Лубни

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікімандри</sitename>
    <dbname>ukwikivoyage</dbname>
    <base>https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.10</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікімандри</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікімандрів</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="100" case="first-letter">Портал</namespace>
      <namespace key="101" case="first-letter">Обговорення порталу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Лубни</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4461</id>
    <revision>
      <id>42842</id>
      <parentid>42841</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T18:01:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Assyrian Human</username>
        <id>6497</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>42842</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20215" sha1="80gz950v2v6k0g7x7i0tq9bxz6hrzui" xml:space="preserve">{{geo|50.016111|32.988611}}
{{pagebanner}}
{{citybar
| image=
| caption=
| city=Лубни
| citylocal=
| map=
| arm=
| population=
| callingcode=
}}
'''Лубни́''' (стародавня назва — ''Лубно'', '''Лубні''') — місто в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Лубенська міська громада|Лубенської міської громади]] та [[Лубенський район|Лубенського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]].

== Зрозуміти ==
За чисельністю населення, Лубни — 4-те місто в Полтавській області після [[Полтава|Полтави]], [[Кременчук]]а та [[Горішні Плавні|Горішніх Плавнів]]. Станом на вересень 2024 року в місті проживало понад 50 тисяч осіб.

[[Файл:Lubny city coat of arms XVI XVIII.gif|міні|правіоруч|280пкс|Герб міста Лубни (1591)]]
Колишня резиденція князів Вишневецьких, столиця «Вишневеччини» впродовж 1639–1648 років. У місті було проголошено «Лубенську республіку», яка існувала у 1905–1907 роках.

Місто Лубни розташоване в центральній частині України, в центрі [[Лубенський район|Лубенського району]], на правому березі річки [[Сула (притока Дніпра)|Сули]]. Межує з селами [[Вільшанка (Лубенський район)|Вільшанка]], [[Мгар]], [[Засулля (Лубенський район)|Засулля]], [[Солониця (Лубенський район)|Солониця]], [[Терни (Лубенський район)|Терни]], [[Кононівка (Лубенський район)|Кононівка]], [[Вищий Булатець]], [[Нижній Булатець]], [[Новаки (Лубенський район)|Новаки]], [[Клепачі (Лубенська міська територіальна громада)|Клепачі]].

== Як дістатись ==
Через місто пролягають автошляхи {{Автошлях|Т|1713}}, {{Автошлях|Т|1714}}, {{Автошлях|Т|1718}} ({{Автошлях|Р|42}}) та залізниця, станція [[Лубни (станція)|Лубни]]. Навколо міста пролягає автошлях міжнародного значення {{Автошлях|М|03}}{{Автошлях|E|40}}.

=== Літаком ===
{{Warningbox|З 24 лютого 2022 року всі аеропорти України припинили цивільні рейси, до поки не відмінять бойовий стан по території даної держави. Також більшість з них зруйновані або навіть знищені з-за авіабомбардуваннь з боку російської армії, тому якщо і війна закінчиться, то вони ще можуть бути закриті з-за причини реконструюваннь та суттєвого переоснащення.}}

=== {{Потягом}} ===
Станція [[Лубни (станція)|Лубни]] обслуговує приміські поїзди Південної залізниці на дільниці [[Ромодан]] — [[Гребінка]]. Станом на літній графік 2026 року через станцію щоденно курсують три пари приміських електропоїздів сполученням Ромодан — Гребінка (№ 6361, 6363, 6365) та Гребінка — Ромодан (№ 6364, 6366, 6370).

Крім того, у період дії графіка курсує регіональний поїзд № 874 Лубни — Полтава-Південна (крім неділі) та поїзд № 873 [[Полтава|Полтава-Південна]] — Лубни (крім суботи).

;Найближчі залізничні станції:
* [[Солоницька]] (2 км від міста, проміжна залізнична станція 4-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії Гребінка — Ромодан) — можна дістатися: міським автобусом, таксі (5-10 хв) або приміським поїздом до Лубен.
* [[Тарнавщина]] (бл. 12 км від міста; проміжна залізнична станція 5-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії Гребінка —Ромодан) — можна дістатися: таксі або приміським транспортом.
* [[Ромодан (станція)|Ромодан]] (бл. 30 км від міста; вузлова дільнична станція 1-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на перетині чотирьох ліній Ромодан — Рублівка, Лохвиця — Ромодан, Гребінка — Ромодан та Ромодан — Полтава-Південна) — можна дістатися: приміські електропоїзди Ромодан—Гребінка, автобуси та/або таксі.

;Як доїхати з Києва: Найзручніше їхати безпосередньо до станції Лубни, оскільки більшість поїздів на напрямку Київ—Полтава—Харків мають тут зупинку.

Без пересадок до Лубен або з однією пересадкою через Ромодан чи Гребінку можна дістатися з:
* Києва;
* Харкова;
* Полтави;
* Кременчука (через Ромодан);
* Дніпра (поїздами харківського напрямку або з пересадкою);
* Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Мукачева, Чернівців — поїздами, що прямують через Київ або Полтаву та мають зупинку в Лубнах або забезпечують пересадку на Ромодані.

=== {{Автомобілем}} ===
Лубни мають зручне автомобільне сполучення з більшістю регіонів України. Навколо міста проходить міжнародний автошлях М03 / E40 (Київ — Полтава — Харків), який є частиною європейського транспортного маршруту E40. Від автошляху М03 здійснюється під'їзд до міста. Через Лубни також проходять територіальні автомобільні дороги Т1713, Т1714 та Т1718, що забезпечують сполучення з Миргородом, Оржицею, Чорнухами, Лохвицею та іншими населеними пунктами Полтавської області.

;Автомобілем до Лубен можна дістатися
* з Києва — автошляхом М03 / E40 через [[Бориспіль]] і [[Пирятин]] (близько 190 км);
* з Полтави — автошляхом М03 / E40 у напрямку Києва (близько 110 км);
* з Харкова — автошляхом М03 / E40 через Полтаву (близько 260 км);
* із Сум — через Ромни та Лохвицю регіональними й територіальними автошляхами з виїздом до Лубен;
* з Кременчука — через [[Хорол]] дорогами регіонального значення з подальшим виїздом на М03;
* з Миргорода — автошляхом Р42 через [[Великі Сорочинці]] та територіальними дорогами до Лубен.

=== {{Автобусом}} ===
До Лубен можна дістатися регулярними міжміськими автобусами практично з усіх великих міст центральної та східної України. Місто розташоване на автошляху М-03 Київ — Харків — Довжанський, тому через автостанцію Лубен проходить понад 200 міжміських і міжнародних автобусних рейсів.

Лубни мають регулярне автобусне сполучення з [[Київ|Києвом]], [[Полтава|Полтавою]], [[Харків|Харковом]], містами Полтавської області ([[Пирятин]]ом, [[Миргород]]ом, [[Кременчук]]ом, [[Лохвиця|Лохвицею]], [[Оржиця|Оржицею]], [[Хорол]]ом), Сумської області ([[Ромни|Ромнами]], [[Суми|Сумами]]), а також іншими регіонами України: [[Дніпро]]м, [[Запоріжжя]]м тощо. Через автостанцію міста проходять численні транзитні міжобласні та міжнародні маршрути, насамперед напрямку Київ — Полтава — Харків, що забезпечує часте автобусне сполучення протягом доби.

;Найзручніші маршрути:
* з Києва — прямі автобуси Київ → Лубни (майже щогодини);
* з Полтави — прямі автобуси Полтава → Лубни (приблизно щогодини або частіше);
* з Харкова — прямі автобуси Харків → Лубни та транзитні рейси у напрямку Києва;
* з Дніпра — прямі або транзитні автобуси через Полтаву;
* із Сум — прямі рейси або з пересадкою в Ромнах чи Лохвиці;
* із Запоріжжя — транзитні автобуси через Дніпро та Полтаву;
* з Кременчука — прямі рейси та автобуси через Хорол;
* з Миргорода — регулярні приміські та міжміські автобуси.

== Транспорт ==

== Що відвідати ==
У Лубнах обов'язково відвідайте '''Мгарський Спасо-Преображенський монастир''' (розташований за 5 км від міста), прогуляйтеся історичним центром, огляньте будівлю колишнього єпархіального училища та відвідайте '''Лубенський краєзнавчий музей ім. Г. Я. Стеллецького'''. Також варто піднятися на Лису гору для панорамного виду на [[Сула (річка)|річку Сула]].

Найцікавіші місця для відвідування:
* Мгарський Спасо-Преображенський монастир — велична пам'ятка українського бароко, заснована у 1619 році. Відома своїм неповторним архітектурним ансамблем та Скитом у лісі.
* Будівля колишнього єпархіального училища (нині — приміщення ЗОШ № 10) — яскравий зразок архітектури кінця XIX — початку XX століття.
* Лубенський краєзнавчий музей ім. Г. Стеллецького — один із найстаріших музеїв Полтавщини з багатою колекцією історичних артефактів.
* Замкова гора та Лиса гора — історичний центр стародавніх Лубен, звідки відкривається чудовий краєвид на річку Сулу та околиці.
* Церква Різдва Пресвятої Богородиці — відновлений храм, розташований у самому центрі міста, що приваблює своєю архітектурою.

&lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;170&quot;&gt;
Panorama_Yarmarkova_Area.jpg|Панорама: Ярмаркова площа міста
Володимирський_Майдан.jpg|Володимирський Майдан
Храм_Різдва_пресвятої_Богородиці.jpg|Храм Різдва пресвятої Богородиці
Файл:Хорольський спуск.JPG|Хорольський узвіз
Lubny Central Stadium 2.jpg|Стадіон в Лубнах
&lt;/gallery&gt;

== Чим зайнятись ==

== Що купувати ==
У місті виробляють 45 видів морозива, понад 75 видів молочної продукції, м'ясо та м'ясо-ковбасні вироби виробництва ТОВ «Лубним'ясо» мають великий попит в Україні, а також за її межами, лубенський хліб відомий в усій Україні, добре знають у столиці та інших містах лубенську цеглу.

== Де поїсти ==

=== Дешево ===
(станом на липень 2026 р. — до 250 грн. на особу):
* FastFoodBox — бургери, хот-доги, картопля фрі та інший фастфуд.
* 28 Fastfud — швидке харчування, шаурма, бургери.
* Ля Буffет — шаурма, сендвічі та страви швидкого приготування.
* Кавʼярня CherryCat та Cherry Cat Coffee — кава, десерти, легкі сніданки.
* Кав'ярня «Лови момент» — кава, напої та десерти.

=== Середні ціни ===
(станом на липень 2026 р. — 250–600 грн. на особу):
* Kazka — українська та європейська кухня.
* У Гайдука — традиційна українська кухня.
* REST HOUSE CAFE — піца, бургери, суші та європейські страви.
* Kafe Montana — піца, паста та страви європейської кухні.
* Marmit — сучасний ресторан із комплексними обідами.
* Resto-Cafe Mask — кафе з європейською кухнею.

=== Дорого ===
(станом на липень 2026 р. — від 600 грн. на особу):
* Здобний Ресторан Пекарня Кав'ярня — сучасна українська та європейська кухня, авторські десерти.
* 988bar — ресторан і бар із широким вибором страв та напоїв.
* Neapolʹ — ресторан європейської кухні.
* Лубенська Слобода (поблизу Лубен) — заміський ресторан української кухні.

== Де розважитись ==

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===
* [https://hotel-lubny.com.ua/ Готель «Лубни»] — розташований у центрі міста, пропонує номери економ- і стандарт-класу; один із найдоступніших варіантів проживання.

=== Середні ціни ===
* [https://lubenskasloboda.com/ Hotel Lubenska Sloboda] — готельно-ресторанний комплекс за кілька кілометрів від Лубен із сучасними номерами та рестораном.
* [https://www.booking.com/searchresults.uk.html?aid=356980&amp;label=gog235jc-10CAso6QFCDWxlbml2YXlhLXZlcmFIKVgDaOkBiAEBmAEzuAEXyAEM2AED6AEB-AEBiAIBqAIBuAKTxs3SBsACAdICJGUwNmU3NmFhLWFkNmItNDljOC1iZTVlLWQ4NjFiMTZkODAwM9gCAeACAQ&amp;redirected=1&amp;city=-1047921&amp;highlig Hotel complex Lenivaya Vera] — заміський готельно-ресторанний комплекс неподалік міста.

=== Дорого ===
* [https://zlatogor.com.ua/ Готельно-ресторанний комплекс «Златогор»] — найкомфортніший готель міста з рестораном, парковкою та високими оцінками гостей.

== Де навчатись ==
У місті працює 9 загальноосвітніх закладів загальної середньої освіти (шкіл), а також три коледжі: медичний, лісовий та бухгалтерського обліку. Крім того функціонує техшкола Південної залізниці, художня і спортивна школи, музична школа, а також Лубенський професійний ліцей.

== Як заробити ==

== Застереження ==

== Як розв'язувати проблеми ==

== Зв'язок ==

== Куди далі ==
Із Лубен можна продовжити подорож до інших історичних міст і природних пам'яток Полтавщини та сусідніх областей:

* [[Мгар]] (5 км, на північний захід від Лубен) — село, відоме Мгарський Спасо-Преображенський монастир — один із найдавніших православних монастирів Лівобережної України XVII століття.
* [[Пирятин]] (45 км) — історичне місто на річці Удай, ворота до Національного природного парку «Пирятинський».
* [[Миргород]] (60 км) — відомий бальнеологічний курорт із мінеральними водами та гоголівськими пам'ятками.
* [[Хорол]] (55 км) — невелике історичне місто на однойменній річці.
* [[Лохвиця]] (45 км) — місто з пам'ятками козацької доби та старовинною забудовою.
* [[Гадяч]] (90 км) — одна із столиць стародавньої Гетьманщини, пов'язаний з історією Івана Брюховецького та Гадяцького договору 1658 року.
* [[Полтава]] (110 км) — обласний центр із численними музеями, пам'ятками та музеєм-заповідником «Поле Полтавської битви».
* [[Великі Сорочинці]] (70 км) — батьківщина Миколи Гоголя та місце проведення знаменитого Сорочинського ярмарку.
* [[Березова Рудка]] (35 км) — відома садибою Закревських і пірамідою-усипальницею.

{{footer|ispartof=Полтавська область|type=Місто|status=Придатний}}

[[Категорія:Міста Полтавської області]]</text>
      <sha1>80gz950v2v6k0g7x7i0tq9bxz6hrzui</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>