Миколаїв

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікімандри</sitename>
    <dbname>ukwikivoyage</dbname>
    <base>https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.10</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікімандри</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікімандрів</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="100" case="first-letter">Портал</namespace>
      <namespace key="101" case="first-letter">Обговорення порталу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Миколаїв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>126</id>
    <revision>
      <id>42843</id>
      <parentid>42742</parentid>
      <timestamp>2026-07-13T15:11:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Assyrian Human</username>
        <id>6497</id>
      </contributor>
      <comment>/* Дешево */</comment>
      <origin>42843</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44898" sha1="7pkzk5u6610iw9inxttdah2jc93hv5t" xml:space="preserve">{{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}}
{{pagebanner}}{{Citybar}}

'''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012).

== Зрозуміти ==
Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. 

Після початку повномасштабного вторгнення Миколаїв визнали як місто-герой. Станом на зараз населення становить близько 420-470 тисяч осіб.

=== Райони ===

{{Regionlist
| regionmap=Map of Mykolaiv districts.png
| regionmaptext=Мапа районів Миколаєва.
| regionmapsize=500px
| region1name=Центральний район
| region1color=#ED1C24  
| region1items=Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка
| region1description=Адміністративний район Миколаєва, утворений 1938 року. Охоплює історичне ядро міста — місце заснування Миколаєва як фортеці та порту в 1789 році. На території району зосереджено найбільшу кількість архітектурних і культурних пам’яток: тут працюють провідні музеї, театри, обласна бібліотека, а також університети, державні установи та головні релігійні споруди міста. Центральний район є осередком адміністративного, освітнього та культурного життя, а також важливим туристичним напрямом завдяки набережною та пішохідною вулицям, і паркам.
| region2name=Заводський район
| region2color=#0080C0
| region2items=Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха
| region2description=Адміністративний район, утворений 1940 року, назву отримав не з-за заводів, а від слова &quot;заводь&quot;. Тут зосереджені найбільші машинобудівні та суднобудівні підприємства, включаючи миколаївські порти, заводи і виробничі комбінати. Заводський район є індустріальним центром міста та важливою логістичною ланкою завдяки розвиненій мережі транспортного сполучення. Останні десятиліття спостерігається активна житлова забудова, особливо вздовж прибережних зон.
| region3name=Інгульський район
| region3color=#00B000
| region3items=Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ
| region3description=Створений 1920 року як Слобідський, потім Сталінський, Ленінський, та нарешті сучасну назву отримав 2016 року завдяки річці Інгул, яка протікає через місто і є важливою природною особливістю регіону. Район має переважно житловий характер і виконує функцію великого спального району Миколаєва. Тут діють численні навчальні заклади, медичні установи, спортивні комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури. Інгульський район також є осередком розвитку підприємств легкої та харчової промисловості. Його територія вирізняється наявністю зелених зон, що робить район придатним для спокійного повсякденного життя.
| region4name=Корабельний район
| region4color=#ECEC00
| region4items=Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка
| region4description=Наймолодший адміністративний район Миколаєва, утворений 1973 року. Історично розвивався як окреме промислове поселення, що згодом увійшло до меж міста. Корабельний район зберіг промислову спеціалізацію — тут діють судноремонтні заводи, металургійні цехи та переробні підприємства. Водночас район є одним із найгустіше заселених, із добре розвиненою соціальною інфраструктурою, закладами культури, освіти та охорони здоров’я. Район має вихід до річки Південний Буг, що формує мальовничий природний ландшафт.
}}


== Як дістатись ==

=== {{Літаком}} ===
{{Airplaneswarning}}
* {{go
| name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email=
| address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі.
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14
| content=На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]].
}}

=== {{Потягом}} ===
Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]].
* {{go
| name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email=
| address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions=
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14
| content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&amp;lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&amp;by_station=Пошук дальні] потяги.
}}
* {{go
| name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia=Миколаїв-Вантажний | wikidata=Q12157340 | email=
| address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions=
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14
| content=Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&amp;lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом.
}}

=== {{Автомобілем}} ===
* {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ]]а, [[Бердянськ]]а, [[Мангуш]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ]]а; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]].

=== {{Автобусом}} ===

=== {{Кораблем}} ===

== Транспорт ==
=== {{Трамваєм}} ===

==== Історія ====
{{infobox|Банан(чик) — міський сленг|В Миколаєві є доволі поширена жартівлива назва для трамваю — бананчик. Переважно так називають чехословацькі Татри Т3 (іноді також інші моделі), які крім переважно червоного кольору малювали і в жовтий, через що й з'явилася назва.

[[Файл:Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg|безрамки|500px]]}}
Починалося все з конки, в яку багато грошей вклали бельгійці з Бельгійського анонімного акціонерного товариства (вони внесли всій вклад також і в промисловість, зокрема в суднобудування). Запустили перші лінії аж в кінці ХІХ століття. Пасажирообіг очікувано був досить великий, бо іншого варіанту як дістатись до базару, заводів, лікарні (і так далі) не було, отже грошей це приносило європейцям чимало (41 тис. рублів на рік). Через декілька років почалися переговори з бельгійцями про перехід на електротягу, бо конка вже не справлялася з пасажиропотоком. Згодом почалося переобладнання, а 21 грудня 1914 року пустили перший електризований трамвай, маршрут йшов від старого вокзалу до лікарні. Знову ж таки без Європи не обійшлося — опори від німецького Сіеменса, а перші вагони з Риги, це вже тільки потім почали будувати вагони у &quot;Навалі&quot; (ЧСЗ). Першого дня прокатилося 8000 пасажирів, вручка становила 400 карбованців. Того часу проїзд був 5 карбованців, з пересадкою 8. Статистика наступного року показала що дохід склав 145000 карбованців — в 3 рази більше ніж за конку!

В той час збудували і підстанцію, яка стала архітектурною візитівкою міста ''(див. Що відвідати)''. Поштовхом до її створення стала перша міська електростанція, збудована 1902 року. Згодом побудували трансформаторну станцію, у стилі модерн. Ім'я архітектора невідоме, але відомо що його обирали знову ж таки бельгійці. У будівлі буле необхідне обладнання, диспетчерська, та спостережна вежа. Вона виконувала свої функції до 1933 року, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка. Для розширення проїзджої частини вулиці пропонувалося її знести, але Олена Попова зберегла її, що правда тепер вона розміщувала.. кафе. Спочатку кафе &quot;Садко&quot;, потім бар &quot;Ассоль&quot;, а потім і зовсім банк. Зараз звісно вона нічого не розміщує, вона перейшла до власності міста, і є плани її відремонтувати.

Повернемося до трамваю, а тут внаслідок Жовтневої революції зупинили рух аж до 1925 року, і менше ніж 20 років знову з'явилася перешкода — Велика Вітчизняна Війна. Під час Другої світової війни трамваї використовували для евакуації поранених до лікарні, для цього прибрали сидіння, а на кронштейнах розмістили ноші. Тільки після вторгнення фашистів у місто система зупинилася, знищили електростанцію. Після реабілітації від війни знову все зійшло на ура, побудували друге депо, перехід на широку колію, доволі чудово. Що правда з початку незалежності і кризису закривали лінії, перестали поступати нові вагони, навіть повернули частково кондукторів.

==== Сьогодення ====
[[Файл:Схема Миколаївського трамвая.png|праворуч|безрамки|790x790пкс]]
У наш час миколаївський трамвай працює як частина міської системи електротранспорту, обслуговуючи '''шість маршрутів''' із загальною мережею колій приблизно '''72–73 км''' та близько '''88 зупинок''' по всьому місту. Система перебуває під управлінням комунального підприємства '''«Миколаївелектротранс»''', яке утримує рухомий склад та інфраструктуру. Незважаючи на війну та економічні виклики, трамваї продовжують курсувати щоденно, виконуючи важливу функцію перевезення мешканців та зберігаючи свою присутність у транспортній мережі міста. Частина інфраструктури давно потребує капітального ремонту, і місто працює над реконструкцією колій та оновленням рейкового господарства. 

Сьогоднішній рухомий склад включає десятки вагонів різних поколінь, серед яких і оновлені одиниці з сучасними елементами комфорту, такими як система відеоспостереження, кондиціонування та USB-зарядки. Наприкінці 2025 року місто відзначало '''110-річчя електричного трамвая''', презентувавши оновлений вагон у святковому форматі, що підкреслює важливість цього транспорту для місцевої громади. Незважаючи на технічні й фінансові труднощі, трамвай залишається одним із найекологічніших та найбільш впізнаваних видів громадського транспорту Миколаєва.

Вартість проїзду в трамваї варіюється залежно від способу оплати: стандартний разовий квиток коштує '''приблизно 7–8 грн''' при оплаті QR-кодом або через термінали, і '''до 10 грн при оплаті готівкою'''. Також доступні різні проїзні квитки, наприклад місячні чи студентські, які дозволяють економити при регулярних поїздках (детальніше дивитися [https://www.facebook.com/nikeltrans/posts/%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9/1203486455118175/ тут]). Попри підвищення тарифів через зростання витрат підприємства, місто прагне забезпечити стабільну роботу транспорту і поступово впроваджувати безготівкову оплату для зручності пасажирів.

== Що відвідати ==
Особливе місце серед пам'яток заслуговує Соборна вулиця — єдина пішохідна вулиця у місті, але найдовша у країні (пішохідна частина становить 1 км). При заснуванні вулиці деякий час вона навіть не мала назви, але згодом вона стала головною торговою, і потім просто головною вулицею, щоб прикрасити образ міста перед іноземцями. За часів Радянського Союзу вулицю вирішили зробити першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР — прибрали рейки, заборонили рух возів і машин. Сьогодні вулиця одна з візитних пам'яток міста, яка стала найулюбленішим місцем відпочинку містян і гостей. По вечорам грають музиканти вживу, а біля Каштанового скверу художники виставлють на продаж свої малюнки, створюючи своєрідну &quot;арт-галерею&quot;, і грають в шахи пенсіонери.
=== Релігійні споруди ===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-mykolaiv | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Новобузька, 124 | lat=46.9714127 | long=32.076387 | directions=
| phone=+38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-10
| content=Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу.
}}

== Чим зайнятись ==

=== Музеї ===
* {{listing
| type=do | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia= Миколаївський обласний краєзнавчий музей | wikidata=Q4320491 | email=
| address=вул. Набережна, 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions=
| phone=(0512) 37-70-14,  (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax=
| hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн
| facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-12
| content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва.
}}
* {{do
| name=Музей суднобудування і флоту | alt= | url=https://museum.mk.ua/branch/muzei-sudnobuduvannya-i-flotu/ | email=museumshipbuilding@gmail.com
| wikidata=Q4306475 | wikipedia=Миколаївський_музей_суднобудування_і_флоту
| address=вулиця Адміральська, 4 | lat=46.978142 | long=31.985871 | directions=
| phone=0512378636, 0512378599, 0512378598, 0512378637 | tollfree= | fax=
| hours=09:00 — 17:00 щоденно, крім понеділка та останнього дня місяця | price=Вартість квитків: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн. Вартість квитків на 1 виставку: для дітей — 15 грн, для дорослих — 20 грн. Вартість екскурсій: для дітей — 60 грн, для дорослих — 100 грн
| lastedit=2025-10-26
| content=До створення музею в 1978 році, тут жили адмірали та головний командувач Чорноморського флоту — сама будівля є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Поруч з музеєм стоять бюсти відомих флотоводців, які пов'язані з суднобудуванням у місті. Сам музей єдиний такого типу в країні, а 12 залів розкривають історію суднобудування в Північному Причорномор'ї ще з часів давніх греків. Музей може похвастатися близько 100 моделями кораблів (як наприклад «Ікар», «Святий Миколай», «Київ», «Меркурій», т. ін.) та декількома цікавими діорамами. Ще можна побачити рідкісні документи, записки, карти, фрагменти судів, і різноманітні прилади.
}}
* {{do
| name=Музей книги в Миколаївській обласній універсальній бібліотеці | alt= | url=http://www.reglibrary.mk.ua/ | email=vyzer@ukr.net
| wikidata=Q133545773 | wikipedia=Музей книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки
| address=вул. Маріупольська, 9, II поверх, каб. 51 | lat=46.971798 | long=31.994226 | directions=неподалік зупинка трамваю №3 &quot;вул. Соборна&quot;
| phone=(0512) 37-32-89, 37-34-20 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|пн|пт|10|00|17|00}} | price=5 грн за особу
| lastedit=2026-01-02
| content=Експозиція маленька, створена порівняно нещодавно (у 2020 році), вміщується в один лиш кабінет, але і це достатньо, щоб створити цікаву атмосферу. Книги тут з XVII століття аж до сьогодення, з великих у 10 кг до мініатюрних колекційних. Навіть шафи, в яких лежать книги старі, але відреставровані — гарна деталь. Є колекції стародруків, сьогодення, Аркаса, &quot;Україніка&quot;, та навіть дві стародавні мапи.}}
* Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»;
* {{do
| facebook=https://www.facebook.com/vereschagin.museum/ | instagram=https://www.instagram.com/vereschagin.museum/
| name=Миколаївський обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна | alt=''основна експозиція в евакуації'' | url= | email=
| wikidata=Q4320542 | wikipedia=Миколаївський_обласний_художній_музей_імені_В._В._Верещагіна
| address=вул. Велика Морська, 47 | lat=46.97317 | long=31.98595 | directions=зупинка тролейбусу &quot;вул. Олексія Вадатурського&quot; та &quot;вул. Кропивницького&quot;
| phone=+380 512 372 367 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|вт|нд|10|00|16|15}}, вихідний — понеділок та п'ятниця | price=80₴ за дорослого, 40₴ за дитину
| lastedit=2026-06-20
| content=Музей створений 1914 року як пам'ятник видатному російському художнику-баталісту Верещагіну, особливу роль у створенні музею відіграли Гедройць і Рєпін. Музей відомий картинами Верещагіна, Судковського, Айвазовського, Антокольського, а також рештою робіт багатьох миколаївських митців. На разі основна частина картин евакуйована, залишилося лиш кілька експозицій, наприклад зала Інни Макушиної — миколаївської скульпторки і художниці. Кожного місяця робляться виставки та концерти.
}}
* Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії.

=== Парки ===
* {{listing
| type=do | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email=
| address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat=46.9598376 | long=32.036669 | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9;  трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91.
| phone= (0512) 24-63-77| tollfree= | fax= (0512) 55-60-45
| hours=в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних | price= Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн
| facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-21
| content= Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі.
}}
* {{listing
|type = do | name = Парк «Народний сад» | alt = до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського
| url = | wikipedia = Парк «Народний_сад» (Миколаїв) |wikidata = Q20083616 |email = 
| lat = 46.971111 |long = 32.021111 | directions = 
| address = вулиця Котельна, 114
| facebook = |vkontakte = 
| phone = 096 196 7020| fax = 
| skype = | hours = 05:00-22:00 | price = |lastedit = 2023-11-12
| content = Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами.}}
* {{listing
|type = do
|lat = 46.964594 |long = 31.985191
|name = Дитяче містечко «Казка» |alt = 
|address = вулиця Декабристів, 38|directions = 
|url = |wikipedia = Дитяче_містечко_«Казка» |wikidata = Q56357681
|phone = 099-011-88-89|fax = |email = 
|skype = |hours = Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00|price = Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн|lastedit = 2023-11-21
|description = Дитячий парк в центрі міста.}}

==== Сквери ====
* {{do
| name=Каштановий сквер | alt=у народі ''Горбатий'', ''Театральний'', і ''сквер пенсіонерів'' | url= | email=
| wikidata=Q131909354 | wikipedia=Каштановий_сквер_(Миколаїв)
| address= | lat=46.972495 | long=31.992263 | directions=поряд з Соборною вулицею
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-11-01
| content=Сквер біля головної вулиці міста, з мармуровими левами при вході, і виставкою картин місцевих творчих людей. Містить також пам'ятник святому Миколаю, фонтан, і майданчики для настільних ігор, де постійно грають пенсіонери у шахи — власне від цього й пішла одна з місцевих назв.
}}
* {{listing
|type = do
|name = Манганаріївський сквер|alt = колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста
|lat = 46.971413|long = 32.0041502
|address = між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська|directions = 
|url = |wikipedia = Манганаріївський_сквер|wikidata =Q28704169
|phone =0512 711 588 |fax = |email = 
|skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2025-11-01
|description = Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. У 2012 році сквер реконструювали, а через 8 років запрацював фонтан.. щоправда через обстріли і відключення води іноді він не працює, але більшість часу він все одно радує дітей і дорослих.}}
* {{listing
|type = do
|lat = 46.972359|long = 32.0039218
|name = Сквер «Доброта»|alt = 
|address = вул. Адміральська, 36|directions = 
|url = |wikipedia = |wikidata =
|phone = |fax = |email = 
|skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30
|description = Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.&lt;p&gt;27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки &quot;Калібрами&quot; по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер.}}
* {{do
| name=Літературний сквер | alt=офіційно сквер «Літератор» | url=https://www.niklib.com/pro-biblioteku/2-uncategorised/595-edinomu-v-ukrajini-literaturnomu-skveru-10-rokiv-2 | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Марка Кропивницького, 143 | lat=46.968514 | long=32.014419 | directions=поряд з центральною бібліотекою
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-09-21
| content=Цей невеличкий сквер розміром 500 кв. м. з'явився 28 жовтня 2011 року, на що вказує гранітний камень з назвою скверу та датою закладення. Також нещодавно тому тут з'явилися пам'ятники місцевих діячів культури та літератури, наприклад Емілю Январьову, Юрію Крючкову, та іншим.
}}

== Що купувати ==

== Де поїсти ==

=== Дешево ===
* {{eat
| name=Кафе «Франс.уа» | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Соборна, 5 | lat=46.969982 | long=31.990868 | directions=
| phone=0800 210 092 | tollfree= | fax=
| hours=08:00-20:00 | price=100-150₴
| lastedit=2025-11-01
| content=Один з декількох таких же закладів мережі, але буде лише показано це кафе, як найатмосферніше для туриста. Гарне двоповерхове кафе-пекарня на головній вулиці міста, де пахощі свіжих борошняних виробів давно поширилася всією будівлею. Доволі смачні хот-доги, круасани, бутерброди та інші запашні випічки.
}}
* {{eat
| instagram=https://www.instagram.com/grano.pizza.pasta/
| name=Grano | alt=''поміж магазинів MIDA та Аврора'' | url=https://grano.choiceqr.com/menu | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=просп. Центральний, 177 | lat=46.964584 | long=32.017749 | directions=
| phone=+380 (75) 347 57 99 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|пн|пт|08||21}}, {{hours|сб|нд|09||21}} | price=Піца — 175-195₴; паста, лазанья та равіолі — 125-175₴. Пиво тут помітно дешевше
| lastedit=2026-07-13
| content=Маленький заклад італійської кухні, розташований між двома магазинами. Всього усередині близько 15 сидячих місць. Заклад по суті є дешевшим аналогом «Челентано», хоча їжа тут дійсно смачна. Пропонує страви італійської кухні та десерти. 
}}
=== Середні ціни ===
* {{eat
| name=McDonald's №34 «Корабел» | alt= | url=https://ukraine.mcdonalds.ua/ukr/robota-v-makdonaljdz/informacija-pro-restoran/34/ | email=UA-00034.store@ua.mcd.com
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Павла Скоропадського, 43 | lat=46.967729 | long=31.990635 | directions=біля Соборного скверу
| phone=+380 800 501 579| tollfree= | fax=
| hours=«МакДональдз»: 07:00-23:00, МакДрайв: 05:00-23:45 | price=180–250₴
| lastedit=2026-03-27
| content=Популярна мережа фастфуду вперше відкрила двері у місті в 90-х, до війни будували також другий ресторан в Інгульскому району, але війна перервала всі плани. Ресторан залишався закритим довгий час з-за проблем з централізованим водопостачанням, але 27 березня 2026 року ресторан вдруге відкрив двері (спочатку звісно для мера та депутатів), до якого ринулися хвилі голодних містян, які раніше їздили в Одесу щоб там покуштувати бургери.
}}
* {{eat
| name=Вино&amp;М'ясо | alt= | url=https://vino-myaso.choiceqr.com/ | email=
| instagram=https://www.instagram.com/wine.and.meat_/
| wikidata= | wikipedia=
| address=просп. Богоявленський, 39Б | lat=46.944061 | long=32.036266 | directions=поряд з &quot;Юністю&quot;
| phone=+38 (050) 207 57 00 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|пн|чт|10||22}}, {{hours|пт|нд|10||23}} | price=290-590₴
| lastedit=2026-03-31
| content=Ресторан молодий, стоїть на місці піцерії &quot;Sole Mio&quot;. Інтер'єр виконаний у жовтих, дещо приглушених тонах: освітлення, неонові вивіски, та квітки нарцису на столиках. Перед вхідними дверима стоїть барна стійка, поряд є вішалки, і весь час грає релаксуюча музика (здебільшого джаз). Їжа смачна, подається гарячою, зі вмілим та місцями веселим подаванням від офіціантів. Загалом заклад цілком підходить для пар та компанії друзів.
}}

=== Дорого ===

== Де розважитись ==
===Бари===
* {{drink
| name=Ресторан-бар «Панська хата» | alt= | url= | email=
| instagram=https://www.instagram.com/panhouse28/
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Євгенія Логінова, 38/3 | lat=46.9570276 | long=31.9601148 | directions=
| phone=+380934472202, +380636198565, +380993233653 | tollfree= | fax=
| hours=12:00 — 23:00 | price=
| lastedit=2026-01-02
| content=Аутентичний бар у Лісках. Вигляд непоганий: традиційний український інтер'єр, є літня тераса, та навіть жива музика. Їжа теж більш традиційна — салати, бутерброди, м'ясо, та риба. Також є невеличкий бар, тому випити тут теж є що. Також можна влаштовувати банкети під свята, а після їжі — потанцювати під українські традиційні пісні, то ж святе. Бар звісно не зовсім ідеальний — кондиціонер не працює, та й чистим місцем це не назвеш, але адміністрація закладу старається створити цей бар ідеальним осередком української ресторанної моди.
}}
* {{drink
| name=Кафе-бар «Анюта» | alt= | url= | email=nastamedanik00@gmail.com
| wikidata= | wikipedia=
| instagram=https://www.instagram.com/cafe_bar_anyuta/reels/ | facebook=https://www.facebook.com/CafeBarAnyuta/ 
| address=вул. Панаса Саксаганського, 45 | lat=46.9630919 | long=31.9871879 | directions=поряд з «Казкою» і зупинкою трамваю №6 і 7 &quot;вул. Корабелів&quot;
| phone=0512 475 009 | tollfree= | fax=
| hours=10:00 — 22:00 | price=400-700₴, для банкетів деякі страви дорожче
| lastedit=2026-05-02
| content=Бар з літньою терасою, трохи далі від центра міста. Підходить для банкетів і святкувань, є окрема зала та банкетне меню. Є жива (і дуже гучна!) музика, персонал привітливий. Місце славиться смачним м'ясом, гості хвалять бар за смачний шашлик.
}}

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===

=== Середні ціни ===

=== Дорого ===

== Де навчатись ==

== Як заробити ==

== Застереження ==

== Як розв'язувати проблеми ==

== Зв'язок ==

== Куди далі ==

* [[Одеса]]
* [[Херсон]]
* [[Снігурівка]]
* [[Баштанка]]
* [[Нова Одеса]]
* [[Очаків]]

{{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Миколаївської області]]
[[Категорія:Обласні центри]]</text>
      <sha1>7pkzk5u6610iw9inxttdah2jc93hv5t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42844</id>
      <parentid>42843</parentid>
      <timestamp>2026-07-13T15:14:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Assyrian Human</username>
        <id>6497</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Дешево */</comment>
      <origin>42844</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44973" sha1="austgh8y0psiu1awr6bh6g6vsvob591" xml:space="preserve">{{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}}
{{pagebanner}}{{Citybar}}

'''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012).

== Зрозуміти ==
Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. 

Після початку повномасштабного вторгнення Миколаїв визнали як місто-герой. Станом на зараз населення становить близько 420-470 тисяч осіб.

=== Райони ===

{{Regionlist
| regionmap=Map of Mykolaiv districts.png
| regionmaptext=Мапа районів Миколаєва.
| regionmapsize=500px
| region1name=Центральний район
| region1color=#ED1C24  
| region1items=Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка
| region1description=Адміністративний район Миколаєва, утворений 1938 року. Охоплює історичне ядро міста — місце заснування Миколаєва як фортеці та порту в 1789 році. На території району зосереджено найбільшу кількість архітектурних і культурних пам’яток: тут працюють провідні музеї, театри, обласна бібліотека, а також університети, державні установи та головні релігійні споруди міста. Центральний район є осередком адміністративного, освітнього та культурного життя, а також важливим туристичним напрямом завдяки набережною та пішохідною вулицям, і паркам.
| region2name=Заводський район
| region2color=#0080C0
| region2items=Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха
| region2description=Адміністративний район, утворений 1940 року, назву отримав не з-за заводів, а від слова &quot;заводь&quot;. Тут зосереджені найбільші машинобудівні та суднобудівні підприємства, включаючи миколаївські порти, заводи і виробничі комбінати. Заводський район є індустріальним центром міста та важливою логістичною ланкою завдяки розвиненій мережі транспортного сполучення. Останні десятиліття спостерігається активна житлова забудова, особливо вздовж прибережних зон.
| region3name=Інгульський район
| region3color=#00B000
| region3items=Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ
| region3description=Створений 1920 року як Слобідський, потім Сталінський, Ленінський, та нарешті сучасну назву отримав 2016 року завдяки річці Інгул, яка протікає через місто і є важливою природною особливістю регіону. Район має переважно житловий характер і виконує функцію великого спального району Миколаєва. Тут діють численні навчальні заклади, медичні установи, спортивні комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури. Інгульський район також є осередком розвитку підприємств легкої та харчової промисловості. Його територія вирізняється наявністю зелених зон, що робить район придатним для спокійного повсякденного життя.
| region4name=Корабельний район
| region4color=#ECEC00
| region4items=Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка
| region4description=Наймолодший адміністративний район Миколаєва, утворений 1973 року. Історично розвивався як окреме промислове поселення, що згодом увійшло до меж міста. Корабельний район зберіг промислову спеціалізацію — тут діють судноремонтні заводи, металургійні цехи та переробні підприємства. Водночас район є одним із найгустіше заселених, із добре розвиненою соціальною інфраструктурою, закладами культури, освіти та охорони здоров’я. Район має вихід до річки Південний Буг, що формує мальовничий природний ландшафт.
}}


== Як дістатись ==

=== {{Літаком}} ===
{{Airplaneswarning}}
* {{go
| name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email=
| address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі.
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14
| content=На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]].
}}

=== {{Потягом}} ===
Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]].
* {{go
| name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email=
| address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions=
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14
| content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&amp;lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&amp;by_station=Пошук дальні] потяги.
}}
* {{go
| name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia=Миколаїв-Вантажний | wikidata=Q12157340 | email=
| address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions=
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14
| content=Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&amp;lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом.
}}

=== {{Автомобілем}} ===
* {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ]]а, [[Бердянськ]]а, [[Мангуш]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ]]а; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]].

=== {{Автобусом}} ===

=== {{Кораблем}} ===

== Транспорт ==
=== {{Трамваєм}} ===

==== Історія ====
{{infobox|Банан(чик) — міський сленг|В Миколаєві є доволі поширена жартівлива назва для трамваю — бананчик. Переважно так називають чехословацькі Татри Т3 (іноді також інші моделі), які крім переважно червоного кольору малювали і в жовтий, через що й з'явилася назва.

[[Файл:Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg|безрамки|500px]]}}
Починалося все з конки, в яку багато грошей вклали бельгійці з Бельгійського анонімного акціонерного товариства (вони внесли всій вклад також і в промисловість, зокрема в суднобудування). Запустили перші лінії аж в кінці ХІХ століття. Пасажирообіг очікувано був досить великий, бо іншого варіанту як дістатись до базару, заводів, лікарні (і так далі) не було, отже грошей це приносило європейцям чимало (41 тис. рублів на рік). Через декілька років почалися переговори з бельгійцями про перехід на електротягу, бо конка вже не справлялася з пасажиропотоком. Згодом почалося переобладнання, а 21 грудня 1914 року пустили перший електризований трамвай, маршрут йшов від старого вокзалу до лікарні. Знову ж таки без Європи не обійшлося — опори від німецького Сіеменса, а перші вагони з Риги, це вже тільки потім почали будувати вагони у &quot;Навалі&quot; (ЧСЗ). Першого дня прокатилося 8000 пасажирів, вручка становила 400 карбованців. Того часу проїзд був 5 карбованців, з пересадкою 8. Статистика наступного року показала що дохід склав 145000 карбованців — в 3 рази більше ніж за конку!

В той час збудували і підстанцію, яка стала архітектурною візитівкою міста ''(див. Що відвідати)''. Поштовхом до її створення стала перша міська електростанція, збудована 1902 року. Згодом побудували трансформаторну станцію, у стилі модерн. Ім'я архітектора невідоме, але відомо що його обирали знову ж таки бельгійці. У будівлі буле необхідне обладнання, диспетчерська, та спостережна вежа. Вона виконувала свої функції до 1933 року, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка. Для розширення проїзджої частини вулиці пропонувалося її знести, але Олена Попова зберегла її, що правда тепер вона розміщувала.. кафе. Спочатку кафе &quot;Садко&quot;, потім бар &quot;Ассоль&quot;, а потім і зовсім банк. Зараз звісно вона нічого не розміщує, вона перейшла до власності міста, і є плани її відремонтувати.

Повернемося до трамваю, а тут внаслідок Жовтневої революції зупинили рух аж до 1925 року, і менше ніж 20 років знову з'явилася перешкода — Велика Вітчизняна Війна. Під час Другої світової війни трамваї використовували для евакуації поранених до лікарні, для цього прибрали сидіння, а на кронштейнах розмістили ноші. Тільки після вторгнення фашистів у місто система зупинилася, знищили електростанцію. Після реабілітації від війни знову все зійшло на ура, побудували друге депо, перехід на широку колію, доволі чудово. Що правда з початку незалежності і кризису закривали лінії, перестали поступати нові вагони, навіть повернули частково кондукторів.

==== Сьогодення ====
[[Файл:Схема Миколаївського трамвая.png|праворуч|безрамки|790x790пкс]]
У наш час миколаївський трамвай працює як частина міської системи електротранспорту, обслуговуючи '''шість маршрутів''' із загальною мережею колій приблизно '''72–73 км''' та близько '''88 зупинок''' по всьому місту. Система перебуває під управлінням комунального підприємства '''«Миколаївелектротранс»''', яке утримує рухомий склад та інфраструктуру. Незважаючи на війну та економічні виклики, трамваї продовжують курсувати щоденно, виконуючи важливу функцію перевезення мешканців та зберігаючи свою присутність у транспортній мережі міста. Частина інфраструктури давно потребує капітального ремонту, і місто працює над реконструкцією колій та оновленням рейкового господарства. 

Сьогоднішній рухомий склад включає десятки вагонів різних поколінь, серед яких і оновлені одиниці з сучасними елементами комфорту, такими як система відеоспостереження, кондиціонування та USB-зарядки. Наприкінці 2025 року місто відзначало '''110-річчя електричного трамвая''', презентувавши оновлений вагон у святковому форматі, що підкреслює важливість цього транспорту для місцевої громади. Незважаючи на технічні й фінансові труднощі, трамвай залишається одним із найекологічніших та найбільш впізнаваних видів громадського транспорту Миколаєва.

Вартість проїзду в трамваї варіюється залежно від способу оплати: стандартний разовий квиток коштує '''приблизно 7–8 грн''' при оплаті QR-кодом або через термінали, і '''до 10 грн при оплаті готівкою'''. Також доступні різні проїзні квитки, наприклад місячні чи студентські, які дозволяють економити при регулярних поїздках (детальніше дивитися [https://www.facebook.com/nikeltrans/posts/%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9/1203486455118175/ тут]). Попри підвищення тарифів через зростання витрат підприємства, місто прагне забезпечити стабільну роботу транспорту і поступово впроваджувати безготівкову оплату для зручності пасажирів.

== Що відвідати ==
Особливе місце серед пам'яток заслуговує Соборна вулиця — єдина пішохідна вулиця у місті, але найдовша у країні (пішохідна частина становить 1 км). При заснуванні вулиці деякий час вона навіть не мала назви, але згодом вона стала головною торговою, і потім просто головною вулицею, щоб прикрасити образ міста перед іноземцями. За часів Радянського Союзу вулицю вирішили зробити першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР — прибрали рейки, заборонили рух возів і машин. Сьогодні вулиця одна з візитних пам'яток міста, яка стала найулюбленішим місцем відпочинку містян і гостей. По вечорам грають музиканти вживу, а біля Каштанового скверу художники виставлють на продаж свої малюнки, створюючи своєрідну &quot;арт-галерею&quot;, і грають в шахи пенсіонери.
=== Релігійні споруди ===
* {{see
| name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-mykolaiv | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Новобузька, 124 | lat=46.9714127 | long=32.076387 | directions=
| phone=+38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71 | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-04-10
| content=Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу.
}}

== Чим зайнятись ==

=== Музеї ===
* {{listing
| type=do | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia= Миколаївський обласний краєзнавчий музей | wikidata=Q4320491 | email=
| address=вул. Набережна, 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions=
| phone=(0512) 37-70-14,  (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax=
| hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн
| facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-12
| content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва.
}}
* {{do
| name=Музей суднобудування і флоту | alt= | url=https://museum.mk.ua/branch/muzei-sudnobuduvannya-i-flotu/ | email=museumshipbuilding@gmail.com
| wikidata=Q4306475 | wikipedia=Миколаївський_музей_суднобудування_і_флоту
| address=вулиця Адміральська, 4 | lat=46.978142 | long=31.985871 | directions=
| phone=0512378636, 0512378599, 0512378598, 0512378637 | tollfree= | fax=
| hours=09:00 — 17:00 щоденно, крім понеділка та останнього дня місяця | price=Вартість квитків: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн. Вартість квитків на 1 виставку: для дітей — 15 грн, для дорослих — 20 грн. Вартість екскурсій: для дітей — 60 грн, для дорослих — 100 грн
| lastedit=2025-10-26
| content=До створення музею в 1978 році, тут жили адмірали та головний командувач Чорноморського флоту — сама будівля є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Поруч з музеєм стоять бюсти відомих флотоводців, які пов'язані з суднобудуванням у місті. Сам музей єдиний такого типу в країні, а 12 залів розкривають історію суднобудування в Північному Причорномор'ї ще з часів давніх греків. Музей може похвастатися близько 100 моделями кораблів (як наприклад «Ікар», «Святий Миколай», «Київ», «Меркурій», т. ін.) та декількома цікавими діорамами. Ще можна побачити рідкісні документи, записки, карти, фрагменти судів, і різноманітні прилади.
}}
* {{do
| name=Музей книги в Миколаївській обласній універсальній бібліотеці | alt= | url=http://www.reglibrary.mk.ua/ | email=vyzer@ukr.net
| wikidata=Q133545773 | wikipedia=Музей книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки
| address=вул. Маріупольська, 9, II поверх, каб. 51 | lat=46.971798 | long=31.994226 | directions=неподалік зупинка трамваю №3 &quot;вул. Соборна&quot;
| phone=(0512) 37-32-89, 37-34-20 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|пн|пт|10|00|17|00}} | price=5 грн за особу
| lastedit=2026-01-02
| content=Експозиція маленька, створена порівняно нещодавно (у 2020 році), вміщується в один лиш кабінет, але і це достатньо, щоб створити цікаву атмосферу. Книги тут з XVII століття аж до сьогодення, з великих у 10 кг до мініатюрних колекційних. Навіть шафи, в яких лежать книги старі, але відреставровані — гарна деталь. Є колекції стародруків, сьогодення, Аркаса, &quot;Україніка&quot;, та навіть дві стародавні мапи.}}
* Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»;
* {{do
| facebook=https://www.facebook.com/vereschagin.museum/ | instagram=https://www.instagram.com/vereschagin.museum/
| name=Миколаївський обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна | alt=''основна експозиція в евакуації'' | url= | email=
| wikidata=Q4320542 | wikipedia=Миколаївський_обласний_художній_музей_імені_В._В._Верещагіна
| address=вул. Велика Морська, 47 | lat=46.97317 | long=31.98595 | directions=зупинка тролейбусу &quot;вул. Олексія Вадатурського&quot; та &quot;вул. Кропивницького&quot;
| phone=+380 512 372 367 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|вт|нд|10|00|16|15}}, вихідний — понеділок та п'ятниця | price=80₴ за дорослого, 40₴ за дитину
| lastedit=2026-06-20
| content=Музей створений 1914 року як пам'ятник видатному російському художнику-баталісту Верещагіну, особливу роль у створенні музею відіграли Гедройць і Рєпін. Музей відомий картинами Верещагіна, Судковського, Айвазовського, Антокольського, а також рештою робіт багатьох миколаївських митців. На разі основна частина картин евакуйована, залишилося лиш кілька експозицій, наприклад зала Інни Макушиної — миколаївської скульпторки і художниці. Кожного місяця робляться виставки та концерти.
}}
* Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії.

=== Парки ===
* {{listing
| type=do | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email=
| address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat=46.9598376 | long=32.036669 | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9;  трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91.
| phone= (0512) 24-63-77| tollfree= | fax= (0512) 55-60-45
| hours=в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних | price= Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн
| facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-21
| content= Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі.
}}
* {{listing
|type = do | name = Парк «Народний сад» | alt = до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського
| url = | wikipedia = Парк «Народний_сад» (Миколаїв) |wikidata = Q20083616 |email = 
| lat = 46.971111 |long = 32.021111 | directions = 
| address = вулиця Котельна, 114
| facebook = |vkontakte = 
| phone = 096 196 7020| fax = 
| skype = | hours = 05:00-22:00 | price = |lastedit = 2023-11-12
| content = Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами.}}
* {{listing
|type = do
|lat = 46.964594 |long = 31.985191
|name = Дитяче містечко «Казка» |alt = 
|address = вулиця Декабристів, 38|directions = 
|url = |wikipedia = Дитяче_містечко_«Казка» |wikidata = Q56357681
|phone = 099-011-88-89|fax = |email = 
|skype = |hours = Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00|price = Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн|lastedit = 2023-11-21
|description = Дитячий парк в центрі міста.}}

==== Сквери ====
* {{do
| name=Каштановий сквер | alt=у народі ''Горбатий'', ''Театральний'', і ''сквер пенсіонерів'' | url= | email=
| wikidata=Q131909354 | wikipedia=Каштановий_сквер_(Миколаїв)
| address= | lat=46.972495 | long=31.992263 | directions=поряд з Соборною вулицею
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-11-01
| content=Сквер біля головної вулиці міста, з мармуровими левами при вході, і виставкою картин місцевих творчих людей. Містить також пам'ятник святому Миколаю, фонтан, і майданчики для настільних ігор, де постійно грають пенсіонери у шахи — власне від цього й пішла одна з місцевих назв.
}}
* {{listing
|type = do
|name = Манганаріївський сквер|alt = колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста
|lat = 46.971413|long = 32.0041502
|address = між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська|directions = 
|url = |wikipedia = Манганаріївський_сквер|wikidata =Q28704169
|phone =0512 711 588 |fax = |email = 
|skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2025-11-01
|description = Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. У 2012 році сквер реконструювали, а через 8 років запрацював фонтан.. щоправда через обстріли і відключення води іноді він не працює, але більшість часу він все одно радує дітей і дорослих.}}
* {{listing
|type = do
|lat = 46.972359|long = 32.0039218
|name = Сквер «Доброта»|alt = 
|address = вул. Адміральська, 36|directions = 
|url = |wikipedia = |wikidata =
|phone = |fax = |email = 
|skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30
|description = Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.&lt;p&gt;27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки &quot;Калібрами&quot; по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер.}}
* {{do
| name=Літературний сквер | alt=офіційно сквер «Літератор» | url=https://www.niklib.com/pro-biblioteku/2-uncategorised/595-edinomu-v-ukrajini-literaturnomu-skveru-10-rokiv-2 | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Марка Кропивницького, 143 | lat=46.968514 | long=32.014419 | directions=поряд з центральною бібліотекою
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2025-09-21
| content=Цей невеличкий сквер розміром 500 кв. м. з'явився 28 жовтня 2011 року, на що вказує гранітний камень з назвою скверу та датою закладення. Також нещодавно тому тут з'явилися пам'ятники місцевих діячів культури та літератури, наприклад Емілю Январьову, Юрію Крючкову, та іншим.
}}

== Що купувати ==

== Де поїсти ==

=== Дешево ===
* {{eat
| name=Кафе «Франс.уа» | alt= | url= | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Соборна, 5 | lat=46.969982 | long=31.990868 | directions=
| phone=0800 210 092 | tollfree= | fax=
| hours=08:00-20:00 | price=100-150₴
| lastedit=2025-11-01
| content=Один з декількох таких же закладів мережі, але буде лише показано це кафе, як найатмосферніше для туриста. Гарне двоповерхове кафе-пекарня на головній вулиці міста, де пахощі свіжих борошняних виробів давно поширилася всією будівлею. Доволі смачні хот-доги, круасани, бутерброди та інші запашні випічки.
}}
* {{eat
| instagram=https://www.instagram.com/grano.pizza.pasta/
| name=Grano | alt=''поміж магазинів MIDA та Аврора'' | url=https://grano.choiceqr.com/menu | email=
| wikidata= | wikipedia=
| address=просп. Центральний, 177 | lat=46.964584 | long=32.017749 | directions=поряд з центральною дитячою бібліотекою
| phone=+380 (75) 347 57 99 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|пн|пт|08||21}}, {{hours|сб|нд|09||21}} | price=Піца — 175-195₴; паста, лазанья та равіолі — 125-175₴. Пиво тут помітно дешевше
| lastedit=2026-07-13
| content=Маленький заклад італійської кухні, розташований між двома магазинами. Всього усередині близько 15 сидячих місць. Заклад по суті є дешевшим аналогом «Челентано», хоча їжа тут дійсно смачна. Пропонує страви італійської кухні та десерти. 
}}

=== Середні ціни ===
* {{eat
| name=McDonald's №34 «Корабел» | alt= | url=https://ukraine.mcdonalds.ua/ukr/robota-v-makdonaljdz/informacija-pro-restoran/34/ | email=UA-00034.store@ua.mcd.com
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Павла Скоропадського, 43 | lat=46.967729 | long=31.990635 | directions=біля Соборного скверу
| phone=+380 800 501 579| tollfree= | fax=
| hours=«МакДональдз»: 07:00-23:00, МакДрайв: 05:00-23:45 | price=180–250₴
| lastedit=2026-03-27
| content=Популярна мережа фастфуду вперше відкрила двері у місті в 90-х, до війни будували також другий ресторан в Інгульскому району, але війна перервала всі плани. Ресторан залишався закритим довгий час з-за проблем з централізованим водопостачанням, але 27 березня 2026 року ресторан вдруге відкрив двері (спочатку звісно для мера та депутатів), до якого ринулися хвилі голодних містян, які раніше їздили в Одесу щоб там покуштувати бургери.
}}
* {{eat
| name=Вино&amp;М'ясо | alt= | url=https://vino-myaso.choiceqr.com/ | email=
| instagram=https://www.instagram.com/wine.and.meat_/
| wikidata= | wikipedia=
| address=просп. Богоявленський, 39Б | lat=46.944061 | long=32.036266 | directions=поряд з &quot;Юністю&quot;
| phone=+38 (050) 207 57 00 | tollfree= | fax=
| hours={{hours|пн|чт|10||22}}, {{hours|пт|нд|10||23}} | price=290-590₴
| lastedit=2026-03-31
| content=Ресторан молодий, стоїть на місці піцерії &quot;Sole Mio&quot;. Інтер'єр виконаний у жовтих, дещо приглушених тонах: освітлення, неонові вивіски, та квітки нарцису на столиках. Перед вхідними дверима стоїть барна стійка, поряд є вішалки, і весь час грає релаксуюча музика (здебільшого джаз). Їжа смачна, подається гарячою, зі вмілим та місцями веселим подаванням від офіціантів. Загалом заклад цілком підходить для пар та компанії друзів.
}}

=== Дорого ===

== Де розважитись ==
===Бари===
* {{drink
| name=Ресторан-бар «Панська хата» | alt= | url= | email=
| instagram=https://www.instagram.com/panhouse28/
| wikidata= | wikipedia=
| address=вул. Євгенія Логінова, 38/3 | lat=46.9570276 | long=31.9601148 | directions=
| phone=+380934472202, +380636198565, +380993233653 | tollfree= | fax=
| hours=12:00 — 23:00 | price=
| lastedit=2026-01-02
| content=Аутентичний бар у Лісках. Вигляд непоганий: традиційний український інтер'єр, є літня тераса, та навіть жива музика. Їжа теж більш традиційна — салати, бутерброди, м'ясо, та риба. Також є невеличкий бар, тому випити тут теж є що. Також можна влаштовувати банкети під свята, а після їжі — потанцювати під українські традиційні пісні, то ж святе. Бар звісно не зовсім ідеальний — кондиціонер не працює, та й чистим місцем це не назвеш, але адміністрація закладу старається створити цей бар ідеальним осередком української ресторанної моди.
}}
* {{drink
| name=Кафе-бар «Анюта» | alt= | url= | email=nastamedanik00@gmail.com
| wikidata= | wikipedia=
| instagram=https://www.instagram.com/cafe_bar_anyuta/reels/ | facebook=https://www.facebook.com/CafeBarAnyuta/ 
| address=вул. Панаса Саксаганського, 45 | lat=46.9630919 | long=31.9871879 | directions=поряд з «Казкою» і зупинкою трамваю №6 і 7 &quot;вул. Корабелів&quot;
| phone=0512 475 009 | tollfree= | fax=
| hours=10:00 — 22:00 | price=400-700₴, для банкетів деякі страви дорожче
| lastedit=2026-05-02
| content=Бар з літньою терасою, трохи далі від центра міста. Підходить для банкетів і святкувань, є окрема зала та банкетне меню. Є жива (і дуже гучна!) музика, персонал привітливий. Місце славиться смачним м'ясом, гості хвалять бар за смачний шашлик.
}}

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===

=== Середні ціни ===

=== Дорого ===

== Де навчатись ==

== Як заробити ==

== Застереження ==

== Як розв'язувати проблеми ==

== Зв'язок ==

== Куди далі ==

* [[Одеса]]
* [[Херсон]]
* [[Снігурівка]]
* [[Баштанка]]
* [[Нова Одеса]]
* [[Очаків]]

{{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}}

[[Категорія:Міста Миколаївської області]]
[[Категорія:Обласні центри]]</text>
      <sha1>austgh8y0psiu1awr6bh6g6vsvob591</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Переяслав</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2094</id>
    <revision>
      <id>42845</id>
      <parentid>39102</parentid>
      <timestamp>2026-07-13T23:27:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>I Svitlychnyi</username>
        <id>9071</id>
      </contributor>
      <comment>Інформація для туристів про цифровий гід по Переяславу</comment>
      <origin>42845</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18293" sha1="ibn0qgqpyg4l8zxalh1sag0weakr3m2" xml:space="preserve">{{geo|50.0669|31.4447|map=city|zoom=14}}

{{pagebanner}}
{{citybar
| image= Переяслав-Хмельницький. Покровська церква з села Острійки. 1650 р.jpg
| caption =Дерев'яні храми&lt;br&gt; в етнографічному музеї
| city={{PAGENAME}}
| citylocal=
| map=
| arm=
| website = http://perejaslav.org.ua/ 
| population = 30 000
| callingcode = +380 4567
}}
'''Переяслав''' знаходиться в [[Київська область|Київській області]].

Переяслав— одне з найдавніших міст Київської Русі, відоме також як місце Переславської ради, де в 1654 році було прийнято рішення про приєднання українських земель до Росії. Хоча ні з тих часів, ні, тим більше, з давньоруських в Переяславі майже нічого не залишилося, містечко це цікаве і просто створене для короткої одноденної поїздки з [[Київ|Києва]]. У Переяславі близько 30 музеїв, головний з яких — музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

== Зрозуміти ==
Переяслав розташований на річці Трубіж за 4 км від лівого берега Дніпра і 90 км від Києва. В літописі місто вперше згадується під 907 роком у зв'язку з мирним договором між київським князем Олегом і Візантією, хоча багато хто вважає цю згадка недостовірною. Назва Переяслав (Переславль) означає «перейняти славу» і відбувається, знову-таки за легендою, від битви на Трубежі між дружиною якогось київського князя і печенігами. Битва традиційно розпочалася поєдинком богатирів, в якому невідомий представник Києва переміг печеніга, чим перейняв славу.

Першим переяславським містобудівником був Володимир Великий, який облаштував у місті велику фортецю для захисту Києва від печенігів. У XI-XII ст. Переяслав (відомий також як Переславль-Русский) — столиця самостійного князівства. На честь міста був, зокрема, названий заснований Юрієм Долгоруким [[Переславль-Залеський]], і навіть річку в тому далекому, північно-східному куточку Русі теж назвали Трубежем. До початку XIII століття в Переяславі було принаймні два кам'яних храми.

У 1239 монголи зруйнували місто вщент. Про його подальше життя відомо мало. До XVI століття Переяслав опинився на периферії польсько-литовських земель і навіть якимось чином отримав Магдебурзьке право. У 1648 році після повстання Богдана Хмельницького Переяслав входить до складу Гетьманщини, стаючи центром одного з 16 козацьких полків. П'ять років по тому Богдан Хмельницький відправляє до Москви посольство з проханням про прийняття Гетьманщини під заступництво російського царя. Порадившись із Земським собором, цар на цю авантюру погоджується, і пізньої осені 1653 року направляє зустрічне посольство в Україну для приведення гетьманських земель до присяги. 8 січня 1654 року в Переяславі збирається рада, тобто зустрічаються представники різних козацьких військ і стверджують договір про дружбу з Росією.

За Переяславською радою пішли півсотні років нерозберихи, коли всі воювали з усіма: поляки і кримські татари — з царським військом з Москви, а правобережне Гетьманство — з лівобережним. Переяслав ніякої серйозної ролі в цих подіях вже не грав. Коли політична ситуація, нарешті, стабілізувалася, він став звичайним повітовим містом, пізніше райцентром Київської області, який отримав в 1943 році, з нагоди звільнення від окупації, назву Переяслав-Хмельницький.

Після війни в Переяславі і його околицях багато працювали археологи, з ініціативи яких в місті було відкрито десятки музеїв. Подивитися тут і правда є на що — від чудесного музею під відкритим небом до розкопок давньоруських храмів і доісторичних пам'яток трипільської культури. За загальною кількістю музеїв Переяслав обганяє, напевно, всі українські міста крім Києва, хоча ця кількість не повинна вводити в оману: на огляд кожної з цих колекцій у вас навряд чи піде більше 10-15 хв, причому частина часу займе спілкування із працівниками музею, які дуже віддані своїй справі і в масі своїй дуже балакучі. У місті переважає українська мова.

== Як дістатись ==

=== {{Потягом}} ===

=== {{Автомобілем}} ===
Переяслав стоїть на трасі Київ — [[Дніпропетровськ]] за 90 км від Києва і 110 км від [[Черкаси|Черкас]]. Дорога двосмугова, відносно пристойної якості. Вона досить завантажена, але проходить осторонь від населених пунктів і не має надмірних швидкісних обмежень, тому, вслід за маршрутками, від межі Києва до Переяслава цілком реально доїхати за годину.

=== {{Автобусом}} ===
В Переяслав ходять маршрутки з Києва від станцій метро зеленої гілки — Харківської, Бориспільської та Позняків. Маршрутки належать принаймні трьом різним компаніям, які якось ділять між собою ці станції метро, а в самому Переяславі відправляються з різних місць в радіусі 100 м від автостанції. Час в дорозі — близько години, відправлення по наповненню. По дорозі маршрутки проходять через місто [[Бориспіль]] (поруч з однойменним київським аеропортом) і зупиняються там на вимогу, хоча, якщо ви сідаєте на маршрутку в Борисполі, то до самого Переяслава будете, швидше за все, стояти.

Через Переяслав проходять автобуси черкаського напрямку, а ось за Дніпро, в сторону [[Канів|Канева]], прямого транспорту немає.

{{listing|type=go| lat=50.06481 | long=31.44497 |wdid=
| name= Автостанція | alt= | image=
| address= вул. Богдана Хмельницького | directions=
| url= | facebook= 
| phone= | email= 
| hours= | price=
| lastedit=2017-10-07
| content = Невеликий будинок з буфетом.
}}

=== {{Кораблем}} ===
Раніше, ще за радянських часів, до міста можна було дістатися Дніпром, проте із 90-тих років регулярне сполучення відсутнє.

== Транспорт ==
Кілька міських автобусних маршрутів починаються від автостанції, міські автобуси ходять з інтервалом приблизно раз на годину. Будь-який з цих автобусів підвезе вас в центр міста. До етнографічному музею автобуси не ходять, але прямо там же, на площі перед автостанцією, можна взяти таксі.

== Що відвідати ==
Переяслав має власний цифровий путівник – застосунок [https://pereiaslavguide.online Pereiaslav Guide]. Цей інноваційний цифровий інструмент розроблено з метою полегшення доступу до детальної інформації про культурні та історичні пам’ятки міста. Завантажити застосунок можна на офіційному сайті [https://pereiaslavguide.online pereiaslavguide.online], доступні версії для iPhone та Android.

{{listing|type=see| lat=50.0684 | long=31.4635 |wdid=
| name= Пам'ятник Переяславській раді | alt= | image=
| address= пл. Переяславської Ради | directions=
| url= | facebook= 
| phone= | email= 
| hours= | price=
| lastedit=2017-10-07
| content= Пам'ятник, який зображає козацьких прохачів і царських посланців, встановлений в 1982 році з нагоди 325-річчя події. У силу поточної політичної ситуації пам'ятник закинутий, та й стоїть по сусідству громада недобудованого історичного музею позначає Переяславську раду як пройдений етап української історії.
}}

{{listing|type=see| lat=50.0731 | long=31.4632 | wdid=
| name=Пам'ятник «Навіки разом» | alt= | image=
| address=пл. Богдана Хмельницького | directions=
| url= | facebook=
| phone=
| email=
| hours= | price=
| lastedit=2017-10-08
| content=Ще один пам'ятник Переяславській раді (1961 рік, до 300-річчя події) встановлено перед будівлею міської адміністрації. Дві жінки неясної професії символізують сестер Росію і Україну. Виглядають вони досить аполітично, але, на свою біду, тримають в руках конституцію СРСР і супроводжуються підписом «Навiки з росiйським народом». Як не дивно, пам'ятник вцілів, але для балансу  обох сестер обмотали рушниками і прапорами. У художньому плані пам'ятник цікавий тим, що це нечастий в українській провінції (і взагалі в провінції) зразок кондового античного стилю з барельєфами і величезним постаментом.
}}

== Чим зайнятись ==
{{listing|type=do| lat=50.0607 | long=31.4724 |wdid= Q4306387
| name= Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини | alt= | image=
| address= | directions=
| url= | facebook= 
| phone= | email= 
| hours= | price=
| lastedit=2017-10-07
| content= Музей зібрав все найкраще, що є в Переяславі — від половецьких святилищ і реконструкції давньоруських жител до традиційних хат і старої сільгосптехніки. Для музею під відкритим небом ця мішанина досить незвичайна, але дуже зворушлива і в чомусь зручна: за пару годин ви побачите чималу частину української історії та етнографії. На окрему увагу заслуговують дерев'яні церкви, вивезені із зони затоплення Канівського водосховища. Половина переяславських музеїв знаходиться всередині етнографічного: наприклад, в одні дерев'яні церкви можна зайти просто так, а в інші — за символічну додаткову плату (2-3 грн), оскільки всередині представлена колекція ікон або, скажімо, рушників. Асортимент величезний: музей хліба, музей старої поштової станції, музей рушника і, нарешті, '''музей космосу''' — правда, деякі з них напевно будуть закриті: години роботи цих міні-музеїв чомусь не корелюють з годинником роботи основного. На відвідування відкритої експозиції піде пара годин. Якщо ж дивитися все, в музеї легко можна провести пів-дня. Повноцінного кафе немає ні в музеї, ні поруч з ним, але прямо на території торгують напоями, морозивом та навіть борщем або підігрітими варениками, і тільки лише повноцінного шинка тут дуже не вистачає.
}}

{{listing|type=do| lat=50.07594 | long=31.46380 |wdid=
| name= Музей трипільської культури | alt= | image=
| address= вул. Шевченка | directions=
| url= | facebook=
| phone= | email= 
| hours= | price=
| lastedit=2017-10-07
| content= Трипільська — одна з декількох стародавніх культур, що існували в середній течії Дніпра задовго до виникнення київської державності. Пам'ятники трипільської культури датуються серединою I тисячоліття до н.е. і досить цікаві, особливо якщо доглядачка розповість вам про їх походження. Зверніть увагу на горщики, створені до винаходу гончарного круга. У тій же будівлі знаходиться музей козацької культури, який не має до трипільської культури ані найменшого стосунку. У двох з половиною залах показують сучасні картини і дерев'яні скульптури на тему козацької історії.
}}

{{listing|type=do| lat=50.072365 | long=31.458307 | wdid=
| name=Археологічний музей | alt= | image=
| address=вул. Шевченка, 17 | directions=
| url= | facebook= 
| phone=
| email=
| hours= | price=
| lastedit=2017-10-07
| content=Музей створений навколо фундаментів давньоруської церкви, які зберегли фрагменти оригінальної розмальовки — їх гордо називають фресками, хоча про повноцінні фрески мова тут, звичайно, не йде. На додаток до фундаментів показують фрагменти підлоги мозаїки з іншого переяславського храму — Михайлівського — і пару цікавих реконструкцій давньоруського міста.
}}

== Що купувати ==

== Де поїсти ==

=== Дешево ===

=== Середні ціни ===

=== Дорого ===

== Де розважитись ==

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===

=== Середні ціни ===

=== Дорого ===

== Де навчатись ==

== Як заробити ==

== Застереження ==

== Як вирішувати проблеми ==

== Зв'язок ==

== Куди далі ==

[[Категорія:Міста Київської області]]
{{footer|ispartof=Київська область|type=Місто}}</text>
      <sha1>ibn0qgqpyg4l8zxalh1sag0weakr3m2</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>