення квитків від АТ «Укрзалізниця» https://booking.uz.gov.ua/ {| class="wikitable" !Номер поїзда !Маршрут !Перiодичнiсть з початкової станції маршруту !Час приб. !Час вiдпр. !Прибуття на кінцеву станцію |- |760 |Бахмач Кременчук |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків |17:50 | |17:50 |- |961 безпересадковий вагон |Гадяч Ім.сергієнка Н.і. Кременчук |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків |17:50 | |17:50 |- |792 |Київ Кременчук |цілий рік щоденно |22:50 | |22:50 |- |128 |Ковель Харків |цілий рік по парних, при двох непарних 28,30,2 |06:23 |06:53 |12:09 |- |92 безпересадковий вагон |Кременчугк Новоолексіївка |2/02-24/03/2018 по парних; 21,23/03/2018; з 25/03/2018 по непарних | |15:16 |07:20 |- |92 безпересадковий вагон |Кременчук Москва |2/02-18/03/2018 по парних; з 21/03/2018 по непарних ; будьте уважні, двері по ст.харків зачиняються о 20:45, потім митний і паспортний контроль! | |15:16 |09:52 |- |791 |Кременчук Київ |цілий рік щоденно | |00:07 |05:09 |- |760 |Кременчук Бахмач |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків | |00:45 |07:22 |- |760 безпересадковий вагон |Кременчук Гадяч Ім.сергієнка Н.і. |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків | |00:45 |07:27 |- |19 безпересадковий вагон |Москва Кременчук |3-15/03/2018 по непарних |14:29 | |14:29 |- |19 безпересадковий вагон |Москва Кременчук |1/02-19/03/2018 по непарних (крім 3-15/03/2018); з 22/03/2018 по парних |14:29 | |14:29 |- |82 безпересадковий вагон |Новоолексіївка Кременчугк |3-15/03/2018 по непарних |14:29 | |14:29 |- |82 безпересадковий вагон |Новоолексіївка Кременчугк |1/02-25/03/2018 (крім 3-15/03/2018) по непарних; 22,24/03/2018; з 26/03/2018 по парних |14:29 | |14:29 |- |8 |Одеса Харків |з 23/01/2018 по непарних, при двох непарних 29,31,3; відмінено 21/03/2018 |04:35 |04:40 |08:35 |- |60 («ЧАЙКА») |Одеса Харків |цілий рік щоденно, крім 20/03/2018 |03:15 |03:40 |08:20 |- |60 («ЧАЙКА») |Одеса Харків |20/03/2018 |03:15 |03:40 |08:20 |- |7 |Харків Одеса |з 22/01/2018 по парних (крім 2-14/03/2018), при двох непарних 28,30,2; відмінено 20/03/2018 |01:37 |01:42 |08:53 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |з 25/12/2017 щоденно, крім 2-15/03, 20/03/2018 |21:45 |22:07 |06:28 |- |7 |Харків Одеса |2-14/03/2018 по парних |01:37 |01:42 |08:53 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |2-15/03/2018 щоденно |21:45 |22:07 |06:28 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |20/03/2018 |21:45 |22:07 |09:03 |- |375 |Харків Херсон |з 25/12/2017 щоденно, крім 2-15/03/2018 |01:06 |01:28 |13:40 |- |375 |Харків Херсон |2-15/03/2018 щоденно |01:06 |01:28 |13:40 |- |127 |Харків Ковель |15/02-15/03/2018 по непарних |20:39 |21:09 |13:32 |- |127 |Харків Ковель |з 25/12/2017 по непарних (крім 15/02-15/03/2018), при двох непарних 29,31,3 |20:39 |21:09 |13:32 |- |375 |Херсон Харків |цілий рік щоденно |03:47 |04:15 |10:12 |} === {{Автомобілем}} === З різних міст добиратися можна по-різному, а тому краще звіритися с гугл картами. === {{Автобусом}} === Ознайомитися з розкладом автобусного сполучення з Кременчуком та купити квитки можна через інтернет-ресурс http://bus.com.ua/ та сайт Обласного підприємства автобусних станцій «ПолтаваАвтоТранс» [http://avtovokzal.pl.ua/home http://avtovokzal.pl.ua] === {{Кораблем}} === Великі кораблі тут не плавають. == Транспорт == Міський транспорт представлено тролейбусами (2 грн.), автобусами (4 грн) та маршрутними таксі (6 грн ). Детальний маршрут: https://www.eway.in.ua/ru/cities/kremenchuk/routes {| class="wikitable sortable" !№ !Кінцева А !Кінцева Б !Відстань, км !Вартість, грн (лютий 2018) |- |1 |Центральний ринок |Вул. Юрія Кондратюка |8,08 |3 |- |2 |Артилерійські склади (місцевість Щемилівка) |Вул. Правобережна (місцевість Раківка) |8,88 |5 |- |2в |Артилерійські склади |Вул. Лейтенанта Дніпрова (місцевість Раківка) |11,42 |5 |- |3а |Автомобільний ринок |Кохнівський хлібозавод (місцевість Велика Кохнівка) |12,21 |5 |- |3б |Придніпровський ринок |Вул. Молодіжна |11,76 |5 |- |3в |Автомобільний ринок |Вул. Молодіжна |16,95 (прямий маршрут)/13,56 (обернений) | |- |9 |Пров. Раскової |Вул. Академіка Герасимовича |10,04 |5 |- |10 |Центральний ринок |місцевість Млинки-Лашки |9,94 |3 |- |11 |Вул. Маршала Говорова |297-й квартал |14,02 |5 |- |13 |Виправна колонія 69 |Вул. Перемоги |9,45 |5 |- |14 |Вул. Мічуріна |Гранітний кар'єр |12,14 |5 |- |15 |Річковий вокзал |Нафтопереробний завод |15,53 |5 |- |15б |Вул. Молодіжна |Річковий вокзал |16,12 |5 |- |16 |Вул. Олексія Древаля |Вул. Коцюбинського |12,2 |5 |- |16а |Вул. Олексія Древаля |Вул. Коцюбинського |12,25 |5 |- |16б |Вул. Олексія Древаля |Вул. Молодіжна |12,16 |5 |- |17 |Вул. Юрія Кондратюка |Вул. Молодіжна |17,39 |5 |- |18 |Центральний ринок |Дитяча лікарня |9,88 |5 |- |24 |Центральний ринок |С. Соснівка |8,88 |3 |- |25 |Вул. Правобережна |Вул. Молодіжна |17,77 |5 |- |28 |Вул. Мічуріна |Вул. Воїнів-Інтернаціоналістів |16,94 |5 |- |30 |Центр |Вул. Миру |8,88 |5 |- |231 |Автомобільний ринок |С. Піщане |13,57 |5 |} === Відстані до різних міст === {| class="toccolours" align="center" style="text-align:center" ! colspan="10" |Відстань від Кременчука до різних міст (автошляхами) |- | | | |[[Файл:Flag_of_Poland.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Poland.svg|межа|20x20пкс]] [[Варшава]] ~ 1084 км [[Київ]] ~ 302 км [[Черкаси]] ~ 178 км |[[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[Санкт-Петербург|Ст-Петербург]] ~ 1481 км [[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[Москва]] ~ 985 км [[Файл:Flag_of_Belarus.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Belarus.svg|межа|20x20пкс]] [[Мінськ]] ~ 822 км |[[Суми]] ~ 289 км [[Харків]] ~ 263 км [[Полтава]] ~ 116 км | | | |- | | | |[[Файл:Flag_of_France.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_France.svg|межа|20x20пкс]] [[Париж]] ~ 2610 км [[Файл:Flag_of_Austria.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Austria.svg|межа|20x20пкс]] [[Відень]] ~ 1625 км [[Львів]] ~ 842 км |[[Файл:Compass_Rose_English_North.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Compass_Rose_English_North.svg|центр|150x150пкс|Роза вітрів]] |[[Луганськ]] ~ 558 км [[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[w:Волгоград|Волгоград]] ~ 1023 км [[Файл:Flag_of_Kazakhstan.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Kazakhstan.svg|межа|20x20пкс]] [[w:Астана|Астана]] ~ 3396 км | | | |- | | | |[[Кропивницький]] ~ 131 км [[Одеса]] ~ 457 км [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]] [[Кишинів]] ~ 467 км |[[Херсон]] ~ 337 км [[Сімферополь]] ~ 542 км |[[Дніпро]] ~ 163 км [[Запоріжжя]] ~ 249 км [[Донецьк]] ~ 415 км | | | |- ! colspan="10" | |} == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * {{listing | name=Музей військової техніки під відкритим небом | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Миру | lat= | long= | directions=Маршрутка №30, зупинка парк Миру | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=безкоштовно | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-09-04 | content= }}Не дивуйтеся, коли в парку Миру побачите справжній танк і винищувач. Ви потрапили в Музей військової техніки під відкритим небом. Серед експонатів – знаменита «Катюша», артилерійські знаряддя, винищувач Міг-31 та інше. ===Музеї=== [[Файл:Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка.jpg|міні|Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка]] * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Краєзнавчий музей |alt = |address =вул. Жовтнева 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }}Відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в області. Фонди музею налічують понад 60 тис. експонатів, є наукова бібліотека, де працюють студенти, учні, опрацьовують архівні матеріали фахівці. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць. Кременчуцький краєзнавчий музей є методичним центром для відомчих музеїв на великих підприємствах міста. Кожен рік музей приймає понад вісімдесят тисяч відвідувачів, серед яких — гості нашого міста з близького та далекого зарубіжжя.У музеї знаходиться дванадцять залів, дві з яких — виставкові. У музеї висвітлено геологічну історію Кременчуцького району, його флору та фауну -Зала дореволюційної історії -Зала Другої світової війни. * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Музей А. С. Макаренка|alt = |address =вул. Макаренка 44 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Міська картинна галерея |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Картинна галерея Наталії Юзефович |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Палаци культури === [[Файл:Міський_палац_культури_(Кременчук).jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA).jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|[[w:Кременчуцький_міський_палац_культури|Кременчуцький міський палац культури]]]] Осередками культури у Кременчуці є палаци культури. Найбільшим є [[w:Міський_палац_культури_(Кременчук)|Міський палац культури]]. Завдяки потужностям&nbsp;— площам і технічному оснащенню він якнайкраще пристосований для проведення культурних та суспільних заходів&nbsp;— [[w:Концерт_(захід)|концертів]], виставок, ярмарок, аукціонів різноманітного профілю. Крім цього у палаці розміщено 26 гуртків народної самодіяльності, 8 з яких носять звання «народних». На його сцені гастролюють театральні трупи з різних міст України та ближнього зарубіжжя, проходять всі виступи фольклорних колективів, зірок естради. Тут же проходять різноманітні інші заходи, акції, шоу, торговельні виставки тощо (наприклад, саме у палаці відбувалися кастинги до популярних телепроектів каналу [[w:СТБ|СТБ]] талант-шоу [[w:Україна_має_талант|Україна має талант]] під своєрідною назвою «Кременчук має талант»). Окрім міського ПК є ще чотири [[w:Палац_культури_«Кредмаш»|Палац культури «Кредмаш»]], [[w:Палац_культури_«КрАЗ»|Палац культури «КрАЗ»]], [[w:Палац_культури_імені_Івана_Федоровича_Котлова_(Кременчук)|Палац культури ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Котлова]], [[w:Палац_культури_«Нафтохімік»_(Кременчук)|Палац культури «Нафтохімік»]]. На їх базі діють безліч<!-- що? --> гуртків. Також діє [[w:Кременчуцький_міський_центр_культури_і_дозвілля|Міський центр культури і дозвілля]]. === Кінотеатри === * Кінотеатр у ПК «Нафтохімік» * Кінотеатр у ТРК «Галактика» === Бібліотеки === [[Файл:Центральна_міська_бібліотека_(Кременчук)_(панорама).jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_(%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA)_(%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0).jpg|праворуч|міні|500x500пкс|[[w:Центральна_міська_бібліотека_імені_Максима_Горького_(Кременчук)|Центральна бібліотека для дорослих ім. О.&nbsp;М.&nbsp;Горького]] на [[w:Європейська_вулиця_(Кременчук)|Європейській вулиці]]]] У місті працюють 2 комунальні централізовані бібліотечні системи для дорослих та дітей (20 філій) Крім комунальних бібліотек діють: * 8 науково-технічних бібліотек * 7 бібліотек навчальних закладів різних рівнів акредитації * 7 бібліотек системи профтехосвіти * 33 шкільних бібліотек * 4 спеціалізовані бібліотеки === Музеї та галереї === Діють два комунальні музеї: * [[w:Кременчуцький_краєзнавчий_музей|Краєзнавчий музей]] * [[w:Педагогічно-меморіальний_музей_А._С._Макаренка|Музей А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка]] Також працюють 5 громадських народних музеїв. За роки Незалежності у місті відкрилися Центр культури і дозвілля, [[w:Кременчуцька_міська_художня_галерея|Міська картинна галерея]], [[w:Картинна_галерея_Наталії_Юзефович|Картинна галерея Наталії Юзефович]]. ===Парки=== Зелені насадження Кременчука, згідно з даними міського управління житлово-комунального господарства, займають площу 3440 га, з них загального користування&nbsp;— 480 га. На одного жителя припадає близько 15 м² зелених насаджень, що втричі менше норм затверджених Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Зелену зону міста утворюють 8 парків, 8 скверів, 3 бульвари, зелена зона вздовж набережної. Два парки міста входять до пам'яток садово-паркового мистецтва ([[w:Придніпровський_парк_(Кременчук)|Придніпровський парк]] та [[w:Міський_сад_(Кременчук)|Міський сад]]). Наразі готуються документи щодо внесення [[w:Парк_Миру_(Кременчук)|Парку Миру]] до переліку пам'яток історії та архітектури Кременчука. На островах, що на Дніпрі розташований регіональний ландшафтний парк [[w:Кременчуцькі_плавні|Кременчуцькі плавні]]. '''Острів законаних.''' Міський парк Кременчука нещодавно обзавівся чарівним островом, до якого веде арочний міст. Часто в альтанці, що височіє посеред озера, влаштовують фотосесії. Романтики додають чорні та білі лебеді, що граціозно ковзають по водній гладі. Ще в парку живуть качки. Так що, збираючись сюди, захопіть хліба, щоб підгодувати птахів і познайомитися з ними ближче. Крихтам будуть раді і риби – озеро просто кишить мальками! '''Алея сакур.''' Кожну весну в місті трапляється маленьке диво – рожевим кольором спалахують сакури. Кременчуцька алея зовсім не велика і висаджена вздовж дороги. Але поруч є затишний куточок, звідки зручно милуватися ніжними квітками. Малопомітні для перехожих лавочки, що сховалися в тіні, і дзюрчання фонтану створюють чарівну атмосферу. === Пляжі === [[Файл:Кременчук.JPG|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Центральний міський пляж, 2014 рік]] В місті є такі пляжі: На річці Дніпро : '''Центральний пляж'''&nbsp;— найбільший пляж у місті. Знаходиться у центрі міста поряд з Ювілейний парком. На пляжі встановлено: радіовузол, медпункт, водні гірки, дитячий майданчик, рятувальний пост. Кожного року кілька разів на тут беруть проби води. Загальна довжина пляжу 1&nbsp;км: від старої лодочної станції до Крюківського мосту. Щорічно проводиться чистка дна. '''Дикий пляж'''&nbsp;— намита коса у парку Придніпровський. Знаходиться за Набережною у парку Придніпровський. Пляж є стихійним. Його намили для укріплення Набережної міста Кременчука. Зараз на пляжі встановлений рятувальний пост. Щорічно проводиться чистка дна. Довжина пляжу 350&nbsp;м. '''Демурівська коса'''&nbsp;— намита коса у Крюкові, вздовж Набережної Лейтенанта Дніпрова. Пляж є стихійним. Довжина пляжу приблизно 700&nbsp;м. Улітку на пляжі купається досить багато мешканців Крюкова та Раківки, але купатись на цьому пляжі офіційно заборонено бо на пляжі немає рятувального посту і не чиститься дно пляжу. '''1 пірс'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж, розташований на території гавані Кременчуцького річкового порту. Зараз пляж не користується великою популярністю тому як зараз його не існує. Він заріс травою та деревами. '''Афіни'''&nbsp;— невеликий облаштований пляж, знаходиться у районі першого занасипу, біля кафе АФІНИ. Щорічно тут проводиться чистка берега та дна пляжу. Беруться проби води. На пляжу встановлено рятувальний пост. Довжина пляжу близько 100&nbsp;м. На річці Сухий Кагамлик : '''Пляж у парку Воїнів-Інтернаціоналістів'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж на річці Сухий Кагамлик у районі Молодіжного, знаходиться у парку воїнів-інтернаціалістів. Щорічно проводиться чистка дна та берегу, беруться проби води. Встановлено рятувальний пост та дитячий майданчик. Довжина пляжу приблизно 70&nbsp;м. '''Сталінградський пляж'''&nbsp;— маленький стихійний пляж у районі Молодіжного. У 2016 році відкрився міні-аквапарк із водними гірками та басейном. На пляжу є кафе Івушки. Чистка дна не проводиться, тому дно пляжу є замуленим. '''Пляж за 4-ю Поліклінікою'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж у районі Молодіжного. На пляжу з 2016 року проводиться чистка дна та берегу, беруться проби води, встановлений рятувальний пост. З 24 червня 2016 року Вважається офіційним. Довжина пляжу становить 65&nbsp;м. '''Керченський пляж'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж на вулиці Керченській у районі Молодіжного. Пляж є сусідом пляжу за 4-ю поліклінікою. На пляжі чистка дна не проводиться, але тут дно не є замуленим тому як течія річки на цьому пляжі врізається у суходіл. Рятувального посту немає. Довжина пляжу 50&nbsp;м. '''Пляж Ковальова'''&nbsp;— маленький стихійний пляж на річці Сухий Кагамлик у районі Пивзаводу. 2015 року на пляжі провели чистку дна та берегу, засипали берег піском. Рятувального посту немає. Також на річці Сухий Кагамлик встановлено багато маленьких стихійних пляжів у районі вулиці Героїв Сталінграда. '''Міст через Дніпро.''' Для Кременчука це така ж візитна картка, як Ейфелева вежа для Парижа або Біг-Бен для Лондона. Він на всіх картинах, присвячених місту, на всіх плакатах та обкладинках книг. Оскільки міст з'єднує основну частину міста з Крюковим, у побуті він здобув назву «Крюківський».Міст – «три в одному»: для машин, поїздів і пішоходів. Прогулянка займе близько 20 хвилин. Підійде для фотографів, романтиків та любителів екстриму. Звідси відкриваються красиві види на річку, міський пляж, зелені острови. Особливо вражають краєвиди при заході сонця. Ну і трохи екстриму на додачу: коли по мосту їдуть потяги або вантажівки відчуваєш, що він просто «ходить» під ногами. Цій пам'ятці незабаром 70 років, і давно ведуться розмови про те, щоб відправити міст на пенсію, побудувавши «брата-близнюка». Але мосту, як і всім українцям, вирішили збільшити пенсійний вік – на спокій не скоро. '''Набережна Кременчука.''' Одне з найпопулярніших місць серед городян. На свята часом не знайдеш місця, щоб сісти на парапеті. З набережної видно захоплюючу панораму Дніпра і сусідніх островів. Найромантичніший острів, що застиг посеред водної гладі, має витончену назву «Фантазія». В радянські часи на ньому були облаштовані пляжі, але тепер він завжди безлюдний. '''Колесо огляду.''' Подивитися на Дніпро з висоти допоможе атракціон у парку Придніпровський. Парк розташований уздовж набережної. == Чим зайнятись == === Парки === * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Парк Воїнів-інтернаціоналістів |alt = |address = |directions = розташований біла річки Сухий Кагамлик напроти палацу культури «Нафтохімік» |url =http://eko-kremen.mvk.pl.ua/park_international.shtml |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Парк Крюківського вагонобудівного заводу |alt = |address = |directions = у правобережній частині міста між вулицями Приходька, Котлова та Ростовською. |url = http://eko-kremen.mvk.pl.ua/park_kvsz.shtml |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Кленовий сквер |alt = |address =проспект 50-річчя Жовтня |directions = обмежений на півночі та сході вулицею Радянської Армії, на півдні розташовані одно- та двоповерхові будівлі з присадибними ділянками, що відносяться до Гомельського провулку. |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} *Міський [https://www.telegraf.in.ua/topnews/2016/05/28/yak-tayemnic-zbergaye-kremenchuckiy-mskiy-sad_10054106.html сад] На кожне свято у Кременчуці проходить ярмарок на площі Перемоги. == Що купувати == === Супермаркети === * АТБ * Маркетопт * Сільпо * Брусничка * Фуршет Про їх розташування краще подивитися у картах. == Де поїсти == === Дешево === [http://uanta.me/item/kofejnya-kofan/ Кав'ярня «Кофан» (подають вафлі та напої)] [http://pinta-piva2003.business.site Піцерія Пинта Пива (смачна піца)]\ Кафе ЛогінСсмак === Середні ціни === Комбат (на раківці) === Дорого === Ресторан «Україна» === '''Фаст-фуд''' === [[|міні| Єдиний у місті МакДональдз. Можна весело провести час. ]] [https://www.spr.ua/kremenchug-i-kremenchugskiy-rayon/makdonalds-4372273.html МакДональдс] == Де розважитись == === Кінотеатри === * Кінотеатр у ПК «Нафтохімік» * [http://www.galaktika-kino.com.ua/main/price.php Кінотеатр у ТРК «Галактика»] == Де зупинитись == Усі готелі міста на [https://www.booking.com/searchresults.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;dest_id=-1043663;dest_type=city;highlighted_hotels=1699694& Booking.com] === Дешево === * [https://www.booking.com/hotel/ua/pid-strikhoiu.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c; Під стріхою] * [https://www.booking.com/hotel/ua/merlin-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=151503201_99015403_2_0_0;all_sr_blocks=151503201_99015403_2_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=4;hapos=4;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X4;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Мерлін] === Середні ціни === * [https://www.booking.com/hotel/ua/kremin.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=26614306_96324047_2_1_0;all_sr_blocks=26614306_96324047_2_1_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=5;hapos=5;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X5;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Кремінь] === Дорого === * {{Listing|type=do |lat = 48.99938 |long = 33.550633 |name = База відпочинку Маяк, Потоки, Кременчук |alt = знаходиться в 10 км від м.Кременчук (траса Кременчук-Дніпропетровськ) |address = м. Кременчук, c. Кам’яні Потоки, вул. Леніна, 149 |directions = |url = http://www.bo-mayak.com |wikipedia = |facebook = https://www.facebook.com/BazaOtdihaMayakKremenchugKamenniePotoki |vkontakte = http://vk.com/mayak_potoki |phone = +380675353013 |fax = |email = info@bo-mayak.com |skype = |hours = цілодобово |price = |description = На території бази відпочинку розташовані два готельних корпуси та котеджі, ресторан на 60 місць та таверна. Також до ваших послуг: басейни, тенісний корт, прокат велосипедів, човнів та катамаранів, риболовля на Дніпрі та лазня на воді.}} * [https://www.booking.com/hotel/ua/dneprovskie-zori-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-02-23;checkout=2018-02-24;ucfs=1;srpvid=41b061d53a990103;srepoch=1519307693;highlighted_blocks=169969403_97250666_4_0_0;all_sr_blocks=169969403_97250666_4_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=1;hapos=1;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=670209df7d888d90c2611adf6ddbdeec854e7e80X1;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Дніпровські зорі] * [https://www.booking.com/hotel/ua/lialya-apartment-on-pobeda-4-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=199385601_110881675_4_0_0;all_sr_blocks=199385601_110881675_4_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=2;hapos=2;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X2;from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl Победа] == Де навчатись == '''''Дошкільна освіта''''' Докладніше https://uk.wikipedia.org/wiki/Освіта_в_Кременчуці Перелік дошкільних навчальних закладів м. Кременчук на травень 2011 року № 2, № 3, № 4, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 18, № 19, № 21, № 23, № 24, № 25, № 26, № 28, № 29, № 32, № 33, № 34, № 35, № 36, № 41, № 46, № 48, № 50, № 55, № 57, № 58, № 59, № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67, № 68, № 70, № 73, № 74, № 77, № 78, № 79, № 80, № 82. '''Школи''' У цей час у ''Кременчуці'' близько 30 [[w:Школа|шкіл]]. У школах міста навчається приблизно 29,5 тис. учнів, працює 1,9&nbsp;тис. педагогічних працівників. Всі [[w:Школа|школи]] ''Кременчука'' надають необхідні знання, відповідно програми [[w:Міністерство_освіти_і_науки_України|міністерства освіти]]. Серед [[w:Школа|шкіл]] міста є [[w:Ліцей|ліцеї]], [[w:Гімназія|гімназії]] і [[w:Колегіум|колегіуми]], що спеціалізуються на поглибленому вивченні окремих предметів. Наприклад, учні [[w:Кременчуцький_ліцей_№_4|4-го ліцею]] поглиблено вивчають [[w:Математика|математику]], [[w:Кременчуцька_гімназія_№_5_імені_Т._Г._Шевченка|5-й гімназії]]&nbsp;— [[w:Українська_мова|українська мова]], [[w:Кременчуцька_школа_№_10|10-ї школи]]&nbsp;— іноземні мови, [[w:Кременчуцький_колегіум_№_25|25-го колегіуму]]&nbsp;— [[w:Право|право]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_30|30-го ліцею]]&nbsp;— [[w:Інформаційні_технології|інформаційні технології]]. Окрім цього в місті існували [[w:Приватна_школа|приватні школи]], в яких основний нахил робився на [[w:Естетичне_виховання|естетичне виховання]]. Перелік державних шкіл міста: * [[w:ЗОШ|Загальноосвітні школи]]: [[w:Кременчуцька_школа_№_1|№&nbsp;1]], [[w:Кременчуцька_школа_№_2|№&nbsp;2]], [[w:Кременчуцька_школа_№_3|№&nbsp;3]], [[w:Кременчуцька_школа_№_7|№&nbsp;7]], [[w:Кременчуцька_школа_№_8|№&nbsp;8]], [[w:Кременчуцька_школа_№_9|№&nbsp;9]], [[w:Кременчуцька_школа_№_10|№&nbsp;10]], [[w:Кременчуцька_школа_№_12|№&nbsp;12]], [[w:Кременчуцька_школа_№_13|№&nbsp;13]], [[w:Кременчуцька_школа_№_14|№&nbsp;14]], [[w:Кременчуцька_школа_№_16|№&nbsp;16]], [[w:Кременчуцька_школа_№_17|№&nbsp;17]], [[w:Кременчуцька_школа_№_18|№&nbsp;18]], [[w:Кременчуцька_школа_№_19|№&nbsp;19]], [[w:Кременчуцька_школа_№_20|№&nbsp;20]], [[w:Кременчуцька_школа_№_22|№&nbsp;22]], [[w:Кременчуцька_школа_№_23|№&nbsp;23]], [[w:Кременчуцька_школа_№_24|№&nbsp;24]], [[w:Кременчуцька_школа_№_26|№&nbsp;26]], [[w:Кременчуцька_школа_№_27|№&nbsp;27]], [[w:Кременчуцька_школа_№_28|№&nbsp;28]], [[w:Кременчуцька_школа_№_29|№&nbsp;29]], [[w:Кременчуцька_школа_№_31|№&nbsp;31]] * [[w:Ліцей|Ліцеї]]: [[w:Кременчуцький_ліцей_№_4|№&nbsp;4]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_11|№&nbsp;11]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_30|№&nbsp;30]] * [[w:Гімназія|Гімназії]]: [[w:Кременчуцька_гімназія_№_5|№&nbsp;5]], [[w:Кременчуцька_гімназія_№_6|№&nbsp;6]] * [[w:Колегіум|Колегіум]]: [[w:Кременчуцький_колегіум_№_25|№&nbsp;25]] * [[w:Ліцей_«Політ»|Полтавська обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ—ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка (Ліцей «Політ»)]] * [[w:Дитячі_соціальні_заклади_Кременчука|Школа-інтернат для дітей-сиріт ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка]] * [[w:Кременчуцький_обласний_військовий_ліцей_з_поглибленою_фізичною_підготовкою|Кременчуцький обласний військовий ліцей з поглибленою фізичною підготовкою]] * [[w:Кременчуцька_вечірня_школа_№_3|Вечірня школа №&nbsp;3]] Приватні школи: [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Ада»|«Ада»]] (закрита у 2012), [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Надія_України»|«Надія України»]] (закрита наприкінці [[w:2007|2007]]), [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Логос»|«Логос»]], [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Хабад-ор_Авнер»|«Хабад-ор Авнер»]] (викладали іврит, закриті) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == +380 - код України {| class="wikitable" |039 xxx xx xx |Golden Telecom (Beeline) -> Київстар |- |050 xxx xx xx |МТС |- |063 xxx xx xx |life:) |- |066 xxx xx xx |МТС / Jeans |- |067 xxx xx xx |Київстар |- |068 xxx xx xx |Beeline -> Київстар |- |091 xxx xx xx |Utel |- |092 xxx xx xx |PEOPLE.net |- |093 xxx xx xx |life:) |- |094 xxx xx xx |Інтертелеком |- |095 xxx xx xx |МТС / Jeans |- |096 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |097 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |098 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |099 xxx xx xx |МТС / Jeans |} == Куди далі == У [[Дніпро]], [[Кропивницький]], [[Черкаси]], [[Полтава|Полтаву]], [[Харків]], [[Суми]]. {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Полтавської області]] s0g2v89bnxjk3pgziqqgcb4iqjrike8 33324 33322 2022-08-24T02:06:37Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|49.06580|33.41004|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Свято-Пантелеймонська церква (Кременчук).JPG | caption=Свято-Пантелеймонська церква | city=Кременчук | citylocal= | map= | arm= | population=224 800 (2013) | callingcode= }} '''Кременчук''' — місто обласного підпорядкування в [[Полтавська область|Полтавській області]] України, адміністративний центр Кременчуцького району. == Зрозуміти == Населення міста — 222 тисячі осіб (2017). За цим показником займає 29 місце в Україні. Розташований у зоні помірного континентального клімату в межах Придніпровської низовини й середньої течії річки Дніпра на лівому та правому її берегах, у центральній частині України на відстані 115 км від обласного центру міста Полтави й 290 км від столиці України міста Києва. Територія становить 9600 га.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] Адміністративно місто поділене на два райони: Автозаводський (лівобережна частина) та Крюківський (правобережна та частково лівобережна).[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] Кременчук — великий індустріальний центр Полтавщини. На сьогодні у місті функціонує 86 промислових підприємств, 58 будівельних організацій різних форм власності та близько 14 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] За рейтингом регіонів, міст та районів України, який проводить недержавний аналітичний центр «Інститут Реформ», Кременчук займає 8-ме місце із 494 територій України.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] За економічними показниками він займає 15-те місце серед 45 великих міст України.[http://kremen.gov.ua/zagalna_nformatsja_96] Загальна сума від зборів та податків, зібраних у Кременчуці та районі за перші 11 місяців 2011 року — 9,2 мільярда гривень.[http://www.telegraf.in.ua/kremenchug/2011/12/10/v-kremenchuge-sobrali-92-milliarda-griven-nalogov-za-11-mesyacev-etogo-goda_10019086.html] == Як дістатись == === {{Літаком}} === Прямих рейсів немає. Можна долетіти до Києва, або Запоріжжя та звідти приїхати автобусом або поїздом. === {{Потягом}} === Купити квитки можна електронно через інтернет-сервіс замовлення квитків від АТ «Укрзалізниця» https://booking.uz.gov.ua/ {| class="wikitable" !Номер поїзда !Маршрут !Перiодичнiсть з початкової станції маршруту !Час приб. !Час вiдпр. !Прибуття на кінцеву станцію |- |760 |Бахмач Кременчук |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків |17:50 | |17:50 |- |961 безпересадковий вагон |Гадяч Ім.сергієнка Н.і. Кременчук |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків |17:50 | |17:50 |- |792 |Київ Кременчук |цілий рік щоденно |22:50 | |22:50 |- |128 |Ковель Харків |цілий рік по парних, при двох непарних 28,30,2 |06:23 |06:53 |12:09 |- |92 безпересадковий вагон |Кременчугк Новоолексіївка |2/02-24/03/2018 по парних; 21,23/03/2018; з 25/03/2018 по непарних | |15:16 |07:20 |- |92 безпересадковий вагон |Кременчук Москва |2/02-18/03/2018 по парних; з 21/03/2018 по непарних ; будьте уважні, двері по ст.харків зачиняються о 20:45, потім митний і паспортний контроль! | |15:16 |09:52 |- |791 |Кременчук Київ |цілий рік щоденно | |00:07 |05:09 |- |760 |Кременчук Бахмач |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків | |00:45 |07:22 |- |760 безпересадковий вагон |Кременчук Гадяч Ім.сергієнка Н.і. |з 10/12/2017 щоденно, крім вівторків | |00:45 |07:27 |- |19 безпересадковий вагон |Москва Кременчук |3-15/03/2018 по непарних |14:29 | |14:29 |- |19 безпересадковий вагон |Москва Кременчук |1/02-19/03/2018 по непарних (крім 3-15/03/2018); з 22/03/2018 по парних |14:29 | |14:29 |- |82 безпересадковий вагон |Новоолексіївка Кременчугк |3-15/03/2018 по непарних |14:29 | |14:29 |- |82 безпересадковий вагон |Новоолексіївка Кременчугк |1/02-25/03/2018 (крім 3-15/03/2018) по непарних; 22,24/03/2018; з 26/03/2018 по парних |14:29 | |14:29 |- |8 |Одеса Харків |з 23/01/2018 по непарних, при двох непарних 29,31,3; відмінено 21/03/2018 |04:35 |04:40 |08:35 |- |60 («ЧАЙКА») |Одеса Харків |цілий рік щоденно, крім 20/03/2018 |03:15 |03:40 |08:20 |- |60 («ЧАЙКА») |Одеса Харків |20/03/2018 |03:15 |03:40 |08:20 |- |7 |Харків Одеса |з 22/01/2018 по парних (крім 2-14/03/2018), при двох непарних 28,30,2; відмінено 20/03/2018 |01:37 |01:42 |08:53 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |з 25/12/2017 щоденно, крім 2-15/03, 20/03/2018 |21:45 |22:07 |06:28 |- |7 |Харків Одеса |2-14/03/2018 по парних |01:37 |01:42 |08:53 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |2-15/03/2018 щоденно |21:45 |22:07 |06:28 |- |59 («ЧАЙКА») |Харків Одеса |20/03/2018 |21:45 |22:07 |09:03 |- |375 |Харків Херсон |з 25/12/2017 щоденно, крім 2-15/03/2018 |01:06 |01:28 |13:40 |- |375 |Харків Херсон |2-15/03/2018 щоденно |01:06 |01:28 |13:40 |- |127 |Харків Ковель |15/02-15/03/2018 по непарних |20:39 |21:09 |13:32 |- |127 |Харків Ковель |з 25/12/2017 по непарних (крім 15/02-15/03/2018), при двох непарних 29,31,3 |20:39 |21:09 |13:32 |- |375 |Херсон Харків |цілий рік щоденно |03:47 |04:15 |10:12 |} === {{Автомобілем}} === З різних міст добиратися можна по-різному, а тому краще звіритися с гугл картами. === {{Автобусом}} === Ознайомитися з розкладом автобусного сполучення з Кременчуком та купити квитки можна через інтернет-ресурс http://bus.com.ua/ та сайт Обласного підприємства автобусних станцій «ПолтаваАвтоТранс» [http://avtovokzal.pl.ua/home http://avtovokzal.pl.ua] === {{Кораблем}} === Великі кораблі тут не плавають. == Транспорт == Міський транспорт представлено тролейбусами (2 грн.), автобусами (4 грн) та маршрутними таксі (6 грн). Детальний маршрут: https://www.eway.in.ua/ru/cities/kremenchuk/routes {| class="wikitable sortable" !№ !Кінцева А !Кінцева Б !Відстань, км !Вартість, грн (лютий 2018) |- |1 |Центральний ринок |Вул. Юрія Кондратюка |8,08 |3 |- |2 |Артилерійські склади (місцевість Щемилівка) |Вул. Правобережна (місцевість Раківка) |8,88 |5 |- |2в |Артилерійські склади |Вул. Лейтенанта Дніпрова (місцевість Раківка) |11,42 |5 |- |3а |Автомобільний ринок |Кохнівський хлібозавод (місцевість Велика Кохнівка) |12,21 |5 |- |3б |Придніпровський ринок |Вул. Молодіжна |11,76 |5 |- |3в |Автомобільний ринок |Вул. Молодіжна |16,95 (прямий маршрут)/13,56 (обернений) | |- |9 |Пров. Раскової |Вул. Академіка Герасимовича |10,04 |5 |- |10 |Центральний ринок |місцевість Млинки-Лашки |9,94 |3 |- |11 |Вул. Маршала Говорова |297-й квартал |14,02 |5 |- |13 |Виправна колонія 69 |Вул. Перемоги |9,45 |5 |- |14 |Вул. Мічуріна |Гранітний кар'єр |12,14 |5 |- |15 |Річковий вокзал |Нафтопереробний завод |15,53 |5 |- |15б |Вул. Молодіжна |Річковий вокзал |16,12 |5 |- |16 |Вул. Олексія Древаля |Вул. Коцюбинського |12,2 |5 |- |16а |Вул. Олексія Древаля |Вул. Коцюбинського |12,25 |5 |- |16б |Вул. Олексія Древаля |Вул. Молодіжна |12,16 |5 |- |17 |Вул. Юрія Кондратюка |Вул. Молодіжна |17,39 |5 |- |18 |Центральний ринок |Дитяча лікарня |9,88 |5 |- |24 |Центральний ринок |С. Соснівка |8,88 |3 |- |25 |Вул. Правобережна |Вул. Молодіжна |17,77 |5 |- |28 |Вул. Мічуріна |Вул. Воїнів-Інтернаціоналістів |16,94 |5 |- |30 |Центр |Вул. Миру |8,88 |5 |- |231 |Автомобільний ринок |С. Піщане |13,57 |5 |} === Відстані до різних міст === {| class="toccolours" align="center" style="text-align:center" ! colspan="10" |Відстань від Кременчука до різних міст (автошляхами) |- | | | |[[Файл:Flag_of_Poland.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Poland.svg|межа|20x20пкс]] [[Варшава]] ~ 1084 км [[Київ]] ~ 302 км [[Черкаси]] ~ 178 км |[[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[Санкт-Петербург|Ст-Петербург]] ~ 1481 км [[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[Москва]] ~ 985 км [[Файл:Flag_of_Belarus.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Belarus.svg|межа|20x20пкс]] [[Мінськ]] ~ 822 км |[[Суми]] ~ 289 км [[Харків]] ~ 263 км [[Полтава]] ~ 116 км | | | |- | | | |[[Файл:Flag_of_France.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_France.svg|межа|20x20пкс]] [[Париж]] ~ 2610 км [[Файл:Flag_of_Austria.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Austria.svg|межа|20x20пкс]] [[Відень]] ~ 1625 км [[Львів]] ~ 842 км |[[Файл:Compass_Rose_English_North.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Compass_Rose_English_North.svg|центр|150x150пкс|Роза вітрів]] |[[Луганськ]] ~ 558 км [[Файл:Flag_of_Russia.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Russia.svg|межа|20x20пкс]] [[w:Волгоград|Волгоград]] ~ 1023 км [[Файл:Flag_of_Kazakhstan.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Kazakhstan.svg|межа|20x20пкс]] [[w:Астана|Астана]] ~ 3396 км | | | |- | | | |[[Кропивницький]] ~ 131 км [[Одеса]] ~ 457 км [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]] [[Кишинів]] ~ 467 км |[[Херсон]] ~ 337 км [[Сімферополь]] ~ 542 км |[[Дніпро]] ~ 163 км [[Запоріжжя]] ~ 249 км [[Донецьк]] ~ 415 км | | | |- ! colspan="10" | |} == Що відвідати == === Пам'ятки архітектури національного значення === * {{listing | name=Музей військової техніки під відкритим небом | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Миру | lat= | long= | directions=Маршрутка №30, зупинка парк Миру | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=безкоштовно | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-09-04 | content= }}Не дивуйтеся, коли в парку Миру побачите справжній танк і винищувач. Ви потрапили в Музей військової техніки під відкритим небом. Серед експонатів — знаменита «Катюша», артилерійські знаряддя, винищувач Міг-31 та інше. === Музеї === [[Файл:Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка.jpg|міні|Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка]] * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Краєзнавчий музей |alt = |address =вул. Жовтнева 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }}Відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в області. Фонди музею налічують понад 60 тис. експонатів, є наукова бібліотека, де працюють студенти, учні, опрацьовують архівні матеріали фахівці. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць. Кременчуцький краєзнавчий музей є методичним центром для відомчих музеїв на великих підприємствах міста. Кожен рік музей приймає понад вісімдесят тисяч відвідувачів, серед яких — гості нашого міста з близького та далекого зарубіжжя. У музеї знаходиться дванадцять залів, дві з яких — виставкові. У музеї висвітлено геологічну історію Кременчуцького району, його флору та фауну -Зала дореволюційної історії -Зала Другої світової війни. * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Музей А. С. Макаренка|alt = |address =вул. Макаренка 44 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Міська картинна галерея |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=see |map= |lat = |long = |name = Картинна галерея Наталії Юзефович |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Палаци культури === [[Файл:Міський_палац_культури_(Кременчук).jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_(%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA).jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|[[w:Кременчуцький_міський_палац_культури|Кременчуцький міський палац культури]]]] Осередками культури у Кременчуці є палаци культури. Найбільшим є [[w:Міський_палац_культури_(Кременчук)|Міський палац культури]]. Завдяки потужностям&nbsp;— площам і технічному оснащенню він якнайкраще пристосований для проведення культурних та суспільних заходів&nbsp;— [[w:Концерт_(захід)|концертів]], виставок, ярмарок, аукціонів різноманітного профілю. Крім цього у палаці розміщено 26 гуртків народної самодіяльності, 8 з яких носять звання «народних». На його сцені гастролюють театральні трупи з різних міст України та ближнього зарубіжжя, проходять всі виступи фольклорних колективів, зірок естради. Тут же проходять різноманітні інші заходи, акції, шоу, торговельні виставки тощо (наприклад, саме у палаці відбувалися кастинги до популярних телепроектів каналу [[w:СТБ|СТБ]] талант-шоу [[w:Україна_має_талант|Україна має талант]] під своєрідною назвою «Кременчук має талант»). Окрім міського ПК є ще чотири [[w:Палац_культури_«Кредмаш»|Палац культури «Кредмаш»]], [[w:Палац_культури_«КрАЗ»|Палац культури «КрАЗ»]], [[w:Палац_культури_імені_Івана_Федоровича_Котлова_(Кременчук)|Палац культури ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Котлова]], [[w:Палац_культури_«Нафтохімік»_(Кременчук)|Палац культури «Нафтохімік»]]. На їх базі діють безліч<!-- що? --> гуртків. Також діє [[w:Кременчуцький_міський_центр_культури_і_дозвілля|Міський центр культури і дозвілля]]. === Кінотеатри === * Кінотеатр у ПК «Нафтохімік» * Кінотеатр у ТРК «Галактика» === Бібліотеки === [[Файл:Центральна_міська_бібліотека_(Кременчук)_(панорама).jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_(%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA)_(%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0).jpg|праворуч|міні|500x500пкс|[[w:Центральна_міська_бібліотека_імені_Максима_Горького_(Кременчук)|Центральна бібліотека для дорослих ім. О.&nbsp;М.&nbsp;Горького]] на [[w:Європейська_вулиця_(Кременчук)|Європейській вулиці]]]] У місті працюють 2 комунальні централізовані бібліотечні системи для дорослих та дітей (20 філій) Крім комунальних бібліотек діють: * 8 науково-технічних бібліотек * 7 бібліотек навчальних закладів різних рівнів акредитації * 7 бібліотек системи профтехосвіти * 33 шкільних бібліотек * 4 спеціалізовані бібліотеки === Музеї та галереї === Діють два комунальні музеї: * [[w:Кременчуцький_краєзнавчий_музей|Краєзнавчий музей]] * [[w:Педагогічно-меморіальний_музей_А._С._Макаренка|Музей А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка]] Також працюють 5 громадських народних музеїв. За роки Незалежності у місті відкрилися Центр культури і дозвілля, [[w:Кременчуцька_міська_художня_галерея|Міська картинна галерея]], [[w:Картинна_галерея_Наталії_Юзефович|Картинна галерея Наталії Юзефович]]. === Парки === Зелені насадження Кременчука, згідно з даними міського управління житлово-комунального господарства, займають площу 3440 га, з них загального користування&nbsp;— 480 га. На одного жителя припадає близько 15 м² зелених насаджень, що втричі менше норм затверджених Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Зелену зону міста утворюють 8 парків, 8 скверів, 3 бульвари, зелена зона вздовж набережної. Два парки міста входять до пам'яток садово-паркового мистецтва ([[w:Придніпровський_парк_(Кременчук)|Придніпровський парк]] та [[w:Міський_сад_(Кременчук)|Міський сад]]). Наразі готуються документи щодо внесення [[w:Парк_Миру_(Кременчук)|Парку Миру]] до переліку пам'яток історії та архітектури Кременчука. На островах, що на Дніпрі розташований регіональний ландшафтний парк [[w:Кременчуцькі_плавні|Кременчуцькі плавні]]. '''Острів законаних.''' Міський парк Кременчука нещодавно обзавівся чарівним островом, до якого веде арочний міст. Часто в альтанці, що височіє посеред озера, влаштовують фотосесії. Романтики додають чорні та білі лебеді, що граціозно ковзають по водній гладі. Ще в парку живуть качки. Так що, збираючись сюди, захопіть хліба, щоб підгодувати птахів і познайомитися з ними ближче. Крихтам будуть раді і риби — озеро просто кишить мальками! '''Алея сакур.''' Кожну весну в місті трапляється маленьке диво — рожевим кольором спалахують сакури. Кременчуцька алея зовсім не велика і висаджена вздовж дороги. Але поруч є затишний куточок, звідки зручно милуватися ніжними квітками. Малопомітні для перехожих лавочки, що сховалися в тіні, і дзюрчання фонтану створюють чарівну атмосферу. === Пляжі === [[Файл:Кременчук.JPG|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA.JPG|праворуч|міні|250x250пкс|Центральний міський пляж, 2014 рік]] В місті є такі пляжі: На річці Дніпро : '''Центральний пляж'''&nbsp;— найбільший пляж у місті. Знаходиться у центрі міста поряд з Ювілейний парком. На пляжі встановлено: радіовузол, медпункт, водні гірки, дитячий майданчик, рятувальний пост. Кожного року кілька разів на тут беруть проби води. Загальна довжина пляжу 1&nbsp;км: від старої лодочної станції до Крюківського мосту. Щорічно проводиться чистка дна. '''Дикий пляж'''&nbsp;— намита коса у парку Придніпровський. Знаходиться за Набережною у парку Придніпровський. Пляж є стихійним. Його намили для укріплення Набережної міста Кременчука. Зараз на пляжі встановлений рятувальний пост. Щорічно проводиться чистка дна. Довжина пляжу 350&nbsp;м. '''Демурівська коса'''&nbsp;— намита коса у Крюкові, вздовж Набережної Лейтенанта Дніпрова. Пляж є стихійним. Довжина пляжу приблизно 700&nbsp;м. Улітку на пляжі купається досить багато мешканців Крюкова та Раківки, але купатись на цьому пляжі офіційно заборонено бо на пляжі немає рятувального посту і не чиститься дно пляжу. '''1 пірс'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж, розташований на території гавані Кременчуцького річкового порту. Зараз пляж не користується великою популярністю тому як зараз його не існує. Він заріс травою та деревами. '''Афіни'''&nbsp;— невеликий облаштований пляж, знаходиться у районі першого занасипу, біля кафе АФІНИ. Щорічно тут проводиться чистка берега та дна пляжу. Беруться проби води. На пляжу встановлено рятувальний пост. Довжина пляжу близько 100&nbsp;м. На річці Сухий Кагамлик : '''Пляж у парку Воїнів-Інтернаціоналістів'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж на річці Сухий Кагамлик у районі Молодіжного, знаходиться у парку воїнів-інтернаціалістів. Щорічно проводиться чистка дна та берегу, беруться проби води. Встановлено рятувальний пост та дитячий майданчик. Довжина пляжу приблизно 70&nbsp;м. '''Сталінградський пляж'''&nbsp;— маленький стихійний пляж у районі Молодіжного. У 2016 році відкрився міні-аквапарк із водними гірками та басейном. На пляжу є кафе Івушки. Чистка дна не проводиться, тому дно пляжу є замуленим. '''Пляж за 4-ю Поліклінікою'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж у районі Молодіжного. На пляжу з 2016 року проводиться чистка дна та берегу, беруться проби води, встановлений рятувальний пост. З 24 червня 2016 року Вважається офіційним. Довжина пляжу становить 65&nbsp;м. '''Керченський пляж'''&nbsp;— невеликий стихійний пляж на вулиці Керченській у районі Молодіжного. Пляж є сусідом пляжу за 4-ю поліклінікою. На пляжі чистка дна не проводиться, але тут дно не є замуленим тому як течія річки на цьому пляжі врізається у суходіл. Рятувального посту немає. Довжина пляжу 50&nbsp;м. '''Пляж Ковальова'''&nbsp;— маленький стихійний пляж на річці Сухий Кагамлик у районі Пивзаводу. 2015 року на пляжі провели чистку дна та берегу, засипали берег піском. Рятувального посту немає. Також на річці Сухий Кагамлик встановлено багато маленьких стихійних пляжів у районі вулиці Героїв Сталінграда. '''Міст через Дніпро.''' Для Кременчука це така ж візитна картка, як Ейфелева вежа для Парижа або Біг-Бен для Лондона. Він на всіх картинах, присвячених місту, на всіх плакатах та обкладинках книг. Оскільки міст з'єднує основну частину міста з Крюковим, у побуті він здобув назву «Крюківський». Міст — «три в одному»: для машин, поїздів і пішоходів. Прогулянка займе близько 20 хвилин. Підійде для фотографів, романтиків та любителів екстриму. Звідси відкриваються красиві види на річку, міський пляж, зелені острови. Особливо вражають краєвиди при заході сонця. Ну і трохи екстриму на додачу: коли по мосту їдуть потяги або вантажівки відчуваєш, що він просто «ходить» під ногами. Цій пам'ятці незабаром 70 років, і давно ведуться розмови про те, щоб відправити міст на пенсію, побудувавши «брата-близнюка». Але мосту, як і всім українцям, вирішили збільшити пенсійний вік — на спокій не скоро. '''Набережна Кременчука.''' Одне з найпопулярніших місць серед городян. На свята часом не знайдеш місця, щоб сісти на парапеті. З набережної видно захоплюючу панораму Дніпра і сусідніх островів. Найромантичніший острів, що застиг посеред водної гладі, має витончену назву «Фантазія». В радянські часи на ньому були облаштовані пляжі, але тепер він завжди безлюдний. '''Колесо огляду.''' Подивитися на Дніпро з висоти допоможе атракціон у парку Придніпровський. Парк розташований уздовж набережної. == Чим зайнятись == === Парки === * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Парк Воїнів-інтернаціоналістів |alt = |address = |directions = розташований біла річки Сухий Кагамлик напроти палацу культури «Нафтохімік» |url =http://eko-kremen.mvk.pl.ua/park_international.shtml |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Парк Крюківського вагонобудівного заводу |alt = |address = |directions = у правобережній частині міста між вулицями Приходька, Котлова та Ростовською. |url = http://eko-kremen.mvk.pl.ua/park_kvsz.shtml |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Кленовий сквер |alt = |address =проспект 50-річчя Жовтня |directions = обмежений на півночі та сході вулицею Радянської Армії, на півдні розташовані одно- та двоповерхові будівлі з присадибними ділянками, що відносяться до Гомельського провулку. |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * Міський [https://www.telegraf.in.ua/topnews/2016/05/28/yak-tayemnic-zbergaye-kremenchuckiy-mskiy-sad_10054106.html сад] На кожне свято у Кременчуці проходить ярмарок на площі Перемоги. == Що купувати == === Супермаркети === * АТБ * Маркетопт * Сільпо * Брусничка * Фуршет Про їх розташування краще подивитися у картах. == Де поїсти == === Дешево === [http://uanta.me/item/kofejnya-kofan/ Кав'ярня «Кофан» (подають вафлі та напої)] [http://pinta-piva2003.business.site Піцерія Пинта Пива (смачна піца)]\ Кафе ЛогінСсмак === Середні ціни === Комбат (на раківці) === Дорого === Ресторан «Україна» === '''Фаст-фуд''' === [[|міні| Єдиний у місті МакДональдз. Можна весело провести час. ]] [https://www.spr.ua/kremenchug-i-kremenchugskiy-rayon/makdonalds-4372273.html МакДональдс] == Де розважитись == === Кінотеатри === * Кінотеатр у ПК «Нафтохімік» * [http://www.galaktika-kino.com.ua/main/price.php Кінотеатр у ТРК «Галактика»] == Де зупинитись == Усі готелі міста на [https://www.booking.com/searchresults.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;dest_id=-1043663;dest_type=city;highlighted_hotels=1699694& Booking.com] === Дешево === * [https://www.booking.com/hotel/ua/pid-strikhoiu.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c; Під стріхою] * [https://www.booking.com/hotel/ua/merlin-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=151503201_99015403_2_0_0;all_sr_blocks=151503201_99015403_2_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=4;hapos=4;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X4;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Мерлін] === Середні ціни === * [https://www.booking.com/hotel/ua/kremin.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=26614306_96324047_2_1_0;all_sr_blocks=26614306_96324047_2_1_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=5;hapos=5;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X5;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Кремінь] === Дорого === * {{Listing|type=do |lat = 48.99938 |long = 33.550633 |name = База відпочинку Маяк, Потоки, Кременчук |alt = знаходиться в 10 км від м.Кременчук (траса Кременчук-Дніпропетровськ) |address = м. Кременчук, c. Кам’яні Потоки, вул. Леніна, 149 |directions = |url = http://www.bo-mayak.com |wikipedia = |facebook = https://www.facebook.com/BazaOtdihaMayakKremenchugKamenniePotoki |vkontakte = http://vk.com/mayak_potoki |phone = +380675353013 |fax = |email = info@bo-mayak.com |skype = |hours = цілодобово |price = |description = На території бази відпочинку розташовані два готельних корпуси та котеджі, ресторан на 60 місць та таверна. Також до ваших послуг: басейни, тенісний корт, прокат велосипедів, човнів та катамаранів, риболовля на Дніпрі та лазня на воді.}} * [https://www.booking.com/hotel/ua/dneprovskie-zori-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-02-23;checkout=2018-02-24;ucfs=1;srpvid=41b061d53a990103;srepoch=1519307693;highlighted_blocks=169969403_97250666_4_0_0;all_sr_blocks=169969403_97250666_4_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=1;hapos=1;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=670209df7d888d90c2611adf6ddbdeec854e7e80X1;from=searchresults;from_hc_img=1#hotelTmpl Дніпровські зорі] * [https://www.booking.com/hotel/ua/lialya-apartment-on-pobeda-4-kremenchuk.ru.html?aid=379042;label=kremenchuk-t691XQjlC3bqegcLcxJ32wS162654818876%3Apl%3Ata%3Ap110%3Ap2430.000%3Aac%3Aap1t1%3Aneg%3Afi%3Atikwd-33701210416%3Alp21119%3Ali%3Adec%3Adm;sid=b49a1cdceb49d601fd89fd85cfd84d3c;checkin=2018-04-27;checkout=2018-04-28;ucfs=1;srpvid=8e99620143c800a8;srepoch=1519307780;highlighted_blocks=199385601_110881675_4_0_0;all_sr_blocks=199385601_110881675_4_0_0;bshb=2;room1=A%2CA;hpos=2;hapos=2;dest_type=city;dest_id=-1043663;srfid=892ac646791f26c84ab07231c8ef933ebe8ac2a7X2;from=searchresults;highlight_room=#hotelTmpl Победа] == Де навчатись == '''''Дошкільна освіта''''' Докладніше https://uk.wikipedia.org/wiki/Освіта_в_Кременчуці Перелік дошкільних навчальних закладів м. Кременчук на травень 2011 року № 2, № 3, № 4, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 18, № 19, № 21, № 23, № 24, № 25, № 26, № 28, № 29, № 32, № 33, № 34, № 35, № 36, № 41, № 46, № 48, № 50, № 55, № 57, № 58, № 59, № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67, № 68, № 70, № 73, № 74, № 77, № 78, № 79, № 80, № 82. '''Школи''' У цей час у ''Кременчуці'' близько 30 [[w:Школа|шкіл]]. У школах міста навчається приблизно 29,5 тис. учнів, працює 1,9&nbsp;тис. педагогічних працівників. Всі [[w:Школа|школи]] ''Кременчука'' надають необхідні знання, відповідно програми [[w:Міністерство_освіти_і_науки_України|міністерства освіти]]. Серед [[w:Школа|шкіл]] міста є [[w:Ліцей|ліцеї]], [[w:Гімназія|гімназії]] і [[w:Колегіум|колегіуми]], що спеціалізуються на поглибленому вивченні окремих предметів. Наприклад, учні [[w:Кременчуцький_ліцей_№_4|4-го ліцею]] поглиблено вивчають [[w:Математика|математику]], [[w:Кременчуцька_гімназія_№_5_імені_Т._Г._Шевченка|5-й гімназії]]&nbsp;— [[w:Українська_мова|українська мова]], [[w:Кременчуцька_школа_№_10|10-ї школи]]&nbsp;— іноземні мови, [[w:Кременчуцький_колегіум_№_25|25-го колегіуму]]&nbsp;— [[w:Право|право]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_30|30-го ліцею]]&nbsp;— [[w:Інформаційні_технології|інформаційні технології]]. Окрім цього в місті існували [[w:Приватна_школа|приватні школи]], в яких основний нахил робився на [[w:Естетичне_виховання|естетичне виховання]]. Перелік державних шкіл міста: * [[w:ЗОШ|Загальноосвітні школи]]: [[w:Кременчуцька_школа_№_1|№&nbsp;1]], [[w:Кременчуцька_школа_№_2|№&nbsp;2]], [[w:Кременчуцька_школа_№_3|№&nbsp;3]], [[w:Кременчуцька_школа_№_7|№&nbsp;7]], [[w:Кременчуцька_школа_№_8|№&nbsp;8]], [[w:Кременчуцька_школа_№_9|№&nbsp;9]], [[w:Кременчуцька_школа_№_10|№&nbsp;10]], [[w:Кременчуцька_школа_№_12|№&nbsp;12]], [[w:Кременчуцька_школа_№_13|№&nbsp;13]], [[w:Кременчуцька_школа_№_14|№&nbsp;14]], [[w:Кременчуцька_школа_№_16|№&nbsp;16]], [[w:Кременчуцька_школа_№_17|№&nbsp;17]], [[w:Кременчуцька_школа_№_18|№&nbsp;18]], [[w:Кременчуцька_школа_№_19|№&nbsp;19]], [[w:Кременчуцька_школа_№_20|№&nbsp;20]], [[w:Кременчуцька_школа_№_22|№&nbsp;22]], [[w:Кременчуцька_школа_№_23|№&nbsp;23]], [[w:Кременчуцька_школа_№_24|№&nbsp;24]], [[w:Кременчуцька_школа_№_26|№&nbsp;26]], [[w:Кременчуцька_школа_№_27|№&nbsp;27]], [[w:Кременчуцька_школа_№_28|№&nbsp;28]], [[w:Кременчуцька_школа_№_29|№&nbsp;29]], [[w:Кременчуцька_школа_№_31|№&nbsp;31]] * [[w:Ліцей|Ліцеї]]: [[w:Кременчуцький_ліцей_№_4|№&nbsp;4]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_11|№&nbsp;11]], [[w:Кременчуцький_ліцей_№_30|№&nbsp;30]] * [[w:Гімназія|Гімназії]]: [[w:Кременчуцька_гімназія_№_5|№&nbsp;5]], [[w:Кременчуцька_гімназія_№_6|№&nbsp;6]] * [[w:Колегіум|Колегіум]]: [[w:Кременчуцький_колегіум_№_25|№&nbsp;25]] * [[w:Ліцей_«Політ»|Полтавська обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ—ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка (Ліцей «Політ»)]] * [[w:Дитячі_соціальні_заклади_Кременчука|Школа-інтернат для дітей-сиріт ім. А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка]] * [[w:Кременчуцький_обласний_військовий_ліцей_з_поглибленою_фізичною_підготовкою|Кременчуцький обласний військовий ліцей з поглибленою фізичною підготовкою]] * [[w:Кременчуцька_вечірня_школа_№_3|Вечірня школа №&nbsp;3]] Приватні школи: [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Ада»|«Ада»]] (закрита у 2012), [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Надія_України»|«Надія України»]] (закрита наприкінці [[w:2007|2007]]), [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Логос»|«Логос»]], [[w:Кременчуцька_приватна_школа_«Хабад-ор_Авнер»|«Хабад-ор Авнер»]] (викладали іврит, закриті) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == +380 — код України {| class="wikitable" |039 xxx xx xx |Golden Telecom (Beeline) -> Київстар |- |050 xxx xx xx |МТС |- |063 xxx xx xx |life:) |- |066 xxx xx xx |МТС / Jeans |- |067 xxx xx xx |Київстар |- |068 xxx xx xx |Beeline -> Київстар |- |091 xxx xx xx |Utel |- |092 xxx xx xx |PEOPLE.net |- |093 xxx xx xx |life:) |- |094 xxx xx xx |Інтертелеком |- |095 xxx xx xx |МТС / Jeans |- |096 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |097 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |098 xxx xx xx |Київстар / Djuice |- |099 xxx xx xx |МТС / Jeans |} == Куди далі == У [[Дніпро]], [[Кропивницький]], [[Черкаси]], [[Полтава|Полтаву]], [[Харків]], [[Суми]]. {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Полтавської області]] bxagublp2sdwh1viejshnrbmxi9nnjn Хонг-Нха-Ке-Бан 0 653 33166 29422 2022-08-24T01:10:29Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|17.533333333333|106.15|zoom=13}} {{pagebanner}} {{parkbar | park=Хонг-Нха-Ке-Бан | parklocal=Vườn quốc gia Phong Nha-Kẻ Bàng | website = | image= | caption= | city=[[Хошимін]] | landscape=карстовий регіон | attraction = печери та гроти | fauna = | flora = }} [[Файл:ThienDuongCave3.jpg|200px|thumb|right|Тхієндионг, Хонг-Нха-Ке-Бан]] [[Файл:Vào động Phong Nha.jpg|200px|thumb|right|Хонг-Нха, Хонг-Нха-Ке-Бан]] Хонг-Нха-Ке-Бан (в'єтнам. Vườn quốc gia Phong Nha-Kẻ Bàng) — національний парк, що занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО. Розташований у північно-центральній частині [[В'єтнам]]у в провінції Куангбінь. Національний парк відомий як один з найбільших карстових регіонів, що містить сотні печер і гротів. Парк є найважливішим туристичним об'єктом провінції. == Зрозуміти == === Історія === === Ландшафт === На території Хонг-Нха-Ке-Бан знаходяться 300 печер і гротів загальною протяжністю 126 кілометрів. Також тут рошташована найдовша річка під землею світу. У квітні 2009 року, британські дослідники виявили тут найбільшу у світі печеру Тхієндионг. === Флора і фауна === У парку живе багато рідкісних видів рослин та тварин. === Клімат === == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт «Донгхой» (в'єт. Sân bay Đồng Hới) — аеропорт, розташований за 6 км від міста [[Донгхой]] (провінція Куангбінь). Код IATA: VDH, код ICAO невідомий. За планом, повністю закінченим еаропорт буде в другій половині 2008 року. За планом на липень 2010, у аеропорті мали працювати наступні авалінії: * Vietnam Airlines ([[Ханой]], [[Хошимін]]) == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === === Кемпінг === === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=В'єтнам|type=Національний парк}} rj9jod8wf8d128q9shgo2runnlx0yzm Мінськ 0 711 33390 32767 2022-08-24T02:30:21Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|53.9000|27.5667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Belarus-Minsk-City Hall-1.jpg | caption=Площа Свободи | city=Мінськ | citylocal= | map= | arm= | population=1 974,8 тис. (на 1.01.2017) | callingcode=+375 17 }} '''Мінськ''' ([[Білоруський розмовник|біл.]] ''Мінск'' або ''Менск'', [[Російський розмовник|рос.]] ''Минск'') — столиця [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] та Мінського району, проте не входить до їх складу. == Райони == Адміністративно місто поділене на 9 районів, що збереглися з радянських часів: * Центральний район * Совєтський район * Первомайський район * Партизанський район * Заводський район * Ленінський район * Жовтневий район * Московський район * Фрунзенський район == Зрозуміти == '''Мінськ''' ([[Білоруський розмовник|біл.]] ''Мінск'' або ''Менск'', [[Російський розмовник|рос.]] ''Минск'') — столиця [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] та Мінського району, проте не входить до їх складу. Населення — 1,975 млн, площа — 348,82 км². Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до Берестя, Вільнюса, Гомеля, Москви, перетин автошляхів на Оршу, Вітебськ, Ошмяни, Берестя, Слуцьк, Гомель, Могильов та ін. Місто є політичним, економічним, соціальним, культурним і науковим центром Білорусі. Належить до числа найстарших міст Європи. Носить статус «міста-героя». === Історія === Перша згадка про місто відноситься до 1067 року. Найбільш ранні поселення на території сучасного міста відомі з IX століття. Долина річки Свислочь була заселена двома східнослов'янськими племенами кривичі і дреговичі. Близько 980 року територія входить до Полоцького князівства. Перша літописна згадка про Мінськ відноситься до 1067 року, коли в «Повісті временних літ» була описана велика битва на річці Немизі між полоцьким князем Всеславом Брячиславичем і синами київського князя Ярослава Мудрого, в результаті якої місто було зруйноване. В 1-ій половині XIV ст. Мінськ добровільно входить до складу Великого князівства Литовського, а пізніше, після унії останньої з Польщею, переходить до Речі Посполитої. 14 березня 1499 Мінськ отримав Магдебурзьке право. 1793 року в результаті Другого поділу Речі Посполитої місто опинилося в складі Російської імперії, стає адміністративним центром Мінської губернії. 25 березня 1918 - столиця Білоруської Народної Республіки, яка тимчасово утворилася внаслідок Російської революції. Пізніше стає столицею БРСР. З 27 липня 1990 - столиця незалежної Білорусі. === Клімат === Клімат в Мінську помірно континентальний, із значним впливом атлантичного морського повітря (з частими циклонами). Літо тепле, але не спекотне. Середньорічна температура — +6,1 C°. Середня температура липня - +18,5 °C, середня температура січня - -4,5 °C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Існують потяги з різних міст Білорусі, країн СНД та Європейського Союзу, що слідують до Мінська, або транзитом. Значно дешевше коштують квитки, якщо їхати до Мінська з інших міст Білорусі (купувати квитки на потяг також необхідно в самій Білорусі). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Високий Ринок (Верхнє місто)''' * '''Пищалівський замок''' === Собори і церкви === * '''Свято-Вознесенська царква''' * '''Церква Св. Духа''' * '''Монастир базильянів Св. Духа''' * '''Монастир базильянок Св. Трійці''' * '''Архікафедральний собор Пресвятої Діви Марії''' * '''Собор Святого Йозефа й монастир бернардинців''' * '''Церква Свв. апп. Петра і Павла''' * '''Синагога Зальцмана''' * '''Куропати''' == Чим зайнятись == === Музеї === == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Посольство України в Білорусі знаходиться в Мінську на вулиці Старовіленська, 51. Телефон консульського відділу: +375 17 283-19-58. Телефон гарячої лінії: +375 25 603-11-84 (телефонувати у випадку загрози для життя чи загибелі громадян України). == Зв'язок == Поштові індекси - 220000. Телефонний код - +375 17. == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] cwl8y0ngjmvte94qaq17vm6yzr52icf 33395 33390 2022-08-24T02:31:41Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|53.9000|27.5667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Belarus-Minsk-City Hall-1.jpg | caption=Площа Свободи | city=Мінськ | citylocal= | map= | arm= | population=1 974,8 тис. (на 1.01.2017) | callingcode=+375 17 }} '''Мінськ''' ([[Білоруський розмовник|біл.]] ''Мінск'' або ''Менск'', [[Російський розмовник|рос.]] ''Минск'') — столиця [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] та Мінського району, проте не входить до їх складу. == Райони == Адміністративно місто поділене на 9 районів, що збереглися з радянських часів: * Центральний район * Совєтський район * Первомайський район * Партизанський район * Заводський район * Ленінський район * Жовтневий район * Московський район * Фрунзенський район == Зрозуміти == '''Мінськ''' ([[Білоруський розмовник|біл.]] ''Мінск'' або ''Менск'', [[Російський розмовник|рос.]] ''Минск'') — столиця [[Білорусь|Білорусі]]; адміністративний центр [[Мінська область|Мінської області]] та Мінського району, проте не входить до їх складу. Населення — 1,975 млн, площа — 348,82 км². Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до Берестя, Вільнюса, Гомеля, Москви, перетин автошляхів на Оршу, Вітебськ, Ошмяни, Берестя, Слуцьк, Гомель, Могильов та ін. Місто є політичним, економічним, соціальним, культурним і науковим центром Білорусі. Належить до числа найстарших міст Європи. Носить статус «міста-героя». === Історія === Перша згадка про місто відноситься до 1067 року. Найбільш ранні поселення на території сучасного міста відомі з IX століття. Долина річки Свислочь була заселена двома східнослов'янськими племенами кривичі і дреговичі. Близько 980 року територія входить до Полоцького князівства. Перша літописна згадка про Мінськ відноситься до 1067 року, коли в «Повісті временних літ» була описана велика битва на річці Немизі між полоцьким князем Всеславом Брячиславичем і синами київського князя Ярослава Мудрого, в результаті якої місто було зруйноване. В 1-ій половині XIV ст. Мінськ добровільно входить до складу Великого князівства Литовського, а пізніше, після унії останньої з Польщею, переходить до Речі Посполитої. 14 березня 1499 Мінськ отримав Магдебурзьке право. 1793 року в результаті Другого поділу Речі Посполитої місто опинилося в складі Російської імперії, стає адміністративним центром Мінської губернії. 25 березня 1918 — столиця Білоруської Народної Республіки, яка тимчасово утворилася внаслідок Російської революції. Пізніше стає столицею БРСР. З 27 липня 1990 — столиця незалежної Білорусі. === Клімат === Клімат в Мінську помірно континентальний, із значним впливом атлантичного морського повітря (з частими циклонами). Літо тепле, але не спекотне. Середньорічна температура — +6,1 C°. Середня температура липня — +18,5 °C, середня температура січня — −4,5 °C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Існують потяги з різних міст Білорусі, країн СНД та Європейського Союзу, що слідують до Мінська, або транзитом. Значно дешевше коштують квитки, якщо їхати до Мінська з інших міст Білорусі (купувати квитки на потяг також необхідно в самій Білорусі). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Високий Ринок (Верхнє місто)''' * '''Пищалівський замок''' === Собори і церкви === * '''Свято-Вознесенська царква''' * '''Церква Св. Духа''' * '''Монастир базильянів Св. Духа''' * '''Монастир базильянок Св. Трійці''' * '''Архікафедральний собор Пресвятої Діви Марії''' * '''Собор Святого Йозефа й монастир бернардинців''' * '''Церква Свв. апп. Петра і Павла''' * '''Синагога Зальцмана''' * '''Куропати''' == Чим зайнятись == === Музеї === == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Посольство України в Білорусі знаходиться в Мінську на вулиці Старовіленська, 51. Телефон консульського відділу: +375 17 283-19-58. Телефон гарячої лінії: +375 25 603-11-84 (телефонувати у випадку загрози для життя чи загибелі громадян України). == Зв'язок == Поштові індекси — 220000. Телефонний код — +375 17. == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] pzabzuiccppdvdepd3xp1ytoy9v47q1 Свалява 0 1031 33259 25990 2022-08-24T01:48:04Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.5472222222|22.9861111111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = | caption= Центр міста | city= Свалява | arm = | population = 16871 (на 01.01.2011) | callingcode = +380-3133 }} '''Свалява''' знаходиться в [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Зрозуміти == '''Свалява''' — місто в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], адміністративний центр Свалявського району. Розташоване в межах Свалявської улоговини, на річці Латориці, при впадінні в неї річки Свалявки (басейн Тиси). === Історія === Свалява - старовинне поселення. Вперше воно згадується у документах XII століття Однак археологічні розкопка свідчать: територія міста і його околиці були заселені людиною ще в період неоліту і бронзи. Перша згадка села в латинському тексті у формі "Золоа" належить до 1236 року. Вірогідно, що назва міста походить від назви річки Свалявки. Цю версію відносять до часів, коли сіль з "Сільнички Європи" Солотвина вивозили в сусідні краї. Можливо, коли на берегах річок Свалявки і Латориці був перевалочний пункт. Інша версія назви міста зв'язана зі словом слов'янського походження "сіль " у тому смислі, що в цьому місці знаходяться соляні мінеральні джерела. У різні часи поселення називалося - Золява, Солява. Сольва. Цікава історія символіки міста. Перша відома нам гербова печать датується 1804 роком, але її недолік в тому, що вона ідентична емблемі міста Берегова (лес. із шестикутною зіркою). Печатка 1848 року більш демократична. Зображена на печаті постать, зайнята відправкою води в інші райони, відповідає дійсності. Печаті 1843 і 1878 pp. послужили основою для створення сучасного герба Сваляви. Свалява відома оригінальною пам’яткою архітектури XVII cm. Це дерев’яна церква у колишньому присілку Бистрому. Ще одним доказом давньої історії міста є пам’ятка природи дуб в центрі, міста, вік якого майже 500 років. == Як дістатись == === Літаком === === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Михайлівська церква''' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] o7y96pnnenzmlkbx1h682w9uehk7wpd Хотин 0 1043 33355 28341 2022-08-24T02:16:49Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернівецької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.50950|-26.49200|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Chocim stronghold.jpg | caption= Хотинська фортеця | city= Хотин | arm = Coat of arms of Khotyn.png | population = 9692 (на 1.06.2013) | callingcode = +380-3731 }} '''Хотин''' знаходиться в [[Західна Україна|Західній Україні]]. == Зрозуміти == '''Хотин''' — місто на правому березі [[Дністер|Дністра]], районний центр у [[Чернівецька область|Чернівецькій області]]. Забудова переважно одноповерхова, але головні дороги асфальтовані і знаходяться у нормальному стані. В місті проходили зйомки понад 50 фільмів. Хотин — центр історичного українського регіону ''Хотинщини''. Код КОАТУУ — 7325010100. Населення — близько 10 тис. осіб. === Історія === Завдяки вигідному стратегічному положенню Хотин відіграв значну роль в історії [[Україна|України]], [[Молдова|Молдови]], [[Польща|Польщі]], [[Туреччина|Туреччини]] та [[Росія|Російської імперії]]. З X століття Хотин входив до складу Київської Русі, згодом — до Галицько-Волинського князівства. Від 1373 р. Хотин увійшов до складу Молдови. Упродовж XV–XVI ст. Хотинська фортеця була столицею Мультан, резиденцією молдовських господарів. У XVI ст. деякий час перебував під владою Польщі, потім знову Молдовського князівства (у васальній залежності від турків), у XVIII ст. Хотинська округа була безпосередньо включена до складу Османської імперії. У 1615 р. польські війська зайняли Хотин. Після Цецорської битви 1620 р. між Польщею та Туреччиною, в ході якої польські війська були розбиті, а великий коронний гетьман Станіслав Жолкевський загинув, Хотин став головним форпостом оборони від турецької навали. У вересні — на початку жовтня 1621 року біля стін Хотинської фортеці проходили події знаменитої Хотинської битви, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала зламним моментом в історії Османської імперії. У ході Хотинської війни польське-литовське військо великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича (35 тисяч вояків) та Запорізьке військо гетьмана Петра Сагайдачного (40 тисяч козаків) відбили численні атаки 200-тисячної турецько-татарської армії. Впродовж XVII століття Хотин переходив з рук у руки, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки. Під час визвольної війни у Хотині 1650–1653 рр. перебували війська Богдана Хмельницького. 11 листопада 1673 р. коронний гетьман Ян III Собеський на чолі 30-тисячного польсько-литовсько-козацького війська вщент розгромив у Хотині 40-тисячну турецьку армію. Тільки на початку XVIII століття туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Хоча в XVIII–XIX ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, під її мурами продовжують кипіти битви. Після російсько-турецької війни 1806–1812 рр. Хотин увійшов до складу Росії і став повітовим центром Бессарабської губернії. Відступаючи, турки майже повністю знищили Хотин. В листопаді 1918 року Хотинщину зайняли румунські війська. Під час Другої Світової війни Хотин був під румунською окупацією (6 липня 1941 р. — 4 квітня 1944 р.). Після війни Хотин залишився в складі УРСР. === Клімат === Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря становить +7,9 °C, найнижча вона у січні (-4,9 °C), найвища — в липні (+18,7 °C). == Як дістатись == === {{Потягом}} === Залізнична станція у місті відсутня. Проте достатньо зручно добиратися до міста через залізничні станції у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільському]] та [[Чернівці|Чернівцях]]. === {{Автомобілем}} === * автошляхом {{Автошлях|Н|03}} із [[Кам'янець-Подільський|Кам'янеця-Подільського]] (25 км) або [[Чернівці]]в (55 км). === {{Автобусом}} === Хотин розташований поблизу автодороги між Кам'янець-Подільським та Чернівцями, тому дістатися можна на автобусах, що з'єднують ці міста. == Транспорт == '''Хотинська автостанція''' знаходиться за адресою вул. Шевченка, 20. === Таксі === * В місті діє декілька перевізників таксі, зокрема: <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Таксі Хотин''', тел. +38 (099) 339-80-99;тел. +38 (097) 686-64-77; :* '''Таксі Фортеця''', тел. +38 (066) 969-97-54, +38 (097) 686-45-50; </div> Ціни — 25 гривень по місту(в будь-якому напрямку) і 6 грн./км за містом. "ТАКСІ - ХОТИН" МОЖЛИВІСТЬ ЗАМОВЛЕННЯ МІКРОАВТОБУСА деталі 099-33-98-099 == Що відвідати == [[Файл:Chotyn, pevnost, nádvoří 03.jpg|міні|Внутрішній двір Хотинської фортеці]] * {{listing|type=see | lat=48.52209808 | long=26.49828696 | name=Хотинська фортеця | alt= | address=вул. Святопокровський, 40-а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Хотинська фортеця | email= | phone= | fax= | hours=З 9:00 до 18:00; вихідні - субота , неділя | price= | description=Фортеця XIII–XVIII століття. Одне з семи чудес України. Розташована на північній околиці Хотина, тому до фортеці можна дійти пішки за 15 хвилин або ж доїхати на таксі чи маршрутному таксі. }} * {{listing|type=see | lat=48.51994313 | long=26.49899507 | name=Церква Олександра Невського | alt= | address=| directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Церква, розташована на території фортеці. Зведена за проектом архітектора Штауберта для російського гарнізону в 1835 році в стилі російського класицизму. }} * {{listing|type=see | lat=48.509248 | long=26.495603 | name=Хотинська митниця | alt= | address=вул. Свято-Покровська, 30 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Споруда з товстими стінами з грубого каміння, обрамлена орнаментом з червоної цегли, збудована у XVII–XVIII столітті. }} == Чим зайнятись == В місті діють дві бібліотеки — дитяча і для дорослих. == Що купувати == У Хотині працюють близько 20 магазинів. == Де поїсти == У місті працюють 19 магазинів споживчої кооперації, 12 закладів громадського харчування та 10 кафе-барів, які перебувають у приватній власності. У колишній будівлі універмагу функціонує критий ринок. * {{listing |map = 2|type = eat|lat = 48.504397|long = 26.490764|name = Кафе «Україночка»|alt = |address = вулиця Олімпійська 77|directions =|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |map = 3|type = eat|lat = 48.504397|long = 26.490764|name = Ресторан «Дністер»|alt = |address = вул. Олімпійська 77|directions =|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |map = 4|type = eat|lat = 48.495727|long = 26.489085|name = Кафе «Смак»|alt = |address = вул. Васильєва, 61|directions =|url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * Кафе «Старий млин» — Хотин, вулиця Чернівецька, 53; * Кафе «Міраж» — Хотин, вулиця Чернівецька, 53; * Кафе «Міф» — Хотин, вулиця Олімпійська; * Кафе «Фортеця» — Хотин, територія фортеці; * Ресторан «Хотин» — Хотин, вулиця Воїнів-Визволителів; * Готельно-ресторанний комплекс - "Чотири Корчми", урочище "Чотири Корчми", по трасі від Хотина в сторону міста Чернівці. (096) 033 55 01. * Кафе "2000″ — Село Недобоївці; * Кафе «Мафес» — Село Клішковци (біля ринку). * {{eat | name=Rock’n Blues Pizza | alt=піцерія, Pizza Drink Rock&Roll | url=http://rocknbluespizza.com.ua/ | wikipedia=undefined | email= | address=м. Хотин, вул. Олімпійська, 80 (Бізнес центр "Капітал") | lat=48.503118 | long=26.492339 | directions=Від автовокзалу м. Хотин – по вул. Олімпійській 2 хвилини на автомобілі, або 13 хвилин пішки. | phone=+38 (097) 724-34-21 | tollfree= | fax= | hours=Нд.-Пт. 10:00-23:00 Сб. 11:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-12-14 | content=Rock’n Blues Pizza - піцерія в місті Хотин. Затишна атмосфера, смачна їжа та помірні ціни. }} == Де розважитись == * {{listing |type = drink|lat = |long = |name = Міжнародний історичний фестиваль «Середньовічний Хотин»|alt = |address = |directions =|url = http://hotinfest.com.ua/|facebook = |vkontakte = |phone = +38 (067) 572 50 53|fax = |email = hotinfest@hmbia.com|skype = |hours = |price = |description = Щорічний фестиваль, який проходить на початку травня.}} * {{do | name=Rock’n Blues Pizza | alt=піцерія, Pizza Drink Rock&Roll | url=http://rocknbluespizza.com.ua/ | wikipedia=undefined | email=info@rocknbluespizza.com.ua | address=м. Хотин, вул. Олімпійська, 80 (Бізнес центр "Капітал") | lat=48.503118 | long=26.492339 | directions=Від автовокзалу м. Хотин – по вул. Олімпійській 2 хвилини на автомобілі, або 13 хвилин пішки. | phone=+38 (097) 724-34-21 | tollfree= | fax= | hours=Нд.-Пт. 10:00-23:00 Сб. 11:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-12-14 | content=Rock’n Blues Pizza - піцерія в місті Хотин. Перегляди футбольних матчів, більярд, концерти місцевих гуртів, перегляди мультфільмів на канікулах, аерохокей, настільний футбол. }} == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Готель "Дністер"|alt = |address = вул. О.Кобилянської, 1|directions = Біля центру міста|url = |facebook = |vkontakte = |phone = (03731) 2-40-77|fax = |email = |skype = |hours = |price = Від ''100'' грн|description = }} * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Готель "Олімп"|alt = |address = вул. Олімпійська, 75|directions = При спортивній школі в центрі міста|url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03731) 21-361|fax = |email = |skype = |hours = |price = Двомісний економ - ''80'' грн. ; тримісний економ - ''120'' грн. ; чотиримісний економ - ''160'' грн. ; п'ятимісний економ - ''200'' грн.|description = Сервіси: паркінг, ресторан, кафе.}} * {{listing |map = 1|type = sleep|lat = 48.50719985|long = 26.49400616|name = Готель "Фортеця"|alt = |address = вул. О. Кобилянської, 1|directions = У центрі міста|url = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03731) 24-077|fax = |email = |skype = |hours = |price = Двомісний економ - ''80'' грн. ; тримісний економ - ''120'' грн. ; чотиримісний економ - ''150'' грн. ; п'ятимісний економ - ''200'' грн.|description = Сервіси: сауна, ресторан, стоянка.}} === Середні ціни === * {{listing |type = sleep|lat = |long = |name = Готель "Хотин"|alt = |address = вул. Олімпійська, 68- а|directions = У центрі міста|url = http://hotin.com.ua|facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03731) 22-470, 21-810, ( 067 ) 372-42-63|fax = |email = |skype = |hours = |price = Двомісний стандарт - ''200'' грн. ; тримісний стандарт - ''300'' грн. ; п'ятимісний економ - ''400'' грн.|description = Сервіси, які надає готель: паркінг, ресторан, сауна, кафе, масаж, солярій, фітнес-зал, торговельний центр.}} === Дорого === - Готельно-ресторанний комплекс "Чотири Корчми", урочище "Чотири Корчми", по трасі від Хотина в сторону міста Чернівці. (096) 033 55 01, від 600 гривень за добу з сніданком та стоянкою на двох персон. == Де навчатись == * Хотинський сільськогосподарський технікум; * Хотинська гімназія. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == * телефон пожежної служби — 101; === Міліція === * телефон міліції — 102; Районний відділок міліції: * {{listing|type=other|lat =48.50531|long =26.490646|name =Хотинський РВ УМВС|address =вул. Незалежності, 21 |directions = |phone = чергова частина: (03731) 2-12-12 |fax = }} === Медична допомога === Телефон швидкої допомоги — 103. ==== Заклади охорони здоров'я ==== * {{listing |type=other |lat=48.506268|long=26.499599|name=Хотинська центральна районна лікарня|alt= |address=вул. Богдана Хмельницького, 4|directions=|url=http://www.medhot.cv.ua/|facebook= |vkontakte= |phone=приймальна головного лікаря: 2-12-64; завідуюча поліклінікою ЦРЛ: 2-12-27|fax= 2-12-64|email= |skype= |hours= |price= |description=Головний медичний заклад Хотина. У випадку травми або опіку варто звернутися сюди.}} * {{listing |type=other |lat=48.517624|long=26.490458|name=Хотинська районна санітарно-епідеміологічна станція|alt= |address=вул. Кутузова, 29|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone= 2-17-19|fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} * {{listing |type=other |lat=48.50552|long=26.495715|name=Хотинська міжрайонна станція переливання крові|alt= |address=вул. Шевченка, 29|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone= 2-16-03|fax=2-16-03 |email= |skype= |hours= |price= |description=}} == Зв'язок == Поштові індекси — 60000-60005. Телефонний код — +380-3731. == Куди далі == * '''Ставчани''' — село в 19 км на південний-захід від Хотина. Тут розташована друга з найголовніших історичних пам'яток Хотинщини — курган-могила на полі Ставчанської битви 1739 року; * У північному напрямку — [[Кам'янець-Подільський]]; * У південно-західному напрямку — [[Чернівці]]. {{footer|ispartof=Чернівецька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернівецької області]] 5m2s5fdg0f9lq8jwbfwje0iyfjbfavz Ніжин 0 1115 33358 32721 2022-08-24T02:17:47Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.49823|31.28933|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Ніжин''' — місто обласного рівня на півночі [[Україна|України]], в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. == Зрозуміти == Ніжин друге за величиною місто обласного значення в Чернігівській області. Розташоване на берегах річки Остер на відстані 80 км від Чернігова та 126 км від Києва. Археологічні знахідки дають змогу віднести виникнення міста до рубежу IX-X ст. і пов'язати з інтенсивною градобудівельною діяльністю князя Володимира Святославовича. Територія міста: 43,1 кв. км, населення — 76,7 тис. жителів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === З Києва та Чернігова до Ніжина ходять електрички. Час у дорозі 1.5-2 години. Вартість квитка 10-20 гривень в залежності від класу місця і комфортності. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * З Києва — з автостанції "Київ-Дарниця" три рази на день відправляються автобуси "Київ-Ніжин". Час у дорозі - 4 години. * З Чернігова — з автовокзалу №1 упродовж дня щогодини відправляються автобуси "Чернігів-Ніжин". Час у дорозі - 1,5 години. == Транспорт == == Що відвідати == '''Музеї''' Станом на 1 березня 2018 року в Ніжині функціонує 12 музеїв: * Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського (вул. Батюка, 14) — понад 40 тис. експонатів з історії та культури Ніжинського краю * Музей «Ніжинська поштова станція» — діє на правах відділу краєзнавчого музею і розповідає про поштову справу в місті * Музей Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя включає: * Музей М. Гоголя — у центральному корпусі університету * Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського — на 2-му поверсі бібліотеки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, в музеї 2,5 тис. цікавих експонатів з книжкового зібрання університету * Картинна галерея у центральному корпусі університету * Музей історії університету у центральному корпусі університету * Музей радянського побуту * Музей медичної освіти * Музей природи * Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського; * Ніжинський державний університет ім. М.В. Гоголя; * Центральний парк; * Центр і торгові ряди; * Церкви == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Чернігів]] * [[Київ]] * [[Прилуки]] * [[Батурин]] * [[Славутич]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] 5skcj11vxvsgk702z8hx15ue8r57zuf Ленінський район Севастополя 0 1139 33155 25676 2022-08-24T01:03:03Z Baun barum 6004 /* Чим зайнятись */ wikitext text/x-wiki {{geo|44.606418|33.517570|zoom=14}} {{pagebanner}} {{Крим}} {{districtbar | district=Ленінський район | city=Севастополь{{!}}Севастополя | arm = Leninsky rayon sev.jpg | image =Приморський бульвар у Севастополі.jpg | caption=Приморський бульвар | population = 110,26 тисяч осіб | callingcode = +380-692 }} '''Ленінський район''' — центральний район [[Севастополь|Севастополя]]. Територія становить 2 600 га. Населення — 110,26 тисяч осіб. Природними межами району служать Карантинна бухта і Карантинна балка на заході, Сарандинакіна балка і Південна бухта на сході, берег Севастопольської бухти — на півночі, і межі [[Балаклавський район|Балаклавського]] і [[Гагарінський район Севастополя|Гагарінського]] районів — на півдні. У районі працює близько 500 підприємств і установ. Традиційні для економіки району напрями — виробництво продуктів харчування і виробів легкої промисловості. Проте, у зв'язку з тим, що район розташований у центральній частині міста, великих промислових підприємств серед них небагато. ==Зрозуміти== === Топоніми === * '''Олександрівський мис''' — перший на схід від південного захисного молу Севастопольської бухти мис. Назва мису дала Олександрівська казематна батарея, побудована на ньому в 1845 році. До будівництва огороджувальних молів цей мис був південним вхідним молом Севастопольської бухти. * '''Стрілецький''', '''Стрілка''' — один з найкраще облаштованих мікрорайонів міста з добре розвинутою інфраструктурою. Узбережжя району включає Стрілецьку, Пісочну та Карантинну бухти. Від першої з них походить назва мікрорайону. ==== Бухти ==== * '''Севастопольська бухта''' — бухта в центрі міста. Являє собою вузьку затоку, що протягується на 8 км вглиб Кримського півострова. Її береги порізані і утворюють безліч бухт, що носять самостійні назви: ** '''Бухта Мартинова''' знаходиться за Олександрівським мисом, на Південній стороні міста. До 1980-х років вона була самостійною бухтою, а після будівництва захисних молів Севастопольської бухти увійшла до складу її акваторії. ** '''Олександрівська бухта''' — частина Севастопольської бухти, відокремлена Олександрівським мисом від Мартинової бухти і Кришталевим мисом від Кришталевої бухти. Тут знаходиться найстаріший яхт-клуб Севастополя, заснований в 1809 році. ** '''Артилерійська бухта (Артбухта)''' — бухта на Південній стороні, в центрі міста. Зі сходу обрамлена Корніловською набережною на якій розташований дельфінарій, із заходу — набережною Клокачова і мисом Кришталевим. В бухті знаходиться поромний причал і пристань для катерів, що відправляються на Північну сторону і Радіогірку, а влітку — так само на міські пляжі. На її березі розташовано багато місць відпочинку, барів, кафе, на мисі Кришталевому облаштований пляж. ** '''Південна бухта''' — бухта між мисами Миколаївським і Павлівським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. На її південній вершині знаходиться залізничний вокзал Севастополя. Бухта знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє Південну сторону Севастополя на Міську та Корабельну. * '''Карантинна бухта''' — довга і звивиста бухта, на західному березі якої знаходяться руїни античного і середньовічного міста Херсонеса. * '''Піщана бухта''' знаходиться за два км на схід від південного вхідного молу Севастопольської бухти. Назва бухти пояснюється тим, що грунт дна її вершини пісок. Бухта мала й інші назви: Херсонеська (середина XIX століття), Шмідта (перша половина — середина ХХ століття). == Як дістатись == * З автовокзалу і залізничного вокзалу — будь-яким громадським транспортом, що йде в центр; * З Гагарінського району — будь-яким громадським транспортом, що йде в центр; * З Інкермана — катером до Графської пристані; * З Північної сторони — катером до Графської пристані; * З Радіогірки — катером до Артилерійської бухти; * З Балаклави — маршрутним таксі №№ 9, 99 до 5-го км Балаклавського шосе, потім будь-яким громадським транспортом, що йде в центр; == Що відвідати == === Міське кільце === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol. Nakhimov square.JPG|текст1 =Площа Нахімова |The Count's Quay, Sevastopol.jpg|текст2 =Графська пристань |Памятник Нахимову в Севастополе 011.jpg|текст3 =Пам'ятник Нахімову |Мемориал второй обороны Севастополя.jpg|текст4 =Меморіал на честь героїв другої оборони Севастополя |Место закладки Севастополя.jpg|текст5 =Пам'ятник на честь 200-річчя заснування Севастополя |Дом Москвы.jpg|текст6 =Будинок Москви }} *{{listing |type=see |lat=44.616867|long=33.525478|name=Площа Нахімова |directions = від залізничного вокзалу тролейбуси №№ 3, 7, маршрутні таксі|description=Історичний центр Севастополя. Тут були закладені перші будинки, від яких почалося місто. В різні роки мала різні назви. Найперша — Катерининська (до 1921 року), потім — площа Праці, площа ІІІ-го Інтернаціоналу, площа Парадів, площа Леніна. З 1957 року і по наш час має нинішню назву. По периметру площі розташовані кілька пам'ятників, міська дошка пошани, а в центрі, на мармуровому постаменті, монумент адміралу П. С. Нахімову.}} :*{{listing |type=see |lat=44.617025 |long=33.526765|name=Графська пристань |description=Парадна пристань, своєрідна емблема міста, архітектурний пам'ятник. Споруджена 1787 року, разом з першими будівлями Севастополя. Свою назву отримала на честь першого командувача флотом — контр-адмірала графа Марка Войновича. Вхід на пристань прикрашає дворядна колонада доричного ордеру. У нішах стоять дві античні статуї каррарського мармуру роботи італійського скульптора Ф. Пеллічіо. На постаментах біля підніжжя широких гранітних сходів лежать мармурові леви. Колонада була побудована за проектом англійця Дж. Уптона за дозволом імператора Миколи І. Також на пристані встановлені п'ять меморіальних дощок, які присвячені історичним подіям, зв'язаних з нею.}} :*{{listing |type=see |lat=44.616556 |long=33.525311|name=Пам'ятник Нахімову |description=Встановлений 5 листопада 1959 року. Автори — скульптор академік М. В. Томський, архітектори А. В. Ареф'єв і М. 3. Чесаков. Загальна висота пам'ятника 12,5 метрів, фігури — 5,33 метра. Адмірал зображений на повний зріст, у флотській шинелі з еполетами, в кашкеті. Гордо піднята голова злегка розгорнута ліворуч. Біля коміра почесна нагорода — Георгіївський хрест, у правій руці — підзорна труба, ліва закладена за спину, ліворуч палаш на перев'язі. Погляд спрямований на місто, за яке він віддав життя. У нижній частині постаменту виконані три бронзових горельєфа, що відображають бойові епізоди життя адмірала: «Синопська битва», «Бесіда з матросами», «Нахімов на 4-му бастіоні». Над горельєфом «Синопська битва» — бронзовий аркуш із текстом одного з наказів адмірала: «У разі зустрічі з ворогом, що перевищує нас в силах, я атакую ​​його, будучи абсолютно впевнений, що кожен з нас зробить свою справу». На одній зі сторін постаменту на тлі зброї та схилених бойових прапорів укріплена меморіальна дошка з написом: «Слава російському флоту». Над нею в лавровому вінку — дати народження та загибелі Нахімова (1802—1855). Біля підніжжя пам'ятника встановлено чотири якоря.}} :*{{listing |type=see |lat=44.61622 |long=33.524361|name=Меморіал на честь героїв другої оборони Севастополя|description=Пам'ятник присвячений захисникам Севастополя в роки радянсько-німецької війни. Розташований на місці будівлі Морського зібрання, зруйнованого в роки війни. Автори проекту — М. М. Бєгунов, В. М. Артюхов, Б. В. Калінков. Спочатку в 1964 році встановили 19 гранітних плит з назвами частин і з'єднань Чорноморського флоту, Приморської армії і міських організацій, що брали участь в 250-денній обороні Севастополя. У 1967 році правіше з'явилися ще сім плит з прізвищами 54-х Героїв Радянського Союзу, удостоєних цього звання за героїзм, проявлений при захисті міста. Одночасно за проектом архітектора І. Є. Фіалка та скульптора В. В. Яковлєва був споруджений масивний залізобетонний рельєф з зображення воїна, що відображає натиск ворога. Три багнета символізують три наступи фашистів на місто, зроблені ними в листопаді, грудні 1941-го і в червні 1942 року. Ліворуч від меморіальних плит — стилізоване зображення якоря, символу надії, і дати «1941—1942». Біля меморіальної стіни 10 травня 1973 року відкритий Пост № 1, на якому севастопольські школярі несуть почесну варту. 6 травня 1999 року біля меморіальної стіни Президент України Л. Д. Кучма запалив Вічний вогонь.}} :*{{listing |type=see |lat =44.61609 |long =33.52574 |name =Пам'ятник на честь 200-річчя заснування Севастополя |description = Встановлений на місці перших будівель міста, у сквері на площі Нахімова. Відкритий 14 червня 1983 року до 200-ї річниці заснування міста. Автори — архітектори Г. Г. Кузьмінський і А. С. Гладков. Пам'ятник вирішений в архітектурних формах, характерних для пам'ятників першої оборони Севастополя. Являє собою стелу з сірого граніту, у верхню частину якої вмонтовано гарматне ядро. Встановлений у центрі квіткового газону, огородженого гранітним бордюром. До стели ведуть сходи, обрамлені фігурними стінками, по боках сходів дві лави. На лицьовому боці стели викарбувано напис російською мовою: «Тут 3 (14) червня 1783 закладено місто Севастополь, морська фортеця півдня Росії». На протилежному боці наведено переклад з грецької мови слова «Севастополь»: «Місто, гідне поклоніння». На бічних гранях дві дати — 1783, 1983. Висота пам'ятника — 3,41 метра. Біля підніжжя стели 31 грудня 2000 року закладена капсула з посланням севастопольцям, які будуть жити через сто років. Вони мають розкрити її 31 жовтня 2100 року.}} :*{{listing |type=see |lat =44.617371 |long =33.525204 |name =«Московський культурно-діловий центр «Будинок Москви» |address =площа Нахімова, 1 |directions =з Гагарінського району — маршрутом № 16, від залізничного вокзалу — маршрутами: №№ 109, 107, 110, 112. |url =http://www.mkdc.sebastopol.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 54-53-70 |fax =(0692) 54-89-09 |email =contact@mkdc.sebastopol.ua |skype = |hours = |description = У будинку проходять заходи різних напрямів: виставки картин, арт-об'єктів, декоративно-прикладного мистецтва, майстер-класи, фотовиставки, концерти, прес-конференції, святкові театралізовані вистави.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Літня естрада (Севастополь).JPG|текст1 =Літня естрада |Пам'ятник затопленим кораблям 1.jpg|текст2 =Пам'ятник затопленим кораблям}} *{{listing |type=see |lat =44.617004 |long =33.522956 |name =Приморський бульвар |directions = |description =Улюблене місце відпочину мешканців і гостей міста. Відкритий у 1885 році. На його території знаходяться будівлі Драматичного театру імені А. В. Луначарського (див. [[Ленінський район Севастополя#Театри|Театри]]), Палац дитячої та юнацької творчості, акваріум і дельфінарій, кафе, сувенірні лавки, розважальні заклади, працює }} {{listing |type=see |lat=44.617627|long=33.524673|name=літня естрада}} :*{{listing |type=see |lat=44.618373 |long=33.524289|name=Пам'ятник затопленим кораблям|description = Монумент встановлений на штучному острівці, складеному з грубо оброблених гранітних брил, на відстані десяти метрів від берега, один із чільних символів міста. Споруджений у 1905 році. Автори пам'ятника — естонський скульптор Амандус Генріх Адамсон, архітектор Валентин Августович Фельдман та військовий інженер Оскар Іванович Енберг. На квадратній основі (9,2 х 9,2 метра) у вигляді штучного гранітного стрімчака складеного з необроблених гранітних глиб виростає шестигранний п'єдестал увінчаний коринфською колоною з світло-сірого полірованого діориту. Колона завершується бронзовою фігурою двоголового орла з розкритими крилами, який тримає в дзьобі лавровий вінок — символ слави. На грудях орла — щит з рельєфним зображенням Святого Георгія Побідоносця. Під базою з південної сторони монумента закріплена бронзова дошка 0,52 х 0,8 метра з рельєфною картою Севастопольської бухти і позначенням ліній затоплених кораблів, нижче якої, на гранітних плитах п'єдесталу рельєфний напис: «У пам'ять кораблів, затоплених у 1854—1855 роках для загородження входу на рейд». На північній стороні стрімчака була закріплена п'ятиметрова щогла — бронзова фор-стеньга (або грот-бом-брам-стеньга). Загальна висота пам'ятника — 16,66 м, висота колони — 7,08 метра, діаметр — 0,95 метра. Розмах крил орла — 2,67 метра.}} :*{{listing|type=see|lat =44.618119 |long =33.526229 |name =Катеринський сквер |description =Закладений у 1979 році на території водної станції. На його території встановлені}} {{listing|type=see |lat=44.61845|long=33.52612|name=пам'ятний обеліск і дошки на честь створення Чорноморського флоту.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Катеринський сквер'''</div> |- |[[Файл:Катерининський сквер.JPG|border|304px|]] |[[Файл:Пам'ятна дошка на честь створення Чорноморського флоту.jpg|border|275px|]] |[[Файл:Пам'ятний обеліск на честь створення Чорноморського флоту.jpeg|border|128px|]] |[[Файл:Пам'ятна дошка на честь створення Чорноморського флоту1.jpg|291px|]] |} </center> {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Институт биологии юж морей.jpg|текст1 =Вхід в Акваріум |Sevastopol Nahimova 4-1.jpg|текст2 =Палац дитячої та юнацької творчості |Вхід до Севастопольського дельфінарію.JPG|текст3 =Вхід до дельфінарію}} :*{{listing|type=see |lat =44.616985 |long =33.522248 |name =Акваріум|address =пр. Нахімова, 2 |directions =зупинка міського транспорту «площа Адмірала Нахімова» |url =http://www.sevaquarium.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =|fax =(0692) 54-38-92 |email =mailbox@sevaquarium.com |skype = |hours =влітку з 9.00 до 19.00, взимку з 10.00 до 17.00 |price = |description =Працюють чотири зали: у першому залі демонструються характерні представники коралових рифів. Невеликі розміри виставлених тут акваріумів, дозволяють відвідувачам докладно розглянути дрібних риб, креветок і безхребетних; другий зал представляє дві самостійні секції: чорноморську і тропічну, де побудовані 12 пристінних басейнів об'ємом до 7 км<sup>3</sup> кожен і круглий басейн діаметром 9 метрів, глибиною 2,5 метра; у третьому залі музею зібрана велика колекція тропічних екзотичних тварин — мешканців Індійського й Атлантичного океанів; в четвертому залі мешкають представники прісноводних риб і рептилій. Тут же знаходиться дуже цікавий акваріум з оранжереєю, що імітує руїни стародавнього Камбоджійського храму. }} :*{{listing|type=see |lat =44.61581 |long =33.52211 |name =Палац дитячої та юнацької творчості |address =пр. Нахімова, 4 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Будівля зводилася з 1902 по 1914 рік за проектом А. М. Вейзена, доопрацьованого В. А. Чистовим. Виконана в стилі неокласицизму з елементами модерну, прикрашена колонами, парадними сходами і коринфською ротондою. Будувалася з інкерманського каменю і призначалося для Державного інституту фізичних методів лікування імені І. М. Сєченова. Під час першої світової війни в приміщеннях інституту був влаштований госпіталь для військових, евакуйованих у Севастополь. Потім будинок деякий час служив в якості гуртожитку, але після завершення громадянської війни знову повернув собі первісне призначення. Під час німецько-радянської війни будівля була сильно зруйнована, в 1967 році відновлена і передана дітям. Навпроти будівлі встановлений діючий фонтан. В лівому крилі будівлі розміщений театр танцю (див. [[Ленінський район Севастополя#Театри|Театри]]). }} :**{{listing|type=see |lat =44.615988 |long =33.522034 |name =Виставка Санкт-Петербурзького музею воскових фігур |address =пр. Нахімова, 4 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =у літній період щоденно з 11.00 до 21.00 |price =40 грн, фотографування безкоштовне |description = Розташована у будівлі Палацу дитячої та юнацької творчості. Щороку набір фігур різний.}} :*{{listing|type=see |lat =44.614904 |long =33.521293 |name =Дельфінарій |alt = |address =Набережна Корнілова, 2 |directions = |url =http://www.delfinariy.com/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 93-07-30 |fax =(0692) 55-99-55 |email =delfin_art@mail.ru |skype = |hours =вистави проводяться весь літній сезон починаючи з травня місяця тричі на день (початок об 11, 14, 17 годинах) |price = |description = Основний напрямок роботи — демонстрація вистав за участю морських тварин — дельфінів-афалін і північних морських котиків. За додаткову плату після закінчення виступу можна сфотографуватися з морськими тваринами. Крім того, в невеликому басейні можна поплавати з дельфінами.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Памятник Ленину Севастополь.jpg|текст1 =Пам'ятник Леніну |Синопский спуск.jpg|текст2 =Синопський спуск}} *{{listing|type=see |lat =44.61096 |long =33.52341 |name =Центральний пагорб|alt =Міський пагорб|directions = |description = Історичний центр міста. Оточений овалом Міського кільця з площ Нахімова, Лазарєва, Ушакова та вулиць Леніна, Великої Морськї та проспекта Нахімова. Перші кам'яні будівлі тут були закладені в 1783 році на місці, де сучасна вулиця Леніна зустрічається з площею Нахімова. Це були каплиця і будинок головного командира. Потім пішла забудова вулиць, що оточують пагорб. Місця займали будинки знатних і багатих людей, а вгору будувалися мазанки нижніх чинів і люду ще простіше. Протягом короткого часу пагорб заповнився нетрями з численними шинками і винними лавками. На початку 1840-х років, за вказівкою адмірала М. П. Лазарєва, пагорб очистили від нетрів і згідно з проектом військового інженера І. Уптона заклали нові вулиці, в яких і донині проглядається дух російського класицизму — в овал пагорба органічно вписали прямокутне планування кварталів. Нині на Центральний пагорб можна піднятися по шести під'їздах і семи сходах. На північній стороні пагорбу розбитий Матроський бульвар, в центрі стоїть пам'ятник Леніну. На пагорбі також знаходяться Адміралтейський Володимирський собор та Храм апостолів Петра і Павла (див. [[Ленінський район Севастополя#Храми|Храми]]). }} ::*{{listing |type=see |lat=44.611475 |long=33.523289|name=пам'ятник Леніну|description =Відкритий 2 листопада 1957 року. Висота - 20,75 метрів. Автор — лауреат Державної премї скульптор П. І. Бондаренко, архітектори Г. В. Щуко та С. Я. Турковський. }} :*{{listing|type=see |lat =44.61283 |long =33.5225 |name =Синопський спуск |directions =|description =Найдовші з більш ніж 600 сходів Севастополя, вісь забудови Центрального пагорба. Їх побудували в 1950—1960-х роках і назвали на честь видатної перемоги російського флоту в листопаді 1853 року, коли ескадра Чорноморського флоту під командуванням віце-адмірала П. С. Нахімова розгромила турецьку в Синопській бухті. Починаються сходи біля набережної Корнілова, перериваються проспектом Нахімова, потім продовжуються знову широкими парадними маршами між двома прекрасними будівлями. Після великого майданчика сходи розділяються на два криволінійних пандуса із сходинками. В місці поділу сходи «Зеленгосп» перетворював на панно з квітів та декоративних рослин. Сходи ведуть на вершину Центрального пагорбу, на площу Леніна — до Володимирського собору та пам'ятника Леніну.}} :*{{listing |type=see|lat =44.615433 |long =33.524220 |name =Матроський бульвар |directions = |description =Перший бульвар міста. Розташований в історичному центрі біля площі Нахімова на північній частині Центрального (Міського) пагорба. Розбитий в 1830-ті роки. На ньому знаходяться два пам'ятника: О. І. Казарському і бригу «Меркурій», а також «На честь 100-річчя винаходу радіо О. С. Поповим». У 1854–1855 роках тут бував Лев Миколайович Толстой, який описав його в одному з «Севастопольських оповідань» («Севастополь в травні»). На бульварі працює кафе і дискотека 80-х, 90-х.}} ::*{{listing|type=see |lat=44.615904 |long=33.524128|name=Пам'ятник Казарському |description= Перший монумент в місті. Встановлений у 1839 році на кошти пожертв мешканців міста і моряків Балтійського флоту. Створений на честь героїчної перемоги брига «Меркурій». Загальна висота споруди — 5,5 метрів. Монумент створений у вигляді піраміди без гострої верхівки. Верхній майданчик вінчає прямокутний постамент з рельєфами Нептуна, Меркурія і Ніки, що сидить на гарматах і тримає в руках скрижаль з лаконічним написом «Казарський», і датою бою — 1829. Рельєфи, атрибути давньогрецьких богів і трирема створені з чавуну, з яким працював О. П. Брюллов.}} ::*{{listing|type=see |lat=44.614627 |long=33.524201|name=Пам'ятник «На честь 100-річчя винаходу радіо О. С. Поповим» |description=Відкритий 7 травня 1997 року на честь 100-річчя винаходу радіо О. С. Поповим. Автор — заслужений архітектор України Адольф Левович Шеффер. Являє собою обеліск висотою 4,25 м виготовлений з альмінського вапняку на 2-ступінчастому постаменті з навершям у вигляді емблеми радіолокатора і кулі зі стрілами на піраміді з чавуну. З чотирьох боків пам'ятника розміщені чавунні меморіальні плити з рельєфним портретом О. С. Попова, зображенням силуету броненосця «Георгій Побідоносець» та пам'ятними написами. }} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Матроський бульвар'''</div> |- |[[Файл:Сходи на Матроський бульвар.JPG|border|251px|]] |[[Файл:Матроський бульвар.JPG|border|240px|]] |[[Файл:Памятник Александру Казарскому 003.jpg|border|177px|]] |[[Файл:Знак 100 років радіо в Севастополі.JPG|border|97px|]] |[[Файл:Дискотека 80-х і 90-х на Матроському бульварі.JPG|border|237px|]] |} </center> [[Файл:Sevastopol 04-14 img08 Tower of the Winds.jpg|thumb|175px|Башта вітрів ]] :*{{listing |type=see|lat =44.611028 |long =33.524040 |name =Башта вітрів |address =вул. Фрунзе, 5 |directions = |description = Башта була частиною комплексу будівлі Морської бібліотеки, побудованої в 1849 році і була призначена для вентиляції книгосховищ. Зараз Башта вітрів — це архітектурний пам'ятник, який, один з небагатьох, пережив дві оборони. Явлає собою восьмигранну призматичну споруду з інкерманського каменю з шатровим дахом, раніше увінчаною шпилем. Грані строго орієнтовані по сторонах світу. У кожній грані другого ярусу — вузькі напівциркульні віконні прорізи, у верхній частині розташований фриз з горельефними зображеннями символів вітрів, взятих з грецької міфології. На карнизі — маскарони (левові голови). Усередині цієї споруди знаходилися водяний годинник, зовні — сонячний годинник і флюгер. У 1979 році була включена до числа пам'яток архітектури республіканського значення.}} *{{listing|type=see|lat =44.61518 |long =33.52302 |name = Проспект Нахімова|directions = |description =Одна з найстаріших вулиць міста, яка називалась Морською. У другій половині XIX столліття частина цієї вулиці стала називатися проспектом Нахімова. На початку XX століття проспект перейменували на вулицю Фрунзе. 20 червня 1946 ця вулиця знову названа проспектом Нахімова. Пролягає між площами Нахімова і Лазарєва. Довжина — близько 900 метрів. На парній стороні проспекту розташовані Палац дитинства і юності, театр імені А. В. Луначарського (див. [[Ленінський район Севастополя#Театри|Театри]]), готель Севастополь (див. [[Севастополь#Де зупинитись|Де зупинитись]]), кафе, ресторани; на не парній — Художній музей імені М. П. Крошицького (див. [[Ленінський район Севастополя#Музеї|Музеї]]), Морська бібліотека імені Лазарєва, бутіки тощо. Проспект перетинає Синопский спуск.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol. Lazarev square-2.jpg|текст1 =Площа Лазарєва |Monument to Mikhail Lazarev.jpg|текст2 =Пам'ятник Лазарєву}} *{{listing|type=see|lat =44.61145 |long =33.52009 |name =Площа Лазарєва |directions = |description = Площа у центральній частині міста на перетині вулиць Великої Морської, Генерала Петрова і проспекту Нахімова. У 1893 році на площі була побудована каплиця святого Миколая, тому й з'явилося перша офіційна назва — Площа з каплицею. У 1932 році вона називалася Червоною площею, у 1935 році — площею Толстого, з 1952 року — площею Нахімова. З 1 вересня 1952 року — площа Революції. З червня 1993 року була перейменована в площу Лазарєва. Унікальність її в тому, що вона по всьому периметру забудована будинками, спроектованими і зведеними одночасно в 1950-ті роки і в єдиному класичному архітектурному стилі. В останні роки майже всі фасади відреставровані і сяють білизною інкерманського каменю. У центрі площі - клумба, посеред якої росте розкішний кедр. На перших поверхах - численні магазини, ресторани і кафе.}} :*{{listing|type=see |lat=44.611261 |long=33.520725|name=Пам'ятник Лазарєву|directions = |description =Встановлений на однойменній площі, в ніші будівлі представництва Республіки Татарстан. Поруч з ним розташоване меморіальне позначення площі Лазарєва. На вишуканому постаменті, покритому гранітними плитами, встановлено бронзовий бюст Лазарєва «при параді», з усіма адміральськими регаліями. При створенні пам'ятника скульптори використовували портрет адмірала, написаний Карлом Брюлловим. Під бюстом знаходяться маленьке зображення георгіївського прапора і лаконічний напис: «Адмірал Лазарєв».}} [[Файл:Бывшая кенасса Севастополь.jpg|thumb|175px|Колишня кенаса]] *{{listing|type=see|lat =44.60977 |long =33.52082 |name = Вулиця Велика Морська|directions = |description =Одна з центральних вулиць міста, частина Центрального міського кільця. Знаходиться між площею Лазарєва та площею Ушакова. Виникла у XVIII столітті і називалася Морською. Паралельно цій вулиці при забудові Центрального пагорба у XIX столвтті проклали ще одну Морстку, тому колишню вулицю стали називати Великою Морською, а нову Малою Морською (нині вул. Володарського). У 1921 році Велику Морську перейменували на вулицю Карла Маркса. Після німецько-радянської війни 20 червня 1946 року, вулиці була повернута її колишня назва — Велика Морська. На вулиці розташовані Покровський собор, (див. [[Ленінський район Севастополя#Храми|Храми]]), Севастопольська кенаса, Головпоштампт (див. [[Севастополь#Пошта|Пошта]]), кінотеатр «Перемога» (див. [[Ленінський район Севастополя#Кінотеатри|Кінотеатри]]), численні магазини, заклади харчування тощо.}} :*{{listing|type=see|lat =44.60854 |long =33.52145 |name =Севастопольська кенаса |address = вул. Велика Морська, 11|directions = |description = Вибудувана в 1896—1908 роках. Будівля відрізняється красивою архітектурою і великою кількістю декору на фасаді. Як храм, функціонувала до початку 1930-х років, потім у ній розмістився спортивний зал товариства «Спартак». В даний час одне з приміщень першого поверху займає приватна художня студія. У 1941—1944 роках будівля сильно постраждала: загинув дах і торцевий фасад. У 1953 році архітектор А. В. Бобков виконав проект відновлення будівлі. Внесена тільки одна поправка — головний вхід з північного торця перенесений на південний, у бік кінотеатру «Перемога».}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Погруддя Ушакова.jpg|текст1 =Погруддя Ушакова |Матроський клуб.JPG|текст2 =Матроський клуб }} *{{listing|type=see|lat =44.60138 |long =33.52406 |name =Площа Ушакова |directions = |description = Оодна з найстаріших площ міста і найбільша з площ центрального кільця міста. Зі східного боку вона не забудована, із площі відкривається вид на Корабельну сторону, Південну бухту і зелені пагорби Гераклейського півострова. Виникла у XVIII столітті, довгий час була міською околицею. Спочатку вона називалася Фонтанною, так як до неї підходив водопровід і працював фонтан, з якого жителі брали воду. Після побудови у 1842 році театру, площу стали називати Театральною. У 1886 році їй присвоїли ім'я героя першої оборони Ф. М. Новосільского, в 1921 році перейменували в площу Комуни, а в 1954 році дали її нинішнє ім'я.}} :*{{listing|type=see |lat=44.600265 |long=33.523742|name=Пам'ятник Ушакову|description =Відкритий 29 червня 1983 року. Погруддя встановлене на високому постаменті. На лицьовій стороні — картуш з написом: «Адміралу Ушакову». Загальна висота пам'ятника - 4,35 м. Автори — скульптор С. О. Чиж, архітектори Г. Г. Кузьминський і А. С. Гладков.}} :*{{listing|type=see|lat =44.60006 |long =33.52425 |name =Матроський клуб |address =пл. Ушакова, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 54-43-86, 54-22-49 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Побудований в 1954 році до 100-річчя першої оборони Севастополя. Автори проекту — архітектори Н. Богданов, Л. Кірєєв. Будівля споруджена з інкерманського каменю у формах російського класицизму. У будівлі постійно працює Драматичний театр ЧФ РФ імені Б. Лавреньова (див. [[Севастополь#Театри|Театри]]), на базі клубу знаходиться репетиційна база ансамблю пісні і танцю Чорноморського флоту Російської Федерації. Будівля замикає перспективу вулиць Леніна і Великої Морської, є основною домінантою площі Ушакова, відіграє провідну роль у формуванні силуету центру Севастополя з боку Південної бухти. Будівля триповерхова, в плані наближається до прямокутника. У цілому архітектурна композиція має яскраво виражений асиметричний характер. Зі східного боку у зв'язку з пониженням рельєфу влаштований цокольний поверх. Другий поверх будівлі перетинає тераса з колонадою іонічного ордера, ліворуч ступінчаста башта з легким шпилем. На башті встановлено годинник з курантами з мелодією пісні «Легендарний Севастополь» — гімном міста.}} *{{listing|type=see|lat =44.61460 |long =33.52533 |name =Вулиця Леніна |directions = |description = Вулиця між площами Нахімова та Ушакова. Знаходиться на східній стороні Центрального пагорба і простягається вздовж західного берега Південної бухти з півночі на південь. Найстарша вулиця міста. Виникла у XVIII столітті під назвою Адміралтейська. У 1787 році її перейменували в Катериненську. В XIX столітті тут мешкали багаті купці, офіцери та чиновники. В кінці XIX — на початку XX століття на вулиці знаходилися різноманітні майстерні. У 1896 році було проведено електрику, а у 1898 році запущено міський трамвай. 3 січня 1921 року рішенням Севастопольського ревкому вулиці дали ім'я Леніна. Під час німецько-радянської війни вулиця піддалася сильному руйнування. В кінці 1940-х і початку 1950-х років велися роботи з її відновлення та реконструкції. На вулиці знаходяться адміністративні будівлі, відділення банків, Центральна міська бібліотека імені Л. М. Толстого, Військово-історичний музей Чорноморського флоту (див. [[Ленінський район Севастополя#Музеї|Музеї]]), Будинок офіцерів Чорноморського флоту, магазини, розважальні заклади, заклади харчування тощо. Встановлено кілька пам'ятників.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Lenin Street. House of naval officers.JPG|текст1 =Будинок офіцерів Чорноморського флоту Російської Федерації |Екатерина 2.jpg|текст2 =Пам'ятник Катерині ІІ |Севастопольський центр культури і мистецтва.JPG|текст3 =Севастопольський центр культури і мистецтва}} :*{{listing|type=see|lat =44.61396 |long =33.52574 |name =Будинок офіцерів Чорноморського флоту Російської Федерації |address =вул. Леніна, 9 |directions =з Гагарінського району — маршрутом № 16, від залізничного вокзалу — маршрутами: №№ 109, 107, 110, 112 |phone =черговий: (0692) 54-02-59, адміністратор каси: (0692) 54-21-32|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = На сцені Будинку довгий час виступають чоловічий вокальний ансамбль «Морська душа», ансамбль класичної музики «Алегро», дитячий хореографічний ансамбль «Бригантина», школа сценічного мистецтва «Грація», клуб струнної поезії «Ахтіар». Тут також діє музично-драматичний театр, музично-літературна вітальня «У колі друзів». У вітальні проходять музичні та поетичні зустрічі, виставки картин любителів живопису, непрофесійних художників. Окрасою Будинку є зимовий сад, в якому знаходиться виставковий зал, де проходять тематичні виставки, присвячені в основному пам'ятним датам, серед яких День Військово-Морського Флоту Росії, День Перемоги. Місткість концертного залу — 966 місць. Є також Мала сцена («Зал прийомів»), на якій проходять урочисті заходи, пов'язані з Військово-морським флотом, різними святами. На сцені також виступають колективи інших культурних центрів: Палацу дитячої та юнацької творчості, Севастопольського центру культури і мистецтв.}} :*{{listing|type=see |lat=44.613304 |long=33.525086|name=Пам'ятник Катерині ІІ |description =Відкритий 15 червня 2008 року під час святкових заходів, присвячених 225-річчю з дня заснування Севастополя. Встановлений у сквері навпроти головного входу до музею Чорноморського флоту РФ. Постамент виконаний у вигляді круглої колони на квадратному плінті. У верхній частині колони шестигранник, в центрі якого картуш з написом Катерина II, зображення вензеля Катерини. На лівій грані — Указ про заснування міста Севастополя, на правій — рельєфне зображення Севастопольської бухти. Скульптура Катерини II в урочистому, парадному вбранні, з сувоєм-указом вінчає всю композицію. Загальна стилістика постаменту навіяна мотивами пам'ятника «Катерининської милі». Висота плінта — 0,6 м, висота постаменту — 3,0 м висота скульптури — 2,85 м. Загальна висота пам'ятника — 6,35 м. Плінт та шестигранник виконані з коричневого полірованого граніту Токівського родовища. Колона — граніт сіро-зелений, полірований Міжрічинського родовища. Скульптура, картуш — бронза. Вага бронзової фігури імператриці пам'ятника 940 кг. Автори пам'ятника — скульптор Станіслав Чиж і архітектор Григорій Григорьянц.}} :*{{listing |type=see |lat =44.610085 |long =33.526733 |name = Севастопольський центр культури і мистецтва|alt =СЦКіМ |address =вул. Леніна, 25 |directions =з Гагарінського району маршрутом: № 16. Від залізничного вокзалу маршрутами: № 107, 109, 110, 112 |url =http://sevcult.com.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club29538178 |phone =(0692) 54-32-24 |fax = |email =info@sevcult.com.ua |skype = |hours = |price = |description =У розпорядженні центру один з головних сценічних майданчиків для проведення основних міських культурно-масових заходів, театралізованих вистав, свят і фестивалів мистецтв. У ньому проходять виставки картин, фотовиставки. Культурний центр також має три конференц-зали. На його базі діють 25 творчих колективів, професійних та аматорських об'єднань та клубів за інтересами, частина з яких мають звання «Народний» і «Зразковий» і є лауреатами Всеукраїнських і міжнародних фестивалів народної творчості. Професійні об'єднання і колективи: шоу-група «Мюзік-екс», вокальний ансамбль «Жар-птиця», фотоклуб «Бриг», Севастопольський муніципальний камерно-симфонічний оркестр, севастопольський державний ансамбль «Чорне море». Освіта та дозвілля представляють: зразковий вокальний ансамбль «Веснянки», народний театр «Фарт», зразковий ансамбль класичного танцю «Арабески», зразковий музичний театр «Академія», школа латиноамериканських танців «Кубинський стиль», хореографічний ансамбль танцю «Ак'яр», вокальний ансамбль «Ак'яр», ізо-студія Сергія Берлова, школа-студія «Чорне море», народний вокальний ансамбль «Севастопольські чайки», школа східного танцю «Тіара», спортивно-танцювальний клуб «Радуга». Творчі колективи: народний ансамбль фольклорної пісні «Русь», народний хор ветеранів війни та праці «Червона гвоздика», народний вокальний ансамбль «Мрія», народний ансамбль скрипалів «Натхнення», народний український хор. У залі для глядачів 670 місць (379 місць в партері, 82 місця в амфітеатрі, 209 місць на балконі). Культурний центр спільно з партнерами пропонує послуги мобільного сценічного комплексу: сцени, подіуми різних розмірів і різне додаткове устаткування. У трьох конференц-залах можливе проведення заходів будь-якого формату: прес-конференції, брифінгу, круглого столу, інтерактивної конференції, майстер-класів. У 2007 році на відкритому конкурсі-рейтингу популярності та якості товарів і послуг міста Севастополя Севастопольський центр культури і мистецтв був удостоєний «Золотої підкови». }} === Історичний бульвар === Бульвар на висоті над Південною бухтою в центральній частині міста. Обмежений кам'яною стіною по периметру. Нині це своєрідний зелений заповідник, де чимало рідкісних порід дерев і чагарників. Але насамперед це — комплексний пам'ятник. Тут знаходяться всесвітньо відома панорама «Оборона Севастополя 1854–1855 років», 14 пам'ятників і меморіальних позначень, які увічнили героїзм захисників Севастополя в роки Кримської війни. В районі передового брустверу 4-го бастіону щорічно в день Севастополя проходить театралізована вистава — штурм укріплення в період першої оборони Севастополя. На неї приїздить велика кількість гостей міста і Криму. На території бульвару цілий рік працюють різноманітні атракціони для дітей і дорослих. {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Оборона Севастополя монумент.jpg|текст1 =пам'ятник Тотлебену |Пам'ятник Язоновському редуту.JPG|текст2 =пам'ятник Язоновському редуту |Musee Sevastopol.jpg|текст3 =будівля Панорами |Севастопольський тераріум.JPG|текст4 =тераріум |Виставка Іван Папанін.JPG|текст5 =Виставка «Іван Папанін — севастопольський Колумб»}} *{{listing |type=see |lat=44.598728 |long=33.523418|name=пам'ятник Тотлебену|description = Монумент російському військовому інженеру, генералу Едуарду Тотлебену. Встановлений 5 (18 серпня) 1909 року на початку Історичного бульвару. Споруджений за проектом скульптора І. М. Шредера, який використовував ескізи художника О. О. Більдерлінга. У центрі складного, широкого біля основи діоритового стилобату підноситься пілон, на якому встановлено фігуру Тотлебена, з оголеною головою. На стилобаті, навколо пілона, відтворено частину бастіону з мінною галереєю, розміщені фігури шести воїнів — представників різних родів військ, що билися на севастопольських бастіонах. З північної сторони на п'єдесталі напис: «Тотлебен», а на стилобаті позначення: «1854 — Оборона Севастополя — 1855». З південного боку пам'ятника на картуші відтворено текст наказу про нагородження Е. І. Тотлебена орденом Святого Георгія 3-го ступеня. Нижче — барельєф карти оборонних споруд Севастополя. Постамент виконаний із сірого граніту, скульптури, деталі бастіону, карта укріплення — з бронзи. Загальна висота пам'ятника — 13,75 м. Висота скульптури Тотлебена — 5,3 м. }} *{{listing|type=see |lat =44.597167 |long =33.523101 |name =Пам'ятник Язоновському редуту |directions |description =Розташований неподалік від пам'ятника Тотлебену, там, де знаходився Язоновський редут. Його побудувала команда брига «Язон» у жовтні-листопаді 1854 року для посилення оборонної лінії 4-го бастіону. Редут мав чотири з'єднані між собою батареї з 25 гарматами; ним командував лейтенант К. А. Лазарєв. Захисники цього укріплення відстоювали свої позиції до останнього дня оборони і лише 27 серпня 1855 року разом з іншими частинами російської армії перейшли на Північну сторону. Пам'ятник захисникам Язоновського редуту був споруджений до 50-річчя першої оборони. Він являє собою чотиригранний обеліск, який завершується зображенням хреста. На західній межі зазначені дати: 1854-1855. Нижче напис: «Язоновський редут». На східній межі — хрест і перелік частин, які захищали цю позицію. Виконано пам'ятник з Янцевського граніту і полірованого диорита; його висота — 4,6 м. }} *{{listing|type=see |lat=44.59542 |long=33.52336|name=Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 років»|phone=(0692) 54-40-31, 49-97-86 |hours=з 9.00 до 18.30, вихідний понеділок|price = 50 грн для дорослих, 30 грн для студентів, 20 грн для дітей віком від 6 до 17 років. Фото і відео зйомка по 25 грн. Ряду льготних категорій вхід безкоштовний, в тому числі учасникам німецько-радянської війни, дітям сиротам, інвалідам з дитинства, військовослужбовцям строкової служби, членам Спілки художників, студентам художніх училищ та вузів тощо|description = Єдина в Україні і одна з найбільших серед 60-ти панорам світу. Як витвір мистецтва являє собою величезну за розмірами картину (довжина по колу 115 м, висота 14 м), доповнену предметним планом (площа близько 1000 м<sup>2</sup>). Розміщена в будівлі циліндричної форми з оглядовим майданчиком в центрі. Будівля Панорами (діаметр 38 м, висота 36 м) домінує над Корабельною і Центральної частинами Севастополя, добре проглядається при в'їзді в місто з основних сухопутних і морських магістралей. На першому поверсі будівлі — експозиційний зал, що відображає основні події оборони Севастополя 1854—1855 років, історію створення та відтворення Панорами.}} *{{listing|type=see|lat =44.594222 |long =33.522774 |name =Пам'ятник воїнам 4-го бастіону |directions = |description = Встановлений в 1905 році. Являє собою 5-метровий гранітний чотиригранний обеліск, увінчаний давньоруським шоломом (символ мужності російських воїнів). На північно-західній, лицьовій стороні пам'ятника, у верхній частині — хрест в лавровому вінку, нижче - напис: «4 бастіон». Імовірно, автори монумента — А. Кольб і О. Енберг.}} *{{listing |type=see |lat =44.594746 |long =33.523866 |name =Тераріум |address =Історичний бульвар, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 49-97-38 |fax = |email = |skype = |hours =з 9.00 до 19.00 |price =30 грн для дорослих і 15 грн для дітей |description = Понад 80 видів екзотичних тварин.}} *{{listing|type=see |lat =44.595873 |long =33.523793 |name =Виставка «Іван Папанін — севастопольський Колумб» |address = |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =з 9.30 до 19.00 |price = |description =Виставка присвячена 225-річчю Севастополя і 70-річчю з початку роботи першої у світі дрейфуючої полярної станції «Північний полюс-1», начальником якої і був Іван Дмитрович Папанін. }} *{{listing|type=see|lat =44.595800 |long =33.523031 |name =Виставка якорів |price =Безкоштовно |description =Розташована під відкритим небом у невеликому скверику, по обидві сторони стежки, що веде в панораму оборони Севастополя. Біля кожного якоря табличка, що коротко розповідає про нього. }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:ІБ Виставка якорів2.JPG|border|219px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів.JPG|border|219px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів6.JPG|border|123px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів1.JPG|border|219px|]] |[[Файл:ІБ Виставка якорів4.JPG|border|219px|]] |} === Храми === [[Файл:Sevastopol 04-14 img09 Vladimir Cathedral.jpg|thumb|175px|Собор святого рівноапостольного Князя Володимира]] *{{listing |type=see |lat=44.610522 |long=33.523622 |name=Собор святого рівноапостольного Князя Володимира |alt= |address=Центральний міський пагорб. вул. Суворова, 3 |directions = тролейбусами №№ 1, 3, 5, 7, 9, 12 до зупинки «Площа Лазарєва».|url= |facebook= |vkontakte= |phone= (0692) 54-35-31 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Усипальниця російських адміралів М. П. Лазарєва, В. О. Корнилова, В. І. Істоміна, П. С. Нахімова. Висота собору з хрестом — 32,5 м, ширина — близько 20 м, довжина, з папертю і вівтарем — 29 м. Складається з верхнього і нижноього храмів. У облицювання стін верхнього храму вмонтовані мармурові плити з іменами і прізвищами адміралів і офіцерів Морського відомства, нагороджених орденом святого Георгія за хоробрість. Всі роботи по мармуру виконані італійським скульптором В. Бонані, орнаментовка — італійським художником Р. Ізеллі, стіни і склепіння розписані художником Я. Є. Карнєєвим. Поховання адміралів у нижньому храмі відзначені чорним мармуровим хрестом, на чотирьох сторонах якого висічені бронзові написи з іменами адміралів і датами їх смерті. З 1869 по 1920 рік вздовж північного і південного фасадів були поховані ще дев'ять морських офіцерів, учасників оборони Севастополя 1854—1855 років, три командувачі Чорноморським флотом кінця 19-го, початку 20-го століття та І. А. Шестаков — керуючий Морським міністерством у 1880-ті роки. Із зовнішнього боку в облицювання стін південного і північного фасадів вмонтовані чотири плити з чорного мармуру з іменами адміралів.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol 04-14 img12 Intercession Cathedral.jpg|текст1 =Покровський собор }} *{{listing |type=see |lat=44.605250 |long=33.521959 |name=Собор Покрова Пресвятої Богородиці |alt=Покровський собор |address=вул. Велика Морська, 36 |phone=(0692) 54-54-84 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Головний православний храм міста. Побудований в 1905 році за проектом архітектора В. А. Фельдмана. Будівля базилікального типу являє собою п'ятибанний безстовпий храм. Над головним куполом — стрілчастий звід в оточенні чотирьох дванадцятигранних башточок. У західній частині — дзвіниця, з'єднана з храмом продовженням центрального об'єму. Башточки та дзвіниця мають шатрове покриття, увінчане маківками у формі цибулі. Собор побудований з тесаного інкерманського і кримбальского каменю. У травні 1916 року в склепах нижнього храму були поміщені останки революціонерів Шмідта, Частника, Гладкова, Антоненка. У листопаді 1923 року їх перепоховали на цвинтарі Комунарів. У роки німецько-радянської війни прямим попаданням бомби був зруйнований південний приділ храму. Після війни будівля була частково відновлена, богослужіння проводилося до 1962 року. З 1962 по 1969 рік в соборі розташовувався архів і спортивний зал, з 1969 року повністю переданий під міський архів. У наступні роки з собору були зняті хрести і маківки. На початку 1992 року в прибудові святого великомученика Пантелеймона було відновлено богослужіння, а в 1994 році будівлю Покровського Собору було повністю передано Церкві. До 100 річчя собору був повністю відновлений південний приділ, відреставрований фасад, покриті позолотою маківки і хрести.}} [[Файл:Sevastopol 04-14 img06 Peter and Paul Cathedral.jpg|thumb|175px|Собор святих апостолів Петра і Павла]] *{{listing|type=see|lat =44.60826 |long =33.52584 |name =Собор апостолів Петра і Павла |address =вул. Луначарського, 37 |directions = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Храм є зразком архітектури епохи російського класицизму і виконаний у стилі давньогрецького храму Тезея в Афінах. Автор проекту архітектор В. А. Рульов. Освячений 5 вересня 1814 року. Під час війни 1854—55 років будівля сильно постраждала. Був відновлений в 1888 році на кошти купців Максимова і Кундишева-Володіна та освячений 17 грудня 1889 року. Після Жовтневого перевороту тут розміщувався міський архів. Під час німецько-радянської війни собор вистояв, був відремонтований трестом «Севастопольміськбуд» і пристосований під свій клуб. З 1946 року по 1957 рік у ньому йшли вистави театру імені Луначарського, а потім розташовувався Міський будинок культури. Влітку 2006 року храм переданий церковній громаді, богослужіння відновлено.}} Біля храму 14 червня 2008 року відкрито *{{listing|type=see |lat =44.60818654 |long =33.52524161|name =пам'ятник святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію|address = |directions = |description = Просвятителі слов'ян постають глядачам в тому ж образі, як їх зазвичай зображають на іконах: Кирило у вигляді старого, вельми сивого чоловіка з бородою, в руках розгорнута книга, а в ній написана староруська абетка: А, Б, В, Г, Д і так далі. Мефодій також з сивим волоссям і довгою бородою, в руках Євангеліє. Автори — архітектор Олександр Демченко і скульптор Георгій Григорянц.}} === Кладовище Комунарів === *{{listing |type=see |lat=44.600278 |long=33.513889 |name=Кладовище Комунарів |alt= |address=вул. 5-а Бастіонна, біля площі Повсталих |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Меморіальний, «парадний» цвинтар міста. На кладовище було перезахоронено П. П. Шмідта і його товаришів, поховані: кулемет­ниця Чапаєвської дивізії Герой Радянського Союзу Ніна Онілова, віце-адмірал Олександр Нємітц, адмірал Пилип Октябрський, професор Володимир Водяницький, письменник Генадій Черкашин, снайпер Марія Байда, встановлено меморіал севастопольцям — членам екіпажу підводного човна «Курськ». Досі на кладовищі проводяться поховання відомих громадян Севастополя.}} === Інші пам'ятники і пам'ятки === *{{listing|type=see|lat =44.611734 |long =33.51002 |name =Фортифікаційна споруда, в якій розміщувалися командні пункти берегової оборони Чорноморського флоту і Приморської армії|address =вул. Адмірала Володимирського, між №№ 20-22 |directions = |description =Пам'ятка часів другої оборони Севастополя. }} *{{listing |type=see |lat=44.606252 |long=33.527141|name=Пам'ятник Суворову |address=площа Суворова|description=}} *{{listing |type=see |lat=44.615148 |long=33.514245|name=Солдат і матрос |address=вул. Капітанська|description=}} *{{listing |type=see |lat=44.608620 |long=33.527304|name=Пам'ятник Комсомольцям |address=вул. Леніна|description=}} == Чим зайнятись == === Музеї === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Вп музей черноморского флота рф.jpg|текст1 =фасад музею}} *{{listing|type=see|lat =44.613409 |long =33.525783 |name =Військово-історичний музей Чорноморського флоту |address = вул. Леніна, 11|directions =маршрутним таксі № 16 або тролейбусами 1, 3, 5, 7, 9, 12, 13 до зупинки «Будинок офіцерів флоту» |url =http://www.sevastopol.iuf.net/rus/museums/mchf.htm |facebook = |vkontakte = |phone =відділ екскурсійної роботи (0692) 54-22-89 |fax = |email = |skype = |hours =з 10.00 до 17.00 (у літній час до 17.30). Вихідні понеділок і віторок |price = |description = :Відкритий за ініціативою учасників першої оборони Севастополя часів Кримської війни у 1869 році. Генерал Е. І. Тотлебен надав для нього власний будинок, що знаходився навпроти нинішнього музею. У першу експозицію входили власні речі, фотографії, документи, рукописи спогадів учасників тих подій, холодна та вогнепальна зброя тих років, гравюри, картини художників І. К. Айвазовського, Ф. О. Рубо, В. Є. Маковського. :До 25-річчя музею, в 1895 році, за проектом архітектора О. М. Кочетова, для музею побудували нову споруду. Музей побудований в строгому класичному стилі. По його сторонах розташовані гармати і чавунні арматури, що символізують частини військових кораблів. На головному фасаді будівлі знаходиться хрест і пам'ятне число 349. Саме стільки днів тривала перша оборона Севастополя. :До Жовтневого перевороту виставки музею були присвячені в основному подіям Кримської війни. Нині музейні експонати охоплюють історію флоту від стародавніх слов'ян до нашого часу. Значна частина експонатів присвячена німецько-радянській війні. У дворі музею розташована експозиція військової техніки. Тут зберігаються старовинні гармати, сіни початку ХХ століття, а також сучасні торпеди і крилаті ракети.}} <center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2" |- |colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Експозиція'''</div> |- |[[Файл:Сев музей ЧФ зал 8.jpg|border|195px|]] |[[Файл:Сев музей ЧФ зал.jpg|border|195px|]] |[[Файл:Mortira1727.jpg|border|192px|]] |[[Файл:P-15 Termit missile 2012 G2.jpg|297px|]] |} </center> {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol museum.jpg|текст1 =Художній музей |Будинок в'язниці.JPG|текст3 =Будинок в'язниці}} *{{listing|type=see|lat=44.61365 | long=33.52239|name =Художній музей |address =пр. Нахімова, 9 |directions = |url = http://www.sevartmuseum.info/|facebook =https://www.facebook.com/sevartmuseum |vkontakte =http://vk.com/club18650017 |phone = (0692) 54-31-25 |fax = |email =paul@sevartmuseum.info |skype = |hours =з 10.00 до 17.00, з червня по серпень — з 11.00 до 18.00, вихідний — вівторок |price = |description = :Відкритий 6 листопада 1927 року у будівлі колишнього прибуткового будинку, як картинна галерея. Основу її фондів склали витвори мистецтва, націоналізовані радянською владою з аристократичних маєтків Південного узбережжя Криму. :В 1991 році музею присвоєно ім'я заслуженого діяча мистецтв України Михайла Павловича Крошицького — директора галереї з 1939 по 1958 рік. :Насьогодні музей володіє однією з кращих в Криму та Україні колекцій витворів живопису, графіки і скульптури XVI—XX століть. Фонди музею нараховують понад 9 тисяч витворів образотворчого мистецтва. В постій експозиції знаходяться роботи В. А. Тропініна, І. І. Левітана, І. І. Шишкіна, І. Ю. Рєпіна, І. К. Айвазовського, В. В. Верещагіна, В. О. Сєрова, І. М. Крамського, В. Д. Полєнова, А. І. Куїнджі, К. С. Петрова-Водкіна та іших.}} *{{listing|type=see|map= |lat =44.600987 |long =33.514963 |name =Музейна кімната Гріна |address =пл. Повсталих, 4 (корпус 1, кімната 7) ТК «Новий бульвар»|directions=їхати до зупинки громадського транспоорту «Площа Повсталих» |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours =Вт, Сб з 10.00 до 16.00 |price = |description = Ккімната знаходиться убудівлі колишньої Севастопольської в'язниці. Відкрита в 2010 році в приміщенні одиночної камери в цокольному поверсі будівлі, де письменник утримувався у 1903–1905 роках за звинуваченням у пропаганді революційних ідей. Стіни приміщення по периметру розписані художником В. Адєєвим, ініціатором створення музею. Експозиція знайомить з історією створення Севастопольської в'язниці у 1898 році, революційною діяльностю Гріна в Севастополі і роках його перебуванню у в'язниці, де він зробив начерки багатьох своїх оповідань.}} === Театри === *{{listing|type=do|lat =44.600464 |long =33.524373 |name =Драматичний театр імені Бориса Андрійовича Лавреньова Чорноморського флоту Російської Федерації |alt = |address =пл. Ушакова, 1|directions =з Гагарінського району маршрутами №№ 16, 107, 110, 112, 95, з Нахімовського району №№ 17, 20 |url = |facebook = |vkontakte = |phone =каса: (0692) 54-33-95; адміністрація: (0692) 54-37-33 |fax = |email = |skype = |hours =початок вистав о 18.00 |price = |description =В репертуарі 18 вистав, 5 вистав для дітей та три концерти.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol Nahimova 6.jpg|текст1 =Театр імені Луначарського}} *{{listing|type=do|lat =44.614010 |long =33.521680 |name =Севастопольський академічний російський драматичний театр імені Анатолія Васильовича Луначарського |alt = |address =пр. Нахімова, 6 |directions = |url = http://sevtheatre.com|facebook = |vkontakte =http://vk.com/lunacharci |phone =каса: (0692) 54-43-30; адміністрація: (0692) 54-62-26 |fax = |email =adminsevtheatre@rambler.ru |skype = |hours =початок вистав о 18.00 |price = |description = Створений у листопаді 1920 року за ініціативою відомого російського співака Л. В. Собінова. В репертуарі постановки як за класичними творами, так і за сучасними. Глядацька зала вміщує 670 глядачів. Тут можна подивитися не лише вистави, а й відвідати виступи відомих артистів.}} *{{listing|type=do|lat =44.615759 |long=33.521830 |name =Севастопольський академічний театр танцю |alt = |address =пр. Нахімова, 4 (в лівому крилі будівлі Палацу дитячої та юнацької творчості)|directions = |url =http://www.elizarovtheatre.com/ |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 54-76-03|fax = |email = sdt_eva@mail.ru |skype = |hours = |price = |description =В репертуар входять такі танцювальні шоу і хореографічні вистави: «Notre-Dame de Paгis», «Вибране», «Історія кохання», «Bгoadway», «Аргентинське танго», «Кабаре», «Пігмаліон», «Кармен». Для дітей, напередодні новорічних та різдвяних свят, Театр танцю пропонує спектаклі, серед яких: «Новорічні пригоди бременських музикантів», «Снігова королева», «Пригоди Буратіно», «Пригоди Гаррі Поттера», «Алі-Баба і сорок розбійників», «Летючий корабель». }} === Кінотеатри === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Sevastopol 04-14 img10 Pobeda Cinema.jpg|текст1 =кінотеатр «Перемога» |Sevastopol Lenina 35-1.jpg|текст2 =Кінотеатр «Україна»}} *{{listing |type=do |lat=44.608099 |long=33.521959 |name=Кінотеатр «Перемога» |address=вул. Велика Морська, 13 |directions =|url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 54-38-41 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=У кінотеатрі працюють два оновлених зали: Синій і Червоний, обладнаних новими аудіосистемами, що дозволяють точно і якісно передавати всі звукові спец-ефекти у форматі Dolby Digital. Встановлено нове, краще в Криму 3D-обладнання, безшовні екрани, сучасна система вентиляції, кондиціонування та обігріву, а також м'які дивани з персональними столиками для напоїв. Працює бар. Побудований в 1949 році, під час грандіозної реконструкції міста. Проектом кінотеатру займалися архітектори Ю. А. Траутман і А. Н. Іванов. Будівля побудована за класичними канонами з ідеальними пропорціями. Кінотеатр знаходиться на підвищенні, до якого ведуть двоє симетрично розташованих бічнихі сходів і одні центральні. Фасад прикрашений портиком, в якому замість колон — прямокутні стовпці.}} *{{listing |type=do|lat=44.604463 |long=33.527656 |name=Кінотеатр «Україна» |alt= |address=вул. Леніна, 35|directions =|url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 54-73-41 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Створений за проектом архітектора З. О. Брод. Головний вхід утворений портиками з іонічних колон, на бічних фасадах симетричні виступи (різоліти). На вулицю Пушкіна будівлю повернуто ротондою з іонічної колонадою.}} *{{listing |type=do|lat=44.578658 |long=33.518574 |name=Кінотеатр «Москва» |address=пр.Генерала Острякова, 70|directions =з центру маршрутами №№ 12, 17, 20, 26, 105|url= |facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 57-40-20 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Має два кінозали. У великому кінозалі можуть розміститися 500 осіб, в малому — 36. Є також кіно-бар.}} === Пляжі === *{{listing |type=do |lat=44.611910 |long=33.502572 |name=Пляж «Карантинна бухта» |alt= |address=Карантинна бухта |directions=тролейбуси № 6, 10, маршрутні таксі № 2, 4, 10, 16, 95, 107, 109, 110, 111, 112 до зупинки «Вулиця Пожарова», далі пішки (близько 10-15 хвилин) у бік моря.|description=Пляж покритий великою галькою, місцями камінням невеликих розмірів. Глибина води біля берега невелика. Протяжність біля 80 метрів.}} {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Пляж водної станції Червонопрапорного Чорноморського флоту.JPG|текст1 =Пляж водної станції Червонопрапорного Чорноморського флоту}} *{{listing |type=do |lat=44.618379 |long=33.525057 |name=Пляж водної станції Червонопрапорного Чорноморського флоту |alt= |address=набережна Корнілова. Знаходиться на березі Великого Севастопольського рейду, на Миколаївському мисі |directions= |description=Пляж невеликий, покритий бетоном, обладнаний драбинками.}} *{{listing |type=do |lat=44.617214 |long=33.518150 |name=Пляж «Кришталевий» |alt= |address=західний берег Артилерійської бухти |directions=будь-якою маршруткою до центру. Зупинки площа Лазарєва, або Центральний ринок; далі пішки |description=Пляж покритий бетоном і асфальтом, глибина біля берега близько 2 метрів, обладнані драбинки для спуску у воду. Обладнаний пунктами прокату інвентарю (лежаки, водний інвентар та інше), кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, торговими точками, туалетами і медпунктом, поруч із пляжем є кафе, ресторан. На пляжі є добре обладнана рятувальна станція.}} === Прокат велосипедів === *{{listing|type=do |lat =44.575964 |long =33.519437 |name =Velox |address =пр. Генерала Острякова, 90 |directions = |url =http://velox.net.ua/ru/page/prokat-velosipedov.html |facebook = |vkontakte = |phone =(099) 62-62-752, (093) 016-000-1, (068) 484-84-34 |fax = |email =velox@ua.fm velox@ua.fm |skype = magazin_velox|hours = з 9.00 до 19.00, вихідний — неділя|price =погодинний прокат: 20 грн/година, 50 грн. до 6 годин, тур дня (з 10.00 до 18.45) — 60 грн; подобовий прокат: 1 доба — 80 грн, 7 діб — 350 грн. |description = Для оформлення потрібно: документ підтверджує особу (паспорт або водійські права); документ для застави (закордонний паспорт, водійські права) +200 грн. або грошову заставу: 2200 грн. Заставна вартість повністю повертається клієнтові у разі дотримання всіх умов прокату. Разом з велосипедом видається необхідний інструмент та аксесуари щоб ​​запобігти або усунути непередбачені ситуації (насос, запасна камера, набір ключів-шестиграників).}} === Спортивний покер === *{{listing|type=do|lat =44.601069 |long =33.524729 |name =Alabama |alt = |address =вул. Леніна, 55 |directions = |url = |facebook = |vkontakte =http://vk.com/alabamasevastopol |phone =(066) 882-25-50 |fax = |email = |skype = |hours =Щодня. Цілодобово |price = |description =Чотири стаціонарних стола для гри в спортивний покер. Щоденні турніри з гарантованим призовим фондом. WI-FI і on-line зона для гри в покер. Бар, домашня кухня, зручна зона відпочинку. Трансляція спортивних подій.}} === Більярд === *{{do | name=7-а луза | alt= | url= | wikipedia= | email=b_m_a_@mail.ru | address=пл. Повсталих, 8 (другий поверх) | lat=44.602255 | long=33.514920 | directions= | phone=(0692) 94-17-96; (050) 597-61-11 | tollfree= | fax= | hours=Щоденно, цілодобово | price= | facebook= | vkontakte= | description=У залі знаходяться тиричо столи для гри в російський більярд і один стіл для гри в пул. Тут проводяться турніри з гри в російський більярд, ведуться трансляції футбольних матчів. Спортбар «7-я луза» надає клубні карти з накопичувальною системою знижок (вартість картки — 50 грн, початкова знижка — 10% на гру в більярд). | content= }} === Сауни і бані === *{{listing|type=do |lat =44.612364 |long =33.518359 |name =Клуб «Російська піраміда» |address =вул. Маяковського, 7 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 54-44-51; 55-57-85 |fax = |email = |skype = |hours =Щоденно з 10.00 до 24.00 |price = |description = Сауна, басейн, більярд, кальян, спортивний бар.}} == Що купувати == === Продукти харчування === Продукти харчування дешевше купувати на ринках, у супермаркетах та мережевих магазинах, ніж у невеликих гастрономах, павільйонах та кіосках, де ціни будуть на 10-30% більшими. ==== Ринки ==== На відміну від супермаркетів, на ринках можна придбати найсвіжіші овочі, фрукти, м'ясо, молоко, можна торгуватись. *{{listing |type=buy |lat=44.610894|long=33.516122 |name=Центральний ринок|alt= |address=вул. Щербакова, 1|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 55-01-06, 55-06-39|fax= |email=|skype= |hours=З вівторка по неділю з 7.00 до 17.00 |price= |description=М'ясо-молочний павільйон, рибні ряди, овочеві ряди.}} *{{listing |type=buy |lat=44.598413|long=33.488817 |name=Ринок «Полтинник»|alt= |address=площа 50-ти річчя СРСР|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=|fax= |email=|skype= |hours= |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.573961|long=33.517871 |name=Ринок «Слов'янський Базар»|alt= |address=вул. Павла Силаєва, 8|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692)-473-040 |fax= |email=|skype= |hours= |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.60276|long=33.516106 |name=Ринок «Чайка»|alt= |address=вул. Адмірала Октябрьського, 20|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 55-71-13|fax= |email=|skype= |hours=З вівторка по неділю: з 8.00 до 18.00 (вихідний — перший понеділок кожного місяця. У понеділок з 8.00 до 14.00) |price=Не дорогий. Орієнтований на місцевих мешканцв, а не на курортників |description=}} *{{listing|type=buy|lat =44.549232 |long =33.530424 |name =Ринок «Кільце» |address =5-й км Балаклавського шосе |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 44-75-77 |fax = |email = |skype = |hours =в літній час: Пн. з 12.00 до 23.00, Вт.-Нд. з 7.00 до 23.00; у зимовий час: Пн. з 12.00 до 20.00, Вт.-Нд. з 8.00 до 20.00 |description = }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Центральний ринок у Севастополі.JPG|border|173px|]] |[[Файл:Ринок Полтинник.JPG|border|253px|]] |[[Файл:Ринок Слов'янський базар.JPG|border|198px|]] |[[Файл:Ринок Чайка.JPG|border|225px|]] |[[Файл:Ринок Кільце.JPG|border|147px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''Центральний ринок''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Полтинник''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Слов'янський базар''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Чайка''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Кільце''</small></div> |} ==== Продуктові супермаркети і мережеві магазини ==== Супермаркети і мережеві магазини мають перевагу над іншими торговими точками, як правило, зручним розташуванням, широким асортиментом товарів та невисокими цінами. ===== Novus ===== *{{listing |type=buy |lat=44.575368|long=33.520896 |name=Супермаркет «Novus»|alt= |address=пр. Генерала Острякова, 65а/40|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.561648|long=33.525649 |name=Супермаркет «Novus»|alt= |address=пр. Генерала Острякова, 192б. ТЦ «Таїр»|directions=зупинка «вул. Генерала Лебедя»|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 65-64-07|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |price= |description=}} ===== АТБ ===== При досить демократичних цінах і зручному графіку роботи мережа має ряд недоліків. Крім овочів і фруктів, в асортименті не має ніякого іншого вагового товару. В багатьох сегментах товарів дуже вузький асортимент, так що не надійтесь в мережі знайти свою улюблені мінеральну воду, горілку чи пиво. *{{listing |type=buy |lat=44.606120|long=33.521143|name=АТБ|address=вул. Одеська, 29. ТЦ «Очаківський»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово }} *{{listing |type=buy |lat=44.563181|long=33.528165|name=АТБ|address=пр. Генерала Острякова, 149а|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} *{{listing |type=buy |lat=44.568718|long=33.523836|name=АТБ|address=пр. Генерала Острякова, 99а|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=Цілодобово}} ===== Фоззі ===== *{{listing |type=buy |lat=44.579775|long=33.513376|name=«Фора»|address=вул. Хрустальова, 33|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00|description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.597557|long=33.488345|name=«Сільпо»|address=вул. Вакуленчука, 2. ТЦ «ЦУМ»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.552405|long=33.529758|name=«Сільпо»|address=пр. Генерала Острякова, 260. ТЦ «Sea Mall»|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 22.00 |description=}} ===== Фуршет ===== *{{listing |type=buy |lat=44.587484|long=33.512093|name= ТЦ«Фуршет»|address=вул. Ковпака, 3|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 23.00|description=}} *{{listing |type=buy |lat=44.603581|long=33.504395|name= ТЦ«Фуршет»|address=вул. Пожарова, 22|directions=|phone=|fax= |email=|skype= |hours=з 8.00 до 24.00|description=}} == Де поїсти == === Дешево === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Їдальня № 1.JPG|текст1 =Їдальня № 1 |McDonald's в Севастополі.JPG|текст2 =McDonald's }} *{{listing |type=eat |lat=44.610929 |long=33.520253 |name=Їдальня № 1|address=вулиця Велика Морська, 4 |directions=у підвалі |hours= |description=Є пиво.}} *{{listing |type=eat |lat=44.611721 |long=33.519588 |name=McDonald's |address=проспект Нахімова, 14 |directions= |phone=(0692) 54-30-11 |hours= |description=}} *{{listing |type=eat |lat=44.600275 |long=33.524220 |name=Кафе Театральне |address=площа Ушакова, 1 |directions= |hours= з 10.00 до 22.00|description=Обіди, вечері. В асортименті також коньяк, горілка. Приймаються замовлення на проведення урочистих заходів.}} === Середні ціни === *{{listing|type=eat |lat =44.612131 |long =33.515999 |name =Ресторан «BlackSea» |address =вул. Сенявіна, 4 |directions = |url =http://www.blacksea.ua/ |facebook = |vkontakte = http://vk.com/club40420279|phone =(692) 53-50-51; (066) 133-92-55 |fax =(692) 53-50-51 |email =info@blacksea.ua |skype = |hours = |price = |description =Ресторан здорового харчування. Зручне місце розташування в історичній центральній частині міста (у скверу між Артбухтою і Центральним ринком), велика парковка, затишний літній майданчик. }} *{{listing|type=eat |lat =44.602313 |long =33.525102 |name =Бар «П'єро» |address = вул. Леніна, 74|directions = |url =http://piero.com.ua/ |facebook = |vkontakte =http://vk.com/club33189363 |phone =(0692) 54-83-49 |fax = |email = |skype = |hours =Щодня з 10.00 до 23.00 |price = |description = Європейська кухня. }} *{{listing|type=eat|lat =44.566135 |long =33.524566 |name =Суші-бар Sushi Do |alt =Суші До |address =пр. Генерала Острякова, 135 |directions = |url =http://sushido.in.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =резервування столів: (050) 027-77-08, доставка: (095) 033-77-72, (0692) 93-72-72 |fax = |email = |skype = |hours =Щоденно з 11.00 до 0.00, приймання замовлень на доставку з 10.00 до 23.00 |price = |description =У меню страви традиційної японської кухні — нігірі, гункани, сашимі, гарячі страви, закуски, теплі роли, локшина, супи, салати. Вільний доступ до Wi-Fi. Суші-бар пропонує також бізнес-ланчі на вибір і здійснює доставку страв по Севастополю. }} *{{listing|type=eat |lat = 44.611647|long =33.516396 |name =Суші-бар «Если» |alt =«If» |address =вул. Щербака, 1 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = http://vk.com/club14850065|phone =(0692) 55-35-35; (066) 156-01-76 |fax = |email = |skype = |hours =Щоденно, цілодобово |price = |description = Традиційна японська кухня, а також страви європейської кухні, 65 видів коктейлів. По четвергах і неділях увечері з 20.00 жива музика. З 22.00 і до 6.00 настає ніч пожирачів суші — дві порції за ціною однієї.}} === Дорого === == Де розважитись == *{{listing|type=do|lat =44.60892 |long =33.5189 |name =Комсомольський парк |address = |directions =їхати на громадському транспорті до зупинки «Площа Лазарєва», «Центральний ринок» або «Комсомольський парк». |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У парку безліч різноманітних атракціонів, які розраховані на дітей різного віку: каруселі, кілька надувних батутів, водний атракціон, ігрові автомати, катання на конях і іграшкових автомобілях. На території парку знаходиться сучасний дитячий майданчик — це яскраві гойдалки, гірка, будиночки і драбинки — все необхідне для активних дитячих ігор. Дітей старшого віку є комп'ютерні гонки, битва зі скелетами, аерохокей, а також 5D-кінотеатр. Пам'ятками парку є фонтан зі скульптурною композицією, яка збереглася з часів заснування парку, а також пам'ятник Володі Ульянову. На території парку також чимало скульптур улюблених дітьми мультяшних персонажів. По святах на території парку проходять різні заходи для дітей.}} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі.JPG|border|219px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі1.JPG|border|219px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі2.JPG|border|124px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі4.JPG|border|219px|]] |[[Файл:Комсомольський парку Севастополі5.JPG|border|219px|]] |} *{{listing|type=do|lat =44.594348 |long =33.524469 |name =Атракціони на Історичному бульварі |address = |directions = |description =Уздовж головної алеї бульвару розташовуються різні атракціони, включаючи 5D-кінотеатр. По парку можна прогулятися на конях і поні. Трохи північніше, за панорамою Оборона Севастополя 1854—1855 років, Розташовується цілий парк атракціонів. Тут є атракціони: «Колесо огляду», «Сюрприз», «ланцюгові каруселі» для відвідувачів від 12 років. «Колесо огляду» — улюблений атракціон, з нього відкривається прекрасний вид на Південну бухту. Для малюків теж є розваги — атракціони «Юнга», «Веселі гірки», батути і багато інших. На території парку атракціонів розташовуються намети з напоями та солодощами. }} {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- |[[Файл:5D кінотеатр на Історичному бульварі.JPG|border|229px|]] |[[Файл:Прогулянки на конях ІБ.JPG|border|207px|]] |[[Файл:Атракціони на Історичному бульварі9.JPG|border|217px|]] |[[Файл:Атракціони на Історичному бульварі8.JPG|border|122px|]] |[[Файл:Кімната жаху на Історичному бульварі.JPG|border|217px|]] |- |<div style='text-align: center;'><small>''5D кінотеатр''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Прогулянки на конях''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Колесо огляду''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Ланцюгові каруселі''</small></div> |<div style='text-align: center;'><small>''Кімната жаху''</small></div> |} === Нічні клуби === {{Фотоколонка|ш=175|color=#EEEED1 |Artishock.JPG|текст1 =Зоряний |Нічний клуб Зоряний.JPG|текст2 =Зоряний}} *{{listing |type=drink |lat=44.612181|long=33.515972 |name=Artishock|alt=Артішок |address=вул. Сенявіна, 4 |directions=з Гагарінського району маршрутами №№ 10, 95. Від залізничного вокзалу №№ 109, 110, 112, 107|url=|facebook= |vkontakte= http://vk.com/artishock_sevastopol |phone=(095) 354-50-45 |fax= |email=|skype= |hours= Понділок і вівторок — неробочі дні. З середи по неділю — з 12.00 і до упору|price= |description=Арт-клуб. У клубі проходять тематичні вечірки, музичні виступи, шоу-програми, різні свята. Щочетверга проходять сальса-вечірки, періодично виступають севастопольські музичні групи.}} *{{listing |type=drink |lat=44.617447|long=33.522924 |name=Зоряний|alt= |address=пр. Нахімова, 2в|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club539272 |phone=(0692) 54-47-66 |fax= |email=|skype= |hours= |price= |description=Найбільший клуб міста Максимальна місткість — 2000 чоловік.}} *{{listing |type=drink |lat=44.607717|long=33.522125 |name=Party bar 13|address=вул. Велика Морська, 13а|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/partybar13 |phone=(099) 555-38-83 |fax= |email=|skype= |hours=Щоденно, цілодобово |price= |description=У клубі постійно проводяться вечірки, дискотеки. Кожну п'ятницю в клубі тематична вечірка, а по суботах — дискотека 80-90-х. Клуб має в своєму розпорядженні просторий і зручний зал. Меню й алкогольна карта обширні. Є вільний доступ до Wi-Fi. З 14.00 до 17.00 у клубі «щасливі години» — знижка на всю кухню 20%. Комплексні обіди з 12.00 до 15.00.}} *{{listing |type=drink |lat=44.615110|long=33.518075 |name=Premier|alt=Прем'єр |address=вул. Капітанська, 2|directions=з Гагарінського району маршрутами №№ 16, 10. 95; з Нахімовського району маршрутами №№ 110, 112, 107|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/premier_club |phone=(0692) 93-27-94, (066) 360-28-30 |fax= |email=|skype= |hours=з 21.00 до 4.00 |price= |description=У клубі проходять тематичні вечірки, виступи ді-джеїв, танцюристів, концерти різних музичних колективів. Клуб обладнаний професійною сценою з хорошим звуком і світлом, що дозволяє проводити концерти і виступи груп і артистів високого рівня. Інтер'єр клубу виконаний в стилі хай-тек і розбавлений деталями стилю «ф'южн».}} *{{listing |type=drink |lat=44.612620|long=33.518520 |name=White People|alt=Вайт Піпл |address=вул. Маяковського, 8 (поруч з ГУМом)|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club18512056 |phone=(050) 324-68-98 |fax= |email=|skype= |hours=з 14.00 до 3.00 |price=Дівчатам до 23.00 вхід безкоштовний |description=Елітний нічний клуб. Інтер'єр виконаний в м'яких тонах з використанням в обробці плюшу, хутра та шкіри, додатковою прикрасою залу є виконані на замовлення дизайнерські люстри і фірмове килимове покриття. У клубі проходять різноманітні тематичні вечірки, виступи відомих ді-джеїв, які грають клубну музику, танцюристів, концерти різних музичних колективів. Клуб обладнаний професійною сценою з якісним звуком і світлом, що дозволяє проводити виступи музичних груп і ді-джеїв високого рівня. Місткість клубу становить 500 осіб, загальна площа — більше 500 м<sup>2</sup>. Клуб пропонує страви європейської та японської кухні, кальян, різноманітне алкогольне і коктейльне меню.}} *{{listing |type=drink |lat=44.602400|long=33.514084 |name=Zeppelin|alt=Цеппелін |address=вул. 6-та Бастіонна, 46 (будівля готелю «Крим»|directions=з центру маршрутами №№ 109, 16, 10, 110, 112, 95, 107|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/nc_zeppelin |phone=(099) 530-73-00|fax= |email=|skype= |hours=п'ятниця, субота: з 20.00 до 4.00. Згідно афіш, заходи також проходять по четвергах і неділях|price= |description=У клубі проходять тематичні вечірки, різноманітні шоу-програми. Серед останніх тематичних вечірок: вечірка за мотивами ролика «Окуляри треба?», Медична вечірка, «The Realние туса», вечірки на День студента, Halloween. Гостей клубу підігріває drum & bass музика, ритми techno і tech house, dubstep. Резидент клубу: Dj Busha. Серед запрошених ді-джеїв: DJ SLAVA QB, DJ MAYS. Атмосферу драйву та позитиву також підтримували резиденти київського «Real Сomedy» — дует «Чорнослив», комедійний проект «Frau Comedy». На вечірках проходить зйомка для інтернет-проекту «Агонь», мета якого — дати можливість молоді подивитися на себе з боку.}} === Стриптиз-бари === [[Файл:Стриптиз Серцеїдки.JPG|thumb|175px|Стриптиз Серцеїдки]] *{{listing |type=drink |lat=44.60100|long=33.524689|name=Серцеїдки|alt= |address=вул. Леніна, 55|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club10362098 |phone=(098) 885-55-55|fax= |email=|skype= |hours=з 20.00 до 5.00. Без перерви і вихідних |price= |description=Танці в стилях «топлес» і «стриптиз», приватні танці. В барі вибір алкогольних напоїв, коктейльна карта.}} *{{listing |type=drink |lat=44.598050|long=33.516423|name=Siqueiros|alt= |address=площа Пирогова, 1 (поруч з Генеральним консульством Республіки Польщі)|directions=|url=|facebook= |vkontakte=http://vk.com/club9063330 |phone=(0692) 55-95-53|fax= |email=|skype= |hours=з 22.00 до 5.00 |price= |description=Дворівневий заклад: на першому поверсі проходять виступи танцівниць за стандартною програмою в стилях «топлес» і «стриптиз», на другому поверсі — VIP-зал зі спеціальною шоу-програмою і приватними танцями. Алкогольні напої, коктейлі.}} *{{listing |type=drink |lat=44.614959|long=33.517908|name=Рожева кішка|alt= |address=вул. Капітанська, 2|directions=|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(066) 544-01-09|fax= |email=|skype= |hours=з 21.00 до 5.00 |price= |description=Танці в стилях «топлес» і «стриптиз», приватні танці. В барі вибір алкогольних напоїв, коктейльна карта, кальян-меню.}} === Боулінг === Доріжки для боулінгу є у торгово-розважальному центрі «Мусон», а також: *{{listing |type=do |lat=44.564759|long=33.524201|name=Боулінг «Глобус»|alt= |address=вул. Генерала Острякова, 158а|directions=маршрутні таксі, автобуси і тролейбуси №№ 12, 17, 20, 26, 95, 105|url=|facebook= |vkontakte= |phone=(0692) 67-11-91|fax= |email=|skype= |hours=з 10.00 до 2.00 |price= |description=В наявності 10 доріжок для гри.}} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === *{{listing|type=sleep |lat =44.609794 |long =33.521733 |name =Вілла «Нікіта» |address =спуск Шестакова, 1а |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = (0692) 54-90-66, 54-50-38, (050) 398-17-70, 640-24-27 |fax = |email = |skype = |hours = |price =напівлюкс: 240–320 грн; люкс: 370–580 грн |description = 3-поверхова вілла виконана в стилі модерн. Розташована недалеко від моря (за 150 м), в історичному центрі міста. Кожен номер відповідає європейським стандартам. З вікон готелю чудово видно море і місто. У кожному номері є окремий вхід. Надається 3-разове харчування, є сауна з басейном, гараж, послуги масажу, пральня. У 1-му номері люкс є сауна.}} *{{listing|type=sleep |lat =44.602775 |long =33.513697 |name =ТОК «Крим» |address =вул. 6-та Бастіонна, 46 |directions =маршрутним таксі №№ 4, 84, 107, 109, 110, 112 у бік Комишевої бухти до зупинки «пл. Повсталих». |url =http://www.krymtur.com/tok/krim/ |facebook = |vkontakte = |phone =(0692) 46-90-00; 46-91-11; 46-90-80; 55-51-51 |fax =(0692) 55-51-51 |email =tockrym@mail.ru |skype = |hours = |price =від 70 грн/добу |description = Комплекс являє собою 14-поверховий будинок з ліфтом. Для розміщення запропоновані затишні номери із зручностями. У кожному є холодильник і телевізор (крім 4-місного). Номерний фонд: одно- і двомісні номери (15 м<sup>2</sup>), три та чотиримісні номери (19 м<sup>2</sup>), а також двокімнатні одно- і двомісні (28 м<sup>2</sup>). У двокімнатних номерах є телефон. У всіх номерах є можливість додаткового місця - розкладачка.}} === Дорого === *{{listing|type=sleep|lat =44.61309 |long =33.52092 |name =Готель «Севастополь» |alt =Best Western Севастополь Готель |address = пр. Нахімова, 8|directions = |url =http://sevastopol-hotel.com.ua/ |facebook = |vkontakte = |phone =відділення бронювання: (0692) 53-90-60 |fax =(0692) 53-90-71 |email = info@sevastopol-hotel.com.ua |skype =bw.sevastopol-hotel |hours = |price =від 828 грн. за добу |description =Один з кращих готелів міста. Розташований в самому центрі історичної і ділової частини міста, поблизу від набережної, основних визначних пам'яток, адміністративних установ, музеїв та місць відпочинку. Номери з кондиціонером, телевізором з плоским екраном і безкоштовним Wi-Fi. Будівля готелю, побудована в 1952 року в стилі неокласицизму, є справжньою перлиною історичного центру Севастополя. Західний фасад готелю звернений до моря, що дозволяє милуватися видом на Севастопольську бухту, вітрилами яхт на рейді і круїзними лайнерами. У скверах навколо готелю, на самому березі моря, розташовані численні кафе і ресторани. }} == Зв'язок == === «Укртелеком» === Підприємство здійснює продаж стартових пакетів «ОГО!START», стартових пакетів та карток поповнення мобільного зв'язку Тримоб, таксофонних карток, карток передплачених послуг. Надає разові послуги з міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, телеграфні послуги тощо. *{{listing |type=other |lat=44.607411 |long=33.515435 |name=Севастопольська філія ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=99011, вул. Генерала Петрова, 15 |directions=|url=http://www.sevastopol.ukrtelecom.ua |facebook= |vkontakte= |phone=109 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=}} *{{listing |type=other |lat=44.583147 |long=33.518820 |name=Центр продажу та обслуговування ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=просп. Генерала Острякова, 13 |directions=|url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Інтернет-клуб, Wi-Fi зона.}} *{{listing |type=other |lat=44.606583 |long=33.522141 |name=Центр продажу та обслуговування ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=вул. Велика Морська, 19 |directions=|url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Інтернет-клуб, Wi-Fi зона.}} *{{listing |type=other |lat=44.600857 |long=33.488458 |name=Центр продажу та обслуговування ПАТ «Укртелеком»|alt= |address=вул. Надії Островської, 6 |directions=|url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Інтернет-клуб.}} {{footer|ispartof=Севастополь|type=Район міста}} mre5ib9rkrdydabm5breke5eefps71q Конотоп 0 1157 33332 32404 2022-08-24T02:09:25Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Сумської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.24049|33.20869|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Конотоп | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Конотоп''' розташований в [[Сумська область|Сумській області]]. Відстань до [[Суми|обласного центру]] залізницею - 129 км, автошляхами - 131 км. Відстань до [[Київ|Києва]] залізницею - 221 км, автошляхами - 247 км. == Зрозуміти == '''Коното́п''' — місто на Сіверщині, в [[Сумська область|Сумській області]]. Розташоване на річці Єзуч. Населення 89 тис. мешканців (переважно українці). У першу чергу, місто відоме завдяки твору Григорія Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма" та Конотопській битві між козацьким та московськими військами у 1659 р., що увінчалась перемогою козаків. Конотоп – місто обласного підпорядкування, центр Конотопського району. Знаходиться за від обласного центру на лівому березі р. Єзуч (ліва притока р. Сейм). Територія міста – 10,2 тис. га, населення понад 93 тис. жителів. Це екологічна чиста зона України, місто козацької слави, потужний залізничний вузол з розвиненою інфраструктурою транспортного будівництва, що з’єднує Україну з Білорусією, Росією та країнами ЄС, адміністративний і культурний центр Конотопщини, розташований на перехресті магістралей, що ведуть на Москву, Київ, Мінськ, Воронеж, Харків. На карті України Конотоп - маленька позначка, розташована у східній частині Сумської області. Кожна епоха залишила тут свій слід. Та найяскравіший з них – славетна Конотопська битва, що стала символом національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність Точний рік появи Конотопа невідомий. Перша писемна згадка про місто відноситься до 1634 р. З початком Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, Конотоп у 1648 стає центром козацької сотні Чернігівського, потім Ніжинського полків. У 1782 Конотоп отримав статус повітового міста Чернігівської губернії. Місто, в якому ми живемо, виховало багато відомих людей: істориків, літераторів, військових діячів, генералів. В місті проводяться різні загальноміські свята та фестивалі. Серед них: обласний фестиваль «Конотопська відьма запрошує», започаткований у 2003, телевізійний фестиваль юних вокалістів «Зірки надій», виставка-ярмарок «Конотопська сотня»; міський пленер художників «Барви Малевича» та інші. Цікава та складна історія міста закарбована в його планово-просторовій структурі: це не тільки пам’ятники, меморіали та монументи на честь історичних діячів і пам’ятних подій а  також історико-меморіальні будівлі та місця, що є історико-культурним надбанням України. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Конотоп — значний залізничний вузол. Конотопський відділок Південно-Західної залізниці забезпечує вантажні та пасажирські перевезення у 7 напрямках: Московському, Київському, Харківському, Гомельському, Курському, Полтавському, Вітебському. Електропоїзди здійснюють перевезення між такими містами як Київ, Суми, Ніжин, Шостка, Ворожба, Зернове та ін. === {{Автомобілем}} === Місто розташоване в 28 км від траси міжнародного значення М02 (Кіпті — Глухів — Бачівськ (державний кордон із Росією)). Через місто проходять автошляхи регіонального значення Р60 (Кролевець — Конотоп — Ромни — Пирятин) і Р61 (Батурин —Конотоп — Суми). === {{Автобусом}} === Автостанція "Конотоп" активно забезпечує як приміське, так і міжміське сполучення. [http://bus.sumy.ua/rozklad.php Загальний розклад по автостанції "Конотоп"]. == Транспорт == Основні види транспорту - маршрутне таксі та трамвай (3 маршрути). Окрім того, діють служби таксі. Вартість проїзду у маршрутних таксі стандартна у межах міста — 5,50 гривень. Вартість проїзду в трамваї складає 2 гривні. Пенсіонери можуть користуватися послугами безкоштовно або придбати квиток за пільговою ціною. == Що відвідати == * [[w:Конотопський_міський_краєзнавчий_музей_імені_О._М._Лазаревського|Краєзнавчий музей ім. О. М. Лазаревського]] * [[w:Музей-садиба_генерала_М._І._Драгомирова|Музей-садиба генерала М. І. Драгомирова]] (герой Російсько-Турецької війни, зображений на картині "Козаки пишуть листа турецькому султану) * [[w:Конотопський_музей_авіації|Музей авіації]] * Пам'ятник [[w:Малевич_Казимир_Северинович|Казимиру Малевичу]] в центрі міста, біля Універмагу *'''Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О.М.Лазаревського -''' один з найстаріших  музеїв Сумської області. Заснований 26 вересня 1900 року в одній із кімнат будинку конотопського земства. Працювали  та створювали музейну історію земляки Конотопщини – відомий історик Лівобережної України О.М.Лазаревський, ім’ям якого названо музей та відомий бібліограф, член-кореспондент Російської академії наук Степан Іванович Пономарьов. З березня 1973 музей знаходиться у пристосованому, спеціально збудованому одноповерховому приміщенні. На сьогоднішній день у музеї зберігається майже 24 тисячі одиниць  основного фонду, серед яких колекції флори і фауни, старовинні художні  твори західно-європейського, російського та українського мистецтва, нумізматичні та археологічні зібрання, зразки старовинної зброї ХVІІ-ХІХ століття  та періоду Великої Вітчизняної війни, документи та матеріали, які містять історичні відомості, духовні та матеріальні надбання Конотопщини. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Садова, 2. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. Музей має два відділи: музей – садиба генерала М.І. Драгомирова та музей авіації. ** '''Музей садиба генерала М. І. Драгомирова''' В 2007 році, після реставрації будинку колишньої садиби генерала М.І.Драгомирова, в декількох кімнатах будівлі було урочисто відкрито відділ краєзнавчого музею - музей-садибу генерала М.І.Драгомирова. Комплекс складається безпосередньо з садиби генерала, пам’ятника-бюсту генерала, роботи відомого київського скульптора Б.С.Довганя (1992) та родинної усипальниці сім’ї Драгомирових на погості Свято-Вознесенського кафедрального Собору. М.І. Драгомиров (1830-1905) генерал, відомий військовий та державний діяч др. пол. ХІХ - поч.ХХ ст., генерал-губернатор Київський, Волинський і Подільський, командувач військами Київського військового округу, учасник русько-турецької війни 1877-1878р.р., національний герой Болгарії, почесний член Московського і Київського університетів, Норвежської королівської академії, член французького національного військового товариства. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Драгомирова, 18. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. (Вихідні субота, неділя) ** '''Музей Авіації''' Конотопський «Музей Авіації» - один з 6 музеїв авіації в Україні і входить до складу Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського. Відкрито 6 вересня 2008. В експозиції музею під відкритим небом представлені 6 вертольотів: легкі багатоцільові Мі-1  та Мі-2, середній багатоцільовий Мі -8Т, бойовий –ударний Мі – 24В та Мі-22А , повітряний пункт управління Мі -22, навчально-бойовий літак Л-39 та деталі вертольотів та виставка військової форми 1943- 2010. Крім прослуховування екскурсій та лекцій, відвідувачам пропонується додаткова можливість відвідати салони та кабіни вертольотів. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, 1-й провулок вул. Рябошапка, 1/1. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. (Вихідні неділя, понеділок). ** '''Легендарний комплекс залізничної лікарні.''' Комплекс почали будувати в 1890 роках, а головну будівлю збудували вже в 1905 році в цегляному стилі. Будівля на той час мала центральне опалення, каналізацію та вентиляцію. Будівля на той час мала центральне опалення, каналізацію та вентиляцію. Зараз частина будівель не використовується, на території комплексу проводилися кінозйомки. ** '''Найменша трамвайна система в Україні.''' Конотоп – єдине місто районного значення з трамвайною мережею. За нормами місто навіть не наблизилось за чисельність до створення трамвайного руху. Усе сталось у повоєнні роки, коли в 1949 році за ініціативи міської влади створили трамвайний рух від вокзалу до центру міста.Все будувалося народною будовою за участі простих мешканців міста. Зараз Конотоп має три маршрути та невелику плату за проїзд, що є на другому місці за мінімальною оплатою проїзду в трамваї в Україні. ** '''Соборна площа''' – стара центральна площа міста, на якій проходили історичні події Конотопу. Там зараз знаходиться один із двох пам’ятників Шевченку в місті, який встановили в 1939 році. За ним розміщується шкільна будівля 1905 року побудови. Неподалік розкинувся сквер – залишки «городського саду», який заклали ще в кінці ХІХ століття. Над площею виситься будівля з башнею в стилі «ампір». **'''Тюремний острог та вежа Шухова.''' Навпроти центрального ринку розміщуються дві історичні будови нашого міста. Це – перша багатоповерхова цегляна будівля нашого міста – тюремний острог, збудований в 1820 році. Та башта інженера Шухова – збудована в 1929 році, яка розміщується на найвищій геологічній точці міста. Вона є гарним орієнтиром та оглядовим майданчиком. **'''Підніжжя валів Конотопської фортеці.''' Говоримо про центр старого міста – перехрестя вулиці Красногірської та проспекту Червоної Калини. У підніжжя валів Конотопської фортеці розміщується мальовничий парк афганців. Навпроти знаходиться одна із перших шкіл міста, а поряд будівля, в якій продав свою першу картину Малевич в юні роки. Також недалеко знаходиться одна з унікальних інженерних «родзинок» міста – це гідранти американського типу, які встановили понад сто років тому. Ми можемо запропонувати ознайомитися з найпривабливішими, найцікавішими об’єктами міста. Адже в кожного з нас є улюблений куточок у рідному місті, є пам’ятні й дорогі серцю місця, що відрізняють наше місто від інших міст України. Їх дійсно варто побачити, а саме: * Міський Меморіал Слави * Вежа академіка В.Г. Шухова * Пам’ятники Тарасу Шевченку 1939 р. та 1993 * Пам’ятник конотопському трамваю. * Залізничний вокзал * Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О.М. Лазаревського. * Музей Авіації * Музей – садиба генерала М.І. Драгомирова. * Свято-Вознесенський кафедральний собор * Церква Різдва Пресвятої Богородиці * Міський Будинок Культури «Зоряний» * Площа Миру. * Нова зона відпочинку – Конотопський бульвар з декоративною скульптурою коня * Новобудова міста – загальноосвітня школа №7. === '''Церкви та пам'ятники міста''' === '''Місто-фортеця''' Конотоп у 17 столітті – невеличке містечко-фортеця, огороджене земляним валом і частоколом, розташоване на лівому грузькому березі річки Єзуч. У цій козацькій фортеці було троє воріт: Путивльські, Підлипенські та Попівські. Цікаві відомості про Конотоп залишилися в «Переписных книгах 1966», де йдеться про те, що у Конотопі було 472 двори, мешканці яких здебільшого займалися рільництвом і скотарством. Тодішній Конотоп поділявся на три частини: Велике Місто, Мале Місто, Панський двір. У Великому Місті жили бідніші міщани. Всередині цього посаду знаходилося Мале Місто, де жили багаті козаки конотопської сотні. Сотенна старшина жила, переважно в Панському дворі. Велике місто було розташоване (якщо брати сучасні орієнтири):від художньої школи вулицею Красногірською до друкарні й далі вулицею Волочаївською до площі Конотопських дивізій, потім – до колишньої міської лазні. Східним кордоном була річка Єзуч. З 1648 до 1781 року Конотоп був сотенним містечком спочатку Чернігівського, а згодом Ніжинського полку. Першим сотником Конотопської сотні був Іван Рибальченко. Козацьке населення сформувало 4 курені – Міський, Волкогонівський, Дрижчівський і Загребельський. '''Церкви.''' Окрасою міст завжди були і до сьогодні залишаються їх духовні храми – церкви. На жаль їх більша частина була знищена  в 30-х роках ХХ століття. Маленьким острівцем спокою в оточенні галасливих вулиць міста є Свято-Вознесенський кафедральний собор ( в народі Драгомирівська церква). Спочатку це була Сорокосвятська церква збудована в 17 столітті. До її історії мав безпосереднє відношення Данило Кандиба, на його кошти на місці церкви 17 століття була збудована нова дерев’яна церква  Сорока мучеників. Діяла ця церква до будівництва Вознесенської церкви. Церква Вознесіння Господня була збудована у 1824-1846 роках замість «кандибівської» Сорокосвятської. На цей час священником був  Олексій Вербицький, дяком – Гнат Сноровський, церковним старостою- Прокіп Самоха. Точна дата освячення храму невідома, але у березні 1847 року він уже діяв як Вознесенська церква. 22 жовтня 1860 року при Вознесенському храмі була відкрита церковна школа, де навчалося 14 хлопців та 5 дівчат. При храмі існувала бібліотека, в якій у 1905 році нараховувалося 150 томів книг. У жовтні 1905 року на погості церкви був похований видатний військовий діяч Михайло Іванович Драгомиров. В радянський час склеп Драгомирових був пограбований, у 20-ті роки шукачі скарбів у пошуках коштовностей розбили цинкову труну. Однак у 1970-х з приїздом болгарської делегації «могила» Драгомирова була відбудована у короткий термін. До сьогодні пройшовши нелегкий шлях свого створення і відродження Свято-Вознесенський собор залишається перлиною духовності рідного краю. В самому центрі міста знаходиться найновіша з церков - Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона збудована у 2009 р. за сприяння нашого земляка, мецената Євгена Сура. Автор проекту є відомий український архітектор - Георгій Рогожин (м. Київ). Будівництво собору Різдва Пресвятої Богородиці велось за кошти гуманітарної допомоги Церкви Св. Андрія при фінансовій підтримці української діаспори штату Іллінойс (США). Розпочалося будівництво у липні 2008 року, а освячення хрестів храму відбулося в липні 2009 року і було приурочене до 350-річчя перемоги козацького війська у Конотопській битві. Біля храму знаходиться Пам’ятний знак на честь захисників міста, які витримали 70-ти денну облогу Конотопу 1659 року. '''У Конотопі на обліку перебуває 11 пам'яток архітектури і 25 пам'яток історії.''' У  центрі міста, на Конотопському бульварі заходиться  пам'ятник Коню. Також у місті споруджено два пам'ятники українському письменнику Тарасові Григоровичу Шевченку, російському поетові Олександру Сергійовичу Пушкіну. Біля музею-садиби Михайла Івановича Драгомирова розташований його бюст. По вулиці Червоної Калини розташовані меморіальні плити загиблим в Афганістані, постраждалим від Чорнобильської катастрофи та жертвам Голодомору. На площі Конотопських дивізій поміщена стела (відкрита 6 вересня 2003 р.), присвячена 143 стрілецькій дивізії, 280 стрілецькій дивізії та 65 гвардійському мінометному полку.  На виїзді з міста стоїть пам'ятник трактору. А поруч   з трамвайним депо — пам'ятник Конотопському трамваю. У 2015 р. з нагоди 356-ї річниці Конотопської битви, на тому місці де колись був мур Конотопської фортеці,  відкрили пам'ятний знак. * {{listing | name=Римсько-Католицька Церква | alt=парафія Матері Божої Фатимської | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул.Клубна, 72 А | lat= | long= | directions=автобуси за № 4,9,12,14 зупинка біля церкви, або автобус №1,5,15 чи трамвай №2 зупинка біля пам'ятнику трамваю | phone=+380961531329 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=Римо-Католицька Церква міста Конотоп | instagram= | lastedit=2019-04-23 | content= }} == Чим зайнятись == Погуляти в центрі міста парком, біля кінотеатру "Мир" та Конотопським бульваром. Влітку всі масово їздять відпочивати на річку Сейм. == Що купувати == "Конотопська" ковбаса виробництва місцевого м'ясокомбінату. == Де поїсти == === Дешево === Кафе «Україна» розташоване на першому поверсі однойменного готелю. Серед наших знайомих ходить думка, що там недорого, смачно й по-домашньому. Кухня: українська, європейська Напої: гарячі та холодні, алкогольні Середній чек: 60-120 грн Адреса: проспект Миру, 2 Час роботи: з 8:00 до 23:30 Телефон: (097) 626-18-73 Сайт чи сторінка у соцмережах: немає. Заклад розташований у центрі міста, поруч з будівлею «Укртелекому» й «Укрпошти». Прибудова й перший поверх готелю «Україна». Поруч — центральний парк, трамвайна й автобусна зупинки. Це кафе при готелі, тому й назва однакова, але сюди можна приходити не лише постояльцям, але й всім охочим. На вході немає сходинок. Можна сісти у прибудові, а можна пройти далі. Перша локація світліша, оскільки лише тут вікна виходять на вулицю. Класичні столики з двома відносно м'якими диванчиками з двох боків. Місця достатньо для чотирьох, але є можливість поставити ще й стільці. У другому залі — бар та столи зі звичайними стільцями. Усередині чисто. На вікнах побачили живі рослини у горщиках. Сподобалися великі штори та як виглядають розмальовані вікна зсередини. Класичне кафе — з офіціантами, які приймають замовлення. Вони привітні, добре орієнтуються в меню. Такий висновок зробили, оскільки нам одразу сказали, які страви зараз замовити не можемо.У закладі грає музика, але спілкуватися було комфортно. Є Wi-Fi. Пароль потрібно запитати в офіціантів. Інтернет дуже повільний, працювати за ноутбуком майже не можливо. Розраховуватися можна як готівкою, так і карткою. Для другого варіанту доведеться підходити до барної стійки у другій залі. Наче багато різних страв та напоїв, але не все можна замовити. Одразу потрібно цікавитись у офіціанта, які страви можуть принести. В обідню перерву тут багато відвідувачів. Майже всі столики були зайнятими. Страви дуже прості — класичні супи, солянка, борщ. На друге — гарнір на вибір та щось з м'яса або риби до нього. Страви такі, як зазвичай готують вдома. Засмутило, що деякі ціни у стравах закреслили звичайною ручкою і зверху написали нові ціни, дорожчі. Сторінки меню — це звичайні листи А4 у файлах. Можна б було передрукувати й не показувати клієнтам, скільки яка справа коштувала раніше. У деяких екземплярах меню взагалі не вистачало сторінок. Ціни демократичні. Загалом 90 гривень має вистачити, щоб замовити першу й другу страву, напій та хліб. Комплексних обідів немає. Порції стандартні — не великі й не маленькі. === Середні ціни === * мережева піцерія "Монтана" - пл.Миру, 6 * кав'ярня "Венеція" - вул.Братів Лузанів, 47 (найпристойніший заклад міста). * кафе "Малевич" - вул.Лазаревського, 12 - стало значно кращим, після ремонту. * кафе "Сад"- проспект Миру 78, дуже смачно, та ціни середні. * Ресторан New York Street Pizza- вул. Шевченка 84, пристойний заклад, ціни вище середніх. === Дорого === == Де розважитись == Комплекс "Водолій" - вул.Вирівська, 50 Улітку молодь зазвичай гуляє в центрі міста. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === Готель "Україна" - пр.Миру, 2. Готель "D'Luxe" - вул.Генерала Тхора, 77 === Дорого === == Де навчатись == Конотопський інститут Сумського державного Університету [http://www.konotop.e-u.in.ua/ Європейський університет, Конотопська філія] [http://konotop.iapm.edu.ua/ Конотопська філія МАУП] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Код міста +380 5447. Сайт міста - https://www.05447.com.ua/ == Куди далі == {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] 7hv75825087antxlmo0b2mwdk137ly1 Жовква 0 1222 33302 28693 2022-08-24T01:59:48Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.05912|23.97560|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Жолква. Замок..jpg | caption= Фасад замку | city= Жовква | citylocal= | arm = | population = 13 455 (2011) | callingcode = +380-3252 | }} '''Жовква''' знаходиться в [[Львівська область|Львівській області]] в 25 км на північ від обласного центру. == Зрозуміти == Жовква веде свою історію з 1597 року, коли польський гетьман Станіслав Жолкевський побудував у старовинному селі замок і назвав місце своїм ім'ям. Жолкевський вирішив будувати «ідеальне місто» під впливом популярних в XVI столітті ідей Томаса Мора і Томазо Кампанелли і спираючись на досвід успішного будівництва «ідеального» [[Замосць|Замостя]] кількома десятиліттями раніше. Центральний ансамбль склали потужні замкові укріплення і прекрасна архітектура за всіма канонами ренесансу з центральною площею-пьяццою і прямими вулицями від неї. У радянський час місто називалося Нестеров на честь льотчика, який вчинив тут під час Першої світової війни перший в історії повітряний таран. Жовкву обминуло швидке зростання населення та індустріалізація, завдяки чому міський ансамбль початку XVII століття залишився практично незайманим . В даний час центральна частина міста має статус історико-архітектурного заповідника. == Як дістатись == Практично всі способи попадання в Жовкву припускають транзит через [[Львів]]. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Жовкві зупиняється електричка Львів - Рава-Руська (двічі на день). Розклад не можна назвати зручним: інтервал до зворотного потягу складає 7 годин, час у дорозі - приблизно 1 год 20 хв. Вокзал знаходиться в південній частині міста (кінець вул. С. Бандери). === {{Автомобілем}} === Жовква розташована на трасі М-09 Львів - Рава-Руська. '''Зі Львова:'''<BR> По вул. Б. Хмельницького до Галицького Перехрестя (великої розв'язки на північному в'їзді в місто ) і далі по трасі на Раву-Руську. Дорога хорошої якості. З траси поверніть вліво на вул. Львівську, яка приведе в центр міста. '''З Ковеля і Володимира-Волинського:'''<BR> Траса Ковель-Львів Р-15 проходить по об'їзній навколо Жовкви. Рекомендується не в'їжджати в Жовкву відразу з півночі, а по об'їзній доїхати до східного в'їзду (вул. Львівська). === {{Автобусом}} === Зі Львова можна дістатися з автостанції № 2 (Львів, вул. Хмельницького , 275), маршрутка № 151. Інтервал руху - приблизно 15-20 хвилин, час у дорозі - 40 хвилин, вартість проїзду - 18 грн (2018). Автостанція у Жовкві знаходиться на розі вул. Богдана Хмельницького та Коновальця, за домініканським монастирем. == Транспорт == Необхідності в транспорті немає: відстані в місті не перевищують 1 км. По вул. Львівській можна проїхати на маршрутці Львів-Жовква. == Що відвідати == [[File:Zhovkva Market square.jpg|thumb|350px|Вічевий майдан . У центрі костел св. Лаврентія , праворуч церква Серця Христового та ренесансні житлові будинки]] * '''Ансамбль ринкової площі'''. Центр ідеального міста початку XVII століття в значній мірі зберігся і непогано відреставрований. Уваги заслуговує в першу чергу сама ринкова площа: вона здається величезною (120х120 метрів) для такого невеликого містечка. Вважається, що розміри площі відповідають розмірам замку, що за ренесансним каноном повинно символізувати гармонію між владою і народом. :*{{listing|type=see | lat=50.05446 | long=23.96887 | name=Замок | alt= | address=пл. Вiчева, 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price=Вхід 2 грн, фото — 10 грн | description=Будівництво замку почалося наприкінці XVI століття одночасно із заснуванням Жовкви. У внутрішньому дворі був створений звіринець, в якому розводили звірів для полювання. З 1675 року це резиденція Яна Собеського. У XIX-ХХ століттях його займав муніципалітет, школа, відділення НКВС і навіть житлові квартири. Зараз замок є частиною історико-архітектурного заповідника; центральний фасад відреставрований, але всередині замку нема на що дивитися навіть за дві гривні. }} :*{{listing|type=see |lat=50.05560 |long=23.96868 |name= Міська ратуша |alt=1932 |address= пл. Вiчева, 4|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Будинок міської адміністрації польського періоду добре вписався в ренесансний вигляд площі.}}Вхід - 20 грн., студентський - 10 грн. :*{{listing|type=see |lat=50.05588 |long=23.96866 |name= Глинська брама |alt= |address= пл. Вiчева, 2|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Замкові ворота з вежею XVII століття, через які до цього часу проходить дорога. На зовнішньому боці воріт розташований герб Собеських, на внутрішній - герб Жолкевських.}} :*{{listing|type=see |lat=50.05462 |long=23.97026 |name= Звіринецька брама |alt= |address=пл. Вiчева, 2 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Отримала свою назву від звіринця, закладеного біля замку Жолкевських. Єдині оригінальні ворота. }} :*{{listing|type=see |lat=50.05614 |long=23.96944 |name= Костел святого Лаврентія |alt=1606-1618 |address=пл. Вiчева, 18 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Домінанта площі, костел був задуманий Жолкевским як родова усипальня. Тут був згодом похований сам Жолкевський, його сім'я, батько Яна Собеського та інші польські державні діячі (частково збереглися мармурові надгробки). Варто звернути увагу на прикраси фризів і головних воріт зовні і орган всередині.}} [[File:Церква_Пр.Трійці,1720_р.,_вул.Львівська,_90,_м._Жовква.JPG|thumb|350px|Церква Пр.Трійці]] *{{listing|type=see |lat=50.05708 |long=23.96982 |name= Монастир отців Василіян і Храм серця Христового |alt=1612, перебудований на початку XX ст. |address=вул. Василiанська, 4-6 |directions=за костелом Св. Лаврентія |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Храм цікавий не стільки неовізантійським зовнішнім виглядом (що рідко буває в Західній Україні), скільки модерністським інтер'єром 1910-1930 років. Уродженець Жовкви Юліан Буцманюк більше двадцяти років створював фрески та вітражі на національну українську тему. На фресці "Акт Злуки» зображено види Львова та Києва, а під ними - діячі Української Народної Республіки: Петлюра, Скоропадський, Грушевський та інші. }} *{{listing|type=see |lat=50.05728 |long=23.97225 |name= Оборонна синагога |alt=1692 |address=вул. Запорiзька, 8 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Одна з найбільших синагог України. Більше схожа не на культову будівлю, а на оборонну вежу, синагога дійсно входила в систему міських укріплень. Інтер'єр сильно зруйнований в Другу світову війну, ведеться некваплива реставрація. }} *{{listing|type=see |lat=50.05683 |long=23.97396 |name= Домініканський монастир з храмом св. вм. Йосафата |alt= 1653-55 |address=вул. Львiвська, 7 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Монастир і бароковий костел заснований батьками Яна Собеського. Стіни монастиря входили в систему міських укріплень. Фасад костелу, що виходить на вул. Львівську, трохи відновлений, але внутрішні будівлі і бічні стіни виглядають дуже пошарпаними. }} *{{listing|type=see |lat=50.05325 |long=23.96998 |name= Вул. Бандери |alt= |address= |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Тильну сторону замку (вздовж вул. Степана Бандери) оточує великий, злегка занедбаний, але красивий парк. Забудова австрійського періоду створює цікавий контраст з розташованою в двох кроках ренесансною Вічевою площею. Зверніть увагу на райвідділ міліції в сецесійному особняку: стенд "Їх розшукує міліція" поруч зі статуєю Богородиці виглядає незвично. }} *{{listing|type=see |lat=50.05549 |long=23.98202 |name= Церква святої Трійці |alt=1720 |address= вул. Львiвська, 90 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Головна пам'ятка міста за межами історичного центру: прекрасний зразок галицької дерев'яної архітектури. Усередині варто звернути увагу на розпис по дереву на стінах і іконостас XVII століття з незвичайним зображенням капловухого Христа. Біля входу на розі вулиці - польський стовп 1930-х років. }} *{{listing|type=see |lat=50.05599 |long=23.97873 |name=Церква святого Лазаря |alt= |address=вул. Львівська, 21 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Історія храму починається з 1624 року, коли був побудований дерев'яний костел. У 1627 році при храмі відкрили міський шпиталь для бідних. У 1735 році зведено кам'яні будівлі костелу і шпиталю. У 1861 році тут було відкрито монастир феліціянок, що діяв до Другої світової війни. З 1994 року в будівлі колишнього костелу відкрито церкву Святого і праведного Лазаря, що належить Українській Автокефальній Православній церкві. }} *{{listing|type=see |lat=50.05623 |long=23.97929 |name=Церква Петра і Павла |alt= |address=вул. Львівська, 27 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Церква побудована в 1991-1993 роках. У 1999-2001 роках тривало оздоблення церкви під керівництвом Б. Балицького. Дзвіницю збудовано в 2007 році. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == *{{listing|type=eat |lat=50.05524 |long=23.97069 |name= Цукерня «На площi» |alt= |address= пл. Вічева, 8|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-62-099 |fax= |email= |skype= |hours=10:00-20:00 |price= |description=Найпопулярніший заклад серед туристів: у маленькому залі на п'ять столиків може не бути місця. Любителі солодкого оцінять тортики власного виробництва.}} *{{listing|type=eat |lat=50.05605 |long=23.97076 |name= Кафе-бар «На Підсінню» |alt= |address=пл. Вічева, 18 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-220-01 |fax= |email= |skype= |hours=11:00-23:00 |price= |description= Підсіння — це вуличний прилавок з навісом. Цікаво оформлений інтер'єр; є гарячі страви та десерти.}} *{{listing|type=eat |lat=50.05608 |long=23.97409 |name= «Старий бар» |alt= |address= вул. Львівська, 24/26|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours=10:00—24:00 |price= |description= }} *{{listing|type=eat |lat=50.05652 |long=23.97126 |name= Бар «Кристал» | |alt= |address= вул. Запорізька, 1|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} *{{eat | name=Кафе «Пiд аркою» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=пл. Вічева, 2А | lat=50.05564 | long=23.97107 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-21:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/pidarkouzhovkva/ | vkontakte= | content=Краще кафе швидкого харчування у прекрасному місті Жовква.Доступні ціни, смачна їжа, ароматна кава. }} *{{listing|type=eat |lat=50.05575 |long=23.97127 |name= Кафе «Iрина» |alt= |address= пл. Вічева, 8/5|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} *{{listing|type=eat |lat= |long= |name= Кафе-бар "Корчма" |alt= |address=пл.Є. Коновальця 7 |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone=0673920939 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == У Жовкві є готель і навіть «парк-готель». Проте в 25 км знаходиться Львів з більшим вибором місць розміщення, тому є всі підстави зупинятися саме там. *{{listing|type=sleep |lat=50.05732 |long=23.97531 |name= Готель «Стиль» |alt= |address= вул. Довганика, 5|directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-21-152 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description=Є ресторан. }} *{{listing|type=sleep |lat=50.04916 |long=23.97457 |name= Парк-готель «Акварель» |alt= |address= вул. Вокзальна, 14а |directions= |url= |facebook= |vkontakte= |phone= +380 3252-21-021 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= Є Wi-Fi і ресторан.}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Споруди Василіянського монастиру і навколо нього 22.jpg|thumb|Крехівський монастир]] * '''Бесіди''' <!--{{OsmPoi|50.17019|23.91114|14|M}}--> (від Жовкви в бік Ковеля, потім повернути на село Замочок). У другій половині XVII в на околиці села був побудований монастир який, як звичайно, виконував і оборонні функції: монастрир мав вежі і рів. У XIX столітті монастир був ліквідований, а фортеця, яка втратила значення, була зрита: збереглася дерев'яна церква-башта та надбрамна каплиця середини XVIII в. * '''Крехів''' <!--{{OsmPoi|50.05135|23.81939|14|M}}--> — село в 20 км на захід від Жовкви. Добре зберігся і нещодавно відреставрований монастир Св. Миколая, заснований Станіславом Жолкевським в 1612 році, а також дерев'яна (правда, покрита металочерепицею) церква Св. Параскеви (1724) у самому Крехові, за межами монастиря. * '''Печерний монастир у Страдчі''' <!--{{OsmPoi|49.89790|23.76944|15|M}}--> (на трасі М-10 поруч з селищем Івано-Франкове). Православні ченці оселилися в печерах в селі Страдч в XI столітті і пережили і навалу монголів, і численні війни. У австрійський період монастир було зліквідовано (ченці перебралися до Крехова) і відновлено тільки в 1936 році. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] iqe89qwa8fe4waenlrzh5o5ncyr6zyj Дубно 0 1392 33327 22556 2022-08-24T02:07:39Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Рівненської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.4166667|25.75}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Castle in Dubno Ukraine.jpg | caption=Замок в Дубно | city=Дубно | citylocal= | map= | arm=Coat of arms Dubno.svg | population= 38 035 (1.10.2013) | callingcode=+380-3656 }} '''Дубно''' знаходиться на південному заході [[Рівненська область|Рівненської області]]. == Зрозуміти == Ду́бно — місто обласного значення в Україні, центр Дубенського району [[Рівненська область|Рівненської області]]. Дубно розташоване на річці Іква у південно-західній частині Рівненської області на Волинсько-Подільській височині, на висоті 200 метрів над рівнем моря. === Історія === Про Дубно вперше згадується в 1100 році в Іпатіївському літописі. Під час князівських міжусобиць і боротьби за великокняжий престол місто переходило з рук в руки. І так продовжувалось аж до 1240 року, коли Дубно зруйнували монголо-татари. Після смерті Данила Галицького Луцьким уділом, до складу якого входило Дубно, володів Мстислав Данилович. У 1340 році Волинь, у тому числі й Дубно, була загарбана Литвою. На основі жалуваної грамоти Ягайла від 4 листопада 1386 року Федір Острозький отримує місто Острог з округом Острозьким, до складу якого входило Дубно. Князь Костянтин Іванович Острозький побачив перспективу Дубна як міста і в 1492 році звів кам'яний замок вище за рельєфом. Укріплене замком місто забезпечувало військовий захист краю, а власнику — доходи від торгівлі. Вибір місця для нового замку виявився вдалим, бо вже тоді він був неприступним. 3 червня 1498 року власник міста Костянтин Острозький отримує від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну статусу міста, а у 1507 році король польський Сигізмунд І дарує Дубну магдебурзьке право. У 1569 р. внаслідок Люблінської унії Дубно входить до складу шляхетської Польщі. У 1577 році Дубно двічі зазнало нападу татари, які завдали великих людських і матеріальних втрат. На початку XVII ст. Дубно виконувало роль другої після Острога столиці Острозької ординації. В цей період продовжується зростання магнатського землеволодіння. Посилення національного та релігійного гноблення спричинило антиуніатське повстання 1633 року в місті Дубні. Повстання очолили козаки місцевого загону проти Касіяна Саковича. Князівські війська придушили цей виступ, а його керівників стратили на міському майдані. Під час визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. хвиля масових повстань докотилась до Дубна. 5 червня 1651 року один із козацьких загонів раптовим ударом вибив польські війська з Дубна, козаки взяли багатий трофей. Під час Північної війни місто відвідав Петро І, який домовився з волинськими магнатами про охорону прав та інтересів. Княгиня Констанція Любомирська, яка в той час володіла Дубном постачала військам російського царя продукти і фураж. У вересні 1705 року Іван Мазепа разом зі своїм писарем Пилипом Орликом перебував у Дубні. У XVIII ст. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Тут ставив свої п'єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера. Під час контрактів Дубно тричі (у 1781 році) відвідав польський король Станіслав Август. 17 вересня 1939 року Дубно, як і вся Західна Україна, ввійшло до складу СРСР. У червні 1941 року відбулась битва під Дубном — найбільша танкова битва початкового етапу та одна з найбільших танкових битв Другої світової війни. 25 червня 1941 року Дубно зайняли частини німецької армії. А 17 березня 1944 року відбулося звільнення Дубна від німецької окупації. === Клімат === Клімат помірно континентальний, з незначними коливаннями температури, помірно тепле літо та м'яка зима з частими відлигами. Напрямки вітру влітку та взимку різні. Влітку переважно вітри північно-західні, взимку західні й південно-західні. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === [http://www.ukr-travel.info/bus/index.php?go=Pages&in=view&id=44 Розклад руху автобусів по автостанціях та автовокзалах.] === {{Кораблем}} === == Транспорт == Ціни на таксі — 5 гривень за кілометр по місту. == Що відвідати == [[Файл:Дубно. Дворец Любомирский..jpg|міні|Палац Любомирських]] * {{Listing|type=see |map= |lat = 50.419252|long = 25.748034 |name = Дубенський замок |alt = |address = вул. Замкова, 7А|directions = |url = http://zamokdubno.com.ua|wikipedia = Дубенський замок|facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-35-68, (03656) 3-24-64|fax = (03656) 3-24-64|email = zapovidnyk@meta.ua|skype = |hours = з 8.00 до 18.00|price = |description = Фортеця зведена в 1492 році князем Костянтином Острозьким. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки. На території замку розташовані також палац князів Острозьких і палац князів Любомирських.}} * {{Listing|type=see |lat = 50.418892|long = 25.733614 |name = Луцька брама |alt = |address = вул. Данила Галицького, 32|directions = |url = |wikipedia = Луцька брама (Дубно)|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Храми === [[Файл:Дубно. Костел Яна Непомука..jpg|міні|Костел Яна Непомука]] * {{Listing|type=see|lat = 50.419026|long = 25.734283 |name = Миколаївська церква |alt = Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастир бернардинів|address = вул. Д. Галицького, 28|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Збудований як костел в 1617-1629 рр. Нині - храм УПЦ КП}} * '''Спасо-Преображенська церква''', вул. Івана Франка 21б. * '''Собор Різдва Пресвятої Богородиці''', вул. Полуботка, 17. * '''Свято-Вознесенська церква''', вул. Підборці, 92. * '''Свято-Георгіївська церква''', вул. Садова, 10. * '''Церква Архангела Гавриїла''', вул. Грушевського. * '''Костел Святого Яна Непомуки''', вул. К. Острозького, 18. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * "Солодкий дім" вул. Кирила і Мефодія 10 === Середні ціни === * Ресторан "Іква" , вулиця Данила Галицького, 6-8 , +380 (3656) 4-10-08 === Дорого === * Кафе "Манхеттен" , вулиця Замкова, 21 , 066 688 6811 == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{Listing|type=sleep |lat = 50.4176662|long = 25.73931456 |name = Готельно-ресторанний комплекс «Дубно» |alt = |address = вул. Д.Галицького, 9|directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03656) 4-10-86, 4-18-02, 4-18-81|fax = |email = |skype = |hours = |price = Вартість за 1 особу від 44 до 350 грн|description = }} === Середні ціни === * Готельно-ресторанний комплекс "Едем", вулиця Стара,2 , (099) 301-50-26, (096) 553-49-61 Вартість до 300 грн. == Де навчатись == === Професійно-технічна освіта === * {{listing |type=other|lat = 50.399436|long = 25.755574 |name = Дубенський професійний ліцей |alt = |address = вул. Шашкевича, 3|directions = |url = http://dpl.at.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +380 (3656) 21869, +380 (3656) 22018|fax = |email = timalex77@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = }} === Вища освіта === * {{listing |type=other|lat = 50.425131|long = 25.742637 |name = Дубенський коледж Рівненського державного гуманітарного університету |alt = |address = вул. Шевченка, 54|directions = |url = http://pedkoledg.hmarka.net/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-25-55|fax = (03656) 4-25-55|email = dpkrdgu@gmail.com|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = |long = |name = Дубенський коледж культури та мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету |alt = |address = вул. Замкова, 6|directions = |url = http://kulturadubno.jimdo.com/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-17-43, (03656) 4-27-64 |fax = |email = kulturedubno@rambler.ru|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = |long = |name = Дубенський медичний коледж |alt = |address = вул. К. Острозького, 25|directions = |url = http://dubno-med.ucoz.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 3-23-82, (03656) 3-23-72|fax = (03656) 3-23-82|email = dubnomed@ukr.net|skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type=other|lat = |long = |name = Дубенська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» |alt = |address = вул. Шевченка, 14|directions = |url = http://www.dubnovmurol.org.ua/|wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03656) 4-94-99, 4-93-91, 3-25-52, 3-22-10|fax = |email = rivne_rcde@meta.ua|skype = |hours = |price = |description = }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 35600—35608. Телефонний код — +380-3656. == Куди далі == {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] 73u4vegt8s1llhs3ojh35utge7okfnq Галич 0 1397 33281 13197 2022-08-24T01:53:31Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.139444|24.731667}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Галицький замок (ракурс 1).JPG | caption=Галицький замок | city=Галич | citylocal= | map= | arm= | population=6307 (2011) | callingcode=+380-3431 }} '''Галич''' знаходиться в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Місто було центром Галицько-Волинського князівства — наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься згідно з угорською хронікою ХІІІ ст. до 898 року. Назва міста дала назву регіону «Галичина». Найбільшого піднесення Галич досяг за Ярослава Осмомисла (1153–1187), оспіваного у «Слові о полку Ігоревім». У 1367 році Галич отримав магдебурзьке право. Сьогодні Галич — районний центр Івано-Франківської області. == Як дістатись == Галич розташований за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру м. [[Івано-Франківськ]]. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Пам'ятки архітектури та історії * Галицький замок * Костел кармелітів * Церква Різдва Христового XIII—XV ст. * Церква Успіння Пресвятої Богородиці * Храм Святого Пантелеймона * Галичина могила * пам'ятник королю Данилу Галицькому * пам'ятник Тарасу Шевченку. * пам'ятник воїнам Афганцям. * пам'ятник жертвам Талергофу == Чим зайнятись == * Музей історії давнього Галича * Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття * Музей караїмської історії та культури == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * Галицький національний природний парк {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] nrvt20d33c168f3r1i2y2lmqpmpvggp Дрогобич 0 1425 33300 31416 2022-08-24T01:59:22Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.353889|23.516111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Drohobych Statuja Svobody.jpg | caption= Дрогобицька Статуя Свободи (Геліос) на фасаді будинку, вул. І.Франка, 36 | city= Дрогобич | citylocal= | arm = | population= 77 080 (01.01.2013) | callingcode= +380-3244 | }} '''Дрогобич'''[http://www.drohobyczer-zeitung.com/]&nbsp;— місто в західній частині [[Україна|України]], яке розташоване у 86 км на південь від обласного центру. Славиться своїми сакральними спорудами. Унікальна дрогобицька дерев'яна церква святого Юра внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У 2016 році вийшов перший ілюстрований туристичний путівник про місто «Локальна мандрівка Дрогобичем» (автор Олег Стецюк). == Зрозуміти == Дрогобич — колишній адміністративний центр Дрогобицької області, а тепер місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Дрогобицького району Львівської області, регіональний національно-культурний та освітньо-науковий осередок Галичини, значний промисловий центр, вважається столицею «Галицької Каліфорнії» (нафтової Галичини), а також батьківщиною Дрогобицької ковбаси, і є одним з давніх центрів солеваріння в Східній Європі. Друге за потенціалом і населенням місто Львівської області (після [[Львів|Львова]]). За чисельністю населення серед усіх 459 міст України знаходиться на 58-му місці. Населення — близько 77 тис. осіб. (за даними Державного комітету статистики України, 2013). === Історія === Вперше назву Дрогобич («Drohobicz») зустрічаємо у львівському акті за 6 листопада 1387 рік. === Клімат === Клімат м. Дрогобич помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Місто належить до вологої помірно-теплої агрокліматичної зони. Суттєвий вплив на клімат має його розташування у передгір'ї Карпат. Середньорічна температура повітря становить +7,2°С. Середня температура складає у червні +18 °C, у січні — −4 °C. Найгарячіші місяці — липень і серпень; найхолодніший — січень. Абсолютний максимум температури (+37°С) зафіксовано у 1921 році, абсолютний мінімум (-33,6°С) — у 1929 році. Середня тривалість безморозного періоду становить 165 днів. Річні суми опадів коливаються у межах 600–800 мм. Більшість опадів припадає на теплий період. Для міста характерна висока вологість повітря (взимку — 70-80%, влітку — 85%) і понижений атмосферний тиск (725–745 мм ртутного стовпчика). Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру у листопаді-березні, найменша — у серпні. == Поділ/Передмістя/Райони == Сучасний Дрогобич творять колишні дрогобицькі передмістя: Зварицьке, Задвірне, Плебанія, Міські Загороди, Лішнянське, Завіжне, Лан (єврейський квартал), Війтівська Гора (польський квартал). Майже кожне передмістя репрезентувала якась церква навколо якої гуртувалася громада. За кількістю тих церков місто в літературі носить ще таку цікаву назву як «місто сьоми церков». В XIX ст., після ліквідації міських валів, передмістя злились і утворили місто Дрогобич у сучасному його розумінні. Частиною Дрогобича також стало колишнє село Млинки, яке до міста було приєднане разом з частиною села Лішня в 1961 році. Також частиною міста є німецька колонія Корост (що на південному сході Дрогобича). Дехто вважає, що кількість соляних топок на гербі Дрогобича, це відповідник кількості околиць (передмість) Дрогобича. Сьогоднішній Дрогобич '''умовно''' ('''!''') можна поділити на такі райони: [[Файл:Rajony Drohobycha.jpg|thumb|350px|(Умовний) поділ міста Дрогобича на «райони».]] * '''1. Район центру''' (в межах вул. Січових Стрільців, Солоний Ставок, Шашкевича, до Війтівської Гори, вул. Сахарова, в бік Стрийської, частина вул. Орлика до Андріївської церкви, межа по вул. Сагайдачного в напрямку вул. С.Стрільців-Самбірської)) * '''2. Район Завіжне-Зварич''' (теперішній житловий масив між вулицями Залісся, Франка, Горішня Брама, Січових Стрільців) * '''3. Район Самбірської''' (основу складає колишнє Лішнянське передмістя, Міські Загороди; У межах, визначеного району, виділяємо тут ще й малий район Зоряне — вул. Грабовського, Твердохліба, Зелена) * '''4. Район автовокзалу''' (від АС в бік Старого Села) * '''5. Залізнично-промисловий район''' (площа Злуки, вул. Гайдамацька, вул. Рихтицька, вул. Вокзальна, Вокзальний провулок, частина вул. В. Великого від «Сільпо», частина вул. Грушевського від швейної фабрики, частина вулиці Стрийської 16 школи, вул. Гайдамацька, вул. Індустріальна) * '''6. Район Океану''' (за іменем маг."Океан"; сюди входять частина вул. Орлика від початку аж до парку Новонароджених, вул. Княгині Ольги, частина вул. В.Великого до церкви Церкви Успення Пресвятої Богородиці) * '''7. Задвірне''' (середній відрізок вул. Грушевського та Стрийської) * '''8. Війтівська Гора''' (житловий масив в межах вулиць Війтівська Гора, Трускавецька, Хмельницького в бік Плебанії) * '''9. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8_(%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87) Райони]''' (безпосередньо сюди відноситься мікрорайон вул. Коновальця, вул. О. Гончара, частина вул. В. Великого від «Світанку» до «Сільпо») * '''10. [http://wikimapia.org/15708985/uk/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0 Нова Волоща]''' (знаходиться між вулицями Орлика, Наливайка, Коновальця, парком Новонароджених) * '''11. Район 2-го заводу НПЗ)"''' * '''12. Район вулиць Трускавецька — Спортивна''' * 1'''3. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8_(%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87) Млинки]''' (південна околиця Дрогобича) * '''14. [http://drogobych.info/2010/page86.html Плебанія]''' (від церкви Спаса в бік с. Раневичі) == Як дістатись і як вибратись == === {{Літаком}} === [[Файл:Дрогобыч. Памятник Юрию Дрогобычу..jpg|thumb| Юрій Дрогобич (1450–1494) — перший український доктор медицини, ректор Болонського університету]] Дрогобич має своє власне летовище (малий аеропорт), яке використовується для малогабаритних повітряних суден одним із трускавецьких готельних комплексів. Звідси колись здійснювались авіарейси до Львова, Тернополя, Луцька та Івано-Франківська. На сьогодні, це лише історія. * З Києва (аеропорт «Бориспіль») — Ukraine International Airlines на Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Вже зі Львова автобусним сполученням або потягом (електричкою). === {{Потягом}} === Всі пасажирські поїзди прибувають до залізничного вокзалу, який знаходиться на площі Злуки (Східний Дрогобич). Звідси в напрямку центру міста відправляються практично усі маршрутки. Тут також знаходиться Автостанція № 2, з якої здійснюються пасажирські міжміські перевезення. Якщо їхати зі Львова, то до Дрогобича курсує електричка «Львів — Трускавець». Час у дорозі становить близько 2 години 40 хвилин. А від Дрогобича до Трускавця електричкою становить півгодини дороги (маршруткою 15-20 хв, власним авто — 10 хв). Вартість повного квитка зі Львова до Дрогобича — 25 грн. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Львів-Трускавець ||06:51 || щоденно || 09:38 |- | Львів-Трускавець || 13:25 || щоденно || 15:59 |- | Львів-Трускавець || 17:05 || щоденно || 19:46 |- | Львів-Трускавець || 20:22 || щоденно || 22:59 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Трускавця !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Трускавець-Львів ||05:49 || щоденно || 08:18 |- | Трускавець-Львів || 10:01 || щоденно || 12:40 |- | Трускавець-Львів || 16:30 || щоденно || 19:30 |- | Трускавець-Львів || 20:00 || щоденно || 23:07 |} === {{Автомобілем}} === Якщо Ви мандруєте на авто, то Вам потрібно їхати по трасі в напрямку м. Стрий {{Автошлях|M|06}} {{Автошлях|E|471}}, в селі Пісочне повернути вправо на Дрогобич, на трасу {{Автошлях|Т|1410}}. Дорога займе близько 1,5-2 години зі Львова. === {{Автобусом}} === У Дрогобичі є 2 автостанції. ==== Автостанція №&nbsp;1 (АС 1) ==== Знаходиться перед головним входом до Двірця залізничного вокзалу. Диспетчер АС 1: вул. майдан Злуки, тел: [tel:+38&#x20;(032)&#x20;3-39-30 +38 (032) 3-39-30]. Каса (попередні продажі квитків): тел.: 3-13-13, моб.: [tel:098-868-27-40 098-868-27-40]. '''ОБЛАСНИЙ РЕЙС''' '''Дрогобич — Львів (маршрут № 292)''' 5.40, 6.15, 6.30, 6.50, 7.05, 7.20, 7.35, 7.50, 8.05, 8.30, 9.00, 9.35, 9.55, 10.20, 10.45, 11.15, 12.00, 12.45, 13.05, 13.35, 14.15, 15.00, 15.45, 16.40, 17.30, 18.15, 19.00, 20.00 Вартість квитка: '''63 грн''' '''Львів — Дрогобич (маршрут № 292)''' 6.40, 7.20, 8.00, 8.40, 9.15, 9.50, 10.25, 11.05, 11.45, 12.10, 12.45, 13.20, 13.45, 14.20, 14.45, 15.20, 15.40, 16.10, 16.30, 17.00, 17.20, 17.50, 18.10, 18.40, 19.10, 19.30, 20.00, 20.40, 21.00 Вартість квитка: 69 '''грн''' '''МІЖОБЛАСНІ РЕЙСИ З ДРОГОБИЧА''' {| class="wikitable" |- | Трускавець-Київ (ч/з Рівне, Житомир) || 17:40 || Трускавець-Чернівці || 11:30 |- | Трускавець-Тернопіль || 5:30 || Трускавець-Бережани || 13:15 |- | Трускавець-Коломия || 6:50 || Трускавець-Франківськ || 14:15 |- | Самбір-Франківськ || 8:05 || Трускавець-Тернопіль || 15:10 |- | Самбір-Тернопіль || 8:25 || Трускавець-Луцьк || 15:10 |- | Трускавець-Ковель || 8:40 || Трускавець-Франківськ || 15:30 |- | Трускавець-К.Подільськ || 8:55 || Трускавець-Чортків || 16:50 |- | Трускавець-Луцьк || 9:40 || Трускавець-Косів || 18:10 |} '''МІЖНАРОДНІ РЕЙСИ З ДРОГОБИЧА''' {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Періодичність !! Час відбуття |- | Тячево-Москва || понеділок, середа, п'ятниця || 15:50 |- | Львів-Москва (ч/з Рівне, Житомир, Київ, Суми, Курськ, Орьол, Тула || по неділях || 21:30 |- | Трускавець-Гданськ (ч/з Варшаву)|| четвер, неділя || 21:20 |- | Дрогобич-Плзень (ч/з Прагу) || щосуботи || 12:00 |} ==== Автостанція №&nbsp;2 (АС 2) ==== Регіональні автобуси, кілька автобусів до сусідніх областей прибувають на автостанцію № 2 (АС 2) (вул. Пилипа Орлика, тел. [tel:(0324)&#x20;45-15-70 (0324) 45-15-70]). == Транспорт == Громадський транспорт Дрогобича Представлений Близько 12-ма автобусними маршрутами. Вартість проїзду на маршрутному автобусі — 5 грн. Таксі по місту коштує від 50 гривень. Також Ви можете переглянути в [http://pt.elsyton.com/rt/4 режимі online рух Дрогобицьких маршруток]. '''МАРШРУТИ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПО МІСТУ''' {| class="wikitable sortable" |- ! № маршруту !! Назва маршруту !! Маршрут |- | № 1 || Центр — ДДЗ || Вул. П.Орлика (синагога) — Лесі Українки — Стрийська — районна лікарня 6 -М.Тураша (долотний завод) — Стрийська — районна лікарня 6 -Вокзальна — М.Грушевського — П.Орлика (синагога). |- | № 2 || Вул. С. Наливайка — центр — залізничний вокзал || Вул. С. Наливайка (магазин «Галичанка») — Самбірська — Лесі Українки (кінотеатр «Прометей») — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — М. Лисенка — Т. Шевченка (центр) — М. Лисенка — Лесі Українки — Самбірська — С. Наливайка (магазин «Галичанка»). |- | № 3 || Вул. Зарічна — центр — ДЗАК || Вул. Зарічна (готель «Едельвейс») — Спортивна — Д.Грицая — Б.Козловського — Трускавецька — І. Мазепи — П. Орлика — В. Великого — пл. Злуки — Гайдамацька (ДЗАК) — В. Великого — П. Орлика — І. Мазепи — вул. Трускавецька — Б. Козловського — Спортивна — Зарічна (готель «Едельвейс»). |- | № 4 || Млинки — центр — вул. Гайдамацька (магазин «Пляц») || Вул. Братів Кіцилів (Млинки) — Бориславська — І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — Гайдамацька (маг. «Пляц») — В.Великого — П.Орлика — І. Мазепи — Бориславська — Братів Кіцилів (Млинки). |- | № 5 || Нова Волоща — залізничний вокзал || Вул. Д. Нечая (Нова Волоща) — С.Наливайка — 22 Січня — В.Чорновола — Лесі Українки — М. Грушевського — площа Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — Наливайка — Д. Нечая (Нова Волоща). |- | № 6 || Механіко-технологічний коледж — вул. С. Наливайка || Вул. Раневицька (механіко-технологічний коледж) — Плебанія — Війтівська Гора — Трускавецька — Завалля — І. Мазепи — П. Орлика (синагога) — В. Великого — В. Чорновола — Лесі Українки — Самбірська — С. Наливайка |- | № 7 || Вул. І.Котляревського — вул. Гайдамацька (ДЗАК) || Вул. І. Котляревського — Б. Козловського — Війтівська Гора — Трускавецька — І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки — Гайдамацька (ДЗАК) — В. Великого — П. Орлика — І. Мазепи — Трускавецька — Війтівська Гора — Б. Козловського — І. Котляревського. |- | № 8 || УТЦ «Матадор» — вул. Гайдамацька («Пляц») || Вул. Самбірська (УТЦ «Матадор») — П.Сагайдачного — В.Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — В. Великого — площа Злуки (залізничний вокзал) — Гайдамацька (маг. «Пляц») — В. Великого — П. Сагайдачного — Самбірська (УТЦ «Матадор»). |- | № 9 || Вул. Горішня Брама — залізничний вокзал || Вул. Горішня Брама (дачі) — Завіжна — І.Франка — Лесі Українки — П.Орлика — М.Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — Стрийська — Лесі Українки — П.Орлика — В.Великого — П.Сагайдачного — Самбірська — І.Франка — Завіжна — Горішня Брама (дачі). |- | № 10 || Вул. Є.Коновальця — центр (колишній кінотеатр «Прометей») || Вул. Є.Коновальця (маг."Іва") — О.Гончара — В.Великого — В.Чорновола — Лесі Українки (кінотеатр «Прометей») — П.Орлика — вул. В. Великого — Є. Коновальця (маг. «Іва»). |- | № 11 || Залізничний вокзал — центр — лікарня || Площа Злуки (залізничний вокзал) — вул. М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Сагайдачного — вул. А. Шептицького (центральна міська лікарня 1) — П. Сагайдачного — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — М.Грушевського — площа Злуки (залізничний вокзал). |- | № 12 || Вул. Холмська — центр — залізничний вокзал || Вул. Холмська — Трускавецька — міська лікарня 4 (онко-диспансер)-І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — І. Мазепи — міська лікарня 4 (онко-диспансер)-Трускавецька — Холмська. |} === Таксі === В Дрогобичі працюють такі перевізники (служби таксі): <div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;"> :* '''Таксі Дрогобич''' <small>''[http://taxi.drogobych.com тел.(067) 007-37-07]''</small> :*'''Taxi Bravo''' ''<small>тел.(067) [tel:671-36-63 671-36-63], [tel:(063)&#x20;976-40-56 (063) 976-40-56]</small>''; :* '''Таксі 838''' ''<small>(з моб. дзінки безкоштовні (!)</small>''; :* '''1552''' ''<small>тел. [tel:(097)&#x20;431-67-35 (097) 431-67-35], [tel:(063)&#x20;748-99-92 (063) 748-99-92], [tel:(03244)&#x20;3-71-87 (03244) 3-71-87]</small>''; :* '''1560''' ''<small>тел.(098) [tel:423-58-85 423-58-85], [tel:(063)&#x20;748-99-60 (063) 748-99-60], [tel:(03244)&#x20;2-31-51 (03244) 2-31-51]</small>''; :* '''Таксі Дрогобич''' ''<small>тел. [tel:(097)&#x20;162-11-60 (097) 162-11-60], [tel:(093)&#x20;423-00-21 (093) 423-00-21]</small>''; :* '''Таксі Дрогобич''' ''<small>тел. [tel:(067)&#x20;455-31-23 (067) 455-31-23], [tel:(063)&#x20;732-39-61 (063) 732-39-61]</small>''; :* '''Таксі Дрогобич''' ''<small>тел. [tel:(063)&#x20;680-66-09 (063) 680-66-09], [tel:(067)&#x20;679-48-26 (067) 679-48-26]</small>''; </div> == Що відвідати == [[Файл:Drohobych town hall.jpg|thumb| Дрогобицька ратуша]] [[Файл:Drogobich - Voznesinnya belfry.JPG|thumb| Вежа-дзвіниця костелу]] [[Файл:Церква святого Юра, Дрогобич.JPG|230px|thumbnail|right|Церква святого Юра Дрогобич {{ЮНЕСКО}}]] [[Файл:Україна Львівщина місто Дрогобич, Церква Чесного Хреста XVI ст. (2).jpg|thumb| Україна Львівщина місто Дрогобич, Церква Чесного Хреста XVII&nbsp;ст.]] [[Файл:Zabytki Drohobycza 07.jpg|thumb| Церква Петра і Павла]] [[Файл:DrohobyczWielkaSynagoga.JPG|thumb| Хоральна синагога]] [[Файл:DrohobyczKosciolMichala.JPG|thumb| Катедральний собор Пресвятої Трійці]] [[Файл:DrohobyczSynagoga.JPG|thumb| Синагога на вул. Мазепи, 11]] [[Файл:Житниця (мур.) 1778 р..JPG|thumb| Шпихлір, 1778]] [[Файл:DrohobyczDomSchulza.JPG|thumb| Дім Бруно Шульца]] [[Файл:JaroszVillaDrohobych.JPG|thumb| Вілла Яроша]] [[Файл:Палац мистецтв у Дрогобичі.jpg|thumb| Вілла Б'янки]] [[Файл:Дрогобич - Палац кін. ХІХ ст..JPG|thumb| Вілла Гартенберга, 80-ті рр. ХІХ ст.]] [[Файл:Дрогобич - вул. І.Франка, 16.JPG|thumb| Вілла лікаря Хершдерфера, 1900]] Дрогобич багатий своїми архітектурними пам'ятками. В архітектурі Дрогобича, особливу увагу заслуговують сакральні пам'ятки. Молодим та наполегливим, а також фотографам можна порекомендувати підйом на вежу міської ратуші, звідки відкривається панорама всієї історичної частини міста, а також кілька центральних вулиць із віллами та палациками. Також доступна спеціальна [https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1CQPFXaP8B2dufAMPKAhv_7fPgV0&hl=uk туристична онлайн-карта (карта-енциклопедія) Дрогобича] (від інтернет-газети "Drohobyczer Zeitung"), яка містить позначки на сотню відомих і маловідомих історичних об'єктів з короткою інформацією. Карта поділена на "рубрики": "Музеї Дрогобича", "Туристичні (історичні) об'єкти", "Пам'ятники Дрогобича, які існують", "Пам'ятники Дрогобича, які не збереглися", "Некрополі Дрогобича", "Де поїсти?", "Де переночувати?", "Таксі", "Громадські вбиральні". * {{listing|type=see | lat=49.35139001 | long=23.50624412 | name=Площа Ринок та Ратуша | alt= | address=площа Ринок, 1 | directions= | url=http://www.drohobych-rada.gov.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/DrogRada | vkontakte=http://vk.com/zenoviy_kvasniy | wikipedia=Дрогобицька ратуша | email=press_drog_rada@ukr.net | phone=+38 (03244) 2-05-84 | fax= | hours=8:00-17:00 | price= | description=Площа Ринок - центральна площа Дрогобича. В ратуші розміщена Дрогобицька міська рада.Цікавим буде перегляд архітектури площі та бічних вулиць з вежі ратуші. Щодо екскурсії звертатися в кабінет № 33 за вказаним телефоном. }} * {{listing|type=see | lat=49.35224266 | long=23.50390524 | name=Римо-католицький костел св.Бартоломея та вежа-дзвіниця | alt=Костел Варфоломія, дрогобицький костел, "вишивані мури" | address=вул. Данила Галицького, 12 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Костел святого Варфоломія (Дрогобич) | email= | phone=+38 (03244) 3-99-75 | fax= | hours= | price= | description=Костел в готичному стилі, заснований 1392. Найпопулярніше місце для туристів (фотографів) Дрогобича. Тут цікавим є: пізньоренесансний надгробок Катерини Рамултової (Katarzyny Ramułtowej) з мармуру із використанням алебастру в деталях (70-ті рр. XVI ст.). робота львівського скульптора Себастьяна Чешека; фрески з XVIII ст.; портал Яна Менжика (1437 рік), пам'ятник полеглим дрогобичанам у Грюнвальдській битві, його іменують першим пам'ятником даній битві у Європі; частково цвинтарний мур, костельна аркова брама з іконою Марії та коронованим гербом; костельний сквер (з XIX ст.), що розташувався навколо костелу і виступає пам'якою садово-паркової архітектури місцевого значення. Вежа-дзвіниця з 1551 р. оборонного типу з в'їзною брамою. До речі, це пам'ятка архітектури національного значення. }} * {{listing|type=see | lat=49.34772766 | long=23.49935621 | name=Дерев'яна церква святого Юра (XV ст.) | alt=Церква Юра, поема в дереві, дерев'яна перлина України | address=вул. Солоний Ставок, 23 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=8#сerkva_sv_yura_txt | facebook=https://www.facebook.com/drohobych.museum | vkontakte=http://vk.com/drogobychchuna | wikipedia=Церква святого Юра (Дрогобич)| YouTube= https://www.youtube.com/watch?v=YLElY9ERtfk | email= | phone=+38 (03244) 2-20-35 | fax= | hours=9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа. | price=Вхід - 3 грн - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн - для дорослих | description=Краща дерев'яна перлина України, про яку мовлять "поема в дереві", внесена до списку ЮНЕСКО; всередині розписана від підлоги до самого купола, збережена у своєму автентичному вигляді, що робить її не лише цікавою, а й унікальною і яку дозволив зберегти від чисельних негараздів час та Бог. Архітектура церкви втілила у собі найбільш яскраві досягнення галицької народної будівельної традиції, яка увібрала мистецькі традиції бароко. Храм знаходиться на колишньому Завіжному передмісті. }} * {{listing|type=see | lat=49.35014946 | long=23.49732846 | name=Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1613) та дерев'яна дзвіниця (1661) | alt=Воздвиженський храм, церква Чесного Хреста | address=вул. Зварицька, 9 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=8#сerkva_vozdvyzhennya | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Церква Воздвиження Чесного Хреста (Дрогобич) | email= | phone= | fax= | hours=9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа. | price=Вхід: 3 грн - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн - для дорослих. | description=«У церкві цій – як на небесах стояти» – такий надпис, залишений на стіні одним із прихожан у XVIII ст. найточніше характеризує собливу магічну атмосферу, яку можна відчути під склепіннями цього храму. Церква Воздвиження Чесного Хреста є вагомою культурно-історичною цінністю. Вона має безпосередню прив'язку до Дрогобицької солеварні – одного з найдавніших підприємств у Європі. Храм будувався за кошти власників солевидобувної промисловості та багатих купців. Дрогобицька солеварня із піччю для виварювання солі та господарськими будівлями – зображена на іконі «Зустріч Марії і Єлизавети», яку Стефан Медицький намалював до іконостасу Воздвиженської церкви у XVII ст. }} * {{see | name=Дрогобицький солеварний завод | alt=Дрогобицька жупа | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Солоний Ставок, 27 | lat=49.34879355 | long=23.49849254 | directions= | phone=(03244) 3-17-09 | tollfree= | fax=31709 | hours= | price= | facebook= | instagram= | description=Дрогобицький солеварний завод — один з найстаріших у Європі солеварний завод та найстаріше постійно діюче підприємство України, у паспорті якого вказано як дату заснування заводу рік 1250-й. | content= }} * {{listing|type=see | lat=49.35281923 | long=23.4876886 | name=Дерев'яна церква Св.Параскеви-П'ятниці | alt=Церква святої великомучениці Параскевії | address=вул. Коцюбинського, 24 | directions= | url=http://drogobychanyn.hol.es/?p=506 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Пам'ятка архітектури загальнодержавного значення, є найменшою з усіх збережених дерев'яних церков. Наразі, діє як храм. Споруджена 1815 на місці давньої церкви (про яку перші відомості походять з 1496 року), яка згоріла на саме Різдво. Церква відзначилась тим, що замість бані мала трикутну вежу. На жаль, оригінальна статура церкви трохи попсована незугарною оббудовою бабинця, проте усе компенсують фігурні кронштейни вівтарного зрубу і монументальні підвалини дзвіниці. }} * {{listing|type=see | lat=49.35210638 | long=23.51182312 | name=Василіанський монастир і церква-ротонда святих Апостолів Петра і Павла | alt= | address=вул.Стрийська, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club64615567 | wikipedia=Монастир святих апостолів Петра і Павла (Дрогобич) | email= | phone=+38 (03244) 3-90-58, 2-24-71 | fax= | hours= | price= | description=Один з найрозкішніших взірців сакральної архітектури міста і України XIХ століття, історико-архітектурна пам'ятка з розкішним внутрішнім подві'рям. Заснований монастир у 1775 р. за згодою австрійської імператриці Марії-Терези. Новий монастир об’єднав раніше ліквідовані довколішні Лішнянський, Дережицький та інші. В 1825 р. монастир і церква пережили пожежу. Удалося врятувати лише вівтар і кілька ікон. Через три роки було відновлено церкву. }} * {{listing|type=see | lat=49.35343424 | long=23.51109892 | name=Хоральна синагога (1842-1865) | alt=Велика синагога | address=вул.Пилипа Орлика, 6 | directions= | url=http://archive.is/aph13 | facebook=https://www.facebook.com/pages/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0-%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%87/580036262065561?fref=ts&rf=586927061399839 | vkontakte= | wikipedia=Хоральна синагога (Дрогобич) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Найбільша синагога Східної Європи (у проміжку від Варшави до Києва). }} * {{listing|type=see |lat=49.35502763 |long=23.50143492 |name = Головний корпус Дрогобицького державного педагогічного університету. |alt = |address = вул. Івана Франка, 24|directions = |url = http://ddpu.drohobych.net/ |facebook = https://www.facebook.com/pages/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82-%D1%96%D0%BC%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0/344567662252716 |vkontakte = http://vk.com/ddpuiif |phone =(03-24) 41-04-74 |fax =(032-44) 3-38-77|email = administrator@drohobych.net |skype = |hours = |price = |description = }} * {{listing|type=see | lat=49.35014946 | long=23.50567013 | name=Катедральний собор святої Трійці (XVII-ХІХ) | alt=церква Святої Трійці, костел Св.Михайла | address=вул. Трускавецька, 2 | directions= | url=http://www.katedra.org.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Собор Пресвятої Трійці (Дрогобич) | email=katedra@mail.lviv.ua | phone=+38 (03244) 3-96-21 | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=49.35257812 | long=23.50442022 | name=Вулиця Панська | alt=колись вул. Міцкевича, була відома як Корзо, тепер вул. Шевченка | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Вулиця Шевченка (Дрогобич) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Найцікавіша і найособливіша закутина дрогобицького міського простору. Тут увагу привертають розкішні вілли. }} * {{listing|type=see | lat=49.35550634 | long=23.49753231 | name=Пам'ятник Борцям за волю України! | alt=Пам'ятник 2000-ччя від Різдва Госпднього | address=кут вулиці Івана Франка та Січових Стрільців | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=49.35178139 | long=23.5101065 | name=Прогресистська синагога "Осед Хесед" (1909) | alt= | address=вул. Мазепи, 11 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Розташована на розі вулиць Мазепи та Шолом-Алейхема, побудована у 1909 році у стилі віденської сецесії. Її відвідувала єврейська буржуазія та інтелігенція. Тут служив головний рабин Дрогобича Яків Авігдор, який пережив німецьку окупацію і, згодом став головним рабином громади євреїв-ашкеназі Мексики. }} * {{listing|type=see | lat=49.35415756 | long=23.5127297 | name=Шпихлір (міське зерносховище) | alt= | address=вул. Грушевського, 18 | directions= | url=http://dro-e.blogspot.com/2013/01/spichlerz-miejski-drohobycz.html | facebook=https://www.facebook.com/media/set/?set=a.556787197665252 | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Міська мурована житниця (дрогобицьке зерносховище) споруджена в 1778 р. в стилі бароко. Пам’ятка архітектури національного значення. Вважається, що дрогобицький шпихлір - це єдине, що залишилося від комплексу будівель і обійстя дрогобицького старости, що було побудоване в другій пол. XVII ст. Шпихлір є унікальною, чи не єдиною подібною спорудою (в стилі бароко) в Україні, яка вирізняється фаховою композицією із застосуванням так званої «золотої пропорції». З 2004 році шпихлір перебуває на реконструкції (за кошти обласного бюджету). Завдяки їй вдалося замінити лише півкаркасу без покриття. Інша частина даху в липні 2012 році після зливи із градом була зруйнована так і не відновлена станом на 2014. Нагадаємо, що шпихлір в Дрогобичі збудували за вказівкою Австро-Угорської цісаря для зберігання зерна на випадок неврожайних/воєнних часів. Подібних споруд, які збереглися до наших днів, в Україні дуже мало. }} * {{listing|type=see | lat=49.35127819 | long=23.50239784 | name=Дім Бруно Шульца | alt= | address=вул. Ю.Дрогобича, 12 | directions= | url=http://www.sztetl.org.pl/pl/article/drohobycz/11,synagogi-domy-modlitwy-i-inne/11129,dom-brunona-schulza/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Бруно Шульц | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=З 1912-1941 року в даному домі (на тодішній Флоріанській, 10) жив та творив Бруно Шульц. Сюди він переїхав до рідної сестри Ганни Хоффман. В час німецької окупації звідси переїздить до єврейського гетто. }} * {{listing|type=see | lat=49.35327001 | long=23.50063831 | name=Вілла Яроша | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 23 | directions= | url=http://dro-e.blogspot.com/2013/01/willa-rajmunda-jarosza.html | facebook=https://www.facebook.com/wojciech.walkiewicz.7/media_set?set=a.10201624345042005.1073741834.1580051533&type=1 | vkontakte=http://vk.com/album-30637634_151481440 | wikipedia=Раймунд Ярош | email= | phone=+38 (03244) 3-77-00 (тел. біол.ф-т) | fax= | hours= | price= | description=Двохповерхова кам’яниця (палац) в стилі екстер’єреклектика, побуд. на поч. ХХ ст.; резиденція дрогобицького бургомстра та власника Трускавця Раймонда Яроша. Нині тут діє біологічний факультет Дрогобицького університету та студентський театр "Альтер". }} * {{listing|type=see | lat=49.35430083 | long=23.4989056 | name=Вілла "Б'янки" ("Willa Bianki") | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 38 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=9 | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Вілла Б’янки | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Вілла лікаря Zeemana (за іншими даними лікаря-ренгенолога Йозефа Рота). Будинок в минулому був осідком дрогобицького товариства "Сокіл" та товариства стрільців-легіоністів. Нині тут розміщується Палац мистецтв музею "Дрогобиччина". }} * {{listing|type=see |lat=49.35307782 | long=23.50369602 |name = Вілла Гартенберга |alt = |address = вул. Т.Шевченка, 12 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Палац (кін. ХІХ ст.) нафтового магната Гартенберга. З будівництва цієї вілли починається відома повість Івана Франка "Борислав сміється".}} * {{see | name=Дім адвоката Хершдерфера (Herszderfera) | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. І.Франка, 16 | lat=49.35434276 | long=23.50393742 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | description=Дім 1900 року. Колись тут росли екзотичні рослини, був чудовий сад, який знищили в радянський час під забудову, яку так і не здійснили, перетворивши це місце в смітник, де є ще залишки старої столітньої альтанки. Перед домом ще нині ростуть такі екзотичні дерева як оцтове дерево, китайська магнолія тощо. Сьогодні тут розташовується бальнеологія. | content= }} * {{listing|type=see |lat=49.35354606 | long=23.50145906 |name = Пам'ятник Адаму Міцкевичу |alt = |address = вул. Т.Шевченка |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Встановлений 1894 в століття польського народного повстання Костюшка 1794 року. Вважається "першим" пам'ятником (скульптурою) міста.}} * {{listing|type=see | lat=49.34414892 | long=23.50712389 | name=Дрогобицький некрополь (кін. XVIII ст.) | alt= | address=вул. Трускавецька | directions= | url=http://maydan.drohobych.net/?p=4050 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Один із старих цвинтарів Галичини, що на Трускавецькій вулиці приваблює своєю красою, яку до кінця не вдалося знищити в радянський час. Тут поховані найшанованіші і знакові мешканці Дрогобича (українського, польського, угорського, німецького, австрійського, єврейського походження). Тут є чимало надгробних памятників, які варті до споглядання. На жаль, східна частина цвинтаря доволі сильно понівичена радянськими похованнями.Заснований Дрогобицький некрополь 3 травня1790 року. (за даними Єжи Пілецького). Над брамою надпис на латині мовить: "Нехай тлінне одягнеться в нетлінне". }} * {{listing|type=see | lat=49.37014829 | long=23.51478696 | name=Новий єврейський цвинтар | alt= | address=вул. П.Орлика | directions= | url=http://www.drohobyczer-zeitung.com/2013/07/cmentarz-zydowski-w-drohobyczujewish.html | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Закладений 1928 року. }} * {{listing|type=see |lat=49.35609685 | long=23.50405276 |name = Єврейський сиротинець (1913) |alt = |address = вул. Л.Українки, 46 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Тут на 2-му поверсі знаходилася одна з трьох у місті прогресистських синагог. В міжвоєнних роках тут розташовувалось управління єврейської громади. У зв'язку з цим, синагога в домі єврейських сиріт була місцем проведення чималої кількості офіційних імпрез. Головним чином тут збережений екстер'єр. В радянський час знищено високий кований паркан. Нині, це корпус історичного факультету Дрогобицького педуніверситету. }} * {{listing|type=see |lat=49.35381163 | long=23.51136982 |name = Єврейський шпиталь (1860) |alt = |address = вул. П.Орлика, 8 |directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Цікава і гарна будівля, яку затуляє гущавина має давню історію. Тепер тут розташований дитячий садок. }} == Чим зайнятись == === Музеї === У Дрогобичі є чимало музеїв — історичний (краєзнавчий), природи, сакральний, дерев'яної архітектури, тюрма на Стрийській, а також меморіальна кімнната Андрія Мельника, дім пам'яті «Місто Бруно Шульца», музей мототехніки тощо. Любителям мистецтва варто відвідати Палац мистецтв, галерею сакрального мистецтва та відділ дерев'яної архітектури музею «Дрогобиччина». * {{listing|type=do | lat=49.35433577 | long=23.49892437 | name=Палац мистецтв (Музей "Дрогобиччина") | alt= | address=вул. Шевченка, 38 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=9 | facebook=https://www.facebook.com/drohobych.museum | vkontakte=http://vk.com/drogobychchuna | wikipedia=Вілла Б’янки | email= | phone=+38 (03244) 2-20-35 | fax= | hours=з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00). Вихідний: понеділок. | price=2 грн - для дітей та студентів; 5 грн - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 грн - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих. Вхід на виставку: "Фрагменти Бруно Шульца": 10 грн - для дітей та студентів, 25 грн - для дорослих. | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35416106 | long=23.49761546 | name=Галерея сакрального мистетцва (Музей "Дрогобиччина") | alt= | address=вул. Січових Стрільців, 18 | directions= | url=http://drog-museum.com/?page_id=6 | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Галерея сакрального мистецтва (Музей "Дрогобиччина") | email= | phone= | fax= | hours=з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок. | price=грн - для дітей та студентів; 5 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35544694 | long=23.49976122 | name="Історичний музей" (історичний відділ Музей "Дрогобиччина") | alt=Краєзнавчий музей | address=вул.І.Франка, 32 | directions= | url=http://drog-museum.com/?page_id=7 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок. | price=2 грн - для дітей та студентів; 5 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих. | description= }} * {{listing|type=do |lat=49.3559501 |long=23.49992216 |name = "Музей природи" (відділ природи Музей "Дрогобиччина") |alt = |address = вул. І.Франка, 32|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок. |price = 2 грн.&nbsp;- для дітей та студентів; 5 грн.&nbsp;- для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 грн.&nbsp;- для дітей та студентів, 20 грн.&nbsp;- для дорослих.|description = }} * {{listing|type=do |lat =49.34774514 |long =23.49939644 |name = Музейний відділ "Дерев'яна архітектура" (церкви Св. Юра та Воздвиження) (Музей "Дрогобиччина") |alt = |address = вул. Солоний ставок, 25|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа|price = 3 грн. - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн. - для дорослих.|description = }} * {{listing|type=do | lat=49.35188972 | long=23.51247489 | name=Музей «Тюрма на Стрийській» | alt= | address=вул. Стрийська, 3 | directions= | url=http://www.drog-museum.com/?page_id=42 | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Дрогобицький музей «Тюрма на Стрийській» | email= | phone= | fax= | hours= | price=Вхід та екскурсії ? | description=Створений у 2012 році, являє собою музей-меморіал жертв окупаційних режимів, знаходиться на території колишньої політичної тюрми трьох диктатур (польської, радянської та нацистської). Музей наразі відкрив перший етап експозиції, який розповідає про історію споруди, побут в'язнів та масові розстріли та про розстріляних 1.200 осіб. }} * {{listing|type=do | lat=49.34712307 | long=23.50550115 | name=Музей «Байкерства» | alt=Музей мототехніки | address=вул. М. Шашкевича, 9 | directions= | url=http://www.lionsmc-drogobych.com/garazh.php | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=Президент мотоклубу Олег (067)733-77-50 | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35502763 | long=23.50143492 | name=Музей Бруно Шульца | alt= | address=вул. І. Франка, 24 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Музей Бруно Шульца (Дрогобич) | email= | phone=+38 (03244) 5-11-22 | fax= | hours=Режим роботи: за домовленістю. | price= | description=Знаходиться на 2-му поверсі у Головному корпусі Дрогобицького педуніверситету на вул. І.Франка, 24. }} * {{listing|type=do |lat =49.34975107 |long =23.50652039 |name = Дім пам'яті "Місто Бруно Шульца" |alt = |address = вул.Трускавецька, 9|directions = |url = http://polacy.info.pl/pl/?option=com_content&view=article&id=53:izba-pamieci-miasto-bruno-schulza&catid=34:wiadomoci&Itemid=28&lang=uk|facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Театри === [[Файл:Musik-und-dramen-theater drohobytsch ukraine.jpg|270px|thumbnail|right|Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича ]] * {{listing|type=do | lat=49.35121878 | long=23.50893438 | name=Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича | alt= | address=площа Театральна, 1 | directions= | url=http://www.theatre-in-drohobych.com.ua/home | facebook= | vkontakte= | wikipedia=Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича | email= | phone=+38 (03244) 2-15-12, 2-32-64 | fax=+38 (03244) 2-33-45 | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35323856 | long=23.50061953 | name=Молодіжний студентський театр "АЛЬТЕР" | alt= | address=вул. Й Левицького, 2 (Мистецький центр "Альтер", мала сцена);вул.Тараса Шевченка, 23 (велика сцена, вілла Яроша) | directions= | url=http://www.artalter.org.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/teatralter | vkontakte=http://vk.com/teatralter | wikipedia=Альтер (молодіжний театр) | email=teatralter@gmail.com | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=do | lat=49.35511848 | long=23.50248635 | name=Народний самодіяльний театр імені Лесі Українки дрогобицького Народного дому ім. І. Франка | alt=театр "Супутник" | address=вул. І.Франка, 20 | directions=Віталій Мельничук | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=2-й поверх, західне крило Народного Дому }} * {{listing|type=do | lat=49.35191768 | long=23.51241052 | name=Народний аматорський театр "Ровесник" | alt=Народний культурно-просвітницький колектив-студія «Ровесник» | address=вул. Стрийська, 3 | directions= | url=http://dspu.edu.ua/node/192 | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=sypamh@ukr.net | phone=+38 (03244) 1-03-27 | fax= | hours= | price= | description=Створений у 1985 році на базі фізико-математичного факультету. Творчий склад колективу нараховує 17 студентів 1 – 5 курсів університету. }} === Кінотеатри === * «3D Cinema» (проспект Шевченка, ТЦ «Прометей») === Парки === * Парк Степана Бандери * Парк Воїнів Небесної сотні * Університетський Парк Франка * Парк Богдана Хмельницького * Парк Новонароджених (Парк Свободи) * Костельний сквер (Парк навколо костелу св. Бартоломея) * Парк Васильєва == Що купувати == [[Файл:Vezha-drohobych.jpg|thumb|Дрогобицька вежа-дзвіниця, http://vk.com/id183536166]] === Сувенірна продукція === Усім Дрогобич відомий завдяки солі, нафті та, звісно-що, завдяки Дрогобицькій ковбасі, яка, як не крути, є дуже смачним сувеніром. На прилавках місцевих крамниць Ви можете знайти та придбати славнозвісну Дрогобицьку сіль, котру добувають з дрогобицьких надер та виварюють тут ще з давніх часів. Знайте, місцеву сіль хвалить кожна господиня. Адже кращої солі для консервування годі і знайти. В кожній книгарні та в Дрогобицьких музеях є теж чимало сувенірної продукції: від відкриток, сумок, книжок, аж до ікон, які малюють на старому дерев'яному гонті з Церкві Святого Юра, в якій ці ікони виставляються на оглядини та продаж. Сувеніри Ви також можете знайти і у місцевих кав'ярнях. Сувенірною продукцією славляться, зокрема, такі заклади, як: «Хобі», який розмістився в центрі на площі Стефаника. Тут можна придбати картини та інші місцеві старі дрібниці, які несуть у собі подих минулого. Іншим цікавим закладом є крамничка ручних виробів «Фльор» (вул. Нижанківського, 3), де є чимало дрібниць, а, насамперед тих, які нагадають Вам про місто з присмаком солі — про Дрогобич. == Де поїсти == У Дрогобичі знаходиться понад 80 закладів громадського харчування. Серед них багато як більш бюджетних закладів швидкого харчування та їдалень, так і дорогих ресторацій. === Ресторани === * {{listing |type = eat |lat =49.351577 |long =23.509918 |name = ПАСТЕЛЬ (ресторан-варенична) |address = вул.І.Мазепи, 22 |url=http://pastel.com.ua |facebook=https://www.facebook.com/pages/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C/291812040989664 |vkontakte=https://vk.com/club61255193 |hours = 08:30 - 23:00 |phone=068 81 81 368 |price = |description = Новий ресторан-вареників [колишній ресторан Під Аркою], відкриття 01 червня 2014 року. }} * '''ОКЕАН''', вул. П. Орлика 18 * '''ГОСТИННИЙ ДВІР''', вул. Козловського, 2а * '''ЧЕРЕМШИНА''', вул. Трускавецька, 118 * '''Бар-ресторан ОВЕН''', вул. Трускавецька, 25 * '''ПРИСТАНЬ''', вул. Завіжна, 121. * '''Ресторан, джаз-клуб МІСТЕР КАПОНЕ''', проспект Шевченка, 1 === Кнайпи === * {{listing |type = eat |lat =49.35116287 |long =23.50865275 |name = Англійський паб «Беррімор» |address = вул. Підвалля, 11 |url = |hours = 9:00-23:00 |price = |description = Класичний пабний інтер'єр в шоколадному кольорі, вікна-вітрини. Вузенька літня площадка на вулиці з ліхтариками і квітами, європейська кухня, розливне пиво. На жаль, вулиця, де знаходиться даний заклад, немиловидна. }} === Кав'ярні === Розміщенні за часом свого виникнення. * {{listing |type = eat |lat =49.35040631 |long =23.50596651 |name = «Хардін Еспаньоль» (“Jardin Espanol”)» |address = вул. Трускавецька, 1 |url = |hours = 08:00 - 22:00 |price = |description = Відкритий з 2010 року. Є Wi-fi. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35264976 | long=23.50529395 | name=«Бруно» | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 7 | directions= | url=http://vk.com/artbruno | facebook=https://www.facebook.com/kavabruno | vkontakte=http://vk.com/artbruno | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=08:30 - 22:00 (субота: з 10:00-22:00, неділя: з 12:00-22:00) | price=кава - від 8 грн. | description=Відкрита влітку 2012 року. Є Wi-fi. }} * {{listing |type = eat |lat =49.35376271 |long =23.51524025 |name = «Кориця» |address = вул. Грушевського, 42 |url = |hours = 10:00 - 23:00 |price = |description = Відкритий 12.12.2012 року. В кінці 2013 заклад припинив своє існування. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35313373 | long=23.50175411 | name=Кав'ярня-ресторація «Локаль на Панській» | alt= | address=вул. Т.Шевченка, 15 (навпроти філармонії) | directions= | url=http://kavalocal.com.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/lokalnaPanskij | vkontakte=http://vk.com/club70732773 | wikipedia= | email=info@kavalocal.com.ua | phone=+38 (03244) 3-51-05 | fax= | hours=8:30-23:00 (пн-пт), 10:00-23:00 (сб.-нд.) | price= | description=Відкритий 23 березня 2014 року. Є Wi-fi. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35021585 | long=23.50624949 | name=Клубо-Кав'ярня «82100» | alt=КК 82100 | address=Площа Ринок, 23 | directions= | url=https://vk.com/drogobich82100 | facebook=https://www.facebook.com/Rynok23?fref=ts | vkontakte=https://vk.com/drogobich82100 | wikipedia=http://dro-e.blogspot.com/2014/06/82100.html | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Відкритий 26 листопада 2014. Є Wi-fi. }} * {{listing|type=eat | lat=49.35119782 | long=23.5073331 | name=Кав'ярня «SerVant Cafe» | alt= | address=вул. Мазепи, 15 | directions= | url=http://vk.com/servantcafe | facebook= | vkontakte=http://vk.com/servantcafe | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=9:00-23:30 | price= | description=Відкритий в червні 2014 року. Є Wi-fi. }} * {{listing |type = eat |lat=49.35170102 |long=23.50511223 |name = «Котермак» |address = площа Ринок, 3 |url = |hours = |price = |description = Відкритий в липні 2014 року. Є Wi-fi. }} === Дешево === * {{listing |type = eat |lat =49.35157173 |long =23.50786284 |name = Кафешка «Славія» |address = вул. Мазепи, 1 (фактично на вул. Шевській) |url = |hours = 9:00-18:00. Без перерви і вихідних. |price = чай від 3 грн, кава від 5 грн, тістечка від 3.50 грн, є українська кухня: деруни, вареники, борщ і т.д. |description = Зал до 20 місць. Але, одне, але... не працює туалет. }} * {{listing |type = eat |lat =49.35218151 |long =23.50872919 |name = «Час поїсти» |address = вул. Малий Ринок, 6 |url = |hours = |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.3540143 |long =23.50099772 |name = «Їдальня філфаку» (студїдальня) |address = вул. Т.Шевченка, 24 |url = |hours = 08:30-16:30. Вихідні: субота, неділя. Не працює літом. |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =49.35560068 |long =23.52103114 |name = «Юність» (студїдальня нафтового технікуму) |address = |url = |hours = 09:00-17:00. Вихідні: субота, неділя. |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat= |long= |name=Їдальня Ратуші | alt=Їдальня в Ратуші | url= | wikipedia= | email= |address=площа Ринок 1 |directions= |phone= | tollfree= | fax= |hours= | price= |facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-02-20 |content= }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == === Зоопарки === * {{listing|type=do | lat=49.44171262662749 | long=23.75745713710785 | name=Зоопарк "Лімпомпо" | alt= | address= смт. Меденичі (30 хв. транспортом від центру Дрогобича) | directions= | url=http://limpopo-zoo.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= limpopo-zoo@ukr.net | phone=(067) 4069232, (067)4069252 | fax= | hours=10:00-18:00. Без вихідних. | price= дорослий - 25 грн, дитячий - 20 грн, діти віком до 5 років - вхід безкоштовний, інваліди - вхід безкоштовний | description= }} === Бари === == Де зупинитись == В Дрогобичі немає хостелів. Гостям місто може запропонувати для відпочинку 7 готелів, 1 санаторій. Чимало гостей, які відвідують Дрогобич, мешкають у м. Трускавець, яке знаходиться недалеко від Дрогобича. * {{listing |type = sleep |name = Готель "Ластівка" |lat=49.34538264 |long=23.50053638 |address = вул. Бориславська, 43-а. |url = |phone = +38 (03244) 3-99-84, (03244) 3-84-62, |email = |price = від 200 грн. |description = Розташована на в'їзді до Дрогобича з боку Східниці і Трускавця. Триповерхова будівля на закритій території. }} * {{listing |type = sleep |name = Готель "Дрогобич" |lat=49.35369981 |long=23.50731701 |address = площа Шевченка, 1 |url = |phone = +38 (03244) 2-00-49 |email = |price = Від 80 грн (станом на 2012). |description = Центр Дрогобича. Наявні 35 номерів, які можуть прийняти понад 60 осіб. }} * {{listing|type=sleep | lat=49.34214275 | long=23.51037472 | name=Готель "Лимон" | alt= | address=вул. Козловського, 1. | directions= | url=http://lemon.lviv.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+38 (0324) 410-262, 410-272 | fax= | hours= | price= | description=Розташований в 7-ми кілометрах від курорту Трускавця. Готель пропонує: сауна на дровах з басейном, тренажерний зал, літній сад, екскурсії в Карпати, готель може зустріти свого клієнта власним транспортом у Львові або Трускавці. }} * {{listing|type=sleep | lat=49.35773907 | long=23.50338757 | name=Міні-готель "Нова хата" | alt= | address=вул. Сагайдачного, 27-а | directions=Від Дрогобицького залізничного вокзалу можна добратися маршруткою №8. Якщо Ви мандруєте на авто, то Вам потрібно їхати по трасі в напрямку м. Стрий М 06 Е 471, в селі Пісочне повернути вправо на Дрогобич, на трасу Т 1410. Дорога займе близько 1,5-2 години зі Львова. | url=http://drogobich-hotel.org.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=info@sezon.in | phone=Відділ бронювання: +38 (065) 2709-111, +38 (065) 2706-586, +38 (065) 2706-584, +38 (066) 949-16-11, +38 (093) 042-21-73, +38 (096) 582-61-74. | fax= | hours= | price=Від 170-400 грн. (на 2013) | description=На відстані 10 хв ходьби від центру міста. 8 номерів. }} * {{listing |type = sleep |name = Готель "Тустань" |lat=49.35369981 |long=23.50731701 |address = проспект Шевченка, 1. |url = |phone = +38 (03244) 2-00-49./ 3-58-84. |email = |price = Від 130 грн (2013). |description = }} * {{listing |type = sleep |name = Санаторій "Зелений гай" |lat=49.32170944 |long=23.51591349 |address = вул. Трускавецька, 91. |url = |phone = +38 (0324) 2-16-24 |email = |price = |description = }} * {{listing|type=sleep | lat= | long= | name=Готель "Fata Morgana" | alt= | address=південно-західна околиця Дрогобича, с. Дережичі | directions= | url=http://fata-morgana.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=fm.restoran@gmail.com | phone=+38 (0324) 41-90-18 +38 (067) 750-38-79 адміністратор +38 (098) 512-06-10 | fax= | hours= | price=Від 150-550 грн. (Мотель - 60 грн. з людини). | description=19 номерів. }} * {{listing|type=sleep | lat= | long= | name=Готель "Інклюз" (відпочинковий комплекс) | alt= | address=західна околиця Дрогобича, с. Лішня, вул. Дрогобицька, 35. | directions= | url=http://incluz.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=incluzz@gmail.com | phone=бронювання: +38 (0324) 47-63-60, +38 (067) 143-06-83, +38 (097) 596-37-19. | fax= | hours= | price=Від 300-500 грн. | description=7 номерів (на 18 чол.) }} * '''Апартаменти «Бомбоньерка»''', вул. Мазепи,1. Бронювання: booking.com === Дешево === === Середні ціни === == Де навчатись == [http://www.drohobyczer-zeitung.com/2013/03/blog-post_4754.html Див. «Усі Навчальні Заклади Дрогобича».] == Застереження == * Коли Ви виїжджаєте зі Львова в бік Дрогобича автобусом від Головного залізничного вокзалу, то будьте пильні: є дві маршрутки на Дрогобич. Одна (№ 722), їде, із зупинками, через чимало сіл до міської АС № 2, а інша (№ 292) через с. Меденичі до АС № 1. Справа в тім, що перша їде довше по жахливих дорогах, а інша — прямим маршрутом, без надмірної тряски. * Парк Степана Бандери місце постійної локації циган, які нагло пристануть, щоб погадати. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонні коди Дрогобича: 0324 і 03244. Основні мобільні оператори — Київстар, МТС, Life. Ви можете придбати SIM-карти або картки поповнення балансу (рахунку) в багатьох магазинах по всьому місту. Поштові індекси — [tel:82100-82111 82100-82111] В деяких закладах громадського харчування м. Дрогобича є безкоштовні Wi-Fi зони. == Куди далі == * Маршрут [[Золота підкова Львівщини]] * [[Трускавець]] * [[Борислав]] * [[Тустань|Фортеця Тустань]] * [[Стрий]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] alwd51s3979r6m7y0yb614pj8ihik6a Мукачево 0 1428 33257 32978 2022-08-24T01:47:41Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.443521|22.720355|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Панорама Мукачево.jpg | caption= | city=Мукачево | citylocal= | map= | arm=Mukachevo gerb.png | population=82 000 (2011) | callingcode= }} '''Мукачево''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Потяг Київ-Ужгород. Наприклад, потяг № 13: виїзд з Києва 18-35, прибуття до Мукачевого 8-48. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Викликати авто можна за допомогою [https://fresh-taxi.com.ua мобільного додатка Fresh Taxi]. == Що відвідати == Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано величезну кількість книг в бібліотеці; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир. [[Файл:Palanok castle map.png|thumb|200px|Замок Паланок]] [[Файл:Мукачево.Замок Паланок.JPG|thumb|200px|Замок Паланок]] * {{Listing|type=see|map= |lat=48.4318 | long=22.6873 |name = Замок «Паланок» |alt = |address =Замкова гора |directions = |url =http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 3131 44053 |fax = |email = |skype = |hours =9:00 - 18:00 |price =Дорослий білет - 10 грн., дитячий - 5 грн. |description = }} Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей. [[Файл:Палац графів Шенборнів "Білий будинок".jpg|thumb|200px|Палац Ракоці]] [[Файл:Mukacheve town hall 2.jpg|thumb|200px|Мукачівська ратуша]] [[Файл:Римо-католицький храм "Хреста Спасителя". Мукачево.JPG|thumb|200px|Костел Святого Мартина]] [[Файл:Munkacs Reformator Church.jpg|thumb|200px|Реформаторська церква]] [[Файл:Munkacs Ortodox Church.jpg|thumb|200px|Православна церква ]] * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44080 | long=22.72001 |name = Палац Ракоці |alt =«Білий будинок» |address =пл. Миру, 26—28 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Після того як Дєрдь Ракоці став в 1633 році власником Мукачівського замку, палац був сильно перебудований. Стиль палацу змішаний, тут є і ренесанс, і барокко. Свою другу назву - «Білий будинок», палац отримав за білий фасад, декорований червоними вставками. А в 1726 році кам'яниця стала власністю сім'ї Шенборнів. Після роботи архітектора з Австрії палац знову сильно помінявся і, до речі, зараз він не білий, а рожевий. У палаца цікавий портал в стилі барокко і центральні сходи. Зараз в палаці працює художня школа. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44193 | long=22.71831 |name = Мукачівська ратуша |alt = |address =вул. Пушкіна, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Збудована на початку XX сторіччя (1904-1910 рр.), у стилі сецесії з елементами неоготики. Споруда зведена будапештським архітектором Яношем Бабулою-молодшим. Ратушна вежа стоїть на могутніх опорах у формі стрілчастих арок і примикає до виступаючої частини будівлі з маленькими шпилястими баштами-еркерами по кутах, під якими вміщені барельєфи з зображенням історичного герба міста (Святого Мартина на коні). Вікна першого поверху також мають вигляд великих стрілчастих арок. Стіна фасаду розчленована пілястрами і завершується плавною хвилястою лінією невисокого аттіка. На ратушній вежі — годинник-куранти, виготовлений Йосипом Шовінським, один з найкращих баштових годинників у Європі на той час. Головний механізм годинника знаходиться у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Удар по меншому дзвону відбиває чверті години, а удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44033 | long=22.72278 |name = Костел Святого Мартина |alt = |address =вул. Миру, 51 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Костел, названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя Мукачева — Святого Мартина, збудований на місці старого католицького храму, однієї з перших культових споруд у Мукачеві, яка існувала в Мукачеві за часів правління королеви Єлизавети, яка часто там молилася. Новий готичний храм було побудовано в рисах романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Посвячення новозбудованої церкви відбулося 24 вересня 1905-го року. З 27 березня 2002 року церква стала кафедральним собором новоствореної Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами. Музичний орган на 16 регістрів для костьолу, «opus» 1866, був збудований у 1913 році Отто Рігером з Будапешту. При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ — картина угорського художника Віктора Мадараса із зруйнованої церкви села Софія. На ньому зображено першого угорського короля Стефана I Святого, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу. Перлина костелу — старовинна каплиця Святого Йосипа, яка датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високий чотирикутний дах зі шпилем. В каплиці збереглися розписи XIV ст. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.43950 | long=22.71775 |name = Собор Успіння Пресвятої Богородиці |alt = |address = |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Діючий греко-католицький храм. Почали будівництво в 1829 році, а 27 серпня 1859 року єпископ Василь Попович висвятив храм. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостасу намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. Годинник для вежі виготовили у Мюнхені. Вівтарний образ та ікони для іконостасу, який коштував 5 тисяч форинтів, намалював художник Мікловші (Михайло Змій-Миклошик), а стіни розписали біблійними сюжетами єпархіальний живописець Юлій Корнило-Фенцик та маляр Андрій Мікловда в 1892-1893 роках. Після приходу радянської влади, у 1947 році церкву підпорядкували Московському православному патріархату, а священиків репресували. У 1992 році храм повернули греко-католикам. Православні віряни усе оздоблення перенесли в нову православну церкву, тому після передачі собор був повністю пустим, уціліла лише центральна лита люста 1905 року. По тому у 1990-х роках тривало відновлення храму. Під час відновлення всередині було наново зроблено електрику, штукатурку, іконостас, розпис, підлогу; зовні було відновлено дах та фасад. Відновлення тривало до 2009 року. У 2010 році було освячено іконостас. Розписи у храмі — візайнтійського стилю. }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.44166 | long=22.72353 |name = Реформатська церква |alt = |address =вул.Духновича,11 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description =Кальвіністська церква (1790-1814 р.) }} * {{Listing|type=see|map= |lat=48.45505 | long=22.73381 |name = Свято-Миколаївський монастир |alt = |address =вул. Північна, 2 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Колишній монастир ордену Василіян на Чернечій горі, заснований в 1360 році мукачівським князем Федором Корятовичем, де він був пізніше похований. Звідси також поширилося з'єднання закарпатських українців з Римом у другій половині XVII століття. Теперішній камінний монастир побудований між 1766 — 1772 (архітектор Дмитро Рац), а велична камінна Свято-Миколаївська церква у 1798 — 1804. В 1947 році монастир ордену Василіян був примусово ліквідований радянською владою і переданий під управу православних черниць. Миколаївський монастир, його церква і келії з дзвіницею є пам'ятками архітектури національного значення. }} * {{Listing|type=see |map= |lat =48.441577 |long = 22.719715 |name = Пам’ятник сажотрусу |alt = |address = площа Миру|directions = навпроти мукачівського Будинку культури |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = У пам'ятника закарпатського скульптора Івана Бровді є реальний прототип – мукачівський сажотрус Бертолон Товт, який відпрацював в Мукачеві більш ніж 50 років. Не забудьте потерти гудзик на одязі сажотруса, що за повір'ям неодмінно має принести успіх та посприяти у здійсненні бажань, або на вдачу погладити по спинці кота. }} == Чим зайнятись == * {{Listing|type=do|map= |lat=48.43213 | long=22.68712 |name = Мукачівський історичний музей |alt = |address =вул. Підзамкова, 57 |directions = Замок "Паланок" |url =http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua/ |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = (03131) 4-40-53, 4-40-96|fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.44069 | long=22.71913 |name = Картинна галерея |alt = |address =пл. І. Федорова, 5 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-14-14 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Сб 10:00–18:00 |price = Дорослий білет — 2 грн., дитячий — 1 грн. |description = Створена в 1995 році. Протягом року тут проводять 15-18 виставок художників з Закарпаття, інших регіонів України, а також закордонних. }} * {{Listing|type=do|map= |lat=48.4508 | long=22.7143 |name = Музей прикладного мистецтва Закарпаття |alt = |address =вул. Я. Коменського, 59 |directions = Приміщення Мукачівського державного університету |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (095) 873-00-91 |fax = |email = |skype = |hours =Вт-Пт 9:00–17:00, обід 13:00-14:00 |price =Вхід безкоштовний |description = Народні костюми, вишивка, кераміка, різьба по дереву. }} * {{Listing|type=do|map= |lat = |long = |name = Виставка церковної дерев'яної архітектури |alt = |address =вул. Пирогова, 4 |directions = у дворику, за аптекою |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (068) 229-49-27 |fax = |email = |skype = |hours = Вт-Пт 9:00–18:00, Сб 9:00-15:00 |price =Дорослий білет — 6 грн., дитячий — 3 грн. |description = }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Музей угорського художника М. Мункачі |alt = |address =пл. Миру, 16 |directions = Експозиція музею розміщена в холі колишнього палацу Ракоці |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131)2-32-77 |fax = |email = |skype = |hours =Пн-Пт 9:00–19:00, Сб 9:00-14:00 |price = Вхід безкоштовний|description = }} * Щороку напередодні Старого Нового року (12-14 січня) в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками. === Театри === * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Будинок культури |alt = |address =пл. Миру, 12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Концерти сучасної і класичної музики, вистави та інші розважальні програми. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Закарпатський обласний державний російський драматичний театр |alt = |address =пл. Миру, 1 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 2-30-12, 2-13-59 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = Історія російськомовного обласного драматичного театру у місті Мукачеве розпочалася в серпні 1947 року прем'єрою історико-документальної драми за п'єсою Бехтєрєва та А. Розумовсьуого «Полководець Суворов». У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, з приходом якого в театрі відновились постановки п'єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала постановка театром «Лісової пісні» Лесі Українки. Крім «Лісової пісні» у доробку режисера-постановника Є. Тищука — «Дім Бернарди Альби» Ф.Г. Лорки та «Лізістрата» Л. Філатова. А режисер-постановник Віталій Дворцин поставив «Вишневий сад» А.П. Чехова, «Пізня любов», «Доходне місце» О.М. Островського, «Лиса співачка» Е. Іонеско та «Варшавська мелодія» Л. Зоріна. }} * {{Listing|type=do |map= |lat = |long = |name = Приватний театр «Бенефіс» |alt = |address =вул. Ерделі, 21а |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone = +38 (03131) 4-18-18 |fax = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Що купувати == == Де поїсти == '''РЕСТОРАНИ:''' * {{Listing|type=eat |map= |lat=48.45400 | long=22.69178 |name = Ловачка |alt = |address = |directions = шосе Київ-Чоп |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (067) 31 07 373, (03131) 2 21 44 |fax = |email =lovachka@ukr.net |skype = |hours =11:00 - 23:00 |price = |description = Великий банкетний зал на 120 чоловік, літня тераса.}} Також ресторани є при готелях «Червона гора», «Латориця», «Зірка» та «Лангер». '''КАФЕ:''' * «Білий папуга» пл. Миру, 3 * «Старий град» вул. Миру, 5 * «У Віктора» вул. Дзержинського * «Ліана» вул. Пушкіна, 11 * «Арт-кафе» пл. Федорова, 7 * «Святий Мартин» вул. Грушевського, 3 * «Трактіръ» вул. Пушкіна, 12 * «Гарячі страви» вул. Зріні, 46 * «Латорична корчма» вул. Червоноармійська * «Якір» вул. Парканія * «Фрегат» міський парк '''ПІЦЕРІЇ:''' * Тіволі вул. Недецеї, 7 * Едем вул. Миру, 6 * Мілано вул. Миру, 12 '''КОНДИТЕРСЬКІ:''' * Vаніль, вул. Миру, 2 * Кондитерський дім «BONDARENKO» — кав'ярня, вулиця Достоєвського === Дешево === * Супермаркет Silverland вул. Купальна 14; * Центральний ринок Зелений, вул. Возз'єднання 21; * «Бістро» на першому поверсі ТРЦ «Щодня», вул. Возз'єднання 20. === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Готельний комплекс «Лангер» |alt = |address =вул. Підопригори, 3а |directions =500 метрів від центру міста |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-22-87 |fax =380-3131) 2-32-14 |email = |skype = |hours = |price = |description = Приватний готель березі річки Латориці. Ресторан, сауна, басейн, спортивний зал, парковка з охороною. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat=48.46222 | long=22.71830 |name = Готель «Червона гора» |alt = |address = вул. Червона гора, 1а|directions = |url =http://hotels24.ua/Гостиницы-Мукачева/Гостиница-Червона-гора-325.html |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+380 99 733-06-02 |fax =+380 (3131) 5-71-73 |email = info@langer.com.ua |skype = |hours = |price = |description = Ресторан, бар, винний погріб. }} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Лікувально-оздоровчий комплекс «Латориця» |alt = |address =вул. Духновича, 96 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 2-32-06 |fax =(380-3131) 2-32-16 |email = |skype = |hours = |price = |description =Конференц-зал, ресторан, власна свердловина з хлоридно-кальцево-натрієвою мінеральною водою, лікувальний відділ із 5 лікувальними ваннами з термальною водою, а також масаж, мануальна терапія, скелетна витяжка, озокерит, соляна кімната, фізіотерапія. Поряд знаходиться літній відкритий басейн з лікувальною термальною водою. }} * {{Listing|type=sleep |map= |lat = |long = |name = Чотиризірковий готель «Стар» |alt = |address =пл. Миру 10-12 |directions = |url = |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =+38 (03131) 31 0 31 |fax =+38 (03131) 5 48 80 |email =star-ar@mk.uz.ua |skype = |hours = |price = |description = Конференц-зали, ресторани, салон краси, сауна, басейн, спортивний зал, сучасний бізнес-центр, парковка з охороною.}} * {{Listing|type=sleep|map= |lat = |long = |name = Готель «Барва» |alt = |address =вул. Миру, 66 |directions = |url = http://www.karpaty.info/ru/uk/zk/mk/mukachevo/hotels/barva/#map1 |wikipedia = |facebook = |vkontakte = |phone =(380-3131) 5-20-58 |fax =(380-3131) 5-20-58 |email = |skype = |hours = |price = |description = Номери "люкс", кафе-бар.}} Також через мукачівські туристичні фірми або Інтернет ви можете забронювати приватні вілли та будинки. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Ужгород]] * [[Чоп]] * [[Івано-Франківськ]] * [[Львів]] * [[Берегове]] * [[Хуст]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] cq9w1xgrxagn9vz4a0q2n1cgmx4gbf1 Скадовськ 0 1429 33342 33034 2022-08-24T02:12:42Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Херсонської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.1166666667|32.9166666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Skadovsk-20072010(003).jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Скадовськ''' знаходиться в [[Херсонська область|Херсонській області]], на узбережжі Джарилгацької затоки Чорного моря. Є адміністративним центром Скадовського району. == Зрозуміти == Узбережжя Скадовська є мілководним, завдяки чому вода тут швидко прогрівається. У воді сконцентрований високий вміст йоду, а також є лікувальні грязі. Курорт добре підходить для дитячого відпочинку та оздоровлення. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найкраще їхати до Херсона, а звідти добиратися автобусом, або маршрутними таксі. У курортний сезон велика кількість маршрутних перевізників зустрічають туристів на залізничному вокзалі. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Станом на 2014 рік таксі по місту коштує близько 20 гривень. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Готель "Затишний" | alt= | address= | directions= | url=http://zatyshny.com.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email=HOTEL@ZATYSHNY.COM.UA | phone=+38 05537 5-40-09 | fax= | hours= | price=1100-1950 грн. | description= }} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Можна відвідати сусідні курортні села, такі як [[Залізний Порт]], [[Більшовик]], [[Лазурне]]. Також організовуються різноманітні екскурсії, наприклад в заповідник Асканія-Нова. Проте найпопулярнішим маршрутом серед туристів зі Скадовська є поїздка на острів [[Джарилгач]]. {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Херсонської області]] 89s6kj3tp9jrj0q3e8jnyi8l6l35shm Седнів 0 1506 33364 32772 2022-08-24T02:19:16Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.643333|31.568889|zoom=13}} {{pagebanner}} '''Седнів''' — селище міського типу (було містом до радянської окупації України) на півночі [[Україна|України]], в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. Від Чернігова до Седнєва близько 30 км на схід. == Зрозуміти == Перші згадки про Седнів припадають десь на 10-11 століття, тобто всього через 100 років після заснування Чернігова. Датою створення вважається 1068 рік. У ранньому середньовіччі місто було одним з центрів племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом, Черніговом і Новгородом. У місті в цей час був княжий палац, фундамент якого знайшли при розкопках. Населення селища — 1 175 осіб (станом на 1 січня 2011). Площа — 3,86 км². Клімат — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +6,7 °C, найнижча вона у січні (-7,1 °C), найвища — в липні (+18,7 °C). == Як дістатись == === Літаком === Аеропорт «Чернігів» перебуває у законсервованому стані, прямого повітряного сполучення немає. Найближчий аеропорт - Бориспіль біля Києва. === Потягом === Хіба що тільки з Києва до Чернігова. Далі тільки маршруткою або попуткою. Можливо також і велосипедом. === Автомобілем === Трасою до Чернігова, далі - траса на схід, на Городню. === Автобусом === У Чернігові: * від Центрального Автовокзалу (біля Залізничного вокзалу) (основний пункт); * від автовокзалу біля ринку Нива. Проїзд 10 гривень. Час у дорозі 40 хвилин. === Кораблем === == Транспорт == Попутні маршрутки і попутки. Через селище проходить досить жвава траса Чернігів - Городня. == Що відвідати == <center><gallery> Файл:Седнів Воскресенська церква фото02 2014.jpg|Воскресенська церква Файл:Кам'яниця Лизогубів. Вид з північного сходу..JPG|Кам'яниця Лизогубів Файл:Kamenica in Sednev (Ukraine).JPG|Кам'яниця Лизогубів Файл:Седнів. Альтанка.JPG|Альтанка Глібова Чарівна мить жовтневого світанку.jpg|Чарівна мить жовтневого світанку, осінь 2018 року Файл:Смт.Седнiв. Садиба Лизогуба.JPG|Садиба Лизогуба Георгіївська церква (дер.).jpg|Георгіївська дерев’яна церква, одна з найстаріших д. церков України Файл:Седнів. Фестиваль "Седнівська осінь" у парку.jpg|Фестиваль "Седнівська осінь" (вересень) Файл:Троїцька церква Седнів (2013).JPG|Троїцька церква Седнів (2013) Ріка Снов у Седнєві.jpg|Ріка Снов </gallery></center> == Чим зайнятись == <center><gallery> Файл:Sunrise at Sednev (Ukraine).jpg|Світанок у Седневі Лизогубівський (Седнівський) парк Ріка Снов у Седневі 16.jpg|Ріка Снов </gallery></center> Кращі моменти для відвідання — літом і восени. Літом — щоб купатися в прекрасній дуже прозорій річці '''Снов'''. В селищі є кілька пляжів. Крім того походити по мальовничих схилах Седнева. Настільки мальовничими, що за часів Радянського Союзу тут була мекка для художників. Тоді досить активно працював Будинок художників, що міг прийняти до сотні митців зі всіх закутків Союзу. Останніми роками він хоч і страшенному занепаді, але частково діє влітку (в 2014 діяв). Ціни помірні. Восени (вересень), щоб відвідати '''фестиваль «Седнівська осінь»''' — куди приїздять представники всього великого Чернігівського району (більше 100 сіл). На фестивалі можна послухати українські пісні і скуштувати українські страви. Також продають картини місцевих художників, гончарські вироби та різноманітні сувеніри. Найбільше цікавинок у центрі. Там знаходяться 2 церкви — Воскресенська і Георгіївська. Георгіївська — одна з найдревніших дерев'яних церков України. Як мінімум тричі розбиралася і переносилася на інше місце. Останній раз реставрувалася в 2005 році. Але, на жаль, не так добре, як хотілося — церква здулася, як бочка, через неспівпадіння стін і фундаменту. По неділям проходять служби. Воскресенська була збудована Лизогубами. Містить на стінах масонські зірки. Під церквою знаходилася усипальниця Лизогубів. Також біля церкви знаходиться козацьких хрест, що «росте» — його форма з часом повільно змінюється — в одних місцях зменшується, в інших збільшується. Седнівська кам'яниця. Реставрована в 2000-х Чернігівенерго. Перейшла, фактично, у їхнє володіння, тому можна лише з вулиці оглянути. Седнівська ГЕС. Одна з небагатьох малих ГЕС, що діють в Україні. Забезпечує електроенергією кілька навколишніх сіл. Лизогубівська садиба (де була школа за радянських часів) лишилася у власності держави. Ющенко планував там зробити парк і музей, але справа далі паперів не пішла. Парк біля садиби знаходиться в жалюгідному стані, як і сад. Сад, проте, іноді ще дає врожаї яблук (2013 — гарний, 2014 — дуже мало було яблук). Біля садиби Лизогубів знаходяться кілька пам'ятників — Шевченку, Лизогубам, козаку, Глібову та художниці Тетяній Яблонській. У парку росте липа Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка. Біля школи росте 300-літній дуб. * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Альтанка Глібова | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours=краще влітку або восени | price= | description=Альтанка над річкою Снов, де любили бувати українські митці, ще починаючи з часів Глібова. }} == Що купувати == Сувеніри під час фестивалю "Седнівська осінь" (вересень). == Де поїсти == У центрі є кілька магазинів, де можна купити майже все - від їжі до одягу. Крім того кожного вівторка на центральній площі проходить базар, на який з’їзджаються продавці із сусідніх місць. Вибір товарів і продуктів суттєво збільшується. У центрі є 2 магазини, що працюють із 8-00 до 23-00. === Дешево === Можна у місцевих жителів (якщо поселитеся). === Середні ціни === Кінський двір. Тут крім того ще й страви готують в печі. Але треба заздалегідь домовлятися про відвідання закладу. == Де зупинитись == === Дешево === У місцевих жителів. Від 30-50 гривень на добу за кімнату (2014) для двох-трьох чоловік. Також можливо досить дешево можна організувати і харчування. === Середні ціни === * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Будинок Творчості (художників) | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price=100₴ за добу | description=Будинок Творчості знаходиться майже в центрі села, за садибою Лизогубів. Колись, за радянських часів тут була мекка для художників із всього Союзу. Зараз комплекс в занедбаному стані. Але за ціну в 100 гривень за добу можна зняти кімнату. Або трохи дешевше - дерев’яні будиночки, що не ремонтувалися років з 30. }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Кінський двір | alt= | address=вул. Пекурівська 44 | directions= | url=http://koni.in.ua/ | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone=+38 (063) 888-555-0 | fax= | hours= | price= | description=Тут крім того ще й страви готують в печі. Але треба заздалегідь домовлятися про відвідання закладу. Ціни від 100 до 400 гривень за кімнату - 2-5 чоловік. Є також душ і кондиціонер в дорожчих номерах. Всі кімнати в натуральному стилі - дерев’яні стіни, ліжка, стільці зі столами. На ліжках матраци із сіном. }} Інші заклади, що здаються на літо. == Де навчатись == Нова школа у центрі села. Дуже мальовнича. Дах — прозорий із скла. Збудована поплічником Януковича, його правою рукою, Чечетовим, під обіцянку в обмін отримати садибу Лизогубів в приватне володіння (школу він збудував, але Ющенко садибу Лизогубів залишив у власності державі і спільнику Януковича не віддав). Школа добудувалася (не без проблем із тріснутим фундаментом і переробленням склянного даху!). У школі вчаться близько 30 дітей із Седнєва та 5 навколишніх сіл. Хоча школа була розрахована на 200 дітей. == Як заробити == == Застереження == Не випивати алкогольні напої із незнайомими. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == На більшій території села працює мобільний зв’язок. Але в деяких долинах і на околицях може працювати нестабільно, або й зовсім пропадати. В центрі села є пошта. В магазинах можна купити пакети поповнення для мобільних операторів. == Куди далі == * у північному напрямі — [[Городня]]; * у південному — [[Мена]]; * у західному — [[Чернігів]]; * у східному напрямі — [[Сосниця]], [[Новгород-Сіверський]], [[Батурин]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] t7mscx57qyzsunys86m9hrsia17mtrt Диканька 0 1531 33323 14209 2022-08-24T02:06:23Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Полтавської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.822238|34.534080}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Dykanka Troicka Church DSC 1570 53-210-0004.JPG | caption=Троїцька церква в смт Диканька | city=Диканька | citylocal= | map= | arm= | population=7824 (станом на 01.01.2013р.) | callingcode=+380-5351 }} '''Диканька''' знаходиться в [[Полтавська область|Полтавській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Полтавської області]] fbz2ti9p16vptlon7bvpdovwrzx4aud Шаргород 0 1603 33235 17183 2022-08-24T01:39:34Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.736|28.082|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Schar1.jpg | caption= | city=Шаргород | citylocal= | map= | arm=sargorod.gif | population=6923 | callingcode=4344 }} '''Ша́ргород''' (раніше Княжа Лука, Плебанівка) — місто в Україні, райцентр [[Вінницька область|Вінницької області]]. Розташований на Східному Поділлі над річками Мурашка і Ковбасна. == Зрозуміти == 5 травня 1383 року литовський князь Вітовт видав грамоту на володіння землею з прилеглими лісами, де нині розташований Шаргород, Василеві Карачевському. У дарчій грамоті зазначалося, Карачевський повинен «вирубати ліс і на сирому корені заснувати Княжу Луку». Але ця місцевість довгий час залишалась малозаселеною. Пізніше, з 1497 року, Княжу Луку стали називати Карачевою Пустиню, за ім'ям першого її власника. 1585 року Ян Замойський (1545–1605), який на той час володів цими землями, одержав від короля грамоту на спорудження замку — все володіння і фортеця дістали назву Шаргород. 26 січня 1588 року Шаргород дістав магдебурзьке право. Кінець 1580-х років — активне заселення євреями. 1589 — була збудована синагога — накрита дахом в мавританському стилі. У 1640-х роках місто було міцною фортецею і відігравало важливу роль в охороні південних кордонів від нападів кримських татар. Щоб закріпити за собою українські землі, шляхта будує костьоли, монастирі. У другій половині XVIII століття поляки намагаються перетворити Шаргород в один з центрів підготовки єзуїтів на Поділлі. Десь наприкінці 80-х років минулого століття у Шаргороді проходили зйомки художнього фільму за твором видатного єврейського письменника Шолома Алейхема «Блукаючі зірки». Перших хвилин 10 фільму знято саме на вуличках містечка. Тоді ще в досить непоганому стані були старовинні єврейські будинки. А колоритні місцеві жителі, що населяли в основному нижню частину міста (так зване Старе місто), якнайкраще підходили для масових зйомок. Тепер Шаргород — впорядковане містечко, районний центр Вінниччини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У місті Шаргороді відсутня залізниця, тому найзручнішою залізничною станцією є Жмеринка, а звідти автобусом. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Костел в Шаргороді.jpg|200 px|thumb|Костел Флоріана XVIII&nbsp;ст. ]] [[Файл:Immaculate Conception church, Sharhorod.jpg|200 px|thumb|Костел Діви Марії 1781]] [[Файл:Синагога в Шаргороді.jpg|200 px|thumb|Синагога 1589]] * '''Городище доби Київської Русі''' * '''Рештки замку XVI ст.''' * '''Костьол святого Флоріана''' Католицький костел, відкритий 3 листопада 1595 року, зберігся донині з невеликими переробками. Рішенням Вінницької обласної Ради від 18 грудня 2007 р. Шаргородський історико-культурний центр духовності та злагоди (Костел Святого Флоріана XVI ст., Свято-Миколаївський чоловічий монастир XVIII–XIX ст., синагога XVIII ст.,), в числі кількох інших історико-культурних об'єктів, було визнано переможцем обласного конкурсу «Сім чудес Вінниччини». * '''Миколаївський монастир, собор і школа''' Православний монастир був заснований, як греко-католицький у 1719 році навпроти костелу, через центральну дорогу. Близько 1782 року новий власник Шаргорода Юзеф Сильвестр Сосновський надав василіянам для продовження споруди монастиря і школи-бурси розвалини замку і необхідні засоби. Школа, в якій іноді навчалося до шестисот учнів, славилася на всьому Правобережжі. В центрі колишнього монастирського подвір'я, що зайняло верхнє плато межиріччя, височіє видимий з усіх місць Шаргорода величезний собор св. Миколи Мирлікійського. Будівля з чотириколонним портиком на головному фасаді, який обернений, всупереч канону, на південь, а не на захід, було закладено ще при базіліанах, що встигли підняти стіни лише до перших вікон. Завершено ж будівництво було лише в 1806–1818 роках, вже в православ'ї. Монументальність собору різко контрастувала з мирською метушнею шаргородських обивателів, проте в кам'яній стіні з баштами по кутах і триярусною дзвіницею в центрі, проти головного фасаду собору, зведеними в 1848 році, розміщувалися лавки торговців, які зримо поєднували святість обителі з метушнею світу сього. До східного крила собору примикає двоповерховий корпус келій. Впоперек торця келій — довга будівля бурси. Архітектура його проста, утилітарна і не позбавлена деякої витонченості. Примітно, що такі ж портики із спарених колон, що і при вході в собор, влаштовані і в будівлі бурси і на другому поверсі корпусу келій, лише пропорційно зменшені. У 1937 році монастир було закрито і лише в 1986 році його роботу було відновлено. Зараз це діючий Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир. Кілька років тому при монастирі було створено школу дзвонарів. Учні школи своєю майстерністю прославились далеко за межі не лише міста, області, але й на просторах України. * '''Шаргородська синагога''' У 1589 році у Шаргороді зводиться синагога. Шаргородська синагога — одна з найчудовіших архітектурних пам'ятнок єврейських общин Поділля. Початково, об'єм синагоги, заданий квадратним в плані залом для моління, був оточений з північної, західної і південної сторін одноповерховими прибудовами. Будівля була ґрунтовно реконструйована, найімовірніше, на початку XVIII ст., після закінчення турецького правління. Вона, хоча і понесла істотні втрати, в цілому збереглася, можливо, завдяки тому, що було за радянських часів пристосоване під сокоморсовий завод. * '''Будинки XVIII-XIX ст.''' У 2006 році уродженець Шаргорода, московський бізнесмен і меценат О. Погорельський, започаткував в Шаргороді Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Арт-містечко: Шаргород». Це такий собі фестиваль сучасного футуристичного мистецтва. До Шаргорода з'їхались художники-метафутуристи з різних країн світу: Росії, Німеччини, Ізраїлю. Трохи дивними були для нашого містечка картини художників, які малювали вони не лише на традиційних полотнах, а й на стінах магазинів, кіосків, на старих автомобілях (звісно, за згоди хазяїна). Досить неоднозначним є й ставлення жителів міста до заїжджих митців. Але, попри це, десь на початку серпня фестиваль у місті проходить щороку. Організатори навіть викупили колишній цукровий завод для того, щоб створити там свою резиденцію і школу мистецтв, де поступово ведуться ремонтні роботи і у відремонтованих цехах творять свої шедеври юні жителі міста. В серпні цього року до Шаргорода знову навідались художники, щоб потім, після двотижневого перебування, провести свої виставки в Києві, Москві та Венеції. У травні 2009 року київська художниця, учасниця групи «Р. Е. П.» («Революційно-експериментальний простір») Жанна Кадирова відкрила у Шаргороді пам'ятник невідомому пам'ятнику. Дві кольорові лавочки-графіки можна побачити у Києві, в парку біля Політехнічного університету, і на алеї поряд із Національним палацом мистецтв «Україна». Та пам'ятником пам'ятнику вона пишається найбільше. В одному з інтерв'ю художниця розповіла, що придумала його у Шаргороді 2 роки тому на скульптурно-архітектурному пленері. Відтоді артефакт зберігався на території колишнього цукрового заводу під охороною. 31 травня 2008 року в місті відбулися урочистості з нагоди початку будівництва в Шаргороді єдиної в Україні Хресної дороги. Було закладено наріжний камінь із вмурованим камінцем з єрусалимського шляху, яким ішов Ісус Христос. Камінь, який символізує початок Хресної дороги, освятив посол Папи Римського в Україні, апостольський нунцій, Його Преосвященство архієпископ Кам'янець-Подільський Іван Юркевич. Хресна дорога простягатиметься на 2 км і матиме 14 стоянок-капличок для молитви. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] sq5lhv0yc83rbhrr1ugqxvpdshdyuk1 Гомель 0 1625 33391 19205 2022-08-24T02:30:39Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|52.445278|30.984167|zoom=13}} {{pagebanner|Gomel banner.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city=Гомель | citylocal= | map= | arm= | population=535,23 тис. (на 1.01.2017) | callingcode=+375 232 }} '''Гомель''' знаходиться в [[Білорусь|Білорусі]]. Друге за величиною місто в країні. Адміністративний центр [[Гомельська область|Гомельської області]]. == Зрозуміти == Друге за величиною місто в країні, розташоване на річці Сож. Знаходиться на південному сході Білорусі, неподалік від кордонів з Україною та Росією. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Гомеля наразі не здійснює пасажирських перевезень, є плани по реконструкції. Для добирання авіатранспортом краще використовувати аеропорти Мінська та Києва. === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Гомель-Пасажирський | alt= | url= | wikipedia=Гомель-Пасажирський | email= | address= | lat=52.430949 | long=30.991466 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-14 | content=До Гомеля ходять потяги з різних міст Білорусі, а також з Росії, України та Казахстану. }} === {{Автомобілем}} === Через околицю Гомеля проходить автомагістраль E-95 (Санкт-Петербург - Київ - Одеса). === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Гомельський об'єднаний автовокзал | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=52.434128 | long=30.993183 | directions=Розташований в декількох метрах ходьби від залізничного вокзалу | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-14 | content=Є автобусне сполучення з багатьма містами Білорусі. Також є автобуси до України, переважно до Чернігова та Києва. }} === {{Кораблем}} === По річці Сож ходять екскурсійні теплоходи. На жаль, річкового зв'язку з іншими регіонами наразі немає. == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Палац Румянцевих і Паскевичів | alt= | url=http://www.palacegomel.by | wikipedia=Палац Румянцевих і Паскевичів | email=ansambl.rp@mail.ru | address=пл. Леніна, 4 | lat=52.422340 | long=31.016679 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/gomelpalaceandparkensemble | vkontakte=http://www.vk.com/gomel.palace | content= }} * {{see | name=Палацо-парковий ансамбль | alt= | url= | wikipedia=Гомельський палацово-парковий ансамбль | email= | address= | lat=52.421502 | long=31.016850 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | content= }} * {{listing|type=see | lat= | long= | name=Музей військової слави | alt= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | wikipedia= | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{see | name=Картинна галерея імені Г.Х. Ващенка | alt= | url= | wikipedia=Картинна галерея імені Гавриїла Харитоновича Ващенка | email= | address=Карповича, 4 | lat=52.430897 | long=31.002796 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Зберігаються роботи художника, часто проходять різноманітні виставки. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{buy | name=Кондитерська фабрика "Спартак" | alt= | url=https://spartak.by/ | wikipedia= | email=sbyt@spartak.by | address=вул. Совєтська, 63 | lat=52.441153 | long=31.003933 | directions= | phone=+375232301559; +375232304445 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-14 | content=Гомель відомий виробництвом шоколаду, у місті є фабрика "Спартак". Крім звичайного асортименту цукерок і шоколадок у продажу є сувенірні великі плитки чорного шоколаду, який можна купити у багатьох торгових мережах всієї країни. }} == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Бацькі | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=Совєтська, 12 | lat=52.427574 | long=31.012988 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-08-16 | content=Ресторан швидкого харчування, смачна білоруська кухня. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Житло в Гомелі можна знайти поблизу залізничного вокзалу. На різний бюджет можна вибрати готель, хостел, або кімнати відпочинку на залізничному вокзалі різної цінової категорії. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У Гомелі працюють всі провідні оператори мобільного зв'язку в Білорусі. * {{listing |type=other | name=Поштове відділення | alt= | url= | email= | address= | lat=52.433023 | long=30.992764 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-14 | content=Одне з найбільших поштових відділень міста розташоване по дорозі між залізничним та автовокзалом. }} == Куди далі == Можна продовжити подорож по Гомельській області. Також можна відвідати найближчі обласні центри України, Росії та Білорусі. Найближчим з них є [[Чернігів]]. {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] l8w9psblsuahsopyqaxrdv1d26yvdn9 Трускавець 0 1697 33314 32701 2022-08-24T02:02:30Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.2805555556|23.505|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Товаристський клуб (Трускавець).jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population=28,867 | callingcode= }} == Зрозуміти == Місто обласного значення на [[Львівська область|Львівщині]]. Бальнеологічний курорт, відомий завдяки мінеральній воді "Нафтуся". == Історія == Перша письмова згадка про Трускавець датується 1427 роком. Археологічні знахідки, зокрема, римський бойовий чекан (ІV століття нашої ери), свідчать про те, що територія Трускавця могла бути ареною бойових дій готів разом з прикарпатськими племенами на чолі з карпами – з одного боку, і легіонами Римської імперії – з іншого. === Звідки походить і що означає назва Трускавець === Назва міста «Трускавець» до цього часу викликає суперечки істориків. Одні вважають, що «Трускавець» — це видозмінена форма польського слова truskawka (полуниця). Але полуниця з’явилася в Європі тільки після 1712 року і була привезена з Чилі французьким офіцером Фрез’є. А назва міста вперше зустрічається вже у XV ст. Інші вчені вважають, що на назву міста вплинула литовська мова. По-литовськи druska — це сіль, а Прикарпаття — відомий центр солеваріння. На користь цього варіанту свідчать тісні міждержавні стосунки Галицько-Волинського князівства і Великого Князівства Литовського у XII—XV ст. ===Становлення Трускавця як курорту=== Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту вважається 1827 р. В цей час споруджено приміщення для перших 8 ванн. Хоча лікувальні властивості трускавецьких вод були відомі давно, вперше їх описав королівський лікар Войцех Очко в 1578 році. Габріель Жончинський, автор підручника «Гісторія натуральна», який було видано у 1721 році, вказав, що в Трускавці, як і в інших селах Дрогобиччини добували нафту, а воду, яка її супроводжує, селяни пили для лікування багатьох хвороб. Перші ж серйозні дослідження провели тут німецькі вчені Н.Фіхтель та Б.Хаке. Станіслав Сташіц у невеличкій роботі, яка вийшла друком у 1805 році, писав, що крім солі тут добувають озокерит і нафту, з якої шляхом перегонки отримують гас, який використовується для освітлення вулиць. І це — на початку XIX століття! Хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся» вперше провів львівський вчений, аптекар і хімік Теодор Торосевич в 1836 році. Цей знаменитий вчений більш відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. В 1892 році тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. І цим Трускавець одразу піднявся на рівень таких оздоровниць європейського значення як Ріхенгаль та Вісбаден. Будуються готелі, вілли, пансіонати. == Клімат == Погоду у Трускавці можна описати словами з пісні радянського кінофільму Ельдара Рязанова «Службовий роман»: «У природи немає поганої погоди – кожна погода благодать…». Цей воістину вірний вислів можна застосувати до мальовничого курорту в Західній Україні, адже відпочинок у Трускавці сприятливий і гарний у будь-який час року. При будь-якій погоді Трускавець завжди вражає своєю різноманітністю і природними багатствами. У Трускавці помірно-теплий, вологий клімат, який насичений киснем, а повітря – озоном, трускавецькі землі, в свою чергу, багаті цілющими мінеральними водами… І все це в цілому робить місто сприятливим і незамінним для відпочинку та лікування. Середньорічна температура повітря погоди в Трускавці коливається в межах від +6,5 до +8,8°С. Мінімальна добова температура повітря в основному припадає на ранок, тому зранку на курорті завжди прохолодно. А максимальна температура повітря доводиться – на 14-16 годин дня, в цей час погода в Трускавці тепліше звичайного. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться у місті Львові. === {{Потягом}} === Станом на 2022 рік до Трускавця курсують потяги з Києва та Дніпра, тому без пересадок можна дістатися з багатьох міст України. Також приміські поїзди курсують зі Львова. [[Файл:Трускавець. Прибуття поїзда Трускавець – Вільно, 30-і роки ХХ ст.jpg|міні|Прибуття поїзда Трускавець – Вільно]] === {{Автомобілем}} === Можна дістатися без жодних проблем === {{Автобусом}} === До Трускавця їздять як далекомагістральні автобуси (з міст Польщі, Чехії та інших країн), так і автобуси з міст Львівщини та інших обласних міст України (Київ, Житомир, Дніпро, Івано-Франківськ, Чернівці та інші). == Транспорт == У Трускавці є три маршрути мікроавтобусів. Станом на 2022 рік вартість проїзду становить 10 гривень. == Цікаві факти == * Чистота повітря даного краю приваблює багатьох. Існує повір'я, що повітря Трускавця чисте як скло і лікує найрізноманітніші хвороби. * 3 неділя червня - це день міста, тому найбільше число туристів приїжджає сюди саме в цей час. * Унікальний курорт існує більше 200 років і його щорічно відвідує понад 25 тисяч відпочиваьників. Важливо, що це не тільки жителі України, а й представники інших держав. Іноземці частіше інших повертаються сюди повторно. * Загальна кількість місцевих жителів в сезон збільшується вдвічі. За останніми відомостями, всього 20 тисяч чоловік проживають тут постійно. * Обійти все місто можна за близько тиждень або два (якщо дуже повільно). Це означає, що, взявши відпустку на такий період жодна таємниця про місто не залишиться для вас невідомою, і ви зможете встигути побачити тут все найцікавіше до дрібниць. * Місто Трускавець - це найзнаменитіша оздоровниця Європи. Тут можна провести повну діагностику організму і максимально швидко вилікувати найрізноманітніші захворювання. * З Трускавця дуже зручно їхати в будь-якому напрямку - до Львова та Києва, в Яремче та Дрогобич. == Що відвідати == * {{see | name= Центральний парк Адамівка | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.273808| long=23.498422 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Старовинний парк з віковими деревами, скульптурами та пам'ятниками займає більшу частину містечка. Особливістю архітектурного стилю Трускавця є дерев'яні надбудови над джерелами "Фердинанд", "Юзя", "Едвард" та "Броніслава". }} * {{see | name= Пішохідна зона вулиць Сонячної, Шевченка, майдан Кобзаря, бульвар Юрія Дрогобича | alt= | url= | email= | address= | lat= 49.279778 | long=23.504653 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Збереглись дерев'яні вілли ХІХ-поч.ХХ ст.: Вілла «Гопляна», вілла «Постій», Вілла «Зося», Вілла «Софія», Вілла «Під Божою Матір'ю». }} * {{see | name=Бювет №1 | alt= | url= | email= | address= бульвар Торосевича, 5| lat= 49.276243| long=23.504009 | directions= | phone=03247 53628 | tollfree= | fax= | hours= 07–10 12–15 17–20 | price= | content= Бювет мінеральної води "Нафтуся". Рекомендується при відвіданні мати поїлку або кухлик. }} * {{see | name=Музей історії Трускавця | alt= | url= | email= | address= майдан Січових Стрільців, 2| lat= 49.277678| long= 23.506698 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 10-18, субота - вихідний| price= | lastedit=2018-02-17 | content= }} * {{see | name=Трускавецьке водосховище | alt= | url= | email= | address= 49°16′06″ пн. ш. 23°30′38″ сх. д.| lat= 49.277678| long= 23.506698 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 00-00 | lastedit=2022-06-02 | content= }}\ <gallery> Файл:Трускавець Колишній пансіонат «Верха».JPG|Колишній пансіонат «Верха» Файл:Трускавець (52).JPG|Вілла Анастасія Файл:Трускавець джерело Едвард.jpg|джерело "Едвард" Файл:Трускавець Вілла «Постій».JPG|Вілла «Постій» Файл:Трускавець Вілла «Клюберг».jpg|Вілла «Клюберг» Файл:Трускавець (30) пансіонат «Ґражина».jpg|пансіонат «Ґражина» Файл:Трускавець Шевченка 38 Вілла 3.jpg| Вілла «Поґонь» Файл:Truskavets Buvet 1.jpg|Центральний бювет Файл:Трускавець Адам Міцкевич.jpg|пам'ятник Міцкевичу Файл:Трускавець, джерело Нафтуся.jpg|джерело "Нафтуся" Файл:Логотип Трускавця на вулиці (Я люблю Трускавець).jpg|"Я люблю Трускавець" - логотип курорту (улюблене місце туристів для фото на пам'ять) </gallery> == Чим зайнятись == Перш за все Трускавець відомий як лікувальний курорт, тому сюди приїжджають на тривалий період з метою відпочинку та лікування. Тим не менш, місто є цікавим і звичайним подорожувальникам, які сюди заїжджають на один день. Таким категоріям туристів буде цікаво пройтися центром міста, міським парком, та звичайно відвідати лікувальний центр з мінеральною водою. Також у Трускавці є два футбольних поля, 12 тенісних кортів, 3 спортмайданчики у житлових мікрорайонах міста, 1 спортмайданчик в міському парку, кінно-спортивна база, спортивна база та зали ЛФК при санаторно-курортних закладах, спортивні зали та майданчики при трьох загальноосвітніх середніх школах, тому для пошановувачів спортивноїдіяльності тут є чим зайнятись. У такому випадку також складно не згадати про центральний парк з великою кількістю різноманітних рослин та багатьма стежками, що мають назву "теренкури". Кожен теренкур продуманий та розвиває не лише фізичну витривалість, а й сприяє зняттю нервових напружень й досягненню душевного спокою. В основу теренкурів лягли два фактори – сприятливі кліматичні умови та розмірені фізичні навантаження. Трускавець володіє найкращими умовами для їх прокладання. == Що купувати == У Трускавці рекомендується купувати карпатські сувеніри та місцеві продукти. У центрі міста розташований так званий "Дерев'яний ринок", на якому можна придбати найрізноманітніші сувеніри від простого магнітика до вишиванки чи патріотичної футболки. Також там часто можна купити різноманітні карпатські продукти домашнього виробництва, як от: бринза, овечий сир, мед, лікарські трави та інше. == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name= Mlyntsi| alt= | url= | email= | address= бульвар Юрія Дрогобича, 3А| lat=49.278529| long= 23.505925 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9-22| price= | content= }} === Середні ціни === * {{eat | name=Корчма | alt= | url= | email= | address=вул. Степана Бандери, 12А | lat=49.278417 | long= 23.505198| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11-23 | price= | content= }} * {{eat | name=Шухляда | alt= | url= | email=villa-mozart.com.ua | address= вулиця Степана Бандери, 12А| lat= 49.278601 | long=23.505651 | directions= | phone=068 754 8383 | tollfree= | fax= | hours= 8-00| price= | content= }} * {{eat | name=Злагода | alt= | url= | email= | address= вулиця Суховоля, 33| lat=49.278099 | long=23.502877 | directions= | phone= 03247 68050| tollfree= | fax= | hours=10-23| price= | content= }} * {{eat | name=Панорама | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця Степана Бандери, 12А | lat=49.278099 | long=23.502877 | directions= | phone= 068 660 7500 | tollfree= | fax= | hours=11-23 | price= | facebook=https://www.facebook.com/pages/category/Family-Style-Restaurant/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-111060560299153/ | instagram= | content= }} === Дорого === * {{eat | name=Ресторан Club pH | alt= | url= | email=clubph.com | address=бульвар Торосевича, 2 | lat= 49.277695| long= 23.504562 | directions= | phone= 03247 52691| tollfree= | fax= | hours= 8:00-23:00| price= | content= Ресторан східноєвропейської кухні. }} == Де розважитись == * Екскурсії. “Легенди давнього курорту” – театралізована екскурсія за участю професійних акторів театру. Її варто відвідати, щоб дізнатись про цікаві та визначні місця Трускавця, історію курорту, а також розважитись та весело провести час. Гарний настрій гарантовано. * Дельфінарій. У мальовничому курортному місті Трускавець працює єдиний у Західній Україні розважально-оздоровчий комплекс з дельфінами «Оскар». Дельфінарій з перших днів свого існування став беззаперечною та унікальною родзинкою оздоровниці, до якої тепер їхатимуть не тільки за цілющою водою «Нафтусею», але й за яскравими враженнями від виступів морських тварин, реабілітацією і оздоровленням, а також релаксом. Яскраві шоу, незабутні враження, масу позитивних емоцій дельфінарій «Оскар» вам гарантує. * Гірськолижний курорт «Буковиця» – найкращі снігові траси різного рівня складності поблизу Трускавця. Якщо Ви любите зимові види спорту, значить Вам точно варто побувати у гірськолижному курорті «Буковиця». Гірськолижний курорт «Буковиця» радо зустріне всіх бажаючих поринути у справжню зимову пригоду. На «Буковиці» ви зможете провести незабутню відпустку або вихідні, які запам’ятаються Вам надовго. На лижному курорті гарантовані масу позитивних емоцій і високий сервіс обслуговування. Будьте впевнені,  лижний комплекс не залишить Вас байдужими. * Кінотеатр. Величезний сучасний екран зі срібним покриттям, створює додаткові зручності для візуального сприйняття фільмів. В холі кінотеатру можна придбати напої та попкорн. * Атракціони для дітей. В теплий період в самому центрі Трускавця розміщуються різноманітні дитячі атракціони та розваги. Тут можна весело провести з дітьми не одну годину. В теплу пору року діти можуть покататись на каруселях, дитячій залізній дорозі, пострибати на батутах (веливий надуваний замок), взяти на прокат електромашинку на управлінні, велосипед, або гіроборд. Якщо Ви з малюком – пройти мимо не вдасться. == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name= Хостел у Трускавці | alt= | url= | email= | address= Бандери 35| lat= 49.274926 | long= 23.509893| directions= | phone= +380 44 377 7911| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= 130 | lastedit=2018-02-17 | content= Десятимісний номер гуртожиткового типу, двоярусні ліжка, кухня, безкоштовний паркінг. }} * {{sleep | name=De Lisandru | alt= | url= | email= | address= Річки 33| lat= 49.281201 | long= 23.510391| directions= | phone= +380 63 387 5899| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 250 | content= }} * {{sleep | name=Двокімнатна квартира на Івасюка у Трускавці | alt=Приватний сектор в Трускавці | url=https://gloria-tour.com/uk/pryvatniy-sector-truskavets/two-room-apartment/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@gloria-tour.com | address=вулиця Івасюка, Трускавець | lat= | long= | directions= | phone=+38 (067) 909 7007 | tollfree= | fax= | hours=09.00-18.00 | price=180€ | facebook= | instagram= | lastedit=2020-04-17 | content=2-кімнатна квартира з євроремонтом і новими меблями по вулиці Івасюка. До бювету 10 хвилин. Кухня укомплектована всім необхідним. Квартира знаходиться поруч з ринком.<p>Кількість спальних місць 4 (2 +2) Квартира здається на 1-4 людини, мінімальний період резервування на 7 днів.<p>Квартира містить:<p>۷ Інтернет<p>۷ телевізор<p>۷ санвузол -душова кабінка<p>۷ газова плита<p>۷ холодильник }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Вілла Лідія | alt= | url= | email= | address= вулиця Стебницька, 9| lat= 49.278315 | long=23.509498 | directions= | phone= +38 (067) 323-18-53| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 300 | content= }} * {{sleep | name=Санаторій "Шахтар" | alt=Шахтар Трускавець | url=https://san-shahtar.com/ | wikipedia= | email=shahtar.san@gmail.com | address=вул. С. Бандери 44 м.Трускавець, Львівська обл. | lat= | long= | directions= | phone=+38 032 4773 070 | tollfree=+38 067 7774 725 | fax= | hours=Цілодобово | price= | facebook=https://www.facebook.com/pages/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9-%D0%A8%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B5%D1%80/462309813922086?nr | vkontakte= | lastedit=2018-03-05 | content=Вже майже два сторіччя курорт Трускавець приймає на лікування людей з різних місцевостей. Лікування в Трускавці здійснюється в багатьох санаторіях, одним з найвідоміших серед яких є санаторій «Шахтар». Це велика семиповерхова споруда, до складу якої входять: спальний корпус, лікувально-діагностичний центр та їдальня. Санаторій «Шахтар» збудований у дуже зручному місці. З його вікон, як на долоні, видно мальовничі гірські пейзажі, що оточують курорт Трускавець. Також до нього можна легко дістатися не лише транспортом, але й пішки. }} === Дорого === * {{sleep | name=Royal Hotel and SPA Resorts Geneva | alt= | url= | email=hotel-royalgrand.com | address= Суховоля 61-65| lat= 49.277144| long=23.498260 | directions= | phone= +380 3247 73737| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 1200 | content= Номери з власними ванними кімнатами, телевізорами. До послуг гостей басейн та спа-центр. }} * {{listing | name=Санаторій - готель Весна | alt=Санаторій Весна | url=https://gloria-tour.com/uk/sanatorii_truskavets/vesna/ | wikipedia= | wikidata= | email=info@hotelvesna.com | address=вул.Суховоля, 33, м. Трускавець, | lat= | long= | directions= | phone=+38 (066) 575 2373 | tollfree= | fax= | hours= | price=750 грн. | facebook=https://www.facebook.com/hotelvesna | instagram= | lastedit=2020-04-17 | content=Знаходиться в самому центрі найкращого бальнеологічного курорту Західної України – м. Трускавець. Від готелю до центрального бювету мінеральних вод – 100м.<p> |type=санаторій-готель|skype=|description=}} * {{listing | name=Міротель | alt=Mirotel Resort and Spa | url=https://mirotel.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=майдан Кобзаря, 1 | lat= | long= | directions= | phone=067 976 4170 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-06-02 | content=Цей сучасний багатоповерховий спа-готель розташовано за 10 км від церкви Св. Юра та музею "Дрогобиччина". У вишуканих номерах є доступ до Wi-Fi, кондиціонери й мініхолодильники, а також усе потрібне для приготування чаю та кави. Номери люкс мають окремі зони відпочинку та балкони або тераси. У покращених номерах люкс є гідромасажні ванни. Можна замовити обслуговування в номері. }} * {{listing | name=Ріксос Прикарпаття | alt=Rixos-Prykarpattya | url=https://rixos.ua/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця Городище, 8 | lat= | long= | directions=об'їзною дорогою міста | phone=067 334 0880 | tollfree= | fax= | hours=цілодобово | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-06-02 | content=Цей елітний спа-курорт, з'єднаний із медичним центром, розташовано за 13 хвилин пішки від парку "Адамівка", за 11 км від церкви Св. Георгія XVI століття й за 12 км від музею "Дрогобиччина". Розкішні номери стандарт і люкс мають безкоштовний доступ до Wi-Fi, телевізори з пласкими екранами та мінібари. У покращених номерах є окремі зони відпочинку й обідні столи. У деяких номерах є джакузі. Апартаменти мають каміни та кухні. }} == Де навчатись == У м. Трускавці є три заклади для здобування середньї освіти * '''Середня загальноосвітня школа №1 м. Трускавець''' вул. Садова, буд.14, Трускавець, Львівська область * '''Навчально-виховний комплекс "Середня загальноосвітня школа №2 - гімназія"''' м. Трускавець Львівської області вул. Данилишиних, буд.19, Трускавець, Львівська область * '''Середня загальноосвітня школа № 3 м. Трускавець''' вул. Стебницька, буд.98, Трускавець, Львівська область == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 82200. == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] mke3uw727hxusss5bvcs9ul1xzauenu Херцег-Нові 0 1700 33165 25070 2022-08-24T01:10:10Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|42.4530555556|18.5375|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Херцег-Нові''' знаходиться в [[Чорногорія|Чорногорії]]. == Зрозуміти == Місто та курорт на Чорногорському узбережжі. Популярне серед туристів для екскурсій та відпочинку. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорт знаходяться в Тіваті, Подгориці та Дубровнику. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобуси з різних міст Чорногорії та Хорватії. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Старе місто | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-19 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === Найдешевше зупинятися у місцевих мешканців, які пропонують житло (їх можна зустріти біля автостанції). === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чорногорія|type=Місто}} coe61z9f0c25ljarb6gmfcvuykxtria Тульчин 0 1711 33236 25066 2022-08-24T01:39:47Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.6744444444|28.8497222222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Старий палац (Потоцьких) Тульчин вул. Незалежності,10.JPG | caption= Палац Потоцьких | city= | citylocal= | map= | arm= Tulchin.jpg | population= | callingcode= }} '''Тульчин''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція Журавлівка, проте на ній зупиняються мало потягів, тому частіше використовують станцію Вапнярка. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Автостанція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.673053 | long=28.863809 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-06 | content=Є регулярне автобусне сполучення з [[Вінниця|Вінницею]]. Також є автобусні рейси до інших міст, наприклад до [[Одеса|Одеси]] та [[Київ|Києва]]. }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Палац Потоцьких | alt= | url= | wikipedia=Палац Потоцьких (Тульчин) | email= | address= | lat=48.675334 | long=28.858016 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-10-29 | content= }} * {{see | name=Тульчинський краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia=Тульчинський краєзнавчий музей | email= | address=вул. Гагаріна, 1 | lat=48.672741 | long=28.860333 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-18 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == * {{buy | name=Ринок | alt= | url= | email= | address= | lat=48.672656 | long=28.858080 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-03-07 | content= }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] 8b4pjayafl8qho11jj0phyvrcw2621k Солотвино 0 1712 33264 32771 2022-08-24T01:49:08Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.9597222222|23.8669444444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Saltlake Solotwino.JPG | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Solotvino gerb.png | population= | callingcode= }} '''Солотвино''' знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси. Відоме через видобуток солі та як місце лікування та відпочинку. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Солотвино-1" | wikipedia=Солотвино І | lat=47.949473 | long=23.877475 | lastedit=2018-02-04 | content=Солотвино є кінцевим пунктом української ділянки залізниці, яка веде із ст. Батьово, і, відповідно, пасажирських потягів, які прямують зі Львова на Закарпаття. Починаючи зі Солотвина, залізнична колія переходить на лівий берег Тиси та пролягає територією Румунії, а перед с. Ділове знову повертається на територію України.<p>Наразі до Солотвино щоденно їздять потяги зі Львова та Києва.</p>}} * {{listing |type=go | name=з.п. Солотвино-Лікарня | alt= | url= | email= | address= | lat=47.965919 | long=23.862669 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-04 | content= Проміжний зупинний пункт, яким користуються багато відпочиваючих у селищі. }} * {{listing |type=go | name=Станція "Сіґету-Мармацієй" | alt= | url= | email= | address= | lat=47.935351 | long=23.885179 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-04 | content=Якщо добираєтесь зі сторони Румунії, то зазначена залізнична станція може стати альтернативою }} * {{listing |type=go | name=Станція "Рахів" | alt= | url= | wikipedia=Рахів (станція) | email= | address= | lat=48.057316 | long=24.209619 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-04 | content=Альтернативна станція на іншій залізничній гілці, куди також можна дістатися з Києва та Львова, а потім їхати автобусом до Солотвина. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Музей солекопів | alt= | url= | email= | address= | lat=47.953249 | long=23.866687 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-04 | content= }} == Чим зайнятись == * Лікування в соляних шахтах (спелеотерапія). Рекомендується хворим на астму. * Відпочинок на Солотвинських озерах (солені озера з лікувальними грязями, аналог Мертвого моря). == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Ла-Моарэ | alt=La Moară | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2016-07-12 | content=Пропонуються страви румунської та української кухні }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == В Солотвино недорого пропонують житло місцеві жителі. === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Солотвино Резорт | alt=Solotvyno Resort | url= | wikipedia= | wikidata= | email=solotvynoresort@gmail.com | address=урочище Рыбник 2 пгт, Солотвино, Закарпатська область, 90575 | lat= | long= | directions= | phone=+380987383111 | tollfree=+380987383111 | fax= | hours=01:00 - 00:00 | price= | facebook=Solotvyno Resort | instagram=solotvyno_resort | lastedit=2019-06-09 | content=Готель «Солотвино Резорт» розташований в центрі Солотвина, і знаходиться в тихому і чистому місці звідки ви можете вранці насолоджуватися свіжим повітрям і співом пташок які розфарбують міські сірі будні. Ви також зможете помилуватися розкішним видом на ставок і насолодитися рибалкою. Затишні альтанки де можна посидіти з друзями і сім'єю насолоджуючись вечірньому вечерею або денним обідом.<p>П'ятиповерховий корпус готелю включає в себе просторий хол з якого відкривається чудова панорама на ставок і на навколишній ліс, чарівна краса яка надовго залишиться у вашій пам'яті. Просторі і чисті 36 номерів, рецепцію де вас радісно і привітно зустрінуть,басейн з солоною водою де зможете отримати повний релакс після важкого і насиченого дня, процедурні кабінети та конференц-зал.</p> }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Якщо збираєтесь купатися в Солотвинських озерах, то дуже бажано уникати поранень перед купанням (включаючи гоління бритвою), оскільки сіль роз'їдає рани. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У Солотвино працюють українські та румунські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати інші місця на Закарпатті, або поїхати до сусідньої [[Румунія|Румунії]]. Нещодавно відкрито новий автомобільний пункт пропуску на кордоні з Румунією Солотвино-[[Сіґету-Мармацієй]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] mk6xg7hh6lm9b1wsznjd5xe70t53azp Чортків 0 1723 33336 25698 2022-08-24T02:10:34Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Тернопільської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.0166666667|25.8|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Чортків''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Тернопільська область|Тернопільській області]]. == Зрозуміти == Місто обласного значення Тернопільської області, розташоване на півдні області на берегах річки Серет. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Станція "Чортків" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.027176 | long=25.789075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-17 | content=Через місто проходить залізниця (між [[Тернопіль|Тернополем]] та [[Чернівці|Чернівцями]]). Через станцію слідують потяги та дизель-потяги, проте рух невеликий. Станом на 2018 рік, головну роль у залізничному сполученні міста відіграє потяг Київ-Рахів. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Залишки Чортківського замку | alt= | url= | wikipedia=Чортківський замок | email= | address= | lat=49.021738 | long=25.802325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Стара ратуша з годинниковою вежею | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша | email= | address= | lat=49.019602 | long=25.797862 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Нова ратуша | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша (нова) | email= | address= | lat=49.016988 | long=25.798001 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Костел Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.019268 | long=25.796649 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Собор Апостолів Петра і Павла | alt= | url= | wikipedia=Катедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла (Чортків) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Вознесенська церква | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= дерев'яний храм }} == Чим зайнятись == '''Печера "Угри́нь"''' — карстова печера, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на південний схід від села Угринь Чортківського району. Загальна довжина — 2120 м. Вхід — у верхній частині схилу долини річки Млинки (ліва притока Серету). Складність екскурсії: середня. Тривалість: 3 год. На горі ще з першої половини XX століття добували гіпс і робітники пробили малий отвір у землі, але не звернули на це уваги. У 1934 році вчитель з місцевої школи Отецький зацікавився цим отвором в горі. Він розкопав його і натрапив на великий підземний зал. З того часу почалось освоєння печери. Бригада з 15 чоловік розчищала підземні ходи протягом двох років. Згодом печера Угринська стала власністю Подільського туристично-краєзнавчого товариства (ПТКТ), нею опікувався відділ Чортківського ПТКТ. З 1935 року печера Угринська стала цілком доступна для туристів. При печері утримувався платний провідник, що проводив екскурсії в печеру за вхідними квитками. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Pan Czartkowski | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Шевченка, 6а | lat=49.0189357 | long=25.7968673 | directions= | phone=+380673347499 | tollfree= | fax= | hours=10:30-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content=Заклад, який носить назву "їдальні-музею". Має оригінальний інтер'єр, знаходиться у підвальному приміщенні. }} * {{eat | name=Сова | alt= | url=http://pubsova.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Ринок, 1а | lat=49.018508 | long=25.797540 | directions= | phone=+380681609143, +380956408181 | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == # Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж імені Олександра Барвінського[[File:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/groups/380172795861573/]]. # Чортківський медичний коледж. # ЧОРТКІВСЬКИЙ коледж економіки та підприємництва ТНЕУ[[File:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/pages/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6-%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%A2%D0%BD%D0%B5%D1%83/2277323225671826?ref=br_rs]]. # Чортківський економічний іститут . == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Тернопільської області]] ltku806o7sonnafscsqqrbxpojx4phy 33337 33336 2022-08-24T02:10:43Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|49.0166666667|25.8|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Чортків''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Тернопільська область|Тернопільській області]]. == Зрозуміти == Місто обласного значення Тернопільської області, розташоване на півдні області на берегах річки Серет. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Станція "Чортків" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.027176 | long=25.789075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-17 | content=Через місто проходить залізниця (між [[Тернопіль|Тернополем]] та [[Чернівці|Чернівцями]]). Через станцію слідують потяги та дизель-потяги, проте рух невеликий. Станом на 2018 рік, головну роль у залізничному сполученні міста відіграє потяг Київ-Рахів. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Залишки Чортківського замку | alt= | url= | wikipedia=Чортківський замок | email= | address= | lat=49.021738 | long=25.802325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Стара ратуша з годинниковою вежею | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша | email= | address= | lat=49.019602 | long=25.797862 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Нова ратуша | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша (нова) | email= | address= | lat=49.016988 | long=25.798001 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Костел Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.019268 | long=25.796649 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Собор Апостолів Петра і Павла | alt= | url= | wikipedia=Катедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла (Чортків) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Вознесенська церква | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= дерев'яний храм }} == Чим зайнятись == '''Печера «Угри́нь»''' — карстова печера, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на південний схід від села Угринь Чортківського району. Загальна довжина — 2120 м. Вхід — у верхній частині схилу долини річки Млинки (ліва притока Серету). Складність екскурсії: середня. Тривалість: 3 год. На горі ще з першої половини XX століття добували гіпс і робітники пробили малий отвір у землі, але не звернули на це уваги. У 1934 році вчитель з місцевої школи Отецький зацікавився цим отвором в горі. Він розкопав його і натрапив на великий підземний зал. З того часу почалось освоєння печери. Бригада з 15 чоловік розчищала підземні ходи протягом двох років. Згодом печера Угринська стала власністю Подільського туристично-краєзнавчого товариства (ПТКТ), нею опікувався відділ Чортківського ПТКТ. З 1935 року печера Угринська стала цілком доступна для туристів. При печері утримувався платний провідник, що проводив екскурсії в печеру за вхідними квитками. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Pan Czartkowski | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Шевченка, 6а | lat=49.0189357 | long=25.7968673 | directions= | phone=+380673347499 | tollfree= | fax= | hours=10:30-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content=Заклад, який носить назву "їдальні-музею". Має оригінальний інтер'єр, знаходиться у підвальному приміщенні. }} * {{eat | name=Сова | alt= | url=http://pubsova.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Ринок, 1а | lat=49.018508 | long=25.797540 | directions= | phone=+380681609143, +380956408181 | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == # Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж імені Олександра Барвінського[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/groups/380172795861573/]]. # Чортківський медичний коледж. # ЧОРТКІВСЬКИЙ коледж економіки та підприємництва ТНЕУ[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/pages/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6-%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%A2%D0%BD%D0%B5%D1%83/2277323225671826?ref=br_rs]]. # Чортківський економічний іститут . == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Тернопільської області]] b6d3v2q7joucmgkwt9vfj60mkoz2hqv 33338 33337 2022-08-24T02:10:58Z Baun barum 6004 /* Де навчатись */ wikitext text/x-wiki {{geo|49.0166666667|25.8|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Чортків''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Тернопільська область|Тернопільській області]]. == Зрозуміти == Місто обласного значення Тернопільської області, розташоване на півдні області на берегах річки Серет. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Станція "Чортків" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.027176 | long=25.789075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-17 | content=Через місто проходить залізниця (між [[Тернопіль|Тернополем]] та [[Чернівці|Чернівцями]]). Через станцію слідують потяги та дизель-потяги, проте рух невеликий. Станом на 2018 рік, головну роль у залізничному сполученні міста відіграє потяг Київ-Рахів. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Залишки Чортківського замку | alt= | url= | wikipedia=Чортківський замок | email= | address= | lat=49.021738 | long=25.802325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Стара ратуша з годинниковою вежею | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша | email= | address= | lat=49.019602 | long=25.797862 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Нова ратуша | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша (нова) | email= | address= | lat=49.016988 | long=25.798001 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Костел Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.019268 | long=25.796649 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Собор Апостолів Петра і Павла | alt= | url= | wikipedia=Катедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла (Чортків) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Вознесенська церква | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= дерев'яний храм }} == Чим зайнятись == '''Печера «Угри́нь»''' — карстова печера, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на південний схід від села Угринь Чортківського району. Загальна довжина — 2120 м. Вхід — у верхній частині схилу долини річки Млинки (ліва притока Серету). Складність екскурсії: середня. Тривалість: 3 год. На горі ще з першої половини XX століття добували гіпс і робітники пробили малий отвір у землі, але не звернули на це уваги. У 1934 році вчитель з місцевої школи Отецький зацікавився цим отвором в горі. Він розкопав його і натрапив на великий підземний зал. З того часу почалось освоєння печери. Бригада з 15 чоловік розчищала підземні ходи протягом двох років. Згодом печера Угринська стала власністю Подільського туристично-краєзнавчого товариства (ПТКТ), нею опікувався відділ Чортківського ПТКТ. З 1935 року печера Угринська стала цілком доступна для туристів. При печері утримувався платний провідник, що проводив екскурсії в печеру за вхідними квитками. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Pan Czartkowski | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Шевченка, 6а | lat=49.0189357 | long=25.7968673 | directions= | phone=+380673347499 | tollfree= | fax= | hours=10:30-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content=Заклад, який носить назву "їдальні-музею". Має оригінальний інтер'єр, знаходиться у підвальному приміщенні. }} * {{eat | name=Сова | alt= | url=http://pubsova.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Ринок, 1а | lat=49.018508 | long=25.797540 | directions= | phone=+380681609143, +380956408181 | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == # Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж імені Олександра Барвінського[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/groups/380172795861573/]]. # Чортківський медичний коледж. # ЧОРТКІВСЬКИЙ коледж економіки та підприємництва ТНЕУ[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/pages/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6-%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%A2%D0%BD%D0%B5%D1%83/2277323225671826?ref=br_rs]]. # Чортківський економічний інститут. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Тернопільської області]] padrvs2df1noifaka26w0p85qz056b5 33384 33338 2022-08-24T02:26:20Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|49.0166666667|25.8|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Чортків''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Тернопільська область|Тернопільській області]]. == Зрозуміти == Місто обласного значення Тернопільської області, розташоване на півдні області на берегах річки Серет. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Станція "Чортків" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.027176 | long=25.789075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-17 | content=Через місто проходить залізниця (між [[Тернопіль|Тернополем]] та [[Чернівці|Чернівцями]]). Через станцію слідують потяги та дизель-потяги, проте рух невеликий. Станом на 2018 рік, головну роль у залізничному сполученні міста відіграє потяг Київ-Рахів. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Залишки Чортківського замку | alt= | url= | wikipedia=Чортківський замок | email= | address= | lat=49.021738 | long=25.802325 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Стара ратуша з годинниковою вежею | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша | email= | address= | lat=49.019602 | long=25.797862 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Нова ратуша | alt= | url= | wikipedia=Чортківська ратуша (нова) | email= | address= | lat=49.016988 | long=25.798001 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{see | name=Костел Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.019268 | long=25.796649 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Собор Апостолів Петра і Павла | alt= | url= | wikipedia=Катедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла (Чортків) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= }} * {{listing | name=Вознесенська церква | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-11-11 | content= дерев'яний храм }} == Чим зайнятись == '''Печера «Угри́нь»''' — карстова печера, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на південний схід від села Угринь Чортківського району. Загальна довжина — 2120 м. Вхід — у верхній частині схилу долини річки Млинки (ліва притока Серету). Складність екскурсії: середня. Тривалість: 3 год. На горі ще з першої половини XX століття добували гіпс і робітники пробили малий отвір у землі, але не звернули на це уваги. У 1934 році вчитель з місцевої школи Отецький зацікавився цим отвором в горі. Він розкопав його і натрапив на великий підземний зал. З того часу почалось освоєння печери. Бригада з 15 чоловік розчищала підземні ходи протягом двох років. Згодом печера Угринська стала власністю Подільського туристично-краєзнавчого товариства (ПТКТ), нею опікувався відділ Чортківського ПТКТ. З 1935 року печера Угринська стала цілком доступна для туристів. При печері утримувався платний провідник, що проводив екскурсії в печеру за вхідними квитками. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Pan Czartkowski | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Шевченка, 6а | lat=49.0189357 | long=25.7968673 | directions= | phone=+380673347499 | tollfree= | fax= | hours=10:30-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content=Заклад, який носить назву "їдальні-музею". Має оригінальний інтер'єр, знаходиться у підвальному приміщенні. }} * {{eat | name=Сова | alt= | url=http://pubsova.com.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Ринок, 1а | lat=49.018508 | long=25.797540 | directions= | phone=+380681609143, +380956408181 | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-10-28 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == # Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж імені Олександра Барвінського[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/groups/380172795861573/]]. # Чортківський медичний коледж. # ЧОРТКІВСЬКИЙ коледж економіки та підприємництва ТНЕУ[[Файл:Facebook logo.png|12px|link=https://www.facebook.com/pages/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B6-%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%A2%D0%BD%D0%B5%D1%83/2277323225671826?ref=br_rs]]. # Чортківський економічний інститут. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Тернопільська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Тернопільської області]] i301tmgqdlg06108n4w0vfo0or95lkk Буковель 0 1732 33286 28715 2022-08-24T01:54:34Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Буковель''' знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Буковель — гірськолижний курорт в Івано-Франківській області, якому немає рівних в Україні за рівнем інфраструктури, кількості підйомників та якістю трас. Мабуть, саме слово «Буковель» вже давно стало синонімом катання на лижах. Широко відомий курорт і за межами України. Знаходиться курорт недалеко від села Поляниця на висоті 850–1372 метрів над рівнем моря. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт розташований поблизу [[Івано-Франківськ]]а, куди здійснюються як регулярні, так і чартерні авіарейси. === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція — Яремче. Вдень тут проходить мало потягів, тому також рекомендується добиратися через Івано-Франківськ, а звідти дизель-потягом, або автобусом. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Із Івано-Франківська, Яремчі та Татарова курсують автобуси до курорту. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == Буковель перш за все відомий як гірськолижний курорт, де є багато трас з різним рівнем складності. Також є інші зимові та супутні розваги. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Є сигнал всіх мобільних операторів України, також є Wi-Fi. == Куди далі == {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} 1okxhbiamntkz18rgyopl1h9z0z5vfy 33287 33286 2022-08-24T01:54:42Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Буковель''' знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Буковель — гірськолижний курорт в Івано-Франківській області, якому немає рівних в Україні за рівнем інфраструктури, кількості підйомників та якістю трас. Мабуть, саме слово «Буковель» вже давно стало синонімом катання на лижах. Широко відомий курорт і за межами України. Знаходиться курорт недалеко від села Поляниця на висоті 850–1372 метрів над рівнем моря. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт розташований поблизу [[Івано-Франківськ]]а, куди здійснюються як регулярні, так і чартерні авіарейси. === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція — Яремче. Вдень тут проходить мало потягів, тому також рекомендується добиратися через Івано-Франківськ, а звідти дизель-потягом, або автобусом. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Із Івано-Франківська, Яремчі та Татарова курсують автобуси до курорту. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == Буковель перш за все відомий як гірськолижний курорт, де є багато трас з різним рівнем складності. Також є інші зимові та супутні розваги. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Є сигнал всіх мобільних операторів України, також є Wi-Fi. == Куди далі == {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 1mpyev3l2d9m0alvw6tccna8rrn07zb Овруч 0 1751 33252 25040 2022-08-24T01:45:52Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Житомирської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.3244444444|28.8080555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Ovruch gerb.png | population= | callingcode= }} '''Овруч''' знаходиться в [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Місто на півночі [[Житомирська область|Житомирської області]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type= go | name=Залізнична станція "Овруч" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=51.324994 | long=28.817289 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-12-30 | content= Залізнична станція Овруч - прикордонна станція на кордоні України та Білорусі. Тут переважно слідують транзитні потяги, що сполучають Україну, Білорусь, Росію та Молдову. Зокрема можна добратися з Києва, Мінська, Санкт-Петербурга та Кишинева. }} === {{Автомобілем}} === Місто розташоване на автомагістралі Виступовичі-Могилів-Подільський. === {{Автобусом}} === Є рейсові автобуси з Києва (відправляються від ст. метро Академмістечко та з автостанції Полісся) та з інших міст. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Свято-Василівський собор | alt= | url= | wikipedia=Свято-Василівський собор (Овруч) | email= | address= | lat=51.315519 | long=28.799860 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-14 | content= }} * {{see | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=51.315841 | long=28.796464 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-14 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Гостинний двір | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Прикордонна, 6 | lat=51.329542 | long=28.80372 | directions= | phone=+38 04148 4-20-87 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-14 | content=Є стоянка для авто, ресторан }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Житомирської області]] b8oodm1kpukzd4a00de50rv5jzwe8it Немирів 0 1755 33234 28985 2022-08-24T01:39:23Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.9794444444|28.8438888889|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Немирів костел 2012.jpg | caption= | city= | citylocal= | map= | arm=Nemyriv_gerb.png | population= | callingcode= }} '''Немирів''' знаходиться в [[Україна|Україні]] у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == Районний центр у Вінницькій області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Є залізнична станція, проте пасажирський рух досить малий. З 27.07.2016 тричі на тиждень курсує приміський поїзд [[Вінниця]]-Гайворон. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === * {{listing |type=go | name=Автостанція | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Горького, 10 | lat=48.957200 | long=28.841493 | directions= | phone=+380433122989 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-03-05 | content=З центрального автовокзалу Вінниці відправляються автобуси в напрямку Немирова, Тульчина, Гайсина, Піщанки, Чечельника, Крижополя та інших населених пунктів, що слідують через Немирів. Багато автобусів не заїжджають на автостанцію, а роблять зупиняються на зупинці по автодорозі (неподалік автостанції). }} == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Палац графині Щербатової | alt= | url= | wikipedia=Немирівський палац | email= | address= | lat=48.967935 | long=28.842158 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} * {{see | name=Парк | alt= | url= | wikipedia=Немирівський парк | email= | address= | lat=48.968569 | long=28.840592 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} * {{see | name=Костел Святого Йосипа | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.967722 | long=28.834935 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} * {{see | name=Собор Архістратига Михаїла | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.968428 | long=28.836257 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2015-12-20 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == Немирів відомий у світі завдяки бренду горілчаних виробів Nemiroff, які тут також виробляються. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == Серед найближчих напрямків - історичне містечко Брацлав. Неподалік розташовані, [[Вінниця]], Вороновиця, [[Тульчин]]. {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] ljy0joitnmooj1qlvd04pmwuwuxfkw8 Славутич 0 1757 33360 25871 2022-08-24T02:18:09Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.5225|30.718056|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= 25 000 | callingcode= }} '''Славутич''' знаходиться в [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Місто на півночі України. Територіально розташоване у [[Чернігівська область|Чернігівській області]], проте формально є частиною [[Київська область|Київської області]] (анклав). Славутич — наймолодше місто України, яке виникло після аварії на ЧАЕС та складається переважно з переселенців [[Чорнобильська зона|Чорнобильської зони відчуження]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Є залізнична станція на лінії Чернігів-Йолча-Семиходи. До Києва та Чернігова можна дістатися лише електропотягами та електропотягами підвищеного комфорту. Також періодично курсують електропотяги до ст. Йолча ([[Білорусь]]). Також у західній частині міста є інша залізнична платформа, де відправляються електропотяги до ст. Семиходи (Зона відчуження). Цей електропоїзд призначений лише для працівників, які обслуговують зону відчуження. Як турист скористатися потягом можливо лише за погодженням з адміністрацією Зони відчуження. Дехто також користується нелегально (проте на станції Семиходи здійснюється перевірка документів). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Із центрального автовокзалу Чернігова кілька разів на день відправляються автобуси до (та із) Славутича. == Транспорт == Біля залізничного вокзалу (південь міста) є зупинки таксі. Також можна викликати таксі по телефону. В принципі місто досить компактне, тому таксі потрібне лише у надзвичайних випадках — або коли кудись терміново потрібно дістатися, або великий вантаж тощо. == Що відвідати == Славутич є новим містом, тому найбільш цікавим є відвідування тринадцяти кварталів, з яких складається місто: Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Добринінський, Єреванський, Київський, Невський, Московський, Печерський, Ризький, Талліннський, Тбіліський, Чернігівський. Це пов'язано з тим, що після аварії на ЧАЕС місто будували з усього колишнього СРСР. Кожен квартал вирізняється своєю особливою архітектурою. В центрі міста знаходиться центральний парк. Там є дитячий майданчик і майданчик для катання на скейті та велобайку. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === Кафе-піцерія біля залізничного вокзалу. === Середні ціни === * Авалон — ресторан по центральній вулиці. Українська та європейська кухня (піца, жульєн, картопля селянська, деруни, салати, чай, кава). * Суші — суші із дуже великим вибором, в тому числі вегетаріанські. Теж центральна вулиця. За 100 м від Авалона. * Різноманітні кафе в центральній частині. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === Готель "Славутич" у центрі міста, ближче до центрального парку. == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Любеч]] * [[Чернігів]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] 569w8dczpbvivj1lf3b1ztbgp5d98uf Коростень 0 1776 33249 32752 2022-08-24T01:45:12Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Житомирської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.955982|28.633816|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Коростень | citylocal= | map= | arm= | population=64 128 (2017) | callingcode=+3804142 }} '''Коростень''' - місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області України. Розташований на р. Уж. Відстань до Житомира - 87 км., до Києва - 153 км. Населення міста складають українці та росіяни, також в місті проживають представники інших національностей: поляки, чехи, роми. Чисельність населення станом на 2017 рік - 64 128 чоловік, площа міста - 4230,8441 га. == Зрозуміти == Коростень — це особливе місце на півночі Житомирської області. Вперше Іскоростень згадується в Повісті минулих літ в 945 році як центр племені древлян. Після повстання древлян, які в 945 році вбили князя Ігоря, його дружина Ольга помстилася за смерть чоловіка і спалила місто. Після того Іскоростень втратив своє значення і в 1375 році був захоплений Великим Князівством Литовським. В 1589 році місто отримало Магдебурзьке право. Далі Іскоростень переходив від польської до російської влади. В 1902 році по дивним обставинам через Іскоростень було прокладено важливі залізничні колії по маршруту Київ-Ковель і місто стало великою вузловою станцією. В 1917 році місто було перейменовано в Коростень, а 12 лютого 1918 року Коростень на один день став столицею України для того, щоб Мала Рада змогла проголосити Малий державний Герб України. В 1926 році Коростень отримує статус міста. Сьогодні Коростень — це затишний куточок українського Полісся, де швидкими темпами будуються великі промислові підприємства та розвивається найбільший в області індустріальний парк, місто, де проводяться міжнародні та всеукраїнські фестивалі. Кожен турист знайде тут для себе щось нове та захоплююче. === Екскурсії === Якщо потрібен професійний екскурсовод, який зміг би показати місто та розповісти цікаву інформацію, звертайтеся до [http://www.korosten.in.ua/korosten-istoriko-turistichniy-tsentr/ Туристично-інформаційного центру міста] за адресою вул. М. Грушевського, 20, тел. +38 (04142) 4-79-14. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * {{listing |type = go | name=Залізнична станція "Коростень" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=50.957149 | long=28.634630 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-01-02 | content= Коростень є важливим залізничним вузлом Південно-Західної залізниці, тому в місто з легкістю можна дістатися з багатьох міст України, особливо зі столиці. На сьогоднішній день через місто курсують поїзди з Києва, Ужгорода, Івано-Франківська, Львова, Ковеля, Москви (Росія), Пшемиселя (Польща), Лисичанська (Луганська область), Харкова, Кишинева (Молдова), Санкт-Петербурга (Росія), Мінська (Білорусь). Також курсують приміські поїзди з Житомира, Козятина, Бережестя, Новоград-Волинського, Шепетівки, Олевська, Вінниці, Виступовичів, Овруча, Яблунця. }} === {{Автомобілем}} === Коростень також має розвинуту мережу автомобільних шляхів. Через місто проходить Європейський маршрут Е373, що з'єднує Україну та Польщу. Траса пролягає від Києва через Коростень, Сарни, Ковель, міжнародний пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ, Холм, П'яскі до Любліна. На території України збігається з автомобільним шляхом М07, яку в народі прийнято називати "Варшавка". Головними внутрішньообласними автомобільними шляхами є Р-28, що починається в с. Виступовичі, яке є контрольно-пропускним пунктом з України до Білорусі та закінчується в м. Житомирі. Автошлях Р-49 є шляхом регіонального значення, проходить територією Житомирської та Хмельницької областей та бере свій початок в с. Васьковичі через Коростень, Новоград-Волинський і закінчується в Шепетівці. === {{Автобусом}} === З Коростеня курсують автобуси до Києва (відправка з залізничного вокзалу міста), Житомира, Новоград-Волинського, Хорошева, Лугин, Овруча, Олевська, Вінниці, Рівного (відправка з автовокзалу міста). * {{listing | name=Автостанція "Коростень" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=Базарна площа, 2А | lat= | long= | directions=Зупинка "Міський центральний ринок" | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-05-04 | content= }} == Транспорт == В Коростені є розвинута транспортна інфраструктура всередині самого міста. Рейсові автобуси Коростеня курсують по 16 маршрутах, які з'єднують самі віддалені куточки міста: №1 Вокзал - с. Поліське, №2 Вокзал - м-рн Пашини, № 2Б Пашини - Вокзал - вул. Гастелло, №3 Вокзал - м-рн Коростень-Подільський - Чигирі, №4 Вокзал - м-рн Київська, №5 Вокзал - Білокоровицьке шосе, №6 Вокзал - м-рн Кірпічний - Вокзал - ст. Житомирська, №6А вул. Київська - ст. Житомирська, №6Б м-рн Кірпічний - завод ЗБШ, №7 Вокзал - вул. Гастелло, №7А Вокзал - вул. Гастелло (через центр), №8 м-рн Бровар - Вокзал - вул. Гастелло, №10 вул. Гастелло - завод "Хіммаш", №11 вул. Київська - завод "Хіммаш", №12 вул. Київська - завод ЗБШ, №14 вул. Київська - вул. Гастелло. В місті також курсують таксі. Вартість проїзду часто змінюється, що не дає змоги розмістити актуальну ціну. В цілому при формуванні ціни на проїзд таксисти беруть до уваги довжину поїздки, якість дороги, час доби, робочий чи святковий день. В цілому всі компанії дотримуються однакових умов перевезення. Приїхавши в місто можна скористатися наступними службами таксі: {| class="wikitable" |«Економ таксі» | +38 (04142)5-05-10, (096)-485-58-00, (093)-380-00-7, 5-35-55 |- |«Універсал» | +38 (04142)5-08-08, +38 (04142)5-07-55, 5-08-09, (093)-690-08-08, (098) 109-08-08 |- |«СК» | +38 (04142)5-06-02, +38 (04142)5-61-21, +38 (04142)5-61-22 |- |«Люкс» | +38 (04142)5-06-01, +38 (04142)5-07-77 |- |«1550» | +38 (04142)4-10-11 |- |«Наше» | +38 (04142)5-00-93, +38 (04142)5-07-93, (093) 140-81-93 |} Місць стоянок таксі в Коростені, як і в будь-якому іншому місті, дуже багато. Найбільш масовими стоянками є: - залізничний вокзал; - автовокзал; - центральна площа міста; - вул. Базарна площа (біля магазину "Фокстрот"); - парк "Древлянський" (біля зупинки); - готель "Коростень". [[Файл:Korosten (2015).jpg|міні|271x271пкс| Парк "Древлянський" ]] == Що відвідати == '''Парк "Древлянський".''' Входить до ТОП-15 найкращих парків України. Розташований по обох берегах річки Уж. На території парку знаходиться 3 древлянське городище, яке віднесене до археологічної пам'ятки. Зберігся природний ландшафт - виходи скельних порід та мальовнича флора. У світових довідниках дана зона має назву "Маленька Швейцарія". За своєю красою "Древлянський" парк може сміло змагатися зі знаменитою Софіївкою в Умані, адже якщо Софіївка має штучний ландшафт, то в Коростенський парк - природний. Не дарма парк має назву "Древлянський". В парку знаходяться всі пам'ятки часів древлянського періоду. '''Пам'ятник Рівноапостольній Київській княгині Ользі, річка Уж та купальня княгині Ольги.''' Стрімка річка Уж звивається між величезними гранітними валунами. Вона схожа чимось на гірську річку, така ж прозора, холодна та швидка. Річка перерізає місто навпіл і протікає в стародавньому каньйоні під тридцятиметровою кручею. Літописи запевняють, що в стародавні часи річка Уж була глибшою та ширшою, ніж сьогодні. До самого Іскоростеня з Прип'яті ходили човни. На річці встановлено річковий фонтан, який радує відвідувачів парку в теплу пору року. За легендою древляни пробачили Ольгу за спалене до тла місто, яке вона звела нанівець щоб помститися за смерть свого чоловіка Ігоря, який несправедливо збирав велику данину з древлян. Після прийняття хрещення в 957 році княгиня Ольга повернулася до Іскоростеня, де і оселилася жити. На руїнах одного з городищ за її наказом був побудований високий терем, у якому вона жила у повній самотності, шукала порятунки у молитві та праці. Неподалік від терема Ольга звела церкву. Це була перша християнська церква, побудована задовго до хрещення Київської Русі. Внизу, під кручею недоступних скель, Ольга облюбувала місце для купання. Це було кам'яне русло, де під струменями води княгиня омивала своє тіло. За переказами цю "ванну" (з висоти пташиного польоту дане місце дійсно нагадує форму ванної) нібито влаштувала сама княгиня Ольга. Сьогодні на одному з каменів встановлено табличку, що засвідчує, що саме тут купалася Ольга. '''Пам'ятник Володимиру Великому.''' Не можна оминути і пам'ятник на честь хрестителся Русі Володимира Великого. Цілком справедливо, що розташований він в Коростені. Історія християнства розпочалася саме звідси, від княгині Ольги, яка принесла християнство у князівську династію. Пам'ятник зустрічає відвідувачів з центрального входу у парк "Древлянський" та представляє собою гранітну скульптуру князя, який тримає у правій руці хрест, а у лівій уриков із Святого письма. На виготовлення пам'ятника було витрачено більше, ніж 1 млн. гривень. '''Пам'ятник Малуші та її сину Володимиру.''' Пам'ятник показує те, як княжа Малуша відправляє свого сина Володимира хрестити Київську Русь. Після того, коли у 946 році княгиня Ольга спалила місто, Малуша була взята до княжого полону, де пробула довгих 10 років у ролі служниці. Аж через 10 років вона отримала ключі від княжих клітей. Коли Малуша народила від Святослава сина Володимира, Ольга визнала його князем і він виховувався разом з братами Ярополком і Олегом, а вихователем племінника став Добриня Нікітич. '''Скульптура Добрині Нікітичу.''' У 969 році, перед повторним походом на Візантійську Болгарію, князь Святослав ділить свою військову дружину між трьома синами. Онуку князя Мала випало сісти на престол Новгородської землі. З ним йде і його дядько Добриня, щоб продовжити навчати малолітнього князя державній мудрості. Отже, коростенцю довелося керувати землею, в якій народився Ігор, що вже чверть століття покоїться на Коростенщині. Таку витівку долі можна сприймати не інаке, як тріумфальний вихід Добрині Нікітича на арену української історії. Не раз дружина під керівництвом Добрині здобувала перемогу в битвах, результатом яких стало вигнання варяг-грабіжників і встановлення миру в слов'янських землях. '''Пам'ятник князю Малу.''' За життя князь Мал Древлянський був високим і гарним, сміливим і розумним, розсудливим та мудрим чоловіком. Древляни дуже любили його та називали "пастухом землі древлянської". Любили його і сіверяни. Поважали князя Мала не лише за розум та сміливість, а і за те, що він мав законні права на Київ. Пам'ятник видно майже в кожному куточку парку "Древлянського", а сам князь ніби оглядає місто з висоти. '''Пам'ятник Деруну.''' Кожного року, у другу соботу вересня в Коростені проходить Міжнародний фестиваль дерунів. На Поліссі деруни - священна страва. Кожна господиня має десятки рецептів і знає стільки ж секретів приготування цієї страви. На Першому фестивалі дерунів в 2008 році місцеві умільці виготовили дерун вагою понад 100 кг і довжиною 2 м. Рекорд було зафіксовано у Книзі рекордів України. На Другому фестивалі Дерунів в 2009 році було відкрито і сам пам'ятник на честь страви за підтримки голови Верховної Ради України В. Литвина. '''Парковий фонтан.''' Створений ще в далекому 1985 році з червоного граніту. Практично по всій території міста залягають породи червоного граніту, які класифікуються вченими як граніти саме коростенського походження. З даного граніту було побудовано Московський Мавзолей та будівлю залізничного вокзалу у Києві. '''Пам'ятник до 1300 річниці з дня заснування міста.''' Назва міста походить від давньослов'янського слов "кари" або "кору" - камінь, гора. Територія міста була заселена в давні часи. Тут, починаючи з 6 ст. н.е. вже проживало плем'я східнослав'янських народів - древляни. До входження в Київську Русь древляни мали своє окреме князівство з високим рівнем самоврядування та технологіями різних ремесел. '''Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам.''' Пам'ятник присвячено тим, хто воював в Афганістані. Пам'ятник нагадує форму надрізаної ракети, яка повинна була злетіти в небо, але так і залишилась зламаною на землі. Дане відображення показує зламані молоді долі. Орден Червоної зірки, Орден Афганської революції, "За відвагу", Герой СРСР, герой Росії - це далеко не повний перелік нагород, деяких - посмертно. '''Геологічні пам'ятки природи місцевого значення "Баранячі лоби", "Ольжині купальні", "Велетенські Котли".''' З перехідного мосту, що ділить парк на дві частини можна побачити скелі, що виступають прямо з води. У всьому світі відомий "Коростенський плутон" - величезний масив геологічних порід. Геологічна будова території Коростенщини є дуже складною. Вона формувалася упродовж довгого періоду в загальній історії утворення земної кори. Дані скелі мають свої власні назви, наприклад, "Плечі Перуна", "Баранячі лоби", "Ольжині купальні", "Гігантські котли". Скелі складаються з червоного граніту та мають зглажені верхівки, що пояснюється дією льодовика. За часів крейдового періоду Коростень омивався морем, доказом чого є відкладення кременю з відбитками раковини молюсків. '''Військово-історичний комплекс "Скеля".''' У 1935 році на місці природних печер розпочалося велике секретне будівництво. За наказом Головкому Західний військ об'єкт "Скеля" став командним пунктом армійського типу Коростенського укріпрайону №5 так званої "лінії Сталіна" (велася підготовка до війни). До планування будівництва мав відношення знаменитий генерал Карбишев. Це унікальна інженерна споруда, якій немає аналогів у світі. З цього місця велося управління 456 довготривалими вогняними точками. Підземний комплекс і сьогодні є автономним об'єктом, має працездатні системи опалення, вентеляції, водопостачання, каналізації, телефонію. Загальна довжина коридорів - 156 м. На базі об'єкта "Скеля" створено музей військової фортифікації, в якому зібрані унікальні експонати, деякі єдині у своєму роді. '''Пам'ятний знак на честь затвердження Тризуба.''' 12 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради були прийняті закони про введення в Українській Народній Республіці нового григоріанського календаря (нині діючого) і затверджений герб УНР - знак Київської держави - Тризуб. Це єдиний пам'ятник Тризубу в Україні. Розташований на залізничній станції Коростень. '''Пам'ятний знак "Борцям за незалежність України" (біля будівлі виконавчого комітету Коростенської міської ради).''' '''Пам'ятнийк знак на честь надання місту Магдебурзького права (біля будівлі виконавчого комітету Коростенської міської ради).''' Історія місцевого самоуправління в Коростені почалася в далекому 1589 році, коли місту було надано право вільного міста або Магдебурзьке право. Цей важливий документ намагалося отримати кожне місто, адже тоді містяни звільнялися від управління та суду великих землевласників і створювали особисті органи місцевого самоуправління. Документ закріплював права міських станів - купців, міщан, ремісників, регулював торгівлю, опіку, успадкування, визначав покарання за окремі види злочинів. В 1507 році Прокопій Мержевицький, в тей час голова древнього Іскоростеня, подав прохання в Велике князівство Литовське про надання місту Магдебурзького права. В 1589 році литовським князем Сигізмундом ІІІ це право було надане. Цей документ є письмовим підтвердженням надання Коростеню Магдебурзького права, поскільки він закріплений печаткою і підписом від 21 травня 1598 року. '''Фонтан з світло-музичним супроводом.''' Урочисто відкритий в 2016 році на центральній площі міста. '''Коростенський краєзнавчий музей.''' Музей, який має найбільше зібрання з матеріалів природи, історії, етнографії та культури Коростенщини (загалом понад 25 тис. експонатів основного фонду); діють 3 відділи: "Природа", "Історія" та працює на правах філії відділення Житомирського краєзнавчого музею. '''Музейна кімната виробів Коростенського фарфорового заводу "Коростенський фарфор".''' Відкрита 16 лютого 2012 року в приміщенні Палацу культури ім. Т.Г. Шевченка, що знаходиться за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського,3. Даний завод був провідним підприємством міста в радянські часи, однак в наші дні він перестав функціонувати. Коростенський фарфоровий посуд та інші вироби були найкращими в Україні та славилися далеко за її межами. '''Коростенський музей Локомотивного депо (залізничний музей).''' Музей розповідає про історію розвитку залізничного транспорту та про будівництво Києво-Ковельської залізничної дороги. Спорудження станції Коростень почалося в 1902 році. Зараз це важкий траспортний вузол - один із найважливіших в країні. Колекцію раритетів для музею збирали ентузіасти із числа його працівників. == Чим зайнятись == Перше знайомство завжди починається з вокзалу міста. Коростенський вокзал - це лице всього міста в цілому. Велика та оснащена всіма необхідними зручностями будівля, зручні залізничні колії, ось що побачить турист прибувши в місто. Одразу ж ідіть до пам'ятного знаку з нагоди прийняття Тризуба державним гербом України. Далі вирушайте на вул. Героїв Небесної Сотні до будинку №15, де нині знаходиться Коростенська дирекція залізничних перевезень. Меморіальна дошка встановлена на честь залізничників - коростенців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не заради слави, а заради життя на землі. Наступна зупинка для туристів - Пам'ятний знак присвячений 140-річчю Південно-Західної залізниці та відкриттю залізничного руху на дільниці Київ-Коростень-Ковель (1902 рік). Далі можна підійти до старого кладовища по вул. І. Франка, де знаходяться кургани-могильники і братські могили, де поховані люди, які загинули в часи Української революції (1917-1921 рр.) та Другій Світовій війні, а також тут встановлено хрест жертвам Голодомору 1932-1933 рр. Наступна зупинка - парк "Древлянський", де розташовані всі пам'ятки часів древлянського періоду, Пам'ятник деруну, Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, Пам'ятний знак на честь 1300-річчя з заснування Коростеня, геологічні пам'ятки місцевого значення, Військово-історичний комплекс "Скеля". Після прогулянки "Древлянським" парком можна оглянути центральну площу міста, пам'ятник Т.Г. Шевченку та скульптуру Покрови Божої Матері, Собор Різдва Христова (Ольгинська церква). Також можна відвідати музеї міста: Коростенський краєзнавчий музей та кімнату-музей Коростенського фарфорового заводу. Якщо напередодні домовитися з керівництвом Військово-історичного комплексу "Скеля" про екскурсію, то є можливість побувати всередині комплексу та оглянути безліч кімнат під цікаву розповідь про об'єкти, що там знаходяться. Якщо маєте час, то сміливо їдете міським автобусом №3 Вокзал - м-рн Коростень-Подільський до зупинки "ЗОШ №8", де повертаєте на вулицю Деповську і де матимете змогу відвідати музей Локомотивного депо (залізничний музей Коростеня). Гостям міста також пропонується відвідати щорічний Міжнародний фестиваль дерунів, Всеукраїнський літературний фестиваль "Просто так на Покрову", Міжнародну археологічну конференцію та Міжнародний фестиваль авторської православної пісні "Утренняя Заря". == Що купувати == В Коростені можна купити традиційні сувеніри і подарунки (робота місцевих етномайстрів). В різних магазинах продаються магніти, фотокартки та шоколад в упаковці з зображенням визначних місць в Коростені. == Де поїсти == === Дешево === * Піцерія "Sergio", вул. Героїв Чорнобиля, 29, тел. (097) 510-65-65. * Кафе "Ромашкин дом" (ТРЦ "Місто"), вул. Героїв Чорнобиля, 11, тел. (093) 119-73-72. * Кафе-бар "У фонтана", парк "Древлянський", тел. (067) 948-71-21. * Кафе-бар "Дерунярня", вул. М. Грушевського, 5, тел. (096) 432-80-68. === Середні ціни === * Кафе "Мій Патіо", вул. М. Грушевського, 34, тел. (093) 878-00-38. * Піцерія "Клондайк", вул. Героїв Чорнобиля, 4, тел. (093) 804-63-46. * Рок Бургер Бар "The AV art squad", вул. І. Франка 18, тел. (063) 108-53-65. * Ресторан "Континент", вул. М. Грушевського, 26, тел. (097) 745-07-08. * Кафе-піцерія "Сієста", вул. Київська 19г, тел. (098) 290-98-47. * Піцерія "Джельсоміно", вул. В. Сосновського, 30, тел. +38 (04142) 3-20-24. * Ресторан "Мисливська Ялинка", вул. Шатрищанська, 57, тел. (096) 174-53-63. * Ресторан "Новинка", вул. М. Грушевського, 112, тел. +38 (04142) 4-31-31 === Дорого === * Ресторан-готель "Колиба", вул. В. Сосновського, 36-в, тел. +38 (04142) 5-09-40. * Ресторан та міні-готель "Шато", вул. І. Франко, 18, тел. +38 (04142) 2-29-32, 5-05-01. * Ресторан та міні-готель "Гостинний двір", вул. Маяковського, 16а, тел. (068) 421-30-26. * Ресторан-сауна та міні-готель "Paradise", вул. 1-й Гранітний провулок 14а, тел. (063) 311-57-98. == Де розважитись == Культурне життя Коростеня представлене закладами культури, кінотеатром "Прем'єра" в ТРЦ "Місто", музеями, бібліотеками. == Де зупинитись == * Готель "Коростень", вул. М. Грушевського, 26, тел. +38 (04142) 9-61-90. * Міні-готель та ресторан "Шато", вул. І. Франко, 18, тел. +38 (04142) 2-29-32, 5-05-01. * Сауна-готель та ресторан "Paradise", вул. 1-й Гранітний провулок 14а, тел. (063) 311-57-98. * Ресторан-готель "Колиба", вул. Сосновського, 36-в, тел. +38 (04142) 5-09-40. * Ресторан та міні-готель "Гостинний двір", вул. Маяковського, 16а, тел. (068) 421-30-26. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == У разі виникнення проблем можна звернутися за допомогою до відділення поліції, що знаходиться за адресою: вул. М. Грушевського,5 або якщо справа стосується здоров'я, то заталефонувати в швидку медичну допомогу за номером 103. Якщо потрібно вирішити питання з перевезеннями або квитками, то телефонуйте диспетчеру автовокзалу за телефоном +38 (04142) 4-22-87 або в довідкове бюро залізничного вокзалу за телефоном +38 (04142) 2-21-31. Також можна звернутися за допомогою до туристично-інформаційного центру, що розташований за адресою: вул. М. Грушевського, 20, тел. +38 (04142) 4-79-14. == Зв'язок == '''Телефонний''' Телефонний код міста +3804142, далі іде п'ятизначний номер. '''Мобільний''' На території міста діє покриття операторів мобільного зв'язву Lifecell, Kyivstar, Vodafone Україна. В місті працює покриття 3G, 4G '''Пошта''' На території міста діє багато відділень "Укрпошти", головне із яких розташоване в центрі міста по вул. М. Грушевського, 9, а також 3 відділення "Нової пошти", одне з яких розташоване в центрі міста по вул. Шевченка, 8. == Куди далі == * [[Житомир]] * [[Київ]] * [[Білорусь]] * [[Рівненська область]] {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Житомирської області]] szdcmxbzvh6ya6ynbtxbqmjpj14m2bt Нікополь 0 1789 33246 33063 2022-08-24T01:44:15Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption=Будівля Нікопольської міської ради | city=Нікополь | citylocal= | map= | arm=Nikopol city gerb.png | population=114 911 (01.05.2016) | callingcode=+380-5662, 566 |flag=Nikopol city prapor.png}} = Про місто = '''Нíкополь''' (Никипіль, Нікопіль, Микитино) — місто обласного підпорядкування у Дніпровській області. Адміністративний центр Нікопольського району. Четверте за чисельністю населення місто області, центр Нікопольського марганцевого басейну, в місті працюють два підприємства металургійної та декілька машинобудівної промисловості. '''Населення:''' 114 911 (01.05.2016). '''Площа:''' 50 км². '''Дата заснування:''' 1639 = Географія = Нікополь розташований у південній частині області на правому березі Каховського водосховища. Відстань до великих промислових міст становить: 65 кілометрів до Запоріжжя, 80 кілометрів до Кривого Рогу і 120 кілометрів до Дніпра. Клімат міста помірно-континентальний із посушливим літом та малосніжною зимою. Середньорічна температура повітря +9,2 °C. Суттєво впливає на клімат міста Каховське водосховище, створюючи додатковий тепловий ефект[2]. Фізико-географічна зона — Причорноморська низовина. Висота над рівнем моря в місті коливається від 13 до 78 метрів. На одному з рукавів Дніпра — на косі біля р. Лапинки поблизу Нікополя можна побачити і почути досить рідкісне у світі явище — «співучі» піски. Їх дивовижний «спів» можна чути після дощу, коли верхній шар злипається, і з нього утворюється тендітна кірка. Якщо ви пройдетеся по ній, то почуєте звуки на зразок свисту повітря, випущеного з автомобільної камери. Обсипаючися, пісок може видавати звук, який триватиме від декількох секунд до 15 хв[3]. = Історія = Заселення території, де розташоване сучасне місто Нікополь, за результатами археологічних досліджень належить до часів [[Неоліт|неоліту]], доби міді-бронзи, [[Скит (міфологія)|скіфо]]-[[Сармати|сарматського]] періоду. Вона була зручна для заселення внаслідок перетину саме тут торгового водного (по [[Дніпро|Дніпру]]) та сухопутного шляхів, зокрема відомого в [[VI]]–[[XIII]] ст. «із варяг у греки» та Соляного з [[Кримський півострів|Криму]]. Тривалий час (із [[IV]] по [[XIV]] ст.) цей край входив до складу володінь різних кочових народів — [[Гуни|гунів]], [[Авари|аварів]], [[Болгари|болгар]], [[Болгари|хозар]], [[Угорська група|угрів]], [[Печеніги|печенігів]], [[Половці|половців]], [[Ногаї|ногаїв]]. Це була південна точка улусу Мамая. === Козацька доба === [[Файл:Нікополь. Пам'ятник Б.Хмельницькому.jpg|альт=Пам'ятник Б. Хмельницькому на місці Микитиного Рогу. Проект належить українському скульптору Івану Кавалерідзе, встановлений у 1954 р.|міні|''Пам'ятник Б. Хмельницькому на місці Микитиного Рогу''. Проект належить українському скульптору Івану Кавалерідзе, встановлений у 1954 р.|ліворуч]] Наприкінці [[XV століття]] землі за Дніпровськими порогами починають освоювати українські [[Козак|козаки]]. Наприкінці 16 століття на місці сучасного Нікополя існувала козацька переправа через Дніпро — ''Микитин Ріг''. Сама назва Микитин Ріг належить до часів готської держави. Саме в цих місцях загинув [[Святий Микита|великомученик Микита]], готський воїн. Зараз він є святим покровителем Нікополя. Перше документальне свідчення про цю переправу є у щоденнику посла німецького імператора Еріха Лясоти, який побував у Запорізькій Січі 1594 року<sup>[[Нікополь#cite note-4|[4]]]</sup>. З 1639 по 1652 роки у районі Микитиного Рогу (в парку Перемоги, центр сучасного міста) була розташована Січ, яку називають [[Микитинська Січ|Микитинською]] або ще Першою чи Старою. Саме сюди 1647 року, рятуючись втечею від переслідувань польської влади, прибув [[Богдан Хмельницький]]. Під його керівництвом у січні 1648 року козаки розгромили польський гарнізон, який стояв на Січі. Тут же Хмельницького, на початку лютого, було обрано гетьманом України. У джерелах 1652 року згадується невелике поселення ''Микитине'', розташоване в цій же місцевості. За умовами [[Андрусівський мир|Андрусівського договору]] у Микитиному козаки, що їздили по сіль у Крим, мали переправлятися через Дніпро. З цього часу в документах поселення згадується під назвою ''Микитинський Перевіз''. Січ звідси була перенесена на острів Чортомлик у 1652 році. 1764 року російський уряд прийняв рішення про будівництво в цій місцевості пристані з фортецею. 1779 року розпочалося спорудження фортеці, якій було дано назву ''Слов'янськ''. За наказом [[Новоросійська губернія|новоросійського]] губернатора Г. Потьомкіна разом з фортецею мали побудувати і місто Слов'янськ, майбутній центр губернії. Але ні фортеці, ні міста так і не було збудовано. 1782 року поселення було перейменоване на Нікополь<sup>[[Нікополь#cite note-5|[5]]]</sup> ([[Грецька мова|грец.]] ''місто Микити''). На той час у ньому налічувалося 200 будинків, переважно запорозьких козаків, котрі переселилися до містечка після зруйнування Нової Січі.<sup>[[Нікополь#cite note-6|[6]]]</sup>. [[Файл:Общий вид города в начале XX века.jpg|міні|Загальний вигляд міста на поч. ХХ ст.]] Мешканці Нікополя займалися в основному торгівлею, рільництвом та рибальством. В описі до атласу Новоросійської губернії за 1798 рік зазначено, що у казенному містечку Нікополі було 3 водяні млини, 21 вітряк. Містечком проходив [[Чумацький шлях (торгівля)|чумацький шлях]], яким возили сіль з Криму. У першій половині [[XIX століття]] Нікополь починає розвиватися як торгово-ремісниче містечко. Важливу роль у цьому відігравала Нікопольська пристань. Щороку тут відбувалося 4 ярмарки. Першим заводом у 1832 р. став цегляний. 1836 року було засновано матроський цех, який здійснював перевезення товарів водними шляхами. А з 1853 року почалося регулярне судноплавство з Нікополя до [[Одеса|Одеси]]. Станом на [[1886]] рік у колишньому власницькому містечку, центрі [[Нікопольська волость|Нікопольської волості]] [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]], мешкало 6570 осіб, налічувалося 1251 дворове господарство, існували 2 школи, салотопний завод, 2 цегельних заводи й 2 крамниці<sup>[[Нікополь#cite note-7|[7]]]</sup>. [[Файл:Ул.Екатеринославская, конец XIX века.jpg|міні|Вулиця [[Вулиця Микитинська|Єкатеринославська]], нині Микитинська, кін. XIX ст.]] За переписом [[1897]] року кількість мешканців зросла до 17097 осіб (8276 чоловічої статі та 8821 — жіночої), з яких 13432 — православної віри, 3284 — іудейської<sup>[[Нікополь#cite note-8|[8]]]</sup>. === Новий час === В середині XIX століття у Нікополі з'явилися перші промислові підприємства — салотопні, цегельні, тютюнові. Населення поступово відходить від сільського господарства. На розвиток Нікополя мали великий вплив початок видобування [[Марганцеві руди|марганцевої руди]] у басейні з [[1886]] року та введення в експлуатацію залізниці [[Кривий Ріг]] — [[Нікополь (станція)|Нікополь]] — [[Запоріжжя|Олександрівськ]] у [[1903]] році, у 1905 р. було збудовано вокзал. З початком видобування руди були засновані чавуноливарний і механічний завод Худякова (згодом завод «Більшовик»), який виготовляв дрібне обладнання для гірничої промисловості. 1895 року почав діяти ще один механічний завод Каршевських. Крім цих підприємств на 1896 рік у Нікополі діяло ще понад 20 невеликих заводів (цегельно-черепичний, олійний, миловарний, пивоварний та ін.), на яких працювало близько 300 робітників. Також у місті було 154 ремісничі майстерні. Розвиток промисловості і торгівлі сприяв зростанню чисельності населення. 1867 року у Нікополі проживало 17 650 мешканців, а у 1896 — вже 19 472. В місті налічувалося 2763 житлові будинки, 101 вулиця і 7 провулків. Тривалий час у місті не було жодного медичного закладу, 1896 року було відкрито лікарню на 25 ліжок. [[Файл:Здание горсовета, 1934 год.jpg|ліворуч|міні|''Будівля міськради, [[1934]]'']] Перший навчальний заклад — парафіяльне училище — відкрили 1808 року. 1838 року воно перетворене на морське парафіяльне училище. === Новітній час === Напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у Нікополі проживало 26 тисяч мешканців. Кількість будинків становила 2692, в місті діяло 2 лікарні і 14 навчальних закладів. Була бібліотека, кінотеатр і громадський сад. Під час подій Першої світової війни і [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] у Нікополі неодноразово змінювалася влада. Після [[Жовтневий переворот (1917)|жовтневого перевороту]]1917 року в Нікополі в січні 1918 року створюються органи влади під керівництвом партії більшовиків. За Берестейською угодою влада УНР дозволила увійти на свою територію німецько-австрійським військам і у квітні 1918 року австрійці зайняли Нікополь. З листопада 1918 року внаслідок революції у Німеччини австрійці покинули місто і владу захопили більшовики. У червні 1919 р. в місті відбулося народне повстання (Троїцьке) проти комуністичної влади, яке було потоплено у крові угорцями і китайцями. У серпні 1919 року Нікополь окупували війська [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] під командуванням генерала [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]]. Але у вересні в місто увійшла Українська народно-повстанська армія [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]. До січня 1920 р. Нікополь був центром анархістської республіки. В січні 1920 року знову захоплений [[Червона армія|Червоною армією]] і встановлено радянську владу. У жовтні того ж року до міста підійшли війська під командуванням [[Врангель Петро Миколайович|П. Врангеля]] і на декілька днів захопили місто. Біля с. Шолохове відбувся найбільший кінний бій Громадянської війни між 2-ю Кінною армією і кінним корпусом генерала Бабієва. Білі програли і 18 жовтня з Нікополя їх витіснили війська більшовиків. Після входження до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] [[1921]] року Нікополь став центром однойменного повіту, з [[1923]] року — райцентром у складі [[Криворізька округа|Криворізької округи]]. Голодомор 1921–1922 рр. забрав життя тисяч нікопольців, фіксувалися випадки людожерства, лише допомога американської благодійної організації АРА допомогла вижити нікопольцям. На 1 січня 1925 року в місті проживало 9 955 жителів. У 1932 р. в Нікополі розпочалося масштабне будівництво Південнотрубного заводу. на його будівництві люди рятувалися від голодної смерті. але все одно у місті померло більш як 2 тисячі осіб. У квітні 1935 року почав діяти [[Нікопольський південнотрубний завод]], який згодом став одним з найбільших виробників прокатних труб у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Значно розширили виробництво інші 23 промислових підприємства. У [[1937]] році Нікополю був наданий статус міста обласного підпорядкування. До 1941 року чисельність населення зросла до 70 тисяч. [[Файл:70 rokiv viz Nikipol a.jpg|міні|100x100пкс|Ювілейна монета НБУ присвячена визволенню Нікополя від фашистських загарбників]] Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Нікополь був окупований німецькими військами з 17 серпня 1941 року. 8 лютого 1944 року в ході [[Нікопольсько—Криворізька операція|Нікопольсько—Криворізької операції]]<nowiki/>звільнений від окупації. У [[1950-ті|1950]]—[[1980-ті]] роки Нікополь став центром промислового вузла, основу якого становили підприємства металургії — Південнотрубний завод та [[Нікопольський завод феросплавів|завод феросплавів]] (з [[1966]] року), машинобудування — заводи кранобудівний, легкої та харчової промисловості, будматеріалів. Місто нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. = Населення = Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений наступним чином: українці — 71,3%; росіяни — 26,6%; білоруси — 0,7%; інші національності — 1,4%[12]. == Економіка == [[Файл:Центральный универмаг Никополя.jpg|ліворуч|міні|Центральний універмаг]] Економічну основу міста становлять: ЗАТ «Нікопольський завод феросплавів» (основний виробник в Україні агломерату, флюсів, феросплавів), ЗАТ «Нікопольський Південнотрубний завод» із системою закритих акціонерних товариств «Ют. і Ст.», «Нікопольський завод нержавіючих труб», «Нікотьюб», «Труболіт» (асортимент труб), ВАТ «Нікра» (запчастини для сільськогосподарської техніки, крани), ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (засувки для трубопроводів), ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат» (нитки, [[пряжа]]), ЗАТ «Рибокомбінат» (рибопродукти), ВАТ «Пивзавод» (напої), ВАТ «Механік» (товари широкого вжитку), ВАТ «Хлібокомбінат» (хлібопродукти), ЗАТ «Надія» (швейні вироби) та інші. Промислові підприємства є основними наповнювачами міського [[Бюджет|бюджету]], на які припадає понад половина від загального обсягу надходжень. Загальний обсяг реалізованої продукції по місту становив: за 2007 рік — 8818 млн грн., за 2008 рік — 11986,8 млн грн. Основною складовою промисловості міста є [[металургія]] і [[Металообробка|обробка металів]]. На їх частку припадає 95,6% від загального обсягу виробництва промислової продукції міста. На промислових підприємствах Нікополя працюють понад 19 тисяч осіб, або 45% від загальної кількості працюючих (42 тис.)<sup>[[Нікополь#cite note-13|[13]]]</sup>. На відстані 3 км на північ від міста розташований [[Нікопольський завод феросплавів]] (НЗФ), найбільший у [[Європа|Європі]] та другий за розмірами у світі (за іншими даними — найбільший у світі).<sup>[[Нікополь#cite note-.D0.9D.D0.B8.D0.BA.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D1.81.D0.BA.D0.B8.D0.B9 .D0.B7.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D0.B4 .D1.84.D0.B5.D1.80.D1.80.D0.BE.D1.81.D0.BF.D0.BB.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D0.B2-14|[14]]]</sup> == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто '''Нікополь''' не має аєропорту. Існує багато рейсів з аєропортів міст: '''Дніпро, Київ, Запоріжжя'''. Після можна дістатися залізничним чи автобусним сполученням. === {{Потягом}} === '''Прямі сполучення потягом із обласних міст:''' '''120П''' Запоріжжя-Львів '''318Ш''' Одеса-Кривий Ріг (Можна дістатись з Миколаєва) '''120Л''' Львів-Запоріжжя (Можна дістатись з Вінниці) '''076К''' Київ-Запоріжжя '''073Я''' Москва-Кривий Ріг (Можна дістатись з Харкова) '''Потяги міжнародного сполучення:''' '''086Б''' Мінськ-Київ пересадка на потяг '''076К''' Київ-Запоріжжя '''073Я''' Москва-Кривий Ріг '''068Л''' Варшава-Київ пересадка на потяг '''076К''' Київ-Запоріжжя '''074Щ''' Кишинев-Київ пересадка на потяг '''076К''' Київ-Запоріжжя '''Потяги приміського сполучення:''' '''6489,6492, 6491, 6493, 6495''' Запоріжжя-Нікополь '''6901''' Запоріжжя-Кривий Ріг '''6906, 6904''' Генічеськ-Кривий Ріг '''6472''' Кривий Ріг-Нікополь '''6476, 6478''' Тимкове-Нікополь === {{Автобусом}} === '''Прямі рейси з обласних міст:''' Київ, Дніпро, Миколаїв, Одеса, Херсон, Полтава === {{Кораблем}} === '''Паромна переправа:''' Кам'янка-Дніпровська-Нікополь == Транспорт == Нікополь має річковий порт, залізничну станцію на магістралі [[Апостолове]] — [[Запоріжжя]]. Містом проходить автомобільна дорога національного значення [[Автошлях Н 23|Н23]]([[Кропивницький]] — [[Запоріжжя]]). Відстань до [[Дніпро (місто)|обласного центру]] становить 122 км і проходить автошляхом [[Автошлях Н 08|Н08]], який переходить в [[Автошлях Т 0809|Т 0809]]. Нікополь має всі сучасні види зв'язку, є телевізійний ретранслятор, [[телеграф]], міжміська телефонна станція, радіовузол, виходять 6 міських газет, працюють 3 міські телестудії. == Що відвідати == '''У місті:''' * Нікопольский краєзнавчий музей * Міську набережну * Пам'ятник Б.Хмельницькому * Парк Перемоги * Пам'ятник Осипу Шору * Пам'ятник Нестору Махно * Пам'ятний знак з фрагментом карти «Запорожжя» * Алею скіфських скульптур біля краєзнавчого музею * Інсталяцію <nowiki>''I love Nikopol''</nowiki> * Атр-об'єкт «Летючий колодязь» * Церква Різдва Пресвятої Богородиці * Спасо-Преображенський собор '''За містом:''' * Скіфське кургане поле * Могилу кошового отамана Івана Сірко * Токівський каскадний водоспад * Борисівське цілюще джерело * Курган Нечаєва Могила * Панські кручі * Нікопольскі плавні == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У місті широко розвинута система освіти, тут 33 дошкільних заклади та 26 загальноосвітніх шкільних закладів. 2 професійно-технічних училища, серед яких Нікопольський центр професійної освіти[15], та 4 вищих навчальних заклади I–II рівня акредитації, в тому числі Нікопольський технікум Національної металургійної академії України і Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрного університету. 5 вищих навчальних закладів III–IV рівня акредитації, серед яких Нікопольський економічний університет, Нікопольський факультет Національного університету «Одеська юридична академія» == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == = Примітки = == Куди далі == Спільноти у соц.мережах присвячені темі туризму на Нікопольщині: [http://Нікопольщина%20туристична%20Вконтакті https://vk.com/niktravel1 ] — «Нікопольщина туристична» Вконтакті <nowiki>https://facebook.com/groups/niktravel</nowiki> — «Нікопольщина туристична» Facebook http://visit-nikopol.com/ - Туристичний сайт міста. (Знаходиться у розробці) {{footer|ispartof=Дніпропетровська область|type=Місто}} __БЕЗ_ЗМІСТУ__ [[Категорія:Міста Дніпропетровської області]] hnu3m1oa8rbdef1yola2goo5p5obs9a Миргород 0 1791 33321 29646 2022-08-24T02:05:56Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Полтавської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner|Миргород banner-001.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city=Миргород | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Миргород''' знаходиться в [[Полтавська область|Полтавській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Паркова зона комплексу «Миргород-курорт», куди входять санаторії «Березовий гай», «Полтава», «Хорол» та «Миргород». На території пішохідні мости через річку Хорол. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * Приватний готель «Villa OTTE».[http://www.otte-hotel.com.ua/ua/] === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Полтавської області]] fe33s2jezahokysczepzh6galp6qrkb Володимир (місто) 0 1801 33243 32773 2022-08-24T01:42:08Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Волинської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Володимир-Волинський | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Володимир-Волинський''' знаходиться в [[Волинська область|Волинській області]]. == Зрозуміти == Володи́мир, до 2021 — Володимир-Волинський — місто у Волинській області, належить до числа історичних міст України, одне із найдавніших міст України (відоме з кінця Х ст.) Станом на 1 серпня 2012 року в місті проживає 38,6 тис. осіб. Автотраса Н22 сполучає місто з обласним центром — Луцьком і залізниця сполучає з залізничним центром області — Ковелем. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Має пасажирське залізничне сполучення з Києвом, Львовом та Ковелем. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусне пасажирське сполучення з Києвом, Львовом, Луцьком, Ковелем, Брестом, Варшавою, Грубешовом. == Транспорт == Через місто проходять: автошлях Т 0302 Піща — Кременець, автошлях Р15 Ковель — Жовква, автошлях Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою Н22. У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Володимир-Волинським районом, Волинською областю та Україною. В даному населеному пункті знаходиться залізнична станція «Володимир-Волинський». Міський громадський транспорт представлений системою маршрутних таксі. == Що відвідати == * Успенський собор (1160 р.) * Василівська церква, XIII—XIV ст. * Костел Св. Іоакима і Анни, 1752 р., нині парафіальний римо-католицький костел * Миколаївська церква, 1780 р. * Кафедральний собор Різдва Христового УПЦ КП, 1718–1755 рр., (раніше Костел Розіслання Апостолів). * Земляні вали замку, XIII-XIV ст. * Мури капуцинського монастиря, 1751 р. Вони знаходяться у сквері неподалік костелу святих Іоакима і Анни * Цегельня Міхала Беркнера та Ісака Бубеса, вул. Криволуцька, 16 (заснована 1913 р.) * Друкарня Зельмана і Абрама Вассерів (заснована 1894 р.; вулиця Сенкевича) * Пивоварний завод братів Якова та Ісака Рубінштейнів * Друкарня А.Рапопорта (вулиця Пілсудського) * Бібліотека свято-Володимирського братства * Бібліотека Хани Вугенштейн == Чим зайнятись == * Прогулянки містом * Відвідування історичних пам'яток * Відвідування природних пам'яток == Що купувати == Оригінальні місцеві колоритні товари відсутні. На ринку можна купити товари польського виробництва. Є обмежена кількість сувенірної продукції – набори фотокарток, тарілки, магніти, картини, посуд з міською символікою, памʼятками, портретом уродженця міста, відомого сходознавця Агатангела Кримського. Сувеніри продаються тільки в одному магазині на центральній площі міста. У книгарні та музеї можна купити кілька книжок з історії міста. Цікавим сувеніром може бути квиток до музею, на якому написано, що це квиток до кінотеатру. == Де поїсти == Тематичних та цікавих туристам закладів харчування нема. * Ресторан «Дружба» * Ресторан «Веранда» * Кафе «Троянда» * Піцерія «Каскад» * Кафе «Лакомка» * Кафе «Імпреза» * Пузата Хата (не фаст-фуд-мережа, а кафе сина мера, тимчасово не працює) * Кафе «Маяк» * Кафе «Ірена» == Де розважитись == == Де зупинитись == Історичні: * Пасаж, вулиця Катедральна, 9 або 17 (власники – Тодрес Айншпан, Урин Айншпан, Х.Айншпан) * Краківський, вулиця Понятовського, 24 або 55 (власник – Хаїм Літвак) * Бристоль, вулиця Кунцевича, 6 (Бейриш Штеренбойм) * Європейський, вулиця Кунцевича, 8 (власники – Захарія Лішнер, Хуна Лішнер) * Париж, вулиця Понятовського, 19 (власник - У.Лішнер) Діючий: * Волинь (власники: Мазій Оксана Миколаївна - до 2022, ТОВ “Людмир” - з 2022 р.) == Де навчатись == === Історичні навчальні заклади === * Коедукаційна гімназія з польською мовою викладання д-ра Марека Старера — приватний навчальний заклад. Заснована у 1923 р. У першій рік роботи працювало тільки 4 класи. У наступні роки був уже повний курс із 7 класів. У 1927/1928 навчальному році у гімназії навчалось 162 учні. * Володимирська гімназія — відкрита 1 липня 1910 р. Розташовувалась на другому поверсі двокласного міського училища у кімнатах колишнього жіночого відділення. У 1913/1914 н.р. існувало 4 класи, у яких навчалось 124 дитини. Директор — Анатолій Іванович Лісєвіч (кавалер ордену св. Станіслава 2 ступеня). Серед викладачів працював Демʼян Герштанський. * Володимирська приватна жіноча гімназія Олени Біньковської — створена 15 червня 1910 р. на базі навчального закладу 1-го розряду. Існувало 7 класів. У 1912/1913 н.р. у школі навчалися 134 учениці. Плата за навчання становила від 35 до 50 рублів за півріччя. Головою педагогічної ради був Анатолій Іванович Лісєвіч. Начальниця — Олена Іванівна Біньковська. У 1915 р. у звʼязку з Першою світовою війною евакуйована до Києва. У вересні 1917 р. ліквідована постановою Тимчасового уряду. * Володимирське міське двокласне училище — відкрите 30 вересня 1869 р. У 1912/1913 н.р. навчалось 342 дитини. Плата — 6 рублів на рік. Штатний наглядач — Веніамін Звойницький. * «Народний університет» — відкрився у середині грудня 1919 року. === Діючі навчальні заклади === У Володимирі працюють 5 загальноосвітних шкіл (з них одна гімназія), ліцей, школа-інтернат для дітей з вадами слуху, та школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, музична, художня, спортивна дитячі школи та центр позашкільної освіти. 1916 р. — відкрито 1-шу українську народну школу українськими січовими стрільцями. * ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського» — вул. Устилузька, 42 * Агротехнічний коледж — вул. Генерала Шухевича, 27 * Філія університету «Львівська політехніка» — вул. Луцька, 233 * Центр професійної освіти — вул. Данила Галицького, 10 * НВК «ЗОШ I—III ступенів № 3 — ліцей» — вул. Ковельська,111 * Володимир-Волинська дитяча музична школа — вул. Соборна,4 * Володимир Волинська ЗОШ № 5 вул. Луцька 241 * Володимир-Волинська гімназія ім. О. Цинкаловського — вул. 20 липня, 21 * Володимир-Волинська ЗОШ № 1 — вул. Степана Бандери, 8 == Як заробити == Місцеві мають гарні прибутки на «сірій» контрабанді товарів до Польщі (бензин, горілка, сигарети) == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Спеціальних туристичних органів не існує. Тому по допомогу слід звертатись до простих перехожих (зазвичай не відмовляють) або ж поліції. == Зв'язок == == Куди далі == Зимне, Луцьк, Ковель {{footer|ispartof=Волинська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Волинської області]] 8prgs3y7xrmkpw2bfbln6n3cdez9oq6 Щасливцеве 0 1807 33343 25076 2022-08-24T02:12:59Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Херсонської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.0322222222|34.8355555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Beach in Shchaslyvtseve.jpg | caption=Пляж у Щасливцевому | city= Щасливцеве | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Щасливцеве''' знаходиться в [[Україна|Україні]], на [[Арабатська стрілка|Арабатській стрілці]] ([[Херсонська область]]). == Зрозуміти == Одне з курортних сіл [[Арабатська стрілка|Арабатської стрілки]]. Відоме не лише морським відпочинком на узбережжі Азовського моря, але й соленими озерами та гарячим джерелом. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближчою є залізнична станція Генічеськ. Також рекомендується використовувати станцію Новоолексіївка, так як там є круглорічне регулярне сполучення з багатьма містами України. Звідти краще добиратися на таксі (сплачувати за місце в машині разом з іншими пасажирами). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == Є приватний транспорт, який доставляє відпочиваючих з центру села до гарячого джерела та солених озер. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Незважаючи на напружену ситуацію на адміністративному кордоні з Кримом після окупації півострова Росією у 2014 році, курорти Арабатської стрілки у Херсонській області є доволі спокійними та приймають велику кількість туристів. Тому жодних особливих застережень з питань безпеки немає, вони носять виключно загальний характер, що притаманний для всіх курортів України. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Херсонської області]] 9p0s71l7r9tcua4k0soir5ajp0va6s3 Воловець 0 1814 33263 29058 2022-08-24T01:48:54Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Volovets.jpg | caption=Воловець | city=Воловець | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Воловець''' знаходиться на [[Закарпаття|Закарпатті]]. == Загальна інформація == Селище міського типу на Бойківщині, районний центр Воловецького району Закарпатської області України. Воловець розташований у високогір'ї Українських Карпат, на південь від Вододільного хребта та на північ від масиву Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика, при підніжжі гір Темнатик та Плай, на висоті біля 500 м над рівнем моря. Через Воловець проходить залізниця, котра сполучає Київ та Чоп. За 11 км від Воловця через с. Нижні Ворота проходить міжнародна траса М06 (Київ — Чоп). Відстань до обласного центру (Ужгород) 115 км, до Львова 190 км, до Києва 750 км. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Поїздом, що проходять трасою Львів-Ужгород, або приміським зі Львова. === {{Автомобілем}} === За 11 км від Воловця проходить міжнародна траса М06. == Транспорт == Необхідності в транспорті немає: відстані в селищі не перевищують 1 км. == Що відвідати == Від Воловця йдуть туристичні маршрути на гірський хребет Полонина Боржава. Поруч - гори Темнатик та Плай. Підйом на Темнатик "червоним маршрутом" займатиме 2 години, на Плай - 3,5 години. Неподалік від Воловця розташовано водоспад Шепіт. <gallery> Temnatyk-3-w IMG-3072.jpg|Знак при в'їзді в місто Воловець 01.jpg|Вказівник на залізничній станції Воловець 02.jpg|Пам'ятник костилю Воловець 03.jpg|Залізнична станція Воловець 04.jpg|Грекокатолицький храм Воловець 05.jpg|Вид з гори Темнатик </gallery> == Куди далі == * Водоспад Шипіт (лежить приблизно за 10 км від смт Воловець) {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] adbtbjz8b4tn59kcire7sm0yq26qn0m Дубове 0 1818 33265 33022 2022-08-24T01:49:20Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.1781|23.8862916667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Dubove II.JPG | caption= Вид на селище Дубове | city= Дубове | citylocal= | map= | arm= Dubove_CoA.jpg | population= 9591 (01.01.2011) | callingcode= }} '''Дубове''' — селище міського типу, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Межує із селом Калини (на півдні) та селом Красна (на півночі). Оточене горами. Вздовж села протікає річка Тересва. В травні тут святкують «Проводи на полонину». == Як дістатись == === {{Потягом}} === Раніше в Дубовому функціонувала вузькоколійна залізниця, проте вона була частково пошкоджена під час сильної повені і станом на сьогодні повністю зруйнована. Іншого залізничного сполучення із смт Дубове немає. Найближча залізнична станція у Тячеві. === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського — то направо. [[Файл:Вид на гору Кобилу.jpg|міні|праворуч]] === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (наприклад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Дорога з Тячева до Дубового займе приблизно 1,5 — 2 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. == Що відвідати == * місцевий будинок культури, що був колись синагогою; * єврейське кладовище; * циганський табір; * православний (Свято-Іллінський скит Архангело-Михайлівського чоловічого монастиря) та греко-католицький монастирі; * колишній вертолітний завод повного циклу; [[Файл:Старий єврейський цвинтар.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * піднятися на місцеву вершину Делуц та на Дубівську телерадіовишку; * влітку купатися у річці Тересві. Якщо в горах не було дощу, то вода у річці не каламутна і тепла; * сплавлятися по річці Тересві; * піднятися на гору і полонину Апецьку; * піти в гори по гриби, чорниці, ягоди та різнотрав'я; * взимку кататися на лижах, санях, сноуборді; [[Файл:Полонина Апецька (2).jpg|міні|праворуч]] == Що купувати == Можна купувати гриби та ягоди. == Де поїсти == Найпопулярнішим закладом харчування у місцевих жителів є кафе «Меделін». Тут не продають алкоголь, але відвідувачів завжди вистачає. Ціни демократичні, страви смачні, а порції великі. Особливо смачними є десерти. Все домашнє можна дешево купити на базарі, та в бабусь вздовж вулиці. Все дуже смачне а головне натуральне. Домашній сир, яфини (чорниці), молоко, форель. == Де зупинитись == Готель «Golden Palace», де можна забронювати номер заздалегідь. Є номери економ, стандарт та люкс. == Застереження == Краще не підніматись в гори наодинці, а пошукати когось із місцевих, хто за мінімальну додаткову оплату покаже красиві гірські місця. == Зв'язок == У Дубовому працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна поїхати через Усть-Чорну до Колочави, або повернутися до траси і поїхати до сусідньої [[Румунія|Румунії]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] ep9cmtlheb67hg3xr2v801tqhl8dj9w Лопухів 0 1819 33271 32799 2022-08-24T01:50:27Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Lopukhiv View.jpg | caption=Вид на село Лопухів | city=Лопухів | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Лопухів''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Межує із селом Усть-Чорна. Є одним із найвіддаленіших поселень Тячівського району. Розкинулося на берегах річки Брустурянка. Кожного року проводиться фестиваль в честь дня села "Брусторянська кедровиця". == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. Коли доїдете до села Усть-Чорна, потрібно буде проїхати до місця, де річки Брустурянка та Мокрянка зливаються в одну і повернути вправо. == Транспорт == В селі немає громадського транспорту. Можете спробувати застопити лісовоз. [[Файл:Річка Брустурянка (с. Лопухів).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * Лопушанську телерадіовишку; * Свидовецький масив і на полонини (наприклад, Торговиця). На цій полонині колись збиралися пастухи зі всіх усюд і продавали скот; * церкву св. Івана Предтечі та греко-католицьку церкву; * залишки воєнної захисної лінії Арпада; * залишки вузькоколійної залізниці. [[Файл:Веселка зі сторони Лопухівської телерадіовежі.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * прогулятися вздовж села; * купатися в річці Брустурянка; * піднятися на полонини та до телерадіовишки. == Що купувати == Місцеві наливки, гриби, ягоди, бринзу та вурду. == Де поїсти == В місцевих генделиках. Жодного кафе не було виявлено. == Де зупинитись == Запитати у місцевих. Жодного готелю чи хостелу не було виявлено. == Зв'язок == У Лопухові працюють українські мобільні оператори (можливі збої в мережі). == Куди далі == Можна відвідати село Усть-Чорна. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] qr1mx01lttfl5yvslbmw4g63x5rucms Руська-Мокра 0 1820 33270 26150 2022-08-24T01:50:14Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Ruskamokra1.jpg | caption= Панорама села Руська Мокра | city= Руська Мокра | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Руська Мокра''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Знаходиться на висоті 600 м над рівнем моря. Межує із селом Усть-Чорна (на півдні) та селом Німецька Мокра (на півночі). Через село протікає річка Мокрянка. Навідоміші полонини в окрузі - Кичери і Красна. == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. Їхати до села Руська Мокра довго, бо відтинок дороги Красна - Руська Мокра знаходиться в аварійному стані. === {{Автобусом}} === До Руської Мокрої можна дістатися лише одним автобусом, що вирушає із Тячева. Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Автобусом до із Тячева до Руської Мокрої можна заїхати приблизно за 3 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників або застопити лісовоз. [[Файл:Православна церква в селі Руська Мокра (панорама).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * місцеві гори та полонини; * цервку православну та греко-католицьку Успіння Пресвятої Богородиці; * мінеральне джерело; * центр села. [[Файл:Мостик через річку Мокрянку.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * піднятися на гору Гропа або Ружа; * піднятися на полонину Прибуй. == Що купувати == Вурду, бринзу. Набрати мінеральної води у джерелі. == Де поїсти == Можна купити їжу в центральному магазині. Інших закладів харчування не було виявлено. == Де зупинитись == Є три туркомплекси "Діана", "Ялинка" та "Карпати". == Зв'язок == У Руській-Мокрій працюють українські мобільні оператори (інколи з перебоями). == Куди далі == Можна відвідати Німецьку Мокру та Колочаву. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] ai9azqhqtztae9xvgv6dw5g8is25q7o Німецька-Мокра 0 1821 33269 28596 2022-08-24T01:50:04Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Вид на село Німецька Мокра.jpg | caption= Вид на село Німецька Мокра | city= Німецька Мокра | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Німецька Мокра''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Заснована німецькими колоністами, Німецька Мокра межує із селом Руська Мокра (на півдні) та селом Колочава (на півночі). Крізь село протікає річка Мокрянка. Село оточене горами. == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. === {{Автобусом}} === До Німецької Мокрої можна дістатися лише одним автобусом, що вирушає із Тячева. Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві, де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Автобусом до із Тячева до Німецької Мокрої можна заїхати приблизно за 3,5 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу (особливо лісовозів). Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. [[Файл:Типовий пейзаж сільської вулиці.jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * центр села; * церкву Святого Івана Непомуцького та православний храм Свято-Вознесенський; * чоловічий монастир в урочищі "Сеглянський"; * полонину Прибуй. [[Файл:Церква св. Іоана Непомуцького в с.Німецька Мокра (2).jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * ходити в гори; * купатися в річці Мокрянка; * сходити у Брадульський заказник. == Що купувати == Вурду та бринзу. == Де поїсти == Можна купити їжу в центральному магазині. Інших закладів харчування не було виявлено. == Де зупинитись == Готелів чи хостелів не було виявлено. Є можливість поселення у приватній садибі. Питайте господарів. == Зв'язок == У Німецькій Мокрій працюють українські мобільні оператори (інколи з перебоями). == Куди далі == Можна відвідати Колочаву та Усть-Чорну. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] d20kflsrlini8isk516wjf4yk1vhmzs Усть-Чорна 0 1822 33268 32787 2022-08-24T01:49:53Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Ust-Chorna.JPG | caption= На в'їзді в Усть-Чорну | city= Усть-Чорна | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Усть-Чорна''' - селище, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Засноване німецькими та австрійськими колоністами, селище межує із селом Красна (на півдні) та селом Німецька Мокра (на півночі). Розташоване на стику трьох гірських масивів: Внутрішніх Ґорґан (на півночі), Свидівця (на сході) та хребта Красна (на заході). == Як дістатись == === {{Потягом}} === Раніше в Усть-Чорній функціонувала вузькоколійна залізниця, проте вона була частково пошкоджена під час сильної повені і станом на сьогодні повністю зруйнована. Іншого залізничного сполучення із Усть-Чорною немає. === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (напркилад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. З Тячева до Усть-Чорної приблизно 2,5 години в дорозі. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. Якщо зупинетесь у хостелі, то зможете взяти велосипед напрокат. [[Файл:Костел Марії Магдалини (вид на центральний вхід).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * Чорний потік та водоспад в центрі селища; * костел Марії Магдалини; * Керничний ботанічний заказник; * турбазу "Ялинка", яка вже не працює; * залишки воєнної захисної лінії Арпада; * залишки вузькоколійної залізниці; * полонину Красна. [[Файл:Полонина Красна. Зимові дерева.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * взяти напрокат велосипед і кататися селом; * покататися на квадроциклі; * піднятися на місцеву гору Любові; * піднятися на полонину Красна. [[Файл:Будинок милосердя (для пристарілих).jpg|міні|праворуч]] == Що купувати == Бринзу та вурду, овече молоко, сушені білі гриби. == Де поїсти == Піцерії Domino та La Donatto порадують різноманіттям страв та демократичними цінами. Є страви української та традиційної закарпатської кухні. Спробуйте банош та купати. == Де зупинитись == Є хостел в центрі села та приватні садиби. На околиці є готель "Водограй" та "Боркут". Турбаза "Ялинка" не працює. == Зв'язок == В Усть-Чорній працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати Колочаву, Дубове. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 72vw47mpokas31jep0v0vcv98d29b4l Красна 0 1823 33267 26147 2022-08-24T01:49:41Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Вид на село Красна з Краснянської телерадіовежі.jpg | caption= Вид на село Красна з Краснянської телерадіовежі | city= Красна | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Красна''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Красна розкинулась у долині річки Тересви та її приток — Красний, Тиховець, Плайська. З усіх боків село оточене Карпатськими горами: Темпа (на північному сході), Апецька (на південному сході), Полонина Красна (на північному заході). Межує із селом Дубове (на півдні) та селом Усть-Чорна (на півночі). == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (напркилад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Час в дорозі із Тячева - приблизно 2 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. [[Файл:Церква Успіння Божої Матері в с.Красна (2).jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * полонину Апецька, Красна та гору Темпа; * церкву Успіння Божої Матері; * Краснянську телерадіовежу; * мінеральні джерела; * форелеве господарство. [[Файл:Вид на гори в с.Красна.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * гірським туризмом: пішки або на квадроциклі. == Що купувати == Бринзу, вурду, білі гриби. == Де поїсти == Можна купити їжу в центральному магазині. Поблизу місцевий бар. == Де зупинитись == Готелів чи хостелів не було виявлено. Є можливість поселення у приватній садибі. Питайте господарів. == Зв'язок == У Красній працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати інші місця на Закарпатті, або поїхати до сусідньої [[Румунія|Румунії]]. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] pg7fjwx2njo81d64rqa6llsupxk3sqv Калини 0 1824 33266 26146 2022-08-24T01:49:30Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Сільрада в Калинах.jpg | caption= Село Калини | city= Калини | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Калини''' - село, яке знаходиться в [[Україна|Україні]], в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], в Тячівському районі. == Зрозуміти == Село лежить на обидвох берегах гірської річки Тересва. Калини оточують гори Плеша, Качулка, Климбак. Межує із селом Ганичі (на півдні) та смт. Дубове (на півночі). == Як дістатись == === {{Автомобілем}} === Із траси H09 повернути на дорогу місцевого значення Т0728. Якщо їдете з ужгородського напрямку, то повернути вліво. Якщо з рахівського - то направо. === {{Автобусом}} === Є автобусне сполучення з іншими містами Закарпаття та з іншими областями України. До Дубового можна дістатися автобусом, що вирушає із Тячева (напркилад, о 13.40). Місцеві жителі часто користуються послугами приватних перевізників, які курсують між селами частіше. Туристу варто спитати у Тячеві де знаходиться об'їзна дорога і йти до кільця, де починається посадка на приватні буси. Із Тячева до Калин можна доїхати за 1,5 години. == Транспорт == В селищі поширене явище автостопу. Якщо пощастить, то вас довезуть безкоштовно. Також можна скористатися послугами приватних перевізників. [[Файл:Греко-католицька церква Покрови 2.jpg|міні|праворуч]] == Що відвідати == * гори Плеша, Качулка, Климбак; * місцевий музей побуту; * закинутий будинок культури; * греко-католицьку церкву Покрови. [[Файл:Будинок культури в Калинах.jpg|міні|праворуч]] == Чим зайнятись == * гірським туризмом: пішим або на квадроциклі; * купатися або риболовити у річці Тересва; * взимку кататися на лижах, санях та на сноуборді. == Що купувати == Бринзу, вурду, чорниці, білі гриби. == Де поїсти == В центрі села є місцевий бар, а також кав'ярня. == Де зупинитись == Котедж "Гірська поляна". Є можливість поселення у приватній садибі (наприклад, "У Михайла"). Питайте господарів. == Зв'язок == У Калинах працюють українські мобільні оператори. == Куди далі == Можна відвідати Дубове та Усть-Чорну. {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] hafhf4ot4mkd2reb7laab2021av4wj3 Сватове 0 1837 33223 32761 2022-08-24T01:32:52Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Луганської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.4091666667|38.1619444444|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Svatovo Railway Station.JPG | imagewidth = 280px | caption= Залізнична станція Сватове | city= Сватове | citylocal= Сватова Лучка | map= | arm= Svatovo coa.png | population= 17 844 (01.01.2016) | callingcode= +380 6471 }} '''Сватове''' розташоване на північному заході [[Луганська область|Луганської області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Потягом}} === Потяг Київ — Лисичанськ скасовано, натомість є поїзди № 045 Л Ужгород — Лисичанськ (відправлення з Ужгорода о 19:50, прибуття до Києва об 11:46 наступного дня, прибуття до Сватового о 02:45 післязавтра) та № 138 К Хмельницький — Лисичанськ зі зручнішим графіком (відправлення з Хмельницького о 16:55, прибуття до Києва о 22:57, прибуття до Сватового о 12:13) === {{Автомобілем}} === Містом проходять автошляхи Р 07 та Т 1307. === {{Автобусом}} === ====Міські та приміські==== '''№101''' ''Залізнчиний вокзал – селище Сосновий'' (оборотні рейси №1 і №2) '''№108''' ''Залізничний вокзал – Гончарівський переїзд'' '''№127''' ''Старобільський переїзд – РТМО'' '''№128''' ''Старобільський переїзд – вулиця Новоселівка'' ''Кільце-1'' ''Кільце-2'' ==== Міжміські ==== == Транспорт == == Що відвідати == === Сватівський районний народний музей === === Сватівський будинок культури === == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{listing | name=Кафе «Непоседа» | alt=| url=http://svatovobiz.pp.ua/semeynoe-kafe-neposeda-v-svatovo/ | wikipedia= | email= | address=майдан Злагоди, Сватове, Луганська область | lat= | long= | directions= | phone=+380 95 333 1367 | tollfree=+380 95 333 1367 | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club131966534 | lastedit=2019-03-17 | content=Затишне місце, де можна поїсти }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Сватове має 5 шкіл: №1, №2, №7, №8, а також ЗОШ І ст. — гімназію. У місті є філія ДПТНЗ "Сватівський професійний аграрний ліцей" (місцева назва — "Бомбей"). == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == === Сватівський відділ поліції === Адреса: вул. Державна, 11 Телефони: 102, 3-19-05 === Сватівський окружний суд === Адреса: площа 50-річчя Перемоги, 34 === Сватівське міжрайонне управління ГУ Держспоживслужби в Луганській області === Адреса: вул. Державна, 58 Телефон: 3-19-06 == Зв'язок == Поштові індекси — 92601 (адреса відділення: площа Привокзальна, 1) та 92603 (вулиця Шевченка, 4). Телефонний код — +380-6471. == Куди далі == * у північному напрямі — [[Троїцьке]]; * у східному — [[Старобільськ]]; * у західному — [[Куп'янськ]], [[Харків]]; * у південному — [[Сєвєродонецьк]], [[Луганськ]]. {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста]] [[Категорія:Міста Луганської області]] eqfzdonez1j6q96evcyp632m09uz486 Ямпіль 0 1842 33238 25960 2022-08-24T01:40:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.245|28.2777777778|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Ямпіль | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Ямпіль''' знаходиться в [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Вінниці (щоденно кілька рейсів), також є автобусне сполучення з Києвом. === {{Кораблем}} === Існує поромне сполучення з [[Молдова|Молдовою]]. Діє міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль" (на іншому березі розташоване село Косеуць). == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing | name=Урочище "Мохната Гора" | alt=Підкова | url= | wikipedia=undefined | email= | address= | lat= | long= | directions=На авто з Ямполя. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-01-16 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == Наклейки "Дирижаблю" ''(фішка цього міста)'' == Де поїсти == === Дешево === Кафе "Бульвар" === Середні ціни === Кафе "Black and White" === Дорого === Піцерія "Чікаго" == Де розважитись == Нічний клуб "Atlantis"''(П'ятниця, Субота з 21:00)'' == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == Гружчиком в АТБ, ГРОШекспрес, або на продуктових базах. == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] 08vxna6qroyci3fyxdphtxt3dj4hj7z Верховина 0 1857 33280 32711 2022-08-24T01:53:20Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.1547|24.8294|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Verkhovyna4.JPG | caption= Панорама міста | city= Верховина | citylocal= | map= | arm= | population= 5412 | callingcode= }} '''Верхови́на''' (до 1962 р. — село Жаб'є) — місто в Україні в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]], адміністративний центр Верховинського району та Верховинської районної ради. Розташоване на висоті 620 м над рівнем моря, на березі річки Чорний Черемош, за 150 км від Івано-Франківська і за 31 км від залізничної станції Ворохта. == Зрозуміти == Перша писемна згадка про місто датується 1424 роком. В давнину ділилося на дві частини: Жаб'є-Ільці та Жаб'є-Слупійка, мало багато присілків: Красний Луг, Кривополе, Волова, Ходак, Віпче, Замагура. У різні часи до ґміни Жаб'я належали села Бистрець, Дземброня, Топільче, Зелене, Явірник, Буркут. == Як дістатись == Дістатись Верховини можна власним автомобілем або автобусом, з місцевої автостанції курсують автобуси до [[Івано-Франківськ|Івано-Франківська]], інших населених пунктів області, а також до [[Київ|Києва]] та [[Чернівці|Чернівців]]. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція розташована у Ворохті, з якої до Верховини без проблем можна добратись автобусом або таксі. Також можливий варіант добирання з Коломиї, між містами досить часто їздять автобуси. === {{Автомобілем}} === Верховина розташована на трасі Р-24 Татарів - [[Кам'янець-Подільський]] === {{Автобусом}} === Верховина має транспортне сполучення з Івано-Франківськом та іншими районними центрами області, з яких найзручніше добиратись. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Громадського транспорту окрім таксі у місті немає. == Що відвідати == *регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини *приватний Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика *Музей гуцульської магії. *[http://verkhovyna.life/starozhytnostey/ Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини] *церква Успіння Пресвятої Богородиці, УПЦ КП *церква Святого Юрія Побідоносця, УГКЦ *церква Святої Анни, УПЦ МП == Чим зайнятись == У Верховині швидкими темпами розвивається туризм. Функціонує табір та школа рафтингу. Охочі мають змогу спливати на байдарках, рафтах, каяках, сходити на вершини Карпат, рибалити та займатися скелелазанням. Молоді люди віком до 18 років мають можливість відпочити у дитячому оздоровчому комплексі «Верховина». == Що купувати == Поблизу автостанції є ринок, де можна купити сувеніри та речі ручної роботи. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == З перебоями працюють всі мобільні оператори. == Куди далі == {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] qxt9o1sblerr38rfjbyb3x9utsibmx8 Коломия 0 1858 33283 28268 2022-08-24T01:53:53Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.5416|25.0386|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Kolomyia2.jpg | caption= | city= Коломия | citylocal= | map= | arm= | population= 60 941 | callingcode= }} '''Коломи́я''' — центр Коломийського району [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], адміністративний центр Коломийської районної ради, місто обласного підпорядкування, розміщене на річці Прут, у південно-східній частині області, за 65 км від [[Івано-Франківськ]]а. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Населення — 61 тис жителів (2017). == Зрозуміти == Історики й досі не мають одностайної відповіді на питання, коли і як виникла Коломия, хто був її засновником, звідки походить назва міста. Ось як про це чи не вперше у XIX столітті зазначив Л. Вайґель: «... Коломия належить до найстаріших у Галичині міст. Дехто, захоплений схожістю вислову, вводить назву слова ''колонія'', тобто римське поселення. Тутешній люд провадить назву міста від назви потоку ''Коломийка'', який так звуть тому, що в нім мили кола». Сьогодні найпоширенішими версіями щодо походження назви міста є припущення, побудовані на основі переказів і легенд. Зокрема, це версії, що виникли від сполучення іменника «коло» (колесо) і дієслова «миє» (мити, обмивати), від сербо-хорватського слова ''«коломий'я»'', власного чоловічого імені ''Коломий''. Існує також версія, що Коломию було закладено на честь галицького короля і угорського королевича Коломана (Кальмана) (1209–1241) у 1214 році, вперше висловлена у XIX столітті. Є ще варіант, що назву місто отримало від назви річки Прут. Колись Прут мав назву «Мий», відповідно місто назвали «Коло Мия», тобто коло Прута. == Як дістатись == Дістатись Коломиї можна власним автомобілем або автобусом, з місцевої автостанції курсують автобуси до [[Івано-Франківськ|Івано-Франківська]], інших населених пунктів області, також є залізнична станція. === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Коломиї розташований залізничний вокзал на якому зупиняються потяги з Києва та Львова, Одеси, Мінська,Харкова. Також курсує електричка до Івано-Франківська та Рахова. === {{Автомобілем}} === Коломия - Івано-Франківськ: 64 км. Коломия - Львів: 198 км. Коломия - Чернівці: 79,0 км. === {{Автобусом}} === Коломия має транспортне сполучення з Івано-Франківськом та іншими районними центрами області, також курсують автобуси у інші міста, такі як , [[Львів]], [[Чернівці]], [[Київ]]. === {{Кораблем}} === == Транспорт == У місті є громадський транспорт та таксі. == Що відвідати == * Музей писанкового розпису -  ''проспект В'ячеслава Чорновола, 43Б''; * Міська ратуша - ''вулиця Михайла Грушевського, 1''; * Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття - ''вулиця Театральна, 25''; * Благовіщенська(Спаська) церква - ''вулиця Карпатська, 2''; * Катедральний собор преображення Христового (УГКЦ) - ''вулиця Театральна, 31;'' * Музей історії міста - ''вулиця Романа Шухевича, 80''; * Гімназія імені Грушевського (монастир Урсулянок) - ''вулиця Івана Франка, 19;'' * Костел Діви Марії (Святого Йосафата) - ''вулиця Мазепи, 93;'' == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == *Синьйор Помідор, вул.СічовихСтрільців, 23 *Фреш пр. Грушевского, 8а *Паб Underground пл. Вічевий Майдан, 6 *Карпати вул.Театральна, 15 === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == * Оазис вул. Ковцуняк, 1 -б * Надія проспект Чорновола, 26 * Ворота Карпат вул. Ніщинського, 26а * Писанка пр-т Чорновола, 41 * Silver Lake cottage * Локомотив вул. Яворницького, 28 === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Нині у Коломиї діє одинадцять ЗОШ[17], одинадцять дитячих садочків, дитячий будинок-інтернат[18], Будинок дитячої та юнацької творчості, Станція юних туристів, Коломийський навчально-виробничий центр творчості учнівської молоді, Музична студія, ДЮСШ №1, ДЮСШ №2. Коледжі: Коломийський економіко-правовий коледж КНТЕУ[19] Коломийський медичний коледж ім.Івана Франка[20] Коломийський педагогічний коледж Коломийський політехнічний коледж Коломийський коледж комп'ютерних наук[21] Технікуми, ліцеї та училища: Коломийський індустріально-педагогічний технікум[22] Коломийський професійний ліцей сфери послуг[23] Вище професійне училище № 14[24] Вище професійне училище № 17. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У місті присутні усі українські оператори мобільного зв'язку. == Куди далі == {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 7gzd678isuw3ecnso1dwffcr5ddyzxw Турбів 0 1887 33240 32030 2022-08-24T01:40:37Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.375|28.795|zoom=12}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Турбів | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Турбів''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. Центр Турбівської селищної громади. == Зрозуміти == Селище міського типу неподалік від [[Вінниця|Вінниці]], що є центром Турбівської громади Вінницького району (раніше входило до складу Липовецького району) на березі річки Десна та її приток. Відоме як промисловий центр, але має декілька цікавих місць для туристів. Також туристів зацікавлять околиці Турбова, що входять до складу селищної громади. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт розташований у місті Вінниці (поблизу с. Гавришівка). Виконуються рейси до/з [[Варшава|Варшави]] та [[Тель-Авів]]а та сезонні чартери. Найближчим часом з'явиться пряме сполучення з Києвом, що досить зручно для дальньомагістральних напрямків, оскільки квитки з пересадкою в аеропорту Бориспіль можуть коштувати дешевше, ніж просто прямі рейси до Києва. === {{Потягом}} === Найближчими залізничними станціями є Вінниця та Калинівка-1, проте найближчим за відстанню є блокпост Варшиця. === {{Автомобілем}} === Турбів сполучений автомобільними дорогами з Вінницею, Калинівкою, Липовцем та Погребищем. === {{Автобусом}} === У денний час є регулярне автобусне сполучення з Вінницею (автобуси відправляються з автостанції у мікрорайоні Тяжилів). Також є сполучення з Погребищем, Липовцем, рідше з Оратовом та Калинівкою. Проходить 1 автобус що сполучає Вінницю та Київ (слідує через Погребище, Сквиру, Білу Церкву). Перший автобус у напрямку Турбова відправляється з Вінниці о 4:45, останній о 20:30. Дані рейси виконуються від залізничного вокзалу. == Транспорт == Враховуючи відстані для великої кількості мешканців зручно пересуватися на велосипеді. Також можна скористатися автобусами, що проходять повз селище (у селищі є декілька зупинок). Популярним у селищі є таксі (телефон служби таксі: +380973555040). == Що відвідати == * {{see | name=Турбівський парк | alt= | url= | wikipedia=Турбівський парк | email= | address= | lat=49.332820 | long=28.723476 | directions=Поруч з парком розташована автобусна зупинка (зі сторони Вінниці) | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-31 | content=Парк, де проростають дуби віком понад 100 років, пам'ятка природи. }} * {{see | name=Церква Св. Дмитрія | alt= | url= | wikipedia=Свято-Дмитрівська церква (Турбів) | email= | address= | lat=49.343564 | long=28.723323 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2022-04-14 | content=Дерев'яний храм (пам'ятка архітектури) }} * {{see | name=Комплекс земської лікарні | alt=Турбівська міська лікарня | url= | wikipedia=Комплекс земської лікарні (Нова Прилука) | email= | address= | lat=49.362686 | long=28.713241 | directions=Перша автобусна зупинка у с. Нова Прилука як їхати з Турбова | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-09-02 | content=Пам'ятка архітектури початку XX століття. Географічно розташована у сусідньому селі Нова Прилука, проте відноситься до Турбова. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Cafe Mariana | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру, 5 | lat=49.328821 | long=28.728840 | directions= | phone=+380977481702 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-07-11 | content=Ззовні непримітна будівля, проте з гарним інтер'єром, порадує відвідувачів хорошею кухнею та стравами від шеф-повара, майстра своєї справи. Заклад розташований у напрямку Вінниці поруч із невеликою автобусною зупинкою. }} * {{eat | name=Антарес | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру, 42а | lat=49.340762 | long=28.718433 | directions= | phone=+380979639195 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2021-05-04 | content=Хороше місце у центрі, щоб поїсти та купити продукти. Працює доставка. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Нині у Турбові функціонують два недорогих готелі, розташовані відносно поруч (за центром у напрямку села Нова Прилука), що також може бути зручним варіантом для тих хто відвідує місто [[Вінниця|Вінницю]]. * {{sleep | name=Готельно-ресторанний комплекс "Олена" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру, 159 | lat=49.347270 | long=28.715944 | directions= | phone=+380631151688 | tollfree=+380988707756 | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-01-31 | content= }} * {{sleep | name=Торгово-розважальний центр "Україна" | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Миру | lat=49.351834 | long=28.715086 | directions=поруч із машинобудівним заводом | phone=+380687569160 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-01-31 | content=є готель та супермаркет }} Також є * {{sleep| name=база відпочинку | lat=49.330240 | long=28.755083 | directions=поруч з лісом та річкою | lastedit=2018-01-31 | content=На базі можна орендувати будиночки, поставити намет, відпочити на природі та орендувати човен за низькими цінами. }} У лісі є * {{sleep| name=LAGER територія відпочинку | lat=49.314256 | long=28.7761611| directions= | phone=+380955894693 | lastedit=2022-04-14 | content=Територія колишнього піонерського табору. Підходить для ночівлі та відпочинку компаній, а також дітей, проведення заходів, активних розваг}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Працюють усі мобільні оператори. У центрі селища є відділення Укрпошти (працює з понеділка по п'ятницю) та Нової пошти (працює щоденно та приймає великогабариті вантажі). == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] bx8ll058i5efsrxri149301lib227hw Старобільськ 0 1908 33224 25060 2022-08-24T01:33:06Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Луганської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.2666666667|38.9166666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Старобільськ | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Старобільськ''' знаходиться в [[Луганська область|Луганській області]] [[Україна|України]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на березі річки Айдар у Слобідській Україні. Районний центр у Луганській області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий діючий в Україні аеропорт розташований у Харкові. === {{Потягом}} === У місті є однойменна залізнична станція, проте залізнична гілка внаслідок конфлікту залишилась відірваною від іншої залізничної інфраструктури України. Тут курсує лише приміський поїзд що сполучає Станицю Луганську і Троїцьке. Щоб дістатися з інших регіонів України, найзручніше добиратися до станції Сватове. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є прямі автобусні сполучення з різними містами Луганщини та з Харкова. Автостанція у Старобільську розташована за адресою: пл. Базарна, 1а. == Транспорт == Міського транспорту немає, але цілодобово функціонує служба таксі. Вартість поїздок містом станом на листопад 2017 року становила 30-35 гривень. == Що відвідати == * {{see | name=Старобільський жіночий монастир | alt= | url= | wikipedia=Старобільський жіночий монастир | email= | address= | lat=49.028611 | long=37.567778 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-29 | content= }} * {{see | name=Собор святого Миколая Чудотворця | alt= | url= | wikipedia=Собор святого Миколая Чудотворця (Старобільськ) | email= | address= | lat=49.281711 | long=38.892231 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-29 | content= }} * {{see | name=Старобільський краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia=Старобільський краєзнавчий музей | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-01-29 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == У місці функціонують супермаркет, крамниці, а також місцевий ринок. == Де поїсти == * {{eat | name=Старгород | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Слобожанська, 33 | lat=49.280740 | long=38.894348 | directions= | phone= | tollfree=+380661666410 | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-28 | content=Вважається одним з найпопулярніших місцевих закладів харчування. Домашня та авторська кухня. Розташований неподалік від готелю "Айдар". }} * {{eat | name=Грузия | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Горького | lat= | long= | directions= | phone=+380509553861 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-28 | content=Можна скуштувати страви грузинської та кавказької кухні. }} == Де розважитись == * {{listing | name=Кальян-бар "Brooklyn" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-28 | content= }} == Де зупинитись == * {{sleep | name=Готель "Айдар" | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Слобожанська, 40 | lat=49.280649 | long=38.896451 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2017-11-27 | content= }} == Де навчатись == * [[:w:Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|Луганський національний університет імені Тараса Шевченка]] == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Працюють усі українські оператори мобільного зв'язку. У багатьох закладах можна знайти WiFi. == Куди далі == Старобільськ є досить вдалою відправною точкою для відвідування інших місць Луганщини. {{footer|ispartof=Луганська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Луганської області]] izn8ag78evzb9d5o75yqge9hrilpt18 Гоща 0 1940 33328 20472 2022-08-24T02:07:56Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Рівненської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Садиба у Гощанському парку.jpg | caption=Садиба у Гощанському парку | city=Гоща | citylocal= | map= | arm= | population=5353 | callingcode=+380-3650 }} '''Гоща''' — центр Гощанського району, що знаходиться у центрально-східній частині [[Рівненська область|Рівненської області]]. == Зрозуміти == Селище розташоване на березі річки Горинь. Відстань від обласного центру - 32 км. Межує з Острозьким районом на півдні, з Рівненським - на заході, з Костопільським та Березнівським - на півночі, з Корецьким - на сході, з Новоград-Волинським районом Житомирської області - на південному сході. === Історія === Перша згадка у літописах про Гощу датується 1152 роком. З історичних джерел відомо, що в XIV ст. село належало боярину Кирдєєву, а пізніше магнатам Гойським. Наприкінці XIV ст. у Гощі збудували замок, обнесений з усіх боків муром і валами. Рештки одного з валів збереглися й досі. В середині XIV ст. Гоща опинилася під владою Литви, а після Люблінської унії — шляхетської Польщі. Прагнучи знищити режим жорстокого соціального і національного гноблення, населення не раз вставало на боротьбу проти панів. Чимало селян брало участь в селянсько-козацькому повстанні 1594—1596 рр. під керівництвом Северина Наливайка. Гоща отримала магдебурзьке право та статус міста у XVI ст. З кінця XVI і майже до середини XVII ст. Гоща була одним з центрів протестантської течії — социніанства, котру католики проголосили еретичною. В XVII ст. Гоща належала князям Соломирецьким. Зокрема, княгиня Регіна Соломирецька виступила фундатором й меценатом Михайлівського монастиря, з умовою відкриття при монастирі школи. 1639 року до обителі перенесено школу-філію Києво-Могилянського колегіуму з Вінниці. У Гощанській філії Києво-Могилянської академії викладав видатний православний діяч, богослов, філософ, архімандрит Києво-Печерського монастиря Інокентій Гізель. Після Соломирецьких власником Гощі став Адам Кисіль. В 1775 р. володіли Гощею Ленкевичі, які наприкінці XVIII ст. заклали парк, який відтоді став «зеленою окрасою» містечка з рідкісними видами флори, що привертали увагу подорожуючих, природодослідників, ботаніків. На території близько 7 га височіють 50 видів дерев та чагарників, завезені з південної півкулі. Справжнім символом парку та Гощі стало рідкісне дерево гінкго, що росло на території України ще в дольодовиковий період. У XIX ст. власниками були Валевські. Валевські спорудили на території парку власний маєток у 1840-х роках. Садиба побудована у стилі шале з фахверковим фасадом та мансардовим поверхом. Такі будинки були поширені у Швейцарських Альпах, Німеччині, Франції, Австрії. «Шале» перекладається як «хатина пастуха». І це цілком логічно, що вони були популярними у Альпах, у гірських місцевостях. В Україні шале – рідкісна форма зодчества. Однак оскільки Валевські утримували одну з найбільших на Волині вівчарень (3 тис. овець) та стайні на 300 коней, таку архітектурну форму європейського типу можна вважати виправданою. За радянську добу південний фасад садиби був обкладений облицювальною плиткою, що надало будівлі соціалістичних рис. Нині Садиба пустує та потребує проведення реставраційних робіт. У 1959 році Гоща набула статус селища міського типу. === Природно-географічні та кліматичні умови === Загальна площа Гощанського району – 690 км ². [[Файл:Річка Горинь у Гощі.jpg|міні|Річка Горинь у Гощі]] Площа смт. Гоща – 7,09 км². Середня температура повітря у січні – -4,0°С, у липні – +19,1°С. Висота над рівнем моря – 192 м. Кількість сонячних днів у році – 70. Територією району протікає ріка Горинь, що впадає в р. Прип’ять. У районі нараховується 37 ставків, що розташовані на території різних сільських рад району. Кількість опадів – 600 – 650 мм за рік, більше у літній період. Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. == Як дістатись == === Автомобілем === Через селище проходять автошлях міжнародного значення Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів—Чоп (М06, частина E40) та автошлях регіонального значення Рівне-Тучин-Гоща-Вельбівно (Р 77). === '''Автобусом''' === [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=560100 Розклад руху автобусів із автовокзалу міста Рівне.] == Що відвідати == * '''Свято-Михайлівський монастир''' (спершу чоловічий, тепер – жіночий) – пам'ятка архітектури національного значення, закладена у 1639 році. Адреса – смт Гоща, вул. Шевченка,3. [[Файл:Свято-Михайлівська церква в Гощі.jpg|міні|Свято-Михайлівська церква у Гощі, XVII ст.]] * '''Дзвіниця церкви Св. Михаїла'''. * '''Свято-Покровський жіночий монастир''' – у 1629 році Реґіна (Ірина) Соломирецька, уроджена княгиня Гойська, прихильниця православної церкви, заснувала в Гощі православний монастир св. Михаїла з школою. У 1672 році, під час нападу кримських татар на містечко, окремі дерев’яні приміщення цього монастиря були спалені. В період 1629 – 1672 років Гощанський Михайлівський чоловічий православний монастир був культурно-освітнім центром на Волині. Про це свідчить існування при ньому вищої школи, де працювали видатні постаті національної культури І.Гізель, Г.Старушич, Л.Баранович. У 1672 році під час нападу кримських татар на містечко окремі дерев’яні приміщення цього монастиря були спалені. Після пожежі монастир поступово відбудовувався, наприкінці ХVІІ століття перейшов з православної до греко-католицької єпархії. У радянський період (1939 – 1991 рр.) монастир був ліквідований. Відновив свою діяльність у 2004 році, як Покровський жіночий православний монастир Української православної церкви Московського Патріархату. * '''Гощанський парк''' – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, закладена у XVIII ст. [[Файл:Гощанський парк, XVIII ст..jpg|міні|Гощанський парк, XVIII ст.]] * '''Кована карета в Гощанському парку''', виготовлена 2016 р. до 25-річчя Незалежності України майстрами ковальського мистецтва. [[Файл:Кована карета у Гощанському парку.jpg|міні|Кована карета у Гощанському парку]] * '''Садиба Валевських''' – пам’ятка архітектури місцевого значення, XIX ст. [[Файл:Садиба Валевських у Гощі.jpg|міні|Садиба Валевських у Гощі]] * '''Каплиця у Гощі.''' [[Файл:Каплиця у Гощі.jpg|міні|Каплиця у Гощі]] * '''Водяний млин''' – пам'ятка дерев'яної архітектури XIX ст. Збудований млин був у 1882 році представниками роду Валевських, котрі привезли устаткування для спорудження млину з Голландії. [[Файл:Вітряний млин у Гощі.jpg|міні|Вітряний млин у Гощі]] * '''Красносільський вітряк''' – пам'ятка дерев'яної архітектури, збудована чехом Іваном Клічником у с. Красносілля Гощанського району 1895 р. * '''Вітряний млин у с. Витків''' - пам'ятка народної архітектури. Вік Витківського млина – понад 200 років. Конструкція вітряка у Виткові дуже подібна до красносільського вітряного млина. Правда, він в дещо гіршому стані ззовні, ніж красносільський, хоча всі основні механізми теж збереглися. За конструктивно-технічним вирішенням вітряк стовпового типу. У 50 – 60-ті роки, вітряки працювали на повну потужність, довго і плідно служили хліборобам. До війни у Виткові було чотори вітряки. Один з них згорів за Польщі, інший гітлерівці спалили у війну. До війни серед власників вітряків були і німці, зокрема, у Виткові власником вітряка був німець Густав. * '''Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Дорогобужі''', що стала відомою завдяки унікальній знахідці – шедевру волинського іконопису Ікони Пресвятої Богородиці Одигітрії, створена в кінці XIII – початку XIV століть. Особливість ікони полягає у її східних рисах, адже лице Богоматері не українізоване, як у іконописі наступних століть. Нині ікона зберігається у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. * '''Дорогобузьке городище''' XI – XIII століть. * '''Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею''' – пам'ятка релігійного зодчества національного значення у с. Дорогобуж, датована другою половиною XVI ст. * '''Церква Преображення Господнього з дзвіницею''' – пам'ятка дерев'яної архітектури національного значення у с. Тучин, створена у 1730 р. == Чим зайнятись == * Польоти на літаках та планерах з аеродрому Воронів, який розташований в 33 км на схід від міста Рівне, неподалік села Воронів, Гощанського району. * Відвідати Обласний фестиваль народної творчості, історії та побуту "Красносільські вітряки" у с. Красносілля Гощанського району, що проходить щороку на початку осені на території села. * Відвідати музей-криївку УПА у Бабині. == Що купувати == * '''[http://gzpt.com.ua/ Продукцію ПрАТ "Гощанський завод продтоварів]"''', смт. Гоща, вул. Рівненська, 19; тел.: +38 (068) 440-32-99, +38 (050) 151-14-90. * '''[https://www.facebook.com/oleh.yarynich/posts/1570194749715727?pnref=story Поштові листівки з символікою Гощі]''' == Де поїсти == '''Кафе «Щедрий млин»''', смт Гоща, вул. Рівненська, 76, тел.(03650)2-17-93 '''Ресторан «Україна»''', смт Гоща, вул. Незалежності, 7, тел.(03650)2-10-93 '''Кафе «Монастирське»''', смт Гоща, вул. Шевченка, 1, тел.(03650)2-14-63 '''Кафе «Рікос»''', смт Гоща, вул. Радянська, 2. '''Кафе «Гарячі страви»''', смт Гоща, вул. Рівненська. '''Кафе «Лео»''', смт Гоща, вул. Незалежності. '''Кафе «Застав’я»''', смт Гоща, вул. Застав’я, тел.: 097 130 3259. == Де зупинитись == === Дешево === '''[https://stejka.com/ukr/rovenskaja/gowa/oteli/motel/ Комплекс дорожнього сервісу "Щедрий млин"]'''. Адреса: смт Гоща, вул. Рівненська,76. Тел.: (03650)2-17-93. Комплекс включає готель, паркінг, ресторан. Вартість двомісного номеру - 100 - 200 грн., тримісного стандарт - 150 грн. === Середні ціни === '''[https://www.booking.com/hotel/ua/oazis-m.uk.html?aid=356938;label=metagha-link-localuniversalUA-hotel-444898_dev-desktop_los-1_bw-14_dow-Sunday_defdate-1_room-0_lang-uk_curr-UAH_gstadt-2_rateid-0;sid=893d8e329d3d8564b3fe607934e6d151;all_sr_blocks=44489801_108323385_0_0_0;bshb=0;checkin=2018-02-11;checkout=2018-02-12;dest_id=-1034755;dest_type=city;dist=0;group_adults=1;group_children=0;hapos=1;highlighted_blocks=44489801_108323385_0_0_0;hpos=1;no_rooms=1;room1=A;sb_price_type=total;srepoch=1517134923;srfid=9150c6934ce76c235f826b79929a1916879cbb24X1;srpvid=e8b648e5ecc9027e;type=total;ucfs=1&#hotelTmpl Готель "Оазис-М"]'''. Адреса: вул. Незалежності, 53-а, Бабин, Рівненська область. Тел.: 0362 438 183. Вартість одномісного номеру - 440 грн. === Дорого === == Зв'язок == '''Поштовий індекс''' - 35400. '''Телефонний код''' - +380-3650. == Куди далі == * У західному напрямку – '''[[Рівне]]'''. * У південному напрямку – '''[[Острог]]'''. {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] qnaxcr4m5qp86vnfia60nlzz5rp1ukd Яремче 0 1944 33290 27011 2022-08-24T01:55:19Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.460278|24.558611}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Yaremche from Makovytsa.jpg | caption=Краєвид на Яремче з гори Маковиця | city=Яремче | citylocal= | map= | arm=Yaremche coa.png | population= 8198 осіб | callingcode= +380-3434 }} '''Яремче (до 2006 року - Яремча)''' - місто обласного значення на [[Західна Україна|Заході України]] в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Яремче входить до складу Карпатського національного природного парку. Розташоване в улоговині Карпат на території Горган. З усіх сторін місто оточують вершини. З півдня і південного заходу лежить хребет Явірник, з заходу розмістились гори Щивка, Чорногориця і Синечка, зі сходу — гора Маковиця. Висоти навколишніх гір коливаються від 400 м до 1500 м і вище. Через всю територію міста протікає річка Прут. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * У місті працює {{listing |type= go | name= залізнична станція Яремче| alt= | url= | email= | address= | lat=48.4489 | long=24.5527 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }}, що приймає міжміські та приміські поїзди: '''Пасажирські поїзди''' * Щоденний пасажирський поїзд "Гуцульщина" сполученням Київ-Рахів. Вагони люкс, купе, плацкарт. * Щоденний пасажирський поїзд "Львів-Рахів". Вагони купе, плацкарт, загальні. * Швидкий потяг 143/144 Київ — Ворохта (через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів). Курсує в холодне півріччя. '''Приміські поїзди''' * Ворохта - Коломия - Ворохта * Яремче - Івано-Франківськ - Яремче * Коломия - Рахів - Коломия * Івано-Франківськ - Рахів - Івано-Франківськ Розклад поїздів по станції Яремче [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23255&by_station=1 на сайті Укрзалізниці] === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing |type= see | name= водоспад Пробій| alt= | url= | wikipedia=Пробій (водоспад) | email= | address= | lat=48.4400 | long=24.5402| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} - каскадний водоспад на річці Прут. * {{see | name=водоспад Дівочі сльози | alt= | url= | wikipedia=Дівочі Сльози (Яремче) | wikidata= | email= | address= | lat=48.4448 | long=24.5189 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=водоспад Женецький Гук | alt= | url= | wikipedia=Женецький водоспад | wikidata= | email= | address= | lat=48.39119 | long=24.49981 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Нарінецький водоспад | alt= | url= | wikipedia=Нарінецький водоспад | wikidata= | email= | address= | lat=48.38431 | long=24.52162 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{see | name=Капливець | alt= | url= | wikipedia=Капливець | wikidata= | email= | address= | lat=48.433889 | long=24.594417 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= Скелі Довбуша| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4399 | long=24.5639| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — нагромадження кам’яних брил ямненського пісковику. * {{listing |type= see | name= Церква Чуда Архистратига Михаїла| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4763 | long=24.5771| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} 1844 року * {{listing |type= see | name= Успенська церква| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4543 | long=24.5546| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} 1884 року. * {{listing |type= see | name= Церква св. Іоанна Милостивого| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4304 | long=24.5659| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — дерев'яна церква XVIII ст. * {{listing |type= see | name= Церква св. Апостолів Петра і Павла| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4800 | long=24.5557| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — дерев'яна церква збудована у 2000 році. * {{listing |type= see | name= Музей етнографії та екології Карпатського краю| alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Свободи, 269 | lat=48.44983 | long=24.55471| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 10:00-18:00| price=25 грн | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= відслонення гірської породи на правому березі річки Прут| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4431 | long=24.5544| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= Вольєрне господарство| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4458 | long=24.5393| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9:00-18:00| price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= see | name= перевал Пересліп| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4442 | long=24.4631| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} == Чим зайнятись == * '''Піший туризм''' ** маршрут «[[Стежка Довбуша]]». Завдовжки 4 км, тривалість прогулянки 4 год. ** маршрут «На гору Маковицю». Довжина 9 км, тривалість 5 год. ** «на полонину Туршугувата». 16 км. 5 год. ** «на хребет та полонину Чорногориця». 20 км. 5,5 год. ** «на полонини Явір та Вовча». 16 км. 6 год. ** «на полонину Явірник». 15 км. 6 год. ** «на Делятин через гору Синячка». 25 км. 6 год. ** «на гору Смерічок». 14 км. 7 год. ** «на Яремче через полонину Явірник». 27 км. 2 дні. ** «на село Бистриця через гору Довбушанка». 36 км. 2 дні. * '''Велосипедний туризм'''. Маршрути: ** «Оглядовий» по місту Яремче. 7 км. 1 год 20 хв. ** «Легенда». Яремче — монастир — база "Легенда". 17 км. 1 год. ** «Багрівець». Яремче (центр) — вольєри — присілок Багрівець — база "Карпати" — водоспад Пробій. 6 км. 1,5 год. ** «Дівочі сльози». Яремче (центр) — вольєри — водоспад Дівочі сльози. 7 км. 1,5 год. ** «Маливо». Яремче (центр) — село Заріччя — гора Маливо — місто Яремче (центр). 27 км. 3 год. ** «Білий Камінь». Яремче (центр) — село Делятин — гора Пірс-Дора — скеля Білий Камінь — місто Яремче (центр). 23 км. 4 год. * '''Рафтинг''' по річці Прут. * '''Кінні прогулянки''' * '''Політ на аерошуті''' == Що купувати == Сувенірні ринки: *'''[https://goo.gl/maps/Akn1KxRoStn4zyZRA Сувенірний ринок "ДОРА"] (Свободи 59/2), присілок Дора, в напрямку Івано- Франківська.''' *{{listing |type= other | name= біля водоспаду Пробій| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4395 | long=24.5409| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= other | name= біля стежки Довбуша| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.43492 | long=24.55295| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= other | name= біля моста| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.44191 | long=24.54807| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} * {{listing |type= other | name= біля вольєрного господарства| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4455 | long=24.5393| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type= eat | name= Варенична| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.4484 | long=24.5540| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — пропонує вареники з різноманітною начинкою за помірну ціну. === Середні ціни === * {{listing |type= eat | name= ресторан «Гуцульщина»| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.43945 | long=24.54065| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-20 | content= }} — ресторан-музей побудований архітектором І. Бондарчуком з дерева за канонами гуцульської архітектури без єдиного цвяха. === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=Карпатські джерела | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= вул. Івана Франка, 60/2, мікрорайон «Ямна» | lat=48.4387 | long=24.5743 | directions= | phone=+38 097 888 3801 | tollfree= | fax= | hours= | price=700 грн за двомісний номер | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{listing | name=Ведмежа гора | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2019-03-15 | content=сімейний курорт, який швидко розбудовується і робить акцент на оздоровленні та еко-туризмі. }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Ворохта]], [[Буковель]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] m829fd61m0a7d7113i3mdpaedf883vd Ворохта 0 1965 33288 23579 2022-08-24T01:54:54Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.2825|24.562778}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Ворохта | citylocal= | map= | arm= | population=4200 | callingcode= }} '''Ворохта''' знаходиться в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. == Зрозуміти == Ворохта - селище міського типу, що знаходиться в Івано-Франківській області ([[Україна]]). Населення близько 4200 тис. людей. Селище відоме завдяки своєму розташуванню. Ворохта є своєрідним туристичним осередком. Звідси зручно діставатись до гірського курорту [[Буковель]] та виїжджати до гір. Через цей населений пункт проходить багато автобусних маршрутів, тож можна дістатись майже до будь-якого міста чи села в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Велика кількість туристичних маршрутів починається та завершується у Ворохті. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Дістатись до Ворохти літаком наразі не можливо через відсутність аеропорту. === {{Потягом}} === Потрапити до Ворохти можна поїздами Київ-Ворохта (прямий рейс з кінцевою станцією у селищі), Київ-Рахів (станція Ворохта є проміжною), або іншими, які проходять через залізничну станцію Ворохта. === {{Автомобілем}} === Завдяки новій та комфортній дорозі до Ворохти з легкістю можна дістатись автомобілем з будь-якої точки України. === {{Автобусом}} === Територією Закарпатської та Івано-Франківської областей курсує достатня кількість рейсових автобусів, що проходить через автобусну станцію Ворохти. Більшість автобусних маршрутів з інших областей передбачають доїзд до міста [[Івано-Франківськ]] і пересадку на рейсовий автобус до Ворохти. == Транспорт == Транспорт представлений здебільшого рейсовими автобусами, що проходять через автостанцію Ворохти. == Що відвідати == [[Файл:Ворохта .трамплін..jpg|міні|315x315пкс|Лижний трамплін у Ворохті]] За 4 години пішої прогулянки можна відвідати гору Кукул. На території Ворохти розташований австрійський 100-річний віадук, що є історичною пам'яткою. Можна відвідати декілька ресторацій української кухні. У Ворохті є лижний трамплін, де колись тренувались до змагань лижники. [[Файл:Залізничний віадук Ворохта.JPG|міні|Залізничний віадук у Ворохті]] == Чим зайнятись == Найпопулярніші види занять у Ворохті - дегустація вина, піші прогулянки горами, кінні прогулянки горами, екскурсійні тури Карпатами. == Що купувати == У Ворохті можна придбати карпатські сувеніри на різних смак, сувенірні футболки, магніти, статуетки, спробувати місцеві страви, тощо. == Де поїсти == === Дешево === * Кафе "Могул" * Кафе-колиба "Гуцулочка" * Кафе "Sova" [[Файл:Казковий Кукул.jpg|міні|Гора Кукул]] === Середні ціни === * Ресторан "Оксамит" * Ресторан "Стара Ворохта" === Дорого === * Ресторан "Високий Грунь" * Готельно-ресторанний комплекс "Хатки Руслани" [[Файл:Кінна прогулянка Ворохта.jpg|міні|Кінні прогулянки Карпатськими лісами]] == Де розважитись == Ворохта є важливим туристичним осередком, тому більшість розваг представлені різними видами активного туризму. Взяти участь у подібних активностях можна замовивши послугу у пунктам надання туристичних послуг, або через мережу Інтернет. == Де зупинитись == [[Файл:Сувеніри Ворохта.jpg|міні|Точка продажу сувенірів у Ворохті]] === Дешево === * Котедж "Близнюки" === Середні ціни === * Готель "Десятка" * Туристичний комплекс "Керманич" * Готель "Гетьман" === Дорого === * Гостинний двір М * Готельно-ресторанний комплекс "Хатки Руслани" == Де навчатись == Вищих навчальних закладів у Ворохті немає. Є середня загальноосвітня школа. Більшість місцевого населення виїжджають на навчання до Івано-Франківська. == Як заробити == Більшість місцевого населення заробляє за допомогою надання туристичних послуг (послуги гірського провідника, продаж сувенірів, екскурсії, пасажирські перевезення), інші заробляють продаючи ягоди та гриби, що збирають у горах, або сир власного виробництва. == Застереження == Потрібно з обережністю ставитись до алкоголю, що продають місцеві жителі на сувенірних ринках, оскільки більшість виготовлена в неналежних для цього умовах та зберігається у пластикових пляшках. Якщо ви маєте алергію на молочні продукти, варто утриматись від вживання гуцульського сиру та страв, що його містять. З обережністю варто ставитись до купівлі грибів (особливо сушених) та ягід у літній період. == Як вирішувати проблеми == У більшості випадків можна попросити допомоги у місцевих жителів. Протягом доби чергують швидка медична допомога (телефон 103), поліція (телефон 102) та пожежна служба (телефон 101). Також на вказівках туристичних маршрутів та у туристичних центрах можна знайти телефони рятувальних служб. == Зв'язок == На території Ворохти зв'язок забезпечується усіма операторами мобільних мереж України. == Куди далі == Далі можна вирушити до підніжжя найвищої точки України г. Говерли й вирушити туристичним маршрутом Чорногірським хребтом. Звідси зручно їхати на гірські курорти [[Буковель|Буковелю]] та [[Драгобрат]]у. Також близько до селища міського типу [[Яремче]], яке відоме природним парком із дикими звірами, скелями Довбуша, водоспадами та найбільшим сувенірним ринком у Карпатах. [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 1bzoq03rtpw081dxtbyxd90o6mm7fm3 Городок (Львівська область) 0 1968 33299 32828 2022-08-24T01:58:57Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.784722|23.679722}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Будні міста.JPG | caption=Центр міста | city=Городок | citylocal=Львівська область | map= | arm=COA of Horodok in Lviv Oblast.svg | population=16257 осіб | callingcode=+380-3231 }} '''Городок''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Старовинне місто. Один з районних центрів Львівської області. Поруч з містом протікає річка Верещиця. Населення — понад 16200 осіб. Через місто пролягає міжнародна автомагістраль [[Файл:Tabliczka E40.svg|30px]], найдовший автошлях у Європі, що з'єднує французьке місто [[Кале]] з [[Казахстан]]ом. Український відрізок автомагістралі, що проходить через Городок має номер [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]]. === Історія === Вперше місто згадується Нестором-літописцем у 1213 році, як поселення Галицько-Волинського князівства. У літописі говориться, що місто відоме далеко на схід як центр торгівлі сіллю, а тому мало назву «Городок сольний». Справжній розвиток Городка припадає на 1387-1434 роки, коли містечком володіє польський король Владислав II Ягайло. Завдяки ньому місто в 1389 р. отримало Магдебурзьке право. У ΧΙV-ΧVΙΙ століттях це великий ремісничий центр (діяло 12 цехів). За часів Австро-Угорщини довкола Городка засновано численні німецькі колонії. Під час Першої світової війни на околицях Городка відбулася масштабна битва між австрійцями і росіянами. Великих руйнувань і втрат Городок зазнав під час Другої світової війни. В радянський час поблизу Городка у Черлянах побудували військовий аеропорт. Городоцьке летовище окрім військових цілей використовувалося як резервне Львівського аеропорту. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Городка з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 24 км). === {{Потягом}} === Через місто проходить приміська залізнична лінія Мостиського напрямку. В Городку розташована залізнична станція '''Городок-Львівський'''. Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка - 9 грн, студентського - 6 грн. Поїздка в середньому триває 55 хв. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на станцію Городок |- | Львів-Держ.Кордон||5:25|| щоденно || 6:18 |- | Львів-Держ.Кордон|| 8:50|| щоденно || 9:42 |- | Львів-Держ.Кордон|| 14:05|| щоденно ||14:59 |- | Львів-Держ.Кордон|| 17:55|| щоденно || 18:50 |- | Львів-Мостиська-2|| 19:50|| щоденно || 20:46 |- | Львів-Мостиська-2|| 20:50|| щоденно || 21:43 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Городка!! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Мостиська-2-Львів ||6:18|| щоденно || 7:06 |- | Держ.Кордон-Львів || 7:25|| щоденно || 8:17 |- | Держ.Кордон-Львів || 9:15|| щоденно || 10:02 |- | Держ.Кордон-Львів || 13:59|| щоденно || 14:48 |- | Держ.Кордон-Львів || 17:56|| щоденно || 19:04 |- | Держ.Кордон-Львів || 21:46|| щоденно || 22:36 |- |} Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 1 лютого 2018 року. За змінами потрібно стежити на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/) === {{Автомобілем}} === * Зі Львова до Городка проходить автошлях міжнародного значення [[File:M-road-11-Ukraine.svg|30px]] за маршрутом '''Львів — Шегині'''. Мандрівка автомобілем з Головного вокзалу Львова триватиме приблизно 30 хв (відстань 25,5 км). Відповідно, цією дорогою до Городка можна дістатися з Державного кордону з Польщею від пункту пропуску Шегині (автомобілем їхати 50 хв, відстань — 52 км). * Також через Городок проходить дорога територіального значення {{Автошлях|Т|1425}} за маршрутом '''[[Миколаїв (Львівська область)|Миколаїв]] — Городок — [[Бібрка]]'''. === {{Автобусом}} === Зі Львова до Городка можна доїхати маршрутними автобусами: * '''140''' Львів-Городок (відправлення з АС 3) * Львів-Шегині (відправлення з АС Західна) == Що відвідати == * '''Городоцька ратуша'''. Збудована в 1832 році. Споруда має риси класицизму, збереглася майже в первозданному вигляді за виключенням шпилю. * Дерев'яна '''церква св. Івана Хрестителя'''. Датується 1752 роком та відноситься до галицької народно-будівної архітектурної школи. Розписи в середині храму виконані в ХІХ ст. Федором Щербокоським. Тоді ж поруч з церквою було зведено муровану дзвіницю. * '''Церква святого Миколая''' з дзвіницею (1510). * '''Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці''' (1633) * '''Церква Івана Хрестителя''' (1754). * '''Костел Воздвиження Чесного Хреста''' з дзвіницею (ΧV–ΧVΙΙΙ ст.). * '''Францисканський монастир''' * '''Парк''' XVIII ст. == Чим зайнятись == * '''Риболовля'''. Річка Верещиця та Городоцький став (він же Городоцьке водосховище) улюблене місце для рибалок. * '''Парашутний спорт'''. Неподалік Городка знаходиться навчальний аеродром «Цунів», де можна зайнятись парашутним спортом, політати на повітряній кулі чи легкомоторному літаку. Але для цього потрібно попередньо записатися у групу (шукайте в інтернеті). == Що купувати == == Де поїсти == * ресторан '''«Княжий двір»''' * ресторан '''[http://www.nash-gorodok.com/ «Наш Городок»]''' * ресторан-паб «Старий млин» == Де розважитись == У ресторані-пабі «Старий млин» можна розважитись. У закладі влаштовують дискотеки, рідше - й живу музику. == Де зупинитись == * готель «Мрія». Серед зручностей в цьому готелі є безкоштовна парковка і сауна.Готель розташований на відстані 1 км від Городока і 25 км від аеропорту Міжнародний «Львів».Щоранку гості можуть поснідати у барі.Wi-Fi надається у всьому готелі безкоштовно.На території надається безкоштовна приватна парковка. Кількість номерів: 12. == Де навчатись == У місті діє 4 школи: * Городоцький НВК № 2 «Загальноосвітня школа І ступеня-гімназія» * Городоцька загальноосвітня школа № 3 І-ІІІ ступенів імені Героя України Івана Бльока; * Городоцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4 ім. Т. Кулєби та А. Одухи; * Городоцький НВК № 5 «Загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад». * Також у Городку працює Городоцька дитяча музична школа. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Якщо виникли проблеми зі здоров'я потрібно дзвонити на номер телефону '''103'''. У Городку працює Городоцька центральна районна лікарні та пункт швидкої допомоги. == Зв'язок == Поштовий індекс '''81500''' == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 5drdscivgc7h71dpslru4azzkxmt4bd Самбір 0 1981 33307 31598 2022-08-24T02:00:59Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.518056|23.1975}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Самбір.jpg | caption=Краєвид центру міста з ратуші | city=Самбір | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Sambir.svg | population= 34 444 | callingcode= +380-3236 }} '''Самбір''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Самбір - адміністративний центр Самбірського району. Місто знаходиться у Дністровській низовині на березі річки Дністер. Засноване 1241 року. В Самборі працюють підприємства меблевої галузі, продукція яких має попит за кордоном. Місто розташоване на відстані 76 км від Львова автошляхами та 78 км залізницею. Населення Самбора становить 34 444 осіб (станом на 01.01.2021) === Історія === Виникненя Самбора пов’язане із сусіднім районним центром – Старим Самбором. В 1241 р. монгольська орда зруйнувала теперішній [[Старий Самбір]], а містяни переселилися до села Погоничі. Його спочатку називали Новим Самбором. Новостворене місто розвивалося досить швидкими темпами, вже за півтора століття йому було надано Магдебургське право. Новий Самбір став великим ремісничним і торгівельним центром на Прикарпатті. Окрім того тут осіло багато монаших орденів (домініканці, бернардинці, бригітки та єзуїти), які мали в місті свої кляштори. Від 1573 р. в Самборі існувала школа. Пізніше діяли парафіяльна русинська школа та єзуїтський колегіум. Освітні традиції продовжила гімназія, відкрита вже за часів Австро-Угорщини. В 1738-1754 р. довкола Самбора діяли загони Олекси Довбуша. Місто зазнало значних руйнувань під час Першої світової війни. Особливо великих збитків завдали російські солдати. Під час німецької окупації знищено все єврейське населення Самбора. За часів ЗУНР Самбір був повітовим центром. Повітовим комісаром, тобто керівником, було призначено визначного письменника Андрія Чайковського. Зараз Самбір – значний промисловий центр Львівщини, знаходиться на перетині важливих залізничних і автомобільних шляхів. Місто має статус обласного підпорядкування. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Самбора з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 71 км). === {{Потягом}} === Самбір насамперед є важливим залізничним вузлом. Вокзал знаходиться у східній частині міста. Поїздка зі Львова приміською електричкою триватиме приблизно 1 год 50 хв. Вартість проїзду зі Львова до Самбора — 41 грн (студентський 20,50 грн). Вартість проїзду зі Стрия — 20 грн (студентський квиток 10 грн). Від станції відходять чотири лінії: * Самбір — Львів, одноколійна електрифікована, відкрита у 1903 році, довжина 73 км * Самбір — Стрий, одноколійна електрифікована у 1973–1974 роках, відкрита у 1872 році, довжина 70 км * Самбір — Ужгород, одноколійна електрифікована у 1968 році, збудована у 1872–1905 роках, довжина 193 км * Самбір — Хирів, одноколійна неелектрифікована, відкрита у 1872 році, довжина 31 км. Розклад поїздів по станції «Самбір» на сайті Укрзалізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/). Вартість проїзду подана станом на 20.01.2019. === {{Автомобілем}} === Через місто проходять автомобільні дороги державного значення [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]] ([[Львів]] — Самбір — [[Ужгород]]), {{Автошлях|Т|1418}}([[Нижанковичі]] — Самбір — [[Дрогобич]] — [[Стрий]]) , {{Автошлях|Т|1415}} ([[Мостиська]] — Самбір — [[Борислав]]). * Поїздка автомобілем зі Львова по трасі {{Автошлях|Н|13}} триватиме 55-60 хв. Відстань — понад 65 км. * Поїздка зі Стрия по автодорозі {{Автошлях|Т|1418}} триватиме 1 год 15 хв. Відстань — 62 км. * Поїздка від Державного кордону з Польщею (пункт пропуску Шегині) по автодорозі {{Автошлях|Т|1415}} триватиме 55 хв. Відстань — 52 км. === {{Автобусом}} === У місті діють дві автобусні станції: у центрі та станція біля залізничного вокзалу, яка складається з двох частин: зі сторони вокзалу курсують автобуси у львівському напрямку, а зі сторони собору — у всі інші. Діють міжобласні автобусні перевезення з міста: Самбір — [[Тернопіль]], Самбір — [[Івано-Франківськ]], Львів — Ужгород. Вартість проїзду зі Львова до Самбора маршрутним автобусом — 75 грн. Автобуси відправляються зі Львова з АС «Західна» (станом на 1.02.2018). Тривалість поїздки — близько 1 год. == Транспорт == По місті можна добиратися маршрутним таксі, які ходять за маршрутом: * Автобусна станція (вул. Валова) — вул. Снігурського * Цегельний завод — 3-тя школа — вул. Валова — Ралівка == Що відвідати == '''Пам'ятки''' * Міська ратуша (1606 р); * '''Костел св. Станіслава''' 18 ст. в стилі бароко та органний зал; * '''Бернандинський монастир''' 1751 року; * '''Єзуїтська колегія''' 18 ст.; * '''Церква Різдва Пресвятої Богородиці''' - греко-католицька церква є візитівкою Самбора, завдяки Чудотворній іконі Самборської Богородиці та мощам святого Валентина; * '''Костел Івана Хрестителя''' 1530 року; * Рештки Самбірського замку XVI ст. — мисливський будинок та залишки валів. * Вілли та будиночки на вулиці Шопена, Мазепи, Хмельницького, Вузька, Стебельського; * Військовий госпіталь - частина монастиря Бригідок, збудованого в XVII столітті; * Пам’ятники Богдану Хмельницькому, Лесю Курбасу, Івану Франку, Андрію Чайковському, жертвам сталінських репресій та тоталітаризму. [[File:Костел Івана Христителя.JPG|200px]][[File:Самбор. Храм Рождества Богородицы..jpg|180px]] [[File:Самбір Пам’ятник Хмельницькому.jpg|200px]] [[File:Sambir Shevchenka Str. Monument of T.Shevchenko (YDS 9708).jpg|200px]] [[File:Sambir Mitskevicha Str. 5a Bell Tower of Bernardines Monastery (YDS 9721).jpg|200px]] '''Музеї''' * Історико-етнографічний музей «Бойківщина». * Меморіальний музей Леся Курбаса '''Інше''' * '''Страусина ферма «Білаки»'''. Можна побачити страусів, буйволів, оленів, кабанів, вовків, лисиць, борсуків та інших тварин. Страусів можна годувати з руки. Поруч є кафе та ресторан. Вхід на ферму вільний. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * кафе «Кайзер» * кафе-бар «Ретро» * кафе «Софія» === Середні ціни === * ресторан «Маніфік» * ресторан «Палермо» * ресторан «Соната» + мотель * ресторан «Магнат» === Дорого === * ресторан «Каштан» == Де розважитись == * нічний клуб «Ейва» * на вихідні дискотека у готелі «Аквамарин» == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * готель «Аквамарин» * готель «[http://imperial.co.ua Імперіал]» * готель «Білаки» === Дорого === == Де навчатись == '''Середня освіта''' * 7 середніх шкіл (СШ №1 ім.Т.Г.Шевченка, СШ №3 ім. В.Юричка, СШ №4, СШ №7, СШ №8 з поглибленим вивченням англійської мови, СШ №10, Школа-ліцей ім. Андрія Струся); * дві початкові школи (№2, №7); * Самбірська гімназія. '''Професійна та вища освіта''' * Самбірський технікум економіки та інформатики * Самбірське училище культури * Самбірський медичний коледж * Самбірський факультет прикладного програмного забезпечення Тернопільського національного економічного університету * Самбірський державний педагогічний коледж == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Старий Самбір]], [[Турка]] або [[Дрогобич]], [[Трускавець]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 3bdfywbh9ygf9ohmfd4rdw07jzs14fp Ізюм 0 1993 33340 21471 2022-08-24T02:11:53Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Харківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.205610|37.277234|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Izyum central square.jpg | caption= Майдан Джона Леннона | city= Ізюм | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Izium.svg | population=49 370 (2017) | callingcode=+380-5743 }} '''Ізюм''' знаходиться в [[Харківська область|Харківській області]]. == Зрозуміти == Ізюм — місто на сході України, центр Ізюмського району Харківської області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий до Ізюма аеропорт розміщений у місті Харкові. === {{Потягом}} === На території міста розташована однойменна залізнична станція Південної дирекції Укрзалізниці (лінія Безлюдівка-Святогірськ). До 2014 року Ізюм мав сполучення з містами Донбасу, зокрема з Донецьком і Луганськом, проте через Війну на сході України залізничне сполучення з окупованими територіями припинилося. Станом на 2018 рік через Iзюм прямують поїзди дальнього сполучення Бахмут-Маріуполь, Івано-Франківськ-Костянтинівка, Київ-Костянтинівка, Костянтинівка-Харків, Лисичанськ-Харків та у зворотному напрямку. Приміським сполученням Ізюм поєднаний з Харковом (станції Харків-Пасажирський та Харків-Левада), Лиманом, Краматорськом, Слов'янськом та Новгородським (станція Фенольна) Донецької області. === {{Автомобілем}} === Ізюм лежить на міжнародній трасі М 03, яка сполучає Київ і Харків з державним кордоном України на Луганщині, а далі прямує до російського Ростова-на-Дону (так звана ростовська траса). Через війну на сході України, з 2014 року рух на трасі суттєво скоротився, оскільки великий відтинок шлях аж до кордону перебуває на окупованих територіях. Міжнародна траса М 03 в свою чергу є частиною європейського шляху E40, який сполучає французьке місто Кале з казаським містом Ріддер. Ця траса проходить територіями Львівської (через Львів), Рівненської (через Дубно та Рівне), Житомирської (через Житомир), Київської (через Київ), Полтавської (через Дубни і Полтаву), Харківської (через Харків і Чугуїв), Донецької (через Слов'янськ і Дебальцеве) та Луганської (через Луганськ) областей України. === {{Автобусом}} === З ізюмської автостанції ходять автобуси за маршрутами до міста Харків та деяких насеоених пунктів Харківської та Донецької областей, зокрема, до Краматорська, Слов'янська, Святогорська, Дружківки, Костянтинівки, Курахового, Селидового, Волновахи, Маріуполя, Барвінкового, Чугуєва, Куп'янська, Балаклії та інших. == Транспорт == Мережа міського транспорту налічує 17 автобусних маршрутів, що сполучають різні частини міста. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Харківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Харківської області]] jnsm5itmcj845lbz5a4ce5c9hla4fx9 Старий Самбір 0 1995 33311 22259 2022-08-24T02:01:51Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.441111|23.008056}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Старий Самбір-2.jpg | caption= Вітроелектростанція «Старий Самбір-2» | city=Старий Самбір | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Staryi Sambir.svg | population=6630 | callingcode=+380-3238 }} '''Старий Самбір''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]] == Зрозуміти == Старий Самбір - адміністративний центр Старосамбірського району (Львівська область). Розташоване місто на відстані 98 км від Львова - автошляхами та залізницею. Населення міста - 6266 осіб (станом на 01.0.1.2011р). Поблизу міста розташована вітрова електростанція - одна з найпотужніших в Україні. '''Історичні райони''': :Затиля, Поваліско, Посада Горішня, Посада Долішня, Посадка, Смільниця; '''Сучасні райони''': :Високий Замок, Військове містечко. === Історія === Вперше місто згадується як Самбір у Воскресенському літописі під 1071 роком. Коли поселення у 1241 році зруйновали татари, частина мешканців переселилася до села Погонич, яке відтак отримало назву Новий Самбір. З 1390 року старе поселення почало називатися Старим Самбором або Старим Містом — на відміну від Нового Самбора. Невдовзі Новий Самбір став просто Самбором. Попри те, що ще з 1375 р. Старий Самбір став центром повіту, однак Магдебурзьке право йому було надано тільки в 1553 р. Місто розвивалось як ремісничий центр, тут існували цехи, а продукція тутешніх майстрів користувалася попитом. У 1837 році місто сильно зруйнував землетрус. За радянських часів Старий Самбір був типовим районним центром, тут працювали невеликі фабрики і заводи харчової і легкої промисловості. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Старого Самбора з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 92 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === У місті розташована залізнична станція '''Старий Самбір'''. Сюди можна дістатись з Приміського вокзалу Львова приміською електричкою. Вартість квитка - 25 грн, студентського - 12,50 грн. Поїздка триває 2,5-3 год. {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення зі Львова !! Періодичність !! Прибуття на станцію Старий Самбір |- | Львів-Сянки ||7:15 || щоденно || 10:13 |- | Львів-Сянки || 9:25 || щоденно || 11:51 |- | Львів-Сянки || 12:38|| щоденно ||15:10 |- | Львів-Сянки || 17:40|| щоденно || 20:45 |- | Львів-Сянки || 20:47|| щоденно || 23:33 |} {| class="wikitable" |- ! Маршрут !! Відправлення з Старого Самбора !! Періодичність !! Прибуття на кінцеву станцію |- | Сянки-Львів ||04:30|| щоденно || 07:07 |- | Сянки-Львів || 6:48|| щоденно || 9:30 |- | Сянки-Львів || 14:27|| щоденно || 16:57 |- | Сянки-Львів || 16:12|| щоденно || 19:13 |- | Сянки-Львів || 19:26|| щоденно || 22:30 |} Розклад поїздів та вартість квитків подана станом на 20 січня 2019 року. За змінами потрібно стежити на сайті Львівської залізниці (http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/) === {{Автомобілем}} === * Мандрівка автомобілем зі Львова триватиме 1,5 год (відстань 92 км) автодорогою [[File:N-road-13-Ukraine.svg|30px]]. * З Державного кордону з Польщею можна до Старого Самбора доїхати від пункту пропуску Смільниця автодорогою {{Автошлях|Т|1401}}. Поїздка триватиме 37 хв (відстань 31 км). === {{Автобусом}} === Розклад автобусів по Автобусній станції «Старий Самбір»: [http://starosambir.rk.ua/?p=462] == Транспорт == == Що відвідати == * Синагога. Приміщення дуже занедбане. * Єврейський цвинтар, один з найстаріших в Україні. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * Кафе «Бережок» * Кафе «Едем» * Кафе «Затишок» * Кафе «Кварта» * Кафе «Палермо» * Кафе «Рандеву» === Середні ціни === * Відпочинковий комплекс «Saltzbork» === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * Готель «[http://starosambir.net.ua/staryj-sambir/hoteli/ Я і Ти]» === Дорого === == Де навчатись == * Середня школа № 1, кількість місць 1000 осіб; * Середня школа №2, кількість місць 320 осіб. * Дошкільний заклад №1- 105 місць * Дошкільний заклад №2 – 32 місця, == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Турка]], [[Самбір]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] tvxvcgpxl9zaezpotijfzqr64mlvevv Лазурне 0 1998 33344 33007 2022-08-24T02:13:14Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Херсонської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.0808333333|32.52|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Пляж Лазурное.JPG | caption= | city=Лазурне | citylocal= | website=https://lazurnoe.com/ | arm=Lazurne smt gerb.png | population= 3 140 | callingcode=+380 5537 }} '''Лазурне''' знаходиться в Скадовському районі [[Херсонська область|Херсонської області]]. == Зрозуміти == Це курортне селище знаходиться на узбережжі Чорного моря за 28 км від [[Скадовськ]]а і за 100 км від [[Херсон]]а. Тут розташовано близько 30 баз відпочинку та дитячих таборів, також можна зняти житло у приватному секторі. Узбережжя пологе, пляжі піщані. Більшість пляжів обладнані тіньовими навісами, парасольками й роздягальнями. У 20-ти хвилинах ходьби знаходиться острів [[Джарилгач]]. На захід від села розташоване озеро Устричне. === Історія === Перша письмова згадка датована 1803 роком. Селище засноване французом Вільгельмом Рувье і було названо було в честь його дочки Софії (Софіївка), на якій згодом одружився його керуючий — Рене Вассаль. В кінці листопада 1905 року місцеві селяни розгромили економію поміщика-колоніста Вассаля. В 1920 селище отримало назву Новоолексіївка. У 1923 році Лазурне входить в новостворений Скадовський район. Новоолексіївський сільська рада утворений в 1921 році, до якого увійшли хутір Устричне (розформований в 1958 році) і село Новогригорівка (розформоване в 1973 році). У 1975 році жителі Устричного і Новогригорівка переселені в Новоолексіївку. Сучасну назву і статус селища міського типу, Лазурне отримало 4 грудня 1975 року. === Клімат === Температура води в червні 17-20 °C, в липні-серпні 22-24 °C, у вересні 18-22 °C. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт: * {{listing|map = |type = go| name=Міжнародний аеропорт «Херсон» |alt=KHE |address= | lat=46.668056 | long= 32.502222 | lastedit=2018-02-07|phone= +38 (0552) 33 71 87 |email= airport_dispatcher@i.ua | fax= | url=http://www.airport.kherson.ua/ |hours= |price= |content=Знаходиться у селі Чорнобаївка поблизу Херсона. Приймає повітряний транспорт по Україні з та в [[Дніпропетровськ]], [[Київ]], [[Львів]]; географія міжнародних рейсів - [[Туреччина]], [[Греція]], [[Італія]], [[Словенія]], [[Франція]], [[Чехія]].}} === {{Потягом}} === У селищі відсутні залізничні шляхи. Найближча станція — {{listing| name=Брилівка | lat=46.42304 | long=33.16007 | lastedit=2018-02-10 | type=go }} === {{Автомобілем}} === ;З Херсону (~100 км) * Виїжджайте в сторону Антонівки, на трасу {{Автошлях|E|97}}/{{Автошлях|М|17}}. * В Житлоселищі поверніть на кільці на 2-ий з'їзд до {{Автошлях|Р|57}}. * Після Нової Збур'ївки ({{Автошлях|Р|57}} повертає ліворуч, їхати прямо по {{Автошлях|T|2216}}) на перехресті продовжуйте рух прямо на захід. ;Зі Скадовська (~30 км) * Виїжджайте на захід, на трасу {{Автошлях|Р|57}}. Проїхавши орієнтовно 4 км, звертайте лівруч (~7-й поворот). * Прямуйте дорогою на захід. Проїждете через село Красне, далі біля сел Лиманське і Новоросійське. Наступним буде Лазурне. ;З Залізного Порту (~30 км) * Виїзджайте на східну трасу, де закінчується вулиця Степова. * Наступним буде село Круглоозерка. Потрібно їхати до північно-східної частини села, аби виїхати на дорогу, що веде на схід. * Перед селом Новософіївка зверніть праворуч і їдьте на південь. === {{Автобусом}} === В курортний сезон велика кількість маршрутних перевізників зустрічають туристів на залізничному вокзалі Херсону. Вартість коливається в межах 100–200₴. * {{listing | name=Автостанціїя Лазурне | type=go | url=http://bus.lazurne.info/ | wikipedia= | email= | address=вулиця Набережна | lat=46.076902 | long=32.521996 | directions=біля вул. Жовтнева, 132 | phone=+38 (050) 61-79-473, +38 (067) 58-78-080, +38 (055) 37-30-781 | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=З Херсону щоденно курсують автобуси, вартість ~90₴. Розклад: 09:10, 14:55, 15:15, 18:30}} == Транспорт == Селище невелике, тому громадського транспорту немає. Однак по місту їздять таксі. == Що відвідати == Могилу радянського льотчика Хрюніна, що знаходиться на кладовищі, віднесено до пам'яток історії місцевого значення. * {{see | name=Пам'ятник воїнам-односельцям | alt= що загинули у Великій Вітчизняній Війні | address= |lat=46.08454 | long=32.52784 | directions=сквер в центрі, навпроти вул. Металургів, 8 | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content=}} === Релігійні споруди === * {{see | name=Українська автокефальна православна церква | alt= | url= | email= | address= | lat=46.083331 | long=32.528014 | directions=по вул. Центральна | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{see | name=Свято-Олексіївський храм УПЦ | alt= | url= | email= | address=вулиця Дружби, 53| lat=46.08500 | long=32.52313 | directions= | phone=+38 (050) 284 2847 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Чим зайнятись == * {{do | name= Контактний міні-зоопарк «Будинок з хвостом»| alt= | url= | email=more@minizoo.in.ua | address=вулиця Миру, 118| lat= 46.077759 | long=32.529235 | directions= | phone=+38 (095) 37-30-957, +38 (050) 56-91-542 | tollfree= | fax= | hours=Пт-Нд 10:00–17:00 | price=Дорослий квиток 30₴, дитячий 20₴. | lastedit=2018-02-10 | content=Також, організовують невеликі екскурсії (45₴). }} * {{listing|type=do | name=Кайт-школа Windrider | alt= | url=https://www.kitecenter.com.ua/kite-school-windrider-yagorlik | email=kitecenter.com.ua@gmail.com | address=вулиця Чорноморська, 89, 75722 | lat=46.080122 | long=32.537799 | directions= | phone= +38 (050) 933 40 80, +38 (067) 297 74 60 | tollfree= | facebook=https://www.facebook.com/groups/windrider.yagorlik/ | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=Навчають кайтсерфінгу у великій мілкій Джарилгацькій затоці. }} * {{do | name= Навчання кайтсерфінгу в "Кайт Академії"| alt= | url=https://kiteacademy.com.ua/ | email=info@kiteacademy.com.ua | address=вулиця Лісова, 1, 75722| directions= | phone=+38 (095) 783 97 68, +38 (098) 177 57 57 | tollfree= | fax= | hours=Пт-Нд 9:00–17:00 | price=Пробне заняття 3000₴, повний курс 9500₴. | lastedit=2022-01-10 | content=Уроки кайтингу з "нуля" }} == Що купувати == === Продукти харчування === В селищі є 2 ринка. Один — біля автостанції (''як йти на південь до моря'') і {{listing | name=Центральний | type=other | url= | email= | address= | lat=46.085109 | long=32.529998 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{buy | name=Супер САМ | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Центральна, 47 | lat=46.084789 | long=32.529694 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 07:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{buy | name=Супер САМ | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=46.076261 | long=32.521639 | directions=вулиця Торгова | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 07:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=Причал | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=46.0705 | long=32.5195 | directions= | phone=+38 (098) 244 11 63 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 07:00-01:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{eat | name=Італійський дворик | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Курортна, 5 | lat=46.06938 | long=32.52746 | directions= | phone=+38 (066) 286 65 13 | tollfree= | fax= | hours=щоденно 08:00-21:30 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content=Європейська кухня }} === Дорого === == Де розважитись == * {{drink | name=Клуб "Апельсин" | alt=Apelsin | url= | email= | address= | lat=46.070489 | long=32.521112 | directions=вулиця Пляжна | phone= | tollfree= | fax= | hours=щодня 12:00-06:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Де зупинитись == === Дешево === Приватний сектор. Прямо на автостанції є чимало власників житла, деякі з них на авто відвезуть прямо до номера. Найнижчі ціни на початку літа (кінець травня-початок червня) або в кінці літа (після 25 серпня і до останнього відпочивальника). Чим далі від моря, тим нижчі ціни. Також чим менше умов у номері. Можна зняти за 100 гривень номер на двох (не в сезон) і кухню загальну на всіх і душ загальний. * {{sleep | name=Жемчужина | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Торгова | lat=46.073900 | long=32.519971 | directions= | phone= | tollfree=+380973587943 | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-06-02 | content=Бюджетний варіант з достатніми зручностями. Спільна кухня. Поруч ринок, супермаркет та автостанція }} === Середні ціни === * {{sleep | name=Пансіонат Каспер | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Жовтнева, 79, 75722 | lat=46.0811866 | long=32.5245845 | directions= | phone=+3805537 30303 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 300₴ | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Є парковка, літній душ, загальня кухня. }} * {{sleep | name=База відпочинку Корабел | alt= | url=https://korabel.org/ | wikipedia= | email=info@korabel.org | address=провулок Будівельний, 1, 75722 | lat=46.071641 | long=32.511718 | directions=1 лінія | phone=+38 099 281-80-90, +38 096 574-20-49 | tollfree= | fax= | hours= | price=від 230₴/люд., 528₴/номер | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-10 | content=Номери стандарт, напівлюкс, люкс в 5-поверховій будівлі, дерев'яні будиночки (з і без зручностей). 3-разове харчування входить в ціну. На території крита парковка, дитячі і спортивні майданчики, безкоштовний Wi-Fi. }} === Дорого === [[Файл:Chayka lazyrnoe.jpg|thumb|Пляж біля саніторію Чайка]] * {{sleep | name=Санаторій Чайка | alt= | url=https://lazurnoe.com/chayka.html | wikipedia= | email= | address=вулиця Причальна, 5, 75722 | lat=46.06796 | long=32.53852 | directions=1 лінія | phone=+38 066-36-88-844, +38 098-20-58-566 | tollfree= | fax=+38 055 37-30-023 | hours= | price=від 520₴ | lastedit=2018-02-10 | checkin=12:00| checkout=до 11:00 | content=Номери економ, стандартні, напівлюкс, люкс. В ціну входить 3-х разове харчування (є дієтичне меню), медичне обслуговування і процедури (відповідно до захворювання і призначені лікарем), страховка. Проводять лікування в таких областях: ендокринологія, неврологія, органи дихання і системи кровообігу. Методи: грязелікування (електрофорез, аплікації), фізіотерапевтичні процедури, фітотерапія, механічний і ручний масаж, сінгалетна киснева і магніто-лазерна терапія. На території є дитячий і спортивний майданчик, дискотека, бар, кафе, більярд, настільний теніс, WI-FI, платна автостоянка. }} * {{sleep | name=Гостинний дім "Пані Ірина" | alt= | url=http://pani-irina.lazurne.info/gd-pani-irina | email=pani-irina@lazurne.info | address=вул. Західна, 89, 75722 | lat=46.079692 | long=32.506269 | directions= | phone=+38 096 826 46 31, +38 093 049 30 91 | hours= | price=Номер економ двомісний 400-600₴, Дерев'яні будинки (Номер VIP) 1200-1500₴ | lastedit=2018-02-07 | checkin=після 13:00 | checkout= до 11:00 | content=При бронюванні номерів проводиться передоплата 10% від суми за проживання.Озеленена територія. }} == Де навчатись == У селищі є такі освітні заклади: * {{listing|type=other | name=Дитячий садок Сонечко | alt= | url= | email= | address=вулиця Металургів 15, 75722 | lat=46.085635 | long=32.525819 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=}} * {{listing|type=other | name=Лазурненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів | alt= | url=http://school.lazurne.info/ | email=lazurneschool@gmail.com | address=вулиця Жовтнева, 55 | lat=46.083261 | long=32.526108 | directions= | phone=+38 (055) 37-30-667 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=}} * {{listing|type=other | name=Клинівська загальноосвітня школа| alt= | url= | email= | address=вулиця Ювілейна, 13, 75722 | lat=46.086218 | long=32.521934 | directions= | phone=+38 (055) 42-59-428 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-10 | content=}} == Як заробити == == Застереження == Якщо хочете потрапити на косу острова [[Джарилгач]] самостійно, будьте обережні, бо течія в протоці сильна і може змінювати напрям. * {{listing | name=Лазурнянська лікарня | type=other | url= | email= | address=вулиця Центральна, 55 | lat=46.08323 | long=32.52938 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content=з поліклінічним відділенням на 15 ліжок }} ** {{listing| type=other | name=Аптека | alt=Максім | url= | email= | address=вулиця Металургів, 53 А| lat=46.08323 | long=32.52900 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 08:00-20:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content=}} ** {{listing| type=other | name=Аптека №3| alt=Креатрейд| url= | email= | address=вулиця Жовтнева, 60| lat=46.08419 | long=32.52890 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=щоденно 08:00-20:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content=}} == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Телефонний код: +380 5537 Поштові коди: 75722-75723 * {{listing | name= Укрпошта | alt=75722 | url=http://ukrposhta.ua/ | type=other | address= вулиця Металургів, 8| lat=46.08546 | long=32.52775| directions= | phone=+38 (067) 693 6817 | tollfree= | fax= | hours=Вт.-Сб. 08:00–17:00, перерва 13:00-14:00 | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{listing| type=other | name=Нова пошта №1 | alt= | url=https://novaposhta.ua/ | email= | address=вулиця Весняна, 35 | lat=46.08467 | long=32.53634 | directions= | phone=0800 500 609 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} == Куди далі == На захід — [[Приморське]] (колишній Більшовик), [[Залізний Порт]], [[Чорноморський біосферний заповідник]]. <br/>На схід — [[Джарилгач]], [[Скадовськ]], [[Хорли]]. {{footer|ispartof=Херсонська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Херсонської області]] jhzoj7u4f9yjy17km7wt1lkkvmaxpvz Полонне 0 2016 33348 27208 2022-08-24T02:14:37Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Хмельницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{citybar|image=|caption=|city=Полонне|citylocal=|map=|arm=|population=|callingcode=}} '''Полонне''' розташоване в північно-східній частині [[Хмельницька область|Хмельницької області]] == Зрозуміти == === Географічне розташування === Полонне - адміністративний центр Полонської об'єднаної територіальної громади. Межує на півночі і сході з Баранівським, Романівським і Любарським районами Житомирської області, на півдні із Старокостянтинівським, на заході з Шепетівським районами Хмельницької області. Площа громади становить 533 кв. кілометрів. До громади входять 30 населених пунктів. Найбільшою водною артерією є річка Хомора - притока Случі. Багато невеликих, але мальовничих річечок Дружня, Скрипівка, Хоморець, Поганка, Різанка, Вмивальня. === Історія === [[Полонне]] - місто з багатим історичним минулим, яке своїми коріннями сягає сивої давнини. Час заснування Полонного губиться у глибині віків, але літочислення ведеться з 996 року, відколи князь Володимир Святославович приписав його до Десятинної церкви. Місто в усі часи перебувало у вирі політичних та економічних подій. Стародавня Полонська земля пам'ятає великих князів Володимира Хрестителя і Ярослава Мудрого, Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Пам'ятає і монголо-татарське нашестя, і кривавий розбій ординців, і грабежі литовських та польських магнатів, і тверду ходу козацьких загонів Богдана Хмельницького та Максима Кривоноса. Полонне по праву називають містом козацької слави. Свого часу тут перебували видатні козацькі ватажки К.Косинський, С.Наливайко, М.Кривоніс, гетьмани Б.Хмельницький, І.Виговський, І.Мазепа. Полонщина - батьківщина видатного єврейського поета П.Маркіша, відомого оперного співака Леоніда Сибірякова, скульптора з світовою славою Лео Мола та багатьох інших. В 1893 році навідувалась до Полонного видатна українська поетеса Леся Українка. Гордістю Полонного є народна артистка України Валентина Степова. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === {{Listing|type=go|lat=50.140029|long=27.488193|name=залізничний вокзал|alt=|address=вул. Привокзальна,76|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Залізничний вокзал знаходиться по вул. Привокзальній, 76. Каса працює цілодобово. Є прямі потяги із [[Київ|Києва]], [[Рівне|Рівного,]] [[Одеса|Одеси]], Ковелю, Новоолексіївки, [[Харків|Харкова]], Шепетівки. === {{Автомобілем}} === Автошляхом від Шепетівки - 34 км. Автошляхом від Хмельницького - 120 км. Автошляхом від Житомира -99 км. === {{Автобусом}} === Автовокзал знаходиться від залізничного вокзалу на іншому виїзді з міста по вул. Юзькова, 56. Маршрути: [[Кам'янець-Подільський]]-Полонне, [[Хмельницький]]-Полонне, Новоград-Волинський-Полонне, [[Житомир]]-Полонне. Є маршрути Київ-Полонне, Ізяслав-Київ (проходить через Полонне). == Транспорт == === Громадський транспорт === Місто обслуговують автобуси по чотирьох маршрутах. Вартість проїзду по місту 5 грн. Служба таксі "Атлант" 097-646-97-11 == Що відвідати == {{Listing|type=see|lat=50.116794|long=27.501612|name=Костел св. Анни|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Пам'ятка архітектури - костел св. Анни (1607 р.), вул. П. Маркіша, 22<gallery> Файл:Polonne kostel sv.Ganny.jpg|Костел св. Анни </gallery>Полонський музей фарфору, вул. Лесі Українки, 95 Земляна фортеця з мурованим бастіоном Полонський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва, вул. Боженка,48 Будинок, в якому перебувала в 1893 році Леся Українка, вул. академіка Герасимчука, 148<gallery> Файл:Lesia-ukraiinka-polonne-02.JPG|Будинок, в якому перебувала Леся Українка </gallery> == Чим зайнятись == === Свята === * День міста святкують в кінці вересня. Проводяться різні спортивні змагання, виставки виробів майстрів громади, ярмарок домашніх страв, концерти, конкурси, розваги. == Що купувати == Розрахунок в магазинах і на базарі готівкою - українські гривні. Є достатня кількість банкоматів. == Де поїсти == === Дешево === * {{Listing|type=eat|lat=50.120369|long=27.508129|name=кафе "Tsentrum"|alt=|address=вул. Л. Українки,144а|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Кафе "Tsentrum", вул Л. Українки, 144а * Комплексні обіди (45-50 грн): * {{Listing|type=eat|lat=50.112651|long=27.529582|name=кафе-бар "Казанова"|alt=|address=вул. Л. Українки,97|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}кафе-бар "Казанова", вул. Л. Українки, 97 * кафе "Наш світ", вул. академіка Герасимчука,1 * Комплексні обіди (35-40 грн): * {{Listing|type=eat|lat=50.121399|long=27.506897|name=Pizzeria|alt=|address=вул. академіка Герасимчука,4|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Pizzeria, вул. академіка Герасимчука, 4 * дитячий розважальний центр Smile === Середні ціни === * {{Listing|type=eat|lat=50.120473|long=27.502753|name="Асторія"|alt=|address=вул. Лесі Українки, 141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=|instagram=}}Готельно-ресторанний комплекс "Асторія", вул. Л. Українки, 141 === Дорого === * {{Listing|type=eat|lat=50.153978|long=27.471410|name="Ті Амо"|alt=|address=вул. Залізнична, 141|directions=|url=http://ti-amo.com.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Ті Амо", вул. Залізнична, 141 == Де розважитись == * Сквер відпочинку, Площа Слави * {{Listing|type=do|lat=50.119594|long=27.500271|name=міський пляж|alt=|address=вул. Переца Маркіша|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Міський пляж * {{Listing|type=do|lat=50.118900|long=27.510970|name="3D CAFEKINOBAR"|alt=|address=вул. Л. Українки, 109|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Кінотеатр "3D CAFEKINOBAR" (кінотеатр, піцерія, суши-бар), вул. Л. Українки, 109 * 3D cafe, вул Л. Українки, 148 * {{Listing|type=do|lat=50.120349|long=27.502791|name="Асторія"|alt=|address=вул. Л. Українки,141|directions=|url=https://stejka.com/ukr/xmelnickaja/polonnoe/restaurant/grk_quotastorjaquot/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Асторія": дискотека, більярд, сауна, кальян, вул. Л. Українки, 141 * {{Listing|type=do|lat=50.153875|long=27.471464|name="Ті Амо"|alt=|address=вул. Залізнична,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Ті Амо" знаходиться у хвойному лісі, поряд мальовниче озеро * {{Listing|type=do|lat=50.120350|long=27.503228|name="Піраміда"|alt=|address=вул. Л. Українки,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Більярдний клуб "Піраміда": караоке, бар, вул. Л. Українки, 141 * {{Listing|type=do|lat=50.112504|long=27.500201|name="Chiloff SPA"|alt=|address=вул. Н. Говорун, 48|directions=|url=http://chiloffs-spa.business.site/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Відпочинково-оздоровчий комплекс "Chilloff Spa": турецька, російська баня, масаж, кімната відпочинку * Дитячий розважальний центр Smile: батутний комплекс, поролонова яма, скалолазна стіна, ігровий лабіринт (розваги 1 грн - 1 хв), дитяче кафе (великий вибір десертів), є послуга няні == Де зупинитись == === Дешево === * {{Listing|type=sleep|lat=50.117654|long=27.512577|name="Полісся"|alt=|address=вул. Л. Українки,97|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готель "Полісся" (номери "стандарт" від 85 грн), вул. Л. Українки, 97 === Середні ціни === * {{Listing|type=sleep|lat=50.120602|long=27.502776|name="Асторія"|alt=|address=вул. Л. Українки,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Асторія" (стандарт, напівлюкси, люкси від 150 грн), вул. Л. Українки, 141 === Дорого === * {{Listing|type=sleep|lat=50.153875|long=27.471464|name="Ті Амо"|alt=|address=вул. Залізнична,141|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}Готельно-ресторанний комплекс "Ті Амо", вул. Залізнична, 141 (від 300 грн) == Де навчатись == Навчатись робітничим спеціальностям можна в Державному навчальному закладі "Полонський агропромисловий центр професійної освіти", в який входять два ліцеї: * Полонський професійний аграрний ліцей, вул. Юзькова, 48 * Понінківський професійний ліцей, смт Понінка, вул. Перемоги, 37 == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == * Телефон швидкої допомоги 103. Допомогу можуть надати в центральній районній лікарні ім. Н. С. Говорун, вул. Л. Українки, 177 * Телефон пожежної частини 101 * Телефон поліції 102, (03843)3-23-09 * Телефон ДАІ (03843)3-28-05 * АЗС "Веста" №3, вул. Боженко, 48а * Аптеки, вул. Л. Українки == Зв'язок == Телефонний код міста +380 (3843). Є покриття мобільних операторів Київстар, Білайн, Life, МТС. На території міста діє відділення Укрпошти, вул. Л. Українки, 112 == Куди далі == {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] 8u0e50zyynn1yxna0bmf22zwmjyyp4i Золочів 0 2037 33154 32744 2022-08-24T01:01:01Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|49.806111|24.896389}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Золочів | citylocal= | map= | arm=Zolochiv COA.PNG | population=24 269 осіб | callingcode= +380-3265 }} '''Золочів''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Місто районного значення, районний центр. Розташований за 64 км від Львова. Населення — 24 тис. мешканців. === Історія === Перша письмова згадка про місто датується 1423 роком. У XV–XVI століттях Золочів успішно розвивається, незважаючи на численні татарські набіги. Золочів був оточений валом, ровом, додатково захищений фортецею на пагорбі. У 1523 році місто отримує Магдебурзьке право. У 1634 році в місті будується новий замок. За австрійських часів на місці колишніх оборонних валів закладаються так звані «спацери» — прогулянкові сквери. Зручне розташування Золочева — на трасі між Львовом і Тернополем, залізниця з 1871 року, мальовнича околиця, містечко Сасів за 10 км від Золочева з відомими на всю Австро-Угорщину водолікарнями, де зупинявся навіть цісар Франц Йозеф І, сприяли розвитку новочасного міста. Золочів набув рис міста емеритів, на постійне проживання їдуть заможні люди з великих міст. Будинки, збудовані у давнину, досі вражають своєю красою, неповторністю. Місто зберігає неповторний образ кінця XIX — початку XX ст., особливо стара частина, що вціліла у воєнні лихоліття XX ст. поки що не дуже осучаснена. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Золочева з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 80 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === Залізнична станція Злочів знаходиться за межами міста наприкінці вулиці Січових стрільців за 2 км від центру міста. Через місто курсує велика кількість потягів та приміських електричок. Тут можна переглянути [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23185&by_station=1 розклад руху поїздів] та [https://zolochiv.net/rozklad-ruhu-pojizdiv-po-stantsiji-zolochiv/ електричок] === {{Автомобілем}} === Зі Львова до Золочева автомобілем можна доїхати по автошляху {{Автошлях|Н|02}} '''Львів-Тернопіль-Умань'''. Відстань 70 км. Мандрівка триватиме приблизно 1 год 15 хв. === {{Автобусом}} === У Золочеві дві автостанції - у центрі по вулиці Степана Бандери (тел.03265 4-33-60) та біля залізничного вокзалу на Січових Стрільців; тел.:(03-265) 4-22-55. На сайті міста є оновлюваний розклад руху автобусів [https://zolochiv.net/rozklad-ruhu-avtobusiv-2/ на обох автостанціях] == Транспорт == Таксі * "Прем'єр". тел. (03265) 7-04-44, (096) 424-87-00 * Радіо-таксі. тел. (03265) 4-25-35, (067) 255-05-35 == Що відвідати == * '''Золочівський замок''' (1634 року). ** Китайський палац — єдиний в Україні й один з трьох у Європі зразків «східної» архітектури. Знаходиться на подвір'ї Золочівського замку. У палаці працює Музей східних культур. ** Палацовий парк * '''Золочівський двір''' є найстарішою будівлею Золочева. Вона розташована в центрі міста і саме її стосуються перші документальні згадки про місто. Пам'ятка датована кінцем XIV ст. * '''оборонний двір''' (арсенал) (XIV століття) * '''Церква святого Миколая''' (XVI століття) * Дерев'яна '''церква Дмитра Солунського''' * '''Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії''' (1763) * '''Храм Воскресіння Господнього'''. Побудований 1624-1627. <gallery> Золочів - Костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії-1.jpg| Золочів (64).JPG| Золочів (102).JPG| Золочів (27).JPG| Золочів Надбрамний корпус.jpg| Китайський палац.Золочів.JPG| </gallery> == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * кафе «Вернісаж» * кафе «Настуня» * кафе «Равелiн» * піцерія «Ролекс+» * {{eat | name= піцерія «Pizza Prima»| alt= | url= | email= | address= Валова 4а | lat=49.805738 | long=24.899460 | directions= | phone=03265 42453 | tollfree= | fax= | hours= 10-22| price= | content= }} === Середні ціни === * ресторан «Золота підкова» === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name= У Шептицьких| alt= | url= | email= | address=вул. Кармелюка, 12 | lat=49.807039 | long=24.896913 | directions= | phone= +38(03265)4-34-37; 098-065-95-17;097-359-16-61; 096-048-26-90| tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout= 12:00| price= від 350 гривень | content= }} * {{sleep | name=Золота підкова | alt= | url= | email=http://zolotapidkova.com.ua | address= Тернопільська 7в| lat=49.800168 | long=24.905983 | directions= | phone= +38(067) 681-89-98| tollfree= | fax= | checkin= 14:00 | checkout=12:00 | price= 150 за ліжко, 350 за номер стандарт. Покращені номери від 500. Люкс 730 гривень. | content= }} === Дорого === == Де навчатись == * {{listing | name=Золочівський економічний ліцей | alt= | url= | email=edukit.lviv.ua | address= вулиця Січових Стрільців, 7| lat=49.803644| long= 24.898755 | directions= | phone= 03265 70355| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 80700. Телефонний код +380-3265 == Куди далі == Поряд (відстані 15-55 км) знаходяться [[Підгірці]], [[Олесько]], [[Перемишляни]], [[Свірж]], [[Зборів]]. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} q2ijpgjev5swl1hwxuchrcghibehor7 33303 33154 2022-08-24T02:00:00Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.806111|24.896389}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Золочів | citylocal= | map= | arm=Zolochiv COA.PNG | population=24 269 осіб | callingcode= +380-3265 }} '''Золочів''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Місто районного значення, районний центр. Розташований за 64 км від Львова. Населення — 24 тис. мешканців. === Історія === Перша письмова згадка про місто датується 1423 роком. У XV–XVI століттях Золочів успішно розвивається, незважаючи на численні татарські набіги. Золочів був оточений валом, ровом, додатково захищений фортецею на пагорбі. У 1523 році місто отримує Магдебурзьке право. У 1634 році в місті будується новий замок. За австрійських часів на місці колишніх оборонних валів закладаються так звані «спацери» — прогулянкові сквери. Зручне розташування Золочева — на трасі між Львовом і Тернополем, залізниця з 1871 року, мальовнича околиця, містечко Сасів за 10 км від Золочева з відомими на всю Австро-Угорщину водолікарнями, де зупинявся навіть цісар Франц Йозеф І, сприяли розвитку новочасного міста. Золочів набув рис міста емеритів, на постійне проживання їдуть заможні люди з великих міст. Будинки, збудовані у давнину, досі вражають своєю красою, неповторністю. Місто зберігає неповторний образ кінця XIX — початку XX ст., особливо стара частина, що вціліла у воєнні лихоліття XX ст. поки що не дуже осучаснена. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Золочева з аеропорту можна доїхати на таксі (відстань 80 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === Залізнична станція Злочів знаходиться за межами міста наприкінці вулиці Січових стрільців за 2 км від центру міста. Через місто курсує велика кількість потягів та приміських електричок. Тут можна переглянути [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23185&by_station=1 розклад руху поїздів] та [https://zolochiv.net/rozklad-ruhu-pojizdiv-po-stantsiji-zolochiv/ електричок] === {{Автомобілем}} === Зі Львова до Золочева автомобілем можна доїхати по автошляху {{Автошлях|Н|02}} '''Львів-Тернопіль-Умань'''. Відстань 70 км. Мандрівка триватиме приблизно 1 год 15 хв. === {{Автобусом}} === У Золочеві дві автостанції - у центрі по вулиці Степана Бандери (тел.03265 4-33-60) та біля залізничного вокзалу на Січових Стрільців; тел.:(03-265) 4-22-55. На сайті міста є оновлюваний розклад руху автобусів [https://zolochiv.net/rozklad-ruhu-avtobusiv-2/ на обох автостанціях] == Транспорт == Таксі * "Прем'єр". тел. (03265) 7-04-44, (096) 424-87-00 * Радіо-таксі. тел. (03265) 4-25-35, (067) 255-05-35 == Що відвідати == * '''Золочівський замок''' (1634 року). ** Китайський палац — єдиний в Україні й один з трьох у Європі зразків «східної» архітектури. Знаходиться на подвір'ї Золочівського замку. У палаці працює Музей східних культур. ** Палацовий парк * '''Золочівський двір''' є найстарішою будівлею Золочева. Вона розташована в центрі міста і саме її стосуються перші документальні згадки про місто. Пам'ятка датована кінцем XIV ст. * '''оборонний двір''' (арсенал) (XIV століття) * '''Церква святого Миколая''' (XVI століття) * Дерев'яна '''церква Дмитра Солунського''' * '''Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії''' (1763) * '''Храм Воскресіння Господнього'''. Побудований 1624-1627. <gallery> Золочів - Костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії-1.jpg| Золочів (64).JPG| Золочів (102).JPG| Золочів (27).JPG| Золочів Надбрамний корпус.jpg| Китайський палац.Золочів.JPG| </gallery> == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * кафе «Вернісаж» * кафе «Настуня» * кафе «Равелiн» * піцерія «Ролекс+» * {{eat | name= піцерія «Pizza Prima»| alt= | url= | email= | address= Валова 4а | lat=49.805738 | long=24.899460 | directions= | phone=03265 42453 | tollfree= | fax= | hours= 10-22| price= | content= }} === Середні ціни === * ресторан «Золота підкова» === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name= У Шептицьких| alt= | url= | email= | address=вул. Кармелюка, 12 | lat=49.807039 | long=24.896913 | directions= | phone= +38(03265)4-34-37; 098-065-95-17;097-359-16-61; 096-048-26-90| tollfree= | fax= | checkin=14:00 | checkout= 12:00| price= від 350 гривень | content= }} * {{sleep | name=Золота підкова | alt= | url= | email=http://zolotapidkova.com.ua | address= Тернопільська 7в| lat=49.800168 | long=24.905983 | directions= | phone= +38(067) 681-89-98| tollfree= | fax= | checkin= 14:00 | checkout=12:00 | price= 150 за ліжко, 350 за номер стандарт. Покращені номери від 500. Люкс 730 гривень. | content= }} === Дорого === == Де навчатись == * {{listing | name=Золочівський економічний ліцей | alt= | url= | email=edukit.lviv.ua | address= вулиця Січових Стрільців, 7| lat=49.803644| long= 24.898755 | directions= | phone= 03265 70355| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 80700. Телефонний код +380-3265 == Куди далі == Поряд (відстані 15-55 км) знаходяться [[Підгірці]], [[Олесько]], [[Перемишляни]], [[Свірж]], [[Зборів]]. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] oaq4rjrfkxqydlprbx2n6vcy06yzts8 Батурин 0 2043 33361 31262 2022-08-24T02:18:31Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.338611|32.877222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Baturyn prapor.png | caption= | city=Батурин | citylocal= | map= | arm= Baturyn gerb.png | population= 2483 мешканців (2012) | callingcode=+380-4635 }} '''Бату́рин''' — місто Ніжинського району [[Чернігівська область|Чернігівської області]] ([[Україна]]), що розташоване на берегах річки Сейм (басейн Дніпра). Статус міста надано 2008 року. Політико-адміністративний та культурний центр України XVII-XVIII ст. Столиця чотирьох гетьманів. == Зрозуміти == Заснований у 1625 році, коли поляки-колоністи збудували Батуринську фортецю. Місто Батурин було Гетьманською столицею у 1669-1708 рр. (часи правління Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи), а також з 1750 до 1764 рр., коли Україною правив останній гетьман козацької доби Кирило Розумовський. Один із найбільших туристичних центрів Чернігівської області. Окрім історико-культурних пам’яток Батурин має чудові природні ресурси зі значним рекреаційним потенціалом, зокрема, заплава річки Сейм. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Дібратися потягом можливо до станцій Бахмач-Пасажирський чи Бахмач-Київський (до м. Батурин 27 км), або до станції Конотоп (до м. Батурин 31 км). Далі автобусом. До вищезазначених залізничних станцій можливо дібратися потягами з Києва, Львова, Харкова, Одеси, Вінниці, Черкас, Лисичанська, Ужгороду, Шостки, Сум та інших міст. Також курсують електропотяги. === {{Автомобілем}} === Поблизу міста проходить автомобільна дорога М|02 (Київ - Бачівськ), а також автошлях Р|61 (Батурин-Конотоп). Відстань до Києва становить 220 км (орієнтовний час в дорозі - 3 години). Відстань до Чернігова становить 155 км (орієнтовний час в дорозі - 2 години 10 хвилин). === {{Автобусом}} === Курсують автобуси за маршрутами: '''- Конотоп - Короп / Короп - Конотоп''' (без заїзду до центру міста, 2 км до центральної частини необхідно пройти пішки); '''- Бахмач - Каціри / Каціри - Бахмач''' Курсує щоденно, прибуває до автостанції міста. Відправлення з Бахмача щоранку о 7:50, прибуття до Батурина о 8:30. Відправлення з Батурина о 12:10, прибуття до Бахмача о 12:50. '''- Чернігів - Батурин / Батурин - Чернігів''' Відправлення з Батурина щоранку о 4:25, прибуття до Чернігова о 08:40. Відправлення з Чернігова о 16:12 (з центрального автовокзалу міста), прибуття до Батурина близько 20:30. '''- Чернігів - Суми / Суми - Чернігів''' Відправлення з Чернігова (з центрального автовокзалу міста) щоранку о 9:30, прибуття до Батурина о 12:30. Відправлення з Сум о 09:50, прибуття до Батурина 13:50. == Транспорт == Міський транспорт відсутній. Пересування по місту найкраще здійснювати автомобілем, велосипедом або пішки. == Що відвідати == [[File:Батуринська фортеця-11.jpg|thumbnail|350px|Цитадель Батуринської фортеці]] '''Палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського''' {| class="wikitable" !Адреса |Набережна, 1 |} Неокласичний палац, спроєктований Чарльзом Камероном. Єдиний збережений в Україні гетьманський палац. Тривалий час був напівзруйнований. З 2009 р. у відреставрованому палаці діє музей. Відкритий для відвідування з 10:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Воскресенська церква''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 12 |} Усипальниця гетьмана Кирила Розумовського. Діючий православний храм. '''Музей археології Батурина''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 10 |} Музей, діє у приміщенні Воскресенської парафіяльної школи 1904 р. Відкритий для відвідування з 9:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Цитадель Батуринської фортеці''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 2 |} Відтворений у 2008 році образ Батуринського замку початку XVIII ст. Відтворені укріплення та забудова: гетьманський будинок, церква  Воскресіння  Господнього, скарбниця та інші. З оглядового майданчика Цитаделі відкриваються пейзажі р. Сейм та довколишньої території. Територія Цитаделі відкрита для відвідування з 9:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року''' Розташований на території Цитаделі Батуринської фортеці. '''Будинок Генерального суду Лівобережної України XVII ст. (будинок В.Кочубея)''' {| class="wikitable" !Адреса |Гетьманська, 74 |} Розташований на території Кочубеївського парку. Одноповерхова кам'яниця XVII ст. з підвалом збереглася до нашого часу. У будинку діє музей. Відкритий для відвідування з 9:00 до 18:00 квітень – жовтень: без вихідних листопад – березень: вихідний – понеділок '''Парк "Кочубеївський"''' {| class="wikitable" !Адреса |Гетьманська, 74 |} Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Площа 9,9 га. Парк характеризується різноманітністю рельєфу та значною кількістю скульптур та пам'яток. '''Музей "Вітрила Міклухо-Маклая"''' {| class="wikitable" !Адреса |Кооперативна, 5 |} Розташований у приміщенні готельно-ресторанного комплексу "Вітрила Міклухо-Маклая", у центральній частині міста, поряд з автостанцією. Неподалік (5 хв. ходу) від Музею археології Батурина та Цитаделі Батуринської фортеці. Музей працює з 9.00 до 18.00 щодня. '''Батуринський Крупицький Миколаївський монастир''' {| class="wikitable" !Адреса |село Вербівка |} Знаходиться за 17 км від Батурина, на правому березі Сейму. Діючий православний жіночий монастир. Святиня обителі - чудотворний образ Святого Миколая (Крупицького). На території збереглися пам'ятки архітектури ХІХ ст. == Чим зайнятись == # Відвідати Музеї міста: - '''Будинок В.Кочубея''' - '''Музей археології Батурина''' - '''Музей "Вітрила Міклухо-Маклая"''' # Відвідати Палац Кирила Розумовського та Цитадель Батуринської фортеці. # Відвідати Батуринський Миколо-Крупицький монастир. # Сплавитися на байдарках (від с. Таранське до м. Батурин) == Де попоїсти == === Дешево === * Кафе '''«Бумеранг»''' Вул. Кооперативна, 10. Тел. (066)9857167, (098)0997655. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«Оболонь»''' Вул. Кооперативна, 7. Тел. (068)634-69-36, (096)0690915. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«Сейм»''' Вул. Бутка, 19. Тел. (096)75-488-72, (096)896-98-43. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«Старий Батурин»''' Вул.Ющенка, 18. Тел. (063)421-87-27, (096)973-88-12. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. === Середні ціни === * Кафе '''«Берег»''' Вул. Набережна. Тел. (067)558-55-45. Працює сезонно, з 1 травня до листопада. Харчування туристичних груп від 10 осіб здійснюється за попереднім замовленням. * '''Піцерія''' Вул. Бутка, 22. Тел. (096)38-64-404, (068)094-45-68. Харчування туристичних груп від 10 осіб здійснюється за попереднім замовленням. * Кафе '''«У Гетьмана»''' Вул. Бутка. Тел. (067)830-22-88. Харчування туристичних груп здійснюється за попереднім замовленням. * Ресторан '''«Вітрила Міклухо-Маклая»''' Вул. Кооперативна, 5. Тел. +38 073 415 07 89 www.baturinmaklay.com email: mariya.boychuk@gmail.com www.facebook.com/vitrilamaclaia == Де розважитись == == Де зупинитись == === Середні ціни === Готель '''«Фортеця»'''. Знаходиться на вулиці, що співпадає з автошляхом М|02, тел.(04635) 48-577, (067) 835-58-88. Готель '''«Берег»'''. Знаходиться на березі річки Сейм навпроти центральної частини міста. Працює сезонно, з 1 травня до листопада. Тел. (067) 558-55-45. Готельно-ресторанний комплекс '''«Вітрила Міклухо-Маклая»''', Тел. +38 073 415 07 89. Сайт: www.parusamaklaya.com Готель з найбільшою кількістю номерів, працює цілодобово. == Зв'язок == Місто забезпечене стандартом зв'язку 4G операторів Лайфсел, Водафон і Київстар. Міжміський телефонний код - 4635. Поштові відділення: - '''Нова Пошта''', відділення №1, вул. В.Ющенка, 52 Графік роботи: - будні дні - з 9:00 до 18:00 - субота - з 9:00 до 15:00 - неділя - вихідний. - '''Укрпошта''' (пересувне відділення) вул. В. Ющенка, 52. Поштовий індекс - 16512. == Банкомати == '''Приватбанк''' {| class="wikitable" !Адреса |Кооперативна, 5 |} '''Ощадбанк''' {| class="wikitable" !Адреса |Партизанська, 27 |} == Куди далі == * [[Глухів]] * [[Борзна]] * [[Конотоп]] * [[Короп]] * [[Новгород-Сіверський]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] blnr0wwgo7xkj8r9uhma9j00xvyw7z3 Червоноград 0 2052 33315 32524 2022-08-24T02:02:44Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.389104|24.227282|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Бернардинський монастир (мур.) вул.Б.Хмельницького, 21.jpg | caption=Церква Святого Володимира (колишній костел Святого Духа) | city=Червоноград | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Chervonohrad.svg | population=68300 (01.01.2018) | callingcode=+380-3249 | website=http://www.chervonograd-city.gov.ua }} '''Червоноград''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] в північній частині [[Львівська область|Львівської області]], на правому березі річки Західний Буг. Червонограду адміністративно підпорядковані місто Соснівка та смт Гірник. Місто з цікавою історією, один з центрів вугільної промисловості заходу України. == Зрозуміти == Місто до 1951 року називалося Кристинопіль, бо було засноване 1692 року великим коронним гетьманом Щенсним Казимиром Потоцьким на честь своєї дружини Кристини Любомирської. До середини XIX століття містом володіли чотири різні господарі, а також від 1772 року до початку XX століття Кристинопіль належав одній з наймогутніших династій Австро-Угорщини — Габсбургам. У 1919 році ці землі окупувала [[Польща]]. 15 лютого 1951 містечко передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Замість цієї території Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом в Бещадах (пол. Bieszczady). У 50-х роках XX століття на цих землях знайшли поклади вугілля, що дало потужний поштовх розвитку міста. У 2021 році Червоноград отримав свій брендинг — логотип і слоган. Їх затвердили на сесії 24 червня депутати міської ради, напередодні святкування Дня міста. Логотип із брендбуком зробила дизайнерка Людмила Заставна.При створенні логотипу використано візуальні образи, що ідентифікують місто як промисловий, історичний та вугільний центр. Ілюстративними елементами є вугілля, терикон, вагонетка, труба. «Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість», — так обґрунтовує символіку логотипу дизайнер. Слоганом міста стала фраза «Місто сильних!». Його запропонувала компанія Sasquatch Digital та уродженець Червонограда Роман Геращенко. «Згідно з обґрунтуванням, що пояснює слоган, Червоноград – місто з давньою величною історією та яскравим сьогоденням. Столиця знатних та сильних правителів роду Потоцьких; тут бували і жили сильні історичні постаті: Шептицький Андрей, Іван Франко, Бобинський; це індустріальне серце Львівщини та столиця вугільновидобувної галузі західної України з сильною промисловістю; край сильних тілом і волею шахтарів; місто з багатою культурою; сильними традиціями та звичаями», — пояснюють у Червоноградській міськраді == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт — '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Червонограда з аеропорту можна доїхати потягом, автобусом або на таксі (відстань 78 км). === {{Потягом}} === Червоноград знаходиться на перетині залізничних шляхів Львів — Ковель та Сокаль — Рава-Руська. Вокзал знаходиться у центрі міста (вул. Богдана Хмельницького, 25), поряд з автостанцією. З головного вокзалу [[Львів|Львова]] до Червонограда можна дістатися електропотягом за 2 год 25 хв (повна вартість 16 грн.).<BR/>З [[Ковель|Ковеля]] до Червонограда час в дорозі орієнтовно складе 3 год (вартість 19 грн.).<BR/>З [[Рава-Руська|Рави-Руської]] до Червонограда електропотяг доїде за 2 год 10 хв (повна вартість 13 грн.).<BR/> '''[http://railway.lviv.ua/schedule/suburban Розклад руху приміських поїздів по станції «Червоноград» на сайті «Львівської залізниці»]'''. Також через Червоноград проходить один пасажирський потяг № 141/142 сполученням Київ — Львів — Київ. Час у дорозі орієнтовно 1 год 40 хв, вартість проїзду складе 24-27 грн.<BR/> '''[http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23245&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад руху пасажирських поїздів по станції Червоноград на сайті «Укрзалізниці»]'''. === {{Автомобілем}} === '''Зі [[Львів|Львова]]:'''<BR/> По вул. Б. Хмельницького до Галицького Перехрестя (великої розв'язки на північному в'їзді в місто) і далі дорогою {{Автошлях|M|09}} до [[Жовква|Жовкви]]. Об'їхати місто по окружній до північного в'їзду, на перехресті повернути праворуч. Продовжити рух дорогоою {{Автошлях|Р|15}}. Дорога до [[Жовква|Жовкви]] хорошої якості, далі до Великих Мостів місцями розбита, після виїзду з міста і до с. Сілець — у жахливому стані. Від Сільця до Червонограда дорога нещодавно відремонтована. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух прямо до центру. Відстань 70 км. Мандрівка триватиме орієнтовно 1 год 20 хв. '''З [[Ковель|Ковеля]] і [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]]:'''<BR/> Автошляхом Ковель-Жовква {{Автошлях|Р|15}} через [[Турійськ]], [[Володимир-Волинський]], Нововолинськ. У с. Острів повернути ліворуч, доїхати до західного в'їзду, продовжити рух прямо до центру міста. Відстань 115 км з [[Ковель|Ковеля]] можна подолати за 2 год. З [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]] мандрівка триватиме орієнтовно 1 год на відстань 62 км. Дорога середньої якості, місцями присутня колійність та окремі вибоїни. '''З [[Рава-Руська|Рави-Руської]]:'''<BR/> Автошляхом Червоноград — Рава-Руська {{Автошлях|Т|1404}} майже від кордону з [[Польща|Польщею]] через міста [[Угнів]] та [[Белз]] відстань складе 60 км, але стан дороги дуже поганий, краще обрати інший шлях, наприклад через [[Жовква|Жовкву]] по автошляху {{Автошлях|M|09}}, об'їхавши місто ліворуч до перехрестя з автошляхом {{Автошлях|Р|15}}, далі рухаючись ним до Червонограда. У такому разі відстань 75 км можна подолати за 1 год 10 хв. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться навпроти залізничної станції по вул. Богдана Хмельницького. Зі '''[[Львів|Львова]]''' від АС-2 «Північна» до Червонограда автобуси відправляються кожні 15-20 хв, є декілька рейсів від АС-8 (Двірцева площа). Час в дорозі орієнтовно 1 год 45 хв. Вартість проїзду в межах 50-55 грн.<BR/> З '''[[Ковель|Ковеля]]''' більшість автобусів відправляються до Червонограда зранку, вартість проїзду складе в межах 71 — 91 грн. у залежності від перевізника і триватиме близько 3 год . Дорогою автобус обов'язково проїжджає '''[[Володимир-Волинський]]''', звідки квиток коштуватиме в межах 41 — 54 грн., і мандрівка триватиме 1 год 30 хв. == Транспорт == Громадський транспорт міста представлений 10-ма автобусними маршрутами. === Міські маршрутки === {| class="wikitable sortable" |- ! № маршруту !! Назва маршруту !! Маршрут |- | № 1 || Автовокзал — Застава || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. В.Стуса — вул. Шептицького — вул. С.Бандери — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Св. Володимира — вул. Бобинського — вул. Травнева — вул. Й. Слiпого — вул. Б.Хмельницького — Застава (вул. Львiвська) |- | № 2 || Автовокзал — вул. Львівська — вул. Св. Володимира (Автопарк) || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. С.Бандери — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Св. Володимира — вул. Бобинського — вул. Травнева — вул. Заньковецької — вул. Львiвська — вул. Св. Володимира- пл. Соборна- вул. Перемоги — вул. Клюсiвська — вул. В.Iвасюка — вул. С.Бандери — вул. Сокальська — Автовокзал |- | № 3 || Автовокзал — Застава || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. В.Стуса — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. С. Володимира — вул. В. Бобинського — вул. Травнева — вул. Й.Слiпого — вул. Б.Хмельницького — Застава (вул. Львiвська) |- | № 4 || Автовокзал — ВГРЗ || Автовокзал — пр. Шевченка — вул. В, Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Св. Володимира — ВГРЗ (вул. Львiвська) — вул. Б.Хмельницького — Автовокзал |- | № 4а || Автовокзал — ВГРЗ || Автовокзал — вул. Б.Хмельницького — ВГРЗ (вул. Львiвська) — вул. Св. Володимира — пл. Соборна — вул. Перемоги — вул. Клюсiвська — вул. В, Iвасюка — пр. Шевченка — Автовокзал |- | № 5а || Автовокзал — Автовокзал || Автовокзал — пр. Шевченка — вул. Чорновола — вул. Клюсiвська — вул. Iвасюка — вул. Корольова — вул. Гетьмана Мазепи — вул. С.Бандери — вул. Шептицького — вул. В.Стуса — вул. Сокальська — Автовокзал |- | № 7 || Автовокзал — смт. Гiрник по мiсту || Автовокзал — вул. Сокальська — вул. С.Бандери — вул. В.Iвасюка — вул. Клюсiвська — вул. Перемоги — пл. Соборна — вул. Б. Хмельницького — Застава (вул. Львiвська) — смт. Гiрник |- | № 8 || Червоноград АВ — Соснiвка АС || Автовокзал — вул. Б.Хмельницького — вул. Львiвська — Автопарк (вул. Св. Володимира) — Застава (вул. Львiвська) — смт. Гiрник — м. Соснiвка АС |- | № 9 || Червоноград АВ — Соснiвка (Соснiвська мiська лiкарня) || Автовокзал — вул. Б.Хмельницького — вул. Львiвська — Автопарк (вул. Св. Володимира) — Застава (вул. Львiвська) — смт. Гiрник — м. Соснiвка: вул. 22 Сiчня — Соснiвська мiська лiкарня |- | № 10 || Соснiвка АС — Червоноград АВ || м. Соснiвка АС — смт. Гiрник — Застава (вул. Львiвська) — вул. Б.Хмельницького — пл. Соборна — вул. Перемоги — вул. Клюсiвська — вул. В.Iвасюка — пр. Шевченка — Автовокзал |} Вартість проїзду по місту від 5 до 12 грн. у залежності від маршруту.<BR/> Докладніше про міські маршрутки із схемами пасажирських перевезень на сайті міської ради в розділі '''[http://www.chervonograd-city.gov.ua/mm11nn.php Розклад руху транспорту — мiськi маршрутки]''' === Таксі === {| class="wikitable sortable" |- ! Адреса паркування !! Оператор паркування !! Контактні телефони |- | вул. Б.Хмельницького (перед огорожею знесеного залiзничного вокзалу); вул. Б. Хмельницького (навпроти залiзничного вокзалу) || Петрущак А. Р. || 4-62-09 |- | вул. Сокальська (лiва сторона проїзної частини вiд будiвлi ринку, заїзна кишеня бiля житлового будинку № 6); вул. Героїв Майдану (на проїзнiй частинi вулицi перед ринком «Левада»); вул. С. Бандери (на проїзнiй частинi вулицi навпроти житлового будинку № 14); вул. Шептицького (бiля церкви св. Йосафата); вул. Iвасюка (бiля житлового будинку № 20) || Якимчук І. В. || 4-99-99, 0677674856 |- | вул. Стуса,22 (перед будiвлею ТзОВ «Гравiс»); пр. Шевченка (навпроти «Барвiнку»); вул. Шептицького (навпроти центральної пошти); вул. Б.Хмельницького — залiзничний вокзал; вул. В.Стуса (навпроти будинку 19); вул. Шептицького (заїзна кишеня навпроти «Ощадбанку») || Микита В. В. || 4-22-22, 0971642111 |- | вул. С.Бандери (вздовж огорожi ТзОВ «Форсаж»); вул. С.Бандери (навпроти центрального входу ТзОВ «Форсаж») || Єчкалов С. В. || 4-24-24, 2-23-43, 0678462415 |- | пр. Шевченка (навпроти Вiчевої площi); вул. Сокальська (навпроти буд.№ 10) || Мішталь В. В. || 0639775413, 0967844766 |- | вул. В.Iвасюка (бiля ресторану «Ретро») || Костенко В. В. || 4-11-11, 2-76-24, 0984575500 |- | вул. Iвасюка (в районi пам'ятника загиблим воїнам у Другiй свiтовiй вiйнi); пр. Шевченка, 14а (бiля фiлiї «Приватбанку») || Дубецький М. Є. || 097-300-56-53 |} Проїзд у таксі по місту коштуватиме в середньому 40-60 грн., а до сусіднього міста [[Сокаль]] — 120–150 грн. == Що відвідати == [[Файл:Василіянський монастир Червоноград.jpg|thumb| Свято-Юрський монастир оо. Василіян]] [[Файл:Палац Потоцьких, вул. М.Шашкевича,10.jpg|thumb| Палац Потоцьких]] * {{listing|type=see | lat=50.384017 | long=24.233917 | name=Церква святого Володимира (Колишній костел Святого Духа) | alt= | address=вул. Б.Хмельницького, 20 | directions= | url= | facebook= | wikipedia=Церква святого Володимира (Червоноград) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description=культова споруда, храм УПЦ КП }} * {{listing|type=see | lat=50.383378 | long=24.232460 | name=Свято-Юрський монастир оо. Василіян | alt= | address=вул. Б.Хмельницького, 21 | directions= | url=http://www.osbm.org.ua/index.php/2014-11-26-09-44-45/novyny-provintsii/1600-vasyliianskyi-monastyr-sviatoho-yuriia-v-chervonohradi | facebook= | wikipedia=Монастир святого Юра (Червоноград) | email= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} * {{listing|type=see | lat=50.382176 | long=24.236532 | name=Палац Потоцьких | alt= | address=вул. Пушкіна, 10 | directions= | url= | facebook= | wikipedia=Кристинопольський замок | email= | phone=+38 (03249) 20436, +38 (03249) 39743 | fax= | hours=9:00-17:00, вих. - Пн | price= | description= }} == Чим зайнятись == * {{listing|type=do | lat=50.382176 | long=24.236532 | name=Червоноградський музей історії релігії (Палац Потоцьких) | alt= | address=вул. Пушкіна, 10 | directions= | url=http://www.musej-krs.org/ | facebook= | wikipedia= | email=palac_potockyh@bigmir.net | phone=+38 (03249) 20436, 39743 | fax= | hours=9:00-17:00, вих. - Пн | price=для дорослих - 5 грн., для учнiв та студентiв - 3 грн. Вартiсть екскурсiї: для дорослих - 30 грн., для дiтей - 20 грн. | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing |type = eat |lat =50.392720 |long =24.233857 |name = Granat grill&wine |address = вул. Стуса, 14 |url = |facebook= https://https://m.facebook.com/GRANATgrillwine/ |hours = 10:00-23:00 |phone=+38 (067)8888387, +38 (063) 3183117 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =50.392433 |long =24.230488 |name = Кафе-бар «Сузір'я» |address = вул. Будівельна, 7 |url = |facebook=https://www.facebook.com/suzirya1995/ |hours = 10:00-23:00 |phone=+38 (067) 6741682 |price = |description = }} * {{listing | name= Гранат | alt=грузинський ресторан | url=https://georgian-restaurant-77.business.site/?m=true | wikipedia= | email=hinkalnya8@gmail.com | address=вул.В. Стуа 14 |type=| lat= | long= | directions=марширутне таксі №1,№5, №3 | phone=+380678888387 | tollfree=+380633183117 | fax= |skype=| hours=пн-чт 10-22, пт.-нд 11-23 | price=середня |description=| facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-11-29 | content=Для того, щоб відчути колорит Грузії і познайомитися з її кухнею, не обов'язково їхати у Тбілісі чи Батумі. Варто лише відвідати грузинсько-європейський ресторан Granat grill&wine , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул. Василя Стуса 14 б }} === Середні ціни === * {{listing |type = eat |lat =50.382647 |long =24.234637 |name = Ресторан «Шахтар» |address = площа Соборна, 5 |url = |hours = 10:00-24:00 |phone=+38 (03249) 93308, +38 (063) 9037877, +38 (093) 0233644 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =50.390446 |long =24.236771 |name = Ресторан «Віктор і Я» |address = вул. Грушевського, 5 |url =http://eatrest.com/base/lvov/chervonograd/restoran/viktoriya/ukr.index.html |hours = 13:00-23:00 |phone=+38 (03249) 22494, +38 (050) 3705942 |price = |description = }} * {{listing |type = eat |lat =50.391287 |long =24.237465 |name = Ресторан «Dolce Vita» |address = вул. Грушевського, 7 |url =http://dolcevita-restaurant.com/ |hours = 12:00-23:00 |phone=+38 (03249) 48723, +38 (067) 3511600 |price = |description = }} === Дорого === == Де розважитись == * {{listing|type=do | lat=50.405297 | long=24.234096 | name=Розважальний центр "Вегас" | alt= | address= вул. Б.Хмельницького, 69 | directions= | url=http://rcvegas.com.ua/ | facebook=https://www.facebook.com/ec.vegas/ | wikipedia= | email= | phone= +38 (093) 4724161, +38 (068) 7091347, +38 (‎063) 5104207 | fax= | hours=вівтрок - п'ятниця з 15:00, субота - неділя з 12:00 | price= | description= }} *2 Ресторан з живою музикою [https://georgian.business.site/ Granat grill_and_wine] ,вул. Стуса 14 == Де зупинитись == === Дешево === * {{listing|type=sleep | lat=50.389518 | long=24.242177 | name=Мотель «Саксон» | alt= | address=вул. Героїв Майдану, 16 | directions= | url= | facebook= | wikipedia= | email= | phone=+38 (093) 2255525 | fax= | hours= | price= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | lat=50.401046 | long=24.237250 | name=Готель «Комфорт» | alt= | address=вул. Стуса, 11-б | directions= | url=http://comfort-hotel.com.ua/ | facebook= | wikipedia= | email=comfort.chervonograd@gmail.com | phone=+38 (03249) 46330, +38 (093) 9152415, +38 (098) 6763727 | fax= | hours= | price=одномісний - 350 грн., двомісний - 450 грн. | description=Біля готелю є загороджене місце для паркування, обладнане відеоспостереженням. Вдале розташування дозволяє швидко добратися до автобусного та залізничного вокзалу. Ми пропонуємо вам 9 комфортабельних номерів на будь-який смак.Всі кімнати облаштовані зручними меблями, душем, туалетом, сателітарним телебаченням, холодильником, безкоштовним Wi-Fi інтернетом. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | lat=50.386519 | long=24.230874 | name=Готельний комплекс «Шато» | alt= | address=вул. Б.Хмельницького, 27А | directions= | url=http://hotelshato.com.ua | facebook= | wikipedia= | email= | phone=+38 (096) 8856697, +38 (050) 7559995, +38 (032) 4947787 | fax= | hours= | price=економ - 700 грн., стандарт - 880-980 грн., напівлюкс - 1200 грн. | description=В інфраструктуру готельного комплексу входить: 31 готельний номер різних категорій; ресторан «Bonsoir» («Бонсуа»), що вміщує до 120 осіб; літня тераса ресторану; барбекю-бар «Le Grill», що вміщує до 70 осіб; конференц-зал, що вміщує до 80 осіб; цілободовий лобі-бар «Cher Ami»; більярдний бар «A la guerre»; дитяча ігрова площадка; кальянна; салон краси; послуги СПА: басейн, сауна, тренажерний зал, гідромасажна ванна, масажний кабінет. }} == Де навчатись == [http://dvnzchgek.edu.ua Державний вищий навчальний заклад «Червоноградський гірничо-економічний коледж»]. [http://www.vpu11.com.ua Вище професійне училище № 11]. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси — 80100 — 80109. == Куди далі == [[Сокаль]], [[Володимир-Волинський]], [[Ковель]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] oo0w5ykdk3rws03aythpgmb32f95xdi Сколе 0 2059 33308 33016 2022-08-24T02:01:12Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.033611|23.511667}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Maidan-skole-chs.jpg | caption= Майдан Незалежності | city=Сколе | citylocal= | map= | arm=Skole s.gif | population= 6269 | callingcode=+380-3251 }} '''Сколе''' знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] у [[Львівська область|Львівській області]]. == Зрозуміти == Місто, районний центр Сколівського району Львівської області. Розташоване в долині річки Опір в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]], один з історичних центрів [[Бойківщина|Бойківщини]]. === Історія === Перша письмова згадка про Сколе датується 5 березня 1397 року, коли польський король Володислав II Ягайло надав братам Микові та Іванкові Волохам королівський привілей на володіння Сколе і довколишніми землями. === Клімат === Клімат у Сколе (Скольому) — помірно-континентальний, середньорічна температура повітря — +7ºС (липень +17,5 +16ºС, січень −4,5, −6ºС). Середня тривалість зими — 4—4,5 місяця. Середньорічний рівень опадів 924 мм. Для весни характерна переважно нестійка хмарна погода з проясненнями, влітку бувають сильні зливи, які часто спричиняють повені. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі аеропорти: * {{listing|type=go| | name= Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького | alt=аеропорт Львів | url=http://lwo.aero/ | wikipedia=Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького | email= | address= | lat=49.8136 | long=23.9605 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. Звідси до Сколе можна доїхати на таксі (відстань 109 км) або громадським транспортом (див. нижче). * {{listing|type=go| | name=Міжнародний аеропорт Ужгород | alt= | url= | wikipedia=Ужгород (аеропорт) | email= | address= | lat=48.636 | long=22.262 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. Звідси до Сколе можна доїхати на таксі (відстань 159 км) або міжміським автобусом. === {{Потягом}} === * Через Сколе проходить залізниця Київ-Чоп. {{listing|type=go| | name=Залізнична станція Сколе | alt= | url= | wikipedia=Сколе (станція) | email= | address= | lat=49.0339 | long=23.5045 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} приймає міжміські та міжнародні поїзди, зокрема, Львів-Ужгород, Київ-Ужгород, Львів-Мукачево, Київ-Чоп та інші. (детальніший розклад поїздів дивіться на [http://railway.lviv.ua/schedule/suburban/ сайті Укрзалізниці]) === {{Автомобілем}} === Через Сколе проходить автошлях {{автошлях|Е|471}} '''Львів-Мукачеве''' (він же {{автошлях|М|06}} — частина {{автошлях|Е|50}}). Зі Львова, обласного центру, поїздка атомобілем триватиме 1 год 40 хв (відстань 109 км). === {{Автобусом}} === * {{listing|type=go| | name=АС Сколе | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.0339 | long=23.5054 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} розташована поруч із залізничним вокзалом. Через автостанцію курсують міжміські автобуси '''Львів-Сколе''', '''Львів-Славсько''', '''Луцьк-Ужгород''', '''Ужгород-Івано-Франківськ''' та приміські маршрутні автобуси. == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Тухольські ворота| alt= | url= | wikipedia=Тухольські ворота | email= | address= | lat=49.05260 | long=23.53221| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} — перевал через північно-східне звуження Сколівської улоговини на в'їзді до Сколе * {{see | name=Храм великомученика Пантелеймона| alt= | url= | wikipedia=Храм великомученика Пантелеймона (Сколе)| email= | address= | lat=49.03574 | long=23.51361| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} — дерев'яна церква 1597 року * {{see | name=Костел Семи Скорбот Діви Марії| alt= | url= | wikipedia=| email= | address= | lat=49.03999 | long=23.51379| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} 1660 року, повністю перебудований 1895 року. * {{see | name=[[Національний природний парк «Сколівські Бескиди»]]| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=| long=| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }}. У тому числі: ** {{see | name=Кам'янецький водоспад| alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=49.0336 | long= 23.5645| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} * {{see | name=Палац Гредлів| alt= | url= | wikipedia=Палац Гредлів | email= | address= | lat=49.0247 | long=23.4924| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} (сер. XIX ст.). Зараз тут діє школа-інтернат. * {{see | name=Пам'ятний знак 600-річчя Сколе| alt= | url= | wikipedia=| email= | address= | lat=49.03547 | long=23.51399| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} * {{see | name=Платан кленолистий| alt= | url= | wikipedia=Платан кленолистий (Сколе)| email= | address= | lat=49.040056 | long=23.52| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-17 | content= }} — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення == Чим зайнятись == * '''Рафтинг''' на річці Опір. Проходження ріки має 2-у категорію складності. ** Довжина маршруту «для новачків» '''Сколе — с. Верхнє-Синьовидне''' складає близько 15 км, тривалість такого сплаву в середньому — 3.5 години. ** маршрут '''Сколе — с. Розгірче''' протяжністю 30 км. * '''Піший туризм'''. Маршрути: ** «На гору Лопата» — маршрут на 12 км, який починається у Сколе передбачає відвідування водоспаду Кам'янка та Журавлиного озера. Тривалість — 5 год. ** еколого-пізнавальний маршрут «Бутивля-Майдан» (28 км). Маршрут починається у Сколе, далі пролягає долиною річки Бутивля та вздовж потічка Красний (притоки Бутивлі) до вершини Парашки; через гору Кривий Верх та хребет Середній (Мальманстальську складку), в обхід гори Виднога; через річку Майдачанка — до Майдану. Розрахований на 2 дні. ** «Бучина» (1,4 км). Може бути використаний при проведенні «уроків природи» для учнів шкіл. ** «По долині річки Кам'янка» (4 км). Маршрут починається біля траси Київ—Чоп, від автобусної зупинки «Дубина», далі повертає дорогою (за вказівником), проходить через залізниичну колію, міст на річці Опір та контрольний пункт (вхід на територію НПП «Сколівські Бескиди»); пізніше — вздовж річки Кам'янка до однойменного водоспаду; неподалік розміщене Журавлине, або Мертве озеро, а також рекреаційна зона. ** «До водоспаду на річці Кам'янка» (3,5 км). Маршрут починається у Сколому, проходить через урочище Павлів потік, вздовж річки Опір, повз трасу нафтопроводу «Дружба» та Чудиловий потік, далі — лісом через полянки до річки Кам'янка, де є водоспад. Тривалість 2 год. ** «Урочище Святослав — Павлів потік». Довжина маршруту 8 км. На маршруті можна попити «залізної води», оглянути краєвиди з хребта Зелем'янка, зокрема прилеглі гори та панораму Сколе. ** «На Парашку через водоспад Гуркало». с. Корчин — водоспад Гуркало — г. Парашка — м. Сколе; Загальна протяжність — 21 км. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Славське]] {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] aakp2zatwu0dwd0v8pby1bt5xcl6pb7 Бердичів 0 2060 33250 28644 2022-08-24T01:45:25Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Житомирської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.9120|28.5829}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Berdyczów, klasztor warowny karmelitów Bosych P1350972.jpg | caption= | city= Бердичів | citylocal= | map= | arm= | population=78 523 | callingcode= 4143 }} == Зрозуміти == Перша згадка — 1430 рік, заснований хутір, що дістав назву Бердичів, ймовірно, від слова «бердиш» — бойова сокира. На початку XVIІ століття стає містечком. У цей час збудовано монастир ордену босих кармелітів, фортецю та млин. <br/> Від ХІХ ст. Бердичів стає центром торгівлі та залізничним вузлом. У цей час його також називали «Волинським Єрусалимом». Під час Другої Світової війни було страчено 38 536 людей, більшість з яких були євреями. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Оскільки місто є залізничним вузлом, дістатись до нього потягом з Києва, Харкова, Козятина, Вінниці, Львову, Рівного не є проблемою. З таких міст, як Хмельницький, Чернівці, Івано-Франківськ, доведеться їхати з пересадками. === {{Автомобілем}} === З Києва: 145 км автошляхом Е40 до Житомира, потім по М21 на південь ≈40 км. З Вінниці: 89 км, автошлях М21. З Рівного: 209 км — Т2309, коротша дорога, але місцями жахливе покриття.<br/> 230 км через траси Е40/М06.<br/> Зі Львову: 435 км через М06 и Е40/М06. === {{Автобусом}} === Автобусне сполучення налагоджено добре. Посилання на Бердичівський автовокзал: http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=181800 == Транспорт == Містом курсує 23 міських автобусних маршрути, які обслуговуються приватними перевізниками. == Що відвідати == <gallery> Бердичів (486) Фортечні мури з баштами.jpg| Бердичів - Костел Діви Марії DSC 4696.JPG| Бердичів (86) Костел святої Варвари.jpg| Бердичів (179) Нікольська церква.jpg| Бердичів (508) Троїцька церква.jpg| Кляштор кармелітів, Бердичів P1350971.jpg| </gallery> * {{see | name= Бердичівський костел святої Варвари| alt= | url= | email= | address= Європейська, 25| lat=49.893303 | long=28.588468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * '''Монастир Босих Кармелітів''' з XVII століття. Комплекс складається з оборонних мурів фортеці, костелу, келій (Соборна пл., 25). * '''Бердичівська велика хоральна синагога''', нині рукавична фабрика (вул. Вінницька, 8). * '''Нікольська церква''' (поч. ХХ ст.), вул. Європейська, 2 * цегляні будинки ХІХ століття: складні візерунки цеглою на фасадах та старовинні ковані елементи варті відвідин. Будинки розкидані по місту, так що відшукати їх є окремим квестом. Можна скористатись списками пам'яток Вікіпедії. * кількаповерхові глиняні будинки — особлива родзинка старої забудови Бердичева. == Чим зайнятись == * відвідати музей історії м. Бердичева та Бердичівський історико-культурний заповідник * відвідати пантеон на могилі цадика Леві Іцхака Бердичівського <gallery> Бердичів (315) Вул. Мостова, 20.jpg| Бердичів (129) Вул. Джозефа Конрада, 7.jpg| Житловий будинок, 1909р. Нині відділ культури та освіти.JPG| Пантеон на могилі цадика Леві Іцхака Бердичівського, Бердичів.jpg| Пантеон на могилі цадика, Бердичів.jpg| Поселення Черняхівської культури в урочищі Дружба (Бердичів) DSC 4929.JPG| </gallery> == Що купувати == * {{buy | name= Бердичівське пиво | alt=berd-pivo.com.ua | url=| email= | address= Європейська 98/2| lat= 49.890705| long=28.601723 | directions= | phone= 04143 22121| tollfree= | fax= | hours= 8:00-18:00| price= | content= }} == Де поїсти == * {{eat | name=Сім бургерів | alt= | url= | email= | address= вулиця Європейська, 45| lat=49.892722| long= 28.591902 | directions= | phone=097 111 6711 | tollfree= | fax= | hours= 8:00-00:00| price= | content= }} * {{eat | name=Чара | alt= | url= | email= | address= вулиця Європейська, 26, | lat= 49.892209| long= 28.589494| directions= | phone= 093 130 0100| tollfree= | fax= | hours= 11:00-03:00| price= | content= }} == Де розважитись == * Пивний бар «Золотий лев» == Де зупинитись == Через зручне розташування з Бердичіва завжди можна швидко повернутися до навколишніх міст. * {{sleep | name= Пан Готель| alt= | url= | email= | address= Привокзальна площа, 1А| lat=49.8967245| long=28.6002649 | directions=E | phone= +38 067 510-15-04| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name= Готель Deja Vu| alt= | url= http://hotel-dejavu.com/contact_information.html| email=reception@hotel-dejavu.com.ua | address= вулиця Вінницька, 3 | lat= 49.893820| long=28.581492 | directions= | phone= +38 (04143) 4-00-55| tollfree= | fax= | checkin= 12:00 | checkout=23:59 | price= 470 - 1200 | content= }} == Де навчатись == * Бердичівський медичний колледж * Бердичівський коледж промисловості, економіки та права * Бердичівський педагогічний коледж == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 13300-13309. Телнфонний код +380 (4143) == Куди далі == Звідси можна дістатись до Хмільника, Козятина, [[Житомир]]а. {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Житомирської області]] on57jxfudnx8mwk0mm7a5ejb8kc8640 33251 33250 2022-08-24T01:45:37Z Baun barum 6004 /* Зв'язок */ wikitext text/x-wiki {{geo|49.9120|28.5829}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Berdyczów, klasztor warowny karmelitów Bosych P1350972.jpg | caption= | city= Бердичів | citylocal= | map= | arm= | population=78 523 | callingcode= 4143 }} == Зрозуміти == Перша згадка — 1430 рік, заснований хутір, що дістав назву Бердичів, ймовірно, від слова «бердиш» — бойова сокира. На початку XVIІ століття стає містечком. У цей час збудовано монастир ордену босих кармелітів, фортецю та млин. <br/> Від ХІХ ст. Бердичів стає центром торгівлі та залізничним вузлом. У цей час його також називали «Волинським Єрусалимом». Під час Другої Світової війни було страчено 38 536 людей, більшість з яких були євреями. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Оскільки місто є залізничним вузлом, дістатись до нього потягом з Києва, Харкова, Козятина, Вінниці, Львову, Рівного не є проблемою. З таких міст, як Хмельницький, Чернівці, Івано-Франківськ, доведеться їхати з пересадками. === {{Автомобілем}} === З Києва: 145 км автошляхом Е40 до Житомира, потім по М21 на південь ≈40 км. З Вінниці: 89 км, автошлях М21. З Рівного: 209 км — Т2309, коротша дорога, але місцями жахливе покриття.<br/> 230 км через траси Е40/М06.<br/> Зі Львову: 435 км через М06 и Е40/М06. === {{Автобусом}} === Автобусне сполучення налагоджено добре. Посилання на Бердичівський автовокзал: http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=181800 == Транспорт == Містом курсує 23 міських автобусних маршрути, які обслуговуються приватними перевізниками. == Що відвідати == <gallery> Бердичів (486) Фортечні мури з баштами.jpg| Бердичів - Костел Діви Марії DSC 4696.JPG| Бердичів (86) Костел святої Варвари.jpg| Бердичів (179) Нікольська церква.jpg| Бердичів (508) Троїцька церква.jpg| Кляштор кармелітів, Бердичів P1350971.jpg| </gallery> * {{see | name= Бердичівський костел святої Варвари| alt= | url= | email= | address= Європейська, 25| lat=49.893303 | long=28.588468 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * '''Монастир Босих Кармелітів''' з XVII століття. Комплекс складається з оборонних мурів фортеці, костелу, келій (Соборна пл., 25). * '''Бердичівська велика хоральна синагога''', нині рукавична фабрика (вул. Вінницька, 8). * '''Нікольська церква''' (поч. ХХ ст.), вул. Європейська, 2 * цегляні будинки ХІХ століття: складні візерунки цеглою на фасадах та старовинні ковані елементи варті відвідин. Будинки розкидані по місту, так що відшукати їх є окремим квестом. Можна скористатись списками пам'яток Вікіпедії. * кількаповерхові глиняні будинки — особлива родзинка старої забудови Бердичева. == Чим зайнятись == * відвідати музей історії м. Бердичева та Бердичівський історико-культурний заповідник * відвідати пантеон на могилі цадика Леві Іцхака Бердичівського <gallery> Бердичів (315) Вул. Мостова, 20.jpg| Бердичів (129) Вул. Джозефа Конрада, 7.jpg| Житловий будинок, 1909р. Нині відділ культури та освіти.JPG| Пантеон на могилі цадика Леві Іцхака Бердичівського, Бердичів.jpg| Пантеон на могилі цадика, Бердичів.jpg| Поселення Черняхівської культури в урочищі Дружба (Бердичів) DSC 4929.JPG| </gallery> == Що купувати == * {{buy | name= Бердичівське пиво | alt=berd-pivo.com.ua | url=| email= | address= Європейська 98/2| lat= 49.890705| long=28.601723 | directions= | phone= 04143 22121| tollfree= | fax= | hours= 8:00-18:00| price= | content= }} == Де поїсти == * {{eat | name=Сім бургерів | alt= | url= | email= | address= вулиця Європейська, 45| lat=49.892722| long= 28.591902 | directions= | phone=097 111 6711 | tollfree= | fax= | hours= 8:00-00:00| price= | content= }} * {{eat | name=Чара | alt= | url= | email= | address= вулиця Європейська, 26, | lat= 49.892209| long= 28.589494| directions= | phone= 093 130 0100| tollfree= | fax= | hours= 11:00-03:00| price= | content= }} == Де розважитись == * Пивний бар «Золотий лев» == Де зупинитись == Через зручне розташування з Бердичіва завжди можна швидко повернутися до навколишніх міст. * {{sleep | name= Пан Готель| alt= | url= | email= | address= Привокзальна площа, 1А| lat=49.8967245| long=28.6002649 | directions=E | phone= +38 067 510-15-04| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= | content= }} * {{sleep | name= Готель Deja Vu| alt= | url= http://hotel-dejavu.com/contact_information.html| email=reception@hotel-dejavu.com.ua | address= вулиця Вінницька, 3 | lat= 49.893820| long=28.581492 | directions= | phone= +38 (04143) 4-00-55| tollfree= | fax= | checkin= 12:00 | checkout=23:59 | price= 470 - 1200 | content= }} == Де навчатись == * Бердичівський медичний колледж * Бердичівський коледж промисловості, економіки та права * Бердичівський педагогічний коледж == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 13300-13309. Телефонний код +380 (4143) == Куди далі == Звідси можна дістатись до Хмільника, Козятина, [[Житомир]]а. {{footer|ispartof=Житомирська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Житомирської області]] c8czsnrz55oydlmcsfof23h3wuqx2xm Берегове 0 2063 33254 31788 2022-08-24T01:46:59Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.2025|22.6375|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Берегове (131).jpg | caption= | city= Берегове | citylocal= | map= | arm= | population= 23 926 | callingcode=3141 }} == Зрозуміти == Засноване 1063 року герцогом Лампертом під назвою '''Лампертгаза''' (Lamperthaza). Від 14 ст. дістало статус королівського міста та привілеї. Неодноразово було зруйноване та спалене. Назва '''Береґсас''' вперше згадується у 1504 році.<br> Берегове розташоване на березі річки Вірке, за 75 км від Ужгорода та 5 км від угорського кордону. Відоме термальними водами та виноробним заводом, розташованим у приміщенні колишньої резиденції графів Шенборнів. Більшість населення угорської національності. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Через місто курсують потяги Львів-Солотвино та Київ-Солотвино.<br> Також є електрички Батеве-Королеве, Тячів-Ужгород. Якщо користуватись ними, то час у дорозі до Ужгорода займе 5 годин, до Хуста - 3 години. === {{Автомобілем}} === З Ужгорода: трасою Е50/М06 до Мукачева, потім по М24 на південь.<br> З Хуста: автошлях Н09 до Великих Копань, звідти по трасі М23 через Виноградів, Бене та Мужієве. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться по вулиці Мужайській, 52. Автобусне сполучення добре налагоджене. == Транспорт == Містом пересуваються переважно пішки або велосипедами, чому сприяє відсутність значного перепаду висот на території міста. На значні відстані можна під'їхати автобусами приміського сполучення. == Що відвідати == <gallery> Берегове_вул._Мукачівська,_3.jpg| Адмінбудинок Берегове (54) Будівля готелю “Орослан”,.jpg|Будівля готелю “Орослан” Берегове (77) Будинок обласного архіву.jpg|Будинок обласного архіву Берегове (166) графський двір.jpg|графський двір Берегово Костел Воздвиження Святого Хреста.jpg|Воздвиженський костел Берегове. Воздвиженський костел.JPG|Воздвиженський костел Берегове, Реформатська церква 1.jpg|Реформатська церква 5. Берегове Комплекс споруд винзаводу.jpg|Комплекс споруд винзаводу Берегове, Будинок райвійськкомату 1.JPG|Будинок райвійськкомату Берегове. Сечені 32.JPG|житловий будинок Берегове (121) вул. Хмельницького, 27.jpg|житловий будинок </gallery> *Дім дегустацій – Шато Чизай (Урочище Чизай,1) - знаходиться на території винного заводу Чизай, екскурсія з дегустацією 145 грн (2021 рік). == Чим зайнятись == *Скупатися в термальних басейнах відпочинкового комплексу "Жайворонок" (вулиця Шевченка, 112). Можна взяти білет на 2 години за 230 грн (ціни 2021 року). На території відкриті й закриті басейни, баня. З собою мати рушник, капці, взимку не зайвим буде халат. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === *Ресторан Шеркерт (вулиця Міговка, 13). *Бар-ресторан Ф Кока (вулиця Мужайська, 71). === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name= Кімнати відпочинку| alt= автостанція | url= | email=http://zakavto.com.ua/hostel-beregovo-avto/ | address= Мужайська 52| lat= 48.195217| long=22.653473 | directions= | phone= +380 50 434 6639| tollfree= | fax= | checkin= 12:00| checkout= 11:00| price=120 | content= }} === Середні ціни === === Дорого === * {{sleep | name= Золота Пава | alt= | url= | email= | address= пл. Ф. Ракоци, 1| lat=48.2061568| long= 22.6467383| directions= | phone=067 510-15-04 | tollfree= | fax= | checkin= 14:00| checkout= 11:00| price= 500-800 гривень за номер | content= Історична будівля казино. Номери обладнані ванними кімнатами, кондиціонерами та телевізорами. }} == Де навчатись == * Закарпатський Угорський институт імені Ференца Ракоці ІІ. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 90200. Код міста - 3141 == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] dvgeqg2gwfss5062rirmais53kavw2q Виноградів 0 2065 33255 33000 2022-08-24T01:47:18Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.1397222222|23.0330555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Виноградів Вознесенський костел 4719.jpg | caption= | city= Виноградів | citylocal= | map= | arm=Coat of Arms of Vynohradiv.jpg | population=25 543 | callingcode=3143 }} '''Виноградів''' знаходиться в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Виноградів розташований біля підніжжя Чорної гори. Відстань до Ужгорода — 95 км, до угорського кордону — 20 км, до Румунії — 15 км. Дата заснування невідома, у першій згадці, датованій 1262 роком, Севлюшу (угор. ''виноградний'') надані привілеї королівського міста. На початку XIV століття збудовано замок Канків. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Курсують потяги Львів-Солотвино та Київ-Солотвино. Багато електричок. === {{Автомобілем}} === З Ужгорода: трасою Е50 до Мукачева, потім по Н09 до Великих Копань, повернути направо на М23. Відстань 115 км, час у дорозі — 2 години. === {{Автобусом}} === Автовокзал знаходиться по вулиці Чкалова 87. [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=211300 Посилання на табло вокзалу] == Транспорт == Громадського транспорту в містечку немає, хоча автовокзал знаходиться досить віддалено від центральної частини. == Що відвідати == * {{see | name= Маєток графа Жіґмонда Перені| alt= | url= | email= | address= вул. Копанська, 10| lat= 48.138801| long=23.043848 | directions= | phone=+380 96 818 2619 | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Садиба, флігелі, в'їздна брама та величний парк позаду маєтку варті відвідин. }} * {{see | name= Севлюшська синагога | alt= | url= | email= | address= Пушкіна 10| lat= 48.142078 | long= 23.035594| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Угочанський замок Канків | alt=Канковар | url= | email= | address= вулиця Коцюбинського | lat= 48.140847| long= 23.050034| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Вознесенський костел | alt= | url= | email= | address=вулиця Миру, 2| lat=48.140467 | long=23.033836 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Зведений у 13-15 ст. }} * {{see | name= Францисканський монастир | alt= | url= | email= | address= вул. Миру 3| lat=48.139926| long= 23.034104| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} <gallery> Виноградів Угочанський замок.jpg| Виноградів Францисканський монастир.jpg| Виноградів Палац барона Перені.jpg| Виноградів Вознесенський костел.jpg| NagyszolosFotoThalerTamas00011.jpg| Виноградів Дитячий будинок № 3.jpg| Угочанський замок 4670.jpg| Vynohradiv Zakarpatskyi station.jpg| Виноградів 2017 (158) Францисканський монастир.jpg| 21-212-0054 Адміністративний будинок.jpg| Виноградів Чорна Гора (заказник).JPG| Nagyszöllös Izraelita templom ( וינוגרדוב, Виноградів) בית הכנסת בסעליש.JPG| </gallery> == Чим зайнятись == На початку травня проходить фестиваль '''Угочанська Лоза'''. == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name=пивбар "Севлюшська пивниця" | alt= | url= | email= | address=Площа Миру, 4, | lat= 48.139750| long= 23.037397| directions= | phone= +380 67 263 2644| tollfree= | fax= | hours= 10:00-00:00| price= | content= }} * {{eat | name= Bonna Pizza| alt= | url= | email= | address=вулиця Корятовича, 2 | lat= 48.140417| long= 23.021074 | directions= | phone=050 510 4305 | tollfree= | fax= | hours= 10-23| price= | content= }} * {{eat | name=Three Oaks | alt= Шашлична Три дуби | url= | email= | address= Пушкіна 39| lat= 48.144834| long= 23.035238 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == * {{sleep | name= Готель Виноградів | alt= | url= | email=hotel-vinogradiv.com.ua | address=Площа Миру, 4, | lat= 48.139940| long= 23.036670| directions= | phone= | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= від 400 гривень за номер. | content= }} * {{sleep | name= Guest House Marketti | alt= | url= | email=housemarketti.business.site | address=Гички, 23 | lat=48.137932 | long=23.012550 | directions= | phone= 050 010 4626| tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price=від 450 гривень за номер. | content= }} == Де навчатись == * '''Виноградівський державний коледж Мукачівського державного університету''' == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 90300-9315. Телефонний код 3143. == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 1c1xx1ghwu0o0x56qrq34ra3ndf99m0 Вітебськ 0 2066 33393 32910 2022-08-24T02:31:12Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|55.1833333333|30.1666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Вітебськ | citylocal= | map= | arm= | population=369,9 тис (на 1.01.2017) | callingcode=+375 212 }} '''Вітебськ''' знаходиться в [[Білорусь|Білорусі]]. Адміністративний центр [[Вітебська область|Вітебської області]], порт на річці Західна Двіна. == Зрозуміти == Транспортний, промисловий та культурний центр півночі країни вважається «культурною столицею» Білорусі. Місто спочатку було дуже космополітним, місто, в якому мирно співіснували люди різних національностей, віросповідань та культур. Зараз місто набагато однорідніше в лінгво-культорологічному плані. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Вітебськ здійснює пасажирські перевезення чартерними рейсами Вітебськ — Анталья. === {{Потягом}} === Є залізничне сполучення з містами Білорусі. Також є потяги до Росії та України. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобуси до різних міст країни. Також є сполученя з Росією та Україною. == Транспорт == У місті діють: * 11 маршрутів тролейбусного сполучення; * 9 маршрутів трамвайного сполучення; * 50 маршрутів автобусного сполучення; * 53 маршрути маршрутних таксі. Вітебський трамвай був уведений в експлуатацію 1898 року, на рік раніше, ніж у [[Москва|Москві]] і на 9 років раніше, ніж у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] і через 7 років після [[Київ|Київського]] трамваю. == Що відвідати == [[File:ВІЦЕБСК. Дабравешчанская царква - VICIEBSK. Church of the Annunciation - ВИТЕБСК. Благовещенская церковь (XII).jpg|thumb|upright=1.35|Благовіщенська церква]] * {{listing | name=Благовіщенська церква| alt= | url= | wikipedia=| email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content=Храм є пам'яткою сакральної архітектури XII століття. }} * {{listing | name=Воскресенська церква| alt= | url= | wikipedia=Церква Воскресіння Христового (Вітебськ) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content=Чудова пам'ятка архітектури у стилі віленського бароко. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == У Вітебську є торгові центри — "Білорусь", "Евікон", "Континент", "Привокзальний", "Марко-сіті", "Вітебський універмаг", "Мега", "Тріо". З фірмового білоруського зазвичай закуповуються м'ясом-ковбасами, трикотажем, жіночою білизною, взуттям. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} Два основні напрямки з Вітебська — на захід у Полоцьк та на схід у Смоленськ. Під час руху на південь вам зустрінеться Орша, великий транспортний вузол з окремими визначними пам'ятками. На півночі - Невель і Великі Луки, далеко не найцікавіша частина Псковської області. На околицях Вітебська є два колишні повітові містечка, не дуже цікаві, але які зберегли якусь частину старої забудови та поодинокі пам'ятки: Містечко та Лепель. [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] j0j5golrrs0t4towo75a7y5qz22yo3u 33394 33393 2022-08-24T02:31:22Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|55.1833333333|30.1666666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Вітебськ | citylocal= | map= | arm= | population=369,9 тис (на 1.01.2017) | callingcode=+375 212 }} '''Вітебськ''' знаходиться в [[Білорусь|Білорусі]]. Адміністративний центр [[Вітебська область|Вітебської області]], порт на річці Західна Двіна. == Зрозуміти == Транспортний, промисловий та культурний центр півночі країни вважається «культурною столицею» Білорусі. Місто спочатку було дуже космополітним, місто, в якому мирно співіснували люди різних національностей, віросповідань та культур. Зараз місто набагато однорідніше в лінгво-культорологічному плані. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Вітебськ здійснює пасажирські перевезення чартерними рейсами Вітебськ — Анталья. === {{Потягом}} === Є залізничне сполучення з містами Білорусі. Також є потяги до Росії та України. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Є автобуси до різних міст країни. Також є сполученя з Росією та Україною. == Транспорт == У місті діють: * 11 маршрутів тролейбусного сполучення; * 9 маршрутів трамвайного сполучення; * 50 маршрутів автобусного сполучення; * 53 маршрути маршрутних таксі. Вітебський трамвай був уведений в експлуатацію 1898 року, на рік раніше, ніж у [[Москва|Москві]] і на 9 років раніше, ніж у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] і через 7 років після [[Київ]]ського трамваю. == Що відвідати == [[Файл:ВІЦЕБСК. Дабравешчанская царква - VICIEBSK. Church of the Annunciation - ВИТЕБСК. Благовещенская церковь (XII).jpg|thumb|upright=1.35|Благовіщенська церква]] * {{listing | name=Благовіщенська церква| alt= | url= | wikipedia=| email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content=Храм є пам'яткою сакральної архітектури XII століття. }} * {{listing | name=Воскресенська церква| alt= | url= | wikipedia=Церква Воскресіння Христового (Вітебськ) | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-18 | content=Чудова пам'ятка архітектури у стилі віленського бароко. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == У Вітебську є торгові центри — «Білорусь», «Евікон», «Континент», «Привокзальний», «Марко-сіті», «Вітебський універмаг», «Мега», «Тріо». З фірмового білоруського зазвичай закуповуються м'ясом-ковбасами, трикотажем, жіночою білизною, взуттям. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} Два основні напрямки з Вітебська — на захід у Полоцьк та на схід у Смоленськ. Під час руху на південь вам зустрінеться Орша, великий транспортний вузол з окремими визначними пам'ятками. На півночі — Невель і Великі Луки, далеко не найцікавіша частина Псковської області. На околицях Вітебська є два колишні повітові містечка, не дуже цікаві, але які зберегли якусь частину старої забудови та поодинокі пам'ятки: Містечко та Лепель. [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] csijo4jg19b8mm0t95lya9wcv5kkolt Прилуки 0 2073 33359 25322 2022-08-24T02:17:58Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Cathedral of the Nativity of the Blessed Virgin, Ukraine, Priluki.jpg | caption= Церква Рiздва Богородицi | city={{PAGENAME}} | citylocal=Прилуки | website= | arm = | population = | callingcode = | timezone = }} '''Прилуки''' знаходяться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]], на півдні Черніговської області. {{geo|50.59495|32.38692|map=city|zoom=14}} == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусом із Києва або із Чернігова. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=50.598022 | long=32.388779 | wdid=Q12154976 | name=Спасо-Преображенський собор | alt= | image=Спасо-Преображенський собор 1705-1720 рр., вул.Шевченка,1, м.Прилуки.JPG | address=вул. Шевченка, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-06-11 | description= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] ts0ueobyhsy5a3dto0v5iaaq2p5foyc Качанівка 0 2074 33366 19492 2022-08-24T02:19:39Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Качанівка палац Тарновських 3.JPG | caption=Палац Тарновських | city=Качанівка | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Качанівка''' знаходиться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] mj2uq04brodudao5hankxyvs4mvg2lj Новгород-Сіверський 0 2075 33363 29984 2022-08-24T02:19:05Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Новгород-Сіверський''' розташований у [[Чернігівська область|Чернігівській області]], на півночі області. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Потягом}} === Новгород-Сіверський сполучений приміським сполученням з такими містами як Шостка, або станція Терещенська, до/від яких, у свою чергу, є залізничне сполучення з Києвом (щоденно) а також в окремі дні є потяг до міста Суми. Також один раз на день з Новгрод-Сіверського та зворотньо курсує потяг до Семенівки. Далі на північ гілка йшла в Росію, але натепер розібрана, і руху в напрямку Росії немає. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Чернігова або Києва, з останнього лише один раз на добу, ранковий рейс. == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На північ - [[Росія]], на захід - [[Чернігів]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] 4zd2lcpqfj17gpmaw8vl68a45m817q7 Борзна 0 2076 33362 24504 2022-08-24T02:18:54Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.25343|32.42666|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Borzna RDA.JPG | caption= Борзнянська РДА | city=Борзна | citylocal= | website= | arm = | population = 10 205 | callingcode = | timezone = }} '''Борзна''' знаходиться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]] на річці Борзенці. Місто розташоване за 14 км від найближчої залізничної станції Доч і за 104 км від [[Чернігів|Чернігова]]. == Зрозуміти == Борзна не входить до числа туристичних центрів Чернігівщини, як, наприклад, [[Батурин]], [[Ніжин]], [[Новгород-Сіверський]]. Проте і в цьому невеликому містечку є що подивитися. До того ж в Борзну дуже зручно заїзджати на шляху до Батурина. == Як дістатись == Відстань автодорогами до обласного центру (Чернігів) - 147 км, приблизний час у дорозі ~ 2 години, до Києва - 187 км, приблизний час у дорозі ~ 3 години. Борзна займає вигідне географічне положення поруч із залізничними (лінії Бахмач - Гомель і Київ - Ніжин - Бахмач Південно-Західної залізниці) і автодорогами (автодорога М02E101 Київ - Москва). У місті працює автостанція, з якої ходять автобуси по всій області, і в Київ. Сьогодні нерегулярні транспортні перевезення здійснюють приватні перевізники. === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - Бориспіль. === {{Потягом}} === Проїхати в Борзну з [[Київ|Києва]] зараз зручніше електропоїздом підвищеної комфортності зі станції Київ-Пасажирський до станції Плиски (приблизний час у дорозі ~ 2,5 години) звідки, прямо від будівлі станції, за 20 хвилин вас доставлять в центр Борзни приватні мікроавтобуси. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == Автотрафік в місті незначний. Дороги, головним чином, з асфальтовим покриттям, задовільної якості. Улюблений засіб пересування борзнянців - велосипед. Якщо пощастить, можна побачити віз із конями. == Що відвідати == * Церква Різдва Христова: кінець XIX - початок ХХ ст. * Свято-Миколаєвська церква: середина XVIII ст., дзвіниця - XIX ст. * Церква Василя Великого: початок ХХ ст. * Обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина пустинь» (Борзна, с. Мотронівка); * Художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України О. Саєнка» (Борзна, вул. Партизанська, 58); * Борзнянський історико-краєзнавчий музей (народний) (Борзна, вул. Радянська, 4); * Монумент землякам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни (1975); * Пам'ятний знак загиблим землякам, які загинули виконуючи інтернаціональний обов'язок в Афганістані (1990-ті); * Пам'ятник засновникові української гетьманської держави гетьману Богдану Хмельницькому (1954); * Монумент - братська могила захисників Борзни (1958); * Пам'ятник Т. Г. Шевченко (1965) і пам'ятний знак на згадку про перебування поета в місті (1979, скульптор Г. Хусід, архітектор А. Ігнащенко). == Чим зайнятись == == Що купувати == У місті повно магазинів, які можуть запропонувати широкий асортимент товарів. Є місцевий міні маркет "ФОРА", і кілька торгових центрів. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == Працює Районний будинок культури, в котрому можна подивитися концерт. У вихідні дні в будинку культури влаштовують дискотеку. == Де зупинитись == У місті є два готелі - один в центрі міста, а другий на виїзді з Борзни. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Борзна має 100% покриття для державних, обласних телеканалів та мобільний зв'язок 3 операторів - Лайфсел, Водафон і Київстар. У місті функціонує районний вузол зв'язку з відділеннями ДП поштового зв'язку «Укрпошта» та «Укртелеком» (Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, 100). Поштовий індекс - 16400, міжміський телефонний код - 4653. Районний вузол зв'язку обладнаний зручними кабінами для виходу в Інтернет. Підключення до мережі Інтернет приватних користувачів в квартирах і будинках здійснює місцеве відділення ВАТ «Телекомсервіс» через ADSL-доступ. == Куди далі == * [[Батурин]] * [[Ніжин]] * [[Чернігів]] {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] lipsju1zdee6wcmmc9r7cn8weab9zgq Сокаль 0 2077 33310 32347 2022-08-24T02:01:37Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.474444|24.282778|zoom=13}} {{pagebanner|Сокаль Центр міста.jpg}} {{citybar | image=2015 Sokal, Kamienice na placu w centrum miasta.JPG | caption=Кам'яниці на площі в центрі міста | city=Сокаль | citylocal= | map= | arm=Sokal coats of arms.png | population=21 214 (01.01.2017) | callingcode=+380-3257 | website=http://miskrada.sokal.lviv.ua }} '''Сокаль''' — це місто, що знаходиться на [[Західна Україна|заході України]] в північній частині Галичини, на правому березі річки Західний Буг. Воно є частиною Червоноградського району [[Львівська область|Львівської області]]. == Зрозуміти == Сокаль — одне з десятків маленьких міст [[Львівська область|Львівської області]]. Відстань до центру області становить 87 кілометрів. В Сокалі проживає 20 882 особи (дані за 2020 рік). Органом, що представляє міську громаду, є Сокальська міська рада. Вона складається із депутатів, обраних мешканцями міста. Серед символів міста — герб Сокаля, автором якого є А. Гречило. === '''Історія''' === На території міста знайдено археологічні пам'ятки кам'яного віку. Крім них, були виявлені пам'ятки бронзової та княжої доби. У 1377 році Сокаль був вперше згаданий під його сучасною назвою. Тоді він був частиною Белзького князівства. Попередньою назвою міста вважається Всеволож. Перша згадка належить до 1411 року. За переказом, назва походить від слова «сокіл» (нібито колись тут було багато соколів). Проте вірогідніше, що назва походить від ще дохристиянського імені половецького князя Сокала, якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім». У 1424 році місто здобуло Магдебурзьке право. У 1462 році Сокаль із Белзького князівства перейшов до Белзького воєводства. 16 століття було епохою спустошливих татарських набігів. У 1519 році місто спалили нападники. Відбудували його вже на правому березі, де Сокаль стоїть і нині. Західний Буг був судноплавною річкою, а Сокаль — містом-митницею, де з возів товари переносили на судна. У 1772 році, після Першого поділу Речі Посполитої, ввійшов до складу Австрії, згодом Австо-Угорщини. Будували новий район, старий став центром життя євреїв. У другій половині 19 століття почалось будівництво доріг та залзничних шляхів для сполучення зі Львовом. До 1891 року Сокаль входив до 30 найбільших міст Галичини. Майбітній президент ЗУНР Євген Петрушевич, що відкрив адвокатська канцелярію у місті, заснував тут ряд український культурно-оствітніх організацій. Під час Першої світової війни Сокаль був окупований російськими військами. Після розпаду Австро-Угорської імперії увійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки. Влітку 1919 місто зайняли поляки, до 1939 року місто було частиною Польщі. Після початку Другої Світової війни, місто розділили по річці Західний Буг, його частина відійшла до німецьких окупаційних тимчасових адміністративних одиниць. Єврейський квартал було зруйновано. Від 1960-х років місто стає центром хімічної промисловості СРСР, що забезпечило населення роботою. Від 1989 року Сокаль став домінантом національно-духовного відродження Сокальщини, завдяки створенню осередків Товариства української мови ім. Т. Шевченка. === '''Клімат''' === У місті вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.5 °C. Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4,4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18 °C. Опадів більше випадає у липні, в середньому 84 мм, найменше у січні — 31 мм опадів. У рік випадає близько 608 мм опадів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт - '''[http://lwo.aero/ Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького]''' у місті [[Львів]]. До Сокаля з аеропорту можна доїхати потягом, автобусом або на таксі (відстань 91 км). === {{Потягом}} === Сокаль знаходиться на перетині залізничних шляхів Львів - Ковель та Сокаль - Рава-Руська.<br> {{listing|type=go| lat=50.4649 | long=24.2570 |wdid= | name= Залізнична станція «Сокаль» | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | description= }}<br> З головного вокзалу [[Львів|Львова]] до Сокаля можна дістатися електропотягом за 2 год. 40 хв.<BR> '''Поїзди від ст. Львів до ст. Сокаль''' {| class="wikitable sortable" |- ! № поїзда !! Станція відправлення !! Час відправлення !! Станція прибуття !! Час прибуття |- | 6076 || Львів || 09:25 || Сокаль || 12:10 |- | 6054 || Львів || 18:05 || Сокаль || 20:44 |- | 6056 || Львів || 20:31 || Сокаль || 23:13 |- |} З [[Ковель|Ковеля]] до Сокаля час в дорозі орієнтовно складе 3 год.<BR> '''Поїзди від ст. Ковель до ст. Сокаль''' {| class="wikitable sortable" |- ! № поїзда !! Станція відправлення !! Час відправлення !! Станція прибуття !! Час прибуття |- | 6055 || Ковель || 08:48 || Сокаль || 11:40 |- | 6303 || Ковель || 13:45 || Сокаль || 16:17 |- | 6307 || Ковель || 20:55 || Сокаль || 23:44 |- |} З [[Рава-Руська|Рави-Руської]] до Сокаля лектропотяг доїде за 2 год. 25 хв.<BR> '''Поїзди від ст. Рава-Руська до ст. Сокаль''' {| class="wikitable sortable" |- ! № поїзда !! Станція відправлення !! Час відправлення !! Станція прибуття !! Час прибуття |- | 6055 || Рава-Руська || 05:30 || Сокаль || 07:55 |- |} '''[http://railway.lviv.ua/schedule/suburban Розклад руху приміських поїздів по станції «Сокаль» на сайті «Львівської залізниці»]'''. Також через Сокаль проходить один пасажирський потяг №141/142 сполученням Київ - Львів - Київ. Час у дорозі орієнтовно 2 год, вартість проїзду складе 26-29 грн.<BR> '''[http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23062&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA Розклад руху пасажирських поїздів по станції Сокаль на сайті «Укрзалізниці»]'''.<br> === {{Автомобілем}} === '''Зі [[Львів|Львова]]:'''<BR> По вул. Б. Хмельницького до Галицького Перехрестя (великої розв'язки на північному в'їзді в місто ) і далі дорогою {{Автошлях|M|09}} до [[Жовква|Жовкви]]. Об'їхати місто по окружній до північного в'їзду, на перехресті повернути праворуч. Продовжити рух дорогоою {{Автошлях|Р|15}}. Дорога до [[Жовква|Жовкви]] хорошої якості, далі до Великих Мостів місцями розбита, після виїзду з міста і до с. Сілець - у жахливому стані. Від Сільця до Червонограда дорога нещодавно відремонтована. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух ліворуч по окружній дорозі, повз автостанцію, через с. Жвирка. Відстань близько 85 км. Мандрівка триватиме орієнтовно 1 год 50 хв. '''З [[Ковель|Ковеля]] і [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]]:'''<BR> Автошляхом Ковель-Жовква {{Автошлях|Р|15}} через [[Турійськ]], [[Володимир-Волинський]], Нововолинськ. На перехресті у с. Савчин повернути ліворуч, обігнувши праворуч залізничну станцію у с. Жвирка, перетнути міст через річку Західний Буг. Відстань 110 км з [[Ковель|Ковеля]] можна подолати за 2 год. З [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]] мандрівка триватиме орієнтовно 1 год на відстань 60 км. Дорога середньої якості, місцями присутня колійність та окремі вибоїни. Від с. Савчин до с. Жвирка покриття має багато ям. '''З [[Рава-Руська|Рави-Руської]]:'''<BR> Автошляхом Червоноград - Рава-Руська {{Автошлях|Т|1404}} майже від кордону з [[Польща|Польщею]] через міста [[Угнів]] та [[Белз]] відстань складе 60 км, але стан дороги дуже поганий, краще обрати інший шлях, наприклад через [[Жовква|Жовкву]] по автошляху {{Автошлях|M|09}}, об'їхавши місто ліворуч до перехрестя з автошляхом {{Автошлях|Р|15}}, далі рухаючись ним до Червонограда. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух ліворуч по окружній дорозі, повз автостанцію, через с. Жвирка. У такому разі відстань 90 км можна подолати за 1 год 40 хв. === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=50.4783 | long=24.2909 |wdid= | name= Автостанція | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | description= }}<br> Зі '''[[Львів|Львова]]''' від АС-2 "Північна" до Сокаля автобуси відправляються кожні 15-20 хв, є декілька рейсів від АС-8 (Двірцева площа). Час в дорозі орієнтовно 1 год 50 хв. Вартість проїзду приблизно 90 грн.<BR> З '''[[Ковель|Ковеля]]''' до Сокаля прямий автобус відправляється тричі на день, або потрібно їхати з пересадкою через [[Червоноград]]. Вартість проїзду складе 73- 82 грн. і триватиме близько 3 год. Дорогою автобус обов'язково проїжджає '''[[Володимир-Волинський]]''', звідки квиток коштуватиме в межах 45 - 50 грн., і мандрівка триватиме 1 год 30 хв. == Транспорт == === '''Громадський транспорт''' === Містом можна пересуватись лише міршрутками. У Сокалі немає ні тролейбусів, ні метрополітену, ні трамваїв, ні електричок. Графік руху міського транспорту можна подивитись на дошці оголошень автостанції або на відповідних сайтах. Заплатити за перевезення можна безпосередньо водію автобуса перед відправленням. === '''Інший транспорт''' === Викликати таксі онлайн не можна. В Сокалі не працюють Убер, Уклон, Болт та ін. Замовити таксі можна по номеру телефона водія. Варто сказати, що такий вид транспорту тут дорожчий, ніж у тих містах, де доступні вище перелічені додатки. == Що відвідати == [[Файл:Інформаційно-туристична стела.jpg|міні|Інформаційно-туристична стела біля ратуші м. Сокаля]] http://mapa.sokal.lviv.ua/ Проєкт '''"Сокаль. По той бік сьогодення"''' команди "IMPROVEри" Сокальського ліцею №1 імені Олега Романіва в рамках Всеукраїнського освітнього проєкту "Відкривай Україну"[[Файл:2015 Sokal, Kościół rzymskokatolicki 02.JPG|thumb| Костел святого Архангела Михаїла]] [[Файл:Sokal Lvivska-Cathedral of Saints Peter and Paul.jpg|thumb| Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла]] [[Файл:Sokal Lvivska-Saint Michael church.jpg|thumb| Церква Архангела Михаїла]] [[Файл:Sokal Lvivska-Saint Nicholas church-south-east view.jpg|thumb| Церква Святого Миколая]] [[Файл:Sokal,synagogue 1.jpg|thumb| Руїни синагоги]] [[Файл:2015 Sokal, Ratusz 04.JPG|thumb| Ратуша]] # '''Церква Святого Миколая'''. Найстаріший храм міста, збудований у 16 столітті. Знаходиться на території Міського парку на березі Річки Західний Буг. Церкву вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Саме в Миколаївському храмі у 1594 році відбулася нарада православних українських священиків в присутності перемишльського ''єпископа Михайла Копистинського'' щодо можливості об’єднання з римо-католицькою церквою. # '''Синагога'''. одна з найдавніших синагог Галичини, була побудована у 17 столітті. Під час другої світової війни була зруйнована і перестала працювати, у радянські часи її використовували під різноманітні склади. Зараз вона перебуває в аварійному стані, але все ще збереглись усі стіни і навіть частково внутрішній та зовнішній декор. # '''Ратуша'''. Атрибут місцевого самоврядування галицького міста. “Завдяки” нещодавно натягнутій на її вежу брунатній металочерепиці споруда столітньою не виглядає. Сьогодні ратуша використовується за своїм прямим призначенням: тут розташована міська рада. # '''Костел.''' Культову споруду почали будувати у 30-ті роки минулого століття, але так і не змогли закінчити через початок Другої світової війни. Ясна річ, що з приходом радянської влади костелобудівництво не було пріоритетним напрямом її діяльності. Так і стоїть незакінчена конструктивістська примара у центрі міста. # '''Церква Святих Апостолів Петра і Павла'''. Святиню будували протягом 1904 – 1909 за проектом відомого львівського архітектора Василя Нагорного в стилі французького класицизму на кошти прихожан стараннями о. Василя Левицького. Металеві конструкції для бань проектував Ян Богуцький, а кам’яна підлога виконана краківською фірмою “Каден”. У 1933 році внутрішні розписи церкви закінчували Михайло Осіньчук та Павло Ковжун, а мистець з Перемишля Володимир Іванюх намалював двоярусний іконостас. Церква діяла і за радянських часів, як православна. # '''Церква Святого Архангела Михаїла.''' Храм будувався протягом 1778 – 1835 років на місці старої дерев’яної церкви. У 1904 році святиню реставрували, розписали інтер’єр, добудували присінок, а за 4 роки провели зовнішню віднову. З 1962 року совіти розмістили у закритій церкві автошколу. # '''Кляштор бригідок.''' З костелом, монастирськими келіями і баштами. У 1655 році монастир було зруйновано козаками Богдана Хмельницького. Від колишнього кляштору залишилися перебудовані під житловий будинок келії. З північного боку келій ще можна роздивитися контрфорси. # '''Монастир Бернардинів.''' Монастир отців бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII століття). Нині на території монастиря міститься Сокальська виправна колонія (пам'ятка національного значення була фактично зруйнована під час велетенської пожежі 27 березня 2012 р.) # '''Держказначейство'''. Колись слугувало будинком позичкової каси. # '''Ліцей № 1 ім. О. Романіва.''' # '''Школа-інтернат.''' == Чим зайнятись == * '''Сокальський історико-краєзнавчий музей''' * '''Художній музей "Людина. Земля. Всесвіт"''' * '''Скейт-парк''' * '''Міський парк''' == Що купувати == Випічку, фермерську продукцію, одяг, канцтовари, товари для рукоділля, електротовари та ін. — Сокальський ринок Випічка — "Ваш Лаваш" (Вул. Шептицького, 59) Суверніри — "Копійочка", "Аврора" (вул. Шептицького, 25) == Де поїсти == === '''Піцерії:''' === * Піцерія "Фігаро" * Піцерія "Каліфорнія" === '''Паби:''' === * Паб "Фігаро" === '''Кафе:''' === * Розважальний комплекс кафе "Вулик" * Кафе "Підкова" * Кафе "Арома" * Кафе "Центр Поінт" === '''Ресторани:''' === * Ресторан "Сокаль" * Ресторан "Золотий лев" * Ресторан "Весна" * Ресторан-клуб "Танго" === '''Бари:''' === * Бар "Володар" * Кафе-бар "Скриня" == Де розважитись == Сокаль не володіє яскравою розважальною програмою. Гарно провести вечір можна в одному з місцевих закладів харчування або ж у готелі "Вікторія", що пропонує не лише розміщення. == Де зупинитись == === Дешево === У місті нема дешевих закладів розміщення. === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | lat=50.478768 | long=24.277286 | name=Готель "Вікторія" | alt= | address=вул. А.Шептицького, 93 | directions= | url= | facebook= | wikipedia= | email= | phone=+38 (03257) 26253, +38 (03257) 73545, +38 (03257) 22270 | fax= | hours= | price= | description=Готель у центрі Сокаля складається з 18 комфортабельних номерів на 45 місць. Євроремонт у кожному номері. У номерах: нові меблі індивідуального дизайну, металопластикові вікна. У кожному номері є передпокій, ванна кімната з душовою кабіною та санвузлом, кабельне ТБ, холодильник, телефон, доступ до Інтернету. Автономна система опалення, цілодобово гаряча вода. Додатково: диско-клуб, сауна, автостоянка, більярд, кафе, фітнес-клуб. }} === Дорого === У місті нема дорогих закладів розміщення. == Де навчатися == === '''Вищі навчальні заклади:''' === У місті нема ВНЗ. === '''Заклади професійної освіти:''' === [http://sokallicey.lvivedu.com/ Сокальський професійний ліцей] === '''Школи:''' === Сокальський ліцей № 1 імені Олега Романіва Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. № 2 ЗЗСО І-ІІІ ст. Сокальський ліцей №3 Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. № 4 Сокальська ЗШ І-ІІі ст. № 5 Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст. ім. Тараса Шевченка == Як заробити == Багато робочих місць виділяє "Датський текстиль". Люди працюють у школах, дитячих садках, магазинах, на ринку, у приватних та державних компаніях, ведуть свій бізнес. Актуальну інформацію щодо вакансій можна знайти на відповідних сайтах в Інтернеті. == Застереження == Особливих застережень немає. Рівень злочинності невисокий, екологічна ситуація в межах норми. == Як вирішувати проблеми == У разі виникнення проблем потрібно звертатись до відповідних уповноважених органів, які зможуть вам допомогти у вирішенні негараздів. == Зв'язок == Поштові індекси — 80001. Телефонний код міста — 03257. Туристичний портал Червоноградського району — https://krystynopol.info/tag/sokal/ == Куди далі == '''Північний напрямок:''' Володимир-Волинський, Ковель '''Південний напрямок:''' Львів,Червоноград '''Західний напрямок:''' Польща '''Східний напрямок:''' Дубно, Острог {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] dy4ylisnnzh2dezg3295x7d4z2sl745 Короп 0 2078 33365 19503 2022-08-24T02:19:28Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернігівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.56720|32.95208|map=city|zoom=15}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Korop church.jpg | caption= Церква Успіння (1894) | city={{PAGENAME}} | citylocal= Короп | website= | arm = | population = 5 545 чоловік (2007) | callingcode = +38 4656 | timezone = UTC+2, літом UTC+3 }} '''Короп''' знаходиться в [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == {{listing|type=see|lat =51.569585|long =32.956562|wdid= |name =Церква Успіння |alt = |image =Korop church.jpg|address = вул. Успінська, 1|directions = |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content= Збудована у 1894 році в стилі класицизму. Настоятелем церкви був І. Кибальчич — батько революціонера і винахідника М. Кибальчича.}} {{listing|type=see|lat =51.564231|long =32.951133|wdid= |name =Вознесенська церква|alt = |image =Chernigivska o., Korop, Voznesenska ch.,1764.JPG|address = вул. Вознесенська (колишня Леніна), 19|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Ця церква із восьмигранним барабаном була збудована в 1764 році на кошти козацького отамана П. Юркевича. Усередині храму можна помилуватися зразками станкового олійного живопису кінця XVIII в.}} {{listing|type=see|lat = |long = |wdid= |name =Іллінська церква|alt = |image =Chernigivska o., Korop,Ilinska ch., XVIII c..jpg|address = вул. Вознесенська (колишня Леніна), 44|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Єдина на лівобережній Україні церква оборонного типу, зі стінами завтовшки 2 м. Споруджена імовірно у XVIII ст. Під час Другої Світової війни сильно постраждала, в результаті чого була розібрана верхня частина.}} == Чим зайнятись == {{listing|type=do|lat =51.569443|long =32.953887|wdid=Q12113193|name =Коропський районний історико-археологічний музей|alt =Коропський регіональний історико-археологічний музей|image = Коропський регіональний історико-археологічний музей.jpg|address = вул. Вознесенська (колишня Леніна), 2|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours ={{hours|Пн|Пт|9||18}} |price = |content = Розташований в будівлі колишньої Феодосіївської церкви (1881), до невпізнання знівеченої. Типовий краєзнавчий музей з геологічною, археологічною та етнографічною колекціями.}} {{listing|type=do|lat=51.57108 | long=32.95357|wdid= |name =Музей Миколи Кибальчича|alt = |image = |address = пер. Кибальчича, 18|directions = |url = |facebook = |vkontakte = |phone = 2-17-07|email = |skype = |hours = |price = |content = Музей працює в будинку, в якому в 1853 р народився революціонер і винахідник М. Кибальчич.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{listing|type=sleep| lat=| long=| name= Космос| alt= | image=| address= вул. Поштова, 6| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= 2-11-99, 2-13-52| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На захід - [[Чернігів]]. На схід - [[Суми]]. {{footer|ispartof=Чернігівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернігівської області]] h2k6cgt67vxk7s6hlu39h381iooa2lp Хмільник 0 2079 33237 33003 2022-08-24T01:39:58Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Хмільник banner-001.jpg}} {{citybar|image=|caption=|city=|citylocal=|map=|arm=|population=|callingcode=}} '''Хмільник''' знаходиться у Вінницькій області. == Зрозуміти == '''Хмільник''' — відоме курортне містечко в Україні, центр Хмільницького району Вінницької області. Населення містечка становить 28,2 тис. мешканців. З них: 95,3% становлять українці, 2,9% — росіяни, 1,0% — поляки, 0,2% — євреї. Містечко, можливо, існувало в часи монголо-татарської навали. За народними переказами у межах сучасного містечка Хмільник жили мужні поселенці, які робили сміливі набіги на грабіжницькі орди татар, ховались від них на острові, покритому густими заростями лози й калини, поверх якої густо вився хміль. Цей острів називали ''хмільником'' (від слова «хміль»). '''Історія''' Згідно з архівними документами, українське містечко Хмільник — одне з найдревніших міст Поділля. Перша письмова згадка про Хмільник датується 1362-гим роком. Географічне положення містечка визначило його історичну долю. Хмільник розташований недалеко від річки Сниводи, за 6 км від «Чорного шляху», яким у давнину рухались татарські орди, залишаючи за собою сліди страшного насилля та руйнувань. У 1431 році Хмільник перейшов під владу литовських князів, а у 1434 році — став центром Хмільницького староства Подільського воєводства під владою Польщі, Староству підлягало 28 сіл і містечко Уланів. З одержанням в 1448 році Магдебурзького права у місті почали розвиватися ремесло, торгівля. Виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. У 1911 році працювало 22 підприємства, 67 різних майстерень з переробки продуктів тваринництва, обробці дерева, металу. У середині липня 1941 року фронт підійшов впритул до Хмільника. А 16 липня німці захопили місто. У грудні 1941 року в Хмільнику була створена підпільна організація для боротьби проти фашистських окупантів. '''Ресурси та клімат''' У 1934 році при пошуках питної води, у Хмільнику були виявлені лікувальні лікарські радонові води. У жовтні 1938 року уряд України оголосив район Хмільника курортною зоною. Свердловину в районі старого міста було передано медикам для практичного використання. Місцевий відділ охорони здоров'я на її базі відкрив невелику водолікарню, яка розпочала роботу 22 вересня 1944 року. Сьогодні це сучасний водолікувальний заклад — обласна фізіотерапевтична водолікарня. Як на більшій частині території правобережного лісостепу України клімат Хмільницького району, в тому числі містечка Хмільник, помірно-континентальний, з переважанням теплих та вологих західних вітрів. Середньорічні температури повітря +6,4<sup>о</sup>С. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Залізнична станція «Хмільник». 2 пари регіональних поїздів Вінниця-Хмельницький, швидкий поїзд Москва-Хмельницький, нічний пасажирський поїзд Київ-Кам'янець-Подільський. === {{Автомобілем}} === Р31 Хмільницька траса Т0610 Житомирська траса === {{Автобусом}} === Автостанція «Хмільник». Міжміські сполучення з Києва, Вінниці, Кам'янця-Подільського, Тернополя, Одеси, Львова, Чернівців, Хмельницького і ін. Міжнародне сполучення: Хмільник — Прага. '''Детальніше: [http://hmilnyk.osp-ua.info/?ch=2&fl=prodomis Проїзд до міста]''' === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту курсують маршрутні таксі. Служби таксі: * '''Мінімум''' +38(067) 698-50-56 * '''Таксі ЛАЙФ''' +38(04338) 244-44 * '''Експрес''' +38(04338) 218-18; +38(097) 35-38-200; +38(063) 461-77-77 * '''Еліт-таксі''' +38(04338) 2-65-67; +38(093) 979-42-22; +38(097) 144-64-44 * '''Нове таксі''' +38(04338) 2-01-25; +38(096) 324-68-28 * '''Комфорт''' +(380)97-895-90-90 * '''Таксі VIP (міжміське)''' +38 (067) 991-85-69 == Що відвідати == * {{see | name=Палац графа Ксідо | alt= | url= | wikipedia=Хмільницький палац | email= | address= | lat=49.555359 | long=27.946274 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit= | content= }} * Костел Усікновення Глави Іоана Предтечі * Церква Різдва Богородиці * Старе єврейське кладовище * Історичний музей * Арт-галерея «Art-Life» == Чим зайнятись == Санаторно-курортне лікування здійснюється в таких закладах: Ø Санаторій «[http://radon.com.ua/uk/ Поділля]», <nowiki>http://radon.com.ua/uk/</nowiki> Ø Санаторій «[http://radon.hm.ua/ Радон]», <nowiki>http://radon.hm.ua/</nowiki> Ø Санаторій «[http://khmilnyk-zdrav.com.ua/ Хмільник]», <nowiki>http://khmilnyk-zdrav.com.ua/</nowiki> Ø Санаторій «[http://sanatory.vn.ua/ Березовий Гай]», <nowiki>http://sanatory.vn.ua/</nowiki> Ø Санаторій «[http://juzhbug.com.ua/ Південний Буг»,] <nowiki>http://juzhbug.com.ua/</nowiki> Ø [http://www.medicalcentr.com/ua/main/ Медичний центр реабілітації залізничників,] <nowiki>http://www.medicalcentr.com/ua/main/</nowiki> Ø [http://obfiztermed.at.ua Хмільницька обласна фізіотерапевтична лікарня,] <nowiki>http://obfiztermed.at.ua</nowiki> == Що купувати == У місті працює речовий ринок та сувенірні лавки. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Кафе «Старе місто» * Кафе «Ягуар» * Кафе «Імперіал» * Кафе «Вікторія» * Кафе «Ольгерд» * Кафе «Міраж» * Кафе «Коктебель» * Кафе «Хмільник» * Кафе «Ярмарок» * Кафе «Вояж» * Кафетерій «Затишок» * Кафетерій «Нью-Йорк-стріт-піца» * Кафетерій «Холодок» * Літній майданчик «Едельвейс» * Літній майданчик «Тропік» * {{eat | name=Ecotown | alt= | url=https://ecotown.vn.ua/kafe/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вулиця 1-го Травня, 40, Хмільник, Вінницька область, 22001 | lat= | long= | directions= | phone=+38 (093) 930-43-73 | tollfree= | fax= | hours=9:00-21:00 | price= | facebook=https://www.facebook.com/ecotownkhmilnyk-113051726741945/ | instagram=https://www.instagram.com/ecotown.khmilnyk/ | lastedit=2022-06-30 | content= }} === Дорого === * Готельно-ресторанний комплекс «Візит» * Готельно-ресторанний комплекс «Айст» * Ресторан «Ковбой» * Ресторан «Віктан» * Ресторан «Дежавю» * Ресторан «Еталон» * Ресторан «Лісний» * Ресторан «Маестро-С» == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * Готельно-ресторанний комплекс «[http://radon.hm.ua/ru/vizit Візит]». Адреса: 22000, м. Хмільник, Пл. Перемоги,10     * Готель «[http://deluxehotel.com.ua/ Де Люкс]». Адреса: 22000, м. Хмільник, вул. Соборності,6, e-mail: deluxehotel.com.ua * Готель [http://www.hmilnyk.com.ua/aist.html «Айст»]. Адреса: 22000, м. Хмільник, вул. Курортна, 33 , email: [[Mailto:rostislav-boy@mail.ru|rostislav-boy@mail.ru]] === Дорого === == Де навчатись == * '''Професійний ліцей сфери послуг''' * Державний. Рівень акредитації II. Адреса: пл. Перемоги, 7, м. Хмільник, Вінницька обл. * '''Хмільницький професійний аграрний ліцей'''. Державний. Рівень акредитації I. '''Адреса:''' вул. Північна, 65, м. Хмільник, Вінницька обл. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Хмільницький ВП ГУНП у Вінницькій області, Адреса: вулиця Небесної Сотні, 47, Хмільник, Вінницька область, 22000 Телефон: 04338 23723 == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] r7v9e8xwfsm2yfvgrpqvx61aqtgk226 Дземброня 0 2082 33289 32736 2022-08-24T01:55:07Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.105833|24.680278}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Dzem 2.jpg | caption=Околоця села | city=Дземброня | citylocal= | map= | arm= | population= 245 осіб | callingcode= }} '''Дземброня''' знаходиться у Верховинському районі [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. == Зрозуміти == Гірське село, найвищий населений пункт України. Село лежить у долині річки Дземброня і є частиною Карпатського національного природного парку. У селі розвинутий зелений туризм. Дземброня є місцем початку пішохідних маршрутів на Чорногірський хребет. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція знаходиться у смт [[Ворохта]]. З Ворохти доїхати на таксі або маршруткою до села Ільці, а звідси 12 км пішки або попутним автотранспортом. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Івано-Франківська до Верховини доїхати автобусом. З Верховини до Дземброні маршрутний автобус відправляється щодня о 12:00, 15.40 та 17:50, вартість проїзду 20 грн. Час у дорозі: в середньому 1 год 10 хв. == Транспорт == == Що відвідати == * {{listing|type=see | name=гора Вухатий камінь | alt= | url=| wikipedia= Вухатий камінь| email= | address= | lat=48.0752 | long=24.6321| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Висота 1864 м. * {{listing|type=see | name=гора Смотрич | alt= | url=| wikipedia= Смотрич (гора)| email= | address= | lat=48.0690 | long=24.6447| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Висота 1864 м. * {{listing|type=see | name=Дзембронські водоспади | alt=Смотрицькі водоспади | url=| wikipedia=Дзембронські водоспади | email= | address= | lat=48.0767 | long=24.6450| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} — каскад водоспадів на потоці потоці Мунчель, що впадає в річку Дземброню. Висота найвищого водоспаду 10 м. Загальна висота каскаду — близько 100 м. Відстань від Дземброні приблизно 5 км. * {{listing|type=see | name=полонина Косарище | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=48.1145 | long=24.6752| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} * {{listing|type=see | name=полонина Степанський | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=48.1081 | long=24.7018| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }} == Чим зайнятись == * '''Піший гірський туризм'''. Дземброня є початковим пунктом багатьох туристичних маршрутів: ** '''На гору Піп Іван через Вухатий Камінь'''. Маршрут: Село Дземброня — гора Вухатий Камінь — гора Піп Іван — гора Смотрич — полонина Смотрич — село Дземброня. Довжина маршруту 24 км, тривалість 8-10 год. Перепад висот — 1230 м; ** '''На гору Мунчел'''. Маршрут: Село Дземброня — полонина Чуфрова — гора Мунчел — Довбушевий сідець — село Бистрець. Довжина маршруту 22 км, тривалість 9-10 год. Перепад висот — 1200 м; ** '''На гору Крента'''. Маршрут: Селище Верховина — гора Крента — село Дземброня. Довжина маршруту 19 км, тривалість 7-8год. Перепад висот — 780 м. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Є кілька варіантів, де можна зняти житло у Дземброні. Це комфортабельні котеджі і садиби, кемпінги. Ціни досить різні, все залежить від послуг, які надає заклад. Є можливість зняти кімнату в приватному секторі за прийнятнішими цінами. Все залежить від потреб і можливостей гостей. === Дешево === === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name= відпочинковий комплекс «Білий Слон» | alt= | url=| wikipedia= | email= | address= | lat=48.1053 | long=24.7302| directions= | phone=| tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-16 | content= }}. Ціни різні, залежно від того що Вам потрібно. Здаються котеджі, окремі номери, а також можна переночувати у палатці на кемпінгу. === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == Село Дземброня знаходиться у горах, на висоті близько тисячі метрів над рівнем моря. Це треба враховувати, готуючись перебувати у цих місцях. Рекомендуємо не забути такі речі: легка куртка або теплий светр; накидка від дощу; легкі гумові чоботи; надійні кросівки; головний убір від сонця; невеличкий рюкзак для екскурсій та подорожей; ліхтарик. == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == У селі Дземброня відмінний зв'язок оператора “Київстар”. Зв'язок оператора МТС майже відсутній. == Куди далі == [[Верховина]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 6dqoopt6mmfoaq12ter819jnzevcmay Бердянськ 0 2088 33275 19619 2022-08-24T01:51:50Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Запоріжської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.759786|36.7845}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Berdyansk The Heart Of Azov.jpg | caption= | city=Бердянськ | citylocal=Бердянськ | website=http://berdyansk.travel/index.html | arm=Berdiansk_coa.png | population=113 139 | callingcode= +380-6153 }} '''Бердянськ''' знаходиться в [[Запорізька область|Запорізькій області]]. == Зрозуміти == '''Бердя́нськ''' — курортне місто на північному узбережжі Азовського моря, що славиться цілющими грязями і мінеральними джерелами. Засноване 1827 року на місці рибальського поселення. Розвинулося на базі морського порту в затоці Бердянської коси. У 2005 місто дістало статус курорту державного значення. Лимани й солоні озера розташовані біля гирла ріки Берда на початку Бердянської коси. ''Основні лікувальні фактори'': грязі та ропа лиманів, таласотерапія. ''Показання'': захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, гінекологічні, органів дихання нетуберкульозного походження. === Клімат === Помірно-континентальний клімат міста зумовлює тривале сухе і спекотне літо з великою кількістю сонячних днів, і коротку, малосніжну, м'яку, з частими відлигами зиму. Середньорічна температура повітря змінюється від 8,0°С до 11,7°С, у середньому за багаторічний період вона становить 9,8°С. Число сонячних днів на рік становить у середньому 179 днів. Переважальними вітрами є вітри східних і південно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50%. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт — [[Міжнародний аеропорт Запоріжжя]]. * {{listing | name=Міжнародний аеропорт «Запоріжжя» | alt=Аеропорт Мокре | url=http://www.avia.zp.ua/ | email=office@avia.zp.ua | address=Донецьке шосе, Запоріжжя| lat=47.873459 | long=35.302915 | directions= | phone=+38 (061) 227-05-79, +38 (061) 721-46-09 | tollfree= | type=go | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content=Постійні рейси: [[Міжнародний аеропорт Бориспіль|Київ-Бориспіль]], [[Тель-Авів]]-Бен-Гуріон, [[Стамбул]]-Сабіха Гекчен, Стамбул-Ататюрк }} === {{Потягом}} === Є {{listing| name=станція Берда | alt=лінійна вантажно-пасажирська | url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22829&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA | email= | address= | lat=46.794261 | long=36.770418 | directions=на північному заході міста | phone= | tollfree= | fax=| type=go | hours= | price=| content= }} та {{listing | name=станція Бердянськ | alt= | url=http://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=22690&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA | email= | address= | lat=46.751139 | long=36.803682 | directions= | phone= +38 (06153) 6-12-55, +38 (06153) 41-7-05 | tollfree= | fax= | hours= | price=| type=go | content= }}, до якої прибуває потяг {{listing | name=608 | alt=«Запоріжжя — Пологи — Бердянськ» | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | type=go | hours=щоденно о 10:35 | price=~65 | lastedit=2018-02-19 | content=Ч/з Пологи, [[Кирилівка]], Берда }}. Влітку запускають сезонні поїзди з інших міст. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === {{listing | name=Автовокзал | type=go | url=http://bus.brd24.com/ | email= | address=вул. 12 Грудня, 4 | lat=46.759100 | long=36.778222 | directions= | phone=+38 (06153) 3 64 23 | tollfree= | fax= | hours=[http://bus.brd24.com/service/ Розклад автобусів] | price= | lastedit=2018-02-19 | content=}} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{Listing | type = see | lat = 46.7547 | long = 36.7854 | name = Парк ім. Шмідта | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Парк загальною площею 3,5 га в центрі міста. На території парку розташовані особняк купця Езрубільского (в даний час - музична школа), пам'ятники П.П. Шмідту, «Матросам Великої вітчизняної війни» і «Дітям лейтенанта Шмідта».}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = "Ерлёзеркірхе» (кірха Христа Спасителя) | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Зведена в 1903 році громадою німців-колоністів. В даний час - лютеранська церква.}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Будинок Костянтинових | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= побудови в XIX столітті. Одне з перших двоповерхових будівель Бердянська. В даний час - Клуб моряків.}} === Пам'ятники === [[Файл: Памятник дачникам.jpg | thumb | upright = 1.35 | Пам'ятник дачникам]] У місті велика кількість пам'яток, як серйозних, так і жартівливих: * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = «Матросам Великої вітчизняної війни» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник ліквідаторам аварії ЧАЕС | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник «Не повернулися з моря» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = 46.7500 | long = 36.7886 | name = Пам'ятник "Бичкові-годувальнику" | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Присвячений рибці, що неодноразово рятувала від голоду.}} * {{Listing | type = see | lat = 46.74644 | long = 36.79296 | name = Пам'ятник жабі | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= З написом «Зависть — порок»}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник сантехніку Михайлу | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = 46.72777 | long = 36.82074 | name = Пам'ятник хірономіди | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник чайці-господині | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник дачникам | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} * {{Listing | type = see | lat = | long = | name = Пам'ятник доктору Айболиту | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} == Чим зайнятись == *{{Listing | type = do | lat = 46.72053 | long = 36.82389 | name = Аквапарк «Мис Доброї Надії» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} *{{Listing | type = do | lat = 46.72187 | long = 36.82218 | name = Дельфінарій «Немо» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} *{{Listing | type = do | lat = 46.7333 | long = 36.8235 | name = Приватний зоопарк «Сафарі» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} *{{Listing | type = do | lat = | long = | name = зооклуб «Неон» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= В колекції - риби, птиці, рептилії.}} *{{Listing | type = do | lat = | long = | name = Зоовиставка в магазині «Какаду» | alt = | image = | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content=}} === Музеї === [[Файл: Музей Бродського.jpg | thumb | upright = 1.35 | Художній музей]] *{{Listing | type = do | lat = 46.75381 | long = 36.79392 | name = Художній музей ім. Бродського | alt = | image = | address = вул. Центральна, 29/23 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = 4-51-58 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Заснований в 1930 році І.І. Бродським. В експозиції - твори Крамського, Айвазовського, Куїнджі, Маковського, Левітана, Бенуа, Коровіна і багатьох інших}} *{{Listing | type = do | lat = 46.7545 | long = 36.7944 | name = Бердянський краєзнавчий музей | alt = | image = | address = пр. Перемоги, 14 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 3-65-70 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= розповідають про природу краю та його історії. Є етнографічні матеріали про українських, болгарських і грецьких поселенців. Екскурсії проводяться українською, російською та болгарською мовами.}} * І його філії: * {{Listing | type = do | lat = | long = | name = Музей історії міста Бердянська | alt = | image = | address = вул. Італійська, 15 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 3-63-16 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Розповідає про історію міста, його жителів, особливості побуту від заснування до сучасності.}} * {{Listing | type = do | lat = 46.7486 | long = 36.7908 | name = Музей «Подвиг» | alt = | image = | address = вул. Вітальня, 10 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 4-05-12 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Розповідає про окупацію про звільнення міста, про героїзм його жителів.}} * {{Listing | type = do | lat = 46.75363 | long = 36.78552 | name = Будинок-музей родини П. П. Шмідта | alt = | image = | address = вул. Шмідта, 8 | directions = | url = http://www.bkm.zp.ua/ | facebook = | vkontakte = | phone = 7-09-80 | fax = | email = | skype = | hours = | price = | content= Розташований в двоповерховому особняку, в якому проживала сім'я начальника міста і порту П. П. Шмідта і пройшли дитячі роки майбутнього лейтенанта Петра Шмідта. Є експозиція під відкритим небом.}} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У місті є 2 університети та інститут. * {{listing | name=Бердянський державний педагогічний університет | alt=БДПУ | url= | email= | address= вул. Шмідта, 4 | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{listing | name=Бердянський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету | alt=БІДМУ КПУ | url= | email= | address=вул. Портова, 3Д | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content= }} * {{listing | name=Бердянський університет менеджменту і бізнесу | alt=БУМіБ | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-19 | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == На захід — [[Приморськ]], на схід — [[Ялта]]. {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Запоріжської області]] sprxuwmha0q7hvqbu34uzqhb8c37ega Глухів 0 2091 33331 32792 2022-08-24T02:09:13Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Сумської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.6781|33.9192|zoom=15|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Gluhiv arka.jpg | caption= Київські ворота | city= {{PAGENAME}} | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode = +380 5444 }} '''Глухів''' знаходиться в [[Сумська область|Сумській області]]. == Зрозуміти == Місто розташоване на річці Есмань. Площа — 83,74 км². Одне з найстаріших міст Київської Русі. Перша згадка про нього як про місто-фортецю Чернігівського князівства зустрічається в Іпатіївському літописі і датується 1152 роком. Непрямі історичні джерела (церковна література) згадують про існування міста в 992 році, коли була створена Чернігівська єпархія, і Глухів увійшов до її складу. Першими оселилися тут сіверяни, які жили в цих лісових і болотистих місцях в VI-VIII століттях. Свідченням цього є Глухівське городище тих часів. Глухів одна із столиць Війська Запорозького впродовж 1708–1764 років. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === Через Глухів проходить кілька автомобільних доріг, основними із яких є магістралі: Глухів — [[Курськ]] E 38; Глухів — [[Суми]] Р-44, котра далі продовжується до [[Харків|Харкова]]а; за 2,5 км від міста проходить автомагістраль [[Київ]] — [[Москва]] М-02E 101. * {{listing | name=глухів | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2019-07-13 | content= }} === {{Автобусом}} === В місті працює автовокзал «Глухів», з котрого відправляються місцеві і через котрий проходять транзитні автобусні маршрути за напрямками: [[Суми]], [[Харків]], [[Полтава]], [[Київ]], [[Короп]], [[Курськ]], [[Орел]], [[Шостка]], [[Конотоп]], [[Москва]] та ін. == Транспорт == У 2008 році в Глухові вперше було введено маршрутні таксі, котрі здійснюють перевезення по місту за 6-ма маршрутами. Також є п'ять служб радіотаксі. == Що відвідати == В Глухові є більше 50 історико-архітектурних пам'яток, серед них: {{listing|type=see |lat = |long = |name =Миколаївська церква |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = Миколаївська церква — головна пам'ятка Соборної площі, в якій наставляли на гетьманство Д. Апостола і К. Розумовського, а раніше оголосили анафему Мазепі. Є пам'яткою історії та архітектури національного значення. Створена майстром М. Єфімовим в 1693-1695 роках. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Анастасієвський кафедральний собор |alt =собор Трьох Святих Анастасій |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Собор споруджений російським архітектором А. Л. Гуном в 1884-1897 роках завдяки місцевим меценатам братам М. Л. і Ф. А. Терещенко і зараз є найбільшим храмом Глухова. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Спасо-Преображенська церква |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Спасо-Преображенська церква — тетраконховий кам'яний храм, побудований в 1765 році замість дерев'яного, який згорів під час пожежі 1748 року. У 1979 році вона оголошена пам'ятником архітектури. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Вознесенська церква |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Храм збудований в 1767 році на міському старовинному Вознесенському кладовищі, яке відоме ще з XVIII століття, артіллю народних майстрів під загальним наглядом архітектора А. В. Квасова на північно-східній околиці Глухова. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Міський краєзнавчий музей |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Музей розташований в будівлі колишнього Дворянського зібрання, яке було споруджено в 1811 році. Є пам'ятником архітектури XIX століття. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Київські ворота |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Київські ворота — єдина споруда Глухівської фортеці, яка збереглася до наших днів. Ворота були споруджені на земляному валу фортеці в 1749 році інженером Юхимом Наумовим спочатку дерев'яними, а в 1766-1769 роках перебудовано в кам'яні. Є пам'яткою історії, архітектури та містобудування XVIII століття. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Архитектурний ансамбль на Києво-Московській вулиці |alt =«стометрівка» |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =На його місці знаходилася будівля другої Малоросійської колегії, збудована в 1768-1782 роках. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Водонапірна башта |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |vkontakte = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =Водонапірна башта, пам'ятника місцевого значення, збудована в 1927—1929 роках. }} У сучасному Глухові встановлено близько трьох десятків пам'ятників, пам'ятних знаків, скульптур і монументів, зокрема: композиторам Д. Бортнянському і М. Березовському, а також загиблим солдатам в роки ВВВ і партизанам Глухівщини, пам'ятники Олександру Пушкіну, Володимиру Леніну (демонтований) і Карлу Марксу (демонтований), пам'ятники історичній техніці і пам'ятні знаки на честь 1000-річчя Глухова, а також багато інших. {{listing|type=see |lat = |long = |name =Пам'ятник композитору Д. Бортнянському |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content =скульптор — Інна Коломієць. }} {{listing|type=see |lat = |long = |name =Пам'ятник композитору М. Березовському |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |content = скульптор — Інна Коломієць. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat |lat = |long = |name =Кафе «Мороженое» |alt = |image = |address =вул. Терещенків, б. 55 |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone =(05444) 2-60-82 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === == Де розважитись == {{listing|type=drink |lat = |long = |name =Клуб «Парус» |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{listing|type=drink |lat = |long = |name =Клуб «Парк» |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} == Де зупинитись == Готелі: «Європа», «Озерний», «Постоялый двор», «Стиль» та інші. === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=stay |lat = |long = |name =Готель «Європа» |alt = |image = |address =вул. Ціолковського, б. 4а |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone =(099) 440-4-440 |email = |skype = |hours = |price = |description = }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == В Глухові 5-значні телефонні номери. Код міста 05444. Основний і єдиний оператор фіксованого зв'язку — ВАТ «Укртелеком». Послуги стільникового зв'язку GSM стандарту тут надають три оператори: Київстар, Водафон Україна та life :), CDMA — Інтертелеком. == Куди далі == {{listing|type=other |lat = |long = |name =Монастир Глинська пустинь |alt = |image = |address = |directions = |wdid= |url = |facebook = |phone = |email = |skype = |hours = |price = |description = }} {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] 6ydhrmetu270yyd0r53muxe4dmvptqs Путивль 0 2092 33333 19525 2022-08-24T02:09:36Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Сумської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|51.33512|33.86733|map=city|zoom=14}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Молчанский Монастырь 5.jpg | caption=Мовчанський монастир | city=Путивль | citylocal= | map= | arm=Putivl1.gif | website=http://www.putivl.com.ua/ | population= 20 000 (2004) | callingcode= 05442 }} '''Путивль''' знаходиться в [[Сумська область|Сумській області]]. == Зрозуміти == Древнє місто Київської Русі, відоме з 989 року. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Станція знаходиться за 24 км від міста в сусідньому місті Буринь. Називається вона теж "Путивль", і через це багато хто плутається. Доїхати від станції до Путивля можна на автобусі або таксі. === {{Автомобілем}} === Через місто проходять автомобільні шляхи Т-1908 році, Т-1911 і Т-1914. === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == === Храмова архітектура === * Молчанський монастир * Преображенський собор * Церква Миколи Козацького. == Чим зайнятись == * Відпочинок на річці Сейм. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Можна зупинитися в готелі "Монастырская" за адресою: вул. Калініна 2. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Послуги стільникового зв'язку GSM стандарту тут надають три оператори: Київстар, Водафон Україна та life :), CDMA — Інтертелеком. == Куди далі == {{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Сумської області]] kbkz6l3h6ts1ft0c9dsr6vrno1fmq2e Чигирин 0 2093 33351 31455 2022-08-24T02:15:40Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Черкаської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.0833333333|32.6666666667|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Чигирин ПП.jpg | imagewidth=200px | caption=Церква Петра і Павла | city =Чигирин | citylocal= | arm = Coat of arms of Chyhyryn.jpg | website= | population= 11 960 | callingcode= 4730 | timezone= }} '''Чигирин''' знаходиться в [[Черкаська область|Черкаській області]]. Місто розташоване за 50 км від Черкас, від річки Дніпро 5 км на схід. == Зрозуміти == Славетне і важливе для української історії місто Чигирин - козацька столиця часів Хмельницького. Перша згадка про місто пов'язана з наданням місту 1582 р Магдебурзького права. За наказом польського короля Сигізмунда III 1589 р в Чигирині на високій горі будується замок. У 1630-1640 рр. місто постійно розвивається, а з 1648 р стає першою гетьманською столицею Української держави - тут знаходиться резиденція Богдана Хмельницького. Чигирин був розорений і зруйнований в часи руїни під час турецьких походів. Місто з 50 тис. населення витримав облогу 100 тис. турецького війська в 1677 році, але вже на наступний 1678 рік 150 тисячне турецьке військо взяло фортецю після тривалої облоги і зруйнувало її. Відновлений у середині XVIII ст. замок вже не грає важливої ролі. У 1795 р. Чигирин входить до складу Російської імперії. У 1806 р в місті зводиться будівля Присутніх місць, де в листопаді 1917 р відбувається з'їзд Українського козацтва, на якому обрано гетьманом генерала Павла Скоропадського. Зараз в місті проведені масштабні реконструкції. Відбудована частина фортеції на горі, зокрема Бастіон Дорошенка, під горою була реконструйована резиденція Б. Хмельницького і Спаська церква (XVII ст.). Також, прогулюючись по музейному комплексу, ви зможете побачити кілька посольств на посольській вулиці. Поруч із Замковою горою знаходиться музей Б. Хмельницького з прекрасною експозицією, присвяченою Б. Хмельницькому, козакам і подій 16-18ст. === Планування міста === Місто витягнуте із північного заходу на південний схід. У місті дві головні вулиці — вулиця Богдана Хмельницького (із пн заходу на пд схід) і перпендиклярно їй вулиця Фундукліївська. Більша частина вулиць прямі, тобто формою місто нагадує пересічення прямих вулиць під прямими кутами. На півночі міста (вул. Б. Хмельницького) знаходиться Музей Богдана Хмельницького і його резиденція. Далі на південь адміністрація міста. Ще далі, у центрі міста (також вул. Б. Хмельницького) знаходиться парк Шевченка. Більшість висотних будинків знаходяться на півночі і в центрі Чигирина, більша частина міста забудована приватними одноповерховими будинками. == Як дістатись == === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === На автомобілі відстань від Києва 250км, їхати через Черкаси. З Дніпра краще їхати через [[Кременчук]] і [[Світловодськ]], відстань 220 км. З боку [[Кіровоград]]а краще їхати через [[Олександрія|Олександрію]], відстань 100 км === {{Автобусом}} === Будь-яким транспортом до Черкас, в Черкасах з автостанції на перехресті вул. Гоголя та вул. Леніна кожні пів-години відправляється маршрутка на Чигирин, ціна квитка 20 грн.(ціна застаріла), час у дорозі 40-60 хв. === {{Кораблем}} === Раніше, ще за радянських часів, до міста можна було дістатися Дніпром, проте із 90-тих років регулярне сполучення відсутнє. == Транспорт == == Що відвідати == * Замкова гора * Монумент і пам'ятний знак на Замковій горі * Археологічний музей (вул. Першотравнева, 30 у центрі міста біля парку Шевченка) * Усипальниця Богдана Хмельницького - Іллінська церква в селі Суботів == Чим зайнятись == Обов'язково варто відвідати всі пам'ятники розташовані як в місті так і в околицях. В ідеалі для цього потрібно два дні, два повних дні і одна ніч в самому Чигирині, благо є гарний недорогий готель. Перший день варто приділити самому Чигирину і с. Стецівка, у другий день поїхати до Суботова, Медведівку, Будду, Холодний Яр. Також можна з'їздити на пляж на Дніпро. Річка знаходиться за 5 км на схід від міста. == Що купувати == Є велика кількість сувенірів. == Де поїсти == У місті та околицях більше 10 кафе, ресторанів. Піцерія "Status", "Чудо піч", Ресторан "Чигирин", Ресторан "Тясмин", "Гетьман", "Посольський Шинок", "Дикий хутір" (Буда), "Гетьманська корчма" (Суботів), "У Пані Олі" (Суботів), "Яр" (Медведівка), та кілька інших менших. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == Більярдний клуб "Status" працює довше всіх, крім більярду там ще роблять 6 видів відмінної піци (за твердженням кращу в світі). Знаходиться на в'їзді з боку Черкас по правій стороні не доїжджаючи 1 км до музею. (Вул. Черкаська 59). == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === У місті є один готель "Чигирин", може прийняти до 50 чоловік, ціни дуже прийнятні, при готелі працює хороший ресторан "Чигирин". Знаходиться біля підніжжя "Замкової гори" і в ста метрах від музею Б. Хмельницького. Адреса вул. Грушевського 29. (04730) 2 58 49. === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Черкаси]] на північ, [[Олександрія]] на захід. {{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Черкаської області]] 2emylgb0xmnrwymk3yasxdck930sxe6 Хуст 0 2104 33261 32835 2022-08-24T01:48:29Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.1813888889|23.2977777778|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Хуст | citylocal= | map= | arm=Hust_xvii_xviii.gif | population=28 473 | callingcode=3142 }} == Зрозуміти == Хуст знаходиться на півдні Закарпатської області, за кілька кілометрів від кордону з Румунією. Розташовий біля підніжжя Замкової гори вулканічного походження. Містечко розвивалось, як центр торгівлі на шляху від Солотвинських соляних шахт до Дунаю. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Можна дістатися потягами Львів-Солотвино та Київ-Солотвино. Через місто курсують електрички Солотвино-Батево, Тячів-Ужгород, Батево-Тересва, Тересва-Королево. === {{Автомобілем}} === З Ужгорода: через Е50 та Середнє до Мукачева, звідти по Н09. Орієнтовний час у дорозі 2 години 20 хвилин, відстань 111 км.<br> З Івано-Франківська: по Н09 через Яремче, Ворохту, Рахів та Ділове. Відстань 240 км.<br> Зі Львова: трасою Е471 через Стрий та Чинадієво до Мукачева, звідти по Н09 на Хуст. Відстань 290 км. Є можливість звернути у Стрию на Моршин, та їхати через Болехів, Долину і Міжгір'я, відстань 240 км, але місцями може бути погане дорожнє покриття. Як правило, цей марштрут обирають, якщо планують зазирнути до оз. Синевир. Відстань до озера від Міжгір'я 31 км. Поруч дороги до села Синевирська Поляна знаходиться Центр реабілітації бурого ведмедя. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться на вул. І.Франка, 118. Довідкова служба: +380(242) 4-36-84; Диспетчерська: 050-434-66-31 [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=211400 Розклад руху автобусів:] == Що відвідати == <gallery> Руїни_Хустського_замку_(нічний_замок).jpg| Хустський_замок._Веселка_над_руїнами.jpg| Хуст_Хустський_замок.jpg| Хуст_Єлизаветинський_костел.jpg| Huszt_reformatus.jpg| Roman_Catholic_church_in_Khust.jpg| </gallery> * {{see | name= руїни Хустського замку | alt=| url=| email= | address= | lat=48.168270 | long= 23.301814 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Замок збудований близько XI—XII ст. Був знищений під час бурі від удару блискавкою в порохові склади. Наприкінці XVIII ст. владою міста був наданий дозвіл використовувати каміння замку для будови. З каміння замку збудовано костел та більшість офіційних будівель міста. }} * {{see | name=Реформатський храм | alt=костел святої Єлизавети | url= | email= | address= вулиця Конституції| lat= 48.173652 | long=23.293687 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Оборонний храм у готичному стилі, датований XII-XV ст. }} * {{see | name=Синагога | alt= | url= | email= | address= майдан Незалежності, 11| lat=48.174462| long= 23.291152 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Зведена у 1872 – 1875 рр. Єдина синагога на Закарпатті, що постійно діяла з часів заснування. }} * {{see | name= Чеський квартал | alt= | url= | email= | address= вулиці Карпатської України, Вакарова, Лермонтова, Пушкіна| lat= 48.174620 | long=23.287438 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} <gallery> Хуст_Чеський_квартал_3.jpg| Хуст_Чеський_квартал_1.jpg| Хуст_Чеський_квартал_3_Зінькевич.JPG| Хуст_Чеський_квартал_2.JPG| Khust_Zakarpatska-building_complex-2.jpg| Хуст_Чеський_квартал_5.jpg| </gallery> == Чим зайнятись == * {{do | name= відвідати ''Долину Нарцисів''| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.181576 | long=23.356252 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= що є частиною Карпатського біосферного заповідника. Квітне долина приблизно на початку травня. Вхід платний: дорослі - 20, студенти - 15 гривень. Дістатися можна:<br> автівкою в керунку села Кіреші; <br> таксі;<br> пішки - з центру містечка до Долини нарцисів близько 8 км. }} [[Файл:Дикі вузьколисті нарциси, Долина нарцисів, Хуст (1).jpg|безрамки]] [[Файл:Дикі вузьколисті нарциси, Долина нарцисів, Хуст (3).jpg|безрамки]] [[Файл:Ostriches in Khust 1.jpg|безрамки|Страусина ферма у м. Хуст|праворуч]] * {{do | name= відвідати ''Хустський Краєзнавчий Музей'' | alt= | url= | email=khustmuzey.wix.com | address=Пирогова 1 | lat=48.172879 | long= 23.298327 | directions= | phone= +380 3142 42320| tollfree= | fax= | hours= 09-16, сб-вс 9-14.| price= | content= }} * {{do | name= відвідати ''Страусину ферму''| alt= | url= | email= | address= вулиця Львівська 204, поворот направо за заправкою.| lat=48.192607 | long=23.310788 | directions= | phone= 067 260 1453| tollfree= | fax= | hours= 9-18 | price= | content= }} == Що купувати == == Де поїсти == * {{eat | name= Піцерія Варош | alt= | url= | email= | address= вулиця Свободи| lat= 48.173764 | long=23.294840 | directions= | phone= 067 953 5001| tollfree= | fax= | hours=8-23 | price= | content= }} ===Дорого=== * {{eat | name=Grill House | alt= | url= | email= prince-hotel.com | address= вулиця Карпатської Січі| lat= 48.176501 | long=23.289855 | directions= | phone=068 000 9015 | tollfree= | fax= | hours= 9-23| price= | content= }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === * {{sleep | name=''Готельно-ресторанний комплекс PRINCE'' | alt= | url= | email= hotel.prince.ua@gmail.com, prince-hotel.com | address=вулиця Карпатської Січі, 20, | lat= 48.176501| long=23.289855 | directions= | phone=+38 068 929 54 15 | tollfree= | fax= | checkin= | checkout= | price= 490-1950 гривень за номер | content= }} == Де навчатись == * {{listing | name=Хустський професійний ліцей | alt= | url= | email= | address= вулиця Свободи, 1| lat=48.173961| long= 23.294540 | directions= | phone= +380 3142 43016| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{listing | name=Закарпатський лісотехнічний коледж | alt= | url= | email= | address= вулиця Волошина, 66| lat=48.180485 | long= 23.280333 | directions= | phone= +380 3142 53093| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс 90400 — 90408. Телефонний код+380-3142 == Куди далі == {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 8gispo9svudlzt5t4jjf7i2jzl5bxtv Бар 0 2105 33232 28788 2022-08-24T01:38:59Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.0780555556|27.6830555556|zoom=13}} {{pagebanner|Bar banner-001.jpg}} {{citybar | image=Podoliabar.jpg | caption= | city=Бар | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Бар''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == '''Бар''' - місто районного значення у Вінницькій області. Одне із найдавніших міст Поділля. Перша документальна згадка про місто і замок Рів датується 1401 роком. Місто стоїть на одному з найважливіших древніх шляхів - Кучманському і протягом століть вважалося ключем до Східного Поділля. Місто розташоване на лівому березі річки Рів. Головні вулиці міста в його історичній частині:Соборна та * {{see|name=Героїв Майдану|alt=|url=|wikipedia=Вулиця Героїв Майдану (Бар)|email=}}. Пішохідна вулиця Гагаріна, яка з'єднує Героїв Майдану із Соборною. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Залізнична станція «Бар» за 7 км від міста (у напрямку Жмеринка -Могилів –Подільський). Залізнична зупинка «Васютинці» за 12 км від міста (у напрямку Жмеринка - Хмельницький). Зупинка в селі Васютинці поряд з автошляхом Вінниця - Бар. === {{Автомобілем}} === Траси Т0229 і Т0610. === {{Автобусом}} === З автостанції «Вінниця 2 Західна». В дорозі 1 година 10 хвилин. Міжміські сполучення з Вінниці в денний час кожні півгодини, останній рейс о 19-10. == Транспорт == Стоянка маршрутних таксі біля автовокзалу. == Що відвідати == * Історико-краєзнавчий музей * "Барський" орнітологічний заказник * Кармелітський монастир * Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці * Костел Святої Анни * Руїни Барської фортеці == Чим зайнятись == У жовтні в місті відбувається міжнародний фестиваль-ярмарок '''Apple Bar''', свято яблучного фестивалю. З 2017 року у місті відновлено музичний фестиваль «БарРокКо», відбувається у липні місяці. * {{see | name=Міжнародний фестиваль-ярмарок '''Apple Bar'''| alt= | url= | wikipedia=Apple Bar | email= }} * {{see | name=Музичний фестиваль '''БарРокКо''' | alt= | url= | wikipedia=БарРокКо | email=https://barrockco.org.ua/ }} <gallery mode="packed" heights="160" caption=""> Фестиваль Apple Bar 2017.jpg </gallery> == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштовий індекс — 23000. Телефонний код — +380-4341. Поштове відділення Укрпошти знаходиться за адресою вул. Святого Миколая, 20. Відділення Нової Пошти: №1 - вул. Леонтовича, 14, №2 - вул. Соборна, 15. Відділення ІнТайм №1 - вул. Григоровичів-Барських, 11. == Куди далі == До селища [[Муровані Курилівці]] (Палац Комарів), Чернятин (Палац Вітославських — Львових), Нова Ушиця, Віньківці, та до села Митки в якому палац Чихачова. До садиби зеленого туризму "Подільська родина", що в селі Гайове (за 5 км від міста). * {{see | name=Палац Чихачова в Митках | alt= | url= | wikipedia=Палац Чихачова | email= }} * {{see | name=Палац Комарів| alt= | url= | wikipedia=Палац Комарів | email= }} * {{see | name=Палац Вітославських — Львових | alt= | url= | wikipedia=Палац Вітославських — Львових | email= }} {{footer|ispartof=Вінницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] g1k2snge58kymj7lpldyogoi1qgye1k Маріуполь 0 2111 33159 26080 2022-08-24T01:07:11Z Baun barum 6004 /* {{Автобусом}} */ wikitext text/x-wiki {{geo|47.09701|37.54337|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Mariupol 02.JPG | caption= Пам'ятник металургу на в'їзді в місто | city=Маріуполь | website=http://mariupolrada.gov.ua/page/turistovi | arm = Mariupol gerb.png | population = 464 457 | callingcode = +38 0629 }} '''Маріуполь''' знаходиться в [[Донецька область|Донецькій області]], в районі [[Приазов'я|Приазов'ї]]. == Зрозуміти == Великий багатонаціональне місто, в якому мирно уживаються українці, росіяни, греки і ще кілька десятків національностей. Земля, на якій стоять православні храми, мечеть і синагога; грецький і турецький культурні центри. Місце, де «Конгрес азербайджанців» і «Вірменська громада» одночасно можуть брати участь в народних гуляннях на День міста. === Історія === Історія сучасного міста починається з 1780 року, коли місто Павлопіль, який налічував менше 200 жителів, було перейменовано в Маріуполь і заселений вийшли з Криму греками. Довгий час місто залишався невеликим купецьким містечком, але до кінця 19 століття, з будівництвом залізниці, глибоководного порту і металургійних заводів, Маріуполь перетворився у великий торговий і промисловий центр. Після революції 1917 року продовжилося будівництво нових металургійних і машинобудівних заводів, значно розширено порт. === Клімат === Клімат - помірно-континентальний з тривалим жарким літом і короткою м'якою зимою, тривалість сонячного періоду - з травня по вересень. Середня температура повітря в січні - мінус 5,2 ° C, в липні - 22,7 ° C. Бризової явища формують природну вентиляцію узбережжя, зменшують відчуття спеки; морське повітря насичене озоном, мінеральними солями і мікроелементами. Температура води з травня по вересень 18-23 ° C, червні-серпні може досягати 26-30 ° C. === Орієнтація === [[Файл: Map ukr Mariupol2.jpg | thumb | upright | Адміністративний поділ]] Територіально місто ділиться на чотири райони. '''Центральний район''' - центр міста, його східна (історична) частина зазвичай називається просто '' місто ''. Саме тут розташовані пам'ятники архітектури, Міський Сквер і Міський Сад, шаховий клуб, центральна бібліотека і главпочтампт; західна частина Центрального району майже суцільно забудована житловими будинками. На північ від Центрального району, між річками Кальчик (обмежує район з півдня) і Кальміус (є східним кордоном району), розташований '''Кальміуський район''' ( '' Завод Ілліча '' або просто '' завод ''). Там розташовані металургійний комбінат ім. Ілліча, Азовмаш і житлові квартали. У південно-західній частині району знаходяться Лугопарк, Екстрім-парк і ДК Металургів; в північно-західній - Парк ім. Петровського, стадіон «Іллічівець», баскетбольний зал «Азовмашевец», зал греко-римської боротьби, критий льодовий каток і плавбасейні «Нептун». На схід від Центрального і Кальміуського районів, за річкою Кальміус, розташований '''Лівобережний район''' ( '' Лівий берег ''). На його території знаходиться металургійний комбінат «Азовсталь» і численні житлові мікрорайони. На південному заході Центрального району знаходиться '''Приморський район''' ( '' Порт ''). Тут знаходяться спортивний критий комплекс «Іллічівець», Приморський парк, пляж "Піщаний", кілька санаторіїв і пансіонатів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing | type = go | lat = 47.07807 | long = 37.45900 | name = Маріупольський міжнародний аеропорт | alt = | image = Mariupol airport 01.JPG | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Розташований на північний захід від міста.}} В даний час, у зв'язку з проведення антитерористичної операції в центральній частині Донецької області, пасажирські рейси в маріупольський аеропорт не здійснюються. === {{Потягом}} === Маріуполь є кінцевим пунктом Донецької залізниці. У місто ходять потяги з [[Київ]] а, і [[Львів]] а, а також приміські електрички від Волновахи. {{Listing | type = go | lat = 47.08529 | long = 37.55505 | name = Залізничний вокзал | alt = | image = Vokzal Mariupol 2007.jpg | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Будівля вокзалу розташоване недалеко від центру міста. На прилеглій до нього площі Мічмана Павлова розташована кінцева зупинка тролейбуса і маршрутних таксі.}} === {{Автомобілем}} === До Маріуполя можна потрапити із заходу, через [[Бердянськ]] або з північного заходу, через [[Запоріжжя]]. Зі сходу, через [[Таганрог]] по трасі {{Автошлях | M | 14}} [[Ростов-на-Дону]] - [[Одеса]] ({{Автошлях | 58}}) на час проведення антитерористичної операції рух закрито. Проїзд з півночі, через [[Донецьк]] по трасі P19 (Н20) ускладнений необхідністю проходження декількох блок-постів. === {{Автобусом}} === Маріуполь з'єднаний регулярними рейсами з [[Волгоград]]ом, [[Краснодар]] ом, [[Ростов-на-Дону | Ростовом-на-Дону]], [[Київ]] ом, [[Одеса | Одесою]], [[Ялта | Ялтою]], [[Севастополь | Севастополем]], [[Херсон]] ом, [[Миколаїв]] ом, [[Бердянськ]] ом, [[Дніпропетровськ]] ом, [[Запоріжжя]], [[Донецьк]] ом, а також з більшістю міст і селищ Донецької області. Всі маршрути в міста Росії проходять через [[Харків]]. {{Listing | type = go | lat = 47.10901 | long = 37.56329 | name = Автовокзал | alt = | image = Автовокзал Маріуполь.jpg | address = вул. Куїнджі, 115 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 33-13-45 | email = | skype = | hours = | price = | content = Працює цілодобово. Розклад рейсів і наявність квитків можна дізнатися на сайті http://bus.com.ua. Там же можна забронювати або купити квиток.}} {{Listing | type = go | lat = 47.09918 | long = 37.51007 | name = Приміська автостанція №2 ( «Південна») | alt = | image = | address = на перетині Проспекту Миру та вулиці Купріна | directions = | url = http://mariupolavto.com/avtovokzal.php | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 51-15-88 | email = | skype = | hours = | price = | content = Через неї йдуть деякі рейси Запорізького напряму.}} === {{Кораблем}} === Пасажирський морський вокзал не функціонує. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Mariupol vodnapornaya bashnya.jpg|thumb|upright| Стара водонапірна вежа]] Найбільший інтерес в місті представляє архітектурний ансамбль в районі Театральної площі. На самій площі розташовано '' 'будівля драматичного театру' '', побудованого в 1960 році за проектом А. А. Крилова і С. А. Малишенко. Матеріалом для нього послужив кримський инкерманский сірий камінь. Головний фасад має чотириколонним портик з конічним ордером і фронтон зі скульптурною групою. З півночі розташовані два житлових {{listing | map = | type = see | lat = 47.09699 | long = 37.55030 | name = будинки зі шпилями | image = Mariupol 2007 (30) .jpg | format = poi}}, побудовані в 1953 році за проектом Л. А. Ясновіцкого. Будинки є головними орієнтирами старій частині міста, так як виділяються з навколишньої забудови і видно з усіх точок міста. Центральна (кутова) частина кожного будинку має сім поверхів і увінчана шпилем, до неї примикають одне чотирьох- і одне п'ятиповерхова крило. Будинки прикрашені еркерами, колонами і пілонами іонічного ордера, ліпниною і фігурними парапетами. На заході знаходиться {{listing | map = | type = see | lat = 47.09769 | long = 37.54691 | name = Стара водонапірна вежа | image = Водонапірна башта! .jpg | format = poi}}, побудована в 1910 році за проектом В. А. Нільсен. Це 33-х метрове цегляна будівля, прикрашене декоративними арками і пілястрами, служило за прямим призначенням до 1932 року. В даний час вважається одним із символів міста. На півдні театральній площі розташована {{listing | map = | type = see | lat = 47.09477 | long = 37.54829 | name = група старовинних особняків | image = Азовінтекс Маріуполь.jpg | format = poi}}. Ще одним пам'ятником архітектури є {{listing | map = | type = see | lat = 47.09448 | long = 37.55713 | name = Палац культури «Молодіжний» | image = Palace of Culture Youth.JPG | format = poi}}, розташований на перетині проспекту Миру і вулиці Харлампіївська. Побудовано було в 1897 році і спочатку в ньому розташовувався готель «Континенталь» і зал купецьких зборів. «Старий Маріуполь» представлено в основному малоповерховими будинками. Однак можна побродити по Торговій, Італійської, Грецької і Харлампіївська вулицях, де є кілька будівель, які претендують на статус «пам'ятник архітектури». Почати можна або від Краєзнавчого музею або від будівлі {{listing | map = | type = see | lat = 47.09309 | long = 37.56296 | name = ДОССАФ | image = | format = poi}} ДОСААФ. <gallery> File: Mariupol_2007 (27).jpg | Драматичний театр File: Mariupol 2007 (30).jpg | Східний Будинок зі шпилем File: Palace of Culture Youth.JPG | Готель Континенталь, нині Палац культури «Молодіжний» </gallery> === Парки === * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.09582 | long = 37.54981 | name = Міський сквер | image = Mariupol 2007 (46) .jpg | format = poi}}. Розташований позаду драмтеатру, з усіх боків оточений проїзною частиною пр. Миру. Є фонтан, дитяче містечко, літні кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.08883 | long = 37.54505 | name = Міський парк (Міський сад) | image = Mariupol 2007 (85) .jpg | format = poi}}. Центральний парк культури і відпочинку, заснований в 1863 році. Загальна площа - 8,34 га. Є атракціони, канатний містечко, два кафе. На території парку розташовані: братська могила Героїв Радянського Союзу В. Г. Семенишина і Н. Е. Лавицького, пам'ятник героям Громадянської Війни ( «Пушка»), пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.12321 | long = 37.56105 | name = Парк імені Н. А. Гурова (Лугопарк) | image = Парк імені Гурова (Лугопарк) .jpg | format = poi}}. Є світломузичний фонтан, торговельні павільйони. Межує з Екстрім-парком. * {{Listing | map = | type = see | lat = | long = | name = Приморський парк | image = | format = poi}}. Площа - 6,4 га. Працюють атракціони, кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.14151 | long = 37.55990 | name = Парк імені Петровського | image = | format = poi}}. На території розташовані льодовий каток, боулінг, кафе. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Приазов'я|type=Місто}} kg2xrra23yaiotfeo8nt6gx9g9bfg5z 33160 33159 2022-08-24T01:07:29Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|47.09701|37.54337|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Mariupol 02.JPG | caption= Пам'ятник металургу на в'їзді в місто | city=Маріуполь | website=http://mariupolrada.gov.ua/page/turistovi | arm = Mariupol gerb.png | population = 464 457 | callingcode = +38 0629 }} '''Маріуполь''' знаходиться в [[Донецька область|Донецькій області]], в районі [[Приазов'я|Приазов'ї]]. == Зрозуміти == Великий багатонаціональне місто, в якому мирно уживаються українці, росіяни, греки і ще кілька десятків національностей. Земля, на якій стоять православні храми, мечеть і синагога; грецький і турецький культурні центри. Місце, де «Конгрес азербайджанців» і «Вірменська громада» одночасно можуть брати участь в народних гуляннях на День міста. === Історія === Історія сучасного міста починається з 1780 року, коли місто Павлопіль, який налічував менше 200 жителів, було перейменовано в Маріуполь і заселений вийшли з Криму греками. Довгий час місто залишався невеликим купецьким містечком, але до кінця 19 століття, з будівництвом залізниці, глибоководного порту і металургійних заводів, Маріуполь перетворився у великий торговий і промисловий центр. Після революції 1917 року продовжилося будівництво нових металургійних і машинобудівних заводів, значно розширено порт. === Клімат === Клімат — помірно-континентальний з тривалим жарким літом і короткою м'якою зимою, тривалість сонячного періоду — з травня по вересень. Середня температура повітря в січні — мінус 5,2 ° C, в липні — 22,7 ° C. Бризової явища формують природну вентиляцію узбережжя, зменшують відчуття спеки; морське повітря насичене озоном, мінеральними солями і мікроелементами. Температура води з травня по вересень 18-23 ° C, червні-серпні може досягати 26-30 ° C. === Орієнтація === [[Файл: Map ukr Mariupol2.jpg | thumb | upright | Адміністративний поділ]] Територіально місто ділиться на чотири райони. '''Центральний район''' — центр міста, його східна (історична) частина зазвичай називається просто '' місто ''. Саме тут розташовані пам'ятники архітектури, Міський Сквер і Міський Сад, шаховий клуб, центральна бібліотека і главпочтампт; західна частина Центрального району майже суцільно забудована житловими будинками. На північ від Центрального району, між річками Кальчик (обмежує район з півдня) і Кальміус (є східним кордоном району), розташований '''Кальміуський район''' ('' Завод Ілліча '' або просто '' завод ''). Там розташовані металургійний комбінат ім. Ілліча, Азовмаш і житлові квартали. У південно-західній частині району знаходяться Лугопарк, Екстрім-парк і ДК Металургів; в північно-західній — Парк ім. Петровського, стадіон «Іллічівець», баскетбольний зал «Азовмашевец», зал греко-римської боротьби, критий льодовий каток і плавбасейні «Нептун». На схід від Центрального і Кальміуського районів, за річкою Кальміус, розташований '''Лівобережний район''' ('' Лівий берег ''). На його території знаходиться металургійний комбінат «Азовсталь» і численні житлові мікрорайони. На південному заході Центрального району знаходиться '''Приморський район''' ('' Порт ''). Тут знаходяться спортивний критий комплекс «Іллічівець», Приморський парк, пляж «Піщаний», кілька санаторіїв і пансіонатів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing | type = go | lat = 47.07807 | long = 37.45900 | name = Маріупольський міжнародний аеропорт | alt = | image = Mariupol airport 01.JPG | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Розташований на північний захід від міста.}} В даний час, у зв'язку з проведення антитерористичної операції в центральній частині Донецької області, пасажирські рейси в маріупольський аеропорт не здійснюються. === {{Потягом}} === Маріуполь є кінцевим пунктом Донецької залізниці. У місто ходять потяги з [[Київ]] а, і [[Львів]] а, а також приміські електрички від Волновахи. {{Listing | type = go | lat = 47.08529 | long = 37.55505 | name = Залізничний вокзал | alt = | image = Vokzal Mariupol 2007.jpg | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Будівля вокзалу розташоване недалеко від центру міста. На прилеглій до нього площі Мічмана Павлова розташована кінцева зупинка тролейбуса і маршрутних таксі.}} === {{Автомобілем}} === До Маріуполя можна потрапити із заходу, через [[Бердянськ]] або з північного заходу, через [[Запоріжжя]]. Зі сходу, через [[Таганрог]] по трасі {{Автошлях | M | 14}} [[Ростов-на-Дону]] — [[Одеса]] ({{Автошлях | 58}}) на час проведення антитерористичної операції рух закрито. Проїзд з півночі, через [[Донецьк]] по трасі P19 (Н20) ускладнений необхідністю проходження декількох блок-постів. === {{Автобусом}} === Маріуполь з'єднаний регулярними рейсами з [[Волгоград]]ом, [[Краснодар]] ом, [[Ростов-на-Дону | Ростовом-на-Дону]], [[Київ]] ом, [[Одеса | Одесою]], [[Ялта | Ялтою]], [[Севастополь | Севастополем]], [[Херсон]] ом, [[Миколаїв]] ом, [[Бердянськ]] ом, [[Дніпропетровськ]] ом, [[Запоріжжя]], [[Донецьк]] ом, а також з більшістю міст і селищ Донецької області. Всі маршрути в міста Росії проходять через [[Харків]]. {{Listing | type = go | lat = 47.10901 | long = 37.56329 | name = Автовокзал | alt = | image = Автовокзал Маріуполь.jpg | address = вул. Куїнджі, 115 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 33-13-45 | email = | skype = | hours = | price = | content = Працює цілодобово. Розклад рейсів і наявність квитків можна дізнатися на сайті http://bus.com.ua. Там же можна забронювати або купити квиток.}} {{Listing | type = go | lat = 47.09918 | long = 37.51007 | name = Приміська автостанція №2 ( «Південна») | alt = | image = | address = на перетині Проспекту Миру та вулиці Купріна | directions = | url = http://mariupolavto.com/avtovokzal.php | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 51-15-88 | email = | skype = | hours = | price = | content = Через неї йдуть деякі рейси Запорізького напряму.}} === {{Кораблем}} === Пасажирський морський вокзал не функціонує. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Mariupol vodnapornaya bashnya.jpg|thumb|upright| Стара водонапірна вежа]] Найбільший інтерес в місті представляє архітектурний ансамбль в районі Театральної площі. На самій площі розташовано '' 'будівля драматичного театру' '', побудованого в 1960 році за проектом А. А. Крилова і С. А. Малишенко. Матеріалом для нього послужив кримський инкерманский сірий камінь. Головний фасад має чотириколонним портик з конічним ордером і фронтон зі скульптурною групою. З півночі розташовані два житлових {{listing | map = | type = see | lat = 47.09699 | long = 37.55030 | name = будинки зі шпилями | image = Mariupol 2007 (30) .jpg | format = poi}}, побудовані в 1953 році за проектом Л. А. Ясновіцкого. Будинки є головними орієнтирами старій частині міста, так як виділяються з навколишньої забудови і видно з усіх точок міста. Центральна (кутова) частина кожного будинку має сім поверхів і увінчана шпилем, до неї примикають одне чотирьох- і одне п'ятиповерхова крило. Будинки прикрашені еркерами, колонами і пілонами іонічного ордера, ліпниною і фігурними парапетами. На заході знаходиться {{listing | map = | type = see | lat = 47.09769 | long = 37.54691 | name = Стара водонапірна вежа | image = Водонапірна башта! .jpg | format = poi}}, побудована в 1910 році за проектом В. А. Нільсен. Це 33-х метрове цегляна будівля, прикрашене декоративними арками і пілястрами, служило за прямим призначенням до 1932 року. В даний час вважається одним із символів міста. На півдні театральній площі розташована {{listing | map = | type = see | lat = 47.09477 | long = 37.54829 | name = група старовинних особняків | image = Азовінтекс Маріуполь.jpg | format = poi}}. Ще одним пам'ятником архітектури є {{listing | map = | type = see | lat = 47.09448 | long = 37.55713 | name = Палац культури «Молодіжний» | image = Palace of Culture Youth.JPG | format = poi}}, розташований на перетині проспекту Миру і вулиці Харлампіївська. Побудовано було в 1897 році і спочатку в ньому розташовувався готель «Континенталь» і зал купецьких зборів. «Старий Маріуполь» представлено в основному малоповерховими будинками. Однак можна побродити по Торговій, Італійської, Грецької і Харлампіївська вулицях, де є кілька будівель, які претендують на статус «пам'ятник архітектури». Почати можна або від Краєзнавчого музею або від будівлі {{listing | map = | type = see | lat = 47.09309 | long = 37.56296 | name = ДОССАФ | image = | format = poi}} ДОСААФ. <gallery> File: Mariupol_2007 (27).jpg | Драматичний театр File: Mariupol 2007 (30).jpg | Східний Будинок зі шпилем File: Palace of Culture Youth.JPG | Готель Континенталь, нині Палац культури «Молодіжний» </gallery> === Парки === * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.09582 | long = 37.54981 | name = Міський сквер | image = Mariupol 2007 (46) .jpg | format = poi}}. Розташований позаду драмтеатру, з усіх боків оточений проїзною частиною пр. Миру. Є фонтан, дитяче містечко, літні кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.08883 | long = 37.54505 | name = Міський парк (Міський сад) | image = Mariupol 2007 (85) .jpg | format = poi}}. Центральний парк культури і відпочинку, заснований в 1863 році. Загальна площа — 8,34 га. Є атракціони, канатний містечко, два кафе. На території парку розташовані: братська могила Героїв Радянського Союзу В. Г. Семенишина і Н. Е. Лавицького, пам'ятник героям Громадянської Війни («Пушка»), пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.12321 | long = 37.56105 | name = Парк імені Н. А. Гурова (Лугопарк) | image = Парк імені Гурова (Лугопарк) .jpg | format = poi}}. Є світломузичний фонтан, торговельні павільйони. Межує з Екстрім-парком. * {{Listing | map = | type = see | lat = | long = | name = Приморський парк | image = | format = poi}}. Площа — 6,4 га. Працюють атракціони, кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.14151 | long = 37.55990 | name = Парк імені Петровського | image = | format = poi}}. На території розташовані льодовий каток, боулінг, кафе. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Приазов'я|type=Місто}} 9m2b1u4l7zwt99ymltx32t5l25zdqhc 33228 33160 2022-08-24T01:36:48Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Донецької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.09701|37.54337|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Mariupol 02.JPG | caption= Пам'ятник металургу на в'їзді в місто | city=Маріуполь | website=http://mariupolrada.gov.ua/page/turistovi | arm = Mariupol gerb.png | population = 464 457 | callingcode = +38 0629 }} '''Маріуполь''' знаходиться в [[Донецька область|Донецькій області]], в районі [[Приазов'я|Приазов'ї]]. == Зрозуміти == Великий багатонаціональне місто, в якому мирно уживаються українці, росіяни, греки і ще кілька десятків національностей. Земля, на якій стоять православні храми, мечеть і синагога; грецький і турецький культурні центри. Місце, де «Конгрес азербайджанців» і «Вірменська громада» одночасно можуть брати участь в народних гуляннях на День міста. === Історія === Історія сучасного міста починається з 1780 року, коли місто Павлопіль, який налічував менше 200 жителів, було перейменовано в Маріуполь і заселений вийшли з Криму греками. Довгий час місто залишався невеликим купецьким містечком, але до кінця 19 століття, з будівництвом залізниці, глибоководного порту і металургійних заводів, Маріуполь перетворився у великий торговий і промисловий центр. Після революції 1917 року продовжилося будівництво нових металургійних і машинобудівних заводів, значно розширено порт. === Клімат === Клімат — помірно-континентальний з тривалим жарким літом і короткою м'якою зимою, тривалість сонячного періоду — з травня по вересень. Середня температура повітря в січні — мінус 5,2 ° C, в липні — 22,7 ° C. Бризової явища формують природну вентиляцію узбережжя, зменшують відчуття спеки; морське повітря насичене озоном, мінеральними солями і мікроелементами. Температура води з травня по вересень 18-23 ° C, червні-серпні може досягати 26-30 ° C. === Орієнтація === [[Файл: Map ukr Mariupol2.jpg | thumb | upright | Адміністративний поділ]] Територіально місто ділиться на чотири райони. '''Центральний район''' — центр міста, його східна (історична) частина зазвичай називається просто '' місто ''. Саме тут розташовані пам'ятники архітектури, Міський Сквер і Міський Сад, шаховий клуб, центральна бібліотека і главпочтампт; західна частина Центрального району майже суцільно забудована житловими будинками. На північ від Центрального району, між річками Кальчик (обмежує район з півдня) і Кальміус (є східним кордоном району), розташований '''Кальміуський район''' ('' Завод Ілліча '' або просто '' завод ''). Там розташовані металургійний комбінат ім. Ілліча, Азовмаш і житлові квартали. У південно-західній частині району знаходяться Лугопарк, Екстрім-парк і ДК Металургів; в північно-західній — Парк ім. Петровського, стадіон «Іллічівець», баскетбольний зал «Азовмашевец», зал греко-римської боротьби, критий льодовий каток і плавбасейні «Нептун». На схід від Центрального і Кальміуського районів, за річкою Кальміус, розташований '''Лівобережний район''' ('' Лівий берег ''). На його території знаходиться металургійний комбінат «Азовсталь» і численні житлові мікрорайони. На південному заході Центрального району знаходиться '''Приморський район''' ('' Порт ''). Тут знаходяться спортивний критий комплекс «Іллічівець», Приморський парк, пляж «Піщаний», кілька санаторіїв і пансіонатів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Listing | type = go | lat = 47.07807 | long = 37.45900 | name = Маріупольський міжнародний аеропорт | alt = | image = Mariupol airport 01.JPG | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Розташований на північний захід від міста.}} В даний час, у зв'язку з проведення антитерористичної операції в центральній частині Донецької області, пасажирські рейси в маріупольський аеропорт не здійснюються. === {{Потягом}} === Маріуполь є кінцевим пунктом Донецької залізниці. У місто ходять потяги з [[Київ]] а, і [[Львів]] а, а також приміські електрички від Волновахи. {{Listing | type = go | lat = 47.08529 | long = 37.55505 | name = Залізничний вокзал | alt = | image = Vokzal Mariupol 2007.jpg | address = | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | skype = | hours = | price = | content = Будівля вокзалу розташоване недалеко від центру міста. На прилеглій до нього площі Мічмана Павлова розташована кінцева зупинка тролейбуса і маршрутних таксі.}} === {{Автомобілем}} === До Маріуполя можна потрапити із заходу, через [[Бердянськ]] або з північного заходу, через [[Запоріжжя]]. Зі сходу, через [[Таганрог]] по трасі {{Автошлях | M | 14}} [[Ростов-на-Дону]] — [[Одеса]] ({{Автошлях | 58}}) на час проведення антитерористичної операції рух закрито. Проїзд з півночі, через [[Донецьк]] по трасі P19 (Н20) ускладнений необхідністю проходження декількох блок-постів. === {{Автобусом}} === Маріуполь з'єднаний регулярними рейсами з [[Волгоград]]ом, [[Краснодар]] ом, [[Ростов-на-Дону | Ростовом-на-Дону]], [[Київ]] ом, [[Одеса | Одесою]], [[Ялта | Ялтою]], [[Севастополь | Севастополем]], [[Херсон]] ом, [[Миколаїв]] ом, [[Бердянськ]] ом, [[Дніпропетровськ]] ом, [[Запоріжжя]], [[Донецьк]] ом, а також з більшістю міст і селищ Донецької області. Всі маршрути в міста Росії проходять через [[Харків]]. {{Listing | type = go | lat = 47.10901 | long = 37.56329 | name = Автовокзал | alt = | image = Автовокзал Маріуполь.jpg | address = вул. Куїнджі, 115 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 33-13-45 | email = | skype = | hours = | price = | content = Працює цілодобово. Розклад рейсів і наявність квитків можна дізнатися на сайті http://bus.com.ua. Там же можна забронювати або купити квиток.}} {{Listing | type = go | lat = 47.09918 | long = 37.51007 | name = Приміська автостанція №2 ( «Південна») | alt = | image = | address = на перетині Проспекту Миру та вулиці Купріна | directions = | url = http://mariupolavto.com/avtovokzal.php | facebook = | vkontakte = | phone = (0629) 51-15-88 | email = | skype = | hours = | price = | content = Через неї йдуть деякі рейси Запорізького напряму.}} === {{Кораблем}} === Пасажирський морський вокзал не функціонує. == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Mariupol vodnapornaya bashnya.jpg|thumb|upright| Стара водонапірна вежа]] Найбільший інтерес в місті представляє архітектурний ансамбль в районі Театральної площі. На самій площі розташовано '' 'будівля драматичного театру' '', побудованого в 1960 році за проектом А. А. Крилова і С. А. Малишенко. Матеріалом для нього послужив кримський инкерманский сірий камінь. Головний фасад має чотириколонним портик з конічним ордером і фронтон зі скульптурною групою. З півночі розташовані два житлових {{listing | map = | type = see | lat = 47.09699 | long = 37.55030 | name = будинки зі шпилями | image = Mariupol 2007 (30) .jpg | format = poi}}, побудовані в 1953 році за проектом Л. А. Ясновіцкого. Будинки є головними орієнтирами старій частині міста, так як виділяються з навколишньої забудови і видно з усіх точок міста. Центральна (кутова) частина кожного будинку має сім поверхів і увінчана шпилем, до неї примикають одне чотирьох- і одне п'ятиповерхова крило. Будинки прикрашені еркерами, колонами і пілонами іонічного ордера, ліпниною і фігурними парапетами. На заході знаходиться {{listing | map = | type = see | lat = 47.09769 | long = 37.54691 | name = Стара водонапірна вежа | image = Водонапірна башта! .jpg | format = poi}}, побудована в 1910 році за проектом В. А. Нільсен. Це 33-х метрове цегляна будівля, прикрашене декоративними арками і пілястрами, служило за прямим призначенням до 1932 року. В даний час вважається одним із символів міста. На півдні театральній площі розташована {{listing | map = | type = see | lat = 47.09477 | long = 37.54829 | name = група старовинних особняків | image = Азовінтекс Маріуполь.jpg | format = poi}}. Ще одним пам'ятником архітектури є {{listing | map = | type = see | lat = 47.09448 | long = 37.55713 | name = Палац культури «Молодіжний» | image = Palace of Culture Youth.JPG | format = poi}}, розташований на перетині проспекту Миру і вулиці Харлампіївська. Побудовано було в 1897 році і спочатку в ньому розташовувався готель «Континенталь» і зал купецьких зборів. «Старий Маріуполь» представлено в основному малоповерховими будинками. Однак можна побродити по Торговій, Італійської, Грецької і Харлампіївська вулицях, де є кілька будівель, які претендують на статус «пам'ятник архітектури». Почати можна або від Краєзнавчого музею або від будівлі {{listing | map = | type = see | lat = 47.09309 | long = 37.56296 | name = ДОССАФ | image = | format = poi}} ДОСААФ. <gallery> File: Mariupol_2007 (27).jpg | Драматичний театр File: Mariupol 2007 (30).jpg | Східний Будинок зі шпилем File: Palace of Culture Youth.JPG | Готель Континенталь, нині Палац культури «Молодіжний» </gallery> === Парки === * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.09582 | long = 37.54981 | name = Міський сквер | image = Mariupol 2007 (46) .jpg | format = poi}}. Розташований позаду драмтеатру, з усіх боків оточений проїзною частиною пр. Миру. Є фонтан, дитяче містечко, літні кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.08883 | long = 37.54505 | name = Міський парк (Міський сад) | image = Mariupol 2007 (85) .jpg | format = poi}}. Центральний парк культури і відпочинку, заснований в 1863 році. Загальна площа — 8,34 га. Є атракціони, канатний містечко, два кафе. На території парку розташовані: братська могила Героїв Радянського Союзу В. Г. Семенишина і Н. Е. Лавицького, пам'ятник героям Громадянської Війни («Пушка»), пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.12321 | long = 37.56105 | name = Парк імені Н. А. Гурова (Лугопарк) | image = Парк імені Гурова (Лугопарк) .jpg | format = poi}}. Є світломузичний фонтан, торговельні павільйони. Межує з Екстрім-парком. * {{Listing | map = | type = see | lat = | long = | name = Приморський парк | image = | format = poi}}. Площа — 6,4 га. Працюють атракціони, кафе. * {{Listing | map = | type = see | lat = 47.14151 | long = 37.55990 | name = Парк імені Петровського | image = | format = poi}}. На території розташовані льодовий каток, боулінг, кафе. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Приазов'я|type=Місто}} [[Категорія:Міста Донецької області]] 2n158rkc3dwrmmct9qrmcpuzcbzgqgl Рахів 0 2113 33258 20852 2022-08-24T01:47:53Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.053611|24.216111}} {{pagebanner}} {{citybar | image= Rakhiv.jpg | caption= | city=Рахів | citylocal= | map= | arm=Rahiv gerb.png | population= 15 489 осіб, | callingcode=+380-3132 }} '''Рахів''' знаходиться у [[Закарпатська область|Закарпатській області]]. == Зрозуміти == Місто та районний центр на південному сході Закарпатської області. Лежить в улоговині вздовж річки Тиси між гірськими хребтами. Найвисокогірніше місто України. Висота центру 820 м, проте найвища вулиця знаходиться на висоті 1200 м. Туристично-рекреаційний центр. У місті працюють турбаза, готелі і ряд приватних будинків. Тут розташоване правління [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатського біосферного заповідника]]. == Як дістатись == === {{Потягом}} === * {{listing|type = go | name= Залізнична станція Рахів| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0547 | long= 24.2087| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} є кінцевою зупинкою пасажирських поїздів з '''Київ-Рахів''', '''Львів-Рахів''', '''Одеса-Рахів''', '''Харків-Рахів'''. За розкладом поїздів потрібно стежити на сайті Укрзалізниці ([http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23270&by_station=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA розклад]). === {{Автомобілем}} === * З [[Ужгород]]а (обласного центру) автошляхом {{автошлях|Н|09}} на схід. Відстань 207 км. Тривалість поїздки 4 год 15 хв. * З [[Івано-Франківськ]]а автошляхом {{автошлях|Н|09}} на південь. Відстань 135 км. Тривалість поїздки 2 год 40 хв. * З [[Чернівці]]в автошляхом {{автошлях|Н|10}} до [[Делятин]]а, далі автошляхом {{автошлях|Н|09}} до Рахова. Відстань 201 км. Тривалість поїздки 3 год 40 хв. * Від Державного кордону з [[Румунія|Румунією]] їхати від пропускного пункту Солотвино автошляхом {{автошлях|Н|09}}. Відстань 49 км. Тривалість поїздки 1 год 10 хв. === {{Автобусом}} === Автостанція знаходиться на вул. Привокзальна, 11; тeлeфон: (03132) 2-15-58. [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=210600 Розклад руху автобусів у Рахові] == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name= Географічний центр Європи | alt= | url= | email= | address= село [[Ділове]]| lat= 47.9629 | long= 24.1876| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0250 | long=24.1667 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} * {{see | name=Костел св. Івана Непомука | alt= | url= | email= | address= | lat=48.05553 | long=24.20548 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }}, побудований у 1822-1825 роках. * {{see | name=Парк культури і відпочинку | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0556 | long= 24.1934| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{see | name=Устеріки | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0749 | long= 24.2449| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }}. Початок річки Тиса, утворюється злиттям рік Чорної та Білої Тиси. * {{see | name=Пам'ятник гуцулу | alt= | url= | email= | address= | lat=48.05487 | long= 24.20395| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{see | name=Кузійський заповідний масив | alt= | url= | email= | address= | lat=48.030 | long= 24.225| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{see | name=заповідний масив Трибушани | alt= | url= | email= | address= | lat=47.986 | long=24.172 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-22 | content= }} Безпосередньо у місті та його найближчих околицях є близько 20 джерел мінеральної води, зокрема: * {{drink | name= Джерело Б/н (урочище «Підділ»)| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0272| long= 24.1630| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name= Джерело № 3| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0641 | long= 24.1820| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name=Джерело № 4 | alt= | url= | email= | address= | lat=48.0561 | long= 24.1957| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name= Джерело № 6| alt= | url= | email= | address= | lat= 48.04550 | long=24.21675 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} * {{drink | name= Джерело № 7| alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-21 | content= }} == Чим зайнятись == * Гуцульський фестиваль бринзи, який проводиться поблизу Рахова на горі Буркут. == Що купувати == У містечку багато крамниць із типовою для Карпат сувенірною продукцією. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name= Веранда| alt= | url= | email= | address=вулиця Вербник, 2 | lat=48.054946| long=24.205546| directions= | phone=063 416 0306 | tollfree= | fax= | hours= 8:30-22:30| price= | content= }} * {{eat | name=Піцерія Dolce Vita | alt= | url= | email= orlanburkut.com.ua | address=Буркут, 21 | lat=48.054196 | long=24.198860 | directions= | phone= 066 265 4888| tollfree= | fax= | hours= 11:00-22:30 | price= | content= }} * {{eat | name= Піцерія La Pasta | alt= | url= | email= | address= вулиця Миру, 44| lat= 48.053741 | long=24.201505 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9-23 | price= | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == [http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/rh/rakhiv/ Тут можна переглянути житло приватного сектору у Рахові] === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=готель Європа | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Миру, 42 | lat=48.05388 | long=24.20218 | directions= | phone=+3803132 25653 | tollfree= | fax= | hours= | price=600 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} * {{sleep | name=готель Рахів | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вулиця Миру, 52 | lat=48.05268 | long=24.20049 | directions= | phone=+38096 890 4777 | tollfree= | fax= | hours= | price=625 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-22 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Хуст]], [[Солотвино]], [[Яремче]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 0ok3de301yyg1qnas5pb39ulqv492u4 Миколаїв (Львівська область) 0 2121 33317 32357 2022-08-24T02:03:09Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Миколаїв | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Миколаїв''' розташований в південно-західній частині Львівської області [[України]]. Корінні миколаївці себе називали «копачами». Ця історична самоназва пов’язана з тим, що упродовж століть місто славилося своїм гончарством. Глину копали тут же, гончарський цех був чи не найпотужнішим у місті, а вироби місцевих майстрів продавалися по всій Галичині і навіть в Угорщині. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == У лісі, за 2 кілометри від центра міста, є мальовничий старовинний грот, а точніше – трирівнева печера-пісковик, вік якої складає понад 45 тисяч років. У цій печері прадавні люди, перші мисливці на території України, мали зимовий сховок від негоди. Тут вперше на Галичині були знайдені кістки давньої людини-неандертальця. Кажуть, що грот стоїть на кістках велетнів, один з яких пильнує вхід у печеру й тепер. В околицях Миколаєва, на тиловому скаті гори Тарандова є сім печер – це підземні тоннелі, потерни, вирубані в пісковику в 1910-1913 рр в рамках будівництва миколаївського оборонного передмостового укріплення. Зведена у найвищій точці міста на Адамовій горі (інші назви — Високий камінь, Галя). Цей унікальних храм спроектував місцевий скульптор Андрій Величко. Каплиця "Писанка" стала справжнім символом міста, її видно з будь-якої точки Миколаєва. Для того, щоб її відвідати необхідно пішки піднятися вгору. У Миколаєві відкрили пам’ятник гончару на честь Мирослава Однорога. Пам’ятник виготовили із каменю із демнянського кар’єру. Площу, де розмістили пам’ятник, назвали площею Копачів. == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Миколаївська гімназія; Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1; Миколаївський НВК (раніше Миколаївська ЗОШ № 2); Державний професійно-технічний навчальний заклад «Миколаївський професійний ліцей», (Бурса). == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 67hiw4ko945cap8ldfbbrbquqehemmq Тячів 0 2153 33260 20287 2022-08-24T01:48:15Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.016111|23.571944}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Tecso kozpont - Tiachiv main street.png | caption=Головна вулиця Тячева | city=Тячів | citylocal=[[Закарпатська область]] | map= | arm=Tjachv gerb.png | population=8980 мешканців | callingcode=+380-3134 }} '''Тячів''' знаходиться у [[Закарпатська область|Закарпатській області]] на [[Західна Україна|заході України]]. == Зрозуміти == Місто та районний центр на південному сході Закарпатської області. Місто розташоване у Хустській Мармароській котловині, на правому березі р. Тиса. == Як дістатись == === {{Літаком}} === * Найближчий аеропорт — {{listing|type=go | name=Міжнародний аеропорт Ужгород | alt= | url= | email= | address= | lat=48.6379 | long=22.2728 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }}. В аеропорті діє лише один авіарейс '''Жуляни-Ужгород''' з Києва. З аеропорту до Тячева можна доїхати на таксі (відстань 133 км) або громадським транспортом (див.нижче). === {{Потягом}} === * {{listing|type=go | name= Залізнична станція Тячів | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0147| long=23.5759 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} приймає приміські електрички з [[Ужгород]]а, [[Солотвино]], Батьово та Королеве (розклад на сайті [http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=822 Укрзалізниці] та пасажирські поїзди '''Львів-Солотвино''' та '''Київ-Солотвино'''. === {{Автомобілем}} === Через Тячів проходить автошлях національного значення {{Автошлях|Н|09}} '''Мукачево - Івано-Франківськ - Львів'''. * З Ужгорода (обласного центра) по {{Автошлях|Н|09}} відстань 134 км, а поїздка автомобілем триватиме 2 год 20 хв. * З Івано-Франківськ також автошляхом {{Автошлях|Н|09}} відстань 206 км, тривалість поїздки — 4 год. * Від Державного кордону з [[Румунія|Румунією]] найкраще їхати через пункт пропуску Солотвино. Відстань від пункту пропуску до Тячева 29 км. === {{Автобусом}} === На автобусній станції Тячева зупиняються автобуси з Києва, Одеси, Львова, Стрия, Івано-Франківська, Коломиї, Ужгорода, Рахова, Мукачевого, Чернівців, Тернополя, Праги (Чехія). === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Реформатська церква| alt= | url= | email=| wikipedia = Реформатська церква (Тячів) | address= вул. Незалежності, 29| lat=48.0121 | long=23.5723| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} (XIII-XVIII ст.). * {{see | name=Церква Покрови Пресвятої Богородиці | alt= | url= | email= | address= вул. Л. Кошута, 91| lat= 48.0125 | long= 23.5741| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} (1889) * {{see | name=Римокатолицький костел cв. Стефана | alt= | url= | email= | address= вул. Незалежності, 27| lat= 48.0127 | long= 23.5716| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} 1780 року. * {{see | name=гора Капуна | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.0421 | long=23.5457 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{listing| type = eat | name=бістро «Пані Марія» | alt= | url=http://panimaria.com.ua | wikipedia= | email=hotel.serpanok.tyachiv@gmail.com | address=вул. Незалежності, 114 | lat=48.01068 | long=23.57587 | directions= | phone=+38 (098) 617-37-37, +38 (068) 618-00-18, +38 (099) 337-66-03 | tollfree= | fax= | hours=8:00-22:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} === Середні ціни === * {{listing| type = eat | name=кафе «Золота троянда» | alt= | url= | wikipedia= | email=troyanda@tyachiv.uz.ua | address=вул. Л. Кошута, 81 | lat=48.01307 | long= 23.5725 | directions= | phone=+38 (03134) 2-11-52 | tollfree= | fax= | hours=8:00-22:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === * {{sleep | name=готельний комплекс Нересен | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Толстого, 12 | lat=48.0094 | long=23.5791 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=380 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} * {{sleep | name=готель Світлиця | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Л. Кошута, 34 | lat=48.0132 | long=23.5727 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=400 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-24 | content= }} === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * '''Пошта'''. Індекс 90500 * '''Телефонна довідка''': +38 (031) 991-09-11 == Куди далі == [[Хуст]], [[Солотвино]] {{footer|ispartof=Закарпатська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] 4kahb26en9v60kkgojd4ii7tyfkfqhp Косів 0 2154 33284 26392 2022-08-24T01:54:05Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.320833|25.0925}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Панорама Косіва.JPG | caption=панорама Косова | city=Косів | citylocal=[[Івано-Франківська область]] | map= | arm=Kosów COA.png | population= 8627 мешканців | callingcode= +380-3478 }} '''Косів''' знаходиться в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]] на [[Західна Україна|заході України]]. == Зрозуміти == Місто та районний центр в Івано-Франківській області. Розташований біля підніжжя Українських Карпат, у долині річки Рибниці. Навколо Косова височіє сім вершин: Зіняків верх – 710 м, Каменистий – 632 м, Острий – 584 м, Голиця – 691 м, Михалків – 812 м, Баранівка – 561 м, Хоминський – 816. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція у місті [[Вижниця]] за 17 км від Косова. Станція приймає лише приміську електричку '''Чернівці-Вижниця'''. ([http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=107 Розклад]). === {{Автомобілем}} === * Через Косів проходить автошлях {{Автошлях|Р|24}} '''Коломия-Ворохта'''. Відстань від Коломиї 36,5 км. Автомобілем потрібно їхати 45 хв. === {{Автобусом}} === Автобусна станція Косів приймає міжміські автобуси з Івано-Франківська, Коломиї, Чернівців, Львова, Ворохти тощо ([https://zabytki.in.ua/service/timetable/bus_station/490?lang=uk Розклад автобусів]) === {{Кораблем}} === == Транспорт == З автовокзалу відправляються автобуси та мікроавтобуси ("маршрутки") до більшості населених пунктів району. == Що відвідати == * ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР м.Косів *{{see | name=Косівський Гук | alt= | url= | wikipedia=Косівський Гук | wikidata= | email= | address= | lat=48.310556 | long=25.075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-24 | content= }} — каскадний водоспад заввишки 2,5 м на річці Рибниця. *{{see | name=Таємничі водоспади | alt= | url=http://mapakosiv.if.ua/2311/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=48.30165 | long=25.068712 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-05-03 | content= }} — п'ять водоспадів, середня висота яких біля 2-ох метрів * {{see | name=Косівська гора | alt= Міська гора, Замкова гора | url= | email= | address= | lat= 48.3220 | long= 25.0903| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} геологічна пам'ятка природи місцевого значення, відслонення неогенових відкладів. * {{see | name=Старий єврейський цвинтар | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.3211985 | long=25.0930799 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} з надгробками XVIII-XX ст * {{see | name=Музей визвольних змагань Карпатського краю та Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини| alt= | url= | email= | address= вул. Незалежності, 55| lat=48.31965 | long=25.09233| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=9:00-17:00 | price= | lastedit=2018-02-25 | content= }} == Чим зайнятись == * '''Піший туризм'''. Облаштовані піші маршрути: ** '''Каменистий хребет — Камінь Довбуша''' (Косів — туристичний комплекс "Карпатські зорі" — Камінь Довбуша). Відстань 6 км. Тривалість 2,5 год. ** '''До водяного млина''' ( Косів — туристичний комплекс "Карпатські зорі" — село Город — водяний млин). 5,5 км. 2,5 год. ** '''На гору Стіжки (Зіняків Верх)''' (Косів — туристичний комплекс "Карпатські зорі" — сірководневе джерело — гора Стіжки). 4,2 км. 3 год. ** '''На гору Михалків''' (Косів — туристичний комплекс "Карпатські зорі" — гора Михалків). 4,8 км. 3,5 год. ** '''На хребет Сокільський''' (Косів — село Бабин — хребет Сокільський — село Тюдів). 15 км. 4,5 год. * '''Велотуризм'''. Облаштовані велосипедні маршрути: ** '''Оглядовий'''. 12 км. 2 год. ** '''На гору Кичера''' (Косів — водоспад Гук — гора Кичера — село Вербовець — Косів). 21 км. 4 год. ** '''Здвижин''' (Косів — село Смодна — село Кобаки — село Смодна — місто Косів). 25 км. 4 год. ** '''На Хоминський хребет''' (Косів — урочище Левади — Хоминський хребет — село Малий Рожен — село Бабин — село Город — місто Косів). 26 км. 4 год. ** '''На Сокільський хребет''' (Косів — село Город — село Соколівка — село Яворів — Сокільський хребет — село Великий Рожен — річка Черемош — село Тюдів — село Старі Кути — селище Кути — місто Косів). 50 км. 7 год. ** '''Снідавка—Шепіт''' (Косів — село Город — село Соколівка — село Яворів — село Снідавка — село Шепіт — село Брустурів — село Прокурава — село Шешори — село Пістинь — місто Косів). 65 км. 12 год. * '''Гірськолижний спорт'''. На горі Михалкова облаштовано 5 гірськолижних трас. Тут є траси для видкісного спуску — 1200 м, слалом-гіганту — 1000 м, слалому — 500 м. Перепад висот — 250 м. Наразі канатно-бугельний витяг завдовжки 900 м. не працює. == Що купувати == {{buy | name=Косівський базар | alt= | url= | email= | address= | lat=48.3160 | long=25.1139 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Чт і Сб 6:00-10:00| price= | lastedit=2018-02-25 | content= }}. Найбільший ярмарок гуцульського народного мистецтва в Прикарпатті. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=ресторан «Водограй» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. І. Франка, 2 | lat=48.31123 | long=25.0808 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=«Колиба» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Туристична | lat=48.31354 | long=25.07523 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=ресторан «Скарби Лодкера» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Незалежності, 65а | lat=48.31953 | long=25.09113 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=паб-кафе «Just Cafe» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Незалежності, 55 | lat= 48.31954 | long=25.09267 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-02:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=готель Байка | alt= | url=http://bayka.in.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Над Гуком, 125 | lat=48.31148 | long=25.05666 | directions= | phone=03478 23633 | tollfree= | fax= | hours= | price=500 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{sleep | name=готель-ресторан Старий Косів | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Лесі Українки, 62 | lat=48.3229 | long=25.1233 | directions= | phone=068 311 7711 | tollfree= | fax= | hours= | price=480 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == * Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * Поштовий індекс 78600-78604. * Телефонний код +383478. == Куди далі == [[Коломия]], [[Верховина]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] hm6kurnin7xpor5889w128nb2ib5lnq 33285 33284 2022-08-24T01:54:14Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|48.320833|25.0925}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Панорама Косіва.JPG | caption=панорама Косова | city=Косів | citylocal=[[Івано-Франківська область]] | map= | arm=Kosów COA.png | population= 8627 мешканців | callingcode= +380-3478 }} '''Косів''' знаходиться в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]] на [[Західна Україна|заході України]]. == Зрозуміти == Місто та районний центр в Івано-Франківській області. Розташований біля підніжжя Українських Карпат, у долині річки Рибниці. Навколо Косова височіє сім вершин: Зіняків верх — 710 м, Каменистий — 632 м, Острий — 584 м, Голиця — 691 м, Михалків — 812 м, Баранівка — 561 м, Хоминський — 816. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція у місті [[Вижниця]] за 17 км від Косова. Станція приймає лише приміську електричку '''Чернівці-Вижниця'''. ([http://railway.lviv.ua/scripts/rozklad_2018/station.php?station=107 Розклад]). === {{Автомобілем}} === * Через Косів проходить автошлях {{Автошлях|Р|24}} '''Коломия-Ворохта'''. Відстань від Коломиї 36,5 км. Автомобілем потрібно їхати 45 хв. === {{Автобусом}} === Автобусна станція Косів приймає міжміські автобуси з Івано-Франківська, Коломиї, Чернівців, Львова, Ворохти тощо ([https://zabytki.in.ua/service/timetable/bus_station/490?lang=uk Розклад автобусів]) === {{Кораблем}} === == Транспорт == З автовокзалу відправляються автобуси та мікроавтобуси («маршрутки») до більшості населених пунктів району. == Що відвідати == * ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР м. Косів * {{see | name=Косівський Гук | alt= | url= | wikipedia=Косівський Гук | wikidata= | email= | address= | lat=48.310556 | long=25.075 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2018-02-24 | content= }} — каскадний водоспад заввишки 2,5 м на річці Рибниця. * {{see | name=Таємничі водоспади | alt= | url=http://mapakosiv.if.ua/2311/ | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat=48.30165 | long=25.068712 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-05-03 | content= }} — п'ять водоспадів, середня висота яких біля 2-ох метрів * {{see | name=Косівська гора | alt= Міська гора, Замкова гора | url= | email= | address= | lat= 48.3220 | long= 25.0903| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} геологічна пам'ятка природи місцевого значення, відслонення неогенових відкладів. * {{see | name=Старий єврейський цвинтар | alt= | url= | email= | address= | lat= 48.3211985 | long=25.0930799 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-24 | content= }} з надгробками XVIII–XX ст * {{see | name=Музей визвольних змагань Карпатського краю та Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини| alt= | url= | email= | address= вул. Незалежності, 55| lat=48.31965 | long=25.09233| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=9:00-17:00 | price= | lastedit=2018-02-25 | content= }} == Чим зайнятись == * '''Піший туризм'''. Облаштовані піші маршрути: ** '''Каменистий хребет — Камінь Довбуша''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — Камінь Довбуша). Відстань 6 км. Тривалість 2,5 год. ** '''До водяного млина''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — село Город — водяний млин). 5,5 км. 2,5 год. ** '''На гору Стіжки (Зіняків Верх)''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — сірководневе джерело — гора Стіжки). 4,2 км. 3 год. ** '''На гору Михалків''' (Косів — туристичний комплекс «Карпатські зорі» — гора Михалків). 4,8 км. 3,5 год. ** '''На хребет Сокільський''' (Косів — село Бабин — хребет Сокільський — село Тюдів). 15 км. 4,5 год. * '''Велотуризм'''. Облаштовані велосипедні маршрути: ** '''Оглядовий'''. 12 км. 2 год. ** '''На гору Кичера''' (Косів — водоспад Гук — гора Кичера — село Вербовець — Косів). 21 км. 4 год. ** '''Здвижин''' (Косів — село Смодна — село Кобаки — село Смодна — місто Косів). 25 км. 4 год. ** '''На Хоминський хребет''' (Косів — урочище Левади — Хоминський хребет — село Малий Рожен — село Бабин — село Город — місто Косів). 26 км. 4 год. ** '''На Сокільський хребет''' (Косів — село Город — село Соколівка — село Яворів — Сокільський хребет — село Великий Рожен — річка Черемош — село Тюдів — село Старі Кути — селище Кути — місто Косів). 50 км. 7 год. ** '''Снідавка—Шепіт''' (Косів — село Город — село Соколівка — село Яворів — село Снідавка — село Шепіт — село Брустурів — село Прокурава — село Шешори — село Пістинь — місто Косів). 65 км. 12 год. * '''Гірськолижний спорт'''. На горі Михалкова облаштовано 5 гірськолижних трас. Тут є траси для видкісного спуску — 1200 м, слалом-гіганту — 1000 м, слалому — 500 м. Перепад висот — 250 м. Наразі канатно-бугельний витяг завдовжки 900 м не працює. == Що купувати == {{buy | name=Косівський базар | alt= | url= | email= | address= | lat=48.3160 | long=25.1139 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=Чт і Сб 6:00-10:00| price= | lastedit=2018-02-25 | content= }}. Найбільший ярмарок гуцульського народного мистецтва в Прикарпатті. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * {{eat | name=ресторан «Водограй» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. І. Франка, 2 | lat=48.31123 | long=25.0808 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=«Колиба» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Туристична | lat=48.31354 | long=25.07523 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=11:00-23:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=ресторан «Скарби Лодкера» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Незалежності, 65а | lat=48.31953 | long=25.09113 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-24:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{eat | name=паб-кафе «Just Cafe» | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Незалежності, 55 | lat= 48.31954 | long=25.09267 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours=10:00-02:00 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === * {{sleep | name=готель Байка | alt= | url=http://bayka.in.ua/ | wikipedia= | email= | address=вул. Над Гуком, 125 | lat=48.31148 | long=25.05666 | directions= | phone=03478 23633 | tollfree= | fax= | hours= | price=500 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} * {{sleep | name=готель-ресторан Старий Косів | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Лесі Українки, 62 | lat=48.3229 | long=25.1233 | directions= | phone=068 311 7711 | tollfree= | fax= | hours= | price=480 | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-25 | content= }} === Дорого === == Де навчатись == * Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == * Поштовий індекс 78600-78604. * Телефонний код +383478. == Куди далі == [[Коломия]], [[Верховина]] {{footer|ispartof=Івано-Франківська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] 9h2sgfu7a52k23t3uqjbfinxruzecdw Сторожинець 0 2166 33356 20903 2022-08-24T02:17:01Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Чернівецької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city=Сторожинець | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Сторожинець''' місто на Буковині, районний центр Сторожинецького району [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. Місто розташоване над річкою Серет біля підніжжя Карпат, на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облласного центру Чернівці становить близько 23 км. Населення 14 248 на 01.01.2017. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Місто має залізничну станцію Сторожинець. === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З міста Чернівці з центрального автовокзалу рейсовим автобусом. І від зупинки на початку вулиці Сторожинецької, там зупиняються рейсові автобуси та маршрутні таксі. В дорозі 25-30 хв. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == В центрі міста: * Сторожинецька ратуша, на даний час приміщення Сторожинецької міської ради * Костел Святої Анни * Свято-Георгіївська церква == Чим зайнятись == * У третю неділю травня місто святкує День міста * Парк ім.Федьковича в центрі міста * Сторожинецький державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму по вул. Видинівській у напрямку міста Вижниця. В парку росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Особливо гарний парк весною під час цвітіння перших весняних квітів - шафранів, пролісків, первоцвіту та підсніжників. В парку також росте тюльпанове дерево. Є два штучні ставки. У парку розтащований маєток Оренштайнів (1912 р.) == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Сторожинецький лісовий коледж == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Поштові індекси 59000–59004 Телефонний код +380-3735 == Куди далі == До міста Вижниця, або повернутись до Чернівців. {{footer|ispartof=Чернівецька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Чернівецької області]] 9urx0gjr42jpkgj149991y7w0kj8i5c Поморяни 0 2168 33305 21605 2022-08-24T02:00:28Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.6315749|24.9370763|zoom=10}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Замок Поморяни (7).jpg | caption= Панорама селища | city= Поморяни | citylocal= | arm = | population = | callingcode = +380-3265 |}} Поморяни — селище міського типу Золочівського району Львівської області. == Зрозуміти == Як стверджують історики, ще за княжих часів тут існувало поселення. Є версія, що колись ці землі належали теребовлянському старості Сигізмунду Кердею, який загинув, обороняючи їх від татарської навали. Згодом, Поморяни згадуються в документі 1437 року, коли шляхтич Микола Свинка отримав ці землі від короля Казимира і збудував тут поселення та дерев’яну фортецю, схожу на корабель. А в 1504 році Поморяни отримали статус міста з магдебурзьким правом. У першій половині XVI століття містечко стало власністю родини Сенинських. За віросповіданням Ян Сенинський був кальвіністом, тому він перетворив костел на молитовний будинок. У 1620 році ці землі викупив Якуб Собеський, батько майбутнього короля Польщі Яна ІІІ Собеського. Якуб всіляко сприяв тому, щоб місто розвивалося, розбудував замок, заклав мурований костел і церкву. У 1654 році він надав єврейській громаді міста привілеї – дозволив заснувати свою школу, цвинтар, торгувати різними товарами. Продовжив справу батька його син Ян ІІІ Собеський. Він зміцнив замкові мури, викопав вали, а на відбудову замку після татарських набігів та турецьких облог грошей не шкодував ніколи. Після смерті Яна ІІІ в 1696 році господарями Поморян стали шляхтичі Радзивіли. Приблизно в цей час в замку сталася пожежа. Наступні власники містечка Прушинські відбудували замок вже у вигляді розкішного палацу. Після смерті Ю.Прушинського палац викупила родина Потоцьких, які і стали останніми його власниками. Кажуть, що саме граф Єжи Потоцький завдяки знайомству з Юзефом Пілсудським врятував жителів Поморян від пацифікації 1930 р. Далі на Поморяни чекало ще багато історичних перипетій, саме тому історія цього містечка є неймовірно цікавою. Поморяни включено до списку історичних міст і селищ України. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Електричка Львів-Тернопіль зупиняється на станції Зарваниця (двічі на день), повернувшись до переїзду можна сісти на автобус, який приїжджає в той самий час. Інтервал до зворотного потягу складає 7 годин, час у дорозі - приблизно 2 год. Вартість проїзду - 34 грн. === {{Автомобілем}} === Поморяни розташовані за 15 км від траси Н-2 Львів - Тернопіль. '''Зі Львова:''' По вул. Личаківській і далі по трасі на Тернопіль. Дорога хорошої якості. З траси поверніть вправо на переїзді за м.Золочів. '''З Тернополя:''' По вул. Львівській і далі по трасі на Львів. Дорога хорошої якості. З траси поверніть вліво після м.Зборів. === {{Автобусом}} === Зі Львова можна дістатися з автостанції № 6 (Львів, вул. Личаківська,154 ) до м.Золочів, далі автобусом до смт.Поморяни.  Інтервал руху  у Львові - приблизно 30 хвилин, з Золочева кожні 2 години.  Час у дорозі – 2 год., вартість проїзду – 67 грн (2018). == Що відвідати == {{listing|type=see |lat=49.629611 |long=24.938392 |name= Поморянський замок}} [[Файл:5.Поморяни .Поморянський замок.JPG|міні|Поморянський замок|276x276px]] [[w:Поморянський_замок|Поморянський замок]] був улюбленим місцем перебування короля Яна Собєського. Дотепер збереглись два двоповерхові корпуси і кругла кутова вежа. Замок 15 століття  міг стати доповненням «Золотої підкови», але знаходиться у занедбаному стані. По його реставрацію говорять щороку. Не відомо чи переживе він ще одну зиму. {{listing|type=see |lat=49.631502 |long=24.937877 |name= Костел Пресвятої Трійці}} [[Файл:Поморяни Костел Трійці.jpg|міні|173x173px|Костел Пресвятої Трійці|ліворуч]] [[w:Костел_Пресвятої_Трійці_(Поморяни)|Костел]] будувався дуже довго, його будівництво завершилося на початку 19 століття. Архітектурний стиль костелу – класицизм. У крипті костелу поховано одного з найвідоміших полководців Речі Посполитої 17 сторіччя Костянтина Загоровського. У храмі зберігається старовинна хоругва, пошита з трофейних турецьких стягів. А храмовий дзвін відлито з турецьких гармат, здобутих у тій битві. {{listing|type=see |lat=49.632016 |long=24.937195 |name= Поморянська ратуша}} [[Файл:ПОМОРЯНИ 8011.jpg|міні|Поморянська ратуша|200x200px]] Стоїть на центральній площі, вона має три неоготичні башти по кутах. У даний час її почали реставрувати, тому сподіваємося, що скоро Поморянську ратушу можна буде споглядати як і  в ХІХ ст. {{listing|type=see |lat=49.636234 |long=24.933695|name= Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці}} [[Файл:46-218-0030 Церква Собору Богородиці Поморяни.jpg|міні|224x224px|Церква Собору Пресвятої Богородиці|ліворуч]] В народі називається «Горішньою», бо зведена на горбку. За місцевою легендою, її звели козаки з загонів Максима Кривоноса і полковника Морозенка (1648р). Всередині зберігається чудотворна ікона Матері Божої. Знаходиться церква в задовільному стані, але потребує реставрації. {{listing|type=see |lat=49.634837 |long=24.935186||name= Храм Пресвятої Трійці}} [[Файл:ПОМОРЯНИ 8021.jpg|міні|189x189px|Храм Пресвятої Трійці]] Була ще Долішня Троїцька церква, зведена в 1718 р. (не збереглася). На її місці 1890 році  був освячений новий мурований храм. Як відомо з запису на Євангелії, його також відвідував Митрополит Андрей Шептицький. == Де поїсти == :*{{listing|type=eat|lat=49.632641 |long=24.937305||name=Кафе-бар "Цезар"}} :*{{listing|type=eat|lat=49.632394 |long=24.937241||name=Кафе "У Зоряни"}} == Де зупинитись == Найближчі готелі: '''м.Золочів''' *{{listing|type=sleep |lat=49.806484 |long=24.875163 |name= Мотель "Носорох" |alt= |address= вул. Львівська, 54 |phone= +38 (067) 670-03-82 |fax= |email= |skype= |hours= |price= |description= }} *{{listing|type=sleep |lat= 49.807264 |long=24.898393 |name= Міні-готель "Гостинний двір" |alt= |address= вул. Валлова, 4 |phone= +38 (097) 077-95-91}} *{{listing|type=sleep |lat=49.800108 |long=24.905904 |name= Готель [http://zolotapidkova.com.ua/ "Золота підкова"] |alt= |address= вул. Тернопільська, 7в |phone= +38 (097) 077-95-91}} '''м.Бережани''' *{{listing|type=sleep |lat=49.436895|long=24.942222 |name= Мотель "Надія" |alt= |address= вул. Замость 3 |phone= +38 (067) 352 8965}} *{{listing|type=sleep |lat=49.453123 |long=24.952452 |name= Готель [http://edem.te.ua/ "Едем"] |alt= |address= вул. Замость 3 |phone= +38 (050) 615-52-94}} == Як вирішувати проблеми == В разі необхідності можна звернутися до голови селищної ради або місцевих жителів, які привітно допомагають. == Куди далі == {{listing|type=see |lat=49.802616 |long=24.906328 |name= [[w:Золочівський_замок|Золочівський замок]] |address= вул. Тернопільська, 4}} - замок, пам'ятка історії і культури національного значення. Замок входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини». {{listing|type=see |lat=49.446077 |long=24.945252 |name= [[w:Бережанський_замок|'''Бережанський замок''']] |address= , вул. Івана Франка }} - пам'ятка архітектури національного значення. Будівництво-1554 рік. {{listing|type=see |lat=49.666110 |long=25.137497 |name= Поле зборівської битви|address= вул. Козацька, 45}} - «Поле Зборівської битви 1649 року» може стати унікальним історико-культурним заповідником на Тернопільщині. Адже це чи не єдине в Україні збережене і точно ідентифіковане місце битви. Тут військо на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким отримало перемогу над поляками. {{footer|ispartof=Львівська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] 945g7lf6lp2kgq9iqbktlbskswpi4qy Хортиця 0 2175 33277 33047 2022-08-24T01:52:17Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Запоріжської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|47.821111|35.091111|zoom=13}} {{pagebanner}} {{parkbar | park= Національний заповідник «Хортиця» | parklocal= Україна, Запорізька область, місто Запоріжжя | website = http://ostriv.org/ | image= Панорама Січі.jpg | caption= Церква Покрови на острові «Хортиця» | city= [[Запоріжжя]] | landscape= острів в долині річки Дніпро вкритий степовою рослинністю (різнотравно-ковилові степи), ростуть дубові і хвойні ліси та луки. | attraction = острів Хортиця і прилеглі острови та скелі: Байда, Дубовий, Ростьобин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. | fauna = 165 видів тварин: 30 видів ссавців, 120 видів птахів, 10 видів плазунів, 5 видів земноводних. | flora = 960 видів рослин: татарський клен, дуб, в'яз, чорна і срібляста тополя, груша, тощо. }} '''Хортиця''' знаходиться в місті [[Запоріжжя]], [[Україна|Україні]]. == Зрозуміти == Хортиця — найбільший острів на Дніпрі та найбільший річковий острів у Європі. Розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний та історичний комплекс. Протягнутий з північного заходу на південний схід, довжина 12,5 км та ширина 2,5 км. Площа острову сягає 2,5 тис. гектарів. У 2007 році був названий одним з «Семи чудес України». Хортиця є історико-культурним заповідником, частиною геологічного заказника «Дніпровські пороги». Острів є колискою зародження українського козацтва. Острів розсікає води Дніпра на два рукави — Нове Дніпро і Старе Дніпро. Долина Дніпра у районі Хортиці є єдиною ділянкою порогової частини річки, що зберігся. Хортиця й острови, що прилягають до неї оголошені геологічним заказником «Дніпровські пороги». === Історія === За даними археологічних досліджень, цей острів населений вже з епохи палеоліту. Зокрема, тут можна знайти і пам'ятники ранніх слов'ян: залишки поселень, могильники племен черняхівської культури та антів. Острів відвідував давньогрецький історик Геродот. На острові Геродот записав легенду про родоначальника скіфів, сина Геркулеса і Табіті, зміїної богині. У 1223 році Хортиця була місцем збору руських князів перед битвою з татаро-монголами на річці Калці. Але найславетнішими часами для цих територій, мабуть, все ж так, були часи існування славетного лицарства — запорозького козацтва. Тут на невеличкому острові Мала Хортиця (біля острова Хортиця) у 1552-58 роках князь Дмитро Вишневецький побудував «укріплений городок» — фортецю. Вона стала праобразом всіх майбутніх січей. [[Файл:Козацька вистава.jpg|міні|ліворуч|Хортиця — центр зародження українського козацтва]] Після Вишневецького, за різними джерелами на Хортиці побували такі козацькі ватажки як Яків Шах, Петро Конашевич-Сагайдачний, Марк Жмайло, Іван Сулима. Біля острова Хортиця, в січні 1648 року, починалося повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького. Не залишила поза своєю увагою цей острів і армія Російської імперії. В часи російсько-турецької війни 1735-39 років на прилеглих біля нього територіях, та безпосередньо на ньому була споруджена система укріплень — так званих редутів, для прикриття армії. А вже на, згадуваному, острові Мала Хортиця побудована суднобудівна верф. В той час біля Хортиці перебувало 408 кораблів різних типів, і в наші часи багато цих суден лежать на дні Дніпра, під товщею води. Археологи заповідника змогли підняти, дослідити й реставрувати декілька з них, зокрема, «Козацький човен», «Бригантину» та «Дубок». У XVIII ст. Хортиця стає місцем козацьких промислів, тут вони облаштовували свої господарства — зимівники, де займалися мисливством, скотарством землеробством та бджолярством, але особливо популярним, звичайно, було рибальство. Після розгрому Січи царськими військами 5 червня 1775 року Хортиця як подарунок Катерини ІІ дісталася князю Потьомкіну. У 1789 році Потьомкін передав острів до казни, а через рік у Хортиці з'явилися нові господарі — німці-меноніти. Колонізуючи січові місця, цариця планувала знищити волелюбний дух Запоріжжя. Її розрахунки виправдалися: колоністи по-варварськи знищували вікові дібрави, липові гаї, зарості диких груш. Торгівля лісом була однією з найбільш прибуткових статей доходу. У грудні 1916 року німці, що жили на Хортиці, продали острів Олександрівській міській управі за 772 тисячі 350 рублів. [[Файл:Дніпрогес у місті Запоріжжя.jpg|300px|міні|ліворуч|Вигляд на Дніпрогес із острову Хортиця]] Хортицю часто відвідували видатні люди. На її схилах є тропа великого Кобзаря, що побував тут у серпні 1843 року. У 1878 році сюди приїжджав композитор М. В. Лисенко, у 1880-му І. Є. Рєпін з юним Валентином Сєровим. У 1891 році Хортицю відвідав Максим Горький, трохи пізніше — Іван Бунін. У 1927 році прямо напроти північних скель острова починалося будівництво Дніпрогесу. З 1930 територія острова стає майданчиком для випробовування нових ідей Всесоюзного науково-дослідного інституту електрифікації сільського господарства, і поступово вкривається мереживом полів, садів, ферм та селищ. Із серпня 1941 по листопад 1943 острів Хортиця був окупований німецькими військами. Після Другої Світової війни, у 1958 році, увага до Хортиці з боку держави вилилась у оголошення острову Хортиця пам'яткою природи місцевого значення. 1965 рік — Хортиця стає Державним історико-культурним заповідником, який у 1994 році отримує статус Національного. [[Файл:Майская степь в южной части острова Хортица.jpg|міні|Степова рослинність в південній частині острову]] === Ландшафт === На острові зустрічаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові і хвойні ліси та луки. Найбільша за площею рівнинна частина острова зазнала максимального втручання людини. Раніше вона майже повністю була вкрита степовою рослинністю. Зараз північна частина острова вкрита штучними листяними та хвойними насадженнями, центральна зайнята сільськогосподарськими угіддями. Лише 25% території острова займають природні біоценози. Вузькою смугою уздовж берега простягаються залишки різнотравно-типчаково-ковилових степів та чагарникових заростей. Подекуди зустрічаються невеликі ділянки лучних степів та невеликі висячі болітця (у місцях вклинювання ґрунтових вод). Степ зазнав найбільшого впливу людської діяльності. Нині справжній — різнотравно-типчаково-ковиловий степ можна побачити на Хортиці тільки по схилах балок та уздовж східного й західного узбережжя, де дивом збереглися безцінні степові осередки. Угруповання ковили волосистої, найкрасивішої, пірчастої та мигдалю низького занесені до Зеленої книги України (тобто книги рідкісних рослинних угруповань). Крім того, усі види ковили (а їх на Хортиці 5) занесено до Червоної книги України. На Хортиці поширені три підтипи степової рослинності: петрофітний (кам'янистий) степ; справжній різнотравно-типчаково-ковиловий степ (узбережжя, схили балок); лучний степ (на узліссях байрачних лісів, в пониззях). === Флора і фауна === [[Файл:Чарівний ранок на Хортиці.jpg|міні|Дубові ліси на острові Хортиця]] [[Файл:Fauna Khortytsa Mammalia buklet saze2.jpg|міні|Основні види тварин острову Хортиця]] Всього на Хортиці росте біля 960 видів рослин. У балках ростуть залишки лісу (байраки), де переважають татарський клен, дуб, в'яз, чорна і срібляста тополя, груша. Більша частина острову вкрита молодим штучним лісом з сосни і клену. Всього у заповіднику близько 10 багатовікових дерев і кілька десятків дубів віком у 100 років і більше (найстаріші з них — 300-річні), є і сторічна груша. Знаменитому запорізькому дубові (що знаходиться поза о. Хортиця), на думку істориків і біологів, — трохи більше 500 років. Під деревами ростуть чагарники — бузина чорна, різні види глоду та шипшини, барбарис звичайний, а також слива степова та колюча (терен). Внаслідок значної зімкнутості крон по днищу балок травостій часто майже відсутній. Ранньою весною цвітуть пшінка, різні види рясту, фіалки, конвалія звичайна, проліска дволиста та занесені до Червоної книги України тюльпан дібровний, рябчик руський, брандушка різнокольорова й рястка Буше. У байраках південної частини острова мешкають більше 30 видів ссавців, 120 видів птахів, 10 видів плазунів, 5 видів земноводних. Найчисельніші серед пернатих — водоплавні (крижні, чирки, лиски). Саме у байраках можна зустріти хижих птахів — яструбів, канюків, соколів, сову, совку та хатнього сича (троє останніх полюють вночі, тому побачити їх значно важче). Взимку серед чагарників можна часто побачити занесеного до Червоної книги сірого сорокопуда, на прольоті іноді відмічаються орел-карлик, малий та великий підорлики, також занесені до Червоної книги України. Знайшли притулок на острові ондатри, лисиці, зайці, куниці, іноді запливають лосі. Серед безхребетних в байраках зустрічається багато видів комах, що охороняються: красотіл пахучий, вусач мускусний, жук-олень, стрічкарка велика червона, бражники (дубовий, скабіозовий і Мертва Голова). === Клімат === Клімат&nbsp;— атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами, які в окремі роки виявляються особливо інтенсивно. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14&nbsp;см, найбільша&nbsp;— 35&nbsp;см. Середня річна температура +9,0&nbsp;°C, середня температура в липні +22,8&nbsp;°C, а в січні&nbsp;—4,9&nbsp;°C. За умовами забезпеченості вологою територія Хортиці належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443&nbsp;мм, а випаровування з поверхні суходолу&nbsp;— 480&nbsp;мм, з водної поверхні&nbsp;— 850&nbsp;мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту. Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60&nbsp;%, найменша&nbsp;— 40&nbsp;%&nbsp;— спостерігається в липні — серпні. Переважні напрямки вітру в теплий період&nbsp;— північний і північно-східний, у холодний період&nbsp;— північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околицях міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15-20 років. Щороку, у середньому, острів вкрито туманом 45 днів на рік. Найбільше число туманів&nbsp;— 60 на рік. == Як дістатись == === {{Автобусом}} === Із Запоріжжя: * маршрутне таксі № 46. Йде від зупинки вул. Олімпійська (Космічний мікрорайон) до зупинки вул. Піщана (Ленінський район) через залізничний вокзал Запоріжжя-1 та центральний автовокзал. Проїжджає весь проспект ім. Леніна. Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. * тролейбус № 3. Йде від Кінцевої зупинки Південного мікрорайону до зупинки вул. Піщана (Ленінський район) через залізничний вокзал Запоріжжя-1 та центральний автовокзал. Проїжджає весь проспект ім. Леніна. Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. * маршрутне таксі № 93. Йде від зупинки торговельний центр Ашан (Жовтневий район) до зупинки вул. Піщана (Ленінський район). Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. * маршрут № 50. Йде від зупинки проспект Металургів (Ленінський район) через острів Хортицю вул. Щасливу (Правий берег) та ДніпроГЕС по колу до проспекту Металургів. Вийти потрібно на зупинці біля Музею історії запорозького козацтва і пройти 500 метрів безпосередньо до музею. (на жаль цей маршрут не є достатньо стабільним). * Крім того до зупинки магазин Молодіжний можна дістатись з Бородінського мікрорайону маршрутним таксі № 15. Вартість поїздки громадським транспортом до Хортиці — 10,5 грн. Тривалість у дорозі близько 1 години. Відстань 12,9 км від центрального автовокзалу. == Плата/Дозвіл на відвідування == Вхідна плата на самостійний огляд: * Дорослі — 24 грн * Діти шкільного віку, студенти (за наявністю студентського квитка) — 12 грн * Пенсіонери, інваліди (за наявністю посвідчення) — 12 грн * Тематичні екскурсії мають окрему плату (в залежності від кількості учасників та тематики від 60 до 1500 грн) == Транспорт == == Що відвідати == [[Файл:Січ з висоти польоту.jpg|міні|Січ з висоти пташиного польоту]] * {{see | name="Як Харитина Марченко Дніпрогес будувала" | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8365874 | long=35.1383903 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія у виставковій залі "Музею міста за порогами" присвячена жінкам на будівництві ДніпроГЕСу зокрема і безпосередньо процесу створення Дніпровської електростанції. На прикладі історій життя звичайних жінок та за допомогою експонатури та експозиційних прийомів виставка розкриває непомітні та залишені поза увагою сучасників труднощі та особливості з якими зтикались наші співгромадяни в роки радянської індустріалізації. }} [[Файл:Хортиця 4.JPG|міні|Козацькі гармати]] * {{see | name= Екскурсія територією ІКК «Запорозька Січ»| alt= | url= | email= | address= | lat=47.8575397 | long=35.072734 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія територією ІКК «Запорозька Січ» дасть змогу побачити на власні очі відтворений образ столиці Вольностей Війська Запорозького Низового. Екскурсанти зможуть відвідати житло та господарські будівлі степових лицарів, дізнатись про побут та звичаї як запорожців, так і населення українських земель XVII-XVIIІ ст., відчути дух козацької доби. Найбільш популярна екскурсія Національного заповідника "Хортиця" }} [[Файл:Заповідний степ.jpg|міні|Захід Сонця на фоні ковилового степу острову Хортиці]] * {{see | name= Острів Хортиця на Дніпрі| alt= | url= | email= | address= | lat=47.8622975 | long=35.0695998 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Пішохідна екскурсія північно-східним узбережжям острову. Замовивши її ви отримаєте загальну інформацію про Хортицю, дізнаєтесь про Дніпрові пороги та будівництво Дніпргесу, побачите ймовірне місце загибелі Святослава Хороброго та скіфське городище, відвідаєте стародавнє святилище та лінію укріплень - редутів XVIII ст., а також погуляєте Тарасовою стежкою з видами на оповиті легендами хортицькі скелі. В розширеному варіанті екскурсії ви додатково відвідаєте святилище доби бронзи. Якщо Вас цікавить історія Хортиці і ви любити гуляти на свіжому повітрі милуючись краєвидами - ця екскурсія для Вас. }} * {{see | name=Військове судно XVIII ст. | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8622975 | long=35.0695998 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсанти ознайомляться з історією козацького судноплавства на прикладі військових суден XVIII ст., які було піднято з дна Дніпра. Туристи не тільки побачать човен, що брав участь в російсько-турецькій війні 1735-1739 рр., але і почути розповідь про принципи будівництва, оснащення, бойові якості. }} * {{see | name=Скіфський стан | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8578387 | long=35.0594263 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія по меморіально-туристичному комплексу «Скіфський стан». Тут знаходиться найвища точка острову, звідки відкриваються чудові краєвиди Хортиці та прилеглої території. Деякі історики ототожнюють це місце з міфічним Герросом – могильником скіфських царів. Екскурсанти зможуть побачити збережені і відновлені кургани, а також почути розповідь гіда про володарів степу – скіфів. Крім того, в структуру комплексу включена колекція кам'яних витворів під відкритим небом – лапідарій, в якому зібрана історія краю, втілена в кам'яних ідолах, козацьких хрестах та сільськогосподарських знаряддях праці наших пращурів. }} * {{see | name=Протовче | alt= | url= | email= | address= | lat=47.7911366 | long=35.133636 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Екскурсія по меморіально-туристичному комплексу «Протовче», який знаходиться на місці літописного поселення XI-XIV століть. В цьому місці збиралися руські війська перед битвами з половцями у 1103 та 1190 році та з татарами на р. Калці у 1223р.. І саме тут, можливо, зароджувалась ідея Запорозької Січі. Екскурсанти не тільки дізнаються про цікаві історичні факти, але і зможуть помилуватися чарівною природою унікального природного комплексу – Дніпровських плавнів – залишків Великого Лугу Запорозького. }} * {{see | name=Тарасова стежка | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8620776 | long=35.0692747 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Пішохідна екскурсія спеціально облаштованою стежкою біля Музею історії запорозького козацтва. Екскурсія присвячена перебуванню молодого поета – Т.Г. Шевченка – на Хортиці влітку 1843 року. Вона супроводжується уривками з творів Великого Кобзаря, де згадується Хортиця, пороги Дніпра, Великий Луг Запорозький та запорозьке козацтво. }} [[Файл:На перехресті епох.jpg|міні|Стародавнє капище на Хортиці]] * {{see | name=Священна Хортиця | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8577271 | long=35.0723305 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Сутність Хортиці як «острова святилищ» розкриває екскурсія, присвячена історії мегалітичних пам’яток епохи міді-бронзи. Екскурсанти побачать курганні насипи та кам’яні закладки прадавніх часів. Для наших пращурів вони були не тільки релігійними об’єктами, але і своєрідними обсерваторіями для спостереження за небесними світилами.(довготривала пішохідна екскурсія по пересіченій місцевості, розрахована на фізично міцних, здорових людей). }} [[Файл:Khortytsya Cossacks Festyval Horsemans.jpg|міні|Фестиваль козаків на Хортиці]] == Чим зайнятись == Можна покататись на велосипеді, який можна взяти на прокат. Здійснити сплав на човні по Дніпру навколо острову. Подивитись реконструкцію бою козаків. Відвідати тематичні екскурсії і розглянути архітектуру Запорізької Січі. По купатись влітку в річці, насолоджуватись флорою та фауною острову. == Що купувати == Є різноманітні сувеніри — магніти, булави і інша козацька атрибутика. == Де поїсти == На острові Хортиця: * Ресторан «Козацьке подвір'я» — тел. (067) 614-0-614; (061) 223-0-700; * Національний клуб «Запорозька Січ» — тел. (061) 224-59-79; 224-79-79; * Кафе «Козацька залога» — тел. (061)701-24-81; (067)619-50-60 * Ресторан «Національ» — тел. 286-53-78; 212-79-59 == Де розважитись == * {{drink | name=Велопрокат Хортиця | alt= | url= | email= | address= | lat=47.8593827 | long=35.066368 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2018-02-25 | content= Тарасова стежка, Запоріжжя, Запорізька область, 69000; тел.: 095 153 3367 }} == Де зупинитись == === Нічліг === На острові Хортиця: * SPA готель «Пектораль» — тел. (061) 286-54-65; (099) 949-80-00, www.pectoral.in.ua * Готельно-ресторанний комплекс «Хортиця» — тел. (061) 286-53-85 * Санаторій-профілакторій «Запорізький трансформаторний завод» — тел. (061) 270-33-05 * Санаторій-профілакторій «Запоріжсталь» — тел. (061) 286-53-12; (бух.) 286-53-15 * Санаторій-профілакторій «Дніпроспецталь» — тел. (061) 286-53-96 В м. Запоріжжя: * Готель «Four Points by Sheraton» — тел. (050)-323-89-5 * Готель «Reikartz» — тел. (061) 228-44-90 * Готель «Україна» — тел. (061) 289-04-04 * Готель «Інтурист» — тел. (061) 223-0-500; (061) 223-0-564 == Застереження == Дотримуватись елементарних правил поведінки. == Куди далі == Найчастіше туристи далі планують мандрівку до [[Запоріжжя]], [[Дніпро|Дніпра]] чи [[Асканія-Нова|Асканії-Нової]]. {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Національний парк}} [[Категорія:Міста Запоріжської області]] hju87ap0rqdq0lqbs4sxyexci6j17eg Добропілля 0 2181 33227 25022 2022-08-24T01:36:33Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Донецької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.4702777778|37.0822222222|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar|image=|caption=|city=Добропілля|citylocal=Донецька область|map=|arm=|population=30186 (01.01.2017)|callingcode=8(06277)|Статус міста=з 1953 року}} [[Файл:Dobropillya gerb.png|міні|239x239пкс]]'''Добропілля''' знаходиться в [[Донецька область|Донецькій області]]. == Зрозуміти == Історія міста бере свій початок у ХІХ ст, коли на лівому березі річки Бик з'явився хуторець Парасковіївка, який станом на 1859 р. налічував 44 жителі і належав поміщику Албанському. У 70-х рр. ХІХ ст. на території сучасного Добропілля почали знаходити кам'яне вугілля, пласти якого подекуди виходили на поверхню. У цей період розпочинається кустарний видобуток вугілля поміщиками Юр'євим, Роговським, Подольським, Розгоном, братами Єніними. Промисловий видобуток розпочинається у 1910 – 1912 рр. Російсько-Бельгійським товариством, що орендує землі у поміщиків. На сьогодні у місті функціонують дві шахти: "Добропільська" (у минулому - "Гігант") та "Алмазна". [[Файл:Терикон шахти "Добропільська".jpg|міні|239x239пкс]] == Як дістатись == [[Файл:Добропілля.jpg|міні|239x239пкс]] === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Зручно дістатися станцій "Краматорськ" або "Покровськ", звідки налагоджене автобусне сполучення із Добропіллям. === {{Автомобілем}} === Маршрут від м. Донецьк, Донецької обл. пролягає через траси T0515/Т0515 і М04. Відстань - 95,3 км. Відстань від м. Дніпро, Дніпропетровської обл. - 195 км (через '''[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82_E50 Е50]'''/М04) Дістатися від Краматорська до Добропілля можна через Т0514 (57 км) Від Покровська маршрут зручно будувати через T0515. Відстань - 27,6 км. === {{Автобусом}} === Тел. довідкової служби автовокзалу у '''м. Добропіллі''' (06277)28183 Автобусні рейси до Добропілля здійснюються '''з м. Краматорську''' Тел. довідкової служби автовокзалу: (06264) 51020 Адреса: бульвар Машинобудівників, 28, Краматорськ, Донецька область, 84300 '''Автовокзал м. Покровськ:''' адрес автовокзалу: вул. Дніпропетровська, 1 Телефон: 050-4770449 == Транспорт == Містом курсують три маршрути автобусу: 1А, 1Б, 2. Інтервал руху – 30 - 45 хв. Вартість проїзду 3 грн 50 коп. Розклад руху автобусів доступний за посиланням: '''[[:Файл:Графік руху автобусу 1А.jpg|1А]]''', [http://www.dobrepole.com.ua/stuff/transport/quot_marshrutki_quot_po_gorodu/grafik_dvizhenija_marshrutok_po_gorodu_dobropole_s_1_oktjabrja_2013_goda/30-1-0-5380 1Б, 2] == Що відвідати == - '''Міський парк (вул. Першотравнева)''' * Меморіал на честь радянських воїнів Південно-Західного фронту і воїнів-земляків * Меморіальна плита на алеї пам’яті О. Єрмакова * Скульптурна група при вході у парк -  '''Стела «Добропілля»''' '''-  [http://dobro-biblio.ucoz.ru/ Центральна міська бібліотека]''' 85000, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 121 (3 поверх) Графік роботи: Вт – Пт: 8.00 – 17.00 Сб, Нд: 8 – 16.00 Вихідний день - понеділок. Контактний телефон: (06277)2-84-49 Блог "Територія методиста" http://territorymetod.blogspot.com/ - '''[http://dobr-bib-fil1.ucoz.ua/ Бібліотека-філія № 1]''' Адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, просп. Шевченка, 17 телефон (06277) 2-44-70 Офіційний веб-сайт http://dobr-bib-fil1.ucoz.ua/ Графік роботи: Понеділок - п'ятниця: 8.00 - 17.00 Вихідний день: субота, неділя '''- [http://lib-kinder.ucoz.ru/ Бібліотека-філія № 5]''' Адреса: м. Добропілля, вул. Першотравнева, 105 Телефон: (06277)2-85-39 Блог бібліотеки-філії: http://kinderllibrary.blogspot.com/ Вихідний день: неділя, понеділок '''- Центр культури та дозвілля''' == Чим зайнятись == * '''[http://territorymetod.blogspot.com/2017/07/blog-post.html Клуб шанувальників настільних ігор у Центральній міській бібліотеці]''' * м. Добропілля, вул. Першотравнева, 121 (3 поверх) Графік роботи: Вт – Пт: 8.00 – 17.00 Сб, Нд: 8 – 16.00 Вихідний день - понеділок. Контактний телефон: (06277)2-84-49 '''Спорткомлекс ім. Арутюнова''' Адреса: вул. Незалежності, 24 == Де поїсти == === Дешево === '''Кафе "Домашня кухня"''' Адреса: вул. Івана Франка, 27 Графік роботи: з 8.30 до 16.00. Вихідний - неділя. === Середні ціни === '''Кафе Територія смаку «My family»''' Адреса: мкн Сонячний, 13. Графік роботи: з 10.00 до 23.00 Контакти:  тел. +38 095 170 12 00 '''Арт-кафе «Тролейбус»''' Адреса: Проспект Перемоги, 37 Графік роботи: з 10.00 до 22.00 Контакти: <nowiki>https://www.facebook.com/arttrolleybus/</nowiki> '''Кафе «Пелікан»''' Адреса: вул. Банкова, 37 Графік роботи: з 11.00 до 23.00 Контакти:  тел. +38 098 071 26 81 == Де розважитись == [https://www.06277.com.ua/catalog/index/102497/gostinicno-razvlekatel-nyj-kompleks-luks-v-dobropo '''Готельно-розважальний комплекс "Lux"'''] Адреса: вул. Залізнична, 57 тел. +38(066)6971300 066-771-48-28 (06277) 2-83-21 '''[https://www.06277.com.ua/catalog/index/103985 Готельний комплекс "Алексія"]''' Адреса: вул. Комунальна, 3-а Телефон: +38(050)685-56-67 == Де зупинитись == === Дешево === '''Хостел''' Адреса: вул. Першотравнева, 59 === Середні ціни === [https://www.06277.com.ua/catalog/index/102497/gostinicno-razvlekatel-nyj-kompleks-luks-v-dobropo '''Готельно-розважальний комплекс "Lux"'''] Адреса: вул. Залізнична, 57 тел. [null +38(066)6971300] '''[https://www.06277.com.ua/catalog/index/103985 Готельний комплекс "Алексія"]''' Адреса: вул. Комунальна, 3-а Телефон: [null +38(050)685-56-67] === Дорого === == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Ukraina-Svyatogorsk-1.jpg|міні|239x239пкс|с. Святогірськ, Донецька обл.]] с. Святогірськ {{footer|ispartof=Донецька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Донецької області]] l31hpbwmtc3jgty3cf089aeu353ewy0 Лисичанськ 0 2188 33222 25031 2022-08-24T01:32:40Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Луганської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|48.9169444444|38.4305555556|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Лисичанськ''' знаходиться в [[Луганська область|Луганській області]]. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст Донбасу, великий промисловий центр. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Лисичанськ" | alt= | url= | wikipedia=Лисичанськ (станція) | email= | address= | lat=48.915505 | long=38.452492 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=У місті чотири залізничних станції, проте ця є головною. Після початку бойових дій на Сході України є кінцевою станцією для багатьох потягів, зокрема з Ужгорода, Хмельницького та Харкова, що сполучають Лисичанськ з багатьма містами України. Влітку планується запуск потяга до Одеси. }} * {{listing |type=go | name=Станція "Переїзна" | alt= | url= | wikipedia=Переїзна (станція) | email= | address= | lat=48.895492 | long=38.478380 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=Станція підійде для тих мандрівників, які бажають відвідати содовий завод та бельгійські будинки. На станції зупиняються приміські дизель-поїзди, що слідують за маршрутом Сватове - Попасна. }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=Краєзнавчий музей | alt= | url= | wikipedia=Лисичанський міський краєзнавчий музей | email= | address=пр. Перемоги, 94 | lat=48.915026 | long=38.417087 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price=Безкоштовний, вітаються благодійні внески | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=Містить багато цікавих експонатів, присвячених історії краю. Працівники музею з радістю проведуть вам екскурсію, де розкажуть про історію краю в різні періоди та нададуть інформацію про експонати. }} * {{see | name=Меморіальний музей В. М. Сосюри | alt= | url= | wikipedia=Меморіальний музей В. М. Сосюри | email= | address=вул. Героїв Сталінграду, 1 | lat=48.868372 | long=38.430492 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content= }} * {{see | name=Бельгійські будинки та колишній содовий завод | alt= | url= | wikipedia= | email= | address= | lat=48.890737 | long=38.472683 | directions=Їхати дизель-поїздом до ст. Переїзна, або маршруткою № 109. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-26 | content=Ознайомлення з бельгійською спадщиною Лисичанська. Вражають колоритні будинки. На жаль деякі з них у занедбаному стані. Можна зайти всередину, але слід бути обережним, так як всередині багато битого скла та інших будматеріалів, а також небезпечних місць у вигляді провалів. Поруч невелика церква блаженої Мотрони. }} == Чим зайнятись == == Що купувати == * Сувенірні магніти (можна купити у приміщенні краєзнавчого музею) * Смачне пиво від Лисичанського пивзаводу. == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Любимый | alt= | url= | wikipedia= | email= | address=вул. Сковороди, 115 | lat=48.916408 | long=38.420219 | directions= | phone=+380645175646 | tollfree= | fax= | hours=до 23:30 | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-02-27 | content=Недорогий заклад з цікавим інтер'єром. Із мінусів - прохолодно взимку. }} === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Сєвєродонецьк]] {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Луганської області]] 81a8fh49bra5i156yxyf5oopl2ag09x Олександрівка (Кіровоградська область) 0 2196 33296 23359 2022-08-24T01:57:48Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar|image=|caption=|city=Олександрівка (Кіровоградська область)|citylocal=|map=|arm=|population=8592 (01.11.2017 р.)|callingcode=+380-05242}} '''Олександрівка (Кіровоградська область)''' знаходиться в [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]]. == Зрозуміти == Олександрівка - селище міського типу, районний центр Олександрівського району Кіровоградської області. Олександрівка є північними воротами Кіровоградської області, бо розташована на автомагістралі [[Київ]] - [[Знам'янка]] та залізничній магістралі [[Київ]] - [[Дніпро]] - [[Донецьк]]. В Олександрівці розташована залізнична станція Фундукліївка, названа на честь київського цивільного губернатора, археолога, статистика, доброчинця Івана Фундуклія, якому належала частина земель сучасного селища. На будинку залізничного вокзалу встановлено єдину в Україні меморіальну дошку на честь Івана Фундуклія. Через Олександрівку протікає річка Тясмин - притока Дніпра. Поблизу селища - мальовничий сосновий Георгіївський гай. Тож є зручні місця для відпочинку на природі. Олександрівка розташована в центрі Бовтиської западини метеоритного кратера), що утворилась в результаті падіння Бовтиського метеориту 65 мільйонів років тому. Ця катастрофа, разом з іншими, призвела до загибелі динозаврів на землі. Селище Олександрівка виникло на початку XVII століття. Містечком стала у 1785 році. З Олександрівкою пов'язані життя і діяльність польського письменника української школи Міхала Грабовського, в гості до якого приїздили Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш. Саме в Олександрівці Пантелеймон Куліш розпочав роботу над першим українським історичним романом "Чорна рада". Про це розповідають меморіальні дошки, що їх можна оглянути. В Олександрівці народився перший авіатор-українець, перша жертва вітчизняної авіації, автор проекту першого у світі авіаносця, український громадський діяч, один із засновників РУПу (Революційної української партії) - першої політичної партії в Наддніпрянській Україні - Левко Мацієвич. У селищі зберігся будинок, де він народився. Тут створено його кімнату-музей - філію Олександрівського районного краєзнавчого музею. На будинку встановлено меморіальну дошку на честь Левка Мацієвича, а в центрі селища відкрито пам'ятник видатному українцеві. У XIX - у першій половині XX століття у містечку мешкала значна кількість євреїв. Поблизу селища є місце масового розстрілу єврейського населення, де встановлений пам'ятний знак. Про цікаве й неповторне минуле і сучасне краю можна дізнатись в Олександрівському районному краєзнавчому музеї - одному з найбільших на Кіровоградщині, де є природничий та художній відділи, експозиційний розділ про уродженця села Підлісного Олександрівського району, Героя України, видатного українського хорового диригента Анатолія Авдієвського. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчі до Олександрівки аеропорти розташовані у Києві ("Жуляни", "Бориспіль"). === {{Потягом}} === Добратись до Олександрівки (станція Фундукліївка) можна пасажирськими потягами [[Дніпро]] - [[Трускавець]], [[Київ]] - [[Миколаїв]], Ковель - Новоолексіївка, [[Львів]] - [[Херсон]], [[Львів]] - [[Маріуполь]], [[Миколаїв]] - [[Москва]], приміськими поїздами [[Знам'янка]] - Цвіткове, [[Знам'янка]] - станція ім. Т. Г. Шевченка. Тел. для довідок - 05242-3-29-56. === {{Автомобілем}} === До Олександрівки можна доїхати автошляхом національного значення Н 01 ([[Київ]] - [[Знам'янка]]). Відстань від столиці України - 250 км. В Олександрівку веде автошлях національного значення Н 14 (Олександрівка - [[Кропивницький]] - [[Миколаїв]]). Відстань до обласного центру Кропивницький - 54 км. === {{Автобусом}} === В Олександрівці розташований автовокзал (тел. для довідок 05242-3-20-51), куди прибувають автобуси на [[Київ]], [[Кропивницький]], [[Черкаси]], [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Кривий Ріг]]. Автовокзал працює з 5-ї до 18-ї години. === {{Кораблем}} === Найближчий морський порт - [[Одеса]], річковий порт - [[Київ]]. == Транспорт == В Олександрівці працюють приватні перевізники на таксі. Стоянки таксі - біля залізничного вокзалу станції Фундукліївка, в центрі селища - біля районного Будинку культури. Міських автобусів немає. == Що відвідати == * Олександрівський районний краєзнавчий музей (працює кожного дня, крім суботи й неділі з 8-ї до 17-ї години, тел. 05242-3-27-39). * Кімната-музей Левка Мацієвича (працює за попередніми замовленнями в Олександрівському районному краєзнавчому музеї) у будинку, де він народився. * Пам'ятник Левку Мацієвичу. * Єдиний в Україні пам'ятник - Першій Вчительці. * Пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. * Меморіальні дошки на честь Івана Фундуклія, Левка Мацієвича, Пантелеймона Куліша, Міхала Грабовського. * Пам'ятний знак на честь жертв нацистського терору у роки Другої світової війни. * Свято-Успенська церква. * Пляж на березі річки Тясмин. * Сосновий Георгіївський гай. == Чим зайнятись == == Що купувати == Сувеніри можна придбати на місцевому ринку та в Олександрівському районному краєзнавчому музеї. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === * Кафе "Голубий Дунай". * Ресторан "Фенікс". * Кафе "Парадіз". * Кафе-бар "Патріот". === Дорого === == Де розважитись == * Центральний стадіон імені Миколи Шишки (проводяться футбольні матчі, легкоатлетичні змагання, театралізовані свята і концерти, є тренажери). * Олександрівський районний будинок культури (проводяться концерти і свята за участю самодіяльних та професійних артистів). * Ресторан "Фенікс", є більярдні столи. == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === Ресторан-кафе, мотель "Гостинний двір" (на кордоні [[Черкаська область|Черкаськ]]<nowiki/>ої і [[Кропивницький|Кіровоград]]<nowiki/>ської областей, 241 км автомагістралі "[[Київ]] - [[Знам'янка]]"). Тел. для довідок 097-000-77-77. === Дорого === == Де навчатись == В Олександрівці працює підрозділ Маловисківського ПТУ № 16, де готують механізаторів та кухарів. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == Обміняти валюту можна у пунктах обміну Ощадбанку, Райфайзен Банк Аваль, [https://privatbank.ua ПриватБанку]. == Зв'язок == В Олександрівці працює кілька операторів мобільного зв'язку ("Київстар", "Водафон Україна" та інші), є відділення поштового зв'язку та електрозв'язку. == Куди далі == [[Холодний Яр]], [[Чигирин]], [[Суботів]], Кам'янка Черкаської області, [[Кропивницький]]. В Олександрівському районі можна відвідати село Розумівка, де поховані отаман Чорний Ворон (Микола Скляр) і триста його козаків та російський генерал Микола Раєвський (є Історико-архітектурний заповідник родини Раєвських та Народний музей історії села Розумівка), село Бірки, пов'язане з іменем гетьмана Богдана Хмельницького, село Підлісне - батьківщину українського театрального діяча Гната Юри та українського хорового диригента Анатолія Авдієвського (є Музей історії села Підлісне). {{footer|ispartof=Кіровоградська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] konubos4v908dxf0tfdr9o71co1c2no Гродненська область 0 2200 33386 26258 2022-08-24T02:28:28Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області Білорусі]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{regionbar | region=Гродненська область | regionlocal= Гродзенская вобласць | arm = | armwidth=200px | location =Hrodna Voblast in Belarus.svg | website =http://tourgrodno.by/ | image=Царква Святога Архангела Міхаіла, Сынкавічы, Беларус, 2013.jpg | caption = }} '''Гродненська область''' розташована у [[Білорусь|Білорусі]]. == Регіони == == Міста == * [[Гродно]] * [[Березовка]] * [[Вовковиськ]] * [[Дятлово]] * [[Ів'є]] * [[Ліда]] * [[Мости]] * [[Новогрудок]] * [[Ошмяни]] * [[Свіслоч]] * [[Скідель]] * [[Слонім]] * [[Сморгонь]] * [[Щучин]] == Інші місця == == Зрозуміти == Область утворена 20 вересня 1944 року. Населення складає 1 123 500 чоловік. Площа області 25 000 км². Всього в області 17 районів, обласний центр - Гродно. Телефонні коди: +375-152. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == '''''Архітектура м. Гродно''''' [[Файл:Гродненский Свято-Покровский Кафедральный собор Пресвятої богородиці.jpg|міні|Гродненский Свято-Покровський Кафедральний собор Пресвятої Богородиці|314x314пкс|без]] Збудований з камня у 1904-1905 роках по проекту архітектора М.М. Прозорова, собор був збудований в пам"ять про офіцерів 26-ї артилерійської бригади, загиблих під час російсько - японської війни. Керівництво будівництвом було покладено на гродненського військового інженера Івана Савельєва. При церкві вирішили відкрити музей і невеликий меморіал. Збудована церква отримала назву Кафедральний Свято - Покровський собор. 30 вересня 1907 храм був посвячений. Через деякий час був проведений хресний хід. Для підняття патріотичного духу Гродненський церковно - архіологічний комітет зібрав іконостаси і ікони, які надихали і підтримували дух солдат проти боротьби з ворогами. 14 жовтня 2010 року біля собору було урочисто відкрито бронзову скульптуру Божої Матері, автором якої є скульптор Володимир Пантелеєв. Із 16 червня 2015 року настоятелем Свято - Покровського кафедрального собора є протоірей Георгій Рой. '''''Гродненський обласний драматичний театр''''' Заснований у вересні 1947 року на основі трупи Бобруйського обласного драматичного театра, який в той час був переведений у місто Гродно. Головним режисером став Н. Ковязін. Відкрився 20 жовтня 1947 року спектаклем А.Н. Островського "Правда добре, а щастя краще". Спочатку спектаклі проходили в будівлі театра гродненського старости А. Тизенгаузера, побудованого в 1780 роки . В 1859 будівля була збільшена за рахунок добудов, в 1940 збудований 3 поверх, в 1975 проведена реконструкція збільшена сценічна коробка. <gallery heights="200px"> Файл:Гроднеський обласний драм театр.jpg Файл:Гродненський обласний драматичний театр.jpg </gallery> == Чим зайнятись == '''''Природо-охоронна зона с.Саннікі''''' Озеро знаходиться між селами Біляни та Саннікі Гродненського району, Гродненської області, Республіки Білорусія. Купатися в цьому озері заборонено.Воно розташоване біля лісу. На березі облаштована зона відпочинку для туристів.Подалі від людського ока проживають дві пари лебедів. Під час свого відпочинку лебеді випливають із власних схованок і туристи можуть пригостити їх хлібом. <gallery heights="200px"> Файл:Озеро с. Саннікі, Гродненська область, Білорусія.jpg Файл:Родина на прогулянці.jpg Файл:Лебеді .jpg </gallery> == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == * [[Біловезька пуща]] {{footer|ispartof=Білорусь|type=Регіон}} [[Категорія:Області Білорусі]] 99nyhkkwwmj6un3ogq6lb2e8db90sjx Покровськ 0 2202 33229 22095 2022-08-24T01:37:07Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Донецької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki [[Файл:Герб Покровська.jpg|міні|319x319px|Герб Покровська]] [[Файл:Місто Покровськ.jpg|міні|в'їзд в місто зі сторони Донецька|321x321пкс]] {{pagebanner}} '''Покровськ''' знаходиться на Сході України в [[Донецька область|Донецькій області]]. == Зрозуміти == '''Покровськ''' - місто на Сході України, адміністративний центр однойменного району. Населення - 63 тис. осіб. Місто є залізничним та дорожнім вузлом у західній частині Донецької області, тому його називають "західними воротами Донбасу". Історія міста Покровська розпочинається з рішення Міністерства шляхів сполучення Російської імперії придбати у Гришинської общини Бахмутського повіту Катеринославської губернії ділянку землі для будівництва залізничної дороги. Утворена станція отримала назву Гришине. Було це у 1875 році, саме ця дата і вважається датою заснування міста. У 1934 році селище було перейменовано у Постишево. 13 березня 1938 року він отримав статус міста та нову назву Красноармійське. В роки Другої Світової війни місто було окуповано нацистьскими загарбниками. Багато місцевого населення було розстріляно, взято в полон, вислано в Германію для примусових робіт. Після визволення від окупантів, місто на 80% було зруйновано. Відбудова міста відбувалася значними темпами. Відновлювалися старі, відкривалися нові заводи і фабрики. 3 січня 1963 року розпочався новий етап в історії міста - воно стало містом обласного підпорядкування та отримало нову назву - Красноармійськ. На початку 1970-х років були побудовані молокозавод, м'ясокомбінат, почалося спорудження шахти «Красноармійська-Західна № 1». Проведено технічне переобладнання залізничного вузла. Постановою Верховної Ради України №1353-VIII від 12 травня 2016 року "Про перейменування деяких населених пунктів" місто отримало сьогоднішню назву Покровськ. За свою історію місто все більше й більше нагадує невеличке європейське містечко. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аєропорт знаходиться у місті Дніпро === {{Потягом}} === [[Файл:Станція Красноармійськ (Покровськ), 2013 рік, вид на Добропілля, Авдіївку і Рою.jpg|міні|Станція Покровськ|308x308пкс]] [[Файл:Місце революційних подій 1905 року.jpg|альт=Привокзальна площа|міні|Привокзальна площа|305x305пкс]]На території міста знаходиться залізничний вокзал - одна з перших споруд в місті. Будівля вокзалу була збудована 1883 році. З часом до будівлі було добудовано два крила, декілька разів змінювалося оздоблення фасаду будівлі. Сьогодні вокзал має сучасний вигляд, але все одно залишається однією з найстраших будівлель міста. Розтошована на перетині ліній Дніпро — Ясинувата та Лозова — Рутченкове. '''Пасажирське сполучення''' станом на 2017 рік {| class="wikitable" !№ потягу !Маршрут слідування !Прибуття !Стоянка !Відправлення !Періодичність курсування |- !734Л Інтерсіті+ !Київ — Покровськ !01:43 !— ! !цілий рік щоденно |- !734Ш Інтерсіті+ !Покровськ — Київ !— !04:41 !12:50 !цілий рік щоденно |- !826 !Дніпро — Покровськ !12:45 !— !— !з 27/03/2016 щоденно, крім середи |- !825 !Покровськ — Дніпро !— !14:32 !17:20 !з 27/03/2016 щоденно, крім середи |} '''Приміське сполучення''' станом на 2017 рік {| class="wikitable" !№ потягу !Маршрут слідування !Прибуття !Стоянка !Відправлення !Прибуття на кінцеву зупинку |- !6158 !Чаплине — Авдіївка !04:55 !1 !04:56 !06:01 |- !6160 !Чаплине — Авдіївка !06:52 !16 !07:08 !08:19 |- !6331/6332/6255 !Покровськ — Фенольна !— !— !07:18 !16:45 |- !6151 !Авдіївка — Чаплине !07:24 !3 !07:27 !09:03 |- !6155 !Авдіївка — Чаплине !09:46 !3 !09:49 !11:25 |- !6152 !Чаплине — Авдіївка !13:37 !18 !13:55 !15:08 |- !6156 !Чаплине — Авдіївка !16:59 !20 !17:19 !18:30 |- !6157 !Авдіївка — Чаплине !18:20 !2 !18:22 !19:55 |- !6256/6333/6334 !Слов'янськ — Покровськ !19:36 !— !— !— |- !6159 !Авдіївка — Чаплине !21:20 !2 !21:22 !22:55 |} === {{Автомобілем}} === Територією місто проходять автошляхи [[w:Автошлях_E50|E50]] та [[w:Автошлях_М_04|М04.]]. '''Європейськи маршрут Е50''' - це європейський автошлях, що бере свій початок у французькому Бресті і закінчується в російській Махачкалі. В Україні [null E50] починається на кордоні зі Словаччиною на пропускному пункті Ужгород, Закарпатська область. Далі збігається з міжнародною автомагістраллю М08 (обхід Ужгорода), М06 (Ужгород — Мукачево — Стрий), М12(Стрий — Тернопіль — Вінниця — Кропивницький — Знам'янка), М04 (Знам'янка — Дніпро — Донецьк — Дебальцеве) і М03 (ділянка Дебальцеве — Довжанське). Закінчується [null E50] на пропускному пункті Довжанський, Луганська область і переходить у федеральну автомагістраль М-19, Росія. '''Автошлях М 04''' (Знам'янка — Луганськ — Ізварине (<small>державний кордон з Росією</small>)) — автомобільний шлях міжнародного значення на території України, . Відстань від Покровська до обласних центрів України: Покровськ – Київ 8 г. 54 хв.(665 км.) Покровськ – Дніпро 2 г. 51 хв. (183 км) Покровськ – Запоріжжя 3г. 12 хв. (201км.) Покровськ – Харків 4 г. 34 хв. (274км.) Покровськ – Львів 15г. 22 хв. (1203км.) Покровськ – Одеса 11 г. 7 хв. (639км.) Покровськ – Чернігів 10 г. 4 хв. (832 км) === {{Автобусом}} === '''Автостанція Покровськ''' - розташований при в'їзді в місто зі сторони Донеьцка. Данний автовокзал приймає автобуси за 53 напрямками. Загалом через автостанцію проходить 126 маршрутів. Найбільш популярні маршрути дозволяють вам дібратись до таких населенних пунктів як Донецьк, Слов'янськ, Дніпропетровськ, Димитров та Олександрівка. Автовокзал Покровськ не працює цілодобово. У проміжку часу з 21:30 по 05:00 автостанція не працює. Перший рейсовий автобус відправляється з автостанції о 05:15 за маршрутом Миколаїв — Донецьк. Останній міжміський автобус відправляється з автостанції о 21:15 за напрямком Дніпропетровськ — Донецьк. Інтервал між останнім автобусом в поточній добі і першим в наступній складає 8 годин і 0 хвилин. Квитки на автобус можна придбати в касі за адресою вул. Дніпропетровська, 1. На деякі рейси автобусів можна купити квитки онлайн. Адреса автовокзалу: вул. Дніпропетровська, 1 , телефон для довідок: (06239) 2-16-08 === {{Кораблем}} === == Транспорт == Для зручнго пересування містом, діють міські маршрути, завдяки яким, Ви зможете дістатись у будь який куточок міста. == Що відвідати == [[Файл:Покровський історичний музей.jpg|міні|259x259px| Покровський історичний музей ]] [https://pokrovskmuseum.wordpress.com '''Покровський історичний музей'''] - музей складається із 6 тематичних та 1 виставкової зали. В залах музею Ви зможете дізнатись історію заселення краю, виникнення та розвитку міста з початку заснування до сьогодення. У виставковій залі постійно експонуються виставки різної направленості: тематичні виставки з фондових колекцій, виставки декортаивно-прикладного мистецтва, виставки картин, пересувні виставки, комерційні виставки тощо. Контакти: м.Покровськ вул.Європейська, 22. тел. (06239)2-09-45 '''Палац культури ПАТ "ШУ "Покровське"''' розташований у центрі міста. Досить часто тут виступають з концертами не лише місцеві колективи але й українські зірки, комедійні шоу, театральні вистави, балет тощо. Крім того для дітей в паліці культури діють 17 різноманітних студій та секцій. Ознайомитися з концертами та замовити квитки можна на [https://pokrovsk.karabas.com/ua/dk-dneprospecstal/may/ сайті] Адреса: м.Покровськ площа Шибанкова, 1 Віруючі люди можуть відвідати храми нашого міста: '''Свято-Михайлівський храм''' м. Покровська що знаходиться в сквері Соборний. '''Свято-Володимирський храм''' розташований на мікрорайоні Лазурний. На  мікрорайоні «Шахтарський» знаходиться Православний сімейний центр  «ЖУРАВУШКА», відвідувачами якого можуть бути особи різної вікової категорії, від малечі до людей похилого віку. Всі вони зможуть з інтересом провести своє дозвілля, відвідавши гуртки цього закладу. == Чим зайнятись = [[Файл:Пам'ятний знак на честь перебування українського композитора Леонтовича Миколи Дмитровича в м. Гришине.jpg|міні|Меморіальна дошка М.Д.Леонтович]] На території міста Покровськ знаходиться визначні місця пов'язані з історією міста та її мешканцями. На початку ХІХ століття в місті Покровськ проживав відомий український композитор та диригент Микола Дмитрович Леонтович. У 1904 році він зі своєю родиною переїхав на станцію Гришине (нині Покровськ). Тут він викладав співи у Гришинському залізничному двокласному училищі. Організовував на станції перший хор працівників-залізничників та розучував з ними пісні. У роки революційних подій 1905 року разом із хором виконував революційні пісні на вокзалі, проводжаючи або зустрічаючи Гришинську бойову дружину, через що у 1908 році змушений був покинути станцію. Про перебування у м.Покровськ Миколи Леонтовича нагадують меморіальні дошки, встановлені на будівлі залізничної школи, де він вчителював, та на будівлі самого залізничного вокзалу. Ім’я Леонтовича увічнено в назві однієї з вулиць у м.Покровськ. Мешканці міста шануєть пам'ять видатного композитора, бо саме він залучив мешканців ст.Гришине до музики та хорового співу, поклавши цим основу культурного життя м.Покровськ. [[Файл:Погруддя К.С.Москаленко м.Покровськ.jpg|альт=Бюст К.С.Москаленко|міні|234x234пкс|Бюст К.С.Москаленко]] У центрі міста по вул.Маршала Москаленко розташований бюст Двічі Герою Радянського Союзу Кирила Семеновича Москаленка, установлений у 1982 році. Він народився на станції Гришине (нині місто Покровськ) 11 травня (по старому календарю 28 квітня) 1902 року. У роки Другої Світової війни брав участь у боях в Україні та в битві на Волзі. Війська під його керівництвом брали участь у боях за Київ, у Курській битві, при форсуванні Дніпра. Генерал Москаленко двічі був нагороджения почесним званням Героя Радянського Союзу, Маршал Радянського Союзу. Він особисто був присутній на відкритті бюста в місті Покровськ. Того ж дня він передав власний кітель та особисті речі до місцевого музею. == Що купувати == В місті є мережа магазинів "АТБ" та "ЄКОмаркет" де ви зможете зробити необхідні покупки. == Де поїсти == '''Кафе-столова "Юнона"''' - тут Ви можете скуштувати страви української кухні за низькими цінами. Ви будете приємно здивовані асортиментом приготованих старв та інтерьєром. Крім того кафе пропонує сервіс з доставки обідів в офіс або додому, а також доставку святкових страв за адресою. Адреса: м.Покровськ вул. Шмідта,7а, тел. 095-691-67-77 '''«Крила» -''' українська мережа ресторанів швидкого харчування. Мережа фаст-фудів Крила, поєднує в собі високу якість української кухні з професійним сервісом європейських фаст-фудів. Адреса: м.Покровськ проспект Шахтобудівників, 1 '''Пиццерия "Corleone"''' приємно вразить інтерьєром у стилі Чікаго 20-30-х років. Меню має широкий асортимент, а ціни демократичні та доступні кожному. Адреса: м.Покровськ, вул.Центральна, 147, тел. 30953333216 . '''Піцерія Gusto''' - територия пицерії має літню терасу, дитячий майданчик з атракціонами та двома залами. Тут можна відпочити в колі родини, друзів, скористатися безкоштовним wi-fi, просто попрацювати, заказавши кави. У зимовий період Gusto гостинно зустрічає гостей у двох залах. Атмофсера залів, силізованих піл Італію та Японію, подарують ВАм незабутній відпочинок. Адреса: м.Покровськ м-н "Шахтерский" 24А, тел.095 033 6922 '''Торгівельний комплекс "ЛОЗА"''' до якого входять ресторан "Лоза", піцерія "Лоза" та магазин. Адреса: м.Покровськ, м-н Шахтерский 29 В == Де розважитись == Разом з дітьми, цікаво та весело можна розважитись та відпочити у розважальному Центрі «Малібу». Тут є чудовий гральна кімната для дітей з майданчиком, гральними автомати, тощо… Для дорослих і дітей є 3D кінотеатр "Малібу", який надає широкий вибір фільмів і мультфільмів. Комфортний зал і прийнятні ціни. Для відвідувачів – безкоштовний Wi-Fi доступ. Заклад пропонує організацію та проведення Днів народжень, свят і вечірок, проведення як масштабний захід, так і сімейних свято в колі друзів і близьких. Серед розваг для дорослих є мультимедійна приставка X-BOX, тир, настільний теніс, більярд, бар. Контакти: м. Покровськ, м-н Південний 2 поверх, тел. 066 519 2888, часи роботи: Пн-Пт с 12:00 до 23:00; Сб-Вс с 11:00 до 23:00 На першому поверсі цього закладу розташоване приміщення швидкого харчування «Мак-Дак». == Де зупинитись == '''Готель «Дружба»''' вул. Центральна 149, м.Покровськ, Донецька область +38 (06239) 2-02-60, (06239) 2-10-53, (099) 713-54-44 '''Готель «Мелодія»''' вул. Залізнична, 189, м.Покровськ, Донецька область ''' ''' +380956325746; +380623920150      melodyhotel@ukr.net '''Міні-готель''' вул.Чкалова, 101 м.Покровськ, Донецька область 050-516-40-06; == Де навчатись == Для дітей дошкільного та шкільного віку в місті функціонують 20 дошкільних навчальних закладів та 16 загальноосвітніх шкіл. Аби отримати фахову освіту для мешканців та приїзжих працюють наступні навчальні заклади: '''[http://kii.donntu.edu.ua/ Індустріальний інститу Донецького національного технічного університету]''' - заснований у 1959 році. Отримати освіту можна за наступним фахом: ''«Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Галузеве машинобудування», «Гірництво», «Економіка», «Менеджмент», «Облік і оподаткування».'' Навчання проходиться як за очною та і за заочною формою навчання. Контакти: м.Покровськ пл.Шибанкова, 2 тел.(06239) 2-03-09 З кінця 2014 року на базі Індустріального Інституту тимчасово працює [http://donntu.edu.ua Донецький національний технічний університет] Адреса: м.Покровськ пл.Шибанкова, 2 [http://www.kpuch.com.ua/ '''Покровський педагогічний коледж'''] - вищий навчальний заклад І рівня акредитації в державній системі освіти, який забезпечує фундаментальну, професійну та практичну підготовку вчителів початкових класів та вчителів трудового навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» з додатковими кваліфікаціями «Вчитель англійської мови початкової школи», «Вчитель основ інформатики початкової школи», «Керівник секцій спортивного напряму», «Керівник гуртка декоративно-прикладного мистецтва». Адреса: м.Покровськ, вул.Маршала Москаленка, 149 тел./факс (06239) 2-84-83 [http://kpl38.ucoz.ru '''Красноармійський професійний ліцей'''] - завершивши навчання в ліцеї можна оволодіти наступними професіями: "Електрослюсар підземний", "Електрозварник ручного зварювання", "Контролер зварювальних робіт", "Штукатур", "Лицювальник–плиточник". Контакти: м.Покровськ, вул. Дніпропетровська, 1, тел. приймальня: (0623) 52-21-09, факс, директор: (0623) 52-21-19 == Як заробити == == Застереження == Не радимо користуватися для персування вул.Шмідта, вона знаходиться у незадовільному стані. == Як вирішувати проблеми == У разі виникнення запитань чи ускладнень ви можете звертатить до [https://contact.pokrovsk-rada.gov.ua/ Контактного Центру м.Покровська] за телефоном 0 800 750 108; 0 800 300 10 == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Донецька область|type=Місто}} {{DEFAULTSORT:Покровськ}} [[Категорія:Міста Донецької області]] t75nbs44hz5kc2thjhg525klwwm7d7u Мелітополь 0 2206 33276 33040 2022-08-24T01:52:03Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Запоріжської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.833333|35.366667|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image = Colonnade at Victory Square in Melitopol.JPG | caption = Площа Перемоги | city = Мелітополь | citylocal = | map = | arm = Melitopol COA.png | population = 156 962 (2012) | callingcode = +38 0 619(2) }} '''Мелітополь''' знаходиться на півдні [[Запорізька область|Запорізькій області]] за 30 км від Азовського моря. Через близькість до моря туристи часто вибирають Мелітополь як базу для проживання під час відвідування узбережжя. Саме місто може представляти лише обмежений інтерес: в історичній його частині збереглося кілька вулиць із забудовою кінця 19 століття (зіпсованою зовнішньою рекламою і сильно попсована новобудовою), порівняно великим краєзнавчим музеєм і [[#Кам'яна могила|археологічною пам'яткою «Кам'яна могила»]] в його околицях. == Зрозуміти == Мелітополь — промисловий центр і транспортний вузол на півдні Запорізької області. Був заснований в 1784 році як Новоолександрівка. У 1842 р отримав статус міста і перейменований в Мелітополь. === Орієнтація === Центральний проспект міста, що перетинає його з півночі на південь — проспект Богдана Хмельницького. На ньому ж розташована головна площа сучасного міста {{listing|type=other| lat=46.84213| long=35.37362 |wdid= | name=Площа перемоги | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | format=poi | description= }} Історичний центр дореволюційного Мелітополя знаходиться в районі вулиці Михайла Грушевського, і {{listing|type=other| lat=46.84455| long=35.38429 |wdid= | name=Соборна площа | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | format=poi | description= }} — його головна площа. === Клімат === Клімат помірно-континентальний. Літо посушливе, зима відносно холодна і малосніжна. Середня температура повітря в січні становить −4°С, в липні +23°С. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Через місто проходять електрички, що йдуть від кордону з [[Крим]]ом — з [[Генічеськ]]а, Сиваша, [[Новоолексіївка|Новоолексіївки]] — і йдуть до [[Запоріжжя]] або [[Дніпро|Дніпра]]. Потяги йдуть по тому ж маршруту, тільки після Дніпра йдуть далі в [[Київ]], [[Львів]], [[Хмельницький]], [[Івано-Франківськ]] і [[Харків]]. {{listing|type=go| lat=46.86796| long=35.35694 |wdid= | name=Залізничний вокзал | alt= | image= | address= вул. Гетьмана Сагайдачного, 264 | directions= | url=http://vokzal.org.ua/railway-stations/zheleznodorozhnyj-vokzal-melitopol-3/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (6192) 7-83-22 | email= | hours=Цілодобово | price= | lastedit=2017-08-20 | content = Є зал очікування підвищеної комфортності. Камера схову працює цілодобово з чотирма часовими перервами. }} === {{Автомобілем}} === Через місто проходять дві міжнародні траси: {{Автошлях|E|58}} [[Одеса]]—Ростов-на-Дону (українська {{Автошлях|М|14}}) і {{Автошлях|E|105}} [[Харків]]—[[Сімферополь]] (українська {{Автошлях|М|18}}) і дорога місцевого значення {{Автошлях|Т|0401}} «Дніпро — Мелітополь». === {{Автобусом}} === {{listing|type=go| lat=46.85216| long=35.36029 |wdid= | name= Автовокзал №1| alt= | image= | address= вул. Інтеркультурна, 204 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit = 2018-02-28 | content = Головний автовокзал, звідки відправляються всі міжміські маршрути. }} {{listing|type=go| lat=46.84414| long=35.38399 |wdid= | name=Автовокзал №2 | alt=Приміський автовокзал | image= | address= вул. Університетська, 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 44-82-17 | email= | hours=05:30 – 18:00 | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Відправляються автобуси по селам, в тому числі в [[Кирилівка|Кирилівку]] }} == Транспорт == В місті діє близько 30 автобусних маршрутів. == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=46.8378 | long=35.3665| name= Парк культури і відпочинку імені Горького| alt= | image=| address= | directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| content = Пам'ятник садово-паркової архітектури. Закладено в 1927 р. На території парку зростає близько 50 видів дерев і приблизно 30 видів кущів. Діють атракціони, зоовернісаж, музей історії парку, літня естрада, танцмайданчики, кафе. У центрі парку розташована «Поляна Казок», на якій розміщені дерев'яні скульптури на сюжети казок.}} [[Файл:Alexander Nevsky Cathedral, Melitopol, 1.JPG|thumb|Собор Олександра Невського]] {{listing|type=see| lat=46.8475 | long=35.384722 | wdid=Q4061043 | name=Собор Олександра Невського | alt= | image=Alexander Nevsky Cathedral, Melitopol, 1.JPG | address=вул. Олександра Невського, 5 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 44-03-47, 42-66-52 | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Споруджений в 1884 р як вірмено-григоріанський церква. У 1941 році відкрито як православний. У 2002-2004 роках був капітально реконструйований, фактично від старої будівлі залишилися тільки стіни. }} [[Файл:Cyril and Methodius Church, Melitopol, 1.JPG|thumb|Храм Святих Кирила і Мефодія]] {{listing|type=see| lat=46.842333 | long=35.384750 | wdid=Q4501169 | name=Храм Святих Кирила і Мефодія | alt= | image=Cyril and Methodius Church, Melitopol, 1.JPG | address=вул. Олександра Невського, 24 | directions= | url=http://hram-km.zp.ua/ | facebook= | vkontakte= | phone= | hours= | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Був збудований у 1892 році. }} {{listing|type=see| lat=46.835278 | long=35.375556 | wdid=Q4301502 | name=Монастир Cв. Сави Освяченого | alt= | image=Монастырь св. Саввы Освященного город Мелитополь.jpg | address=вул. Монастирська, 45 | directions= | url=http://www.savva.org.ua/ | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (6192) 6-19-16 | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-20 | content =Чоловічий монастир. Заснований в 1995 році, ставши першим монастирем Запорізької і Мелітопольської єпархії.}} == Чим зайнятись == {{listing|type=do| lat=46.8450 | long=35.3814| name= Краєзнавчий музей| alt= | image=| address= вул. М. Грушевського, 18| directions=| url= http://melitopol-museum.jimdo.com/| facebook= | vkontakte=| phone= | fax= | email= | skype=| hours= | price=| content = Розташований в триповерховому особняку 1913 року. Є природознавчий фонд, колекція скіфського золота IV ст. до н. е., нумізматична колекція, етнографічна колекція (одяг, посуд, меблі). Виставлені роботи А.Г. Тишлера.}} == Що купувати == {{listing|type=buy| lat=46.845| long=35.38316 |wdid= | name=Центральний ринок | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-28 | description= }} {{buy| name=Супермаркет «Фуршет» | address=вул. Гетьманська, 18/2 | lat=46.84243 | long=35.38047 | lastedit=2017-08-28 | content= }} {{listing|type=buy| lat=46.84326| long=35.37325 |wdid= | name=Супермаркет «Сільпо» | alt= | image= | address=проспект Богдана Хмельницького, 17 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-28 | description= }} {{listing|type=buy| lat=46.84326| long=35.37325 |wdid= | name=Супермаркет «АТБ» | alt= | image= | address= вулиця Університетська, 6/1 | directions= біля Центрального ринку | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= цілодобово| price= | lastedit=2017-08-28 | content = Є ще кілька інших магазинів «АТБ» }} == Де поїсти == === Дешево === {{listing|type=eat| lat=| long=|format=nocoords| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address=| directions=| url= | facebook= | vkontakte=http://vk.com/club32822233| phone=| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} * {{listing|type=eat| lat=| long=|format = address| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address= просп. Б. Хмельницького, 23| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= (06192) 6-77-71| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} * {{listing|type=eat| lat=| long=|format = address| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address= просп. 50-років Перемоги, 32/1| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= (06192) 5-13-77| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} * {{listing|type=eat| lat=| long=|format = address| name= Піцерія «Челентано»| alt= | image=| address= вул. Інтеркультурна, 291| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= (06194) 1-06-67| fax= | email= | skype=| hours= | price=| description=}} === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=46.841702| long=35.372535 |wdid= | name=Хінкальня | alt= | image= | address= проспект Хмельницького, 42| directions= | url=http://www.hinkalnya.com.ua | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (68) 858 3643 | email= | hours=10:00-22:00 | price= | lastedit=2017-08-28 | content =Мережа ресторанів грузинської кухні. }} === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=46.8417 | long=35.3746 | wdid= | name=Готель «Мелітополь» | alt= | image= | address=пл. Перемоги, 3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (6192) 6-24-37, 6-76-58 | email= | hours= | price=Двомісний номер від 320 грн | lastedit=2017-08-28 | content = Великий готель радянського типу, розташований на центральній площі. Напевно, колись він був головним готелем міста, але тепер більшу частину її орендують різні комерційні підприємства, власне сам готель займає незначну частину будівлі. Кімнати без ремонту з радянських часів, доброзичливий персонал. }} {{sleep| name=Готель «Воронцовський» | url=http://www.hotel.day.ua/ | email=voroncovskiy@isatex.ua | address=вул. Університетська (колишня Свердлова), 11 | lat=46.843952 | long=35.380308 | directions=Маршрутні таксі № 4,5,8,17,25 до кінцевої зупинки "центральний ринок" | phone=+380 (619) 42-44-64, +38 067 618 98 93; +38 095 9 2007 89; | price=від 410 грн за номер, сніданки сплачуються окремо (за бажанням) | facebook=https://www.facebook.com/voronz.otel/?modal=admin_todo_tour | instagram=https://www.instagram.com/otel2007/ | lastedit=2018-02-28 | content=Номери, в більшості, невеликі та чисті, з добрими меблями та всіма зручностями. Є люкси та напівлюкси. Частина номерів зі свіжим ремонтом. На першому поверсі готеля кафе з прийнятними цінами. }} {{listing|type=sleep| lat=46.872079| long=35.378144| name= Міні-готель «Атріум»| alt= | image=| address= пр. 30 років Перемоги, 22-а| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 25-41-31| fax= | email= | skype=| hours= | price=від 400 грн | lastedit=2017-08-20 | description=}} {{listing|type=sleep| lat=46.842405 | long=35.383650 | wdid= | name=Готель «Планета МТФ» | alt= | image= | address=вул. Гетьманська, 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/mtfrestoran | phone=+380 (97) 7766931, +380(619) 440 017 | email= | hours= | price= | lastedit=2017-08-28 | content = }} {{listing|type=sleep| lat=| long=| name= Мотель «Лорд»| alt= | image=| address= вул. Ломоносова, 335-а| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 41-10-81| fax= | email= | skype=| hours= | price= | lastedit=2013-08-20 | description=}} {{listing|type=sleep| lat=| long=| name= Мотель «Південний»| alt= | image=| address= пр. Хмельницького, 100| directions=| url= | facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 43-10-21| fax= | email= | skype=| hours= | price= | lastedit=2013-08-20 | description=}} {{listing|type=sleep| lat=46.841363 | long=35.368110 | wdid= | name=Готель «Сім зірок» | alt= | image= | address=вул. Героїв України, 40 | directions= в центрі | url= http://7zirok.com.ua | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 42-25-44 +38 095 703 32 27 +38 067 316 20 07 | email= 7zirok_melitopol@ukr.net | hours= | price= від 430,00 грн до 600 (по безналу дорожче) | lastedit=2018-02-28 | content =Простий готель, займає перший поверх п'ятиповерхового будинку. }} {{listing|type=sleep| lat=46.837625| long=35.371629| name= Міні-готель «Башня»| alt= | image=| address= пр. Б. Хмельницького, 27| directions= центр| url= https://bashnya-hotel.0619.com.ua| facebook= | vkontakte=| phone= +380 (619) 43-48-45, 43-52-65; +380 (68) 179-44-66 | fax= | email= bashnya_hotel@ukr.net| skype=| hours= |price= від 450 грн | lastedit=2018-02-28 | description=}} === Середні ціни === {{listing|type=sleep| lat=46.828483| long=35.359420 |wdid= | name= Готель «Ріо»| alt= | image= | address=пр. Богдана Хмельницького, 83-а | directions= | url= https://planetofhotels.com/ukraina/melitopol/rio | facebook= | vkontakte= | phone=+380 (619) 43-18-75 | email= | price=від 600 грн | lastedit=2018-02-28 | description= }} === Дорого === == Де навчатись == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == [[Файл:Каменная-могила.jpg|thumb|Кам'яна Могила]] [[Файл:Культовий комплекс "Кам'яна Могила", с.Мирне, Мелітопольский р-н., Запорізька обл..jpg|thumb|Кам'яна Могила, с. Мирне, Мелітопольский р-н.]] Найближче велике місто — '''[[Запоріжжя]]''' цікавий як колиска козацтва — островом Хортицею. За 30 км на південь від міста починається Азовське море, вздовж всього його узбережжя йдуть невеликі курорті містечка — '''[[Кирилівка]]''' (65 км від Мелітополя), '''[[Приморськ]]''', '''[[Бердянськ]]'''. {{listing|type=vicinity| lat=46.949722 | long=35.469444 | wdid=Q926255 | name=Кам'яна Могила | alt= | image=Kamenna2.jpg | address=2 км від селища Мирне| directions=15 км від Мелітополя | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2018-02-28 | content =Нагромадження великих кам'яних брил пісковику висотою 12 м на площі 240 на 160 м. За формою нагадує курган. Містить 87 гротів і печер, в 65 з яких збереглися унікальні петрогліфи епох палеоліту, мезоліту, міді, бронзи та середньовіччя (від XVI-XIII тисячоліть до н. е. до X-XII ст.). В даний час всі гроти і печери, що містять петрогліфи, законсервовані. Копії зображень можна побачити в музеї «Кам'яна могила». }} {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Запоріжської області]] pbzr7ckqp32j1k2b0xgvz8ha9xq7kat Антоніни 0 2207 33349 22684 2022-08-24T02:14:48Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Хмельницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Антоніни''' - селище міського типу в Красилівському районі [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. == Зрозуміти == Селище розташоване на річці Ікопоть, відоме парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва. Мандрівники стверджують, що Антоніни схожі на західноєвропейське містечко, а література свідчить, що у ХІХ - на початку ХХ ст. палацово-парковий комплекс був одним із найкращих у Європі. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === З обласного центра м. Хмельницький із залізничного вокзалу (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92) через Антоніни курсує приміський потяг Хмельницький-Шепетівка (чт, пт.,сб,нд., відправлення 09.55 год.). У розкладі руху можливі зміни, тому варто уточнувати інформацію в довідковій служби вокзалу (тел.: (0382) 69-41-01). === {{Автомобілем}} === З Києва: маршрут "Київ - Житомир - Старокостянтинів - Антоніни" (траси Е40 - Н03), 306 км.; З Хмельницького: маршрут "Хмельницький - Старокостянтинів - Антоніни" (траси Н03 - Т2314), 67,8 км. === {{Автобусом}} === З автовокзалу № 2 м. Хмельницький (вул. Шевченка, 66) майже щогодини курсують автобуси до селища Антоніни (деталі за телефоном: 0382-79-54-49). === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * '''Східна брама''', '''Південно-західна брама'''. Зачаровують пілони воріт, оздоблені гербами, вазами, щитами та іншими декораціями. * '''Будинок керуючого маєтками''', '''Будинок із крамницями'''. Фахверкові (каркасні) будівлі з масандрою. * '''Будинок управління цукровими заводами''' Ще одна будівля, побудована фахверковим типом. Фахверковий стиль будівель комплексу надає їм казкового вигляду. * '''Будинок гаражу'''. На перший погляд, назва пам'ятки не надто інтригуюча. Але, мабуть, це одна з найцікавіших будівель комплексу. Будівництво гаража було проведене за Юзефа Потоцького і, в свій час, в гаражі розміщувалось 9 автомобілів. * '''Будинок пасічника'''. Будиночок з мезоніном та декорованим фасадом. * '''Будинок маршалка'''. Маршалком в кінці 18 століття - у 19 столітті був місцевий предводитель дворянства. * '''Будівлі електростанції''' == Чим зайнятись == Замовити екскурсію, послухати цікаві факти та історії про життя Потоцьких в Антонінах, погуляти парком, влаштувати пікнік на річці, спостерігати закат сонця. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Антонінська селищна рада, 31022, Хмельницька обл., Красилівський р-н, смт. Антоніни, вул. Леніна, 6, тел. (03855)5-12-67, galinakondr@gmail.com == Куди далі == {{footer|ispartof=Хмельницька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] 4s0s0nbiq8dd1cnazpplogq3o8y20sf Муровані Курилівці 0 2213 33239 21965 2022-08-24T01:40:24Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner|Murovani Kurilovtsi banner-001.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city=Муровані Курилівці | citylocal= | map=File:Vinnitsa province location map.svg | arm= | population= 5 918 (станом на 01.01.2017) | callingcode= }} '''Муровані Курилівці''' - селище, адміністративний центр Мурованокуриловецького району [[Вінницька область|Вінницької області]]. == Зрозуміти == Муровані Курилівці селище міського типу розташоване на південному заході Вінничини на річці Жван, що є лівою притокою Дністра. Селище розташоване за 21 км від залізничної станції Котюжани. Попередньо селище носило назву — Чуриловці, Куриловці, Куриловці Муровані. За легендою тут була резиденція легендарного роду Чурилів. Селище відоме в Україні також за мінеральним джерелом «Регіна», що поряд із ним. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція Котюжани за 21 км. Потяг Київ - Могилів-Подільськ. Приміський потяг Жмеринка - Могилів-Подільськ. === {{Автомобілем}} === До Вінниці з Мурованих Куриловець автошляхами 107 км. === {{Автобусом}} === З Вінниці із західного автовокзалу Вінниця-2. Муровані Курилівці знаходяться на дорозі з Могилів-Подільська до Нова Ушиця - Каам'янець-Подільськ, а також Вінниця до Новодністровськ - Чернівці. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == Палац родини Комарів (1871—1873 рр.) оточений старовиним муром. До ансамблю садиби входять також арсенал (конюшня) 1805 р., флігель першої чверті XIX ст. — невеличка двоповерхова будівля в стилі неоготики, арочний міст через р. Жван 1805 р. — мурований, трипролітний, експлуатується до цього часу. Палац Комара височіє на лівому березі річки Жван у затишному парку закладеному відомим ландшафтним дизайнером Діонізієм Міклером . == Чим зайнятись == У Будину культури працює постійно діюча та краєзнавча виставка, і розміщений невеликий музей. == Що купувати == == Де поїсти == У селищі є невеликі кафе та ресторан "Регіна". === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == У селищній раді смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45 == Зв'язок == Поштовий індекс 23400 Телефонний код +380 4356 == Куди далі == На південь до Могилів-Подільська та Лядовський скельний монастир. На захід до Новодністровська та річка Дністер, Дністровська ГЕС далі [[Чернівці]], до Нової Ушиці далі Дунаєвці та [[Кам'янець-Подільський]]. На північ до [[Вінниця|Вінниці]]. {{footer|ispartof=Вінниця|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] qwem4x06d04wa6at26uk0h3orjwao2b Очаків 0 2214 33319 25043 2022-08-24T02:05:02Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Миколаївської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.6186111111|31.5391666667|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | image=Маяк_(Очаків).jpg | caption= | city= Очаків | citylocal= | map= | arm= | population=14 491 | callingcode= 05154 }} '''Очаків''' знаходиться у [[Миколаївська область|Миколаївській області]]. == Зрозуміти == Очаків розташований на узбережжі Чорного моря, біля гирла Дніпра, за 70 км від Миколаєва. Було закладене 1792 року на місці зруйновано турецької фортеці, як торгове місто. == Як дістатись == === {{Потягом}} === Потягом можна дістатись до [[Одеса|Одеси]] чи [[Миколаїв|Миколаєва]], звідти діставатись автобусом. === {{Автомобілем}} === З Миколаєва: по М14 трасою на Одесу, за вказівником повернути на Т1315. Відстань 70 км. Дорожнє покриття на Т1315 у поганому стані; те саме стосується будь-якої іншої дороги до Очакова. === {{Автобусом}} === Автовокзал розташований за адресою: вул. Чижикова, 56 Телефон для довідок: 05154-22213 [https://bus-info.in.ua/mikolayivska-oblast/ochakiv/ Розклад автобусів] === {{Кораблем}} === Від пристані №340 "Лісгосп" (46.613333, 31.558333), пристані 333 (46.603387, 31.552599)та Військового порту курсують катери на [[Кінбурнська коса|Кінбурнську косу]]. == Транспорт == == Що відвідати == * {{see | name=[http://www.ochakiv.info/dostoprimechatelnosti/muzej-marinisticheskoj-zhivopisi-sudkovskogo Будинок картинної галереї] | alt= | url= | email= | address= вул. Старофортечна, 13| lat=46.612484 | long=31.546143 | directions= | phone=05154 23923 | tollfree= | fax= | hours= 9:30-17:30, неділя, понеділок - вихідні| price= | content= Тут знаходиться музей мариністичного живопису, де збереглись оригінали робіт Судковського та Айвазовського. }} * {{see | name=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%87%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E._%D0%92._%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Очаківський військово-історичний музей імені О.В. Суворова]| alt= | url= | email= | address=Лоцманська, 11| lat=46.611962 | long= 31.546733 | directions= | phone= 05154 22101| tollfree= | fax= | hours= 9:00-17:30, неділя вихідний| price= | content= }} * {{see | name=Маяк XIX ст| alt= | url= | email= | address=Торгова 31| lat= 46.612197| long=31.550641 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= задній маяк Березансько-Очаківського коліна. }} * {{see | name=Свято-Миколаївський собор | alt= | url= | email= | address= Нікольська, 75 | lat= 46.608113 | long= 31.547991| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= Храм був побудований початково як мечеть. Після взяття Очакова у 1788 над мечеттю було навседено дерев'яний купол; пізніше прибудовано інші частини церкви та перероблено мінарет на дзвіницю. Біля собору знаходиться пам'ятник Суворова, могила мариніста Судковського та оглядовий майданчик. }} * {{see | name=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%C2%AB%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%8F%C2%BB Археологічний заповідник Ольвія] | alt= | url= | email=olbio.ochakiv.info | address= | lat=46.691621 | long=31.894852 | directions= | phone= 05154 92453| tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} <gallery> Миколаївська церква (Очаків).jpg| Будинок картинної галереї (Очаків).jpg| Очаків Пам'ятник бригадиру Горичу І.jpg| Очаків Житловий будинок по вул. Миру, 31.jpg| Пам'ятник О. В. Суворову Очаків.jpg| Очаків порт.JPG| Кафе у аквапарку "Аттика".jpg| </gallery> == Чим зайнятись == Пляжі розташовані у західній частині містечка. * {{do | name=відвідати аквапарк Аттика | alt= | url= | email=www.aquapark.nikolaev.ua | address= Чорноморка, вул. Приморська, 72/1| lat= 46.628089| long= 31.470890 | directions= | phone= 073 070 90 90; 097 070 90 90 | tollfree= | fax= | hours= 10:00–19:00| price= | content= }} == Що купувати == * {{buy | name= Очаківський ринок | alt= | url= | email= | address= Торгова вулиця| lat= 46.611465| long= 31.549950| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= Години роботи: 8-14 | price= | content= }} * {{buy | name= Приморський ринок | alt= | url= | email= | address= вулиця Будівельників| lat= 46.623232| long= 31.525108| directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | content= }} == Де поїсти == * {{eat | name=Піцерія Smile | alt= | url= | email= | address= кут вулиці Миру та Соборної| lat= 46.613729 | long= 31.545564| directions= | phone=097 542 4188 | tollfree= | fax= | hours= Працює з 10 до 21| price= | content= }} * {{eat | name= Кав'ярня Coffee&Fastfood | alt= | url= | email= | address= перехрестя Торгової та Спаської| lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= Відкрито з 8 до 16| price= | content= }} * {{eat | name=That One | alt= | url= | email= | address= вулиця Будівельників 27а | lat=46.623643 | long=31.525117 | directions= | phone=099 477 0805 | tollfree= | fax= | hours= години праці 10-00| price= | content= }} * {{eat | name=Бістро Світанок | alt= | url= | email= | address= вулиця Будівельників 18| lat=46.623467 | long=31.525707 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= 9-22 | price= | content= }} == Де розважитись == Нічні клуби та бари розташовані у курортно-санаторній частині містечка, поряд з пляжами (вулиці Курортна, Будівельників) == Де зупинитись == * {{sleep | name= Форт Геліос | alt= | url= | email=www.fortgelios.com.ua | address= Цокуренко, 125/3 | lat=46.608861 | long=31.538720 | directions= | phone= +380515430530; +380960123157| tollfree= | fax= | checkin= 12 | checkout=10 | price= Ціни стартують від 300 гривень до номер, у вартість включено сніданок. | content= Обов'язковою умовою бронювання є передплата першої доби. }} == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == Індекс - 57500-57550. Телефонний код 05154. == Куди далі == * [[Кінбурнська коса]] * [[Миколаїв]] * [[Одеса]] [[Категорія:Міста Миколаївської області]] 68zm25kns65uiypbx7cwq8yuimdag99 Кирилівка 0 2215 33278 32936 2022-08-24T01:52:28Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Запоріжської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|46.373136|35.36755|map=city|zoom=13}} {{pagebanner}} {{citybar | logo=Wikiguide barbanner.png | image = Panoramio - V&A Dudush - Федотова коса (1).jpg | caption= Федотова коса | city=Кирилівка | citylocal= | map= | arm= | population = 3472 (2011) | callingcode = +38 0 6131 }} '''Кирилівка''' знаходиться на півдні [[Запорізька область|Запорізькій області]]. Популярний кліматичний, грязьовий і бальнеологічний курорт державного значення. == Зрозуміти == Кирилівка розташована на берегах Утлюцького та Молочного лиманів Азовського моря, між косою Пересип та косою Федотова. Кирилівка була заснована в 1805 р. сектантами-духоборами, переселеними з Тамбовської та Воронезької губерній. Свою назву отримала на ім'я Кирила Капустіна — сина лідера секти, засновника села та його першого старости. У 1845 духобори були переселені на Кавказ, а село зайняли державні селяни з сусідніх сіл Таврійської губернії. У 1920-х роках тут були побудовані перші лікувальні заклади і Кирилівка стала розвиватися як бальнеологічний та грязьовий курорт. У 1960-1980-х pp. відбувається інтенсивне будівництво пансіонатів, будинків відпочинку та туристичних баз. У 2000-х роках визначальним для Кирилівки стало те, що це селище — найближче морське узбережжя для мешканців Дніпропетровська та Запоріжжя, у зв'язку з чим розпочався бум будівництва приватних міні-готелів та оновлення вже існуючих туристичних об'єктів. Кирилівка має статус курорту державного значення. За офіційними даними щороку тут відпочиває понад 30000 осіб, до послуг яких санаторій, півтора десятки дитячих оздоровчих центрів та понад 350 пансіонатів, будинків відпочинку та готелів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Запорізька область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Запоріжської області]] mmdyk1gvbju5y2fc4vfpah9a53ov2tj Корець 0 2217 33329 25190 2022-08-24T02:08:17Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Рівненської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|50.4166667|25.75}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Корець | citylocal= | map= | arm= COA_Kopets.png | image = Korets_city_fl.png | population= 7600 (1.10.2013) | callingcode=+380-3651 }} '''Корець''' знаходиться на південному заході [[Рівненська область|Рівненської області]]. == Зрозуміти == Ко́рець — місто районного значення , центр Корецького району Рівненської області, Україна, розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного центру міста Рівного. Досі не вдалося встановити який знак мало давнє місто, тому 18 вересня 1995 р. Корецька міська рада затвердила сучасний герб і прапор міста. Місто Корець є населеним пунктом, занесеним до Списку історичних міст України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878. Перша згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис). З 01.09.17 в Корці працює туристичний інформаційний центр, який знаходиться за адресою: м. Корець, вул. Київська, 45, контактний телефон: (03651) 2-11-30;+380964859807. 9 фактів, які свідчать про унікальність Кореччини: # Мечі харалужні, опис яких можна зустріти на сторінках ,,Слово о полку Ігоревім”: ,,Яръ туре Всеволод!Стаиши на борони, прищеши на вои стрелами,гремяши в шеломы мечи харалужными! # У 989 р. князь Володимир Великий на р. Корчик провів обряд хрещення корчан. На сучасному етапі місто має статус ,,християнської мекки”. # Києвопечерський Ігумен Варлаам у 1064 заклав одну із перших обителей монашества на Русі – Жіночий Благовіщенський монастир. # Лаврентій Зизаній - Тустановський, філософ, богослов, перекладач, автор першої словянської граматики ,,Наука ку читанию і розуменю писма славенського…” та першого систематичного підручника слов’янської мови ,,Граматика словенська, совершенного искуства осьми частій слова и ин ы х нужд”, останній доробок був написаний в корецькому замку. # Чудотворна ікона ,,Споручниця грішних Корецька”. Ікону подарував Корцю Папа Римський Сікст V. До Споручниці молилась Марія Єгипетська, яка зарахована до лику святих. # Корецька порцеляна стала першими виробами в Україні, а напис золотом від руки ,,Корець” став першою торговою маркою на території України. # Корець у творчості Т.Г.Шевченка. У 1846 році Т.Г.Шевченко відвідав м. Корець, відлуння його вражень залишилось у повістях ,,Варнак” та ,,Прогулянка з задоволенням і не без моралі”. # Корець – місце вічного спочинку трьох цадиків – рабі Ашер Цві (автор твору ,,Мааян га-Хохма”, івр. Джерело мудрості), рабі Іцхака Ізаака га-Когена (автор ,,Бріт Кегунат Олам”, івр. Заповіт вічного священства), рабі Мордехай (голова релігійного суду). # 1776 році в м. Корець засновано першу в Україні друкарня на івриті. === Історія === Місто Корець вперше згадується у 1150 р. у Київському літописі, який є складовою літопису Руського (Іпатіївський список). У перших літописних згадках воно зафіксоване під назвою Корчеськ. Існує кілька версій цієї назви і в усіх за основу взято слово – корінь „корч”, яке в українській мові має декілька значень, основне з яких – „пень, викорчуваний з корінням; кущ, який має дуже розвинуте, покручене коріння”. Хоча стосовно самої назви міста більше підходить білоруське тлумачення слова „корч”: „нова земля на місці, розчищеному від лісу”. Тобто саме на такому місці, можливо, було закладено древній Корчеськ. Досить поширеною є і гідронімічна версія - від назви річки Корчик. Сама згадка про Корець пов'язана з подіями княжої міжусобиці та боротьби за Київський великокнязівський стіл. В 1258 році в місті короткий час перебував зі своєю дружиною Данило Галицький, який готував оборону від монголо-татар, що в свою чергу підтверджує стратегічне значення Корця. Розвиток міста в часи руських князівств і міжусобних воєн визначало, насамперед, його вигідне стратегічне становище. З огляду на обставини Корчеськ виявився прикордонним містом між Волинською та Київською землями. Починаючи з середини ХІІІ століття центр суспільно-політичного життя Галицько-Волинського князівства поступово зміщується на захід, де головна увага приділялась відносинам із сусідніми державами – Польщею, Угорщиною, Чехією та на північ, де почала набирати силу нова держава – Велике князівство Литовське, князі якого починають проводити активну експансію українських земель. У цей період Корець переживає короткочасний занепад і його населення не бере дієвої участі у житті держави. У 1341 році князь Любарт надав праправнуку Данила Галицького, князю Федору Острозькому у володіння Острозький уділ з містами Острог, Заслав і Корець. У 1386 році литовський князь Ягайло Ольгердович підтвердив права Федора Острозького на Острог і цією ж грамотою надав йому право на володіння Корцем з прилеглими селами. Таким чином, князі Острозькі стали першими власниками Корця, який отримав статус приватновласницького міста. На початку ХV століття Корець переходить до представників литовської великокнязівської династії Гедиміновичів, які зробили місто центром своїх володінь і стали зватися князями Корецькими. Протягом другої половини ХV – першої половини ХVІІ століття Корець зріс як місто і був важливим торгово-економічним центром Волинського воєводства. На початку 40-х років ХVІІ століття місто за чисельністю населення (7 тисяч чоловік) поступалося лише Острогу та Луцьку. З ХVІ століття розпочався також активний розвиток релігійного та культурного життя Корця. У 1651 році перервалася лінія князів Корецьких. Останній їх представник, Самійло-Карл, помер бездітним, а тому Корець перейшов до родичів Корецьких – Лещинських, а на початку ХVІІІ століття – до однієї з гілок магнатської родини Чарторийських, які почали зватися Чарторийськими-на-Корці. Відродження населеного пункту розпочалося при останньому представникові цього роду, стольнику Великого князівства Литовського Юзефові Чарторийському. Насамперед, на початку свого володіння містом, у 1780 році, він здійснив велику перебудову замку, внаслідок чого повністю змінився зовнішній вигляд споруди, яка була пристосована під князівський палац і резиденцію. У 1788 році поблизу замку було збудовано малий князівський палац. При ньому була заснована фарфоро-фаянсова мануфактура, бо наприкінці 80-х років ХVІІІ століття на березі Корчика було відкрито поклади високоякісної каолінової глини. На їх основі в 1790 році було засновано виробництво, яке того ж року випустило першу продукцію: чашки, чайники, столові сервізи, свічники – всього понад 20 тис. штук посуду. Це були перші порцелянові вироби саме українського виробництва. На них ставилась власна заводська марка – напис „Korec”, виконаний від руки золотом, що, до речі, теж було першою торговою маркою, яку почали застосовувати в Україні. Окрім неї наприкінці ХVІІІ століття в Корці існувала також полотняна і три шкіряні мануфактури. У 1793 році відбувся другий поділ Польщі, за яким Правобережна Україна увійшла до складу Російської імперії. Корець було включено до складу Волинського намісництва, а з 1797 року він став містечком Новоград-Волинського повіту Волинської губернії,поступово втрачаючи своє господарське і торгове значення. Вигідне положення на Києво-Берестецькому шосе сприяло розвитку в місті торгівлі та промисловості. 17 червня 1902 року в Корці було відкрито лікарську дільницю. Також існували єврейська лікарня, лікарня при цукрозаводі, земська лікарня на 10 ліжок, дві аптеки. З промислових підприємств на початку ХІХ столліття в Корці діяв цукровий завод, суконна фабрика, шкіряна фабрика. Ситуація в краї ускладнилася під час першої світової війни. Кореччина знаходилася у прифронтовій смузі. У Корці розташувалися військові частини царської армії. Корець у 80-х роках ХІХ століття був одним з найгарніших міст Волині. У ньому була поштово-телеграфна контора і станція диліжансів. Місто займало велику територію до якого входило власне містечко (з переважно єврейським населенням) і кілька передмість – Жадківки, Заруддя, Юзефина та інших, де мешкало православне населення. Загальна кількість жителів сягала 12 тис.чоловік, з них 10 тис. становили євреї. Події в Петрограді не пройшли повз Корець – у червні 1917 року повстали наймити та селяни околиць міста, до них приєдналися солдати. Згодом було створено волосну Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. З квітня по грудень 1918 року в Корці при владі були представники адміністрації гетьмана Павла Скоропадського. 14 грудня 1918 року до Києва вступили війська Директорії, і владу гетьмана було повалено. На початку січня 1919 року більшовицька Червона Армія розпочала наступ на Україну, змушуючи Директорію постійно відступати на захід. 1 травня війська Першої Української радянської дивізії під командуванням Миколи Щорса вступили до Корця. А у серпні 1919 року Польща захопила Корець і він став опорним пунктом з якого поляки вирушили до Новоград-Волинського. З осені 1919 року до весни 1920 року Корець постійно переходив з рук у руки. 15 серпня 1920 року польська армія перейшовши у контрнаступ, розгромила частини Червоної Армії під Варшавою. Наприкінці вересня польські війська окупували Корець. Згідно з мирним договором, підписаним у Ризі 18 березня 1921 року між РРФСР, УСРР і Польщею, Корець ввiйшов до складу Польщі. Він став центром гміни Рівненського повіту Волинського воєводства. Відразу ж за східною околицею міста проліг кордон між Польщею та Радянським союзом. У Корці на той час діяли цукровий завод,фабрика сукна та мила, млин, крупорушка. Добували граніт на березі Корчика та поблизу сіл Голичівка і Головниця. У місті було два готелі – „Europejski” та „Warszawski”, ресторан, кав’ярня. Діяли також два філантропічних і одне спортивне товариства, дві кредитні установи. Двічі на місяць проводились ярмарки. З лікувальних установ в місті існувала „izba chorych” (на шість ліжок) і диспансер (на два ліжка). На території Корецької гміни діяв сеймиковий шпиталь. 17 вересня 1939 року до м. Корець увійшли радянські війська, і у 1940 році він став районним центром. Тоді в ньому проживало 15 тисяч осіб. 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз. Менше ніж через тиждень бойові дії велися вже під Корцем. У перші тижні німецької окупації в Корці було розстріляно 300 осіб, головним чином партійних і радянських активістів. Частину території міста окупанти відвели під єврейське гетто. Взагалі за роки окупації в Корці i районi німці розстріляли понад 8 тисяч жителів міста. Після закінчення Великої Вітчизняної війни пожвавились розвиток промисловості, сільського господарства, освіти і культури Корецького району. Створено 31 колгосп, у травні 1948 року відбудовано цегельний завод, відкрито клуб піонерів, при якому почала працювати бібліотека, обладнано кімнати для роботи гуртків художньої самодіяльності, а також був відкритий кінотеатр на 250 місць. В 1959 році з містом злилися села Зарів’я і Закорчицьке. На його околицях на східному і західному напрямках виросли нові впорядковані селища. Корець був райцентром до грудня 1962 року. Під час укрупнення районів його було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Але у 1966 році було знову утворено Корецький район в складі 20 сільських Рад з центром у м. Корець. Нині до складу Корецького району входять 26 місцевих рад, з них 1 – міська та 25 сільських. === Клімат === Клімат району континентальний (помірно-теплий, вологий), і характеризується тривалим вологим теплим літом, м’якою хмарною зимою з частими відлигами, з достатньою для росту лісів кількістю опадів. Основні фактори кліматотворення: сонячна радіація забезпечує приплив тепла від Сонця і виступає як головне енергетичне джерело кліматотворення, яке чітко проявляється у теплу пору року, коли за тривалого світлового дня високо над горизонтом, і хмарність відносно невелика. == Як дістатись == === {{Потягом}} === В Корці залізнична дорога відсутня, проте найближчі залізничні станції знаходяться в м. Новоград-Волинський та в м.[[Рівне]]. === {{Автомобілем}} === ({{Автошлях|М|06}}, частина {{Автошлях|E|40}}) Через місто проходить автошлях [[Київ]]—[[Чоп]] === {{Автобусом}} === [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=560400 Розклад руху автобусів на наявність вільних місць] == Що відвідати == * '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA Замок князів Корецьких]''', мур (м. Корець, вул. Б. Хмельницького, 16а) * '''Палац графів Горчицьких''' (м. Корець, вул. Київська, 45) * '''Малий палац Чарторийських''' – сучасний ліцей (м. Корець, вул. Київська, 71) * '''Джерело ,,Єврейська сльоза”''' (м. Корець, вулиця Січових Стрільців) '''Релігійні споруди''' * '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80 Монастир св. Трійці]''' (на території монастиря є могила Анни Андро та пасіка (м. Корець, вул. Київська, 56) * '''Келії монастиря Воскресіння Господнього''' (м. Корець, вул. Старомонастирська, 50) * '''Костел Святого Антонія''' (м. Корець, пр. Костельний, 6) * '''Церква Кузьми та Дем’яна''' (с. Новий Корець, вул. Церковна, 15а) * '''Церква св. Миколая''' (м. Корець, вул. Б.Хмельницького, 1а) * '''Церква Святої Параскеви П’ятниці''' (с. Новий Корець, Замкова, 10) * '''Церква св. Іллі''' (єдина церква на території Корцького району збудована без жодного цвяха (с. Новий Корець). * '''Георгївська церква''' (м. Корець, вул. Київська, 13а) * '''Свято-Воскресенська церква Київського Патріархату''' (м. Корець, вул. Є. Коновальця, 4. ) '''Військові меморіали''' * '''Братська могила радянських воїнів''' (м. Корець, вул. Київська, 15а) * '''Пам’ятний знак землякам, які загинули у роки ВВв''' (м. Корець, вул. Київська, 15, міське кладовище) * '''Братська могила польських воїнів''' (м. Корець, католицьке кладовище) * '''Братська могила радянських воїнів'''(м. Корець, вул. Київська, 45) * '''Меморіальний комплекс ,,воїнам-афганцям”''' (м. Корець, вул. Київська 69/1) * '''Пам’ятник радянським воїнам і партизанам''' (м. Корець, пл. Є. Чорновола) * '''Братська могила польських воїнів''' (м. Корець, пр. Костельний, 6, на території костелу Св. Антонія) '''Туристичні маршрути''' * Релігійно-паломницькі маршрути: ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=852 ,,Християнська ,,мекка" Рівненщини"] ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=850 ,,Кореччина для хасидів"] * Культурно-пізнавальні маршрути: ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=849 ,,Єврейські поховання періоду Голокосту"] ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=851 ,,Мальовнича Кореччина"] ** [http://korc.gov.ua/index.php?page=37 ,,Унікальна Шевченківська Кореччина"] == Чим зайнятись == * Корецький районний історичний музей (м. Корець, вул. Київська, 45); * Корецький районний будинок культури і дозвілля (м. Корець, вулиця Київська, 65); * Корецький туристичний інформаційний центр (м. Корець, вул. Київська, 45); * [http://bibl.korets.in.ua/ Корецька центральна районна бібліотека] з інтернет-послугами (м. Корець, вул. Київська, 45); * [http://korecbibl.at.ua/ Дитяча бібліотека] з інтернет-послугами (м. Корець, вул. Київська, 83) * [https://www.facebook.com/groups/292139931231849/about/ Велоклуб ,,Велошок”] == Що купувати == * Вироби із золотошвейного мистецтва; * Сувенірна продукція м. Корець; * Воскові декоровані писанки. == Де поїсти == * Кафе „Діброва” (м. Корець, вул. Київська, 1 (район цукров. заводу) (03651) 22000) * Кафе „Квадрат” (м. Корець, вул. Київська, 61; (03651) 21941; 0667569583) * Ресторан „Ювілейний” (РіКоС) (м. Корець, площа Київська, 7; (03651) 21056) * Кафе „Ретро” (кав’ярня) (м. Корець, площа Київська, 3; (03651) 21054) * Кафе „арамаТ” (м. Корець, вул. Київська, 57 а; 0678115533) * Кафе „Козацька рада” (с. Н.Корець; 0677939289) * Кафе „Людмила” (с. Н.Корець; (03651) 20056) == Де розважитись == === Традиційні щорічні фестивалі на території району: === # ,,Зелене Купало в літо упало” - липень # ,,Дні польської культури” – вересень == Нічні заклади == * Нічний клуб „Lion (м. Корець вул. Київська, 63г; (03651) 22054) * Нічний клуб „Х-zona” (м. Корець, вул. Київська, 3в; 0672729843) * Більярдний клуб (паб - бар) (м. Корець, пл. Київська, 3а; 0986067019) == Де зупинитись == На території м. Корець відсутні засоби розміщення. Найближчий готель „Бастіон” (с. Самостріли) 0978002292; 0661178468. Кількість місць для поселення: 1-ні номери -3, 2-ні номери – 3, 3-ні номери– 3,4-ні номери – 1 == Де навчатися == # Корецьке регентсько-катихізаторське духовне училище # Корецьке вище професійне училище № 24 # Корецький НВК „Школа І-ІІ ступенів-Ліцей" # Корецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 # Новокорецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 # Корецька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 # ДЮСШ - спортивна школа # Корецька школа мистецтв == Застереження == # На території замку князів Корецьких потрібно бути обережними так як територія є не пристосована для відвідування туристами, необгороджена територія навколо об’єкту. # Потрібно бути обережними під час переходу через річку Корчик, оскільки не всі кладки облаштовані поручнями; # Нерегульовані перехрестя та пішохідні переходи. == Як вирішувати проблеми == * [http://www.koretsrada.in.ua/ Корецька районна рада] (03651)21843 * [http://www.korc.gov.ua/ Корецька районна державна адміністрація]((03651)21200) * Швидка медична допомога (м. Корець вул. Володимирська, 14-а 103, (03651) 21643) * Корецький районний сектор головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Рівненській області (102; 03651 21335) == Зв'язок == Поштові індекси — 34700. Телефонний код — +380-3651. == Куди далі == {{footer|ispartof=Рівненська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Рівненської області]] gjqo379307y0ow8qxlgbl5jz1f1xwie Канів 0 2219 33353 22313 2022-08-24T02:16:04Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Черкаської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner}}'''Канів''' — невелике містечко і районний центр в Черкаській області на правому березі Дніпра. {{citybar|image=Успенський собор, Канів.jpg|caption=Успенський собор, <br> 1144 рік|city={{PAGENAME}}|citylocal=|map=|arm=KanivCOA.png|population=24532|callingcode=+380 (4736)|website=http://kaniv-rada.gov.ua}} Канів розташований на перетині історичних епох, серед унікальних ландшафтів у самісінькому центрі країни. Це місто – Україна в мініатюрі, де величний Дніпро з правого берега омиває Канівські гори, розрізані велетенськими, найбільшими в Європі ярами, а лівий перепнутий греблею Канівської ГЕС зустрічає прекрасними краєвидами водосховища. Славна історія міста налічує багатьох видатних особистостей, які залишили свій слід в історії людства, а історичні пам’ятки та музеї розповідають про Канівщину від палеоліту до сучасності. == Зрозуміти == Перша літописна згадка про Канів датується 1078 роком. Автор «Печерського патерика» занотував, що грецькі іконописці, запрошені ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном для розпису храму, по дорозі до Києва на своїх лодіях проїжджали Канів. Істинний вік міста невідомий. В археологічних культурних шарах території Канева та його околиць знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тис. років тому). Стародавній Канів розміщувався на горі Московка і був одним з найбільших міст на південному кордоні Давньої Русі. Повз місто проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією Руської держави. Найдревніша у місті архітектурна пам’ятка побудована у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував тут церкву св. Георгія, яку пізніше переосвятили на собор Успіння Богоматері. Історичні довідки свідчать, що у 1097-1098 роках на Дніпровій горі був заснований підземний монастир з розгалуженням тунелів, у яких наші пращури ховалися від татаро-монгольського нашестя. Так у вересні 1678 року турки і татари підпалили собор, в якому зачинилися канівці. Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи проводилися у 1781-1787 роках, а в сучасному вигляді ця пам’ятка архітектури була відновлена впродовж 1805 - 1810 років. Це єдина споруда на Черкащині, яка вціліла з часів Київської Русі. Поблизу Собору у 1787 році польський князь Станіслав Понятовський збудував муровану будівлю – училище ордену базиліан, в якій сьогодні розміщується музей народного декоративного мистецтва. За відносно короткий історичний час, від 13-го по 18-те століття місто прожило бурхливе життя, сповнене піднесень і занепадів: монголо-татарська навала змінилася торговельним пожвавленням, коли Канів перебував у складі Великого князівства Литовського; з 1600 року місто перейшло на самоврядування на підставі Магдебурґського права; козаки створили Канівський полк, що брав участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. У другій половині 19-го – на початку 20-го століть центр Канева займав територію від Торгової площі (сучасна вул. Героїв Небесної Сотні), до Другої Митної площі (нині площа Соборна). На Торговій площі в основному оселялося єврейське населення, яке займалося торгівлею. В цей час Торгова площа інтенсивно забудовується. Тут з'являються такі будівлі: 1898 р. - магазин "мужского платья" ( нині - будівля науково-дослідницького відділу Шевченківського національного заповідника "Канів від давнини до сучасності"); 1908 р. - святкова синагога (нині - корпус Канівської школи мистецтв); 1912 р. - пошта (нині - Станція юних техніків); банк акціонерного товариства, який розміщувався через одну ділянку від пошти; торгові ряди Краковича та ін. Нажаль, частина забудови Торгової площі втрачена. У будинку, де після надбудови мансардного поверху, розташовано готель "Старий Канів", раніше (з 1911 року) був один з перших у місті кінотеатрів. Зовсім інакше виглядала Соборна площа. На місці гімназії ім. І. Франка, збудованої в 1939 р., розміщувався заїжджий двір. На місці Районного будинку культури (1961 р.) - кам'яна двоповерхова будівля з двома кам'яними флігелями , яка була збудована в 1855 році. Тут розміщувались: міська дума, поліцейське управління, суд, повітове казначейство та інші державні установи. У 30 роки 20-го ст. в Канів приходить залізниця. Перекинутий через Дніпро залізничний міст служив стратегічною переправою. У 1941 році, під час Другої світової війни, міст підірвали відступаючі війська радянської армії. Про жорсткі бої за Канівську переправу нагадують Бронепоїзд військ НКВС №56, катер Дніпровської військової флотилії, а також зруйнований залізничний міст. Спорудження Канівської гідроелектростанції на початку 60-х років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову намиту площу, яка нині носить ім'я Тараса Шевченка. В 70-80-х роках розпочалося втілення нового Генерального плану забудови міста. Дев'яти-чотирнадцятиповерхові башти своєю висотою вступили в суперечку з природною окрасою -канівськими пагорбами. Сьогодні Канів хоче бачити себе привабливим для туризму і зручним для відпочинку. {{Listing|type=other|lat=49.7543525|long=31.4737883|name=Туристичний інформаційний центр міста Канева|alt=ТІЦ|address=вул. 206 Дивізії, 1 ("Авто-ріка")|directions=|url=http://www.kanivtur.info/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+38 (04736) 33099|fax=|email=kanivturinfo@i.ua|skype=|hours=|price=|description=}} == Як дістатись == === {{Потягом}} === Найближча залізнична станція [[w:Миронівка_(станція)|Миронівка]] (41 км від Канева). === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === В місті діє автовокзал {{Listing|type=other|lat=49.7543525|long=31.4737883|name="Авто-ріка"|alt=|address=вул. 206 Дивізії, 1|directions=|url=http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=718000|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+38 (04736) 32213|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} Щоденно курсують автобуси з міст Черкаси, Київ, Умань, Дніпропетровськ та Золотоноша. === {{Кораблем}} === == Транспорт == Міський транспорт представлено автобусами (5 грн) № 1, № 2, № 4 та № 5. Автобусом №2 можна дістатися до Шевченківського національного заповідника та могили Т.Г. Шевченка. {{Listing|type=other|lat=|long=|name=Деталі маршруту|alt=|address=|directions=|url=http://kaniv-rada.gov.ua/pages.php?s=73|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} == Що відвідати == == Чим зайнятись == === Заповідники === [[Файл:Шевченко 047.jpg|альт=ааа|міні|Пам'ятник Т.Г.Шевченку]] {{Listing|type=see|lat=49.7299362|long=31.5119058|name=Шевченківський національний заповідник|alt=|address=|directions=|url=http://shevchenko-museum.com.ua/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}розташований за 4 км на південь від центру міста. Тут, на Тарасовій горі, поховано духовного провідника українців Тараса Шевченка. Вершина високої, насипаної у вигляді кургану, могили увінчана 14-ти метровим пам'ятником. Поряд розташований музей Тараса Шевченка. Проста хатина, в якій жив перший доглядач могили видатного українця Іван Ядловський і знаходилася кімната для паломників, нині, як і колись доступна туристам. {{Listing|type=see|lat=49.7240099|long=31.5333763|name=Канівський природний заповідник|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}межує з Шевченківським національним. Це науковий і природоохоронний заклад створено 1923 році для збереження унікальної ділянки лісостепу з його рослинами і тваринами. Під захистом держави знаходяться також кілька дніпрових островів, зокрема, Зміїний, на якому ростуть столітні дуби, сосни та деякі рослини, занесені до "Червоної книги". На території заповідника діє наукова база Київського національного заповідника. У природничому музеї, що діє в колишній садибі академіка М. Біляшівського, представлені характерні для Канівщини археологічні знахідки - зуби доісторичних акул, закам'янілі молюски та залишки інших мешканців океану, що розвивався над цією частиною суходолу 60 млн. років тому. Сучасні тварини і рослини теж відображені в експозиції музею - у вигляді опудал та гербаріїв. === Музеї === [[Файл:Будівля, в якій розміщувалась крамниця єврейських торгових рядів 2.jpg|міні|Музей "Канів від давнини до сучасності"|194x194пкс]] {{Listing|type=see|lat=49.7498348|long=31.4639637|name="Канів від давнини до сучасності"|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=має багате зібрання, в якому нараховується понад 12,5 тисяч експонатів. В основному, це матеріали розкопок, що проводилися на території Канівщини в різні роки. Тут зберігається величезна колекція керамічних виробів, починаючи з нового кам'яного віку і закінчуючи гончарним посудом ХХ століття. Також в музеї можна побачити крем'яні та кістяні знаряддя праці періоду палеоліту, бронзового віку; залізні й бронзові вироби скіфського часу та Давньоруської держави тощо.. Також у фондах музею зберігаються документи Канівської міської управи, квитанції, посвідчення, свідоцтва, грамоти, атестати, фото тощо та предмети побуту мешканців міста Канева і району 19-го-середини 20-го століть.}}має багате зібрання, в якому нараховується понад 12,5 тисяч експонатів. В основному, це матеріали розкопок, що проводилися на території Канівщини в різні роки. Тут зберігається величезна колекція керамічних виробів, починаючи з нового кам'яного віку і закінчуючи гончарним посудом ХХ століття. Також в музеї можна побачити крем'яні та кістяні знаряддя праці періоду палеоліту, бронзового віку; залізні й бронзові вироби скіфського часу та Давньоруської держави тощо.. Також у фондах музею зберігаються документи Канівської міської управи, квитанції, посвідчення, свідоцтва, грамоти, атестати, фото тощо та предмети побуту мешканців міста Канева і району 19-го-середини 20-го століть. [[Файл:Канівський музей народного декоративного мистецтва.jpg|міні|218x218px|Музей "Народного декоративного мистецтва"]] {{Listing|type=see|lat=49.7518281|long=31.4593579|name="Народне декоративне мистецтво Канівщини"|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}розташований в одній з найстаріших (18 ст.) будівель Канева, в колишньому училищі базиліан. Тут зібрані кращі зразки традиційного одягу та предмети побуту українців Середнього Подніпров'я. Найдавніші експонати - вироби із гутного скла, 13-14 століть. Вироби іменитих сучасних майстрів-склодувів, різьбярів по дереву, художників, яких також чимало в зібранні музею, дають можливість побачити, як розвивалося прикладне мистецтво в індустріальну епоху. {{Listing|type=see|lat=49.7601761|long=31.4184311|name=Музей військової техніки під відкритим небом|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%BC_(%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2)|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}розташований на північній околиці міста. Тут представлено бронепоїзд №56, часів Другої світової війни, а також зразки військової техніки та зброї післявоєнного часу. Експозиція була поповнена технікою-учасниками бойових дій на Донбасі в 2015 році. {{Listing|type=see|lat=49.751401|long=31.4583967|name=Клуб-музей ветеранів|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}}має експозицію "Оборона та визволення Канівського Подніпров'я у період Другої світової війни". У фондах музею майже 3 тис. предметів музейного значення. Тут можна дізнатися про багатьох видатних і шанованих людей Канівщини. Будівля, в якому розташований клуб-музей, залишилася від Канева 150-річної давнини. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == {{Listing|type=sleep|lat=49.7373799|long=31.5051289|name=Готельно-ресторанний комплекс "Княжа гора"|alt=|address=вул. Дніпровська, 1|directions=|url=http://www.knyazhahora.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+380 (4736) 3-55-83|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|map=2|type=sleep|lat=49.7520901|long=31.4657412|name=Готельно-ресторанний комплекс "Замок Рода"|alt=|address=вул. Торгова, 10|directions=|url=http://www.zamokroda.blogspot.com/|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+380 (4736) 3-22-42, +380 (4736) 3-22-41|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|map=3|type=sleep|lat=49.7500773|long=31.4637563|name=Готельно-ресторанний комплекс "Старий Канів"|alt=|address=вул. Героїв Небесної Сотні, 17|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+380 (4736) 3-69-61|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} == Як вирішувати проблеми == {{Listing|map=1|type=other|lat=49.7514379|long=31.4692976|name=Канівська міська рада|alt=|address=вул. О.Кошового, 3|directions=|url=http://kaniv-rada.gov.ua|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+380 (4736) 3-33-83 приймальня міського голови|fax=|email=mvkkaniv@ukr.net|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|map=2|type=other|lat=49.7568952|long=31.4390218|name=Пожежна охорона|alt=|address=вул. Енергетиків, 80|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=101|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|map=3|type=other|lat=49.7570485|long=31.4374129|name=Поліція|alt=|address=вул. Енергетиків, 86|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=102|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|map=4|type=other|lat=49.752768|long=31.4530502|name=Швидка допомога|alt=|address=вул. Успенська, 15|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=103|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|type=other|lat=|long=|name=Центр надання первинної допомоги|alt=|address=|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+380 (04736) 3-43-37|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} == Зв'язок == {{Listing|map=1|type=other|lat=49.7502088|long=31.4642953|name=Черкаська філія ПАТ "Укртелеком"|alt=|address=вул. Героїв Небесної Сотні, 14|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+380 (4736) 3-21-70|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|map=2|type=other|lat=49.7502088|long=31.4642953|name=Міське відділення поштового зв'язку|alt=|address=вул. Героїв Небесної Сотні, 14|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=+380 (4736) 3-23-63|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} {{Listing|map=3|type=other|lat=49.750982|long=31.4802088|name="Нова пошта"|alt=Відділення №2|address=вул. Героїв Дніпра, 35|directions=|url=|wikipedia=|facebook=|vkontakte=|phone=0-800-500-609|fax=|email=|skype=|hours=|price=|description=}} == Куди далі == '''[[w:Прохорівка_(Канівський_район)|Прохорівка]]''' (15 км від Канева) Обриси Тарасової гори можна спостерігати з лівого берега Дніпра, з Михайлової гори у селі Прохорівці. Захоплений місцевими краєвидами, тут 1839 році оселився вчений і викладач Київського університету Михайло Максимович. Погостювати у садибу до Максимовича заїжджали знамениті письменники, художники, артисти. На Михайловій горі до наших днів збереглися свідки перебування видатних людей. Це вікові сосни і дуби. Патріарха серед них називають дубом Шевченка. Прохорівка - популярне місце відпочинку. Тут є кілька туристичних баз, а за парканами численних дач можна побачити відомих в Україні людей чи їх нащадків, які залюбки втікають сюди від столичної метушні. '''[[w:Бучак|Бучак]]. Рожена криниця.''' (18 км від Канева) Люди, аби підкреслити надзвичайну красу гірських місць Канівщини, часто порівнюють їх зі Швейцарією. Місцевість в околицях села Бучак - саме така. Стрімкі схили пагорбів, укриті дубовим та грабовим лісом, спускаються в глибокі урочища. Лише небагато посвячених знають, як в одному з урочищ знайти стежку до легендарної Роженої криниці. На цьому місці, наділеному містичною притягальною силою, здавна здійснювали свої обряди язичники дохристиянських часів, вшановуючи Рожаниць - давньоруських першобогинь родючості, покровительок роду, сім'ї, домашнього вогнища. Офіційно криниця вважається 9-го століття і знаходиться під захистом держави. '''[[w:Трахтемирів|Трахтемирів]]''' (45 км від Канева) Історія, легенди, містика, надзвичайні краєвиди і природа, що за кілька десятиліть здичавіла майже до свого первісного стану - заради цього організовані мандрівники групами і поодинці топчуть стежки Трахтемирівського півострова. У давні козацькі часи Трахтемирів вважався містечком і виконував функції столиці реєстрового козацтва.Тут знаходилися монастир та шпиталь для козаків. Місцевість навколо Трахтемирова багата на археологічні пам'ятки. Серед них: скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення, козацький цвинтар. '''[[w:Межиріч_(Канівський_район)|Межиріч]]''' (22 км від Канева) Село Межиріч, що лежить між річками Рось та Росава, стало всесвітньо відомим тоді, коли тут виявили поселення древніх мисливців на мамонтів. {{footer|ispartof=Черкаська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Черкаської області]] e15463nc8joksc1rtdpx44dy1cr9099 Жмеринка 0 2284 33233 25024 2022-08-24T01:39:10Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Вінницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|49.0425|28.0991666667|zoom=13}} {{pagebanner|Zhmerinka banner-001.jpg}} {{citybar | image= | caption= | city= | citylocal= | map= | arm= | population= | callingcode= }} '''Жмеринка''' знаходиться в Україні у [[Вінницька область|Вінницькій області]]. == Зрозуміти == == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === * {{listing |type=go | name=Станція "Жмеринка" | alt= | url= | wikipedia=Жмеринка (станція) | email= | address= | lat=49.040006 | long=28.103199 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | vkontakte= | lastedit=2018-11-05 | content=Вузлова станція. Курсують пасажирські та приміські поїзди у напрямку Вінниці, Одеси, Могилів-Подільського, Хмельницького }} === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Вінницької області]] tu4xx96qwg9mvr42htb4hkekrvuhti7 Могильов 0 2760 33392 28809 2022-08-24T02:30:52Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|53.9167|30.3500|map=city}} {{pagebanner}} '''Могильов''' (біл. Магілёў) знаходиться в східній частині [[Білорусь | Білорусі]], один з п'яти обласних центрів. Мальовниче місто на березі Дніпра з частково збереженим історичним центром. == Зрозуміти == == Як дістатись == {{mapframe|чого=Могильова}} === {{Літаком}} === До Могильова можна дістатись літаком з аеропортів Києва (Бориспіль і Жуляни), Львова та Одеси. === {{Потягом}} === Ходять прямі потяги з [[Київ | Києва]] і [[Одеса | Одеси]], а також [[Мінськ]]а, [[Гомель | Гомеля]], [[Вітебськ]]а, [[Брест]]а, [[Гродно]], [[Москва | Москви]], [[Санкт-Петербург]]а === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусні рейси є з багатьох українських міст: Києва, Чернігова (найдешевше), Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Полтава, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. Крім автобусних маршрутів з українських міст до Могильова можна також дістатись з Москви (вісім щоденних рейсів до Мінська), Санкт-Петербурга або з Риги. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == === Храмова архітектура === * {{listing|type=see| lat=53.893842 | long=30.345611 |wdid= | name=Свято-Нікольський монастир | alt= | image= | address=ул. Трубницких | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Православний жіночий монастир. }} * {{listing|type=see| lat=53.911033 | long=30.341458 |wdid= | name=Собор Трьох Святителів | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-05 | description=Головний православний храм у місті. }} * {{see | name=Собор Успіння Діви Марії і Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Комсомольська 4 | lat=53.898513 | long=30.334208 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2017-04-05 | description=Католицький собор, пам'ятник архітектури в стилі бароко. | content= }} === Громадянська архітектура === * Сонячний годинник * Театр (1886–1888 рр.) * Ратуша (2008 р.) * Історична забудова по вулиці Ленінській. == Чим зайнятись == === Музеї === {{listing|type=do| lat=53.908074 | long=30.338484 |wdid= | name=Могильовський обласний художній музей імені Павла Маслєнікова | alt= | image= | address=ул. Миронова, 33 | directions= | url=http://maslenikov.museum.by/ | facebook= | vkontakte= | phone=з 10.00 до 18.00, вихідні – понеделок, вівторок | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat | name=Кафе «Ретро» | alt= | url= | email= | address=вул. Лепешинського, 16 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Невелике симпатичне кафе в центрі міста. Різноманітне меню: є страви національної кухні, а також великий вибір суші. }} {{listing|type=eat | name=Пивний ресторан «Бирарія» | alt= | url= | email= | address=вул. Первомайська, 31 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (25) 982-02-02 | fax= | hours=12.00-02.00 | price= | description=Затишний ресторанчик в центрі міста. П'ять залів, в т.ч. для некурців; бар. Непогане меню, досить бюджетне, але ось з пивом, судячи з гучної назви "Пивний" ресторан - має складатися краще - вибір небагатий і ціни високі. }} === Дорого === == Де розважитись == == Нічне життя == {{listing|type=drink | name=Cuba Club | alt= | url= | email= | address=вул. Первомайська, 29 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 22-57-52 | fax= | hours=Ср&ndash;Вс 22&ndash;5 | price= | description= }} {{listing|type=drink | name=Клуб «На Дубровке» | alt= | url= | email= | address=пр. Миру, 21а | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 25-39-18, 28-85-62 | fax= | hours=22&ndash;5 | price= | description= }} {{listing|type=drink | name=Метро Клуб | alt= | url= | email= | address=ул. Мігая, 13/36 | lat= | long= | directions= | phone=+375 222 25-25-85 | fax= | hours=22&ndash;5 | price= | description=Європейська кухня }} {{listing|type=drink| lat= | long= | wdid= | name=Разважальний центр «Материк» | alt= | image= | address=вул. Дзержинського, 19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+375 (222) 25-85-68, 25-95-99 | email= | hours=13&ndash;3, Пт и,та Сб до 5 | price= | lastedit=2019-03-18 | description=Європейська кухня та боулінг }} {{listing|type=drink | name=Форум клуб | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 61 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 31-17-90 | fax= | hours=18.30&ndash;5 | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep | name=Готель «Северянка» | alt= | url= | email= | address=пров. Мечнікова, 5 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;24-17-61 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Сигнал» | alt= | url=http://www.dosaaf.gov.by/services/hotelservices/hotelsignal/ | email= | address=ул. Кутепова, 2 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;48-62-77 | fax=48-63-35 | price=Двомісний номер/люкс: 38,000 — 62,000 / 98,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Хімволокно» | alt= | url= | email= | address=пр. Шмідта, 20 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;48-15-93 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name=Готель «КІМ» | alt= | url= | email=hotel_kim@tut.by | address=вул. Лазаренко, 27 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;22-91-11, 22-91-13 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Космос-корт» | alt= | url= | email= | address=вул. Сурганова, 46 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;27-93-13 | fax= | price=Одномісний номер: от 80,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Ліра» | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 45 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;25-25-43 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Могильов» | alt= | url= | email= | address=просп. Миру, 6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;46-81-52, 46-80-77 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Одномісні та двомісні номери з вигодами і недавнім ремонтом. Ресторан, платна автостоянка. }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Турист» | alt= | url= | email= | address=пр. Пушкина, 6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;46-46-75 | fax= | price=Двомісний номер: близько 90,000 BYR (2009) | checkin= | checkout= | description=Похмурий готель, помірно пристойні номери з вигодами. Ресторан, платна автостоянка. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | name=Готельний комплекс «Губернський» | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 56/6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;22-26-19, 28-45-75 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Слов'янський» | alt= | url=http://www.slavyanskaya.by | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price=Одномісний/двомісний номер: 75,000 / 170,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} ** вул. Б. Чаусська, 4д, тел. +375&nbsp;(222)&nbsp;44-03-10; (29)&nbsp;362-00-53 ** вул. Ленінська, 23а, тел. +375&nbsp;(222)&nbsp;23-00-23; (29)&nbsp;690-44-44 == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{listing|type=vicinity| lat=53.518027 | long=30.258403 |wdid= | name=Биховський замок | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description= }} {{footer|ispartof=БІЛОРУСЬ|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] 034z3seyz6ueyvfnjvjyscefwxzfbe5 33397 33392 2022-08-24T02:32:28Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|53.9167|30.3500|map=city}} {{pagebanner}} '''Могильов''' (біл. Магілёў) знаходиться в східній частині [[Білорусь | Білорусі]], один з п'яти обласних центрів. Мальовниче місто на березі Дніпра з частково збереженим історичним центром. == Зрозуміти == == Як дістатись == {{mapframe|чого=Могильова}} === {{Літаком}} === До Могильова можна дістатись літаком з аеропортів Києва (Бориспіль і Жуляни), Львова та Одеси. === {{Потягом}} === Ходять прямі потяги з [[Київ | Києва]] і [[Одеса | Одеси]], а також [[Мінськ]]а, [[Гомель | Гомеля]], [[Вітебськ]]а, [[Брест]]а, [[Гродно]], [[Москва | Москви]], [[Санкт-Петербург]]а === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === Автобусні рейси є з багатьох українських міст: Києва, Чернігова (найдешевше), Дніпро, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Полтава, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. Крім автобусних маршрутів з українських міст до Могильова можна також дістатись з Москви (вісім щоденних рейсів до Мінська), Санкт-Петербурга або з Риги. === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == === Храмова архітектура === * {{listing|type=see| lat=53.893842 | long=30.345611 |wdid= | name=Свято-Нікольський монастир | alt= | image= | address=ул. Трубницких | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | fax= | email= | skype= | hours= | price= | description= Православний жіночий монастир. }} * {{listing|type=see| lat=53.911033 | long=30.341458 |wdid= | name=Собор Трьох Святителів | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit=2017-04-05 | description=Головний православний храм у місті. }} * {{see | name=Собор Успіння Діви Марії і Святого Станіслава | alt= | url= | wikipedia= | wikidata= | email= | address=вул. Комсомольська 4 | lat=53.898513 | long=30.334208 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2017-04-05 | description=Католицький собор, пам'ятник архітектури в стилі бароко. | content= }} === Громадянська архітектура === * Сонячний годинник * Театр (1886–1888 рр.) * Ратуша (2008 р.) * Історична забудова по вулиці Ленінській. == Чим зайнятись == === Музеї === {{listing|type=do| lat=53.908074 | long=30.338484 |wdid= | name=Могильовський обласний художній музей імені Павла Маслєнікова | alt= | image= | address=ул. Миронова, 33 | directions= | url=http://maslenikov.museum.by/ | facebook= | vkontakte= | phone=з 10.00 до 18.00, вихідні – понеделок, вівторок | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description= }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === {{listing|type=eat | name=Кафе «Ретро» | alt= | url= | email= | address=вул. Лепешинського, 16 | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Невелике симпатичне кафе в центрі міста. Різноманітне меню: є страви національної кухні, а також великий вибір суші. }} {{listing|type=eat | name=Пивний ресторан «Бирарія» | alt= | url= | email= | address=вул. Первомайська, 31 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (25) 982-02-02 | fax= | hours=12.00-02.00 | price= | description=Затишний ресторанчик в центрі міста. П'ять залів, в т.ч. для некурців; бар. Непогане меню, досить бюджетне, але ось з пивом, судячи з гучної назви "Пивний" ресторан - має складатися краще - вибір небагатий і ціни високі. }} === Дорого === == Де розважитись == == Нічне життя == {{listing|type=drink | name=Cuba Club | alt= | url= | email= | address=вул. Первомайська, 29 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 22-57-52 | fax= | hours=Ср&ndash;Вс 22&ndash;5 | price= | description= }} {{listing|type=drink | name=Клуб «На Дубровке» | alt= | url= | email= | address=пр. Миру, 21а | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 25-39-18, 28-85-62 | fax= | hours=22&ndash;5 | price= | description= }} {{listing|type=drink | name=Метро Клуб | alt= | url= | email= | address=ул. Мігая, 13/36 | lat= | long= | directions= | phone=+375 222 25-25-85 | fax= | hours=22&ndash;5 | price= | description=Європейська кухня }} {{listing|type=drink| lat= | long= | wdid= | name=Разважальний центр «Материк» | alt= | image= | address=вул. Дзержинського, 19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+375 (222) 25-85-68, 25-95-99 | email= | hours=13&ndash;3, Пт и,та Сб до 5 | price= | lastedit=2019-03-18 | description=Європейська кухня та боулінг }} {{listing|type=drink | name=Форум клуб | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 61 | lat= | long= | directions= | phone=+375 (222) 31-17-90 | fax= | hours=18.30&ndash;5 | price= | description= }} == Де зупинитись == === Дешево === {{listing|type=sleep | name=Готель «Северянка» | alt= | url= | email= | address=пров. Мечнікова, 5 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;24-17-61 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Сигнал» | alt= | url=http://www.dosaaf.gov.by/services/hotelservices/hotelsignal/ | email= | address=ул. Кутепова, 2 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;48-62-77 | fax=48-63-35 | price=Двомісний номер/люкс: 38,000 — 62,000 / 98,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} {{listing|type=sleep | name=Готель «Хімволокно» | alt= | url= | email= | address=пр. Шмідта, 20 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;48-15-93 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} === Середні ціни === * {{listing|type=sleep | name=Готель «КІМ» | alt= | url= | email=hotel_kim@tut.by | address=вул. Лазаренко, 27 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;22-91-11, 22-91-13 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Космос-корт» | alt= | url= | email= | address=вул. Сурганова, 46 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;27-93-13 | fax= | price=Одномісний номер: от 80,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Ліра» | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 45 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;25-25-43 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Могильов» | alt= | url= | email= | address=просп. Миру, 6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;46-81-52, 46-80-77 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Одномісні та двомісні номери з вигодами і недавнім ремонтом. Ресторан, платна автостоянка. }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Турист» | alt= | url= | email= | address=пр. Пушкина, 6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;46-46-75 | fax= | price=Двомісний номер: близько 90,000 BYR (2009) | checkin= | checkout= | description=Похмурий готель, помірно пристойні номери з вигодами. Ресторан, платна автостоянка. }} === Дорого === * {{listing|type=sleep | name=Готельний комплекс «Губернський» | alt= | url= | email= | address=вул. Ленінська, 56/6 | lat= | long= | directions= | phone=+375&nbsp;(222)&nbsp;22-26-19, 28-45-75 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description= }} * {{listing|type=sleep | name=Готель «Слов'янський» | alt= | url=http://www.slavyanskaya.by | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price=Одномісний/двомісний номер: 75,000 / 170,000 BYR (2010) | checkin= | checkout= | description= }} ** вул. Б. Чаусська, 4д, тел. +375&nbsp;(222)&nbsp;44-03-10; (29)&nbsp;362-00-53 ** вул. Ленінська, 23а, тел. +375&nbsp;(222)&nbsp;23-00-23; (29)&nbsp;690-44-44 == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{listing|type=vicinity| lat=53.518027 | long=30.258403 |wdid= | name=Биховський замок | alt= | image= | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | skype= | hours= | price= | lastedit= | description= }} {{footer|ispartof=БІЛОРУСЬ|type=Місто}} [[Категорія:Обласні центри Білорусі]] bqfi8cxq3c17ew9y42j6nuzihst2tdu Уппсала 0 2869 33163 27003 2022-08-24T01:09:27Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|59.85814|17.64458|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Уппсала | citylocal= {{lang|sv|Uppsala}} | image= | caption= | website= http://www.destinationuppsala.se | callingcode= +46 18 }} '''Уппсала''' — старовинне університетське місто за 70 км на північ від [[Стокгольм]]а, стародавня столиця [[Швеція | Швеції]], начисто втратила свій середньовічний вигляд, але зберегла провінційний затишок і північну чарівність. Тут знаходиться найбільший у Скандинавії собор, а в околицях міста можна побачити кургани часів раннього середньовіччя — центр дохристиянської Швеції і скандинавського язичництва. == Зрозуміти == Назва Уппсала (наголос зазвичай ставиться на перший, хоча іноді і на другий склад) походить від давньоскандинавського «верхнє житло». «Верхньою» була '' Стара Уппсала '', розташована за 5 км на північ від сучасного центру міста, а воно, у свою чергу, виросло на місці колишнього порту на річці [[Фюріс (річка)|Фюріс]] недалеко від її впадіння в озеро Меларен. Порт на ті часи називався '' Östra Aros '', тобто «Східне гирло» на противагу «західному гирлу», '' Västra Aros '' — нині [[Вастерос]]. Уппсала — четверте за величиною місто Швеції, але в давнину воно було головним. Єдиної столиці тоді, швидше за все, не існувало, а Уппсала грала роль релігійного центру, де знаходився головний язичницький храм. Християнські храми будували, для вірності, на місці язичницьких: так Уппсала з центру язичництва перетворилася на рубежі XI–XII ст. на центр християнства. У 1164 році тут організували першу в Швеції архідієцезію. Навіть для служителів культу торгівля стала на той час основою існування, тому місто поступово переїхало до району порту, зберігши, втім, свою назву, що поширився на весь регіон, відомий тепер як ''Уппланд''. Якщо політичним центром країни досить швидко став [[Стокгольм]], то Уппсала залишалася центром духовним. У 1477 році тут був заснований перший в північній Європі '''університет'''. Значення Уппсали в середньовічній Швеції визначалося значенням і престижем католицької церкви. Коли король [[Густав I]] вирішив підтримати [[Реформація|Реформацію]], він в першу чергу скоротив володіння Уппсальского архієпископа, побудувавши на противагу королівський замок, і тут же Упсальський синод 1595 року вирішив остаточно розпрощатися з католицтвом. Всупереч ослабленню церкви, університет продовжував розвиватися, набуваючи все більше природничо-наукову спрямованість. У XVII столітті з'являються перші університетські будівлі, що дійшли до нас і навіть ботанічний сад. У 1640–1660 рр. місто перебудовують за регулярним планом, через що втрачається практично вся його «Середньовічність»: на зміну тісним будинкам і вуличкам приходять прямокутні квартали. Підкосила Уппсалу пожежа 1702 року, яка знищила більшу частину міста. Якщо до пожежі вона ще могла вважатися другою столицею країни, то після стала просто містом при великому університеті. Список учених, що працювали тут і зроблених ними відкриттів займе займає не одну сторінку, однак не можна не згадати творця класифікації видів [[Карл Лінней|Карла Ліннея]] або піонера спектрального аналізу [[Андерс Ангстрем|Андерса Ангстрема]], не кажучи вже про 8 нобелівських лауреатів, які працювали в Упсалі в XX столітті. Поряд з кафедральним собором, університетські об'єкти — старі будівлі, музеї, ботанічні сади — входять до числа головних Уппсальских пам'яток. Саме місто теж вельми привабливе, хоча в ньому немає того духу історії, який малює уява при згадці середньовічного університету. Майже вся стара забудова була знесена в середині XVII століття, а то, що випадково збереглося, добила післявоєнна реконструкція. Зараз центр Уппсали виглядає вельми еклектично: то низенькі будиночки XVIII століття, немов десь в [[Прибалтика | Прибалтиці]], то пишна забудова початку XX століття, то бетонні коробки післявоєнного часу. Хоча шансів стати великим туристичним центром або потрапити до списків ЮНЕСКО у міста немає абсолютно ніяких, на тлі гучного Стокгольма він виглядає оазисом тиші і спокою. Сюди варто приїхати хоча б на день, а разом з околицями можна провести тут і більше часу. === Орієнтація === Уппсала розташована на обох берегах річки Фюріс. Вокзал, пішохідна вулиця і торговий район знаходяться на лівому (східному) березі, а собор та університет - на західному. Стара Уппсала розташована на околиці сучасного міста. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Уппсала розташована всього за 30 км від стокгольмського [[Стокгольм#Арланда|аеропорту Арланда]], тобто навіть ближче до нього, ніж сам [[Стокгольм]]. Доїхати з аеропорту можна за 18 хв курсуючим двічі на годину приміським поїздом Pendeltåg, проте квитки на нього стоять неймовірно дорого ('''232 крони''') через аеропортовий збір. Більш вигідний варіант — автобус № 801, який ходить не менше часто, а днем ​​чи не кожні 10 хв, і витрачає на дорогу 40-50 хв. Квиток у водія, коштує близько '''110 крон''' (2019). Автобус належить місцевій транспортній компанії UL, в ньому діють різного роду добові квитки і проїзні (див. [[#Транспорт |Транспорт]]). === {{Потягом}} === Потяги зі [[Стокгольм]]а йдуть кожні 10-15 хв. Серед них є регіональні SJ, які швидше і дешевше (40 хв, '''95 крон''', в піковий час: 105 крон), і приміські [[Pendeltåg (поїзд)|Pendeltåg]], які повільніше і дорожче (55 хв, '''131 крона'''). Останні, втім, більш ''зручні для одноденної поїздки туди-назад, оскільки в них діє 24-годинний квиток (260 крон), що покриває весь міський транспорт і в Стокгольмі, і в Упсалі''. Також через Уппсалу проходять потяги на північ Швеції: [[Евле]] (близько години), [[Сундсвалль]] (3 год.) та інші куточки регіону [[Норрланд]]. {{listing|type=go| lat=59.8582 | long=17.6466 |wdid= Q2522177 | name= Залізничний вокзал | alt= Uppsala C | image= Train-station Uppsala.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-09 | description= Історичний вокзал 1866 року побудови перетворений на ресторан. На зміну фундаментальній старій будівлі прийшла скляна нова, де немає залу очікування, зате є, серед іншого, магазинчик Pressbyrån (недорогої кави та випічки) і заклад Coffehouse by George - затишне кафе з пастою за 140-150 крон. На нижньому поверсі комірки автоматичної камери схову (60 крон за 4 год, 70 крон за 24 год). Вокзал знаходиться в самому центрі міста. }} === {{Автомобілем}} === Зі [[Стокгольм]]а 70 км трасою Е4. Місць для паркування у центрі категорично не вистачає, і до того ж у робочі дні всі вони платні. Безкоштовно можна запарковаться хвилинах у 10 ходьби від центру. === {{Автобусом}} === Кілька разів на день автобуси Flixbus ходять з Уппсали до [[Стокгольм]]а з проміжною зупинкою в [[Арланда | Арланді]]. Це найдешевший спосіб виїхати до столиці (€3 за квиток), але в той же час і самий повільний (1,5 год). В іншу сторону автобуси їдуть з Уппсали кудись на північ - теж дешево і теж дуже нешвидко. == Транспорт == === Автобуси === [[Файл:Grön UL-buss Stora torget Uppsala okt 2016.jpg|thumb|upright=1.35|Зелений міський автобус на вулицях Уппсали]] Міські та приміські автобуси відносяться до [https://www.ul.se оператора UL]. Маршрути містом мають номери з 1 по 31, обслуговуються автобусами зеленого кольору. Більш високі номери — це приміські маршрути з автобусами жовтого кольору. Багато маршрути починаються від залізничного вокзалу, де обладнані посадкові платформи і встановлені електронні табло. На сайті є розклад і планувальник маршрутів. '''Квитки''' мають різну вартість в залежності від зони і в залежності від того, купуєте ви квиток в автоматі / мобільному додатку, у водія, або записуєте на жовту смарт-карту (''Reskassa'') вартістю 20 крон. Вся Уппсала входить до зони 1; разовий квиток коштує '''25 крон''' ''по карті'', '''32 крони''' в ''автоматі'' і '''39 крон''' у ''водія'' (оплата банківською картою). Квиток на 24 години — 88 крон в автоматі і 95 крон у водія (2019). Втім, на практиці автобуси в Упсалі зазвичай не потрібні, адже місто компактне і досить пристосоване для прогулянок. Якщо ви приїхали на один день, то хіба що проїдете в Стару Уппсали і назад, хоча навіть туди можна дійти пішки. На приміських маршрутах вам, швидше за все, доведеться заплатити більше, ніж за одну зону. Наприклад, автобус № 801 до [[Арланда | аеропорту Арланда]] передбачає квитки на три зони — 1, 2 і 5. Вам також можуть стати в нагоді комбіновані, разові або добові квитки на регіон Уппсали і сусідні регіони [[Стокгольм]]а (SL) і [[Евле]] (XT). '''Білетні автомати''' є в районі вокзалу і в певних спеціальних місцях по місту. На більшості зупинок квиткових автоматів немає. '''Сервісний центр UL''' ({{hours | Пн | Пт | 7 || 19}}, {{hours | Сб || 9 || 17}}) розташований на залізничному вокзалі, смарт-карту (якщо вона взагалі вам знадобиться) найкраще придбати там. Також можна купувати квитки через [https://play.google.com/store/apps/details?id=se.ul.app мобільний додаток UL]. === Велосипеди === [[File:Centrum, Uppsala, Sweden - panoramio - Николай Семёнов (8).jpg|thumb|upright=1.2|Велопарковка перед вокзалом]] Уппсала - неймовірно велосипедне місто. Місцеві жителі їздять на велосипедах круглий рік: навіть в сильний снігопад, не кажучи вже про дощ, ви побачите наполегливих уппсальчан, що сміливо протистоять стихії. Іноді про велосипеди забувають, всюди можна зустріти іржаві і забуті екземпляри. Іронія в тому, що одні велосипеди ніхто не бере і вони стоять й іржавіють, поки інші, у яких є господарі, пропадають навіть разом з замками. По місту багато велодоріжок, і якщо ви ходите пішки, потрібно стежити за тим, щоб не заважати руху велосипедів. Можна, навпаки, до цього руху приєднатися, взявши велосипед напрокат. {{listing|type=go| lat=59.85869 | long=17.64154 |wdid= | name= Ski Total | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 46 | directions= | url= http://www.skitotal.se | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||18}}, {{hours|Сб||10||16}}, {{hours|Вс||12||16}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Магазин велосипедів та іншого спортивного спорядження. Прокат: '''200 крон''' за першу добу і 100 крон за кожну наступну. }} {{listing|type=go| lat=59.85696 | long=17.65338 |wdid= | name= Stationsgatan Cykel | alt= | image= | address= Stationsgatan 62 | directions= | url= http://stationsgatancykel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|8||19}}, {{hours|Сб||9||18}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Веломагазин; прокат: 100 крон на день. }} == Що відвідати == === Місто === [[Файл:Uppsala Cathedral in February.jpg|thumb|upright=1.35|Кафедральний собор]] [[Файл:Uppsala Dom Innen Rosette.JPG|thumb|upright=1.35|Вікно-троянда]] [[Файл:Helga Trefaldighets kyrka.jpg|thumb|upright=1.35|Церква Святої Трійці]] [[Файл:Uppsala slott.jpg|thumb|upright=1.35|Уппсальський замок]] [[Файл:Gustavianum.jpg|thumb|upright=1|Густавіанум з куполом анатомічного театру]] [[Файл:Universitetshusets tak.jpg|thumb|upright=1.35|Інтер'єр головної будівлі Уппсальского університету]] [[Файл:Botanical-garden Uppsala.jpg|thumb|upright=1.35|Барокова частина ботанічного саду, колишній палацовий парк]] {{listing|type=see| lat=59.85815 | long=17.63359 | wdid=Q850042 | name=Кафедральний собор | alt=Uppsala domkyrka | image=Uppsala domkyrka (by Pudelek) 2.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||8||18}} | price= | lastedit=2019-02-13 | star=yes | description=Найбільший собор Уппсали і всієї Скандинавії є прямим спадкоємцем собору в [[#Стара Уппсала |Старої Уппсали]] — першого в Швеції великого християнського храму. Будували новий собор з великим розмахом за проектом невідомого французького архітектора, і для такої країни як Швеція це виявилося дуже непростим заходом: роботи тривали з 1272 по 1420 роки — без малого 150 років. Зараз важко повірити, що перед вами пам'ятник французької готики — з червоною цеглою і високими фігурними шпилями храм виглядає відверто неоготично, але варто зайти всередину, і ви помітите схожість з найкращими зразками саме середньовічної, високої готики, незважаючи навіть на те, що собор будували з цегли на противагу прийнятому на півночі Франції каменю. Кругле вікно-троянда на північному фасаді однозначно показує, звідки тут ростуть ноги: в соборах [[Рига |Риги]], [[Стокгольм]]а чи [[Таллінн]]а нічого подібного не буває. Неважко, втім, зрозуміти, що собор перебудовувався, причому неодноразово, і особливо це торкнулося саме веж, що викликають зараз асоціації з неоготикою. Спочатку їх не було зовсім, у другій половині XVI століття побудували щось в північному стилі (не пропустите старі гравюри всередині собору), а в 1880-і рр. з'явився нинішній варіант. '''Інтер'єр''' теж дуже цікавий, хоча нічого середньовічного в ньому давно не залишилося: наприклад, дещо фривольні фрески з'явилися при реконструкції 1880-х, тоді ж були зроблені й вітражі. '''До 1719 року в соборі відбувалися коронації шведських королів, багато хто з них були тут потім поховані'''. Майже кожна з півтора десятка бічних каплиць виконує роль чиєїсь усипальниці: від національного героя Святого Еріка, який, якщо вірити легендами, в 1160 році строго на цьому місці і був обезголовлений, до короля Густава I Васи, похованого разом зі своїми дружинами — зараз це, в певному сенсі, пам'ятник шведській родині, але з трьох дружин скульптурного зображення на саркофазі удостоїлися лише дві (можливо, з міркувань симетрії). Знайшлося тут місце і для Карла Ліннея, хоча самому знаменитому професору Уппсальского університету відвели всього лише надгробну плиту, тоді як багато королів поховані в саркофагах. }} {{listing|type=see| lat=59.85690 | long=17.63268 |wdid= Q10519482 | name= Церква Святої Трійці | alt= Helga Trefaldighets kyrka | image= Helga Trefaldighets kyrka ext2.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Розташована по сусідству церква дещо молодша собору, зате виглядає куди більш середньовічно. Вона побудована в XIV столітті в стилі північної готики, основа виконана з сірого каменю, а стіни - з цегли, і прикрашені стильними білими вкрапленнями: особливо гарний великий білий хрест, видимий з собору. Усередині сильно зблякли фрески другої половини XV століття авторства Альбертусома Піктора - найкращого шведського живописця того часу. Головні його роботи збереглися, втім, у сільських храмах ([[Стокгольм#Церква в Тебю |Тебю]], [[#Церква в Харкеберзі|Харкеберга]]), а тут лише насилу можна розрізнити сюжети і лики. }} {{listing|type=see| lat=59.8533 | long=17.6356 |wdid= Q1475894 | name= Уппсальський замок | alt= Uppsala slott | image= Uppsala slott.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Замок на пагорбі - один зі зримих пам'яток шведської Реформації. В середні віки головним в Упсалі був архієпископ, але в 1540-і рр. король Густав Васа, тільки що порвавший з католицизмом, відняв у церкві частину земель і звелів збудувати в місті королівський замок, гармати якого були недвозначно спрямовані на собор і резиденцію архієпископа (і до цих пір, до речі, спрямовані саме туди). Замок збудували в дусі Ренесансу, з розкішним парком (нині Ботанічним садом), але пожежа 1702 року призвела до найсильніших руйнувань, після яких замок навіть думали розібрати. Частина матеріалів встигли-таки пустити на будівництво [[Стокгольм#Королівський палац | королівського палацу в Стокгольмі]], однак до середини XVIII століття Упсальський замок все ж відновили, в результаті чого він отримав свій нинішній, нехитрий бароковий вигляд; в слов'янському розумінні це палац, а не замок. Він займає найвищу точку Уппсали, тому з пагорба відмінний вид на місто, заради якого сюди і варто піднятися. Усередині кілька музейних експозицій, інтер'єри ж великого інтересу не представляють. }} {{listing|type=see| lat=59.85795 | long=17.63172 |wdid= Q1506922 |star= yes | name= Густавіанум | alt= Gustavianum | image= Gustavianum.jpg | address= Akademigatan 3 | directions= | url= https://www.gustavianum.uu.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||11||16}} крім Пн | price= '''50 крон''' | lastedit=2019-02-10 | description= Найстаріша будівля Уппсальского університету — триповерховий корпус з величезним куполом, в якому колись розміщувався анатомічний театр. Вона побудована в 1622–1625 рр. на кошти шведського короля Густава II, а купол доданий в 1662 році, через що будівля виглядає злегка незграбно, але разом з тим і дуже незвично. За своїм прямим призначенням вона працювала 350 років, поки в 1997 році його не перетворили на '''цікавий музей''', де тепер показують той самий анатомічний театр (дуже нагадує античний), «кабінет рідкостей» (щось на зразок кунсткамери — набір з більш тисячі різного роду незвичайних штучок, подарованих в 1632 році шведському королю і переданих ним університету), експозицію з історії університету, а також колекцію археологічних знахідок часів вікінгів. }} {{listing|type=see| lat=59.85759 | long=17.62954 |wdid= Q10709729 | name= Головна будівля університету | alt= Universitetshuset | image= Universitetshuset.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Будівля в стилі історизму побудована в 1877-1887 рр. приблизно на тому місці, де в Середні віки знаходилася резиденція архієпископа, з якою Густав I боровся будівництвом замку. Зовні воно виглядає звичайним пам'ятником свого часу, а ось інтер'єр інакше як пафосним не назвеш: всюди скульптури, ліпнина і кессоновані купольні склепіння в дусі Ренесансу. Зараз будівля виконує в першу чергу адміністративну функцію і не цілком розрахована на випадкових відвідувачів, хоча по буднях можна заглянути всередину і, якщо пощастить, навіть відвідати сувенірний магазин або крихітний музейчик. Над входом до головної аудиторії вибита фраза шведського філософа-просвітителя Томаса Турільда, '' Tänka fritt är stort men tänka rätt är större'' («добре мислити вільно, але ще краще мислити правильно»). }} {{listing|type=see| lat=59.8525 | long=17.6296 |wdid= Q2755982 | name= Ботанічний сад | alt= Botaniska trädgården | image= Botaniska trädgården, Uppsala II.jpg | address= | directions= | url= https://www.botan.uu.se/our-gardens/the-botanical-garden/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||7||19}}, з травня по жовтень до 21:00; оранжерея: {{hours|Вт|Пт|9||15}}, {{hours|Сб|Вс|12||15}} | price= Вхід до саду безкоштовний, оранжерея: 50 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Парк Уппсальского замку був переданий університету в 1787 році, коли стало зрозуміло, що попереднім власникам таке господарство не по кишені. Сліди саме палацового парку видно тут неозброєним оком: у звичайних ботанічних садах ніхто не влаштовує алеї з підстриженими кущами, фонтанами і сходами. В оранжереї непогана колекція тропічних рослин, а колись тут навіть тримали екзотичних тварин — наприклад, живого лева. }} {{listing|type=see| lat=59.8623 | long=17.6342 | wdid=Q1515798 | name=Сад Ліннея | alt=Linnéträdgården | image=Linnéträdgården 4.jpg | address= | directions= | url=http://www.linnaeus.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=з травня по вересень {{hours|||11||17}}, причому у травні та вересні відкритий не щодня | price=Квиток: 80 кронразом з музеєм; влітку после 17:00 музей закритий, але можна безкоштовно відвідати сад | lastedit=2019-02-12 | star=yes | description= Перший університетський ботанічний сад — порівняно невеликий, зате дуже старий. Він '''з'явився в 1655 році''' з ініціативи Улофа Рудбека (1630–1702) — шведського натураліста, який навчався в Голландії і запозичив звідти кілька модних штучок, включаючи анатомічний театр під куполом Густавіанума. Зараз сад названий ім'ям знаменитого Карла Ліннея (1707–1778), який в 1740-ті рр. облаштував територію на свій манер. Після появи нинішнього ботанічного саду старий сад закинули, в 1802 році він був закритий, але в 1923 році відновлений за кресленнями автора. До саду примикає '''музей Ліннея''', що розмістився в тому самому будинку, де 35 років жив великий вчений. Будинок побудований наприкінці XVII століття як професорський і є, крім іншого, одним з найстаріших міських будівель. Велика частина приміщень музею віддано під зібрану Ліннеєм біологічну колекцію — в основному опудала, заспиртовані експонати і гербарій — але і пояснення там в достатній кількості є; з них цілком можна зрозуміти, хто такий Карл Лінней і чим він в Упсалі займався. }} === Стара Уппсала === [[Файл:Gamla Uppsala - church.jpg|thumb|upright=1.35|Церква у Старій Уппсалі]] [[Файл:Uppland 2018-06-22 (43127881455).jpg|thumb|upright=1.35|Королівські кургани]] Стара Уппсала (''Gamla Uppsala'') — легендарне місце, де мешкали чи правителі стародавньої Швеції, чи самі скандинавські боги. У дохристиянські часи тут знаходився великий язичницький храм з ідолами [[Одін]]а, [[Тор]]а і [[Фрейр]]а: саме по собі це звучить казково і навіть мило, якщо не думати про криваві жертви, які тут влаштовували. Християнські місіонери боролися з язичництвом прямолінійним способом — будівництвом церков на місці язичницьких храмів, що в Старій Уппсалі й сталося. Певний час тут навіть був центр першого в Швеції архієпископства, але досить швидко активність перемістилася в бік сучасного міста, а Стара Уппсала стала чимось на зразок [[Стара Ладога | Старої Ладоги]] — крихітним селищем з архаїчною церквою і чудовими курганами, які цікаві як незвичайний ландшафтний об'єкт незалежно від своєї давньої історії. ''Як дістатися:'' 5 км від залізничного вокзалу, доїхати можна автобусами № 2, 110, 115. {{listing|type=see| lat=59.8995 | long=17.6319 |wdid= Q8342836 | name= Церква Старої Уппсали | alt= Gamla Uppsala kyrka | image= Gamla Uppsala kyrka-General view.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Першу християнську церкву збудували на цьому місці ще в XII столітті, точне датування невідома - відомо лише, що 1087 року урочисто спалили язичницький храм, а в 1164 році було утворено Уппсальске архієпископство, і церква на той час уже стояла. Вона, втім, теж згоріла, причому досить скоро - на початку XIII століття, після чого і почали будувати новий [[#Кафедральний собор |кафедральний собор]], але не в Старій Уппсалі, а на місці сучасного міста. Церква в Старій Уппсалі стала звичайною парафіяльною; її вигляд - типово шведський, з «вкладеними» один в одного трикутними дахами - відноситься до XV століття. }} {{listing|type=see| lat=59.8985 | long=17.6303 |wdid= Q10502442 | name= Королівські кургани | alt= Kungshögarna | image= Royal Mounds of Gamla Uppsala (by Pudelek) 02.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Якщо вірити переказам, три «великих» кургани належать скандинавським богам Одину, Тору і Фрейру, хоча розкопки виявили тут поховання цілком людських істот. Швидше за все, кургани відзначають могили конунгів племені свеїв, одного з прабатьків сучасної шведської нації. Кургани датовані V-VI ст. }} === Околиці === [[Файл:Vaksala_kyrka_ext4.jpg|thumb|upright=1|Церква у Ваксала]] {{listing|type=see| lat=59.8760 | long=17.6864 |wdid= Q10712061 | name= Церква у Ваксала | alt= | image= Vaksala_kyrka_ext4.jpg | address= | directions= 3.5 км від вокзалу, автобус № 4 | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-14 | description= Назву '' Vaksala '', що зустрічається в Упсалі сталося аж ніяк не від вокзалу, а від колишнього села Ваксал на північній околиці сучасного міста. Чи означає воно «родюча місцевість», однак цікаво не цим, а збереглася середньовічна церква, побудована з двох різних матеріалів - цегли і граніту, що утворюють незвичайне поєднання кольорів і текстур. Історія храму теж досить «строката»: романську церкву XII століття в XIV-XV ст. переробили під готику, а пізніше доповнили гарним високим шпилем. Середньовічні розписи, виконані Альбертусом Піктора, збереглися нітрохи не краще, ніж в [[#Церква Святої Трійці |церкви Святої Трійці]] в центрі Уппсали, тому дивитися тут потрібно інше - розкішний ''дерев'яний вівтар'' роботи антверпенських майстрів (XVI століття) і ''романську лаву'', яка чи не старіша самої церкви. }} == Чим зайнятись == === Музеї === [[Файл:Upplandsmuseet April 2013 01.jpg|thumb|upright=1.35|Музей провінції Уппланд, в минулому «університетський млин»]] {{listing|type=do| lat=59.85889 | long=17.63503 | wdid=Q7899155 | name=Музей провінції Уплланд | alt=Upplandsmuseet | image=Upplandsmuseet April 2013 01.jpg | address=S:t Eriks torg 10 | directions= | url=https://www.upplandsmuseet.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||12||17}} крім Пн | price=Безкоштовно | lastedit=2019-02-12 | description= Регіональний музей з гарною історичною експозицією розташований у приміщенні біля річки, в минулому водяному млині, відому як '' Akademikvarnen '' або «університетський млин». Довгий час він тримав монополію на помел зерна, а всі доходи йшли до бюджету університету — таким нехитрим способом держава фінансувала в XVII–XVIII ст. освіту і науку. }} === Заходи === {{listing|type=do| lat=| long= |wdid= Q493629 |format= nocoords | name= Фестиваль реггі | alt= Uppsala Reggae Festival | image= | address= | directions= | url= | facebook= https://www.facebook.com/UppsalaReggaeFestival | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-12 | description= Найбільший в Скандинавії фестиваль музики реггі, що проходить в Упсалі наприкінці липня - на початку серпня. }} == Що купувати == {{listing|type=buy| lat=59.85825 | long=17.64341 |wdid= | name= Hemköp | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 50 | directions= поряд з вокзалом | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||7||22}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Невеличкий продуктовий супермаркет, є свіжа і порівняно дешева випічка. }} {{listing|type=buy| lat=59.85634 | long=17.64340 |wdid= | name= ICA | alt= | image= | address= Vretgränd 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|7||21}}, {{hours|Сб|Вс|9||20}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Ще один продуктовий супермаркет. }} {{listing|type=buy| lat=59.85848 | long=17.64195 |wdid= | name= Systembolaget | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 48A | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||19}}, {{hours|Сб||10||15}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Магазин державної алкогольної монополії. Як і всюди в Швеції, він більше нагадує елітний бутік, хоча ціни абсолютно помірні - просто вибір порівняно невеликий, і придбати можна лише те, чим шведський уряд дозволив порадувати своїх громадян. }} == Де поїсти == Як і всюди в шведській провінції, ніша дешевого харчування зайнята шаурмою, фалафель і фастфудними бургерами, хоча навіть ця «пишність» коштує '''від 80 крон''' за порцію. На відміну від [[Стокгольм]]а, тут практично немає сучасних і недорогих кафе самообслуговування з мексиканською, грецькою або ще якою-небудь етнічною кухнею, так і обідній шведський стіл доведеться пошукати. === Дешево === {{listing|type=eat| lat=59.85824 | long=17.63874 |wdid= | name= Jalla Kebab | alt= | image= | address= Stora Torget, 1 | directions= центр | url= http://www.jallakebab.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||21}}, {{hours|Сб|Вс|11||21}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Дешево і сердито: кебаб і піца в межах '''100 крон'''. За трохи більшу суму можуть підсмажити шматок м'яса і подати його з гарніром, також є непогані салати. Самообслуговування. }} {{listing|type=eat| lat=59.84106 | long=17.65014 |wdid= | name= Rullan | alt= | image= | address= Lägerhyddsvägen 2 | directions= Polacksbacken, кампус Уппсальського університету | url= http://www.matikum.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||14}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Університетська їдальня знаходиться на околиці (від центру півгодини пішки), але цілком заслуговує невеликої прогулянки. За '''90-100 крон''' ви отримаєте тарілку гарячого (вибір з 4-5 варіантів), салат-бар, холодний напій, а також чай / кава з печивом, причому салат і чай з кавою можна брати практично необмежено. Годують в їдальні всіх бажаючих, вчитися або працювати в університеті необов'язково. У лівій частині залу оплата банківською картою і буває довга черга; в правій черга коротша, але там можна розплачуватися тільки талончики, які попередньо купують в касі. }} === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=59.86133 | long=17.63500 |wdid= | name= Crêperie Lemoni | alt= | image= | address= S:t Olofsgatan 32 | directions= | url= http://www.creperielemoni.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|11||22}}, {{hours|Пт|Сб|11||23}}, {{hours|Вс||12||18}} | price= Галети: 125-170 крон, крепи: 45-80 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Французька млинцева на грецький манер. Галети і крепи тут печуть цілком чесно, але від приміщення в них м'ясних котлеток або йогурту з медом французи впали б в обморок. Розмір цих страв - теж далеко не французький, так що з'їсти за один раз і солоний млинець, і солодкий практично неможливо. З іншого боку, затишна і злегка недбала обстановка цілком у французькому дусі, а широкий вибір грецьких дистилятів поверне до тями тих, кого все ж таки розчарувала їжа. }} {{listing|type=eat| lat=59.85870 | long=17.64601 |wdid= | name= Stationen | alt= | image= | address= Olof Palmes plats 6 | directions= | url= http://www.stationen.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||10||23}}, по вихідним довше | price= Закуски: 150-200 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Кафе в старій будівлі вокзалу має досить незвичайний формат: їжа тут ресторанна (за відповідними цінами), але замовляти потрібно біля стійки. Цікавий інтер'єр з килимами і темним деревом в дусі першої половини XX століття, а з заскленій терасі добре спостерігати за рухом поїздів. Місце дуже підходить для того, щоб посидіти ввечері за келихом вина або кухлем пива. Кухня досить оригінальна: спробуйте, наприклад, густий суп з морепродуктами - шведський аналог Чаудер, хоча економним мандрівникам варто поїсти десь ще, а тут обмежитися напоями. Також можна зайти в обід, коли пропонують блюдо дня з салатом і кава за 100 крон по буднях і 125 крон по вихідних. }} {{listing|type=eat| lat=59.85866 | long=17.63549 |wdid= | name= Tsatsiki | alt= | image= | address= Fyristorg 4 | directions= поряд із собором | url= http://www.tzatziki.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|16||23}}, {{hours|Сб||13||23}}, {{hours|Вс||13||22}} | price= Горячее: 150-250 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Ресторан грецької кухні розмістився в підвалі зі склепінчастою стелею і вибіленими стінами. Вибір порівняно невеликий, але їжа цілком собі грецька - біфтекі, сувлаки і баранина на кістці, а оливки з тцатцики навіть приносять як комплімент. }} === Дорого === {{listing|type=eat| lat=59.85807 | long=17.63588 |wdid= | name= Hambergs Fisk | alt= | image= | address= Fyristorg 8 | directions= | url= https://hambergs.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Вт|Сб|10||22}} | price= Другі страви: від 300 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Рибний ресторан, родзинкою якого є свіжі молюски, креветки, краби та інша морська живність. Гарні відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=59.85660 | long=17.64888 |wdid= | name= Peppar Peppar | alt= | image= | address= Suttungs gränd 3 | directions= поряд з вокзалом | url= http://www.pepparpeppar.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|17||22}}, {{hours|Пт|Сб|16||23}}, {{hours|Вс||16||21}} | price= Другі страви: від 250 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Чинний ресторан в шведському стилі. Кухар відчайдушно намагається надати форшмак на чорному хлібі або трісці з картопляним пюре відтінок високої кухні, але йому це не вдається. Якщо вас все-таки цікавить шведська кухня, в місті можна знайти місцеві страви за менші гроші. }} ===Кава та солодощі=== В Уппсалі є заклади звичайних шведських мереж - Espresso House, Wayne's Coffee - але цікавіше відвідати одну з місцевих кондитерських. {{listing|type=eat| lat=59.85465 | long=17.63943 |wdid= | name= Konditori Fågelsången | alt= | image= | address= Munkgatan 3 | directions= під за́мком, поряд зі старою будівлею університету | url= http://www.konditorifagelsangen.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|7|30|19}}, {{hours|Сб|Вс|9||18}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Традиційна кондитерська з колоритним післявоєнним інтер'єром і звичайним для Швеції асортиментом пишної випічки, кремових тортів і сендвичів з креветками. Кожен день до 10 ранку пропонують «сніданок» (кава з булочкою) за '''30 крон'''. }} ==Нічне життя== {{listing|type=drink| lat=59.85984 | long=17.64576 |wdid= | name= Katalin and all that jazz | alt= | image= | address= Roslagsgatan 1 | directions= | url= http://www.katalin.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= Вт&ndash;Чт, з 16:00; Пт та Сб, з 13:00 до останнього клієнта | price= | lastedit=2019-02-13 | description= Один з головних музичних майданчиків, де як мінімум по вихідним, а іноді ще й по буднях проходять живі виступи, причому не тільки джазменів. }} {{listing|type=drink| lat=59.85828 | long=17.63854 |wdid= | name= O'Connor's | alt= | image= | address= Stora Torget 1 | directions= | url= https://www.oconnors.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|16||3}}, {{hours|Пт||13||3}}, {{hours|Сб||12||3}}, {{hours|Вс||12||1}} | price= | lastedit=2019-02-13 | description= Тут вас чекають жива музика, британська кухня і справжня ірландська атмосфера. Страв ж саме ірландської кухні в меню чомусь немає, зате є більше ста сортів віскі та пива. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == {{Listing | type = sleep | lat = 59.86048 | long = 17.63940 | wdid = | name = Uppsala City Hostel | alt = | image = | address = S: t Persgatan 16 | directions = | url = http://uppsalacityhostel.se | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | price = '''240 крон''' з людини, одномісний / двомісний номер: 460/560 крон | lastedit = 2019-02-10 | description = Загальні номера на 4 особи, а також одномісні і двомісні, які здають цілком. Зручності на поверсі, є загальна кухня і безкоштовний кави вранці. }} {{Listing | type = sleep | lat = 59.85813 | long = 17.64410 | wdid = | name = Best Western Hotel Svava | alt = | image = | address = Bangardsgatan 24 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | price = Двомісний номер: '''від 1000 крон''', але бувають великі знижки, якщо бронювати заздалегідь | lastedit = 2019-02-10 | description = Досить великий готель, вміло вбудований в стару будівлю на привокзальній площі. Номери маленькі - половину площі займає ліжко - проте зручні і забезпечені електричним чайником. Сніданок подають у витонченому буфеті з видом на старий вокзал, вибір їжі величезний. }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Listing | type = vicinity | lat = 59.6931 | long = 17.1878 | wdid = Q2850319 | star = yes | name = Церква в Харкеберзі | alt = Härkeberga kyrka | image = Härkeberga 33.jpg | address = | directions = 32 км на південний схід від Уппсали | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | hours = | price = | lastedit = 2019-02-14 | description = Сільська церква XIV століття цікава прекрасно збереженими розписами знаменитого Альбертуса Піктора. На відміну від багатьох інших робіт цього автора, тутешні фрески ніколи не зафарбовували, але відновлювати їх все одно довелося, оскільки за 500 років змінилися кольори, а вони були фірмовим прийомом Піктора, який поєднанням відтінків домагався ефекту обсягу. Фрески дійсно дуже «живі», та й в сюжетному плані вельми незвичайні: в основному вони перемальовані з Biblia Pauperum - середньовічної Біблії в картинках, призначеної для неписьменних "користувачів". }} {{footer|ispartof=Швеція|type=Місто}} thpvitcw3rl0pb5ucm4cgf1ms7w9tnj 33164 33163 2022-08-24T01:09:38Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|59.85814|17.64458|map=city}} {{pagebanner}} {{citybar | city=Уппсала | citylocal= {{lang|sv|Uppsala}} | image= | caption= | website= http://www.destinationuppsala.se | callingcode= +46 18 }} '''Уппсала''' — старовинне університетське місто за 70 км на північ від [[Стокгольм]]а, стародавня столиця [[Швеція | Швеції]], начисто втратила свій середньовічний вигляд, але зберегла провінційний затишок і північну чарівність. Тут знаходиться найбільший у Скандинавії собор, а в околицях міста можна побачити кургани часів раннього середньовіччя — центр дохристиянської Швеції і скандинавського язичництва. == Зрозуміти == Назва Уппсала (наголос зазвичай ставиться на перший, хоча іноді і на другий склад) походить від давньоскандинавського «верхнє житло». «Верхньою» була '' Стара Уппсала '', розташована за 5 км на північ від сучасного центру міста, а воно, у свою чергу, виросло на місці колишнього порту на річці [[Фюріс (річка)|Фюріс]] недалеко від її впадіння в озеро Меларен. Порт на ті часи називався '' Östra Aros '', тобто «Східне гирло» на противагу «західному гирлу», '' Västra Aros '' — нині [[Вастерос]]. Уппсала — четверте за величиною місто Швеції, але в давнину воно було головним. Єдиної столиці тоді, швидше за все, не існувало, а Уппсала грала роль релігійного центру, де знаходився головний язичницький храм. Християнські храми будували, для вірності, на місці язичницьких: так Уппсала з центру язичництва перетворилася на рубежі XI–XII ст. на центр християнства. У 1164 році тут організували першу в Швеції архідієцезію. Навіть для служителів культу торгівля стала на той час основою існування, тому місто поступово переїхало до району порту, зберігши, втім, свою назву, що поширився на весь регіон, відомий тепер як ''Уппланд''. Якщо політичним центром країни досить швидко став [[Стокгольм]], то Уппсала залишалася центром духовним. У 1477 році тут був заснований перший в північній Європі '''університет'''. Значення Уппсали в середньовічній Швеції визначалося значенням і престижем католицької церкви. Коли король [[Густав I]] вирішив підтримати [[Реформація|Реформацію]], він в першу чергу скоротив володіння Уппсальского архієпископа, побудувавши на противагу королівський замок, і тут же Упсальський синод 1595 року вирішив остаточно розпрощатися з католицтвом. Всупереч ослабленню церкви, університет продовжував розвиватися, набуваючи все більше природничо-наукову спрямованість. У XVII столітті з'являються перші університетські будівлі, що дійшли до нас і навіть ботанічний сад. У 1640–1660 рр. місто перебудовують за регулярним планом, через що втрачається практично вся його «Середньовічність»: на зміну тісним будинкам і вуличкам приходять прямокутні квартали. Підкосила Уппсалу пожежа 1702 року, яка знищила більшу частину міста. Якщо до пожежі вона ще могла вважатися другою столицею країни, то після стала просто містом при великому університеті. Список учених, що працювали тут і зроблених ними відкриттів займе займає не одну сторінку, однак не можна не згадати творця класифікації видів [[Карл Лінней|Карла Ліннея]] або піонера спектрального аналізу [[Андерс Ангстрем|Андерса Ангстрема]], не кажучи вже про 8 нобелівських лауреатів, які працювали в Упсалі в XX столітті. Поряд з кафедральним собором, університетські об'єкти — старі будівлі, музеї, ботанічні сади — входять до числа головних Уппсальских пам'яток. Саме місто теж вельми привабливе, хоча в ньому немає того духу історії, який малює уява при згадці середньовічного університету. Майже вся стара забудова була знесена в середині XVII століття, а то, що випадково збереглося, добила післявоєнна реконструкція. Зараз центр Уппсали виглядає вельми еклектично: то низенькі будиночки XVIII століття, немов десь в [[Прибалтика | Прибалтиці]], то пишна забудова початку XX століття, то бетонні коробки післявоєнного часу. Хоча шансів стати великим туристичним центром або потрапити до списків ЮНЕСКО у міста немає абсолютно ніяких, на тлі гучного Стокгольма він виглядає оазисом тиші і спокою. Сюди варто приїхати хоча б на день, а разом з околицями можна провести тут і більше часу. === Орієнтація === Уппсала розташована на обох берегах річки Фюріс. Вокзал, пішохідна вулиця і торговий район знаходяться на лівому (східному) березі, а собор та університет — на західному. Стара Уппсала розташована на околиці сучасного міста. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Уппсала розташована всього за 30 км від стокгольмського [[Стокгольм#Арланда|аеропорту Арланда]], тобто навіть ближче до нього, ніж сам [[Стокгольм]]. Доїхати з аеропорту можна за 18 хв курсуючим двічі на годину приміським поїздом Pendeltåg, проте квитки на нього стоять неймовірно дорого ('''232 крони''') через аеропортовий збір. Більш вигідний варіант — автобус № 801, який ходить не менше часто, а днем ​​чи не кожні 10 хв, і витрачає на дорогу 40-50 хв. Квиток у водія, коштує близько '''110 крон''' (2019). Автобус належить місцевій транспортній компанії UL, в ньому діють різного роду добові квитки і проїзні (див. [[#Транспорт |Транспорт]]). === {{Потягом}} === Потяги зі [[Стокгольм]]а йдуть кожні 10-15 хв. Серед них є регіональні SJ, які швидше і дешевше (40 хв, '''95 крон''', в піковий час: 105 крон), і приміські [[Pendeltåg (поїзд)|Pendeltåg]], які повільніше і дорожче (55 хв, '''131 крона'''). Останні, втім, більш ''зручні для одноденної поїздки туди-назад, оскільки в них діє 24-годинний квиток (260 крон), що покриває весь міський транспорт і в Стокгольмі, і в Упсалі''. Також через Уппсалу проходять потяги на північ Швеції: [[Евле]] (близько години), [[Сундсвалль]] (3 год.) та інші куточки регіону [[Норрланд]]. {{listing|type=go| lat=59.8582 | long=17.6466 |wdid= Q2522177 | name= Залізничний вокзал | alt= Uppsala C | image= Train-station Uppsala.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-09 | description= Історичний вокзал 1866 року побудови перетворений на ресторан. На зміну фундаментальній старій будівлі прийшла скляна нова, де немає залу очікування, зате є, серед іншого, магазинчик Pressbyrån (недорогої кави та випічки) і заклад Coffehouse by George - затишне кафе з пастою за 140-150 крон. На нижньому поверсі комірки автоматичної камери схову (60 крон за 4 год, 70 крон за 24 год). Вокзал знаходиться в самому центрі міста. }} === {{Автомобілем}} === Зі [[Стокгольм]]а 70 км трасою Е4. Місць для паркування у центрі категорично не вистачає, і до того ж у робочі дні всі вони платні. Безкоштовно можна запарковаться хвилинах у 10 ходьби від центру. === {{Автобусом}} === Кілька разів на день автобуси Flixbus ходять з Уппсали до [[Стокгольм]]а з проміжною зупинкою в [[Арланда | Арланді]]. Це найдешевший спосіб виїхати до столиці (€3 за квиток), але в той же час і самий повільний (1,5 год). В іншу сторону автобуси їдуть з Уппсали кудись на північ — теж дешево і теж дуже нешвидко. == Транспорт == === Автобуси === [[Файл:Grön UL-buss Stora torget Uppsala okt 2016.jpg|thumb|upright=1.35|Зелений міський автобус на вулицях Уппсали]] Міські та приміські автобуси відносяться до [https://www.ul.se оператора UL]. Маршрути містом мають номери з 1 по 31, обслуговуються автобусами зеленого кольору. Більш високі номери — це приміські маршрути з автобусами жовтого кольору. Багато маршрути починаються від залізничного вокзалу, де обладнані посадкові платформи і встановлені електронні табло. На сайті є розклад і планувальник маршрутів. '''Квитки''' мають різну вартість в залежності від зони і в залежності від того, купуєте ви квиток в автоматі / мобільному додатку, у водія, або записуєте на жовту смарт-карту (''Reskassa'') вартістю 20 крон. Вся Уппсала входить до зони 1; разовий квиток коштує '''25 крон''' ''по карті'', '''32 крони''' в ''автоматі'' і '''39 крон''' у ''водія'' (оплата банківською картою). Квиток на 24 години — 88 крон в автоматі і 95 крон у водія (2019). Втім, на практиці автобуси в Упсалі зазвичай не потрібні, адже місто компактне і досить пристосоване для прогулянок. Якщо ви приїхали на один день, то хіба що проїдете в Стару Уппсали і назад, хоча навіть туди можна дійти пішки. На приміських маршрутах вам, швидше за все, доведеться заплатити більше, ніж за одну зону. Наприклад, автобус № 801 до [[Арланда | аеропорту Арланда]] передбачає квитки на три зони — 1, 2 і 5. Вам також можуть стати в нагоді комбіновані, разові або добові квитки на регіон Уппсали і сусідні регіони [[Стокгольм]]а (SL) і [[Евле]] (XT). '''Білетні автомати''' є в районі вокзалу і в певних спеціальних місцях по місту. На більшості зупинок квиткових автоматів немає. '''Сервісний центр UL''' ({{hours | Пн | Пт | 7 || 19}}, {{hours | Сб || 9 || 17}}) розташований на залізничному вокзалі, смарт-карту (якщо вона взагалі вам знадобиться) найкраще придбати там. Також можна купувати квитки через [https://play.google.com/store/apps/details?id=se.ul.app мобільний додаток UL]. === Велосипеди === [[Файл:Centrum, Uppsala, Sweden - panoramio - Николай Семёнов (8).jpg|thumb|upright=1.2|Велопарковка перед вокзалом]] Уппсала — неймовірно велосипедне місто. Місцеві жителі їздять на велосипедах круглий рік: навіть в сильний снігопад, не кажучи вже про дощ, ви побачите наполегливих уппсальчан, що сміливо протистоять стихії. Іноді про велосипеди забувають, всюди можна зустріти іржаві і забуті екземпляри. Іронія в тому, що одні велосипеди ніхто не бере і вони стоять й іржавіють, поки інші, у яких є господарі, пропадають навіть разом з замками. По місту багато велодоріжок, і якщо ви ходите пішки, потрібно стежити за тим, щоб не заважати руху велосипедів. Можна, навпаки, до цього руху приєднатися, взявши велосипед напрокат. {{listing|type=go| lat=59.85869 | long=17.64154 |wdid= | name= Ski Total | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 46 | directions= | url= http://www.skitotal.se | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||18}}, {{hours|Сб||10||16}}, {{hours|Вс||12||16}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Магазин велосипедів та іншого спортивного спорядження. Прокат: '''200 крон''' за першу добу і 100 крон за кожну наступну. }} {{listing|type=go| lat=59.85696 | long=17.65338 |wdid= | name= Stationsgatan Cykel | alt= | image= | address= Stationsgatan 62 | directions= | url= http://stationsgatancykel.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|8||19}}, {{hours|Сб||9||18}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Веломагазин; прокат: 100 крон на день. }} == Що відвідати == === Місто === [[Файл:Uppsala Cathedral in February.jpg|thumb|upright=1.35|Кафедральний собор]] [[Файл:Uppsala Dom Innen Rosette.JPG|thumb|upright=1.35|Вікно-троянда]] [[Файл:Helga Trefaldighets kyrka.jpg|thumb|upright=1.35|Церква Святої Трійці]] [[Файл:Uppsala slott.jpg|thumb|upright=1.35|Уппсальський замок]] [[Файл:Gustavianum.jpg|thumb|upright=1|Густавіанум з куполом анатомічного театру]] [[Файл:Universitetshusets tak.jpg|thumb|upright=1.35|Інтер'єр головної будівлі Уппсальского університету]] [[Файл:Botanical-garden Uppsala.jpg|thumb|upright=1.35|Барокова частина ботанічного саду, колишній палацовий парк]] {{listing|type=see| lat=59.85815 | long=17.63359 | wdid=Q850042 | name=Кафедральний собор | alt=Uppsala domkyrka | image=Uppsala domkyrka (by Pudelek) 2.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||8||18}} | price= | lastedit=2019-02-13 | star=yes | description=Найбільший собор Уппсали і всієї Скандинавії є прямим спадкоємцем собору в [[#Стара Уппсала |Старої Уппсали]] — першого в Швеції великого християнського храму. Будували новий собор з великим розмахом за проектом невідомого французького архітектора, і для такої країни як Швеція це виявилося дуже непростим заходом: роботи тривали з 1272 по 1420 роки — без малого 150 років. Зараз важко повірити, що перед вами пам'ятник французької готики — з червоною цеглою і високими фігурними шпилями храм виглядає відверто неоготично, але варто зайти всередину, і ви помітите схожість з найкращими зразками саме середньовічної, високої готики, незважаючи навіть на те, що собор будували з цегли на противагу прийнятому на півночі Франції каменю. Кругле вікно-троянда на північному фасаді однозначно показує, звідки тут ростуть ноги: в соборах [[Рига |Риги]], [[Стокгольм]]а чи [[Таллінн]]а нічого подібного не буває. Неважко, втім, зрозуміти, що собор перебудовувався, причому неодноразово, і особливо це торкнулося саме веж, що викликають зараз асоціації з неоготикою. Спочатку їх не було зовсім, у другій половині XVI століття побудували щось в північному стилі (не пропустите старі гравюри всередині собору), а в 1880-і рр. з'явився нинішній варіант. '''Інтер'єр''' теж дуже цікавий, хоча нічого середньовічного в ньому давно не залишилося: наприклад, дещо фривольні фрески з'явилися при реконструкції 1880-х, тоді ж були зроблені й вітражі. '''До 1719 року в соборі відбувалися коронації шведських королів, багато хто з них були тут потім поховані'''. Майже кожна з півтора десятка бічних каплиць виконує роль чиєїсь усипальниці: від національного героя Святого Еріка, який, якщо вірити легендами, в 1160 році строго на цьому місці і був обезголовлений, до короля Густава I Васи, похованого разом зі своїми дружинами — зараз це, в певному сенсі, пам'ятник шведській родині, але з трьох дружин скульптурного зображення на саркофазі удостоїлися лише дві (можливо, з міркувань симетрії). Знайшлося тут місце і для Карла Ліннея, хоча самому знаменитому професору Уппсальского університету відвели всього лише надгробну плиту, тоді як багато королів поховані в саркофагах. }} {{listing|type=see| lat=59.85690 | long=17.63268 |wdid= Q10519482 | name= Церква Святої Трійці | alt= Helga Trefaldighets kyrka | image= Helga Trefaldighets kyrka ext2.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Розташована по сусідству церква дещо молодша собору, зате виглядає куди більш середньовічно. Вона побудована в XIV столітті в стилі північної готики, основа виконана з сірого каменю, а стіни - з цегли, і прикрашені стильними білими вкрапленнями: особливо гарний великий білий хрест, видимий з собору. Усередині сильно зблякли фрески другої половини XV століття авторства Альбертусома Піктора - найкращого шведського живописця того часу. Головні його роботи збереглися, втім, у сільських храмах ([[Стокгольм#Церква в Тебю |Тебю]], [[#Церква в Харкеберзі|Харкеберга]]), а тут лише насилу можна розрізнити сюжети і лики. }} {{listing|type=see| lat=59.8533 | long=17.6356 |wdid= Q1475894 | name= Уппсальський замок | alt= Uppsala slott | image= Uppsala slott.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Замок на пагорбі - один зі зримих пам'яток шведської Реформації. В середні віки головним в Упсалі був архієпископ, але в 1540-і рр. король Густав Васа, тільки що порвавший з католицизмом, відняв у церкві частину земель і звелів збудувати в місті королівський замок, гармати якого були недвозначно спрямовані на собор і резиденцію архієпископа (і до цих пір, до речі, спрямовані саме туди). Замок збудували в дусі Ренесансу, з розкішним парком (нині Ботанічним садом), але пожежа 1702 року призвела до найсильніших руйнувань, після яких замок навіть думали розібрати. Частина матеріалів встигли-таки пустити на будівництво [[Стокгольм#Королівський палац | королівського палацу в Стокгольмі]], однак до середини XVIII століття Упсальський замок все ж відновили, в результаті чого він отримав свій нинішній, нехитрий бароковий вигляд; в слов'янському розумінні це палац, а не замок. Він займає найвищу точку Уппсали, тому з пагорба відмінний вид на місто, заради якого сюди і варто піднятися. Усередині кілька музейних експозицій, інтер'єри ж великого інтересу не представляють. }} {{listing|type=see| lat=59.85795 | long=17.63172 |wdid= Q1506922 |star= yes | name= Густавіанум | alt= Gustavianum | image= Gustavianum.jpg | address= Akademigatan 3 | directions= | url= https://www.gustavianum.uu.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||11||16}} крім Пн | price= '''50 крон''' | lastedit=2019-02-10 | description= Найстаріша будівля Уппсальского університету — триповерховий корпус з величезним куполом, в якому колись розміщувався анатомічний театр. Вона побудована в 1622–1625 рр. на кошти шведського короля Густава II, а купол доданий в 1662 році, через що будівля виглядає злегка незграбно, але разом з тим і дуже незвично. За своїм прямим призначенням вона працювала 350 років, поки в 1997 році його не перетворили на '''цікавий музей''', де тепер показують той самий анатомічний театр (дуже нагадує античний), «кабінет рідкостей» (щось на зразок кунсткамери — набір з більш тисячі різного роду незвичайних штучок, подарованих в 1632 році шведському королю і переданих ним університету), експозицію з історії університету, а також колекцію археологічних знахідок часів вікінгів. }} {{listing|type=see| lat=59.85759 | long=17.62954 |wdid= Q10709729 | name= Головна будівля університету | alt= Universitetshuset | image= Universitetshuset.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Будівля в стилі історизму побудована в 1877-1887 рр. приблизно на тому місці, де в Середні віки знаходилася резиденція архієпископа, з якою Густав I боровся будівництвом замку. Зовні воно виглядає звичайним пам'ятником свого часу, а ось інтер'єр інакше як пафосним не назвеш: всюди скульптури, ліпнина і кессоновані купольні склепіння в дусі Ренесансу. Зараз будівля виконує в першу чергу адміністративну функцію і не цілком розрахована на випадкових відвідувачів, хоча по буднях можна заглянути всередину і, якщо пощастить, навіть відвідати сувенірний магазин або крихітний музейчик. Над входом до головної аудиторії вибита фраза шведського філософа-просвітителя Томаса Турільда, '' Tänka fritt är stort men tänka rätt är större'' («добре мислити вільно, але ще краще мислити правильно»). }} {{listing|type=see| lat=59.8525 | long=17.6296 |wdid= Q2755982 | name= Ботанічний сад | alt= Botaniska trädgården | image= Botaniska trädgården, Uppsala II.jpg | address= | directions= | url= https://www.botan.uu.se/our-gardens/the-botanical-garden/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||7||19}}, з травня по жовтень до 21:00; оранжерея: {{hours|Вт|Пт|9||15}}, {{hours|Сб|Вс|12||15}} | price= Вхід до саду безкоштовний, оранжерея: 50 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Парк Уппсальского замку був переданий університету в 1787 році, коли стало зрозуміло, що попереднім власникам таке господарство не по кишені. Сліди саме палацового парку видно тут неозброєним оком: у звичайних ботанічних садах ніхто не влаштовує алеї з підстриженими кущами, фонтанами і сходами. В оранжереї непогана колекція тропічних рослин, а колись тут навіть тримали екзотичних тварин — наприклад, живого лева. }} {{listing|type=see| lat=59.8623 | long=17.6342 | wdid=Q1515798 | name=Сад Ліннея | alt=Linnéträdgården | image=Linnéträdgården 4.jpg | address= | directions= | url=http://www.linnaeus.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=з травня по вересень {{hours|||11||17}}, причому у травні та вересні відкритий не щодня | price=Квиток: 80 кронразом з музеєм; влітку после 17:00 музей закритий, але можна безкоштовно відвідати сад | lastedit=2019-02-12 | star=yes | description= Перший університетський ботанічний сад — порівняно невеликий, зате дуже старий. Він '''з'явився в 1655 році''' з ініціативи Улофа Рудбека (1630–1702) — шведського натураліста, який навчався в Голландії і запозичив звідти кілька модних штучок, включаючи анатомічний театр під куполом Густавіанума. Зараз сад названий ім'ям знаменитого Карла Ліннея (1707–1778), який в 1740-ті рр. облаштував територію на свій манер. Після появи нинішнього ботанічного саду старий сад закинули, в 1802 році він був закритий, але в 1923 році відновлений за кресленнями автора. До саду примикає '''музей Ліннея''', що розмістився в тому самому будинку, де 35 років жив великий вчений. Будинок побудований наприкінці XVII століття як професорський і є, крім іншого, одним з найстаріших міських будівель. Велика частина приміщень музею віддано під зібрану Ліннеєм біологічну колекцію — в основному опудала, заспиртовані експонати і гербарій — але і пояснення там в достатній кількості є; з них цілком можна зрозуміти, хто такий Карл Лінней і чим він в Упсалі займався. }} === Стара Уппсала === [[Файл:Gamla Uppsala - church.jpg|thumb|upright=1.35|Церква у Старій Уппсалі]] [[Файл:Uppland 2018-06-22 (43127881455).jpg|thumb|upright=1.35|Королівські кургани]] Стара Уппсала (''Gamla Uppsala'') — легендарне місце, де мешкали чи правителі стародавньої Швеції, чи самі скандинавські боги. У дохристиянські часи тут знаходився великий язичницький храм з ідолами [[Одін]]а, [[Тор]]а і [[Фрейр]]а: саме по собі це звучить казково і навіть мило, якщо не думати про криваві жертви, які тут влаштовували. Християнські місіонери боролися з язичництвом прямолінійним способом — будівництвом церков на місці язичницьких храмів, що в Старій Уппсалі й сталося. Певний час тут навіть був центр першого в Швеції архієпископства, але досить швидко активність перемістилася в бік сучасного міста, а Стара Уппсала стала чимось на зразок [[Стара Ладога | Старої Ладоги]] — крихітним селищем з архаїчною церквою і чудовими курганами, які цікаві як незвичайний ландшафтний об'єкт незалежно від своєї давньої історії. ''Як дістатися:'' 5 км від залізничного вокзалу, доїхати можна автобусами № 2, 110, 115. {{listing|type=see| lat=59.8995 | long=17.6319 |wdid= Q8342836 | name= Церква Старої Уппсали | alt= Gamla Uppsala kyrka | image= Gamla Uppsala kyrka-General view.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Першу християнську церкву збудували на цьому місці ще в XII столітті, точне датування невідома - відомо лише, що 1087 року урочисто спалили язичницький храм, а в 1164 році було утворено Уппсальске архієпископство, і церква на той час уже стояла. Вона, втім, теж згоріла, причому досить скоро - на початку XIII століття, після чого і почали будувати новий [[#Кафедральний собор |кафедральний собор]], але не в Старій Уппсалі, а на місці сучасного міста. Церква в Старій Уппсалі стала звичайною парафіяльною; її вигляд - типово шведський, з «вкладеними» один в одного трикутними дахами - відноситься до XV століття. }} {{listing|type=see| lat=59.8985 | long=17.6303 |wdid= Q10502442 | name= Королівські кургани | alt= Kungshögarna | image= Royal Mounds of Gamla Uppsala (by Pudelek) 02.JPG | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Якщо вірити переказам, три «великих» кургани належать скандинавським богам Одину, Тору і Фрейру, хоча розкопки виявили тут поховання цілком людських істот. Швидше за все, кургани відзначають могили конунгів племені свеїв, одного з прабатьків сучасної шведської нації. Кургани датовані V-VI ст. }} === Околиці === [[Файл:Vaksala_kyrka_ext4.jpg|thumb|upright=1|Церква у Ваксала]] {{listing|type=see| lat=59.8760 | long=17.6864 |wdid= Q10712061 | name= Церква у Ваксала | alt= | image= Vaksala_kyrka_ext4.jpg | address= | directions= 3.5 км від вокзалу, автобус № 4 | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-14 | description= Назву '' Vaksala '', що зустрічається в Упсалі сталося аж ніяк не від вокзалу, а від колишнього села Ваксал на північній околиці сучасного міста. Чи означає воно «родюча місцевість», однак цікаво не цим, а збереглася середньовічна церква, побудована з двох різних матеріалів - цегли і граніту, що утворюють незвичайне поєднання кольорів і текстур. Історія храму теж досить «строката»: романську церкву XII століття в XIV-XV ст. переробили під готику, а пізніше доповнили гарним високим шпилем. Середньовічні розписи, виконані Альбертусом Піктора, збереглися нітрохи не краще, ніж в [[#Церква Святої Трійці |церкви Святої Трійці]] в центрі Уппсали, тому дивитися тут потрібно інше - розкішний ''дерев'яний вівтар'' роботи антверпенських майстрів (XVI століття) і ''романську лаву'', яка чи не старіша самої церкви. }} == Чим зайнятись == === Музеї === [[Файл:Upplandsmuseet April 2013 01.jpg|thumb|upright=1.35|Музей провінції Уппланд, в минулому «університетський млин»]] {{listing|type=do| lat=59.85889 | long=17.63503 | wdid=Q7899155 | name=Музей провінції Уплланд | alt=Upplandsmuseet | image=Upplandsmuseet April 2013 01.jpg | address=S:t Eriks torg 10 | directions= | url=https://www.upplandsmuseet.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||12||17}} крім Пн | price=Безкоштовно | lastedit=2019-02-12 | description= Регіональний музей з гарною історичною експозицією розташований у приміщенні біля річки, в минулому водяному млині, відому як '' Akademikvarnen '' або «університетський млин». Довгий час він тримав монополію на помел зерна, а всі доходи йшли до бюджету університету — таким нехитрим способом держава фінансувала в XVII–XVIII ст. освіту і науку. }} === Заходи === {{listing|type=do| lat=| long= |wdid= Q493629 |format= nocoords | name= Фестиваль реггі | alt= Uppsala Reggae Festival | image= | address= | directions= | url= | facebook= https://www.facebook.com/UppsalaReggaeFestival | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-02-12 | description= Найбільший в Скандинавії фестиваль музики реггі, що проходить в Упсалі наприкінці липня - на початку серпня. }} == Що купувати == {{listing|type=buy| lat=59.85825 | long=17.64341 |wdid= | name= Hemköp | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 50 | directions= поряд з вокзалом | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||7||22}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Невеличкий продуктовий супермаркет, є свіжа і порівняно дешева випічка. }} {{listing|type=buy| lat=59.85634 | long=17.64340 |wdid= | name= ICA | alt= | image= | address= Vretgränd 9 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|7||21}}, {{hours|Сб|Вс|9||20}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Ще один продуктовий супермаркет. }} {{listing|type=buy| lat=59.85848 | long=17.64195 |wdid= | name= Systembolaget | alt= | image= | address= Dragarbrunnsgatan 48A | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||19}}, {{hours|Сб||10||15}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Магазин державної алкогольної монополії. Як і всюди в Швеції, він більше нагадує елітний бутік, хоча ціни абсолютно помірні — просто вибір порівняно невеликий, і придбати можна лише те, чим шведський уряд дозволив порадувати своїх громадян. }} == Де поїсти == Як і всюди в шведській провінції, ніша дешевого харчування зайнята шаурмою, фалафель і фастфудними бургерами, хоча навіть ця «пишність» коштує '''від 80 крон''' за порцію. На відміну від [[Стокгольм]]а, тут практично немає сучасних і недорогих кафе самообслуговування з мексиканською, грецькою або ще якою-небудь етнічною кухнею, так і обідній шведський стіл доведеться пошукати. === Дешево === {{listing|type=eat| lat=59.85824 | long=17.63874 |wdid= | name= Jalla Kebab | alt= | image= | address= Stora Torget, 1 | directions= центр | url= http://www.jallakebab.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|10||21}}, {{hours|Сб|Вс|11||21}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Дешево і сердито: кебаб і піца в межах '''100 крон'''. За трохи більшу суму можуть підсмажити шматок м'яса і подати його з гарніром, також є непогані салати. Самообслуговування. }} {{listing|type=eat| lat=59.84106 | long=17.65014 |wdid= | name= Rullan | alt= | image= | address= Lägerhyddsvägen 2 | directions= Polacksbacken, кампус Уппсальського університету | url= http://www.matikum.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||14}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Університетська їдальня знаходиться на околиці (від центру півгодини пішки), але цілком заслуговує невеликої прогулянки. За '''90-100 крон''' ви отримаєте тарілку гарячого (вибір з 4-5 варіантів), салат-бар, холодний напій, а також чай / кава з печивом, причому салат і чай з кавою можна брати практично необмежено. Годують в їдальні всіх бажаючих, вчитися або працювати в університеті необов'язково. У лівій частині залу оплата банківською картою і буває довга черга; в правій черга коротша, але там можна розплачуватися тільки талончики, які попередньо купують в касі. }} === Середні ціни === {{listing|type=eat| lat=59.86133 | long=17.63500 |wdid= | name= Crêperie Lemoni | alt= | image= | address= S:t Olofsgatan 32 | directions= | url= http://www.creperielemoni.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|11||22}}, {{hours|Пт|Сб|11||23}}, {{hours|Вс||12||18}} | price= Галети: 125-170 крон, крепи: 45-80 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Французька млинцева на грецький манер. Галети і крепи тут печуть цілком чесно, але від приміщення в них м'ясних котлеток або йогурту з медом французи впали б в обморок. Розмір цих страв — теж далеко не французький, так що з'їсти за один раз і солоний млинець, і солодкий практично неможливо. З іншого боку, затишна і злегка недбала обстановка цілком у французькому дусі, а широкий вибір грецьких дистилятів поверне до тями тих, кого все ж таки розчарувала їжа. }} {{listing|type=eat| lat=59.85870 | long=17.64601 |wdid= | name= Stationen | alt= | image= | address= Olof Palmes plats 6 | directions= | url= http://www.stationen.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||10||23}}, по вихідним довше | price= Закуски: 150–200 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Кафе в старій будівлі вокзалу має досить незвичайний формат: їжа тут ресторанна (за відповідними цінами), але замовляти потрібно біля стійки. Цікавий інтер'єр з килимами і темним деревом в дусі першої половини XX століття, а з заскленій терасі добре спостерігати за рухом поїздів. Місце дуже підходить для того, щоб посидіти ввечері за келихом вина або кухлем пива. Кухня досить оригінальна: спробуйте, наприклад, густий суп з морепродуктами — шведський аналог Чаудер, хоча економним мандрівникам варто поїсти десь ще, а тут обмежитися напоями. Також можна зайти в обід, коли пропонують блюдо дня з салатом і кава за 100 крон по буднях і 125 крон по вихідних. }} {{listing|type=eat| lat=59.85866 | long=17.63549 |wdid= | name= Tsatsiki | alt= | image= | address= Fyristorg 4 | directions= поряд із собором | url= http://www.tzatziki.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|16||23}}, {{hours|Сб||13||23}}, {{hours|Вс||13||22}} | price= Горячее: 150–250 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Ресторан грецької кухні розмістився в підвалі зі склепінчастою стелею і вибіленими стінами. Вибір порівняно невеликий, але їжа цілком собі грецька — біфтекі, сувлаки і баранина на кістці, а оливки з тцатцики навіть приносять як комплімент. }} === Дорого === {{listing|type=eat| lat=59.85807 | long=17.63588 |wdid= | name= Hambergs Fisk | alt= | image= | address= Fyristorg 8 | directions= | url= https://hambergs.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Вт|Сб|10||22}} | price= Другі страви: від 300 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Рибний ресторан, родзинкою якого є свіжі молюски, креветки, краби та інша морська живність. Гарні відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=59.85660 | long=17.64888 |wdid= | name= Peppar Peppar | alt= | image= | address= Suttungs gränd 3 | directions= поряд з вокзалом | url= http://www.pepparpeppar.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|17||22}}, {{hours|Пт|Сб|16||23}}, {{hours|Вс||16||21}} | price= Другі страви: від 250 крон | lastedit=2019-02-10 | description= Чинний ресторан в шведському стилі. Кухар відчайдушно намагається надати форшмак на чорному хлібі або трісці з картопляним пюре відтінок високої кухні, але йому це не вдається. Якщо вас все-таки цікавить шведська кухня, в місті можна знайти місцеві страви за менші гроші. }} === Кава та солодощі === В Уппсалі є заклади звичайних шведських мереж — Espresso House, Wayne's Coffee — але цікавіше відвідати одну з місцевих кондитерських. {{listing|type=eat| lat=59.85465 | long=17.63943 |wdid= | name= Konditori Fågelsången | alt= | image= | address= Munkgatan 3 | directions= під за́мком, поряд зі старою будівлею університету | url= http://www.konditorifagelsangen.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|7|30|19}}, {{hours|Сб|Вс|9||18}} | price= | lastedit=2019-02-10 | description= Традиційна кондитерська з колоритним післявоєнним інтер'єром і звичайним для Швеції асортиментом пишної випічки, кремових тортів і сендвичів з креветками. Кожен день до 10 ранку пропонують «сніданок» (кава з булочкою) за '''30 крон'''. }} == Нічне життя == {{listing|type=drink| lat=59.85984 | long=17.64576 |wdid= | name= Katalin and all that jazz | alt= | image= | address= Roslagsgatan 1 | directions= | url= http://www.katalin.com/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= Вт&ndash;Чт, з 16:00; Пт та Сб, з 13:00 до останнього клієнта | price= | lastedit=2019-02-13 | description= Один з головних музичних майданчиків, де як мінімум по вихідним, а іноді ще й по буднях проходять живі виступи, причому не тільки джазменів. }} {{listing|type=drink| lat=59.85828 | long=17.63854 |wdid= | name= O'Connor's | alt= | image= | address= Stora Torget 1 | directions= | url= https://www.oconnors.se/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Чт|16||3}}, {{hours|Пт||13||3}}, {{hours|Сб||12||3}}, {{hours|Вс||12||1}} | price= | lastedit=2019-02-13 | description= Тут вас чекають жива музика, британська кухня і справжня ірландська атмосфера. Страв ж саме ірландської кухні в меню чомусь немає, зате є більше ста сортів віскі та пива. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == {{Listing | type = sleep | lat = 59.86048 | long = 17.63940 | wdid = | name = Uppsala City Hostel | alt = | image = | address = S: t Persgatan 16 | directions = | url = http://uppsalacityhostel.se | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | price = '''240 крон''' з людини, одномісний / двомісний номер: 460/560 крон | lastedit = 2019-02-10 | description = Загальні номера на 4 особи, а також одномісні і двомісні, які здають цілком. Зручності на поверсі, є загальна кухня і безкоштовний кави вранці. }} {{Listing | type = sleep | lat = 59.85813 | long = 17.64410 | wdid = | name = Best Western Hotel Svava | alt = | image = | address = Bangardsgatan 24 | directions = | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | price = Двомісний номер: '''від 1000 крон''', але бувають великі знижки, якщо бронювати заздалегідь | lastedit = 2019-02-10 | description = Досить великий готель, вміло вбудований в стару будівлю на привокзальній площі. Номери маленькі - половину площі займає ліжко - проте зручні і забезпечені електричним чайником. Сніданок подають у витонченому буфеті з видом на старий вокзал, вибір їжі величезний. }} === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{Listing | type = vicinity | lat = 59.6931 | long = 17.1878 | wdid = Q2850319 | star = yes | name = Церква в Харкеберзі | alt = Härkeberga kyrka | image = Härkeberga 33.jpg | address = | directions = 32 км на південний схід від Уппсали | url = | facebook = | vkontakte = | phone = | email = | hours = | price = | lastedit = 2019-02-14 | description = Сільська церква XIV століття цікава прекрасно збереженими розписами знаменитого Альбертуса Піктора. На відміну від багатьох інших робіт цього автора, тутешні фрески ніколи не зафарбовували, але відновлювати їх все одно довелося, оскільки за 500 років змінилися кольори, а вони були фірмовим прийомом Піктора, який поєднанням відтінків домагався ефекту обсягу. Фрески дійсно дуже «живі», та й в сюжетному плані вельми незвичайні: в основному вони перемальовані з Biblia Pauperum - середньовічної Біблії в картинках, призначеної для неписьменних "користувачів". }} {{footer|ispartof=Швеція|type=Місто}} 6xu1hyhyw5i8vt4104htb87kwhsgiq9 Мінська область 0 2952 33388 26160 2022-08-24T02:29:14Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області Білорусі]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo|53.748711|27.453003|map=region|zoom=8}} {{pagebanner}} {{regionbar | region= Мінська область | regionlocal= белор. Мінская вобласць | arm = Coat of Arms of Minsk province.svg | location = Minsk Voblast in Belarus.svg | website = http://minsk-region.gov.by/index.aspx | image= | caption = }} '''Мінська область''' знаходиться в [[Білорусь | Білорусії]]. Центральна частина країни, зі столицею держави — містом [[Мінськ]]. == Міста == * '''[[Мінськ]]''' * [[Борисов]] * [[Воложин]] * [[Заславль]] * [[Несвіж]] * [[Слуцьк]] * [[Молодечно]] * [[Жодіно]] <gallery> NyasvizhCastle 001 5130.jpg|Несвіжський замок Г. Заслаўе - Спаса-Праабражэнская царква DSC07562.JPG|Оборонна Преображенська церква у Заславлі Sluckaja Svjato-Mihajlovskaja cerkov.jpg|Свято-Михайлівська церква у Слуцьку </gallery> == Інші місця == * [[Столбци]] та містечко Новий Свержень * [[Фаніполь]] * [[Червень]] == Зрозуміти == Адміністративно область складається з 22 районів. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == * Меморіальний комплекс «Курган слави» * Меморіальний комплекс «Хатинь» * Історико-культурний комплекс «Лінія Сталіна» * Національний історико-культурний музей-заповідник «Несвіж» * Історико-культурний музей-заповідник «Заславль» * Білоруський державний музей народної архітектури та побуту «Строчіци» == Чим зайнятись == {{listing|type=sleep| lat=54.025817 | long=28.066329 | wdid= | name=Готель "СмартМит" | alt= | image= | address= м. Смолевичи, ул. Песчаная, 24 | directions=smartmit@mail.ru | url=https://гостиница-смолевичи.бел/ | facebook= | vkontakte= | phone=+375 (29) 312-62-84 | email= | hours= | price= | lastedit=2018-11-07 | description= }} == Регіональна кухня == * Ресторан «Дрозди клуб», зовнішня сторона МКАД навпроти аквапарку «Лебединий» * Ресторан «Польський», зовнішня сторона МКАД, 42-й км. * Кафе «ОЧАГ», траса М3, в'їзд до хутора Боровляни * Кафе «У Кургану», траса М2, біля підніжжя Кургану Слави == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Регіон}} [[Категорія:Області Білорусі]] rhu5w7051jvbm2yqttmhexflpjy3pyz Могильовська область 0 2976 33387 26242 2022-08-24T02:29:00Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Області Білорусі]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Могильовська область''' знаходиться у східній частині [[Білорусь | Білорусії]]. {{geo|52.328625|29.848022|map=region|zoom=8}} {{regionbar | region= Могильовська область | regionlocal= белор. Магілёўская вобласць | arm = Escut Oblast Mohilev.png | location = Mahilou Voblast in Belarus.svg | website = http://mogilev-region.gov.by/ru/category/turizm | image= | caption = }} == Регіони == == Міста == * [[Могильов]] — адміністративний центр області * [[Бобруйськ]] * [[Бихов]] * [[Горки]] * [[Крічев]] * [[Мстиславль]] * [[Шклов]] * [[Осиповичі]] * [[Черіков]] == Інші місця == == Зрозуміти == Площа Могильовської області становить 29,068 квадратних кілометрів. Рельєф рівнинний з річками і відокремленими лісами. Населення області більше 1 млн. Чоловік. == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == У Могильовській область — найменше в Білорусі пам'яток, але що відвідати, тут знайдеться. Найцікавіші архітектурні пам'ятники — укріплена синагога XVII століття в [[Бихов]]і, садиба 1830-х років в Жиличі та руїни фортеці 1810 року в [[Бобруйськ]]у, а також те, що збереглося від ансамблів центрів [[Могильов]]а, [[Мстиславль | Мстиславля]] та [[Шклов]]а. == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Регіон}} [[Категорія:Області Білорусі]] crzvyrkxfen43qopr0p6t4wbnxm0kog Біловезька пуща 0 2981 33153 26261 2022-08-24T00:58:22Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo|52.566334|23.922272|map=city}} {{pagebanner|pgname=Біловезька пуща|unesco=yes}} '''Національний парк Біловезька пуща''' знаходиться на території [[Берестейська область|Берестейської]] і [[Гродненська область|Гродненської областей]], [[Білорусь]]. Парк є транскордонним і має своє продовження на території [[Польща | Польщі]]. == Зрозуміти == {{parkbar | park = Біловезька пуща | parklocal = бел. Белавежская пушча | website = http://npbp.brest.by | image = Belavezhskaya Pushcha, entrance from Kamieniuki.jpg | caption = Вхід до парку Біловезька пуща | city = [[Берестя]] | landscape = | attraction = | fauna = зубри | flora = пихта біла та дуб скелястий }} Парк розташований на території найбільшого залишку доісторичного лісу Європи. Включений до Списку Всесвітньої спадщини людства [[ЮНЕСКО]]. === Історія === Біловезька пуща належала різним державам, але практично завжди була місцем полювання вищої знаті. У 1795 році Біловезька пуща опинилася в складі Російської імперії, що призвело до зниження числа тварин через полювання. У 1888 році Біловезька пуща стає власністю царської сім'ї з метою перетворення на мисливські угіддя. Під час першої світової війни німецька окупаційна влада почала активну вирубку лісу, одночасно виділивши центральну частину як «Парк незайманої природи». Згодом польський уряд створив на його основі Біловезький національний парк. Після другої світової війни пуща залишилася розділеною на польську і радянську частини. У 1991 році в урядовій резиденції «Вискули» було підписано Біловезьку угоду, яка оформила розпад СРСР. У 1992 році ЮНЕСКО, яка раніше в 1979 році включила польський Біловезький національний парк до списку Всесвітньої спадщини, розширила цей статус і на білоруський національний парк. === Ландшафт === Рельєф рівнинний. Територією парку протікає понад 20 річок, загальною протяжністю більше 300 км, створено кілька штучних водосховищ. [[Файл:Patriarch oak.jpg|мини|Біловезька пуща]] [[Файл:Forest Scene along Lake Ring Trail - Byelovezhskaya Puscha State National Park - Near Kamenyets - Brest Oblast - Belarus - 02 (26849855554).jpg|мини|Біловезька пуща]] [[Файл:Bialowieza03.jpg|мини|Біловезька пуща]] === Флора і фауна === ==== Флора ==== 25 видів дерев, в тому числі ялиця біла і дуб скельний, занесені до Червоної книги республіки. Середній вік — 81 рік. Зустрічаються багатовікові велетні діаметром більше півтора метрів. ==== Фауна ==== Зубри — одні з найдавніших тварин на планеті. Багато хижих ссавців. Сотні видів птахів. === Клімат === Найбільш теплим місяцем є липень (17,8°С), найбільш холодним — січень (-4,4°С). Плюсова температура близько 260 днів в році. == Як дістатися == Вся туристична інфраструктура розташована в селі [[Каменюки]] [[Кам'янецький район (Берестейська область)|Кам'янецького району]] [[Берестейська область|Берестейської області]]. === Громадським транспортом === Маршрутні таксі та автобуси за маршрутом Берестя — Кам'янець — Каменюки Відправлення з Берестяа: * 7:00, 12:30, 17:00 (маршрутне таксі) * 8.00, 14.30 (автобус) Відправлення з Каменюк * 8:20, 14:10, 18:50 (маршрутне таксі) * 6:20, 10:00, 16:15 (автобус) Довідкова автовокзалів: 114 === Автомобілем === З [[Берестя]] — трасою Берестя — Каменюки (траса Р83) — 65 км. З [[Мінськ]]а — трасою Мінськ — Берестя (траса М1) до повороту на м. [[Жабинка]] (траса Р7) до м. Кам'янець і далі до села Каменюки (траса Р83) (близько 380 км). З Мінська — трасі Мінськ — Берестя (траса М1) до повороту на м. [[Слонім]] (траса Р21) до м. Кам'янець і далі до с. Каменюки (траса Р83) (близько 380 км). == Плата/Дозвіл на відвідування == == Транспорт == [[Файл:European bisons.jpg|thumb|300px|Європейські зубри]] == Що відвідати == {{listing|type=see| lat=52.5723 | long=23.8023 | wdid= | name=еколого-просвітницький центр | alt= | image=Belavezhskaya_Pushcha,_new_museum_of_nature.jpg | address=агромістечко Каменюки | directions= | url=http://npbp.brestobl.com/adm/konf.html | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-04-14 | description= }} {{listing|type=see | name=Царь-дуб | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description= }} == Чим зайнятись == {{listing|type=do | name=Оглядова екскурсія | alt= | url=http://npbp.brest.by/tourism/obzekskursia {{dead link|July 2017}} | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-63-98 | fax= | hours= | price=50 000 рублів, дітям 25 000 рублів | description=Автобус відправляється об 11:00, 13:30 і 16:00 за наявності 6 осіб. Побачите всі типи лісів Білорусі, тварин і птахів в природному середовищі, 600-річний дуб висотою 30 метрів. Протяжність маршруту 50 км, тривалість 2 години. }} {{listing|type=do| lat= | long= | wdid= | name=Маєток білоруського Діда Мороза | alt= | image= | address= | directions= | url=http://www.dzedmaroz.by/ | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours=9:00-18:00 | price=60 000 рублів, дітям 50 000 рублів | lastedit=2020-03-11 | description=12 км від музею природи. Ексурсійний автобус об 11:00, 13:30 і 16:00. Дім Діда Мороза, будинок Снігуроньки, Новорічна ялинка. Казкова атмосфера. }} {{listing|type=do | name=Музей природи | alt= | url=http://npbp.brest.by/tourism/museiprirody {{dead link|July 2017}} | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=9:00-18:00 | price=15 000 рублів, дітям 7 500 рублів | description=Двоповерховий музей з трьома залами, опудала тварин. }} {{listing|type=do | name=Полювання | alt= | url=http://www.hunterclub.by/belovejskayapusha.html | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price=от €630 | description=Дикий кабан, лось, благородный олень, косуля, зубр резервного генофонда. }} {{listing|type=do | name=Екологічний тур «Світ дикої природи» | alt= | url=http://npbp.brest.by/tourism/--l--r {{dead link|July 2017}} | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-67-48 | fax= | hours= | price=€20 | description=Тривалість 4 години }} {{listing|type=do | name=Велосипедні та пішохідні маршрути | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours= | price= | description=Протяжність від 6 до 27 км. }} == Що купувати == == Де поїсти == {{listing|type=eat | name=Кафе «Алеся» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-87 | fax= | hours=11:00-22:00 | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Сосни» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-64-50 | fax= | hours=9:00-20:00 | price= | description= }} {{listing|type=eat | name=Кафе «Лісова казка» | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | hours=9:00-20:00 | price= | description=Шашлики, млинці, трав'яний чай із самовара. }} == Де розважитись == == Де зупинитись == === Нічліг === * Готельний комплекс «Каменюки» : {{listing|type=sleep | name=Готель «Каменюки***», корпус № 1, 3 | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-00 | fax=+375 1631 5-63-98 | price=від 235 000 до 534 000 рублів | checkin= | checkout= | description=Двокімнатний люкс або однокімнатний номер. }} : {{listing|type=sleep | name=Готель «Каменюки*** », корпус № 4 | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-00 | fax=+375 1631 5-63-98 | price=від 316 000 до 897 000 рублів | checkin= | checkout= | description=Двокімнатний люкс, однокімнатний та VIP номер. }} : {{listing|type=sleep | name=Готель «Каменюки», корпус №2 | alt= | url= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone=+375 1631 5-62-00 | fax=+375 1631 5-63-98 | price=від 84 000 до 421 000 рублів | checkin= | checkout= | description=Одно- та двокімнатний номер. }} : Можна замовити сніданки або орендувати кухню. Додаткові послуги: сауна, баня, басейн, оренда актового залу, більярд {{listing|type=sleep | name = Гостьовий будиночок | alt = Будинок графа Тишкевича | url = | email = | address = Гродненська обл., Свислоцький р-н, хутір Жарковщіна | lat= | long= | directions= | phone= | fax= | price=1 723 200 рублів | checkin= | checkout= | description=9 мест. }} === Кемпінг === {{listing|type=sleep | name=Агросадиба «Біловезька гостьова» | alt= | url=http://belovezhskaya-gostevaya.narod.ru/ | email=i.cuck@yandex.ru | address=Каменецький р-н, хутір Новицковичі | lat= | long= | directions=8 км на північний схід від Кам'янець, вище за течією річки Лісова | phone=+375 29 228-37-65, +375 29 205-98-59 | fax= | price= | checkin= | checkout= | description=Місце на 25 машин, кафе, рибалка. }} {{listing|type=sleep | name=Еко-Садиба «Біловежжя» | alt= | url=http://www.belovezha.com | email=zhukovy@yandex.ru | address=х. Рудня 73, Гродненська обл. | lat= | long= | directions= | phone=+375 29 285-27-67 | fax= | price=$3 з людини | checkin= | checkout= | description=Місце для трьох трейлерів та 10 наметів. Риболовля, баня, кафе. Електрика і газова плита за додаткову плату. }} {{listing|type=sleep | name=Садиба «Медова поляна» | alt= | url= | email= | address=вул. Лісова, 10, х. Збунін, Берестяський р-н. | lat= | long= | directions=Траса Берестя-Томашівка | phone=+375 029 207-48-97, +375 1629 5-53-32 | fax= | price=$6 | checkin= | checkout= | description= Місце на 10 машин. Мисливство та рибалка. Дрібний ремонт авто. }} === Під відкритим небом === == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Національний парк}} r6rdx4hunvp8tcuebylptzurcvoyliu Старокостянтинів 0 3010 33347 32878 2022-08-24T02:14:21Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Хмельницької області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} '''Старокостянтинів''' — місто обласного значення, центр Старокостянтинівського району Хмельницької області. == Зрозуміти == '''Старокостянтинів''' – місто з унікальною історією та зручним розташування. Він розташований на злитті річок Случ та Ікопоть. Відстань від Хмельницького - 48 кілометрів. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === У Старокостянтинові два вокзали. Зі станції Старокостянтинів-1 (вулЗалізнична, 1) прямують електрички та дизелі до Хмельницького та Шепетівки.  Зі станції Старокостянтинів-2 (вул. Гончара, 4) можно добратись до Києва, Вінниці. === {{Автомобілем}} === Відстань між містами: Київ — Старокостянтинів 277 км. (4 ч. 40хв.) Хмельницький – Старокостянтинів 47 км. (52 мин.). === {{Автобусом}} === Автостанція розташована у центрі міста (вул..К.Острозького,2). '''<br />{{Кораблем}}''' == Транспорт == Єдиним видом громадського транспорту у Старокостянтинові є автобус. == Що відвідати == * Замок князів Острозьких (XVI ст.) * Оборонна вежа (XVI - XVII ст.) * Червоний млин (1905 рік) * Костел Івана Хрестителя і монастир ордену отців Капуцинів (1754) * Скульптури Мазура (1992 рік) * Краєзнавчий музей (1932 рік) * Ротонда-альтанка з погруддям князя К. Острозького (1995рік); * Андріївська церква (XIX ст.); * Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1807 р.); * Замкова церква (XVI ст.); * Старокостянтинівська гімназія (1905 р.); * В зірці дореволюційної забудови міста. == Чим зайнятись == У Старокостянтинові варто відвідати музеї. Історико-культурний центр-музей «Старий Костянтинів» розташований в приміщенні пам’ятки архітектури національного значення «Замок князів Острозьких». Його адреса: вул. Замкова 1/1. Музей працює кожного дня. В зимовий період з його графік роботи - з 08.00 до 17.00 години, влітку з 08.00 до 20.00. Обідня перерва з 12 до 13 години. Ще один музей, який варто відвідати - Старокостянтинівській районний історико-краєзнавчий музей по вул. Грушевського, 15. Він працює постійно з вівторка по суботу з 8 до 17 години. Музей історії міста розташований по вул. Миру 1/79, кімната 15. У місті працюють районні та міські бібліотеки, є дитяча бібліотека. У місті працює кінотеатр. == Що купувати == У Старокостянтинові варто купувати текстиль: українські вишиванки, прикраси, намиста, ляльки-мотанки, магнітики з зображенням міста, глиняний посуд, мед, сувеніри з гутного скла. == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Golden Home по вул. Олександра Довженка, 51. Готель розташований на відстані 900 метрів від центру міста. Готель «Случ» по вул.і Князя Костянтина Острозького, 10. ApartmentsIn, вул. Старомлинська 14. Апартаменти AmazingFlat, вул. Г.Сквороди 1. White Apartament, вул. Пушкіна, 19. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == У Старокостянтинові працює 9 шкіл, в їх число входить гімназіята ліцей. Для обдарованої молоді є дитяча художнятамузична школи. == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Хмельницької області]] qllmyak9tf3u3qxvlyovu4jsd8pukd7 Центральночеський край 0 3033 33167 32829 2022-08-24T01:11:35Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Центральночеський край''' знаходиться в [[Чехія | Чехії]]. Він оточує з усіх боків [[Прага | Прагу]]. {{geo|50|14.5|map=region|zoom=8}} == Регіони == == Зрозуміти == {{regionbar | region= {{PAGENAME}} <!-- официальное название региона --> | regionlocal= {{lang|cs|Středočeský kraj}} | arm = <!-- герб региона (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | location = <!-- расположение (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | website = <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= | caption = Ландшафт в районі міста Мельник }} Центральночеський край оточує Прагу з усіх боків, це один з найбільш густонаселених і промислових куточків [[Чехія | Чехії]]. У туристичному плані він дуже «локальний»: є [[Кутна Гора]] і замок Карлштейн, куди майже в обов'язковому порядку їздять з Праги, а все інше знаходиться в тіні більш відомих пам'яток сусідніх регіонів. Тим часом, в Центральночеський краї вистачає цікавих, контрастних місць, і він відмінно підійде тим, хто хоче побачити справжню Чехію, не від'їжджаючи далі 50 км від столиці. [[Файл:Kolín - panoramio.jpg|thumb|293px|Старе місто [[Колін]]]] На території краю дві великих річки — Лаба (Ельба) і Влтава, які зливаються в районі міста [[Мельник]]. Влтава не тільки протікає через Прагу, але і служить свого роду «вододілом»: на захід від неї починається горбиста місцевість з глухими лісами, ущелинами і стрімкими скелями в долинах річок, а на схід від неї тягнеться плоска рівнина, де населені пункти йдуть один за іншим, і розташована левова частка чеської промисловості. Центральночеський край цікавий тим, що на невеликій відстані один від одного розташовані дуже різні міста: заповнена туристами Кутна Гора, де дивляться незвичайний собор і стару шахту, зворушливий як на зображенні Мельник, де просто красиво і роблять гарне вино, крихітний [[Раковник]] — типова глушина із залізничним музеєм, міцний промисловий [[Млада-Болеслав]] з музеєм автомобілів Шкода або брутальний [[Кралупи-над-Влтавоу]], в якому день і ніч горить факел нафтопереробного заводу. Все це породжує велику різноманітність ландшафтів, примітних місць і навіть характеру місцевого населення. Майже всі міста Центральночеського краю не відносяться до тих, куди треба їхати, якщо Ви перебуваєте в Чехії вперше, але будь-який з них відмінно потрапить до короткої поїздки з Праги і особливо підходить тим, у кого на більш далекі вояжі немає часу. == Міста == {{listing |name= Колін |type=city |lat=50.028 | long=15.201 |image= |caption= Старе місто |description= '''[[Колін]]''' — перша станція поїздів, що прямують з Праги в напрямку [[Брно]] і [[Острава | Острави]]. Багато мандрівників роблять тут пересадку на місцевий потяг до Кутна Гори, але мало хто здогадується оглянути саме місто - дуже цікаве, як, втім, і нетуристичне. У Коліні великий і нетривіальний за своєю архітектурою готичний собор, стара ратуша і кілька середньовічних будинків, а на бічних вуличках розташована стара і, до того ж, діюча синагога. }} [[Файл:Kutna Hora (4584202895) (2).jpg|thumb|293px|Собор Святої Барбари і загальний вигляд міста Кутна Гора]] {{listing |name= Кутна Гора |type=city |lat=49.949 | long=15.266 |unesco=yes |image= |caption= Собор Святої Барбари і загальний вигляд міста |description = '''[[Кутна Гора]]''' - старовинне місто, в якому суворий шахтарський дух відчувається всюди, від фресок унікального за своєю архітектурою триголового готичного собору до кістниці - незвичайної церкви, інтер'єр якої виконаний з черепів і кісток. Туристів, втім, цим не налякаєш: вони їдуть в Кутна Гору тисячами, вона давно вже стала найпопулярнішим маршрутом одноденних екскурсій з Праги. Крім храмів у Кутна Горі можна відвідати музей шахтарської справи і спуститися в старі шахти, де колись видобували срібло. }} [[Файл:KostelPetraPavla1.jpg|thumb|293px|Костел Петра і Павла на тлі виноградників у місті Мельник]] {{listing |name= Мельник |type=city |lat=50.351 | long=14.477 |image= |caption= Костел Петра і Павла на тлі виноградників |description = '' '[[Мельник]]' '' стоїть біля злиття Ельби (Лаби) і Влтави в одному з наймальовничіших місць рівнинній частині Чехії. Крихітний, що вмістилося на пагорбі старе місто складається з ратушній площі і пари старих церков, які не були варті б, напевно, спеціального огляду, не будь від них чудового виду на злиття двох річок, доповненого відмінним місцевим вином, загальним затишком і повною відсутністю туристів, які рідко відвідують це місто, не дивлячись на його очевидну красу і близькість до столиці. }} == Інші місця == [[Файл:Parní lokomotiva v Lužné u Rakovníka.jpg|thumb|293px|Паровоз у залізничному музеї біля Раковника]] {{listing |name= Раковник |type=city |lat=50.104 | long=13.731 |image= |caption= Паровоз у залізничному музеї |description = '''[[Раковник]]''' - крихітне місто в глушині на північно-західному кордоні Центральночеського краю. Воно відоме звареним тут пивом Cernovar, але більш вагомим приводом для поїздки може бути музей чеських залізниць, що знаходиться поблизу. В ньому можна не тільки оглянути все різноманіття рухомого складу, а й покататися на ретро-поїзді з паровозом. Сам Раковник зазвичай не бачить і десятої частки туристів, які відвідують залізничний музей, хоча в місті є красива середньовічна церква, трохи історичної забудови і загальний колорит чеської провінції. }} == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Регіон}} i62gswne7flyeboty3pt8fvi7p3e4x2 33168 33167 2022-08-24T01:11:45Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Центральночеський край''' знаходиться в [[Чехія | Чехії]]. Він оточує з усіх боків [[Прага | Прагу]]. {{geo|50|14.5|map=region|zoom=8}} == Регіони == == Зрозуміти == {{regionbar | region= {{PAGENAME}} <!-- официальное название региона --> | regionlocal= {{lang|cs|Středočeský kraj}} | arm = <!-- герб региона (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | location = <!-- расположение (имя файла в Викискладе, без префикса File:) --> | website = <!-- официальный сайт или сайт с туристической информацией --> | image= | caption = Ландшафт в районі міста Мельник }} Центральночеський край оточує Прагу з усіх боків, це один з найбільш густонаселених і промислових куточків [[Чехія | Чехії]]. У туристичному плані він дуже «локальний»: є [[Кутна Гора]] і замок Карлштейн, куди майже в обов'язковому порядку їздять з Праги, а все інше знаходиться в тіні більш відомих пам'яток сусідніх регіонів. Тим часом, в Центральночеський краї вистачає цікавих, контрастних місць, і він відмінно підійде тим, хто хоче побачити справжню Чехію, не від'їжджаючи далі 50 км від столиці. [[Файл:Kolín - panoramio.jpg|thumb|293px|Старе місто [[Колін]]]] На території краю дві великих річки — Лаба (Ельба) і Влтава, які зливаються в районі міста [[Мельник]]. Влтава не тільки протікає через Прагу, але і служить свого роду «вододілом»: на захід від неї починається горбиста місцевість з глухими лісами, ущелинами і стрімкими скелями в долинах річок, а на схід від неї тягнеться плоска рівнина, де населені пункти йдуть один за іншим, і розташована левова частка чеської промисловості. Центральночеський край цікавий тим, що на невеликій відстані один від одного розташовані дуже різні міста: заповнена туристами Кутна Гора, де дивляться незвичайний собор і стару шахту, зворушливий як на зображенні Мельник, де просто красиво і роблять гарне вино, крихітний [[Раковник]] — типова глушина із залізничним музеєм, міцний промисловий [[Млада-Болеслав]] з музеєм автомобілів Шкода або брутальний [[Кралупи-над-Влтавоу]], в якому день і ніч горить факел нафтопереробного заводу. Все це породжує велику різноманітність ландшафтів, примітних місць і навіть характеру місцевого населення. Майже всі міста Центральночеського краю не відносяться до тих, куди треба їхати, якщо Ви перебуваєте в Чехії вперше, але будь-який з них відмінно потрапить до короткої поїздки з Праги і особливо підходить тим, у кого на більш далекі вояжі немає часу. == Міста == {{listing |name= Колін |type=city |lat=50.028 | long=15.201 |image= |caption= Старе місто |description= '''[[Колін]]''' — перша станція поїздів, що прямують з Праги в напрямку [[Брно]] і [[Острава | Острави]]. Багато мандрівників роблять тут пересадку на місцевий потяг до Кутна Гори, але мало хто здогадується оглянути саме місто - дуже цікаве, як, втім, і нетуристичне. У Коліні великий і нетривіальний за своєю архітектурою готичний собор, стара ратуша і кілька середньовічних будинків, а на бічних вуличках розташована стара і, до того ж, діюча синагога. }} [[Файл:Kutna Hora (4584202895) (2).jpg|thumb|293px|Собор Святої Барбари і загальний вигляд міста Кутна Гора]] {{listing |name= Кутна Гора |type=city |lat=49.949 | long=15.266 |unesco=yes |image= |caption= Собор Святої Барбари і загальний вигляд міста |description = '''[[Кутна Гора]]''' - старовинне місто, в якому суворий шахтарський дух відчувається всюди, від фресок унікального за своєю архітектурою триголового готичного собору до кістниці - незвичайної церкви, інтер'єр якої виконаний з черепів і кісток. Туристів, втім, цим не налякаєш: вони їдуть в Кутна Гору тисячами, вона давно вже стала найпопулярнішим маршрутом одноденних екскурсій з Праги. Крім храмів у Кутна Горі можна відвідати музей шахтарської справи і спуститися в старі шахти, де колись видобували срібло. }} [[Файл:KostelPetraPavla1.jpg|thumb|293px|Костел Петра і Павла на тлі виноградників у місті Мельник]] {{listing |name= Мельник |type=city |lat=50.351 | long=14.477 |image= |caption= Костел Петра і Павла на тлі виноградників |description = '' '[[Мельник]]' '' стоїть біля злиття Ельби (Лаби) і Влтави в одному з наймальовничіших місць рівнинній частині Чехії. Крихітний, що вмістилося на пагорбі старе місто складається з ратушній площі і пари старих церков, які не були варті б, напевно, спеціального огляду, не будь від них чудового виду на злиття двох річок, доповненого відмінним місцевим вином, загальним затишком і повною відсутністю туристів, які рідко відвідують це місто, не дивлячись на його очевидну красу і близькість до столиці. }} == Інші місця == [[Файл:Parní lokomotiva v Lužné u Rakovníka.jpg|thumb|293px|Паровоз у залізничному музеї біля Раковника]] {{listing |name= Раковник |type=city |lat=50.104 | long=13.731 |image= |caption= Паровоз у залізничному музеї |description = '''[[Раковник]]''' - крихітне місто в глушині на північно-західному кордоні Центральночеського краю. Воно відоме звареним тут пивом Cernovar, але більш вагомим приводом для поїздки може бути музей чеських залізниць, що знаходиться поблизу. В ньому можна не тільки оглянути все різноманіття рухомого складу, а й покататися на ретро-поїзді з паровозом. Сам Раковник зазвичай не бачить і десятої частки туристів, які відвідують залізничний музей, хоча в місті є красива середньовічна церква, трохи історичної забудови і загальний колорит чеської провінції. }} == Мова == == Як дістатись == == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Застереження == == Куди далі == {{footer|ispartof=Чехія|type=Регіон}} bhgox4pqzga7x1w7pu23a89e0qcu1zu Гродно 0 3056 33396 32863 2022-08-24T02:32:12Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Гродно''' (біл. Гродна), (літ. Gardinas), (пол.Grodno) — місто в [[Білорусь|Білорусі]], є адміністративним центром Гродненської області. Місто розташоване майже на кордоні з Польщею та Литвою, на річці Німан. == Зрозуміти == Містом-музеєм називають Гродно туристи та місцеві жителі за безліч старовинних вулиць, замків, церкв та костелів з багатовіковою історією. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Аеропорт Гродно розташованийна відстані 18 кілометрів поблизу міста Обухово Гродненської області. До нього можна доїхати на автобусі, маршрутному таксі, електричці чи автомобілі. === {{Потягом}} === Місцева залізнична станція розташована за адресою вул. Будьонного, 37. === {{Автомобілем}} === Мінськ, Гродно Гродно, Мінськ 3 ч. 5 мин. (279,8 км) Маршрут: M6 === {{Автобусом}} === Автовокзал в Гродно розташований поблизу історичного центру міста. Там можна придбати квитки, щоб подорожувати по країні чи поїхати за кордон. Адреса: вул. Червоноармійська, 7А === {{Кораблем}} === == Транспорт == По місту курсують автобуси і тролейбуси, мікроавтобуси та таксі. == Що відвідати == * Старий Замок. * Собор Святого Франциска Ксаверія. * Костел і монастир бригіток. * Костел і монастир бернардинів. * Костел Діви Марії Ангельської. * Покровський собор. * Різдво-Богородичний монастир. * Борисоглібська церква. * Велика хоральна синагога. * Лютеранська церква. * Гродненська кунсткамера. * Водонапірні башти «Кася» і «Бася». * Вежа пожежного депо. * Гродненська фортеця. * Августовський канал. == Чим зайнятись == В Гродно потрібно зупинятись більше, ніж на 1 день, через доволі цікаві та різноманітні туристичні об'єкти. Туристам варто знати про найцікавіші з них: * Парк Жілібера. * Гродненський зоопарк. * Гродненський драматичний театр. * Гродненський обласний театр ляльок. * Аптека-музей. * Музей історіїта релігії. * Будинок-музей Елізи Ожешко. * Музей Максима Богдановича. * Гродненська центральна міська бібліотека ім. А. Макаенка. * Гродненська обласна наукова бібліотека ім. Е. Ф. Карського. == Що купувати == В місті багато сувенірних магазинів, де можна купити ляльки у національному вбранні, магнітики, керамічні вироби, вироби зсоломки, сувенірні тарілки, вишиті рушники. Жінкам обов'язково треба звернути увагу на білоруську косметику. == Де поїсти == У центриміста великий вибір кафе, ресторанів, піцерій. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == Готелів в Гродно небагато, але є можливість скористатися найманою квартирою. === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == * Гродненський державний медичний університет (ГрГМУ) * Гродненська Вища духовна семінарія * Гродненський державний аграрний університет * Гродненський державний університет ім. Янки Купали (ГрГУ) == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=Білорусь|type=Місто}} 37pud5a2otia40khyy0bzvc9crkabuw Чудово 0 3133 33169 28095 2022-08-24T01:12:13Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{pagebanner}} '''Чудово''' знаходиться в [[Новгородська область|Новгородській області]]. {{geo|59.12996|31.665859|map=city}} == Зрозуміти == {{citybar | city=Чудово | citylocal= | arm= | image=Kerest.JPG | caption= | website= | population= 15397 (2010) | callingcode= 81665 | timezone= }} == Як дістатися == === Літаком === Найближчий міжнародний аеропорт знаходиться в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Аеропорт у [[Великий Новгород|Великому Новгороді]] припинив роботу в 2004 році, а будівництво нового з року в рік відкладається. В Чудово є вертолітний майданчик при Центральній районній лікарні, але він використовується лише для потреб санітарної авіації та МНС. === Поїздом === [[Файл:Chudovo vokzal.JPG|thumb|upright=1.35|Вокзал в Чудово]] Чудово є великим залізничним вузлом на перетині лінії Санкт-Петербург — Москва і Великий Новгород — Волхов. При тому, що аж ніяк не всі проходячі через Чудово поїзди роблять в ньому зупинку, пряме залізничне сполучення присутнє з [[Санкт-Петербург]]ом, [[Москва|Москвою]], [[Великий Новгород|Великим Новгородом]], [[Твер]]'ю, [[Нижній Новгород|Нижнім Новгородом]], [[Петрозаводськ]]ом, [[Псков]]ом, [[Володимир]]ом, [[Севастополь|Севастополем]] і багатьма іншими містами. {{listing|type=go| lat=59.122556 | long=31.679056 | wdid=Q4517693 | name=Залізнична станція Чудово-Московське| alt=Чудово-1 | image=Chudovo vokzal.JPG | address=Жовтнева вул., 2 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-07 | description=Центральний вокзал Чудово з цілодобовим залом очікування, касами приміського і дальнього сполучення. Сама будівля вокзалу є однією з небагатьох збережених дореволюційних будівель на лінії Москва — Санкт-Петербург і рекомендується до відвідування цінителям архітектури. }} {{listing|type=go| lat=59.106944 | long=31.640278 | wdid=Q4517692 | name=Залізнична станція Чудово-Новгородське | alt=Чудово-2 | image=Чудово-2.JPG | address=сел. Успенське, вул. Іванова | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-07 | description=Передвузлова станція на напрямку на Великий Новгород. Використовується для зупинки приміських поїздів і «ластівок». Каси та зал очікування відсутні. }} {{listing|type=go| lat=59.165 | long=31.669167 | wdid=Q4517691 | name=Залізнична станція Чудово-Кіровське | alt=Чудово-3 | image= | address=сел. Чудово-3, Чудовська вул. | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-12-07 | description=Передвузлова станція на напрямку на Волхов. Використовується для зупинки приміських поїздів. Каси та зал очікування відсутні. Станція знаходиться далеко від центру міста, в окремому селищі і малопридатна для відвідування міста. }} === На автомобілі === Околицями міста (через селища Сябреніци і Успенське) проходить траса {{Російська траса|М|10}} «Росія», що зв'язує Чудово з Санкт-Петербургом, Москвою, Твер'ю і Великим Новгородом. Також місто пов'язане з [[Кіриші|Кирішах]], [[Волхов]]ом і [[Нова Ладога|Новою Ладогою]] трасою {{Російська траса|49К|05}} і з [[Тихвін]]ом трасою {{Російська траса|49К|07}}. І якщо перша траса має досить якісне покриття і регулярно ремонтується, то друга, навпаки, місцями не має асфальтового покриття зовсім. === На автобусі === Існують регулярні прямі рейси в Чудово з Великого Новгорода. Також в селищі Сябреніци на околиці міста зупиняються практично всі автобуси, що проходять про трасі {{Російська траса|М|10}}, що дає зв'язок Чудово з Санкт-Петербургом, Твер'ю, Москвою і деякими іншими містами. {{listing|type=go| lat=59.122759 | long=31.67662 | wdid= | name=Автостанція Чудово | alt= | image= | address=Жовтнева вул., 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-47-81}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Невелика провінційна автостанція, яка обслуговує місцеві рейси і автобус з Великого Новгорода в Кіриші, який прямує через Чудово. }} {{listing|type=go| lat=59.127689 | long=31.633893 | wdid= | name=Автостоянка | alt= | image= | address=сел. Успенське, Магістральна вул., 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-17 | description=Місце для паркування, де роблять зупинку практично всі автобуси, що курсують між Санкт-Петербургом і Москвою. }} === На кораблі === Регулярного пасажирського сполучення по річці Кересть, на якій стоїть місто Чудово, ніколи не існувало, але важливою водною артерією є річка Волхов, в яку Кересть впадає менш ніж в 10 км від міста, біля сел. Краснофарфорний і села Грузино. Доїхати з Чудова до р. Волхов можна також на електричці (станція Волхов Міст). Моторні човни на Волхові є важливим засобом доставки туристів до деяких пам'яток в околицях Чудова — наприклад, до руїн маєтку Г. Р. Державіна «Званка». == Транспорт == У межах міста — два автобусні маршрути: «Лікарня — Повстання» і «Лікарня — Сябреніци». Перший пов'язує центр міста і околичний промисловий мікрорайон «Повстання», де розташовані три найважливіших міських підприємства. Другий з'єднує центр міста з трасою М10. Існує розклад автобусних рейсів з інтервалом годину-півтори в денний час, але воно далеко не завжди дотримується через брак справних автобусів. Ціна квитка на міських маршрутах — 14 рублів. Більш популярним видом транспорту в місті є таксі. Таксі кількох конкуруючих фірм прийнято викликати по телефону, вартість поїздки на будь-яку відстань по місту — 70 рублів, за межі міста вища. == Пам'ятки == {{listing|type=see| lat=59.117404 | long=31.66292 | wdid= | name=Маєток М. О. Некрасова | alt= | image=Nekrasov monument Chudovo.jpg | address=вул. Косинова, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=На території маєтку розташований мисливський будиночок Некрасова (відновлений за кресленнями і фотографіями після війни), будівля колишньої сільськогосподарської школи, відкритої його сестрою і могила улюбленого собаки поета, випадково застреленого на полюванні. }} {{listing|type=see| lat=59.122886 | long=31.6828 | wdid= | name=Храм Казанської ікони Божої Матері | alt= | image=Церковь Казанской Богоматери.jpg | address=Вокзальна вул., 1 | directions= | url=http://sobory.ru/article/?object=00832 | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Гарний червоноцегляний храм, побудований під керівництвом архітектора О. Г. Успенського, сина письменника Гліба Успенського, який володів дачею в Сябреніцах. Храм відремонтовано, проводяться служби. }} == Чим зайнятися == {{listing|type=do| lat=59.117222 | long=31.663611 | wdid=Q13668638 | name=Дом-музей М. О. Некрасова | alt= | image=Nekrasov museum Chudovo 1.jpg | address=вул. Косинова,1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone=+7(81665) 54-267 | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | star=yes | description=Музей, розташований в копії мисливського будиночка поета, побудованого в 50-х роках (оригінал був знищений в роки війни). }} {{listing|type=do| lat=59.138156 | long=31.625165 | wdid= | name=Дом-музей Г. І. Успенського | alt= | image= | address=сел. Сябреніци, вул. Радищева, 73 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-54-33}} | email= | hours={{hours|||10|00|19|00}} | price= | lastedit=2020-07-16 | star=yes | description=Дом-музей письменника-народника Гліба Успенського. }} {{listing|type=do| lat=59.11836 | long=31.66676 | wdid= | name=Соціальне об'єдннання «Светоч» | alt= | image= | address=вул. Некрасова, буд.29а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-48-63}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Розташоване в будівлі колишнього Будинку Культури. Діє краєзнавчий музей, однозальний кінотеатр, місцевий аматорський театр і клуб. }} {{listing|type=do| lat=59.12 | long=31.667785 | wdid= | name=Чудовська художня галерея | alt= | image= | address=вул. Некрасова, 22 | directions= | url=https://xq2012.jimdofree.com | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-49-57}} | email= | hours= | price=Дитячий квиток 50₽, дорослий — 80₽, для іноземців 100₽ і 250₽ відповідно | lastedit=2020-07-16 | description=Художня галерея, в якій регулярно проводяться виставки, найчастіше місцевих художників та учнів художніх шкіл. Тут також діє клуб чудовських художників. Діє невелика постійна експозиція, проводяться екскурсії. }} {{listing|type=do| lat=59.124549 | long=31.672897 | wdid= | name=Березовий гай | alt= | image= | address=Жовтнева вул. | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Центральний міський сквер. В середині скверу розташована група меморіалів, присвячених як солдатам Великої Вітчизняної війни (в сквері поховано більше 700 воїнів Червоної армії, в тому числі Герой Радянського Союзу Оплеснін), так і ліквідаторам аварії на ЧАЕС. З південно-західного боку сквер обрамлений акуратною малоповерховою забудовою 1950-х років, що робить його досить мальовничим. }} {{listing|type=do| lat=59.124196 | long=31.688401 | wdid= | name=Парк імені 1 травня| alt= | image= | address=вул. Леніна, між будинками 17 і 19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Простенький парк з видом на озеро Очисть і річку Кересть. У парку є футбольне поле, тир і легкоатлетичний манеж — спадщина чудовского відділення ДОСААФ. На околиці парку розташований колишній кінотеатр «Спутник», який нині знаходиться в приватній власності, але досі представляє інтерес, як зразок громадської архітектури 1950-х років. }} == Їжа == === Дешево === {{listing|type=eat| lat= | long= | wdid= | name=Кабуки | alt= | image= | address=вул. Тітова, 8 (вхід з торця будівлі) | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/club50172121 | phone={{phone|7|950|680-28-88}} | email= | hours={{hours|пн|чт|11||23|}}, {{hours|пт||11||01|}}, {{hours|сб||12||02|}}, {{hours|нд||12||23|}} | price= | lastedit=2017-10-13 | description=У меню представлена класична японська кухня: суші, сашимі, роли, гарячі страви та закуски, якіторі, салати, супи, десерти. З 11.00 до 17.00 годин — бізнес-ланч. }} === Середньої вартості === {{listing|type=eat| lat=59.119896 | long=31.671524 | wdid= | name=Кафе «Званка» | alt= | image= | address=вул. Паранейська, 3а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Кафе при однойменному готелі. }} == Де зупинитися == === Дешево === {{listing|type=sleep| lat=59.124427 | long=31.6379 | wdid= | name=Мотель «Чудово» | alt= | image= | address=сел. Успенське | directions=за АЗС «ПТК» | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|4-16-41}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Придорожній мотель. Є платна автостоянка, в тому числі для великовантажних автомобілів. Хороші відгуки. }} {{listing|type=sleep| lat=59.127797 | long=31.633512 | wdid= | name=Мотель | alt= | image= | address=сел. Успенське, Магістральна вул., 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description= }} {{listing|type=sleep| lat=59.137639 | long=31.628169 | wdid= | name=Мотель «Оазис» | alt= | image= | address=сел. Сябреніци | directions= | url=http://m2spb.com | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|4-13-63}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description= }} === Середньої вартості === {{listing|type=sleep| lat=59.070555 | long=31.770154 | wdid= | name=Готель «Волхов мост» | alt= | image= | address=Шкільна вул., 6 | directions= | url=https://volhov-most.ruhotel.su | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price=2500—7200₽ | lastedit=2020-07-16 | description=Готель у маєтку XIX ст. на території однойменного заміського клубу. Добрі відгуки, особливо відзначають ввічливість і кваліфікацію персоналу. }} {{listing|type=sleep| lat=59.120138 | long=31.671642 | wdid= | name=Готель «Званка» | alt= | image= | address=вул. Паранейська, 3 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone={{phone|7|81665|5-48-50}} | email= | hours= | price= | lastedit=2020-07-16 | description=Старий готель близько до центру міста і основних визначних пам'яток. Погані відгуки. При готелі є кафе. }} == Зв'язок == Мегафон, Билайн, МТС, Теле 2 — гарне покриття в місті і околицях. Найбільш популярний оператор серед місцевих жителів — Теле 2. == Запобіжні заходи == У західній частині міста, між селищем Успенське, залізницею і вулицею Гагаріна, розташований так званий Циганський Табор — поселення циган, які осіли в Чудово з кінця 1980-х років. Частина з них займаються традиційною для циганської діаспори нелегальною діяльністю, в тому числі торгівлею наркотиками і дрібним шахрайством під виглядом ворожіння. По можливості варто уникати відвідування цього району, тим більше, що ні в ньому, ні поруч немає ніяких пам'яток. {{footer|ispartof=Новгородська область|type=Місто|status=Кістяк}} sqlm35fsh8xdup6pvd9xlyynt64bziu Свєтогорськ 0 3136 33161 28136 2022-08-24T01:08:29Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|update=2020-05}} '''Свєтогорськ''' — прикордонне місто на північному заході [[Ленінградська область|Ленінградської області]] неподалік від фінської [[Іматра|Іматри]]. Глуха прикордонна зона, яку всі розсудливі люди проїжджають транзитом, хоча в Росії це третє після [[Виборг]]а і [[Сортавала|Сортавали]] місто з фінською спадщиною і часом навіть фінським обличчям, розташоване до того ж на мальовничій Вуоксі з її скелями, сосновими лісами і каскадами ГЕС. {{geo|61.080|28.890|zoom=12}} ==Понять== {{citybar | city= Свєтогорськ | citylocal= {{lang|fi|Enso}} | arm = | image= Svetogorsk Pobedy25d2 007 1045.jpg | caption = Будівля магазину фінських часів | website = | population = | callingcode = +7 81378 | timezone = | monumentlist= Ленінградська область/Свєтогорськ }} Свєтогорськ стоїть на лівому березі Вуокси в тому місці, де вона перетинає кордон [[Фінляндія|Фінляндії]] і [[Росія|Росії]]. До початку XX століття місця тут були дикі, практично безлюдні, але потім ця «глибинка» [[Карельський перешийок|Карельського перешийку]] стала розвиватися, та ще й відразу в двох напрямках. Поруч з красивим водоспадом за дев'ять кілометрів вище нинішнього Свєтогорська виник популярний у петербурзької публіки курорт — нині фінська [[Іматра]], а на наступному такому водоспаді побудували завод деревної маси, пізніше картонно-паперову фабрику. Супутнє їй селище назвали ''Енсо'' (від фінського «первісток») і ставилися до нього відповідно: проектуванням займалися кращі фінські архітектори, які встигли побудувати тут не менше десятка великих кам'яних будівель. Втім, те, що зараз ці будівлі оточує, інакше як убогим і потворним не назвеш. Після Зимової війни 1939 року Енсо відійшов до Радянського Союзу. Це був важливий промисловий центр, втрачати який Фінляндія не хотіла, але радянська сторона в ультимативному порядку забрала його собі, а кордон провели відразу за містом. Розташовані західніше водоспад і курорт СРСР анітрохи не цікавили, там фіни в 1948 році заснували Іматру. Після Великої Вітчизняної війни кордон пройшов по тій же лінії, проте фінів покликали відновлювати завод, і взагалі зв'язок Свєтогорська (а цю назва — «дає світло», по розташованої тут електростанції — привласнили Енсо в 1949 році на хвилі знищення фінських топонімів) з Фінляндією ніколи не переривався: наприклад, в 1970-і роки фіни побудували в місті новий целюлозно-паперовий комбінат, а з відкриттям кордону кинулися в Свєтогорськ за покупками і розвагами. Взагалі, Свєтогорськ був і залишається містом, орієнтованим на Фінляндію, оскільки приїхати сюди з Росії чи не складніше, ніж виїхати звідси до Фінляндії. Місто входило в прикордонну зону, та й зараз в ній залишилося, хоча з відкриттям на початку 2000-х міжнародного прикордонного переходу з'явилася «лазівка» відвідування Свєтогорська під приводом перетину кордону. Прикордонне розташування дало Свєтогорську ряд переваг: з'явилися кілька готелів і кафе, магазини і приватники стали заробляти на фінських туристах, але в іншому місто залишилося не меншою дірою, ніж робочі селища на сході Ленінградської області. Його порівнянню з Іматрою (зневажливому і нищівному) був присвячений цілий ряд гучних репортажів в пресі та блогосфері. Екологія теж залишає бажати кращого, оскільки в місті щосили працює ЦПК, що випускає, втім, таку важливу продукцію, як папір Svetocopy і паперові рушники Zewa. Як і будь-яке місто з великим виробництвом, Свєтогорськ має розріджену забудову і велику промзону, що простягнулася вздовж Вуокси на захід від житлових кварталів. Фінські архітектори будували місто в формі пташиного крила, яке до сих пір помітно на карті (Лісова і Спортивна вулиці), а розташовані уздовж вулиці Перемоги історичні будівлі виконують при ньому роль «пір'я». Фінська спадщина, простора Вуокса, гори тирси і близькість до кордону надають місту певний шарм, хоча чарівним Свєтогорськ назвати важко, та й запах від ЦПК часом стає нестерпним. Якщо ж краєзнавчий інтерес все-таки спонукав вас сюди приїхати, загляньте і в селище Лєсогорський — по суті, дальній район Свєтогорська, де теж дещо збереглося. На огляд всіх об'єктів, перерахованих в цьому путівнику, легко може піти 4-5 годин — в основному через їх незручне розташування. == Як дістатися == Свєтогорськ входить в '''п'ятикілометрову прикордонну зону''', куди пропуск потрібен всім, включаючи громадян РФ. Селище Лєсогорський знаходиться трохи далі від кордону і в п'ятикілометрову зону не входить. Прикордонпост з обов'язковою перевіркою документів розташований на західній околиці Лесогорського на виїзді в сторону Свєтогорська. Якщо у вас немає пропуску, відвідати Свєтогорськ можна під виглядом '''транзиту''' до Фінляндії, проте на посту в Лєсогорську швидше за все зажадають показати візу, а далі потрібно не зустрітися з прикордонниками — інакше вам можуть виписати штраф. Співробітники в цивільному проявляють активність на перехресті Прикордонної вулиці і вулиці Перемоги, поруч з будівлею прикордонної служби (Прикордонна вул. 2), і перевіряють документи у всіх людей немісцевого виду. Відвідування міста в режимі транзиту (включаючи перекус в кафе або навіть нічліг в готелі) проблем, швидше за все, не викличе, а ось огляд визначних пам'яток може бути перерваний спілкуванням з органами безпеки. Залізнична лінія від [[Каменногорськ]]а використовується тільки для вантажного сполучення. Єдиним транспортом в Свєтогорськ є '''автобуси''' № 810 з [[Санкт-Петербург]]а від {{metro|city = Санкт-Петербург|1|Дев'яткіно}} (4 рази в день, через [[Виборг]]) і виборзькі автобуси № 126, що курсують кілька частіше (в середньому кожні 2-3 год). Автобуси в Каменногорськ теж бувають, але лише кілька разів в день. [[File:Svetogorsk BusStation 007 1069.jpg|thumb|upright=1.35|Закрита будівля автостанції.]] В сторону [[Фінляндія|Фінляндії]] транспорту немає. [[Іматра]] так близько, що до неї можна було б дійти пішки, але тутешній пункт пропуску '''закритий для пішоходів''', хоча при цьому дозволено перетинати кордон на велосипеді. Можливість підсаджуватися в машини, що йдуть на кордон, досі не вивчена, та й взагалі мало кому з самостійних мандрівників приходило в голову їхати до Фінляндії саме через Свєтогорськ. Шоппінгові маршрутки з Петербурга в Іматру проходять через місто, проте не розраховані на те, щоб когось тут висаджувати або підбирати. {{listing|type=go| lat=61.1170 | long=28.8486 | wdid= | name=Автостанція | alt= | image=Svetogorsk BusStation 007 1069.jpg | address=вул. Вокзальна, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description=Кінцева автобусів з Виборга і Санкт-Петербурга, а також приміських. Інфраструктури ніякої, якщо не брати до уваги кафе-бістро через дорогу. Будівля наглухо закрита, хоча варто подивитися на неї зовні: це пам'ятник фінського функціоналізму 1930-х років. }} '''Машиною''' по Свєтогорському шосе з Виборга (55 км) — на всьому шляху непогане покриття, але сама траса дуже звивиста, а дорожні роботи по її випрямлення лише сповільнюють і без того нешвидкий рух. Порядком розбита дорога місцевого значення веде в Каменногорськ (25 км). {{listing|type=go| lat=61.1238 | long=28.8423 |wdid= Q67147875 | name= Прикордонний перехід Свєтогорськ/Іматра | alt= | image= Russia-finland-border-svetogorsk-imatra.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= цілодобово | price= | lastedit=2020-05-19 | description= Тільки для машин і велосипедистів, причому велосипедисти їдуть без черги. До центру Іматри 9 км. }} == Транспорт == Пам'ятки Свєтогорська розкидані по великій площі, а громадського транспорту в місті практично немає, якщо не брати до уваги курсуючий приблизно 5 раз в день автобус № 15: він ходить в бік ГЕС і по місту уздовж Лісової вулиці. Автобуси з [[Виборг]]а і [[Каменногорськ]]а роблять по шляху до автостанції кілька проміжних зупинок. '''Таксі:''' {{phone|7|921|936-30-00}}. ==Пам'ятки== ===Свєтогорськ=== [[File:Svetogorsk PobedyStreet33 007 0498.jpg|thumb|upright=1.35|Будинок аптеки.]] В Свєтогорську немає будівель старше початку XX століття, так що років 40-50 тому весь центр міста був архітектурним заповідником, забудованим між революцією та Другою Світовою війною в єдиному стилі фінського функціоналізму. Житлові будинки, в тому числі оригінальні дерев'яні котеджі, не збереглися, через що забудова втратила свою цілісність, і тепер уздовж вулиці Перемоги стоять лише окремі, досить скромні довоєнні будівлі. За шедеврами доведеться прогулятися — або через залізничний переїзд вглиб промзони до Вуоксе, або назад по вулиці Перемоги в напрямку [[Каменногорськ]]а і [[Виборг]]а. [[File:Svetogorsk ZavodskayaStreet17 007 0673-78-83-88a.jpg|thumb|upright=1.35|Будівля заводської контори.]] {{listing|type=see| lat=61.1145 | long=28.8540 |wdid= | name= Будівля магазину | alt= | image= Svetogorsk Pobedy25d2 007 1045.jpg | address= вул. Перемоги, 25 | directions= кут Прикордонної вул. | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Фінський стиль як він є: прямокутна коробка з широкими прорізами-вітринами в першому поверсі і вузькими одностулковими вікнами на другому і третьому. Колись тут був магазин, зараз щось відомче з підвищеною концентрацією прикордонників, та й взагалі майже всі фінські будівлі змінили після війни свій профіль: через дорогу (вул. Перемоги, 22) міська адміністрація на місці банку, а трохи далі в сторону кордону — автостанція в колишній будівлі пошти. На цих прикладах легко простежити, наскільки схожі і в той же час різні будівлі-«коробки»: типовим проектом був просто прямокутник, але варто було підключитися майстру (а пошту-автостанцію проектував провідний фінський архітектор Вяйне Вяхякалліо), як з'являлися композиції з різновеликих обсягів, несиметричні вікна та інші фокуси. }} [[File:Svetogorsk ZavodskayaStreet15 007 0691.jpg|thumb|upright=1.35|Портал роботи Йохана Фінне на будівлі клубу-готелю.]] {{listing|type=see| lat= 61.1130436 |long= 28.8557088 |wdid= | name= Будівля аптеки | alt= | image= Svetogorsk PobedyStreet33 007 0506.jpg | address= вул. Перемоги, 33 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Найзатишніша будівля центру побудовано з темно-червоної цегли, що пом'якшує строгі геометричні форми, та й ніші навколо вікон роблять вигляд більш дружелюбним. Колись ніші доходили до самої землі, поєднуючи вікна першого і другого поверху в вертикальні «смуги»: щоб це побачити, огляньте будівлю збоку або з двору. Фасад же за радянських часів неабияк зіпсували, перетворивши вікна першого поверху в широкі вітрини і порушивши тим самим гармонію будівлі. }} {{listing|type=see| lat= 61.1085912 |long= 28.8452697 |wdid= | name= Ансамбль целюлозно-паперового комбінату | alt= | image= Svetogorsk ZavodskayaStreet17 007 0541.jpg | address= Заводська вул. 15-19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= У 1927 році керуючі Свєтогорськими заводами фірми об'єдналися в корпорацію Enso Gutzeit, якої знадобилися нові будівлі, що сформували непоганий ансамбль на півдорозі від вулиці Перемоги до ГЕС. ''Заводська контора'' (буд. 17) являє собою чергову триповерхову «коробку», але з химерним арочним декором і симпатичним порталом. Справа (буд. 19) лаконічне ''пожежне депо'' 1927 року по проекту Уно Ульберга, автора безлічі будівель [[Виборг]]а і [[Сортавала|Сортавали]], а ось ''клуб-готель'' (буд. 15) побудований трохи пізніше, в 1936 році, і вже за проектом Вяхякалліо. З боку двоповерхова будівля клубу здається дуже суворою і грубою, але її форму пом'якшує напівкругла одноповерхова прибудова. Найцікавіше ж стає видно тільки поблизу — це різьблений портал роботи фінського скульптора Йогана Фінне. Розглядати зображені в камені міфологічні сюжети, на жаль, не дуже зручно, так як будівля стоїть за парканом на території комбінату. }} [[File:Svetogorsk Kantorovicha27 007 0720.jpg|thumb|upright=1.35|Финская вилла на берегу Вуоксы]] {{listing|type=see| |lat= 61.111639 |long= 28.8528121 |wdid= | name= Будинок лікарні | alt= | image= | address= Пушкинська вул. 1 | directions= після зал. переїзду повернути наліво | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description= Стара лікарняна будівля по сусідству з промзони не говорить про нещасні випадки на виробництві — просто раніше завод був меншим, і житлові будинки підходили до нього впритул, що, до слова, стало потім причиною їх знесення. Лікарня спроектована Уно Ульбергом, який реалізував тут досить незвичайну суміш функціоналізму і неокласики: прямі лінії, круглі віконця і в той же час арки з колонами. Можливо, справа в тому, що будівля будували в два етапи — в 1927 і 1934 рр. }} [[File:Svetogorsk ZavodskayaStreet29 007 0577.jpg|thumb|upright=1.35|Будівля насосної станції поряд з ГЕС.]] {{listing|type=see| lat=61.1167181 | long=28.8355494 | wdid= | name=Вілла на берехі Вуокси | alt= | image= | address=вул. Льва Канторовича, 27 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-19 | description=Представницький будинок дирекції заводу побудований в 1936 році за проектом все того ж Вяхякалліо. Тут архітектор розвернувся на повну силу: темно-червона цегла, асиметричні форми, недбало розкидані по стінах вікна (широкі — на Вуоксу, вузькі — у двір) і суворий, але дуже стильний ганок, дах над яким підтримується єдиним пілоном. Розглядати все це не дуже просто через дерева, що обступили віллу впритул. Вхід на територію вільний, зараз тут начебто знаходиться гуртожиток, а до нього були дитячий сад і профілакторій ЦПК. Всередині збереглися фінські каміни, а також розпису на стелі вестибюля, виконані фінським дизайнером Бруно Туукканеном. }} {{listing|type=see| lat= 61.1048458 |long= 28.8391328 |wdid= | name= ГЕС № 11 | alt= | image= Svetogorsk ZavodskayaStreet29 007 0577.jpg | address= у кінці Заводської вулиці | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Водоспад на Вуоксі був перетворений в ГЕС ще в XIX столітті, ставши головним джерелом енергії для тутешніх заводів. Друга ГЕС була запущена в середині 1930-х нижче за течією в [[#Лєсогорський|Лєсогорському]], що дозволило розширити і модернізувати першу, ніж фіни повільно займалися до самої війни, після чого передали недобудовану електростанцію Радянському Союзу. Цілком вона була запущена тільки в 1947 році. Архітектура тут ще цілком фінська; найцікавіша будівля насосної станції, що стоїть по ліву руку і не уступає кращим зразкам Виборзького промарха того ж періоду. }} [[File:Svetogorsk BellTower 007 0413.jpg|thumb|upright=1|Фінська дзвіниця, перероблена в ретранслятор.]] {{listing|type=see| lat=61.1031 | long=28.8709 |wdid= | name= Будівля школи | alt= | image= Svetogorsk PobedyStreet61 007 0420.jpg | address= вул. Перемоги, 61 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description= Монументальні шкільні будівлі фінського часу — одна з характерних прикмет Карельського перешийка. Школа, побудована в 1938 році на східній околиці міста, була в Енсо вже другою. Першу побудували в 1927 році за проектом Уно Ульберга недалеко від старої лікарні, в кінці Пушкінської вулиці. Те будівля збереглася, але давно не використовується як школа і стоїть зараз на території заводу, зате друга школа працює досі. Проектував споруду Ялмарі Ланкінен, автор кількох виборзьких будівель і безлічі чудових фотографій передвоєнної фінської Карелії. Прихований за деревами триповерховий будинок фінського часу (вул. Перемоги, 63), в минулому шкільний інтернат, теж, швидше за все, належить його авторству. }} {{listing|type=see| lat= 61.1012762 |long= 28.8738298 |wdid= | name= Дзвіниця недобудованої церкви| alt= | image= Svetogorsk BellTower 007 0413.jpg | address= вул. Перемоги | directions= східніше школи | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Найменш збереглася, але як і раніше дуже функціональна споруда фінського часу. Велику кірху почали будувати в Енсо в 1939 році за проектом Вяйне Вяхякалліо, однак до початку війни встигли звести лише дзвіницю, яка так і залишилася похмурим остовом, що здалеку дуже нагадує руїни військової бази. За радянських часів нагорі встановили ретранслятор, який додав споруді хоча б якусь завершеність. }} {{listing|type=see| lat=61.1162 | long=28.8690 |wdid= | name= Район дерев'яних коттеджів фінської пори | alt= | image= Svetogorsk Roshchinskaya22 007 0969.jpg | address= за вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Велика частина старого Енсо була зруйнована під час війни або незабаром після неї. Дерев'яні фінські будинки збереглися лише на північній околиці міста, де вони як і раніше оточені парканами з присадибними ділянками, але чим далі, тим більше поступаються місцем російським «новобудовам» з великою кількістю яскравих фарб і всюдисущого сайдингу. }} ===Лєсогорський=== [[File:Lesogorsky RailwayStation 007 1314.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал станції Лєсогорський.]] На відміну від сусіднього Свєтогорська, селище Лєсогорський ({{lang|fi|Jääski}}) відоме мало не з XIV століття, але містом ніколи не було і тому зберегло приємну погляду патріархальність — будинки не вище двох поверхів, в основному дерев'яні. Допитливі краєзнавці знайдуть в самому селищі кілька історичних будівель, хоча на це знадобиться чимало часу, оскільки знаходяться ці будівлі далеко одна від одної. Лєсогорський не входить в п'ятикілометрову прикордонна зона, так що в'їзд сюди відкритий усім бажаючим, як мінімум з паспортом РФ. [[File:Lesogorsky FlourMill DJI 0068.jpg|thumb|upright=1.35|Руины мелькомбината]] {{listing|type=see| lat=61.0492 | long=28.9252 |wdid= | name= Ансамбль залізичної станції | alt= | image=Lesogorsky RailwayStation 007 1314.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-18 | description= Лаконічний дерев'яний вокзал і його службові будівлі — єдиний на території Карельського перешийка приклад станції фінського часу, що дійшла до наших днів цілком і без значних змін. Схожі вокзали і сарайчики колись прикрашали лінію між [[Виборг]]ом і [[Каменногорськ]]ом, але їх сильно пошкодили, а часом і вкрай знищили розширення лінії і її електрифікація. Вокзал побудований в 1892 році за проектом Кнута Нюландера, головного архітектора фінських залізниць. }} {{listing|type=see| lat= 61.0440616 |long= 28.9263904 |wdid= | name= Будівля банку | alt= | image=Lesogorsky LeningradskayaStreet10 007 1082.jpg | address= Ленинградська вул. 10 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Двоповерхова будівля кубічної форми з несиметричним розташуванням вікон — відмінний приклад фінського стилю 1930-х рр. }} [[File:Lesogorsky GES-10 DJI 0113.jpg|thumb|upright=1.35|Вуокса и Лесогорская ГЭС]] {{listing|type=see| lat=61.0510 | long=28.9224 |wdid= | name= Руїни мелькомбінату | alt= | image= Lesogorsky FlourMill DJI 0068.jpg | address= | directions= на краю селища, на північний захід від станції | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-16 | description= Рідкісний випадок, коли промислову будівлю фінського часу можна подивитися зсередини. Сталося це, правда, не від хорошого життя: побудований в 1930-і рр. мелькомбінат закрився після розвалу Радянського Союзу і швидко прийшов в непридатність. Напівзруйновані стіни оголили опорні колони, що розширюються догори — характерний конструктивний елемент будівель будівель в стилі фінського функціоналізму. Фрагменти тих же колон валяються навколо на землі. Підходити до мелькомбінату краще з боку вулиці Рад і генераторних вулиці; залізнична станція зовсім близько, але шлях до неї перегороджує бур'ян. }} {{listing|type=see| lat= 61.0588046 |long= 28.8723063 |wdid= Q4259878 | name= Лєсогорська ГЭС | alt= ГЭС № 10 | image=Lesogorsky GES-10 DJI 0113.jpg | address= у кінцІ Генераторної вулиці | directions= 4 км від селища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description=Побудована в 1934-37 рр. електростанція відноситься до добротних пам'ятників передвоєнної промислової архітектури, але, на жаль, надійно прихована від сторонніх очей. Якщо у вас немає ні човна, ні крил, побачити ГЕС можна тільки одним способом — звернувши з Генераторнлї вулиці наліво в ліс і вийшовши на берег нижче за течією. По інший бік дороги будуть приховані лісом значні скелі, так звані ''Скелі Смерті'', де за легендою полягло багато фінських солдатів — в скелях дійсно є чи печери, то чи катакомби, де солдати могли тримати оборону і ховатися. }} [[File:Lesogorsky WolfManor 007 1241.jpg|thumb|upright=1.35|Ганок садиби Вольфа.]] {{listing|type=see| lat= 61.0635184 | long= 28.8709545 |wdid= | name= Скеля кохання| alt= | image=Lesogorsky LoveRock DJI 0078.jpg | address= | directions= за півкілометра від ГЕС вгору за течією | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-18 | description= Вид з невеликої скелі над розливом Вуокси не зрівняється з красою [[Ладозькі шхери|Ладозьких шхер]], хоча тут все-таки просто річка, а не ціла Ладога. За легендою, з цієї скелі кинулися закохані — син Вольфа, власника однойменної садиби, і дівчина-простолюдинка з робітничої родини — коли батьки хлопця заборонили їм бути разом. Це наймальовничіша точка в околицях Свєтогорська, однак второваної і позначеної на карті дороги до неї немає: потрібно шукати ледь помітні стежки вздовж берега з боку ГЕС або ломитися від автомобільної дороги через ліс просто по азимуту. }} {{listing|type=see| lat= 61.0700273 |long= 28.8632727 |wdid= | name= Садиба Вольфа | alt= | image=Lesogorsky VolfManor 007 1198.jpg | address= | directions= 1 км від ГЕС, 5 км від селища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Рідкісний приклад садиби фінського часу, що збереглася. Вона відома під багатьма іменами — Руусяві, Біла дача, Ахола — але найчастіше як будинок консула Вольфа, який і замовив проект архітекторові Уно Ульбергу. На дворі був початок 1920-х, епоха функціоналізму тільки наступала, тому в зовнішності будівлі ще видно риси модерну; з малих форм особливо добре виглядає ганок, що виходить на Вуоксу. Усередині повинні були зберегтися старі печі та інші елементи обробки, які начебто можна побачити, якщо тут оселитися — в садибному будинку працює чи то готель, чи то турбаза. При вході на територію висять забороняючі строгі написи, проте ворота відкриті, і зайти може будь-хто. На лузі перед садибою не пропустите велику цегляну будівлю — корівник або комору функціоналістського виду. }} == Чим зайнятися == Місць для дозвілля в Свєтогорську категорично немає: кінотеатр закрили, а музей тулиться в будівлі школи і недоступний для сторонніх, оскільки власного приміщення місто йому не виділило. Влітку можна пошукати місце для відпочинку на березі Вуокси — краще в районі Лєсогорського і садиби Вольфа, оскільки ближче до Свєтогорська активно димить ЦПК. {{listing|type=do| lat=61.1128 | long=28.8568 | wdid= | name=Будинок культури | alt= | image=Svetogorsk PobedyStreet37 007 0463.jpg | address=вул. Перемоги, 37 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/domkultury2018 | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-20 | description=БК цікавий як єдиний на весь Свєтогорськ пам'ятник сталінської архітектури — втім, це типовий післявоєнний проект, що зустрічається в десятці інших міст Росії і країн СНД. Співробітники будинку культури ведуть активну просвітницьку роботу, в тому числі в інтернеті, але нічого, крім виступів місцевої самодіяльності, вам тут не запропонують. }} ==Покупки== {{listing|type=buy| lat=61.1153 | long=28.8569 |wdid= | name= Супермаркет «Пятёрочка» | alt= | image= | address= вул. Кірова, 1 | directions= біля готелю | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||8||22}} | price= | lastedit=2020-05-19 | description= }} ==Їжа== Для міста, яке не є навіть райцентром, в Свєтогорську непоганий вибір громадського харчування: позначається потік їдучих до Фінляндії або з неї. {{listing|type=eat| lat=61.11353 | long=28.85512 | wdid= | name=Гранд-кафе «Камин» | alt= | image=Svetogorsk PobedyStreet31 007 0525.jpg | address=вул. Перемоги, 31 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||9||24}} | price= | lastedit=2020-03-20 | description= Затишне кафе в будівлі фінського часу реалізує незвичний для Росії принцип шведського столу: вдень ви платите 250 руб і самостійно набираєте собі суп, салат і друге, хоча можна і просто перекусити місцевими пиріжками. До вечора залишається, мабуть, та сама обідня їжа, поки вона не закінчилася або не почався банкет. Хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=61.11761 | long=28.85052 |wdid= | name= Кафе «Бистро» | alt= | image= Cafe-bistro Svetogorsk-WV.jpg | address= у кінці вул. Перемоги | directions= напроти автостанції, перед кордоном | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Сб|10||18}} | price= Гаряче: біля 150 руб | lastedit=2020-05-19 | description= Висять над входом горщики з квітами і біжучий рядок з фінським написом ''Kahvi'' виглядають дуже по-європейськи, хоча всередині всього лише звичайна їдальня з роздачею. Відвідувачі задоволені. }} {{listing|type=eat| lat=61.11118 | long=28.86161 |wdid= | name= Кафе «Белые ночи» | alt= | image= | address= вул. Кірова, 13-а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Кафе наче створено для швидкої адаптації фінських туристів до російської дійсності: платні дискотеки вечорами і погано закриваються двері в туалет. }} {{listing|type=eat| lat=61.10640 | long=28.87322 |wdid= | name= Ресторан «Петровский» | alt= | image= | address= Червоноармійська вул. 34а | directions= | url= http://petrovskiy-svet.ru | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Ср|Пт|12||24}}, {{hours|Сб||14||4}}, {{hours|Нд||14||24}} | price= Гаряче: від 400 руб | lastedit=2019-06-17 | description= В основному, хороші відгуки, але майте на увазі, що ресторан супроводжується приставкою «караоке», а ввечері у вихідні плавно перетворюється в нічний клуб. Бізнес-ланч днем по будням. }} {{listing|type=eat| lat=61.11124 | long=28.87149 |wdid= | name= Ресторан «Руккола» | alt= | image= | address= Лісна вул. 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/rukkolasv | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||22}}, {{hours|Сб|Нд|12||1}} | price= Гаряче: 250-400 руб | lastedit=2019-06-17 | description= Симпатичний ресторанчик з ухилом в піцу і пасту, хоча борщ, котлета по-київськи і інша класика російського меню теж в наявності. Стиль майже столичний — відчувається, що над інтер'єром попрацював дизайнер, проте їжа, на думку відвідувачів, абсолютно провінційного рівня. }} ==Де зупинитися== {{listing|type=sleep| lat=61.1158 | long=28.8605 |wdid= | name= Готель «Светогорск» | alt= | image= Hotel Svetogorsk-WV.jpg | address= вул. Спортивна, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81378|4-35-42}} | email= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= «Заморський» готель на самому російському кордоні: за чутками, будівлю проектували фіни, тому не дивно, що вона сильно змахує на довоєнний функціоналізм і вигідно відрізняється від радянської архітектури. Навіть літня веранда з парасольками невловимо нагадує Фінляндію. Про номерах цього не скажеш — кімнати маленькі і аскетичні, але хоча б зі зручностями; постояльці в цілому задоволені. Wi-Fi тільки на першому поверсі в холі. }} {{listing|type=sleep| lat=| long= |wdid= |format= nocoords | name= База відпочинку «Усадьба Лесогорская» | alt= | image= | address= | directions= на території садиби Вольфа | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/club13216774 | phone= | email= | price= Двомісний номер: 1200 руб (без зручностей), 1900 руб (зі зручностями) | lastedit=2020-05-19 | description= Готель у старій фінській садибі більше нагадує турбазу або хостел: тісні номери, в основному без зручностей і вже точно без жодних ознак історії або шарму. Wi-Fi відсутній, мобільний зв'язок теж ловиться з деякими труднощами. З іншого боку, смачні сніданки, обіди і вечері. }} == Околиці == Місцевість навколо Свєтогорська ніколи не була надто населеною, а війна і десятиліття прикордонзони остаточно зробили її безлюдною, так що дивитися тут нема чого, та й доріг немає. Тим, хто може перетнути кордон, пряма дорога туди — милуватися водоспадом в [[Іматра|Іматрі]] і озерами [[Південна Фінляндія|Південної Фінляндії]]. Якщо ж ви залишаєтеся в Росії, шлях ваш буде лежати або в '''[[Виборг]]''', або в '''[[Приозерськ]]''', де фінської спадщини теж чимало. Сусідній з Свєтогорськом [[Каменногорськ]] великого інтересу не представляє. {{footer|ispartof=Ленінградська область|status=Кістяк}} klaxuad04s7io4f3p8ubjn5whbmv5kq 33162 33161 2022-08-24T01:08:53Z Baun barum 6004 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|update=2020-05}} '''Свєтогорськ''' — прикордонне місто на північному заході [[Ленінградська область|Ленінградської області]] неподалік від фінської [[Іматра|Іматри]]. Глуха прикордонна зона, яку всі розсудливі люди проїжджають транзитом, хоча в Росії це третє після [[Виборг]]а і [[Сортавала|Сортавали]] місто з фінською спадщиною і часом навіть фінським обличчям, розташоване до того ж на мальовничій Вуоксі з її скелями, сосновими лісами і каскадами ГЕС. {{geo|61.080|28.890|zoom=12}} == Понять == {{citybar | city= Свєтогорськ | citylocal= {{lang|fi|Enso}} | arm = | image= Svetogorsk Pobedy25d2 007 1045.jpg | caption = Будівля магазину фінських часів | website = | population = | callingcode = +7 81378 | timezone = | monumentlist= Ленінградська область/Свєтогорськ }} Свєтогорськ стоїть на лівому березі Вуокси в тому місці, де вона перетинає кордон [[Фінляндія|Фінляндії]] і [[Росія|Росії]]. До початку XX століття місця тут були дикі, практично безлюдні, але потім ця «глибинка» [[Карельський перешийок|Карельського перешийку]] стала розвиватися, та ще й відразу в двох напрямках. Поруч з красивим водоспадом за дев'ять кілометрів вище нинішнього Свєтогорська виник популярний у петербурзької публіки курорт — нині фінська [[Іматра]], а на наступному такому водоспаді побудували завод деревної маси, пізніше картонно-паперову фабрику. Супутнє їй селище назвали ''Енсо'' (від фінського «первісток») і ставилися до нього відповідно: проектуванням займалися кращі фінські архітектори, які встигли побудувати тут не менше десятка великих кам'яних будівель. Втім, те, що зараз ці будівлі оточує, інакше як убогим і потворним не назвеш. Після Зимової війни 1939 року Енсо відійшов до Радянського Союзу. Це був важливий промисловий центр, втрачати який Фінляндія не хотіла, але радянська сторона в ультимативному порядку забрала його собі, а кордон провели відразу за містом. Розташовані західніше водоспад і курорт СРСР анітрохи не цікавили, там фіни в 1948 році заснували Іматру. Після Великої Вітчизняної війни кордон пройшов по тій же лінії, проте фінів покликали відновлювати завод, і взагалі зв'язок Свєтогорська (а цю назва — «дає світло», по розташованої тут електростанції — привласнили Енсо в 1949 році на хвилі знищення фінських топонімів) з Фінляндією ніколи не переривався: наприклад, в 1970-і роки фіни побудували в місті новий целюлозно-паперовий комбінат, а з відкриттям кордону кинулися в Свєтогорськ за покупками і розвагами. Взагалі, Свєтогорськ був і залишається містом, орієнтованим на Фінляндію, оскільки приїхати сюди з Росії чи не складніше, ніж виїхати звідси до Фінляндії. Місто входило в прикордонну зону, та й зараз в ній залишилося, хоча з відкриттям на початку 2000-х міжнародного прикордонного переходу з'явилася «лазівка» відвідування Свєтогорська під приводом перетину кордону. Прикордонне розташування дало Свєтогорську ряд переваг: з'явилися кілька готелів і кафе, магазини і приватники стали заробляти на фінських туристах, але в іншому місто залишилося не меншою дірою, ніж робочі селища на сході Ленінградської області. Його порівнянню з Іматрою (зневажливому і нищівному) був присвячений цілий ряд гучних репортажів в пресі та блогосфері. Екологія теж залишає бажати кращого, оскільки в місті щосили працює ЦПК, що випускає, втім, таку важливу продукцію, як папір Svetocopy і паперові рушники Zewa. Як і будь-яке місто з великим виробництвом, Свєтогорськ має розріджену забудову і велику промзону, що простягнулася вздовж Вуокси на захід від житлових кварталів. Фінські архітектори будували місто в формі пташиного крила, яке до сих пір помітно на карті (Лісова і Спортивна вулиці), а розташовані уздовж вулиці Перемоги історичні будівлі виконують при ньому роль «пір'я». Фінська спадщина, простора Вуокса, гори тирси і близькість до кордону надають місту певний шарм, хоча чарівним Свєтогорськ назвати важко, та й запах від ЦПК часом стає нестерпним. Якщо ж краєзнавчий інтерес все-таки спонукав вас сюди приїхати, загляньте і в селище Лєсогорський — по суті, дальній район Свєтогорська, де теж дещо збереглося. На огляд всіх об'єктів, перерахованих в цьому путівнику, легко може піти 4-5 годин — в основному через їх незручне розташування. == Як дістатися == Свєтогорськ входить в '''п'ятикілометрову прикордонну зону''', куди пропуск потрібен всім, включаючи громадян РФ. Селище Лєсогорський знаходиться трохи далі від кордону і в п'ятикілометрову зону не входить. Прикордонпост з обов'язковою перевіркою документів розташований на західній околиці Лесогорського на виїзді в сторону Свєтогорська. Якщо у вас немає пропуску, відвідати Свєтогорськ можна під виглядом '''транзиту''' до Фінляндії, проте на посту в Лєсогорську швидше за все зажадають показати візу, а далі потрібно не зустрітися з прикордонниками — інакше вам можуть виписати штраф. Співробітники в цивільному проявляють активність на перехресті Прикордонної вулиці і вулиці Перемоги, поруч з будівлею прикордонної служби (Прикордонна вул. 2), і перевіряють документи у всіх людей немісцевого виду. Відвідування міста в режимі транзиту (включаючи перекус в кафе або навіть нічліг в готелі) проблем, швидше за все, не викличе, а ось огляд визначних пам'яток може бути перерваний спілкуванням з органами безпеки. Залізнична лінія від [[Каменногорськ]]а використовується тільки для вантажного сполучення. Єдиним транспортом в Свєтогорськ є '''автобуси''' № 810 з [[Санкт-Петербург]]а від {{metro|city = Санкт-Петербург|1|Дев'яткіно}} (4 рази в день, через [[Виборг]]) і виборзькі автобуси № 126, що курсують кілька частіше (в середньому кожні 2-3 год). Автобуси в Каменногорськ теж бувають, але лише кілька разів в день. [[Файл:Svetogorsk BusStation 007 1069.jpg|thumb|upright=1.35|Закрита будівля автостанції.]] В сторону [[Фінляндія|Фінляндії]] транспорту немає. [[Іматра]] так близько, що до неї можна було б дійти пішки, але тутешній пункт пропуску '''закритий для пішоходів''', хоча при цьому дозволено перетинати кордон на велосипеді. Можливість підсаджуватися в машини, що йдуть на кордон, досі не вивчена, та й взагалі мало кому з самостійних мандрівників приходило в голову їхати до Фінляндії саме через Свєтогорськ. Шоппінгові маршрутки з Петербурга в Іматру проходять через місто, проте не розраховані на те, щоб когось тут висаджувати або підбирати. {{listing|type=go| lat=61.1170 | long=28.8486 | wdid= | name=Автостанція | alt= | image=Svetogorsk BusStation 007 1069.jpg | address=вул. Вокзальна, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description=Кінцева автобусів з Виборга і Санкт-Петербурга, а також приміських. Інфраструктури ніякої, якщо не брати до уваги кафе-бістро через дорогу. Будівля наглухо закрита, хоча варто подивитися на неї зовні: це пам'ятник фінського функціоналізму 1930-х років. }} '''Машиною''' по Свєтогорському шосе з Виборга (55 км) — на всьому шляху непогане покриття, але сама траса дуже звивиста, а дорожні роботи по її випрямлення лише сповільнюють і без того нешвидкий рух. Порядком розбита дорога місцевого значення веде в Каменногорськ (25 км). {{listing|type=go| lat=61.1238 | long=28.8423 |wdid= Q67147875 | name= Прикордонний перехід Свєтогорськ/Іматра | alt= | image= Russia-finland-border-svetogorsk-imatra.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= цілодобово | price= | lastedit=2020-05-19 | description= Тільки для машин і велосипедистів, причому велосипедисти їдуть без черги. До центру Іматри 9 км. }} == Транспорт == Пам'ятки Свєтогорська розкидані по великій площі, а громадського транспорту в місті практично немає, якщо не брати до уваги курсуючий приблизно 5 раз в день автобус № 15: він ходить в бік ГЕС і по місту уздовж Лісової вулиці. Автобуси з [[Виборг]]а і [[Каменногорськ]]а роблять по шляху до автостанції кілька проміжних зупинок. '''Таксі:''' {{phone|7|921|936-30-00}}. == Пам'ятки == === Свєтогорськ === [[Файл:Svetogorsk PobedyStreet33 007 0498.jpg|thumb|upright=1.35|Будинок аптеки.]] В Свєтогорську немає будівель старше початку XX століття, так що років 40-50 тому весь центр міста був архітектурним заповідником, забудованим між революцією та Другою Світовою війною в єдиному стилі фінського функціоналізму. Житлові будинки, в тому числі оригінальні дерев'яні котеджі, не збереглися, через що забудова втратила свою цілісність, і тепер уздовж вулиці Перемоги стоять лише окремі, досить скромні довоєнні будівлі. За шедеврами доведеться прогулятися — або через залізничний переїзд вглиб промзони до Вуоксе, або назад по вулиці Перемоги в напрямку [[Каменногорськ]]а і [[Виборг]]а. [[Файл:Svetogorsk ZavodskayaStreet17 007 0673-78-83-88a.jpg|thumb|upright=1.35|Будівля заводської контори.]] {{listing|type=see| lat=61.1145 | long=28.8540 |wdid= | name= Будівля магазину | alt= | image= Svetogorsk Pobedy25d2 007 1045.jpg | address= вул. Перемоги, 25 | directions= кут Прикордонної вул. | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Фінський стиль як він є: прямокутна коробка з широкими прорізами-вітринами в першому поверсі і вузькими одностулковими вікнами на другому і третьому. Колись тут був магазин, зараз щось відомче з підвищеною концентрацією прикордонників, та й взагалі майже всі фінські будівлі змінили після війни свій профіль: через дорогу (вул. Перемоги, 22) міська адміністрація на місці банку, а трохи далі в сторону кордону — автостанція в колишній будівлі пошти. На цих прикладах легко простежити, наскільки схожі і в той же час різні будівлі-«коробки»: типовим проектом був просто прямокутник, але варто було підключитися майстру (а пошту-автостанцію проектував провідний фінський архітектор Вяйне Вяхякалліо), як з'являлися композиції з різновеликих обсягів, несиметричні вікна та інші фокуси. }} [[Файл:Svetogorsk ZavodskayaStreet15 007 0691.jpg|thumb|upright=1.35|Портал роботи Йохана Фінне на будівлі клубу-готелю.]] {{listing|type=see| lat= 61.1130436 |long= 28.8557088 |wdid= | name= Будівля аптеки | alt= | image= Svetogorsk PobedyStreet33 007 0506.jpg | address= вул. Перемоги, 33 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Найзатишніша будівля центру побудовано з темно-червоної цегли, що пом'якшує строгі геометричні форми, та й ніші навколо вікон роблять вигляд більш дружелюбним. Колись ніші доходили до самої землі, поєднуючи вікна першого і другого поверху в вертикальні «смуги»: щоб це побачити, огляньте будівлю збоку або з двору. Фасад же за радянських часів неабияк зіпсували, перетворивши вікна першого поверху в широкі вітрини і порушивши тим самим гармонію будівлі. }} {{listing|type=see| lat= 61.1085912 |long= 28.8452697 |wdid= | name= Ансамбль целюлозно-паперового комбінату | alt= | image= Svetogorsk ZavodskayaStreet17 007 0541.jpg | address= Заводська вул. 15-19 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= У 1927 році керуючі Свєтогорськими заводами фірми об'єдналися в корпорацію Enso Gutzeit, якої знадобилися нові будівлі, що сформували непоганий ансамбль на півдорозі від вулиці Перемоги до ГЕС. ''Заводська контора'' (буд. 17) являє собою чергову триповерхову «коробку», але з химерним арочним декором і симпатичним порталом. Справа (буд. 19) лаконічне ''пожежне депо'' 1927 року по проекту Уно Ульберга, автора безлічі будівель [[Виборг]]а і [[Сортавала|Сортавали]], а ось ''клуб-готель'' (буд. 15) побудований трохи пізніше, в 1936 році, і вже за проектом Вяхякалліо. З боку двоповерхова будівля клубу здається дуже суворою і грубою, але її форму пом'якшує напівкругла одноповерхова прибудова. Найцікавіше ж стає видно тільки поблизу — це різьблений портал роботи фінського скульптора Йогана Фінне. Розглядати зображені в камені міфологічні сюжети, на жаль, не дуже зручно, так як будівля стоїть за парканом на території комбінату. }} [[Файл:Svetogorsk Kantorovicha27 007 0720.jpg|thumb|upright=1.35|Финская вилла на берегу Вуоксы]] {{listing|type=see| |lat= 61.111639 |long= 28.8528121 |wdid= | name= Будинок лікарні | alt= | image= | address= Пушкинська вул. 1 | directions= після зал. переїзду повернути наліво | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description= Стара лікарняна будівля по сусідству з промзони не говорить про нещасні випадки на виробництві — просто раніше завод був меншим, і житлові будинки підходили до нього впритул, що, до слова, стало потім причиною їх знесення. Лікарня спроектована Уно Ульбергом, який реалізував тут досить незвичайну суміш функціоналізму і неокласики: прямі лінії, круглі віконця і в той же час арки з колонами. Можливо, справа в тому, що будівля будували в два етапи — в 1927 і 1934 рр. }} [[Файл:Svetogorsk ZavodskayaStreet29 007 0577.jpg|thumb|upright=1.35|Будівля насосної станції поряд з ГЕС.]] {{listing|type=see| lat=61.1167181 | long=28.8355494 | wdid= | name=Вілла на берехі Вуокси | alt= | image= | address=вул. Льва Канторовича, 27 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-19 | description=Представницький будинок дирекції заводу побудований в 1936 році за проектом все того ж Вяхякалліо. Тут архітектор розвернувся на повну силу: темно-червона цегла, асиметричні форми, недбало розкидані по стінах вікна (широкі — на Вуоксу, вузькі — у двір) і суворий, але дуже стильний ганок, дах над яким підтримується єдиним пілоном. Розглядати все це не дуже просто через дерева, що обступили віллу впритул. Вхід на територію вільний, зараз тут начебто знаходиться гуртожиток, а до нього були дитячий сад і профілакторій ЦПК. Всередині збереглися фінські каміни, а також розпису на стелі вестибюля, виконані фінським дизайнером Бруно Туукканеном. }} {{listing|type=see| lat= 61.1048458 |long= 28.8391328 |wdid= | name= ГЕС № 11 | alt= | image= Svetogorsk ZavodskayaStreet29 007 0577.jpg | address= у кінці Заводської вулиці | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Водоспад на Вуоксі був перетворений в ГЕС ще в XIX столітті, ставши головним джерелом енергії для тутешніх заводів. Друга ГЕС була запущена в середині 1930-х нижче за течією в [[#Лєсогорський|Лєсогорському]], що дозволило розширити і модернізувати першу, ніж фіни повільно займалися до самої війни, після чого передали недобудовану електростанцію Радянському Союзу. Цілком вона була запущена тільки в 1947 році. Архітектура тут ще цілком фінська; найцікавіша будівля насосної станції, що стоїть по ліву руку і не уступає кращим зразкам Виборзького промарха того ж періоду. }} [[Файл:Svetogorsk BellTower 007 0413.jpg|thumb|upright=1|Фінська дзвіниця, перероблена в ретранслятор.]] {{listing|type=see| lat=61.1031 | long=28.8709 |wdid= | name= Будівля школи | alt= | image= Svetogorsk PobedyStreet61 007 0420.jpg | address= вул. Перемоги, 61 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-14 | description= Монументальні шкільні будівлі фінського часу — одна з характерних прикмет Карельського перешийка. Школа, побудована в 1938 році на східній околиці міста, була в Енсо вже другою. Першу побудували в 1927 році за проектом Уно Ульберга недалеко від старої лікарні, в кінці Пушкінської вулиці. Те будівля збереглася, але давно не використовується як школа і стоїть зараз на території заводу, зате друга школа працює досі. Проектував споруду Ялмарі Ланкінен, автор кількох виборзьких будівель і безлічі чудових фотографій передвоєнної фінської Карелії. Прихований за деревами триповерховий будинок фінського часу (вул. Перемоги, 63), в минулому шкільний інтернат, теж, швидше за все, належить його авторству. }} {{listing|type=see| lat= 61.1012762 |long= 28.8738298 |wdid= | name= Дзвіниця недобудованої церкви| alt= | image= Svetogorsk BellTower 007 0413.jpg | address= вул. Перемоги | directions= східніше школи | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Найменш збереглася, але як і раніше дуже функціональна споруда фінського часу. Велику кірху почали будувати в Енсо в 1939 році за проектом Вяйне Вяхякалліо, однак до початку війни встигли звести лише дзвіницю, яка так і залишилася похмурим остовом, що здалеку дуже нагадує руїни військової бази. За радянських часів нагорі встановили ретранслятор, який додав споруді хоча б якусь завершеність. }} {{listing|type=see| lat=61.1162 | long=28.8690 |wdid= | name= Район дерев'яних коттеджів фінської пори | alt= | image= Svetogorsk Roshchinskaya22 007 0969.jpg | address= за вул. Льва Толстого | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Велика частина старого Енсо була зруйнована під час війни або незабаром після неї. Дерев'яні фінські будинки збереглися лише на північній околиці міста, де вони як і раніше оточені парканами з присадибними ділянками, але чим далі, тим більше поступаються місцем російським «новобудовам» з великою кількістю яскравих фарб і всюдисущого сайдингу. }} === Лєсогорський === [[Файл:Lesogorsky RailwayStation 007 1314.jpg|thumb|upright=1.35|Вокзал станції Лєсогорський.]] На відміну від сусіднього Свєтогорська, селище Лєсогорський ({{lang|fi|Jääski}}) відоме мало не з XIV століття, але містом ніколи не було і тому зберегло приємну погляду патріархальність — будинки не вище двох поверхів, в основному дерев'яні. Допитливі краєзнавці знайдуть в самому селищі кілька історичних будівель, хоча на це знадобиться чимало часу, оскільки знаходяться ці будівлі далеко одна від одної. Лєсогорський не входить в п'ятикілометрову прикордонна зона, так що в'їзд сюди відкритий усім бажаючим, як мінімум з паспортом РФ. [[Файл:Lesogorsky FlourMill DJI 0068.jpg|thumb|upright=1.35|Руины мелькомбината]] {{listing|type=see| lat=61.0492 | long=28.9252 |wdid= | name= Ансамбль залізичної станції | alt= | image=Lesogorsky RailwayStation 007 1314.jpg | address= | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-18 | description= Лаконічний дерев'яний вокзал і його службові будівлі — єдиний на території Карельського перешийка приклад станції фінського часу, що дійшла до наших днів цілком і без значних змін. Схожі вокзали і сарайчики колись прикрашали лінію між [[Виборг]]ом і [[Каменногорськ]]ом, але їх сильно пошкодили, а часом і вкрай знищили розширення лінії і її електрифікація. Вокзал побудований в 1892 році за проектом Кнута Нюландера, головного архітектора фінських залізниць. }} {{listing|type=see| lat= 61.0440616 |long= 28.9263904 |wdid= | name= Будівля банку | alt= | image=Lesogorsky LeningradskayaStreet10 007 1082.jpg | address= Ленинградська вул. 10 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Двоповерхова будівля кубічної форми з несиметричним розташуванням вікон — відмінний приклад фінського стилю 1930-х рр. }} [[Файл:Lesogorsky GES-10 DJI 0113.jpg|thumb|upright=1.35|Вуокса и Лесогорская ГЭС]] {{listing|type=see| lat=61.0510 | long=28.9224 |wdid= | name= Руїни мелькомбінату | alt= | image= Lesogorsky FlourMill DJI 0068.jpg | address= | directions= на краю селища, на північний захід від станції | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-16 | description= Рідкісний випадок, коли промислову будівлю фінського часу можна подивитися зсередини. Сталося це, правда, не від хорошого життя: побудований в 1930-і рр. мелькомбінат закрився після розвалу Радянського Союзу і швидко прийшов в непридатність. Напівзруйновані стіни оголили опорні колони, що розширюються догори — характерний конструктивний елемент будівель будівель в стилі фінського функціоналізму. Фрагменти тих же колон валяються навколо на землі. Підходити до мелькомбінату краще з боку вулиці Рад і генераторних вулиці; залізнична станція зовсім близько, але шлях до неї перегороджує бур'ян. }} {{listing|type=see| lat= 61.0588046 |long= 28.8723063 |wdid= Q4259878 | name= Лєсогорська ГЭС | alt= ГЭС № 10 | image=Lesogorsky GES-10 DJI 0113.jpg | address= у кінцІ Генераторної вулиці | directions= 4 км від селища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description=Побудована в 1934-37 рр. електростанція відноситься до добротних пам'ятників передвоєнної промислової архітектури, але, на жаль, надійно прихована від сторонніх очей. Якщо у вас немає ні човна, ні крил, побачити ГЕС можна тільки одним способом — звернувши з Генераторнлї вулиці наліво в ліс і вийшовши на берег нижче за течією. По інший бік дороги будуть приховані лісом значні скелі, так звані ''Скелі Смерті'', де за легендою полягло багато фінських солдатів — в скелях дійсно є чи печери, то чи катакомби, де солдати могли тримати оборону і ховатися. }} [[Файл:Lesogorsky WolfManor 007 1241.jpg|thumb|upright=1.35|Ганок садиби Вольфа.]] {{listing|type=see| lat= 61.0635184 | long= 28.8709545 |wdid= | name= Скеля кохання| alt= | image=Lesogorsky LoveRock DJI 0078.jpg | address= | directions= за півкілометра від ГЕС вгору за течією | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-18 | description= Вид з невеликої скелі над розливом Вуокси не зрівняється з красою [[Ладозькі шхери|Ладозьких шхер]], хоча тут все-таки просто річка, а не ціла Ладога. За легендою, з цієї скелі кинулися закохані — син Вольфа, власника однойменної садиби, і дівчина-простолюдинка з робітничої родини — коли батьки хлопця заборонили їм бути разом. Це наймальовничіша точка в околицях Свєтогорська, однак второваної і позначеної на карті дороги до неї немає: потрібно шукати ледь помітні стежки вздовж берега з боку ГЕС або ломитися від автомобільної дороги через ліс просто по азимуту. }} {{listing|type=see| lat= 61.0700273 |long= 28.8632727 |wdid= | name= Садиба Вольфа | alt= | image=Lesogorsky VolfManor 007 1198.jpg | address= | directions= 1 км від ГЕС, 5 км від селища | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Рідкісний приклад садиби фінського часу, що збереглася. Вона відома під багатьма іменами — Руусяві, Біла дача, Ахола — але найчастіше як будинок консула Вольфа, який і замовив проект архітекторові Уно Ульбергу. На дворі був початок 1920-х, епоха функціоналізму тільки наступала, тому в зовнішності будівлі ще видно риси модерну; з малих форм особливо добре виглядає ганок, що виходить на Вуоксу. Усередині повинні були зберегтися старі печі та інші елементи обробки, які начебто можна побачити, якщо тут оселитися — в садибному будинку працює чи то готель, чи то турбаза. При вході на територію висять забороняючі строгі написи, проте ворота відкриті, і зайти може будь-хто. На лузі перед садибою не пропустите велику цегляну будівлю — корівник або комору функціоналістського виду. }} == Чим зайнятися == Місць для дозвілля в Свєтогорську категорично немає: кінотеатр закрили, а музей тулиться в будівлі школи і недоступний для сторонніх, оскільки власного приміщення місто йому не виділило. Влітку можна пошукати місце для відпочинку на березі Вуокси — краще в районі Лєсогорського і садиби Вольфа, оскільки ближче до Свєтогорська активно димить ЦПК. {{listing|type=do| lat=61.1128 | long=28.8568 | wdid= | name=Будинок культури | alt= | image=Svetogorsk PobedyStreet37 007 0463.jpg | address=вул. Перемоги, 37 | directions= | url= | facebook= | vkontakte=https://vk.com/domkultury2018 | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2020-05-20 | description=БК цікавий як єдиний на весь Свєтогорськ пам'ятник сталінської архітектури — втім, це типовий післявоєнний проект, що зустрічається в десятці інших міст Росії і країн СНД. Співробітники будинку культури ведуть активну просвітницьку роботу, в тому числі в інтернеті, але нічого, крім виступів місцевої самодіяльності, вам тут не запропонують. }} == Покупки == {{listing|type=buy| lat=61.1153 | long=28.8569 |wdid= | name= Супермаркет «Пятёрочка» | alt= | image= | address= вул. Кірова, 1 | directions= біля готелю | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|||8||22}} | price= | lastedit=2020-05-19 | description= }} == Їжа == Для міста, яке не є навіть райцентром, в Свєтогорську непоганий вибір громадського харчування: позначається потік їдучих до Фінляндії або з неї. {{listing|type=eat| lat=61.11353 | long=28.85512 | wdid= | name=Гранд-кафе «Камин» | alt= | image=Svetogorsk PobedyStreet31 007 0525.jpg | address=вул. Перемоги, 31 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours={{hours|||9||24}} | price= | lastedit=2020-03-20 | description= Затишне кафе в будівлі фінського часу реалізує незвичний для Росії принцип шведського столу: вдень ви платите 250 руб і самостійно набираєте собі суп, салат і друге, хоча можна і просто перекусити місцевими пиріжками. До вечора залишається, мабуть, та сама обідня їжа, поки вона не закінчилася або не почався банкет. Хороші відгуки. }} {{listing|type=eat| lat=61.11761 | long=28.85052 |wdid= | name= Кафе «Бистро» | alt= | image= Cafe-bistro Svetogorsk-WV.jpg | address= у кінці вул. Перемоги | directions= напроти автостанції, перед кордоном | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Сб|10||18}} | price= Гаряче: біля 150 руб | lastedit=2020-05-19 | description= Висять над входом горщики з квітами і біжучий рядок з фінським написом ''Kahvi'' виглядають дуже по-європейськи, хоча всередині всього лише звичайна їдальня з роздачею. Відвідувачі задоволені. }} {{listing|type=eat| lat=61.11118 | long=28.86161 |wdid= | name= Кафе «Белые ночи» | alt= | image= | address= вул. Кірова, 13-а | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= Кафе наче створено для швидкої адаптації фінських туристів до російської дійсності: платні дискотеки вечорами і погано закриваються двері в туалет. }} {{listing|type=eat| lat=61.10640 | long=28.87322 |wdid= | name= Ресторан «Петровский» | alt= | image= | address= Червоноармійська вул. 34а | directions= | url= http://petrovskiy-svet.ru | facebook= | vkontakte= | phone= | email= | hours= {{hours|Ср|Пт|12||24}}, {{hours|Сб||14||4}}, {{hours|Нд||14||24}} | price= Гаряче: від 400 руб | lastedit=2019-06-17 | description= В основному, хороші відгуки, але майте на увазі, що ресторан супроводжується приставкою «караоке», а ввечері у вихідні плавно перетворюється в нічний клуб. Бізнес-ланч днем по будням. }} {{listing|type=eat| lat=61.11124 | long=28.87149 |wdid= | name= Ресторан «Руккола» | alt= | image= | address= Лісна вул. 8 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/rukkolasv | phone= | email= | hours= {{hours|Пн|Пт|11||22}}, {{hours|Сб|Нд|12||1}} | price= Гаряче: 250–400 руб | lastedit=2019-06-17 | description= Симпатичний ресторанчик з ухилом в піцу і пасту, хоча борщ, котлета по-київськи і інша класика російського меню теж в наявності. Стиль майже столичний — відчувається, що над інтер'єром попрацював дизайнер, проте їжа, на думку відвідувачів, абсолютно провінційного рівня. }} == Де зупинитися == {{listing|type=sleep| lat=61.1158 | long=28.8605 |wdid= | name= Готель «Светогорск» | alt= | image= Hotel Svetogorsk-WV.jpg | address= вул. Спортивна, 1 | directions= | url= | facebook= | vkontakte= | phone= {{phone|7|81378|4-35-42}} | email= | price= | lastedit=2019-06-17 | description= «Заморський» готель на самому російському кордоні: за чутками, будівлю проектували фіни, тому не дивно, що вона сильно змахує на довоєнний функціоналізм і вигідно відрізняється від радянської архітектури. Навіть літня веранда з парасольками невловимо нагадує Фінляндію. Про номерах цього не скажеш — кімнати маленькі і аскетичні, але хоча б зі зручностями; постояльці в цілому задоволені. Wi-Fi тільки на першому поверсі в холі. }} {{listing|type=sleep| lat=| long= |wdid= |format= nocoords | name= База відпочинку «Усадьба Лесогорская» | alt= | image= | address= | directions= на території садиби Вольфа | url= | facebook= | vkontakte= https://vk.com/club13216774 | phone= | email= | price= Двомісний номер: 1200 руб (без зручностей), 1900 руб (зі зручностями) | lastedit=2020-05-19 | description= Готель у старій фінській садибі більше нагадує турбазу або хостел: тісні номери, в основному без зручностей і вже точно без жодних ознак історії або шарму. Wi-Fi відсутній, мобільний зв'язок теж ловиться з деякими труднощами. З іншого боку, смачні сніданки, обіди і вечері. }} == Околиці == Місцевість навколо Свєтогорська ніколи не була надто населеною, а війна і десятиліття прикордонзони остаточно зробили її безлюдною, так що дивитися тут нема чого, та й доріг немає. Тим, хто може перетнути кордон, пряма дорога туди — милуватися водоспадом в [[Іматра|Іматрі]] і озерами [[Південна Фінляндія|Південної Фінляндії]]. Якщо ж ви залишаєтеся в Росії, шлях ваш буде лежати або в '''[[Виборг]]''', або в '''[[Приозерськ]]''', де фінської спадщини теж чимало. Сусідній з Свєтогорськом [[Каменногорськ]] великого інтересу не представляє. {{footer|ispartof=Ленінградська область|status=Кістяк}} tehwf3j6trwuh66ttdp6l85uznglsul Знам'янка 0 3209 33295 32782 2022-08-24T01:57:33Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki '''Зна́м'янка''' — місто в Кропивницькому районі [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]], центр Знам'янської міської громади. Розташоване на північному сході області, на вододілі басейнів Інгулу, Інгульця й Тясмину, за 40 км від обласного центру, міста Кропивницького. Візитними картками Знам'янки є урочище Чорний ліс і те, що місто є значним залізничним вузлом. Засноване в 1869 році, а статус міста отримав в 1938 році. Населення: 22 444 (01.01.2019). Площа: 14,8 км². ==ЗРОЗУМІТИ== Знам'янка заснована у 1869 році, коли відкрився рух поїздів на залізниці [[Одеса]]-[[Харків]]. Того року на галявині Чорного лісу, через яку пролягла ділянка Єлисаветград-Крюків, завершилося спорудження вокзалу та конторських приміщень. Свою назву станція дістала від села Знам'янки, розташованого за 3 км від неї. У серпні 1873 року відкрито рух поїздів на ділянці Знам'янка-Миколаїв, а ще через 3 роки – до Фастова. З невеликої залізничної станції Знам'янка перетворилася на залізничний вузол. Його розширення у наступні роки зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ. 30 квітня 1892 року в Знам'янці почав діяти лікувально-продовольчий пункт. Його працівники реєстрували заробітчан, здійснювали санітарний нагляд над ними, надавали амбулаторну допомогу хворим, відали видачею дешевих обідів. Першим завідуючим Знам'янським лікувально-продовольчим пунктом став лікар залізничної лікарні, досвідчений спеціаліст, брат видатного українського композитора М. В. Лисенка А. В. Лисенко. Напередодні Першої світової війни у зв'язку з загальним економічним пожвавленням у країні значення Знам'янки як вузлової станції зросло. Під час громадянської війни 1917-го – початку 1920-х років Знам'янка перебувала під владою різних військових формувань: уповноважених тимчасового уряду (меншовиків), більшовиків, представників Центральної Ради, Директорії, адміністрації австро-німецької окупації, повстанців, представників Холодно-ярської Республіки. Після закінчення громадянської війни відбудова вузла і селища розгорнулася на повну силу. У перші роки непу тут працювало 14 підприємств. 7 березня 1923 року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалося 9 сільських рад. До 1925 року район входив до Олександрійського, а потім до Єлисаветградського округу. З утворенням району село Хвощевате (Патрина) злилося з селищем. У роки довоєнних п'ятирічок було розширено паровозне і збудовано вагонне депо, автоконтрольний пункт і пункт технічного огляду. Зросла потужність електростанції, з'явилися нові локомотиви, верстати. Знам'янка стала однією з найбільших на Правобережній Україні «фабрик поїздів». Безперервним потоком в усі напрямки йшли звідси поїзди з рудою, нафтою, вугіллям, хлібом тощо. Розширювалася місцева промисловість. Наприкінці 1931 року створено деревообробний комбінат «Україна». З травня 1930 року Знам'янку віднесено до категорії селищ міського типу. З 1932 року Знам'янка – райцентр Одеської області, з 1937 р. – Миколаївської, а з 1939 року – Кіровоградської області. У жовтні 1938 року робітниче селище Знам'янка, де проживало 14,6 тис. чол., переведено до розряду міст районного, а у серпні 1939 р. – обласного підпорядкування. Восени 1943 року до Знам'янки наблизилися війська Радянської Армії. 19 жовтня битву за місто розпочали літаки, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла.  Наступальні операції здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї, 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал-лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Родимцев. 9 грудня Знам'янку визволили від ворога. У визволенні міста активну участь брали партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. П. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка, а також підпільники знам'янських диверсійних груп. У жовтні 1946 року виконком міськради затвердив схему генерального плану забудови міста. Розширилася привокзальна площа, почалося озеленення, брукування вулиць. На кінець 1949 року в місті стали до ладу основні магістралі водопостачання; промисловість і транспорт почали одержувати електроенергію з Олександрії. У 50-ті роки в Знам'янці розгорнулося спорудження багатьох підприємств, реконструювалися діючі. 1952 року закінчилося будівництво вокзалу. Розширення колійного господарства дало змогу збільшити пропускну здатність вузла. У грудні 1959 року вузол одержав струм з Кременчуцької ГЕС, завдяки чому стало можливим електрифікувати в 1962 році ділянку Знам'янка-П'ятихатки. Через рік потужні електровози пішли до Миронівки. 1965 року в Знам'янці почав працювати потужний маслосирзавод – найбільше підприємство молочної промисловості області. У1971 році став до ладу хлібозавод потужністю 50 тонн продукції на добу. У центрі та на околицях міста виникли масиви багатоповерхових житлових будинків з комплексами підприємств побутового обслуговування. Відома в області Знам'янська бальнеологічна лікарня відкрита в 1966 році на базі місцевих джерел мінеральної радоново-вуглекислої води. За бальнеологічним та кліматичним факторами, методами комплексної терапії та ефективністю лікування знам'янська здравниця не поступається перед давно відомими курортами. Якщо будете у Знам’янці, то приділіть пару годин для огляду міста. З просторої привокзальної площі, де стоїть пам’ятник-паровоз, прямуйте затишними вуличками до центру. Тут у 1993 р. Було споруджено пам’ятник Тарасу Шевченку, а на площі міста височить обеліск воїнам-захисникам. У міському парку можна побачити столітні дуби-велетні, стоїть у нім і церква Святої Тетяни. Край Чорного лісу розташований меморіал, присвячений звільненню Знам’янки у грудні 1943 р. Від фашистських загарбників. Не зайве зазирнути і в місцевий краєзнавчий музей, де історія Знам’янки постане у цікавих експонатах.  Не менш цікаві туристичні маршрути вам запропонує і Знам’янський район. У селі Цибульове гордо височіє пам’ятник козаку Мамаю — великий камінь, на якому мозаїкою викладено портрет цього народного героя. Біля нього обладнано оглядовий майданчик, з якого відкривається вид на Мамаїв яр. Як твердять історики, Кіровоградська область — це єдиний регіон, топоніміка якого зберегла ім’я Мамая: ріка Мамайка, Мамаїв яр, Мамаєва балка, село Мамайка.  А ось у селі Диківка, на березі Інгульця на пагорбі, розташований Богоявленський жіночий монастир, знаний навіть у суміжних з Україною державах завдяки образу святого Миколая Чудотворця. Монастир має понад 130-літню історію! Основний туристичний об’єкт — церква у формі хреста, побудована у ХІХ ст. Зрештою, комфортно зупинитися на ночівлю після екскурсій або просто відпочити можна в готелі-ресторані «Орлине гніздо» (номер на двох — від 300 грн) у селі Суботці. До ваших послуг — страви національної кухні, прогулянки на човні по красивому озеру, рибальські снасті. Ось така вона розмаїта Знам’янська земля! ==ЯК ДІСТАТИСЬ== '''Потягом''' Знам'янка — це місто сплетіння залізниць, ворота Півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь ([[Київ]] — [[Миколаїв]]), з півночі на південний схід (Київ — [[Дніпропетровськ]]), із сходу на захід Харків— Одеса). '''Автомобілем''' Містом проходить низка важливих автошляхів, серед них E50, E584, Н01, М04, М12,Т 1211. Літом 2018 року було відкрито нову об'їзну дорогу довкола міста. Нова дорога поєднує міжнародні дороги М12/E50 [[Стрий]] – [[Тернопіль]] – [[Кропивницький]] – Знам’янка, М04/E50 Знам'янка – [[Луганськ]] – Ізварине, національну дорогу Н01 Київ – Знам’янка та територіальну Т 1211 Знам'янка – Подорожнє. '''Автобусом''' Автостанція «Знамянка» знаходиться за адресою: вул. Енергетиків, 19, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в районні центри, а також в інші обласні центри. Сюди можна доїхати з Кропивницького, Олександрія, Світловодськ, Жовті Води, Дніпро і т.д. Актуальну інформацію стосовно розкладу автобусів, цін на квитки, автовокзал прибуття можна дізнатись на сайті https://busfor.ua/. На цьому ж сайті можна забронювати квитки на потрібний автобус. ==ТРАНСПОРТ== По місту можна пересуватись міськими автобусами, таксі, а також маршрутними таксі. ==ЩО ВІДВІДАТИ== - Знам'янський міський краєзнавчий музей - Музей локомотивного депо - Міський палац культури == РЕЛІГІЙНІ СПОРУДИ == - Греко-католицька церква - Українська православна церква Святого Преподобного Сергія Радонежського - Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ ==ЧИМ ЗАЙНЯТИСЬ== Завітати до історичної частини міста, подивитися найстаріші будинки, збудовані наприкінці 19 ст. як установи залізничної станції. Серед них і Знам’янська відділкова залізнична лікарня. Адреса – вул. Жовтнева, 15. На території лікарні є дві будівлі, які є пам’ятками культурної спадщини. На обох будівлях встановлені меморіальні дошки, присвячені діяльності лікаря А.В.Лисенка та подій Революції 1905 року. Подивитися найстаріші дуби-велетні у міському парку. Прогулятися парком імені Тараса Шевченка. ==ДЕ ПОЇСТИ== - HomeSetSushi, вулиця Героїв Крут 3700 - Ресторан «Олімп», парк культури та відпочинку - Ресторан Рpk Tiamo, Калинова вулиця, 126 - КАФЕ «999», вул.Київська, 21 - The Food Gallery, Привокзальна Площа, Калиніна, 128 ==ДЕ ЗУПИНИТИСЬ== '''Дешево''' (хостели та оренда квартир) Міні-отель «Лілея», вул. Калиніна, 160 '''Середні ціни''' Готель «Егоїст», вул. Енергетиків, 2 ==ДЕ НАВЧАТИСЬ== - Знам'янський професійний ліцей - Професійно-технічне училище №12 ==ЗВ'ЯЗОК== Телефонний код +380-5233, поштовий індекс 27400. В Знам'янці працює кілька операторів мобільного зв'язку («Київстар», «Водафон Україна» та інші), є відділення поштового зв'язку Укрпошта, Нова пошта і т.д. ==КУДИ ДАЛІ== • на північ [[Сміла]] – [[Черкаси]] • на південь [[Кропивницький]] – [[Миколаїв]] - [[Одеса]] • на захід [[Умань]] – [[Вінниця]] • на схід [[Олександрія]] – [[Жовті Води]] – [[Дніпро]] [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] mu8bfwb3nzdibh0kh1uz48i43swznyj Компаніївка 0 3211 33297 29411 2022-08-24T01:57:59Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki == Історія: == Перші згадки про людину тут датуються археологами добою неоліту (IV тисячоліття до н. е). На цій території проводилися археологічні дослідження пам'яток доби бронзи (II тис. до н. е.), пізньої бронзи (кінець II - початок I тис. до н. е.), Кіммерії (VIII ст. До н. е.), Скіфії (IV-III ст. до н. е.), Сарматії (I-II ст. н.е.), черняхівської культури (II-VI ст.), кочових курганів (X-XIV ст.). В часи козацтва сучасна територія Компаніївського району входила до складу земель Запорізького Війська. У другій половині XVIII ст. на лівому березі річки Сугоклія Комишувата колишні козаки - компанійці заснували село Компаніївку, яка згодом стала центром Компаніївського району.[http://www.kompanievska-selrada.gov.ua/index.php/istoriya-selishcha] == Як доїхати: == Смт Компаніївка сполучена із обласним центром м. [[Кропивницький]] автобусним сполученням (30 км). Інтенсивність руху автобусів достатньо щільна, що пояснюється розміщенням селища біля автодороги Н-14 (2 км)[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85_%D0%9D_14] Дістатись можливо такими автобусами: * Рейс 723 * Рейс 387 * Рейс 2225 * Рейс 1088 * Рейс 009 Перший автобус Рейс 2225 із м. Кропивницький до смт Компаніївка відбуває о 6:00 прибуває до смт Компаніївка о 6:45. Останній автобус із м. Кропивницький Рейс 1103 відбуває із м. Кропивницький о 19:30 прибуває до селища о 20:13. Середня тривалість подорожі автобусом із обласного центру м. Кропивницький - 40-45 хв. Середня тривалість подорожі легковим автомобілем із обласного центру - 25-30 хв. == Культура: == Компаніївська дитяча музична школа, яка має п'ять відділень (фортепіано, баян, акордеон, духові інструменти, гітара)[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%B0] == Медицина: == КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОМПАНІЇВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ КОМПАНІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ" Адреса: Україна, 28400, Кіровоградська обл., Компаніївський р-н, селище міського типу Компаніївка, вулиця Садова, будинок [https://opendatabot.ua/c/1995172 192] == Посилання: == 1.http://www.kompanievska-selrada.gov.ua/index.php/istoriya-selishcha 2.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85_%D0%9D_14 3.https://opendatabot.ua/c/1995172 4.https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%B0 [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] flntrnuqpev3pan53jqedc3g98qcas7 Олександрія 0 3613 33293 31864 2022-08-24T01:56:41Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki == Срібне озеро == Хочу познайомити вас з унікальним місцем, яке славиться не тільки своєю красою, гарним пейзажем, але й лікувальним впливом на організм людини. Розташоване воно у селі Аліївка Олександрійського району. Срібне озеро з’явилося під час розробки граніту, на місці кар’єра, який було затоплено грунтовими водами. Місцеві жителі запевняють, що вода у ньому лікувальна і допомагає при хворобах шкіри та опорно-рухового апарату,  оскільки насичена багатьма корисними елементами та мінералами.  Під час війни німці розміщували на цьому місці свої тобори для реабілітації своїх бійців. Існує легенда, що вони намагалися вивезти  воду з озера в величезних цестернах у Німеччину. == Опис == Озеро – Скала, як його ще називають. Особливу увагу привертає ледь зеленувата вода з перламутровим відтінком. Туристи, які тут побували, стверджують, що плавати у ньому значно простіше ніж у будь яких прісноводних водоймах.  Неоднорідне дно має як глиністі, так і кам’яні ділянки. Любителям попірнати потрібно враховувати, що місцями є гострі гранитні виступи, о котрі можна дуже сильно поранитись. Знайдеться тут і декілька затишних пляжних локацій. Навколо озера дуже мало рослинності, тому бажано мати при собі речі які захистять вас під палючого сонця. Практично весь периметр водойми оточений скелями, з яких сміливці стрибають у воду. == Заняття == Це місце вразить вас чудовими пейзажами. Якщо вам пощастить тут побувати, не відмовляйте собі в задоволені у прогулянці по протоптаних стежинах. Дійшовши до найвищого миса, отримається помилуватися красою цього району. Зазвичай сюди приїздять або в лікувальних цілях, або поніжитись на сонечку. Місце чудове для прогулянки вихідного дня. Любителям гострих відчуттів сподобається можливість попірнати зі скель, височінь яких вражає. == Джерело - <nowiki>https://funtime.kiev.ua/where-to-go/serebryanoe-ozero-skala</nowiki> == [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] tnuhd6nekfrzht3yip8q4oy9hmnfqy4 33294 33293 2022-08-24T01:57:09Z Baun barum 6004 /* Джерело */ wikitext text/x-wiki == Срібне озеро == Хочу познайомити вас з унікальним місцем, яке славиться не тільки своєю красою, гарним пейзажем, але й лікувальним впливом на організм людини. Розташоване воно у селі Аліївка Олександрійського району. Срібне озеро з’явилося під час розробки граніту, на місці кар’єра, який було затоплено грунтовими водами. Місцеві жителі запевняють, що вода у ньому лікувальна і допомагає при хворобах шкіри та опорно-рухового апарату,  оскільки насичена багатьма корисними елементами та мінералами.  Під час війни німці розміщували на цьому місці свої тобори для реабілітації своїх бійців. Існує легенда, що вони намагалися вивезти  воду з озера в величезних цестернах у Німеччину. == Опис == Озеро – Скала, як його ще називають. Особливу увагу привертає ледь зеленувата вода з перламутровим відтінком. Туристи, які тут побували, стверджують, що плавати у ньому значно простіше ніж у будь яких прісноводних водоймах.  Неоднорідне дно має як глиністі, так і кам’яні ділянки. Любителям попірнати потрібно враховувати, що місцями є гострі гранитні виступи, о котрі можна дуже сильно поранитись. Знайдеться тут і декілька затишних пляжних локацій. Навколо озера дуже мало рослинності, тому бажано мати при собі речі які захистять вас під палючого сонця. Практично весь периметр водойми оточений скелями, з яких сміливці стрибають у воду. == Заняття == Це місце вразить вас чудовими пейзажами. Якщо вам пощастить тут побувати, не відмовляйте собі в задоволені у прогулянці по протоптаних стежинах. Дійшовши до найвищого миса, отримається помилуватися красою цього району. Зазвичай сюди приїздять або в лікувальних цілях, або поніжитись на сонечку. Місце чудове для прогулянки вихідного дня. Любителям гострих відчуттів сподобається можливість попірнати зі скель, височінь яких вражає. == Джерело == <nowiki>https://funtime.kiev.ua/where-to-go/serebryanoe-ozero-skala</nowiki> [[Категорія:Міста Кіровоградської області]] ita26djvmsddy96t2cu21givpl7gbom Жидачів 0 3626 33301 32499 2022-08-24T01:59:36Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}Жидачів '''Жидачів''' знаходиться в [[Україна|Україні]], у Стрийському районі Львівської області. == Коротко про історію Жидачева == [[Файл:Zhydachiv Coat of arms.jpg|міні|Герб Жидачева]] '''Жидачів''' - це місто у Львівській області. Воно також є центром Жидачівської об'єднаної територіальної громади Стрийського району. Перші поселення на території міста з'явилися ще понад 20 тисяч років тому (про це свідчать археологічні знахідки). Перша письмова згадка про місто датується 1164 роком. там місто згадується як Удеч або Зудечів і з того часу змінило ще близько 25 різних назв. У ХІІ столітті місто було надзвичайно потужним центром торгівлі. Через нього проходив торговий шлях зі Сходу на Захід. Завдяки річкам Дністер та Стрий, Жидачів також був пов'язаний з містами Галич та Олешшя. З Жидечева також велася торгівля Русі з Польщею, Німеччиною, Угорщиною та іншими країнами. Наприкінці XIV століття Жидачів на довгий час потрапив під владу Польщі і за цей час тут було збудовано римо-католицький храм. 1393 року місто отримало магдебурзьке право, що відповідало інтересам іноземних ремісників та торгівців, котрі в цей час активно заселяли галицькі міста. В часи останньої фази боротьби за галицько-волинську спадщину, яку тоді вели Польща та Литва, з 1405 по 1431 (або 1421-1430), Жидачів став столицею брата лідера православної партії князя Свидригайла — Федора Любартовича, котрий прибув сюди із Сіверщини. В часи останньої фази боротьби за галицько-волинську спадщину, яку тоді вели Польща та Литва, з 1405 по 1431 (або 1421-1430), Жидачів став столицею брата лідера православної партії князя Свидригайла — Федора Любартовича, котрий прибув сюди із Сіверщини. В 1676 році, Король Речі Посполитої, Ян ІІІ Собєський, готуючись до війни з турецькими загонами під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шайтана», стояв біля міста табором. Бої тривали майже місяць, вирішальною стала битва від 17 жовтня 1676 року. Король Речі Посполитої підписав з турками мирну угоду, відібрав 12 000 полонених, яких гнали в ясир, було відслужено урочистий молебень (месу) з приводу перемоги в костелі Жидачева. XIX століття відоме як період епідемій холери, пожеж, від яких часто потерпало населення міста. Проте, вже у другій половині XIX століття будуються кам'яні будівлі приміщення повітового суду, повітової ради, два приміщення школи. В 1889 році закінчується в будівництво колії Стрий — Ходорів і з цього часу Жидачів отримав залізничне сполучення. До ДругоЇ світовоЇ війни в місті,яке на той час було центром Жидачівського повіту,Станіславського воєводства нараховувалось близько 4200 мешканців, з них — понад 1900 українців, 1290 поляків, 950 євреїв. Під час війни в місті була знищена, або репресована четверта частина його мешканців. Все єврейське населення міста було знищено. У 1945 році з Жидачева було виселено всіх поляків. Період з вересня 1939 року по липень 1941 і 1944–1991 період радянської влади. У післявоєнні роки розвиток міста пов'язаний із будівництвом і діяльністю целюлозно-паперового комбінату, який запущено в дію 1951 року. Сьогодні місто — має дуже високий рівень безробіття. Починаючи з 1996 року, 21 вересня — день міста. У 2018 році в Україні передбачається відзначення на державному рівні 625-ї річниці з часу надання магдебурзького права місту Жидачеву (1393). == Легенди Жидачева == == Як дістатись == [[Файл:Берег р. Стрий в Жидачеві.jpg|міні|Старий міст]] === {{Потягом}} === До Жидачева можна добратися електричкою (приміським поїздом) Ходорів-Стрий. === {{Автомобілем}} === Жидачів знаходиться 64 км від Львова. Зі Львова до Розвадова потрібно рухатися дорогою М-06 потім Р-84 до самого Жидачева. === {{Автобусом}} === Зі Львова можна дістатися 234 автобусом. [[Файл:Захід сонця в Жидачеві.jpg|міні|р. Стрий]] == Що відвідати == Жидачів дуже маленьке місто. Тут туризм фактично не розвивається. Проте ви можете погуляти біля озера Промінь. Моя особиста любов - це читати на березі річки Стрий. Також в Жидачеві є Музей Жидачівської землі, де представлені дуже цікаві експозиції історії Жидачівщини. Ви можете також прогулятися міським парком. Це хороше рішення для тих, хто приїхав сюди з дітьми. Батьки можуть відпочити на лавочках у тіні дерев, а діти можуть погратися на дитячому майданчику, який недавно був оновлений і знаходиться у дуже хорошому стані. === Жидачівська Оранта === Якщо ви людина релігійна і вам цікаво відвідати храми то Жидачів є справді хорошим для цього місцем. на території міста є три храми та католицький костел. У одному з Жидачівських храмів знаходиться справжній витвір мистецтва - Жидачівська Оранта. Суперечки щодо походження Жидачівської чудотворної ікони у науковому середовищі не згасають і донині. Найавторитетнішими прийнято вважати дослідження знаного науковця Володимира Вуйцика, однак і в нього є свої опоненти. Отож, ікона Пресвятої Богородиці, відома, як Жидачівська Оранта була написана в 1406 році монахом Веніаміном і передана до Жидачівського василіанського монастиря. Точну дату написання та ім’я автора встановленозавдяки напису на звороті ікони: «Образ цей Воплочення Пречистої ПрисноДіви Марії намальований і відданий до монастиряЖидачівського року Божого 1406 Ієромонах Веніамін».Хоча, очевидні наче речі для обивателя, не є аж такими очевидними для фахівців. Тому до дати “1406” багато з них ставилися з певним скепсисом. Так, Іларіон Свєнціцький датує жидачівську ікону в данному випадку XV ст. у підписі до ілюстрації, а в тексті датує 1406 р., тобто тією датою, яка є на зворот іікони, хоч зі знаком запитання. На думку Володимира Вуйцик натомість вважає, що “…з точки зору палеології напис аж ніяк не можна віднести до початку XV ст., тобто 1406 р. Наявність у тексті ламаної сигми “Е”, яка у нас виступає лише з XVI ст. спростовує вказане датування.  Начерк літер можна віднести скоріше до XVII ст. або й до пізнішого часу”. [[Файл:Zhydachivska ikona.jpg|міні|Жидачівська Оранта]] До середини XVI ст. відносить ікону Віра Іларіонівна Свєнціцька, беручи до уваги манеру виконання ікони, особливості виконання орнаменту на полях ковчегу. Як знавець старослов’янсько їмови, В. Ярема зорієнтувався, що в той час не писали “образ сей”, але “іконасія”, не писали “намаліован”, а “написалася”, і що не вживалося тоді літочислення від Христового Різдва. Із упевненістю він звернув увагу й на форму букв, що відносилася до пізнішого часу.У будь-якому разі точності датування – це вотчина фахівців. Пересічних людей більше приваблюють легенди. Є своя легеннда і в Жидачівської Оранти. За давніми переказами, чудотворний образ з’явився на груші. Звідти ікону перенесли в церкву села Лисятичі (тепер Стрийського району). Грушу зрізали, а на місці дерева збудували церкву Різдва Пресвятої Богородиці, при якій жили ченці-василіани. Щоправда, між дійсністю і легендою дослідники знайшли відчутне розходження, бо церква із Лисятич називалась Успення Пресвятої Богородиці. За іншою легендою ікона Пресвятої Богородиці припливла до Жидачева річкою Стрий.Далекою від міфів, але не менш цікавою є гіпотеза дослідника Володимира Александровича. Він вважає, що Жидачівська Оранта є копією константинопольської ікони, яку свого часу князь Лев подарував Спаському монастирю на Старосамбірщині. Підтвердити чи спростувати цю гіпотезу практично неможливо, оскільки обителі вже давно не існує, а сама ікона Лева вважається втраченою.Жидачівська Оранта виконана темперою на одній суцільній дошці. Її розміри 144 х 75,5 см, а товщина дошки 38-40 см. Образ є унікальною і єдиною пам’яткою такого типу у середньовічному українському малярстві. Богородиця на іконі зображена у повний зріст у строго фронтальній позі з піднятими руками, як на мозаїці у Софії Київській. У складках плаща на грудях Богородиці поміщено погрудне зображення дитя Христа спасителя, який лівою рукою підтримує сувій, а правою благословляє. Перші згадки про чудотворність ікони представив дослідник А. Петрушевич у своїй праці «Сводній Галицько-Руській літописі». Хроніка чудес Жидачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці велася із 1750 року і називалася «Руно орошеное Пречистой Діви Маріі чудодійственная благодаті роса от чудотворнаго єя образа истікающая в Жидачеві».Ікона тривалий час знаходилася в монастирській Успенській церкві. Спочатку вона перебувала на престолі в жидачівській церкві св. Миколая. Звідти отець Іван Жигалович в 1572 р. Переніс її до церкви Воскресіння Христового. У 1888 році в Жидачеві трапилася велика пожежа, яка знищила майже чверть міста і церкву, але парафіянам дивом вдалося врятувати образ із вогню.Після цього пртягом 13 років ікона перебувала у жидачівському костелі, а коли відбудували церкву, образ помістили у святилищі за престолом де він знаходиться і сьогодні. Раніше, у 1772 році староста Цициліва (нині Вільхівці), що неподалік Жидачева, Каєтан Шептицький подарував виготовлені власним коштом золочені та посрібленідерев’яні шати, а також закупив срібні корони для ікони. А коронував Жидачівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці єпископ Лев Шептицький. Оскільки Жидачівська Оранта є запрестольною іконою, доступ до неї обмежений. Звідси і цікавий ритуал, який здавна зберігається у храмі. Відомо, що жінкам заборонено заходити в святилище. Однак, коли у святкові дні відчиняють бокові ворота, жінки мають змогу пройти навколішках повз ікону Владичиці, відмолюючи гріхи чи просячи благодаті.Відлуння чудотворності Жидачівської Оранти можна відчути і на сусідній Стрийщині. Щороку 28 серпня на Успіння Пресвятої Богородиці образ вшановуютьу селі П’ятничани, де біля невеличкої дерев’яної каплички б’є цілюще джерело. Тут колись знаходився василіанський монастир «Стриянець». У 2000 році в капличці помістили копію Жидачівської Оранти. [[Файл:Жидачів .Костьол Успення Пресвятої Богородиці.JPG|міні|Костел]] === Костел === Перебуваючи у Жидачеві, було б гріхом не відвідати і розкішний Успенський костел. Перша католицька парафія в Жидачеві з’явилася ще у 1301 році і гуртувалася довкола дерев’яного храму, навколо якого розташовувався цвинтар. З часом було вирішено звести мурований храм. Будівництво нового костелу було реалізованоу 1577 році на кошти Миколи Лігензи, однак частина будівельних робіт тривала аж до освячення храму у 1612 році. Саме в той час з’явився портал над входом, а також головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії. Цікавий епізод у долі храму припав на1676 рік. Тоді поруч з Жидачевом розташовувався військовий табір короля Яна ІІІ Собєського, який після місячних боїв отримав перемогу над турками під Журавно. Після підписання мирової угоди, та звільнення 12000 полонених, яких гнали в ясир, в жидачівському костелі було проведено урочистий молебен, участь в якому взяв і Ян ІІІ Собєський.За час свого існування костел неодноразово ремонтувався, зокрема відновлювальні роботи було проведено у 1775, 1896, 1933 і 1938 роках. Останній католицький священник разом з группою парафіян покинув Жидачів у 1946 році, прихопивши з собою частину костельного майна. Після цього храмом опікувався отець Ієронім Квятковський, протее недовго – його було заарештовано у 1947 році, тож правити до костелу приїжджали священники зі Стрия. У 1963 році храм було закрито, а також повалено костельну вежу-дзвіницю і зруйновано вівтарі. Спочатку в костелі розміщувався склад меблів, пізніше тут булла автостанція з баром, а згодом – місцевий музей. У 1989 році храм було повернено римо-католицькій громаді. У тому ж році костел заново освятили під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. == Де поїсти == === Середні ціни === В Жидачеві є три досить хороших заклади харчування, де можна смачно поїсти. При в'їзді до Жидачева зі сторони Стрия та Львова є бар "Дністер", де готують перші та другі страви, десерти і дуже смачну піцу. В міському парку знаходиться заклад "Фаворит", де ви можете смачно і недорого поїсти, а також в заклладі є дитяча кімната, тому вашим діткам також буде весело. Неподалік парку, навпроти міського клубу є піцерія "Наталі", де також можна смачно поїсти, у них великий асортимент піци. [[Файл:17cinnamonkava24.jpg|міні|17cinnamonkava24]] Моя особиста щира рекомендація, якщо ви теж великий поціновувач кави, то варто завітати за адресою вул. М. Грушевського 33 (приміщення Рукавички). Там ви можете посмакувати найсмачнішою кавою в Жидачеві. Особисто знайома з баристою, дуже привітний чоловік. А нижчих цін ви не знайдете ніде. == Де розважитись == З розвагами в м. Жидачів все дуже сумно. Є два клуби, які працюють в п'ятницю і суботу, де можна потанцювати, але рекомендувати їх не можу, бо сама жодного разу там не була. [[Файл:Жидачівський міський парк.jpg|міні|Міський парк]] == Де зупинитись == === Дешево === Готель "Удеч". Він пропонує послуги розміщення і харчування. Знаходиться в центрі міста. === Середні ціни === Мотель "Хантер" та мотель "Меркурій", доступні ціни і відповідні до них умови. === Дорого === Готель "Галпін" найкращий готель Жидачева. Дуже хороші умови проживання, всі зручності, відповідно ціна відрізняється від інших готелів Жидачева. == Де навчатись == Жидачівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 імені Героя України Тараса Матвіїва [https://zhidachivnvk.e-schools.info/] Жидачівський ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 [https://zhydachivgimnasia.e-schools.info/ ім.О.Партицького] Жидачівський ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 Жидачівська дитяча музична школа Дитячо-юнацька спортивна школа Жидачівський професійний ліцей{{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] pi0nzsnp0l3wo48ym792iqfcl70jt5r Яворів 0 3642 33316 32232 2022-08-24T02:02:55Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Яворів''' знаходиться в [[Львівська область]]. == Зрозуміти == Перша письмова згадка про місто датується 1436 роком. У документі надання Яворова з рядом сіл Казимиром Ягеллончиком у заставне володіння познанському каштелянові Петрові Шамотульському (1456 р.) міститься згадка про аналогічне надання Вінценту Шамотульському 20-річної давності. Яворів у ньому згаданий як місто — таким чином, магдебурзьке право він отримав ще на початку XV ст. (а можливо, й раніше). Твердження про те, що Яворів вперше згадується 24 червня 1376 року у документі надання Владиславом Опольським братам Рейнгольду і Нитку сіл Нових Селиськ та Порудного є помилковим — поселення з такою назвою у тексті не зафіксоване. Ще один акт з нібито першою фіксацією Яворова — надання Анджеєм Шамотульським гербу Наленч торгових яток місцевим шевцям, датоване 1 травня 1408 р. Насправді, названий документ пізнішого походження — ймовірно, його слід датувати 1478 (або 1488) роком. 2 липня 1569 року місто повторно отримало магдебурзьке право, а з кінця XVI століття у місті діяло братство. За підтримку Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі 1648—1657 років багато яворівців було страчено, а на місто наклали контрибуцію. У другій половині XVII століття Я́ворів був фортифікованим містом, у якому часто перебував король Ян III Собеський, до 1772 року Яворів — торгово-ремісничий осередок (переважно шевство) на шляху Львів — Ярослав. Після першого поділу Польщі 1772 року, Яворів перебував у складі Австрії (від 1867 року — Австро-Угорщина). У XIX столітті й до 1939 року Яворів — повітове місто. Від середини XIX — на початку ХХ століть в Яворові відбувається українське культурно-патріотичне піднесення. 3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, в якому взяли участь близько 20 000 осіб. == Як дістатись == У Яворові є залізнична станція, місто має автобусне сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами Республіки Польща. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] acbnsda33u1ojk6fxezfillllvfbaaj Броди 0 3643 33298 32765 2022-08-24T01:58:42Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Броди''' знаходиться в [[Львівська область]]. == Зрозуміти == '''Бро́ди''' — місто України, розташоване на північному сході Львівської області у Золочівському районі. Свого часу один із найбільших торгових осередків Австро-Угорщини, «вільне місто». Адміністративний центр колишнього Бродівського району, ліквідованого 17 липня 2020 року під час адміністративно-територіальної реформи у відповідності до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Своїй назві місто завдячує болотистій місцевості та переправам (бродам), які здавна тут існували. Через Броди протікає річка Суховілка — права притока річки Бовдурки (басейн Прип'яті), яка часто пересихає, а іноді буває повноводною. Початково місто мало назву Любич, назване так у XVI столітті белзьким воєводою Станіславом Жолкевським гербу Любич, але ця назва не прижилася, оскільки з часом перейняла назву сусіднього села Броди, а село стало називатися Старими Бродами. Жартівливі назви — «Галицький Єрусалим», «Трієст на континенті». == Як дістатись == '''Відстані до найближчих обласних центрів''': * Тернопіль — 80 км * Рівне — 110 км * Львів — 100 км * Луцьк — 110 км === {{Потягом}} === Через залізничну станцію Броди Львівської залізниці проходять маршрути: «Київ — Львів — Мукачево — Ужгород», «Москва — Київ — Львів — Чернівці — Софія», «Київ — Львів — Івано-Франківськ». === {{Автомобілем}} === Через Броди пролягають автошляхи М06 (E40) Київ — Чоп та Т 1410 Червоноград — Броди до Тернополя (Р39). === {{Автобусом}} === У Бродах працює декілька підприємств, що надають послуги пасажирського та вантажного перевезень. У березні 2008 року введено в експлуатацію три маршрути міського автобуса. == Що відвідати == === Музеї === Створення сучасного музею приурочене до святкувань 900-річчя міста Броди, що відбулися у 1984 році. До цієї події долучилися Українське товариство охорони пам'яток історії та культури та представники місцевих підприємств, радгоспів та колгоспів. До 1 квітня 1991 року музей діяв як народний, після чого став відділом Львівського історичного музею. 29 березня 2001 року рішенням Бродівської районної ради на базі Бродівського історико-краєзнавчого відділу Львівського історичного музею створено Бродівський історико-краєзнавчий музей. У Бродівській гімназії, що знаходиться на вул. Коцюбинського, 2 діє музей історії цього навчального закладу. === Художні колективи === '''Комунальна установа «Музичне товариство „Боян“»''' — метою утворення бродівського осередку товариства «Боян» є діяльність направлена на розвиток музичного мистецтва в місті, підвищенню патріотизму та любові до рідного краю, створення відповідних умов для відпочинку населення та гостей міста, пропаганди та популяризації кращих музичних творів вітчизняної та світової культури. === Фестивалі === '''«Народні умільці»''' 24 липня 2016 року у Бродівському замку відбувся І обласний фестиваль народних ремесел «Народні умільці», на якому було представлено роботи майстрів народних промислів Львівщини, виступи учасників художньої самодіяльності Брідщини та гостей свята. Всі учасники були нагородженні пам'ятними сувенірами. 30 липня 2017 року, у Бродівському замку, відбувся ІІ обласний фестиваль народних ремесел «Народні умільці». В програмі фестивалю були презентації народних ремесел, майстер-класи, екскурсії історичними місцями Бродів, кінні прогулянки, дитячі атракціони, а також виступи художніх колективів Львівщини різних мистецьких жанрів. На фестинах, під час бліц-інтерв'ю та майстер-класів, майстрині ділилися досвідом з випікання короваїв, створення оригінальних вишиванок, виготовлення дитячих іграшок, демонстрували плетіння пшеничного перевесла та багато інших цікавинок. '''«Sweet Fest»''' 22 квітня 2018 року на пл. Ринок у Бродах відбувся І-ий фестиваль тортів «Sweet Fest». У програмі заходу пройшла виставка тортів та випічки; відбувся благодійний ярмарок, метою якого був збір коштів на реабілітацію гравця БК «Лучеськ-Університет» Олександра Нікішина; концертна програма за участю колективів «Love-studio», Бродівської школи естетичного виховання, Підкамінської школи мистецтв; боді-арт та багато іншого. '''«Коляди і пампуха»''' 9 січня 2018 року, у Бродівському районному Народного дому «Просвіта» відбувся черговий регіональний фестиваль «Коляди і пампуха». У дійстві брали участь кращі колективи Бродівського, Перемишлянського та Радехівського районів Львівщини, а також народний артист України Мар'ян Шуневич та лауреат міжнародних конкурсів Анастасія Чубінська. Свято розпочалося святковою ходою вулицями міста від Народного дому до головної міської ялинки, що була встановлена площі Ринок, де й пройшла спільна коляда. Основна частина свята після відкриття фестивалю продовжилася у районному Народному домі, де прозвучали колядки у виконанні художніх колективів, окремих виконавців та частування запашними пампухами, а також відбувся конкурс пампуха «Цікавенькі пампухи для Степанів». '''«ЗамокFest»''' 5 серпня 2018 року, у рамках проекту національної співпраці «Чим живуть замки», що реалізується ГО «Край» (м. Броди) та ГО «Старокостянтинів небайдужий» (м. Старокостянтинів) в межах програми Британської ради «Culture Bridges» за фінансування ЄС у Бродах пройшов культурно-мистецький фестиваль «ЗамокFest». У програмі фестивалю, у розділі «Замковий вернісаж», відвідувачам фестин пропонувалися музичні номери аматорських художніх колективів, огляд робіт народних умільців, презентації туристичних маршрутів Бродівщини тощо. Окрім того, у виставковій залі Бродівського історико-краєзнавчого музею відбулось відкриття виставки картин учасників нещодавнього художнього пленеру. У музейному казематі відбувся перегляд кінофільмів і відеороликів про Бродівську фортецю та нагородження переможців й відзначення учасників конкурсу «Наш замок». Вражаючою для відвідувачів фестин стала зустріч із виконавцем головної ролі у кінострічці «Червоний» — актором Миколою Березою та переглядом кінострічки з його участю, що стало завершальним етапом фестивалю «ЗамокFest». '''«LvivMozArt»''' Наступний міжнародний фестиваль класичної музики «LvivMozArt» відбудеться 2-14 серпня 2019 року у Львові, новинкою якого буде розширення географії проведення заходів дійства. Так, 4 серпня 2019 року, у межах заходів з відзначення 125-ліття від дня народження відомого австрійського письменника та журналіста Йозефа Рота, що народився та навчався у Бродах, один з концертів фестивалю відбудеться біля Бродівської синагоги. == Історичні пам'ятки == '''Втрачені:''' * Церква Воздвиження Чесного Хреста. * Мала синагога була збудована 1766 року і вважалася найстарішою у місті. Наріжний камінь заклав рабин Еліезер Роках. Після великої пожежі 1801 року, близько 1804 року божницю було реставровано і після чого вона отримала назву «Нової» синагоги. Відразу ж по завершенню другої світової війни будівля синагоги була розібрана. Із синагогою пов'язані згадки про родоначальника хасидизму Ізраеля бен Еліезьєра (Бааль Шем Това, 1700—1760). У божниці був пюпітр, за яким хасидський праведник промовляв молитви. Ділянка, на якій стояла мала синагога знаходиться між будинками № 10 та № 14 на вул. Гончарській, споруджених наприкінці 1960-х років. * Синагога на розі вулиць Щурата та Єврейської. До наших днів дійшла у зміненому вигляді, оскільки 2006 року була реконструйована під магазин електротоварів, через що втратила свою колишню велич. * Синагога, споруджена у 1930-х роках на Старих Бродах (в межах сучасної вул. Тернопільської). Під час другої світової війни божниця зазнала значних руйнувань і по війні будівля була розібрана. * дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці і Святої Теклі, що у 1743—1944 роках розташовувалася на старому цвинтарі колишнього підміського села Старі Броди (нині — вул. Старобрідська). * дерев'яний Костел святого Станіслава знаходився на місці пізніше змурованого костелу Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, що на вул. Стуса, 9. * замкова каплиця (тричі згадується в описі Брідського замку, датованих 1676 та 3 жовтня 1689 років. * Вірменська церква. Вірмени прибули з Язлівця до Бродів у 1676 році, мали свого священика та декількох служниць. * Червоний кляштор — спочатку монастир піярів, пізніше домініканський монастир з костелом святого Станіслава, створений 1678 року на місці колишньої кам'яниці шотландського купця Найлянда. Кляштор та костел зазнали значних ушкоджень під час пожеж 1715 та 1742 років, а 1784 року кляштор було ліквідовано остаточно, а його будівлі спочатку передано монахиням–хариткам, але після чергової пожежі його частково відновлено і у відновлених приміщеннях місцеві юдеї влаштували магазини. Остаточно монастирські будівлі були знищені під час другої світової війни. На його місці за радянських часів споруджена будівля бродівського «Універмагу» (вул. Залізнична, 6). * Жіночий монастир Хариток (сестер милосердя або сестер жалібниць), що діяв при парафіяльному костелі, а само приміщення кляштору знаходилося в будинку при сучасному Майдані Свободи, 5. Про присутність хариток у цьому приміщенні ще й нині нагадують ніші у стінах під фігури святих, розташовані у внутрішньому подвір'ї будинку. Під час великої пожежі 1801 року монастир Хариток згорів, а сестри жалібниці, виїхали до Залізців. * Жіночий монастир Служебниць з каплицею, що у першій половині XX століття знаходилися в одному з будинків у передмісті Старі Броди. Нині у цьому приміщенні, при сучасній вул. Низькій, 17, міститься Бродівський ДНЗ № 6 «Теремок». '''Збережені:''' * Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1600 року — XVIII століття ''Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм святого Миколая у Львові''. * Церква Пресвятої Трійці (1744). * Церква святого Юра XVI—XVII століття з високохудожнім іконостасом у стилі рококо. * Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (1596) в стилі ренесанс. * Колишня Велика синагога (1742). === Пам'ятки архітектури === * Ансамбль Бродівського середмістя — вулиця Золота (частина кам'яниць — XVII—XVIII століть, решта — XIX-початку XX століть), Майдан Свободи (кінець XVIII—XX століть); вулиці Вірменська, Руська, Щурата, Стуса, Коцюбинського та інші. Колись надзвичайно цікавою була площа Ринок із старовинними будинками та дуже своєрідним середринковим кварталом. Останній був здебільшого знищений під час другої світової війни, а більшість вцілілих ринкових кам'яниць перебудовані за радянських часів і втратили будь-який вигляд. * Урочище «Заставки» — місце давньоруського літописного міста, що існувало тут у 1084—1241 роках та було зруйноване татарами. Саме в урочищі «Заставки» починалася історія поселення Броди. 2016 року під час проведення археологічних розкопок на території урочища виявлено залишки житлово-господарського комплексу вельбарської культури. * Земляний оборонний вал XVII століття. * Залишки двох п'ятикутних бастіонів. * Бродівський замок. У 1939—1940 роках радянською владою в замку був влаштований концентраційний табір для польських військовополонених. Після другої світової війни тут містилася військова частина, офіційно — використовувався як завод для ремонту автонавантажувачів. В другій половині 1990-х років військова частина була розформована. Але тривалий час перебування території замку у користуванні військових вкрай негативно позначилося на стані пам'ятки. Нині все стоїть запущене — як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами. ''Невелика частина казематів належить Бродівському краєзнавчому музеєві та реставрується.'' * Палац Потоцьких, розташований у центрі замкового подвір'я та є досить скромною в архітектурному плані двоповерховою спорудою з бічними ризалітами. Споруджений з цегли, оздоблення виконані з пісковику. Нині в приміщені палацу містяться 5—7 класи ЗОШ № 3, а також районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею. == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] ruz5iaizlptt3lefa4w21qacu13zfyr Іршава 0 3656 33256 32366 2022-08-24T01:47:30Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Іршава''' місто в Україні Закарпатської області, адміністративний центр Іршавського району.Має значну густоту населення, у порівнянні з невеликим розміром міста. Місто розташоване у передгір'ї Карпат, на обох берегах річки Іршавка (притоки Боржави), з усіх сторін оточене горами, височинами і лісами. У північній частині міста річки Вульхова та Ільничка впадають у річку Іршавку. == Зрозуміти == На території району збереглися руїни Бронецького і Довжанського замків, а також городища в Арданові, Білках та на горах Бодулів та Стремтура, що на околицях Іршави. Їхня історія пов'язана зі стародавньою Римською імперією. На південний захід від міста Іршава, між селами Сільце і Собатин, підноситься гірський кряж Бодулів. Невелика округла вершина цього кряжу була обрана як місце для заснування поселення, а згодом — для будівництва укріплень. Підступи до гори з півночі і північного заходу ускладнює болотиста місцевість, у 200-х метрах на південний схід від схилу гори протікає річка Іршавка (притока Боржави). Північно-західний і східний схили височини відрізняються крутизною, південно-східний схил пологий. Місце було обране дуже вдало — звідси навколишні землі добре проглядалися на відстані кількох десятків кілометрів. Це місце було настільки привабливим, що на майданчику гори в різні часи існував ряд поселень, що належали різним епохам і культурам. Згадок про замок в письмових джерелах не виявлено, тому він вважається одним із найбільш маловідомих укріплень Закарпатської області. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == На території Іршавського району варто відвідати наступні об’єкти: Унікальні дерев’яні храми: XVII-ХУІІІ ст., с.Івашковиця, с.Локоть, с. Дешковиця; Монастирі: жiночий православний у Приборжавському, жіночий греко-католицький в Iмстичово, а також монастирі у селах Осій, Кушниця, Сільце; Діючий водяний млин у с. Приборжавське; Бронецький замок (ХІІІ ст.), с. Бронька Село Довге: садиба фортечного типу графа Телекі 18 ст. Раніше, тут був Довжанський замок, феодальне помістя, перша згадка 1460 р)., Пам’ятник (базальто-мраморний) 50 повстанцям-куруцам учасникам національно-визвольної війни 1703-1711 з правлячим режимом Габсбургів в Австро-Угорській імперії Село Білки: Греко-католицький храм поч.. 19 ст. із реставрованими розписами Фердинанда Видри та Іоанна Вайнріха; Хрест тверезості (сер. 19 ст.), Капличка репресованого священика Ороса; Відновлена стелла загиблим односельчанам у роки ІІ Світової війни; пам’ятник голокосту; пам’ятник найсильнішій людині ХХ століття Івану Фірцаку-Кротону; Стелла в пам’ять розстрілу австро-угорськими жандармами селян-учасників революційного виступу 1906 року, Пам’ятний знак на місці розстрілу січових стрільців та могила розстріляних січовиків у березні 1939 року Музей партизанської слави, пам’ятник загиблим партизанам і Обеліск на місці висадки першого десанту партизан Інтернаціонального загону Д.Урсти-І.Прищепи, що діяв в роки фашистської окупації (1944-1945 рр.) в районі (с. Ч. Потік, с. Смоголиця). Водяна кузня-музей «Гамора» (XIX ст.) у с. Лисичево. В ковальському цеху збереглися технічні споруди та всі внутрішні механізми, що під дією води наочно демонструють процес виготовлення знарядь праці ковальським способом. Даний музей є єдиним в Україні. У Європі таких об’єктів є лише декілька. Боржавська вузькоколійна залізниця. Вузькоколійна залізниця, що введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року. Ця залізниця не єдина. Бо тепер є аналогічна, але дитяча в Ужгороді. В Іршаві діє історико-краєзнавчий музей із великою тематичною експозицією (близько 900 експонатів). Також в Іршаві є історичний сквер «Ілошво», горизонтальний сонячний годинник (можливо єдиний на Україні); арочний міст поч.. ХХ століття, стара залізнична станція (1908 року), У Лукові діє старий водяний млин (поч.. 19 ст.); у Приборжавському знаходиться Пам’ятний Хрест Примирення (2001 р.) на честь всіх загиблих односельчан у роки двох Світових воєн (перший аналогічний пам’ятник на Україні); Водяний млин у селі Приборжавське; Свято-Серафимівський православний монастир (1933 р.) У Доробратові у сільському храмі знаходяться частички мощей святого Архістратига Миколая, передані із м. Бар (Італія); У Броньці в урочищі Бронецька Ріка знаходиться форелеве господарство, де можна подегустувати свіжо зловлену форель. На околиці Дубрівки знаходиться Свято-Івано-Предтеченський православний монастир. На околиці Осій знаходиться урочище Кам’янка, де можна відвідати старі штольні, у яких колись видобували залізну руду та побувати у чоловічому православному монастирі. У Вільхівці, в урочищі Джублик, знаходиться відомий на всю західну Україну греко-католицький монастир, де у 2001 році сталася з’ява Божої Матері. Привабливі території, ландшафти, заказники, об’єкти природи. Національний природний парк «Зачарований край». Перш за все – це два об’єкти загальнодержавного значення: Найоригінальнішим в Україні скельним масивом визнано так званий «Смерековий камінь», що знаходиться у верхів’ї Смерекового струмка, що протікає в заповіднику. Численні скелі заввишки 20-100м внаслідок обвітрювальних процесів набули форм дерева (скам’янілої смереки) замкових руїн (тронний камінь), тварин (верблюд-велетень). По долині розкидані камені вулканічного походження, які мільйони років висуваються все вище і вище над землею. Виходить, немов камні ростуть. Геологи вважаю це чудом природи, єдиним у світі Болото «Чорне багно» – унікальне рідкісне верхове сфагнове болото, з якого бере початок р. Іршавка. Зростають рідкісні рослини: росичка комахоїдна, журавлина, пухівка широколиста, водянка чорна та інше. Знаходиться на висоті 840 м над р.м. у підніжжя гори «Бужора». (Ільницьке лісництво: кв,1.2, пл. 15 га) Популярні пішохідні туристичні маршрути на гірські вершини: Гора «Кук» ( 1361 м). Знаходиться на межі із Міжгірським районом. В цій гарній місцевості поблизу гори-полонини знаходиться геометричний географічний центр Закарпаття. Гора «Бужора» (1085 м). Входить в територію Національного Природнього парку «Зачарований край». == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == Дубрівський заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області Брідський заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області Дешковицький заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області Загатський заклад дошкільної освіти No1 Іршавської міської ради Закарпатської області Ільницький заклад дошкільної освіти No1 Іршавської міської ради Закарпатської області Комунальний заклад „Заклад дошкільної освіти No1 Іршавської міської ради” Климовицький заклад дошкільної освіти Іршавської міської ради Закарпатської області Іршавський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів No2 Іршавської міської ради Закарпатської області Іршавський ліцей Іршавської міської ради Закарпатської області == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] aghpnchq54clrogh9ds0ckabmov1ws8 Чоп 0 3657 33262 32981 2022-08-24T01:48:40Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Закарпатської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Чоп''' місто в Ужгородському районі [[Закарпатська область|Закарпатської області]] [[Україна|України]], центр Чопської міської громади. == Зрозуміти == Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра. На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102–107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700–750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт. === Історія === 895 року на ці землі переселився угорський народ. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття. У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703–1711 років. З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою. Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської революції 1848–1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату. Коли в Угорщині в березні 1919 року владу захопила комуністична Революційна Правляча Рада, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату. 10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади. Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато армійців. 4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 1920–1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків. 10 листопада 1938 року до Чопа вступає угорська королівська армія. У 1938–1944 роках — Чоп знову частина Угорщини. 28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року. 29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945–1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР. 30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу. 1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік. 1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році. На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19%. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68%; Народний Фронт — 16,07%; Самопоміч — 11,47%; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16%. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Закарпатської області]] mi8saui4lvo37hvnulwspj3n4oqaaww Стебник 0 3666 33312 32786 2022-08-24T02:02:03Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Львівської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} '''Стебник''' знаходиться у [[Львівська область|Львівському регіоні]]. == Зрозуміти == Стебник – місто у Львівській області, що підпорядковується Дрогобицькій міській раді. З містом злилися два сусідні села Колпець та Солець, які зараз є мікрорайонами Стебника. Походження назви населеного пункту ще до кінця не вивчене. В давніх актах фігурувало під назвою Істебник, тому саме ця назва потребує пояснення. Зазвичай на Русі іздебами називали соляні копанки. Біля однієї з таких в давнину виникло поселення. Поруч з цим були в давнину слова: «істеба», «стеба», «ізба», що означали оселю. Від одного з них могла утворитися назва міста. Магдебурзьке право Стебнику було надано в 1440 р. == Історія == Заселення території сучасного Стебника відбулося ще 4500 років тому. Цими роками датується перша стоянка пастухів. Вже в часи Римської Імперії на місці Солця (звідси й назва) працювали прадавні жупи. У 1932 р. археологічні розкопки поблизу Колпця проводив колектив Львівського університету. Серед знахідок експедиції – особливо цінні речі для прадавньої культури наших земель, це – перли, що були виготовлені в Єгипті. В давнину попередник Стебника мав хороші укріплення. Місцевому населення про городище було відомо дуже давно, в народні ця місцина носила назву Старий Бич. Наукове вивчення давнього поселення розпочали ще наприкінці ХІХ ст. визначні дослідники минувшини Галичини В. Дзєдушицький та Б. Януш. Зі Старим Бичем пов’язують виникнення Дрогобича. Після падіння поселення переселенці на новому місці заклали Другий Бич, назва якого пізніше трансформувалася в Дрогобич Перші згадки про Істебник датуються 1433 р., коли польський король Владислав ІІ Ягайло продав це село разом з іншими сусідніми магнату Влодку. Вже за 7 років село завдяки магдебурзькому праву перетворилося на місто. Незадовго до цієї події Істебник зазнав татарського набігу. Хоча Істебник і належав польським магнатам, але керував усіма маєтностями найманий управитель із числа місцевої шляхти. В акті розмежувань деяких сіл з 1521 р. місто згадано під теперішньою назвою – Стебник. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Найближчий аеропорт знаходиться в обласному центрі - у місті Львові. === {{Потягом}} === Залізнична станція на лінії Дрогобич-Трускавець. Через місто курсують міжміські електрички "Львів-Трускавець" та "Трускавець-Львів" === {{Автомобілем}} === Без перешкод можна дістатися до міста === {{Автобусом}} === Курсують міжміські автобуси, а також міжнародні, як от в Польщу, Чехію (нерегулярні перевезення). === {{Кораблем}} === Немає сполучення з водним видом транспорту. == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Львівської області]] nxubmcz6ru0ojjd2ctdw7l8n112hy90 Калуш 0 3693 33282 32788 2022-08-24T01:53:42Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}} {{citybar}} '''Калуш''' - місто на Бойківщині, адміністративний центр Калуського району Івано-Франківської області. == Зрозуміти == Перша письмова згадка міста датується 1437 роком. Важливим фактором були значні поклади солей в цьому регіоні. У 1549 Калуш отримав статус міста. Місто неодноразово переходило з рук в руки. Воно входило до складу Речі Посполитої, Імперії Габсбургів, ЗУНР. У 1919-1939 роках місто входило до складу [[Польща|Польської Республіки]]. В 1939 році місто було захоплене Радянським Союзом і приєднане до УРСР. Під час окупації нацистами місто було центром Крайсгауптманшафту Калуш. Окрім того у Калуші діяли підпільники УПА. В 1944 у місто увійшли радянські війська. З 1991 року місто входить до складу незалежної [[Україна|України]]. == Як дістатись == === {{Літаком}} === === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === З Івано-Франківська до Калуша {{listing | name=ходить автобус | alt= | url=https://ticket.bus.com.ua/order/forming_bn?point_to=UA2610400000&lang=ua&date_add=1&point_from=UA2610100000&fn=round_search | wikipedia= | wikidata= | email= | address= | lat= | long= | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2022-07-08 | content= }} === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Івано-Франківської області]] mhv0so78h72upkmrcie5ybkecxma4n2 Кременець 0 3697 33334 32971 2022-08-24T02:10:08Z Baun barum 6004 додана [[Категорія:Міста Тернопільської області]] з допомогою HotCat wikitext text/x-wiki {{geo||}} {{pagebanner}}'''Кременець''' — адміністративний центр Кременецького району [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. == Зрозуміти == Одне з найдавніших міст України. Розташоване у «волинській» частині Тернопільщини. == Як дістатись == === {{Літаком}} === Місто не має власного аеропорту. Якщо у вас є бажання прибути в Кременець, при цьому «політати» на літаку, замовляйте рейс в Тернопіль, тоді — з Тернополя до Кременця автобусом. === {{Потягом}} === === {{Автомобілем}} === === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == == Що відвідати == * Замок у Кременці * Монастирський комплекс Єзуїтів * Католицький костел святого Станіслава == Чим зайнятись == == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де розважитись == == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як вирішувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == {{footer|ispartof=НАЗВА_СТАТТІ_ВЕРХНЬОГО_РІВНЯ|type=Місто}} [[Категорія:Міста Тернопільської області]] i3w5elur5sf32229ga3o5bbyaa6mh19 Категорія:Сторінки з мапами 14 3698 33152 2022-08-24T00:55:48Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Обласні центри України 14 3699 33170 2022-08-24T01:13:14Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Області України 14 3700 33195 2022-08-24T01:22:41Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Луганської області 14 3701 33220 2022-08-24T01:31:36Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Донецької області 14 3702 33225 2022-08-24T01:33:52Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Вінницької області 14 3703 33230 2022-08-24T01:38:13Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Волинської області 14 3704 33241 2022-08-24T01:41:31Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Дніпропетровської області 14 3705 33247 2022-08-24T01:44:24Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Житомирської області 14 3706 33367 2022-08-24T02:20:30Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Закарпатської області 14 3707 33368 2022-08-24T02:20:45Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Запоріжської області 14 3708 33369 2022-08-24T02:21:01Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Івано-Франківської області 14 3709 33370 2022-08-24T02:21:13Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Кіровоградської області 14 3710 33371 2022-08-24T02:21:29Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Львівської області 14 3711 33372 2022-08-24T02:21:52Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Рівненської області 14 3712 33373 2022-08-24T02:22:07Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Полтавської області 14 3713 33374 2022-08-24T02:22:27Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Миколаївської області 14 3714 33375 2022-08-24T02:22:41Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Сумської області 14 3715 33376 2022-08-24T02:23:00Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Тернопільської області 14 3716 33377 2022-08-24T02:23:15Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Харківської області 14 3717 33378 2022-08-24T02:23:38Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Херсонської області 14 3718 33379 2022-08-24T02:24:11Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Хмельницької області 14 3719 33380 2022-08-24T02:24:32Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Черкаської області 14 3720 33381 2022-08-24T02:24:50Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Чернівецької області 14 3721 33382 2022-08-24T02:25:03Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Міста Чернігівської області 14 3722 33383 2022-08-24T02:25:17Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Області Білорусі 14 3723 33385 2022-08-24T02:28:13Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Обласні центри Білорусі 14 3724 33389 2022-08-24T02:29:56Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Категорія:Країни Європи 14 3725 33398 2022-08-24T02:34:18Z Baun barum 6004 Створено порожню сторінку wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1